Управління доходами суб’єкта господарювання (на матеріалах ТОВ «Юрія-Фарм», м.Київ)

Джавлах, Денис Андрійович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9798

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Чаленко, Вікторія Віталіївна	-
dc.contributor.author	Джавлах, Денис Андрійович	-
dc.date.accessioned	2026-07-04T18:24:02Z	-
dc.date.available	2026-07-04T18:24:02Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9798	-
dc.description.abstract	Предмет дослідження становлять сучасні теоретико-методичні підходи до формування та реалізації системи управління доходами підприємства. Об’єктом дослідження виступає процес підвищення результативності управління доходами ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» із застосуванням актуальних технологічних рішень і управлінських інструментів. Мета дослідження полягає у вдосконаленні діючої системи управління доходами підприємства як ключового чинника забезпечення його конкурентних позицій на ринку з урахуванням сучасних наукових підходів і практичного досвіду. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: розкрити економічну природу доходів підприємства; охарактеризувати сучасні технології, інструменти та механізми управління доходами; здійснити аналіз нормативно-правового регулювання та наукових джерел з даної проблематики; оцінити основні показники фінансовогосподарської діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»; дослідити існуючі підходи до управління доходами підприємства; проаналізувати організаційну структуру управління; обґрунтувати напрями впровадження сучасних підходів до підвищення ефективності управління доходами. За результатами проведеного дослідження сформовано комплекс науковопрактичних положень: узагальнено ключові теоретичні засади сучасних підходів до управління доходами; здійснено поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства; запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності управління доходами із використанням сучасного економічного інструментарію. У роботі здійснено комплексну оцінку ефективності діяльності ТОВ «ЮРІЯФАРМ» із застосуванням сукупності сучасних методів дослідження, зокрема: діалектичного підходу, методу порівняльного аналізу, наукової абстракції, аналізу нормативно-правового забезпечення, економіко-статистичних методів, методу групування, графічного та табличного способів представлення аналітичної інформації. Обґрунтовано та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення системи управління доходами підприємства. Зокрема, запропоновано впровадження механізму прогнозування доходів на основі методу ковзних середніх. Проведено детальні розрахунки та визначено економічний ефект від реалізації запропонованого підходу. Отримані результати мають прикладний характер і можуть бути використані у практичній діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» для підвищення ефективності управління доходами.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	доходи підприємства, управління доходами, фінансова ефективність, прогнозування, стратегічне управління, економічний аналіз	uk_UA
dc.title	Управління доходами суб’єкта господарювання (на матеріалах ТОВ «Юрія-Фарм», м.Київ)	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Менеджмент)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом Джавлах Денис 2026.pdf Restricted Access		2.33 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
Завідувач кафедри
Олександр БІЛИК_____________
____________________________________
«_____»_______________________ 2026 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:

УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», М.КИЇВ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна
Група М-225

Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. _______________ Денис ДЖАВЛАХ
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи:

«____»__________ 2026 р. _________ Вікторія ЧАЛЕНКО
(підпис) (Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2026

2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
Освітня програма Менеджмент

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри МБА
____________
«_____» __________20___ р.

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Джавлах Денис Андрійович
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
1. Тема роботи УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ
(НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», М.КИЇВ)
Керівник роботи Вікторія ЧАЛЕНКО,
(Вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
затверджені наказом від «17» _березня_2026 року №_62/03-03
2. Вихідні дані до роботи фінансові документи ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» за 2023-
2025 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО
УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА; РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНА
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ»; РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ДОХОДАМИ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ.
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
керівника
видав прийняв
1 Ст.викладач Чаленко В.В.
2 Ст.викладач Чаленко В.В
3 Ст.викладач Чаленко В.В
5. Дата видачі завдання _____________________________________
3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів підготовки
виконання Примітка
з/п кваліфікаційної роботи
етапів роботи
Вибір напряму дослідження. Складання виконано
1 28.02.2026
попереднього плану роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 01.03.2026
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 05.04.2026
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
4 Аналіз даних, необхідних для 10.04.2026
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 16.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 20.04.2026 виконано
Підготовка та написання виконано
7 25.04.2026
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 05.05.2026 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 15.05.2026
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 20.05.2026 виконано
11 Оформлення роботи 26.05.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 31.05.2026 виконано

Здобувач вищої освіти ______ Денис ДЖАВЛАХ
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ Вікторія ЧАЛЕНКО
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4

АНОТАЦІЯ
Кваліфікцйна робота бакалавра містить 77 сторінок, 24 таблиці, 6 рисунків,
список літератури з 57 найменувань, 2 додатки.
УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», М.КИЇВ)

Предмет дослідження становлять сучасні теоретико-методичні підходи до
формування та реалізації системи управління доходами підприємства.
Об’єктом дослідження виступає процес підвищення результативності
управління доходами ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» із застосуванням актуальних технологічних
рішень і управлінських інструментів.
Мета дослідження полягає у вдосконаленні діючої системи управління доходами
підприємства як ключового чинника забезпечення його конкурентних позицій на ринку
з урахуванням сучасних наукових підходів і практичного досвіду.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: розкрити економічну
природу доходів підприємства; охарактеризувати сучасні технології, інструменти та
механізми управління доходами; здійснити аналіз нормативно-правового регулювання
та наукових джерел з даної проблематики; оцінити основні показники фінансово-
господарської діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»; дослідити існуючі підходи до
управління доходами підприємства; проаналізувати організаційну структуру
управління; обґрунтувати напрями впровадження сучасних підходів до підвищення
ефективності управління доходами.
За результатами проведеного дослідження сформовано комплекс науково-
практичних положень: узагальнено ключові теоретичні засади сучасних підходів до
управління доходами; здійснено поглиблений аналіз фінансово-господарської
діяльності підприємства; запропоновано стратегічні напрями підвищення ефективності
управління доходами із використанням сучасного економічного інструментарію.
У роботі здійснено комплексну оцінку ефективності діяльності ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ» із застосуванням сукупності сучасних методів дослідження, зокрема:
діалектичного підходу, методу порівняльного аналізу, наукової абстракції, аналізу
нормативно-правового забезпечення, економіко-статистичних методів, методу
групування, графічного та табличного способів представлення аналітичної інформації.
Обґрунтовано та розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення
системи управління доходами підприємства. Зокрема, запропоновано впровадження
механізму прогнозування доходів на основі методу ковзних середніх. Проведено
детальні розрахунки та визначено економічний ефект від реалізації запропонованого
підходу. Отримані результати мають прикладний характер і можуть бути використані
у практичній діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» для підвищення ефективності управління
доходами.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: доходи підприємства, управління доходами, фінансова
ефективність, прогнозування, стратегічне управління, економічний аналіз
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти _______________
Дата ________________________

5

ABSTRACT
The bachelor’s qualification work contains 77 pages, 24 tables, 6 figures, a list of references
with 57 titles, 1 appendices.
INCOME MANAGEMENT OF AN ECONOMIC ENTITY (BASED ON MATERIALS
OF LLC "YURIYA-PHARM", KYIV)

The subject of the study is modern theoretical and methodological approaches to the
formation and implementation of an enterprise's income management system.
The object of the study is the process of increasing the effectiveness of income
management of LLC «YURIYA-PHARM» using current technological solutions and
management tools.
The purpose of the study is to improve the current income management system of the
enterprise as a key factor in ensuring its competitive position in the market, taking into
account modern scientific approaches and practical experience.
To achieve the goal, the following tasks have been defined: to reveal the economic
nature of the enterprise's income; to characterize modern technologies, tools and mechanisms
of income management; to analyze the regulatory and legal regulations and scientific sources
on this issue; to evaluate the main indicators of the financial and economic activities of LLC
«YURIYA-PHARM»; to investigate existing approaches to the management of the
enterprise's income; to analyze the organizational structure of management; to substantiate
the directions of implementing modern approaches to increasing the efficiency of income
management.
Based on the results of the study, a set of scientific and practical provisions was
formed: the key theoretical principles of modern approaches to income management were
summarized; an in-depth analysis of the financial and economic activities of the enterprise
was carried out; strategic directions for increasing the efficiency of income management using
modern economic tools were proposed.
The work carried out a comprehensive assessment of the effectiveness of the activities
of LLC «YURIYA-PHARM» using a set of modern research methods, in particular: a
dialectical approach, a method of comparative analysis, scientific abstraction, analysis of
regulatory and legal support, economic and statistical methods, a grouping method, graphical
and tabular methods of presenting analytical information.
Practical recommendations for improving the enterprise's revenue management system
have been substantiated and developed. In particular, the introduction of a revenue forecasting
mechanism based on the moving average method has been proposed. Detailed calculations
have been carried out and the economic effect of implementing the proposed approach has
been determined. The results obtained are of an applied nature and can be used in the practical
activities of LLC «YURIYA-PHARM» to increase the efficiency of revenue management.
KEYWORDS: enterprise revenue, revenue management, financial efficiency,
forecasting, strategic management, economic analysis
Year of defense of the bachelor’s thesis – 2026
Signature of the higher education applicant _______________
Date ________________________

6

ЗМІСТ
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СУЧАСНИХ 10
ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Теоретичні основи та економічний зміст доходів підприємства 10
1.2 Сучасні концепції та інструменти управління доходами підприємства 18
1.3 Нормативно-правове забезпечення та аналіз наукових джерел щодо
формування доходів підприємства 23
РОЗДІЛ 2 АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ 30
УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 30
2.2 Дослідження ключових показників фінансово-економічної діяльності 35
підприємства
2.3 Аналіз ефективності системи управління доходами підприємства 47
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ 58
ДОХОДАМИ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
3.1 Розробка заходів щодо оптимізації управління доходами 58
підприємства з використанням сучасних підходів
3.2 Обґрунтування стратегічних рішень у сфері управління доходами 67
підприємства
ВИСНОВКИ 78
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 81
ДОДАТКИ 85

7

ВСТУП

Актуальність теми. У процесі виробничо-господарської діяльності
підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Вкладення коштів у
виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу
характеризує кругообіг коштів підприємств. Подальший розвиток ринкової
економіки потребує від підприємств раціонального і економічно обґрунтованого
підходу до планування своєї діяльності, визначення фінансової і виробничої
політики та аналізу й оцінки отриманих результатів.
В умовах товарно-грошових відносин основним показником, який
характеризує результат виробничо-господарської діяльності підприємства, є
доход (виручка) підприємства. З доходами і прибутком підприємства зв’язане
рішення важливих соціальних, економічних, політичних, етичних проблем
суспільства як на мікро-, так і на макрорівні. Усе це додає цим економічним
поняттям підвищену актуальність і значимість.
Не дивлячись на значний об'єм робіт, в яких розглядаються різні аспекти
управління доходами промислових підприємствах, цілий ряд теоретичних і
практичних питань, пов'язаних з даною проблемою, залишаються дискусійними
і вимагають додаткового вивчення.
Визначимо, що проблема ефективності розподілу доходу підприємств –
одна з найбільш дискутованих у сфері фінансового менеджменту в останні роки.
Предмет дослідження становлять сучасні теоретико-методичні підходи до
формування та реалізації системи управління доходами підприємства.
Об’єктом дослідження виступає процес підвищення результативності
управління доходами ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» із застосуванням актуальних
технологічних рішень і управлінських інструментів.
Мета дослідження полягає у вдосконаленні діючої системи управління
доходами підприємства як ключового чинника забезпечення його конкурентних
позицій на ринку з урахуванням сучасних наукових підходів і практичного
досвіду.
8

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: розкрити
економічну природу доходів підприємства; охарактеризувати сучасні технології,
інструменти та механізми управління доходами; здійснити аналіз нормативно-
правового регулювання та наукових джерел з даної проблематики; оцінити
основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»;
дослідити існуючі підходи до управління доходами підприємства;
проаналізувати організаційну структуру управління; обґрунтувати напрями
впровадження сучасних підходів до підвищення ефективності управління
доходами.
При написанні роботи використано методи логічного узагальнення,
аналізу, синтезу для дослідження теоретичних основ управління прибутком від
операційної діяльності підприємства; порівняння, групування, аналізу,
табличний – для дослідження динаміки зміни показників доходу підприємства.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові
акти, що регулюють діяльність банків в Україні, фінансова звітність банків,
офіційні публікації Світового банку, Міжнародного валютного фонду,
Базельського комітету. Використано дані статистичних щорічників,
інформаційно-аналітичних бюлетенів, наукову, методичну та довідкову
літературу, монографічні видання та статті вітчизняних і зарубіжних учених,
офіційні ресурси Інтернет. Практична цінність роботи полягає у розробленні
підходів щодо удосконалення системи управління доходами виробничого
підприємства.
Апробація реультатів дослідження викладена в конференції «Павловська
Анна, Джавлах Денис, Заболотний Ілля. Ризик-орієнтоване управління доходами
суб’єктів господарювання». Збірник тез доповідей Міжнародної наукової
конференції на тему «Глобальна фінансова архітектура: сучасні виклики та
напрями реформування» (3-4 квітня 2026 р).  Литовська Республіка,
Університеті Клайпеди, 2026. С. 91-94.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО
УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Теоретичні основи та економічний зміст доходів підприємства

Дохід (виручка) від реалізації продукції, робіт і послуг є основним
джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції,
утворення доходів і формування фінансових ресурсів. За ринкової економіки
обсягу продажу і виручці приділяється особлива увага. Від величини виручки
залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування
прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення
банківських кредитів, які впливають на рівень виплачених відсотків, що в
кінцевому рахунку позначається на фінансовому результаті діяльності
підприємства [22, с.262].
Приведемо визначення терміну доходу різними авторами: Гаврилюк В.П.
у статті «Доходи в системі обліково-аналітичного забезпечення підприємств»
відзначає, що дохід – це очікувана властивість об'єкту, яка є мотивом створення,
виробництва, володіння, використання цього об'єкту. У побутовому
використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах
означає процес визначення ціни фінансового контракту [13]. Мартюшева Л.С.,
Меренкова Л.О. у посібнику «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання»
висловлюють, що виручка від реалізації продукції – це сума коштів, які надійшли
на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом
грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації
продукції є фінансовою категорією, яка виражає грошові відносини між
постачальниками і споживачами товару [25]. У бухгалтерському обліку як
свідчить Бутинець Ф.Ф. у посібнику «Бухгалтерський фінансовий облік» доходи
– це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або
10

зменшення зобов’язань, внаслідок чого збільшується власний капітал
підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників)
[9]. Терещенко О.О. в книзі «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»
відмічає, що доход підприємства – це економічний показник, який на сучасному
етапі є уособленням ефективності роботи підприємства [38]. Шелудько В.М. в
книзі «Фінансовий менеджмент» свідчить, що валовий дохід підприємства – це
загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого протягом певного
періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території
України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за їх межами [45].
Скоригований валовий дохід одержується шляхом зменшення валового
доходу на: - суми акцизного податку, податку на додану вартість, отриманих
підприємством у складі ціни реалізації продукції (робіт, послуг); - суми коштів
або вартість майна, отримані за рішенням суду як компенсація прямих витрат або
збитків, понесених підприємством, якщо вони не були віднесені до складу
валових витрат або відшкодованих за рахунок страхових резервів; - суми
надмірно сплачених податків і зборів, що повертаються або мають бути
повернені з бюджетів; - суми отриманих прямих інвестицій або реінвестицій у
корпоративні права, емітовані підприємством; - суми одержаного емісійного
доходу; - доходи від спільної діяльності на території України без створення
юридичної особи; - міжнародна технічна допомога, яка надається іншими
державами; - деякі інші надходження згідно діючого законодавства. Валові
витрати підприємства представляють суму будь яких витрат у грошовій,
матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які купуються або виготовляються підприємством для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності 43.
Отже, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання
послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та
акцизний податок.
11

Дохід класифікується за наступниим групами: - дохід від реалізації;
- інші операційні доходи; - дохід від участі в капіталі; - інші фінансові
доходи; - інші доходи; - надзвичайні доходи [27].
Доход від реалізації продукції, робіт, послуг відбиває загальний доход
(виторг) від реалізації: - товарної продукції; - товарних послуг; - нетоварних
послуг структурних підрозділів, що не відносяться до промислової діяльності;
- продукції комбінату харчування; - будівельних матеріалів і надання послуг
будівельним комплексом [27].
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи встановлено
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові
результати» (табл. 1.1).
Доход від реалізації продукції відбиває загальний доход (виторг) від
реалізації, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів
і податків із продажу.
Таблиця 1.1 – Класифікація доходів за видами діяльності
Вид діяльності Доходи
Операційна Доходи від Основна діяльність
діяльність реалізації доходи від реалізації продукції, товарів,
виконаних робіт, наданих послуг
Інші операційні Інша діяльність
доходи доходи від реалізації іноземної валюти, від
реалізації інших необоротних активів, від
оперативної курсової різниці, одержані
штрафи, пені, неустойки тощо
Фінансова Доходи від участі доходи від інвестицій в асоційовані або
діяльність в капіталі спільні підприємства, які обліковуються за
методом участі в капіталі
Фінансові доходи дивіденди, відсотки по кредитах отриманих,
облігаціях випущених, фінансовій оренди,
крім тих, що обліковуються за методом
участі в капіталі
Інвестиційна Інші доходи доходи від реалізації фінансових інвестицій,
діяльність необоротних активів, майнових комплексів,
списання необоротних активів, втрати від не
операційних курсових різниць тощо
Надзвичайна діяльність
Доходи від Відшкодування збитків від надзвичайних
надзвичайних подій (платежі від страхових компаній)
подій тощо
Джерело: складено на основі [18; 20]
12

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації
іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (виробничих
запасів, малоцінних предметів і ін.); доходи від операційної оренди активів
(майна); доходи від операційної курсової різниці по операціях в іноземній
валюті; суми отриманих штрафів, пені, неустойок і інших санкцій за порушення
господарських договорів, що визнані чи боржником по який отримані рішення
суду, арбітражного суду про їхнє стягнення; доходи від списання кредиторської
заборгованості, по якій минув термін задавнення позову; відшкодування раніше
списаних активів (надходження боргів, списаних у якості безнадійних); суми
отриманих грантів і субсидій; інших доходів від операційної діяльності. До
складу доходу від участі в капіталі включається доход від інвестицій, здійснених
в асоційовані, дочірні чи спільні підприємства, облік яких ведеться по методу
участі в капіталі [24].
В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за
рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році,
списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але
котру, проте, було погашено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки,
коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють
фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових
надходжень «Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності», відокремивши їх
від «Доходів від позареалізаційних операцій» [24].
Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної
інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і
функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з
основною займається і фінансово-інвестиційною діяльністю: купівлею і
продажем цінних паперів, укладанням тимчасово вільних коштів на депозитні
рахунки, лізингом; валютними та іншими операціями з метою отримання
додаткових доходів. Складовою цього кругообігу виступають грошові
надходження. Грошовий обіг відображає відносини між учасниками процесу
виробництва, розподілу, споживання, а тому має свої специфічні можливості
13

впливати на хід та результати виробничо-господарської діяльності підприємства.
Саме це дає підставу вважати управління грошовими надходженнями складовою
фінансового менеджменту 28.
Дохід – основне джерело формування власних фінансових ресурсів
підприємства. Вона формується в результаті діяльності підприємства за трьома
основними напрямками: основному; інвестиційному; фінансовому [21].
1. Дохід від основної діяльності виступає у вигляді виручки від реалізації
продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
2. Виручка від інвестиційної діяльності виражається у вигляді фінансового
результату від продажу необоротних активів, реалізації цінних паперів.
3. Виручка від фінансової діяльності включає в себе результат від
розміщення серед інвесторів облігацій та акцій підприємства.
Доходи поділяють за видами діяльності, внаслідок яких вони виникають
(рис. 1.1) 25.
ДОХОДИ ПІДПРИЄМСТВА
Відрахування Доход від звичайної Доход від надзвичайної
з доходу діяльності діяльності
ПДВ Доход від Доход від Інші Інші
операційної участі в фінансові доходи
діяльності капіталі доходи
Акцизний
податок
Чистий доход (виручка) Інші операційні
від реалізації продукції доходи
(товарів, робіт, послуг)
Інші
відрахування

