Забезпечення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на матеріалах ПрАТ «Миронівська птахофабрика», с. Степанці, Черкаський р-н., Черкаська обл.)

Кривчик, Андрій Євгенійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9803
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Бітюк, Інна Миколаївна	-
dc.contributor.author	Кривчик, Андрій Євгенійович	-
dc.date.accessioned	2026-07-04T18:41:55Z	-
dc.date.available	2026-07-04T18:41:55Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9803	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів забезпечення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, а також механізми та інструменти підвищення її результативності. Об’єктом дослідження є процес управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних і практичних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства та розробка напрямів підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в сучасних умовах господарювання. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити сутність поняття «управління зовнішньоекономічною діяльністю» підприємства; дослідити основні підходи до управління зовнішньоекономічною діяльністю та показники ефективності функціонування; навести загальну характеристику системи управління підприємством; проанaлiзувати oснoвниі фінансово-екoнoмiчні пoкaзники дiяльнoстi підприємства; проанaлiзувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства та навести його конкурентні переваги; сформувати напрями удосконалення експортної діяльності підприємства шляхом диверсифікації зовнішніх ринків збуту; сформувати основні аспекти впровадження енергоефективних, екологічних та цифрових технологій у систему управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. За результатами дослідження сформовано пріоритетні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві. Сформовано основні напрями удосконалення експортної діяльності підприємства шляхом диверсифікації зовнішніх ринків збуту. Запропоновані проєкти по впровадженню екологічних, енергоефективних та цифрових технологій в діяльність підприємства було проаналізовано та розраховано його економічну ефективність. Одержані результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії розвитку підприємства	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	зовнішньоекономічна діяльність, експорт, конкурентні переваги, цифрові технології, енергоефективність, екологічність, зовнішні ринку збуту.	uk_UA
dc.title	Забезпечення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на матеріалах ПрАТ «Миронівська птахофабрика», с. Степанці, Черкаський р-н., Черкаська обл.)	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Кривчик Андрій М-225.pdf Restricted Access		1.12 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
Олександр БІЛИК 
___________________________ 
«_____»____________________ 2026  р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА 
МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА», С. 
СТЕПАНЦІ, ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.) 
 
 
 
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Менеджмент» 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група___М-225___ 
 
 
 
Виконавець роботи:  
 «____»_________ 2026 р.       _______________     _ Андрій КРИВЧИК_____ 
                                                                   (підпис)                         (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)     
  
Керівник роботи: 
                              
 «____»__________ 2026 р.      ____________      _доц. Інна БІТЮК_________ 
                                                                   (підпис)             (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
  
 
Черкаси 2026  
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   07 «Управління та адміністрування»   
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                                 
(код, назва) 
Освітня програма    Менеджмент                                  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
______________  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
_______________Кривчик Андрій Євгенійович_____________ 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (на 
матеріалах ПрАТ «Миронівська птахофабрика», с. Степанці, Черкаський р-н., 
Черкаська обл.) 
Керівник роботи  к.е.н., доцент Бітюк Інна Миколаївна      
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «_17_»__03___2026__року №_62/03-03_ 
2. Вихідні дані до роботи __ баланси  та звіти про фінансові результати діяльності 
підприємства; періодичні видання та друковані літературні 
джерела_________________________________________________________________ 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)  
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ 
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ «МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАТ «МИРОНІВСЬКА 
ПТАХОФАБРИКА» 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 доцент Бітюк І.М.   
2 доцент Бітюк І.М.   
3 доцент Бітюк І.М.   
 
5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р. 
3 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів підготовки виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів 
роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання виконано 
1 23.02.2026 
попереднього плану роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка виконано 
2 12.03.2026 
та групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного виконано 
3 16.03.2026 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз виконано 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 9.04.2026 
розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано 
7 Підготовка  та написання розрахункового виконано 
14.05.2026 
розділу роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.05.2026 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 1.06.2026 виконано 
11 Оформлення роботи 2.06.2026 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 4.06.2026 виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти   ________________    __ Андрій КРИВЧИК_____ 
             (підпис)                                             (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      __________________    __ Інна БІТЮК_______ 
            (підпис)                                              (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 65 сторінок, 13 таблиць,  
5 рисунків, список використаних джерел з 39 найменувань, 5 додатків. 
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА 
МАТЕРІАЛАХ ПРАТ «МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА», С. СТЕПАНЦІ, 
ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.) 
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і 
практичних аспектів забезпечення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, а також механізми та 
інструменти підвищення її результативності. 
Об’єктом дослідження є процес управління зовнішньоекономічною 
діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних і 
практичних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю 
підприємства та розробка напрямів підвищення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в 
сучасних умовах господарювання. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:  
дослідити сутність поняття «управління зовнішньоекономічною 
діяльністю» підприємства; 
дослідити основні підходи до управління зовнішньоекономічною 
діяльністю та показники ефективності функціонування; 
навести загальну характеристику системи управління підприємством;  
проанaлiзувати oснoвниі фінансово-екoнoмiчні пoкaзники дiяльнoстi 
підприємства;  
проанaлiзувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства та навести 
його конкурентні переваги; 
сформувати напрями удосконалення експортної діяльності підприємства 
шляхом диверсифікації зовнішніх ринків збуту; 
сформувати основні аспекти впровадження енергоефективних, 
екологічних та цифрових технологій у систему управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. 
За результатами дослідження сформовано пріоритетні напрями розвитку 
зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві. Сформовано основні 
напрями удосконалення експортної діяльності підприємства шляхом 
диверсифікації зовнішніх ринків збуту. Запропоновані проєкти по 
впровадженню екологічних, енергоефективних та цифрових технологій в 
діяльність підприємства було проаналізовано та розраховано його економічну 
ефективність. Одержані результати можуть бути використані при розробці та 
формуванні стратегії розвитку підприємства. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: зовнішньоекономічна діяльність, експорт, конкурентні 
переваги, цифрові технології, енергоефективність, екологічність, зовнішні 
ринку збуту. 
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра __2026___ 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата ___________________________________________ 
5 
 
ABSTRACT 
The bachelor's qualification work contains 65 pages, 13 tables, 5 figures, a list of 
sources used from 39 titles, 5 appendices. 
ENSURING THE EFFECTIVENESS OF MANAGEMENT OF THE 
ENTERPRISE'S FOREIGN ECONOMIC ACTIVITIES (BASED ON 
MATERIALS FROM PRJSC «MYRONIVSKA PTAKHOFABRIK», STEPANTSI 
VILLAGE, CHERKASY DISTRICT, CHERKASY REGION) 
The subject of the study is a set of theoretical, methodological and practical 
aspects of ensuring the effectiveness of management of the enterprise's foreign 
economic activity, as well as mechanisms and tools for increasing its effectiveness. 
The object of the study is the process of managing the foreign economic 
activity of PrJSC "Myronivska Poultry Farm". 
The purpose of the bachelor's qualification work is to study the theoretical 
and practical aspects of managing the enterprise's foreign economic activity and 
develop directions for increasing the effectiveness of managing the foreign 
economic activity of PrJSC "Myronivska Poultry Farm" in modern business 
conditions. 
The tasks of the bachelor's qualification work: 
to investigate the essence of the concept of "management of foreign economic 
activity" of the enterprise; 
to investigate the main approaches to managing foreign economic activity and 
indicators of operating efficiency; 
to provide a general characteristic of the enterprise's management system; 
to analyze the main financial and economic indicators of the enterprise's 
activities; 
analyze the foreign economic activity of the enterprise and list its competitive 
advantages; 
form directions for improving the export activity of the enterprise by 
diversifying foreign markets; 
form the main aspects of introducing energy-efficient, environmental and 
digital technologies into the management system of the enterprise's foreign 
economic activity. 
According to the results of the study, priority directions for the development 
of foreign economic activity at the enterprise were formed. The main directions for 
improving the export activity of the enterprise by diversifying foreign markets were 
formed. The proposed projects for the introduction of environmental, energy-
efficient and digital technologies into the enterprise's activities were analyzed and 
their economic efficiency was calculated. The results obtained can be used in the 
development and formation of the enterprise's development strategy. 
KEYWORDS: foreign economic activity, export, competitive advantages, 
digital technologies, energy efficiency, environmental friendliness, foreign markets.  
Year of defense of the bachelor's thesis ____2026____ 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________ 
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП………………………………………………………………………….. 7 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА………. 10 
1.1 Сутність поняття «управління зовнішньоекономічною діяльністю» 
підприємства…………………………………………………………………… 10 
1.2 Підходи до управління зовнішньоекономічною діяльністю: основні 
показники ефективності функціонування…………………………………… 15 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ 
«МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА»……………………………………… 30 
2.1 Загальна характеристика системи управління підприємства ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика»……………………………………..………….. 30 
2.2 Aнaлiз oснoвних фінансово-екoнoмiчних пoкaзникiв дiяльнoстi 
пiдприємствa ПрАТ «Миронівська птахофабрика»…………………………. 36 
2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» та його конкурентні переваги………………. 47 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАТ «МИРОНІВСЬКА 
ПТАХОФАБРИКА»……………………………………………………………. 52 
3.1 Удосконалення експортної діяльності підприємства шляхом 
диверсифікації зовнішніх ринків збуту………………………………………. 52 
3.2 Впровадження енергоефективних, екологічних та цифрових 
технологій у систему управління зовнішньоекономічною діяльністю 
підприємства……………………………………………………………………. 55 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 63 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 66 
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….... 70 
 
7 
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах глобалізації світової економіки та посилення 
міжнародної конкуренції зовнішньоекономічна діяльність підприємств набуває 
особливого значення. Ефективне управління зовнішньоекономічною діяльністю 
є важливою складовою забезпечення конкурентоспроможності підприємства, 
розширення ринків збуту продукції, підвищення рівня прибутковості та 
зміцнення позицій на міжнародному ринку. Для українських підприємств 
питання вдосконалення системи управління зовнішньоекономічною діяльністю 
є особливо актуальним в умовах нестабільного економічного середовища, 
трансформаційних процесів та необхідності адаптації до сучасних вимог 
міжнародної торгівлі. 
Підприємства агропромислового комплексу України займають важливе 
місце у структурі національного експорту. Одним із провідних підприємств 
галузі є ПрАТ «Миронівська птахофабрика», діяльність якого спрямована на 
виробництво та реалізацію продукції птахівництва як на внутрішньому, так і на 
зовнішньому ринках. Успішне функціонування підприємства значною мірою 
залежить від ефективності організації та управління зовнішньоекономічною 
діяльністю, здатності своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури міжнародних 
ринків, оптимізувати експортні операції та підвищувати ефективність 
використання ресурсів. 
Теоретичні та практичні аспекти управління зовнішньоекономічною 
діяльністю підприємств досліджували багато вітчизняних і зарубіжних 
науковців. Проте сучасні умови господарювання, посилення інтеграційних 
процесів та розвиток міжнародної економічної співпраці потребують 
подальшого вдосконалення механізмів управління зовнішньоекономічною 
діяльністю підприємств. 
Дослідження теоретичних аспектів управління зовнішньоекономічної 
діяльності знайшли відображення в наукових працях відомих учених-
8 
 
економістів І. В. Багрової [32], Г.М.Дроздової [33], О.А.Кириченка [35], В. В. 
Козика [36], А.І.Кредісова [34], А.А.Мазаракі [37] , О.В. Кривда  [20] та ін. 
Проблемам формування організаційно-управлінських механізмів 
зовнішньоекономічної діяльності підприємства присвячено наукові 
дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених: І. Багрової [1], М. Крупки [2], 
В. Васюренка [3], Л. Михайлової [4], М. Дідківського [5]. Разом з тим, існує 
доцільність постійного пошуку комплексних шляхів удосконалення складових 
механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю, які б найбільш повно 
відповідали вимогам розвитку глобалізованого суспільства, формування 
інноваційної моделі економіки під час стрімкої цифровізації, забезпечували 
здатність підприємств оперативно реагувати на зовнішні та внутрішні зміни, 
зменшуючи ризики та оптимізуючи ресурси. 
Актуальність теми кваліфікаційної роботи бакалавра зумовлена 
необхідністю пошуку ефективних напрямів удосконалення управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства з метою забезпечення його 
стабільного розвитку та підвищення конкурентоспроможності на 
міжнародному ринку. 
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і 
практичних аспектів забезпечення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, а також механізми та 
інструменти підвищення її результативності. 
Об’єктом дослідження є процес управління зовнішньоекономічною 
діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження теоретичних і 
практичних аспектів управління зовнішньоекономічною діяльністю 
підприємства та розробка напрямів підвищення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в 
сучасних умовах господарювання. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра:  
9 
 
дослідити сутність поняття «управління зовнішньоекономічною 
діяльністю» підприємства; 
дослідити основні підходи до управління зовнішньоекономічною 
діяльністю та показники ефективності функціонування; 
навести загальну характеристику системи управління підприємством;  
проанaлiзувати oснoвниі фінансово-екoнoмiчні пoкaзники дiяльнoстi 
підприємства;  
проанaлiзувати зовнішньоекономічну діяльність підприємства та навести 
його конкурентні переваги; 
сформувати напрями удосконалення експортної діяльності підприємства 
шляхом диверсифікації зовнішніх ринків збуту; 
сформувати основні аспекти впровадження енергоефективних, 
екологічних та цифрових технологій у систему управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. 
Інформаційною базою для написання кваліфікаційної роботи бакалавра є 
законодавчі та нормативні документи, навчально-методична література, 
фінансова звітність підприємства, узагальнення, які отримані під час 
проходження практики. 
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення 
основних положень роботи на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції 
«Актуальні проблеми менеджменту в умовах сучасних викликів», де було 
представлено тези доповіді на тему: «Удосконалення виробничих процесів 
аграрного підприємства як чинник підвищення ефективності його 
зовнішньоекономічної діяльності». 
 
