ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9702Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Луговський, Олександр Федорович | - |
| dc.contributor.author | Кисельов, Роман Олександрович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-24T07:57:17Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-24T07:57:17Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06-16 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9702 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність теми роботи: Звернення у роботі до цієї теми пов’язана із тим, що розвиток сучасного дизайну дедалі частіше спрямований на формування інклюзивного середовища. Музеї та виставкові простори все більше трансформуються з місць пасивного споглядання у платформи, де люди різних соціальних груп, мають право на повноцінний культурний досвід. Проте люди з порушенням зору досі стикаються з обмеженнями, оскільки більшість експозицій орієнтовані на візуальне сприйняття. Тому актуальність даної теми полягає в необхідності створення музейно-виставкових просторів, адаптованих до людей з порушенням зору. Тактильні арт-інсталяції та картини трансформуються у візуальні образи, дозволяючи передати характер композиції, ритм та динаміку через рельєфні та фактурні форми. Для експонування таких робіт необхідне спеціальне обладнання. Цьому і присвячено це дослідження. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | обладнання | uk_UA |
| dc.subject | експонати | uk_UA |
| dc.subject | музей | uk_UA |
| dc.subject | простір | uk_UA |
| dc.title | Дизайн-проєкт обладнання для презентації тактильних експонатів в музейно-виставковому просторі | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Промисловий дизайн) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Кисельов. ЕНД 17.04. Робота - диплом_ФІНАЛ.docx Restricted Access | 18.2 MB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASSY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма «Промисловий дизайн»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Дизайн-проєкт обладнання для презентації тактильних експонатів в музейно-виставковому просторі»
Студент групи ДЗ-23 Р. О. Кисельов
Керівник: О. Ф. Луговський
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
2026рік
Черкаси 2026
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет – гуманітарних технологій
Кафедра – дизайну
Рівень вищої освіти – перший бакалаврський
Спеціальність – 022 «Дизайн»
Освітня програма – Промисловий дизайн
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
________ / /
“__”____202__ року
ЗАВДАННЯ
до виконання випускної роботи
_______________Кисельов Роман Олександрович ________________
(прізвище, ім’я, по батькові студента)
1. Тема роботи: Дизайн-проєкт обладнання для презентації тактильних експонатів в музейно-виставковому просторі
Керівник роботи :___к.мист., доцент Луговський О.Ф.___________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «__» ___ 202_ р.№ ___
2. Термін подання студентом проєкту (роботи): ______________________
3. Вихідні дані до проєкту (роботи): теоретичні відомості за темою дослідження; сучасні тенденції в організації доступності музейно-виставкового простору; натурний тактильний експонат.
4. Зміст пояснювальної записки: Робота складається зі вступу, розділу 1 «Музейновиставковий простір для незрячих людей», у якому розглянуто сучасні тенденції в організації доступності музейно-виставкового простору, проаналізовано актуальність і соціальну значущість його створення для незрячих людей, а також визначено особливості організації такого середовища, розділу 2 «Тактильне мистецтво як форма інклюзивного дизайну», що присвячений аналізу тактильного експоната як елемента інклюзивного дизайну, конструктивнотехнологічним особливостям створення тактильних експонатів та обладнанню для їх презентації, розділу 3 «Практична реалізація дизайнпроєкту», у якому розкрито особливості експонування та сприйняття тактильних експонатів на прикладі артінсталяції «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога, запропоновано дизайнрішення обладнання для презентації тактильних експонатів і представлено інформаційний банер дизайнпроєкту, а також висновків, списку використаних джерел і додатків.
________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу на планшеті: Подано графічні матеріали, що відображають загальну концепцію дизайнпроєкту обладнання для презентації тактильних експонатів у музейновиставковому просторі, зокрема тривимірну візуалізацію виробу та його просторову взаємодію з користувачем. Представлено креслення з основними габаритними розмірами, схемами конструктивних елементів і функціональних зон, а також аксонометричні й перспективні вигляди для кращого розуміння конструкції. Додатково наведено фотоматеріали з прототипування та прикладів використання обладнання в експозиційному середовищі, що ілюструють принципи інклюзивного та тактильного дизайну.
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта Підпис консультанта, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина Луговський О.Ф.
Пояснювальна записка Луговський О.Ф.
Робота в матеріалі (макет або презентація) Дудіна І.Є.
7. Дата видачі завдання: «___» _______ 2025 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів роботи Термін виконання етапів роботи Примітка
1 Затвердження теми роботи.
2 Робота з аналогами, збір інформації.
3 Заслуховування про виконання першого етапу роботи.
4 Звіт про перші два розділи роботи.
5 Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту планів.
6 Оформлення графічної частини та пояснювальної записки
7 Попередній захист випускно ї роботи
8 Захист випускної роботи
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. МУЗЕЙНО-ВИСТАВКОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ЛЮДЕЙ………………………………………………………. 5
1.1. Сучасні тенденції в організації доступності музейно-виставкового простору……………………………………………………………………… 5
1.2. Актуальність та соціальна значущість організації музейно-виставкового простору для незрячих людей……………………………….. 11
1.3. Особливості організації музейно-виставкового простору для незрячих людей………………………………………………………………. 14
Висновок до розділу………………………………………………................. 16
РОЗДІЛ 2. ТАКТИЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ФОРМА ІНКЛЮЗИВНОГО ДИЗАЙНУ…………………………………………… 17
2.1. Тактильний експонат як елемент інклюзивного дизайну музейно-виставкового простору………………………………………………………. 17
2.2. Конструктивно-технологічні особливості створення тактильних експонатів…………………………………………………………………….. 20
2.3. Обладнання для презентації тактильних експонатів………………….. 23
Висновок до розділу…………………………………………………………. 27
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ……….. 28
3.1. Особливості експонування та сприйняття тактильних експонатів на прикладі арт-інсталяції «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога…………………... 28
3.2. Дизайн-пропозиція обладнання для презентації тактильних експонатів…………………………………………………………………….. 32
3.3. Інформаційний банер «Дизайн-проєкт обладнання для презентації тактильних експонатів в музейно-виставковому просторі»……………….. 36
Висновок до розділу…………………………………………………………. 37
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 39
ДОДАТКИ………………………………………………...…………………. 42
ВСТУП
Розвиток сучасного дизайну дедалі частіше спрямований на формування інклюзивного середовища. Музеї та виставкові простори все більше трансформуються з місць пасивного споглядання у платформи, де люди різних соціальних груп, мають право на повноцінний культурний досвід. Проте люди з порушенням зору досі стикаються з обмеженнями, оскільки більшість експозицій орієнтовані на візуальне сприйняття.
