Соціальна відповідальність у системі корпоративного управління закладів освіти (на матеріалах ЧДТУ, м. Черкаси)

Ободовська, Вікторія Олександрівна
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9839
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Лазуренко, Юрій Миколайович	-
dc.contributor.author	Ободовська, Вікторія Олександрівна	-
dc.date.accessioned	2026-07-09T10:54:19Z	-
dc.date.available	2026-07-09T10:54:19Z	-
dc.date.issued	2026	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9839	-
dc.description.abstract	Предметом дослідження є процеси формування та реалізації соціальної відповідальності у системі корпоративного управління закладів освіти. Об’єктом дослідження є система корпоративного управління закладів освіти. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження особливостей соціальної відповідальності у системі корпоративного управління закладів освіти та розробка рекомендацій щодо її вдосконалення. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити сутність соціальної відповідальності; охарактеризувати особливості корпоративного управління; визначити роль соціальної відповідальності у сфері освіти; проаналізувати систему корпоративного управління закладу освіти; проаналізувати соціально-корпоративну відповідальність університетів України та світу; охарактеризувати SWOT-аналіз як інструмент оцінки перспектив впровадження соціальної відповідальності в ЧДТУ; запропонувати напрями вдосконалення соціальної відповідальності. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо покращення соціальної відповідальності у системі корпоративного управління.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	менеджмент, управління, соціальна відповідальність, корпоративне управління.	uk_UA
dc.title	Соціальна відповідальність у системі корпоративного управління закладів освіти (на матеріалах ЧДТУ, м. Черкаси)	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Диплом Ободовська В..pdf Restricted Access		2.63 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
1 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки та управління 
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування 
 
 
Допущено до захисту 
Завідувач кафедри  
менеджменту та бізнес-адміністрування 
_________________Олександр БІЛИК 
«_____»____________________ 2026  р. 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА 
НА ТЕМУ: 
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО 
УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ (на матеріалах ЧДТУ м. Черкаси) 
 
 
 
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування» 
Спеціальність: 073 Менеджмент 
Освітня програма: «Менеджмент» 
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський) 
Форма здобуття освіти: денна 
Група М-225 
 
Виконавець роботи:  
 «____»_________ 2026 р.       _____________     _Вікторія ОБОДОВСЬКА__ 
                                                                  (підпис)                    (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)     
  
Керівник роботи: 
                              
«____»__________ 2026 р.      ____________    к.і.н., доц. Юрій ЛАЗУРЕНКО                           
(підпис)               (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
Черкаси 2026  
2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ  
КАФЕДРА  МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ 
 
Галузь знань   07 «Управління та адміністрування»  ______ 
       (код, назва) 
Спеціальність     073 «Менеджмент»                      
(код, назва) 
Освітня програма    Менеджмент                                  
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Завідувач кафедри 
______________  
 
«_____» ________________20 ___ р. 
 
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
   Ободовській Вікторії Олександрівні___________  
                               (прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи Соціальна відповідальність у системі корпоративного управління 
закладів освіти (на матеріалах ЧДТУ, м.Черкаси)____________________________ 
Керівник роботи  Лазуренко Юрій Миколайович, к.і.н., доцент _____ ____ 
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом від «17» березня 2026 р. № 62/03-03 
2. Вихідні дані до роботи статистичні дані ЧДТУ за 2023-2025 рр.; періодичні 
видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт закладу вищої освіти  
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити) 
РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-КОРПОРАТИВНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У 
СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ. РОЗДІЛ3. 
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ 
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ_________________ 
 
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
керівника завдання видав завдання прийняв 
1 Доц. Лазуренко Ю.М.   
2 Доц. Лазуренко Ю.М.   
3 Доц. Лазуренко Ю.М.   
5. Дата видачі завдання «____» __________ 20 ___ р. 
  
3 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів підготовки Строк 
виконання Примітка  
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів роботи 
Вибір напряму дослідження. Складання виконано 
1 23.02.2026 
попереднього плану випускної роботи 
Опрацювання літературних джерел. Підготовка та виконано 
2 10.03.2026 
групування матеріалів 
Затвердження плану. Підготовка теоретичного виконано 
3 15.03.2026 
розділу. 
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз виконано 
4 даних, необхідних для написання аналітичного 09.04.2026 
розділу. 
5 Підготовка аналітичного розділу. 30.04.2026 виконано 
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 05.05.2026 виконано 
Підготовка  та написання розрахункового розділу виконано 
7 18.05.2026 
роботи 
8 Розрахунок пропозицій 20.05.2026 виконано 
9 Доопрацювання розрахункового розділу 25.05.2026 виконано 
10 Підготовка висновків по роботі 01.06.2026 виконано 
11 Оформлення роботи 03.06.2026 виконано 
12 Подання завершеної роботи на кафедру 04.06.2026 виконано 
 
Здобувач вищої освіти   _______________  _Вікторія ОБОДОВСЬКА__ 
             (підпис)                                             (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник роботи      _______________    Юрій ЛАЗУРЕНКО____ 
            (підпис)                                              (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
4 
 
АНОТАЦІЯ 
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 75 сторінок, 11 таблиць, 5 
рисунків, список використаних джерел з 50 найменувань, 2 додатків. 
СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ 
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ (на матеріалах 
ЧДТУ м. Черкаси) 
 (великими літерами) 
Предметом дослідження є процеси формування та реалізації соціальної 
відповідальності у системі корпоративного управління закладів освіти. 
Об’єктом дослідження є система корпоративного управління закладів 
освіти. 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження особливостей 
соціальної відповідальності у системі корпоративного управління закладів 
освіти та розробка рекомендацій щодо її вдосконалення. 
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити сутність 
соціальної відповідальності; охарактеризувати особливості корпоративного 
управління; визначити роль соціальної відповідальності у сфері освіти; 
проаналізувати систему корпоративного управління закладу освіти; 
проаналізувати соціально-корпоративну відповідальність університетів 
України та світу; охарактеризувати SWOT-аналіз як інструмент оцінки 
перспектив впровадження соціальної відповідальності в ЧДТУ; запропонувати 
напрями вдосконалення соціальної відповідальності. 
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо 
покращення соціальної відповідальності у системі корпоративного 
управління. 
Одержані результати можуть бути використані для вдосконалення 
соціальної відповідальності в системи управління закладами освіти. 
Ключові слова: менеджмент, управління, соціальна відповідальність, 
корпоративне управління. 
 
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра 2026 
Підпис здобувача вищої освіти ____________________ 
Дата ___________________________________________ 
 
 
 
 
5 
 
ABSTRACT 
The master's thesis contains 75 pages, 11 tables, 5 figures, a list of sources 
used from 50 titles, 2 appendices. 
SOCIAL RESPONSIBILITY IN THE SYSTEM OF CORPORATE 
MANAGEMENT OF EDUCATIONAL INSTITUTIONS (based on materials 
from the Cherkasy State Technical University)  
(in capital letters) 
The subject of the research is processes of formation and implementation of 
social responsibility in the corporate governance system of educational institutions. 
The object of the research is corporate governance system of educational 
institutions. 
The purpose of the bachelor'sthesis is research into the features of social 
responsibility in the corporate governance system of educational institutions and 
development of recommendations for its improvement. 
The objectives of the bachelor's thesis: to investigate the essence of social 
responsibility; to characterize the features of corporate governance; to determine the 
role of social responsibility in the field of education; to analyze the corporate 
governance system of an educational institution; to analyze the social and corporate 
responsibility of universities in Ukraine and the world; to characterize SWOT 
analysis as a tool for assessing the prospects for implementing social responsibility 
at ChSTU; to suggest areas for improving social responsibility. 
Based on the results of the research, proposals are formulated on improving 
social responsibility in the corporate governance system. 
The results obtained can be used to improve social responsibility in the 
management system of educational institutions. 
KEYWORDS: management, governance, social responsibility, corporate 
governance. 
 
Year of defense of the bachelor's thesis 2026 
Signature of the higher education applicant ____________________ 
Date ___________________________________________ 
  
6 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 7 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-КОРПОРАТИВНОЇ  
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 10 
1.1 Суть, значення та стандарти соціальної відповідальності  10 
1.2 Корпоративне управління: поняття, принципи та функції 16 
1.3 Соціальна відповідальність у закладах вищої освіти… 23 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ  
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 37 
2.1  Загальна характеристика університету: динаміка та особливості  
розвитку  37 
2.2 Соціально-корпоративна відповідальність університетів України та  
світу 45 
2.3 Оцінка системи корпоративного управління закладу освіти 53 
РОЗДІЛ 3   ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ  
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ  
ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 62 
3.1 Пріоритетні напрями  корпоративно-соціальної відповідальності  
університету 62 
3.2 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного  
управління університету 68 
ВИСНОВКИ 73 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  77 
ДОДАТКИ 82 
 
 
 
 
 
 
7 
 
ВСТУП 
 
У сучасних умовах розвитку суспільства питання соціальної 
відповідальності набуває особливої актуальності. Заклади освіти відіграють 
важливу роль не лише у формуванні професійних компетентностей здобувачів 
освіти, але й у розвитку соціально відповідальної поведінки, етичних 
принципів та громадянської свідомості. Саме тому впровадження соціальної 
відповідальності у систему корпоративного управління закладів освіти є 
важливим напрямом забезпечення їх ефективного функціонування та сталого 
розвитку. 
Соціальна відповідальність у закладах освіти охоплює широкий спектр 
напрямів діяльності: дотримання етичних норм, забезпечення якості освіти, 
підтримку працівників і студентів, екологічну відповідальність, взаємодію з 
громадою та державою. Водночас корпоративне управління забезпечує 
формування системи взаємодії між адміністрацією, педагогічними 
працівниками, здобувачами освіти та іншими зацікавленими сторонами. 
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю 
вдосконалення механізмів управління закладами освіти відповідно до 
сучасних вимог суспільства та міжнародних стандартів соціальної 
відповідальності. 
Проблематика соціальної відповідальності в системі корпоративного 
управління закладів освіти є предметом наукових досліджень як зарубіжних, 
так і вітчизняних учених. Теоретичні засади корпоративної соціальної 
відповідальності розкрито у працях А. Керролла, М. Фрідмана, Р. Фрімена, Ф. 
Котлера та Н. Лі, які сформували концептуальні підходи до розуміння 
сутності, принципів і напрямів реалізації соціально відповідальної діяльності 
організацій. Питання впровадження принципів соціальної відповідальності у 
сфері освіти, забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти та їх 
взаємодії зі стейкхолдерами висвітлено у роботах таких українських 
науковців, як О. Грішнова, А. Колот, С. Кожем’якіна, І. Булєєв, Л. Петрашко, 
8 
 
Т. Васильців та інших. Незважаючи на значну кількість наукових 
напрацювань, питання інтеграції соціальної відповідальності в систему 
корпоративного управління закладів освіти потребують подальшого 
дослідження з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із цифровізацією 
освітнього середовища, забезпеченням сталого розвитку та підвищенням 
конкурентоспроможності закладів вищої освіти. 
Метою дипломної роботи є дослідження особливостей соціальної 
відповідальності у системі корпоративного управління закладів освіти та 
розробка рекомендацій щодо її вдосконалення. 
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: 
 дослідити сутність соціальної відповідальності; 
 охарактеризувати особливості корпоративного управління; 
 визначити роль соціальної відповідальності у сфері освіти; 
 проаналізувати систему корпоративного управління закладу освіти; 
 проаналізувати соціально-корпоративну відповідальність університетів 
України та світу; 
 охарактернизувати SWOT-аналіз як інструмент оцінки перспектив 
впровадження соціальної відповідальності в ЧДТУ; 
 запропонувати напрями вдосконалення соціальної відповідальності. 
Об’єктом дослідження є система корпоративного управління закладів 
освіти. 
Предметом дослідження є процеси формування та реалізації соціальної 
відповідальності у системі корпоративного управління закладів освіти. 
Методи дослідження: SWOT-аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, 
статистичний аналіз, системний підхід. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості 
використання запропонованих рекомендацій для вдосконалення соціальної 
відповідальності в системи управління закладами освіти. 
Робота виконана на основі вивчення спеціальної наукової, методичної, 
навчальної та довідкової літератури з питань соціальної відповідальності та 
9 
 
менеджменту організацій, використання статистичної звітності, а також 
звітних даних закладу вищої освіти Черкаський державний технологічний 
університет, за результатами особистих спостережень, керуючись Законами 
України та іншими нормативними актами. 
При виконанні роботи були використані такі методи збору, обробки та 
аналізу як: спостереження, порівняння, групування, факторний аналіз на 
основі базисних та ланцюгових показників, SWOT-аналіз. 
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом обговорення 
основних положень роботи на науково-практичній конференції, де було 
представлено тези доповіді на тему «Стратегічне управління інноваційною 
діяльністю закладів освіти з урахуванням соціальної відповідальності» 
(Додаток А). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10 
 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-КОРПОРАТИВНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 
 
1.1 Суть, значення та стандарти соціальної відповідальності 
 
Соціальна відповідальність (СВ) – це відповідальність тих, хто приймає 
управлінські рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці 
рішення впливають. Соціальна відповідальність – це концепція, що заохочує 
компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за 
вплив діяльності компанії на споживачів, стейкхолдерів, працівників, громади 
та довкілля в усіх аспектах своєї діяльності. 
Соціальна відповідальність є важливим елементом сучасного 
управління організаціями та установами. У загальному розумінні соціальна 
відповідальність означає добровільне прийняття організацією зобов’язань 
щодо врахування інтересів суспільства, працівників, споживачів та інших 
зацікавлених сторін у процесі здійснення діяльності [1]. 
Концепція соціальної відповідальності набула широкого поширення та 
активного розвитку у другій половині ХХ століття. Її формування було 
зумовлене усвідомленням того, що діяльність організацій впливає не лише на 
економічні результати, а й на соціальний добробут суспільства та стан 
навколишнього природного середовища. 
У сучасних умовах соціальна відповідальність охоплює такі напрями: 
 економічна відповідальність; 
 правова відповідальність; 
 етична відповідальність; 
 філантропічна відповідальність. 
Соціальна відповідальність сприяє формуванню позитивної репутації 
організації, підвищенню рівня довіри з боку громадськості та забезпеченню 
конкурентних переваг. 
У сучасному світі соціально відповідальна діяльність є 
загальноприйнятим правилом, якого дотримується значна кількість великих, 
11 
 
середніх і навіть малих компаній по всьому світу. З огляду на надзвичайну 
суспільну та економічну користь, що містить у собі соціальна відповідальність 
бізнесу, питання її розвитку належать до сфери особливої уваги органів 
державної влади багатьох країн світу та провідних міжнародних організацій. 
Проявом цієї уваги є розроблення стандартів СВ і заходів зі стимулювання 
бізнесу до соціально відповідальної діяльності. 
Соціальна відповідальність – відповідальне ставлення будь-якої 
компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, 
партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному 
співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у 
розв’язанні соціальних проблем. 
За визначенням Європейської Комісії («Зелена книга з корпоративної 
соціальної відповідальності», 2001 р.), корпоративна соціальна 
відповідальність (КСВ) – це «концепція, згідно з якою компанії інтегрують 
соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із 
зацікавленими сторонами на добровільній основі». Надзвичайно важливе 
значення у сфері соціальної відпвідальності бізнесу має концепція 
«потрійного критерію», що містить у собі розширення меж звітності 
організацій та додання соціальних і екологічних аспектів до фінансових 
показників діяльності. 
Таблиця 1.1 – Соціальна відповідальність у розумінні різних авторів 
Автор Тлумачення 
Г. Боуен (Н. Bowen) Реалізація такої політики, ухвалення таких рішень 
або проведення такої лінії поведінки, які б були 
бажаними з позицій цілей та цінностей суспільства 
О. Охріменко, Т. Іванова  Соціальне явище, що являє собою добровільне та 
свідоме виконання, використання і дотримання 
суб’єктами суспільних відносин, приписів, 
соціальних норм, а у випадку їхнього порушення – 
застосування до порушників заходів впливу, 
передбачених цими нормами 
О. Зайчук, Н. Оніщенко Соціальна відповідальність є комплексною 
категорією, що передбачає наявність різноманітних 
форм та видів: моральна, політична, юридична, 
професійна 
  
12 
 
 
Автор Тлумачення 
О. Плахотний Соціальна відповідальність поєднує дві форми, два 
різні види відповідальності: 1) відповідальність як 
реакція суспільства на поведінку індивіда (суспільна  
відповідальність); 2) відповідальність як система 
відповідей індивіда на вимоги суспільства (особиста 
відповідальність) 
Л. Білецька Обов’язок особи оцінити власні наміри та 
здійснювати вибір поведінки відповідно до норм, що 
відображають інтереси суспільного розвитку, а в разі 
порушення їх – обов’язок звітувати перед 
суспільством і нести покарання 
А. Колот Соціальна відповідальність – це складне суспільне 
явище, комплексна характеристика якого передбачає 
виокремлення суб’єктів, об’єктів, компонентів (форм 
вияву, моделей, видів), місця в системі цінностей 
людини та суспільства загалом 
О. Грішнова Соціальна відповідальність – це усвідомлення 
суб'єктами соціальної держави єдності соціального 
простору, свідоме виконання своїх обов'язків перед 
співгромадянами, суспільством, державою. 
Соціальна відповідальність як концепція заохочує 
кожну людину й організацію враховувати інтереси 
суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив 
своєї діяльності на інших людей, громади та 
навколишнє середовище в усіх аспектах 
Джерело: сформовано на основі [2,3,4,5,6] 
Водночас необхідно усвідомлювати, що СВ безпосередньо пов’язана з 
рівнем ділової досконалості підприємств, організацій і установ. Адже, якщо 
вони не є досконалими, то навряд чи зможуть системно і протягом тривалого 
часу задовольняти потреби всіх заінтересованих сторін. На це вкрай важливо 
зважати в Україні, де рівень ділової досконалості більшої кількості організацій 
суттєво нижчий за відповідний рівень у більш розвинених країнах. 
Саме тому в Україні підтримка держави необхідна як для підкреслення 
важливості етичної і соціально відповідальної поведінки компаній, 
просування найкращих практик вітчизняних компаній із соціальної 
відповідальності в Україні та за кордоном, так і для підвищення престижності 
досконалих організацій і процесів безперервного системного вдосконалення. 
Це дозволить більшості компаній посилити довгострокову 
конкурентоспроможність і репутацію через практики відповідального 
13 
 
ставлення до своїх співробітників, споживачів та інших зацікавлених сторін 
[6]. 
Соціальна відповідальність містить у собі процедури і практики 
компаній з семи аспектів діяльності:  
 організаційне управління;  
 права людини;  
 трудові відносини;  
 етична операційна діяльність;  
 захист довкілля;  
 захист прав споживачів;  
 розвиток місцевих громад і співпраця з ними. 
Відповідно до дослідження, проведеного центром «Розвиток КСВ» у 
2011 році, представники українських компаній під соціальною 
відповідальністю переважно розуміють надання благодійної допомоги 
громаді, розвиток власного персоналу, чесне введення бізнесу та дотримання 
і захист прав людини. Найменше асоціюють із соціальною відповідальністю 
впровадження принципів і практик підзвітності, прозорості й етичної 
поведінки, здійснення екологічних проектів та участь у регіональних 
програмах розвитку (рис. 1.1) [7]. 
 