 
 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.1 Сутність поняття «управління зовнішньоекономічною діяльністю» 
підприємства 
 
Процес входження України в систему світогосподарських зв’язків багато 
в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері 
зовнішньоекономічної діяльності. Ефективний розвиток останньої неможливий 
без таких управлінських дій, як планування, організація, мотивація, контроль, 
координація тощо, які в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю мають 
особливості. Тому вивчення теоретичних засад менеджменту 
зовнішньоекономічної діяльності є підґрунтям ефективної 
зовнішньоекономічної діяльності. 
Оскільки у сучасній економічній літературі не існує єдиного тлумачення 
поняття «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», кожний з авторів 
прагне дати визначення залежно від власного розуміння зовнішньоекономічної 
діяльності та доцільності її розвитку. Так, на думку Г.М.Дроздової [33] 
менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства являє собою 
управління виробничо-господарською і комерційною діяльністю підприємства, 
пов’язаною з його виходом на зовнішній ринок, в зовнішнє міжнародне 
середовище з метою більш повного використання зовнішніх (міжнародних) 
факторів економічного росту. О.А.Кириченко [35] наголошує, що сутність 
менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному 
дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні з 
налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб 
організації/установи в інтересах продуктивного досягнення визначених 
зовнішньоекономічних стратегій.  
А.А. Мазаракі [37] вважає, що менеджмент зовнішньоекономічної 
діяльності – це цілеспрямоване, системне управління зовнішньоекономічною 
11 
 
діяльністю щодо забезпечення стабільного економічного зростання та 
підвищення як міжнародної, так і внутрішньої конкурентоспроможності 
підприємства в довгостроковій перспективі на основі більш повного 
використання зовнішніх (міжнародних) факторів економічного зростання. 
Як бачимо, досліджуваний термін розглядається лише на рівні 
підприємства. Проте згідно ст. 3 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» [6] 
Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених 
ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у 
зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у 
господарській діяльності на території України є також суб’єктом 
зовнішньоекономічної діяльності. Це є підґрунтям розглядати менеджмент 
зовнішньоекономічної діяльності не лише на мікро-, а й макрорівні. На нашу 
думку, на макрорівні менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – це 
управління та регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів 
зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічних зв’язків регіону, 
держави.  
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності має свої специфічні 
особливості, а саме:  
наявність зовнішньої сфери й міжнародного рівня;  
відмінність політичних, економічних, правових і культурних умов;  
наявність в ролі суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності не тільки 
підприємств, а й держав зі своєю зовнішньоекономічною політикою.  
Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких 
дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття 
тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних 
документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше 
усього має місце поєднання і того й іншого. 
Під принципами в менеджменті розуміють традиції, звичаї, правила, 
закономірності та норми, яких має дотримуватись менеджери (керівники, 
спеціалісти). Однією з особливостей менеджменту зовнішньоекономічної 
12 
 
діяльності є те, що з одного боку, він є побудованим на принципах загального 
менеджменту, а з іншого боку, формується з врахуванням принципів 
зовнішньоекономічної діяльності. Можна виділити три рівні принципів 
зовнішньоекономічної діяльності: загальні; специфічні; національні.  
Дотримання тих чи інших принципів при здійсненні 
зовнішньоекономічної діяльності можливо лише при виконанні суб’єктом 
конкретних функцій. Функції менеджменту зовнішньоекономічної діяльності – 
це засоби вирішення важливих завдань, вираження змісту і призначення 
менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Кожна функція менеджменту 
зовнішньоекономічної діяльності являє собою процес, тому що складається з 
серії взаємопов’язаних дій і спрямована на розв’язання специфічних і 
різноманітних проблем управління зовнішньоекономічної діяльності, що 
вимагає здійснення великого комплексу конкретних заходів. Основними 
функціями менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є планування; 
організація; мотивація; контроль; регулювання. Звичайно, всі зазначені функції 
менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності мають істотні особливості. 
Функція планування передбачає рішення про те, якими повинні бути цілі 
підприємства в сфері зовнішньоекономічної діяльності і що повинні робити 
члени цього підприємства, щоб досягнути цих цілей. У процесі планування 
варто враховувати міждержавні відносини, що впливають на вибір партнерів. 
Крім того, слід враховувати і маркетинг зовнішньоекономічної діяльності, який 
базується на вивченні міжнародних ринків, особливостей запитів іноземних 
клієнтів, просування товарів і послуг на закордонні ринки здійснюється з 
урахуванням місцевих традицій і численних обмежень і т.д.  
По-іншому виглядає і функція організації в зовнішньоекономічній 
діяльності. Організація – це процес створення структури підприємства, яка дає 
можливість людям ефективно працювати разом для досягнення як загальних 
цілей, так і в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто, організація як 
процес являє собою функцію по координації багатьох задач здійснення 
зовнішньоекономічної діяльності. При плануванні і організації роботи в сфері 
13 
 
зовнішньоекономічної діяльності керівник визначає, що конкретно повинна 
виконати дане підприємство, коли, як і хто, на його думку, повинен це зробити. 
Якщо вибір цих рішень зроблений ефективно, керівник отримує можливість 
втілити свої рішення в справи, застосовуючи на практиці основні принципи 
мотивації.  
Мотивація – це процес спонукання працюючих до діяльності для 
досягнення цілей в сфері зовнішньоекономічної діяльності. 
Контроль – це процес, що забезпечує досягнення цілей підприємства в 
сфері зовнішньоекономічної діяльності. Він необхідний для виявлення і 
вирішення виникаючих проблем раніше, ніж наслідки стануть дуже 
серйозними, і може також використовуватися для стимулювання успішного 
розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Процес контролю складається з 
установки стандартів, зміни фактичне досягнутих результатів і проведення 
коректувань в тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються 
від встановлених стандартів.  
Контроль - це критично важлива і доладна функція управління. Одна з 
найважливіших особливостей контролю, яку потрібно враховувати насамперед, 
полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Функція регулювання – 
вид управлінської діяльності, спрямований на усунення відхилень, збоїв, 
недоліків тощо в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності шляхом 
розроблення і впровадження керуючою системою відповідних заходів.  
Метод управління – це спосіб здійснення управлінської діяльності, при 
якому досягаються цілі управління зовнішньоекономічною діяльностю. Методи 
управління тісно, пов’язані з принципами управління. Методи управління 
виступають в ролі способів реалізації принципів. Методи мають більш 
альтернативний характер. Основними методами управління ЗЕД є: правові, 
адміністративні, економічні, організаційні. Для досягнення високої 
ефективності ЗЕД необхідно враховувати існуючі підходи в управлінні ЗЕД, а 
саме:  
 історичний підхід – заснований на вивченні явищ у їхньому виникненні і 
14 
 
розвитку. В його основі лежить вивчення реальної історії розвитку і управління 
ЗЕД, виявлення історичних фактів і на цій основі розумове відтворення 
історичного процесу управління ЗЕД;  
герменевтичний підхід – ґрунтується на сукупності принципів і методів 
тлумачення й інтерпретації сутності процесу управління ЗЕД. Вони можуть 
мати форму як нормативно-правових, так інших документів, а також наукових 
монографій та інших письмових праць вчених;  
ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління ЗЕД і є 
однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник повинні 
змінюватися залежно від ситуації. Об’єктом досліджень ситуаційного підходу 
виступають найбільш значущі елементи внутрішнього та зовнішнього 
середовища підприємства; 
системний підхід – дослідження процесу управління ЗЕД як цілісної 
множини елементів в сукупності відношень і зв’язків між ними, тобто розгляд 
управління ЗЕД як системи;  
предметний підхід – дає відповідь на питання що?, тобто розкриває суть 
ЗЕД та визначається ідеєю зовнішньоекономічних операцій;  
регулярний (функціональний) підхід – відповідає на питання як? Робота 
менеджерів ЗЕД полягає у поєднанні та координуванні використання ресурсів 
для досягнення цілей підприємства. Ідея тієї або іншої зовнішньоекономічної 
операції може бути реалізована тільки в тому випадку, коли предметний аспект 
повною мірою відповідатиме функціональному підходу.  
комплексний підхід – методологічні підходи дослідження процесу 
розвитку і управління ЗЕД не ізольовані один від одного і можуть мати 
взаємообумовлений характер, що викликає появу повторних підходів Це 
пояснюється тим, що ЗЕД явище багатогранне, тому важливе дослідження його 
властивостей як цілого, та к і його складових, а також факторів, які на нього 
впливають. 
Для досягнення високої ефективності ЗЕД необхідно враховувати існуючі 
підходи в управлінні ЗЕД, а саме: історичний підхід; герменевтичний підхід; 
15 
 
ситуаційний підхід; системний підхід; предметний підхід; регулярний 
(функціональний) підхід; комплексний підхід. 
 
1.2 Підходи до управління зовнішньоекономічною діяльністю: основні 
показники ефективності функціонування 
 
У сучасних умовах глобалізації та інтеграції світової економіки 
конкурентні переваги в процесі зовнішньоекономічної діяльності одержують ті 
країни, які здатні забезпечити високі темпи інноваційного зростання, 
пропонувати на світовому ринку товари і послуги високої якості, створювати 
сприятливі умови для взаємовигідної взаємодії із зарубіжними партнерами та 
залучення інвестицій, гарантувати стабільність законодавчої бази та 
нормативних вимог в процесі зовнішньоекономічних відносин.  
На сьогодні у сфері зовнішньоекономічної діяльності України варто 
відзначити її недостатню ефективність, сировинну орієнтацію вітчизняного 
експорту, відсутність дієвої політики сприяння розвитку міжнародних 
економічних відносин. Низька якість продукції і послуг, застаріла 
матеріальнотехнічна база багатьох суб’єктів господарювання, відсутність 
фінансових ресурсів для оновлення техніки і технологій призводять до стагнації 
у сфері зовнішньої торгівлі, недостатньої конкурентоспроможності цих 
суб’єктів на світових ринках.  
Вивчення теоретичних і практичних аспектів управління зовнішньо-
економічною діяльністю, аналіз факторів, що впливають на її ефективність, 
розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізмів управління є 
актуальними завданнями сучасної науки та практики.  
Військові дії на території України фактично паралізували значну частину 
бізнесів через моральний та психологічний стрес, економічний спад ділової 
активності та неможливість роботи підприємств, розташованих на території 
ведення бойових дій або в прифронтових зонах. Головне завдання вітчизняного 
бізнесу на сьогодні – підтримувати економіку країни: продовжувати 
16 
 
працювати, сплачувати податки, зберегти робочі місця для українців. Тож 
актуальним є питання про ефективність стратегії і тактики роботи підприємств, 
орієнтованих на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, в умовах 
воєнного стану [31].  
Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 
«Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської 
діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також 
діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, 
визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що 
має місце як на території України, так і за її межами» [6]. Зовнішньоекономічна 
діяльність (ЗЕД) може здійснюватися за такими основними напрямами [6]:  
міжнародна торгівля (експортно-імпортні операції, включаючи реекспорт 
та реімпорт, операції зустрічної торгівлі, торгові операції суперницького типу);  
міжнародний трансфер технологій (укладання ліцензійних і 
франчайзингових угод, інжиніринг, реінжиніринг, консалтинг тощо);  
міжнародні інвестиції (створення спільних підприємств з іноземним 
капіталом, інвестиції в межах вільних економічних зон).  
До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні, 
належать [6]: 
 експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; 
– надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг 
іноземним суб’єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, 
транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, 
експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, 
управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та ін., що 
прямо і виключно не заборонені законами України; надання зазначених вище 
послуг іноземними суб’єктами господарської діяльності суб’єктам 
зовнішньоекономічної діяльності України;  
– наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та 
інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання та 
17 
 
підготовка спеціалістів на комерційній основі;  
– міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у 
випадках, передбачених законами України;  
– кредитні та розрахункові операції між суб’єктами 
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської 
діяльності;  
– спільна підприємницька діяльність між суб’єктами 
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської 
діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, 
проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як 
на території України, так і за її межами;  
– підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням 
ліцензій, патентів, ноухау, торговельних марок та інших нематеріальних 
об’єктів власності з боку іноземних суб’єктів господарської діяльності;  
– організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, 
аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних 
заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів 
зовнішньоекономічної діяльності;  
– організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі 
на території України за іноземну валюту у передбачених законами України 
випадках;  
– товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на 
формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та 
іноземними суб’єктами господарської діяльності;  
– орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами 
зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської 
діяльності;  
– операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних 
аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; 
– роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними 
18 
 
суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; 
– інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у 
виключній формі законами України.  
Механізм державного регулювання передбачає створення і 
запровадження системи заходів законодавчого, виконавчого, регулюючого і 
контролюючого характеру, спрямованих на удосконалення ЗЕД суб’єктів 
господарювання в інтересах національної економіки. Як засвідчує практика, 
метою державного регулювання такої діяльності є захист інтересів вітчизняних 
виробників і національного підприємництва, який держава здійснює за 
допомогою різних засобів і методів.  
Основні інструменти реалізації методів державного регулювання є 
адміністративні (повна заборона ЗЕД; ліцензування; квотування; специфічні 
вимоги до імпорту і експорту товарів тощо) та економічні (митні тарифи, збори; 
імпортні депозити; пільгові кредити експортерам; гарантії, субсидії; звільнення 
від сплати податків тощо).  
Управління та регулювання ЗЕД здійснюється через закони країни, акти 
тарифного та нетарифного регулювання, рішення недержавних органів 
управління економікою, відповідно до їх статутних документів, договорів, які 
укладаються між суб’єктами ЗЕД. Законодавче та правове регулювання 
зовнішньоекономічних зв’язків включає розробку та прийняття нормативно-
правової бази, виконання норм міжнародного права, приєднання країни до 
міжнародних організацій та конвенцій, укладання міжнародних угод тощо. 
Основним законодавчим актом регулювання діяльності національних 
підприємств на зовнішніх ринках є Закон «Про зовнішньоекономічну 
діяльність» [6]. У відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони 
України: «Про захист іноземних інвестицій в Україні» [7], «Про міжнародні 
договори України» [8], «Про міжнародний комерційний арбітраж» [9], «Про 
режим іноземного інвестування» [10], «Про іноземні інвестиції» [11], «Про 
усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, 
створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» тощо 
19 
 
[12]. Законодавчо закріплене право на здійснення 
самостійноїзовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємств було надано 
Законом України «Про підприємництво в Україні» [13].  
До органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні 
відносяться:  
1) Верховна Рада України:  
приймає, змінює та скасовує закони, що стосуються ЗЕД;  
затверджує головні напрями зовнішньоекономічної політики;  
розглядає, затверджує та змінює структури органів державного 
регулювання зовнішньоекономічної діяльності;  
укладає міжнародні договори; 
затверджує списки товарів, експорт та імпорт яких забороняється; 
приймає рішення про застосування заходів у відповідь на дискримінаційні 
та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних; позбавлення 
режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму.  
2) Кабінет Міністрів України:  
вживання заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України; 
здійснення координації діяльності міністерств, державних комітетів та 
відомств України по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, координує 
роботу торговельних представництв України в іноземних державах;  
приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної 
діяльності;  
проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань 
зовнішньоекономічної діяльності;  
забезпечує виконання міжнародних договорів України та залучає до їх 
виконання інші суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних 
засадах;  
вносить на розгляд ВРУ пропозиції про систему міністерств, державних 
комітетів і відомств органів оперативного державного регулювання 
зовнішньоекономічної діяльності;  
20 
 
забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану 
України;  
здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів 
Державного валютного фонду України;  
забезпечує виконання рішень Ради Безпеки ООН з питань ЗЕД;  
приймає рішення про застосування заходів у відповідь на 
дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або 
економічних угруповань шляхом запровадження режиму ліцензування.  
3) Національний банк України:  
проводить регулювання зовнішньоекономічної діяльності в країні шляхом 
здійснення зберігання і використання золотовалютного резерву;  
представлення інтересів України у відносинах з центральними банками 
інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними 
установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;  
регулювання курсу національної валюти України до грошових одиниць 
інших держав;  
здійснення обліку і розрахунків по наданих і одержаних державних 
кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними 
ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у 
розпорядження НБУ;  
виступає гарантом кредитів, що надаються суб’єктам 
зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими 
міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та 
іншого державного майна України тощо.  
4) Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики 
(Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 
(Мінекономрозвитку України)):  
забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при 
здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній 
ринок, координацію їх ЗЕД;  
21 
 