Актуальність даної теми полягає в необхідності створення музейно-виставкових просторів, адаптованих до людей з порушенням зору. Тактильні арт-інсталяції та картини трансформуються у візуальні образи, дозволяючи передати характер композиції, ритм та динаміку через рельєфні та фактурні форми. Для експонування таких робіт необхідне спеціальне обладнання. Цьому і присвячено це дослідження.
Метою роботи є розробка дизайн-проєкту обладнання для презентації тактильних експонатів для музейно-виставкового простору, орієнтованого на людей з порушенням зору. У межах дослідження передбачається створення повно розмірного макету об’єкта на якому буде експонуватися тактильна картини на основі живописного твору Вінсента ван Гога «Зоряна ніч» із використанням текстурних матеріалів різної висоти та фактури, що забезпечують можливість зорово-незрячого сприйняття твору через дотик. Тому в дослідженні наводиться аналіз принципів проєктування тактильних експонатів, підбір матеріалів і технік їх виготовлення, а також розробку візуально-інформаційного супроводу у вигляді великоформатного банера для полегшення навігації та ознайомлення з експонатами.
Таким чином, дана дипломна робота спрямована не лише на теоретичне осмислення проблеми доступності музейного середовища, а й на практичне створення комплексу для презентації тактильних експонатів, що забезпечують інклюзивну взаємодію користувачів із культурним контентом.
РОЗДІЛ 1. МУЗЕЙНО-ВИСТАВКОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НЕЗРЯЧИХ ЛЮДЕЙ
1.1. Сучасні тенденції в організації доступності музейно-виставкового простору
Виставкова індустрія постійно розвивається, що зумовлено технологічним прогресом, зміною очікувань аудиторії та бажанням створювати більш захопливий, змістовний досвід. У міру нашого руху вперед, кілька ключових тенденцій та інновацій змінюють спосіб проєктування, проведення та враження від виставок. Ось огляд найцікавіших культурних подій, що відбуваються зараз:
1. Захопливий та інтерактивний досвід
Одна з найважливіших тенденцій у виставковій сфері – це перехід від статичних дисплеїв до захопливих, інтерактивних середовищ. Сучасна аудиторія очікує більшого, ніж пасивне спостереження; вона хоче взаємодіяти з контентом. Виставки включають інтерактивні цифрові елементи (рис. 1.1), такі як сенсорні екрани, датчики руху та доповнену реальність (ДР), щоб створити більш динамічний досвід.
Рис. 1.1 Інтерактивна виставка в музеї [2]
Наприклад, деякі музеї використовують доповнену реальність (ДР), щоб відвідувачі могли переглядати історичні сцени, накладені на реальні місця чи об'єкти. Ця тенденція пропонує глибший зв'язок з темою, роблячи виставку більш запам'ятовуваною та вражаючою.
2. Сталий розвиток та екологічний дизайн
Сталий розвиток стає головним пріоритетом у дизайні виставок, оскільки культурні установи прагнуть зменшити свій вплив на навколишнє середовище. Від використання перероблених матеріалів до впровадження енергоефективного освітлення та екологічного будівництва, виставкова діяльність все більше зосереджуються на зменшенні свого вуглецевого сліду.
Крім того, тимчасові виставки зараз частіше проєктуються для розбирання та повторного використання, що мінімізує відходи. Ця тенденція відображає ширше суспільне прагнення до сталого розвитку та екологічної відповідальності, що також знаходить відгук у молодшої, більш екологічно свідомої аудиторії.
Рис. 1.2 Віртуальні виставки від Ємузей з VR-експозиціями [3]
3. Гібридні виставки: фізичне зустрічає цифрове
Пандемія COVID-19 прискорила впровадження гібридних форматів виставок, що поєднують фізичні та цифрові компоненти. Хоча фізичні простори залишаються надзвичайно важливими, багато виставок зараз пропонують онлайн-тури, віртуальні галереї (рис. 1.2) та цифровий контент, доступ до якого можна отримати з будь-якої точки світу.
Ці гібридні враження дозволяють охопити ширшу аудиторію, пропонуючи можливості для взаємодії з тими, хто, можливо, не має можливості відвідати виставку особисто. Такі платформи, як віртуальна реальність (VR) або 360-градусні тури, використовуються для створення відчуття присутності, дозволяючи людям досліджувати виставки дистанційно.
4. Розповідь історій через мультимедіа
Розповідь історій завжди була в центрі уваги виставок, але сьогодні її вдосконалюють завдяки використанню мультимедіа. Аудіо, відео та цифрові дисплеї (рис. 1.3) стають дедалі поширенішими, що дозволяє кураторам створювати наративи, що захоплюють аудиторію та роблять складні ідеї доступнішими.
Рис. 1.3 Інтерактивна мультимедійна панель в музеї [4]
Мультимедіа не лише залучає різні стилі навчання, але й дозволяє виставкам нашаровувати інформацію. Відвідувачі можуть обирати рівень залучення, глибше занурюючись у теми за допомогою відео, подкастів або цифрових часових шкал, що доповнюють традиційні текстові панелі та експоновані об'єкти.
5. Персоналізація на основі даних
Персоналізований досвід відвідувачів стає все більш поширеним завдяки досягненням у технологіях аналізу даних та відстеження. Використовуючи такі інструменти, як RFID-мітки, технологія маячків або мобільні додатки, виставки можуть пропонувати індивідуальний досвід, який налаштовується залежно від уподобань відвідувача або попередньої взаємодії з ним.
Наприклад, відвідувачі можуть отримувати персоналізовані рекомендації щодо експонатів для огляду на основі своїх інтересів або мати можливість налаштувати свою подорож виставкою. Такий рівень персоналізації не лише підвищує залученість, але й надає кураторам цінні дані для розуміння поведінки та вподобань відвідувачів.
