Соціально-відповідальне управління підприємством (на матеріалах ТОВ «Юрія-Фарм» м.Київ)

Яшник, Олександр Юрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9818

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Бітюк, Інна Миколаївна	-
dc.contributor.author	Яшник, Олександр Юрійович	-
dc.date.accessioned	2026-07-04T19:37:55Z	-
dc.date.available	2026-07-04T19:37:55Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9818	-
dc.description.abstract	Предмет дослідження становлять теоретико-методичні підходи до формування та реалізації заходів соціальної корпоративної відповідальності на підприємстві ТОВ «Юрія-Фарм». Об’єктом дослідження виступає процес становлення та розвитку засад соціально відповідального управління підприємством у контексті забезпечення сталого розвитку. Метою роботи є комплексне дослідження сутності соціально відповідального управління підприємством, а також розроблення практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення стратегічного розвитку суб’єкта господарювання на основі принципів соціальної відповідальності. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: – систематизувати та поглибити наукові підходи до розуміння еволюції концепції соціально відповідального управління підприємством і передумов її становлення; – проаналізувати трансформацію трактувань сутності соціальної відповідальності у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;– дослідити принципи, інструменти та механізми реалізації соціальної відповідальності в системі стратегічного управління підприємством; – здійснити аналіз виробничо-економічної діяльності ТОВ «ЮріяФарм»; – провести оцінювання рівня соціальної відповідальності підприємства на основі показників його офіційної фінансової звітності; – обґрунтувати напрями удосконалення підходів до оцінювання системи соціальної відповідальності ТОВ «Юрія-Фарм»; – розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення формування та впровадження заходів соціальної відповідальності на підприємстві. Методичну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: описовий і порівняльний аналіз, методи статистичного опрацювання даних, системний підхід, а також інструментарій проєктного аналізу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання в діяльності ТОВ «Юрія-Фарм», оскільки запропоновані рекомендації мають прикладний характер і їх реалізація є економічно доцільною. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «Юрія-Фарм», так як їх впровадження є економічно доцільним	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	СОЦІАЛЬНА КОРПОРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ; СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ; ПРИНЦИПИ ТА МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ; СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ; СТАЛИЙ РОЗВИТОК	uk_UA
dc.title	Соціально-відповідальне управління підприємством (на матеріалах ТОВ «Юрія-Фарм» м.Київ)	uk_UA
dc.type	Master Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом Яшник.pdf Restricted Access		1.86 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
завідувач кафедри
менеджменту та бізнес-адміністрування
Олександ БІЛИК
__________________________________
«_____»_______________________ 2026 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
(НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ -ФАРМ» М.КИЇВ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Бізнес-адміністрування»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група БАМ-24

Виконавець роботи:
«____»___________ 2026 р. ___________ Олександр ЯШНИК
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи :

«____»________ 2026 р. _________ Інна БІТЮК
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2026 р.

2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ

Галузь знань «07 Управління та адміністрування»
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент»
(код, назва)
Освітня програма Бізнес-адміністрування
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
____________
«_____» __________20___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Яшник Олександр Юрійович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
ПІДПРИЄМСТВОМ ( НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ -ФАРМ» М.КИЇВ)
Керівник роботи к.е.н., доц. Бітюк Інна Миколаївна,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «11» _березня_2026 року №_55/03-03
2. Вихідні дані до роботи: фінансові документи підприємства за 2021-2025 рр.;
періодичні видання та друковані літературні джерела.
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити).
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-
ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ; РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»; РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ».
4. Консультанти розділів роботи:
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ завдання завдання
керівника
видав прийняв
1 К.е.н., доц. Бітюк І.М.
2 К.е.н., доц. Бітюк І.М.
3 К.е.н., доц. Бітюк І.М.
5. Дата видачі завдання _____________________________________

3

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів підготовки Строк виконання Примітка
п/п кваліфікаційної роботи магістра етапів роботи
Вибір напряму дослідження. виконано
1 Складання попереднього плану 23.02.2026
роботи.
Опрацювання літературних джерел. виконано
2 07.03.2026
Підготовка та групування матеріалів.
Затвердження плану. Підготовка виконано
3 15.03.2026
теоретичного розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. виконано
4 Аналіз даних, необхідних для 9.04.2026
написання аналітичного розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 5.05.2026 виконано
Підготовка та написання виконано
7 18.05.2026
розрахункового розділу роботи.
8 Розрахунок пропозицій. 20.05.2026 виконано
Доопрацювання розрахункового виконано
9 25.05.2026
розділу.
10 Підготовка висновків по роботі 29.05.2026 виконано
11 Оформлення роботи 05.06.2026 виконано
Подання завершеної роботи на виконано
12 12.06.2026
кафедру

Здобувач вищої освіти ______ _____ Олександр ЯШНИК
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи _______ Інна БІТЮК
( підпис ) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

4

АНОТАЦІЯ

Кваліфікаційна робота магістра містить 92 сторінки, 27 таблиць, 8 рисунків, список
використаної літератури з 100 найменувань, 1 додаток.

СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» М.КИЇВ)

Предмет дослідження становлять теоретико-методичні підходи до формування
та реалізації заходів соціальної корпоративної відповідальності на підприємстві ТОВ
«Юрія-Фарм».
Об’єктом дослідження виступає процес становлення та розвитку засад
соціально відповідального управління підприємством у контексті забезпечення
сталого розвитку.
Метою роботи є комплексне дослідження сутності соціально відповідального
управління підприємством, а також розроблення практичних рекомендацій,
спрямованих на забезпечення стратегічного розвитку суб’єкта господарювання на
основі принципів соціальної відповідальності.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: –
систематизувати та поглибити наукові підходи до розуміння еволюції концепції
соціально відповідального управління підприємством і передумов її становлення; –
проаналізувати трансформацію трактувань сутності соціальної відповідальності у
вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;– дослідити принципи, інструменти та
механізми реалізації соціальної відповідальності в системі стратегічного управління
підприємством; – здійснити аналіз виробничо-економічної діяльності ТОВ «Юрія-
Фарм»; – провести оцінювання рівня соціальної відповідальності підприємства на
основі показників його офіційної фінансової звітності; – обґрунтувати напрями
удосконалення підходів до оцінювання системи соціальної відповідальності ТОВ
«Юрія-Фарм»; – розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення формування
та впровадження заходів соціальної відповідальності на підприємстві.
Методичну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні
методи, зокрема: описовий і порівняльний аналіз, методи статистичного опрацювання
даних, системний підхід, а також інструментарій проєктного аналізу.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх
використання в діяльності ТОВ «Юрія-Фарм», оскільки запропоновані рекомендації
мають прикладний характер і їх реалізація є економічно доцільною. Одержані
результати можуть бути використані в практичній діяльності ТОВ «Юрія-Фарм», так
як їх впровадження є економічно доцільним.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: СОЦІАЛЬНА КОРПОРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ;
СОЦІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ; ПРИНЦИПИ ТА МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ; СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ; СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра – 2026
Підпис здобувача вищої освіти _____________
Дата _________________________________

5

ABSTRACT

The master's thesis contains 92 pages, 27 tables, 8 figures, a list of used literature from
100 items, 1 appendices.

SOCIALLY RESPONSIBLE MANAGEMENT OF AN ENTERPRISE (BASED ON
MATERIALS OF LLC «YURIA-PHARM» M.CHERKASY)

The subject of the study is theoretical and methodological approaches to the formation
and implementation of social corporate responsibility measures at the enterprise LLC
"Yuria-Pharm".
The object of the study is the process of formation and development of the principles
of socially responsible enterprise management in the context of ensuring sustainable
development.
The purpose of the work is a comprehensive study of the essence of socially
responsible enterprise management, as well as the development of practical
recommendations aimed at ensuring the strategic development of the business entity based
on the principles of social responsibility.
To achieve the set goal, the following research tasks have been identified:
– to systematize and deepen scientific approaches to understanding the evolution of the
concept of socially responsible enterprise management and the prerequisites for its
formation; – to analyze the transformation of interpretations of the essence of social
responsibility in domestic and foreign scientific literature; – to investigate the principles,
tools and mechanisms for implementing social responsibility in the system of strategic
enterprise management; – to analyze the production and economic activities of LLC "Yuria-
Pharm"; – to assess the level of social responsibility of the enterprise based on the indicators
of its official financial reporting; – to substantiate the directions of improving approaches to
assessing the social responsibility system of LLC «Yuria-Pharm»; – to develop practical
recommendations for improving the formation and implementation of social responsibility
measures at the enterprise.
The methodological basis of the study is general scientific and special methods, in
particular: descriptive and comparative analysis, methods of statistical data processing, a
systematic approach, as well as project analysis tools.
The practical significance of the results obtained lies in the possibility of their use in
the activities of LLC “Yuria-Pharm”, since the proposed recommendations are of an applied
nature and their implementation is economically feasible. The results obtained can be used
in the practical activities of LLC “Yuria-Pharm”, since their implementation is
economically feasible..
KEYWORDS: CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY; SOCIAL
MANAGEMENT; PRINCIPLES AND MECHANISMS OF SOCIAL RESPONSIBILITY;
STRATEGIC MANAGEMENT; SUSTAINABLE DEVELOPMENT
Year of defense of the master's thesis – 2026
Signature of the higher education applicant _____________
Date _________________________________

6

ЗМІСТ
ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО
ВІДПОВІДАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ 10
1.1 Еволюція наукових підходів та передумов розвитку соціально
10
відповідального управління підприємством
1.2 Трансформація розуміння сутності соціальної корпоративної
15
відповідальності у зарубіжній і вітчизняній науковій думці
1.3 Принципи та механізм соціальної копоративної відповідальності в 24
умовах стратегічного управління підприємством
Висновок до розділу 1 35
РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ
38
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
2.1 Характеристика організаційно-управлінської структури та оцінка
38
ефективності економічної діяльності підприємства
2.2 Аналіз рівня соціальної корпоративної відповідальності
51
підприємства
2.3 Кількісна оцінка рівня соціальної відповідальності підприємства 54
перед своїми працівниками
Висновок до розділу 2 59
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» 62
3.1 Впровадження соціальної відповідальності в практику 2
господарювання підприємств фармацевтичної промисловості
3.2 Удосконалення забезпечення оцінки системи соціальної
71
відповідальності
3.3 Напрями вдосконалення проектування заходів соціальної 83
відповідальності на підприємстві
Висновок до розділу 3 86
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 92
ДОДАТКИ 102

7

ВСТУП

Функціонування глобальної економічної системи на сучасному етапі
супроводжується проявами системної нестабільності, глибинними
трансформаційними процесами міжсистемного характеру, а також суттєвими
змінами у формах історичного розвитку світових спільнот. Світове
господарство дедалі більше набуває рис складної відкритої системи, якій
притаманні ознаки дисипативності та структурної неоднорідності, що
проявляється у взаємодії різнотипних елементів. Така взаємодія відбувається не
в межах жорсткої детермінованості, а базується на принципах нелінійності,
самоорганізації та синергетичних ефектів, характерних для складних
динамічних систем. Зазначені процеси формують нові підходи до управління на
макро-, мезо- та мікрорівнях, а також трансформують загальне економічне
мислення і світоглядні орієнтири.
Актуальність дослідження проблематики соціально відповідального
ведення господарської діяльності вітчизняними підприємствами зумовлена тим,
що національне економічне середовище не пройшло повною мірою ті етапи
еволюційного розвитку, які в країнах із розвиненою ринковою економікою
сприяли формуванню усвідомлення значущості соціальної відповідальності як
ключового елементу бізнес-філософії. Водночас низька ефективність
функціонування базових інституцій ринкової системи в Україні підсилює
потребу у створенні власної моделі соціальної відповідальності, що ґрунтується
на взаємодії ключових стейкхолдерів у межах системи «бізнес – держава –
суспільство».
В сучасних умовах спостерігається тенденція до зростання ролі
нефінансових факторів у формуванні ділової репутації підприємств. Зокрема,
рівень довіри до компаній дедалі більше визначається не лише показниками їх
фінансової результативності, ринкової вартості чи якості продукції, але й
ступенем їх залученості до вирішення соціально значущих проблем. У зв’язку з
цим зростає інтерес як науковців, так і практиків до формування теоретико-

8

методичних засад забезпечення сталого розвитку підприємств із урахуванням
принципів соціальної відповідальності, а також до розроблення практичних
механізмів інтеграції цих принципів у загальну систему стратегічного
управління.
Питання формування стратегічного розвитку підприємств на засадах
соціальної відповідальності знайшли відображення у працях багатьох
зарубіжних і вітчизняних дослідників, серед яких Г. Арас, Д. Барон, О.
Грішнова, К. Девіс, А. Зінченко, О. Зибарєва, А. Карролл, Дж. Кларк, А. Колот,
О. Новікова, О. Панухник, В. Раймонд, М. Саприкіна, Г. Сталінська, Н. Супрун,
Дж. Фішер, Т. Хакслі та інші. Окремі аспекти розвитку соціальної
відповідальності у системі взаємодії «держава – підприємство – суспільство»
досліджували І. Ворончак, Д. Гібоне, Т. Ігнатенко, О. Кощій, Ф. Котлер, О.
Легченко, А. Матрага, Я. Пушак, С. Хілтон та інші науковці.
Водночас наявні дослідження характеризуються фрагментарністю та
недостатньою системністю, що зумовлює необхідність подальшого наукового
опрацювання окремих аспектів цієї проблематики. Зокрема, недостатньо
дослідженими залишаються питання оцінювання ефективності впливу
соціально відповідальних практик на суспільний розвиток, формування
довгострокового стратегічного бачення у сфері соціальної відповідальності, а
також удосконалення методичних підходів до визначення рівня соціальної
відповідальності підприємств. Обмежений рівень розробленості зазначених
питань та їх значна практична актуальність зумовили вибір теми дослідження,
визначили його мету, завдання та ключові напрями реалізації
Предмет дослідження становлять теоретико-методичні підходи до
формування та реалізації заходів соціальної корпоративної відповідальності на
підприємстві ТОВ «Юрія-Фарм».
Об’єктом дослідження виступає процес становлення та розвитку засад
соціально відповідального управління підприємством у контексті забезпечення
сталого розвитку.
Метою роботи є комплексне дослідження сутності соціально

9

відповідального управління підприємством, а також розроблення практичних
рекомендацій, спрямованих на забезпечення стратегічного розвитку суб’єкта
господарювання на основі принципів соціальної відповідальності.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: –
систематизувати та поглибити наукові підходи до розуміння еволюції концепції
соціально відповідального управління підприємством і передумов її
становлення; – проаналізувати трансформацію трактувань сутності соціальної
відповідальності у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі; – дослідити
принципи, інструменти та механізми реалізації соціальної відповідальності в
системі стратегічного управління підприємством; – здійснити аналіз
виробничо-економічної діяльності ТОВ «Юрія-Фарм»; – провести оцінювання
рівня соціальної відповідальності підприємства на основі показників його
офіційної фінансової звітності; – обґрунтувати напрями удосконалення підходів
до оцінювання системи соціальної відповідальності ТОВ «Юрія-Фарм»; –
розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення формування та
впровадження заходів соціальної відповідальності на підприємстві.
Методичну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні
методи, зокрема: описовий і порівняльний аналіз, методи статистичного
опрацювання даних, системний підхід, а також інструментарій проєктного
аналізу.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх
використання в діяльності ТОВ «Юрія-Фарм», оскільки запропоновані
рекомендації мають прикладний характер і їх реалізація є економічно
доцільною.
Апробація реультатів дослідження викладена в статті Павловська А.,
Яшник О., Лапченко В. (2026) Соціально-відповідальне управління
інвестиційно-екологічною діяльністю підприємства. Збірник наукових праць
Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні
науки. 28(79(1).

10

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Еволюція наукових підходів та передумов розвитку соціально
відповідального управління підприємством

Еволюційний розвиток економічної науки упродовж останніх десятиліть
характеризується посиленням орієнтації на досягнення соціально значущих
цілей. Провідні тенденції сучасного наукового дискурсу акцентують увагу на
необхідності врахування соціальної складової у процесах управління
економікою, що зумовлює актуалізацію таких категорій, як «соціально
орієнтована економіка», «соціалізація економічних відносин», «соціальна
політика підприємства», «соціальна відповідальність» тощо.
Відповідно до трактування, наведеного в Encyclopedia of Small Business,
витоки концепції корпоративної соціальної відповідальності сягають XVIII
століття та пов’язані з ідеями економіста і філософа Адам Сміт, який
сформулював основи класичної моделі ринкової економіки. Згідно з цією
моделлю, задоволення потреб суспільства забезпечується через вільну
взаємодію економічних суб’єктів, які, керуючись власними інтересами,
здійснюють виробництво товарів і надання послуг з метою отримання прибутку
та одночасного задоволення суспільних потреб [1, 4, 20]. Водночас зазначена
концепція, попри свою фундаментальність для розвитку ринкової економіки, не
передбачає соціальної відповідальності як обов’язкового елементу діяльності
бізнесу, оскільки базується на принципі індивідуального егоїзму [1, 20]. Разом
із тим, Адам Сміт підкреслював необхідність дотримання чесності та
справедливості у ринкових відносинах як умови ефективного функціонування
економічної системи.
Подальший розвиток економіки в умовах промислової революції
підтвердив основні положення класичної теорії, водночас сприяв поширенню

11

концепції соціального дарвінізму. Зокрема, за дослідженнями Вільям Раймонд,
зазначена теорія передбачала перенесення біологічних принципів природного
відбору та виживання найсильнішого на соціально-економічні процеси [25, 68].
Автором терміну «дарвінізм» є Томас Генрі Хакслі, який використовував його
для позначення загальних ідей еволюціонізму, не обмежуючись безпосередньо
теорією Чарльз Дарвін [25, 37]. Поняття «соціальний дарвінізм» уперше було
застосовано Джозеф Фішер у 1877 році в контексті аналізу земельних відносин
в Ірландії [21, 25, 37]. Зазначена концепція фактично виправдовувала
використання жорстких конкурентних стратегій і не враховувала соціальні та
екологічні наслідки господарської діяльності.
Згідно з підходом Анатолій Колот, розвиток наукових уявлень про
корпоративну соціальну відповідальність відбувався в межах кількох ключових
концепцій: базової концепції (1950–1970-ті роки), концепції соціальної
сприйнятливості (1970–1990-ті роки) та концепції соціальної діяльності (1980–
2000-ні роки) [25, 68, 77].
За результатами досліджень Павлос Катсоулакус, Андреас Матрага та Лі
Вільямс, ще у 1916 році Джон Моріс Кларк обґрунтував необхідність
відповідальності бізнесу перед суспільством за результати своєї діяльності. У
1931 році професор Теодор Крепс у Стенфордський університет вперше
застосував поняття «соціальний аудит» у контексті діяльності компаній.
Пізніше Пітер Друкер підкреслив, що підприємства мають не лише економічні,
але й соціальні функції [22, 25, 68].
За оцінками Е. Я. Віттенберг, засновником концепції соціальної
відповідальності бізнесу вважається Говард Боуен, який у 1953 році
опублікував фундаментальну працю «Social Responsibilities of the Businessman»
[12, 25, 68]. У зазначеній роботі Говард Боуен довів, що соціальна
відповідальність передбачає прийняття управлінських рішень, які відповідають
суспільним цінностям і очікуванням [19, 24, 25]. Саме після появи цієї праці
розпочався активний розвиток теорії соціально відповідального бізнесу.
Вагомий внесок у розвиток концепції зробив Кіт Девіс, який

12

сформулював підхід до аналізу зовнішніх чинників, що визначають соціальну
активність підприємств [20, 25]. У 1960–1970-х роках він обґрунтував
принципи, що сприяли практичній орієнтації концепції соціальної
відповідальності та її інтеграції у діяльність компаній [24, 25, 77]. Зокрема, Кіт
Девіс розглядав підприємство як систему взаємодії різних груп зацікавлених
осіб, відповідальну не лише за економічні, але й за соціальні результати
діяльності.
На думку Н. А. Супрун, подальший розвиток концепції соціальної
відповідальності відбувався в межах теорії колективного капіталізму,
започаткованої Гардінер Мінз. У 1970–1980-х роках концепція доповнилася
новими аспектами, зокрема питаннями етики бізнесу, дотримання прав людини,
захисту інтересів споживачів і стейкхолдерів, а також відповідального
ставлення до навколишнього середовища. У цей період у науковий обіг
увійшли поняття «корпоративне громадянство» та «корпоративна соціальна
відповідальність» [16, 25, 68].
Одним із найбільш поширених підходів до визначення сутності
корпоративної соціальної відповідальності є концепція Арчі Керролл, згідно з
якою вона полягає у відповідності діяльності підприємства економічним,
правовим, етичним та філантропічним очікуванням суспільства [16, 25, 68].
Подальший розвиток досліджень у цьому напрямі пов’язаний із роботами Р.
Акермана, Р. Бауера, С. Сеті, В. Фредеріка, які змістили акцент у бік вивчення
корпоративної соціальної сприйнятливості.
Як зазначає Анатолій Колот, у 1970-х роках відбулася активна наукова
дискусія щодо співвідношення понять корпоративної соціальної
відповідальності та соціальної сприйнятливості, в результаті чого остання
фактично інтегрувала в себе першу [11, 68].
В. Фредерик розглядає розвиток соціальної сприйнятливості як
«концепції, яка є другою стадією розвитку концепції соціальної корпоративної
відповідальності та ранжує наявні концепцій соціальної корпоративної
відповідальності: початковій, базовій, концепції соціальної відповідальності

13

присвоєно номер 1; концепції корпоративної соціальної сприйнятливості – 2»
[21, 37, 68, 71]. Саме тому, на думку В. Фредерика, «концепція корпоративної
соціальної сприйнятливості, на відміну від початкової, приділяє особливу увагу
управлінським інструментам і технікам, організаційним структурам, а також
поведінковим моделям» [21, 37, 68, 71].
Крім того, в межах дослідження соціальної відповідальності бізнесу
виникають нові підходи до розуміння соціального партнерства. Американський
вчений Дж. Ґелбрейт розвинув інституціональну концепцію рівноважних сил, а
саме «факторів ефективного стримування монополії чи олігополії» [52].
Концепція Дж. Гелбрейта підкреслює «вагомість впливу на корпорацію
середовища та змушує адаптувати свої цілі під це середовище» [52].
Суттєвим доповненням до існуючих підходів щодо побудови комплексної
моделі корпоративної соціальної відповідальності є теоретичні та прикладні
напрацювання, запропоновані Д. Свансон, які акцентують увагу на посиленні
етичної складової зазначеної концепції [25, 52]. У процесі становлення та
практичного впровадження ідей соціальної відповідальності бізнесу
сформувалась значна кількість теоретичних підходів, які в подальшому були
інтегровані у відповідні концептуальні моделі.
Серед таких підходів вагоме місце займає концепція соціально
відповідального інвестування, відповідно до якої інвестор, приймаючи рішення,
орієнтується не лише на отримання економічної вигоди, але й враховує етичні
критерії. У межах цього підходу інвестиції не спрямовуються у діяльність
підприємств, пов’язаних із виробництвом або розповсюдженням зброї,
тютюнової чи алкогольної продукції, грального бізнесу, а також тих, що
порушують права людини або використовують дитячу працю [52, 79].
Ще одним важливим напрямом є концепція корпоративного
громадянства, яка розглядається як вищий етап еволюції соціальної
відповідальності бізнесу. Вона передбачає, що підприємство не лише реагує на
запити суспільства та держави щодо вирішення соціальних проблем, але й
виступає активним суб’єктом соціальних змін, ініціюючи відповідні проєкти та

14

визначаючи пріоритети соціального розвитку [52, 79]. На початку XXI століття
дослідження у сфері соціальної відповідальності бізнесу зосереджуються на
формуванні ефективних управлінських інструментів, спрямованих на
активізацію соціально відповідальної поведінки підприємств, а також на
обґрунтуванні механізмів їх практичної реалізації. Проведений аналіз розвитку
наукових підходів до соціальної відповідальності бізнесу в Україні дозволив
систематизувати етапи її становлення та визначити їх взаємозв’язок із
ключовими подіями практичного впровадження (табл. 1.1) .
Таблиця 1.1 – Періодизація розвитку концепції соціальної відповідальності
бізнесу в Україні
Період Основні Основні теоретичні Основні практичні аспекти
дослідники аспекти
Формування В. Воробей, О. Дослідження базових Поширення ідей соціальної
засад соціальної Грішнова, А. положень концепції спрямованості бізнесу за
відповідальності Колот та ін. соціальної ініціативи Української
в Україні (1996– відповідальності, асоціації якості та
2005 рр.) узагальнення Українського союзу
зарубіжного досвіду промисловців і підприємців
Ю. Бегма, О. Розроблення принципів Активізація соціальних та
Грішнова, Л. реалізації концепції, екологічних проєктів,
Становлення
Грицина, А. дослідження започаткування
системи
Колот, О. соціальних, національних ініціатив у
поглядів
Лазоренко, О. екологічних та сфері соціальної
соціальної
Новікова, А. корпоративних відповідальності,
відповідальності
Степанова та ін. складових, аналіз впровадження міжнародних
(2005–2018 рр.)
впливу на ефективність практик
діяльності підприємств
Розвиток О. Грішнова, О. Розширення наукових Поширення соціального
концепції у Дудкін, А. Колот, досліджень щодо партнерства, розвиток
приватному та О. Новікова, К. взаємодії держави, соціального
публічному Ткач, Н. бізнесу та суспільства, підприємництва,
секторах (2018 Сімченко, І. розвиток концепції формування національної
р. – дотепер) Царик та ін. стейкхолдерів стратегії соціальної
відповідальності
Джерело: складено на основі [1, 32, 52, 68].

Суттєвий внесок у розвиток досліджень соціальної відповідальності
бізнесу здійснили вітчизняні науковці. Зокрема, О.В. Грішнова обґрунтовує
пріоритетні напрями розвитку соціальної відповідальності в Україні на основі
аналізу її теоретичних засад та сучасного стану поширення [23, 52]. А.М.Колот

15

досліджує концептуальні основи соціальної відповідальності та визначає її
вплив на соціально-економічний розвиток підприємств [52, 68]. О. Ф. Новікова
запропонувала ієрархічну модель формування соціальної відповідальності, яка
базується на структуризації та оцінюванні причинно-наслідкових зв’язків, що
визначають її розвиток [52, 91].
Водночас результати досліджень Центру розвитку корпоративної
соціальної відповідальності, отримані впродовж останніх років [17, 52],
свідчать про наявність в Україні системних проблем у сфері дотримання
соціально-трудових стандартів. Зокрема, фіксуються випадки порушення прав
працівників, недостатнього фінансування їх професійного розвитку, а також
нехтування екологічними аспектами господарської діяльності.
Таким чином, проведений аналіз засвідчує наявність значного
теоретичного та практичного доробку у сфері соціальної відповідальності
бізнесу. Це проявляється у формуванні розвинутого понятійного апарату,
різноманітності наукових підходів, а також у поступовій інтеграції принципів
соціальної відповідальності у практику діяльності підприємств. Розвиток як
світової, так і вітчизняної наукової думки підтверджує становлення нового
підходу до оцінювання результативності бізнесу, в якому поряд із
економічними показниками все більшого значення набувають соціально
відповідальні аспекти діяльності.