здійснює контроль за додержанням всіма суб’єктами 
зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних 
договорів України;  
проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування. 
5) Антимонопольний комітет України здійснює контроль за додержанням 
суб’єктами зовнішньоекономічної діяльностізаконодавства про захист 
економічної конкуренції.  
6) Органи доходів і зборів здійснюють митний контроль в Україні згідно з 
чинними законами України.  
7) Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі:  
здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД в Україні;  
приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, 
антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно 
антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів;  
приймає рішення про застосування заходів у відповідь на 
дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів або 
економічних угруповань [31]. 
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за 
допомогою Митного кодексу України, законів України; актів тарифного і 
нетарифного регулювання; економічних заходів оперативного регулювання 
(валютно–фінансового, кредитного та іншого), рішень недержавних органів 
управління економікою та угод, що укладаються між суб’єктами 
зовнішньоекономічної діяльності.  
Зовнішньоекономічна діяльність підприємств за зовнішньо-торговельною 
та виробничо-інвестиційною моделями здійснюється на основі 
зовнішньоекономічного договору (контракту), який юридично закріплює 
відносини між партнерами, надаючи їм характер обов’язків, виконання яких 
захищено законом; визначає порядок, способи і послідовність здійснення дій 
партнерами; передбачає способи забезпечення обов’язків. Забезпечення 
ефективного механізму здійснення зовнішньоекономічної діяльності 
22 
 
підприємством є одним з важливих аспектів на шляху нарощення його 
конкурентоспроможності. Такий важіль діяльності потребує значних 
організаційних вкладень та затрат часу для побудови ефективної системи 
організації, управління і контролю. Ця система передбачає необхідність 
виконання підприємством багатьох важливих функцій, а саме: розробку 
стратегії зовнішньоекономічної діяльності, аналіз зовнішніх та внутрішніх 
чинників, що впливають на здійснення зовнішньоекономічної діяльності 
підприємством, оцінку ризиків, розробку послідовності дій, моніторинг і 
контроль, збір інформації, перевірку відповідності сучасним вимогам та 
тенденціям тощо.  
Грамотне управління зовнішньоекономічною діяльністю є запорукою 
прибутковості підприємства. У практиці управління зовнішньоекономічною 
діяльністю вітчизняних підприємств використовуються різноманітні підходи до 
управління (Таблиці 1.1). 
Якщо підприємство приймає рішення здійснювати зовнішньоекономічну 
діяльність, виходити на міжнародний ринок товарів, робіт, послуг, в процесі 
виробництва необхідно використовувати передові технології, а в управлінні 
процесами виробництва і обслуговуванні такої діяльності – сучасні прийоми 
менеджменту моделювання діяльності підприємства. На підприємстві також 
має бути вихована високого рівня корпоративна культура, що орієнтується на 
положення теорії порівняльного менеджменту (оцінювання та аналіз 
культурних особливостей, ментальність та мовні бар’єри) [16].  
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства є найбільш успішною 
лише в тому випадку, коли механізм управління діяльністю буде не тільки 
добре продуманий, всебічно обґрунтований, але й випливатиме з 
довгострокових цілей. Отже, основне завдання механізму управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства полягає у зміцненні і 
нарощуванні експортного потенціалу, підвищенні конкурентоспроможності 
його виробничо-господарської діяльності. Важливим етапом ефективного 
використання механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю 
23 
 
підприємства є організаційноекономічна реалізація конкурентної стратегії, що 
поєднує розробку та виконання тактичних планів функціонування в 
конкурентному середовищі, які відображають цілі діяльності підприємства в 
цілому [18].  
Таблиця 1.1 – Основні підходи до управління зовнішньоекономічною 
діяльністю підприємства  
Підхід  Характеристика підходу 
Системний  Представлення зовнішньоекономічної діяльності підприємства 
як єдиної цілісної системи, що є складової системи 
"підприємство" 
Ситуаційний Прийняття рішень щодо зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства відповідно до ситуацій, що склалися в діяльності 
підприємства, в економці країни, на міжнародному ринку або 
ринку зарубіжної країни 
Процесний   Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 
розглядається як сукупність взаємопов’язаних і універсальних 
управлінських процесів 
Проектний Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 
розглядається як сукупність послідовно або паралельно 
виконуваних проектів, які створюються за видом продукції, за 
бізнес–партнерами тощо 
Функціональний Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 
розглядається як сукупність функціональних складових 
(імпорт, експорт, митні операції та ін.), кожна з яких однаково 
важлива для позитивного результату зовнішньоекономічної 
діяльності 
Маркетинговий  Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 
розглядається з маркетингових позицій і орієнтовано на 
задоволення запитів зарубіжних бізнес–партнерів 
Відтворювальний Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 
орієнтовано на постійне оновлення виробництва товару для 
задоволення потреб ринку з меншими витратами 
Безпеко-орієнтований Спрямований на досягнення бажаного стану безпеки та 
ефективної (прибуткової) діяльності підприємства за наявності 
негативного впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ, що 
забезпечується прийняттям управлінських рішень суб’єктами 
управління різних рівнів 
*Джерело: складено автором на основі [14, 15, 31] 
 
– визначення зовнішніх і внутрішніх чинників впливу на здійснення 
зовнішньоекономічної діяльності;  
– розробки стратегічних заходів для здійснення зовнішньоекономічної 
діяльності;  
24 
 
– діагностики потенціалу зовнішньоекономічної діяльності підприємства; 
– розробка напрямів здійснення зовнішньоекономічної діяльності;  
– оцінка ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю;  
– за відхиленнями фактичних показників зовнішньоекономічної 
діяльності від нормативних, регулювання якості реалізації 
зовнішньоекономічних напрямів;  
– прийняття управлінських рішень для нівелювання негативних відхилень 
з метою підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності [17]. 
Для покращення ефективності зовнішньоекономічної діяльності дуже 
важливо, щоб вся система управління працювала як єдиний механізм. Саме 
тому необхідний перегляд традиційних підходів до управління побудовою 
інноваційних механізмів систем управління, які будуть здатні підтримувати та 
розвивати конкурентні позиції на міжнародних ринках Для досягнення цієї 
мети доцільна розробка, побудова та ефективне функціонування організаційно–
економічного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні 
підприємств, як одного з конкурентних переваг в умовах міжнародної 
конкуренції [19, 31].  
Організаційно–економічний механізм є системою методів, способів та 
прийомів формування та регулювання відносин підприємств з макро- та 
мікросередовищем, заснований на принципах інтегрованості та синергізму. 
Виходячи з цього, автором запропонована модель організаційно-економічного 
механізму стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю на рівні 
підприємства.  
Організаційно–економічний механізм управління зовнішньо-
економічною діяльністю має включати 8 блоків, взаємозв’язок яких забезпечує 
здійснення ЗЕД, дозволяє підвищити її ефективність, є синергетичним 
функціонуванням системи управління зовнішньоекономічної діяльності: 
1. Блок планування та маркетингу зовнішньоекономічної діяльності 
реалізує функції маркетингу та аналізу ринків діяльності компанії, планування 
розміщення і реалізації ресурсу на експорт, планування витрат, пов’язаних із 
25 
 
здійсненням зовнішньоекономічної діяльності.  
2. Блок управління виробничо–комерційними операціями 
зовнішньоекономічної діяльності, який забезпечує організацію та проведення 
зовнішньоекономічних операцій, маючи на увазі процедури від пошуку 
покупця і укладення контракту до оформлення та обліку результатів операцій 
зовнішньоекономічної діяльності.  
3. Блок управління соціальними, культурними та економічними 
відмінностями реалізує функції міжнародного менеджменту при управлінні у 
компанії, що має виробничі, збутові та представницькі структури в зарубіжних 
країнах.  
4. Блок управління логістикою зовнішньоекономічних операцій реалізує 
оптимальне забезпечення матеріальними ресурсами і управління запасами. 
 5. Блок управління розрахунками здійснює організацію розрахунків між 
контрагентами у зовнішньоекономічній діяльності та формування 
валютнофінансових умов зовнішньоекономічних контрактів, а також здійснює 
організацію роботи з банком, забезпечення надходження валютної виручки, 
забезпечення системи обліку.  
6. Блок управління ризиками зовнішньоекономічної діяльності та аналізу 
зовнішніх і внутрішніх факторів робить аналіз видів ризиків, що виникають при 
зовнішньоекономічній діяльності, створює систему моніторингу, аналізу та 
оцінки ризиків, формує політику управління ризиками, виробляє процедури 
управління ризиками.  
7. Блок аналізу фінансово–економічної ефективності операцій, показників 
зовнішньоекономічної діяльності забезпечує розрахунок, аналіз і моніторинг 
фінансово–економічних показників, що характеризують ефективність 
зовнішньоекономічної діяльності підприємства.  
8. Блок інформаційного та правового забезпечення процесу управління 
зовнішньоекономічною діяльністю виконує функції інформаційного 
забезпечення системи управління ЗЕД підприємства через створення баз даних 
по операціях із забезпеченням обміну даних між підрозділами і організацію 
26 
 
правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності [20; 21; 31].  
Кожен з блоків запропонованого механізму сприяє покращенню позицій 
підприємства на зовнішніх ринках, реалізації мети, більшої адаптації до умов 
зовнішнього середовища, ефективного використання конкурентних переваг та 
одержання максимального прибутку. Ефективність управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства полягає у відповідності 
запитам споживачів, врахуванні рівня економічного добробуту населення, 
ефективності збутової діяльності на зовнішньому ринку. Відповідно, 
підвищення прибутковості зовнішньоекономічної діяльності підприємства 
залежить від удосконалення механізму управління зовнішньоекономічною 
діяльністю, забезпечення його своєчасного здійснення. Для забезпечення такої 
діяльності на підприємстві, насамперед, вивчають та аналізують досвід 
партнерів, конкурентів, стимулюють працівників підприємства в одержанні 
прибутку від зовнішньоекономічної діяльності, використовуючи при цьому 
активно рекламні заходи впливу. Обов’язковою умовою прийняття рішення про 
ведення зовнішньоекономічної діяльності є її ефективність, яка визначається 
шляхом зіставлення досягнутого економічного результату з витратами, яких 
зазнало підприємство. В умовах інтернаціоналізації бізнесу та нестабільності 
економічного зростання успішний розвиток зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства визначається вирішенням завдань точної оцінки результативності 
такої діяльності та підвищення її ефективності.  
Оцінка ефективності управління ЗЕД – це складна категорія, яка поєднує 
у собі параметри, що характеризують розвиток внутрішнього та зовнішнього 
ринків. Завдяки комплексному підходу до вибору показників ефективності 
зовнішньоекономічних операцій, здійснюється об’єктивна оцінка стану 
діяльності підприємства, обирається правильна стратегія, яка дозволяє 
підвищити конкурентоспроможність [22].  
Оцінювання результативності зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства повинно проводитись за всіма напрямами, кожен з яких оцінює 
ефективність поставленої мети:  
27 
 
1. Оцінювання ефективності діяльності підприємства з метою 
забезпечення оптимальної стратегії управління ним. У межах цього напрямку 
досліджується, насамперед, ефективність використання ресурсів підприємства.  
2. Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства з метою визначення його привабливості як потенційного об’єкту 
інвестування. Таке оцінювання може здійснюватися самим підприємством або 
потенційним інвестором.  
3. Оцінювання ефективності механізму управління на макрорівні з боку 
держави [23].  
Розглянемо різноманітність методів стратегічного аналізу 
зовнішньоекономічної діяльності підприємства, представлених в Таблиці 1.2. 
Таблиця 1.2 – Методи стратегічного аналізу зовнішньоекономічної 
діяльності підприємства 
№ Методичний Основні параметри методу Результат використання методу 
п/п інструментарій 
1 SWOT–аналіз  Визначення сильних і слабких Визначення сильних та слабких 
сторін підприємства та його сторін підприємства для 
ринкової позиції визначення можливих напрямів 
розвитку, в тому числі і ЗЕД 
2 АВС–аналіз,  XYZ– аналіз Групування Оптимізація асортиментного 
об’єктів за ступенем впливу на портфелю ЗЕД 
загальний результат 
3 Діловий Визначення найбільш значущих Встановлення кількісних 
комплексний факторів впливу на прибуток закономірностей впливу факторів 
аналіз (PIMS– виробництва та ринку на 
Profit Impactof довгострокову прибутковість в 
Market ЗЕД 
Strategy)  
4 Матриця Групування об’єктів за Оцінка стану конкретного 
GE/McKinsey  привабливістю ринку товару та міжнародного ринку товару 
відносними перевагами на 
ринку 
5 Матриця І. Аналіз конкурентної позиції Визначення можливих стратег 
Ансоффа  через характеристики товару та 
ринку 
6 Конкурентні Визначення місця Визначення оптимальної для 
стратегії Ф. підприємства, залежно від його підприємства стратегічної 
Котлера  ролі на цільовому ринку   альтернативи 
7 Модель «Три Аналіз товару та визначення Вибір найбільш привабливого 
ціннісних напрямів покращення його для підприємства цільового 
критерії» характеристик через визначення сегменту зовнішнього ринку 
ставлення споживачів 
28 
 
Продовження таблиці 1.2 
8 Методика Формування ланцюга Визначення собівартості товару 
стратегічного утворення вартості на зовнішньому ринку, 
аналізу витрат встановлення цінової стратегії 
(SCA)  
9 Аналіз трьох Аналіз внутрішнього та Визначення взаємодії з 
«К» (3 зовнішнього середовища майбутніми ринками, переваг 
C’sanalysis) конкурентів та потенційних 
можливостей підприємства 
10 Мережа Визначення сильних сторін Визначення ступеню 
(ланцюг) підприємства, що мають привабливості ринку для 
цінностей значення для ринку підприємства 
(Value Net) 
*Джерело: складено автором на основі [24, 25, 31] 
 
Досліджувані методи дозволяють здійснити ідентифікацію стратегічного 
потенціалу підприємства, оцінити стратегічну позицію та привабливість ринку,  
проаналізувати місію та цілі щодо провадження зовнішньоекономічної 
діяльності підприємства [25]. Важливим етапом управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є обґрунтування набору 
показників ефективності функціонування зовнішньоекономічної діяльності 
(Таблиця 1.3). 
Аналіз оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства дозволяє раціонально обґрунтувати найоптимальніші пропозиції 
щодо реалізації товару, уникнути можливості збитків через недостатнє 
аргументування економічної ефективності зовнішньоекономічних операцій, 
обсягу реалізації продукції, її асортименту чи ціни через зміну валютних курсів. 
Найголовнішим критерієм, що характеризує ефективність ЗЕД підприємства є 
прибуток від збуту продукції при можливих мінімальних затратах з боку 
підприємства, тому аналіз ЗЕД дозволяє науково обґрунтувати плани, 
управлінські рішення та проконтролювати їх виконання, а також оцінити 
досягнуті результати діяльності підприємства [31].  
 
