Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Миколаїв (Україна) в місто Софія (Болгарія) за зазначеним маршрутом

Кучерявий, Віталій Миколайович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9749
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Шльончак , Ігор Анатолійович	-
dc.contributor.author	Кучерявий, Віталій Миколайович	-
dc.date.accessioned	2026-06-26T10:40:18Z	-
dc.date.available	2026-06-26T10:40:18Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9749	-
dc.description.abstract	Кваліфікаційна робота складається з 97 сторінок, 9 розділів, 18 таблиць, 30 рисунків, 20 джерел, 4 додатки. ТРАНСПОРТ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ, ДОРОГА, ВАНТАЖ, ВИТРАТИ, ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, КОНТЕЙНЕР. Метою роботи є дослідження оптимального маршруту з мінімальними витратами та розміщення вантажу найоптимальніше. Об’єктом дослідження є процеси міжнародних перевезень вантажів Предметом дослідження є аналіз дослідження та удосконалення міжнародних перевезень вантажів. В першому розділі прокладено маршрут між пунктами перевезення вантажу в прямому і зворотному напрямках. В другому розділі визначено загальну протяжність маршруту. В третьому розділі обрано рухомий склад для перевезення необхідного вантажу та наведені експлуатаційно-технічні характеристики. В четвертому розділі розглянуто умови перевезення по країнах та характеристика міжнародного автомобільного пропускного пункту. В п’ятому розділі виконано огляд документів, необхідних для виконання міжнародного перевезення вантажів. В шостому розділі наведено правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом. В сьомому розділі виконано маркування контейнера та його розшифрування. В восьмому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення у прямому та зворотному напрямках. В дев’ятому розділі розраховано загальні витрати на перевезення за обраним маршрутом.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.title	Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Миколаїв (Україна) в місто Софія (Болгарія) за зазначеним маршрутом	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	275 Транспортні технології (Транспортні технології (на автомобільному транспорті))
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Кучерявий.docx Restricted Access		5.72 MB	Microsoft Word XML	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
51
Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет (ЧДТУ)

18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 460, тел./факс (0472) 71 00 92



ЗАТВЕРДЖУЮ
зав. кафедри автомобілів та
технологій їх експлуатації, доцент
______________ Л. А. Тарандушка
«___» __________________20__ р.



Кваліфікаційна робота БАКАЛАВРА
на тему:
Розробка єдиного технологічного процесу перевезення контейнерного вантажу з міста Миколаїв (Україна) в місто Софія (Болгарія) за зазначеним маршрутом

Рецензент:
_______________			_______________			_____________
(посада)					(підпис)				
_______________
(дата)

Керівник роботи:
доцент				________________		Ігор ШЛЬОНЧАК
  (посада)					(підпис)			
_______________
	(дата)

Виконавець:
студент 4 курсу, гр. ЗТТ-28 
спеціальності 275 – Транспортні 
технології (на автомобільному 
транспорті)					____________	Віталій КУЧЕРЯВИЙ
          (підпис)                                    (дата)

2026

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота складається з 97 сторінок, 9 розділів, 18 таблиць, 30 рисунків, 20 джерел, 4 додатки.
ТРАНСПОРТ, ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ, ДОРОГА, ВАНТАЖ, ВИТРАТИ, ФОРМУВАННЯ, МАРКУВАННЯ, КОНТЕЙНЕР.
Метою роботи є дослідження оптимального маршруту з мінімальними витратами та розміщення вантажу найоптимальніше.
Об’єктом дослідження є процеси міжнародних перевезень вантажів 
Предметом дослідження є аналіз дослідження та удосконалення міжнародних перевезень вантажів.
В першому розділі прокладено маршрут між пунктами перевезення вантажу в прямому і зворотному напрямках.
В другому розділі визначено загальну протяжність маршруту.
В третьому розділі обрано рухомий склад для перевезення необхідного вантажу та наведені експлуатаційно-технічні характеристики.
В четвертому розділі розглянуто умови перевезення по країнах та характеристика міжнародного автомобільного пропускного пункту.
В п’ятому розділі виконано огляд документів, необхідних для виконання міжнародного перевезення вантажів.
В шостому розділі наведено правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом.
В сьомому розділі виконано маркування контейнера та його розшифрування.
В восьмому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення у прямому та зворотному напрямках.
В дев’ятому розділі розраховано загальні витрати на перевезення за обраним маршрутом.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………	Розділ 1 Прокладання маршруту………………………………………...	1.1 Складання схеми міжнародного маршруту в прямому напрямку…	1.2 Складання схеми міжнародного маршруту у зворотному напрямку…………………………………………………………………..	Розділ 2 Визначення загальної протяжності маршруту………………..	Розділ 3 Вибір та експлуатаційно-технічні характеристики рухомого складу……………………………………………………………………...	Розділ 4 Умови перевезення по країнах. Характеристика міжнародного автомобільного пропускного пункту…………………...	Розділ 5 Документи на виконання міжнародного перевезення вантажів……………………………………………………………………	Розділ 6 Правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом……………………………………………………………….	Розділ 7 Завантаження і маркування контейнера………………………..	7.1 Завантаження контейнера…………………………………………….	7.2 Маркування контейнера (згідно iso 6346-1996)……………………..	Розділ 8 Розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення…………………………………	Розділ 9 Визначення загальних витрат на перевезення………………….	Висновки…………………………………………………………………...	Перелік джерел посилання………………………………………………..	Додаток А………………………………………………………………….	Додаток Б…………………………………………………………………..	Додаток В…………………………………………………………………..	Додаток Г…………………………………………………………………..	4	6	7		17	29		30		34		41		63	65	65	66		69	72	82	83	85	87	93	95



ВСТУП

Транспорт забезпечує взаємозв’язки між різними галузями промисловості й відіграє важливу роль у економічних відносинах з іншими країнами.
Продукцією транспортної індустрії є переміщення вантажів і пасажирів у часі та просторі. Транспортна індустрія не потребує виготовлення або переробки сировини. Засобами перевезення (рухомим складом) служать автомобілі, автомобілітягачі, причепи і напівпричепи, а також різні обладнання і пристосування для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучення є автомобільні дороги та автомагістралі. Виробничий процес автомобільного транспорту полягає у перевезенні пасажирів і вантажів за допомогою рухомого складу і називається автомобільними перевезеннями.
У автотранспорту є значна кількість переваг у порівнянні з іншими видами транспорту: можливість доставки вантажів безпосередньо від постачальників до споживачів без будьяких перевантажень, висока мобільність, відносно висока технічна швидкість доставки пасажирів і вантажів, потреба у значно менших інвестиціях для організації перевезень, а також порівняно невисока вартість перевезення на короткі відстані.
Метою роботи є дослідження оптимального маршруту з мінімальними витратами та визначення оптимального розміщення вантажу для його подальшого транспортування.
Об’єктом дослідження є процеси міжнародних перевезень вантажів.
Предметом дослідження є аналіз дослідження та удосконалення міжнародних перевезень вантажів.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
Прокласти по мапі автомобільних доріг Європи маршрут перевезення вантажів між пунктом відправлення (ПВ) та пунктом призначення (ПП). Зобразити схему маршруту.
Визначити відстань перевезення вантажів з зазначенням міст проходження маршруту, прикордонних переходів, нумерації автодоріг класу та пробігу автопоїзда по кожній країні окремо.
Обрати рухомий склад (РС) для виконання перевезення вантажів. Навести його експлуатаційно-технічні характеристики та розрахувати показники його роботи.
Визначити умови перевезення вантажів по транзитних країнах. Надати характеристику міжнародного автомобільного пропускного пункту.
Розглянути документи необхідні для виконання міжнародного перевезення вантажів.
Визначити правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом.
Визначити особливості завантаження та маркування контейнера.
Виконати розрахунок середньодобового пробігу автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення.
Визначити загальні витрати на виконання перевезення вантажу.


РОЗДІЛ 1 Прокладання маршруту

Використовуючи систему Google карти прокладемо міжнародний маршрут Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія) (рис. 1.1).
Необхідно дослідити ділянки міжнародного сполучення Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія), щоб визначити оптимальний маршрут перевезення вантажів.
В прямому напрямку маршрут Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія), проходить через такі країни як: Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, а в зворотному напрямку – через Болгарію, Румунію, Молдову, Україну.


Рисунок 1.1 – Загальний маршрут Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія)



Складання схеми міжнародного маршруту в прямому напрямку

Щоб скласти схему маршруту Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія) потрібно провести аналіз прямого маршруту через такі країни, як Україна, Молдова, Румунія, Болгарія (рис. 1.1).
Загальна довжина прямого маршруту Миколаїв – Софія складає 1103 км.
Митний контроль на кордоні Україна – Молдова проходить через КПП Маяки – Паланка. Відстань яку необхідно проїхати по території України Миколаїв – Паланка складає 188 км (рис. 1.2).


Рисунок 1.2 – Відрізок відстані по Україні Миколаїв – Паланка

Основна частина шляху проходить через траси М14 та М15.
Автомобільний шлях міжнародного значення в Україні М14, загальна довжина – 691,3 км.
Він є частиною європейського коридору «Чорноморське економічне співтовариство» та проходить через Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку та Донецьку області. Співпадає з частиною європейського маршруту E58 (Відень – Ужгород – Кишинів – Одеса – Ростов-на-Дону).


Рисунок 1.3 – Автошлях М14

Автомобільний шлях міжнародного значення М15 проходить на території України та Молдови, Одеса – Рені – пункт контролю Рені (кордон з Молдовою). Загальна довжина – 299,5 км (рис. 1.4).
Пролягає через територію Одеської області (частково проходить через с. Паланка у Республіці Молдові). Співпадає з частиною європейського маршруту E87 (Одеса – Констанца – Ізмір – Анталія) та є частиною європейського коридору «Чорноморське економічне співтовариство».
Автошлях розпочинається в Одесі та проходить через с. Паланка у Молдові, Монаші, Сарату, Татарбунари, Ізмаїл, Рені (колишній автошлях Р33) та закінчується на пропускному пункті Рені, що веде до Констанци в Румунії.


Рисунок 1.4 – Автошлях М15
Відрізок шляху по Молдові з митного контролю в селі Паланка до кордону з Румунією в селі Джурджулешти складає 278 км (рис. 1.5).


Рисунок 1.5 – Відрізок відстані по Молдові Паланка – Джурджулешти

Основна частина шляху проходить по автошляхах: Е87, R31(R52), R30, R26, R35, E584, M3.
Європейський автошлях E87 – розпочинається в Одесі (Україна) і закінчується в Анталії (Туреччина). Загальна довжина – 2030 км.
На території України автошлях розпочинається в Одесі та є частиною міжнародного автошляху М15 (Одеса – Рені) і закінчується на пропускному пункті Рені в Одеській області на кордоні з Молдовою. Автошлях E87 сполучає Україну, Молдову, Румунію, Болгарію та Туреччину.
Траса R31 (R52) – R30 – Тудора – Паланка – кордон з Україною.
Автомобільна дорога Молдови регіонального значення R31, яка сполучає трасу R30 (біля Тудору) та прикордонний пункт пропуску Паланка – Маякі – Зручне на кордоні з Україною. Траса проходить через прикордонну зону, що забезпечує прямий транзит до Одеси.
Стратегічна регіональна дорога Молдови R30, що з’єднує Аненій-Ной, Каушани, Штефан-Воде з Українським кордоном (пункт пропуску «Тудора – Староказаче») є частиною ключових транспортних коридорів та забезпечує важливий маршрут із Кишинева до українського кордону.
Дорога R30 з’єднує Кишинів із південно-східними регіонами Молдови та забезпечує прямий вихід до українського кордону.
Регіональна траса Молдови R26 – з’єднує Бендери, Каушани та Чимішлію, забезпечує транспортний коридор на південному сході країни та є важливою артерією для південно-східного регіону Молдови.
Республіканська автомобільна дорога в Молдови R35, що з’єднує місто Комрат та трасу R34 поблизу міста Кантемир. Траса закінчується на перетині з магістраллю R34 (Хинчешти – Леова – Кагул – Джурджулешти), що є важливою артерією вздовж річки Прут.
Європейський автомобільний маршрут E584 розпочинається в Полтаві (Україна) і закінчується в місті Слобозія (Румунія). Довжина траси 912 км., з них 507 км. проходять по території України. На території України автошлях E584 поєднує автошляхи: М22 (Полтава – Олександрія), М30 (Олександрія – Знам’янка – Кропивницький) та М13 (Кропивницький – Любашівка – Платонове). E584 є частиною Пан’європейського транспортного коридору №9.
Магістраль M3 – Кишинів – Чимішлія – Комрат – Вулканешти – Джурджулешти.
Національна магістраль M3 – це стратегічно важлива магістраль Молдови, що з’єднує столицю Кишинів із південними регіонами, портом Джурджулешти та кордоном із Румунією. Вона входить до європейського маршруту E584 та транс’європейської транспортної мережі TEN-T.
Відрізок шляху по Румунії з митного контролю в селі Джурджулешти до кордону з Болгарією в місті Джурджу складає 317 км (рис. 1.6).


Рисунок 1.6 – Відрізок відстані по Румунії Джурджулешти – Джурджу

Основна частина шляху проходить по автошляхах: Е87, 2B, 22B, 2S, E584, 8, 21, 503, A2, E81, A0, 5, E85, 5D.

