ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9736Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Тарандушка , Іван Павлович | - |
| dc.contributor.author | Сидоренко, Андрій Олександрович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-06-26T08:57:31Z | - |
| dc.date.available | 2026-06-26T08:57:31Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9736 | - |
| dc.description.abstract | У цій бакалаврській кваліфікаційній роботі представлено проєкт автотранспортного підприємства зі спеціалізацією на перевезенні побутової техніки в межах Київської області. Проєкт розрахований на експлуатацію 135 одиниць рухомого складу. У ході дослідження обґрунтовано виробничу програму, розроблено архітектурно-планувальні рішення виробничого корпусу та агрегатної дільниці, включаючи розрахунок системи її освітлення. Також сформовано генеральний план підприємства. Конструкторський розділ присвячено розробці та опису пневматичного фарборозпилювача для відновлення лакофарбового покриття на автомобілях. Робота викладена на 66 сторінках, структура якої включає вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел та додатки. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.title | Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення побутової техніки в Київській області | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 274 Автомобільний транспорт (Автомобільний транспорт) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Сидоренко.doc Restricted Access | 5.24 MB | Microsoft Word | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет (ЧДТУ)
18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92
ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технології їх експлуатації, професор
______________ Л. А. Тарандушка
«_» __________________20__ р.
Кваліфікаційна робота бакалавра
на тему:
«Проєкт автотранспортного підприємства на 135 автомобілів для перевезення побутової техніки в Київській області»
Керівник роботи:
старший викладач _____________І.П. Тарандушка
(посада) (підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
Виконавець:
студент 4 курсу, гр. АВ-23
спеціальності 274 – Автомобільний
транспорт _____________А.О. Сидоренко
(підпис) (Ініціали, прізвище)
(дата)
2026
РЕФЕРАТ
У цій бакалаврській кваліфікаційній роботі представлено проєкт автотранспортного підприємства зі спеціалізацією на перевезенні побутової техніки в межах Київської області. Проєкт розрахований на експлуатацію 135 одиниць рухомого складу. У ході дослідження обґрунтовано виробничу програму, розроблено архітектурно-планувальні рішення виробничого корпусу та агрегатної дільниці, включаючи розрахунок системи її освітлення. Також сформовано генеральний план підприємства. Конструкторський розділ присвячено розробці та опису пневматичного фарборозпилювача для відновлення лакофарбового покриття на автомобілях. Робота викладена на 66 сторінках, структура якої включає вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел та додатки.
Зміст
TOC \o "1-3" \h \z \u РЕФЕРАТ 2
ВСТУП 5
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ 7
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства 7
1.2 Аналіз клімату і місцевості 8
1.3 Аналіз характеру вантажу 9
1.4Вибір транспортного засобу 11
Рисунок 1.2 – габаритні розміри Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI 12
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проекту 15
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА 17
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу. 17
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількостю технічних впливів 18
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл 18
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП 22
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів 24
2.3 Планування виробничого корпусу 25
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів 25
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу 27
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР 28
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту 30
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу 31
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування підприємства 31
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування АТП між виробничими зонами, дільницями та відділеннями 32
2.3.8 Розрахунок кількості працівників 33
2.3.9 Розрахунок площ приміщень 35
2.3.10 Площі робочих дільниць та відділень 36
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень 37
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень 39
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу 39
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу 40
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства 41
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу 42
2.4.Планування агрегатної дільниці 43
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні агрегатної дільниці 43
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА 46
3.1 Конструкція пристосування 46
4.2. Гідравлічний розрахунок витікання рідини 47
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 49
4.1 Розрахунок штучного освітлення 49
5.2 Техніка безпеки на агрегатній дільниці 53
ВИСНОВОКИ 56
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ 57
ДОДАТКИ 58
ВСТУП
Сучасний етап розвитку економіки України характеризується стрімким зростанням сектору електронної комерції та ритейлу побутової техніки. Київська область, як головний логістичний вузол країни, концентрує найбільшу кількість розподільчих центрів та складських комплексів класу «А». Ефективне функціонування цього ринку неможливе без чітко налагодженої транспортної системи, здатної забезпечити вчасну та безпечну доставку товарів від складів до кінцевих споживачів або роздрібних точок продажу.
Проєктування автотранспортного підприємства (АТП) на 135 автомобілів обумовлено необхідністю створення потужного оператора, який зможе обслуговувати великі обсяги вантажопотоків у столичному регіоні. Специфіка перевезення побутової техніки вимагає особливого підходу до вибору рухомого складу, забезпечення цілісності крихкого вантажу та високої технічної готовності парку.
Мета роботи — розробити проєкт спеціалізованого автотранспортного підприємства на 135 одиниць рухомого складу для обслуговування ринку побутової техніки в Київській області, забезпечивши високу ефективність технічної експлуатації та оптимальну організацію перевізного процесу.
Об’єкт дослідження — процес технічної експлуатації та виробничо-технічна база підприємства з перевезення побутової техніки.
Предмет дослідження — параметри технологічного розрахунку АТП, методи організації технічного обслуговування (ТО) і поточного ремонту (ПР) автомобілів, а також логістичні схеми доставки вантажів.
Для досягнення поставленої мети у роботі вирішуються наступні завдання:
- провести техніко-економічне обґрунтування доцільності створення АТП у заданому регіоні;
- виконати технологічний розрахунок виробничої програми з ТО та ремонту автомобілів;
- визначити необхідну чисельність виробничого персоналу та розрахувати кількість постів для обслуговування;
- підібрати сучасне технологічне обладнання для ремонтної зони;
- розробити заходи з охорони праці та екологічної безпеки підприємства;
- розрахувати основні економічні показники проєкту.
1 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ
1.1 Призначення і загальна характеристика автотранспортного підприємства
За проєктним завданням, об’єктом розробки є вантажне автотранспортне підприємство (АТП), що спеціалізується на перевезенні побутової техніки. Підприємство територіально розташоване у Київській області, що зумовлено високою концентрацією великих логістичних центрів та складських хабів (таких як Бровари, Бориспіль, Стоянка), що обслуговують провідні ритейл-мережі України.
Головною метою діяльності АТП є забезпечення безперебійного логістичного циклу з доставки побутової техніки від магістральних складів до кінцевих споживачів та роздрібних торгових точок. Окрім основної транспортної функції, підприємство виконує повний комплекс заходів щодо підтримки рухомого складу в належному технічному стані, що включає:
- своєчасне проведення технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2);
- виконання поточного ремонту (ПР);
- діагностику вузлів та агрегатів автомобілів;
- зберігання та заправку автомобілів.
Підприємство експлуатує 135 одиниць рухомого складу. Такий обсяг парку відносить АТП до категорії середніх за розміром, що потребує розвиненої виробничо-технічної бази та автоматизації процесів управління.
Побутова техніка (холодильники, пральні машини, дрібна електроніка). Це визначає вимоги до кузовів — вони мають бути закритими (фургони, тентовані напівпричепи), чистими, сухими та обладнаними системами кріплення вантажу (ремені, розпірні планки).
Враховуючи динаміку ринку ритейлу, підприємство працює за змінним графіком. Виїзд автомобілів на маршрути зазвичай відбувається у ранкові години, а проведення ТО та ремонтів — переважно у вечірню та нічну зміни для мінімізації простоїв.