Рисунок 1.1 – Формування доходу (виручки) підприємства
Джерело: складено на основі [14; 16; 26;54]
14

З метою врахування доходи організації в залежності від їх характеру,
умови отримання і напрямів діяльності поділяються на: доходи від звичайних
видів діяльності; операційні доходи; позареалізаційних доходи.
Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу продукції
і товарів, надходження, пов’язані з виконанням робіт, наданням послуг.
Операційними доходами є: надходження, пов’язані з наданням за плату в
тимчасове користування активів організації; надходження, пов’язані з наданням
за плату прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки й інші
види інтелектуальної власності; надходження від участі в статутному капіталі
інших організацій; прибуток , отримана організацією від спільної діяльності;
надходження від продажу основних засобів та інших активів, відмінних від
грошових коштів (крім іноземної валюти), продукції, товарів; відсотки, отримані
за надання в користування коштів організації, а також відсотки за використання
банком грошових коштів, що знаходяться на рахунку організації в цьому банку.
Позареалізаційних доходами є: штрафи, пені, неустойки за порушення
договірних зобов’язань; активи, отримані безоплатно, у тому числі за договором
дарування; надходження до відшкодування заподіяних збитків організації;
прибуток минулих років, виявлена у звітному році; суми кредиторської і
дебіторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності; курсові
різниці; сума дооцінки активів (за винятком необоротних активів); інші
позареалізаційних доходи.
Надзвичайними доходами вважаються надходження, що виникають як
наслідки надзвичайних обставин господарської діяльності (стихійного лиха,
пожежі, аварії, націоналізації і т.п.): страхове відшкодування, вартість
матеріальних цінностей, що залишилися від списання не придатних до
відновлення і подальшого використання активів, і т. п.
Законодавчо закріплені два методи відображення виручки від реалізації
продукції:
- за відвантаженням товарів (виконання робіт, надання послуг) та
пред’явлення контрагенту розрахункових документів – метод нарахувань;
15

- по мірі оплати – касовий метод [25].
Усі складові величини обсягу продажу продукції для вирахування виручки
оцінюються в таких цінах: залишки на початок запланованого року – в діючих
цінах періоду, попереднього запланованому: товарна продукція запланованого
періоду і залишки нереалізованої продукції – в цінах планового періоду.
З урахуванням вищевикладеного обсяг виручки від продажу продукції
можна розрахувати за формулою [20]:
В = О1 + Т1 – О2, (1.1)
де В – виручка від продажу продукції в запланованому періоді;
О1 – вартість залишків готової продукції на початок запланованого періоду;
Т1 – товарна продукція запланованого періоду;
О2 – вартість залишків товарної продукції на кінець запланованого року.
Планування обсягу реалізації і надходження виручки від реалізації
фінансова служба підприємства здійснює з залученням відповідної інформації,
якою володіють інші функціональні підрозділи – планово-економічний відділ,
відділ збуту, бухгалтерія.
Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами.
Це поняття включає прибуток і невиробничі (адміністративні, комерційні)
витрати [20; 26].
ВП = ЧД – СП, (1.2)
де ВП – валовий прибуток; ЧД – чистий дохід (виручка); СП – собівартість
реалізованої продукції [54].
ВП = ВД – ЗВ. (1.3)
де ВД – валовий дохід; ЗВ – змінні витрати.
Маржинальний прибуток – обсяг виручки від продажу продукції за
мінусом змінних витрат. Отже, це валовий прибуток, коли калькування ведеться
тільки за змінними витратами.
Валова маржа, або маржинальний прибуток, розраховується як різниця між
обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат за формулою [20; 26]:
ВМ = РП – ЗВ, (1.4)
16

де ВМ – валова маржа;
РП – обсяг реалізованої продукції;
ЗВ – обсяг змінних витрат.
Операційний прибуток – це чистий прибуток і дорівнює валовому
прибутку за мінусом невиробничих витрат [20; 26].
Обчислюється операційний прибуток фірми відніманням від валового
прибутку суми операційних витрат:
ОП = ВП – ОВ, (1.5)
де ОП – операційний прибуток;
ВП – валовий прибуток;
ОВ – операційні витрати.
Головним показником прибутку є чистий прибуток, тобто прибуток після
сплати податків. Чистий прибуток – це валовий прибуток за мінусом
обов’язкових платежів (податок на майно, рентні платежі, плата за землю,
податок на транспортні засоби, отримані дивіденди, податок на прибуток).
Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства дорівнює
скоригованому або чистому прибутку [38].

ЧП = ФР – ПП, (1.6)
де ЧП – чистий прибуток;
ФР – фінансовий результат від операційної діяльності;
ПП – податкові платежі.
Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У
розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап – це розподіл
загального прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава й
підприємство. У результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку
прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємствами має
важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це
одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від
правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.
17

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством
складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має по-
даткова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика
реалізується в сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначенні
об'єктів оподаткування, ставках оподаткування, у порядку надання податкових
пільг.
Другий етап – це розподіл і використання прибутку, що залишився в
розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету. На цьому
етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди для фінансування
відповідних витрат.

1.2 Сучасні концепції та інструменти управління доходами підприємства

Розвиток ринкової економіки потребує від підприємств України
раціонального і економічно обґрунтованого підходу до планування своєї
діяльності, до визначення стратегії збільшення доходів підприємства, аналізу і
оцінки отриманих результатів. Однією з найголовніших складових стратегії
фінансової політики підприємства є політика максимізації дохідності.
Формування оптимального доходу підприємств у розмірах, необхідних для
покриття його поточних витрат, сплати податків і отримання прибутку, що дає
змогу забезпечити розширене відтворення, є необхідною умовою
функціонування будь-якого суб'єкта господарювання.
Особливості формування доходу підприємств безпосередньо
визначаються характером їх господарської діяльності. Розглядаючи механізм
формування загального доходу підприємств, необхідно відзначити, що він
містить в собі декілька видів доходів, різних за своєю сутністю та порядком
утворення. Серед них специфіку торговельної діяльності характеризує
здебільшого дохід від реалізації товарів і платних послуг. Можливі джерела
отримання доходу підприємством наведено на рис. 1.2.

18

Рисунок 1.2 – Джерела отримання доходів [15]
Джерело: складено на основі [19; 21]
Розгляд сучасних напрямків економічної теорії та її практичної реалізації
у господарській діяльності підприємств дає змогу визначити найважливіші
характеристики категорії доходу, що притаманні їй у реальних економічних
відносинах суб'єктів господарювання:
- доход підприємства становить економічний результат його господарської
діяльності за певний період часу, що ідентифікується з метою визначення
чистого прибутку (збитку) за цей же період;
19

- формування доходу характеризує процес отримання підприємством
конкретних економічних вигод, спрямованих на збільшення власного капіталу;
- доход підприємства є результатом використання ним економічних
ресурсів (факторів виробництва);
- доход характеризує конкретний рівень підприємницької активності
суб'єкта господарювання в умовах невизначеності (ризику);
- рівень доходу підприємства формується з урахуванням конкретного рівня
конкурентних переваг, що базуються на його інноваційній активності;
- формування доходу підприємства відбувається у тісному зв'язку з його
конкурентним (монопольним) становищем на певному сегменті ринку товарів та
послуг [9; 26].
Основою стратегічного управління доходами є розроблення стратегії їх
розвитку. Це поняття сформульовано таким чином: «Стратегія розвитку доходів
становить генеральний план торговельного підприємства, що визначає
пріоритетні напрямки їх формування і розподілу у визначеному стратегічному
періоді та способи забезпечення найбільш ефективного досягнення поставлених
цілей». Основу стратегічного управління доходами підприємства становить
розроблення стратегії їх розвитку, яку пропонується послідовно здійснювати за
такими етапами: ретроспективний аналіз доходів; аналіз зовнішнього й
внутрішнього середовищ формування доходів; визначення системи стратегічних
цілей розвитку доходів; вибір стратегій їхнього розвитку; оцінка обраних
стратегій; вибір інструментів реалізації обраних стратегій розвитку доходів.
Основу стратегічного аналізу становить визначення факторів зовнішнього
та внутрішнього середовища, що здійснюють найбільший вплив на формування
доходів підприємства. У ході дослідження цих факторів запропоноване
відповідне їх групування. Так, фактори зовнішнього середовища пропонується
поділяти на такі групи: загальноекономічні; соціальні; ринкові; інші зовнішні
фактори. Фактори внутрішнього середовища запропоновано поділяти на:
фактори загального характеру, що визначають специфіку діяльності
підприємства; фактори, що характеризують виробничий потенціал
20

підприємства; фактори, що характеризують фінансовий стан підприємства;
фактори, що характеризують персонал підприємства. У межах кожної групи
визначені основні чинники, що здійснюють найбільший вплив на формування
доходів підприємства [9].
Процес вибору стратегій розвитку доходів має базуватись на попередній
розробці певних стратегічних альтернатив, що дають змогу досягти визначених
цілей з урахуванням обмежень, які визначаються зовнішніми та внутрішніми
факторами. Для цього пропонується типізувати стратегії за їх рівнями,
характером впливу на розвиток підприємства, етапами стратегічного періоду
тощо. У роботі запропоновано підхід щодо вибору найбільш прийнятних
стратегій розвитку доходів підприємств торгівлі, виходячи із їхніх
альтернативних варіантів й ознак рівня наближення до стратегічної мети.
Систематизація основних цілей стратегічного розвитку підприємств,
визначення пріоритетності економічних цілей, дозволило трактувати основну
мету управління фінансовими результатами як забезпечення необхідного їх
розміру на кожному етапі формування. При цьому, під необхідним розуміється
такий їх розмір, який дає змогу здійснювати поточні розрахунки підприємства,
зберігаючи стабільний рівень платоспроможності, і, в остаточному підсумку,
дістати чистий прибуток у розмірі, що відповідає загальним цілям розвитку
підприємства [9].
Оптимізація розвитку доходів передбачає ефективне використання такого
інструменту управління ними як планування. З урахуванням специфіки
торговельної галузі план доходів підприємства пропонується складати за такою
системою основних показників:
а) сума валового доходу підприємства загалом, в т.ч.
- сума комерційного доходу;
- сума інших операційних доходів;
- сума доходів від інвестиційної діяльності;
- сума доходів від фінансової діяльності;
б) сума чистого доходу підприємства;
21

в) сума маржинального доходу підприємства.
У ході дослідження для планування доходів торговельного підприємства
запропонована система відповідних методів, яка в загальному вигляді показана
у табл. 1.2 39. Основним економічним важелем стратегічного управління
комерційним доходом підприємства є розроблена ним цінова політика.
Цінова політика підприємства становить складову частину маркетингової
та фінансової стратегії, що полягає у визначенні принципів та методів
формування системи диференційованих рівнів торговельної надбавки та
комісійної винагороди за оптово-посередницькі послуги у довгостроковому
періоді, спрямованих на вирішення загальних цілей його економічного розвитку.

Таблиця 1.2 – Рекомендації щодо умов застосування окремих методів
планування доходів на підприємствах
Назва методів Види доходів, що Умови застосування окремих
планування плануються цим методом методів планування
доходів
1. Метод прямого Окремі види доходів, що Наявність необхідної первинної
розрахунку входять до інших опера- інформації, що має бути покладена
ційних, інвестиційних і в основу розрахунків
фінансових доходів
2.Економіко-статистичний Всі види доходів Використовується як допоміжний і
метод лише на короткий плановий період
3. Метод розрахунків на Комерційний дохід На підприємствах із стабільною
основі середнього рівня структурою товарообігу і визначеною
торговельної надбавки в узагальнюючих показниках
ціновою політикою
4. Метод Комерційний дохід Для підприємств з відносно
техніко-економічних вузьким товарно-груповим
розрахунків асортиментом, які мають сталі
господарські зв'язки з партнерами і
працюють на основі довгострокових
контрактів з ними
5. Нормативний Валовий або чистий дохід На всіх
метод підприємствах
6. Метод розрахунків на Валовий або чистий дохід За сприятливими зовнішніми
основі цільового прибутку умовами господарської
діяльності
7. Економіко-математичний Валовий, чистий або На великих підприємствах за умов
Метод маржинальний дохід високої кваліфікації виконавців і
наявності
необхідної інформації
Джерело: складено на основі [27]
22

1.3 Нормативно-правове забезпечення та аналіз наукових джерел щодо
формування доходів підприємства

Правове регулювання фінансової діяльності суб’єктів господарювання в
Україні базується насамперед на положеннях Конституції України, яка визначає
фундаментальні принципи функціонування економічної системи держави.
Конституційні норми гарантують свободу підприємницької діяльності, що не
заборонена законом, а також забезпечують розвиток конкуренції, захист прав
споживачів і державне регулювання економічних процесів.
Важливе місце в системі правового забезпечення господарської діяльності
тривалий час займав Господарський кодекс України, який визначав засади
функціонування суб’єктів господарювання, порядок здійснення господарської
діяльності та регулювання відповідних відносин. Водночас слід враховувати, що
у 2025 році цей нормативно-правовий акт втратив чинність. У сучасних умовах
правове регулювання господарських відносин здійснюється на основі норм
Цивільного кодексу України, а також спеціальних законів, що регламентують
окремі аспекти підприємницької діяльності [2].
Сутність господарської діяльності полягає у здійсненні суб’єктами
господарювання діяльності у сфері виробництва, обігу товарів, виконання робіт
або надання послуг, що мають вартісне вираження. При цьому підприємницька
діяльність спрямована на досягнення економічних результатів та отримання
прибутку, тоді як некомерційна діяльність може здійснюватися без такої мети.
Функціонування підприємств також регулюється внутрішніми
документами, серед яких ключову роль відіграє статут. Саме він визначає
правовий статус підприємства, напрями його діяльності, систему управління,
порядок формування та використання фінансових ресурсів, а також розподіл
прибутку.
Серед основних нормативно-правових актів, що регламентують фінансову
діяльність підприємств, слід виділити Закон України «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні», який визначає принципи ведення
23

бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Важливу роль також
відіграє Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», що регулює
операції із залучення фінансових ресурсів через ринок капіталу.
Окреме значення у системі регулювання доходів підприємства мають
національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО 3
«Звіт про фінансові результати» та П(С)БО 15 «Дохід». Вони визначають
порядок формування, обліку та відображення доходів у фінансовій звітності.
Разом із тим у сучасних умовах дедалі більшого значення набувають міжнародні
стандарти фінансової звітності, зокрема IFRS 15 «Revenue from Contracts with
Customers», які забезпечують більш точне відображення доходів відповідно до
міжнародних практик [4].
Отримання доходів є ключовою передумовою забезпечення фінансової
самостійності підприємства. За умови достатнього рівня доходів суб’єкт
господарювання має можливість покривати витрати, виконувати зобов’язання
перед державою та формувати чистий прибуток. Рівень доходів безпосередньо
впливає на формування фінансової стратегії підприємства, включаючи політику
управління витратами, персоналом, інвестиціями та дивідендами.
Водночас ефективність формування доходів залежить від рівня організації
виробничо-господарських процесів, раціональності використання ресурсного
потенціалу та якості управлінських рішень. Це зумовлює необхідність
застосування сучасних підходів до управління доходами, що базуються на
поєднанні нормативно-правового регулювання, економічного аналізу та
стратегічного управління.
Отже, доход – економічна категорія. Визначення його суті у багатьох
літературних джерелах зводиться до того, що доход характеризує загальну суму
коштів, що надходить на підприємство за певний період і за вирахуванням
податків, може бути використана на споживання та інвестування.
В літературних джерелах існують різні підходи щодо визначення поняття
«доходи». Для розуміння сутності доходів від операційної діяльностів,
24

проаналізуємо думки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в різних
літературних джерелах (табл. 1.3.).

Таблиця 1.3 – Розкриття поняття «доход» в літературних джерелах
Джерело Визначення
2 3
Аранчій В.І. Фінансова Доход – отриманий продукт, що
діяльність підприємств: розподіляється на споживання, заощадження і
Навч. посіб. К. виплату податків.
Професіонал, 2004. –
240c.
Бланк И.А. Финансовый Дохід є виручкою підприємства від
менеджмент: Учебный реалізації продукції, надання послуг та
курс. – К.: Ника-Центр, виконання робіт без врахування податку на
2004. – 656 с. додану вартість та акцизний податок.

Бутинець Ф.Ф. Доход – це найважливіший економічний
Економічний аналіз: показник роботи підприємств, фірм і інших
Навчальний посібник. – організацій, що відображає їхні фінансові
Житомир: Рута, 2015. – надходження від всіх видів діяльності.
680 с.
Бухгалтерський Доходи – надходження економічної вигоди
фінансовий облік; за ред. протягом звітного періоду, який виникає у
Ф. Ф. Бутинця – [7-е процесі звичайної діяльності підприємства,
вид.]. – Житомир : Рута, коли ці надходження сприяють збільшенню
2006. – 832 с. власного капіталу, окрім збільшення, яке
пов'язане з внесками акціонерів, то його
називають прибутком, коли зменшенню –
збитком.
Воловець Я.В. Доходи – грошові надходження юридичним
Фінансова діяльність і фізичним особам за господарську та інші
суб'єктів види діяльності, що становлять залишок між
господарювання: Навч. грошовою виручкою і матеріальними
посіб. К. Алерта, 2022. – витратами, які пов”язані з відповідною
199 c. діяльністю.
Гриньова В.М., Корда Доход характеризує загальну суму коштів,
В.О. Фінанси яка поступає підприємству за певний період і,
підприємств: Навч. посіб. за вирахуванням податків, може бути
3-є вид., стер. – К.: використовувана на споживання та
Знання-Прес. – 2006. – інвестування.
423с.

25

Продовження таблиці 1.3
Економіка Під доходом розуміють фінансовий показник,
підприємства: підручник; що визначається як різниця між виручкою,
за заг. ред. Н. М. отриманою від підприємницької діяльності, та
Ушакової. – К.: Київський матеріальними і прирівняними до них витратами.
нац. торг.-економ. ун-т,
2005. – 569 с.
Подольська В.О., Яріш Доходом підприємства є збільшення
О.В. Фінансовий аналіз: економічних вигід у результаті надходження
Навч. посібник. – К.: коштів і матеріальних цінностей, а також
Центр навчальної погашення зобов'язань, що приводить до
літератури, 2007. – 488 с. збільшення капіталу підприємства й фонду
оплати праці його працівників.

Савицька Г.В. Чистий доход - виражена у вартісній формі
Економічний аналіз вартість додаткового продукту, який являє собою
діяльності підприємства : основну складову доходу.
Навч. посіб. 2-е вид.,
випр. і доп. - К.: Знання,
2005 – 662 c.
Терещенко О. О. Під доходами розуміють збільшення
Фінансова діяльність економічних вигод у вигляді надходження
суб’єктів активів або зменшення зобов’язань, які
господарювання: Навч. призводять до зростання власного капіталу.
посібник. – К.: КНЕУ,
2003. – 554 с.
Ніколаєва В. П. Доходи від основної (операційної) діяльності –
Класифікація доходів з виручка від реалізації продукції, товарів, робіт,
операційної діяльності послуг (рах. 70 “Доходи від реалізації”).
підприємства //
Економіка АПК. 2009. –
№ 10. – С. 91–95.
Шваб Л.І. Економіка Дохід – це надходження на підприємство
підприємства: (виручки, дивідендів, штрафів і т.ін.), яке
Навч.посібник. – К.: порівнюється з витратами і в складі цього доходу
Каравела, 2004. – 568с може бути часткою прибутку (а якщо витрати
перевищують доходи – то збитком).
Фінансовий Під доходами розуміють збільшення
менеджмент: Навчальний економічних вигод у вигляді надходження
посібник / За ред. проф.. активів або зменшення зобов’язань, які
Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, призводять до зростання власного капіталу.
2002. – 496 с.

26

Продовження таблиці 1.3
Поддєрьогін А.М. Доход – найважливіший економічний
Фінанси підприємств: показник роботи підприємств (фірм), що відбиває
Підручник. 3-тє вид., їхні фінансові надходження від усіх видів
перероб. та доп. – К.: діяльності, кінцевим результатом якої виступає
КНЕУ, 2000. – 460 с. виробнича і реалізована продукція (зроблені
послуги, виконані роботи), оплачені замовником.
Школьник І.О. Дохід є спонукальним мотивом і джерелом
Боярко І.М., Сюркало діяльності підприємства. Підприємство
Б.І. Фінансовий приводить у рух усі виробничі фактори – капітал,
менеджмент: навч. працю, природні ресурси – для створення
посіб. для студ. вузів – продукту, його наступної реалізації та утворення
Суми Університетська доходу.
книга, 2009. – 301 c.
Джерело: складено на основі [14; 18; 33;51]

Як видно з наведених визначень, автори по різному підходять до
визначення доходів. Проте усіх визначеннях зустрічається визначення
матеріальної основи доходів – «грошові надходження», «виручка» і механізму
визначення – вирахування з виручки непрямих податків і зборів.
Проведемо аналіз поняття «доход» за авторами в табл.1.4.

Таблиця 1.4 – Аналіз поняття «доходи» за авторами
Джерело
Критерії групування
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Визначають доходи як + + + + + + + +
надходження

Визначають доходи + + +
як збільшення
економічних

Визначають доходи як + + +
виручку

Визначають доходи як +
спонукальний мотив і
джерело діяльності

Джерело: складено автором
27

В економічній літературі поняття «доходи» трактується як виручка від
реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) без врахування податку на додану
вартість та акцизний податок. В підручниках бухгалтерського обліку поняття
«доходи» розглядається відповідно до П(С)БО 15, як збільшення економічних
вигод і т.д. З проведеного дослідження сутності доходів можна зробити
висновок, що таке поняття, як дохід, широко застосовується як у загальному,
економічному розумінні, так і на побутовому рівні.
Можна говорити про національний дохід держави; дохід громадянина,
дохідність підприємства та ін. Але зміст доходу неоднозначний. Досить часто
цим поняттям визначають загальну суму грошових надходжень підприємства від
реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.
Разом з тим під доходом розуміють фінансовий показник, що визначається
як різниця між виручкою, отриманою від підприємницької діяльності, та
матеріальними і прирівняними до них витратами. Таке визначення доходу
підпадає під загальнодержавне, макроекономічне тлумачення, але для окремого
підприємства воно може викликати суперечки. Річ у тому, що в даному
визначенні заробітна плата розглядається тільки як елемент доходу, а не різновид
витрат. На підприємстві заробітну плату можна досліджувати з різних боків.
Це залежить від форми власності та умов і результатів виробництва. Як
дохід заробітна плата розглядається тоді, коли вона виплачується основним
працівникам, які є власниками підприємства. Це стосується в основному
індивідуальних та колективних підприємств. Як витрати заробітна плата
розглядається тоді, коли вона виплачується найманим працівникам (приватні,
спільні, державні підприємства та ін.). Таке тлумачення доходу та заробітної
плати в ньому або поза ним також є невдалим. Економічна сутність заробітної
плати не може змінюватись залежно від форми власності. З практичного погляду
показник «доходи» визначається тим, що він характеризує загальну суму коштів,
що надходить на підприємство за певний період і за вирахуванням податків,
може бути використана на споживання та інвестування.

28

Отже, дохід є виручкою підприємства від реалізації продукції, надання
послуг та виконання робіт без врахування податку на додану вартість та
акцизний податок. Отримана підприємством виручка може бути використана для
задоволення різноманітних потреб. По-перше, вона спрямовується на
формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків.
Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний
бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих
підприємств і використовується ними для забезпечення господарської
діяльності.
Основна мета управління доходами підприємства – забезпечення
зростання їх суми і рівня, а також ефективний розподіл за напрямками
економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об’єктом управління
виступають як формування доходу підприємства, так і його розподіл. Визначимо,
що проблема ефективності розподілу доходу підприємств – одна з найбільш
дискутованих у сфері фінансового менеджменту в останні роки.
В умовах ринкової економіки, фінансові результатами від операційної
діяльності – один з головних оціночних показників фінансової діяльності
підприємства, джерело матеріального добробуту підприємства і його
працівників, галузі і держави в цілому. Значимість ефективності управління в
даній сфері, проблеми пошуку резервів її покращення для підприємств є нині
надзвичайно актуальними.

29

РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Підприємство діє на основі статуту і у відповідності з чинним на
території України законодавством. Згідно Статуту є юридичною особою з часу
його державної реєстрації у встановленому порядку, володіє відособленим
майном на правам часткової власності учасників, має самостійний баланс,
валютні та інші рахунки в українських та зарубіжних банках, круглу печатку
товариства та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг
та інші реквізити.
Підприємство має право від свого імені укладати договори, набувати
майнові та особисті немайнові права, здійснювати будь-яку підприємницьку
діяльність, яка не суперечить чинному законодавству, бути позивачем
відповідачам в судових органах України [70]. Підприємство створене з метою
більш повного задоволення попиту покупців на товари, здійснення широкого
спектру послуг, діяльності, передбаченої Статутом і яка не суперечить чинному
на території України законодавству, а також реалізації на основі отриманого
прибутку соціальних та економічних інтересів учасників і членів трудового
колективу.
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» – це фармацевтичне підприємство, основним видом
діяльності якого є виробництво інфузійних препаратів. Місія підприємства
створювати унікальні рішення для оздоровлення і лікування людей. ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ» домагається поваги Товариства, визнання Лікарів і довіри Пацієнтів.
Залучає творчий потенціал Співробітників і Партнерів та підвищує їх добробут.
Інновації формують стиль у фармацевтичному бізнесі. Генерального директора
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», було відзначено нагородою, як одного із найкращих
управлінців України за версією журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» [47].
30

Історія фармацевтичного ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» почалась з цеху
медпрепаратів Черкаського міського молокозаводу, який був перейменований у
ЗАТ «Юрія» на початку 90-х років. На даний момент у різній стадії розробки
знаходяться нові інфузійні розчини, антибіотики, протитуберкульозні, плазмо
замінні препарати і різноманітні сиропи. Виробництво інфузійних розчинів
найвищої якості у відповідності з Європейськими вимогами – завдання, яке
початково поставлено новим керівництвом підприємства як найважливіше у
виробничо-маркетинговій політиці та збереженні на ринку статусу бренду”
ЮРІЯ-ФАРМ”. Комплексний підхід до організації та управління виробництвом,
маркетингу, дистрибуції та, безумовно, якості готової продукції – основний девіз
всієї діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ». Досягнення високої якості за допомогою
впровадження системи GMP (належна виробнича практика) – завдання, яке
успішно вирішують співробітники підприємства. Приладова база складається з
кращого обладнання провідних світових виробників Швейцарії, США та
Німеччини та дозволяє проводити як рутинні так і складні лабораторні
дослідження за вимогами Європейської та Американської Фармакопеї.
Завдячуючи технічному переоснащенню, підприємство за останні 10 років
освоїло випуск 40 препаратів, близько 10 знаходяться в стадії реєстрації. Обсяг
виробництва збільшився більш ніж у 20 разів в порівнянні з початковим і складає
понад 2 млн. флаконів/місяць. У найближчі роки підприємство має намір освоїти
нові види продукції, у новій більш сучасній упаковці та збільшити об’єми
виробництва у 1.5-2 рази.
Виробництво інфузійних препаратів – складний технологічний процес, що
вимагає високого професіоналізму персоналу на всіх етапах виробництва, так як
від якості розчинів залежить життя і здоров'я людини. Особливість інфузійних
препаратів полягає в тому, що активні діючі речовини постійно знаходяться в
розчиненому станів, вони повинні бути стерильними, так як безпосередньо
потрапляють у кров і ціна помилки особливо висока. Стерильність і чистота –
головне правило сучасного виробництва медичних препаратів, а інфузійних
розчинів особливо.
31

Весь процес – від отримання води до упаковки готової продукції проходить
в приміщеннях відповідних класів чистоти. Щодня персонал проходить огляд,
приймає душ і надягає спеціальну форму, після чого тільки приступає до роботи.
Існує складна система вентиляції і шлюзів у всіх приміщеннях виробничого
ланцюжка – якщо відкривається одна двері, інша автоматично закривається.
Особливий проект приміщень дозволяє зводити до мінімуму ризики пов'язані з
випуском високоякісної продукції. Підтримується особливий мікроклімат
кожного приміщення, який контролюється численними термометрами і
датчиками тиску. Проводиться постійний мікробіологічний контроль.
Організаційна структура управління підприємством ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
у своєму розвитку зазнавала певних змін. На перших порах піддавалася різним
організаційним катаклізмів, наприклад, відділ маркетингу існував як одне єдине
ціле спільно з економічною службою, то функціонувала в складі відділу збуту і,
нарешті, відповідно до рішення керівництва підприємства в 2024 році була
створена служба маркетингу як самостійний підрозділ.
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» має лінійно-функціональну структуру управління
(рис.2.1). Ця структура є найпоширенішим видом структури бюрократичного
типу, характеризується великим числом горизонтальних і вертикальних зв'язків
і незначною участю низових ланок управління в прийнять рішень. Керівники при
цій системі поділяються на лінійних і функціональних. Основою побудови такої
системи є: а) лінійна вертикаль управління; б) спеціалізація управлінської праці
за функціональними ознаками (техніка, економіка, маркетинг, виробництво
фінанси тощо).
Керівнику організації безпосередньо підпорядковуються його заступники
за функціями (маркетинг, фінанси, персонал тощо). Загальний керівник здійснює
лінійну дію на всіх учасників структури, а керівники функціональних відділів
(економічного, інженерно-технічного тощо) надають функціональне сприяння
виконавцям робіт.

32

Рисунок 2.1 – Лінійно-функціональна структура управління ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ»
Джерело: складено автором за [47]

33

Лінійно-функціональні структури управління найбільш ефективні там, де
апарат управління виконує рутинні, часто, які повторюються і рідко змінні
завдання та функції (на невеликих підприємствах, а також на підприємствах з
масовим або крупносерійним типом виробництва). Коли виробництво стає
складнішим або гнучкішим лінійно-функціональна структура змінюється з
метою зниження рівня централізації. Одним з напрямів децентралізації є
впровадження лінійно-штабної структури управління.
У компанії можливий якісний кар'єрний ріст, так як позитивні результати
не залишаються непоміченими. Компанія заохочує людей до професійного
зростання, тому що це є запорукою загального успіху. За даними бухгалтерської
фінансової звітності на 30.12.2025 р. середньооблікова чисельність працівників
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» склала 838 людини, обсяг товарообігу в 2025 році більше
60 млн. одиниць продукції в рік. Виходячи з наведених даних, ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ» є підприємницькою фірмою великого масштабу. Аналіз економічної
діяльності досліджуваного товариства проводиться на основі показників річної
бухгалтерської (фінансової) звітності за 2024-2025 р. Аналіз почнемо з аналізу
забезпеченості підприємства робочою силою в 2023-2025 рр.. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Склад і структура працівників підприємства за категоріями
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» протягом 2023-2025 рр.
Середньорічна чисельність, Структура за Зміни в
чол. категоріями,% структурі
2025р. до 2023
Категорії працівників 2023 2024 2025 2023 2024 2025 р (+, -)
1 2 3 4 5 6 7 8
Працівники, зайняті в
основному виробництві
в т.р.: 631 642 653 75,3 75,1 75,53 0,23
робочі постійні 501 507 516 59,78 86,51 59,44 -0,34
службовці 170 176 192 20,28 20,6 22,11 1,83
з них: керівники 4 5 5 0,04 0,05 0,05 0,01
фахівці 320 323 328 38,18 37,73 37,8 -0,38
Працівники
обслуговуючих служб
в т.р.: 207 214 215 24,7 25,1 24,76 0,06
робочі постійні 253 259 259 30,2 44,2 29,83 -0,37
службовці 162 168 170 19,33 19,62 19,58 0,25
з них: керівники 3 3 4 0,03 0,03 0,04 0,01
фахівці 289 223 229 34,48 26,2 26,38 -8,1
Всього 838 856 868 100 100 100 Х
Джерело: складено за даними [47; 49]
34

Отже, в структурі працівників підприємства за категоріями ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ» за досліджуваний період зросла частка співробітників, зайнятих в
основному виробництві на 0,23% у зв'язку з переходом від національної компанії
до міжнародної Корпорації. Частка працівників, зайнятих в обслуговуючих
службах так само збільшилася на 0,06%.

2.2 Дослідження ключових показників фінансово-економічної діяльності
підприємства

Аналіз і оцінка ефективної господарської діяльності підприємства
відноситься до кінцевого етапу фінансового аналізу, який потребує відповідного
інформаційного забезпечення, яке в умовах ринку досить часто є недоступним
для користувачів інформації, зокрема, для зовнішніх – інвесторів, кредиторів,
постачальників, студентів тощо. Основним джерелом аналізу господарської
діяльності товариства є фінансова звітність, зокрема Баланс та Звіт про фінансові
результати [49].
В умовах ринкової економіки аналіз фінансового стану призначено для
управління фінансовими потоками підприємства та оцінки фінансової стійкості
його ділових партнерів. Він включає елементи, спільні як для зовнішнього, так і
для внутрішнього аналізу.
Щодо оцінки ефективності економічної діяльності підприємства ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ», було проведено фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ» [47]
Стан підприємства оцінюється за наступною схемою:
- оцінка майнового стану підприємства;
- аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності;
- аналіз доходів;
- аналіз рентабельності та витрат на виробництво;
- аналіз фінансової стійкості підприємства;
- аналіз ліквідності та платоспроможності;
35

- аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Основними джерелами забезпечення аналізу фінансового стану
підприємства служить річна і квартальна бухгалтерська звітність: форма №1
«Бухгалтерський баланс»; форма №2 «Звіт про прибутки та збитки»; форма №3
«Звіт про рух капіталу»; форма №4 «Звіт про рух грошових коштів»; форма №5
«Додаток до бухгалтерського балансу». У процесі аналізу використовується
розшифровка різних статей балансу.
Основні методи аналізу фінансового стану такі: горизонтальний,
вертикальний, трендовий, коефіцієнтний і факторний. За допомогою
горизонтального аналізу визначаються абсолютні й відносні зміни величин
різних статей балансу за аналізований період. Вертикальний аналіз призначено
для обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто
вивчається структура активів і пасивів балансу.
Трендовий аналіз застосовується для виявлення тенденцій, що домінують
у динаміці основних показників. Коефіцієнтний аналіз передбачає вивчення
рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану підприємства, їхні
значення порівнюються з базисними величинами, вивчається їхня динаміка.
Відносні показники фінансового стану поділяються на коефіцієнти розподілу та
коефіцієнти координації.
Зіставлення швидко реалізованих активів з найбільш терміновими
зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє обчислити поточну
ліквідність і платоспроможність. Якщо ліквідність балансу висока, підприємство
має можливість після погашення найбільш термінових зобов'язань використати
зміну коштів на прискорення строків розрахунків з банком, постачальниками та
іншими структурами. Баланси ліквідності за кілька періодів дають уявлення про
тенденції до зміни фінансового стану підприємства. Баланс ліквідності – це одне
з джерел інформації для складання фінансового плану.
Для оцінки здатності підприємства виконувати короткострокові
зобов'язання застосовуються показники ліквідності, які дають уявлення не тільки
про його платоспроможність на даний момент, але і в разі надзвичайних
36

обставин. Різні показники ліквідності важливі не тільки для керівників і
фінансових працівників підприємства, але становлять інтерес і для різних
споживачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності – для
постачальників сировини й матеріалів; коефіцієнт швидкої ліквідності – для
банків; коефіцієнт покриття – для покупців і власників акцій та облігацій
підприємства.
1. Оцінка майнового стану підприємства. Оцінка майнового стану
основних засобів визначається через показники зносу, оновлення та вибуття.
Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт
мобільності активів (К мобільності ), Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.2:

Таблиця 2.2 – Зведена таблиця показників майнового ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2023 р.- 2024-
2024
норм. 2023 рр.
рр.
Коефіцієнт
― 0,19 0,22 0,39 ― 0,03 0,17
зносу
Коефіцієнт
0,1 0,812 0,775 0,901 0,801 -0,037 0,126
оновлення
Коефіцієнт
― 1.23 1.28 1.10 ― 0,05 -0,18
вибуття
Коефіцієнт
0,5 0,66 0,60 0,67 -0,17 -0,06 0,07
мобільності
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

По результатам, представлених в табл. 2.2, можна зробити висновок, що
протягом 2023-2025 рр. У ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» знизилась інтенсивність вибуття
об’єктів основних засобів, які застаріли чи зношені і непридатні для
використання, а також зменшились капітальні інвестиції в основні засоби,
коефіцієнт зносу мав тенденцію до зростання, що також є негативним явищем,
оскільки це означає збільшення частки вартості основних засобів, що
37

залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Тенденція збільшення
коефіцієнта мобільності, є позитивним чинником.
2. Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності.
Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання
основних засобів.
Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу одержує
підприємство з однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби.
Фондомісткість (Ф м.) є оберненим показником до фондовіддачі,
характеризується коштами, які витратило підприємство на формування основних
засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу.
Для визначення ступеня забезпеченості підприємства основними засобами
необхідно проаналізувати фондоозброєність (Фо.) праці робітників.
Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 – Зведена таблиця показників фондовіддачі, фондомісткості,
фондоозброєності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2025 2024- 2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р.
р.- 2023 2024
норм. рр. рр.
Фондовіддача ― 4.04 3.251 4.008 ― -0,789 0,757
Фондомісткість ― 0.247 0,307 0,249 ― 0,06 -0,058
Фондоозброєність ― 107,59 132,87 148,43 ― 25,28 15,56
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Як видно з табл. 2.3, протягом 2023-2025 рр. ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» мало
тенденцію до зменшенню вкладених на формування основних засобів коштів,
при цьому сума чистого доходу з однієї гривні коштів, вкладених у основні
засоби, збільшувалась. Так, у 2025 р. було вкладено 0,25 грн., а отримано 4 грн.
чистого доходу. Позитивним явищем є зростання забезпеченості підприємства
основними фондами.
38

3. Аналіз доходів. Функціонування підприємства, незалежно від виду його
діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю
приносити достатній прибуток. Прибуток − це кінцевий результат діяльності
підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи.
Проаналізуємо динаміку показників прибутку ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 – Зведена таблиця показників прибутку ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2024-
Показник (тис. грн.) 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025- 2025-
2023
2023 рр. 2024 рр.
рр.
Чистий доход (виручка) 364288 362025 498635 -2264 134347 136611
Доходи від звичайної та
366114 412957 562068 46843 195954 149111
надзвичайної діяльності
Чистий прибуток
46770 21120 35898 -25650 -10872 14778
(збиток)
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Як видно з табл. 2.4, чистий дохід(виручка) в 2024-2023 рр. зменшився на
2264 тис.грн, а в 2025-2024рр взагалі, збільшився на 134347 тис.грн. Доходи від
звичайної та надзвичайної діяльності збільшувалися с кожним роком. Протягом
2025-2023 рр. чистий прибуток зменшився на 10тис. грн.
4. Аналіз рентабельності та витрат на виробництво. Рентабельність – це
відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі
обчислюється як відношення прибутку до витрат. Показники рентабельності
можна об’єднати в кілька груп:
1. Рентабельність окремих виробів – розраховується як відношення
прибутку від виробу до собівартості самого виробу.;
2. Рентабельність реалізованої продукції – розраховується як
відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки
від реалізації продукції;
39

3. Рентабельність виробництва – розраховується як відношення
прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних
коштів.
Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку
від операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування
й чистого прибутку.
До основних показників рентабельності, які використаємо для аналізу
фінансового стану підприємства, належать:
- Рентабельність сукупних активів (Р активів) характеризує рівень
прибутку, генерована всіма активами підприємства, що перебувають у його
використанні за балансом.
- Рентабельність власного капіталу (Р власного капіталу) характеризує
рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, є
одним з основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому
що його рівень показує верхню межу дивідендних виплат.
- Рентабельність продажів показує, наскільки ефективно й прибуткове
підприємство веде свою операційну діяльність і розраховується відношенням
суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використаного в
розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту
рентабельність продажів. Валова рентабельність (Р валова) продажів показує
ефективність виробничої діяльності й цінової політики підприємства.
- Показник операційної рентабельності (Р операційна) характеризує
здатність підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування
витрат, що не має відносин до операційної ефективності.
- Чиста рентабельність (Р чиста) продажів характеризує ефективність
всіх видів діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової.
Цей показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування
підприємства на його рентабельність.
Найбільшу питому вагу в діяльності підприємства займають виробничі та
адміністративні витрати. В процесі виробничої діяльності аналізуються
40

