Дослідження лісівничо-таксаційних показників дібров Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Буковський, Андрій Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9849

Full metadata record

DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Максимчук, Руслан Тарасович	-
dc.contributor.author	Буковський, Андрій Миколайович	-
dc.date.accessioned	2026-07-10T15:39:57Z	-
dc.date.available	2026-07-10T15:39:57Z	-
dc.date.issued	2026-06-05	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9849	-
dc.description.abstract	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 72 сторінки, 20 рисунків, 9 таблиць, 56 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи: комплексне дослідження лісівничо-таксаційних параметрів дубових деревостанів на базі Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України". Об'єкт дослідження - дубові деревостани Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України". У кваліфікаційній роботі здійснено аналіз просторового розміщення чистих дубових та мішаних насаджень з участю дуба звичайного штучного походження на території Корсунь-Шевченківського надлісництва; проаналізовано таксаційну структуру, бонітет, типологічні особливості та якісні характеристики дубових і мішаних деревостанів підприємства; досліджено природні та антропогенні чинники, що впливають на продуктивність лісостанів; оцінено продуктивність дубових дібров у межах досліджуваної території; представлено висновки та розроблено рекомендації щодо підвищення продуктивності дубових дібров.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	дубові діброви	uk_UA
dc.subject	корсунь-шевченківське надлісництво	uk_UA
dc.subject	дубові деревостани	uk_UA
dc.subject	дуб звичайний	uk_UA
dc.title	Дослідження лісівничо-таксаційних показників дібров Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ А. Буковський, 05.06.2026.pdf Restricted Access		8.69 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show simple item record

