Розвиток бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства (на матеріалах ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ»,с. Корнилівка, Черкаський р-н., Черкаська обл.)

Гринишин, Володимир Миколайович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9809
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Бітюк, Інна Миколаївна	-
dc.contributor.author	Гринишин, Володимир Миколайович	-
dc.date.accessioned	2026-07-04T19:11:22Z	-
dc.date.available	2026-07-04T19:11:22Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9809	-
dc.description.abstract	Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ «НВФ «Урожай». Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні основи формування бізнес-стратегії підприємства та узагальнити сучасні наукові підходи до її сутності й ролі у забезпеченні ефективного розвитку підприємства; розглянути методичні підходи до формування та реалізації бізнес-стратегії; дослідити сучасні напрями розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарських підприємств в умовах цифровізації економіки, інноваційного розвитку та посилення конкурентного середовища; надати загальну організаційно-економічну характеристику ТОВ «НВФ «Урожай»; провести комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності; здійснити оцінку ефективності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай», визначити її сильні та слабкі сторони, а також резерви підвищення ефективності стратегічного управління; проаналізувати галузеве середовище та сучасні тенденції розвитку аграрного сектору; розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічного управління розвитком ТОВ «НВФ «Урожай» з урахуванням сучасних викликів та перспектив розвитку аграрного бізнесу; обґрунтувати доцільність упровадження інноваційних інструментів реалізації бізнес-стратегії; оцінити економічну ефективність запропонованих заходів. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексу рекомендацій щодо вдосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай», реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності, зміцненню конкурентних позицій підприємства та забезпеченню його сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Одержані результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії розвитку підприємства	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	бізнес-стратегія, стратегічне управління, сільськогосподарське підприємство, конкурентоспроможність, стратегічний розвиток, інноваційний розвиток, цифровізація	uk_UA
dc.title	Розвиток бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства (на матеріалах ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ»,с. Корнилівка, Черкаський р-н., Черкаська обл.)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
Гринишин Володимир.pdf Restricted Access		4.41 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри  
менеджменту та бізнес-адміністрування 
Олександр БІЛИК 
_________________________________ 
«_____»____________________ 2026  р. 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
НА ТЕМУ: 
РОЗВИТОК БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО 
ПІДПРИЄМСТВА (НА   МАТЕРІАЛАХ   ТОВ   «НВФ 
«УРОЖАЙ»,С. КОРНИЛІВКА, ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.) 
 
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування» 
Рівень вищої освіти: другий (магістерський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група__БАМ-24___ 
 
 
 
 
Виконавець роботи:  
 «____»_________ 2026 р.       _____________     _ Володимир ГРИНИШИН ___ 
                                                                   (підпис)                    (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)     
  
Керівник роботи: 
                              
 «____»__________ 2026 р.      ____________      _доцент Інна БІТЮК________ 
                                                                   (підпис)                (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)   
 
 
  
Черкаси 2026  
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   «07 Управління та адміністрування»  _______ 
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                      _______ 
(код, назва) 
Освітня програма  Бізнес-адміністрування _______________________                                 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
________________  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
    Гринишин Володимир Миколайович    
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи РОЗВИТОК БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ 
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА (НА   МАТЕРІАЛАХ   
ТОВ   «НВФ «УРОЖАЙ»,С. КОРНИЛІВКА, ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА 
ОБЛ.)____________________________________________________________ 
Керівник роботи   к.е.н., доц. Бітюк Інна Миколаївна   ________ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «11» _березня_ 2026 р. № 55/03-03 
2. Вихідні дані до роботи ___ баланси  та звіти про фінансові результати 
діяльності підприємства; періодичні видання та друковані літературні джерела 
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити)  
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-
СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА 
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ» 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ 
НАПРЯМІВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ» 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи магістра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 доц. Бітюк І.М.   
2 доц. Бітюк І.М.   
3 доц. Бітюк І.М.   
 
5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р.  
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
Строк 
№ Назва етапів підготовки виконання 
Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи магістра етапів 
роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання виконано 
1 23.02.2026 
попереднього плану роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка виконано 
2 09.03.2026 
та групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного виконано 
3 15.03.2026 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз виконано 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 9.04.2026 
розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 6.05.2026 виконано 
7 Підготовка  та написання розрахункового виконано 
18.05.2026 
розділу роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.05.2026 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 виконано 
11 Оформлення роботи 05.06.2026 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 12.06.2026 виконано 
 
 
 
Здобувач вищої освіти   ________________     Володимир ГРИНИШИН _ 
             (підпис)                                             (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      __________________    __Інна БІТЮК_________ 
            (підпис)                                              (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота магістра містить 105 сторінок, 35 таблиць,  список 
використаних джерел з 53 найменувань, 4 додатків. 
 
РОЗВИТОК БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО 
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ»,С. 
КОРНИЛІВКА, ЧЕРКАСЬКИЙ Р-Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.) 
 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретичних 
положень та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ «НВФ «Урожай». 
Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства. 
Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та практичні 
аспекти розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: дослідити теоретичні основи 
формування бізнес-стратегії підприємства та узагальнити сучасні наукові 
підходи до її сутності й ролі у забезпеченні ефективного розвитку 
підприємства; розглянути методичні підходи до формування та реалізації 
бізнес-стратегії; дослідити сучасні напрями розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарських підприємств в умовах цифровізації економіки, 
інноваційного розвитку та посилення конкурентного середовища; надати 
загальну організаційно-економічну характеристику ТОВ «НВФ «Урожай»; 
провести комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності; здійснити 
оцінку ефективності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай», визначити її 
сильні та слабкі сторони, а також резерви підвищення ефективності 
стратегічного управління; проаналізувати галузеве середовище та сучасні 
тенденції розвитку аграрного сектору; розробити пропозиції щодо 
удосконалення стратегічного управління розвитком ТОВ «НВФ «Урожай» з 
урахуванням сучасних викликів та перспектив розвитку аграрного бізнесу; 
обґрунтувати доцільність упровадження інноваційних інструментів реалізації 
бізнес-стратегії; оцінити економічну ефективність запропонованих заходів. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції  щодо розвитку 
бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. Практичне значення 
одержаних результатів полягає в розробці комплексу рекомендацій щодо 
вдосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай», реалізація яких 
сприятиме підвищенню ефективності господарської діяльності, зміцненню 
конкурентних позицій підприємства та забезпеченню його сталого розвитку в 
довгостроковій перспективі. Одержані результати можуть бути використані при 
розробці та формуванні стратегії розвитку підприємства. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ізнес-стратегія, стратегічне управління, 
сільськогосподарське підприємство, конкурентоспроможність, стратегічний 
розвиток, інноваційний розвиток, цифровізація. 
 
 
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра __2026___ 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата ________________________________________ 
5 
 
ABSTRACT 
The master’s thesis contains 105  pages, 35 tables, a list of sources used from 53 
itles, 4 appendices. 
DEVELOPMENT OF A BUSINESS STRATEGY FOR AN 
AGRICULTURAL ENTERPRISE (BASED ON MATERIALS FROM LLC «RPC 
«UROZHAY», VILLAGE OF KORNYLIVKA, CHERKASY DISTRICT, 
CHERKASY REGION) 
The purpose of the master’s qualification work is to substantiate theoretical 
provisions and develop practical recommendations for the development of the 
business strategy of an agricultural enterprise using the example of LLC "NVF 
"Urozhay". 
The object of the study is the process of forming and implementing the 
business strategy of an agricultural enterprise. 
The subject of the study is the theoretical, methodological and practical 
aspects of the development of the business strategy of an agricultural enterprise. 
The objectives of the master’s qualification work: to investigate the 
theoretical foundations of the formation of the enterprise’s business strategy and to 
generalize modern scientific approaches to its essence and role in ensuring the 
effective development of the enterprise; to consider methodological approaches to 
the formation and implementation of a business strategy; to investigate modern 
directions of the development of the business strategy of agricultural enterprises in 
the conditions of digitalization of the economy, innovative development and 
strengthening of the competitive environment; to provide a general organizational 
and economic characteristic of LLC "NVF "Urozhay"; to assess the effectiveness of 
the current business strategy of LLC "NVF "Urozhay", to identify its strengths and 
weaknesses, as well as reserves for increasing the effectiveness of strategic 
management; to analyze the industry environment and current trends in the 
development of the agricultural sector; to develop proposals for improving the 
strategic management of the development of LLC "NVF "Urozhay", taking into 
account current challenges and prospects for the development of agrarian business; 
to substantiate the feasibility of introducing innovative tools for implementing the 
business strategy; to assess the economic efficiency of the proposed measures. 
Based on the results of the study, proposals were formulated for the 
development of the business strategy of the agricultural enterprise. The practical 
significance of the results obtained lies in the development of a set of 
recommendations for improving the business strategy of LLC "NVF "Urozhay", the 
implementation of which will contribute to increasing the efficiency of economic 
activity, strengthening the competitive position of the enterprise and ensuring its 
sustainable development in the long term. The results obtained can be used in the 
development and formation of the enterprise’s development strategy. 
KEYWORDS: export strategy, strategic management, agricultural enterprise, 
competitiveness, strategic development, innovative development, digitalization. 
Year of defense of the master’s thesis __2026_______ 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________  
6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП……………………………………………………………………… 8 
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-
СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА…….. 13 
1.1 Теоретичні основи формування бізнес-стратегії підприємства…. 13 
1.2  Методичні підходи до формування та реалізації бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства…………………………………… 29 
1.3  Сучасні напрями розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарських підприємств…………………………………….. 45 
Висновок до розділу 1……………………………………………………… 56 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА 
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТОВ «НВФ 
«УРОЖАЙ»………………………………………………………………… 59 
2.1 Загальна характеристика підприємства…………………………….. 59 
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай»…………………………………………………………………… 64 
2.3 Оцінка ефективності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ 
«Урожай»…………………………………………………………………… 74 
2.4 Аналіз галузевого середовища та сучасних тенденцій розвитку 
аграрного сектору як основи формування ефективної бізнес-стратегії 
ТОВ «НВФ «Урожай»…………………………………………………….. 78 
Висновок до розділу 2……………………………………………………… 82 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТА 
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ТОВ 
«НВФ «УРОЖАЙ»………………………………………………………… 85 
3.1 Удосконалення стратегічного управління розвитком ТОВ «НВФ 
«Урожай»…………………………………………………………………… 85 
3.2 Впровадження інноваційних інструментів реалізації бізнес-стратегії  
7 
 
ТОВ «НВФ «Урожай»…………………………………………………….. 88 
3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів щодо 
розвитку бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай»………………………… 92 
Висновок до розділу 3……………………………………………………… 99 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………….. 102 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 106 
ДОДАТКИ………………………………………………………………….... 111 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8 
 
ВСТУП 
 
Сучасний розвиток аграрного сектору України відбувається в умовах 
високої невизначеності та динамічних змін зовнішнього середовища. 
Глобалізаційні процеси, посилення конкуренції на світових аграрних ринках, 
нестабільність економічної ситуації, воєнні виклики, інфляційні процеси, 
коливання валютних курсів, зміни логістичних маршрутів та зростання вартості 
матеріально-технічних ресурсів суттєво впливають на результати діяльності 
сільськогосподарських підприємств. За таких умов особливого значення 
набуває формування ефективної бізнес-стратегії, яка дозволяє підприємству 
своєчасно адаптуватися до змін ринкового середовища, забезпечувати 
стабільність функціонування та досягати довгострокових конкурентних 
переваг. 
Сільське господарство традиційно залишається однією з провідних 
галузей національної економіки України, формуючи значну частину валового 
внутрішнього продукту держави та забезпечуючи вагомі валютні надходження 
від експорту аграрної продукції. Водночас сучасний агробізнес потребує якісно 
нових підходів до управління розвитком підприємств. Досягнення високих 
результатів господарської діяльності вже неможливе лише за рахунок наявності 
земельних ресурсів або виробничих потужностей. Вирішальним фактором 
успіху стає здатність підприємства формувати та реалізовувати ефективну 
бізнес-стратегію, яка враховує як внутрішні можливості підприємства, так і 
тенденції розвитку зовнішнього середовища. 
Особливо актуальним питання стратегічного розвитку є для великих 
сільськогосподарських підприємств, які функціонують у складних умовах 
сучасного ринку та здійснюють багатопрофільну діяльність. Для таких 
підприємств бізнес-стратегія виступає не лише інструментом планування 
майбутнього розвитку, а й механізмом забезпечення ефективного використання 
ресурсів, підвищення інвестиційної привабливості, зміцнення фінансової 
стійкості та формування конкурентних переваг. Саме стратегічне бачення 
9 
 
розвитку дозволяє підприємствам ефективно реагувати на виклики ринку, 
впроваджувати інновації, освоювати нові сегменти ринку та забезпечувати 
стабільне зростання фінансових результатів. 
Додаткової актуальності досліджуваній проблематиці надають процеси 
цифрової трансформації аграрного виробництва. Сучасні технології точного 
землеробства, автоматизація виробничих процесів, використання систем 
супутникового моніторингу, цифрових платформ управління ресурсами та 
аналітичних систем підтримки прийняття рішень суттєво змінюють підходи до 
ведення аграрного бізнесу. Успішне впровадження таких інновацій потребує 
наявності чітко сформованої бізнес-стратегії, яка визначатиме пріоритетні 
напрями інвестиційної діяльності та забезпечуватиме узгодженість 
стратегічних і поточних управлінських рішень. 
Для ТОВ «НВФ «Урожай», яке є одним із провідних аграрних 
підприємств Черкаської області та входить до структури агрохолдингу МХП, 
питання розвитку бізнес-стратегії має особливе значення. Значні масштаби 
діяльності підприємства, наявність потужного виробничого потенціалу, 
високий рівень конкуренції на ринку сільськогосподарської продукції та 
необхідність постійного підвищення ефективності використання ресурсів 
вимагають удосконалення стратегічного управління та пошуку нових напрямів 
розвитку бізнесу. 
В умовах воєнного стану особливої актуальності набувають питання 
забезпечення економічної стійкості підприємства, диверсифікації напрямів 
діяльності, оптимізації витрат, підвищення рівня інноваційності виробництва та 
зміцнення конкурентних позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках. 
Вирішення зазначених завдань неможливе без формування сучасної бізнес-
стратегії, орієнтованої на довгостроковий розвиток, ефективне використання 
ресурсного потенціалу та досягнення стратегічних цілей підприємства. 
Таким чином, необхідність підвищення ефективності стратегічного 
управління в аграрному секторі, адаптації підприємств до сучасних 
економічних викликів, забезпечення їх конкурентоспроможності та сталого 
10 
 
розвитку зумовлює актуальність теми кваліфікаційної роботи та визначає її 
теоретичну і практичну значущість. 
Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників свідчить, що 
формування та реалізація ефективної бізнес-стратегії є одним із ключових 
напрямів забезпечення довгострокового розвитку підприємства. Саме бізнес-
стратегія визначає перспективні напрями функціонування суб’єкта 
господарювання, сприяє створенню стійких конкурентних переваг, підвищенню 
ефективності використання ресурсного потенціалу та максимізації фінансових 
результатів діяльності. Її розроблення передбачає визначення стратегічних 
пріоритетів розвитку, адаптацію підприємства до змін зовнішнього середовища 
та формування механізмів досягнення поставлених цілей. 
Проблематика формування бізнес-стратегії вже тривалий час перебуває в 
центрі уваги як зарубіжних, так і українських науковців. Значний внесок у 
розвиток теорії стратегічного управління зробили І. Ансофф, П. Друкер, Г. 
Мінцберг, А. Мазаракі, М. Портер, А. Томпсон і Дж. Стрікленд [1]. 
Дослідження цих учених стали теоретичною основою сучасних підходів до 
стратегічного менеджменту та визначення ролі бізнес-стратегії у забезпеченні 
конкурентоспроможності підприємств. 
Узагальнення наукових підходів дає підстави стверджувати, що бізнес-
стратегія є системою довгострокових управлінських рішень, спрямованих на 
досягнення стратегічних цілей підприємства, зміцнення його ринкових позицій 
та формування конкурентних переваг. Для підприємств із вузькою 
спеціалізацією вона виступає основною стратегією розвитку, тоді як у 
диверсифікованих компаніях є складовою корпоративної стратегії, визначаючи 
напрями розвитку окремих видів бізнесу. 
На думку Диканя В. Л., бізнес-стратегія реалізується через комплекс 
взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підвищення 
конкурентоспроможності підприємства, зміцнення його позицій на ринку, 
забезпечення довгострокових конкурентних переваг, своєчасне реагування на 
зміни зовнішнього середовища та координацію діяльності всіх функціональних 
11 
 
підрозділів. Крім того, вона створює передумови для ефективного вирішення 
специфічних управлінських завдань, що виникають у процесі господарської 
діяльності підприємства [2]. 
Вітчизняні та зарубіжні науковці приділяють значну увагу дослідженню 
економічної категорії «стратегія розвитку» та проблем її формування на 
підприємстві. Р. Гармаш [5], Ю.В. Гончаров, Ю.Ю. Лапчик [6], О.І. Кузьмак [7], 
А.В. Золотаревський [8], І. Ансофф [9], М. Портер [10, 53], В.А. Власенко [11], 
М.В. Харцер [12] та інші дослідники висвітлюють питання уточнення сутності 
поняття «стратегія розвитку», етапів її розробки та факторів, що впливають на 
процес реалізації. 
 Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування теоретичних 
положень та розробка практичних рекомендацій щодо розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ «НВФ «Урожай». 
Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства. 
Предметом дослідження виступають теоретичні, методичні та практичні 
аспекти розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарського підприємства. 
Завдання кваліфікаційної роботи магістра: 
– дослідити теоретичні основи формування бізнес-стратегії підприємства 
та узагальнити сучасні наукові підходи до її сутності й ролі у забезпеченні 
ефективного розвитку підприємства; 
– розглянути методичні підходи до формування та реалізації бізнес-
стратегії сільськогосподарського підприємства, визначити сучасні методи 
стратегічного аналізу, планування та контролю; 
– дослідити сучасні напрями розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарських підприємств в умовах цифровізації економіки, 
інноваційного розвитку та посилення конкурентного середовища; 
– надати загальну організаційно-економічну характеристику ТОВ «НВФ 
«Урожай» та визначити особливості його функціонування; 
12 
 
– провести комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ 
«НВФ «Урожай» та оцінити основні тенденції його економічного розвитку; 
– здійснити оцінку ефективності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ 
«Урожай», визначити її сильні та слабкі сторони, а також резерви підвищення 
ефективності стратегічного управління; 
– проаналізувати галузеве середовище та сучасні тенденції розвитку 
аграрного сектору як основу формування ефективної бізнес-стратегії ТОВ 
«НВФ «Урожай»; 
– розробити пропозиції щодо удосконалення стратегічного управління 
розвитком ТОВ «НВФ «Урожай» з урахуванням сучасних викликів та 
перспектив розвитку аграрного бізнесу; 
– обґрунтувати доцільність упровадження інноваційних інструментів 
реалізації бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» та визначити особливості їх 
практичного застосування; 
– оцінити економічну ефективність запропонованих заходів щодо 
розвитку бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» та визначити перспективи їх 
практичної реалізації. 
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-
правові акти України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, 
статистичні матеріали, фінансова звітність ТОВ «НВФ «Урожай», матеріали 
офіційних джерел інформації та результати власних досліджень автора. 
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення 
основних положень роботи на Міжнародній мультидисциплінарній інтернет-
конференції на тему: «Світ наукових досліджень», де було представлено тези 
доповіді на тему: «Людський капітал та ризик-менеджмент як ключові складові 
забезпечення стійкого розвитку підприємства». 
 
 
 
 
13 
 
РОЗДІЛ 1  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-
СТРАТЕГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА 
 
1.4 Теоретичні основи формування бізнес-стратегії підприємства 
 
В умовах сучасної економіки підприємства функціонують у надзвичайно 
динамічному та нестабільному середовищі, яке характеризується посиленням 
конкуренції, стрімким розвитком цифрових технологій, глобалізацією ринків, 
інтеграцією економічних процесів, високим рівнем невизначеності та 
постійною зміною споживчих потреб. Для українських підприємств зазначені 
фактори додатково ускладнюються наслідками воєнних дій, руйнуванням 
виробничої інфраструктури, порушенням логістичних ланцюгів, нестабільністю 
фінансових ринків та дефіцитом інвестиційних ресурсів. За таких умов 
забезпечення сталого розвитку підприємства вже неможливе без науково 
обґрунтованої бізнес-стратегії, яка дозволяє адаптувати діяльність 
підприємства до змін зовнішнього середовища та забезпечити його 
довгострокову конкурентоспроможність. 
Саме тому стратегічне управління сьогодні розглядається як одна з 
найважливіших функцій сучасного менеджменту. Його основне призначення 
полягає у визначенні перспективних напрямів розвитку підприємства, 
формуванні конкурентних переваг, ефективному використанні ресурсного 
потенціалу та забезпеченні досягнення стратегічних цілей. Відповідно, 
центральне місце в системі стратегічного управління займає бізнес-стратегія 
підприємства. 
Термін «стратегія» має давнє історичне походження. Первісно він 
використовувався у військовій сфері та означав мистецтво управління 
військами для досягнення перемоги. Згодом це поняття було адаптоване до 
економіки та менеджменту, де стало використовуватися для характеристики 
довгострокових напрямів розвитку підприємств і механізмів досягнення 
поставлених цілей. 
14 
 
У сучасній економічній літературі відсутній єдиний підхід до визначення 
поняття «бізнес-стратегія». Це пояснюється багатогранністю самого поняття та 
різними науковими підходами до його дослідження. Більшість учених 
розглядають бізнес-стратегію як систему довгострокових управлінських 
рішень, спрямованих на забезпечення ефективного розвитку підприємства та 
зміцнення його конкурентних позицій [13]. 
Одним із засновників сучасної теорії стратегічного менеджменту 
вважається А. Чандлер, який визначав стратегію як процес встановлення 
довгострокових цілей підприємства, вибору напрямів його розвитку та 
розподілу ресурсів, необхідних для досягнення поставлених цілей. Саме він 
одним із перших довів, що ефективність діяльності підприємства значною 
мірою залежить від взаємозв’язку між обраною стратегією та організаційною 
структурою управління. 
Вагомий внесок у розвиток стратегічного менеджменту зробив І. Ансофф, 
який розглядав стратегію як систему правил прийняття управлінських рішень, 
що визначають напрями розвитку підприємства та забезпечують його 
адаптацію до змін зовнішнього середовища. Запропонована ним матриця 
«товар – ринок» і сьогодні залишається одним із найпоширеніших інструментів 
стратегічного аналізу. 
Особливого значення набули наукові праці М. Портера, який довів, що 
головною метою бізнес-стратегії є формування стійких конкурентних переваг 
підприємства. На його думку, конкурентоспроможність підприємства 
визначається здатністю створювати для споживачів більшу цінність порівняно з 
конкурентами. Для цього підприємство повинно обрати одну з базових 
конкурентних стратегій: лідерство за витратами, диференціацію або 
фокусування [53].  
Відомий дослідник Г. Мінцберг запропонував комплексний підхід до 
розуміння стратегії, відповідно до якого вона може розглядатися як план, 
модель поведінки, позиція підприємства на ринку, перспектива розвитку або 
управлінський маневр. Такий підхід значно розширив традиційне розуміння 
15 
 
стратегічного управління та показав, що стратегія не є виключно 
формалізованим документом, а являє собою постійний процес адаптації 
підприємства до змін бізнес-середовища. 
Подальший розвиток теорії стратегічного управління знайшов 
відображення у працях А. Томпсона та Дж. Стрікленда, які визначають бізнес-
стратегію як комплекс взаємопов’язаних управлінських рішень щодо 
забезпечення конкурентоспроможності підприємства, ефективного 
використання його ресурсів та досягнення стратегічних цілей. Науковці 
наголошують, що стратегія повинна враховувати не лише внутрішній потенціал 
підприємства, а й особливості конкурентного середовища, зміни ринкової 
кон’юнктури та довгострокові тенденції розвитку галузі. 
Сучасні українські науковці також приділяють значну увагу проблемам 
стратегічного розвитку підприємств. У працях А. Мазаракі, В. Диканя, Л. 
Балабанової, З. Шершньової, О. Кузьміна, С. Покропивного та інших 
дослідників бізнес-стратегія розглядається як комплексна система управління 
розвитком підприємства, яка забезпечує ефективне використання його 
ресурсного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності та адаптацію до 
змін зовнішнього середовища [14-15]. 
Узагальнюючи існуючі наукові підходи, можна зробити висновок, що 
бізнес-стратегія являє собою довгострокову програму розвитку підприємства, 
яка визначає його місію, стратегічні цілі, конкурентні переваги, напрями 
використання ресурсів, механізми адаптації до зовнішніх змін та способи 
досягнення запланованих результатів. Вона є основою формування всіх 
функціональних стратегій підприємства та визначає пріоритети його розвитку в 
довгостроковій перспективі. 
Особливого значення бізнес-стратегія набуває для підприємств аграрного 
сектору економіки. Сільськогосподарське виробництво має низку специфічних 
особливостей, які суттєво впливають на процес стратегічного управління. До 
них належать сезонність виробництва, залежність від природно-кліматичних 
умов, тривалий виробничий цикл, висока капіталомісткість, значний рівень 
16 
 