Робота здійснюється переважно на дорогах I та II категорій з асфальтобетонним покриттям (Київ та Київська область). Це дозволяє встановлювати високі норми пробігу між обслуговуваннями.
За характером діяльності АТП є комплексним, оскільки поєднує в собі як експлуатаційну службу (перевезення), так і ремонтну майстерню (виробничий корпус).
Для ефективного функціонування 135 автомобілів передбачено наявність таких підрозділів:
1. Адміністративно-управлінський апарат (дирекція, бухгалтерія, відділ кадрів);
2. Експлуатаційна служба (диспетчери, логісти, водії);
3. Технічна служба (служба головного механіка, майстри дільниць, ремонтні робітники);
4. Допоміжні служби (служба охорони, склад запчастин та ПММ).
Створення такого спеціалізованого підприємства дозволяє значно підвищити якість логістичного сервісу в столичному регіоні, забезпечуючи високий рівень збереження дорогих вантажів та оперативності поставок.
1.2 Аналіз клімату і місцевості
Київська область розташована на півночі України, в межах басейну середньої течії Дніпра. Її географічне положення та рельєф визначають специфіку експлуатації рухомого складу та вимоги до інфраструктури АТП.
Клімат області — помірно-континентальний, з м'якою зимою і теплим літом. Для проєктування підприємства ключовими є такі показники:
- Температурний режим - середньорічна температура становить близько +7°C... +8°C. Найхолодніший місяць — січень (середня температура -3,5°C, проте можливі зниження до -25°C... -30°C), найтепліший — липень (+20°C... +25°C).
- Необхідність облаштування закритих опалювальних боксів для зимового зберігання та обслуговування авто, а також використання систем підігріву двигунів.
Річна сума опадів складає 550–650 мм. Найбільша кількість припадає на літній період. Висота снігового покриву взимку в середньому становить 10–20 см.
Рельєф Київщини переважно рівнинний, що є сприятливим для будівництва великих виробничих об’єктів. Переважають дерново-підзолисті на півночі та чорноземи на півдні. Для будівництва АТП важливим є рівень залягання ґрунтових вод, який у низинних районах області може бути високим.
Для Київської області характерна розвинена мережа доріг з твердим покриттям (асфальтобетон, цементобетон). Згідно з ДСТУ, більшість маршрутів у межах області та Києва відносяться до I та II категорій.
Робота АТП у Київському регіоні пов'язана з інтенсивним трафіком, великою кількістю регульованих перехресть та періодичними заторами (особливо на під'їздах до столиці). Це вимагає від автомобілів маневреності та надійних гальмівних систем.
1.3 Аналіз характеру вантажу
Об’єктом перевезення є побутова техніка, яка за класифікацією вантажів належить до категорії промислових товарів народного споживання. Цей тип вантажу характеризується високою вартістю, різноманітністю габаритів та підвищеною чутливістю до зовнішніх впливів.
Класифікація вантажу за категоріями:
- Велика побутова техніка (ВТТ) - холодильники, пральні та посудомийні машини, кухонні плити. Характеризуються значними габаритами та масою (від 30 до 100 кг), вимагають суворого дотримання вертикального положення під час транспортування (особливо холодильні агрегати).
- Дрібна побутова техніка (ДТТ) - мікрохвильові печі, пилососи, кавомашини. Зазвичай пакуються в групову тару на палети.
- Електроніка та Hi-Fi техніка - телевізори, монітори, акустичні системи. Найбільш вразлива категорія до вібрацій, ударних навантажень та електромагнітного впливу.
Побутова техніка має складну внутрішню конструкцію (плати, скляні елементи, компресори) та декоративне зовнішнє покриття (емаль, нержавіюча сталь). Це вимагає використання м’яких кріплень та виключення переміщення вантажу всередині кузова. Електронні компоненти схильні до окислення при підвищеній вологості та утворенні конденсату. Транспортування має здійснюватися виключно у закритих сухих фургонах. Більшість побутової техніки має відносно низьку щільність при великих габаритах. Це означає, що вантажопідйомність автомобіля часто використовується не повністю, тоді як об’єм кузова заповнюється на 100%.
Кожна одиниця товару повинна мати заводське пакування (пінопластові вставки, гофрокартон, поліетиленова плівка). Для дрібної техніки обов’язковим є пакетування на піддонах (палетування) з фіксацією стретч-плівкою.
Враховуючи велику кількість точок доставки в Київській області, автомобілі повинні бути обладнані гідробортами. Це дозволяє безпечно розвантажувати важку техніку (наприклад, холодильники) в місцях, не обладнаних рампами.
Обов’язкове дотримання маніпуляційних знаків на упаковці: «Крихке. Обережно», «Верх», «Берегти від вологи», «Обмеження штабелювання».
Використання розпірних штанг та текстильних пасів. Категорично заборонено використання ланцюгів або жорстких тросів, що можуть деформувати упаковку.
Для перевезення побутової техніки в межах Київського регіону найбільш раціональним є використання автомобілів вантажопідйомністю від 3,5 до 10 тонн із суцільнометалевими або ізотермічними фургонами, оснащеними кріпильними рейками та гідравлічними бортами. Такий підбір техніки забезпечить збереження споживчих властивостей товарів та високу швидкість вантажно-розвантажувальних робіт.
1.4 Вибір транспортного засобу
Цей автомобіль є ідеальним для перевезення побутова техніка (пральні машини, телевізори, дрібна електроніка) часто доставляється безпосередньо до під'їзду покупця. Завдяки компактним габаритам, Sprinter може вільно маневрувати у дворах житлових комплексів Києва та області. Суцільнометалевий корпус гарантує повний захист електроніки від опадів та пилу.
Рисунок 1.1 - Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI (фургон)
Рисунок 1.2 – габаритні розміри Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI
Таблиця 1.1- Технічні характеристики Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI
Параметр Значення характеристики
Тип кузова Суцільнометалевий фургон (Long)
Колісна формула 4 х 2 (задній привід, двоскатні задні колеса)
Вантажопідйомність 2405 кг
Повна маса 5000 кг
Тип двигуна Дизельний, з турбонаддувом (OM 642)
Робочий об'єм двигуна 2987 см3 (V6)
Максимальна потужність 140 кВт / 190 к.с.
Екологічний стандарт Euro-6
Тип коробки передач 6-ст. механічна (або 7G-TRONIC PLUS)
Габаритна довжина / ширина / висота 6967 / 2020 / 2616 мм
Колісна база 4325 мм
Об'єм вантажного відсіку 14,0 м3
Кількість палет 6 європалет (1200х800 мм)
Максимальна швидкість 160 км/год (обмежена електронікою)
Витрата палива (змішаний цикл) 9,5 – 10,5 л / 100 км
Місткість паливного бака 71 л (опційно 93 л)
Рисунок 1.3 Iveco Daily 50C18 (Аналог Sprinter)
Це один із найбільш витривалих представників свого класу завдяки рамній конструкції шасі (на відміну від більшості фургонів з несучим кузовом). Рамна конструкція дозволяє впевнено перевозити важку побутову техніку (наприклад, партію пральних машин), не боячись перевантаження на вісь. Високий дах (версія H3) дає змогу перевозити сучасні холодильники заввишки понад 2 метри у вертикальному положенні, що є критичною вимогою виробників.
