Дизайн-проєкт ансамблю малих архітектурних форм

Цвєчковська, Інесса Володимирівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9706
Title:	Дизайн-проєкт ансамблю малих архітектурних форм
Authors:	Яковець, Інна Олександрівна Цвєчковська, Інесса Володимирівна
Keywords:	ансамбль;архітектурні форми
Issue Date:	16-Jun-2026
Abstract:	Актуальність теми дипломної роботи зумовлена потребою у створенні концептуально обґрунтованих ансамблів малих архітектурних форм, що відповідають сучасним вимогам функціональності, ергономіки, безпеки, довговічності та екологічної доцільності. Особливого значення набуває пошук виразних образних рішень, здатних формувати індивідуальність простору та посилювати його емоційно-психологічний вплив на користувачів.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9706
Appears in Collections:	022 Дизайн (Промисловий дизайн)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Цвєчковська.docx Restricted Access		9.26 MB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ			CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY



 Факультет гуманітарних технологій 
Кафедра дизайну

 Освітня програма 
«Промисловий дизайн»
Спеціальність	022 Дизайн 





 КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

на тему: «Дизайн-проєкт ансамблю малих архітектурних форм»




Студентка групи ДЗ-23                                             	Цвєчковська І.В.
Керівник: д.мист., професор 					Яковець І.О.
Консультант: к.мист., доцент					Луговський О. Ф.
 


«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
   	 Інна ЯКОВЕЦЬ
    	 	       2026рік



Черкаський державний технологічний університет	
(назва внз)

Кафедра  дизайну
Факультет гуманітарних технологій	 Спеціальність 022  Дизайн	


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри
дизайну	І.О. Яковець

«	» 	 2026 р.

ЗАВДАННЯ
на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра

Цвєчковської Інесси Вадимівни
(прізвище, ім’я, по батькові)



Тема роботи 	«Дизайн-проєкт інтер’єру кухні – вітальні та екстер’єру котеджу»	       
затверджена наказом по університету від «	» 2025 р. №333/04 	

Термін здачі студентом закінченої роботи

Вихідні дані:  аналоги; обмірні плани ансамблю малих архітектурних форм	
 Зміст кваліфікаційної роботи	
(перелік питань, що їх належить розробити)
1 Вступ. Розділ 1. Аналітичне обґрунтування дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Розділ 2. Концептуальні та композиційні особливості дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Розділ 3. Розробка та візуалізація дизайн-проєкту. Висновок. Список використаних джерел.Додатки.
Перелік графічного матеріалу: плакат форматом 1590х2300мм (1. Загальна візуалізація; 2. Креслення; 3. Вигляд зверху 4. Концепція 5. Специфіукайія: 6. Ескізний пошук; 7. Вхідні компоненти

Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються

	Розділ		Консультант	Підпис, дата
		завдання видав	завдання прийняв
Графічна частина			
			
Пояснювальна записка			
Відео			
			

Дата видачі завдання		

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів роботи	Термін виконання	етапів проєкту (роботи)	Примітка
1.	Затвердження теми роботи,	керівника.		
2.	Робота з аналогами, збір інформації.		
3.	Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту		
4.	Робота над пояснювальною	запискою		
5.	Робота над графічною частиною проєкту		
6.	Робота над відео		
7.	Попередній захист кваліфікаційної	роботи.		
8.	Захист кваліфікаційної роботи бакалавра.		


Керівник 	Яковець І.О.
(підпис)
Завдання прийняв до виконання		
(підпис)
Черкаси 2026
АНОТАЦІЯ
на кваліфікаційну роботу на здобуття освітнього рівня бакалавра студентки Черкаського державного технологічного університету
факультету    ФГТ	кафедри   дизайну          групи  ДЗ-23
освітньої програми «Промисловий дизайн»
спеціальності	022 Дизайн

Інесси Цвєчковської 

Тема роботи: «Дизайн-концепт серії фешн-ляльок за мотивами української міфології»

Проаналізовано соціально-функціональну та фунціонально-есплуатаційну роль ансамблю малих архітектурних форм, на цій основі сформовано художньо‑образне вирішення ансамблю з урахуванням ергономічних та безпекових аспектів проєктування.
В результаті проаналізованої інформації сформовано концепцію дизайн-проєкту та також композиційне вирішення з урахуванням особливостей проектування аркових конструкцій, концептуально обдумано організацію деталей таких як місце відпочинку та вогнища в ансамблі, колористичне та світлове вирішення проєкту та також основні матеріали та декоративні елементи що будуть використовуватись в проєкті.
Проведено етапи створення ескізних пропозицій, виконано візуалізацію проєкту в техніці цифрового арту, розроблено креслення та схеми, приділено увагу особливостям виготовлення демонстраційного макета та також обдумано графічне оформлення планшета кваліфікаційної роботи.
Ключові слова: малі архітектурні форми, ансамбль, рекреаційна зона, проєктування, ергономіка, дизайн, ландшафтний дизайн, архітектура, креслення, ескіз,  цифровий арт, художнє вирішення, композиція, центр композиції, вітраж, арка, паркова зона



ABSTRACT

Tsvechkovska I. V. Design Project of Small Architectural Forms: Bachelor’s Qualification Thesis in Specialty “022 Design” of the Educational Program “Industrial Design”; supervisor Inna Oleksandrivna Yakovets – Cherkasy State Technological University, Cherkasy: 2026. – 60 p.
The qualification thesis contains the main text part consisting of 60 pages, a list of references including 19 sources on 3 pages, and appendices on 12 pages.
The social-functional as well as functional-operational role of an ensemble of small architectural forms has been analyzed. Based on this analysis, an artistic and conceptual solution for the ensemble was developed, taking into account ergonomic and safety aspects of the design.
As a result of the analyzed information, the concept of the design project and the compositional solution were formed, considering the specifics of designing arch structures. The organization of details such as recreation areas and fire pits within the ensemble was conceptually developed, along with the color and lighting solutions of the project, as well as the main materials and decorative elements to be used in the project.
The stages of creating sketch proposals were completed, the project visualization was carried out using digital art techniques, drawings and schemes were developed, attention was paid to the specifics of producing a demonstration model, and the graphic design of the qualification project presentation board was also considered.
Keywords: small architectural forms, ensemble, recreational area, design, ergonomics, industrial design, landscape design, architecture, technical drawing, sketch, digital art, artistic solution, composition, compositional center, stained glass, arch, park area.




ЗМІСТ

ВСТУП 
РОЗДІЛ I. АНАЛІТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ АНСАМБЛЮ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ…...................................8
Соціально-функціональна роль 
ансамблю малих архітектурних форм…………..............................................8
Функціонально-експлуатаційні 
характеристики проєктного ансамблю..........................................................15
Художньо‑образне вирішення ансамблю ...........................................17
1.4. Ергономічні та безпекові аспекти проєктування...................................19
Висновки до першого розділу ........................................................................23

РОЗДІЛ II. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ АНСАМБЛЮ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ………………………………………………………………………...25
2.1. Формування концепції дизайн-проєкту…………………………….…25
2.2. Композиційне вирішення ансамблю………………………………..…29
2.3. Особливості проєктування аркових конструкцій………………….…31
2.4. Організація зони відпочинку та вогнища………………………….…34
2.5. Колористичне та світлове вирішення проєкту…………………….…35
2.6. Матеріали та декоративні елементи в проєкті…………………….…38
Висновки до другого розділу………………………………………………43

РОЗДІЛ III. РОЗРОБКА ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ….…45
3.1. Етапи створення ескізних пропозицій…………………………………45
3.2. Виконання візуалізації технікою цифрового арту………………….…47
3.3. Створення креслень та схем проєкту…………………………………..50
3.4. Особливості виготовлення демонстраційного макета……...…………53
3.5. Графічне оформлення планшета кваліфікаційної роботи…………….55
Висновки до третього розділу………………………………………………58
ВИСНОВОК…………………………………………………...………61
СПСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………63
ДОДАТКИ…………………………………………………….………66








































ВСТУП

У сучасних умовах розвитку міського середовища питання формування якісних громадських просторів набуває особливої актуальності. Урбанізаційні процеси, зростання щільності забудови та зміна способу життя населення зумовлюють необхідність створення комфортних, функціонально організованих і естетично виразних рекреаційних територій. Важливим компонентом таких просторів є малі архітектурні форми (МАФ), які виконують не лише утилітарну, а й композиційну, соціальну та образно-символічну функції.
Малі архітектурні форми виступають засобом структуризації середовища, організації потоків руху, зонування території та формування просторових акцентів. Завдяки продуманому розташуванню МАФ об’єктів забезпечується логічність планувальної структури, підвищується зручність користування простором і створюються умови для різних сценаріїв соціальної взаємодії. Водночас ансамблеве поєднання МАФ сприяє формуванню цілісного архітектурно-художнього образу території.
Актуальність теми дипломної роботи зумовлена потребою у створенні концептуально обґрунтованих ансамблів малих архітектурних форм, що відповідають сучасним вимогам функціональності, ергономіки, безпеки, довговічності та екологічної доцільності. Особливого значення набуває пошук виразних образних рішень, здатних формувати індивідуальність простору та посилювати його емоційно-психологічний вплив на користувачів.
У межах даної роботи пропонується розробка ансамблю МАФ із використанням художньо-образної концепції, що поєднує сучасні конструктивні рішення з інтерпретацією казково-містичних мотивів. Такий підхід передбачає не буквальне відтворення фольклорних форм, а їх осмислення через сучасні матеріали та технології – бетон, метал, скло, деревину та світлові інсталяції. Застосування органічних ліній, пластичних силуетів і світлових акцентів спрямоване на створення гармонійного середовища.
Метою дипломної роботи є розробка дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм для громадського простору з урахуванням функціонально-експлуатаційних, композиційних, конструктивних та образних вимог.
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:
– проаналізувати теоретичні засади формування малих архітектурних форм у структурі громадського середовища;
– дослідити сучасні тенденції проєктування паркових та рекреаційних просторів;
– визначити принципи композиційної організації ансамблю МАФ;
– обґрунтувати вибір матеріалів і конструктивних рішень;
– розробити концептуальну та проєктну пропозицію ансамблю з урахуванням ергономічних та екологічних вимог.
Об’єктом дослідження є малі архітектурні форми як складова громадського простору. Предметом дослідження є принципи формування ансамблю МАФ з урахуванням функціональних, композиційних та художньо-образних аспектів.
Практичне значення роботи полягає у можливості застосування розроблених принципів і проєктних рішень у реальних умовах міського або парковго середовища, а також у використанні результатів дослідження як методичної основи для подальших проєктів у сфері середового та ландшафтного дизайну.
Таким чином, дипломна робота спрямована на комплексне дослідження та проєктування ансамблю малих архітектурних форм як важливого елементу формування сучасного, функціонально обґрунтованого та естетично виразного громадського простору.

РОЗДІЛ І. АНАЛІТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ АНСАМБЛЮ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ


1.1.	Соціально-функціональна роль 
ансамблю малих архітектурних форм

Громадський простір у структурі сучасного міста розглядається як складна соціально-просторова система, що формується через взаємодію архітектурного середовища та повсякденних практик його користувачів. За визначенням К. Лінча, образ міста формується через систему просторових елементів, які забезпечують орієнтацію, впізнаваність та психологічний комфорт людини [1]. У цьому контексті малі архітектурні форми (МАФ) виступають важливими маркерами просторової структури та активними елементами формування міського середовища.
Відповідно до досліджень Я. Гейла, якість громадського простору безпосередньо залежить від умов перебування людини між будівлями – тобто у відкритому середовищі [2]. Саме такі елементи, як лавки, навіси, освітлення, інформаційні конструкції та об’єкти благоустрою, визначають можливість довготривалого перебування людей у просторі, стимулюють соціальну активність і сприяють формуванню так званого «життя між будівлями» [2].
Ансамбль малих архітектурних форм відрізняється від окремого об’єкта тим, що він функціонує як цілісна композиційна система, в якій окремі елементи пов’язані між собою стилістично, конструктивно та функціонально. Такий підхід відповідає принципам комплексного середовищного дизайну, описаним у працях М. Кармони та співавторів, де наголошується на важливості інтеграції предметних елементів у загальну структуру публічного простору [3].
Соціальна роль ансамблю МАФ полягає у створенні умов для взаємодії різних груп населення. Дослідження В. Вайта доводять, що наявність достатньої кількості місць для сидіння значно підвищує рівень використання площ та парків. Люди частіше затримуються у просторі, якщо мають можливість зручно розташуватися, спостерігати за оточенням або взаємодіяти з іншими.
Соціальна функція ансамблю малих архітектурних форм визначається його здатністю впливати на характер взаємодії людей у громадському просторі, формувати умови для комунікації, інтеграції та соціальної активності. У сучасній урбаністичній теорії громадський простір розглядається як середовище щоденної соціальної практики, де фізичні елементи простору безпосередньо впливають на моделі поведінки користувачів [4]. Саме тому малі архітектурні форми не можуть розглядатися виключно як утилітарні об’єкти благоустрою; вони виступають активними елементами соціального середовища, що визначають сценарії перебування людини у просторі.
Якість громадського простору значною мірою залежить від умов, які створюються для добровільного перебування людей поза межами будівель. Як зазначає Я. Гейл, активність у міському середовищі поділяється на необхідну та опціональну, причому саме друга виникає лише за наявності комфортних умов. Ансамбль малих архітектурних форм створює фізичну основу для такої активності, забезпечуючи можливість відпочинку, спостереження за оточенням, спілкування та неформальної взаємодії. Дослідження В.  Вайта підтверджують, що кількість і якість місць для сидіння безпосередньо впливають на інтенсивність використання площ і парків, а також на тривалість перебування людей у просторі. Таким чином, навіть такі прості елементи, як лавки чи тіньові конструкції, здатні змінювати соціальну динаміку території.
Ансамбль малих архітектурних форм, на відміну від окремих об’єктів, функціонує як цілісна система, що створює впорядковану структуру соціальних взаємодій. Композиційна організація елементів визначає характер контактів між людьми: лінійне розміщення сприяє короткочасному відпочинку, тоді як групування елементів у напівзамкнені композиції стимулює спілкування та формування малих соціальних груп. У працях М. Кармони наголошується, що предметне наповнення простору виступає інструментом регулювання поведінкових моделей, впливаючи на щільність соціальних контактів та характер використання території [3]. Отже, ансамбль МАФ можна розглядати як засіб просторового програмування соціальної активності.
Важливою складовою соціальної функції є формування відчуття безпеки та психологічного комфорту. Простір, у якому присутні люди, освітлення та відкриті візуальні зв’язки, сприймається як більш безпечний. Якісно спроєктований ансамбль малих архітектурних форм підтримує принцип «природного нагляду», коли активність користувачів сама по собі знижує ризик асоціальної поведінки. Візуальна цілісність та впорядкованість предметного середовища позитивно впливають на емоційний стан людини, зменшуючи рівень тривожності та підвищуючи довіру до простору.
Соціальна роль ансамблю МАФ також пов’язана з формуванням ідентичності місця. За К. Лінчем, образ міста складається з елементів, які формують його впізнаваність і символічне значення. Ансамбль малих архітектурних форм, виконаний у єдиній стилістичній концепції, здатен підсилити унікальність громадського простору, створити відчуття цілісності та належності до конкретного середовища. Візуальна узгодженість матеріалів, форм і кольорових рішень формує позитивні асоціації та сприяє емоційній прив’язаності мешканців до території.
Окремої уваги заслуговує інклюзивний аспект соціальної функції. Відповідно до концепції універсального дизайну, середовище має бути доступним і комфортним для максимально широкого кола користувачів незалежно від віку чи фізичних можливостей. Ансамбль малих архітектурних форм повинен враховувати потреби різних соціальних груп, забезпечуючи рівний доступ до місць відпочинку та комунікації. Інклюзивність підсилює соціальну інтеграцію та сприяє зменшенню ізоляції окремих категорій населення.
Крім того, соціальна функція ансамблю проявляється у його здатності впливати на економічну активність і життєздатність громадського простору. Організація комфортного та естетично привабливого середовища підвищує привабливість території для відвідувачів, що, своєю чергою, сприяє розвитку локального бізнесу та підсилює соціальну активність громади [5]. Таким чином, ансамбль малих архітектурних форм стає не лише елементом благоустрою, а складовою соціально-економічної інфраструктури міста.
Організовані малі архітектурні форми сприяють формуванню неформальних соціальних контактів, що є важливим чинником підвищення соціальної згуртованості міських спільнот. Таким чином, ансамбль МАФ виступає каталізатором соціальної активності.
Просторово-організаційна функція ансамблю малих архітектурних форм полягає у структуризації громадського простору, формуванні його внутрішньої логіки та забезпеченні впорядкованості середовища. У межах теорії урбаністичного проєктування громадський простір розглядається як багатошарова система, в якій архітектурні об’єкти, предметне наповнення та поведінкові сценарії перебувають у постійній взаємодії [3]. Саме малі архітектурні форми виступають тим елементом, що забезпечує зв’язок між масштабом архітектури та масштабом людини, організовуючи простір на рівні повсякденного сприйняття.
МАФ виконують роль інструменту просторового зонування, допомагаючи визначити межі зон відпочинку, активності, транзиту та рекреації без застосування жорстких архітектурних бар’єрів. Згідно з теорією організації публіблічних територій, предметні елементи можуть виступати так званими «м’якими межами», які формують поведінкові сценарії користувачів, не обмежуючи свободи пересування [3]. Наприклад, групування лавок навколо зелених насаджень або невелике підвищення рівня покриття може інтуїтивно сигналізувати про зону відпочинку, тоді як лінійне розташування елементів уздовж доріжки підкреслює транзитний характер території.
Просторово-організаційна функція ансамблю також реалізується через створення композиційних осей і точок тяжіння. Розміщення лавок, освітлювальних опор, декоративних конструкцій чи інформаційних стендів дозволяє формувати візуальні орієнтири та акценти, що структурують сприйняття середовища. Відповідно до концепції образу міста К. Лінча, орієнтація у просторі значною мірою залежить від наявності чітких візуальних маркерів – вузлів, орієнтирів і шляхів [1]. Ансамбль малих архітектурних форм здатен виконувати функцію таких маркерів, сприяючи формуванню зрозумілої та логічної просторової структури.
Важливим аспектом є формування маршрутів пересування. Предметні елементи можуть направляти потоки людей, підкреслювати головні напрями руху або, навпаки, сповільнювати його в рекреаційних зонах. Така організація дозволяє уникати конфліктів між різними типами активності – наприклад, між пішохідними та велосипедними потоками – і забезпечує більш гармонійне функціонування території [5]. Просторова організація через МАФ має не директивний, а делікатний характер: вона спонукає до певної поведінки, не нав’язуючи її.
Крім того, ансамбль малих архітектурних форм сприяє масштабуванню простору відповідно до людських потреб. Великі відкриті площі або протяжні території без предметного наповнення можуть сприйматися як дискомфортні через відсутність «людського масштабу». Інтеграція малих архітектурних форм дозволяє дробити простір на більш камерні фрагменти, створюючи відчуття затишку та безпеки. Таким чином, МАФ виконують роль проміжної ланки між макромасштабом міської забудови та мікромасштабом індивідуального сприйняття.
Просторово-організаційна функція також пов’язана з композиційною єдністю ансамблю. Узгодженість форм, матеріалів та ритму розташування елементів створює відчуття впорядкованості та цілісності середовища. Відсутність системності, навпаки, призводить до фрагментарності та візуального хаосу, що ускладнює орієнтацію та знижує якість просторового сприйняття [7]. Тому ансамбль МАФ повинен проєктуватися як єдина композиційна система, а не як випадкове поєднання окремих об’єктів.
Отже, просторово-організаційна функція ансамблю малих архітектурних форм полягає у формуванні структурованого, зрозумілого та зручного для користувачів громадського простору. Через створення м’яких меж, композиційних осей, точок тяжіння та маршрутів пересування МАФ забезпечують логічність просторової структури, підвищують якість орієнтації та сприяють гармонійному поєднанню різних типів активності в межах однієї території.
Функціонально-експлуатаційна роль ансамблю малих архітектурних форм полягає у забезпеченні практичної придатності громадського простору до щоденного використання та довготривалої експлуатації в умовах відкритого середовища. На відміну від архітектурних об’єктів капітальної забудови, малі форми безпосередньо контактують із користувачем і водночас піддаються постійному впливу атмосферних чинників, механічних навантажень і соціальної активності. Тому їх проєктування повинно поєднувати ергономічну доцільність, конструктивну надійність і технологічну обґрунтованість.
Відповідно до принципів сучасного урбаністичного проєктування, якість громадського простору визначається не лише його візуальною привабливістю, а й зручністю використання в різних сценаріях повсякденної активності [3]. Ансамбль МАФ забезпечує реалізацію базових функцій простору – можливість сидіння, короткочасного та тривалого відпочинку, орієнтації, освітлення, захисту від опадів, збирання відходів та інформаційної підтримки користувачів. Належна організація цих функцій впливає на тривалість перебування людей у просторі, інтенсивність його використання та загальний рівень комфорту [2].
Експлуатаційний аспект передбачає використання довговічних матеріалів, стійких до корозії, температурних коливань та механічних пошкоджень. Конструкції повинні відповідати принципам антивандальності та ремонтопридатності, що особливо важливо для відкритих громадських територій із високою інтенсивністю відвідування. Раціональність конструктивних рішень дозволяє зменшити витрати на обслуговування та забезпечити тривалий життєвий цикл виробів.
Важливим компонентом функціонально-експлуатаційної ролі є ергономічна відповідність параметрів виробів антропометричним характеристикам людини. Як зазначається у дослідженнях універсального дизайну, зручність користування безпосередньо впливає на соціальну активність і доступність простору для різних категорій населення [5]. Висота сидіння, кут нахилу спинки, наявність підлокітників або достатнього простору для маневрування визначають рівень комфорту та інклюзивності середовища.
Отже, функціонально-експлуатаційна роль ансамблю малих архітектурних форм полягає у забезпеченні стабільного, безпечного та довготривалого функціонування громадського простору, що відповідає вимогам ергономіки, технологічності та економічної доцільності.
Економічний та екологічний аспекти ансамблю малих архітектурних форм є невід’ємними складовими сучасного підходу до проєктування громадського простору. В умовах сталого розвитку міста предметне середовище розглядається як ресурс, що здатен впливати на економічну активність і водночас відповідати екологічним стандартам.
Екологічний аспект передбачає використання матеріалів із низьким рівнем впливу на довкілля, можливість повторної переробки конструктивних елементів та мінімізацію енергетичних витрат у процесі експлуатації. Сучасні принципи урбаністичного дизайну наголошують на необхідності врахування повного життєвого циклу виробу – від виробництва до утилізації [3]. Застосування довговічних матеріалів і модульних конструкцій сприяє зменшенню обсягів відходів і витрат на заміну елементів.
Крім того, інтеграція озеленення або використання екологічно безпечних покриттів позитивно впливає на мікроклімат території та загальний рівень комфорту. Екологічно відповідальне проєктування ансамблю МАФ сприяє формуванню сталого міського середовища, що поєднує економічну ефективність із турботою про довкілля.
Отже, економічний та екологічний аспекти ансамблю малих архітектурних форм визначають його здатність підтримувати життєздатність громадського простору, забезпечувати раціональне використання ресурсів і відповідати принципам сталого розвитку міста.

1.2. Функціонально-експлуатаційні 
характеристики проєктного ансамблю

Функціонально-експлуатаційні характеристики проєктованого ансамблю малих архітектурних форм визначають його здатність забезпечувати комфортне, безпечне та довготривале використання у структурі громадського простору з урахуванням кліматичних, соціальних та містобудівних умов України. Формування таких характеристик має ґрунтуватися на чинній нормативній базі, принципах ергономіки, вимогах інклюзивності та сучасних підходах до благоустрою територій.
Відповідно до вимог Міністерство розвитку громад та територій України, організація громадських просторів повинна здійснюватися з урахуванням доступності, безпеки та зручності для різних груп населення [8]. Це передбачає забезпечення безперешкодного доступу маломобільних груп, достатньої ширини проходів, раціонального розташування обладнання та дотримання параметрів висотності й габаритів елементів благоустрою. Проєктований ансамбль МАФ має враховувати вимоги інклюзивності, що регламентуються державними будівельними нормами, зокрема щодо безбар’єрного середовища [9].
Функціональна доцільність ансамблю визначається його відповідністю режимам використання території – транзитному, рекреаційному, комунікативному. Згідно з положеннями державних норм з планування і забудови територій, громадський простір повинен забезпечувати комфортне короткочасне і тривале перебування людей, організацію місць відпочинку та можливість соціальної взаємодії [9]. Відтак, проєктовані лави, навіси, інформаційні стели, освітлювальні опори та інші елементи повинні формувати цілісну систему, що відповідає сценаріям використання території.
Експлуатаційна надійність ансамблю визначається стійкістю матеріалів до впливу атмосферних факторів, механічних навантажень та вандалізму. Згідно з нормативами у сфері благоустрою населених пунктів, конструкції МАФ повинні мати достатній рівень міцності, антикорозійний захист та ремонтопридатність [10]. Врахування кліматичних особливостей регіону – температурних перепадів, вологості, впливу ультрафіолетового випромінювання – є необхідною умовою забезпечення довговічності об’єктів.
Ергономічне обґрунтування проєктованого ансамблю базується на принципах відповідності антропометричним характеристикам людини. Українські наукові дослідження у сфері дизайну предметного середовища підкреслюють, що правильний підбір пропорцій, висот сидінь, кутів нахилу спинок та відстаней між елементами безпосередньо впливає на рівень комфорту користувачів і тривалість їх перебування у просторі [11]. Таким чином, функціонально-експлуатаційні характеристики ансамблю повинні бути спрямовані на мінімізацію фізичного навантаження та забезпечення фізіологічної зручності.
Важливою складовою є питання безпеки. Відповідно до вимог благоустрою територій, елементи МАФ не повинні створювати перешкод руху, мати гострих виступів або нестійких конструктивних вузлів [10]. Організація освітлення повинна забезпечувати достатній рівень видимості у вечірній та нічний час, що сприяє підвищенню рівня безпеки користувачів та формуванню психологічного відчуття захищеності.
Крім технічних параметрів, функціонально-експлуатаційні характеристики ансамблю мають враховувати вимоги сталого розвитку. Сучасні українські дослідження у сфері міського дизайну наголошують на необхідності використання екологічно безпечних матеріалів, можливості вторинної переробки конструктивних елементів та оптимізації витрат на утримання [12]. Такий підхід дозволяє зменшити навантаження на бюджет громади та забезпечити екологічну відповідальність проєкту.
Отже, обґрунтування функціонально-експлуатаційних характеристик проєктованого ансамблю малих архітектурних форм базується на комплексному врахуванні нормативних вимог України, принципів ергономіки, інклюзивності, довговічності та сталого розвитку. Такий підхід забезпечує створення якісного, безпечного й адаптивного громадського простору, що відповідає сучасним вимогам містобудування та дизайну середовища.