ризиків та постійна зміна кон’юнктури аграрного ринку. Саме тому бізнес-
стратегія аграрного підприємства повинна забезпечувати не лише ефективне 
використання виробничого потенціалу, а й своєчасну адаптацію до змін 
зовнішнього середовища, мінімізацію ризиків та створення передумов для 
сталого розвитку. 
Для сучасних сільськогосподарських підприємств стратегічний розвиток 
дедалі більше пов’язується із впровадженням цифрових технологій, точного 
землеробства, інноваційних виробничих процесів, диверсифікацією діяльності, 
екологізацією виробництва та активним залученням інвестицій. Усе це формує 
нові вимоги до побудови бізнес-стратегії та значно розширює її зміст порівняно 
з традиційними підходами стратегічного планування. 
Теорія стратегічного управління формувалася протягом кількох 
десятиліть, постійно розвиваючись під впливом змін економічного середовища, 
посилення конкурентної боротьби, глобалізації світових ринків та 
технологічного прогресу. Якщо на початкових етапах розвитку менеджменту 
основна увага приділялася питанням оперативного управління виробництвом, 
то з другої половини ХХ століття науковці дедалі більше почали досліджувати 
проблеми довгострокового розвитку підприємств, що стало основою 
виникнення концепції стратегічного управління [17]. 
Перші наукові розробки у сфері стратегічного менеджменту були 
пов’язані з необхідністю забезпечення стабільного функціонування великих 
корпорацій в умовах швидкого розвитку світової економіки. Одним із перших 
учених, який сформулював сучасне розуміння стратегії, став американський 
економіст Альфред Чандлер. У своїй фундаментальній праці він довів, що 
стратегія визначає довгострокові цілі підприємства, напрями розвитку та 
механізми розподілу ресурсів для досягнення визначених результатів. Саме 
Чандлеру належить відома теза про те, що «структура слідує за стратегією», яка 
й сьогодні залишається одним із базових принципів побудови ефективної 
системи управління підприємством. 
17 
 
Подальший розвиток стратегічної науки був пов’язаний із працями Ігоря 
Ансоффа, який запропонував системний підхід до стратегічного планування. 
Науковець розглядав стратегію як комплекс взаємопов’язаних управлінських 
рішень, спрямованих на забезпечення адаптації підприємства до змін 
зовнішнього середовища. Найбільш відомою його розробкою стала матриця 
«товар – ринок», яка дозволяє визначити можливі напрями розвитку 
підприємства шляхом вибору між проникненням на існуючі ринки, розвитком 
ринку, розвитком продукції або диверсифікацією діяльності. 
Наступним важливим етапом розвитку стратегічного менеджменту стали 
дослідження Майкла Портера, який сформував сучасну концепцію 
конкурентних переваг підприємства. Учений довів, що успіх підприємства 
визначається не лише внутрішніми ресурсами, а й його здатністю займати 
вигідне конкурентне положення на ринку. Для цього ним була запропонована 
модель п’яти конкурентних сил, яка дозволяє комплексно оцінити конкурентне 
середовище та визначити фактори, що впливають на прибутковість 
підприємства [10]. 
Крім того, М. Портер виділив три базові конкурентні стратегії: лідерство 
за витратами, диференціацію продукції та стратегію фокусування. Незважаючи 
на те, що ці концепції були запропоновані понад сорок років тому, вони й 
сьогодні широко застосовуються підприємствами різних галузей економіки, у 
тому числі аграрного сектору [53]. 
Вагомий внесок у розвиток стратегічного управління зробив Генрі 
Мінцберг, який запропонував принципово новий підхід до розуміння сутності 
стратегії. На відміну від своїх попередників, він розглядав стратегію не лише як 
заздалегідь розроблений план, а й як процес постійної адаптації підприємства 
до змін зовнішнього середовища. Науковець сформулював концепцію «5P 
стратегії», відповідно до якої стратегія може виступати як план (Plan), прийом 
(Ploy), модель поведінки (Pattern), позиція (Position) та перспектива 
(Perspective). Такий підхід значно розширив можливості стратегічного 
менеджменту та став основою сучасних адаптивних моделей управління. 
18 
 
У подальшому теорія стратегічного управління активно розвивалася в 
працях Пітера Друкера, А. Томпсона, Дж. Стрікленда, Ф. Котлера та інших 
відомих науковців. Вони приділяли значну увагу питанням стратегічного 
планування, формування місії підприємства, визначення його стратегічних 
цілей, оцінки конкурентних переваг та забезпечення ефективного використання 
ресурсного потенціалу. 
На сучасному етапі розвитку економічної науки бізнес-стратегія 
розглядається як комплексна система управління розвитком підприємства, яка 
інтегрує виробничу, маркетингову, фінансову, кадрову, інноваційну та 
інвестиційну політику в єдиний механізм досягнення довгострокових 
стратегічних цілей. 
Серед українських учених питання стратегічного управління 
досліджували А. Мазаракі, З. Шершньова, В. Дикань, Л. Балабанова, О. 
Кузьмін, С. Покропивний, І. Бланк, Г. Кіндрацька, О. Віханський та багато 
інших. Їхні дослідження спрямовані на адаптацію світових концепцій 
стратегічного менеджменту до умов функціонування українських підприємств, 
зокрема підприємств агропромислового комплексу. 
Аналіз наукових підходів дозволяє зробити висновок, що поняття «бізнес-
стратегія» не має єдиного загальноприйнятого трактування. Різні автори 
акцентують увагу на окремих аспектах цього поняття залежно від об’єкта 
дослідження, галузевої специфіки та наукової школи. Для систематизації 
існуючих підходів доцільно узагальнити визначення поняття «бізнес-стратегія» 
в таблиці 1.1. Узагальнення наведених визначень дозволяє зробити висновок, 
що незалежно від особливостей окремих наукових підходів усі дослідники 
розглядають бізнес-стратегію як основу довгострокового розвитку 
підприємства. Вона визначає місію, стратегічні цілі, конкурентні переваги, 
напрями використання ресурсів, механізми адаптації до зовнішнього 
середовища та забезпечує досягнення запланованих результатів діяльності.  
 
19 
 
Таблиця 1.1 – Підходи науковців до трактування поняття «бізнес-
стратегія» 
Автор Визначення бізнес-стратегії 
Визначення довгострокових цілей підприємства та 
А. Чандлер 
розподіл ресурсів для їх досягнення. 
Система правил прийняття стратегічних управлінських 
І. Ансофф 
рішень щодо розвитку підприємства. 
Комплекс заходів, спрямованих на формування стійких 
М. Портер 
конкурентних переваг підприємства. 
Сукупність моделей поведінки підприємства, що 
Г. Мінцберг забезпечують його адаптацію до змін зовнішнього 
середовища. 
А. Томпсон, Дж. Комплекс довгострокових управлінських рішень щодо 
Стрікленд забезпечення конкурентоспроможності підприємства. 
Система управлінських заходів, спрямованих на 
В. Дикань забезпечення розвитку підприємства та його 
конкурентних переваг. 
Комплексна модель довгострокового розвитку 
А. Мазаракі підприємства, що забезпечує досягнення стратегічних 
цілей. 
Джерело: складено автором на основі [10; 27-30; 52-53] 
 
Особливої актуальності проблема формування бізнес-стратегії набуває 
для підприємств аграрного сектору. Сільськогосподарське виробництво 
функціонує в умовах високої ризикованості, що пов’язано із сезонністю 
виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, нестабільністю 
світових аграрних ринків, змінами державної аграрної політики та високою 
капіталомісткістю виробничих процесів. Саме тому бізнес-стратегія аграрного 
підприємства повинна бути максимально гнучкою, адаптивною та 
орієнтованою на довгострокове забезпечення економічної стійкості. 
Бізнес-стратегія є основою системи стратегічного управління 
підприємством і виконує низку важливих функцій, які забезпечують ефективне 
функціонування суб’єкта господарювання в довгостроковій перспективі. Саме 
завдяки бізнес-стратегії підприємство отримує можливість не лише 
адаптуватися до постійних змін зовнішнього середовища, а й активно впливати 
20 
 
на власний розвиток, формуючи нові конкурентні переваги та зміцнюючи свої 
ринкові позиції. 
Серед основних функцій бізнес-стратегії доцільно виділити стратегічну, 
організаційну, координаційну, ресурсну, інноваційну, адаптаційну та 
контрольну. 
Стратегічна функція полягає у визначенні місії підприємства, його 
довгострокових цілей, стратегічних пріоритетів та перспектив розвитку. Саме 
ця функція формує загальне бачення майбутнього підприємства та визначає 
напрями його розвитку. 
Організаційна функція забезпечує узгодження діяльності всіх 
структурних підрозділів підприємства. Реалізація бізнес-стратегії передбачає 
чіткий розподіл функціональних обов’язків, відповідальності та ресурсів між 
окремими підрозділами, що сприяє підвищенню ефективності управління. 
Координаційна функція спрямована на забезпечення взаємозв’язку між 
виробничою, фінансовою, маркетинговою, кадровою, інвестиційною та 
інноваційною діяльністю підприємства. Вона дозволяє синхронізувати роботу 
всіх функціональних підсистем підприємства та забезпечити досягнення єдиної 
стратегічної мети [31]. 
Ресурсна функція передбачає визначення потреби підприємства у 
фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсах, а також 
забезпечення їх ефективного використання. Раціональний розподіл ресурсів є 
необхідною умовою успішної реалізації будь-якої бізнес-стратегії. 
Адаптаційна функція забезпечує своєчасне реагування підприємства на 
зміни зовнішнього середовища. У сучасних умовах господарювання 
підприємства постійно стикаються зі змінами законодавства, економічної 
ситуації, технологічного розвитку та поведінки споживачів. Бізнес-стратегія 
повинна враховувати ці зміни та забезпечувати можливість швидкої адаптації 
підприємства. 
Інноваційна функція полягає у стимулюванні впровадження нових 
технологій, сучасних методів управління, інноваційної продукції та цифрових 
21 
 
рішень. Саме інноваційна діяльність сьогодні виступає одним із ключових 
факторів забезпечення конкурентоспроможності підприємства. 
Контрольна функція забезпечує оцінювання результативності реалізації 
бізнес-стратегії, визначення рівня досягнення стратегічних цілей, аналіз причин 
відхилень від запланованих показників та прийняття необхідних управлінських 
рішень щодо коригування стратегії. Таким чином, функції бізнес-стратегії 
взаємопов’язані між собою та забезпечують комплексний розвиток 
підприємства в довгостроковій перспективі [32]. 
Не менш важливими є принципи, на яких базується формування та 
реалізація бізнес-стратегії. Відповідність стратегії цим принципам значною 
мірою визначає її ефективність та практичну результативність. 
До основних принципів побудови бізнес-стратегії належать: 
принцип системності;  
принцип комплексності;  
принцип довгострокової орієнтації;  
принцип адаптивності;  
принцип безперервності;  
принцип гнучкості;  
принцип економічної ефективності;  
принцип інноваційності;  
принцип конкурентоспроможності;  
принцип соціальної відповідальності.  
Принцип системності передбачає розгляд підприємства як єдиної 
відкритої системи, всі елементи якої взаємопов’язані між собою. 
Принцип комплексності означає необхідність врахування всіх факторів 
внутрішнього та зовнішнього середовища при розробленні бізнес-стратегії. 
Принцип довгострокової орієнтації полягає у спрямуванні стратегічних 
рішень на забезпечення сталого розвитку підприємства протягом тривалого 
періоду. 
22 
 
Принцип адаптивності передбачає можливість своєчасного коригування 
бізнес-стратегії відповідно до змін ринкової кон’юнктури, державної політики, 
технологічного розвитку та інших факторів. 
Принцип економічної ефективності означає, що реалізація бізнес-
стратегії повинна забезпечувати зростання прибутковості підприємства, 
підвищення продуктивності праці та ефективності використання ресурсів [33; 
40]. 
Особливо актуальним у сучасних умовах є принцип інноваційності, який 
передбачає постійне впровадження сучасних технологій, цифрових рішень, 
нових методів управління та інноваційної продукції. 
Для аграрних підприємств важливе значення має також принцип 
екологічної відповідальності, який передбачає раціональне використання 
земельних ресурсів, збереження родючості ґрунтів, впровадження екологічно 
безпечних технологій виробництва та мінімізацію негативного впливу на 
навколишнє природне середовище. 
Реалізація бізнес-стратегії спрямована на вирішення широкого кола 
управлінських завдань, які забезпечують досягнення стратегічних цілей 
підприємства. До основних завдань бізнес-стратегії належать: визначення 
довгострокових цілей розвитку підприємства;  формування конкурентних 
переваг; забезпечення ефективного використання виробничого потенціалу; 
підвищення прибутковості діяльності; зміцнення фінансової стійкості 
підприємства; удосконалення системи управління; забезпечення інноваційного 
розвитку; розширення ринків збуту; підвищення якості продукції; зростання 
рівня задоволеності споживачів; оптимізація виробничих витрат; підвищення 
інвестиційної привабливості підприємства; розвиток кадрового потенціалу; 
забезпечення сталого розвитку підприємства.  
Слід зазначити, що перелік стратегічних завдань залежить від 
особливостей діяльності конкретного підприємства, його масштабів, галузевої 
належності та конкурентного середовища. Для сільськогосподарських 
підприємств пріоритетними є забезпечення високої ефективності використання 
23 
 
земельних ресурсів, підвищення врожайності, модернізація матеріально-
технічної бази, розвиток експортного потенціалу, цифровізація виробництва та 
диверсифікація господарської діяльності. 
Отже, функції, принципи та завдання бізнес-стратегії формують єдину 
систему стратегічного управління підприємством, яка забезпечує узгодженість 
управлінських рішень, ефективне використання ресурсів, адаптацію до змін 
зовнішнього середовища та досягнення довгострокових конкурентних переваг. 
У сучасних умовах саме комплексний підхід до формування бізнес-стратегії є 
необхідною передумовою успішного розвитку сільськогосподарських 
підприємств та зміцнення їх позицій на вітчизняному і міжнародному ринках 
[34-35]. 
фективність функціонування будь-якого підприємства значною мірою 
визначається правильністю вибору бізнес-стратегії. Вона повинна відповідати 
ресурсному потенціалу підприємства, особливостям галузі, стадії життєвого 
циклу організації, рівню конкуренції та стратегічним цілям розвитку. Саме 
тому у сучасній теорії стратегічного менеджменту сформувалася велика 
кількість підходів до класифікації бізнес-стратегій. 
Класифікація стратегій дозволяє систематизувати можливі напрями 
розвитку підприємства та сформувати найбільш ефективну модель його 
функціонування залежно від конкретних умов господарювання. На практиці 
вибір стратегії здійснюється після комплексного аналізу внутрішнього 
потенціалу підприємства, його конкурентних переваг та впливу факторів 
зовнішнього середовища. 
Найбільш поширеною є класифікація бізнес-стратегій за напрямами 
розвитку підприємства (Таблиця 1.2).  Як свідчить таблиця, бізнес-стратегії 
можуть відрізнятися за своїм змістом, механізмами реалізації та кінцевими 
цілями. Проте незалежно від виду всі вони спрямовані на забезпечення 
довгострокового розвитку підприємства, підвищення ефективності його 
діяльності та зміцнення конкурентних позицій. 
24 
 
Особливого значення набувають конкурентні стратегії підприємства, 
запропоновані М. Портером. Вони й сьогодні залишаються базовими моделями 
стратегічного розвитку більшості компаній світу.Стратегія лідерства за 
витратами передбачає досягнення найнижчої собівартості продукції порівняно з 
конкурентами. Основними інструментами її реалізації є модернізація 
виробництва, автоматизація технологічних процесів, оптимізація використання 
ресурсів, удосконалення логістики та ефективне управління витратами. 
Таблиця 1.2 – Основні види бізнес-стратегій підприємства 
Ознака 
Види стратегій Характеристика 
класифікації 
Передбачає збільшення масштабів 
Стратегія діяльності, освоєння нових ринків, 
зростання розширення виробництва та залучення 
інвестицій. 
За напрямом Спрямована на підтримання досягнутих 
Стратегія 
розвитку результатів діяльності підприємства та 
стабілізації 
збереження його ринкових позицій. 
Передбачає оптимізацію витрат, 
Стратегія 
реструктуризацію діяльності або 
скорочення 
скорочення окремих напрямів бізнесу. 
Лідерство за Досягнення конкурентних переваг 
витратами шляхом мінімізації виробничих витрат. 
За характером 
Формування унікальних характеристик 
конкурентних Диференціація 
продукції або послуг. 
переваг 
Концентрація діяльності на окремому 
Фокусування 
сегменті ринку. 
Орієнтована на впровадження нових 
Інноваційна 
технологій, продукції та бізнес-моделей. 
Передбачає активне оновлення 
За характером 
Інвестиційна матеріально-технічної бази та реалізацію 
розвитку 
інвестиційних проєктів. 
Спрямована на освоєння нових видів 
Диверсифікаційна 
діяльності. 
Джерело: складено автором на основі [36-38; 41] 
 
Для сільськогосподарських підприємств дана стратегія є особливо 
актуальною, оскільки дозволяє зменшити виробничу собівартість продукції 
шляхом використання сучасної високопродуктивної техніки, точного 
25 
 
землеробства, ресурсозберігаючих технологій та оптимізації структури 
посівних площ. 
Стратегія диференціації спрямована на створення продукції, яка має 
унікальні характеристики та відрізняється від товарів конкурентів. 
Диференціація може здійснюватися за якістю продукції, рівнем сервісу, 
інноваційністю, екологічністю виробництва, брендом або іншими 
характеристиками. 
Для аграрних підприємств прикладом реалізації цієї стратегії є 
виробництво органічної продукції, впровадження міжнародних стандартів 
якості (GlobalG.A.P., ISO 22000, HACCP), використання сучасних технологій 
післязбиральної доробки продукції та розвиток власних торговельних марок. 
Стратегія фокусування передбачає концентрацію діяльності підприємства 
на окремому сегменті ринку або визначеній групі споживачів. Вона дозволяє 
максимально враховувати потреби конкретних клієнтів та забезпечувати 
високий рівень їх задоволеності. 
Крім класичних конкурентних стратегій, сучасні підприємства дедалі 
частіше використовують інноваційні стратегії розвитку [42-43]. 
Інноваційна стратегія передбачає активне впровадження новітніх 
технологій, цифрових систем управління, автоматизацію виробництва, 
використання штучного інтелекту, роботизацію виробничих процесів та 
цифрову трансформацію бізнесу. 
Особливо швидкими темпами інноваційні процеси розвиваються саме в 
аграрному секторі. Використання GPS-навігації, безпілотних літальних 
апаратів, автоматизованих систем внесення добрив, супутникового моніторингу 
стану посівів, цифрових карт урожайності та елементів точного землеробства 
вже сьогодні формує новий рівень ефективності сільськогосподарського 
виробництва [16-18]. 
Не менш важливим напрямом розвитку сучасних підприємств є 
інвестиційна стратегія. Вона передбачає формування довгострокової політики 
залучення та використання інвестиційних ресурсів, модернізацію матеріально-
26 
 
технічної бази, впровадження інноваційних технологій, будівництво нових 
виробничих потужностей та оновлення основних засобів. 
Для підприємств агропромислового комплексу інвестиційна стратегія 
сьогодні є одним із головних чинників забезпечення конкурентоспроможності. 
Значні капіталовкладення здійснюються у високопродуктивну техніку, сучасні 
зерносховища, елеваторні комплекси, енергозберігаючі технології, системи 
точного землеробства, альтернативну енергетику та цифрові інформаційні 
системи. 
Поряд із зазначеними видами бізнес-стратегій все більшого поширення 
набувають стратегії сталого розвитку, що базуються на принципах ESG 
(Environmental, Social, Governance). Вони передбачають досягнення балансу 
між економічною ефективністю, соціальною відповідальністю та екологічною 
безпекою. 
Впровадження ESG-підходів дозволяє підприємствам підвищити свою 
інвестиційну привабливість, покращити репутацію серед партнерів та 
споживачів, забезпечити ефективніше управління ризиками й отримати доступ 
до міжнародних фінансових ресурсів. Для аграрних підприємств реалізація 
таких стратегій передбачає раціональне використання земельних ресурсів, 
збереження родючості ґрунтів, впровадження екологічно безпечних технологій 
виробництва, зменшення викидів парникових газів та розвиток корпоративної 
соціальної відповідальності. 
Таким чином, сучасні бізнес-стратегії характеризуються комплексністю, 
гнучкістю та орієнтацією на довгостроковий розвиток. Їх успішна реалізація 
потребує постійного аналізу зовнішнього середовища, адаптації до нових 
економічних викликів, активного використання інновацій та цифрових 
технологій, а також ефективного управління ресурсним потенціалом 
підприємства. Саме поєднання стратегічного бачення, сучасних методів 
менеджменту та інноваційного розвитку створює передумови для забезпечення 
стійких конкурентних переваг сільськогосподарських підприємств у сучасних 
умовах господарювання. 
27 
 
Отже, проведене дослідження теоретичних основ формування бізнес-
стратегії дозволяє зробити висновок, що в сучасних умовах господарювання 
вона є одним із ключових інструментів забезпечення довгострокового розвитку 
підприємства, зміцнення його конкурентних позицій та підвищення 
ефективності функціонування. Бізнес-стратегія виступає комплексною 
системою управлінських рішень, яка визначає місію підприємства, його 
стратегічні цілі, напрями розвитку, механізми використання ресурсного 
потенціалу та способи адаптації до змін зовнішнього середовища. Її 
формування базується на глибокому аналізі внутрішніх можливостей 
підприємства, оцінці впливу факторів зовнішнього середовища та 
прогнозуванні перспектив розвитку галузі. 
У процесі дослідження встановлено, що наукові підходи до трактування 
поняття «бізнес-стратегія» еволюціонували від розуміння її як довгострокового 
плану розвитку підприємства до сучасного комплексного бачення, відповідно 
до якого стратегія розглядається як безперервний процес формування та 
реалізації управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійких 
конкурентних переваг. Значний внесок у розвиток теорії стратегічного 
менеджменту зробили А. Чандлер, І. Ансофф, М. Портер, Г. Мінцберг, А. 
Томпсон, Дж. Стрікленд та інші науковці, праці яких стали теоретичною 
основою сучасних концепцій стратегічного управління підприємствами. 
Встановлено, що бізнес-стратегія виконує низку важливих функцій, серед 
яких визначальними є стратегічна, організаційна, координаційна, ресурсна, 
адаптаційна, інноваційна та контрольна. Їх реалізація забезпечує узгодженість 
діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, ефективне використання 
ресурсів, своєчасне реагування на зміни ринкового середовища та досягнення 
поставлених стратегічних цілей. Водночас ефективність бізнес-стратегії 
значною мірою залежить від дотримання принципів системності, 
комплексності, безперервності, гнучкості, інноваційності, економічної 
ефективності та соціальної відповідальності. 
28 
 
Особливу увагу приділено класифікації бізнес-стратегій та їх ролі у 
забезпеченні розвитку підприємства. З’ясовано, що залежно від стратегічних 
цілей підприємства можуть застосовуватися стратегії зростання, стабілізації, 
скорочення, диверсифікації, інноваційного розвитку, інвестиційного 
забезпечення, цифрової трансформації та сталого розвитку. Кожна із 
зазначених стратегій має власні особливості реалізації, однак усі вони 
спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємства, 
забезпечення його фінансової стійкості та довгострокового економічного 
розвитку. 
Доведено, що для сільськогосподарських підприємств процес 
формування бізнес-стратегії має свою специфіку, яка визначається сезонністю 
виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, високою 
капіталомісткістю виробництва, нестабільністю аграрних ринків, впливом 
державної аграрної політики та значним рівнем виробничих ризиків. Саме тому 
сучасна бізнес-стратегія аграрного підприємства повинна поєднувати 
традиційні підходи стратегічного управління із сучасними інструментами 
цифровізації, інноваційного розвитку, управління ризиками, диверсифікації 
виробництва та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу. 
Крім того, встановлено, що сучасний розвиток аграрного бізнесу дедалі 
більше орієнтується на впровадження цифрових технологій, систем точного 
землеробства, автоматизацію виробничих процесів, використання 
інформаційно-аналітичних платформ, елементів штучного інтелекту та 
принципів сталого розвитку. Це обумовлює необхідність перегляду 
традиційних підходів до формування бізнес-стратегії та переходу до більш 
гнучких моделей стратегічного управління, здатних оперативно реагувати на 
зміни зовнішнього середовища. 
Таким чином, бізнес-стратегія є фундаментом забезпечення ефективного 
функціонування та довгострокового розвитку підприємства. Її формування 
повинно ґрунтуватися на комплексному аналізі внутрішнього та зовнішнього 
середовища, врахуванні сучасних тенденцій розвитку аграрного сектору, 
29 
 
використанні інноваційних управлінських інструментів та цифрових 
технологій. Отримані теоретичні результати створюють необхідне науково-
методичне підґрунтя для подальшого дослідження методичних підходів до 
формування бізнес-стратегії, аналізу ефективності стратегічного управління 
ТОВ «НВФ «Урожай» та розроблення практичних рекомендацій щодо 
вдосконалення його стратегічного розвитку. 
 