Таблиця 1.2- Технічні характеристики Iveco Daily 50C18
Параметр Значення характеристики
Колісна база 4100 мм (стандарт для великих фургонів)
Повна маса 5200 кг (категорія «C1»)
Вантажопідйомність ~2500–2800 кг (залежно від обладнання)
Тип двигуна FIC 3.0 л, 4-циліндровий, турбодизель
Максимальна потужність 132 кВт / 180 к.с.
Максимальний крутний момент 430 Нм при 1500 об/хв
Екологічний стандарт Euro-6
Трансмісія 6-ступінчаста МКПП (або 8-ступінчастий автомат HI-MATIC)
Об’єм вантажного відсіку 16,0 – 19,6 м3 (залежно від висоти даху)
Внутрішня довжина вантажного відсіку 4680 мм
Внутрішня висота вантажного відсіку 1900 / 2100 мм
Задня підвіска Посилена, ресорна (двоскатні колеса)
Гальмівна система Дискові гальма всіх коліс з ABS, EDR, ASR
Витрата палива (середня) 10,0 – 11,5 л / 100 км
Були розглянуті автомобілі Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI, Iveco Daily 50C18
Вибираємо для нашого АТП Iveco Daily 50C18 (Аналог Sprinter). Це один із найбільш витривалих представників свого класу завдяки рамній конструкції шасі (на відміну від більшості фургонів з несучим кузовом). Довжина майже 4.7 метра дозволяє ефективно комбінувати різні типи товарів, забезпечуючи високий коефіцієнт використання площі. Велика кількість офіційних сервісних центрів навколо Києва, що спрощує технічне обслуговування парку зі 135 машин.
1.5 Вибір та обґрунтування вихідних даних проєкту
Проєктуємо вантажне АТП на 135 автомобілів, що спеціалізується на логістиці та перевезенні побутової техніки в межах Київської області. Парк підприємства налічує 135 одиниць рухомого складу. Під час виконання роботи було обґрунтовано виробничу програму з технічного обслуговування, розроблено архітектурно-планувальні рішення виробничого корпусу, а також детальний план агрегатної дільниці з розрахунком системи її освітлення. Крім того, сформовано генеральний план території АТП з урахуванням специфіки маневрування фургонів. У конструкторському розділі спроєктовано та описано спеціалізовану насадку для безконтактного миття вантажних автомобілів.
Кліматичні умови характеризуються середньомісячними температурами і помірно-континентальним кліматом у Київській області. Середньодобовий пробіг автомобілів складає 160 км (Lсс = 160). Автомобілі зберігаються на відкритих майданчиках, а тип дорожнього покриття відповідає класифікації D-2 (бітумомінеральні суміші). «Рельєф місцевості відноситься до категорії Р-1 (рівнинний). З урахуванням характеристик вищеописаного, категорія умов експлуатації - ІІ, оскільки використовуються автомобільні дороги з асфальтобетонним, цементобетонним і подібними покриттями у передміській зоні та проїзні частини вулиць невеликих міст».
Початкові дані, що були вибрані та обґрунтовані, приведені у табл. 1.4.
Таблиця 1.4 - Вихідні дані до кваліфікаційної роботи
№ п/п Показник Значення
1 Число рухомого складу 135
2 Середньодобовий пробіг автомобіля, км 160
3 Нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км 200000
4 Нормативна періодичність ТО-1, км 4000
5 Нормативна періодичність ТО-2, км 16000
6 Коефіцієнт врахування категорії умов експлуатації 0,9
7 Коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу 1,2
8 Коефіциєнт, що враховує кліматичну зону 1,0
9 Кліматичний район помірно-континентальний
10 Кількість робочих днів підприємства 302
11 Дільниця, що проектується агрегатна
12 Марка автомобіля Iveco Daily 50C18
Режим роботи АТП:
«Режим роботи виробничих підрозділів проєктуємого АТП встановлено відповідно до їх призначення: для зон щоденного обслуговування (ЩО), технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР) прийнято 302 робочі дні на рік з організацією праці у дві 7-годинні зміни. Для решти дільниць та допоміжних служб передбачено однозмінний режим роботи з тривалістю робочого дня 8 годин».
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АВТОТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Розрахунок виробничої програми. Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і ресурсного пробігу.
Періодичність ТО і пробіг до виконання КР:
де:
– нормативна періодичність ТО-1, км.
(2.2)
де – нормативна періодичність ТО-2, км.
Пробіг до КР:
(2.3)
де – нормативний ресурсний пробіг автомобіля, км;
2.2 Розрахунок виробничої програми АТП за кількостю технічних впливів
2.2.1 Кількість технічних впливів за цикл
Кількість технічних впливів на один автомобіль за цикл визначається як відношення циклового пробігу Lц до пробігу, що впливає на цей вид. У розрахунках вважається, що цикловий пробіг дорівнює ресурсному значенню (Lц=LКР=180000 км), тому кількість списань одного автомобіля за цикл пробігу буде 1. В цьому розрахунку кількість ТО-1 за цикл не включає обслуговування ТО-2.
Періодичність виконання ТО визначається середньодобовим пробігом.
Отже, кількість КР, ТО-1, ТО-2 обчислюється за допомогою відповідних формул.
(2.4)
де - кількість виконуваних КР за цикл;
Lц –пробіг автомобіля за цикл, км;
- пробіг автомобіля до капітального ремонту, км.
Кількість виконаних впливів з щоденного обслуговування за цикл:
(2.5)
де - кількість впливів з щоденного обслуговування за цикл.
- середньодобовий пробіг.
Кількість впливівТО-2 за цикл:
(2.6)
де - кількість впливів ТО-2 за цикл;
- періодичність виконання ТО-2, км.
Кількість впливів ТО-1 за цикл:
(2.7)
де - кількість впливів ТО-1 за цикл;
– період виконання ТО-1 протягом циклу;
Дані розрахунків заношу табл. 2.1.
Таблиця 2.1. - Кількість технічних обслуговувань на один автомобіль за цикл
Умовне позначення
Кількість 1 37 12 1125
«Оскільки річний пробіг рухомого складу не збігається за величиною з пробігом до капітального ремонту (цикловим пробігом), виникає необхідність адаптації розрахунків під річний період планування. Для коректного визначення річної виробничої програми з технічного обслуговування здійснюється перерахунок циклічних показників у річні з використанням відповідного коефіцієнта переходу.» (р).
Річна кількість впливів з ЩО, ТО-1 і ТО-2 на один обліковий ТЗ складає:
(2.8)
(2.9)
… (2.10)
(2.11)
(2.12)
(2.13)
де:
АСП – кількість автомобілів, що стоїть на обліку АТП.
Р – розраховується як відношення річного пробігу автомобіля Lр до пробігу за цикл, тобто:
.
Річний пробіг автомобіля:
(2.15)
де:
Дроб – кількість річних робочих днів АТП;
Т – коефіцієнт технічної готовності
«При розрахунку річного пробігу за цикловим методом замість коефіцієнта випуску використовується коефіцієнт технічної готовності. Це зумовлено специфікою алгоритму, за якого організаційні простої автомобілів за цикл не включаються до загального балансу часу, що вимагає переходу до показників, які характеризують виключно технічну справність парку.»