Рис. 1.1. – Детермінація поняття «соціальна відповідальність» 
представниками українських підприємств (% від загального числа 
опитуваних)  
Джерело:складено на основі [7]. 
14 
 
У 2010 році, після п’яти років розробки було прийнято стандарт – 
міжнародне керівництво із соціальної відповідальності ISO 26000, який 
узагальнив єдине тлумачення різних термінів СВ. За визначенням ISO 26000, 
«соціальна відповідальність – це відповідальність компанії на вплив її рішень 
та дій на суспільство, навколишнє середовище шляхом прозорої та етичної 
поведінки, яка: 
 сприяє сталому розвитку, у тому числі здоров’ю та добробуту 
суспільства; 
 враховує очікування заінтересованих сторін; 
 відповідає чинному законодавству та міжнародним нормам 
поведінки; 
 інтегрована у діяльність організації і практикується в її відносинах 
з іншими [7]. 
Існують різні підходи до концепції корпоративної соціальної 
відповідальності, які виникали в міру того, як суспільство бачило нову роль 
бізнесу, а очікування суспільства щодо нього зростали. 
1. Підхід з позицій корпоративного егоїзму, згідно з яким 
підприємство виступає для створення багатства, а вся його соціальна 
діяльність спрямована на досягнення економічного результату. Деякі сучасні 
дослідники, прихильники концепції корпоративного егоїзму, наголошують на 
тому, що лише максимізація прибутку в довгостроковій перспективі визначає 
справжню відповідальність бізнесі, оскільки подібний підхід дозволяє 
поєднати інтереси як акціонерів, так і інших зацікавлених сторін. Крім того, 
вони погоджуються, що забезпечення максимізації прибутків у довгостроковій 
перспективі може вимагати від бізнесу певних поточних витрат на соціальні 
та екологічні цілі. Саме підхід з позицій корпоративного егоїзму, який 
визначає соціально відповідальне ведення бізнесу, елементом його 
стратегічного управління та неодмінною передумовою його ефективності і 
прибутковості, набув в останні роки надзвичайної популярності.  
15 
 
2. Підхід з позицій корпоративного альтруїзму, який базується на 
тому, що підприємства мають здатність впливати на суспільство і через те 
повинні відповідально використовувати цю здатність. При цьому під 
соціальною силою розуміють здатність впливати на результати важливих 
суспільних процесів з метою вирішення суспільних проблем незалежно від 
політичних інститутів. 
3. Підхід з позиції соціальних вимог, згідно з яким підприємство має 
зосереджувати свою діяльність на визначенні соціальних вимог суспільства та 
відповіді на них, сприяючи тим самим посиленню своїх позицій. У 1970-х 
роках концепція корпоративної соціальної відповідальності дещо змінює свій 
фокус із позиції «що є добрим для суспільства» на визначення «чого 
суспільство вимагає від бізнесу». З огляду на це діяльність будь-якого 
підприємства у сфері корпоративної соціальної відповідальності має 
визначатися очікуваннями суспільства від нього.  
4. Підхід з позиції зацікавлених сторін, який передбачає, що 
незалежно від типу підприємства чи організації, існують групи людей, які 
впливають на організацію або на які впливає сама організація і які тому можна 
розглядати як такі, що покладають на організацію певну відповідальність. Ці 
групи, які загалом називають «зацікавленими сторонами», включають: 
працівників, покупців, акціонерів, постачальників, місцеву громаду, державу 
та суспільство в цілому. По суті, деякі з цих зацікавлених сторін матимуть 
більший вплив, ніж інші, і бізнес повинен мати розуміння рівня впливу, який 
може здійснювати кожна з цих груп зацікавлених осіб.  
5. Підходи з позиції етики, головною особливістю яких є що в основі 
лежить ідея етичного обов’язку бізнесу та окремих менеджерів перед 
суспільством. Серед підходів цієї групи варто виділити підхід з позиції 
«потрійної результативності діяльності» (triple bottom line) Дж. Елігтона та 
нормативний підхід з позиції зацікавлених сторін Е. Фрімена. Відповідно до 
підходу Дж. Елінгтона кожне підприємство несе економічну, екологічну та 
соціальну відповідальність перед суспільством, тим самим забезпечуючи свою 
життєздатність [8]. 
16 
 
Для закладів освіти соціальна відповідальність має особливе значення, 
оскільки вони здійснюють вплив на формування майбутніх фахівців та 
громадян суспільства. Соціальна відповідальність у закладах освіти відіграє 
важливу роль у формуванні сучасного освітнього середовища та розвитку 
суспільства загалом. Освітні установи не лише забезпечують здобуття знань, а 
й формують моральні цінності, громадянську позицію та соціальну активність 
молоді. Саме тому впровадження принципів соціальної відповідальності 
сприяє підвищенню якості освіти, розвитку партнерських відносин із 
громадою та зміцненню довіри до закладу освіти. 
Важливим напрямом соціальної відповідальності є створення 
безпечного, інклюзивного та комфортного освітнього середовища для всіх 
учасників освітнього процесу. Заклади освіти повинні забезпечувати рівний 
доступ до навчання, підтримувати академічну доброчесність, дбати про 
психологічне благополуччя студентів і працівників, а також сприяти розвитку 
екологічної свідомості. Такі дії позитивно впливають на репутацію закладу та 
підвищують його конкурентоспроможність. 
Соціально відповідальні заклади освіти активно взаємодіють із 
місцевими громадами, органами влади, громадськими організаціями та 
бізнесом. Завдяки цьому реалізуються спільні освітні, культурні та благодійні 
проєкти, які сприяють соціальному розвитку регіону. Крім того, участь 
студентів у волонтерських ініціативах та соціальних програмах формує у них 
навички відповідального лідерства, командної роботи та громадянської 
свідомості [9]. 
У сучасних умовах соціальна відповідальність стає невід’ємною 
складовою стратегічного управління закладами освіти. Її впровадження 
дозволяє не лише підвищити ефективність діяльності освітньої установи, 
покращити корпоративну відповідальність закладу, а й забезпечити її сталий 
розвиток, орієнтований на потреби суспільства та майбутніх поколінь. 
1.2 Корпоративне управління: поняття, принципи та функції 
 
17 
 
Корпоративне управління являє собою систему взаємовідносин між 
керівництвом організації, працівниками, засновниками та іншими 
зацікавленими сторонами. Його основною метою є забезпечення ефективного 
управління організацією та досягнення стратегічних цілей. Основними 
принципами корпоративного управління є [10]: 
 прозорість;  
 підзвітність;  
 відповідальність;  
 справедливість; 
 дотримання законодавства. 
 У сфері освіти корпоративне управління передбачає залучення різних 
учасників освітнього процесу до прийняття управлінських рішень. Це сприяє 
підвищенню ефективності управління та формуванню демократичного 
середовища. Серед функцій корпоративного управління можна виділити: 
 стратегічне планування;  
 організацію діяльності; 
 контроль та моніторинг; 
 мотивацію персоналу;  
 управління комунікаціями.  
Ефективна система корпоративного управління дозволяє закладам 
освіти швидше адаптуватися до змін зовнішнього середовища та підвищувати 
якість освітніх послуг. 
У сучасних умовах розвитку суспільства особливого значення набуває 
ефективне управління організаціями різних форм власності та сфер діяльності. 
Одним із ключових інструментів забезпечення стабільного функціонування та 
стратегічного розвитку організацій є корпоративне управління. Його значення 
особливо зростає в умовах глобалізації, посилення конкуренції, цифровізації 
та підвищення вимог до прозорості й соціальної відповідальності установ. Для 
закладів освіти корпоративне управління є важливим механізмом 
18 
 
забезпечення якісної освітньої діяльності, ефективного використання ресурсів 
та налагодження взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу. 
Поняття корпоративного управління сформувалося у сфері бізнесу, 
однак поступово його принципи почали активно впроваджуватися і в 
діяльність освітніх установ. У науковій літературі корпоративне управління 
розглядається як система відносин між керівництвом організації, її 
засновниками, працівниками, партнерами та іншими зацікавленими 
сторонами, спрямована на забезпечення ефективного управління та 
досягнення стратегічних цілей організації [11]. 
Відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та 
розвитку (OECD), корпоративне управління охоплює комплекс механізмів, за 
допомогою яких здійснюється управління організацією та контроль за її 
діяльністю. Основною метою корпоративного управління є забезпечення 
балансу інтересів усіх учасників діяльності організації, підвищення 
ефективності управлінських процесів і створення умов для сталого розвитку 
[12]. 
У сфері освіти корпоративне управління має певні особливості, 
пов’язані зі специфікою функціонування закладів освіти. На відміну від 
комерційних підприємств, основною метою діяльності закладів освіти є не 
отримання прибутку, а забезпечення якісних освітніх послуг, розвиток 
особистості, формування професійних компетентностей та соціальної 
відповідальності здобувачів освіти. Саме тому корпоративне управління у 
сфері освіти повинно базуватися не лише на принципах ефективності та 
результативності, але й на принципах соціальної відповідальності, академічної 
доброчесності, прозорості та партнерства. 
Корпоративне управління у закладах освіти передбачає систему 
взаємодії між адміністрацією, педагогічними працівниками, здобувачами 
освіти, батьками, роботодавцями, органами державної влади та 
громадськістю. Така взаємодія спрямована на формування ефективної моделі 
19 
 
управління, яка забезпечує якість освіти, конкурентоспроможність закладу та 
його стійкий розвиток [14]. 
Сучасна система корпоративного управління в закладах освіти 
ґрунтується на поєднанні державного регулювання та елементів автономії. 
Заклади освіти отримують більше можливостей для самостійного прийняття 
управлінських рішень, розробки внутрішньої політики, формування стратегії 
розвитку та управління ресурсами. Водночас підвищується відповідальність 
керівництва за результати діяльності закладу, ефективність використання 
фінансових ресурсів та дотримання етичних норм. 
Однією з ключових характеристик сучасного корпоративного 
управління є його орієнтація на довгостроковий розвиток організації. Для 
закладів освіти це означає необхідність формування стратегічного бачення 
розвитку, адаптації до змін зовнішнього середовища, впровадження 
інноваційних технологій та забезпечення високої якості освітнього процесу. 
Важливу роль у цьому процесі відіграє соціальна відповідальність, яка стає 
невід’ємною складовою управлінської діяльності. 
Соціальна відповідальність у системі корпоративного управління 
закладів освіти проявляється через дотримання етичних норм, забезпечення 
рівного доступу до освіти, підтримку інклюзивного середовища, розвиток 
екологічної культури та участь у соціальних ініціативах. Заклади освіти 
повинні не лише надавати освітні послуги, але й формувати у здобувачів 
освіти цінності відповідального громадянства, соціальної активності та 
сталого розвитку [13,15]. 
Корпоративне управління у закладах освіти є складною багаторівневою 
системою, яка поєднує організаційні, економічні, соціальні та етичні аспекти 
управлінської діяльності. Його ефективність значною мірою залежить від 
здатності керівництва забезпечити баланс інтересів усіх учасників освітнього 
процесу, впроваджувати інновації та дотримуватися принципів соціальної 
відповідальності. 
20 
 
Ефективність системи корпоративного управління значною мірою 
залежить від дотримання основних принципів, які визначають характер 
управлінської діяльності та взаємодії між усіма учасниками організації. 
Принципи корпоративного управління формують основу для прийняття 
управлінських рішень, забезпечення прозорості діяльності та досягнення 
стратегічних цілей закладу освіти. 
Одним із ключових принципів корпоративного управління є принцип 
прозорості. Він передбачає відкритість інформації про діяльність закладу 
освіти, доступність фінансової звітності, публічність управлінських рішень та 
інформування зацікавлених сторін про результати діяльності установи. 
Прозорість сприяє підвищенню довіри з боку суспільства, студентів, батьків 
та партнерів [16]. 
Не менш важливим є принцип підзвітності, який полягає у 
відповідальності керівництва за результати діяльності закладу освіти. 
Керівники мають звітувати перед засновниками, державними органами, 
трудовим колективом та громадськістю щодо ефективності використання 
ресурсів, досягнення поставлених цілей та реалізації стратегії розвитку. 
Принцип справедливості передбачає рівне ставлення до всіх учасників 
освітнього процесу, недопущення дискримінації та забезпечення рівних 
можливостей для здобуття освіти. Особливо актуальним цей принцип є в 
умовах розвитку інклюзивної освіти та забезпечення доступності освітніх 
послуг для різних категорій населення. 
Важливе значення має принцип відповідальності, який охоплює не лише 
економічну, а й соціальну відповідальність закладу освіти. Соціально 
відповідальний заклад освіти враховує інтереси суспільства, дотримується 
етичних норм, підтримує соціальні ініціативи та сприяє сталому розвитку 
громади. 
Принцип стратегічної орієнтації передбачає формування 
довгострокових цілей розвитку закладу освіти та визначення шляхів їх 
досягнення. У сучасних умовах стратегічне управління є необхідною умовою 
21 
 
забезпечення конкурентоспроможності освітньої установи та її адаптації до 
змін зовнішнього середовища. 
Одним із сучасних принципів корпоративного управління є принцип 
участі зацікавлених сторін. Він полягає у залученні до управлінських процесів 
педагогічних працівників, студентів, батьків, роботодавців та представників 
громадськості. Такий підхід сприяє формуванню демократичної моделі 
управління та підвищенню ефективності прийняття рішень. 
У контексті цифровізації освіти важливого значення набуває принцип 
інноваційності. Заклади освіти повинні впроваджувати сучасні інформаційні 
технології, цифрові інструменти управління та інноваційні освітні методики. 
Це дозволяє підвищити якість освітнього процесу та забезпечити ефективність 
управлінської діяльності. 
Таким чином, принципи корпоративного управління є фундаментом 
ефективного функціонування закладів освіти та формування соціально 
відповідальної системи управління. Їх дотримання сприяє підвищенню якості 
освіти, розвитку партнерських відносин та забезпеченню сталого розвитку 
освітньої установи. 
Корпоративне управління виконує низку важливих функцій, які 
забезпечують ефективне функціонування та розвиток закладу освіти. 
Сукупність цих функцій формує цілісну систему управління, спрямовану на 
досягнення стратегічних цілей та забезпечення високої якості освітніх послуг. 
Однією з основних функцій корпоративного управління є стратегічна 
функція. Вона полягає у визначенні місії, цілей та напрямів розвитку закладу 
освіти. Стратегічне управління дозволяє адаптувати діяльність закладу до змін 
зовнішнього середовища, прогнозувати можливі ризики та формувати 
конкурентні переваги [16]. 
Організаційна функція передбачає формування ефективної структури 
управління, розподіл повноважень і відповідальності між учасниками 
управлінського процесу. Важливим аспектом є створення умов для ефективної 
22 
 
взаємодії між адміністрацією, педагогічним колективом, студентами та 
іншими зацікавленими сторонами. 
Контрольна функція забезпечує моніторинг результатів діяльності 
закладу освіти, оцінювання ефективності управлінських рішень та дотримання 
встановлених стандартів якості освіти. Контроль дозволяє своєчасно виявляти 
проблеми та приймати необхідні коригувальні заходи. 
Соціальна функція корпоративного управління спрямована на 
забезпечення соціального захисту учасників освітнього процесу, формування 
сприятливого психологічного клімату та підтримку соціальної 
відповідальності. Особливого значення ця функція набуває в умовах сучасних 
соціально-економічних викликів. 
Мотиваційна функція полягає у створенні системи стимулювання 
працівників та здобувачів освіти до ефективної діяльності, професійного 
розвитку та участі у реалізації стратегічних цілей закладу освіти. Важливим 
елементом мотивації є забезпечення умов для самореалізації та професійного 
зростання. 
Інноваційна функція передбачає впровадження новітніх технологій, 
сучасних методів навчання та управління, розвиток цифрової освіти та 
підтримку науково-дослідної діяльності. Інновації сприяють підвищенню 
конкурентоспроможності закладу освіти та його інтеграції у міжнародний 
освітній простір. 
Комунікаційна функція забезпечує ефективний обмін інформацією між 
усіма учасниками освітнього процесу, формування позитивного іміджу 
закладу освіти та розвиток партнерських відносин із зовнішнім середовищем. 
Важливу роль у реалізації цієї функції відіграють сучасні інформаційно-
комунікаційні технології. 
Таким чином, функції корпоративного управління у закладах освіти 
мають комплексний характер та охоплюють стратегічні, організаційні, 
соціальні, інноваційні й комунікаційні аспекти діяльності. Їх ефективна 
23 
 
реалізація є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку закладу освіти 
та підвищення якості освітніх послуг. 
 
1.3. Соціальна відповідальність у закладах вищої освіти 
 
Соціальна відповідальність у сфері освіти має специфічні особливості, 
які пов’язані з функціями закладів освіти у суспільстві. Освітні установи 
забезпечують не лише передачу знань, але й формування моральних 
цінностей, соціальної активності та професійної етики.  До основних напрямів 
соціальної відповідальності закладів освіти належать:  
 забезпечення доступності та якості освіти;  
 дотримання академічної доброчесності;  
 створення безпечного освітнього середовища;  
 підтримка студентів та працівників;  
 екологічна відповідальність; співпраця з громадою.  
Одним із важливих аспектів є формування інклюзивного середовища, 
що забезпечує рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу. Крім 
того, заклади освіти активно впроваджують принципи сталого розвитку та 
беруть участь у соціальних проєктах, спрямованих на підтримку місцевих 
громад [13]. 
Посилення глобалізаційних процесів, зростання конкуренції у сфері 
вищої освіти та підвищення значення знань у сучасному суспільстві зумовили 
трансформацію ролі закладів вищої освіти (далі – ЗВО). Сьогодні ЗВО 
виступають не лише освітніми установами, а й важливими інтеграційними 
центрами суспільства, що мають виконувати нові функції та вирішувати 
завдання, які раніше не були характерними для їхньої діяльності. Зокрема, 
система вищої освіти повинна забезпечувати не тільки задоволення потреб 
студентів у здобутті знань, але й враховувати інтереси широкого кола 
зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у процесі створення знань та реалізації 
24 
 
освітньої, наукової й соціальної функцій. Такий підхід сприяє формуванню 
стійких конкурентних переваг закладів вищої освіти на ринку освітніх та 
наукових послуг. 
Однак значна частина керівників українських ЗВО все ще недостатньо 
усвідомлює важливість взаємодії зі стейкхолдерами та впровадження 
принципів корпоративної соціальної відповідальності у систему управління 
закладом освіти. Нехтування інтересами громади, зниження ролі науки у 
діяльності університетів, втрата зацікавленості молоді у науковій роботі, 
надмірна бюрократизація управлінських процесів і неефективна взаємодія із 
зовнішнім середовищем – міжнародними організаціями, фондами, 
закордонними університетами, органами влади, підприємствами та 
громадськими організаціями – негативно впливають на репутацію закладу 
вищої освіти. У результаті це призводить до зниження престижності освіти, 
погіршення матеріально-технічної бази та зменшення якості освітніх і 
наукових послуг. 
Водночас, як зазначає Л. Шевченко, стабільність та ефективність 
системи освіти можливі лише за умови збалансування соціально-економічних 
інтересів і узгодженої взаємодії всіх її учасників та інституцій. Освітня 
система, у якій присутні прояви нерівності чи дискримінації, неминуче 
негативно впливає на розвиток суспільства загалом. Саме тому важливого 
значення набуває формування системи соціальної відповідальності, що 
передбачає усвідомлення всіма суб’єктами освітньої сфери своєї суспільної 
ролі, виконання взаємних зобов’язань та відповідальне ставлення до 
результатів спільної діяльності. Такий підхід спрямований не лише на якісне 
надання освітніх послуг, але й на формування всебічно розвинених, моральних 
і соціально активних громадян, здатних забезпечувати соціально-економічний 
розвиток держави та її регіонів [18]. 
Отже, наявність ефективної системи соціальної відповідальності та 
усвідомлення її значущості керівництвом закладів вищої освіти виступають 
важливими чинниками підвищення конкурентоспроможності освітньої 
25 
 
установи в сучасному ринковому середовищі. Особливої актуальності це 
набуло в умовах пандемічних викликів, трансформації освітнього процесу та 
появи нових форматів комунікації. У таких умовах корпоративна соціальна 
відповідальність стає не лише елементом репутаційної політики, а й 
необхідною складовою ефективного управління закладом вищої освіти. Саме 
тому дослідження сутності корпоративної соціальної відповідальності ЗВО та 
її ролі у забезпеченні сталого розвитку є надзвичайно важливим у сучасних 
умовах. 
Попри значну кількість наукових праць, присвячених проблематиці 
корпоративної соціальної відповідальності, багато важливих аспектів 
залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, потребують глибшого 
аналізу питання впливу КСВ на діяльність закладів вищої освіти, особливо в 
українському контексті. Недостатньо опрацьованими є проблеми реалізації 
соціальної діяльності закладів освіти відповідно до міжнародних стандартів і 
принципів, а також питання формування ефективних механізмів взаємодії між 
основними суб’єктами корпоративної соціальної відповідальності. Крім того, 
актуальним залишається розроблення методичних підходів до оцінювання 
ефективності такої взаємодії в умовах національної економіки. 
Концепція корпоративної соціальної відповідальності ґрунтується на 
принципі «триєдності», що поєднує економічну, соціальну та екологічну 
складові діяльності організації. Відповідно до цього підходу, установи повинні 
не лише забезпечувати економічну ефективність своєї діяльності, а й дбати про 
добробут суспільства та збереження навколишнього середовища. Для закладів 
вищої освіти це означає необхідність поєднання якісної освітньої та наукової 
діяльності із соціально відповідальним підходом до управління, розвитку 
людського потенціалу та підтримки принципів сталого розвитку [19]. 
Одним із важливих елементів реалізації концепції корпоративної 
соціальної відповідальності закладів вищої освіти у сфері досягнення 
економічних результатів є державно-приватне партнерство. Воно являє собою 
форму взаємодії держави та приватного сектору, що базується на спільній і 
26 
 
узгодженій діяльності, спрямованій на розвиток системи вищої освіти. Такий 
формат співпраці сприяє зміцненню економічного потенціалу закладів освіти, 
підвищенню рівня фінансового та соціального забезпечення учасників 
освітньо-наукового процесу, а також створює умови для реалізації інтересів 
приватного бізнесу в межах партнерських відносин [20]. 
Державно-приватне партнерство дозволяє об’єднати ресурси, досвід і 
можливості різних сторін задля досягнення спільних стратегічних цілей. 
Важливою перевагою такої взаємодії є розподіл економічних і соціальних 
ризиків, відповідальності та зобов’язань між учасниками партнерства. У 
результаті заклади вищої освіти отримують додаткові можливості для 
модернізації матеріально-технічної бази, розвитку інноваційної діяльності, 
впровадження сучасних технологій та підвищення якості освітніх послуг. 
Крім того, співпраця закладів освіти з представниками бізнесу сприяє 
адаптації освітніх програм до актуальних потреб ринку праці, посиленню 
практичної підготовки здобувачів освіти та формуванню 
конкурентоспроможних фахівців. Таким чином, державно-приватне 
партнерство виступає важливим інструментом реалізації соціально 
відповідальної політики закладів вищої освіти та забезпечення їх сталого 
розвитку. 
Український науковець А. Колот розглядає корпоративну соціальну 
відповідальність як відповідь організації на очікування та потреби 
зацікавлених сторін, що спрямована на забезпечення її сталого розвитку. На 
думку вченого, КСВ є відповідальністю осіб, які приймають управлінські 
рішення, перед усіма суб’єктами, на яких ці рішення впливають. Такий підхід 
підкреслює важливість урахування інтересів працівників, партнерів, 
громадськості та суспільства загалом у процесі діяльності організації [20]. 
Сутність корпоративної соціальної відповідальності полягає у 
впровадженні в систему корпоративного управління певних соціальних 
зобов’язань, переважно добровільного характеру. Йдеться не лише про 
дотримання законодавчих вимог, а й про свідоме прагнення організації діяти 
27 
 
етично, підтримувати соціальні ініціативи, забезпечувати належні умови праці 
та сприяти суспільному розвитку. 
У контексті діяльності закладів вищої освіти корпоративна соціальна 
відповідальність набуває особливого значення, оскільки такі установи 
виконують важливу соціальну місію. Вони не лише надають освітні послуги, 
а й формують інтелектуальний потенціал суспільства, громадянські цінності 
та соціально відповідальну поведінку молоді. Саме тому інтеграція принципів 
КСВ у систему корпоративного управління закладів освіти є необхідною 
умовою їх ефективного функціонування та сталого розвитку. 
Як зазначається в багатьох дослідженнях, саме інтереси стейкхолдерів 
найбільш активно впливають на процес функціонування та розвитку ЗВО. 
Структура груп стейкхолдерів ЗВО детально зображена на рисунку 1.2. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 • держава, яка здійснює нормативно-правове 
 регулювання діяльності ЗВО і основне замовлення 
 
на  підготовку спеціалістів через розподіл • різні категорії осіб, що 
де ржавного замовлення на підготовку кадрів; отримують 
• р егіональні органи державної влади та органи освіту (студенти 
мі сцевого самоврядування; бакалаврату, 
• р оботодавці (великі промислові підприємства; магістратури, вільні 
 
малі та середні підприємства; організації слухачі, 
 
со ціальної сфери), які зацікавлені в наймі аспіранти та докторанти) 
ко мпетентних спеціалістів; та їх 
• ш колярі, абітурієнти та їх батьки, які знаходяться батьки; 
на  стадії вибору ЗВО; • науково-педагогічні 
• о світні установи різних типів і видів, які працівники, 
ро зташовані в регіоні дислокації ЗВО; навчально-допоміжний і 
 
• різноманітні громадські організації та об’єднання, адміністративно-
 
як і безпосередньо не пов’язані із системою освіти управлінський 
(п олітичні партії, етнічні та інші соціальні групи, персонал. 
тв орчі спілки, наукові установи тощо), але які 
зацікавлені у соціальному партнерстві. 
 
Рис. 1.2 –  Класифікація груп стейкхолдерів ЗВО 
Джерело: Складено  на основі [21] 
28 
 
Динамічний розвиток сучасного глобального освітнього середовища та 
посилення конкуренції між закладами вищої освіти за студентів, 
висококваліфікованих викладачів, науковців і ресурси зумовлюють 
необхідність активної взаємодії ЗВО з різними групами стейкхолдерів. 
Ефективна співпраця із внутрішніми та зовнішніми зацікавленими сторонами 
стає важливою передумовою досягнення високих результатів діяльності, 
підвищення конкурентоспроможності закладу освіти та забезпечення його 
сталого розвитку. Саме завдяки партнерським відносинам із громадськістю, 
бізнесом, державними структурами, роботодавцями та міжнародними 
організаціями заклади вищої освіти можуть оперативно реагувати на виклики 
сучасності та адаптувати свою діяльність до потреб суспільства. 
Аналіз наукових джерел свідчить про те, що питання корпоративної 
соціальної відповідальності університетів почали активно досліджуватися 
лише з початку 2000-х років. Це пов’язано з поступовим переосмисленням 
ролі закладів вищої освіти у суспільстві та розширенням їх функцій. За своєю 
сутністю університет не є класичною бізнес-структурою, однак у процесі 
функціонування він поєднує окремі риси підприємницької діяльності із 
соціальною місією. З одного боку, заклади вищої освіти надають освітні 
послуги, конкурують на ринку освіти, задовольняють потреби споживачів та 
забезпечують фінансову стабільність своєї діяльності. З іншого боку, 
університети виконують важливі соціальні функції, серед яких формування 
світогляду особистості, розвиток культурних і моральних цінностей, 
поширення знань, підтримка професійного становлення та самореалізації 
людини. 
На думку О. Аузана, діяльність університетів виходить далеко за межі 
створення лише економічної чи освітньої цінності. Університети формують не 
тільки приватне благо у вигляді знань, які можуть бути використані у 
професійній діяльності, та не лише суспільно корисні функції, необхідні для 
соціально-економічного розвитку держави. Вони також створюють суспільне 
благо через формування культури, системи цінностей, поведінкових моделей 
29 
 
та неформальних інститутів, які в подальшому можуть трансформуватися у 
формалізовані економічні, політичні та соціальні інститути. Таким чином, 
університети виступають важливими осередками суспільного розвитку, що 
безпосередньо впливають на формування громадянського суспільства та 
забезпечення сталого розвитку держави.  
Інші науковці розглядають соціально відповідальний університет як 
важливий суспільний інститут, що здійснює вагомий внесок у розвиток 
соціальної держави та формування соціально відповідального бізнес-
середовища шляхом реалізації своїх основних функцій –  освітньої та наукової. 
У такому підході заклад вищої освіти виступає не лише центром підготовки 
фахівців, а й активним учасником суспільних трансформацій, спрямованих на 
утвердження принципів етики, відповідальності та сталого розвитку. 
Особлива роль соціально відповідального університету полягає у 
формуванні в студентської молоді розуміння соціальної відповідальності як 
однієї з базових суспільних та особистісних цінностей. Через освітню 
діяльність, наукові дослідження, виховну роботу та участь у громадських 
ініціативах заклади вищої освіти сприяють розвитку у здобувачів освіти 
відповідального ставлення до суспільства, навколишнього середовища, 
професійної діяльності та власної громадянської позиції. 
Крім того, соціально відповідальний університет формує відповідну 
організаційну культуру, у межах якої принципи соціальної відповідальності 
інтегруються у всі напрями діяльності закладу. Це передбачає дотримання 
етичних норм, забезпечення рівних можливостей, підтримку академічної 
доброчесності, розвиток партнерських відносин із громадою та орієнтацію на 
довгостроковий суспільний ефект. У результаті соціальна відповідальність 
стає невід’ємною складовою культури сучасного університету та важливим 
чинником його сталого розвитку [5]. 
О. Грішнова та С. Бех визначають соціально відповідальний університет 
як заклад освіти, який сприяє поширенню принципів соціальної 
відповідальності у суспільстві завдяки своїй відкритій, етичній та прозорій 
30 
 
діяльності, а також забезпеченню високої якості освітнього процесу. У цьому 
контексті університет виступає не лише освітньою установою, а й активним 
суб’єктом суспільного розвитку, що формує стандарти відповідальної 
поведінки та сприяє утвердженню моральних і соціальних цінностей [5, 22]. 
Важливою складовою діяльності соціально відповідального 
університету є виховання у студентів і випускників почуття відповідальності 
перед суспільством, професійною спільнотою та державою. Це передбачає 
формування не лише професійних компетентностей, а й етичних принципів, 
громадянської свідомості, готовності до соціально відповідальної поведінки та 
участі у вирішенні суспільно важливих проблем. 
Таким чином, соціально відповідальний університет поєднує освітню, 
наукову та виховну функції, створюючи умови для формування всебічно 
розвиненої особистості та забезпечуючи позитивний вплив на суспільство. 
Реалізація принципів соціальної відповідальності в діяльності закладів вищої 
освіти сприяє зміцненню їх репутації, підвищенню довіри з боку 
громадськості та забезпеченню сталого розвитку освітньої сфери. 
Діагностика корпоративного управління закладів освіти як початковий 
етап оцінювання їх діяльності зумовлена тісним взаємозв’язком між 
корпоративним управлінням і соціальною відповідальністю. Саме ефективна 
система корпоративного управління створює основу для впровадження 
принципів корпоративної соціальної відповідальності, забезпечуючи 
прозорість діяльності, дотримання етичних норм, підзвітність та врахування 
інтересів усіх зацікавлених сторін. 
Корпоративна соціальна відповідальність безпосередньо пов’язана з 
корпоративним управлінням також на рівні цінностей і принципів, які 
визначають межі відповідальності організації перед стейкхолдерами. Йдеться 
про соціальні, економічні та екологічні аспекти діяльності закладу освіти, а 
також про механізми реалізації відповідальності через внутрішні політики, 
корпоративну культуру та кодекси поведінки. Такі документи регламентують 
31 
 
стандарти етичної поведінки, принципи взаємодії між учасниками освітнього 
процесу та сприяють формуванню довіри до закладу освіти. 
Водночас ефективні корпоративні практики виступають важливим 
чинником підвищення рівня корпоративної соціальної відповідальності. 
Зокрема, значну роль відіграють справедлива система винагороди працівників, 
забезпечення рівних можливостей, підтримка різноманітності та 
інклюзивності, розвиток професійного потенціалу персоналу, а також 
створення сприятливого організаційного середовища.  
Рівень розвитку корпоративної соціальної відповідальності у закладах 
освіти може визначатися низкою чинників, серед яких важливе місце 
займають ефективність управлінської системи, якість комунікації зі 
стейкхолдерами, рівень академічної доброчесності, соціальна активність 
закладу, екологічна політика, а також здатність адаптуватися до сучасних 
викликів і потреб суспільства (рис.1.3). 
 
Рис.1.3 –  Чинники КСВ 
Джерело: сформовано на основі [23] 
 
32 
 
Для глибшого розуміння ролі закладів вищої освіти як соціально 
відповідального інституту необхідно проаналізувати основні функції, які вони 
виконують у суспільстві відповідно до свого соціального призначення. 
Насамперед ЗВО забезпечують відтворення суспільного інтелекту шляхом 
надання освітніх послуг, спрямованих на розвиток особистості, формування 
професійних компетентностей та задоволення потреб людини у знаннях і 
самореалізації. Освіта виступає одним із ключових чинників розвитку 
суспільства, оскільки сприяє формуванню інтелектуального потенціалу 
держави. 
Важливою функцією закладів вищої освіти є підготовка 
висококваліфікованих кадрів, які формують інтелектуальну та професійну 
еліту суспільства. Саме система вищої освіти забезпечує розвиток людського 
капіталу, необхідного для науково-технічного, економічного та соціального 
прогресу країни. Підготовка компетентних фахівців сприяє не лише розвитку 
окремих галузей економіки, але й підвищенню конкурентоспроможності 
держави у світовому просторі. 
Заклади вищої освіти також відіграють важливу роль у формуванні 
ринку праці. Нові знання, технології та інновації, які створюються 
університетами, безпосередньо впливають на трансформацію професійної 
структури суспільства, змінюють вимоги до кваліфікації працівників та 
сприяють появі нових професій і компетентностей. У зв’язку з цим ЗВО 
повинні постійно адаптувати освітні програми до сучасних потреб ринку праці 
та вимог роботодавців. 
Однією з важливих соціальних функцій університету є розвиток 
організаційної культури та формування норм поведінки. Наявність 
корпоративних кодексів, етичних стандартів, правил внутрішньої взаємодії, 
колективних договорів і систем мотивації працівників формує сприятливий 
психологічний клімат у закладі освіти. Водночас це позитивно впливає на 
репутацію університету, його конкурентоспроможність та ефективність 
діяльності. 
33 
 
Важливим напрямом діяльності закладів вищої освіти є стабілізація 
соціальних відносин через активну взаємодію із зацікавленими сторонами та 
представниками соціального середовища. Університети беруть участь у роботі 
консультативних і експертних рад, співпрацюють із органами державної 
влади, громадськими організаціями та бізнесом, готують аналітичні матеріали 
та пропозиції щодо вдосконалення законодавства, реалізують соціальні 
проєкти та програми. Значну роль у цьому процесі відіграє соціальна звітність, 
яка забезпечує відкритість та прозорість діяльності закладу освіти перед 
суспільством. 
Таким чином, заклади вищої освіти як соціально відповідальні інститути 
поєднують загальні функції, властиві іншим соціальним інститутам, із 
власними специфічними механізмами впливу на суспільний розвиток. 
Соціальний характер діяльності університету проявляється у підвищенні 
освітнього рівня населення, розвитку людського потенціалу та формуванні 
системи суспільних цінностей. 
Сучасний заклад вищої освіти характеризується низкою ознак 
соціального інституту. Зокрема, йому притаманна стійка форма організації 
спільної діяльності людей, спрямованість освітніх послуг на розвиток 
особистості, наявність необхідної матеріально-технічної бази та ресурсів для 
реалізації соціальних функцій. Крім того, університет виступає генератором 
соціальних норм поведінки та забезпечує контроль за їх дотриманням у межах 
освітнього середовища. 
Функціонування університету як соціального інституту проявляється на 
кількох рівнях організаційної поведінки. Перший рівень охоплює 
індивідуальну поведінку працівників, другий – взаємодію формальних і 
неформальних груп у колективі, а третій – стратегії поведінки закладу освіти 
у суспільстві. Саме на рівні стратегічної поведінки особливо важливим є 
впровадження принципів соціальної відповідальності, що визначають 
характер взаємодії університету із суспільством та його роль у забезпеченні 
сталого розвитку. 
34 
 
У більшості випадків заклади вищої освіти можуть інтегрувати 
принципи соціальної відповідальності у власну діяльність без необхідності 
кардинальної перебудови організаційної структури чи створення нових 
управлінських систем. Соціальна відповідальність може бути ефективно 
впроваджена через удосконалення існуючих управлінських механізмів, 
корпоративної культури та системи взаємодії зі стейкхолдерами. Водночас 
процес управління соціальною відповідальністю передбачає певні етапи, які 
забезпечують її системне впровадження та ефективну реалізацію в діяльності 
закладу освіти рис1.4. 
 
Рис. 1.4 – Етапи управління соціальною відповідальністю 
Джерело: сформовано на основі [14] 
Першим етапом процесу управління соціальною відповідальністю 
закладу вищої освіти є визначення ключових напрямів та пріоритетів 
соціальної політики. Для кожного закладу освіти такі пріоритети можуть 
відрізнятися залежно від специфіки діяльності, стратегічних цілей і потреб 
стейкхолдерів. Проте спільною метою більшості ЗВО є зміцнення власної 
репутації, підвищення привабливості для абітурієнтів, студентів, випускників, 
науково-педагогічних працівників та партнерів. Досягненню цієї мети сприяє 
реалізація освітніх і соціальних програм для різних категорій населення, 
35 
 
підвищення рівня соціального захисту працівників і здобувачів освіти, 
підтримка сталого розвитку регіону, розширення міжнародного 
співробітництва, а також формування екологічної свідомості та впровадження 
принципів екологізації діяльності. 
Другим етапом управління соціальною відповідальністю є формування 
відповідної системи управління, здатної забезпечити послідовну та 
скоординовану реалізацію соціальної діяльності закладу освіти. Соціальна 
відповідальність повинна розглядатися як невід’ємна складова загальної 
стратегії розвитку ЗВО, а не як окремий напрям діяльності. Саме тому 
управління соціальною відповідальністю потребує системного підходу, 
чіткого розподілу функцій та створення організаційної структури, яка 
забезпечуватиме ефективну координацію соціальних ініціатив і проєктів. 
Наступним важливим етапом є розроблення та впровадження програм 
навчання і підвищення обізнаності щодо принципів соціальної 
відповідальності. Дослідження свідчать, що значна частина суспільства 
сприймає соціальну відповідальність лише як дотримання законодавчих норм 
і правил. Водночас далеко не всі керівники та працівники усвідомлюють, що 
соціальні інвестиції є важливим чинником довгострокового розвитку та успіху 
організації. Саме тому проведення тренінгів, семінарів та освітніх програм 
спрямоване на формування розуміння того, що реалізація соціально 
відповідальної діяльності приносить позитивний ефект не лише суспільству, а 
й самому закладу освіти, підвищуючи його конкурентоспроможність, 
репутацію та ефективність функціонування. 
Особливого значення набуває четвертий етап управління соціальною 
відповідальністю, який пов’язаний із безпосередньою реалізацією соціальних 
ініціатив, програм і проєктів. На цьому етапі здійснюються конкретні заходи 
соціального, освітнього, екологічного чи благодійного характеру, а також 
формується практичний досвід взаємодії закладу освіти із суспільством та 
стейкхолдерами. Саме результати реалізованих проєктів дозволяють оцінити 
ефективність соціальної діяльності закладу освіти. 
36 
 
Завершальним етапом є оцінювання результатів реалізації соціальної 
відповідальності. Така оцінка може здійснюватися за допомогою 
різноманітних методів і показників, зокрема через механізми зворотного 
зв’язку із соціальними групами, громадськими організаціями, органами 
державної влади та іншими зацікавленими сторонами. Аналіз отриманих 
результатів дозволяє визначити ефективність реалізованих заходів, виявити 
проблемні аспекти та сформувати напрями подальшого вдосконалення 
системи соціальної відповідальності. 
Таким чином, посилення конкуренції у сфері вищої освіти в умовах 
глобалізації та зростання ролі знань у суспільстві зумовили необхідність 
трансформації функцій закладів вищої освіти. Сучасні ЗВО, виступаючи 
інтегруючими суб’єктами суспільства, повинні враховувати інтереси не лише 
здобувачів освіти, а й широкого кола стейкхолдерів у процесі реалізації 
освітньої, наукової та соціальної діяльності. Такий підхід сприяє формуванню 
стійких конкурентних переваг закладів освіти на ринку освітніх і наукових 
послуг. 
Отже, наявність ефективної системи соціальної відповідальності та 
усвідомлення її значення керівництвом закладу вищої освіти виступають 
важливими чинниками підвищення конкурентоспроможності ЗВО в сучасних 
ринкових умовах. Саме тому дослідження сутності корпоративної соціальної 
відповідальності закладів вищої освіти, механізмів її реалізації та ролі у 
системі корпоративного управління є надзвичайно актуальним завданням 
сучасної науки та практики управління освітою. 
 
 
 
 
 
 
 
37 
 
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ 
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 
 
2.1 Загальна характеристика університету: динаміка та особливості 
розвитку 
 
Черкаський державний технологічний університет – сучасний 
багатопрофільний заклад вищої освіти IV рівня акредитації, який вирізняється 
потужною науковою базою, вагомими досягненнями у сфері освіти й науки та 
користується авторитетом як в Україні, так і за її межами. Університет є 
багатогалузевим технологічним закладом вищої освіти, який провадить 
освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора 
філософії), проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, має 
розвинуту інфраструктуру навчальних і наукових підрозділів, сприяє 
поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність. 
Таблиця 2.1 – Найменування, юридична адреса університету 
Повне найменування українською мовою Черкаський державний технологічний 
університет 
Повне найменування англійською мовою Cherkasy State Technological University 
Скорочене найменування українською ЧДТУ 
мовою 
Юридична адреса Університету бульвар Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006, 
Україна 
Телефон, факс +38(0472) 71-00-94 
електронна пошта [email protected] 
офіційний веб-сайт www.chdtu.edu.ua 
Джерело:  [24] 
Головним пріоритетом діяльності Черкаського державного 
технологічного університету є підготовка висококваліфікованих і 
конкурентоспроможних фахівців, здатних успішно працювати на 
національному та міжнародному ринках праці. Випускники університету 
затребувані у виробничій сфері, наукових та освітніх установах, органах 
38 
 
державної влади й місцевого самоврядування. Водночас університет приділяє 
значну увагу утвердженню національних і загальнолюдських цінностей. 
Концепція освітньої діяльності університету є основою для формування 
стратегії його розвитку та реалізації відповідних програм і заходів. Підготовка 
здобувачів здійснюється за всіма рівнями вищої освіти. Крім того, університет 
забезпечує підвищення кваліфікації, перепідготовку фахівців, а також 
підготовку громадян України та іноземних громадян до вступу у заклади 
вищої освіти. 
Сьогодні до структури університету входять 5 факультетів, 36 кафедр, 
що готують фахівців за 40 спеціальностями, бібліотека з доступом до 
електронних ресурсів, навчально-науковий центр по роботі з іноземними 
студентами, науково-дослідний інститут, сучасні науково-дослідні 
лабораторії, в яких проводяться дослідження за пріоритетними напрямами 
розвитку науки та техніки, спортивний стадіон на 1000 місць, виробничо-
промислова база, Смілянський промислово-економічний фаховий коледж. 
(Додаток Б) 
В 2025 році Черкаському державному технологічному університету 
виповнилось 65 років. За роки свого існування ЧДТУ за допомогою 
консолідації кадрового потенціалу та накопиченню досвіду наукової та 
навчальної роботи перетворився на провідний центр з підготовки 
висококваліфікованих кадрів у регіоні придніпровської України. Наразі ЧДТУ 
– єдиний технологічний вищий навчальний заклад у регіоні. Станом на січень 
2026 року в університеті навчається понад чотири тисячі студентів, працює 
понад 300 викладачів, серед яких доктори наук, професори й кандидати. За 
підсумками 65-річного існування навчального закладу підготовлено понад 
45 тис. фахівців з вищою освітою, які працюють у різних галузях економіки 
нашої держави.  
Станом на 1 вересня 2025 року в університеті функціонує 36 навчальних 
кафедр, 5 факультетів та відділ по роботі з іноземними студентами (табл. 2.2). 
 
39 
 
Таблиця 2.2 – Перелік функціонуючих факультетів та кафедр  
Назва факультету Назва кафедр на факультеті 
Факультет технологій, Кафедра промислового та цивільного будівництва; 
будівництва та Кафедра хімічних технологій та водоочищення;  
раціонального Кафедра екології та природоохоронних технологій;  
природокористування Кафедра харчових технологій; 
Кафедра геодезії, землеустрою, будівельних конструкцій та 
безпеки життєдіяльності; 
Кафедра лісового господарства та раціонального 
природокористування;  
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи. 
Факультет Кафедра енерготехнологій;  
електронних Кафедра робототехнічних і телекомунікаційних систем та 
технологій, кібербезпеки; 
автотранспорту та Кафедра приладобудування, мехатроніки та 
машинобудування комп’ютеризованих технологій; 
Кафедра технології та обладнання машинобудівних 
виробництв;  
Кафедра електротехнічних систем; 
Кафедра автомобілів та технології їх експлуатації; 
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів 
нового покоління;  
Кафедра технології та обладнання машинобудівних 
виробництв;  
Кафедра фундаментальних дисциплін та прикладного 
матеріалознавства 
Факультет економіки Кафедра обліку, аналізу і оподаткування;  
та управління Кафедра економіки та управління;  
Кафедра маркетингу;  
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування;  
Кафедра міжнародної економіки та бізнесу;  
Кафедра фінансів, банківської справи та страхування 
Факультет Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу;  
інформаційних Кафедра інформаційних технологій проектування;  
технологій і систем Кафедра програмного забезпечення автоматизованих 
систем;  
Кафедра інформаційної безпеки та комп'ютерної інженерії; 
Кафедра робототехніки та спеціалізованих комп’ютерних 
систем;  
Кафедра статистики та прикладної математики 
Факультет Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації;  
гуманітарних Кафедра історії та права;  
технологій Кафедра прикладної лінгвістики та перекладу;  
Кафедра соціального забезпечення;  
Кафедра української мови та загального мовознавства;  
Кафедра філософських і політичних і психологічних студій; 
Кафедра дизайну; 
Кафедра графічного дизайну, моди та стилю; 
Кафедра фізичного виховання та здоров’я людини 
Навчально-науковий центр по роботі з іноземними студентами 
Джерело:складено на основі [24] 
40 
 
Університет здійснює свою діяльність відповідно до чинного 
законодавства України та власного Статуту, дотримуючись принципів 
автономії й самоврядування, чіткого розподілу прав, повноважень і 
відповідальності між Міністерством освіти і науки України, органами 
управління університету та його структурними підрозділами. В управлінні 
закладом поєднуються колегіальні та одноосібні засади прийняття рішень, а 
його діяльність залишається незалежною від впливу політичних партій, 
громадських об’єднань і релігійних організацій. 
Освітня діяльність університету спрямована на створення належних 
умов для здобуття вищої та післядипломної освіти, а також на задоволення 
різноманітних освітніх потреб здобувачів освіти та інших категорій слухачів. 
Таблиця 2.3 – Основні завдання діяльності університету 
№ 
Зміст та характеристика завдання 
п/п 
1 провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття 
особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями; 
2 провадження наукової діяльності шляхом проведення наукових досліджень і 
забезпечення творчої діяльності учасників освітнього процесу, підготовки 
наукових кадрів вищої кваліфікації і використання отриманих результатів в 
освітньому процесі; 
3 участь у забезпеченні суспільного та економічного розвитку держави через 
формування людського капіталу; 
4 формування особистості шляхом патріотичного, правового, екологічного 
виховання, утвердження в учасників освітнього процесу моральних цінностей, 
соціальної активності, громадянської позиції та відповідальності, здорового 
способу життя, вміння вільно мислити та самоорганізовуватися в сучасних умовах; 
5 забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та 
інноваційної діяльності; 
6 створення необхідних умов для реалізації учасниками освітнього процесу їхніх 
здібностей і талантів; 
7 збереження та примноження моральних, культурних, наукових цінностей і 
досягнень суспільства; 
8 поширення знань серед населення, підвищення освітнього і культурного рівня 
громадян; 
9 налагодження міжнародних зв’язків та провадження міжнародної діяльності в 
галузі освіти, науки, спорту, мистецтва і культури; 
10 вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці та сприяння 
працевлаштуванню випускників; 
41 
 
№ 
Зміст та характеристика завдання 
п/п 
11 здійснення наукової і науково-технічної, творчої, просвітницької, мистецької, 
видавничо-поліграфічної, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої 
діяльності; 
12 організація і проведення конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів, у 
тому числі міжнародних; 
13 організація громадського харчування; 
14 надання науково-технічних та інших послуг, які не суперечать законодавству; 
15 інші завдання, що не суперечать законодавству 
Джерело: розроблено на основі [25] 
До основних напрямів діяльності Університету належать підготовка 
здобувачів вищої освіти за різними освітніми ступенями та спеціальностями 
відповідно до державного замовлення і умов укладених договорів. Важливим 
складником його роботи є також підвищення кваліфікації фахівців за 
акредитованими освітніми програмами та організація курсів професійного 
розвитку. 
Університет здійснює підготовку громадян України, іноземних 
громадян та осіб без громадянства до вступу в заклади вищої освіти, а також 
забезпечує навчання іноземних студентів. Значна увага приділяється розвитку 
міжнародного співробітництва, наукової та науково-дослідної діяльності, 
спрямованої на створення й упровадження нових знань та технологій. 
Серед пріоритетних напрямів роботи також профорієнтаційна, виховна, 
культурно-освітня, просвітницька, методична та видавничо-поліграфічна 
діяльність. Університет сприяє розвитку фізичної культури та здорового 
способу життя через спортивно-оздоровчі заходи, а також провадить 
фінансово-господарську діяльність в Україні та за її межами відповідно до 
чинного законодавства. 
Таблиця 2.4 – Контингент студентів ЧДТУ за останні три роки, за 
період 2023/2024 – 2025/2026 навчальні роки. 
Навчальний рік Денна форма Заочна форма Разом 
здобуття освіти здобуття освіти 
2023-2024 4134 232 4366 
42 
 
Навчальний рік Денна форма Заочна форма Разом 
здобуття освіти здобуття освіти 
2024-2025 3946 189 4135 
2025-2026 3797 303 4100 
Джерело: сформовано на основі [26] 
Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить про поступове скорочення 
контингенту студентів ЧДТУ протягом 2023/2024–2025/2026 навчальних 
років. Загальна кількість здобувачів освіти зменшилася з 4366 осіб у 2023/2024 
н.р. до 4100 осіб у 2025/2026 н.р., тобто на 266 осіб або 6,1 %. Найбільшу 
частку контингенту стабільно становлять студенти денної форми навчання, 
чисельність яких скоротилася з 4134 до 3797 осіб. Водночас кількість 
студентів заочної форми у 2025/2026 н.р. дещо зросла порівняно з попереднім 
роком (з 189 до 303 осіб), що може свідчити про підвищення попиту на більш 
гнучкі формати здобуття освіти. 
Наведена динаміка безпосередньо впливає на соціальну відповідальність 
університету. Зменшення кількості студентів актуалізує необхідність 
посилення соціально відповідальної діяльності закладу, спрямованої на 
підвищення якості освітніх послуг, створення комфортного освітнього 
середовища, розвиток студентської підтримки та забезпечення рівного 
доступу до освіти. Крім того, зростання частки студентів заочної форми 
навчання вимагає від університету розширення можливостей дистанційного 
навчання, цифрових сервісів та індивідуального супроводу здобувачів освіти. 
Таким чином, ефективна реалізація принципів соціальної відповідальності 
сприятиме підвищенню привабливості університету для абітурієнтів, 
зміцненню його репутації та забезпеченню сталого розвитку в умовах 
демографічних і соціально-економічних викликів. 
В умовах сьогодення, варто зазначити, що з кожним роком збільшується 
кількість студентів пільгових категорій. Враховуючи це, керівництву 
університету слід розглянути збільшення пільгових місць та надання 
відповідних умов навчання студентам даної соціальної групи. 
43 
 
У зв’язку з активним реформуванням політичної, економічної та 
соціокультурної систем в українському суспільстві виникає необхідність 
формування та просування цільової підтримки населення, а здобувачів 
пільгових категорій. Така  діяльність передбачає формування концепції, 
стратегії та тактичних планів співпраці влади та освітніх установ, 
напрацювань управлінських технологій соціальної роботи з векторами 
освітньої та профорієнтаційної діяльності. Співпраця виступає 
багатоцільовою, потребує дотримання вимог часу з позиції інституційного та 
правого забезпечення дій влади, напрацювання освітніх, начальних та 
науково-методичних засад.  
В зв’язку з цим на базі університету функціонує Центр соціальної 
адапьації та професійного розвитку ветеранів, членів їхніх сімей та осіб з 
інвалідністю. Місією Центру є забезпечення системної підтримки цільових 
груп шляхом надання консультаціних, освітніх, інформаціно-методичних та 
профорієнтаційних послуг, спрямованих на підвищення рівня соціальної 
адаптації, психологічної стійкості, професійної спроможності та 
конкурентоспроможності на ринку праці [28].  
Для посилення соціальної відповідальності Черкаський державний 
технологічний університет реалізує низку взаємопов’язаних напрямів 
діяльності, спрямованих на розвиток особистості, громади та суспільства 
загалом. Соціально відповідальні заклади освіти орієнтуються не лише на 
підвищення ефективності своєї діяльності, а й на задоволення потреб 
широкого кола зацікавлених сторін: студентів, викладачів, роботодавців, 
держави та суспільства в цілому [27]. 
Основними напрямами соціальної відповідальності університету є: 
 забезпечення доступної та якісної освіти для різних категорій населення, 
створення рівних можливостей для здобуття вищої освіти; 
 формування безпечного, інклюзивного та недискримінаційного 
освітнього середовища; 
44 
 
 підтримка студентського самоврядування та розвиток громадянської 
активності молоді; 
 організація та підтримка волонтерських, благодійних і гуманітарних 
ініціатив; 
 сприяння працевлаштуванню випускників і розвитку партнерства з 
роботодавцями; 
 реалізація наукових досліджень і проєктів, спрямованих на вирішення 
актуальних соціальних, економічних та екологічних проблем; 
 розвиток міжнародного співробітництва та академічної мобільності; 
 підтримка соціально вразливих категорій здобувачів освіти, зокрема 
осіб з інвалідністю, дітей-сиріт, внутрішньо переміщених осіб та 
учасників бойових дій; 
 популяризація здорового способу життя, фізичної культури та 
психологічного благополуччя студентів і працівників; 
 упровадження принципів академічної доброчесності, етичної поведінки 
та корпоративної культури; 
 проведення культурно-просвітницьких заходів, спрямованих на 
збереження національних традицій та розвиток громадянської 
свідомості. 
Отже, соціальна відповідальність університету охоплює широкий спектр 
напрямів діяльності, спрямованих на забезпечення якісної освіти, підтримку 
студентів і працівників, розвиток науки, культури та громадянського 
суспільства. Реалізація принципів соціальної відповідальності сприяє 
формуванню позитивного іміджу закладу вищої освіти, зміцненню довіри з 
боку стейкхолдерів, підвищенню конкурентоспроможності та забезпеченню 
його сталого розвитку. Водночас соціально відповідальний університет 
виступає не лише освітнім і науковим центром, а й важливим учасником 
суспільних процесів, який робить вагомий внесок у вирішення соціальних, 
економічних та екологічних проблем громади й держави. 
 
45 
 
2.2 Соціально-корпоративна відповідальність університетів України та 
світу 
 
Зважаючи на те, що переважна більшість закладів вищої освіти України 
функціонують як державні бюджетні установи, важлива роль у стимулюванні 
їх соціально відповідальної діяльності належить державі. Саме через 
механізми державного замовлення на підготовку фахівців, фінансування 
наукових досліджень та підтримку освітніх програм держава може впливати 
на активізацію соціальної діяльності ЗВО з урахуванням інтересів основних 
стейкхолдерів – здобувачів освіти, роботодавців, громадськості та інших 
зацікавлених сторін. 
Водночас в українському суспільстві ще недостатньо сформоване 
цілісне розуміння сутності корпоративної соціальної відповідальності та її 
значення для розвитку національної економіки й демократичного суспільства. 
У зв’язку з цим важливого значення набуває роль держави у формуванні 
відповідної політики та інституційного забезпечення розвитку КСВ. Одним із 
можливих напрямів є створення спеціалізованого державного органу або 
дорадчої структури при органах державної влади, відповідальної за 
координацію політики у сфері соціальної відповідальності. Прикладом 
ефективної практики є діяльність Департаменту з питань корпоративної 
соціальної відповідальності в Румунії, який функціонує у структурі 
Міністерства праці, сім’ї та рівних прав. Основними завданнями цього органу 
є розроблення політики у сфері КСВ, надання консультаційної та методичної 
допомоги організаціям, а також підтримка процесів соціальної звітності та 
впровадження принципів соціально відповідальної діяльності [40]. 
Важливим поштовхом до реалізації концепції корпоративної соціальної 
відповідальності у закладах вищої освіти має стати усвідомлення її 
стратегічного значення для взаємодії університету із зовнішнім середовищем 
та формування комфортного внутрішнього середовища для працівників і 
здобувачів освіти. Соціальна відповідальність сприяє зміцненню репутації 
46 
 
закладу освіти, розвитку партнерських відносин та підвищенню рівня довіри з 
боку суспільства. 
Досвід європейських і американських університетів свідчить про 
активне впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності 
у систему вищої освіти. Зокрема, курси з КСВ уже інтегровані у навчальні 
програми багатьох закордонних університетів, серед яких London Metropolitan 
University, University of York, Nottingham University Business School та 
University of Applied Sciences BFI Vienna. У США окремі університети 
створили спеціалізовані інститути соціальної відповідальності, діяльність 
яких спрямована на проведення наукових досліджень, розроблення 
практичних рекомендацій та вдосконалення методик викладання дисциплін 
соціального спрямування. Значну увагу розвитку етичної освіти приділяє 
також Illinois Institute of Technology, де функціонує центр з вивчення 
професійної етики та впровадження відповідних освітніх програм. 
В Україні питання соціальної відповідальності у сфері освіти тривалий 
час не отримували належної уваги. Водночас окремі науковці ще наприкінці 
ХХ століття наголошували на важливості формування відповідальності як 
ключової управлінської якості. Зокрема, Н. Коломінський серед основних 
характеристик менеджера виділяв готовність брати на себе відповідальність за 
прийняті рішення та їх наслідки [29]. 
Останніми роками окремі українські заклади вищої освіти почали 
активно впроваджувати курси та навчальні модулі з корпоративної соціальної 
відповідальності. Серед них – Київський національний економічний 
університет імені Вадима Гетьмана, Національний технічний університет 
України «КПІ імені Ігоря Сікорського» та інші заклади освіти, які інтегрують 
питання соціальної відповідальності у програми з економіки, менеджменту, 
етики бізнесу та міжнародного управління. При цьому кожен заклад формує 
власне бачення змісту та методики викладання цієї дисципліни [30,31]. 
Соціально відповідальна ділова практика в Україні формувалася під 
впливом як історичних, так і сучасних факторів. Ще за часів радянського 
47 
 
періоду існувала практика благодійної підтримки культурних, спортивних і 
соціальних ініціатив з боку підприємств. Проте через недостатній розвиток 
громадянського суспільства масштаби такої діяльності були обмеженими. 
До недавнього часу соціальна відповідальність бізнесу в Україні 
переважно асоціювалася з благодійністю та філантропією. Саме 
пожертвування й підтримка соціальних проєктів традиційно вважалися 
основними проявами соціально відповідальної діяльності. Однак сучасна 
практика демонструє поступове розширення підходів до КСВ, що охоплюють 
відповідальність перед працівниками, споживачами, партнерами, громадою та 
навколишнім середовищем [32]. 
Водночас необхідно враховувати, що рівень соціальної відповідальності 
організації безпосередньо залежить від рівня її ділової досконалості. 
Підприємства, установи та організації, які не мають ефективної системи 
управління, стабільних внутрішніх процесів та стратегічного бачення 
розвитку, не здатні упродовж тривалого часу якісно задовольняти потреби всіх 
зацікавлених сторін. Для України це питання є особливо актуальним, оскільки 
рівень ділової досконалості значної частини вітчизняних організацій усе ще 
поступається показникам розвинених країн. Саме тому розвиток 
корпоративної соціальної відповідальності має супроводжуватися 
вдосконаленням управлінських практик, підвищенням ефективності 
діяльності та формуванням культури безперервного розвитку. 
У таких умовах важливого значення набуває державна підтримка 
процесів розвитку соціальної відповідальності. Вона необхідна не лише для 
популяризації етичної та соціально відповідальної поведінки організацій, а й 
для поширення кращих національних практик КСВ, підвищення престижу 
соціально відповідальних установ та стимулювання процесів системного 
вдосконалення. Реалізація таких заходів сприятиме підвищенню 
довгострокової конкурентоспроможності організацій, зміцненню їх репутації 
та формуванню відповідального ставлення до працівників, споживачів та 
інших стейкхолдерів. 
48 
 
У контексті закладів вищої освіти важливими кроками щодо 
впровадження корпоративної соціальної відповідальності можуть бути 
прийняття відповідних стратегічних рішень керівництвом ЗВО, розроблення 
концепції реалізації корпоративної соціальної діяльності за участю всіх 
суб’єктів освітньо-наукового процесу, а також формування системи 
врахування інтересів стейкхолдерів. Основними цілями такої діяльності є 
підвищення якості освіти, зниження репутаційних ризиків, покращення 
матеріально-технічної бази та забезпечення сталого розвитку закладу освіти 
[33,34]. 
Для ефективної реалізації концепції корпоративної соціальної діяльності 
доцільним є створення спеціальної робочої групи або команди з представників 
адміністрації, факультетів, кафедр, кадрових служб, приймальної комісії та 
інших структурних підрозділів. Такий підхід дозволить забезпечити 
комплексне впровадження принципів соціальної відповідальності в усі 
напрями діяльності закладу освіти. Крім того, заходи щодо реалізації КСВ 
повинні бути чітко відображені у стратегічному плані розвитку університету. 
Основою ефективного соціального партнерства має стати спеціальна 
концепція реалізації так званої «третьої ролі» університету, яка передбачає 
активну участь закладу освіти у суспільному розвитку. Реалізація такої 
концепції дозволяє інституціалізувати соціальну діяльність університетів, 
визначити ключові соціальні пріоритети, дослідити потреби місцевої громади, 
встановити коло основних партнерів та сформувати підґрунтя для 
довгострокової співпраці із зовнішнім середовищем. Водночас корпоративна 
соціальна діяльність приносить закладам вищої освіти не лише соціальні, а й 
економічні вигоди, оскільки сприяє зміцненню позицій університету на ринку 
освітніх послуг, покращенню взаємовідносин із партнерами та підвищенню 
рівня конкурентоспроможності. 
У сучасних умовах ринок освітніх послуг відіграє дедалі важливішу роль 
у розвитку світової економіки. Міжнародна торгівля освітніми послугами 
стрімко зростає, а заклади вищої освіти стають активними учасниками 
49 
 
глобального освітнього простору. Це вимагає від університетів врахування 
світових тенденцій розвитку освіти, інтеграції міжнародного досвіду та 
впровадження сучасних підходів до соціально відповідального управління. 
Під час розроблення концепції та стратегії реалізації корпоративної 
соціальної діяльності заклади вищої освіти повинні орієнтуватися на кращі 
міжнародні практики та активно співпрацювати з міжнародними 
організаціями у сфері КСВ. Важливо, що використання рекомендацій і 
напрацювань міжнародних організацій не потребує значних фінансових 
витрат, а участь у міжнародних проєктах, навпаки, може забезпечити 
додаткові можливості та ресурси для розвитку університету. 
Останніми роками значно активізувалася діяльність міжнародних 
організацій у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Однією з 
найбільш відомих глобальних ініціатив є United Nations Global Compact, 
започаткована United Nations. З часу свого створення у 2000 році Глобальний 
договір ООН перетворився на найбільшу міжнародну платформу 
корпоративного громадянства, яка об’єднує тисячі організацій із різних країн 
світу та сприяє впровадженню універсальних принципів у сфері прав людини, 
трудових відносин, охорони довкілля та протидії корупції. 
В Україні діяльність Глобального договору ООН реалізується через 
Мережа Глобального договору ООН в Україні, створену у 2006 році за 
підтримки представництва ООН [35]. Мережа сприяє поширенню принципів 
соціальної відповідальності, організовує навчальні заходи, надає 
консультаційну підтримку та популяризує кращі практики КСВ. До діяльності 
мережі поступово долучаються і заклади вищої освіти України, серед яких 
Київський національний торговельно-економічний університет, Університет 
«КРОК» та Український католицький університет. 
Водночас процес інтеграції українських закладів освіти до міжнародних 
ініціатив у сфері соціальної відповідальності відбувається досить повільно. 
Однією з основних причин цього є недостатнє розуміння керівництвом ЗВО 
50 
 
сутності корпоративної соціальної відповідальності та її стратегічного 
значення для розвитку закладу освіти. 
Табл. 2.5 –  Принципи відповідального управління освітою 
Принципи Сутнісний зміст принципу 
 
Принцип 1. Ми розвиватимемо можливості студентів, щоб вони стали майбутніми 
Мета генераторами сталого розвитку для бізнесу та суспільства в цілому і їх 
 навики роботи на благо суспільства і глобальної економіки. 
Принципи Сутнісний зміст принципу 
 
Принцип 2. Ми будемо включати до нашої академічної діяльності та навчальних 
Значення програм принципи глобальної соціальної відповідальності, які 
 відображені в міжнародних ініціативах, таких як Глобальний договір 
ООН. 
Принцип 3. Ми створимо освітні рамки, матеріали, процеси і середовища, які 
Метод дозволяють передавати ефективний освітній досвід відповідального 
 лідерства. 
Принцип 4. Ми будемо брати участь в концептуальних і емпіричних 
Дослідження дослідженнях, які просувають наше розуміння про роль, динаміку та 
 вплив корпорацій у створенні стійкої соціальної, екологічної та 
економічної рівноваги. 
Принцип 5. Ми будемо взаємодіяти з керівниками бізнес-корпорацій, щоб 
Партнерство розширити наші знання і вирішити суперечливі питання в досягненні 
 соціальної та екологічної відповідальності і спільно вивчити ефективні 
підходи до вирішення цих завдань. 
Принцип 6. Ми сприятимемо і підтримуватимемо діалог та дебати серед педагогів, 
Діалог студентів, бізнесу, уряду, споживачів, засобів масової інформації, 
 організацій громадянського суспільства та інших зацікавлених груп та 
зацікавлених сторін з найважливіших питань, що пов’язані з 
глобальною соціальною відповідальністю та сталим розвитком. 
Джерело: складено на основі [14] 
Станом на 2014 рік учасниками та підписантами ініціативи щодо обміну 
інформацією про досягнутий прогрес у сфері відповідального управління 
освітою стали лише три заклади вищої освіти України: Міжнародний інститут 
бізнесу, Києво-Могилянська бізнес-школа та Львівська бізнес-школа УКУ.  
[36-38]. Така ситуація свідчить про недостатній рівень залучення українських 
закладів освіти до міжнародних ініціатив у сфері корпоративної соціальної 
відповідальності та відповідального управління. 
Реалізація будь-якої ініціативи, що передбачає суттєві зміни у системі 
діяльності організації, повинна супроводжуватися чітко визначеними 
51 
 
критеріями оцінювання результативності. Саме відсутність у вітчизняній 
науковій літературі комплексної системи оцінки ефективності діяльності 
закладів вищої освіти у сфері корпоративної соціальної відповідальності 
значною мірою стримує процес формування та впровадження власних 
концепцій КСВ у ЗВО. Крім того, певна закритість українських закладів освіти 
ускладнює оцінювання результатів реалізації їх соціальної функції. Більшість 
ЗВО України не здійснюють публікацію нефінансової звітності або звітів з 
корпоративної соціальної відповідальності, хоча фактично беруть участь у 
реалізації численних соціальних ініціатив. 
Попри відсутність чітких критеріїв оцінювання ефективності 
впровадження КСВ у діяльність закладів вищої освіти, можна стверджувати, 
що соціально відповідальна діяльність сприяє формуванню позитивної 
репутації університету, активізації співпраці з місцевими громадами, органами 
влади та міжнародними організаціями, а також розвитку екологічної та 
соціальної свідомості студентів і викладачів. У довгостроковій перспективі це 
створює вагомі конкурентні переваги для закладу освіти та підвищує його роль 
у суспільному розвитку. 
Формування корпоративної соціальної відповідальності у закладах 
вищої освіти повинно починатися з усвідомлення всіма учасниками освітнього 
процесу її значення для ефективного функціонування ЗВО в умовах 
конкуренції та сталого розвитку. У цьому контексті важливого значення 
набуває система орієнтирів та індикаторів, до яких доцільно віднести 
усвідомлення спільної мети, відкритість до інновацій, відповідальність перед 
сучасними та майбутніми поколіннями, прагнення до професійного розвитку, 
готовність до співпраці та реалізації комплексних соціальних завдань. 
На важливості корпоративної соціальної відповідальності як 
соціального інституту наголошує і Анатолій Колот, який зазначає, що КСВ не 
є тимчасовим трендом або виключно благодійною діяльністю. Навпаки, вона 
виступає ефективним механізмом забезпечення конкурентних переваг та 
досягнення стійкого розвитку організації [39]. 
52 
 
Сучасні заклади вищої освіти дедалі більше перетворюються на потужні 
навчально-науково-виробничі центри з розвиненою інфраструктурою. 
Університетські кампуси нерідко функціонують як окремі соціально-
економічні системи, що вимагає активної взаємодії з місцевими громадами, 
органами влади та регіональними структурами управління. 
Посилення конкуренції на глобальному ринку освітніх послуг, зокрема 
боротьба за іноземних студентів, обумовлює необхідність адаптації 
української системи вищої освіти до міжнародних стандартів. Одним із 
ключових таких стандартів сьогодні є активна участь закладів освіти у 
реалізації принципів корпоративної соціальної відповідальності та сталого 
розвитку. 
Проведений аналіз наукових досліджень у сфері КСВ дозволяє 
сформулювати авторське визначення соціальної відповідальності закладу 
вищої освіти як усвідомленої, цілеспрямованої та соціально визнаної 
діяльності ЗВО, спрямованої на формування соціальної та екологічної 
свідомості учасників освітньо-наукового процесу з урахуванням інтересів 
зовнішнього середовища та стейкхолдерів задля забезпечення сталого 
розвитку й підвищення конкурентоспроможності економіки. 
Запроваджуючи принципи корпоративної соціальної відповідальності, 
заклади вищої освіти повинні орієнтуватися на досягнення амбітних 
стратегічних цілей, формування нових стандартів якості життя та розвиток 
соціально відповідального суспільства. КСВ виступає важливим механізмом 
формування громадянської відповідальності, розвитку екологічної культури, 
підтримки соціально вразливих категорій населення та зміцнення взаємодії 
між університетом і суспільством. 
У контексті довгострокового розвитку ЗВО України доцільним є 
посилення соціально орієнтованої діяльності шляхом активізації роботи з 
цільовими групами населення, забезпечення відкритого доступу до освіти, 
розвитку дистанційного навчання, створення сучасних освітніх платформ, 
53 
 
підтримки професійного розвитку та формування інституту наставництва у 
сфері соціального менеджменту. 
До основних форм співпраці у межах реалізації соціальної 
відповідальності можна віднести гармонізацію освітнього процесу відповідно 
до потреб суспільства та рівня цифровізації, залучення практиків і фахівців до 
навчального процесу, проведення досліджень і моніторингів соціальних 
проблем, організацію семінарів і конференцій, створення інформаційно-
комунікаційних платформ співпраці, розроблення методичного забезпечення 
та адаптацію кращого міжнародного досвіду соціальної освіти. 
Особливої актуальності набуває розвиток соціально орієнтованих 
освітніх програм для ветеранів, військовослужбовців та інших соціально 
вразливих груп населення. Така співпраця сприяє формуванню ефективної 
системи комунікації між владою, освітою та громадськістю, забезпечує доступ 
до сучасних знань, професійної підготовки та підвищення кваліфікації, а також 
створює умови для соціальної адаптації та професійної самореалізації 
цільових груп. 
Загалом реалізація принципів корпоративної соціальної 
відповідальності у діяльності закладів вищої освіти повинна сприяти 
формуванню відкритого освітнього середовища, розвитку партнерських 
відносин, інформаційній прозорості та консолідації зусиль усіх учасників 
освітнього процесу задля досягнення позитивних соціальних результатів і 
забезпечення сталого розвитку суспільства [41]. 
 
2.3 Оцінка системи корпоративного управління закладу освіти 
 
В сучасній практиці менеджменту для визначення 
конкурентоспроможності організацій проводять SWOT-аналіз як один із 
основних методів стратегічного аналізу та планування. SWOT-аналіз – це 
процес встановлення зв’язків між найхарактернішими для організації 
можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, 
54 
 
результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання 
і вибору стратегій. SWOT-аналіз, як інструмент менеджменту, активно 
використовується для розробки стратегій розвитку ЗВО [42,43]. Він є 
ефективним методом, який вивчає внутрішнє середовище закладу для надання 
в подальшому інформації необхідної при виборі стратегії розвитку. У світлі 
нарощування конкурентної боротьби між українськими закладами вищої 
освіти (більше того, сьогодні боротьбу за українського студента українські 
ЗВО вже ведуть із західними університетами) важливість застосування SWOT-
аналізу та інших інструментів освітнього менеджменту стає очевидною. В 
арсеналі SWOT-аналізу є чотири інструменти: strengths (сильні сторони), 
weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості) і threats (загрози). Їх 
суть полягає у розподілені чинників, які впливають на розвиток ЗВО та його 
функціонування [44]. 
 Мета SWOT-аналізу – показати, які сильні сторони педагогічної 
діяльності слід максимально розвивати, які слабкі сторони слід звести до 
мінімуму, які сильні чи слабкі сторони університету не є визначальними і на 
них не треба робити «ставку» чи докладати зусиль для їх подолання; як 
використовувати сприятливі можливості для розвитку, для підвищення 
конкурентоспроможності закладу.  
При формуванні стратегічної перспективи ЗВО особливо значимі сильні 
сторони, так як вони є основами стратегії і на них повинне будуватися 
досягнення конкурентних переваг. У той же час гарна стратегія вимагає 
втручання в слабкі сторони. Це важливо для формування стратегії, так як 
унікальні можливості дають ЗВО шанс використовувати ринкові сприятливі 
обставини і створюють конкурентні переваги на ринку.  
Таким чином, використання методики дозволить ЗВО провести оцінку  
своїх конкурентних сильних сторін і визначити (у подальшому) захищати свої 
слабкості [44-46]. У відповідності до мети дослідження було проведено 
SWOT-аналіз Черкаського державного технічного університету з вектором 
оцінки перспектив впровадження стратегічних планів та проєктів КСВ, 
55 
 
формування нефінансової звітності з метою удосконалення соціальної 
діяльності. 
Таблиця 2.6 – SWOT-аналіз Черкаського державного технологічного 
університету  
Сильні сторони ( Strengths) Слабкі  сторони (Weaknesses) 
 Державний університет;  Недосконале ціноутворення 
 Корпоративна культура, освітніх послуг; 
спричинена ієрархічною  Зменшення кількості абітурієнтів; 
структурою управління;  Невизначеність щодо роботи з 
 Соціальна стабільність; соціальнонезахищеними групами 
  Фінансова стабільність; (сироти, інваліди, учасники АТО та 
 Задовільна робота діти учасників АТО); 
профспілкового комітету;  Відсутність плану КСВ; 
 Кваліфіковані спеціаласти;  Скорочення персоналу; 
 Матеріальна структура  Відсутність соціальної стратегії. 
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats) 
 Розроблення соціальної стратегії  Скорочення студентів; 
та планів КСВ;  Скорочення персоналу 
 Ефективне залучення  університету; 
матеріальної бази;  Скорочення кількості кафедр; 
 Підтримка соціальних груп;  Невідповідність заробітної плати 
 Розвиток дистанційного викладачів стандартам країн ЄС 
навчання; (мінімальна заробітна плата 
 Поєднання аудиторного та викладачів в країнах ЄС 800-1000 
дистанційного форматів євро);  
навчання;  Зменшення витрат на соціальну 
 Надання студентам можливості інфраструктуру,  
офіційного працевлаштування  Вимушені неоплачувані відпустки 
під час навчання. та простої; 
 Ускладнення співпраці з МОН [47]; 
 Непроходження акредитації 
(додаткові витрати на НАЗЯВО) 
Джерело: розроблено на основі [24] 
Для проведення аналізу сильних та слабких сторін ЧДТУ, можливостей 
та загроз було проаналізовано адміністративну, маркетингову, академічну та 
фінансові сфери діяльності університету (усні опитування провідного 
менеджменту університету, викладачів, студентів, аспірантів).  
Варто зазначити, що університет має ряд різнопланових однаково 
сильних сторін. На противагу цьому, серед проаналізованих слабких сторін 
простежується спільна коренева проблема – відсутність соціальної стратегії 
Університету, планування корпоративної соціальної відповідальності. 
56 
 
Загалом, SWOT-аналізу університету  показує, що існує більше сильних сторін 
та можливостей ніж слабких сторін та загроз. До того ж, сильні сторони та 
можливості повинні стати факторами мінімізації впливу слабких сторін та 
попередження виникнення загроз.  
При вирішенні різного рівня завдань необхідно також чітко уявляти, чи 
піддаються проблемні фактори контролю з боку держави. Чи є вони 
внутрішніми або зовнішніми. Одним з найпоширеніших методів, який  оцінює 
в комплексі внутрішні і зовнішні фактори, які впливають на розвиток об’єкта, 
що досліджується  є SWOT-аналіз. 
Вище було наведено сильні, слабкі, загрозливі сторони та можливості   
університету з позиції розвитку КСВ. Наведені дані враховані при побудові 
SWOT-зваженої бальної оцінки розвитку КСВ. Для кількісної оцінки доречно 
скористуватися методами багатокритеріальних бальних оцінок, експертних 
оцінок, статистичного аналізу за допомогою більш складних матриць 
ситуаційного аналізу, які дозволяють зробити більш точний аналіз на основі 
кількісних показників і оцінок. 
Таблиця 2.7 – SWOT зважена бальна оцінка сильних сторін розвитку КСВ 
1. Сильні сторони S Значимість Оцінка Зважена оцінка Ранг 
в балах ������ 
1.1 Державний університет 5 4 20 0,192307 
1.2 Корпоративна культура, 4 3 
спричинена ієрархічною структурою 12 0,115385 
управління  
1.3 Соціальна стабільність 5 4 20 0,192307 
1.4 Фінансова стабільність 4 3 12 0,115385 
1.5 Задовільна робота профспілкового 4 3 
12 0,115385 
комітету 
1.6  Кваліфіковані спеціалісти 4 4 16 0,153846 
1.7 Забезпечення високоякісної 4 3 
12 0,115385 
матеріальної бази  
Всього   104 
 1 
Ранг сильних сторін соціальної ∑����
�� =  
відповідальності ЧДТУ �� �� 0,14 
Джерело: розроблено автором 
Використовуючи в якості основи метод SWOT аналізу, необхідно також 
в частині деталізації та розширення математичного апарату для збору, обробки 
та верифікації емпіричних вимірювань сильні і слабкі сторони, можливості та 
57 
 
загрози занести у відповідну таблицю. Ефективність складових оцінюються за 
допомогою бальної оцінки (від 1 до 5). 
Таким чином, на першому етапі надається експертна оцінка щодо 
сильних –  S і слабких – W характеристик , а також можливостей – O і загроз 
– T (зовнішнє середовище) для розвитку КСВ, що дозволить провести їх 
градацію. 
Важливість слабких і сильних сторін, можливостей і загроз для розвитку 
КСВ в сучасних умовах оцінено в таблиці за допомогою показника значимості 
i–j характеристики розвитку корпоративного сектору. Далі розраховується 
ранг кожної сильної і слабкої сторони, можливостей і загроз компоненті за 
допомогою формули [71]: 
 
,,           (2.1) 
R – ранг характеристик розвитку корпоративного сектору - ранг 
загрозливої сторони; – ранг можливостей;  – ранг слабких сторін ;   – 
ранг сильних сторін 
 – значимість i–j характеристики розвитку корпоративного сектору; 
 – оцінка і-j характеристики розвитку корпоративного сектору; 
– сума зважених оцінок в балах слабких, сильних, загрозливих 
сторін та можливостей розвитку КСВ. 
Ранг дозволяє визначити рівень сприятливості (або несприятливості) 
кожного фактора розвитку корпоративного сектору з урахуванням його 
значення для  розвитку КСВ. 
SWOT зважена бальна оцінка сильних сторін розвитку КСВ вказує на те, 
що найбільш сприятливими є такі наявні фактори як: державний університет 
Rs= 0,192307; корпоративна культура, спричинена ієрархічною структурою 
управління Rs=0,115385;  соціальна стабільність Rs=0,192307; фінансова 
стабільність Rs=0,115385; задовільна робота профспілкового комітету 
58 
 
Rs=0,115385; кваліфіковані спеціалісти Rs=0,153846; забезпечення 
високоякісної матеріальної бази Rs=0,115385 
Таблиця 2.8 – SWOT зважена бальна оцінка слабких сторін розвитку КСВ 
2. Слабкі сторониW Значимість Оцінка Зважена Ранг 
оцінка в балах ������  
2.1 Недосконале ціноутворення 4 3 
освітніх послуг; 12 0,129032 
2.2 Зменшення кількості абітурієнтів; 5 4 20 0,215054 
2.3 Невизначеність щодо роботи з 5 3 
соціальнонезахищеними групами 
(сироти, інваліди, учасники АТО та 
діти учасників АТО); 
20 0,215054 
2.4 Відсутність плану КСВ; 5 4 
20 0,215054 
2.5 Скорочення персоналу; 3 3 9 0,096774 
2.6 Відсутність соціальної стратегії. 4 3 12 0,129032 
ВСЬОГО   93 1 
Ранг сильних сторін соціальної ∑����
�� =  
відповідальності ЧДТУ �� �� 0,17 
Джерело: сформовано автором 
SWOT зважена бальна оцінка слабких сторін розвитку КСВ дозволила 
виявити проблеми, що потребують пешочергового усунення для ефективного 
розвитку КСВ. Серед яких: недосконале ціноутворення освітніх послуг 
Rw=0,129032; зменшення кількості абітурієнтів Rw=0,215054; невизначеність 
щодо роботи з соціальнонезахищеними групами (сироти, інваліди, учасники 
бойових дій та діти учасників бойових дій) Rw =0,215054; відсутність плану 
КСВ Rw = 0,215054; скорочення персоналу Rw = 0,96774; відсутність 
соціальної стратегії Rw= 0,129032 . 
SWOT зважена бальна оцінка перспектив розвитку КСВ дозволяє 
стверджувати, що серед найбільш вагомих є такі можливості як: Розроблення 
соціальної стратегії та планів КСВ Ro= 0,224719; ефективне залучення 
матеріальної бази Ro= 0,134831; підтримка соціальних груп Ro=0,224719; 
розвиток дистанційного навчання Ro= 0,134831; поєднання аудиторного та 
дистанційного форматів навчання Ro= 0,101123; надання студентам 
можливості офіційного працевлаштування Ro= 0,179775. 
 
59 
 
Таблиця 2.9 –  SWOT зважена бальна оцінка можливостей розвитку КСВ 
3. можливостіO Значимість Оцінка Зважена оцінка Ранг 
в балах  
3.1 Розроблення соціальної стратегії 5 4 
та планів КСВ; 
20 0,224719 
3.2 Ефективне залучення  4 3 
матеріальної бази; 12 0,134831 
3.3 Підтримка соціальних груп  5 4 20 0,224719 
3.4 Розвиток дистанційного 4 3 
навчання; 
12 0,134831 
3.5 Поєднання аудиторного та 3 3 
дистанційного форматів навчання; 9 0,101123 
3.6 Надання студентам можливості 4 4 
офіційного працевлаштування під 
час навчання. 16 0,179775 
ВСЬОГО   89 1 
Ранг сильних сторін соціальної ∑����
відповідальності ЧДТУ ���� =  
�� 0,17 
Джерело: сформовано автором 
Так, згідно проведених розрахунків високий рівень несприятливості 
чинять такі фактори як: скорочення студентів Rt = 0,213675; скорочення 
персоналу університету Rt = 0,136752; скорочення кількості кафедр Rt= 
0,102564; невідповідність заробітної плати викладачів стандартам країн ЄС 
(мінімальна заробітна плата викладачів в країнах ЄС 800-1000 євро) Rt= 
0,136752; зменшення витрат на соціальну інфраструктуру Rt= 0,102564; 
вимушені неоплачувані відпустки та простої Rt= 0,102564; ускладнення 
співпраці з МОН Rt= 0,102564; непроходження акредитації (додаткові витрати 
на НАЗЯО [48]) Rt= 0,102564.  
Таблиця 2.10 – SWOT зважена бальна оцінка загроз розвитку КСВ 
 Значимість Оцінка Зважена оцінка Ранг 
в балах 
4. загрозиT     
4.1 Скорочення студентів; 5 5 
25 0,213675 
4.2 Скорочення персоналу 4 4 
16 0,136752 
університету; 
4.3. Скорочення кількості кафедр; 4 3 12 0,102564 
 
 
 
60 
 
Продовження таблиці 2.10 
4.4 Невідповідність заробітної плати 4 4 
викладачів стандартам країн ЄС 
(мінімальна заробітна плата 16 0,136752 
викладачів в країнах ЄС 800-1000 
євро);  
4.5 Зменшення витрат на соціальну 4 3 
інфраструктуру,  12 0,102564 
4.6 Вимушені неоплачувані відпустки 4 3 
та простої; 12 0,102564 
4.7 Ускладнення співпраці з МОН; 4 3 12 0,102564 
4.8 Непроходження акредитації 4 3 
(додаткові витрати на НАЗЯО) 12 0,102564 
ВСЬОГО   117 1 
Ранг сильних сторін соціальної ∑����
���� =  
відповідальності ЧДТУ �� 0,125 
Джерело: сформовано автором 
Отже, аналізуючи вищевказані данні, слід обгрунтувати висновок, що 
сильні сторони діяльності університету становлять 23%, слабкі – 28%, 
можливості – 28%, а загрози –  21%. 
Сильні сторони Слабкі сторони Можливості Загрози
21% 23%
28%
28%
 
Рис. 2.1 Результат SWOT-аналізу ЧДТУ 
Необхідно зазначити, що можливості й загрози можуть переходити у 
свою протилежність. Наприклад, невикористана університетом можливість 
може стати загрозою, якщо нею скористається конкурент, а вчасно відвернена 
61 
 
загроза може стати для організації додатковою перспективою, якщо 
конкуренти не змогли її усунути. 
Виходячи із проведеного аналізу, зробимо такі висновки: стан 
університету стосовно впровадження внутрішньої системи забезпечення 
якості освіти не є критичним. Університет функціонує у досить сприятливому 
зовнішньому середовищі. Він має достатньо розвинену нормативну базу, що 
дозволяє використовувати її для реалізації можливостей. Слабкі сторони не є 
критичними і можуть бути подолані шляхом використання сильних сторін 
протягом короткого період часу. Але для того щоб вийти на новий рівень 
забезпечення якості, університету необхідно здійснити ряд перетворень.  
Результати, отримані в результаті проведення SWOT-аналізу, 
підтвердили відповідність існуючої системи забезпечення якості вимогам 
чинного законодавства, актуальність і своєчасність впровадження програми 
забезпечення якості в університеті [49,50]. Разом з тим виявлено недоліки у її 
реалізації. Запропоновані додаткові заходи для покращення діяльності 
університету у сфері забезпечення якості освіти і освітнього процесу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
62 
 
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ 
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СИСТЕМІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ 
ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ 
3.1 Пріоритетні напрями вдосконалення корпоративно-соціальної 
відповідальності університету 
Соціальна стратегія є одним із ключових напрямів розвитку соціальної 
складової організації та її працівників як важливих елементів суспільства. На 
відміну від соціальної політики, вона формується в умовах обмежених 
ресурсів або змін у зовнішньому середовищі та передбачає оцінку можливих 
варіантів дій для вибору найбільш ефективного шляху реалізації соціальних 
пріоритетів. Соціальна стратегія повинна бути оформлена як окрема програма 
дій, узгоджена із загальною корпоративною та економічною стратегією 
закладу. 
Існують два основні підходи до формування соціальної стратегії. 
Перший підхід базується на її повній інтеграції з економічною стратегією 
університету. У цьому випадку соціальна стратегія має комплексний характер, 
сприяє досягненню стратегічних цілей та забезпечує ефективне 
функціонування всіх процесів діяльності закладу в довгостроковій 
перспективі. Особливістю такого підходу є те, що заклад вищої освіти 
розглядається як соціально-економічна система, у якій соціальна та 
економічна складові мають однакове значення. Розроблення стратегії 
здійснюється за участю як керівництва, так і працівників університету, а її 
реалізація охоплює всі структурні підрозділи та рівні управління. 
Другий підхід передбачає розроблення соціальної стратегії як 
самостійної програми розвитку, яка визначає загальний напрям діяльності 
університету та впливає на формування його економічної стратегії. У цьому 
випадку внутрішня соціальна стратегія являє собою комплекс довгострокових 
заходів, спрямованих на створення умов для ефективного використання й 
63 
 
розвитку людського потенціалу, підвищення мотивації працівників та 
зміцнення конкурентних переваг закладу. 
У своїй діяльності Черкаський державний технологічний університет 
орієнтується на сім взаємопов’язаних стратегічних напрямів розвитку, 
реалізація яких потребує активної взаємодії адміністрації, структурних 
підрозділів, науково-педагогічних працівників, співробітників, здобувачів 
освіти та органів громадського самоврядування. До таких напрямів належать: 
удосконалення освітнього процесу, розвиток міжнародного співробітництва, 
впровадження сучасних інформаційних технологій, формування суспільних 
цінностей, розвиток людського потенціалу, підвищення ефективності 
управління університетом та забезпечення його фінансової стабільності. 
Для кожного із зазначених напрямів визначаються конкретні стратегічні 
цілі, показники ефективності та критерії оцінювання результатів. Перелік 
індикаторів та їх цільові значення щорічно формуються в плані розвитку 
університету на наступний навчальний рік і затверджуються Вченою радою, 
що дає змогу здійснювати системний моніторинг реалізації поставлених 
завдань та коригувати подальші напрями розвитку. 
Одним із ключових напрямів розвитку Черкаського державного 
технологічного університету є вдосконалення освітнього процесу, що 
передбачає створення ефективної внутрішньої системи забезпечення якості 
освітньої діяльності та вищої освіти. Для цього в університеті формується 
єдине бачення критеріїв якості освітніх послуг і механізмів їх оцінювання, 
розробляється система індикаторів для моніторингу результативності 
освітнього процесу, а також здійснюється аналіз факторів, які впливають на 
якість освіти, з метою своєчасного виявлення та попередження можливих 
негативних тенденцій. Важливе значення надається проходженню зовнішньої, 
зокрема міжнародної, акредитації освітніх програм та вдосконаленню 
механізмів перезарахування результатів навчання в межах програм 
академічної мобільності. 
64 
 
Значна увага приділяється орієнтації освітньої діяльності на потреби 
сучасного ринку праці. Університет здійснює постійний моніторинг тенденцій 
зайнятості, підтримує базу даних випускників та активно співпрацює з 
роботодавцями. Для цього створюються дорадчі ради за участю представників 
бізнесу та професійної спільноти на рівні університету, факультетів і освітніх 
програм. Роботодавці залучаються до розроблення змісту освітніх програм, 
оцінювання результатів навчання та організації практичної підготовки 
здобувачів освіти. 
Важливим завданням університету є формування контингенту студентів, 
які мають належний рівень підготовки та мотивацію до навчання. З цією 
метою проводиться системна профорієнтаційна та інформаційна робота серед 
абітурієнтів, їхніх батьків, закладів загальної середньої, професійно-технічної, 
фахової передвищої та вищої освіти. Окрема увага приділяється створенню 
доступного освітнього середовища та забезпеченню рівних можливостей для 
осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 
Університет також сприяє всебічному розвитку здобувачів освіти 
шляхом впровадження міждисциплінарного підходу до навчання, розширення 
можливостей для індивідуальної освітньої траєкторії та інтеграції освітнього 
процесу з науково-дослідною діяльністю. Такий підхід дозволяє формувати у 
студентів комплексні компетентності, необхідні для успішної професійної 
реалізації в умовах сучасного суспільства. 
Одним із пріоритетів розвитку є інтеграція університету до 
міжнародного освітнього простору. Для цього впроваджуються міжнародні 
стандарти викладання іноземних мов, розширюється перелік дисциплін, що 
викладаються англійською та іншими мовами країн Європейського Союзу, 
створюються умови для навчання іноземних студентів. Крім того, 
удосконалюється організаційна, методична та фінансова база для розвитку 
академічної мобільності студентів і викладачів, а також для реалізації програм 
подвійних і спільних дипломів із закордонними закладами вищої освіти. 
65 
 
Важливим напрямом стратегічного розвитку Черкаського державного 
технологічного університету є міжнародне співробітництво, яке спрямоване 
на посилення інтеграції закладу до світового освітнього та наукового 
простору. Університет прагне розширювати мережу партнерських зв’язків із 
закордонними закладами вищої освіти та науковими установами, збільшувати 
кількість міжнародних угод про співпрацю, програм подвійного 
дипломування, а також залучати до навчання іноземних студентів і аспірантів. 
Особлива увага приділяється поглибленню співпраці в межах уже 
налагоджених міжнародних партнерств, що демонструють високий рівень 
ефективності та результативності. Важливою складовою міжнародної 
діяльності є також популяризація наукових досягнень університету через 
участь викладачів, науковців і здобувачів освіти у міжнародних наукових 
конференціях, форумах, виставках та інноваційних проєктах, зокрема шляхом 
розширення фінансової підтримки академічної мобільності та наукових 
відряджень. 
З метою раціонального використання ресурсів та впровадження 
принципів сталого розвитку університет удосконалює систему організації 
друку документів шляхом створення централізованих сервісів із контролем 
використання друкованої продукції. Одночасно триває оснащення навчальних 
аудиторій сучасними мультимедійними та аудіовізуальними засобами, що 
сприяє підвищенню якості викладання та розширенню можливостей для 
використання інноваційних методів навчання. 
Важливим аспектом інформатизації є також розвиток електронних 
ресурсів для підтримки суспільної та культурної діяльності університетської 
спільноти. Передбачається створення та постійне оновлення електронних баз 
даних випускників, забезпечення можливостей для їхньої комунікації через 
спеціалізовані інтернет-платформи, а також розвиток цифрових майданчиків 
для обговорення актуальних освітніх, наукових і суспільних питань. Крім того, 
університет здійснює моніторинг впливу процесів інформатизації на 
трансформацію ринку праці, що дає змогу своєчасно адаптувати освітні 
66 
 
програми до нових вимог цифрової економіки та підвищувати 
конкурентоспроможність випускників. 
Важливим складником соціальної стратегії Черкаського державного 
технологічного університету є формування суспільних цінностей, спрямоване 
на розвиток корпоративної культури, зміцнення університетської спільноти та 
підвищення суспільного авторитету закладу. З цією метою університет 
підтримує проведення щорічних конкурсів студентських наукових робіт та 
олімпіад, присвячених історії університету, що сприяє збереженню його 
традицій і формуванню почуття належності до академічної спільноти. 
Важливу роль у вивченні потреб і настроїв учасників освітнього процесу 
покликана відігравати соціологічна служба університету, яка забезпечуватиме 
систематичний моніторинг громадської думки. Для розвитку комунікації та 
академічної дискусії передбачається створення університетської газети як 
відкритого творчого й інформаційного майданчика. Окрема увага 
приділяється формуванню позитивного іміджу університету через поширення 
актуальної інформації українською та англійською мовами на офіційному 
вебпорталі, розвиток асоціації випускників, удосконалення електронної бази 
випускників та реалізацію комплексних PR-заходів. 
Пріоритетним напрямом розвитку університету є також розвиток 
людського потенціалу. Для забезпечення кадрової стабільності та наступності 
науково-педагогічних кадрів планується вдосконалення системи підготовки 
кадрового резерву через аспірантуру та докторантуру. Значна увага 
приділяється стимулюванню наукової діяльності шляхом запровадження 
механізмів заохочення працівників із високою публікаційною активністю, 
підтримки молодих науковців та їх участі в наукових конкурсах і грантових 
програмах. Університет також прагне створювати сприятливі умови для 
професійного становлення молодих викладачів і науковців, розвивати 
інфраструктуру для їхньої наукової та педагогічної діяльності, а також 
удосконалювати систему соціальної підтримки працівників старшого 
покоління. Важливим елементом розвитку соціальної відповідальності є 
67 
 
впровадження нефінансової звітності та реалізація проєктів у сфері 
корпоративної соціальної відповідальності відповідно до міжнародних 
стандартів. 
У сфері управління університетом стратегія передбачає розвиток 
принципів відкритості, прозорості та участі всіх зацікавлених сторін у 
прийнятті управлінських рішень. Особлива увага приділяється співпраці з 
громадськими організаціями, благодійними фондами, меценатами та засобами 
масової інформації, а також розширенню можливостей студентського 
самоврядування щодо участі в освітньому та виховному процесах. 
Управлінська діяльність здійснюється на засадах етичної поведінки, взаємної 
поваги та позитивної мотивації відповідно до Етичного кодексу університету. 
Водночас створюються умови для забезпечення відкритості процесів 
підготовки, обговорення та затвердження нормативних документів шляхом 
проведення громадських консультацій та експертиз. 
Важливою умовою реалізації стратегічних цілей університету є належне 
фінансове забезпечення. Університет здійснює планування потреб у 
фінансових ресурсах відповідно до довгострокових пріоритетів розвитку, 
забезпечує прозорий і справедливий розподіл коштів між структурними 
підрозділами з урахуванням їхніх потреб та результатів діяльності. Значна 
увага приділяється громадському контролю за використанням фінансових 
ресурсів через залучення Вченої ради, профспілкових організацій та органів 
студентського самоврядування. Крім того, університет активно розвиває 
співпрацю з українськими та міжнародними компаніями з метою залучення 
додаткових інвестицій та ресурсів для модернізації освітньої, наукової та 
матеріально-технічної бази. 
Соціальна стратегія університету визначає пріоритети розвитку освіти, 
науки, інформатизації, управління та корпоративної культури. Серед 
ключових завдань – удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості 
освіти, відкриття нових спеціальностей, впровадження інноваційних та 
міждисциплінарних освітніх програм, розвиток дуальної освіти та програм 
68 
 
подвійного дипломування. Важливими напрямами залишаються підвищення 
результативності наукових досліджень, розвиток трансферу технологій, 
комерціалізація результатів інтелектуальної діяльності, створення сучасних 
наукових лабораторій і центрів колективного користування обладнанням. 
У сфері цифрової трансформації університет орієнтується на інтеграцію 
інформаційних систем управління освітнім процесом, кадрового та 
фінансового обліку, електронного документообігу й управління ресурсами. 
Водночас особлива увага приділяється розвитку корпоративної культури, 
зміцненню академічних традицій, утвердженню принципів академічної 
доброчесності, національної ідентичності, громадянської відповідальності та 
підтримці постійного конструктивного діалогу між адміністрацією, 
працівниками та здобувачами освіти. 
 
3.2 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного 
управління університету 
 
В умовах трансформації системи вищої освіти України, посилення 
конкуренції на ринку освітніх послуг та інтеграції до Європейського простору 
вищої освіти особливого значення набуває вдосконалення корпоративного 
управління закладів вищої освіти. Ефективне корпоративне управління сприяє 
підвищенню якості освітньої та наукової діяльності, забезпечує прозорість 
управлінських процесів, зміцнює довіру стейкхолдерів та створює умови для 
сталого розвитку університету. 
Проведений аналіз діяльності Черкаського державного технологічного 
університету засвідчив наявність розвиненої системи управління, сформованої 
нормативно-правової бази, дієвих механізмів забезпечення якості освіти та 
значного потенціалу для подальшого розвитку. Разом із тим сучасні виклики 
потребують удосконалення існуючих управлінських механізмів шляхом 
розширення принципів корпоративного управління, соціальної 
69 
 
відповідальності, цифровізації та партнерської взаємодії із зацікавленими 
сторонами. 
Одним із пріоритетних напрямів удосконалення корпоративного 
управління є підвищення рівня участі стейкхолдерів у процесах прийняття 
управлінських рішень. Доцільним є розширення співпраці з роботодавцями, 
випускниками, представниками органів державної влади, місцевого 
самоврядування та громадських організацій. Для цього рекомендується 
активізувати діяльність дорадчих рад при університеті та його структурних 
підрозділах, залучати представників зовнішнього середовища до розроблення 
освітніх програм, оцінювання результатів навчання та формування 
стратегічних напрямів розвитку. Такий підхід сприятиме підвищенню 
адаптивності університету до потреб ринку праці та суспільства. 
Важливим напрямом удосконалення корпоративного управління є 
подальший розвиток внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Для 
цього необхідно вдосконалити систему моніторингу освітньої діяльності 
шляхом розширення переліку показників ефективності, впровадження 
цифрових інструментів збору та аналізу даних, а також регулярного 
оцінювання задоволеності здобувачів освіти, випускників та роботодавців 
якістю освітніх послуг. Особливу увагу слід приділити розвитку культури 
якості серед усіх учасників освітнього процесу та забезпеченню їх активної 
участі в процедурах внутрішнього оцінювання. 
З метою підвищення ефективності управлінської діяльності доцільно 
продовжити цифрову трансформацію університету. Рекомендується створити 
єдину інтегровану інформаційну систему, яка забезпечуватиме автоматизацію 
основних управлінських процесів, зокрема управління освітнім процесом, 
кадрового обліку, фінансів, матеріальних ресурсів та електронного 
документообігу. Впровадження сучасних цифрових рішень дозволить 
скоротити час на виконання адміністративних процедур, підвищити 
оперативність прийняття рішень та забезпечити прозорість діяльності 
університету. 
70 
 
Окремим напрямом удосконалення корпоративного управління має 
стати розвиток корпоративної культури та академічної доброчесності. Для 
цього необхідно посилити інформаційно-просвітницьку роботу щодо 
принципів етичної поведінки, академічної чесності та соціальної 
відповідальності. Доцільним є проведення регулярних тренінгів, семінарів і 
тематичних заходів для працівників та здобувачів освіти, спрямованих на 
формування цінностей відкритості, взаємоповаги, професійної етики та 
відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків. 
Значний потенціал для вдосконалення корпоративного управління має 
розвиток соціальної відповідальності університету. Рекомендується 
запровадити систему нефінансової звітності, яка відображатиме результати 
діяльності у сфері освіти, науки, соціального розвитку, екологічної 
відповідальності та взаємодії з громадою. Публікація таких звітів сприятиме 
підвищенню відкритості діяльності університету та зміцненню його репутації 
серед зацікавлених сторін. Крім того, доцільним є приєднання університету до 
міжнародних ініціатив у сфері корпоративної соціальної відповідальності та 
сталого розвитку. 
Особливу увагу слід приділити розвитку людського потенціалу як 
ключового ресурсу університету. З метою забезпечення кадрової стабільності 
необхідно вдосконалити систему формування кадрового резерву через 
аспірантуру та докторантуру, створити додаткові стимули для професійного 
розвитку науково-педагогічних працівників, підтримувати їх участь у 
міжнародних наукових проєктах, програмах академічної мобільності та 
підвищення кваліфікації. Важливим інструментом мотивації може стати 
впровадження системи оцінювання результативності діяльності працівників, 
яка враховуватиме наукові, освітні та організаційні досягнення. 
Для підвищення конкурентоспроможності університету доцільно 
розширювати міжнародну співпрацю. Основними напрямами мають стати 
збільшення кількості університетів-партнерів, розвиток програм подвійного 
дипломування, залучення іноземних студентів та викладачів, а також участь у 
71 
 
міжнародних освітніх і наукових проєктах. Розширення міжнародної 
діяльності сприятиме підвищенню якості освітніх програм, зміцненню 
наукового потенціалу та покращенню позицій університету в міжнародному 
академічному середовищі. 
Важливим напрямом удосконалення корпоративного управління є 
розвиток комунікаційної політики університету. Для цього необхідно 
забезпечити ефективне функціонування сучасних каналів комунікації між 
адміністрацією, працівниками, студентами, випускниками та зовнішніми 
партнерами. Доцільним є створення електронних платформ для обговорення 
стратегічних питань розвитку, проведення регулярних консультацій та 
опитувань, а також розширення діяльності асоціації випускників. Це 
сприятиме формуванню атмосфери довіри, підвищенню рівня залученості 
учасників освітнього процесу та зміцненню корпоративної єдності. 
Не менш важливим є вдосконалення фінансового управління 
університетом. Для забезпечення фінансової стійкості рекомендується 
диверсифікувати джерела фінансування шляхом активного залучення 
грантових коштів, участі у міжнародних проєктах, розвитку партнерства з 
бізнесом та реалізації програм комерціалізації результатів наукових 
досліджень. Одночасно необхідно забезпечити максимальну прозорість 
розподілу фінансових ресурсів та посилити механізми громадського контролю 
за їх використанням. 
Результати SWOT-аналізу засвідчили, що Черкаський державний 
технологічний університет має достатні внутрішні ресурси та сприятливі 
зовнішні можливості для подальшого вдосконалення корпоративного 
управління. Серед основних переваг університету можна виділити наявність 
кваліфікованого кадрового потенціалу, розвинену систему забезпечення 
якості освіти, високий рівень інформатизації та значний досвід міжнародної 
співпраці. Водночас подальший розвиток потребує посилення цифровізації 
управлінських процесів, розширення участі стейкхолдерів у прийнятті рішень, 
72 
 
удосконалення системи мотивації персоналу та підвищення рівня соціальної 
відповідальності. 
Отже, реалізація запропонованих рекомендацій дозволить підвищити 
ефективність корпоративного управління Черкаського державного 
технологічного університету, забезпечити його сталий розвиток, зміцнити 
конкурентні позиції на національному та міжнародному ринках освітніх 
послуг, а також створити умови для більш повного задоволення потреб 
здобувачів освіти, працівників, роботодавців та інших зацікавлених сторін. 
Впровадження сучасних підходів до управління сприятиме підвищенню якості 
освітньої та наукової діяльності, розвитку людського потенціалу та 
формуванню позитивного іміджу університету як соціально відповідального 
закладу вищої освіти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
73 
 
ВИСНОВКИ 
 
У процесі виконання дипломної роботи було досліджено теоретичні та 
практичні аспекти корпоративного управління в закладах вищої освіти, а 
також проаналізовано особливості функціонування системи управління 
Черкаського державного технологічного університету. Проведене 
дослідження дозволило оцінити сучасний стан корпоративного управління 
університету, визначити його сильні сторони, проблемні аспекти та 
перспективні напрями розвитку в умовах трансформації системи вищої освіти 
України та посилення міжнародної конкуренції на ринку освітніх послуг. 
У результаті дослідження встановлено, що корпоративне управління в 
закладах вищої освіти є складною системою взаємодії між адміністрацією, 
працівниками, здобувачами освіти, роботодавцями, органами державної влади 
та іншими зацікавленими сторонами. Його ефективність значною мірою 
визначається рівнем прозорості управлінських процесів, якістю стратегічного 
планування, дотриманням принципів академічної доброчесності, соціальної 
відповідальності та здатністю адаптуватися до змін зовнішнього середовища. 
Дослідження діяльності Черкаського державного технологічного 
університету показало, що університет є сучасним багатопрофільним 
закладом вищої освіти, який здійснює підготовку фахівців за широким 
спектром спеціальностей та активно впроваджує інноваційні підходи до 
організації освітнього процесу. Університет має сформовану систему 
управління, розвинену нормативно-правову базу, потужний науковий 
потенціал та значний досвід міжнародного співробітництва. Його діяльність 
ґрунтується на принципах автономії, самоврядування, академічної свободи, 
прозорості та відповідальності перед суспільством. 
Аналіз соціальної стратегії університету дозволив встановити, що одним 
із пріоритетних напрямів його розвитку є забезпечення високої якості 
освітньої діяльності та формування ефективної внутрішньої системи 
забезпечення якості освіти. Значна увага приділяється моніторингу освітніх 
74 
 
процесів, удосконаленню освітніх програм, розвитку академічної мобільності, 
розширенню міжнародних зв’язків та врахуванню потреб сучасного ринку 
праці. Важливим досягненням є орієнтація університету на інтеграцію освіти, 
науки та інноваційної діяльності, що відповідає сучасним тенденціям розвитку 
європейського освітнього простору. 
У ході дослідження було встановлено, що важливе місце в системі 
корпоративного управління університету посідає соціальна відповідальність. 
Соціально відповідальна діяльність реалізується через підтримку академічної 
доброчесності, створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, 
розвиток волонтерських і громадських ініціатив, підтримку студентського 
самоврядування, співпрацю з роботодавцями та громадськими організаціями. 
Крім того, університет приділяє значну увагу формуванню корпоративної 
культури, розвитку людського потенціалу та впровадженню принципів 
сталого розвитку. 
Проведений SWOT-аналіз показав, що Черкаський державний 
технологічний університет має значний потенціал для подальшого 
вдосконалення системи корпоративного управління. До основних сильних 
сторін університету належать висококваліфікований кадровий склад, широкий 
спектр освітніх програм, наявність міжнародних партнерств, розвинена 
система забезпечення якості освіти та позитивна репутація серед 
стейкхолдерів. Водночас було виявлено необхідність подальшого 
вдосконалення цифровізації управлінських процесів, розвитку механізмів 
участі зацікавлених сторін у прийнятті рішень, розширення фінансової 
автономії та посилення міжнародної конкурентоспроможності університету. 
На основі проведеного аналізу було розроблено рекомендації щодо 
вдосконалення корпоративного управління Черкаського державного 
технологічного університету. Зокрема, запропоновано посилити участь 
роботодавців, випускників та представників громадськості у процесах 
стратегічного планування й оцінювання результатів діяльності університету. 
Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку внутрішньої системи 
75 
 
забезпечення якості освіти через впровадження сучасних цифрових 
інструментів моніторингу та оцінювання освітнього процесу. 
Особливу увагу приділено питанням цифрової трансформації 
університету. Встановлено, що інтеграція інформаційних систем управління 
освітнім процесом, кадровим забезпеченням, фінансами та документообігом 
сприятиме підвищенню ефективності управлінських рішень, зниженню 
адміністративного навантаження та забезпеченню прозорості діяльності 
університету. Водночас розвиток дистанційних освітніх технологій та 
електронних сервісів створює додаткові можливості для підвищення якості 
освітніх послуг і доступності освіти. 
Важливим напрямом удосконалення корпоративного управління 
визначено розвиток людського потенціалу. Доведено, що підвищення 
мотивації працівників, підтримка молодих науковців, розвиток кадрового 
резерву та створення сприятливих умов для професійного зростання є 
необхідними передумовами забезпечення сталого розвитку університету. 
Водночас особливого значення набуває підтримка корпоративної культури, 
заснованої на принципах взаємоповаги, довіри, академічної доброчесності та 
соціальної відповідальності. 
Окрему увагу приділено розвитку міжнародного співробітництва як 
важливого інструменту підвищення конкурентоспроможності університету. 
Розширення партнерських відносин із закордонними закладами вищої освіти, 
розвиток програм подвійного дипломування, участь у міжнародних наукових 
проєктах та академічній мобільності сприятимуть інтеграції університету до 
світового освітнього та наукового простору. 
Таким чином, результати проведеного дослідження підтверджують, що 
Черкаський державний технологічний університет має достатній 
організаційний, кадровий та науковий потенціал для подальшого 
вдосконалення системи корпоративного управління. Реалізація 
запропонованих рекомендацій дозволить підвищити ефективність 
управлінських процесів, зміцнити взаємодію зі стейкхолдерами, забезпечити 
76 
 
сталий розвиток університету та посилити його конкурентні позиції на 
національному і міжнародному рівнях. Упровадження сучасних принципів 
корпоративного управління сприятиме підвищенню якості освіти, розвитку 
наукової діяльності, формуванню позитивного іміджу університету та більш 
повному задоволенню потреб суспільства в якісній вищій освіті. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Баюра Д.О. Соціальна відовідальність як інструмент 
удосконалення корпоративного управління в Україні // Теоретичні та 
прикладні питання економіки. – 2011. – №27. 
2. Гусєва О.Ю., Воскобоєва О.В., Хлевицька Т.Б. Соціальна 
відповідальність бізнесу: навчальний посібник. Київ. Державний університет 
телекомунікацій, 2020. 222 с 
3. Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. Навч. 
посіб. //Національний технічний університет України «Київський 
політехнічний інститут». 2015. 180 с. 
4. Соціальна відповідальність: навч. посіб.; за заг. ред. д.е.н., проф. 
А.М. Колота. К.: КНЕУ, 2015. 519 с. 
5. Грішнова О., Бех С. Соціальна відповідальність університетів 
України : порівняльний аналіз та основні напрями розвитку / О. Грішнова  , С. 
Бех // Вісник Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка . Серія 
«Економіка». – 2014. -№5(158). – с.11-18 
6. Колот А.М., Грішнова О.А. Соціальна відповідальність: теорія і 
практика розвитку: монографія / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. 
Колота. – К.: КНЕУ, 2012. – 501 с.; 
7. Керівництво із соціальної відповідальності (ISO 26 000), версія 4,2 
// [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dssu.gov.ua. 
8. Котлер Ф. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити 
якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Котлер Ф., Лі Н. / 
Пер. з англ. — К.: Стандарт, 2005. — 302 с. 
9. Ушакова Н.М. Соціальна відповідальність ВНЗ як суб'єкта ринку 
освітніх послуг. /Вчені записки. – К.: Університет "КРОК", випуск 32/2, том 1, 
2012. 28. Ушакова Н.М. Проактивна позиція освіти в реалізації соціальної 
відповідальності // Вчені записки. – К.: Університет "КРОК". – Вип. 26. – Т 1. 
– 2011. – С.134-141. 
78 
 
10. Принципи корпоративного управління OECD. – Paris : OECD 
Publishing, 2015. 
11. Дятлов А.О. Корпоративне управління : навч. посіб. – Київ : 
КНЕУ, 2019. 
12. Мальська М.П., Худо В.В. Менеджмент організацій : теорія та 
практика. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 
13. Колот А.М. Соціальна відповідальність : теорія і практика 
розвитку : монографія. – Київ : КНЕУ, 2018. 
14. Савченко В.А. Управління розвитком закладів освіти. – Харків : 
Основа, 2021. 
15. Кремень В.Г. Філософія управління освітою. – Київ : Грамота, 
2018. 
16. Гриньова В.М. Корпоративне управління : підручник. – Харків : 
ІНЖЕК, 2017. 
17. Біловодська О.А. Соціальна відповідальність та сталий розвиток 
організацій. – Суми : Університетська книга, 2020. 
18.  Соціальна відповідальність: навч. посіб. / Н.М. Сіренко, Т.І. 
Лункіна, А.В. Бурковська. Миколаїв: МНАУ, 2021. 216 с. 
19. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська 
практика: підручник / Саприкіна М.А., Ляшенко О. М, Саєнсус М.А., Місько 
Г.А., Зінченко А.Г.; за наук. ред. д.е.н., проф., засл. діяч науки і техніки 
України Редькіна О.С. К.: ТОВ «Фарбований лист», 2011. 480 с. 
20. Колот  А.М. Корпоративна соціальна відповідальність і проблеми 
її сприймання суспільством/А .М. Колот  //Соціально-трудові відносини 
:теорія та практика : збірка наукових  праць /М-во освіти і науки України, 
ДВНЗ «Київський національний економічний  університет ім. В. Гетьмана».-
2013.-№2(6). 
21. Саввінов В.М. Стрекаповскій В.Н. врахування інтересів 
стейкхолдерів  в управлінні розвитком освіти. Вісник міжнародних 
організацій: освіта, наука, нова економіка -2013 - No 1 (40) -C 87-99. 
79 
 
22. Грішнова О.А. Взаємозв’язок цінностей людини й цінностей 
організації в системі соціальної відповідальності// Чернігівський науковий 
часопис. Серія 1, Економіка і управління. – 2011. – №2 (2). – С. 110-117. 
23. Корпоративна соціальна відповідальність: навчальний посібник / 
укладач В.Ю. Грунтковський; Міністерство освіти і науки України, 
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Чернівці: 
ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2017. 138 с. 
24.  Офіційний сайт Черкаського державного технологічного 
університету https://chdtu.edu.ua/ 
25. https://chdtu.edu.ua/normative/normativni-dokumenti-diyalnosti-
chdtu2 
26. https://chdtu.edu.ua/normative/publichna-informatsiya/item/16019-
shchorichnyi-zvit-rektora-universytetu 
27. Сергата М., Ободовська В., Ребедайло М./ Стратегічне управління 
інноваційною діяльністю закладів освіти з урахуванням соціальної 
відповідальності. Збірник тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної 
конференції «Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-
адміністрування» : 24 квіт. 2026 р., м. Черкаси [Електронний ресурс] / упоряд. 
: Л. В. Проданова, О. А. Білик; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. 
технол. ун-т. –Черкаси : ЧДТУ, 2026. – с.270 
28.  Центр соціальної адаптації та професійного розвитку ветеранів, 
членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю. Офіційний сайт https://veteran-
center.chdtu.edu.ua/ 
29. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально 
психологічний аспект). Київ: МАУП, 2000. 286 с. 
30.  Офіційний сайт Київський національний економічний 
університет імені Вадима Гетьмана // [Електроний ресурс]. – Режим доступу: 
http://kneu.edu.ua/ua/. 
80 
 
31.  Офіційний сайт Національного технічного університету України 
«КПІ імені Ігоря Сікорського» // [Електроний ресурс]. – Режим доступу: 
https://kpi.ua/ 
32. Куліш А. Соціальна відповідальність бізнесу в банківській сфері у 
запитаннях і відповідях. – К., 2007. – 80 с.; 
33. Кримчак, Л. (2025). УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ 
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ. MODELING THE 
DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, (1), 275–280. 
34. Карасик О. С. Впровадження соціальної відповідальності в 
управління вищими навчальними закладами. Вісник Чернігівського 
національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: 
Економічні науки. 2019. Вип. 161. С. 173–179. 
35.  https://globalcompact.org.ua/gd-oon-v-ukraini/ 
36.  Міжнародний інститут бізнесу. Офіційний сайт https://iib.com.ua/ 
37.  Києво-Могилянська бізнес-школа. Офіційний сайт 
https://kmbs.ua/ua/?utm 
38.  Львівська бізнес-школа УКУ. Офіційний сайт https://lvbs.com.ua/ 
39.  А.М. Колот – Корпоративна соціальна відповідальність: еволюція 
та розвиток теоретичних поглядів. КНЕУ. 2014р 
40. Ламанді І .Корпоративна соціальна відповідальність та соціальна 
відповідальність у глобальному бізнес-середовищі. Порівняльний 
теоретичний підхід. Румунський  економічний журнал вип.10 (23),  2007 . 
41.  Соціально-компетентне управління корпораціями в умовах 
поведінкової економіки: [матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (18 лютого 
2021 р.)] / відп. ред. О.М. Павлова, К. В. Павлов, Л. В. Шостак, А. М. Лялюк – 
Луцьк, 2021. – c.545. 
42. https://osvita.ua/vnz/reports/management/15382/?utm_source=chatgpt
.com#google_vignette 
43. https://stud.com.ua/37060/ekonomika/strategichniy_analiz?utm_sourc
e=chatgpt.com 
81 
 
44. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. 
В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с. 
45. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Стратегічний 
менеджмент : навчальний посібник. – Львів : ЗУКЦ, 2010. 
46. Балабанова Л.В. Стратегічне маркетингове управління 
конкурентоспроможністю підприємств : навчальний посібник. – Київ : 
Професіонал, 2006. 
47. Міністерство освіти і науки України. Закон України «Про вищу 
освіту» від 01.07.2014 №1556-VII. Офіційний текст: Закон України «Про вищу 
освіту» Особливо стаття 16 «Система забезпечення якості вищої освіти». 
48.  Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. 
Критерії оцінювання якості освітніх програм. 
https://naqa.gov.ua/?utm_source=chatgpt.com 
49. Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII. 
50. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII. 
 
 
 
 
 
 
60 
 
Додаток А 
УДК: 005.591.6:37:005.35 
 
Сергата Мирослава, 
викладач кафедри менеджменту та бізнес адміністрування, 
Ободовська Вікторія, 
здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, 
спеціальність 073 Менеджмент, 
Ребедайло Матвій, 
здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, 
спеціальність 073 Менеджмент, 
Черкаський державний технологічний університет, 
м. Черкаси, Україна 
 
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ 
ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З УРАХУВАННЯМ 
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 
 
Сучасні трансформаційні процеси в освітній сфері зумовлюють необхідність 
переосмислення підходів до управління закладами освіти. Посилення конкуренції, 
цифровізація, глобалізаційні виклики та зростання ролі людського капіталу актуалізують 
впровадження інновацій як ключового чинника розвитку. Водночас важливим стає 
дотримання принципів соціальної відповідальності, що забезпечує гармонійне поєднання 
економічних, соціальних і етичних аспектів діяльності закладів освіти. Соціальна 
відповідальність університетів посилюється в умовах війни, що виявляється в активізації 
взаємодії із громадами, де розташований університет, та громадськими організаціями. 
Українські університети активно адаптують освітній процес до умов воєнного стану, 
орієнтуючись на гуманітарні, психологічні та інноваційні підходи для підтримки студентів, 
викладачів та суспільства загалом [1].  
Стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів освіти передбачає 
формування довгострокових цілей розвитку, визначення пріоритетних напрямів модернізації 
освітнього процесу, а також ефективне використання ресурсів для досягнення конкурентних 
переваг. Інновації у сфері освіти можуть проявлятися у впровадженні нових освітніх 
технологій, цифрових платформ, інтерактивних методів навчання, розвитку партнерств із 
бізнесом та міжнародними організаціями.  
Разом із тим, стратегічні рішення повинні враховувати принципи соціальної 
відповідальності, що включають забезпечення рівного доступу до освіти, дотримання етичних 
стандартів, розвиток інклюзивного середовища, формування екологічної свідомості та 
сприяння сталому розвитку суспільства. Соціально відповідальні заклади освіти орієнтуються 
не лише на підвищення ефективності своєї діяльності, а й на задоволення потреб широкого 
61 
 
кола зацікавлених сторін: студентів, викладачів, роботодавців, держави та суспільства в 
цілому. Інтеграція соціальної відповідальності у стратегічне управління інноваціями дозволяє 
підвищити рівень довіри до закладу освіти, зміцнити його репутацію та забезпечити стійкий 
розвиток. Зокрема, впровадження інновацій має здійснюватися з урахуванням соціальних 
наслідків, таких як доступність освітніх послуг, якість навчання, вплив на зайнятість та 
розвиток регіону.  
Важливим інструментом реалізації соціально відповідальної інноваційної стратегії є 
корпоративне управління, яке забезпечує прозорість прийняття рішень, ефективну 
комунікацію та баланс інтересів усіх учасників освітнього процесу. Впровадження принципів 
відкритості, підзвітності та етичності сприяє підвищенню якості управління та 
результативності інноваційної діяльності [2].  
Особливої актуальності набуває питання цифрової трансформації освіти, яка відкриває 
нові можливості для доступу до знань, але водночас породжує ризики цифрової нерівності. У 
цьому контексті соціальна відповідальність полягає у забезпеченні рівних умов для всіх 
учасників освітнього процесу, незалежно від їх соціально-економічного становища. 
 Отже, стратегічне управління інноваціями у закладах освіти має базуватися на 
поєднанні інноваційного розвитку та принципів соціальної відповідальності. Такий підхід 
сприяє підвищенню конкурентоспроможності закладів освіти, зміцненню їх суспільної ролі та 
забезпеченню сталого розвитку. У перспективі важливим є подальше вдосконалення 
механізмів інтеграції соціальної відповідальності у стратегічне управління, що дозволить 
підвищити ефективність освітньої діяльності та її відповідність сучасним викликам. 
Література 
1. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо реалізації соціальної 
відповідальності університетів під час конфліктів, воєнних дій та повоєнного відновлення : 
препринт (аналітичні матеріали) / Є. Балджи, І. Власова, С. Калашнікова, В. Ковтунець, О. 
Литовченко, О. Оржель, В. Рябченко, К. Трима, Л. Червона, Н. Шофолова ; за ред. С. 
Калашнікової та О. Оржель. Київ : Інститут вищої освіти НАПН України, 2022. 145 с.  
2. Інновації в освіті: інтеграція науки і практики : збірник науково-методичних праць / за заг. 
ред. О.А. Дубасенюк. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 492 с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
62 
 
Додаток Б
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
