Управління аутсорсингом як сучасною бізнес-технологією підприємства. (на матеріалах ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», м. Звенигородка, Черкаська обл.)

Дяченко, Євген Васильович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9772

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Пригодюк , Олена Миколаївна	-
dc.contributor.author	Дяченко, Євген Васильович	-
dc.date.accessioned	2026-07-02T10:36:31Z	-
dc.date.available	2026-07-02T10:36:31Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9772	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти управління аутсорсингом і підвищення ефективності використання аутсорсингових технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». Об’єктом дослідження є процес використання аутсорсингових бізнестехнологій на підприємствах харчової промисловості. Мета кваліфікаційної роботи магістра дослідження теоретичних і практичних аспектів управління аутсорсингом як сучасною бізнестехнологією та розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності використання аутсорсингових рішень на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». Завдання роботи: дослідити економічну сутність аутсорсингу як елементу сучасної системи управління підприємством; розглянути основні класифікаційні підходи до аутсорсингових відносин; визначити роль та значення аутсорсингу в системі управління підприємством; провести аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»; дослідити особливості функціонування логістичної системи підприємства; проаналізувати ринок функціонування підприємства та фактори зовнішнього середовища; визначити напрями підвищення ефективності використання аутсорсингових бізнес-технологій; розробити рекомендації щодо удосконалення логістичного аутсорсингу на підприємстві; оцінити економічну ефективність запропонованих заходів. За результатами проведеного дослідження було сформовано альтернативи підвищення ефективності використання аутсорсингових бізнес-технологій, запропоновано напрями удосконалення логістичного аутсорсингу та здійснено оцінювання економічної ефективності впровадження аутсорсингових рішень на підприємстві. Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності управління діяльністю підприємства, оптимізації витрат, покращенню логістичних процесів та зміцненню конкурентних позицій ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	Аутсорсинг, управління аутсорсингом, підприємство, ефективність діяльності, бізнес-процеси, конкурентоспроможність.	uk_UA
dc.title	Управління аутсорсингом як сучасною бізнес-технологією підприємства. (на матеріалах ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», м. Звенигородка, Черкаська обл.)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Дяченко.pdf Restricted Access		1.62 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
менеджменту та бізнес-адміністрування
_______________ Олександр БІЛИК
____________________________________
«_____»______________________ 2026 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
УПРАВЛІННЯ АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ БІЗНЕС-
ТЕХНОЛОГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА (на матеріалах ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат», м. Звенигородка,
Черкаська обл.)

Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування»
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна_
Група БАМ-24__

Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. ___________ _Євген ДЯЧЕНКО____
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )

Керівник роботи:

«____»_________ 2026 р. ___________ _Олена ПРИГОДЮК_____
м’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) (І )

Черкаси 2026

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Бізнес-адміністрування
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
___Дяченко Євген Васильович___________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи УПРАВЛІННЯ АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ
БІЗНЕС_ТЕХНОЛОГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА (на матеріалах ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат», м. Звенигородка, Черкаська обл.)
керівник роботи____к.е.н., доц. Пригодюк Олена Миколаївна__________,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «11»_03_2026 року №_55/03-03_
2. Вихідні дані до роботи ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» за
2023-2025 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНННЯ
АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЄЮ
ПІДПРИЄМСТВА РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РИНКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ
КОМБІНАТ» РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ
АУТСОРСИНГУ ЯК СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ НА ПРАТ
«ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 К.е.н., доцент Пригодюк О.М.
2 К.е.н., доцент Пригодюк О.М.
3 К.е.н., доцент Пригодюк О.М.

5. Дата видачі завдання____________23.02.2026________________________

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів підготовки
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи магістра
етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання
1 23.02.2026 виконано
попереднього плану випускної роботи.
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та
2 07.3.2026 виконано
групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка теоретичного
3 15.03.2026 виконано
розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз даних,
4 9.04.2026 виконано
необхідних для написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано
Підготовка та написання розрахункового розділу
7 18.05.2026 виконано
роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2026 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу. 25.05.2026 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 виконано
11 Оформлення випускної роботи 06.06.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 12.06.2026 виконано

Здобувач вищої освіти ______ _____Євген ДЯЧЕНКО_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ _____Олена ПРИГОДЮК_____
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 93 сторінки, 19 таблиць, 5
рисунків, список літератури з 100 найменувань, 1 додаток.
УПРАВЛІННЯ АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ БІЗНЕС-
ТЕХНОЛОГІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА (на матеріалах ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат», м. Звенигородка, Черкаська обл.)
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти
управління аутсорсингом і підвищення ефективності використання
аутсорсингових технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат».
Об’єктом дослідження є процес використання аутсорсингових бізнес-
технологій на підприємствах харчової промисловості.
Мета кваліфікаційної роботи магістра дослідження теоретичних і
практичних аспектів управління аутсорсингом як сучасною бізнес-
технологією та розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності
використання аутсорсингових рішень на ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат».
Завдання роботи: дослідити економічну сутність аутсорсингу як
елементу сучасної системи управління підприємством; розглянути основні
класифікаційні підходи до аутсорсингових відносин; визначити роль та
значення аутсорсингу в системі управління підприємством; провести аналіз
фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат»; дослідити особливості функціонування логістичної системи
підприємства; проаналізувати ринок функціонування підприємства та
фактори зовнішнього середовища; визначити напрями підвищення
ефективності використання аутсорсингових бізнес-технологій; розробити
рекомендації щодо удосконалення логістичного аутсорсингу на підприємстві;
оцінити економічну ефективність запропонованих заходів.
За результатами проведеного дослідження було сформовано
альтернативи підвищення ефективності використання аутсорсингових
бізнес-технологій, запропоновано напрями удосконалення логістичного
аутсорсингу та здійснено оцінювання економічної ефективності
впровадження аутсорсингових рішень на підприємстві. Реалізація
запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності управління
діяльністю підприємства, оптимізації витрат, покращенню логістичних
процесів та зміцненню конкурентних позицій ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат».
Одержані дослідження можуть бути використані в діяльності
досліджуваного підприємства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА аутсорсинг, управління аутсорсингом,
підприємство, ефективність діяльності, бізнес-процеси,
конкурентоспроможність.
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти_______________ Євген ДЯЧЕНКО
Дата ________________________
ABSTRACT

The master's qualification work contains 93 pages, 19 tables, 5 figures, a list
of references of 100 items, 1 appendix.
OUTSOURCING MANAGEMENT AS A MODERN BUSINESS
TECHNOLOGY OF AN ENTERPRISE (based on materials from PrJSC
"Zvenyhorodskyi Syrorobny Kombinat", Zvenyhorodka, Cherkasy region)
The subject of the study is the theoretical, methodological and applied
aspects of outsourcing management and increasing the efficiency of using
outsourcing technologies at PrJSC "Zvenyhorodskyi Syrorobny Kombinat".
The object of the study is the process of using outsourcing business
technologies at food industry enterprises.
The purpose of the master's qualification work is to study the theoretical and
practical aspects of outsourcing management as a modern business technology and
develop recommendations for increasing the efficiency of using outsourcing
solutions at PrJSC "Zvenyhorodsky Cheese Factory".
The objectives of the work: to investigate the economic essence of
outsourcing as an element of a modern enterprise management system; to consider
the main classification approaches to outsourcing relations; to determine the role
and significance of outsourcing in the enterprise management system; to conduct
an analysis of the financial and economic activities of PrJSC "Zvenyhorodsky
Cheese Factory"; to investigate the features of the functioning of the enterprise's
logistics system; to analyze the market for the enterprise's functioning and external
environmental factors; to identify areas for increasing the efficiency of using
outsourcing business technologies; to develop recommendations for improving
logistics outsourcing at the enterprise; to assess the economic efficiency of the
proposed measures.
Based on the results of the study, alternatives were formed to increase the
efficiency of using outsourcing business technologies, directions for improving
logistics outsourcing were proposed, and the economic efficiency of implementing
outsourcing solutions at the enterprise was assessed. The implementation of the
proposed measures will contribute to increasing the efficiency of enterprise
management, cost optimization, improvement of logistics processes, and
strengthening the competitive positions of PrJSC "Zvenyhorodskyi Syrorobny
Kombinat".
The obtained research can be used in the activities of the studied enterprise.

KEYWORDS outsourcing, outsourcing management, enterprise, efficiency
of activity, business processes, competitiveness.

Year of defense of the master's thesis - 2026
Signature of the higher education applicant_______ Yevhen DYACHENKO
Date ________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНННЯ 11
АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЄЮ
ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність аутсорсингу та його роль у системі управління сучасним 11
підприємством
1.2 Класифікація аутсорсингових відносин у системі управління 19
підприємством
1.3 Місце та роль аутсорсингу в системі управління підприємством 28
Висновок до розділу 1 33
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РИНКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОЦІНКА 35
ДІЯЛЬНОСТІ ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ
КОМБІНАТ»
2.1 Сучасний стан та тенденції розвитку молочної і сироробної галузі 35
України
2.2 Аналіз та особливості діяльності ПрАТ «Звенигородський 38
сироробний комбінат»
2.3 Аналіз споживчого ринку сирної продукції та зацікавлених сторін 58
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Висновок до розділу 2 69
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ АУТСОРСИНГУ 72
ЯК СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ НА ПРАТ
«ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»
3.1 Формування альтернатив підвищення ефективності використання 72
аутсорсингових бізнес-технологій на підприємстві
3.2 Удосконалення логістичного аутсорсингу та оцінювання 79
ефективності його використання на ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
3.3 Оцінювання економічної ефективності впровадження 82
аутсорсингових бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
Висновок до розділу 3 88
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 94
Додатки 105

7
ВСТУП

У сучасних умовах функціонування національної економіки підприємства
змушені здійснювати діяльність у складному та динамічному ринковому
середовищі, яке характеризується високим рівнем конкуренції, нестабільністю
економічних процесів, зростанням виробничих витрат, цифровізацією бізнесу та
постійними змінами споживчих потреб. Особливо гостро зазначені проблеми
проявляються у сфері харчової промисловості, де підприємства одночасно
стикаються із необхідністю забезпечення високої якості продукції, оптимізації
витрат, ефективного управління логістичними процесами та підвищення рівня
конкурентоспроможності.
В умовах воєнного стану, інфляційних процесів, зростання цін на
енергоносії, логістичні послуги та сировину особливої актуальності набуває
пошук сучасних управлінських інструментів, здатних забезпечити
підприємствам стабільність функціонування та ефективне використання
ресурсів. Одним із таких інструментів є аутсорсинг, який у сучасній економіці
виступає не лише способом передачі окремих функцій стороннім виконавцям, а
й важливою бізнес-технологією стратегічного управління підприємством.
Використання аутсорсингових бізнес-технологій дозволяє підприємствам
зосередити увагу на ключових напрямах діяльності, оптимізувати структуру
управління, скоротити операційні витрати, підвищити якість виконання окремих
функцій та забезпечити більш гнучке реагування на зміни зовнішнього
середовища. Особливого значення аутсорсинг набуває у сфері логістики,
інформаційних технологій, транспортного забезпечення та управління
допоміжними бізнес-процесами.
Для підприємств молокопереробної галузі актуальність використання
аутсорсингових технологій обумовлюється необхідністю забезпечення
безперервності виробництва, ефективної організації логістичних процесів,
оптимізації транспортних витрат та підвищення швидкості руху матеріальних
8
потоків. У сучасних умовах саме ефективність управління логістичною
системою значною мірою визначає конкурентні позиції підприємства на ринку.
У процесі розвитку вітчизняного ринку молочної продукції українські
виробники активно розширюють асортимент продукції, впроваджують сучасні
виробничі технології та адаптують діяльність до міжнародних стандартів якості.
Водночас значна увага повинна приділятися не лише виробничим процесам, а й
ефективності управління логістикою, системою постачання, збуту та
допоміжними бізнес-процесами. Недостатня ефективність управління цими
процесами може призводити до зростання витрат, погіршення фінансових
результатів та зниження конкурентоспроможності підприємства.
Саме тому дослідження управління аутсорсингом як сучасною бізнес-
технологією на підприємствах харчової промисловості є актуальним та має
важливе практичне значення.
Теоретичні та практичні аспекти використання аутсорсингу висвітлені у
працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Значний внесок у
дослідження проблем розвитку аутсорсингових технологій здійснили такі
вітчизняні вчені, як: Л. Афанасьєв, Л. Александров, Т. Ревуцька, М. Ситник, Л.
Тульчинський, А. Флорова та інші. Серед зарубіжних дослідників вагомий
внесок у розвиток теорії аутсорингу зробили: Ж.-Л. Бравар, Д. Браун, М.
Доннеллан, Г. Кассіді, С. Клементс, Р. Морган, А. Слоун, С. Уїлсон, Дж. Халвей,
Дж. Хейвуд, Р. Чапмен та інші науковці. Водночас питання впровадження
аутсорсингових бізнес-технологій на підприємствах харчової промисловості,
зокрема у сфері логістики та цифровізації бізнес-процесів, потребують
подальшого дослідження.
Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних
аспектів управління аутсорсингом як сучасною бізнес-технологією та
розроблення рекомендацій щодо підвищення ефективності використання
аутсорсингових рішень на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Для досягнення поставленої мети у роботі вирішено такі завдання:
9
дослідити економічну сутність аутсорсингу як елементу сучасної системи
управління підприємством;
розглянути основні класифікаційні підходи до аутсорсингових відносин;
визначити роль та значення аутсорсингу в системі управління
підприємством;
провести аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат»;
дослідити особливості функціонування логістичної системи підприємства;
проаналізувати ринок функціонування підприємства та фактори
зовнішнього середовища;
визначити напрями підвищення ефективності використання
аутсорсингових бізнес-технологій;
розробити рекомендації щодо удосконалення логістичного аутсорсингу на
підприємстві;
оцінити економічну ефективність запропонованих заходів.
Об’єктом дослідження є процес використання аутсорсингових бізнес-
технологій на підприємствах харчової промисловості.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти
управління аутсорсингом і підвищення ефективності використання
аутсорсингових технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
У процесі дослідження використано такі методи: порівняльний аналіз,
систематизація, узагальнення, синтез, статистичний аналіз, економічний аналіз,
SWOT-аналіз, PEST-аналіз, графічний метод, методи групування та
економічного моделювання. Зазначені методи дали змогу дослідити сучасний
стан діяльності підприємства, оцінити ефективність використання
аутсорсингових технологій та обґрунтувати напрями їх удосконалення.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативні акти
України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні матеріали,
фінансова звітність ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», аналітичні
матеріали та результати власних досліджень автора.
10
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні
рекомендацій щодо підвищення ефективності використання аутсорсингових
бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Запропоновані заходи можуть бути використані підприємством для оптимізації
логістичних процесів, скорочення витрат, цифровізації управління та
підвищення конкурентоспроможності.
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом участі у
науково-практичній конференції, за результатами якої опубліковано тези
доповіді на тему «ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ
ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ».

11
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІНННЯ
АУТСОРСИНГОМ ЯК СУЧАСНОЮ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЄЮ
ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність аутсорсингу та його роль у системі управління сучасним
підприємством

У сучасних умовах глобалізації, цифровізації економіки та посилення
конкурентної боротьби підприємства змушені постійно шукати нові інструменти
підвищення ефективності своєї діяльності. Одним із таких інструментів є
аутсорсинг, який нині розглядається не лише як спосіб оптимізації витрат, а й як
важливий елемент стратегічного управління підприємством.
Поняття «аутсорсинг» походить від англійського словосполучення outside
resource using, що у буквальному перекладі означає «використання зовнішніх
ресурсів». Уперше широке застосування даної концепції пов’язують із
розвитком інформаційних технологій у другій половині ХХ століття. Науковці,
зокрема Б. Анікін та інші дослідники, пов’язують становлення аутсорсингу із
практикою залучення зовнішніх організацій до виконання спеціалізованих
функцій у сфері ІТ [3].
Формування сучасної концепції аутсорсингу бере свій початок у 1960-х
роках, коли була створена компанія Electronic Data Systems Corporation (EDS),
діяльність якої стала одним із перших прикладів професійного надання
зовнішніх інформаційних послуг. Проте офіційне закріплення терміна в
управлінській практиці відбулося значно пізніше – у 1989 році, після того як
компанія Eastman Kodak передала частину функцій із забезпечення та супроводу
інформаційних систем спеціалізованим стороннім компаніям. Саме цей приклад
продемонстрував ефективність використання зовнішніх виконавців для
реалізації окремих бізнес-процесів.
На початкових етапах аутсорсинг здебільшого асоціювався із передачею
функцій у сфері інформаційних технологій. Однак із розвитком ринкових
12
відносин сфера його застосування значно розширилася. На сучасному етапі
підприємства активно використовують аутсорсинг у логістиці, бухгалтерському
обліку, маркетингу, кадровому адмініструванні, юридичному супроводі,
виробництві та інших напрямах господарської діяльності.
Незважаючи на значне поширення цього інструменту в міжнародній та
вітчизняній практиці, єдиного підходу до трактування сутності аутсорсингу досі
не сформовано. У науковій літературі існує значна кількість визначень, які
відображають окремі аспекти цього поняття. Американські економісти Р.
Чампен та К. Ендрейд наголошують, що аутсорсинг є узагальнюючим терміном,
який використовується для характеристики різноманітних форм ділової
взаємодії між суб’єктами господарювання.
Узагальнення наукових підходів дозволяє розглядати аутсорсинг у кількох
основних аспектах: як передачу окремих функцій або процесів зовнішнім
виконавцям; як форму кооперації між підприємствами; як інструмент
стратегічного управління та забезпечення конкурентних переваг.
На основі аналізу наукових джерел можна виділити три основні підходи до
визначення сутності аутсорсингу: функціональний, коопераційний та
управлінський [4].
Функціональний підхід історично сформувався на основі практичного
застосування аутсорсингу в діяльності підприємств. Його представники – З.
Айвазян, А. Івлєв, С. Календжян, А. Лазарєв, Д. Михайлов, Дж. Хейвуд та інші –
трактують аутсорсинг як процес передачі певних функцій або бізнес-процесів
спеціалізованим зовнішнім організаціям.
Так, відповідно до Bloomberg Financial Glossary, аутсорсинг визначається
як придбання підприємством проміжних компонентів або послуг у зовнішніх
постачальників [42]. Подібний підхід міститься і в Random House Unabridged
Dictionary, де аутсорсинг розглядається як практика закупівлі деталей або
окремих компонентів, виготовлених іншими виробниками, замість їх власного
виробництва [95].
У Deardorff’s Glossary of International Economics аутсорсинг трактується як:
13
виконання виробничих процесів сторонньою організацією, які раніше
здійснювалися безпосередньо на підприємстві;
перенесення окремих етапів виробництва до іншої організації або країни;
форма спеціалізації та кооперації між суб’єктами господарювання [80].
У більшості наведених визначень основна увага акцентується саме на
механізмі передачі функцій стороннім виконавцям. Проте такі трактування
недостатньо розкривають стратегічну сутність аутсорсингу та його значення для
розвитку підприємства.
Більш змістовним є підхід, відповідно до якого аутсорсинг розглядається
як засіб підвищення ефективності діяльності та забезпечення
конкурентоспроможності підприємства. Так, The American Heritage Dictionary
визначає аутсорсинг як придбання товарів або послуг у зовнішніх
постачальників із метою скорочення витрат та підвищення результативності
діяльності [99].
Окремі дослідники також наголошують на необхідності розподілу
відповідальності та ризиків між замовником і виконавцем аутсорсингових
послуг. Зокрема, Австралійська комп’ютерна спільнота трактує аутсорсинг як
форму співпраці, за якої стороння організація бере на себе відповідальність за
надання певних послуг відповідно до встановлених критеріїв якості, строків та
вартості.
Суттєвий внесок у розвиток сучасної концепції аутсорсингу здійснив Дж.
Хейвуд, який у своїй праці «Аутсорсинг: у пошуках конкурентних переваг»
визначає його як процес передачі окремих структурних підрозділів підприємства
та пов’язаних із ними активів спеціалізованій компанії-постачальнику послуг на
визначений термін і за погодженими умовами [81].
При цьому дослідник наголошує, що сутність аутсорсингу полягає не лише
у передачі функцій, а насамперед у створенні додаткової цінності для
підприємства. На відміну від звичайного делегування окремих операцій,
аутсорсинг передбачає комплексне управління процесами, відповідальністю та
результатами діяльності [73].
14
Сучасні науковці дедалі частіше розглядають аутсорсинг як важливий
інструмент реструктуризації підприємства. Так, Д. С. Касьмін визначає
аутсорсинг як механізм підвищення конкурентоспроможності шляхом передачі
непрофільних функцій спеціалізованим організаціям, які мають необхідні
ресурси, технології та професійний персонал [28].
Подібної позиції дотримується й О. І. Микало, яка вважає, що
використання аутсорсингу дозволяє підприємству концентрувати увагу на
ключових компетенціях та стратегічно важливих напрямах діяльності. При
цьому основною метою аутсорсингу є не лише скорочення витрат, а й
забезпечення стабільних конкурентних переваг у довгостроковій перспективі
[42].
Д. Михайлов трактує аутсорсинг як передачу окремих бізнес-функцій або
частин бізнес-процесів зовнішнім підрядникам, які адаптують власні ресурси та
професійні знання до потреб конкретного замовника [44]. У подальших
дослідженнях учений уточнює, що аутсорсинг передбачає передачу виконавцю
не тільки функціональних обов’язків, а й відповідальності за досягнення
визначених результатів діяльності [73].
Подальший розвиток теорії аутсорсингу сприяв формуванню
коопераційного підходу, відповідно до якого аутсорсинг розглядається як форма
економічної взаємодії між підприємствами на основі спеціалізації та поділу
праці. Саме така модель співробітництва забезпечує можливість залучення
вузькоспеціалізованих компаній до виконання окремих функцій більш
ефективно, ніж це може зробити саме підприємство.
Особливо актуальним використання аутсорсингу є для виробничих
підприємств, у тому числі підприємств харчової промисловості. Для ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» використання аутсорсингових
механізмів може стати важливим чинником оптимізації виробничих витрат,
удосконалення логістичних процесів, підвищення якості управління та
зміцнення конкурентних позицій на ринку молочної продукції.
15
У сучасній економічній літературі визначення аутсорсингу умовно
поділяють на кілька основних груп залежно від домінуючих характеристик [14]:
цільовий підхід, який розглядає аутсорсинг як інструмент досягнення
стратегічних цілей підприємства, зокрема скорочення витрат, підвищення
гнучкості та залучення необхідних ресурсів;
процесний підхід, відповідно до якого аутсорсинг передбачає передачу
окремих функцій, операцій або бізнес-процесів зовнішнім виконавцям;
стратегічний підхід, який акцентує увагу на використанні аутсорсингу як
елемента корпоративної стратегії підприємства для забезпечення
довгострокових конкурентних переваг;
стейкхолдерський підхід, що передбачає формування ефективної взаємодії
між усіма зацікавленими сторонами – постачальниками, партнерами,
споживачами та іншими учасниками ринку.
Таким чином, у сучасних умовах аутсорсинг є не лише формою передачі
окремих функцій зовнішнім виконавцям, а комплексною бізнес-технологією
управління підприємством. Його застосування сприяє оптимізації ресурсів,
підвищенню ефективності діяльності, концентрації на ключових компетенціях та
зміцненню конкурентних позицій підприємства на ринку.
Аналіз наукових підходів свідчить про відсутність єдиного трактування
поняття «аутсорсинг», оскільки дослідники розглядають його з різних позицій –
функціональної, процесної, стратегічної та управлінської. Систематизація
існуючих наукових підходів дозволяє виокремити чотири основні домінуючі
аспекти, через які розкривається сутність аутсорсингу: цільовий, процесний,
стратегічний та стейкхолдерський.
Таблиця 1.1 – Основні підходи до трактування аутсорсингу за
домінуючими аспектами
Домінуючий Характеристика підходу Представники наукових
аспект підходів
Цільовий Орієнтація на досягнення стратегічних і Г. С. Кесарчук, С. Б.
операційних цілей підприємства шляхом Денисов
використання аутсорсингових механізмів
16
Домінуючий Характеристика підходу Представники наукових
аспект підходів
Процесний Передача допоміжних функцій та Б. А. Анікін, І. В. Бойчук,
окремих бізнес-процесів зовнішнім Дж. Хейвуд, А. Г.
виконавцям із концентрацією Загородній, Г. О. Партин
підприємства на основній діяльності
Стратегічний Використання аутсорсингу як елемента Дж. Кросс, О. І. Микало,
стратегічного розвитку та інструменту О. Єрмошина
формування конкурентних переваг
Стейкхолдерський Формування ефективної взаємодії між І. Є. Матвій
усіма учасниками бізнес-процесу та
забезпечення балансу їхніх інтересів
Джерело: сформовано автором на основі [1; 25; 41; 42; 50].
Проведений аналіз наукових підходів дозволяє дійти висновку, що
аутсорсинг є комплексною економічною категорією, яка поєднує управлінські,
організаційні та стратегічні елементи. Узагальнення наукових поглядів дає
можливість виокремити основні характерні ознаки аутсорсингу [12]:
залучення до процесу аутсорсингової взаємодії різних груп зацікавлених
сторін підприємства;
реорганізація бізнес-процесів із подальшою інтеграцією зовнішніх
виконавців у систему управління підприємством;
концентрація підприємства на ключових напрямах діяльності та передача
другорядних функцій спеціалізованим провайдерам;
забезпечення необхідного рівня якості послуг і результативності бізнес-
процесів із боку аутсорсера;
отримання економічного ефекту як підприємством-замовником, так і
компанією-провайдером аутсорсингових послуг.
У сучасній економічній літературі аутсорсинг дедалі частіше
розглядається як один із визначальних чинників розвитку глобальної економіки.
Американський дослідник Т. Фрідман відносить його до найбільш впливових
інструментів трансформації світового бізнес-середовища, що зумовлено
поглибленням міжнародної кооперації, розвитком глобальних ланцюгів
постачання та зростанням конкуренції на світових ринках [32].
Перші наукові підходи до визначення аутсорсингу переважно
характеризували його як механізм передачі певних функцій або виробничих
17
операцій стороннім організаціям. Однак сучасні умови функціонування
підприємств вимагають більш комплексного підходу до розуміння цієї категорії.
Саме тому особливого значення набуває стратегічне трактування аутсорсингу,
відповідно до якого він розглядається як інструмент підвищення ефективності
діяльності підприємства та забезпечення його конкурентоспроможності.
Зокрема, Б. А. Анікін визначає аутсорсинг як передачу окремих функцій
або бізнес-процесів зовнішній організації, яка володіє необхідними ресурсами,
професійними компетенціями та забезпечує виконання поставлених завдань на
основі довгострокової співпраці [1].
У сучасній науковій думці аутсорсинг дедалі частіше розглядається не
лише як спосіб скорочення витрат, а як повноцінна управлінська технологія. Ж.-
Л. Бравар та Р. Морган характеризують аутсорсинг як договірну форму
використання матеріальних ресурсів, технологій, майна та професійного досвіду
сторонньої організації для виконання функцій, які раніше здійснювалися
власними силами підприємства [6]. Науковці підкреслюють, що така форма
співпраці забезпечує необхідний рівень якості, гнучкості та економічної
ефективності бізнес-процесів. Крім того, у процесі аутсорсингу можливими є
модернізація технологій, трансформація організаційної структури підприємства
та передача частини персоналу до компанії-провайдера.
Особливе місце в сучасній теорії менеджменту посідає стратегічний
аутсорсинг, який розглядається як інструмент реалізації довгострокових цілей
підприємства. На думку Ж.-Л. Бравара та Р. Моргана, стратегічний аутсорсинг
має низку характерних особливостей:
передбачає прийняття керівництвом підприємства стратегічного рішення
щодо трансформації бізнесу;
сприяє мінімізації ризиків через використання професійного досвіду та
ресурсів спеціалізованих компаній;
потребує формування ефективної системи координації та управління
взаємовідносинами між учасниками аутсорсингової взаємодії;
18
орієнтований на забезпечення довгострокового економічного ефекту та
підвищення вартості бізнесу [85].
У сучасній бізнес-практиці поняття аутсорсингу тісно пов’язується зі
стратегічним управлінням підприємством. Дж. Кросс зазначає, що аутсорсинг
слід розглядати не лише як партнерську форму взаємодії, а як управлінське
рішення, яке передбачає глибоку перебудову внутрішніх бізнес-процесів та
вдосконалення зовнішніх економічних зв’язків підприємства [87].
На думку Б. П’ячо, розвиток аутсорсингу відбувався від звичайного
механізму економії витрат до одного з найбільш ефективних інструментів
організаційної реструктуризації підприємств. У сучасних умовах ключовими
складовими концепції аутсорсингу є:
передача внутрішніх функцій незалежним зовнішнім виконавцям;
стратегічний характер управлінських рішень;
можливість передачі матеріальних і нематеріальних активів;
покладання часткової або повної відповідальності за виконання процесів
на зовнішнього провайдера [94].
Ураховуючи сучасні тенденції розвитку менеджменту, доцільно
розглядати аутсорсинг як інструмент підвищення конкурентоспроможності
підприємства шляхом концентрації на ключових компетенціях та передачі
другорядних функцій спеціалізованим організаціям.
У цьому контексті бізнес-процес доцільно трактувати як систему
взаємопов’язаних функцій і виробничо-господарських операцій, спрямованих на
досягнення визначених результатів діяльності підприємства. Передача окремих
бізнес-процесів на аутсорсинг дозволяє підприємству більш ефективно
використовувати наявні ресурси, зосереджувати увагу на стратегічно важливих
напрямах діяльності та підвищувати рівень адаптивності до змін ринкового
середовища.
Важливою особливістю сучасного аутсорсингу є його стратегічний
характер. Рішення щодо передачі окремих функцій або бізнес-процесів
зовнішнім організаціям приймаються на рівні вищого керівництва підприємства
19
та є складовою корпоративної стратегії розвитку. При цьому оцінювання
ефективності аутсорсингу повинно базуватися не лише на показниках економії
витрат, а й на можливості забезпечення довгострокових конкурентних переваг,
підвищення якості управління та зміцнення ринкових позицій підприємства.
Отже, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що аутсорсинг
є сучасною управлінською технологією, яка передбачає передачу окремих
функцій, повноважень та відповідальності спеціалізованим зовнішнім
організаціям на договірних засадах. Його використання забезпечує оптимізацію
бізнес-процесів, підвищення ефективності діяльності підприємства та
формування конкурентних переваг в умовах нестабільного ринкового
середовища.
Для підприємств харчової промисловості, зокрема ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат», використання аутсорсингових
механізмів може стати важливим інструментом підвищення ефективності
управління, оптимізації виробничих витрат, удосконалення логістичних
процесів та забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах
сучасних економічних викликів. Особливої актуальності це питання набуває в
умовах економічної нестабільності та воєнного стану в Україні, коли
забезпечення гнучкості управління, раціонального використання ресурсів і
збереження соціального капіталу стають ключовими чинниками розвитку
підприємств.