1.2 Трансформація розуміння сутності соціальної корпоративної
відповідальності у зарубіжній і вітчизняній науковій думці

Проблематика забезпечення сталого розвитку національної економіки в
останні роки набула особливої актуальності, що зумовлено необхідністю
одночасного вирішення завдань підвищення ефективності діяльності
підприємств і забезпечення соціального прогресу, зокрема покращення якості
життя населення. Поступово представники великого бізнесу почали
усвідомлювати обмеженість неоліберальної моделі, яка абсолютизує роль

16

ринку, а також її негативний вплив на соціальну стабільність, стан суспільних
відносин і довгострокові економічні результати діяльності підприємств. У
підсумку саме економічні передумови сприяли визнанню соціальної
відповідальності бізнесу як одного з ключових чинників забезпечення стійкого
розвитку економіки України.
Циклічний характер економічного розвитку обумовлений накопиченням і
розв’язанням внутрішніх суперечностей суспільного відтворення, що мають як
економічну, так і інституційну природу. Водночас у сучасних умовах
прискорення соціально-економічних процесів та їх ускладнення зазначена
закономірність проявляється не в повній мірі.
У дослідженнях Карлота Перес наголошується на визначальній ролі
інституційних трансформацій у переломні періоди розвитку великих
економічних циклів. Такі зміни проявляються передусім у трансформації
ієрархії суспільних інститутів і відбуваються на етапах структурних зрушень
соціально-економічної системи [10, с. 35]. Подальший розвиток циклів
супроводжується не лише зміною ієрархії інститутів, але й їх якісною
трансформацією. Порівняльний аналіз динаміки великих економічних циклів і
змін у підходах до соціальної відповідальності у провідних країнах свідчить
про активізацію відповідних процесів у фазах підйому економічної
кон’юнктури (табл. 1.2).
Розвиток економіки розвинених країн у другій половині ХХ століття
супроводжувався суттєвим соціальним прогресом, трансформацією
інституційної структури та змінами у суспільній свідомості. Відбувалося
поступове зміщення акцентів у бік інтелектуалізації праці, зростання рівня
освіти населення, поглиблення демократичних процесів, а також розширення
доступу до інформації завдяки розвитку цифрових технологій і комунікаційних
платформ.
Трансформації, що відбуваються у ринковій економіці, сприяли
зниженню рівня експлуатації найманої праці, посиленню уваги до соціальних
аспектів діяльності підприємств та врахуванню суспільних інтересів.

17

Таблиця 1.2 – Трансформація інституту соціальної відповідальності залежно
від рівня розвитку держави у провідних країнах
Хронологія Сутність трансформації інституту держави Сутність трансформації
розвитку інституту соціальної
великого відповідальності
циклу
1 2 3
IV великий Великобританія: статус великої держави втрачено в Активізація соціально-
цикл перше десятиліття після другої світової війни; орієнтованих принципів
підвищува- політика деколонізації з кінця 1950-х років. управління.
льна хвиля: Франція: ухвалення конституції четвертої республіки Збільшення ролі
середина 1946 року (Парламентська республіка); ухвалення соціальних чинників
1940 - кінець конституції п’ятої республіки 1958 року (звуження економіки.
1960, повноважень парламенту, розширення повноважень
знижувальна президента).
хвиля: кінець
1960 - Німеччина: ухвалення конституції ФРН 1949 року і Західна частина країни
початок початок реалізації концепції соціальної ринкової стає все більш соціально-
1980-х економіки; утворення НДР як соціалістичної держави орієнтованою.
1949 року.
США: набуття статусу провідної держави. Декларування на всіх
рівнях соціальних ідей,
ідей соціального
підприємництва.
СРСР: формування тоталітарної системи в результаті Переважання ідей
підпорядкування правлячої партії І. Сталіну; набуття державного соціалізму в
СРСР статусу провідної держави (основний етап: основі яких лежить
1941-1949 роки). патерналізм.
Підвищу- Великобританія: встановлення влади Концентрація управління
вальна хвиля: неоконсерваторів (тетчеризм). на основі визнання
початок 1980 Німеччина: об’єднання Західної та Східної переважного впливу
- початок Німеччини. позаекономічних
2000-х США: рейганоміка. чинників.
СРСР (країни пострадянського простору): розвал, Відкидання суттєвого
формування інституту держави зі змішаною впливу неекономічних
республіканською формою правління. чинників на економіку.
Знижувальна США: посилення децентралізації влади. Значене поширення
хвиля: практик соціальної
початок відповідальності на
2000-х - мікрорівні.

кінець Країни пострадянського простору: Темпоральне поши
2018-х централізації влади та інституту рення практики соціа
цілому. льної відповідальності.
Джерело: складено на основі [57, с. 65-66].

Водночас в Україні розвиток інституту соціальної відповідальності

18

відбувався під впливом історичних особливостей, зокрема перебування у складі
різних державних утворень. Ринкові відносини були перервані наприкінці 1920-
х років, проте циклічність розвитку була властива і плановій економіці.
Соціально-економічний цикл виступає формою розвитку суспільного
відтворення, у межах якої періодичні зміни фаз формують тенденції піднесення
або спаду.
Ключові суперечності ринкової економіки, що зумовлюють циклічні
кризові явища, проявляються у протиріччях між вартістю та додатковою
вартістю, між попитом і пропозицією, а також між високим рівнем організації
діяльності окремих підприємств і відсутністю узгодженого механізму
регулювання суспільного виробництва в цілому. Саме ці чинники
обумовлюють існування значних відмінностей у підходах до розуміння
соціальної відповідальності в різних країнах, що визначається історичними
особливостями їх розвитку.
Технологічне відставання планової економіки СРСР сформувалося ще у
1970-х роках, коли замість переходу до нових технологічних укладів
відбувалося нарощування виробництва в межах застарілих технологічних
структур. Зазначені диспропорції були успадковані економікою України. У
поєднанні з інверсійними процесами розвитку інституцій, що мали місце в
період ринкових реформ 1990-х років, це призвело до формування моделі
відкритої економіки з переважанням сировинного експорту та низьким рівнем
доданої вартості продукції.
З огляду на зазначене, доцільним є диференційований підхід до аналізу
сутності соціальної відповідальності бізнесу з урахуванням позицій як
зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. На сучасному етапі в науковому
середовищі відсутня єдність щодо трактування понятійного апарату, оскільки
паралельно використовуються терміни «соціальна відповідальність бізнесу» та
«корпоративна соціальна відповідальність». Враховуючи, що у міжнародній
практиці застосовується термін corporate social responsibility, зазначені поняття
доцільно розглядати як синонімічні.

19

Аналіз наукових підходів дозволяє виокремити основні напрями
трактування сутності соціальної відповідальності бізнесу:
1. Підхід корпоративного егоїзму, згідно з яким діяльність
підприємства, включаючи соціальні аспекти, спрямована на досягнення
економічного результату, зокрема максимізацію прибутку, створення робочих
місць та забезпечення виробництва товарів і послуг.
2. Підхід корпоративного альтруїзму, який передбачає активний вплив
підприємства на соціальне середовище через реалізацію соціальних інвестицій
та виконання зобов’язань перед суспільством.
3. Підхід, заснований на соціальних очікуваннях, відповідно до якого
діяльність підприємства визначається вимогами суспільства щодо мінімізації
негативного та посилення позитивного впливу.
4. Стейкхолдерський підхід, що передбачає врахування інтересів усіх
зацікавлених сторін (працівників, споживачів, акціонерів, постачальників,
громади, держави тощо).
Дослідження сучасних науковців свідчать про відсутність єдиного
підходу до визначення змісту соціальної відповідальності бізнесу. Найбільш
поширеними є підходи, що розглядають її:
– у контексті забезпечення сталого розвитку з урахуванням економічної,
соціальної та екологічної складових;
– як інструмент задоволення інтересів стейкхолдерів та формування
позитивного впливу на суспільство.
Окремий напрям становлять інституційні підходи до визначення
соціальної відповідальності, які реалізуються міжнародними організаціями, що
популяризують відповідні практики у діяльності підприємств (табл. 1.3). Аналіз
наведених підходів дозволяє зробити висновок про тісний взаємозв’язок
концепції сталого розвитку та соціальної відповідальності бізнесу, яка виступає
важливим інструментом досягнення збалансованості економічної, соціальної та
екологічної сфер. Зокрема, міжнародні інституції трактують соціальну
відповідальність як зобов’язання бізнесу робити внесок у сталий розвиток,

20

сприяти впровадженню відповідальних практик та забезпечувати створення
доданої вартості для суспільства і зацікавлених сторін.

Таблиця 1.3 – Офіційне тлумачення соціальної відповідальності бізнесу на
інституційному рівні та в програмних документах організацій
Інституція, Сутність та основні характеристики поняття Акценти
програмний
документ
Міжнародний просування практик відповідального бізнесу, які сталий розвиток,
форум бізнес- приносять користь бізнесу й суспільству та сприяють спрямованість на
лідерів економічно стійкому розвитку шляхом максимізації зовнішнє
позитивного і мінімізації негативного впливу бізнесу на середовище
суспільство.
Світова рада зобов’язання бізнесу робити свій внесок у сталий сталий розвиток,
бізнесу для сталого економічний розвиток, трудові відносини із орієнтація на
розвитку працівниками, їх сім’ями, місцевою спільнотою і стейкхолдерів
суспільством в цілому для поліпшення їх життя.
Зелена книга ЄС концепція, що дозволяє інтегрувати в повсякденну добровільність,
«Популяризація діяльність комерційних підприємств соціальні та орієнтація на
європейських екологічні аспекти на добровільній основі, а також стейкхолдерів,
засад враховувати їх у процесі добровільної взаємодії з інтеграція в
корпоративної зацікавленими сторонами стратегію
відповідальності
Інститут підхід до бізнесу, що передбачає відкриту і прозору прозорість,
соціальної та ділову практику, дотримання моральних норм, повагу до орієнтація на
етичної інших зацікавлених сторін і зобов’язання підвищувати стейкхолдерів
відповідальності економічну, соціальну і екологічну додану вартість.
Міжнародна відповідальність організації за вплив її рішень та відповідальність за
організація з діяльності на суспільство та оточуюче середовище через вплив, сталий
стандартизації, прозору і етичну поведінку, яка сприяє сталому розвиток,
стандарт ІБО розвитку, враховуючи здоров’я і добробут суспільства, орієнтація на
26000:2018 враховує очікування зацікавлених сторін і відповідає стейкхолдерів,
вживаному законодавству, узгоджується з інтеграція в бізнес
міжнародними нормами поведінки
Оновлена ключова сфера відповідальності за європейський бізнес, відповідальність за
європейська яка є відповідальністю підприємств за їх вплив на вплив, сталий
стратегія суспільство. Більш конкретно, це заохочення компанії до розвиток,
корпоративної створення процесу для інтеграції чотирьох ключових орієнтація на
соціальної пріоритетних напрямків у свої бізнес-операції та стейкхолдерів,
відповідальності основної стратегії в тісному співробітництві з інтеграція в бізнес
2019-2030 зацікавленими сторонами: соціальний; екологічний; та основну
етичний, питання прав людини та споживачів. стратегію

Джерело: складено на основі [ 18; 26; 46; 56]

Більш розгорнуте визначення з акцентуацією на ключових аспектах
сталого розвитку і корпоративної соціальної відповідальності дає Міжнародна

21

організація з стандартизації у стандарті ISO 26000:2018, де ключовими
меседжами для бізнесу є сталий розвиток, відповідальність за вплив, орієнтація
на стейкхолдерів, підвищення добробуту суспільства, інтеграція КСВ в бізнес-
стратегію, прозорість, функціонування в межах законодавчих норм.
Враховуючи спорідненість понять сталого розвитку та корпоративної
соціальної відповідальності розглянемо основні програмні документи розвитку
світової та європейської спільноти (табл. 1.4). Українські неурядові організації,
для яких поширення КСВ є основною функцією (Український центр розвитку
КСВ, мережа ГД ООН [17]) тлумачення КСВ надають згідно з міжнародними
стандартами.

Таблиця 1.4 – Основні програмні документи розвитку світової та європейської
спільноти
Документ Зміст щодо взаємозв’язку з КСВ Акценти
Цілі сталого розвитку нова система взаємоузгоджених управлінських заходів за створення
20242030 економічним, соціальним та екологічним спільних
(природоохоронним) вимірами, спрямована на цінностей для
формування суспільних відносин на засадах довіри, забезпечення
солідарності, рівності поколінь, безпечного потреб
навколишнього середовища суспільства
Стратегія «Європа - КСВ - добровільні зобов’язання підприємницьких свідома
2025» структур, що виходять за межі чинних законодавчих добровільність,
норм, нести відповідальність за результати своєї відповідальніст
діяльності не лише в економічній, але й у соціальній та ь за вплив
екологічній сферах.
Маніфест КСВ – спільне створення цінностей через політичний створення
«Підприємство– 2025» діалог та співпрацю, управління та підзвітність, соціальні спільних
«Майбутнє для інновації, засноване на використанні механізму бізнес- цінностей для
Європи, якої ми моделі замкненої економіки, що сприяє створенню забезпечення
прагнемо» стабільного суспільства потреб
суспільства
Джерело: складено на основі [21; 27; 83]

Інші українські інституції, зокрема Конфедерація роботодавців України,
дотримуються підходу, відповідно до якого корпоративна соціальна
відповідальність розглядається як добровільна діяльність, що передбачає
реалізацію соціально спрямованих, неприбуткових заходів, орієнтованих на

22

покращення зовнішнього середовища функціонування підприємства [66]. Такий
підхід свідчить про відносно низький рівень інституційного розвитку КСВ в
Україні. Водночас інформація щодо окремих аспектів соціальної
відповідальності представлена на ресурсах таких організацій, як Федерація
профспілок України та Український союз промисловців і підприємців, проте
відсутнє чітке та узгоджене трактування відповідного поняття.
Глобальний порядок денний розвитку, відображений у програмі «Цілі
сталого розвитку 2024–2030», передбачає інтеграцію зусиль бізнесу та
суспільства з метою забезпечення економічного зростання, соціальної
справедливості та раціонального використання природних ресурсів, що
повністю відповідає змістовним характеристикам корпоративної соціальної
відповідальності [17, 27].
У межах стратегічного бачення розвитку Європейського Союзу «Європа
2025» ключовими визначено такі напрями, як розвиток знань та інновацій,
забезпечення сталого економічного зростання, підвищення рівня зайнятості та
соціальної інтеграції, а також активне впровадження екологічно орієнтованих
технологій [21]. З метою реагування на зазначені виклики Європейською
бізнес-мережею КСВ було розроблено Маніфест «Підприємство 2025», який
передбачає активізацію взаємодії бізнесу та держави за такими ключовими
напрямами [64]:
1. визначення питань зайнятості та соціального залучення як
пріоритетних на рівні стратегічного управління компаній;
2. розвиток партнерської взаємодії підприємств із місцевими
громадами, регіонами та містами з метою впровадження нових моделей
виробництва і споживання;
3. забезпечення прозорості діяльності та дотримання прав людини як
базових принципів ведення бізнесу [16, 17].
Аналіз зазначених стратегічних документів дозволяє виокремити
ключову характеристику соціальної відповідальності бізнесу на стратегічному
рівні створення спільної цінності для суспільства, що досягається шляхом

23

інтеграції принципів КСВ у всі рівні управління підприємством:
корпоративний, конкурентний і функціональний.
Водночас слід зазначити, що рівень розвитку концепції соціальної
відповідальності у вітчизняній науковій думці суттєво поступається
зарубіжному досвіду. Це обумовлено рядом факторів, серед яких:
– відсутність ефективних механізмів залучення громадськості до процесів
управління, незважаючи на формальне закріплення відповідних норм на
законодавчому рівні;
– вплив історичних передумов, включаючи тривалий період
бездержавності, специфіку формування бізнес-культури, низький рівень довіри
до підприємницького сектору та песимістичні соціальні очікування;
– недосконалість інституційного середовища, що проявляється у
слабкому розвитку ринку, недостатньо сформованому інституті приватної
власності, зрощуванні бізнесу з владними структурами, а також фінансовій
нестабільності та регіональних диспропорціях.
Узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок про
комплексний характер поняття соціальної відповідальності бізнесу, що
підтверджується різноманітністю його трактувань у науковій літературі. Разом
із тим, можна виділити спільні характеристики, які визначають його сутність:
добровільність реалізації, вихід за межі нормативно встановлених зобов’язань,
орієнтація на досягнення позитивного соціального ефекту, а також
спрямованість на забезпечення сталого розвитку та врахування інтересів
зацікавлених сторін.
В умовах сучасних трансформаційних змін у глобальній економіці зміст
соціальної відповідальності бізнесу також зазнає суттєвих змін. Вона набуває
системного та довгострокового характеру, передбачає комплексність заходів,
інтеграцію у всі бізнес-процеси на стратегічному, тактичному та операційному
рівнях, розвиток партнерських відносин, орієнтацію на створення спільної
цінності та впровадження інноваційних підходів. При цьому відбувається
поступовий перехід від формально добровільного характеру КСВ до її

24

фактичної необхідності як елементу стратегії розвитку підприємства.

1.3 Принципи та механізм соціальної корпоративної відповідальності в умовах
стратегічного управління підприємством

Визначаючи роль соціальної відповідальності у системі стратегічного
управління підприємством, слід підкреслити, що її інтеграція у всі рівні
стратегій розвитку забезпечує формування конкурентних переваг, підвищення
ділової репутації, зростання фінансових результатів у довгостроковій
перспективі, покращення взаємовідносин із зовнішніми стейкхолдерами, а
також підвищення цінності людського капіталу і вартості підприємства.
Ключову роль у процесі впровадження соціальної відповідальності
відіграють її принципи, які формують основу відповідного механізму
управління та визначають правила і норми діяльності підприємства. Принципи
КСВ відображають її функціональне призначення у системі стратегічного
управління та забезпечують узгодженість управлінських рішень на всіх рівнях.
Узагальнення наукових підходів дозволяє виокремити дві основні групи
принципів соціальної відповідальності:
– загальні принципи, що визначаються міжнародними та національними
нормативними документами;
– специфічні принципи, які формуються на рівні конкретного
підприємства з урахуванням особливостей його діяльності, організаційно-
правової форми та умов функціонування.
Серед ключових міжнародних орієнтирів розвитку соціальної
відповідальності слід відзначити Глобальний договір ООН, прийнятий у 1999
році, який спрямований на стимулювання впровадження принципів соціально
відповідального бізнесу та вирішення глобальних викликів у сфері
економічного розвитку [52].
Принципи Глобального договору базуються на положеннях таких
міжнародних документів, як Загальна декларація прав людини (1948 р.),

25

Декларація фундаментальних принципів і прав у сфері праці Міжнародна
організація праці (1998 р.), Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього
середовища і розвитку (1992 р.), а також Конвенція ООН проти корупції (2000
р.), і об’єднуються у чотири основні групи (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 – Принципи корпоративної соціальної відповідальності
Принципи КСВ
Група Принцип
Права людини Ділові кола повинні підтримувати та поважати дотримання прав людини,
проголошених міжнародним співтовариством
Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини
Трудові Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати
відносини право на колективний догові
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та
зобов’язувальної праці
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці
Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації прийому на
роботу та в професійній діяльності
Навколишнє Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань
середовище Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення
екологічної
відповідальності
Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження
екологічно безпечних технологій
Боротьба із Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи
корупцією здирництво та хабарництво

Джерело: складено на основі [21; 27;62, 83]

Відповідно до офіційної позиції Міністерства соціальної політики
України, «участь у Глобальному договорі відкриває для підприємства низку
важливих переваг та можливостей: сприяє утвердженню статусу лідера у сфері
відповідального корпоративного громадянства; виступає відповіддю на
суспільні очікування та формує довіру, яка розглядається як необхідна
«ліцензія на діяльність» і важлива передумова успішного ведення бізнесу;
забезпечує стратегічні вигоди від підвищення рівня відповідальності, що
створює нові напрями підприємницької активності; сприяє отриманню
суспільного визнання та покращенню ділової репутації; розширює можливості
залучення, розвитку та навчання персоналу; підвищує рівень продуктивності
праці; сприяє оптимізації витрат; відкриває додаткові можливості у сфері

26

зв’язків з громадськістю; формує конкурентні переваги тощо» [17]. Ключові
засади соціальної відповідальності також визначені у міжнародному стандарті
ІБО 26000:2018 «Настанови щодо соціальної відповідальності» [17, 52] (табл.
1.6).

Таблиця 1.6. – Принципи корпоративної соціальної відповідальності за
міжнародним стандартом ІБО 26000:2018 «Настанови щодо соціальної
відповідальності»

Підзвітність організація повинна нести відповідальність і звітувати щодо впливу своєї
діяльності на суспільство та довкілля
Прозорість організація має забезпечувати відкритість інформації у зрозумілій,
об’єктивній та збалансованій формі щодо своєї політики, прийнятих
рішень і діяльності, а також їх фактичного і потенційного впливу
Етична організація повинна впроваджувати та дотримуватися етичних стандартів,
поведінка що відповідають її місії та сфері функціонування; формувати систему
управління, яка сприяє поширенню етичних принципів як усередині
організації, так і у взаємодії із зовнішніми партнерами
Взаємодія з організація має враховувати інтереси стейкхолдерів, поважати їх та
зацікавленими забезпечувати ефективну комунікацію з ними
сторонами
Правові норми організація зобов’язана дотримуватися чинного законодавства, постійно
відслідковувати зміни нормативно-правової бази, інформувати
відповідальних осіб та забезпечувати виконання встановлених вимог
Міжнародні організація повинна враховувати міжнародні норми поведінки, якщо вони
норми є релевантними для забезпечення сталого розвитку та суспільного
Права людини одоргбарноібзауцтуія має визнавати універсальність прав людини та поважати
положення Загальної декларації прав лю
Джерело: складено на основі [21; 27;62, 83]

Згідно із зазначеним стандартом, «кожній організації доцільно
підвищувати рівень соціальної відповідальності шляхом інтеграції в свою
діяльність визначених принципів. Сукупність загальних принципів формується
відповідно до очікувань суспільства» [23]. Водночас специфічні принципи КСВ
формуються безпосередньо на рівні окремого суб’єкта господарювання та
залежать від особливостей його діяльності, галузевої специфіки, а також впливу
зовнішнього і внутрішнього середовища.
Виходячи з моделі формування соціальної відповідальності відкритого

27

типу, доцільно запропонувати систему специфічних принципів КСВ, реалізація
яких має узгоджуватися із сукупністю загальних принципів (рис. 1.1).

IV. Партнерство
добровільність діалог зі інноваційність та зацікавленість у добро
стейкхолдерами створенні спільних цінностей чесність
обов’язковість

Рисунок 1.1 – Специфічні принципи реалізації КСВ на рівні підприємства
Джерело: складено на основі [55]

Формування специфічних принципів відбувається з урахуванням запитів і
очікувань стейкхолдерів підприємства. В умовах трансформацій глобальної
економіки та посилення викликів зовнішнього середовища відбувається суттєва
зміна вимог зацікавлених сторін, для яких дедалі більшого значення набуває не
лише результат діяльності підприємства, а й принципи, на яких вона базується.
Важливим стає відповідність діяльності підприємства загальновизнаним
критеріям сталого розвитку, а також підходи до розподілу доходів у напрямі
підтримки суспільно значущих ініціатив. За відсутності належної реакції на такі

28

запити підприємство ризикує втратити як своїх стейкхолдерів, так і
конкурентні позиції на ринку.
Корпоративна соціальна відповідальність безпосередньо впливає на
формування ділової репутації підприємства. За результатами щорічних
досліджень Інституту репутації Boston Consulting Group у 2025 році [54], які
охопили 170 тис. компаній із 15 країн світу, до десятки лідерів за рівнем
сприйняття соціальної відповідальності увійшли: LEGO (Данія), Microsoft
(США), Google (США), The Walt Disney Company (США), BMW Group
(Німеччина), Intel (США), Bosch (Німеччина), Cisco Systems (США), Rolls-
Royce Holdings (Великобританія), Colgate-Palmolive (США).
До першої групи принципів, що відображають ступінь відкритості
діяльності підприємства, доцільно віднести: прозорість (забезпечення чіткості,
зрозумілості підходів до впровадження програм розвитку КСВ та механізмів їх
реалізації); публічність (усі відомості у сфері КСВ, за винятком
конфіденційних, мають бути відкритими та доступними для широкого кола
зацікавлених осіб); достовірність (недопущення викривлення або фальсифікації
інформації щодо рівня розвитку КСВ); підзвітність (систематичне та
обов’язкове інформування суспільства про досягнуті результати і прогрес у
сфері КСВ).
Другий блок принципів «Системність» охоплює такі складові:
спрямованість (визначення ключових, пріоритетних напрямів реалізації КСВ);
регулярність (перехід від поодиноких заходів до системної реалізації програм
КСВ, що функціонують на постійній основі на всіх рівнях управління);
послідовність (узгодженість у часі, що передбачає відповідальність
підприємства за минулі, поточні та майбутні дії); просторову єдність (інтеграція
КСВ у діяльність усіх структурних підрозділів підприємства); інтегрованість
(включення принципів КСВ у всі бізнес-процеси та управлінські рішення на
різних ієрархічних рівнях).
Третій блок специфічних принципів «Значимість» зосереджує увагу на
таких аспектах: актуальність (відповідність програм та заходів КСВ сучасним

29

потребам і викликам у конкретних сферах); масштабність (орієнтація діяльності
у сфері КСВ на широку аудиторію та досягнення суспільно корисного ефекту);
ефективність (оптимальне співвідношення отриманого результату та витрат на
реалізацію КСВ, спрямування ресурсів на вирішення реальних суспільних
проблем); пріоритетність (визначення ключових напрямів КСВ, значущих як
для підприємства, так і для суспільства); альтруїзм (готовність підприємства
спрямовувати частину власних доходів на суспільно важливі цілі).
Запропонований четвертий блок специфічних принципів соціальної
відповідальності «Партнерство» передбачає активізацію взаємодії в межах
триєдиної системи «бізнес – влада – суспільство» з метою досягнення
синергетичного ефекту від реалізації заходів КСВ. Він базується на таких
принципах: трансформації добровільних ініціатив у загальноприйняту практику
КСВ для всіх суб’єктів господарювання; відкритості до постійного діалогу зі
стейкхолдерами задля попередження конфліктів; формування інноваційних
підходів до ведення бізнесу, створення продуктів, технологій і систем
управління персоналом, що сприятиме досягненню цілей сталого розвитку та
подоланню сучасних викликів; доброчесності (забезпечення чесної,
відповідальної та відкритої діяльності підприємства щодо всіх зацікавлених
сторін і суспільства загалом).
Зазначені специфічні принципи КСВ у поєднанні із загальними
орієнтирами діяльності формують основу для визначення системи цінностей,
стратегічних цілей та завдань реалізації КСВ на всіх рівнях управління
підприємством.
Практична реалізація КСВ визначається стейкхолдерами ключовими
суб’єктами внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, які, з
одного боку, впливають на його функціонування та формують економічну
поведінку.
А з іншого зацікавлені у результатах діяльності та очікують їх
відповідності власним інтересам. Водночас саме підприємство також виступає
стейкхолдером по відношенню до інших учасників ринку (рис. 1.2).