6. Використання соціальних мереж та контенту, створеного користувачами
Соціальні мережі стали невід’ємною частиною виставкового досвіду, а установи активно заохочують відвідувачів ділитися своїм досвідом онлайн. Виставки тепер розробляються з урахуванням «інстаграмних» моментів (рис. 1.4) — інсталяцій, зручних для фотографій, сміливої графіки та інтерактивних елементів, якими відвідувачі охоче діляться.
Рис. 1.4 Інстаграм-сторінка музею Ханенків [5]
Крім того, деякі виставки включають контент, створений користувачами, такий як відгуки відвідувачів або публікації в соціальних мережах, безпосередньо в експозиції. Ця тенденція допомагає сприяти відчуттю спільноти та співтворчості, коли відвідувачі відчувають себе частиною процесу розповіді історій.
7. Інклюзивність та доступність
Виставки дедалі більше зосереджуються на інклюзивності, прагнучи створювати простори, доступні для всіх. Це включає дизайн для відвідувачів з інвалідністю, пропонування контенту кількома мовами та врахування різних точок зору в розповіді історій.
Деякі інноваційні виставки використовують такі технології, як тактильні дисплеї, аудіо-описи або панелі Брайля (рис. 1.5), щоб зробити свій контент доступнішим. Інші переосмислюють свої наративи, щоб забезпечити включення недостатньо представлених голосів та історій, роблячи виставки більш актуальними та відображаючими різноманітну аудиторію.
Рис. 1.5 Експозиція в Музеї Писанки зі шрифтом Брайля [6]
8. Зростання популярності спливаючих виставок
Тимчасові мобільні виставки та тимчасові експонати стають дедалі популярнішими, оскільки установи шукають нові способи охопити свою аудиторію поза традиційними музейними просторами. Ці короткострокові, гнучкі виставки дозволяють музеям та галереям взаємодіяти з різними спільнотами, тестувати нові концепції або висвітлювати певні теми без обмежень постійних інсталяцій.
Спливаючі виставки часто дуже креативні, використовують нетрадиційні місця, такі як торговельні площі, громадські парки або навіть онлайн-платформи. Така гнучкість дозволяє створювати більш експериментальний та інноваційний дизайн виставок, задовольняючи зростаючий попит на свіжий, унікальний досвід [1].
1.2. Актуальність та соціальна значущість організації музейно-виставкового простору для незрячих людей
Питання інклюзії та рівного доступу до культурних цінностей є одним із важливих напрямів сучасного розвитку суспільства. Традиційна орієнтація музейно-виставкових просторів на візуальне сприйняття обмежує можливості незрячих і слабозорих людей у повноцінному ознайомленні з мистецькими творами, що зумовлює потребу в адаптації експозиційного дизайну.
Музеї зобов'язані обслуговувати людей з широким спектром потреб, включаючи людей з вадами зору. Це не мала частина суспільства, і вкрай важливо, щоб їх не ігнорували. У світі налічується приблизно 1,3 мільярда людей, які живуть з певною формою сліпоти або порушеннями зору. Наприклад, в США близько 25,5 мільйона людей страждають на втрату зору.
Для багатьох відвідування музею може викликати відчуття виключеності. Традиційний музейний досвід спостереження за предметами за склом не пропонує багато чого незрячій або слабозорій людині. Але музеї розвиваються, щоб задовольнити цю потребу та зробити відвідування приємним досвідом для всіх.
Як музеї можуть обслуговувати відвідувачів з вадами зору?
Існує багато способів, за допомогою яких установа може зробити відвідування цікавішим для людини з вадами зору. Це починається з аудіогідів та аудіоописових дисплеїв. Але це також може означати більш інноваційні підходи, такі як тактильні виставки та навіть 3D-друк картин (рис. 1.6).
Музеї по всьому світу зараз орієнтовані не лише на зір. Мультисенсорні дисплеї залучають зір, звук, дотик та нюх. Ці проєкти можуть зробити експозиції живими для кожного.
Рис. 1.6 Тактильна картина в Музеї Вікторії та Альберта [7]
Іспанський музей Вікторії та Альберта викидає з вікна знаки «не торкатися». Вся концепція полягає в тому, що відвідувачі досліджують все руками. У цьому музеї для сліпих представлені художні твори, які сприймаються через дотик. У музеї представлені моделі відомих будівель, а також картини, скульптури та текстильне мистецтво. Він також зосереджується на мистецтві, створеному незрячими людьми, та документує історію людей з вадами зору. У музеї розміщені тимчасові інсталяції на теми та мистецтво, пов’язані зі сліпотою.
Багато людей, які стоять за цією ідеєю, мають особисте розуміння життя з вадами зору. Це означає, що дизайн музею ставить потреби користувача на перше місце. Художні твори спеціально створені, щоб забезпечити відвідувачу захопливий тактильний досвід.
Музеї мають багато чого запропонувати незрячим та слабозорим людям (рис. 1.7). Вищезгадані музеї доклали зусиль для усунення деяких бар'єрів, з якими можуть стикатися ці люди. Головне — усвідомити, що зір — це не єдине відчуття, за допомогою якого люди можуть відчувати культурні заклади та насолоджуватися ними. За дверима кожного музею знаходиться безліч захопливих матеріалів, які чекають на відкриття по-новому.
Рис. 1.7 Інклюзивний музей в Києві [8]
Аудіо-описи та описи шрифтом Брайля – це гарні інструменти для орієнтування. Вони можуть допомогти людям краще зрозуміти експозиції. Але також врахування інших органів чуття, таких як дотик і нюх, може додати додатковий елемент до вражень. Персональний підхід добре працює, з екскурсіями з гідом, які здатні зобразити яскраві образи. Надання ключової інформації людям перед відвідуванням також є важливим, щоб вони знали, які послуги доступні.
Музеї повинні спілкуватися з людьми з вадами зору. Вони повинні слухати їх та працювати з ними, щоб зрозуміти їхні потреби. Ці приклади показують, як невеликі зміни та додаткові послуги можуть мати велике значення. Завдяки цим змінам музеї можуть зробити так, щоб люди з порушенням зору почувалися справді бажаними гостями [7].
Організація доступного музейного простору для незрячих людей має значну соціальну цінність, адже сприяє подоланню культурної ізоляції та створенню інклюзивного середовища. Використання тактильних експонатів, продуманої навігації та альтернативних форм сприйняття дозволяє не лише передавати інформацію, а й формувати повноцінний емоційно-естетичний досвід взаємодії з мистецтвом.
1.3. Особливості організації музейно-виставкового простору для незрячих людей
Навігація в музейно-виставковому просторі відіграє визначальну роль у забезпеченні доступності та інклюзивності для незрячих людей. Вона є не лише засобом орієнтації, а й важливим чинником формування відчуття безпеки, самостійності та психологічного комфорту відвідувачів. За відсутності зорового сприйняття простір осмислюється через дотик, слух, рух і просторову пам’ять, що потребує спеціально організованої системи навігаційних рішень.
Основою навігації для незрячих людей є тактильні орієнтири, які забезпечують безперервність і зрозумілість маршрутів. До них належать рельєфні напрямні смуги (рис. 1.8), контрастні текстури підлогового покриття та спеціальні тактильні маркери, що позначають зміну функціональних зон, входи до залів, сходи або небезпечні ділянки. Такі елементи дозволяють відвідувачам впевнено пересуватися простором і формувати цілісне уявлення про його структуру.
Рис. 1.8 Тактильні орієнтовні смуги [9]
Важливим компонентом навігаційної системи є тактильні плани та карти музейно-виставкового простору. Їх розміщують у зоні входу або на ключових вузлових точках маршруту, що дає змогу незрячим відвідувачам заздалегідь ознайомитися з плануванням приміщення. Рельєфні зображення у поєднанні зі шрифтом Брайля сприяють кращому розумінню просторової логіки та послідовності експозиції (рис. 1.9).
Рис. 1.9 Рельєфна картина у поєднанні зі шрифтом Брайля і рельєфом [10]
Окрім тактильних засобів, значну роль відіграє аудіонавігація, яка доповнює фізичні елементи орієнтації. Аудіогіди, звукові маячки та інтерактивні системи з голосовими підказками допомагають незрячим людям визначати своє місцеположення, напрямок руху та отримувати інформацію про експонати (Додаток А рис. А1). Використання мобільних додатків із функціями геолокації та голосового супроводу підвищує доступність простору та розширює можливості самостійного відвідування музею.
Особливу увагу в організації навігації слід приділяти просторовій логіці та цілісності дизайнерського рішення. Маршрути мають бути інтуїтивно зрозумілими, без різких змін напрямку та зайвих перешкод. Чітке зонування простору, повторюваність навігаційних елементів і стандартизація позначень значно полегшують орієнтацію та зменшують ризик дезорієнтації.
Таким чином, навігація в музейно-виставковому просторі для незрячих людей є комплексною системою, що поєднує тактильні, аудіальні та просторові засоби орієнтації. Її продумана організація сприяє створенню інклюзивного культурного середовища, у якому кожен відвідувач має можливість повноцінно взаємодіяти з мистецтвом та архітектурним простором незалежно від рівня зорового сприйняття.
Висновки до розділу
У процесі аналізу сучасних тенденцій в організації доступності музейно-виставкового простору було встановлено, що інклюзивний дизайн є дуже пріорітетним. Сучасні музеї дедалі частіше орієнтуються на принципи універсального дизайну, впроваджуючи тактильні, аудіо та цифрові засоби взаємодії з експозиціями, що дозволяє розширити аудиторію та зробити культурний простір відкритим для різних категорій відвідувачів.
Актуальність та соціальна значущість організації музейно-виставкового простору для незрячих людей має необхідність створення рівних умов участі в культурному житті та подолання соціальної ізоляції осіб із порушеннями зору.
Застосування таких рішень забезпечує комфортне та безпечне перебування незрячих відвідувачів у музеї, а також створює умови для їх повноцінної взаємодії з мистецтвом.
Результати теоретичного аналізу стали основою для подальшої розробки дизайн-проєкту інклюзивного музейно-виставкового простору, орієнтованого на потреби незрячих людей та реалізацію тактильних арт-об’єктів.
РОЗДІЛ 2. ТАКТИЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ФОРМА ІНКЛЮЗИВНОГО ДИЗАЙНУ
2.1. Тактильний експонат як елемент інклюзивного дизайну музейно-виставкового простору
Тактильний експонат — це тривимірна художня композиція, створена для взаємодії з глядачем через дотик, що дозволяє фізично відчути текстуру, форму та простір, перетворюючи пасивне споглядання на інтерактивний досвід з акцентом на сенсорне залучення та емпатію.
Тактильне мистецтво демонструє, як технології можуть слугувати мостом між культурою та інклюзією: долаючи традиційні бар'єри, вони розширюють можливості мистецької насолоди та запрошують кожного відчути мистецтво безпосередньо та особисто [12].
Інклюзивний дизайн у музеях створює гостинне середовище для всіх, інтегруючи універсальний доступ до фізичних просторів, цифрових інструментів та експонатів, задовольняючи різноманітні потреби, такі як фізичні обмеження, сенсорні порушення та нейродивергенція, виходячи за рамки базової відповідності, щоб пропонувати рівний, гнучкий та змістовний культурний досвід для всіх відвідувачів. Це включає мультисенсорні експонати, чітке орієнтування, тихі зони, такі технології, як доповнена/віртуальна реальність (AR/VR), та співпрацю з різними спільнотами для забезпечення рівної участі у спадщині [13].
Протягом багатьох років загальне сприйняття музеїв полягало в тому, що вони зберігають багаті колекції найкращих творів мистецтва, культури, історії та інших знань. Однак традиційний дизайн музеїв часто виключає людей із вадами зору. Саме тут на допомогу приходять тактильні експонати або музеї – сприяючи інклюзивності та створюючи кращий досвід для всіх. Також існують музеї формату «Музей темряви» як от у Києві (рис. 2.1), де зрячі відвідувачі перебувають у повністю затемненому просторі та мають можливість тимчасово пережити досвід відсутності зору. І це все зроблено з метою глибшого розуміння сприйняття незрячих людей.
Рис. 2.1 Музей темряви у Києві [14]
Тактильні експонати як інструмент доступності.