1.3.  Художньо‑образне вирішення ансамблю

Художньо‑образне вирішення архітектурного або просторового ансамблю дедалі частіше сприймається не як окрема стилістична ознака, а як інтегральна складова дизайну, що поєднує естетичну образність із функціональною доцільністю, культурно‑соціальним контекстом і технологічними інноваціями. Сучасний дизайн прагне до синтезу різних мов вираження – від традиційних архітектурних канонів до цифрової генерації простору, що дозволяє створювати ансамблі з глибоким смисловим навантаженням, здатні реагувати на потреби суспільства й культуру часу.
Перш за все, художньо‑образне вирішення розглядається як система візуальної комунікації, яка через форми, матеріали, фактури, кольорові рішення та просторові композиції передає певні символи, ідеї чи настрої. Таке вирішення стає можливим завдяки процесу, що включає аналітичне вивчення контексту (історичного, соціального, природного), визначення ключових відправних точок образу та експериментального пошуку формального рішення. У сучасних дослідженнях підкреслюється важливість того, що художній образ не існує ізольовано: він є результатом взаємодії культурних кодів, локальної ідентичності та універсальних трендів візуальної культури [8]. Це особливо актуально для українського контексту, де національні мотиви стають основою для формування нових архітектурно‑дизайнерських рішень, які одночасно резонують із глобальними тенденціями та зміцнюють культурну ідентичність [8].
У сучасних творчих практиках спостерігається тенденція до гармонійного поєднання історичного спадку й авангардних сучасних форм. Це проявляється в реконструкціях та редизайнах, де архітектурний ансамбль не лише зберігає пам’яті про минуле, а й трансформує його у нову художню мову. Важливим є не лише архітектурний «образ», але й те, як він вливається у міський простір, створює нові точки тяжіння для громадського життя та взаємодії з середовищем. Сучасні тренди передбачають, що художньо‑образне вирішення – це не поверхневе декорування, а глибоке осмислення простору як візуального й соціального явища [9].
Для досягнення такого цілісного художнього образу все частіше використовуються міждисциплінарні підходи: поєднання мистецтва, цифрових технологій, біодизайну та навіть даних про поведінку людей у просторі. Наприклад, новітні дослідження в дизайні показують, що інтеграція цифрових інструментів – штучного інтелекту, генеративних алгоритмів, 3D моделювання –  допомагає формувати нові архітектурні «мови», що виходять за межі традиційних формоутворюючих методів та відкривають художній образ у якості динамічного, адаптивного та контекстно‑чутливого елементу ансамблю [8].
Суттєвою характеристикою художньо‑образного вирішення є прагнення до автентичності та глибинного змісту, що знаходить відгук у користувача середовища. Це означає, що сучасний ансамбль розглядається не лише як набір форм, а як багатошаровий символічний «текст», який передає цінності, історію, емоційний підтекст середовища. Сьогодні дизайн дедалі більше відходить від чистої функціональності на користь складних візуальних наративів: у графічному дизайні, наприклад, актуальними стають текстурні, тактильні образи та елементи, що акцентують увагу на ручній праці й людському почерку, протиставляючи себе безликим генеративним формам [10].
Крім того, сучасні тенденції дизайну передбачають інтеграцію принципів сталого розвитку та екологічного мислення в художньо‑образні рішення композицій. Це не лише функціональне використання екологічних матеріалів, а й включення ідей біомімікрії, еко‑символіки у саме формоутворення ансамблю, де кожен елемент взаємодіє з природним середовищем та соціальними процесами в імпульсах XXI століття. Такі підходи формують нову якість ансамблевого дизайну — образ, що розмовляє з довкіллям, культурою та людиною на одній мові, відкриваючи перспективи для подальшого розвитку мистецьких, архітектурних і дизайнерських практик [9].

1.4 Ергономічні та безпекові аспекти проєктування

Ергономічні та безпекові аспекти проєктування – це комплекс фундаментальних вимог, що закріплені не лише в наукових підходах, а й у чинних законодавчих нормах, державних стандартах (ДСТУ), державних будівельних нормах (ДБН) та міжнародних стандартах, які прямо чи опосередковано впливають на проєктний процес, структурування простору, безпеку й комфорт користувачів. Ці аспекти є ключовими при проєктуванні ансамблю МАФ, оскільки ці елементи безпосередньо взаємодіють із людьми у громадських просторах. Правильне врахування ергономічних норм та стандартів забезпечує комфорт, функціональність та безпеку користувачів, а також відповідає сучасним вимогам доступності та універсального дизайну.
Ергономіка в контексті МАФ спрямована на адаптацію об’єктів до фізичних та психологічних характеристик користувачів. Це передбачає врахування:
- антропометричних даних людей (висота сидінь, ширина проходів, розміри лавок та альтанок);
- фізіологічних особливостей (комфортна висота спинки лавки, нахил покриття для уникнення навантажень);
- психофізіологічних чинників (колір, матеріали, освітлення, акустика), що впливають на сприйняття простору та емоційний комфорт [10].
Наприклад, лавки повинні мати висоту сидіння 400–450 мм, спинку з кутом нахилу 95–100°, а ширина проходів між МАФ – не менше 1200 мм, що відповідає антропометричним нормам та ДСТУ.
Функціональна ергономіка МАФ також включає правильне розташування елементів у ансамблі, щоб уникнути переповнення території, забезпечити зручний доступ до всіх об’єктів та створити гармонійний простір для користувачів різного віку та фізичних можливостей.
Безпека малих архітектурних форм охоплює структурну надійність, стійкість елементів, використання безпечних матеріалів та планування простору з урахуванням людських потоків. Основні вимоги:
- стабільність конструкцій (лавки, альтанки, огорожі), щоб уникнути падінь та травм;
- відсутність гострих кутів та виступів, які можуть травмувати користувача;
- антиковзкі покриття, особливо на сходах, пандусах та навколо МАФ;
- організація освітлення та сигналізації у громадських просторах для безпечного пересування у темний час доби [10][11].
Додатково, МАФ мають відповідати принципам універсального дизайну, забезпечуючи доступність для людей з обмеженими можливостями, дітей та літніх людей. Це включає встановлення пандусів, ширину проходів, зручні сидіння та інформаційні таблички [10].
Законодавчі та нормативні вимоги
Проєктування МАФ в Україні повинно відповідати законодавчим та нормативним документам:
- Закони України: «Про охорону праці» та «Про систему громадського здоров’я» – встановлюють обов’язок забезпечення безпечних умов для користувачів [16];
- ДБН та ДСТУ – регламентують безпечні параметри конструкцій, доступність, антропометрію та розташування елементів МАФ:
- ДСТУ 7233:2011 «Дизайн і ергономіка. Основні положення» [11];
- ДСТУ 3943‑2000, ДСТУ 3944‑2000 – оформлення документації та правила виконання ергономічних розрахунків [12][13];
- DSTU ISO 21542:2025 – стандарти доступності та придатності середовища [14];
- Міжнародні стандарти ISO 9241, ISO 7731, ISO 7010 – регламентують взаємодію людини з об’єктами та безпечне середовище [15].
Застосування цих стандартів дозволяє науково обґрунтувати всі параметри МАФ у дипломному проєкті, підтвердити їх безпечність та ергономічність.
Практичні рекомендації для проєкту ансамблю МАФ
висота лавок – 400–450 мм, ширина сидіння – 450–500 мм;
кут нахилу спинки – 95–100°, для комфортної підтримки спини;
ширина проходів між МАФ – ≥1200 мм;
пандуси та сходи з антиковзким покриттям, кут нахилу пандуса – не більше 8°;
освітлення території та сигнали безпеки для нічного використання;
використання стійких та безпечних матеріалів (дерево, метал, композити без гострих країв);
планування простору з урахуванням руху людей, групових та індивідуальних зон відпочинку.
Дотримання цих параметрів забезпечує комфорт, безпеку та естетичну цілісність ансамблю малих архітектурних форм, що є основою якісного дизайн-проєкту.
Сучасні підходи в архітектурі та проєктуванні ґрунтуються на концепції універсального дизайну, яка є логічним продовженням ергономічних принципів. Вона спрямована на створення середовища, доступного для максимально широкого кола користувачів, незалежно від віку, фізичних можливостей чи соціального статусу. Стандарти та нормативи щодо доступності (та ж ISO 21542) включають технічні параметри, що забезпечують безпечне пересування, комфортну експлуатацію та мінімізацію ризиків травм під час щоденної діяльності [16].
Повноцінний розгляд ергономічних і безпекових складових на ранніх стадіях проєктування знижує кількість нещасних випадків, підвищує функціональність об’єктів, сприяє зручності використання та загальному підвищенню якісних показників середовища – зокрема, економічної ефективності проєкту та сталості експлуатації.
Інклюзія у проєктуванні громадських просторів та малих архітектурних форм є ключовим аспектом сучасного урбаністичного підходу, спрямованого на забезпечення рівного доступу до середовища для всіх груп населення. Це передбачає врахування фізичних, сенсорних і соціальних потреб користувачів, включно з людьми з інвалідністю, літніми людьми, дітьми та іншими маломобільними групами. Інклюзивний дизайн забезпечує безбар’єрність проходів, достатню ширину маршрутів, зручне розташування лавок, навісів, пандусів та інформаційних конструкцій, а також використання тактильних і кольорових сигналів для орієнтації. Реалізація принципів інклюзії не лише підвищує фізичну доступність простору, а й сприяє соціальній інтеграції, формуванню відчуття безпеки та комфорту, стимулює міжгенераційне та міжгрупове спілкування, підсилюючи соціальну активність і згуртованість міської спільноти [19].

Висновки до першого розділу

У першому розділі дипломної роботи було проведено комплексне дослідження ансамблю малих архітектурних форм (МАФ) у контексті їх соціально-функціональної ролі, художньо-естетичного образу та ергономічних та безпекових аспектів. Метою розділу було визначити основні принципи та критерії, на яких має базуватися розробка дизайн‑проєкту ансамблю МАФ, враховуючи сучасні тенденції дизайну, комфорт і безпеку користувачів.
Дослідження соціально‑функціональної ролі ансамблю малих архітектурних форм у структурі громадського простору показало, що МАФ є важливим елементом організації простору, який сприяє формуванню комфортних зон відпочинку, активної взаємодії громадян та підвищенню привабливості території. Визначено ключові функції ансамблю, які враховують потреби різних груп користувачів.
Обґрунтування функціонально‑експлуатаційних характеристик проєктованого ансамблю дозволило визначити оптимальні параметри елементів МАФ, що забезпечують їх зручність та практичність у використанні. Було сформовано вимоги щодо розмірів, матеріалів, конструктивних рішень та розташування об’єктів, що гарантують ефективне використання території та комфортне функціонування ансамблю у різних умовах експлуатації.
Художньо-образне вирішення ансамблю було розглянуто у контексті сучасних тенденцій дизайну, що включають гармонійне поєднання форми, кольору та матеріалів. Визначено принципи формування цілісного архітектурного образу, підкреслює унікальність простору та інтегрує ансамбль у середовище.
Ергономічні та безпекові аспекти проєктування ансамблю МАФ дозволяють забезпечити адаптацію об’єктів до фізичних, психологічних та соціальних потреб користувачів. Встановлено необхідність дотримання антропометричних параметрів, комфортних фізіологічних показників, а також принципів безбар’єрності та доступності. Це гарантує безпечне використання об’єктів, ефективну взаємодію людей із середовищем та зниження ризику травм і перевантажень.



РОЗДІЛ II. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ АНСАМБЛЮ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ

2.1. Формування концепції дизайн-проєкту

У контексті сучасного ландшафтного дизайну архітектурні об'єкти малих форм виконують не лише утилітарну, а й значущу естетико-композиційну функцію. Вони виступають системоутворюючими елементами, що структурують простір, організовують рух користувачів, розставляють візуальні акценти та підкреслюють концептуальну образність середовища. До категорії малих архітектурних форм відносяться бесідки, крамниці, пергольні системи, навісні споруди, декоративні інсталяції, освітлювальні прилади та інші об'єкти благоустрою.
Основна ідея даного проєкту передбачає формування ансамблю аркових елементів із фокальною вогнищевою зоною та інтегрованими місцями для сидіння. Центральним композиційним елементом простору є кругла вогнищева платформа, навколо якої сформовано систему дерев'яних крамниць та декоративних аркових прольотів. Подібне рішення сприяє створенню камерного простору, сприятливого для неформального спілкування, релаксації та культурного дозвілля.
Образне рішення проєкту інспіроване природними феноменами, естетикою містичних наративів та стилізацією форм готичного й органічного архітектурного стилів. Аркові конструкції метафорично втілюють умовний перехідний простір, що символізує зв'язок між природним ландшафтом та внутрішнім емоційним світом людини. Застосування плавних ліній, декоративних елементів та делікатного освітлення сприяє формуванню атмосфери умиротворення, гармонії та візуальної когерентності.
Концепція ансамблю малих архітектурних форм була розроблена як рекреаційний простір з виразною атмосферою, призначений для відновлення сил, соціальної комунікації та глибокої емоційної інтеграції з природним оточенням. Базовою ідеєю є формування камерного простору, що гармонійно поєднує натуральні матеріали, органічні форми та елементи естетики міфу й фантазії.
Центральним композиційним елементом ансамблю виступає кругле вогнище, що уособлює тепло, єдність та взаємодію між людиною та природним середовищем. Навколо нього організовано систему аркових конструкцій та сидінь, які створюють напівзакритий простір, сприяючи відпочинку та міжперсональній комунікації. Характерною особливістю аркових конструкцій є їхня плавна, органічна пластика, що імітує природні обриси деревних стовбурів, гілок і лісових склепінь, посилюючи асоціативний зв'язок із натуральним ландшафтом.
Концептуальною основою проєкту є створення емоційно та візуально збалансованого середовища, що сприяє психологічному благополуччю індивіда. Шляхом комбінації деревини, природного каменю, художнього освітлення та делікатної колірної палітри досягається атмосфера усамітнення, спокою та відчуття відмежованості від урбанізованого середовища.
Приділено особливу увагу художній експресії об'єкта. Орнаментальні мотиви, декоративні перфорації та інтегрована система освітлення генерують ефект фантазійного середовища, сприйняття якого трансформується залежно від добового циклу та інтенсивності світла. Таким чином, простір ансамблю інтерпретується не тільки як функціональний елемент ландшафтного благоустрою, але й як повноцінний художній об'єкт середовищного дизайну.
Серед проаналізованих аналогів були дерев’яні альтанки та павільйони з органічною пластикою конструкцій, архітектурні об’єкти з біонічними формами, тематичні паркові павільйони, концептуальні арт-об’єкти у стилі fantasy та eco-design, а також просторові конструкції з декоративним освітленням. Значну увагу було приділено сучасним прикладам середового дизайну, у яких архітектурна форма поєднується з природним оточенням та створює емоційно виразний простір для відпочинку й соціальної взаємодії.
Під час аналізу аналогів досліджувалися принципи формоутворення, композиційна організація простору, конструктивні особливості та художньо-образне вирішення об’єктів. Особливу увагу було приділено використанню природних матеріалів, зокрема дерева, каменю та металу, які забезпечують гармонійне поєднання об’єкта з природним середовищем. Також аналізувалися способи інтеграції декоративного освітлення у конструкцію, що дозволяє формувати атмосферність простору та підсилювати художню виразність об’єкта у вечірній час.
Важливим аспектом дослідження стала декоративна стилізація арок та елементів оздоблення. У багатьох аналогах простежуються мотиви органічної архітектури, використання плавних ліній, рослинних орнаментів і природних силуетів, що створюють асоціативний зв’язок із природними формами. Окремо було проаналізовано використання ритму конструкцій, симетрії та композиційних акцентів, які формують цілісний художній образ ансамблю.
Також досліджувалася взаємодія архітектурного об’єкта з ландшафтним середовищем. Було визначено, що найбільш виразними є рішення, де архітектурна форма не домінує над природою, а органічно інтегрується в неї, доповнюючи простір та створюючи комфортне середовище для людини. Аналіз показав ефективність використання камерних композицій із центральним функціональним елементом, навколо якого організовується простір для відпочинку.
На основі проведеного аналізу було сформовано основні композиційні та стилістичні рішення майбутнього ансамблю. Від проаналізованих аналогів були запозичені принципи органічного формоутворення, використання дерев’яних конструкцій, декоративних прорізних елементів та інтегрованого освітлення. Водночас у проєкті сформовано власне авторське рішення, яке поєднує систему декоративних арок, напівкруглі лави та центральну зону вогнища в єдину просторову композицію.
Значна увага приділяється вибору матеріалів для реалізації об'єкта. Ключовими матеріалами проєкту є деревина, природний камінь та металеві елементи. Застосування натуральних фактур забезпечує екологічну доцільність та органічну інтеграцію об'єкта у природне паркове середовище. Деревина формує теплий візуальний образ, природний камінь підкреслює монументальність і натуральність, тоді як металеві деталі гарантують конструктивну стабільність та декоративну експресивність.
Ключовим аспектом концепції є система освітлення. Інтегровані підвісні освітлювальні прилади та акцентоване підсвічування сприяють створенню атмосферного вечірнього ландшафту та підкреслюють художню експресію ансамблю. Освітлення в даному проєкті виконує не лише утилітарну, а й значущу емоційно-естетичну функцію, формуючи ефект камерності та комфортабельного простору для релаксації.
У процесі розробки проєкту були враховані фундаментальні принципи сучасного ландшафтного дизайну, до яких належать функціональна доцільність, ергономічність, просторова масштабність, композиційна єдність та екологічна стійкість. Акцентована увага приділена інтеракції людини з простором, оскільки саме емоційне сприйняття середовища визначає його художню цінність та рівень комфорту для кінцевого користувача.
Підсумовуючи, концепція даного дизайн-проєкту орієнтована на формування естетично експресивного та високофункціонального простору, що інтегрує натуральні матеріали, художню стилізацію та передові принципи організації рекреаційного середовища.

2.2. Композиційне вирішення ансамблю

Композиційне вирішення ансамблю малих архітектурних форм базується на принципах цілісності, симетрії, підпорядкованості елементів єдиному композиційному центру та гармонійної взаємодії об’єкта з природним середовищем. Основною метою композиційного формування простору стало створення камерного рекреаційного середовища з виразною художньо-емоційною атмосферою, орієнтованого на відпочинок, спілкування та естетичне сприйняття.
Композиційним центром ансамблю виступає кругла зона вогнища, навколо якої організовано всі основні елементи простору. Вогнище не лише виконує функціональну роль, а й виступає символічним ядром композиції, що формує атмосферу затишку, єдності та взаємодії людини з природою. Кругла форма центрального елемента підсилює відчуття гармонії та рівноваги, а також забезпечує зручну організацію простору для відпочинку.
Навколо вогнища розташовано систему напівкруглих лав, які формують комфортну зону перебування користувачів та сприяють соціальній взаємодії. Плавна дугоподібна форма лав підтримує загальну композиційну ідею ансамблю та підкреслює органічність просторового вирішення. Таке планувальне рішення створює візуальну єдність усіх елементів ансамблю та забезпечує зручне сприйняття простору з різних ракурсів.
Домінуючим елементом композиції є система декоративних арок різної висоти, розташованих навколо центральної частини ансамблю. Аркові конструкції формують своєрідний просторовий портал, який створює асоціативний зв’язок із казковими та природними образами. Центральна арка має найбільшу висоту та виступає головним композиційним акцентом, тоді як бічні арки врівноважують композицію та підсилюють її ритмічність.
Важливу роль у композиційному вирішенні відіграє вертикальний ритм конструкцій. Завдяки зміні висоти арок створюється динаміка простору та формується виразний силует ансамблю. Плавні стрілчасті форми арок візуально спрямовують композицію вгору, створюючи відчуття легкості, просторової відкритості та художньої виразності. Подібне композиційне рішення частково наслідує принципи органічної архітектури, де форма об’єкта формується під впливом природних асоціацій і пластики живих форм.
Особливу увагу приділено декоративному наповненню конструкцій. Орнаментальні елементи у верхній частині арок створюють складну ажурну структуру, яка візуально полегшує масивність дерев’яних конструкцій. Рослинні мотиви та плавні лінії орнаменту підсилюють природний характер композиції та формують асоціативний зв’язок із лісовим середовищем. Декоративні прорізи також виконують функцію світлопропускання, що дозволяє створювати виразні світлотіньові ефекти у денний час.
Значну роль у композиції відіграє інтегроване декоративне освітлення. Підвісні світильники, розташовані у внутрішній частині арок, створюють м’яке локальне освітлення та підсилюють атмосферність простору у вечірній час. Тепле світло гармонійно поєднується з природною фактурою дерева та каменю, формуючи відчуття затишку та емоційного комфорту. Освітлення також акцентує декоративні елементи конструкцій та підкреслює просторову глибину ансамблю.
Композиція ансамблю побудована за принципом відкритого простору, що забезпечує візуальний зв’язок із навколишнім ландшафтом. Відсутність суцільних огороджувальних елементів дозволяє органічно інтегрувати об’єкт у природне середовище та забезпечує плавний перехід між архітектурною формою і ландшафтом. Навколишні дерева та рослинність виступають природним композиційним фоном, який підсилює художню виразність ансамблю.
Колористичне вирішення композиції базується на використанні природної теплої гами. Відтінки дерева, каменю та м’які природні кольори навколишнього середовища формують гармонійний візуальний образ об’єкта. Акцентними елементами виступають теплі світлові джерела та декоративні кольорові вставки в орнаментальних частинах арок, які створюють емоційний контраст і підсилюють декоративність ансамблю.
У композиційному вирішенні також простежується прагнення до створення емоційного середовища, яке впливає на психологічне сприйняття людини. Завдяки камерності простору, використанню природних матеріалів, м’яких форм та декоративного освітлення ансамбль формує атмосферу спокою, захищеності та естетичної гармонії. Простір ансамблю сприймається не лише як функціональна зона відпочинку, а і як художньо-образний середовий об’єкт.
Таким чином, композиційне вирішення ансамблю поєднує функціональні, конструктивні та художньо-естетичні принципи формоутворення. Усі елементи ансамблю – арки, лави, вогнище, освітлення та ландшафтне оточення – формують цілісну композиційну систему, спрямовану на створення гармонійного рекреаційного середовища з виразною емоційно-образною атмосферою.

2.3. Особливості проєктування аркових конструкцій

Аркові конструкції є одним із фундаментальних компонентів композиційної та конструктивної концепції ансамблю малих архітектурних форм. Саме аркові елементи визначають основний художній образ простору, генерують композиційний ритм та забезпечують візуальну цілісність усієї структури. У даному проєкті арки виконують багатофункціональне призначення, охоплюючи не лише естетичний, а й прагматичний аспекти – вони структурують просторове середовище, акцентують центральний осередок вогнища та сприяють створенню інтимної атмосфери рекреаційного середовища.
У процесі проєктування аркових конструкцій були імплементовані засади органічної морфогенетики, притаманні сучасному еко-дизайну та біонічній архітектурі. Обриси арок характеризуються обтічними, криволінійними формами, що навіюють асоціації з природними мотивами – віттям дерев, рослинними структурами та природною пластикою. Такий підхід уможливлює інтеграцію архітектурного об’єкта у природне середовище та гарантує когерентне поєднання споруди з навколишнім ландшафтом.
Композиція ансамблю формується з трьох аркових елементів різної висоти, які конструюють структуру, що характеризується ритмічністю та симетрією. Центральна арка слугує домінуючим елементом композиції, виокремлюючи головну просторову вісь – зону вогнища. Бічні арки, маючи менші габарити, сприяють підтриманню загального композиційного балансу. Цей прийом продукує ефект динаміки, просторової глибини та візуальної еволюції форми.
Значна увага була зосереджена на декоративному оформленні аркових конструкцій. Верхні сегменти арок інкорпорують орнаментальні вставки з рослинними мотивами та ажурними елементами, що посилюють естетичну експресивність об’єкта. Декоративні деталі слугують стилістичним акцентом та генерують асоціативне посилання на природну тематику проєкту. Застосування відкритих декоративних елементів також уможливлює створення ефекту світлопроникності крізь конструкцію, завдяки чому арки набувають легкості та транспарентності візуального сприйняття.
Додатковою особливістю проєктування аркових конструкцій стало використання декоративних вітражних елементів у верхній частині арок. Вітражі виконують не лише декоративну, а й композиційну функцію, формуючи художній акцент ансамблю та підсилюючи його атмосферність. Орнаментальні вставки з плавними рослинними мотивами підтримують загальну стилістику об’єкта, поєднуючи природні форми з декоративною пластикою конструкції.
У денний час вітражні елементи створюють ефект легкості та ажурності конструкції завдяки проникненню природного світла крізь декоративні вставки. У вечірній період інтегроване підсвічування підсилює декоративність арок, формуючи м’яке розсіяне світло та створюючи виразний візуальний образ простору. Такий прийом сприяє емоційному сприйняттю середовища та робить ансамбль композиційним акцентом рекреаційної зони.
При проєктуванні вітражних елементів враховувались принципи симетрії, ритму та стилістичної цілісності. Орнамент має плавну органічну структуру, що гармонійно поєднується з арковими формами та підтримує концепцію природного середовища. Вітражі також допомагають візуально полегшити масивність дерев’яних конструкцій, додаючи композиції витонченості та декоративної виразності.
Подібні принципи декоративного використання світла та вітражних елементів характерні для сучасних екодизайнерських і біонічних архітектурних об’єктів, у яких важливу роль відіграє створення емоційної атмосфери простору та взаємодія архітектури з природним середовищем.
Істотним елементом проєктної діяльності виступила інкорпорація освітлювальних рішень у конструкцію арок. Підвісні декоративні ліхтарі позиціоновані у внутрішній частині арок, відіграючи як функціональну, так і атмосферну роль. У вечірній час освітлення генерує дифузне, тепле світіння, яке виокремлює фактуру матеріалів, декоративні елементи та сприяє створенню комфортного рекреаційного мікроклімату. Світлові акценти також сприяють візуальній акцентуації центральної частини ансамблю та інтенсифікують емоційне сприйняття простору.
Конструктивна концепція арок базується на застосуванні деревини як провідного матеріалу. Дерево гарантує автентичний естетичний вигляд конструкції, когерентно інтегрується в ландшафт та узгоджується із загальною екологічною парадигмою проєкту. Для фундаменту конструкцій передбачено використання бетонних або кам’яних опор, що забезпечують статичну стійкість та експлуатаційну довговічність об’єкта. Комбінація дерева та каменю генерує текстурний контраст і акцентує природну автентичність ансамблю.
У процесі проєктування також були враховані ергономічні та пропорційні параметри конструкції. Висота арок гарантує оптимальний комфорт для користувача у просторі, а частково відкрита морфологія конструкції генерує перцепцію захищеності без абсолютної ізоляції від навколишнього середовища. Відтак, ансамбль інтерпретується як оптимальний простір для рекреації, комунікації та дозвільної діяльності.