30

Орієнтація на зацікавлені сторони дозволяє суб’єкту господарювання
обґрунтувати власну місію, сформувати систему цінностей, стратегічних,
тактичних та оперативних цілей і завдань у сфері КСВ, оцінити виклики
зовнішнього середовища, систематизувати ризики, визначити межі
відповідальності за вплив на суспільний розвиток та сформувати спільні
цінності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку як сучасного, так і
майбутніх поколінь.

Рисунок 1.2 – Взаємодія стейкхолдерів в системі КСВ підприємства
Джерело: складено на основі [15; 65, 66]

Зважаючи на те, що соціальна відповідальність за своєю природою

31

виступає системою цінностей, водночас вона забезпечує формування
унікальних ціннісних орієнтирів для кожного суб’єкта господарювання, які
мають інтегруватися у процес розроблення корпоративної стратегії. Такі
цінності є універсальними (внесок підприємства у розвиток економічної,
соціальної та екологічної складових суспільства на добровільних засадах), але
можуть набувати індивідуалізованого характеру залежно від специфіки
діяльності підприємства (формування нових ринкових трендів, створення
додаткової цінності для клієнтів, забезпечення надійності, відповідальності,
впевненості у майбутньому, впровадження інновацій задля сталого розвитку,
розкриття унікального потенціалу бізнесу тощо).
У сучасних умовах цілі та завдання корпоративної соціальної
відповідальності на рівні підприємства значною мірою узгоджуються з Цілями
сталого розвитку на 2024–2030 рр. «Перетворення нашого світу: порядок
денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» [52, 54], оскільки КСВ фактично
виступає формою реалізації концепції сталого розвитку на мікрорівні. Зокрема,
зазначеним стратегічним документом розвитку глобальної економіки визначено
17 цілей і 169 завдань, що охоплюють економічну, соціальну та екологічну
складові суспільного розвитку.
Ключовою функцією соціальної відповідальності бізнесу є забезпечення
стійкого функціонування корпорації як відкритої системи шляхом узгодження
інтересів у внутрішньому та зовнішньому середовищі, а також активного
залучення стейкхолдерів до процесу прийняття стратегічних управлінських
рішень.
Аналіз наукових праць Д. Баюри, С. Березіної, М. Колесніка, О.
Грішнової, Я. Панухник [64] дає можливість узагальнити та систематизувати
функції КСВ за такими ознаками, як характер взаємодії із середовищем,
змістове наповнення, рівень досягнення поставлених цілей і отриманих вигід
(рис. 1.3). Соціальна відповідальність характеризується складною
багаторівневою структурою. У наукових дослідженнях вона розглядається на
трьох рівнях: макроекономічному (соціальна відповідальність держави),

32

мікроекономічному (корпоративна соціальна відповідальність або
відповідальність бізнесу) та індивідуальному (соціальна відповідальність особи
як громадянина).

Рисунок 1.3 – Функції корпоративної соціальної відповідальності
Джерело: складено на основі [6, 52, 64]

Методи реалізації соціальної відповідальності бізнесу базуються на
використанні відповідних інструментів і важелів впливу на стейкхолдерів
підприємства. Доцільним є їх поділ на дві групи: методи, що узгоджуються з
інструментами державного регулювання та визначають межі взаємодії із
суб’єктами зовнішнього середовища, а також методи прямого й
опосередкованого впливу, які застосовуються підприємством у межах
внутрішнього середовища та корелюють із класичними методами менеджменту.
Методи соціальної відповідальності, спрямовані на взаємодію із
зовнішніми стейкхолдерами, з огляду на добровільний характер КСВ, мають
переважно опосередкований вплив і створюють передумови для поширення
соціально відповідальних підходів до ведення бізнесу. До них доцільно
віднести нормативно-правові, економічні механізми регулювання та

33

інформаційно-просвітницьку діяльність. Водночас щодо внутрішнього
середовища підприємства застосовуються як прямі методи впливу
(організаційно-розпорядчі), так і непрямі (економічні та соціально-
психологічні), що визначають особливості формування КСВ.
У процесі формування механізму соціально відповідальної діяльності
особливе значення мають відповідні інструменти та форми її реалізації. В
умовах євроінтеграційних процесів, на думку В. Я. Гришнової та Н. В.
Родіонової [21, 52], до ключових інструментів соціально відповідального
управління підприємством належать: «соціально орієнтований менеджмент (що
передбачає використання моделей, спрямованих на забезпечення соціального
вектору розвитку підприємства та дотримання принципів справедливості в
управлінських системах), соціально орієнтований маркетинг (як інструмент
узгодження інтересів споживачів, підприємства і суспільства; включає
соціальний брендинг, спонсоринг, фандрайзинг, а також маркетинг,
орієнтований на вирішення соціально значущих проблем Cause Related
Marketing), соціальні проєкти, внутрішню і зовнішню корпоративну соціальну
політику (як систему сталих практик реалізації соціальних програм у регіонах
присутності підприємства), соціальний аудит (інструмент оцінювання та
демонстрації внеску підприємства у вирішення соціальних, економічних та
екологічних проблем), а також соціальну звітність» [21, 52].
Корпоративна соціальна відповідальність реалізується у внутрішньому
середовищі підприємства у формі корпоративної соціальної політики, а у
зовнішньому у формі корпоративного громадянства (табл. 1.7).
Важливою складовою механізму соціальної відповідальності суб’єкта
господарювання виступає моніторинг результативності такої діяльності, під
яким у дослідженні розуміється систематичний процес спостереження,
оцінювання, аудиту та прогнозування економічних, соціальних і екологічних
показників функціонування підприємства з позиції їх відповідності цілям
сталого розвитку глобальної економіки, національним стратегічним
документам, міжнародним стандартам звітності (зокрема модульним

34

стандартам ЄЯІ та АА1000), а також очікуванням суспільства

Таблиця 1.7 – Реалізація корпоративної соціальної відповідальності у
внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства
Внутрішнє середовище Зовнішнє середовище
1 2
продуктивна зайнятість працівників зміцнення традицій чесного і відповідального
підприємства підприємництва
гідна оплата праці на основі зростання її створення нових робочих місць, розбудова
продуктивності соціальної інфраструктури бізнесу
дотримання прав працівників у сфері сприяння зміцненню соціальної правової
соціально-трудових відносин, гарантія держави і громадянського суспільства шляхом
свободи діяльності профспілок дотримання законодавства
«виробнича демократія» - залучення до налагодження дієвої системи соціального
участі в управлінні підприємствами партнерства в тріаді бізнес-влада- суспільство,
рядових акціонерів і персоналу фандрайзинг
надання працівникам підприємств підтримка здорового способу життя, втілення
різноманітних соціальних послуг та ідеалів гуманізму, свободи, справедливості й
соціальних пакетів солідарності
підвищення освітнього рівня та створення сприятливих умов для відтворення і
професійної підготовки кадрів, розвитку людського капіталу та його
посадового та професійного зростання раціонального використання
створення сприятливого соціально- соціальне підприємництво у сферах, важливих
психологічного клімату, виховання для суспільства, соціальні інвестиції,
працівників у дусі гуманізму, соціальної інвестування в розвиток громади, створення
справедливості і відповідальності соціальних венчурних фондів
удосконалення соціально-трудових, взаємодія з місцевими органами влади і
впровадження економічної демократії, громадами з метою сталого розвитку територій
соціальне адвокатування розташування
участь працівників у розподілі прибутків впровадження у ділову практику відносин,
підприємства заснованих на чесності, взаємній довірі
відповідальне споживання ресурсів, сприяння формуванню раціональної моделі
впровадження технологій замкненого споживання за моделлю кругової економіки
цвіидкплоув ідальний та соціально- забезпечення якості продукції, прав та інтересів
орієнтований маркетинг споживачів
спонсорство і корпоративна благодійність підтримка добровільної суспільно корисної
діяльності громадян
безпечні і сприятливі умови праці охорона навколишнього природного
середовища і ресурсозбереження
Джерело: складено на основі [4; 27;52;81; 82]

35

Висновок до розділу 1

Узагальнюючи проведене дослідження, слід зазначити, що в умовах
посилення конкурентного середовища та інтеграції України до європейського
економічного простору соціальна відповідальність бізнесу набуває статусу
ключового чинника підвищення ділової репутації підприємства на
міжнародному рівні. Це, у свою чергу, створює додаткові передумови для
поширення концепції КСВ у бізнес-середовищі, розширення ділових зв’язків і
зростання ефективності господарської діяльності.
З огляду на довгострокові перспективи розвитку підприємствам доцільно
дотримуватися принципів соціальної відповідальності у взаємодії з партнерами,
державними інституціями, місцевими громадами, а передусім із ключовими
стейкхолдерами працівниками та споживачами, від яких безпосередньо
залежить фінансова стабільність компанії. Водночас ефективно сформована
система КСВ із відповідним інструментарієм виступає не лише гарантом
дотримання принципів сталого розвитку, а й індикатором суспільної
значущості діяльності підприємства. Результати аналізу наукових підходів
свідчать про еволюцію поглядів на соціальну відповідальність бізнесу: від
формування базових принципів і пошуку інструментів її реалізації до
впровадження відповідних механізмів у практику діяльності підприємств.
Розвиток світової економічної науки у сфері КСВ відбувається у тісному
взаємозв’язку з практикою господарювання. Водночас результати дослідження
засвідчують, що в Україні цей напрям характеризується недостатньою
системністю та обмеженим охопленням суб’єктів господарювання, що стримує
активізацію соціально відповідальної діяльності вітчизняного бізнесу.
Соціальна відповідальність підприємницької діяльності охоплює
широкий спектр напрямів: виробництво якісної продукції та надання послуг;
охорону навколишнього середовища шляхом впровадження ресурсо- та
енергозберігаючих технологій, зниження рівня шкідливих викидів і реалізації
екологічних програм; забезпечення належних умов і оплати праці; інвестування

36

у розвиток людського капіталу; формування партнерських відносин із
зацікавленими сторонами на засадах відкритості, чесності та дотримання
етичних норм. У сучасних умовах готовність бізнесу до впровадження
соціальної політики має зростати, оскільки це сприяє посиленню конкурентних
позицій, що особливо актуально в контексті глобалізаційних процесів. Разом із
тим, існує значна кількість проблем у сфері КСВ вітчизняних підприємств,
вирішення яких можливе через популяризацію відповідних практик,
налагодження постійного діалогу між бізнесом і владою, а також висвітлення
позитивного досвіду у засобах масової інформації.
У контексті проведеного дослідження запропоновано уточнене
визначення корпоративної соціальної відповідальності як «системної,
комплексної діяльності у сфері стратегічного управління сталим розвитком
підприємства на корпоративному, конкурентному та функціональному рівнях,
що виходить за межі обов’язкових зобов’язань і спрямована на подолання
викликів середовища, задоволення очікувань суспільства та інтересів ключових
стейкхолдерів, а також забезпечення довгострокового розвитку, зростання
потенціалу та вартості бізнесу».
Запропоноване трактування дозволяє конкретизувати такі аспекти
розуміння КСВ: стратегічну орієнтацію соціальної відповідальності бізнесу на
створення спільних цінностей та впровадження інноваційних підходів задля
задоволення потреб теперішнього і майбутніх поколінь; підвищення
ефективності комунікацій із зовнішнім середовищем на основі моделі відкритої
КСВ; інтеграцію принципів соціальної відповідальності у загальну стратегію
розвитку підприємства; а також посилення прикладного характеру КСВ через
поступовий перехід від добровільності до більш обов’язкового характеру її
реалізації .
Для подальшого розвитку теоретичних положень щодо механізму
соціальної відповідальності підприємства запропоновано розглядати його як
комплекс взаємопов’язаних управлінських інструментів реагування на виклики
середовища у системі стратегічного управління сталим розвитком. Такий

37

механізм включає цінності, цілі та завдання, принципи (загальні і специфічні),
функції (систематизовані за характером взаємодії із середовищем, змістом,
рівнем досягнення результатів і отриманих вигід), напрями та рівні реалізації,
методи і форми впровадження КСВ, а також систему моніторингу
ефективності, спрямовану на задоволення інтересів стейкхолдерів, підвищення
вигод, мінімізацію витрат і ризиків у довгостроковій перспективі .

38

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ПРОЕКТУВАННЯ ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

2.1 Характеристика організаційно-управлінської структури та оцінка
ефективності економічної діяльності підприємства

ТОВ «Юрія-Фарм» – це фармацевтичне підприємство, основним видом
діяльності якого є виробництво інфузійних препаратів. Середня кількість
працівників на підприємстві 838 осіб. Місія підприємства створювати унікальні
рішення для оздоровлення і лікування людей. ТОВ «Юрія-Фарм» домагається
поваги Товариства, визнання Лікарів і довіри Пацієнтів. Залучає творчий
потенціал Співробітників і Партнерів та підвищує їх добробут. Інновації
формують стиль у фармацевтичному бізнесі.
Історія фармацевтичного підприємства ТОВ «Юрія-Фарм» бере свій
початок із цеху медичних препаратів Черкаського міського молокозаводу, який
на початку 1990-х років було реорганізовано у ЗАТ «Юрія».
Після розпаду Радянського Союзу виробництво гідролізату казеїну було
припинено. Водночас збереження значної частини кадрового потенціалу стало
можливим завдяки освоєнню випуску таких препаратів, як гемодез і
неогемодез. Однак у 1996–1997 роках підприємство зіткнулося з суттєвими
труднощами у сфері виробництва та реалізації продукції, що поставило його
діяльність на межу критичного стану. У результаті проведення комплексу
реорганізаційних заходів 07.10.1998 року на базі цеху медичних препаратів
було створено фармацевтичне підприємство ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ».
Нове керівництво на чолі з генеральним директором, доктором медичних
наук Гуменюком М.І., реалізувало комплекс антикризових заходів,
спрямованих на стабілізацію діяльності підприємства. Зокрема, було
забезпечено продовження виробництва та оптимізацію збуту наявної продукції
(глюкоза, неогемодез, розчин новокаїну 0,25% і 0,5%, реополіглюкін, натрію

39

хлорид), а також розширено асортимент лікарських засобів. Протягом півтора
року налагоджено випуск ще чотирьох препаратів (офлоксацин, флуконазол,
ципрофлоксацин, розчин Рінгера). Важливим етапом розвитку стало
впровадження у 2000 році оригінальних вітчизняних інфузійних препаратів
Реосорбілакт® та Сорбілакт®. Паралельно відбувалося вдосконалення системи
управління та підвищення професійного рівня персоналу.
На сьогодні підприємство активно працює над розробленням нових
лікарських засобів, зокрема інфузійних розчинів, антибіотиків,
протитуберкульозних препаратів, плазмозамінників та сиропів, які перебувають
на різних стадіях створення та впровадження. Комплексність підходу до
організації виробничих процесів, маркетингової діяльності, дистрибуції та
контролю якості продукції є базовим принципом функціонування підприємства.
Досягнення високих стандартів якості забезпечується шляхом впровадження
системи GMP (належної виробничої практики), яка успішно реалізується та
була завершена у 2023 році. Технічне оснащення підприємства включає сучасне
обладнання провідних виробників зі Швейцарії, США та Німеччини, що дає
змогу проводити як стандартні, так і складні лабораторні дослідження
відповідно до вимог Європейської та Американської фармакопей.
Завдяки модернізації виробничої бази підприємство за останнє
десятиріччя освоїло випуск близько 40 лікарських засобів, ще близько 10
перебувають на стадії реєстрації. Обсяги виробництва зросли більш ніж у 20
разів порівняно з початковим рівнем і перевищують 2 млн флаконів на місяць.
У перспективі підприємство планує розширення асортименту продукції,
впровадження нових видів упаковки та збільшення виробничих потужностей у
1,5–2 рази.
За даними бухгалтерської фінансової звітності середньооблікова
чисельність працівників ТОВ «Юрія-Фарм» склала 838 людини, обсяг товарообігу
в 2025 році більше 60 млн. одиниць продукції в рік. Виходячи з наведених даних,
ТОВ «Юрія-Фарм» є підприємницькою фірмою великого масштабу. Аналіз
економічної діяльності досліджуваного товариства проводиться на основі

40

показників річної бухгалтерської (фінансової) звітності за 2023-2025 р. Аналіз
почнемо з аналізу забезпеченості підприємства робочою силою в 2023-2025 рр.
(табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Склад і структура працівників підприємства за категоріями ТОВ
«Юрія-Фарм» протягом 2023-2025 рр.
Середньорічна чисельність, Структура за Зміни в
чол. категоріями,% структурі
2025р. до 2023
Категорії працівників 2023 2024 2025 2023 2024 2025 р (+, -)
1 2 3 4 5 6 7 8
Працівники, зайняті в
основному виробництві
в т.р.: 631 642 653 75,3 75,1 75,53 0,23
робочі постійні 501 507 516 59,78 86,51 59,44 -0,34
службовці 170 176 192 20,28 20,6 22,11 1,83
з них: керівники 4 5 5 0,04 0,05 0,05 0,01
фахівці 320 323 328 38,18 37,73 37,8 -0,38
Працівники
обслуговуючих служб
в т.р.: 207 214 215 24,7 25,1 24,76 0,06
робочі постійні 253 259 259 30,2 44,2 29,83 -0,37
службовці 162 168 170 19,33 19,62 19,58 0,25
з них: керівники 3 3 4 0,03 0,03 0,04 0,01
фахівці 289 223 229 34,48 26,2 26,38 -8,1
Всього 838 856 868 100 100 100 Х
Джерело: розраховано за даними [100]

Отже, в структурі працівників підприємства за категоріями ТОВ «Юрія-
Фарм» за досліджуваний період зросла частка співробітників, зайнятих в
основному виробництві на 0,23% у зв’язку з переходом від національної
компанії до міжнародної Корпорації. Частка працівників, зайнятих в
обслуговуючих службах так само збільшилася на 0,06%.
ТОВ «Юрія-Фарм» має лінійно-функціональну структуру управління. Ця
структура є найпоширенішим видом структури бюрократичного типу,
характеризується великим числом горизонтальних і вертикальних зв’язків і
незначною участю низових ланок управління в прийнять рішень. Керівники при
цій системі поділяються на лінійних і функціональних. Основою побудови
такої системи є: а) лінійна вертикаль управління; б) спеціалізація управлінської
праці за функціональними ознаками (техніка, економіка, маркетинг,
виробництво фінанси тощо).

41

Керівнику організації безпосередньо підпорядковуються його заступники
за функціями (маркетинг, фінанси, персонал тощо). Загальний керівник
здійснює лінійну дію на всіх учасників структури, а керівники функціональних
відділів (економічного, інженерно-технічного тощо) надають функціональне
сприяння виконавцям робіт.
Щодо оцінки ефективності економічної діяльності підприємства ТОВ
«Юрія-Фарм», було проведено фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ
«Юрія-Фарм».
Стан підприємства оцінюється за наступною схемою: оцінка майнового
стану підприємства; аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості,
фондоозброєності; аналіз доходів; аналіз рентабельності та витрат на
виробництво; аналіз фінансової стійкості підприємства; аналіз ліквідності та
платоспроможності; аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей.
1 − Оцінка майнового стану підприємства. Оцінка майнового стану
основних засобів визначається через показники зносу, оновлення та вибуття.
Важливим показником майнового стану підприємства виступає коефіцієнт
мобільності активів (К мобільності ), Результати розрахунків занесемо в таблицю
2.2:

Таблиця 2.2 – Зведена таблиця показників майнового ТОВ «Юрія-Фарм»
протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2023 р.- 2024-2023 2025-
норм. рр. 2024 рр.
Коефіцієнт
― 0,19 0,22 0,39 ― 0,03 0,17
зносу
Коефіцієнт
0,1 0,812 0,775 0,901 0,801 -0,037 0,126
оновлення
Коефіцієнт
― 1.23 1.28 1.10 ― 0,05 -0,18
вибуття
Коефіцієнт
0,5 0,66 0,60 0,67 -0,17 -0,06 0,07
мобільності
Джерело: розраховано за даними [97]

По результатам, представлених в табл. 2.2, можна зробити висновок, що

42

протягом 2023-2025 рр. У ТОВ «Юрія-Фарм» знизилась інтенсивність вибуття
об’єктів основних засобів, які застаріли чи зношені і непридатні для
використання, а також зменшились капітальні інвестиції в основні засоби,
коефіцієнт зносу мав тенденцію до зростання, що також є негативним явищем,
оскільки це означає збільшення частки вартості основних засобів, що
залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Тенденція
збільшення коефіцієнта мобільності, є позитивним чинником.
2 − Аналіз показників фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності.
Фондовіддача і фондомісткість визначають ефективність використання
основних засобів. Фондовіддача (Ф в.) показує, яку суму чистого доходу
одержує підприємство з однієї гривні коштів, вкладених у основні засоби.
Фондомісткість (Ф м.) є оберненим показником до фондовіддачі,
характеризується коштами, які витратило підприємство на формування
основних засобів, щоб одержати 1 грн. чистого доходу. Для визначення ступеня
забезпеченості підприємства основними засобами необхідно проаналізувати
фондоозброєність (Фо.) праці робітників. Результати розрахунків занесемо в
таблицю 2.3.

Таблиця 2.3 – Зведена таблиця показників фондовіддачі, фондомісткості,
фондоозброєності ТОВ «Юрія-Фарм» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2024- 2025-
норм. 2023 рр. 2024 рр.
Фондовіддача ― 4.04 3.251 4.008 ― -0,789 0,757
Фондомісткість ― 0.247 0,307 0,249 ― 0,06 -0,058
Фондоозброєність ― 107,59 132,87 148,43 ― 25,28 15,56
Джерело: розраховано за даними [97]

Як видно з табл. 2.3, протягом 2023-2025 рр. ТОВ «Юрія-Фарм» мало

43

тенденцію до зменшенню вкладених на формування основних засобів коштів,
при цьому сума чистого доходу з однієї гривні коштів, вкладених у основні
засоби, збільшувалась. Так, у 2025 р. було вкладено 0,25 грн., а отримано 4 грн.
чистого доходу. Позитивним явищем є зростання забезпеченості підприємства
основними фондами.
3 − Аналіз доходів. Функціонування підприємства, незалежно від виду
його діяльності й форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю
приносити достатній прибуток. Прибуток − це кінцевий результат діяльності
підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи.
Проаналізуємо динаміку показників прибутку ТОВ «Юрія – Фарм»(табл. 2.4).

Таблиця 2.4 – Зведена таблиця показників прибутку ТОВ «Юрія – Фарм»
протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
Показник (тис. грн.) 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2024- 2025- 2025-
2023 рр. 2023 рр. 2024 рр.
Чистий доход (виручка) 364288 362024 498635 -2264 134347 136611
Доходи від звичайної та
366114 412957 562068 46843 195954 149111
надзвичайної діяльності
Чистий прибуток
46770 21120 35898 -25650 -10872 14778
(збиток)
Джерело: розраховано за даними [97]

Як свідчать дані табл. 2.4, чистий дохід (виручка) у 2023–2024 рр.
зменшився на 2 264 грн, тоді як у 2024–2025 рр. спостерігається його суттєве
зростання − на 134 347 грн. Доходи від звичайної та надзвичайної діяльності
демонстрували тенденцію до зростання протягом усього досліджуваного
періоду. Водночас у 2023–2025 рр. чистий прибуток підприємства скоротився
на 10 тис. грн.
4 − Аналіз рентабельності та витрат виробництва.
Рентабельність є відносним показником ефективності функціонування

44

підприємства і в загальному вигляді визначається як співвідношення прибутку
до витрат. Показники рентабельності доцільно класифікувати за такими
групами:
1. Рентабельність окремих видів продукції − визначається як
відношення прибутку, отриманого від реалізації конкретного виробу, до його
собівартості;
2. Рентабельність реалізованої продукції − обчислюється як
співвідношення прибутку від реалізації (або чистого прибутку) до виручки від
продажу продукції;
3. Рентабельність виробництва − розраховується як відношення
прибутку від реалізації до вартості основних виробничих фондів і оборотних
матеріальних ресурсів.
Розрахунок показників рентабельності може здійснюватися на основі
різних видів прибутку: валового, операційного, прибутку від звичайної
діяльності до оподаткування або чистого прибутку.
До ключових показників рентабельності, що застосовуються для оцінки
фінансового стану підприємства, належать:
1. Рентабельність сукупних активів (Р активів) − відображає рівень
прибутку, сформованого всіма активами підприємства, що використовуються у
господарській діяльності;
2. Рентабельність власного капіталу (Р власного капіталу) −
характеризує ефективність використання власних фінансових ресурсів
підприємства та є важливим індикатором його інвестиційної привабливості,
оскільки визначає потенційний рівень дивідендних виплат;
3. Рентабельність продажів − показує ефективність операційної
діяльності підприємства та визначається як відношення прибутку до виручки
від реалізації. Залежно від виду прибутку розрізняють валову, операційну та
чисту рентабельність продажів. Зокрема, валова рентабельність (Р валова)
характеризує ефективність виробничої діяльності та цінової політики
підприємства;

45

4. Операційна рентабельність (Р операційна) − відображає здатність
підприємства формувати прибуток від основної діяльності до врахування
витрат, не пов’язаних із операційною діяльністю;
5. Чиста рентабельність продажів (Р чиста) − характеризує загальну
ефективність діяльності підприємства, враховуючи вплив операційної,
інвестиційної та фінансової складових, а також структури капіталу і джерел
фінансування.
У структурі витрат підприємства найбільшу питому вагу займають
виробничі та адміністративні витрати. У процесі аналізу господарської
діяльності досліджуються показники, пов’язані із собівартістю продукції,
адміністративними та збутовими витратами. Коефіцієнт витрат виробництва (К
витрат виробництва) визначається як відношення собівартості реалізованої
продукції до чистого доходу (виручки) від її реалізації. Для оцінювання рівня
адміністративних витрат застосовується коефіцієнт адміністративних витрат (К
адміністративних витрат).
Результати проведених розрахунків наведено у табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Зведена таблиця показників рентабельності та витрат ТОВ
«Юрія – Фарм» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2024-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2025-
2023
норм. 2024 рр.
рр.
Рентабельність
0 0,164 -0,062 -0,085 -0,085 -0,226 0,023
активів
Рентабельність
власного ― 0,551 -0,115 -0,281 ― -0,436 -0,166
капіталу
Валова
рентабельність ― 0,443 0,414 0,448 ― -0,029 0,034
продажів
Операційна
рентабельність ― 0,267 0,131 0,156 ― -0,136 0,025
продажів
Чиста
рентабельність ― 0,128 0,058 0,071 ― -0,07 0,013
продажів
Джерело: розраховано за даними [97]