Коли йдеться про культурні об’єкти, забезпечення їх доступності – це не просто юридичний обов’язок, а радше зобов’язання щодо інклюзивності. Тактильні музеї дозволяють людям із вадами зору та сліпим людям насолоджуватися тим, що традиційне середовище завжди може обмежувати.
Сприяння рівності
Тактильні експонати забезпечують альтернативний спосіб взаємодії з мистецьким об’єктом, надаючи можливість повноцінного сприйняття експозиції людям з різним рівнем зору.
Покращення навчання
Тактильні експонати, завдяки поєднанню дотику та звуку, дозволяють учням відчути мультисенсорний контекст, що робить його легким для розуміння та запам'ятовування (Додаток А рис. А2).
Заохочення участі
Ці зони суперечать наказу «дивитися і не чіпати», створюючи зовсім інший досвід для відвідувачів, де значною мірою пропагується дотик (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Інклюзивний музей в Острозькому замку [16]
З огляду на зростаючу обізнаність та технологічний прогрес, майбутнє тактильних музеїв має великий потенціал. Завдяки таким досягненням, як 3D-друк, артефакти можна відтворювати з надзвичайною точністю. Зовсім недавно також було розроблено симуляцію дотику в доповненій реальності (AR) та віртуальній реальності (VR). Ці зміни забезпечать значне покращення доступності культурних закладів, щоб незрячі та слабозорі люди не втратили красу мистецтва та історії [17].
2.2 Конструктивно-технологічні особливості створення тактильних експонатів
Матеріали та техніки.
У створенні тактильних експонатів використовуються матеріали з чіткими фактурними властивостями, оскільки саме через них відвідувач отримує основний досвід. Вибір матеріалів має ґрунтуватись на функіональних, ергономічних і безпекових вимогах, а не лише на естетичних.
Найпоширенішими натуральними матеріалами є дерево, камінь і глина, вони забезпечують різні тактильні відчуття (рис. 2.3). Контраст фактур дозволяє зробити експонат більш виразною та зрозумілою. Дерево легко обробляється і має ніжну фактуру тим самим створює комфортне відчуття при дотику, а також дозволяє легко формувати різні форми.
Рис. 2.3 Арт-скульптура з дерева [18]
Також у створенні тактильних експонатів використовують синтетичні та композитні матеріали, такі як силікон, гума та біопластик (рис. 2.4). Вони відзначаються гнучкістю, високою зносостійкістю та безпечністю, що дозволяє активно взаємодіяти з експонатом без пошкоджень та травматизму для людини. Такі матеріали дають змогу зімітувати різні природні матеріали.
Рис. 2.4 Сучасний експонат "Звуки Міста" [19]
Сучасні технології суттєво розширюють можливості створення тактильних експонатів. 3D-друк та цифрове моделювання дають змогу виготовляти точні рельєфні поверхні з високим рівнем деталізації (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Експонати надруковані 3D-принтером [20]
3D-друк відкрив нову епоху в мистецтві, надавши художникам можливість створювати унікальні об’єкти з точністю, яка раніше була недоступна. Ця технологія дозволяє митцям працювати з формою, масштабом і текстурою на принципово новому рівні, трансформуючи підходи до створення скульптур, інсталяцій та елементів дизайну (рис. 2.6).
Рис. 2.6 Експонат «Автомобіль BMW на полотні» [21]
Замість традиційного гіпсу чи глини художники дедалі частіше починають з цифрової моделі. Програми для 3D-моделювання дають повний контроль над формою, деталізацією та можливістю вносити зміни без фізичної переверстки об’єкта. Створена модель переноситься до принтера, де набуває фізичної форми – пластик, смола, метал або композитні матеріали.
Переваги використання для митців:
Швидке прототипування: художник може побачити результат своєї ідеї вже за кілька годин.
Можливість серійного виробництва без втрати індивідуальності.
Зниження витрат на матеріали, особливо при складних експериментах.
Повна свобода форм — можна створити те, що ніколи не вдасться виліпити чи вирізати вручну [20].
2.3. Обладнання для презентації тактильних експонатів
Принципи дизайну дисплеїв – тактильні дисплеї.
Високорозвинена тактильна система, яка часто є складним завданням для взаємодії між людиною та комп'ютером, може відтворювати тактильні параметри об'єкта, такі як форма, текстура, шорсткість та температура. Вона завжди повинна бути доповненням або заміною візуального чи слухового представлення інформації.
Рис. 2.7 Цифрова клавіатура з візуальною, слуховою та тактильною інформацією [22]
Для впровадження тактильного зворотного зв'язку можна розробити кілька характеристик. Вони вважаються тактильними дисплеями, навіть якщо застосування стосується виконавчих механізмів керування:
Спрямування сили та відчуття опору вказує на удар під час погладжування або натискання клавіш чи кнопок.
Подолання точки тиску або зазору вводить зворотний зв'язок про ініціювання зміни стану, наприклад, у мембранній клавіші або важелях.
Досягнення точки фіксації, викликаної рухом або силою, вказує на зміну стану, наприклад, у фіксуючих ключах.
Дотик кута до точки фіксації або упору повідомляє, наприклад, про тумблерний або поворотний перемикач.
Наявність фіксаторів та відстань між ними свідчать про використання поворотного або лінійного перемикача керування.
Тактильні дисплеї повинні розроблятися відповідно до завдання та враховувати використовувану спеціальну технологію. Типовими прикладами технологій є:
Вібротактильні дисплеї: не повинно використовуватися більше дев'яти різних рівнів частоти. Різниця рівнів повинна становити щонайменше 20 %.
Кодування інформації за часовими закономірностями: часова чутливість шкіри висока, хоча час між сигналами має бути щонайменше 10 мс.
Для створення тактильної стимуляції поверхні доступні різні технологічні методи.
механічні голки, що приводяться в дію електромагнітними технологіями
електрореологічні рідини (ЕРФ)
магнітореологічні рідини (MRF)
Носимі тактильні дисплеї мають потенціал для розвитку, оскільки шкіра є найбільшим органом людини. Тактильні та/або гаптичні пристрої можуть відображати реальний світ, віртуальну чи змішану реальність (наприклад, у малоінвазивній хірургії або взаємодії з екзоскелетами, носимими пристроями, пристроями зворотного зв'язку по силі) [22].
Різновиди інтерактивних технологій.