де:
- середній пробіг автомобіля за добу.
dТОіПР – тривалість простою ТЗ для виконання ТО та ПР на АТП на 1000 км пробігу [2];
ДКР - тривалість простою для КР на АТП [2].
км.
Розрахункові дані заношу в табл. 2.2.
Таблиця 2.2 - Кількість технічних впливів за рік на один ТЗ та на весь автопарк
Кількість технічних впливів на 1 автомобіль Кількість технічних впливів по всьому АТП
270 9 3 37800 1260 420
2.2.3 Визначення програми діагностичних впливів по АТП
Згідно з нормативною базою щодо технічного обслуговування та ремонту КТЗ, діагностування не виділяється в окрему самостійну групу сервісних впливів. Натомість воно інтегрується в технологічний процес технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР). Залежно від обраної технології на АТП, діагностичні роботи можуть виконуватися як на спеціалізованих дільницях, так і безпосередньо на постах ТО.
Відповідно до чинного Положення, на підприємстві передбачено два рівні діагностування:
Д-1 (Загальне) спрямоване передусім на контроль систем, що відповідають за безпеку руху. Обсяг робіт Д-1 розраховується з урахуванням потреби перевірки автомобілів після проведення ТО-1 і ТО-2, а також за результатами ПР. Річна програма Д-1 включає 100% обсягу ТО-1 та додаткові 10% від цієї кількості для контролю якості вузлів після поточного ремонту.
Д-2 (Поглиблене) орієнтоване на оцінку тягово-економічних показників та виявлення прихованих несправностей перед ТО-2. Програма Д-2 охоплює повний річний обсяг ТО-2, а також 20% від цієї кількості для діагностики під час ПР.
Розрахунок загальної кількості впливів Д-1 та Д-2 є підґрунтям для визначення потужності постів діагностики та їх матеріально-технічного забезпечення.
Кількість діагностувань Д1 = (10% від програми ТО-1 за рік) + (10% від програми ТО-1 за рік при ПР)
Це дозволяє визначити кількість діагностувань Д1, які потрібно провести для всього автопарку протягом року.
Таким чином, кількість діагностувань Д1 для всього автопарку протягом року розраховується за наступною формулою:
(2.17)
де - кількість проведених діагностувань Д1 на весь парк за рік.
Кількість проведених діагностувань Д2 на весь парк за рік розраховують за формулою:
(2.18)
де - кількість діагностувань Д2 на весь парк за рік.
1,1 і 1,2 – коефіцієнти, що враховують число автомобілів, діагностованих при ПР.
Кількість автомобілів, що направляються на Д2 при ПР, прийнято дорівнювати 20 % від річної програми ТО-2.
(2.19)
2.2.4 Визначення добової програми по ТО і діагностуванню автомобілів
«Розрахунок добової виробничої програми є ключовим етапом проектування, оскільки її величина визначає вибір методу організації робіт (на окремих постах або потокових лініях). Крім того, цей показник слугує базовим параметром для обґрунтування необхідної кількості постів обслуговування та оптимізації пропускної здатності зон ТО.»
Для розрахунку добової виробничої програми Nід залежно від типу ТО (повне ТО, ТО-1, ТО-2) і діагностики (Д1 і Д2) використовується така формула:
(2.20)
де:
NiР – річна програма за кожним видом впливу;
Дроб.Рi – річна кількість робочих днів зони відповідних робіт [2].
2.3 Планування виробничого корпусу
2.3.1 Обґрунтування та вибір методу ТО та діагностування автомобілів
Ключовим чинником, що визначає структуру виробничого процесу на АТП, є інтенсивність завантаження зон обслуговування. Потокова організація робіт доцільна лише за високої концентрації однотипних операцій: при NЩОд =100, для ТО-1 - N1д = 12 та ТО-2 - N2д =5 впливів на добу. В інших випадках пріоритет надається універсальним постам, що забезпечує гнучкість процесу. Особливу увагу приділено розміщенню поста діагностування Д-1. Якщо ТО-1 організовано на постах, Д-1 доцільно виконувати як самостійну операцію на відокремленому посту. Планувальне рішення такого поста повинно гарантувати мінімальні витрати часу на маневрування та зручний доступ для рухомого складу, що потребує діагностики після ремонту чи обслуговування.»
Розрахункову трудомісткість щоденного обслуговування tЩО при потоковому методі виробництва, можна визначити за таким виразом:
, люд.год.
де:
– нормативна трудомісткість щоденного обслуговування, люд. год. [2],
К4 – коефіцієнт, що враховує кількість технологічно сумісних ТЗ, а відповідно і величину АТП [2].;
КМ = 1–М/100– коефіцієнт механізації робіт щоденного обслуговування (0,35 - 0,75).
люд.год.
Скорегуємо нормативну трудомісткість ТО (ТО-1, ТО-2):
де:
– нормативна трудомісткість відповідно ТО-1 і ТО-2 , люд. год. [2].
Скорегована нормативна трудомісткість ТО-1, ТО-2 для рухомого складу АТП, що проєктується:
люд.год.
люд.год.
Питома нормативна трудомісткість поточного ремонту, люд.год/1000км:
(2.23)
де: – нормативна трудомісткість витрат для поточного ремонту, люд. год. [2];
К1, К2, К3, К4, К5, – коефіцієнти, що враховують такі фактори, як категорія умов експлуатації рухомого складу, модифікація рухомого складу та організація його роботи, природно-кліматичні умови експлуатації рухомого складу, кількість одиниць технологічно сумісного рухомого складу та спосіб зберігання рухомого складу [2].
люд.год.
2.3.2 Розрахунок річного об'єму робіт з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
Річний об'єм робіт поз виконання ТО та ПР, люд.год.
люд.год. (2.24)
люд.год. (2.25)
люд.год. (2.26)
люд.год. (2.27)
люд.год. (2.28)
люд.год. (2.29)
Об'єм річних робіт сезонного обслуговування для автопарку, люд.год:
люд.год. (2.30)
де КСО – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КСО=0,2).
Апр – кількість облікових транспортних засобів кожної групи.
Після розрахунку відповідних зон обслуговування, річні трудомісткості технічних обслуговувань, які проводяться на потокових лініях, повинні бути уточнені.
2.3.3 Розрахунок зон ТО і ПР
«Проєктування зон технічного обслуговування (ТО) та поточного ремонту (ПР) передбачає обґрунтування режиму їх роботи, вибір методу організації технологічного процесу (потоковий або постовий), розрахунок необхідної кількості постів, а також уточнення річних обсягів трудомісткості. Режим функціонування цих зон безпосередньо корелює з графіком роботи рухомого складу на лінії. Роботи з щоденного обслуговування (ЩО) та ТО-1 організовуються переважно у міжзмінний час. Натомість ТО-2 та ПР здійснюються частково протягом робочого дня, коли основна частина парку знаходиться в експлуатації. Згідно з рекомендаціями, для зон ТО передбачено 1–2 зміни, а для зони ПР — 2–3 зміни. Тривалість робочого часу відповідає нормам законодавства України (40 годин на тиждень).Методологія вибору форми організації обслуговування базується на порівнянні такту поста (τ) з ритмом виробництва (R). Потоковий метод вважається доцільним, якщо такт поста дорівнює або перевищує значення 2R для ЩО, 3R для ТО-1 і 4R для ТО-2, для ТО-2. У разі недотримання цих співвідношень проєктуються універсальні пости.»
Ритм виробництва визначається за допомогою наступної формули:
, (2.31)
де Тсм – тривалість зміни (8 год.), година;
Ссм – кількість робочих змін;
Ni.д – добова виробнича програма за кожним видом ТО.
Такт поста i-ї зони:
Такт поста відповідної i-ї зони:
, (2.32)
де ti – трудомісткість робіт кожного виду обслуговування, що виконується на посту, люд.год.;
tПЕР – час, що витрачається на переїзд та установку ТЗ на пості, (1-3хв.);
РП – кількість працюючих робітників, на посту одночасно[2].
Так як , , , то необхідно застосовувати для виконання ТО універсальні пости.
Кількість відповідних постів ЩО, ТО-1, ТО-2 визначається:
(2.33)
де - річний обсяг робіт що виконується на відповідних постах, люд.год.
- коефіцієнт нерівномірності завантаження постів [2].
- число річних робочих днів [2].
n – кількіть робочих змін [2].
- тривалість зміни [2].
Р – кількість робітників, що опрацюють на посту одночасно [2].
- коефіцієнт використання робочого часу ( 0,8-0,85).
2.3.4 Розрахунок зони поточного ремонту
Загальне число постів ПР визначається за виразом:
(2.34)
де – річний об'єм робіт з ПР, люд.год.
КП – коефіцієнт, що враховує частку робіт ПР, виконуваних на постах;
- коефіцієнт нерівномірності надходження ТЗ на пости (=1,2…1,5);
– кількість річних робочих днів;
– тривалість робочої зміни, годин;
n – кількість змін;
Р – кількість робітників на посту;
п – коефіцієнт використовування робочого часу (п=0,75…0,9)
2.3.5 Визначення сумарного річного об'єму робіт ТО і ПР рухомого складу
Сумарний річний об'єм робіт з ТО та ПР для автопарку:
(2.35)
де , – поточнюючі річні об'єми робіт з ЩО та ТО-1, люд.год;
,, ., – річні об'єми робіт з ТО-2, контрольно-діагностичних перед ТО-1, перед ТО-2, сезонного обслуговування (СО) і робіт ПР відповідно, люд.год .
2.3.6 Визначення річного об'єму робіт з самообслуговування підприємства
Річний об'єм робіт з самообслуговування АТП визначається у відсотковому співвідношенні від річного об'єму допоміжних робіт:
Роботи з самообслуговування АТП розподіляються за видами відповідно до табл. 2.3.
Таблиця 2.3.- Орієнтовний розподіл робіт з самообслуговування АТП
Види робіт Співвідно-шення,
% люд. год. Види робіт Співвідно-шення,
% люд.год.
Електротехнічні 25,0 20664 Жерстяницькі 4,0 3307
Механічні 10,0 8266 Мідницькі 1,0 826
Зварювальні 4,0 3307 Трубопровідні 22,0 18185
Ковальські 2,0 1654 Ремонтно-будівельні і деревообробні 16,0 13225,2
Слюсарні 16,0 13224 Всього 100 82655,2
2.3.7 Розподіл об'ємів робіт з ТО, ПР та самообслуговування АТП між виробничими зонами, дільницями та відділеннями
«Розподіл обсягів робіт між структурними підрозділами АТП здійснюється на підставі технологічних та організаційних принципів.
Весь комплекс прибирально-мийних операцій, що входять до структури щоденного обслуговування (ЩО) та ТО-1, реалізується безпосередньо на спеціалізованих постах відповідних виробничих зон.
Регламентні роботи ТО-2 розподіляються наступним чином: основна частина (80%) виконується на постах або потокових лініях, тоді як решта (20%) — у спеціалізованих цехах. Цей обсяг рівномірно розподіляється між електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною дільницями та постом обслуговування паливної апаратури. Сезонне обслуговування (СО) інтегрується в цикл робіт ТО-2.
Поточний ремонт (ПР) передбачає комбіноване виконання робіт як на універсальних постах зони ремонту, так і на дільницях. Нормативний розподіл трудомісткості за типами впливів встановлюється згідно з галузевими стандартами. Роботи з самообслуговування підприємства виконуються на базі дільниць ТО і ПР або у відокремленому підрозділі відділу головного механіка (ВГМ).»
Отже, обсяги робіт розподілені наступним чином (див. табл. 2.4).
Таблиця 2.4 - Розподіл об'ємів робіт за структурними підрозділами
Структурний підрозділ люд/год.
- зона ЩО: 7875
- зона ТО-1: 11200
- зона ТО-2: 16800
- зона ПР: 43059
2.3.8 Розрахунок кількості працівників
«При визначенні чисельності виробничого персоналу розраховуються два показники: технологічно необхідна (Рт) та штатна (Рш) кількість працівників. Розрахунок проводиться диференційовано для кожної виробничої зони та дільниці АТП. Технологічно необхідна чисельність базується на фактичній трудомісткості робіт та вимогах конкретного технологічного процесу, що реалізується на об'єкті проєктування.»
, (2.37)
де Тi.Р – річна трудомісткість робіт кожної i-ї дільниці, люд.год.;
ФМ –фонд часу робочого місця річний (2070), год.
Штатна кількість працівників:
, (2.38)
де ФР –фонд часу штатного працівника (1610 – для шкідливих виробництв, 1820…1840 – для нормальних умов праці) річний, год.
Таблиця 2.5 - Річний фонд часу штатних робітників
Виробничий підрозділ Річний фонд робітника,
год. Дільниці Річний фонд робітника,
год.
Зона ЩО 1860 Шиноремонтна 1820
Зона ТО-1 1840 Ремонт приладів системи живлення 1840
Зона ТО-2, СО 1840 Акумуляторна 1820
Пости ПР 1840 Ковальсько-мідницька 1820
Дільниці: Жерстяницька 1820
Агрегатна 1840 Зварювальна 1820
Діагностики 1840 Електротехнічна 1840
Слюсарно-механічна 1840 Малярна 1610
Кузовна 1840 Столярна 1610
Таблиця 2.6 - Розрахунок кількості працівників
Назва зон і дільниць Річний обсяг робіт в зоні або на дільниці, люд.год Розрахункова кількість технологічно необхідних робітників Прийнята кількість технологічно необхідних робітників Річний фонд часу штатного робітника, год Кількість штатних робітників
Всього По змінах Розрахована Прийнята
1 2
Зона ЩО 7875 3,80 4 2 2 1860 4,2 5
Зона ТО-1 11200 5,4 6 3 3 1840 6,01 6
Зона Д-1 826 0,4 1 1 - 1840 0,45 1
Зона Д-2 655,2 0,32 1 1 - 1840 0,36 1
Зона ТО-2 19040 9,2 10 5 5 1840 10,3 11
Разом 39606,2 - 22 12 10 - 24
Дільниці:
Агрегатні 7750 3,7 4 2 2 1840 4,2 5
Слюсарно-механічні 9248 4,47 5 5 - 1840 5,02 5
Електротехнічні 9270 4,47 5 5 - 1840 5,03 5
Акумуляторні 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Ремонт приладів систем живлення 1722 0,8 1 1 - 1820 0,9 1
Шиномонтажні 1291 0,62 1 1 - 1820 0,7 1
Вулканізаційні 430 0,2 1 1 - 1820 0,2 1
Ковальсько-ресорні 1292 0,6 1 1 - 1820 0,7 1
Мідницькі 861 0,4 1 1 - 1820 0,5 1
Жерстяницькі 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Зварювальні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Арматурні 2153 1,04 1 1 - 1840 1,17 2
Оббивні 3014 1,46 2 2 - 1820 1,66 2
Разом 43059 - 27 25 2 - - 29
Всього 82655,2 - 49 37 12 - - 53
2.3.9 Розрахунок площ приміщень
Площі зон при обслуговуванні та ремонті автопарку на тупикових постах
, (2.39)
де fа–площа, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;
ХП – кількість постів, розміщених в зоні;
КП – коефіцієнт щільності розташування [2].
м2
м2
м2
м2
2.3.10 Площі робочих дільниць та відділень
Площі дільниць розраховують за площею приміщення, яку займає устаткування та коефіцієнту щільності його розташування.
Площа агрегатної дільниці:
(2.40)
де fоб – сумарна площа устаткування, м2;
К’П – коефіцієнт щільності розташування устаткування [2].
м2
Площа дільниць за питомими показниками площі на одного робітника:
(2.41)
де fр - питома площа, що припадає на першого робітника [2].
fр’ – питома площа, що припадає на кожного наступного робітника [2,].
n – загальна кількість працівників.
Таблиця 2.7 - Розраховані площі зон і дільниць
Дільниця, відділення К-ть працівників в найбільш навантажену зміну, чол Розрахункова площа по кількості працівників, м2 Площа устаткування в плані, м2 Коефіцієнт густини розстановки устаткування Розрахункова площа по устаткуванню, м2 Площа, м2
Прийнята Прийнята після планування
Агрегатна 4 64 25,89 4 103,56 105 105
Слюсарно-механічна 2 30 8,5 4 34 34 34
Електротехнічна 1 15 7,18 4 28,72 30 30
Акумуляторна 1 21 5,5 4 22 22 22
Ремонт приладів систем живлення 1 14 2,04 4 8,16 14 14
Шиномонтажна 1 18 7,05 4 28,2 29 29
Вулканізаційна 1 20 8,2 4 32,8 33 33
Ковальсько-ресорна 1 21 12,36 5 61,8 62 62
Мідницька 1 15 7,02 4 28,08 29 29
Жерстяницька 1 18 4,02 5 20,1 20 20
Зварювальна 1 15 4,08 5 20,4 21 21
Арматурна 1 12 4,5 5 22,5 23 23
Оббивна 1 18 5,2 4 20,8 21 21
2.3.11 Розрахунок площ складських приміщень
Розрахуємо площі складських приміщень:
(2.42)
де - річний пробіг автомобіля.
- кількість облікових автомобілів.
- питома площа складу на 1 млн. км. пробігу, м2, [3]
- коефіцієнт, що залежить від тип рухомого складу.
- коефіцієнт, що залежить від кількості облікових автомобілів.
- коефіцієнт, що залежить від різномарочності рухомого складу.
Склад запасних частин:
м2
Склад агрегатів:
м2
Склад матеріалів:
м2
Склад шин:
м2
Склад мастильних матеріалів:
м2
Склад лакофарбових матеріалів:
м2
Склад хімікатів:
м2
Склад інструментів:
м2
Проміжний склад – 15…20% від площі склада запасних частин і агрегатів
м2
м2
2.3.12 Розрахунок адміністративних і побутових приміщень
Розрахунок площ проводиться тільки для приміщень, що розташовані на першому поверсі будівлі. Оскільки адміністративні і побутові приміщення будуть розташовуватися на другому поверсі виробничого корпусу АТП, то їх розрахунок площ не виконуємо.
2.3.13 Розрахунок зони зберігання рухомого складу
(2.43)
де - площа зони зберігання рухомого складу;
- площа ТЗ у плані, м2.
- кількість місць для зберігання ТЗ.
- коефіцієнт щільності розміщення ТЗ (2,5…3,0).
м2
2.3.14 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу
На основі отриманих даних щодо площ окремих приміщень головного виробничого корпусу виконується розрахунок його загальної площі як єдиного об'єкта проектування.
(2.44)
де FЩО – площа зони щоденного обслуговування, м2;
F1, F2, FПР,Fу - площі зон ТО-1, ТО-2 і ПР відповідно м2;
Fск – загальна складська площа, м2;
Fдоп – загальна площа допоміжних приміщень,м2;
Fо – площа зон очікування,м2.
(2.45)
де - скорегована трудомісткість і-го виду робіт.
Р – кількість штатних робітників на відповідній зоні.
м2
м2
м2
м2 (2.46)
м2 (2.47)
м2
2.3.15 Генеральне планування автотранспортного підприємства
Площа ділянки для забудови АТП визначається за формулою:
(2.50)
де – площа ділянки під АТП, га;
- площа виробничо складських приміщень для забудови, м2;
- площа допоміжних будівель, м2;
- площа для зон зберігання рухомого складу (відкритих), м2;
- щільність забудови території, %.
2.3.16 Розрахунок стін і колон для виробничого корпусу
Для будівництва одно- та багатоповерхових споруд АТП використовуються уніфіковані колони зі збірного залізобетону, виготовлені на заводах будівельних конструкцій. Залежно від архітектурно-планувальних параметрів (прольоту, кроку та висоти), застосовують колони квадратного, прямокутного або двогілчастого перерізу. Зокрема, для виробничих корпусів доцільно використовувати залізобетонні колони перерізом 400х400 мм при висоті 7,4 м, хоча також допустимі варіанти 500х600 мм та 600х600 мм.
У якості конструкцій покриття доцільно застосовувати попередньо напружені залізобетонні балки (проліт 12 м) або ферми (прольоти 12, 18 та 24 м). Несучі стіни безкаркасних будівель проектуються з силікатної або червоної цегли товщиною 510 мм. Для повної ізоляції суміжних приміщень від шуму, газів та пилу встановлюються суцільні цегляні перегородки товщиною 120 мм (у півцеглини).
Габарити в’їзних воріт обираються з ряду уніфікованих розмірів, наприклад, 3х3 м або 4х4,2 м, відповідно до габаритів рухомого складу. Віконні прорізи проектуються з дотриманням кратності: 600 мм за висотою та 1000 мм за шириною.
2.4.Планування агрегатної дільниці
2.4.1 Визначення потреби в технологічному устаткуванні агрегатної дільниці
Визначення необхідної кількості основного технологічного обладнання здійснюється на основі аналізу інтенсивності його експлуатації та сумарної трудомісткості відповідних робіт. Для оснащення, що використовується періодично, розрахунок ведеться згідно з табелем технологічного обладнання. Кількість засобів праці загального призначення встановлюється пропорційно до чисельності виробничих працівників на дільниці
Кількість обладнання:
(2.36)
де Т0 – річна трудомісткість робіт по даній групі або виду робіт, люд.год;
Ф0 – річний фонд часу робочого місця (одиниці устаткування), год;
- кількість робочих днів обладнання на рік [2].
Р – число робітників, що одночасно працюють на даному виді устаткування, чол.;
– тривалість робочої зміни, год.
п – число змін роботи [2].
об – коефіцієнт використовування устаткування за часом. В умовах АТП об =0,75…0,9.