46

Як видно з табл. 2.5, рентабельність активів ТОВ «Юрія-Фарм» з кожним
роком становиться гірше, тобто прибуток зменшувався як и рентабельність
власного капіталу. Валова рентабельність відображає рівень ефективності
виробничої діяльності підприємства. У період 2023–2025 рр. спостерігається її
поступове зростання, що свідчить про підвищення результативності
виробничих процесів та покращення ефективності господарювання.
5 – Аналіз фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість є
однією з ключових характеристик загального фінансового стану підприємства.
Вона визначається структурою джерел фінансування та відображає
співвідношення між власним і залученим капіталом. Сутність фінансової
стійкості полягає у здатності підприємства забезпечувати окупність вкладених
ресурсів за рахунок грошових надходжень від господарської діяльності, а також
формувати достатній обсяг прибутку для самофінансування та збереження
незалежності від зовнішніх джерел формування активів.
Фінансова стійкість характеризує такий стан активів підприємства, за
якого гарантується його постійна платоспроможність. Одним із основних
показників її оцінювання є коефіцієнт автономії (К автономії), нормативне
значення якого становить 0,5. Рівень фінансової стійкості залежить як від
структури джерел фінансування, так і від ефективності розміщення коштів в
активах підприємства.
Для оцінки мобільності використання власного капіталу застосовується
коефіцієнт маневреності (К маневреності), який визначає частку власних
оборотних коштів у загальному обсязі власного капіталу. Зворотною
характеристикою коефіцієнта автономії виступає коефіцієнт фінансової
залежності (К фін. залежності), що показує, яка величина активів припадає на
одну гривню власного капіталу.
Важливе значення у визначенні рівня фінансової стійкості має коефіцієнт
фінансової стабільності (К фін. стабільності), який характеризує
співвідношення між власними та позиковими ресурсами і розраховується як
відношення власного капіталу до залученого. Результати проведених

47

розрахунків наведено у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Зведена таблиця показників фінансової стійкості ТОВ
«Юрія – Фарм» протягом 2023-2025 рр.
Абсолютне відхилення
2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2024-
2024
норм. 2023 рр.
рр.
Коеф. автономії 0,5 0,359 0,384 0,44 -0,06 0,025 0,056
0,055
Коеф.маневреності 0,2-0,4 -0,057 0,128 0,255 0,071 0,127
(-0,145)
Коеф. фінансової
― 2,778 2,602 2,251 ― -0,176 -0,351
залежності
Коеф. фінансової
1 0,562 0,624 1,214 0,214 0,062 0,5
стабільності
Джерело: розраховано за даними [97]

Як свідчать дані табл. 2.6, коефіцієнт автономії ТОВ «Юрія-Фарм»
упродовж 2023–2025 рр. демонструє позитивну динаміку зростання, що вказує
на підвищення рівня фінансової незалежності підприємства. За умови
збереження такої тенденції у подальшому значення показника досягне
нормативного рівня. Водночас слід зазначити, що вже на даний момент
коефіцієнт є близьким до рекомендованого значення 0,5.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує здатність
підприємства підтримувати достатній рівень власних оборотних ресурсів та, у
разі необхідності, оперативно їх поповнювати за рахунок внутрішніх джерел.
Забезпеченість поточних активів власним капіталом є важливою умовою
фінансової стійкості, особливо в умовах нестабільної кредитної політики.
Низький рівень коефіцієнта маневреності, що не відповідає нормативним
значенням, негативно впливає на оцінку фінансового стану. Зокрема, у 2023
році цей показник був критично низьким, проте у 2024–2025 рр. спостерігається
його зростання до нормативного рівня (0,2), що свідчить про покращення
ситуації.
Коефіцієнт фінансової залежності ТОВ «Юрія-Фарм» у досліджуваному
періоді має тенденцію до зниження, що свідчить про скорочення частки

48

позикових ресурсів у структурі фінансування підприємства. Станом на 2025 рік
на 1 грн власного капіталу припадало 2,25 грн загальної вартості активів, що на
0,35 грн менше порівняно з 2024 роком. Коефіцієнт фінансової стабільності
протягом 2023–2025 рр. залишався нижчим за одиницю, однак, подібно до
коефіцієнтів автономії та маневреності, мав тенденцію до зростання, що
свідчить про поступове зміцнення фінансової стійкості підприємства. Так, якщо
у 2023 році його значення становило 0,56, то у 2025 році воно досягло рівня
1,21.
6 – Аналіз ліквідності та платоспроможності. Здатність підприємства
своєчасно виконувати свої зобов’язання перед кредиторами оцінюється шляхом
аналізу ліквідності балансу. Платоспроможність підприємства характеризує
його спроможність у встановлені строки здійснювати розрахунки з
кредиторами та інвесторами. Для оцінки платоспроможності використовуються
такі показники: коефіцієнт покриття (платоспроможності), коефіцієнт швидкої
ліквідності, коефіцієнт поточної (незалежної) ліквідності та коефіцієнт
абсолютної ліквідності. Коефіцієнт покриття (К покриття) визначає здатність
підприємства погашати короткострокові зобов’язання за рахунок найбільш
ліквідної частини активів − оборотних коштів. У випадку, якщо для погашення
зобов’язань враховуються лише найбільш ліквідні складові оборотних активів
(грошові кошти та кошти в розрахунках), визначається коефіцієнт швидкої
ліквідності (К шв. ліквідності), який обчислюється як відношення цієї частини
активів до поточних зобов’язань. Для більш точної оцінки поточного
фінансового стану підприємства розраховується коефіцієнт абсолютної
ліквідності (К абсол. ліквідності), який характеризує частку грошових коштів і
короткострокових фінансових інструментів у покритті поточних зобов’язань.
Додатково, у процесі аналізу ліквідності визначаються такі показники, як
частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах підприємства (Ч о.в.ф.)
та частка основних фондів у загальній вартості активів (Ч осн. ф.). Результати
проведених розрахунків наведено у табл. 2.7. Як свідчать дані табл. 2.7,
упродовж 2023–2024 рр. рівень поточних активів ТОВ «Юрія-Фарм» був

49

нижчим за нормативне значення, що вказує на обмежені можливості
підприємства своєчасно погашати короткострокові зобов’язання.

Таблиця 2.7 – Зведена таблиця показників ліквідності та
платоспроможності ТОВ «Юрія-Фарм» протягом 2023-2025 р.р.
Абсолютне відхилення
2025 2025-
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р.- 2024-
р. 2024
норм. 2023 рр.
рр.
-0,36
Коефіцієнт покриття 1,5-2,5 0,967 1,080 1,14 0,113 0,06
(-1,36)
Коефіцієнт швидкої
0,5 0,798 0,949 0,846 0,346 0,151 -0,97
ліквідності
Коефіцієнт абсолютної
0,2 0,264 0,095 0,107 -0,093 -0,169 0,012
ліквідності
Частка оборотних
виробничих фондів в ― 0,124 0,127 0,156 ― 0,003 0,029
обігових коштах
Частка основних фондів
― 0,345 0,298 0,299 ― -0,047 0,001
в активах
Джерело: розраховано за даними [97]

Водночас коефіцієнт покриття демонстрував позитивну динаміку
зростання, і у 2025 році його значення наблизилося до нормативного рівня (1,5),
що свідчить про поступове покращення платоспроможності. Протягом 2023–
2025 рр. коефіцієнт швидкої ліквідності перевищував нормативні межі, однак
мав тенденцію до зниження. Зокрема, у 2025 році його значення становило
0,846, що на 0,97 менше порівняно з 2024 роком. Коефіцієнт абсолютної
ліквідності ТОВ «Юрія-Фарм» у досліджуваному періоді поступово зростав,
проте навіть у 2025 році залишався нижчим за нормативне значення, що
свідчить про недостатню здатність підприємства негайно погашати поточні
зобов’язання за рахунок найбільш ліквідних активів.
7 – Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості.
Формування дебіторської та кредиторської заборгованості пов’язане з
особливостями розподілу фінансових ресурсів, недостатнім рівнем фінансової
дисципліни та відсутністю ефективної системи внутрішнього контролю, що

50

може призводити до відволікання коштів і зниження достовірності облікової
інформації. Крім того, недостатній рівень моніторингу та недосконалість форм
фінансової звітності щодо заборгованостей ускладнюють процес ефективного
управління фінансовими ресурсами підприємства. Для оцінки стану
дебіторської заборгованості доцільно розрахувати відповідні показники її
оборотності. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (К об. деб.
заб.) відображає кількість оборотів коштів, вкладених у розрахунки, протягом
року. Зростання цього показника є позитивною тенденцією, оскільки свідчить
про прискорення надходження коштів від контрагентів. На основі цього
коефіцієнта визначається період інкасації (Пі) − тривалість часу, необхідного
для перетворення дебіторської заборгованості у грошові кошти. Коефіцієнт
оборотності кредиторської заборгованості (К об. кред. заб.) характеризує зміну
обсягів комерційного кредиту, що надається підприємству.
Результати проведених розрахунків наведено у табл. 2.8.

Таблиця 2.8 – Зведена таблиця показників дебіторської та кредиторської
заборгованості ТОВ «ЮРІЯ – ФАРМ» 2023-2025 р.р.
Абсолютне відхилення
Показник норма. 2023 р. 2024 р. 2025 р. 2025 р.- 2024- 2025-
норм. 2023 рр. 2024 рр.
Коефіцієнт
оборотності
― 0,021 0,294 0,406 ― 0,273 0,112
дебіторської
заборгованості
Період інкасації
дебіторської ― 17142 1224 886 ― -15918 338
заборгованості
Коефіцієнт
оборотності
― 0,344 0,276 0,344 ― -0,068 0,068
кредиторської
заборгованості
Період обороту
кредиторської ― 1058 1304 1046 ― 245 -257
заборгованості
Джерело: розраховано за даними [97]

Аналізуючи результати, наведені в табл. 2.8, можна зробити висновок про

51

позитивну тенденцію зростання коефіцієнта оборотності дебіторської
заборгованості ТОВ «Юрія-Фарм» із одночасним скороченням періоду її
інкасації у 2023–2025 рр. (різниця становить – 15918). Це свідчить про
прискорення перетворення дебіторської заборгованості у грошові кошти, що, у
свою чергу, забезпечує підвищення ліквідності оборотних активів підприємства
та зменшення потреби в додатковому обіговому капіталі для розширення
обсягів реалізації продукції. Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості протягом досліджуваного періоду залишався відносно
стабільним, що вказує на незмінну швидкість розрахунків із кредиторами.
Водночас період обороту кредиторської заборгованості у 2025 році скоротився
порівняно з 2024 роком на 257 днів: середній термін погашення зобов’язань
зменшився з 1304 до 1046 днів.
Таким чином, за результатами аналізу фінансово-господарської
діяльності ТОВ «Юрія-Фарм» можна зробити висновок про ефективне
функціонування підприємства, що підтверджується дослідженими показниками
та загалом характеризує його фінансовий стан як достатньо стабільний.

2.2 Аналіз рівня соціальної корпоративної відповідальності підприємства

У сучасних умовах господарювання відбувається активне впровадження
міжнародних стандартів управління, а також інтеграція принципів соціальної
відповідальності у повсякденну діяльність підприємств з метою підвищення їх
вартості та покращення іміджу. Підприємство як організаційна система є
відкритою, що означає наявність вільного обміну ресурсами із зовнішнім
середовищем. За сприятливого соціально-економічного середовища елементи
соціуму, які формують соціальний капітал (персонал), розглядають
підприємство як платформу для реалізації власних економічних і
неекономічних інтересів.
Як потенційні, так і діючі працівники мають можливість впливати на
функціонування підприємства, зокрема на формування його внутрішнього

52

середовища та корпоративного іміджу. В умовах розвинутого громадянського
суспільства люди як суб’єкти соціальних відносин володіють необхідними
якостями (інтелектуальними, моральними, вольовими), що дозволяє їм активно
впливати не лише із зовнішнього середовища, але й безпосередньо зсередини
організації. Аналогічний вплив здійснюють профспілкові організації, які,
будучи складовою зовнішнього середовища, водночас представляють інтереси
працівників підприємства, впливаючи на такі аспекти, як умови праці, рівень
оплати, продуктивність та техніко-технологічний розвиток [80, 100].
Даний напрям діяльності підприємства є багатовимірним і включає
реалізацію освітніх ініціатив, підтримку соціально вразливих груп населення,
сприяння збереженню культурної спадщини, а також розвиток фізичної
культури та спорту. ТОВ «Юрія-Фарм» позиціонує себе як компанія, що
формує спільні цінності та інтегрує їх у всі напрями своєї діяльності.
Підприємство бере на себе зобов’язання щодо забезпечення екологічної та
соціальної стійкості, виступає учасником і спонсором різноманітних соціальних
проєктів.
Основними напрямами соціальної діяльності підприємства є
популяризація активного способу життя та підтримка здорового харчування. У
період 2019–2025 рр. підприємство інвестувало близько 0,2 млн грн у соціальні
ініціативи, активно долучається до волонтерських програм та підтримує
проєкти, спрямовані на розвиток України .
Соціальна політика ТОВ «Юрія-Фарм» є складовою корпоративної
системи управління та базується на положеннях колективного договору на
2023–2025 рр., затвердженого керівництвом підприємства з урахуванням
позиції профспілкової організації. Даний документ регулює виробничо-трудові
відносини, питання охорони праці, соціального розвитку колективу та
медичного забезпечення працівників .
Аналіз колективного договору свідчить, що соціальна політика
підприємства включає комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня
соціального захисту працівників, покращення умов праці, організацію

53

відпочинку та медичного обслуговування персоналу.
Основною метою соціальної політики підприємства є створення
сприятливих умов для ефективної праці, професійного розвитку співробітників,
забезпечення гідного рівня оплати праці та формування високої культури
виробництва. З цією метою застосовується система преміювання та
матеріального стимулювання за професійні досягнення.
Колективним договором передбачено широкий спектр соціальних
гарантій, програм підтримки та пільг, спрямованих на залучення й утримання
кваліфікованих кадрів, підвищення лояльності працівників та досягнення
стратегічних цілей підприємства .
Зокрема, передбачено такі напрями соціального забезпечення
працівників:
1. Додаткові соціальні виплати – надання допомог у разі тимчасової
непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, а також інші
виплати, передбачені законодавством і колективним договором;
2. Матеріальна підтримка – допомога на харчування, часткову оплату
санаторно-курортного лікування, підтримка у складних життєвих ситуаціях;
3. Організація відпочинку – забезпечення працівників та їх дітей
путівками до санаторно-оздоровчих закладів;
4. Медичне обслуговування – реалізація комплексної програми
«Здоров’я», що передбачає профілактику захворювань, медичні огляди,
вакцинацію та безкоштовну медичну допомогу;
5. Житлові програми – надання безвідсоткових позик, підтримка у
вирішенні житлових питань, дотації на оплату житла;
6. Соціальний захист пенсіонерів – впровадження системи
недержавного пенсійного забезпечення;
7. Організація дозвілля – проведення корпоративних і спортивних
заходів.
Підприємство активно впроваджує програми страхування, зокрема
добровільне медичне страхування та страхування від нещасних випадків, що

54

підвищує рівень соціального захисту працівників. Важливим принципом
соціальної політики є адресність надання пільг, що дозволяє підвищити
ефективність соціальних програм. Крім того, реалізація соціальних ініціатив
базується на принципі партнерства між працівником і підприємством, що
передбачає спільну участь у фінансуванні соціальних програм. Таким чином,
соціальна політика ТОВ «Юрія-Фарм» є комплексною, системною та
орієнтованою на довгостроковий розвиток.

2.3 Кількісна оцінка рівня соціальної відповідальності підприємства перед
своїми працівниками

Для зручності сформуємо таблицю показників, за допомогою розрахунку
та інтерпретації яких опосередковано спробуємо дати кількісну оцінку рівня
соціальної відповідальності підприємства перед своїми працівниками (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 – Показники та методика їх розрахунку для оцінки рівня соціальної
відповідальності підприємства (на прикладі соціально-трудової сфери)

№ Найменування Розрахункова Характеристика показника з позицій
п/п показника формула соціальної відповідальності
1 2 3 4
1. Коефіцієнт Чистий прибуток / Динаміка перманентного зростання
валового доходу Дохід від реалізації показника засвідчує позитивність іміджу
підприємства як внутрішнього, так і
зовнішнього.
2. Частка Нематеріальні Збільшення вартості цього показника
нематеріальних активи/ свідчить про збільшення «інтелектуальних»
активів Активи*100% активів, і як наслідок, збільшення вартості
підприємства. Це вирізняє підприємство з
позитивної сторони.
3. Продуктивність Дохід від реалізації / Використання цього показника важливо,
праці в ФОП оскільки стимулювання працівників є одним
розрахунку на із ефективних засобів збільшення
ФОП (фонд прибутковості підприємства. Це сприяє
оплати плати) формуванню позитивного ставлення до під-
приємства через створення додаткових
робочих місць та виникненню соціального
ефекту.

55

Продовження таблиці 2.9
1 2 3 4
4. Середній рівень Відрахування на Підприємства, що здійснюють свою гос-
відрахувань на соціальні заходи / подарську діяльність беручи до уваги
соціальні заходи на Середньоспискова питання соціальної відповідальності та
одного працівника чисельність партнерства мають у суспільстві більш
працюючих позитивний імідж.
5. Середній рівень Витрати на оплату Рівень оплати праці, особливо для умов
заробітної плати по праці/ нашої країни, має неабияке значення для
підприємству Середньооблікова оцінки відповідальності підприємства з
чисельність прац. боку трудових ресурсів.
6. Коефіцієнт Поточна Зниження цього показника свідчить про
заборгованості кредиторська збільшення відповідальності керівництва
перед заборгованість за перед працівниками і сприяє підвищенню
працівниками розрахунками з ОП лояльності правників до підприємства.
(оплати праці)
/Витрати на ОП
7. Заробітна плата Витрати на оплату Рівень оплати праці керівництва повинен
керівництва праці керівників / бути спів розмірний із функціональними
Середньооблікова обов’язками та рівнем заробітної плати
чисельність працівників підприємства. Крім того, даний
керівників показник повинен бути не лише
економічно, але й соціально
обґрунтованим.
8. Частка кількості Чисельність Даний показник аналогічно до
керівників керівників / попереднього також здатен вирізняти імідж
Середньооблікова підприємства в залежності від ситуації або
чисельність як позитивний, або як негативний. Крім
працюючих*100% того, повинен бути обґрунтований.
9. Частка витрат на Витрати на оплату Збільшення цього показника свідчить про
оплату праці в праці / Загальні збільшення трудомісткості продукції 3
загальному обсязі витрати одного боку, але з іншого може свідчити
витрат про зростання інтелектуальної праці.
10. Витрати на Витрати на оплату Оцінку цього показника слід проводити у
заробітну плату праці керівників / комплексі із попереднім показником. Тобто
керівництва від Загальні витрати зростання або зменшення часки повинно
загальних витрат бути пропорційним.
11. Співвідношення Заробітна плата Збільшення цього показника свідчить про
заробітної плати керівництва / збільшення розриву між рівнем оплати
керівників до Заробітна плата по праці на підприємства, поглиблює
заробітної плати підприємству диспропорції та ускладнює узгодження
всього персоналу інтересів.
Джерело: складено на основі [100]

Наступним нашим кроком є аналіз результатів розрахункових показників
обраних для опосередкованої оцінки соціальної відповідальності підприємства.
Розрахунково-аналітичні дослідження ТОВ «Юрія-Фарм», підписанта
глобального договору з відповідними діями у напрямку соціальної
відповідальності, представлені в табл.2.10.

56

Таблиця 2.10 – Динаміка показників аналітичної оцінки соціальної
відповідальності
Назва показника 2021 2022 2023 2024 2025 Відхиленн
я 2025 р.
до 2021 р.
Коефіцієнт валового доходу 0,05 -0,18 -0,11 0,05 0,04 -0,01
Частка нематеріальних активів,% 0,675 1,141 0,966 0,477 0,121 -0,55
Продуктивність праці на ФОП 10,31 10,73 13,05 11,15 11,08 0,77
Середній рівень відрахувань на 24,90 31,64 30,90 23,68 36,53 11,63
соціальні заходи в розрахунку на
одного працівника, тис. грн
Середній рівень заробітної плати 70,4 89,3 87,5 111,7 172,2 101,8
по підприємству, тис. грн
Коефіцієнт заборгованості перед 0,04 0,04 0,03 0,04 0,11 0,07
працівниками
Частка кількості керівників, % 0,24 0,48 0,5 0,46 0,5 0,26
Витрати на заробітну плату 0,002 0,004 0,004 0,004 0,003 0,001
керівництва від загальних витрат,
тис. грн
Заробітна плата керівництва, тис. 556,9 716,1 863,6 930,2 1190,0 633,1
грн.
Співвідношення заробітної плати 7,91 8,02 9,87 8,33 6,91 -1,00
керівників до заробітної плати
всього персоналу
Частка витрат на оплату праці в 0,11 0,10 0,08 0,09 0,09 -0,02
загальному обсязі витрат
Джерело: розраховано за даними [97]

Коефіцієнт валового доходу підприємства був від’ємним у 2022-2023
рр., що свідчить про кризовий період. Негативним є зниження частки
нематеріальних активів, що свідчить про недостатню увагу до
інтелектуального капіталу. В той же час, свідченням про зростання рівня
внутрішньої соціальної відповідальності є зростання показника
продуктивності праці за фондом оплати праці (за винятком 2024 р. у зв’язку із
випередженням темпів росту цін порівняно із ростом заробітної плати).
Середній рівень заробітної плати керівництва зростає меншими темпами, ніж
заробітна плата, про що свідчить скорочення розриву між рівнями заробітних
плат із 7,91 рази до 6,91 разів, незважаючи на те, що частка керівників не
змінилась. Позитивним є те, що скорочується частка витрат на оплату праці,
що свідчить про скорочення витрат на ручну працю. В загальному, показники

57

звітності ТОВ «Юрія-Фарм» свідчать про значну увагу до принципів
соціальної відповідальності перед внутрішніми контактними аудиторіями
(працівниками).
Наступним нашим кроком є аналіз результатів розрахункових
показників обраних для опосередкованої оцінки соціальної відповідальності
підприємства. І порівняння динамічного ряду конкретного показника
проводиться лише у порівнянні з еталоном. По більшості показниках є
оціночні критерії або дані про середньогалузеве значення, або значення
підприємства-конкурента. Наприклад, для коефіцієнта валового доходу,
середньої заробітної плати, рівня відрахування на соціальні заходи за основу
були взяті показники офіційної статистичної звітності за відповідні роки. Що
стосується частки керівників, частки витрат на оплату праці, частки
нематеріальних активів, еталон обирався, орієнтуючись на західні практики
країн із соціально-орієнтованою економікою.
Зазначимо, що вибір показників є довільний як за складом, так і
кількістю. Проте слід з обережністю використовувати показники, що є за
своєю суттю суперечливими, тобто знаходяться у взаємооберненому
співвідношенні або виступають у ролі своєрідної противаги один до одного.
Так, частка кількості працівників, коефіцієнт заборгованості перед
працівниками, витрати на заробітну плату демонструють обернену
залежність, що враховано при оцінці показників. А співвідношення
заробітної плати керівників до заробітної плати всього персоналу та частка
витрат на оплату праці оцінена у режимі інтервалів за допомогою функції
MS Excel «Якщо». Для розрахунку інтегральної оцінки використано добуток
коефіцієнтів із застосуванням натурального логарифму у зв’язку із тим, що
невідомі присутні як основи ступеня. Для більшої наочності їх представлено
у табличній формі (див. табл. 2.11). Поряд із цифровим матеріалом
проставимо індекси: якщо значення розрахункового показника відповідає
еталону або кращий за еталон тоді позначення – П; якщо значення
розрахункового показника не відповідає еталону і гірше від нього, тоді – Н.

58

Таблиця 2.11 – Розрахунок коефіцієнтів для аналітичної оцінки рівня
соціальної відповідальності ТОВ «Юрія-Фарм»
Назва показника Еталон 2021 2022 2023 2024 2025
Коефіцієнт валового доходу 0,05 1,01 -3,61 -2,2 1,04 0,71
Частка нематеріальних активів,% 0,5 1,35 2,28 1,93 0,95 0,24
Продуктивність праці на ФОП 10 1,03 1,07 1,30 1,11 1,11
Середній рівень відрахувань на соціальні 25 1,00 1,27 1,24 0,95 1,46
заходи в розрахунку на одного працівника,
тис. грн
Середній рівень заробітної плати по 37,75 - 1,98 2,36 1,99 2,08 2,29
підприємству, тис. грн 75,28
Коефіцієнт заборгованості перед 0,05 1,17 1,16 1,90 1,15 0,44
працівниками
Частка кількості керівників, % 1 4,11 2,08 2,00 2,18 2,00
Витрати на заробітну плату керівництва від 0,01 4,86 2,71 2,48 2,80 3,27
загальних витрат, тис. грн
Заробітна плата керівництва, тис. грн. 188,75 9,92 11,82 9,96 10,38 11,44
362,9
Співвідношення заробітної плати керівників 4,5-5,5 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
до заробітної плати всього персоналу
Частка витрат на оплату праці в загальному 0,25 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5
обсязі витрат 0,35
Логарифм натуральний від добутку коефіцієнтів 5,08 - - 3,68 1,65

В сього показників, що отримали Індекс «П» 9 8 8 7 6

Всього показників, що отримали Індекс «Н» 2 2 2 4 5
Джерело: розраховано за даними [16, 18, 27]

ТОВ «Юрія-Фарм» має досить високі показники рівня соціальної
відповідальності перед працівниками. Значення не є порахованим для 2022-
2023 рр. через те, що підприємство в цей період мало збитки і в кому випадку
інтегральний показник не розраховується. Негативним для підприємства є те,
що рівень соціальної відповідальності скорочується. Кількість показників, які
отримали індекс «П» скоротилась із 9 у 2021 р. до 6 у 2025 р., а кількість
показників, які отримали індекс «Н» – зросла із 2 у 2021 р. до 5 у 2025 р.