Європейський маршрут E87 – це стратегічна транзитна магістраль класу А, яка проходить вздовж західного узбережжя Чорного моря та об’єднує Україну, Молдову, Румунію, Болгарію та Туреччину. Загальна довжина близько 2030 км.
Ключові міста маршруту: Одеса, Ізмаїл, Рені, Галац, Тулча, Констанца, Варна, Бургас, Чанаккале, Ізмір, Анталія.
Автодорога DN2B – це національна дорога (Drumul Național) Румунії, що з’єднує міста Бузеу (Buzău) та Галац (Galați). Є важливою транспортною артерією на сході Румунії, що сполучає Молдовський регіон з Галацом.
Національна автодорога в Румунії DN22B (Drumul Național 22B) – є важливим транспортним сполученням між двома великими портами на річці Дунай – Браїла (Brăila) та Галац (Galați). Загальна протяжність становить близько 20 км.
Національна автодорога DN2S (Drumul Național 2S) у Румунії – це дорога, яка забезпечує важливий транспортний зв’язок у східній частині країни, зокрема через новий міст через Дунай, відкритий у 2023 році, що значно полегшує сполучення між регіонами Мунтенія та Добруджа.
Автодорога E584 у Румунії є частиною міжнародного маршруту категорії Б (Полтава – Слобозія), що з’єднує Україну, Молдову та Румунію. У Румунії ця траса проходить через місто Галац до Слобозії. З’єднує Джурджулешти (кордон з Молдовою/Україною), румунські міста Галац (Galati) та Слобозія (Slobozia). Є важливим транскордонним шляхом для регіону.
Національна дорога 8 Румунії (DN8 або Drum Național 8) – це одна з ключових магістралей у Румунії, яка сполучає столицю Бухарест із північно-східними регіонами країни (Молдовою) та веде у напрямку до кордону з Україною (через Сучаву/Сірет). Маршрут має вигляд Бухарест – Урзічень – Бузеу – Римніку-Серат – Фокшани – Аджуд – Бакеу – Роман – Сучава – Сірет.
Це основний транспортний коридор, який з’єднує південь Румунії з північчю (Буковиною) та забезпечує сполучення з Україною через пункт пропуску Сірет. Більша частина маршруту DN8 співпадає з європейським маршрутом E85. DN8/E85 є однією з найбільш завантажених доріг у Румунії, оскільки обслуговує значний вантажопотік.
Національна дорога 21 (рум. Drumul Național 21, DN21) – це національний автошлях у Румунії, розташований на південному сході країни, що з’єднує порти на Дунаї – Бреїла (Brăila) та Келераш (Călărași). Вона є важливим транспортним коридором між містами на Дунаї та ключовою автомагістраллю A2 (Бухарест – Констанца). Перетинається з автошляхами DN2B, DN2A, A2.
Автомагістраль A2 у Румунії, також відома як «Автострада Сонця» (Autostrada Soarelui), є ключовим маршрутом, що з’єднує столицю країни Бухарест із портовим містом Констанца на узбережжі Чорного моря. Довжина траси становить приблизно 202,79 км. Магістраль А2 є частиною європейського коридору E81. 
Європейський маршрут E81 – європейський автошлях, який починається в Мукачево (Україна) та закінчується в Констанці (Румунія). Загальна довжина 990 км. На території України E81 починається в місті Мукачево, Закарпатська область. Далі прямує, частково збігаючись із міжнародною автомагістраллю М23 (Берегове – Виноградів – Велика Копаня), до кордону з Румунією, збігаючись із маршрутом E58 у межах території України.
Шлях проходить через такі міста:
Україна: Мукачево – Берегове
Румунія: Сату-Маре – Залеу – Клуж-Напока – Турда – Себеш – Сібіу – Пітешть – Бухарест – Констанца
Автомагістраль A0, також відома як Бухарестська кільцева автомагістраль (Centura București) – це нова швидкісна дорога, що будується навколо столиці Румунії для розвантаження існуючої об’їзної дороги (DNCB). Вона має з’єднати основні магістралі країни (A1, A2, A3) в єдину мережу.
Автодорога DN5 (Drumul Național 5) у Румунії – це одна з найважливіших національних доріг, що з’єднує столицю Бухарест із південним кордоном країни (місто Джурджу) та далі з Болгарією через «Міст Дружби» (Ruse-Giurgiu Friendship Bridge). Довжина, приблизно 67 км. Це основний міжнародний коридор (E70, E85) між Румунією та Болгарією, який має інтенсивний рух вантажного транспорту.
Європейський маршрут E85 – європейський автошлях, що бере свій початок в литовській Клайпеді і закінчується у грецькому Александруполісі. Загальна довжина 2300 км.
В Україні починається на пропускному пункті «Доманове» на кордоні з Білоруссю (Волинська область). Далі, збігаючись із маршрутом міжнародного автошляху М19, прямує через Ковель, Луцьк, Дубно, Кременець, Тернопіль, Чортків, Чернівці й закінчується на пропускному пункті «Порубне» (Чернівецька область), на кордоні з Румунією.
Автошлях E85 проходить територією Литви, Білорусі, України, Румунії, Болгарії та Греції.
Швидкісна автомобільна дорога (експрес-шлях) у Румунії DN5D (Drumul Național 5D) – виконує функцію східного обходу міста Джурджу (Giurgiu), що веде безпосередньо до прикордонного пункту пропуску «Міст Дружби» (Giurgiu-Ruse) через Дунай. Довжина, приблизно 5,7–6 км. Дорога була побудована для розвантаження міста Джурджу від транзитного та вантажного транспорту, що прямує до Болгарії. Сполучає основну трасу DN5 (яка йде з Бухареста) безпосередньо з митним переходом на болгарському кордоні, оминаючи центр міста.

Відрізок шляху по Болгарії з митного контролю в місті Джурджу до пункту призначення в місті Софія складає 323 км (1.7).

Рисунок 1.7 – Відрізок відстані по Болгарії Джурджу – Софія

Основна частина шляху проходить по автошляхах: 2, 5, E70, E85, 3, E83, 305, A2, E79, E80, 1.

Республіканська дорога I-2 – це головна автомобільна дорога першого класу на північному сході Болгарії. Протяжність – 203 км. Є частиною європейського маршруту E70. З’єднує місто Русе (на кордоні з Румунією) через Разград та Шумен із містом Варна на узбережжі Чорного моря. Проходить через Русенську, Разградську, Шуменську та Варненську області. Дорога розпочинається від прикордонного пункту в Русе, що з’єднує Болгарію та Румунію через Дунай.
Республіканська дорога I-5 (болг. Републикански път I-5) – це головна автомобільна артерія Болгарії першого класу, що перетинає країну з півночі на південь, сполучаючи кордони з Румунією та Грецією. Загальна довжина становить 397,3 км. Пролягає від мосту «Дружба» (Дунайський міст) на кордоні з Румунією (м. Русе) через центральну частину країни до перевалу Маказа на кордоні з Грецією. На ділянці від Русе до Хасково дорога збігається з європейським маршрутом E85.
Європейський автомобільний маршрут категорії А Е70 –маршрут, який з’єднує Ла-Корунью (Іспанія) на заході і Поті (Грузія) на сході. Довжина маршруту – 5 114 км. У Болгарії маршрут E70 збігається з національною автодорогою A2 (автомагістраль «Хемус») на ділянці від Варни до Шумна та дорогою I-2 на решті шляху до румунського кордону.
Європейський маршрут E85 у Болгарії – це ключова транспортна артерія, що проходить з півночі на південь, сполучаючи Румунію (через міст Русе) та Грецію. Маршрут прямує через Русе, Велико-Тирново, Габрово, Казанлик, Стара-Загора, Хасково та Свиленград, забезпечуючи зручний шлях до болгарських курортів та далі до Александруполіса. Загальна довжина 2300 км. Маршрут: Русе (кордон з Румунією) – Бяла – Велико-Тирново – Габрово – Казанлик – Стара-Загора – Димитровград – Хасково – Свиленград – Кастаньєс (кордон з Грецією).
Республіканська дорога I-3 – це державна автомобільна дорога першого класу в північній Болгарії. Вона є важливою транспортною артерією, що з’єднує східні та західні регіони північної частини країни. Загальна довжина – 203 км. Пролягає між містом Бяла (розв’язка з дорогою I-5) та містом Ботевград (розв’язка з дорогою I-1). Є частиною європейського маршруту E83.
Європейський автомобільний маршрут Е83 –маршрут категорії А в Болгарії, що з’єднує міста Бялу та Софію. Довжина маршруту – 266 км. Маршрут проходить через міста Плевен, Ябланіца та Ботевград. Е83 пов’язаний з маршрутами: E85, E772, E79, E80, E871.
Автомагістраль A2, також відома як «Хемус» (болг. Автомагистрала «Хемус»), є стратегічно важливим інфраструктурним об’єктом Болгарії, що має з’єднати столицю Софію з портовим містом Варна. Дорога пролягає через північну частину країни, з’єднуючи Софію, Плевен, Велико-Тирново, Шумен та Варну. Частина траси збігається з європейськими маршрутами E70 (Шумен – Варна), E79 (Софія – Ботевград) та E83.
Європейський маршрут E79 – європейський автошлях, починається в угорському місті Мішкольц і закінчується в грецькому місті Салоніки. Загальна довжина – 1300 км. Траса входить у Болгарію через міст «Нова Європа» (Відин – Калафат) і прямує до грецького кордону. Автошлях E79 проходить територією Угорщини, Румунії, Болгарії та Греції.
Європейський маршрут E80 – транс’європейська автомагістраль класу А. З’єднує місто Лісабон, Португалія з містом Гюрбулак, Туреччина, на кордоні з Іраном. Маршрут проходить через 11 країн і має довжину 6 102 км. На території Болгарії маршрут E80 збігається з основними національними автомагістралями: A6 «Європа», A1 «Тракія», A4 «Маріца».
Республіканська дорога I-1 – це головна автомобільна артерія першого класу в західній частині Болгарії. Вона є частиною європейського маршруту E79 і з’єднує кордон із Румунією на півночі з кордоном Греції на півдні. Протяжність – 453,8 км. Початок: Міст «Нова Європа» (Відін – Калафат) на кордоні з Румунією. Кінець: Село Кулата на кордоні з Грецією. Ключові міста на шляху: Відін, Монтана, Враца, Ботевград, Софія, Перник, Дупниця, Благоєвград, Санданський.


Складання схеми міжнародного маршруту у зворотному напрямку

Ідентично прямому напрямку аналізуємо зворотній напрямок міжнародного маршруту. Зворотний маршрут Софія (Болгарія) – Миколаїв (Україна) пролягає через такі країни: Болгарія, Румунія, Молдова, Україна (рис. 1.8).


Рисунок 1.8 – Загальний маршрут Софія – Миколаїв, 1106 км

Загальна довжина зворотного маршруту Софія – Миколаїв складає 1106 км.

Відрізок шляху по Болгарії з міста Софія до митного контролю в місті Джурджу складає 323 км (рис. 1.9).


Рисунок 1.9 – Відрізок відстані по Болгарії Софія – Джурджу

Основна частина шляху проходить по автошляхах: 1, A2, E79, E83, 305, 3, 5, E85, 2, E70, E80.

Республіканська дорога I-2 – це головна автомобільна дорога першого класу на північному сході Болгарії. З’єднує місто Русе (на кордоні з Румунією) через Разград та Шумен із містом Варна на узбережжі Чорного моря. Є частиною європейського маршруту E70. Протяжність – 203 км. Проходить через Русенську, Разградську, Шуменську та Варненську області. Дорога розпочинається від прикордонного пункту в Русе, що з’єднує Болгарію та Румунію через Дунай. На ділянці між Шуменом та Варною дорога I-2 пролягає паралельно автомагістралі A2 «Хемус».
Республіканська дорога I-5 – це головна автомобільна артерія Болгарії першого класу, що перетинає країну з півночі на південь, сполучаючи кордони з Румунією та Грецією. Загальна довжина становить 397,3 км. Дорога пролягає від мосту «Дружба» (Дунайський міст) на кордоні з Румунією (м. Русе) через центральну частину країни до перевалу Маказа на кордоні з Грецією. На ділянці від Русе до Хасково дорога співпадає з європейським маршрутом E85.
Європейський автомобільний маршрут Е70 – європейський маршрут категорії А, що з’єднує Ла-Корунью (Іспанія) на заході і Поті (Грузія) на сході. Довжина маршруту – 5 114 км. У Болгарії маршрут E70 співпадає з національною автодорогою A2 (автомагістраль «Хемус») на ділянці від Варни до Шумна та дорогою I-2 на решті шляху до румунського кордону.
Європейський маршрут E85 у Болгарії – це ключова транспортна артерія, що проходить з півночі на південь, сполучаючи Румунію (через міст Русе) та Грецію. Маршрут прямує через Русе, Велико-Тирново, Габрово, Казанлик, Стара-Загора, Хасково та Свиленград, забезпечуючи зручний шлях до болгарських курортів та далі до Александруполіса. Загальна довжина 2300 км. Маршрут: Русе (кордон з Румунією) – Бяла – Велико-Тирново – Габрово – Казанлик – Стара-Загора – Димитровград – Хасково – Свиленград – Кастаньєс (кордон з Грецією).
Республіканська дорога I-3 – це державна автомобільна дорога першого класу в північній Болгарії. Вона є важливою транспортною артерією, що з’єднує східні та західні регіони північної частини країни. Загальна довжина – 203 км. Дорога є частиною європейського маршруту E83. Пролягає між містом Бяла (розв’язка з дорогою I-5) та містом Ботевград (розв’язка з дорогою I-1).
Проходить через такі області: Русенська, Великотирновська, Плевенська, Ловечська та Софійська області.
Європейський автомобільний маршрут Е83 – маршрут категорії А в Болгарії, що з’єднує міста Бялу та Софію. Довжина маршруту – 266 км. Маршрут проходить через міста Плевен, Ябланіца та Ботевград. Е83 пов’язаний з маршрутами: E85, E772, E79, E80, E871.
Республіканська дорога III-305 – це дорога третього класу, яка з’єднує місто Луковит (Ловецька область) з дорогою II-13 поблизу села Реселець. Загальна довжина дороги становить 13,9 км. Починається в місті Луковит (на перехресті з дорогою I-3), проходить через село Реселець і закінчується на перехресті з дорогою II-13 (Дольні-Дибник – Бяла-Слатина).
Автомагістраль A2, також відома як «Хемус» (болг. Автомагистрала «Хемус»), є стратегічно важливим інфраструктурним об’єктом Болгарії, що має з’єднати столицю Софію з портовим містом Варна. Проєктна довжина становить близько 420 км., з яких наразі експлуатується понад 190 км. (ділянки Софія – Ябланиця та Белокопитово – Варна). Пролягає через північну частину країни, з’єднуючи Софію, Плевен, Велико-Тирново, Шумен та Варну. Частина траси збігається з європейськими маршрутами E70 (Шумен – Варна), E79 (Софія – Ботевград) та E83.
Європейський маршрут E79 – європейський автошлях, що бере свій початок в угорському місті Мішкольц і закінчується в грецькому місті Салоніки. Загальна довжина – 1300 км. Автошлях E79 проходить територією Угорщини, Румунії, Болгарії та Греції.
Європейська автомагістраль E80 – транс’європейська магістраль класу А. З’єднує місто Лісабон, Португалія з містом Гюрбулак, Туреччина, на кордоні з Іраном. Маршрут проходить через 11 країн і має довжину 6 102 км. На території Болгарії маршрут E80 збігається з основними національними автомагістралями: A6 «Європа», A1 «Тракія», A4 «Маріца».
Республіканська дорога I-1 – це головна автомобільна артерія першого класу в західній частині Болгарії. Вона є частиною європейського маршруту E79 і з’єднує кордон із Румунією на півночі з кордоном Греції на півдні. Протяжність – 453,8 км. Початок: Міст «Нова Європа» (Відін – Калафат) на кордоні з Румунією. Кінець: Село Кулата на кордоні з Грецією. Ключові міста на шляху: Відін, Монтана, Враца, Ботевград, Софія, Перник, Дупниця, Благоєвград, Санданський.

Відрізок шляху по Румунії з митного контролю в місті Джурджу до кордону з Молдовою в селі Джурджулешти складає 317 км (рис. 1.10).

Рисунок 1.10 – Відрізок відстані по Румунії Джурджу – Джурджулешти

Основна частина шляху проходить по автошляхах: 5, 5C, E70, 503, E85, A0, A2, E81, 21, E584, 8, 2B, 2S, 22B, 251, E87.