1.2 Класифікація аутсорсингових відносин у системі управління
підприємством

Дослідження світового досвіду розвитку аутсорсингу свідчить про те, що
в сучасній економічній науці не сформовано єдиного підходу до класифікації
аутсорсингових відносин. Більшість зарубіжних науковців як основну
класифікаційну ознаку використовують сферу або вид діяльності, відповідно до
20
чого аутсорсинг поділяють на виробничий аутсорсинг, ІТ-аутсорсинг та
аутсорсинг бізнес-процесів.
Разом із тим результати аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних
дослідників дають підстави стверджувати, що універсальної системи
класифікації аутсорсингу на сьогодні не існує. Кожен науковець, досліджуючи
особливості функціонування аутсорсингових моделей, пропонує власні
класифікаційні підходи та доповнює їх новими ознаками залежно від предмета
дослідження [63].
Так, О. Н. Руденко та Є. А. Кудінова пропонують класифікувати
аутсорсинг відповідно до функцій менеджменту, розглядаючи його як сучасну
технологію управління підприємством. На думку дослідників, функція
планування може реалізовуватись через аутсорсинг маркетингових і логістичних
процесів, функція організації – через виробничий аутсорсинг та аутстафінг,
функція мотивації – через передачу на аутсорсинг корпоративного харчування й
медичного обслуговування працівників, а функція контролю – за допомогою ІТ-
аутсорсингу [62].
К. О. Горова вважає за доцільне використовувати як класифікаційну ознаку
кількість учасників у процесі надання послуг. Відповідно до цього підходу
аутсорсинг поділяється на прямий та опосередкований. Крім того, дослідниця
класифікує аутсорсинг за рівнем афілійованості між замовником та виконавцем
послуг, виокремлюючи незалежний аутсорсинг, аутсорсинг із виділенням
структурного підрозділу підприємства та аутсорсинг, спрямований на подальшу
інтеграцію або об’єднання бізнесу [13].
Більшість сучасних науковців у процесі класифікації аутсорсингу
використовують ознаку «вид діяльності». Саме за цією ознакою найчастіше
виокремлюють аутсорсинг бізнес-процесів та технологічний аутсорсинг.
Зокрема, О. Ю. Рижак додатково виділяє аутсорсинг обслуговування
корпоративних інформаційних мереж, аутсорсинг нарахування заробітної плати,
фінансових операцій, транзакційних процесів, а також рекрутинговий
аутсорсинг [61].
21
А. О. Саінчук, окрім традиційних видів аутсорсингу, пропонує виділяти
операційний, функціональний та ресурсний аутсорсинг [63]. У свою чергу І. В.
Яцкевич класифікує аутсорсинг на аутсорсинг інформаційних технологій,
аутсорсинг бізнес-процесів, бухгалтерський аутсорсинг, аутсорсинг офісного
друку та кадровий аутсорсинг (аутстафінг) [78].
Проведений аналіз свідчить про відсутність єдиної систематизації
класифікаційних ознак аутсорсингу. У багатьох випадках окремі види
аутсорсингу дублюються або виступають складовими ширших категорій. Так,
аутсорсинг нарахування заробітної плати, бухгалтерський аутсорсинг,
рекрутинговий аутсорсинг та аутсорсинг фінансових операцій фактично є
окремими підвидами аутсорсингу бізнес-процесів.
На думку П. В. Бріня та О. В. Прохоренка, ефективне дослідження
аутсорсингових відносин потребує використання багаторівневої системи
класифікації. Науковці пропонують розмежовувати організаційно-процесні та
якісно-змістовні ознаки аутсорсингу. До організаційно-процесних
характеристик вони відносять форму взаємовідносин між учасниками, вид
договірних відносин, тривалість співпраці, порядок передачі майна та ресурсів.
Якісно-змістовні ознаки охоплюють цілі застосування аутсорсингу, масштаби
його використання, тип задіяних ресурсів, джерела формування конкурентних
переваг та особливості створення ланцюга доданої вартості [7; 56].
Однією з найбільш деталізованих класифікацій є система, запропонована
О. І. Микало та О. В. Манойленко. Зокрема, О. І. Микало класифікує аутсорсинг
за такими ознаками:
мета впровадження аутсорсингу;
ступінь використання ресурсів підприємства-замовника;
характер функцій, що передаються на виконання;
кількість виконавців;
країна базування постачальника послуг;
тривалість надання аутсорсингових послуг [43].
22
У свою чергу О. В. Манойленко пропонує більш розширену систему
класифікації, яка включає:
відношення аутсорсингу до зовнішнього середовища функціонування
підприємства;
сферу застосування;
географічну ознаку;
масштаби використання;
форму взаємодії;
особливості формування ланцюга створення вартості;
основний ресурс аутсорсера;
рівень ефективності трансформації бізнесу;
частоту виконання аутсорсингових операцій [38].
Разом із тим надмірна деталізація класифікаційних ознак ускладнює
практичне застосування таких систем і не завжди сприяє кращому розумінню
економічної сутності аутсорсингу.
З огляду на сучасні умови функціонування підприємств доцільним є
формування більш узагальненої класифікаційної системи аутсорсингу, яка б
відповідала сучасним економічним реаліям та особливостям функціонування
підприємств в Україні. На нашу думку, найбільш обґрунтованим є поділ
аутсорсингу за такими основними ознаками:
видом діяльності;
рівнем зв’язку з профільною діяльністю підприємства;
формою партнерської взаємодії;
країною базування компанії-аутсорсера.
Особливу увагу в сучасних умовах слід приділити аутсорсингу знань
(Knowledge Process Outsourcing), який доцільно розглядати як самостійний вид
аутсорсингу, а не лише як складову аутсорсингу бізнес-процесів. Такий підхід
пояснюється зростанням ролі інформаційних ресурсів, аналітичної діяльності та
управління знаннями у системі сучасного менеджменту.
23
Аутсорсинг знань передбачає передачу спеціалізованим організаціям
процесів, що потребують високого рівня професійної підготовки, аналітичної
обробки інформації, формування баз знань, здійснення експертного аналізу та
інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень [46].
У сучасних умовах цифрової трансформації економіки та розвитку
інноваційних технологій аутсорсинг знань набуває особливого значення для
підприємств, оскільки дозволяє залучати висококваліфікованих спеціалістів без
необхідності формування власних дороговартісних структурних підрозділів. Для
виробничих підприємств, зокрема ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат», використання аутсорсингу знань може сприяти підвищенню якості
управлінських рішень, удосконаленню аналітичного забезпечення діяльності та
підвищенню загальної ефективності функціонування підприємства.
Результати проведеного дослідження дали можливість сформувати
узагальнену класифікаційну систему аутсорсингу, яка враховує сучасні
особливості функціонування підприємств та тенденції розвитку бізнес-
середовища (рис. 1.1).
Одним із найбільш поширених видів аутсорсингових відносин у сучасній
практиці є аутсорсинг бізнес-процесів. Його сутність полягає у передачі
сторонній спеціалізованій організації окремих непрофільних функцій, бізнес-
процесів або відповідальності за їх реалізацію на договірних умовах [44; 60].
В умовах сучасної цифрової економіки та посилення конкуренції спектр
аутсорсингових послуг постійно розширюється. Окрім традиційних форм
аутсорсингу бізнес-процесів, українські компанії дедалі активніше
впроваджують нові види аутсорсингової діяльності, зокрема екологічний
аутсорсинг і CRM-аутсорсинг, які потребують більш детального розгляду [91].
Екологічний аутсорсинг являє собою передачу підприємством функцій у
сфері екологічного контролю та природоохоронної діяльності спеціалізованим
організаціям. На початковому етапі співпраці фахівці здійснюють комплексне
обстеження підприємства, аналізують виробничі процеси та збирають необхідну
інформацію для подальшого екологічного супроводу діяльності підприємства.
24

Класифікація аутсорсингу за основними класифікаційними ознаками

За видами Аутсорсинг знань
діяльності

Аусорсинг бізнес - процесів

За відношен ням Аутсорсинг основних процесів
до профільної
діяльності
підприємства Аутсорсинг допоміжних процесів
Максимальний аутсорсинг
За формою Ча стковий аутсорсинг
партнерської
взаємодії
Проміжний аутсорсинг
Аутсорсинг спільних підприємств
За країною Офшоринг
базув ання
аутсорсера Іншоринг

Рис. 1.1 Класифікаційна система аутсорсингу
Джерело: сформовано автором на основі [46].
У межах екологічного аутсорсингу можуть надаватися такі послуги [21]:
підготовка заходів щодо приведення діяльності підприємства у
відповідність до екологічного законодавства;
ведення первинної природоохоронної документації;
розроблення екологічних програм і планів природоохоронної діяльності;
підготовка та подання екологічної звітності;
супровід процедур оцінки впливу на навколишнє середовище;
25
підготовка документації для встановлення санітарно-захисних зон,
нормативів гранично допустимих викидів і скидів;
проведення інвентаризації відходів, викидів і зелених насаджень;
представництво інтересів підприємства під час перевірок контролюючими
органами;
організація екологічного документообігу підприємства.
Актуальність екологічного аутсорсингу для виробничих підприємств
суттєво зростає в умовах посилення екологічних вимог, євроінтеграційних
процесів та необхідності дотримання стандартів сталого розвитку. Для
підприємств харчової промисловості, зокрема ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат», використання такого виду аутсорсингу може сприяти
зниженню екологічних ризиків та підвищенню ефективності екологічного
менеджменту.
Ще одним сучасним видом аутсорсингових послуг є CRM-аутсорсинг,
який передбачає передачу функцій управління взаємовідносинами з клієнтами
спеціалізованим компаніям. Найчастіше цей вид аутсорсингу використовують
представництва міжнародних компаній та підприємства, діяльність яких
орієнтована на активну взаємодію зі споживачами [54].
У межах CRM-аутсорсингу можуть реалізовуватися такі напрями
діяльності:
формування CRM-стратегії підприємства;
розроблення та оцінювання стандартів обслуговування клієнтів;
аналіз клієнтської бази та підвищення її прибутковості;
створення програм лояльності;
реалізація заходів щодо підвищення рівня довіри та задоволеності
споживачів.
Важливе місце в сучасній структурі аутсорсингових послуг посідає ІТ-
аутсорсинг, який характеризується високими темпами розвитку та широким
спектром застосування. ІТ-аутсорсинг передбачає передачу зовнішнім
спеціалізованим компаніям функцій підтримки, модернізації та обслуговування
26
інформаційної інфраструктури підприємства. Такі компанії забезпечують
професійний супровід інформаційних систем і мають штат фахівців різного рівня
кваліфікації [47].
Для сучасних виробничих підприємств використання ІТ-аутсорсингу
дозволяє підвищити рівень інформаційної безпеки, оптимізувати витрати на
обслуговування програмного забезпечення та забезпечити безперебійність
роботи цифрових систем управління.
Виробничий аутсорсинг передбачає передачу окремих виробничих
операцій або повного циклу виробництва стороннім організаціям. У деяких
випадках підприємство може передавати частину власних виробничих
підрозділів іншій компанії з подальшою співпрацею вже на умовах
аутсорсингових відносин. Такий підхід дозволяє підприємству зосередити увагу
на ключових напрямах діяльності та скоротити витрати на утримання
допоміжних виробничих структур.
За формою партнерської взаємодії сучасний аутсорсинг поділяється на:
повний (максимальний), частковий, спільний, проміжний, трансформаційний,
аутсорсинг спільних підприємств.
Повний аутсорсинг передбачає передачу зовнішньому провайдеру значної
частини функцій підприємства разом із персоналом та окремими активами на
період дії контракту. Найчастіше така форма застосовується у сферах
інформаційних технологій, фінансового управління та логістики.
Частковий аутсорсинг характеризується тим, що підприємство передає
виконавцю лише окремі функції або процеси, залишаючи за собою контроль над
ключовими напрямами діяльності.
Спільний аутсорсинг ґрунтується на партнерській взаємодії між
декількома постачальниками послуг або між підприємством-замовником та
виконавцем. У науковій літературі цей вид аутсорсингу також використовується
для характеристики субпідрядних моделей співпраці [46].
27
Проміжний аутсорсинг передбачає передачу управління інформаційними
системами або платформами сторонній організації за умови, що власні фахівці
підприємства зберігають можливість створення нових технологічних рішень.
На відміну від нього, трансформаційний аутсорсинг орієнтований на
комплексну перебудову діяльності окремого підрозділу підприємства. У цьому
випадку постачальник послуг створює нову систему управління, формує базу
знань і технологічні рішення, які після завершення проєкту передаються
підприємству-замовнику. Головною особливістю такої моделі є тимчасовий
характер передачі активів і функцій. Після завершення трансформації
підприємство знову отримує повний контроль над процесами.
Аутсорсинг спільних підприємств передбачає створення нового суб’єкта
господарювання для реалізації перспективних бізнес-напрямів. У такому
випадку активи та персонал замовника передаються не безпосередньо
виконавцю, а новоствореному спільному підприємству. Отриманий прибуток
розподіляється між учасниками відповідно до умов співпраці [26].
За географічною ознакою або країною базування аутсорсера
виокремлюють: офшорний аутсорсинг, іншоринг.
Офшоринг передбачає передачу функцій або бізнес-процесів компанії, що
знаходиться за межами країни замовника. Основною перевагою такої форми
співпраці є можливість скорочення витрат та доступ до дешевших трудових
ресурсів.
Іншоринг, навпаки, передбачає передачу функцій підприємствам, які
функціонують у межах країни замовника. Така форма співпраці дозволяє
спростити координацію діяльності, забезпечити оперативність комунікацій та
зменшити ризики, пов’язані з міжнародними економічними чи політичними
чинниками.
Отже, сучасна система класифікації аутсорсингу характеризується
значною різноманітністю форм і видів, що пояснюється постійним розвитком
бізнес-середовища, цифровізацією економіки та ускладненням управлінських
процесів. Використання різних видів аутсорсингу дозволяє підприємствам
28
підвищувати ефективність діяльності, оптимізувати витрати, забезпечувати
гнучкість управління та формувати стійкі конкурентні переваги на ринку.