 
 
29 
 
Таблиця 1.3 – Показники ефективності функціонування 
зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві 
№  Показники ефективності функціонування зовнішньоекономічної діяльності 
п/п 
1 Показники інтегрованості країн до Експортна квота  
світової системи  Імпортна квота 
 Зовнішньоторговельна квота 
2 Показники структури Товарна структура  
зовнішньоекономічних зв’язків  Географічна структура  
Інституціональна структура 
3 Показники динаміки Темпи росту  
зовнішньоекономічних відносин  Темпи приросту 
4 Показники обсягу Обсяг експорту та імпорту 
зовнішньоекономічних зв’язків  Зовнішньоторговельний оборот 
Генеральна торгівля  
Обсяги зовнішніх інвестицій  
Офіційні валютні резерви  
Реекспорт та реімпорт 
5 Показники результативності Платіжний баланс  
зовнішньо-економічної діяльності  Експорт на душу населення  
Імпорт на душу населення  
Іноземні інвестиції на душу населення 
Зовнішньоторговельний оборот на душу 
населення  
Зовнішній борг країни 
*Джерело: складено автором на основі [25, 31] 
 
Таким чином, показники ефективності ЗЕД підприємства та їх аналіз 
дозволяють виявити доцільність та вигідність зовнішньоекономічних операцій 
та розробити заходи щодо вдосконалення основних підходів до управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Висновки. Завдяки 
комплексному підходу до вибору показників ефективності 
зовнішньоекономічних операцій здійснюється об’єктивна оцінка стану 
діяльності підприємства, формується правильна стратегія щодо управління 
зовнішньоекономічною діяльністю, яка дозволяє підвищити 
конкурентоспроможність підприємства в складних геополітичних умовах 
сьогодення. 
 
 
 
30 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ПРАТ 
«МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» 
 
2.1 Загальна характеристика системи управління підприємства 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» було зареєстровано 28 липня 2006 
року відповідно до рішення загальних зборів акціонерів АТЗТ «Торговий дім 
«Миронівський хлібопродукт» від 29.06.2006 р. У подальшому підприємство 
було перейменоване у ЗАТ «Миронівська птахофабрика», а з травня 2011 року 
функціонує під назвою ПрАТ «Миронівська птахофабрика». 
Підприємство є сучасним виробничим комплексом замкнутого циклу, 
діяльність якого охоплює всі етапи виробництва – від вирощування добового 
молодняку до виготовлення м’яса курчат-бройлерів. Введення виробничих 
потужностей в експлуатацію здійснювалося поетапно. Перша черга 
підприємства була реалізована упродовж 2006–2007 років, тоді як запуск другої 
черги тривав у 2008–2009 роках. У 2015–2017 роках виробничі потужності були 
додатково розширені шляхом будівництва трьох нових дільниць для 
вирощування птиці. 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» входить до складу групи 
підприємств МХП. Штабквартира МХП розташована в Києві, при цьому 
виробництва є в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи 
Дочірні компанії МХП працюють у Великій Британії, Саудівській Аравії, 
ОАЕ, Нідерландах та інших країнах. У 2008 році МХП стала першою 
українською аграрною компанією, яка залучила іноземний акціонерний капітал 
у ході IPO (первинного розміщення цінних паперів) на Лондонській фондовій 
біржі. 
До складу Ради директорів МХП, що працює з 2006 року, входять 
управлінці з міжнародним досвідом – Юрій Косюк, Вікторія Капелюшна, 
31 
 
Андрій Булах, Др Джон Річ, а також незалежні невиконавчі директори Крістакіс 
Таошаніс, Філіп Джей Вілкінсон та Оскар Чемерінскі.  
Попри повномасштабну війну, МХП продовжує не тільки стабільно 
працювати, але й активно інвестує – у 2024 році МХП визнано одним з 
найбільших інвесторів країни (Forbes Ukraine, NV). За 2022-2024 роки у МХП 
інвестувала  $690 млн у розвиток бізнесу.  
МХП розвиває понад 15 брендів їжі у різних форматах – від 
охолодженого й маринованого мʼяса до готових страв і снеків. Це зокрема 
«Наша Ряба», «Легко!», «Бащинський», Skott Smeat, РябChick та інші. Щоб ці 
продукти були доступні для споживачів, компанія працює з сотнями партнерів 
у різних куточках України (дистрибʼютори, торгові мережі) та спільно з 
партнерами-франчайзі розвиває ритейл та заклади фастфуду. Це понад 1300 
магазинів і закладів по всій території України: Döner Маркет, «Мʼясомаркет», 
«Їжа Свіжа», «Наша Ряба». Компанія впроваджує сучасні технології для 
виготовлення смачної та якісної їжі для споживачів, а також доопрацьованих 
продуктів для food-бізнесів. 
 Фокус МХП – на рішеннях із доданою цінністю, які дає змогу 
споживачам інвестувати час не у приготування їжі, а у важливе для себе: 
родину, роботу, відпочинок, друзів, хобі тощо, а іншим бізнесам – 
удосконалювати свої операційні процеси і розвиватися, не змінюючи при цьому 
власні виробничі потужності.  
МХП – вагомий гравець на аграрному ринку. Є одним із найбільших 
виробників зерна, комбікормів, олії та молока в Україні. Сучасний, 
інноваційний, диджитальний – саме так ми характеризуємо агронапрям в МХП, 
який включає в себе 11 рослинницьких підприємств, 3 заводи з виробництва 
комбікормів, 17 елеваторів для зберігання зерна та 28 тваринницьких ферм, де 
утримують  близько 25 тисяч голів ВРХ.  Земельний банк МХП – 360 000 
гектарів у 12 областях України. 
МХП – лідер з виробництва курятини у Європі та входить у ТОП-10 
світових виробників курятини за даними рейтингу WattPoultry. Щоб уся 
32 
 
продукція була якісна та безпечна, в МХП впроваджений багаторівневий 
контроль якості та безпечності на всіх етапах – від вирощування до 
транспортування готової продукції до полиць супермаркетів та реалізації у 
власних точках продажу. Виробництво організоване відповідно до міжнародних 
стандартів: Global S.L.P., BRCGS Food, GMP+, ISO 22000, Global G.A.P., 
HALAL, KOSHER. У 37 власних лабораторіях МХП щодня проводиться 
близько 11 тисяч досліджень – перевіряється все: від зерна до фінального 
продукту. 
До структури ПрАТ «Миронівська птахофабрика» входить інкубаторно-
птахівнича станція, оснащена високотехнологічним обладнанням компанії Pas 
Reform (Нідерланди), потужність якої становить 214 млн яєць на рік. Важливою 
складовою підприємства є 27 виробничих дільниць із вирощування птиці: на 24 
дільницях функціонує по 16 пташників, на двох – по 20 пташників, ще одна 
дільниця налічує 8 пташників. Для забезпечення належних умов утримання 
птиці використовується сучасне обладнання провідних світових виробників, 
зокрема компаній VDL (Нідерланди), Big Dutchman (Німеччина) та Roxell 
(Бельгія). 
Серед основних напрямів для інвестування – підтримка та модернізація 
технологій і обладнання, диджитальна трансформація, проєкти зі збільшення 
ефективності виробництва та зменшення собівартості продукції, 
енергоефективність та енергонезалежність компанії, соціальні ініціативи, 
розвиток кулінарного бізнесу та випуск нових продуктів. 
МХП інвестує в інновації та бізнеси, що розширюють нашу food-
екосистему, а також розвиває стратегічні партнерства з гравцями food-індустрії 
– з метою годувати людей. Ці інвестиції не лише зміцнюють бізнес, а й 
дозволяють підтримувати харчову безпеку країни, створювати нові робочі 
місця, робити більший внесок в національну економіку.  
Також до складу підприємства входить комплекс із переробки курчат-
бройлерів, оснащений обладнанням відомих міжнародних компаній Stork та 
Meyn (Нідерланди), Marel (Данія), CFS (Німеччина), Poss (Канада). На 
33 
 
підприємстві функціонують дві лінії забою птиці, що забезпечують високий 
рівень продуктивності та якості продукції. 
Важливим виробничим підрозділом є цех технічних фабрикатів, у якому 
встановлено обладнання компаній Haarslev Industries (Данія) та Mavitec 
(Нідерланди). Для забезпечення екологічної безпеки на підприємстві 
функціонують сучасні очисні споруди комплексу з переробки курчат-
бройлерів, де здійснюється повна очистка виробничих скидів від органічних 
залишків. В основі процесу очищення лежить біологічний метод із 
використанням швидкісних біологічних реакторів. У роботі очисних споруд 
застосовується обладнання компанії «Нью Хауз Технолоджі» (Нідерланди). 
Транспортна служба підприємства налічує 324 одиниці автотранспортної 
техніки. Для організації перевезення працівників функціонує 31 основний та 6 
додаткових автобусних маршрутів, що забезпечують доставку персоналу до 
місця роботи та у зворотному напрямку. До структури підприємства також 
входить департамент інженерно-технічного обслуговування, який включає 
службу головного енергетика, ремонтно-механічну службу, газову службу, 
службу автоматизованих систем керування виробництвом, службу 
водопровідно-каналізаційного господарства, відділ будівництва та 
господарську службу. 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» здійснює свою діяльність відповідно 
до міжнародних стандартів якості та безпечності продукції. Підприємство має 
сертифікат відповідності вимогам Halal, дозвіл Європейського Союзу № 23-07-
32 РМ, а також сертифікат BRC Global Standard for Food Safety. 
Важливе місце у діяльності підприємства займає соціальна політика та 
підтримка працівників. Зокрема, кожен працівник щомісячно отримує пільгову 
продукцію у розмірі 6,5 кг м’яса курчат-бройлерів. На підприємстві 
організовано гаряче харчування працівників, вартість комплексного обіду 
становить 1 грн. Працівники забезпечуються спецодягом та спецвзуттям, а 
також безкоштовною доставкою до місця роботи. 
Підприємство підтримує професійний розвиток персоналу, надаючи 
34 
 
можливість працівникам та їхнім дітям навчатися у закладах вищої освіти 
України за рахунок підприємства. Крім того, двічі на рік проводиться 
відзначення найкращих працівників робітничих професій шляхом занесення на 
Дошку пошани та надання додаткового щомісячного преміювання протягом 
шести місяців. 
Для працівників передбачена матеріальна допомога у разі тяжкої хвороби 
працівника або членів його родини, а також допомога на ритуальні послуги у 
випадку поховання близьких родичів. Дітям працівників віком до 14 років 
щороку надаються новорічні подарунки. Також підприємство забезпечує 
подарунковими наборами працівників до новорічних свят та жінок до свята 8 
Березня. 
З метою підтримки молодих спеціалістів на підприємстві функціонує 
програма кар’єрного розвитку «МХП Старт», орієнтована на студентів та 
випускників закладів вищої освіти. Для молодих спеціалістів і працівників 
передбачено забезпечення житлом. Крім того, на підприємстві здійснюється 
щомісячна оцінка ефективності та компетенцій працівників, а за результатами 
роботи визначаються найбільш і найменш ефективні спеціалісти. Для 
найкращих працівників розробляються індивідуальні програми мотивації. 
Одним із пріоритетних напрямів діяльності ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» є реалізація програм корпоративної соціальної відповідальності 
та підтримка місцевих громад. Підприємство активно сприяє розвитку 
територіальних громад Канівського району та Черкаської області шляхом 
фінансування соціально важливих проєктів. 
У 2019 році на реалізацію заходів зовнішньої корпоративної соціальної 
відповідальності було спрямовано понад 6 млн грн. Значна увага приділялася 
укладанню соціальних угод із сільськими громадами Канівського району. 
Загальна сума таких угод перевищила 2,3 млн грн. Завдяки фінансовій 
підтримці підприємства було реалізовано численні проєкти у сферах освіти, 
спорту, медицини, культури, соціального захисту та розвитку інфраструктури. 
У Степанецькій ОТГ за кошти підприємства було встановлено дитячий 
35 
 
майданчик для ДНЗ «Білочка», закуплено матеріали для ремонту доріг, а також 
надано підтримку місцевій футбольній команді «Росава». У Ліплявській ОТГ 
підприємство профінансувало закупівлю твердопаливних котлів для закладів 
гуманітарної сфери, ремонт шкільного коридору, відновлення вуличного 
освітлення та придбання комп’ютерної техніки. 
У селі Яблунів за підтримки підприємства було замінено твердопаливний 
котел у місцевому навчально-виховному комплексі, а також проведено 
благоустрій території та ремонт доріг. У Косарській сільській раді за кошти 
підприємства здійснено ремонт дорожнього покриття та даху школи. 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно підтримує громаду міста 
Канева. Зокрема, підприємство неодноразово виступало спонсором святкування 
Дня міста, а також надавало фінансову допомогу освітнім закладам для 
проведення ремонтних робіт і закупівлі необхідного обладнання. Значна 
підтримка була спрямована на ремонт спортивної зали ЗОШ №4. 
Окремим напрямом соціальної діяльності підприємства є підтримка 
обороноздатності держави та допомога учасникам АТО. Підприємство 
співпрацює з громадськими організаціями та волонтерськими формуваннями, 
надаючи необхідну допомогу. 
Значна увага приділяється підтримці соціально незахищених категорій 
населення. Підприємство забезпечувало продукцією територіальний центр 
Канівського району та Канівську центральну районну лікарню, а також 
надавало фінансову допомогу на ремонт медичного обладнання й приміщень. 
Також підприємство співпрацює з громадськими організаціями, що 
підтримують ветеранів, чорнобильців, дітей учасників АТО та малозабезпечені 
родини. 
Одним із найважливіших соціальних проєктів підприємства став 
«Пересувний (мобільний) соціальний магазин», метою якого є реалізація 
продукції підприємства за пільговими цінами для пенсіонерів. Проєкт успішно 
реалізується у громадах Канівського району та поступово розширює географію 
своєї діяльності. 
36 
 
2.2 Aнaлiз oснoвних фінансово-екoнoмiчних пoкaзникiв дiяльнoстi 
пiдприємствa ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
 
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого 
розширення прав підприємств у галузі фінансово–економічної діяльності 
значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану 
підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової 
стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.  
Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового 
стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки 
жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями 
збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі 
своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.  
Економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників у їхньому 
зв’язку з виробничими показниками, опираючись на звітність підприємства, а 
саме: «Баланс» (Форма №1), «Звіт про фінансові результати» (Форма №2). 
Цей вид аналізу проводиться після завершення кварталу або року. При 
цьому виявляються й оцінюються ключові результати й фінансові показники 
роботи підприємства: прибуток, рентабельність, збут продукції, показники 
фінансового стану підприємства. Тобто, для проведення економічного аналізу 
діяльності підприємства ПрАТ «Миронівська птахофабрика» використаємо 
джерела звітного характеру, до яких належать документи бухгалтерського, 
статистичного й оперативного обліку та звітності.  
Загальні показники діяльності підприємства дозволяють оцінити 
тенденції його розвитку, масштаби господарської діяльності та ефективність 
функціонування у динаміці. Аналіз ключових фінансово-економічних 
показників є важливим елементом дослідження діяльності підприємства, 
оскільки дає можливість визначити рівень фінансової стійкості, прибутковості, 
забезпеченості ресурсами та ефективності використання капіталу. 
В таблиці 2.1 представлено динаміку основних показників ПрАТ 
37 
 
