ChSTU repository

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
на тему 
«Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб у Черкасах: досвід 
міста» 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: 
студент ІV курсу, групи СЗ 2210 
спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» 
О.М, Сакун 
Керівник: к.е.н., доц. І.О. Бєлова 
Рецензент: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2026 
 
  2 
 
  
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр    
Галузь знань   23 Соціальна робота   
Спеціальність             232 «Соціальне забезпечення»  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри 
____________ к.е.н., доц. Бєлова  І.О. 
“_____” _______________2025 р. 
 
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Здобувачу Олександру Михайловичу Сакуну  на підготовку кваліфікаційної 
роботи бакалавра на тему: «Соціальна підтримка внутрішньо переміщених 
осіб у Черкасах: досвід міста» Тему затверджено наказом від «___» ____  
_________2025 р   
Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах _ Департаменту 
економіки і розвитку ЧМР., Департаменту соцполітики ЧМР, рішень 
Черкаської міської ради, місцевих соціальних програм, нормативно-правових 
актів України та відкритих офіційних інформаційних ресурсів.  
План кваліфікаційної роботи бакалавра: 
Розділ 1. Теоретико-правові засади соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб. 
Розділ 2. Аналіз досвіду міста Черкаси щодо соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб. 
Розділ 3. Проблеми та напрями вдосконалення соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб у Черкасах. 
Об’єктом дослідження є система соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб на місцевому рівні. 
Предметом дослідження є зміст, напрями, інституційні механізми та 
проблеми реалізації соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси. 
  3 
 
Мета дослідження — теоретично обґрунтувати та проаналізувати 
особливості соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси, 
визначити основні напрями, проблеми та перспективи вдосконалення місцевої 
системи підтримки ВПО. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 
1. Розкрити сутність поняття «внутрішньо переміщені особи» як 
соціально вразливої категорії населення.  
2. Охарактеризувати зміст, форми та напрями соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб.  
3. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення соціальної 
підтримки ВПО в Україні.  
4. Дослідити організацію соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси.  
5. Визначити роль органів місцевого самоврядування, соціальних 
служб і громадського сектору в підтримці ВПО у Черкасах.  
6. Охарактеризувати основні проблеми, з якими стикаються 
внутрішньо переміщені особи під час отримання соціальної підтримки на 
місцевому рівні.  
7. Обґрунтувати напрями вдосконалення соціальної підтримки ВПО у 
місті Черкаси. 
Завдання підготував 
науковий керівник   __________________      І. О. Бєлова 
                                             (підпис)                         (прізвище та ініціали) 
 «____»________2025 р. 
 
 
Завдання одержав здобувач(ка)                                                                          
                                                                                                 ____________       О.М. Сакун 
 
                                             (підпис)                                 (прізвище та ініціали) 
 «____»__________2025 р. 
  4 
 
ЗАТВЕРДЖЕНО 
Завідувач 
кафедри________________ 
 
протокол №___ від ______________ 
 
Орієнтовний графік 
підготовки та захисту кваліфікаційних робіт здобувачами освітнього 
ступеня «бакалавр» спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» на 
2025/2026 навчальний рік 
Етапи підготовки  Денна форма  
та захисту КРБ навчання Примітка  
1. Вибір студентом теми КРБ і подання   
заяви  на кафедру;   
- затвердження тем КРБ і призначення  ___.___.20__ р.  виконано  
наукових керівників;   
- складання і затвердження 
індивідуальних завдань на виконання 
КРБ 
2. Підготовка вступу і першого розділу  ___.___.20__ р.  виконано  
КРБ   
3. Підготовка другого розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
4. Підготовка третього розділу КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
  
5. Подання здобувачем завершеної КРБ ___.___.20__ р.  виконано  
науковому керівнику   
6. Розгляд КРБ науковим керівником ___.___.20__ р.  виконано  
  
7. Попередній розгляд КРБ на комісії  ___.___.20__ р.  виконано  
від кафедри   
8. Доопрацювання роботи, прийняття ___.___.20__ р.  виконано  
кафедрою рішення про допуск КРБ до   
захисту перед ЕК оформлення та 
зовнішнє рецензування КРБ 
9. Захист КРБ перед ЕК ___.___.20__ р.   
 
 
  
  5 
 
РЕФЕРАТ 
 
Основний текст кваліфікаційної роботи бакалавра викладений на 97 
сторінках. Робота містить  7 таблиць,5  рисунків та список використаних 
джерел із 35 найменувань.  4 додатки 
Об’єктом дослідження є система соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб на місцевому рівні. 
Предметом дослідження є зміст, напрями, інституційні механізми та 
проблеми реалізації соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у 
місті Черкаси. 
Мета дослідження — теоретично обґрунтувати та проаналізувати 
особливості соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси, визначити основні напрями, проблеми та перспективи вдосконалення 
місцевої системи підтримки ВПО. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання дослідження: 
1. Розкрити сутність поняття «внутрішньо переміщені особи» як 
соціально вразливої категорії населення.  
2. Охарактеризувати зміст, форми та напрями соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб.  
3. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення соціальної 
підтримки ВПО в Україні.  
4. Дослідити організацію соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси.  
5. Визначити роль органів місцевого самоврядування, соціальних 
служб і громадського сектору в підтримці ВПО у Черкасах.  
6. Охарактеризувати основні проблеми, з якими стикаються 
внутрішньо переміщені особи під час отримання соціальної підтримки на 
місцевому рівні.  
7. Обґрунтувати напрями вдосконалення соціальної підтримки ВПО 
у місті Черкаси. 
  6 
 
За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки, які 
відповідають поставленим завданням і засвідчують належний рівень 
теоретичного осмислення проблеми соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси. Одержані результати підтверджують, що 
ефективна підтримка ВПО має бути комплексною, адресною, міжвідомчо 
узгодженою та спрямованою не лише на подолання кризових потреб, а й на 
довгострокову інтеграцію переселенців у громаду. Практичне значення роботи 
полягає в можливості використання її положень органами місцевого 
самоврядування, соціальними службами, Радою з питань ВПО, громадськими 
організаціями та партнерами для вдосконалення системи підтримки ВПО у 
Черкасах. 
 
Рік виконання роботи 2026 рік 
Рік захисту роботи 2026 рік 
 
  
  7 
 
ЗМІСТ 
 стор 
ВСТУП 8 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ 13 
СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО 
ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ 
1.1. Внутрішньо переміщені особи як соціально вразлива 13 
категорія населення 
1.2. Сутність, форми та напрями соціальної підтримки 19 
внутрішньо переміщених осіб 
1.3. Нормативно-правове забезпечення соціальної підтримки 27 
внутрішньо переміщених осіб в Україні 
Висновки до розділу 1 34 
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ 36 
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У МІСТІ 
ЧЕРКАСИ 
2.1. Соціально-демографічна характеристика внутрішньо 36 
переміщених осіб у місті Черкаси 
2.2. Інституційна система підтримки ВПО у Черкасах: органи 42 
місцевого самоврядування, соціальні служби та громадський 
сектор 
2.3. Основні напрями соціальної підтримки ВПО у Черкасах: 50 
матеріальна, гуманітарна, житлова, правова, психологічна та 
інтеграційна допомога 
Висновки до розділу 2 58 
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ 60 
ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ 
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У ЧЕРКАСАХ 
3.1. Оцінка досвіду міста Черкаси у сфері підтримки 60 
внутрішньо переміщених осіб 
3.2. Основні проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому 68 
рівні 
3.3. Напрями вдосконалення соціальної підтримки ВПО у 76 
Черкасах 
Висновки до розділу 3 86 
ВИСНОВКИ 88 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93 
ДОДАТКИ 97 
 
  
  8 
 
ВСТУП 
Актуальність дослідження. Проблема соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб є однією з найбільш значущих для сучасної системи 
соціального захисту України. Внутрішнє переміщення населення, спричинене 
збройною агресією російської федерації проти України, призвело до 
формування численної соціально вразливої групи громадян, які втратили 
стабільне місце проживання, звичне соціальне оточення, роботу, доступ до 
частини соціальних, медичних, освітніх, адміністративних і житлових 
ресурсів. За офіційною інформацією Міністерства соціальної політики 
України, станом на кінець 2024 року в Україні було зареєстровано близько 4,6 
млн внутрішньо переміщених осіб, що засвідчує масштабність цього 
соціального явища та потребу в системній державній і місцевій політиці 
підтримки ВПО (Міністерство соціальної політики України, 2025).  
Правовий статус внутрішньо переміщеної особи в Україні визначено 
Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених 
осіб», відповідно до якого ВПО є особа, яку змусили залишити або покинути 
місце проживання внаслідок або з метою уникнення негативних наслідків 
збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень 
прав людини чи надзвичайних ситуацій (Верховна Рада України, 2014). Цей 
Закон також закріплює обов’язок держави створювати умови для 
добровільного повернення таких осіб або їх інтеграції за новим місцем 
проживання.  
У сучасних умовах соціальна підтримка ВПО не може обмежуватися 
лише грошовими виплатами чи гуманітарною допомогою. Вона охоплює 
ширший комплекс заходів: забезпечення базових життєвих потреб, доступ до 
житла, медичних і соціальних послуг, психологічної допомоги, освіти, 
працевлаштування, правового захисту, соціальної адаптації та інтеграції у 
приймаючу громаду. На цьому наголошують Т. Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан 
(2015), які розглядають соціальну підтримку ВПО як напрям професійної 
  9 
 
соціальної роботи, що має бути спрямований не лише на подолання кризової 
ситуації, а й на активізацію власних ресурсів людини та її поступову 
інтеграцію у нове соціальне середовище.  
Питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб 
досліджували такі українські науковці, як Т. Семигіна, Н. Гусак, С. Трухан, Т. 
Павлюк, Л. Середницька, Д. Селіхов, Н. Коваліско, С. Бубняк, О. Новікова, В. 
Антонюк, О. Панькова, В. Поліщук, Н. Олексюк, О. Бачинська та інші. 
Зокрема, Т. Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан (2015) аналізують ключові 
інтервенції соціальної роботи з ВПО та підкреслюють необхідність переходу 
від патерналістської допомоги до підтримки, що посилює самостійність 
людини. Т. Павлюк і Л. Середницька (2023) розглядають соціальну підтримку 
та соціальні послуги ВПО в умовах війни, акцентуючи увагу на проблемах 
грошової допомоги, медичного забезпечення, житла, працевлаштування та 
психологічної допомоги.  
Правові аспекти соціального захисту ВПО розкрито у працях Д. 
Селіхова (2024), який досліджує нормативно-правове регулювання підтримки 
внутрішньо переміщених осіб, роль місцевого самоврядування, проблеми 
фінансування, бюрократичні бар’єри та обмежений доступ до соціальних 
ресурсів. Соціально-економічний аспект інтеграції ВПО у приймаючі громади 
розглядають В. Поліщук, Н. Олексюк і О. Бачинська (2023), які підкреслюють, 
що успішність інтеграції залежить не лише від державної політики, а й від 
готовності громади сприймати ВПО як ресурс розвитку.  
Водночас, незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, 
проблема соціальної підтримки ВПО на рівні конкретної територіальної 
громади залишається недостатньо розкритою. Більшість досліджень 
присвячена загальнодержавним механізмам соціального захисту, 
нормативно-правовим гарантіям або узагальненим проблемам внутрішнього 
переміщення. Менше уваги приділено аналізу локального досвіду міст, 
зокрема м. Черкаси, де соціальна підтримка ВПО реалізується через 
  10 
 
поєднання міських програм, діяльності органів місцевого самоврядування, 
соціальних служб, громадських організацій, гуманітарних ініціатив, 
житлових рішень та консультативно-дорадчих механізмів участі самих ВПО. 
Актуальність теми посилюється тим, що Черкаси є одним із міст, яке 
приймає внутрішньо переміщених осіб і змушене адаптувати місцеву систему 
соціальної підтримки до нових викликів воєнного часу. У місті діє «Програма 
надання підтримки внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам у 
м. Черкаси у зв’язку із введенням воєнного стану на 2022–2026 роки», метою 
якої є створення умов для успішної інтеграції ВПО у місті Черкаси. Також при 
Черкаській міській раді функціонує Рада з питань ВПО як консультативно-
дорадчий орган, покликаний сприяти захисту прав, адаптації та інтеграції 
внутрішньо переміщених осіб у громаді.  
Отже, дослідження досвіду м. Черкаси у сфері соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб є важливим як у теоретичному, так і в 
практичному аспектах. Воно дає змогу не лише охарактеризувати наявну 
систему допомоги ВПО, а й виявити її проблемні місця, оцінити роль 
місцевого самоврядування та громадського сектору, а також окреслити 
напрями вдосконалення соціальної підтримки з урахуванням потреб 
внутрішньо переміщених осіб і можливостей територіальної громади. 
Мета дослідження — теоретично обґрунтувати та проаналізувати 
особливості соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси, визначити основні напрями, проблеми та перспективи 
вдосконалення місцевої системи підтримки ВПО. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання 
дослідження: 
8. Розкрити сутність поняття «внутрішньо переміщені особи» як 
соціально вразливої категорії населення.  
9. Охарактеризувати зміст, форми та напрями соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб.  
  11 
 
10. Проаналізувати нормативно-правове забезпечення соціальної 
підтримки ВПО в Україні.  
11. Дослідити організацію соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси.  
12. Визначити роль органів місцевого самоврядування, соціальних 
служб і громадського сектору в підтримці ВПО у Черкасах.  
13. Охарактеризувати основні проблеми, з якими стикаються 
внутрішньо переміщені особи під час отримання соціальної підтримки на 
місцевому рівні.  
14. Обґрунтувати напрями вдосконалення соціальної підтримки ВПО 
у місті Черкаси.  
Об’єкт дослідження — соціальна підтримка внутрішньо переміщених 
осіб як напрям соціальної політики та соціальної роботи. 
Предмет дослідження — особливості організації, реалізації та 
вдосконалення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси. 
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність соціальної 
підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси залежить від 
комплексності місцевої політики, узгодженої взаємодії органів місцевого 
самоврядування, соціальних служб, громадських організацій і самих ВПО, а 
також від переходу від переважно кризової та гуманітарної допомоги до 
довгострокових механізмів соціальної адаптації, інтеграції, 
працевлаштування, житлової підтримки та участі ВПО у житті громади. 
Методи дослідження. Для досягнення мети і виконання завдань роботи 
використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і 
синтез — для розкриття теоретичних підходів до розуміння соціальної 
підтримки ВПО; порівняльний метод — для зіставлення різних напрямів 
підтримки внутрішньо переміщених осіб; системний підхід — для розгляду 
соціальної підтримки як сукупності взаємопов’язаних інституцій, послуг і 
  12 
 
механізмів; нормативно-правовий аналіз — для дослідження законодавчого 
забезпечення прав і гарантій ВПО; метод узагальнення — для формулювання 
висновків і пропозицій щодо вдосконалення підтримки ВПО у місті Черкаси. 
Наукова новизна дослідження полягає у спробі комплексно 
розглянути соціальну підтримку внутрішньо переміщених осіб не лише як 
загальнодержавний напрям соціальної політики, а як практику конкретної 
міської громади — м. Черкаси. Особлива увага приділяється поєднанню 
нормативно-правових, організаційних, соціальних, житлових, гуманітарних, 
психологічних та інтеграційних аспектів підтримки ВПО на місцевому рівні. 
Практичне значення роботи полягає в тому, що її положення, 
висновки та рекомендації можуть бути використані органами місцевого 
самоврядування, соціальними службами, громадськими організаціями та 
іншими суб’єктами соціальної роботи для вдосконалення системи підтримки 
внутрішньо переміщених осіб у територіальній громаді. Матеріали 
дослідження також можуть бути корисними для підготовки соціальних 
працівників, фахівців із соціального забезпечення та представників 
громадського сектору, які працюють із ВПО. 
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. 
Бакалаврська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до 
розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. 
  
  13 
 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОЇ 
ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ 
1.1. Внутрішньо переміщені особи як соціально вразлива категорія 
населення 
Проблема внутрішнього переміщення населення є однією з найбільш 
складних соціальних проблем сучасної України, оскільки вона поєднує 
правові, економічні, гуманітарні, психологічні, житлові, медичні та 
інтеграційні аспекти. Внутрішньо переміщені особи не є однорідною 
соціальною групою, однак спільною ознакою для них є вимушена зміна місця 
проживання внаслідок обставин, що загрожують безпеці, життю, здоров’ю 
або нормальним умовам існування. Саме тому ВПО потребують не лише 
разової допомоги, а комплексної соціальної підтримки, спрямованої на 
відновлення життєвої стабільності, доступу до прав, соціальних послуг та 
інтеграції у приймаючі громади. 
У міжнародному підході внутрішньо переміщеними особами 
вважаються особи або групи осіб, які були змушені залишити домівки чи 
місця постійного проживання, зокрема через збройний конфлікт, насильство, 
порушення прав людини або катастрофи, але не перетнули міжнародно 
визнаного державного кордону. Таке розуміння закріплене у Керівних 
принципах ООН з питань внутрішнього переміщення та використовується в 
міжнародній гуманітарній і правозахисній практиці (United Nations, 1998). 
Ключовими ознаками цього підходу є вимушеність переміщення, наявність 
загрози або небезпеки та збереження особою зв’язку з державою свого 
громадянства або постійного проживання.  
В українському законодавстві поняття внутрішньо переміщеної особи 
визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо 
переміщених осіб». Відповідно до цього Закону, ВПО є громадянин України, 
іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на 
законних підставах і яку змусили залишити або покинути місце проживання 
  14 
 
внаслідок чи з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, 
тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини або 
надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (Верховна 
Рада України, 2014). Отже, правове визначення ВПО в Україні загалом 
відповідає міжнародному підходу, однак має національну специфіку, 
пов’язану з обліком таких осіб, гарантіями їхніх прав і механізмами державної 
підтримки.  
У науковій літературі внутрішньо переміщені особи розглядаються не 
лише як правова категорія, а і як особлива соціальна група, що перебуває в 
ситуації підвищеного ризику. Л. Наливайко та А. Орєшкова (2018), 
аналізуючи зміст поняття «внутрішньо переміщені особи», наголошують, що 
це поняття слід розглядати в контексті сучасних суспільних реалій, оскільки 
внутрішнє переміщення змінює соціально-правове становище людини, її 
доступ до ресурсів, гарантій і механізмів захисту. Тобто статус ВПО не 
зводиться лише до факту зміни місця проживання; він відображає комплексну 
життєву ситуацію, у якій людина одночасно стикається з втратою 
попереднього соціального середовища, необхідністю адаптації до нової 
громади та потребою у відновленні базових умов життя.  
Соціальна вразливість ВПО зумовлена тим, що вимушене переміщення 
порушує сталі життєві зв’язки людини. Йдеться не лише про фізичне 
переміщення з одного населеного пункту до іншого, а про руйнування 
звичного способу життя: втрату житла, роботи, соціального оточення, доступу 
до звичних медичних, освітніх, адміністративних і соціальних сервісів. У 
цьому контексті Т. Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан (2015) підкреслюють, що 
соціальна підтримка ВПО має враховувати не тільки матеріальні потреби, а й 
соціально-психологічні наслідки переміщення, потребу в адаптації, 
відновленні соціальних зв’язків і поступовому поверненні людини до 
самостійного вирішення життєвих проблем.  
  15 
 
Внутрішньо переміщені особи належать до соціально вразливих 
категорій населення не тому, що всі вони автоматично є безпорадними або 
нездатними до самостійної життєдіяльності, а тому, що обставини 
переміщення об’єктивно послаблюють їхні соціальні позиції. Вразливість у 
цьому випадку має ситуативний і структурний характер. Ситуативний 
характер проявляється у раптовості втрати житла, доходу, документів, майна, 
роботи чи доступу до послуг. Структурний характер полягає в тому, що ВПО 
часто змушені взаємодіяти з новою системою установ, процедур, правил і 
соціальних зв’язків, не маючи достатнього ресурсу для швидкої адаптації. 
Важливо підкреслити, що ВПО не можна розглядати як абсолютно 
однорідну групу. Серед них є діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, 
одинокі матері, багатодітні родини, студенти, працездатні особи, підприємці, 
фахівці з високим рівнем освіти, а також люди, які втратили роботу, житло 
або соціальну підтримку родини. В. Нікітіна (2021), досліджуючи соціальну 
вразливість ВПО, звертає увагу на різнорідність життєвих траєкторій 
переселенців: частина з них має достатній рівень доходів і здатна швидше 
інтегруватися у приймаючу громаду, тоді як інші залишаються залежними від 
гуманітарної, соціальної або житлової допомоги. Отже, соціальна підтримка 
ВПО має бути не уніфікованою, а диференційованою, тобто такою, що 
враховує конкретну життєву ситуацію людини або родини.  
Соціальна вразливість внутрішньо переміщених осіб проявляється у 
кількох взаємопов’язаних вимірах. Передусім це матеріально-економічна 
вразливість, пов’язана з втратою стабільного доходу, роботи, майна або 
необхідністю витрачати значну частину доходу на оренду житла. Другим 
важливим виміром є житлова вразливість, оскільки забезпечення житлом 
залишається однією з найгостріших проблем для ВПО. Третій вимір — 
соціально-психологічний, що охоплює переживання втрати, невизначеності, 
травматичного досвіду, розриву родинних і професійних зв’язків. Четвертий 
вимір — інституційний, пов’язаний із необхідністю оформлення статусу, 
  16 
 
отримання довідки ВПО, доступу до соціальних виплат, медичних, освітніх, 
правових та інших послуг. 
Узагальнені прояви соціальної вразливості внутрішньо переміщених 
осіб наведено в табл. 1.1. 
Таблиця 1.1.  
Основні прояви соціальної вразливості внутрішньо переміщених осіб 
Вимір соціальної 
Основні прояви для ВПО Можливі соціальні наслідки 
вразливості 
Втрата роботи, зменшення 
Зниження рівня життя, ризик 
Матеріально- доходів, залежність від 
бідності, неможливість самостійно 
економічний соціальних виплат або 
забезпечити базові потреби 
гуманітарної допомоги 
Втрата власного житла, Нестабільність життєвої ситуації, 
проживання в орендованому додаткове фінансове 
Житловий 
житлі, тимчасових місцях навантаження, ризик повторного 
поселення або у родичів переміщення 
Стрес, тривога, травматичний Соціальна ізоляція, ускладнення 
Соціально-
досвід, втрата соціального адаптації, потреба у психологічній 
психологічний 
оточення підтримці 
Необхідність оформлення 
Бюрократичні труднощі, 
Правовий та статусу ВПО, відновлення 
обмежений доступ до гарантій і 
адміністративний документів, доступу до виплат і 
соціальної допомоги 
послуг 
Складність включення у життя 
Уповільнення адаптації, відчуття 
нової громади, пошук роботи, 
Інтеграційний тимчасовості, слабка участь у 
школи, медичних і соціальних 
житті приймаючої громади 
сервісів 
Розділення родин, зміна ролей у Посилення навантаження на 
сім’ї, догляд за дітьми, людьми окремих членів родини, ризик 
Сімейно-побутовий 
похилого віку або особами з сімейних конфліктів, потреба в 
інвалідністю комплексній підтримці 
Джерело: складено автором на основі праць Т. Семигіної, Н. Гусак, С. Трухан (2015), В. 
Нікітіної (2021), Т. Павлюк і Л. Середницької (2023). 
Дані табл. 1.1 свідчать, що соціальна вразливість ВПО має комплексний 
характер і не може бути подолана лише шляхом надання матеріальної 
допомоги. Матеріальна підтримка є важливою, однак вона вирішує переважно 
короткострокові потреби. Натомість довгострокове відновлення життєвої 
  17 
 