У сфері культури використовуються кілька видів спецобладнання з програмним забезпеченням, розробленим під нього. Ми розглянемо основні, які зустрічаються найчастіше. Сюди належать сенсорна панель, інформаційний кіоск, інтерактивна підлога і мультитач-стіл. Під інтерактивним обладнанням може матися на увазі цілий комплекс різноманітної апаратури.
Інтерактивна мультимедійна панель – це апаратний пристрій, в якому поєднано повноцінний ПК і сенсорний дисплей. Панель дає змогу переміщати курсор по екрану за допомогою пальця. Це обладнання монтують на стіну або розміщують на мобільній стійці.
Рис. 2.8 Інтерактивна мультимедійна панель [4]
Сенсорний стіл мультитач – великий екран, розташований горизонтально і здатний транслювати на стільниці медіафайли. Інтерактивний стіл працює аналогічно великому планшету, але з тією перевагою, що контентом можуть керувати кілька людей одночасно.
Рис. 2.9 Сенсорний стіл мультитач [4]
Інформаційний сенсорний кіоск – програмно-апаратний комплекс вертикальної конструкції, що працює автономно. У ньому також поєднані комп'ютер і сенсорний екран для відображення інформації.
Рис. 2.10 Інформаційний сенсорний кіоск [4]
Інтерактивна сенсорна підлога – це підлогова мультимедійна проєкція, що «оживає», коли в зону її дії потрапляє людина. Розумна система, яка складається з камери, датчиків руху, проєктора, комп'ютера і ПЗ, безпосередньо взаємодіє з об'єктом [4].
Рис. 2.10 Інтерактивна сенсорна підлога [4]
Висновки до розділу
Тактильні експонати виступають дуже важливим елементом інклюзивного дизайну, забезпечуючи прямий доступ до мистецтва для людей з проблемами зору. Поєднання матеріалів і технологій виготовлення дозволяє створювати експонати, що формують більш відкритий та взаємодіючий культурний простір.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ
3.1. Особливості експонування та сприйняття тактильних експонатів на прикладі арт-інсталяції «Зоряна ніч» Вінсента ван Гога
Тактильна картина.
Проєктування тактильного експонату, створеної на основі картини Вінсента ван Гога «Зоряна ніч», розміром 29,7 × 42,0 см (формат А3). Основною метою процесу є відтворення структури та емоційної атмосфери твору через рельєф, фактуру та варіативність висот.
На першому етапі було здійснено аналіз висоти хвиль, ритму, напрямків руху мазків та загальної динаміки (рис. 3.1). Особлива увага приділялась хвилястим лініям неба та характерним формам, які формують впізнаваний візуальний образ картини. Ці особливості стали основою для подальшої трансформації картини у тактильний формат.
Рис. 3.1 Рис. А1. Висота і довжина хвиль і мазків [23]
Другий етап роботи був присвячений формуванню концепції тактильного відтворення, у межах якої елементи композиції були трансформовані через рельєфні форми з різною висотою. Було визначено умовні рівні заглиблень, що дозволяють передати просторову структуру зображення, зокрема місяця, дерев та неба.
Рис. 3.2 Нанесення текстурної пасти на полотно
Наступний етапом стало виготовлення макета із застосуванням художньої текстурної пасти (рис. 3.2), яка наносилась на полотно через кондитерський мішок. Також у процесі моделювання використовувалися різноманітні інструменти, що дозволили сформувати плавні лінії (Додаток Б рис. Б1), максимально наближені до характеру мазків оригінального твору. Вибір текстурної пасти обумовлений її пластичністю та здатністю зберігати задану форму після висихання.
Завершальним етапом створення тактильної картини стало його колористичне опрацювання із застосуванням акрилових фарб (рис. 3.3). Використання цього матеріалу обумовлене його стійкістю, швидким висиханням та здатністю рівномірно покривати рельєфну поверхню.
Рис. 3.3 Завершена тактильна картина
Таким чином, поєднання рельєфу та кольору забезпечує комплексне сприйняття арт-об’єкта та розширює його комунікативні можливості.
Макет обладнання для тактильної картини.
У межах проєкту було створено макет обладнання для презентації тактильної картини, який відображає основні конструктивні та функціональні особливості розробленого рішення. Макет виконано з доступних матеріалів, зокрема картону та паперу, що дозволило відтворити загальну форму, структуру та розташування елементів обладнання.
Процес створення макета здійснювався поетапно. На першому етапі було розроблено основу конструкції з картону (Додаток Б рис. Б2), визначено габарити та загальну композицію розміщення елементів. Другий етап передбачав формування окремих деталей, зокрема зони для тактильної картини, панелі керування та місця для інформаційної таблички. Наступним кроком стало створення рельєфної картини з використанням паперу та формування об’ємних елементів, що імітують тактильну поверхню.
Рис. 3.4 кольорове оформлення макета
Наступний етапом було колористичне опрацювання макета із застосуванням акрилових фарб (рис. 3.4), що дозволило підкреслити композицію, виділити функціональні зони та наблизити вигляд макета до реального об’єкта.
Рис. 3.5 Завершений макет обладнання для презентації тактильної картини у музейно-виставковому просторі
Фінальним етапом стало оформлення функціональних елементів макета, зокрема нанесення тексту шрифтом Брайля на інформаційні таблички та фіксація кнопок керування (рис. 3.5). Це дозволило завершити формування інтерактивної складової обладнання та забезпечити наочну демонстрацію його функціональних можливостей.
Таким чином, створений макет наочно демонструє принцип роботи обладнання, його функціональну структуру та доцільність використання в інклюзивному музейно-виставковому середовищі.
3.2. Дизайн-пропозиція обладнання для презентації арт-інсталяції
Функціональні можливості обладнання для тактильної картини.
Обладнання для тактильної картини являє собою інтерактивну інклюзивну систему, що поєднує візуальні, тактильні, аудіо та додаткові сенсорні елементи для забезпечення комплексного сприйняття мистецького твору незрячими та слабозорими користувачами.
До основних функціональних складових належать:
Змінна тактильна картина.
Надає можливість встановлення та заміни рельєфних картин, виготовлених за допомогою 3Д друку. Така конструкція дозволяє адаптувати експозицію, змінювати зміст інсталяції та забезпечувати багаторазове використання обладнання.