1.3 Місце та роль аутсорсингу в системі управління підприємством

У сучасних умовах господарювання досягнення конкурентних переваг
можливе лише за умови ефективного управління ресурсами, мінімізації витрат
та забезпечення високої якості продукції й послуг. Водночас розвиток науково-
технічного прогресу, цифровізація бізнес-процесів і впровадження інноваційних
технологій зумовлюють зростання потреби у висококваліфікованих спеціалістах,
здатних забезпечувати функціонування складних виробничих та інформаційних
систем. Однак не кожне підприємство має можливість утримувати у штаті
працівників необхідного професійного рівня. За таких умов одним із найбільш
ефективних управлінських рішень стає залучення зовнішніх спеціалізованих
організацій на умовах аутсорсингу.
Аутсорсинг сьогодні розглядається як сучасний інструмент управління, що
дозволяє підприємствам підвищувати ефективність бізнес-процесів,
покращувати якість продукції та послуг, а також зміцнювати конкурентні позиції
на ринку [9]. Для українських підприємств використання аутсорсингових
механізмів є відносно новим напрямом розвитку системи управління, хоча
окремі форми передачі функцій стороннім виконавцям застосовувалися й раніше
у вигляді договорів підряду або субпідряду.
Поняття аутсорсингу набуло широкого поширення наприкінці ХХ століття
та стало одним із ключових елементів сучасного менеджменту. В економічній
літературі його нерідко називають «феноменом ХХ століття», оскільки саме в
цей період аутсорсинг перетворився на важливий інструмент побудови
високоефективних і конкурентоспроможних організацій. Одним із перших
теоретичних підходів до використання аутсорсингу в управлінні вважають
погляди Генрі Форда, який дійшов висновку, що підприємство не може однаково
29
ефективно виконувати всі функції самостійно, а тому частину процесів доцільно
передавати спеціалізованим компаніям.
Узагальнення сучасних підходів до трактування аутсорсингу дозволяє
виділити декілька основних напрямів його розуміння [7; 13]:
передача непрофільних процесів зовнішнім виконавцям;
використання зовнішніх ресурсів для реалізації окремих завдань
підприємства;
делегування бізнес-процесів спеціалізованим компаніям на договірній
основі;
форма організації діяльності підприємства шляхом концентрації на
ключових компетенціях;
передача окремих функцій або частин бізнес-процесів стороннім
підрядникам;
залучення зовнішніх спеціалістів для обслуговування обладнання та
інформаційних систем;
передача функцій обслуговування підприємства за умови забезпечення
відповідного рівня якості;
використання спеціалізованих логістичних компаній для здійснення
транспортних і складських операцій;
організаційно-економічне рішення, яке базується на принципі: «залишати
за собою лише ті функції, які підприємство виконує найефективніше».
Таким чином, аутсорсинг доцільно розглядати як механізм оптимізації
діяльності підприємства, що передбачає концентрацію на основних напрямах
діяльності та передачу другорядних або допоміжних функцій спеціалізованим
організаціям.
На відміну від разових сервісних послуг або технічної підтримки,
аутсорсинг має системний та довгостроковий характер. Його особливістю є
передача не окремих епізодичних робіт, а цілісних бізнес-процесів або
функціональних напрямів діяльності на основі тривалих контрактних відносин.
30
Саме наявність чітко визначених бізнес-процесів є головною відмінністю
аутсорсингу від інших форм співпраці [23].
У сучасній практиці виділяють декілька основних видів аутсорсингу.
Виробничий аутсорсинг передбачає передачу стороннім організаціям
частини виробничого процесу або повного циклу виготовлення продукції чи її
компонентів. Такий підхід дозволяє підприємству скорочувати виробничі
витрати, підвищувати гнучкість виробництва та концентрувати ресурси на
стратегічно важливих напрямах діяльності.
ІТ-аутсорсинг (Information Technology Outsourcing – ITO) передбачає
передачу зовнішнім компаніям функцій, пов’язаних із розробленням,
супроводом та обслуговуванням інформаційних систем підприємства. Це може
включати підтримку програмного забезпечення, адміністрування серверів,
хостинг, тестування програмних продуктів, програмування та обслуговування
інформаційної інфраструктури [47].
Аутсорсинг бізнес-процесів (Business Process Outsourcing – BPO) полягає у
використанні ресурсів та інфраструктури зовнішньої компанії для виконання
окремих функцій підприємства. Найчастіше на аутсорсинг передаються
стандартизовані процеси, зокрема: фінансовий облік, кадрове адміністрування,
маркетингові функції, логістичне забезпечення, документообіг тощо [9].
Аутсорсинг управління знаннями (Knowledge Process Outsourcing – KPO)
передбачає передачу процесів, пов’язаних із аналітичною обробкою інформації,
формуванням баз знань та інформаційною підтримкою управлінських рішень.
Такий вид аутсорсингу є особливо актуальним в умовах цифровізації економіки
та розвитку інноваційних технологій.
Офшорний аутсорсинг характеризується передачею окремих бізнес-
процесів компаніям, що розташовані за межами країни замовника. Основними
перевагами такого підходу є зниження витрат та доступ до міжнародних ресурсів
[36].
У структурі ІТ-аутсорсингу виділяють кілька основних напрямів [47]:
31
Аутсорсинг кадрових ресурсів, який передбачає залучення
вузькопрофільних спеціалістів для виконання складних технічних завдань.
Аутсорсинг інфраструктурних і програмно-технічних систем, що
базується на використанні зовнішніх інформаційних ресурсів і
телекомунікаційних потужностей.
Аутсорсинг технологій, який полягає у передачі другорядних
технологічних процесів спеціалізованим компаніям.
Фінансовий аутсорсинг, що охоплює організацію та ведення
бухгалтерського обліку, підготовку фінансової звітності й податкового
супроводу діяльності підприємства.
Залежно від масштабу охоплення діяльності підприємства розрізняють:
повний аутсорсинг, який передбачає передачу значної частини функцій
підприємства;
частковий аутсорсинг, за якого сторонній організації передаються лише
окремі процеси або операції.
За цілями використання аутсорсинг поділяють на:
традиційний, спрямований переважно на скорочення витрат;
інноваційний, основною метою якого є підвищення ефективності бізнес-
процесів та створення додаткової споживчої цінності продукції або послуг
підприємства.
Серед найбільш поширених форм організації аутсорсингової діяльності
виділяють:
Аутстафінг – виведення працівників за межі штату підприємства з
подальшим їх оформленням у кадровій компанії [1].
Залучення тимчасового персоналу (temporary staffing).
Лізинг персоналу (staff leasing).
В Україні найбільш поширеними напрямами передачі функцій на
аутсорсинг є: бухгалтерський облік, юридичний супровід, робота з проблемною
заборгованістю, інформаційні системи, маркетингові комунікації, клінінгові
послуг, транспортне обслуговування та ремонт техніки [14].
32
Основними причинами використання аутсорсингу підприємствами є:
скорочення витрат, підвищення гнучкості управління, покращення
обслуговування клієнтів, можливість зосередження на основному виді
діяльності.
Разом із тим розвиток аутсорсингу в Україні стримується низкою проблем:
недотримання постачальниками послуг узятих зобов’язань;
відсутність стратегічного бачення у керівництва підприємств;
складність досягнення реальної економії витрат;
ризик підвищення вартості послуг після початку співпраці;
зниження рівня контролю за переданими функціями.
Особливе місце серед аутсорсингових послуг посідає фінансовий та
бухгалтерський аутсорсинг. Підприємства можуть передавати зовнішнім
організаціям: ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкової звітності,
взаємодію з банками, супровід аудиторських перевірок, оптимізацію
документообігу, представництво в податкових органах, розроблення облікової
політики підприємства [14].
Сьогодні в Україні особливою популярністю користуються комплексні
аутсорсингові послуги «під ключ», які дозволяють підприємствам передати
зовнішньому виконавцю повний цикл супроводу певного напряму діяльності.
Переваги використання аутсорсингу доцільно розглядати на стратегічному
та тактичному рівнях.
На стратегічному рівні аутсорсинг забезпечує: концентрацію підприємства
на ключових напрямах діяльності, скорочення інвестицій у допоміжні активи,
підвищення гнучкості реагування на зміни ринкового середовища, зростання
рентабельності бізнесу.
На тактичному рівні перевагами аутсорсингу є: відсутність потреби у
розширенні штату, скорочення накладних витрат, гарантія професійної
відповідальності виконавця, доступ до професійного досвіду та спеціалізованих
знань, можливість отримання синергетичного ефекту від співпраці.
33
Для мінімізації ризиків використання аутсорсингових послуг
підприємствам необхідно: передавати на аутсорсинг переважно допоміжні
процеси, чітко визначати власні стратегічні цілі, будувати партнерські відносини
з аутсорсером, закріплювати відповідальність сторін у договорі.
Практичний досвід свідчить, що використання аутсорсингу є найбільш
ефективним у випадках: концентрації підприємства на основному виді
діяльності, проведення реструктуризації або реорганізації, зростання обсягів
діяльності, високої вартості допоміжних бізнес-процесів, низької ефективності
внутрішніх служб підприємства [14].
Таким чином, аутсорсинг у сучасних умовах виступає важливим
елементом системи управління підприємством. Його використання сприяє
підвищенню ефективності діяльності, оптимізації витрат, покращенню якості
бізнес-процесів та зміцненню конкурентних позицій підприємства.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» впровадження
аутсорсингових механізмів може стати ефективним інструментом
удосконалення системи управління, підвищення результативності виробничих
процесів та забезпечення стабільного функціонування підприємства в умовах
сучасних економічних викликів.

Висновок до розділу 1

У результаті проведеного теоретичного дослідження встановлено, що
аутсорсинг у сучасних умовах господарювання виступає важливим
інструментом управління підприємством, спрямованим на підвищення
ефективності діяльності, оптимізацію витрат та забезпечення конкурентних
переваг. Аналіз наукових підходів до трактування поняття «аутсорсинг»
дозволив визначити його як комплексну бізнес-технологію, що базується на
передачі окремих функцій, бізнес-процесів або видів діяльності спеціалізованим
зовнішнім організаціям на договірних засадах.
34
У ході дослідження було встановлено, що ключовими ознаками
аутсорсингу є: залучення до процесу взаємодії різних груп зацікавлених сторін
(стейкхолдерів), реорганізація системи управління та формування нових бізнес-
процесів із урахуванням стратегічних і операційних цілей підприємства,
концентрація підприємства на ключових компетенціях із передачею
другорядних функцій зовнішнім провайдерам, забезпечення необхідного рівня
якості послуг та адаптація діяльності аутсорсера до потреб замовника, отримання
економічного ефекту як підприємством-замовником, так і компанією-
постачальником послуг.
Доведено, що в сучасних умовах аутсорсинг доцільно розглядати не лише
як механізм скорочення витрат, а як стратегічний інструмент підвищення
конкурентоспроможності підприємства. Його використання дозволяє
підприємствам зосереджувати ресурси на ключових напрямах діяльності,
підвищувати якість управління, забезпечувати гнучкість бізнес-процесів та
швидше адаптуватися до змін зовнішнього середовища. При цьому бізнес-
процеси розглядаються як система взаємопов’язаних функцій та операцій,
спрямованих на досягнення конкретного результату діяльності підприємства.
У процесі дослідження узагальнено основні підходи до класифікації
аутсорсингу та встановлено, що найбільш поширеним є поділ аутсорсингових
відносин за видами діяльності, функціями управління, формою партнерської
взаємодії та рівнем інтеграції бізнес-процесів. Визначено, що функція
планування найчастіше реалізується через маркетинговий і логістичний
аутсорсинг, функція організації – через виробничий аутсорсинг та аутстафінг,
функція мотивації – через передачу послуг корпоративного харчування та
медичного забезпечення, а функція контролю – через використання ІТ-
аутсорсингу.
Установлено, що найбільш поширеними напрямами використання
аутсорсингових послуг в Україні є: бухгалтерський та податковий облік,
юридичний супровід діяльності, управління інформаційними системами та
35
базами даних, маркетингові комунікації, логістичне обслуговування, клінінгові
послуги, транспортне забезпечення та технічне обслуговування.
Проведене дослідження підтвердило, що використання аутсорсингу є
особливо актуальним для виробничих підприємств, зокрема підприємств
харчової промисловості. Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
впровадження сучасних аутсорсингових механізмів може стати важливим
чинником оптимізації бізнес-процесів, підвищення ефективності управління,
скорочення витрат та забезпечення стійких конкурентних переваг у сучасних
умовах господарювання.

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РИНКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ
ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»

2.1 Сучасний стан та тенденції розвитку молочної і сироробної галузі України

Харчова промисловість України є однією з ключових складових
національної економіки та охоплює широкий спектр виробництв, серед яких
важливе місце посідає молочна і сироробна галузь. В умовах воєнного стану,
економічної нестабільності та посилення міжнародної конкуренції саме
підприємства харчової промисловості забезпечують продовольчу безпеку
держави, підтримують експортний потенціал країни та формують значну
частину внутрішнього споживчого ринку.
Молочна промисловість України включає підприємства, що
спеціалізуються на виробництві та переробці молока, виготовленні сирів, масла,
кисломолочної продукції, сухого молока, молочних консервів та іншої продукції.
Сироробна галузь є однією з найбільш стратегічно важливих складових
молокопереробного сектору, оскільки виробництво сирів формує значну частину
доданої вартості в галузі.
У 2024–2025 роках молочна галузь України функціонувала в умовах
суттєвих економічних та логістичних викликів, пов’язаних із воєнними діями,
36
нестабільністю сировинної бази, коливанням цін та зміною
зовнішньоторговельних зв’язків. Незважаючи на це, галузь продемонструвала
поступову адаптацію до кризових умов та ознаки відновлення.
За даними галузевих аналітичних джерел, у 2025 році в Україні вперше за
останні роки зафіксовано зростання промислового поголів’я корів приблизно на
3 %, а виробництво молока в промисловому секторі збільшилося майже на 7 %.
Обсяги молочної сировини, що надходили на переробні підприємства, у 2025
році оцінювалися на рівні близько 3,6 млн т, що приблизно на 9 % більше
порівняно з попереднім роком та перевищує довоєнні показники 2021 року.
Водночас загальна ситуація в молочній галузі залишається складною.
Основними проблемами розвитку підприємств молокопереробної промисловості
є: нестабільність сировинної бази, скорочення поголів’я худоби в господарствах
населення, високий рівень конкуренції, зростання собівартості виробництва,
порушення логістичних ланцюгів, дефіцит інвестиційних ресурсів, коливання
закупівельних цін на молоко-сировину, негативний вплив воєнних дій на
виробничу та транспортну інфраструктуру.
Особливо важливим фактором розвитку молочної галузі у 2025 році стало
підвищення ролі промислових молочнотоварних ферм. Якщо раніше значна
частина молока надходила від господарств населення, то нині майже 95 %
молока, яке постачається на переробку, забезпечують саме промислові
підприємства. Це дозволяє покращити якість молока-сировини та забезпечити
відповідність продукції міжнародним стандартам якості.
Суттєвий вплив на функціонування галузі має також зміна структури
зовнішньоекономічної діяльності України. Упродовж останніх років українські
виробники активно переорієнтовують експорт молочної продукції на ринки
країн Азії, Африки та Близького Сходу. Основними імпортерами української
молочної продукції залишаються Казахстан, Молдова, Китай, Єгипет, В’єтнам,
ОАЕ та Бангладеш. Крім того, Україна продовжує інтегруватися до
європейського ринку молочної продукції.
37
За інформацією Асоціації виробників молока, у 2024 році експорт
молочної продукції України зріс приблизно на 16 %, а у структурі експорту
значну частку становили сухе молоко, сири, вершкове масло та казеїн. При цьому
імпорт молочної продукції також залишається значним, особливо в сегменті
сирів, що посилює конкурентний тиск на вітчизняних виробників.
У 2025 році українська молочна галузь продемонструвала покращення
фінансових результатів. Зокрема, сукупний дохід підприємств молочної
промисловості зріс приблизно на 18 %, а чистий прибуток галузі майже
подвоївся порівняно з 2024 роком. Найбільші фінансові результати зафіксовано
у центральних регіонах України, зокрема у Черкаській області, де функціонує
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Сироробна галузь України є одним із найбільш конкурентних сегментів
харчової промисловості. На сьогодні виробництвом сирів займаються понад 150
підприємств, більшість із яких спеціалізується на виготовленні твердих
сичужних сирів. Водночас на ринку спостерігається тенденція до консолідації:
великі виробники поступово витісняють середні та малі підприємства завдяки
вищому рівню технологічного оснащення, доступу до інвестицій та розвиненим
каналам збуту.
Основними учасниками українського ринку молочної та сироробної
продукції є: група компаній «Терра Фуд», холдинг «Молочний Альянс», «Danone
Україна», «Milkiland Україна», компанія «Комо», «Люстдорф», «Волошкове
поле», ПАТ «Житомирський маслозавод», «Вімм-Білль-Данн Україна» та інші.
Український ринок сирів характеризується високою конкуренцією та
значною залежністю від споживчого попиту. Основними видами продукції
залишаються тверді сичужні сири, плавлені сири та кисломолочна продукція.
Разом із тим упродовж останніх років спостерігається поступове зростання
попиту на м’які та функціональні сири, що відповідає європейським тенденціям
розвитку споживчого ринку.
Станом на 2025 рік підприємства молочної галузі активно впроваджують
сучасні технології цифровізації виробництва, автоматизації управління та
38
елементи штучного інтелекту в процесах контролю якості, прогнозування
попиту та управління логістикою. Світові тенденції свідчать про активне
використання інноваційних технологій у молочній промисловості, зокрема
інструментів автоматизованого моніторингу виробництва, аналітики даних та
цифрового управління ланцюгами постачання.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» функціонування в
умовах сучасного ринку потребує: постійного вдосконалення виробничих
процесів, оптимізації логістичної системи, впровадження сучасних бізнес-
технологій, підвищення якості продукції, забезпечення стабільності сировинної
бази, активного використання аутсорсингових механізмів для підвищення
ефективності діяльності.
Таким чином, аналіз сучасного стану молочної та сироробної галузі
України свідчить, що підприємства функціонують у складному, але
перспективному конкурентному середовищі. Незважаючи на вплив воєнних та
економічних факторів, у 2025 році галузь демонструє поступове відновлення,
зростання обсягів виробництва, покращення фінансових показників та
активізацію експортної діяльності. За таких умов ефективне управління бізнес-
процесами та використання сучасних аутсорсингових технологій стають
важливими чинниками забезпечення конкурентоспроможності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат».

2.2 Аналіз та особливості діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат»

ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є одним із відомих
підприємств молокопереробної та сироробної галузі України. Підприємство
зареєстроване 22.09.1995 року та розташоване у Черкаській області, м.
Звенигородка. Історія комбінату розпочалася ще у 1933 році, а сучасні виробничі
потужності були введені в експлуатацію у 1982 році. У 1993 році підприємство
було перетворене у відкрите акціонерне товариство, а у 2017 році змінило
39
організаційно-правову форму на приватне акціонерне товариство [82]. Станом на
2025 рік підприємство продовжує функціонувати як зареєстрована юридична
особа з основним видом діяльності 10.51 – перероблення молока, виробництво
масла та сиру.
Таблиця 2.1 – Загальна інформація про ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
Показник Характеристика
Повна назва Приватне акціонерне товариство «Звенигородський сироробний
комбінат»
Скорочена назва ПрАТ «ЗСК»
Код ЄДРПОУ 00447818
Дата реєстрації 22.09.1995
Юридична адреса 20202, Черкаська обл., Звенигородський район, м. Звенигородка,
вул. Козачанська, буд. 35-А
Організаційно-правова Приватне акціонерне товариство
форма
Основний вид Перероблення молока, виробництво масла та сиру
діяльності
Керівник Крилов Андрій Юрійович
Електронна адреса [email protected]
Джерело: складено на основі [82]
Важливим етапом розвитку підприємства стало входження у 2001 році до
міжнародної групи SAVENCIA Fromage & Dairy, яка об’єднує виробників сирів
і молочної продукції у різних країнах світу. Це посилило виробничий,
технологічний і маркетинговий потенціал підприємства та сприяло розвитку
торговельної марки «Звени Гора» [82]. Офіційний сайт бренду зазначає, що ТМ
«Звени Гора» представлена у супермаркетах по всій Україні, а у 2001 році бренд
разом із Звенигородським сироробним комбінатом став частиною міжнародної
групи SAVENCIA.
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» функціонує відповідно до
вимог чинного законодавства України, зокрема норм Цивільного кодексу
України, Господарського кодексу України, законодавства про господарські
товариства, цінні папери та фондовий ринок. За наявними даними, товариство не
має дочірніх підприємств і філій, а виробнича структура підприємства охоплює
основні та допоміжні підрозділи: сирний цех, цех плавлених сирів, маслоцех, цех
40
сушіння, котельню, компресорний цех, складські приміщення, електроцех, гараж
та інші виробничо-обслуговувальні ланки [82].
Основу діяльності підприємства становить перероблення молока та
виробництво молочної продукції, передусім твердих, плавлених і
кисломолочних сирів, вершкового масла, сухої сироватки та сухого знежиреного
молока. Саме сироробна спеціалізація формує конкурентну ідентичність
підприємства та визначає його місце на українському ринку молочної продукції.
До основних видів діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» належать: перероблення молока, виробництво масла, виробництво
твердих, плавлених і кисломолочних сирів, оптова торгівля молочними
продуктами. посередницька діяльність у торгівлі товарами широкого
асортименту [82].
Асортимент продукції підприємства включає: масло солодковершкове
селянське фасоване, масло солодковершкове у промисловому фасуванні, суху
молочну сироватку, сухе знежирене молоко, тверді сири, плавлені сири,
кисломолочні сирні продукти [83].
Станом на 2025 рік бренд «Звени Гора» позиціонується як український
виробник сирів із тривалою історією та широкою присутністю в національних
торговельних мережах. В асортименті бренду представлені класичні тверді сири,
зокрема Український, Сметанковий, Голландський, а також сири за унікальними
рецептурами – Звенигородський «Екстра», «Добродар», «Фігура». Крім того,
підприємство пропонує плавлені та кисломолочні сири, а також вершкове масло.
Особливістю діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є
поєднання багаторічних традицій сироваріння з використанням сучасних
технологій виробництва та контролю якості. Підприємство працює у сегменті
продукції щоденного споживання, тому важливими чинниками його
конкурентоспроможності є стабільність постачання сировини, якість молока,
дотримання санітарно-гігієнічних вимог, ефективність логістики та здатність
швидко реагувати на зміну споживчого попиту.
41
Управлінська система підприємства орієнтована на забезпечення
безперервності виробництва та стабільної якості продукції. Для сироробного
підприємства особливо важливими є такі напрями управління, як:
контроль якості молока-сировини;
планування виробничих потужностей;
управління запасами та складськими процесами;
забезпечення холодового ланцюга;
логістика постачання і збуту;
підтримка обладнання в належному технічному стані;
маркетингова підтримка бренду та робота з торговельними мережами.
З огляду на специфіку молокопереробної галузі, діяльність підприємства
значною мірою залежить від ефективності організації логістичної системи.
Молоко та молочна продукція мають обмежені строки зберігання, потребують
дотримання температурних режимів і швидкої доставки до споживачів. Тому для
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» логістика є не допоміжною, а
стратегічно важливою функцією, яка безпосередньо впливає на якість продукції,
рівень витрат та конкурентоспроможність підприємства.
Водночас частина допоміжних функцій підприємства потенційно може
бути передана на аутсорсинг. До таких напрямів доцільно віднести транспортне
обслуговування, частину складських операцій, сервісне обслуговування
обладнання, ІТ-підтримку, охорону, клінінг, екологічний супровід, юридичні та
окремі маркетингові послуги. Використання аутсорсингу у цих сферах може
сприяти зниженню адміністративного навантаження на підприємство,
підвищенню якості допоміжних процесів та концентрації управлінських ресурсів
на основному виробництві.
Отже, ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є стабільним
учасником українського ринку сирів і молочної продукції, діяльність якого
базується на поєднанні виробничого досвіду, сучасних технологій і належності
до міжнародної групи SAVENCIA. У 2025 році підприємство функціонує в
умовах високої конкуренції, зростання вимог до якості, ускладнення логістики
42
та нестабільності сировинного ринку. За таких умов удосконалення системи
управління, оптимізація логістичних процесів і використання аутсорсингових
бізнес-технологій можуть стати важливими чинниками підвищення
ефективності діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Діюча організаційна структура підприємства зображена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 Організаційна структура ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат»
Джерело: складено автором на основі [82]
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є самостійним суб’єктом
господарювання та юридичною особою, що здійснює свою діяльність відповідно
до чинного законодавства України та положень статуту підприємства. Основною
метою функціонування підприємства є забезпечення споживачів якісною
молочною продукцією, задоволення потреб ринку продовольчих товарів, а також
забезпечення ефективної господарської діяльності з урахуванням інтересів
працівників підприємства та споживачів продукції.
43
Важливим елементом управління якістю на підприємстві є впровадження
системи менеджменту якості відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001.
Наявність сертифікованої системи управління якістю свідчить про орієнтацію
підприємства на забезпечення стабільності виробничих процесів, контроль
якості продукції та підвищення рівня конкурентоспроможності на внутрішньому
й зовнішньому ринках.
Станом на 2025 рік асортимент продукції ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» налічує понад 110 найменувань продукції, серед яких
понад 25 видів твердих сирів. Виробничі потужності підприємства оснащені
сучасним технологічним обладнанням німецького, польського та іспанського
виробництва, що забезпечує високий рівень автоматизації виробничих процесів
та відповідність продукції міжнародним стандартам якості.
На дільниці приймання молока функціонують сучасні автоматизовані лінії
німецького виробництва, що забезпечують оперативне приймання та первинну
обробку молочної сировини. Для підвищення якості молока використовується
бактофуга компанії «Alfa Laval» (Швеція), яка дозволяє ефективно очищувати
сировину від мікроорганізмів та механічних домішок. Високий рівень санітарно-
гігієнічного контролю забезпечується автоматизованими системами CIP-мийки,
що дозволяють здійснювати очищення обладнання без демонтажу виробничих
ліній.
Важливим фактором ефективної діяльності підприємства є кадровий
потенціал, оскільки саме працівники забезпечують стабільність виробничих
процесів, якість продукції та ефективність функціонування підприємства
загалом. Для оцінювання ефективності використання трудових ресурсів
доцільно проаналізувати показники руху персоналу ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат».