1.2 Методичні підходи до формування та реалізації бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства 
 
У сучасних умовах функціонування підприємств ефективність бізнес-
стратегії значною мірою залежить від правильності вибору методичних 
підходів до її формування та реалізації. Саме методичне забезпечення дозволяє 
здійснити комплексну оцінку внутрішнього потенціалу підприємства, 
визначити перспективні напрями його розвитку, своєчасно виявити можливі 
ризики та сформувати ефективний механізм досягнення стратегічних цілей. 
Методичні підходи до формування бізнес-стратегії являють собою 
сукупність принципів, моделей, методів, аналітичних інструментів та 
управлінських процедур, які використовуються керівництвом підприємства при 
розробленні довгострокових напрямів розвитку. Їх основною метою є 
забезпечення обґрунтованості стратегічних рішень, підвищення ефективності 
використання ресурсів підприємства та формування стійких конкурентних 
переваг. 
У сучасній економічній літературі процес стратегічного управління 
розглядається як безперервний цикл взаємопов’язаних управлінських функцій, 
який включає стратегічний аналіз, стратегічне планування, реалізацію стратегії, 
стратегічний контроль та оцінювання результатів її виконання. Кожен із 
зазначених етапів має власні особливості та використовує відповідний набір 
методів дослідження. 
30 
 
Першим етапом формування бізнес-стратегії виступає визначення місії 
підприємства. Місія відображає основне призначення підприємства, його роль у 
суспільстві, ключові принципи функціонування та головні напрями діяльності. 
Вона є основою формування стратегічних цілей та визначає довгострокову 
орієнтацію розвитку підприємства. 
Наступним етапом є формування системи стратегічних цілей. Стратегічні 
цілі характеризують бажаний стан підприємства у майбутньому та визначають 
конкретні результати, яких необхідно досягти протягом стратегічного періоду. 
Як правило, вони охоплюють виробничу, фінансову, маркетингову, 
інноваційну, кадрову та соціальну сфери діяльності підприємства. 
Для сільськогосподарських підприємств стратегічними цілями можуть 
бути: збільшення обсягів виробництва продукції; підвищення врожайності 
сільськогосподарських культур; зниження виробничої собівартості; 
розширення експортної діяльності; модернізація матеріально-технічної бази; 
цифровізація виробничих процесів; забезпечення сталого розвитку 
підприємства.  
Після визначення стратегічних цілей здійснюється комплексний 
стратегічний аналіз.Стратегічний аналіз являє собою процес дослідження 
внутрішнього потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища, 
які можуть впливати на його діяльність у майбутньому. Основною метою 
такого аналізу є визначення конкурентних переваг підприємства, оцінювання 
його сильних і слабких сторін, а також виявлення можливостей та загроз 
розвитку. 
Саме результати стратегічного аналізу є інформаційною основою для 
вибору найбільш ефективної бізнес-стратегії. 
У сучасному стратегічному менеджменті використовується велика 
кількість методів аналізу, серед яких найбільш поширеними є: SWOT-аналіз; 
PEST-аналіз; SPACE-аналіз; SNW-аналіз; GAP-аналіз; VRIO-аналіз; модель 
п’яти конкурентних сил М. Портера; матриця Ансоффа; матриця BCG; матриця 
General Electric (McKinsey); Business Model Canvas; Balanced Scorecard [39].  
31 
 
Кожен із зазначених методів має власне призначення та дозволяє 
отримати різну інформацію щодо стратегічного розвитку підприємства. Одним 
із найбільш поширених інструментів стратегічного аналізу є SWOT-аналіз. 
SWOT-аналіз являє собою універсальний метод оцінювання внутрішнього та 
зовнішнього середовища підприємства. Його назва утворена від перших літер 
англійських слів: 
Strengths – сильні сторони; 
Weaknesses – слабкі сторони; 
Opportunities – можливості; 
Threats – загрози. 
Основною перевагою SWOT-аналізу є простота використання та 
можливість комплексного дослідження факторів, що впливають на діяльність 
підприємства. 
За допомогою SWOT-аналізу керівництво підприємства може: 
оцінити конкурентні переваги;  
визначити внутрішні резерви розвитку;  
виявити найбільш небезпечні загрози;  
сформувати стратегічні альтернативи;  
обрати найбільш перспективний напрям розвитку.  
Для сільськогосподарських підприємств SWOT-аналіз має особливе 
значення, оскільки дозволяє враховувати не лише виробничі фактори, але й 
природно-кліматичні умови, державну аграрну політику, зміни світових 
аграрних ринків, розвиток цифрових технологій, інвестиційні можливості та 
воєнні ризики. 
Завдяки комплексному використанню SWOT-аналізу підприємство 
отримує можливість сформувати найбільш ефективну бізнес-стратегію 
відповідно до власного потенціалу та сучасних умов господарювання. 
Одним із найважливіших етапів стратегічного управління є комплексний 
аналіз зовнішнього середовища функціонування підприємства. Саме зовнішнє 
середовище визначає можливості подальшого розвитку підприємства, рівень 
32 
 
конкурентного тиску, інвестиційну привабливість, перспективи виходу на нові 
ринки та рівень ризикованості господарської діяльності. Для отримання 
об’єктивної інформації щодо факторів макросередовища у стратегічному 
менеджменті широко використовується PEST-аналіз. 
PEST-аналіз являє собою один із найбільш поширених інструментів 
стратегічного планування, який дозволяє оцінити вплив політичних (Political), 
економічних (Economic), соціальних (Social) та технологічних (Technological) 
чинників на діяльність підприємства. У сучасній практиці також 
застосовуються його розширені модифікації – PESTEL або PESTLE, які 
додатково враховують екологічні (Environmental) та правові (Legal) фактори. 
Політичні фактори охоплюють державну економічну політику, податкову 
систему, законодавче регулювання підприємницької діяльності, державну 
підтримку аграрного сектору, зовнішньоекономічну політику та рівень 
політичної стабільності країни. Для українських сільськогосподарських 
підприємств особливого значення набувають державні програми підтримки 
аграрного виробництва, механізми компенсації вартості техніки, доступність 
кредитних ресурсів, земельна реформа та інтеграція України до європейського 
економічного простору. 
Економічні фактори характеризують загальний стан економіки країни та 
безпосередньо впливають на фінансові результати діяльності підприємства. До 
них належать темпи економічного зростання, рівень інфляції, валютний курс, 
процентні ставки за кредитами, купівельна спроможність населення, рівень 
безробіття, інвестиційний клімат та доступність фінансових ресурсів. Для 
аграрних підприємств важливими економічними чинниками також виступають 
світові ціни на зернові культури, вартість мінеральних добрив, паливно-
мастильних матеріалів та логістичних послуг. 
Соціальні фактори визначають демографічну ситуацію, рівень доходів 
населення, кадровий потенціал, міграційні процеси, освітній рівень працівників 
та зміну споживчих уподобань. Останніми роками суттєво зросла роль 
33 
 
соціальної відповідальності бізнесу, розвитку людського капіталу та 
формування позитивного іміджу підприємства. 
Технологічні фактори пов’язані з розвитком науково-технічного 
прогресу, цифрових технологій, автоматизації виробництва, роботизації, 
використання систем точного землеробства, штучного інтелекту та цифрових 
платформ управління підприємством. Для сучасного аграрного бізнесу 
технологічний розвиток виступає одним із головних джерел забезпечення 
конкурентних переваг [40]. 
Використання PEST-аналізу дозволяє підприємству своєчасно виявляти 
зовнішні загрози, прогнозувати зміни ринкового середовища та формувати 
найбільш ефективну бізнес-стратегію відповідно до сучасних умов 
господарювання. 
Не менш важливим методом стратегічного аналізу є модель п’яти 
конкурентних сил Майкла Портера, яка дозволяє оцінити рівень конкурентного 
тиску в галузі. Відповідно до концепції М. Портера конкурентоспроможність 
підприємства формується під впливом п’яти основних сил: 
інтенсивності конкуренції між існуючими підприємствами;  
загрози появи нових конкурентів;  
ризику виникнення товарів-замінників;  
сили впливу постачальників;  
сили впливу покупців [10].  
Аналіз зазначених факторів дозволяє підприємству визначити власні 
конкурентні переваги, оцінити привабливість галузі та сформувати ефективну 
модель стратегічного розвитку. Для підприємств агропромислового комплексу 
модель М. Портера має особливе практичне значення. В умовах високої 
конкуренції між виробниками зернової продукції, постійних коливань світових 
цін та значної залежності від експортних ринків саме комплексний аналіз 
конкурентного середовища дозволяє своєчасно коригувати бізнес-стратегію 
підприємства [53]. 
34 
 
Ще одним важливим інструментом стратегічного планування виступає 
SPACE-аналіз (Strategic Position and Action Evaluation). Його основне 
призначення полягає у визначенні стратегічного положення підприємства та 
виборі найбільш доцільної моделі його подальшого розвитку. 
SPACE-аналіз здійснюється за чотирма основними напрямами: 
фінансова стійкість підприємства;  
конкурентні переваги;  
привабливість галузі;  
стабільність зовнішнього середовища.  
За результатами оцінювання формується стратегічний профіль 
підприємства, який дозволяє визначити доцільність використання агресивної, 
конкурентної, консервативної або захисної стратегії розвитку. Для підприємств 
сільського господарства SPACE-аналіз є особливо корисним під час 
оцінювання перспектив інвестування, модернізації виробництва та 
диверсифікації діяльності. Важливе місце серед сучасних методів стратегічного 
планування займає матриця Ансоффа. 
Запропонована Ігорем Ансоффом модель дозволяє визначити найбільш 
перспективні напрями розвитку підприємства залежно від поєднання існуючих 
або нових товарів та ринків. 
Матриця включає чотири стратегічні альтернативи: 
проникнення на існуючий ринок;  
розвиток ринку;  
розвиток продукції;  
диверсифікацію діяльності.  
Найменш ризикованою вважається стратегія проникнення на існуючий 
ринок, яка передбачає збільшення обсягів реалізації вже існуючої продукції. 
Розвиток ринку орієнтований на вихід підприємства до нових регіонів або 
освоєння нових груп споживачів. 
Стратегія розвитку продукції передбачає модернізацію існуючого 
асортименту або створення нових видів продукції. Найбільш складною є 
35 
 
стратегія диверсифікації, яка полягає у виході підприємства на принципово нові 
ринки з новими видами продукції. Для сільськогосподарських підприємств 
диверсифікація може передбачати розвиток тваринництва, органічного 
виробництва, садівництва, біоенергетики, глибокої переробки 
сільськогосподарської продукції, логістичних або сервісних послуг. 
Застосування матриці Ансоффа дозволяє підприємству обрати найбільш 
доцільний напрям стратегічного розвитку залежно від власного ресурсного 
потенціалу, рівня конкуренції та тенденцій розвитку аграрного ринку. 
У сучасних умовах господарювання традиційні методи стратегічного 
аналізу вже не забезпечують достатнього рівня інформаційної підтримки 
управлінських рішень. Зростання рівня конкуренції, цифровізація бізнесу, 
глобалізація ринків та швидка зміна потреб споживачів обумовили необхідність 
використання більш комплексних інструментів стратегічного менеджменту. 
Саме тому останніми десятиліттями широкого поширення набули портфельні 
моделі аналізу, системи стратегічного контролю, сучасні концепції управління 
ефективністю та цифрові технології підтримки прийняття управлінських 
рішень [42]. 
Одним із найвідоміших інструментів стратегічного аналізу є матриця 
Бостонської консалтингової групи (BCG Matrix). Вона використовується для 
оцінювання стратегічних бізнес-одиниць або окремих видів продукції залежно 
від темпів зростання ринку та відносної частки підприємства на ньому. 
Матриця BCG поділяє продукцію підприємства на чотири основні 
категорії: 
«Зірки» – продукція, що характеризується високою часткою ринку та 
швидкими темпами його зростання. Вона потребує значних інвестицій, однак 
забезпечує високі перспективи розвитку.  
«Дійні корови» – продукція зі стабільною високою часткою ринку та 
незначними темпами його зростання. Саме вона формує основний прибуток 
підприємства і є джерелом фінансування інших напрямів діяльності.  
36 
 
«Важкі діти» («Знаки питання») – нові продукти, які функціонують на 
швидкозростаючих ринках, проте ще не мають значної ринкової частки. Вони 
потребують значних інвестицій та ефективного стратегічного управління.  
«Собаки» – продукція з низькою ринковою часткою та незначними 
перспективами розвитку. У більшості випадків підприємства поступово 
відмовляються від таких напрямів діяльності або здійснюють їх 
реструктуризацію.  
Для сільськогосподарських підприємств матриця BCG може 
використовуватися під час оцінювання ефективності окремих видів 
рослинницької чи тваринницької продукції, визначення пріоритетних напрямів 
інвестування та формування виробничої програми. 
Більш універсальним інструментом стратегічного аналізу вважається 
матриця General Electric – McKinsey. На відміну від BCG, вона оцінює не лише 
ринкову частку підприємства, а й загальну привабливість галузі та 
конкурентоспроможність бізнесу за багатьма критеріями. 
При оцінюванні привабливості галузі враховуються такі показники: 
темпи зростання ринку; рівень конкуренції; бар’єри входу; прибутковість 
галузі; державне регулювання; перспективи розвитку.  
Конкурентоспроможність підприємства оцінюється за такими критеріями: 
фінансова стійкість; виробничий потенціал; рівень технологічного розвитку; 
ефективність менеджменту; якість продукції; інноваційна активність; 
маркетинговий потенціал.  
Використання матриці McKinsey дозволяє підприємству визначити 
найбільш перспективні напрями інвестування та оптимізувати структуру 
власного бізнес-портфеля. Важливе місце у сучасному стратегічному 
менеджменті займає концепція Business Model Canvas, запропонована А. 
Остервальдером. 
Дана модель дозволяє комплексно описати бізнес підприємства за 
дев’ятьма взаємопов’язаними блоками:споживчі сегменти; ціннісна пропозиція; 
канали збуту; взаємовідносини зі споживачами; джерела доходів; ключові 
37 
 
ресурси; ключові види діяльності; ключові партнери; структура витрат.  
Перевагою Business Model Canvas є можливість швидко моделювати різні 
варіанти розвитку підприємства та оцінювати ефективність запропонованих 
стратегічних змін. 
Для аграрних підприємств використання даної моделі дозволяє визначити 
найбільш ефективні канали реалізації продукції, оцінити можливості розвитку 
експортної діяльності, оптимізувати структуру витрат та сформувати нові 
джерела отримання доходів. Одним із найважливіших сучасних інструментів 
реалізації бізнес-стратегії є Balanced Scorecard (BSC) або система 
збалансованих показників. Концепція була розроблена Р. Капланом та Д. 
Нортоном як механізм трансформації стратегічних цілей підприємства у 
конкретні показники діяльності [43]. 
На відміну від традиційних систем оцінювання, Balanced Scorecard 
враховує не лише фінансові результати діяльності, а й інші аспекти розвитку 
підприємства. 
Система базується на чотирьох взаємопов’язаних складових: 
1. Фінансова перспектива, яка оцінює прибутковість підприємства, 
рентабельність, ліквідність, фінансову стійкість та ефективність використання 
ресурсів.  
2. Перспектива клієнтів, що характеризує рівень задоволеності 
споживачів, ринкову частку, репутацію підприємства та 
конкурентоспроможність продукції.  
3. Перспектива внутрішніх бізнес-процесів, яка відображає 
ефективність виробничих процесів, логістики, управління якістю та організації 
виробництва.  
4. Перспектива навчання та розвитку, що характеризує кадровий 
потенціал, рівень кваліфікації працівників, інноваційну активність 
підприємства та розвиток корпоративної культури.  
Практика функціонування провідних світових компаній свідчить, що 
застосування Balanced Scorecard забезпечує підвищення ефективності 
38 
 
стратегічного управління, дозволяє оперативно контролювати досягнення 
стратегічних цілей та своєчасно коригувати бізнес-стратегію. 
Невід’ємним елементом сучасного стратегічного менеджменту є система 
ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, KPI). KPI 
являють собою кількісні показники, що використовуються для оцінювання 
результативності діяльності підприємства та окремих структурних підрозділів. 
Для аграрних підприємств найбільш поширеними KPI є: урожайність 
сільськогосподарських культур;  собівартість виробництва продукції;  
продуктивність праці; рентабельність виробництва; рівень використання 
техніки; коефіцієнт використання земельних ресурсів; фондовіддача; 
оборотність оборотних активів; чистий прибуток; EBITDA; рівень експортних 
продажів.  
Використання системи KPI дозволяє оцінювати ступінь досягнення 
стратегічних цілей, підвищує прозорість управління та забезпечує об’єктивну 
оцінку результативності роботи підприємства. 
Сучасний розвиток цифрових технологій сприяв появі принципово нових 
інструментів стратегічного управління. Серед них особливого значення набули 
ERP-системи, CRM-платформи, Business Intelligence (BI), системи підтримки 
прийняття управлінських рішень (DSS), хмарні технології та інструменти 
аналітики великих масивів даних (Big Data). 
Для підприємств аграрного сектору дедалі більшої актуальності набуває 
використання технологій точного землеробства, геоінформаційних систем 
(GIS), дистанційного моніторингу стану посівів, супутникової навігації, 
автоматизованих систем керування технікою та цифрових платформ управління 
виробничими процесами [44]. 
Останніми роками активно впроваджуються технології штучного 
інтелекту, які використовуються для прогнозування врожайності, оптимізації 
структури посівів, моделювання фінансових результатів, оцінювання ризиків та 
підтримки стратегічних управлінських рішень. Використання алгоритмів 
машинного навчання дозволяє аналізувати великі масиви інформації, швидко 
39 
 
виявляти закономірності та формувати найбільш ефективні сценарії розвитку 
підприємства. 
Таким чином, сучасні методичні підходи до формування та реалізації 
бізнес-стратегії базуються на комплексному використанні класичних моделей 
стратегічного аналізу та інноваційних цифрових технологій. Їх поєднання 
забезпечує більш високий рівень обґрунтованості управлінських рішень, 
підвищує ефективність стратегічного планування та сприяє формуванню 
стійких конкурентних переваг підприємства. Особливо важливим це є для 
сільськогосподарських підприємств, діяльність яких здійснюється в умовах 
високої невизначеності, сезонності виробництва та значного впливу зовнішніх 
факторів. 
Після завершення етапу стратегічного планування підприємство 
переходить до реалізації обраної бізнес-стратегії. Саме цей етап є найбільш 
складним, оскільки навіть найкраще розроблена стратегія не забезпечить 
очікуваних результатів без належної організації її виконання. За оцінками 
багатьох науковців і практиків, значна частина стратегій не досягає 
поставлених цілей саме через недоліки їх реалізації, а не через помилки під час 
розроблення [45]. 
Реалізація бізнес-стратегії являє собою комплекс організаційних, 
економічних, фінансових та управлінських заходів, спрямованих на практичне 
досягнення визначених стратегічних цілей підприємства. На цьому етапі 
відбувається трансформація стратегічних планів у конкретні управлінські 
рішення, виробничі програми, інвестиційні проєкти та оперативні плани 
діяльності. 
Ефективна реалізація бізнес-стратегії передбачає вирішення низки 
важливих управлінських завдань: 
удосконалення організаційної структури підприємства; 
формування ефективної системи стратегічного управління; 
розподіл фінансових, матеріальних і трудових ресурсів; 
визначення відповідальних осіб за реалізацію окремих стратегічних заходів; 
40 
 
формування системи мотивації персоналу; 
створення інформаційної системи підтримки стратегічних рішень; 
організацію постійного стратегічного контролю. 
Практика діяльності провідних світових компаній свідчить, що успішна 
реалізація бізнес-стратегії значною мірою залежить від ефективності роботи 
керівництва підприємства. Саме менеджмент забезпечує координацію 
діяльності структурних підрозділів, формує корпоративну культуру, приймає 
стратегічні рішення та здійснює контроль за їх виконанням. 
Для сільськогосподарських підприємств процес реалізації бізнес-стратегії 
має низку специфічних особливостей. Вони пов’язані із сезонністю виробничих 
процесів, тривалим виробничим циклом, залежністю від природно-кліматичних 
умов, необхідністю значних капіталовкладень та високим рівнем виробничих 
ризиків. У зв’язку з цим реалізація бізнес-стратегії повинна здійснюватися на 
основі гнучкого планування, постійного моніторингу результатів діяльності та 
своєчасного коригування управлінських рішень. 
Одним із головних напрямів успішної реалізації бізнес-стратегії є 
формування сучасної системи стратегічного контролю. 
Стратегічний контроль являє собою процес систематичного 
спостереження за реалізацією бізнес-стратегії, оцінювання досягнутих 
результатів, виявлення причин можливих відхилень від запланованих 
показників та розроблення управлінських рішень щодо їх усунення. 
Основними завданнями стратегічного контролю є: 
оцінювання ступеня досягнення стратегічних цілей; 
контроль виконання стратегічних програм; 
моніторинг змін зовнішнього середовища; 
аналіз використання ресурсного потенціалу; 
своєчасне виявлення стратегічних ризиків; 
коригування бізнес-стратегії відповідно до змін ринкового середовища. 
41 
 
На відміну від оперативного контролю, стратегічний контроль 
орієнтований не лише на оцінювання поточних результатів діяльності 
підприємства, а й на визначення його перспективного розвитку. 
Сучасний стратегічний контроль дедалі більше базується на використанні 
цифрових інформаційних систем, що забезпечують отримання актуальної 
інформації в режимі реального часу. Це дозволяє керівництву підприємства 
швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища та оперативно приймати 
необхідні управлінські рішення. Особливе місце в системі стратегічного 
управління займає оцінювання ефективності бізнес-стратегії. Метою такого 
оцінювання є визначення рівня досягнення стратегічних цілей підприємства, 
аналіз ефективності використання ресурсів та оцінка результативності 
реалізації стратегічних заходів. 
Ефективність бізнес-стратегії рекомендується оцінювати за системою 
взаємопов’язаних показників, які характеризують фінансові, виробничі, 
маркетингові, соціальні та інноваційні результати діяльності підприємства. 
До основних показників оцінювання належать: темпи зростання чистого 
доходу; чистий прибуток; рівень рентабельності; рентабельність активів; 
рентабельність власного капіталу; продуктивність праці; фондовіддача; 
оборотність оборотних активів; коефіцієнт фінансової стійкості; частка 
підприємства на ринку; рівень інвестиційної активності; обсяги експорту; 
інноваційна активність; продуктивність використання земельних ресурсів; 
урожайність сільськогосподарських культур. Разом із фінансовими 
показниками сучасні підприємства дедалі більше уваги приділяють 
оцінюванню нефінансових результатів реалізації бізнес-стратегії. 
До них належать: рівень задоволеності споживачів; якість продукції; 
репутація підприємства; рівень цифрової трансформації; екологічність 
виробництва; рівень корпоративної соціальної відповідальності; інноваційний 
потенціал; кадровий розвиток. 
Саме комплексне використання фінансових та нефінансових показників 
дозволяє отримати об’єктивну оцінку ефективності бізнес-стратегії. 
42 
 
У сучасній практиці все більшого поширення набуває концепція 
стратегічного контролінгу. 
Стратегічний контролінг є інтегрованою системою інформаційного 
забезпечення управління, яка поєднує стратегічне планування, аналіз, 
бюджетування, контроль та оцінювання результатів діяльності підприємства. 
Його основними функціями є: 
інформаційне забезпечення стратегічного управління; 
стратегічний аналіз; 
прогнозування розвитку підприємства; 
бюджетування; 
моніторинг реалізації бізнес-стратегії; 
оцінювання ефективності управлінських рішень; 
підготовка рекомендацій щодо вдосконалення бізнес-стратегії. 
Для підприємств аграрного сектору стратегічний контролінг має особливе 
значення, оскільки дозволяє оперативно враховувати вплив природно-
кліматичних умов, коливань світових цін, державної підтримки, логістичних 
ризиків та інших факторів зовнішнього середовища. 
Останніми роками дедалі більшого значення набуває цифровий 
контролінг, який базується на використанні ERP-систем, Business Intelligence, 
Big Data та технологій штучного інтелекту. Такі системи забезпечують 
автоматичне формування управлінської звітності, моделювання сценаріїв 
розвитку підприємства та прогнозування фінансових результатів [19; 26]. 
Таким чином, сучасні методичні підходи до формування та реалізації 
бізнес-стратегії являють собою комплекс взаємопов’язаних методів, моделей та 
інструментів стратегічного менеджменту. Їх ефективне застосування забезпечує 
підвищення обґрунтованості управлінських рішень, раціональне використання 
ресурсного потенціалу, формування стійких конкурентних переваг та 
досягнення стратегічних цілей підприємства. Для сільськогосподарських 
підприємств особливого значення набуває поєднання класичних методів 
стратегічного аналізу із сучасними цифровими технологіями, системами 
43 
 
контролінгу та інноваційними інструментами управління, що створює необхідні 
передумови для забезпечення їх сталого розвитку та підвищення 
конкурентоспроможності в умовах сучасних економічних викликів. 
Проведене дослідження методичних підходів до формування та реалізації 
бізнес-стратегії дозволяє зробити висновок, що ефективність стратегічного 
розвитку підприємства безпосередньо залежить від обґрунтованості методів, 
моделей та інструментів, які використовуються під час розроблення й реалізації 
стратегічних управлінських рішень. В умовах високої мінливості зовнішнього 
середовища, посилення конкурентної боротьби, цифрової трансформації 
економіки та зростання невизначеності саме комплексний підхід до 
стратегічного планування забезпечує підприємству можливість своєчасно 
реагувати на зміни ринку, раціонально використовувати наявний ресурсний 
потенціал та досягати довгострокових конкурентних переваг. 
Встановлено, що формування бізнес-стратегії є багатоетапним процесом, 
який охоплює визначення місії підприємства, формування стратегічних цілей, 
проведення комплексного аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища, 
вибір стратегічних альтернатив, розроблення механізму реалізації стратегії, 
організацію її практичного впровадження, а також здійснення постійного 
стратегічного контролю та оцінювання отриманих результатів. Кожен із 
зазначених етапів є взаємопов’язаним, а їх ефективність визначає успішність 
реалізації загальної стратегії розвитку підприємства [46]. 
У результаті дослідження сучасних методів стратегічного аналізу 
встановлено, що найбільш поширеними інструментами формування бізнес-
стратегії залишаються SWOT-аналіз, PEST-аналіз, SPACE-аналіз, модель п’яти 
конкурентних сил М. Портера, матриця Ансоффа, матриці BCG та General 
Electric (McKinsey). Кожен із цих методів виконує власну функцію в процесі 
стратегічного планування та дозволяє комплексно оцінити внутрішній 
потенціал підприємства, його конкурентне середовище, перспективи розвитку 
ринку, рівень стратегічних ризиків і можливості подальшого зростання. 
44 
 
З’ясовано, що для сільськогосподарських підприємств найбільшого 
значення набуває комплексне використання декількох методів стратегічного 
аналізу одночасно. Це обумовлено специфікою аграрного виробництва, яка 
характеризується сезонністю, залежністю від природно-кліматичних умов, 
високою капіталомісткістю, нестабільністю аграрних ринків, впливом 
державної політики та значною чутливістю до зовнішніх економічних і 
політичних факторів. Саме тому стратегічні рішення повинні ґрунтуватися на 
всебічному аналізі факторів макро- і мікросередовища та враховувати 
особливості функціонування аграрного сектору. 
Особливу увагу приділено сучасним методичним інструментам 
стратегічного управління, серед яких важливе місце займають Business Model 
Canvas, система збалансованих показників (Balanced Scorecard), система 
ключових показників ефективності (KPI), стратегічний контролінг та цифрові 
інформаційно-аналітичні платформи. Використання зазначених інструментів 
забезпечує інтеграцію стратегічного планування з поточним управлінням 
підприємством, підвищує якість прийняття управлінських рішень, сприяє 
ефективному розподілу ресурсів та дозволяє оперативно реагувати на зміни 
внутрішнього і зовнішнього середовища. 
Доведено, що сучасний розвиток стратегічного менеджменту нерозривно 
пов’язаний із процесами цифровізації економіки. Використання ERP-систем, 
CRM-платформ, Business Intelligence, геоінформаційних систем, технологій 
точного землеробства, супутникового моніторингу, аналізу великих масивів 
даних (Big Data), штучного інтелекту та машинного навчання відкриває нові 
можливості для стратегічного планування, прогнозування результатів 
діяльності підприємства, оптимізації бізнес-процесів та підвищення 
ефективності управління. Особливо актуальними такі інструменти є для 
аграрних підприємств, діяльність яких потребує оперативного аналізу великої 
кількості виробничої, фінансової та природно-кліматичної інформації. 
Важливим елементом сучасного стратегічного управління є організація 
ефективної системи реалізації бізнес-стратегії. Встановлено, що її успішне 
45 
 
впровадження залежить не лише від якості розробленої стратегії, а й від 
відповідності організаційної структури підприємства, професійного рівня 
персоналу, ефективності системи мотивації, рівня інформаційного забезпечення 
та функціонування механізму стратегічного контролю. Систематичний 
моніторинг результатів реалізації стратегії, оцінювання рівня досягнення 
стратегічних цілей та своєчасне коригування управлінських рішень створюють 
необхідні передумови для підвищення результативності діяльності 
підприємства [47; 48]. 
Таким чином, сучасні методичні підходи до формування та реалізації 
бізнес-стратегії повинні базуватися на комплексному поєднанні традиційних 
методів стратегічного аналізу, сучасних концепцій стратегічного менеджменту 
та цифрових технологій управління. Їх практичне застосування забезпечує 
підвищення ефективності функціонування підприємства, зміцнення його 
конкурентних позицій, раціональне використання ресурсного потенціалу, 
зростання фінансових результатів діяльності та формування передумов для 
сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Отримані теоретико-методичні 
положення становлять основу для подальшого дослідження сучасних напрямів 
розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарських підприємств, що є предметом 
розгляду наступного підрозділу кваліфікаційної роботи. 
 
1.3 Сучасні напрями розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарських 
підприємств 
 
На сучасному етапі розвитку світової економіки стратегічне управління 
підприємствами зазнає суттєвих трансформацій під впливом цифровізації, 
глобалізації, технологічного прогресу, кліматичних змін, інтеграції до 
міжнародних ринків та посилення конкурентної боротьби. Для підприємств 
агропромислового комплексу ці процеси мають особливе значення, оскільки 
аграрне виробництво є однією з найбільш чутливих галузей економіки до 
впливу зовнішніх факторів. Водночас саме сільське господарство сьогодні 
46 
 
виступає одним із ключових секторів економіки України, забезпечуючи 
продовольчу безпеку держави, формування експортного потенціалу та 
надходження валютної виручки. 
В умовах воєнного стану, економічної нестабільності, порушення 
логістичних ланцюгів, дефіциту фінансових ресурсів та зростання виробничих 
ризиків питання розвитку бізнес-стратегії сільськогосподарських підприємств 
набуває особливої актуальності. Якщо раніше основною метою стратегічного 
управління було забезпечення економічного зростання та максимізація 
прибутку, то сьогодні головним завданням стає забезпечення стійкості 
підприємства, його адаптивності до змін зовнішнього середовища, підвищення 
конкурентоспроможності та формування довгострокових переваг. 
Сучасна бізнес-стратегія аграрного підприємства повинна поєднувати 
традиційні інструменти стратегічного планування із сучасними цифровими 
технологіями, інноваційними підходами до управління виробництвом, 
ефективною системою управління ризиками, принципами сталого розвитку та 
активним залученням інвестиційних ресурсів. Такий комплексний підхід 
забезпечує підвищення ефективності використання виробничого потенціалу 
підприємства, оптимізацію бізнес-процесів та зміцнення його ринкових 
позицій. 
Однією з найбільш вагомих тенденцій розвитку сучасного аграрного 
сектору є цифровізація виробничих та управлінських процесів. В останні роки 
концепція Agriculture 4.0 стала основою стратегічного розвитку провідних 
аграрних компаній світу. 
Agriculture 4.0 являє собою інтегровану систему використання цифрових 
технологій, автоматизації, роботизації, штучного інтелекту, Інтернету речей 
(IoT), супутникового моніторингу, геоінформаційних систем та аналітики 
великих масивів даних у процесі управління сільськогосподарським 
виробництвом. 
Запровадження цифрових технологій дозволяє підприємствам перейти від 
традиційного управління виробництвом до управління на основі даних (Data 
47 
 
Driven Management), що суттєво підвищує якість прийняття управлінських 
рішень. 
Серед основних напрямів цифрової трансформації аграрних підприємств 
можна виділити: автоматизацію виробничих процесів; цифрове планування 
польових робіт; дистанційний моніторинг посівів; використання супутникових 
технологій; електронний документообіг; автоматизоване управління технікою; 
цифровий контроль використання матеріальних ресурсів; прогнозування 
врожайності; цифрове бюджетування; управління бізнес-процесами в режимі 
реального часу. 
Для сучасних підприємств цифровізація вже не є окремим напрямом 
діяльності, а стає невід’ємною складовою бізнес-стратегії. Особливого значення 
набуває використання ERP-систем (Enterprise Resource Planning). ERP 
забезпечує інтеграцію всіх бізнес-процесів підприємства в єдину інформаційну 
систему. За допомогою ERP керівництво підприємства отримує можливість 
здійснювати: планування виробництва; управління запасами; контроль 
використання матеріальних ресурсів; управління фінансами; бухгалтерський 
облік; бюджетування; аналіз витрат; управління персоналом; формування 
управлінської звітності. 
Для аграрних підприємств ERP-системи дозволяють координувати 
польові роботи, контролювати використання техніки, насіння, добрив, паливно-
мастильних матеріалів, здійснювати аналіз урожайності окремих земельних 
масивів та прогнозувати фінансові результати діяльності. 
Не менш важливими є CRM-системи (Customer Relationship Management). 
Їх використання спрямоване на підвищення ефективності взаємодії із 
покупцями продукції, постачальниками, логістичними компаніями та іншими 
контрагентами. 
Використання CRM дозволяє: 
формувати єдину клієнтську базу; 
аналізувати поведінку покупців; 
прогнозувати попит; 
48 
 
автоматизувати маркетингову діяльність; 
підвищувати рівень обслуговування клієнтів [49]. 
Особливої актуальності для аграрного бізнесу набуває використання 
Business Intelligence (BI). 
BI-системи забезпечують комплексний аналіз фінансових, виробничих та 
маркетингових показників діяльності підприємства. 
Основними можливостями Business Intelligence є: інтеграція інформації з 
різних джерел; побудова аналітичних панелей (Dashboard); прогнозування 
розвитку підприємства; аналіз відхилень; моделювання альтернативних 
сценаріїв; оцінювання ефективності бізнес-процесів. 
Використання BI дозволяє керівництву підприємства приймати 
стратегічні рішення на основі достовірної інформації та своєчасно реагувати на 
зміни внутрішнього й зовнішнього середовища. 
Одним із найперспективніших напрямів розвитку бізнес-стратегії 
аграрних підприємств виступає впровадження технологій точного землеробства 
(Precision Agriculture). Точне землеробство являє собою сучасну концепцію 
управління виробництвом, що базується на диференційованому використанні 
ресурсів залежно від особливостей окремих земельних ділянок. 
Основними складовими точного землеробства є: 
GPS-навігація; 
геоінформаційні системи (GIS); 
дистанційне зондування Землі; 
супутниковий моніторинг; 
використання безпілотних літальних апаратів; 
автоматизовані системи керування технікою; 
картографування врожайності; 
автоматичне внесення добрив; 
диференційований висів насіння. 
Практика функціонування провідних аграрних компаній свідчить, що 
впровадження технологій точного землеробства забезпечує зменшення витрат 
49 
 
матеріальних ресурсів на 15–30 %, підвищення врожайності на 10–20 %, 
скорочення використання паливно-мастильних матеріалів та мінімізацію 
негативного впливу виробництва на навколишнє природне середовище. 
Для українських аграрних підприємств використання цифрових 
технологій є не лише фактором підвищення ефективності виробництва, а й 
важливою умовою зміцнення конкурентних позицій на світовому аграрному 
ринку. Саме тому цифровізація повинна стати одним із ключових напрямів 
розвитку бізнес-стратегії сучасного сільськогосподарського підприємства. 
Однією з ключових тенденцій розвитку світового аграрного сектору є 
посилення ролі інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств. 
Якщо раніше головними факторами успішної діяльності вважалися земельні 
ресурси, технічне забезпечення та фінансовий капітал, то сьогодні 
визначальними чинниками стають рівень інноваційної активності, швидкість 
упровадження сучасних технологій, ефективність управлінських рішень та 
здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища. 
Інноваційний розвиток являє собою безперервний процес створення, 
впровадження та комерціалізації нових технологій, методів управління, 
виробничих процесів, продукції та організаційних рішень, спрямованих на 
підвищення ефективності функціонування підприємства. Саме інновації 
забезпечують довгострокові конкурентні переваги, сприяють оптимізації 
використання ресурсів, зниженню виробничих витрат та підвищенню якості 
продукції [16]. 
Для підприємств агропромислового комплексу інноваційний розвиток 
має особливе значення, оскільки дозволяє мінімізувати вплив несприятливих 
природно-кліматичних факторів, підвищити продуктивність 
сільськогосподарського виробництва та забезпечити стабільність фінансових 
результатів навіть за умов високої невизначеності. 
До основних напрямів інноваційного розвитку сучасних аграрних 
підприємств належать: впровадження ресурсозберігаючих технологій; 
використання високопродуктивної техніки нового покоління; застосування 
50 
 
інноваційного насіннєвого матеріалу; автоматизація виробничих процесів; 
роботизація технологічних операцій; цифровий моніторинг виробництва; 
біотехнології; розвиток органічного виробництва; використання 
альтернативних джерел енергії; цифрові системи підтримки управлінських 
рішень [25].  
Особливого поширення набуває використання безпілотних літальних 
апаратів (дронів), які застосовуються для моніторингу стану посівів, 
оцінювання розвитку рослин, контролю внесення засобів захисту рослин та 
оперативного виявлення проблемних ділянок полів. 
Не менш перспективним напрямом є використання технологій штучного 
інтелекту. Системи AI здатні аналізувати великі масиви інформації щодо 
погодних умов, агрохімічних показників ґрунтів, урожайності, цінової 
кон’юнктури, фінансових результатів та формувати оптимальні рекомендації 
щодо управління виробництвом. Це дає змогу значно підвищити якість 
стратегічних рішень та мінімізувати виробничі ризики. 
У сучасних умовах інноваційний розвиток уже не є окремим напрямом 
діяльності підприємства, а виступає одним із фундаментальних елементів його 
бізнес-стратегії. 
Світова практика останніх років свідчить про поступовий перехід 
підприємств від традиційної моделі максимізації прибутку до концепції сталого 
розвитку, яка передбачає гармонійне поєднання економічних, соціальних та 
екологічних інтересів. Концепція сталого розвитку базується на тому, що 
сучасне підприємство повинно забезпечувати не лише економічне зростання, а 
й раціональне використання природних ресурсів, соціальну відповідальність 
перед працівниками та громадами, а також ефективне корпоративне 
управління. Практичним втіленням цієї концепції стала модель ESG 
(Environmental, Social, Governance), яка сьогодні активно використовується 
провідними компаніями світу. 
Екологічна складова (Environmental) передбачає: збереження родючості 
ґрунтів;  скорочення викидів парникових газів; раціональне використання 
51 
 
водних ресурсів; мінімізацію використання агрохімікатів; впровадження 
енергоощадних технологій; розвиток альтернативної енергетики.  
Соціальна складова (Social) включає: забезпечення безпечних умов праці;  
розвиток персоналу;  професійне навчання працівників; підтримку місцевих 
громад; реалізацію соціальних проєктів;  формування позитивної корпоративної 
культури.  
Управлінська складова (Governance) передбачає: прозору систему 
корпоративного управління; ефективний внутрішній контроль; управління 
ризиками; дотримання етичних принципів ведення бізнесу; антикорупційну 
політику; високий рівень управлінської відповідальності.  
Для аграрних підприємств впровадження ESG-підходів має особливе 
значення, оскільки саме вони безпосередньо використовують природні ресурси 
та значною мірою впливають на екологічний стан територій. Крім екологічного 
ефекту, реалізація ESG-стратегії дозволяє: підвищити інвестиційну 
привабливість підприємства; покращити доступ до міжнародних фінансових 
ресурсів; зміцнити ділову репутацію; підвищити конкурентоспроможність 
продукції; сформувати довгострокові конкурентні переваги. Саме тому 
сьогодні принципи ESG дедалі частіше інтегруються до бізнес-стратегій 
аграрних підприємств. Особливістю сучасного аграрного виробництва є 
високий рівень невизначеності. Ефективність діяльності підприємства залежить 
не лише від внутрішніх управлінських рішень, а й від значної кількості 
зовнішніх факторів, вплив яких часто неможливо повністю передбачити. У 
зв’язку з цим одним із пріоритетних напрямів розвитку бізнес-стратегії стає 
створення комплексної системи управління ризиками. Для 
сільськогосподарських підприємств найбільш характерними є: виробничі 
ризики; кліматичні ризики; фінансові ризики; інвестиційні ризики; логістичні 
ризики; валютні ризики; ринкові ризики; кадрові ризики; технологічні ризики; 
воєнні ризики.  
Особливо актуальними для українських підприємств стали ризики, 
пов’язані з воєнними діями, руйнуванням інфраструктури, мінуванням земель, 
52 
 
нестабільністю логістичних маршрутів, дефіцитом трудових ресурсів та 
коливанням валютного курсу. У сучасній практиці стратегічного менеджменту 
застосовуються такі методи управління ризиками:диверсифікація діяльності; 
страхування; резервування фінансових ресурсів; використання форвардних 
контрактів; цифровий моніторинг виробництва; сценарне планування; 
створення систем раннього попередження ризиків; використання інформаційно-
аналітичних платформ. Комплексне використання зазначених інструментів 
забезпечує підвищення стійкості підприємства до негативного впливу 
зовнішнього середовища та дозволяє мінімізувати можливі втрати. 
У сучасних умовах ефективна система ризик-менеджменту є невід’ємною 
складовою бізнес-стратегії будь-якого сільськогосподарського підприємства, 
оскільки саме вона забезпечує стабільність його функціонування та створює 
передумови для досягнення довгострокових стратегічних цілей. 
Одним із найважливіших напрямів удосконалення бізнес-стратегії 
сучасних сільськогосподарських підприємств є диверсифікація діяльності. В 
умовах нестабільності аграрних ринків, коливання цін на сільськогосподарську 
продукцію, кліматичних змін та посилення конкуренції концентрація 
підприємства лише на одному виді діяльності значно підвищує рівень 
підприємницького ризику. Саме тому диверсифікація виступає ефективним 
інструментом забезпечення фінансової стійкості, підвищення прибутковості та 
формування нових конкурентних переваг [50]. 
Під диверсифікацією слід розуміти процес розширення сфер діяльності 
підприємства шляхом освоєння нових видів продукції, ринків збуту, технологій 
або напрямів бізнесу. Її основною метою є зниження залежності підприємства 
від окремого виду продукції чи ринку, а також забезпечення стабільності 
фінансових результатів. 
Для аграрних підприємств найбільш перспективними напрямами 
диверсифікації є: розширення структури посівних площ за рахунок 
високомаржинальних культур;  розвиток тваринництва поряд із 
рослинництвом; організація власної переробки сільськогосподарської 
53 
 
продукції; виробництво органічної продукції; розвиток насінництва; 
вирощування нішевих культур; надання агротехнічних послуг іншим 
господарствам; розвиток агротуризму; виробництво біопалива та біогазу; 
використання відновлюваних джерел енергії.  
Особливо перспективним напрямом є розвиток власних переробних 
потужностей. Реалізація не сировини, а продукції з високою доданою вартістю 
дозволяє підприємству значно підвищити рівень прибутковості, зменшити 
залежність від коливань закупівельних цін та сформувати власний бренд. Для 
підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, 
ефективною може бути організація виробництва комбікормів, борошна, круп, 
рослинної олії або іншої продукції глибокої переробки. Такий підхід забезпечує 
підвищення економічної ефективності використання виробленої сировини та 
розширює можливості виходу на нові сегменти ринку [51]. 
Не менш важливим напрямом диверсифікації є розвиток експорту. 
Українські сільськогосподарські підприємства мають значний потенціал виходу 
на міжнародні ринки, особливо в країни Європейського Союзу, Близького 
Сходу та Азії. Для цього необхідно забезпечити відповідність продукції 
міжнародним стандартам якості, безпечності та простежуваності, впровадити 
сучасні системи сертифікації та ефективну логістичну інфраструктуру. 
Ефективна бізнес-стратегія не може бути реалізована без достатнього 
фінансового забезпечення. Саме інвестиції виступають матеріальною основою 
модернізації виробництва, впровадження інновацій, оновлення матеріально-
технічної бази та реалізації стратегічних проєктів. У сучасних умовах 
підприємства аграрного сектору використовують різноманітні джерела 
фінансування стратегічного розвитку, серед яких: власний прибуток 
підприємства; банківські кредити; фінансовий лізинг; державні програми 
підтримки аграрного сектору; грантове фінансування; міжнародні інвестиційні 
фонди; кошти міжнародних фінансових організацій; приватні інвестиції; 
партнерські інвестиційні проєкти.  
54 
 
Особливої актуальності набуває участь українських аграрних підприємств 
у міжнародних грантових програмах. Фінансування від міжнародних 
організацій спрямовується на розвиток інновацій, цифровізацію виробництва, 
підвищення енергоефективності, розвиток малого та середнього бізнесу, а 
також реалізацію екологічних проєктів. Раціональне поєднання різних джерел 
фінансування дозволяє підприємствам мінімізувати фінансові ризики та 
забезпечити успішну реалізацію довгострокових стратегічних програм. 
Подальший розвиток аграрного сектору України безпосередньо залежить 
від здатності підприємств адаптувати власні бізнес-стратегії до сучасних 
викликів глобальної економіки. Основними тенденціями найближчих років 
стануть цифровізація виробництва, автоматизація бізнес-процесів, розвиток 
інноваційних технологій, екологізація виробництва, підвищення рівня 
енергоефективності та інтеграція до європейського економічного простору. 
Особливої уваги потребує впровадження концепції Smart Farming, яка 
передбачає комплексне використання цифрових технологій у всіх напрямах 
діяльності підприємства. До її складових належать використання 
супутникового моніторингу, безпілотних літальних апаратів, датчиків 
контролю стану ґрунтів, автоматизованих систем управління технікою, 
технологій Big Data, штучного інтелекту та машинного навчання [17; 24]. 
Крім цифровізації, одним із головних напрямів розвитку бізнес-стратегій 
стане впровадження принципів циркулярної економіки. Вона передбачає 
максимальне використання вторинних ресурсів, мінімізацію виробничих 
відходів, повторне використання сировини та енергії, що дозволяє одночасно 
підвищити економічну ефективність виробництва та зменшити негативний 
вплив на навколишнє середовище. 
У перспективі все більшого значення набуватимуть також питання 
продовольчої безпеки, адаптації до кліматичних змін, розвитку експортного 
потенціалу, формування ефективних логістичних ланцюгів та залучення 
міжнародних інвестицій. За цих умов бізнес-стратегія сільськогосподарського 
підприємства повинна бути не статичним документом, а гнучкою системою 
55 
 
управління, здатною швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища та 
забезпечувати довгострокову конкурентоспроможність підприємства. 
Проведене дослідження дозволило встановити, що сучасний розвиток 
бізнес-стратегії сільськогосподарських підприємств відбувається під впливом 
глибоких економічних, технологічних, соціальних та екологічних 
трансформацій. Глобалізація світових ринків, цифровізація економіки, 
посилення конкурентної боротьби, зміна кліматичних умов, інтеграція України 
до європейського економічного простору та виклики, пов’язані з воєнним 
станом, вимагають від аграрних підприємств постійного вдосконалення 
стратегічного управління та пошуку нових моделей забезпечення 
конкурентоспроможності [25]. 
Встановлено, що одним із визначальних напрямів розвитку бізнес-
стратегії є цифрова трансформація аграрного виробництва. Використання ERP- 
та CRM-систем, Business Intelligence, технологій точного землеробства, 
штучного інтелекту, геоінформаційних систем, супутникового моніторингу та 
автоматизованого управління виробничими процесами забезпечує підвищення 
ефективності використання ресурсів, оптимізацію витрат, покращення якості 
управлінських рішень і зміцнення конкурентних позицій підприємства. 
Доведено, що важливою складовою сучасної бізнес-стратегії виступає 
інноваційний розвиток, який передбачає модернізацію матеріально-технічної 
бази, впровадження новітніх технологій, автоматизацію виробництва та 
розвиток цифрових компетентностей персоналу. Не менш важливими є 
реалізація принципів сталого розвитку та ESG-концепції, формування 
комплексної системи управління ризиками, диверсифікація виробництва й 
активне залучення інвестиційних ресурсів. 
Отже, сучасна бізнес-стратегія сільськогосподарського підприємства 
повинна мати комплексний, адаптивний та інноваційно орієнтований характер. 
Її реалізація має базуватися на поєднанні традиційних методів стратегічного 
менеджменту із сучасними цифровими технологіями, ефективним управлінням 
ризиками, інвестиційною активністю та принципами сталого розвитку. Такий 
56 
 
підхід створює необхідні передумови для підвищення ефективності діяльності 
підприємства, зміцнення його конкурентних переваг, забезпечення фінансової 
стійкості та довгострокового розвитку в умовах сучасних економічних 
викликів. 
 
Висновок до розділу 1 
 
Проведене теоретичне дослідження засвідчило, що в сучасних умовах 
господарювання бізнес-стратегія є одним із визначальних інструментів 
забезпечення довгострокового розвитку підприємства, підвищення 
ефективності його діяльності та зміцнення конкурентних позицій на ринку. В 
умовах глобалізації, цифрової трансформації економіки, нестабільності 
зовнішнього середовища та зростання рівня конкуренції саме стратегічне 
управління створює передумови для своєчасної адаптації підприємства до змін 
ринкової кон’юнктури, раціонального використання ресурсного потенціалу та 
досягнення поставлених стратегічних цілей. Особливої актуальності ці питання 
набувають для сільськогосподарських підприємств України, діяльність яких 
здійснюється під впливом природно-кліматичних, економічних, політичних та 
воєнних чинників. 
У результаті дослідження теоретичних аспектів формування бізнес-
стратегії встановлено, що в економічній літературі відсутній єдиний підхід до 
трактування поняття «бізнес-стратегія». Узагальнення наукових праць 
вітчизняних і зарубіжних учених дозволило зробити висновок, що бізнес-
стратегія являє собою комплексну систему довгострокових управлінських 
рішень, спрямованих на забезпечення стійкого розвитку підприємства, 
підвищення його конкурентоспроможності, ефективне використання ресурсів 
та формування довгострокових конкурентних переваг. Вона інтегрує всі 
функціональні напрями діяльності підприємства — виробничий, фінансовий, 
маркетинговий, кадровий, інвестиційний та інноваційний — у єдину систему 
стратегічного управління. 
57 
 
У першому підрозділі було визначено економічну сутність бізнес-
стратегії, розглянуто її основні функції, принципи, завдання та класифікацію. 
Доведено, що ефективна бізнес-стратегія повинна базуватися на принципах 
системності, комплексності, гнучкості, адаптивності, інноваційності, 
економічної ефективності та безперервності. Особливу увагу приділено 
специфіці стратегічного управління сільськогосподарськими підприємствами, 
яка обумовлена сезонністю виробництва, високою залежністю від природно-
кліматичних умов, значною капіталомісткістю, коливаннями кон’юнктури 
аграрних ринків та необхідністю оперативного реагування на зміни 
зовнішнього середовища. 
Дослідження методичних підходів до формування та реалізації бізнес-
стратегії дозволило встановити, що сучасне стратегічне управління ґрунтується 
на комплексному використанні класичних та сучасних методів стратегічного 
аналізу. До найбільш ефективних інструментів належать SWOT-аналіз, PEST-
аналіз, SPACE-аналіз, модель п’яти конкурентних сил М. Портера, матриця 
Ансоффа, матриці BCG та McKinsey, система збалансованих показників 
(Balanced Scorecard), ключові показники ефективності (KPI), стратегічний 
контролінг, Business Model Canvas та сучасні цифрові інформаційні системи. 
Використання цих інструментів забезпечує всебічне оцінювання внутрішнього 
потенціалу підприємства, аналіз зовнішнього середовища, обґрунтування 
стратегічних альтернатив та підвищення якості управлінських рішень. 
Особливу увагу приділено сучасним напрямам розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарських підприємств. Встановлено, що стратегічний розвиток 
аграрного бізнесу дедалі більше орієнтується на цифровізацію виробничих і 
управлінських процесів, впровадження концепції Agriculture 4.0, технологій 
точного землеробства, автоматизації, роботизації, штучного інтелекту, аналізу 
великих масивів даних, супутникового моніторингу та цифрових платформ 
управління. Використання таких технологій сприяє підвищенню 
продуктивності виробництва, зниженню собівартості продукції, оптимізації 
використання ресурсів та покращенню якості стратегічного планування. 
58 
 
Доведено, що одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної бізнес-
стратегії є інноваційна діяльність, яка забезпечує технологічне оновлення 
підприємства, модернізацію матеріально-технічної бази, впровадження 
ресурсозберігаючих технологій та підвищення конкурентоспроможності 
продукції. Водночас невід’ємною складовою стратегічного розвитку стає 
впровадження принципів сталого розвитку та ESG-підходів, які поєднують 
економічну ефективність із соціальною відповідальністю та екологічною 
безпекою. Реалізація зазначених принципів сприяє підвищенню інвестиційної 
привабливості підприємств, покращенню їхньої ділової репутації та 
розширенню можливостей виходу на міжнародні ринки. 
Окремо встановлено, що в умовах сучасних економічних викликів одним 
із ключових елементів бізнес-стратегії виступає система управління ризиками. 
Для підприємств аграрного сектору характерним є вплив виробничих, 
фінансових, інвестиційних, логістичних, кліматичних і воєнних ризиків, що 
потребує впровадження комплексного ризик-менеджменту, диверсифікації 
діяльності, розвитку страхового захисту, резервування фінансових ресурсів та 
застосування сценарного планування. 
Таким чином, проведене теоретичне дослідження дозволило сформувати 
цілісне уявлення про сутність, методичні засади та сучасні напрями розвитку 
бізнес-стратегії сільськогосподарських підприємств. Узагальнення сучасних 
наукових підходів дало можливість визначити найбільш ефективні інструменти 
стратегічного управління, які можуть бути використані в практичній діяльності 
аграрних підприємств. Отримані теоретико-методичні положення є науковою 
основою для проведення подальшого дослідження діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай», оцінювання ефективності його бізнес-стратегії, аналізу фінансово-
господарських результатів та розроблення практичних рекомендацій щодо 
вдосконалення стратегічного розвитку підприємства. 
 
 
59 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА 
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТОВ «НВФ «УРОЖАЙ» 
 
2.1 Загальна характеристика підприємства 
 
ТОВ «Науково-виробнича фірма «Урожай» є одним із провідних 
підприємств аграрного сектору України, діяльність якого зосереджена на 
впровадженні сучасних технологій у галузі рослинництва та ефективному 
використанні виробничого потенціалу. Важливим етапом розвитку 
підприємства стало його входження у 2006 році до складу вертикально 
інтегрованого агропромислового холдингу ПрАТ «МХП» («Миронівський 
хлібопродукт»), що сприяло зміцненню його ринкових позицій, модернізації 
виробництва та розширенню масштабів господарської діяльності. 
Основним напрямом функціонування ТОВ «НВФ «Урожай» є 
вирощування зернових та олійних культур із використанням сучасних 
агротехнологій. Вироблена продукція використовується як важлива складова 
сировинної бази для виробництва комбікормів у межах інтегрованої структури 
холдингу МХП, що забезпечує стабільний збут та високий рівень виробничої 
кооперації. 
Виробнича діяльність підприємства охоплює територію Черкаської та 
Київської областей. Земельний банк господарства становить близько 80 тис. га 
сільськогосподарських угідь, що дозволяє підприємству належати до числа 
великих аграрних товаровиробників України. Значні площі оброблюваних 
земель створюють сприятливі умови для досягнення високих виробничих 
результатів та реалізації масштабних інвестиційних проєктів. 
Організаційна структура підприємства сформована з урахуванням потреб 
сучасного аграрного виробництва та включає вісім рослинницьких виробничих 
підрозділів, один тваринницький підрозділ, дві автотранспортні філії, а також 
розгалужену систему матеріально-технічного забезпечення. Машинно-
тракторний парк підприємства налічує понад 730 одиниць сучасної техніки, що 
60 
 
дозволяє виконувати весь комплекс польових робіт у оптимальні агротехнічні 
строки. Крім того, підприємство володіє сучасними виробничими комплексами 
для очищення, сушіння, доробки та тривалого зберігання зернової продукції. 
Важливим елементом виробничої інфраструктури є складське 
господарство. Загальна площа складських приміщень і зернових токів 
становить близько 112 тис. м². Наявні потужності забезпечують одночасне 
зберігання понад 85 тис. тонн кукурудзи або більше 50 тис. тонн насіння 
соняшнику, що сприяє підвищенню ефективності логістичних процесів та 
дозволяє підприємству більш гнучко реагувати на коливання ринкової 
кон’юнктури. 
Загальне керівництво діяльністю підприємства здійснює директор 
Воскобойнік Олександр Анатолійович, який відповідає за реалізацію 
стратегічних цілей розвитку, координацію виробничих процесів та підвищення 
ефективності функціонування підприємства. 
ТОВ «НВФ «Урожай» функціонує у тісній взаємодії з підприємствами 
групи МХП, зокрема з ПрАТ «Миронівська птахофабрика», яке є одним із 
найбільших виробників м’яса птиці в Україні та Європі. Особливістю 
діяльності птахофабрики є функціонування за принципом повного виробничого 
циклу – від отримання інкубаційного яйця та вирощування птиці до 
виробництва готової продукції. Така модель забезпечує високий рівень 
інтеграції виробничих процесів та сприяє стабільності функціонування всіх 
підприємств холдингу. 
Протягом останніх років підприємства групи МХП активно реалізують 
програми модернізації виробничих потужностей, впровадження інноваційних 
технологій та розширення ринків збуту. Високий рівень якості та безпечності 
продукції підтверджується наявністю міжнародних сертифікатів відповідності, 
зокрема сертифікатів Halal, BRC Global Standard for Food Safety та дозволів на 
експорт продукції до країн Європейського Союзу. 
Особлива увага на підприємстві приділяється формуванню ефективної 
системи управління персоналом та розвитку корпоративної культури. 
61 
 
Працівникам надається широкий спектр соціальних гарантій і пільг, що сприяє 
підвищенню мотивації та продуктивності праці. Система соціальної підтримки 
передбачає забезпечення співробітників продукцією власного виробництва, 
організацію пільгового харчування, безкоштовного підвезення до місця роботи, 
забезпечення засобами індивідуального захисту, а також реалізацію програм 
професійного навчання та кар’єрного розвитку. 
Важливою складовою кадрової політики є впровадження програм 
підтримки молодих спеціалістів та студентів, зокрема через реалізацію 
корпоративної програми «МХП Старт». Додатково підприємство застосовує 
сучасні інструменти оцінювання результативності працівників на основі 
системи ключових показників ефективності (KPI), що дозволяє підвищувати 
якість управління людськими ресурсами та формувати дієву систему 
матеріального й нематеріального стимулювання. 
Значну увагу керівництво підприємства приділяє реалізації принципів 
корпоративної соціальної відповідальності. У межах даного напряму 
здійснюється підтримка територіальних громад, фінансування соціальних, 
освітніх, культурних та інфраструктурних проєктів. Співпраця з органами 
місцевого самоврядування реалізується шляхом укладання соціальних угод, які 
передбачають спрямування коштів на розвиток населених пунктів, покращення 
соціальної інфраструктури та підвищення якості життя місцевого населення. 
Таким чином, ТОВ «НВФ «Урожай» є сучасним високотехнологічним 
аграрним підприємством із потужним виробничим потенціалом, значним 
земельним банком, розвиненою матеріально-технічною базою та ефективною 
системою управління. Належність до структури МХП забезпечує підприємству 
додаткові конкурентні переваги, сприяє залученню інвестицій, впровадженню 
інноваційних технологій та формує надійні передумови для подальшого 
стратегічного розвитку. 
 
 
62 
 
Таблиця 2.1 – Розподіл інвестицій у розвиток інфраструктури громад (на 
прикладах) 
Територіальна Напрям інвестування та реалізовані Сума 
громада /об’єкт заходи фінансування, тис. 
грн 
Степанецька ОТГ Встановлення дитячого майданчика 100 
для ДНЗ «Білочка»  
Закупівля будівельних матеріалів 150 
для капітального ремонту доріг  
Фінансова підтримка місцевого 650 
футбольного клубу «Росава» 
Ліплявська ОТГ Придбання сучасних 500 
 твердопаливних котлів для об’єктів  
гуманітарної сфери  
Ремонт внутрішніх приміщень 43 
(коридору) місцевої школи  
Модернізація та відновлення ліній 75 
вуличного освітлення  
Розвиток культурних заходів та понад 30 
інституцій  
Закупівля сучасної комп’ютерної  
техніки для апарату ОТГ 50 
с. Яблунів Оновлення системи опалення 200 
 (заміна котла) у місцевому НВК  
Благоустрій територій загального 300 
користування та дорожні роботи  
Косарська Аварійно-відновлювальні роботи 450 
сільська рада на проблемних ділянках доріг  
 Капітальний ремонт покрівлі 100 
загальноосвітньої школи  
м. Канів Спонсорська підтримка 556 
 масштабного святкування Дня  
міста  
Допомога закладам освіти понад 230 
(ремонти, обладнання)  
  
Цільовий ремонт спортивної зали у 375 
ЗОШ №4  
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
 
Важливою складовою діяльності ТОВ «НВФ «Урожай» є реалізація 
програм корпоративної соціальної відповідальності, спрямованих на підтримку 
63 
 
місцевих громад, соціально незахищених категорій населення та зміцнення 
обороноздатності держави. Соціальна політика підприємства базується на 
принципах партнерства, відповідальності та сталого розвитку територій 
присутності. 
Одним із пріоритетних напрямів соціальної діяльності є підтримка 
військовослужбовців, ветеранів та волонтерських організацій. Підприємство 
активно співпрацює з громадськими об’єднаннями, які займаються 
забезпеченням потреб українських захисників, зокрема надає матеріальну та 
фінансову допомогу для реалізації волонтерських проєктів, спрямованих на 
підтримку військових підрозділів, ветеранів російсько-української війни та 
членів їхніх сімей. Така діяльність є важливим внеском у зміцнення соціальної 
стійкості суспільства та підтримку національної безпеки. 
Значна увага приділяється допомозі соціально вразливим верствам 
населення. Підприємство бере активну участь у фінансуванні закладів 
соціального захисту населення, медичних установ та інших соціально важливих 
об’єктів інфраструктури. Зокрема, за рахунок коштів компанії здійснювалися 
ремонти приміщень територіального центру соціального обслуговування 
населення, фінансувалися програми забезпечення харчування підопічних 
закладу, а також реалізовувалися заходи з оновлення матеріально-технічної 
бази медичних установ регіону. Така підтримка сприяє покращенню якості 
соціальних та медичних послуг для мешканців територіальних громад. 
Особливого значення набуває реалізація соціального проєкту «Мобільний 
соціальний магазин», який став одним із найбільш успішних прикладів 
соціально орієнтованого бізнесу в регіоні. Метою проєкту є забезпечення 
жителів сільської місцевості якісною продукцією за доступними цінами. 
Спеціально обладнаний транспорт регулярно здійснює виїзну торгівлю в 
населених пунктах, де відсутня достатня кількість торговельних об’єктів. 
Насамперед послугами проєкту користуються пенсіонери та малозабезпечені 
громадяни, які мають можливість придбати продукцію за пільговими цінами. 
Згодом географія функціонування соціального магазину була значно розширена 
64 
 
та охопила громади Черкаської області, на території яких здійснює діяльність 
ТОВ «НВФ «Урожай». 
Високий рівень організації виробництва та застосування інноваційних 
агротехнологій неодноразово отримував визнання на державному рівні. За 
досягнення вагомих результатів у галузі рослинництва підприємство було 
відзначене Міністерством аграрної політики та продовольства України. 
Зокрема, за підсумками виробничої діяльності підприємство здобуло почесні 
нагороди як один із лідерів країни за показниками урожайності кукурудзи та 
соняшнику. Такі відзнаки підтверджують високий професійний рівень 
спеціалістів підприємства, ефективність застосовуваних технологій та значний 
внесок компанії у розвиток аграрного сектору України. 
Окремо слід відзначити вагому роль підприємства у формуванні дохідної 
частини бюджетів різних рівнів. ТОВ «НВФ «Урожай» є одним із найбільших 
платників податків серед аграрних підприємств регіону. Лише за результатами 
2021 року підприємством було сплачено понад 236 млн грн податків, зборів та 
обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів. Це свідчить про 
високий рівень фінансової дисципліни, прозорість ведення бізнесу та значний 
внесок підприємства у соціально-економічний розвиток регіону. 
Таким чином, ТОВ «НВФ «Урожай» є не лише потужним аграрним 
виробником, а й соціально відповідальним підприємством, яке активно інвестує 
у розвиток громад, підтримку населення, реалізацію благодійних ініціатив та 
забезпечення сталого розвитку територій своєї діяльності. Поєднання високих 
виробничих результатів із відповідальним ставленням до суспільства формує 
позитивний імідж підприємства та зміцнює його конкурентні позиції як на 
національному, так і на міжнародному рівнях. 
 
2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «НВФ «Урожай» 
 
Ефективність функціонування будь-якого сільськогосподарського 
підприємства значною мірою залежить від результативності його фінансово-
65 
 
господарської діяльності, раціональності використання ресурсного потенціалу, 
рівня прибутковості та фінансової стійкості. Саме тому важливим етапом 
дослідження є проведення комплексного аналізу основних фінансово-
економічних показників діяльності ТОВ «НВФ «Урожай», що дозволить 
оцінити тенденції розвитку підприємства, визначити сильні та слабкі сторони 
його функціонування, а також сформувати обґрунтовані рекомендації щодо 
подальшого удосконалення бізнес-стратегії. 
Першочергово доцільно проаналізувати основні показники господарської 
діяльності підприємства за 2023–2025 роки. 
Таблиця 2.2 – Динаміка основних показників діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай» у 2023–2025 рр. 
Абс. Відносне 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік відхилення відхиленн
2025/2023 я, % 
Кількість 
працівників, 1141 1096 1092 -49 95,71 
осіб 
Чистий дохід 
від реалізації, 2 980 917 6 842 314 5 922 414 +2 941 497 198,68 
тис. грн 
Валюта 
балансу, тис. 9 415 365 11 669 944 10 538 017 +1 122 652 111,92 
грн 
Грошові 
255 99 175 70 679 +70 424 27717,25 
кошти, тис. грн 
Власний 
капітал, тис. 3 431 286 5 059 474 -403 172 -3 834 458 -11,75 
грн 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Наведені дані свідчать про неоднозначні тенденції розвитку 
підприємства. Упродовж досліджуваного періоду ТОВ «НВФ «Урожай» 
демонструвало значні масштаби виробничо-господарської діяльності та 
високий рівень ділової активності. Чистий дохід від реалізації продукції у 2025 
році порівняно з 2023 роком зріс майже вдвічі та досяг 5,92 млрд грн. Така 
66 
 
тенденція свідчить про суттєве розширення обсягів виробництва та реалізації 
продукції, а також про високий рівень ринкової активності підприємства. 
Особливо позитивним є те, що після збиткового 2023 року підприємство 
змогло відновити прибутковість діяльності. У 2024 році було отримано 
рекордний чистий прибуток у розмірі 1,68 млрд грн, однак у 2025 році 
спостерігається його суттєве зниження до 360,6 млн грн. Це може бути 
наслідком зростання виробничих витрат, погіршення кон’юнктури аграрного 
ринку або збільшення фінансового навантаження. 
Для більш повної оцінки фінансового стану підприємства доцільно 
проаналізувати структуру активів. 
Таблиця 2.3 – Динаміка активів ТОВ «НВФ «Урожай» у 2023–2025 рр., 
тис. Грн 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Необоротні 
5 103 557 6 348 798 6 883 189 
активи 
Оборотні активи 4 311 808 5 321 146 3 654 828 
Баланс 9 415 365 11 669 944 10 538 017 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Аналіз структури активів свідчить про капіталомісткий характер 
діяльності підприємства. Частка необоротних активів постійно зростає, що 
обумовлено значними інвестиціями в матеріально-технічну базу, біологічні 
активи та довгострокові фінансові вкладення. У 2025 році обсяг необоротних 
активів перевищив 6,8 млрд грн. 
Водночас у структурі оборотних активів спостерігається певне 
скорочення. Якщо у 2024 році їх обсяг становив понад 5,3 млрд грн, то у 2025 
році він скоротився до 3,65 млрд грн. Це свідчить про вилучення частини 
оборотного капіталу або його трансформацію в довгострокові активи. 
Особливу увагу доцільно приділити аналізу структури запасів. 
 
 
 
67 
 
Таблиця 2.4 – Динаміка запасів ТОВ «НВФ «Урожай» 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Запаси всього 2 882 236 2 390 173 2 157 629 
Виробничі запаси 412 062 294 690 391 163 
Незавершене 
378 593 317 401 334 569 
виробництво 
Готова продукція 2 091 222 1 753 990 1 427 567 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Проведений аналіз свідчить, що найбільшу питому вагу в структурі 
запасів займає готова продукція. Протягом досліджуваного періоду її вартість 
скоротилася на 663,7 млн грн, що може свідчити про підвищення ефективності 
збутової діяльності та прискорення оборотності запасів. 
Таблиця 2.5 – Оцінка фінансового стану ТОВ «НВФ «Урожай» 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Коефіцієнт 
поточної 0,95 1,48 0,45 
ліквідності 
Коефіцієнт 
швидкої 0,31 0,82 0,19 
ліквідності 
Коефіцієнт 
0,36 0,43 -0,04 
автономії 
Рентабельність 
-4,44 14,37 3,42 
активів, % 
Рентабельність 
власного капіталу, -11,57 39,49 15,49 
% 
Чиста маржа, % -14,02 24,50 6,09 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Показники ліквідності свідчать про значне покращення фінансового стану 
у 2024 році та його різке погіршення у 2025 році. Якщо у 2024 році 
підприємство мало достатній рівень платоспроможності, то у 2025 році 
коефіцієнт поточної ліквідності знизився до 0,45, що є нижчим за нормативне 
значення. 
68 
 
Позитивним фактором залишається прибутковість діяльності 
підприємства. Незважаючи на скорочення прибутку у 2025 році, рентабельність 
активів і власного капіталу залишилася позитивною, що свідчить про 
збереження здатності генерувати прибуток навіть в умовах погіршення 
фінансової стійкості. 
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай» дозволяє зробити висновок, що підприємство належить до числа 
найбільших та економічно потужних аграрних товаровиробників України. 
Упродовж 2023–2025 років воно забезпечувало значні обсяги реалізації 
продукції та формувало мільярдні обороти. 
Позитивними аспектами діяльності є суттєве зростання доходів, 
збільшення обсягів активів, масштабна інвестиційна діяльність, високий рівень 
забезпеченості виробничими ресурсами та збереження прибутковості 
діяльності. Підприємство активно модернізує виробничі потужності та нарощує 
свій економічний потенціал. 
Водночас результати аналізу виявили низку проблемних аспектів. 
Насамперед це різке зростання поточних зобов’язань, погіршення показників 
ліквідності, скорочення чистого прибутку та формування від’ємного власного 
капіталу у 2025 році. Вказані тенденції свідчать про необхідність 
удосконалення системи стратегічного управління, оптимізації структури 
фінансування діяльності та розроблення нових бізнес-стратегій, спрямованих 
на забезпечення довгострокової фінансової стійкості підприємства. 
В умовах сучасного аграрного ринку одним із найважливіших критеріїв 
ефективності функціонування підприємства є його здатність забезпечувати 
стабільне зростання обсягів реалізації продукції та формувати достатній рівень 
прибутку для фінансування поточної діяльності й подальшого розвитку. Саме 
тому наступним етапом дослідження є аналіз динаміки фінансових результатів 
ТОВ «НВФ «Урожай». 
Для оцінки результативності господарської діяльності підприємства 
розглянемо показники доходу та чистого прибутку за 2023–2025 роки. 
69 
 
Таблиця 2.6 – Динаміка фінансових результатів діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай» 
Абсолютне Відносне 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік відхилення відхилення, 
2025/2023 % 
Чистий дохід від 
реалізації, тис. 2 980 917 6 842 314 5 922 414 +2 941 497 198,68 
грн 
Чистий - 
прибуток, тис. -417 955 1 676 640 360 634 +778 589 
грн 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Дані таблиці свідчать про значні коливання фінансових результатів 
підприємства протягом досліджуваного періоду. У 2023 році ТОВ «НВФ 
«Урожай» отримало збиток у розмірі 417,96 млн грн, що було обумовлено 
складними умовами функціонування аграрного сектору, порушенням 
логістичних ланцюгів, коливаннями цін на продукцію та суттєвим зростанням 
виробничих витрат. 
Проте вже у 2024 році ситуація кардинально покращилася. Підприємству 
вдалося наростити обсяги реалізації продукції більш ніж удвічі, що сприяло 
формуванню чистого прибутку на рівні 1,68 млрд грн. Такі результати свідчать 
про високу ефективність управлінських рішень, оптимізацію виробничих 
процесів та ефективне використання ресурсного потенціалу підприємства. 
У 2025 році обсяг реалізації дещо скоротився до 5,92 млрд грн, а чистий 
прибуток зменшився до 360,63 млн грн. Незважаючи на зниження показників, 
підприємство залишилося прибутковим, що свідчить про достатній рівень 
фінансової стійкості та адаптивності до змін зовнішнього середовища. 
Отже, загалом за досліджуваний період ТОВ «НВФ «Урожай» 
продемонструвало позитивну динаміку розвитку та зберегло здатність 
формувати прибуток навіть в умовах нестабільного ринкового середовища. 
Оцінка майнового потенціалу підприємства є необхідною передумовою 
визначення його виробничих можливостей та перспектив подальшого розвитку. 
70 
 
Активи характеризують обсяг ресурсів, які перебувають у розпорядженні 
підприємства та забезпечують здійснення його господарської діяльності. 
Для аналізу структури та динаміки активів ТОВ «НВФ «Урожай» 
складемо таблицю. 
Таблиця 2.7 – Динаміка активів ТОВ «НВФ «Урожай» у 2023–2025 рр., 
тис. Грн 
Абсолютне 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік відхилення 
2025/2023 
Необоротні 
5 103 557 6 348 798 6 883 189 +1 779 632 
активи 
Оборотні 
4 311 808 5 321 146 3 654 828 -656 980 
активи 
Валюта 
9 415 365 11 669 944 10 538 017 +1 122 652 
балансу 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Як свідчать результати аналізу, протягом досліджуваного періоду 
загальна вартість активів підприємства збільшилася на 1,12 млрд грн або майже 
на 12 %. Це свідчить про нарощування виробничого потенціалу та розширення 
масштабів діяльності підприємства. 
Особливо позитивною тенденцією є зростання вартості необоротних 
активів на 1,78 млрд грн. Такі зміни пов’язані із модернізацією виробничих 
потужностей, придбанням нової техніки, оновленням основних засобів та 
здійсненням довгострокових інвестицій. 
Разом з тим скорочення оборотних активів у 2025 році потребує 
додаткової уваги керівництва підприємства, оскільки може негативно впливати 
на поточну платоспроможність та ліквідність. 
Фінансова незалежність підприємства значною мірою залежить від 
співвідношення власного та позикового капіталу. Раціональна структура 
джерел фінансування дозволяє забезпечити стабільність діяльності та знизити 
ризик фінансових ускладнень. 
71 
 
Важливим елементом оцінки фінансового стану підприємства є 
дослідження джерел формування його майна. Від структури капіталу залежить 
рівень фінансової незалежності, платоспроможності та інвестиційної 
привабливості суб’єкта господарювання. Оптимальне співвідношення власного 
та залученого капіталу забезпечує стійкість функціонування підприємства 
навіть за умов нестабільного зовнішнього середовища. 
Для оцінки структури фінансових ресурсів ТОВ «НВФ «Урожай» 
проаналізуємо динаміку джерел формування капіталу за 2023–2025 роки. 
Таблиця 2.8 – Динаміка джерел формування капіталу ТОВ «НВФ 
«Урожай» 
Абсолютне 
Темп 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік відхилення 
зміни, % 
(+,-) 
Власний 
капітал, тис. 3431286 5059474 -403172 -3834458 -111,75 
грн 
Довгострокові 
зобов’язання, 1442562 3016213 2899397 +1456835 201,00 
тис. грн 
Поточні 
зобов’язання, 4541517 3594257 8041792 +3500275 177,07 
тис. грн 
Валюта 
балансу, тис. 9415365 11669944 10538017 +1122652 111,92 
грн 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
З наведених даних видно, що протягом досліджуваного періоду структура 
капіталу підприємства зазнала суттєвих змін. Найбільш негативною тенденцією 
стало формування від’ємного значення власного капіталу у 2025 році. Це 
свідчить про суттєве збільшення фінансових ризиків та потребує поглибленого 
аналізу причин такого стану. 
Позитивним аспектом є зростання довгострокових зобов’язань більш ніж 
у два рази, що може свідчити про залучення інвестиційних ресурсів для 
фінансування стратегічних програм розвитку підприємства. Водночас різке 
72 
 
збільшення поточних зобов’язань до понад 8 млрд грн формує додаткове 
навантаження на фінансову систему підприємства та може негативно впливати 
на його ліквідність. 
Отже, структура капіталу ТОВ «НВФ «Урожай» характеризується 
високою залежністю від зовнішніх джерел фінансування, що потребує 
вдосконалення фінансової політики та оптимізації структури зобов’язань. 
Фінансова стійкість характеризує рівень незалежності підприємства від 
зовнішніх кредиторів та його здатність підтримувати стабільний розвиток у 
довгостроковій перспективі. 
Таблиця 2.9 – Показники фінансової стійкості ТОВ «НВФ «Урожай» 
Показник Норматив 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Коефіцієнт 
>0,5 0,36 0,43 -0,04 
автономії 
Коефіцієнт 
фінансової <2,0 2,74 2,31 -26,14 
залежності 
Коефіцієнт 
фінансового <1,0 1,74 1,31 -20,95 
ризику 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Проведені розрахунки свідчать про недостатній рівень фінансової 
незалежності підприємства протягом усього досліджуваного періоду. Особливо 
складною є ситуація у 2025 році, коли від’ємний власний капітал фактично 
свідчить про втрату фінансової автономії. Разом з тим необхідно враховувати, 
що ТОВ «НВФ «Урожай» входить до структури великого аграрного холдингу, 
що частково компенсує ризики фінансової нестабільності за рахунок підтримки 
материнської компанії. 
Одним із показників ефективності використання ресурсів підприємства 
виступає ділова активність, яка характеризується швидкістю обороту капіталу 
та його окремих складових. 
 
 
73 
 
Таблиця 2.10 – Показники ділової активності ТОВ «НВФ «Урожай» 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Оборотність 
0,32 0,59 0,56 
активів, разів 
Оборотність 
1,03 2,86 2,75 
запасів, разів 
Оборотність 
дебіторської 
2,44 4,12 3,87 
заборгованості, 
разів 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Аналіз показує, що підприємство достатньо ефективно використовує свої 
активи. Особливо позитивною є тенденція прискорення оборотності запасів, що 
свідчить про підвищення ефективності управління виробничими ресурсами та 
збутовою діяльністю. Зростання оборотності дебіторської заборгованості 
свідчить про покращення платіжної дисципліни контрагентів та більш 
ефективну політику управління розрахунками. 
Узагальнюючим показником ефективності діяльності підприємства є 
рівень його прибутковості. 
Таблиця 2.11 – Показники рентабельності ТОВ «НВФ «Урожай» 
Показник 2023 рік 2024 рік 2025 рік 
Рентабельність 
-4,44 14,37 3,42 
активів, % 
Рентабельність 
-14,02 24,50 6,09 
реалізації, % 
Рентабельність 
власного капіталу, -11,57 39,49 15,49 
% 
Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [3, 4] 
 
Результати розрахунків свідчать про суттєве покращення фінансових 
результатів порівняно із 2023 роком. Незважаючи на зниження прибутковості у 
2025 році порівняно з рекордним 2024 роком, підприємство продовжує 
працювати прибутково. 
74 
 
Особливо важливим є збереження позитивних значень усіх показників 
рентабельності, що підтверджує ефективність виробничо-господарської 
діяльності підприємства та наявність потенціалу для подальшого розвитку. 
Проведений комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ 
«НВФ «Урожай» дозволив встановити, що підприємство належить до числа 
найбільших аграрних товаровиробників України та характеризується значними 
масштабами діяльності, потужною матеріально-технічною базою та високим 
виробничим потенціалом. 
Протягом 2023–2025 років підприємство забезпечило суттєве зростання 
обсягів реалізації продукції, збільшення вартості активів та збереження 
прибутковості діяльності. Позитивними сторонами є висока ділова активність, 
ефективне використання виробничих ресурсів, значний інвестиційний 
потенціал та активна модернізація виробничої бази. 
Разом з тим дослідження виявило низку проблемних аспектів, серед яких 
особливу увагу привертають погіршення ліквідності, значне зростання 
поточних зобов’язань та формування від’ємного власного капіталу у 2025 році. 
Зазначені тенденції свідчать про необхідність удосконалення бізнес-стратегії 
підприємства, підвищення ефективності фінансового менеджменту, оптимізації 
структури капіталу та посилення контролю за використанням ресурсів. Саме 
виявлені проблеми та резерви розвитку стануть основою для подальшого 
обґрунтування напрямів удосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» 
у третьому розділі кваліфікаційної роботи 
 
2.3 Оцінка ефективності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» 
 
Ефективність бізнес-стратегії підприємства визначається її здатністю 
забезпечувати стабільний розвиток, досягнення стратегічних цілей, зміцнення 
конкурентних позицій на ринку та зростання фінансово-економічних 
результатів діяльності. Саме тому важливим етапом дослідження є оцінка 
75 
 
результативності діючої бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» та визначення її 
сильних і слабких сторін. 
ТОВ «НВФ «Урожай» входить до складу агрохолдингу МХП та 
спеціалізується на виробництві продукції рослинництва. Протягом останніх 
років підприємство реалізує стратегію інтенсивного розвитку, яка базується на 
впровадженні сучасних технологій виробництва, оновленні матеріально-
технічної бази, оптимізації виробничих процесів та підвищенні ефективності 
використання земельних ресурсів. 
Результати аналізу фінансово-господарської діяльності засвідчили, що 
підприємство забезпечує значні обсяги виробництва та реалізації продукції, що 
свідчить про ефективність обраного стратегічного курсу. Водночас для більш 
об’єктивної оцінки доцільно здійснити аналіз основних складових бізнес-
стратегії підприємства. 
Першочергово необхідно оцінити основні напрями стратегічного 
розвитку підприємства та рівень їх реалізації. 
Таблиця 2.12 – Оцінка реалізації стратегічних напрямів розвитку ТОВ 
«НВФ «Урожай» 
Стратегічний напрям Рівень реалізації Характеристика 
Технологічна Постійне оновлення 
Високий 
модернізація техніки та обладнання 
Розширення обсягів 
Розвиток рослинництва Високий 
виробництва 
Часткове впровадження 
Інноваційний розвиток Середній 
цифрових технологій 
Значні капітальні 
Інвестиційна діяльність Високий 
вкладення 
Орієнтація переважно на 
Маркетингова діяльність Середній 
існуючі ринки 
Управління ризиками Середній Потребує удосконалення 
Реалізуються окремі 
Екологічна складова Середній 
природоохоронні заходи 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Дані таблиці свідчать, що найбільш успішно підприємство реалізує 
виробничу та інвестиційну складові бізнес-стратегії. Водночас недостатньо 
76 
 
уваги приділяється цифровій трансформації бізнес-процесів, розвитку 
маркетингової діяльності та формуванню комплексної системи управління 
ризиками. 
Отже, існуюча стратегія значною мірою орієнтована на виробниче 
зростання, але потребує посилення управлінської та ринкової складових. Для 
виявлення стратегічних переваг та проблем розвитку підприємства проведемо 
SWOT-аналіз. 
Таблиця 2.13 – SWOT-аналіз ТОВ «НВФ «Урожай» 
Сильні сторони Слабкі сторони 
Висока залежність від зовнішнього 
Входження до структури МХП 
фінансування 
Потужна матеріально-технічна база Значні поточні зобов’язання 
Значний земельний банк Недостатній рівень цифровізації 
Високий виробничий потенціал Залежність від погодних умов 
Досвідчений персонал Недостатня диверсифікація продукції 
Можливості Загрози 
Впровадження точного землеробства Воєнні ризики 
Освоєння нових ринків збуту Зростання цін на ресурси 
Розвиток експорту Кліматичні зміни 
Залучення грантового фінансування Посилення конкуренції 
Цифровізація управління Волатильність аграрних ринків 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Проведений SWOT-аналіз показав, що підприємство володіє значним 
потенціалом для подальшого розвитку. Основними конкурентними перевагами 
є високий рівень ресурсного забезпечення, інтеграція в структуру потужного 
агрохолдингу та наявність сучасної виробничої бази. Водночас існують певні 
внутрішні проблеми, пов’язані з фінансовими ризиками та необхідністю 
подальшого вдосконалення системи стратегічного управління. 
Одним із ключових критеріїв ефективності бізнес-стратегії є рівень 
конкурентоспроможності підприємства. 
 
 
 
77 
 
Таблиця 2.14 –  Оцінка конкурентних позицій ТОВ «НВФ «Урожай» 
Критерій Оцінка (1–10 балів) 
Фінансова стійкість 7 
Виробничий потенціал 10 
Технологічний рівень 9 
Якість продукції 10 
Інноваційність 8 
Маркетингова активність 7 
Інвестиційна привабливість 9 
Управлінська ефективність 8 
 
Середня оцінка 8,5 бала. 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Отримані результати свідчать про високий рівень 
конкурентоспроможності підприємства. Найсильнішими сторонами виступають 
виробничий потенціал, якість продукції та інвестиційна привабливість. 
Разом із тим маркетингова діяльність та фінансова стійкість залишаються 
напрямами, які потребують подальшого вдосконалення. 
Проведене дослідження дозволило визначити основні проблеми реалізації 
діючої бізнес-стратегії: 
недостатній рівень диверсифікації напрямів діяльності;  
висока залежність від зовнішніх факторів аграрного ринку;  
недостатня цифровізація управлінських процесів;  
зростання поточних фінансових зобов’язань;  
необхідність удосконалення системи стратегічного планування;  
недостатній розвиток маркетингових інструментів;  
відсутність комплексної системи управління стратегічними ризиками.  
Зазначені проблеми можуть стримувати подальший розвиток 
підприємства та знижувати ефективність реалізації стратегічних цілей. 
Проведена оцінка показала, що бізнес-стратегія ТОВ «НВФ «Урожай» 
загалом є ефективною та забезпечує стабільний розвиток підприємства. Про це 
свідчать високі показники виробничої діяльності, значні обсяги реалізації 
78 
 
продукції, активна інвестиційна діяльність та високий рівень 
конкурентоспроможності. 
Разом із тим дослідження дозволило виявити низку проблемних аспектів, 
пов’язаних із фінансовою стійкістю, цифровізацією бізнес-процесів, 
маркетинговою діяльністю та управлінням ризиками. Наявність зазначених 
недоліків формує необхідність удосконалення бізнес-стратегії підприємства та 
пошуку нових напрямів його стратегічного розвитку. 
Отримані результати створюють підґрунтя для проведення галузевого 
аналізу та розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення бізнес-
стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» у наступних розділах роботи. 
 
2.4 Аналіз галузевого середовища та сучасних тенденцій розвитку 
аграрного сектору як основи формування ефективної бізнес-стратегії ТОВ 
«НВФ «Урожай» 
 
У сучасних умовах господарювання ефективність функціонування 
сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить не лише від 
внутрішнього ресурсного потенціалу, але й від впливу зовнішнього 
середовища. Саме тому формування та реалізація бізнес-стратегії потребує 
систематичного аналізу галузевих тенденцій, ринкових умов, конкурентного 
середовища та макроекономічних факторів, які визначають перспективи 
розвитку аграрного виробництва. 
Аграрний сектор традиційно залишається однією з базових галузей 
економіки України. Навіть в умовах воєнного стану сільське господарство 
продовжує забезпечувати продовольчу безпеку держави та формувати значну 
частину валютних надходжень від експорту продукції. Проте останні роки 
характеризуються суттєвими змінами умов функціонування аграрних 
підприємств, що потребує адаптації існуючих бізнес-стратегій до нових 
викликів та можливостей [27]. 
79 
 
Для визначення основних чинників зовнішнього середовища проведемо 
PEST-аналіз галузі. 
Таблиця 2.15 – PEST-аналіз зовнішнього середовища функціонування 
ТОВ «НВФ «Урожай» 
Група факторів Основні чинники впливу 
Воєнний стан, державна аграрна політика, 
Політичні програми підтримки аграріїв, євроінтеграційні 
процеси 
Інфляція, валютні коливання, зміна цін на 
Економічні 
ресурси, доступність кредитування 
Скорочення трудових ресурсів, міграційні 
Соціальні 
процеси, дефіцит кваліфікованих кадрів 
Цифровізація аграрного виробництва, точне 
Технологічні землеробство, автоматизація технологічних 
процесів 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Результати аналізу свідчать, що найбільший вплив на діяльність 
підприємства здійснюють економічні та технологічні фактори. Зростання 
вартості пального, добрив, насіння та засобів захисту рослин безпосередньо 
впливає на рівень собівартості продукції. Водночас розвиток цифрових 
технологій створює нові можливості для підвищення ефективності 
виробництва. Особливого значення для формування бізнес-стратегії 
підприємства набувають сучасні тенденції розвитку аграрного сектору. 
Таблиця 2.16 – Основні тенденції розвитку аграрного сектору України 
Тенденція Вплив на підприємство 
Підвищення продуктивності та 
Цифровізація виробництва 
зниження витрат 
Розвиток точного землеробства Оптимізація використання ресурсів 
Скорочення потреби у трудових 
Автоматизація технологічних процесів 
ресурсах 
Орієнтація на експорт Розширення ринків збуту 
Необхідність впровадження 
Посилення екологічних вимог 
ресурсозберігаючих технологій 
Зростання ролі інновацій Підвищення конкурентоспроможності 
Джерело: складено автором [22-24] 
 
80 
 
Серед зазначених тенденцій найбільш важливими для ТОВ «НВФ 
«Урожай» є цифровізація виробництва та впровадження технологій точного 
землеробства. Оскільки підприємство входить до структури МХП та володіє 
значними земельними ресурсами, використання сучасних технологій може 
забезпечити суттєве підвищення ефективності господарської діяльності [20]. 
Наступним етапом дослідження є оцінка конкурентного середовища. 
Таблиця 2.17 – Основні фактори конкурентоспроможності ТОВ «НВФ 
«Урожай» 
Фактор Рівень впливу 
Земельний банк Високий 
Матеріально-технічна база Високий 
Фінансове забезпечення Високий 
Належність до агрохолдингу 
Дуже високий 
МХП 
Інноваційність виробництва Середній 
Маркетингова активність Середній 
Логістичне забезпечення Високий 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Проведений аналіз свідчить, що основними конкурентними перевагами 
підприємства є потужна ресурсна база, високий рівень технічного забезпечення 
та підтримка з боку агрохолдингу МХП. Водночас певними резервами 
підвищення конкурентоспроможності залишаються розвиток інноваційної 
діяльності та удосконалення маркетингової політики.Для більш повної оцінки 
зовнішнього середовища доцільно визначити ключові можливості та загрози 
для підприємства. 
Таблиця 2.18 –  Можливості та загрози зовнішнього середовища для ТОВ 
«НВФ «Урожай» 
Можливості Загрози 
Розширення експорту продукції Воєнні ризики 
Залучення міжнародних інвестицій Зростання собівартості виробництва 
Впровадження цифрових технологій Коливання світових цін на продукцію 
Державні програми підтримки аграріїв Кліматичні зміни 
Розвиток органічного виробництва Посилення конкуренції 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
81 
 
Аналіз показує, що підприємство має значний потенціал розвитку за 
рахунок використання сучасних технологій та розширення ринків збуту. Разом 
із тим високий рівень зовнішніх ризиків потребує розробки більш гнучкої та 
адаптивної бізнес-стратегії. 
Особливо важливим є те, що проведений аналіз дозволив виявити низку 
стратегічних резервів розвитку підприємства: 
прискорення цифрової трансформації виробництва;  
впровадження елементів точного землеробства;  
диверсифікація виробничої діяльності;  
розширення експортних операцій;  
розвиток інноваційних напрямів виробництва;  
удосконалення системи управління ризиками;  
підвищення ефективності використання земельних ресурсів;  
зміцнення маркетингової складової бізнес-стратегії [21].  
Проведений аналіз галузевого середовища показав, що функціонування 
ТОВ «НВФ «Урожай» відбувається під впливом складної сукупності 
політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів. Незважаючи 
на наявність значних зовнішніх загроз, підприємство володіє потужним 
ресурсним потенціалом та значними конкурентними перевагами, що створює 
сприятливі передумови для подальшого розвитку. 
Дослідження сучасних тенденцій розвитку аграрного сектору засвідчило 
необхідність орієнтації бізнес-стратегії підприємства на цифровізацію 
виробництва, інноваційний розвиток, впровадження ресурсозберігаючих 
технологій та підвищення ефективності управління. Виявлені можливості та 
резерви розвитку стануть основою для розробки практичних рекомендацій 
щодо вдосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» у третьому розділі 
кваліфікаційної роботи. 
 
 
 
82 
 
Висновки до розділу 2 
 
У другому розділі кваліфікаційної роботи було проведено комплексне 
дослідження діяльності ТОВ «НВФ «Урожай», здійснено аналіз його 
фінансово-господарського стану, оцінено ефективність діючої бізнес-стратегії 
та досліджено вплив зовнішнього галузевого середовища на перспективи 
подальшого розвитку підприємства. 
У результаті проведеного дослідження встановлено, що ТОВ «НВФ 
«Урожай» є одним із провідних сільськогосподарських підприємств Черкаської 
області та входить до структури агропромислового холдингу МХП, що 
забезпечує йому додаткові конкурентні переваги, доступ до сучасних 
технологій, інвестиційних ресурсів та розвиненої системи збуту продукції. 
Підприємство характеризується значним земельним банком, потужною 
матеріально-технічною базою, високим рівнем механізації виробничих процесів 
та наявністю сучасної інфраструктури для зберігання і доробки 
сільськогосподарської продукції. 
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності засвідчив, що 
протягом 2023–2025 років підприємство функціонувало достатньо ефективно та 
демонструвало значні масштаби господарської діяльності. Обсяг чистого 
доходу від реалізації продукції у 2025 році майже вдвічі перевищив рівень 2023 
року, що свідчить про зростання виробничого потенціалу та посилення 
ринкових позицій підприємства. Водночас результати дослідження показали 
наявність певних фінансових диспропорцій, пов’язаних зі зростанням поточних 
зобов’язань, погіршенням окремих показників ліквідності та збільшенням 
фінансового навантаження на підприємство. 
Аналіз структури активів показав, що ТОВ «НВФ «Урожай» активно 
здійснює інвестиції в оновлення та модернізацію виробничих потужностей. 
Зростання вартості необоротних активів свідчить про реалізацію 
довгострокової стратегії розвитку, спрямованої на підвищення ефективності 
використання ресурсів та забезпечення конкурентних переваг у майбутньому. 
83 
 
Разом із тим скорочення обсягів оборотних активів та погіршення окремих 
показників ліквідності вказують на необхідність більш ефективного управління 
оборотним капіталом. 
Оцінка ефективності діючої бізнес-стратегії підприємства дала змогу 
встановити, що її основою є стратегія інтенсивного розвитку, яка передбачає 
модернізацію виробництва, впровадження інноваційних технологій, 
нарощування виробничих потужностей та підвищення продуктивності 
використання земельних ресурсів. Реалізація даної стратегії дозволила 
підприємству забезпечити високий рівень конкурентоспроможності, зберегти 
лідируючі позиції на аграрному ринку та сформувати значний виробничий 
потенціал. 
Проведений SWOT-аналіз дозволив визначити сильні та слабкі сторони 
діяльності підприємства. До ключових переваг належать значний земельний 
банк, сучасна технічна база, високий рівень виробничої спеціалізації, фінансова 
підтримка з боку агрохолдингу МХП та наявність досвідченого кадрового 
потенціалу. Разом із тим виявлено і певні слабкі сторони, серед яких залежність 
від зовнішніх джерел фінансування, недостатній рівень цифровізації 
управлінських процесів, висока залежність від природно-кліматичних умов та 
недостатня диверсифікація окремих напрямів діяльності. 
Дослідження галузевого середовища показало, що аграрний сектор 
України функціонує в умовах значних трансформаційних процесів, пов’язаних 
із цифровізацією виробництва, розвитком технологій точного землеробства, 
посиленням екологічних вимог, зміною кон’юнктури світових аграрних ринків 
та впливом воєнних факторів. Встановлено, що для ТОВ «НВФ «Урожай» 
найбільш перспективними напрямами подальшого розвитку є впровадження 
інноваційних технологій, автоматизація управлінських процесів, підвищення 
ефективності використання виробничих ресурсів, розширення ринків збуту та 
активізація інвестиційної діяльності. 
У процесі дослідження також було виявлено низку стратегічних проблем, 
які можуть стримувати подальший розвиток підприємства. Серед них особливу 
84 
 
увагу привертають зростання фінансових ризиків, необхідність удосконалення 
системи стратегічного планування, потреба в більш активному використанні 
цифрових технологій управління та необхідність формування комплексної 
системи управління ризиками. 
Таким чином, результати проведеного аналізу свідчать, що ТОВ «НВФ 
«Урожай» має значний потенціал для подальшого розвитку та зміцнення своїх 
конкурентних позицій. Водночас наявність окремих проблемних аспектів 
зумовлює необхідність удосконалення існуючої бізнес-стратегії, впровадження 
сучасних інструментів стратегічного управління, активізації інноваційно-
інвестиційної діяльності та розробки комплексу заходів, спрямованих на 
забезпечення довгострокового сталого розвитку підприємства. Саме ці питання 
стануть предметом дослідження у третьому розділі кваліфікаційної роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
85 
 
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-СТРАТЕГІЇ ТА 
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ТОВ «НВФ 
«УРОЖАЙ» 
 
3.1 Удосконалення стратегічного управління розвитком ТОВ «НВФ 
«Урожай» 
 
У сучасних умовах господарювання ефективність діяльності 
сільськогосподарських підприємств значною мірою визначається якістю 
сформованої бізнес-стратегії та рівнем її адаптації до змін зовнішнього 
середовища. Зростання конкуренції на аграрному ринку, нестабільність 
економічної ситуації, воєнні ризики, підвищення вартості матеріально-
технічних ресурсів, кліматичні зміни та прискорення процесів цифровізації 
вимагають від підприємств постійного вдосконалення підходів до стратегічного 
управління. 
Результати проведеного у другому розділі дослідження показали, що ТОВ 
«НВФ «Урожай» займає сильні конкурентні позиції на ринку, володіє значним 
земельним банком, сучасною матеріально-технічною базою та потужним 
виробничим потенціалом. Водночас було виявлено низку проблемних аспектів, 
які можуть негативно впливати на подальший розвиток підприємства. Серед 
них особливої уваги потребують зростання фінансових ризиків, недостатній 
рівень цифровізації окремих управлінських процесів, висока залежність від 
кон’юнктури аграрного ринку та необхідність удосконалення системи 
стратегічного планування. 
З огляду на це виникає потреба у вдосконаленні існуючої системи 
стратегічного управління та формуванні нових напрямів розвитку бізнес-
стратегії підприємства. Першочерговим завданням має стати впровадження 
комплексної системи стратегічного планування, яка дозволить забезпечити 
узгодженість між довгостроковими цілями підприємства та поточними 
управлінськими рішеннями. Така система повинна охоплювати всі ключові 
86 
 
напрями діяльності господарства: виробничу, фінансову, інвестиційну, 
маркетингову та інноваційну діяльність. 
Схематично основні напрями удосконалення стратегічного управління 
підприємством представлені в таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 – Основні напрями удосконалення стратегічного управління 
ТОВ «НВФ «Урожай» 
Напрям удосконалення Очікуваний результат 
Підвищення оперативності прийняття 
Цифровізація системи управління 
рішень 
Впровадження стратегічного Посилення контролю за досягненням 
контролінгу стратегічних цілей 
Удосконалення управління ризиками Зменшення впливу зовнішніх загроз 
Підвищення продуктивності 
Розвиток інноваційної діяльності 
виробництва 
Диверсифікація напрямів бізнесу Зниження ринкових ризиків 
Розвиток кадрового потенціалу Підвищення ефективності управління 
Посилення маркетингової діяльності Розширення ринків збуту 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Важливим напрямом удосконалення бізнес-стратегії підприємства є 
впровадження системи стратегічного контролінгу. Основним завданням 
контролінгу є забезпечення керівництва підприємства своєчасною інформацією 
щодо досягнення стратегічних цілей, використання ресурсів та ефективності 
реалізації окремих управлінських рішень. 
Система стратегічного контролінгу повинна включати моніторинг 
ключових показників ефективності діяльності підприємства (KPI), аналіз 
відхилень фактичних результатів від планових значень та розробку 
коригувальних заходів. 
Для ТОВ «НВФ «Урожай» доцільно використовувати такі ключові 
показники ефективності. Особливого значення набуває вдосконалення системи 
управління ризиками. Проведений аналіз показав, що діяльність підприємства 
залежить від значної кількості факторів зовнішнього середовища, серед яких 
найбільший вплив мають воєнні ризики, кліматичні умови, зміни цін на 
сільськогосподарську продукцію та виробничі ресурси. 
87 
 
Таблиця 3.2 – Рекомендована система KPI для реалізації бізнес-стратегії 
підприємства 
Показник Цільове значення 
Рентабельність реалізації понад 10 % 
Рентабельність активів понад 8 % 
Урожайність зернових культур +10–15 % 
Частка інноваційних технологій понад 70 % 
Коефіцієнт поточної ліквідності не менше 1,5 
Продуктивність праці +12 % щорічно 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Для мінімізації негативного впливу зазначених факторів доцільно 
впровадити систему ризик-менеджменту, яка передбачатиме постійний 
моніторинг ризиків, оцінку їх ймовірності та розробку превентивних заходів. 
Таблиця 3.3 – Пропозиції щодо вдосконалення управління ризиками 
Вид ризику Запропонований захід 
Виробничий Страхування посівів 
Ціновий Форвардні контракти 
Фінансовий Оптимізація структури капіталу 
Кліматичний Технології точного землеробства 
Логістичний Диверсифікація маршрутів постачання 
Попередня оцінка ефективності 
Інвестиційний 
проєктів 
Джерело: складено автором на основі  
 
Наступним напрямом розвитку бізнес-стратегії підприємства має стати 
цифровізація управлінських процесів. Світовий досвід свідчить, що 
впровадження цифрових технологій забезпечує суттєве підвищення 
ефективності використання ресурсів, скорочення виробничих витрат та 
покращення якості управлінських рішень. 
Для ТОВ «НВФ «Урожай» доцільним є впровадження єдиної 
інформаційної системи управління агробізнесом, яка дозволить інтегрувати 
виробничі, фінансові, логістичні та управлінські процеси в єдиному цифровому 
середовищі. Крім того, перспективним напрямом є розвиток технологій точного 
землеробства. Використання GPS-навігації, автоматизованих систем контролю 
88 
 
техніки, моніторингу стану посівів за допомогою супутникових технологій та 
безпілотних літальних апаратів дозволить підвищити врожайність культур та 
скоротити виробничі витрати. 
Важливим елементом удосконалення бізнес-стратегії підприємства є 
диверсифікація діяльності. На сьогодні основна частина доходів підприємства 
формується за рахунок виробництва продукції рослинництва. Така ситуація 
підвищує залежність підприємства від коливань ринкових цін та погодних 
умов. 
З метою зниження ризиків доцільно розглянути можливість розвитку 
додаткових напрямів діяльності, зокрема: 
виробництва нішевих культур; 
органічного землеробства; 
насінництва; 
надання агротехнологічних послуг; 
переробки сільськогосподарської продукції. 
Запропоновані заходи дозволять не лише знизити рівень ризиків, але й 
створити нові джерела формування прибутку підприємства. Отже, 
удосконалення стратегічного управління розвитком ТОВ «НВФ «Урожай» має 
базуватися на впровадженні сучасних підходів до стратегічного планування, 
цифровізації управлінських процесів, розвитку інноваційної діяльності, 
диверсифікації бізнесу та формуванні ефективної системи ризик-менеджменту. 
Реалізація запропонованих заходів створить передумови для зміцнення 
конкурентних позицій підприємства, підвищення ефективності його діяльності 
та забезпечення довгострокового сталого розвитку. 
 
3.2 Впровадження інноваційних інструментів реалізації бізнес-стратегії 
ТОВ «НВФ «Урожай» 
 
Сучасний етап розвитку аграрного сектору характеризується активним 
впровадженням інноваційних технологій, цифрових рішень та автоматизованих 
89 
 
систем управління. В умовах посилення конкуренції та необхідності 
підвищення ефективності використання ресурсів інноваційний розвиток стає 
одним із ключових факторів забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності підприємств. Саме тому важливим напрямом 
удосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» є впровадження сучасних 
інноваційних інструментів управління виробничою та господарською 
діяльністю. 
Результати аналізу, проведеного у попередньому розділі, свідчать про 
наявність значного потенціалу для подальшої цифровізації виробничих 
процесів, удосконалення системи управління ресурсами та підвищення 
ефективності прийняття управлінських рішень. Незважаючи на високий рівень 
технічного забезпечення, підприємство має можливості для більш широкого 
використання сучасних цифрових технологій, які сьогодні активно 
застосовуються провідними аграрними компаніями світу. 
Одним із найперспективніших напрямів розвитку є впровадження 
концепції точного землеробства. Дана технологія передбачає використання 
супутникової навігації, систем GPS-моніторингу, автоматичного керування 
технікою, цифрових карт полів, агрохімічного аналізу ґрунтів та програмного 
забезпечення для управління виробничими процесами. 
Основні переваги впровадження технологій точного землеробства 
наведені у таблиці 3.4. 
Таблиця 3.4 – Очікувані результати впровадження технологій точного 
землеробства 
Напрям впливу Очікуваний результат 
Використання насіння Скорочення витрат на 5–8 % 
Використання добрив Скорочення витрат на 10–15 % 
Використання засобів захисту рослин Скорочення витрат на 8–12 % 
Використання пального Скорочення витрат на 7–10 % 
Урожайність культур Зростання на 8–15 % 
Рентабельність виробництва Зростання на 5–10 % 
Джерело: складено автором на основі  
 
90 
 
Як видно з таблиці, впровадження елементів точного землеробства 
дозволяє одночасно підвищити продуктивність виробництва та скоротити 
витрати на основні виробничі ресурси. Для підприємства із земельним банком 
близько 80 тис. га навіть незначне підвищення ефективності використання 
ресурсів може забезпечити суттєвий економічний ефект. 
Другим важливим напрямом удосконалення бізнес-стратегії є 
впровадження інтегрованої ERP-системи управління підприємством. ERP-
система забезпечує об’єднання всіх бізнес-процесів у єдиному інформаційному 
просторі та дозволяє керівництву отримувати актуальну інформацію щодо 
виробництва, фінансів, логістики, складського обліку та використання ресурсів 
у режимі реального часу. Для ТОВ «НВФ «Урожай» доцільно створити 
цифрову систему управління, яка охоплюватиме такі функціональні блоки. 
Таблиця 3.5 – Структура цифрової системи управління підприємством 
Модуль системи Основні функції 
Виробничий модуль Планування польових робіт 
Фінансовий модуль Бюджетування та фінансовий контроль 
Управління транспортом та 
Логістичний модуль 
перевезеннями 
Контроль запасів і складських 
Складський модуль 
залишків 
HR-модуль Управління персоналом 
Аналітичний модуль Формування управлінської звітності 
Джерело: складено автором на основі  
 
Запровадження ERP-системи дозволить скоротити час на обробку 
інформації, зменшити кількість управлінських помилок та підвищити 
ефективність координації діяльності між структурними підрозділами 
підприємства. 
Наступним важливим напрямом розвитку бізнес-стратегії є використання 
безпілотних літальних апаратів (дронів) у системі моніторингу посівів. 
На сьогодні застосування дронів стало одним із найбільш ефективних 
інструментів аграрного менеджменту. Використання даної технології дозволяє 
оперативно отримувати інформацію про стан посівів, рівень розвитку рослин, 
91 
 
поширення хвороб та шкідників, а також своєчасно виявляти проблемні 
ділянки. 
 
Таблиця 3.6 – Переваги використання дронів у діяльності підприємства 
Напрям використання Результат 
Моніторинг посівів Підвищення оперативності контролю 
Контроль стану ґрунтів Оптимізація технологічних рішень 
Виявлення хвороб рослин Скорочення втрат урожаю 
Контроль виконання польових робіт Підвищення дисципліни персоналу 
Створення цифрових карт полів Покращення планування виробництва 
Джерело: складено автором на основі  
 
За оцінками фахівців, впровадження систем аерофотозйомки дозволяє 
зменшити втрати врожаю на 3–5 %, що для масштабів діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай» може забезпечити додаткові мільйони гривень прибутку щороку. 
Перспективним напрямом також є впровадження елементів штучного 
інтелекту в систему управління підприємством. Використання алгоритмів 
прогнозування врожайності, аналізу погодних ризиків, планування логістичних 
маршрутів та прогнозування ринкової кон’юнктури дозволяє суттєво 
підвищити якість управлінських рішень. 
Особливо актуальним це є в умовах нестабільності аграрних ринків, коли 
швидкість реагування на зміни зовнішнього середовища стає одним із 
ключових факторів успіху. Основні результати реалізації запропонованих 
інноваційних заходів наведено в таблиці 3.7. 
Таблиця 3.7 – Очікувані результати впровадження інноваційних 
інструментів 
Захід Очікуваний ефект 
Точне землеробство Зниження виробничих витрат 
ERP-система Підвищення ефективності управління 
Використання дронів Скорочення втрат урожаю 
Системи GPS-моніторингу Контроль використання техніки 
Штучний інтелект Підвищення якості прогнозування 
HR-цифровізація Зростання продуктивності праці 
Джерело: складено автором на основі  
92 
 
Крім виробничої сфери, інноваційні інструменти доцільно 
використовувати і в управлінні персоналом. Для цього пропонується 
впровадити систему цифрового HR-менеджменту, яка забезпечить 
автоматизацію процесів оцінювання працівників, планування навчання, 
контролю виконання завдань та формування кадрового резерву. 
Таким чином, впровадження сучасних інноваційних інструментів є 
важливою складовою розвитку бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай». 
Реалізація запропонованих заходів сприятиме підвищенню ефективності 
виробничої діяльності, покращенню якості управлінських рішень, зниженню 
виробничих ризиків та зміцненню конкурентних позицій підприємства на 
аграрному ринку. Створений інноваційний фундамент стане основою для 
забезпечення сталого розвитку підприємства та досягнення його стратегічних 
цілей у довгостроковій перспективі. 
 
3.3 Оцінка економічної ефективності запропонованих заходів щодо 
розвитку бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» 
 
Важливим етапом обґрунтування напрямів удосконалення бізнес-стратегії 
підприємства є визначення економічної ефективності запропонованих заходів. 
Будь-які стратегічні рішення потребують відповідного фінансового 
забезпечення, тому їх впровадження має супроводжуватися оцінкою очікуваних 
результатів, які дозволять підприємству отримати додаткові конкурентні 
переваги та забезпечити зростання фінансових показників діяльності. 
У попередніх підрозділах було запропоновано комплекс заходів щодо 
розвитку бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай», основними з яких є 
впровадження елементів точного землеробства, цифровізація системи 
управління підприємством, використання сучасних інформаційних технологій 
та вдосконалення системи стратегічного управління. Для оцінки ефективності 
запропонованих заходів здійснимо прогноз основних економічних результатів 
діяльності підприємства після їх впровадження. 
93 
 
Одним із найбільш ефективних заходів є впровадження технологій 
точного землеробства. Як показує міжнародна практика, використання 
сучасних цифрових технологій у рослинництві дозволяє скоротити витрати на 
насіння, паливо, добрива та засоби захисту рослин у середньому на 8–12 %, а 
також забезпечити приріст урожайності на рівні 5–15 %. Враховуючи масштаби 
діяльності ТОВ «НВФ «Урожай», доцільно розрахувати прогнозований 
економічний ефект від реалізації даного заходу. 
Таблиця 3.8 – Прогнозований економічний ефект від впровадження 
технологій точного землеробства 
Після 
Показник До впровадження Відхилення 
впровадження 
Виробничі 
5 250,0 4 935,0 -315,0 
витрати, млн грн 
Урожайність 
100,0 110,0 +10,0 
культур, % 
Чистий дохід від 
5 922,4 6 514,6 +592,2 
реалізації, млн грн 
Чистий прибуток, 
360,6 862,8 +502,2 
млн грн 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
З наведених розрахунків видно, що навіть за помірного сценарію 
впровадження технологій точного землеробства підприємство може отримати 
додатковий прибуток понад 500 млн грн на рік. Такий результат обумовлений 
одночасним скороченням витрат та збільшенням обсягів виробництва 
продукції. Наступним важливим напрямом є цифровізація управлінських 
процесів шляхом впровадження ERP-системи. Основною метою впровадження 
ERP-системи є підвищення оперативності управління, автоматизація 
документообігу, скорочення часу прийняття рішень та зменшення 
адміністративних витрат. 
 
 
94 
 
Таблиця 3.9 – Оцінка економічного ефекту від впровадження ERP-
системи 
Показник До впровадження Після впровадження 
Адміністративні витрати, 
210,0 189,0 
млн грн 
Витрати на 
15,0 8,0 
документообіг, млн грн 
Час підготовки 
100 % 65 % 
управлінських рішень 
Загальна економія 
- 28,0 
коштів, млн грн 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Отже, впровадження ERP-системи дозволить підприємству скоротити 
адміністративні витрати приблизно на 13 %, а також значно підвищити 
ефективність управління виробничими та фінансовими процесами. 
Перспективним напрямом також є використання безпілотних літальних 
апаратів для моніторингу посівів. 
Практика застосування дронів у сільському господарстві свідчить, що 
завдяки оперативному виявленню проблемних зон на полях втрати врожаю 
можуть бути зменшені на 3–5 %, а витрати на агрохімічні заходи скорочуються 
в середньому на 7–10 %. 
Таблиця 3.10 – Економічна ефективність використання дронів 
Показник Значення 
Вартість придбання комплексу дронів, 
4,5 
млн грн 
Очікуване скорочення втрат урожаю, 
18,0 
млн грн 
Скорочення витрат на моніторинг, млн 
2,5 
грн 
Річний економічний ефект, млн грн 20,5 
Термін окупності, років 0,22 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Результати розрахунків показують, що використання дронів є 
високоефективним інвестиційним проєктом, який може окупитися менш ніж за 
95 
 
один виробничий сезон. Узагальнимо результати впровадження всіх 
запропонованих заходів. 
Таблиця 3.11 – Комплексна оцінка ефективності запропонованих заходів 
Витрати на Очікуваний річний 
Захід 
впровадження, млн грн ефект, млн грн 
Точне землеробство 45,0 502,2 
ERP-система 12,0 28,0 
Використання дронів 4,5 20,5 
Система стратегічного 
3,0 12,0 
контролінгу 
Програми розвитку 
2,5 8,0 
персоналу 
Всього 67,0 570,7 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Отримані результати свідчать, що загальний економічний ефект від 
реалізації запропонованих заходів може перевищити 570 млн грн на рік. Для 
оцінки впливу запропонованих заходів на основні показники діяльності 
підприємства проведемо прогноз їх зміни. 
Таблиця 3.12 – Прогноз основних показників діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай» після реалізації запропонованих заходів 
Показник 2025 рік Прогноз Відхилення 
Чистий дохід, млн 
5922,4 6514,6 +592,2 
грн 
Чистий прибуток, 
360,6 931,3 +570,7 
млн грн 
Рентабельність 
6,09 14,30 +8,21 
реалізації, % 
Рентабельність 
3,42 8,84 +5,42 
активів, % 
Продуктивність 
100,0 112,0 +12,0 
праці, % 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Як свідчать результати прогнозних розрахунків, реалізація 
запропонованих заходів дозволить суттєво покращити фінансово-економічні 
показники діяльності підприємства. Найбільший приріст очікується за 
96 
 
показником чистого прибутку, який може збільшитися більш ніж у 2,5 раза 
порівняно з фактичним рівнем 2025 року. 
Важливо зазначити, що позитивний ефект матиме не лише фінансовий 
характер. Впровадження інноваційних технологій забезпечить підвищення 
якості управління виробничими процесами, зниження рівня виробничих 
ризиків, покращення використання земельних ресурсів та зміцнення 
конкурентних позицій підприємства на аграрному ринку. 
Крім економічного ефекту, підприємство отримає стратегічні переваги, 
серед яких: 
підвищення інвестиційної привабливості; 
зміцнення ринкових позицій; 
покращення системи управління ризиками; 
прискорення цифрової трансформації підприємства; 
формування умов для довгострокового сталого розвитку; 
підвищення рівня конкурентоспроможності на внутрішньому та 
зовнішньому ринках. 
Таким чином, проведені розрахунки підтверджують доцільність 
впровадження запропонованих заходів щодо розвитку бізнес-стратегії ТОВ 
«НВФ «Урожай». Реалізація комплексу стратегічних, організаційних та 
інноваційних рішень забезпечить суттєве підвищення ефективності діяльності 
підприємства, зростання прибутковості та створить надійні передумови для 
його подальшого розвитку в умовах динамічного зовнішнього середовища. 
Окрім безпосереднього економічного результату, реалізація 
запропонованих заходів матиме комплексний позитивний вплив на всі складові 
діяльності ТОВ «НВФ «Урожай». У сучасних умовах розвитку аграрного 
бізнесу оцінка ефективності бізнес-стратегії повинна враховувати не лише 
фінансові показники, а й стратегічні, соціальні, технологічні та інвестиційні 
результати. 
Насамперед впровадження сучасних цифрових технологій сприятиме 
підвищенню якості управлінських рішень. Використання автоматизованих 
97 
 
систем збору та обробки інформації дозволить керівництву оперативно 
отримувати достовірні дані щодо стану виробництва, використання ресурсів, 
виконання виробничих планів та фінансових результатів. Це, своєю чергою, 
забезпечить більш ефективне реагування на зміни зовнішнього середовища та 
мінімізує ризики прийняття помилкових управлінських рішень. 
Важливим результатом реалізації запропонованих заходів стане 
підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Наявність сучасної 
системи стратегічного управління, цифрової інфраструктури та інноваційних 
технологій позитивно впливає на оцінку підприємства потенційними 
інвесторами та фінансовими установами. Це створює додаткові можливості для 
залучення зовнішніх джерел фінансування та реалізації нових інвестиційних 
проєктів. 
Значний позитивний вплив очікується і на рівень 
конкурентоспроможності підприємства. Завдяки впровадженню технологій 
точного землеробства та автоматизації виробничих процесів підприємство 
зможе підвищити якість продукції, скоротити виробничі витрати та зміцнити 
свої позиції на внутрішньому й зовнішньому ринках. 
Таблиця 3.13 – Прогноз зміни рівня конкурентоспроможності 
підприємства після реалізації запропонованих заходів 
Показник До впровадження Після впровадження 
Рівень технологічного 
75 90 
забезпечення, % 
Рівень автоматизації 
60 85 
управління, % 
Інноваційна активність, 
7 9 
балів 
Конкурентоспроможність 
8 10 
продукції, балів 
Інвестиційна 
8 10 
привабливість, балів 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
98 
 
Наведені розрахунки свідчать, що реалізація стратегічних заходів 
забезпечить суттєве зміцнення конкурентних позицій підприємства та 
підвищення його ринкової вартості. 
Окремої уваги заслуговує оцінка соціального ефекту. Впровадження 
інноваційних технологій потребуватиме підвищення кваліфікації працівників, 
що сприятиме розвитку людського капіталу підприємства. Крім того, 
покращення фінансових результатів створить передумови для зростання рівня 
оплати праці та розширення соціальних програм. 
Таблиця 3.14 – Соціальний ефект від реалізації запропонованих заходів 
Напрям впливу Очікуваний результат 
Підвищення кваліфікації персоналу Зростання професійних компетенцій 
Продуктивність праці Збільшення на 10–12 % 
Мотивація персоналу Підвищення рівня залученості 
Соціальні гарантії Розширення соціального пакета 
Корпоративна культура Посилення лояльності працівників 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
 
Крім того, реалізація запропонованих заходів матиме позитивний 
екологічний ефект. Використання технологій точного землеробства дозволить 
більш раціонально застосовувати мінеральні добрива та засоби захисту рослин, 
що сприятиме зменшенню антропогенного навантаження на ґрунти та 
навколишнє природне середовище. 
Важливим показником ефективності інвестиційних рішень є термін їх 
окупності. Враховуючи розрахований річний економічний ефект у розмірі 
понад 570 млн грн та загальний обсяг інвестицій близько 67 млн грн, можна 
визначити інтегральний показник ефективності. 
Таблиця 3.15 – Узагальнена оцінка економічної ефективності проєкту 
Показник Значення 
Загальний обсяг інвестицій, млн грн 67,0 
Річний економічний ефект, млн грн 570,7 
Додатковий чистий прибуток, млн грн 570,7 
Рентабельність інвестицій (ROI), % 851,8 
Орієнтовний термін окупності, років 0,12 
Джерело: складено автором на основі [3, 4] 
99 
 
Отримані результати свідчать про надзвичайно високу економічну 
ефективність запропонованих заходів. Рівень рентабельності інвестицій 
перевищує 850 %, а строк окупності становить менше одного року, що є дуже 
високим показником для інвестиційних проєктів аграрного сектору. 
Таким чином, реалізація запропонованих заходів щодо вдосконалення 
бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» забезпечить не лише суттєве покращення 
фінансових результатів діяльності підприємства, але й створить умови для 
довгострокового стратегічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності, 
зміцнення ринкових позицій та зростання інвестиційної привабливості 
підприємства. Сукупний економічний, соціальний, технологічний та 
екологічний ефект підтверджує доцільність і практичну значущість 
запропонованих рекомендацій. 
 
Висновок до розділу 3 
 
У третьому розділі кваліфікаційної роботи було розроблено та 
економічно обґрунтовано комплекс практичних заходів, спрямованих на 
вдосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» та забезпечення його 
довгострокового конкурентоспроможного розвитку в умовах нестабільного 
зовнішнього середовища. 
Проведене дослідження підтвердило, що сучасні умови функціонування 
аграрних підприємств потребують переходу від традиційних методів 
управління до стратегічно орієнтованої моделі розвитку, яка базується на 
використанні інноваційних технологій, цифрових інструментів управління, 
ефективному використанні ресурсного потенціалу та постійному моніторингу 
зовнішніх і внутрішніх факторів впливу. 
У межах першого підрозділу було запропоновано напрями удосконалення 
стратегічного управління розвитком підприємства. Встановлено, що 
підвищення ефективності бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» доцільно 
здійснювати шляхом впровадження системи стратегічного контролінгу, 
100 
 
удосконалення механізмів стратегічного планування, розвитку ризик-
менеджменту, посилення маркетингової діяльності та диверсифікації напрямів 
бізнесу. Реалізація зазначених заходів дозволить підвищити адаптивність 
підприємства до змін ринкового середовища та забезпечити більш ефективне 
досягнення стратегічних цілей. 
У другому підрозділі обґрунтовано необхідність впровадження сучасних 
інноваційних інструментів реалізації бізнес-стратегії. Особливу увагу 
приділено використанню технологій точного землеробства, цифрових систем 
управління підприємством (ERP-систем), GPS-моніторингу техніки, 
безпілотних літальних апаратів для контролю посівів та елементів штучного 
інтелекту для прогнозування виробничих і фінансових результатів. Доведено, 
що застосування зазначених інновацій сприятиме підвищенню продуктивності 
праці, скороченню виробничих витрат, оптимізації використання матеріально-
технічних ресурсів та покращенню якості управлінських рішень. 
У третьому підрозділі здійснено оцінку економічної ефективності 
запропонованих заходів. Проведені розрахунки засвідчили, що реалізація 
комплексу стратегічних та інноваційних рішень дозволить підприємству 
отримати суттєвий економічний ефект за рахунок скорочення витрат, зростання 
врожайності сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності праці 
та збільшення обсягів реалізації продукції. Прогнозні розрахунки показали 
можливість отримання додаткового річного економічного ефекту в розмірі 
понад 570 млн грн, що забезпечить значне зростання чистого прибутку та 
підвищення показників рентабельності діяльності. 
Крім безпосереднього фінансового результату, запропоновані заходи 
забезпечать вагомий стратегічний ефект. Очікується зміцнення конкурентних 
позицій підприємства на аграрному ринку, підвищення його інвестиційної 
привабливості, удосконалення системи управління ризиками, прискорення 
цифрової трансформації бізнес-процесів та формування сучасної моделі 
управління аграрним виробництвом. Важливим результатом також стане 
101 
 
підвищення рівня екологічної відповідальності підприємства через більш 
раціональне використання земельних, матеріальних та енергетичних ресурсів. 
Соціальний ефект від реалізації запропонованих заходів проявлятиметься 
у підвищенні кваліфікації працівників, покращенні умов праці, зростанні 
продуктивності персоналу та посиленні корпоративної культури. Це сприятиме 
зміцненню кадрового потенціалу підприємства та підвищенню ефективності 
використання людських ресурсів. 
Отже, результати проведеного дослідження підтверджують доцільність і 
практичну значущість запропонованих напрямів удосконалення бізнес-стратегії 
ТОВ «НВФ «Урожай». Їх реалізація дозволить забезпечити стале економічне 
зростання підприємства, підвищити його конкурентоспроможність, зміцнити 
фінансову стійкість та створити надійні передумови для довгострокового 
розвитку в умовах динамічного та висококонкурентного аграрного середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
102 
 
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 
 
У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних, 
методичних та практичних аспектів розвитку бізнес-стратегії 
сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ «НВФ «Урожай». 
Актуальність обраної тематики зумовлена необхідністю забезпечення 
ефективного функціонування аграрних підприємств в умовах високої 
конкуренції, нестабільності зовнішнього середовища, глобалізаційних процесів, 
воєнних викликів та стрімкого розвитку інноваційних технологій. Саме бізнес-
стратегія виступає ключовим інструментом забезпечення довгострокової 
конкурентоспроможності підприємства, його фінансової стійкості та здатності 
адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури. 
У першому розділі роботи було досліджено теоретичні засади 
формування та розвитку бізнес-стратегії підприємства. Встановлено, що бізнес-
стратегія являє собою комплекс довгострокових управлінських рішень і 
заходів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства шляхом 
ефективного використання ресурсів та формування конкурентних переваг. 
Визначено, що сучасна бізнес-стратегія повинна базуватися на принципах 
гнучкості, інноваційності, адаптивності та орієнтації на створення доданої 
вартості. Узагальнення наукових підходів дозволило встановити, що 
стратегічний розвиток підприємства безпосередньо залежить від ефективності 
системи стратегічного планування, управління ризиками, інвестиційної 
діяльності та здатності до впровадження інновацій. 
Особливу увагу було приділено дослідженню сучасних інструментів 
стратегічного управління, серед яких SWOT-аналіз, PEST-аналіз, конкурентний 
аналіз, стратегічний контролінг, система ключових показників ефективності та 
інноваційні технології цифрового управління. Встановлено, що їх використання 
створює необхідні передумови для формування ефективної бізнес-стратегії 
підприємства та забезпечення його сталого розвитку. 
103 
 
У другому розділі проведено комплексний аналіз діяльності ТОВ «НВФ 
«Урожай». Дослідження показало, що підприємство є одним із провідних 
аграрних товаровиробників Черкаської області та входить до структури 
вертикально інтегрованого агрохолдингу МХП. Наявність значного земельного 
банку, сучасної матеріально-технічної бази, розвиненої виробничої 
інфраструктури та ефективної системи управління створює вагомі передумови 
для його успішного функціонування. 
Проведений аналіз фінансово-господарської діяльності засвідчив 
позитивну динаміку основних економічних показників підприємства. Протягом 
досліджуваного періоду спостерігалося зростання обсягів реалізації продукції, 
збільшення вартості активів, розширення виробничих потужностей та 
підвищення рівня прибутковості діяльності. Водночас було виявлено окремі 
проблемні аспекти, пов’язані зі зростанням фінансових ризиків, необхідністю 
підвищення ефективності використання ресурсів, удосконаленням системи 
стратегічного планування та прискоренням процесів цифрової трансформації 
підприємства. 
Оцінка ефективності бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай» показала, що 
підприємство реалізує стратегію інтенсивного розвитку, яка базується на 
модернізації виробництва, впровадженні сучасних технологій, нарощуванні 
виробничого потенціалу та інтеграції інноваційних рішень у господарську 
діяльність. Разом із тим проведений SWOT-аналіз дозволив виявити як сильні 
сторони підприємства, серед яких високий рівень технологічного забезпечення, 
значний земельний банк та фінансова підтримка холдингу, так і слабкі сторони, 
пов’язані з високою залежністю від зовнішніх факторів та необхідністю 
подальшого вдосконалення системи управління. 
Дослідження галузевого середовища підтвердило, що сучасний розвиток 
аграрного сектору України відбувається під впливом складних економічних, 
політичних та соціальних процесів. Серед ключових тенденцій визначено 
цифровізацію агробізнесу, розвиток технологій точного землеробства, 
автоматизацію виробничих процесів, зростання вимог до екологічності 
104 
 
виробництва та посилення конкуренції на світових аграрних ринках. 
Встановлено, що врахування зазначених тенденцій є необхідною умовою 
формування ефективної бізнес-стратегії підприємства. 
У третьому розділі роботи розроблено практичні рекомендації щодо 
вдосконалення бізнес-стратегії ТОВ «НВФ «Урожай». Обґрунтовано 
необхідність впровадження сучасної системи стратегічного управління, яка 
передбачає використання стратегічного контролінгу, ризик-менеджменту, 
цифрових інструментів планування та моніторингу результатів діяльності. 
Визначено, що одним із найбільш перспективних напрямів розвитку 
підприємства є впровадження технологій точного землеробства. Використання 
GPS-навігації, цифрових карт полів, автоматизованих систем контролю техніки 
та агрохімічного моніторингу дозволить значно підвищити ефективність 
використання ресурсів, скоротити виробничі витрати та збільшити врожайність 
основних сільськогосподарських культур. 
Обґрунтовано доцільність впровадження ERP-системи управління 
підприємством, яка забезпечить інтеграцію виробничих, фінансових, 
логістичних та управлінських процесів в єдиному інформаційному середовищі. 
Запропоновано також використання безпілотних літальних апаратів для 
моніторингу стану посівів, контролю виконання технологічних операцій та 
оперативного виявлення виробничих ризиків. 
Результати економічних розрахунків підтвердили високу ефективність 
запропонованих заходів. Встановлено, що реалізація комплексу стратегічних 
рішень дозволить суттєво підвищити рівень прибутковості діяльності 
підприємства, скоротити виробничі витрати, збільшити обсяги реалізації 
продукції та покращити показники рентабельності. Загальний прогнозований 
економічний ефект від впровадження запропонованих заходів перевищує 570 
млн грн на рік, що свідчить про їх високу практичну значущість. 
Окрім економічного результату, реалізація запропонованих заходів 
забезпечить вагомий соціальний та стратегічний ефект. Очікується підвищення 
продуктивності праці, покращення умов праці персоналу, зростання рівня 
105 
 
професійної компетентності працівників, посилення інвестиційної 
привабливості підприємства та зміцнення його конкурентних позицій на 
аграрному ринку. 
Таким чином, поставлена мета кваліфікаційної роботи досягнута, а 
визначені завдання виконані у повному обсязі. Проведене дослідження 
підтвердило, що подальший розвиток ТОВ «НВФ «Урожай» повинен 
базуватися на поєднанні сучасних підходів до стратегічного управління, 
цифрової трансформації бізнес-процесів, активного впровадження інноваційних 
технологій та підвищення ефективності використання виробничого потенціалу. 
Реалізація запропонованих заходів сприятиме зміцненню фінансової стійкості 
підприємства, підвищенню його конкурентоспроможності та забезпеченню 
довгострокового сталого розвитку в умовах сучасних економічних викликів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
106 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Бутко М. П. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. М. П. Бутко (Ред.). 
Київ : Центр учбової літератури, 2016.  
2. Дикань В. Л., Зубенко В. О., Маковоз О. В. Стратегічне управління : 
навч. посіб. Київ. 
3. Офіційний сайт Clarity Project. Режим доступу: https://clarity-
project.info/ 
4. ТОВ «НВФ Урожай». Режим доступу: https://mhp.com.ua/uk/tov-nvf-
urozhai 
5. Гармаш Р.Б. Стратегії розвитку промислових підприємств у світлі 
глобалізаційних процесів. Академічні візії. 2023. Вип. 17.  
6. Гончаров Ю.В., Лапчик Ю.Ю. Удосконалення стратегії розвитку 
підприємства. Вісник Київського національного університету технологій та 
дизайну. 2014. № 1. С. 193–199. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknutd_2014_1_30 
7. Золотаревський А.В. Створення стратегії економічного розвитку 
підприємства. Формування ринкових відносин в Україні. 2014. № 11(162). С. 
107–113. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/frvu_2014_11_23  
8. Кузьмак О.І. Інноваційна стратегія як засіб стабілізації розвитку 
промислового підприємства. Інноваційна економіка. 2016. № 1–2. С. 114–118. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_1‐2_20 
9. Ansoff H. Igor. Strategic Issue Management. Strategic Management Journal. 
1980. Vol. 1. No. 2. P. 131–148. URL: http://www.jstor.org/stable/2486096 
10. Портер М. Конкурентна перевага: Як досягти високого результату і 
забезпечити його стійкість. Альпіна Бізнес Букс, 2008. 
11. Власенко В.А. Розробка та реалізація стратегії розвитку підприємства 
в умовах трансформації ринкових відносин: принципові підходи та 
інструменти. Економіка. Менеджмент. Підприємництво. 2014. № 26(1). С. 32–
41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecmepi_2014_26(1)__6 
107 
 
12. Харцер М.В. Стратегія розвитку підприємства в умовах нестабільності 
економіки держави. Збірник наукових праць Таврійського державного 
агротехнологічного університету (економічні науки). 2014. № 3. С. 109–112. 
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znptdau_2014_3_24 
13. Пілецька С.Т., Ануфрієва М.О. Формування конкурентної стратегії 
підприємства в умовах економіки знань: теоретичний підхід. Економіка. 
Фінанси. Право. 2022. № 9/2. С. 37–40. DOI: https://doi.org/10.32782/2524- 
0072/2022-43-35 
14. Білик М.Д. Стратегічне управління та стратегії підприємства. 
Формування ринкових відносин в Україні. 2009. № 4. С. 143–148. 
15. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент. Монографія. Київ. Знання, 
2006. 366 с. 
16. Гриньов А.В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства. 
Проблеми науки. 2003. № 12. С. 12– 17. 
17. Синявська І.М. Формування інноваційної стратегії аграрного 
підприємства / І.М. Синявська // Вісник аграрної науки Причорномор’я.– 2010. 
– № 6 (47). – С. 258 - 261. 
18. Сирцева С.В. Інноваційний потенціал як складова економічного 
потенціалу сільськогосподарського підприємства / С.В. Сирцева // Вісник 
аграрної науки Причорномор’я.– 2008. – № 4 (47). – С. 115-121. 
19. Крюкова І.О. Стратегія інноваційного розвитку пріоритетних галузей 
аграрного виробництва / І.О. Крюкова, В.О. Непочатенко // Економіка: реалії 
часу. – 2013. - №4(9). – С. 133-141. 
20.  Стратегія розвитку аграрного сектору економіки України на період 
до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http://minagro.gov.ua/ru/node/7644 
21.  Стратегія інноваційного розвитку України на 2009-2018 роки та на 
період до 2039 року. Державне агентство України з інвестицій та розвитку 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.in.gov.ua/. 
108 
 
22.  Хромушина Л.А. Напрями розвитку сільськогосподарських 
підприємств на засадах екологізації / Л.А. Хромушина // Вісник Сумського 
національного аграрного університету. – 2011. – Вип. 6/2. – С.211–215. 
23.  Васильєва Н.К. Галузеві й регіональні аспекти інноваційно-
інвестиційної моделі розвитку аграрних підприємств / Н.К. Васильєва // 
Держава та регіони. – 2011. – № 3. – С.264–268. 
24.  Про державну підтримку сільського господарства України. Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1877-15#Text/ 
25. Афендікова Н. О. Інноваційний розвиток аграрного виробництва в 
сучасних умовах. Економіка та держава. 2016. № 6. С. 32–34. 
26. Боровік Л. Інновації – основний метод активізації інвестиційних 
процесів у сільському господарстві. Фінансовий простір. 2020. № 1(37). С. 8-15. 
27. Бурачек І. В., Михайленко Н. В. Сучасний стан та перспективні 
напрями розвитку сільського господарства в Україні. Глобальні та національні 
проблеми економіки. 2018. Вип. 21. С. 134–137. URL: http://global-
national.in.ua/archive/21- 2018/27.pdf. 
28. Бурлуцька С. В. Сталий економічний розвиток у контексті системної 
парадигми. Економічний форум. 2016. № 1. С. 91–96. 
29. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, 
методика, аналіз: монографія. К.: КНЕУ, 2005. 292 с. 
30. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. К.: КНЕУ, 2002.624 
с. 
31. Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. Інновації: теорія, 
механізм розробки та комерціалізація: монографія. К.: КНЕУ, 2003. 394 с. 
32. Дудар Т.Г., Дудар В.Т. Формування ринку конкурентоспроможної 
агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи: монографія. 
Тернопіль: Економічна думка, 2009. 246 с. 
33. Щурко У. В. Підходи до формування та реалізації конкурентних 
стратегій. Мукачівський державний університет. Економіка і суспільство. 2018. 
№ 2. С. 402–412. 
109 
 
34. Манжура О. В. Потенціал розвитку виробничих 
сільськогосподарських кооперативів на основі бізнес-планування. Проблеми 
економіки. 2014. № 3. С. 262–267. 
35. Кіпа Д. В. Визначення впливу зовнішнього середовища на 
формування конкурентної стратегії підприємства. Бізнес Інформ. 2014. № 9. С. 
322–329. 
36. Гурянов А. Б., Гришко О. А. Системний підхід до стратегічного 
управління підприємством. Вісник економіки транспорту і промисловості. 
2011. № 34. С. 274–277. 
37. Бельтюков Є. А., Некрасова Л. А. Конкурентна стратегія 
підприємства: сутність та формування на основі оцінки рівня 
конкурентоспроможності. Економіка: реалії часу. 2014. № 2. С. 6–13.  
38. Вєкслєр Д. Види конкурентних стратегій і шляхи підвищення 
конкурентоспроможності підприємства. Вісник ХНАУ. Серія : Економічні 
науки. 2019. Т. 1, № 4. С. 165–175. 
39. Артюшок В. Методи та моделі стратегічного аналізу у системі бізнес-
планування. Економіка та суспільство. 2022. № 44. URL: 
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-44-61 
40. Балабанова Л. В., В. В. Холод, Балабанова І. В. Стратегічний 
маркетинг: підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 630 с. 2 
41. Боришкевич І. І., Якубів В. М., Гой Н. В. Основні підходи до 
визначення сутності поняття «конкурентна стратегія». Ефективна економіка. 
2024. №1. URL: https://nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/2864/2900. 
42. Гринько Т., Гвініашвілі Т., Каліберд М. Стратегічне управління 
підприємством в умовах цифрової економіки. Економіка та суспільство. 2023. 
№ 50. 
43. Довбня С.Б., Найдовська А.О. Стратегія підприємства. Частина 2: 
Навч. посібник. – Дніпро: НМетАУ, 2021. – 92 с. 
44. Маркетинговий менеджмент: навч. посібник. / О.С. Борисенко, А.В. 
Шевченко, Ю.В. Фісун, О.М. Крапко. Київ: НАУ, 2022. 204 с. 
110 
 
45. Мізюк Б.М. Стратегічне управління. Львів: Магнолія, 2007. 392 с. 
46. Писаренко В.В., Багорка М.О. Стратегічний маркетинг: навч.посіб . 
Дніпро: Пороги ., 2019. 240 с.  
47. Подольна В.В., Семенюк І.В. Сутність та особливості класифікації 
маркетингових стратегій розвитку підприємств. Економічний простір. 2013. 
№7. С.230-239. 
48. Уолкер О., Бойд Х. Маркетингова стратегія. Вершина, 2006. 496 с.  
49. Федулова Л. І. Сучасні концепції менеджменту: навч. посіб. Київ, 
2007. 536 с.  
50. Шевченко Т. М., Шевченко О. А. Маркетингова стратегія 
підприємства: формування та розвиток в умовах ринкових відносин 
національної економіки. Ефективна економіка. 2020. № 12.  
51. Шульга Л.В., Терещенко І.О., Шарлай О.В. Сучасні маркетингові 
стратегії управління підприємством. Ефективна економіка. 2020. №9. С. 
125−131. 
52. Kotler, P. (1984). Marketing essentials. Englewood Cliffs, N.J., 
PrenticeHall. 
53. Porter M. E. How Competitive Forces Shape Strategy. Harvard business 
review. 1979. Vol. 57. №. 2. P. 137-145. URL: 
https://asiakas.kotisivukone.com/files/laatuoptimi2013.kotisivukone.com/tiedostot/po
rte r_5competitive_forces.pdf. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
111 
 
Додаток А 
Економічні науки 
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК КЛЮЧОВІ 
СКЛАДОВІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА 
 
Бітюк Інна Миколаївна, кандидат економічних наук 
доцент кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування  
Черкаський державний технологічний університет 
ORCID ID: 0000-0002-2209-8753 
Стецький Іван Миколайович 
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
Іванченко Олексій Володимирович 
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
Гринишин Володимир Миколайович  
здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти 
ОП «Бізнес-адміністрування»  
Черкаський державний технологічний університет 
 
У сучасних умовах функціонування економіки питання забезпечення 
стійкого розвитку підприємств набуває особливої актуальності. Посилення 
конкуренції, глобалізаційні процеси, цифрова трансформація бізнесу, 
нестабільність економічного середовища, воєнні дії та зростання рівня 
невизначеності змушують підприємства шукати нові підходи до управління 
ресурсами та підвищення власної конкурентоспроможності. За таких умов 
особливого значення набувають людський капітал та ризик-менеджмент, які 
сьогодні розглядаються як взаємопов’язані складові забезпечення 
довгострокового розвитку суб’єктів господарювання. 
У сучасній економічній науці людський капітал визначається як 
сукупність знань, професійних навичок, досвіду, компетентностей, творчих 
здібностей, здоров’я та особистісних якостей працівників, що 
112 
 
використовуються у процесі створення економічної цінності [1]. На відміну від 
матеріальних активів, людський капітал має здатність до постійного розвитку 
та накопичення, що забезпечує формування унікальних конкурентних переваг 
підприємства. Саме працівники є основними носіями знань та інновацій, які 
забезпечують ефективність виробничих процесів, впровадження сучасних 
технологій та підвищення якості продукції й послуг. Тому інвестиції у розвиток 
персоналу сьогодні розглядаються не як витрати, а як стратегічні вкладення, 
здатні забезпечити підприємству стабільне економічне зростання та зміцнення 
ринкових позицій. 
Особливої актуальності питання розвитку людського капіталу набули в 
умовах цифровізації економіки. Сучасні підприємства дедалі більше 
потребують висококваліфікованих фахівців, які володіють сучасними 
цифровими компетентностями, здатні швидко адаптуватися до змін та 
ефективно працювати в умовах постійного оновлення технологій. Саме тому 
значна увага приділяється професійному навчанню, розвитку кадрового 
резерву, формуванню корпоративної культури та створенню сприятливих умов 
для самореалізації працівників [2]. 
Водночас ефективне використання людського капіталу неможливе без 
належної системи управління ризиками. Будь-яке підприємство функціонує в 
умовах впливу численних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, 
які можуть негативно впливати на його діяльність. До таких факторів належать 
економічна нестабільність, інфляційні процеси, коливання валютних курсів, 
зміни законодавства, кадрові проблеми, техногенні аварії, кіберзагрози, воєнні 
ризики та інші негативні явища. Саме тому важливим елементом сучасної 
системи управління виступає ризик-менеджмент, який являє собою комплекс 
заходів щодо виявлення, аналізу, оцінки та мінімізації ризиків, здатних 
впливати на результати діяльності підприємства. Головною метою ризик-
менеджменту є забезпечення стабільності функціонування підприємства та 
зниження ймовірності виникнення кризових ситуацій. 
113 
 
Особливістю сучасного ризик-менеджменту є його інтеграція в усі бізнес-
процеси організації. Якщо раніше управління ризиками розглядалося 
переважно як інструмент фінансового менеджменту, то сьогодні воно охоплює 
практично всі напрями діяльності підприємства, включаючи управління 
персоналом. Саме кадрові ризики дедалі частіше стають причиною зниження 
ефективності діяльності підприємств [3]. 
До основних кадрових ризиків належать дефіцит кваліфікованих 
працівників, висока плинність кадрів, недостатній рівень професійної 
підготовки персоналу, професійне вигорання, низька мотивація працівників, 
конфлікти в колективі та втрата ключових спеціалістів. У сучасних умовах 
додатковими викликами стали мобілізація працівників, вимушена міграція 
населення та посилення конкуренції за висококваліфіковані трудові ресурси. 
Саме тому людський капітал і ризик-менеджмент необхідно розглядати як 
взаємопов’язані елементи єдиної системи забезпечення стійкого розвитку 
підприємства. З одного боку, високий рівень розвитку персоналу дозволяє 
більш ефективно управляти ризиками та оперативно реагувати на зміни 
зовнішнього середовища. З іншого боку, ефективна система управління 
ризиками сприяє збереженню кадрового потенціалу та створює умови для його 
подальшого розвитку. 
Важливим напрямом підвищення стійкості підприємства є формування 
ризик-орієнтованої корпоративної культури. У таких умовах кожен працівник 
усвідомлює свою роль у системі управління ризиками, розуміє потенційні 
загрози та бере активну участь у їх попередженні. Формування подібної 
культури потребує постійного навчання персоналу, розвитку комунікацій та 
впровадження сучасних управлінських підходів. 
Одним із найбільш ефективних інструментів розвитку людського 
капіталу в сучасних умовах є безперервне навчання персоналу. Концепція 
«lifelong learning» передбачає постійне оновлення знань та компетентностей 
працівників протягом усього періоду трудової діяльності. Це дозволяє 
підприємствам швидше адаптуватися до технологічних змін, підвищувати 
114 
 
продуктивність праці та мінімізувати ризики, пов’язані з нестачею необхідних 
компетенцій. 
Не менш важливу роль відіграє система мотивації персоналу. Практика 
діяльності успішних компаній свідчить, що високий рівень залученості 
працівників безпосередньо впливає на ефективність роботи підприємства та 
його здатність долати кризові ситуації. При цьому сучасні системи мотивації 
повинні поєднувати матеріальні та нематеріальні стимули, забезпечуючи не 
лише фінансову зацікавленість працівників, а й можливості професійного 
розвитку, кар’єрного зростання та самореалізації. 
Отже, людський капітал та ризик-менеджмент є взаємодоповнюючими 
складовими сучасної системи управління підприємством. Формування 
висококваліфікованого, мотивованого та адаптивного персоналу в поєднанні з 
ефективною системою управління ризиками створює передумови для 
підвищення конкурентоспроможності підприємства, зміцнення його ринкових 
позицій та забезпечення стійкого розвитку в довгостроковій перспективі. Саме 
тому подальші наукові дослідження мають бути спрямовані на розробку 
механізмів інтеграції управління людським капіталом і ризик-менеджменту в 
єдину систему стратегічного управління розвитком підприємства. 
Список літератури: 
1. Дзямулич М.І., Грудзевич Ю.І. Умови та чинники відтворення 
людського капіталу в Україні. Економічни форум. № 2. 2020.  С. 142-146. 
2. Мельник Ю.М., Шалагінова Д.С. Механізми резильєнтності 
менеджменту персоналу підприємств у контексті цифровізації. Економічний 
простір. 2025. № 205. С. 153-159. 
3. Балдинюк, В. Ризик-менеджмент як інструмент управління 
діяльності субʼєктів господарювання. Економіка та суспільство. № 55. 2023. 
DOI:  https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-39 
 
115 
 
Додаток Б 
 
116 
 
 
 
117 
 
 
 
118 
 
 
 
119 
 
 
 
120 
 
 
 
121 
 
 
 
122 
 
 
 
123 
 
 
 
124 
 
 
 
125 
 
 
 
126 
 
Додаток В 
 
 
127 
 
 
 
 
 
128 
 
 
 
 
129 
 
 
 
 
130 
 
 
 
 
131 
 
 
 
 
132 
 
 
 
 
133 
 
 
 
 
134 
 
 
 
 
135 
 
 
 
 
136 
 
Додаток Г 
Вертикально інтегрований виробничий цикл ТОВ «НВФ «Урожай» 
у складі групи компанії ПрАТ «МХП»
Репозиторій ЧДТУ