стабільності передбачає поєднання соціальних послуг, житлових рішень, 
психологічної допомоги, сприяння зайнятості, правового консультування та 
інтеграції у приймаючу громаду. Саме тому соціальна підтримка ВПО 
повинна розглядатися як багаторівнева система, що охоплює індивідуальний, 
сімейний, громадський та інституційний рівні. 
Т. Павлюк і Л. Середницька (2023) зазначають, що в умовах війни 
соціальна підтримка ВПО пов’язана з низкою практичних проблем, серед яких 
особливо значущими є грошова допомога, медична допомога, відновлення 
пенсійних виплат, забезпечення житлом і працевлаштування. Такий підхід дає 
змогу розглядати ВПО як категорію населення, потреби якої виходять за межі 
традиційного розуміння соціальної допомоги. Для цієї групи важливими є не 
лише виплати, а й доступ до системи послуг, здатних забезпечити адаптацію 
людини до нових умов життя.  
Особливістю соціального становища ВПО є також поєднання 
індивідуальних і колективних ризиків. З одного боку, кожна переміщена особа 
має власну життєву історію, рівень втрат, ресурси, професійний досвід, 
сімейні обставини та потреби. З іншого боку, ВПО як група стикаються зі 
спільними бар’єрами: нестачею доступного житла, конкуренцією на ринку 
праці, складністю інтеграції дітей в освітнє середовище, обмеженим доступом 
до окремих видів соціальних послуг, інформаційною невизначеністю, а іноді 
й упередженим ставленням у приймаючих громадах. Саме тому ефективна 
підтримка ВПО має поєднувати адресність та системність. 
Окремої уваги потребує питання інтеграції внутрішньо переміщених 
осіб у приймаючі громади. В. Поліщук, Н. Олексюк і О. Бачинська (2023) 
розглядають інтеграцію ВПО як соціально-економічний процес, у якому 
важливу роль відіграють не лише державні гарантії, а й готовність громади 
адаптувати власні соціальні інституції до потреб нових мешканців. Такий 
підхід є особливо важливим для дослідження досвіду конкретного міста, 
зокрема Черкас, оскільки саме на рівні громади ВПО фактично отримують або 
  18 
 
не отримують доступ до житла, роботи, соціальних послуг, освіти, медичної 
допомоги та соціальної взаємодії.  
Водночас соціальна вразливість ВПО не повинна тлумачитися як ознака 
пасивності цієї групи. Навпаки, сучасні підходи до соціальної роботи 
орієнтують фахівців не лише на допомогу, а й на активізацію власних ресурсів 
людини. Семигіна, Гусак і Трухан (2015) наголошують на важливості таких 
інтервенцій, які не формують тривалої залежності від допомоги, а сприяють 
самостійності, соціальній участі та відновленню контролю людини над 
власним життям. Це означає, що ВПО слід розглядати не лише як отримувачів 
допомоги, а і як активних учасників соціального життя громади, носіїв 
професійного, культурного, освітнього та громадянського потенціалу.  
Отже, внутрішньо переміщені особи є соціально вразливою категорією 
населення внаслідок вимушеного характеру переміщення, втрати або 
обмеження доступу до життєво важливих ресурсів, необхідності адаптації до 
нового соціального середовища та потреби у відновленні соціальної 
стабільності. Їхня вразливість має багатовимірний характер і проявляється у 
матеріальній, житловій, психологічній, правовій, сімейній та інтеграційній 
площинах. Водночас ВПО не є однорідною групою, тому соціальна підтримка 
має ґрунтуватися на індивідуальній оцінці потреб, міжвідомчій взаємодії та 
поєднанні короткострокової допомоги з довгостроковими механізмами 
соціальної адаптації й інтеграції. Саме такий підхід створює теоретичну 
основу для подальшого розгляду форм і напрямів соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб. 
 
1.2. Сутність, форми та напрями соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб 
Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб є важливою 
складовою державної соціальної політики, системи соціального захисту та 
практики соціальної роботи. Її необхідність зумовлена тим, що внутрішнє 
  19 
 
переміщення не обмежується лише зміною місця проживання, а 
супроводжується комплексом соціальних втрат: втратою житла, роботи, 
сталих джерел доходу, звичного соціального середовища, доступу до окремих 
послуг, а також виникненням нових життєвих ризиків. Тому підтримка ВПО 
має розглядатися не як разова благодійна або компенсаційна дія, а як система 
заходів, спрямованих на подолання наслідків переміщення, відновлення 
життєвої стабільності та інтеграцію людини у приймаючу громаду. 
У науковій літературі соціальна підтримка трактується як ширше 
поняття, ніж соціальна допомога, оскільки вона охоплює не лише матеріальні 
виплати чи надання речей першої необхідності, а й інформаційний, 
психологічний, правовий, соціально-побутовий, освітній, медичний та 
інтеграційний супровід. Т. Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан (2015) 
підкреслюють, що соціальна підтримка ВПО має бути спрямована не тільки на 
реагування на кризову ситуацію, а й на активізацію ресурсів самої людини, 
відновлення її здатності до самостійного функціонування та включення у нове 
соціальне середовище. Такий підхід є особливо важливим, оскільки надмірна 
орієнтація лише на гуманітарну допомогу може формувати залежність від 
зовнішньої підтримки, тоді як завдання соціальної роботи полягає у 
поступовому посиленні суб’єктності людини.  
У межах цього дослідження соціальну підтримку внутрішньо 
переміщених осіб доцільно розуміти як систему організаційних, правових, 
соціальних, економічних, психологічних, гуманітарних та інтеграційних 
заходів, що здійснюються державними органами, органами місцевого 
самоврядування, соціальними службами, громадськими організаціями, 
міжнародними партнерами та волонтерськими ініціативами з метою 
забезпечення базових потреб ВПО, захисту їхніх прав, подолання або 
мінімізації складних життєвих обставин, а також сприяння їхній адаптації та 
інтеграції у приймаючих громадах. 
  20 
 
Важливо розмежовувати поняття «соціальна підтримка», «соціальна 
допомога» та «соціальні послуги». Соціальна допомога переважно пов’язана з 
матеріальною або грошовою підтримкою особи чи сім’ї, які перебувають у 
складній життєвій ситуації. Соціальні послуги, відповідно до Закону України 
«Про соціальні послуги», спрямовані на профілактику складних життєвих 
обставин, їх подолання або мінімізацію негативних наслідків для осіб і сімей, 
які в них перебувають. Натомість соціальна підтримка є ширшою категорією, 
оскільки включає як допомогу і соціальні послуги, так і правовий захист, 
консультування, соціальний супровід, інформування, сприяння зайнятості, 
житлові рішення, інтеграційні заходи та розвиток взаємодії між ВПО і 
приймаючою громадою.  
У випадку внутрішньо переміщених осіб соціальна підтримка має 
комплексний характер. Це пояснюється тим, що ВПО одночасно можуть 
потребувати різних видів втручання: матеріальної допомоги, тимчасового 
житла, відновлення документів, доступу до медичних послуг, влаштування 
дітей до закладів освіти, пошуку роботи, психологічної підтримки, правового 
консультування та соціальної адаптації. Т. Павлюк і Л. Середницька (2023) 
зазначають, що в умовах війни серед ключових проблем соціальної підтримки 
ВПО особливе місце займають грошова допомога, медичне забезпечення, 
відновлення пенсійних виплат, забезпечення житлом та працевлаштування. Це 
свідчить про те, що підтримка ВПО не може бути ефективною, якщо вона 
реалізується фрагментарно або лише в одному напрямі.  
Сутність соціальної підтримки ВПО полягає у поєднанні двох 
взаємопов’язаних завдань. Перше завдання має кризовий характер і полягає у 
швидкому реагуванні на гострі потреби людини після переміщення: 
забезпеченні безпеки, тимчасового проживання, харчування, одягу, базової 
медичної допомоги, інформації та первинного консультування. Друге 
завдання має довгостроковий характер і спрямоване на відновлення соціальної 
самостійності ВПО: працевлаштування, професійну адаптацію, стабілізацію 
  21 
 
доходів, доступ до постійного або більш стабільного житла, інтеграцію дітей 
в освітнє середовище, участь у житті громади та формування нових соціальних 
зв’язків. 
Саме тому соціальна підтримка ВПО не повинна зводитися до моделі 
«отримувач — допомога». Більш продуктивною є модель «людина — потреба 
— ресурс — супровід — інтеграція». У цій моделі ВПО розглядається не лише 
як особа, що потребує допомоги, а як активний учасник процесу відновлення 
власного життя. Соціальні служби, органи місцевого самоврядування, 
громадські організації та інші суб’єкти підтримки мають не замінювати 
активність людини, а створювати умови, за яких вона може поступово 
повернути контроль над власною життєвою ситуацією. 
Узагальнену модель соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб 
подано на рис. 1.1. 
 
Рис. 1.1. Комплексна модель соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб 
 
 
  22 
 
Джерело: складено автором на основі праць Т. Семигіної, Н. Гусак, С. 
Трухан (2015), Т. Павлюк і Л. Середницької (2023), В. Поліщук, Н. Олексюк і О. 
Бачинської (2023). 
Як видно з рис. 1.1, соціальна підтримка ВПО має поєднувати три рівні: 
кризове реагування, соціальний супровід та інтеграцію у громаду. Кризове 
реагування є необхідним на початковому етапі переміщення, коли людина або 
сім’я перебуває у стані невизначеності та потребує негайної допомоги. 
Соціальний супровід забезпечує більш системну роботу з потребами особи, 
передбачає оцінку її життєвої ситуації, визначення ресурсів, ризиків і 
можливостей. Інтеграція у громаду є довгостроковим результатом підтримки, 
що передбачає не лише фізичне проживання ВПО на певній території, а й їхнє 
включення у соціальне, економічне, освітнє, культурне та громадське життя. 
Форми соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб можна 
класифікувати за змістом, суб’єктами надання, тривалістю та рівнем 
втручання. За змістом підтримка може бути матеріальною, натуральною, 
соціально-побутовою, психологічною, правовою, інформаційною, медико-
соціальною, освітньою, професійною та інтеграційною. За суб’єктами надання 
вона поділяється на державну, муніципальну, громадську, міжнародну, 
благодійну, волонтерську та підтримку з боку неформальних соціальних 
мереж. За тривалістю підтримка може бути короткостроковою, 
середньостроковою та довгостроковою. За рівнем втручання — 
індивідуальною, сімейною, груповою та громадською. 
Матеріальна форма підтримки є однією з найбільш очевидних і 
затребуваних, оскільки значна частина ВПО після переміщення стикається зі 
зниженням доходів або повною втратою стабільного заробітку. Вона може 
включати грошові виплати, компенсації, адресну допомогу, підтримку сімей з 
дітьми, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та інших вразливих груп. 
Постанова Кабінету Міністрів України № 332 визначає механізм надання 
допомоги на проживання ВПО; у ній зазначено, що така допомога спрямована 
  23 
 
на соціальну підтримку внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених 
верств населення та стимулювання до працевлаштування осіб працездатного 
віку.  
Натуральна та гуманітарна підтримка охоплює забезпечення 
продуктами харчування, одягом, засобами гігієни, ліками, предметами першої 
необхідності, побутовими речами, наборами для дітей тощо. Ця форма 
допомоги особливо важлива на початковому етапі переміщення, коли людина 
могла залишити місце проживання без достатніх речей, документів, 
фінансових ресурсів або можливості самостійно забезпечити базові потреби. 
Однак гуманітарна допомога має переважно стабілізаційний характер і не 
може бути єдиним механізмом підтримки ВПО, оскільки вона не вирішує 
проблем довгострокової адаптації. 
Житлова підтримка є одним із ключових напрямів роботи з ВПО, 
оскільки саме втрата або недоступність житла часто стає центральною 
проблемою переміщених осіб. Вона може включати тимчасове розміщення, 
проживання у місцях компактного поселення, компенсаційні механізми, 
підтримку оренди, забезпечення соціальним житлом, участь у житлових 
програмах, а також сприяння пошуку безпечних і прийнятних умов 
проживання. Житлове питання має не лише побутове, а й соціально-
психологічне значення, адже без стабільного місця проживання людині 
складно працевлаштуватися, оформити дітей до школи, отримувати послуги 
та планувати майбутнє. 
Правова підтримка ВПО передбачає консультування щодо оформлення 
довідки ВПО, відновлення документів, доступу до соціальних виплат, пенсій, 
спадкових і майнових прав, трудових прав, житлових питань, захисту від 
дискримінації та інших правових проблем. Закон України «Про забезпечення 
прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначає основні гарантії прав 
ВПО, зокрема питання обліку, захисту від примусового повернення, реалізації 
соціальних, трудових, освітніх та інших прав. Тому правова підтримка є 
  24 
 
необхідною умовою фактичного доступу ВПО до передбачених державою 
гарантій.  
Психологічна підтримка є особливо значущою, оскільки досвід 
вимушеного переміщення часто пов’язаний із травматичними подіями, 
втратою дому, розривом соціальних зв’язків, страхом за близьких, 
невизначеністю майбутнього, почуттям нестабільності та емоційного 
виснаження. Така підтримка може надаватися у формі індивідуального 
консультування, груп взаємодопомоги, кризового втручання, психосоціальної 
підтримки сімей, роботи з дітьми, підтримки людей похилого віку та осіб, які 
пережили травматичні події. Важливим є те, що психологічна допомога не 
повинна бути ізольованою від інших видів підтримки, оскільки психологічний 
стан людини безпосередньо пов’язаний із житловою, матеріальною, сімейною 
та правовою стабільністю. 
Медико-соціальна підтримка охоплює доступ ВПО до первинної та 
спеціалізованої медичної допомоги, ліків, реабілітаційних послуг, підтримки 
осіб з інвалідністю, людей похилого віку, вагітних жінок, дітей, осіб із 
хронічними захворюваннями. Для багатьох ВПО переміщення означає розрив 
із попереднім лікарем, медичним закладом, програмами лікування або 
реабілітації. Тому завданням соціальної підтримки є не лише інформування 
про доступні медичні послуги, а й допомога у фактичному включенні людини 
до системи охорони здоров’я за новим місцем проживання. 
Освітня підтримка стосується насамперед дітей і молоді з числа ВПО, 
однак не обмежується лише шкільною або дошкільною освітою. Вона включає 
влаштування дітей до закладів освіти, адаптацію до нового освітнього 
середовища, психологічну підтримку дітей, подолання освітніх втрат, доступ 
до позашкільної освіти, а також можливості професійного навчання, 
перекваліфікації та підвищення кваліфікації для дорослих. Освіта у цьому 
контексті виступає не лише як право, а й як механізм соціальної інтеграції, 
  25 
 
оскільки через освітнє середовище ВПО отримують нові соціальні контакти, 
ресурси та можливості для розвитку. 
Професійна та економічна підтримка спрямована на працевлаштування, 
самозайнятість, професійну адаптацію, відкриття або відновлення власної 
справи, участь у програмах перекваліфікації, навчання, грантової підтримки та 
розвитку підприємництва. Цей напрям є принципово важливим, оскільки саме 
стабільна зайнятість і дохід зменшують залежність ВПО від соціальних виплат 
і гуманітарної допомоги. В. Поліщук, Н. Олексюк і О. Бачинська (2023) 
наголошують, що інтеграція ВПО у приймаючі громади має соціально-
економічний вимір, а громади повинні адаптувати власні соціальні інституції 
та стратегії розвитку до потреб усіх мешканців, незалежно від тривалості 
їхнього проживання на території громади.  
Інформаційно-консультаційна підтримка є наскрізною формою 
допомоги, оскільки доступ до інформації значною мірою визначає можливість 
ВПО скористатися своїми правами та послугами. Людина, яка перемістилася 
до нового міста, часто не знає, куди звертатися за допомогою, які документи 
потрібні, які програми діють у громаді, де отримати медичну, правову, 
соціальну чи психологічну допомогу. Тому інформаційна підтримка має бути 
зрозумілою, доступною, систематизованою і такою, що враховує потреби 
різних груп ВПО: людей похилого віку, осіб з інвалідністю, родин з дітьми, 
одиноких осіб, студентів, людей, які не мають цифрових навичок. 
Окреме місце займає соціальний супровід ВПО. Його значення полягає 
у тому, що він дозволяє перейти від фрагментарної допомоги до 
індивідуалізованої роботи з людиною або сім’єю. Соціальний супровід 
передбачає оцінку потреб, визначення проблем і ресурсів, складання 
індивідуального плану підтримки, координацію взаємодії з різними 
установами, перенаправлення до необхідних фахівців, моніторинг результатів 
та коригування плану допомоги. Саме через соціальний супровід може 
реалізовуватися принцип адресності, коли підтримка надається не за 
  26 
 
формальною ознакою статусу ВПО, а відповідно до реальної життєвої ситуації 
конкретної особи чи сім’ї. 
Напрями соціальної підтримки ВПО доцільно розглядати у 
взаємозв’язку з етапами їхньої адаптації. На першому етапі переважає 
екстрена допомога: розміщення, харчування, гуманітарна підтримка, первинне 
інформування, медична та психологічна допомога. На другому етапі 
актуалізуються питання оформлення документів, соціальних виплат, доступу 
до соціальних послуг, освіти, медицини, правового захисту. На третьому етапі 
основного значення набувають працевлаштування, стабілізація доходів, 
вирішення житлового питання, соціальна адаптація, включення у життя 
громади. На четвертому етапі важливою стає повноцінна інтеграція, коли ВПО 
не лише отримують допомогу, а й беруть участь у розвитку громади, 
громадських ініціативах, місцевому самоврядуванні, професійному та 
культурному житті. 
У цьому контексті важливо підкреслити роль приймаючої громади. 
Соціальна підтримка ВПО не може бути ефективною, якщо вона організована 
лише як адміністративна процедура або розподіл ресурсів. Вона потребує 
формування середовища прийняття, взаємодії та участі. Приймаюча громада 
виступає не тільки територією проживання, а й простором соціальної 
інтеграції. Саме на рівні громади ВПО стикаються з реальним доступом або 
недоступністю послуг, можливістю знайти роботу, влаштувати дітей до 
школи, отримати медичну допомогу, орендувати житло, долучитися до 
соціальних зв’язків і відчути себе частиною місцевого середовища. 
Отже, сутність соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб 
полягає у створенні умов для подолання наслідків вимушеного переміщення, 
забезпечення базових потреб, захисту прав, відновлення соціальної 
самостійності та інтеграції у приймаючу громаду. Її основними формами є 
матеріальна, гуманітарна, житлова, правова, психологічна, медико-соціальна, 
освітня, професійна, інформаційна та інтеграційна підтримка. Ефективність 
  27 
 
такої підтримки залежить від її комплексності, адресності, міжвідомчої 
координації та спрямованості не лише на короткострокове реагування, а й на 
довгострокову адаптацію ВПО. Саме ці положення є підґрунтям для 
подальшого аналізу нормативно-правового забезпечення соціальної 
підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні. 
1.3. Нормативно-правове забезпечення соціальної підтримки 
внутрішньо переміщених осіб в Україні 
Нормативно-правове забезпечення соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб в Україні є багаторівневою системою, що охоплює 
міжнародні стандарти, конституційні гарантії, спеціальне законодавство про 
ВПО, законодавство у сфері соціальних послуг, підзаконні акти Кабінету 
Міністрів України, стратегічні документи державної політики та нормативні 
акти органів місцевого самоврядування. Така система сформувалася під 
впливом двох хвиль масового внутрішнього переміщення: першої — після 
окупації Автономної Республіки Крим та початку збройного конфлікту на 
сході України у 2014 році; другої — після початку повномасштабного 
вторгнення російської федерації у 2022 році. Саме тому нормативно-правове 
регулювання підтримки ВПО має не лише соціальний, а й безпековий, 
гуманітарний, правозахисний та інтеграційний характер. 
На міжнародному рівні базовим орієнтиром для захисту внутрішньо 
переміщених осіб є Керівні принципи ООН з питань внутрішнього 
переміщення 1998 року. Управління Верховного комісара ООН з прав людини 
визначає ці принципи як ключовий міжнародний стандарт щодо внутрішнього 
переміщення, який узагальнює норми міжнародного права прав людини та 
гуманітарного права, релевантні для ВПО. Їх значення полягає в тому, що вони 
охоплюють захист людини до переміщення, під час переміщення, а також у 
процесі повернення, переселення або реінтеграції (United Nations, 1998).  
Українське законодавство загалом враховує міжнародний підхід до 
розуміння внутрішнього переміщення. Водночас національна модель 
  28 
 
підтримки ВПО має власну специфіку, оскільки передбачає офіційний облік 
таких осіб, оформлення довідки ВПО, надання допомоги на проживання, 
забезпечення доступу до соціальних послуг, житлових механізмів, медичної 
допомоги, освіти, зайнятості та інших соціальних гарантій. Таким чином, 
правове регулювання підтримки ВПО в Україні поєднує два завдання: по-
перше, визнання особливого правового статусу внутрішньо переміщеної 
особи; по-друге, створення механізмів практичного доступу до допомоги, 
послуг і соціального захисту. 
Конституційною основою соціальної підтримки ВПО є положення 
Конституції України, які гарантують право на соціальний захист, працю, 
житло, достатній життєвий рівень, охорону здоров’я, медичну допомогу та 
освіту. Зокрема, стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на 
соціальний захист, а стаття 47 — право кожного на житло. Для ВПО ці гарантії 
мають особливе значення, оскільки вимушене переміщення часто 
супроводжується втратою роботи, житла, доходу, доступу до послуг і звичних 
соціальних зв’язків (Верховна Рада України, 1996).  
Спеціальним нормативно-правовим актом у цій сфері є Закон України 
«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 
2014 року № 1706-VII. Саме цей Закон визначає поняття внутрішньо 
переміщеної особи, встановлює гарантії дотримання її прав і свобод, регулює 
питання обліку ВПО, реалізації соціальних, трудових, житлових, освітніх та 
інших прав. Станом на чинну редакцію документ залишається базовим актом, 
який формує правову основу державної політики щодо внутрішньо 
переміщених осіб (Верховна Рада України, 2014).  
Важливим елементом нормативного забезпечення є Постанова Кабінету 
Міністрів України № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 1 
жовтня 2014 року. Вона визначає порядок оформлення і видачі довідки про 
взяття на облік ВПО. У практичному вимірі довідка ВПО є не лише обліковим 
документом, а й інструментом доступу до соціальних виплат, 
  29 
 
адміністративних процедур, окремих видів допомоги та послуг за фактичним 
місцем проживання особи (Кабінет Міністрів України, 2014).  
Окреме місце в системі нормативно-правового забезпечення займає 
Закон України «Про соціальні послуги» від 17 січня 2019 року № 2671-VIII. 
Він не є спеціальним законом лише для ВПО, однак має безпосереднє значення 
для цієї категорії населення, оскільки визначає організаційні та правові засади 
надання соціальних послуг особам і сім’ям, які перебувають у складних 
життєвих обставинах. Для ВПО це важливо тому, що вимушене переміщення 
часто породжує або загострює складні життєві обставини: втрату житла, 
доходу, роботи, соціальних зв’язків, потребу в догляді, психологічній 
підтримці, консультуванні, соціальному супроводі та перенаправленні до 
інших суб’єктів допомоги (Верховна Рада України, 2019).  
Матеріальна підтримка ВПО врегульовується насамперед підзаконними 
актами Кабінету Міністрів України. Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів 
України № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо 
переміщеним особам» від 20 березня 2022 року визначає механізм надання 
допомоги на проживання ВПО. У цьому документі закріплено порядок 
надання відповідної допомоги, форми заяв, а також питання фінансування 
виплат, зокрема за рахунок державного бюджету та інших не заборонених 
законодавством джерел (Кабінет Міністрів України, 2022a).  
Житлова підтримка ВПО також регулюється низкою нормативних актів. 
Постанова Кабінету Міністрів України № 333 від 19 березня 2022 року 
затверджує порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо 
переміщених осіб, а Постанова Кабінету Міністрів України № 930 від 1 
вересня 2023 року визначає питання функціонування місць тимчасового 
проживання ВПО. Крім того, Закон України № 4080-IX від 20 листопада 2024 
року передбачає додаткові заходи, пов’язані із забезпеченням внутрішньо 
переміщених осіб житлом. Це свідчить про поступове розширення житлового 
блоку державної політики щодо ВПО, хоча житлове питання залишається 
  30 
 
одним із найбільш складних у практичній реалізації (Кабінет Міністрів 
України, 2022b; Кабінет Міністрів України, 2023; Верховна Рада України, 
2024).  
Стратегічний вимір державної політики у сфері внутрішнього 
переміщення визначає розпорядження Кабінету Міністрів України № 312-р від 
7 квітня 2023 року, яким схвалено Стратегію державної політики щодо 
внутрішнього переміщення на період до 2025 року та затверджено 
операційний план заходів з її реалізації у 2023–2025 роках. Значення цього 
документа полягає в тому, що він переводить підтримку ВПО з площини 
переважно кризового реагування у площину довгострокових рішень, 
інтеграції, доступу до послуг, житла, зайнятості та участі у житті громад 
(Кабінет Міністрів України, 2023).  
Узагальнення основних рівнів нормативно-правового забезпечення 
соціальної підтримки ВПО подано в табл. 1.2. 
Таблиця 1.2 
Рівні нормативно-правового забезпечення соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб в Україні 
Рівень 
Основні Значення для соціальної 
нормативного Що регулюють 
документи підтримки ВПО 
регулювання 
Формують міжнародний 
Керівні принципи Права і гарантії 
стандарт захисту, 
Міжнародний ООН з питань захисту ВПО до, під 
допомоги, повернення, 
рівень внутрішнього час і після 
переселення та реінтеграції 
переміщення переміщення 
ВПО 
Право на соціальний Визначає базові соціальні 
захист, житло, працю, права, які мають 
Конституційний Конституція 
освіту, охорону забезпечуватися незалежно 
рівень України 
здоров’я, достатній від факту переміщення 
життєвий рівень особи 
Закон України Правовий статус ВПО, 
Є базовим законом, який 
Спеціальне «Про гарантії прав, облік, 
визначає правову рамку 
законодавство забезпечення прав доступ до соціальних, 
державної політики щодо 
про ВПО і свобод трудових, освітніх, 
ВПО 
внутрішньо житлових прав 
  31 
 
Рівень 
Основні Значення для соціальної 
нормативного Що регулюють 
документи підтримки ВПО 
регулювання 
переміщених 
осіб» 
Дозволяє розглядати ВПО 
Підстави, порядок і не лише як отримувачів 
Законодавство Закон України суб’єктів надання виплат, а як осіб, які 
про соціальні «Про соціальні соціальних послуг можуть потребувати 
послуги послуги» особам у складних соціального супроводу, 
життєвих обставинах консультування, догляду, 
кризового втручання 
Облік ВПО, виплати 
на проживання, 
Підзаконні акти компенсацію за Забезпечують практичні 
Постанови № 509, 
Кабінету тимчасове механізми реалізації прав і 
№ 332, № 333, № 
Міністрів розміщення, гарантій, визначених 
930 та інші 
України функціонування місць законами 
тимчасового 
проживання 
Стратегія 
Довгострокові 
державної 
Стратегічні напрями політики Орієнтує державу і 
політики щодо 
документи щодо ВПО, громади на перехід від 
внутрішнього 
державної інтеграцію, доступ до екстреної допомоги до 
переміщення на 
політики послуг, житло, сталих рішень 
період до 2025 
зайнятість 
року 
Місцеві програми, 
Забезпечує адаптацію 
рішення міських 
Конкретні заходи загальнодержавної 
рад, положення 
підтримки ВПО у політики до потреб 
Місцевий рівень про ради ВПО, 
територіальних конкретної громади та 
програми 
громадах ресурсів місцевого 
соціального 
самоврядування 
захисту 
Джерело: складено автором на основі аналізу Конституції України, 
Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених 
осіб», Закону України «Про соціальні послуги», постанов Кабінету Міністрів 
України № 509, № 332, № 333, № 930 та Стратегії державної політики щодо 
внутрішнього переміщення на період до 2025 року. 
Як видно з табл. 1.2, нормативно-правове забезпечення соціальної 
підтримки ВПО має ієрархічний і водночас функціональний характер. 
Конституція України визначає загальні соціальні права людини і громадянина; 
  32 
 
спеціальний закон про ВПО конкретизує статус і гарантії цієї категорії; 
законодавство про соціальні послуги створює підстави для професійної 
соціальної роботи; підзаконні акти деталізують порядок обліку, виплат, 
тимчасового розміщення та житлової підтримки; стратегічні документи 
задають довгостроковий напрям державної політики; місцеві програми 
забезпечують практичне впровадження цих рішень у конкретних громадах. 
Разом з тим науковці звертають увагу на те, що наявність широкої 
нормативної бази не завжди гарантує ефективність її практичної реалізації. Д. 
Селіхов (2024) зазначає, що у сфері соціального захисту ВПО важливими 
залишаються питання житлового забезпечення, медичної та психологічної 
допомоги, соціальної підтримки, освіти і працевлаштування, а серед проблем 
— недостатнє фінансування, бюрократичні перешкоди та обмежений доступ 
до соціальних ресурсів. Особливу роль у вирішенні цих питань автор 
відводить органам місцевого самоврядування, оскільки саме на місцевому 
рівні ВПО фактично взаємодіють із соціальними службами, закладами освіти, 
медицини, центрами зайнятості та громадськими організаціями.  
Подібну позицію висловлює О. Романова (2023), яка підкреслює, що 
статус і соціальне забезпечення ВПО потребують удосконалення насамперед 
у питаннях обліку, житлового влаштування, працевлаштування, доступу до 
освітніх послуг та інших гарантій. Це дає підстави стверджувати, що 
нормативно-правове забезпечення підтримки ВПО повинно оцінюватися не 
лише за кількістю ухвалених актів, а й за тим, наскільки вони створюють 
реальні механізми доступу людини до допомоги та послуг (Романова, 2023).  
Важливою проблемою є також фрагментарність нормативного 
регулювання. Частина питань підтримки ВПО врегульована законами, частина 
— постановами Кабінету Міністрів України, частина — місцевими 
програмами, а окремі напрями значною мірою залежать від міжнародної 
технічної допомоги, благодійних організацій і громадського сектору. З одного 
боку, така модель дозволяє швидко реагувати на кризові виклики. З іншого 
  33 
 
боку, вона може створювати складність для самих ВПО, оскільки порядок 
отримання допомоги, критерії її призначення, перелік документів і коло 
отримувачів можуть часто змінюватися. 
Т. Павлюк і Л. Середницька (2023) звертають увагу на те, що в умовах 
війни соціальна підтримка ВПО пов’язана з комплексом проблем: грошовою 
допомогою, медичною допомогою, відновленням пенсійних виплат, 
забезпеченням житлом, працевлаштуванням тощо. Це підтверджує, що 
нормативно-правове забезпечення підтримки ВПО має бути міжгалузевим, 
тобто охоплювати не лише соціальний захист у вузькому розумінні, а й 
житлову, трудову, освітню, медичну, адміністративну та інтеграційну 
політику (Павлюк & Середницька, 2023).  
Особливе значення має місцевий рівень нормативного забезпечення. 
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає правові 
засади діяльності територіальних громад та органів місцевого 
самоврядування, які мають повноваження у сфері соціального захисту 
населення, житлово-комунального господарства, місцевих програм, 
гуманітарної політики та взаємодії з громадськістю. Для ВПО це означає, що 
саме громада стає простором практичного отримання підтримки: від 
реєстрації та інформування до доступу до соціальних послуг, місць 
тимчасового проживання, гуманітарної допомоги, освітніх і медичних сервісів 
(Верховна Рада України, 1997).  
Таким чином, нормативно-правове забезпечення соціальної підтримки 
ВПО в Україні є достатньо розгалуженим і охоплює основні напрями захисту 
цієї категорії населення. Водночас його ефективність залежить від 
узгодженості між різними рівнями регулювання, стабільності процедур, 
фінансової спроможності держави і громад, якості міжвідомчої взаємодії та 
реальної доступності допомоги для ВПО. Для теми цієї бакалаврської роботи 
особливо важливо, що загальнодержавні норми набувають практичного змісту 
  34 
 
саме на рівні конкретного міста, зокрема Черкас, де формується локальна 
модель соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб. 
Висновки до розділу 1 
У першому розділі бакалаврської роботи розкрито теоретико-правові 
засади соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб. Встановлено, що 
внутрішньо переміщені особи є особливою соціально вразливою категорією 
населення, вразливість якої зумовлена вимушеним характером переміщення, 
втратою або обмеженням доступу до житла, роботи, доходу, соціальних 
зв’язків, медичних, освітніх, адміністративних та інших послуг. При цьому 
ВПО не є однорідною групою, оскільки серед них є діти, люди похилого віку, 
особи з інвалідністю, сім’ї з дітьми, одинокі особи, працездатні громадяни, 
студенти, підприємці та інші категорії, потреби яких суттєво відрізняються. 
З’ясовано, що соціальна підтримка ВПО є ширшим поняттям, ніж 
соціальна допомога або окрема соціальна послуга. Вона охоплює систему 
матеріальних, гуманітарних, житлових, правових, психологічних, медико-
соціальних, освітніх, професійних, інформаційних та інтеграційних заходів. Її 
головною метою є не лише задоволення першочергових потреб людини після 
переміщення, а й відновлення її життєвої стабільності, самостійності та 
соціальної включеності у приймаючу громаду. 
Обґрунтовано, що ефективна соціальна підтримка ВПО має поєднувати 
кризове реагування, соціальний супровід і довгострокову інтеграцію. Кризове 
реагування забезпечує задоволення базових потреб; соціальний супровід дає 
змогу індивідуалізувати допомогу відповідно до конкретної життєвої ситуації; 
інтеграційна підтримка спрямована на працевлаштування, освіту, житлову 
стабілізацію, участь у житті громади та формування нових соціальних зв’язків. 
Визначено, що нормативно-правове забезпечення соціальної підтримки 
ВПО в Україні має багаторівневий характер. Його основу становлять 
міжнародні стандарти захисту ВПО, Конституція України, Закон України 
«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Закон 
  35 
 
України «Про соціальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України 
щодо обліку ВПО, допомоги на проживання, компенсації за тимчасове 
розміщення, функціонування місць тимчасового проживання, а також 
стратегічні документи державної політики щодо внутрішнього переміщення. 
Разом з тим встановлено, що наявність розгалуженої нормативної бази 
не усуває всіх проблем практичної реалізації соціальної підтримки ВПО. 
Найбільш складними залишаються питання житла, стабільного доходу, 
працевлаштування, доступу до послуг, бюрократичних процедур, міжвідомчої 
координації та переходу від короткострокової допомоги до довгострокових 
інтеграційних рішень. Саме тому подальший аналіз досвіду міста Черкаси є 
важливим для з’ясування того, як загальнодержавні правові гарантії 
реалізуються на рівні конкретної територіальної громади. 
  
  36 
 
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ 
ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У МІСТІ ЧЕРКАСИ 
2.1. Соціально-демографічна характеристика внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси 
Соціально-демографічна характеристика внутрішньо переміщених осіб 
у місті Черкаси є необхідною передумовою аналізу місцевої системи 
соціальної підтримки, оскільки саме чисельність, склад, потреби та життєві 
обставини ВПО визначають напрями діяльності органів місцевого 
самоврядування, соціальних служб, гуманітарних штабів, громадських 
організацій і міжнародних партнерів. Внутрішньо переміщені особи в межах 
територіальної громади не є однорідною групою: серед них є діти, молодь, 
особи працездатного віку, люди похилого віку, особи з інвалідністю, одинокі 
батьки, багатодітні родини, маломобільні особи, люди, які втратили житло, 
роботу, майно або соціальні зв’язки. 
Соціально-демографічний аналіз ВПО має враховувати не лише 
кількісний показник зареєстрованих осіб, а й ширший контекст їхнього 
перебування у приймаючій громаді. Як зазначають О. Новікова, О. Амоша, В. 
Антонюк та інші дослідники, інтеграція внутрішньо переміщених осіб у 
територіальні громади має розглядатися не тільки як процес подолання 
наслідків переміщення, а і як поступовий перехід від стану залежності від 
допомоги до активної участі в соціальному та економічному житті громади 
(Новікова et al., 2016). Подібний підхід підтримують В. Поліщук, Н. Олексюк 
і О. Бачинська (2023), які наголошують, що приймаюча громада має 
сприймати ВПО не лише як отримувачів соціальної допомоги, а й як 
людський, професійний та соціальний ресурс розвитку місцевого середовища.  
Для міста Черкаси проблема внутрішнього переміщення має суттєве 
значення, оскільки громада з 2022 року прийняла значну кількість людей, які 
були змушені залишити місця постійного проживання через воєнні дії, 
окупацію, небезпеку для життя або руйнування житла. За інформацією 
  37 
 
Черкаської міської ради, станом на березень 2026 року у місті було 
зареєстровано понад 27 000 внутрішньо переміщених осіб. Для цієї категорії 
населення у Черкасах діють соціальні програми, інтеграційний хаб «Черкаси 
— твоє місто», адаптаційні заходи, видача гуманітарної допомоги, 
оздоровлення дітей, а також Рада ВПО при Черкаській міській раді.  
Значущість цієї кількості стає більш очевидною у співвідношенні з 
чисельністю населення громади. За даними профілю Черкаської 
територіальної громади, станом на 01.04.2025 у громаді налічувалося 263 362 
мешканці. Якщо співвіднести цей показник із понад 27 тис. зареєстрованих 
ВПО, то можна зробити висновок, що внутрішньо переміщені особи 
становлять приблизно 10,3 % від чисельності населення громади. Такий 
показник свідчить про істотне соціальне навантаження на міську 
інфраструктуру, систему соціального захисту, житловий фонд, заклади освіти, 
охорони здоров’я та ринок праці.  
Водночас Черкаси слід розглядати не ізольовано, а в контексті 
загальнообласної ситуації. За інформацією Суспільне Черкаси з посиланням 
на очільника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, станом на 23 грудня 2025 року в 
Черкаській області перебувало близько 140 тис. зареєстрованих ВПО; 
найбільше до регіону переселялися мешканці Донецької, Херсонської та 
Запорізької областей. Отже, місто Черкаси концентрує значну частину 
обласного контингенту ВПО — орієнтовно близько 19 % від загальної 
кількості переселенців у Черкаській області.  
Узагальнені кількісні та соціально-демографічні характеристики ВПО у 
місті Черкаси подано в табл. 2.1. 
 
 
 
 
  38 
 
Таблиця 2.1.  
Соціально-демографічні характеристики внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси 
Характеристика для м. 
Показник Соціальне значення для громади 
Черкаси 
Формує значне навантаження на 
Загальна кількість 
Понад 27 000 осіб станом на систему соціального захисту, 
зареєстрованих 
березень 2026 року житлову інфраструктуру, медичні, 
ВПО 
освітні та адміністративні послуги 
Свідчить, що ВПО стали помітною 
Частка ВПО щодо Орієнтовно 10,3 % від 
частиною населення міста, а не 
населення громади чисельності мешканців громади 
тимчасовою незначною групою 
Частка ВПО м. Підкреслює роль Черкас як одного 
Черкаси в Орієнтовно 19 % від кількості з ключових центрів прийому, 
обласному ВПО у Черкаській області підтримки та інтеграції ВПО в 
контексті області 
Вказує на переміщення людей із 
Основні регіони 
Переважно Донецька, територій, що найбільше 
походження ВПО в 
Херсонська, Запорізька області постраждали від бойових дій, 
області 
окупації та руйнування житла 
Діти, люди похилого віку, Потребують диференційованої 
Соціально вразливі особи з інвалідністю, родини з підтримки: житлової, матеріальної, 
групи серед ВПО дітьми, маломобільні особи, психологічної, медичної, освітньої, 
одинокі особи правової 
Частина проживає у 
Житлове питання залишається 
Житлове становище приватному секторі, частина 
одним із ключових напрямів 
частини ВПО потребує тимчасового або 
місцевої соціальної політики 
соціального житла 
Потреба у працевлаштуванні, 
Підтримка має переходити від 
Інтеграційна адаптації дітей, включенні у 
екстреної допомоги до 
потреба життя громади, доступі до 
довгострокової інтеграції 
інформації та послуг 
Джерело: складено автором на основі даних Черкаської міської ради, Черкаської ОВА, 
Суспільне Черкаси та профілю Черкаської територіальної громади.  
Дані табл. 2.1 свідчать, що соціально-демографічна характеристика ВПО 
у Черкасах має кілька важливих особливостей. По-перше, чисельність ВПО є 
достатньо значною, щоб впливати на планування міської соціальної політики. 
По-друге, ВПО становлять помітну частку мешканців громади, тому їхні 
потреби не можуть розглядатися як периферійні або тимчасові. По-третє, 
внутрішньо переміщені особи мають різний рівень ресурсів і потреб, що 
  39 
 
зумовлює необхідність адресного підходу. По-четверте, ключовими 
залишаються питання житла, зайнятості, соціальних послуг, психологічної 
підтримки та інтеграції у міське середовище. 
Для наочного відображення співвідношення кількості ВПО у місті 
Черкаси та Черкаській області подано діаграму 2.1. 
 
 
 
 
Рис. 2.1. Співвідношення кількості ВПО у місті Черкаси та 
Черкаській області 
Джерело: складено автором на основі даних Черкаської міської ради та 
Суспільне Черкаси.  
Як видно з рис. 2.1, Черкаси є важливим міським центром прийому та 
підтримки ВПО в межах області. Хоча більша частина переселенців проживає 
не лише в обласному центрі, а й в інших громадах Черкащини, саме Черкаси 
мають найбільш розвинену міську інфраструктуру соціальних, освітніх, 
медичних, адміністративних, гуманітарних і громадських сервісів. Це робить 
  40 
 
місто привабливішим для ВПО, але одночасно збільшує навантаження на 
місцеву систему підтримки. 
Соціально-демографічний профіль ВПО у Черкасах має тісний зв’язок із 
причинами переміщення. Оскільки значна частина переселенців прибуває з 
Донецької, Херсонської та Запорізької областей, ідеться переважно про осіб, 
які зазнали впливу активних бойових дій, окупації, руйнування житла, втрати 
роботи, вимушеного розриву сімейних і професійних зв’язків. Це означає, що 
соціальна підтримка таких осіб має враховувати не лише матеріальні потреби, 
а й травматичний досвід, стан здоров’я, психологічну напругу, правові 
питання, потребу в адаптації дітей та пошуку нових джерел доходу. 
Особливої уваги в соціально-демографічній структурі ВПО потребують 
родини з дітьми. Наявність дітей у сім’ях ВПО зумовлює необхідність доступу 
до дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти, медичного 
обслуговування, психологічної підтримки, оздоровлення та дозвілля. 
Черкаська міська рада вказує, що серед заходів підтримки ВПО у місті 
здійснюється оздоровлення дітей, що свідчить про включення дитячого 
компоненту до місцевої політики підтримки переселенців.  
Не менш важливою є категорія людей похилого віку та осіб з 
інвалідністю з числа ВПО. Для цих груп переміщення часто означає не лише 
зміну місця проживання, а й втрату доступу до звичних лікарів, аптек, 
реабілітаційних послуг, соціального догляду, сусідської або родинної 
підтримки. У звіті міського голови за підсумками 2025 року зазначено, що в 
Черкасах запроваджено «дружній простір» для соціально-психологічної 
підтримки ВПО похилого віку. Це свідчить про поступовий перехід міської 
підтримки від загальних гуманітарних заходів до більш диференційованих 
сервісів для окремих груп переселенців.  
Житлова характеристика ВПО у Черкасах є одним із найважливіших 
елементів їхнього соціально-демографічного становища. В області значна 
частина ВПО проживає у приватному секторі, однак водночас існує потреба у 
  41 
 
місцях тимчасового проживання, особливо для осіб, які не мають достатніх 
доходів для оренди житла або належать до маломобільних груп. За 
інформацією Черкаської міської ради, у місті створено три притулки для ВПО, 
а також завершено ремонт двох будівель для проживання до 130 внутрішньо 
переміщених осіб у межах програми Європейського інвестиційного банку за 
співфінансування громади.  
Важливим аспектом є і те, що ВПО у Черкасах поступово переходять від 
статусу «тимчасових отримувачів допомоги» до статусу мешканців громади, 
які потребують стабільних умов для життя. На це вказує наявність 
інтеграційного хабу «Черкаси — твоє місто», робота Ради ВПО при Черкаській 
міській раді, адаптаційні заходи, гуманітарна допомога та соціальні програми. 
Рада ВПО при Черкаській міській раді визначена як консультативно-дорадчий 
орган, який сприяє захисту прав та інтересів ВПО, розвитку механізмів їх 
адаптації та інтеграції, а також працює за напрямами житлових питань, 
пенсійного й соціального забезпечення, підтримки релокованого бізнесу, 
охорони здоров’я, освіти, захисту прав дітей і комунікаційної діяльності.  
Отже, соціально-демографічна характеристика ВПО у місті Черкаси 
свідчить про те, що ця категорія населення є чисельно значущою, різнорідною 
за складом і такою, що потребує комплексної та диференційованої соціальної 
підтримки. Понад 27 тис. зареєстрованих ВПО становлять помітну частину 
населення громади, а їхні потреби охоплюють житлову, матеріальну, медичну, 
психологічну, освітню, правову, інформаційну та інтеграційну площини. Саме 
тому подальший аналіз має бути спрямований на розгляд інституційної 
системи підтримки ВПО у Черкасах, зокрема ролі органів місцевого 
самоврядування, соціальних служб, Ради ВПО, громадського сектору та 
партнерських організацій. 
 
 
 
  42 
 
2.2. Інституційна система підтримки ВПО у Черкасах: органи 
місцевого самоврядування, соціальні служби та громадський сектор 
Інституційна система підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси сформувалася як відповідь на масштабні виклики, спричинені 
повномасштабною війною, масовим переміщенням населення та необхідністю 
швидкого розгортання місцевих механізмів допомоги. На відміну від 
загальнодержавного рівня, де визначаються правові гарантії, порядок обліку, 
виплат і стратегічні напрями політики щодо ВПО, саме на рівні міста 
відбувається безпосередня взаємодія переселенців із соціальними службами, 
органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних 
послуг, гуманітарними штабами, громадськими організаціями, благодійними 
фондами та волонтерськими ініціативами. 
У місті Черкаси інституційна підтримка ВПО має багатосуб’єктний 
характер. Її реалізація не зводиться до діяльності одного органу чи установи, 
а передбачає координацію між різними учасниками: Черкаською міською 
радою, її виконавчими органами, Департаментом соціальної політики, 
Черкаським міським центром соціальних служб, Радою з питань ВПО, 
інтеграційним хабом «Черкаси — твоє місто», громадськими та благодійними 
організаціями, міжнародними партнерами, волонтерськими структурами, 
освітніми, медичними та адміністративними установами. Така модель є 
логічною, оскільки потреби ВПО мають комплексний характер і охоплюють 
не лише матеріальну допомогу, а й житло, працевлаштування, освіту, охорону 
здоров’я, психологічну підтримку, правовий захист, соціальну адаптацію та 
інтеграцію у громаду. 
Базовим суб’єктом організації місцевої політики підтримки ВПО є 
Черкаська міська рада та її виконавчі органи. Саме органи місцевого 
самоврядування забезпечують адаптацію загальнодержавних рішень до умов 
конкретної громади, ухвалюють місцеві програми, координують роботу 
комунальних установ, взаємодіють із громадським сектором і міжнародними 
  43 
 
партнерами. За інформацією Черкаської міської ради, у місті зареєстровано 
понад 27 тис. ВПО, для яких діють соціальні програми, функціонує 
інтеграційний хаб «Черкаси — твоє місто», проводяться адаптаційні заходи, 
організовується видача гуманітарної допомоги, оздоровлення дітей, а також 
працює Рада ВПО при Черкаській міській раді.  
Ключову роль у практичній реалізації соціальної підтримки відіграє 
Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. Відповідно до 
офіційної інформації, Департамент забезпечує реалізацію державної політики 
у сфері соціального захисту населення в межах власних і делегованих 
повноважень, а також утворений для задоволення потреб та інтересів 
територіальної громади у сфері соціального захисту, зокрема надання 
соціальних послуг. Для ВПО це означає, що саме Департамент виступає одним 
із центральних організаційних вузлів місцевої системи підтримки: він 
координує соціальні програми, інформує населення про доступні механізми 
допомоги, взаємодіє з іншими установами й забезпечує реалізацію окремих 
напрямів соціального захисту. 
Важливо, що діяльність Департаменту соціальної політики не 
обмежується лише адміністративним супроводом виплат. На його 
інформаційних ресурсах систематично розміщуються матеріали, пов’язані із 
соціальними виплатами, допомогою на проживання для ВПО, соціальними 
послугами, підтримкою людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих 
груп. Це свідчить про те, що Департамент виконує не лише управлінську, а й 
інформаційно-консультаційну функцію, що є особливо важливим для 
внутрішньо переміщених осіб, які часто не мають достатньої інформації про 
місцеві сервіси, порядок звернення, перелік документів і доступні види 
допомоги.  
Окремим елементом інституційної підтримки є Черкаський міський 
центр соціальних служб. Його значення полягає в тому, що соціальна 
підтримка ВПО не може зводитися лише до виплат або гуманітарної допомоги. 
  44 
 
Частина переселенців потребує оцінки потреб, соціального супроводу, 
психологічної допомоги, консультування, перенаправлення до інших фахівців, 
підтримки сімей з дітьми, осіб, які опинилися у складних життєвих 
обставинах, а також роботи з випадками, де соціальні проблеми мають 
комплексний характер. На сайті Департаменту соціальної політики Черкаської 
міської ради серед ресурсів для ВПО згадується Черкаський міський центр 
соціальних служб, що вказує на його включення до місцевої системи 
підтримки переселенців.  
Важливою інституцією участі самих ВПО у формуванні місцевої 
політики є Рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Черкаській міській 
раді. На офіційному сайті Черкаської міської ради зазначено, що Рада ВПО є 
консультативно-дорадчим органом для участі у реалізації регіональної 
політики у сфері забезпечення та захисту прав і інтересів ВПО, а також 
сприяння діяльності територіальних громад у розвитку ефективних механізмів 
їх адаптації та інтеграції. Діяльність Ради ґрунтується на принципах 
верховенства права, законності, прозорості, колегіальності та гендерної 
рівності.  
Значення Ради ВПО полягає в тому, що вона забезпечує перехід від 
патерналістської моделі підтримки до моделі участі. Якщо традиційна 
соціальна допомога часто розглядає ВПО як отримувачів послуг, то діяльність 
Ради ВПО створює можливість для представлення їхніх інтересів, виявлення 
реальних потреб, комунікації з владою, участі у розробленні місцевих рішень 
і контролі за їх реалізацією. Це особливо важливо для інтеграції ВПО у 
громаду, оскільки інтеграція передбачає не лише отримання допомоги, а й 
включення людини або групи у громадське, соціальне та управлінське життя 
міста. 
Особливе місце в інституційній системі підтримки ВПО у Черкасах 
займає інтеграційний хаб «Черкаси — твоє місто». Він був створений як 
простір підтримки, адаптації та соціалізації внутрішньо переміщених осіб. За 
  45 
 
інформацією Черкаської міської ради, у межах проєкту за підтримки 
міжнародних та всеукраїнських організацій ВПО отримували продукти, 
кухонні набори, постільну білизну, одяг, матраци, подушки, ковдри, рушники, 
гігієнічні набори та інші товари першої необхідності; загальний обсяг 
гуманітарної допомоги становив понад 14,5 млн грн.  
Водночас інтеграційний хаб не варто розглядати лише як пункт видачі 
гуманітарної допомоги. Його функція ширша: це простір комунікації, 
адаптації, інформування, соціальної взаємодії та поступового включення ВПО 
у міське середовище. Асоціація міст України у збірнику кращих практик 
громад у військовий час також згадує соціально-інтеграційний хаб «Черкаси 
— твоє місто» як практику допомоги ВПО Черкаської міської громади, 
пов’язану з консультуванням, інформуванням, соціальним супроводом і 
соціальною адаптацією. Це дає підстави розглядати хаб як інструмент 
переходу від екстреної гуманітарної підтримки до більш сталої інтеграційної 
роботи. 
Громадський сектор у Черкасах виконує важливу доповнювальну та 
партнерську функцію. Громадські організації, благодійні фонди, волонтерські 
ініціативи та міжнародні партнери часто забезпечують ті види допомоги, які 
складно оперативно надати через бюрократичні процедури державних або 
муніципальних установ. Ідеться про гуманітарну допомогу, правове 
консультування, психологічну підтримку, інтеграційні заходи, роботу з 
дітьми, допомогу людям похилого віку, маломобільним особам, сім’ям, які 
опинилися у складних життєвих обставинах. Саме громадський сектор часто 
стає посередником між ВПО та формальними інституціями, допомагаючи 
людині зорієнтуватися у новому соціальному середовищі. 
Показовим є те, що в Черкасах підтримка ВПО розвивалася через 
поєднання муніципальних і громадських ініціатив. За інформацією 
Міжнародного фонду «Відродження», у 2022 році через міський гуманітарний 
штаб у Черкасах пройшло 50 тис. осіб, а станом на 2026 рік у місті проживає 
  46 
 
близько 27 тис. вимушених переселенців. Також у матеріалі наголошено на 
важливості житлового питання, роботи й економічної активності ВПО як 
ключових викликів для міста. Це підтверджує, що на першому етапі підтримка 
мала переважно гуманітарний і кризовий характер, однак з часом акцент 
поступово зміщується до довгострокових рішень: житла, зайнятості, 
економічної самостійності та інтеграції. 
До інституційної системи підтримки ВПО також належать 
адміністративні, освітні, медичні та інші міські установи. Центри надання 
адміністративних послуг забезпечують доступ до адміністративних процедур 
і документів; заклади освіти приймають дітей з числа ВПО; медичні установи 
забезпечують доступ до медичної допомоги; центри зайнятості та освітні 
організації можуть сприяти професійній адаптації, працевлаштуванню або 
перекваліфікації. Така міжсекторальна взаємодія є необхідною, оскільки 
проблеми ВПО не можуть бути вирішені лише в межах одного департаменту 
чи однієї соціальної служби. 
Узагальнену характеристику основних суб’єктів інституційної 
підтримки ВПО у Черкасах подано в табл. 2.2. 
Таблиця 2.2.  
Основні суб’єкти інституційної підтримки ВПО у місті Черкаси 
Суб’єкт 
Основні функції у сфері Значення для місцевої 
інституційної 
підтримки ВПО системи підтримки 
підтримки 
Формування місцевої політики, 
Забезпечують політичний, 
Черкаська міська ухвалення програм, координація 
управлінський і програмний 
рада та її виконавчі ресурсів громади, взаємодія з 
рівень підтримки ВПО у 
органи державними, громадськими та 
громаді 
міжнародними партнерами 
Реалізація державної політики у 
Департамент сфері соціального захисту Є ключовим виконавчим 
соціальної політики населення, організація соціальних органом у системі 
Черкаської міської програм, інформування, соціального захисту ВПО на 
ради координація соціальної допомоги та місцевому рівні 
послуг 
  47 
 
Суб’єкт 
Основні функції у сфері Значення для місцевої 
інституційної 
підтримки ВПО системи підтримки 
підтримки 
Оцінка потреб, соціальний 
Забезпечує індивідуалізовану 
Черкаський міський супровід, консультування, 
роботу з ВПО та сім’ями, які 
центр соціальних психологічна та сімейна підтримка, 
перебувають у складних 
служб перенаправлення до інших 
життєвих обставинах 
суб’єктів допомоги 
Представлення інтересів ВПО, 
Створює механізм участі 
Рада з питань ВПО участь у формуванні політики, 
самих ВПО у прийнятті 
при Черкаській комунікація між переселенцями та 
рішень і посилює прозорість 
міській раді владою, напрацювання пропозицій 
місцевої політики 
щодо адаптації й інтеграції 
Гуманітарна допомога, Виступає практичним 
Інтеграційний хаб 
інформування, консультування, простором підтримки, 
«Черкаси — твоє 
соціальна адаптація, комунікація, соціалізації та інтеграції ВПО 
місто» 
інтеграційні заходи у міське середовище 
Громадські Гуманітарна, правова, Доповнюють муніципальні 
організації, психологічна, інформаційна, ресурси, забезпечують 
благодійні фонди, освітня та інтеграційна підтримка; гнучкість, швидкість 
волонтерські допомога окремим вразливим реагування та наближеність 
ініціативи групам до потреб ВПО 
Посилюють спроможність 
Міжнародні та Ресурсна, гуманітарна, експертна, 
громади реалізовувати 
всеукраїнські фінансова та методична підтримка 
масштабніші програми 
партнери місцевих ініціатив 
підтримки 
Освітні, медичні, Забезпечення доступу до освіти, Дозволяють реалізувати 
адміністративні медичних послуг, адміністративних комплексну підтримку ВПО 
установи, служби процедур, працевлаштування та поза межами суто соціальної 
зайнятості професійної адаптації допомог 
Джерело: складено автором на основі матеріалів Черкаської міської 
ради, Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, Ради з 
питань ВПО, Асоціації міст України та Міжнародного фонду 
«Відродження». 
Як видно з табл. 2.2, інституційна система підтримки ВПО у Черкасах 
має мережевий характер. Кожен суб’єкт виконує власні функції, однак їхня 
ефективність залежить від координації та взаємодії. Черкаська міська рада 
формує загальну управлінську рамку; Департамент соціальної політики 
забезпечує реалізацію соціального напряму; соціальні служби працюють із 
конкретними випадками; Рада ВПО представляє інтереси переселенців; 
  48 
 
інтеграційний хаб забезпечує практичну підтримку й адаптацію; громадський 
сектор і міжнародні партнери доповнюють ресурси громади; освітні, медичні 
й адміністративні установи забезпечують доступ до базових прав і послуг. 
Логічний взаємозв’язок інституційної підтримки ВПО у місті Черкаси 
можна подати у вигляді схеми. 
 
 
Рис. 2.2. Логічний взаємозв’язок інституційної підтримки ВПО у 
місті Черкаси 
Джерело: складено автором на основі аналізу інституційної системи 
підтримки ВПО у місті Черкаси. 
Як видно з рис. 2.2, у центрі інституційної системи перебуває сама 
внутрішньо переміщена особа або сім’я ВПО, яка має певні потреби та 
звертається по допомогу. Система підтримки має працювати таким чином, 
щоб людина не залишалася сам на сам із бюрократичними процедурами, а 
могла отримати зрозумілий маршрут допомоги: від первинного інформування 
  49 
 
й оцінки потреб до конкретних соціальних, правових, психологічних, 
житлових, освітніх або професійних послуг. 
Водночас ця модель демонструє, що органи місцевого самоврядування, 
соціальні служби та громадський сектор не повинні дублювати функції один 
одного. Їхня взаємодія має будуватися на принципах координації, 
перенаправлення, обміну інформацією, спільного планування і залучення 
самих ВПО до прийняття рішень. Якщо муніципальні інституції забезпечують 
нормативну, організаційну й ресурсну основу, то громадський сектор може 
швидше реагувати на конкретні потреби, працювати з окремими групами, 
забезпечувати гнучкі формати підтримки та посилювати довіру між ВПО і 
владою. 
Особливе значення для Черкас має поєднання кризового та 
інтеграційного підходів. На початковому етапі повномасштабної війни 
основний акцент був зроблений на гуманітарній допомозі, розміщенні, 
забезпеченні базових потреб і первинному інформуванні. Однак поступово, зі 
стабілізацією перебування значної частини ВПО у місті, зросла потреба у 
довгострокових рішеннях: житлі, зайнятості, освіті, психологічній підтримці, 
соціальній адаптації, участі у житті громади. Саме тому діяльність Ради ВПО, 
інтеграційного хабу, громадських організацій і соціальних служб має дедалі 
більше орієнтуватися не лише на допомогу, а й на інтеграцію. 
До позитивних рис інституційної системи підтримки ВПО у Черкасах 
можна віднести наявність спеціалізованої Ради ВПО, інтеграційного хабу, 
міських соціальних програм, гуманітарних механізмів, співпраці з 
міжнародними та всеукраїнськими організаціями, а також інформаційного 
супроводу з боку Департаменту соціальної політики. Водночас така система 
потребує постійного вдосконалення, оскільки кількість і структура потреб 
ВПО змінюються. Якщо у 2022 році домінували екстрені запити на житло, 
продукти, одяг, засоби гігієни й базову безпеку, то у 2025–2026 роках усе 
  50 
 
більшого значення набувають питання довгострокового житла, роботи, освіти, 
соціальної адаптації, психологічної стійкості та економічної самостійності. 
Отже, інституційна система підтримки ВПО у Черкасах є 
багаторівневою та міжсекторною. Вона включає органи місцевого 
самоврядування, Департамент соціальної політики, соціальні служби, Раду 
ВПО, інтеграційний хаб, громадські та благодійні організації, міжнародних 
партнерів, освітні, медичні й адміністративні установи. Її ефективність 
залежить не лише від наявності окремих інституцій, а й від якості їхньої 
взаємодії, здатності швидко реагувати на потреби ВПО, забезпечувати 
адресність підтримки та переводити її з рівня кризової допомоги на рівень 
довгострокової інтеграції у Черкаську міську громаду. 
 
2.3. Основні напрями соціальної підтримки ВПО у Черкасах: 
матеріальна, гуманітарна, житлова, правова, психологічна та 
інтеграційна допомога 
Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси 
реалізується як сукупність взаємопов’язаних напрямів, що охоплюють 
матеріальну, гуманітарну, житлову, правову, психологічну, інформаційну та 
інтеграційну допомогу. Її зміст визначається не лише загальнодержавною 
політикою у сфері захисту ВПО, а й конкретними потребами міської громади, 
ресурсами місцевого самоврядування, активністю соціальних служб, 
громадських організацій, благодійних фондів, міжнародних партнерів і самих 
внутрішньо переміщених осіб. 
Для Черкас підтримка ВПО має особливе значення, оскільки місто 
прийняло значну кількість переселенців і стало одним із важливих центрів їх 
розміщення, адаптації та інтеграції в Черкаській області. На офіційному рівні 
у громаді діє Програма надання підтримки внутрішньо переміщеним та/або 
евакуйованим особам у м. Черкаси у зв’язку із введенням воєнного стану на 
2022–2026 роки, метою якої є створення умов для успішної інтеграції ВПО у 
  51 
 
місті Черкаси. Продовження програми на 2026 рік свідчить про те, що 
підтримка переселенців розглядається міською владою не як короткострокова 
кризова дія, а як тривалий напрям місцевої соціальної політики.  
Першим і найбільш помітним напрямом підтримки ВПО у Черкасах є 
матеріальна допомога. Вона пов’язана з реалізацією державних механізмів 
допомоги на проживання, прийомом документів, обліком ВПО, 
консультуванням щодо права на виплати та супроводом осіб, які належать до 
найбільш вразливих категорій. На офіційному сайті Черкаської міської ради 
серед послуг Департаменту соціальної політики окремо визначено послуги для 
ВПО, зокрема ведення обліку та прийом документів на призначення і виплату 
державної адресної допомоги для покриття витрат на проживання. Також 
зазначено інтеграційний напрям — заходи із соціальної адаптації та сприяння 
у наданні гуманітарної й благодійної допомоги.  
Матеріальна підтримка має важливе стабілізаційне значення, оскільки 
для багатьох ВПО переміщення супроводжується втратою роботи, доходів, 
майна, заощаджень або необхідністю оплачувати орендоване житло. Водночас 
у сучасних умовах вона не може розглядатися як єдиний або достатній 
механізм допомоги. Т. Павлюк і Л. Середницька (2023) зазначають, що 
соціальна підтримка ВПО в умовах війни охоплює не лише грошові виплати, 
а й медичну допомогу, житлове забезпечення, працевлаштування та інші 
напрями, які визначають реальну здатність людини адаптуватися до нового 
середовища. Отже, матеріальна допомога у Черкасах виконує базову 
підтримувальну функцію, але має поєднуватися з іншими видами соціальної 
роботи. 
Другим важливим напрямом є гуманітарна допомога. На початкових 
етапах повномасштабної війни саме вона стала основним способом 
оперативного реагування на потреби людей, які прибували до Черкас без 
достатньої кількості речей, продуктів, засобів гігієни, ліків або побутових 
предметів. За інформацією Черкаської міської ради, з початку 
  52 
 
повномасштабного вторгнення переселенцям у місті надали гуманітарну 
допомогу на понад 8 млн грн; ідеться про продукти, засоби гігієни, одяг і 
техніку.  
Окремо варто зазначити роль інтеграційного хабу «Черкаси — твоє 
місто», який став одним із практичних майданчиків підтримки переселенців. 
За інформацією Черкаської міської ради, у межах проєкту ВПО отримували 
продукти, кухонні набори, постільну білизну, одяг, матраци, подушки, ковдри, 
рушники, гігієнічні набори та інші речі першої необхідності, а загальний обсяг 
гуманітарної допомоги у межах проєкту становив понад 14,5 млн грн. Це 
свідчить про те, що гуманітарний напрям у Черкасах був організований не 
лише як ситуативна видача речей, а як елемент ширшої системи муніципальної 
та партнерської підтримки. 
Водночас гуманітарна допомога має переважно короткостроковий 
характер. Вона необхідна для первинної стабілізації людини або родини, однак 
не вирішує проблем довгострокового житла, стабільного доходу, 
працевлаштування, психологічного відновлення чи інтеграції у громаду. Тому 
для Черкас важливим є поступовий перехід від гуманітарної моделі підтримки 
до комплексної моделі, у якій гуманітарна допомога поєднується з соціальним 
супроводом, працевлаштуванням, освітою, правовою підтримкою та 
залученням ВПО до життя міста. 
Одним із найскладніших напрямів соціальної підтримки ВПО у 
Черкасах є житлова допомога. Житло для переселенців має не лише побутове, 
а й соціально-інтеграційне значення, оскільки без стабільного місця 
проживання важко оформити дітей до закладів освіти, працевлаштуватися, 
отримувати медичні й соціальні послуги та будувати довгострокові життєві 
плани. У Черкасах цей напрям реалізується через створення місць тимчасового 
проживання, облаштування притулків, ремонт приміщень для проживання 
ВПО та співпрацю з міжнародними партнерами. 
  53 
 
За інформацією Черкаської міської ради, у місті створено три притулки 
для внутрішньо переміщених осіб, один із яких відкрито за підтримки 
Європейського інвестиційного банку. Крім того, у 2026 році в Черкасах 
відкрили новий тимчасовий притулок для переселенців на 130 місць; проєкт 
реалізовано завдяки співпраці Європейського інвестиційного банку та 
Черкаської міської ради, а його загальна вартість становила майже 96 млн грн, 
із яких 80 % профінансував ЄІБ, решту — бюджет Черкаської міської 
територіальної громади.  
Житлова підтримка має особливе значення для маломобільних осіб, 
людей похилого віку, осіб з інвалідністю та сімей, які не мають достатніх 
доходів для самостійної оренди житла. Ще у 2022 році в Черкасах було 
розширено програму підтримки ВПО, зокрема передбачено розширення 
відділення тимчасового проживання Територіального центру надання 
соціальних послуг м. Черкаси для розміщення маломобільних людей похилого 
віку з числа ВПО. Отже, житловий напрям у місті має не лише загальний, а й 
диференційований характер, оскільки враховує потреби окремих вразливих 
груп переселенців. 
Наступним важливим напрямом є правова та адміністративна підтримка. 
ВПО часто потребують допомоги у питаннях оформлення довідки, 
відновлення документів, отримання соціальних виплат, доступу до пенсійного 
забезпечення, захисту майнових прав, оформлення допомоги на дітей, 
отримання медичних і освітніх послуг. Правова підтримка у цьому контексті 
має не лише консультаційне, а й практичне значення, оскільки без належного 
оформлення документів людина може бути фактично обмежена у доступі до 
передбачених державою гарантій. 
У Черкасах правова та адміністративна підтримка реалізується через 
роботу Департаменту соціальної політики, соціальних служб, Ради з питань 
ВПО, громадських і правозахисних організацій. На сайті Черкаської міської 
ради зазначено, що Рада з питань ВПО працює, зокрема, за напрямами 
  54 
 
пенсійного та соціального забезпечення, адвокації, житлових питань, 
підтримки релокованого бізнесу, охорони здоров’я, освіти, захисту прав дітей 
і комунікаційної діяльності. Це свідчить, що правовий напрям у місті не 
обмежується формальним консультуванням, а пов’язаний із представленням 
інтересів ВПО та впливом на місцеві рішення. 
Психологічна підтримка є одним із найбільш чутливих напрямів роботи 
з ВПО, оскільки досвід вимушеного переміщення часто супроводжується 
травматичними подіями, втратою дому, розривом соціальних зв’язків, 
страхом, невизначеністю та емоційним виснаженням. У Черкасах цей напрям 
реалізується через діяльність соціальних служб, громадських організацій, 
інтеграційних просторів, групових заходів, консультацій та дружніх просторів 
для окремих категорій переселенців. Зокрема, у межах інституційної 
підтримки ВПО в Черкасах важливу роль відіграє Черкаський міський центр 
соціальних служб, який включений до системи місцевої підтримки ВПО та 
працює з особами й сім’ями, що потребують соціального супроводу.  
Психологічна допомога має бути тісно пов’язана з іншими напрямами 
підтримки. Наприклад, тривожність і стрес ВПО часто посилюються через 
невизначеність із житлом, нестабільність доходу, складність 
працевлаштування, проблеми з адаптацією дітей або відчуття соціальної 
ізоляції. Тому психологічна підтримка не повинна існувати як ізольована 
послуга; вона має бути частиною комплексного супроводу, у якому 
враховуються матеріальні, житлові, правові, сімейні та інтеграційні потреби 
людини. 
Окремого значення набуває інтеграційна допомога, яка передбачає 
включення ВПО у соціальне, економічне, освітнє, культурне та громадське 
життя Черкас. Якщо гуманітарна допомога відповідає на питання виживання 
й первинної стабілізації, то інтеграційна підтримка відповідає на питання 
довгострокового життя у громаді. Вона включає адаптаційні заходи, 
інформаційну підтримку, участь у громадських подіях, роботу Ради ВПО, 
  55 
 
підтримку релокованого бізнесу, сприяння працевлаштуванню, освітні 
можливості, комунікацію між переселенцями та місцевою владою. 
За інформацією Міжнародного фонду «Відродження», у 2022 році через 
міський гуманітарний штаб у Черкасах пройшло 50 тис. осіб, а станом на 2026 
рік у місті проживає близько 27 тис. вимушених переселенців; серед ключових 
викликів визначено житло, роботу та економічну активність ВПО. Це означає, 
що з часом потреби ВПО у Черкасах змінилися: якщо на початку переважали 
запити на екстрену допомогу, то надалі дедалі важливішими стали питання 
стабільного житла, зайнятості, доходу, участі у міській економіці та 
соціального включення. 
Важливим елементом інтеграційної підтримки є діяльність Ради з питань 
ВПО. За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, Рада з питань 
ВПО у Черкаській громаді складається з 18 осіб, серед яких представники 
департаментів міської ради, Черкаської філії обласного центру зайнятості, 
релокованого бізнесу та громадських організацій, що опікуються питаннями 
ВПО. Такий склад Ради демонструє міжсекторний підхід до інтеграції, 
оскільки проблеми переселенців розглядаються не лише як соціальні, а і як 
економічні, освітні, медичні, правові та громадські. 
Основні напрями соціальної підтримки ВПО у Черкасах узагальнено в 
табл. 2.3. 
Таблиця 2.3.  
Основні напрями соціальної підтримки ВПО у місті Черкаси 
Напрям Основні суб’єкти 
Зміст допомоги Значення для ВПО 
підтримки реалізації 
Облік ВПО, прийом Департамент Забезпечує мінімальну 
документів на допомогу, соціальної політики, фінансову стабілізацію 
Матеріальна 
консультування щодо органи соціального та доступ до 
підтримка 
виплат, адресна захисту, державні державних соціальних 
підтримка установи гарантій 
Гуманітарна Продукти, засоби гігієни, Черкаська міська Дозволяє оперативно 
допомога одяг, побутові речі, рада, гуманітарні задовольнити базові 
  56 
 
Напрям Основні суб’єкти 
Зміст допомоги Значення для ВПО 
підтримки реалізації 
техніка, набори першої штаби, потреби переселенців 
необхідності інтеграційний хаб, після переміщення 
благодійні фонди, 
волонтери 
Тимчасове проживання, 
Черкаська міська 
притулки, місця Є ключовою умовою 
рада, 
Житлова компактного безпеки, стабільності, 
Територіальний 
підтримка проживання, ремонт і працевлаштування й 
центр, міжнародні 
облаштування інтеграції ВПО 
партнери, ЄІБ 
приміщень 
Департамент 
Оформлення статусу, 
соціальної політики, Забезпечує практичний 
Правова та соціальних виплат, 
Рада ВПО, доступ до прав, 
адміністративна пенсійних питань, 
громадські та гарантій, послуг і 
підтримка консультації, адвокація 
правозахисні механізмів захисту 
прав ВПО 
організації 
Індивідуальні та групові 
Центр соціальних Сприяє подоланню 
консультації, 
служб, громадські стресу, адаптації, 
Психологічна психосоціальна 
організації, відновленню 
підтримка допомога, підтримка 
інтеграційні соціальних зв’язків і 
сімей, робота з 
простори життєвої стійкості 
травматичним досвідом 
Доступ до освіти, Освітні й медичні Забезпечує реалізацію 
Освітня та 
охорони здоров’я, установи, соціальні базових соціальних 
медико-
реабілітації, підтримка служби, органи прав і підтримку 
соціальна 
дітей, осіб з інвалідністю місцевого вразливих груп серед 
підтримка 
та людей похилого віку самоврядування ВПО 
Адаптаційні заходи, 
Переводить підтримку 
комунікація, участь у Рада ВПО, 
з рівня екстреної 
Раді ВПО, інтеграційний хаб, 
Інтеграційна допомоги до 
працевлаштування, центр зайнятості, 
підтримка довгострокової 
підтримка бізнесу, громадський сектор, 
соціальної 
включення у життя міська рада 
включеності 
громади 
Джерело: складено автором на основі матеріалів Черкаської міської 
ради, Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, Ради з 
питань ВПО, Міжнародного фонду «Відродження» та Української 
Гельсінської спілки з прав людини. 
Як видно з табл. 2.3, соціальна підтримка ВПО у Черкасах має 
комплексний характер і поєднує як короткострокові, так і довгострокові 
механізми. Матеріальна та гуманітарна допомога спрямовані передусім на 
  57 
 
первинну стабілізацію життєвої ситуації. Житлова, правова, психологічна, 
освітня та медико-соціальна підтримка забезпечують подолання конкретних 
ризиків і складних життєвих обставин. Інтеграційний напрям, своєю чергою, 
створює умови для переходу ВПО від статусу отримувачів допомоги до 
статусу активних членів міської громади. 
Логіку взаємозв’язку основних напрямів допомоги ВПО у Черкасах 
можна подати у вигляді схеми. 
 
Рис. 2.3. Основні напрями допомоги ВПО у місті Черкаси 
Джерело: складено автором на основі аналізу напрямів соціальної 
підтримки ВПО у місті Черкаси. 
Як видно з рис. 2.3, напрями допомоги ВПО у Черкасах не існують 
ізольовано. Матеріальна, гуманітарна та житлова допомога формують основу 
первинної стабілізації. Правова, психологічна, освітня і медико-соціальна 
підтримка забезпечують подолання складних життєвих обставин і відновлення 
доступу до базових прав та послуг. Інтеграційна підтримка завершує цю 
логіку, оскільки саме вона дає змогу людині не лише отримувати допомогу, а 
й поступово ставати повноцінним учасником життя громади. 
  58 
 
Таким чином, соціальна підтримка ВПО у Черкасах розвивається як 
багаторівнева система, у якій поєднуються державні гарантії, муніципальні 
програми, соціальні послуги, гуманітарна допомога, житлові рішення, 
діяльність громадського сектору та участь самих ВПО. Її сильними сторонами 
є наявність міської програми підтримки, інтеграційного хабу, Ради ВПО, 
притулків, гуманітарної допомоги, партнерства з міжнародними організаціями 
та поступовий перехід до інтеграційної моделі. Водночас найбільш складними 
залишаються питання довгострокового житла, стабільної зайнятості, 
економічної самостійності, психологічного відновлення та сталішої 
міжвідомчої координації. 
Висновки до розділу 2 
У другому розділі бакалаврської роботи проаналізовано організацію 
соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси. 
Встановлено, що Черкаси є одним із важливих центрів прийому, розміщення 
та інтеграції ВПО в Черкаській області. Наявність значної кількості 
зареєстрованих переселенців зумовлює потребу в комплексній місцевій 
політиці, яка має враховувати різнорідність соціально-демографічного складу 
ВПО, зокрема потреби дітей, людей похилого віку, осіб з інвалідністю, 
маломобільних осіб, сімей з дітьми, працездатних осіб, релокованих 
підприємців та інших груп. 
З’ясовано, що соціально-демографічна характеристика ВПО у Черкасах 
свідчить про значне навантаження на місцеву систему соціального захисту, 
житлову інфраструктуру, освітні, медичні, адміністративні та гуманітарні 
сервіси. ВПО у місті не є однорідною групою, тому їхня підтримка має бути 
диференційованою, адресною і такою, що поєднує короткострокову допомогу 
з довгостроковими механізмами адаптації. 
Визначено, що інституційна система підтримки ВПО у Черкасах має 
міжсекторний характер. До неї входять Черкаська міська рада, її виконавчі 
органи, Департамент соціальної політики, Черкаський міський центр 
  59 
 
соціальних служб, Рада з питань ВПО, інтеграційний хаб «Черкаси — твоє 
місто», громадські організації, благодійні фонди, волонтерські ініціативи, 
міжнародні партнери, освітні, медичні та адміністративні установи. Така 
система дозволяє охопити різні аспекти життєвої ситуації переселенців — від 
обліку й виплат до житла, психологічної допомоги, освіти, правового захисту 
й інтеграції. 
Обґрунтовано, що основними напрямами соціальної підтримки ВПО у 
Черкасах є матеріальна, гуманітарна, житлова, правова, психологічна, освітня, 
медико-соціальна та інтеграційна допомога. Матеріальна підтримка 
забезпечує базову фінансову стабілізацію; гуманітарна допомога відповідає на 
першочергові потреби; житлова підтримка створює умови для безпеки та 
стабільності; правова допомога забезпечує доступ до гарантій і захисту прав; 
психологічна підтримка сприяє адаптації та подоланню травматичного 
досвіду; інтеграційна допомога спрямована на включення ВПО у життя 
громади. 
Доведено, що Черкаси поступово переходять від моделі екстреного 
гуманітарного реагування до моделі довгострокової інтеграції ВПО. Про це 
свідчать діяльність Ради ВПО, функціонування інтеграційного хабу, 
створення притулків, реалізація міської програми підтримки, співпраця з 
міжнародними партнерами, а також увага до питань житла, роботи, 
економічної активності, соціальної адаптації та участі переселенців у 
громадському житті. 
Разом з тим аналіз показав, що система підтримки ВПО у Черкасах 
потребує подальшого вдосконалення. Найбільш проблемними залишаються 
питання довгострокового житлового забезпечення, стабільного 
працевлаштування, економічної самостійності ВПО, психологічної 
реабілітації, доступності послуг для маломобільних осіб, узгодженої 
міжвідомчої взаємодії та сталого фінансування місцевих програм. Саме ці 
аспекти потребують подальшого розгляду в третьому розділі роботи, 
присвяченому проблемам і перспективам удосконалення соціальної підтримки 
ВПО у місті Черкаси. 
  
  60 
 
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ 
СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ У 
ЧЕРКАСАХ 
3.1. Оцінка досвіду міста Черкаси у сфері підтримки внутрішньо 
переміщених осіб 
Оцінка досвіду міста Черкаси у сфері підтримки внутрішньо 
переміщених осіб потребує не лише опису наявних заходів, а й теоретичного 
осмислення їхньої ефективності, системності та відповідності реальним 
потребам ВПО. У сучасних умовах підтримка переселенців не може 
розглядатися як сукупність розрізнених благодійних або адміністративних дій. 
Вона має оцінюватися як цілісна місцева соціальна політика, у якій 
поєднуються кризове реагування, соціальний супровід, житлова підтримка, 
правова допомога, психологічне відновлення, сприяння зайнятості та 
інтеграція у приймаючу громаду. 
Теоретично оцінювати досвід Черкас доцільно через кілька ключових 
критеріїв: комплексність підтримки, адресність допомоги, інституційну 
узгодженість, доступність послуг, участь самих ВПО у прийнятті рішень, 
орієнтацію на довгострокову інтеграцію та здатність громади переходити від 
екстреної допомоги до сталих соціальних рішень. Саме такий підхід відповідає 
сучасному розумінню соціальної підтримки як процесу, спрямованого не 
тільки на задоволення базових потреб, а й на відновлення суб’єктності 
людини, її соціальних зв’язків і можливостей самостійного 
життєзабезпечення. 
У науковій літературі соціальна підтримка ВПО розглядається як 
багатовимірна система, що має поєднувати матеріальну, психологічну, 
правову, інформаційну та інтеграційну складові. Т. Семигіна, Н. Гусак і С. 
Трухан (2015) наголошують, що робота з внутрішньо переміщеними особами 
не повинна зводитися до патерналістської моделі допомоги, оскільки 
важливим завданням є активізація власних ресурсів людини, підтримка її 
  61 
 
здатності ухвалювати рішення та поступово відновлювати контроль над 
власним життям. Такий підхід є особливо важливим для оцінки місцевого 
досвіду, оскільки саме на рівні громади стає зрозуміло, чи створює система 
підтримки умови для самостійності ВПО, чи лише компенсує окремі втрати.  
Досвід Черкас можна оцінювати як приклад поступового переходу від 
моделі екстреного гуманітарного реагування до моделі комплексної підтримки 
та інтеграції. На початковому етапі повномасштабної війни основними 
завданнями міста були прийом переселенців, первинне інформування, надання 
гуманітарної допомоги, тимчасове розміщення, забезпечення речами першої 
необхідності. Такий етап був об’єктивно необхідним, оскільки значна частина 
ВПО прибувала у стані гострої кризи, не маючи достатніх матеріальних 
ресурсів, житла, роботи або соціальних контактів у новому місті. Однак із 
часом сама логіка підтримки мала змінитися: від «допомогти вижити» до 
«допомогти закріпитися, адаптуватися та інтегруватися». 
У цьому контексті позитивною рисою досвіду Черкас є наявність кількох 
взаємопов’язаних інституційних механізмів підтримки. До них належать 
міські соціальні програми, Департамент соціальної політики Черкаської 
міської ради, Черкаський міський центр соціальних служб, інтеграційний хаб 
«Черкаси — твоє місто», Рада з питань ВПО, гуманітарні та благодійні 
ініціативи, а також співпраця з міжнародними й всеукраїнськими партнерами. 
За інформацією Черкаської міської ради, у місті діють соціальні програми для 
ВПО, інтеграційний хаб, адаптаційні заходи, гуманітарна допомога, 
оздоровлення дітей та Рада ВПО при міській раді. Це свідчить, що підтримка 
переселенців у Черкасах має не одиничний, а багатокомпонентний характер.  
З позиції теорії соціальної роботи така багатокомпонентність є 
важливою перевагою, оскільки потреби ВПО рідко бувають ізольованими. 
Людина або сім’я можуть одночасно потребувати житла, матеріальної 
допомоги, психологічної підтримки, оформлення документів, 
працевлаштування, влаштування дітей до школи, медичних послуг та 
  62 
 
соціального супроводу. Якщо система підтримки організована лише навколо 
одного виду допомоги, наприклад виплат або гуманітарних наборів, вона не 
здатна забезпечити повноцінну адаптацію. Натомість комплексний підхід 
дозволяє розглядати життєву ситуацію ВПО цілісно. 
Оцінюючи досвід Черкас, доцільно підкреслити значення інтеграційного 
хабу «Черкаси — твоє місто». Такий формат підтримки важливий не лише як 
місце отримання допомоги, а як соціальний простір комунікації, 
інформування, адаптації та взаємодії. На теоретичному рівні хаб можна 
розглядати як інструмент зменшення соціальної ізоляції ВПО. Вимушене 
переміщення часто супроводжується втратою звичних соціальних мереж, 
професійного середовища, сусідських зв’язків і відчуття належності до 
громади. Тому простори, де ВПО можуть отримати інформацію, підтримку, 
консультацію та можливість спілкування, виконують не тільки гуманітарну, а 
й соціально-інтеграційну функцію. 
В. Поліщук, Н. Олексюк і О. Бачинська (2023) підкреслюють, що 
інтеграція ВПО у приймаючі громади має соціально-економічний характер і 
залежить не лише від допомоги з боку держави, а й від готовності громади 
створити умови для участі переселенців у місцевому житті. Автори 
акцентують увагу на тому, що ВПО можуть бути не лише отримувачами 
допомоги, а й ресурсом розвитку громади. Для Черкас це положення є 
особливо важливим, оскільки значна кількість переселенців має професійний 
досвід, освітній потенціал, підприємницькі навички, громадську активність і 
може бути залучена до розвитку міста.  
З цієї позиції досвід Черкас можна оцінити позитивно в частині 
створення механізмів участі ВПО. Насамперед ідеться про Раду з питань 
внутрішньо переміщених осіб при Черкаській міській раді. Теоретичне 
значення такої інституції полягає в тому, що вона змінює саму модель 
взаємодії між владою і переселенцями. ВПО перестають бути лише об’єктом 
соціальної політики і поступово стають її суб’єктом, тобто можуть 
  63 
 
артикулювати власні потреби, брати участь в обговоренні рішень, надавати 
пропозиції та впливати на місцеву політику. Така модель відповідає 
принципам партисипативності, соціального партнерства та 
людиноцентричності. 
Водночас оцінка досвіду Черкас не повинна бути лише позитивною. 
Академічний аналіз передбачає виявлення не тільки сильних сторін, а й 
обмежень. Одним із ключових викликів залишається співвідношення між 
екстреною допомогою та довгостроковими рішеннями. Гуманітарна допомога, 
тимчасове розміщення, продуктові набори й первинні консультації є 
необхідними, однак вони не забезпечують остаточного вирішення проблеми 
інтеграції. Якщо підтримка затримується на рівні короткострокового 
реагування, виникає ризик формування залежності від допомоги, соціальної 
пасивності та відчуття тимчасовості перебування у громаді. 
О. Новікова, О. Амоша, В. Антонюк та інші дослідники у монографії, 
присвяченій внутрішньо переміщеним особам, зазначають, що політика щодо 
ВПО має переходити від подолання перешкод до стратегії успіху, тобто від 
реагування на кризу до створення довгострокових умов для соціально-
економічної самореалізації переселенців (Новікова et al., 2016). Це положення 
є методологічно важливим для оцінки Черкас: ефективність міського досвіду 
слід вимірювати не лише кількістю виданої допомоги, а й тим, наскільки ВПО 
отримують можливість працювати, навчатися, мати стабільне житло, 
користуватися послугами, брати участь у житті громади та поступово 
зменшувати залежність від зовнішньої підтримки.  
Сильним аспектом досвіду Черкас є міжсекторність підтримки. У місті 
взаємодіють органи місцевого самоврядування, соціальні служби, громадські 
організації, благодійні фонди, міжнародні партнери, волонтери, освітні та 
медичні установи. Така модель відповідає сучасному розумінню соціальної 
підтримки як мережевої взаємодії. Жодна окрема інституція не може 
самостійно вирішити весь спектр проблем ВПО. Органи влади забезпечують 
  64 
 
управлінську й нормативну рамку, соціальні служби — професійний супровід, 
громадський сектор — гнучкість і наближеність до потреб, міжнародні 
партнери — ресурсну та експертну підтримку, а самі ВПО — зворотний 
зв’язок і участь у формуванні рішень. 
Проте міжсекторна модель ефективна лише за умови належної 
координації. Якщо між суб’єктами підтримки немає сталого обміну 
інформацією, чіткого розподілу функцій, єдиних маршрутів перенаправлення 
та спільного бачення результату, система може перетворитися на сукупність 
паралельних ініціатив. У такому випадку ВПО змушені самостійно шукати 
потрібну допомогу, повторно подавати інформацію різним установам, 
орієнтуватися у складних процедурах і залежати від випадкового доступу до 
ресурсів. Тому одним із критеріїв оцінки досвіду Черкас має бути не лише 
наявність інституцій, а й якість їхньої взаємодії. 
Окремо слід оцінити житловий компонент підтримки. Житло є одним із 
центральних чинників інтеграції ВПО, оскільки без стабільного місця 
проживання людина не може повноцінно планувати працевлаштування, 
навчання дітей, медичне обслуговування, соціальні контакти та майбутнє у 
громаді. Для Черкас позитивним є сам факт створення тимчасових притулків і 
залучення міжнародних партнерів до житлових рішень. Водночас у 
теоретичному вимірі тимчасове житло не може розглядатися як повне 
вирішення проблеми. Воно виконує стабілізаційну функцію, але потребує 
доповнення довгостроковими механізмами: соціальним житлом, доступною 
орендою, програмами співфінансування, підтримкою вразливих груп і 
залученням ВПО до місцевих житлових програм. 
Психологічний компонент досвіду Черкас також потребує окремого 
осмислення. Вимушене переміщення є не лише соціально-економічною, а й 
психологічною кризою. Втрата дому, небезпека, розлука з близькими, 
руйнування життєвих планів, невизначеність і необхідність адаптації до 
нового середовища створюють тривалий стрес. Семигіна, Гусак і Трухан 
  65 
 
(2015) звертають увагу на необхідність психосоціальної підтримки ВПО та 
інтервенцій, спрямованих на відновлення соціального функціонування 
людини. Тому досвід Черкас варто оцінювати позитивно тоді, коли 
психологічна допомога не є випадковою або одноразовою, а вбудовується у 
ширший соціальний супровід.  
Особливу увагу в оцінці місцевого досвіду слід приділити принципу 
адресності. ВПО є неоднорідною групою, тому однакові механізми підтримки 
не можуть бути однаково ефективними для всіх. Діти потребують освітньої 
адаптації, безпечного дозвілля та психологічної підтримки; люди похилого 
віку — медико-соціального супроводу, доступу до ліків і догляду; особи з 
інвалідністю — безбар’єрного доступу, реабілітації й спеціалізованих послуг; 
працездатні особи — роботи, перекваліфікації та економічної самостійності; 
релокований бізнес — консультацій, приміщень, зв’язків і місцевої підтримки. 
Отже, досвід Черкас можна оцінювати як ефективний настільки, наскільки він 
враховує цю різноманітність потреб. 
У цьому аспекті важливо, що Черкаси поступово формують не лише 
систему допомоги, а й елементи інтеграційної інфраструктури. Наявність Ради 
ВПО, інтеграційного хабу, гуманітарних механізмів, соціальних служб і 
співпраці з громадським сектором створює передумови для переходу до більш 
сталої моделі підтримки. Однак інтеграційна інфраструктура має бути не лише 
організаційною, а й змістовною. Вона повинна включати системну роботу з 
працевлаштуванням, професійним навчанням, підприємництвом, участю ВПО 
у громадських ініціативах, культурному житті, місцевому самоврядуванні та 
розвитку соціальних зв’язків. 
Теоретично досвід Черкас можна охарактеризувати як змішану модель 
підтримки ВПО. З одного боку, у ній зберігаються елементи кризового 
реагування: гуманітарна допомога, тимчасове житло, матеріальна підтримка, 
первинні консультації. З іншого боку, місто поступово розвиває інтеграційні 
інструменти: Раду ВПО, хаб, адаптаційні заходи, співпрацю з громадськими 
  66 
 
організаціями, залучення міжнародних партнерів. Така змішана модель є 
типовою для громад, які прийняли значну кількість переселенців і змушені 
одночасно вирішувати гострі та довгострокові проблеми. 
При цьому важливо не ототожнювати інтеграцію з асиміляцією. 
Інтеграція ВПО у Черкаську громаду не означає втрату їхньої попередньої 
ідентичності, досвіду чи зв’язку з рідними громадами. Вона означає створення 
таких умов, за яких людина може жити, працювати, навчатися, отримувати 
послуги, брати участь у житті міста й відчувати соціальну безпеку незалежно 
від того, чи планує вона залишитися в Черкасах на постійній основі, чи 
повернутися додому після завершення війни. Саме тому підтримка ВПО має 
бути гнучкою та не повинна будуватися на припущенні про єдиний життєвий 
сценарій для всіх переселенців. 
Оцінюючи досвід Черкас, доцільно також враховувати поняття 
соціальної згуртованості. Масове переміщення населення впливає не лише на 
самих ВПО, а й на приймаючу громаду. Місцеві мешканці також перебувають 
в умовах війни, економічної нестабільності, зростання навантаження на 
інфраструктуру, конкуренції за житло й робочі місця. Тому ефективна 
політика підтримки ВПО має уникати протиставлення «місцеві — 
переселенці». Навпаки, вона повинна створювати спільні простори взаємодії, 
солідарності та взаємної користі. У цьому сенсі інтеграційні заходи, 
громадські події, спільні освітні й культурні ініціативи мають не менше 
значення, ніж матеріальна допомога. 
З позиції управління соціальною політикою досвід Черкас можна 
оцінювати як такий, що має потенціал для подальшої інституціоналізації. 
Ідеться про перехід від окремих проєктів і тимчасових рішень до сталих 
механізмів, закріплених у міських програмах, міжвідомчих алгоритмах, 
бюджетному плануванні та системі моніторингу потреб ВПО. Для цього 
важливо, щоб громада мала актуальні дані про кількість ВПО, їхній склад, 
потреби, житловий статус, зайнятість, доступ до послуг і рівень інтеграції. Без 
  67 
 
такої інформації підтримка ризикує залишатися реактивною, тобто реагувати 
лише на вже загострені проблеми. 
Ще одним критерієм оцінки є сталість результатів. Якщо ВПО отримала 
одноразову допомогу, це важливо, але не завжди означає покращення її 
життєвої ситуації. Сталість результату проявляється тоді, коли людина має 
стабільніше житло, роботу або джерело доходу, доступ до медицини й освіти, 
соціальні зв’язки, психологічну стійкість і можливість самостійно вирішувати 
повсякденні питання. Тому в оцінці досвіду Черкас потрібно переходити від 
кількісних показників наданої допомоги до якісних показників соціальної 
стабілізації та інтеграції. 
Узагальнюючи, можна визначити кілька сильних сторін досвіду Черкас 
у сфері підтримки ВПО. По-перше, місто сформувало багатосуб’єктну систему 
підтримки, у якій задіяні органи місцевого самоврядування, соціальні служби, 
громадський сектор, міжнародні партнери та самі ВПО. По-друге, підтримка 
охоплює різні напрями: матеріальний, гуманітарний, житловий, правовий, 
психологічний, освітній та інтеграційний. По-третє, у місті створено 
механізми участі ВПО, зокрема Раду з питань ВПО. По-четверте, поступово 
формується інтеграційна логіка підтримки, у межах якої переселенці 
розглядаються не лише як отримувачі допомоги, а і як частина громади. 
Водночас досвід Черкас має і проблемні зони, які потребують 
подальшого вдосконалення. До них належать обмеженість довгострокових 
житлових рішень, потреба у стабільному працевлаштуванні, необхідність 
системної психологічної підтримки, складність координації між різними 
суб’єктами, ризик фрагментарності допомоги, недостатній рівень моніторингу 
потреб ВПО, а також потреба у розвитку програм економічної самостійності. 
Ці проблеми не є унікальними лише для Черкас; вони характерні для більшості 
приймаючих громад України. Проте саме їх усвідомлення дозволяє перейти 
від констатації наявних заходів до формування перспектив удосконалення. 
  68 
 
Отже, досвід міста Черкаси у сфері підтримки внутрішньо переміщених 
осіб можна оцінити як комплексний, міжсекторний і такий, що перебуває у 
процесі переходу від кризового реагування до довгострокової інтеграційної 
моделі. Його позитивними рисами є наявність інституційної мережі 
підтримки, міських програм, Ради ВПО, інтеграційного хабу, гуманітарних і 
житлових ініціатив, партнерства з громадськими та міжнародними 
організаціями. Водночас подальше вдосконалення цієї системи має бути 
спрямоване на посилення адресності, сталості, міжвідомчої координації, 
житлових рішень, зайнятості, психологічного супроводу та участі самих ВПО 
у житті громади. Саме ці аспекти становлять підґрунтя для подальшого аналізу 
основних проблем забезпечення потреб ВПО на місцевому рівні. 
 
3.2. Основні проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому рівні 
Забезпечення потреб внутрішньо переміщених осіб на місцевому рівні є 
одним із найскладніших завдань сучасної соціальної політики, оскільки саме 
територіальна громада стає простором фактичного проживання, адаптації, 
отримання послуг і соціальної інтеграції ВПО. Якщо на загальнодержавному 
рівні визначаються правові гарантії, порядок обліку, механізми соціальних 
виплат і стратегічні напрями підтримки, то на рівні міста ці гарантії набувають 
практичного змісту через роботу соціальних служб, органів місцевого 
самоврядування, закладів освіти, медицини, центрів зайнятості, громадських 
організацій і благодійних ініціатив. 
Для міста Черкаси проблема забезпечення потреб ВПО має особливе 
значення, оскільки громада прийняла значну кількість переселенців, а отже, 
зіткнулася з необхідністю одночасно вирішувати питання житла, соціальних 
виплат, гуманітарної допомоги, правового консультування, психологічної 
підтримки, працевлаштування, освіти дітей та інтеграції дорослих у міське 
середовище. За матеріалами Міжнародного фонду «Відродження», серед 
ключових питань, які обговорювалися у Черкасах під час підбиття підсумків 
  69 
 
роботи Рад ВПО, були саме житло, робота та економічна активність 
переселенців. Це свідчить про те, що громада поступово переходить від 
екстреної гуманітарної допомоги до розв’язання складніших довгострокових 
проблем інтеграції.  
У науковій літературі проблеми забезпечення потреб ВПО 
розглядаються як багаторівневі. Т. Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан (2015) 
наголошують, що соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб має 
враховувати не лише матеріальні потреби, а й психологічні, соціальні, 
інформаційні та інтеграційні аспекти. Такий підхід важливий тому, що 
переселення є не лише фізичною зміною місця проживання, а й руйнуванням 
звичних соціальних зв’язків, життєвих планів, професійної траєкторії та 
відчуття безпеки. Відповідно, місцева система підтримки має бути здатною 
реагувати не на одну окрему проблему, а на цілий комплекс взаємопов’язаних 
потреб. 
Однією з найгостріших проблем ВПО на місцевому рівні є житлове 
забезпечення. Втрата власного житла або неможливість повернення до 
попереднього місця проживання змушує переселенців шукати тимчасові або 
довгострокові варіанти розміщення. У громаді це створює додаткове 
навантаження на ринок оренди, місця тимчасового проживання, соціальне 
житло, гуртожитки та комунальну інфраструктуру. Для ВПО житлова 
нестабільність ускладнює всі інші процеси: працевлаштування, навчання 
дітей, отримання медичних послуг, соціальну адаптацію та психологічне 
відновлення. 
Житлова проблема має не лише побутовий, а й соціально-психологічний 
характер. Людина, яка не має стабільного місця проживання, постійно 
перебуває у стані невизначеності, що посилює тривожність і залежність від 
зовнішньої допомоги. Дослідження проблем інтеграції ВПО у приймаючих 
громадах засвідчують, що відсутність доступного житла є однією з провідних 
перешкод для соціальної адаптації переселенців; у дослідницьких матеріалах 
  70 
 
2024 року серед основних проблем ВПО названо саме недоступність житла та 
обмежені можливості працевлаштування. Отже, без вирішення житлового 
питання інші напрями підтримки залишаються частково обмеженими. 
Другою ключовою проблемою є працевлаштування та економічна 
самостійність ВПО. Для працездатних переселенців робота є не лише 
джерелом доходу, а й важливим чинником соціальної інтеграції, самоповаги 
та зменшення залежності від соціальних виплат. Водночас на місцевому рівні 
ВПО можуть стикатися з браком відповідних вакансій, невідповідністю 
професійного досвіду потребам місцевого ринку праці, необхідністю 
перекваліфікації, доглядовими обов’язками щодо дітей або літніх родичів, 
психологічним виснаженням, а також відсутністю соціальних контактів, які 
допомагають у пошуку роботи. 
У Черкасах питання економічної інтеграції та працевлаштування ВПО 
визначається як один із важливих напрямів діяльності Ради ВПО. У 
повідомленні про засідання Ради зазначалося, що її члени прагнуть тісніше 
співпрацювати з міською владою, активніше інтегруватися в життя громади та 
сприяти покращенню умов проживання переселенців, а серед важливих 
напрямів роботи виділено економічну інтеграцію і працевлаштування. Це 
підтверджує, що для місцевої політики підтримки ВПО недостатньо лише 
соціальних виплат: необхідними є механізми включення людей у ринок праці, 
професійне навчання, підтримку підприємництва й релокованого бізнесу. 
Третьою проблемою є обмеженість матеріальних ресурсів і залежність 
частини ВПО від соціальних виплат та гуманітарної допомоги. Матеріальна 
допомога є необхідною для первинної стабілізації, однак вона не завжди 
покриває реальні витрати на оренду житла, харчування, ліки, транспорт, 
оплату комунальних послуг, освіту дітей та інші базові потреби. Крім того, 
правила надання допомоги можуть змінюватися, що створює для ВПО 
додаткову невизначеність. На місцевому рівні це проявляється в тому, що 
соціальні служби мають працювати не лише з оформленням допомоги, а й із 
  71 
 
роз’ясненням умов її отримання, перенаправленням до інших програм, 
супроводом найбільш вразливих категорій. 
Четвертою проблемою є доступ до соціальних, медичних, освітніх і 
адміністративних послуг. Формально ВПО мають право на отримання 
необхідних послуг за місцем фактичного проживання, однак практично 
можуть виникати труднощі з оформленням документів, вибором сімейного 
лікаря, доступом до вузьких спеціалістів, влаштуванням дітей до закладів 
освіти, отриманням соціального супроводу, реабілітаційних послуг або 
догляду. Особливо складною ця проблема є для людей похилого віку, осіб з 
інвалідністю, маломобільних осіб, одиноких батьків та сімей, які одночасно 
мають кілька соціальних ризиків. 
О. Новікова, О. Амоша, В. Антонюк та інші дослідники зазначають, що 
ефективна політика щодо ВПО має переходити від подолання окремих 
перешкод до стратегії довгострокового включення переселенців у соціально-
економічне життя громад (Новікова et al., 2016). У цьому контексті доступ до 
послуг не може розглядатися лише як адміністративна процедура. Він є 
умовою соціальної стабільності, оскільки саме через послуги людина отримує 
підтримку у сфері здоров’я, освіти, соціального захисту, зайнятості, правового 
захисту та психологічного відновлення. 
П’ятою проблемою є психологічна вразливість і недостатня системність 
психосоціальної підтримки. ВПО часто мають досвід втрати дому, небезпеки, 
евакуації, розлуки з рідними, смерті близьких, руйнування майна, втрати 
роботи або соціального статусу. Усе це впливає на емоційний стан, здатність 
ухвалювати рішення, шукати роботу, навчатися, підтримувати дітей і 
взаємодіяти з новою громадою. Тому психологічна допомога має бути не 
другорядним, а обов’язковим елементом місцевої системи підтримки. 
Водночас на практиці психологічна підтримка часто залишається менш 
видимою, ніж матеріальна або гуманітарна допомога. Її результати складніше 
виміряти, вона потребує кваліфікованих фахівців, довіри з боку отримувачів і 
  72 
 
тривалого супроводу. Саме тому місцеві громади мають розвивати не лише 
кризове консультування, а й групи підтримки, психосоціальні програми, 
роботу з дітьми, сімейне консультування, підтримку людей похилого віку, 
профілактику соціальної ізоляції та емоційного вигорання. 
Шостою проблемою є інформаційна нерівність. Частина ВПО не має 
достатньої інформації про доступні послуги, порядок звернення, місцеві 
програми, зміни у законодавстві, можливості працевлаштування, навчання, 
правової допомоги чи психологічної підтримки. Інформаційний дефіцит 
особливо помітний серед людей похилого віку, осіб із низьким рівнем 
цифрових навичок, маломобільних людей, одиноких осіб і тих, хто не має 
сталого соціального оточення в громаді. У результаті людина може формально 
мати право на допомогу, але фактично не скористатися нею через незнання 
або складність процедури. 
Сьомою проблемою є недостатня координація між суб’єктами 
підтримки. У Черкасах, як і в інших громадах, до підтримки ВПО залучені 
різні інституції: органи місцевого самоврядування, соціальні служби, Рада 
ВПО, громадські організації, благодійні фонди, волонтери, медичні та освітні 
установи, центри зайнятості, міжнародні партнери. Така багатосуб’єктність є 
перевагою, оскільки дає змогу охопити ширше коло потреб. Проте вона може 
створювати й ризики: дублювання функцій, фрагментарність допомоги, 
нерівний доступ до ресурсів, відсутність єдиного маршруту перенаправлення 
та складність моніторингу результатів. 
В. Поліщук, Н. Олексюк і О. Бачинська (2023) підкреслюють, що 
інтеграція ВПО у приймаючі громади залежить від здатності місцевих 
інституцій адаптуватися до потреб нових мешканців і сприймати їх як ресурс 
розвитку, а не лише як категорію отримувачів допомоги. Це означає, що 
місцева система підтримки має будуватися на партнерстві, координації й 
участі самих ВПО, а не лише на адміністративному розподілі ресурсів. 
  73 
 
Восьмою проблемою є нерівномірність підтримки різних груп ВПО. 
Найбільш помітними отримувачами допомоги часто стають родини з дітьми, 
люди похилого віку, особи з інвалідністю або ті, хто проживає у місцях 
тимчасового розміщення. Водночас менш видимими можуть залишатися 
одинокі працездатні особи, молодь, студенти, люди з непомітними 
психологічними травмами, жінки, які поєднують роботу й догляд за дітьми, а 
також ВПО, які самостійно орендують житло, але перебувають у фінансово 
нестійкому становищі. Це створює потребу в регулярному моніторингу 
потреб, а не лише в реагуванні на звернення. 
Дев’ятою проблемою є ризик соціальної ізоляції та слабкої інтеграції у 
приймаючу громаду. ВПО можуть фізично проживати у місті, але не відчувати 
себе частиною громади. Причинами цього можуть бути тимчасовість 
житлового становища, відсутність роботи, недостатність соціальних 
контактів, психологічна закритість після пережитого досвіду, брак місцевих 
інтеграційних заходів або відчуття відмінності між «місцевими» і 
«переселенцями». Тому інтеграція має включати не лише доступ до послуг, а 
й участь у культурному, освітньому, громадському та економічному житті 
міста. 
Порівняльну характеристику основних проблем забезпечення потреб 
ВПО на місцевому рівні подано в табл. 3.1. 
Таблиця 3.1.  
Основні проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому рівні 
Прояв на місцевому Управлінський 
Проблема Наслідки для ВПО 
рівні акцент для громади 
Дефіцит доступного Невизначеність, ризик 
Розвиток тимчасового, 
житла, висока повторного 
соціального й 
Житлова вартість оренди, переміщення, 
доступного орендного 
нестабільність обмежена кількість ускладнення 
житла; залучення 
місць тимчасового працевлаштування й 
міжнародних програм 
проживання адаптації дітей 
  74 
 
Прояв на місцевому Управлінський 
Проблема Наслідки для ВПО 
рівні акцент для громади 
Невідповідність Професійне навчання, 
професійного досвіду співпраця з 
Залежність від виплат, 
Проблеми місцевому ринку роботодавцями, 
зниження доходів, 
працевлаштування праці, нестача підтримка 
соціальна пасивність 
вакансій, потреба в підприємництва й 
перекваліфікації релокованого бізнесу 
Недостатність Адресна допомога 
Ризик бідності, 
доходів, залежність найбільш вразливим 
Матеріальна неможливість 
від соціальних виплат групам, поєднання 
вразливість покривати базові 
і гуманітарної виплат із програмами 
потреби 
допомоги зайнятості 
Складність Створення зрозумілих 
отримання медичних, Накопичення маршрутів звернення, 
Обмежений доступ освітніх, соціальних, невирішених проблем, міжвідомче 
до послуг адміністративних і погіршення якості перенаправлення, 
реабілітаційних життя супровід складних 
послуг випадків 
Розвиток 
Стрес, травматичний Ускладнення психосоціальної 
Психологічна досвід, соціальна адаптації, зниження підтримки, груп 
вразливість ізоляція, тривожність, активності, ризик взаємодопомоги, 
емоційне виснаження сімейних конфліктів сімейного 
консультування 
Єдині інформаційні 
Нестача доступної 
Людина не канали, 
інформації про права, 
Інформаційна користується консультаційні 
послуги, програми, 
нерівність допомогою, на яку пункти, зрозумілі 
виплати, можливості 
має право алгоритми дій для 
навчання і роботи 
ВПО 
Паралельна робота Єдина система 
Недостатня різних служб і ВПО змушені перенаправлення, 
координація організацій, самостійно шукати координаційні 
інституцій дублювання або потрібні ресурси зустрічі, спільний 
прогалини в допомозі моніторинг потреб 
Регулярна оцінка 
Частина ВПО потреб, адресні 
Нерівномірність Поглиблення 
залишається менш програми для дітей, 
підтримки різних вразливості окремих 
видимою для системи людей похилого віку, 
груп категорій 
допомоги осіб з інвалідністю, 
молоді, одиноких осіб 
Відсутність Інтеграційні заходи, 
соціальних зв’язків, Соціальна ізоляція, підтримка участі ВПО 
Слабка інтеграція у 
участі у житті зниження довіри до у громадських 
громаду 
громади, відчуття місцевих інституцій ініціативах, розвиток 
тимчасовості Ради ВПО 
  75 
 
Джерело: складено автором на основі праць Т. Семигіної, Н. Гусак, С. 
Трухан (2015), О. Новікової та ін. (2016), В. Поліщук, Н. Олексюк і О. 
Бачинської (2023), а також матеріалів щодо діяльності Рад ВПО та 
підтримки переселенців у Черкасах. 
Як видно з табл. 3.1, проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому 
рівні є взаємопов’язаними. Житлова нестабільність ускладнює 
працевлаштування; відсутність роботи посилює матеріальну залежність; 
інформаційний дефіцит обмежує доступ до послуг; психологічна вразливість 
знижує здатність людини активно інтегруватися; недостатня координація 
інституцій призводить до фрагментарності допомоги. Отже, жодна з цих 
проблем не може бути ефективно вирішена ізольовано. 
Для Черкас особливо актуальними є проблеми довгострокового житла, 
зайнятості та економічної активності ВПО. На це вказують як матеріали 
місцевих заходів, присвячених діяльності Рад ВПО, так і загальні тенденції 
інтеграції переселенців у приймаючі громади. У 2026 році Міністерство 
соціальної політики України також акцентувало увагу на питаннях житла й 
роботи для ВПО у Черкасах, зокрема в контексті урядових рішень щодо 
облаштування тимчасового житла для переселенців. Це підтверджує, що 
проблематика ВПО у Черкасах уже вийшла за межі гуманітарної допомоги й 
потребує стратегічного підходу. 
Важливо зазначити, що проблеми забезпечення потреб ВПО на 
місцевому рівні не завжди пов’язані лише з нестачею ресурсів. Часто вони 
зумовлені складністю управління цими ресурсами, недостатньою 
комунікацією між суб’єктами підтримки, відсутністю системного моніторингу 
потреб, недостатньою участю самих ВПО у формуванні рішень. Саме тому 
розвиток Рад ВПО, консультаційних платформ, інтеграційних хабів і 
партнерських механізмів є важливим не лише з організаційної, а й з 
управлінської точки зору. 
  76 
 
Окремої уваги потребує проблема переходу від допомоги до 
самостійності. Якщо система підтримки орієнтована лише на розподіл 
матеріальних ресурсів, вона може тимчасово зменшити гостроту проблем, але 
не завжди сприяє довгостроковій інтеграції. Натомість ефективна місцева 
політика має поєднувати допомогу з активізацією ресурсів людини: сприяти 
працевлаштуванню, навчанню, підприємництву, участі у громадському житті, 
психологічному відновленню та формуванню соціальних зв’язків. 
Таким чином, основні проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому 
рівні пов’язані з житловою нестабільністю, працевлаштуванням, 
матеріальною вразливістю, доступом до послуг, психологічною підтримкою, 
інформаційною нерівністю, координацією між інституціями та 
довгостроковою інтеграцією у громаду. Для міста Черкаси ці проблеми мають 
не абстрактний, а практичний характер, оскільки значна кількість ВПО вже 
стала частиною міського соціального простору. Тому подальше 
вдосконалення підтримки має бути спрямоване на створення сталої, адресної, 
координованої та інтеграційно орієнтованої системи допомоги. 
 
3.3. Напрями вдосконалення соціальної підтримки ВПО у Черкасах 
Удосконалення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у 
місті Черкаси доцільно розглядати не лише як продовження наявних заходів 
допомоги, а як прикладний проєктний напрям місцевої соціальної політики. 
Це означає, що підтримка ВПО має бути організована як система послідовних, 
вимірюваних і взаємопов’язаних дій, спрямованих на розв’язання конкретних 
проблем: житлової нестабільності, матеріальної вразливості, обмеженого 
доступу до послуг, труднощів працевлаштування, психологічного 
виснаження, інформаційної нерівності та недостатньої інтеграції у міську 
громаду. 
Актуальність прикладного підходу зумовлена тим, що ВПО у Черкасах 
уже не можуть розглядатися лише як тимчасова кризова група. За матеріалами 
  77 
 
Міжнародного фонду «Відродження», у 2022 році через міський гуманітарний 
штаб у Черкасах пройшло 50 тис. осіб, а станом на 2026 рік у місті проживає 
близько 27 тис. вимушених переселенців; серед ключових викликів названо 
житло, роботу й економічну активність ВПО. Це свідчить про потребу 
переходу від гуманітарного реагування до довгострокової моделі соціальної 
стабілізації та інтеграції переселенців у громаду.  
Важливо, що у Черкасах уже існує програмна основа для такої роботи. 
Черкаська міська рада продовжила дію Програми надання підтримки 
внутрішньо переміщеним та/або евакуйованим особам у м. Черкаси у 
зв’язку із введенням воєнного стану на 2022–2026 роки, а метою програми 
визначено створення умов для успішної інтеграції ВПО у місті Черкаси. Отже, 
запропоновані напрями вдосконалення можуть розглядатися не як зовнішні 
або абстрактні рекомендації, а як прикладне посилення вже наявної місцевої 
політики.  
У межах цього підрозділу доцільно запропонувати прикладний проєкт 
«Черкаси: інтегрована підтримка та соціальна стабілізація ВПО». Його 
зміст полягає у створенні комплексної моделі підтримки, у якій кожна 
внутрішньо переміщена особа або сім’я має зрозумілий маршрут допомоги: 
від первинного звернення й оцінки потреб до соціального супроводу, житлової 
стабілізації, працевлаштування, психологічної підтримки та включення у 
життя громади. 
Мета проєктного підходу — підвищити ефективність соціальної 
підтримки ВПО у Черкасах шляхом посилення адресності допомоги, 
міжвідомчої координації, житлових рішень, економічної самостійності, 
психосоціального супроводу та інтеграції переселенців у міську громаду. 
Цільовими групами такого проєкту мають бути: сім’ї ВПО з дітьми; 
люди похилого віку; особи з інвалідністю; маломобільні особи; одинокі особи; 
працездатні ВПО, які потребують працевлаштування або перекваліфікації; 
  78 
 
внутрішньо переміщені підприємці; молодь і студенти з числа ВПО; родини, 
які перебувають у складних життєвих обставинах. 
Першим напрямом удосконалення має стати створення єдиного 
маршруту соціальної підтримки ВПО. Його сутність полягає в тому, щоб 
людина після звернення до будь-якої інституції — Департаменту соціальної 
політики, соціальної служби, Ради ВПО, інтеграційного хабу, громадської 
організації або ЦНАПу — не залишалася сам на сам із проблемою, а 
отримувала зрозумілий алгоритм подальших дій. Такий маршрут має 
включати первинне інформування, коротку оцінку потреб, визначення рівня 
вразливості, перенаправлення до відповідних служб, супровід складних 
випадків і контроль результату. 
Практичне значення цього напряму полягає в тому, що він зменшує 
фрагментарність допомоги. Нині ВПО можуть звертатися до різних установ 
окремо: по виплати — до органів соціального захисту, по житло — до міської 
ради або відповідних програм, по психологічну допомогу — до соціальних 
служб чи громадських організацій, по роботу — до центру зайнятості. За 
відсутності єдиного маршруту людина може втрачати час, дублювати 
документи, не знати про доступні можливості або випадати з поля зору 
системи підтримки. Саме тому єдиний маршрут допомоги має стати основою 
прикладного вдосконалення місцевої системи. 
Другим напрямом є регулярний моніторинг потреб ВПО у Черкасах. Для 
ефективної місцевої політики недостатньо знати лише загальну кількість 
зареєстрованих переселенців. Необхідно мати актуальну інформацію про їхній 
вік, сімейний склад, житловий статус, потребу в роботі, стан здоров’я, 
наявність інвалідності, потребу в психологічній підтримці, освітні потреби 
дітей, доступ до соціальних послуг. Без такого моніторингу підтримка 
залишається реактивною, тобто реагує на вже загострені проблеми, а не 
попереджає їх. 
  79 
 
Моніторинг може здійснюватися через анкетування ВПО, аналіз 
звернень до Департаменту соціальної політики, дані соціальних служб, 
інформацію Ради ВПО, громадських організацій, інтеграційного хабу, 
медичних і освітніх установ. Важливо, щоб така інформація не була 
формальною, а використовувалася для оновлення міських програм, розподілу 
ресурсів, підготовки грантових заявок, залучення міжнародної допомоги та 
розроблення адресних заходів для конкретних груп. 
Третім напрямом є посилення житлової підтримки ВПО. Житло 
залишається однією з найбільш складних проблем для переселенців, оскільки 
тимчасове розміщення не завжди забезпечує довгострокову стабільність. У 
2026 році Міністерство соціальної політики повідомляло про механізми 
підтримки, зокрема субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на 
формування фондів житла для тимчасового проживання ВПО та реалізацію 
заходів із забезпечення їх житлом. Для Черкас це створює можливість 
поєднати державну підтримку, місцеве співфінансування, міжнародні ресурси 
й наявні об’єкти комунальної власності.  
Практичними заходами в межах житлового напряму можуть бути: 
інвентаризація комунальних приміщень, які потенційно можуть бути 
переобладнані для проживання ВПО; залучення державної субвенції; участь у 
міжнародних програмах реконструкції; розвиток фонду тимчасового житла; 
створення окремих умов для маломобільних осіб, людей похилого віку та осіб 
з інвалідністю; прозорий облік потребуючих житла; запровадження 
консультативного супроводу з питань оренди, компенсацій і житлових 
програм. 
Четвертим напрямом є економічна інтеграція та працевлаштування 
ВПО. Для працездатних переселенців робота є основою самостійності, а для 
громади — способом перетворення ВПО з групи отримувачів допомоги на 
активних учасників місцевого розвитку. В. Поліщук, Н. Олексюк і О. 
Бачинська (2023) підкреслюють, що інтеграція ВПО у приймаючі громади має 
  80 
 
соціально-економічний вимір, а переселенці можуть бути ресурсом розвитку 
громади, якщо створити умови для їхньої участі в економічному й соціальному 
житті. 
У Черкасах цей напрям доцільно реалізувати через створення міського 
компоненту «Робота для ВПО», який може включати: партнерство з 
роботодавцями; ярмарки вакансій; професійне консультування; короткі курси 
перекваліфікації; підтримку жінок із дітьми у виході на ринок праці; 
наставництво для молоді; підтримку релокованого бізнесу; консультації щодо 
грантів на власну справу; залучення ВПО до громадських робіт, соціального 
підприємництва та місцевих ініціатив. 
П’ятим напрямом є розвиток психосоціальної підтримки ВПО. Т. 
Семигіна, Н. Гусак і С. Трухан (2015) наголошують, що соціальна підтримка 
переселенців має враховувати не лише матеріальні потреби, а й психологічні 
наслідки переміщення, втрату соціальних зв’язків, потребу в адаптації та 
відновленні здатності людини самостійно справлятися з життєвими 
труднощами. Тому психологічна підтримка у Черкасах має бути не 
епізодичною, а вбудованою в загальну систему соціального супроводу. 
Практично це може передбачати індивідуальні консультації психолога, 
групи взаємопідтримки, сімейне консультування, роботу з дітьми та 
підлітками, програми для людей похилого віку, підтримку осіб, які пережили 
втрату або травматичні події, а також навчання фахівців першої лінії навичкам 
психологічної першої допомоги. Важливо, щоб психосоціальна підтримка 
була доступною не лише у кризових випадках, а й як профілактичний та 
адаптаційний інструмент. 
Шостим напрямом є посилення ролі Ради ВПО при Черкаській міській 
раді. Рада ВПО є важливим механізмом участі переселенців у місцевій 
політиці. У березні 2026 року в Черкасах проводився навчально-
нетворкінговий захід, присвячений розвитку співпраці громад у сфері 
підтримки ВПО, обміну досвідом і напрацюванню ефективних рішень для їх 
  81 
 
інтеграції. Це підтверджує актуальність розвитку Рад ВПО як інструменту 
комунікації, адвокації та участі у прийнятті рішень.  
Для посилення ролі Ради ВПО доцільно передбачити її регулярну участь 
у розробленні та моніторингу міських програм, обговоренні житлових і 
соціальних рішень, аналізі звернень ВПО, підготовці пропозицій до бюджету 
громади, комунікації з громадськими організаціями та міжнародними 
партнерами. Важливо, щоб Рада була не лише дорадчим органом, а реальним 
майданчиком впливу ВПО на місцеву політику. 
Сьомим напрямом є розвиток інтеграційних просторів і заходів. 
Інтеграційний хаб «Черкаси — твоє місто» вже став важливим прикладом 
такої роботи. За інформацією Черкаської міської ради, хаб створювався для 
покращення морального стану ВПО та адаптації «нових черкасців» до життя у 
громаді, а також був пов’язаний з гуманітарною підтримкою, комунікацією та 
соціалізацією переселенців. Надалі такі простори доцільно використовувати 
не лише для гуманітарної допомоги, а і для навчання, груп підтримки, 
юридичних консультацій, зустрічей із роботодавцями, дитячих активностей, 
культурних подій та спільних заходів місцевих мешканців і ВПО. 
Восьмим напрямом є підвищення інформаційної доступності підтримки. 
У Черкасах доцільно створити або посилити єдину інформаційну платформу 
для ВПО, де міститимуться актуальні відомості про соціальні виплати, 
житлові можливості, гуманітарну допомогу, психологічні консультації, 
правову підтримку, вакансії, освітні програми, медичні сервіси, контакти 
служб і громадських організацій. Така інформація має бути доступною не 
лише онлайн, а й у друкованому вигляді в місцях звернення ВПО, ЦНАПах, 
соціальних службах, медичних закладах, інтеграційних просторах. 
Дев’ятим напрямом є розвиток кейс-менеджменту для найбільш 
вразливих ВПО. Не всі переселенці потребують тривалого соціального 
супроводу, однак окремі категорії не можуть самостійно вирішити комплекс 
проблем. Йдеться про одиноких людей похилого віку, осіб з інвалідністю, сім’ї 
  82 
 
з дітьми у складних життєвих обставинах, маломобільних осіб, людей із 
травматичним досвідом, родини без стабільного житла та доходу. Для таких 
випадків доцільно застосовувати індивідуальний план підтримки, де 
визначаються потреби, ресурси, відповідальні служби, строки виконання і 
очікувані результати. 
Десятим напрямом є розвиток партнерства з громадським сектором і 
міжнародними організаціями. Місцева влада не може самостійно забезпечити 
весь спектр підтримки ВПО, особливо в умовах війни та бюджетних 
обмежень. Тому важливо розвивати сталі партнерства з благодійними 
фондами, громадськими організаціями, міжнародними донорами, 
волонтерськими ініціативами, закладами освіти та бізнесом. Така співпраця 
має бути не випадковою, а проєктно організованою: з чіткими цілями, 
відповідальними сторонами, джерелами фінансування, строками реалізації та 
показниками результативності. 
Для узагальнення запропонованих напрямів можна подати прикладну 
модель удосконалення соціальної підтримки ВПО у Черкасах. 
Таблиця 3.2.  
Проєктна модель удосконалення соціальної підтримки ВПО у місті Черкаси 
Проблема, на яку 
Напрям Очікуваний 
спрямований Практичні заходи 
удосконалення результат 
напрям 
Первинна оцінка потреб, ВПО швидше 
Фрагментарність алгоритм звернення, отримують потрібну 
Єдиний маршрут 
допомоги, складність перенаправлення, допомогу, 
підтримки ВПО 
орієнтації у послугах супровід складних зменшується 
випадків дублювання звернень 
Анкетування, аналіз 
Нестача актуальних 
звернень, база потреб, Міська політика стає 
Моніторинг даних про реальні 
регулярні звіти Ради більш адресною та 
потреб ВПО потреби 
ВПО та соціальних доказовою 
переселенців 
служб 
Інвентаризація 
Житлова Дефіцит доступного Зменшення житлової 
приміщень, фонд 
підтримка і стабільного житла нестабільності та 
тимчасового житла, 
  83 
 
Проблема, на яку 
Напрям Очікуваний 
спрямований Практичні заходи 
удосконалення результат 
напрям 
залучення субвенцій і ризику повторного 
міжнародних програм переміщення 
Ярмарки вакансій, 
Безробіття, 
перекваліфікація, 
залежність від Зростання зайнятості, 
Економічна підтримка 
виплат, втрата доходів і 
інтеграція підприємництва, 
професійного самостійності ВПО 
партнерство з 
статусу 
роботодавцями 
Покращення 
Консультації психолога, 
Травматичний адаптації, емоційної 
Психосоціальна групи підтримки, робота 
досвід, стрес, стійкості та 
підтримка з дітьми, сімейне 
соціальна ізоляція соціального 
консультування 
функціонування 
Участь у моніторингу ВПО стають 
Недостатня участь 
Посилення Ради програм, консультації з суб’єктами, а не лише 
переселенців у 
ВПО владою, підготовка отримувачами 
місцевій політиці 
пропозицій підтримки 
Розвиток хабів, спільні Посилення соціальної 
Відчуття 
Інтеграційні заходи, навчання, згуртованості та 
тимчасовості, слабкі 
простори консультації, культурні включення ВПО у 
соціальні зв’язки 
події життя громади 
Єдина інформаційна ВПО краще 
Нерівний доступ до 
Інформаційна платформа, друковані орієнтуються у 
інформації про 
доступність пам’ятки, консультаційні правах, послугах і 
допомогу 
пункти можливостях 
Індивідуальні плани Найбільш вразливі 
Кейс-менеджмент Комплексні 
підтримки, міжвідомчий ВПО отримують не 
для вразливих проблеми окремих 
супровід, моніторинг разову, а системну 
груп сімей і осіб 
результатів допомогу 
Партнерство з Обмеженість Спільні проєкти, гранти, Збільшення ресурсів 
громадським муніципальних меморандуми, залучення громади та сталість 
сектором ресурсів донорів і бізнесу підтримки 
Джерело: складено автором на основі аналізу потреб ВПО у місті 
Черкаси, матеріалів Черкаської міської ради, Міжнародного фонду 
«Відродження», Міністерства соціальної політики України та наукових 
підходів до соціальної підтримки ВПО. 
Як видно з табл. 3.2, запропонована модель має комплексний характер і 
поєднує управлінські, соціальні, житлові, економічні, психологічні, 
інформаційні та інтеграційні рішення. Її важливою особливістю є те, що вона 
  84 
 
не зводить підтримку ВПО до одного напряму, наприклад грошових виплат 
або гуманітарної допомоги, а пропонує послідовний перехід від первинної 
стабілізації до довгострокової самостійності. 
Проєктну логіку вдосконалення соціальної підтримки ВПО у Черкасах 
можна подати у вигляді такої схеми. 
 
Рис. 3.1. Проєктна логіка вдосконалення соціальної підтримки ВПО 
у Черкасах 
Джерело: складено автором. 
Реалізація запропонованих напрямів потребує чіткого розподілу 
відповідальності між суб’єктами місцевої підтримки. Черкаська міська рада 
має забезпечувати стратегічне планування, ухвалення програм, бюджетування 
й партнерство з донорами. Департамент соціальної політики — організацію 
соціальної допомоги, інформаційний супровід і координацію послуг. Центр 
соціальних служб — оцінку потреб, соціальний супровід і кейс-менеджмент. 
Рада ВПО — представлення інтересів переселенців, участь у моніторингу та 
підготовці пропозицій. Громадські організації — гнучкі формати підтримки, 
  85 
 
психологічну, правову, гуманітарну й інтеграційну допомогу. Центр 
зайнятості, заклади освіти та роботодавці — професійну адаптацію, навчання 
і працевлаштування. 
Окремо доцільно визначити показники ефективності запропонованої 
проєктної моделі. До них можна віднести: кількість ВПО, які пройшли оцінку 
потреб; кількість осіб, охоплених соціальним супроводом; кількість ВПО, які 
отримали житлову підтримку; кількість працевлаштованих або залучених до 
навчання переселенців; кількість наданих психологічних консультацій; 
кількість інтеграційних заходів; рівень участі ВПО у діяльності Ради; 
зменшення повторних кризових звернень; рівень задоволеності ВПО 
отриманою підтримкою. 
Практична цінність запропонованих напрямів полягає в тому, що вони 
можуть бути використані як основа для оновлення міської програми 
підтримки ВПО, підготовки грантових заявок, планування діяльності Ради 
ВПО, інтеграційного хабу, соціальних служб та громадських організацій. Крім 
того, така модель дозволяє поєднати соціальний і розвитковий підходи: з 
одного боку, вона забезпечує допомогу найбільш вразливим групам, а з іншого 
— створює умови для самостійності, працевлаштування, участі та внеску ВПО 
у розвиток Черкаської громади. 
Отже, основними напрямами вдосконалення соціальної підтримки ВПО 
у Черкасах є створення єдиного маршруту допомоги, регулярний моніторинг 
потреб, розвиток житлових рішень, економічна інтеграція, психосоціальна 
підтримка, посилення Ради ВПО, розвиток інтеграційних просторів, 
підвищення інформаційної доступності, кейс-менеджмент для найбільш 
вразливих груп і партнерство з громадським сектором. Запропонована 
проєктна модель дає змогу перейти від окремих заходів підтримки до цілісної 
системи соціальної стабілізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у 
місті Черкаси. 
 
  86 
 
Висновки до розділу 3 
У третьому розділі бакалаврської роботи розглянуто проблеми та 
перспективи вдосконалення соціальної підтримки внутрішньо переміщених 
осіб у місті Черкаси. Встановлено, що досвід міста у сфері підтримки ВПО має 
комплексний і міжсекторний характер, оскільки охоплює діяльність органів 
місцевого самоврядування, соціальних служб, Ради з питань ВПО, 
інтеграційного хабу, громадських організацій, благодійних фондів, 
волонтерських ініціатив і міжнародних партнерів. 
Оцінка досвіду Черкас засвідчила, що місцева система підтримки ВПО 
пройшла шлях від екстреного гуманітарного реагування до поступового 
формування інтеграційної моделі. На початковому етапі основними 
завданнями були прийом переселенців, забезпечення базових потреб, 
гуманітарна допомога, тимчасове розміщення та первинне інформування. 
Надалі актуалізувалися довгострокові потреби: житло, працевлаштування, 
економічна самостійність, психологічна підтримка, участь у житті громади та 
соціальна інтеграція. 
Визначено, що позитивними рисами досвіду Черкас є наявність міської 
програми підтримки ВПО, функціонування Ради з питань ВПО при Черкаській 
міській раді, діяльність інтеграційного хабу «Черкаси — твоє місто», 
створення тимчасових житлових рішень, співпраця з громадським сектором і 
міжнародними партнерами. Важливим є також те, що ВПО поступово 
розглядаються не лише як отримувачі допомоги, а як активні учасники життя 
громади. 
Разом з тим встановлено, що система підтримки ВПО у Черкасах має 
низку проблемних аспектів. Найбільш складними залишаються питання 
довгострокового житлового забезпечення, стабільного працевлаштування, 
матеріальної вразливості, доступу до соціальних, медичних, освітніх та 
адміністративних послуг, психологічної підтримки, інформаційної 
  87 
 
доступності, координації між різними суб’єктами допомоги та нерівномірного 
охоплення окремих груп ВПО. 
Обґрунтовано, що проблеми забезпечення потреб ВПО на місцевому 
рівні є взаємопов’язаними. Житлова нестабільність ускладнює 
працевлаштування; відсутність стабільного доходу посилює залежність від 
соціальних виплат; психологічне виснаження знижує здатність до адаптації; 
інформаційна нерівність обмежує доступ до допомоги; недостатня 
координація інституцій призводить до фрагментарності підтримки. Тому 
вдосконалення системи має здійснюватися комплексно, а не шляхом 
вирішення окремих проблем ізольовано одна від одної. 
Запропоновано прикладну проєктну модель удосконалення соціальної 
підтримки ВПО у Черкасах, що передбачає створення єдиного маршруту 
допомоги, регулярний моніторинг потреб переселенців, розвиток житлових 
рішень, економічну інтеграцію, психосоціальну підтримку, посилення ролі 
Ради ВПО, розвиток інтеграційних просторів, підвищення інформаційної 
доступності, упровадження кейс-менеджменту для найбільш вразливих груп і 
розширення партнерства з громадським сектором. 
Доведено, що перспективи вдосконалення соціальної підтримки ВПО у 
Черкасах мають бути пов’язані з переходом від переважно кризової допомоги 
до сталої інтеграційної політики. Така політика має бути адресною, 
людиноцентричною, міжвідомчо узгодженою та орієнтованою на 
довгостроковий результат: житлову стабільність, економічну самостійність, 
психологічну стійкість, доступ до послуг і реальне включення ВПО у життя 
Черкаської міської громади. 
Отже, удосконалення соціальної підтримки внутрішньо переміщених 
осіб у Черкасах потребує не лише збереження наявних форм допомоги, а й 
розвитку проєктного, інтегрованого та партнерського підходу. Саме така 
модель дозволить підвищити ефективність місцевої соціальної політики, 
зменшити вразливість ВПО та сприяти їхній повноцінній адаптації й інтеграції 
у громаду. 
  
  88 
 
ВИСНОВКИ 
У бакалаврській роботі здійснено комплексне дослідження соціальної 
підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси як важливого 
напряму сучасної соціальної політики, соціального захисту та практики 
соціальної роботи в умовах воєнного стану. Актуальність обраної теми 
зумовлена тим, що внутрішнє переміщення населення стало одним із 
наймасштабніших соціальних викликів для України, а приймаючі громади, 
зокрема місто Черкаси, опинилися перед необхідністю не лише оперативно 
реагувати на гуманітарні потреби переселенців, а й формувати довгострокові 
механізми їхньої адаптації, соціальної стабілізації та інтеграції. 
У процесі дослідження доведено, що проблема соціальної підтримки 
ВПО не може розглядатися винятково як питання матеріальної допомоги або 
тимчасового розміщення. Вона має значно ширший зміст і охоплює житлові, 
правові, психологічні, медичні, освітні, професійні, інформаційні та 
інтеграційні аспекти. Саме тому соціальна підтримка внутрішньо 
переміщених осіб потребує комплексного, міжвідомчого та 
людиноцентричного підходу, у межах якого ВПО розглядаються не лише як 
отримувачі допомоги, а як активні учасники життя приймаючої громади. 
Поставлена у роботі мета — теоретично обґрунтувати та проаналізувати 
особливості соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси, визначити основні напрями, проблеми та перспективи вдосконалення 
місцевої системи підтримки ВПО — досягнута повністю. У роботі 
послідовно розкрито теоретико-правові засади підтримки ВПО, 
проаналізовано організацію соціальної підтримки переселенців у Черкасах, 
охарактеризовано інституційну систему допомоги, визначено основні 
проблеми та запропоновано прикладну проєктну модель її вдосконалення. 
Відповідно до першого завдання дослідження, розкрито сутність 
поняття «внутрішньо переміщені особи» як соціально вразливої категорії 
населення. Встановлено, що ВПО є особами, які вимушено залишили місце 
  89 
 
постійного проживання внаслідок збройного конфлікту, окупації, небезпеки 
для життя, порушення прав людини або інших загроз, однак не перетнули 
міжнародно визнаного державного кордону. Їхня соціальна вразливість 
зумовлена втратою житла, доходів, роботи, майна, соціального оточення, 
звичного доступу до послуг, а також необхідністю адаптації до нового 
середовища. 
У межах другого завдання охарактеризовано зміст, форми та напрями 
соціальної підтримки ВПО. Доведено, що соціальна підтримка є ширшим 
поняттям, ніж соціальна допомога або окрема соціальна послуга. Вона 
охоплює матеріальну, гуманітарну, житлову, правову, психологічну, медико-
соціальну, освітню, професійну, інформаційну та інтеграційну допомогу. Її 
головне призначення полягає не лише в подоланні гострої кризи після 
переміщення, а й у відновленні життєвої стабільності, соціальної 
самостійності та включеності людини у приймаючу громаду. 
Відповідно до третього завдання проаналізовано нормативно-правове 
забезпечення соціальної підтримки ВПО в Україні. Встановлено, що воно має 
багаторівневий характер і включає міжнародні стандарти захисту внутрішньо 
переміщених осіб, Конституцію України, Закон України «Про забезпечення 
прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Закон України «Про соціальні 
послуги», постанови Кабінету Міністрів України щодо обліку ВПО, виплати 
допомоги на проживання, компенсації за тимчасове розміщення, 
функціонування місць тимчасового проживання, а також стратегічні 
документи державної політики. Водночас з’ясовано, що наявність 
нормативної бази сама по собі не гарантує повного вирішення проблем ВПО, 
оскільки ефективність підтримки значною мірою залежить від її реалізації на 
рівні конкретної громади. 
У процесі виконання четвертого завдання досліджено організацію 
соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті Черкаси. 
Встановлено, що Черкаси стали одним із важливих центрів прийому, 
  90 
 
розміщення та інтеграції ВПО у Черкаській області. Соціально-демографічна 
характеристика переселенців засвідчила, що ця група є чисельно значущою, 
різнорідною за складом і такою, що потребує диференційованої підтримки. 
Серед ВПО є діти, люди похилого віку, особи з інвалідністю, маломобільні 
особи, родини з дітьми, працездатні громадяни, молодь, підприємці та інші 
категорії, потреби яких не можуть бути задоволені універсальними або 
однотипними механізмами допомоги. 
У межах п’ятого завдання визначено роль органів місцевого 
самоврядування, соціальних служб і громадського сектору в підтримці ВПО у 
Черкасах. Доведено, що інституційна система підтримки переселенців у місті 
має міжсекторний характер. До неї входять Черкаська міська рада, її виконавчі 
органи, Департамент соціальної політики, Черкаський міський центр 
соціальних служб, Рада з питань ВПО, інтеграційний хаб «Черкаси — твоє 
місто», громадські організації, благодійні фонди, волонтерські ініціативи, 
міжнародні партнери, освітні, медичні й адміністративні установи. Саме 
поєднання цих інституцій створює основу для комплексної підтримки ВПО на 
місцевому рівні. 
Шосте завдання було реалізовано через визначення основних проблем, з 
якими стикаються ВПО під час отримання соціальної підтримки на місцевому 
рівні. З’ясовано, що найбільш гострими залишаються проблеми житлової 
нестабільності, працевлаштування, матеріальної вразливості, доступу до 
соціальних, медичних, освітніх і адміністративних послуг, психологічного 
виснаження, інформаційної нерівності, недостатньої координації між 
суб’єктами підтримки та ризику соціальної ізоляції. Підкреслено, що ці 
проблеми є взаємопов’язаними: відсутність житла ускладнює 
працевлаштування, нестача доходу посилює залежність від допомоги, 
психологічний стрес знижує здатність до адаптації, а інформаційний дефіцит 
обмежує доступ до передбачених гарантій. 
  91 
 
Відповідно до сьомого завдання обґрунтовано напрями вдосконалення 
соціальної підтримки ВПО у місті Черкаси. Запропоновано прикладну 
проєктну модель, що передбачає створення єдиного маршруту допомоги, 
регулярний моніторинг потреб ВПО, розвиток житлових рішень, економічну 
інтеграцію, психосоціальну підтримку, посилення ролі Ради ВПО, розвиток 
інтеграційних просторів, підвищення інформаційної доступності, 
упровадження кейс-менеджменту для найбільш вразливих груп і розширення 
партнерства з громадським сектором та міжнародними організаціями. 
У роботі підтверджено висунуту гіпотезу дослідження, відповідно до 
якої ефективність соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб у місті 
Черкаси залежить від комплексності місцевої політики, узгодженої взаємодії 
органів місцевого самоврядування, соціальних служб, громадських 
організацій і самих ВПО, а також від переходу від переважно кризової та 
гуманітарної допомоги до довгострокових механізмів соціальної адаптації, 
інтеграції, працевлаштування, житлової підтримки та участі ВПО у житті 
громади. Проведене дослідження показало, що саме комплексність, 
координація, адресність і спрямованість на довгостроковий результат є 
визначальними умовами ефективної підтримки переселенців. 
Особливе значення має висновок про те, що досвід Черкас у сфері 
підтримки ВПО є цінним прикладом трансформації місцевої соціальної 
політики в умовах війни. Місто пройшло шлях від екстреного гуманітарного 
реагування до поступового формування інтеграційної моделі, у якій 
переселенці розглядаються не лише як група, що потребує допомоги, а як 
частина міської громади, здатна брати участь у її соціальному, економічному 
та громадському розвитку. Водночас ця модель ще потребує подальшого 
посилення, насамперед у питаннях житла, роботи, психологічної підтримки, 
міжвідомчої взаємодії та сталого фінансування. 
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що 
сформульовані висновки й пропозиції можуть бути використані органами 
  92 
 
місцевого самоврядування, соціальними службами, громадськими 
організаціями та іншими суб’єктами соціальної роботи для вдосконалення 
системи підтримки ВПО у Черкасах. Запропонована проєктна модель може 
бути основою для оновлення місцевих програм, підготовки соціальних 
проєктів, грантових заявок, розвитку інтеграційних просторів, посилення 
діяльності Ради ВПО та впровадження індивідуалізованого соціального 
супроводу. 
Отже, проведене дослідження засвідчило, що соціальна підтримка 
внутрішньо переміщених осіб у Черкасах є не лише актуальним напрямом 
місцевої соціальної політики, а й важливим чинником соціальної 
згуртованості, гуманітарної стійкості та розвитку громади в умовах війни. Її 
подальше вдосконалення має ґрунтуватися на принципах адресності, 
доступності, партнерства, участі самих ВПО, міжвідомчої координації та 
орієнтації на довгострокову інтеграцію. Саме така модель дозволяє перейти 
від допомоги як тимчасового реагування до підтримки як стратегії 
відновлення людського потенціалу, соціальної стабільності та гідного життя 
внутрішньо переміщених осіб у Черкаській міській громаді. 
 
 
  
  93 
 
 
Список використаних джерел 
1. Асоціація міст України. (2023). Збірник кращих практик громад у 
військовий час.  
2. Верховна Рада України. (1996). Конституція України від 
28.06.1996 № 254к/96-ВР.  
3. Верховна Рада України. (1997). Про місцеве самоврядування в 
Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР.  
4. Верховна Рада України. (2014). Про забезпечення прав і свобод 
внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII.  
5. Верховна Рада України. (2019). Про соціальні послуги: Закон 
України від 17.01.2019 № 2671-VIII.  
6. Верховна Рада України. (2024). Про внесення змін до деяких 
законів України щодо додаткових заходів, пов’язаних із забезпеченням 
внутрішньо переміщених осіб житлом: Закон України від 20.11.2024 № 
4080-IX.  
7. Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (2026). 
Офіційний вебсайт Департаменту соціальної політики Черкаської міської 
ради.  
8. Департамент соціальної політики Черкаської міської ради. (2026). 
Послуги Департаменту соціальної політики.  
9. Кабінет Міністрів України. (2014). Про облік внутрішньо 
переміщених осіб: Постанова від 01.10.2014 № 509.  
10. Кабінет Міністрів України. (2022a). Деякі питання виплати 
допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам: Постанова від 
20.03.2022 № 332.  
  94 
 
11. Кабінет Міністрів України. (2022b). Про затвердження Порядку 
компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо 
переміщених осіб: Постанова від 19.03.2022 № 333.  
12. Кабінет Міністрів України. (2023a). Про схвалення Стратегії 
державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 
року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2023–
2025 роках: Розпорядження від 07.04.2023 № 312-р.  
13. Кабінет Міністрів України. (2023b). Деякі питання 
функціонування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених 
осіб: Постанова від 01.09.2023 № 930.  
14. Міжнародний фонд «Відродження». (2026). У Черкасах 
презентували підсумки роботи Рад ВПО: житло, робота та економічна 
активність.  
15. Міністерство соціальної політики України. (2025). Соціальна 
політика для внутрішньо переміщених осіб.  
16. Міністерство соціальної політики України. (2026). Забезпечення 
ВПО житлом та роботою: Тетяна Кірієнко відвідала Черкащину.  
17. Наливайко, Л. Р., & Орєшкова, А. Ф. (2018). Внутрішньо 
переміщені особи: визначення поняття. Право і суспільство, 1, 34–39.  
18. Нікітіна, В. (2021). Соціальна вразливість внутрішньо 
переміщених осіб. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: 
Педагогіка. Соціальна робота.  
19. Новікова, О. Ф., Амоша, О. І., Антонюк, В. П., & ін. (2016). 
Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху. 
НАН України, Інститут економіки промисловості.  
20. Павлюк, Т., & Середницька, Л. (2023). Соціальна підтримка та 
соціальні послуги внутрішньо переміщеним особам в умовах війни. 
Економіка та суспільство, 50. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-50-
17  
  95 
 
21. Поліщук, В. А., Олексюк, Н. С., & Бачинська, О. М. (2023). 
Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади: соціально-
економічний аспект. Управління змінами та інновації, 6, 5–9. 
https://doi.org/10.32782/CMI/2023-6-1  
22. Романова, О. М. (2023). Правові реалії регулювання соціального 
забезпечення внутрішньо переміщених осіб в Україні. Часопис Київського 
університету права.  
23. Селіхов, Д. А. (2024). Правові основи соціального захисту 
внутрішньо переміщених осіб. Науковий вісник Ужгородського 
національного університету. Серія: Право, 84(1), 103–108. 
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.84.1.14  
24. Семигіна, Т. В., Гусак, Н. Є., & Трухан, С. О. (2015). Соціальна 
підтримка внутрішньо переміщених осіб. Український соціум, 2(53), 65–72. 
https://doi.org/10.15407/socium2015.02.065  
25. Суспільне Черкаси. (2025). Прийняли 140 тисяч людей: як на 
Черкащині допомагають вимушеним переселенцям.  
26. Українська Гельсінська спілка з прав людини. (2025). Як Радам 
ВПО Черкащини працювати ефективніше: рекомендації експертів.  
27. Черкаська міська рада. (2022). В Черкасах відкрили інтеграційний 
хаб для внутрішньо переміщених осіб «Черкаси — твоє місто».  
28. Черкаська міська рада. (2023). Підведено підсумки проєкту 
«Інтеграційний хаб “Черкаси — твоє місто”».  
29. Черкаська міська рада. (2025). Про продовження терміну дії 
програми надання підтримки внутрішньо переміщеним та/або 
евакуйованим особам у м. Черкаси на 2026 рік.  
30. Черкаська міська рада. (2026a). Рада з питань внутрішньо 
переміщених осіб.  
  96 
 
31. Черкаська міська рада. (2026b). У Черкасах стартував захід 
«Підтримка та розвиток Рад ВПО Черкащини»: обговорюють підтримку 
переселенців та їх інтеграцію в громади.  
32. Черкаська міська рада. (2026c). Звіт Черкаського міського голови 
Анатолія Бондаренка за підсумками роботи у 2025 році.  
33. Procherk. (2026a). У Черкасах відкрили тимчасовий притулок для 
переселенців на 130 місць.  
34. Procherk. (2026b). Інтеграція та працевлаштування: у Черкасах 
обговорили підтримку ВПО.  
35. United Nations. (1998). Guiding Principles on Internal Displacement. 
United Nations. 
 
   
  97 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
  
  98 
 
Додаток А 
Перелік основних нормативно-правових актів щодо 
соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб 
Значення для 
Основний зміст 
№ Нормативно-правовий акт соціальної підтримки 
документа 
ВПО 
Закріплює основні права 
людини і громадянина, Визначає базові 
Конституція України від зокрема право на соціальні гарантії, які 
1 
28.06.1996 № 254к/96-ВР соціальний захист, житло, поширюються на ВПО як 
працю, освіту, охорону громадян України 
здоров’я 
Визначає поняття ВПО, 
Закон України «Про 
порядок обліку, гарантії Є базовим спеціальним 
забезпечення прав і свобод 
2 прав і свобод, основні законом у сфері захисту 
внутрішньо переміщених осіб» 
напрями державної ВПО 
від 20.10.2014 № 1706-VII 
підтримки 
Визначає правові та Дає підстави для надання 
організаційні засади ВПО соціального 
Закон України «Про соціальні 
надання соціальних супроводу, 
3 послуги» від 17.01.2019 № 
послуг особам і сім’ям у консультування, 
2671-VIII 
складних життєвих кризового втручання та 
обставинах інших послуг 
Визначає повноваження 
Закон України «Про місцеве Створює правову основу 
територіальних громад і 
4 самоврядування в Україні» від для місцевих програм 
органів місцевого 
21.05.1997 № 280/97-ВР підтримки ВПО 
самоврядування 
Постанова Кабінету Міністрів Забезпечує офіційне 
Визначає порядок взяття 
України «Про облік внутрішньо підтвердження статусу 
5 ВПО на облік та видачі 
переміщених осіб» від ВПО і доступ до 
відповідної довідки 
01.10.2014 № 509 соціальних гарантій 
Постанова Кабінету Міністрів 
України «Деякі питання 
Визначає порядок надання 
виплати допомоги на Регулює матеріальну 
6 допомоги на проживання 
проживання внутрішньо підтримку переселенців 
ВПО 
переміщеним особам» від 
20.03.2022 № 332 
Постанова Кабінету Міністрів 
України «Про затвердження Визначає механізм 
Сприяє забезпеченню 
Порядку компенсації витрат за компенсації витрат за 
7 тимчасового житла для 
тимчасове розміщення тимчасове розміщення 
переселенців 
внутрішньо переміщених осіб» ВПО 
від 19.03.2022 № 333 
  99 
 
Значення для 
Основний зміст 
№ Нормативно-правовий акт соціальної підтримки 
документа 
ВПО 
Постанова Кабінету Міністрів 
Регулює питання 
України «Деякі питання 
створення та Визначає організаційні 
функціонування місць 
8 функціонування місць засади житлової 
тимчасового проживання 
тимчасового проживання підтримки переселенців 
внутрішньо переміщених осіб» 
ВПО 
від 01.09.2023 № 930 
Розпорядження Кабінету Орієнтує державу і 
Міністрів України «Про громади на 
Визначає стратегічні 
схвалення Стратегії державної довгострокову 
9 напрями державної 
політики щодо внутрішнього інтеграцію, доступ до 
політики щодо ВПО 
переміщення на період до 2025 послуг, житла та 
року» від 07.04.2023 № 312-р зайнятості 
Закон України «Про внесення 
змін до деяких законів України 
щодо додаткових заходів, Передбачає додаткові Посилює нормативну 
10 пов’язаних із забезпеченням заходи щодо житлового основу житлової 
внутрішньо переміщених осіб забезпечення ВПО підтримки переселенців 
житлом» від 20.11.2024 № 4080-
IX 
Програма надання підтримки 
Є основою локальної 
внутрішньо переміщеним та/або 
Визначає місцеві заходи політики соціальної 
евакуйованим особам у м. 
11 підтримки ВПО у місті підтримки та інтеграції 
Черкаси у зв’язку із введенням 
Черкаси ВПО у Черкаській 
воєнного стану на 2022–2026 
громаді 
роки 
 
  
  100 
 
Додаток Б 
Основні напрями соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси 
Напрям 
Очікуваний результат 
№ соціальної Зміст напряму 
для ВПО 
підтримки 
Надання грошової допомоги, прийом 
Первинна фінансова 
Матеріальна документів, консультування щодо 
1 стабілізація, зменшення 
підтримка соціальних виплат, адресна підтримка 
ризику бідності 
найбільш вразливих категорій 
Забезпечення продуктами харчування, Задоволення базових 
Гуманітарна 
2 засобами гігієни, одягом, побутовими потреб після 
допомога 
речами, наборами першої необхідності переміщення 
Тимчасове розміщення, притулки, місця Зменшення житлової 
Житлова 
3 компактного проживання, облаштування нестабільності, створення 
підтримка 
приміщень, підтримка пошуку житла умов для адаптації 
Захист прав ВПО та 
Консультації щодо оформлення статусу 
Правова практичний доступ до 
4 ВПО, соціальних виплат, пенсій, 
підтримка державних і місцевих 
документів, житлових і трудових прав 
гарантій 
Індивідуальне консультування, групи Подолання стресу, 
Психологічна підтримки, психосоціальна допомога зниження соціальної 
5 
підтримка сім’ям, робота з дітьми та людьми ізоляції, психологічна 
похилого віку адаптація 
Медико- Сприяння доступу до медичних послуг, Збереження здоров’я, 
6 соціальна реабілітації, ліків, підтримки осіб з доступ до лікування та 
підтримка інвалідністю та маломобільних осіб реабілітаційних послуг 
Влаштування дітей до закладів освіти, Забезпечення освітніх 
Освітня 
7 підтримка освітньої адаптації, прав дітей і професійного 
підтримка 
позашкільні заходи, навчання дорослих розвитку дорослих 
Працевлаштування, перекваліфікація, 
Професійна та 
сприяння самозайнятості, підтримка Зростання економічної 
8 економічна 
релокованого бізнесу, консультації щодо самостійності ВПО 
підтримка 
грантів 
Надання інформації про права, послуги, Підвищення обізнаності 
Інформаційна 
9 виплати, житло, медицину, освіту, ВПО та спрощення 
підтримка 
роботу, місцеві програми доступу до допомоги 
Адаптаційні заходи, робота 
Соціальне включення 
Інтеграційна інтеграційних просторів, участь у 
10 ВПО у життя Черкаської 
підтримка громадських ініціативах, діяльність Ради 
громади 
ВПО 
  
  101 
 
Додаток В 
Суб’єкти соціальної підтримки внутрішньо 
переміщених осіб у місті Черкаси 
№ Суб’єкт підтримки Основні функції Форми взаємодії з ВПО 
Формування місцевої політики 
Місцеві програми, рішення, 
підтримки ВПО, ухвалення 
1 Черкаська міська рада підтримка житлових та 
програм, координація ресурсів 
інтеграційних ініціатив 
громади 
Виконавчі органи Реалізація рішень міської ради, Адміністративний супровід, 
2 Черкаської міської організація практичних заходів організація місцевих 
ради підтримки сервісів 
Департамент Соціальний захист, прийом 
Консультації, оформлення 
соціальної політики документів, інформування, 
3 допомоги, направлення до 
Черкаської міської координація соціальної 
соціальних послуг 
ради допомоги 
Індивідуальна робота, 
Черкаський міський Соціальний супровід, оцінка 
консультування, 
4 центр соціальних потреб, психологічна підтримка, 
перенаправлення, супровід 
служб робота з сім’ями 
складних випадків 
Представлення інтересів ВПО, 
Збір пропозицій, 
Рада з питань ВПО при участь у формуванні місцевої 
5 комунікація з владою, 
Черкаській міській раді політики, адвокація потреб 
моніторинг проблем ВПО 
переселенців 
Інтеграційний хаб Соціальна адаптація, Зустрічі, консультації, 
6 «Черкаси — твоє гуманітарна допомога, видача допомоги, заходи 
місто» комунікація, інтеграційні заходи для ВПО 
Центр надання 
Надання адміністративних Консультації, прийом заяв, 
7 адміністративних 
послуг, оформлення документів адміністративний супровід 
послуг 
Сприяння працевлаштуванню, Пошук вакансій, 
8 Центр зайнятості професійне консультування, консультації, участь у 
навчання та перекваліфікація програмах зайнятості 
Прийом дітей до закладів 
Забезпечення права дітей і 
9 Заклади освіти освіти, адаптація, освітня 
молоді ВПО на освіту 
підтримка 
Надання медичної допомоги, Медичні консультації, 
Заклади охорони 
10 супровід осіб із хронічними лікування, направлення до 
здоров’я 
захворюваннями, реабілітація фахівців 
Правова, психологічна, Проєкти, консультації, 
11 Громадські організації гуманітарна, освітня та тренінги, групи підтримки, 
інтеграційна підтримка адвокація 
  102 
 
№ Суб’єкт підтримки Основні функції Форми взаємодії з ВПО 
Надання гуманітарної, Продуктові набори, речі 
12 Благодійні фонди матеріальної, ресурсної та першої необхідності, 
цільової допомоги підтримка вразливих груп 
Оперативна допомога, 
Допомога за запитом, 
Волонтерські індивідуальна підтримка, 
13 побутова та гуманітарна 
ініціативи доставка речей, супровід 
підтримка 
окремих випадків 
Гранти, програми, 
Фінансова, гуманітарна, 
облаштування житла, 
14 Міжнародні партнери експертна, житлова та проєктна 
підтримка громадських 
підтримка 
ініціатив 
Вакансії, навчання, 
Працевлаштування, стажування, 
партнерські програми, 
15 Бізнес і роботодавці підтримка економічної 
підтримка релокованого 
інтеграції ВПО 
бізнесу 
  
  103 
 
Додаток Г 
Орієнтовна анкета для внутрішньо переміщених осіб 
щодо потреб у соціальній підтримці 
Шановний/шановна респонденте! 
Анкета є анонімною та призначена для вивчення потреб внутрішньо переміщених осіб у 
місті Черкаси. Отримані відповіді можуть бути використані для аналізу проблем 
соціальної підтримки ВПО та розроблення пропозицій щодо її вдосконалення. 
1. Загальна інформація 
1. Ваша стать: 
☐ Жіноча 
☐ Чоловіча 
☐ Не бажаю відповідати  
2. Ваш вік: 
☐ До 18 років 
☐ 18–29 років 
☐ 30–44 роки 
☐ 45–59 років 
☐ 60 років і старше  
3. З якої області Ви перемістилися до м. Черкаси?  
 
4. Коли Ви прибули до м. Черкаси? 
☐ У 2022 році 
☐ У 2023 році 
☐ У 2024 році 
☐ У 2025 році 
☐ У 2026 році  
5. Склад Вашої сім’ї: 
☐ Проживаю один/одна 
☐ Сім’я без дітей 
☐ Сім’я з однією дитиною 
☐ Сім’я з двома і більше дітьми 
☐ Є особа з інвалідністю 
☐ Є людина похилого віку, яка потребує догляду  
2. Житлові умови 
6. Де Ви зараз проживаєте? 
☐ В орендованому житлі 
☐ У родичів або знайомих 
  104 
 
☐ У місці тимчасового проживання 
☐ У гуртожитку 
☐ Власне житло у м. Черкаси 
☐ Інше: ___________________________  
7. Чи задоволені Ви нинішніми житловими умовами? 
☐ Так 
☐ Частково 
☐ Ні  
8. Якої житлової підтримки Ви потребуєте? 
☐ Тимчасового житла 
☐ Допомоги з оплатою оренди 
☐ Соціального житла 
☐ Консультації щодо житлових програм 
☐ Не потребую 
☐ Інше: ___________________________  
3. Матеріальне становище та зайнятість 
9. Чи маєте Ви постійне джерело доходу? 
☐ Так 
☐ Ні 
☐ Частково / нерегулярний дохід  
10. Ваш поточний статус зайнятості: 
☐ Працюю офіційно 
☐ Працюю неофіційно 
☐ Самозайнятий/самозайнята 
☐ Безробітний/безробітна 
☐ Пенсіонер/пенсіонерка 
☐ Студент/студентка 
☐ Перебуваю у відпустці по догляду за дитиною  
11. Якої підтримки у сфері зайнятості Ви потребуєте? 
☐ Пошуку роботи 
☐ Професійного навчання 
☐ Перекваліфікації 
☐ Допомоги у складанні резюме 
☐ Консультації щодо відкриття власної справи 
☐ Грантової підтримки 
☐ Не потребую  
4. Соціальні, медичні та психологічні потреби 
12. Яких видів соціальної підтримки Ви потребуєте найбільше? 
☐ Матеріальної допомоги 
☐ Гуманітарної допомоги 
☐ Житлової підтримки 
  105 
 
☐ Медичної допомоги 
☐ Психологічної підтримки 
☐ Правової допомоги 
☐ Допомоги з працевлаштуванням 
☐ Освітньої підтримки 
☐ Інформаційної підтримки 
☐ Інтеграційних заходів  
13. Чи маєте Ви труднощі з доступом до медичних послуг у м. Черкаси? 
☐ Так 
☐ Ні 
☐ Частково  
14. Чи потребуєте Ви психологічної підтримки? 
☐ Так 
☐ Ні 
☐ Важко відповісти  
15. Чи отримували Ви психологічну допомогу після переміщення? 
☐ Так 
☐ Ні 
☐ Не знав/не знала, куди звернутися  
5. Правова та інформаційна підтримка 
16. Чи достатньо Ви поінформовані про свої права як ВПО? 
☐ Так 
☐ Частково 
☐ Ні  
17. З яких питань Вам потрібна правова консультація? 
☐ Оформлення статусу ВПО 
☐ Соціальні виплати 
☐ Пенсійне забезпечення 
☐ Відновлення документів 
☐ Житлові питання 
☐ Трудові права 
☐ Права дітей 
☐ Не потребую 
☐ Інше: ___________________________  
18. Звідки Ви найчастіше отримуєте інформацію про допомогу для ВПО? 
☐ Соціальні мережі 
☐ Офіційні сайти органів влади 
☐ Департамент соціальної політики 
☐ Громадські організації 
☐ Знайомі / родичі 
☐ Волонтери 
☐ Інше: ___________________________  
  106 
 
6. Інтеграція у громаду 
19. Чи відчуваєте Ви себе інтегрованим/інтегрованою у життя м. Черкаси? 
☐ Так 
☐ Частково 
☐ Ні 
☐ Важко відповісти  
20. Які чинники найбільше заважають Вашій інтеграції у громаду? 
☐ Відсутність житла 
☐ Відсутність роботи 
☐ Недостатній дохід 
☐ Брак соціальних контактів 
☐ Психологічний стан 
☐ Недостатня інформація про можливості 
☐ Відчуття тимчасовості перебування 
☐ Інше: ___________________________  
21. У яких заходах Ви хотіли б брати участь? 
☐ Освітні тренінги 
☐ Психологічні групи підтримки 
☐ Заходи для дітей 
☐ Культурні та соціальні заходи 
☐ Зустрічі з роботодавцями 
☐ Консультації щодо бізнесу або грантів 
☐ Громадські ініціативи 
☐ Не бажаю брати участь  
22. Що, на Вашу думку, потрібно покращити у системі підтримки ВПО у м. Черкаси?  
 
 
 
Дякуємо за участь в опитуванні!