44
Таблиця 2.2 – Аналіз кадрового потенціалу ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» у 2023–2025 рр.
Показник 2023 2024 2025 Відхилення Відхилення
2025/2024 2025/2024
абсолютне відносне, %
Середньооблікова 449 451 425 -26 94,2
чисельність працівників,
осіб
Фонд оплати праці, тис. 140581 161088 174595 +13507 108,4
грн
Середньомісячна заробітна 26,09 29,76 34,23 +4,47 115,0
плата одного працівника,
тис. грн
Продуктивність праці, тис. 2842,9 3023,3 3495,2 +471,9 115,6
грн
Фондооснащеність праці, 567,2 593,4 663,7 +70,2 111,8
тис. грн
Джерело: сформовано та розраховано автором на основі [83; 84]
Проведений аналіз кадрових показників ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» свідчить про наявність тенденцій до підвищення
ефективності використання трудових ресурсів підприємства впродовж 2023–
2025 років.
У 2025 році середньооблікова чисельність працівників скоротилася на 26
осіб порівняно з 2024 роком, або на 5,8 %. Така тенденція може пояснюватися
оптимізацією виробничих процесів, автоматизацією окремих операцій, а також
загальними демографічними й економічними викликами, що характерні для
сучасного ринку праці України.
Водночас, незважаючи на скорочення чисельності персоналу, на
підприємстві спостерігається позитивна динаміка основних економічних
показників використання трудових ресурсів. Зокрема, фонд оплати праці у 2025
році зріс на 13 507 тис. грн, або на 8,4 %, що свідчить про підвищення рівня
матеріального стимулювання працівників та адаптацію підприємства до
сучасних умов ринку праці.
Середньомісячна заробітна плата одного працівника у 2025 році зросла на
15 % порівняно з попереднім роком і становила 34,23 тис. грн. Це є позитивним
45
фактором для забезпечення соціальної стабільності трудового колективу та
збереження кваліфікованих кадрів.
Важливою позитивною тенденцією є підвищення продуктивності праці. У
2025 році цей показник збільшився на 471,9 тис. грн, або на 15,6 %, що свідчить
про більш ефективне використання трудових ресурсів, модернізацію виробничих
процесів та покращення організації праці на підприємстві.
Також у 2025 році спостерігається зростання фондооснащеності праці на
11,8 %, що характеризує підвищення рівня технічного забезпечення працівників
і збільшення обсягу основних засобів у розрахунку на одного працівника.
Отже, результати аналізу свідчать, що ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» у 2023–2025 роках забезпечувало підвищення
ефективності використання трудових ресурсів шляхом модернізації
виробництва, автоматизації окремих процесів та оптимізації кадрової структури.
Водночас подальше підвищення ефективності діяльності підприємства потребує
вдосконалення системи управління персоналом, розвитку кадрового потенціалу
та впровадження сучасних підходів до організації праці, зокрема використання
елементів кадрового аутсорсингу й автоматизованих систем управління
виробництвом.
Таблиця 2.3 – Аналіз структури витрат на виробництво продукції ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2024–2025 рр.
Елементи 2024, 2025, Абсолютне Структура Структура Відхилення
витрат тис. тис. відхилення 2024, % 2025, % структури,
грн грн в.п.
Матеріальні 1 015 1 126 +111 414 78,34 79,15 +0,81
витрати 426 840
Витрати на 161 174 +13 507 12,43 12,27 -0,16
оплату праці 088 595
Відрахування 35 38 +2 972 2,73 2,70 -0,03
на соціальні 439 411
заходи
Амортизація 18 22 +4 372 1,41 1,59 +0,18
242 614
Інші операційні 66 61 -4 985 5,09 4,29 -0,80
витрати 271 286
Разом 1 296 1 423 +127 280 100 100
466 746
Джерело: розраховано автором на основі [83; 84]
46
Проведений аналіз структури виробничих витрат ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» свідчить, що найбільшу частку у структурі витрат
традиційно займають матеріальні витрати. У 2025 році їх обсяг становив 1 126
840 тис. грн, що на 111 414 тис. грн більше порівняно з 2024 роком. Питома вага
матеріальних витрат у загальній структурі витрат збільшилася на 0,81 в.п. і
досягла 79,15 %, що пояснюється зростанням вартості молочної сировини,
енергоносіїв, пакувальних матеріалів та логістичних витрат.
Водночас витрати на оплату праці у 2025 році зросли на 13 507 тис. грн і
становили 174 595 тис. грн. Незважаючи на абсолютне збільшення фонду оплати
праці, його частка у структурі витрат дещо зменшилася, що пояснюється
випереджальними темпами зростання матеріальних витрат.
Відрахування на соціальні заходи у 2025 році також збільшилися, що
безпосередньо пов’язано зі зростанням фонду оплати праці. Позитивною
тенденцією є збільшення амортизаційних відрахувань, що свідчить про
оновлення основних засобів, модернізацію виробничого обладнання та
збільшення вартості необоротних активів підприємства.
Частка інших операційних витрат у 2025 році скоротилася на 0,8 в.п., що
характеризує підвищення ефективності управління допоміжними витратами та
оптимізацію окремих бізнес-процесів підприємства.
Отже, структура витрат ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у
2025 році характеризується високою матеріаломісткістю виробництва, що є
типовим для підприємств молокопереробної галузі. За таких умов особливого
значення набуває використання сучасних управлінських інструментів, зокрема
аутсорсингу логістичних, сервісних та допоміжних функцій, що може сприяти
оптимізації витрат та підвищенню ефективності діяльності підприємства.
Аналіз динаміки необоротних активів ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» свідчить про поступове нарощування виробничого
потенціалу підприємства упродовж 2023–2025 років. Загальна вартість
необоротних активів у 2025 році становила 104 933 тис. грн, що на 7 186 тис. грн
більше порівняно з 2024 роком.
47
Таблиця 2.4 – Динаміка та структура необоротних активів ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2023–2025 рр.
Стаття 2023, % 2024, % 2025, % Відхилення Темп
необоротних тис. тис. тис. 2025/2024, росту,
активів грн грн грн тис. грн %
Нематеріальні 72 0,08 151 0,15 567 0,54 +416 375,5
активи
Основні засоби 90 060 99,12 87 152 89,16 88 149 84,00 +997 101,1
Інші необоротні 728 0,80 10 444 10,69 16 217 15,46 +5 773 155,3
активи
Всього 90 860 100 97 747 100 104
933
Джерело: сформовано автором на основі [83; 84]
Найбільшу частку в структурі необоротних активів займають основні
засоби, питома вага яких у 2025 році становила 84 %. Це свідчить про високу
капіталомісткість виробництва та значну роль виробничого обладнання у
діяльності підприємства. Збільшення вартості основних засобів пов’язане з
оновленням виробничих потужностей, модернізацією технологічного
обладнання та вдосконаленням виробничої інфраструктури.
Нематеріальні активи у 2025 році зросли більш ніж у 3 рази порівняно з
2024 роком. Це може бути пов’язано з придбанням програмного забезпечення,
цифрових систем управління виробництвом, автоматизацією бізнес-процесів та
розвитком інформаційної інфраструктури підприємства.
Суттєве зростання інших необоротних активів свідчить про активізацію
інвестиційної діяльності підприємства та збільшення обсягів довгострокових
активів, що використовуються у виробничій діяльності.
Отже, результати аналізу підтверджують, що ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» у 2023–2025 роках здійснювало модернізацію
матеріально-технічної бази та поступово збільшувало виробничий потенціал. Це
створює передумови для підвищення ефективності діяльності підприємства,
оптимізації логістичних процесів та впровадження сучасних бізнес-технологій
управління.

48
Таблиця 2.5 – Динаміка та структура оборотних активів ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2023–2025 рр.
Стаття оборотних 2023, % 2024, % 2025, % Відхилення Темп
активів тис. тис. тис. 2025/2024, зміни,
грн грн грн тис. грн %
Виробничі запаси 158 18,62 173 17,74 181 16,95 +8 224 104,7
447 298 522
Готова продукція 82 615 9,71 96 424 9,87 112 10,48 +15 884 116,5
308
Незавершене 4 915 0,58 5 884 0,60 6 417 0,60 +533 109,1
виробництво
Товари 3 210 0,38 4 266 0,44 5 173 0,48 +907 121,3
Дебіторська 540 63,50 635 65,07 724 67,63 +88 777 114,0
заборгованість, 382 741 518
усього
– за товари, 312 36,70 376 38,54 441 41,23 +65 177 117,3
роботи, послуги 264 411 588
– за 219 25,82 248 25,49 279 26,12 +30 867 112,4
розрахунками 703 896 763
– інша поточна 8 415 0,99 10 434 1,04 3 167 0,28 -7 267 -69,6
Грошові кошти та 48 742 5,73 44 631 4,57 28 547 2,66 -16 084 -36,0
їх еквіваленти
Інші оборотні 11 932 1,40 15 938 1,63 12 981 1,20 -2 957 -18,6
активи
Всього 850 100 975 100 1 071 100 +96 284 109,9
243 182 466
Джерело: розраховано автором на основі [83; 84]
Аналіз структури оборотних активів ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» у 2023–2025 роках свідчить про суттєве зростання загального обсягу
оборотних активів підприємства. У 2025 році їх вартість становила 1 071 466 тис.
грн, що на 96 284 тис. грн, або на 9,9 %, більше порівняно з 2024 роком.
Найбільшу питому вагу в структурі оборотних активів підприємства
займає дебіторська заборгованість. У 2025 році її обсяг досяг 724 518 тис. грн,
що становить 67,63 % загальної вартості оборотних активів. Порівняно з 2024
роком дебіторська заборгованість збільшилася на 88 777 тис. грн, або на 14 %.
Зростання дебіторської заборгованості відбулося як за розрахунками за товари,
роботи та послуги, так і за іншими розрахунками.
З одного боку, збільшення дебіторської заборгованості може свідчити про
розширення обсягів реалізації продукції та активізацію збутової діяльності
підприємства. Проте надмірне зростання її частки у структурі оборотних активів
49
є негативною тенденцією, оскільки це призводить до відволікання оборотних
коштів з господарського обороту, погіршує ліквідність підприємства та
підвищує ризики несвоєчасного надходження коштів.
У структурі оборотних активів також спостерігається поступове зростання
запасів готової продукції. У 2025 році їх обсяг збільшився на 15 884 тис. грн, або
на 16,5 %. Це може бути пов’язано зі збільшенням виробничих обсягів,
сезонними коливаннями попиту або необхідністю формування страхових запасів
продукції в умовах нестабільної логістики.
Виробничі запаси у 2025 році також зросли та становили 181 522 тис. грн.
Підвищення обсягів запасів сировини та матеріалів частково пояснюється
прагненням підприємства мінімізувати ризики перебоїв у постачанні молочної
сировини, енергоносіїв та пакувальних матеріалів.
Негативною тенденцією є суттєве скорочення грошових коштів та їх
еквівалентів. У 2025 році цей показник зменшився на 16 084 тис. грн, або на 36
%, порівняно з 2024 роком. Частка грошових коштів у структурі оборотних
активів становила лише 2,66 %, що може свідчити про зниження рівня поточної
ліквідності підприємства та збільшення фінансового навантаження на оборотний
капітал.
Скорочення грошових коштів за одночасного зростання дебіторської
заборгованості вказує на необхідність удосконалення політики управління
розрахунками з покупцями та оптимізації системи контролю дебіторської
заборгованості.
Таким чином, структура оборотних активів ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» у 2023–2025 роках характеризується домінуванням
дебіторської заборгованості, зростанням запасів та зменшенням обсягу
грошових коштів. За таких умов особливо важливого значення набуває
вдосконалення фінансового менеджменту, оптимізація логістичних процесів і
використання сучасних інструментів управління бізнес-процесами, зокрема
аутсорсингу окремих логістичних та фінансово-облікових функцій.
50
Таблиця 2.6 – Показники ефективності використання оборотних активів ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2023–2025 рр.
Показник 2023 2024 2025 Відхилення
2025/2023
Коефіцієнт оборотності оборотних активів 2,41 2,67 2,94 +0,53
Період обертання оборотних активів, днів 149,4 134,8 122,4 -27,0
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті 0,41 0,37 0,34 -0,07
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів 5,18 5,84 6,37 +1,19
Період обертання матеріальних запасів, днів 70,4 62,5 57,3 -13,1
Коефіцієнт оборотності незавершеного 0,74 0,81 0,93 +0,19
виробництва
Період обертання незавершеного 96,2 88,7 76,4 -19,8
виробництва, днів
Джерело: розраховано автором на основі [83; 84]
У таблиці 2.6 наведено результати аналізу показників ефективності
використання оборотних активів ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» упродовж 2023–2025 років.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує швидкість обігу
оборотного капіталу та показує, скільки повних оборотів здійснюють оборотні
активи протягом року. Проведені розрахунки свідчать про позитивну динаміку
цього показника: у 2023 році він становив 2,41, у 2024 році – 2,67, а у 2025 році
досяг 2,94. Зростання коефіцієнта оборотності на 0,53 свідчить про підвищення
ефективності використання оборотних активів підприємства та прискорення їх
обігу.
Відповідно скоротився період обертання оборотних активів. Якщо у 2023
році один цикл обороту тривав у середньому 149,4 дня, то у 2025 році цей
показник зменшився до 122,4 дня. Скорочення тривалості обороту на 27 днів є
позитивною тенденцією, оскільки свідчить про швидше повернення коштів у
господарський оборот та покращення ліквідності підприємства.
Коефіцієнт завантаження коштів в обороті характеризує обсяг оборотних
активів, необхідних для отримання однієї гривні доходу від реалізації продукції.
У 2025 році цей показник зменшився до 0,34 проти 0,41 у 2023 році. Це свідчить
про більш раціональне використання оборотного капіталу та зниження потреби
підприємства в додатковому фінансуванні оборотних активів.
51
Позитивною тенденцією є також зростання коефіцієнта оборотності
матеріальних запасів. У 2025 році він становив 6,37 оборотів проти 5,18 у 2023
році. Це означає, що виробничі запаси підприємства використовуються більш
інтенсивно, а їх оновлення відбувається швидше.
Період обертання матеріальних запасів у 2025 році скоротився до 57,3 дня,
тоді як у 2023 році він становив 70,4 дня. Скорочення строку обертання запасів
на 13,1 дня свідчить про підвищення ефективності системи управління запасами,
покращення логістики постачання та оптимізацію виробничого циклу
підприємства.
Коефіцієнт оборотності незавершеного виробництва упродовж
досліджуваного періоду також демонструє позитивну динаміку. У 2025 році він
зріс до 0,93 порівняно з 0,74 у 2023 році, що свідчить про прискорення
проходження продукції через виробничий цикл.
Водночас період обертання незавершеного виробництва скоротився з 96,2
дня у 2023 році до 76,4 дня у 2025 році. Це є позитивною тенденцією, оскільки
характеризує зменшення тривалості виробничого процесу та підвищення
ефективності організації виробництва.
Таким чином, результати аналізу свідчать про покращення ефективності
використання оборотних активів ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» у 2023–2025 роках. Підприємству вдалося прискорити обіг оборотного
капіталу, підвищити ефективність використання матеріальних запасів та
скоротити тривалість виробничого циклу. Важливу роль у забезпеченні таких
результатів можуть відігравати вдосконалення логістичної системи,
автоматизація управління запасами та використання сучасних аутсорсингових
рішень у сфері постачання, транспортування й складського обслуговування.
На основі даних таблиці 2.7 можна зробити висновок, що у 2023–2025
роках ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» забезпечувало зростання
обсягів реалізації продукції та зберігало прибутковість діяльності, незважаючи
на складні умови функціонування молокопереробної галузі.
52
Таблиця 2.7 – Аналіз формування фінансових результатів ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2023–2025 рр.
Показники 2023 2024 2025 Відхилення Темп
2025/2024, тис. грн зміни, %
Чистий дохід від реалізації 2 842 3 128 3 684 +555 783 117,8
продукції 915 774 557
Собівартість реалізованої 2 173 2 401 2 846 +445 266 118,5
продукції 482 661 927
Валовий прибуток 669 727 837 +110 517 115,2
433 113 630
Інші операційні доходи 4 115 3 748 3 214 -534 -14,2
Адміністративні витрати 24 806 28 944 34 218 +5 274 118,2
Витрати на збут 391 452 548 +96 259 121,3
426 118 377
Інші операційні витрати 12 544 11 238 10 516 -722 -6,4
Прибуток від операційної 244 238 247 +9 172 103,8
діяльності 772 561 733
Інші фінансові доходи 3 448 4 126 4 018 -108 -2,6
Інші доходи 818 674 522 -152 -22,6
Фінансові витрати 66 214 71 448 78 116 +6 668 109,3
Інші витрати 824 1 206 1 584 +378 131,3
Прибуток до 181 170 172 +1 866 101,1
оподаткування 990 707 573
Чистий прибуток 149 139 141 +1 632 101,2
231 980 612
Джерело: розраховано автором на основі [83; 84]
У 2025 році чистий дохід від реалізації продукції становив 3 684 557 тис.
грн, що на 555 783 тис. грн, або на 17,8 %, більше порівняно з 2024 роком.
Зростання доходу свідчить про збільшення обсягів реалізації продукції,
розширення ринків збуту та збереження стабільного попиту на продукцію
підприємства.
Водночас собівартість реалізованої продукції у 2025 році також суттєво
зросла – на 445 266 тис. грн, або на 18,5 %. Основними причинами збільшення
виробничих витрат стали: зростання цін на молочну сировину, підвищення
вартості енергоносіїв, збільшення транспортних та логістичних витрат,
інфляційні процеси в економіці, підвищення витрат на оплату праці.
Незважаючи на зростання собівартості, валовий прибуток підприємства у
2025 році збільшився на 110 517 тис. грн і становив 837 630 тис. грн. Це свідчить
про здатність підприємства забезпечувати позитивний фінансовий результат
навіть в умовах зростання витрат виробництва.
53
Разом із тим аналіз структури витрат показує суттєве збільшення витрат на
збут. У 2025 році вони зросли на 96 259 тис. грн, або на 21,3 %. Така тенденція
пояснюється: підвищенням логістичних витрат, зростанням витрат на
транспортування продукції, розширенням збутової мережі, збільшенням витрат
на маркетингову підтримку та просування продукції.
Адміністративні витрати у 2025 році також зросли на 18,2 %, що пов’язано
зі збільшенням витрат на управління підприємством, оплату праці
адміністративного персоналу та впровадження цифрових систем управління.
Незважаючи на зростання витрат, прибуток від операційної діяльності у
2025 році збільшився на 9 172 тис. грн і становив 247 733 тис. грн, що свідчить
про відносну стабільність операційної діяльності підприємства.
У структурі фінансових результатів від інших видів діяльності також
відбулися певні зміни. Зокрема: скоротилися інші операційні доходи,
зменшилися інші доходи, зросли фінансові витрати, збільшилися інші витрати
підприємства.
Зростання фінансових витрат у 2025 році на 6 668 тис. грн пов’язане із
підвищенням вартості кредитних ресурсів та збільшенням витрат на
обслуговування залученого капіталу.
Чистий прибуток ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у 2025
році становив 141 612 тис. грн, що на 1 632 тис. грн більше порівняно з 2024
роком. Незважаючи на незначні темпи приросту чистого прибутку, підприємству
вдалося зберегти прибутковість діяльності в умовах зростання витрат та
нестабільності економічного середовища.
Отже, результати аналізу фінансових показників свідчать, що ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2023–2025 роках забезпечувало
стабільне функціонування та поступове нарощування обсягів діяльності.
Водночас зростання виробничих, адміністративних і логістичних витрат
потребує подальшого вдосконалення системи управління витратами, оптимізації
бізнес-процесів та використання сучасних аутсорсингових технологій,
54
насамперед у сфері логістики, транспортування, ІТ-супроводу та сервісного
обслуговування.
Таблиця 2.8 – Основні показники оцінювання фінансового стану ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2024–2025 рр.
Показник Формула 2024 2025 Відхилення Рекомендоване
розрахунку значення
Показники фінансової
стійкості
Коефіцієнт фінансової Власний капітал / 0,46 0,49 +0,03 ≥0,5
автономії валюта балансу
Коефіцієнт Оборотні активи / 0,98 1,02 +0,04 ≥0,5
мобільності необоротні активи
Коефіцієнт Власні оборотні 0,41 0,45 +0,04 ≥0,2
маневреності власного кошти / власний
капіталу капітал
Коефіцієнт фінансової Власний капітал / 0,87 0,96 +0,09 ≥1,0
стійкості зобов’язання
Коефіцієнт Власний капітал / 2,18 2,44 +0,26 ≥4,0
забезпечення довгострокові
довгострокових зобов’язання
зобов’язань
Коефіцієнт залежності Довгострокові 0,46 0,41 -0,05 ≤0,25
від довгострокових зобов’язання /
зобов’язань власний капітал
Показники ліквідності
та платоспроможності
Коефіцієнт абсолютної Грошові кошти / 0,21 0,18 -0,03 0,2–0,3
ліквідності поточні
зобов’язання
Коефіцієнт поточної Оборотні активи / 1,16 1,11 -0,05 ≥1,0
ліквідності поточні
зобов’язання
Коефіцієнт швидкої (Оборотні активи – 0,91 0,88 -0,03 ≥0,8
ліквідності запаси) / поточні
зобов’язання
Коефіцієнт покриття Оборотні активи / 1,92 1,81 -0,11 ≥2,0
заборгованості поточні
зобов’язання
Коефіцієнт покриття Дебіторська 2,36 2,51 +0,15 ≥1,0
дебіторською заборгованість /
заборгованістю поточні
з обов’язання
Показники
рентабельності
Рентабельність Прибуток від 9,9 8,7 -1,2 –
продукції, % операційної
діяльності /
собівартість ×100
55
Показник Формула 2024 2025 Відхилення Рекомендоване
розрахунку значення
Рентабельність Чистий прибуток / 4,5 3,8 -0,7 –
продажу, % чистий дохід ×100
Рентабельність Чистий прибуток / 28,7 24,9 -3,8 –
власного капіталу, % власний капітал
×100
Рентабельність Чистий прибуток / 11,6 10,8 -0,8 –
активів, % активи ×100
Показники ділової
активності
Коефіцієнт Чистий дохід / 2,67 2,94 +0,27 –
оборотності оборотних середні оборотні
активів активи
Період обороту 365 / коефіцієнт 134,8 122,4 -12,4 –
оборотних активів, оборотності
днів
Коефіцієнт Чистий дохід / 5,84 6,37 +0,53 –
оборотності запасів середні запаси
Період обороту 365 / коефіцієнт 62,5 57,3 -5,2 –
запасів, днів оборотності
запасів
Коефіцієнт Чистий дохід / 8,21 7,94 -0,27 –
оборотності середня
дебіторської дебіторська
заборгованості заборгованість
Період погашення 365 / коефіцієнт 44,5 46,0 +1,5 –
дебіторської оборотності
заборгованості, днів дебіторської
заборгованості
Коефіцієнт Собівартість / 11,8 12,4 +0,6 –
оборотності середня
кредиторської кредиторська
заборгованості заборгованість
Період погашення 365 / коефіцієнт 30,9 29,4 -1,5 –
кредиторської оборотності
заборгованості, днів кредиторської
заборгованості
Віддача власного Чистий дохід / 5,92 6,47 +0,55 –
капіталу власний капітал
Віддача активів Чистий дохід / 2,41 2,56 +0,15 –
активи
Фондовіддача Чистий дохід / 10,3 11,4 +1,1
основних засобів середня вартість
основних засобів
Джерело: розраховано автором на основі [83; 84]
На основі проведеного аналізу показників фінансового стану ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» можна зробити висновок, що у 2024–
2025 роках підприємство загалом зберігало фінансову стабільність, хоча окремі
56
показники свідчать про наявність певних ризиків та необхідність подальшого
вдосконалення системи фінансового управління.
Аналіз показників фінансової стійкості свідчить про поступове зміцнення
фінансової незалежності підприємства. Так, коефіцієнт фінансової автономії у
2025 році зріс до 0,49, що наближається до нормативного значення. Це означає,
що підприємство частково зменшило залежність від зовнішніх джерел
фінансування та збільшило частку власного капіталу у структурі фінансових
ресурсів.
Коефіцієнт мобільності також зріс і у 2025 році становив 1,02, що свідчить
про достатній рівень забезпечення підприємства оборотними активами.
Позитивною тенденцією є підвищення коефіцієнта маневреності власного
капіталу, що характеризує покращення здатності підприємства фінансувати
поточну діяльність за рахунок власних ресурсів.
Разом із тим коефіцієнт фінансової стійкості хоча і зріс, але все ще не
досягає рекомендованого нормативного значення, що свідчить про певну
залежність підприємства від позикового капіталу. Аналогічно коефіцієнт
залежності від довгострокових зобов’язань перевищує норматив, хоча у 2025
році спостерігається позитивна тенденція до його зниження.
Аналіз ліквідності та платоспроможності показує, що підприємство
загалом здатне виконувати поточні зобов’язання, однак окремі показники
залишаються нижчими за нормативні значення. Зокрема, коефіцієнт абсолютної
ліквідності у 2025 році становив 0,18, що нижче рекомендованого рівня. Це
свідчить про недостатній обсяг абсолютно ліквідних активів для негайного
погашення короткострокових зобов’язань.
Коефіцієнт поточної ліквідності у 2025 році перевищує нормативне
значення та становить 1,11, що характеризує загальну здатність підприємства
покривати поточні зобов’язання за рахунок оборотних активів. Коефіцієнт
швидкої ліквідності також відповідає нормативу, що свідчить про відносно
задовільний рівень платоспроможності підприємства.
57
Водночас коефіцієнт покриття заборгованості у 2025 році дещо нижчий за
нормативне значення, що свідчить про певне зниження рівня фінансової безпеки
підприємства. Значне зростання коефіцієнта покриття дебіторською
заборгованістю підтверджує високу частку дебіторської заборгованості у
структурі оборотних активів підприємства.
Аналіз показників рентабельності свідчить про зниження ефективності
діяльності підприємства у 2025 році. Так, рентабельність продукції скоротилася
на 1,2 %, а рентабельність продажу – на 0,7 %. Це пояснюється більш високими
темпами зростання виробничих і логістичних витрат порівняно з темпами
зростання доходу від реалізації продукції.
Рентабельність власного капіталу та рентабельність активів також
знизилися, що свідчить про певне зменшення ефективності використання
ресурсного потенціалу підприємства.
Водночас показники ділової активності демонструють позитивну
динаміку. Коефіцієнт оборотності оборотних активів зріс до 2,94, а період їх
обороту скоротився до 122,4 дня. Це свідчить про прискорення обігу оборотного
капіталу та підвищення ефективності використання активів підприємства.
Позитивною тенденцією є також прискорення оборотності запасів та
скорочення строку їх обертання. Це може бути результатом удосконалення
логістичної системи, оптимізації складських процесів та більш ефективного
управління запасами.
Разом із тим спостерігається деяке уповільнення оборотності дебіторської
заборгованості, що свідчить про необхідність посилення контролю за
розрахунками з покупцями та вдосконалення кредитної політики підприємства.
Отже, результати проведеного аналізу дозволяють зробити висновок, що
фінансовий стан ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у 2024–2025
роках є відносно стабільним, проте потребує подальшого вдосконалення. Для
підвищення ефективності діяльності підприємству необхідно: оптимізувати
структуру витрат, удосконалити систему управління дебіторською
заборгованістю, прискорити обіг оборотного капіталу, впроваджувати сучасні
58
технології управління виробництвом, модернізувати логістичну систему,
активніше використовувати аутсорсинг допоміжних бізнес-процесів.
Реалізація зазначених заходів сприятиме зміцненню фінансової стійкості
підприємства, підвищенню його конкурентоспроможності та забезпеченню
стабільного розвитку в умовах сучасного ринкового середовища.