59

Висновок до розділу 2

Отже, на процес формування та розвитку КСВ на мікрорівні в Україні
більшою мірою впливає низка міжнародних документів, в той час як
національне законодавство встановлює мінімальний рівень соціальної
відповідальності та перебуває на стадії становлення. Загалом нормативне
забезпечення КСВ в Україні носить здебільшого рекомендаційний характер, не
створює цілісної системи, а тому не відповідає реальним запитам стейкхолдерів
ринку.
Аналіз змісту, вигод від використання та останніх розробок міжнародних
стандартів у сфері КСВ дозволити систематизувати стандарти стратегічного,
тактичного, оперативного рівнів, що визначатимуть рівень їх використання
(імплементації) в діяльності підприємств фармацевтичної промисловості в
умовах посилення євроінтеграційних процесів.
Мережа неурядових організацій, яка підтримує впровадження КСВ на
рівні суб’єктів господарювання поступово розвивається і вдосконалюється, але
чіткої кореляції дій між урядовими та неурядовими структурами, не жаль, не
сформувалось. В Україні не створено єдиного координуючого урядового
органу, який мав би запроваджувати стандарти, методики, інструменти
реалізації соціально відповідальних підходів до ведення бізнесу. Поширення
КСВ в українську бізнес-практику залишається на рівні ініціатив самого
суб’єкта господарювання (окремих проектів), без орієнтації на стратегію
соціальної відповідальності на національному рівні (внаслідок її відсутності),
наявності єдиних вимог до індикаторів, що дають можливість оцінити
досягнутий прогрес у економічній, соціальній чи екологічній сферах згідно з
цілями сталого розвитку.
Основними проблемами, що гальмує зростання економічної складової
КСВ підприємств фармацевтичної промисловості є нестабільна економічна та
політична ситуація в країні, цінові коливання на сировину та енергоносії,
низька якість сировини та кінцевої продукції, невідповідність системи

60

державного регулювання європейській та світовій практиці, низький рівень
інноваційної активності, втрата ринків збуту; соціальної складової КСВ – чітка
спрямованість на розвиток внутрішньої складової соціальної відповідальності,
фрагментарність соціальної політики, нерозвинутість соціальної
інфраструктури підприємств, невідповідності в питаннях оплати праці, низький
рівень соціального діалогу в галузі; екологічної складової – низький рівень
екологізації виробництва, надмірне споживання енергоресурсів і води, значна
кількість викидів у навколишнє середовище, низький рівень утилізації відходів,
недостатній рівень впровадження технологій повторного використання
відходів, низький рівень екологічної культури персоналу.
Загальною проблемою є низький рівень реагування на запити
стейхолдерів, насамперед, зовнішнього середовища, недостатній рівень
прозорості діяльності підприємств фармацевтичної промисловості у сфері
соціальної відповідальності (небажання висвітлювати таку діяльність у
нефінансовій звітності), що попри інші причини є також наслідком повільних
темпів імплементації КСВ в стратегію розвитку підприємства на всіх її
ієрархічних рівнях.
Запропонований аналітичний інструментарій оцінювання соціальної
відповідальності підприємств дозволяє порівнювати їх за окремими аспектами
та рівнем розвитку соціальної відповідальності загалом, виявляти проблемні
сфери розвитку. Результати ранжування підприємства можуть бути базою для
розробки регіональної та національної політики управління соціальною
відповідальністю, основою для визначення актуальних напрямів співпраці
влади, бізнесу та суспільства, з’ясування потенційних проблем і можливостей
такої співпраці; виступати механізмом виявлення економічних, екологічних,
соціальних проблем, що можуть бути вирішені за участю бізнесу. Принциповим
моментом аналітичного інструментарію є її орієнтація тільки на
загальнодоступну інформацію (дані офіційної звітності підприємств). Разом з
тим, слід відзначити необхідність розширення сфери статистичного
спостереження інформаційної діяльності бізнесу, дотримання ним принципів

61

ділової етики та стандартів соціальної відповідальності в екологічній сфері.
Очевидно, що в сучасних умовах розвитку національної економіки
споживач віддає перевагу підприємствам та компаніям, що не тільки активно
використовують корпоративну соціальну відповідальність, а й підкреслюють
це. Адже безпосередні відносини підприємства і суспільства у формі
благочинності, забезпечення екологічно безпечного процесу виробництва, є
важливими позиціями для соціуму. У даному факторі взаємовідносин
підприємства і суспільства зацікавлені не тільки люди, а й підприємство, адже
за рахунок цього формується його позитивний імідж, і підприємство стає більш
успішним на ринку.

62

РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ СОЦІАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

3.1 Впровадження соціальної відповідальності в практику господарювання
підприємств фармацевтичної промисловості

За оцінками експертів ISO [101, 102], майже два мільярди людей мають
надмірну вагу або ожиріння, поряд з тим більше 800 мільйонів голодують. На
фоні постійно зростаючої кількості населення, яке досягне 9,7 мільярдів осіб у
2050 році, зрозуміло, що безпека, стійке та поживне виробництво та розподіл
обмежених ресурсів є однією з найбільших проблем існування людства.
Слід зауважити, що роль фармацевтичної промисловості, насамперед,
визначається питаннями безпеки країни. Місце фармацевтичної промисловості
у національній економіці визначається наступними факторами: вона входить до
ТОП-5 найважливіших галузей промислового виробництва України, повністю
забезпечує потреби внутрішнього ринку продовольчими товарами, згідно з
даними Державної служби статистики, починаючи з 2020 року за обсягом
реалізації займає перше місце у промисловості – на неї припадає 21% обсягу
реалізації промислової продукції підприємств України у 2025 році, 13%
освоєних капітальних інвестицій, 4,5% валової доданої вартості у 2024 році
[27]. Основні показники, що характеризують економічну складову
внутрішнього середовища КСВ підприємств фармацевтичної галузі в Україні
висвітлені в таблиці 3.1. Аналіз їх динаміки показує зменшення кількості
суб’єктів господарювання, яких у 2024 налічувалось 5198 одиниць. Зокрема, у
2022 році їх кількість зменшилась на 13,7%, у 2023 році – на 0,5%, у 2024 році
– на 4,5%. Відповідно зменшилась і середньооблікова кількість працюючих: за
період 2020-2024 рр. на 91 тис. осіб (або на 24,4%), і у 2024 році становила 282
тис. осіб (або 14,4% від зайнятих у промисловості). Частка жінок, зайнятих на
підприємствах фармацевтичної галузі станом на 1 січня 2025 року складала
43,8%, жінки були переважно зайняті на посадах службовців, фахівців та

63

технічного персоналу, в той час як чоловіки – на посадах керівників.

Таблиця 3.1 – Динаміка показників діяльності підприємств фармацевтичної
галузі у 2021-2025 рр.
Показник Рік
2021 2022 2023 2024 2025
Кількість підприємств, од. 5768 6407 5528 5502 5198
у % до попереднього року X 111,1 86,3 99,5 94,5
Середньооблікова кількість працівників, тис. осіб 373 362 323 290 282
Виробництво продукції фармацевтичної 101,0 94,9 102,5 89,3 104,4
промисловості, % до попереднього року
Виробництво продуктів фармацевтичної галузі, % 101,8 96,1 104,6 87,2 106,0
до попереднього року
Обсяг реалізованої продукції фармацевтичної 222,4 254,5 261,8 302,4 390,0
промисловості, млрд. грн.
у % до попереднього року X 114,4 102,9 115,5 129,0
Обсяг реалізації продукції фармацевтичної 18,2 19,3 21,2 22,4 21,6
промисловості, % загальному обсязі промислового
виробництва
Індекс цін виробників промислової продукції, % 102,7 104,0 115,6 142,5 115,6
до попереднього року
Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. США 2,2 3,0 3,2 2,7 2,6
Капітальні інвестиції, млн. грн. 13558 1527 13487 1354 21291
у % до попереднього року X 512 ,7 88,3 8 8,7 57,2
Частка промислових підприємств, які X 12,7 16,8 16,8 16,8
впроваджували інновації, %

Джерело: розраховано за даними [17, 27, 52 ]

Протягом 2020-2025 рр. динаміка обсягів виробництва була
нестабільною: зменшення обсягів виробничої діяльності спостерігались у (на
5,1%) та 2023 роках (на 10,7% у порівнянні з попереднім періодом). Зростання
виробництва було зафіксовано у 2020 році на 1,0%, у 2022 році на 2,5%, у 2023
році на 4,4%. У 2025 році приріст обсягів виробництва становив 2,9% [17, 27,
52]. Виробництво найважливіших видів продукції фармацевтичної
промисловості також мало нестабільну динаміку. Загалом обсяги виробництва
продукції фармацевтичної промисловості поки що не досягай рівня 2021 року,
що свідчить про загальну тенденцію до зниження темпів виробництва у галузі.
Обсяги реалізації продукції фармацевтичної промисловості щорічно
зростають: у 2022 році – на 14,4%, у 2023 році – на 2,9%, у 2024 році – на

64

15,5%, у 2025 році – на 29,0%. Частка реалізованої продукції фармацевтичної
промисловості в загальному обсязі промислового виробництва зростала в
динаміці за 2021-2025 рр.: у порівнянні з 2021 роком на 3,4%. У 2025 році
підприємствам фармацевтичної промисловості було реалізовано продукції на
загальну суму 390 млрд. грн., що перевищило аналогічний показник 2024 року
на 29,0% [17, 27, 52]. Зростання обсягів реалізації промислової продукції галузі
забезпечило насамперед, зростання цін. Порівняно з невисоким приростом цін
у 2021 році (2,7%) та у 2022 році (4,0%), у 2023 році ціни виробників
промислової продукції галузі зросли на 15,6%, у 2024 році – на 42,5%, у 2025
році – на 15,6% [17, 27, 52].
Фармацевтична промисловість є привабливою галуззю для іноземних
інвесторів, які активно придбають акції вітчизняних підприємств галузі.
Станом на 31 грудня 2025 року обсяг прямих іноземних інвестицій становив
2550,9 млн. грн., що становить 6,8% від загального обсягу іноземного
інвестування в економіку України: галузь посідає перше місце за обсягом
інвестування у промисловому виробництві та третє серед усіх видів
економічної діяльності. Вона визначає як ступінь лояльності працівників до
роботодавця, рівень їх мобільності, так і ступінь відповідальності роботодавця
за якісну працю персоналу, а також рівень її цінності для обох сторін.
Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника
фармацевтичної промисловості протягом 2020-2025 рр. зростала, найбільший
відсоток зростання номінальної заробітної плати зафіксовано у 2024-2025 рр.,
коли її приріст становив 25,4%, 23,9% та 30,4% у порівнянні з попереднім
періодом. Середньомісячна реальна зарплата працівника галузі зростала у
динаміці протягом 2018-2021 рр., діапазон її рівня від номінальної коливався
від 91,7% до 99,5%, у 2020 році було зафіксовано відповідність номінальної та
реальної зарплати.
Важливим аспектом внутрішнього середовища КСВ підприємств
фармацевтичної промисловості залишається оплата праці (табл. 2.10).

65

Таблиця 3.2 – Динаміка оплати праці підприємств фармацевтичної галузі, за
2018-2025 рр.
Показник Рік
2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025
Середньомісячна 2250 2648 3041 3282 3480 4195 5183 7104
номінальна зарплата по
Україні, грн.
Індекс реальної 110,5 111,0 111,0 106,8 86,5 90,1 106,5 118,9
зарплати по України, %
Середньомісячна 2138 2545 2891 3110 3337 4184 5182 6756
номінальна зарплата в
галузі [160], грн.
- у % до попереднього X 119,0 113,6 107,6 107,3 125,4 123,9 130,4
року
- у дол. США за 268,5 316,5 361,7 379,0 211,6 174,3 190,6 240,7
середньозваженим
курсом НБУ на кінець
відповідного року, дол.
США [2]
- % зарплати у галузі від 95,0 96,1 95,1 94,8 95,9 123,9 100,0 95,1
середнього рівня по
економіці
Індекс споживчих цін, 109,1 104,6 99,8 100,5 124,9 143,3 112,4 113,7
%Се редньомісячна 1959,7 2433, 2896, 3094, 2671, 2919, 4610, 5181
реальна зарплата у 1 8 5 7 7 3
галузі, грн.
у % до номінальної 91,7 95,6 100,2 99,5 80,1 69,8 89,0 76,7
зарплати у галузі
Середньомісячна 2578 3119 3497 3774 3988 4789 5902 7631
номінальна зарплата у
промисловості, грн.
% номінальної
зарплати у галузі від 82,9 81,6 82,7 82,4 83,7 87,4 87,8 88,5
середнього рівня у

промисловості
Джерело: розраховано за даними [17, 27, 52].

Основою соціального діалогу на рівні суб’єктів господарювання є
колективно-договірне регулювання соціально-трудових відносин. Основою
даного регулювання є Закон України «Про соціальний діалог», Закон України
«Про колективні договори і угоди»; Генеральна угода про регулювання
основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і
трудових відносин в Україні (остання розроблена на 2024-2025 рр.) [97; 100],
яка включає три розділи: «Підвищення конкурентоздатності національного

66

виробника та забезпечення зростання зайнятості», «Оплата, умови, охорона
праці та соціальний захист працюючих», «Соціальний діалог»; Галузева угода в
фармацевтичній та переробній промисловості (на 2022-2024 роки зі змінами і
доповненнями від 07.02.2025 року) [102]. За даними Національної служби
посередництва і примирення (НСПП) станом на 1 січня 2025 року в Україні
зареєстровано 64,2 тис. колективних договорів. Кількість охоплених ними
працівників становила 6140,4 тис. осіб (75,9% облікової кількості штатних
працівників), що перевищує показники попередніх років [52, 58, 66].
Аналіз показує, що кількість працівників, охоплених колективними
трудовими договорами у фармацевтичній промисловості не досягає середнього
показника у промисловому виробництві (82,7% у 2024 році) та у переробній
промисловості (76,5% у 2024 році), що свідчить про недостатню захищеність
інтересів працівників на робочому місці (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Динаміка кількості працівників підприємств
фармацевтичної галузі , охоплених колективними договорами за 2023-2025 рр.
Показник 2023 2024 2025
Облікова чисельність штатних працівників галузі, тис. 315,7 289,0 281,2
осіб
у % до попереднього року X 91,5 97,3
Кількість працівників галузі, які охоплені колективними 228,1 201,2 195,6
трудовими договорами, тис. осіб
у % до облікової кількості штатних працівників 72,3 69,6 69,6
Кількість працівників у промисловому виробництві, які 1 862,3 1 747,5 1 645,3
охоплені колективними трудовими договорами, тис. осіб
у % до попереднього року X 93,8 94,2
Кількість працівників переробної промисловості, які 1 163,5 1 049,8 1 003,9
охоплені колективними трудовими договорами, тис. осіб
у % до попереднього року X 90,2 95,6
Джерело: розраховано за даними [12, 16, 27, 52, ]

Кількість працівників, зайнятих на підприємствах фармацевтичної
промисловості, де мінімальна місячна тарифна ставка (оклад) встановлена
колдоговором, станом на 31 грудня 2024 року становила 195,6 тис. осіб (69,6%
від облікової кількості штатних працівників), у тому числі для 74,5%

67

працівників розмір мінімальної тарифної ставки (окладу), встановленої
колдоговором, по відношенню до законодавчо встановленої мінімальної
зарплати, відповідає рівню мінімальної зарплати, для 25,5% працівників –
рівню, вищому за мінімальний [12, 16, 27].
Реакцією на порушення умов, визначених галузевими угодами та
колективними трудовими договорами є колективні трудові спори та страйки.
Зокрема, за даними НСПП за 2025 рік у 216 спорах найманими працівниками
було висунуто 502 вимоги, що на 25,8% більше порівняно з попереднім роком,
з яких: 242 (48,2%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 141
(28,1%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх
положень; 107 (21,3%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих
соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 12 (2,4%) – щодо
укладення або зміни колективного договору, угоди [27]. Щодо нещасних
випадків на виробництві, то загальнодоступними є дані щодо наявності їх у
фармацевтичній та переробній промисловості (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Динаміка травматизму на підприємствах переробної
промисловості України
Показник Рік
2022 2023 2024 2025
Кількість нещасних випадків, пов’язаних з 116 1061 971 1080
виробництвом, од. 8
Кількість нещасних випадків, не пов’язаних з 303 293 267 268
виробництвом, од.
Кількість потерпілих від нещасних випадків на 120 1114 990 1114
виробництві, які призвели до втрати 6
працездатності, та від нещасних випадків зі
сКмілеьрктіеслтььн зиамги нбалсилхід вкіодм т,р оасвімба тизму, осіб 187 164 177 163
Кількість загиблих від травматизму, пов’язаного з 75 58 69 56
виробництвом, осіб
Кількість потерпілих, яким встановлено 163 132 92 138
інвалідність, осіб
Витрати підприємств, зумовлені нещасними 5,0 3,9 3,7 4,1
випадками, млн. грн.
Джерело: розраховано за даними [27]

На підприємствах фармацевтичної галузі у 2025 році сталося 264
нещасних випадків, в тому числі 28 – зі смертельним випадком, інвалідність

68

установлено 30 особам (І групи – 2 особи, II групи – 5 осіб, III групи – 23
особи), при чому на 1 потерпілого припадало 51,6 днів непрацездатності.
Витрати підприємств фармацевтичної промисловості у 2025 році становили 4,1
млн. грн., в тому числі на оплату перших п’яти днів тимчасової
непрацездатності 1,7 млн. грн., на інші виплати потерпілим, членам сімей та
утриманцям померлих, здійснених за рахунок коштів підприємств – 2,4 млн.
грн. [27]. Досліджуючи екологічну складову КСВ підприємств фармацевтичної
промисловості України, слід зауважити, що загальне становище у сфері
охорони навколишнього середовища залишається далеким від досконалого.
Фармацевтичні підприємства є забруднювачами повітря, ґрунту, води, за
обсягами відходів значно випереджають підприємства інших видів економічної
діяльності. Більшість підприємств галузі не впроваджують мало- та безвідходні
технології, мають низький ступінь очищення стічних вод, їхня діяльність
зумовлює значну кількість викидів у атмосферу та значну кількість відходів та
побічних продуктів. Загалом переробна промисловість генерує більше 30%
шкідливих викидів у атмосферу та більше 40% викидів диоксиду вуглецю
(табл. 3.5).

Таблиця 3.5 – Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в
атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у фармацевтичній
промисловості
2022 2023 2024 2025
тис. т у % до тис. т у % до тис. т у % до тис. т у % до
підсум підсум підсум підсум
Переробна промисловістьк у ку ку ку
забрудню 1230,9 28,7 968,7 30,4 941,4 32,9 976,7 31,7
ючих
речовин
діоксиду 82082, 41,5 60169, 39,3 57426, 41,3 61083, 40,5
вуглецю 6 8 6 6
Виробництво продуктів фармацевтичної галузі
забрудню 21,9 0,5 38,3 1,2 35,5 1,2 33,8 1,1
ючих
речовин
діоксиду 2041,2 1,0 2293,8 1,5 2005,4 1,4 2261,1 1,5
вуглецю
Джерело: розраховано за даними [27]

69

Зокрема, у 2025 році частка викидів забруднюючих речовин підприємств
переробної промисловості становила 31,7% (або 976 тис. тон), викидів
діоксиду вуглецю – 40,5% (або 61 млн. тон) від загального обсягу викидів
промислового виробництва. У динаміці обсяг шкідливих викидів у атмосферу
зріс протягом 2022-2024 pp. на 1,5%.
З даних, представлених в таблиці 3.6 видно, що в Україні існує проблема
з утилізацією відходів: загалом у промисловості у 2024 році утилізовано 28,6%
промислових відходів, у переробній промисловості – 41% відходів, у
фармацевтичній промисловості – лите 11,6% відходів. Значну частку відходів у
фармацевтичній промисловості спалюють: у 2024 році – 10,4%, у 2025 році –
7,9%, при чому більша частка цих відходів спалюється з метою отримання
енергії (у 2024 році – 92%).

Таблиця 3.6 – Поводження з відходами від економічної діяльності підприємств
фармацевтичної промисловості, тис. тон
Показник 2024 2025
Утилізовано, всього, в т.ч. 92463,7 84630,3
переробна промисловість 23979,2 22088,7
виробництво продуктів фармацевтичної галузі 453,3 588,3
Спалено, всього 1134,7 1106,1
переробна промисловість 805,5 786,6
виробництво продуктів фармацевтичної галузі 439,3 402,3
в т.ч. з метою
- отримання енергії, всього 1086,3 975,3
переробна промисловість 779,9 735,2
виробництво продуктів фармацевтичної галузі 424,0 370,3
- теплового перероблення, всього 48,4 70,8
переробна промисловість 27,6 51,4
виробництво продуктів фармацевтичної галузі 15,3 32,0
Видалено у спеціально відведені місця, всього 152295,0 157379,3
переробна промисловість 9693,3 10168,1
виробництво продуктів фармацевтичної галузі 2,8 12,3

Джерело: розраховано за даними [27]

Частка викидів забруднюючих речовин підприємств фармацевтичної
галузі є трохи вищою за 1,0% від загального обсягу у промисловості (у 2024-

70

2025 рр. – 1,2%, у 2025 році – 1,1%) та коливається в межах 3,5-4,0% від
обсягу викидів переробної промисловості (у 2023 році – 4,0%, у 2024 році –
3,8%, у 2025 році – 3,5%). Щодо викидів діоскиду вуглецю частка підприємств
фармацевтичної промисловості у загальному обсязі викидів у 2024-2025 рр.
становила 1,4%-1,5%, в обсязі викидів підприємств переробної промисловості
– у 2024 році – 3,8%, у 2025 році – 3,5%. Проте в абсолютному вимірі щорічно
підприємства фармацевтичної промисловості викидають в атмосферу не
менше 2,0-2,3 млн. діоксиду вуглецю, що робить певний внесок у формування
парникового ефекту.
З кожним роком витрати промислових підприємств на охорону
навколишнього середовища зростають. Зокрема, у 2025 році порівняно з 2024
роком сума капітальних витрат у фактичних цінах зросла більше, ніж у 2 рази, а
поточних – на 33,2% (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 – Витрати підприємств фармацевтичної промисловості на охорону
навколишнього природного середовища (у фактичних цінах), млн. грн.
Показник 2022 2023 2024 2025
Капітальні інвестиції
Усього по промисловому виробництву 6038,7 7959,9 7675,6 13390,5
України
Переробна промисловість 2208,1 2421,7 1730,9 2832,5
Виробництво продуктів 30,8 35,4 73,6 123,5
фармацевтичної галузі
у % до попереднього року X 114,9 207,9 167,8
Поточні витрати
Усього по промисловому виробництву 14339,1 13965,7 16915,5 19098,2
України
Переробна промисловість 4194,4 3710,4 4425,1 4914,2
Виробництво продуктів 76,1 99,2 132,5 209,0
фармацевтичної галузі
у % о попереднього року X 130,4 133,6 156,4

Джерело: розраховано за даними [27]

Проте, якщо здійснити їх перерахунок у тверду валюту, картина не буде
такою оптимістичною. Витрати підприємств фармацевтичної галузі на

71

здійснення заходів щодо покращення управління відходами, зменшення
викидів у навколишнє середовище, модернізацію устаткування та
технологічних процесів, очисних споруд протягом 2021-2025 рр. нарощувались.
Зокрема, сума капітальних витрат у 2022 році збільшилась на 14,9%, у 2024
році на 107,9%, у 2025 році на 67,8% у порівнянні з відповідними попередніми
періодами. Загалом за 2021-2025 рр. підприємства фармацевтичної
промисловості здійснили капітальних витрат більше на 92,7 млн. грн., ніж у
2021 році. Сума поточних витрат також зростає щороку: у 2022 році на 30,4%, у
2024 році на 32,5%, у 2025 році на 56,4%.
Важливим аспектом КСВ підприємств зовнішнього спрямування є
прозорість їх діяльності та готовність демонструвати результати у сфері
сталого розвитку, насамперед, у нефінансових звітах. Для формування
висновків щодо прозорості діяльності та рівня КСВ підприємств України за
міжнародною методикою, «розробленою Beyond Business (Ізраїль) та Центром
«Розвиток КСВ» (Україна), починаючи з 2019 року оцінюються компанії, які
увійшли до топ-100 найбільших платників податків в Україні за даними
Державної фіскальної служби, та з 2020 року топ-10 найбільш прозорих
компаній відповідно до минулорічного Індексу прозорості» [17, 100]. До
рейтингу у 2025 році увійшли 20 підприємств державної та 79 приватної форми
власності, 22 міжнародні компанії (або їхні дочірні компанії) та 77
національних. За даними дослідження середній рівень розкриття інформації з
КСВ підприємствами на власних сайтах протягом 2020-2024 pp. виріс з 14% до
21,5%, проте надалі залишається досить низьким – 21,7% у 2025 році.

3.2 Удосконалення забезпечення оцінки системи соціальної відповідальності

Як показує аналіз, сьогодні лідери вітчизняного бізнесу фармацевтичної
промисловості поступово приєднуються до глобального руху за соціально
відповідальний бізнес, стають його частиною, впроваджують принципи КСВ у
загальну стратегію розвитку підприємства.

72

Забезпечення належного рівня соціальної відповідальності підприємства
потребує не лише активних управлінських дій з боку керівництва, а й
формування сприятливого інституційного середовища для поширення
прогресивних бізнес-практик, а також належної організаційно-економічної й
інформаційної підтримки з боку держави. Євроінтеграційні та глобалізаційні
трансформації, у межах яких функціонує Україна, зумовлюють необхідність
перегляду існуючої моделі господарювання на всіх рівнях економічної системи.
Ефективність реалізації державної політики у сфері підтримки соціальної
відповідальності підприємств фармацевтичної галузі значною мірою залежить
від належного організаційного супроводу процесу формування стимулюючих
інструментів. Таке забезпечення повинно базуватися на систематизованих
даних щодо всіх напрямів діяльності підприємств України, які мають регулярно
оновлюватися, піддаватися аналітичній обробці та бути доступними для
публічного використанняРазом з тим, оцінювання соціальної відповідальності
як бази для прийняття управлінських рішень на державному та регіональному
рівнях ускладнюється відсутністю уніфікованої методології, яка забезпечувала
б формування об’єктивних індикаторів, можливість порівняння результатів та
відстеження динаміки розвитку. Зазначені трансформації зумовлюють
необхідність інтеграції вітчизняних суб’єктів господарювання у глобальний
економічний простір на основі принципів соціальної відповідальності. У
попередніх розділах дослідження було здійснено аналіз існуючих підходів та
методів оцінювання соціальної відповідальності підприємств, проте подальше
вдосконалення управлінських рішень залишається актуальним, особливо з
урахуванням специфіки фармацевтичної галузі, що обумовлює потребу у
модернізації методичного інструментарію.
З огляду на значну різноманітність існуючих підходів до оцінювання,
індексний метод визначення рівня соціальної відповідальності підприємств є
одним із найбільш поширених у міжнародній практиці. У наукових джерелах
виокремлюються такі індекси, як «Index Domini Social Investment (DSI 400)
(охоплює соціальні, екологічні та управлінські характеристики провідних

73

компаній); Dow Jones Sustainability Index (оцінює соціальну та екологічну
активність); Index FTSE4Good (включає фінансові, соціальні й екологічні
показники), Corporate Philanthropy Index; London Benchmarking Group
(характеризує рівень соціальної залученості бізнесу) [5; 13; 30; 49].
Зазначені індекси здебільшого використовуються як інструменти
зовнішнього оцінювання соціальної відповідальності підприємств, водночас
окремі суб’єкти господарювання можуть формувати власні системи індексного
оцінювання. Найбільш комплексним і системним міжнародним документом, на
думку В. А. Євтушенка, є стандарт ISO 26000:2018 «Керівництво з соціальної
відповідальності», тому доцільно здійснювати оцінювання соціальної
відповідальності підприємства відповідно до визначених у ньому ключових
напрямів: організаційне управління (включаючи принципи соціальної
відповідальності); дотримання прав людини; трудові відносини; охорона
довкілля; етичні ділові практики; питання взаємодії зі споживачами; участь у
розвитку місцевих громад та їх підтримка [34].
З метою оцінювання та моніторингу динаміки розвитку соціальної
відповідальності підприємств, а також аналізу конкурентоспроможних практик
на національному рівні та у межах Європейського Союзу, організація ООН з
розвитку в рамках відповідного проєкту запропонувала інструментарій
оцінювання для урядів держав [19; 64].
Слід відзначити, що на сьогодні сформовано значну кількість методичних
підходів до оцінювання соціальної відповідальності підприємств у різних
напрямах, багато з яких апробовані на практиці та стандартизовані. Водночас у
межах досліджень, що базуються на використанні даних офіційної фінансової
звітності підприємств, відповідні методики поки що недостатньо розроблені.
Разом із тим, їх створення та впровадження є надзвичайно важливими, оскільки
забезпечують відкритість і доступність оцінки рівня соціальної
відповідальності для широкого кола стейкхолдерів. Застосування аналітичного
підходу дало змогу сформувати систему оціночних індикаторів, що налічує 37
позицій, з урахуванням галузевих особливостей.