Таблиця 2.8 - Технологічне обладнання для агрегатної дільниці
Найменування устаткування Тип, модель Коротка характеристика Кількість Загальна площа, м2
Установка для миття деталей двигуна D37825 Для миття різних деталей двигуна та інших агрегатів автомобіля, інструменту
2.0х6.0 м 1 1,2
Стенд для розбирання і регулювання зчеплення автомобілів з дизельним двигуном ЦКБ-Р207 Устаткування для оснащення дільниць по ремонту агрегатів автомобілів
2,087х1,42 м 1 2,96
Стенд для розбирання, збирання редукторів Р640 0,850х0,650 1 0,55
Шліфувальний верстат K 2700U Призначений для шліфовки валів та інших поверхонь
1,35х0,9 м. 1 1,22
Верстат розточний СМ 2500V Для розточування блоків циліндрів
1,064х0,93 м. 1 1
Верстат вертикально-сверлильний 2Г-125 2,46х0,65 м. 1 1,6
Стенд для випробування двигунів Р-238д 1,06х0,93 м. 1 0,99
Верстак слюсарний з лещатами Ф-40СК 1,570х0,78 4 1,22-1 4,88
Токарно-гвинторізний верстат 16К20 2,4х1,34 м. 1 3,22
Закінчення таблиці 2.8
Стенд для розбирання і збирання КП СР1800 1,28х1,16 м. 1 1,5
Стенд для випробування КП 25А 2,550х0,925 1 1,18
Стелаж ---------- Для зберігання інструменту та деталей
1,96х0,5 м. 4 0,98-1шт
3,92
Стенд для ремонту передніх і задніх мостів автомобілів (пересувні гвинтові зажими) М-2450 1,300х1,180 1 1,53
Ящик для відходів Власне виконання 0,4х0,35 2 0,14
Всього - - 21 25,89
3 КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА
3.1 Конструкція пристосування
Процес роботи пневматичного фарборозпилювача на АТП — це поєднання аеродинаміки та точної механіки. Для нашого підприємства на 135 автомобілів цей пристрій є основним інструментом для відновлення лакофарбового покриття (ЛФП) після ремонтів або усунення експлуатаційних пошкоджень кузовів автомобілей.
Роботу пристрою можна розділити на кілька етапів:
1. Підготовка та подача стисненого повітря
Стиснене повітря від компресора через штуцер (поз. 9) потрапляє в канали рукоятки (поз. 8) та корпусу (поз. 6). На цьому етапі повітря підводиться до повітряного клапана, який утримується в закритому стані пружиною.
2. Ежекція (підйом фарби з бачка)
Спочатку відкривається повітряний клапан, і стиснене повітря спрямовується до головки (поз. 1). Потік повітря, проходячи через вузькі канали навколо сопла (поз. 2), створює зону розрідження (вакууму). Через різницю тисків фарба з бачка (поз. 12) піднімається по трубці (поз. 11) вгору до каналу сопла.
3. Розпилення та формування факела
При подальшому натисканні на курок зміщується голка (поз. 3), відкриваючи вихідний отвір сопла. Фарба виходить із сопла і миттєво підхоплюється швидкісним потоком повітря. У цей момент відбувається атомізація — роздрібнення рідини на мікроскопічні краплі (туман). Повітряні струмені з бокових отворів головки стискають цей туман, формуючи факел (пляму розпилення) необхідної форми — овальної або круглої.
4. Регулювання процесу
Для досягнення високої якості фарбування на АТП оператор використовує систему налаштувань:
Кількість матеріалу - за допомогою регулятора голки (поз. 5) обмежується хід голки. Це важливо при фарбуванні дрібних деталей або нанесенні тонких шарів лаку на фургони;
Тиск повітря - регулюється на вході в штуцер для запобігання утворенню "фарбового пилу" або, навпаки, занадто великих крапель ("апельсинової кірки").
Робота з розпилювачем вимагає використання респіраторів та захисних окулярів, оскільки дрібнодисперсний туман фарби є токсичним і вогненебезпечним. Після завершення роботи пристрій обов'язково промивається розчинником, щоб залишки фарби не застигли в каналах сопла та на голці, що могло б призвести до несправності при наступному використанні.
3.2Гідравлічний розрахунок витікання фарби
Визначаємо витрату миючого розчину через сопло (поз. 2). Розрахунок проводиться за формулою:
де:
d =0.002м – діаметр сопла;
= 0,4Па – робочий тиск повітря;
= 0,8 -коефіцієн витрати;
= 1020кг/м3 – густина активної піни.
Розрахунок зусилля пружини голки для надійного перекриття каналу подачі фарби при відпущеному курку, зусилля пружини має бути:
де
4 ОХОРОНА ПРАЦІ Й НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Розрахунок штучного освітлення
Штучне освітлення на АТП є критично важливим фактором для створення безпечного та ергономічного робочого середовища. В умовах агрегатної дільниці, де виконуються точні механічні роботи з деталями двигунів, трансмісій та інших вузлів, належна освітленість безпосередньо впливає на якість ремонту та продуктивність персоналу. При проєктуванні системи освітлення враховано наступні аспекти:
Джерела світла - пріоритет надається світлодіодним світильникам (LED), що відрізняються високою енергоефективністю, тривалим терміном служби та оптимальною колірною температурою для механоскладальних робіт.
Нормативна база - проєкт розроблено відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення». Для агрегатних дільниць встановлено підвищені норми освітленості порівняно зі складськими зонами через необхідність високої точності візуального контролю.
Якість світлового середовища - для запобігання втомі зору забезпечено високий індекс колірного відтворення та відсутність пульсацій світлового потоку.
Безпека та захист - з огляду на специфіку виробництва, обрані світильники мають відповідний ступінь захисту (IP) від пилу та вологи, а також виготовлені з вогнестійких матеріалів.
Система освітлення агрегатної дільниці базується на поєднанні загального та локального підсвічування робочих зон. Для раціонального використання електроенергії передбачена можливість встановлення датчиків присутності або регуляторів інтенсивності світла залежно від рівня природної інсоляції. Експлуатація системи передбачає регулярне регламентне обслуговування: очищення відбивачів і розсіювачів від виробничого пилу, перевірку надійності електричних з'єднань та своєчасну замену елементів, що вичерпали ресурс.
Методика розрахунку передбачає визначення оптимальної кількості ламп та їх сумарної потужності для забезпечення рівномірного світлового потоку. Важливими параметрами є висота підвісу (h) та відстань між центрами світильників (Z). Згідно з нормами компонування, якщо робочі місця (верстати, стенди) розташовані безпосередньо вздовж стін, перший ряд світильників встановлюється на відстані 1/3Z від стіни. В інших випадках ця відстань приймається рівною 1/2Z.
Вихідні дані для розрахунку агрегатної дільниці - довжина приміщення L = 12,0 м; ширина приміщення B = 8,75 м; висота приміщення H = 3,5 м.
Визначимо кількість світильників що, будуть забезпечувати штучне освітлення для агрегатної дільниці.