Навушники.
Навушники (рис. 3.6) виконують функцію індивідуального аудіосупроводу, через який користувач отримує аудіоопис картини, пояснення композиції та додаткову інформацію. Це підсилює тактильне сприйняття та сприяє глибшому розумінню змісту.
Рис. 3.6 Навушники до обладнання для тактильної картини
Система керування (кнопки: пуск, стоп, регулювання гучності).
Кнопки «пуск» та «стоп» (рис. 3.7) забезпечують просту та інтуїтивно зрозумілу взаємодію. Тактильні випуклі кнопки дозволяють користувачу самостійно керувати процесом знайомлення з експонатом.
Розшифрування тексту, виконаного шрифтом Брайля:
«Пуск» – Увімкнути;
«Стоп» – Вимкнути.
Рис. 3.7 Кнопки «Пуск» та «Стоп»
А інші дві, «+» (збільшення гучності) та «-» (зменшення гучності) (рис. 3.8) – дають змогу індивідуально налаштувати рівень звуку так, щоб відвідувачу було комфортно.
Розшифрування тексту, виконаного шрифтом Брайля:
«+» – Збільшити звук;
«-» – Зменшити звук.
Рис. 3.8 Кнопки «+» та «-»
Інформаційна табличка на магнітному кріпленні.
Табличка містить інформацію про автора, назву та саму картину, шрифтом Брайля, і може змінюватися разом із тактильною картиною (рис. 3.9). Це забезпечує актуальність інформації та універсальність використання обладнання.
Розшифрування тексту, виконаного шрифтом Брайля:
Маленька табличка – Назва: Зоряна ніч»; Автор: Вінсент ван Гог.
Велика табличка – «Зоряна ніч», створена Вінсентом ван Гогом, вирізняється дуже контрастними та насиченими кольорами. Небо на картині темно-синє та глибоке, з плавними хвилястими лініями різних відтінків синього. На цьому фоні яскраво світяться великі жовті й золотисті зірки та місяць, які створюють відчуття теплого світла в темряві. Унизу розташоване містечко у стриманих темно-синіх і коричневих тонах, а зліва піднімається високе темно-зелене дерево, що різко контрастує з яскравим небом.
Всі тексти були перекладені за допомогою спеціально розробленого перекладача Braille.su.
Рис. 3.9 Демонстрація відкріплення інформаційних табличок
Аромамодуль.
Додатковий елемент, що активується за допомогою кнопки (рис. 3.10 в) та відтворює тематичний запах відповідно до змісту зображення (наприклад аромат лісу, моря тощо). Запах виходить через вихідний отвір аромамодуля за лічені секунду (рис. 3.10 а). Пристрій подачі аромату (рис. 3.10 б) легко замінюється, шлях натиснення кнопки де і знаходиться сам ароматизатор. Такий підхід розширює можливості сприйняття та створює більш глибокий емоційний досвід.
Рис. 3.10 Аромамодуль: а) канал розповсюдження аромату
б) місце де знаходиться ароматизатор
в) кнопка активації запаху
Матеріали.
Для виготовлення обладнання використовуються міцні, безпечні та зносостійкі матеріали, зокрема:
Алюміній;
Пластик (3Д-друк);
МДФ;
Композитні панелі (для основи);
Покриття, приємні на дотик.
Це забезпечує довговічність і комфорт у процесі використання.
3.3. Інформаційний банер «Дизайн-проєкт обладнання для презентації тактильних експонатів в музейно-виставковому просторі»
Інформаційний банер є складовою частиною дизайн-проєкту та виконує презентаційну функцію, забезпечуючи візуальне та змістовне представлення розробленого обладнання для тактильного експоната. Його основним завданням є узагальнене інформування про концепцію проєкту, у контексті інклюзивного музейно-виставкового середовища.
Структура банера включає в себе назву проєкту, концепцію, ергономічну схему, види з різних ракурсів, використані матеріали та функції що виконує обладнання (Додаток Б рис. Б3). Особлива увага приділяється композиційному розташуванню елементів, яке забезпечує зручне сприйняття інформації.
Дизайн банера враховує принципи наочності та читабельності, що дозволяє ефективно передати основну ідею проєкту без перенавантаження деталями та текстом.
Таким чином, інформаційний банер виконує не лише демонстраційну, а й пояснювальну функцію, забезпечуючи цілісне представлення дизайн-проєкту тактильного експоната та сприяючи кращому розумінню його концепції широкою аудиторією.
Висновок до розділу
У третьому розділі здійснено практичну реалізацію дизайн-проєкту тактильного експоната на основі картини «Зоряна ніч». Розроблено тактильну інтерпретацію твору з використанням рельєфу, текстури та варіативності висот, що дозволило передати композицію та динаміку зображення. Також визначено технологічні етапи створення тактильної картини із застосуванням текстурної пасти та акрилових фарб.
Окрім цього, спроєктовано обладнання, яке включає змінні картини, аудіосупровід, систему керування, інформаційну табличку та аромамодуль, забезпечуючи багатосенсорну взаємодію користувача з об’єктом. Інформаційний банер доповнює проєкт, виконуючи презентаційну функцію та узагальнюючи основні аспекти розробки.
ВИСНОВКИ
У ході дослідження було встановлено, що сучасний розвиток музейно-виставкових просторів характеризується орієнтацією на інклюзивність та впровадження принципів універсального дизайну. Використання тактильних, аудіальних і цифрових засобів взаємодії розглядається як необхідна умова забезпечення доступності культурного контенту для осіб із порушеннями зору.
Актуальність такого простору для незрячих людей зумовлена потребою забезпечення рівного доступу до культурних цінностей та створення умов для повноцінної участі у культурному житті. Ефективна організація такого простору базується на комплексному застосуванні навігаційних систем, тактильних експонатів, аудіосупроводу та логічної просторової структури, що забезпечує доступність, безпеку та зручність користування музейним середовищем.
Здійснено практичну реалізацію дизайн-проєкту тактильного експоната на основі картини «Зоряна ніч» із застосуванням рельєфу, текстури та кольору, що дозволило передати композиційну структуру та емоційний характер твору. У процесі роботи визначено та обґрунтовано основні етапи створення тактильної картини, а також розроблено макет обладнання з інтегрованими функціональними елементами.
Запропоноване обладнання, яке поєднує тактильні, аудіальні та додаткові сенсорні засоби взаємодії, забезпечує комплексне сприйняття мистецького об’єкта. Отримані результати підтверджують ефективність інклюзивного підходу та доцільність впровадження розробленого рішення у музейно-виставковий простір.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Сучасні тенденції та інновації, що формують виставкову індустрію / linkedin. URL:
https://www.linkedin.com/pulse/current-trends-innovations-shaping-exhibition-emin-dadashov-poesf (дата звернення: 10.01.2026)
Інтерактивна виставка в музеї / lilitab. URL:
https://www.lilitab.com/blogs/news/kiosks-in-museums (дата звернення: 10.01.2026)
Ємузей – новий формат подорожей Україною / Discover. URL:
https://discover.ua/inspiration/emuzej-novij-format-podorozej-ukrainou
(дата звернення: 10.01.2026)
Інтерактивне обладнання в закладах культури / INTBOARD Ukraine. URL: https://intboard-ukraine.com/interaktyvne-obladnannia-v-zakladakh-kultury/ (дата звернення: 10.01.2026)
Музей Ханенків / Instagram. URL:
https://www.instagram.com/khanenko_museum/ (дата звернення: 10.01.2026)
У Коломиї відкрили оновлену експозицію у Музеї писанки зі шрифтом Брайля / Рубрика. URL:
https://rubryka.com/2021/11/14/muzej-pysanky-shryft-brajlya/
(дата звернення: 10.01.2026)
Best practice in making Museums more accessible to visually impaired visitors / MuseumNext. URL:
https://www.museumnext.com/article/making-museums-accessible-to-visually-impaired-visitors/ (дата звернення: 10.01.2026)
Відчути світ наосліп: як інклюзивний музей у Києві проводить екскурсії у повній темряві / Рубрика. URL:
https://rubryka.com/article/museum-inclusion/
(дата звернення: 10.01.2026)
Орієнтири для незрячих / PROTEX. URL:
https://protex.com.ua/articles/zahist-stin-kutiv-parkingiv/orientiry-dlya-nezryachih/ (дата звернення: 11.01.2026)
Компанія 3Dphotoworks розробляє технологію створення тактильних картин / УКРІНФОРМ. URL:
https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/1911643-3d-druk-dozvolit-nezryachim-lyudyam-pobachiti-kartini-vidomih-hudojnikiv.html
(дата звернення: 11.01.2026)
ІнклюзіОН: у Харкові представили аудіогіди, розраховані на незрячих / INVAK·INFO. URL:
https://invak.info/bezbarernost/inklyuzion-u-kharkovi-predstavili-audiogidi-rozrakhovani-na-nezryachikh-foto.html
(дата звернення: 11.01.2026)
Тактильне мистецтво, інклюзивний мультисенсорний досвід від ETT у Spoke 1 / RAISE. URL:
https://www.raiseliguria.it/en/2025/12/12/tactile-art-an-inclusive-multisensory-experience-by-ett-within-spoke-1/
(дата звернення: 11.01.2026)
Making-Inclusive-Museums-Now / ARCHLEAGUE. URL:
https://archleague.org/wp-content/uploads/2024/07/Making-Inclusive-Museums-Now.pdf (дата звернення: 11.01.2026)
Музей темряви у Києві: що цікавого можна «побачити» / KYIV-city. URL: https://kyiv-city.com/ua/article/103516-muzey-temryavi-u-kievi-scho-cikavogo-mozhna-pobachiti (дата звернення: 11.01.2026)
У краєзнавчому музеї Кропивницького створили інклюзивний простір / УКРІНФОРМ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3929622-u-kraeznavcomu-muzei-kropivnickogo-stvorili-inkluzivnij-prostir.html (дата звернення: 11.01.2026)
Інклюзивний музей в Острозькому замку / OSTROHCASTLE. URL:
https://ostrohcastle.com.ua/inklyuzyvnyj-muzej/
(дата звернення: 11.01.2026)
Тактильні музеї: путівник для сліпих та слабозорих / EVEN GROUNDS. URL: https://evengrounds.com/tactile-museums-a-guide-for-the-blind-visually-impaired/ (дата звернення: 11.01.2026)
Арт-інсталяція з дерева / SPIRITOFSTONE. URL:
https://spiritofstone.com.ua/dekor-na-podstavke-14
(дата звернення: 11.01.2026)
У Дніпрі з’явилася сучасна арт-інсталяція «Звуки Міста» / УНІАН.
URL: https://www.unian.ua/society/u-dnipri-z-yavilasya-suchasna-art-instalyaciya-zvuki-mista-novini-dnipra-11540926.html
(дата звернення: 11.01.2026)
3D-друк у мистецтві: від скульптур до інсталяцій / Life Art GALLERY. URL: https://life-art.com.ua/3d-druk-u-mystecztvi-vid-skulptur-do-instalyaczij/ (дата звернення: 13.01.2026)
Арт-інсталяція «Автомобіль BMW на полотні» / Life Art GALLERY.
URL: https://3dway.com.ua/portfolio/art-installation-bmw-car-on-canvas
(дата звернення: 13.01.2026)
Принципи дизайну дисплеїв – тактильні дисплеї / issa. URL: https://www.safe-machines-at-work.org/human-factors/work-equipment-design-issues/tactile-displays (дата звернення: 13.01.2026)
Phase Velocity, Group Velocity, and Dispersion / FOSCO. URL:
https://www.fiberoptics4sale.com/blogs/wave-optics/phase-velocity-group-velocity-and-dispersion?srsltid=AfmBOooaM1DYnmOGhwXZ5VcUc9p8zl5ITElo3_Z-lwSsQGK6_vFxj2Ht (дата звернення: 13.01.2026)
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис. А.1 Цифровий навігаційно-інформаційний застосунок з аудіогідом [11]
Рис. А.2 Інклюзивний простір в Кропивницькому музеї [15]
Додаток Б
Рис. Б.1 Рельєфи тактильної картини
Додаток Б
Рис. Б.2 Основа конструкції з картону
Додаток Б
Рис. Б.3 Інформаційний банер
1