«Миронівська птахофабрика» за 2021–2025 роки, зокрема чисельності 
персоналу, доходу, чистого прибутку, активів, грошових коштів та їх 
еквівалентів, довгострокових і поточних зобов’язань, а також власного капіталу 
підприємства. Аналіз наведених показників дозволяє комплексно оцінити 
результати діяльності підприємства та визначити основні тенденції його 
розвитку. 
Таблиця 2.1 – Динаміка основних фінансово-економічних показників ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» за 2021–2025 рр. 
Показники 2021 рік 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Дохід, тис. грн 11 098 13 985 21 429 24 972 27 327 
996 851 898 185 628 
Чистий прибуток, тис. грн 706 260 -2 015 542 1 343 926 162 646 1 099 594 
Активи, тис. грн 19 376 25 902 28 699 29 678 33 651 
783 838 082 447 736 
Власний капітал, тис. грн 10 014 8 412 336 9 756 262 11 280 12 381 
506 678 827 
Поточні зобов’язання, тис. грн 3 317 827 3 633 808 5 192 354 3 109 685 20 242 
816 
Довгострокові зобов’язання, 6044450 13856694 13750466 15288084 1027093 
тис.грн 
Гроші та їх еквіваленти, тис.грн 3969 112310 449899 961285 615697 
Кількість персоналу, осіб 2 942 3 125 3 209 2 911 2 969 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Проведений аналіз показників ПрАТ «Миронівська птахофабрика» за 
2021–2025 роки свідчить про загальне розширення масштабів діяльності 
підприємства та поступове зростання його економічного потенціалу, хоча 
окремі показники характеризуються нестабільною динамікою. 
Кількість персоналу підприємства протягом досліджуваного періоду 
залишалася відносно стабільною. У 2021 році чисельність працівників 
становила 2942 особи, у 2023 році збільшилася до 3209 осіб, а у 2025 році 
склала 2969 осіб. Незначні коливання показника свідчать про відносну 
стабільність кадрової політики підприємства та здатність підтримувати 
необхідний рівень трудових ресурсів для забезпечення виробничої діяльності. 
38 
 
Однією з найбільш позитивних тенденцій є суттєве зростання доходу 
підприємства. Якщо у 2021 році дохід становив 11 098 996 тис. грн, то у 2025 
році він зріс до 27 327 628 тис. грн, тобто майже у 2,5 раза. Особливо стрімке 
зростання доходу спостерігалося у 2023–2025 роках. Це може свідчити про 
розширення обсягів виробництва та реалізації продукції, збільшення 
експортних поставок, а також підвищення попиту на продукцію підприємства. 
Разом із тим показники чистого прибутку характеризуються значною 
нестабільністю. У 2021 році підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 
706 260 тис. грн, однак у 2022 році діяльність стала збитковою - чистий збиток 
склав 2 015 542 тис. грн. Така ситуація могла бути спричинена складними 
економічними умовами, зростанням витрат, нестабільністю зовнішнього 
середовища та негативним впливом воєнних дій на економіку України. У 2023 
році підприємству вдалося відновити прибутковість, отримавши 1 343 926 тис. 
грн чистого прибутку. У 2024 році прибуток значно скоротився, однак у 2025 
році спостерігалося повторне покращення фінансових результатів. 
Активи підприємства протягом усього періоду мали стабільну тенденцію 
до зростання. У 2021 році їх обсяг становив 19 376 783 тис. грн, а у 2025 році - 
33 651 736 тис. грн. Це свідчить про розширення ресурсної бази підприємства, 
нарощення виробничого потенціалу та збільшення масштабів господарської 
діяльності. 
Суттєво зросли й обсяги грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо у 2021 
році цей показник становив лише 3969 тис. грн, то у 2024 році він досяг 961 285 
тис. грн. У 2025 році спостерігалося певне зниження до 615 697 тис. грн, однак 
показник залишився значно вищим порівняно з початком досліджуваного 
періоду. Це свідчить про покращення рівня ліквідності підприємства та 
підвищення його платоспроможності. 
Аналіз структури зобов’язань показав, що довгострокові зобов’язання 
підприємства значно зросли у 2022–2024 роках порівняно з 2021 роком, що 
може свідчити про активне залучення довгострокового фінансування для 
підтримки діяльності та реалізації інвестиційних проєктів. Проте у 2025 році їх 
39 
 
обсяг різко скоротився до 1 027 093 тис. грн, що може бути пов’язано з 
погашенням значної частини довгострокових боргів або зміною структури 
фінансування. 
Особливо негативною тенденцією є різке зростання поточних зобов’язань 
у 2025 році до 20 242 816 тис. грн, тоді як у попередні роки показник коливався 
в межах 3–5 млрд грн. Це свідчить про суттєве збільшення короткострокових 
боргів підприємства та може створювати ризики для його фінансової стійкості 
та платоспроможності. 
Власний капітал підприємства у цілому демонстрував позитивну 
динаміку. Після зниження у 2022 році до 8 412 336 тис. грн, у наступні роки 
відбулося поступове зростання показника, і у 2025 році власний капітал досяг 
12 381 827 тис. грн. Це свідчить про відновлення фінансової стабільності 
підприємства та зміцнення його власної ресурсної бази. 
Отже, результати аналізу історичних показників діяльності ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» свідчать про загалом позитивні тенденції 
розвитку підприємства, зокрема зростання доходу, активів та власного 
капіталу. Водночас значні коливання прибутковості та різке збільшення 
поточних зобов’язань у 2025 році вказують на необхідність посилення 
контролю за фінансовими ризиками, оптимізації структури капіталу та 
підвищення ефективності фінансового управління підприємством. 
Фінансові показники діяльності підприємства є важливим інструментом 
оцінювання ефективності його функціонування, рівня фінансової стійкості, 
ліквідності та прибутковості. Аналіз основних фінансових індикаторів дозволяє 
визначити тенденції розвитку підприємства, оцінити результативність 
управлінських рішень та виявити проблемні аспекти фінансово-господарської 
діяльності. 
В таблиці 2.2. наведено динаміку основних фінансових показників ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» за 2021–2025 роки, зокрема коефіцієнтів 
ліквідності, автономії, рентабельності, покриття необоротних активів власним 
капіталом та рівня заборгованості підприємства. Дослідження цих показників 
40 
 
дає можливість комплексно оцінити фінансовий стан підприємства та 
визначити рівень ефективності його діяльності в сучасних умовах 
господарювання. 
Таблиця 2.2 - Фінансові показники підприємства ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» за 2021–2025 роки 
Показник 2021 рік 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Коефіцієнт поточної 
383,94 490,19 384,80 593,63 111,09 
ліквідності, % 
Коефіцієнт швидкої 
367,67 477,93 372,44 571,03 107,11 
ліквідності, % 
Коефіцієнт абсолютної 
0,12 3,09 8,66 30,91 3,04 
ліквідності, % 
Коефіцієнт автономії, % 51,68 32,48 34,00 38,01 36,79 
Коефіцієнт 
17,12 14,03 18,09 10,48 60,15 
заборгованості, % 
Рентабельність активів 3,64 -6,18 4,68 0,55 3,27 
Рентабельність власного 
7,53 -17,36 14,79 1,55 9,29 
капіталу, % 
Чиста маржа, % 6,36 -11,44 6,27 0,65 4,02 
Коефіцієн покриття 
необоротних активів 150,86 103,98 111,9 100,56 110,91 
власним капіталом, % 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Проведений аналіз фінансових показників ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» за 2021–2025 роки свідчить про неоднозначну динаміку 
фінансового стану підприємства, що характеризується як позитивними 
тенденціями, так і окремими проблемними аспектами. 
Насамперед варто відзначити високі показники поточної та швидкої 
ліквідності упродовж більшості досліджуваного періоду. У 2021 році 
коефіцієнт поточної ліквідності становив 383,94 %, у 2022 році зріс до 490,19 
%, у 2024 році досяг максимального значення - 593,63 %, що свідчить про 
значний обсяг оборотних активів для покриття поточних зобов’язань. 
Аналогічна тенденція спостерігається і щодо коефіцієнта швидкої ліквідності. 
Проте у 2025 році показники суттєво знизилися - до 111,09 % та 107,11 % 
відповідно, що може свідчити про скорочення обсягів ліквідних активів або 
зростання короткострокових зобов’язань підприємства. 
41 
 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності протягом аналізованого періоду мав 
нестабільну динаміку. У 2021 році його значення було критично низьким - 0,12 
%, що свідчило про недостатній рівень грошових коштів для негайного 
погашення поточних боргів. У 2024 році показник зріс до 30,91 %, однак у 2025 
році знову знизився до 3,04 %. Це свідчить про нестійкість грошових потоків та 
можливі труднощі із забезпеченням оперативної платоспроможності 
підприємства. 
Коефіцієнт автономії упродовж 2021–2025 років перебував у межах 32–52 
%, що характеризує середній рівень фінансової незалежності підприємства. 
Найвище значення спостерігалося у 2021 році - 51,68 %, після чого відбулося 
зниження до 32,48 % у 2022 році. У наступні роки показник поступово 
стабілізувався, однак не досяг рівня початку досліджуваного періоду. Це 
свідчить про збільшення залежності підприємства від залучених джерел 
фінансування. 
Особливу увагу привертають показники рентабельності. У 2022 році 
підприємство отримало від’ємні значення рентабельності активів (-6,18 %), 
рентабельності власного капіталу (-17,36 %) та чистої маржі (-11,44 %), що 
свідчить про збитковість діяльності у зазначений період. Ймовірними 
причинами можуть бути зростання виробничих витрат, економічна 
нестабільність та несприятливі зовнішні фактори. Водночас у 2023 році 
підприємству вдалося суттєво покращити результати діяльності: рентабельність 
активів зросла до 4,68 %, рентабельність власного капіталу - до 14,79 %, а чиста 
маржа - до 6,27 %. У 2024 році спостерігалося повторне зниження 
прибутковості, однак у 2025 році показники знову продемонстрували 
позитивну динаміку. 
Коефіцієнт покриття необоротних активів власним капіталом упродовж 
усього періоду перевищував 100 %, що є позитивним явищем та свідчить про 
достатній рівень забезпечення необоротних активів власними фінансовими 
ресурсами підприємства. 
Разом із тим значне занепокоєння викликає різке зростання коефіцієнта 
42 
 
заборгованості у 2025 році до 60,15 % порівняно з 10,48 % у 2024 році. Це може 
свідчити про суттєве збільшення обсягів позикового капіталу та посилення 
фінансових ризиків для підприємства. 
Отже, результати аналізу свідчать, що ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» загалом характеризується достатнім рівнем ліквідності та 
фінансової стійкості, однак діяльність підприємства залишається чутливою до 
впливу зовнішніх економічних факторів. Для забезпечення стабільного 
розвитку підприємству доцільно приділити увагу підвищенню прибутковості 
діяльності, оптимізації структури капіталу та зниженню рівня фінансової 
залежності від позикових ресурсів. 
Cтруктура активів і джерел їх формування характеризує особливості 
фінансового забезпечення діяльності підприємства та дозволяє оцінити рівень 
його фінансової стійкості, платоспроможності та ефективності управління 
ресурсами. 
Таблиця 2.3 – Структура активів та зобов’язань підприємства за 2024-
2025 роки, тис. грн. 
Показники 2024 рік 2025 рік 
Необоротні активи 11 218 409 11 163 632 
Оборотні активи 18 460 038 22 488 104 
Власний капітал 11 280 678 12 381 827 
Довгострокові зобов’язання 15 288 084 1 027 093 
Поточні зобов’язання 3 109 685 20 242 816 
Баланс 29 678 447 33 651 736 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Дані таблиці свідчать про зростання загальної вартості активів ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» у 2025 році. Основну частину активів 
підприємства становлять оборотні активи, що може бути пов’язано зі значними 
обсягами виробничих запасів та дебіторської заборгованості. Позитивним є 
збільшення власного капіталу підприємства. Водночас спостерігається суттєве 
скорочення довгострокових зобов’язань та значне зростання поточних 
зобов’язань, що свідчить про зміну структури фінансування діяльності 
43 
 
підприємства у бік короткострокових джерел. Це може створювати додаткові 
ризики для забезпечення стабільної платоспроможності підприємства у 
майбутньому. 
Проведемо аналіз чистого доходу від реалізації продукції, собівартість 
реалізовано продукції, валовий прибуток та чистий прибуток підприємства за 
2024-2025 роки в Таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 – Аналіз фінансових результатів ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» у 2024–2025 рр. 
Показники 2024 рік 2025 рік Абсолютне 
відхилення, тис. грн. 
Чистий дохід від 
24 972 185 27 327 628 +2 355 443 
реалізації 
Собівартість 
реалізованої 21 037 679 23 568 559 +2 530 880 
продукції 
Валовий прибуток 3 934 506 3 759 069 -175 437 
Фінансовий 
результат від 
2 655 411 2 237 319 -418 092 
операційної 
діяльності 
Чистий прибуток 162 646 1 099 594 +936 948 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Проведений аналіз фінансових результатів ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» за 2024–2025 роки свідчить про загалом позитивну динаміку 
розвитку підприємства та підвищення ефективності його господарської 
діяльності. Упродовж досліджуваного періоду підприємство демонструвало 
зростання обсягів реалізації продукції, що є свідченням зміцнення його позицій 
на ринку, розширення масштабів виробництва та збереження високого попиту 
на продукцію. 
Чистий дохід від реалізації продукції у 2025 році зріс на 2 355 443 тис. 
грн порівняно з попереднім роком і становив 27 327 628 тис. грн. Така 
тенденція свідчить про ефективну збутову політику підприємства, збільшення 
обсягів виробництва та реалізації продукції, а також про здатність підприємства 
адаптуватися до складних умов функціонування економіки України. Зростання 
44 
 
доходу також може бути пов’язане з активізацією зовнішньоекономічної 
діяльності, розширенням експортних поставок та виходом на нові ринки збуту. 
Зобразимо динаміку чистого прибутку графічно на Рисунку 2.1. 
Чистий прибуток, тис. грн.
1,099,594
1,200,000
1,000,000
800,000
600,000 162,646
400,000
200,000
0
2024 рік 2025 рік
 
Рисунок 2.1 – Динаміка чистого прибутку підприємства за 2024-2025 роки 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Разом із тим спостерігається суттєве збільшення собівартості реалізованої 
продукції, яка у 2025 році зросла на 2 530 880 тис. грн. Темпи зростання витрат 
перевищили темпи зростання доходів, що негативно вплинуло на формування 
валового прибутку підприємства. У результаті валовий прибуток зменшився на 
175 437 тис. грн і склав 3 759 069 тис. грн. Така ситуація може бути наслідком 
зростання цін на сировину, енергоносії, логістичні послуги, збільшення витрат 
на оплату праці, а також загального підвищення рівня інфляції та 
нестабільності економічного середовища. 
Зобразимо динаміку собівартості реалізованої продукції підприємства 
графічно на Рисунку 2.2. 
45 
 
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
23,568,559
24,000,000
23,500,000
23,000,000
22,500,000
21,037,679
22,000,000
21,500,000
21,000,000
20,500,000
20,000,000
19,500,000
2024 рік 2025 рік
 