Знаходимо відстань між центрами світильників:
(4.1)
Відстань до першого ряду світильників:
м (4.2)
Розраховуємо відстань між крайніми рядами світильників по ширині агрегатної дільниці:
м. (4.3)
Визначаємо кількість рядів світильників між крайніми рядами по ширині агрегатної дільниці:
(4.4)
Розраховуємо загальну кількість рядів по ширині агрегатної дільниці:
(4.5)
Знаходимо Визначаємо відстань між крайніми рядами світильників по довжині агрегатної дільниці:
м (4.6)
Визначаємо кількість рядів світильників, які можна розташувати між крайніми рядами по довжині агрегатної дільниці:
(4.7)
Розраховуємо загальну кількість рядів світильників по довжині агрегатної дільниці:
(4.8)
Таким чином, схема освітлення агрегатної дільниці включає 6 світлових точок, що розташовані у два ряди по ширині та три ряди по довжині дільниці.
Загальна потужність ламп, необхідна для освітлення цього приміщення:
де W1 – питома потужність Вт/м2;
R – коефіцієнт, що враховує запиленість ламп в умовах автотранспортного підприємства.
Вт (4.9)
Необхідна потужність кожної лампи:
Вт (4.10)
На основі проведених розрахунків встановлено, що для досягнення нормативного рівня освітленості агрегатної дільниці необхідно використовувати шість світильників сумарною потужністю 300 Вт кожен. До встановлення прийнято дволампові світильники моделі ОРК-240 (габаритні розміри 1270 х 180 х 115 мм), які забезпечують необхідний світловий потік та рівномірність освітлення робочих зон.
Розташування світильників на рис.4.1.
Рисунок 4.1 - Система освітлення агрегатної дільниці
5.2 Техніка безпеки на агрегатній дільниці
Агрегатна дільниця належить до об'єктів із підвищеним рівнем виробничої небезпеки. Забезпечення безаварійної роботи та збереження здоров’я персоналу досягається шляхом суворого дотримання наступних вимог:
1. Експлуатація інструменту - розмір гайкових ключів повинен суворо відповідати параметрам кріпильних деталей. Категорично забороняється використання прокладок для усунення зазору між зівом ключа та гранями гайок, а також нарощування важеля одного ключа іншим. Усі ручні інструменти (напилки, стамески) повинні мати справні та надійно закріплені рукоятки;
2. Демонтажно-монтажні роботи - розбирання та складання вузлів (двигунів, КПП, редукторів) має проводитися із застосуванням спеціалізованих знімачів, пресів та стендів;
3. Вимоги до знімачів - заборонено використання пристроїв із тріщинами, деформаціями стержнів, пошкодженою різьбою або зношеними захватними лапками. При роботі силовий гвинт знімача повинен бути чітко центрований відносно деталі.
4. Робота з пружинними механізмами - для операцій із пружними елементами слід застосовувати пристрої, що унеможливлюють їх мимовільне вивільнення. Перевірка співвісності отворів пальцями заборонена — для цього використовуються конусні оправки або ломики.
Виробнича санітарія та засоби індивідуального захисту (ЗІЗ)
Персонал дільниці зобов'язаний працювати у встановленому спецвзутті та спецодязі. При виконанні мийних робіт із дрібними деталями обов’язковим є використання гумових рукавичок для захисту шкіри від агресивних середовищ. Кожен працівник повинен знати технологічний регламент та вміти ідентифікувати потенційні ризики на робочому місці.
Експлуатація металорізального обладнання (токарних, свердлувальних, шліфувальних верстатів) супроводжується впливом низки небезпечних факторів:
- Механічні - відкриті рухомі частини верстатів, заготовки, що обертаються, та можливість відлітання уламків інструменту.
- Термічні - висока температура стружки (до 400-600 °C) та оброблюваних поверхонь.
- Електричні - ризик ураження струмом через несправність ізоляції або накопичення статичної напруги.
Особливу небезпеку становлять травми органів зору, які під час токарних робіт складають понад 50% від усіх ушкоджень. Стружка крихких матеріалів (чавун, бронза) може розлітатися на відстань до 5 метрів, що створює загрозу не лише для оператора, а й для оточуючих.
Процес обробки металів супроводжується специфічними шкідливими впливами:
- Аерозольне забруднення - пил від обробки сплавів, що містять токсичні компоненти (наприклад, свинець у латуні ЛЦ40С), може перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДК). Дрібнодисперсні частки розміром до 10 мкм складають до 60% пилу при високих швидкостях різання;
- Акустичні та вібраційні навантаження - високий рівень шуму від роботи верстатів та вібрація ручного інструменту;
- Світлотехнічні умови - недостатня освітленість або пульсація світлового потоку, що спричиняє перевтому очей.
- Психофізіологічні чинники - монотонність операцій та фізичні перевантаження при маніпуляціях із важкими вузлами автомобілів Mercedes Sprinter/Iveco.
ВИСНОВОКИ
У ході виконання кваліфікаційної роботи здійснено комплексне проєктування автотранспортного підприємства з парком у 135 одиниць рухомого складу. На основі актуальних нормативів технічної експлуатації розраховано виробничу програму з ТО та ремонту, а також визначено сумарну трудомісткість технічних впливів за їх видами.
Обґрунтовано вибір методу організації виробництва, проведено розрахунок штатної чисельності персоналу та підбір технологічного обладнання. Результати розрахунків дозволили встановити необхідні площі виробничих та допоміжних зон, що лягли в основу проєктування головного корпусу загальною площею 1944 м². Розроблено генеральний план підприємства, площа якого згідно з нормативами забудови становить 2,6 га.
У технологічній частині обґрунтовано доцільність використання універсальних постів для проведення ТО. Конструкторський розділ присвячено розробці пристрою пневматичного фарборозпилювача для відновлення лакофарбового покриття на автомобілях, де було виконано гідравлічний розрахунок витікання фарби та розрахунок зусилля пружини голки для надійного перекриття каналу подачі фарби при відпущеному курку.
Отримані результати підтверджують ефективність запропонованих рішень, а робота над проєктом сприяла поглибленню фахових знань та практичних навичок у сфері проєктування АТП.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ
1. https://uk.wikipedia.org/wiki (https://uk.wikipedia.org/wiki) - дата звернення 05.04.23.
1. Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 274 «Автомобільний транспорт» всіх форм навчання [Електронний ресурс] /[Упоряд.: Л. А. Тарандушка, А. П. Солтус, А. В. Йовченко]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 71 с.
1. Марков О.Д. Інжиніринг систем автосервісу: підручник / О.Д. Марков, В.П. Матейчик, В.П. Волоков – Харків :ХНАДУ, 2021. – 508 с.
1. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Технічне проектування АТП та СТО» Черкаси ЧДТУ, 2008 – 39 с.
1. Андрусенко. С. І Технологічне проектування автотранспортних підприємств : Підручник. – К.: „Каравела”, 2009.- 367 с.
1. Павлище, В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин : пiдручник / В. Т. Павлище. – 2-е вид., перероб. – Львiв : Афiша,2003. – 560 с.
1. Лудченко О.А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник.- К.: Знання-Прес, 2004. - 478 с.
ДОДАТКИ
Додаток А – Виробничий корпус
Додаток Б – Технологічне планування агрегатної дільниці
Додаток В – Пневматичний фарборозпилювач
Додаток Г – Пневматичний фарборозпилювач специфікація
Додаток Д – Штучне освітлення агрегатної дільниці
Додаток Ж – Генсмеральний план АТП
(2.1)
(2.14)
(2.16)
(2.21)
(2.22)
2