Національна дорога 5C Румунії (Drumul Național 5C або DN5C) – це національна дорога на півдні Румунія, яка проходить уздовж лівого берега Дунай. Вона з’єднує міста Giurgiu і Zimnicea. Довжина: приблизно 59-60 км.
Дороги 5C:
забезпечує транспорт уздовж Дунаю між містами південної Румунії;
з’єднує портове місто Giurgiu з західною частиною регіону;
використовується для регіональних і прикордонних перевезень.
Європейський автомобільний маршрут категорії А Е70 – маршрут, який з’єднує Ла-Корунью (Іспанія) на заході і Поті (Грузія) на сході. Довжина маршруту – 5 114 км. Європейський маршрут E70 у Румунії проходить із заходу на південь країни та з’єднує кордон із Сербією з кордоном Болгарії. Він є частиною міжнародної дороги, що тягнеться від Іспанії до Грузії. У Румунії маршрут збігається з національними дорогами: DN59, DN6, DN5.
Національна дорога 251 Румунії (Drumul Național 251 або DN251) – це національна дорога у східній частині Румунія, розташована в повіті Galați County та з’єднує міста Galați та Tecuci. Довжина: приблизно 65-70 км.
Дорога DN251:
з’єднує портове місто Galați на Дунай з внутрішніми районами;
забезпечує транспорт між південною та центральною частиною повіту Galați;
дає вихід до міжнародної дороги E581, що веде до Молдова.
Європейський маршрут E87 – це стратегічна транзитна магістраль класу А, що проходить вздовж західного узбережжя Чорного моря та з’єднує Україну, Молдову, Румунію, Болгарію та Туреччину. Загальна довжина близько 2030 км. Ключові міста: Одеса, Ізмаїл, Рені, Галац, Тулча, Констанца, Варна, Бургас, Чанаккале, Ізмір, Анталія. 
Маршрут проходить по таких країнах: Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, Туреччина.
Автодорога DN2B у Румунії – це національна дорога (Drumul Național), що з’єднує міста Бузеу (Buzău) та Галац (Galați). Починається від розв’язки з дорогою DN2 (E85) поблизу села Спатару (на південь від Бузеу), проходить через Іанку (Ianca) і закінчується в місті Галац. Проходить переважно через повіти Бузеу та Бреїла. Є важливою транспортною артерією на сході Румунії, що сполучає Молдовський регіон з Галацом.
Національна автодорога в Румунії DN22B (Drumul Național 22B) – є важливим транспортним сполученням між двома великими портами на річці Дунай – Браїла (Brăila) та Галац (Galați). Загальна протяжність становить близько 20 км. Дорога проходить між містами Браїла та Галац у південно-східній частині Румунії, пролягаючи вздовж річки.
Національна дорога DN2S (Drumul Național 2S) у Румунії – забезпечує важливий транспортний зв’язок у східній частині країни, зокрема через новий міст через Дунай, відкритий у 2023 році.
Європейський автомобільний маршрут E584 – що бере свій початок в українській Полтаві і закінчується в румунському місті Слобозія. Довжина траси 912 км., з яких 507 км. проходять територією України.
Автодорога E584 у Румунії є частиною міжнародного маршруту категорії Б (Полтава – Слобозія), що з’єднує Україну, Молдову та Румунію. У Румунії ця траса проходить через місто Галац до Слобозії. Загальна довжина маршруту становить 918 км, забезпечуючи транспортне сполучення між країнами. З’єднує Джурджулешти (кордон з Молдовою/Україною), Галац (Galati) та Слобозія (Slobozia).
Національна дорога 8 Румунії (DN8 або Drum Național 8) – це одна з ключових магістралей у Румунії, яка сполучає столицю Бухарест із північно-східними регіонами країни (Молдовою) та веде у напрямку до кордону з Україною (через Сучаву/Сірет). Це основний транспортний коридор, який з’єднує південь Румунії з північчю (Буковиною) та забезпечує сполучення з Україною через пункт пропуску Сірет. Більша частина маршруту DN8 збігається з європейським маршрутом Е8
Національна дорога 21 (рум. Drumul Național 21, DN21) – це національний автошлях у Румунії, розташований на південному сході країни, який з’єднує порти на Дунаї – Бреїла (Brăila) та Келераш (Călărași). Дорога перетинається з автошляхами: DN2B, DN2A, A2 та є важливим транспортним коридором між містами на Дунаї та ключовою автомагістраллю A2 (Бухарест – Констанца).
Повітова дорога 503 (рум. Drum Județean 503 або DJ 503) – це важлива інфраструктурна артерія в Румунії, розташована переважно в повітах Телеорман (Teleorman), Димбовіца (Dâmbovița) та Арджеш (Argeș). Ця дорога важлива для підвищення доступності сільських та міських районів, покращуючи зв’язок із мережею TEN-T.
Автомагістраль A2 у Румунії, також відома як «Автострада Сонця» (Autostrada Soarelui), є ключовим маршрутом, що з’єднує столицю країни Бухарест із портовим містом Констанца на узбережжі Чорного моря. Довжина траси становить приблизно 202,79 км. Магістраль А2 є частиною європейського коридору E81. Вона забезпечує швидкий доступ до морських курортів Румунії та головного чорноморського порту країни, що робить її особливо завантаженою у літній період.
Європейський маршрут E81 – європейський автошлях, що бере свій початок в українському Мукачевому і закінчується в румунській Констанці. Загальна довжина 990 км. На території України E81 починається в місті Мукачево, Закарпатська область. Далі прямує, частково збігаючись із міжнародною автомагістраллю М23 (Берегове – Виноградів – Велика Копаня), до кордону з Румунією, збігаючись із маршрутом E58 у межах території України.
Шлях проходить через такі міста:
Україна: Мукачево – Берегове
Румунія: Сату-Маре – Залеу – Клуж-Напока – Турда – Себеш – Сібіу – Пітешть – Бухарест – Констанца
Автомагістраль A0, також відома як Бухарестська кільцева автомагістраль (Centura București), – це нова швидкісна дорога, що будується навколо столиці Румунії для розвантаження існуючої об’їзної дороги (DNCB). Вона має з’єднати основні магістралі країни (A1, A2, A3) в єдину мережу.
Автодорога DN5 (Drumul Național 5) у Румунії – це одна з найважливіших національних доріг, яка з’єднує столицю Бухарест та південний кордон країни (місто Джурджу), а далі з Болгарією через «Міст Дружби» (Ruse-Giurgiu Friendship Bridge). Довжина, приблизно 67 км. Це основний міжнародний коридор (E70, E85) між Румунією та Болгарією, який має інтенсивний рух вантажного транспорту.
Європейський маршрут E85 – європейський автошлях, що бере свій початок в литовській Клайпеді і закінчується у грецькому Александруполісі. Загальна довжина 2300 км. Автошлях E85 проходить територією Литви, Білорусі, України, Румунії, Болгарії та Греції.
В Україні автошлях починається на пропускному пункті «Доманове» на кордоні з Білоруссю (Волинська область). Далі, співпадає з маршрутом міжнародного автошляху М19, прямує через Ковель, Луцьк, Дубно, Кременець, Тернопіль, Чортків, Чернівці й закінчується на пропускному пункті «Порубне» (Чернівецька область), на кордоні з Румунією.
Швидкісна автомобільна дорога (експрес-шлях) DN5D (Drumul Național 5D) – це у Румунії, яка виконує функцію східного обходу міста Джурджу (Giurgiu), що веде безпосередньо до прикордонного пункту пропуску «Міст Дружби» (Giurgiu-Ruse) через Дунай. Довжина, приблизно 5,7–6 км. Дорога була побудована для розвантаження міста Джурджу від транзитного та вантажного транспорту, що прямує до Болгарії. Сполучає основну трасу DN5 (яка йде з Бухареста) безпосередньо з митним переходом на болгарському кордоні, оминаючи центр міста.

Відрізок шляху по Молдові з митного контролю в селі Джурджулешти до кордону з Умраїною в селі Паланка складає 281 км (рис. 1.11).

Рисунок 1.11 – Відрізок відстані по Молдові Джурджулешти – Паланка
Основна частина шляху проходить по автошляхах: Е87, R31(R52), R30, R28, E584, R34, M3.
Європейський маршрут E87 – автошлях, який починається Одесі (Україна) і закінчується Анталії (Туреччина). Загальна довжина – 2030 км. Автошлях E87 проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Регіональна автомобільна дорога R31 у Молдові – сполучає трасу R30 (біля Тудору) з прикордонним пунктом пропуску Паланка – Маякі – Зручне на кордоні з Україною. Це важливий маршрут для зв’язку Кишинева з Одеською областю. Забезпечує швидкий доступ до українського кордону, минаючи більш завантажені маршрути. Вона проходить через прикордонну зону та забезпечує прямий транзит у бік Одеси.
Стратегічна регіональна дорога R30 у Молдові – сполучає Аненій-Ной, Каушани, Штефан-Воде та кордон з Україною (пункт пропуску «Тудора – Староказаче»). Вона забезпечує важливий маршрут із Кишинева до українського кордону, проходячи через Штефан-Водський та Каушанський райони, та є частиною ключових транспортних коридорів. З’єднує Кишинів із південно-східними регіонами Молдови та забезпечує прямий вихід до українського кордону.
Регіональна автомобільна дорога R28 у Молдові – це дорога в південній частині Молдова, яка поєднує міжнародну трасу M3 (Молдова) з містом Комрат, яке є столицею автономного регіону Гагаузія. Дорога починається на міжнародній трасі M3 (яка веде від Кишинів до півдня країни) і прямує до Комрата, де з’єднується з іншими регіональними дорогами.
Дорога R28:
забезпечує під’їзд до Комрата з міжнародної магістралі M3;
використовується для транспорту в автономному регіоні Гагаузія;
з’єднує місцеві дороги з головною трасою півдня Молдови.
Національна дорога R34 на півдні Молдова, проходить майже вздовж кордону з Румунія і з’єднує центральну частину країни з дунайським портом Порт Джурджулешти. Довжина, приблизно 165-170 км. Дорога проходить через такі основні міста: Хинчешть – початок дороги (відгалуження від R33 (Молдова)), Леова, Кантемір, Кагул, Слобозія Маре, Порт Джурджулешти – кінець маршруту біля Дунаю.
Дорога R34:
одна з найважливіших доріг півдня Молдови;
забезпечує доступ до єдиного молдовського порту на Дунаї;
проходить поблизу 6 прикордонних переходів з Румунією;
активно модернізується та ремонтується за міжнародні кошти.
Європейський автомобільний маршрут E584 – Полтава (Україна) – Слобозія (Румунія).
Магістраль M3 – це стратегічно важлива національна магістраль Молдови, яка з’єднує столицю Кишинів із південними регіонами, портом Джурджулешти та кордоном із Румунією. Вона є частиною європейського маршруту E584 та транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Має маршрут: Кишинів – Чимішлія – Комрат – Вулканешти – Джурджулешти.

Відрізок шляху по Україні з митного контролю в селі Паланка до пункту призначення в місті Миколаїв складає 188 км (рис. 1.12).


Рисунок 1.12 – Відрізок відстані по Україні Паланка – Миколаїв

Основна частина шляху проходить через траси М14 та М15.

Автомобільний шлях міжнародного значення в Україні М14 – сполучає Одесу – Мелітополь – Новоазовськ (далі до м. Таганрога). Загальна довжина – 691,3 км. Пролягає територією Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Збігається з частиною європейського маршруту E58 (Відень – Ужгород – Кишинів – Одеса – Ростов-на-Дону). Частина європейського коридору «Чорноморське економічне співтовариство».
Автомобільний шлях міжнародного значення М15 на території України та Молдови, Одеса – Рені – пункт контролю Рені (кордон з Молдовою). Загальна довжина – 299,5 км. Розташований на території Одеської області (частково проходить через с. Паланка у Республіці Молдові). Збігається з частиною європейського маршруту E87 (Одеса – Констанца – Ізмір – Анталія). Частина європейського коридору «Чорноморське економічне співтовариство».
Починається в Одесі, проходить через с. Паланка у Молдові (але дорога є власністю України), Монаші, Сарату, Татарбунари, Ізмаїл (колишнє Ізмаїльське відгалуження), Рені (колишній автошлях Р33) та закінчується на пропускному пункті Рені, що веде до Констанци в Румунії.



РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОТЯЖНОСТІ МАРШРУТУ

Загальної протяжності маршруту визначається по карті та позначається літерою L. Це сума всіх ділянок шляху між початковим та кінцевим пунктами на прямому (рис. 1.1) та зворотному (рис. 1.8) маршруті. Для визначення загальної протяжності маршруту L використаємо формулу (2.1).

						(2.1)

де  – довжина прямого маршруту Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія).
– довжина зворотнього маршруту Софія (Болгарія) – Миколаїв (Україна).

L = 1103 + 1106 = 2209 км.

Загальна відстань міжнародного маршрут Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія) в обидві сторони складає 2209 км.



РОЗДІЛ 3 ВИБІР ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РУХОМОГО СКЛАДУ

Перевезення зерна здійснюється з Миколаєва до Софії. Вантаж відправляється з території ТОВ сільськогосподарське підприємство «Нібулон».
Отримувачем у Софії є «AGROHOL», відома компанія, що спеціалізується на оптовій торгівлі машинами та устаткуванням для сільського господарства (агротехніка, сільгосптехніка), садівництва і лісового господарства (торговельні поставки).
Для здійснення перевезення вантажу було обрано:
тягач FORD CARGO 1846T (рис. 3.1);
напівпричіп зерновоз BODEX (рис. 3.2 а, б, в, г).


Рисунок 3.1 – Тягач FORD CARGO 1846T
Таблиця 3.1 – Характеристики сідального тягача FORD CARGO 1846T
Параметр	Значення
Повна маса автомобіля, кг	18000
Повна маса автопоїзда, кг	40000
Навантаження на передню вісь, кг	7100
Навантаження на задній міст, кг	11500
Навантаження на сідально-зчіпний пристрій, кг	20000
Місткість паливного бака, л	650
Максимальна швидкість, км/год	110
Лінійна витрата пального, л/100 км	-
Екологічні норми	Euro-5
Розмір шин	295/80 R22.5



а)

б)

в)

г)
Рисунок 3.2 – Напівпричіп зерновоз BODEX
Таблиця 3.2 – Характеристики напівпричепа зерновоза BODEX
Параметр	Значення
Об’єм кузова	60 м3
Корисна довжина кузова	11500 мм
Корисна ширина кузова	2420 мм
Корисна висота кузова	2150 мм
Висота для завантаження	3600 мм
Висота сідла	1150 мм
Навантаження на сідло	11 500 кг
Навантаження на осьовий агрегат	24000 кг
Вантажопідйомність	28500 кг
Загальна допустима вага	35500 кг
Власна вага	8780 кг
Резина (шини):	CONTINENTAL HT3 (6 + 1 шт) 385/65 R 22.5
Матеріал кузова	низьколегована сталь S 355 (Німеччина)
Товщина підлоги	4 мм
Товщина бортів	3 мм
Перемички для тенту	зі стяжними механізмами, 4 шт.
Гідравлічний циліндр	BINOTTO (Італія), макс. тиск – 200 bar


Після доставки зерна в Софію зерновоз не повинен повертатися порожнім. Враховуючи параметри тягача FORD CARGO 1846T та Напівпричіп зерновоз BODEX, оптимальним вантажем для зворотного рейсу є агротехніка та сільгосптехніка.
Компанія «AGROHOL» займається оптовою торгівлею сільськогосподарською, садовою технікою та обладнанням. Тому, зворотнім вантажем буде садова техніка та обладнання, яке буде доставлятися в Україну зворотнім маршрутом.
Отримувачем у Миколаєві є ТОВ сільськогосподарське підприємство «Нібулон».


РОЗДІЛ 4 Умови перевезення по країнах. Характеристика міжнародного автомобільного пропускного пункту

Згідно завдання, перевезення вантажу здійснюється за маршрутом Миколаїв (Україна) – Софія (Болгарія) та проходить через такі країни як: Україна, Молдова, Румунія, Болгарія, а в зворотному напрямку – через Болгарію, Румунію, Молдову, Україну.
Україна є країною відправником вантажу, Болгарія – країною отримувачем, а Молдова та Румунія – транзитними країнами.
Проведемо короткий огляд цих країн.
Україна – країна перехідного транзитного коридору між ЄС та ЄС асоційованими/околосусідніми країнами. Частина території перебуває під впливом бойових дій, але велика частина міжнародних автотрас (наприклад, М06, М03) залишається в дії для вантажів.
Молдова є важливим транзитним коридором між українськими портами чорноморським регіоном і ЄС (Румунія, Словаччина, Польща). Вантажні потоки активні, особливо по трасах до Румунського кордону; інфраструктура частково модернізована, але зберігаються деякі локаційні обмеження для важких вантажівок.
Румунія – країна ЄС, стратегічний маршрут для вантажних потоків між Україною, Молдовою та Західною Європою. Має добру мережу платних автомагістралей та національних доріг, але активно підсилює контроль за виньєтками, вагою і екологічними вимогами.
Болгарія – країна ЄС, вузький, але важливий маршрути від Східної Європи до Греції, Туреччини, Західної Європи через Сербію/Македонію. Має виньєткову систему та підвищений контроль за вагою та екологічними вимогами для вантажних ТЗ.

Тепер проаналізуємо ці країни за такими критеріями:
обмеження швидкості для вантажних ТЗ (таблиця 4.1);
пальне: безмитне ввезення при вантажних перевезеннях (таблиця 4.2);
дорожні збори, платні автошляхи (таблиця 4.3);
екологічні вимоги до вантажного рухомого складу (таблиця 4.4).

Таблиця 4.1 – Обмеження швидкості для вантажних ТЗ
Країна	В населених пунктах	Поза містом (до 12 т)	Поза містом (понад 12 т / автопоїзд)	На автобані / автомагістралі
Україна	50 км/год	90 км/год	70–90 км/год (для автопоїздів)	90–110 км/год (залежно від дороги)
Молдова	50 км/год	90 км/год	70 км/год	90–110 км/год (залежно від дороги)
Румунія	50 км/год	90 км/год	80 км/год	80–90 км/год
Болгарія	50 км/год	90 км/год	80 км/год	до 90–100 км/год (залежно від знаків)



Таблиця 4.2 – Пальне: безмитне ввезення при вантажних перевезеннях
Країна	Коментар для вантажівок
Україна	Паливо в баку ТЗ вважається експлуатаційним; окремих митних лімітів для вантажівок не встановлено.
Молдова	Паливо в двигуні – для власного використання; важливо, щоб вантаж і маршрут виглядали як «перевезення», а не «експорт» палива.
Румунія	Паливо в баку не підпадає під митні ліміти; але при високих обсягах контролюється відповідність вантажу та маршруту.
Болгарія	Паливо в двигуні для власного використання; загальний митний ліміт стосується вантажів, а не робочого палива.





Таблиця 4.3 – Дорожні збори, платні автошляхи
Країна	Система зборів	Приклад вартості / особливості (орієнтовно)
Україна	Відсутня загальна виньєткова система для вантажівок.	Використовуються вагові пункти; вантажівки від 3,5 т обов’язково зважуються.
Молдова	Евиньєтка (evinietă) для всіх авто понад 3,5 т.	7 днів – 8 €, 15 днів – 13 €, 30 днів – 25 €, 90 днів – 75 €, 180 днів – 145 €.
Румунія	Виньєтка ROVINIETE для вантажних ТЗ (3,5–12 т та понад 12 т).	10 днів – 3,3 €, 1 місяць – 5,3 €, рік – 28 €; для важких категорій (C, E/F) тарифи вищі.
Болгарія	Евиньєтка (etoll) + компенсаційні збори для вантажівок.	Компенсаційні збори: 3,5–12 т – приблизно 139 лв (72 €), 12–16 т – близько 383 лв (196 €) за маршрут (тимчасовий тариф, але використовується в 2025–2026 роках).


Таблиця 4.4 – Екологічні вимоги до вантажного рухомого складу
Країна	Базова екологічна відповідність	Додаткові коментарі
Україна	Для нових ТЗ – не нижче Євро6, для вже вживаних – відповідно до віку.	Для транзиту важливіше технічний стан і документи, ніж клас викидів, але відкриті перевірки можливі.
Молдова	Впроваджуються вимоги Євро3/4/5/6.	Транзитні вантажівки контролюються за технічним станом, а не окремо екологічними вимогами.
Румунія	Вантажні ТЗ повинні відповідати Євро4/5/6 залежно від категорії.	Обов’язковий документ для в’їзду з України – сертифікат технічного огляду.
Болгарія	Відповідність Євро4/5/6 (Залежно від віку).	Контроль викидів підсилюється, особливо для міжнародних вантажівок.


Міжнародні автомобільні пункти пропуску на кордоні з Україною – це спеціально узаконені пункти, де можна офіційно перетинати державний кордон України з іншими державами автомобільним транспортом (легкові та вантажні ТЗ, пасажирські автобуси).
Міжнародний автомобільний пункт пропуску – це пункт пропуску (МПП), де одночасно працюють:
прикордонна служба,
митна служба,
інші контролюючі організації (поліція, ветеринарна, фітосанітарна, ваговий контроль тощо).
МПП можуть бути лише автомобільними, комбінованими (авто+залізниця) або частиною більшого комплексу (морський/річковий порт).
Список і статус таких пунктів регулярно оновлюється Держприкордонслужбою України та Держмитслужбою, з відміткою, які відкриті/закриті.
МПП за функціональним призначення поділяються на:
міжнародні (міждержавні) маршрутні МПП – використовуються для міжнародних автомобільних перевезень між Україною та конкретною сусідньою країною (наприклад, Краковець – з Польщею, Чоп – з Угорщиною, Дяково – з Румунією);
Місцеві МПП – призначені для перетину кордону жителями прикордонних зон, переважно легковим транспортом і дрібними вантажами.
Кожен МПП має визначений тип (напрямок): Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Білорусь, Росія.
На сьогоднішній день діють наступні міжнародні автомобільні пункти пропуску:
з Польщею: Устилуг, Ягодин, Смільниця, Шегині, Краковець, Рава Руська, Грушів;
зі Словаччиною: Ужгород, Малий Березний;
з Угорщиною: Чоп (Тиса), Дзвінкове, Косино, Лужанка, Вилок;
з Румунією: Дяково, Солотвино, Порубне;
з Молдовою: Мамалига, Подвір’ївка, Зелена, Кельменці, Росошани, Вашківці, Сокиряни, Бронниця, Могилів Подільський, Рені, Долинське, Виноградівка, Табаки, Кучурган, Розалівка та інші.
з Білоруссю: Сеньківка, Нові Яриловичі, Виступовичі, Доманово.
з Росією: Гоптівка, Юнаківка, Бачівськ, Сеньківка, Мілове (частковий/обмежений режим).
Міжнародні автомобільні МПП використовуються для:
вантажних перевезень (міжнародні та транзитні);
пасажирських перевезень (автобуси, туристичні та регулярні рейси);
частково легкового руху (ФОП, місцеві мешканці, приватні поїздки).
тільки вантажні ТЗ (наприклад, «Ягодин» для ТЗ понад 7,5 т та автобусів);
тільки легкові ТЗ до 7,5 / 3,5 т (наприклад, частина пунктів на кордоні з Польщею).
У межах одного МПП працює комплекс контролю:
прикордонний контроль (ДПСУ) – перевірка документів, відміток, віз, відповідності між водієм і ТЗ;
митний контроль (ДМСУ) – митні декларації, вантаж, відповідність митних режимів, паливо, підакцизні товари;
контроль Рос дорожньої служби / поліції – технічний стан ТЗ, вантаж, відповідність ПДР, вага, світлотехніка;
фітосанітарний / ветеринарний / карантинний контроль – при перевезенні сільгосппродуктів, тварин, рослинної продукції.
Для вантажівок також працюють вагові (підмостові) пункти зважування до входу в МПП.
Кожний МПП має свою пропускну здатність (таблиця 4.5), яка сильно залежить від часу доби, свята, воєнного стану, обмежень інфраструктури.



Таблиця 4.5 – Пропускна здатність та кількість смуг руху
МПП (приклад)	Приблизна пропускна здатність (осіб/ТЗ на добу, вантажні ТЗ)	Кількість смуг руху (автомобільний трафік, вантажники)
«Краковець» (Польща)	Десятки тисяч осіб і тисячі вантажівок на добу в пікові сезони.	4–6 основних смуг, окремі смуги для фур, автобусів, експресконтролю.
«Чоп (Тиса)» (Угорщина)	Великий вантажний коридор, тисячі вантажівок на добу.	3–4 смуги для вантажівок, окремі смуги для легкових і експресконтролю.
«Вилок» (Угорщина)	Значний вантажний трафік, але менший за «Чоп».	2–3 смуги для вантажівок, 1–2 смуги для легкових.
«Дяково» (Румунія)	Середній вантажний трафік, залежить від сезону.	2 смуги для вантажівок, 1–2 смуги для легкових.
«Рені» (Молдова/ Румунія)	Важливий вузол для річкових і вантажних маршрутів.	2–3 смуги для вантажівок, окремі смуги для міжрегіональних рейсів.


Відкриті списки точних цифрових нормативів по кожному МПП розміщують у міжвідомчих документах, але вони не завжди публічні.
У міжнародних МПП для вантажівок послідовно діють кілька видів контролю, при умові повного функціонування МПП (таблиця 4.6).

Таблиця 4.6 – Види контролю
Етап / служба	Вид контролю
Прикордонна служба	Паспортний контроль водіїв, пасажирів, перевірка документів на ТЗ, відмітка про в’їзд/в’їзд, візуальний огляд. 
Митна служба	Контроль митної декларації, вантажів, відповідності вартісних лімітів, підакцизних товарів, палива, контролювання вантажу. 
Служба з питань безпеки дорожнього руху	Перевірка технічного стану ТЗ, світлотехніки, ДЗВ, вантажу, відповідності ПДР. 
Служба з карантину / ветеринарного контролю	Для вантажів із сільгосппродуктами, рослинною продукцією, живими тваринами. 
Контроль з маси / ваги	Вагові пункти з передмостового зважування (часто до входу в МПП) для ТЗ понад 3,5 т. 


Для вантажівок зазвичай використовується технологічна схема пропуску:
ваговий контроль → митний контроль → прикордонний контроль → виїзд.

Більшість міжнародних МПП працюють цілодобово (24/7), але залежно від рішення КМУ та міждержавних угод окремі можуть тимчасово закриватися.
Відкриті МПП зазначають робочий час на офіційних мапах ДПСУ та Держмитслужби (наприклад, Краковець, Чоп, Дяково, Рені тощо).
Через військовий стан частка МПП з Росією і Білоруссю може працювати в обмеженому режимі або бути закритими, а для пішохідного перетину встановлюються власні графіки.
Поточний статус (відкритий/закритий, очікування, обмежений пропуск) публікується:
на офіційній інтерактивній мапі ДПСУ;
на сайтах митної служби та сервісах з моніторингу черг (наприклад, «на Кордоні», онлайн карти).




РОЗДІЛ 5 Документи на виконання міжнародного перевезення вантажів

Глобалізація економіки країни безпосередньо залежить від імпорту та експорту товарів та послуг.
Здійснення міжнародних вантажоперевезень потребують ретельної підготовки та оформлення багатьох документів, які необхідні для безперешкодного перетину кордонів та дотримання всіх митних норм.
Міжнародні перевезення – це комплекс логістичних операцій, спрямованих на доставку товарів з однієї країни в іншу.
Міжнародні перевезення вантажів – це переміщення товарів за межі країни та у зворотному напрямку.
Перелік транспортно-митних документи для міжнародного перевезення вантажів наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Основні транспортно-митні документи
Документ	Призначення
Транспортна накладна CMR (рис. 5.1)	Обов’язковий договір перевезення для автоперевезень між країнами
Інвойс (Invoice) (рис. 5.2)	Рахунок-фактура з вартістю товару, умовами оплати та постачання
Пакувальний лист (Packing List) (рис. 5.3)	Кількість місць, вага, об’єм зернового вантажу
Митна декларація (ЕХ-1) (рис. 5.4)	Експортна декларація для вивезення з України
Сертифікат походження EUR.1 (рис. 5.5)	Підтверджує Україну як країну походження, знижує митні збори в ЄС


Міжнародне перевезення зернових вантажів, у порівнянні з загальними вантажами потребує додаткових документів (таблиця 5.2), оскільки зерно підлягає фітосанітарному та ветеринарному контролю. 

Таблиця 5.2 – Спеціальні документи для зернових перевезень
Документ	Призначення
Фітосанітарний сертифікат (рис. 5.6)	Підтверджує відсутність шкідників та хвороб у зерні
Сертифікат якості зерна (рис. 5.7)	Визначає вологість, домішки, клас зерна
Сертифікат аналізу (рис. 5.8)	Детальний хімічний склад зернового вантажу
Дозвільний документ за Міжнародним зерновим кодексом	Для морських суден, які перевозять зерно (СОЛАС, Правило VI)


Окрім обов’язкових документів на вантаж, водій повинен мати наступні особисті документи на транспортний засіб:
техпаспорт вантажівки та причепа (зерновоза);
водійське посвідчення міжнародного зразка;
паспорт водія з візами для виїзду за кордон;
подорожній лист;
поліс Green Card (міжнародне страхування);
міжнародна ліцензія на перевезення вантажів;
дозвіл ЄКМТ (CEMT) – квота на перевезення країнами ЄС;
дозвіл на проїзд країнами транзиту для кожної країни маршруту.
книжка МДП (TIR Carnet) – для митного транзиту без оподаткування;
експортна ліцензія – якщо зерно вимагає спеціального дозволу на експорт.
Обов’язковими для зернових вантажів є фітосанітарні документи, які потребують особливої уваги, оскільки за їх відсутності або неправильному заповненні, водієві буде відмовлено у в’їзді на територію країни призначення.

Транспортна накладна CMR – це міжнародна товарно транспортна накладна, що використовується при автомобільних вантажних перевезеннях між країнами учасницями Конвенції про міжнародне дорожнє перевезення вантажів. CMR (від фр. Convention relative au contrat de transport international de Marchandises par Route) є ключовим право доказовим документом у міжнародній логістиці.
CMR може виступати в якості: доказу договору, в якому фіксуються умови перевезення вантажу автотранспортом; документу для митного контролю, який використовується митними органами як частина супровідного пакету (разом з інвойсом, TIR тощо); документу претензій, при втраті, пошкодженні або затримці вантажу CMR є основою для викладання претензій перевізнику.
CMR складається щонайменше у трьох примірниках (іноді – комплектом до 12 аркушів на самокопіюючому папері різних кольорів). З яких: 1 й (зазвичай блакитний) – у вантажовідправника; 2 й (зелений) – супроводжує вантаж до одержувача; 3 й (рожевий) – залишається у перевізника.
У міжнародній накладній CMR обов’язково вказують:
відправник і одержувач (назва, адреса, контакти);
перевізник (назва, адреса, реєстраційні реквізити ТЗ);
місце завантаження та розвантаження, маршрут;
опис вантажу (найменування, кількість, вага, об’єм, упаковка);
дані про транспортний засіб і причіп (номери, тип);
реєстраційні відомості про додаткові перевізники (у випадку кількох перевізників);
умови поставки (наприклад, за Інкотермс), дата завантаження, орієнтовний час доставки;
підписи відправника, перевізника, одержувача (підтвердження прийому/передання вантажу).


Рисунок 5.1 – Транспортна накладна CMR

Відмінність CMR та внутрішніх накладних:
CMR – міжнародний документ, регульований конвенцією, обов’язковий для міждержавних автомобільних перевезень;
внутрішні електронні ТТН / е-CMR (в Україні, наприклад, е-ТТН) використовуються для внутрішніх перевезень і мають інший нормативний базис, хоча формат іноді переглядано на зразок CMR.

Інвойс (Invoice) – це основний торговий документ у міжнародній практиці, який виписує продавець (відправник) покупцю (одержувачу) і що підтверджує умови продажу та відвантаження товару. Він супроводжує вантаж при міжнародних поставках і є невід’ємною частиною митного та фінансового пакету.
Інвойс – це фактурний рахунок, що містить: перелік товарів або послуг; кількість; ціну за одиницю; загальну вартість; відомості про продавця та покупця.
У міжнародній логістиці інвойс є торговим (commerce) документом, а не транспортним (як CMR, TIR, WAYBILL).
Розрізняють:
комерційний інвойс (Commercial Invoice) – найпоширеніший тип, використовується для фіксування реальної угоди купівлі‑продажу;
проформа‑інвойс (Pro Forma Invoice) – попередній рахунок‑пропозиція, який відправник висилає перед відвантаженням, часто для погодження ціни, умов оплати або як підстава для відкриття акредитива.
У вантажоперевезеннях інвойс використовується для:
Митного оформлення – визначення вартості вантажу, розрахунку мита, податків і акцизів;
бухгалтерії та платежів – підтверджує зобов’язання покупця оплатити поставлені товари (якщо не передоплата);
контролю відповідності – митниця, перевізник, банк і одержувач звіряють дані із CMR, пакінг‑лістом, контрактом.


Рисунок 5.2.1 – Інвойс (Invoice)


Рисунок 5.2.2 – Інвойс (Invoice)

У типовому комерційному інвойсі обов’язково вказують наступні реквізити:
назва та адреса відправника (постачальника, експортера);
назва та адреса одержувача (імпортера, покупця);
дата і номер інвойса;
опис товару (назва, артикул, код ТН ЗЕД/HS);
кількість, одиниці виміру;
ціна за одиницю та загальна вартість;
умови поставки (Інкотермс, наприклад CIF, DAP, FOB);
валюта;
умови оплати (термін, форма, банківські реквізити).
Відмінність інвойса від інших документів:
інвойс vs рахунок‑фактура (у внутрішній торгівлі):
інвойс – міжнародний документ, зазвичай англійською, з акцентом на митні та валютні дані;
рахунок‑фактура – внутрішньодержавний платіжний документ, з акцентом на ПДВ та податковий облік;
інвойс vs CMR/TIR:
інвойс – про торгову угоду;
CMR/TIR – про факт перевезення.
Інвойс, як правило, виставляє відправник і надсилає разом з відвантаженням (часто кілька примірників, англійською мовою).
При міжнародних перевезеннях важливо, щоб у CMR, інвойсі, декларації митній, контракті повністю збігалися: назва товару, кількість, вартість, партія, умови поставки.

Пакувальний лист (Packing List) – це товаросупроводжувальний документ, який детально описує, як саме вантаж упакований: у скількох місцях, яка вага, об’єм, габарити та вміст кожного місця. Він супроводжує вантаж при міжнародних перевезеннях разом із інвойсом, CMR тощо.
Пакувальний лист – це таблиця-перелік, яка вказує кількість місць, опис товару, вагу, об’єм і деталі упаковки (ящики, палети, контейнери).
На відміну від інвойса, в якому є ціни та вартість, в пакувальному листі зазвичай ціни не вказують, а тільки кількість, вагу, об’єм, вміст місць.


Рисунок 5.3 – Пакувальний лист (Packing List)

Роль пакувального листа в міжнародних вантажоперевезеннях:
митниця: використовує пакувальний лист для перевірки відповідності декларації реальному вантажу (кількість місць, маркування, класифікація).
перевізник / склад:
допомагає правильно розрахувати розміщення вантажу в ТЗ (об’єм, вага, кількість палет/ящиків);
полегшує рахування місць при вантаженні розвантаженні.
одержувач: контролює, чи відповідає відвантажений вантаж заявленому (кількість місць, артикули, упаковка).
У типовому пакувальному листі зазвичай вказують наступні реквізити:
назва та адреса відправника (постачальника, експортера);
назва та адреса одержувача (імпортера, покупця);
номер і дата документа, номер поставки / відвантаження;
опис товару (артикул, назва, сорт/тип, HS код, країна походження);
кількість місць, тип упаковки (ящик, палета, мішка, контейнер);
вага нетто / брутто, об’єм, габарити кожного місця чи в цілому;
додаткові відомості (номери партій, лотів, спеціальні інструкції зберігання/перевезення).
Відмінність від інших документів:
пакувальний лист vs інвойс:
інвойс – торговий документ з цінами й вартістю;
пакувальний лист – виключно логістичний, з вагою, місцями, упаковкою;
пакувальний лист vs CMR/TIR:
CMR/TIR – підтверджує факт перевезення;
пакувальний лист – додатковий супровідний документ, що деталізує вміст вантажу.
Пакувальний лист зазвичай виписує відправник і вкладає в упаковку або надсилає разом з відправкою (часто копією до митної папки).
Для міжнародних перевезень важливо, щоб дані в пакувальному листі збігалися з інвойсом, CMR, митною декларацією: кількість місць, вага, назва та код товару – всі повинні співпадати.

Митна декларація ЕХ 1 – це експортна митна декларація, яка використовується для офіційного оформлення вивезення товарів з митної території Європейського Союзу (ЄС/ЄЕП), а також у деяких випадках – для подальшого контролю при імпорті до третіх країн, зокрема з боку митниці Росії та інших країн. Цей документ є ключовим для податкового та митного оформлення експорту з країн ЄС.


Рисунок 5.4 – Митна декларація (ЕХ-1)
ЕХ 1 – експортна митна декларація, що підтверджує вивезення партії товару з території ЄС/ЄЕП. Використовується зокрема для:
розрахунку мита та податків при вивезенні з ЄС;
контролю за рухом товарів;
відшкодування ПДВ (VAT) експортером у країні експортері.
Декларацію зазвичай оформлюють експортер, митний брокер або перевізник через електронні системи митного контролю ЄС.
ЕХ 1 потрібна для:
експорту з ЄС за межі Союзу – коли товари вивозяться з ЄС до третіх країн, у тому числі до України, Росії, країн Азії, Африки тощо;
відшкодування ПДВ – ЕХ 1 є підтвердженням, що вантаж вивезено з ЄС, і покупець імпортер не сплачує VAT у країні експортері;
контролю в країні імпортера – в Росії та деяких інших країнах копія ЕХ 1 використовується для підтвердження законності угоди та вартості вантажу.
У митній декларації ЕХ 1 обов’язково вказують наступні реквізити:
сторона експортер і сторона імпортер (назви, адреси, коди);
країна експорту та країна призначення (прибуття товару);
опис товару, код ТНЗЕД/HS, кількість, вага, вартість, умови поставки (Інкотермс);
номер митного пункту, через який товар вивозиться з ЄС;
транспортний засіб, маршрут, термін вивозу;
посилання на інвойс (номер і дата), на якому базується вартість вантажу.
Документ оформлюється перед вивезенням товару, зазвичай в електронному вигляді через систему експортного контролю ЄС.
Відкриття ЕХ 1 – відбувається в момент оформлення декларації в митних органах країни експортні.
Закриття ЕХ 1 – відбувається після фактичного перетину митного кордону ЄС; для цього в митному пункті фіксують факт вивезення товару з території ЄС.
Декларацію зазвичай оформлюють за 10 календарних днів до планованого терміну вивезення з ЄС.
Відмінність від інших митних декларацій:
ЕХ 1 vs CN декларації (ЄАД) – в Україні та деяких країнах Східної Європи експорт оформлюють на бланках Єдиного адміністративного документа (ЄАД), а ЕХ 1 використовується виключно в контексті митної території ЄС/ЄЕП;
ЕХ 1 vs інші експортні декларації – специфічно для ЄС, з акцентом на ПДВ відшкодування та контроль вивезення товарів.
ЕХ 1 завжди оформлюють перед фізичним вивезенням товару з ЄС.
Разом із ЕХ 1 митниця вимагає інвойс, пакувальний лист, транспортні документи, сертифікати тощо.
Для імпортера (наприклад, з України) важливо зберігати копію ЕХ 1 для митного та податкового обліку, якщо контракт передбачає використання цього документа.

Сертифікат походження EUR.1 (часто його називають «Євро 1») – це офіційний митний документ, який підтверджує преференційне походження товару з України для експорту в країни ЄС та деякі інші партнерські країни ЄАВТ тощо.
Євро 1 дозволяє експортеру претендувати на зниження або нульову ставку мита при ввозі товару в країни члени ЄС за Угодою про асоціацію Україна–ЄС. Формально є сертифікатом з перевезення (походження) і використовується як доказ, що товар відповідає правилам визначення преференційного походження.
Видається митними органами ДФС України на кожну партію товару, що експортується з України до ЄС / країн ЄАВТ за міжнародними угодами про вільну торгівлю. Він не обов’язковий, якщо загальна фактурна вартість партії не перевищує 6 000 євро – тоді експортер може самостійно вказати походження в декларації–інвойсі.



Рисунок 5.5. – Сертифікат походження EUR.1
Термін дії сертифікату EUR.1 – 4 місяці з моменту видачі. Видається без оплати у митницях ДФС впродовж, як правило, не більше 8 робочих годин після подачі заяви та необхідних документів.
Для отримання Євро 1 необхідні:
заява експортера або уповноваженого представника (у формі, передбаченій угодами про вільну торгівлю);
документи, що підтверджують походження товару (виробничі/закупівельні документи, технічні описи, відомості про виробничий процес тощо).

Фітосанітарний сертифікат – це офіційний міжнародний документ, який свідчить, що партія рослин, продуктів рослинного походження, ґрунтів, упаковки, засобів перевезення тощо відповідає фітосанітарним вимогам країни імпортера і не містить регульованих шкідливих організмів (шкідників, хвороб, карантинних видів). Він видається уповноваженим фітосанітарним органом країни відправника.
Фітосанітарний сертифікат – це гарантія безпеки рослин при міжнародних поставках: підтверджується, що вантаж не є джерелом поширення шкідливих організмів на території інших країн.
Форма сертифіката встановлена Міжнародною конвенцією з захисту рослин (IPPC); в Україні він видає Державна фітосанітарна служба / державні фітосанітарні інспектори.
Фітосанітарний сертифікат вимагається, як правило, для:
живих рослин, сіянок, посадкового матеріалу;
свіжих овочів, фруктів, ягід, зернових, зерновиробітків, насіння;
деревини, деревообробних відходів, упаковки з дерева (паллети, коробки);
ґрунтів, торфу, рослинної сировини, інших продуктів рослинного походження.


Рисунок 5.6. – Фітосанітарний сертифікат

Країна імпортер може в окремих випадках вимагати або ж відмовлятися від подання сертифіката, виходячи зі своїх фітосанітарних норм.
У міжнародних вантажоперевезеннях фітосанітарний сертифікат потрібен для:
митного оформлення – без фітосанітарного сертифіката митниця може не оформити вантаж рослинного походження або затримати його на карантинній інспекції;
контролю якості та безпеки – перевіряється ризик занесення шкідників/хвороб із чужої території;
документального підтвердження для одержувача та логістичних операторів, що вантаж пройшов фітосанітарний контроль.
У країні експортері фітосанітарний сертифікат видає фітосанітарний службовий орган (наприклад, Державна фітосанітарна інспекція / аграрна служба). Видача здійснюється на основі інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (лабораторних аналізів), проведених не раніше ніж за 14 днів до переміщення вантажу. Сертифікат видається, якщо виконані вимоги країни імпортера щодо карантинних видів і параметрів контролю.
У багатьох країнах, зокрема в Україні, фітосанітарний сертифікат діє 14 днів від дати видачі; після цього він вважається некоректним.
Впроваджена система електронного фітосанітарного сертифіката (ePhyto), яка дозволяє відправляти дані сертифіката в електронному вигляді до митниць країни імпортера, прискорюючи перетин кордону.
Відмінність від інших сертифікатів:
фітосанітарний сертифікат vs ветеринарний – ветеринарний стосується тварин та продуктів тваринного походження, а фітосанітарний – рослинного;
фітосанітарний сертифікат vs інвойс/CMR – він не є комерційним або транспортним документом, а суто фітосанітарним, підтверджує стан здоров’я рослин, а не умови продажу чи перевезення.

Сертифікат якості зерна – це офіційний документ, який підтверджує, що певна партія зерна (пшениця, кукурудза, ячмінь, овес тощо) відповідає встановленим вимогам до якості, передбаченим державними стандартами та умовами контракту. Він видається уповноваженим органом з держконтролю за якістю зерна або акредитованим центром сертифікації.


Рисунок 5.7. – Сертифікат якості зерна

Це документ, що свідчить про відповідність партії зерна стандартам (ГОСТ, ДСТУ, специфікації контракту). Він характеризує основні показники якості: вологість, вміст відходів, натуру, клейковину, забрудненість, наявність шкідників тощо.
Сертифікат якості зерна потрібен:
для експортно-імпортних операцій: згідно українського законодавства, операції з зерном і продуктами його переробки проводяться за наявності сертифікату якості зерна;
в міжнародній торгівлі – покупець (особливо в ЄС та країнах Європи) часто вимагає підтвердження, що зерно відповідає умовам контракту і торговельним специфікаціям;
Внутрішній ринок України допускає реалізацію без сертифікації, але більші покупці (експортери, елеватори, міжнародні трейдери) потребують обов’язкову наявність сертифікату якості.
Орган, що видає сертифікати якості зерна: спеціально уповноважений державний орган (у Україні – територіальні органи з держконтролю за якістю зерна, або центри сертифікації, наприклад, Держцентру сертифікації та експертиз).
Видача сертифікату відбувається за наступною процедурою:
відбір зразків партії зерна представниками органу контроля;
лабораторні випробування на відповідність стандартам;
прийняття рішення про видачу або відмову в сертифікаті.

Сертифікат аналізу зернового вантажу (часто позначається як Certificate of Analysis, CoA) – це лабораторний документ, який містить результати випробувань конкретної партії зерна чи продуктів його переробки і підтверджує їх склад, вміст домішок, показники безпеки та відповідності вимогам виробника, купця або країни імпортера.
Це офіційний запис лабораторних досліджень, який видається незалежною або акредитованою лабораторією після аналізу відібраних зразків зернового вантажу. В Україні технологія подібна: лабораторні випробування зерна проводяться з урахуванням національних стандартів (ДСТУ, ГОСТ) і специфікацій контракту.
CoA потрібен для:
підтвердження відповідності якості: покупець може переконатися, що вантаж відповідає умовам контракту (вологість, вміст клейковини, забрудненість, відсутність шкідників/токсинів тощо);
безпеки вантажу: CoA може включати аналіз на пестициди, мікотоксини, важкі метали, мікробіологічні показники – це важливо для харчових і кормових партій.
брокерів, митниць та банків: в експортних операціях сертифікат аналізу часто входить до супровідного пакету разом із інвойсом, CMR, сертифікатом якості зерна, фітосанітарним сертифікатом.


Рисунок 5.8 – Сертифікат аналізу

У типовому сертифікаті аналізу для зернового вантажу містяться такі дані:
дані про партію (вид зерна, сорт, врожайний рік, об’єм, номер зерносховища / судна / ТЗ);
термін і місце відбору зразків, дата аналізу;
показники якості: вологість, натура, вміст відходів, розмір частинок, забруднення;
хімічні та технологічні параметри: вміст білка, клейковини, вуглеводів, солі тощо;
показники безпеки: пестициди, мікотоксини (Aflatoxins, DON, ZEN тощо), важкі метали, мікробіологічні відхилення;
відповідність вказаним нормам (стандарти, технічні умови, специфікація контракту);
підписи/штампи лабораторії, номер акредитації, контактні дані.
Відмінність від інших документів:
сертифікат аналізу (CoA) – чисто лабораторний документ, що відображає результати випробувань конкретної партії.
сертифікат якості зерна – офіційний державний документ, який підтверджує відповідність зерна до загальних вимог стандарту/закону (часто видається державним органом, а не лабораторією).
фітосанітарний сертифікат – стосується фітосанітарного стану рослин, а не хімічного складу зерна.



РОЗДІЛ 6 Правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом

Перевезення будь-яких вантажів здійснюється з дотриманням певних норм, вимог та правил, які необхідні для забезпечення безпеки та якості вантажу.
Так, перевезення зернових вантажів потребує виконання певних правил, які регламентуються Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом», від 14.10.1997, № 363 (зі змінами та доповненнями № 1676 від 03.12. 2025), пункт 19.1.
Перевезення зерна здійснюється в тарі або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами.
Зерно у тарі не допускаються до перевезення, якщо:
вологість більше 15%;
воно знаходяться у стані самозігрівання;
заражене шкідниками, що водяться у коморі;
недегазоване, якщо була здійснена газова дезінсекція перед навантаженням;
воно має сліди підмочування;
відсутнє належне маркування на мішках;
тара нестандартна або пошкоджена;
відсутні належні документи.
Кількість прийнятого та зданого зернового вантажу обраховується відповідно до кількості місць і стандартній масі мішка – згідно з даними, зазначеними вантажовідправником у товарно-транспортній накладній, або шляхом зважування.
Для тарного перевезення зернових вантажів повинні використовуватися цупкі, сухі, не прілі мішки, які не заражені шкідниками та не мають сторонніх запахів.
Під час виконання вантажних операцій забороняється кидати та тягнути мішки, застосовувати гаки та відбирати проби способами, які можуть спричинити пошкодження мішків. Мішки з зерновими вантажами необхідно навантажувати та розвантажувати з використанням рослинних стропів, вантажних сіток з рослинного троса та вантажних площадок (піддонів).
Особливості організації робіт з перевезення зерна від комбайнів на токи сільгоспвиробників визначається за погодженням сторін.
Підготовка рухомого складу для перевезення зерна насипом, здійснюється Перевізником або Замовником, згідно з Договором, включає в себе ущільнення місць з’єднання підлоги та бортів кузова, та нарощування бортів кузова до висоти 1,0-1,1 м.
Замовник повинен надати запони для обладнання рухомого складу, який задіяний для перевезення зерна від сільгоспвиробника на приймальні пункти. Перевізник повинен забезпечити кріплення запон до кузова рухомого складу до початку перевезення.
Перевізник приймає та здає зерно за його масою. На кожному рейсі для визначення маси зерна на приймальних пунктах та у сільгоспвиробника виконується зважування рухомого складу з вантажем та без вантажу.
Якщо зерно перевозиться з ланів на токи сільгоспвиробників, зважування рухомого складу з вантажем і без вантажу виконується на токах.
Якщо виконується механізоване вивантаження зерна на приймальних пунктах перекидачами водій повинен встановити автомобіль на перекидач, загальмувати його та вийти з кабіни.




РОЗДІЛ 7 ЗАВАНТАЖЕННЯ І МАРКУВАННЯ КОНТЕЙНЕРА

7.1 Завантаження контейнера


Рисунок 7.1 – Зовнішній вигляд 40-футового контейнера Open Top

Таблиця 7.1 – Розміри 40-футового контейнера Open Top
Розміри	Довжина	Ширина	Висота
Зовнішні	40′ = 12192 mm	8′ = 2438 mm	8′ 6″ = 2591 mm
Внутрішні	39′ 5.2″ = 12021 mm	7′ 8.4″ = 2350 mm	7′ 7.7″ = 2330 mm
Двері	–	7′ 8″ = 2338 mm	7′ 3.8″ = 2234 mm


Таблиця 7.2 – Вантажні характеристики 40-футового контейнера Open Top
Показник	Вага
Максимальне Брутто	79370 lbs = 36000 kg
Тара	9760 lbs = 4430 kg
Максимальне завантаження	69600 lbs = 31570 kg
Вантажомісткість (об’єм)	2355 cu.ft. = 66.7 cub.m




7.2 Маркування контейнера (згідно ISO 6346-1996)

Далі потрібно нанести та правильно розмістити маркувальний код на контейнер та визначити і вказати місце, роль контрольної цифри. Контрольна цифра наводиться в рамці. Після цього позначити та вказати порядок розміщення маркування на контейнері.
Стандартна система маркування контейнерів ІSO та загальна схема маркувального коду наведена на рисунку 7.2.

Рисунок 7.2 – Загальна схема маркувального коду

BIC – код власника контейнера і серійний (реєстраційний) код обираємо згідно із завданням кваліфікаційної роботи [13].
Ознака коду контейнера:
U – для всіх вантажних контейнерів;
J – для знімного обладнання, яке відноситься до вантажних контейнерів;
Z – для трейлерів та шасі.
Вибираєм із завданням тип універсального контейнера. Основні характеристики універсальних контейнерів за міжнародними стандартами.
Розраховуємо контрольне число для заданого контейнера.
Цифрові еквіваленти літерних значень наведені в Додатку А, таблиця А.2.
Основні характеристики універсальних контейнерів за міжнародними стандартами наведені в Додатку А, таблиця А.1.
Визначити код країни – Додаток Б.
Визначити код розміру контейнера – Додаток В, таблиці В.1 та В.2.
Визначити код типу контейнера – Додаток Г [1].
Етапи розрахунку контрольного числа наведені в таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 – Етапи розрахунку контрольного числа
Код власника	Серійний номер
K	V	M	U	0	3	0	1	9	0
І. Еквівалентне значення
21	26	24	32	0	3	0	1	9	0
ІІ. Ваговий коефіцієнт
1	2	4	8	16	32	64	128	256	512
ІІІ. Результат множення стовбців І і ІІ
21	52	96	256	0	96	0	128	2304	0


Контрольне число розраховують наступним чином. Після заповнення таблиці сумують результати в рядку ІІІ. Отримують число 2953. Потім число суми необхідно розділити на модуль 11. В результаті ділення отримаємо число 268,45. Якщо 268,45 помножимо на 11, то отримаємо число 2952,95. Знайдемо різницю між числами 2953 та 2932,93. Отже, залишок від ділення рівне 5. Далі, використовуючи Додаток Д в таблиці Д.3 знаходимо значення контрольного числа рівне 5. Контрольне число вставляється в рамку та кріпиться на контейнері.

Сума результатів в рядку
ІІІ = 21 + 52 + 96 + 256 + 0 + 96 + 0 + 128 + 2304 + 0 = 2953


Сума, поділена на 11 (одинадцять):





Рисунок 7.3 – Схема маркувального коду згідно завдання

Отже, залишок від ділення дорівнює 5, що і свідчить в даному випадку, що контрольне число дорівнює також 5.

Таким чином зроблено маркування контейнера. Маркування є важливим етапом транспортного процесу через те, що від правильності нанесення, розміщення маркування, точності і правильності цифрових і буквених даних залежить швидке і раціональне його виконання. Маркування контейнера здійснюється згідно ISO 6346-1996.




РОЗДІЛ 8 РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОДОБОВОГО ПРОБІГУ АВТОМОБІЛЯ ЗА МАРШРУТОМ МІЖНАРОДНОГО ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Для розрахунку середньодобового пробігу за маршрутом використовуємо формулу (8.1) [1]:

						(8.1)

де L – відстань між початковим (відправлення) та кінцевим (призначення) пунктами, км (визначається по карті автомобільних доріг згідно обраного маршруту);
Т – тривалість виконання оборотного рейсу.

Тривалість виконання рейсу визначаємо за формулою (8.2):

				(8.2)

де  – середнє значення нульового пробігу, км (при розрахунку рейсу в одному напрямку коефіцієнт «2» не враховувати).

Для розрахунку тривалості виконання оборотного рейсу необхідно визначити наступні показники:
середнє значення нульового пробігу;
середнє значення порожнього пробігу.

Середнє значення нульового пробігу визначаємо за формулою (8.3):

= 0,46, км						(8.3)

де  – площа країни прямого відправлення, тис. км2 (дані по країнах беруться із статистичних довідників; для України  = 603,628 тис. км2);
– середнє значення порожнього пробігу, км; (по країні зворотного відправлення);

= 0,46 км

Середнє значення порожнього пробігу визначаємо за формулою (8.4):

= 1,43, км					(8.4)

де  – площа країни зворотного відправлення, тис. км2 (дані по країнах беруться із статистичних довідників; для Болгарії  = 110,994 тис. км2);
 – середня експлуатаційна швидкість (приймаємо 45 км/год);
 – автомобіле-дні простою під навантажувально-розвантажувальними роботами та при оформленні товарно-транспортних документів (приймаємо 2 доби).

= 1,43 км

Обрахувавши середнє значення нульового пробігу та середнє значення порожнього пробігу можна визначити тривалість виконання оборотного рейсу (Т):



Тепер можемо розрахувати середньодобовий пробіг за маршрутом:



Середньодобовий пробіг за маршрутом становить 440,04 км/добу.



РОЗДІЛ 9 ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ

1. Обчислимо складові фонду заробітної плати ФЗП:
а) відрахування на соціальні заходи

					(9.1)

де  – мінімальний оклад (8647,00 грн = 169,55 €);
1 € = 51,00 грн.
 – норматив відрахувань на соціальні заходи, % ().



б) витрати на відрядження – згідно з діючими нормами:

Таблиця 9.1 – Граничні норми добових витрат у 2026 році.
Витрати	У межах України	За кордон
Витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати)	Розмір	Сума	Розмір
	0,1 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день	864,70 грн.	80 євро (за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України)


Розрахунок витрат на відрядження по ділянках маршруту міжнародного перевезення (Україна, іноземні держави) наведено у табл.9.2.

Таблиця 9.2 – Розрахунок витрат на відрядження
Ділянка маршруту	Час, доби	Норми відшкодування, 	Відшкодування, 
Україна	0,85	16,95	14,41
Іноземні держави	4,17	80	333,6
Разом	5,02	96,95	348,01


Середня швидкість руху транспортного засобу становить 440,04 км./добу, відстані, яку потрібно пройти по Україні в прямому і в зворотному напрямку складає 376 км., тоді час пересування Україною визначається:

376 / 440,04 = 0,85 доби

Час пересування іноземними державами розраховується:

1839 / 440,04 = 4,17 доби

Сумарні витрати на відрядження розраховуємо, враховуючи час руху в прямому та зворотному напрямках та час на розвантаження-завантаження в пункті призначення. Остаточно розмір заробітної плати визначаємо шляхом підсумовування складових:





2. Визначимо витрати на автомобільне пальне 



де  – лінійна норма витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км.

Визначаємо лінійну норму витрати пального на пробіг автопоїзда, л/100 км:


де  – базова лінійна норма витрати пального на 100 км пробігу, л/100 км.
 – додаткова питома норма витрати пального на 100 ткм, л/1000 ткм (1,3 л/100 ткм для дизельних автомобілів та 2,0 л/100 ткм – для карбюраторних автомобілів); 
 – споряджена маса причепа (напівпричепа), т; визначається за технічними характеристиками рухомого складу 
L – довжина ділянки маршруту, км; 
W – транспортна робота.



Визначаємо транспортну роботу за формулою:

W  q , ткм					(9.5)

де q – вантажопідйомність транспортного засобу, т;
γ – коефіцієнт статичного використання автомобіля; визначається за класом вантажу;
 – пробіг автомобіля з вантажем, км;
К∑ – сумарний коригуючий коефіцієнт, що враховує дорожні, кліматичні, інші експлуатаційні фактори; наводиться у формі відсотка підвищення або зниження базового значення норми витрати пального. Для умов руху по автомагістралі приймаємо значення виразу (1± К∑ ) рівним 0,55 для руху дорогами Західної Європи та рівним 0,7 для руху дорогами України;
 – ціна 1л пального на даній ділянці маршруту, €;

W  20 * 0,9 * ткм

Отже, вираз для визначення витрат на автомобільне пальне має вид:





Таблиця 9.3 – Розрахунок витрат на пальне (по країнах)
Країна	Відстань, км	Вага вантажу,	т	Транс-портна. робота, ткм	Витр. на пробіг, л	Додатк. витр., л	Всього витр., л	Ціна 1л, €/л	Сумарні витрати, €
	L	Q	W=LQ			��	Цл	��*Цл
Україна	188	16000	3008,0	60,16	39,10	99,26	1,44	142,93
Молдова	278	16000	4448,0	88,96	57,82	146,78	1,44	211,36
Румунія	317	16000	5072,0	101,44	65,94	167,38	1,67	279,52
Болгарія	323	16000	5952,0	103,36	77,38	180,74	1,47	265,69
Болгарія	323	16000	5952,0	103,36	77,38	180,74	1,47	265,69
Румунія	317	16000	5072,0	101,44	65,94	167,38	1,67	279,52
Молдова	281	16000	4496,0	89,92	58,45	148,37	1,44	213,65
Україна	188	16000	3008,0	60,16	39,11	99,26	1,44	142,93
Загальні витрати на пальне:	1801,29


3. Визначаємо витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали у відсотках від витрат на паливо; приймаємо = 10 – 16 %





4. Витрати на сервісне технічне обслуговування автомобілів європейського виробництва визначаються на основі розцінок спеціалізованих станцій. Загалом вартість річного сервісного обслуговування складає 1000÷1500 в залежності від марки автомобіля. Витрати на 1 рейс розраховуємо за допомогою пропорції, враховуючи тривалість виконання рейсу. Складає 20,63 € за один рейс.

5. Витрати на автомобільні шини визначаємо як:



де L – загальний пробіг, км;
 – норматив відрахувань на відновлення шин, визначається у відсотках від балансової вартості шин і складає 1% (для автомобілів західноєвропейського виробництва);
 – ціна одного комплекту шин (350 €/1 шт.);
 – кількість шин, встановлених на одиниці рухомого складу.



Витрати на 1 рейс розраховуємо, виходячи з необхідності відновлення певної кількості шин.
6. Витрати , пов’язані з оформленням та виконанням оборотного рейсу, визначаються за даними АсМАП і включають наступні статті:
шенгенська віза (150 €);
карнет TIR (документ T, SAD) (55 €);
транспортне страхування (ОСЦПВ, ЗК, медичне, від нещасних випадків, КАСКО, за правилами Інкотермс тощо) (120 €);
дорожній збір (по країнах) (80 €);
екологічний збір (по країнах, залежно від екологічного стандарту) (30 €);
митні збори за оформлення (0,2% від митної вартості вантажу) (65 €);
витрати на платні автомагістралі (по країнах) (60 €);
платна стоянка (по країнах) (100 €);
непередбачені витрати (50 €).
Всього  = 710 €

7. Загальногосподарські витрати визначаємо у відсотках від прямих витрат; приймаємо :





8. Загальні витрати на виконання оборотного рейсу визначаємо шляхом додавання п.п.1-7, та вносимо їх до таблиці 9.4:


Таблиця 9.4 Загальні витрати
№	Статті витрат	Величина витрат, 
		Одиночна їзда	Турна їзда
1	Фонд заробітної плати водіїв ФЗП	551,47	1102,94
2	Витрати на автомобільне паливо 	1801,29	1801,29
3	Витрати на мастильні матеріали	234,17	234,17
4	Витрати на сервісне обслуговування 	20,63	20,63
5	Витрати на шини 	222,67	222,67
6	Витрати на оформлення перевезення СМП	710	910
7	Загальногосподарські витрати 	531,03	531,03
8	Непередбачені витрати 	100	200
Загальні витрати С	4171,26	5022,73


9. Собівартість перевезення визначаємо для вибору методу організації роботи водіїв (одиночна їзда, турна їзда): 

а) собівартість 1 км пробігу, €/км



Прямий напрям:





Зворотній напрям:





б) собівартість 1 ткм пробігу, €/км



де q – вантажопідйомність автомобіля (20);
 – статичний коефіцієнт (0,7);
 – коефіцієнт використання пробігу (1).
Прямий напрям:





Зворотній напрям:





в) розрахунковий тариф на 1 км, €/км



де  – норма прибутку, % (25…35%)

Прямий напрям:





Зворотній напрям:





Одержані величини розрахункового тарифу можна також порівняти з поточним значенням ринкових тарифів на заданих маршрутах; вважається, що розрахунковий тариф конкурентоспроможний, якщо < [6, 7]. 
Результати розрахунків зводимо до порівняльної таблиці 9.5.



Таблиця 9.5 – Показники виконання міжнародного перевезення вантажу
Показник	їзда, напрям	L,	Км	C,	тис.€	T,	Годин		€/км		€/ткм		€/км
Одиночна	Прямий	1103	4171,26	66,07	1,89	0,14	2,46
	Зворотній	1106	5022,73	70,73	2,28	0,16	2,96
Турна	Прямий	1103	4171,26	43,17	1,89	0,14	2,64
	Зворотній	1106	5022,73	64,83	2,27	0,16	2,95




ВИСНОВКИ

В першому розділі прокладено прямий маршрут «Миколаїв – Софія» який склав 1103 км. і зворотній «Софія ‒ Миколаїв» довжиною 1106 км. Маршрут проходив через такі країни як: Україна, Молдова, Румунія, Болгарія в обидві сторони. Описано автомагістралі по яким здійснювався маршрут.
В другому розділі визначено загальну протяжність обраного маршруту.
В третьому розділі для здійснення перевезення вантажу було обрано тягач FORD CARGO 1846T, напівпричіп зерновоз BODEX та вантаж, яким перевозиться. В прямому напрямку це – зерно, а зворотному – садову техніку та обладнання.
В четвертому розділі розглянуто умови перевезення по країнах та характеристика міжнародного автомобільного пропускного пункту.
В п’ятому розділі виконано огляд документів, необхідних для виконання міжнародного перевезення вантажів.
В шостому розділі наведено правила перевезення зернового вантажу автомобільним транспортом, які регламентуються Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом», від 14.10.1997, № 363 (зі змінами та доповненнями № 1676 від 03.12. 2025), пункт 19.1.
В сьомому розділі виконано маркування контейнера згідно ISO 6346-1996 та його розшифрування.
В восьмому розділі розраховано середньодобовий пробіг автомобіля за маршрутом міжнародного перевезення, визначив тривалість рейсу яка склала 5,02 доби, середньо добовий пробіг ‒ 440,04 км/доба. Середнє значення нульового пробігу ‒ 357,39 км. Порожній пробіг склав ‒ 336,88 км.
У останньому розділі визначено загальні витрати на перевезення. Це витрати на: заробітну плату ФЗП ‒ 551,47 €; загальногосподарські витрати ‒ 531,03 €; витрати на автомобільне паливо ‒ 1801,29 €; витрати на мастильні та інші експлуатаційні матеріали ‒ 234,17€ та інші витрати.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

Методичні рекомендації до виконання кваліфікаційної роботи бакалавра для студентів спеціальності 275 «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» всіх форм навчання / Л.А. ТАрандушка, І.А. Шльончак, – Черкаси: РВВ ЧДТУ. – 2020. – 49 с.
Кунда Н. Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень: [навч. посібн. для студ.напряму «Транспортні технології»] / Н. Т. Кунда. – К. : ВД «Слово», 2010. – 464 с.
3.	Кунда Н. Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних перевезень: [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом «Транспортні технології» ] / Н. Т. Кунда, Н. М. Дащенко. – К. : НТУ, 2010. – 141 с.
4.	Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному сполученні / Л. М. Костюченко, М. Р. Наапетян. ‒ К. : ВД «Слово», 2007. – 656 с. 
5.	Дмитриченко М .Ф. Транспортні технології в системах логістики: [підручник] / М. Ф. Дмитриченко, П. Р. Левковець, А. М. Ткаченко та ін. – Київ : Інформавтодор, 2007. – 676 с.
6. 	Дмитриченко М. Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем. [навч.посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л. Ю. Яцківський, С. В. Ширяєва та ін. – К. : ВД «Слово», 2009. –336 с.
7. 	Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363/
8.	Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті (зі змінами, внесеними наказом Мінінфраструктури України від 24.01.2012 №36).
9. 	Генератор QR-кодів [Електронний посібник]. – Режим доступу: https://me-qr.com/uk
10. 	Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень, рухомийсклад)/ Є. К. Вільковський,І. І. Кельман,О. О. Бакуліч.‒2-евид.,переробленеідоповнене.‒ Львів :«Інтелект-Захід»,2007, ‒ 497с.
Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила  перевезень, рухомий склад) /Вільковський Є.К., Кельман І.І., Бакуліч О.О. - 2-е вид., перероблене і доповнене. -Львів: "Інтелект-Захід", 2007. – 497 с.
Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «Державтотранс НДІ-проект», 2007. – 64с.
Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні / В.П. Пунь. – К.: ДП «Державтотранс НДІ-проект», 2008. – 80с.
Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті [Електронний посібник]. – Режим доступу: http://www.buhoblik.org.ua/uchet/uchet-tovarov-i-materialov/961-p-1-norm-43.html..
Навчальні матеріали онлайн. Транспортні документи [Електроннийпосібник]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/15410104/ ekonomika/transportni_dokumenti
















ДОДАТОК А
Основні характеристики універсальних великотоннажних контейнерів за міжнародним стандартом ІSО668:1995



Таблиця А.1 – Основні характеристики універсальних великотоннажних контейнерів за міжнародним стандартом ІSО668:1995
	№ п/п		Типорозмір		Довжина в футах			Маса, т	Розміри, мм	Внутрішній об’єм,м3
				габаритні	внутрішні	дверного	прорізу	між центра-	ми отворів у кут. фітінгах	
				Брутто		Тара		Довжина,L		Ширина, B		Висота,H		Довжина, l		Ширина,	b		Висота,h		Ширина, S		Висота,P		Ширина, S		Висота,P	
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1	1А	40	30.48	3,05	12192	2438	2438	11998	2330	2197	2286	2134	11985	2259	61.3
2	1АА	40	30.48	3,05	12192	2438	2591	11998	2330	2350	2286	2261	11985	2259	65.6
3	1АХ	40	30.48		12192	2438	<2438	-	-	-	2286	-	11985	2259	-
4	1B	30	25.4	2.9	9125	2438	2438	8931	2330	2197	2286	2134	8918	2259	-
5	1ВВ	30	25.4	2.9	9125	2438	2591	8931	2330	2350	2286	2261	8918	2259	48.9
6	1ВХ	30	25.4		9125	2438	<2438	-	-	-	2286	-	8918	2259	-
7	1С	20	20.32	2.1	6058	2438	2438	5867	2330	2197	2286	2134	5853	2259	30.0
8	1СС	20	20.32	2.1	6058	2438	2591	5867	2330	2350	2286	2261	5853	2259	32.1
9	1СХ	20	20.32		6058	2438	<2438	-	-	-	2286	-	5853	2259	-
10	1D	10	10,16	1.3	2991	2438	2438	2802	2330	2197	2286	2134	2787	2259	14.3
11	1DX	10	10.16		2991	2438	<2438	-	-	-	2286	-	2787	2259	-


Таблиця А.2–Цифрові еквіваленти літерних значень
Буква	Цифровий	еквівалент	Буква	Цифровий	еквівалент	Буква	Цифровий	еквівалент	Буква	Цифровий	еквівалент
A	10	H	18	O	26	V	34
B	12	I	19	P	27	W	35
C	13	J	20	Q	28	X	36
D	14	K	21	R	29	Y	37
E	15	L	23	S	30	Z	38
F	16	M	24	T	31		
G	17	N	25	U	32		


Таблиця А.3 – Варіанти значень контрольного числа
Залишок	10	9	8	7	6	5	4	3	2	1	0
Контрольне число	0	9	8	7	6	5	4	3	2	1	0

















ДОДАТОК Б
Коди сучасних країн та їх назви



Коди сучасних країн та їх назви

N	з/п	Назва країни(коротка)	Назва країни (коротка,	Англійською мовою)	Код
			Код Альфа-2	Код Альфа-3	Цифро- вий
1	АФГАНІСТАН	AFGHANISTAN	AF	AFG	004
2	АВСТРАЛІЯ	AUSTRALIA	AU	AUS	036
3	АВСТРІЯ	AUSTRIA	AT	AUT	040
4	АЗЕРБАЙДЖАН	AZERBAIJAN	AZ	AZE	031
5	АЛБАНІЯ	ALBANIA	AL	ALB	008
6	АЛЖИР	ALGERIA	DZ	DZA	012
7	АМЕРИКАНСЬКЕСАМОА	AMERICANSAMOA	AS	ASM	016
8	АНГІЛЬЯ	ANGUILLA	AI	AIA	660
9	АНГОЛА	ANGOLA	AO	AGO	024
10	АНДОРРА	ANDORRA	AD	AND	020
11	АНТАРКТИДА	ANTARCTICA	AQ	ATA	010
12	АНТИГУА ІБАРБУДА	ANTIGUA AND BARBUDA	AG	ATG	028
13	АРГЕНТИНА	ARGENTINA	AR	ARG	032
14	АРУБА	ARUBA	AW	ABW	533
15	БАГАМИ	BAHAMAS	BS	BHS	044
16	БАНГЛАДЕШ	BANGLADESH	BD	BGD	050
17	БАРБАДОС	BARBADOS	BB	BRB	052
18	БАХРЕЙН	BAHRAIN	BH	BHR	048
19	БЕЛІЗ	BELIZE	BZ	BLZ	084
20	БЕЛЬГІЯ	BELGIUM	BE	BEL	056
21	БЕНІН	BENIN	BJ	BEN	204
22	БЕРМУДИ	BERMUDA	BM	BMU	060
23	БІЛОРУСЬ	BELARUS	BY	BLR	112
24	БОЛГАРІЯ	BULGARIA	BG	BGR	100
25	БОЛІВІЯ	BOLIVIA	BO	BOL	068
26	БОСНІЯІГЕРЦЕГОВИНА	BOSNIAANDHERZEGOVINA	BA	BIH	070
27	БОТСВАНА	BOTSWANA	BW	BWA	072
28	БРАЗИЛІЯ	BRAZIL	BR	BRA	076
29	БРИТАНСЬКАТЕРИТОРІЯ В ІНДІЙСЬКОМУ ОКЕАНІ	BRITISHINDIANOCEAN	TERRITORY	IO	IOT	086
30	БРУНЕЙ-ДАРУССАЛАМ	BRUNEIDARUSSALAM	BN	BRN	096
31	БУРКІНА-ФАСО	BURKINA FASO	BF	BFA	854
32	БУРУНДІ	BURUNDI	BI	BDI	108
33	БУТАН	BHUTAN	BT	BTN	064
34	ВАНУАТУ	VANUATU	VU	VUT	548
35	ВЕНЕСУЕЛА	VENEZUELA	VE	VEN	862
36	В'ЄТНАМ	VIETNAM	VN	VNM	704
37	ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ, БРИТАНСЬКІ	VIRGINISLANDS, BRITISH	VG	VGB	092
38	ВІРГІНСЬКІ ОСТРОВИ,США	VIRGINISLANDS,U.S.	VI	VIR	850
39	ВІРМЕНІЯ	ARMENIA	AM	ARM	051
40	ГАБОН	GABON	GA	GAB	266
41	ГАЗА СЕКТОР(Палест.)	GAZASECTOR (PALESTINE)	GS	GZS	274
42	ГАЇТІ	HAITI	HT	HTI	332
43	ГАЙАНА	GUYANA	GY	GUY	328
44	ГАМБІЯ	GAMBIA	GM	GMB	270
45	ГАНА	GHANA	GH	GHA	288
46	ГВАДЕЛУПА	GUADELOUPE	GP	GLP	312
47	ГВАТЕМАЛА	GUATEMALA	GT	GTM	320
48	ГВІНЕЯ	GUINEA	GH	GIN	324
49	ГВІНЕЯ-БІСАУ	GUINEA-BISSAU	GW	GNB	624
50	ГІБРАЛТАР	GIBRALTAR	GI	GIB	292
51	ГОНДУРАС	HONDURAS	HN	HND	340
52	ГОНКОНГ	HONGKONG	HK	HKG	344
53	ГРЕНАДА	GRENADA	GD	GRD	308
54	ГРЕНЛАНДІЯ	GREENLAND	GL	GRL	304
55	ГРЕЦІЯ	GREECE	GR	GRC	300
56	ГРУЗІЯ	GEORGIA	GE	GEO	268
57	ГУАМ	GUAM	GU	GUM	316
58	ДАНІЯ	DENMARK	DK	DNK	208
59	ДЕМОКРАТИЧНА	РЕСПУБЛІКАКОНГО	CONGO, THE DEMOCRATIC	REPUBLIC OF THE	CD	COD	180
60	ДЖІБУТІ	DJIBOUTI	DJ	DJI	262
61	ДЖОНСТОН ОСТР.	JOHNSTON ISLAND	JT	JTN	396
62	ДОМІНІКА	DOMINICA	DM	DMA	212
63	ДОМІНІКАНСЬКА	РЕСПУБЛІКА	DOMINICANREPUBLIC	DO	DOM	214
64	ЕКВАДОР	ECUADOR	EC	ECU	218
65	ЕКВАТОРІАЛЬНА ГВІНЕЯ	EQUATORIAL GUINEA	GQ	GNQ	226
66	ЕРІТРЕЯ	ERITREA	ER	ERI	232
67	ЕСТОНІЯ	ESTONIA	EE	EST	233
68	ЕФІОПІЯ	ETHIOPIA	ET	ETH	231
69	ЄГИПЕТ	EGYPT	EG	EGY	818
70	ЄМЕН	YEMEN	YE	YEM	887
71	ЗАМБІЯ	ZAMBIA	ZM	ZMB	894
72	ЗАХІДНАСАХАРА	WESTERNSAHARA	EH	ESH	732
73	ЗІМБАБВЕ	ZIMBABWE	ZW	ZWE	716
74	ІЗРАЇЛЬ	ISRAEL	IL	ISR	376
75	ІНДІЯ	INDIA	IN	IND	356
76	ІНДОНЕЗІЯ	INDONESIA	ID	IDN	360
77	ІРАК	IRAQ	IQ	IRQ	368
78	ІРАН, ІСЛАМСЬКА	РЕСПУБЛІКА	IRAN,ISLAMIC REPUBLICOF	IR	IRN	364
79	ІРЛАНДІЯ	IRELAND	IE	IRL	372
80	ІСЛАНДІЯ	ICELAND	IS	ISL	352
81	ІСПАНІЯ	SPAIN	ES	ESP	724
82	ІТАЛІЯ	ITALY	IT	ITA	380
83	ЙОРДАНІЯ	JORDAN	JO	JOR	400
84	КАБО-ВЕРДЕ	CAPE VERDE	CV	CPV	132
85	КАЗАХСТАН	KAZAKSTAN	KZ	KAZ	398
86	КАМБОДЖА	CAMBODIA	KN	KHM	116
87	КАМЕРУН	CAMEROON	CM	CMR	120
88	КАНАДА	CANADA	CA	CAN	124
89	КАТАР	QATAR	QA	QAT	634
90	КЕНІЯ	KENYA	KE	KEN	404
91	КИРГИЗСТАН	KYRGYZSTAN	KG	KGZ	417
92	КИТАЙ	CHINA	CN	CHN	156
93	КІПР	CYPRUS	CY	CYP	196
94	КІРІБАТІ	KIRIBATI	KI	KIR	296
95	КОКОСОВІ (КІЛІНГ)ОСТРОВИ	COCOS (KEELING) ISLANDS	CC	CCK	166
96	КОЛУМБІЯ	COLOMBIA	CO	COL	170
97	КОМОРИ	COMOROS	KM	COM	174
98	КОНГО	CONGO	CG	COG	178
99	КОРЕЙСЬКА НАРОДНО-	ДЕМОКРАТИЧНАРЕСПУБЛІКА	KOREA,DEMOCRATIC	PEOPLE'S REPUBLIC	KP	PRK	408
100	КОРЕЯ,РЕСПУБЛІКА	KOREA,REPUBLICOF	KR	KOR	410
101	КОСТА-РІКА	COSTA RICA	CR	CRI	188
102	КОТ-Д'ІВУАР	COTED'IVOIRE	CI	CIV	384
103	КУБА	CUBA	CU	CUB	192
104	КУВЕЙТ	KUWAIT	KW	KWT	414
105	ЛАОСЬКА НАРОДНО-	ДЕМОКРАТИЧНАРЕСПУБЛІКА	LAO PEOPLE'S DEMOCRATIC	REPUBLIC	LA	LAO	418
106	ЛАТВІЯ	LATVIA	LV	LVA	428
107	ЛЕСОТО	LESOTHO	LS	LSO	426
108	ЛИТВА	LITHUANIA	LT	LTU	440
109	ЛІБЕРІЯ	LIBERIA	LR	LBR	430
110	ЛІВАН	LEBANON	LB	LBN	422
111	ЛІВІЙСЬКААРАБСЬКА	ДЖАМАХІРІЯ	LIBYANARABJAMAHIRIYA	LY	LBY	434
112	ЛІХТЕНШТЕЙН	LIECHTENSTEIN	LI	LIE	438
113	ЛЮКСЕМБУРГ	LUXEMBOURG	LU	LUX	442
114	МАВРИКІЙ	MAURITIUS	MU	MUS	480
115	МАВРИТАНІЯ	MAURITANIA	MR	MRT	478
116	МАДАГАСКАР	MADAGASCAR	MG	MDG	450
117	МАЙОТТА	MAYOTTE	YT	MYT	175
118	МАКАО	MACAU	MO	MAC	446
119	МАКЕДОНІЯ, КОЛИШНЯ	ЮГОСЛАВСЬКАРЕСПУБЛІКА	MACEDONIA, THE FORMER	YUGOSLAVREPUBLIC OF	MK	MKD	807
120	МАЛАВІ	MALAWI	MW	MWI	454
121	МАЛАЙЗІЯ	MALAYSIA	MY	MYS	458
122	МАЛІ	MALI	ML	MLI	466
123	МАЛІВІДДАЛЕНІ ОСТРОВИ	СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ	UNITED STATES MINOR	OUTLYING ISLANDS	UM	UMI	581
124	МАЛЬДІВИ	MALDIVES	MV	MDV	462
125	МАЛЬТА	MALTA	MT	MLT	470
126	МАРОККО	MOROCCO	MA	MAR	504
127	МАРТІНІКА	MARTINIQUE	MQ	MTQ	474
128	МАРШАЛЛОВІОСТРОВИ	MARSHALL ISLANDS	MH	MHL	584
129	МЕКСИКА	MEXICO	MX	MEX	484
130	МІДУЕЙСЬКІОСТРОВИ	MIDWAYISLES	MI	MID	488
131	МІКРОНЕЗІЯ, ФЕДЕРАТИВНІ	ШТАТИ	MICRONESIA,FEDERATED	STATESOF	FM	FSM	583
132	МОЗАМБІК	MOZAMBIQUE	MZ	MOZ	508
133	МОЛДОВА	MOLDOVA, REPUBLIC OF	MD	MDA	498
134	МОНАКО	MONACO	MC	MCO	492
135	МОНГОЛІЯ	MONGOLIA	MN	MNG	496
136	МОНТСЕРРАТ	MONTSERRAT	MS	MSR	500
137	М'ЯНМА	MYANMAR	MM	MMR	104
138	НАМІБІЯ	NAMIBIA	NA	NAM	516
139	НАУРУ	NAURU	NR	NRU	520
140	НЕПАЛ	NEPAL	NP	NPL	524
141	НІГЕР	NIGER	NE	NER	562
142	НІГЕРІЯ	NIGERIA	NG	NGA	566
143	НІДЕРЛАНДИ	NETHERLANDS	NL	NLD	528
144	НІДЕРЛАНДСЬКІАНТИЛЬСЬКІ	ОСТРОВИ	NETHERLANDSANTILLES	AN	ANT	530
145	НІКАРАГУА	NICARAGUA	NI	NIC	558
146	НІМЕЧЧИНА	GERMANY	DE	DEU	276
147	НІУЕ	NIUE	NU	NIU	570
148	НОВАЗЕЛАНДІЯ	NEW ZEALAND	NZ	NZL	554
149	НОВАКАЛЕДОНІЯ	NEW CALEDONIA	NC	NCL	540
150	НОРВЕГІЯ	NORWAY	NO	NOR	578
151	НОРМАНДСЬКІОСТРОВИ	CHANNELISLAND	CE	CNI	830
152	ОБ'ЄДНАНАРЕСПУБЛІКА	ТАНЗАНІЯ	TANZANIA,UNITED REPUBLIC	OF	TZ	TZA	834
153	ОБ'ЄДНАНІАРАБСЬКІ	ЕМІРАТИ	UNITEDARABEMIRATES	AE	ARE	784
154	ОМАН	OMAN	OM	OMN	512
155	ОСТРІВ БУВЕ	BOUVET ISLAND	BV	BVT	074
156	ОСТРІВ МЕН	ISLEOF MAN	IY	IMY	833
157	ОСТРІВ НОРФОЛК	NORFOLKISLAND	NF	NFK	574
158	ОСТРІВ РІЗДВА	CHRISTMASISLAND	CX	CXR	162
159	ОСТРІВ СВЯТОЇ ЄЛЕНИ	SAINTHELENA	SH	SHN	654
160	ОСТРІВ УЕЙК	UEYKISLAND	UI	UCI	872
161	ОСТРІВ ХЕРДІОСТРОВИ	МАКДОНАЛЬД	HEARDISLAND AND	MCDONALDISLANDS	HM	HMD	334
162	ОСТРОВИКАЙМАН	CAYMANISLANDS	KY	CYM	136
163	ОСТРОВИКУКА	COOKISLANDS	CK	COK	184
164	ОСТРОВИСВАЛЬБАРД ТАЯН-	МАЄН	SVALBARDAND JAN MAYEN	SJ	SJM	744
165	ПАКИСТАН	PAKISTAN	PK	PAK	586
166	ПАЛАУ	PALAU	PW	PLW	585
167	ПАНАМА	PANAMA	PA	PAN	591
168	ПАПСЬКИЙПРЕСТОЛ	(Держава-містоВатикан)	HOLYSEE (VATICANCITY	STATE)	VA	VAT	336
169	ПАПУА- НОВАГВІНЕЯ	PAPUANEWGUINEA	PG	PNG	598
170	ПАРАГВАЙ	PARAGUAY	PY	PRY	600
171	ПЕРУ	PERU	PE	PER	604
172	ПІВДЕННААФРИКА	SOUTH AFRICA	ZA	ZAF	710
173	ПІВДЕННА ДЖОРДЖІЯ ТА	ПІВДЕННІ САНДВІЧЕВІ ОСТРОВИ	SOUTH GEORGIAAND THE	SOUTH SANDWICHISLANDS	GS	SGS	239
174	ПІВНІЧНІМАРІАНСЬКІ	ОСТРОВИ	NORTHERN MARIANAISLANDS	MP	MNP	580
175	ПІТКЕРН	PITCAIRN	PN	PCN	612
176	ПОЛЬЩА	POLAND	PL	POL	616
177	ПОРТУГАЛІЯ	PORTUGAL	PT	PRT	620
178	ПУЕРТО-РІКО	PUERTO RICO	PR	PRI	630
179	РЕЮНЬЙОН	REUNION	RE	REU	638
180	РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ	RUSSIANFEDERATION	RU	RUS	643
181	РУАНДА	RWANDA	RW	RWA	646
182	РУМУНІЯ	ROMANIA	RO	ROM	642
183	САЛЬВАДОР	EL SALVADOR	SV	SLV	222
184	САМОА	SAMOA	WS	WSM	882
185	САН-МАРИНО	SAN MARINO	SM	SMR	674
186	САН-ТОМЕ ІПРІНСІПІ	SAO TOME AND PRINCIPE	ST	STP	678
187	САУДІВСЬКА АРАВІЯ	SAUDIARABIA	SA	SAU	682
188	СВАЗІЛЕНД	SWAZILAND	SZ	SWZ	748
189	СЕЙШЕЛИ	SEYCHELLES	SC	SYC	690
190	СЕНЕГАЛ	SENEGAL	SN	SEN	686
191	СЕН-П'ЄР І МІКЕЛОН	SAINT PIERRE AND MIQUELON	PM	SPM	666
192	СЕНТ-ВІНСЕНТІГРЕНАДІНИ	SAINT VINCENT AND THE	GRENADINES	VC	VCT	670
193	СЕНТ-КІТСІНЕВІС	SAINT KITTS ANDNEVIS	KN	KNA	659
194	СЕНТ-ЛЮСІЯ	SAINTLUCIA	LC	LCA	662
195	СІНГАПУР	SINGAPORE	SG	SGP	702
196	СІРІЙСЬКААРАБСЬКА	РЕСПУБЛІКА	SYRIAN ARAB REPUBLIC	SY	SYR	760
197	СЛОВАЧЧИНА	SLOVAKIA	SK	SVK	703
198	СЛОВЕНІЯ	SLOVENIA	SI	SVN	705
199	СОЛОМОНОВІОСТРОВИ	SOLOMONISLAN DS	SB	SLB	090
200	СОМАЛІ	SOMALIA	SO	SOM	706
201	СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО	UNITEDKINGDOM	GB	GBR	826
202	СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ	АМЕРИКИ	UNITED STATES	US	USA	840
203	СУДАН	SUDAN	SD	SDN	736
204	СУРІНАМ	SURINAME	SR	SUR	740
205	СХІДНИЙ ТІМОР	EASTTIMOR	TP	TMP	626
206	СЬЄРРА-ЛЕОНЕ	SIERRA LEONE	SL	SLE	694
207	ТАДЖИКИСТАН	TAJIKISTAN	TJ	TJK	762
208	ТАЇЛАНД	THAILAND	TH	THA	764
209	ТАЙВАНЬ, ПРОВІНЦІЯ	КИТАЮ	TAIWAN, PROVINCE OFCHINA	TW	TWN	158
210	ТЕРКСІ КАЙКОС,ОСТРОВИ	TURKSANDCAICOSISLANDS	TC	TCA	796
211	ТОГО	TOGO	TG	TGO	768
212	ТОКЕЛАУ	TOKELAU	TK	TKL	772
213	ТОНГА	TONGA	TO	TON	776
214	ТРИНІДАДІТОБАГО	TRINIDAD AND TOBAGO	TT	TTO	780
215	ТУВАЛУ	TUVALU	TV	TUV	798
216	ТУНІС	TUNISIA	TN	TUN	788
217	ТУРЕЧЧИНА	TURKEY	TR	TUR	792
218	ТУРКМЕНІСТАН	TURKMENISTAN	TM	TKM	795
219	УГАНДА	UGANDA	UG	UGA	800
220	УГОРЩИНА	HUNGARY	HU	HUN	348
221	УЗБЕКИСТАН	UZBEKISTAN	UZ	UZB	860
222	УКРАЇНА	UKRAINE	UA	UKR	804
223	УОЛЛІСІ ФУТУНА	WALLISAND FUTUNA	MF	WLF	876
224	УРУГВАЙ	URUGUAY	UY	URY	858
225	ФАРЕРСЬКІОСТРОВИ	FAROE ISLANDS	FO	FRO	234
226	ФІДЖІ	FIJI	FJ	FJI	242
227	ФІЛІППІНИ	PHILIPPINES	PH	PHL	608
228	ФІНЛЯНДІЯ	FINLAND	FI	FIN	246
229	ФОЛКЛЕНДСЬКІОСТРОВИ	(МАЛЬВІНСЬКІ)	FALKLAND ISLANDS	(MALVINAS)	FK	FLK	238
230	ФРАНЦІЯ	FRANCE	FR	FRA	250
231	ФРАНЦУЗЬКА ГВІАНА	FRENCH GUIANA	GF	GUF	254
232	ФРАНЦУЗЬКА ПОЛІНЕЗІЯ	FRENCH POLYNESIA	PF	PYF	258
233	ФРАНЦУЗЬКІПІВДЕННІ	ТЕРИТОРІЇ	FRENCH SOUTHERN	TERRITORIES	TF	ATF	260
234	ХОРВАТІЯ	CROATIA	HR	HRV	191
235	ЦЕНТРАЛЬНО-АФРИКАНСЬКА	РЕСПУБЛІКА	CENTRAL AFRICAN REPUBLIC	CF	CAF	140
236	ЧАД	CHAD	TD	TCD	148
237	ЧЕСЬКАРЕСПУБЛІКА	CZECH REPUBLIC	CZ	CZE	203
238	ЧІЛІ	CHILE	CL	CHL	152
239	ШВЕЙЦАРІЯ	SWITZERLAND	CH	CHE	756
240	ШВЕЦІЯ	SWEDEN	SE	SWE	752
241	ШРІ-ЛАНКА	SRI LANKA	LK	LKA	144
242	СЕРБІЯІЧОРНОГОРІЯ	SERBIA AND MONTENEGRO	N	SIG	891
243	ЯМАЙКА	JAMAICA	JM	JAM	388
244	ЯПОНІЯ	JAPAN	JP	JPN	392
















ДОДАТОК В
Коди розміру контейнера



Таблиця В. 1 – Перший символ коду розміру контейнера
Довжина контейнера		Символ коду
міліметри	фути	дюйми	
2 991	10		1
6 058	20		2
9 125	30		3
12 192	40		4
Резервний	5
Резервний	6
Резервний	7
Резервний	8
Резервний	9
7 150			А
7 315	24		В
7 430	24	6	С
7 450	-		D
7 820	-		Е
8 100	-		F
12 500	41		G
13 106	43		Н
13 600	-		К
13 716	45		L
14 630	48		М
14 935	49		N
16 154	-		Р
Резервний	R


Таблиця В. 2 – Другий символ коду розміру контейнера
	Висота контейнера	Символ кода
	Ширина контейнера,мм
міліметри	фути	дюйми	2438	>2438і≤2500	>2500
2438	8		0		
2591	8	6	2	С	L
2743	9		4	D	М
2895	9	6	5	Е	N
>2895	>9	6	6	F	Р
1295	4	3	8		
≤1219	≤4		9		


Примітка
Другий символ коду  розміру  контейнера  шукати на перетині  заданих значень висоти і ширини контейнера.













ДОДАТОК Г
Коди типів контейнерів



Таблиця Г.1 – Код типу контейнера
Код	Тип контейнера	Груповий	кодтипу	Основні характеристики	Детальний	кодтипу
					G	Контейнер	загального призначення без вентиляції						GP	Один торець або обидва торці відкритий (і)	GO
			Природна вентиляція верхньої частини вантажного відсіку	G1
			Один торець (або обидва торці) відкриті), також відкриті одна(або	обидві) бічністорони		G2
			Один торець (або обидва торці)відкриті), також одна (або обидві) бічні	Сторони відкриті не повністю		G3
			Резервний	G4
			»	G5
			»	G6
			»	G7
			»	G8
			»	G9
					V	Контейнер	загального призначення з вентиляцією						VN	Немеханічні система з вентиляційними отворами в нижній і верхній	Частинах вантажного простору		V0
			Резервний	V1
			Механічна система вентиляції розташована в середині контейнера	V2
			Резервний	V3
			Механічна система вентиляції розташована зовні контейнера	V4
			Резервний	V5
			»	V6
			»	V7
			»	V8
						В	Контейнер для	перевезення сухих сипких вантажів:			BU	Закритий	ВО
				Повітронепроникний		В1
	ящикового типу	без тиску			Резервний		В2
	під тиском				BK	Горизонтальна розвантаження, випробувальний тиск-1,5 бар	ВЗ
			Горизонтальна розвантаження, випробувальний тиск-2,65 бар	В4
			Розвантаження перекиданням, випробувальний тиск-1,5 бар	В5
			Розвантаження перекиданням, випробувальний тиск-2,65 бар	В6
			Резервний	В7
			»	В8
			»	В9
				S	Контейнер	спеціального призначення					SN	Контейнер для транспортування худоби	S0
			Контейнер для транспортування автомобілів	S1
			Контейнер для транспортування свіжої риби	S2
			Резервний	S3
			»	S4
			»	S5
			»	S6
			»	S7
			»	S8
			»	S9
						R	Термічний	контейнер: охолоджуваний		RE		З машинним охолодженням		R0
	охолоджується і	обігрівається		RT		З машинним охолодженням та опаленням		R1
	охолоджується і	обігрівається власної установкою			RS	З машинним охолодженням	R2
			З машинним охолодженням та опаленням	R3
			Резервний	R4
			»	R5
			»	R6
			»	R7
			»	R8
			»	R9
				Н	Термічний	контейнер: охолоджується  та (або) нагрівається, із знімним обладнанням					HR	Охолоджується та (або) нагрівається, З машинним обладнанням,	коефіцієнттеплопередачі 0,4W/(m2K)	Н0
			Охолоджується та (або)нагрівається, зі знімним внутрішнім	обладнанням	Н1
			Охолоджуваний та (або) нагрівається, зі знімним зовнішнім	обладнанням,коефіцієнттеплопередачі0,7W/(m2K)	Н2
			Резервний	НЗ
			»	Н4
			Н	Термічний	контейнер: термоізольований				HI	Термоізольований,коефіцієнттеплопередачі-K=0AW/(m2K)		Н5
			Термоізольований,коефіцієнттеплопередачі-K=0JW/(m2K)		Н6
			Резервний	Н7
			»	Н8
			»	Н9
						U	Контейнерз	відкритим верхом							UT	Один торець(або обидва торці) відкритий(і)	U0
			Один торець(або обидва торці)відкриті), на торцевих рамах є знімні верхні	елементи	U1
			Один торець (або обидва торці)відкриті), також відкриті одна (або обидві) бічні	стінки	U2
			Один торець(або обидва торці)відкриті), також відкриті одна(або обидві) бічні	стінки, на торцевих рамах є знімні верхні елементи	U3
			Один торець(або обидва торці) відкритий(и), неповністю відкрита одна бічна	Сторона і повністю відкрита інша сторона	U4
			Повністю закріплені бічні стінки і торці (без дверей)	U5
			Резервний	U6
			»	U7
			»	U8
			»	U9
									Р	Контейнер  	платформа:			
	Контейнер на базі	платформи з неповною верхньою рамою			PL			Платформа-контейнер			Р0
	контейнер з	жорстко закріпленими торцями і стійками			PF	З повними жорстко закріпленими торцями	Р1
				Жорстко закріплені стійки, окремо розташовані стійки чи стійки з рухомим верхнім елементом		Р2
	контейнер	складаний		PC	Складна конструкція	Складеностійки,  вільно стоять стійки або знімний верхній елемент	РЗР4
	Контейнер на базі	платформи з повною верхньою рамою			PS	Відкритий верх, відкриті торці	Р5
			Резервний	Р6
			»	Р7
			»	Р8
			»	Р9
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