Рисунок 2.2 – Динаміка собівартості реалізованої продукції підприємства 
за 2024-2025 роки 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Аналіз операційної діяльності підприємства показав, що фінансовий 
результат від операційної діяльності у 2025 році знизився на 418 092 тис. грн. 
порівняно з 2024 роком. Це свідчить про збільшення адміністративних, 
збутових та інших операційних витрат підприємства. Зокрема, суттєве 
зростання витрат на збут може бути пов’язане з активізацією маркетингової 
діяльності, розширенням ринків реалізації продукції та збільшенням 
логістичних витрат. 
Зобразимо динаміку фінансового результату від операційної діяльності 
підприємства графічно на Рисунку 2.3. 
Незважаючи на зниження окремих показників прибутковості, 
підприємству вдалося значно покращити кінцевий фінансовий результат. 
Чистий прибуток ПрАТ «Миронівська птахофабрика» у 2025 році зріс на 936 
948 тис. грн та склав 1 099 594 тис. грн, що майже у сім разів перевищує 
показник попереднього року. 
46 
 
Фінансовий результат від операційної діяльності, тис.грн.
2,655,411
2,700,000
2,600,000
2,500,000
2,400,000 2,237,319
2,300,000
2,200,000
2,100,000
2,000,000
2024 рік 2025 рік
 
Рисунок 2.3 – Динаміка фінансового результату від операційної 
діяльності підприємства за 2024-2025 роки 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Таке зростання свідчить про підвищення загальної ефективності 
фінансово-господарської діяльності підприємства, оптимізацію структури 
витрат, ефективне управління фінансовими ресурсами та покращення 
результатів фінансової діяльності. 
Позитивним фактором є також зростання інших фінансових доходів та 
суттєве скорочення інших витрат підприємства у 2025 році. Це дозволило 
компенсувати негативний вплив зростання виробничих витрат і забезпечити 
покращення чистого фінансового результату. 
Отже, результати аналізу свідчать, що ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» у 2025 році продемонструвало достатньо високий рівень 
адаптивності до змін зовнішнього середовища та здатність підтримувати 
стабільну ефективність діяльності навіть в умовах економічної нестабільності. 
Водночас підприємству доцільно приділити особливу увагу питанням 
оптимізації собівартості продукції, зниженню операційних витрат, підвищенню 
47 
 
рентабельності виробництва та вдосконаленню системи управління 
фінансовими ресурсами. Реалізація відповідних заходів сприятиме подальшому 
зміцненню конкурентних позицій підприємства, підвищенню ефективності 
зовнішньоекономічної діяльності та забезпеченню стабільного фінансового 
розвитку у перспективі. 
 
2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» та його конкурентні переваги 
 
Основою успішного функціонування групи компаній МХП є ефективно 
побудована вертикально інтегрована бізнес-модель, яка забезпечує повний 
контроль над усіма етапами виробничого процесу. Компанія здійснює 
управління кожною ланкою створення готової продукції — починаючи від 
виробництва інкубаційного яйця та вирощування зернових культур і 
завершуючи виготовленням, транспортуванням, реалізацією та експортом 
готової продукції. Такий підхід дозволяє підприємству забезпечувати стабільно 
високий рівень якості продукції, оптимізувати виробничі витрати та ефективно 
контролювати собівартість на всіх стадіях виробництва — «від поля до столу». 
Важливою конкурентною перевагою ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
є значний рівень інвестицій у модернізацію виробництва, будівництво нових 
виробничих потужностей та впровадження сучасних технологій. Завдяки цьому 
підприємство забезпечує високий рівень продуктивності, автоматизації та 
енергоефективності виробничих процесів, що позитивно впливає на його 
конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. 
Вертикальна інтеграція дозволяє МХП підтримувати високі стандарти 
безпечності та якості продукції, а також мінімізувати залежність від зовнішніх 
постачальників сировини. У зв’язку зі зростанням обсягів виробництва 
курятини підприємство і надалі орієнтується на самозабезпечення основними 
компонентами для виготовлення комбікормів, зокрема кукурудзою, пшеницею, 
соняшником та соєю. Це створює додаткові можливості для зниження 
48 
 
виробничих ризиків і стабілізації цінової політики компанії. 
Особливу увагу підприємство приділяє раціональному використанню 
виробничих ресурсів та впровадженню принципів безвідходного виробництва. 
Одним із прикладів ефективного використання вторинної сировини є 
застосування соняшникового лушпиння як підстилки у пташниках та 
альтернативного палива для отримання теплової енергії на комбікормових 
заводах компанії. Крім того, курячий послід використовується як органічне 
добриво при вирощуванні зернових культур, що сприяє зниженню витрат на 
мінеральні добрива та покращенню екологічної ситуації. 
Важливим елементом енергетичної стратегії підприємства стало 
впровадження біогазових технологій. Починаючи з 2012 року на птахофабриці 
«Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області функціонує сучасна біогазова 
станція, що працює на курячому посліді та органічних відходах виробництва. 
Введення в експлуатацію такого об’єкта дозволило компанії суттєво підвищити 
рівень енергетичної незалежності та скоротити витрати на енергоресурси. 
Потужність біогазового комплексу становить 5 МВт/год, що еквівалентно 
забезпеченню електроенергією близько 15 тисяч квартир та тепловою енергією 
понад 1,5 тисячі квартир. 
У подальшому МХП продовжив розвиток напрямку альтернативної 
енергетики. Зокрема, у 2020 році було розпочато реалізацію масштабного 
проєкту будівництва нового біогазового комплексу на Вінницькій птахофабриці 
із проєктною потужністю 20 МВт. Реалізація цього проєкту має стратегічне 
значення для підприємства, оскільки дозволяє не лише забезпечити економію 
енергетичних ресурсів, а й мінімізувати негативний вплив виробничої 
діяльності на навколишнє середовище. 
Станом на сьогодні весь обсяг курятини виробляється та переробляється 
безпосередньо на підприємствах групи МХП. Сегмент птахівництва охоплює 
три великі бройлерні птахофабрики, а також дві спеціалізовані птахофабрики, 
що займаються розведенням батьківського поголів’я та виробництвом 
інкубаційного яйця. Завдяки такій структурі компанія має можливість 
49 
 
ефективно контролювати якість продукції та забезпечувати стабільність 
виробничого процесу. 
Розгалужена система логістики є ще однією важливою конкурентною 
перевагою підприємства. Мережа з 15 дистрибуційних центрів та власний 
автопарк рефрижераторів забезпечують оперативну доставку охолодженої та 
замороженої продукції до споживачів. Це дозволяє підтримувати високий 
рівень сервісу та гарантувати свіжість продукції. 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно здійснює 
зовнішньоекономічну діяльність та експортує продукцію до багатьох країн 
світу. Основними напрямами експорту є країни Європейського Союзу, 
Близького Сходу, Африки та держави СНД. Підприємство постачає продукцію 
до Нідерландів, Польщі, Італії, Бельгії, Греції, Казахстану, Грузії, ОАЕ, 
Кувейту, Єгипту, Лівії та інших країн. Активний розвиток експортної 
діяльності сприяє зміцненню позицій компанії на міжнародному ринку та 
забезпечує зростання валютних надходжень. 
У 2020 році обсяги експорту продукції до країн Європейського Союзу 
зросли на 65 %, а загальний обсяг поставок до європейських країн склав понад 
27 тис. тонн продукції. Одночасно підприємство розширює географію поставок 
та продовжує реалізацію стратегії диверсифікації ринків збуту, приділяючи 
особливу увагу країнам Азії, Близького Сходу та Африки. Важливим 
досягненням стало отримання дозволу на експорт продукції до Саудівської 
Аравії, що відкрило для компанії нові перспективні ринки. 
Стратегічні плани МХП передбачають подальший розвиток міжнародної 
логістичної інфраструктури. Зокрема, компанія планує відкриття нових 
дистрибуційних складів у країнах Європейського Союзу, Об’єднаних 
Арабських Еміратах, Єгипті та інших регіонах світу. Це дозволить 
оптимізувати систему поставок та підвищити ефективність міжнародної 
діяльності підприємства. 
Аналіз конкурентного середовища м’ясопереробної галузі свідчить про 
високий рівень конкуренції на ринку. Станом на початок 2020 року в Україні 
50 
 
функціонувало близько 550 підприємств м’ясної промисловості. При цьому 
лише незначна частина підприємств припинила свою діяльність. Основними 
джерелами інформації для оцінки конкурентоспроможності підприємств галузі 
є офіційні статистичні дані, матеріали аналітичних ресурсів та фінансова 
звітність підприємств. 
За даними Держкомстату, у першому кварталі 2020 року імпорт м’яса в 
Україну скоротився на 40 % порівняно з аналогічним періодом попереднього 
року. Основну частку імпорту традиційно становили м’ясо птиці та свинина. 
Зниження імпорту експерти пояснюють розвитком вітчизняного виробництва, 
посиленням контролю за якістю імпортованої продукції та активним 
зростанням поголів’я птиці й свиней в Україні. 
Водночас експорт м’яса та харчових субпродуктів з України 
продемонстрував суттєве зростання. Значну частку експорту забезпечує саме 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика», яке є одним із найбільших експортерів 
продукції птахівництва в Україні. Це свідчить про високий рівень 
конкурентоспроможності підприємства на міжнародному ринку та 
ефективність його зовнішньоекономічної діяльності. 
Особливу увагу компанія приділяє питанням екологічної безпеки та 
охорони довкілля. На підприємствах групи функціонують програми 
екологічного менеджменту, спрямовані на скорочення викидів забруднюючих 
речовин, зменшення обсягів відходів, раціональне використання природних 
ресурсів та впровадження енергоощадних технологій. Підприємство активно 
реалізує політику сталого розвитку, поєднуючи економічні, екологічні та 
соціальні аспекти діяльності. 
На кожному підприємстві групи МХП природоохоронна діяльність 
здійснюється під контролем відповідальних екологів або спеціально 
призначених працівників. Компанія систематично підвищує рівень професійної 
підготовки персоналу у сфері охорони навколишнього середовища, 
організовуючи спеціалізоване навчання та підвищення кваліфікації. 
Щоденна діяльність екологічних служб спрямована на дотримання 
51 
 
природоохоронного законодавства, скорочення втрат ресурсів, мінімізацію 
негативного впливу на довкілля та підвищення екологічної безпеки 
виробництва. Крім того, екологічна політика підприємства передбачає розвиток 
відкритого діалогу із зацікавленими сторонами, забезпечення екологічного 
моніторингу та впровадження сучасних систем управління екологічною 
безпекою. 
Таким чином, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є одним із провідних 
підприємств агропромислового комплексу України, яке поєднує ефективну 
вертикально інтегровану модель бізнесу, активну зовнішньоекономічну 
діяльність, інноваційні технології виробництва та високий рівень соціальної й 
екологічної відповідальності. Це забезпечує підприємству стійкі конкурентні 
позиції як на національному, так і на міжнародному ринках. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
52 
 
РОЗДІЛ 3 
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРАТ «МИРОНІВСЬКА 
ПТАХОФАБРИКА» 
 
3.1 Удосконалення експортної діяльності підприємства шляхом 
диверсифікації зовнішніх ринків збуту 
 
У сучасних умовах глобалізації та нестабільності світового економічного 
середовища особливої актуальності набуває питання ефективного управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Для ПрАТ «Миронівська 
птахофабрика» зовнішньоекономічна діяльність є одним із ключових напрямів 
розвитку, оскільки значна частина виробленої продукції реалізується на 
міжнародних ринках. Підприємство активно експортує продукцію до країн 
Європейського Союзу, Близького Сходу, Африки та Азії, що дозволяє 
забезпечувати стабільне зростання валютної виручки та зміцнювати 
конкурентні позиції компанії. 
Разом із тим, функціонування на зовнішніх ринках супроводжується 
значною кількістю ризиків, серед яких особливе місце займають політична 
нестабільність, зміни митного законодавства, валютні коливання, логістичні 
обмеження та високий рівень конкуренції. Саме тому одним із найважливіших 
напрямів удосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» є диверсифікація зовнішніх ринків збуту. 
Диверсифікація ринків збуту передбачає розширення географії експорту 
продукції шляхом виходу на нові міжнародні ринки та збільшення обсягів 
реалізації продукції у перспективних регіонах. Реалізація такого підходу 
дозволяє підприємству знизити залежність від окремих країн-імпортерів, 
мінімізувати ризики втрати ринків збуту та підвищити загальний рівень 
фінансової стійкості. 
На сьогодні ПрАТ «Миронівська птахофабрика» найбільш активно 
53 
 
співпрацює з країнами Європейського Союзу, Близького Сходу та Африки. 
Проте значний потенціал для розвитку експортної діяльності мають країни 
Південно-Східної Азії, зокрема В’єтнам, Філіппіни, Індонезія та Малайзія. У 
цих країнах спостерігається стійке зростання попиту на м’ясо птиці, що 
пов’язано зі збільшенням чисельності населення, урбанізацією та зміною 
структури харчування населення. 
Для оцінки ефективності запропонованого заходу доцільно провести 
прогнозний розрахунок економічного ефекту від збільшення обсягів експорту 
продукції до нових ринків збуту. 
Таблиця 3.1 - Прогноз ефективності збільшення обсягів експорту 
продукції ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
До впровадження Після впровадження 
Показник Відхилення 
заходу заходу 
Обсяг експорту, тис. 
132 152 +20 
тонн 
Середня ціна 
реалізації 1 т, дол. 1941,8 1980,0 +38,2 
США 
Валютна виручка, 
256,3 301,0 +44,7 
млн дол. США 
Собівартість 
експортної продукції, 211,4 239,6 +28,2 
млн дол. США 
Прибуток від 
експорту, млн дол. 44,9 61,4 +16,5 
США 
Рентабельність 
21,2 25,6 +4,4 
експорту, % 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Наведені розрахунки свідчать, що внаслідок реалізації заходів щодо 
диверсифікації ринків збуту та збільшення обсягів експорту підприємство може 
забезпечити приріст валютної виручки на 44,7 млн. дол. США. При цьому 
прибуток від експортної діяльності зросте на 16,5 млн. дол. США, а рівень 
рентабельності експорту підвищиться з 21,2 % до 25,6 %. 
Досягнення таких результатів можливе завдяки розширенню співпраці з 
міжнародними торговельними мережами, удосконаленню логістичної системи, 
54 
 
відкриттю нових дистрибуційних центрів та адаптації продукції до вимог 
іноземних ринків. 
До впровадження заходу Після впровадження заходу
1941.8 1980
256.3 301
152 211.4 239.6
132
44.9 61.4 21.2 25.6
Обсяг експорту, Середня ціна Валютна Собівартість Прибуток від Рентабельність 
тис. тонн реалізації 1 т, виручка, млн експортної експорту, млн експорту, %
дол. США дол. США продукції, млн дол. США
дол. США
 
Рисунок 3.1 – Прогноз ефективності збільшення обсягів експорту 
продукції 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Крім того, підприємству доцільно активізувати маркетингову діяльність 
на міжнародних ринках. Зокрема, важливими напрямами можуть стати: 
участь у міжнародних виставках та форумах; 
укладання довгострокових контрактів із закордонними партнерами; 
просування продукції через міжнародні торговельні платформи; 
створення регіональних представництв у перспективних країнах; 
адаптація упаковки та сертифікації продукції відповідно до міжнародних 
стандартів. 
Особливу увагу необхідно приділити вдосконаленню логістичних 
процесів. Через складні умови функціонування транспортної системи України 
підприємству важливо забезпечити альтернативні маршрути постачання 
продукції та диверсифікувати канали логістики. Таким чином, диверсифікація 
зовнішніх ринків збуту є важливим напрямом удосконалення управління 
55 
 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». 
Реалізація запропонованих заходів сприятиме збільшенню валютної виручки, 
підвищенню рентабельності експорту, зміцненню конкурентних позицій 
підприємства на міжнародному ринку та зниженню ризиків залежності від 
окремих країн-імпортерів. 
 
3.2 Впровадження енергоефективних, екологічних та цифрових 
технологій у систему управління зовнішньоекономічною діяльністю 
підприємства 
 
Важливим напрямом підвищення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є 
впровадження сучасних енергоефективних та цифрових технологій. В умовах 
високої конкуренції на міжнародному ринку підприємства агропромислового 
комплексу повинні постійно вдосконалювати виробничі процеси, оптимізувати 
витрати та забезпечувати високий рівень якості продукції. 
Однією з ключових проблем сучасних підприємств є високий рівень 
енергоспоживання та залежність від традиційних джерел енергії. Саме тому 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно впроваджує біогазові технології та 
реалізує проєкти у сфері альтернативної енергетики. 
Доцільним є подальше розширення використання біогазових установок та 
впровадження автоматизованих цифрових систем управління виробництвом і 
зовнішньоекономічною діяльністю. 
Використання цифрових технологій дозволить: 
автоматизувати процеси планування експорту; 
оптимізувати логістичні маршрути; 
підвищити швидкість обробки зовнішньоекономічних контрактів; 
покращити контроль за фінансовими потоками; 
знизити рівень операційних витрат; 
підвищити швидкість прийняття управлінських рішень. 
56 
 
Для оцінки ефективності запропонованого заходу проведемо розрахунок 
економічного ефекту від впровадження автоматизованої системи управління 
зовнішньоекономічною діяльністю та розширення використання біогазових 
технологій. 
Проведені розрахунки свідчать про високу економічну ефективність 
запропонованих заходів. У результаті впровадження цифрових систем 
управління та розширення використання біогазових технологій підприємство 
зможе скоротити витрати на енергоресурси на 135 млн грн, зменшити 
логістичні витрати на 75 млн. грн. та оптимізувати адміністративні витрати на 
42 млн. грн. 
Загальна економія витрат становитиме 252 млн. грн., тоді як витрати на 
впровадження проєкту складуть 95 млн. грн. Таким чином, чистий економічний 
ефект від реалізації запропонованих заходів становитиме 157 млн. грн., а термін 
окупності проєкту не перевищуватиме одного року. 
 
Таблиця 3.2 - Розрахунок економічної ефективності впровадження 
цифрових та енергоефективних технологій 
Показник До впровадження Після впровадження Відхилення 
Витрати на 
енергоресурси, млн. 845 710 -135 
грн. 
Витрати на 
690 615 -75 
логістику, млн. грн. 
Адміністративні 
420 378 -42 
витрати, млн. грн. 
Загальна економія 
- - 252 
витрат, млн. грн. 
Витрати на 
впровадження - 95 +95 
системи, млн. грн. 
Чистий економічний 
- - 157 
ефект, млн. грн. 
Термін окупності 
- 0,6 - 
проєкту, років 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Крім економічного ефекту, впровадження сучасних технологій дозволить 
57 
 
підприємству отримати низку додаткових переваг: 
підвищення рівня енергетичної незалежності; 
зменшення негативного впливу на навколишнє середовище; 
скорочення викидів парникових газів; 
підвищення екологічної безпеки виробництва; 
покращення іміджу підприємства на міжнародному ринку; 
підвищення інвестиційної привабливості компанії. 
Особливо важливим є екологічний аспект реалізації запропонованих 
заходів. У сучасних умовах міжнародні ринки дедалі більше орієнтуються на 
принципи сталого розвитку та екологічної відповідальності. Саме тому 
впровадження енергоефективних технологій та скорочення шкідливих викидів 
може стати важливою конкурентною перевагою підприємства. 
Крім того, підприємству доцільно розширювати використання цифрових 
платформ для управління зовнішньоекономічною діяльністю. Це дозволить 
автоматизувати документообіг, прискорити процедури митного оформлення та 
підвищити ефективність взаємодії з міжнародними партнерами. 
Важливим напрямом є також розвиток системи управління ризиками у 
сфері зовнішньоекономічної діяльності. Для цього підприємству доцільно 
впровадити сучасні програмні комплекси для аналізу валютних ризиків, 
моніторингу міжнародних ринків та прогнозування змін кон’юнктури світового 
ринку м’яса птиці. 
У сучасних умовах глобалізації світової економіки та посилення 
міжнародної конкуренції одним із ключових факторів забезпечення 
ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства є впровадження 
екологічно безпечних та енергоефективних технологій. Світові ринки дедалі 
більше орієнтуються на принципи сталого розвитку, енергозбереження та 
екологічної відповідальності бізнесу. Саме тому підприємства, які здійснюють 
експорт продукції, повинні відповідати міжнародним екологічним стандартам 
та впроваджувати сучасні технології ресурсозбереження. 
58 
 
Для ПрАТ «Миронівська птахофабрика» питання екологічної безпеки та 
енергетичної незалежності є особливо актуальними, оскільки підприємство 
належить до великих виробників м’ясної продукції та активно здійснює 
зовнішньоекономічну діяльність. Значні обсяги виробництва супроводжуються 
високим рівнем споживання енергетичних ресурсів, утворенням виробничих 
відходів та необхідністю забезпечення екологічної безпеки виробництва. 
Одним із найважливіших напрямів удосконалення управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства є подальший розвиток 
системи енергозбереження та використання альтернативних джерел енергії. 
Особливого значення набуває використання біогазових комплексів, які 
дозволяють не лише утилізувати виробничі відходи, а й забезпечувати 
підприємство власною електричною та тепловою енергією. 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» вже має позитивний досвід 
використання біогазових технологій. На підприємствах групи МХП 
функціонують сучасні біогазові комплекси, що працюють на курячому посліді 
та інших органічних відходах виробництва. Використання таких технологій 
забезпечує скорочення витрат на енергоресурси, підвищення рівня енергетичної 
незалежності та зниження негативного впливу на навколишнє середовище. 
Для підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності 
доцільним є розширення використання альтернативних джерел енергії та 
модернізація енергетичної системи підприємства. Це дозволить знизити 
собівартість продукції, що є особливо важливим фактором підвищення 
конкурентоспроможності продукції на міжнародному ринку. 
З метою обґрунтування ефективності запропонованих заходів проведемо 
розрахунок економічного ефекту від впровадження додаткових 
енергоефективних технологій на підприємстві. 
 
 
 
59 
 
Таблиця 3.5 – Прогноз економічного ефекту від впровадження 
енергоефективних технологій на ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
Показник До впровадження Після впровадження Відхилення 
Витрати на 
електроенергію, млн 420 355 -65 
грн 
Витрати на 
теплопостачання, 180 145 -35 
млн грн 
Загальні енергетичні 
600 500 -100 
витрати, млн грн 
Частка 
альтернативної 28 47 +19 
енергії, % 
Собівартість 
100 93 -7 
продукції, % 
Рівень 
18 24 +6 
рентабельності, % 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Наведені дані свідчать, що впровадження енергоефективних технологій 
дозволить підприємству скоротити загальні енергетичні витрати на 100 млн грн 
на рік. При цьому частка використання альтернативних джерел енергії зросте з 
28 % до 47 %, що позитивно вплине на рівень енергетичної незалежності 
підприємства. Крім того, зниження витрат на енергоресурси забезпечить 
скорочення собівартості продукції приблизно на 7 %, що є важливим фактором 
підвищення конкурентоспроможності продукції на міжнародних ринках. 
Очікується також підвищення рівня рентабельності діяльності підприємства до 
24 %. 
Важливим напрямом удосконалення управління зовнішньоекономічною 
діяльністю є також впровадження екологічного менеджменту відповідно до 
міжнародних стандартів ISO 14001. Для підприємств, що здійснюють експорт 
продукції до країн Європейського Союзу, питання екологічної безпеки 
набувають особливого значення, оскільки європейські країни висувають високі 
вимоги до екологічності виробництва. 
60 
 
До впровадження Після впровадження
600
500
420
355
180
145
100 93
47
28 18 24
Витрати на Витрати на Загальні Частка Собівартість Рівень 
електроенергію, теплопостачання, енергетичні альтернативної продукції, % рентабельності, 
млн грн млн грн витрати, млн грн енергії, % %
 
Рисунок 3.2 – Прогноз економічного ефекту від впровадження 
енергоефективних технологій на ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
 
Використання систем екологічного менеджменту дозволяє підприємству: 
зменшити негативний вплив виробництва на навколишнє середовище;  
скоротити обсяги виробничих відходів;  
підвищити ефективність використання ресурсів;  
покращити імідж підприємства на міжнародному ринку;  
підвищити інвестиційну привабливість компанії;  
забезпечити відповідність міжнародним екологічним стандартам.  
Одним із важливих елементів екологічного управління є мінімізація 
викидів парникових газів. У сучасних умовах міжнародні партнери дедалі 
більше звертають увагу на рівень екологічної відповідальності виробників. 
Саме тому підприємствам необхідно адаптувати свою діяльність до вимог 
«зеленої економіки». 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно реалізує програми 
скорочення викидів забруднюючих речовин та раціонального використання 
61 
 
природних ресурсів. Підприємство використовує сучасні очисні споруди, 
здійснює моніторинг стану навколишнього середовища та впроваджує 
технології повторного використання виробничих відходів. 
Значну роль у забезпеченні ефективності зовнішньоекономічної 
діяльності відіграє формування позитивного міжнародного іміджу 
підприємства. У сучасних умовах екологічна відповідальність є одним із 
важливих критеріїв оцінки діяльності компанії міжнародними партнерами та 
інвесторами. 
Для оцінки результативності запропонованих заходів доцільно визначити 
прогнозний ефект від впровадження екологічних програм. 
Таблиця 3.6 – Очікувані результати впровадження екологічних заходів на 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
Показник До впровадження Після впровадження 
Викиди забруднюючих речовин, % 100 82 
Рівень утилізації відходів, % 64 89 
Частка перероблених відходів, % 52 78 
Витрати на екологічні платежі, млн 
34 22 
грн 
Рівень міжнародної 
середній високий 
конкурентоспроможності 
Відповідність стандартам ЄС часткова повна 
*Джерело: складено автором на основі [38, 39] 
Отже, впровадження екологічних програм дозволить підприємству 
суттєво скоротити рівень забруднення навколишнього середовища та 
підвищити ефективність використання виробничих ресурсів. Очікується також 
зменшення витрат на екологічні платежі та штрафи. 
Важливо зазначити, що використання екологічно безпечних технологій 
позитивно впливає не лише на фінансові результати діяльності підприємства, а 
й на його ділову репутацію. У сучасних умовах міжнародного ринку саме 
екологічна відповідальність підприємства дедалі частіше стає вирішальним 
фактором при виборі постачальника продукції. 
Крім того, удосконалення екологічної та енергетичної складової 
діяльності підприємства сприятиме зміцненню позицій ПрАТ «Миронівська 
62 
 
птахофабрика» на міжнародному ринку, розширенню географії експорту та 
підвищенню рівня довіри міжнародних партнерів. 
Таким чином, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що 
впровадження сучасних енергоефективних та екологічно безпечних технологій 
є одним із найважливіших напрямів удосконалення управління 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». 
Реалізація запропонованих заходів забезпечить підвищення ефективності 
діяльності підприємства, зниження собівартості продукції, зміцнення 
конкурентних переваг та забезпечення сталого розвитку підприємства у 
довгостроковій перспективі. 
Таким чином, впровадження цифрових та енергоефективних технологій є 
важливим напрямом удосконалення управління зовнішньоекономічною 
діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Реалізація запропонованих 
заходів дозволить підприємству підвищити ефективність використання 
ресурсів, скоротити витрати, покращити екологічні показники та зміцнити 
конкурентні позиції на міжнародному ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
63 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі бакалавра було досліджено теоретичні та 
практичні аспекти забезпечення ефективності управління 
зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Миронівська птахофабрика». У 
процесі дослідження проаналізовано сутність зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства, визначено основні підходи до управління ЗЕД, здійснено оцінку 
фінансово-економічного стану підприємства та обґрунтовано напрями 
підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності. 
У сучасних умовах розвитку світової економіки зовнішньоекономічна 
діяльність є одним із найважливіших чинників забезпечення стабільного 
функціонування підприємства та підвищення його конкурентоспроможності. 
Для підприємств агропромислового комплексу України зовнішньоекономічна 
діяльність має особливе значення, оскільки дозволяє розширювати ринки збуту 
продукції, забезпечувати валютні надходження та зміцнювати позиції на 
міжнародному ринку. 
У результаті проведеного дослідження встановлено, що ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» є одним із провідних підприємств 
агропромислового комплексу України та входить до складу групи компаній 
МХП. Основою ефективної діяльності підприємства є вертикально інтегрована 
бізнес-модель, яка забезпечує контроль над усіма етапами виробничого процесу 
— від вирощування зернових культур і виробництва комбікормів до 
виготовлення, транспортування та реалізації готової продукції. 
Підприємство характеризується високим рівнем виробничої потужності, 
сучасним технічним оснащенням та активним впровадженням інноваційних 
технологій. Значна увага приділяється автоматизації виробничих процесів, 
впровадженню енергоефективних технологій, розвитку логістичної системи та 
підвищенню якості продукції відповідно до міжнародних стандартів. 
У роботі проведено аналіз фінансово-економічних показників діяльності 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика». За результатами аналізу встановлено, що 
64 
 
підприємство демонструє позитивну динаміку основних показників діяльності. 
Зокрема, спостерігається збільшення обсягів реалізації продукції, зростання 
вартості активів, підвищення рівня доходів та прибутковості підприємства. Це 
свідчить про ефективність системи управління та стабільний розвиток 
підприємства навіть в умовах нестабільності економічного середовища. 
Разом із тим у процесі дослідження було виявлено низку проблем, які 
впливають на ефективність управління зовнішньоекономічною діяльністю 
підприємства. До основних проблем можна віднести залежність від окремих 
ринків збуту, високий рівень логістичних витрат, коливання валютних курсів, 
нестабільність міжнародної економічної ситуації, посилення конкуренції на 
світовому ринку м’яса птиці та зростання вартості енергетичних ресурсів. 
Проведений аналіз показав, що ПрАТ «Миронівська птахофабрика» 
активно здійснює експортну діяльність та реалізує продукцію до країн 
Європейського Союзу, Близького Сходу, Африки та Азії. Підприємство є одним 
із найбільших експортерів м’яса птиці в Україні, що свідчить про високий 
рівень конкурентоспроможності його продукції на міжнародному ринку. 
Важливою конкурентною перевагою підприємства є впровадження 
сучасних енергоефективних технологій та використання принципів 
безвідходного виробництва. Підприємство активно використовує біогазові 
комплекси, альтернативні джерела енергії та сучасні системи екологічного 
менеджменту. Це дозволяє не лише скорочувати виробничі витрати, а й 
мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище. 
У роботі встановлено, що ефективність зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства значною мірою залежить від рівня диверсифікації ринків збуту, 
розвитку логістичної інфраструктури, використання сучасних інформаційних 
технологій та здатності підприємства швидко адаптуватися до змін 
міжнародного ринку. 
Особливу увагу у роботі приділено питанням екологічної безпеки та 
соціальної відповідальності підприємства. Встановлено, що 
ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно реалізує програми корпоративної 
65 
 
соціальної відповідальності, підтримує розвиток місцевих громад, інвестує у 
сферу освіти, спорту, медицини та інфраструктури. Це сприяє формуванню 
позитивного іміджу підприємства та підвищенню рівня довіри з боку 
суспільства й міжнародних партнерів. 
Крім того, підприємство приділяє значну увагу питанням охорони 
навколишнього середовища, реалізує екологічні програми, спрямовані на 
скорочення викидів забруднюючих речовин, зменшення обсягів відходів та 
раціональне використання природних ресурсів. Використання сучасних 
технологій та систем екологічного менеджменту дозволяє підприємству 
відповідати міжнародним стандартам екологічної безпеки та підвищувати свою 
конкурентоспроможність на світовому ринку. 
Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» має значний потенціал для подальшого розвитку 
зовнішньоекономічної діяльності. Ефективне управління експортною 
діяльністю, удосконалення логістичних процесів, впровадження інноваційних 
та енергоефективних технологій, а також розширення міжнародної співпраці 
сприятимуть зміцненню позицій підприємства на міжнародному ринку. 
Отже, результати проведеного дослідження підтверджують, що ПрАТ 
«Миронівська птахофабрика» є сучасним високотехнологічним підприємством 
із високим рівнем конкурентоспроможності та значними перспективами 
подальшого розвитку. Реалізація заходів щодо вдосконалення управління 
зовнішньоекономічною діяльністю дозволить підприємству підвищити 
ефективність функціонування, забезпечити стабільне зростання фінансових 
результатів, зміцнити конкурентні переваги та забезпечити стійкий розвиток у 
довгостроковій перспективі. 
 
 
 
 
 
66 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: [підручник для вузів] / 
[І. В. Багрова, Н. І. Редіна, В. Є. Власюк, О. О. Гетьман]; за ред. д.е.н., проф. І. 
В. Багрової. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 580 с.  
2. Фінансовий менеджмент : підручник / за ред. д-ра екон. наук, 
проф. М. І. Крупки ; [М. І. Крупка, О. М. Ковалюк, В. М. Коваленко та ін.]. – 
Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – 440 с. 
3. Васюренко В. О. Міжнародна економіка [Текст]: конспект лекцій / 
Харк. нац. екон. ун-т. Харків: Вид. ХНЕУ, 2011. 86 с.  
4. Михайлова Л. І. Міжнародні економічні відносини країни та 
зовнішньоекономічні орієнтири вітчизняних підприємств. Вісник Сумського 
національного аграрного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2017. 
Вип. 4. С. 3- 9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_ekon_2017_4_2.  
5. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства 
[Текст]: навч. посібник. Київ: Знання, 2006. 462 с.  
6. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. 
№ 959-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12.  
7. Про захист іноземних інвестицій в Україні: .Закон України від 10 
вересня 1991 року № 1540а-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540а-
12#Text.  
8. Про міжнародні договори України: Закон України. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text.  
9. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24 лютого 
1994 року № 4002-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4002-12. 
10. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 
1996 року № 93/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-вр.  
11. Про іноземні івестиції: Закон України від 13 березня 1992 року № 
2198-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-12#Text.  
12. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів 
67 
 
підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів 
вітчизняного походження: Закон України від 17 лютого 2000 року № 1457-III. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1457-14#Text.  
13. Про підприємництво: Закон України від 7 лютого 1991 року № 698-
XII. URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/t069800?an=1&ed=2000_06_08.  
14. Ганін В. І., Борох С. В. Стратегічні аспекти управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. Економічний аналіз. 2018. 
Вип. 3. С. 162–169. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2018.03.162.  
15. Гобела В. В. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: навч. 
посібник. Львів: ДУВС, 2021. 244 с.  
16. Бойко Д. О. Фактори, які впливають на процес прийняття та 
реалізацію рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства. 
Вісник студентського наукового товариства «ВАТРА» Вінницького 
торговельно– економічного інституту ДТЕУ. 2022. Вип. 143. С. 54–62.  
17. Дергачова Г. М., Огінський О. С., Щемур В. Ю. Роль управлінських 
факторів в концепції стратегії диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства. Науковий погляд: економіка та управління. 2022. Вип. 4. С. 54–
62.  
18. Дзеніс О. О. Формування стратегії управління зовнішньоекономічною 
діяльністю підприємства. Конкурентоспроможність та інновації: проблеми 
науки та практики: матеріали XVІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет- конференції 
(25 листопада 2022 року). Харків, 2022. С. 756–760.  
19. Клепікова С. В., Другова О. С., Яцина М. Г. Особливості управління 
зовнішньоекономічною діяльністю підприємств. Економіка. Фінанси. Право. 
2021. Вип. 11. С. 18–22. DOI: https://doi.org/10.37634/efp.2021.11.3.  
20. Кривда О. В., Кириченко С. О., Дубенець В. П. Концептуальні засади 
стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. 
Ефективна економіка. 2019. Вип. 5. С. 81–85. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-
2105-2019.5.31.  
21. Павлов О. І., Самофатова В. А., Кулаковська Т. А. 
68 
 
Зовнішньоекономічна діяльність України в системі глобальних конкурентних 
відносин: монографія. Одеса: Астропринт, 2019. 512 с.  
22. Семенова Т. В. Методичні підходи щодо оцінки ефективності 
зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Сучасні тенденції розвитку 
фінансових та інноваційно–інвестиційних процесів в Україні: матеріали ІV 
Міжнар. наук.-практ. конф (12 березня 2021 року). Вінниця, 2021. С. 643–645.  
23. Небава М. І., Ратушняк О. Г. Менеджмент організацій і 
адміністрування. Частина 2: навчальний посібник. Вінниця: ВНТУ, 2012. 108 с.  
24. Дибач І. Л., Туманян Е. А. Аналіз методів оцінки міжнародної 
конкурентоспроможності підприємств. Science, Theory and Ways to Improve 
Methods: Proceedings of the XVII International Scientific and Practical Conference. 
London: Great Britain, 2023. Р. 61-63 
25. Федотова Ю. В., Ольховська Н. С., Федотова Ю. В., Ольховська Н. С. 
Методи оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності 
підприємства. Вісник ХНУМГ ім. О.М. Бекетова. 2022. Вип. 12. С. 5–7.  
26. Гринько П. О. Формування системи показників діагностики 
ефективності експортно–імпортної діяльності підприємства. Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 20. С. 122–125.  
27. Концеба С. М., Ліщук Р. І. Використання методів Data Mining для 
прогнозування показників зовнішньоекономічної діяльності. Вісник ХНТУ. 
Серія: Інформаційні технології. 2022. Вип. 4 (83). С. 56–61. DOI: 
https://doi.org/10.35546/kntu2078- 4481.2022.4.7.  
28. Мельник О. Г., Передало Х. С., Горошко Ю. В. Оцінювання 
результативності управління зовнішньоекономічною діяльністю на основі 
цільових показників. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи 
становлення і проблеми розвитку. 2021. Вип. 2 (6). С. 72–81. DOI: 
https://doi.org/10.23939/smeu2021.02.072. 
 29. Мінеєв С. В. Основні показники економічної ефективності 
зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Вісник Національного 
технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку 
69 
 
українського суспільства. 2019. Вип. 1. С. 107–111. DOI: doi.org/10.20998/2227-
6890.2019.01.19.  
30. Гринько П. О. Формування системи показників діагностики 
ефективності експортно–імпортної діяльності підприємства. Науковий вісник 
Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 20. С. 122–125. 
31. Гатілов, А. Ю. Основні підходи до управління зовнішньоекономічною 
діяльністю підприємства. ЕКОНОМІЧНИЙ ВІСНИК ДОНБАСУ, 2024. № 3(77). 
С. 149–159.  https://doi.org/10.12958/1817-3772-2024-3(77)-149-159. 
32. Багрова І.В. ЗЕД підприємств: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. 
Редіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 
580с.  
33. Дроздова Г.М. Менеджмент ЗЕД підприємств:Навч. Посібник / Г.М. 
Дроздова – К.: ЦУЛ, 2002. – 172с.  
34. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю / А.І. 
Кредісов - К.: 2000.  
35. Кириченко О.А. Менеджмент ЗЕД: Навч.посіб. – 3-тє вид., перероб. і 
доп./ О.А. Кириченко – К.: Знання – Прес, 2002. – 384с.  
36. Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. – 
2-ге вид., перероб., і доп. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Я. С. Карп’як , О.Ю. 
Григор”єв, А.О. Босак – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608с.  
37. Мазаракі А. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : навч. 
посіб. / А. А. Мазаракі. – К. : Київ. Нац. торг.-ун-т, 2012. – 824 с.  
38. Офіційний сайт Clarity Project. Режим доступу: https://clarity-
project.info/ 
39. Офіційний сайт МХП. Режим доступу: 
https://mhp.com.ua/uk/glorytoUkraine 
 
 
 
 
70 
 
Додаток А 
Секція 2 Менеджмент у галузі: сфери та особливості застосування, виклики, 
проблеми, шляхи вирішення проблем 
УДК 631.1:658.5:339.5 
 
 
Бітюк Інна Миколаївна 
к.е.н., доцент 
Черкаський державний технологічний університет 
(Україна) 
Вовкотруб Андрій Андрійович 
здобувач вищої освіти бакалаврського освітнього рівня 
Черкаський державний технологічний університет 
(Україна) 
Кривчик Андрій Євгенійович 
здобувач вищої освіти бакалаврського освітнього рівня 
Черкаський державний технологічний університет 
(Україна) 
 
 
УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ АГРАРНОГО 
ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО 
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
 
У сучасних умовах глобалізацій них процесів та посилення конкуренції 
на світовому ринку аграрні підприємства України мають швидко 
адаптовуватись до нових вимог зовнішнього середовища. Одним із ключових 
напрямів підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрного бізнесу 
є не лише активізація зовнішньоекономічної діяльності, а й удосконалення 
внутрішніх виробничих процесів, що є базисом ефективного функціонування 
підприємства. Саме тому проблема взаємозв’язку між організацією 
виробництва та результативністю зовнішньоекономічної діяльності набуває 
особливої актуальності. 
Світовий ринок висуває жорстві вимоги до якості продукції, її 
безпечності та простежуваності походження. Тому вдосконалення 
технологічних циклів виробництва стає основною передумовою підвищення 
ефективності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств.  
Ефективність експортних операцій безпосередньо залежить від собівартості та 
якісних характеристик товару, що закладаються на етапі вирощування, 
збирання та первинної обробки. Оптимізація виробничих процесів дозволяє 
знизити питому вагу витрат на одиницю продукції, що робить, для прикладу 
українське зерно чи продукти переробки конкурентоспроможними за ціною на 
ринках ЄС, Азії та Африки [1].  
71 
 
В топі країн-імпортерів української агропродукції в 2024 році були: 
Іспанія (2,68 млдр. дол. США), Нідерланди (1,8 млдр. дол. США), Туреччина 
(1,66 млдр. дол. США), Польща (1,52 млдр. дол. США) та Єгипет (1,4 млдр. 
дол. США). Вцілому за підсумками 2024 року вітчизняний агропродовольчий 
експорт продемонстрував високу результативність, досягнувши позначки у 
24,84 млрд дол. США. Даний показник поступився лише історичному 
максимуму 2021 року (27,95 млрд дол. США). У географічній структурі 
поставок зберігся акцент на трьох стратегічних напрямах: лідером залишився 
ринок ЄС із обсягом 13 млрд дол. США (52,4% від загального експорту), друге 
місце посів азійський регіон (7,5 млрд дол. США, 30,2%), а третє – країни 
Африки (2,6 млрд дол. США, 10,5%). У 2024 році експорт агропродукції 
вийшов на довоєний рівень. Структура експорту виглядала таким чином: 
соняшникова олія та кукурудза – по 21 %, пшениця – 15 %, ріпак – 7 %, соя – 5 
%, м’ясо птиці – 4 %, ячмінь та цукор – по 2 % [2].  
Тож, враховуючи статистичні дані, агробізнес зацікавлений в 
удосконаленні виробничих процесів з метою підвищення ефективності своєї 
зовнішньоекономічної діяльності. Виробничі процеси аграрного підприємства 
складаються з комплексної системи технологічних, організаційних та 
управлінських заходів, що спрямовані на вирощування, переробку та зберігання 
продукції. Їх удосконалення передбачає впровадження сучасних технологій 
(точного землеробства, автоматизації, цифрових платформ управління, 
використання штучного інтелекту), раціоналізацію використання ресурсів, а 
також підвищення рівня кваліфікації персоналу. Особливе значення має 
впровадження інноваційних технологій, які забезпечують зниження 
собівартості продукції та підвищення її якості відповідно до міжнародних 
стандартів. Це, у свою чергу, сприяє розширенню доступу до зовнішніх ринків, 
зростанню експортного потенціалу та формуванню позитивного іміджу 
підприємства як надійного партнера. Крім того, удосконалення логістичних 
процесів і систем управління якістю дозволяє мінімізувати втрати під час 
транспортування та зберігання продукції, що є важливим фактором ефективної 
зовнішньоекономічної діяльності. Оптимізація виробничих процесів також 
сприяє гнучкості підприємства у реагуванні на зміни кон’юнктури світового 
ринку [3].  
Отже, удосконалення виробничих процесів є стратегічно важливим 
напрямом розвитку аграрних підприємств, що безпосередньо впливає на 
підвищення ефективності їх зовнішньоекономічної діяльності. Реалізація 
відповідних заходів забезпечує зростання конкурентоспроможності, збільшення 
обсягів експорту та стійкий розвиток підприємства в умовах міжнародної 
економічної інтеграції. 
 
Список використаних джерел 
Побоченко Л.М., Татаренко Н.О., Прокоп’єва А.А. Сучасні тренди 
розвитку світового ринку зерна в умовах війни в Україні. Економіка та 
суспільство. № 48. 2023. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-29. 
72 
 
Китай чи ЄС – куди експортує агропродукцію Україна – 10 років у 
цифрах. Режим доступу: https://kurkul.com/spetsproekty/1839-kitay-chi-yes--kudi-
eksportuye-agroproduktsiyu-ukrayina--10-rokiv-u-tsifrah 
Самілик Т.М., Прядко А.О., Парафейник В.О. Інноваційна діяльність 
аграрного підприємства: теорія та практика. Ефективна економіка. № 10. 2024. 
DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2024.10.64 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
73
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