2.3 Аналіз споживчого ринку сирної продукції та зацікавлених сторін
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»

У сучасних економічних умовах український ринок молочної та
сироробної продукції функціонує під впливом інфляційних процесів, зростання
виробничих витрат, змін у споживчій поведінці населення та посилення
конкурентної боротьби між виробниками. У 2024–2025 роках суттєве
підвищення цін на молочну продукцію спричинило зміну структури споживчого
попиту. Споживачі дедалі частіше орієнтуються не лише на якість продукції, а й
на її цінову доступність, практичність та впізнаваність бренду.
В умовах зниження купівельної спроможності населення спостерігається
тенденція до скорочення споживання дорогих твердих сирів і переорієнтації
частини покупців на більш доступні види продукції, зокрема плавлені сири та
сирні продукти. Водночас важливим фактором вибору для споживачів
залишається довіра до торгової марки та репутація виробника.
На сучасному ринку сирної продукції бренд набуває особливого значення.
За умови однакової цінової категорії споживачі переважно обирають продукцію
більш відомих виробників, яким вони довіряють. Саме тому для підприємств
молокопереробної галузі важливого значення набувають маркетингові
комунікації, рекламна підтримка бренду, активність у цифровому середовищі та
формування позитивного іміджу продукції.
Серед українських споживачів відсутня єдина позиція щодо переваг
фасованого або вагового сиру. Споживачі старшого віку частіше надають
перевагу ваговій продукції, асоціюючи її зі свіжістю та традиційною якістю.
59
Молодша аудиторія, навпаки, частіше обирає фасовану продукцію через її
зручність, триваліший термін зберігання та можливість використання як
швидкого перекусу в умовах активного способу життя.
Проведена сегментація споживачів сирної продукції дозволяє виокремити
кілька найбільш перспективних груп покупців: споживачі віком до 18 років із
сімей із середнім та високим рівнем доходу, молодь віком 19–24 роки, споживачі
віком 35–55 років із високим рівнем доходів та сім’ями з дітьми.
Залежно від мотивації вибору продукції на ринку твердих сирів можна
виділити декілька основних груп споживачів.
Таблиця 2.9 – Основні групи споживачів сирної продукції та мотиви їх вибору
Група споживачів Характеристика мотивації вибору
Споживачі, які орієнтуються на Основну увагу приділяють смаковим
окремі смакові характеристики (2,4 %) властивостям продукції незалежно від бренду чи
упаковки
Споживачі, які обирають «зручний» Важливими є зручність придбання,
продукт (5,6 %) транспортування, фасування та споживання
Прихильники «традиційного» сиру Орієнтуються на знайомі смаки, асоціації та
(8,5 %) емоційне сприйняття продукції
Споживачі, що купують найдешевший Основним критерієм вибору є мінімальна ціна
сир (11,3 %)
Любителі експериментів (16,4 %) Постійно прагнуть спробувати нові види та смаки
сирів
Споживачі, які шукають оригінальну Обирають продукцію з унікальними
продукцію (24,7 %) властивостями або незвичними характеристиками
Консервативні споживачі (31,1 %) Надають перевагу звичним брендам і продукції
перевірених виробників
Джерело: сформовано автором на основі [100].
Аналіз структури споживчих переваг свідчить, що найбільшу частку ринку
формують консервативні споживачі, які орієнтуються на вже відомі торгові
марки та перевірену якість продукції. Частка такої категорії покупців становить
понад 31 %. Це підтверджує важливість формування стабільної репутації бренду
та підтримки довіри споживачів до продукції підприємства.
Другу за чисельністю групу становлять покупці, які надають перевагу
оригінальним видам продукції. Для цієї категорії споживачів важливими є
інноваційність, незвичні смаки, нові рецептури та сучасне оформлення
продукції. Саме тому виробникам сирів доцільно постійно оновлювати
асортимент і впроваджувати нові продуктові рішення.
60
Суттєву частку ринку також формують споживачі, схильні до
експериментів. Такі покупці активно реагують на новинки, акційні пропозиції та
маркетингові кампанії, що створює можливості для просування інноваційної
продукції.
Окрему перспективну нішу формують споживачі, які орієнтуються на
«традиційний» сир із класичними смаковими характеристиками. Незважаючи на
порівняно невелику частку цього сегмента, підприємство може підвищити
власну конкурентоспроможність шляхом розвитку продукції з акцентом на
традиційні рецептури, натуральність та українські виробничі традиції.
Таким чином, ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» доцільно
формувати асортиментну політику з урахуванням потреб найбільш
перспективних сегментів ринку: консервативних споживачів, покупців, які
шукають оригінальну продукцію, споживачів, схильних до експериментів.
Саме ці категорії покупців здатні забезпечувати стабільний попит і
формувати основну частину прибутку підприємства.
Важливим елементом ефективного функціонування підприємства є також
врахування інтересів зацікавлених сторін. У сучасних умовах система
управління якістю повинна орієнтуватися не лише на потреби кінцевих
споживачів, а й на очікування інших учасників зовнішнього та внутрішнього
середовища.
Таблиця 2.10 – Основні зацікавлені сторони діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат»
Зацікавлені сторони Основні потреби та очікування
Внутрішнє середовище
Власники підприємства Стабільна прибутковість, фінансова прозорість та розвиток
підприємства
Працівники Гідна оплата праці, соціальні гарантії, безпечні умови праці,
п рофесійний розвиток
Зовнішнє середовище
Споживачі Висока якість продукції, доступна ціна, стабільність поставок
Постачальники та Надійність співпраці, своєчасні розрахунки, довгострокові
партнери партнерські відносини
Державні органи та Дотримання законодавства, екологічна безпека, соціальна
суспільство відповідальність
Джерело: сформовано автором на основі [100].
61
Отже, ефективне функціонування ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» значною мірою залежить від здатності підприємства враховувати
зміни у споживчій поведінці, підтримувати конкурентоспроможність продукції
та забезпечувати баланс інтересів усіх зацікавлених сторін. В умовах сучасного
ринку важливими чинниками успішної діяльності підприємства є: гнучкість
асортиментної політики, активна маркетингова підтримка бренду, впровадження
сучасних технологій управління, вдосконалення логістичної системи,
використання аутсорсингу окремих бізнес-процесів для підвищення
ефективності діяльності підприємства.
Власники ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» зацікавлені у
забезпеченні стабільного функціонування підприємства, підвищенні рівня
прибутковості, зміцненні конкурентних позицій на ринку та зростанні ринкової
вартості бізнесу. Важливе значення для власників також мають фінансова
стабільність підприємства, позитивна ділова репутація та здатність підприємства
адаптуватися до змін зовнішнього середовища.
Для персоналу підприємства пріоритетними є належний рівень оплати
праці, безпечні та комфортні умови роботи, можливість професійного розвитку,
соціальні гарантії та стабільність зайнятості. В умовах високої конкуренції на
ринку праці та економічної нестабільності саме кадровий потенціал виступає
одним із ключових факторів забезпечення ефективної діяльності підприємства.
З метою оцінювання впливу зовнішнього середовища на діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» доцільно провести PEST-аналіз, який
дозволяє визначити політичні, економічні, соціальні та технологічні фактори
впливу на підприємство.
Проведений аналіз факторів зовнішнього середовища свідчить, що
діяльність ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» значною мірою
залежить від впливу політичних, економічних, соціальних та технологічних
чинників.

62
Таблиця 2.11 – Кількісний аналіз факторів зовнішнього середовища ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» у 2025 році
Група Основні Загроза / Імовірніс Важливіс Інтегральн Напрями
факторів фактори можливіс ть ть ий вплив реагування
впливу ть прояву, фактора
% (1–10)
Політичні Воєнний – 95 10 -950 Адаптація
фактори стан та бізнес-
нестабільніс процесів до
ть державної кризових
політики умов,
диверсифіка
ція ринків
збуту
Гармонізація + 80 8 +640 Впроваджен
українського ня
законодавств європейськи
а з нормами х стандартів
ЄС якості та
безпечності
продукції
Посилення + 75 7 +525 Удосконален
державного ня системи
контролю за контролю
якістю якості
харчової
продукції
Зростання – 70 7 -490 Оптимізація
податкового витрат та
навантаженн фінансового
я планування
Економічн Інфляційні – 95 10 -950 Перегляд
і фактори процеси та цінової
зростання політики,
вартості оптимізація
сировини закупівель
Коливання – 85 8 -680 Диверсифіка
валютного ція
курсу постачальни
ків та
валютних
ризиків
Поступове + 65 7 +455 Розширення
відновлення ринків збуту
економіки
України у
2025 році
Зростання – 80 9 -720 Посилення
конкуренції маркетингов
на ринку ої діяльності
63
Група Основні Загроза / Імовірніс Важливіс Інтегральн Напрями
факторів фактори можливіс ть ть ий вплив реагування
впливу ть прояву, фактора
% (1–10)
молочної та розвитку
продукції бренду
Соціальні Переорієнта – 90 8 -720 Розширення
фактори ція асортименту
споживачів продукції
на більш середнього
доступну цінового
продукцію сегмента
Популярніст + 85 9 +765 Активне
ь бренду просування
«Звени бренду та
Гора» серед рекламна
споживачів підтримка
Попит на + 80 8 +640 Розвиток
натуральну натуральної
та та
екологічну функціональ
продукцію ної продукції
Скорочення – 75 7 -525 Автоматизац
чисельності ія
населення та виробничих
трудова процесів та
міграція кадрова
оптимізація
Технологіч Розвиток + 85 9 +765 Модернізація
ні фактори сучасних виробництва
виробничих та
технологій автоматизаці
я
Цифровізаці + 80 8 +640 Впроваджен
я логістики ня ERP-
та систем та
управління цифрових
бізнес- платформ
процесами
Висока – 70 7 -490
вартість
технологічно
го оновлення
Джерело: сформовано автором на основі [82–84; 100]
Найбільший негативний вплив на діяльність підприємства у 2025 році
мають економічні фактори, зокрема інфляція, зростання вартості сировини,
енергоносіїв та логістичних витрат. Також суттєвий ризик для підприємства
64
створюють нестабільність валютного ринку та посилення конкурентної боротьби
в молокопереробній галузі.
Водночас позитивними факторами для підприємства є: зростання попиту
на натуральну молочну продукцію, висока впізнаваність бренду, розвиток
сучасних виробничих технологій, цифровізація бізнес-процесів, адаптація
українського ринку до європейських стандартів якості.
Особливе значення для підприємства мають технологічні фактори. У
сучасних умовах конкурентоспроможність виробників молочної продукції
значною мірою залежить від рівня автоматизації виробництва, ефективності
логістики, швидкості обробки інформації та використання сучасних систем
управління підприємством.
У зв’язку з цим важливими напрямами підвищення ефективності
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є: модернізація
виробничого обладнання, автоматизація управлінських процесів, цифровізація
логістики, використання сучасних CRM- та ERP-систем, залучення
аутсорсингових компаній для виконання окремих допоміжних функцій.
Отже, результати проведеного PEST-аналізу підтверджують, що
ефективний розвиток ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
неможливий без системного врахування факторів зовнішнього середовища. Саме
комплексний аналіз зовнішніх ризиків і можливостей дозволяє формувати
ефективну стратегію розвитку підприємства, забезпечувати його
конкурентоспроможність та підвищувати ефективність управління бізнес-
процесами в сучасних умовах господарювання.
При застосуванні системного підходу до управління підприємством
насамперед визначаються параметри кінцевого результату діяльності – продукції
або послуг. У процесі управління необхідно чітко встановити, яку саме
продукцію доцільно виробляти, якими мають бути її якісні характеристики, для
яких споживачів вона призначена, якими повинні бути обсяги виробництва,
строки реалізації та рівень ціни. За сучасних умов господарювання кінцевий
65
результат діяльності підприємства повинен бути конкурентоспроможним,
відповідати вимогам ринку та міжнародним стандартам якості.
Для оцінювання впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» доцільно провести PEST-аналіз,
який дозволяє систематизувати політичні, економічні, соціальні та технологічні
чинники, що впливають на функціонування підприємства.
Таблиця 2.12 – PEST-аналіз ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у
2025 році
Політико-правові фактори Економічні фактори
1. Нестабільність нормативно-правового 1. Коливання цін на молочну сировину та
середовища. енергоносії.
2. Воєнний стан та політична 2. Зростання вартості імпортної сировини та
нестабільність в Україні. обладнання.
3. Посилення вимог щодо безпечності 3. Інфляційні процеси та зростання
харчової продукції. виробничих витрат.
4. Гармонізація законодавства України з 4. Дефіцит оборотного капіталу та кредитних
нормами ЄС. ресурсів.
5. Податкові та митні зміни у сфері 5. Посилення конкуренції на ринку молочної
агропромислового комплексу. продукції.
Технологічні фактори Соціальні фактори
1. Необхідність постійного оновлення 1. Зниження купівельної спроможності
виробничого обладнання. населення.
2. Недостатньо висока якість окремих 2. Зростання попиту на натуральну та
видів молочної сировини. екологічну продукцію.
3. Ризики перебоїв у технологічних 3. Зміна споживчих уподобань та
процесах виробництва. переорієнтація на доступніші продукти.
4. Розвиток цифрових технологій 4. Підвищення уваги споживачів до репутації
управління та автоматизації. бренду та якості продукції.
5. Впровадження сучасних логістичних та 5. Трудова міграція та дефіцит
ERP-систем. кваліфікованого персоналу.
Джерело: сформовано автором на основі [82–84; 100]
Проведений PEST-аналіз дозволяє зробити висновок, що діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» значною мірою залежить від зовнішніх
факторів, більшість із яких мають динамічний і нестабільний характер.
Серед політико-правових факторів найбільший вплив на діяльність
підприємства здійснюють воєнний стан, нестабільність законодавства та
посилення державного контролю у сфері харчової безпеки. Водночас адаптація
українського законодавства до вимог Європейського Союзу створює для
підприємства додаткові можливості виходу на міжнародні ринки.
66
Суттєвий вплив на ефективність діяльності підприємства мають
економічні фактори. У 2025 році молокопереробна галузь продовжує
функціонувати в умовах інфляційного тиску, зростання вартості сировини,
енергоносіїв та логістичних послуг. Нестабільність валютного ринку також
негативно впливає на підприємства, які використовують імпортне обладнання
або закуповують імпортні матеріали.
Соціальні фактори характеризуються зміною структури споживчого
попиту. Через зниження платоспроможності населення частина споживачів
переорієнтовується на продукцію середнього та нижчого цінового сегмента.
Водночас спостерігається зростання попиту на натуральну, безпечну та
екологічну продукцію, що створює додаткові можливості для розвитку бренду
«Звени Гора».
Важливе значення для підприємства мають технологічні фактори. У
сучасних умовах конкурентоспроможність виробників сирної продукції значною
мірою залежить від рівня автоматизації виробництва, впровадження цифрових
систем управління, ефективності логістики та використання сучасного
обладнання.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» технологічна
модернізація є одним із ключових напрямів забезпечення
конкурентоспроможності. Саме тому підприємству доцільно: впроваджувати
сучасні ERP- та CRM-системи, автоматизувати виробничі та логістичні процеси,
модернізувати обладнання, розвивати цифрові канали взаємодії зі споживачами,
використовувати аутсорсинг допоміжних функцій для зниження витрат та
підвищення ефективності управління.
Можливості підприємства формуються через здатність своєчасно
реагувати на зміни зовнішнього середовища, впроваджувати нові технології,
адаптувати бізнес-процеси та формувати нові конкурентні переваги. Водночас
для ефективного використання ринкових можливостей недостатньо лише
володіти інформацією про фактори впливу. Необхідною умовою є здатність
67
підприємства швидко адаптувати систему управління, логістику, маркетинг та
виробничі процеси до нових умов функціонування.
Таким чином, результати PEST-аналізу свідчать, що для забезпечення
стабільного розвитку ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» у сучасних
умовах необхідне комплексне вдосконалення системи управління
підприємством, оптимізація витрат, модернізація виробництва та активне
використання сучасних бізнес-технологій, зокрема аутсорсингу окремих
функцій і бізнес-процесів.
Таблиця 2.13 – SWOT-аналіз ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» у 2025 році
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
• Впізнаваний бренд та позитивна ділова • Значна залежність від вартості молочної
репутація на ринку молочної продукції. сировини та енергоносіїв.
• Належність до міжнародної групи • Висока частка логістичних та
SAVENCIA. транспортних витрат.
• Сучасне виробниче обладнання та високий • Зростання дебіторської заборгованості.
рівень автоматизації окремих процесів.
• Широкий асортимент сирної та молочної • Недостатній рівень цифровізації
продукції. окремих бізнес-процесів.
• Високий рівень якості продукції та • Потреба в модернізації окремих
впроваджена система менеджменту якості ISO. виробничих потужностей.
• Наявність кваліфікованого персоналу та • Значне навантаження на оборотний
виробничого досвіду. капітал.
• Сформовані канали збуту та співпраця з • Недостатньо активна маркетингова
торговельними мережами. діяльність у цифровому середовищі.
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
• Розширення присутності на ринку країн ЄС. • Воєнний стан та політична
нестабільність в Україні.
• Зростання попиту на натуральну та • Посилення конкуренції на ринку сирної
екологічну продукцію. продукції.
• Розвиток цифрових технологій управління та • Зростання вартості сировини,
логістики. енергоносіїв та логістичних послуг.
• Впровадження інноваційних технологій • Зниження купівельної спроможності
виробництва. населення.
• Використання аутсорсингу для оптимізації • Валютні коливання та фінансова
допоміжних бізнес-процесів. нестабільність.
• Розширення асортименту продукції • Дефіцит кваліфікованих кадрів та
середнього цінового сегмента. трудова міграція.
• Розвиток онлайн-продажів і цифрових • Посилення вимог щодо безпечності та
каналів комунікації зі споживачами. якості харчової продукції.
Джерело: сформовано автором на основі [82–84; 100]
Відповідно до результатів проведеного аналізу внутрішнього та
зовнішнього середовища діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
68
комбінат» доцільно сформувати SWOT-матрицю підприємства, яка дозволяє
систематизувати основні сильні та слабкі сторони підприємства, а також
визначити можливості й загрози його подальшого розвитку в сучасних умовах
функціонування молокопереробної галузі.
Проведений SWOT-аналіз свідчить, що ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» має значний потенціал для подальшого розвитку та
зміцнення конкурентних позицій на ринку молочної продукції. До ключових
переваг підприємства належать наявність сучасної виробничої бази, стабільна
репутація бренду, висока якість продукції та підтримка міжнародної групи
SAVENCIA.
Важливою конкурентною перевагою підприємства є сформована система
контролю якості та значний досвід роботи на ринку молочної продукції. Крім
того, підприємство має широкий асортимент сирної продукції, що дозволяє
орієнтуватися на різні сегменти споживачів.
Разом із тим аналіз виявив низку слабких сторін підприємства. Насамперед
це: високий рівень логістичних витрат, залежність від цін на молочну сировину;
зростання дебіторської заборгованості, необхідність подальшої
цифровізації бізнес-процесів, потреба в модернізації окремих виробничих
потужностей.
Серед можливостей розвитку підприємства найбільш перспективними є:
розширення діяльності на зовнішніх ринках, розвиток продукції середнього
цінового сегмента, використання сучасних цифрових технологій, автоматизація
виробничих та логістичних процесів, впровадження аутсорсингових моделей
управління окремими функціями підприємства.
Водночас підприємство функціонує в умовах значного впливу зовнішніх
загроз. Найбільшими ризиками для ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» у 2025 році залишаються: воєнна та економічна нестабільність,
інфляційні процеси, зростання вартості енергоносіїв, посилення конкурентного
тиску, скорочення купівельної спроможності населення, нестабільність
валютного ринку.
69
Аналіз отриманих результатів свідчить, що підприємству доцільно
використовувати стратегію активного розвитку та зміцнення конкурентних
переваг. Основними стратегічними напрямами розвитку ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» мають стати: розширення ринків
збуту, активізація маркетингової діяльності, модернізація виробництва,
оптимізація логістичних процесів, впровадження цифрових систем управління,
використання аутсорсингу допоміжних функцій для скорочення витрат і
підвищення ефективності діяльності.
Завдяки наявному виробничому потенціалу, високій якості продукції та
підтримці міжнародної групи SAVENCIA підприємство має можливість не лише
утримувати свої позиції на внутрішньому ринку, а й посилювати присутність на
зовнішніх ринках.
Таким чином, результати SWOT-аналізу підтверджують, що ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» має достатній потенціал для
забезпечення стійкого розвитку, однак для підвищення конкурентоспроможності
підприємству необхідно активно адаптуватися до сучасних ринкових умов,
удосконалювати систему управління та впроваджувати сучасні бізнес-
технології, зокрема аутсорсинг окремих бізнес-процесів.

Висновок до розділу 2

У результаті проведеного аналізу встановлено, що ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» є одним із провідних підприємств
молокопереробної галузі України, яке здійснює свою діяльність відповідно до
чинного законодавства та положень статуту підприємства. Основною метою
функціонування товариства є забезпечення споживачів якісною молочною
продукцією, задоволення потреб ринку продовольчих товарів і забезпечення
стабільного розвитку підприємства в умовах сучасного конкурентного
середовища.
70
Досліджено, що основними напрямами діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» є: виробництво твердих і плавлених
сирів, виробництво вершкового масла, виробництво продукції з незбираного
молока, виготовлення сухої молочної сироватки, оптова та роздрібна торгівля,
виробництво інших видів харчової продукції.
Встановлено, що підприємство має значний виробничий потенціал та
сучасну матеріально-технічну базу. Асортимент продукції підприємства налічує
понад 110 найменувань, серед яких понад 25 видів твердих сирів. Виробничі
потужності оснащені сучасним технологічним обладнанням німецького,
польського та іспанського виробництва, що дозволяє забезпечувати високий
рівень якості продукції та відповідність міжнародним стандартам.
У ході дослідження проаналізовано ринок функціонування підприємства
та визначено, що діяльність ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
здійснюється в умовах високого рівня конкуренції, зростання виробничих
витрат, нестабільності сировинної бази та зміни споживчих уподобань
населення. Встановлено, що у 2025 році споживачі дедалі більше орієнтуються
на співвідношення ціни та якості продукції, а також на впізнаваність бренду та
зручність споживання продукції.
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
свідчить, що у 2023–2025 роках ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
забезпечувало зростання обсягів реалізації продукції та зберігало прибутковість
діяльності. Водночас встановлено наявність окремих проблемних аспектів, серед
яких: зростання дебіторської заборгованості, підвищення собівартості продукції,
збільшення логістичних та енергетичних витрат, високий рівень
матеріаломісткості виробництва, необхідність подальшої модернізації окремих
виробничих процесів.
Аналіз показників фінансового стану дозволив зробити висновок, що
підприємство загалом характеризується достатнім рівнем фінансової стійкості та
платоспроможності, хоча окремі показники ліквідності та рентабельності
потребують подальшого покращення. Позитивною тенденцією є прискорення
71
оборотності оборотних активів, підвищення ефективності використання запасів
та зростання продуктивності праці.
У процесі дослідження встановлено, що важливе місце в діяльності
підприємства займає логістична система, яка забезпечує безперервність
постачання сировини, організацію виробничих процесів і доставку готової
продукції споживачам. До складу логістичної системи підприємства входять
постачальники, транспортні компанії, складська інфраструктура, торговельні
мережі та кінцеві споживачі. Ефективність функціонування логістичної системи
безпосередньо впливає на рівень витрат, якість продукції та
конкурентоспроможність підприємства.
Встановлено, що транспортна логістика ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» виконує важливу роль у забезпеченні руху матеріальних
потоків між постачальниками, виробництвом та споживачами. Використання
послуг сторонніх транспортних компаній дозволяє підприємству: знижувати
витрати на утримання власного автопарку, підвищувати ефективність
транспортного обслуговування, оптимізувати логістичні процеси, скорочувати
адміністративне навантаження на підприємство.
Проведений аналіз підтвердив доцільність використання аутсорсингових
механізмів у діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Використання аутсорсингу окремих бізнес-процесів дозволяє підприємству:
оптимізувати витрати, підвищити ефективність допоміжних функцій,
сконцентрувати управлінські ресурси на основній діяльності, покращити якість
логістичних, сервісних та адміністративних процесів.
Таким чином, результати проведеного аналізу свідчать, що ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» має достатній виробничий, фінансовий
та організаційний потенціал для подальшого розвитку. Водночас підвищення
ефективності діяльності підприємства в сучасних умовах потребує
вдосконалення системи управління, модернізації логістичних процесів та
активного використання сучасних бізнес-технологій, зокрема аутсорсингу
окремих функцій і бізнес-процесів.
72
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ АУТСОРСИНГУ ЯК
СУЧАСНОЇ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ НА ПРАТ «ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ
СИРОРОБНИЙ КОМБІНАТ»

3.1 Формування альтернатив підвищення ефективності використання
аутсорсингових бізнес-технологій на підприємстві

У сучасних умовах господарювання підвищення ефективності діяльності
підприємств молокопереробної галузі значною мірою залежить від здатності
керівництва оперативно адаптувати систему управління до змін ринкового
середовища, оптимізувати витрати та впроваджувати сучасні бізнес-технології.
Одним із найбільш ефективних інструментів підвищення
конкурентоспроможності підприємства є використання аутсорсингу.
Впровадження аутсорсингових технологій у діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» потребує системного управлінського
підходу, який передбачає постійний цілеспрямований вплив керівництва на
процеси планування, організації, координації, мотивації та контролю виконання
переданих функцій. У зв’язку з цим процес прийняття рішень щодо
використання аутсорсингу має базуватися на основних функціях менеджменту
та враховувати стратегічні цілі розвитку підприємства [15].
Сучасні бізнес-технології аутсорсингу передбачають можливість співпраці
підприємства одночасно з кількома спеціалізованими аутсорсинговими
компаніями, кожна з яких виконує окремі функції або бізнес-процеси. Такий
підхід дозволяє підприємству: зосередитися на основних видах діяльності,
підвищити ефективність управління ресурсами, скоротити витрати, покращити
якість допоміжних процесів, підвищити гнучкість системи управління.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» використання
аутсорсингових технологій є особливо актуальним в умовах: зростання вартості
логістичних послуг, підвищення витрат на утримання персоналу, необхідності
73
цифровізації бізнес-процесів, потреби в оптимізації виробничої та логістичної
діяльності, посилення конкуренції на ринку молочної продукції.
Проведений аналіз діяльності підприємства дозволив визначити основні
напрями, у яких доцільним є застосування аутсорсингових рішень: транспортна
логістика, складське обслуговування, ІТ-підтримка, бухгалтерський супровід
окремих операцій, маркетингові комунікації, кадрове адміністрування, сервісне
обслуговування обладнання.
Практика використання аутсорсингу свідчить, що ефективність його
застосування значною мірою залежить від правильності організації процесу
передачі функцій зовнішнім виконавцям. Саме тому реалізація аутсорсингових
бізнес-технологій повинна здійснюватися поетапно та передбачати комплексну
оцінку результатів співпраці.
На основі узагальнення наукових підходів і практичного досвіду
функціонування підприємств молокопереробної галузі можна виокремити
основні етапи впровадження аутсорсингових технологій на підприємстві: Аналіз
внутрішнього середовища підприємства  Визначення функцій, які доцільно
передати на аутсорсинг  Оцінювання економічної доцільності передачі
функцій  Вибір аутсорсингової компанії  Формування умов співпраці та
укладання договору  Організація взаємодії між сторонами  Контроль якості
виконання переданих функцій  Оцінювання результатів аутсорсингової
діяльності.
Зазначені етапи дозволяють забезпечити комплексний підхід до
використання аутсорсингу та мінімізувати ризики, пов’язані з передачею
окремих бізнес-процесів стороннім організаціям.
Початковим етапом є аналіз внутрішнього середовища підприємства, під
час якого визначаються: проблемні бізнес-процеси, рівень витрат на їх
виконання, ефективність використання ресурсів, потреба в оптимізації
діяльності, можливості підвищення продуктивності праці.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» результати
проведеного аналізу свідчать, що найбільш витратними та ресурсомісткими
74
залишаються: транспортно-логістичні процеси, технічне обслуговування
обладнання, частина складських операцій, інформаційно-технологічне
забезпечення діяльності.
Наступним етапом є визначення критеріїв доцільності передачі функцій на
аутсорсинг. Основними критеріями при цьому виступають: економія витрат,
підвищення якості виконання функцій, скорочення часу виконання операцій,
можливість концентрації підприємства на основній діяльності, зниження
управлінського навантаження, підвищення гнучкості бізнес-процесів.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» найбільш
перспективними альтернативами підвищення ефективності аутсорсингових
бізнес-технологій є:
передача транспортної логістики професійним логістичним операторам;
використання ІТ-аутсорсингу для цифровізації управління;
залучення зовнішніх компаній для сервісного обслуговування обладнання;
використання аутсорсингових послуг у сфері маркетингу та цифрового
просування продукції;
часткова передача кадрового адміністрування спеціалізованим компаніям.
Особливо важливим напрямом є розвиток логістичного аутсорсингу.
Проведений аналіз показав, що транспортні витрати підприємства мають
тенденцію до зростання, що негативно впливає на собівартість продукції.
Використання спеціалізованих логістичних компаній дозволить: оптимізувати
маршрути перевезень, скоротити витрати на утримання транспорту, підвищити
швидкість доставки продукції, зменшити ризики простоїв, покращити якість
логістичного обслуговування.
Не менш важливим є впровадження ІТ-аутсорсингу. У сучасних умовах
цифровізація виробничих та управлінських процесів є необхідною умовою
забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Використання зовнішніх
ІТ-компаній дозволяє: впроваджувати сучасні ERP- та CRM-системи,
забезпечувати кібербезпеку, автоматизувати документообіг, покращувати
75
управління логістикою та запасами, скорочувати витрати на утримання власного
ІТ-підрозділу.
Отже, впровадження сучасних бізнес-технологій аутсорсингу на ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» є важливим напрямом підвищення
ефективності діяльності підприємства. Використання аутсорсингових рішень
дозволить підприємству оптимізувати витрати, підвищити якість допоміжних
бізнес-процесів, посилити конкурентні позиції та забезпечити стабільний
розвиток у сучасних умовах господарювання.

Планування технологій аутсорсингу

Формування інформативного забезпечення процесу
Технологій аутсорсингу

Аналізування внутрішнього середовища підприємства -

замовника і виокремлення проблемних сторін його

Постановка мети аутсорсингової діяльності

Управління ризиками аутсорсингової діяльності

Організування аутсорсингової діяльності

Реалізація аутсорсингової діяльності

Оцінювання ефективності аутсорсингової дільності

Контролювання аутсорсингової діяль ності

Рис. 3.1 Етапи здійснення технологій аутсорсингу підприємствами
Джерело: розроблено автором
Таким чином, з метою підвищення економічної ефективності
використання аутсорсингових бізнес-технологій та мінімізації можливих
ризиків, ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» необхідно сформувати
76
чітку систему взаємодії із зовнішніми виконавцями. Особливого значення
набуває визначення послідовності дій підприємства під час передачі окремих
функцій на аутсорсинг, а також закріплення відповідальних осіб за організацію,
координацію та контроль аутсорсингової діяльності.
У сучасних умовах управління аутсорсингом повинно мати системний
характер і передбачати комплексне планування співпраці з аутсорсинговими
компаніями. Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» це є особливо
актуальним, оскільки підприємство одночасно взаємодіє з великою кількістю
контрагентів у сфері логістики, транспортування, сервісного обслуговування,
постачання та інформаційних технологій.
Важливим етапом реалізації аутсорсингових бізнес-технологій є
формування інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських
рішень. Ефективність використання аутсорсингу значною мірою залежить від
повноти, достовірності та оперативності інформації щодо: фінансового стану
підприємства, структури витрат, ефективності бізнес-процесів, рівня
конкурентоспроможності, стану ринку аутсорсингових послуг, потенційних
ризиків співпраці.
Основними джерелами інформації для прийняття рішень щодо
використання аутсорсингу можуть виступати: фінансова та управлінська
звітність підприємства, внутрішні аналітичні показники діяльності, результати
маркетингових досліджень, статистична та галузева інформація, наукові
публікації, дані професійних рейтингів і ділової репутації аутсорсингових
компаній, результати моніторингу ринку [47].
Однією з ключових особливостей ефективного впровадження
аутсорсингових технологій є необхідність постійного контролю та регулювання
процесу співпраці між підприємством-замовником і аутсорсером. Поетапний
контроль дозволяє: своєчасно виявляти відхилення від встановлених показників,
мінімізувати ризики, підвищувати якість виконання переданих функцій,
забезпечувати ефективне використання ресурсів, коригувати управлінські
рішення відповідно до змін зовнішнього середовища.
77
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» система контролю
аутсорсингової діяльності повинна бути інтегрована в загальну систему
управління підприємством і включати: фінансовий контроль, контроль якості
виконання робіт, контроль дотримання строків виконання послуг, оцінювання
рівня сервісу, моніторинг ефективності аутсорсингової співпраці.
Одним із центральних елементів реалізації аутсорсингових бізнес-
технологій є процес передачі окремих функцій зовнішнім виконавцям.
Проведене дослідження дозволяє виділити основні стадії передачі функцій
аутсорсинговій компанії [35]:
Оцінювання доцільності передачі функції на аутсорсинг  Вибір
аутсорсингової компанії  Укладання договору про співпрацю Передача
функції зовнішньому виконавцю  Контроль та моніторинг виконання функцій
 Підсумкове оцінювання ефективності аутсорсингу.
Кожна із зазначених стадій має власний комплекс управлінських завдань і
потребує відповідального підходу з боку підприємства-замовника. Особливо
важливим для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є етап оцінювання
доцільності передачі функцій на аутсорсинг. На цьому етапі необхідно
визначити: економічний ефект від передачі функцій, рівень можливого
скорочення витрат, ризики втрати контролю над процесами, вплив аутсорсингу
на якість продукції та обслуговування, стратегічне значення функції для
підприємства.
У сучасних умовах одним із найважливіших етапів є вибір аутсорсингової
компанії. Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» доцільно
використовувати комплексну систему критеріїв оцінювання потенційних
виконавців. Основними критеріями вибору аутсорсера можуть бути: рівень
професійної компетентності, досвід роботи на ринку, наявність сучасних
технологій, вартість послуг, фінансова стабільність, репутація компанії, якість
сервісного обслуговування, здатність забезпечувати безперервність виконання
функцій.
78
На вітчизняному ринку аутсорсингових послуг одним із визначальних
критеріїв вибору постачальника залишається цінова політика. Саме тому
потенційний аутсорсер повинен надавати детальний кошторис витрат із
визначенням: переліку робіт, обсягів послуг, строків виконання, вартості
обслуговування, відповідальності сторін.
Водночас для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» важливим є
не лише мінімізація витрат, а й забезпечення високої якості послуг та надійності
співпраці. Надмірна орієнтація виключно на низьку ціну може призвести до
зниження якості виконання функцій та виникнення додаткових ризиків.
Важливим управлінським рішенням є також визначення кількості
аутсорсерів, із якими буде співпрацювати підприємство. Використання
декількох виконавців дозволяє: диверсифікувати ризики, підвищити гнучкість
системи управління, забезпечити резервні канали виконання функцій.
Однак одночасна взаємодія з великою кількістю аутсорсерів може
ускладнювати систему контролю та координації бізнес-процесів. Тому для ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» доцільним є комбінований підхід, за
якого стратегічно важливі функції передаються перевіреним партнерам на
довгостроковій основі, а допоміжні процеси – декільком виконавцям.
Після вибору аутсорсингової компанії здійснюється укладання контракту,
який виступає основним інструментом регулювання взаємовідносин між
сторонами. Саме договір визначає: права та обов’язки сторін, умови надання
послуг, строки виконання робіт, систему контролю якості, відповідальність
сторін, порядок внесення змін до договору.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» особливе значення
має врахування можливих змін ринкової кон’юнктури, логістичних ризиків,
інфляційних процесів та змін вартості ресурсів у довгострокових аутсорсингових
контрактах [24].
Основною нормативно-правовою базою регулювання договірних відносин
в Україні є Господарський та Цивільний кодекси України. Водночас
спеціалізованого законодавства щодо регулювання аутсорсингової діяльності в
79
Україні наразі недостатньо, що зумовлює необхідність детального юридичного
опрацювання умов співпраці між сторонами.
Отже, впровадження аутсорсингових бізнес-технологій у діяльність ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» потребує формування комплексної
системи управлінських рішень, спрямованих на забезпечення ефективної
взаємодії із зовнішніми виконавцями. Аутсорсинг є не лише інструментом
скорочення витрат, а й сучасною бізнес-технологією підвищення
конкурентоспроможності підприємства, що дозволяє оптимізувати бізнес-
процеси, покращити якість управління та забезпечити стабільний розвиток
підприємства в умовах сучасного ринкового середовища.

3.2 Удосконалення логістичного аутсорсингу та оцінювання ефективності
його використання на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»

У сучасних умовах розвитку молокопереробної галузі ефективність
діяльності підприємства значною мірою залежить не лише від якості виробничих
процесів, але й від рівня організації логістичної системи. Саме логістика сьогодні
виступає одним із ключових інструментів забезпечення
конкурентоспроможності, оскільки дозволяє оптимізувати витрати, прискорити
рух матеріальних потоків та забезпечити стабільність постачання продукції
споживачам.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» питання підвищення
ефективності логістичної діяльності є особливо актуальним. Проведений аналіз
діяльності підприємства показав, що в структурі витрат значну частку займають
транспортні, складські та супутні логістичні витрати. Водночас сучасні ринкові
умови характеризуються постійним зростанням вартості пального, енергоносіїв,
транспортних послуг та витрат на обслуговування логістичної інфраструктури.
У таких умовах одним із найбільш перспективних напрямів підвищення
ефективності діяльності підприємства є використання логістичного аутсорсингу.
Його застосування дозволяє підприємству передати частину допоміжних
80
логістичних функцій спеціалізованим компаніям та сконцентрувати власні
ресурси на основній виробничій діяльності.
Логістичний аутсорсинг передбачає передачу зовнішнім виконавцям
функцій, пов’язаних із: транспортуванням продукції, складським
обслуговуванням, експедиційним супроводом, управлінням запасами,
інформаційним супроводом поставок, плануванням маршрутів доставки.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» найбільш доцільним
є використання комбінованої моделі логістичного аутсорсингу, яка
поєднуватиме власну логістичну систему із залученням професійних
логістичних операторів для виконання окремих функцій.
Таблиця 3.1 – Основні напрями використання логістичного аутсорсингу на
ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Напрям аутсорсингу Сутність передачі функцій Очікуваний результат
Транспортний Передача міжрегіональних Скорочення транспортних
аутсорсинг перевезень логістичним витрат та оптимізація
компаніям маршрутів
Складський Часткова передача складських Зменшення витрат на
аутсорсинг операцій зовнішнім операторам утримання складської
інфраструктури
ІТ-аутсорсинг Використання цифрових Автоматизація управління
логістики платформ та ERP-систем матеріальними потоками
Експедиційний Передача функцій контролю Підвищення оперативності
супровід доставки та супроводу вантажів поставок
Аутсорсинг сервісного Обслуговування логістичного Скорочення витрат на ремонт
обслуговування обладнання зовнішніми і технічне забезпечення
спеціалістами
Джерело: розроблено автором
Використання аутсорсингових бізнес-технологій у сфері логістики
дозволить підприємству підвищити ефективність управління матеріальними
потоками та знизити навантаження на внутрішню систему управління.
Особливого значення для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
набуває цифровізація логістичних процесів. В умовах зростання обсягів
реалізації продукції та ускладнення логістичних ланцюгів підприємству
необхідно впроваджувати сучасні інформаційні системи управління поставками,
запасами та транспортними потоками.
81
З цією метою доцільним є впровадження ERP- та CRM-систем, які
дозволять: автоматизувати управління запасами, контролювати рух продукції в
режимі реального часу, оптимізувати планування поставок, скоротити кількість
логістичних помилок, покращити взаємодію між структурними підрозділами
підприємства.
Важливим етапом удосконалення аутсорсингової діяльності є також
створення ефективної системи контролю виконання переданих функцій. Для
цього підприємству необхідно сформувати систему ключових показників
ефективності (KPI), які дозволятимуть оцінювати результативність співпраці з
аутсорсинговими компаніями.
Аналіз логістичних процесів Визначення функцій для передачі на аутсорсинг
Вибір аутсорсингової компанії Оцінювання економічної доцільності
Укладання договору співпраці Передача логістичних функцій
Оцінювання ефективності Моніторинг та контроль
аутсорсингу результатів
Рисунок 3.2 Етапи впровадження логістичного аутсорсингу на ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат»
Джерело: розроблено автором.
Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що впровадження логістичного
аутсорсингу на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» забезпечить як
економічний, так і організаційний ефект.
До основних економічних результатів впровадження аутсорсингових
технологій можна віднести: скорочення транспортних витрат, зменшення витрат
на утримання власного транспорту, оптимізацію складських витрат,
прискорення оборотності запасів, зниження адміністративних витрат.
Організаційний ефект полягає у: підвищенні гнучкості логістичної
системи, концентрації управлінських ресурсів на основній діяльності,
82
підвищенні якості логістичного сервісу, покращенні координації поставок,
підвищенні рівня задоволеності споживачів.
Таблиця 3.2 – Очікувані результати впровадження логістичного
аутсорсингу на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Показник Поточний стан Очікуваний результат після
впровадження
Транспортні витрати Високий рівень витрат Скорочення на 10–15 %
Швидкість доставки Наявність затримок поставок Скорочення строків доставки
продукції
Управління запасами Частково автоматизоване Повна цифровізація процесів
Завантаженість Високе адміністративне Зниження навантаження на
персоналу навантаження персонал
Контроль логістичних Частково ручний контроль Автоматизований моніторинг
процесів
Гнучкість логістичної Середній рівень Підвищення адаптивності до
системи ринкових змін
Джерело: розроблено автором.
Отже, удосконалення логістичного аутсорсингу на ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» є важливим напрямом підвищення
ефективності діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання.
Використання сучасних аутсорсингових бізнес-технологій дозволить
підприємству оптимізувати витрати, покращити якість логістичного
обслуговування, підвищити швидкість руху матеріальних потоків та зміцнити
конкурентні позиції на ринку молочної продукції.
Крім того, інтеграція цифрових технологій та аутсорсингових рішень
сприятиме формуванню більш гнучкої, адаптивної та ефективної системи
управління підприємством, що є особливо важливим в умовах нестабільного
зовнішнього середовища та високого рівня конкуренції.

3.3 Оцінювання економічної ефективності впровадження аутсорсингових
бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»

У сучасних умовах господарювання одним із ключових критеріїв
доцільності впровадження аутсорсингових бізнес-технологій є їх економічна
ефективність. Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» використання
83
аутсорсингу повинно не лише забезпечувати оптимізацію окремих бізнес-
процесів, а й сприяти підвищенню фінансових результатів діяльності
підприємства, зміцненню його конкурентних позицій та покращенню системи
управління ресурсами.
Проведений у попередніх розділах аналіз діяльності підприємства показав,
що найбільший вплив на рівень витрат підприємства мають: транспортно-
логістичні витрати, витрати на обслуговування інфраструктури, адміністративні
витрати, витрати на управління допоміжними процесами, витрати на технічне
забезпечення діяльності.
У зв’язку з цим основною метою впровадження аутсорсингових бізнес-
технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» є: скорочення
витрат, підвищення продуктивності праці, оптимізація логістичних процесів,
покращення фінансових результатів діяльності, підвищення гнучкості системи
управління, концентрація підприємства на основній виробничій діяльності.
Для оцінювання економічної ефективності впровадження аутсорсингу
доцільно використовувати систему показників, які характеризують вплив
аутсорсингових рішень на результати діяльності підприємства.
Таблиця 3.3 – Основні показники оцінювання ефективності аутсорсингових
бізнес-технологій
Показник Характеристика
Економія витрат Визначає рівень скорочення витрат після передачі функцій
на аутсорсинг
Рівень продуктивності праці Характеризує ефективність використання трудових ресурсів
Рентабельність діяльності Відображає зміну прибутковості підприємства
Швидкість виконання Оцінює оперативність логістичних та управлінських
процесів операцій
Рівень якості послуг Характеризує ефективність роботи аутсорсера
Рівень задоволеності Оцінює вплив аутсорсингу на якість обслуговування
споживачів клієнтів
Гнучкість системи Визначає здатність підприємства адаптуватися до змін
управління ринку
Джерело: розроблено автором.
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» найбільш вагомий
економічний ефект очікується від впровадження логістичного та ІТ-аутсорсингу.
Передача окремих функцій спеціалізованим компаніям дозволить підприємству
84
суттєво скоротити витрати на: утримання транспортної інфраструктури, ремонт
і технічне обслуговування транспорту, логістичне адміністрування,
інформаційно-технологічне забезпечення, утримання допоміжного персоналу.
З метою оцінювання прогнозованого економічного ефекту впровадження
аутсорсингу на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» проведемо
розрахунок очікуваного скорочення витрат.
Таблиця 3.4 – Прогноз економічного ефекту від впровадження
аутсорсингових бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат»
Напрям оптимізації Поточні витрати, Очікуване Прогноз економії,
тис. грн скорочення, % тис. грн
Транспортні витрати 548 377 12 65 805
Витрати на складське 74 500 10 7 450
обслуговування
ІТ-забезпечення 18 200 15 2 730
Адміністративні витрати 34 218 8 2 737
Витрати на сервісне 21 600 10 2 160
обслуговування
Загальна прогнозована – – 80 882
економія
Джерело: розраховано автором.
Як видно з таблиці 3.4, найбільший економічний ефект очікується від
оптимізації транспортно-логістичних процесів. Саме транспортні витрати
займають значну частку у структурі витрат підприємства, а тому їх скорочення
навіть на 10–12 % дозволяє отримати суттєвий фінансовий результат.
Очікується, що загальна сума економії від впровадження аутсорсингових
бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» може
становити понад 80 млн грн на рік. Це дозволить: знизити собівартість продукції,
підвищити рівень прибутковості, покращити показники фінансової стійкості,
збільшити конкурентоспроможність підприємства.
Окрім прямого економічного ефекту, впровадження аутсорсингу
забезпечить підприємству низку стратегічних переваг: підвищення гнучкості
системи управління, прискорення прийняття управлінських рішень, підвищення
рівня цифровізації бізнес-процесів, можливість концентрації ресурсів на
основній діяльності, зменшення управлінського навантаження на персонал.
85
Важливою перевагою використання аутсорсингових бізнес-технологій є
також можливість швидкої адаптації підприємства до змін зовнішнього
середовища. В умовах нестабільності економіки, коливань цін на сировину та
логістичні послуги підприємство отримує можливість більш оперативно
реагувати на ринкові зміни та оптимізувати власну діяльність.
Разом із тим впровадження аутсорсингу супроводжується певними
ризиками, серед яких: залежність від зовнішніх виконавців, ризик втрати
частини контролю над бізнес-процесами, можливість порушення строків
виконання послуг, інформаційні та комерційні ризики, ризик зниження якості
виконання окремих функцій.
З метою мінімізації зазначених ризиків ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» доцільно: ретельно відбирати аутсорсингових партнерів,
укладати детально регламентовані договори, впроваджувати систему
моніторингу KPI, використовувати цифрові системи контролю, здійснювати
регулярне оцінювання результатів співпраці.
Скорочення витрат
Оптимізація логістичних процесів
Підвищення ефективності управління
Прискорення оборотності ресурсів
Зростання прибутковості підприємства
Підвищення конкурентоспроможності
Стабільний розвиток підприємства

Рисунок 3.3 – Очікувані результати впровадження аутсорсингових бізнес-
технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Джерело: розроблено автором.
86
Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що впровадження
аутсорсингових бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» є економічно доцільним та стратегічно обґрунтованим напрямом
розвитку підприємства.
Використання аутсорсингу дозволить підприємству: скоротити операційні
витрати, підвищити ефективність логістичної системи, покращити фінансові
результати діяльності, забезпечити більш ефективне використання ресурсів,
зміцнити конкурентні позиції на ринку молочної продукції.
Таким чином, аутсорсинг у сучасних умовах виступає не лише
інструментом оптимізації окремих бізнес-процесів, а й важливою бізнес-
технологією стратегічного розвитку підприємства, що сприяє підвищенню його
адаптивності, інноваційності та економічної стійкості.
Запропоновані у роботі заходи щодо впровадження та розвитку
аутсорсингових бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» мають комплексний характер і спрямовані на підвищення
ефективності діяльності підприємства в умовах сучасного конкурентного
середовища. Їх реалізація дозволить підприємству не лише оптимізувати
витрати, але й забезпечити підвищення гнучкості системи управління,
покращення якості логістичного обслуговування та зміцнення ринкових позицій.
Особливого значення в сучасних умовах набуває використання
логістичного та ІТ-аутсорсингу, оскільки саме ці напрями формують основу
ефективного функціонування підприємства та забезпечують швидкість адаптації
до змін зовнішнього середовища.
Таблиця 3.5 – Переваги впровадження аутсорсингових бізнес-технологій
на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
Запропонований захід Основні переваги для підприємства Очікуваний результат
Передача транспортної Скорочення витрат на утримання Зниження
логістики власного транспорту; оптимізація транспортних витрат
аутсорсинговим маршрутів; зменшення витрат на на 10–15 %
компаніям пальне та ремонт
Використання Оптимізація складських площ; Підвищення
складського скорочення витрат на зберігання ефективності
аутсорсингу складської логістики
87
Запропонований захід Основні переваги для підприємства Очікуваний результат
продукції; підвищення швидкості
обробки вантажів
Впровадження ERP- та Автоматизація бізнес-процесів; Цифровізація системи
CRM-систем покращення контролю за запасами та управління
поставками; підвищення швидкості
прийняття рішень
ІТ-аутсорсинг Скорочення витрат на утримання Підвищення
власного ІТ-відділу; підвищення рівня ефективності
кібербезпеки; професійний супровід інформаційного
програмного забезпечення забезпечення
Аутсорсинг сервісного Зменшення простоїв обладнання; Скорочення
обслуговування оперативне усунення несправностей; виробничих втрат
обладнання підвищення продуктивності
виробництва
Передача допоміжних Зменшення адміністративного Підвищення
функцій зовнішнім навантаження; концентрація на продуктивності
виконавцям основній діяльності управління
Використання Контроль переміщення продукції в Підвищення якості
цифрового моніторингу реальному часі; зменшення ризиків логістичного сервісу
логістики затримок поставок
Розвиток Стабільність поставок; підвищення Формування
довгострокового надійності виконання послуг; ефективної системи
партнерства з зниження ризиків співпраці
аутсорсерами
Джерело: розроблено автором.
Як видно з таблиці 3.5, найбільший економічний ефект для ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» очікується від використання
логістичного аутсорсингу. Передача транспортних функцій професійним
логістичним операторам дозволить підприємству значно скоротити витрати на
утримання власного автопарку, ремонт транспортних засобів та закупівлю
пального.
Важливою перевагою є також можливість оптимізації логістичних
маршрутів та підвищення оперативності доставки продукції. Це, своєю чергою,
позитивно вплине на рівень задоволеності споживачів та
конкурентоспроможність підприємства.
Не менш важливим напрямом є впровадження цифрових технологій
управління та ІТ-аутсорсингу. Використання сучасних ERP- і CRM-систем
дозволить підприємству автоматизувати значну частину бізнес-процесів,
покращити управління запасами, підвищити якість аналітичної інформації та
прискорити процес прийняття управлінських рішень.
88
Для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» особливо актуальним
є підвищення рівня цифровізації логістики, оскільки це забезпечить: скорочення
часу обробки замовлень, підвищення точності планування поставок, зменшення
втрат продукції, покращення контролю матеріальних потоків, підвищення
адаптивності підприємства до змін ринку.
Позитивний ефект очікується також від передачі окремих допоміжних
функцій зовнішнім виконавцям. Це дозволить скоротити адміністративне
навантаження на персонал підприємства та забезпечити концентрацію
управлінських ресурсів на основній виробничій діяльності.
Окрему увагу необхідно приділити розвитку довгострокового партнерства
з аутсорсинговими компаніями. Формування стабільної системи співпраці
дозволить: забезпечити безперервність логістичних процесів, мінімізувати
ризики затримок поставок, підвищити якість виконання послуг, покращити
координацію бізнес-процесів.
Таким чином, запропоновані заходи щодо впровадження аутсорсингових
бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» мають
комплексний економічний та організаційний ефект. Їх реалізація сприятиме
підвищенню ефективності діяльності підприємства, зміцненню фінансової
стійкості, покращенню системи управління та забезпеченню довгострокової
конкурентоспроможності підприємства на ринку молочної продукції.

Висновок до розділу 3

У результаті проведеного дослідження встановлено, що використання
аутсорсингових бізнес-технологій є одним із найбільш перспективних напрямів
підвищення ефективності діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат» в сучасних умовах господарювання. Зростання конкуренції на ринку
молочної продукції, підвищення витрат на логістику, енергоресурси та
обслуговування бізнес-процесів зумовлюють необхідність пошуку нових
підходів до організації управління підприємством та оптимізації його діяльності.
89
У ході дослідження визначено, що процес впровадження аутсорсингових
технологій повинен мати комплексний та системний характер і базуватися на
основних функціях менеджменту: плануванні, організації, мотивації та контролі.
Встановлено, що ефективне використання аутсорсингу потребує формування
чіткої послідовності дій підприємства-замовника, створення системи
інформаційного забезпечення та постійного моніторингу результатів співпраці з
аутсорсинговими компаніями.
Обґрунтовано, що для ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат»
найбільш доцільними напрямами використання аутсорсингових бізнес-
технологій є: логістичний аутсорсинг, транспортний аутсорсинг, ІТ-аутсорсинг,
сервісне обслуговування обладнання, автоматизація бізнес-процесів,
цифровізація системи управління логістикою та запасами.
Проведений аналіз показав, що найбільший економічний ефект
підприємство може отримати саме від удосконалення логістичної системи та
передачі частини транспортно-логістичних функцій спеціалізованим компаніям.
Запропоновані заходи дозволяють: скоротити транспортні витрати, оптимізувати
маршрути доставки, підвищити швидкість обслуговування споживачів,
зменшити витрати на утримання власної логістичної інфраструктури, підвищити
ефективність управління матеріальними потоками.
У роботі запропоновано впровадження комбінованої моделі логістичного
аутсорсингу, яка передбачає поєднання власної логістичної системи
підприємства із залученням професійних логістичних операторів. Встановлено,
що така модель забезпечує більш високий рівень гнучкості управління та
дозволяє мінімізувати ризики, пов’язані з функціонуванням логістичної системи.
Особливу увагу приділено необхідності цифровізації управління бізнес-
процесами. Доведено, що впровадження ERP- та CRM-систем сприятиме
автоматизації логістичних операцій, покращенню контролю за рухом
матеріальних потоків, підвищенню оперативності прийняття управлінських
рішень та скороченню адміністративних витрат.
90
Проведене оцінювання економічної ефективності впровадження
аутсорсингових бізнес-технологій показало, що реалізація запропонованих
заходів дозволить ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат» отримати
суттєвий економічний ефект за рахунок: скорочення логістичних та
транспортних витрат, оптимізації витрат на обслуговування бізнес-процесів,
підвищення продуктивності праці, прискорення оборотності ресурсів, зростання
прибутковості діяльності підприємства.
Крім економічного ефекту, впровадження аутсорсингових технологій
забезпечить підприємству низку стратегічних переваг, серед яких: підвищення
конкурентоспроможності, посилення адаптивності до змін ринкового
середовища, концентрація управлінських ресурсів на основній діяльності,
покращення якості обслуговування споживачів, підвищення ефективності
системи управління підприємством.
Разом із тим встановлено, що використання аутсорсингових бізнес-
технологій супроводжується певними ризиками, пов’язаними із залежністю від
зовнішніх виконавців, можливістю втрати частини контролю над бізнес-
процесами та ризиком порушення умов співпраці. У зв’язку з цим обґрунтовано
необхідність: ретельного відбору аутсорсингових партнерів, укладання детально
регламентованих контрактів, створення системи контролю якості послуг,
постійного моніторингу ефективності аутсорсингової діяльності.
Отже, результати проведеного дослідження підтверджують, що
використання аутсорсингу як сучасної бізнес-технології є ефективним
інструментом удосконалення діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний
комбінат». Реалізація запропонованих заходів дозволить підприємству
забезпечити стабільний розвиток, підвищити ефективність функціонування
логістичної системи, зміцнити фінансовий стан та посилити конкурентні позиції
на ринку молочної продукції.

91
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних,
аналітичних та практичних аспектів управління аутсорсингом як сучасною
бізнес-технологією підприємства на матеріалах ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат». У процесі дослідження було досягнуто поставленої мети
та вирішено основні завдання роботи.
У першому розділі досліджено теоретико-методичні засади використання
аутсорсингу в системі управління підприємством. Проведений аналіз наукових
підходів до трактування сутності аутсорсингу дозволив встановити, що в
сучасних умовах аутсорсинг є не лише способом передачі окремих функцій
стороннім виконавцям, а комплексною бізнес-технологією, спрямованою на
підвищення ефективності діяльності підприємства, оптимізацію витрат та
концентрацію на ключових компетенціях.
У роботі визначено основні ознаки аутсорсингу, серед яких: передача
окремих функцій або бізнес-процесів зовнішнім виконавцям, довгостроковий
характер співпраці, орієнтація на стратегічний розвиток підприємства,
підвищення конкурентоспроможності, оптимізація системи управління
ресурсами.
Також було систематизовано основні підходи до класифікації аутсорсингу
та визначено його основні види: виробничий, логістичний, ІТ-аутсорсинг,
аутсорсинг бізнес-процесів, кадровий аутсорсинг та аутсорсинг знань. Особливу
увагу приділено логістичному та ІТ-аутсорсингу як найбільш актуальним
напрямам для сучасних підприємств харчової промисловості.
У другому розділі проведено комплексний аналіз діяльності ПрАТ
«Звенигородський сироробний комбінат» та досліджено особливості організації
його логістичної системи. Встановлено, що підприємство є одним із провідних
виробників молочної продукції в Україні та має значний виробничий, кадровий
і технологічний потенціал.
92
У процесі аналізу визначено, що основними напрямами діяльності
підприємства є виробництво твердих і плавлених сирів, вершкового масла, сухої
молочної сироватки та іншої молочної продукції. Встановлено, що підприємство
використовує сучасне виробниче обладнання та впроваджує систему
менеджменту якості відповідно до міжнародних стандартів.
Проведений фінансово-економічний аналіз показав, що у 2023–2025 роках
підприємство забезпечувало стабільне зростання обсягів реалізації продукції та
прибутковості діяльності. Водночас було виявлено низку проблемних аспектів,
зокрема: зростання транспортно-логістичних витрат, збільшення дебіторської
заборгованості, підвищення собівартості продукції, зростання витрат на
енергоносії та логістику, необхідність подальшої цифровізації управлінських
процесів.
У роботі також проведено аналіз ринку сирної продукції та встановлено,
що сучасний ринок характеризується високим рівнем конкуренції, зміною
структури споживчого попиту та підвищенням чутливості споживачів до цінових
факторів. За результатами SWOT- та PEST-аналізу визначено сильні та слабкі
сторони підприємства, а також основні можливості та загрози його
функціонування у сучасних економічних умовах.
У третьому розділі обґрунтовано напрями підвищення ефективності
використання аутсорсингових бізнес-технологій на ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат». Доведено, що одним із найбільш перспективних
напрямів удосконалення діяльності підприємства є розвиток логістичного
аутсорсингу та цифровізація бізнес-процесів.
У роботі запропоновано: впровадження логістичного аутсорсингу,
передачу частини транспортних функцій спеціалізованим логістичним
операторам, використання ІТ-аутсорсингу, впровадження ERP- та CRM-систем,
автоматизацію процесів управління запасами та поставками, розвиток
цифрового контролю логістичних процесів.
Обґрунтовано, що впровадження запропонованих заходів дозволить
підприємству: скоротити транспортні та адміністративні витрати;, оптимізувати
93
логістичні маршрути, прискорити рух матеріальних потоків, підвищити
ефективність управління, покращити якість обслуговування споживачів,
підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства.
Проведене оцінювання економічної ефективності запропонованих заходів
підтвердило їх доцільність та практичну значущість. Встановлено, що реалізація
аутсорсингових бізнес-технологій дозволить ПрАТ «Звенигородський
сироробний комбінат» забезпечити суттєве скорочення витрат, покращення
фінансових результатів та створення умов для стабільного стратегічного
розвитку.
Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що використання
аутсорсингу як сучасної бізнес-технології є важливим напрямом удосконалення
діяльності ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат». Запропоновані у
роботі рекомендації можуть бути використані підприємством для підвищення
ефективності управління, оптимізації бізнес-процесів, зміцнення конкурентних
позицій та забезпечення довгострокового розвитку в умовах сучасного
ринкового середовища.