74

Розроблена методика включає показники, які відображають різні аспекти
впливу діяльності підприємства на суспільний розвиток та охоплюють ключові
сфери соціальної відповідальності (табл. 3.8). Для підприємств фармацевтичної
промисловості додатково виокремлено спеціалізований блок показників, що
дозволяє уникнути надмірного інформаційного перевантаження інтегрального
показника, водночас забезпечуючи комплексність оцінювання та врахування
галузевої специфіки.
Усі часткові індикатори соціальної відповідальності підприємств
фармацевтичної галузі з метою забезпечення єдності інформаційного
спрямування класифікуються на стимулюючі та дестимулюючі. При цьому
взаємозв’язок між рівнем соціальної відповідальності та стимуляторами має
прямий характер, тоді як із дестимуляторами – обернений.

Таблиця 3.8 – Кумулятивна система показників оцінки соціальної
відповідальності підприємств фармацевтичної промисловості
Сфера Оціночні показники (кількісні/якісні) Вплив (стиму- Норма
лятор (С) та тивне
дестимулятор значення
(Д)) (Н)
1 2 3 4
Економічна Частка прибутку підприємства с т
Сфера Рівень рентабельності операційної діяльності с >5%
підприємства
Розмір середньомісячної заробітної плати с > середній
по країні
за
відповід-
Частка величини заборгованості з виплати заробітної Д н<и0й, 0п3е ріод
плати від фонду оплати праці
Трудова Наявність колективного договору с +
Сфера Частка працівників, які працюють в умовах, що не Д 0
відповідають санітарно-гігієнічним нормам
Відношення суми витрат на соціальний захист та с >0,15
покращення умов праці до загальної суми прибутку
підприємства
Коефіцієнт виробничого травматизму Д 0
Відношення суми витрат на навчання та розвиток с >0,05
персоналу до загальної суми операційних витрат
підприємства
Коефіцієнт стійкості кадрового складу с >0,85

75
Продовження таблиці 3.8
1 2 3 4

Трудова Частка працівників підприємств, притягнутих до Д 0
сфера адміністративної відповідальності за правопорушення у
галузі охорони праці
Питома вага премій, заохочувальних та компенсаційних с >0,25
виплат в фонді оплати праці в розрахунку на одного
працівника
Питома вага молодих спеціалістів в загальній с 0,2-0,3
чисельності працюючих
Екологічна Частка витрат, які були виділені на організацію с >0,05
сфера природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів на
підприємстві, в інших операційних витратах
Коефіцієнт величини сплаченого екологічного податку с 1
до суми нарахованого
Рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферу, Д 0
обсяг скидання забруднених зворотних вод у поверхневі
водні об’єкти підприємствами
Частка працівників підприємств, притягнутих до Д 0
адміністративної відповідальності за правопорушення у
галузі навколишнього природного середовища.
Частка екологічно безпечних технологій та матеріалів с 1
будівництва до загальної їх кількості
Частка залучених працівників підприємства до охорони с >0,7
довкілля та ресурсозберігання
Ділова Кількість порушень законодавства про добросовісну Д 0
сфера конкуренцію
Пропаганда соціальної відповідальності с +
Кількість заяв про корупційну діяльність Д 0
Коефіцієнт відношення суми сплачених податків до с 1
загальної суми нарахованих податків
Відношення простроченої кредиторської перед діловими Д 0
партнерами до загальної суми кредиторської
заборгованості перед діловими партнерами
Кількість позовів щодо порушення прав людини зі Д 0
сторони внутрішніх стейкхолдерів
Кількість трудових спорів Д 0
Споживча Дотримання конфіденційності відносно споживачів с +
сфера
Дотримання закону про добросовісну рекламу с +
Дотримання конфіденційності відносно споживачів с +
Дотримання закону про добросовісну рекламу с +
Частка працівників підприємства, притягнутих до Д 0
адміністративної відповідальності за правопорушення в
галузі стандартизації, якості продукції, метрології та
сертифікації
Кількість отриманих рекламацій та претензій від Д 0
споживачів

76

Продовження таблиці 3.8
1 2 3 4
Споживча Питома вага продукції, що відповідає С >0,85
сфера міжнародним стандартам у загальному обсязі її
випуску
Відношення ціни продукції підприємства до С <1
середньої ціни продукції по галузі
Питома вага продукції, що супроводжується С >0,5
сервісними послугами у загальному обсязі її
випуску
Філантропі Частка кількості новостворених робочих місць до с >0,05
чна сфера загальної чисельності робочих місць
підприємства
Частка витрат на проведення соціальних програм с >0,05
спільно із громадськими організаціями, органами
місцевого самоврядування в чистому прибутку
підприємства
Частка соціальних інвестицій у розвиток с >0,03
територій присутності в чистому прибутку
підприємства
Частка витрат на охорону здоров’я в чистому с >0,02
прибутку підприємства

Джерело: розраховано на основі [19, 100]

Реалізація такого підходу досягається шляхом нормування
(стандартизації) відповідних показників. Перевагою запропонованого
методичного підходу є можливість його застосування як для зовнішнього
аналізу, так і для внутрішнього самооцінювання діяльності підприємств
фармацевтичної промисловості. Запропонована система оцінювання не
передбачає використання експертних методів, що сприяє зниженню рівня
суб’єктивізму отриманих результатів.
Після встановлення відповідності показників діяльності підприємства
визначеним нормативним значенням здійснюється безпосередній процес
оцінювання. Відповідно до результатів такої перевірки кожному показнику
присвоюється оцінка в межах від 1 до 100 балів, після чого визначається
сумарний показник за всіма індикаторами за такою шкалою:
10 – оцінка показника, яка присвоюється у разі повної відповідності
встановленим вимогам;
0 – оцінка показника у випадку повної невідповідності нормативним
критеріям;

77
2,5 (5; 7,5) – оцінка кількісних показників, для яких фактичне значення
становить відповідну частку (%, %, 3Л) від нормативного рівня.
Максимально можливе значення інтегрального показника соціальної
відповідальності формується шляхом підсумовування всіх індикаторів і
становить 370 балів. Для визначення рівня соціальної відповідальності
підприємства необхідно трансформувати отримане абсолютне значення у
відносний показник – як частку від максимально можливого значення, при
цьому даний коефіцієнт має прагнути до одиниці. Урахування зазначених
підходів передбачає також визначення мінімально допустимого (обов’язкового)
рівня соціальної відповідальності, який базується на здійсненні діяльності
підприємства виключно в межах чинного законодавства без порушення
нормативно-правових вимог.
Таким чином, підприємство, яке за результатами оцінювання отримало
менше ніж 110 балів, слід відносити до категорії соціально невідповідальних.
Інша частина шкали балів розподіляється між середнім і високим рівнями
соціальної відповідальності, що дає можливість сформувати відповідні
інтервали оцінювання рівня соціальної відповідальності підприємств.
Актуальність концепції соціальної відповідальності та потреби її
практичного впровадження стали підґрунтям для досліджень Т. Шустваль,
спрямованих на розробку методичних підходів до формування звітної
інформації підприємств. У межах таких підходів передбачається розкриття не
лише структури та вартості економічних ресурсів і результатів діяльності, а й
використання показників звітності як інструменту оцінювання сукупності
залучених ресурсів та джерел їх формування (зокрема активів, капіталу,
зобов’язань, доходів і витрат як складових фінансової звітності). Крім того,
враховується динаміка руху ресурсів, що активізуються підприємством для
забезпечення сталого економічного та соціального розвитку [17; 64].
Реалізація завдань оцінювання соціальної відповідальності підприємств
трансформує цей процес у важливий інструмент удосконалення системи
соціального партнерства (табл. 3.9).
78
Таблиця 3.9 – Наслідки для соціальних партнерів від впровадження
систематичної кумулятивної оцінки рівня соціальної відповідальності
підприємств фармацевтичної промисловості

Суб’єкти державного Працівники (найманий Суб’єкти господарювання
управління та стейкхолдери персонал) (роботодавці)
Формування системи доступу Розширення Забезпечення стандартів гідної
до повної, об’єктивної та можливостей впливу на праці через своєчасну оплату
аналітично придатної механізми соціального праці, прозорість фінансових
інформації про соціальні, партнерства та взаєморозрахунків із персоналом,
екологічні й економічні зміцнення власної ролі у конкурентний рівень заробітної
виклики розвитку суспільства. його функціонуванні. плати та дотримання вимог
Своєчасне виявлення Підвищення Фбеозрпмекуив апнрнаяц ті.а реалізація систем
потенційних (прихованих) результативності безперервного професійного
соціально-економічних регулювання соціально- розвитку персоналу, включаючи
дисбалансів та впровадження трудових відносин на навчання, підвищення
інструментів їх попередження основі колективно- кваліфікації та кар’єрне
Організація постійного Адокгтоиввірізнаицхія м уечхааснтіз ум ів пІрнотсеугвраанцнія .п рограм соціального
моніторингу ефективності процесах впровадження розвитку в діяльність
діяльності державних міжнародних стандартів підприємства з метою
інституцій і органів місцевого соціального характеру. підвищення якості продукції та
самоврядування щодо зміцнення ринкових позицій.
поширення принципів
соціально відповідального
роОзцвіинтюквуа. ння результативності Узгодження Розбудова партнерських відносин
реалізації державних, національних норм, у із органами місцевої влади,
галузевих та регіональних тому числі у сфері виконавчими структурами та
програм із урахуванням їх охорони праці та інститутами громадянського
соціально-економічного здоров’я, з суспільства на регіональному
Меофдеекртнуі.з. ація інституційної, європейськими рівні..
економічної та правової бази регуляторними вимогами
регулювання соціальної
відповідальності в масштабах
країни.
Джерело: розраховано на основі [19, 100]

Підприємства, які здійснюють підготовку звітності відповідно до вимог
Міжнародних стандартів фінансової звітності, як правило, розкривають
відомості щодо своєї участі у проєктах соціального, екологічного та
культурного спрямування. При цьому основна увага акцентується на обсягах
використаних ресурсів або очікуваних вигодах від реалізації ініціатив [100].
Окремі аспекти соціальної відповідальності підприємств частково
відображаються у складі фінансової звітності (зокрема, у Балансі, Звіті про
фінансові результати, Звіті про рух грошових коштів, Примітках до річної
79
фінансової звітності, статистичній та податковій звітності тощо). Водночас у
межах такої звітності відсутня значна частина зовнішньої інформації, яка
потребує окремого збору та аналітичної обробки, зокрема дані щодо впливу
діяльності підприємства на місцеві громади, регіональний розвиток або галузеві
порівняльні показники. Згідно з позицією В. Воробей та І. Журовської,
нефінансова (соціальна) звітність охоплює не лише результати фінансово-
економічної діяльності підприємства (прибутковість, інвестиції, винагороди
персоналу тощо), а й показники соціального (умови праці, охорона здоров’я,
етичні аспекти ведення бізнесу, взаємодія з громадами) та екологічного
характеру (споживання ресурсів, викиди, вплив на екосистеми, відповідність
природоохоронному законодавству) [14].
Соціальна звітність має відкритий характер і виступає інструментом
інформування широкого кола зацікавлених сторін – від інвесторів і працівників
до державних органів та громадськості – щодо темпів і напрямів досягнення
підприємством цілей сталого розвитку, включаючи економічну стабільність,
соціальний добробут та екологічну безпеку [14].
В Україні формування звітності з соціальної відповідальності
ускладнюється низкою проблем, серед яких варто виокремити відсутність
уніфікованих стандартів і процедур її складання, недостатню регламентацію
механізмів контролю та перевірки, а також недосконалість законодавчого
забезпечення. Це призводить до труднощів у формуванні достовірної та
порівнюваної інформації. Додатково ускладнює ситуацію складна ієрархічна
структура показників, що спричиняє дублювання інформації у різних формах
звітності, а також наявність значного обсягу нефінансових даних, які
потребують додаткового підтвердження.
Подальший розвиток системи соціального партнерства сприятиме
трансформації фінансової звітності в напрямі посилення її соціальної складової.
У цьому контексті елементи фінансової звітності доцільно інтерпретувати з
позицій соціально-економічної корисності, а саме:– активи підприємства – як
ресурси, сформовані внаслідок попередніх управлінських рішень, спрямованих
80
на задоволення економічних і соціальних потреб, використання яких у
майбутньому забезпечить отримання відповідних вигід; – зобов’язання – як
результат попередніх рішень, пов’язаних із забезпеченням соціально-
економічних потреб, виконання яких у перспективі зумовить вибуття ресурсів;
– власний капітал – як залишкова вартість ресурсів підприємства після
погашення зобов’язань, що відображає сукупність економічних і соціальних
вигід. Доцільним є відображення показників соціального спрямування як у
структурованих звітах, так і в примітках до фінансової звітності, особливо тих,
що мають суттєве значення для прийняття управлінських рішень.
З метою уніфікації підходів до формування звітності з соціальної
відповідальності доцільно розширити склад фінансової звітності підприємств
відповідно до міжнародних стандартів. Це забезпечить підвищення рівня
порівнянності даних між підприємствами та сприятиме накопиченню
релевантної інформації в системі бухгалтерського обліку. Зокрема, доцільно
включити такі показники:
– обсяг інвестицій у необоротні активи, що сприяють створенню нових
робочих місць;
– придбання активів, впровадження яких потребує підвищення
кваліфікації персоналу;
– ресурси, використання яких оптимізує трудові витрати та скорочує
тривалість робочого часу;
– реалізація соціальних програм за участю держави та підприємства;
– заходи природоохоронного характеру та їх планування;
– витрати на екологічні проєкти та результати екологічного аудиту;
– інформація щодо скарг споживачів та порушень у взаємовідносинах із
партнерами;
– витрати на розвиток персоналу, включаючи навчання;
– витрати на охорону здоров’я працівників;
– рівень працевлаштування осіб з особливими потребами та їх
матеріальне забезпечення; – зобов’язання щодо соціальних виплат після
81
завершення трудової діяльності.
Окрім цього, підприємствам фармацевтичної галузі доцільно розглядати
власні вебресурси як ключовий канал комунікації зі стейкхолдерами
(працівниками, клієнтами, постачальниками, органами влади, громадськістю
тощо). Для підвищення ефективності такого інформування необхідно
систематично здійснювати консультації із зацікавленими сторонами щодо
змісту інформації, яка має бути представлена на офіційних ресурсах.
Відповідно, наповнення вебсайтів повинно відповідати інформаційним запитам
різних груп стейкхолдерів [17; 27; 52].
У зв’язку з цим доцільно запропонувати орієнтовну структуру розділу
«Соціальна відповідальність», який може бути винесений на розгляд соціальних
партнерів на галузевому рівні з метою підвищення ефективності управління (на
прикладі фармацевтичної промисловості) (табл. 3.10).
Інтеграція розділу «Соціальна відповідальність» до галузевих угод
сприятиме активізації участі всіх ключових зацікавлених сторін, включаючи
соціальних партнерів та інститути громадянського суспільства, у процесах
реформування відповідної політики в Україні, а також розвитку співпраці в
межах реалізації таких угод.
Учасники взаємодії підтримують поширення принципів корпоративної
соціальної відповідальності та підзвітності, стимулюючи впровадження
етичних стандартів ведення бізнесу, які ґрунтуються на міжнародних
ініціативах, зокрема Глобальному договорі ООН, документах Міжнародної
організації праці, Тристоронній декларації принципів щодо діяльності
транснаціональних корпорацій, а також принципах ОЕСР для
багатонаціональних підприємств [19; 85; 102]. Одночасно передбачається
розширення співпраці у сфері зайнятості та соціальної політики в рамках
регіональних, міжнародних і багатосторонніх платформ. Запровадження
зазначеного розділу має комплексний позитивний ефект. Зокрема, для
іноземних компаній, що функціонують в Україні, це означатиме необхідність
дотримання більш жорстких стандартів соціальної відповідальності.
82
Таблиця 3.10 – Орієнтовний зміст розділу «Соціальна відповідальність»
галузевої угоди підприємств фармацевтичної промисловості
Сфера Ключові напрями реалізації
Економічна Забезпечення внеску підприємств у соціально-економічний розвиток
сфера суспільства та підвищення його добробуту.
Розширення кількості робочих місць із належними умовами праці та
гідним рівнем оплати.
Детінізація економічної діяльності через легалізацію трудових відносин і
доходів.
Посилення фінансової стабільності підприємств шляхом удосконалення
механізмів соціального захисту.
Трудова сфера Сприяння підтриманню стабільного розвитку галузі та зростанню рівня
зайнятості населення.
Формування соціально захищених, згуртованих і мотивованих трудових
колективів із високим творчим потенціалом.
Підвищення стандартів безпеки праці та покращення умов праці і
відпочинку відповідно до міжнародних практик.
Створення передумов для підвищення продуктивності праці та
скорочення непродуктивних витрат
Екологічна Виявлення джерел екологічних ризиків та розроблення заходів щодо їх
сфера попередження або мінімізації наслідків.
Раціональне управління використанням небезпечних хімічних речовин, а
також розвиток обміну знаннями та результатами досліджень у сфері
екологічної безпеки.
Ділова сфера Впровадження сучасних управлінських підходів та інтеграція принципів
соціальної відповідальності у систему корпоративного управління й
ділової етики.
Забезпечення прозорості діяльності підприємств через відкритий обмін
інформацією із зацікавленими сторонами.
Розвиток партнерської взаємодії з учасниками ринку на засадах взаємної
відповідальності та дотримання інтересів сторін.
Формування умов на ринку праці, що поєднують адаптивність і
соціальну захищеність.
Споживча Стимулювання добровільної сертифікації підприємств відповідно до
сфера національних і міжнародних стандартів соціальної відповідальності.
Організація та проведення галузевих конкурсів, спрямованих на
визначення кращих практик соціально відповідального бізнесу.
Створення умов для здійснення громадського контролю за виконанням
соціальних зобов’язань підприємствами
Філантропічна Формування позитивного іміджу підприємства як соціально
сфера орієнтованого суб’єкта господарювання.
Поширення інформації про благодійну діяльність і підтримку соціальних
ініціатив через ефективні комунікаційні канали.

Водночас впровадження сучасних підходів до КСВ сприятиме зміцненню
83
репутації українських підприємств на міжнародному рівні та полегшить доступ
їх продукції до зовнішніх ринків, зокрема ринку Європейського Союзу. У
ширшому контексті такі зміни сприятимуть підвищенню рівня соціальної
інтеграції населення, залученню його до економічної активності та зниженню
соціальної напруженості.
Отже, розроблена кумулятивна модель оцінювання соціальної
відповідальності підприємств забезпечує можливість проведення порівняльного
аналізу суб’єктів фармацевтичної галузі як за окремими складовими, так і за
інтегральним рівнем розвитку КСВ. Результати такого ранжування можуть
бути використані як інструмент формування регіональної політики підтримки
підприємництва, а також як механізм ідентифікації соціально-економічних,
екологічних та інших проблем, вирішення яких можливе за участю бізнесу.
Важливою характеристикою запропонованої системи є її орієнтація виключно
на відкриті джерела інформації (зокрема фінансову звітність, статистичні дані
та інформацію з мережі Інтернет). Водночас існує потреба у подальшому
розширенні переліку показників, зокрема за рахунок проведення опитувань
представників бізнесу та інших ключових стейкхолдерів.

3.3 Напрями вдосконалення проектування заходів соціальної відповідальності
на підприємстві

Визначення європейського вектора розвитку України обумовлює
необхідність гармонізації бізнес-процесів із стандартами Європейського Союзу.
Поглиблення економічної інтеграції з ЄС створює додаткові виклики для
вітчизняних підприємств. Практика розвинених європейських країн свідчить,
що досягнення сталого розвитку можливе лише за умови синергетичного
поєднання економічних та соціальних складових розвитку.
У сучасних умовах українські підприємства потребують переходу до
нової соціально-економічної моделі функціонування, яка передбачає відмову
від патерналістських підходів і формування економічної самостійності на
84
основі принципів соціального партнерства. У цьому контексті саме суб’єкти
господарювання повинні ініціювати активніше впровадження ефективних
практик соціальної відповідальності. Водночас формування нової інтегрованої
соціально орієнтованої моделі розвитку підприємств потребує також підтримки
з боку державних інституцій та політичних механізмів.
Необхідно зазначити, що в умовах системної економічної нестабільності
значна частина традиційних бізнес-моделей втратила ефективність і
конкурентні переваги. Це призводить до скорочення клієнтської бази, втрати
ринкових позицій та зниження фінансових результатів підприємств. Водночас
окремі сучасні бізнес-моделі, адаптовані до нових умов, демонструють високу
результативність і відкривають нові можливості для стратегічного розвитку.
Відповідно до результатів дослідження «Компаративна оцінка бізнес-
практик корпоративної соціальної відповідальності: ЄС і Україна» (2023–2025
рр.), проведеного за участю фонду МОНЕ та ДВНЗ «Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках програми «Lifelong
Learning», на основі опитування топ-менеджменту визначено ключові якісні
характеристики соціальної відповідальності підприємств. До них належать:
репутація компанії, рівень впізнаваності бренду, взаємодія з органами влади,
якість продукції, конкурентоспроможність, інноваційний потенціал, медійна
присутність, задоволеність споживачів, продуктивність діяльності, обсяги
продажів, відносини з інвесторами, фінансові результати, доступ до ринків та
ринкова частка тощо [64].
Розвиваючи підходи Л. Петрашко, зазначені показники доцільно
структурувати за такими напрямами: благодійна діяльність, конкурентні
практики, ринкова поведінка, відповідальне інвестування, закупівельна
політика, антикорупційні заходи, екологічна діяльність, трудові відносини,
дотримання прав людини, взаємодія із суспільством, публічна звітність та
відповідальність за продукцію [64].
Зазначена систематизація здійснена з урахуванням пріоритетів соціально
відповідального ведення бізнесу та специфіки розвитку підприємств
85
фармацевтичної галузі. Відповідно, практичні рекомендації щодо
вдосконалення бізнес-моделей підприємств фармацевтичної промисловості
доцільно формувати з урахуванням сучасних вимог та тенденцій розвитку
(табл. 3.11).

Таблиця 3.11 – Напрямки вдосконалення існуючих бізнес-моделей
підприємств з врахуванням пріоритетності соціально відповідального ведення
діяльності
Вимога Основні підходи до реалізації
Спрощення Орієнтація на відповідність сучасним стандартам якості, сервісу,
бізнес-процесів гнучкості та економічної ефективності; забезпечення зрозумілості та
прозорості виконання завдань.
Інтеграційність Об’єднання фахівців із різних структурних підрозділів у межах єдиного
процесів процесу; створення спільного доступу до експертних систем та
централізованих баз даних для підвищення узгодженості рішень.
Орієнтація на Активне залучення споживача до процесу шляхом урахування його
клієнта вимог до результатів і процедур виконання; адаптація процесів до
очікувань клієнтів.
Розширення ролі Перехід до партнерської моделі взаємодії з постачальниками;
постачальників делегування окремих функцій зовнішнім виконавцям для підвищення
ефективності та спеціалізації.
Альтернативність Формування кількох сценаріїв реалізації бізнес-процесів відповідно до
розвитку різних умов; використання інструментів моделювання для вибору
процесів оптимального варіанту та подальшої його практичної імплементації
Цифровізація та Розроблення єдиної інформаційної системи з централізованим
відкритість зберіганням даних; забезпечення доступу до інформації як для
інформації внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів; активне використання ІТ-
рішень.
Раціоналізація Оптимізація витрат ресурсів у межах кожного процесу; зменшення
використання трудомісткості за рахунок поєднання функцій і автоматизації, що
ресурсів дозволяє скоротити надлишкові ланки в організаційній структурі.

Джерело: складено на основі [64].

Подальше розширення теоретичних положень і практичних напрямів
удосконалення бізнес-процесів відкриває можливості для їх ефективної
реалізації, а також забезпечує гнучкість у виборі інструментарію залежно від
поставлених управлінських завдань. Це дає змогу обирати найбільш доцільні
методи трансформації бізнес-процесів або застосовувати їх комплексно,
86
забезпечуючи досягнення оптимальних результатів.
Сучасні підприємства фармацевтичної галузі, що впроваджують елементи
соціально орієнтованого управління, доцільно класифікувати на дві основні
групи. Перша група включає підприємства з пасивною соціальною політикою,
для яких характерний нестійкий фінансово-економічний стан. Реалізація
соціальних заходів у таких суб’єктів господарювання має епізодичний характер
і здійснюється відповідно до наявних обмежених ресурсів. Внаслідок цього
соціальна політика не має системного характеру, що призводить до низької
ефективності відповідних заходів та відсутності зацікавленості працівників у
довгостроковій співпраці.
Друга група представлена підприємствами, які мають достатній
ресурсний потенціал для реалізації активної соціальної політики. У цьому
випадку соціальна відповідальність не обмежується відтворенням державних
соціальних гарантій, а доповнюється розвитком корпоративної культури,
впровадженням індивідуалізованих соціальних пакетів, систем корпоративного
страхування та інших інструментів підтримки персоналу. При цьому
поєднуються механізми державної підтримки та внутрішнього управління
соціальними ризиками. Така соціальна політика виконує стимулюючу функцію,
безпосередньо впливає на результати господарської діяльності та виступає
важливим чинником економічного зростання і сталого розвитку підприємства.

