ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9712| Title: | Дизайн-проєкт виставково-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну |
| Authors: | Луговський, Олександр Федорович Грекало, Олександр Богданович |
| Keywords: | обладнання;експонування |
| Issue Date: | 16-Jun-2026 |
| Abstract: | Актуальність теми роботи: зумовлена необхідністю вдосконалення функціонально-просторової організації навчальних аудиторій дизайнерського профілю відповідно до сучасних вимог ергономіки, естетики та технологічності. Наявні зразки експозиційного обладнання часто не враховують специфіку освітнього процесу, особливості сприйняття інформації у навчальному середовищі та потреби демонстрації різноформатних дизайнерських робіт. Тому створення сучасного виставко-експозиційного обладнання, адаптованого до умов спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну, є актуальним практичним завданням. Це й стало причиною звернення до цієї теми у запропонованій до захисту роботі. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9712 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Промисловий дизайн) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Грекало_проєкт 21,04.. енд.doc Restricted Access | 8.18 MB | Microsoft Word | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASSY STATE TECHNOLOGICAL
UNIVERSITY
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма «Промисловий дизайн»
Спеціальність 022 Дизайн
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему: «Дизайн-проєкт виставково-експозиційного обладнання спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну»
Студент групи ДЗ-23 О.Б. Грекало
Керівник: О. Ф. Луговський
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
2026рік
Черкаси 2026
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет – гуманітарних технологій
Кафедра – дизайну
Рівень вищої освіти – перший бакалаврський
Спеціальність – 022 «Дизайн»
Освітня програма – Промисловий дизайн
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
________ / /
“__”____2026 року
ЗАВДАННЯ
до виконання випускної роботи
_______________Грекало Олександр Богданович ________________
(прізвище, ім’я, по батькові студента)
1. Тема роботи: Дизайн-проєкт виставково-експозиційного обладнання спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну
Керівник роботи :___к.мист., доцент Луговський О.Ф.___________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від «__» ___ 202_ р.№ ___
2. Термін подання студентом проєкту (роботи): ______________________
3. Вихідні дані до проєкту (роботи): теоретичні відомості за темою дослідження; сучасні тенденції в виставково-експозиційного простору; особливості організації виставково-експозиційного простору навчальних аудиторій.
4. Зміст пояснювальної записки: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСТАВКО-ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОСВІТНІХ ПРОСТОРІВ. 1.1. Особливості формування виставкових просторів у навчальному середовищі. 1.2. Дослідження та аналіз аналогів існуючих виставкових просторів. 1.3. Сучасні тенденції в обладнанні виставкових просторів. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЄКТНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА СЕРЕДОВИЩА ПРОЄКТУВАННЯ. 2.1. Характеристика спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну. 2.2. Аналіз аналогів та матеріально-конструктивних рішень виставкового обладнання. 2.3. Композиційно-стильові та колористичні засоби формування експозиційного простору. 2.4. Функціонально-ергономічні вимоги та сучасні тенденції дизайну експозиційного обладнання. РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ ВИСТАВКО-ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ. 3.1. Формування концепції та функціонально-планувальної організації простору. 3.2. Конструктивні рішення та художньо-образне вирішення обладнання. 3.3. Графічна частина проєкту. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу на планшеті: Подано графічні матеріали, що відображають комплексне графічне представлення дизайн-проєкту виставково-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну. На планшеті подано загальну концепцію проєкту та його ідейно-функціональне спрямування, габаритні й конструктивні схеми експозиційного обладнання, фронтальні та перспективні вигляди основних елементів, а також варіанти їх конструктивного виконання. Представлено перелік матеріалів із поясненням їх використання в проєкті, проведено аналіз аналогів виставкового обладнання та продемонстровано можливості його застосування в навчальному середовищі. Візуалізації інтер’єру ілюструють роботу обладнання в реальному просторі аудиторії, а схема планувального розміщення демонструє логіку організації експозиційного простору, забезпечуючи функціональність, ергономіку та композиційну цілісність проєктного рішення.
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали та посада консультанта Підпис консультанта, дата
завданнявидав завдання прийняв
Графічна частина Луговський О.Ф.
Пояснювальна записка Луговський О.Ф.
Робота в матеріалі (макет або презентація) Луговський О.Ф.
7. Дата видачі завдання: «___» _______ 2025 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів роботи Термін виконання етапів роботи Примітка
1 Затвердження теми роботи.
2 Робота з аналогами, збір інформації.
3 Заслуховування про виконання першого етапу роботи.
4 Звіт про перші два розділи роботи.
5 Затвердження ідеї дизайнерського рішення проекту та кінцевого варіанту планів.
6 Оформлення графічної частини та пояснювальної записки
7 Попередній захист випускної роботи
8 Захист випускної роботи
Зміст
ВСТУП………………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСТАВКО‑ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОСВІТНІХ ПРОСТОРІВ…………………………………………………………………. 7
1.1. Особливості формування виставкових просторів у навчальному середовищі……………………………………………………………………. 7
1.2. Дослідження та аналіз аналогів існуючих виставкових просторів…… 8
1.3. Сучасні тенденції в обладнанні виставкових просторів………………. 10
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЄКТНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА СЕРЕДОВИЩА ПРОЄКТУВАННЯ…………………………………………………………… 14
2.1. Характеристика спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну…………. 14
2.2. Аналіз аналогів та матеріально‑конструктивних рішень виставкового обладнання……………………………………………………………………. 14
2.3. Композиційно-стильові та колористичні засоби формування експозиційного простору…………………………………………………….. 19
2.4. Функціонально-ергономічні вимоги та сучасні тенденції дизайну експозиційного обладнання…………………………………………………. 20
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ ВИСТАВКО‑ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ………………………. 23
3.1. Формування концепції та функціонально‑планувальної організації простору……………………………………………………………………….. 23
3.2. Конструктивні рішення та художньо‑образне вирішення обладнання.. 24
3.3. Графічна частина проєкту……………………………………………….. 26
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 30
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 32
ВСТУП
Сучасний розвиток дизайнерської освіти вимагає створення ефективного предметно-просторового середовища, що сприяє професійному становленню майбутніх фахівців. Одним із важливих компонентів такого середовища є спеціалізовані аудиторії кафедр дизайну, які виконують не лише навчальну, а й презентаційну, комунікаційну та виставкову функції. У цьому контексті особливого значення набуває розробка виставко-експозиційного обладнання, що забезпечує демонстрацію студентських робіт, організацію навчальних експозицій та формування цілісного художньо-образного середовища освітнього простору.
Актуальність теми зумовлена необхідністю вдосконалення функціонально-просторової організації навчальних аудиторій дизайнерського профілю відповідно до сучасних вимог ергономіки, естетики та технологічності. Наявні зразки експозиційного обладнання часто не враховують специфіку освітнього процесу, особливості сприйняття інформації у навчальному середовищі та потреби демонстрації різноформатних дизайнерських робіт. Тому створення сучасного виставко-експозиційного обладнання, адаптованого до умов спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну, є актуальним практичним завданням.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка дизайн-проєкту виставко-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну, що забезпечує функціональну доцільність, ергономічну зручність, естетичну виразність та відповідність сучасним тенденціям дизайну освітнього середовища.
Об’єктом дослідження є принципи формування, конструктивні та художньо-образні особливості виставко-експозиційного обладнання для навчального середовища.
Предметом дослідження є предметно-просторове середовище спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
– проаналізувати особливості формування виставкових просторів у навчальному середовищі;
– дослідити функціональні, ергономічні та конструктивні вимоги до виставко-експозиційного обладнання;
– здійснити аналіз аналогів та сучасних дизайнерських рішень у сфері експозиційного обладнання;
– визначити проєктні передумови формування предметно-просторового середовища спеціалізованої аудиторії;
– сформувати концепцію дизайн-проєкту виставко-експозиційного обладнання;
– розробити конструктивні та художньо-образні рішення обладнання.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання розробленого дизайн-проєкту для організації експозиційного простору навчальної аудиторії, підвищення ефективності демонстрації студентських робіт та вдосконалення функціонально-естетичних характеристик освітнього середовища.
У процесі роботи використано методи передпроєктного аналізу, порівняльного дослідження аналогів, композиційного моделювання, ергономічного обґрунтування та художньо-конструкторського проєктування.
РОЗДІЛ 1 . ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСТАВКО-ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОСВІТНІХ ПРОСТОРІВ
1.1 Особливості формування виставкових просторів у навчальному середовищі
Сучасна система підготовки фахівців у сфері дизайну передбачає формування цілісного предметно-просторового середовища, яке поєднує навчальні, творчі та презентаційні функції. Спеціалізовані аудиторії кафедр дизайну виступають складними функціональними структурами, де освітній процес інтегрується з практичною демонстрацією результатів проєктної діяльності студентів.
Виставковий простір у навчальному середовищі є специфічним типом експозиційного середовища, що відрізняється від музейних, галерейних або комерційних виставкових просторів. Його характерною особливістю є динамічність експозиції, змінність змістового наповнення та необхідність адаптації до різних форм навчальної діяльності. У такому просторі одночасно поєднуються функції демонстрації навчальних результатів, комунікації, професійної соціалізації та формування естетичного світогляду.
Формування виставкового середовища в освітніх закладах базується на принципах системності, функціональної доцільності, композиційної узгодженості та ергономічної обґрунтованості. Системність передбачає узгодження експозиційного обладнання з архітектурною структурою приміщення, освітленням, потоками руху користувачів та характером експонованих об’єктів. Функціональна доцільність полягає у забезпеченні оптимальних умов для розміщення, огляду та заміни експонатів.
Важливим аспектом організації виставкового середовища є врахування типології експонованих об’єктів. У навчальних аудиторіях дизайнерського профілю можуть демонструватися графічні роботи, планшети, макети, об’ємно-просторові композиції, мультимедійні матеріали. Така різноманітність зумовлює потребу у багатофункціональному обладнанні, здатному адаптуватися до різних форматів та способів експонування, що відповідає сучасним тенденціям проектування навчальних і виставкових просторів [19].
Композиційна організація виставкового простору передбачає формування візуально впорядкованої системи розміщення експонатів. Вона ґрунтується на принципах ритму, пропорційності, масштабності, контрасту та рівноваги, які є основоположними для створення цілісного художнього образу експозиційного середовища. Композиційна цілісність сприяє кращому сприйняттю інформації, підвищує виразність експозиції та формує логічну послідовність огляду експонованих матеріалів [23].
Особливе значення має психологічний аспект сприйняття експозиції. Експозиційне середовище повинно забезпечувати зручність орієнтації, комфортне зорове сприйняття та сприяти зосередженню уваги на представлених об’єктах. Важливими чинниками є рівень освітленості, колористичне вирішення, оптимальна відстань огляду, масштаб експозиційних елементів і характер їх взаємного розташування, що безпосередньо впливає на емоційний і когнітивний стан відвідувача [13; 16].
Таким чином, виставковий простір у навчальному середовищі є складною багаторівневою системою взаємодії функціональних, просторових, композиційних та психологічних чинників, сукупність яких визначає вимоги до проектування експозиційного обладнання та формування цілісного навчально-виставкового середовища [21].
1.2. Дослідження та аналіз аналогів існуючих виставкових просторів
В цьому розділі наведено приклади існуючих виставкових просторів в світі. Варіанти в яких виставкові об’єкти інтегровані в навчальне середовище, в коридори університетів так і варіанти окремих аудиторій. Аналіз використаного обладнання для виставок.
Аналіз сучасних прикладів показує, що виставковий простір у навчальному середовищі реалізується як інтегрована система, де студійні простори, галереї та комунікаційні зони формують єдину експозиційну структуру. У деяких аудиторіях експозиція не є окремою функцією, а стає частиною навчального процесу.
Приклад організації виставкового середовища у навчальному просторі наведено на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Організація виставкового середовища у навчальній аудиторії
Мельбурн, Центр дизайну RMIT [24]
Приклад виставкового середовища New York School of Interior Design (США). Виставки інтегруються в коридори, навчальні простори, роботи адаптуються під геометрію приміщення. Наведено приклад виставкового середовища в коридорі рис 1.2.
Рис 1.2 Приклад виставкового середовища New York School of Interior Design (США) [24]
Приклад виставкового середовища в Northumbria University виставка REVEAL: Архітектура де студенти виставляли свої проєктні дошки та макети (рис 1.3., 1.4).
Рис 1.3 Northumbria University. Виставкове середовище [24]
Рис 1.4 Приклад виставтавкового обладнання RMIT Design Hub [24]
1.3. Сучасні тенденції в обладнанні виставкових просторів
Сучасне експозиційне обладнання для навчальних і виставкових просторів формується з урахуванням вимог гнучкості, багатофункціональності та адаптації до освітнього процесу. Важливою характеристикою таких систем є їх модульність і трансформованість, що дозволяє оперативно змінювати конфігурація простору залежно від типу заходу. Застосування уніфікованих елементів, зокрема панелей, рам, стійок і модулів, забезпечує можливість комбінування та швидкої зміни експозиції студентських робіт, а також адаптації простору до форматів виставки, лекції або публічного обговорення проєктів [2].
Суттєвим аспектом організації навчально-виставкового середовища є мобільність обладнання, яка реалізується через використання пересувних стендів, складних перегородок і мобільних подіумів. Такі конструкції дозволяють оптимізувати простір аудиторій, зменшити кількість стаціонарних елементів та забезпечити швидку трансформацію середовища відповідно до навчальних потреб. Мобільні системи особливо актуальні для дизайнерських і архітектурних спеціальностей, де експозиція є динамічною та часто змінюваною [1; 20].
Інтеграція цифрових технологій значною мірою впливає на характер сучасних експозицій у навчальному середовищі. Використання інтерактивних екранів, мультимедійних панелей, QR-кодів для доступу до цифрових матеріалів, а також елементів доповненої й віртуальної реальності розширює можливості презентації студентських проєктів. Цифрові засоби дозволяють демонструвати не лише кінцевий результат, а й етапи проєктування, що сприяє глибшому розумінню навчального процесу та активній взаємодії користувачів з експозицією [6].
Важливою тенденцією є універсальність і гібридність експозиційного обладнання, коли один елемент виконує кілька функцій. Наприклад, стенд може одночасно слугувати експозиційною поверхнею та дошкою для нотаток, а перегородка — виконувати роль засобу зонування і носія інформації. Такий підхід формує гібридне навчальне середовище, у якому поєднуються освітні, комунікативні та виставкові функції [4; 27].
Естетика сучасних виставкових систем у навчальному середовищі, як правило, базується на принципах мінімалізму та нейтральності. Використання стриманих кольорів, простих геометричних форм і відмова від декоративного перевантаження дозволяють зосередити увагу на експонованих роботах, а не на обладнанні. Такий підхід сприяє кращому сприйняттю інформації та формуванню цілісного образу експозиційного простору [9; 23].
Актуальною складовою сучасного експозиційного обладнання є екологічність і сталість, що реалізується через використання фанери, перероблених панелей, металу з повторним використанням і картонних конструкцій для тимчасових експозицій. Такі рішення відповідають принципам сталого розвитку, зменшують кількість відходів і сприяють формуванню екологічної свідомості в освітньому середовищі [8; 13].
Освітлення також розглядається як складова експозиційного обладнання. Застосування трекових систем, вбудованого LED-підсвічування та мобільних світильників дозволяє акцентувати окремі експонати, формувати атмосферу та зонувати простір. Освітлювальні рішення підсилюють візуальну виразність експозиції та впливають на комфорт сприйняття інформації [5; 16].
Узагальнюючи, можна зазначити, що сучасне експозиційне обладнання в навчальному середовищі є результатом взаємодії функціональних, просторових, естетичних і психологічних чинників. Орієнтація на користувача, гнучкість та адаптивність таких систем сприяють підвищенню ефективності навчального процесу та якості представлення студентських робіт.
Рис. 1.5. Виставковий простір, сформований з гофрованого картону студія LUO [26]
Рис. 1.6 Модульна виставка в Музеї дизайну Cube [17]
Модульні панелі, що використовуються як перегородки, є прикладом адаптивних систем виставкових стендів, які забезпечують гнучке зонування простору без втрати його цілісності, дозволяючи швидко змінювати просторову організацію залежно від сценаріїв експонування та інтенсивності потоків відвідувачів (рис. 1.5). Дерев’яні блоки, застосовані як структурні елементи, виступають універсальними виставковими модулями, здатними виконувати одночасно конструктивну, експозиційну та естетичну функції, що підсилює екологічний і тактильний характер середовища та сприяє створенню позитивного користувацького досвіду. Сучасні виставкові інтер’єри в цілому орієнтовані на формування вільних маршрутів руху й адаптивних конфігурацій експозиції, що стимулює індивідуальне сприйняття простору, варіативність взаємодії з об’єктами та відсутність жорстко заданої послідовності огляду. Важливу роль у цьому відіграють легкі трансформовані системи, призначені для швидкого переобладнання виставкового простору, які забезпечують мобільність, економію ресурсів і можливість оперативного оновлення експозицій відповідно до концептуальних або функціональних змін (рис. 1.6).
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРОЄКТНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА СЕРЕДОВИЩА ПРОЄКТУВАННЯ
2.1. Характеристика спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну
Спеціалізована аудиторія кафедри дизайну розглядається як багатофункціональний навчальний простір, що поєднує освітню, презентаційну та комунікаційну діяльність. Просторове середовище аудиторії використовується для проведення занять, переглядів студентських робіт, виставкових експозицій та демонстрації результатів проєктної діяльності.
Функціональне призначення аудиторії зумовлює необхідність організації адаптивного предметно-просторового середовища, здатного трансформуватися залежно від характеру навчального процесу. У зв’язку з цим важливим завданням є інтеграція виставко-експозиційного обладнання в існуючу просторову структуру приміщення.
Характеристика середовища проєктування передбачає врахування площі приміщення, організації функціональних зон, умов природного та штучного освітлення, напрямків руху користувачів і характеру використання стінових та вільних площин.
Аналіз існуючої просторової організації дозволяє визначити потенційні зони розміщення експозиційного обладнання та сформувати передумови для його функціональної інтеграції в освітнє середовище.
2.2. Аналіз аналогів та матеріально-конструктивних рішень виставкового обладнання
Важливим етапом формування проєктних рішень є аналіз існуючих зразків виставко-експозиційного обладнання, що використовуються у навчальних і виставкових просторах. Аналіз аналогів дозволяє визначити ефективні конструктивні принципи, функціональні характеристики та художньо-образні підходи до організації експозиційного середовища.
Серед найбільш поширених типів експозиційного обладнання виділяються модульні стендові системи, мобільні перегородки, каркасні конструкції та комбіновані експозиційні елементи. Такі системи характеризуються універсальністю використання, можливістю трансформації та адаптації до різних форматів експозицій.
Приклад модульної виставкової системи наведено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Модульна виставкова система [22]
Аналіз конструктивних рішень аналогів свідчить про доцільність використання каркасних елементів, що поєднують легкість, міцність та технологічність виготовлення. Конструктивна структура подібних систем базується на принципі модульності, що дозволяє змінювати конфігурацію експозиційного середовища (рис. 2.1).
Приклад модульного виставкового стенду, розробленого для бренду LEGO. Конструкція поєднує великомасштабні LEGO‑елементи з багаторазовою модульною системою, що дозволяє швидко збирати, трансформувати та повторно використовувати стенд на різних подіях і виставках. Акцент зроблено на гнучкість, візуальну впізнаваність бренду та ефективне використання простору.
Рис. 2.2. Приклад модульного виставкового стенду, розробленого для бренду LEGO [22]
Модульні системи, що з’єднуються, як Lego, дозволяють переналаштовувати стенд для різних планів поверхів, розмірів та бюджетів. Модульні конструкції заощаджують транспортні витрати, зменшують відходи та пришвидшують складання. Використовують легкі, взаємопов’язані компоненти та взаємозамінну графіку, тому один комплект може підходити для різних заходів. Ця тенденція знаходиться на перехресті сталого розвитку та економічної ефективності.
Технологічно інтегрований дизайн
Автовізуальне та інтерактивне оформлення тепер стає центральними для враження. Від світлодіодної архітектури до екранів на основі жестів, технології – це те, як відвідувачі сприймають виставкові об’єкти. Найефективніші інтерактивні стенди використовуються на фоні в приміщенні не забираючі на себе увагу від основних об’єктів виставкового приміщення.
Технологічно інтегрований дизайн виставкового середовища.
У сучасному виставковому та музейному дизайні технологічно інтегровані рішення відіграють ключову роль у формуванні загального враження від простору та характеру взаємодії відвідувача з експозицією. Дослідження в галузі музейних студій і дизайну середовища свідчать про те, що цифрові візуальні та інтерактивні технології трансформують процес сприйняття експонатів, переводячи його від пасивного споглядання до активного, залученого та емоційно насиченого досвіду (рис. 2.3) [19].
Рис. 2.3. Скульптура хамелеона LEGO від Шона Кенні, що демонструє захопливі та візуально привабливі стратегії дизайну виставки.
Автовізуальне оформлення експозиційного простору, зокрема застосування світлодіодної (LED) архітектури, динамічного освітлення та мультимедійних поверхонь, дозволяє створювати адаптивне середовище, яке підсилює просторові та смислові акценти експозиції. Наукові дослідження у сфері освітлювального дизайну музейних просторів підтверджують, що поєднання цифрових технологій освітлення з архітектурною логікою простору сприяє кращій візуальній читабельності експонатів і покращує концентрацію уваги відвідувачів без надмірного сенсорного навантаження [16].
Рис. 2.4. Дизайн інтелектуального світлодіодного освітлення у виставковій залі музею. Массачусетс, США [28]
Важливу роль у сучасних виставкових просторах відіграють інтерактивні інтерфейси, зокрема сенсорні та безконтактні екрани, що реагують на жести. Дослідження у сфері цифрової культурної спадщини демонструють, що gesture-based інтерфейси забезпечують вищий рівень залученості, відчуття новизни та емоційного стимулу порівняно з традиційними сенсорними екранними рішеннями, за умови відповідності сценаріям використання та просторовій організації середовища (рис. 2.5.) [14].
Рис. 2.5. Огляд виставкової установки PETRA з керуванням жестами [14]
Аналітичні моделі сучасних музейних просторів підтверджують, що технології є найбільш результативними тоді, коли вони працюють як інструменти навігації, інтерпретації або емоційного підсилення, не конкуруючи з фізичними експонатами за увагу глядача. Такий підхід дозволяє досягти гармонійного поєднання архітектури, дизайну та цифрових медіа, формуючи цілісний і збалансований досвід відвідування.
У підсумку, технологічно інтегрований дизайн виставкових просторів слід розглядати не як самоціль або демонстрацію інновацій, а як стратегічний інструмент просторової комунікації, орієнтований на підтримку наративу експозиції та збереження пріоритетної ролі експоната як основного носія культурної та смислової цінності.
2.3. Композиційно-стильові та колористичні засоби формування експозиційного простору
Формування експозиційного середовища передбачає узгодження функціональних, композиційних та художньо-образних характеристик простору. Виставко-експозиційне обладнання повинно забезпечувати візуальну впорядкованість експозиції та сприяти ефективному сприйняттю представлених об’єктів. Композиційна організація експозиційного простору базується на принципах рівноваги, ритму, пропорційності та масштабності. Розміщення експозиційних елементів повинно забезпечувати логічну структуру сприйняття та вільний огляд експонатів.
Колористичне вирішення експозиційного обладнання повинно підпорядковуватися принципам нейтральності та гармонійної взаємодії з інтер’єром навчального середовища. Колір виступає засобом візуальної організації простору та підсилення сприйняття експонатів.
Визначені композиційно-стильові та колористичні принципи формують основу для подальшої розробки дизайнерського рішення виставко-експозиційного обладнання (рис. 2.2).
Рис. 2.6. Композиційна організація експозиційного простору [18]
У результаті аналізу середовища проєктування визначено функціональні та просторові характеристики спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну, що впливають на формування виставко-експозиційного обладнання. Проведений аналіз аналогів дає уявлення про ефективні матеріально-конструктивні підходи до організації експозиційних систем.
2.4 Функціонально-ергономічні вимоги та сучасні тенденції дизайну експозиційного обладнання
Проєктування виставко-експозиційного обладнання здійснюється на основі комплексного підходу, що передбачає врахування функціональних, ергономічних, конструктивних та естетичних вимог. Обладнання повинно забезпечувати ефективну демонстрацію експонатів, зручність експлуатації та відповідність характеру освітнього середовища.
Функціональні вимоги визначають призначення, структуру та експлуатаційні властивості обладнання. До них належать універсальність використання, модульність конструкції, мобільність, можливість трансформації та адаптації до різних типів експозицій. Особливої актуальності набуває принцип варіативності, який дозволяє змінювати конфігурацію експозиційного простору без значних витрат часу та ресурсів [11].
Ергономічні вимоги пов’язані з відповідністю обладнання антропометричним параметрам користувачів та особливостям зорового сприйняття. Висота розміщення експонатів повинна забезпечувати комфортний рівень огляду, а конструкція обладнання – безпечність та зручність користування. Необхідним є врахування зон досяжності, траєкторій руху користувачів, характеру взаємодії людини з експозиційними елементами, що відповідає загальним положенням ергономіки та вимогам до проектування предметно-просторового середовища [3].
Конструктивно‑технологічні вимоги передбачають раціональність конструкції, надійність з’єднань, технологічність виготовлення та економічну доцільність. Важливими є використання сучасних матеріалів, що поєднують міцність, легкість та екологічну безпечність. Конструкція обладнання повинна забезпечувати довговічність, стійкість та можливість багаторазового використання відповідно до вимог сучасного дизайну виробів і принципів сталого проектування [8].
Сучасні тенденції дизайну експозиційного обладнання характеризуються прагненням до мінімалізму, конструктивної ясності та функціональної гнучкості. Широкого поширення набули модульні системи, мобільні перегородки та трансформовані конструкції, що дозволяють оперативно змінювати просторову організацію експозиції та адаптувати її до різних сценаріїв використання, що є характерним для сучасних навчально‑виставкових просторів [7].
Художньо-образне вирішення обладнання повинно відповідати принципам стилістичної узгодженості з інтер’єром та нейтральності щодо експонованих об’єктів. Колористичне рішення, фактура матеріалів та пластика форм мають підкреслювати характер експозиції, не перевантажуючи візуальне середовище.
Важливою тенденцією є інтеграція експозиційного обладнання у загальну дизайн-концепцію освітнього простору. Обладнання розглядається не як окремий елемент, а як складова предметно-просторової системи, що формує цілісний образ середовища [12].
Отже, ефективне виставко-експозиційне обладнання для навчального середовища повинно поєднувати функціональну універсальність, ергономічну доцільність, конструктивну раціональність та художню виразність, що визначає основні принципи його проєктування.
Таким чином, в результаті передпроєктних досліджень встановлено, що виставкові простори навчальних закладів дизайнерського профілю мають специфічні функціональні та просторові характеристики, пов’язані з необхідністю поєднання навчальної та експозиційної діяльності. Визначено, що виставко-експозиційне обладнання для освітнього середовища повинно характеризуватися універсальністю, мобільністю, ергономічною зручністю та композиційною узгодженістю з інтер’єром.
Проаналізовано функціонально-ергономічні вимоги та сучасні тенденції у проєктуванні експозиційного обладнання, що створює теоретичну основу для формування концепції дизайн-проєкту.
РОЗДІЛ 3
РОЗРОБКА ДИЗАЙН-ПРОЄКТУ ВИСТАВКО-ЕКСПОЗИЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ
3.1. Формування концепції та функціонально-планувальної організації простору
Розробка дизайн-проєкту виставко-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну здійснюється на основі результатів передпроєктних досліджень та аналізу середовища проєктування. Проєктоване обладнання розглядається як складова предметно-просторової системи навчального середовища, що забезпечує ефективну організацію експозиційної діяльності. План аудиторії подано на рис. 3.1.
Рис. 3.1. План аудиторії 401
Концепція проєкту передбачає створення універсальної модульної системи експозиційних елементів, здатної адаптуватися до різних форматів демонстрації студентських робіт. Основною ідеєю є формування гнучкого виставкового середовища, яке поєднує функціональність, мобільність та композиційну впорядкованість.
Функціонально-планувальна організація експозиційного простору базується на принципі відкритої структури розміщення обладнання. Такий підхід забезпечує вільний огляд експонатів, логічну послідовність їх сприйняття та зручність переміщення користувачів у просторі аудиторії.
У межах проєкту передбачено формування основних функціональних зон:
– зона експонування графічних робіт;
– зона демонстрації об’ємних макетів;
– зона огляду та комунікації.
Проєктна концепція передбачає використання модульних експозиційних елементів, що можуть комбінуватися у різні композиційні структури залежно від потреб навчального процесу. Такий принцип забезпечує варіативність конфігурацій обладнання та ефективне використання площі приміщення.
Ескізний пошук організації експозиційного обладнання сприяв визначенню оптимального просторового рішення: функціонально організованого та візуально впорядкованого середовище, що сприяє ефективній демонстрації результатів проектної діяльності студентів.
3.2. Конструктивні рішення та художньо-образне вирішення обладнання
Конструктивне рішення виставко-експозиційного обладнання базується на принципах модульності, технологічності та функціональної доцільності. Проєктована система складається з окремих конструктивних елементів, що можуть використовуватися як самостійно, так і в різних комбінаціях. Основу конструкції становлять легкі каркасні модулі, призначені для розміщення графічних матеріалів та планшетів. Конструктивна структура забезпечує стійкість обладнання, зручність монтажу та можливість трансформації.
Конструктивна схема обладнання наведена на рис. 3.2.
Рис. 3.2. Конструктивна схема обладнання
Матеріально-технологічне рішення передбачає використання сучасних матеріалів, що поєднують міцність, легкість та естетичну виразність. Конструкція обладнання орієнтована на багаторазове використання та можливість швидкої зміни конфігурації.
Художньо-образне вирішення обладнання ґрунтується на принципах композиційної стриманості та стилістичної узгодженості з інтер’єром навчального середовища. Формоутворення експозиційних елементів базується на чіткій геометричній структурі, що підкреслює функціональний характер обладнання.
Колористичне вирішення обладнання підпорядковується принципу нейтральності, що забезпечує візуальну домінанту експонованих об’єктів. Колір і фактура матеріалів сприяють формуванню цілісного художнього образу експозиційного середовища.
3.3. Графічна частина проєкту
Графічна частина дизайн‑проєкту є ключовим засобом візуалізації та презентації запропонованих концептуальних, конструктивних і просторових рішень виставково-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну. Вона відображає логіку формування проєкту від загальної ідеї до конкретних виробів і способів їх інтеграції в навчально‑виставкове середовище. Подані графічні матеріали дозволяють комплексно проаналізувати форму, пропорції, конструкцію та функціональне призначення розроблених елементів, а також оцінити їх відповідність поставленим завданням.
До складу графічної частини входять перспективні та аксонометричні зображення обладнання, які ілюструють об’ємно‑просторову структуру виробів і їх композиційне рішення. Ці зображення надають уявлення про зовнішній вигляд експозиційних елементів, характер пластики та взаємозв’язок окремих конструктивних компонентів. Візуалізації доповнено фотоілюстраціями та прикладами аналогічного обладнання, що дозволяє порівняти запропоноване рішення з існуючими зразками та підкреслити його функціональні й естетичні переваги.
Важливою складовою графічної частини є креслення з основними габаритними розмірами та схемами побудови конструкції. У них відображено пропорції виробів, розташування функціональних зон, принципи з’єднання елементів і можливості трансформації. Креслярські матеріали виконано з урахуванням ергономічних вимог, що забезпечує комфорт користування обладнанням у навчальному процесі та відповідає антропометричним параметрам користувачів. Такий підхід дозволяє обґрунтувати доцільність прийнятих дизайнерських і конструктивних рішень.
Окреме місце в графічній частині займає схема планувального розміщення експозиційного обладнання в інтер’єрі аудиторії. Вона демонструє принципи організації простору, можливі варіанти розташування модульних елементів та їх взаємодію з навчальними зонами. Планувальні рішення підтверджують мобільність і гнучкість розробленої системи, а також її здатність адаптуватися до різних форматів використання — від виставок студентських робіт до лекцій і презентацій.
Колірне рішення графічної частини обґрунтовано прагненням до візуальної нейтральності й чіткості сприйняття інформації. Використання світлого, стриманого фону забезпечує комфортне зчитування як графічних, так і текстових елементів, не перевантажуючи композицію. Контрастні акценти застосовано для заголовків, ключових об’єктів і структурних елементів, що допомагає ієрархізувати матеріал і спрямувати увагу глядача на основні проєктні аспекти. Таке колірне рішення відповідає принципам мінімалізму та підкреслює професійний характер поданих матеріалів.
Розміщення інформаційних блоків у графічній частині здійснено за принципом логічної та ієрархічної побудови. Композиція аркуша організована від загального представлення проєкту до детального розгляду окремих елементів, що забезпечує послідовне сприйняття інформації. Текстові пояснення, креслення й візуалізації згруповано в чітко визначені зони, між якими встановлено візуальні зв’язки. Такий підхід полегшує навігацію графічним матеріалом і сприяє цілісному розумінню концепції дизайн‑проєкту.
У цілому графічна частина проєкту не лише доповнює текстову частину кваліфікаційної роботи, а й виступає самостійним носієм проєктної інформації. Вона наочно демонструє основні ідеї проєкту, підтверджує їх обґрунтованість і практичну доцільність та відповідає сучасним вимогам до подання дизайнерських рішень у навчально‑професійній діяльності (Див. додаток А. 1).
ВИСНОВКИ
У процесі виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи було досягнуто поставлену мету та послідовно виконано всі визначені завдання. Проведений аналіз особливостей формування виставкових просторів у навчальному середовищі засвідчив, що такі простори виконують не лише демонстраційну, а й освітню, комунікативну та мотиваційну функції, сприяючи візуалізації навчального процесу, творчому розвитку та професійній ідентифікації студентів. Встановлено, що ефективність виставкового простору в закладах освіти залежить від його адаптивності, мобільності та відповідності специфіці навчальної діяльності.
Дослідження функціональних, ергономічних та конструктивних вимог до виставко‑експозиційного обладнання дало змогу визначити основні параметри, які забезпечують зручність експлуатації, безпеку, трансформованість і комфорт сприйняття експозицій. Особливу увагу приділено ергономічним аспектам, що враховують антропометричні характеристики користувачів та вимоги до організації навчального простору.
У результаті аналізу аналогів і сучасних дизайнерських рішень у сфері експозиційного обладнання встановлено актуальні тенденції, зокрема використання модульних систем, поєднання різних матеріалів, мінімалістичних форм, а також прагнення до створення багатофункціональних та мобільних елементів. Отримані результати стали основою для формування власного проєктного рішення.
На основі аналізу проєктних передумов визначено особливості предметно‑просторового середовища спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну, її функціональне зонування та вимоги до інтеграції виставково‑експозиційного обладнання в існуючий навчальний простір. Це дозволило забезпечити логічну взаємодію експозиції з інтер’єром аудиторії та навчальним процесом.
У ході проєктування було сформовано концепцію дизайн‑проєкту виставко‑експозиційного обладнання, яка ґрунтується на принципах композиційної цілісності, функціональності, ергономіки та візуальної виразності. Запропоновані конструктивні та художньо‑образні рішення поєднують практичність із сучасною естетикою, відповідають освітнім потребам та можуть бути адаптовані до різних виставкових сценаріїв.
У результаті виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи розроблено та графічно представлено на планшеті цілісний дизайн-проєкт виставково-експозиційного обладнання для спеціалізованої аудиторії кафедри дизайну. Планшет виступає узагальненим візуальним підсумком дослідження та проєктування, оскільки на ньому комплексно поєднано аналітичні, конструктивні й художньо‑образні рішення.
Отримані результати мають практичну цінність і можуть бути використані в навчальних просторах закладів освіти мистецького та дизайнерського спрямування, а також слугувати основою для подальших проєктних і наукових розробок у сфері виставкового та середовищного дизайну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойчук О. В. Дизайн середовища. – Київ : КНУТД, 2018.
2. Габрель М. М. Просторова організація архітектурного середовища. – Львів, 2014.
3. Габрель М. М. Просторова організація містобудівних систем : монографія. – Київ : Видавничий дім А. С. С., 2004. – 400 с.
4. Даниленко В. Я. Дизайн. – Київ : Либідь, 2010.
5. Коваль Л. М. Світлодизайн в архітектурному середовищі. – Київ : КНУБА, 2017.
6. Кравченко О. В. Мультимедійні технології в дизайні. – Харків : ХДАДМ, 2020.
7. Кравченко О. В. Основи виставкового дизайну : навч. посіб. – Харків : ХДАДМ, 2020.
8. Орлова О. О. Екологічний фактор формоутворення в дизайні : дис. … канд. наук. – Харків, 2003.
9. Чернявський В. Г. Композиція в дизайні середовища. – Київ : НАУ, 2016.
10. Чернявський В. Г. Архітектурно-художні основи формування внутрішнього середовища громадських будівель : дис. … д-ра архітектури. – Київ, 2017.
11. Якісне виставкове обладнання – як засіб ефективної презентації компанії [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://www.0629.com.ua/news/3964167/akisne-vistavkove-obladnanna-ak-zasib-efektivnoi-prezentacii-kompanii (https://www.0629.com.ua/news/3964167/akisne-vistavkove-obladnanna-ak-zasib-efektivnoi-prezentacii-kompanii) (дата звернення: 13.04.2026).
12. Ексклюзивні виставкові стенди – NAUKA EXPO [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://nauka-expo.kiev.ua/services/custom-made-stands/
(дата звернення: 13.04.2026).
13. Ai L., Phaholthep C. Evaluating museum environment composition containing digital media interaction to improve communication efficiency // Buildings. – 2025. – Vol. 15, № 7. – Art. 1186. – DOI: https://doi.org/10.3390/buildings15071186.
14. Apopei A. I. Accessible interface for museum geological exhibitions: PETRA—A gesture-controlled experience of three-dimensional rocks and minerals // Minerals. – 2025. – Vol. 15, № 8. – Art. 775. – DOI: https://doi.org/10.3390/min15080775.
15. Charitonidou M. Interactive art as reflective experience // Visual Resources. – 2022. – DOI: https://doi.org/10.1080/01973762.2022.2041218.
16. Chen H. Lighting design method of museum exhibition hall based on Internet of Things and deep learning // Journal of Computational Methods in Sciences and Engineering. – 2022. – Vol. 22. – P. 411–423. – DOI: https://doi.org/10.3233/JCM-215717.
17. Exhibit 3Sixty. Choosing the Right Exhibition Stand (LEGO stand case) [Electronic resource]. – Available at:
https://www.exhibit3sixty.co.uk/exhibition-blog/choosing-the-right-exhibition-stand/(accessed: 13.04.2026).
18. Gender & Space : project [Electronic resource]. – Behance. – Available at:
https://www.behance.net/gallery/159262239/Gender-Space (https://www.behance.net/gallery/159262239/Gender-Space) (accessed: 20.04.2026).
19. Huang J., Li W. Research on innovative strategies of museum display design to improve user experience // Human-Computer Interaction (HCII 2024). – Cham : Springer, 2024. – P. 343–358. – DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-60449-2_23.
20. Kanerva H. Digital technologies as shaping the visitor experience. – Rotterdam : Erasmus University Rotterdam, 2023.
21. Liang L. The artificial intelligence technology for immersion experience and space design in museum exhibition // Scientific Reports. – 2025. – DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-13408-2.
22. Modular Display Frames [Electronic resource] / Mobile Studio Architects. – Available at:
https://www.themobilestudio.co.uk/projects/modular-display-frames
(accessed: 13.04.2026).
23. Pietroni E. Experience design, virtual reality and media hybridization for the digital communication inside museums // Visual Resources. – 2019.
24. Public offer [Electronic resource] // ArchitectureAU. – Available at:
https://architectureau.com/articles/public-offer/ (https://architectureau.com/articles/public-offer/) (accessed: 13.04.2026).
25. Sean Kenney. LEGO Chameleon Sculpture [Electronic resource]. – Available at: https://www.seankenney.com/ (https://www.seankenney.com/) (accessed: 13.04.2026).
26. The Exhibition Space Formed by Corrugated Cardboards / LUO Studio [Electronic resource] // ArchDaily. – Available at:
https://www.archdaily.com/993557/the-exhibition-space-formed-by-corrugated-cardboards-luo-studio (https://www.archdaily.com/993557/the-exhibition-space-formed-by-corrugated-cardboards-luo-studio) (accessed: 13.04.2026).
27. Tran T. N. T., Le Q. A proposed spatial model for interactive museum exhibitions. – Cham : Springer, 2025. – DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-04645-1_81.
28. darc awards. MIT Museum Exhibition Lighting, USA [Electronic resource]. – Available at: https://darcawards.com/portfolio/99779-2/ (https://darcawards.com/portfolio/99779-2/) (accessed: 13.04.2026).
ДОДАТОК А
Рис. А 1. Графічна частина дизайн-проєкту