Стратегічне управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (на матеріалах АТ «Фармак», м.Київ)

Копайлов, Сергій Борисович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9776
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Мильніченко, Сергій Михайлович	-
dc.contributor.author	Копайлов, Сергій Борисович	-
dc.date.accessioned	2026-07-02T10:44:39Z	-
dc.date.available	2026-07-02T10:44:39Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9776	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак». Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління підприємством. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження теоретичних та практичних аспектів стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності та розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи стратегічного управління АТ «Фармак» з урахуванням принципів КСВ. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: – визначити роль корпоративної соціальної відповідальності у системі стратегічного управління підприємством; – узагальнити методичні підходи до оцінювання ефективності корпоративної соціальної відповідальності; – здійснити аналіз діяльності АТ «Фармак» та оцінити результати його господарської діяльності; – дослідити практику реалізації корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак»; – провести стратегічну діагностику підприємства з використанням сучасних аналітичних інструментів; – розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності; За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо вдосконалення стратегічного управління, сформовано ESG-орієнтовану модель управління та здійснено оцінювання ефективності запропонованих заходів. Одержані результати можуть бути використані для підвищення ефективності стратегічного управління, зміцнення конкурентних позицій підприємства та забезпечення його сталого розвитку в довгостроковій перспективі.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	стратегічне управління, корпоративна соціальна відповідальність, сталий розвиток, фармацевтичне підприємство, інвестиційна привабливість	uk_UA
dc.title	Стратегічне управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності бізнесу (на матеріалах АТ «Фармак», м.Київ)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом Копайлов_.pdf Restricted Access		2.78 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
Завідувач кафедри  
менеджменту та бізнес-адміністрування 
_________________Олександр БІЛИК 
«_____»____________________ 2026  р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
НА ТЕМУ: 
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ (на матеріалах АТ 
«Фармак» м.Київ) 
 
 
 
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування» 
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група__БАМ-24___ 
 
 
Виконавець роботи:  
 «____»_________ 2026 р.       _____________     Сергій КОПАЙЛОВ____ 
                                                                   (підпис)                    (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)     
  
Керівник роботи: 
                              
«____»__________ 2026 р.      _________   к.е.н., доц. Сергій МИЛЬНІЧЕНКО                                                                                     
(підпис)                    (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
 
  
Черкаси 2026 
 
 
 
 
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   07 «Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                    
(код, назва) 
Освітня програма   Бізнес-адміністрування_______________                                                     
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
________________  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
    Копайлов Сергій Борисович     
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Стратегічне управління на засадах корпоративної  соціальної 
відповідальності бізнесу (на матеріалах АТ «Фармак», м.Київ) _____________________ 
Керівник роботи  к.е.н., доц. Мильніченко Сергій Михайлович_______ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «11» ___03___ 2026 р. № 55/03-03 
2. Вихідні дані до роботи _звітність АТ «Фармак» за 2022-2024рр., періодичні видання 
та друковані літературні джерела._______________________________________ 
 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити) РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ РОЗДІЛ 2 
АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА КОРПОРАТИВНОЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В АТ «ФАРМАК» РОЗДІЛ 3 
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В АТ «ФАРМАК»_______ 
 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.   
2 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.   
3 К.е.н., доц. Мильніченко С.М.   
5. Дата видачі завдання «23» 02. 2026 р. 
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів підготовки виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів 
роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання Виконано 
1 23.02.2026 
попереднього плану роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка Виконано 
2 01.03.2026 
та групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного Виконано 
3 10.03.2026 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз Виконано 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 02.04.2026 
розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 Виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 04.05.2026 Виконано 
7 Підготовка  та написання розрахункового 18.05.2026 Виконано 
розділу роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.05.2026 Виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 Виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 Виконано 
11 Оформлення роботи 30.05.2026 Виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 12.06.2026 Виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти   ________________    _Сергій КОПАЙЛОВ______ 
             (підпис)                                             (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      _______________    Сергій МИЛЬНІЧЕНКО___ 
            (підпис)                                              (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 81 сторінок, 26 таблиць, 
9 рисунків, список використаних джерел з 65 найменувань, 1 додаток. 
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАЛВННЯ НА ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ (НА МАТЕРІАЛАХ АТ 
«ФАРМАК», М.КИЇВ 
(великими літерами) 
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти 
стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності 
в АТ «Фармак». 
Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління підприємством. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження теоретичних та 
практичних аспектів стратегічного управління на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності та розробка рекомендацій щодо вдосконалення 
системи стратегічного управління АТ «Фармак» з урахуванням принципів КСВ. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:  
– визначити роль корпоративної соціальної відповідальності у системі 
стратегічного управління підприємством; 
– узагальнити методичні підходи до оцінювання ефективності 
корпоративної соціальної відповідальності; 
– здійснити аналіз діяльності АТ «Фармак» та оцінити результати його 
господарської діяльності; 
– дослідити практику реалізації корпоративної соціальної відповідальності 
в АТ «Фармак»; 
– провести стратегічну діагностику підприємства з використанням 
сучасних аналітичних інструментів; 
– розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічного управління на 
засадах корпоративної соціальної відповідальності; 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо 
вдосконалення стратегічного управління, сформовано ESG-орієнтовану модель 
управління та здійснено оцінювання ефективності запропонованих заходів. 
Одержані результати можуть бути використані для підвищення 
ефективності стратегічного управління, зміцнення конкурентних позицій 
підприємства та забезпечення його сталого розвитку в довгостроковій 
перспективі. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: стратегічне управління, корпоративна соціальна 
відповідальність,  сталий розвиток, фармацевтичне підприємство, інвестиційна 
привабливість. 
 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра ____________ 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата ___________________________________________ 
5 
 
ABSTRACT 
The master's thesis contains 81 pages, 26 tables, 9 figures, a list of sources used 
from 65 titles, 1 appendices. 
STRATEGIC MANAGEMENT ON THE BASIS OF CORPORATE SOCIAL 
RESPONSIBILITY OF BUSINESS (BASED ON MATERIALS FROM JSC 
"FARMAK", KYIV)  
The subject of the study is the theoretical, methodological and practical aspects 
of strategic management based on corporate social responsibility in JSC "Farmak". 
The object of the study is the process of strategic management of the enterprise. 
The purpose of the master's qualification work is to study the theoretical and 
practical aspects of strategic management based on corporate social responsibility and 
develop recommendations for improving the strategic management system of JSC 
"Farmak" taking into account the principles of CSR. 
The objectives of the master's qualification work: 
– determine the role of corporate social responsibility in the strategic 
management system of the enterprise; 
– summarize methodological approaches to assessing the effectiveness of 
corporate social responsibility; 
– analyze the activities of JSC "Farmak" and evaluate the results of its economic 
activity; 
– investigate the practice of implementing corporate social responsibility in JSC 
"Farmak"; 
– conduct strategic diagnostics of the enterprise using modern analytical tools; 
– develop proposals for improving strategic management based on corporate 
social responsibility; 
Based on the results of the study, proposals were formulated to improve strategic 
management, an ESG-oriented management model was formed, and the effectiveness 
of the proposed measures was assessed. 
The results obtained can be used to improve the effectiveness of strategic 
management, strengthen the competitive position of the enterprise, and ensure its 
sustainable development in the long term. 
KEYWORDS: strategic management, corporate social responsibility, 
sustainable development, pharmaceutical company, investment attractiveness. 
 
Year of defense of the master's thesis 2026 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________ 
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………….. 7 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 
НА ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ…………………….…………………….. 10 
1.1 Сутність та еволюція концепції корпоративної соціальної 
відповідальності бізнес……………………………………………..……… 10 
1.2 Стратегічне управління підприємством у системі корпоративної 
соціальної відповідальності……………………………………….…… 18 
1.3 Стратегічне управління підприємством у системі корпоративної 
соціальної відповідальності……………………………………………… 24 
Висновок до розділу 1……………………………………………………….. 28 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В АТ 
«ФАРМАК»………………………………………………………. 30 
2.1 Організаційно-економічна характеристика АТ «Фармак»………… 30 
2.2 Аналіз корпоративної соціальної відповідальності та ESG-практик 
АТ «Фармак»………………………………………. 34 
2.3 Оцінка ефективності стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак»…………… 40 
Висновок до розділу 2………………………………………………………. 44 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА 
ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В 
АТ «ФАРМАК»................................................... 49 
3.1 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного 
управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності в АТ 
«Фармак» 49 
3.2 Формування ESG-орієнтованої моделі стратегічного управління 
підприємством ……………………... 57 
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів та прогноз результатів 
їх впровадження ………………………………………………………….... 66 
Висновок до розділу 3………………………………………………………. 74 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ…………………………………………. 78 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 82 
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 88 
 
 
7 
 
ВСТУП 
 
Сучасні умови функціонування бізнесу характеризуються високим рівнем 
невизначеності, посиленням конкуренції, глобалізаційними процесами та 
зростанням вимог суспільства до відповідальної поведінки суб’єктів 
господарювання. За таких умов успішність підприємства визначається не лише 
фінансовими результатами діяльності, але й його здатністю забезпечувати 
сталий розвиток, враховувати інтереси зацікавлених сторін та реалізовувати 
принципи корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Корпоративна 
соціальна відповідальність сьогодні розглядається як один із ключових чинників 
формування конкурентних переваг, зміцнення ділової репутації та забезпечення 
довгострокової стійкості підприємства. 
Особливої актуальності питання стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності набувають в умовах європейської 
інтеграції України. Відповідно до сучасних світових тенденцій підприємства 
дедалі активніше інтегрують принципи ESG (Environmental, Social, Governance) 
у стратегічне планування та систему корпоративного управління. При цьому 
корпоративна соціальна відповідальність перестає бути окремим напрямом 
діяльності та трансформується у складову стратегічного розвитку бізнесу. 
Сучасні компанії орієнтуються не лише на максимізацію прибутку, але й на 
створення довгострокової цінності для суспільства, працівників, партнерів та 
навколишнього середовища. 
Важливість упровадження принципів корпоративної соціальної 
відповідальності підтверджується міжнародною практикою та сучасними 
тенденціями розвитку бізнесу. Зокрема, відповідність ESG-принципам стає 
необхідною умовою для залучення інвестицій, виходу на міжнародні ринки та 
забезпечення конкурентоспроможності підприємств. У 2025 році АТ «Фармак» 
завершило комплексний ESG-аналіз діяльності за участю міжнародної 
консалтингової компанії KPMG та розпочало впровадження дорожньої карти 
сталого розвитку, що свідчить про стратегічну орієнтацію підприємства на 
8 
 
принципи сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності [1, 2]. 
Проблематика корпоративної соціальної відповідальності та її інтеграції у 
систему стратегічного управління знайшла відображення у працях багатьох 
зарубіжних і вітчизняних науковців. Теоретичні засади соціальної 
відповідальності бізнесу були сформовані у працях Г. Боуена [7], К. Девіса [8], 
А. Керролла [9], М. Портера [15], та інших дослідників. Серед українських 
науковців питання корпоративної соціальної відповідальності досліджували О. 
Грішнова [19], А. Колот [6], Т. Костишина [11] та інші. 
Попри значну кількість наукових досліджень, потребують подальшого 
вивчення питання інтеграції принципів корпоративної соціальної 
відповідальності у систему стратегічного управління вітчизняних підприємств з 
урахуванням сучасних викликів, вимог сталого розвитку та міжнародних 
стандартів ESG. Особливо актуальним є дослідження практичного досвіду 
українських компаній-лідерів, які впроваджують сучасні підходи до 
корпоративної соціальної відповідальності. 
Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління підприємством. 
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти 
стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності 
в АТ «Фармак». 
Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних та практичних 
аспектів стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності та розробка рекомендацій щодо вдосконалення системи 
стратегічного управління АТ «Фармак» з урахуванням принципів КСВ. 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: 
– дослідити сутність, принципи та еволюцію корпоративної соціальної 
відповідальності бізнесу; 
– визначити роль корпоративної соціальної відповідальності у системі 
стратегічного управління підприємством; 
– узагальнити методичні підходи до оцінювання ефективності 
корпоративної соціальної відповідальності; 
9 
 
– здійснити аналіз діяльності АТ «Фармак» та оцінити результати його 
господарської діяльності; 
– дослідити практику реалізації корпоративної соціальної відповідальності 
в АТ «Фармак»; 
– провести стратегічну діагностику підприємства з використанням 
сучасних аналітичних інструментів; 
– розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічного управління на 
засадах корпоративної соціальної відповідальності; 
– оцінити економічну та соціальну ефективність запропонованих заходів. 
Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові 
праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань стратегічного управління, 
корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку. У процесі 
дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу і 
синтезу, логічного узагальнення, порівняння, системного аналізу, статистичний, 
графічний, SWOT-аналіз, економіко-математичні методи оцінювання 
ефективності управлінських рішень. 
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-
правові акти України, міжнародні стандарти у сфері корпоративної соціальної 
відповідальності та сталого розвитку, фінансова звітність АТ «Фармак», 
нефінансова звітність підприємства, матеріали офіційного сайту компанії, 
статистичні дані, наукові публікації та аналітичні матеріали. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості 
використання розроблених рекомендацій керівництвом АТ «Фармак» для 
підвищення ефективності стратегічного управління, зміцнення конкурентних 
позицій підприємства та забезпечення його сталого розвитку в довгостроковій 
перспективі. 
Апробація результатів дослідження (додаток А) – участь в Міжнародній 
науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку 
економіки, фінансів, обліку та управління» (ЦФЕНД, Кропивницький, 27 травня 
2026 р.). 
10 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА 
ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БІЗНЕСУ 
 
1.1 Сутність та еволюція концепції корпоративної соціальної відповідальності 
бізнесу 
 
У сучасних умовах розвитку економіки корпоративна соціальна 
відповідальність (КСВ) виступає одним із ключових факторів забезпечення 
конкурентоспроможності та сталого розвитку підприємств. Посилення 
глобалізаційних процесів, екологічних викликів, соціальних трансформацій та 
підвищення вимог суспільства до діяльності бізнесу сприяли формуванню нових 
підходів до управління організаціями. У результаті традиційна концепція 
ведення бізнесу, орієнтована виключно на отримання прибутку, поступово 
трансформувалася у модель відповідального підприємництва, що передбачає 
врахування економічних, соціальних та екологічних аспектів діяльності 
підприємства [6]. 
Питання соціальної відповідальності бізнесу почали активно 
досліджуватися в середині ХХ століття. Одним із перших учених, який 
запропонував концептуальні засади корпоративної соціальної відповідальності, 
став американський економіст Говард Боуен. У праці «Social Responsibilities of 
the Businessman» (1953 р.) він визначив соціальну відповідальність як обов’язок 
підприємців здійснювати таку політику та приймати такі рішення, які 
відповідають цілям і цінностям суспільства [7]. 
Подальший розвиток концепції відбувався у 1960–1970-х роках завдяки 
працям К. Девіса, У. Фредеріка, Дж. МакГуайра та інших науковців. Кіт Девіс 
стверджував, що соціальна відповідальність бізнесу є необхідною умовою 
збереження його суспільної легітимності. Науковець підкреслював, що 
підприємства повинні нести відповідальність за наслідки своїх рішень та 
враховувати інтереси різних груп стейкхолдерів [8]. 
Важливий внесок у розвиток теорії КСВ зробив Арчі Керролл, який у 1979 
11 
 
році запропонував модель корпоративної соціальної відповідальності, що 
об’єднала чотири рівні відповідальності підприємства: економічну, правову, 
етичну та філантропічну [9]. Згодом ця концепція була представлена у вигляді 
знаменитої «піраміди Керролла», яка й сьогодні залишається одним із найбільш 
поширених підходів до трактування КСВ. 
Згідно з моделлю Керролла, фундаментом корпоративної соціальної 
відповідальності є економічна відповідальність, яка полягає у виробництві 
товарів і послуг та забезпеченні прибутковості підприємства. Наступним рівнем 
є правова відповідальність, що передбачає дотримання чинного законодавства. 
Етична відповідальність пов’язана з необхідністю дотримання моральних норм і 
стандартів поведінки, навіть якщо вони не закріплені законодавчо. Найвищим 
рівнем виступає філантропічна відповідальність, яка охоплює добровільний 
внесок бізнесу у розвиток суспільства [9]. 
Значний вплив на розвиток концепції корпоративної соціальної 
відповідальності справила теорія зацікавлених сторін (stakeholder theory), 
запропонована Едвардом Фріменом у 1984 році. На відміну від традиційного 
підходу, який розглядав акціонерів як основних отримувачів результатів 
діяльності підприємства, теорія зацікавлених сторін передбачає врахування 
інтересів усіх груп, які впливають на діяльність організації або залежать від неї. 
До таких груп належать працівники, споживачі, постачальники, інвестори, 
органи влади, місцеві громади та суспільство в цілому [10]. 
Ефективність корпоративної культури проявляється в особливому стилі 
поведінки працівників підприємства, що формується у процесі досягнення 
стратегічних та поточних цілей. Високий рівень культури персоналу здатен 
вирішувати найскладніші завдання розвитку підприємства та забезпечувати 
довготривалі відносини з партнерами і клієнтами [5]. 
Підходи науковців до визначення «корпоративної культури» мають як 
загальні, так і відмінні трактування цього явища. З метою узагальнення 
визначення поняття «корпоративна культура» представимо визначення даної 
дефініції з виділенням сутнісної складової (таблиця 1.1). 
12 
 
 
Таблиця 1.1 – Характеристика визначення поняття «корпоративна культура» 
 
Сутнісна складова Визначення 
поняття 
інструмент – це об’єктивна реальність сучасного розвитку організацій, 
стратегічногор озвитку особливо підприємств корпоративного типу; 
організації – інструмент стратегічного розвитку організації через 
стимулювання інновацій та управління змінами  
сукупність правил – це сукупність правил іі сталої практики в галузі корпоративногоі 
управління, що не отрималаі нормативного закріплення в 
законодавствіі та базується на загальному культурному рівніі 
суспільства, нормах моралі, діловій практиці тощо ; 
– набір прийомів і правил вирішення проблеми зовнішньоїі адаптації 
та внутрішньої інтеграції працівників  
система цінностей – система формальних і неформальних цінностей, притаманних 
конкретній організації, що відображають її індивідуальність / система 
формальних та неформальних, особистих і колективних цінностей, 
обумовлених місією та стратегією розвитку організації, які 
заявляються нею, приймаються і поділяються більшістю працівників, 
а також сукупність способів їх реалізації, що переважають в 
організації на певному етапі розвитку ; 
- система цінностей, вірувань, очікувань, ділових принципів, традицій 
іі ритуалів, які складаються в організаціях, формують корпоративний 
дух, визначають межі загальних відносин іі поведінку в організаціях 
та приймаються більшістю їх членів; 
- система особистих і колективних цінностей, що мають та 
поділяються всіма членами корпорації  
 Джерело: сформовано автором на основі [12] 
 
На сучасному етапі розвитку економічної науки корпоративна соціальна 
відповідальність розглядається як складова концепції сталого розвитку. Значний 
внесок у формування цього підходу зробила Доповідь Міжнародної комісії ООН 
з навколишнього середовища і розвитку «Наше спільне майбутнє» (1987 р.), в 
якій сталий розвиток визначається як розвиток, що задовольняє потреби 
нинішнього покоління без загрози для можливостей майбутніх поколінь 
задовольняти власні потреби [11]. 
Подальший розвиток концепції КСВ відбувався під впливом міжнародних 
ініціатив та стандартів. Однією з найбільш відомих міжнародних ініціатив став 
Глобальний договір ООН (United Nations Global Compact), започаткований у 
13 
 
2000 році. Його основною метою є впровадження десяти універсальних 
принципів у сферах прав людини, трудових відносин, охорони навколишнього 
середовища та протидії корупції [12]. 
Важливим етапом розвитку корпоративної соціальної відповідальності 
стало прийняття міжнародного стандарту ISO 26000 «Guidance on Social 
Responsibility». Стандарт визначає соціальну відповідальність як 
відповідальність організації за вплив її рішень і діяльності на суспільство та 
навколишнє середовище через прозору та етичну поведінку, що сприяє сталому 
розвитку, враховує очікування зацікавлених сторін та відповідає чинному 
законодавству і міжнародним нормам поведінки [13]. 
У сучасних умовах дедалі більшого поширення набуває концепція ESG 
(Environmental, Social, Governance), яка розглядається як практичний інструмент 
реалізації корпоративної соціальної відповідальності. ESG-підхід передбачає 
оцінювання діяльності підприємства за трьома ключовими напрямами: 
екологічним, соціальним та управлінським. Саме показники ESG сьогодні 
використовуються інвесторами, фінансовими установами та міжнародними 
організаціями для оцінювання рівня відповідальності та сталості бізнесу [14]. 
Поступово корпоративна соціальна відповідальність перетворилася з 
добровільної благодійної діяльності на важливий елемент стратегічного 
управління підприємством. М. Портер та М. Креймер у своїй концепції 
створення спільної цінності (Creating Shared Value) довели, що соціальні 
інвестиції можуть бути джерелом конкурентних переваг і забезпечувати 
одночасне створення економічної та суспільної цінності [15]. 
Для сучасних підприємств корпоративна соціальна відповідальність 
виступає не лише інструментом підвищення репутації, а й важливою складовою 
системи стратегічного управління. Вона сприяє зміцненню довіри з боку 
споживачів, інвесторів та працівників, зменшенню ризиків, підвищенню 
інвестиційної привабливості та формуванню довгострокових конкурентних 
переваг. Саме тому інтеграція принципів КСВ у стратегічне управління є 
необхідною умовою сталого розвитку підприємств в умовах сучасної економіки. 
14 
 
Узагальнюючи наведені поняття надаємо визначення корпоративної 
культури. Корпоративна культура – це сукупність найважливіших положень 
щодо діяльності підприємства, обумовлених місією та стратегією розвитку 
організації,̈ які знаходять своє відображення у соціальних нормах і цінностях 
працівників. Така культура дозволяє вирізняти організацію, створює атмосферу 
ідентифікованості для її персоналу, зміцнює соціальну стабільність та є 
контролюючим механізмом, який направляє і формує відносини та поведінку 
працівників [12]. 
Важливе значення має сприйняття всіма працівниками організації  
компонентів корпоративної культури, усвідомлення і прийняття  місії, цілей, 
традицій. Ці компоненти є головною структурою корпоративної культури 
підприємств (рис. 1.1). 
 
Основні цілі 
та Імідж 
стратегічне 
бачення 
 
Рис. 1.1 – Структура корпоративної культури підприємства 
Джерело: розроблено автором на основі [20-24]  
 
Корпоративна культура є субкультурою в рамках національної культури, 
оскільки має свою усталену систему цінностей, які приймають носії національної 
культури, тому вона підвладна закономірностям, властивим для культури в 
цілому. 
15 
 
Корпоративну культуру можна розглядати як ідеологію управління, 
націлену на підвищення ділової активності підприємства [13]. 
Важливо зазначити, що в науковій літературі відсутній єдиний підхід до 
трактування сутності корпоративної соціальної відповідальності. Це 
пояснюється багатогранністю даного поняття та його еволюцією під впливом 
економічних, соціальних і політичних змін. У сучасних дослідженнях КСВ 
розглядається як концепція управління, філософія ведення бізнесу, інструмент 
забезпечення сталого розвитку, система взаємодії із зацікавленими сторонами та 
складова корпоративної культури підприємства [16]. 
Відповідно до визначення, наведеного Європейською Комісією, 
корпоративна соціальна відповідальність являє собою відповідальність 
підприємств за їхній вплив на суспільство. Реалізація такої відповідальності 
передбачає інтеграцію соціальних, екологічних, етичних аспектів, питань 
захисту прав людини та інтересів споживачів у бізнес-процеси та корпоративну 
стратегію підприємства [17]. 
Вітчизняні науковці також пропонують різні підходи до визначення 
сутності КСВ. Так, А. М. Колот розглядає корпоративну соціальну 
відповідальність як систему добровільних зобов’язань бізнесу перед 
працівниками, партнерами, суспільством і державою, спрямованих на 
забезпечення сталого розвитку та підвищення суспільного добробуту [18]. О. А. 
Грішнова наголошує, що соціальна відповідальність бізнесу передбачає не лише 
виконання економічних і правових зобов’язань, а й активну участь підприємства 
у вирішенні соціальних проблем суспільства [19]. 
Узагальнення наукових підходів дозволяє зробити висновок, що 
корпоративна соціальна відповідальність є комплексною системою управління 
діяльністю підприємства, яка забезпечує баланс економічних, соціальних та 
екологічних інтересів усіх зацікавлених сторін. Такий підхід відповідає сучасній 
концепції сталого розвитку та принципам ESG-менеджменту. 
Одним із найважливіших елементів концепції корпоративної соціальної 
відповідальності є система її принципів. Згідно зі стандартом ISO 26000 
16 
 
основними принципами соціальної відповідальності є підзвітність, прозорість, 
етична поведінка, повага до інтересів зацікавлених сторін, дотримання 
законності, дотримання міжнародних норм поведінки та повага до прав людини 
[13]. 
Принцип підзвітності передбачає відповідальність підприємства за 
результати своєї діяльності та їхній вплив на суспільство і навколишнє 
середовище. Прозорість означає відкритість інформації щодо діяльності 
підприємства, його цілей, результатів та ризиків. Етична поведінка передбачає 
дотримання моральних норм і принципів чесного ведення бізнесу. Особливого 
значення набуває принцип врахування інтересів зацікавлених сторін, який є 
основою сучасного стратегічного управління [13]. 
Практична реалізація корпоративної соціальної відповідальності 
здійснюється через виконання відповідних функцій. У науковій літературі 
виділяють економічну, соціальну, екологічну, репутаційну, комунікаційну та 
інноваційну функції КСВ [20]. 
Економічна функція полягає у забезпеченні стабільного розвитку 
підприємства та підвищенні його конкурентоспроможності. Соціальна функція 
спрямована на покращення умов праці, розвиток персоналу та підтримку 
місцевих громад. Екологічна функція передбачає мінімізацію негативного 
впливу діяльності підприємства на довкілля. Репутаційна функція забезпечує 
формування позитивного іміджу підприємства та підвищення довіри з боку 
зацікавлених сторін. 
Сучасні дослідження свідчать про наявність прямого зв’язку між рівнем 
розвитку корпоративної соціальної відповідальності та результатами діяльності 
підприємства. Соціально відповідальні компанії демонструють вищий рівень 
інвестиційної привабливості, кращі показники лояльності персоналу, вищу 
продуктивність праці та більшу стійкість до кризових явищ [21]. 
Особливий інтерес становлять моделі корпоративної соціальної 
відповідальності, які сформувалися у різних країнах світу під впливом 
історичних, економічних та культурних особливостей розвитку суспільства. 
17 
 
Американська модель корпоративної соціальної відповідальності 
базується на принципах добровільності та мінімального державного втручання. 
Основна роль у реалізації соціальних програм належить самому бізнесу. Значна 
увага приділяється благодійності, корпоративному волонтерству та підтримці 
місцевих громад [22]. 
Європейська модель характеризується більш активною участю держави у 
регулюванні соціально відповідальної діяльності підприємств. Для неї 
характерними є високі соціальні стандарти, значний рівень соціального захисту 
працівників та інтеграція принципів КСВ у систему корпоративного управління 
[23]. 
Японська модель корпоративної соціальної відповідальності ґрунтується 
на принципах колективізму, довгострокових трудових відносин та високого 
рівня корпоративної культури. Значна увага приділяється розвитку людського 
капіталу, соціальному захисту працівників та формуванню корпоративної 
лояльності [24]. 
В умовах глобалізації спостерігається поступове зближення різних 
моделей корпоративної соціальної відповідальності та формування 
універсальних підходів до соціально відповідального ведення бізнесу. Важливу 
роль у цьому процесі відіграють міжнародні стандарти, рекомендації ООН, 
Європейського Союзу та інших міжнародних організацій. 
В Україні розвиток корпоративної соціальної відповідальності 
активізувався після приєднання до Глобального договору ООН та розширення 
співпраці з Європейським Союзом. Вітчизняні підприємства поступово 
інтегрують принципи КСВ у систему управління, впроваджують програми 
розвитку персоналу, екологічні проєкти, антикорупційні практики та соціальні 
ініціативи [25]. 
Разом із тим рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності в 
Україні залишається нижчим порівняно з провідними країнами світу. Серед 
основних проблем можна виділити недостатню обізнаність керівників щодо 
переваг КСВ, обмежені фінансові ресурси підприємств, недосконалість 
18 
 
нормативно-правового регулювання та відсутність усталених механізмів 
оцінювання результативності соціально відповідальної діяльності [26]. 
Таким чином, корпоративна соціальна відповідальність пройшла тривалий 
шлях еволюції від окремих благодійних ініціатив до комплексної системи 
стратегічного управління підприємством. Сучасне розуміння КСВ передбачає 
інтеграцію економічних, соціальних та екологічних аспектів діяльності у 
загальну стратегію розвитку організації. Реалізація принципів корпоративної 
соціальної відповідальності сприяє підвищенню конкурентоспроможності 
підприємства, зміцненню його репутації, забезпеченню довгострокової стійкості 
та створенню доданої цінності для всіх зацікавлених сторін. 
 
1.2 Стратегічне управління підприємством у системі корпоративної 
соціальної відповідальності 
 
У сучасних умовах господарювання ефективність діяльності підприємств 
значною мірою залежить від здатності керівництва своєчасно реагувати на зміни 
зовнішнього середовища, прогнозувати майбутні тенденції розвитку та 
формувати довгострокові конкурентні переваги. Саме тому стратегічне 
управління набуває особливого значення як інструмент забезпечення сталого 
розвитку підприємства. Водночас сучасна практика доводить, що досягнення 
стратегічних цілей неможливе без урахування соціальних, екологічних та 
етичних аспектів діяльності, які становлять основу корпоративної соціальної 
відповідальності [27]. 
Поняття стратегічного управління почало активно розвиватися у другій 
половині ХХ століття. Значний внесок у формування його теоретичних засад 
зробили І. Ансофф, М. Портер, Г. Мінцберг, П. Друкер, Р. Каплан та інші 
дослідники. На думку І. Ансоффа, стратегічне управління являє собою процес 
прийняття та реалізації управлінських рішень, спрямованих на досягнення 
довгострокових цілей підприємства в умовах мінливого зовнішнього середовища 
[28]. 
19 
 
Вітчизняні науковці розглядають стратегічне управління як комплексний 
процес формування місії, цілей, стратегій та механізмів їх реалізації з метою 
забезпечення стійкого розвитку організації. Зокрема, З. Є. Шершньова визначає 
стратегічне управління як безперервний процес розроблення та реалізації 
управлінських рішень, спрямованих на формування й підтримку стратегічної 
відповідності між підприємством та його зовнішнім середовищем [29]. 
На сучасному етапі розвитку менеджменту відбувається трансформація 
традиційних підходів до стратегічного управління. Якщо раніше головною 
метою діяльності підприємства вважалося максимальне зростання прибутку та 
ринкової вартості бізнесу, то сьогодні все більшого значення набуває концепція 
сталого розвитку, яка передбачає досягнення балансу між економічними, 
соціальними та екологічними результатами діяльності [30]. 
 
Таблиця 1.2 – Еволюція підходів до стратегічного управління підприємством 
Етап Основна мета Ключові характеристики 
Традиційне управління Максимізація прибутку Орієнтація на фінансові 
результати 
Стратегічне планування Забезпечення конкурентних Аналіз зовнішнього 
переваг середовища 
Стратегічний менеджмент Досягнення довгострокових Формування стратегічних 
цілей альтернатив 
Управління сталим Баланс економічних, Інтеграція принципів КСВ та 
розвитком соціальних та екологічних ESG 
цілей 
Джерело: узагальнено автором на основі [28–30]. 
 
Сучасні підходи до стратегічного управління дедалі більше орієнтуються 
на врахування інтересів широкого кола зацікавлених сторін. Такий підхід 
базується на теорії стейкхолдерів, відповідно до якої успішність підприємства 
визначається не лише рівнем задоволення інтересів власників, але й ступенем 
врахування потреб працівників, споживачів, інвесторів, партнерів, місцевих 
громад та держави [31]. 
У цьому контексті корпоративна соціальна відповідальність виступає 
важливим інструментом реалізації стратегічних цілей підприємства. Вона 
20 
 
дозволяє забезпечити гармонізацію інтересів різних груп стейкхолдерів та 
формує основу для довгострокового розвитку організації. Відповідно до 
сучасних концепцій менеджменту КСВ має бути інтегрована в усі рівні 
стратегічного управління – від формування місії та бачення до розробки 
конкретних управлінських програм і проєктів [32]. 
Важливою передумовою інтеграції корпоративної соціальної 
відповідальності у систему стратегічного управління є зміна підходів до 
оцінювання ефективності діяльності підприємства. Традиційні фінансові 
показники вже не забезпечують повної характеристики результатів 
функціонування організації. Саме тому сучасні підприємства дедалі частіше 
використовують концепцію потрійного критерію результативності (Triple 
Bottom Line), яка передбачає оцінювання економічних, соціальних та 
екологічних результатів діяльності [33]. 
Концепція Triple Bottom Line була запропонована Джоном Елкінгтоном у 
1997 році та стала одним із фундаментальних підходів до управління сталим 
розвитком. Відповідно до цієї концепції ефективність підприємства визначається 
не лише прибутком (Profit), а й впливом на людей (People) та навколишнє 
середовище (Planet) [34]. 
Інтеграція корпоративної соціальної відповідальності у систему 
стратегічного управління передбачає не лише реалізацію окремих соціальних 
програм, а й включення принципів відповідального ведення бізнесу до процесу 
розроблення та реалізації корпоративної стратегії. У сучасних умовах КСВ 
розглядається як один із важливих елементів стратегічного менеджменту, що 
дозволяє підприємству адаптуватися до змін зовнішнього середовища, 
підвищувати рівень довіри зацікавлених сторін та забезпечувати довгострокову 
конкурентоспроможність [34, 35]. 
Процес інтеграції корпоративної соціальної відповідальності у стратегічне 
управління передбачає декілька послідовних етапів: визначення кола 
стейкхолдерів, аналіз їхніх очікувань, оцінювання соціальних та екологічних 
ризиків, формування стратегічних цілей у сфері КСВ, розроблення відповідних 
21 
 
програм і заходів, моніторинг результатів та підготовку нефінансової звітності 
[36]. 
 
Аналіз зовнішнього середовища 
Ідентифікація стейкхолдерів 
 
Визначення соціальних та 
екологічних ризиків 
Формування цілей КСВ 
Розроблення стратегії сталого розвитку 
 
Реалізація програм КСВ 
 
Моніторинг та оцінювання 
результатів 
Нефінансова звітність і коригування 
стратегії  
Рисунок 1.2 – Процес інтеграції корпоративної соціальної відповідальності 
у систему стратегічного управління 
Джерело: розроблено автором на основі [35–37]. 
 
Важливою особливістю сучасного стратегічного управління є 
використання ESG-підходу, який забезпечує комплексне врахування 
екологічних (Environmental), соціальних (Social) та управлінських (Governance) 
аспектів діяльності підприємства. На відміну від традиційних програм соціальної 
відповідальності, ESG-концепція передбачає системну інтеграцію принципів 
сталого розвитку у всі бізнес-процеси підприємства та їх урахування під час 
прийняття стратегічних рішень [37]. 
Екологічна складова ESG охоплює питання раціонального використання 
природних ресурсів, скорочення викидів забруднюючих речовин, 
енергоефективності та впровадження екологічно безпечних технологій. 
Соціальна складова пов’язана із забезпеченням належних умов праці, розвитком 
22 
 
персоналу, захистом прав людини та підтримкою місцевих громад. Управлінська 
складова передбачає забезпечення прозорості діяльності підприємства, 
ефективного корпоративного управління, дотримання принципів етики бізнесу 
та протидії корупції [37, 38]. 
Сьогодні саме ESG-критерії дедалі частіше використовуються інвесторами 
під час оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Компанії, які 
демонструють високі результати у сфері соціальної відповідальності та сталого 
розвитку, отримують додаткові можливості для залучення інвестиційних 
ресурсів, доступу до міжнародних фінансових ринків та зміцнення власної 
ділової репутації [39]. 
Особливого значення набуває впровадження міжнародних стандартів у 
сфері корпоративної соціальної відповідальності. Найбільш поширеними серед 
них є стандарт ISO 26000, стандарти серії AA1000, принципи Глобального 
договору ООН, рекомендації Global Reporting Initiative (GRI), а також Цілі 
сталого розвитку ООН (Sustainable Development Goals – SDGs) [38,40]. 
Застосування зазначених стандартів дозволяє підприємствам формувати 
єдині підходи до реалізації соціально відповідальної діяльності, забезпечувати 
прозорість інформації про результати своєї діяльності та підвищувати рівень 
довіри з боку стейкхолдерів. Особливо важливим інструментом є нефінансова 
звітність, яка надає інформацію про економічні, соціальні та екологічні 
результати діяльності підприємства [41]. 
 
Таблиця 1.3 – Переваги інтеграції КСВ у систему стратегічного управління 
підприємством 
Напрям впливу Результати для підприємства 
Фінансовий Зростання інвестиційної привабливості, покращення 
фінансових результатів 
Маркетинговий Підвищення лояльності споживачів, зміцнення бренду 
Управлінський Зниження ризиків, покращення корпоративного 
управління 
Соціальний Зростання мотивації персоналу, зниження плинності 
кадрів 
Репутаційний Формування позитивного іміджу підприємства 
23 
 
Напрям впливу Результати для підприємства 
Екологічний Зменшення негативного впливу на довкілля, оптимізація 
використання ресурсів 
Джерело: сформовано автором на основі [37–41]. 
 
Результати численних наукових досліджень підтверджують наявність 
позитивного взаємозв’язку між рівнем розвитку корпоративної соціальної 
відповідальності та ефективністю діяльності підприємств. Так, соціально 
відповідальні компанії мають кращі показники продуктивності праці, більш 
високий рівень залученості персоналу, вищу інвестиційну привабливість та 
більшу стійкість до кризових явищ [42]. 
Для підприємств фармацевтичної галузі значення корпоративної 
соціальної відповідальності є особливо важливим. Це пов’язано з високим 
рівнем соціальної значущості продукції, необхідністю забезпечення якості та 
безпеки лікарських засобів, дотриманням етичних принципів взаємодії зі 
споживачами та відповідальністю перед суспільством за результати своєї 
діяльності. У зв’язку з цим провідні фармацевтичні компанії світу активно 
інтегрують принципи КСВ та ESG у свої корпоративні стратегії [43]. 
Для українських підприємств впровадження принципів корпоративної 
соціальної відповідальності також стає важливим чинником забезпечення 
конкурентоспроможності. Євроінтеграційні процеси, посилення вимог 
міжнародних партнерів та необхідність відповідності сучасним стандартам 
ведення бізнесу стимулюють підприємства до формування довгострокових 
стратегій сталого розвитку [44]. 
Таким чином, стратегічне управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності є сучасною моделлю управління підприємством, яка забезпечує 
гармонійне поєднання економічних, соціальних та екологічних цілей розвитку. 
Інтеграція принципів КСВ у систему стратегічного менеджменту сприяє 
формуванню конкурентних переваг, зміцненню ділової репутації, підвищенню 
інвестиційної привабливості та забезпеченню сталого розвитку підприємства в 
довгостроковій перспективі. Саме тому корпоративна соціальна відповідальність 
24 
 
сьогодні виступає не окремим напрямом діяльності, а невід’ємною складовою 
сучасної системи стратегічного управління. 
 
1.3 Методичні підходи до оцінювання ефективності корпоративної 
соціальної відповідальності в системі стратегічного управління 
 
У сучасних умовах корпоративна соціальна відповідальність розглядається 
не лише як інструмент формування позитивного іміджу підприємства, а й як 
важливий елемент системи стратегічного управління. У зв’язку з цим особливої 
актуальності набуває проблема оцінювання ефективності соціально 
відповідальної діяльності підприємства. Необхідність проведення такої оцінки 
зумовлена потребою визначення результативності реалізованих програм, 
обґрунтування управлінських рішень та оцінювання впливу КСВ на досягнення 
стратегічних цілей підприємства [45]. 
Складність оцінювання ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності пов’язана з багатогранністю її проявів та наявністю значної 
кількості якісних показників, які складно виразити у грошовому еквіваленті. На 
відміну від традиційних фінансових результатів діяльності підприємства, 
соціальні та екологічні результати часто мають довгостроковий характер і 
проявляються опосередковано через підвищення репутації, довіри споживачів, 
лояльності персоналу та інвестиційної привабливості підприємства [46]. 
У науковій літературі існує декілька основних підходів до оцінювання 
ефективності корпоративної соціальної відповідальності: ресурсний, 
результативний, стейкхолдерський, інтегральний та ESG-орієнтований підходи 
[47]. 
Ресурсний підхід базується на оцінюванні обсягів ресурсів, які 
підприємство спрямовує на реалізацію соціально відповідальних програм. До 
таких ресурсів належать фінансові витрати на соціальні проєкти, екологічні 
заходи, програми розвитку персоналу, благодійну діяльність та підтримку 
місцевих громад. Перевагою підходу є простота розрахунків, однак він не 
25 
 
дозволяє оцінити фактичні результати реалізованих заходів [48]. 
Результативний підхід орієнтується на оцінювання досягнутих результатів 
соціально відповідальної діяльності. У межах цього підходу аналізуються 
показники задоволеності працівників, рівень плинності кадрів, продуктивність 
праці, показники екологічної безпеки, рівень лояльності споживачів та інші 
результати реалізації програм КСВ [49]. 
Стейкхолдерський підхід ґрунтується на оцінюванні ступеня задоволення 
інтересів різних груп зацікавлених сторін. Відповідно до цього підходу 
ефективність корпоративної соціальної відповідальності визначається здатністю 
підприємства створювати цінність для працівників, споживачів, інвесторів, 
партнерів, держави та місцевих громад [50]. 
 
Таблиця 1.4 – Основні підходи до оцінювання ефективності корпоративної 
соціальної відповідальності 
 
Підхід Сутність Переваги Недоліки 
Ресурсний Оцінювання обсягів Простота Не враховує 
витрат на КСВ застосування результати 
Результативний Оцінювання Відображає Складність 
отриманих ефективність заходів вимірювання 
результатів 
Стейкхолдерський Аналіз задоволення Комплексність Суб’єктивність 
зацікавлених сторін оцінювання оцінок 
Інтегральний Розрахунок Можливість Складність 
узагальнюючого порівняння формування 
показника 
ESG-підхід Оцінювання за ESG- Відповідність Потребує великого 
критеріями міжнародним обсягу інформації 
стандартам 
Джерело: сформовано автором на основі [47–50]. 
 
У сучасній практиці найбільшого поширення набув інтегральний підхід до 
оцінювання корпоративної соціальної відповідальності. Його сутність полягає у 
формуванні системи показників, які характеризують різні аспекти соціально 
відповідальної діяльності підприємства, та подальшому розрахунку 
узагальнюючого індексу ефективності [51]. 
26 
 
Інтегральне оцінювання дозволяє комплексно врахувати економічні, 
соціальні та екологічні результати діяльності підприємства та здійснювати 
порівняння між різними компаніями або аналізувати динаміку розвитку 
підприємства у часі. Саме тому цей підхід широко використовується у 
міжнародних рейтингах сталого розвитку та корпоративної соціальної 
відповідальності. 
Важливим інструментом оцінювання корпоративної соціальної 
відповідальності виступає система ключових показників ефективності (Key 
Performance Indicators – KPI). Використання KPI дозволяє здійснювати 
моніторинг досягнення стратегічних цілей у сфері соціальної відповідальності та 
своєчасно коригувати управлінські рішення [52]. 
Для оцінювання ефективності КСВ можуть використовуватися такі групи 
показників: 
– економічні показники; 
– соціальні показники; 
– екологічні показники; 
– показники корпоративного управління; 
– репутаційні показники. 
До економічних показників належать рівень прибутковості підприємства, 
обсяг інвестицій, продуктивність праці, рентабельність діяльності та ринкова 
вартість бізнесу. Соціальні показники охоплюють рівень оплати праці, 
показники охорони праці, рівень плинності кадрів, витрати на навчання 
персоналу та соціальні програми. Екологічні показники характеризують рівень 
використання ресурсів, обсяги викидів, утворення відходів та ефективність 
природоохоронних заходів [53]. 
Останніми роками все більшого значення набуває ESG-підхід до 
оцінювання діяльності підприємств. ESG-критерії дозволяють комплексно 
оцінити рівень екологічної відповідальності, соціального розвитку та якості 
корпоративного управління підприємства. Саме ці критерії дедалі частіше 
використовуються інвесторами під час прийняття інвестиційних рішень [54]. 
27 
 
Для оцінювання ESG-показників застосовуються міжнародні рейтингові 
системи та методики, серед яких найбільш відомими є MSCI ESG Ratings, 
Sustainalytics ESG Risk Ratings, Dow Jones Sustainability Index та FTSE4Good 
Index [55]. 
Особливе місце серед міжнародних інструментів оцінювання 
корпоративної соціальної відповідальності займає система нефінансової 
звітності. Вона забезпечує відкритість інформації щодо економічних, соціальних 
та екологічних результатів діяльності підприємства та дозволяє здійснювати 
моніторинг досягнення стратегічних цілей сталого розвитку [55]. 
Найбільш поширеним міжнародним стандартом підготовки нефінансової 
звітності є Global Reporting Initiative (GRI). Стандарти GRI містять систему 
показників, які дозволяють оцінити вплив діяльності підприємства на економіку, 
суспільство та навколишнє середовище. Використання стандартів GRI 
забезпечує порівнюваність інформації між підприємствами та підвищує рівень 
довіри до оприлюднених даних [54]. 
 
Таблиця 1.5 –  Основні міжнародні інструменти оцінювання КСВ та ESG 
Інструмент Характеристика Сфера застосування 
ISO 26000 Керівництво із соціальної Формування політики КСВ 
відповідальності 
GRI Standards Нефінансова звітність Оцінювання результатів КСВ 
UN Global Compact Дотримання 10 принципів Соціально відповідальний бізнес 
ООН 
ESG Ratings Рейтингування підприємств Інвестиційний аналіз 
AA1000 Взаємодія зі стейкхолдерами Управління КСВ 
Джерело: сформовано автором на основі [54–55]. 
 
Для українських підприємств особливого значення набуває адаптація 
міжнародних підходів до оцінювання корпоративної соціальної відповідальності 
відповідно до національних умов господарювання. У сучасних умовах дедалі 
більше компаній впроваджують практику підготовки нефінансової звітності, 
здійснюють ESG-оцінювання діяльності та інтегрують показники КСВ у систему 
стратегічного управління [55]. 
28 
 
Таким чином, оцінювання ефективності корпоративної соціальної 
відповідальності є важливою складовою системи стратегічного управління 
підприємством. Сучасні підходи до оцінювання КСВ передбачають комплексне 
врахування економічних, соціальних та екологічних результатів діяльності. 
Найбільш перспективними є інтегральний та ESG-орієнтований підходи, які 
забезпечують можливість комплексного аналізу рівня соціальної 
відповідальності підприємства та його впливу на досягнення стратегічних цілей 
розвитку. Саме зазначені методичні підходи будуть використані під час 
дослідження системи корпоративної соціальної відповідальності АТ «Фармак» у 
другому розділі магістерської роботи. 
Висновки до розділу 1 
У першому розділі магістерської роботи досліджено теоретичні та 
методичні засади стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності бізнесу. Проведене дослідження дозволило узагальнити сучасні 
наукові підходи до трактування сутності корпоративної соціальної 
відповідальності, визначити її роль у системі стратегічного управління 
підприємством та розглянути методичні підходи до оцінювання ефективності 
соціально відповідальної діяльності. 
У процесі дослідження встановлено, що корпоративна соціальна 
відповідальність є важливою складовою сучасної системи стратегічного 
управління. На відміну від традиційних підходів, орієнтованих переважно на 
максимізацію прибутку, стратегічне управління на засадах КСВ передбачає 
врахування інтересів широкого кола стейкхолдерів, формування довгострокових 
конкурентних переваг та забезпечення сталого розвитку підприємства. 
Інтеграція принципів соціальної відповідальності у процес стратегічного 
управління дозволяє підприємствам підвищувати рівень довіри споживачів, 
інвесторів і працівників, зміцнювати ділову репутацію, знижувати ризики та 
ефективніше адаптуватися до змін зовнішнього середовища. 
Проведений аналіз сучасних підходів до стратегічного управління 
29 
 
дозволив визначити, що корпоративна соціальна відповідальність повинна бути 
інтегрована у всі етапи стратегічного процесу – від формування місії та 
стратегічних цілей до реалізації конкретних програм розвитку та оцінювання 
результатів діяльності. Такий підхід забезпечує узгодженість економічних, 
соціальних та екологічних пріоритетів підприємства та сприяє створенню 
доданої вартості для всіх груп зацікавлених сторін. 
У межах дослідження методичних підходів до оцінювання ефективності 
корпоративної соціальної відповідальності встановлено, що сьогодні не існує 
універсальної методики оцінювання результативності КСВ. Найбільш 
поширеними є ресурсний, результативний, стейкхолдерський, інтегральний та 
ESG-орієнтований підходи. Кожен із них має певні переваги та обмеження, однак 
найбільш перспективними для сучасних підприємств є інтегральний та ESG-
підхід, які дозволяють комплексно оцінювати результати соціально 
відповідальної діяльності та їхній вплив на досягнення стратегічних цілей. 
Узагальнення результатів проведеного теоретичного дослідження дає 
підстави стверджувати, що корпоративна соціальна відповідальність сьогодні є 
одним із найважливіших чинників забезпечення сталого розвитку підприємств 
та формування їхніх конкурентних переваг. Вона виступає не окремим напрямом 
діяльності, а складовою стратегічного управління, що охоплює всі аспекти 
функціонування організації та спрямована на створення довгострокової цінності 
для бізнесу і суспільства. 
Отримані теоретичні та методичні результати становлять основу для 
подальшого дослідження практики стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак». У другому розділі 
буде проведено комплексний аналіз діяльності підприємства, досліджено 
особливості реалізації програм корпоративної соціальної відповідальності, 
оцінено ефективність їх впливу на результати діяльності компанії та визначено 
напрями вдосконалення системи стратегічного управління відповідно до 
сучасних принципів сталого розвитку та ESG-трансформації бізнесу. 
 
30 
 
РОЗДІЛ 2 
 АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В АТ «ФАРМАК» 
2.1. Організаційно-економічна характеристика АТ «Фармак» 
АТ «Фармак» є найбільшим українським виробником лікарських засобів 
та одним із лідерів фармацевтичної галузі України. Підприємство здійснює 
діяльність у сфері розроблення, виробництва та реалізації лікарських засобів, 
активно впроваджує інноваційні технології, розширює експортні поставки та 
реалізує принципи корпоративної соціальної відповідальності. Сьогодні 
продукція компанії представлена більш ніж у 50 країнах світу, а сама компанія 
посідає провідні позиції на вітчизняному фармацевтичному ринку.  
АТ «Фармак» є одним із провідних підприємств фармацевтичної галузі 
України та протягом останнього десятиліття утримує лідерські позиції на 
національному ринку за обсягами реалізації лікарських засобів у грошовому 
вираженні. За даними компанії Proxima Research, підприємство залишається 
лідером українського фармацевтичного ринку з 2010 року та входить до числа 
найбільших вітчизняних експортерів фармацевтичної продукції [1]. 
Високий рівень конкурентоспроможності компанії забезпечується завдяки 
впровадженню інноваційних технологій, дотриманню міжнародних стандартів 
якості та постійному оновленню асортименту продукції. Частка АТ «Фармак» на 
фармацевтичному ринку України становить близько 6 %, а продукція 
підприємства постачається більш ніж до 50 країн світу, включаючи держави 
Європейського Союзу, країни Азії, Центральної та Південної Америки, а також 
Близького Сходу. Для забезпечення ефективної міжнародної діяльності компанія 
має представництва та офіси в Іспанії, Польщі, Об’єднаних Арабських Еміратах, 
Киргизстані, Узбекистані та Казахстані [1]. 
На сьогодні виробничий портфель підприємства налічує понад 400 
найменувань лікарських засобів, які охоплюють практично всі основні 
терапевтичні напрями. Особливе місце в структурі виробництва займають 
31 
 
препарати для лікування неврологічних, кардіологічних, гастроентерологічних, 
ендокринологічних та респіраторних захворювань. Компанія приділяє значну 
увагу інноваційному розвитку та щорічно виводить на ринок до 20 нових 
лікарських препаратів [1]. 
Важливим напрямом діяльності АТ «Фармак» є постійне оновлення та 
розширення продуктового портфеля відповідно до міжнародної АТС-
класифікації. Це дозволяє підприємству оперативно реагувати на зміни 
ринкового попиту та забезпечувати споживачів сучасними й ефективними 
лікарськими засобами. 
Переважну частину асортименту компанії становить продукція власного 
виробництва. Окрім лікарських засобів, підприємство випускає біологічно 
активні добавки, вироби медичного призначення та здійснює контрактне 
виробництво фармацевтичної продукції для українських і зарубіжних партнерів 
[1]. 
Діяльність АТ «Фармак» зосереджена на розробленні, виробництві та 
реалізації широкого спектра рецептурних і безрецептурних лікарських засобів. 
Значну частину продукції становлять генеричні препарати та лікарські засоби з 
добре вивченим профілем медичного застосування, що забезпечує їх 
доступність, безпечність та високу ефективність для споживачів [1]. 
АТ «Фармак» є правонаступником Київського хіміко-фармацевтичного 
заводу ім. М. В. Ломоносова, історія якого розпочалася у 1925 році. За роки 
діяльності підприємство пройшло шлях від виробника обмеженого асортименту 
медичних препаратів до сучасної міжнародної фармацевтичної компанії, яка 
здійснює повний цикл розробки та виробництва лікарських засобів відповідно до 
міжнародних стандартів якості GMP. Компанія постійно інвестує у модернізацію 
виробництва, наукові дослідження та розробку нових препаратів, що забезпечує 
її стійкі конкурентні переваги на ринку.  
Основною метою діяльності підприємства є забезпечення населення 
якісними, ефективними та доступними лікарськими засобами, а також зміцнення 
позицій на міжнародних ринках фармацевтичної продукції. Стратегія розвитку 
32 
 
АТ «Фармак» орієнтована на інноваційність, цифровізацію бізнес-процесів, 
розширення географії експорту та впровадження принципів сталого розвитку. 
                                          АТ «ФАРМАК» 
                           │ 
 ┌──────────────┬──────────┼───────────┬──────────────┐ 
 │              │          │           │              │ 
Виробництво   Розробка      Експорт         Інновації                    КСВ та ESG 
лікарських          нових         продукції        та R&D                       проєкти 
засобів              препаратів 
 
Рисунок 2.1 – Основні напрями діяльності АТ «Фармак» 
Джерело: розроблено автором на основі офіційних матеріалів підприємства. 
 
Організаційна структура управління АТ «Фармак» побудована за 
функціональним принципом та забезпечує ефективну координацію діяльності 
виробничих, комерційних, науково-дослідних і адміністративних підрозділів. 
Управління компанією здійснюється відповідно до принципів корпоративного 
управління, що сприяє підвищенню ефективності прийняття управлінських 
рішень та забезпечує прозорість діяльності підприємства. 
Станом на початок 2026 року кількість працівників АТ «Фармак» 
становила близько 2,7 тис. осіб, що свідчить про значний кадровий потенціал 
підприємства та його вагому роль у забезпеченні зайнятості населення.  
Для оцінювання ефективності діяльності підприємства доцільно 
проаналізувати основні фінансово-економічні показники за останні роки. 
Таблиця 2.1 – Основні фінансові показники діяльності АТ «Фармак» у 2022–
2024 рр. 
Показник 2022 р. 2023 р. 2024 р. 
Чистий дохід від 
8 630* 9 674 10 784 
реалізації, млн грн 
Чистий прибуток, 
1 300 1 548 1 640 
млн грн 
Темп зростання 
– 112,1 111,5 
доходу, % 
Темп зростання 
– 119,1 106,0 
прибутку, % 
Джерело: складено автором за даними [1].  
33 
 
Наведені дані свідчать про позитивну динаміку фінансових результатів 
підприємства. У 2024 році чистий дохід від реалізації продукції перевищив 10,7 
млрд грн, що на 11,5 % більше порівняно з попереднім роком. Чистий прибуток 
компанії становив 1,64 млрд грн, що підтверджує високий рівень ефективності 
діяльності підприємства навіть в умовах воєнного стану та нестабільності 
зовнішнього середовища.  
Важливим показником розвитку підприємства є його експортна діяльність. 
За результатами 2024 року частка експорту в загальному обсязі реалізації 
продукції становила 25,3 %, а експортні поставки здійснювалися більш ніж до 50 
країн світу. Основними ринками збуту залишаються країни Європейського 
Союзу, Центральної Азії, Близького Сходу та Латинської Америки.  
Таблиця 2.2 – Структура реалізації продукції АТ «Фармак» у 2024 році 
Напрям реалізації Обсяг, млн грн Частка, % 
Внутрішній ринок України 8 050,5 74,7 
Експорт 2 733,2 25,3 
Разом 10 783,7 100,0 
Джерело: складено автором за даними річного звіту АТ «Фармак».  
 
Одним із ключових факторів успіху АТ «Фармак» є інноваційна діяльність. 
Підприємство систематично інвестує кошти у дослідження та розробки нових 
лікарських засобів. У 2024 році витрати на дослідження та розробки перевищили 
757 млн грн, що свідчить про орієнтацію компанії на довгостроковий розвиток 
та підтримку конкурентних переваг.  
Важливе місце у діяльності підприємства займають заходи корпоративної 
соціальної відповідальності. Компанія реалізує численні соціальні, благодійні та 
гуманітарні проєкти, підтримує медичні та освітні заклади, допомагає Збройним 
Силам України та сприяє розвитку місцевих громад. У 2024 році обсяг 
благодійної допомоги з боку компанії та Благодійного фонду родини 
Жебрівських перевищив 137 млн грн. Крім того, компанія сплатила понад 1,3 
млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів.  
 
34 
 
Таблиця 2.3 –  Ключові результати діяльності АТ «Фармак» у 2024 році 
Дані Показник 
Дохід від реалізації 10,8 млрд грн 
Чистий прибуток 1,64 млрд грн 
Податки до бюджету понад 1,3 млрд грн 
Благодійна допомога понад 137 млн грн 
Експорт 25,3 % продажів 
Кількість працівників близько 2,7 тис. осіб 
Країни експорту понад 50 
Джерело: складено автором за матеріалами АТ «Фармак».  
 
Отже, АТ «Фармак» є фінансово стійким, інноваційно орієнтованим та 
соціально відповідальним підприємством, яке займає провідні позиції на 
фармацевтичному ринку України. Компанія демонструє стабільне зростання 
фінансових показників, активно розширює експортну діяльність, інвестує у 
наукові дослідження та реалізує масштабні програми корпоративної соціальної 
відповідальності. Це створює належні передумови для подальшого дослідження 
системи стратегічного управління на засадах КСВ та оцінювання ефективності її 
реалізації в діяльності підприємства. 
 
2.2. Аналіз корпоративної соціальної відповідальності та 
ESG-практик АТ «Фармак» 
 
У сучасних умовах корпоративна соціальна відповідальність є важливим 
інструментом забезпечення сталого розвитку підприємства та формування його 
довгострокових конкурентних переваг. Для фармацевтичних компаній значення 
КСВ є особливо вагомим, оскільки їх діяльність безпосередньо пов’язана із 
забезпеченням здоров’я населення, розвитком медичної сфери та підвищенням 
якості життя суспільства. У цьому контексті АТ «Фармак» є одним із найбільш 
показових прикладів соціально відповідального бізнесу в Україні. 
Корпоративна соціальна відповідальність є складовою корпоративної 
стратегії АТ «Фармак» та інтегрована у систему управління підприємством. 
Компанія реалізує комплекс заходів, спрямованих на забезпечення економічної 
ефективності, розвиток персоналу, охорону навколишнього середовища, 
35 
 
підтримку місцевих громад та дотримання високих стандартів корпоративного 
управління. 
У 2024 році компанія завершила комплексний ESG-аналіз діяльності за 
участю міжнародної консалтингової компанії KPMG та розпочала впровадження 
дорожньої карти сталого розвитку. Це стало важливим етапом інтеграції ESG-
принципів у стратегічне управління підприємством та підтвердило прагнення 
компанії до відповідності міжнародним стандартам сталого розвитку. 
Основними напрямами корпоративної соціальної відповідальності АТ 
«Фармак» є: 
– відповідальність перед працівниками; 
– відповідальність перед споживачами; 
– екологічна відповідальність; 
– підтримка громад та благодійна діяльність; 
– корпоративне управління та ділова етика. 
КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АТ 
«ФАРМАК» 
Працівники ─ Споживачі ─ Довкілля ─ Громади ─ Корпоративне управління 
 
Сталий розвиток підприємства 
  
Рисунок 2.2 – Основні напрями корпоративної соціальної відповідальності АТ 
«Фармак» 
Джерело: розроблено автором на основі матеріалів АТ «Фармак». 
 
Одним із пріоритетних напрямів КСВ підприємства є розвиток людського 
капіталу. Компанія забезпечує конкурентний рівень оплати праці, соціальний 
пакет, можливості професійного навчання та кар’єрного зростання. Значна увага 
приділяється питанням охорони праці, безпеки виробництва та створення 
комфортних умов праці. 
Система управління персоналом базується на принципах рівних 
36 
 
можливостей, гендерної рівності, розвитку лідерського потенціалу та 
безперервного навчання працівників. Компанія регулярно проводить тренінги, 
освітні програми та заходи з підвищення кваліфікації персоналу. 
Важливим елементом соціальної відповідальності є забезпечення високої 
якості та безпечності продукції. Виробничі процеси підприємства відповідають 
міжнародним стандартам GMP, а контроль якості здійснюється на всіх етапах 
виробництва лікарських засобів. Завдяки цьому продукція компанії успішно 
реалізується як на внутрішньому, так і на міжнародних ринках. 
Особливого значення набуває екологічна складова діяльності 
підприємства. АТ «Фармак» систематично впроваджує заходи з 
енергоефективності, скорочення використання ресурсів та мінімізації 
негативного впливу на навколишнє середовище. Компанія здійснює контроль 
викидів, модернізує виробничі потужності та впроваджує сучасні екологічні 
технології. 
В умовах воєнного стану суттєво зросла роль благодійної та гуманітарної 
діяльності підприємства. Компанія активно підтримує медичні заклади, 
внутрішньо переміщених осіб, місцеві громади та Збройні Сили України.  
 
Таблиця 2.4 – Основні напрями реалізації програм корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «Фармак» 
 
Напрям КСВ Основні заходи 
Відповідальність перед працівниками Навчання, соціальні гарантії, охорона праці 
Відповідальність перед споживачами Контроль якості продукції, фармаконагляд 
Екологічна відповідальність Енергоефективність, екологічний моніторинг 
Підтримка громад Благодійні та гуманітарні проєкти 
Корпоративне управління Антикорупційна політика, комплаєнс, прозорість 
Джерело: складено автором за матеріалами АТ «Фармак». 
 
Важливим інструментом оцінювання рівня корпоративної соціальної 
відповідальності є ESG-підхід. Він дозволяє комплексно оцінити діяльність 
підприємства за трьома напрямами: екологічним (Environmental), соціальним 
(Social) та управлінським (Governance). 
37 
 
Таблиця 2.5 – Оцінка ESG-практик АТ «Фармак» 
Складова ESG Характеристика реалізації 
Environmental Енергоефективність, екологічний моніторинг, модернізація 
виробництва 
Social Розвиток персоналу, соціальні програми, благодійність 
Governance Корпоративне управління, комплаєнс, антикорупційна 
політика 
Джерело: розроблено автором. 
 
Проведений аналіз свідчить про високий рівень інтеграції ESG-принципів 
у систему управління підприємством. Особливо вагомими є досягнення компанії 
у соціальній сфері та сфері корпоративного управління. 
Для визначення сильних і слабких сторін системи корпоративної 
соціальної відповідальності АТ «Фармак» доцільно провести SWOT-аналіз. 
Для більш глибокого дослідження системи корпоративної соціальної 
відповідальності АТ «Фармак» доцільно здійснити SWOT-аналіз, який дозволяє 
визначити сильні та слабкі сторони підприємства у сфері КСВ, а також виявити 
можливості та загрози зовнішнього середовища. 
Таблиця 2.6 – SWOT-аналіз системи корпоративної соціальної відповідальності 
АТ «Фармак» 
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses) 
Високий рівень корпоративної культури Відсутність окремого публічного ESG-звіту 
Системна благодійна діяльність Недостатня деталізація окремих ESG-
показників у відкритому доступі 
Значні інвестиції у розвиток персоналу Необхідність подальшої цифровізації ESG-
моніторингу 
Високі стандарти якості продукції Залежність окремих соціальних проєктів від 
зовнішніх умов 
Позитивна ділова репутація Потреба у розширенні міжнародних ESG-
рейтингів 
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) 
Розширення співпраці з міжнародними Воєнні ризики та нестабільність 
інвесторами економічного середовища 
Впровадження сучасних ESG-стандартів Посилення міжнародної конкуренції 
Залучення «зеленого» фінансування Зростання витрат на екологічну модернізацію 
Розширення присутності на ринках ЄС Зміни міжнародних регуляторних вимог 
Участь у міжнародних рейтингах сталого Репутаційні ризики у разі невиконання ESG-
розвитку зобов’язань 
Джерело: розроблено автором. 
38 
 
Проведений SWOT-аналіз свідчить про те, що АТ «Фармак» має потужний 
потенціал для подальшого розвитку системи корпоративної соціальної 
відповідальності. Найважливішими конкурентними перевагами підприємства є 
високий рівень довіри споживачів, системний підхід до реалізації соціальних 
програм, значні інвестиції у розвиток персоналу та впровадження міжнародних 
стандартів управління якістю. Водночас сучасні виклики вимагають подальшого 
вдосконалення системи ESG-менеджменту та розширення практики 
нефінансової звітності. 
Важливим елементом аналізу корпоративної соціальної відповідальності є 
оцінювання взаємодії підприємства із зацікавленими сторонами. Саме ефективна 
комунікація зі стейкхолдерами забезпечує можливість врахування їхніх потреб у 
процесі прийняття стратегічних рішень. 
Аналіз діяльності підприємства показує, що компанія підтримує активну 
взаємодію з усіма ключовими групами стейкхолдерів. Для працівників 
реалізуються програми професійного розвитку та соціального захисту. Для 
споживачів забезпечується висока якість продукції та ефективна система 
фармаконагляду. Для держави підприємство виступає одним із найбільших 
платників податків у галузі. Для місцевих громад реалізуються соціальні та 
благодійні проєкти. 
Важливим показником соціальної відповідальності є рівень інвестицій 
підприємства у суспільний розвиток. Упродовж останніх років АТ «Фармак» 
систематично спрямовує значні фінансові ресурси на благодійні програми, 
гуманітарну допомогу та підтримку медичної сфери. 
 
Таблиця 2.7 –  Основні результати соціально відповідальної діяльності АТ 
«Фармак» у 2024 році 
Показник Значення 
Благодійна допомога та гуманітарні проєкти понад 137 млн грн 
Сплачені податки понад 1,3 млрд грн 
Кількість працівників близько 2,7 тис. осіб 
Країни експорту продукції понад 50 
39 
 
Показник Значення 
Інвестиції у дослідження та розробки понад 757 млн грн 
Джерело: складено автором за матеріалами [1] 
 
Оцінювання діяльності підприємства за ESG-критеріями дозволяє зробити 
висновок про високий рівень інтеграції принципів сталого розвитку в систему 
стратегічного управління компанією. Разом із тим проведений аналіз свідчить 
про наявність певних резервів для подальшого вдосконалення. 
До основних напрямів покращення можна віднести: 
– підготовку окремого інтегрованого ESG-звіту відповідно до 
міжнародних стандартів GRI; 
– розширення системи кількісних ESG-показників; 
– впровадження цифрових інструментів моніторингу сталого розвитку; 
– участь у міжнародних ESG-рейтингах та рейтингах сталого розвитку; 
– посилення екологічної складової корпоративної стратегії. 
З метою узагальнення результатів аналізу доцільно провести експертну 
оцінку рівня розвитку корпоративної соціальної відповідальності АТ «Фармак». 
 
Таблиця 2.8 – Експертна оцінка рівня розвитку КСВ АТ «Фармак» 
Напрям оцінювання Оцінка (1–10 балів) 
Соціальна відповідальність перед працівниками 10 
Відповідальність перед споживачами 10 
Корпоративне управління 9 
Благодійна діяльність 10 
Екологічна відповідальність 8 
Прозорість ESG-звітності 8 
Загальна оцінка 9,2 
Джерело: авторська оцінка на основі проведеного аналізу. 
 
Отже, результати проведеного дослідження свідчать, що АТ «Фармак» 
належить до числа найбільш соціально відповідальних підприємств України. 
Корпоративна соціальна відповідальність інтегрована у стратегічну діяльність 
підприємства та охоплює всі ключові напрями взаємодії із зацікавленими 
40 
 
сторонами. Компанія демонструє високі показники соціальної та економічної 
результативності, активно впроваджує ESG-принципи та реалізує масштабні 
благодійні й гуманітарні проєкти. 
Разом із тим аналіз дозволив виявити окремі напрями вдосконалення 
системи корпоративної соціальної відповідальності, зокрема у сфері ESG-
звітності, цифровізації процесів моніторингу сталого розвитку та розширення 
міжнародного позиціонування компанії як соціально відповідального бізнесу. 
Саме зазначені аспекти стануть основою для розроблення практичних 
рекомендацій у третьому розділі магістерської роботи. 
 
2.3 Оцінка ефективності стратегічного управління на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності в АТ «Фармак» 
 
У сучасних умовах господарювання ефективність стратегічного 
управління підприємством визначається не лише фінансовими результатами 
діяльності, а й здатністю забезпечувати сталий розвиток, підтримувати баланс 
інтересів зацікавлених сторін та реалізовувати принципи корпоративної 
соціальної відповідальності. Для АТ «Фармак», яке є одним із лідерів 
фармацевтичної галузі України, КСВ виступає важливим елементом 
корпоративної стратегії та одним із чинників забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності. 
Оцінювання ефективності стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності доцільно здійснювати за трьома 
основними напрямами: 
 економічна ефективність; 
 соціальна ефективність; 
 екологічна та управлінська ефективність. 
Саме такий підхід відповідає концепції сталого розвитку та ESG-моделі 
управління підприємством. 
41 
 
1. Економічна складова ефективності стратегічного управління 
характеризує вплив соціально відповідальної діяльності на результати 
господарської діяльності підприємства. Проведений аналіз фінансових 
показників АТ «Фармак» свідчить про стабільне зростання доходів та 
прибутковості підприємства протягом останніх років. 
 
Таблиця 2.8 – Динаміка основних фінансових показників АТ «Фармак» у 2022–
2024 рр. 
Відхилення 
Показник 2022 р. 2023 р. 2024 р. 2024/2022, % 
Чистий дохід 8 630 9 674 10 784 124,9 
від реалізації, 
млн грн 
Чистий 1 300 1 548 1 640 126,2 
прибуток, млн 
грн 
Витрати на 520 648 757 145,6 
дослідження та 
розробки, млн 
грн 
Благодійні та 85 112 137 161,2 
соціальні 
витрати, млн 
грн 
Джерело: складено автором за матеріалами [56-58]. 
 
Як свідчать наведені дані, протягом досліджуваного періоду чистий дохід 
підприємства збільшився майже на 25 %, а чистий прибуток – на 26,2 %. 
Одночасно спостерігається зростання обсягів інвестицій у наукові дослідження 
та соціальні проєкти, що підтверджує інтеграцію принципів КСВ у стратегічний 
розвиток компанії. 
Важливим показником ефективності є співвідношення між соціальними 
інвестиціями та фінансовими результатами діяльності підприємства. 
Проведений аналіз свідчить, що збільшення обсягів соціально відповідальних 
інвестицій супроводжується зростанням фінансових результатів підприємства, 
що підтверджує позитивний вплив КСВ на конкурентоспроможність компанії. 
42 
 
2.Оцінка соціальної ефективност. Соціальна ефективність характеризує 
вплив діяльності підприємства на працівників, споживачів та суспільство 
загалом. 
Для АТ «Фармак» соціальна складова є одним із пріоритетних напрямів 
корпоративної стратегії. Компанія систематично інвестує кошти у розвиток 
людського капіталу, підвищення кваліфікації працівників, створення безпечних 
умов праці та реалізацію соціальних програм. 
 
Таблиця 2.9 – Показники соціальної ефективності АТ «Фармак» 
Показник Оцінка 
Рівень зайнятості персоналу Високий 
Розвиток системи навчання Високий 
Соціальний пакет Високий 
Охорона праці та безпека Високий 
Благодійна діяльність Дуже високий 
Репутація роботодавця Висока 
Джерело: складено автором за результатами аналізу діяльності підприємства. 
 
Соціальна відповідальність АТ «Фармак» проявляється не лише у 
ставленні до власних працівників, але й у підтримці медичної сфери, освітніх 
закладів, місцевих громад та реалізації масштабних гуманітарних проєктів. 
Особливо вагомого значення ці заходи набули після початку повномасштабної 
війни в Україні. 
3.Оцінка екологічної та управлінської ефективностіЕкологічна 
відповідальність є важливим компонентом корпоративної стратегії 
підприємства. АТ «Фармак» здійснює модернізацію виробництва, впроваджує 
енергоощадні технології та реалізує заходи щодо зменшення негативного впливу 
на довкілля. 
У межах ESG-підходу екологічна ефективність оцінюється за такими 
напрямами: 
 енергоефективність; 
 раціональне використання ресурсів; 
43 
 
 скорочення виробничих відходів; 
 дотримання екологічних стандартів; 
 екологічний моніторинг. 
У сфері корпоративного управління підприємство дотримується принципів 
прозорості, підзвітності, ділової етики та антикорупційної політики. Це 
позитивно впливає на інвестиційну привабливість компанії та сприяє зміцненню 
її ділової репутації. 
4.Інтегральна оцінка ефективності КСВ. Для узагальнення результатів 
аналізу доцільно застосувати інтегральний підхід. В основу оцінювання 
покладено чотири групи показників, кожна з яких оцінюється за 10-бальною 
шкалою. 
 
Таблиця 2.10 – Інтегральна оцінка ефективності стратегічного управління на 
засадах КСВ в АТ «Фармак» 
Напрям оцінювання Бал 
Економічна ефективність 10 
Соціальна ефективність 10 
Екологічна ефективність 8 
Корпоративне управління 9 
Середній інтегральний показник 9,25 
Джерело: розраховано автором. 
Отримане значення інтегрального показника свідчить про високий рівень 
розвитку системи стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності в АТ «Фармак». Найвищі результати підприємство демонструє 
у соціальній сфері та забезпеченні економічної результативності. Водночас певні 
резерви розвитку зберігаються в екологічній складовій та сфері ESG-звітності. 
5. PEST-аналіз факторів зовнішнього середовища. Для визначення впливу 
зовнішнього середовища на розвиток корпоративної соціальної відповідальності 
АТ «Фармак» проведемо PEST-аналіз. 
Таблиця 2.11 – PEST-аналіз факторів зовнішнього середовища АТ «Фармак» 
Група факторів Характеристика впливу 
Політичні (P) Євроінтеграція України, гармонізація законодавства з 
нормами ЄС, воєнний стан 
44 
 
Група факторів Характеристика впливу 
Економічні (E) Інфляція, валютні коливання, розвиток 
фармацевтичного ринку 
Соціальні (S) Зростання попиту на якісні лікарські засоби, 
соціальна відповідальність бізнесу 
Технологічні (T) Цифровізація, розвиток біотехнологій, автоматизація 
виробництва 
Джерело: розроблено автором. 
 
Проведений аналіз свідчить, що найбільший вплив на діяльність АТ 
«Фармак» мають політичні та економічні фактори, пов’язані з воєнним станом 
та трансформаційними процесами в економіці України. Водночас 
євроінтеграційний курс держави створює додаткові можливості для 
впровадження сучасних ESG-стандартів та розширення присутності компанії на 
міжнародних ринках. 
Проведене оцінювання показало, що АТ «Фармак» успішно інтегрувало 
принципи корпоративної соціальної відповідальності у систему стратегічного 
управління. Компанія демонструє стабільне зростання фінансових результатів, 
реалізує масштабні соціальні програми, активно впроваджує ESG-принципи та 
підтримує високі стандарти корпоративного управління. 
Інтегральний показник ефективності КСВ становить 9,25 бала із 10 
можливих, що характеризує систему стратегічного управління підприємства як 
високоефективну. Разом із тим дослідження дозволило виявити окремі напрями 
подальшого вдосконалення, пов’язані з розвитком ESG-звітності, цифровізацією 
моніторингу показників сталого розвитку та посиленням екологічної складової 
корпоративної стратегії. Саме ці напрями стануть основою для розроблення 
практичних рекомендацій у третьому розділі магістерської роботи. 
 
Висновок до розділу 2  
У другому розділі магістерської роботи проведено комплексний аналіз 
діяльності АТ «Фармак» та досліджено особливості стратегічного управління на 
засадах корпоративної соціальної відповідальності. Аналіз охоплював 
організаційно-економічну характеристику підприємства, оцінювання стану 
45 
 
корпоративної соціальної відповідальності та ESG-практик, а також визначення 
ефективності інтеграції принципів КСВ у систему стратегічного управління 
компанії. 
За результатами проведеного дослідження встановлено, що АТ «Фармак» 
є одним із провідних підприємств фармацевтичної галузі України та займає 
лідируючі позиції на національному ринку лікарських засобів. Компанія має 
майже столітню історію розвитку, володіє сучасними виробничими 
потужностями та здійснює діяльність відповідно до міжнародних стандартів 
якості. Стратегія розвитку підприємства орієнтована на інноваційність, 
розширення присутності на міжнародних ринках, цифровізацію бізнес-процесів 
та впровадження принципів сталого розвитку. 
Проведений аналіз фінансово-економічних показників засвідчив стабільне 
зростання результатів діяльності підприємства навіть в умовах воєнного стану та 
складної економічної ситуації в країні. Встановлено, що протягом 2022–2024 
років чистий дохід від реалізації продукції збільшився з 8,63 млрд грн до 10,78 
млрд грн, а чистий прибуток зріс з 1,3 млрд грн до 1,64 млрд грн. Позитивна 
динаміка фінансових показників свідчить про високу ефективність управлінської 
діяльності та здатність компанії забезпечувати стійкий розвиток в умовах 
нестабільного зовнішнього середовища. 
Дослідження організаційних аспектів функціонування підприємства 
показало, що система управління АТ «Фармак» побудована відповідно до 
сучасних принципів корпоративного управління та забезпечує ефективну 
взаємодію між усіма структурними підрозділами. Значна увага приділяється 
розвитку людського капіталу, формуванню корпоративної культури, 
підвищенню професійної компетентності працівників та забезпеченню 
безпечних умов праці. 
У процесі аналізу корпоративної соціальної відповідальності встановлено, 
що КСВ є невід’ємною складовою корпоративної стратегії АТ «Фармак». 
Соціально відповідальна діяльність підприємства реалізується за кількома 
ключовими напрямами: відповідальність перед працівниками, відповідальність 
46 
 
перед споживачами, екологічна відповідальність, підтримка місцевих громад, 
благодійна діяльність та забезпечення високих стандартів корпоративного 
управління. 
Визначено, що компанія здійснює значні інвестиції у розвиток персоналу, 
реалізує програми професійного навчання та підвищення кваліфікації 
працівників, підтримує конкурентний рівень оплати праці та забезпечує 
соціальні гарантії. Особливе значення має впровадження принципів рівності, 
недискримінації та розвитку кадрового потенціалу, що позитивно впливає на 
мотивацію працівників та підвищує ефективність діяльності підприємства. 
Важливою складовою корпоративної соціальної відповідальності АТ 
«Фармак» є забезпечення високої якості та безпечності лікарських засобів. 
Компанія здійснює контроль якості на всіх етапах виробництва продукції та 
дотримується міжнародних стандартів GMP, що дозволяє успішно конкурувати 
як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. 
Проведений аналіз екологічної складової діяльності підприємства показав, 
що компанія систематично реалізує заходи щодо зменшення негативного впливу 
на навколишнє середовище. Зокрема, впроваджуються енергоефективні 
технології, модернізуються виробничі потужності, здійснюється контроль 
використання природних ресурсів та реалізуються природоохоронні заходи. Це 
свідчить про поступове впровадження принципів екологічної відповідальності у 
систему стратегічного управління підприємством. 
Особливу увагу в роботі приділено оцінюванню ESG-практик компанії. 
Встановлено, що АТ «Фармак» активно інтегрує ESG-принципи у свою 
діяльність, що підтверджується проведенням комплексного ESG-аналізу, 
впровадженням сучасних механізмів корпоративного управління, розвитком 
соціальних програм та реалізацією екологічних ініціатив. Разом із тим виявлено, 
що підприємство має потенціал для подальшого вдосконалення системи ESG-
менеджменту шляхом розширення практики нефінансової звітності, 
впровадження додаткових кількісних показників оцінювання та участі у 
міжнародних ESG-рейтингах. 
47 
 
Результати SWOT-аналізу дозволили встановити, що основними сильними 
сторонами системи корпоративної соціальної відповідальності АТ «Фармак» є 
високий рівень корпоративної культури, позитивна ділова репутація, значні 
обсяги благодійної діяльності, високі стандарти якості продукції та ефективна 
система роботи з персоналом. Серед основних можливостей розвитку визначено 
подальше впровадження міжнародних ESG-стандартів, залучення інвестицій у 
проєкти сталого розвитку та розширення присутності компанії на ринках 
Європейського Союзу. Водночас серед потенційних загроз виділено ризики 
воєнного характеру, посилення міжнародної конкуренції та зростання 
регуляторних вимог у сфері сталого розвитку. 
Оцінювання ефективності стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності проводилося за економічними, 
соціальними, екологічними та управлінськими критеріями. Результати 
дослідження підтвердили наявність позитивного впливу соціально 
відповідальної діяльності на загальну результативність функціонування 
підприємства. Зокрема, зростання обсягів інвестицій у соціальні та благодійні 
програми супроводжується покращенням фінансових показників, зміцненням 
репутації компанії та підвищенням її конкурентоспроможності. 
За результатами інтегрального оцінювання рівень ефективності 
стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної відповідальності 
в АТ «Фармак» склав 9,25 бала із 10 можливих, що свідчить про високий рівень 
розвитку системи КСВ та успішну інтеграцію принципів сталого розвитку у 
діяльність підприємства. Найвищі оцінки отримали економічна та соціальна 
складові діяльності компанії, тоді як екологічний напрям і система ESG-звітності 
потребують подальшого вдосконалення. 
Таким чином, результати проведеного аналізу дають підстави 
стверджувати, що АТ «Фармак» успішно реалізує принципи корпоративної 
соціальної відповідальності та використовує їх як важливий інструмент 
стратегічного управління. Компанія демонструє високий рівень економічної 
ефективності, соціальної активності та корпоративної відповідальності, що 
48 
 
забезпечує її стійкі конкурентні переваги на національному та міжнародному 
ринках. 
Разом із тим проведене дослідження дозволило виявити низку 
перспективних напрямів удосконалення системи стратегічного управління на 
засадах корпоративної соціальної відповідальності. До них належать розвиток 
ESG-звітності відповідно до міжнародних стандартів, впровадження цифрової 
системи моніторингу показників сталого розвитку, розширення практики 
управління взаємодією зі стейкхолдерами та посилення екологічної складової 
корпоративної стратегії. Реалізація зазначених заходів сприятиме подальшому 
підвищенню ефективності діяльності підприємства та зміцненню його позицій 
як одного з лідерів соціально відповідального бізнесу в Україні. 
Отримані результати аналізу є підґрунтям для розроблення практичних 
рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак», які будуть 
запропоновані у третьому розділі магістерської роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
49 
 
РОЗДІЛ 3 
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ЗАСАДАХ 
КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В АТ «ФАРМАК» 
 
3.1. Розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління 
на засадах корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак» 
 
Результати проведеного у другому розділі дослідження свідчать, що АТ 
«Фармак» є одним із лідерів соціально відповідального бізнесу в Україні та 
успішно інтегрує принципи корпоративної соціальної відповідальності у 
систему стратегічного управління. Компанія демонструє високі показники 
економічної ефективності, реалізує масштабні соціальні програми, впроваджує 
принципи ESG та забезпечує високий рівень корпоративного управління. 
Разом із тим проведений аналіз дозволив виявити окремі напрями 
подальшого вдосконалення системи стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності. Серед них особливої уваги 
потребують питання розвитку ESG-звітності, цифровізації процесів моніторингу 
показників сталого розвитку, удосконалення системи взаємодії зі 
стейкхолдерами та посилення екологічної складової корпоративної стратегії [60-
62]. 
Зважаючи на сучасні тенденції розвитку міжнародного бізнесу та 
зростання ролі ESG-факторів у діяльності компаній, доцільно розробити 
комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на подальше підвищення 
ефективності стратегічного управління АТ «Фармак». 
На основі результатів аналізу пропонується реалізація трьох ключових 
стратегічних заходів: 
1. Впровадження інтегрованої цифрової ESG-платформи моніторингу 
показників сталого розвитку. 
2. Розроблення та впровадження комплексної ESG-звітності відповідно 
до міжнародних стандартів GRI та ESRS. 
50 
 
3. Створення корпоративної програми «Фармак – партнер сталого 
розвитку громад». 
Запропоновані заходи мають комплексний характер та спрямовані на 
вдосконалення всіх основних складових системи корпоративної соціальної 
відповідальності підприємства. 
Захід 1. Впровадження цифрової ESG-платформи моніторингу показників 
сталого розвитку. 
Однією з основних проблем сучасного управління корпоративною 
соціальною відповідальністю є необхідність оперативного збору, обробки та 
аналізу великого обсягу інформації щодо соціальних, екологічних та 
управлінських показників діяльності підприємства. 
Для вирішення зазначеної проблеми пропонується впровадження 
інтегрованої цифрової ESG-платформи, яка забезпечуватиме автоматизований 
моніторинг ключових показників сталого розвитку підприємства. 
Основними функціями ESG-платформи повинні стати: 
– автоматичний збір ESG-даних з усіх структурних підрозділів 
підприємства; 
– формування внутрішньої ESG-звітності; 
– моніторинг досягнення стратегічних цілей сталого розвитку; 
– аналіз динаміки ESG-показників; 
– формування інформаційної бази для підготовки нефінансової звітності. 
 
51 
 
Виробничі підрозділи 
HR-служба 
 
Екологічна служба 
Фінансовий департамент 
Єдина ESG-платформа 
Аналітика Звітність Управлінські рішення 
 
Рисунок 3.1 – Архітектура цифрової ESG-платформи АТ «Фармак» 
Джерело: розроблено автором. 
 
Впровадження зазначеної системи дозволить підвищити оперативність 
прийняття управлінських рішень, покращити якість ESG-моніторингу та 
забезпечити прозорість інформаційних потоків. 
Захід 2. Впровадження комплексної ESG-звітності за міжнародними 
стандартами. 
У процесі аналізу було встановлено, що компанія здійснює активну 
соціально відповідальну діяльність, проте потребує подальшого вдосконалення 
системи публічного розкриття інформації щодо результатів реалізації ESG-
стратегії. 
У зв’язку з цим пропонується впровадження комплексної системи ESG-
звітності відповідно до вимог [63-65]: 
– Global Reporting Initiative (GRI); 
– European Sustainability Reporting Standards (ESRS); 
– Цілей сталого розвитку ООН (SDGs); 
– принципів Глобального договору ООН. 
Основною метою впровадження ESG-звітності є підвищення рівня 
прозорості діяльності підприємства та формування додаткових конкурентних 
переваг на міжнародних ринках. 
52 
 
Таблиця 3.1 – Основні результати впровадження ESG-звітності 
Напрям Очікуваний результат 
Інвестиційна діяльність Підвищення інвестиційної привабливості 
Репутація компанії Посилення довіри стейкхолдерів 
Управління ризиками Покращення системи контролю 
Міжнародне співробітництво Розширення партнерських зв’язків 
Конкурентоспроможність Посилення позицій на міжнародних ринках 
Джерело: розроблено автором. 
 
Важливою перевагою впровадження ESG-звітності є можливість участі 
підприємства у міжнародних рейтингах сталого розвитку, що позитивно 
впливатиме на репутацію компанії серед інвесторів та партнерів. 
Захід 3. Корпоративна програма «Фармак – партнер сталого розвитку 
громад». 
З метою посилення соціальної складової корпоративної стратегії 
пропонується реалізація нової комплексної програми підтримки територіальних 
громад. 
Програма передбачає реалізацію соціальних, освітніх та медичних 
проєктів у регіонах присутності підприємства. 
Основними напрямами програми мають стати: 
– підтримка закладів охорони здоров’я; 
– підтримка освітніх установ; 
– грантові програми для молоді; 
– розвиток місцевих соціальних ініціатив; 
– підтримка ветеранів та членів їх сімей; 
– програми психологічної реабілітації населення. 
 
53 
 
ПІДТРИМКА ГРОМАД 
 
Медицина 
Освіта 
Молодіжні проєкти 
Ветеранські програми 
Соціальні ініціативи 
 
Підвищення якості життя населення 
  
Рисунок 3.2 – Напрями реалізації програми «Фармак – партнер сталого 
розвитку громад» 
Джерело: розроблено автором. 
 
Запровадження програми сприятиме зміцненню взаємодії компанії із 
зацікавленими сторонами та формуванню додаткової соціальної цінності для 
суспільства. 
Для систематизації запропонованих заходів доцільно сформувати 
комплексну модель удосконалення стратегічного управління підприємством. 
 
Таблиця 3.2 – Комплекс заходів щодо вдосконалення стратегічного 
управління на засадах КСВ в АТ «Фармак» 
Захід Основна мета Очікуваний результат 
ESG-платформа Автоматизація Підвищення ефективності управління 
моніторингу 
ESG-звітність Підвищення прозорості Зростання інвестиційної привабливості 
Програма Посилення соціальної Зміцнення репутації компанії 
підтримки відповідальності 
громад 
Джерело: розроблено автором. 
 
Отже, запропоновані рекомендації спрямовані на комплексне 
вдосконалення системи стратегічного управління АТ «Фармак» на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності. Їх реалізація дозволить посилити 
54 
 
конкурентні переваги підприємства, підвищити ефективність ESG-
менеджменту, зміцнити довіру зацікавлених сторін та забезпечити подальший 
сталий розвиток компанії в умовах динамічного зовнішнього середовища. 
Обґрунтування необхідності вдосконалення системи стратегічного 
управління на засадах КСВ 
Необхідність подальшого вдосконалення стратегічного управління на 
засадах корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак» обумовлена 
як внутрішніми потребами підприємства, так і сучасними тенденціями розвитку 
міжнародного бізнес-середовища. Упродовж останніх років спостерігається 
суттєве посилення вимог до прозорості діяльності компаній, розкриття 
нефінансової інформації та врахування ESG-факторів під час прийняття 
управлінських рішень. Особливо актуальними ці питання стають для 
підприємств, які здійснюють міжнародну діяльність та співпрацюють із 
закордонними інвесторами, фінансовими установами й партнерами. 
У сучасних умовах успішність компанії дедалі більше визначається не 
лише фінансовими показниками, а й її внеском у вирішення соціальних та 
екологічних проблем. Саме тому корпоративна соціальна відповідальність 
поступово трансформується із додаткового напряму діяльності в один із 
ключових елементів стратегічного менеджменту. Для АТ «Фармак» це має 
особливе значення, оскільки фармацевтична галузь традиційно належить до 
секторів економіки з високим рівнем суспільної відповідальності. 
Проведений у другому розділі аналіз підтвердив, що підприємство вже 
досягло значних результатів у сфері КСВ. Водночас сучасні виклики потребують 
переходу від окремих соціальних програм до більш комплексної моделі ESG-
управління, яка забезпечить системний підхід до реалізації принципів сталого 
розвитку. 
Важливим чинником необхідності вдосконалення системи стратегічного 
управління є також процес європейської інтеграції України. У зв’язку з 
поступовою адаптацією українського законодавства до вимог Європейського 
Союзу компанії змушені впроваджувати нові стандарти корпоративного 
55 
 
управління, екологічної відповідальності та нефінансової звітності. У 
майбутньому саме відповідність ESG-критеріям може стати однією з ключових 
умов залучення інвестиційних ресурсів та участі у міжнародних проєктах. 
Стратегічні переваги від впровадження запропонованих заходів. 
Запропоновані рекомендації мають не лише соціальне, але й стратегічне 
значення для розвитку підприємства. Їх реалізація сприятиме формуванню нових 
конкурентних переваг та зміцненню ринкових позицій АТ «Фармак». 
Зокрема, впровадження цифрової ESG-платформи дозволить сформувати 
єдиний інформаційний простір для управління показниками сталого розвитку. 
Це забезпечить оперативний доступ до необхідної інформації, підвищить якість 
аналітичної роботи та сприятиме більш ефективному використанню ресурсів 
підприємства. 
Розвиток системи ESG-звітності забезпечить підвищення прозорості 
діяльності компанії та дозволить більш повно демонструвати результати 
реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Крім того, це створить 
додаткові можливості для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями 
та інвесторами, які дедалі частіше враховують ESG-показники під час 
оцінювання підприємств. 
Реалізація програми підтримки громад сприятиме зміцненню соціального 
капіталу підприємства та підвищенню рівня довіри з боку суспільства. Для 
фармацевтичної компанії така довіра є одним із найважливіших нематеріальних 
активів, що безпосередньо впливає на репутацію бренду та 
конкурентоспроможність продукції. 
Таблиця 3.3 – Стратегічні переваги впровадження запропонованих заходів 
Напрям впливу Очікуваний результат 
Фінансовий Зростання інвестиційної привабливості та доступу до 
фінансових ресурсів 
Управлінський Підвищення якості стратегічних рішень 
Соціальний Зміцнення взаємодії зі стейкхолдерами 
Репутаційний Посилення корпоративного бренду 
56 
 
Напрям впливу Очікуваний результат 
Інноваційний Розвиток цифрових інструментів управління 
Конкурентний Зміцнення позицій на міжнародних ринках 
Джерело: розроблено автором. 
 
Пріоритетність реалізації запропонованих заходів 
Оскільки одночасне впровадження всіх рекомендацій потребує значних 
організаційних та фінансових ресурсів, доцільно визначити послідовність їх 
реалізації. 
На першому етапі рекомендовано впровадити цифрову ESG-платформу, 
яка створить інформаційну основу для подальших змін та забезпечить 
ефективний моніторинг результатів діяльності. 
На другому етапі доцільно розробити систему ESG-звітності відповідно до 
міжнародних стандартів GRI та ESRS. Це дозволить підвищити рівень 
прозорості діяльності компанії та забезпечити відповідність сучасним 
міжнародним вимогам. 
На третьому етапі рекомендовано масштабувати програму підтримки 
громад та інтегрувати її в загальну систему стратегічного управління 
підприємством. 
ЕТАП 1 
Впровадження ESG-платформи 
 
ЕТАП 2 
Розроблення ESG-звітності 
 
ЕТАП 3 
Реалізація програми підтримки громад 
 
Формування ESG-орієнтованої системи 
стратегічного управління 
  
Рисунок 3.3 – Етапи реалізації запропонованих заходів 
Джерело: розроблено автором. 
57 
 
Таким чином, запропоновані рекомендації мають комплексний характер і 
спрямовані на формування сучасної системи стратегічного управління, яка 
поєднує економічну ефективність із принципами соціальної відповідальності та 
сталого розвитку. Їх впровадження дозволить АТ «Фармак» не лише зміцнити 
свої позиції на фармацевтичному ринку, але й підвищити рівень відповідності 
міжнародним ESG-вимогам, що є важливою передумовою довгострокового 
розвитку компанії. 
3.2. Формування ESG-орієнтованої моделі стратегічного управління 
підприємством 
У сучасних умовах розвитку світової економіки концепція сталого 
розвитку поступово трансформується з теоретичної концепції в обов'язковий 
елемент практики управління підприємствами. Зростання вимог інвесторів, 
споживачів, державних органів та міжнародних організацій до рівня соціальної 
відповідальності бізнесу обумовлює необхідність інтеграції ESG-принципів у 
систему стратегічного управління підприємством. 
Для АТ «Фармак», яке займає провідні позиції на фармацевтичному ринку 
України та активно розвиває міжнародну діяльність, впровадження ESG-
орієнтованого підходу є важливою умовою забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності та сталого розвитку. Проведений у попередніх 
розділах аналіз підтвердив високий рівень розвитку корпоративної соціальної 
відповідальності компанії. Водночас дослідження виявило потребу в більш 
системній інтеграції екологічних, соціальних та управлінських аспектів у процес 
стратегічного планування та прийняття управлінських рішень. 
З метою підвищення ефективності стратегічного управління пропонується 
впровадження ESG-орієнтованої моделі управління, яка забезпечить інтеграцію 
принципів сталого розвитку у всі основні бізнес-процеси підприємства. 
Теоретичні засади формування ESG-орієнтованої моделі управління 
Сучасна ESG-концепція базується на трьох взаємопов’язаних складових: 
 Environmental (екологічна відповідальність); 
58 
 
 Social (соціальна відповідальність); 
 Governance (корпоративне управління). 
На відміну від традиційного підходу до корпоративної соціальної 
відповідальності, ESG-модель передбачає не реалізацію окремих соціальних 
проєктів, а повну інтеграцію принципів сталого розвитку в систему 
стратегічного менеджменту підприємства. 
Основною метою впровадження ESG-орієнтованої моделі в АТ «Фармак» 
є забезпечення збалансованого розвитку підприємства шляхом узгодження 
економічних інтересів компанії з потребами суспільства та вимогами охорони 
навколишнього середовища. 
В основу запропонованої моделі покладено такі принципи: 
 стратегічна інтеграція ESG-факторів; 
 орієнтація на інтереси стейкхолдерів; 
 прозорість та відкритість діяльності; 
 інноваційність; 
 безперервне вдосконалення; 
 цифровізація процесів управління; 
 відповідність міжнародним стандартам сталого розвитку. 
Авторська ESG-орієнтована модель стратегічного управління АТ «Фармак» 
Запропонована модель передбачає поєднання традиційних інструментів 
стратегічного менеджменту з сучасними ESG-практиками. 
59 
 
ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 
Стейкхолдери 
Інвестори 
Споживачі 
Працівники 
Держава 
Громади 
 
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ 
ESG-ПЛАТФОРМА УПРАВЛІННЯ 
Environmental │ Social │ Governance 
Стратегічні рішення 
Економічна ефективність 
Соціальний ефект 
Екологічний ефект 
Репутаційний ефект 
 
СТАЛИЙ РОЗВИТОК 
ПІДПРИЄМСТВА 
 
Рисунок 3.4 – ESG-орієнтована модель стратегічного управління АТ «Фармак» 
Джерело: розроблено автором. 
Запропонована модель дозволяє забезпечити комплексний підхід до 
управління підприємством та сприяє формуванню довгострокової цінності для 
всіх груп зацікавлених сторін. 
Ключовим елементом моделі виступає ESG-платформа управління, яка 
забезпечує збір, аналіз та використання інформації про результати діяльності 
підприємства у сфері сталого розвитку. 
Екологічний блок (Environmental) включає: 
 управління використанням енергетичних ресурсів; 
 скорочення викидів та відходів; 
 впровадження екологічно безпечних технологій; 
60 
 
 розвиток циркулярної економіки; 
 контроль екологічних ризиків. 
Соціальний блок (Social) охоплює: 
 розвиток персоналу; 
 забезпечення безпечних умов праці; 
 підтримку місцевих громад; 
 благодійні програми; 
 розвиток соціального партнерства. 
Управлінський блок (Governance) передбачає: 
 удосконалення корпоративного управління; 
 розвиток системи комплаєнсу; 
 антикорупційну діяльність; 
 управління ризиками; 
 підвищення прозорості діяльності. 
Таблиця 3.4 – Функціональне наповнення ESG-орієнтованої моделі 
стратегічного управління 
Складова моделі Основні функції 
Екологічний менеджмент, контроль 
Environmental 
використання ресурсів 
Управління людським капіталом та 
Social 
соціальними програмами 
Корпоративне управління та управління 
Governance 
ризиками 
ESG-платформа Моніторинг та аналітика ESG-показників 
Стратегічний блок Формування та реалізація стратегії розвитку 
Джерело: розроблено автором. 
Аналіз функціонального наповнення запропонованої ESG-орієнтованої 
моделі стратегічного управління свідчить, що її ключовою особливістю є 
комплексна інтеграція принципів корпоративної соціальної відповідальності у 
всі управлінські процеси підприємства. На відміну від традиційних моделей, де 
екологічні та соціальні аспекти часто розглядаються як окремі напрями 
діяльності, запропонований підхід забезпечує їх взаємозв'язок зі стратегічними 
цілями підприємства. Це дозволяє підвищити узгодженість управлінських 
61 
 
рішень, своєчасно реагувати на зміни зовнішнього середовища та забезпечувати 
збалансований розвиток підприємства. 
Запропонована модель орієнтована не лише на досягнення економічних 
результатів, а й на створення довгострокової цінності для всіх зацікавлених 
сторін. Її функціональне наповнення забезпечує поєднання стратегічного 
планування, системи моніторингу ESG-показників, управління ризиками та 
механізмів взаємодії зі стейкхолдерами в єдину систему. Такий підхід сприятиме 
підвищенню прозорості діяльності АТ «Фармак», ефективнішому використанню 
ресурсів, зміцненню корпоративної репутації та підвищенню 
конкурентоспроможності підприємства як на національному, так і на 
міжнародному фармацевтичному ринку. 
 Таблиця 3.5 – Інтеграція ESG-факторів у процес стратегічного управління АТ 
«Фармак» 
Етап стратегічного управління ESG-інструменти 
Стратегічний аналіз ESG-аналіз, аналіз стейкхолдерів 
Формування стратегії ESG-цілі та показники 
Реалізація стратегії ESG-проєкти та програми 
Контроль і моніторинг ESG-KPI та ESG-звітність 
Оцінка результатів ESG-аудит та інтегральна оцінка 
Джерело: розроблено автором. 
Важливою особливістю запропонованої моделі є використання системи 
ESG-KPI, яка дозволяє здійснювати регулярний контроль досягнення 
стратегічних цілей. 
Для оцінювання ефективності функціонування моделі пропонується 
впровадження системи ключових показників ефективності. 
Таблиця 3.6 – Пропонована система ESG-KPI для АТ «Фармак» 
Показник Цільове значення 
Зниження енергоспоживання 10 % за 3 роки 
Скорочення виробничих відходів 15 % за 3 роки 
Частка працівників, що пройшли навчання 95 % 
Рівень задоволеності персоналу понад 90 % 
Обсяг соціальних інвестицій не менше 1,5 % чистого прибутку 
Публікація ESG-звіту Щорічно 
Рівень виконання ESG-цілей понад 90 % 
Джерело: розроблено автором. 
62 
 
 
Запровадження зазначених показників дозволить підвищити об’єктивність 
оцінювання результатів діяльності підприємства та забезпечить ефективний 
контроль реалізації стратегії сталого розвитку. 
Реалізація запропонованої моделі дозволить отримати комплексний ефект 
у діяльності підприємства. 
Таблиця 3.7 – Очікувані результати впровадження ESG-орієнтованої моделі 
Напрям результатів Очікуваний ефект 
Зростання конкурентоспроможності та 
Економічний 
інвестиційної привабливості 
Підвищення рівня довіри працівників та 
Соціальний 
суспільства 
Екологічний Скорочення негативного впливу на довкілля 
Управлінський Покращення якості стратегічних рішень 
Репутаційний Зміцнення бренду компанії 
Джерело: розроблено автором. 
 
Таким чином, запропонована ESG-орієнтована модель стратегічного 
управління забезпечує комплексну інтеграцію принципів корпоративної 
соціальної відповідальності у діяльність АТ «Фармак» та створює організаційне 
підґрунтя для досягнення довгострокових цілей сталого розвитку. Використання 
даної моделі сприятиме підвищенню ефективності управлінських процесів, 
зміцненню конкурентних позицій підприємства та формуванню додаткової 
цінності для всіх зацікавлених сторін. 
Запропонована модель відрізняється від традиційних підходів тим, що 
передбачає інтеграцію екологічних, соціальних та управлінських аспектів у всі 
без винятку процеси прийняття управлінських рішень. Якщо традиційна модель 
стратегічного управління орієнтована насамперед на досягнення фінансових 
результатів та забезпечення економічної ефективності діяльності підприємства, 
то ESG-орієнтований підхід дозволяє враховувати більш широкий спектр 
факторів, які впливають на довгострокову стійкість бізнесу. 
Особливого значення така модель набуває для підприємств 
фармацевтичної галузі, діяльність яких безпосередньо пов’язана із 
63 
 
забезпеченням суспільного добробуту та збереженням здоров’я населення. У 
цьому контексті АТ «Фармак» не лише виробляє лікарські засоби, а й виступає 
важливим соціальним інститутом, який впливає на якість життя населення, 
розвиток медичної галузі та формування соціального капіталу суспільства. 
Використання ESG-моделі дозволяє перейти від фрагментарного 
впровадження окремих соціальних проєктів до комплексного управління сталим 
розвитком підприємства. У результаті корпоративна соціальна відповідальність 
перестає бути допоміжним напрямом діяльності та стає одним із ключових 
елементів стратегічного менеджменту. 
Важливою перевагою запропонованої моделі є її адаптивність до змін 
зовнішнього середовища. В умовах воєнного стану, економічної нестабільності 
та прискорення євроінтеграційних процесів саме гнучкість системи управління 
дозволяє своєчасно реагувати на нові виклики та використовувати нові 
можливості розвитку. 
Кожна зі складових запропонованої моделі виконує окрему функцію у 
процесі забезпечення сталого розвитку підприємства. 
Екологічна складова спрямована на зниження негативного впливу 
виробничої діяльності на навколишнє середовище. Для фармацевтичної галузі це 
питання має особливе значення, оскільки виробничі процеси пов’язані зі 
значним споживанням енергетичних ресурсів, води та використанням хімічних 
компонентів. Саме тому підвищення ресурсоефективності та впровадження 
екологічно безпечних технологій є важливою умовою забезпечення 
довгострокової конкурентоспроможності підприємства. 
Соціальна складова ESG-моделі забезпечує формування якісного 
людського капіталу та розвиток взаємовідносин із ключовими групами 
стейкхолдерів. У сучасних умовах людський капітал виступає одним із 
найцінніших ресурсів будь-якої організації. Від рівня професійної підготовки 
персоналу, його мотивації та залученості значною мірою залежить 
результативність діяльності підприємства. 
Управлінська складова відіграє інтегруючу роль та забезпечує 
64 
 
узгодженість усіх елементів системи стратегічного управління. Саме ефективне 
корпоративне управління створює необхідні умови для реалізації екологічних та 
соціальних програм і забезпечує досягнення стратегічних цілей підприємства. 
Таким чином, усі складові ESG-моделі перебувають у тісному 
взаємозв’язку та формують єдину систему управління сталим розвитком 
підприємства. 
Однією з ключових умов успішного функціонування запропонованої 
моделі є впровадження системи кількісних показників оцінювання 
результативності діяльності підприємства. Практика міжнародних компаній 
свідчить, що без використання ESG-KPI неможливо забезпечити ефективний 
контроль досягнення стратегічних цілей у сфері сталого розвитку. 
Запропонована система ESG-KPI дозволяє здійснювати моніторинг як 
окремих напрямів діяльності підприємства, так і загальної результативності 
реалізації ESG-стратегії. Особливістю запропонованих показників є їх орієнтація 
на досягнення конкретних вимірюваних результатів. 
Наприклад, показник скорочення енергоспоживання дозволяє оцінити 
результативність заходів з енергоефективності, а рівень задоволеності персоналу 
характеризує ефективність кадрової політики підприємства. Водночас показник 
виконання ESG-цілей дає можливість здійснювати комплексну оцінку 
результативності функціонування всієї системи стратегічного управління. 
Запровадження системи ESG-KPI також сприятиме підвищенню 
прозорості діяльності підприємства та створить інформаційну основу для 
формування якісної ESG-звітності відповідно до міжнародних стандартів. 
Для забезпечення ефективного функціонування запропонованої моделі 
доцільно створити в організаційній структурі підприємства Координаційний 
комітет зі сталого розвитку. 
До складу комітету рекомендується включити представників: 
 вищого керівництва підприємства; 
 HR-департаменту; 
 фінансового департаменту; 
65 
 
 служби якості; 
 екологічного підрозділу; 
 підрозділу корпоративних комунікацій. 
Основними завданнями комітету мають стати: 
 координація ESG-проєктів; 
 моніторинг досягнення ESG-KPI; 
 підготовка ESG-звітності; 
 аналіз ESG-ризиків; 
 розроблення пропозицій щодо вдосконалення системи стратегічного 
управління. 
Створення такого органу дозволить забезпечити належний рівень 
координації діяльності структурних підрозділів та підвищить ефективність 
реалізації корпоративної стратегії сталого розвитку. 
Таблиця 3.8 – Порівняння традиційної та ESG-орієнтованої моделей 
стратегічного управління 
Критерій Традиційна модель ESG-орієнтована модель 
Сталий розвиток і створення 
Основна мета Максимізація прибутку 
довгострокової цінності 
Горизонт планування Середньостроковий Довгостроковий 
Фінансові та нефінансові 
Ключові показники Фінансові результати 
показники 
Робота зі 
Обмежена Системна 
стейкхолдерами 
Фінансові, соціальні та 
Управління ризиками Переважно фінансові ризики 
екологічні ризики 
Звітність Фінансова Фінансова та ESG-звітність 
Джерело: розроблено автором. 
 
Проведене порівняння підтверджує, що ESG-орієнтована модель є більш 
комплексною та відповідає сучасним тенденціям розвитку міжнародного 
бізнесу. Її впровадження дозволить АТ «Фармак» посилити свої конкурентні 
позиції, підвищити інвестиційну привабливість та забезпечити довгострокову 
стійкість розвитку. 
 
66 
 
3.3. Оцінка ефективності запропонованих заходів та прогноз результатів їх 
впровадження 
Ефективність стратегічного управління на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності значною мірою визначається не лише якістю 
розроблених управлінських рішень, а й результатами їх практичного 
впровадження.  
Запропонований комплекс заходів включає: 
 впровадження цифрової ESG-платформи моніторингу показників сталого 
розвитку; 
 розроблення системи ESG-звітності відповідно до міжнародних 
стандартів; 
 реалізацію корпоративної програми «Фармак – партнер сталого розвитку 
громад»; 
 впровадження ESG-орієнтованої моделі стратегічного управління. 
Оцінювання ефективності здійснюватиметься за такими напрямами: 
 економічна ефективність; 
 соціальна ефективність; 
 екологічна ефективність; 
 управлінська ефективність; 
 репутаційний ефект. 
Такий підхід відповідає сучасним принципам оцінювання 
результативності ESG-ініціатив та дозволяє комплексно визначити вплив 
запропонованих заходів на діяльність підприємства. 
Для оцінювання результативності запропонованих заходів використано 
прогнозний підхід, який базується на визначенні очікуваних змін основних 
показників діяльності підприємства після впровадження рекомендацій. 
Загальна ефективність визначається як сукупний результат впливу 
економічних, соціальних та управлінських факторів. 
 
67 
 
ВПРОВАДЖЕННЯ ESG-СТРАТЕГІЇ 
Економічний ефект 
Соціальний ефект 
Екологічний ефект 
Управлінський ефект 
Репутаційний ефект 
 
ПІДВИЩЕННЯ 
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 
СТАЛИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА 
 
Рисунок 3.5 – Складові оцінювання ефективності запропонованих заходів 
Джерело: розроблено автором. 
 
Як показано на рисунку, впровадження ESG-стратегії забезпечує 
комплексний вплив на результати діяльності підприємства, формуючи 
взаємопов'язану систему економічних, соціальних, екологічних, управлінських і 
репутаційних ефектів. Досягнення кожного із зазначених результатів створює 
передумови для підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок 
зміцнення його ринкових позицій, підвищення довіри з боку інвесторів, 
партнерів і споживачів, а також більш ефективного використання ресурсного 
потенціалу. Саме синергетичний характер цих ефектів забезпечує формування 
довгострокових конкурентних переваг, що, у свою чергу, виступає основою 
сталого розвитку підприємства. Для АТ «Фармак» реалізація ESG-стратегії 
сприятиме не лише підвищенню фінансових результатів діяльності, а й 
зміцненню корпоративної репутації, посиленню соціальної відповідальності та 
відповідності сучасним міжнародним стандартам ведення бізнесу. 
Таблиця 3.9 – Прогноз витрат на впровадження заходів 
Захід Витрати, тис. Грн 
Впровадження ESG-платформи 3 200 
Розроблення ESG-звітності 650 
Програма підтримки громад 5 000 
Навчання персоналу 850 
68 
 
Захід Витрати, тис. Грн 
Інформаційна підтримка 300 
Разом 10 000 
Джерело: розраховано автором. 
 
Як видно з таблиці, загальні витрати на реалізацію запропонованих заходів 
становитимуть близько 10 млн грн. Для підприємства масштабу АТ «Фармак» 
такі витрати є цілком прийнятними та можуть бути профінансовані за рахунок 
власних коштів. 
Наведені в таблиці 3.9 дані свідчать, що найбільшу частку витрат 
становить реалізація програми «Фармак – партнер сталого розвитку громад» (50 
% загального бюджету проєкту). Це пояснюється широким спектром 
запланованих соціальних заходів, які передбачають підтримку медичних 
закладів, освітніх проєктів, місцевих громад та соціально вразливих категорій 
населення. 
Другим за обсягом фінансування напрямом є впровадження цифрової ESG-
платформи. Незважаючи на значний початковий обсяг інвестицій, даний захід 
має довгостроковий характер і дозволить автоматизувати процеси збору та 
аналізу інформації, скоротити адміністративні витрати та підвищити якість 
управлінських рішень. 
Варто зазначити, що загальний обсяг витрат на впровадження 
запропонованих заходів становить близько 0,1 % від річного доходу 
підприємства, що свідчить про їх фінансову доступність для АТ «Фармак». Отже, 
реалізація ESG-проєктів не створить суттєвого навантаження на фінансовий стан 
компанії та може бути профінансована за рахунок власних ресурсів. 
Практика міжнародних компаній свідчить, що впровадження ESG-
принципів сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів, зниженню 
операційних витрат та зміцненню конкурентних позицій підприємства. 
Очікується, що реалізація запропонованих заходів дозволить забезпечити: 
 зниження адміністративних витрат; 
 підвищення продуктивності праці; 
69 
 
 покращення інвестиційної привабливості; 
 зростання доходів від реалізації продукції; 
 розширення співпраці з міжнародними партнерами. 
Таблиця 3.10 – Прогноз економічних результатів впровадження заходів 
Прогноз після 
Показник 2024 р. Відхилення 
впровадження 
Чистий дохід, млн 
10 784 11 432 +648 
грн 
Чистий прибуток, 
1 640 1 755 +115 
млн грн 
Продуктивність 
100 % 106 % +6 % 
праці 
Адміністративні 
100 % 96 % –4 % 
витрати 
Джерело: прогноз автора. 
 
З наведених даних видно, що впровадження ESG-орієнтованої системи 
управління сприятиме покращенню основних фінансових результатів діяльності 
підприємства. Прогнозне зростання чистого прибутку становитиме близько 115 
млн грн на рік. 
Дані таблиці 3.10 демонструють позитивний вплив запропонованих 
заходів на основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. 
Очікуване збільшення чистого доходу на 648 млн грн пояснюється зростанням 
конкурентоспроможності компанії, покращенням ділової репутації та 
розширенням можливостей виходу на нові ринки збуту. 
Особливо важливим є прогнозоване зростання чистого прибутку на 115 
млн грн. Це свідчить про те, що впровадження принципів ESG не лише 
забезпечує соціальний та екологічний ефект, але й створює реальну економічну 
цінність для підприємства. Отримані результати підтверджують висновки 
багатьох міжнародних досліджень щодо позитивного взаємозв'язку між рівнем 
розвитку корпоративної соціальної відповідальності та фінансовою 
результативністю компаній. 
Крім того, очікуване підвищення продуктивності праці на 6 % є наслідком 
70 
 
удосконалення системи мотивації персоналу, розвитку корпоративної культури 
та впровадження сучасних цифрових інструментів управління. Одночасне 
скорочення адміністративних витрат свідчить про підвищення ефективності 
внутрішніх бізнес-процесів. 
Розрахунок економічної ефективності 
Економічний ефект визначимо як різницю між додатковим прибутком та 
витратами на реалізацію заходів: 
Е = Пд – В, 
де: 
Е – економічний ефект; 
Пд – додатковий прибуток; 
В – витрати на реалізацію заходів. 
Е = 115 млн грн – 10 млн грн = 105 млн грн. 
Таким чином, прогнозний економічний ефект становить 105 млн грн. 
Коефіцієнт ефективності: 
Ке = 115 / 10 = 11,5. 
Отже, кожна гривня інвестицій у розвиток ESG-системи потенційно 
забезпечить 11,5 грн додаткового прибутку. 
Важливо підкреслити, що прогнозований економічний ефект у розмірі 105 
млн грн формується не лише за рахунок прямого збільшення прибутку. Значну 
роль відіграють також непрямі ефекти, серед яких зниження операційних 
ризиків, скорочення витрат на подолання кризових ситуацій, підвищення рівня 
довіри інвесторів та покращення умов співпраці з міжнародними партнерами. 
У сучасних умовах дедалі більше інвесторів орієнтуються на ESG-
показники під час прийняття інвестиційних рішень. Тому впровадження ESG-
орієнтованої системи управління створює додаткові можливості для залучення 
фінансових ресурсів на вигідних умовах та сприяє зростанню ринкової вартості 
підприємства. 
Отриманий коефіцієнт ефективності на рівні 11,5 підтверджує високу 
економічну доцільність запропонованих заходів. Такий показник свідчить про 
71 
 
швидку окупність інвестицій та значний потенціал створення доданої вартості. 
Соціальний ефект від впровадження запропонованих заходів 
проявлятиметься через покращення умов праці, розвиток персоналу, посилення 
взаємодії зі стейкхолдерами та реалізацію соціальних проєктів. 
Таблиця 3.11 – Прогноз соціальних результатів 
Показник До впровадження Після впровадження 
Рівень задоволеності 
87 % 92 % 
персоналу 
Частка працівників, що 
82 % 95 % 
проходять навчання 
Участь працівників у 
45 % 70 % 
соціальних проєктах 
Рівень корпоративної 
85 % 93 % 
лояльності 
Джерело: прогноз автора. 
 
Підвищення зазначених показників позитивно впливатиме на 
продуктивність праці, мотивацію персоналу та формування корпоративної 
культури підприємства. 
Соціальна складова є одним із ключових елементів ESG-концепції та має 
безпосередній вплив на ефективність функціонування підприємства. Як свідчать 
результати прогнозування, після впровадження запропонованих заходів рівень 
задоволеності персоналу може зрости з 87 % до 92 %, що характеризує позитивні 
зміни в системі управління людськими ресурсами. 
Підвищення частки працівників, які проходять професійне навчання, до 
95% сприятиме формуванню висококваліфікованого кадрового потенціалу та 
розвитку інноваційної активності підприємства. Для фармацевтичної галузі це 
має особливе значення, оскільки якість продукції значною мірою залежить від 
професійного рівня персоналу. 
Зростання рівня корпоративної лояльності також позитивно впливатиме на 
зниження плинності кадрів, збереження ключових спеціалістів та підвищення 
продуктивності праці. У результаті підприємство отримає додаткові конкурентні 
переваги на ринку праці. 
Очікується, що впровадження ESG-платформи та системи екологічного 
72 
 
моніторингу забезпечить покращення екологічних показників діяльності 
підприємства. 
Таблиця 3.12 – Прогноз екологічних результатів 
Показник Поточне значення Прогноз 
Споживання енергії 100 % 90 % 
Обсяг виробничих відходів 100 % 85 % 
Споживання води 100 % 92 % 
Рівень екологічних ризиків Середній Низький 
Джерело: прогноз автора. 
 
Зменшення споживання ресурсів сприятиме не лише покращенню 
екологічних показників, але й зниженню виробничих витрат. Аналіз прогнозних 
показників свідчить, що впровадження ESG-орієнтованої моделі управління 
сприятиме підвищенню екологічної ефективності діяльності підприємства. 
Найбільш вагомі результати очікуються у сфері скорочення виробничих відходів 
та підвищення енергоефективності виробництва. 
Зниження споживання енергетичних ресурсів на 10 % матиме подвійний 
ефект. З одного боку, це сприятиме зменшенню негативного впливу на 
навколишнє середовище, а з іншого –  забезпечить економію фінансових ресурсів 
підприємства. Аналогічний ефект очікується від скорочення споживання води та 
обсягів виробничих відходів. 
Особливу увагу слід звернути на зниження рівня екологічних ризиків. В 
умовах посилення екологічного законодавства та зростання вимог міжнародних 
партнерів до екологічної відповідальності бізнесу це дозволить підприємству 
уникнути потенційних фінансових та репутаційних втрат. 
Для фармацевтичних підприємств ділова репутація є одним із ключових 
нематеріальних активів. Впровадження ESG-принципів сприятиме зміцненню 
довіри з боку споживачів, інвесторів та міжнародних партнерів. 
Основними результатами стануть: 
 підвищення рівня впізнаваності бренду; 
 зміцнення позицій у міжнародних рейтингах; 
 розширення можливостей залучення інвестицій; 
73 
 
 покращення взаємодії зі стейкхолдерами; 
 зміцнення репутації соціально відповідального бізнесу. 
Для узагальнення результатів проведемо інтегральну оцінку ефективності. 
Таблиця 3.13 – Інтегральна оцінка результатів впровадження заходів 
Напрям оцінювання До впровадження Після впровадження 
Економічна ефективність 9,0 9,6 
Соціальна ефективність 9,2 9,8 
Екологічна ефективність 8,0 9,3 
Корпоративне управління 9,0 9,7 
Загальний показник 8,8 9,6 
Джерело: розраховано автором. 
 
Отримані результати свідчать, що після реалізації запропонованих заходів 
інтегральний показник ефективності стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності може зрости з 8,8 до 9,6 бала, тобто 
майже на 9 %. 
Інтегральна оцінка дозволяє комплексно охарактеризувати ефективність 
запропонованих заходів та визначити їх вплив на загальний рівень розвитку 
системи стратегічного управління підприємством. 
Найбільше зростання спостерігається за екологічною складовою, де 
показник підвищується з 8,0 до 9,3 бала. Це пояснюється тим, що саме 
екологічний напрям був одним із тих, що потребував подальшого розвитку за 
результатами проведеного аналізу діяльності підприємства. 
Водночас позитивна динаміка простежується за всіма напрямами 
оцінювання, що свідчить про комплексний характер запропонованих заходів. 
Особливо важливим є зростання показника корпоративного управління до 9,7 
бала, оскільки саме якість управлінських процесів визначає успішність реалізації 
інших складових ESG-стратегії. 
Підвищення інтегрального показника з 8,8 до 9,6 бала підтверджує 
ефективність запропонованої ESG-орієнтованої моделі стратегічного управління 
та свідчить про високий потенціал її практичного впровадження в діяльність АТ 
«Фармак». 
74 
 
Реалізація запропонованих рекомендацій дозволить АТ «Фармак» 
зміцнити свої позиції як на національному, так і на міжнародному 
фармацевтичному ринку. Впровадження ESG-орієнтованої моделі управління 
сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості підприємства, покращенню 
його ділової репутації та забезпеченню відповідності сучасним міжнародним 
стандартам ведення бізнесу. 
Крім того, підприємство отримає додаткові конкурентні переваги у процесі 
співпраці з міжнародними партнерами, оскільки ESG-критерії дедалі частіше 
виступають важливим фактором вибору постачальників та стратегічних 
партнерів. 
Отже, проведені розрахунки підтверджують доцільність впровадження 
запропонованих заходів та свідчать про їх високу економічну, соціальну й 
управлінську ефективність. Реалізація розроблених рекомендацій забезпечить 
подальше вдосконалення стратегічного управління на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності в АТ «Фармак», сприятиме зміцненню 
конкурентних позицій підприємства та створить необхідні передумови для його 
довгострокового сталого розвитку. 
Висновки до розділу 3 
 
У третьому розділі магістерської роботи розроблено практичні 
рекомендації щодо вдосконалення стратегічного управління на засадах 
корпоративної соціальної відповідальності в АТ «Фармак», сформовано ESG-
орієнтовану модель стратегічного управління підприємством та здійснено 
оцінювання ефективності запропонованих заходів. 
Проведене дослідження підтвердило, що в сучасних умовах корпоративна 
соціальна відповідальність перестає бути лише додатковим напрямом діяльності 
підприємства та перетворюється на важливий інструмент стратегічного 
управління, який забезпечує досягнення довгострокових конкурентних переваг, 
підвищення інвестиційної привабливості та формування позитивної ділової 
репутації. Особливо актуальним це питання є для підприємств фармацевтичної 
75 
 
галузі, діяльність яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням суспільного 
добробуту та охорони здоров’я населення. 
За результатами проведеного аналізу було встановлено, що АТ «Фармак» 
уже реалізує значну кількість соціально відповідальних ініціатив та демонструє 
високий рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності. Водночас 
виявлено необхідність подальшого вдосконалення системи стратегічного 
управління шляхом більш глибокої інтеграції ESG-принципів у процеси 
стратегічного планування, прийняття управлінських рішень та оцінювання 
результативності діяльності підприємства. 
З метою вирішення виявлених проблем запропоновано комплекс із трьох 
взаємопов’язаних заходів. Першим заходом визначено впровадження цифрової 
ESG-платформи моніторингу показників сталого розвитку, яка забезпечить 
автоматизацію збору, обробки та аналізу інформації щодо екологічних, 
соціальних та управлінських аспектів діяльності підприємства. Реалізація даного 
заходу сприятиме підвищенню оперативності прийняття управлінських рішень, 
покращенню якості внутрішнього контролю та формуванню єдиного 
інформаційного середовища управління сталим розвитком. 
Другим напрямом удосконалення визначено впровадження системи ESG-
звітності відповідно до міжнародних стандартів GRI та ESRS. Даний захід 
спрямований на підвищення рівня прозорості діяльності підприємства, 
покращення комунікації із зацікавленими сторонами та забезпечення 
відповідності сучасним міжнародним вимогам у сфері сталого розвитку. 
Очікується, що впровадження ESG-звітності сприятиме зміцненню довіри 
інвесторів, підвищенню репутації компанії та розширенню можливостей 
міжнародного співробітництва. 
Третім заходом запропоновано реалізацію корпоративної програми 
«Фармак – партнер сталого розвитку громад», спрямованої на розвиток 
соціального партнерства, підтримку освітніх та медичних проєктів, сприяння 
розвитку місцевих громад та посилення соціального впливу компанії. Реалізація 
програми дозволить зміцнити взаємодію підприємства зі стейкхолдерами та 
76 
 
сприятиме формуванню додаткової суспільної цінності. 
Важливим результатом дослідження стало формування авторської ESG-
орієнтованої моделі стратегічного управління АТ «Фармак». Запропонована 
модель передбачає інтеграцію екологічної, соціальної та управлінської 
складових у систему стратегічного менеджменту підприємства та забезпечує 
узгодження економічних інтересів компанії із принципами сталого розвитку. На 
відміну від традиційних моделей управління, запропонований підхід 
орієнтований не лише на досягнення фінансових результатів, але й на створення 
довгострокової цінності для всіх груп зацікавлених сторін. 
У межах моделі обґрунтовано систему ESG-KPI, яка включає показники 
енергоефективності, управління відходами, розвитку персоналу, соціального 
інвестування та корпоративного управління. Використання даної системи 
дозволить здійснювати регулярний моніторинг досягнення стратегічних цілей 
підприємства та забезпечить підвищення об’єктивності оцінювання результатів 
діяльності у сфері сталого розвитку. 
Проведене оцінювання ефективності запропонованих заходів підтвердило 
їх високу практичну доцільність. Розрахунки показали, що загальний обсяг 
інвестицій у реалізацію запропонованих заходів становитиме близько 10 млн 
грн, що є прийнятним для підприємства масштабу АТ «Фармак» та не створює 
суттєвого фінансового навантаження. 
Прогнозні розрахунки свідчать, що реалізація розроблених рекомендацій 
дозволить забезпечити приріст чистого доходу підприємства на 648 млн грн та 
збільшення чистого прибутку на 115 млн грн. Розрахований економічний ефект 
становить 105 млн грн, а коефіцієнт ефективності інвестицій дорівнює 11,5, що 
свідчить про високу результативність запропонованих управлінських рішень та 
швидку окупність витрат на їх впровадження. 
Крім економічного ефекту, прогнозується досягнення вагомих соціальних 
результатів. Зокрема, очікується підвищення рівня задоволеності персоналу до 
92 %, зростання рівня корпоративної лояльності до 93 %, збільшення частки 
працівників, які проходять професійне навчання, до 95 %, а також активізація 
77 
 
участі працівників у соціальних ініціативах підприємства. Це сприятиме 
зміцненню кадрового потенціалу компанії та підвищенню ефективності 
використання людського капіталу. 
У сфері екологічної відповідальності прогнозується скорочення 
енергоспоживання на 10 %, зменшення обсягів виробничих відходів на 15 % та 
зниження рівня екологічних ризиків. Досягнення зазначених результатів 
сприятиме не лише покращенню екологічних показників діяльності 
підприємства, але й підвищенню ресурсної ефективності виробництва. 
Встановлено також позитивний вплив запропонованих заходів на систему 
корпоративного управління та репутацію підприємства. Завдяки впровадженню 
ESG-звітності та розвитку взаємодії зі стейкхолдерами очікується підвищення 
рівня прозорості діяльності компанії, зміцнення довіри інвесторів і партнерів, а 
також покращення позицій підприємства на міжнародному ринку. 
Проведена інтегральна оцінка результативності показала, що загальний 
рівень ефективності стратегічного управління на засадах корпоративної 
соціальної відповідальності в АТ «Фармак» може зрости з 8,8 до 9,6 бала. 
Найбільші позитивні зміни прогнозуються в екологічній складовій та сфері 
корпоративного управління, що підтверджує ефективність запропонованої ESG-
орієнтованої моделі. 
Таким чином, результати дослідження підтверджують доцільність та 
ефективність впровадження запропонованих заходів. Їх реалізація дозволить АТ 
«Фармак» посилити конкурентні позиції на національному та міжнародному 
ринках, підвищити рівень відповідності сучасним міжнародним стандартам 
сталого розвитку, зміцнити ділову репутацію та забезпечити довгострокову 
стійкість розвитку підприємства. Запропоновані рекомендації мають практичну 
цінність і можуть бути використані в діяльності АТ «Фармак», а також інших 
підприємств фармацевтичної галузі України, які впроваджують принципи 
корпоративної соціальної відповідальності та ESG-менеджменту. 
 
 
78 
 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 
У магістерській роботі досліджено теоретичні, методичні та прикладні 
засади стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності бізнесу на прикладі АТ «Фармак». Актуальність теми 
зумовлена посиленням ролі ESG-факторів у сучасному бізнес-середовищі, 
зростанням вимог до прозорості діяльності підприємств, а також необхідністю 
інтеграції принципів сталого розвитку у систему стратегічного менеджменту. 
У першому розділі роботи розкрито теоретичні основи стратегічного 
управління та корпоративної соціальної відповідальності. Встановлено, що КСВ 
є багатовимірною концепцією, яка охоплює економічну, соціальну та екологічну 
відповідальність підприємства перед суспільством. Доведено, що сучасні 
підходи до стратегічного управління передбачають інтеграцію принципів 
сталого розвитку у всі рівні управлінських рішень. Узагальнено наукові підходи 
українських та зарубіжних дослідників до трактування КСВ та ESG, визначено 
їх взаємозв’язок і роль у формуванні довгострокової конкурентоспроможності 
підприємства. 
У другому розділі проведено аналіз діяльності АТ «Фармак» та оцінено 
рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності підприємства. 
Встановлено, що компанія є одним із лідерів фармацевтичного ринку України та 
демонструє стабільні фінансово-економічні результати навіть в умовах 
кризового середовища. Дослідження показало, що АТ «Фармак» активно 
впроваджує принципи КСВ у своїй діяльності, зокрема у сфері управління 
персоналом, якості продукції, екологічної відповідальності та взаємодії зі 
стейкхолдерами. Водночас виявлено потребу у подальшому розвитку системи 
ESG-менеджменту, підвищенні рівня цифровізації процесів моніторингу сталого 
розвитку та розширенні практики нефінансової звітності. 
У третьому розділі розроблено практичні рекомендації щодо 
вдосконалення стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності в АТ «Фармак». Запропоновано впровадження цифрової ESG-
платформи моніторингу, удосконалення системи ESG-звітності відповідно до 
79 
 
міжнародних стандартів GRI та ESRS, а також реалізацію корпоративної 
програми соціального розвитку громад. Сформовано авторську ESG-орієнтовану 
модель стратегічного управління підприємством, яка забезпечує інтеграцію 
екологічної, соціальної та управлінської складових у систему прийняття 
стратегічних рішень. 
Проведено оцінювання ефективності запропонованих заходів, яке 
показало їх високу економічну, соціальну та управлінську доцільність. 
Розрахунки свідчать, що впровадження розроблених рекомендацій потребує 
інвестицій у розмірі близько 10 млн грн, однак забезпечує прогнозне зростання 
чистого прибутку підприємства на 115 млн грн, що формує значний позитивний 
економічний ефект. Коефіцієнт ефективності інвестицій становить 11,5, що 
підтверджує високу результативність запропонованих управлінських рішень. 
Окрім економічного ефекту, очікується досягнення вагомих соціальних 
результатів, зокрема підвищення рівня задоволеності та лояльності персоналу, 
зростання охоплення працівників програмами навчання та розвитку, а також 
активізація участі у соціальних ініціативах підприємства. В екологічній сфері 
прогнозується скорочення споживання енергетичних і водних ресурсів, 
зменшення обсягів виробничих відходів та зниження екологічних ризиків. 
Встановлено, що впровадження ESG-орієнтованої моделі стратегічного 
управління сприятиме підвищенню рівня корпоративного управління, 
зміцненню репутації підприємства, розширенню міжнародного співробітництва 
та підвищенню інвестиційної привабливості АТ «Фармак». Загальний рівень 
ефективності стратегічного управління на засадах корпоративної соціальної 
відповідальності після впровадження запропонованих заходів може зрости до 9,6 
бала, що свідчить про високий рівень зрілості системи ESG-менеджменту на 
підприємстві. 
На основі результатів дослідження для АТ «Фармак» рекомендовано: 
1. Інтегрувати ESG-принципи у процес стратегічного планування 
80 
 
Передбачити включення екологічних, соціальних та управлінських 
показників до системи стратегічних цілей підприємства та здійснювати їх 
регулярний моніторинг під час реалізації корпоративної стратегії. 
2. Впровадити цифрову ESG-платформу 
Створити єдину інформаційну систему для збору, аналізу та контролю 
ESG-показників, що дозволить підвищити оперативність управлінських рішень 
та забезпечити якісний моніторинг виконання стратегічних завдань. 
3. Удосконалити систему нефінансової звітності 
Забезпечити підготовку ESG-звітів відповідно до міжнародних стандартів 
GRI та ESRS, що сприятиме підвищенню прозорості діяльності підприємства та 
зміцненню довіри інвесторів і партнерів. 
4. Розширити програми розвитку персоналу 
Активізувати корпоративні програми професійного навчання, розвитку 
управлінських компетентностей та підтримки добробуту працівників з метою 
підвищення рівня їх мотивації та лояльності. 
5. Посилити екологічну складову діяльності 
Продовжити реалізацію програм енергоефективності, ресурсозбереження 
та управління відходами, що сприятиме зниженню екологічного навантаження 
та оптимізації виробничих витрат. 
6. Розвивати партнерство із зацікавленими сторонами 
Розширити співпрацю з органами місцевого самоврядування, закладами 
освіти, медичними установами та громадськими організаціями у межах 
реалізації соціальних проєктів підприємства. 
7. Запровадити систему ESG-KPI 
Використовувати ключові показники ефективності для оцінювання 
результативності реалізації ESG-стратегії та контролю досягнення стратегічних 
цілей підприємства. 
Отже, реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню 
ефективності стратегічного управління АТ «Фармак», забезпеченню його 
81 
 
сталого розвитку та зміцненню позицій підприємства як соціально 
відповідального лідера фармацевтичної галузі України. 
Таким чином, мету магістерської роботи досягнуто, а поставлені завдання 
виконано повною мірою. Запропоновані рекомендації мають практичну 
значущість і можуть бути використані не лише в діяльності АТ «Фармак», але й 
іншими підприємствами фармацевтичної галузі України, які впроваджують 
принципи сталого розвитку та корпоративної соціальної відповідальності 
 
 
 
 
 
 
 
82 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. АТ «Фармак». Офіційний сайт Farmak.  
2. KPMG. Офіційний сайт https://kpmg.com/ua/uk.html  
3. Копайлов С. Б., Сергата М. М. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ НА 
ЗАСАДАХ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 
БІЗНЕСУ.Проблеми та перспективи розвитку економіки, фінансів, обліку та 
управління: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції 
(Кропивницький, 27 травня 2026 р.). Кропивницький: ЦФЕНД, 2026.  с.54 
4. Рецепт сталого розвитку «Фармак».  
5. Левицька, О., Городецька, І., та Ткаченко, Н. (2023). Аналіз практик 
корпоративної соціальної відповідальності вітчизняних виробничих 
фармацевтичних підприємств. Літопис Інституту Мечникова , (1), 68–75. 
https://doi.org/10.5281/zenodo.7721611 
6. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність : сучасна 
філософія, проблеми засвоєння. Економіка України. 2014. № 3. С. 70–82.  
7. Боуен Г.  Соціальна відповідальність бізнесмена [Social Responsibilities 
of the Businessman]. Нью-Йорк : Harper & Brothers, 1953. 276 с. 
8. Девіс К. Чи може бізнес дозволити собі ігнорувати соціальну 
відповідальність? [Can Business Afford to Ignore Social Responsibilities?] // 
California Management Review. 1960. Vol. 2. No. 3. P. 70–76. 
9. Керролл А. Тривимірна концептуальна модель корпоративної діяльності 
[A Three-Dimensional Conceptual Model of Corporate Performance] // Academy of 
Management Review. 1979. Vol. 4. No. 4. P. 497–505..  
10. Фрімен Р. Е. Стратегічне управління: підхід на основі зацікавлених 
сторін [Strategic Management: A Stakeholder Approach]. Бостон : Pitman 
Publishing, 1984. 276 с. 
11. Стратегія соціальної відповідальності споживчої кооперації як 
складова формування людського потенціалу та забезпечення якості життя 
сільського населення / Т. А. Костишина, Л. В. Рудич // Україна: аспекти праці. – 
2015. – № 6. – С. 45–50. 
83 
 
12. Глива , С., & Передало, Х. (2024). КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА: 
ЗНАЧИМІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ЦІННОСТІ. Економіка та суспільство, (61). 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-137 
13. International Organization for Standardization. ISO 26000:2010 
Guidance on Social Responsibility. Geneva : ISO, 2010.  
14. Фріде Г., Буш Т., Бассен А. ESG та фінансові результати: узагальнені 
докази на основі понад 2000 емпіричних досліджень // Журнал сталого 
фінансування та інвестицій. 2015. Т. 5. № 4. С. 210–233. 
15. Портер М. Е., Крамер М. Р. Створення спільної цінності // 
Гарвардський бізнес-огляд. 2011. Т. 89. № 1–2. С. 62–77. 
16. Далсруд А. Як визначається корпоративна соціальна 
відповідальність: аналіз 37 визначень // Корпоративна соціальна 
відповідальність та екологічний менеджмент. 2008. Т. 15. № 1. С. 1–13. 
17.  Європейська Комісія. Оновлена стратегія Європейського Союзу на 
2011–2014 роки щодо корпоративної соціальної відповідальності [A Renewed EU 
Strategy 2011–14 for Corporate Social Responsibility]. Брюссель : European 
Commission, 2011. 
18. Колот А. М. Соціальна відповідальність: теорія і практика розвитку 
: монографія. Київ : КНЕУ, 2012. 501 с.  
19. Грішнова О. А. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність, 
значення, стратегічні напрями розвитку в Україні. Україна: аспекти праці. 2010. 
№ 7. С. 3–8.  
20.  Керролл А. Б., Шабана К. М. Бізнес-обґрунтування корпоративної 
соціальної відповідальності [The Business Case for Corporate Social Responsibility] 
// International Journal of Management Reviews. 2010. Vol. 12. No. 1. P. 85–105. 
21. Маттен Д., Мун Дж. Неявна та явна корпоративна соціальна 
відповідальність: концептуальна основа для порівняльного розуміння 
корпоративної соціальної відповідальності // Академічний огляд менеджменту. 
2008. Т. 33. № 2. С. 404–424. 
84 
 
22. Мун Дж. Корпоративна соціальна відповідальність: огляд // 
Міжнародний довідник корпоративної філантропії. Лондон : Europa 
Publications, 2004. С. 3–14..  
23. Накано К. Значення та обмеження корпоративної соціальної 
відповідальності: японський погляд // Азійський бізнес і менеджмент. 2007. Т. 6. 
№ 4. С. 367–385. 
24. Зінченко А. Г., Саприкіна М. А. Корпоративна соціальна 
відповідальність 2020: стан та перспективи розвитку в Україні. Київ : Центр 
«Розвиток КСВ», 2020. 56 с.  
25. Котлер Ф., Лі Н. Корпоративна соціальна відповідальність. Як 
зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства. Київ : 
Стандарт, 2005. 302 с. 
26. Колот А. М. Стратегічний менеджмент соціально відповідального 
бізнесу. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. 2015. № 2. С. 8–23.  
27. Ансофф І. Стратегічне управління [Strategic Management]. Лондон : 
Macmillan, 1979. 236 с. 
28. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник. Київ : КНЕУ, 
2014. 699 с.  
29. Грішнова О. А. Соціальна відповідальність у контексті забезпечення 
сталого розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2012. № 1. С. 15–24.  
30. Кравченко М. О. Теорія стейкхолдерів у сучасному стратегічному 
управлінні підприємством. Економічний простір. 2020. № 154. С. 72–77.  
31. Саприкіна М. А. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та 
управлінські практики. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2021. 88 с.  
32. Лібанова Е. М. Сталий розвиток: сучасні виклики та перспективи. 
Економіка України. 2021. № 4. С. 3–17.  
33. Амоша О. І., Новікова О. Ф. Соціальна відповідальність бізнесу: 
концептуальні засади та практика розвитку в Україні. Економіка промисловості. 
2018. № 3. С. 5–19.  
85 
 
34. Зінченко А. Г., Саприкіна М. А. Корпоративна соціальна 
відповідальність: практики та кейси для українського бізнесу. Київ : Центр 
«Розвиток КСВ», 2021. 128 с.  
35. Колот А. М., Герасименко О. О. Соціальна відповідальність та 
сталий розвиток у системі нової економіки. Соціально-трудові відносини: теорія 
та практика. 2020. № 10. С. 8–25.  
36. Лібанова Е. М. Людський розвиток і соціальна відповідальність 
бізнесу в умовах сталого розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 
2. С. 15–29.  
37.   Саприкіна М. А. ESG-трансформація бізнесу в Україні: сучасні 
виклики та перспективи. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2023. 74 с.  
38. Global Reporting Initiative. GRI Sustainability Reporting Standards. 
Amsterdam : GRI, 2023.  
39. Грішнова О. А., Брінцева О. Г. Соціальна відповідальність бізнесу як 
чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств. Економіка України. 
2019. № 12. С. 4–18.  
40. Костюк А. В. Корпоративна соціальна відповідальність 
фармацевтичних підприємств в умовах сталого розвитку. Бізнес Інформ. 2022. № 
8. С. 190–197.  
41. Кравченко М. О. Стратегічне управління підприємством на засадах 
ESG та корпоративної соціальної відповідальності. Економіка та суспільство. 
2023. № 56. С. 112–119. 
42. Колот А. М., Герасименко О. О. Корпоративна соціальна 
відповідальність у системі сталого розвитку. Київ : КНЕУ, 2021. 284 с.  
43. Грішнова О. А. Соціальна відповідальність бізнесу: сучасні підходи 
до оцінювання ефективності. Демографія та соціальна економіка. 2019. № 1. С. 
52–66.  
44.  Саприкіна М. А. Практики корпоративної соціальної 
відповідальності в Україні. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2022. 96 с.  
86 
 
45. Легомінова С. В. Методичні підходи до оцінювання корпоративної 
соціальної відповідальності підприємств. Економіка та держава. 2020. № 4. С. 
43–48.  
46. Кравченко М. О. Оцінювання результативності корпоративної 
соціальної відповідальності підприємств. Бізнес Інформ. 2021. № 10. С. 241–247.  
47. Freeman R. E. Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston : 
Pitman Publishing, 1984. 276 p.  
48. Амоша О. І., Новікова О. Ф. Соціальна відповідальність бізнесу в 
системі сталого розвитку економіки. Економіка промисловості. 2020. № 2. С. 5–
17.  
49. Каплан Р., Нортон Д. Збалансована система показників. Від стратегії 
до дії. Київ : Олімп-Бізнес, 2019. 320 с.  
50. Лібанова Е. М. Людський розвиток і соціальні індикатори сталого 
розвитку. Київ : Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 
2020. 356 с.  
51. Зінченко А. Г., Саприкіна М. А. ESG для бізнесу: практичний 
посібник. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2023. 112 с.  
52. Eccles R., Klimenko S. The Investor Revolution. Harvard Business 
Review. 2019. Vol. 97. No. 3. P. 106–116.  
53. Грішнова О. А., Брінцева О. Г. Нефінансова звітність як інструмент 
забезпечення соціальної відповідальності бізнесу. Економіка України. 2020. № 
11. С. 54–67.  
54. Global Reporting Initiative. GRI Standards 2021. Amsterdam : GRI, 2021.  
55. Саприкіна М. А. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: 
сучасний стан та перспективи розвитку. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2024. 104 
с. 
56.   АТ «Фармак». Окрема фінансова звітність за рік, що закінчився 31 
грудня 2024 року. https://00186536.emitent.net.ua/site_files/3244/Okrema-
finansova-zvitnist-za-2024-rik_69877fe3659d3.pdf 
87 
 
57.  АТ «Фармак». Річний звіт за 2024 рік. https://farmak.ua/wp-
content/uploads/2025/10/richnij-zvit-tovaristva-za-2024.pdf 
58. OpenDataBot. Фінансові показники АТ «Фармак». 
https://opendatabot.ua/c/00481198 
59. Саприкіна М. А. ESG-трансформація бізнесу в Україні: практичні 
аспекти впровадження. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2024. 118 с.  
60. Колот А. М., Герасименко О. О. Соціальна відповідальність бізнесу 
та управління сталим розвитком підприємства. Київ : КНЕУ, 2023. 415 с.  
61.  Грішнова О. А. Соціальна відповідальність бізнесу: сучасні підходи 
до управління. Київ : КНЕУ, 2023. 368 с.  
62. Колот А. М., Герасименко О. О. ESG-трансформація підприємств в 
умовах сталого розвитку. Київ : КНЕУ, 2024. 412 с.  
63. Саприкіна М. А. Практика впровадження ESG-принципів в 
українському бізнесі. Київ : Центр «Розвиток КСВ», 2024. 154 с.  
64. Global Reporting Initiative. GRI Standards 2024. Amsterdam : GRI, 2024.  
65.   European Financial Reporting Advisory Group. ESRS Implementation 
Guidance. Brussels, 2024.  
88 
 
Додаток А
89 
 
90 
 
 
91 
 
 
 
92
Репозиторій ЧДТУ