Висновок до розділу 3

Отже, результати дослідження свідчать, що завдання у сфері соціальної
відповідальності мають бути інтегровані у загальну модель функціонування
підприємств фармацевтичної промисловості, а не обмежуватися
декларативними намірами. Їх реалізація обумовлена не лише суспільною
відповідальністю менеджменту, але й необхідністю забезпечення ефективного
функціонування самого підприємства. Соціальна складова виступає критерієм
життєздатності, оскільки будь-яка господарська діяльність здійснюється у
87
конкретному соціально-економічному середовищі.
Запропоновані рекомендації можуть бути застосовані не лише
підприємствами фармацевтичної галузі, але й іншими суб’єктами
господарювання за наявності подібних умов функціонування. Соціально
орієнтована діяльність підприємства формує позитивний мультиплікативний
ефект, який проявляється у спрямуванні частини прибутку на розвиток
територіальних громад (зокрема, покращення інфраструктури, підтримку
освітніх, медичних і соціально-культурних установ). Крім того, така діяльність
сприяє поліпшенню екологічного стану регіонів.
Таким чином, встановлено, що соціальна відповідальність є невід’ємною
складовою сталого розвитку підприємств та одним із ключових стратегічних
орієнтирів їх довгострокового функціонування. Проведене дослідження
показало, що лише обмежена кількість великих підприємств фармацевтичної
промисловості (переважно з іноземним капіталом) досягли значного прогресу у
впровадженні принципів сталого розвитку та демонструють високий рівень
прозорості діяльності. Для частини з них соціальна відповідальність
інтегрована у систему стратегічного управління на всіх рівнях. Водночас для
більшості підприємств галузі характерним є фрагментарний підхід до КСВ, що
проявляється у проведенні разових соціальних акцій, благодійних заходів,
волонтерських ініціатив або внутрішніх освітніх програм, без формування
довгострокової стратегії взаємодії зі стейкхолдерами.
Запровадження структурованого розділу «Соціальна відповідальність»
передбачає впровадження нових стандартів ведення бізнесу, що посилюють
відповідальність роботодавців. Водночас дотримання цих стандартів та
використання сучасних моделей КСВ сприятиме підвищенню
конкурентоспроможності українських підприємств на міжнародних ринках та
розширенню їх присутності, зокрема, у країнах Європейського Союзу.
У межах дослідження апробовано систему якісних індикаторів
оцінювання соціальної відповідальності підприємств фармацевтичної галузі, до
яких віднесено: благодійні ініціативи, конкурентні практики, ринкову
88
поведінку, відповідальне інвестування, закупівельну діяльність, антикорупційні
заходи, екологічні підходи, трудові відносини, дотримання прав людини,
взаємодію з суспільством та практики публічної звітності.
89
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведений аналіз еволюції наукових підходів свідчить, що
упродовж останніх десятиліть відбулося суттєве переосмислення ролі
соціальної відповідальності бізнесу. Розвиток цієї концепції у світовій
економічній думці відбувається у тісному взаємозв’язку з практикою
господарювання. Водночас для України характерною залишається
фрагментарність її впровадження та обмежене охоплення суб’єктів
господарювання, що стримує активізацію процесів інтеграції КСВ у діяльність
підприємств.
2. Соціальна відповідальність підприємництва охоплює широкий
спектр напрямів діяльності, серед яких: забезпечення належної якості продукції
та послуг, впровадження ресурсозберігаючих і екологічно безпечних
технологій, зниження рівня шкідливих викидів, формування безпечних і гідних
умов праці, інвестування у розвиток людського капіталу, а також побудова
взаємовідносин із зацікавленими сторонами на засадах відкритості, етичності та
прозорості. У сучасних умовах зростає значення соціальної політики бізнесу як
чинника формування конкурентних переваг, особливо в умовах глобалізаційних
процесів. Водночас існує значна кількість проблем у цій сфері, вирішення яких
потребує популяризації КСВ, активної взаємодії бізнесу та держави, а також
поширення кращих практик через інформаційні канали.
3. У межах дослідження запропоновано уточнене трактування
корпоративної соціальної відповідальності як системної, комплексної
діяльності, інтегрованої у стратегічне управління підприємством на всіх рівнях
(корпоративному, конкурентному та функціональному), яка виходить за межі
обов’язкових вимог і спрямована на реагування на виклики зовнішнього
середовища, задоволення інтересів стейкхолдерів та забезпечення
довгострокового розвитку і зростання вартості бізнесу.
4. Результати дослідження показали, що формування соціальної
відповідальності бізнесу на мікрорівні в Україні значною мірою залежить від
90
впливу міжнародних стандартів, тоді як національна нормативна база перебуває
на етапі становлення та визначає лише базові вимоги. Відсутність цілісної
системи регулювання, а також єдиних індикаторів оцінювання обмежує
ефективність впровадження КСВ та не забезпечує повної відповідності
потребам стейкхолдерів. Практичне застосування КСВ часто має
фрагментарний характер і не інтегроване у стратегічний розвиток підприємств.
5. Виявлено, що розвиток економічної складової КСВ підприємств
фармацевтичної галузі стримується низкою факторів, серед яких:
нестабільність економічного та політичного середовища, коливання цін на
ресурси, невідповідність регуляторної системи міжнародним стандартам,
низький рівень інноваційної активності та скорочення ринків збуту. Соціальна
складова характеризується фрагментарністю політики, недостатнім розвитком
соціальної інфраструктури та низьким рівнем соціального діалогу. Екологічні
проблеми проявляються у високому рівні ресурсоспоживання, значних обсягах
викидів, недостатній утилізації відходів та низькому рівні екологічної культури
персоналу.
6. Розроблений аналітичний інструментарій оцінювання соціальної
відповідальності підприємств забезпечує можливість їх комплексного
порівняння, визначення рівня розвитку КСВ та ідентифікації проблемних
напрямів. Отримані результати можуть використовуватися як інформаційна
база для формування державної та регіональної політики, а також для
визначення пріоритетних напрямів співпраці між бізнесом, владою та
суспільством. Важливою перевагою є використання відкритих джерел
інформації, що забезпечує доступність оцінювання. Водночас існує
необхідність розширення інформаційної бази та посилення контролю за
дотриманням етичних і екологічних стандартів.
7. Доведено, що соціальна відповідальність виступає ключовим
чинником забезпечення сталого розвитку підприємств та одним із стратегічних
пріоритетів їх діяльності. Аналіз показав, що лише обмежена кількість великих
підприємств фармацевтичної галузі (переважно з іноземним капіталом) досягли
91
значного прогресу у впровадженні принципів сталого розвитку та забезпечують
високий рівень прозорості. Для окремих із них КСВ інтегрована у стратегічне
управління. Водночас більшість підприємств реалізують КСВ епізодично – у
формі разових заходів або внутрішніх ініціатив, без формування системного
підходу.
8. Запровадження структурованого розділу «Соціальна
відповідальність» у діяльності підприємств передбачає встановлення нових
стандартів ведення бізнесу, що сприятиме підвищенню рівня відповідальності
роботодавців. Реалізація таких підходів дозволить зміцнити позиції українських
підприємств на міжнародних ринках та розширити можливості їх інтеграції до
європейського економічного простору.
9. У процесі дослідження сформовано систему якісних індикаторів
оцінювання соціальної відповідальності підприємств фармацевтичної галузі,
яка включає: благодійні ініціативи, конкурентні та ринкові практики,
відповідальне інвестування, закупівельну діяльність, антикорупційні заходи,
екологічні та трудові практики, дотримання прав людини, взаємодію із
суспільством, публічну звітність і відповідальність за продукцію.

92
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антошко Т.Р. Суть категорії «Корпоративна соціальна
відповідальність». URL: http ://ua.convdocs. org/ docs/ index-126184.html.
2. Архів валютних курсів НБУ станом на кінець 2023-2025 pp.
Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL:
https://index.minfin.com.ua/exchange/archive/nbu/curr
3. Баюра Д. Корпоративна соціальна відповідальність у системі
корпоративного управління. Україна: аспекти праці. 2011. № 1. С. 21-25.
4. Баюра Д. Корпоративна соціальна відповідальність як складова
підвищення ефективності системи корпоративного управління. Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2011. С. 6063
5. Баюра Д. Розвиток соціально відповідального корпоративного
управління в контексті інтересів стейкхолдерів. Економічний часопис
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2025. №
4. С. 39-44.
6. Березіна О. Функціональний аспект соціальної відповідальності
корпорацій. URL: http ://intkonf. org/berezina-oyu-funktsionalniy-aspekt-
sotsialnoyi-vidpovidalnosti-korporatsiy
7. Березіна О. Ю. Теоретичні підходи до визначення поняття
«корпоративна соціальна відповідальність». Вісник Житомирського
державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Житомир :
ЖДТУ. 2018. Вип. 3 (53). Ч. 1. С. 223-225.
8. Бібік Н. В. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні:
сучасний стан та перспективи розвитку. Вісник Національного технічного
університету «ХПІ» : зб. наук. пр. Тематичний випуск: Технічний прогрес і
ефективність виробництва. 2020. № 14. С. 9-16.
9. Будько О.В. Облік соціально відповідальної діяльності як
інформаційна основа управління сталим розвитком підприємства. Інвестиції:
практика та досвід. 2024. № 20. С. 33-38
93
10. Бюро сертифікації України. URL:
http://www.ukrainecertification.com.ua
11. Вергун Л. І. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах
глобальної фінансово-економічної кризи. Теоретичні та прикладні питання
економіки: 36. наук. праць. 2024. Вип. 23. С. 165-170.
12. Власова Т.Р. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність та
тенденції. Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту.
Економічні науки. 2021. Вип. 1. С. 52-57.
13. Воробей В. Корпоративна соціальна відповідальність чи вигода?
Києво-Могилянська бізнес держ. студія. 2020. № 10. С. 11-20.
14. Воробей В., Журовська І. Нефінансова звітність: інструмент
соціально відповідального бізнесу. Київ: Представництво ООН в Україні, 2018.
84 с.
15. Всеукраїнська мережа доброчесності і комплаєнсу (Ц№С).
Офіційний сайт. URL: http://unic.org.ua
16. Галузева угода в фармацевтичній та переробній промисловості (зі
змінами і доповненнями від 07.02.2023 року). Офіційний сайт Верховної ради
України. URL :https://pro.zakon-i-
normativ.info/index.php/component/lica/?href=0&view=text&base=1&id=893957
&menu=12428257
17. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм
реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні.
Офіційний сайт Верховної ради України. URL:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001120-16
18. Гітіс Т. П. Визначення та дослідження обмежувальних факторів
розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні. Вісник економічної
науки України. 2024. № 2. С. 44-48.
19. Голова Глобального договору ООН в Україні: Соціальна
відповідальність дозволяє мати нормальних співробітників, ринок збуту,
постачальників. Аграрне інформаційне агентство. URL:
94
http://agravery.com/uk/posts/show/golova-globalnogo-dogovoru-oon-v-ukraini-
socialna-vidpovidalnist-dozvolae-mati-normalnih-spivrobitnikiv-rinok-zbutu-
postacalnikiv
20. Грішнова О. Соціальна відповідальність бізнесу: сутність,
значення, стратегічні напрями розвитку в Україні. Україна: аспекти праці.
2023. № 7. С. 3-8.
21. Грішнова O.A. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння
сутності, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку в Україні.
Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку: монографія /
за наук. ред. А.М. Колота. Київ: КНЕУ, 2018. С. 189-210.
22. Грішнова O.A. Соціальна відповідальність у контексті подолання
системної кризи в Україні. Демографія та соціальна політика. 2019. № 1. С. 39-
46.
23. Грішнова O.A., Міщук Г.Ю., Олійник 0.0. Соціальна
відповідальність у трудових відносинах: теорія, практика, регулювання ризиків
: монографія. Рівне: НУВГП, 2022. 216 с.
24. Грішнова O.A., Пасєка C. P., Пасєка А. С. Трудовий потенціал
України: оцінка стану, ефективність використання, стратегічні напрями
розвитку. Черкаси: Маклаут, 2019. 358 с.
25. Дейч М.Є. Становлення та розвиток багаторівневої системи
соціальної відповідальності: управлінський аспект: монографія. Донецьк: Ін-т
економіки промисловості. 2022. 352 с.
26. Департамент залучення інвестицій Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України. URL: http://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-
UA&id=669fc7c7-11ca-41b6-88ab-eb96cd573f23&title=DepartamentInvestitsiin o-
innovatsiinoiPolitikiTaRozvitkuDerzhavno-privatnogoPartnerstva
27. Державна служба статистики. Офіційний сайт. URL:
www.ukrstat.gov.ua
28. Дєліні M. М. Соціальна звітність в оцінці соціально- економічної
відповідальності підприємництва. Інтелект XXI. 2025. №2 6. С. 41-45.
95
29. Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної
діяльності у 2023-2025 рр. у розрахунку на одного штатного працівника.
Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/
30. Довкілля України у 2025 році. Статистичний збірник. За редакцією
О. М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2024. 242 с.
31. Довкілля України. Статистичний збірник. За редакцією О. М.
Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2025. 266 с.
32. Довкілля України у 2025 році. Статистичний збірник. За редакцією
О. М. Прокопенко. Київ: Державна служба статистики, 2023. 251 с.
33. Долуда Л., Назарук В., Кірсанова Ю. Соціальне підприємництво.
Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування. Київ, ТОВ «Агентство «Україна»,
2025. 92 с.
34. Євтушенко В.А. Оцінка корпоративної соціальної відповідальності:
методи, об’єкти, показники. Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ»: зб. наук. пр. Темат.
вип.: Технічний прогрес та ефективність виробництва. 2021. № 46 (1019). С. 53-
63.
35. «ЄС для бізнесу» підтримує 32 компанії з Азербайджану, Вірменії,
Грузії та України під час участі в Паризькій міжнародній продовольчій
виставці. ЦЯЬ: http://eu4business.eu/uk/news/eu4business
36. Єфіменко Т. І. Подання показників соціалізаційних явищ і процесів
у фінансовій звітності підприємств. Вісник Східноєвропейського університету
економіки і менеджменту. Серія: Економіка і менеджмент. 2021. № 1. С. 34-42.
37. Єфіменко Т. І., Орлова В. М., Пєтухова Т. О. Подання показників
соціальної відповідальності підприємництва в фінансовій звітності. Ефективна
економіка. 2022. №4. URL: http://www.economу.nауkа.com.uа/?op=1&z=2969
38. Єфіменко Т.І. Методичні підходи до формування системи
показників соціальної відповідальності. Вісник економіки і промисловості.
2011. №26. С. 226-228.
39. Жосан Г.В. Соціальна відповідальність у забезпеченні
96
результативності діяльності підприємства : автореф. дис. ... канд. екон. наук :
08.00.04 / М-во освіти і науки України, Херсон. нац. техн. ун-т. Херсон, 2022.
20 с.
40. Закон України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності» №
124-УШ від 15.01.2024 р. Офіційний сайт Верховної ради України. URL \
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19
41. Зелена книга ЄС «Популяризація європейських засад
корпоративної соціальної відповідальності». URL:
http://www.eurofound.europa.eu/emcc/content/source/eu02002s.htm?p1=topic&p2
=Corporate_Social_Responsibility
42. Зибарева О.В., Вербівська Л.В. Корпоративна соціальна
відповідальність в контексті сталого розвитку підприємництва. Науковий
вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. 2025.
Випуск IV (68). С. 20-35.
43. Зінченко А., Саприкіна М. Розвиток КСВ в Україні: 2018-2024. К.:
Видавництво «Юстон». 2025. 52 с
44. Зінченко А.Г. Корпоративна соціальна відповідальність 2024-2025:
стан та перспективи розвитку. Київ: Фарбований лист, 2023. - 56 с.
45. Зінченко О.І., Харченко А.М. Корпоративна соціальна
відповідальність в Україні: сучасні реалії та перспективи розвитку. Бізнес-
інформ. 2021. № 4. С. 281-286.
46. Знак соціальної відповідальності. URL: https://www.srm-
ukraine.org/
47. Ігнатенко Т. В. Витоки соціальної відповідальності бізнесу (СВБ) у
країнах західної Європи та США. Державне регулювання соціального
підприємництва та соціально відповідального бізнесу, матеріали II міжнар.
наук.-практ конф. (Харків, 25 листопада 2024 р.). Харків: Магістр, 2024. С. 149-
151.
48. Індекс прозорості сайтів українських компаній - 2024. Укладачі:
Зінченко А., Резнік Н., Саприкіна М. К.: Видавництво «Юстон», 2025. 11 с.
97
49. Індекс прозорості сайтів українських компаній - 2025. Укладачі:
Зінченко А., Резнік Н., Саприкіна М. К.: Видавництво «Юстон», 2023. 28 с.
50. Індекс реальної зарплати. Офіційний сайт Міністерства фінансів
України. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/index/
51. Інститут соціальної та етичної відповідальності. URL:
AccountAbility https://www.accountability.org/
52. Інституційні трансформації соціально-економічної системи
України: монографія / за ред. чл.-кор. НАН України Гриценко A.A. K.: HAH
України, ДУ «Інститут економ. та прогнозування НАН України», 2024. 344 с.
53. Інформація про діяльність Національної служби посередництва та
примирення за 2025 рік. Офіційний сайт Національної служби посередництва
та примирення URL: http://www.nspp.gov.ua/home/struktura- nspp-5/8169-
informatsiia-pro-rezultaty-diialnosti-natsionalnoi-sluzhby- poserednytstva-i-
prymyrennia-za-2025-rik
54. Канивець Е.П., Занина A.A. Сучасні бізнес-стратегії корпоративної
благодійності. Вісник Донецького національного університету. Серія
Економіка і право. 2022. Вип. 1. С. 67-74.
55. Карімов Г.І. Про оцінку прогнозної моделі на основі ліній тренду.
Економічні науки. Математичні методи в економіці. URL: www. nauka. com/21
NNP 2018/Economics/7043 5 .doc .htm
56. Карімов І. К. Інформаційно-обчислювальні системи в економіці:
навч. посібник. Київ- Дніпродзержинськ: ДДТУ, 2011. 250 с.
57. Квєтний Р.Н., Бойко O.P., Степова Т. О. Багатовимірна
поліноміальна апроксимація залежностей заданих масивами інтервальних
даних за методом найменших квадратів. Вісник Вінницького політехнічного
інституту. № 3. С. 97-106.
58. Колеснік М.В. Методологічні аспекти управління корпоративною
соціальною відповідальністю: фінанси, маркетинг та smart-інституціоналізація.
Проблеми системного підходу в економіці. 2025. № 6 . С. 150-156
59. Колосок А. Теоретичний аспект соціальної відповідальності
98
бізнесу. Економічний часопис Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки. 2024. №4. С. 64-67
60. Колот А. М. Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція та
розвиток теоретичних поглядів. Науковий вісник Київського національного
економічного університету ім. Вадима Гетьмана. Серія: Економічна теорія.
2021. № 4. С. 5-26.
61. Колот А. М. Сучасна філософія корпоративної соціальної
відповідальності: еволюція поглядів. Україна: аспекти праці. 2021. № 8. С. 3-17.
62. Колповська А.М. Періодизація розвитку концепції соціальної
відповідальності в Україні. Публічне адміністрування: теорія та практика.
Випуск 1(13). URL: http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2024-01(13)/5.pdf.
63. Компаративна оцінка бізнес-практик корпоративної соціальної
відповідальності: ЄС і Україна (2022-2024 pp.): дослідження / за ред.
Л.Петрашко. K.: КНЕУ, 2025. 64 с.
Коноваленко A.C. Становлення соціальної відповідальності бізнесу в
постсоціалістичних країнах. Вісник Черкаського університету. № 9. С. 163-172.
64. Конфедерація роботодавців України. Офіційний сайт. URL:
http://employers.org.ua
65. Корнецький А., Нагаївська Д. Соціальне підприємництво і
соціальна відповідальність бізнесу: визначення, критерії та регулювання.
Причорноморські економічні студії. 2024. Вип. 11. С. 204-208.
66. Котлер Ф. Корпоративная социальная ответственность: Как сделать
как можно больше добра для вашей компании и общества / пер. с англ.С.
Яринич. Київ: Стандарт, 2005. 302 с.
67. Кощій О. В., Ворончак І.О. Методичні засади оцінювання рівня
соціальної відповідальності бізнесу регіонів України. Актуальні проблеми
економіки. 2021. № 5. С. 141-151.
68. Кощій О.В., Ворончак І.О. Моделювання розвитку соціальної
відповідальності бізнесу регіону. Вчені записки Університету «КРОК». 2022.
№36. С. 17-23.
69. Крикун В. А. Сутність та еволюція концепції соціальної
99
відповідальності бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного
університету. Вип. 6. Ч. 1. 2022. С. 91
70. Ксьондз С. В., Яскал І. В., Мадей І. К. Концептуальні підходи до
кількісного визначення іміджу підприємства. Ефективна економіка. 2021. №
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2021_3_46
71. Лазоренко О., Колишко Р. Базова інформація з корпоративної
соціальної відповідальності: посібник із КСВ. К.: Енергія. 2019. 296 с.
72. Лєбедєв І. В. Забезпечення сталого розвитку на засадах
корпоративної соціальної відповідальності. Актуальні проблеми економіки.
2021. №1. С.106-116.
73. Маніфест «Підприємство-2025» «Майбутнє для Європи, якої ми
прагнемо». URL: https ://www.csreurope.org/ sites/default/files/UKRAINIANEnt
erprise%202520%20Manifesto.pdf
74. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту: навчальний
посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 128 с.
75. Методичні рекомендації щодо впровадження операторами
потужностей з виробництва та обігу продуктів: програм-передумов системи
НАССР; постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи НАССР.
http://minagro.gov.Ua/node/16423
76. Мінеев Є.І. Моделювання бізнес-процесів:
http://zavantag.com/docs/663/index-1248743.htm1
77. Навіщо бізнесу нести корпоративну відповідальність? Офіційний
сайт компанії Вакег Тіііу.: http://www.bakerti11y.ua/news/id1557
78. Науково-технічний центр №14 ДП «Укрметртестстандарт».:
http://www.certsystems.kiev.ua/uk/sistemi-uprav1innya/
79. Національна стратегія КСВ в Україні: стан та перспективи.:
https://www.gurt.org.ua/artic1es/31876/
80. Опублікований стандарт ІБО 45001:2024 на системи менеджменту
охорони здоров’я та безпеки праці. URL: http://nvppoint.com/uk/opub1ikovaniy-
standart-iso-45001-2024-na-sistemi- menedzhmentu-ohoroni-zdorovya-ta-bezpeki-
100
pratsi/
81. Орлова Н.С., Харламова А. О. Концептуальні засади корпоративної
соціальної відповідальності в Україні: монографія. Донецьк: Издательство.
2022. 250 с.
82. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. Навч.
посіб. Національний технічний університет України «Київський політехнічний
інститут». 2024. 180 с.
83. Павликівська О.І. Організаційний інструментарій забезпечення
управління соціально відповідальною діяльністю підприємств засобами обліку і
контролю. Дис. на здоб наукового ступеня д.е.н., спец. 08.00.04. Тернопіль:
ТНЕУ. 2024. 420 с.
84. Пакт заради молоді - 2025. URL: http://careerhub.in.ua/wp-
content/uploads/2024/09/buklet-Pakt-2025-5.pdf
85. Панухник Я.Г. Соціальна відповідальна діяльність як інструмент
модернізації технологій управління підприємством у муніципальній
економічній системі. Інноваційна економіка. 2024. № 3-4. С. 60-65.
86. ПАТ «Карлсберг Україна». Офіційний сайт. URL: https
://carlsbergukraine.com (дата звернення: 15.11.2025)
87. ПАТ «Миронівський Хлібопродукт». Офіційний сайт. URL:
https://www.mhp.com.ua/uk/responsibility
88. ПАТ «Оболонь». Офіційний сайт. URL: http://obolon.ua
89. Пентелейчук О.В. Деякі проблеми організації оплати праці на
промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання. Розвиток
національної економіки в умовах євроатлантичної інтеграції та світової
фінансової кризи: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. молодих учених
та студентів, 22 бер. 2011 р. Чернівці: БДФА. С.359-362.
90. Пентелейчук О.В. (Попадюк О.В.) Деякі проблеми організації праці
в сучасних умовах на промислових підприємствах України. Науковий вісник
Буковинської державної фінансової академії: Збірник наукових праць. 2008.
Вип. 3(12). - ч. 2: Економічні науки. С. 371-377
101
91. Платформа ефективного регулювання при Міністерстві
економічного розвитку і торгівлі України. URL: https://regulation.gov.ua/
92. Попадюк О.В. Аналіз організаційно-інституційного середовища
функціонування системи соціальної відповідальності підприємств
фармацевтичної промисловості в Україні. Український журнал прикладної
економіки: [Всеукр. наук, журнал]. - Тернопіль, 2024. - Том 3. -№ 2. -С.54-58
93. Попадюк О.В. Аналіз сучасних підходів до розуміння соціальної
відповідальності бізнесу. Проблеми сталого розвитку суспільства: погляд
очима різних поколінь: матеріали наукового форуму, 11-12 травн. 2024 р.
Черкаси: ЧДТУ, 2024. - С. 98-100.
94. Попадюк О.В. Генезис поняття «людський капітал» в історії
економічної думки. Стратегії інноваційної економіки України: проблеми,
перспективи, теоретико-методологічний аспект: матеріали Міжнародної наук.-
практ. конф. 16-17 груд. 2019 р. Київ: Київський економічний науковий центр,
2019. Ч.І. С. 69-70
95. Попадюк О.В. Деякі аспекти становлення соціальної
відповідальності бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного
університету. Економічні науки. 2024. Том 17. Частина 3. №17. - С. 88-91.
96. Попадюк О.В. Еволюція наукових підходів, складові, принципи та
інструменти соціально відповідального управління підприємством в умовах
євроінтеграції Особливості управління підприємствами в умовах глобальних
викликів / за заг. ред. О. В. Зибаревої. Чернівці, 2024. С.70-84.
97. ТОВ «Юрія-Фарм» Офіційний сайт. URL: https://www.uf.ua/
98. Федерація профспілок України. Офіційний сайт. URL:
http://www.fpsu.org.ua / .
99. Федерація роботодавців агропромислового комплексу та
продовольства України. Офіційний сайт. URL: http://fr-agro.org.ua/pro-
federatsiyu.
100. https://smida.gov.ua/ – офіційна звітність підприємств України
102
Додаток А
UDC 330.341:005.35](477)

Anna Pavlovska
Doctor of Economic Sciences, Professor
Cherkasy State Technological University
18006, 460 Shevchenko Blvd., Cherkasy, Ukraine
https://orcid.org/0009-0004-7716-8319

Yashnyk Oleksandr
Graduate student
Cherkasy State Technological University
18006, 460 Shevchenko Blvd., Cherkasy, Ukraine

Lapchenko Vladyslav
Graduate student
Cherkasy State Technological University
18006, 460 Shevchenko Blvd., Cherkasy, Ukraine

SOCIALLY RESPONSIBLE MANAGEMENT OF INVESTMENT AND
ENVIRONMENTAL ACTIVITIES OF ENTERPRISES

Abstract. The article explores the theoretical and methodological foundations of socially
responsible management of investment and environmental activities of an enterprise in the context
of increasing global environmental challenges, transformation of the business environment and the
growing role of sustainable development. It is substantiated that the integration of social
responsibility principles into investment and environmental management processes is a key factor in
increasing the competitiveness of enterprises, ensuring their long-term sustainability and forming a
positive image among stakeholders. The essence of socially responsible management is determined
as a comprehensive approach that involves combining economic, environmental and social goals in
the process of making management decisions regarding investment activities. Attention is focused
on the need to take into account environmental risks, social effects and ESG principles in the
formation of the enterprise's investment portfolio. The role of environmentally oriented investments
as a tool for minimizing negative environmental impact and simultaneously creating added value is
revealed. Modern tools for managing investment and environmental activities are analyzed, in
particular, environmental audit, «green» investments, environmental insurance, implementation of
clean technologies, as well as mechanisms of corporate social responsibility. A conceptual approach
to the formation of a socially responsible management system is proposed, which is based on the
integration of strategic planning, risk management and environmental control. A model of socially
responsible management of the investment and environmental activities of the enterprise has been
developed. It is proven that the effective implementation of socially responsible management of
investment and environmental activities contributes to increasing the investment attractiveness of
the enterprise, strengthening its financial stability and harmonizing interaction with society and the
environment. The practical significance of the results lies in the possibility of using the proposed
approaches to improve the enterprise management system in the context of the transition to a
sustainable development model.
Keywords: socially responsible management; investment and environmental activities;
sustainable development; ESG approach; environmental investments; corporate social
responsibility; environmental management.