2.4. Організація зони відпочинку та вогнища

Організація зони відпочинку є одним із ключових елементів дизайн-проєкту, оскільки саме вона формує основний функціональний і композиційний центр ансамблю. Простір спроєктовано таким чином, щоб забезпечити комфортне перебування користувачів, створити атмосферу затишку та сприяти соціальній взаємодії між відвідувачами. Центральним елементом композиції виступає кругле вогнище, навколо якого організовано систему напівкруглих лав та декоративних арок.
Кругова організація простору є одним із найдавніших принципів формування рекреаційних зон. Такий композиційний прийом створює відчуття єдності, гармонії та психологічного комфорту. Вогнище в центрі ансамблю виконує не лише практичну функцію джерела тепла й освітлення, а й символічну – як осередок спілкування, відпочинку та концентрації простору. Центральна композиція сприяє візуальному балансу та формує чітку систему організації середовища.
Напівкруглі лави розташовані по периметру майданчика та орієнтовані у напрямку до вогнища. Таке рішення забезпечує зручність використання простору та створює умови для групового відпочинку. Плавна форма лав підтримує загальну пластичність композиції та гармонійно поєднується з органічними арковими конструкціями. Для виготовлення лав передбачено використання деревини природних відтінків, що підсилює екологічний характер проєкту та створює теплу атмосферу середовища.
Покриття майданчика виконане у вигляді кам’яного мощення з концентричним рисунком, який підкреслює центричність композиції та спрямовує увагу до вогнища. Кам’яна фактура забезпечує практичність і довговічність покриття, а також гармонійно поєднується з природними матеріалами конструкцій. Навколо ансамблю передбачено декоративне озеленення з використанням хвойних дерев, каміння та квіткових композицій, що створює м’який перехід між архітектурним об’єктом і природним середовищем.
Важливу роль у формуванні атмосфери відіграє освітлення. Декоративні підвісні ліхтарі, інтегровані в аркові конструкції, створюють м’яке тепле світло, яке підсилює камерність простору та формує виразний художній образ ансамблю у вечірній час. Поєднання природних матеріалів, освітлення та органічних форм сприяє створенню емоційно комфортного середовища для відпочинку та рекреації.
При організації простору також враховувались принципи ергономіки, безпеки та функціональності. Відстані між елементами ансамблю забезпечують вільне пересування користувачів, а кругова схема планування дозволяє ефективно використовувати територію та підтримує композиційну цілісність об’єкта.

2.5. Колористичне та світлове вирішення проєкту

Колористичне та світлове вирішення ансамблю малих архітектурних форм є важливою складовою формування цілісного художнього образу рекреаційного простору. Основною метою даного рішення є створення затишної атмосфери відпочинку, гармонійно інтегрованої в природне середовище, а також підкреслення декоративних та конструктивних особливостей проєктованого ансамблю.
Колористична концепція проєкту базується на використанні природної, стриманої кольорової гами, характерної для ландшафтного середовища лісопаркових та рекреаційних зон. Основними матеріалами ансамблю виступають дерево, кортенова сталь, кований метал, природний камінь та декоративне скло. Відповідно до властивостей цих матеріалів сформовано кольорову палітру об'єкта.
Домінуючим кольором композиції є теплий світло-коричневий відтінок деревини, який використовується в конструкціях арок та елементах лав. Натуральна текстура дерева підкреслює екологічність проєкту та забезпечує його органічне поєднання з навколишнім природним середовищем. Теплі дерев'яні відтінки створюють психологічно комфортну атмосферу та сприяють сприйняттю простору як місця для відпочинку та спілкування.
Для декоративних елементів аркових конструкцій передбачено використання кортенової сталі та кованого металу. Кортенова сталь має характерний насичений рудо-коричневий колір, який надає композиції виразності та акцентує декоративні вставки арок. Завдяки природному процесу патинування матеріал набуває благородного зовнішнього вигляду та добре поєднується з кольором деревини і каменю. Елементи художнього кування виконуються у темно-сірому або графітовому кольорі, що створює необхідний контраст та візуально підсилює ажурність декоративного орнаменту.
Основу майданчика та зону вогнища вирішено із застосуванням природного каменю світло-сірих і бежевих відтінків. Така кольорова гама забезпечує візуальну рівновагу композиції та підсилює відчуття природності простору. Кам'яні поверхні виконують роль нейтрального фону, на якому більш виразно сприймаються дерев'яні та металеві елементи ансамблю.
Особливого значення у формуванні художнього образу набувають декоративні вітражні вставки, розташовані у верхніх частинах аркових конструкцій. Колористика вітражів побудована на поєднанні теплих жовтих, бурштинових, помаранчевих та червонуватих відтінків. Обрана палітра асоціюється з природними кольорами вогню, сонячного світла та осіннього лісу, що підсилює концепцію єдності архітектурного об'єкта з природним оточенням.
Світлове вирішення ансамблю спрямоване на забезпечення комфортного функціонування простору у вечірній та нічний час, а також на підсилення його художньої виразності. Основним джерелом штучного освітлення є декоративні LED-світильники, інтегровані у конструкцію арок. Світильники розміщуються під склепіннями арок та рівномірно розподіляються по периметру композиції, формуючи м'яке локальне освітлення зони відпочинку.
Для освітлення обрано теплу колірну температуру світла в межах 2700–3000 К, що максимально наближена до природного світла багаття. Тепле освітлення створює атмосферу затишку, сприяє психологічному комфорту користувачів та підкреслює природну фактуру деревини, каменю й металу. Завдяки використанню LED-технологій забезпечується низьке енергоспоживання, довговічність обладнання та безпечна експлуатація в умовах відкритого середовища.
Додатковим композиційним центром світлового середовища виступає вогнище, розташоване у центральній частині майданчика. Живий вогонь формує динамічні світлові ефекти, які взаємодіють із декоративними вітражами та металевими елементами арок, створюючи виразну гру світлотіні. У вечірній час це дозволяє посилити емоційне сприйняття простору та сформувати атмосферу камерності й затишку.
У денний період важливу роль відіграє природне освітлення. Ажурна структура декоративних арок забезпечує проникнення сонячного світла та утворення складних світлотіньових візерунків на поверхні мощення. Завдяки цьому архітектурний ансамбль набуває змінного характеру залежно від часу доби та погодних умов, що підвищує його художню цінність.
Таким чином, колористичне та світлове вирішення проєкту базується на принципах природної гармонії, екологічності та емоційної комфортності. Поєднання теплих природних кольорів матеріалів із м'яким декоративним освітленням дозволяє сформувати цілісний художній образ ансамблю малих архітектурних форм, який відповідає функціональному призначенню рекреаційного простору та забезпечує його високу естетичну привабливість.

2.6. Матеріали та декоративні елементи в проєкті

Вибір матеріалів та декоративних елементів є одним із ключових аспектів формування архітектурно-художнього образу ансамблю малих архітектурних форм. Матеріали визначають не лише конструктивні характеристики об'єкта, а й його естетичне сприйняття, довговічність, безпечність експлуатації та ступінь гармонійності взаємодії з природним середовищем. У даному проєкті особлива увага приділена використанню натуральних і довговічних матеріалів, які підкреслюють екологічну спрямованість концепції та відповідають функціональному призначенню рекреаційного простору.
Основу композиції становлять аркові конструкції, які виконують роль головного архітектурного акценту ансамблю. Несучі елементи арок передбачено виготовляти з металевого каркаса, що забезпечує необхідну міцність, стійкість до атмосферних впливів та довговічність конструкції. Металевий каркас приховується під декоративним облицюванням із деревини, завдяки чому досягається поєднання високих технічних характеристик та природної естетики матеріалу.
Для облицювання аркових конструкцій обрано деревину, яка є одним із найдавніших і найбільш екологічних будівельних матеріалів. Натуральна текстура дерева надає композиції тепла та природності, створює сприятливий психологічний вплив на користувачів і сприяє формуванню комфортного рекреаційного середовища. Для забезпечення довговічності дерев'яні елементи повинні проходити спеціальну обробку антисептичними та вологостійкими засобами, що захищають матеріал від біологічного руйнування, ультрафіолетового випромінювання та сезонних коливань температури.
Важливим декоративним компонентом проєкту виступають ажурні вставки у верхній частині аркових конструкцій. Ці елементи виконуються із кортенової сталі та кованого металу. Використання кортенової сталі обумовлене її високими декоративними властивостями та стійкістю до корозії. Після утворення захисного шару патини поверхня матеріалу набуває характерного рудувато-коричневого відтінку, який гармонійно поєднується з кольором деревини та навколишньою природною палітрою. Крім естетичних переваг, кортенова сталь не потребує додаткового фарбування та складного догляду протягом тривалого терміну експлуатації.
Кований метал використовується для створення декоративного рослинного орнаменту, який заповнює верхню частину арок. Орнаментальні мотиви стилізовані під природні форми листя, пагонів і квіткових елементів. Таке рішення дозволяє підкреслити зв'язок об'єкта з природним середовищем та надати конструкціям індивідуального художнього характеру. Художнє кування також сприяє створенню складної гри світлотіні, яка змінюється залежно від часу доби та освітлення.
Особливе місце у декоративному оформленні ансамблю займають вітражні вставки. Вони інтегровані в центральні частини арок і виконують одночасно декоративну та світлотехнічну функції. Для виготовлення вітражів використовується кольорове загартоване скло підвищеної міцності, стійке до механічних пошкоджень і впливу зовнішнього середовища. Поєднання теплих бурштинових, жовтих та помаранчевих відтінків створює ефект внутрішнього світіння конструкцій, особливо у вечірній час при роботі декоративного підсвічування.
Форма вітражних вставок розроблена відповідно до загальної готичної пластики арок і базується на стилізованих природних мотивах. Орнамент утворений переплетенням рослинних елементів, що символізують єдність людини з природою та підсилюють екологічну концепцію проєкту. Такий підхід дозволяє створити художній образ, який поєднує традиції декоративно-прикладного мистецтва з сучасними тенденціями ландшафтного дизайну.
Для виготовлення вітражів передбачається використання кольорового загартованого скла або сучасного акрилового скла з високими показниками міцності та атмосферостійкості. Обрані матеріали забезпечують безпечну експлуатацію конструкцій у відкритому просторі та зберігають декоративні властивості протягом тривалого часу.
Колористичне рішення вітражів побудоване на поєднанні теплих відтінків жовтого, бурштинового, помаранчевого та червоного кольорів. Така палітра символічно відображає природні стихії світла і вогню, що безпосередньо пов'язані з центральною композицією ансамблю — зоною вогнища. Завдяки цьому між усіма елементами простору формується єдина художня концепція.
У денний час вітражі взаємодіють із природним освітленням, створюючи кольорові світлові відблиски на поверхні мощення та навколишніх конструкціях. Залежно від положення сонця характер світлових ефектів змінюється, надаючи композиції динамічності та емоційної виразності.
У вечірній час декоративні вітражні елементи підсвічуються інтегрованими LED-світильниками. Світло, проходячи крізь кольорове скло, створює ефект внутрішнього сяйва арок і підсилює атмосферу затишку та камерності простору. Внаслідок цього аркові конструкції перетворюються на домінуючий художній акцент ансамблю та стають важливим орієнтиром у ландшафтному середовищі.
Таким чином, вітражні вставки виконують одночасно декоративну, символічну, композиційну та світлотехнічну функції. Вони підсилюють естетичну цінність об'єкта, забезпечують його індивідуальність та сприяють формуванню виразного архітектурно-художнього образу рекреаційного простору.
Для організації зони відпочинку в проєкті передбачено встановлення напівкруглих лав, розташованих навколо центрального вогнища. Конструкція лав складається з металевої опорної системи та дерев'яних сидінь. Таке поєднання матеріалів забезпечує високу міцність виробів, комфорт користувачів та стилістичну єдність із арковими конструкціями. Дерев'яні поверхні сидінь мають плавні ергономічні форми, що підвищує зручність тривалого використання.
Центральним композиційним елементом ансамблю є зона вогнища. Для її облаштування використовується природний камінь або декоративний бетон із фактурою природного каменю. Кам'яне кільце виконує не лише декоративну, а й захисну функцію, створюючи безпечне обрамлення джерела відкритого вогню. Використання каменю підкреслює природний характер композиції та забезпечує високу термостійкість конструкції.
Покриття майданчика запроєктоване із декоративної бетонної плитки або кам'яної бруківки світлих природних відтінків. Матеріал покриття має високу зносостійкість, стійкість до атмосферних впливів та протиковзкі властивості. Радіальне укладання елементів мощення додатково акцентує увагу на центральній зоні вогнища та сприяє композиційній цілісності простору.
Для підсилення природного характеру ансамблю передбачено використання елементів ландшафтного дизайну. Навколо майданчика розміщуються декоративні хвойні насадження, багаторічні трави, польові квіти та кам'яні композиції. Зелені насадження виконують не лише декоративну функцію, а й створюють природне обрамлення архітектурного об'єкта, забезпечують візуальне відокремлення зони відпочинку та сприяють формуванню комфортного мікроклімату.
Окрему роль у декоративному оформленні відіграють освітлювальні елементи. Підвісні LED-ліхтарі інтегруються у внутрішню частину арок та підкреслюють їхню архітектурну форму. Конструкція світильників виконана в стилістиці середньовічних декоративних ліхтарів, що підтримує загальний образ ансамблю та створює атмосферу затишку у вечірній час.
Таким чином, матеріально-декоративне вирішення проєкту ґрунтується на поєднанні натуральних матеріалів, сучасних технологій та художньо виразних декоративних елементів. Використання деревини, металу, скла, каменю та декоративного освітлення дозволяє сформувати цілісний архітектурний образ ансамблю, який поєднує функціональність, довговічність, екологічність та високу естетичну цінність. Обрані матеріали забезпечують гармонійну інтеграцію об'єкта в природне середовище та сприяють створенню комфортного рекреаційного простору для відпочинку й соціальної взаємодії користувачів.




Висновки до другого розділу

У другому розділі дипломної роботи було розроблено дизайн-проєкт ансамблю малих архітектурних форм рекреаційного призначення та визначено основні принципи його архітектурно-художнього, композиційного та конструктивного вирішення. Метою розділу стало формування цілісної концепції проєкту, яка поєднує функціональність, естетичну виразність і гармонійну інтеграцію об’єкта в природне середовище.
У процесі формування концепції дизайн-проєкту було визначено основну ідею ансамблю, що полягає у створенні комфортного рекреаційного простору для відпочинку, спілкування та проведення дозвілля на відкритому повітрі. Концепція базується на використанні природних мотивів, поєднанні натуральних матеріалів і декоративних елементів, які сприяють формуванню затишної атмосфери та позитивного емоційного сприйняття середовища.
Розроблене композиційне вирішення ансамблю забезпечує цілісність та художню завершеність проєкту. Встановлено, що домінуючим елементом композиції виступає центральна аркова конструкція, навколо якої організовано основні функціональні зони. Симетричне розташування архітектурних елементів сприяє візуальній рівновазі композиції, а кругова організація простору підсилює його відкритість та зручність для користувачів.
У ході проєктування аркових конструкцій було визначено їх конструктивні, естетичні та функціональні особливості. Арки формують виразний художній образ ансамблю, виконують роль просторових акцентів та створюють архітектурне обрамлення зони відпочинку. Декоративне оформлення арок із використанням ажурних орнаментів і вітражних елементів підвищує художню цінність об'єкта та підкреслює його індивідуальність.
Особливу увагу приділено організації зони відпочинку та вогнища як композиційного центру ансамблю. Запропоноване планувальне рішення забезпечує комфортне розміщення користувачів, створює умови для соціальної взаємодії та сприяє формуванню сприятливого рекреаційного середовища. Центральне розташування вогнища підсилює композиційну єдність простору та виступає основним елементом тяжіння відвідувачів.
Колористичне та світлове вирішення проєкту побудоване на використанні природної кольорової гами та теплого декоративного освітлення. Поєднання відтінків деревини, природного каменю, металу та кольорового скла забезпечує гармонійне сприйняття ансамблю в природному середовищі. Інтегроване LED-освітлення та декоративні вітражні елементи створюють виразний художній образ об'єкта у вечірній час та підвищують його естетичну привабливість.
Під час вибору матеріалів та декоративних елементів було враховано вимоги щодо довговічності, екологічності, безпечності та естетичної виразності конструкцій. Використання деревини, металу, природного каменю, декоративного скла та сучасних освітлювальних систем забезпечує надійність експлуатації ансамблю та його гармонійне поєднання з навколишнім ландшафтом. Особливого значення набувають вітражні вставки та декоративний орнамент арок, які формують унікальний художній образ проєкту та підсилюють його концептуальне наповнення.
Таким чином, у другому розділі було сформовано цілісне проєктне рішення ансамблю малих архітектурних форм, яке поєднує функціональну доцільність, конструктивну надійність та художню виразність. Запропонований проєкт відповідає сучасним вимогам до організації рекреаційних просторів, забезпечує комфортні умови для відпочинку користувачів та сприяє підвищенню естетичної якості середовища.


РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБКА ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ

3.1. Етапи створення ескізних пропозицій

Процес розробки дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм розпочався з виконання серії ескізних пошуків, спрямованих на визначення оптимального архітектурно-художнього образу майбутнього об'єкта. Основним завданням на цьому етапі було знайти форму, яка б відповідала функціональному призначенню рекреаційного простору, гармонійно поєднувалася з природним середовищем та формувала виразний візуальний образ ансамблю.
Перший етап ескізного пошуку був пов'язаний із дослідженням різних типів архітектурних конструкцій для організації зони відпочинку навколо вогнища. Було розглянуто декілька варіантів просторового вирішення, серед яких відкриті аркові композиції, навіси з двосхилими дахами, шатрові конструкції та павільйони з криволінійними покриттями. Основною метою цього етапу було визначення характеру майбутнього об'єкта та оцінка його взаємодії з навколишнім середовищем.
На другому етапі здійснювався відбір найбільш перспективних варіантів. Для подальшого опрацювання було обрано декілька композицій, які найбільш вдало поєднували відкритість простору, декоративність та функціональність. Особлива увага приділялася варіантам, у яких конструкції не перекривали огляд навколишнього ландшафту та водночас створювали відчуття захищеності й затишку. Саме на цьому етапі сформувався напрямок використання аркових елементів як основного засобу формоутворення.
Третій етап передбачав деталізацію відібраних композиційних рішень. Було виконано серію уточнених ескізів, у яких досліджувалися пропорції конструкцій, співвідношення висоти та ширини арок, особливості їх взаємного розташування, а також характер декоративного оформлення. У процесі роботи встановлено, що композиція з трьох окремих арок різного розміру дозволяє сформувати виразний композиційний центр та забезпечує найкраще сприйняття ансамблю з різних точок огляду.
Подальший розвиток ескізного пошуку був спрямований на вдосконалення художнього образу аркових конструкцій. На цьому етапі було відмовлено від масивних покрівельних елементів та закритих форм на користь більш легкої та відкритої структури. Арки набули характерних стрілчастих обрисів, натхненних готичною архітектурою та природними формами. Таке рішення дозволило надати композиції вертикальної динаміки, легкості та візуальної виразності.
Наступним етапом стало опрацювання декоративних елементів. Було розроблено ажурний орнамент верхньої частини арок, який поєднує рослинні мотиви та декоративні вітражні вставки. У процесі пошуку художнього рішення досліджувалися різні варіанти орнаментів, після чого було обрано композицію, що найбільш повно відображає природну концепцію проєкту та підсилює його емоційно-естетичне сприйняття.
Завершальний етап ескізного пошуку полягав у формуванні остаточного вигляду ансамблю. Було визначено розташування арок відносно центрального вогнища, форму та конфігурацію лав для сидіння, характер мощення майданчика та взаємодію архітектурних елементів із ландшафтним оточенням. У результаті сформовано цілісну композицію, у якій центральна арка виконує роль головного художнього акценту, а бічні арки підтримують композиційну рівновагу та створюють завершений архітектурний образ.
Таким чином, ескізний пошук проходив шлях від дослідження різних типів просторових конструкцій до створення індивідуального архітектурного рішення на основі системи декоративних арок. Проведена робота дозволила обґрунтувати вибір остаточної форми ансамблю та сформувати виразний художній образ рекреаційного простору, що поєднує функціональність, естетичність та гармонійну інтеграцію в природне середовище.

3.2. Виконання візуалізації технікою цифрового арту

Візуалізація є важливим етапом проєктування, який дозволяє представити майбутній об'єкт у максимально наближеному до реальності вигляді, оцінити його художньо-естетичні якості, взаємодію з навколишнім середовищем та загальне емоційне сприйняття. У даному проєкті для представлення ансамблю малих архітектурних форм було використано техніку цифрового арту, яка поєднує традиційні принципи архітектурної графіки із сучасними цифровими засобами обробки зображень.
Основною метою створення візуалізації було формування цілісного художнього образу проєкту та демонстрація його просторових, конструктивних і декоративних особливостей. На відміну від технічних креслень, які передають точні геометричні параметри об'єкта, візуалізація дозволяє відобразити атмосферу майбутнього середовища, характер матеріалів, освітлення, колористичне вирішення та взаємозв'язок архітектурних елементів із природним оточенням.
Першим етапом виконання візуалізації стало створення лінійного рисунка на основі затвердженого ескізного рішення. На цьому етапі були визначені основні пропорції композиції, положення аркових конструкцій, конфігурація лав для сидіння, розташування центрального вогнища та допоміжних декоративних елементів. Особлива увага приділялася побудові перспективного зображення, що забезпечувало реалістичне сприйняття простору та правильну передачу масштабності об'єкта.
Після побудови лінійної основи було виконано уточнення конструктивних деталей. Опрацьовувалися декоративні орнаменти аркових конструкцій, вітражні вставки, освітлювальні елементи, фактура деревини та кам'яного мощення. Деталізація дозволила підкреслити індивідуальний характер проєкту та сформувати його художню виразність.
Наступним етапом стала розробка кольорового рішення візуалізації. Колористична концепція ґрунтувалася на використанні природних відтінків, характерних для лісового середовища. Для дерев'яних конструкцій було обрано теплі коричневі тони, що підкреслюють натуральність матеріалу та створюють атмосферу затишку. Кам'яні елементи отримали світло-сірі та бежеві відтінки, які забезпечують візуальну рівновагу композиції. Для декоративних вітражів використано поєднання жовтих, бурштинових та помаранчевих кольорів, що асоціюються із теплом вогню та сонячного світла.
Особливістю представленої візуалізації є використання стилізації під акварельну графіку, виконану засобами цифрового живопису. Вибір даного художнього підходу обумовлений прагненням передати не лише конструктивні та композиційні характеристики об'єкта, а й його емоційно-образне сприйняття. На відміну від фотореалістичних візуалізацій, акварельна стилістика дозволяє акцентувати увагу на загальній атмосфері проєкту, його взаємодії з природним середовищем та художній концепції.
Стиль цифрової акварелі характеризується м'якими кольоровими переходами, напівпрозорими шарами кольору, легкістю графічної подачі та природністю текстур. Завдяки цьому візуалізація сприймається як художня ілюстрація, що підкреслює творчий характер дизайнерської розробки. Використання світлих відтінків та делікатних контурів дозволяє уникнути перевантаження композиції деталями та сприяє цілісному сприйняттю архітектурного ансамблю.
Акварельна стилістика була обрана також з огляду на природну тематику проєкту. Легкі мазки та розмиті кольорові переходи органічно передають образ лісового середовища, декоративної рослинності та природних матеріалів, використаних у проєкті. Завдяки цьому архітектурні елементи ансамблю гармонійно поєднуються із зображенням навколишнього ландшафту та створюють єдиний художній образ.
Особливу роль у формуванні візуального образу відіграє поєднання графічного контуру та акварельного заповнення. Чіткі лінії підкреслюють конструктивну основу аркових елементів, лав та зони вогнища, тоді як м'яке кольорове моделювання надає композиції легкості та атмосферності. Такий підхід дозволяє одночасно демонструвати архітектурну точність проєкту та його художню виразність.
Крім того, обрана техніка сприяє кращому сприйняттю проєкту як рекреаційного простору. Тепла кольорова гама, природні відтінки та легка художня подача формують відчуття затишку, спокою та єдності з природою. Саме тому цифрова акварель стала найбільш доцільним засобом візуального представлення авторської концепції ансамблю малих архітектурних форм.
У процесі цифрового опрацювання значна увага приділялася передачі фактури матеріалів. За допомогою цифрових графічних інструментів було створено ефекти природної деревини, каменю, металу та скла. Це дозволило підвищити реалістичність зображення та продемонструвати особливості матеріального вирішення проєкту. Візуальна передача фактур сприяє кращому розумінню того, як виглядатиме об'єкт після реалізації.
Важливим елементом цифрової візуалізації стало опрацювання світлотіньових ефектів. Для цього було визначено умовне джерело природного освітлення, відповідно до якого сформовано систему тіней та світлових акцентів. Завдяки цьому вдалося підкреслити об'ємність конструкцій, глибину простору та особливості архітектурної композиції. Світлотіньове моделювання дозволило зробити зображення більш виразним та наближеним до реального сприйняття середовища.
Окрему увагу приділено візуалізації освітлювальних елементів ансамблю. Декоративні ліхтарі, інтегровані в конструкцію арок, відображені як додаткові джерела теплого світла. Вітражні вставки виконані таким чином, щоб створювати ефект внутрішнього світіння, що підсилює декоративність архітектурної композиції та підкреслює її художній характер. Центральне вогнище також виступає важливим джерелом світлових акцентів, формуючи атмосферу затишку та емоційного комфорту.
Для створення гармонійного образу проєкту до складу візуалізації було включено елементи навколишнього природного середовища. Зображення хвойних дерев, декоративних рослин, кам'яних композицій та квітників дозволило продемонструвати взаємодію архітектурного об'єкта з ландшафтом. Завдяки цьому ансамбль сприймається як органічна частина природного середовища, а не як окремий ізольований елемент.
Техніка цифрового арту дозволила поєднати точність архітектурного зображення з художньою виразністю ручної графіки. Використання м'яких переходів кольору, текстурних ефектів та стилізації під акварельну ілюстрацію надало візуалізації атмосферності та емоційної насиченості. Подібний підхід широко застосовується в сучасному дизайні середовища та ландшафтному проєктуванні для презентації концептуальних рішень.
Таким чином, виконання візуалізації технікою цифрового арту стало важливим етапом розробки дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Створене зображення дозволило комплексно представити архітектурно-художню концепцію об'єкта, продемонструвати його конструктивні та декоративні особливості, а також передати атмосферу майбутнього рекреаційного простору. Отримана візуалізація стала ефективним засобом презентації проєктного рішення та сприяла більш повному розкриттю авторського задуму.

3.3. Створення креслень та схем проєкту

Створення креслень та схем є одним із завершальних етапів розробки дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Графічна документація забезпечує точну передачу конструктивних, композиційних та розмірних характеристик об'єкта, а також є основою для подальшого виготовлення макета та можливої реалізації проєкту. На відміну від ескізів і візуалізацій, які відображають художню концепцію та образне вирішення, креслення містять технічну інформацію, необхідну для розуміння конструкції, принципів складання та взаємного розташування елементів ансамблю.
Розробка креслень здійснювалася на основі затвердженого композиційного рішення та результатів ескізного пошуку. На цьому етапі було уточнено геометричні параметри аркових конструкцій, визначено розміри функціональних зон, а також виконано прив'язку окремих елементів до загальної композиції ансамблю. Особлива увага приділялася забезпеченню відповідності між художнім задумом та реальними конструктивними можливостями реалізації проєкту.
До складу графічної документації увійшли основні ортогональні проєкції об'єкта, а саме фасади, види та схеми розташування конструктивних елементів. Вони дозволили відобразити загальний вигляд ансамблю, його пропорції та взаємозв'язок між окремими частинами композиції. Основним кресленням стала фронтальна проєкція аркової конструкції, на якій показано її архітектурний образ, декоративне заповнення верхньої частини та основні габаритні розміри.
Під час виконання фасадного креслення було визначено основні розмірні характеристики арки. Ширина конструкції становить 4500 мм, висота — 5800 мм, а глибина опорних елементів — 420 мм. Дані параметри забезпечують гармонійне співвідношення пропорцій та створюють виразний вертикальний акцент у загальній композиції ансамблю. Для наочності на кресленні також передбачено зображення людини, що дозволяє оцінити масштаб об'єкта відносно користувача.
Окремо було виконано схеми загального планувального вирішення ансамблю. План відображає взаємне розташування аркових конструкцій, лав для сидіння, центрального вогнища та декоративного мощення. Використання плану дозволяє оцінити логіку організації простору, характер руху користувачів та композиційний зв'язок між окремими функціональними зонами. Центральне положення вогнища та радіальне розташування місць для сидіння забезпечують комфортну комунікацію між відвідувачами та формують цілісну структуру рекреаційного простору.
У процесі створення креслень особлива увага приділялася деталізації декоративних елементів аркових конструкцій. Було розроблено схеми ажурного орнаменту та декоративних вітражних вставок, які розташовуються у верхній частині арок. Деталювання цих елементів дозволило не лише відобразити художню складову проєкту, а й визначити можливі способи їх виготовлення та монтажу.
Крім основних креслень, було виконано схеми матеріального вирішення проєкту. На графічних матеріалах позначено основні конструкційні та оздоблювальні матеріали, серед яких деревина, метал, кортенова сталь, природний камінь, декоративне скло та LED-освітлення. Такі схеми сприяють кращому розумінню технологічних особливостей об'єкта та демонструють принципи поєднання різних матеріалів у межах єдиної композиції.
Для забезпечення зручності сприйняття креслення виконувалися із застосуванням єдиної графічної стилістики та системи умовних позначень. Основні лінії креслень відображають контури конструкцій, допоміжні лінії використовуються для нанесення розмірів та пояснювальних позначок, а графічні акценти виділяють ключові декоративні та композиційні елементи. Такий підхід дозволяє зробити графічну документацію інформативною, зрозумілою та зручною для подальшого використання.
Під час розробки креслень було дотримано вимог до архітектурно-дизайнерської графіки та правил оформлення проєктної документації. Для забезпечення узгодженості між графічними матеріалами та демонстраційним макетом було використано єдиний масштаб зображень. Це дозволило зберегти відповідність між кресленнями, візуалізаціями та макетним виконанням проєкту.
Таким чином, створення креслень та схем стало важливим етапом реалізації дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Розроблена графічна документація забезпечила точну передачу архітектурно-конструктивного вирішення об'єкта, дозволила систематизувати проєктні матеріали та створила необхідну основу для виготовлення демонстраційного макета і подальшої практичної реалізації проєкту.

3.4. Особливості виготовлення демонстраційного макета

Основою макета слугує піноплекс або щільний пінопласт, які є легкими, доступними та зручними для механічної обробки матеріалами. Використання цих матеріалів дозволяє створювати складні об’ємно-просторові форми з мінімальними витратами часу та ресурсів. На початковому етапі виготовлення проводиться перенесення креслень та контурів деталей на поверхню матеріалу відповідно до розроблених проєктних креслень. Після цього здійснюється вирізання елементів за допомогою макетного ножа, терморізака або інших інструментів для точної обробки пінополістирольних матеріалів.
Для формування основи композиції виготовляється кругла платформа, яка імітує мощений майданчик. Поверхня основи додатково підрізається та коригується для створення необхідного рельєфу й розташування декоративних елементів. Після завершення чорнової обробки всі деталі покриваються шаром шпаклівки. Цей технологічний етап необхідний для усунення пористості матеріалу, вирівнювання поверхні та створення текстури, максимально наближеної до натурального каменю або деревини.
Після висихання шпаклівки виконується шліфування поверхонь наждачним папером різної зернистості. Спочатку застосовується грубіший абразив для усунення нерівностей, а потім дрібнозернистий для отримання гладкої та якісно підготовленої поверхні. Особлива увага приділяється елементам арок, лавам, основі вогнища та мощенню майданчика, оскільки саме ці деталі формують загальне враження від макета.
Архітектурні елементи готичних арок виготовляються окремо та збираються в єдину композицію після завершення основної обробки. Для відтворення характерних рис готичного стилю використовуються стрілчасті арки, декоративні переплетення та вітражні вставки. Конструкція арок повинна забезпечувати достатню жорсткість і водночас відповідати масштабним пропорціям проєкту.
Особливу увагу приділено виготовленню вітражних елементів. Для імітації скла використовується прозоре пластикове оргскло, яке легко обробляється та має достатню прозорість для відтворення ефекту кольорових вітражів. Декоративні дерев'яні переплетення вітража виконуються з картону, який вирізається відповідно до орнаментального рисунка та наклеюється на поверхню оргскла. Кольорові вставки створюються шляхом нанесення на оргскло перманентних маркерів різних кольорів. Такий спосіб дозволяє отримати ефект кольорового скла та передати характерну для готичної архітектури гру світла. Для імітації свинцевих контурів традиційного вітража використовується спеціальна контурна фарба, яка наноситься поверх кольорових елементів та формує декоративний рельєфний малюнок.
Після завершення конструктивних робіт усі елементи макета фарбуються акриловими фарбами. Акрил обрано завдяки його високій покривній здатності, швидкому висиханню та можливості створення різноманітних декоративних ефектів. Для імітації кам’яних поверхонь використовуються світло-сірі, бежеві та коричневі відтінки з подальшим тонуванням методом сухого пензля. Дерев’яні лави та окремі декоративні елементи забарвлюються у природні деревні кольори з нанесенням додаткових тіней та текстур, що підвищують реалістичність виробу.
Центральний елемент композиції  декоративне вогнище — також виконується з пінопластових або модельних матеріалів із подальшим фарбуванням. Кам’яна кладка навколо вогнища моделюється шляхом нанесення фактури на шпакльовану поверхню. Для створення більшої виразності можуть використовуватися ефекти старіння, затемнення швів та виділення окремих каменів світлішими відтінками.
Завершальним етапом є декоративне оформлення ландшафтної частини макета. Для відтворення природного середовища застосовуються штучні рослинні елементи: мініатюрні дерева, кущі, декоративні трави та квіти. Рослинність розміщується відповідно до розробленого плану озеленення та підкреслює композиційний центр об’єкта. Додатково використовуються декоративні камінці, імітація ґрунту та інші елементи благоустрою, що сприяють створенню цілісного образу рекреаційного простору.
Таким чином, технологія виготовлення демонстраційного макета поєднує використання сучасних легких матеріалів, декоративно-оздоблювальних технік та засобів художнього моделювання. Застосування піноплексу, шпаклівки, акрилових фарб, оргскла та декоративної рослинності дозволяє максимально точно передати архітектурно-художню концепцію проєкту, наочно продемонструвати його композиційні та конструктивні особливості, а також оцінити загальний естетичний вигляд майбутнього об'єкта.

3.5. Графічне оформлення планшета кваліфікаційної роботи

Графічне оформлення планшета є завершальним етапом презентації дизайн-проєкту та виконує важливу роль у візуальному представленні концепції ансамблю малих архітектурних форм. Основним завданням планшета є наочна демонстрація проєктного рішення, його конструктивних особливостей, функціональної організації та художньо-естетичних характеристик. Грамотно скомпонований планшет дозволяє цілісно сприймати проєкт, швидко ознайомитися з його змістом та оцінити рівень опрацювання дизайнерської концепції.
Під час розробки графічного оформлення було обрано вертикальну композицію планшета з чітким поділом інформації на окремі функціональні блоки. У верхній частині розташовано титульну інформацію, що містить назву закладу освіти, тему кваліфікаційної роботи, спеціальність та відомості про автора проєкту. Такий підхід забезпечує офіційність подачі матеріалу та відповідає вимогам до оформлення дипломних проєктів.
Композиційна структура планшета побудована за принципом візуальної ієрархії. Найбільшу площу займає перспективне кольорове зображення проєктованого об'єкта, яке розташоване в центральній та правій частині аркуша. Саме ця ілюстрація є основним композиційним акцентом, оскільки найбільш повно демонструє художній образ ансамблю малих архітектурних форм. На зображенні представлено просторову організацію рекреаційної зони, композицію готичних арок, місця для сидіння, центральне вогнище, елементи благоустрою та озеленення. Використання художньої візуалізації дозволяє передати атмосферу проєкту, матеріальність поверхонь і загальну емоційну складову дизайнерського рішення.
Ліва частина планшета містить інформаційно-аналітичний блок, який включає концепцію проєкту, специфікацію основних елементів ансамблю та креслення конструктивних деталей. Текстова інформація структурована у вигляді окремих тематичних розділів із заголовками, що покращує читабельність і спрощує сприйняття матеріалу. Концептуальний опис пояснює основну ідею проєкту, його функціональне призначення та стилістичні особливості.
У розділі специфікації наведено перелік основних елементів ансамблю із зазначенням їх кількості та матеріалів виготовлення. Такий спосіб подачі інформації дозволяє швидко оцінити склад проєкту та його конструктивне наповнення. Для підвищення інформативності креслення аркової конструкції супроводжується основними габаритними розмірами та масштабними позначеннями.
Важливим елементом планшета є блок матеріалів, у якому представлені основні конструкційні та оздоблювальні матеріали проєкту. Для наочності використано текстурні зображення дерева, кортенової сталі, кованого металу, природного каменю, вітражного скла та LED-освітлення. Такий підхід дозволяє продемонструвати матеріальну концепцію проєкту та забезпечує краще розуміння майбутнього зовнішнього вигляду об'єкта.
Окрему частину планшета займає блок ескізного пошуку. У ньому представлено декілька варіантів композиційного та стилістичного вирішення об'єкта, які були розроблені на етапі формування концепції. Демонстрація ескізів дозволяє простежити процес творчого пошуку та обґрунтувати вибір остаточного варіанта проєкту. Наявність цього блоку підкреслює послідовність дизайнерського процесу та показує еволюцію художньої ідеї.
Для забезпечення цілісності графічного оформлення використано єдину кольорову гаму, що складається з природних теплих відтінків коричневого, бежевого та сірого кольорів. Обрана палітра відповідає стилістиці проєкту та гармонійно поєднується з кольорами деревини, каменю та природного ландшафту. Верхня та нижня інформаційні смуги виконані у темно-коричневому кольорі, що створює композиційне обрамлення планшета та підсилює його візуальну завершеність.

Шрифтове оформлення побудоване на використанні класичних гарнітур із чіткою ієрархією заголовків та основного тексту. Для назв розділів застосовано збільшений кегль та напівжирне накреслення, тоді як основна інформація подається стандартним читабельним шрифтом. Це сприяє швидкому орієнтуванню в структурі планшета та покращує загальне сприйняття інформації.
При створенні планшета було використано сучасні графічні редактори для компонування матеріалів, обробки візуалізацій та підготовки креслень до друку. Усі елементи розміщено з дотриманням принципів композиційної рівноваги, контрасту, пропорційності та інформаційної достатності. Завдяки цьому планшет забезпечує ефективну презентацію кваліфікаційної роботи та дозволяє комплексно продемонструвати концепцію ансамблю малих архітектурних форм, його функціональні, конструктивні та естетичні характеристики.
Таким чином, графічне оформлення планшета є важливим засобом візуальної комунікації проєкту. Воно поєднує текстову, графічну та ілюстративну інформацію в єдину композиційну систему, що забезпечує зрозуміле та професійне представлення результатів кваліфікаційної роботи.

Висновки до третього розділу

У третьому розділі дипломної роботи було виконано завершальний етап проєктування ансамблю малих архітектурних форм, який передбачав розробку ескізних пропозицій, створення цифрових візуалізацій, підготовку креслень і схем, виготовлення демонстраційного макета та графічне оформлення планшета кваліфікаційної роботи. Основною метою розділу стало комплексне представлення розробленого дизайн-проєкту засобами сучасної проєктної графіки та макетування.
У процесі виконання ескізного пошуку було сформовано декілька варіантів композиційного та стилістичного вирішення ансамблю. Проведений аналіз різних конструктивних і художніх рішень дозволив обрати найбільш доцільний варіант, який найповніше відповідає поставленим функціональним, естетичним та композиційним вимогам. Результатом етапу стало формування остаточного художнього образу проєкту та визначення основних характеристик майбутнього об’єкта.
На основі затвердженої концепції було виконано цифрову візуалізацію проєкту. Використання техніки цифрового арту дало змогу відобразити архітектурно-просторову композицію ансамблю, особливості матеріалів, колористичне рішення та взаємодію об’єкта з навколишнім середовищем. Створені візуалізації дозволили продемонструвати художню виразність проєкту та оцінити його естетичні якості ще до етапу реалізації.
У ході розробки креслень та схем було деталізовано конструктивне вирішення основних елементів ансамблю. Виконані креслення містять необхідну інформацію щодо габаритних розмірів, пропорцій, конструктивних вузлів та особливостей розташування архітектурних елементів. Графічна документація забезпечує можливість точного відтворення проєктного рішення та слугує основою для подальшого виготовлення макета або реалізації об'єкта.
Важливим етапом роботи стало виготовлення демонстраційного макета, який дозволив наочно представити об'ємно-просторову структуру ансамблю. Для створення макета були використані піноплекс, шпаклівка, акрилові фарби, декоративні рослинні елементи, картон та оргскло. Особливу увагу приділено відтворенню готичних арок і вітражних вставок, які є ключовими елементами художнього образу проєкту. Макет надав можливість оцінити композиційне рішення, взаємне розташування елементів та загальне естетичне сприйняття ансамблю.
Завершальним етапом стало графічне оформлення планшета кваліфікаційної роботи. У процесі його розробки було систематизовано текстові, графічні та візуальні матеріали проєкту в єдину композиційну структуру. Планшет забезпечує логічну та зрозумілу подачу інформації, демонструє концепцію проєкту, основні креслення, матеріали, результати ескізного пошуку та фінальну візуалізацію ансамблю. Використання єдиного стилістичного оформлення сприяє цілісному сприйняттю представленого матеріалу та підвищує якість презентації проєкту.
Таким чином, у третьому розділі було виконано повний комплекс робіт із візуалізації та презентації дизайн-проєкту ансамблю малих архітектурних форм. Отримані результати підтвердили доцільність обраних композиційних, конструктивних та художніх рішень. Розроблені візуалізації, креслення, демонстраційний макет і графічний планшет дозволяють всебічно представити проєкт, оцінити його функціональні та естетичні характеристики й забезпечують високий рівень готовності до подальшої реалізації.
















ВСТУП

У процесі виконання кваліфікаційної роботи було досліджено особливості проєктування ансамблю малих архітектурних форм у рекреаційному середовищі та розроблено авторський дизайн-проєкт простору для відпочинку й соціальної взаємодії.
У теоретичній частині роботи проаналізовано роль малих архітектурних форм у формуванні громадського простору, їх функціональне, композиційне та художньо-образне значення. Досліджено принципи організації рекреаційного середовища, особливості використання природних матеріалів і сучасні тенденції середового дизайну. Значну увагу приділено аналізу сучасних аналогів та референсів, у яких поєднуються органічна архітектура, біонічні форми та декоративні елементи.
На основі проведеного аналізу сформовано концепцію проєкту, основною ідеєю якої стало створення камерного рекреаційного простору з елементами казково-містичної стилістики та сучасного екодизайну. Композиційним центром ансамблю визначено зону вогнища, навколо якої організовано систему декоративних арок і місць для сидіння. Таке рішення забезпечує формування комфортного середовища для відпочинку, комунікації та емоційного сприйняття простору.
У процесі проєктування особливу увагу приділено композиційному вирішенню ансамблю, органічному формоутворенню конструкцій, використанню природних матеріалів та інтеграції декоративного освітлення. Аркові конструкції стали головним художнім акцентом простору та сформували цілісний образ ансамблю. Використання декоративних вітражних елементів і м’якого підсвічування дозволило підсилити атмосферність середовища та створити виразний візуальний образ об’єкта у вечірній час.
Практична частина роботи включала виконання ескізних пошуків, створення кольорових скетчів, розробку креслень, візуалізацій і демонстраційного макета ансамблю. У ході роботи було визначено основні конструктивні, ергономічні та стилістичні характеристики об’єкта, а також сформовано графічну подачу проєкту відповідно до вимог кваліфікаційної роботи.
У результаті виконання роботи розроблено цілісний дизайн-проєкт ансамблю малих архітектурних форм, який поєднує функціональність, художню виразність і гармонійну інтеграцію в природне середовище. Запропоноване проєктне рішення спрямоване на створення емоційно комфортного рекреаційного простору та відповідає сучасним принципам середового дизайну й організації громадських територій.


















СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вахніченко, О., Руденко, А. (2023). Формування громадських просторів як засіб покращення соціокультурних процесів міського середовища. PTIART. URL: https://zbirnyk.org.ua/index.php/ptiart/article/view/1?utm_source 
2. Науковий журнал «Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів» Випуск 6 №1 (2025) ConstructGeo. URL: https://constructgeo.knu.ua/num_6_1.html 
3. Гусєв, М. (2023). Соціальний контакт як складова громадського простору міста. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/may/30415/18.pdf?utm_source 
4. Олійник, О. (2023). Формоутворення і роль громадських просторів у процесі еволюції міст – від античності до модернізму. Містобудування та просторовий розвиток. URL: https://mtp.knuba.edu.ua/article/view/238428?utm_source 
5. Vasyliev, / Vasylieva. (2023). Designing Inclusive Public Spaces in Historic Urban Contexts. KHG. URL: https://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/en/article/view/6541?utm_source 
6. Еволюція громадських архітектурних об’єктів: від античності до сучасності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка».  (2025).  URL: https://science.lpnu.ua/uk/sa/vsi-vypusky/volume-7-number-1-2025/evolyuciya-gromadskyh-arhitekturnyh-obyektiv-vid-antychnosti?utm_source 
7. Малі архітектурні форми (МАФ). (2023). Vue.gov.ua. URL: https://vue.gov.ua/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%96_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8 
8. Pocket park. (2023). Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Pocket_park?utm_source 
9. ДБН Б.2.2‑5:2011. (2011). Благоустрій територій. URL: https://blog.mehbud.com.ua/uk/news/dbn-b22-5-2011-blagoustrij-teritorij/?utm_source 
10. Національний стандарт DSTU ISO 21542:2025. (2025). Buildings and Structures. Accessibility and Usability of the Urban Environment. URL: https://mezha.net/eng/bukvy/ukraine-adopts-iso-21542-2025-for-accessible-urban-environments/?utm_source 
11. Володимир-Волинська міська територіальна громада. (2023). Правила благоустрою території населених пунктів. URL: https://volodymyrrada.gov.ua/pravyla-blagoustroyu/?utm_source 
12. Tsapenko, A., Gnatiuk, O. (2025). Inclusivity and barrier‑free access of public space in a small Ukrainian town. ConstructGeo. URL: https://constructgeo.knu.ua/assets/num/num_6_1_2025/n6_1_13.html?utm_source 
13. Ustinova, I., Matsokha, A. (2023). Construction of Inclusive Urban Space by Means of Landscape Architecture. ProConference. URL: https://www.proconference.org/index.php/usc/article/view/usc18-01-022?utm_source 
14. Хула, Є., Бистрякова, В., Осадча, А. (2023). Урбанізація в дизайні. Журнал мистецтв. URL: https://journals.uran.ua/mz/article/view/149766?utm_source 
15. Практика формування арт‑об’єктів у сучасному місті. Архітектурний вісник КНУБА. (2023). URL: https://av.knuba.edu.ua/article/view/348863?utm_source 
16. Artistic and Aesthetic Formation and Evolution of Architectural and Urban Planning Space. NAS of Ukraine. (2023). URL: https://nasu-periodicals.org.ua/index.php/science/article/view/7429?utm_source 
17. ДСТУ 7234:2011. (2011). Загальні ергономічні вимоги до обладнання. URL: https://ukrmts.com/docsdb/12919.html?utm_source 
18. ДСТУ 7251:2011. (2011). Номенклатура вимог дизайну та ергономіки. URL: https://www.ksv.biz.ua/publ/dstu/dstu_7251_2011/3-1-0-2441?utm_source 
19. ДБН В.2.2‑40:2018. (2018). Інклюзивність будівель і споруд. URL: https://dbn.co.ua/load/normativy/dbn/dbn_v_2_2_40/1-1-0-1832?utm_source
2

















ДОДАТКИ














ДОДАТОК А АНАЛОГ 1
Альтанка 
«New-Life Gazebo» 
Дизайнер: Matt Parker, Creative Carpentry and Design Co., Cleveland

Рис А.1 «Загальний вигляд альтанки New-Life Gazebo та ії деталі»

Рис. А.2 «Нічний вигляд альтанки New-Life Gazebo»

ДОДАТОК Б АНАЛОГ 2
Бамбуковий вестибюль у Тулумі (Мексика)
«Lobby Bamboo»
Компанії Bamboo Architecture Company

Рис Б.1 «Вигляд спереду бамбукового вестибюля Lobby Bamboo» 

Рис Б.2 «Інший ракурс бамбукового вестибюля»
ДОДАТОК В АНАЛОГ 3
«Вербовий собор» (Willow Cathedral) 1998 р. в Ойрштедті (Німеччина)
Автор архітектор Марсель Кальберер (Marcel Kalberer) та його студія «Sanfte Strukturen»

Рис В.1 «Загальний вигляд вербового собору»

Рис. В.2 «Вербовий собор: процес конструювання (вгорі ліворуч), 
3D-візуалізаційне зображення (ліворуч знизу), 
схема-концепція обплетення (праворуч)»
ДОДАТОК Г АНАЛОГ 4
Концептуальний бамбуковий оглядовий майданчик
Автор Тхілін Ліянаг (Thilina Liyanage)

Рис. Г.1 «Концептуальне зображення оглядового зооморфного майданчику»

Рис. Г.2 «Концептуальне зображення оглядового зооморфного майданчику з іншого ракурсу»

ДОДАТОК Д АНАЛОГ 5
Rose Foundation Gazebo (Альтанка фонтану Роуз) 
Розташовання Шейкер-Гайтс, штат Огайо

Рис. Д.1 «Загальний вигляд альтанки Rose Foundation Gazebo»

Рис. Д.2 «Нічний вигляд альтанки Rose Foundation Gazebo»

ДОДАТОК Е АНАЛОГ 6
Архітектурні забудови спільноти гравців Valheim

Рис. Е.1 «Навіс над річкою загальний вигляд (ліворуч) 
вигляд зблизька (праворуч)»

Рис. Е.2 «Ельфійський портал»

Рис. Е.3 «Вітражі»





ДОДАТОК Є
Ескізний пошук
 
 
Рис. Є.1 «Ескізний пошук 1»
 
Рис. Є.2 «Ескізний пошук 2»



Рис. Є.3 «Ескізний пошук 3 (пошук форми)»

ДОДАТОК Ж
Креслення та схеми до проєкту

Рис. Ж.1 «Креслення середньої арки з вказаними габаритними розмірами 
у міліметрах. Ергономічна схема порівняння росту дорослої людини з масштабом арки»

Рис. Ж.1 «Схематичне ілюстраційне зображення ансамблю згори»

ДОДАТОК З
Деталізація ескізу та кольорове рішення

Рис. З.1 «Деталізований скетч-малюнок. Лайн-арт»

Рис. З.2 «Колористичий пошук»

Рис. З.3 «Готова візуалізація»


Рис. З.4 «Кольоровий ескіз одних із вхідних елементів»





ДОДАТОК И
Композиційне вирішення планшету кваліфікаційної роботи
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