показники, що пов’язані з витратами виробництва, адміністративними та
збутовими витратами. Коефіцієнт витрат виробництва (К витрат виробництва)
розраховується шляхом ділення суми собівартості реалізованої продукції на
чистий доход (виручку) від реалізації продукції. Для оцінки адміністративних
витрат використовується коефіцієнт адміністративних витрат (К адміністративних витрат
). Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.5:

Таблиця 2.5 – Зведена таблиця показників рентабельності та витрат ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2024-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2025-
2023
норм. 2024 рр.
рр.
Рентабельність
0 0,164 -0,062 -0,085 -0,085 -0,226 0,023
активів
Рентабельність
власного ― 0,551 -0,115 -0,281 ― -0,436 -0,166
капіталу
Валова
рентабельність ― 0,443 0,414 0,448 ― -0,029 0,034
продажів
Операційна
рентабельність ― 0,267 0,131 0,156 ― -0,136 0,025
продажів
Чиста
рентабельність ― 0,128 0,058 0,071 ― -0,07 0,013
продажів
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Як видно з табл. 2.5, рентабельність активів ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» з кожним
роком становиться гірше, тобто прибуток зменшувався як и рентабельність
власного капіталу. Валова рентабельність показує ефективність виробничої
діяльності, з 2023 по 2025 вона збільшувалася, тобто ефективність виробничої
діяльності ставала кращою.
5. Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стабільність
підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану
підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і
характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу. Фінансова
41

стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність,
повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а
одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і незалежність
підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна (активів).
Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому
постійну платоспроможність. Важливим показником фінансової стабільності є
коефіцієнт автономії (К автономії ). Рекомендоване значення цього показника
складає 0,5. Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел
фінансування, так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства.
Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства
обчислюється коефіцієнт маневреності (К маневреності), який характеризує питому
вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.
Зворотним показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової
залежності (К фін. залежності). Він показує, яка сума загальної вартості активів
підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Важливим показником для
визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової
стабільності (К фін. стабільності), який характеризує співвідношення власних та
позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на
залучений капітал. Результати розрахунків занесемо в таблицю 2.6:

Таблиця 2.6 – Зведена таблиця показників фінансової стійкості ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2024-2023
2024
норм. рр.
рр.
Коефіцієнт автономії 0,5 0,359 0,384 0,44 -0,06 0,025 0,056
Коефіцієнт 0,055 (-
0,2-0,4 -0,057 0,128 0,255 0,071 0,127
маневреності 0,145)
Коефіцієнт фінансової
― 2,778 2,602 2,251 ― -0,176 -0,351
залежності
Коефіцієнт фінансової
1 0,562 0,624 1,214 0,214 0,062 0,5
стабільності
Джерело: розраховано за даними [47; 49]
42

Як бачимо в табл. 2.6, коефіцієнт автономії ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» має
тенденцію до зростання протягом 2023-2025 рр., це свідчить про покращення
фінансової незалежності підприємства. Якщо так буде і надалі, то коефіцієнт
автономії буде в нормі. Але можна зазначити, що коефіцієнт майже відповідає
нормативному 0,5.
Коефіцієнт маневреності власних коштів відображає здатність
підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати
оборотні кошти в разі потреби за рахунок власних джерел. Забезпечення власних
поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при
нестійкій кредитній політиці. Низьке значення коефіцієнту маневрування, яке не
відповідало нормативному, негативно характеризує фінансовий стан. Як бачимо
в 2023 році коефіцієнт маневреності дуже низький, а в 2024-2025 він піднявся до
норми 0,2.
Коефіцієнт фінансової залежності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» протягом 2023-
2025 рр. зменшується, це свідчить про зменшення частки позичених коштів у
фінансування підприємства. Станом на 2025 р. на 1 грн. власних коштів
припадало 2.25 грн. загальної вартості активів, що на 0,35 грн. менше, ніж у
2024р.
Коефіцієнт фінансової стабільності підприємства протягом 2023-2025 рр.
становить менше 1, але як і коефіцієнти автономії та маневреності мав тенденцію
до збільшення, що свідчить про покращення фінансової стійкості підприємства.
Як бачимо в 2023 коефіцієнт фінансової стабільності становив 0,56, а вже в 2025
становить 1,21.
6. Аналіз ліквідності та платоспроможності. Здатність виробництва
своєчасно повертати кошти позикодавцям оцінюється шляхом аналізу балансу
на ліквідність. Платоспроможністю виробництва називається перспектива
вчасно виконувати платежі кредиторам та інвесторам. Для оцінки
платоспроможності вживають такі показники: коефіцієнт покриття
(платоспроможності), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної
ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.
43

Коефіцієнт покриття (К покриття) визначає здатність виробництва
забезпечити свої короткочасні зобов’язання з найбільш легко реалізованої частки
активів – оборотних коштів обчислюється як відношення оборотних активів до
поточних зобов’язань, показує платіжні можливості підприємства при умові
своєчасних розрахунків з дебіторами, продажу матеріальних обігових коштів і
характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними
активами. Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати
оборотні активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, то можна
одержати коефіцієнт швидкої ліквідності (К шв. ліквідності). Він дорівнює частці від
ділення цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань
підприємства. Для точної характеристики поточного стану підприємства
необхідним є розрахунок частки грошових засобів та короткострокових цінних
паперів на поточному активі. Це співвідношення, характеризує коефіцієнт
абсолютної ліквідності (К абсол. ліквідності). Проаналізувавши показники ліквідності,
розрахуємо частку оборотних виробничих фондів в обігових коштах
підприємства (Ч о.в.ф.), відшукуємо частину основних фондів в активах (Ч
осн.ф.). Результати обчислень занесемо в таблицю 2.7:

Таблиця 2.7 – Зведена таблиця показників ліквідності та платоспроможності
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» протягом 2023-2025 р.р.
Абсолютне відхилення
2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2024-
2024
норм. 2023 рр.
рр.
-0,36 (-
Коефіцієнт покриття 1,5-2,5 0,967 1,080 1,14 0,113 0,06
1,36)
Коефіцієнт швидкої
0,5 0,798 0,949 0,846 0,346 0,151 -0,103
ліквідності
Коефіцієнт
абсолютної 0,2 0,264 0,095 0,107 -0,093 -0,169 0,012
ліквідності
Частка оборотних
виробничих фондів в ― 0,124 0,127 0,156 ― 0,003 0,029
обігових коштах
Частка основних
― 0,345 0,298 0,299 ― -0,047 0,001
фондів в активах
Джерело: розраховано за даними [47; 49]
44

Як видно з табл. 2.7, протягом 2023-2024 рр. вартість поточних активів
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» нижче нормативного, що свідчить про те що підприємство
не може своєчасно ліквідувати свої поточні позики, але значення коефіцієнта
покриття збільшувалось, і в 2025 р. стало ближче до нормативного 1,5.
Протягом 2023-2025 рр. коефіцієнт швидкої ліквідності підприємства був
вище нормативного значення, але даний показник мав тенденцію до зменшення.
У 2025 р. він склав 0,846 що менше чим у 2024 на 0,103. Коефіцієнт абсолютної
ліквідності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» збільшувався за період 2023-2025рр., але в 2025
р. він все ж таки був нижче нормативного, це свідчить про те що підприємство
не може погасити поточні зобов’язання.
7. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Виникнення
дебіторської та кредиторської заборгованості пов’язане з системою нормованого
розподілу коштів, слабкою фінансовою дисципліною розпорядників бюджетних
коштів та відсутність системного внутрішнього контролю, які призводили до
відволікання бюджетних коштів і недостовірності облікових даних,
недостатність моніторингу та недосконалість форм фінансової звітності
стосовно заборгованостей, що перешкоджає ефективному управлінню
бюджетними коштами. Розрахуємо декілька показників, які характеризують стан
дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Коб. деб. заб) показує,
скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки. Чим вище цей
показник, тим краще, так як підприємство швидше одержує оплату за рахунками.
Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник – період
інкасації (Пі), тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться
в грошові кошти.
Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати
з оборотністю кредиторської заборгованості. Для цього необхідно визначити
коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської
заборгованості за товарними операціями. Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості (Коб..кред. заб) показує розширення або зниження комерційного
45

кредиту, наданого підприємству. Результати розрахунків занесемо в таблицю
2.8:

Таблиця 2.8 – Зведена таблиця показників дебіторської та кредиторської
заборгованості ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» 2023-2025 р.р.
Абсолютне відхилення
2025
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р.- 2024- 2025-
р.
норм. 2023 рр. 2024 рр.
Коефіцієнт
оборотності
― 0,021 0,294 0,406 ― 0,273 0,112
дебіторської
заборгованості
Період інкасації
дебіторської ― 17142 1224 886 ― -15918 338
заборгованості
Коефіцієнт
оборотності
― 0,344 0,276 0,344 ― -0,068 0,068
кредиторської
заборгованості
Період обороту
кредиторської ― 1058 1304 1046 ― 245 -257
заборгованості
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Дивлячись на результати, представлених в табл. 2.8, зробимо висновок
щодо сприятливої тенденції збільшення коефіцієнта оборотності дебіторської
заборгованості ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» із зменшенням періоду її інкасації 2023-
2025 рр. різниця в 15918. Це засвідчує про зростання швидкості перетворення
дебіторської заборгованості в кошти, а отже, зростання ліквідності оборотних
коштів підприємства та зменшення потреби в обіговому капіталі для розширення
обсягу збуту.
Коефіцієнт кредиторської заборгованості підприємства протягом 2023-
2025 рр. тримається стабільно, це свідчить що швидкість оплати заборгованості
тримається на одному рівні. Період обороту кредиторської заборгованості
46

зменшився у 2025 р. порівняно з 2024 р. на 257, тобто середня кількість днів для
оплати рахунків кредиторів із 1304 днів у 2024 р. зменшилась до 1046 днів.
Тому, розглянувши фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ», зробимо висновок, що підприємство в 2024-2025 рр. працювало
ефективно, про це свідчать проаналізовані дані, фінансовий стан підприємства є
досить стійким.

2.3 Аналіз ефективності системи управління доходами підприємства

Факторний аналіз – це методика комплексного системного вивчення і
вимірювання впливу чинників на величину результативних показників. Одним із
прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування. Елімінувати
означає усунути, вилучити вплив усіх чинників крім одного на величину
результативного показника. Використовуючи цей прийом, на основі даних табл.
2.9 визначимо вплив кожного чинника на прибуток від реалізації.

Таблиця 2.9 – Факторний аналіз прибутку ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», тис. грн.
Попередній
Код 2025 рік
Показник (2024) рік Зміни ΔХ
рядка Х1
Хо
1 2 3 4 5
1. Виручка від реалізації -943
продукції без урахування ПДВ,
035 1383,0 440,0
акцизного податку та інших
відрахувань з доходів (В)
2. Собівартість реалізованої -311
040 1234,0 923,0
продукції (С)
3. Адміністративні витрати (АВ) 070 140,0 43,0 -97
4. Витрати на збут (ВЗ) 080 - - -
5. Інші операційні витрати (ІОВ) 090 39,0 35,0 -4
6. Фінансові доходи (ФД) 130 42,0 546,0 504
7. Фінансові витрати (ФВ) 140 - - -
8. Податок на прибуток (ПНП) 180 - 57,0 57
9. Чистий прибуток (ЧП) 220 8,0 -829,0 -821
Джерело: розраховано за даними [47; 49]
47

У нашому випадку вплив факторних показників на прибуток
(результативний показник) можна подати у вигляді адитивної моделі [35]:
П = В – С – АВ – ВЗ – ІОВ + ФД – ФВ – ПНП, (2.1)
де В – виручка від реалізації продукції; С – собівартість реалізованої
продукції; АВ – адміністративні витрати; ВЗ – витрати на збут; IОВ – інші
операційні витрати; ФД – фінансові доходи; ФВ – фінансові витрати; ПНП
– податок на прибуток; ЧП – чистий прибуток.
Як відомо, розмір виручки від реалізації залежить від таких
коефіцієнтів, як ціна реалізованої продукції, частка кожного виду продукції
в загальному обсязі реалізації та кількість реалізованої продукції. Таку
залежність можна відобразити за формулою [35]:
В = N · УД · Ц, (2.2)
де УД – показник структури реалізованої продукції; N – обсяг
реалізованої продукції; Ц – ціна продукції.
Факторна модель собівартості реалізованої продукції матиме такий
вигляд [48]:
С = N · УД · Вз, (2.3)
де Вз – змінні витрати на виробництво одиниці продукції (собівартість
одиниці).
Звіт про фінансові результати не дає змоги визначити вплив усіх
перелічених чинників на фінансовий результат з причини відсутності даних
про частку реалізованої та виробленої продукції, обсягу випуску й
реалізації, ціни, собівартості одиниці продукції. Однак це можна зробити на
основі середнього індексу ціни (визначити вплив на розмір чистого
прибутку зміни цін, обсягів реалізованої та виробленої продукції).
Припустимо, що ціни на продукцію у звітному році зменшились на 5%,
тобто індекс цін (Іц) становить 0,95. Визначимо вплив чинників на зміну
виручки від реалізації. Загальну зміну виручки від реалізації обчислимо за
формулою [19].:
Δ Взаг = В1 – В0 = 440,0 – 1383,0 = -943,0 тис. грн.
48

де В1, В0 – відповідно виручка за звітний і базовий періоди.
Отже, за звітний період виручка від реалізації продукції зменшилась
на 943,0 тис. грн. Ця зміна є результатом впливу двох чинників: ціни
реалізації й обсягу реалізованої продукції (з урахуванням структури). Вплив
цих чинників можна визначити так:
Δ ВЦ = В1 – В1 : Іц = 440,0 – 440,0 : 0,95 = 440,0 – 463,2 = -23,2 тис. грн;
Δ ВNУД = В1 : Іц – В0 = 440,0 : 0,95 – 1383,0 = 463,2 – 1383,0 = -919,8 тис.
грн,
де Іц – індекс цін.
Отже, зниження цін сприяло зменшенню виручки від реалізації
продукції на 23,2 тис. грн, а зменшення обсягу випуску продукції – на 919,8
тис. гривень. Як випливає із розрахунків, на підприємстві спостерігається
вповільнення виробництва. Аналогічно розраховують вплив чинників на
зміну собівартості реалізованої продукції:
Δ Сзаг = С1 – С0 = 923,0 – 1234,0 = -311,0 тис. грн.,
де С1, С0 – відповідно собівартість у звітному і базовому періодах.
Припустимо, що собівартість одиниці продукції змінилася лише за
рахунок зовнішніх чинників, а саме за рахунок загальної зміни цін. Тоді:
Δ С(Nз пер.) = C1 – С1 : Iц = 923,0 – 923,0 : 0,95 = -49,0 тис. грн;
Δ СNИУД = C1 : Iц = Δ С(Nз пер.) = Cзаг – Δ С(ц з пер.) = -311,0 – (-49,0) =
= -262,0 тис. грн.
Отже, за рахунок зниження обсягу випуску собівартість продукції
зменшилась на 262,0 тис. грн, за рахунок зміни цін – на 49,0 тис. грн. Як
видно із розрахунків, зміна цін вплинула на чистий прибуток через виручку
і собівартість. Вплив зміни цін на розмір чистого прибутку в складі виручки
і собівартості має різноспрямований характер: зростання виручки від
реалізації продукції сприяє збільшенню чистого прибутку, а зростання
собівартості призводить до зменшення прибутку. З урахуванням цього,
вплив зміни цін на розмір чистого прибутку можна визначити так:
Δ Пц = Δ Вц – Δ Сц (з пер.) = -23,2 – (-49,0) = 25,8 тис. грн.
49

За рахунок зниження собівартості чистий прибуток підприємства
збільшився на 25,8 тис. грн.
Розрахуємо вплив на зміну розміру чистого прибутку інших чинників
– вплив зміни розмірів адміністративних витрат, витрат на збут і інших
операційних витрат. При визначенні впливу даного чинника потрібно
врахувати, що він є чинником зворотного впливу щодо прибутку. У зв’язку
з цим у розрахункову формулу додається знак «–», тобто [35]:
Δ Пр = – [/АВ1 + ВЗ1 + JОB1 – /АВо + ВЗ0 +СР0 + ІОВо /], (2.4)
де Пр – зміна чистого прибутку за рахунок зміни величини вказаних
витрат.
За даними табл. 2.10 цей вплив становив:
Δ Пр = – [(43,0 + 35,0) – (140,0 + 39,0) = (78,0 – 179,0) =
= – 101,0 тис. грн.
Це означає, що перевитрати за непрямими витратами призвели до
зниження прибутку в 2024 році на 101,0 тис. грн. Вплив зміни величини
фінансових доходів на зміну розміру чистого прибутку визначають за
формулою [19]:
Δ ПФД = ФД1 – ФД0, (2.5)
де Δ ПФД – зміна чистого прибутку за рахунок зміни суми фінансових
доходів; ФД1, ФД0 – відповідно фінансовий дохід звітного й базового
періодів.
Вплив цього показника розрахуємо за даними табл. 2.10.
Δ ПДФ = 546,0 – 42,0 = 504,0 тис. грн.
Розмір чистого прибутку збільшився за рахунок підвищення суми
фінансових доходів на 504,0 тис. гривень. Вплив суми сплаченого податку
на чистий прибуток можна визначити за формулою [48]:
Δ ППП = –(ПП1 – ПП0), (2.6)
де Δ ППП – зміна чистого прибутку за рахунок змін величини
сплаченого податку на прибуток.
За даними табл. 2.10 цей вплив становить:
50

Δ ППП = – (57,0 – 0) = – 57,0 тис. грн.
Збільшення розміру сплаченого податку на прибуток призвів до
зниження розміру чистого прибутку на 57,0 тис. грн. Узагальнимо вплив
чинників, що впливають на розмір чистого прибутку (табл. 2.10).

Таблиця 2.10 – Зведена таблиця впливу факторів на чистий прибуток 2025
року
Сума,
Показники тис.
грн.
Зміна цін 25,8
Обсяг реалізованої продукції -919,8
Обсяг виробленої продукції -262,0
Адміністративні витрати, витрати на
-101,0
збут, інші операційні витрати
Фінансові доходи 504,0
Податок на прибуток -57,0
Усього -821,0
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Отже, результати табл. 2.12 свідчать, що проаналізовані фактори
вплинули на зменшення розміру чистого прибутку на 810,0 тис. грн.
Важливим є факторний аналіз показників рентабельності. Розглянемо
його проведення на прикладі дослідження коефіцієнта прибутковості
загального капіталу (активів). Для цього перетворимо формулу КП = П / К з
урахуванням виручки з реалізації [35]:
ЧП ЧП ВР
КП ЗГК    , (2.7)
ЗГК ВР ЗГК
де КПЗГК – коефіцієнт прибутковості загального капіталу;
ЧП – чистий прибуток;
51

ВР – виручка від реалізації;
ЗГК – загальний капітал.
Виручка від реалізації, або обсяг реалізованої продукції у вартісному
вимірі, є одним із основних факторів, від якого залежить формування чистого
прибутку. Із формули видно, що прибутковість загального капіталу залежить
 ЧП 
від прибутковості (рентабельності) реалізованої продукції Rр   та
 ВР 
 ВР 
оберненості загального капіталу Коб   , тобто відбувається такий
 ЗГК 
взаємозв’язок [19]:
КПЗГК  Rр Коб (2.8)
У зарубіжних країнах ці показники застосовуються у процесі
проведення фінансового аналізу як основні. Розрахунок впливу факторів на
відхилення прибутковості загального капіталу здійснюється в один із способів
елімінування.
Розглянемо методику впливу факторів, використовуючи спосіб
абсолютних різниць. Виділяють два фактори впливу на відхилення
рентабельності за валовим прибутком: ціновий фактор і фактор собівартості.
Факторний аналіз здійснюється за допомогою послідовних підставлянь.
Загальне відхилення дорівнюватиме [19]:
ЧД(ВР)1 СРП1 ЧД(ВР)1 СРПR  R 1
ВП ВП  RВП   (2.9)
1 0 ЧД(ВР)1 ЧД(ВР)1
Вплив зміни ціни на реалізовану продукцію на відхилення
рентабельності за валовим прибутком дорівнює:
RВП ціни на реалізованупродукцію 
(2.10)
ЧД(ВР) 1 СРП0 ЧД(ВР) 0 СРП  0
ЧД(ВР) 1 ЧД(ВР) 0
Вплив зміни собівартості реалізованої продукції на відхилення
рентабельності за валовим прибутком дорівнює [48]:
ЧД(ВР)1 СРП1 ЧД(ВР) СРП
RВП собівартості   1 0 (2.11)
ЧД(ВР)1 ЧД(ВР)1
52

Розрахунки показників рентабельності виконаємо за даними Балансу
та Звіту про фінансові результати підприємства. Поряд з оцінкою основних
показників рентабельності слід провести оцінку дохідності обсягу продажу,
яка є одним із найважливіших аспектів аналізу рентабельності. Отже,
розрахуємо рентабельність обсягу продажу та здійснимо його факторний
аналіз. На рентабельність обсягу продажу впливають зміна собівартості та
ціна продукції [48]:
П р ВР С
Рп   . (2.12)
ВР ВР

Тому оцінимо вплив чинників на рентабельність обсягу продажу за
розрахунками, наведеними в табл. 2.11.

Таблиця 2.11 – Розрахунок та оцінка рентабельності обсягу продажу
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Показник
1.Виручка від реалізації, ВР 253,0 1383,4 440,0 187 -
тис. грн 943,4
2.Собівартість С 197,0 1233,9 923,0 726 -
реалізованої продукції, 310,9
тис. грн
3.Прибуток від Пр 56,0 149,5 -483,0 -539 -
реалізації, тис. грн 632,5
(рядок 1 – рядок 2)
4.Рентабельність обсягу Рп 22,1 10,8 -109,7 - -
продаж, % (рядок 3 : 131,8 120,5
рядок 1 · 100)
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

З табл. 2.13 видно, то за звітний період рентабельність обсягу продаж
знизилася на 131,8 пункту відносно 2023р. та на 120,5 пунктів відносно 2024
р. На цей показник впливали виручка від реалізації та собівартість
продукції. Визначимо вплив цих чинників на рентабельність продажу:
1) зменшення виручки від реалізації [19]:
Позна-
чення
2023р.
2024р.
2025 р.
Відх.
2025/2
023
Відх.
2025/2
024
53

ВР 1 С0 ВР 0 С0
ВР   ; (2.13)
ВР 1 ВР 0
440,0 1233,9 1383,4 1233,9
ВР    1,91 % .
440,0 1383,4
Отже, за рахунок зменшення виручки від реалізації рентабельність
обсягу продажу знизилась на 1,91 пункта.
2) зменшення собівартості продукції [48]:
ВР 1 С1 ВР 1 С0
С  ; (2.14)
ВР 1 ВР 1
1383,4  923,0 440,0 1233,9
С    2,85 % .
440,0 440,0
Тобто за рахунок зниження собівартості рентабельність обсягу продажу
підвищилась на 2,85 пункта. Загальний вплив двох чинників становить:
-1,91 + 2,85 = 0,94 %.
Наступний етап аналізу – факторний аналіз рентабельності активів. На
рівень рентабельності активів впливають їх оборотність та рентабельність
реалізованої продукції [40]:
ЧП ВР ЧП
РА    . (2.15)
А А ВР
Оцінимо вплив на рентабельність активів кожного чинника (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 – Вихідні дані для факторного аналізу рентабельності активів
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Відх. Відх.
Позначенн 2024
Показник 2023 р. 2025 р. 2025/ 2025/
я р.
2023 2024
1 2 3 4 5 6 7
1.Виручка від реалізації, тис. грн. ВР 253,0 1383,4 440,0 187 -943,4
2.Середня вартість актив, тис. грн. А 2869,5 2528,4 1788,5 -1081 -739,9
3.Чистий прибуток, тис. грн ЧП 42,0 8,1 -892,0 -850 -883,9
4.Оборотність активів, оборотів 0,08 0,55 0,25 0,17 -0,3
Оа
(рядок 1 : рядок 2)
5.Рентабельність реалізації 16,6 0,6 -202,7 -186,1 -202,1
Рр.п
продукції, % (рядок 3 : рядок 1)
6.Рентабельність активів, % (рядок 1,3 0,3 -50,7 -49,4 -50,4
Ра
4 · рядок 5)
Джерело: розраховано за даними [47; 49]
54

За даними табл. 2.12 рентабельність активів за звітний період
знизилась на 49,4 пункту відносно 2023р. та на 50,5 пункту відносно 2024 р.
Це відбулося за рахунок впливу таких чинників, як вповільнення обороту
активів та зниження рентабельності реалізації продукції.
1) за рахунок вповільнення обороту активів [48]:
Р а Оа О
1 Р0 0
а р.п Р а ; (2.16)
Ра (Оа) = -0,25 · (-0,6) – (-0,3) = -0,45 %.
Отже, за рахунок вповільнення обороту активів їх рентабельність
знизилась на 0,45 пункта.
3) за рахунок зниження рентабельності реалізації продукції:
Р Р 1 1 0
а р.п Р а Оа Р а ; (2.17)
Ра (Рр.п) = -50,7 – 0,25 · (-0,3) = -50,6 %.
За рахунок зниження рентабельності реалізації продукції рентабельність
активів зменшилась на 50,6 пунктів.
Загальний вплив двох чинників на рентабельність активів становить:
-0,45 + (-50,6) = - 51,1%.
Наступним етапом має бути факторний аналіз рентабельності власного
капіталу, на рівень якого впливають зміна чистого прибутку, фондовіддачі та
структури авансованого капіталу. Цю залежність можна подати у вигляді
формули:

Рв.к = РР · Ф · КФ.З (2.18)

Результати табл. 2.13 свідчать, що рентабельність власного капіталу
знизилась у 2025 році на 61,9 пунктів відносно 2023р. та на 65,9 пунктів відносно
2024 р. і становить -66,8%. Таке зниження рентабельності власного капіталу
відбулося в результаті впливу наведених вище чинників.

55

Таблиця 2.13 – Вихідні дані для проведення факторного аналізу рентабельності
власного капіталу ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Відх. Відх.
Позначен
Показник 2023р. 2024р. 2025 р. 2025/ 2025/
ня
2023 2024
1.Чистий прибуток, тис. грн ЧП 42,0 8,1 -892,0 -850 -883,9
2.Обсяг реалізації, тис. грн О 253,0 1383,4 440,0 187 -943,4
3.Середня вартість активів, тис. 2869,5 2528,4 1788,5 -1081 -739,9
А
грн
4.Середня величина власних 859,0 884,0 -1335,0 -476 -451
ВК
коштів, тис. грн
5.Рентабельність реалізації, % 16,6 0,6 -202,7 -186,1 -202,1
Рр
(рядок 1 : рядок 2 · 100)
6.Фондовіддача (рядок 2 : рядок Ф 0,08 0,55 0,25 0,17 -0,3
3)
7.Коефіцієнт фінансової Кф.з
3,3 2,8 -1,3 2 1,5
залежності (рядок 3 : рядок 4)
8.Рентабельність власного 4,9 0,9 -66,8 -61,9 -65,9
капіталу, % (рядок 1 : рядок 4 · Рв.к
100)
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Визначимо вплив кожного чинника на рентабельність власного капіталу:
1) визначимо зниження чистого прибутку на 1 грн. реалізації продукції за
формулою [32]:
Р 0 0 . (2.19)
в.к  Рр Ф Ка
Рвк  202,10,55  (2,8)  303,2%
Зниження чистого прибутку на 1 грн. реалізації продукції призвело до
зниження рентабельності власного капіталу на 303,2 пункта;
2) розрахуємо вплив на рентабельність власного капіталу фондовіддачі:
Р ΔФ Р1 К0 . (2.20)
в.к р Ф.З
Рвк = 0,3 (202,7)  (2,8)  170,3%
56

Зменшення фондовіддачі призвело до зниження рівня рентабельності
власного капіталу на 170,3 пункта;
4) розрахуємо змін коефіцієнта фінансової залежності на
рентабельність власного капіталу [41]:
Рв.к ΔКФЗ Р
1 Ф1
Р . (2.21)
Рвк = 1,5  (202,7) 0,25  76,0%
Зміна коефіцієнта фінансової залежності призвело до зниження
рентабельності власного капіталу на 76,0 пункта.
Загальний вплив трьох чинників становить:
-303,2 – (-170,3) – (-76,0) = -56,9 %.
Поряд із розрахунком рентабельності власного капіталу визначають
показник періоду його окупності [41]:
Власний капітал
ПО  . (2.22)
Чистий прибуток
Показник періоду окупності показує, за який період власний капітал
буде компенсований чистим прибутком.
Відповідно до даних підприємства, що аналізується, показник періоду
окупності становив:
880,0
у 2023 р.: ПО   20,9
 42,0
887,9
у 2024 р.: ПО  109,6
8,1
1782,0
у 2025 р.: ПО  1,99
892,0
Отже, на основі цих розрахунків можна дійти висновку, що показник
періоду окупності зазнав негативних змін і в 2025 році власний капітал
компенсувати чистим прибутком за коротший строк не вдасться, так як власний
капітал і чистий прибуток мають мінусове значення.

57

РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ»

3.1 Розробка заходів щодо оптимізації управління доходами підприємства з
використанням сучасних підходів

В умовах економічної кризи спостерігаються економічні явища, що
негативно впливають на стан доходів підприємства – зниження економічної
активності, посилення конкурентної боротьби за споживача та інвестора,
звуження доступу до фінансових ресурсів тощо. Управління доходами
підприємства включає в себе такі структурні елементи: планування виручки та
вартості торговельних послуг (поточне і перспективне); планування розподілу
валових доходів відповідно до цілей, поставлених перед підприємством, аналіз
відхилень від планових показників, виявлення факторів що зумовили
відхилення, та розробка заходів по виправленню ситуації в більш сприятливий
бік, контроль за виконанням намічених до реалізації заходів [26].
В контексті управління доходами найбільшого значення набувають два
види доходів [5]: - валовий доход по загальній його сумі; - валовий доход, що
залишається в розпорядженні підприємства (загальна сума доходу від реалізації
товару за мінусом податків й інших обов’язкових платежів, що стягують за
рахунок валового доходу). Саме ці показники найчастіше оцінюються в системі
фінансового аналізу діяльності підприємства.
У зв’язку з тим Л.І.Шваб вірно вказує на існування розбіжностей у
формуванні цін на товари, що поставляють із різних джерел, доцільно
організувати облік валових доходів залежно від того, по яких каналах надходить
товар на підприємство для його наступної реалізації покупцям [44].
Як вказує Минів Р., систему управління фінансуванням оборотного
капіталу в частині утворення доходу доцільно розглядати у розрізі таких
складових її елементів як мета, завдання, об’єкт, суб’єкти, функції, принципи,
58

методи [26]. Підприємства, які прагнуть підвищити дохідність (рентабельність)
власної діяльності, мають створити дієздатну систему ефективного результат-
орієнтованого управління фінансуванням оборотного капіталу, що включає
застосування сучасних фінансових інструментів [6;7]. На думку О.Файчук, в
цьому контексті дохід, оскільки він є одним із видів ресурсів, можна аналізувати
на основі концепції управління ресурсами. Актуальність проблематики та
багатогранність категорії «ресурси» зумовили наявність значної кількості
різноспрямованих концепцій, а саме: класичної, динамічних можливостей та
асиметрії [41]. Л. Рудюк вірно вказує, що ключова ідея ресурсних теорій полягає
в ідентифікації, систематизації та управлінні ресурсами підприємства, причому
найбільш актуальною ця проблема є саме для фінансових ресурсів, оскільки в
системі фінансових показників відбувається загальна оцінка економічної
результативності діяльності підприємства [33].
Таким чином, назвемо перспективні напрями удосконалення системи
уравління доходами підприємства: 1. Необхідність впровадження управління
доходами в умовах кризи викликана, насамперед, ускладненням конкурентного
середовища. 2. Дохід промислового підприємства можна сприймати не лише як
гроші (грошовий потік), але також і як результат застосування капіталу, і як
джерело утворення капіталу. 3. Дохід можна сприймати не лише як обсяг
надходжень, але і як фінансовий ресурс, який отриманий підприємством в
результаті його функціонування. 4. Управління доходами можна представити як
мистецтво здійснювати фінансове ресурсозбереження. 5. Перспективним
видається методичний підхід до комплексного оцінювання ефективності
забезпечення фінансовими ресурсами діяльності підприємства, який ґрунтується
на ідентифікації складових фінансового портфеля, побудові формалізованої
матриці пріоритетів із позиції синтезу VRIO і RBV-аналізу, розрахунку вагомості
елементів фінансового портфеля за факторами: унікальності, субститутності,
цінності, достатності, мобільності, строковості, комплементарності, з
використанням індексу узгодженості для зниження суб’єктивізму оцінювання за
допомогою методу ієрархій Т.Сааті та побудові графоаналітичної моделі у
59

вигляді пірамідальної конструкції відповідно до рівнів розподілу фінансових
ресурсів. Керівництво ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» практично ігнорує сучасні
економіко-математичні методи прогнозування, що дозволяють істотно
підвищити достовірність прогнозних розрахунків. Це, зокрема, стосується
динаміки таких показників, як обсяги продаж по кожному з видів продукції та по
підприємству в цілому, частки нових покупців у загальному обсязі замовлень
тощо. Для покращення роботи підприємства за зазначеним напрямком можна
запропонувати використовувати у процесі прогнозування метод екстраполяції
тенденції, суть якого полягає у вивченні динаміки певного явища або процесу за
останні роки і перенесення цієї динаміки на наступний (період прогнозування).
Слід зазначити, що застосування методу екстраполяції тенденції є коректним
лише для сталих явищ, тобто таких, що в цілому не змінюють заданої траєкторії
розвитку. Для ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» такими напрямками діяльності є динаміка
збільшення частки покупців на регіональному ринку, обсяги продаж по деяких
видах продукції.
Розрізняють формальну і прогнозну екстраполяції. Основу
екстраполяційних методів прогнозування становлять вивчення часових рядів, які
являють собою впорядковані по часу вимірювання тих або інших характеристик
досліджуваного об’єкта.
Перший спосіб ґрунтується на припущенні, що прогнозний показник
змінюється прямо пропорційно часу. Саме тому для визначення прогнозних
значень показника Y будується залежність у такому вигляді [35; 41]:
Yt = a + b * t, (3.1)
де t – порядковий номер періоду.
Параметри рівняння регресії (a, b) знаходять, як правило, методом
найменших квадратів. Підставивши в рівняння (3.1) необхідне значення t,
розраховують необхідний прогноз. Суть методу найменших квадратів полягає в
пошуку параметрів моделі тренда, який мінімізує відхилення від точок
початкового часового ряду.
60

В основу другого методу закладено доволі очевидне припущення, що
економічним процесам притаманна визначена специфіка. Вони відрізняються,
по-перше, взаємозалежністю, по друге визначеною інерційністю. Останнє
свідчить, що значення будь-якого показника в момент t визначено залежить від
стану цього показника в попередніх періодах, тобто значення цього показника в
попередніх періодах повинно розглядатися як факторна ознака. Рівняння
авторересійної залежності в загальній формі має вигляд [19; 35]:
Yt = A0 + A1 * Yt-1 + A2 * Yt-2 + ... + Ak * Yt-k, (3.2)
де Yt – прогнозне значення показника Y в момент t;
Yt-1 – значення показника Y в момент t-1;
Ak – k-й коефіцієнт регресії.
Доволі точні прогнозні значення можна отримати вже при k=1. На практиці
також доволі часто використовують модифікацію наведеного рівняння, ввівши в
нього в якості фактора період (момент) t. У цьому разі рівняння регресії матиме
вигляд [48]:
Yt = A0 + A1 Yt-1 + A2t (3.3)
Коефіцієнти регресії цього рівняння можна знайти методом найменших
квадратів.
Друга ситуація – наявність просторової сукупності – відомо тоді, коли дані
про показник є відсутніми, або його значення визначається впливом деяких
факторів.
Третя ситуація – існування просторово-часової сукупності –
спостерігається у разі, коли: – ряди динаміки недостатні по своїй довжині для
побудови статистично значимих прогнозів; – аналітик має намір врахувати в
прогнозі вплив факторів, які розрізняються за економічною природою, і їхні
динаміки. Вихідними даними слугують матриці показників, кожна з яких являє
собою значення тих самих показників за різні періоди або за різні послідовні
дати.
Розглянемо прогнозування першим способом на прикладі прогнозування
обсягу продаж на підприємстві ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ». Для коректного прогнозу
61

необхідно визначати значення обсягу продаж підприємства ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
в натуральному і грошовому виразах, а також зрозуміти, як він може змінюватися
залежно від умов внутрішнього і зовнішнього середовища. Для розрахунку
прогнозу використаємо дані по виручці від реалізації продукції за період 2025
рр. Для розрахунку потрібно за допомогою методів найменших квадратів знайти
параметри рівняння регресії (1) a, b. Процедура знаходження прямої, для якої
буде мінімальна сума квадратів відстаней між точками, що описують дані, та
самою прямою називається методом найменших квадратів. Кутовий коефіцієнт
(коефіцієнт нахилу – b) прямої регресії можна знайти так [19; 35]:
n
 (Xk  X )*(Yk Y )
b  k1 , (3.4)
n
 (Xk  X )2
k1
Вільний коефіцієнт рівняння регресії (a) можна знайти за формулою,
підставивши у рівняння регресії значення коефіцієнта b та середні значення
величини X та Y [48]:
a = X b* X , (3.5)
де Y , X – середні величини.
Ці коефіцієнти можна розрахувати також, використавши відповідні
статистичні функції у пакеті Microsoft Excel: для вільного коефіцієнта a-
INTERCEPT (ВІДРІЗОК), кутового коефіцієнта b- SLOPE (НАХИЛ).
Коефіцієнт a = 165,2, b = 3,79.
Рівняння регресії матиме вигляд:
у = 165,2 + 3,79х
Підставивши в рівняння значення х номери наступних періодів можна
отримати прогноз на наступні періоди (див. табл. 3.1). Лінійне рівняння не
завжди точно відображає економічні тенденції.
По мірі насичення ринку темпи зростання продаж зменшуються.
Розглянемо альтернативний варіант прогнозу з використанням ковзних
середніх. Модель ковзних середніх застосовують для нестаціонарних або
стаціонарних даних. Модель ковзного середнього можна описати [35; 48]:
62

Таблиця 3.1 – Фактичні та прогнозні показники обсягу продажу ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ»
Місяць № періоду Факт, обсяг продаж, Тренд Прогноз обсягу
тис. грн. 2025 року продажу на 2026
(тис. грн.) рік (тис. грн.)
Січень 1 125,5 132,3 169,0
Лютий 2 128,0 132,4 169,2
Березень 3 129,5 132,5 169,3
Квітень 4 131,2 132,6 169,4
Травень 5 133,6 132,8 169,6
Червень 6 132,7 132,9 169,8
Липень 7 140,0 133,0 169,9
Серпень 8 138,8 133,1 170,0
Вересень 9 138,3 133,2 170,2
Жовтень 10 142,5 133,4 170,4
Листопад 11 143,9 133,5 170,5
Грудень 12 176,1 133,6 170,6
Всього - 1660,1 2037,9
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

Yt = (Yt + Yt-1 + ... + Yt-k+1) / k, (3.6)
де Yt – значення в попередній період;
Yt-1 – значення в наступний період;
k – прийнятий період фільтра ковзного середнього.
Під час використання цього методу прогноз будь-якого періоду являє
собою отримання показника середнього декількох результатів досліджень
часового ряду. Розрахунки за допомогою цього методу є доволі простими і
відображають зміни основних показників попереднього періоду. Деколи цей
метод є ефективнішим, ніж методи, які ґрунтуються на довготривалих
дослідженнях. Для нашого прикладу прогноз за допомогою ковзного середнього
буде виглядати так (табл. 3.2):
63

Таблиця 3.2 – Прогнозування обсягу продаж за допомогою методу ковзних
середніх ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Місяць № періоду Факт, обсяг Прогнозований обсяг продаж, через
продаж, тис. грн. модель ковзних середніх 2026 рік
Січень 1
125,5
Лютий 2 129,7
128,0
Березень 3 123,6
129,5
Квітень 4 133,3
131,2
Травень 5 130,3
133,6
Червень 6 133,2
132,7
Липень 7 136,5
140,0
Серпень 8 140,2
138,8
Вересень 9 139,3
138,3
Жовтень 10 141,0
142,5
Листопад 11 148,1
143,9
Грудень 12 171,5
176,1
Джерело: розраховано автором

Графічно це можна показати так (рис.3.1):
200
180
160
140
120
Фактичний обсяг продажу
100
Прогнозний обсяг продажу
80
60
40
20
0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
місяці

Рисунок 3.1 – Прогнозована динаміка обсягів продаж за допомогою методу
ковзних середніх.
Джерело: розраховано автором

тис. грн.
64

Під час розроблення моделі прогнозування припускають, що ситуація в
майбутньому не буде значно відрізнятися від теперішньої. Вважається, що всі
важливі фактори, або враховані в моделі прогнозування, або не будуть
змінюватися протягом певного періоду часу, в якому вона
використовуватиметься. Точність і ефективність побудованої моделі прогнозу
будуть безпосередньо залежати від правильності підбору даних.
Необхідність розробки декількох варіантів бюджетів зумовлена
нестабільністю зовнішнього середовища або невизначеністю внутрішніх
факторів, наприклад, зміна попиту на продукцію, завершення робіт з
реконструкції виробництв, освоєння нових видів продукції. Метод змінних
витрат бюджетів широко застосовується зарубіжними фірмами. Він враховує дію
операційного важеля у внутрішньофірмовому плануванні. Сутність методу
полягає в тому, що розробляються таблиці змінних витрат бюджету, які
показують управлінцям рівень дійсних витрат при зміні обсягів продажу і
виробництва. Аналіз поточного плану доходів та витрат на 2024 р. наведено в
таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Аналіз поточного плану доходів і витрат підприємства ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ» у 2025 р., тис. грн.
Показники План Факт % вико-
2025р. 2025р. нання
1 2 3 4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, 1660,0 528,0 -68,2
послуг)
Податок на додану вартість 277,0 88,0 -68,2
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, 1383,0 440,0 -68,2
робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, 1234,0 923,0 -25,2
послуг)
Валовий: Прибуток 149,0 -424
збиток -483
Інші операційні доходи 11,0 1,0 -91
Адміністративні витрати 40,0 43,0 7,5
Інші операційні витрати 39,0 35,0 -10,3

65

Продовження таблиці 3.3
Фінансові результати від операційної діяльності: 81,0 -1131
Прибуток
збиток -835,0
Доход від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
Інші доходи 42,0 546,0 1200
Фінансові витрати
Витрати від участі в капіталі
Інші витрати 20,0 821,0 4005
Фінансові результати від звичайної діяльності до 103,0 -911
оподаткування:
прибуток
збиток -835,0
Податок на прибуток від звичайної діяльності 20,6 57,0 177
Фінансові результати від звичайної діяльності: 82,4 -1183
прибуток
збиток -892,0
Надзвичайні:
доходи
витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий: 82,4 -1183
прибуток
збиток -892,0
Джерело: розраховано за даними [47; 49]

План з надходження коштів у 2025 р. підприємством було не виконано на
68,2% внаслідок отримання 528,0 тис. грн. виручки від реалізації продукції.
Слід відмітити зменшення майже всіх планових показників в тому числі і
витрат. Незважаючи на значне зменшення обсягу реалізації продукції,
собівартість зменшилась лише на 25,2%. Відмітимо, що валовий прибуток
підприємства зменшився відносно плану на 424%. Негативним показником є
збільшення адміністративних витрат на 7,5%. Чистий прибуток підприємства
відносно планового показники зменшився на 1183%, що є свідченням
неефективної господарської діяльності підприємства. Позапланове зростання
інших витрат пов'язане зі збільшенням розміру сумнівних боргів та втрат від
знецінення запасів.
Таким чином, порівнюючи планові та фактичні дані, можна встановити
недоліки управління фінансами підприємства, причини зниження ефективності
66

діяльності підприємства та можливі шляхи їх усунення. Одним з основних
фінансових планів є план грошових коштів (кеш-фло), що складається на рік,
півроку або квартал з помісячною розбивкою. Фінансове планування на І кв. 2026
р. здійснюється з врахуванням недовиконання плану по доходам у 2025р., тобто
враховуючи можливу несприятливу ринкову кон'юнктуру.
План надходження та витрачання грошових коштів розробляється на
підприємстві у такій послідовності: на першому етапі прогнозується
надходження та витрачання грошових коштів за операційною діяльністю
підприємства, так як ряд показників цього плану служить вихідною
передумовою розробки інших складових його частин; на другому етапі
розробляються планові показники надходження та витрачання грошових коштів
за інвестиційною діяльністю підприємства (з врахуванням чистого грошового
потоку за операційною його діяльністю); на третьому етапі розраховуються
планові показники надходження та витрачання грошових за фінансовою
діяльністю підприємства, яка покликана забезпечити джерела зовнішнього
фінансування операційної та інвестиційної його діяльності у попередньому
періоді; на четвертому етапі прогнозуються валовий та чистий грошовий потоки,
а також динаміка залишків грошових коштів по підприємству в цілому.

3.2 Обґрунтування стратегічних рішень у сфері управління доходами
підприємства

В сучасних умовах господарювання кожне підприємство існує у
середовищі, де на його подальший розвиток позитивно чи негативно впливають.
Чинники зовнішнього середовища можуть як сприяти можливостям розвитку
підприємства, так и створювати певні загрози. Чинники внутрішнього
середовища відображають переваги або недоліки (сильні або слабкі сторони)
діяльності підприємства. Тому, створення стратегічного балансу (рівноваги), як
поєднання позитивних так и негативних чинників впливу на функціонування
підприємства є основним завданням стратегічного управління. Складання
67

стратегічного балансу шляхом аналізу середовища вирішується за допомогою
методу SWOT. Метод аналізу SWOT передбачає виявлення слабких та сильних
сторін (можливостей або загроз) підприємства, а також встановлення зв'язків між
ними. Цю інформацію необхідно враховувати для формування стратегії
підприємства [12; 47].
Характерною особливістю стратегічного управління доходами є
досягнення певної мети. У системі управління доходами особливу увагу
необхідно приділити аналітичному блоку і блоку прийняття рішень. При
прийнятті рішень враховуються як керовані, так і некеровані змінні (чинники).
Перші знаходяться у розпорядженні суб'єкта управління (СУ) і перш за все,
характеризують способи використання ресурсів для досягнення поставлених
цілей. Другі характеризують задані зовнішні і внутрішні умови управління, що
не є інструментом при прийнятті рішень, але здійснюють сильний вплив на вибір
рішення.
З врахуванням викладеного для індивідуального СУ, завдання організації
механізму прийняття рішень можуть бути записані в наступному вигляді [35]:
< ППС, Т, Р | Сд, Г, Ц, О, А, К, f, A*> (3.1)
де зліва від вертикальної межі розташовані символи, відомі, що описують,
а справа невідомі елементи завдання:
ППС – початкова проблемна ситуація;
Т – час для прийняття рішення;
Р – необхідні для прийняття рішення ресурси;
Сд – визначена проблемна ситуація;
Г = (Г1,…, Гn) – безліч припущень (гіпотез) про розвиток ситуації в
майбутньому, як окремий випадок може використовуватися одне припущення;
Ц = (Ц1,…, Цm) – безліч цілей, на досягнення яких направлено рішення, як
окремий випадок, рішення може бути направлене на досягнення однієї мети;
О = (О1 ....... , Ol) – безліч обмежень;
А = (А1,..., Аr) – безліч альтернативних варіантів рішення (як мінімум – два);
К = (К1,...,Кр) – безліч критеріїв вибору якнайкращого рішення, як
68

окремий випадок може використовуватися один критерій:
f – функція переваги СУ, що включає як об'єктивні критерії з безлічі К, так
і особисті суб'єктивні переваги СУ;
А* – оптимальне рішення.
У ряді випадків час і ресурси на прийняття рішення можуть бути невідомі
і підлягають визначенню самим СУ і системними аналітиками. Тоді формула
(3.1) виглядатиме таким чином [48]:
< ППС| Сд, Т, Р, Г, Ц, О, А, К, f, A*>.
Що ж до проблемної ситуації, то, якщо початкова проблемна ситуація
(ППС) визначена з рівнем конкретності, достатнім для прийняття рішення, її
довизначення не потрібне, і Сд тоді праворуч від вертикальної межі відсутній.
< ППС, Т, Р | Г, Ц, О, А, К, f, A*>
Залежно від характеру завдання час на прийняття рішення Т може складати
секунди або годинник, що характерний для термінових або оперативних завдань,
і набагато більший період часу – для нетермінових або стратегічних завдань. Час,
що розташовується, суттєво впливає на можливості отримання повної і
достовірної інформації про проблемну ситуацію і всебічного обґрунтування
варіантів рішень і наслідків від їх реалізації.
Як ресурси Р для знаходження оптимального рішення (але не його
реалізації) можуть використовуватися: знання і досвід СУ, системних аналітиків
і експертів; науково-технічний і інформаційний потенціал організації, де
готується рішення, і тому подібне.
На початковій стадії прийняття рішення початкова проблемна ситуація
може бути визначена не повністю. Це може бути обумовлено різними
чинниками, наприклад неповнотою інформації, недостатньою аналітичною
спрацьованістю початкової проблеми. У цих умовах необхідним є визначення
початкової проблемної ситуації і доведення її до рівня конкретності, достатнього
для подальших дій з прийняття рішення.
Безліч припущень (гіпотез) про розвиток ситуації в майбутньому
характеризує невизначеність багатьох чинників, зовнішніх і внутрішніх умов
69

реалізації рішення, що приймається. Для чіткого визначення варіантів усунення
проблемної ситуації необхідно сформулювати безліч цілей Ц = (Ц1,...,Цm).
Реальні завдання, як правило, багатоцільові, і лише в окремих випадках може
формулюватися єдина мета. Крім того, навіть єдина мета може бути розбита на
окремі цілі. Реалізація рішення завжди здійснюється в умовах різних обмежень:
фінансових, матеріальних, кадрових, правових тощо. Тому необхідно чітко
сформулювати безліч обмежень О= (О1....,Ol), які повинні враховуватися при
прийнятті рішення в конкретній проблемній ситуації.
Для досягнення безлічі цілей формується безліч альтернативних варіантів
рішень А= (А1,...,Аr). з яких має бути вибране єдине оптимальне або прийнятне
рішення А*. У безліч можливих рішень може включатися і рішення про
бездіяльність, при якій зберігається проблемна ситуація. Рішення описуються
змістовно і формально – набором певних характеристик, в число яких
обов'язково включаються також ресурсні характеристики.
Безліч критеріїв К = (К1,...,Кр) використовується для оцінки варіантів
рішень з досягнення цілей в умовах вибраної ситуації і їх рангування за
пріоритетами. З допомогою К можна отримати абсолютну або відносну оцінку
рішень. В результаті такої оцінки системні аналітики здійснюють попередній
вибір кращого рішення – Ап*. Вибір остаточного якнайкращого рішення А*
проводиться СУ на основі функції переваги f. Оскільки функція переваги може
відображати суб'єктивні думки СУ, то досить часто А* = Ап*.
Підсумовуючи викладене, завдання прийняття рішення індивідуальним
СУ можна коротко сформулювати таким чином. В умовах проблемної ситуації
ІПС, часу Т і ресурсів Р, що розташовуються, необхідно визначити ситуацію,
отримавши Сд, сформулювати безліч цілей Ц, обмежень О, альтернативних
рішень А, провести оцінку рішень і знайти оптимальне рішення А* з безлічі А,
керуючись сформульованими критеріями вибору К і функцією переваги СУ f.
Функція переваги характеризує індивідуальні особливості СУ, його інтереси.
Аналітично ця функція може бути виражена лише з точки зору рівня оптимізму
70

СУ. Думка СУ щодо якнайкращого рішення може не збігатися з думкою
системних аналітиків.
Для групового (колективного) СУ завдання прийняття рішення
записується у вигляді [19; 35]:
< ППС, Т, Р | Сд. Ц, О, А, К, F(f), А*, L, Y*>. (3.2)
де ППС, Т, Р, Сд, Ц, О, А, К, А* – ті ж самі символи, що і в завданні для
індивідуального СУ; F(f) – функція групової переваги, залежна від вектора
індивідуальних переваг членів групи прийняття рішень f = (f1,…, fd), тут d –
кількість членів в групі. Символ L в (3.2) означає принцип узгодження
індивідуальних переваг для формування групової переваги, а Y* – погоджене
оптимальне рішення, що задовольняє групову перевагу.
Таким чином, завдання прийняття рішень груповим СУ формулюється
таким чином. В умовах проблемної ситуації ППС, часу Т і ресурсів Р, що
розташовується, необхідно довизначити ситуацію, отримавши Сд,
сформулювати безліч цілей Ц, обмежень О, альтернативних варіантів рішень А,
провести оцінку варіантів рішень і знайти оптимальне рішення А* з безлічі А,
керуючись сформульованими критеріями вибору К, провести індивідуальну
оцінку переваг рішень окремих СУ, побудувати групову функцію переваги F(f)
на основі вибраного принципу узгодження L і знайти оптимальне рішення Y*, що
задовольняє групову перевагу. Зміст завдання прийняття рішень дозволяє
сформулювати ряд тверджень, що характеризують особливості управлінських
рішень.
По-перше, невідомі елементи завдання: ситуації, цілі, обмеження, варіанти
рішення, переваги – мають перш за все змістовний характер і лише частково
визначаються кількісними характеристиками. Кількість невідомих елементів
завдання суттєво більша від кількості відомих.
По-друге, визначення невідомих елементів завдання і кінець кінцем
знаходження якнайкращого рішення не можуть бути формалізовані, оскільки не
існує методів і алгоритмів, що дозволяють, наприклад, сформулювати цілі,
критерії, варіанти рішення.
71

По-третє, елементи завдання описуються характеристиками, частка з яких
може бути виміряна об'єктивно, а для іншої частки можливо лише суб'єктивний
вимір (наприклад, пріоритети цілей, переваги критеріїв і варіантів рішень).
По-четверте, у багатьох випадках доводиться вирішувати задачу
прийняття рішень в умовах невизначеності, обумовленої неповним описом
проблемної ситуації і неможливістю досить точної оцінки інших елементів
рішення, очікуваних наслідків вирішеного. У цих випадках поряд з логічним
мисленням важливе значення має інтуїція СУ.
По-п'яте, рішення, що приймаються, можуть безпосередньо зачіпати
інтереси СУ і системних аналітиків. Тому їх інтереси, мотиви поведінки
впливають на вибір рішення.
Вважаємо, що запропонований алгоритм процесу прийняття рішення є
універсальним. Проте в різних школах управління приділяється різна увага
окремим етапам даного процесу, використанню конкретних методів
обґрунтування рішення. Так з даних позицій можна говорити про особливості
японської школи управління від західної. У японській школі набагато більший
акцент робиться на визначення проблеми – чи варто нею взагалі займатися? Для
обговорення проблеми і узгодження залучається велике коло осіб – від керівника
фірми до рядового співробітника. Таким чином, японці зосереджують увагу на
суттєві питання, що вимагають вирішення, а не на можливих варіантах рішення,
вибір яких передбачає зіткнення точок зору тих, хто готує і приймає рішення.
При ухваленні рішення не повинно бути переможців і переможених. Японський
підхід до прийняття рішень вимагає часу, якого на Заході завжди не вистачає.
Проте, коли проблема визначена, дії здійснюються з вражаючою швидкістю,
набагато швидше, ніж на Заході. Японський підхід передбачає відкладання
принципових рішень до того часу, коли всі чинники рішення розглядаються
керівником, на якого буде покладено відповідальність за виконання рішення.
Модель управління операційними доходами підприємства, що
розробляється, повинна враховувати, як зарубіжний досвід, так і вітчизняні
особливості економічного і соціального розвитку. Практика показує, що лише
72

гармонійне поєднання світового досвіду з національними особливостями може
дати позитивний результат.
Суттю вироблення управлінських дій на будь-якому рівні є виявлення
відхилень системи від норми, які перешкоджають досягненню мети управління.
Відхилення параметрів системи від норми утворюється за рахунок дії
зовнішнього і внутрішнього середовища. Без відхилення немає інформації, а
отже, і процесу управління (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Схема вироблення дії, що управляє доходами
Мета управління
Y’
доходівами
Т
Алгоритм управління доходами
А
Система управління доходами
X’=u(t)
X
Зовнішнє Доходи підприємства
середовище X’’
Y
Модель достатку доходів підприємства
Джерело: складено автором

Схема вироблення управлінських дій включає складові: u(f) - х" –
управлінська дія;
X" – некерована, але контрольована складова дії середовища;
Y' – інформація про достаток об'єкту управління, доступна органу, що
управляє.
Природно, що Y' це частка інформації, що міститься в Y, тобто Y' Y. Для
синтезу управління (дії, що управляє) необхідно перш за все визначити мету Т,
тобто те, до чого повинен «прагнути» орган, що управляє. Проте цього мало,
73

необхідно ще мати алгоритм управління А, який вказує, як досягти цієї мети.
Елементи (рис. 3.3) можуть бути визначені повністю лише за наявності моделі
об'єкту управління.
Дійсно, мета Т визначає вимоги, виконання яких забезпечується і
організацією дії X', що управляє, за допомогою алгоритму А, і збором інформації
по каналу Y'. Не знаючи, як X' і X" впливають на достаток В, тобто не маючи
моделі Т = F (X', X"), не можна визначити дію, що управляє (управління) u(t)=
Х', за допомогою якої можна добитися мети Т. Природно, алгоритм А роботи
органу управління залежить від об'єкту управління. Очевидно, що і організація
каналів зв'язку між органом управління і об'єктом управління істотно
підкоряється структурі об'єкту управління. Тому синтез системи управління
неможливий без моделі об'єкту управління.
В процесі функціонування системи управління модель об'єкту управління
також необхідна. Без неї не може працювати алгоритм управління. Система, що
формує дії u(t), які управляють, називається системою управління операційними
доходами.
Практично неможливо зараз представити складну економічну систему без
інформаційних зв'язків. Для забезпечення оптимального функціонування
підприємств потрібне постійне вдосконалення інформації. Без інформаційного
забезпечення ретроспективного, поточного і перспективного аналізу практично
неможливе вироблення оптимальних управлінських рішень, тобто механізм
управління операційними доходами повинен включати розвинену інформаційну
систему. В зв'язку з цим проблема науково розробленої нормативно-
інформаційної бази аналізу операційних доходів залишається актуальною.
Інформаційна база доходів включає велику кількість інформації:
первинної і вторинної, документованої і недокументованої. Потреба в інформації
визначається її призначенням і цільовим використанням. Якісна сторона
інформації, необхідної і достатньої для аналізу операційних доходів, повинна
відповідати певним вимогам. Інформація, яка використовується в аналізі
поточних доходів, різноманітна за складом (табл. 3.4).
74

Таблиця 3.4 – Інформаційне забезпечення аналізу доходів
Класифікатор Найменування інформаційних джерел
інформації
Планова і нормативно – - планові завдання доходів звернення (кошториси)
довідкова інформація - фактичні дані за попередні періоди;
- норми матеріальних і трудових доходів;
- тарифи, ставки, розцінки;
- інша інформація
Облікова інформація - дані бухгалтерського обліку;
- дані статистичного обліку;
- дані оперативного обліку
Фінансова звітність - баланс (звіт про фінансовий стан);
- звіт про фінансові результати;
- записка пояснення до річного звіту
Позаоблікова інформація - державні закони, укази президента, постанови КМУ,
постанови місцевих органів влади;
- акти аудиторських перевірок;
- матеріали перевірок податковими органами;
- матеріали вивчення передового досвіду;
- інша інформація
Джерело: складено автором

Основу інформаційного забезпечення складають дані бухгалтерського
обліку. Необхідним і найбільш значимим інформаційним джерелом аналізу
поточних доходів є фінансова звітність, дані аналітичного обліку.
Аналіз достатку автоматизації управління доходами на вітчизняних
підприємствах показує, що в основному вона стосується розрахунків з
планування прямих доходів (трудових і матеріальних), а також бухгалтерського
обліку доходів на реалізацію товарів. Нормування, планування, облік і розподіл
непрямих доходів автоматизовані головним чином на завершальній стадії і
базуються на попередніх укрупнених нормативних розрахунках. Слід зазначити
також недостатнє впровадження нормативного методу обліку доходів
(«стандарт-кост»), оскільки ввести його можливо лише з використанням засобів
обчислювальної техніки.
У зв'язку з недостатнім рівнем автоматизації первинного оперативного
обліку доходів, формування і ведення нормативної бази, її локальністю,
нестиковкою управлінського і бухгалтерського обліку, вибором облікових
одиниць і точністю, оперативно контролювати і регулювати рівень доходів дуже
75

важко. Необхідно також, щоб розрахунки, потрібні для управління доходами,
були включені в спільну інформаційну, програмну, технічну і організаційну
систему управління підприємством.
Все сказане дозволяє зробити висновок про актуальність підвищення рівня
автоматизації при управлінні доходами на базі використання сучасних технічних
засобів збору, передачі, накопичення, обробки і використання інформації на всіх
стадіях життєвого циклу товару (послуги). Комп'ютеризація управління
доходами повинна базуватися на наступних принципах:
- системний підхід – взаємозв'язок всіх розрахунків з прогнозування,
планування, обліку, калькуляції і регулювання рівня доходів, зв'язок і взаємодія
з іншими підсистемами управління підприємства, з іншими суб'єктами по
вертикалі;
- комплексність системи – максимальне охоплення комп'ютеризацією
всіх операцій з формування, збору, передачі, накопичення, обробки,
відображення і використання інформації (всі завдання повинні знаходитися в
нерозривному тимчасовому, змістовному, технічному, програмному і
інформаційному зв'язку один з одним і представляти в своїй сукупності замкнуту
систему управління доходами на всіх стадіях життєвого циклу, розподілену за
рівнями, пов'язану з вхідними і вихідними інформаційними каналами, з іншими
системами або підсистемами по горизонталі і вертикалі);
- якісне поліпшення системи прогнозування, обліку і калькуляції – зміна
методології формування і розподілу доходів на продукцію, що випускається (у
розрізі обґрунтування рівня і збільшення частки доходів, що відносяться на
собівартість продукції); забезпечення працівників сфери управління точною і
оперативною інформацією про достаток доходів і відхилення їх від планових
(нормативних); вироблення варіантів управлінських рішень з аналізом
результатів їх реалізації;
- методологічна, інформаційна, технічна і програмна єдність або
сумісність за всіма рівнями управління із системою управління підприємством в
цілому, з регіональними і іншими системами управління;
76

- охоплення всіх рівнів виробництва і управління, всіх місць здійснення
доходів з розподілом управлінської інформації про доходіви за рівнями;
- забезпечення прийому інформації від людей, технічних засобів
усередині системи і з інших систем, передачі (введення) інформації в ту або іншу
обчислювальну систему, обробки, накопичення інформації, відображення її у
вигляді друкарського документа;
- оперативність, надійність, безвідмовність функціонування системи
протягом заданого проміжку часу;
- раціонального перерозподілу функціонального навантаження між
людиною і технічними засобами при виконанні трудомістких і багатоваріантних
розрахунків з видачею рекомендацій (варіантів) з прийняття рішень (пріоритет у
виборі остаточного рішення залишається за людиною).
Таким чином, автоматизована система управління доходами ефективна як
власна система (внутрішній системний ефект) і як головна, оцінююча і
регулююча складова всієї системи управління підприємством.

77

ВИСНОВКИ

1. Отже, дохід від реалізації продукції (послуг) – грошові кошти,
отримані за поставлену покупцям продукцію або надані послуги. Залежить від
обсягу реалізованої продукції, її асортименту, якості і сортності, рівня цін.
Своєчасність і повнота надходжень виручки від реалізації продукції сприяє
нормальному фінансовому становищу об'єкта господарювання. Прямий вплив
на розмір виручки здійснює обсяг (кількість) реалізованої продукції, який
залежить від обсягу виробництва товарної продукції, та рівень відпускних цін,
який залежить від якості і споживчих властивостей продукції.
2. Отриманий підприємством чистий дохід може бути використаний
для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на
формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків за
рахунок вилучення у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-
друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самим
підприємством і використовується для забезпечення господарської діяльності.
3. Отримання доходів створює основу для самофінансування
підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства
з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов'язань перед
бюджетом та утворення чистого прибутку. Розмір отриманих доходів визначає
економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними
ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці,
податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.
4. В другому розділі було проведено фінансово-економічний аналіз
діяльності ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» – це фармацевтичне підприємство, основним
видом діяльності якого є виробництво інфузійних препаратів. Місія підприємства
створювати унікальні рішення для оздоровлення і лікування людей. Підприємство
фармацевтичної промисловості, експортує в близько 10 країн світу свою
продукцію. Завдячуючи технічному переоснащенню, підприємство за останні 10
років освоїло випуск 40 препаратів, близько 10 знаходяться в стадії реєстрації.
Обсяг виробництва збільшився більш ніж у 20 разів в порівнянні з початковим і
78

складає понад 2 млн. флаконів/місяць.
5. Було проведено фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ». Стан підприємства оцінювався за наступною схемою: оцінка майнового
стану підприємства; аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості,
фондоозброєності; аналіз доходів; аналіз рентабельності та витрат на
виробництво; аналіз фінансової стійкості підприємства; аналіз ліквідності та
платоспроможності; аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.
Розглянувши фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», зробимо
висновок, що підприємство в 2023-2024 рр. працювало ефективно, про це
свідчать проаналізовані дані, фінансовий стан підприємства є досить стійким.
Нажаль, ситуація змінилась у 2025 році.
6. Аналіз управління доходами підприємства свідчить про необхідність
застосування новітніх підходів. Показник періоду окупності зазнав негативних
змін, так в 2025 році власний капітал компенсувати чистим прибутком за
коротший строк не вдасться, так як за прогнозом власний капітал і чистий
прибуток матимуть мінусове значення. Для того щоб одержати ясну оцінку сил
підприємства і ситуації на ринку, був проведений SWOT-аналіз. На основі
аналізу можна зробити висновки про потенціал розвитку підприємства ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ», що криються в усуненні слабких сторін, вмілому використанні
можливостей та облік загроз, що виходять з його найближчого оточення
(зовнішнього середовища), що дозволив перейти до третього розділу роботи.
7. Отже, в третьому розділі роботи зясовано, що при розробці бюджету
доходів ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» орієнтується на поточні ціни звітного року, що є
неприпустимим у сучасних умовах господарювання. Військові дії, світова
економічна криза, підвищення цін на сировину і енергоносії і, як наслідок,
підвищені масштаби фінансової кризи в Україні, спричинили ситуацію, коли
ціни зростають щомісяця на кілька відсотків до попереднього рівня.
Розроблено та економічно обгрунтовано необхідність використання
новітніх підходів щодо удосконалення управління доходами ТОВ «ЮРІЯ-
ФАРМ», спираючись на проведений аналіз даного СГД (як загальний так і
79

конкретно діяльність з управління доходами), аналіз законодавчого поля, в якому
працює підприємство.
А саме – впровадження на підприємстві механізму прогнозування доходів
з використанням ковзних середніх. Детально розглянуто та розраховано
економічний ефект від такого економічного прийому. Запропоновано підвищити
ефективність управління доходами підприємства засобами прогнозування на
прикладі прогнозування обсягу продаж на підприємстві ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ».
Для коректного прогнозу визначено значення обсягу продаж підприємства ТОВ
«ЮРІЯ-ФАРМ» в натуральному і грошовому виразах, а також з’ясовано, як він
може змінюватися залежно від умов внутрішнього і зовнішнього середовища.
8. Також розглянуто альтернативний варіант прогнозу з використанням
ковзних середніх. Під час використання цього методу прогноз будь-якого
періоду являє собою отримання показника середнього декількох результатів
досліджень часового ряду. Розрахунки за допомогою цього методу є доволі
простими і відображають зміни основних показників попереднього періоду.
Дотримання вищенаведених рекомендацій бюджетування забезпечує у часі й у
просторі організацію виконання планових завдань підприємства по цехах,
дільницях, операціях і тим самим реалізує принципи інтегрованості, реальності,
повноти й економічності.
9. Окреслено елементи стратегічного управління доходами як системи,
що включає у себе взаємопов'язані елементи управління (мета, завдання,
планування, аналіз, комунікація, мотивація, контроль, оцінка, прийняття
рішень), і спрямовану на забезпечення реалізації стратегічних завдання
підприємства в умовах динамічного і невизначеного підприємницького
середовища, на основі оптимального використання існуючого потенціалу
підприємства.

80

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р.
2. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові
результати» : затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 № 87
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» : затв.
наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290. IFRS 15 Revenue
from Contracts with Customers. International Accounting Standards Board (IASB).
2014. URL: https://www.ifrs.org/issued-standards/list-of-standards/ifrs-15-revenue-
from-contracts-with-customers/
5. Аранчій В. І., Чумак В. Д., Смолянська О. Ю., Черненко Л. В.
Фінансова діяльність підприємств : навч. посіб. Київ : Професіонал, 2016. 240 с.
6. Бандурка О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І. Фінансова діяльність
підприємств : підручник. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Либідь, 2014. 383 с.
7. Бондар Н. М. Економіка підприємства : навч. посіб. Київ : А.С.К.,
2016. 400 с.
8. Бобиль В., Лоскутова Г. Ризик-орієнтоване управління
підприємством. Review of Transport Economics and Management. 2023. DOI:
10.15802/rtem2023/288918
9. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз : навч. посіб. Житомир : Рута,
2015. 680 с.
10. Бухгалтерський фінансовий облік / за ред. Ф. Ф. Бутинця. 7-ме вид.
Житомир : Рута, 2006. 832 с.
11. Власова Н. О., Круглова О. А., Безгінова Л. І. Фінанси підприємств :
навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2007. 272 с.
12. Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання :
навч. посіб. Київ : Алерта, 2022. 199 с.
81

13. Гаврилюк В. П. Доходи в системі обліково-аналітичного
забезпечення підприємств. Економіка АПК. 2007. № 12. С. 113–117.
14. Гриньова В. М., Корда В. О. Фінанси підприємств : навч. посіб. 3-тє
вид. Київ : Знання, 2006. 423 с.
15. Дієсперов В. С. Рентабельність і дохідність. Економіка АПК. 2008.
№ 6. С. 57–63.
16. Дуднєва Ю., Зайцева А. Управління підприємствами в умовах
невизначеності. 2023. DOI: 10.33296/2707-0654-15(30)-10
17. Економіка підприємства / за ред. Л. С. Харіна. Тернопіль :
Економічна думка, 2010. 500 с.
18. Економіка підприємства : підручник / за ред. Н. М. Ушакової. Київ :
КНТЕУ, 2005. 569 с.
19. Економічний аналіз / за ред. М. Г. Чумаченка. Київ, 2015. 556 с.
20. Костенко Т. Д. та ін. Економічний аналіз і діагностика стану
підприємства : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2005. 400 с.
21. Крамаренко Г. О., Чорна О. Є. Фінансовий менеджмент : підручник.
Київ : ЦУЛ, 2006. 520 с.
22. Кулішов В. В. Основи економічної теорії : підручник. Львів :
Магнолія, 2022. 516 с.
23. Мазурок П. Л. Аналітичне оцінювання фінансових результатів
діяльності підприємств. Держава та регіони. 2009. № 5. С. 114–119.
24. Манів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства : навч. посіб. Київ
: Знання, 2004. 580 с.
25. Мартюшева Л. С., Меренкова Л. О. Фінансова діяльність суб’єктів
господарювання. Харків : ІНЖЕК, 2006. 184 с.
26. Минів Р. М., Табацкова Г. В., Молінський В. О. Управління
фінансовою стійкістю підприємств. Актуальні питання економічних наук. 2025.
DOI: 10.5281/zenodo.17011532

82

27. Мельник Л. Г. та ін. Маркетингова цінова політика : навч. посіб.
Суми : Університетська книга, 2007. 240 с.
28. Ніколаєва В. П. Класифікація доходів підприємства. Економіка АПК.
2009. № 10. С. 91–95.
29. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств : підручник. 3-тє вид. Київ :
КНЕУ, 2010. 460 с.
30. Подольська В. О., Яріш О. В. Фінансовий аналіз : навч. посіб. Київ :
ЦУЛ, 2007. 488 с.
31. Рижиков В. С. та ін. Економіка підприємства. Київ : Слово, 2016. 272
с.
32. Руденко М. та ін. Управління фінансовою стійкістю підприємств в
умовах війни. Випробування та сертифікація. 2025. DOI: 10.37701/ts.06.2024.15
33. Рудюк Л. В. Фінанси підприємств : навч. посіб. Київ : Університет
«Україна», 2006. 186 с.
34. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства. Київ :
Знання, 2005. 662 с.
35. Скібіцький О. М. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. Київ : ЦУЛ,
2006. 312 с.
36. Старостенко Г. Г., Мірко Н. В. Фінансовий аналіз : навч. посіб. Київ
: ЦУЛ, 2006. 224 с.
37. Тарасюк Г. М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства. Київ
: Каравела, 2003. 432 с.
38. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання.
Київ : КНЕУ, 2015. 554 с.
39. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання. Київ :
ЦУЛ, 2009. 320 с.
40. Салига С. Я. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2006.
274 с.
83

41. Файчук О., Зварун Б. Трансформація управління діяльністю
підприємства. Європейський науковий журнал економічних та фінансових
інновацій. 2025. DOI: 10.32750/2025
42. Фінансовий менеджмент / за ред. Г. Г. Кірейцева. Київ : ЦУЛ, 2002.
496 с.
43. Фурик В. Г. Фінанси підприємств. Вінниця : ВНТУ, 2006. 132 с.
44. Шваб Л. І. Економіка підприємства. Київ : Каравела, 2004. 568 с.
45. Шелудько В. М. Фінансовий менеджмент. Київ : Знання, 2006. 439 с.
46. Школьник І. О., Боярко І. М., Сюркало Б. І. Фінансовий менеджмент.
Суми : Університетська книга, 2009. 301 с.
47. ТОВ «Юрія-Фарм» : офіційний сайт. URL: https://www.uf.ua
48. Огляд економіки України. URL: http://ukrexport.gov.ua/ukr/oglad_ua
49. SMIDA: інформаційна база даних емітентів. URL:
https://smida.gov.ua
50. Державна служба статистики України : офіційний сайт. URL:
https://www.ukrstat.gov.ua
51. Верховна Рада України : офіційний сайт. URL:
https://www.rada.gov.ua
52. Кабінет Міністрів України : Урядовий портал. URL:
https://www.kabmin.gov.ua
53. Kuzior A., Arefieva O. Strategic management of enterprise development.
Sustainability. 2025. DOI: 10.3390/su141911937
54. Hariyono A. Intellectual capital and firm performance. Cogent Business
& Management. 2024. DOI: 10.1080/23322039.2024.2325834
55. Suparwadi S. Knowledge management and innovation performance.
SAGE Open. 2024. DOI: 10.1177/18479790241304563
56. Cooke P. Innovation systems and smart specialization. European
Planning Studies. 2016. DOI: 10.1080/09654313.2016.1151482
57. Del Carpio X. Skills for a modern economy. World Bank, 2017. DOI:
10.1596/978-1-4648-0890-6
84

Додаток А

85

Anna Pavlovska, Doctor of Economics, professor
Cherkasy State Technological University
Cherkasy, Ukraine
Dzhavlah Denis, undergraduate student
Cherkasy State Technological University
Cherkasy, Ukraine
Zabolotny Ilya, undergraduate student
Cherkasy State Technological University
Cherkasy, Ukraine
RISK-ORIENTED REVENUE MANAGEMENT OF BUSINESS ENTITIES

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ДОХОДАМИ СУБ’ЄКТІВ
ГОСПОДАРЮВАННЯ

У сучасних умовах високої невизначеності економічного середовища,
зумовленої воєнними, фінансовими та ринковими чинниками, особливої
актуальності набуває впровадження ризик-орієнтованого підходу до управління
доходами суб’єктів господарювання. Традиційні методи фінансового
менеджменту, що базуються на детермінованих показниках, поступово
втрачають ефективність, що обумовлює необхідність інтеграції ризик-
менеджменту у процес формування та оптимізації доходів. Це, у свою чергу,
вимагає впровадження сучасних аналітичних інструментів та підходів,
спрямованих на оцінювання невизначеності й підвищення адаптивності
управлінських рішень.
Ризик-орієнтоване управління доходами доцільно трактувати як систему
методів, інструментів і управлінських рішень, спрямованих на ідентифікацію,
оцінювання та мінімізацію ризиків, що впливають на формування, розподіл і
використання доходів підприємства з метою забезпечення їх стабільності та
зростання. Так, Бобиль, В. та Лоскутова, Г. підтверджують, що «ефективне
ризик-орієнтування управління залежить від належної ідентифікації ризиків» [1].
Дуднєва Ю., Зайцева А. розглядають ризик-орієнтоване управління як «чинник
забезпечення адаптивності та стійкості підприємства в умовах невизначеності
зовнішнього контексту» [2]. Заїчко І. «визначає сутність і принципи управління
ризиками, що дозволяють ідентифікувати, оцінювати та мінімізувати
фінансові загрози» [3]. Вітчизняні науковці Бутенко, В., Байдацький, М в своїх
дослідженнях пропонують «алгоритм формування системи управління ризиками
на підприємстві». Тобто, сучасні наукові дослідження свідчать, що основою
ризик-орієнтованого підходу є ідентифікація ризиків, їх діагностика та інтеграція
86

у стратегічне і оперативне планування діяльності підприємства. При цьому
управління ризиками виступає ключовим елементом забезпечення фінансової
стійкості та адаптивності суб’єктів господарювання.
Доходи підприємства формуються під впливом значної кількості ризиків,
серед яких доцільно виділити: ринкові (зміна попиту, цінова волатильність);
фінансові (кредитні, валютні, інфляційні); операційні (збої у виробництві,
логістиці); інституційні (податкові зміни, регуляторна нестабільність);
інвестиційні (неефективність інвестиційних проєктів); кредитні
(неплатоспроможність контрагентів); репутаційні (втрата ділової репутації).
Для систематизації впливу ризиків на формування доходів доцільно
узагальнити їх у вигляді табл. 1.

Таблиця 1. Види ризиків та їх вплив на доходи суб’єкта господарювання
Вид ризику Механізм впливу на Можливі управлінські
доходи інструменти
Ринковий Зниження обсягів Диверсифікація ринків, гнучка
реалізації, коливання цінова політика
виручки
Фінансовий Зменшення чистого Хеджування, управління
доходу, зростання витрат структурою капіталу
Операційний Втрата частини доходу Оптимізація процесів, контроль
через простої або якості
неякісну продукцію
Інституційний Зростання податкового Податкове планування,
навантаження, штрафні юридичний супровід
санкції
Інвестиційний Недоотримання Оцінка ефективності проєктів
запланованих доходів (NPV, IRR), диверсифікація
Кредитний Втрата доходів через Кредитний контроль, страхування
дебіторську ризиків
заборгованість
Репутаційний Зменшення клієнтської PR-менеджмент, управління
бази та обсягів реалізації якістю обслуговування
Джерело: [1;4; 5]

Як видно з таблиці, різні види ризиків мають як прямий, так і
опосередкований вплив на доходи підприємства, що обумовлює необхідність
комплексного підходу до їх управління. В умовах ризик-орієнтованого
управління особливого значення набуває використання сценарного підходу та
варіативного планування доходів, що передбачає розгляд декількох можливих
сценаріїв розвитку подій із відповідною оцінкою їх ймовірності. Це дозволяє
підприємству підвищити якість управлінських рішень та знизити рівень
невизначеності (рис.1):

87

Зовнішнє та внутрішнє середовище

Ідентифікація ризиків

Оцінка ризиків

Класифікація ризиків

Формування сценаріїв доходів

Вибір управлінських рішень (диверсифікація, хеджування,
резерви)

Моніторинг та контроль доходів

Коригування стратегії

Рисунок 1. Модель ризик-орієнтованого управління доходами підприємства
Джерело: [1;3;5]

Важливою складовою ризик-орієнтованого управління доходами є
інтеграція відповідних інструментів у систему фінансового менеджменту
підприємства. До таких інструментів належать: бюджетування з урахуванням
ризиків; аналіз чутливості доходів; побудова матриць ризиків; використання KPI
(Key Performance Indicators) з урахуванням ризикових параметрів. Як зазначають
вітчизняні науковці, ефективна система ризик-менеджменту повинна мати
комплексний характер і охоплювати всі рівні управління підприємством, що
забезпечує узгодженість стратегічних і оперативних рішень [1;3].
Таким чином, впровадження ризик-орієнтованого управління доходами
дозволяє: підвищити стабільність фінансових результатів; мінімізувати втрати
від негативних факторів; забезпечити гнучкість та адаптивність підприємства;
сформувати конкурентні переваги у нестабільному середовищі. Отже, ризик-
орієнтоване управління доходами є невід’ємною складовою сучасного
фінансового менеджменту, що сприяє підвищенню ефективності діяльності
суб’єктів господарювання в умовах невизначеності.

Література:
1. Бобиль В. В., Лоскутова Г. А. Ризик-орієнтоване управління як
складова фінансово-економічної безпеки підприємства // Review of Transport
Economics and Management. 2023. № 9 (25). С. 95–104. DOI:
https://doi.org/10.15802/rtem2023/288918.
2. Дуднєва Ю. Е., Зайцева А. В. Ризик-орієнтоване управління
підприємствами в умовах невизначеності зовнішнього контексту // Адаптивне
88

управління: теорія і практика. Серія «Економіка». 2023. № 15 (30). DOI:
https://doi.org/10.33296/2707-0654-15(30)-10.
3. Заїчко І. В. Стратегічний корпоративний ризик-менеджмент як
основа антикризового фінансового управління підприємством // Економічні
горизонти. 2025. № 3 (32). С. 144–154. DOI: https://doi.org/10.31499/2616-
5236.3(32).2025.338679.
4. Бутенко В. В., Байдацький М. О. Теоретичні основи формування
системи управління ризиками на підприємстві // Економіка та суспільство. 2023.
№ 50. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-50-35.
5. Finance.ua. URL: https://finance.ua (дата звернення: 26.03.2026).

89

Додаток Б
1 − Оцінка майнового стану підприємства.
Розрахуємо коефіцієнт зносу основних засобів (К зносу), який показує їх
фізичний стан. Він виражає частину вартості об’єктів, передану на вироблений
продукт. Формула для розрахунку має такий вигляд:
Знос основних засобів 24584
К зносу 2023 =   0,19 , (Б.1)
Первісна вартість основних засобів 123519
К зносу 2024 = 35502 / 159266 = 0,22
К зносу 2025 = 51434 / 176535 = 0,29
де: знос основних засобів, 89е о. (Ф.1: р.032);
первісна вартість основних засобів, 89е о. (Ф.1: р.031).
Вартість основних засобів, які надійшли
К 100382
оновлення 2023 =   0,812 , (Б.2)
Вартість основних засобів на кінець року 123519
К оновлення 2024 = 123519 / 159266 = 0,775
К оновлення 2025 = 159170 / 176535 = 0,901
де: вартість основних засобів на кінець року, 89е о. (Ф.1: р.031 гр.4)
Важливим етапом аналізу активів є їх вивчення за динамікою вибуття.
При аналізі динаміки вибуття об’єктів користуються показником коефіцієнта
вибуття (К вибуття ), який обраховується як відношення вартості об’єктів, які
вибули за звітний період, до їх вартості на початок періоду. Він показує
інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих об’єктів, які
або морально застаріли, або зношені й непридатні для подальшого
використання:
Вартість основних засобів, які вибули
К 123519
вибуття 2023 =  1,23 , (Б.3)
Вартість основних засобів на початок року 100382
К вибуття 2024 = 159266 / 123519 = 1,28
К вибуття 2025 = 176535 / 159170 = 1,10
де: вартість основних засобів на початок року, 89е о. (Ф.1: р.031 гр.3).
Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт
мобільності активів (К мобільності ):
90

Мобільні активи 220502
К мобільності 2023 =   0,66 , (Б.4)
Немобільні активи 331490
К мобільності 2024 = 211095 / 347592 = 0,60
К мобільності 2025 = 285121 / 423793 = 0,67
де: мобільні активи, 90е о. (Ф.1: р.260 + р.270);
немобільні активи, 90е о. (Ф.1: р.280).
2 − Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності.
Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання
основних засобів.
Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу одержує підприємство з
однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби. Даний показник розрахуємо
за формулою:
Чистий дохід від реалізації продукції
Ф 364288
в. 2023 =   4,04 , (Б.5)
Середня вартість основних виробничих фондів 90166
Ф в. 2024 = 362025 / 111349,5 = 3,251
Ф в. 2025 = 498635 / 124384,5 = 4,008
де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);
основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного
періоду).
Фондомісткість (Ф м.) є оберненим показником до фондовіддачі,
характеризується коштами, які витратило підприємство на формування
основних засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу. Розраховується за
формулою:
Середня вартість основних виробничих фондів 90166
Ф м. 2023 =   0,247 , (Б.6)
Чистий дохід від реалізації продукції 364288
Ф м. 2024 = 111349,5 / 362025 = 0,307
Ф м. 2025 = 124384,5 / 498635 = 0,249
де: чистий дохід від реалізації продукції, грн.(Ф.2: р.035);
основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного
періоду).
91

Для визначення ступеня забезпеченості підприємства основними засобами
необхідно проаналізувати фондоозброєність (Фо.) праці робітників. Він
розраховується як відношення середньорічної вартості основних виробничих
фондів до середньооблікової річної чисельності працівників:
Середня вартість основних виробничих фондів
Ф = 90166
о. 2023  107,59 , (Б.7)
Середньооблікова чисельність працівників 838
Ф о. 2024 = 111349,5 / 838 = 132,87
Ф о. 2025 = 124384,5 / 838 = 148,43
де: основні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р. 030 на початок та кінець звітного
періоду).
3 − Аналіз доходів. Функціонування підприємства, незалежно від виду його
діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю
приносити достатній прибуток.
Прибуток − це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує
абсолютну ефективність його роботи.
Розрахунок показника прибутку для суб’єкта малого підприємництва включає
визначення наступних його складових:
– чистого доходу від реалізації продукції;
– доходу від звичайної та надзвичайної діяльності
– чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Далі необхідно проаналізувати динаміку показників прибутку підприємства.
Аналіз проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період зі
звітними даними за попередній період.
4 − Аналіз рентабельності та витрат на виробництво. Рентабельність – це
відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі
обчислюється як відношення прибутку до витрат. Показники рентабельності
можна об’єднати в кілька груп:
1) показники, що характеризують рентабельність (окупність) витрат
виробництва й інвестиційних проектів;
2) показники, що характеризують рентабельність продажів;
92

3) показники, що характеризують прибутковість капіталу і його
складових.
Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку від
операційної діяльності, прибутку від звичайної діяльності до оподаткування й
чистого прибутку.
До основних показників рентабельності, які використаємо для аналізу
фінансового стану підприємства, належать:
1. Рентабельність сукупних активів (Р активів) характеризує рівень прибутку,
генерована всіма активами підприємства, що перебувають у його використанні
за балансом. Даний показник розрахуємо за формулою:
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування
Р = 46770
активів 2023   0,164, (Б.8)
Валюта баланса 283591,5
Р активів 2024 = 21120 / 339541 = -0,062
Р активів 2025 = 35898 / 418216,5 = -0,085
де: прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, грн. (Ф.2-м:
р.190+170+131);
валюта балансу, грн. (Ф1.-м: р.280)
2. Рентабельність власного капіталу (Р власного капіталу) характеризує рівень
прибутковості власного капіталу, вкладеного в дане підприємство, є одним з
основних показників інвестиційної привабливості підприємства, тому що його
рівень показує верхню межу дивідендних виплат:
Чистий прибуток
Р = 46770
власного капіталу 2023   0,551, (Б.9)
Власний капітал 84815
Р власного капіталу 2024 = 21120 / 183308 = -0,115
Р власного капіталу 2025 = 35898 / 127386 = -0,281
де: чистий прибуток, грн. (Ф.2-м: р.190);
власний капітал, грн. (Ф.1-м: р.380)
3. Рентабельність продажів показує, наскільки ефективно й прибуткове
підприємство веде свою операційну діяльність і розраховується відношенням
суми прибутку до виторгу від реалізації продукції. Залежно від використаного в
93

розрахунках показника прибутку виділяють валову, операційну й чисту
рентабельність продажів.
Валова рентабельність (Р валова) продажів показує ефективність виробничої
діяльності й цінової політики підприємства, розраховується за формулою:
Валовий прибуток 161635
Р валова 2023 =   0,443 , (Б.10)
Виручка від реалізації продукції 364288
Р валова 2024 = 150219 / 362025 = 0,414
Р валова 2025 = 223462 / 498635 = 0,448
де: валовий прибуток, грн. (Ф.2-м: р.030-140);
виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2-м: р.030)
Показник операційної рентабельності (Р операційна) характеризує здатність
підприємства генерувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не
має відносин до операційної ефективності. Формула для розрахунку має
вигляд:
Операційний прибуток 97282
Р операційна 2023 =   0,267 , (Б.11)
Виручка від реалізації продукції 364288
Р операційна 2024 = 47571 / 362025 = 0,131
Р операційна 2025 = 77795 / 498635 = 0,156
де: операційний прибуток, грн. (Ф.2-м: р.190+170+131);
виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2-м: р.030)
Чиста рентабельність (Р чиста) продажів характеризує ефективність всіх видів
діяльності підприємства: операційної, інвестиційної та фінансової. Цей
показник відображає повний вплив структури капіталу й фінансування
підприємства на його рентабельність. Він розраховується за формулою:
Чистий прибуток
Р чиста 2023 = 46770
  0,128 (Б.12)
Виручка від реалізації продукції 364288
Р чиста 2024 = 21120 / 362025 = 0,058
Р чиста 2025 = 35898 / 498635 = 0,071
де: чистий прибуток, грн. (Ф.2-м: р.190);
виручка від реалізації продукції, грн. (Ф.2-м: р.030)
94

5 − Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стабільність
підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану
підприємства. Вона залежить від структури зобов’язань підприємства і
характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу.
Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку
діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від
господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування і
незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування майна
(активів).
Фінансова стійкість – це стан активів підприємства, що гарантує йому постійну
платоспроможність.
Важливим показником фінансової стабільності є коефіцієнт автономії (К автономії
).
Власнийкапітал
Кавтономії  0,5; (Б.13)
Сумаактивівпідприємства
Кавт. 2023 = 84816 / 235693 = 0,359
Кавт. 2024 = 127386 / 331490 = 0,384
Кавт. 2025 = 183287 / 412640 = 0,44
де: власний капітал, грн. (Ф.1: ряд. 380);
сума активів підприємства, грн. (Ф.1: ряд. 640).
Рекомендоване значення цього показника складає 0,5.
Фінансова стабільність підприємства залежить як від складу джерел
фінансування, так і від напрямків розміщення коштів в активах підприємства.
Для визначення мобільності використання власних коштів підприємства
обчислюється коефіцієнт маневреності (К маневреності), який характеризує питому
вагу власних оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу.
Власніоборотнікошти
Кманевреності   0,2  0,4; (Б.14)
Сумавласнихкоштів
Кманев.2023 = (84816 – 89697) / 84816 = -0,057
Кманев. 2024 = (127386 – 110988) / 127386 = 0,128
95

Кманев. 2025 = (183287 – 136498) / 183287 = 0,255
де: власні оборотні кошти, грн. (Ф.1: ряд. 380 – ряд. 80);
сума власних коштів, грн.(Ф.1: ряд. 380)
Спочатку визначимо власні оборотні кошти підприємства:
Об кошти =Джерела власного капіталу – Необоротні активи (Б.15)
Обкошти 2023 = 84816 – 89697 = -4881
Обкошти 2024 = 127386 – 110988 = 16398
Обкошти 2025 = 183287 – 136498 = 46789

Коефіцієнт маневреності знаходиться в межах норми, що ще раз підтверджує
вищесказане твердження.
Зворотним показником коефіцієнта автономії буде коефіцієнт фінансової
залежності (К фін. залежності). Він показує, яка сума загальної вартості активів
підприємства припадає на 1 грн. власних коштів.
Загальна сума активів
Кфін. залежності  ; (Б.16)
Власнийкапітал
Кфін.залеж. 2023 = 235693 / 84816 = 2,778
Кфін.залеж. 2024 = 331490 / 127386 = 2,602
Кфін.залеж. 2025 = 412640 / 183287 = 2,251
де: загальна сума активів, грн. (Ф.1: ряд. 280);
власний капітал, грн. (Ф.1: ряд. 380).
Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є
коефіцієнт фінансової стабільності (К фін. стабільності), який характеризує
співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення
власного капіталу на залучений капітал.
Власний капітал
Кфін. стабільності  1; (Б.17)
Залученийкапітал
Кфін.стабіл. 2023 = 84816 / ( 0 + 150877) = 0,562
Кфін.стабіл. 2024 = 127386 / ( 0 + 204104) = 0,624
Кфін.стабіл. 2025 = 183287 / ( 0 + 150877) = 1,214
96

де: власний капітал, грн..(Ф.1: ряд. 380);
залучений капітал, грн.. (Ф.1: ряд. 480 + ряд. 620).
6 − Аналіз ліквідності та платоспроможності. Здатність підприємства своєчасно
повертати кошти кредиторам оцінюється шляхом аналізу балансу на
ліквідність. Платоспроможністю підприємства називається можливість
своєчасно здійснювати платежі кредиторам. Для оцінки платоспроможності
використовують такі показники: коефіцієнт покриття (платоспроможності),
коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт незалежної ліквідності, коефіцієнт
абсолютної ліквідності.
Коефіцієнт покриття (К покриття) характеризує здатність підприємства
забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільш легко реалізованої
частини активів – оборотних коштів обчислюється як відношення оборотних
активів (р. 260 Активу Балансу) до поточних зобов’язань (р. 620) Пасиву
Балансу), показує платіжні можливості підприємства при умові своєчасних
розрахунків з дебіторами, продажу матеріальних обігових коштів і
характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними
активами:
Поточні активи
Кпокриття  1,5 2,5; (Б.18)
Поточнізобовязання
Кпокриття 2023 = 145996 / 150877 = 0,967
Кпокриття 2024 = 220502 / 204104 = 1,080
Кпокриття 2025 = 261611 / 229353 = 1,14
де: поточні активи, грн. (Ф.1: р.260);
поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).
Якщо на покриття зобов’язань підприємство передбачає мобілізувати оборотні
активи в частині грошових коштів і коштів в розрахунках, то можна одержати
коефіцієнт швидкої ліквідності (К шв. ліквідності). Він дорівнює частці від ділення
цієї частини оборотних активів на суму поточних зобов’язань підприємства.
Грошові активи  ДЗ
Кшв. ліквідності   0,5; (Б.19)
Поточнізобовязання
97

Кшв.лікв.2023= 120510 / 150877 = 0,798
Кшв.лікв.2024= 193705 / 204104 = 0,949
Кшв.лікв.2025= 194120 / 229353 = 0,846
де: грошові активи і дебіторська заборгованість, грн. (Ф.1: сума р.150-250);
поточні зобов’язання, грн. (Ф.1 р.620).
Для точної характеристики поточного стану підприємства необхідним є
розрахунок частки грошових засобів та короткострокових цінних паперів на
поточному активі. Це співвідношення, характеризує коефіцієнт абсолютної
ліквідності (К абсол. ліквідності).
Гроші  Цінні папери
Кабсол. ліквідності   0,2; (Б.20)
Поточнізобовязання
Кабс.лікв.2023= (29120 + 10718) / 150877 = 0,264
Кабс.лікв.2024= (198 + 19299) / 204104 = 0,095
Кабс.лікв.2025= (263 + 24494) / 229353 = 0,107
де: гроші в національній валюті, грн. (Ф.1: р.230);
гроші в іноземній валюті, грн. (Ф.1: р.240);
поточні зобов’язання, грн. (Ф.1: р.620).
Проаналізувавши показники ліквідності робимо висновки.
Розрахуємо частку оборотних виробничих фондів в обігових коштах
підприємства (Ч о.в.ф.).
Оборотнівиробничіфонди
Ч о.в.ф. = , (Б.21)
Оборотні активи
Ч о.в.ф.2023 = 18154 / 145996 = 0,124
Ч о.в.ф.2024 = 28024 / 220502 = 0,127
Ч о.в.ф.2025 = 43313 / 276145 = 0,156
де: оборотні виробничі фонди, грн. (Ф.1: р.100+120+270);
оборотні активи, грн. (Ф.1: р.260+270).
Частку основних фондів в активах (Ч осн.ф.) знаходимо за формулою:
Залишкова вартістьосновних засобів
Ч осн.ф = , (Б.22)
Активи
98

Ч осн.ф. 2023 = 81397 / 235693 = 0,345
Ч осн.ф. 2024 = 98935 / 331490 = 0,298
Ч осн.ф. 2025 = 123668 / 412640 = 0,299
де: залишкова вартість основних виробничих засобів, грн. (Ф.1: р.030);
активи, грн. (Ф.1: р.280).
7 − Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Виникнення
дебіторської та кредиторської заборгованості обумовлено неспівпадінням
моменту відвантаження готової продукції, виконання робіт, послуг, одержання
товарно-матеріальних цінностей, нарахування зарплати і платежів з моменту їх
оплати. Значні розміри дебіторської та кредиторської заборгованості
призводять до перерозподілу обігових коштів.
Розрахуємо декілька показників, які характеризують стан дебіторської
заборгованості.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Коб. деб. заб) показує, скільки
разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки:
Обсяг реалізації за рік
Коб. деб. заб = , (Б.23)
Середньорічна сума дебіторської заборгованісті
Коб. деб. заб 2023= 1727 / 79542 = 0,021
Коб. деб. заб 2024= 50840 / 172772 = 0,294
Коб. деб. заб 2025= 63284 / 155697 = 0,406
де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2-м: р.030);
дебіторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.150-160 + р.170-210 на початок
та кінець звітного періоду).
Чим вище цей показник, тим краще, так як підприємство швидше одержує
оплату за рахунками. Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш
наочний показник – період інкасації (Пі), тобто час, протягом якого дебіторська
заборгованість обернеться в грошові кошти. Для цього розділимо тривалість
аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності за розрахунками:
360
Пі = , (Б.24)
Коефіцієнт оборотності
дебіторської заборгованості
99

Пі 2023= 360 / 0,021 = 17142
Пі 2024= 360 / 0,294 = 1224
Пі 2025= 360 / 0,406 = 886
Показники оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з
оборотністю кредиторської заборгованості. Для цього необхідно визначити
коефіцієнт оборотності й строк обороту дебіторської й кредиторської
заборгованості за товарними операціями.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Коб. .кред. заб) показує
розширення або зниження комерційного кредиту, наданого підприємству.
Розрахуємо його за формулою:
Обсяг реалізації за рік
Коб. кред. заб = , (Б.25)
Середньорічна сума кредиторської заборгованісті
Коб. кред. заб 2023 = 1727 / 177490,5 = 0,344
Коб. кред. заб 2024 = 50840 / 184194 = 0,276
Коб. кред. заб 2025 = 63284 / 183809 = 0,344
де: обсяг реалізації за рік, грн.(Ф.2-м: р.030);
кредиторська заборгованість, грн.(Ф.1: сума р.530-р.580 на початок та
кінець звітного періоду).
Період обороту кредиторської заборгованості визначається як частка від
розподілу тривалості аналізованого періоду на коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості (По):
360
По = , (Б .26)
Коефіцієнт оборотності
кредиторської заборгованості
По2023 = 360 / 0,344 = 1058,82
По2024 = 360 / 0,276 = 1304,34
По2025 = 360 / 0,344 = 1046,51

Репозиторій ЧДТУ