103
Анна Павловська
доктор економічних наук, професор
Черкаський державний технологічний університет
18006, бульв. Шевченка, 460, м. Черкаси, Україна
https://orcid.org/0009-0004-7716-8319

Яшник Олександр
магістр
Черкаський державний технологічний університет
18006, бульв. Шевченка, 460, м. Черкаси, Україна

Лапченко Владислав
магістр
Черкаський державний технологічний університет
18006, бульв. Шевченка, 460, м. Черкаси, Україна

СОЦІАЛЬНО-ВІДПОВІДАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація. У статті досліджено теоретико-методичні засади соціально-відповідального
управління інвестиційно-екологічною діяльністю підприємства в умовах посилення
глобальних екологічних викликів, трансформації бізнес-середовища та зростання ролі
сталого розвитку. Обґрунтовано, що інтеграція принципів соціальної відповідальності у
процеси інвестування та екологічного менеджменту виступає ключовим чинником
підвищення конкурентоспроможності підприємств, забезпечення їх довгострокової стійкості
та формування позитивного іміджу серед стейкхолдерів. Визначено сутність соціально-
відповідального управління як комплексного підходу, що передбачає поєднання
економічних, екологічних і соціальних цілей у процесі прийняття управлінських рішень
щодо інвестиційної діяльності. Акцентовано увагу на необхідності врахування екологічних
ризиків, соціальних ефектів та принципів ESG у формуванні інвестиційного портфеля
підприємства. Розкрито роль екологічно орієнтованих інвестицій як інструменту мінімізації
негативного впливу на довкілля та одночасного створення доданої вартості. Проаналізовано
сучасні інструменти управління інвестиційно-екологічною діяльністю, зокрема екологічний
аудит, «зелені» інвестиції, екологічне страхування, впровадження чистих технологій, а також
механізми корпоративної соціальної відповідальності. Запропоновано концептуальний підхід
до формування системи соціально-відповідального управління, який базується на інтеграції
стратегічного планування, ризик-менеджменту та екологічного контролю. Розроблено
модель соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю
підприємства. Доведено, що ефективна реалізація соціально-відповідального управління
інвестиційно-екологічною діяльністю сприяє підвищенню інвестиційної привабливості
підприємства, зміцненню його фінансової стійкості та гармонізації взаємодії з суспільством і
навколишнім середовищем. Практичне значення результатів полягає у можливості
використання запропонованих підходів для вдосконалення системи управління
підприємствами в умовах переходу до моделі сталого розвитку.
Ключові слова: соціально-відповідальне управління; інвестиційно-екологічна
діяльність; сталий розвиток; ESG-підхід; екологічні інвестиції; корпоративна соціальна
відповідальність; екологічний менеджмент.

Вступ. Сучасний етап розвитку економіки характеризується посиленням глобальних
екологічних викликів, трансформацією ринкового середовища та зростанням вимог до
соціальної відповідальності бізнесу. Умови кліматичних змін, виснаження природних
ресурсів, зростання екологічних ризиків і загострення соціальних проблем обумовлюють
104
необхідність переосмислення підходів до управління діяльністю підприємств. Особливої
актуальності набуває інтеграція принципів соціальної відповідальності у сферу інвестиційно-
екологічної діяльності, яка виступає ключовим інструментом забезпечення сталого розвитку
на мікроекономічному рівні. У сучасних умовах підприємства змушені адаптуватися до
нових вимог регуляторного середовища, міжнародних стандартів та очікувань стейкхолдерів,
що передбачає впровадження екологічно безпечних технологій, скорочення негативного
впливу на довкілля та забезпечення прозорості управлінських рішень. Водночас інвестиційна
діяльність перестає бути виключно інструментом отримання прибутку, трансформуючись у
механізм досягнення довгострокових соціально-економічних та екологічних цілей. У цьому
контексті особливого значення набуває використання ESG-підходу як інтегрованої моделі
оцінювання ефективності управління підприємством. Актуальність теми посилюється також
необхідністю формування нових управлінських моделей, які забезпечують баланс між
економічною ефективністю, екологічною безпекою та соціальною справедливістю.
Вітчизняні підприємства, функціонуючи в умовах нестабільності та структурних
трансформацій економіки, потребують адаптивних механізмів управління, здатних
забезпечити їхню конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках. При
цьому впровадження соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною
діяльністю дозволяє не лише мінімізувати ризики, але й створити додаткові можливості для
залучення інвестицій, підвищення репутаційного капіталу та зміцнення довіри з боку
суспільства.
Таким чином, дослідження теоретичних і практичних аспектів соціально-
відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю підприємства є
своєчасним і необхідним, оскільки спрямоване на формування ефективних інструментів
реалізації концепції сталого розвитку в сучасних умовах господарювання.
Огляд літератури. У сучасній економічній науці спостерігається посилення уваги до
проблематики інноваційного розвитку, соціальної відповідальності бізнесу та екологізації
господарської діяльності, що формує методологічне підґрунтя для дослідження соціально-
відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю підприємств. Теоретичні
засади поєднання економічної ефективності, соціальної відповідальності та екологічної
безпеки розроблені у працях зарубіжних учених. Зокрема, М. Портер і М. Крамер (2011)
обґрунтували концепцію створення спільної цінності, яка передбачає інтеграцію соціальних і
економічних цілей бізнесу. Дж. Елкінгтон (1997) запропонував концепцію, що передбачає
баланс економічних, соціальних і екологічних показників діяльності підприємства.
Подальший розвиток ці підходи отримали у концепції CSR 2.0 В. Віссера (2011), яка
акцентує увагу на трансформаційній ролі соціальної відповідальності в умовах глобальних
викликів. Водночас фундаментальні положення інноваційного розвитку економіки
сформовані у працях Й. Шумпетера (1934), який визначив інновації як ключовий фактор
економічної динаміки, П. Ромера (1990), що обґрунтував роль знань і технологій у
забезпеченні ендогенного економічного зростання, а також Б.-А. Лундвалла (1992), який
розглядає інноваційний розвиток через призму функціонування національних інноваційних
систем.
Однак зазначені підходи не враховують у повній мірі сучасні екологічні виклики та
необхідність інтеграції принципів соціальної відповідальності у процеси інвестування.
Вітчизняні науковці активно досліджують трансформаційні процеси в економіці, зокрема в
умовах нестабільності та інституційних змін. Так, у працях Е. Забарної, О. Козакової та В.
Чередниченка (2019) обґрунтовано вплив ринкової невизначеності та інституційних
дисфункцій на розвиток підприємств, що актуалізує необхідність формування адаптивних
моделей управління. Окремий науковий напрям становлять дослідження корпоративної
соціальної відповідальності як інструменту сталого розвитку. Зокрема, Н. Орлова (2020)
аналізує еволюцію підходів до КСВ в Україні, підкреслюючи її роль у стратегічному
управлінні підприємствами. І. Ломачинська, Д. Халєєва та В. Шмагіна (2021) розглядають
соціальну відповідальність як фактор забезпечення соціально-економічної безпеки, тоді як Д.
105
Говсєєв (2020), Н. Шевчук (2021) та О. Ольшанський (2022) обґрунтовують взаємозв’язок
між інноваційною діяльністю та впровадженням принципів КСВ. Разом з тим у цих
дослідженнях недостатньо розкрито питання інтеграції соціальної відповідальності у
процеси інвестування з урахуванням екологічних імперативів. Питання інноваційного
розвитку економіки та підприємств розглядаються у контексті ролі інтелектуального
капіталу, цифровізації та державного регулювання. Зокрема, Р. Манн і О. Шульга (2024)
визначають інтелектуальний капітал як ключовий ресурс формування конкурентних переваг,
тоді як В. Мархасова та ін. (2024) акцентують увагу на важливості державної підтримки
цифрових трансформацій як чинника інноваційного зростання. Водночас ці дослідження
лише частково враховують екологічний аспект інвестиційної діяльності та його
взаємозв’язок із соціальною відповідальністю. Сучасні підходи до управління
підприємствами в умовах ризиків і кризових явищ відображені у працях М. Руденка та
співавторів (2025), які досліджують фінансову стійкість підприємств, І. Заїчко (2023), що
розглядає стратегічний ризик-менеджмент як основу антикризового управління, а також В.
Бобиль і Г. Лоскутової (2023), які обґрунтовують ризик-орієнтований підхід до забезпечення
економічної безпеки. Проте в зазначених роботах екологічні ризики та інвестиційні аспекти
«зеленого» розвитку не виступають центральним об’єктом дослідження, що обмежує їх
застосування у контексті формування системи соціально-відповідального управління. Таким
чином, проведений аналіз свідчить, що, незважаючи на значний науковий доробок, у
сучасних дослідженнях відсутній комплексний підхід до поєднання соціальної
відповідальності, інвестиційної діяльності та екологічного менеджменту на рівні
підприємств. Недостатньо розробленими залишаються питання інтеграції ESG-підходів у
систему управління, формування ефективного інструментарію реалізації «зелених»
інвестицій, а також оцінювання результативності соціально-відповідального управління в
умовах трансформаційної економіки України. Це зумовлює необхідність подальших
наукових досліджень у зазначеному напрямі.
Матеріали та методи. Методологічною основою дослідження є сукупність сучасних
наукових підходів до аналізу соціально-відповідального управління, інвестиційної діяльності
та екологічного менеджменту, зокрема системного, інституційного, процесного та
стейкхолдер-орієнтованого підходів. Їх поєднання дозволило сформувати цілісне бачення
механізмів інтеграції принципів соціальної відповідальності у сферу інвестиційно-
екологічної діяльності підприємств. Методи аналізу та синтезу використано для дослідження
наукових підходів вітчизняних і зарубіжних учених щодо інноваційного розвитку,
корпоративної соціальної відповідальності та сталого розвитку.
Порівняльний метод застосовано для зіставлення різних концепцій (ESG, CSR, сталого
розвитку) з метою виявлення їх спільних і відмінних характеристик та визначення
можливостей їх імплементації в діяльність підприємств. Метод логічного узагальнення
дозволив сформулювати авторський підхід до соціально-відповідального управління
інвестиційно-екологічною діяльністю. Для оцінювання ефективності впровадження
соціально відповідальних практик у інвестиційно-екологічній діяльності підприємств
використано елементи економічного аналізу, зокрема аналіз динаміки показників,
структурний аналіз та метод індикаторів ESG, що дозволяє врахувати екологічні, соціальні та
управлінські аспекти діяльності. Також застосовано метод експертних оцінок для визначення
пріоритетних напрямів розвитку соціально-відповідального управління в умовах сучасних
викликів. Інформаційною базою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних
учених, нормативно-правові акти у сфері екологічного регулювання та інвестиційної
діяльності, аналітичні матеріали міжнародних організацій, а також результати сучасних
досліджень у сфері ESG та корпоративної соціальної відповідальності. Використано відкриті
статистичні дані та аналітичні звіти, що відображають тенденції розвитку інвестиційно-
екологічної діяльності підприємств.
Застосування зазначених методів у сукупності забезпечило обґрунтованість отриманих
результатів, дозволило розкрити сутність досліджуваного явища, сформувати багаторівневу
106
систему соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю
підприємства на засадах ESG (табл.1) та сформувати модель соціально-відповідального
управління інвестиційно-екологічною діяльністю підприємства (рис.1).
Результати та обговорення. Сучасні трансформації глобального бізнес-середовища,
зумовлені загостренням екологічних проблем, посиленням регуляторного тиску та
зростанням очікувань стейкхолдерів, обумовлюють необхідність переосмислення підходів до
управління інвестиційною діяльністю підприємств. У цих умовах соціально-відповідальне
управління інвестиційно-екологічною діяльністю виступає не лише інструментом
забезпечення сталого розвитку, а й фактором стратегічної конкурентоспроможності.
Теоретичною основою досліджуваного підходу є концепція інтегрованого управління,
яка передбачає синергію економічних, соціальних та екологічних цілей. Відповідно до
підходів Джон Елкінгтон, ефективна діяльність підприємства має оцінюватися не лише за
фінансовими результатами, але й за впливом на суспільство та довкілля (Дж. Елкінгтон
(1997). У цьому контексті інвестиційна діяльність підприємства трансформується з
інструменту отримання прибутку у механізм формування довгострокової цінності.
Соціально-відповідальне управління інвестиційно-екологічною діяльністю доцільно
розглядати як багаторівневу систему, що охоплює: стратегічний рівень (формування ESG-
орієнтованої інвестиційної політики); тактичний рівень (відбір та оцінювання інвестиційних
проєктів); операційний рівень (реалізація екологічних заходів та моніторинг їх
ефективності). Ключовим елементом даної системи є інтеграція принципів ESG
(Environmental, Social, Governance) у процес прийняття інвестиційних рішень. Це передбачає:
врахування екологічних ризиків (забруднення, ресурсна залежність, кліматичні загрози);
оцінювання соціальних ефектів (зайнятість, безпека праці, вплив на громади); забезпечення
прозорості та етичності управління.
У сучасних умовах особливого значення набувають екологічно орієнтовані інвестиції,
які виконують подвійну функцію: з одного боку – мінімізують негативний вплив на довкілля,
з іншого – формують додаткові економічні вигоди. Це узгоджується з концепцією створення
спільної цінності Майкл Портер та Марк Крамер, згідно з якою економічний успіх
підприємства безпосередньо пов’язаний із вирішенням суспільних проблем (М. Портер і М.
Крамер, 2011).
Практична реалізація соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною
діяльністю базується на використанні комплексу інструментів, серед яких доцільно виділити:
1. Екологічний аудит – дозволяє оцінити рівень екологічного впливу підприємства та
визначити напрями його зниження.
2. «Зелені» інвестиції – спрямовані на впровадження енергоефективних та
ресурсозберігаючих технологій.
3. Екологічне страхування – мінімізує фінансові ризики, пов’язані з можливими
екологічними збитками.
4. Чисті технології – забезпечують зменшення викидів та підвищення ефективності
використання ресурсів.
5. Механізми корпоративної соціальної відповідальності – формують довіру з боку
стейкхолдерів та підвищують репутаційну капіталізацію підприємства.
Узагальнення теоретичних положень і результатів дослідження дозволило сформувати
модель соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю
підприємства (рис. 1), яка відображає системну взаємодію ключових елементів управління на
засадах сталого розвитку та ESG-орієнтації.

107

ПЕРЕДУМОВИ

регулятор екологічн вимоги конкурент інвестиц
на політика і виклики стейкхолдерів ний тиск ійні

обмеженн

Управлінський рівень

Інвестиційна Екологічна підсистема Соціальна
підсистема підсистема

 формування  екологічний  корпоративн
ESG- аудит; а соціальна
орієнтованого  впровадження відповідальність

інвестиційного
чистих технологій; ;
портфеля;  управління  взаємодія зі
 оцінка ресурсами та стейкхолдерами
ефективності викидами; ;
інвестицій;  екологічний  розвиток
 управління контроль. людського

інвестиційними Інструментальний рівень
капіталу;
ризиками.  соціальні
«зелені ESG- ризик- стратеінгівестиціеї.к ологіч

» звітність менеджмент чне ний
інвестиції планування моніторинг

Результативний рівень

підвищенн зростан мініміза покращен забезпече
я ня ція ня репутації ння сталого
інвестиційної фінансової екологічних підприємства розвитку

привабливості стійкості ризиків

Рис. 1. Модель соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною
діяльністю підприємства
Джерело: розроблено авторами
Як видно з рис. 1, запропонована модель має системний характер і забезпечує
інтеграцію інвестиційних, екологічних та соціальних компонентів управління на основі
принципів сталого розвитку та ESG-орієнтації. З метою деталізації функціонального
наповнення моделі та конкретизації управлінських процесів запропоновано її декомпозицію
у вигляді багаторівневої системи (табл. 1), що дозволяє ідентифікувати відповідні
108
інструменти, механізми та результати на кожному рівні управління.

Таблиця 1. Багаторівнева система соціально-відповідального управління інвестиційно-
екологічною діяльністю підприємства на засадах ESG
Рівень Зміст та ESG- Ключові Очікувані
управління управлінські компонента інструменти результати
завдання
Стратегічний Формування ESG- Стратегічне
E – екологічна
орієнтованої планування; Підвищення
стратегія,
інвестиційної ESG-стратегія; інвестиційної
декарбонізація;
політики; інтегровані привабливості;
S – соціальна
визначення звіти; політики формування
відповідальність
довгострокових сталого довгострокової
бізнесу;
цілей розвитку; розвитку; вартості;
G –
інтеграція stakeholder- зміцнення
корпоративне
екологічних і менеджмент репутації
управління,
соціальних підприємства
прозорість
пріоритетів у КС
Відбір та Інвестиційний Оптимізація
E–оцінка
оцінювання аналіз (NPV, інвестиційного
екологічних
інвестиційних IRR з ESG- портфеля;
ризиків; S–
проєктів з доповненням); мінімізація
оцінка
урахуванням ESG- екологічний ризиків;
Тактичний соціальних
критеріїв; аналіз аудит; соціальна підвищення
ефектів
ризиків; оцінка проєктів; ефективності
(зайнятість,
балансування ESG-скринінг; прийняття
безпека); G–
інвестиційного ризик- управлінських
етичність
портфеля менеджмент рішень
Екологічний
Реалізація
E – зниження моніторинг;
екологічних Зменшення
негативного системи
заходів; екологічного
впливу на екологічного
впровадження навантаження;
довкілля; менеджменту;
чистих технологій; підвищення
Операційний S – енергоефективні
контроль ресурсоефективно
забезпечення технології;
використання сті; забезпечення
безпеки праці; екологічне
ресурсів; відповідності
G – контроль і страхування;
моніторинг стандартам
звітність внутрішній
ефективності
контроль
E – управління
ESG-метрики; Узгодженість
Інтеграція ESG- екологічними
нефінансова стратегічних і
принципів у всі ризиками;
звітність; операційних
Інтеграційний управлінські рівні; S – оцінка
система KPI; рішень;
(ESG-контур) рішень; соціального
аудит сталого підвищення
формування впливу;
розвитку; прозорості; довіра
системи показників G – прозорість
комплаєнс стейкхолдерів
та підзвітність
Джерело: розроблено авторами на основі [2; 5; 6; 7; 8]

Інтеграція моделі (рис. 1) та її табличної декомпозиції (табл. 1) дозволяє сформувати
цілісну систему соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю
підприємства, яка поєднує стратегічну орієнтацію, інструментальне забезпечення та
109
результативну ефективність на засадах ESG. Важливою складовою є також управління
екологічними ризиками, яке повинно інтегруватися у загальну систему ризик-менеджменту
підприємства. При цьому доцільно враховувати не лише прямі фінансові втрати, але й
непрямі ефекти – репутаційні ризики, втрату інвестиційної привабливості та зниження
ринкової вартості бізнесу.
Запропонований концептуальний підхід до соціально-відповідального управління
інвестиційно-екологічною діяльністю передбачає інтеграцію трьох взаємопов’язаних блоків:
інвестиційного (формування портфеля з урахуванням ESG-критеріїв); екологічного
(контроль та мінімізація впливу на довкілля); соціального (забезпечення балансу
інтересів стейкхолдерів).
Синергія цих складових дозволяє забезпечити стійкий розвиток підприємства,
підвищити ефективність використання ресурсів та сформувати довгострокові конкурентні
переваги. Водночас впровадження такої моделі потребує відповідного інституційного
забезпечення, адаптації управлінських підходів та розвитку корпоративної культури,
орієнтованої на принципи відповідальності та сталості. Таким чином, соціально-
відповідальне управління інвестиційно-екологічною діяльністю виступає ключовим
елементом сучасної парадигми управління підприємством, що забезпечує поєднання
економічної ефективності з екологічною безпекою та соціальною справедливістю.
Висновки. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано теоретико-методичні
засади соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю
підприємств в умовах трансформації бізнес-середовища та посилення екологічних викликів.
Доведено, що інтеграція принципів соціальної відповідальності та ESG-підходу у систему
управління інвестиційною діяльністю виступає ключовим чинником забезпечення
довгострокової стійкості підприємства, підвищення його інвестиційної привабливості та
конкурентоспроможності. Встановлено, що сучасна парадигма управління потребує
переходу від традиційного фінансово орієнтованого підходу до комплексного врахування
екологічних і соціальних ефектів інвестиційних рішень. Розкрито сутність соціально-
відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю як багаторівневої системи,
що охоплює стратегічний, тактичний та операційний рівні управління. Визначено, що
ключовим елементом цієї системи є інтеграція ESG-принципів, які забезпечують узгодження
економічних, екологічних і соціальних інтересів у процесі прийняття управлінських рішень.
Розроблено модель соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною
діяльністю підприємства, яка базується на взаємодії інвестиційної, екологічної та соціальної
підсистем і передбачає наявність інтеграційного ESG-контуру. Запропонована модель
доповнена табличною декомпозицією, що дозволяє конкретизувати управлінські
інструменти, механізми та очікувані результати на кожному рівні управління. Обґрунтовано,
що практична реалізація запропонованого підходу сприяє підвищенню ефективності
використання ресурсів, мінімізації екологічних ризиків, покращенню взаємодії зі
стейкхолдерами та формуванню позитивного іміджу підприємства. Доведено, що
впровадження соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною діяльністю є
важливим інструментом переходу підприємств до моделі сталого розвитку.
Подальші наукові дослідження доцільно спрямувати на поглиблення методичного та
прикладного забезпечення соціально-відповідального управління інвестиційно-екологічною
діяльністю підприємств.
Подяки
Немає.

Конфлікт інтересів
Немає.

Список використаних джерел:
1. Бобиль В., Лоскутова Г. А. Ризик-орієнтоване управління як складова
110
фінансово-економічної безпеки підприємства // Review of Transport Economics and
Management. 2023. № 9 (25). С. 95–104. DOI: https://doi.org/10.15802/rtem2023/288918
2. Говсєєв, Д. О. (2020). Соціальна відповідальність бізнесу як чинник
інноваційного розвитку підприємств. Економічний простір, (156), 98–102.
https://doi.org/10.32782/2224-6282/156-18
3. Забарна, Е. М., Козакова, О. М., Чередниченко, В. А., та ін. (2019). Парадигма
інноваційного розвитку в умовах ринкової трансформації. Херсон: Олді-плюс.
4. Заїчко І. Стратегічний корпоративний ризик-менеджмент як основа
антикризового фінансового управління підприємством // Економічні горизонти. 2023. № 2. С.
45–52.
5. Ломачинська, І. А., Халєєва, Д. М., & Шмагіна, В. В. (2021). Соціальна
відповідальність бізнесу як інструмент забезпечення соціально-економічної безпеки.
Науковий вісник Одеського національного економічного університету, (5–6), 112–118.
6. Манн, Р., & Шульга, О. (2024). Інтелектуальний капітал регіону як фактор
інноваційного розвитку суб’єктів господарювання. Bulletin of Sumy National Agrarian
University, 1(97), 46–52. https://doi.org/10.32782/bsnau.2024.1.8
7. Markhasova, V., Rudenko, O., Popelo, O., Kosach, I., Sakun, O., & Klymenko, T.
(2024). Mechanisms of state management of the development of digital technologies. National
Security Journal. https://doi.org/10.46925/rdluz.42.22
8. Ольшанський, О. В., Коваленко, О. М., & Пилипенко, Г. М. (2022).
Корпоративна соціальна відповідальність у формуванні інноваційної моделі економіки.
Економіка розвитку, 2(102), 34–41. https://doi.org/10.57111/econdev.2022.102.05
9. Орлова, Н. В. (2020). Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція
концепції та особливості впровадження в Україні. Економіка та держава, (3), 45–49.
https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.3.45
10. Руденко М., Третяк Н., Кравченко О., Харченко О., Плинокос Д. Управління
фінансовою стійкістю підприємств в умовах війни // Випробування та сертифікація. 2025. №
4 (6). С. 121–126. DOI: https://doi.org/10.37701/ts.06.2024.15
11. Шевчук, Н. В. (2021). Інтеграція принципів соціальної відповідальності у
розвиток інноваційного підприємництва. Інноваційна економіка, (1–2), 56–60.
12. John Elkington (1997). Cannibals with forks: The triple bottom line of 21st century
business. Oxford: Capstone Publishing Ltd.
13. Bengt-Åke Lundvall (1992). National systems of innovation: Towards a theory of
innovation and interactive learning. London: Pinter Publishers.
14. Michael E. Porter, & Kramer, M. R. (2011). Creating shared value. Harvard
Business Review, 89(1–2), 62–77.
15. Paul M. Romer (1990). Endogenous technological change. Journal of Political
Economy, 98(5), S71–S102.
16. Joseph A. Schumpeter (1934). The theory of economic development. Cambridge,
MA: Harvard University Press.
17. Wayne Visser (2011). The age of responsibility: CSR 2.0 and the new DNA of
business. Journal of Business Systems, Governance and Ethics, 5(3), 7–22.
https://doi.org/10.15209/jbsge.v5i3.185

References:
1. Bobyl, V., & Loskutova, H. A. (2023). Risk-oriented management as a component of
financial and economic security of the enterprise. Review of Transport Economics and
Management, 9(25), 95–104. https://doi.org/10.15802/rtem2023/288918
2. Hovsieiev, D. O. (2020). Social responsibility of business as a factor of innovative
development of enterprises. Economic Space, (156), 98–102. https://doi.org/10.32782/2224-
111
6282/156-18
3. Zabarna, E. M., Kozakova, O. M., Cherednychenko, V. A., et al. (2019). Paradigm of
innovative development in conditions of market transformation. Kherson: Oldi-Plus.
4. Zaichko, I. (2023). Strategic corporate risk management as a basis of anti-crisis financial
management of the enterprise. Economic Horizons, (2), 45–52.
5. Lomachynska, I. A., Khalieieva, D. M., & Shmahina, V. V. (2021). Social responsibility of
business as a tool for ensuring socio-economic security. Scientific Bulletin of Odesa National
Economic University, (5–6), 112–118.
6. Mann, R., & Shulha, O. (2024). Intellectual capital of the region as a factor of innovative
development of business entities. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 1(97), 46–52.
https://doi.org/10.32782/bsnau.2024.1.8
7. Markhasova, V., Rudenko, O., Popelo, O., Kosach, I., Sakun, O., & Klymenko, T. (2024).
Mechanisms of state management of the development of digital technologies. National Security
Journal. https://doi.org/10.46925/rdluz.42.22
8. Olshanskyi, O. V., Kovalenko, O. M., & Pylypenko, H. M. (2022). Corporate social
responsibility in the formation of an innovative economic model. Economics of Development,
2(102), 34–41. https://doi.org/10.57111/econdev.2022.102.05
9. Orlova, N. V. (2020). Corporate social responsibility: evolution of the concept and features
of implementation in Ukraine. Economy and State, (3), 45–49. https://doi.org/10.32702/2306-
6806.2020.3.45
10. Rudenko, M., Tretiak, N., Kravchenko, O., Kharchenko, O., & Plynnokos, D. (2025).
Management of financial stability of enterprises in wartime. Testing and Certification, 4(6), 121–
126. https://doi.org/10.37701/ts.06.2024.15
11. Shevchuk, N. V. (2021). Integration of social responsibility principles into the
development of innovative entrepreneurship. Innovative Economy, (1–2), 56–60.
12. Elkington, J. (1997). Cannibals with forks: The triple bottom line of 21st century
business. Oxford: Capstone Publishing Ltd.
13. Lundvall, B.-Å. (1992). National systems of innovation: Towards a theory of
innovation and interactive learning. London: Pinter Publishers.
14. Porter, M. E., & Kramer, M. R. (2011). Creating shared value. Harvard Business
Review, 89(1–2), 62–77.
15. Romer, P. M. (1990). Endogenous technological change. Journal of Political
Economy, 98(5), S71–S102.
16. Schumpeter, J. A. (1934). The theory of economic development. Cambridge, MA:
Harvard University Press.
17. Visser, W. (2011). The age of responsibility: CSR 2.0 and the new DNA of business.
Journal of Business Systems, Governance and Ethics, 5(3), 7–22.
https://doi.org/10.15209/jbsge.v5i3.185

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets