ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9716Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Марова, Марія Олегівна | - |
| dc.contributor.author | Матішинець, Єлизавета Михайлівна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-25T08:38:51Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-25T08:38:51Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06-16 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9716 | - |
| dc.description.abstract | Актуальність теми проєкту. Актуальність кваліфікаційної роботи «Дизайн-проєкт сучасного міського парку в місті Тальне» зумовлена потребою у створенні сучасного громадського простору, який поєднує комфорт, естетичну виразність та функціональність. У сучасних умовах міське середовище потребує якісних рекреаційних територій, здатних забезпечити комфортний відпочинок, соціальну взаємодію та емоційне відновлення мешканців. Важливим аспектом є формування інклюзивного та безпечного простору, адаптованого до потреб різних груп населення. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | парк | uk_UA |
| dc.title | Дизайн-проєкт сучасного парку в м.Тальне | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн середовища) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| диплом записка Матішинець.pdf Restricted Access | 7.13 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSY ДЕРЖАВНИЙ STATE ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITY Факультет гуманітарних технологій Кафедра дизайну Освітня програма – «Дизайн середовища» Спеціальність 022 – Дизайн КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА на тему: «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ СУЧАСНОГО МІСЬКОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ В М. ТАЛЬНЕ» Студентка групи ДЗ-22 Є.М. Матішинець Керівник, к.т.н., доцент М.К. Демессіе «Допуск до захисту» Завідувач кафедри дизайну __________Інна ЯКОВЕЦЬ ___ _______2026 рік Черкаси 2026 Черкаський державний технологічний університет (назва вузу) Кафедра дизайну Факультет гуманітарних технологій Спеціальність 022 – Дизайн Освітня програма – «Дизайн середовища» «ЗАТВЕРДЖУЮ» Завідувач кафедри дизайну Інна ЯКОВЕЦЬ „ ” ______ 2026р. ЗАВДАННЯ на виконання кваліфікаційної роботи бакалавра Матішинець Єлизаветі Михайлівні Тема роботи «Дизайн-проєкт реконструкції частини Корсунь- Шевченківського ландшафтного парку» затверджена наказом по університету від «_21_» _03_ 20 26р. №333/04 1. Термін здачі студентом закінченої роботи 2. Вихідні дані: аналоги сучасних міських парків, фотофіксація. 3. Зміст кваліфікаційної роботи: ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: історичні відомості та специфіка міських парків, дослідження та аналіз аналогів існуючих міських парків, сучасні тенденції розвитку парків. КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ: ознайомлення та аналіз обраного парку, Цільова аудиторія парку, розрахунок завантаженості парку та інфраструктура парку, локації та основні паркові зони, стилістичне вирішення та вибір основних матеріалів. ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ В ДИЗАЙН ПРОЕКТІ: зонування території, збір аналогів та розробка об’єктів паркової інфраструктури, зелені насадження парку. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ. 4. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 2300х1590 мм 5. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються Підпис, дата Розділ Консультант завдання завдання видав прийняв Графічна частина Марова М.О. Пояснювальна записка Демессіе М.К., Марова М.О. Відео Демессіе М.К., Марова М.О. 6. Дата видачі завдання 07.02.2026р. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН Термін виконання № Назва етапів роботи етапів проекту Примітка з/п (роботи) 1. Затвердження теми роботи, 14.02.2026 керівника. 2. Робота з аналогами, збір Лютий 2026 інформації. 3. Затвердження ідеї Березень 2026 дизайнерського рішення проекту 4. Робота над пояснювальною Квітень запискою 5. Робота над графічною частиною Травень 2026 проекту: 3D-моделювання, оформлення 6. Попередній захист кваліфікаційної 13.05.2026 роботи. 7 Робота над відео Червень 2026 8. Захист випускної роботи 09.06.2026 бакалавра. Керівник Марова М. О. Завдання прийняла до виконання ____________ Матішинець Є. М. ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1. Історичні відомості та специфіка міських парків 1.2. Дослідження та аналіз аналогів існуючих міських парків 1.3. Сучасні тенденції розвитку парків РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ 2.1. Ознайомлення та аналіз обраного парку 2.2. Цільова аудиторія парку 2.3. Розрахунок завантаженості парку та інфраструктура парку 2.4. Локації та основні паркові зони 2.5 Стилістичне вирішення та вибір основних матеріалів РОЗДІЛ 3. ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ В ДИЗАЙН ПРОЕКТІ 3.1. Зонування території 3.2. Збір аналогів та розробка об’єктів паркової інфраструктури 3.3. Зелені насадження парку 3.4. Формування кінцевого образу парку ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Міський парк – це спеціально організований громадський простір у межах міста, призначений для відпочинку, рекреації та культурного дозвілля населення. Паркові території відіграють важливу роль у формуванні комфортного міського середовища, забезпечують естетичне, екологічне та соціальне значення для мешканців міста. В умовах сучасного урбанізованого простору особливого значення набуває створення якісних рекреаційних зон, що поєднують природні елементи, сучасний дизайн та функціональність. Актуальність мого проєкту полягає в тому, що значна кількість міських парків України, особливо в невеликих містах, були сформовані ще в радянський період та сьогодні перебувають у застарілому або частково занедбаному стані. Такі території часто не відповідають сучасним потребам населення, вимогам інклюзивності, комфорту та естетики міського середовища. Водночас більшість подібних парків мають вигідне розташування та значний потенціал для створення сучасного громадського простору. Саме тому реконструкція та оновлення паркових територій є важливим напрямом розвитку сучасного міського середовища. Метою дипломної роботи є розробка дизайн-проєкту сучасного міського парку в місті Тальне з урахуванням потреб мешканців, сучасних тенденцій ландшафтного дизайну та принципів функціональної організації простору. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 1. Провести аналіз літературних джерел, пов’язаних із розвитком, специфікою та сучасними тенденціями формування міських парків. 2. Дослідити та проаналізувати сучасні аналоги міських парків в Україні та за кордоном. 3. Розробити концепцію та стилістичне рішення паркового простору відповідно до потреб різних груп населення. 4. Виконати функціональне зонування території та визначити основні паркові локації. 