94
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анікін Б. А. Аутсорсинг и аутстаффинг високі технології
менеджменту : навч. посібн. перекл. / Б. А. Анікін, І. Л. Руда. – К. : ІНФО-К, 2018.
– 320 с.
2. Аутсорсинг бізнес-процесів. Рекомендації фінансового директора /
Стюарт Клементс, Майкл Доннеллан, Седрик Рид; под ред. В. В. Голди; пер. с.
англ. Н. И. Кобзарьовой. – К.: ВГора, 2015. – 416 с.
3. Аутсорсинг. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki
4. Білорус О. Г. Глобальний конкурентний аутсорсинг: монографія / О.
Г. Білорус, О. В. Гаврилюк. – К.: КНЕУ, 2017. – 349 с.
5. Білоцерківський О. В. Аналіз можливостей використання
аутсорсингу на підприємствах України / О. В. Білоцерківський, Ю. Ю Чудновець
// Економіка та управління підприємствами маши-нобудівної галузі: проблеми
теорії та практики. – 2017. – №1(9). – С. 39-48.
6. Бравар Ж.-Л. Ефективний аутсорсинг: розуміння, планування та
використання успішних аутсорсингових відносин / Жан-Луї Бравар, Роберт
Морган; пер. з англ. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2014. – 288 с.
7. Брінь П.В. Багаторівнева класифікація відносин аутсорсингу / П.В.
Брінь, О.В. Прохоренко // Економіка і фінанси. – Дніпропетровськ: ПП Шевельов
Є.О., 2013. – № 12. – С. 78–85.
8. Васильченко Г. В. Аутсорсинг як елемент взаємозв'язку між
суб'єктами господарювання реального та фінансового секторів економіки / Г. В.
Васильченко // Фін.-кредит. діяльн.: пробл. теорії та практики. - 2011. - Вип. 2. -
С. 127-133
9. Виноградова О.В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному
менеджменті: [монографія] / О.В. Виноградова. – Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.
Туган-Барановського, 2013. – 195 с.
95
10. Висоцький В. В. Аутсорсинг як технологія менеджменту
інформаційної безпеки підприємства / В. В. Висоцький // Вісник Хмельницького
національного університету. Економічні науки. – 2016. – Т. 3. № 2. – С. 62-64.
11. Воронкова А.Е. Управлінські рішення в забезпеченні
конкурентоспроможності підприємства: організаційний аспект: монографія /
А.Е. Воронкова, Н.Г. Калюжна, В.І. Отенко. – Х.: ІНЖЕК, 2015. – 427 с.
12. Гавриленко Т. В. Аутсорсинг як інструмент зниження витрат у
системі стратегічного управління // Актуальні проблеми економіки. – 2017. – №1.
– 104-109.
13. Горова К.О. Визначення основних підходів до класифікації
аутсорсингу на сучасному етапі економічного розвитку / К.О. Горова //
Економічний аналіз: зб. наук. праць; редкол. В.А. Дерій (гол. ред.) [та ін.]. –
Тернопіль: Економічна думка, 2014. – Т. 18. – № 1. – С. 12–19.
14. Гребешкова О. М. Аутсорсинг знань: потенціал партнерських
відносин підприємств у постіндустріальну епоху / О. М. Гребешкова, К. С.
Денисенко // Стратегія економічного розвитку України: наук. зб. – К.: КНЕУ,
2017. – Вип. 29. – С. 191-199
15. Грозний І. С. Передача непрофільних виробничих процесів
промислового підприємства на умовах аутсорсингу для набуття конкурентних
переваг / І. С. Грозний, Г. В. Усова // Науковий вісник Чернігівського державного
інституту економіки та управління: зб.наук. пр. Сер. 1. Економіка. – Чернігів:
ЧДІЕУ, 2018. – Вип. 3(4). – С. 63-73.
16. Дайновський Ю. А. Особливості оцінювання економічної
ефективності прийомів управління і маркетингу / Ю. А. Дайновський //
Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. – № 4. – С. 143–153.
17. Дзюба М. Перспективи розвитку аутсорсингу в агропромисловому
комплексі України / М. Дзюба // Вісн. Харк. нац. аграр. ун-ту ім. В. В. Докучаєва
: зб. наук. пр. – Харків : ХНАУ, 1997–2012 – №12 : Технічні науки.
Сільськогосподарські науки. Економічні науки. – 2012. – №12.
96
18. Дідух О.В. Аналіз ефективності використання аутсорсингу у
господарській діяльності підприємств / О.В. Дідух // Менеджмент та
підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: спец. випуск
Інституту підприємництва та перспективних технологій. – 2012. – № 739. – С. 82-
8
19. Дрозд І. Бухгалтерский аутсорсинг як організаційна форма
сучасного обліково-аналітичного процесу / І. Дрозд // Бугалтер. Облік та аудит.
– 2003. – №8. – C. 10–18.
20. Дубінський С. В. Розвиток аутсорсингу на промислових
підприємствах в Україні в умовах фінансово-економічної кризи / С. В.
Дубінський. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://library.kpi.kharkov.ua/Vestnik/2010_7/statti/Dybinskiu.pdf
21. Екологічний аутсорсинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ecolog-ua.com/ content/ekologicheskiy-autsorsing.
22. Економічне обґрунтування реінжинірингу бізнес-процесів
виробничих підприємств: [монографія] / Біловодська О. А. [та ін.]; за заг. ред.
канд. екон. наук., доц. Л. М. Таранюка. – Суми: Мрія-1, 2014. – 440 с.
23. Жуков С. А. Аутсорсинг як система співпраці між регіональним
інформаційно-маркетинговим центром і підприємництвом регіону / С. А. Жуков
// Актуальні проблеми економіки. – 2017. – № 10. – С. 239-246.
24. Заводовська І І. Передумови та перспективи розвитку сучасного
бізнесу на основі аутсорсингу / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/knp80/pdf/knp80_43-45.pdf
25. Загородній А. Г. Аутсорсинг та його вплив на витрати підприємств /
А. Г. Загородній, Г. О. Партин // Фінанси підприємств. – 2015. №9. – С. 87- 97.
26. Зозульов О. Аутсорсинг як інструмент підвищення
конкурентоспроможності вітчизняних підприємств в умовах глобалізації / О.
Зозульов, О. Микало // Економіка України. – 2019. – № 8. – С. 16–24.
27. Іщенко О. А. Особливості використання аутсорсингу і системи
делегування // Вісник економічної науки України. – 2015. - №2. – С. 48-52.
97
28. Касьмін Д. С. Трансформація управлінських процесів в органах
державного управління на засадах аутсорсингу. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7974
29. Касьянова Н. В. Управління розвитком підприємства на основі
кумулятивного підходу: концепція, моделі та методи: [монографія] / Н. В.
Касьянова. –Чернігів: Купріянов В. С., 2015. – 375 с.
30. Козачко М.В. Аутсорсинг як прикладний інструмент // Формування
ринкової економіки розвитку підприємства: збірник науковиз праць. – Вид. 1-ше.
– К.:КНЕУ, 2018. – С. 294-299.
31. Косінова К. С. Аутсорсинг як засіб розвитку та зміцнення
національної економіки україни// Електронний ресурс. – Режим доступу:
http://econtlaw.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/08/193-2041.pdf
32. Крисак А. І., Управління аутсорсингом: теоретичні аспекти.
Економіка та суспільство:збірник наукових праць. 2023. Випуск №53 / 2023, с.15-
28
33. Куцин Є. М. Теоретичні та прикладні аспекти аутсорсингу / Є. М.
Куцин // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.
– 2017. – № 1. – С. 213–217.
34. Леміш К. М. Методика прийняття рішення про використання
аутсорсингових технологій / К. М. Леміш // Наукові праці НУХТ. – 2013. – №34.
– С. 61-67.
35. Лисенко Т. І. Передумови виникнення та перспективи застосування
аутсорсингу як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємства
// Економічний вісник університету. – 2015. – № 14. – С. 85-92.
36. Лігоненко Л. О. Аутсорсинг як інструмент оптимізації та підвищення
ефективності бізнесу // Актуальні проблеми економіки. – 2015. – №6. – С. 115-
125.
37. Ляхович Г. І. Бухгалтерський аутсорсинг: підходи до трактування та
класифікації // Електронний ресурс. – Режим доступу:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/12417/1/.pdf
98
38. Манойленко О.В. Аутсорсинг як інструмент підвищення
ефективності антикризового управління [Електронний ресурс] // Вісн. Міжнар.
Слов`ян. ун-ту. Сер. Екон. науки. – 2016. – 9, N 1. – С. 8-12.
39. Марченко О.С. Ціноутворення на консалтингові. Економіка:
проблеми теорії та практики. 2008. 238 (V). С.1110–1119
40. Матвій І. Є. Проблеми та перспективи аутсорсингу управління
проектами / І. Є. Матвій // Вісник НУ «Львівська політехніка». – № 698. – Львів,
2016. – С. 207-212.
41. Матвій І.Є. Аутсорсинг в діяльності промислових підприємств:
основні переваги та загрози / І.Є. Матвій // Прометей: регіональний збірник
наукових праць з економіки. – Донецьк: ДЕГІ, 2018. – № 1 (25). – С. 184–189.
42. Микало О. І. Підходи до визначення терміна «аутсорсинг» / О.І.
Микало // Економічний вісник НТУУ «КПІ». – 2016. – С. 111-114.
43. Микало О.І. Аналіз та класифікація форм аутсорсингу / О.І. Микало
// Економічний простір. – 2010. – № 37. – С. 216–222 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_
Gum/Ekpr/2010_37/Statti/25.pdf.
44. Михайлов Д. М. Аутсорсинг. Нова система организації бізнесу :
навчальний посібник. К. : КНЕУ, 2019. 256 с.
45. Морщагін О. В. Аутсорсинг як специфічний інструмент інтеграції
підприємств / О. В. Морщагін // Торгівля і ринок. – Вип. 19, т. 4. – 2006. – С. 98–
104.
46. Нишенко О.В. Аутсорсинг: класифікація видів. Науковий журнал:
Причорноморські економічні студії, 2016. Випуск 7, 2016. С. 133-137
47. Осадчий В. І. Роль ІТ-аутсорсинга в експорті українських
інформаційно-комп’ютерних технологій / В. И. Осадчий // Економ. простір. –
2013. – №79. – С. 34–45.
48. Осадчук О. В. Аутсорсинг як технологія підвищення ефективності
діяльності сучасних організацій // О. В. Осадчук, М. А. Йохна / Вісник
Хмельницького національного університету. – 2016. – № 3. – Т. 3. – С. 119- 125.
99
49. Офіційний веб-сайт Державної служби статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua.
50. Партин Г. О. Основні види аутсорсингу та їх застосування в
управлінні діяльністю підприємства / Г. О. Партин, О. В. Дідух // Сучасні
проблеми економіки і менеджменту : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., Львів,
10–12 листоп. 2011 р., присвяч. 45 річчю Ін-ту економіки і менеджменту та 20
річчю Ін-ту післядиплом. освіти Нац. ун-ту «Львівська політехніка». – Львів :
Вид-во Львів. політехніки, 2011. – С. 637–638. R
51. Передрій Є. Аналіз функцій, які передаються на виконання в
аутсорсингу / Є. Передрій // Вісн. Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. пр. – Х. :
НТУ «ХПІ». – 2006. – №15. – 215 с.
52. Петрова І.Л., Бухаров В.В. Ефективність застосування аутсорсингу
та аутстаффінгу для великих підприємств. Вчені записки Університету «КРОК».
2014. №37. С. 163–170. URL: http://library.krok.edu.ua
/media/library/category/zhurnali/vcheni-zapiskiuniversitet u-krok/vchenizapiski-
universitetu-krok-n37.pdf.
53. Попко О. Проблеми та перспективи аутсорсингової діяльності / О.
Попко // Вісн. Нац. ун-ту вод. госп-ва та природокористування. Економіка : зб.
наук. пр. – 2008. – 429 с.
54. Програми лояльності та CRM-аутсорсинг [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://osdirect.com.ua/info/articles-2/Programmylojalnosti-i-CRM-
autsorsing-26.html.
55. Проскуріна Т. М. Загальні аспекти використання аутсорсингу в
діяльності підприємств / Т. М. Проскуріна, К. Ю. Штепа // Наукові записки. Серія
«Економіка». – 2013. – № 21. – С. 251-259.
56. Прохоренко О. В. Обгрунтування вимог до контрагента у відносинах
аутсорсингу / П. В. Брінь, О. В. Прохоренко // Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія: Економічні науки. – Херсон: Видавничий дім
«Гельветика», 2014 р. – №9 (2014). – С. 87–94.
100
57. Прохоренко О. В. Організаційно-економічний механізм управління
аутсорсингом на підприємстві / О. В. Прохоренко // Науковий журнал
«Економіка. Фінанси. Право». – Київ: «Аналітика», 2015 р. – № 4/1’2015 – С. 16–
21.
58. Прохоренко О. В. Організаційно-правова природа аутсорсингу / О.
В. Прохоренко // Вісн.ХНТУСГ.: Екон. науки. Вип 91 – 2017. – № 1. – С.110- 116.
59. Прохоренко О. В. Оцінювання і вибір контрагента аутсорсингу на
основі методу аналізу ієрархій / П. В. Брінь, О. В. Прохоренко //Економічний
аналіз: Зб.наук. праць / Тернопільський національний економічний університет
– Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр ТНЕУ «Економічна думка», 2015.
– Том 19. – № 2. – С. 33–40.
60. Рибіна Л. Консалтинг і аутсорсинг як фактори успішного розвитку
конкурентного бізнесу / Л. Рибіна //Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільс. госп-ва ім.
П. Василенка. – Харків : ХНТУСГ. – Вип. 65: Економічні науки. – 2007. – 345 с.
61. Рижак О.Ю. Категорійні ознаки аутсорсингу вітчизняних
підприємств / О.Ю. Рижак // Бізнес Інформ. – 2011. – № 1. – С. 61–63
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.business-inform.
net/annotated-catalogue/?year=2011&abstract=2011_01 _0&lang=ua&stqa=10.
62. Руденко О.Н. Актуальні питання визначення аутсорсингу / О.Н.
Руденко, О.А. Кудінова // Міжнародний науково-дослідний журнал. – 2013. – №
4-2(11). – С. 40–43 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://cyberleninka.ua/ article/n/ Aktualni-pytannia-vyznachennia-autsorsynhu.
63. Саінчук А.О. Аутсорсинг: види, класифікаційні ознаки та форми.
Класифікація аутсорсингових проектів / А.О. Саінчук // Управління розвитком
складних систем. – 2013. – №13. – С. 50–57 [Електронний ресурс]. Режим
доступу: http://urss.knuba.edu.ua/ files/zbirnyk-13/50-57_red.pdf.
64. Семенов Г. Діагностика фінансово-економічного стану
підприємства [Текст]// Г. Семенов, О. Ярошевская // Вісник економічної науки
України. – 2012. – №1. – С. 136-141.
101
65. Смірнова Н.В., Смірнова І.В. Місце аутсорсингу в системі
управління підприємств //
dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/5935/3/autsorsyng%20%20restorann
ogo%20gospodarstva.pdf
66. Спірідонова К. О. Оцінка доцільності впровадження механізму
аутсорсингу для підприємства / К.О. Спірідонова // Вісник ХНЕУ. – 2017. – № 3
(51). – С. 159-164.
67. Стрельченко Н. М. Контрактний аутсорсинг – економічний
інструмент покращення відносин з іноземними партнерами / Н. М. Стрельченко
// Эконом. инновации. – 2005. – №23. – С. 100–109. 201 Господарське право
68. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: навчальний
посібник [Текст]// Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб. - К.: «Каравела», 2003. – 432 с.
Тринько, Р. І. Методика економічних досліджень[Текст]/. – Львів: Українські
технології, 2014.
69. Тищенко А. Перспективы аутсорсинга как одного из условий
повышения конкурентных преимуществ / А. Тищенко // Экономика: проблемы
теории и практики. – 2005. – Вып. 208, т. 3. – С. 634–639.
70. Томпсон А.А. Стратегічний менеджмент. Мистецтво розробки та
реалізації стратегії: Підр. для вузів / Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж.; пер. с англ.
– К., 2010. – 576 с.
71. Фадєєв А. В. Управління ризиками у договорі. Економіка та право.
2017. № 3. С. 48-53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpr_2017_3_6
72. Федотова К.О. Впровадження аутсорсингу на підприємстві / К.О.
Федотова, Т.О. Загоскіна // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник
наукових праць. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2015. – Випуск 363: в 9 т. – Т. VII. –
С. 188-195.
73. Хейвуд Дж. Брайан. Характеристики аутсорсинг: в пошуках
конкурентних переваг / Дж. Б. Хейвуд; [пер. с англ.] – William Collins, 2004. –
176 с
102
74. Чижевська, Л. В. Професійна діяльність бухгалтера : аутсорсинг,
ризики, захист інформації [Текст] : монографія / Л. В. Чижевська, І. М. Вигівська,
А. П. Дикий, А. С. Скакун. – Житомир: ЖДТУ, 2017. – 403 с 30 Вісник СумДУ.
Серія «Економіка», № 1’ 2022
75. Чухрай Н. Аутсорсинг в логістиці: європейський та український
досвід / Н. Чухрай // Транспорт и логістика. –2017. – №5 (19). – С. 32-35.
76. Шпильова В. О., Тен С. А. Тенденції та перспективи розвитку ринку
консалтингових послуг в Україні інфраструктура ринку. Економіка та
управління підприємствами. 2018. №23. 173-176.
77. Штангей Н. М. Аутсорсинг як фактор підвищення міжнародної
конкурентоспроможності національної економіки / Н. М. Штангей // Економічна
стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. пр. – Харків
: ХДУХТ, 2007. – Вип. 1 (5), т. 2. – С. 9–12.
78. Яцкевич І.В. Аутсорсинг: види, проблеми и перспективи / І.В.
Яцкевич // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії.
Економічні науки. – 2011. – № 2(21). – С. 197–203.
79. Ajmal, M. 2009. Assessing the effectiveness of business consulting in
operations development projects. International Journal of Productivity and
Performance Management. 58 (6): 523–541.
80. Deardorff’s Glossary of International Economics. URL: http://www-
personal.umich.edu/~alandear/glossary/o.html.
81. Heywood, J.-Brian. (January 1, 1900). The Outsourcing Dilemma: The
Search for Competitiveness. Financial Times/ Prentice Hall; 1st edition, 224 p.
82. https://zvenigora.com/ (дата звернення 15.03.2026)
83. https://zvenigora.com/site_data (дата звернення 15.03.2026)
84. Фінансова звітність ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат».
Clarity Project. URL: https://clarity-project.info/edr/00447818/finances.
85. Jean-Louis, Bravard, Morgan, Robert. (2006). Smarter Outsourcing: An
Executive Guide to Understanding, Planning, and Exploiting Successful Outsourcing
Relationships 1st. Edition. URL: http://surl.li/kdbyf
103
86. Kosmina V. Offshore outsourcing and export of transnational
companiesfrom newly industrialised countries of Asia / V. Kosmina // Austrian Journal
of Humanities and Social Sciences. – 2014. – Р. 271–275. 202 ISSN 2411-5584.
Економічна теорія та право. № 2 (29) 2017
87. Kross Dzh. (2010). Autsorsynh: British Petroleums. Harvard Byznes-
reviu, 73(3).
88. Lacity M. C. It Оutsourcing: maximize flexibility and control / M. C.
Lacity, L. P. Willcocks, D. E. Feeny // Harvard business review. – 1995. – Vol. 73.3(3).
– Р. 84–93.
89. Leavy, B. Outsourcing Strategies: Opportunities and Risks. Strategy &
Leadership. 32(6), 20-26.
90. Markusen J. Discriminating among Alternative Theories of the
Multinational Enterprise / J. Markusen, K. Maskus // Review of International
Economics. – 2002. – Vol. 10. – p. 694–707.
91. Nyshenko O.V. Business process outsourcing / O.V. Nyshenko //
Problems of social and economic development of business: Collection of scientific
articles. Vol. 1 – Publishing house «BREEZE», Montreal, Canada, 2014. – Р. 301–304.
92. Official web-site of the PricewaterhouseCoopers. URL:
https://www.pwc.com/ua/uk/about.html
93. Pereira, L., Jerónimo, C., & Ramos, M. 2017. Management consulting
business models a perspective of sustainability. International Conference on
Engineering, Technology and Innovation. 10 (3). 29-35
94. Pornpissanu, Promsivapallop. chapter 9. Outsourcing. URL:
https://nscpolteksby.ac.id/ebook/files/Ebook/
Hospitality/Handbook%20of%20Hospitality%20Operations%20and%20IT%20(2008
)/10.%20Chapter%209%20 -%20Outsourcing.pdf
95. Random House Unabridged Dictionary. URL:
https://archive.org/details/randomhousedicti0000unse_l4v5
96. Simchi-Levi, D., Kaminsky, Ph., Simchi-Levi, E. (2004). Managing the
Supply Chain McGraw-Hill. McGraw Hill Professional, 22.11.2003. 300 р.
104
97. Smyrnova T. A., Holei Yu. M. (2014), «Trends in the development of the
Ukrainian IT outsourcing market», Stratehiia ekonomichnoho rozvytku krain v
umovakh hlobalizatsii : materialy V mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii
molodykh vchenykh i studentiv (WEB-resurs naukovo-praktychnykh konferentsii, 14
liutoho 2014 r.), [Strategy of economic development of countries in the conditions of
globalization: materials of the V International Scientific and Practical Conference of
Young Scientists and Students (WEB-Resource of Scientific and Practical
Conferences, February 14, 2014).]. Available at:
http://confcontact.com/2014_02_meshko/39_Smyrnova.htm
98. Sturdy, A., Wylie, N., & Wright, C. 2013. Management consultancy and
organizational uncertainty. International Studies of Management and Organization. 43
(3). 58-73.
99. The American Heritage, Dictionary of the English Language, 4th edn.
URL: https://www.worldcat.org/title/ american-heritage-dictionary-of-the-english-
language/oclc/535837910
100. Український ринок сирів. URL: https://bit.ly/2UHTeBh. (дата
звернення: 21.03.2026)

105
Додаток А
Дяченко Євген Васильович
Здобувач освітньої програми ОП Бізнес-адміністрування
Черкаського державного технологічного університету, м. Черкаси,
Україна

Пригодюк Олена Миколаївна
К.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування,
Черкаського державного технологічного університету
e-mail: [email protected]
https://orcid.org/0000-0002-4706-391X

ІННОВАЦІЙНІ БІЗНЕС-ТЕХНОЛОГІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Сучасний етап розвитку економіки характеризується активним
впровадженням цифрових технологій у всі сфери діяльності підприємств.
Цифрова трансформація стає ключовим чинником підвищення ефективності
бізнесу, його адаптивності до змін зовнішнього середовища та формування
конкурентних переваг.
Інноваційні бізнес-технології виступають основою трансформаційних
процесів, оскільки саме вони забезпечують модернізацію бізнес-моделей,
оптимізацію процесів і створення нової цінності для споживачів. Цифрова
трансформація визначається як процес інтеграції цифрових технологій у всі
сфери діяльності підприємства, що призводить до суттєвих змін у бізнес-
процесах, організаційній структурі та корпоративній культурі. Цифровізація не
обмежується автоматизацією окремих операцій, а передбачає глибоку
трансформацію бізнес-моделі, способів взаємодії з клієнтами та управління
ресурсами [1].
Зазначимо, що цифровізація та інноваційний розвиток є
взаємопов’язаними процесами: з одного боку, цифрові технології стимулюють
інновації, з іншого – інноваційна діяльність сприяє розвитку цифрових рішень .
Інноваційні бізнес-технології – це сукупність сучасних інструментів,
методів і цифрових рішень, які забезпечують ефективне функціонування
підприємства та його розвиток у конкурентному середовищі.
До основних видів інноваційних бізнес-технологій можна віднести:
штучний інтелект використовується для аналізу даних та автоматизації
управлінських рішень; Big Data та аналітика використовується переважно для
прогнозування попиту та оптимізації діяльності; хмарні технології
практикуються для гнучкого управління ресурсами; інтернет речей слугує для
автоматизації виробництва; блокчейн реалізовується для підвищення прозорості
бізнес-процесів; CRM та ERP-системи призначені для управління
взаємовідносинами з клієнтами та ресурсами підприємства. Використання цих
106
технологій дозволяє підприємствам швидко реагувати на зміни ринку,
підвищувати продуктивність та створювати нові продукти і послуги [2].
Цифрова трансформація підприємств є складним багатовимірним
процесом, що передбачає не лише впровадження інформаційно-комунікаційних
технологій, а й докорінну зміну логіки функціонування бізнесу, його
організаційної структури, культури управління та взаємодії із зовнішнім
середовищем. У сучасній науковій літературі вона розглядається як еволюційний
етап розвитку цифровізації, що виходить за межі автоматизації окремих операцій
і спрямований на створення нової бізнес-цінності [1].
З економічної точки зору, цифрова трансформація є процесом формування
нових джерел вартості через використання цифрових технологій, що передбачає
перехід від традиційних факторів виробництва до домінування інформації, знань
та даних як ключових ресурсів.
Цифрова економіка формує нові умови функціонування підприємств,
серед яких можна виокремити: зростання ролі нематеріальних активів, розвиток
платформених бізнес-моделей, посилення конкуренції на глобальному рівні та
скорочення життєвого циклу продуктів. У цьому контексті підприємства
змушені адаптуватися до нових реалій шляхом інтеграції цифрових технологій у
свою діяльність.
Теоретичні засади цифрової трансформації базуються на ряді сучасних
економічних і управлінських концепцій, на концепції цифрової економіки, що
визначає роль цифрових технологій як ключового фактору економічного
зростання, на ресурсній теорії підприємства, що акцентує увагу на унікальних
цифрових ресурсах і компетенціях як джерелі конкурентних переваг, на
динамічних здібностях, що підкреслюють здатність підприємства швидко
адаптуватися до змін шляхом інновацій, на інноваційній теорії розвитку, що
розглядає цифровізацію як каталізатор інноваційних процесів та на теорії
платформених ринків, в свою чергу пояснює зростання ролі цифрових екосистем
і бізнес-платформ. Синтез цих підходів дозволяє розглядати цифрову
трансформацію як стратегічний процес, спрямований на забезпечення
довгострокової конкурентоспроможності [3].
Сама по собі цифрова трансформація відбувається поступово та включає
такі ключові етапи, як оцифрування – переведення аналогової інформації у
цифрову форму, цифровізацію – використання цифрових технологій для
оптимізації бізнес-процесів та цифрову трансформацію – глибоку перебудову
бізнес-моделі та створення нових способів ведення бізнесу. Кожен із цих етапів
має свої особливості та вимагає відповідного рівня технологічної та
організаційної зрілості підприємства.
Доцільно зазначити, що ефективна цифрова трансформація базується на
таких принципах клієнтоорієнтованість – орієнтація на потреби споживача,
інтегрованості – об’єднання всіх бізнес-процесів у єдину цифрову систему,
гнучкості – здатність швидко реагувати на зміни, інноваційності – постійне
впровадження нових технологій. Саме такий набір принципів формує основу
сучасних підходів до управління підприємствами в умовах цифрової економіки.
107
Важливим аспектом цифрової трансформації є зміна організаційної
культури. Традиційні ієрархічні структури поступаються місцем більш гнучким
і децентралізованим моделям управління. Ключовими характеристиками
сучасної цифрової культури можна зазначити відкритість до інновацій,
готовність до змін, розвиток цифрових компетенцій та підтримка експериментів
і навчання [4].
Без трансформації культури навіть найсучасніші технології не
забезпечують очікуваного ефекту.
Отже, теоретичні засади цифрової трансформації підприємств базуються
на комплексному поєднанні економічних, управлінських та технологічних
концепцій. Цифрова трансформація є не лише інструментом підвищення
ефективності, а стратегічною необхідністю, що визначає майбутнє підприємств
у цифровій економіці. Її успішна реалізація потребує системного підходу, який
охоплює технології, бізнес-процеси, організаційну культуру та людський
капітал.
Таким чином, інноваційні бізнес-технології є основою цифрової
трансформації підприємств і визначальним фактором їх
конкурентоспроможності. Вони забезпечують підвищення ефективності
діяльності, створення нових продуктів та послуг, а також адаптацію до
динамічного ринкового середовища.
Цифрова трансформація потребує стратегічного підходу, що передбачає
інтеграцію інноваційних технологій у всі аспекти діяльності підприємства. У
перспективі розвиток цифрових технологій сприятиме формуванню нових
моделей бізнесу та забезпеченню сталого економічного зростання.

Ключові слова: інновації, бізнес-технології, цифрова трансформація

Список використаних джерел

1.Лазаренко, М.. (2025). ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК ІМПЕРАТИВ
ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ. Економічний
простір № 200, 2025 с.64-69 DOI: https://doi.org/10.30838/EP.200.64-69
2.ФЕРНАНДЕС, Р. К. Е. (2024). ПАРАДИГМА ЦИФРОВОЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА. Herald of
Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 326(1), 410-
414. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-64
3.Саврас, І. З., & Фединець, Н. І.(2023). ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА
ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА: ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ. Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. № 74 (2023): С. 108-114
DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1205-2023-74-14
4.ПАЛЯНИЦЯ, В. (2024). РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА:
ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ТА ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ. Herald of
Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 328(2), 219-
225. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-328-49
108
5.Терлецька, Ю. (2025). ВПЛИВ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ПРОЦЕС
ІННОВАЦІЙНО-ОРІЄНТОВАНОГО РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО
ПІДПРИЄМСТВА. Підприємництво та інновації, (36), 125-128.
https://doi.org/10.32782/2415-3583/36.20

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets