Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9840Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Сергата, Мирослава Миколаївна | - |
| dc.contributor.author | Ребедайло, Матвій Павлович | - |
| dc.date.accessioned | 2026-07-09T11:13:09Z | - |
| dc.date.available | 2026-07-09T11:13:09Z | - |
| dc.date.issued | 2026 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9840 | - |
| dc.description.abstract | Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти стратегічного управління інноваційною діяльністю закладу вищої освіти Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського державного технологічного університету. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження особливостей стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського державного технологічного університету та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення. Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити теоретичні засади стратегічного управління інноваційною діяльністю; розглянути сучасні підходи до оцінювання інноваційної діяльності закладів вищої освіти; здійснити аналіз діяльності ЧДТУ; провести оцінювання системи стратегічного управління інноваційною діяльністю ЧДТУ; розробити рекомендації щодо вдосконалення стратегічного управління інноваційною діяльністю університету. За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо створення Центру інноваційного розвитку та трансферу технологій, активізації грантової діяльності, розвитку студентського підприємництва, цифровізації управлінських процесів та розширення співпраці університету з бізнесом. Одержані результати можуть бути використані в діяльності Черкаського державного технологічного університету під час реалізації стратегічних напрямів розвитку та вдосконалення системи управління інноваційною діяльністю. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | стратегічне управління, інноваційна діяльність, заклад вищої освіти, інновації, цифровізація, грантова діяльність, стартапи, конкурентоспроможність, стратегія розвитку, університет | uk_UA |
| dc.title | Стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів вищої освіти (на матеріалах ЧДТУ, м.Черкаси) | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 073 Менеджмент (Менеджмент) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом Ребедайло М..pdf Restricted Access | 1.55 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування
Допущено до захисту
Завідувач кафедри
менеджменту та бізнес-адміністрування
_________________Олександр БІЛИК
«_____»____________________ 2026 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
НА ТЕМУ:
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙННОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ (на матеріалах ЧДТУ м. Черкаси)
Галузь знань: 07 «Управління та адміністрування»
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський)
Форма здобуття освіти: денна
Група М-225
Виконавець роботи:
«____»_________ 2026 р. _____________ _Матвій РЕБЕДАЙЛО__
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи:
«____»__________ 2026 р. ____________ Мирослава СЕРГАТА
(підпис) ( ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Черкаси 2026
2
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БІЗНЕС-АДМІНІСТРУВАННЯ
Галузь знань 07 «Управління та адміністрування» _____________
(код, назва)
Спеціальність 073 «Менеджмент» __
(код, назва)
Освітня програма Менеджмент _______
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Завідувач кафедри
______________
«_____» ________________20 ___ р.
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
___________Ребедайло Матвій Павлович___________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів вищої освіти
(на матеріалах ЧДТУ, м.Черкаси)____________________________
Керівник роботи викладач Сергата Мирослава Миколаївна _____ _______
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом від «17» березня 2026 р. № 62/03-03
2. Вихідні дані до роботи статистичні дані ЧДТУ за 2023-2025 рр.; періодичні
видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт закладу вищої освіти
3. Зміст кваліфікаційної роботи (перелік питань, які потрібно розробити) РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕЖАВНОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ
СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧДТУ ______
4. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
керівника завдання видав завдання прийняв
1 Викладач Сергата М.М.
2 Викладач Сергата М.М.
3 Викладач Сергата М.М.
5. Дата видачі завдання «__23__» ___02_______ 2026 р.
3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
№ Назва етапів підготовки виконання
Примітка
з/п кваліфікаційної роботи бакалавра етапів
роботи
Вибір напряму дослідження. Складання Виконано
1 23.02.2026
попереднього плану випускної роботи
Опрацювання літературних джерел. Підготовка Виконано
2 11.03.2026
та групування матеріалів
Затвердження плану. Підготовка теоретичного Виконано
3 16.03.2026
розділу.
Доопрацювання теоретичного розділу. Аналіз Виконано
4 даних, необхідних для написання аналітичного 08.04.2026
розділу.
5 Підготовка аналітичного розділу. 27.04.2026 Виконано
6 Доопрацювання аналітичного розділу. 05.05.2026 Виконано
7 Підготовка та написання розрахункового 12.05.2026 Виконано
розділу роботи
8 Розрахунок пропозицій 19.05.2026 виконано
9 Доопрацювання розрахункового розділу 26.05.2026 виконано
10 Підготовка висновків по роботі 01.06.2026 виконано
11 Оформлення роботи 03.06.2026 виконано
12 Подання завершеної роботи на кафедру 04.06.2026 виконано
Здобувач вищої освіти ________________ _Матвій РЕБЕДАЙЛО__
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник роботи __________________ Мирослава СЕРГАТА__
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 55 сторінок, 16 таблиць, 3
рисунки, список використаних джерел з 50 найменувань, 2 додатки.
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАКЛАДІВ
ВИЩОЇ ОСВІТИ (на матеріалах ЧДТУ м. Черкаси)
(великими літерами)
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти
стратегічного управління інноваційною діяльністю закладу вищої освіти
Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління інноваційною
діяльністю Черкаського державного технологічного університету.
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є дослідження особливостей
стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського державного
технологічного університету та розробка рекомендацій щодо його
вдосконалення.
Завдання кваліфікаційної роботи бакалавра: дослідити теоретичні засади
стратегічного управління інноваційною діяльністю; розглянути сучасні підходи
до оцінювання інноваційної діяльності закладів вищої освіти; здійснити аналіз
діяльності ЧДТУ; провести оцінювання системи стратегічного управління
інноваційною діяльністю ЧДТУ; розробити рекомендації щодо вдосконалення
стратегічного управління інноваційною діяльністю університету.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо створення
Центру інноваційного розвитку та трансферу технологій, активізації грантової
діяльності, розвитку студентського підприємництва, цифровізації управлінських
процесів та розширення співпраці університету з бізнесом.
Одержані результати можуть бути використані в діяльності Черкаського
державного технологічного університету під час реалізації стратегічних
напрямів розвитку та вдосконалення системи управління інноваційною
діяльністю.
Ключові слова: стратегічне управління, інноваційна діяльність, заклад
вищої освіти, інновації, цифровізація, грантова діяльність, стартапи,
конкурентоспроможність, стратегія розвитку, університет.
Рік захисту кваліфікаційної роботи бакалавра 2026
Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата ___________________________________________
5
ABSTRACT
The bachelor 's thesis contains 55 pages, 16 tables, 3 figures, a list of sources
used from 50 titles, 2 appendices.
STRATEGIC MANAGEMENT OF INNOVATIVE ACTIVITIES OF
HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS (based on materials from the Cherkasy
State Technical University)
The subject of the research is theoretical, methodological and practical aspects
of strategic management of innovative activity of a higher education institution.
The object of the research is the process of strategic management of innovative
activity of Cherkasy State Technological University.
The purpose of the bachelor’s thesis is to study the peculiarities of strategic
management of innovative activity of Cherkasy State Technological University and to
develop recommendations for its improvement.
The objectives of the bachelor’s thesis are: to investigate the theoretical
foundations of strategic management of innovative activity; to analyze modern
approaches to assessing innovative activity in higher education institutions; to analyze
the activities of Cherkasy State Technological University; to assess the system of
strategic management of innovative activity; to develop recommendations for
improving strategic management of innovative activity.
Based on the results of the research, proposals have been developed regarding
the establishment of an Innovation Development and Technology Transfer Center,
intensification of grant activities, development of student entrepreneurship,
digitalization of management processes and expansion of cooperation between the
university and business.
The obtained results can be used in the activities of Cherkasy State
Technological University for implementing strategic development priorities and
improving the management system of innovative activity.
KEYWORDS: strategic management, innovative activity, higher education
institution, innovation, digitalization, grant activity, startups, competitiveness,
development strategy, university.
Year of defense of the bachelor's thesis 2026
Signature of the higher education applicant ____________________
Date ___________________________________________
6
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ……………………………………. 10
1.1 Сутність та роль стратегічного управління в сучасних умовах……. 10
1.2 Інноваційна діяльність закладів освіт: зміст, види та особливості……
1.3 Зарубіжний та вітчизняний досвід стратегічного управління 14
інноваційною діяльністю закладів вищої освіти …………………………… 17
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ……………………………………………………………… 23
2.1 Організаціно-економічна характеристика ЧДТУ……………………….. 23
2.2 Aнaлiз інноваційної діяльності ЧДТУ……………………………………. 25
2.3 Оцінка системи стратегічного управління інноваційною діяльністю
ЧДТУ…………………………………………………………………………… 33
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧДТУ......................................................... 38
3.1 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління
інноваційною діяльністю ЧДТУ…………………………………. 38
3.2 Формування механізму управління інноваційною діяльністю ЧДТУ.... 42
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів…………………………. 47
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 52
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 56
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 60
7
ВСТУП
Сучасний етап розвитку вищої освіти характеризується посиленням
конкуренції між закладами освіти, стрімким розвитком інформаційних
технологій, глобалізацією освітнього простору та необхідністю швидкої
адаптації до змін зовнішнього середовища. За таких умов інноваційна діяльність
стає одним із ключових чинників забезпечення конкурентоспроможності
закладів вищої освіти, підвищення якості освітніх послуг, розвитку наукових
досліджень та зміцнення позицій університетів на національному і
міжнародному рівнях. Саме тому особливого значення набуває стратегічне
управління інноваційною діяльністю, яке дозволяє формувати довгострокові
пріоритети розвитку, ефективно використовувати наявні ресурси та
забезпечувати стійке функціонування закладу освіти в умовах невизначеності.
В умовах цифрової трансформації суспільства, інтеграції України до
європейського освітнього та наукового простору, а також необхідності
відновлення та модернізації освітньої системи особливого значення набуває
впровадження інноваційних підходів в управління діяльністю закладів вищої
освіти. Інноваційна діяльність університетів охоплює не лише створення та
впровадження нових освітніх технологій, а й розвиток наукових досліджень,
цифрових сервісів, міжнародного співробітництва, партнерства з бізнесом і
громадськими організаціями.
Проблеми стратегічного управління та інноваційного розвитку організацій
знайшли відображення у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних учених.
Значний внесок у розвиток теорії стратегічного управління здійснили І. Ансофф
[1,2], М. Портер [3,4], П. Друкер [5] , Г. Мінцберг [6] та інші. Теоретичні та
практичні аспекти управління інноваційною діяльністю досліджували О. Амоша,
В. Геєць, Л. Федулова, С. Ілляшенко та інші науковці [7-10]. Особливості
стратегічного розвитку та інноваційної діяльності закладів вищої освіти
висвітлено у роботах В. Кременя, М. Згуровського, Т. Фінікова, С. Калашнікової,
Ж. Таланової та інших дослідників [11-15].
8
Незважаючи на значну кількість наукових праць, питання стратегічного
управління інноваційною діяльністю закладів вищої освіти потребують
подальшого дослідження з урахуванням сучасних викликів, пов'язаних із
цифровізацією освітнього процесу, посиленням міжнародної конкуренції та
необхідністю забезпечення сталого розвитку університетів.
Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних засад і практичних
аспектів стратегічного управління інноваційною діяльністю закладів вищої
освіти та розробка рекомендацій щодо його вдосконалення на прикладі
Черкаського державного технологічного університету.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
дослідити сутність і значення стратегічного управління в діяльності
закладів вищої освіти;
розкрити зміст та особливості інноваційної діяльності університетів;
узагальнити методичні підходи до формування стратегій
інноваційного розвитку закладів вищої освіти;
надати організаційно-економічну характеристику Черкаського
державного технологічного університету;
провести аналіз інноваційної діяльності ЧДТУ;
оцінити систему стратегічного управління інноваційною діяльністю
університету;
здійснити SWOT-аналіз інноваційного розвитку ЧДТУ;
розробити пропозиції щодо вдосконалення стратегічного управління
інноваційною діяльністю університету;
обґрунтувати ефективність запропонованих заходів.
Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління інноваційною
діяльністю закладів вищої освіти.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і
практичних аспектів формування та реалізації стратегії інноваційного розвитку
Черкаського державного технологічного університету.
9
У процесі дослідження використано такі методи: аналізу та синтезу – для
вивчення теоретичних засад стратегічного управління інноваційною діяльністю;
порівняльного аналізу – для оцінки показників діяльності університету;
статистичний метод – для обробки кількісних даних; SWOT аналіз – для
визначення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз розвитку
університету; графічний метод – для наочного представлення результатів
дослідження.
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-
правові акти України у сфері освіти та інноваційної діяльності, наукові праці
вітчизняних і зарубіжних учених, статистичні матеріали, офіційні документи та
звітність Черкаського державного технологічного університету, а також
інформаційні ресурси мережі Інтернет.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості
використання запропонованих рекомендацій для вдосконалення системи
стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського державного
технологічного університету та інших закладів вищої освіти України.
Апробація результатів дослідження (додаток А): Сергата М., Ободовська
В., Ребедайло М. Стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів
освіти з урахуванням соціальної відповідальності. Збірник тез доповідей X
Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні теорія і практика
менеджменту та бізнес-адміністрування» : 24 квіт. 2026 р., м. Черкаси
[Електронний ресурс] / упоряд. : Л. В. Проданова, О. А. Білик; М-во освіти і
науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. С. 270-272.
10
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
1.1 Сутність та роль стратегічного управління в сучасних умовах
У сучасних умовах господарювання ефективність діяльності будь-якої
організації значною мірою залежить від здатності керівництва своєчасно
реагувати на зміни зовнішнього середовища, адаптуватися до нових викликів та
забезпечувати довгостроковий розвиток. Глобалізація економічних процесів,
цифрова трансформація, зростання конкуренції, швидке оновлення технологій та
посилення невизначеності зовнішнього середовища зумовлюють необхідність
застосування стратегічного підходу до управління організацією. Саме тому
стратегічне управління сьогодні виступає одним із ключових інструментів
забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку організацій різних
сфер діяльності [16].
Концепція стратегічного управління сформувалася у другій половині ХХ
століття як відповідь на необхідність довгострокового планування діяльності
організацій в умовах динамічних змін зовнішнього середовища. Значний внесок
у розвиток теорії стратегічного управління зробили І. Ансофф, М. Портер, П.
Друкер, А. Томпсон, А. Стрікленд та інші науковці [1–6].
На думку І. Ансоффа, стратегічне управління є процесом прийняття та
реалізації стратегічних рішень, які визначають майбутній розвиток організації та
забезпечують її адаптацію до змін зовнішнього середовища [17]. М. Портер
розглядає стратегію як механізм формування конкурентних переваг та зміцнення
ринкових позицій організації [4].
Серед українських учених вагомий внесок у розвиток теорії стратегічного
управління здійснили З. Шершньова, Г. Кіндрацька, В. Геєць, С. Ілляшенко, Л.
Федулова та інші дослідники [8–10, 16, 18].
У сучасній науковій літературі стратегічне управління трактується як
безперервний процес формування місії, визначення стратегічних цілей, аналізу
внутрішнього та зовнішнього середовища, розробки стратегії, реалізації
11
стратегічних заходів і контролю результатів діяльності організації [18].
Стратегічне управління має низку характерних особливостей:
орієнтацію на довгострокову перспективу;
врахування впливу зовнішнього середовища;
спрямованість на досягнення конкурентних переваг;
комплексний характер управлінських рішень;
гнучкість та адаптивність;
орієнтацію на ефективне використання ресурсів.
Головною метою стратегічного управління є забезпечення стійкого
розвитку організації та підвищення її конкурентоспроможності в довгостроковій
перспективі.
У сучасних умовах роль стратегічного управління суттєво зростає. Це
пояснюється тим, що організації функціонують в умовах високого рівня
невизначеності, коли традиційні методи оперативного управління вже не
забезпечують необхідної ефективності. Саме стратегічне управління дозволяє
формувати бачення майбутнього розвитку організації та своєчасно реагувати на
зміни зовнішнього середовища [19].
Основними функціями стратегічного управління є:
прогнозування розвитку організації;
стратегічне планування;
організація реалізації стратегії;
координація діяльності структурних підрозділів;
мотивація персоналу;
контроль та оцінювання результатів [10].
Для кращого розуміння сутності стратегічного управління доцільно
розглянути його основні етапи (рис 1.1.).
12
Аналіз зовнішнього та внутрішнього
середовища
Формування місії та бачення розвитку
Визначення стратегічних цілей
Розробка стратегії
Реалізація стратегії
Контроль та оцінювання результатів
Коригування стратегії
Рисунок 1.1 – Основні етапи процесу стратегічного управління
Джерело: складено автором на основі [17,18]
Наведена схема демонструє циклічний характер стратегічного управління.
Після оцінювання результатів здійснюється коригування стратегічних рішень
відповідно до нових умов функціонування організації.
Важливим елементом стратегічного управління є стратегія. У загальному
розумінні стратегія являє собою комплексний план дій, спрямований на
досягнення довгострокових цілей організації шляхом ефективного використання
наявних ресурсів та можливостей [20].
Залежно від рівня управління виділяють декілька видів стратегій (див.
табл.1.1).
Таблиця 1.1. – Основні види стратегій організації
Види стратегії Характеристика
Корпоративна Визначає загальні напрями розвитку організації
Конкурентна Спрямована на формування конкурентних переваг
Функціональна Розробляється для окремих напрямів діяльності
Інноваційна Орієнтована на впровадження нововведень
Маркетингова Визначає політику просування продукції та послуг
Фінансова Передбачає ефективне управління фінансовими ресурсами
Джерело: складено автором на основі [5, 10]
У сучасних умовах особливого значення набуває стратегічне управління в
закладах вищої освіти. Університети дедалі більше функціонують у
13
конкурентному середовищі, де необхідно враховувати потреби ринку праці,
розвиток цифрових технологій, міжнародні стандарти освіти та вимоги
стейкхолдерів. Це зумовлює необхідність формування стратегій розвитку,
спрямованих на забезпечення якості освіти, розвиток наукових досліджень та
впровадження інновацій [21].
На думку В. Кременя, сучасний університет має бути не лише освітнім
закладом, а й інноваційним центром, здатним генерувати нові знання та
забезпечувати їх практичне використання [22]. Подібної позиції дотримуються
М. Згуровський, Т. Фініков, С. Калашнікова та Ж. Таланова, які наголошують на
необхідності стратегічного розвитку закладів вищої освіти відповідно до
європейських стандартів управління та якості освіти [12–15].
Особливої актуальності стратегічне управління набуло в умовах цифрової
трансформації. Впровадження інформаційних технологій, електронного
документообігу, систем дистанційного навчання та інструментів штучного
інтелекту створює нові можливості для підвищення ефективності управління
організаціями. Разом із тим цифровізація вимагає від керівництва стратегічного
бачення та здатності своєчасно адаптуватися до технологічних змін[23].
Важливою складовою стратегічного управління є забезпечення сталого
розвитку організації. Відповідно до сучасних міжнародних підходів стратегія
повинна враховувати не лише економічні результати діяльності, а й соціальні та
екологічні аспекти розвитку.
Таким чином, стратегічне управління є необхідною умовою ефективного
функціонування організацій у сучасному середовищі. Воно забезпечує
формування довгострокових орієнтирів розвитку, сприяє підвищенню
конкурентоспроможності, забезпечує адаптацію до змін зовнішнього
середовища та створює передумови для досягнення стратегічних цілей. Для
закладів вищої освіти стратегічне управління виступає основою успішного
розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності.
14
1.2. Інноваційна діяльність закладів освіти: зміст, види та особливості
Сучасний розвиток суспільства характеризується переходом до економіки
знань, у якій провідну роль відіграють освіта, наука та інновації. За таких умов
заклади вищої освіти перетворюються не лише на осередки підготовки
висококваліфікованих фахівців, а й на важливі центри генерації нових знань,
технологій та інноваційних рішень. Саме тому інноваційна діяльність стає одним
із ключових напрямів розвитку сучасних університетів та важливою складовою
забезпечення їх конкурентоспроможності.
Поняття «інновація» традиційно пов’язують із створенням та
впровадженням нововведень, які сприяють підвищенню ефективності діяльності
організації. У сфері вищої освіти інноваційна діяльність має комплексний
характер і охоплює широкий спектр процесів, пов'язаних зі створенням,
впровадженням та поширенням нових знань, технологій, методів навчання та
управління. На відміну від комерційних підприємств, університети реалізують
інноваційну діяльність не лише з метою отримання економічного ефекту, а й для
забезпечення якісної освіти, розвитку науки та задоволення суспільних потреб
[21].
На думку С. Ілляшенка, інноваційна діяльність являє собою процес
створення, освоєння та комерціалізації нововведень, спрямований на досягнення
стратегічних цілей організації та формування її конкурентних переваг [10]. Для
закладів вищої освіти інноваційна діяльність виступає основою модернізації
освітнього процесу та забезпечення відповідності сучасним вимогам ринку
праці.
Особливого значення інноваційна діяльність набуває в умовах цифрової
трансформації суспільства. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій,
дистанційного навчання, штучного інтелекту та цифрових платформ сприяє
появі нових форм організації освітнього процесу та наукових досліджень.
Водночас університети повинні постійно вдосконалювати власну діяльність,
адаптуючись до швидких змін зовнішнього середовища.
15
У науковій літературі існують різні підходи до класифікації інновацій у
сфері вищої освіти. Найчастіше їх поділяють залежно від сфери впровадження
(табл.1.2).
Таблиця 1.2 – Основні види інновацій у закладах вищої освіти
Види інновацій Характеристика
Освітні Нові методи навчання, освітні програми, цифрові освітні
технології
Наукові Результати наукових досліджень, патенти, розробки та винаходи
Організаційні Нові форми управління, удосконалення організаційної
структури
Управлінські Сучасні методи стратегічного та операційного управління
Цифрові Впровадження інформаційних систем, онлайн-платформ,
штучного інтелекту
Соціальні Проєкти соціальної відповідальності та взаємодії зі
стейкхолдерами
Джерело: складено автором на основі [8-10].
Найбільш поширеними в діяльності сучасних університетів є освітні
інновації. Вони передбачають розроблення нових освітніх програм,
впровадження компетентнісного підходу до навчання, використання
інтерактивних методів викладання, дистанційних технологій та цифрових
платформ. Освітні інновації спрямовані на підвищення якості підготовки
фахівців та формування в них компетентностей, необхідних для професійної
діяльності в сучасних умовах [8].
Важливою складовою інноваційної діяльності університетів є наукові
інновації. Вони включають проведення фундаментальних і прикладних
досліджень, створення нових технологій, патентування результатів
інтелектуальної діяльності та їх подальшу комерціалізацію. Саме наукові
дослідження формують основу інноваційного потенціалу закладу вищої освіти
та сприяють його інтеграції до міжнародного наукового простору [7].
Особливу роль у сучасних умовах відіграють цифрові інновації. Пандемія
COVID-19 та подальші виклики, пов’язані з воєнним станом в Україні, суттєво
прискорили процес цифровізації освіти. Сьогодні більшість університетів
активно використовують системи дистанційного навчання, електронні
бібліотеки, хмарні сервіси, системи управління освітнім процесом та цифрові
16
інструменти комунікації [23].
Інноваційна діяльність закладів вищої освіти реалізується через взаємодію
багатьох учасників освітнього та наукового процесу. До них належать науково-
педагогічні працівники, студенти, роботодавці, органи державної влади,
громадські організації, міжнародні партнери та бізнес-структури.
Сучасні тенденції розвитку освіти свідчать про зростання значення
концепції «підприємницького університету». Згідно з цією концепцією заклад
вищої освіти повинен не лише здійснювати освітню та наукову діяльність, але й
активно брати участь у процесах створення та комерціалізації інновацій. У межах
такого підходу створюються бізнес-інкубатори, стартап-центри, лабораторії
інноваційного розвитку та центри трансферу технологій.
Разом із тим інноваційна діяльність закладів вищої освіти має низку
специфічних особливостей. По-перше, її результати часто мають довгостроковий
характер і не завжди можуть бути оцінені за допомогою традиційних
економічних показників. По-друге, значна частина інновацій реалізується в
освітній та соціальній сферах, де ефект проявляється через підвищення якості
освіти та людського капіталу. По-третє, успішність інноваційної діяльності
значною мірою залежить від рівня кадрового потенціалу, наукової
інфраструктури та міжнародної співпраці університету [15].
Серед ключових факторів, що впливають на ефективність інноваційної
діяльності закладів вищої освіти, можна виділити:
наявність інноваційної стратегії розвитку;
рівень фінансування наукових досліджень;
кадровий потенціал університету;
матеріально-технічну базу;
розвиток міжнародного співробітництва;
ефективність взаємодії з роботодавцями та бізнесом;
рівень цифровізації освітнього середовища [14].
В умовах інтеграції України до Європейського простору вищої освіти
особливого значення набуває необхідність розвитку інноваційної культури
17
університетів та формування сприятливого середовища для створення і
впровадження нововведень. Саме інноваційна діяльність сьогодні виступає
одним із головних чинників забезпечення конкурентоспроможності закладів
вищої освіти на національному та міжнародному рівнях.
Інноваційна діяльність закладів вищої освіти є складним
багатокомпонентним процесом, який охоплює освітні, наукові, організаційні,
цифрові та соціальні інновації. Її ефективна реалізація сприяє підвищенню якості
освітніх послуг, розвитку наукових досліджень, зміцненню партнерських
зв’язків із зовнішнім середовищем та забезпеченню сталого розвитку
університету.
1.3 Зарубіжний та вітчизняний досвід стратегічного управління
інноваційною діяльністю закладів вищої освіти
У сучасних умовах розвитку економіки знань заклади вищої освіти
виступають не лише центрами підготовки фахівців, а й важливими суб'єктами
інноваційної діяльності. Світовий досвід свідчить, що ефективне стратегічне
управління інноваційною діяльністю університетів є одним із ключових факторів
підвищення їхньої конкурентоспроможності, забезпечення сталого розвитку та
інтеграції до міжнародного науково-освітнього простору. Саме тому вивчення
кращих практик стратегічного управління інноваціями набуває особливого
значення для українських закладів вищої освіти [24].
У провідних країнах світу університети дедалі частіше розглядаються як
центральні елементи інноваційних екосистем. Вони виконують не лише освітню
та наукову функції, але й активно взаємодіють із бізнесом, органами державної
влади та громадськими організаціями. Така модель розвитку отримала назву
«підприємницький університет» (Entrepreneurial University), основною метою
якого є створення та комерціалізація нових знань, технологій і розробок. Сучасні
дослідження підкреслюють, що університети стають каталізаторами
18
інноваційних процесів та ключовими учасниками регіональних і національних
інноваційних екосистем.
Одним із найбільш відомих прикладів успішного стратегічного управління
інноваційною діяльністю є діяльність Massachusetts Institute of Technology (MIT).
Стратегія розвитку цього університету ґрунтується на тісній взаємодії науки,
освіти та підприємництва. Значна увага приділяється підтримці стартапів,
розвитку інноваційної інфраструктури, функціонуванню технологічних парків та
бізнес-інкубаторів. Результатом такої політики стало створення тисяч
інноваційних компаній, які забезпечують значний внесок у розвиток економіки
США.
Вагомий досвід у сфері стратегічного управління інноваційною діяльністю
має також Stanford University. Саме навколо цього університету сформувалася
всесвітньо відома інноваційна екосистема Кремнієвої долини. Основою успіху є
орієнтація на міждисциплінарні дослідження, підтримку підприємницьких
ініціатив студентів та викладачів, а також розвиток партнерських відносин із
високотехнологічними компаніями.
Серед європейських університетів варто відзначити Technical University of
Munich, який реалізує стратегію інноваційного розвитку через створення мережі
інноваційних центрів, акселераторів та центрів трансферу технологій.
Особливістю діяльності університету є активне залучення студентів до
інноваційних проєктів та розвиток міжнародного співробітництва у сфері
досліджень і розробок.
Аналіз зарубіжного досвіду дозволяє виокремити основні напрями
стратегічного управління інноваційною діяльністю університетів:
формування інноваційної екосистеми університету;
розвиток підприємницької культури;
підтримка стартапів та студентських інноваційних проєктів;
розвиток міжнародного наукового співробітництва;
комерціалізація результатів наукових досліджень;
цифровізація освітньої та управлінської діяльності;
19
залучення позабюджетних джерел фінансування [24; 25].
В Україні стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів вищої
освіти перебуває на етапі активного розвитку. Університети поступово
переходять від традиційної освітньої моделі до моделі інноваційного та
підприємницького університету. Значну увагу приділяють розвитку наукової
діяльності, міжнародній співпраці, цифровізації освітнього процесу та участі у
грантових програмах Європейського Союзу [26].
Позитивним прикладом є діяльність Національний технічний університет
України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», де
функціонує інноваційна екосистема Sikorsky Challenge. Вона об'єднує бізнес-
інкубатори, стартап-школи, інвестиційні фонди та центри підтримки
інноваційних проєктів. Така система сприяє комерціалізації наукових розробок
та розвитку технологічного підприємництва.
Суттєві результати у сфері інноваційного розвитку демонструє також
Національний університет «Львівська політехніка», який активно впроваджує
проєктний підхід до управління інноваційною діяльністю, розвиває міжнародне
співробітництво та бере участь у численних грантових програмах ЄС.
Серед сучасних тенденцій розвитку стратегічного управління
інноваційною діяльністю університетів особливої уваги заслуговують цифрова
трансформація, розвиток відкритих інновацій, створення інноваційних
екосистем та використання проєктного менеджменту як інструменту реалізації
стратегічних цілей. Дослідники зазначають, що ефективна інноваційна стратегія
університету повинна бути гнучкою, адаптивною та орієнтованою на
довгостроковий розвиток [27].
Важливою характеристикою сучасних університетів є їхня здатність
формувати власні інноваційні екосистеми. Концепція інноваційної екосистеми
передбачає створення середовища, у якому забезпечується ефективна взаємодія
між науковцями, студентами, представниками бізнесу, органами влади та
громадськістю. Така взаємодія сприяє генерації нових ідей, розвитку
20
інноваційних проєктів, створенню стартапів та комерціалізації результатів
наукових досліджень [24].
Світова практика демонструє, що університети, які досягли значних
успіхів у сфері інноваційної діяльності, мають розвинену інноваційну
інфраструктуру. До її складу входять наукові парки, бізнес-інкубатори, центри
трансферу технологій, стартап-школи, лабораторії спільного використання
обладнання та венчурні фонди. Такі структурні елементи створюють сприятливі
умови для реалізації інноваційних ідей та залучення інвестицій у наукові
розробки.
Значний інтерес становить модель «Потрійної спіралі» (Triple Helix),
розроблена Генрі Ецковіцем та Лоїтом Лейдесдорфом. Згідно з цією концепцією,
інноваційний розвиток забезпечується завдяки тісній взаємодії трьох основних
суб'єктів: університетів, бізнесу та держави. Університет виступає джерелом
нових знань і технологій, бізнес забезпечує їх практичне впровадження, а
держава формує нормативно-правове та фінансове середовище для розвитку
інновацій.
Для українських закладів вищої освіти впровадження принципів моделі
Triple Helix є особливо актуальним в умовах інтеграції до Європейського
дослідницького простору. Розширення співпраці між університетами та
роботодавцями дозволяє адаптувати освітні програми до потреб ринку праці,
забезпечувати практичну підготовку студентів та підвищувати ефективність
комерціалізації результатів наукових досліджень.
Важливим напрямом стратегічного управління інноваційною діяльністю
університетів є розвиток міжнародного співробітництва. Участь у міжнародних
програмах і проєктах дозволяє залучати додаткові фінансові ресурси,
підвищувати якість досліджень та забезпечувати академічну мобільність
здобувачів освіти і викладачів. Особливого значення для українських
університетів набувають програми Erasmus+, Horizon Europe, Creative Europe та
інші міжнародні ініціативи, спрямовані на підтримку освіти, науки та інновацій
[28].
21
Крім фінансової підтримки, міжнародні проєкти сприяють обміну
досвідом між закладами освіти різних країн, впровадженню сучасних освітніх
технологій та поширенню інноваційних практик управління. Саме тому
стратегічні плани розвитку провідних університетів світу передбачають
активізацію міжнародної діяльності як одного з пріоритетних напрямів розвитку.
Таблиця 1.3 – Порівняльна характеристика підходів до стратегічного
управління інноваційною діяльністю університетів
Характеристика Провідні університети світу Українські заклади вищої
освіти
Джерела фінансування Гранти, венчурний капітал, Державне фінансування,
інновацій бізнес-партнерство гранти, госпдоговірні роботи
Інноваційна інфраструктура Наукові парки, технопарки, Центри інновацій, стартап-
бізнес-інкубатори, школи, окремі технопарки
акселератори
Міжнародна співпраця Високий рівень інтеграції до Активний розвиток
світового наукового міжнародних зв'язків
простору
Комерціалізація розробок Розвинені механізми Перебуває на стадії розвитку
трансферу технологій
Цифровізація управління Комплексні цифрові Активне впровадження
екосистеми цифрових сервісів
Роль студентів Активна участь у стартап- Зростаюча участь в
проєктах інноваційній діяльності
Джерело: складено автором на основі [24-26]
Однією із сучасних тенденцій розвитку стратегічного управління
інноваційною діяльністю є цифрова трансформація університетів. Цифрові
технології поступово стають невід’ємною складовою освітнього процесу,
наукових досліджень та управлінської діяльності. Впровадження цифрових
платформ забезпечує підвищення оперативності прийняття рішень, покращення
комунікації між учасниками освітнього процесу та створення нових
можливостей для реалізації інноваційних проєктів .
Особливої актуальності цифровізація набула після пандемії COVID-19,
коли більшість закладів освіти були змушені оперативно перейти до
дистанційного формату навчання. Це стимулювало розвиток електронних
22
освітніх ресурсів, систем управління навчанням, хмарних сервісів та цифрових
інструментів взаємодії зі студентами.
Ще одним важливим аспектом зарубіжного досвіду є розвиток культури
інновацій та підприємництва серед студентської молоді. У багатьох
університетах світу створено спеціальні програми підтримки студентських
стартапів, функціонують інноваційні хаби та центри розвитку підприємницьких
компетентностей. Такі ініціативи сприяють формуванню навичок креативного
мислення, командної роботи та управління інноваційними проєктами.
Для українських закладів вищої освіти впровадження підприємницької
культури є одним із перспективних напрямів розвитку. Формування
інноваційного середовища сприятиме підвищенню конкурентоспроможності
випускників на ринку праці та створенню передумов для розвитку національної
економіки на засадах інноваційності.
Важливим показником ефективності стратегічного управління
інноваційною діяльністю є рівень інтеграції університету до регіонального
інноваційного середовища. У провідних країнах світу університети відіграють
роль центрів регіонального розвитку, виступаючи генераторами нових знань та
інноваційних рішень для місцевих громад і підприємств. Такий підхід дозволяє
забезпечити практичне використання результатів наукових досліджень та
підвищити соціально-економічний ефект від діяльності закладу освіти.
Українські університети також поступово посилюють свою роль у
розвитку регіонів через реалізацію спільних проєктів із бізнесом, участь у
програмах місцевого розвитку, створення центрів підтримки підприємництва та
інновацій. Подальше розширення такої співпраці може стати важливим
фактором підвищення ефективності стратегічного управління інноваційною
діяльністю та забезпечення сталого розвитку закладів вищої освіти.
23
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНОЛОГІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
2.1. Організаційно-економічна характеристика Черкаського державного
технологічного університету
Черкаський державний технологічний університет є одним із провідних
закладів вищої освіти Центральної України, який здійснює підготовку фахівців
за широким спектром технічних, економічних, інформаційних та гуманітарних
спеціальностей. Університет підпорядковується Міністерству освіти і науки
України та має багаторічний досвід освітньої, наукової та інноваційної
діяльності [29].
Історія університету бере свій початок у 1960 році зі створення
Черкаського загальнотехнічного факультету Київського технологічного
інституту харчової промисловості. У процесі розвитку заклад пройшов декілька
етапів реорганізації та трансформації, що дозволило сформувати сучасний
багатопрофільний університет із потужним освітнім і науковим потенціалом.
Сьогодні ЧДТУ є важливим освітньо-науковим центром Черкаського регіону,
який здійснює підготовку конкурентоспроможних фахівців відповідно до
сучасних вимог ринку праці та принципів інноваційного розвитку [29].
Згідно з паспортом університету, ЧДТУ є державним закладом вищої
освіти, освітній процес у якому здійснюється українською мовою. Підготовка
здобувачів освіти проводиться на бакалаврському, магістерському, освітньо-
науковому та науковому рівнях вищої освіти. Станом на 01.10.2025 року в
університеті навчалося 3253 студенти бакалаврського рівня, 1124 студенти
магістерського рівня та 159 здобувачів ступеня доктора філософії. Загальна
чисельність здобувачів освіти становила 4536 осіб [29,46].
Для наочності доцільно подати структуру контингенту студентів у вигляді
таблиці (табл. 2.1).
24
Таблиця 2.1 – Контингент здобувачів освіти ЧДТУ станом на 01.10.2025р.
Рівень вищої освіти Кількість осіб
Бакалаврський 3253
Магістерський 1124
Осітньо-науковий 159
Разом 4536
Джерело: складено автором на основі даних [29].
Організаційна структура університету побудована відповідно до вимог
чинного законодавства та забезпечує ефективне управління освітньою,
науковою, міжнародною та адміністративною діяльністю. До структури ЧДТУ
входять факультети, кафедри, науково-дослідні підрозділи, центри професійного
розвитку, бібліотека, міжнародні та інноваційні підрозділи. Важливим
елементом структури є також відокремлений структурний підрозділ –
Смілянський промислово-економічний фаховий коледж ЧДТУ [29,47].
На сьогодні в університеті функціонують такі основні факультети:
факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування;
факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування;
факультет економіки та управління; факультет інформаційних технологій і
систем; факультет гуманітарних технологій, а також навчально-науковий центр
по роботі з іноземними студентами (Додаток Б).
Матеріально-технічна база університету забезпечує належні умови для
реалізації освітньої та наукової діяльності. До її складу входять сім навчальних
корпусів, лабораторно-навчальний корпус, комп'ютерні класи, бібліотека,
спортивний комплекс, стадіон, гуртожитки та інші об'єкти інфраструктури. Для
проживання студентів функціонують чотири гуртожитки загальною місткістю
понад 1400 місць [29].
Важливе місце у діяльності університету займає наукова робота. У
структурі ЧДТУ функціонують науково-дослідний інститут, аспірантура,
докторантура, спеціалізовані вчені ради та наукове товариство студентів,
аспірантів, докторантів і молодих учених. Це створює необхідні передумови для
розвитку наукових досліджень та підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації.
25
Одним із ключових напрямів розвитку університету є міжнародна
діяльність. ЧДТУ активно розвиває співпрацю із закордонними закладами освіти
та науковими установами, бере участь у міжнародних освітніх і наукових
проєктах, програмах академічної мобільності та грантових ініціативах.
Важливим структурним підрозділом у цьому напрямі є навчально-науковий
центр по роботі з іноземними студентами [29].
Стратегічні орієнтири розвитку університету визначені у Стратегічному
плані розвитку ЧДТУ на 2024–2028 роки. Основними пріоритетами визначено
підвищення якості освітніх послуг, розвиток наукових досліджень, цифрову
трансформацію, міжнародну інтеграцію, зміцнення кадрового потенціалу та
активізацію інноваційної діяльності. Особлива увага приділяється формуванню
інноваційного освітньо-наукового середовища та посиленню взаємодії з
бізнесом і регіональними стейкхолдерами [29].
Важливим свідченням позитивної динаміки розвитку університету є
покращення його позицій у національних рейтингах. Зокрема, ЧДТУ покращив
свої показники в рейтингу «Топ-200 Україна» [50], а також посилив позиції у
рейтингу за показниками бази даних Scopus, що свідчить про зростання
результативності наукової діяльності та підвищення конкурентоспроможності
закладу вищої освіти [29].
Таким чином, Черкаський державний технологічний університет є
сучасним багатопрофільним закладом вищої освіти з розвиненою матеріально-
технічною базою, потужним кадровим потенціалом, активною науковою та
міжнародною діяльністю. Наявні ресурси та стратегічні орієнтири створюють
необхідні передумови для розвитку інноваційної діяльності університету, що
потребує детальнішого дослідження в наступному підрозділі.
2.2 Аналіз інноваційної діяльності ЧДТУ
В умовах формування економіки знань та цифрової трансформації
суспільства інноваційна діяльність закладів вищої освіти стає одним із ключових
26
чинників забезпечення їхньої конкурентоспроможності та сталого розвитку. Для
сучасного університету інноваційна діяльність охоплює не лише проведення
наукових досліджень, а й створення нових освітніх продуктів, розвиток
цифрових технологій, участь у міжнародних проєктах, комерціалізацію
результатів наукових розробок та взаємодію із бізнесом і громадою. Саме тому
аналіз інноваційної діяльності ЧДТУ дозволяє оцінити рівень реалізації
стратегічних цілей університету та визначити перспективи його подальшого
розвитку [29].
Відповідно до Стратегічного плану розвитку ЧДТУ на 2024–2028 роки
одним із пріоритетних напрямів діяльності університету визначено розвиток
науково-інноваційного середовища, посилення інтеграції освіти, науки та
виробництва, а також розширення міжнародного співробітництва. Стратегічні
цілі передбачають підвищення якості наукових досліджень, активізацію
проєктної діяльності та впровадження сучасних цифрових технологій в освітній
процес [29,48].
Аналіз діяльності університету свідчить, що інноваційний розвиток
здійснюється за такими напрямами:
науково-дослідна діяльність;
підготовка наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру;
участь у міжнародних освітніх і наукових проєктах;
розвиток цифрового освітнього середовища;
функціонування інноваційних лабораторій та центрів;
розвиток студентської проєктної діяльності;
співпраця з підприємствами та організаціями регіону;
підтримка стартапів та молодіжних інноваційних ініціатив.
Одним із важливих показників інноваційного розвитку університету є
наукова діяльність. Наукові дослідження у ЧДТУ виконуються за технічними,
інформаційними, економічними та гуманітарними напрямами. В університеті
функціонують наукові школи, аспірантура та докторантура, що забезпечують
безперервність наукового розвитку та підготовку кадрів вищої кваліфікації.
27
Результати досліджень впроваджуються в освітній процес та використовуються
під час виконання госпдоговірних і грантових проєктів.
Таблиця 2.2 – Основні складові інноваційної діяльності ЧДТУ
Напрям діяльності Характеристика
Наукові дослідження Виконання фундаментальних і прикладних досліджень
Освітні інновації Впровадження сучасних освітніх технологій
Цифровізація Розвиток цифрового освітнього середовища
Міжнародна діяльність Участь у міжнародних проєктах та програмах
Проєктна діяльність Реалізація студентських та викладацьких проєктів
Стартап-рух Підтримка інноваційних студентських ініціатив
Співпраця з бізнесом Виконання спільних проєктів та досліджень
Джерело: складено автором на основі даних [29].
Важливим елементом інноваційного середовища ЧДТУ є функціонування
інжинірингової лабораторії Noosphere Engineering School. Лабораторія створена
як складова всеукраїнської мережі інноваційних центрів та спрямована на
підтримку студентських проєктів, розвиток інженерної творчості та стартап-
культури. Учасники мають можливість працювати над власними проєктами,
отримувати консультації менторів та використовувати сучасне технічне
обладнання.
Пріоритетними напрямами діяльності лабораторії є:
робототехніка та електроніка;
космічні технології;
альтернативна енергетика;
обробка великих масивів даних;
медичні технології;
цифрові сервіси;
бізнес та управління проєктами.
Особливу увагу привертають студентські проєкти, які реалізовувалися на
базі Noosphere Engineering School у ЧДТУ. Серед них можна виділити проєкти зі
створення цифрових сервісів, альтернативної енергетики, автоматизації збору
даних та космічних технологій. Такі проєкти сприяють розвитку
підприємницького мислення студентів та формуванню практичних навичок
інноваційної діяльності.
28
ЧДТУ
Наукова Міжнародні Noosphere Engineering
діяльність проєкти School
Публікації Гранти Стартапи та проєкти
Патенти Erasmus+ студентів
Дослідження Партнерство Інноваційні розробки
Рисунок 2.1 – Інноваційна інфраструктура ЧДТУ
Джерело: розроблено автором.
Сучасна модель інноваційного розвитку університету неможлива без
міжнародної співпраці. ЧДТУ активно розвиває міжнародні зв’язки, бере участь
у програмах академічної мобільності та міжнародних освітніх проєктах. Така
діяльність сприяє інтеграції університету до Європейського освітнього та
дослідницького простору, підвищенню якості освіти та залученню додаткових
ресурсів для розвитку інноваційної діяльності [29].
Міжнародна співпраця забезпечує:
обмін науковим досвідом;
підвищення кваліфікації викладачів;
академічну мобільність студентів;
участь у міжнародних грантах;
спільні дослідження з іноземними партнерами.
Завдяки міжнародним проєктам університет отримує можливість
модернізувати матеріально-технічну базу та впроваджувати сучасні освітні
технології [29].
Одним із пріоритетних напрямів розвитку ЧДТУ є цифрова трансформація
освітнього процесу. Використання електронних платформ навчання, цифрових
сервісів управління та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій
дозволяє забезпечити гнучкість освітнього процесу та підвищити якість надання
освітніх послуг.
29
Цифровізація створює умови для:
розвитку дистанційного навчання;
автоматизації управлінських процесів;
цифрового документообігу;
використання інтерактивних освітніх ресурсів;
формування цифрових компетентностей студентів і викладачів [30].
Участь ЧДТУ у проєктах цифрової трансформації регіону підтверджує
орієнтацію університету на впровадження сучасних технологій та формування
цифрової екосистеми освіти [30].
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що ЧДТУ має сформовані
передумови для ефективного інноваційного розвитку. До основних переваг
університету належать:
наявність стратегічного бачення розвитку;
функціонування інноваційної інфраструктури;
активна міжнародна діяльність;
підтримка студентських інноваційних проєктів;
розвиток цифрового освітнього середовища;
потужний кадровий потенціал.
Водночас існують і певні проблеми, характерні для більшості українських
закладів вищої освіти:
обмеженість фінансування інноваційних проєктів;
недостатній рівень комерціалізації результатів наукових досліджень;
залежність від державного фінансування;
необхідність розширення міжнародної грантової діяльності;
потреба у подальшому розвитку партнерства з бізнесом [30].
Таким чином, результати аналізу свідчать про достатньо високий
потенціал інноваційного розвитку ЧДТУ.
Також однією з ключових складових інноваційного розвитку закладу
вищої освіти є науково-дослідна діяльність, оскільки саме результати наукових
досліджень виступають основою для створення нових технологій, освітніх
30
продуктів та управлінських рішень. У Черкаському державному технологічному
університеті наукова діяльність здійснюється відповідно до Стратегії розвитку
університету та спрямована на вирішення актуальних науково-технічних і
соціально-економічних проблем регіону та держави [31].
В університеті функціонує система підготовки наукових кадрів через
аспірантуру та докторантуру, що забезпечує безперервність наукової діяльності
та формування кадрового потенціалу для реалізації інноваційних проєктів.
Підготовка докторів філософії здійснюється за низкою спеціальностей
технічного, економічного та гуманітарного спрямування, що відповідає
сучасним потребам ринку праці та наукової сфери [32, 49].
Одним із важливих показників результативності наукової діяльності є
публікаційна активність науково-педагогічних працівників. Університет
приділяє значну увагу публікації результатів досліджень у виданнях, що
індексуються міжнародними наукометричними базами даних Scopus та Web of
Science. Зростання кількості таких публікацій сприяє підвищенню академічної
репутації університету та покращенню його позицій у національних і
міжнародних рейтингах [33].
Крім того, викладачі та науковці ЧДТУ беруть участь у виконанні
госпдоговірних науково-дослідних робіт, що дозволяє забезпечувати зв'язок між
освітою, наукою та практикою. Така співпраця сприяє впровадженню
результатів досліджень у діяльність підприємств та організацій регіону, а також
залученню додаткових фінансових ресурсів для розвитку університету [31].
Однією з характерних рис інноваційного університету є активна взаємодія
із зовнішнім середовищем. ЧДТУ підтримує партнерські відносини з
підприємствами, установами та організаціями Черкаської області та інших
регіонів України. Така співпраця реалізується через укладання договорів про
співробітництво, організацію практичної підготовки студентів, спільні науково-
дослідні проєкти та участь роботодавців у формуванні освітніх програм [34].
Важливою перевагою університету є його орієнтація на потреби
регіонального ринку праці. Представники роботодавців залучаються до
31
розроблення освітніх програм, участі у засіданнях галузевих рад та проведення
гостьових лекцій. Це дозволяє забезпечувати актуальність освітнього контенту
та підвищувати конкурентоспроможність випускників [35].
Особливого значення набуває співпраця університету з органами
місцевого самоврядування. Реалізація спільних проєктів сприяє розвитку
регіональної інноваційної екосистеми та посиленню ролі університету як центру
соціально-економічного розвитку Черкащини.
З позицій концепції «потрійної спіралі» (Triple Helix) взаємодія
університету, бізнесу та влади створює передумови для формування
сприятливого інноваційного середовища та підвищення ефективності
використання наукового потенціалу університету [28].
Важливою складовою інноваційної діяльності університету є участь у
міжнародних освітніх та наукових програмах. Така діяльність забезпечує доступ
до міжнародного досвіду, сучасних технологій та додаткових джерел
фінансування інноваційних проєктів [36].
ЧДТУ бере участь у програмах академічної мобільності, міжнародних
конференціях, освітніх проєктах та грантових конкурсах. Найбільше значення
для розвитку університету мають програми Erasmus+, які спрямовані на
підтримку освітньої співпраці між університетами Європи та України [28].
Участь у міжнародних проєктах сприяє:
підвищенню якості освітнього процесу;
модернізації навчально-матеріальної бази;
розвитку міжкультурної комунікації;
підвищенню кваліфікації викладачів;
поширенню інноваційних освітніх практик [28].
Разом із тим аналіз діяльності університету свідчить про наявність резервів
щодо розширення грантової активності. Зокрема, перспективними напрямами
можуть стати участь у програмах Horizon Europe, Digital Europe та інших
міжнародних ініціативах, орієнтованих на розвиток науки та інновацій [37].
32
Для комплексної оцінки інноваційної діяльності університету доцільно
застосувати SWOT-аналіз, який дозволяє визначити сильні та слабкі сторони
діяльності, а також зовнішні можливості та загрози (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 - SWOT-аналіз інноваційної діяльності ЧДТУ
Сильні сторони Слабкі сторони
Наявність стратегічного плану Обмежене фінансування
розвитку; інноваційних проєктів;
Розвинена система підготовки Недостатній рівень комерціалізації
наукових кадрів; розробок;
Функціонування Noosphere Обмежена кількість міжнародних
Engineering School; грантів;
Розвинена цифрова інфраструктура; Висока залежність від бюджетного
Досвід міжнародної співпраці фінансування;
Недостатня інтеграція науки та
бізнесу
Можливості Загрози
Участь у міжнародних програмах Скорочення державного
Horizon Europe та Erasmus+ фінансування освіти
Розширення співпраці з бізнесом Посилення конкуренції між
Залучення інвестицій у стартап- університетами
проєкти Відтік молодих науковців за кордон
Розвиток цифрових технологій Демографічне скорочення
контингенту студентів
Комерціалізація результатів
досліджень Економічна нестабільність
Джерело: складено автором на основі [28-37].
Результати SWOT-аналізу свідчать про наявність у ЧДТУ значного
інноваційного потенціалу, який базується на розвиненій освітній та науковій
інфраструктурі, міжнародній співпраці та стратегічній орієнтації на
інноваційний розвиток. Водночас подальше підвищення ефективності
інноваційної діяльності потребує вдосконалення механізмів залучення
зовнішнього фінансування, розвитку партнерства з бізнесом та посилення
процесів комерціалізації результатів наукових досліджень.
33
2.3. Оцінка системи стратегічного управління інноваційною діяльністю
ЧДТУ
Ефективність інноваційної діяльності закладу вищої освіти значною мірою
залежить від якості стратегічного управління, яке забезпечує узгодження
довгострокових цілей розвитку з наявними ресурсами та можливостями
зовнішнього середовища. У сучасних умовах діяльності університетів
стратегічне управління інноваційною діяльністю розглядається як безперервний
процес формування, реалізації та контролю виконання стратегічних рішень,
спрямованих на підвищення конкурентоспроможності закладу освіти, розвиток
наукових досліджень та впровадження інноваційних технологій в освітню
діяльність [31].
У Черкаському державному технологічному університеті система
стратегічного управління інноваційною діяльністю базується на положеннях
Стратегічного плану розвитку на 2024–2028 роки, який визначає основні
напрями розвитку університету, стратегічні цілі, завдання та показники
результативності діяльності. Одним із пріоритетних напрямів розвитку
визначено формування інноваційного освітньо-наукового середовища,
інтеграцію науки, освіти та бізнесу, а також активізацію міжнародної співпраці
та цифрової трансформації університету. Стратегічний план передбачає
модернізацію освітнього процесу, розвиток наукової інфраструктури та
підвищення ефективності управлінських процесів.
Оцінювання системи стратегічного управління інноваційною діяльністю
ЧДТУ доцільно здійснювати за такими напрямами:
– стратегічне планування інноваційного розвитку;
– організаційне забезпечення інноваційної діяльності;
– кадрове забезпечення інноваційного розвитку;
– ресурсне забезпечення інноваційної діяльності;
– міжнародна та проєктна діяльність;
– система контролю та моніторингу результатів;
34
– рівень цифровізації управлінських процесів.
Стратегічне планування є основою управління інноваційною діяльністю
університету. Аналіз стратегічних документів ЧДТУ свідчить про наявність
чітко визначених стратегічних пріоритетів, які відповідають сучасним
тенденціям розвитку вищої освіти та державній політиці у сфері науки й
інновацій. До ключових пріоритетів належать розвиток людського капіталу,
цифровізація освітнього середовища, підвищення якості наукових досліджень,
розвиток міжнародного співробітництва та інтеграція до європейського
освітнього простору.
Позитивною характеристикою системи стратегічного управління ЧДТУ є
орієнтація на довгострокову перспективу. Університет визначив конкретні
напрями розвитку до 2028 року, що дозволяє формувати узгоджену політику
щодо інноваційної діяльності та ефективно розподіляти ресурси між
стратегічними напрямами.
Разом з тим аналіз свідчить, що реалізація окремих стратегічних цілей
значною мірою залежить від зовнішніх факторів, зокрема державного
фінансування, можливостей участі у міжнародних грантових програмах та
загального стану економіки країни. Це створює певні ризики для досягнення
запланованих результатів та потребує диверсифікації джерел фінансування
інноваційної діяльності.
Важливим елементом стратегічного управління є організаційне
забезпечення інноваційної діяльності. У ЧДТУ сформовано систему управління,
яка охоплює ректорат, вчену раду, факультети, кафедри, наукові підрозділи та
спеціалізовані центри. Така структура дозволяє координувати реалізацію
стратегічних ініціатив та забезпечувати взаємодію між різними структурними
підрозділами університету.
Окрему роль у розвитку інноваційного потенціалу відіграє Noosphere
Engineering School, діяльність якої спрямована на підтримку студентських
інноваційних проєктів, розвиток інженерних компетентностей та популяризацію
підприємницької культури серед молоді. Функціонування таких структур
35
свідчить про наявність практичних механізмів реалізації інноваційної стратегії
університету.
Важливою складовою системи стратегічного управління є кадровий
потенціал. Результативність інноваційної діяльності безпосередньо залежить від
рівня кваліфікації науково-педагогічних працівників, їхньої наукової активності,
здатності до впровадження інновацій та участі у міжнародних проєктах. В
університеті функціонує система підвищення кваліфікації викладачів,
здійснюється підготовка докторів філософії через аспірантуру, що сприяє
відтворенню наукового потенціалу та розвитку кадрового забезпечення
інноваційної діяльності [38].
Для оцінювання ефективності стратегічного управління доцільно
застосувати метод експертного оцінювання за основними складовими системи
управління.
Таблиця 2.4 – Інтегральна оцінка системи стратегічного управління
інноваційною діяльністю ЧДТУ
Показник Оцінка (1–5)
Стратегічне планування 5
Організаційне забезпечення 4
Кадровий потенціал 4
Науковий потенціал 4
Міжнародна діяльність 4
Цифровізація управління 5
Комерціалізація інновацій 3
Співпраця з бізнесом 4
Середня оцінка 4,1 бала
Джерело: складено автором на основі результатів аналізу діяльності ЧДТУ.
Отримані результати свідчать про достатньо високий рівень розвитку
системи стратегічного управління інноваційною діяльністю. Найвищі оцінки
отримали стратегічне планування та цифровізація управлінських процесів.
Водночас відносно нижчі показники спостерігаються у сфері комерціалізації
результатів наукових досліджень.
Важливим інструментом оцінювання системи стратегічного управління є
аналіз відповідності діяльності університету принципам сучасного
36
інноваційного університету (табл.2.5).
Таблиця 2.5 – Оцінка відповідальності ЧДТУ характеристикам
інноваційного університету
Критерій Рівень відповідності
Інноваційна стратегія Високий
Наукова активність Високий
Міжнародна співпраця Середній-високий
Стартап-культура Середній
Трансфер технологій Середній
Партнерство з бізнесом Середній-високий
Цифровізація Високий
Джерело: складено автором на основі результатів аналізу діяльності ЧДТУ.
Результати оцінювання дозволяють зробити висновок, що ЧДТУ загалом
відповідає сучасній моделі інноваційного університету, проте потребує
подальшого розвитку механізмів трансферу технологій та комерціалізації
результатів наукових досліджень.
Для узагальнення результатів оцінювання доцільно провести SNW-аналіз
системи стратегічного управління інноваційною діяльністю (табл.2.6).
Таблиця 2.6 – SNW-аналіз системи стратегічного управління інноваційною
діяльністю ЧДТУ
Сильні сторони (S) Нейтральні позиції (N) Слабкі сторони (W)
Стратегічний план розвитку Рівень грантової активності Комерціалізація розробок
Цифровізація освітнього Партнерство з бізнесом Обмежені фінансові ресурси
середовища
Науковий потенціал Міжнародна мобільність Недостатній розвиток
венчурної підтримки
Інноваційна інфраструктура Трансфер технологій Залежність від бюджетного
фінансування
Джерело: складено автором на основі результатів аналізу діяльності ЧДТУ.
Проведений аналіз свідчить, що система стратегічного управління
інноваційною діяльністю ЧДТУ є достатньо сформованою та забезпечує
реалізацію ключових напрямів розвитку університету. Водночас існує
37
необхідність удосконалення окремих механізмів управління, насамперед у сфері
комерціалізації результатів наукових досліджень, залучення інвестицій та
розвитку підприємницької екосистеми університету.
Результати оцінювання підтверджують наявність у ЧДТУ значного
інноваційного потенціалу та створюють підґрунтя для розроблення практичних
рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління інноваційною
діяльністю університету.
38
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЧЕРКАСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ТЕХНОЛОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
3.1 Розробка рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління
інноваційною діяльністю Черкаського державного технологічного університету
Результати аналізу стратегічного управління інноваційною діяльністю
Черкаського державного технологічного університету, проведеного у другому
розділі роботи, свідчать про наявність значного потенціалу для подальшого
розвитку інноваційної екосистеми університету. Водночас було виявлено низку
проблемних аспектів, серед яких недостатній рівень комерціалізації результатів
наукових досліджень, обмеженість фінансових ресурсів для реалізації
інноваційних проєктів, недостатня інтеграція науки та бізнесу, а також потреба
в активізації міжнародної грантової діяльності. У зв’язку з цим виникає
необхідність розробки комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення
системи стратегічного управління інноваційною діяльністю університету [10].
У сучасних умовах успішний розвиток інноваційної діяльності закладу
вищої освіти значною мірою залежить від здатності формувати ефективну
інноваційну екосистему, яка об’єднує освітню, наукову, підприємницьку та
міжнародну складові діяльності університету. Відповідно до рекомендацій
Європейської комісії та практик провідних університетів світу, стратегічне
управління інноваційною діяльністю має ґрунтуватися на принципах відкритих
інновацій, цифрової трансформації та активної взаємодії із зовнішніми
стейкхолдерами [39].
На основі проведеного аналізу пропонується реалізація п’яти стратегічних
напрямів удосконалення системи управління інноваційною діяльністю ЧДТУ:
1. Створення Центру інноваційного розвитку та трансферу технологій.
2. Формування системи підтримки студентських стартапів.
3. Активізація міжнародної грантової діяльності.
39
4. Розвиток цифрової екосистеми управління інноваціями.
5. Посилення партнерства з бізнесом та регіональними
стейкхолдерами.
Першим напрямом удосконалення пропонується створення Центру
інноваційного розвитку та трансферу технологій. Основною метою діяльності
центру має стати координація процесів комерціалізації результатів наукових
досліджень, супровід інноваційних проєктів, пошук інвесторів та партнерів, а
також забезпечення захисту прав інтелектуальної власності [40].
Основними функціями Центру інноваційного розвитку та трансферу
технологій повинні бути:
– моніторинг перспективних наукових розробок університету;
– підготовка заявок на отримання патентів;
– супровід процесів комерціалізації інновацій;
– залучення інвесторів та бізнес-партнерів;
– консультування науковців і студентів щодо створення стартапів;
– пошук грантових можливостей для фінансування інноваційних проєктів.
Створення такого структурного підрозділу сприятиме підвищенню
ефективності використання наукового потенціалу університету та збільшенню
обсягів позабюджетних надходжень.
Другим стратегічним напрямом є формування комплексної системи
підтримки студентського інноваційного підприємництва. Незважаючи на
функціонування Noosphere Engineering School, існує потреба у створенні цілісної
системи підтримки стартап-проєктів, яка охоплюватиме всі етапи їх розвитку –
від генерації ідеї до залучення інвестицій.
У межах даного напряму пропонується:
– створення стартап-інкубатора;
– проведення конкурсів інноваційних ідей;
– організація менторської підтримки студентських команд;
– залучення успішних підприємців до навчального процесу;
– створення університетського фонду підтримки інноваційних проєктів.
40
Реалізація зазначених заходів сприятиме розвитку підприємницької
культури серед студентів та підвищенню рівня практичної спрямованості
освітнього процесу [41].
Третім напрямом удосконалення є активізація міжнародної грантової
діяльності. Аналіз діяльності університету показав, що міжнародне
співробітництво є одним із ключових факторів інноваційного розвитку.
Водночас потенціал участі ЧДТУ у міжнародних програмах залишається
недостатньо реалізованим.
Для вирішення цієї проблеми доцільно:
– створити постійно діючу групу з підготовки грантових заявок;
– організувати навчання працівників з питань грантрайтингу;
– сформувати базу міжнародних конкурсів та грантових програм;
– розширити співпрацю з європейськими університетами;
– стимулювати участь науково-педагогічних працівників у міжнародних
проєктах [42].
Особливу увагу доцільно приділяти програмам Erasmus+, Horizon Europe,
Digital Europe та програмам підтримки інноваційного підприємництва.
Наступним напрямом удосконалення є розвиток цифрової екосистеми
управління інноваційною діяльністю. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти
свідчать про необхідність використання цифрових технологій для забезпечення
ефективного управління інноваційними процесами.
У межах цього напряму пропонується створення цифрової платформи
управління інноваціями, яка дозволить:
– здійснювати облік інноваційних проєктів;
– контролювати виконання стратегічних завдань;
– здійснювати моніторинг ключових показників ефективності;
– забезпечувати взаємодію між учасниками інноваційної діяльності;
– формувати аналітичну звітність у режимі реального часу.
Впровадження цифрової платформи сприятиме підвищенню прозорості
управлінських процесів та оперативності прийняття управлінських рішень [56].
41
П’ятим стратегічним напрямом пропонується посилення взаємодії з
бізнесом та регіональними стейкхолдерами. Сучасні університети дедалі частіше
виконують роль центрів регіонального інноваційного розвитку, забезпечуючи
трансфер знань та технологій до реального сектору економіки.
У зв’язку з цим доцільно:
– розширити мережу партнерських угод із підприємствами;
– створити дорадчу раду роботодавців з питань інноваційного розвитку;
– залучати представників бізнесу до реалізації освітніх програм;
– проводити спільні дослідження та прикладні проєкти;
– організовувати галузеві інноваційні форуми на базі університету [43].
Для узагальнення запропонованих заходів доцільно представити їх у
вигляді таблиці (табл.3.1).
Таблиця 3.1 – Основні рекомендації щодо вдосконалення стратегічного
управління інноваційною діяльністю ЧДТУ
Напрям удосконалення Очікуваний результат
Створення Центру інноваційного розвитку Підвищення рівня комерціалізації розробок
Розвиток стартап-екосистеми Зростання інноваційної активності студентів
Збільшення обсягів зовнішнього
Активізація грантової діяльності
фінансування
Підвищення ефективності управлінських
Цифровізація управління
процесів
Посилення практичної спрямованості
Розширення співпраці з бізнесом
інновацій
Джерело: складено автором на основі даних [29].
Отже, запропоновані рекомендації спрямовані на формування сучасної
моделі стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського
державного технологічного університету, яка ґрунтується на принципах
відкритих інновацій, цифрової трансформації, гнучкого управління та
ефективної взаємодії із зацікавленими сторонами. Реалізація запропонованих
заходів передбачає створення сприятливого інноваційного середовища, розвиток
інноваційної інфраструктури університету, активізацію науково-дослідної
діяльності, розширення міжнародного співробітництва та підвищення рівня
залучення зовнішніх джерел фінансування. Важливим результатом
42
впровадження запропонованих рішень стане посилення взаємодії між
університетом, бізнесом, органами державної влади та громадськістю, що
відповідає сучасній концепції «потрійної спіралі» інноваційного розвитку. Крім
того, запропоновані заходи сприятимуть розвитку студентського
підприємництва, підтримці стартап-ініціатив, удосконаленню механізмів
трансферу технологій та комерціалізації результатів наукових досліджень.
Упровадження сучасних цифрових інструментів управління дозволить
підвищити оперативність прийняття управлінських рішень, забезпечити
прозорість інноваційних процесів та покращити систему моніторингу
результатів діяльності. У сукупності це сприятиме більш ефективному
використанню наукового та кадрового потенціалу університету, зміцненню його
конкурентних позицій на національному й міжнародному ринках освітніх
послуг, підвищенню якості освітньої та наукової діяльності, а також
забезпеченню сталого інноваційного розвитку в довгостроковій перспективі.
3.2 Формування механізму управління інноваційними проєктами ЧДТУ
Ефективність будь-яких стратегічних рішень визначається не лише якістю
їх розробки, а й можливістю практичного впровадження. Тому важливим етапом
удосконалення стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського
державного технологічного університету є формування дієвого механізму
реалізації запропонованих заходів. Такий механізм має забезпечувати
координацію діяльності структурних підрозділів університету, раціональне
використання ресурсів, моніторинг результатів та своєчасне коригування
управлінських рішень [17].
У сучасній практиці стратегічного менеджменту механізм реалізації
стратегії розглядається як сукупність взаємопов’язаних організаційних,
економічних, кадрових, інформаційних та контрольних інструментів,
спрямованих на досягнення стратегічних цілей організації [10]. Для ЧДТУ такий
механізм повинен бути орієнтований на створення сприятливих умов для
43
розвитку інноваційної екосистеми університету та забезпечення його
конкурентоспроможності в освітньо-науковому просторі України та Європи.
На основі проведеного аналізу пропонується впровадження інтегрованої
моделі стратегічного управління інноваційною діяльністю, яка передбачає
взаємодію керівництва університету, структурних підрозділів, науковців,
студентів, бізнес-партнерів та міжнародних організацій.
ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Бізнес | Громада | Інвестори | Грантодавці | Роботодавці
↓
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЧДТУ
↓
Наука Освіта Інновації Міжнародна
діяльність
↓
ЦЕНТР ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ТА ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ
↓
Стартапи студентів Грантові проєкти Цифрова платформа
↓
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЧДТУ
Рисунок 3.1 – Модель стратегічного управління інноваційною діяльністю ЧДТУ
Джерело: розроблено автором.
Запропонована модель базується на принципах відкритих інновацій та
передбачає інтеграцію освітньої, наукової та підприємницької діяльності
університету. Центральним елементом моделі виступає Центр інноваційного
розвитку та трансферу технологій, який забезпечує координацію інноваційних
процесів та взаємодію між усіма учасниками інноваційної діяльності.
Реалізація запропонованих заходів потребує чіткого розподілу функцій
між структурними підрозділами університету. Для цього доцільно сформувати
систему управління, яка передбачає визначення відповідальних осіб за кожним
напрямом стратегічного розвитку.
Координацію процесу реалізації стратегії доцільно покласти на проректора
з наукової роботи та міжнародних зв’язків. Безпосереднє виконання заходів
повинні забезпечувати факультети, кафедри, наукові підрозділи, міжнародний
відділ та новостворений Центр інноваційного розвитку.
44
Важливим завданням є створення постійно діючої Координаційної ради з
інноваційного розвитку, до складу якої можуть входити представники ректорату,
науково-педагогічні працівники, представники студентського самоврядування та
роботодавці.
Основними функціями Координаційної ради пропонується визначити:
контроль реалізації інноваційної стратегії;
моніторинг досягнення стратегічних показників;
оцінювання ефективності реалізованих проєктів;
розробку пропозицій щодо коригування стратегічних заходів;
координацію взаємодії із зовнішніми партнерами.
Для підвищення ефективності реалізації запропонованих заходів доцільно
застосувати матрицю відповідальності (табл.3.2).
Таблиця 3.2 – Матриця відповідальності за реалізацію заходів
інноваційного розвитку ЧДТУ
Центр
Міжнародний Бізнес-
Заходи Ректорат інноваційного Факультети
відділ партнери
розвитку
Створення
Центру
В ВП К - -
інноваційного
розвитку
Підтримка
К ВП В - У
стартапів
Грантова
К У У ВП -
діяльність
Цифровізація
В У К - -
управління
Спільні
проєкти з К ВП У - В
бізнесом
Джерело: розроблено автором.
де:
В – відповідальний;
ВП – виконавець процесу;
К – контроль;
У – учасник.
45
Запропонована матриця дозволяє уникнути дублювання функцій та
забезпечити чіткий розподіл відповідальності між учасниками процесу реалізації
інноваційної стратегії.
Для забезпечення поетапного впровадження рекомендацій пропонується
розробити дорожню карту реалізації стратегії інноваційного розвитку ЧДТУ на
2026–2028 роки (табл.3.3).
Таблиця 3.3 – Дорожня карта реалізації заходів
Етап Період Основні заходи
Створення Центру
інноваційного розвитку,
Підготовчий І–ІІ квартал 2026 р.
формування Координаційної
ради
Розробка нормативних
Організаційний ІІІ–IV квартал 2026 р. документів, запуск цифрової
платформи
Залучення грантів, розвиток
Інвестиційний 2027 р.
партнерств із бізнесом
Реалізація стартап-проєктів
Інноваційний 2027–2028 рр.
та комерціалізація розробок
Моніторинг результатів та
Оціночний IV квартал 2028 р.
коригування стратегії
Джерело: розроблено автором.
Успішне впровадження запропонованих заходів потребує відповідного
ресурсного забезпечення. Основними джерелами фінансування можуть
виступати:
кошти спеціального фонду університету;
державне фінансування наукової діяльності;
міжнародні гранти;
кошти підприємств-партнерів;
благодійні внески та інвестиції.
Ресурсне забезпечення також включає кадрові, інформаційні та
матеріально-технічні ресурси. Особливу увагу необхідно приділити підготовці
персоналу до роботи в умовах цифрової трансформації та розвитку
інноваційного підприємництва (табл.3.4).
46
Таблиця 3.4 – Ресурсне забезпечення реалізації стратегії
Вид ресурсу Характеристика
Бюджетні кошти, гранти, партнерські
Фінансові ресурси
програми
Кадрові ресурси Викладачі, науковці, менеджери проєктів
Інформаційні ресурси Цифрові платформи та бази даних
Лабораторії, обладнання, програмне
Матеріально-технічні ресурси
забезпечення
Організаційні ресурси Нормативна база та система управління
Джерело: розроблено автором.
Однією з умов успішної реалізації інноваційної стратегії є функціонування
ефективної системи моніторингу та контролю. Її основним завданням є
оцінювання ступеня досягнення стратегічних цілей та своєчасне виявлення
відхилень від запланованих показників [44].
Для оцінювання результативності запропонованих заходів доцільно
використовувати систему ключових показників ефективності (KPI) (табл.3.5).
Таблиця 3.5 – Основні КРІ реалізації інноваційної стратегії ЧДТУ
Показник Цільове значення до 2028 р.
Кількість міжнародних грантів +30 %
Кількість стартап-проєктів +50 %
Обсяг позабюджетних надходжень +25 %
Кількість публікацій Scopus +20 %
Кількість бізнес-партнерів +40 %
Кількість комерціалізованих розробок +35 %
Джерело: розроблено автором.
Запропонований механізм реалізації заходів щодо вдосконалення
стратегічного управління інноваційною діяльністю ЧДТУ передбачає
комплексне поєднання організаційних, кадрових, фінансових та інформаційних
інструментів. Його впровадження дозволить забезпечити ефективне виконання
стратегічних завдань університету, підвищити результативність інноваційної
діяльності та створити умови для формування сучасної інноваційної екосистеми
закладу вищої освіти.
47
3.3 Оцінка ефективності запропонованих заходів
У сучасних умовах функціонування закладів вищої освіти важливим
етапом процесу стратегічного управління є оцінювання ефективності
запропонованих управлінських рішень. Саме результати оцінювання дозволяють
визначити доцільність реалізації певних заходів, обґрунтувати необхідність
залучення ресурсів та спрогнозувати можливі результати їх впровадження.
У попередньому підрозділі було запропоновано комплекс заходів щодо
вдосконалення стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського
державного технологічного університету. Основними серед них є створення
Центру інноваційного розвитку та трансферу технологій, активізація грантової
діяльності, розвиток студентського підприємництва, впровадження цифрових
інструментів управління інноваційними процесами та розширення співпраці з
бізнесом і міжнародними партнерами.
Оцінювання ефективності зазначених заходів доцільно здійснювати за
трьома основними напрямами:
економічна ефективність;
організаційна ефективність;
соціальна ефективність.
Комплексний підхід до оцінювання дає можливість врахувати не лише
фінансові результати, а й зміни у якості управління, розвитку кадрового
потенціалу та підвищенні конкурентоспроможності університету.
Таблиця 3.6 – Основні критерії оцінювання ефективності запропонованих
заходів
Напрями оцінювання Основні показники
Економічна ефективність Обсяг грантових коштів, доходи від
проєктної діяльності, обсяг залучених
інвестицій
Організаційна ефективність Кількість інноваційних проєктів, швидкість
прийняття управлінських рішень, рівень
цифровізації
48
Напрями оцінювання Основні показники
Соціальна ефективність Залучення студентів до інноваційної
діяльності, рівень задоволеності
стейкхолдерів, розвиток партнерств
Наукова ефективність Кількість публікацій, патентів, наукових
розробок
Освітня ефективність Якість освітніх програм, рівень
працевлаштування випускників
Джерело: розроблено автором
Одним із найважливіших результатів реалізації запропонованих заходів
має стати підвищення рівня фінансової стійкості університету шляхом
диверсифікації джерел фінансування. Сучасна практика свідчить, що провідні
університети світу значну частину ресурсів залучають через міжнародні грантові
програми, інноваційні проєкти та партнерство з бізнесом.
Створення Центру інноваційного розвитку та трансферу технологій
сприятиме систематизації роботи із залучення зовнішнього фінансування та
координації інноваційних проєктів. Це дозволить збільшити кількість поданих
грантових заявок та підвищити ефективність участі університету в міжнародних
конкурсах.
Очікується, що протягом перших трьох років після впровадження
запропонованих заходів кількість грантових проєктів може зрости на 30–40 %, а
обсяг залучених позабюджетних коштів – на 20–25 %. Такі результати
сприятимуть зміцненню фінансової бази університету та створенню додаткових
можливостей для модернізації матеріально-технічної бази.
Важливим напрямом оцінювання є організаційна ефективність.
Запровадження цифрової платформи управління інноваційною діяльністю
дозволить автоматизувати значну частину управлінських процесів, пов’язаних із
плануванням, моніторингом та контролем реалізації інноваційних проєктів.
Завдяки цифровізації управлінських процедур очікується:
скорочення часу обробки інформації;
підвищення прозорості управлінських процесів;
покращення координації між структурними підрозділами;
підвищення якості управлінських рішень.
49
Організаційний ефект також проявлятиметься через удосконалення
системи комунікацій між адміністрацією університету, науково-педагогічними
працівниками, студентами та зовнішніми партнерами.
Особливе значення для розвитку інноваційної діяльності має підтримка
студентського підприємництва. Створення сприятливих умов для реалізації
стартап-проєктів сприятиме формуванню підприємницьких компетентностей
здобувачів вищої освіти та підвищенню практичної спрямованості освітнього
процесу.
Передбачається, що реалізація програми підтримки студентських
стартапів забезпечить:
збільшення кількості інноваційних студентських проєктів;
підвищення рівня залучення студентів до наукової діяльності;
розвиток підприємницької культури;
зміцнення співпраці між університетом та бізнесом.
Крім економічних та організаційних результатів, важливе значення мають
соціальні ефекти від впровадження запропонованих заходів.
Соціальна ефективність проявлятиметься через:
підвищення якості освітніх послуг;
зростання конкурентоспроможності випускників;
розвиток кадрового потенціалу університету;
покращення іміджу закладу вищої освіти;
посилення ролі університету у розвитку регіону.
Реалізація інноваційної стратегії також сприятиме підвищенню рівня
мотивації науково-педагогічних працівників до участі в наукових дослідженнях
та міжнародних проєктах.
Для визначення очікуваних результатів доцільно провести прогнозну
оцінку впливу запропонованих заходів на ключові показники діяльності
університету.
50
Таблиця 3.7 – Прогноз змін основних показників діяльності ЧДТУ після
впровадження запропонованих заходів
Показник Поточний рівень Очікувана зміна
Кількість грантових проєктів 100% +30-40%
Обсяг залученх коштів 100% +20-25%
Кількість партнерських проєктів 100% +25-30%
Кількість студентських стартапів 100% +35-50%
Рівень цифровізації управління 100% +30-35%
Міжнародна активність 100% +25-30%
Джерело: сформовано автором.
Наведені прогнозні показники свідчать про позитивний вплив
запропонованих заходів на розвиток університету та підтверджують доцільність
їх впровадження.
Водночас необхідно враховувати можливі ризики реалізації
запропонованих рішень. До основних ризиків належать:
недостатній рівень фінансування;
зміни державної політики у сфері освіти;
низька активність окремих учасників інноваційних процесів;
кадрові обмеження;
зовнішні економічні та соціальні виклики.
Для мінімізації зазначених ризиків доцільно передбачити систему
постійного моніторингу реалізації заходів та механізми оперативного
коригування управлінських рішень.
Проведене оцінювання свідчить, що впровадження запропонованих
заходів забезпечить комплексний позитивний ефект для Черкаського державного
технологічного університету. Очікувані результати проявлятимуться у
підвищенні ефективності управління інноваційною діяльністю, зростанні обсягів
зовнішнього фінансування, активізації наукових досліджень, розвитку
міжнародного співробітництва та зміцненні конкурентних позицій університету.
Крім того, реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме формуванню
інноваційної культури, розвитку людського капіталу та створенню передумов
51
для довгострокового сталого розвитку університету відповідно до сучасних
вимог освітнього та наукового середовища.
52
ВИСНОВКИ
У дипломній роботі здійснено теоретичне узагальнення та практичне
вирішення актуального науково-прикладного завдання щодо вдосконалення
стратегічного управління інноваційною діяльністю Черкаського державного
технологічного університету в умовах цифрової трансформації, посилення
конкуренції на ринку освітніх послуг та інтеграції України до європейського
освітнього і наукового простору.
За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки:
У процесі дослідження встановлено, що стратегічне управління
інноваційною діяльністю є одним із ключових інструментів забезпечення
конкурентоспроможності сучасного закладу вищої освіти. Визначено, що
інноваційна діяльність університету охоплює не лише наукові дослідження, а й
упровадження новітніх освітніх технологій, цифровізацію освітнього
середовища, розвиток міжнародного співробітництва, трансфер технологій та
комерціалізацію результатів наукової діяльності. Доведено, що ефективне
стратегічне управління інноваціями сприяє формуванню довгострокових
конкурентних переваг закладу освіти та забезпечує його стійкий розвиток.
Досліджено теоретичні підходи до стратегічного управління інноваційною
діяльністю та встановлено, що сучасні концепції управління ґрунтуються на
принципах відкритих інновацій, підприємницького університету, цифрової
трансформації та взаємодії основних учасників інноваційного процесу
відповідно до моделі «потрійної спіралі», яка передбачає співпрацю
університету, бізнесу та держави. Визначено, що використання зазначених
підходів створює передумови для підвищення результативності інноваційної
діяльності закладів вищої освіти.
Узагальнено методичні підходи до оцінювання ефективності стратегічного
управління інноваційною діяльністю. Встановлено, що оцінювання повинно
здійснюватися комплексно та враховувати організаційні, економічні, наукові,
соціальні та репутаційні результати діяльності університету. Обґрунтовано
53
доцільність використання SWOT-аналізу, SNW-аналізу, системи ключових
показників ефективності (KPI) та інструментів стратегічного моніторингу для
оцінки результативності інноваційного розвитку.
Проведено організаційно-економічний аналіз діяльності Черкаського
державного технологічного університету, який засвідчив, що університет є
одним із провідних закладів вищої освіти Центрального регіону України, має
розвинену організаційну структуру, потужний кадровий потенціал, сучасну
матеріально-технічну базу та здійснює освітню, наукову й міжнародну
діяльність відповідно до стратегічних пріоритетів розвитку. Встановлено, що
ЧДТУ має достатні передумови для реалізації інноваційної стратегії та
подальшого зміцнення своїх конкурентних позицій.
У результаті аналізу інноваційної діяльності ЧДТУ встановлено, що
університет активно розвиває науково-дослідну діяльність, бере участь у
міжнародних освітніх та наукових проєктах, впроваджує цифрові технології в
освітній процес, підтримує студентські інноваційні ініціативи та розвиває
партнерські зв’язки із зовнішніми стейкхолдерами. Важливу роль у розвитку
інноваційної екосистеми університету відіграє Noosphere Engineering School, яка
забезпечує підтримку студентських стартапів та розвиток інженерних
компетентностей.
За результатами SWOT-аналізу встановлено, що до сильних сторін
інноваційної діяльності ЧДТУ належать наявність стратегічного плану розвитку,
розвинена система підготовки наукових кадрів, функціонування інноваційної
інфраструктури, високий рівень цифровізації та досвід міжнародного
співробітництва. Водночас виявлено низку проблемних аспектів, серед яких
недостатній рівень комерціалізації результатів наукових досліджень,
обмеженість фінансових ресурсів для реалізації інноваційних проєктів,
недостатня інтенсивність грантової діяльності та залежність від бюджетного
фінансування.
Проведена оцінка системи стратегічного управління інноваційною
діяльністю ЧДТУ засвідчила достатньо високий рівень її розвитку. Встановлено,
54
що університет має чітко визначені стратегічні орієнтири, розвинену систему
організаційного забезпечення інноваційної діяльності та ефективні механізми
цифрової підтримки управлінських процесів. Разом із тим виявлено необхідність
удосконалення механізмів трансферу технологій, залучення інвестицій та
розвитку підприємницької складової університетського середовища.
На основі результатів проведеного дослідження розроблено комплекс
рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного управління інноваційною
діяльністю Черкаського державного технологічного університету. Основними
напрямами удосконалення визначено створення Центру інноваційного розвитку
та трансферу технологій, розвиток системи підтримки студентських стартапів,
активізацію міжнародної грантової діяльності, цифровізацію процесів
управління інноваціями та розширення співпраці з бізнесом і регіональними
стейкхолдерами.
Запропоновано механізм реалізації заходів щодо вдосконалення
стратегічного управління інноваційною діяльністю ЧДТУ, який передбачає
створення інтегрованої моделі управління інноваційною екосистемою
університету, впровадження системи стратегічного моніторингу, використання
матриці відповідальності та реалізацію дорожньої карти інноваційного розвитку
на середньострокову перспективу. Розроблений механізм дозволяє забезпечити
координацію діяльності всіх учасників інноваційного процесу та підвищити
результативність управлінських рішень.
Проведено оцінку ефективності запропонованих рекомендацій, яка
підтвердила доцільність їх впровадження. Встановлено, що реалізація
запропонованих заходів забезпечить комплексний позитивний ефект, який
проявлятиметься у підвищенні ефективності системи управління, збільшенні
обсягів залученого фінансування, активізації науково-дослідної діяльності,
розвитку студентського підприємництва, зміцненні міжнародних зв’язків та
покращенні позицій університету у національних і міжнародних рейтингах.
Таким чином, мету дипломної роботи досягнуто, а поставлені завдання
виконано в повному обсязі. Результати дослідження підтверджують, що
55
вдосконалення стратегічного управління інноваційною діяльністю є необхідною
умовою забезпечення сталого розвитку Черкаського державного технологічного
університету та підвищення його конкурентоспроможності в сучасному
освітньо-науковому середовищі. Запропоновані рекомендації можуть бути
використані в практичній діяльності університету під час реалізації стратегічних
пріоритетів розвитку, а також слугувати основою для подальших наукових
досліджень у сфері стратегічного управління інноваційною діяльністю закладів
вищої освіти.
56
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ансофф Г. І. Корпоративна стратегія: аналітичний підхід до бізнес-
політики зростання та розвитку. Нью-Йорк : McGraw-Hill, 1965. 241 с.
2. Ансофф Г. І. Стратегічний менеджмент. Лондон : Macmillan, 1979.
236 с.
3. Портер М. Е. Конкурентна стратегія: методи аналізу галузей і
конкурентів. Нью-Йорк : Free Press, 1980. 396 с.
4. Портер М. Е. Конкурентна перевага: створення та підтримання
високої результативності. Нью-Йорк : Free Press, 1985. 557 с.
5. Друкер П. Ф. Менеджмент: завдання, обов'язки, практика. Нью-Йорк
: Harper & Row, 1973. 839 с.
6. Мінцберг Г., Альстренд Б., Лампел Дж. Сафарі стратегій: напрями
стратегічного менеджменту. Нью-Йорк : Free Press, 1998. 406 с.
7. Амоша О.І., Антонюк В.П., Землянкін А.І. Активізація інноваційної
діяльності: організаційно-правове та соціально-економічне забезпечення :
монографія. Київ : Інститут економіки промисловості НАН України, 2007.
8. Геєць В.М. Інноваційна Україна 2020: національна доповідь. Київ :
НАН України, 2015.
9. Федулова Л.І. Інноваційна економіка : підручник. Київ : Либідь,
2006.
10. Ілляшенко С.М. Інноваційний менеджмент : підручник. Суми :
Університетська книга, 2019.
11. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі.
Київ : Знання України, 2011.
12. Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи та шляхи
структурного реформування вищої освіти України. Київ : НТУУ «КПІ», 2006.
13. Фініков Т.В. Сучасна вища освіта: світові тенденції і Україна. Київ :
Таксон, 2002.
57
14. Калашнікова С.А. Розвиток лідерського потенціалу сучасного
університету: основи та інструменти : навчальний посібник. Київ : ДП «НВЦ
Пріоритети», 2016.
15. Таланова Ж.В. Докторська підготовка у світі та Україні : монографія.
Київ : Міленіум, 2010.
16. Шершньова З.Є. Стратегічне управління : підручник. Київ : КНЕУ,
2019.
17. Ансофф І. Стратегічне управління. Київ : Основи, 2019.
18. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент : навчальний посібник.
Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2021.
19. Hitt M., Ireland R., Hoskisson R. Strategic Management. Boston :
Cengage Learning, 2023.
20. Porter M. Competitive Strategy. New York : Free Press, 2008.
21. Національна стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022–2032
роки. Київ : МОН України, 2022.
22. Кремень В.Г. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі.
Київ : Знання України, 2011.
23. Європейська Комісія. План дій щодо цифрової освіти на 2021–2027
роки. Брюссель, 2021.
24. Cai Y., Ma J., Chen Q. Higher Education in Innovation Ecosystems.
Sustainability. 2020. Vol. 12(11). P. 4376.
25. Мохнач А.-Е., Пірчіог С., Сігурйонссон Т. О., Грігореску А.
Концептуальний огляд системи вищої освіти з позицій відкритих інновацій.
Humanities and Social Sciences Communications. 2024. Т. 11. С. 423
26. Бреус С., Лишко М. Основні аспекти управління інноваційною
здатністю закладів вищої освіти. Економіка та суспільство. 2022. №35.
27. Марухленко О., Олещенко В., Панченко А. Формування стратегії
інноваційного розвитку ЗВО на основі проєктного менеджменту та цінностей
лідерства служіння. Економічний простір. 2025.
58
28. European Commission. Erasmus+ Programme Guide. Luxembourg :
Publications Office of the European Union, 2025. 412 p.
29. Черкаський державний технологічний університет. Офіційний сайт
chdtu.edu.ua
30. Інжинірингова школа Noosphere. Офіційний сайт
noosphereengineering.com
31. Стратегічний план розвитку Черкаського державного
технологічного університету на 2024–2028 роки. Черкаси : ЧДТУ, 2024.
32. Правила прийому до аспірантури та докторантури ЧДТУ. Черкаси :
ЧДТУ, 2025. https://vstup.chdtu.edu.ua/vstup-2025/pravyla-pryjomu-do-chdtu-2025/
33. Бібліометричні показники наукової діяльності ЧДТУ. Офіційний
сайт ЧДТУ. https://lib.chdtu.edu.ua/naukovtsyam/naukometrika/item/66-
naukometrychni-bazy
34. Положення про співпрацю ЧДТУ зі стейкхолдерами. Черкаси :
ЧДТУ, 2024.
https://docs.google.com/file/d/1vrhHH9lvFf95TGujWJr5rEh5UaKeIFH6/view
35. Освітні програми та ради роботодавців ЧДТУ. Офіційний сайт
ЧДТУ.
36. International Cooperation of Cherkasy State Technological University.
Офіційний сайт ЧДТУ.
37. European Commission. Horizon Europe Strategic Plan 2025–2027.
Brussels : European Commission, 2025.
38. Матеріали щодо підготовки наукових кадрів та розвитку освітньо-
наукового середовища ЧДТУ. https://chdtu.edu.ua/aspirantura-doktorantura/norm-
document/item/14816-poriadok-pidhotovky-zdobuvachiv-vyshchoi-osvity-stupenia-
doktora-filosofii-ta-doktora-nauk-u-zakladakh-vyshchoi-osvity-naukovykh-
ustanovakh
39. European Commission. European Innovation Agenda. Brussels, 2024.
40. Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD).
Передача знань та університети. Париж : OECD Publishing, 2023.
59
41. Ецковіц Г. Підприємницький університет. Нью-Йорк : Routledge,
2018.
42. Європейська Комісія. Стратегічний план «Горизонт Європа» на
2025–2027 роки. Брюссель, 2025.
43. Фрімен Р. Е. Стратегічний менеджмент: підхід на основі
заінтересованих сторін. Бостон : Pitman Publishing, 2010.
44. Каплан Р. С., Нортон Д. П. Збалансована система показників:
перетворення стратегії в дію. Бостон : Harvard Business School Press, 2008.
45. Сергата М., Ободовська В., Ребедайло М./ Стратегічне управління
інноваційною діяльністю закладів освіти з урахуванням соціальної
відповідальності. Збірник тез доповідей X Всеукраїнської науково-практичної
конференції «Сучасні теорія і практика менеджменту та бізнес-адміністрування»
: 24 квіт. 2026 р., м. Черкаси [Електронний ресурс] / упоряд. : Л. В. Проданова,
О. А. Білик; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –Черкаси :
ЧДТУ, 2026. – с.270-272
46. Паспорт Черкаського державного технологічного університету
https://chdtu.edu.ua/passport
47. Смілянський промислово-економічний фаховий коледж ЧДТУ.
Офіційний сайт https://radiotex.org.ua/uk
48. Стратегічнй плану розвитку ЧДТУ на 2024–2028
https://docs.google.com/file/d/1CDrgzmfcSoA8zojs83ZBtSKkjupi42Gt/view
49. Відділ Аспірантури ЧДТУ https://chdtu.edu.ua/science/postgraduate
50. Рейтинг Університетів України https://osvita.ua/vnz/rating/94871/
60
Додаток А
УДК: 005.591.6:37:005.35
Сергата Мирослава,
викладач кафедри менеджменту та бізнес адміністрування,
Ободовська Вікторія,
здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальність 073 Менеджмент,
Ребедайло Матвій,
здобувач вищої освіти першого (бакалаврського) рівня,
спеціальність 073 Менеджмент,
Черкаський державний технологічний університет,
м. Черкаси, Україна
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ З УРАХУВАННЯМ
СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Сучасні трансформаційні процеси в освітній сфері зумовлюють необхідність
переосмислення підходів до управління закладами освіти. Посилення конкуренції,
цифровізація, глобалізаційні виклики та зростання ролі людського капіталу актуалізують
впровадження інновацій як ключового чинника розвитку. Водночас важливим стає
дотримання принципів соціальної відповідальності, що забезпечує гармонійне поєднання
економічних, соціальних і етичних аспектів діяльності закладів освіти. Соціальна
відповідальність університетів посилюється в умовах війни, що виявляється в активізації
взаємодії із громадами, де розташований університет, та громадськими організаціями.
Українські університети активно адаптують освітній процес до умов воєнного стану,
орієнтуючись на гуманітарні, психологічні та інноваційні підходи для підтримки студентів,
викладачів та суспільства загалом [1].
Стратегічне управління інноваційною діяльністю закладів освіти передбачає
формування довгострокових цілей розвитку, визначення пріоритетних напрямів модернізації
освітнього процесу, а також ефективне використання ресурсів для досягнення конкурентних
переваг. Інновації у сфері освіти можуть проявлятися у впровадженні нових освітніх
технологій, цифрових платформ, інтерактивних методів навчання, розвитку партнерств із
бізнесом та міжнародними організаціями.
Разом із тим, стратегічні рішення повинні враховувати принципи соціальної
відповідальності, що включають забезпечення рівного доступу до освіти, дотримання етичних
стандартів, розвиток інклюзивного середовища, формування екологічної свідомості та
сприяння сталому розвитку суспільства. Соціально відповідальні заклади освіти орієнтуються
не лише на підвищення ефективності своєї діяльності, а й на задоволення потреб широкого
61
кола зацікавлених сторін: студентів, викладачів, роботодавців, держави та суспільства в
цілому. Інтеграція соціальної відповідальності у стратегічне управління інноваціями дозволяє
підвищити рівень довіри до закладу освіти, зміцнити його репутацію та забезпечити стійкий
розвиток. Зокрема, впровадження інновацій має здійснюватися з урахуванням соціальних
наслідків, таких як доступність освітніх послуг, якість навчання, вплив на зайнятість та
розвиток регіону.
Важливим інструментом реалізації соціально відповідальної інноваційної стратегії є
корпоративне управління, яке забезпечує прозорість прийняття рішень, ефективну
комунікацію та баланс інтересів усіх учасників освітнього процесу. Впровадження принципів
відкритості, підзвітності та етичності сприяє підвищенню якості управління та
результативності інноваційної діяльності [2].
Особливої актуальності набуває питання цифрової трансформації освіти, яка відкриває
нові можливості для доступу до знань, але водночас породжує ризики цифрової нерівності. У
цьому контексті соціальна відповідальність полягає у забезпеченні рівних умов для всіх
учасників освітнього процесу, незалежно від їх соціально-економічного становища.
Отже, стратегічне управління інноваціями у закладах освіти має базуватися на
поєднанні інноваційного розвитку та принципів соціальної відповідальності. Такий підхід
сприяє підвищенню конкурентоспроможності закладів освіти, зміцненню їх суспільної ролі та
забезпеченню сталого розвитку. У перспективі важливим є подальше вдосконалення
механізмів інтеграції соціальної відповідальності у стратегічне управління, що дозволить
підвищити ефективність освітньої діяльності та її відповідність сучасним викликам.
Література
1. Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо реалізації соціальної
відповідальності університетів під час конфліктів, воєнних дій та повоєнного відновлення :
препринт (аналітичні матеріали) / Є. Балджи, І. Власова, С. Калашнікова, В. Ковтунець, О.
Литовченко, О. Оржель, В. Рябченко, К. Трима, Л. Червона, Н. Шофолова ; за ред. С.
Калашнікової та О. Оржель. Київ : Інститут вищої освіти НАПН України, 2022. 145 с.
2. Інновації в освіті: інтеграція науки і практики : збірник науково-методичних праць / за заг.
ред. О.А. Дубасенюк. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 492 с.
62
Додаток Б