5. Втілити концепцію в дизайн-проєкті сучасного міського парку. Структура та обсяг роботи: дипломний проєкт складається з графічної частини, пояснювальної записки та презентаційних матеріалів. Пояснювальна записка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Графічна частина містить генеральний план території, схеми функціонального зонування, візуалізації, перспективи, експлікації, креслення елементів благоустрою та об’єктів паркової інфраструктури. РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЕКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1. Історичні відомості та специфіка міських парків Парк – це спеціально організована громадська територія, створена людиною та облаштована з метою забезпечення рекреаційних, культурних та соціальних потреб населення. Паркові простори є важливою складовою міського середовища, оскільки забезпечують умови для відпочинку, спілкування, проведення дозвілля та контакту людини з природою в умовах урбанізованого простору. Виникнення садово-паркового мистецтва пов’язують із формуванням перших осілих цивілізацій. Перші сади та озеленені території з’явилися ще в Стародавньому Єгипті, країнах Близького Сходу, а також у Китаї та Індії. Історики зазначають, що вже приблизно за чотири тисячі років до нашої ери сади використовувались не лише з утилітарною метою, а й як простір для відпочинку та естетичного сприйняття. Найчастіше вони розташовувались біля храмів, палаців або помешкань заможних людей. Кліматичні умови посушливих регіонів сприяли тому, що сади стали символом розкоші та добробуту. Так звані «райські сади» прикрашали палаци правителів та храмові комплекси. У різних регіонах світу поступово сформувалися окремі центри садово-паркової культури, кожен із яких мав власні традиції та особливості формування простору. Значний вплив на розвиток паркової культури мала епоха античності, коли відбулося активне поширення культурних традицій між різними народами. Протягом історії сади та парки постійно змінювали свою функціональність і композиційні особливості. У середньовіччі сади переважно мали закритий характер та розташовувались при монастирях, церквах і замках. Вони часто виконували утилітарні функції та використовувались для вирощування лікарських рослин і сільськогосподарських культур. Новий етап розвитку садово-паркового мистецтва розпочався в епоху Відродження. Основою для цього стало повернення до античної культури та прагнення до гармонійного поєднання архітектури й природи. Саме в цей період з’являються регулярні парки з чіткою геометричною структурою, симетрією та продуманою композицією. Найбільш відомими прикладами паркового мистецтва цього періоду є: 1. Палацовий парк у Версалі (Франція) (Рис.1.1). 2. Парк Сан-Сусі в Потсдамі (Німеччина) (Рис.1.2). 3. Садова частина вілли Петрайя (Італія) (Рис.1.3). Для парків цього періоду характерними були геометричність планування, використання алей, фонтанів, скульптур та декоративних елементів. Варто зазначити, що такі парки створювались переважно для привілейованих верств населення та не мали громадського характеру. Подальший розвиток паркової культури значно прискорився в період індустріальної революції наприкінці XVIII – у XIX столітті. Активне зростання міст, збільшення кількості населення та розвиток промисловості сприяли появі потреби у створенні громадських просторів для відпочинку мешканців міст. Саме в цей період формуються перші громадські міські парки, які поєднували природне середовище з елементами благоустрою та культурного простору. До найвідоміших міських парків можна віднести: 1. Центральний парк у Нью-Йорку (США) (Рис.1.4). 2. Парк Ґуель у Барселоні (Іспанія) (Рис.1.5). 3. Парк Пратер у Відні (Австрія) (Рис.1.6). У XX столітті розвиток парків набуває ще більшої різноманітності. Залежно від функціонального призначення, стилістики та особливостей території сформувалися різні типи парків: 1. Пейзажний парк. 2. Регулярний парк. 3. Міський парк. 4. Ботанічний сад. 5. Дендропарк. 6. Національний парк. 7. Парк розваг. 8. Парк скульптур. Кожен із цих видів має свої особливості та виконує певні культурні, екологічні або рекреаційні функції. Міський парк є важливою складовою сучасного урбаністичного середовища. Це не лише територія озеленення, а й багатофункціональний громадський простір, який забезпечує комфортне середовище для різних груп населення. Сучасний парк виконує екологічну, естетичну, соціальну та рекреаційну функції, сприяє покращенню якості міського середовища та формуванню комфортного простору для життя. Сучасні міські парки розглядаються як важливий елемент системи громадських просторів міста. Вони повинні враховувати потреби різних вікових категорій населення, забезпечувати інклюзивність, функціональність та комфорт. Особливого значення набуває створення якісного благоустрою, організація зон відпочинку, озеленення та формування безпечного середовища для мешканців міста. У висновку до даного підрозділу слід зазначити, що розвиток садово- паркового мистецтва формувався протягом багатьох історичних епох та змінювався відповідно до потреб суспільства. Міський парк є одним із найважливіших і найактуальніших типів громадських просторів сучасного міста. Саме тому створення сучасних паркових територій є важливим напрямом розвитку міського середовища та покращення якості життя населення. 1.2. Дослідження та аналіз аналогів існуючих міських парків Міські парки є невід’ємною складовою сучасного міського середовища, і практично кожне місто має у своїй структурі парки або сквери різного масштабу та функціонального призначення. Такі території, як правило, фінансуються з місцевого бюджету, а їх утримання включає комплекс заходів із благоустрою, озеленення, реконструкції та підтримання належного санітарного стану. У процесі розробки концепції міського парку важливо проаналізувати існуючі приклади успішних громадських просторів, які можуть слугувати орієнтиром для формування власного проєкту. Серед великої кількості міських парків України та зарубіжжя можна виділити декілька об’єктів, що є показовими з точки зору функціонального наповнення, дизайнерських рішень та організації простору. Одним із таких прикладів є «Центральний парк» у місті Ірпінь Київської області. Парк був відкритий у 2016 році та має площу близько 10 гектарів. Його територія сформована на основі існуючого соснового масиву, що дозволило зберегти природний ландшафт і водночас інтегрувати елементи благоустрою. У структурі парку прокладені пішохідні доріжки, встановлені лавки, освітлення, декоративні елементи, а також облаштовані дитячі та спортивні майданчики. Окремо варто відзначити зону відпочинку з барбекю, яка формує додаткову соціальну активність. Парк орієнтований на сімейний відпочинок і має умовний поділ на дитячу зону та зону спокійного відпочинку, що забезпечує комфортне перебування різних груп відвідувачів. Ще одним прикладом сучасного громадського простору є оновлений сквер у центрі Житомира, розташований на перетині вулиць Лятошинського та Небесної Сотні. Реконструкція була завершена у 2019 році. Простір характеризується сучасними дизайнерськими рішеннями: використанням малих архітектурних форм, інтерактивних елементів, освітлення нового типу, а також інклюзивного дитячого майданчика з безпечним покриттям. Додатково передбачено елементи міського комфорту, такі як велопарковки, місця для відпочинку, громадська вбиральня та елементи енергозабезпечення міського простору. Даний об’єкт демонструє ефективне використання обмеженої території в умовах щільної міської забудови. Важливим прикладом є також Paley Park у Нью-Йорку (США), який належить до так званих «кишенькових парків». Це невеликий громадський простір у структурі щільної міської забудови, який створює ефект природного оазису в умовах мегаполісу. Головним композиційним елементом парку є штучна водна стіна, що формує акустичний і візуальний ефект природного середовища. Простір призначений переважно для короткочасного відпочинку, неформального спілкування та проведення невеликих подій. Даний приклад є показовим з точки зору створення атмосфери комфорту на мінімальній площі. Серед українських прикладів варто відзначити парк «Долина троянд» у місті Черкаси. Парк розташований на березі Дніпра та має мальовниче ландшафтне рішення з системою алей, декоративними насадженнями, штучними водоймами та зонами відпочинку. Однією з ключових композиційних домінант є сонячний годинник «Птах», який виконує декоративну та символічну функцію. Парк орієнтований на різні вікові групи населення та є популярним місцем відпочинку містян. Ще одним значним об’єктом є Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки у місті Луцьк. Це великий багатофункціональний парк, який включає атракціони, дитячі розважальні зони, зоопарк, сценічні майданчики та зони масових заходів. Простір активно використовується для проведення міських свят, культурних подій та сезонних фестивалів. Парк має чітко виражену рекреаційно-розважальну спрямованість і виконує роль одного з головних громадських центрів міста. Узагальнюючи розглянуті аналоги, можна зазначити, що сучасні міські парки характеризуються багатофункціональністю, різноманітністю зонування, орієнтацією на різні вікові групи населення та впровадженням сучасних елементів благоустрою. Проаналізовані об’єкти демонструють важливість поєднання природного середовища з інфраструктурними рішеннями, а також необхідність створення комфортного, безпечного та інклюзивного простору. Отримані результати аналізу будуть використані як концептуальна основа при розробці дизайн-проєкту міського парку в місті Тальне. 1.3. Сучасні тенденції розвитку парків Паркові простори у різних формах існують протягом усієї історії розвитку людської цивілізації, однак сучасний етап їх формування розпочався приблизно 150 років тому, в період інтенсивної індустріалізації та стрімкого зростання міст. Саме в цей час міське середовище почало активно трансформуватися, що призвело до необхідності створення нових громадських просторів для відпочинку, рекреації та соціальної взаємодії. Сучасний розвиток суспільства характеризується високою динамікою змін у сфері архітектури та дизайну. Термін життя дизайнерських рішень поступово скорочується, і в середньому становить близько 5–10 років. Це ставить перед дизайнером завдання створювати такі простори, які залишатимуться актуальними в довгостроковій перспективі. У цьому контексті аналіз сучасних тенденцій розвитку ландшафтного дизайну є необхідною умовою формування якісного проєктного рішення. Однією з ключових тенденцій є стрімка урбанізація та зростання щільності міської забудови. Це призводить до дефіциту вільних територій, що, у свою чергу, формує нові підходи до організації паркових просторів. Сучасні парки стають більш компактними та часто інтегруються у нестандартні міські простори: дахові території, внутрішні дворики, покинуті промислові зони та прибережні ділянки. Прикладом таких рішень є озеленені простори на дахах громадських будівель у великих містах Європи, які демонструють ефективне використання обмеженої території. Ще однією важливою тенденцією є розвиток багатофункціональних або універсальних парків. Такі простори передбачають різноманітні сценарії використання та орієнтуються на потреби різних груп населення. Вони поєднують спортивні, рекреаційні, дитячі, культурні та подієві функції в межах однієї території. Прикладом подібного підходу є парк «Наталка» у Києві, який містить зони для активного відпочинку, велоінфраструктуру, місця для сімейного дозвілля, прогулянкові алеї та простори для культурних заходів. Такий тип організації простору забезпечує високу відвідуваність, однак потребує значних фінансових ресурсів для реалізації та подальшого утримання. Окремим напрямом розвитку сучасних парків є впровадження екологічно орієнтованих рішень. Це включає використання природних матеріалів, збереження існуючого ландшафту, створення дощових садів, систем природного водовідведення та розвиток «зеленої інфраструктури». Особлива увага приділяється створенню комфортного мікроклімату за рахунок озеленення, затінення та захисту від несприятливих погодних умов. У зв’язку з цим у сучасних парках активно застосовуються перголи, навіси, тенти та інші елементи, що підвищують комфорт перебування відвідувачів у різні пори року. Також актуальним напрямом є формування інклюзивного та безпечного середовища. Сучасні парки проектуються з урахуванням потреб маломобільних груп населення, дітей та людей похилого віку. Особлива увага приділяється безпечним дитячим ігровим зонам, у тому числі природного типу, де використовуються природні матеріали та рельєфні елементи. Такі простори сприяють розвитку творчого мислення дітей та їх взаємодії з природним середовищем. Ще одним сучасним напрямом є розвиток так званих «кишенькових» парків (pocket parks). Це невеликі громадські простори, розташовані в щільній міській забудові, які призначені для короткочасного відпочинку. Вони забезпечують можливість швидкого доступу до зелених зон у межах пішохідної доступності та можуть виконувати як рекреаційну, так і соціальну функцію. Подібні простори є особливо актуальними для компактних міських структур. Узагальнюючи сучасні тенденції, слід зазначити, що розвиток паркових просторів безпосередньо пов’язаний із глобальними викликами сучасності, такими як урбанізація, екологічні проблеми та зміна способу життя населення. У майбутньому очікується подальший розвиток компактних, багатофункціональних та екологічно орієнтованих парків, які будуть максимально адаптовані до потреб мешканців міста. Для проєкту міського парку в місті Тальне врахування сучасних тенденцій є важливим етапом формування концепції, що дозволяє створити актуальний, функціональний та комфортний громадський простір. РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПЦІЯ ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ 2.1. Ознайомлення та аналіз вибраного парку Темою моєї дипломної роботи є проєкт створення нового міського ландшафтного парку в місті Тальне з населенням близько 15 000 осіб. Вибір даної теми обумовлений необхідністю формування якісного громадського простору в районі з високою щільністю житлової забудови та відсутністю сучасних рекреаційних зон. Об’єктом проєктування є територія розмірами 55,5*34,1м, яка раніше розглядалася під забудову багатоповерхового житлового будинку, однак будівництво було призупинене, а незавершена споруда залишилася занедбаною. У зв’язку з цим виникла потреба у переосмисленні функціонального призначення даної території та її трансформації у громадський простір, який би відповідав сучасним вимогам комфорту, безпеки та естетики. Запропонований проєкт передбачає створення міського парку з нуля, що дозволяє максимально ефективно сформувати його структуру відповідно до потреб мешканців. Територія проєктування розташована на околиці міста, перехрестя вулиць Замкової та вул. Самойлова, у районі навчальних закладів — коледжу, ліцею та дитячого садочку, що визначає її високий потенціал як рекреаційного простору для дітей, молоді та сімей. Доступ до ділянки є зручним та здійснюється переважно пішки, що сприяє її інтеграції у повсякденне життя мешканців прилеглих районів. Раніше на даній території були розташовані об’єкти комерційного призначення, зокрема магазини та автобусна зупинка. Наразі простір частково втрати к свою функціональність та не використовується за призначенням, що підкреслює необхідність його реконцепції та благоустрою. Рельєф території є рівнинним, без значних перепадів висот. Природні водойми, зелені насадження та сформована рослинність на даній ділянці відсутні, що створює умови для повністю нового ландшафтного формування простору. Це дозволяє реалізувати сучасні принципи ландшафтного дизайну без обмежень, пов’язаних з існуючою природною структурою. На даний момент на території вже частково сформовані елементи благоустрою, а саме: безбар’єрні пішохідні доріжки шириною не менше 1 м, параметричні лавки різних розмірів, центральний дитячий майданчик, ліхтарі та декоративне підсвічування по периметру клумб. Також встановлені гойдалки як елемент дитячої ігрової зони. Водночас відсутні мости, водойми, альтанки та інші елементи складнішої паркової інфраструктури. Серед основних переваг даної території можна виділити: 1. Вигідне розташування серед житлової та освітньої інфраструктури. 2. Високий потенціал відвідуваності завдяки наявності навчальних закладів поруч. 3. Наявність частково сформованих елементів благоустрою. 4. Зручна пішохідна доступність. 5. Відсутність складних природних обмежень для проєктування. 6. Високий потенціал для формування сучасного громадського простору. Разом з тим, територія має ряд суттєвих недоліків, які потребують вирішення: 1. Наявність застарілої та недобудованої конструкції, непридатної для використання. 2. Відсутність зелених насаджень та сформованого природного середовища. 3. Недостатній рівень озеленення території. 4. Часткова відсутність цілісної паркової структури. 5. Потреба у формуванні повноцінної системи рекреаційного простору. Узагальнюючи, можна зробити висновок, що дана територія має високий потенціал для створення сучасного міського парку. Її вигідне розташування в районі навчальних закладів, а також наявність частково сформованої інфраструктури створюють передумови для ефективного розвитку громадського простору. Основною метою майбутнього проєкту є перетворення занедбаної та недобудованої території на сучасний, естетично привабливий, безпечний та функціональний міський парк, який забезпечить комфортні умови для відпочинку мешканців різних вікових груп. 2.2.Цільова аудиторія парку Для формування концепції міського парку важливим етапом є визначення його цільової аудиторії, оскільки саме вона визначає функціональне наповнення та просторову організацію території. Запроєктований міський парк орієнтований насамперед на мешканців прилеглих житлових районів, а також відвідувачів з усього міста. Для більш точного розуміння потреб майбутніх користувачів доцільно сформувати їх умовні соціальні групи та визначити їхні основні вимоги до простору. Першою та найбільш чисельною групою є сім’ї з дітьми. Дана категорія відвідувачів потребує безпечного та комфортного середовища, яке дозволяє одночасно організувати дозвілля як для дітей, так і для дорослих. Основними потребами цієї групи є наявність дитячих ігрових майданчиків, зон відпочинку для батьків, безпечних пішохідних маршрутів та якісного благоустрою території. Важливим фактором також є загальна безпека та оглядовість простору. Другою групою є підлітки та молодь. Для цієї категорії характерна висока активність та різноманітність форм дозвілля. Вони можуть використовувати парковий простір як для активного відпочинку, так і для соціальної взаємодії. Основними потребами даної групи є відкриті простори для зустрічей, зони відпочинку, спортивні майданчики та місця для неформального спілкування. Додатковим елементом привабливості можуть виступати невеликі заклади харчування або кав’ярні. Третьою групою є власники домашніх тварин. В сучасних міських умовах ця категорія відвідувачів є досить чисельною. Основними їхніми потребами є наявність безпечних пішохідних маршрутів для прогулянок та зон, де дозволено перебування з тваринами. Важливою умовою є дотримання правил співіснування з іншими групами відвідувачів, що забезпечує комфортне використання простору всіма користувачами. Четвертою групою є люди похилого віку. Для цієї категорії основним видом активності є спокійний відпочинок та прогулянки. Відповідно їхніми основними потребами є зручні пішохідні доріжки, достатня кількість місць для сидіння, затінені ділянки та спокійна атмосфера паркового середовища. Окремо слід виділити групу пар молодих людей, для яких парк є простором для прогулянок, відпочинку та неформального спілкування. Основними потребами даної категорії є комфортні прогулянкові маршрути, затишні зони відпочинку та можливість відвідування закладів громадського харчування. На основі аналізу основних груп відвідувачів можна виділити ключові напрями використання паркового простору: 1. Прогулянкові маршрути. 2. Зони відпочинку. 3. Активний відпочинок та спорт. 4. Дитячі ігрові зони. 5. Заклади громадського харчування. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що пріоритетними напрямами використання майбутнього парку є прогулянки та спокійний відпочинок, оскільки вони охоплюють найбільшу частку відвідувачів. Саме ці функції повинні бути основою композиційного та функціонального рішення проєктованого простору. Інші функціональні зони також є важливими, однак мають другорядний характер і повинні бути інтегровані у загальну структуру парку таким чином, щоб забезпечити гармонійне співіснування всіх груп користувачів. 2.3. Розрахунок завантаженості парку та інфраструктура парку При розробці проєкту міського ландшафтного парку важливим етапом є визначення потенційного рекреаційного навантаження на територію. Це дозволяє сформувати обґрунтовану структуру простору, визначити кількість функціональних зон, елементів благоустрою та об’єктів інфраструктури. Розрахунок очікуваної відвідуваності базується на орієнтовних показниках населення міста та коефіцієнтах одночасного перебування відвідувачів у громадських просторах. Загальна потенційна відвідуваність міських парків визначається за формулою: Взаг. = К × Н де: К — коефіцієнт одночасної відвідуваності парків міста (0,1); Н — населення міста (15 000 осіб). Взаг. = 0,1 × 15 000 = 1500 осіб. Далі визначається одночасна завантаженість проєктованого парку з урахуванням розподілу відвідувачів між іншими громадськими просторами міста: Водн = К1 × Взаг / К2 де: К1 — коефіцієнт розподілу відвідувачів між об’єктами відпочинку (0,1); К2 — коефіцієнт змінності відвідувачів (1,3). Водн = 0,1 × 1500 / 1,3 ≈ 115 осіб. Отримане значення свідчить про те, що одночасно територія парку може приймати орієнтовно до 115 відвідувачів. Це дозволяє визначити рівень рекреаційного навантаження та сформувати відповідну інфраструктурну насиченість простору. З урахуванням площі проєктованої території, показник навантаження відповідає середньому рівню інтенсивності використання, що передбачає рівномірне розміщення функціональних зон, забезпечення достатньої кількості місць для відпочинку та вільних озеленених територій. Інфраструктурне наповнення парку формується відповідно до визначеної цільової аудиторії та прогнозованого потоку відвідувачів. Одним із ключових елементів інфраструктури є система пішохідних доріжок. Передбачається формування основних маршрутів пересування, що забезпечують зв’язок між функціональними зонами, а також допоміжних доріжок до окремих локацій. Покриття виконується з плитки з урахуванням принципів безбар’єрності та доступності. Важливим елементом є дитяча зона, яка передбачає встановлення ігрового обладнання та гойдалок, що відповідають сучасним вимогам безпеки та ергономіки. Центральне розташування дитячого майданчика дозволяє забезпечити його доступність та візуальний контроль. Система освітлення є обов’язковою складовою проєкту та включає встановлення ліхтарів по основних маршрутах пересування, а також декоративного підсвічування елементів благоустрою. Це забезпечує безпечне використання парку у вечірній час та підвищує його естетичну привабливість. Окрему увагу приділено зоні відпочинку з лавками. Передбачається використання параметричних лав різних розмірів, які розміщуються вздовж основних маршрутів та у затінених ділянках. Загальна кількість лавок визначається відповідно до розрахункової місткості та передбачається на рівні, що забезпечує комфортне перебування всіх відвідувачів одночасно. Також проєктом передбачено встановлення урн для сміття, велопарковок, навігаційних елементів та інформаційних вказівників, що забезпечують зручність орієнтації у просторі. Серед інженерних та конструктивних рішень передбачається організація безбар’єрного середовища, що включає рівні пішохідні покриття та зручні маршрути пересування. Узагальнюючи, інфраструктура парку формується з урахуванням прогнозованого навантаження та потреб основних груп відвідувачів. Основний акцент зроблено на створенні комфортного, безпечного та функціонального простору, який забезпечує рівномірне використання території та її ефективну рекреаційну функцію. 2.4. Локації та основні паркові зони Згідно з концепцією проєкту, територія міського парку організовується як єдиний простір, що складається з кількох взаємопов’язаних функціональних локацій. Їх поєднання здійснюється за допомогою системи пішохідних доріжок, які формують логічну структуру руху та забезпечують комфортну навігацію по всій території. Ключовим елементом композиції є центральна соціальна зона. Вона розташована у центрі парку та виконує роль основного простору взаємодії відвідувачів. У цій зоні передбачено розміщення лавок різного формату, які формують місця для відпочинку, спілкування та короткочасного перебування. Саме ця частина парку є найбільш активною та відіграє роль головного ядра громадського простору. У межах центральної зони також розміщено дитячий майданчик, який є одним із основних функціональних елементів парку. Його розташування в центральній частині забезпечує зручний доступ та візуальний контроль з боку дорослих. Дитячий майданчик інтегрований у загальну структуру простору та доповнює соціальну функцію центральної зони. Окрім центральної частини, проєктом передбачено формування двох додаткових затишних рекреаційних зон, розташованих у різних частинах території парку. Вони мають більш спокійний характер і призначені для індивідуального або малогрупового відпочинку. У цих зонах передбачено розміщення лавок та елементів озеленення, що створюють умови для тиші, усамітнення та спокійного перебування в природному середовищі. Таким чином, планувальна структура парку базується на поєднанні активної центральної соціальної зони та двох більш приватних рекреаційних ділянок. Такий підхід дозволяє розподілити потоки відвідувачів, зменшити конфліктність функцій та забезпечити комфортне використання простору для різних сценаріїв відпочинку. 2.5. Стилістичне вирішення та вибір основних матеріалів Стилістичне рішення проєктованого міського ландшафтного парку базується на поєднанні мінімалізму та елементів параметричної формоутворюючої логіки. Такий підхід дозволяє сформувати сучасний, естетично цілісний та функціонально організований простір, у якому основний акцент зроблено на комфорті перебування, спокійній атмосфері та візуальній гармонії середовища. Загальний характер парку визначається як спокійний, сучасний та затишний, орієнтований на рекреацію та естетичне сприйняття простору. Композиційна структура об’єктів парку базується на плавних, органічних формах із застосуванням параметричних принципів формоутворення. Це проявляється у конфігурації доріжок, малих архітектурних форм та елементів благоустрою, які не мають жорсткої геометричної структури та формують природний, візуально м’який простір. Система пішохідних доріжок виконується як повністю плавна та параметрична структура, що забезпечує вільне та логічне пересування між функціональними зонами парку. Основним матеріалом покриття обрано бетонну плитку біскітного відтінку, яка поєднує практичність, довговічність та естетичну нейтральність. Бордюрне оформлення доріжок виконується у білому кольорі, що підкреслює структуру маршрутів та формує чисте візуальне сприйняття простору. Малі архітектурні форми представлені переважно параметричними лавками, виготовленими з дерева. Їх форма підтримує загальну стилістичну концепцію плавності та органічності, а матеріальне виконання забезпечує теплий та природний характер середовища. Додатковими елементами благоустрою є сталеві ліхтарі, які виконують як функціональну, так і композиційну роль у формуванні вечірнього образу парку. Кольорова концепція парку побудована на поєднанні природних і нейтральних відтінків. Основними акцентами є світле дерево лавок, білі бордюри та стримані металеві елементи освітлення. Для дитячого майданчика використовується гумове покриття коричневого відтінку, що забезпечує безпеку та візуально вписується в загальну природну палітру простору. Озеленення території є повністю новим та формує ключовий природний шар парку. Воно включає висадку дерев, кущів та декоративних квіткових насаджень, зокрема троянд, які додають простору сезонної декоративності та естетичної виразності. Зелені насадження організовуються у вигляді композиційних груп та зелених острівців, що підсилюють природний характер середовища. Водні елементи у проєкті не передбачені, що дозволяє зосередити увагу на зеленій структурі та відкритих просторах. Натомість важливу роль відіграє система освітлення, яка включає декоративні ліхтарі та акцентне підсвічування лавок і зелених острівців по периметру території. Це створює виразний вечірній образ парку та підсилює його безпечність і комфортність використання. Таким чином, стилістичне рішення парку формує цілісний сучасний рекреаційний простір, у якому поєднуються мінімалістична естетика, параметрична пластика форм та природне озеленення, що забезпечує гармонійне сприйняття середовища та високий рівень комфорту для відвідувачів. РОЗДІЛ 3. ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ В ДИЗАЙН ПРОЕКТІ 3.1. Зонування території Згідно з концепцією проєкту, територія міського парку формується як цілісний рекреаційний простір, поділений на кілька функціональних зон. Кожна зона має власне планувальне ядро та виконує визначену роль у структурі парку, що забезпечує рівномірний розподіл відвідувачів і комфортне використання простору. У межах проєкту виділено три основні типи функціональних зон: 1. Центральна соціальна зона 2. Дитяча зона 3. Затишні рекреаційні зони відпочинку (2 локації в різних частинах парку) Центральна соціальна зона є композиційним та функціональним ядром парку. Вона розташована в центральній частині території та включає основні місця для сидіння, групові лавки та простори для короткочасного відпочинку і соціальної взаємодії. Саме ця зона формує головний вузол активності та слугує орієнтиром для відвідувачів. У структурі центральної зони розташований дитячий майданчик, який інтегрований у загальну композицію простору. Таке рішення дозволяє забезпечити одночасну доступність дитячої активності та зручний візуальний контроль з боку дорослих, які перебувають у зоні відпочинку поруч. Дитяча зона, таким чином, не виділяється окремим ізольованим блоком, а є органічною частиною центральної соціальної зони, що відповідає сучасним підходам до інклюзивного та сімейно-орієнтованого проєктування громадських просторів. Додатково у парку передбачено дві затишні рекреаційні зони, розташовані в різних частинах території. Вони мають більш спокійний характер використання та призначені для індивідуального відпочинку, читання, коротких пауз або неформального спілкування. Ці зони формуються за рахунок лавок, зелених насаджень та локальних композицій благоустрою, що створюють відчуття приватності та захищеності простору. Усі функціональні зони об’єднані єдиною системою безбар’єрних пішохідних маршрутів. Доріжки забезпечують зручне та інтуїтивно зрозуміле переміщення між усіма частинами парку, формуючи цілісну просторову структуру без фізичних та візуальних бар’єрів. Система маршрутів побудована таким чином, щоб забезпечити рівномірний розподіл потоків відвідувачів, уникнення конфліктів руху та можливість вільного доступу до будь-якої зони парку з різних напрямків. Безбар’єрність середовища також передбачає доступність для всіх груп населення, включаючи маломобільні групи. Таким чином, запропонована структура зонування формує функціонально збалансований та логічно організований простір, у якому центральна активна зона поєднується зі спокійними рекреаційними ділянками, а система безбар’єрних маршрутів забезпечує цілісність і зручність використання території парку. 3.2. Збір аналогів та розробка об’єктів паркової інфраструктури Наповнення території об’єктами інфраструктури є однією з найважливіших складових при проєктуванні міського ландшафтного парку, оскільки саме малі архітектурні форми, елементи благоустрою та обладнання формують кінцевий образ простору, його функціональність та комфортність для відвідувачів. У межах даного проєкту передбачено попередній аналіз сучасних аналогів паркових елементів із подальшою їх адаптацією до авторської концепції, що базується на поєднанні мінімалізму, параметричної пластики та затишного рекреаційного середовища. Наповнення території об’єктами паркової інфраструктури є одним із ключових етапів формування комфортного міського середовища. Саме від правильного підбору малих архітектурних форм, елементів благоустрою та озеленення залежить функціональність, естетика та рівень зручності використання паркового простору. У межах розробленої концепції міського ландшафтного парку інфраструктура формувалась відповідно до принципів сучасного міського мінімалізму з елементами параметричної пластики. Основний акцент зроблено на простоті форм, функціональності та гармонійному включенні об’єктів у природне середовище. Центральна частина парку виконує роль головного просторового ядра та зони соціальної взаємодії відвідувачів. Вона не перевантажена великою кількістю об’єктів, що дозволяє зберегти відчуття відкритого простору та візуальної легкості. Основними елементами даної зони є параметричні лавки, які формують комфортні місця для відпочинку та неформального спілкування. Лавки виконані з поєднання світлої деревини та металевої основи зі срібним хромованим покриттям. Їх пластика базується на плавних лініях, що підтримує загальну концепцію м’якої геометрії простору. Поруч із лавками розташовуються зелені острівці з декоративними кашпо, у яких висаджені рослини, що формують додатковий природний акцент та створюють відчуття затишку. У центрі зони також передбачено дитячий майданчик, який інтегрований у загальну композицію простору. Дитячий майданчик розміщено в центральній частині парку як елемент, що об’єднує різні функціональні потоки відвідувачів. Його наповнення є максимально лаконічним і включає дерев’яні гойдалки як основний ігровий елемент. Покриття майданчика виконано з гумової плитки коричневого кольору, що забезпечує безпеку під час активних ігор та гармонійно поєднується з природною кольоровою гамою парку. Просторове рішення майданчика базується на принципах відкритості та візуального контролю з боку зон відпочинку для дорослих. У межах парку передбачено дві додаткові затишні зони відпочинку, розташовані в різних його частинах. Вони виконують функцію тихих рекреаційних просторів для індивідуального та сімейного відпочинку. Кожна з цих зон сформована навколо параметричних лавок та супутнього озеленення. Біля лавок розміщені декоративні кашпо із зеленими насадженнями, що створюють ефект «вбудованості» меблів у природне середовище. Дані зони не перевантажені інфраструктурою, що дозволяє забезпечити атмосферу спокою та візуальної гармонії. Пішохідні маршрути є основою функціональної організації простору парку. Вони виконані у вигляді плавних, параметрично сформованих ліній, що забезпечують природний рух відвідувачів між усіма зонами. У центральній частині парку доріжки мають збільшену ширину, що відповідає більшій концентрації людей, тоді як другорядні маршрути є вужчими та більш камерними. Таке рішення дозволяє ефективно розподіляти пішохідні потоки. Покриття доріжок виконано з бетонної плитки типу «бісквіт», що забезпечує довговічність та естетичну стриманість. Бордюри передбачено у білому кольорі, що підкреслює геометрію маршрутів та підтримує загальну стилістику парку. Озеленення є важливою складовою формування образу парку та забезпечення його екологічної функції. В проєкті передбачено висадку листяних та хвойних дерев, що створює сезонну варіативність простору. Кущові насадження формуються у вигляді впорядкованих композицій по краях зелених острівців, що дозволяє структурувати простір та підсилювати його архітектоніку. Окрему декоративну роль відіграють клумби з насадженням троянд, які додають кольорового акценту та естетичної виразності. Газонні покриття займають значну частину відкритих територій і формують візуально легкий фон для архітектурних та природних елементів парку. Освітлення парку реалізовано у вигляді низьких сталевих ліхтарів, розташованих уздовж основних та другорядних доріжок. Світлове рішення передбачає теплу колірну температуру, що сприяє формуванню комфортної та затишної атмосфери у вечірній час. Додатково передбачено акцентне підсвічування лавок та зелених острівців, що підсилює архітектурну виразність простору та створює м’який світловий ритм у структурі парку. Серед елементів благоустрою також передбачені урни та велопарковки, які інтегровані у загальну композицію без порушення мінімалістичної стилістики. Таким чином, розроблена система об’єктів паркової інфраструктури базується на принципах сучасного міського мінімалізму, функціональності та гармонійної взаємодії з природним середовищем. Просторове рішення забезпечує комфортні умови для різних груп відвідувачів та формує цілісний, естетично збалансований міський ландшафтний парк. 3.3. Зелені насадження парку Екосистема парку є одним із ключових компонентів формування комфортного міського середовища, що виконує не лише декоративну, але й екологічну та рекреаційну функцію. Озеленення впливає на мікроклімат території, знижує рівень шуму, формує затінення та створює психологічно комфортний простір для відпочинку. У межах проєкту особлива увага приділяється формуванню збалансованої та мінімалістичної системи зелених насаджень, яка підкреслює загальну концепцію сучасного міського парку. Існуючий деревний фонд на території проєктованого парку відсутній або не має суттєвої цінності для збереження, тому система озеленення формується фактично з нуля. Основу композиції складають два види деревних насаджень: ялина звичайна (Picea abies) як домінантний хвойний елемент, що формує вертикальні акценти та забезпечує структурність простору протягом усього року, та липа дрібнолиста (Tilia cordata) як основне листяне дерево, яке формує тіньові зони, пом’якшує просторове сприйняття та підтримує затишний характер середовища. Поєднання цих порід дозволяє досягти балансу між архітектурною виразністю та природною м’якістю ландшафту. Кущова рослинність у проєкті представлена одним видом — бруслиною Форчуна (Euonymus fortuneus), яка використовується як структурний елемент озеленення. Даний кущ формує щільні зелені масиви, застосовується для обрамлення зелених островів, підкреслення меж функціональних зон та створення візуальної організації простору. Важливою перевагою є його декоративність протягом усього року та здатність зберігати форму при мінімальному догляді, що відповідає концепції міського парку з низькими експлуатаційними витратами. Функціональне зонування території безпосередньо впливає на характер озеленення. У центральній соціальній зоні, яка є основним вузлом активності та включає дитячий майданчик і місця для відпочинку з лавками, озеленення виконує структурно-огороджувальну та тіньову функцію. Тут переважають липи, які формують комфортний мікроклімат та затінені ділянки для перебування відвідувачів. Хвойні насадження використовуються точково як акценти, що підкреслюють композиційні вузли простору. У другорядних рекреаційних зонах, розташованих у різних частинах парку, озеленення має більш спокійний характер і спрямоване на створення камерного середовища для відпочинку. Тут використовуються поодинокі або групові посадки липи та ялини, які формують природні зелені “острови” навколо лавок та зон короткочасного перебування. Бруслина застосовується для підкреслення контурів цих ділянок і візуального впорядкування простору. Додатково озеленення виконується у вигляді газонного покриття, яке займає значну частину вільних територій парку. Газон виступає фоновою поверхнею, що підкреслює архітектурні та природні елементи композиції, а також забезпечує універсальність використання простору для відпочинку. Уздовж функціональних зон передбачаються насадження кущів у вигляді лінійних або групових композицій, які формують м’які межі та сприяють візуальній організації території. Таким чином, система зелених насаджень у проєкті побудована на принципах мінімалізму, структурності та функціональності. Вона забезпечує формування сучасного міського рекреаційного середовища, яке поєднує естетичну виразність, комфорт перебування та екологічну ефективність. Зелені насадження виступають не лише декоративним елементом, а й основним інструментом формування простору, що відповідає концепції спокійного, сучасного та затишного міського парку. 3.4. Формування кінцевого образу парку Кінцевим етапом створення дизайн-проєкту парку є узагальнення всіх розроблених рішень та формування цілісного просторового образу. На основі плану зонування та системи доріжок було сформовано єдину структуру парку, що поєднує всі функціональні зони в логічно організоване середовище. Головною зоною є центральна соціальна, в якій розташований дитячий майданчик. Навколо нього сформовані місця для відпочинку з параметричними лавками та зеленими острівцями. Ця зона виконує роль основного ядра активності та місця концентрації відвідувачів різних вікових груп. Другорядні зони розміщені у різних частинах парку та призначені для більш спокійного відпочинку. Вони включають лавки в оточенні озеленення, що створюють камерні простори для короткочасного перебування та відпочинку. Усі зони об’єднані єдиною системою безбар’єрних пішохідних маршрутів, які забезпечують зручний і вільний рух по території парку та зв’язують між собою всі функціональні елементи. Таким чином, кінцевий образ парку формується як цілісний сучасний рекреаційний простір, де всі елементи підпорядковані єдиній концепції мінімалізму, комфорту та функціональності. ВИСНОВКИ Розроблений дизайн-проєкт реконструкції міського ландшафтного парку в місті Тальне виконаний відповідно до поставленого технічного завдання, яке передбачає формування комфортного та сучасного громадського простору для відпочинку мешканців. У процесі проєктування враховано потреби основних груп відвідувачів, проаналізовано існуючий стан території, визначено проблеми ділянки та запропоновано шляхи їх вирішення, а також сформовано цілісну концепцію благоустрою. Для виконання проєкту були використані вихідні матеріали, зокрема план території, фотофіксація ділянки, ескізні рішення зонування та схема пішохідних маршрутів. У ході роботи виконано такі завдання: проведено передпроєктне дослідження, розглянуто аналоги міських парків та сучасні тенденції розвитку ландшафтного дизайну; сформовано концепцію проєкту з визначенням функціонального зонування, цільової аудиторії, структури інфраструктури та стилістичного рішення; реалізовано проєктні рішення щодо організації території, розміщення малих архітектурних форм, озеленення та формування безбар’єрної системи пересування. Усі поставлені завдання виконано в повному обсязі. Результатом став цілісний, функціонально обґрунтований та естетично виразний дизайн-проєкт міського ландшафтного парку в місті Тальне, спрямований на підвищення якості міського середовища та комфортності відпочинку населення. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Кисельов О. Історичні парки України. Від історії до сучасності [Електронний ресурс]: http://visnyk-odaba.org.ua/2020-81/81-2.pdf – дата звернення: 01.05.2022. 2. Копієвська О. Р. Паркова індустрія [Електронний ресурс]: https://nakkkim.edu.ua/images/Instytuty/nauka/vydannia/Kopievska_Pidruchnyk _Parkova_industriya.pdf – дата звернення: 01.05.2022. 3. Смоляр В. П. Садово-паркове мистецтво Європи [Електронний ресурс]: https://www.visnyk.org/pdf/v2011-03-16-smolyar.pdf – дата звернення: 01.05.2022. 4. Історія розвитку садово-паркового мистецтва України [Електронний ресурс]: http://ua.textreferat.com/referat-5457-1.html – дата звернення: 01.05.2022. 5. Ковальський В. П. Формування садово-паркових об’єктів [Електронний ресурс]: http://www.irbis-nbuv.gov.ua – дата звернення: 01.05.2022. 6. Петренко-Лисак А. О. Простір міського парку [Електронний ресурс]: https://www.researchgate.net/publication/351658734 – дата звернення: 01.05.2022. 7. Крижанівська Н. Я. Основи ландшафтного дизайну. – К.: Ліра-К, 2017. 8. Кучерявий В. П. Ландшафтна архітектура. – Львів: Новий світ, 2017. 9. Кучерявий В. П. Історія ландшафтної архітектури. – Львів: Новий світ, 2018. 10. Тімохін В. О. Основи дизайну архітектурного середовища. – К.: КНУБА, 2010. 11. Михайленко В. Є. Основи біодизайну. – К.: Каравела, 2011. 12. Сьомка С. В. Ергономіка та ергодизайн. – К.: НАКККіМ, 2017. 13. Методичні рекомендації щодо визначення рекреаційного навантаження територій природно-заповідного фонду України [Електронний ресурс]: https://studfile.net/preview/2524695 – дата звернення: 01.05.2022. 14. Проблеми розвитку паркової системи в Україні [Електронний ресурс]: https://dspace.nau.edu.ua/bitstream/NAU/9540/1/avk_2013_1_31.pdf – дата звернення: 01.05.2022. 15. Малі архітектурні форми у міському середовищі [Електронний ресурс]: https://www.prostranstvo.media/ – дата звернення: 01.05.2022. 16. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». 17. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». 18. ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». 19. ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів». 20. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» №2807-IV. 21. ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти. Будинки і споруди». 22. ДБН В.2.2-3:2018 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» (для рекреаційних вимог і доступності середовища). 23. ДБН Б.2.2-3:2018 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту». 24. ДБН Б.2.2-7:2013 «Озеленення територій». 25. ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів». 26. ДСТУ Б Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (практичні положення). 27. Дубовик О. В. Основи благоустрою міських територій. – К.: КНУБА, 2018. 28. Бондаренко Л. М. Сучасні тенденції розвитку міських парків. – Харків, 2019. 29. Пилипенко І. В. Малі архітектурні форми в ландшафтному дизайні. – К.: НАУ, 2017. 30. Методичні вказівки до виконання дипломного проєкту з ландшафтної архітектури (КНУБА, 2020). ДОДАТКИ Додаток 1 Зарубіжні аналоги Рис.1.1. Палацовий парк в Версалі (Франція) Рис.1.2. парк Сан-Сузі в Постдаммі Німеччина Рис.1.3 садова частина вілли Петрайя Італія Рис.1.4. Центральний парк Нью-Йорка США Рис.1.5. Міський парк Гуеля м. Барселона Іспанія Рис.1.6. Парк Пратер м. Відень Австрія. Рис. 1.7. Кишеньковий-парк Манхеттен (США) вид 1 Рис. 1.8. Кишеньковий-парк Манхеттен (США) вид 2 Рис. 1.9. Ботанічний парк на даху бібліотеки Варшавського університету. Рис.1.10. Міський парк на даху торгового центру Neuköllner Arcaden. Додаток 2 Вітчизняні аналоги Рис. 2.1. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 1 Рис. 2.2. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 2 Рис. 2.3. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 3 Рис. 2.4. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 4 Рис. 2.5. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 5 Рис. 2.6. «Центральний» парк місто Ірпінь вид 6 Рис.2.7. Громадський сквер місто Житомир вид 1 Рис.2.8. Громадський сквер місто Житомир вид 2 Рис.2.9. Громадський сквер місто Житомир вид 3 Рис.2.10. Громадський сквер місто Житомир вид 4 Рис. 2.11. Парк «Долина троянд» м. Черкаси вид1 Рис. 2.12. Парк «Долина троянд» м. Черкаси вид2 Рис. 2.13. Парк «Долина троянд» м. Черкаси вид3 Рис.2.14. Луцький парк імені Лесі Українки вигляд 1 Рис.2.15. Луцький парк імені Лесі Українки вигляд 2 Рис.2.16. Луцький парк імені Лесі Українки вигляд 3 Рис. 2.17. Парк «Наталка», Київ. Рис. 2.18. Дитячий майданчик Global School, Київ Додаток 3 Вид існуючого стану об'єкта дослідження Рис. 3.1. Місце забудови майбутнього парку в м. Тальне Рис. 3.2. Місце забудови майбутнього парку в м. Тальне Рис. 3.3. Місце забудови майбутнього парку в м. Тальне Додаток 4 Види об'єкта дослідження Рис. 4.1. План зонування території парку Рис. 4.2. План розташування сітки доріжок Рис. 4.6. Аналог лавки Рис. 4.7. Вигляд лавки для паркової зони Рис. 4.14. Аналог наповнення дитячого майданчика 1 Рис. 4.19. Об’єкт наповнення дитячого майданчика 1 Рис. 4.19. Об’єкт наповнення дитячого майданчика 2 Рис. 4.22. Проект ландшафтного парку вид 1 4.23. Проект ландшафтного парку вид 2