Extracted text

YEPKACLKHů CHERCASSY
AEPKABHHĂ STATE
TEXHOJIOTIYHHĂ TECHNOLOGICAL
YHIBEPCHTET UNIVERSITY
205 «JlicoBe rOcnONapCTBO
(Wnop i Ha3Ba cneuianbHocTi)
Kacexpa JlicoBOro rocIIOIapcTBa Ta paujoHaIbHOrO IipHpONKopHCTYBaHHA
A HOTAIIA
Ha KBAniğþikauiŭny po6oTy őakanaspa
3A06y Baya BHLOŤ oCBiTH BykOBCbKOro AHApia MHKOJaňOBH4a
(npi3suue, iniuianu)
Ha TeMy: locniIKeHHA JiciBHHY0-TakcauiňHHX nOKaBHHKİB niópoB KopcyHb
MesyeHKİBCBKOro HanTiCHHUTBa ¢inii «leHTpaIbHHÄ nicOBHŇ opic» I
«Jlicu yKpaïHH>
BunycKHa KBaniğikauižHa poőora 6akanaBpa: 72 cTopiHKH, 20 pHcyHKİB,
9 TaonHIb, 56 IKepel, MYJbTHMeniŽHa pezeHTaia,
Mera po60TH: KOMnneKCHe IocniIKEHHA IiCİBHHy0-TakcauižHHX napaMerpiB
AyõOBHX AepeBOCTaHiB Ha őasi KopcyHb-IleBueHKİBCBKOrO HaIJIİCHHUTBa hinii
«lewTpanBHMÄ JİCOBnň oğic» IIl «Jlicu YKpaïH». O6'eKT 10CnizxeHHA AV6oBi
AepeBoCTaHH KopcyHb-IleB4eHKİBCLKoro HanıicHHUTBa inii «leHTpabHHĂ
icOBHÄ Oġic» I «Jlicn YKpaiHE». Y KBaiğikauiăuiž poóori 31išCHeHO aHani3
IpocTopOBOro p03MİUIeHHA YHCTHX IyõOBHX Tâ MİuaHHX HacanKeHb 3 yyacTO
Ayõa 3BH4aŭHOro IIITYYHOro IIOXOKEHHA Ha TepHTopiï KopcyHb
Illeg4eHKİBCLKOro HanIİCHHITBa; npoaHauisoBaHo TaKcauišHy cTpyKTYPy, 6oHİTeT.
THIOJOriyHi oco6NHBOCTİ Ta AKİCHİ xapakTepHcTHKH AyoOBHX i MiuaHHX
AepeBocTaHİB ninnpueMCTBa: 10cHiNKHO npupoIHİ Ta aHTponoreHHi yHHHHKH, LIo
BILJIHBAKOTH Ha npojykTHBHİCTb JIiCOCTaHİB; OuİHeHỌ npoIyKTHBHİCTH Iy6OBHX
A1őpoB y MeKaX 1OcHiNKYBaHoi TepHTOPIT; IpeNCTaBJIEHO BHCHOBKH Ta po3po6neHo
pekOMeHIauii IONO HİIBHIIeHHA IpoNyKTHBHOCTi IYõOBHX JIİCİB.
AHapiň BYKOBCHKHĂ
(npi3BHue, iHÍuianH)
2026 p.
YEPKACLKMM CHERCASSY STATE
AEPKABHHĂ TECHNOLOGICAL
TEXHOJIOrIYHHĂ UNIVERSITY
YHIBEPCHTET
cneuiaIbHİCTH 205 <«JlicOBe rOcnO1apcTBO»
(WHOp i HasBa crneuiaNbHOCTi)
Kacenpa JlicoBoro rocnonapcTBa Ta paujoHAILHOrO ipHpoxOKoPHCTYBaHHI
BIJIYK
Ha KBaJriHikauiňHy poóoTy őakaiaBpa
3106y Ba4a BHIIOÏ OCBİTH BykoBCbKOro AHApia MHKOJIaňOBHYa
(npisBMue, im'a, no-6aTbKOBi 3no6y Baua BHIoŤ ocBİTH)
Ha TeMy: locninxeHHA IİcİBHHH0-TaKCauiňHHX nOKa3HHKİB AiópoB KopcyHb
Iles4eHKİBCLKOrO HaJJTiCHHUTBa hiuiï <LeHTpaJbHHŇ nicoBHÄ opic» I
«JlicH yKpaïHH.
IIpencraBiCHa KBaJTİpikauišna po6ora EykOBCBKOTO A.M. € 10cIİNHHUBKOKO, AKa
BiJIIOBİla€ yciM BHMOraM 3aBIaHHA.
3106yBayem BHIoï ocBiTH BykoBCbKuM A.M. npOBeNCHO1 ETaTbHe oIipaitkOBAHHA Ta
CHCTeMaTH3aLuiro cneiati3oBaHHX Hay koBnx 1Kepen. Iin yac 10cIİIKEHHA npOBeleHO
OİHKY JIicİBHHụo-TaKcauiŽHHX IIOKa3HHKİB niopoB KopcyHb-IIIeByeHKİBCLKOrO
HanniCHMUTBa oinii «lewrpabHuÄ nicOBnİÄ opic» AI «Jlicu YKpaiHu». ABTopoM
npOBeNeHO aHanis IpocTopoBOro posMiueHHA YHCTHX 1yőOBHX Ta MimaHHX HacanKEHB 3
yyacTKO Iyőa 3BHYaÄHOro IITYYHOro IIOXO1KeHHA Hà TepHropiï KopcyHb
IlleByeHKİBCbKOrO HayuricHHITBA; npoarani3OBaHO TaKcaižHy cTpyKTypy, 6oHİTeT,
THIOJJOTİyHi oco6JHBOCTİ Ta AKİCHİ xapaKTepueTHKH AyőOBHx i MİHaHHX IepeBocTaHİB
nianpueMcTBa, I0CTinkeno npnponHi Ta aHTponoreHHİ YHHHMKH, O BIUIHBAFOTL Ha
nporyKTHBHICTL JIicocraHiB; ouiHeHO npouyKTHBHİCT5 y6OBHX iốpoB y MeKax
nOcHiDKYBaHoÏ TepuTopiï, npencTaBI©HO BHCHOBKH Ta pospoőneHO peKOMeHIauiï mono
nigBHyeHHA IPOyKTHBHOCTİ 1yõOBHx nici. Ilin vac BHKOHaHHA KBaniğikauižnoi poőoTH
3106y Bay BHLOÏ OcBİTH npoieMOHCTPY BaB HaneKHHĂ pİBeHb axoBoi riaroroBKH,
rpyrOBHi TeopeTwyHİ 3HaHHA Ta CỘopMOBaHi npoeciäHi KOMnereHTHOCTİ, HeoőxinHi 1A
BHpiueHHA aKTYaTbHHX HayKOBHX 1 BHpobHHYHX 3aBnaHb y BİnnoBİJHİă coepi isJbHOCTi.
ABTOP IpoABHB yMİHHA CaMOCTİňHO npazoBaTH 3 HayKOBHMH MKepeNAMH, aHanisyBaTH Ta
ysaranbHIOBaTH iHQopManio, BMKOPHCTOBYBATH cyyacHi MeTONH I0cTİKeHB İ
o6rpyHTOBY BaTH OTPHMaHi pe3y JIbTaTH. Ilin uac niņroTOBKH poooTH 310óy Bay
3apeKOMeHIY BaB cebe AK BİJIOBİlaTbHHĂ, IHCIHIJIİHOBaHHÄ Ta iHiujaTHBHHĂI 0cIiIHHK,
31aTHHÄn o caMocriŠHOrO HayKoBOro nouIy Ky, KpHTHYHOTO OCMHCICHHA OTPHMAHHX HAHHX
Ta popMy BaHHA aprymeHTOBAHHX BHCHOBKİB. 3araIbHa OuİHKa KBaIiçikauižHoï poőoTH Ta
BHCHOBOK KepiBHHKa npo MOXIMBİCTE 10nycky poőoTH 10 3axHeTY epen EK.
PekoMeHAOBaHO: npencraBICHY KBaniģikauiňHy poõory nonycTHTH 10 3aXHCTy, ouiHKy
«BİJMİHHO», 3106yBauy BHmoi oCBİTH BykosCbKOMY AHopio MuKonaŭosuvy npHcBoÏTH
KBaNi¢iKauiio <«õakanasp 3 IicoBOrO rocnonapcTBa» 3a cnejanbHİCTIO 205 «JlicOBe
rociiOnapcTBO».
KepiBHHK: K.C.-. H., BHKJalay
(no BHeHe 3BaHHA, B4eHHÄC TyniHb)
PycnaH MAKCHMYYK
(nianuc) (iHiuianH, npissuue)
2026 p.
PELIEH31A
Ha KBAJIipikauišHy poőoTy 6akauaBpa
3106yBa4a BHILoï oCBiTH YepkacbKoro nepxaBHOro TeXHONori4HOrO yHiBepcuTeTy
þakyIbTeTY TeXHOIOriž, 6yiiBHHUTBa Ta paujOHaNLHOrO mpHponokopHCTYBAHHA
KapenpH IICOBOro rocnonapcTBa Ta pauioHaMBHOro mpHpoIOKOPHCTYBaHHA
cIneuiaIbHİCTH 205 «JIicOBe rocInonapcTBO»
(uHOp Ta Ha3Ba)
BykOBCbKOro AHIpİs MHKOJJaňOBHYa
(npi3BHue, iM'a, no 6aTbKOBİ 3no6y Bava BKIIoÏ OCBİTu)
Ha TeMy:
lociiIDKeHHA JTiciBHHY0-TakcaniĞHHX nOKa3HHKİB_ niőpoB KopcyHb
leB4eHKİBCLKOro HanJIiCHHITBa oiniï «leHTpaJbHHň TicOBHỶ odic» l1
«JlicH YKpaiH»
KBanihikaižHa pooora CKJIaņaeTBCA 3 po3paxyHKOBO-IIO1CHIOBaJIbHOỈ
3aITHCKH, AKa MicTATH 74 cTopiHKH; rpaiunoro Marepiary 27 ciañuiB
IpeseHTanii.
BinnoBinHicTb KBanioikauiňnoÏ poőoTH CHeuiabHOCTİ Ta 3aBiaHHIO
KBani¢iKauižHa pooora B 1OBHİŽ MIpi BiInOBijae ocBİTHİŽ porpami Ta
IIOCTaBICHOMy 3aBIaHHIO.
AKTyaJIbHiCTL TeMH KBaniğikanišnoip o6oTH
ITyyHe JI1COBIIHOBJICHHA, 30KpeMa cTBOpeHHA JI1COBHX KYJBTYp, 3aIHIIaET5CA
OCHOBHHM cOco6oOM BİITBOpeHHA JiciB cepen icHYŁOYHX MeTOIİB
JİcorocIOIapCLKOï niaTbHOcTi. OyikyeTBCA, IIo Žoro ipOBiJHa poIH 30epeKeTbCA
iB nepcneKTHBİ, IIO 3YMOBJIEHO CneHQİKOFO BeNEHHA NİCOBOrO rOCIO1apcTBa Ta
Heo6xiIHİCTIO 3aðe3rneyeHHA CTaốilbHOro BiJHOBJIEHHA IicOBHX HacarxKeHL. B
VMOBax YKpaïH piBeHb JİCHCTOCTİ TepHTOpii € HeNOCTaTHİM IUA NOBHOrO
3axoBOIeHHA 3POCTakoYHX nOTpeő cycriIBCTBA B IepeBMHHIň npouykuii ra iHIHX
eKocHCTeMHHX TIOcIYrax Jicy. y 3B`A3KY 3 IHM 0Co6IHBOi aKTyaTbHocTİ
HaốyBaroT5 IHTaHHA TiJBHIIEHHA IpoNyKTHBHOCTİ, CTiÄKOCTİ Ta eKoJIOriuHoİ
niHHOCTİ nicoBHX HacayxeHb. 3a3HayeHi oốcraBAHH 00YMOBIIOHOTH HeoőxinHicTb
IIpOBeNeHHA CHCTeMaTHYHHX N0cIİNKeHb, KOMIIJIeKCHOro MOHİTOPHHIY Ta
oLiHIOBAHHA CTaHY IVoOBHX nepeBOCTaHİB, IIO € BaKJIHBOKO IeperyMOBOKO AIA
HayKOBo oốrpyHTOBaHOrO,panionaTEBHOrO Ta CraIoro ynpaBıiHHA IİCOBHMH
pecypcaMH.
BianosiaHicT5 Cy4acHOMy piBHIO po3BHTKY HayKH iT eXHİKH
KBanihikauiŽHa poőoTa BHKOHAHa Ha HaneKHOMY HaykoBO-MeTOIHYHOMY pIBH1 Ta
BiAnOBiİaae cyyacHHM TeHJEHLİSM po3BHTKY IiciBHHHOi HayKH i npakTHKH. Y
npoueci 10cNÍNDKeHHA BHKOPpHcraHo aKTyaTbHİ niIxONH Ao TaKcauiŽHOrO aHaisy
Ta BIIpOBaIKeHHAM CHCTeMH be3nepepBHOrO IicOBIIOpaNKyBaHHA. IA O0poőKH
eKenepHMeHTaJIBHHX naHHX, npoBeneHHA CTaTHCTHYHHX po3paxyHkİB, no6y1OBM
rpadiyHHX 3anexKHOCTeĂ i Bisyarizauiï pegyIBTaTİB 3acTOcOBaHO cyyacHỈ
İHCTDYMeHTH IporpaMHoro 3a6e3neqeHHA Microsoft Excel, mo 3aõesneYHIO
LOCTOBİpHicTb OTpHMAHHX pesyIbTaTİB Ta ninBHIO piBeHs ix HaoHOCTİ
aHaiTHYHOi İHTepnperaii.
3aranbHa xapakrepueTHKa KBAJnihikauišnoi poboTH
KBanihikauižHa poõoTa BHKOHAHa y noBHiž BIJIOBİIHOCTİ n0 BHMOr MeTOJHHHX
peKOMeHIaLiž, BCi po3paxyHKH BİJNOBİlaroT5 BHMOraM 1CTY.
3ayBakeHHA JO KBaniğikaniÄHoÏ po6oTH
CyTTEBHX 3ayBaxeHL KBaIiikaiğHa poboTa HeMa€.
BucHOBOK npo Mipy axoBoï niIroTOBKH 31oőyBaya BHIOï OcBİTH
y KBaniikauiăHIĂ PoốoTİ HaBeneHO pe3yIbTaTH KOMIIEKCHOTO IOcHiNKEHHA
Iy6OBHX nepeBoCTaHİB KopcyHb-IIleByeKİBCBKOro HanJIiCHHITBa oinii
LeHTpaTBHHŽ JIicOBHÄ oic II «JlicH YKpaïHHD>. IIpoBeNeHO aHaii3
IIpocTOpOBOrO po3MİIeHHA YHCTHX IyõOBHX i 3MİIMaHHX HacanKeH5 3a yyacTHO
Iyõa 3BH4aŭHOro (Quercus robur L) ITyYHoro noxoIKEHHA B MeKax TepYTOpii
HaiicHHITBA. IocrinKeHO TaKcaiÄHY CTpyKTypy HacanKeHE, ïx 6OHiTET,
10TOiHİ 0co6IHBOCTİ Ta AKicHi xapakTepHcTHKH AepeBocTaHİB. Oco61HBY
YBary pHIiJeHO BHBYeHHIO IpupoIHO-KJIIMaTHYHHX, JIicopocIHHHHX Ta
rOcIIOIapcbKHX YHHHHKİB, IIIO BIIJIHBaroTH Ha npoIYKTHBHÍCTH 1 CTIŽKİCTH
IyõOBHX JIİCOCTAHİB. Ha ocHOBİ OTPHMaHHX pe3yIETATİB chopMyIbOBaHO HaykOBO
o6rpyHTOBaHİ BHCHOBKH Ta IIpaKTHYHİ peKOMeHỊauii IIIOIO IIiIBHIeHHA
IIpoAyKTHBHOCTİ, NOJİinmeHHA caHİTapHoro CTaHY ň 3abe3IneYEHHA CTaIOoro
oyHKIiOHYBaHHA IYőOBHX HacanKEHL, Iponeci BHKOHAHHA poooTH
OmpabOBaHO 3HaYHHM 00CAT BİTYH3HAHHX i 3apyőiKHHX HaykoBHX 1KepeJI,
HOPMaTHBHO-II)paBOBO1 IOKYMeHTAIIİi Ta MaTepiaiiB IİcOBIIOpanKyBaHHA, IIo
3abe3neYHIO HaJeKHHĂ piBeHL TeopeTHYHOrO 0ốpyHTYBaHHA I0CIinkeHHA.
3araIbHHĂB HCHOBOK
IIpencTaBIEHa KBanihikauiÄHa poốoTa 6akalaBpa BHKOHAHa Ha BHCOKOMY
piBHİ 3 AOTPHMaHHAM BUMOr BİJnOBİJHHX HOPM Ta craHIapriB. 3acIYTOBY€ Ha
oiHKY K6iðMİHHO» Ta MoKe 6yTH 101yIIeHa no 3axHCTY.
PeueH3eHT
(npisBHme, im's, no 6aTbKOBi, Micue po6oTH, nOcana, HaykoBuŇ CTyniHb Ta B4eHe 3BAHHA)
qKlPAblHMH Mj pABHE
\M\I IAO KAy nMseH TİB (nanrc)
MIHICTEPCTBO OCBITHI HAYK YKPAİHM
YEPKACbKHČİ IEPKABHIĂ TEXHOJIOTHMÀV HIBEPCHTET
oakyI5TeT TeXHOJJOriŽ, 6yiiBHHITBa Ta pauioHaNbHOrO mpHpoIOKOPHCTYBAHH
(Ha3Ba þaxynsTeTy)
Kadenpa nicOBOro rocnonapcTBa Ta pauioHAJTBHOrO HpupoIOKOPHCTYBaHHA
noBHa Ha3 Ba kajenpu
«lo3 axHCTY I0nymeHo»
3aB. Kadfupu JIPI
I. A. YeMepuc
wiTHc) (iHiiann, npissue)
«5» 2026p.
IIOACHIOBAJIBHA 3AIHCKA
NO KBaTİHikaižnoi po60TH
0 aka JI a B D
(oCBiTHBO-KBanioikauiÄHHÄ piBeHs)
Ha TeMy:
locuiIKeHHA IiCİBHHY0-TaKcauiHHX IIOKa3HHKİB JiőpoB KopcyHb
IlleByeHKİBCLKoro HalJIİCHHUTBa hiniï «lleHTpaIbHHÄ IicOBHň
opic» IIl «Jlicn YKpaiHH»
(HaIBa TeMH 3riHO Haka3y)
BukOHaB: 3106yBay BHIOi ocBİTH 4 Kypcy,
rpynu JT-27 ck
CneniaIbHOCTİ:
205 <«JIicoBe rocIIONapcTBO»
(IHỘp i Ha3Ba HanpAMy ninroTOBKH, cneuiabHOCTİ)
EykOBCbKHň AHADiŭ MuKOTaÄOBHY
(npi3BHIe, im'A, Ino őaTbKOBİ 3106yBaya BHUỊoï ocBiTH)
CIaH MAKCIMYYK
npisBHULe Ta iHiųiaH)
HopMOKOHTpoNbEKgOECPE VDiua YEMEPC npiBHue ra iHiuiąnu)
PeueH3eHT
(npisAue Ta jiiuiau)
3acBinyyIo, IOy iỶK Bani ikanižHiů poốoTiH eMáegano3AYeHE 3 Ipaus iHuHx aBTopiB
Őes BinOBİIHHX IIOCHJIaHb
3no6yBan BHmoi ocBirÓN (e0 (omihaHce) e
Hepkacu 2026 poky
HepkacbkHŇA epKaBHHĂ TeXHOJori4Huăy HiBepcHTeT
DaxyNbTeT TeXHOIOriÄ, OyAIBHHUTBa Ta pauioHaNbHOrO IpuponOKopHCTYBaHHA
(noBHa Ha3Ba)
Kadenpa nicOBOro rocnOxapCTBa Ta pauioHaNbHOro NpuponoKOPHCrYBaHHA
(noBHa HaIBa)
CneuianbHİCTB: 205 «JlicoBe rocnonapcTBO»
3ATBEPKYIO
3aBinyayKadenpu JITPII
IHpiJa EMEPMC
(ninnuc)
2026 p.
3 A BIAHHA
HAK BAJIIOIKAIIÄHY POBOTY
BykoscbKO20 AHdpia MuKonaủoeuya
(npi3BHuue, im'a, no oaTbKOBİ 3106yBaya BHIoï ocBİTH)
1. Tema kBanihikauišHoï poốoTH
IocIiNKeHHA JIicİBHHY0-TaKcauiÄHHX IIOKa3HHKİB niópoB KopcyHb
IleByeHKİBCbKoro HalJIİCHHUTBa hiuiï «leHTpaibHHň JicOBHỶ ohic» III
«Jlicn YKpaïHH»
(Ha3Ba TeMH 3TİIHO 3 HaKasOM)
KepiBHuK KBanihikauišHoŤ poðoTH MakcuMYyK PycnaH TapacoBH4, K.C.-C.H..
BHKJJaIay
3aTBepKeHİ HaKasoM lepkacbKoro AepkaBHOrO TeXHOJJOriYHOro yHiBepcHTeTY
BiI <17» epesHg 2026 poKy No 59/03-03
Z.T epMiH nogaHHA KBanihikauiänoi poőoTH 3106yBayeM BHUIOi ocBiTH
O.05. 2026
3. BuxinHi naHi n0 KBaJihikauiÄHoÏ po00TH: 101CHIOBTbHa 3aHCKa, IpoeKT
opraHi3auiï i po3BHTKY JicoBOro rociIOnapcTBa iinnpHEMCTBA, iTepaTypHi
LKepena, hoTOMaTepianu.
4. 3MicT pozpaxyuKOBO-N01CHIOBANbHoi 3anHCKH (nepeniK nHTaHb, mo ix
HaneKHTL pospoőWTH)
Beryn. Ornsu HayKOBOi iTepaTypu 3a TeMOKO p000TH. MeTOIHKa 36opy Ta
QopoőKH nocniņHOrO Marepiany. AHanis cy yacHOro cTaHy niciBaHHO-TaKcauižHHX
IOKa3HHKİB niopoB KopcyHb-IlleByeHKİBCLKOrO HanJiicHHIITBa oiniï
«LleHTpaibHHŇ IİcoBuň odoic» I
BHpoőHHUTBY. «Jlicu YKpaïHH». BuCHOBKH Ta npoIO3
5. Ilepenik rpapiuHoro MaTepiaiy (3
kpecieHb, nJaKaTiB) To4HHM 3asHayeHHAM 000B'a3KOB
Kapra-cxEMa TepuTopii IIiAnpHEMCTBa,
o61anHaHHA, AịarpaMH po3noIIy hoTOMaTepianu TeXHİYHO
IIJIOII Ta
nOTeHLİany. CTaTHCTHKa icopecypCHO
6. laTa BHAa4İ 3aBIaHHAJ 0 KBaJihikaniäHoi po60TH Y.O3, R6
KAJIEHIAPHUMIIJIAH
No HasBa eTaniB BHKOHHHA TepMiH BHKOHaHHA
3/II KBanihikauižHoi poốoTH eTaniB
KBanihikauižHoİ IpuMiTKa
1 OTpHMaHHAB HXİIHOTO 3aBīaHHA poőoTH
18.03.26
AHanis BHKOHaHO
2 İTepaTypHHX Xepen
IpupoHO-1CTOPHYHHX YMOB 1 18.03.26 –24.03.26 BHKOHaHO
PoooTa 3 haKTHYHHM MaTepiaīOM 25.03.26 – 04.04.26 BHKOHaHO
4 OnpaukOBaHHA siőpaHoro
hakTHYHOrO MaTepiaıy 05.04.26- 18.04.26 BHKOHaHO
HarHcaHHAP O3IİniB poõoTH 18.05.26 –01.05.26
6 KOMn'OTepHHň Habip TeKcTy BHKOHaHO
01.05.26– 19.05.26
3aBepiieHHA BHKOHaHO
Ta oþopMIeHHA
poõoTH 20.05.26 -05.06.26 BHKOHaHO
3n06yBay BHUỊOŤ oCBİTH-JHIIOMHHIBCovbu AHIpiň
niannc) BYKOBCLKMÝ
(iM'a Ta npisBuue)
KepiBHHK KBanihikauiŽHoİ po6oTH PycnaH MAKCHMMYK
(ninuc) (iM'a Ta npi3BMue)
3

ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 4
1 НАУКОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ ................................................................................... 8
1.1 Аналіз наукових досліджень дубових насаджень у лісостеповій зоні України
........................................................................................................................................ 8
1.2 Наукові обгрунтування продуктивності лісових біоценозів за участю дуба
звичайного ................................................................................................................... 12
1.3 Методичні підходи до вивчення дубових деревостанів................................... 16
2 ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНА ТА КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ
ЛІСОВИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» .................................................................. 19
2.1 Організаційна структура та територіальне розміщення підприємства .......... 19
2.2 Вплив природно-географічних і кліматичних чинників на функціонування
надлісництва ............................................................................................................... 20
2.3 Геолого-ґрунтові та гідрологічні умови району дослідження ........................ 23
3 ЛІСОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ............................................ 26
3.1 Характеристика лісових ресурсів надлісництва ............................................... 26
3.2. Особливості ведення лісового господарства на підприємстві ....................... 30
4 РЕЗУЛЬТАТИ ТА АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................... 37
4.1 Сучасні підходи до відновлення лісів у межах Корсунь-Шевченківського
надлісництва ............................................................................................................... 37
4.2 Лісівничо-таксаційні показники дубових деревостанів на території
підприємства (основні результати дослідження) .................................................... 40
4.3 Порівняльний аналіз продуктивності дубових насаджень у регіональному
аспекті .......................................................................................................................... 43
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 63
ДОДАТКИ ...................................................................................................................... 70

4

ВСТУП

Дубові ліси належать до найпоширеніших і водночас найбільш господарсько
цінних типів насаджень у лісовому фонді України, тому їх формування,
використання та відтворення традиційно розглядаються як пріоритетний напрям
ведення лісового господарства. Дуб звичайний (Quercus robur L.) є однією з
найцінніших деревних порід як у межах України, так і на території дослідження.
Деревостани з його участю, поряд із високою сировинною цінністю, виконують
важливі екологічні функції, зокрема ґрунтозахисну, водоохоронну,
водорегулювальну та рекреаційну [5]. В умовах трансформації економічних
відносин і становлення ринкових механізмів господарювання попит на
високоякісну деревину дуба для потреб промисловості та господарства
залишається стабільно високим як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках,
що зумовлює необхідність поглибленого вивчення стану та продуктивності
дубових деревостанів.
Багаторічний досвід ведення лісового господарства переконливо засвідчує,
що традиційні підходи, орієнтовані переважно на застосування суцільних рубок із
подальшим відновленням або створенням лісових культур, не забезпечили
досягнення належного рівня відтворення високопродуктивних і біологічно стійких
дубових насаджень. У сучасній віковій структурі лісового фонду України частка
стиглих соснових, дубових і букових деревостанів становить лише 9–10 %, тоді як
відповідно до чинних лісогосподарських нормативів вона має досягати близько
20 % [3]. Така диспропорція свідчить про необхідність удосконалення підходів до
ведення лісового господарства, зокрема в частині відтворення корінних типів лісу.
У зв’язку з цим деревостани за участю дуба звичайного в умовах
Центрального Лісостепу України набувають особливої цінності як складова
лісоресурсного потенціалу держави. Сучасна практика ведення лісового
господарства, що значною мірою базується на лісорозведенні, створює передумови
для формування штучних насаджень, які за своїм породним складом і структурою
5

мають відповідати природним лісовим екосистемам. Водночас ключовою
передумовою формування високопродуктивних і біологічно стійких лісів,
особливо дубових, є ґрунтовне вивчення типів лісу та їх лісівничо-таксаційних
характеристик. Це дозволяє обґрунтувати оптимальні підходи до відтворення та
вирощування деревостанів у специфічних умовах Центрального Лісостепу.
Провідними напрямами ведення лісового господарства залишаються
лісорозведення та лісовідтворення, зокрема створення лісових культур шляхом
штучного заліснення. Очікується, що зазначена тенденція збережеться і в
подальшому, оскільки вона відображає специфіку функціонування лісової галузі в
умовах регіону. Лісоресурсний потенціал України є обмеженим і не повною мірою
забезпечує зростаючі потреби виробництва у деревині та інших видах лісової
продукції. Водночас попит на ці ресурси має стійку тенденцію до зростання.
Незважаючи на розвиток і впровадження альтернативних матеріалів, деревина й
надалі залишається важливим сировинним ресурсом у багатьох галузях державного
та приватного секторів економіки. Поряд із ресурсною функцією, лісові екосистеми
виконують важливі екологічні та соціальні функції. Вони відіграють суттєву роль
у запобіганні ерозійним процесам, зменшенні замулення водних об’єктів,
регулюванні водного режиму територій та захисті від вітрової ерозії. Крім того,
ліси забезпечують покращення якості атмосферного повітря завдяки акумуляції
вуглецю та продукуванню кисню. Важливим є також соціальний аспект
функціонування лісів, який проявляється у розширенні рекреаційних можливостей
територій та підвищенні якості життя населення. Таким чином, лісові екосистеми
мають багатофункціональне значення, що зумовлює необхідність їх раціонального
використання та відтворення.
Однією з ключових територій концентрації дубових лісів є Придніпровський
Правобережний Лісостеп. Відповідно до лісогосподарського районування,
запропонованого С. Генсіруком (Hensiruk, 2002), зазначена територія належить до
13-го лісогосподарського району – Центрального лісостепового району
Придніпровської височини, який входить до складу IV лісогосподарського округу
6

– Дністровсько-Дніпровського [20]. Цей регіон характеризується значним
поширенням дубових деревостанів, що зумовлює його важливе значення для
ведення лісового господарства та дослідження процесів формування і
продуктивності дібров.
У Черкаській області формування дубових лісів значною мірою зумовлене
природно-географічними та кліматичними умовами, що також обумовило
диференціацію правобережної та лівобережної частин регіону. Правобережна
частина території розташована в межах Придніпровської височини та
характеризується інтенсивними ерозійними процесами. Їх розвиток зумовлений
особливостями рельєфу, наявністю густої гідрографічної мережі, а також значними
ухилами місцевості, що сприяє активізації водної ерозії ґрунтів. У зв’язку з цим
актуальним є впровадження ґрунтозахисних заходів і формування ефективної
лісогосподарської політики, спрямованої на збереження лісових екосистем,
підвищення їх стійкості та підтримання біорізноманіття регіону.
Вивчення лісівничо-таксаційних характеристик і продуктивності дубових
насаджень залишається надзвичайно актуальним в умовах інтенсивного ведення
лісового господарства, що зумовлено низкою взаємопов’язаних чинників.
Передусім, екологічна значущість дубових деревостанів полягає в їхній провідній
ролі у збереженні біорізноманіття та забезпеченні стабільного функціонування
лісових екосистем. Дослідження їх продуктивності сприяє поглибленому
розумінню механізмів збереження, відтворення та підвищення стійкості цих
екологічно важливих угруповань. Не менш важливим є господарське значення
дубових лісів, які є цінним джерелом деревини, дубильних речовин та іншої лісової
продукції, що широко використовується у промисловості та господарстві. Окремо
слід відзначити вплив кліматичних змін, які істотно позначаються на рості,
розвитку та продуктивності лісових екосистем. У цьому контексті дослідження
лісівничих параметрів дубових насаджень дає змогу оцінити їх адаптаційні
можливості до змінних кліматичних умов. Таким чином, сукупність зазначених
чинників обґрунтовує необхідність систематичного та комплексного вивчення й
7

моніторингу дубових лісів з метою забезпечення сталого та ефективного
використання лісових ресурсів.
Враховуючи викладені вище положення, метою дипломної роботи є
комплексне дослідження лісівничо-таксаційних параметрів дубових деревостанів
на базі Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс»
ДП «Ліси України». Для реалізації представленої мети розроблено програму
дослідження, яка визначила наступні завдання:
– здійснити аналіз просторового розміщення чистих дубових та мішаних
насаджень з участю дуба звичайного штучного походження на території Корсунь-
Шевченківського надлісництва;
– проаналізувати таксаційну структуру, бонітет, типологічні особливості та
якісні характеристики дубових і мішаних деревостанів підприємства;
– дослідити природні та антропогенні чинники, що впливають на
продуктивність лісостанів;
– оцінити продуктивність дубових дібров у межах досліджуваної території;
– сформулювати висновки та розробити рекомендації щодо підвищення
продуктивності дубових лісів.
Об’єкт дослідження – дубові деревостани Корсунь-Шевченківського
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України».
Предмет дослідження – лісівничо-таксаційні показники дубових насаджень
(середній діаметр, висота, запас, повнота, бонітет), їх продуктивність, структура та
санітарний стан.

8

1 НАУКОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ

1.1 Аналіз наукових досліджень дубових насаджень у лісостеповій зоні
України

Підвищення продуктивності лісів, як вилучених із режиму головного
користування, так і експлуатаційних, є одним із ключових завдань лісового
господарства за умови, що реалізація відповідних заходів не суперечить основній
меті ведення господарської діяльності – забезпеченню стійкості насаджень та
збереженню їх багатофункціональних корисностей. У цьому контексті
застосування системного підходу до вирішення проблеми підвищення
продуктивності лісів дає змогу здійснити об’єктивну оцінку їх фактичного стану та
визначити найбільш ефективні заходи щодо його поліпшення. Важливою
передумовою підвищення продуктивності лісових екосистем є диференціація
систем ведення лісового господарства та окремих лісогосподарських заходів на
зонально-типологічній основі, що забезпечує їх адаптацію до конкретних
природних умов і сприяє формуванню високопродуктивних і стійких деревостанів
[1].
Сучасні кліматичні зміни, а також посилений вплив абіотичних, біотичних і
антропогенних чинників, зокрема надмірне техногенне навантаження в окремих
районах Степової зони, зумовили активізацію процесів ослаблення, всихання та
деградації дубових деревостанів. Це, у свою чергу, призвело до зростання обсягів
проведення вибіркових санітарних рубок. Водночас підвищення продуктивності
штучно створених дубових насаджень розглядається як один із ефективних
напрямів стабілізації їх стану, що сприятиме покращенню виконання ними
екологічних функцій, зокрема підвищенню їх ролі у депонуванні вуглецю та
підтриманні екологічної рівноваги [2].
9

Ведення лісового господарства на засадах лісівничого підходу є
визначальною передумовою ефективного вирощування та формування
деревостанів, які за своїм породним складом і структурою максимально
відповідають природним лісовим екосистемам. У цьому контексті особливого
значення набуває комплексне вивчення лісотипологічних і лісівничо-таксаційних
характеристик, що є необхідною умовою формування високопродуктивних і
біологічно стійких лісів, зокрема дубових насаджень у межах Лісостепової зони [3].
На тлі зростання обсягів споживання деревини та інтенсифікації
використання лісових ресурсів пріоритетного значення набувають заходи,
спрямовані на збереження лісових екосистем і підвищення їх стійкості. Важливим
компонентом лісового фонду України є діброви, частка яких становить близько 28
% загальної площі лісів. Водночас надмірне антропогенне навантаження та
інтенсивна експлуатація призвели до зниження екологічної ефективності дубових
насаджень, обмежуючи їх здатність повною мірою виконувати основні
природоохоронні функції. Сучасний стан дубових лісів в Україні в окремих
регіонах наближається до деградаційного, що проявляється у значних площах
насаджень, які потребують відновлення. При цьому переважає створення лісових
культур шляхом висаджування сіянців, тоді як площі насіннєвих плантацій
залишаються недостатніми, що негативно впливає на якість і структуру лісового
фонду. У зв’язку з цим ще у 1996 році комісією Міністерства лісового господарства
України було розглянуто стан і перспективи розвитку дубових насаджень та
розроблено програму «Дубові ліси», в якій визначено основні недоліки ведення
дубового господарства і окреслено напрями підвищення їх продуктивності [4].
Унаслідок ослаблення дубових деревостанів зростає їхня вразливість до
ураження хворобами та шкідниками. Зокрема, у таких насадженнях можуть
інтенсивно розвиватися гнилеві захворювання (у тому числі суха гниль),
поперечний рак, бактеріальні інфекції, спричинені Erwinia rhapontici (Millard), а
також ураження дереворазруйнівними грибами (трутовиками, опеньками) і
фітофагами, що пошкоджують листя та стебла. Важливим чинником, що обмежує
10

природне відновлення дібров, є періодичність насіннєношення дуба звичайного,
рясні врожаї якого спостерігаються в середньому один раз на 4–5 років. Це суттєво
ускладнює створення насаджень шляхом висівання жолудів, оскільки в неврожайні
роки насіннєвий матеріал є обмеженим. У таких умовах доцільним є застосування
садивного матеріалу, вирощеного в розсадниках.
Водночас, за даними низки дослідників, зокрема Д.Ф. Руднєва (1975) та
С.А. Генсірука (2002), насадження, створені шляхом прямого висіву,
характеризуються вищою біологічною стійкістю порівняно з культурами,
закладеними сіянцями. Зокрема, встановлено, що ураження молодих рослин
поперечним раком у культурах, створених садінням, досягає 61 %, тоді як у
насадженнях, сформованих висівом, цей показник становить близько 5 %, а за умов
природного поновлення практично не спостерігається. Крім того, близько 10 %
культур уражуються трутовиками, причому у порослевих насадженнях втрати є ще
більшими. Зниження стійкості культур дуба звичайного, створених сіянцями,
значною мірою пов’язане з пошкодженням кореневої системи під час
пересаджування. Зокрема, відбувається обрізання стрижневого кореня, який
інтенсивно формується вже в перший рік росту. Унаслідок цього коренева система
стає поверхневою, що негативно впливає на водозабезпечення та загальну
життєздатність рослин. Якщо в умовах дібров цей недолік проявляється меншою
мірою, то в судібровах і суборах він набуває вирішального значення, істотно
впливаючи на приживлюваність і подальший ріст молодих дубових насаджень [41].
Всихання верхівок дерев у дубових насадженнях із подальшим ураженням
шкідниками та збудниками хвороб часто має незворотний характер і може
призводити до повної загибелі деревостанів на значних площах. У таких умовах
виникає необхідність проведення багаторазових вибіркових санітарних рубок, які
з часом можуть трансформуватися у суцільні, що фактично означає повну втрату
насаджень. Відновлення дібров на подібних ділянках ускладнюється тим, що
негативні екологічні процеси не лише зберігаються, а й посилюються, формуючи
стійку тенденцію до деградації лісових екосистем. У сухих і деградованих умовах
11

після проведення санітарних рубок або завершення рубок головного користування
нерідко відбувається не відтворення корінних дубових насаджень, а зміна
порідного складу деревостанів. За таких обставин особливої актуальності набуває
необхідність удосконалення системи заходів з охорони, відтворення та підвищення
продуктивності лісів. Одним із пріоритетних напрямів є заміна всохлих і
деградованих дубових насаджень шляхом створення штучних лісів, орієнтованих
на формування більш стійких і високопродуктивних деревостанів. Реалізація таких
заходів сприятиме не лише відновленню лісових ресурсів, але й підвищенню
екологічної стійкості лісів та відновленню їх ключових функцій у природному
середовищі. Видозміни у породному складі лісів, що відбуваються внаслідок
природного поновлення та інтродукції нових видів, є об’єктивним і закономірним
процесом розвитку лісових екосистем. Водночас одним із ключових завдань
лісівників є цілеспрямоване регулювання цих процесів з метою збереження
корінних лісів, збагачення насаджень цінними високопродуктивними породами та
підвищення їх біологічної стійкості. У зв’язку з цим зазначені критерії повинні
враховуватися як пріоритетні під час добору та впровадження інтродукованих і
культивованих деревних порід.
Історично значні площі родючих земель зазнали трансформації внаслідок
інтенсивного сільськогосподарського використання, що призвело до їх
виснаження, розвитку ерозійних процесів і формування деградованих ландшафтів
(балок, піщаних ділянок, кам’янистих схилів). У таких умовах підвищення
лісистості територій із недостатнім лісовим покривом можливе насамперед за
рахунок залучення малопродуктивних і непридатних для інших видів використання
земель. На цих ділянках, а також у процесі лісовідновлення, створення
полезахисних лісових смуг, формування лісів на деградованих і покинутих землях
доцільним є використання деревних порід, що відповідають комплексу вимог:
характеризуються швидким ростом, невибагливістю до родючості ґрунтів,
високою біологічною стійкістю та здатністю у відносно короткі строки формувати
продуктивні деревостани. Водночас створення таких насаджень має ґрунтуватися
12

на лісотипологічних засадах, що є визначальною умовою забезпечення їх
життєздатності, продуктивності та екологічної ефективності. Для досягнення
оптимального результату необхідно поєднувати використання корінних
лісоутворювальних порід із інтродукцією перспективних швидкорослих видів, що
сприятиме покращенню якісного складу насаджень.
Застосування зазначених підходів дозволяє підвищити рівень
біорізноманіття, продуктивність і стійкість лісових екосистем, а також сприяє
відновленню екологічної рівноваги в порушених ландшафтах. Деревостани
лісостепової зони України, зокрема дубові, є об’єктом ґрунтовних досліджень
вітчизняних науковців у різних лісівничих та екологічних аспектах. Значний
внесок у вивчення лісорослинного потенціалу дубових лісів, їх поширення та
продуктивності зробили В.П. Ткач, О.В. Кобець, М.Г. Румянцев [2], Л.І. Копій [42],
а також А.О. Бондар, В.Д. Вакулюк і О.М. Орлов [5, 40]. Питання стану дубових
деревостанів і особливостей здійснення лісогосподарських заходів у межах
Лівобережного Лісостепу України висвітлено у працях В.Л. Мєшкової [10].
Динаміку розвитку та закономірності природного відновлення дібров у південній
частині Правобережного Лісостепу досліджували С.Є. Сендонін [51-53], тоді як у
північній частині цього регіону відповідні питання розглядали В.В.Левченко [45-
47], М.Г. Румянцев, В.А. Солодовник і В.П. Чигринець [50].

1.2 Наукові обгрунтування продуктивності лісових біоценозів за участю дуба
звичайного

З огляду на широкий асортимент деревних порід, придатних для заліснення
деградованих і малопродуктивних земель, перевага надається видам із добре
розвиненою кореневою системою, здатним забезпечувати ефективний захист
ґрунтів. Особливо це актуально для створення полезахисних лісових смуг і
насаджень, що виконують протиерозійні функції та сприяють стабілізації
агроландшафтів (К.Л. Холуп’як, 1973; С.А. Генсірук, 1981, 2002; І.П. Теребуха,
13

1982; Г.Б. Гладун, 2005; О.І. Фурдичко, 2006) [18]. Дубові насадження
вирізняються високою ефективністю у протидії ерозійним процесам, що зумовлено
комплексом їх біоекологічних властивостей. Передусім це потужна, глибоко
проникна коренева система, яка забезпечує надійне закріплення ґрунту та
покращує його водно-фізичні властивості. Важливу роль відіграє і листяний опад
дуба, який характеризується підвищеною вологомісткістю – приблизно вдвічі
вищою порівняно із сосновими насадженнями. Це сприяє зменшенню
інтенсивності поверхневого стоку та, відповідно, зниженню рівня водної ерозії
ґрунтів. Крім того, за даними І.П. Теребухи (1982), інфільтраційна здатність ґрунтів
під дубовими насадженнями є значно вищою і перевищує аналогічні показники
березових і соснових лісів. Додатковою перевагою дубових лісів є їх здатність
ефективно затримувати снігові маси та зменшувати процеси зам.
Лісові насадження лісостепової зони України представлені переважно
дубовими деревостанами, які є об’єктом ґрунтовних досліджень вітчизняних
учених у різних аспектах лісівництва та екології. Значний внесок у вивчення
фітоценотичного потенціалу дубових лісів, їх поширення та продуктивності
зробили В.П. Ткач, О.В. Кобець, М.Г. Румянцев [17–19], Л.І. Копій [4–6], а також
А.О. Бондар, В.Д.Вакулюк і О.М. Орлов [1, 2].
Питання сучасного стану дубових деревостанів і особливостей здійснення
лісогосподарських заходів у межах Лівобережного Лісостепу України висвітлено у
працях В.Л. Мєшкової [48]. Дослідження динаміки та закономірностей
відновлення дібров у південній частині Правобережного Лісостепу проводили
С.Є. Сендонін [51-53], М.Г. Румянцев, В.А. Солодовник і В.П. Чигринець [50], тоді
як у північній частині регіону відповідні аспекти розглядали В. В. Левченко [45-
47]. Водночас для території Центрального Лісостепу дослідження типів лісу та
лісівничо-таксаційної структури дубових насаджень залишаються актуальними,
оскільки саме вони є методологічною основою лісотипологічного підходу до
ведення лісового господарства та визначення раціональних режимів
лісокористування.
14

Поняття продуктивності лісу охоплює не лише обсяг виробництва деревини,
але й усі матеріальні та нематеріальні ресурси, що формуються внаслідок
використання лісових екосистем. Підвищення продуктивності та якості лісів
України є однією з ключових проблем сучасного лісового господарства. Рівень
продуктивності лісових насаджень визначається комплексом взаємопов’язаних
чинників, серед яких породний склад, екологічні умови місцезростання, вікова
структура деревостанів, а також система ведення лісового господарства.
Особливості природно-ландшафтних умов регіонів зумовлюють різноманітність
лісорослинних умов, які характеризуються специфічними параметрами ґрунтово-
кліматичних факторів і безпосередньо впливають на формування структури та
продуктивності лісових насаджень.
У порівнянні з природним поновленням штучне лісовідновлення дає змогу
формувати насадження із заздалегідь визначеним породним складом і структурою
[37]. Це забезпечує сприятливі умови для приживлення, росту та акумуляції
біологічної продуктивності деревних рослин, а також дозволяє створювати
лісостани з заданими господарськими характеристиками [38]. Застосування
науково обґрунтованих схем розміщення садивного матеріалу сприяє
оптимальному забезпеченню рослин сонячною радіацією, вологою та поживними
речовинами, що підвищує ефективність використання ресурсів середовища.
Штучне лісовідновлення також сприяє формуванню стиглих високопродуктивних
насаджень і створенню якісної насіннєвої бази для подальшого відтворення лісів.
У підсумку це забезпечує стабільне постачання народному господарству цінної
деревної сировини високої якості.
У лісовому фонді України переважають насадження сосни звичайної (Pinus
sylvestris L.), частка яких становить близько 33 %, та дуба звичайного (Quercus
robur L.) – близько 24 %, при цьому загальна кількість деревних порід перевищує
30 видів. Водночас важливу роль у функціонуванні лісових екосистем відіграють
також ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), бук лісовий (Fagus sylvatica L.), береза
15

повисла (Betula pendula Roth), вільха чорна (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) та робінія
звичайна (Robinia pseudoacacia L.) [25].
Дубові насадження, поряд із забезпеченням потреб суспільства у цінній
деревині, виконують низку важливих природоохоронних та екологічних функцій.
Зокрема, вони відіграють значну роль у запобіганні ерозії ґрунтів, зменшенні
поверхневого стоку та регулюванні водного режиму територій, що позитивно
впливає на ефективність функціонування агроландшафтів і стабільність
екологічного середовища. Крім того, дубові ліси мають важливе соціальне
значення, забезпечуючи умови для рекреації, туризму, спортивної діяльності,
санаторно-курортного лікування та психоемоційної реабілітації населення. У
межах населених пунктів і приміських зон дубові насадження виконують функції
природних фільтрів, очищуючи атмосферне повітря від пилу та газоподібних
забруднювачів, покращують мікроклімат і є важливим елементом ландшафтно-
архітектурної організації територій [5, 16].
Важливим напрямом ведення дібров, спрямованим на забезпечення їх
ефективного відтворення, є раціональне використання природного підросту дуба
та інших господарсько цінних деревних порід. Дослідження особливостей розвитку
підліску, а також аналіз його кількісних і якісних характеристик дають змогу
обґрунтувати комплекс лісогосподарських заходів, спрямованих на формування
високопродуктивних і біологічно стійких природних насаджень дуба, у тому числі
шляхом використання насіннєвого відновлення. Це також створює передумови для
прогнозування онтогенетичного розвитку деревостанів і збереження їх генетичного
потенціалу [5, 22].
Ефективність природного поновлення дуба звичайного визначається
сукупністю чинників, серед яких особливе значення мають частка дуба у складі
деревостану, його вік, повнота насаджень, інтенсивність плодоношення, а також
забезпеченість теплом, вологою та світлом. Важливу роль відіграє і ступінь
розвитку чагарниково-трав’яного ярусу, який може як сприяти, так і обмежувати
процеси природного відновлення [13, 21, 23]. Незважаючи на наявність значної
16

кількості наукових досліджень, питання особливостей формування, структури та
продуктивності дубових насаджень у межах Корсунь-Шевченківського
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» залишаються
недостатньо вивченими. Це зумовлює актуальність проведення комплексних
досліджень, спрямованих на аналіз процесів росту і розвитку дібров у специфічних
умовах лісостепової зони Черкаської області. Продуктивність і лісівничо-
таксаційна структура дубових насаджень визначають їх господарську цінність і
значення для лісової галузі регіону. Оцінка таких показників, як висота дерев, запас
деревини, повнота та густота деревостанів, а також якість деревини, дозволяє
встановити вплив різноманітних природних і господарських чинників на
продуктивність лісів. Результати таких досліджень є основою для розроблення
науково обґрунтованих підходів до управління лісовими ресурсами, підвищення
ефективності ведення лісового господарства та виявлення проблемних аспектів у
формуванні й розвитку дубових насаджень. У підсумку це сприятиме створенню
стійких і високопродуктивних лісових біоценозів, здатних забезпечувати належний
рівень екологічної, економічної та соціальної ефективності.

1.3 Методичні підходи до вивчення дубових деревостанів

Продуктивність і лісівничо-таксаційні показники дубових насаджень
Корсунь-Шевченківського надлісництва було проаналізовано із застосуванням
загальноприйнятих методів лісівничих досліджень. У поєднанні зі стандартними
підходами до оцінювання лісових екосистем отримані результати можуть бути
використані для впровадження сучасних принципів управління лісовими
ресурсами та підвищення ефективності ведення лісового господарства в регіоні.
Загальна площа лісів Черкаської області становить близько 345 тис. га, з яких у
користуванні Державного агентства лісових ресурсів України перебуває 279,5 тис.
га, що складає 81,0 %. Такий рівень лісистості свідчить про значний ресурсний
потенціал регіону та підвищує вимоги до раціонального використання і
17

відтворення лісів. Дослідження продуктивності, лісівничих характеристик і
таксаційної структури дубових насаджень Корсунь-Шевченківського надлісництва
дозволило отримати узагальнену та детальну інформацію про їх сучасний стан і
особливості формування. Отримані результати мають важливе значення для
науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, оптимізації
лісогосподарських заходів і забезпечення екологічної рівноваги лісових екосистем
регіону [27].
У процесі дослідження для обробки, аналізу та візуалізації лісівничо-
таксаційних показників дубових насаджень регіону використовували можливості
програмного середовища Microsoft Office Excel. На першому етапі вихідні дані,
отримані з відповідних баз даних, що містили характеристики обраних пробних
площ, були систематизовані та перенесені до електронних таблиць. Подальша
обробка інформації здійснювалася із застосуванням математичних і статистичних
функцій Excel, що дозволило виконати розрахунки середніх величин, показників
варіації (зокрема стандартного відхилення), а також провести кореляційний аналіз
між окремими параметрами насаджень. Використання зазначеного інструментарію
забезпечило можливість отримання узагальнених результатів та їх подальшої
інтерпретації. Для наочного представлення результатів дослідження
застосовувалися графічні засоби Excel, зокрема побудова діаграм і графіків, що
сприяло кращому сприйняттю та аналізу отриманих даних. Комплексний підхід до
обробки інформації з використанням різних аналітичних методів дозволив
отримати більш повну та об’єктивну характеристику досліджуваних насаджень і
сформулювати обґрунтовані висновки. Загалом використання інструментів Excel у
поєднанні з методами статистичного аналізу забезпечує ефективний
інструментарій для дослідження лісових ресурсів і прийняття управлінських
рішень у лісовому господарстві [22, с. 3].
Розрахунки у роботі ґрунтуються на результатах польових обстежень, а
також на матеріалах «Проєкту організації та розвитку лісового господарства
Державного підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство»
18

Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства» (2014
р.) [27]. Використання зазначених джерел забезпечило можливість проведення
об’єктивного аналізу на основі достовірних даних щодо стану лісових ресурсів
досліджуваної території. У межах дослідження було проаналізовано розміщення
десяти пробних площ дубових насаджень штучного походження в межах Корсунь-
Шевченківського надлісництва станом на 2026 рік. Обрані ділянки є
репрезентативними для умов лісостепової зони Черкаської області. Площа кожної
дослідної ділянки становила близько 1 га. На основі зібраних даних визначено
динаміку росту та розраховано основні показники продуктивності дубових
деревостанів за десятирічними віковими групами. Отримані результати дозволили
оцінити сучасний стан і тенденції розвитку дібров регіону, а також встановити
залежність їх продуктивності та лісівничо-таксаційних показників від віку та
походження насаджень. Застосований підхід забезпечив можливість комплексного
аналізу структури лісового покриву та його змін у часі. Для кількісної оцінки
ефективності лісовідновлення проведено порівняльний аналіз продуктивності
модельних деревостанів у межах найпоширенішого типу лісорослинних умов –
свіжої діброви. Виявлені відмінності у продуктивності досліджуваних насаджень
свідчать про наявність значного потенціалу для підвищення продуктивності
дубових лісів досліджуваної території за умови оптимізації лісогосподарських
заходів.

19

2 ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНА ТА КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ
ЛІСОВИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ»

2.1 Організаційна структура та територіальне розміщення підприємства

Корсунь-Шевченківське надлісництво знаходиться у північно-західній
частині Черкаської області, з’єднуючи Корсунь-Шевченківський, Канівський,
Черкаський та Городищенський адміністративні райони. Підприємcтво об’єднує
шість лісництв. Лісогосподарські адміністративні округи та загальна площа
наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Господарсько-адміністративний устрій Корсунь-
Шевченківського надлісництва [24]
Найменування лісництв,
Адміністративні райони Площа, га
місцезнаходження контор
1 2 3
Виграївське кв. 25, вид. 6 Корсунь-Шевченківський 3615,5
Корсунське кв. 28 вид 7 Корсунь-Шевченківський 5004,4
м.Корсунь-Шевченківський
Кумейківське кв. 56 вид. 7 Черкаський 2015,0
с. Кумейки Корсунь-Шевченківський 1265,4
Разом по лісництву 3280,4
Квітчанське кв. 32, вид. 32 Корсунь-Шевченківський 2794,3
с. Квітки Городищенський 194,1
Разом по лісництву 2918,4
Таганчанське Канівський 5595,7
с. Кірово Корсунь-Шевченківський 1939,1
Разом по лісництву 7534,8
Яснозірське кв. 62 вид. 10 Черкаський 3343,0
с. Яснозір'я
Всього по лісгоспу: 25696,5
в т. ч. за Канівський 5595,7
адмінрайонами
Корсунь-Шевченківський 14548,7
Черкаський 5358,0
Городищенський 194,1
20

У 2013 році Українською лісовпорядною експедицією «Укрдержліспроект»
Державного агентства лісових ресурсів України було проведено базове
лісовпорядкування за І розрядом. Застосування цього рівня лісовпорядкування
передбачає використання комплексу науково обґрунтованих методів і критеріїв, що
забезпечують оптимальну організацію та ведення лісового господарства на
відповідній території. Такий підхід гарантує дотримання встановлених
нормативно-правових вимог і стандартів управління лісовими ресурсами, а також
створює основу для їх раціонального використання та відтворення [27].

2.2 Вплив природно-географічних і кліматичних чинників на функціонування
надлісництва

За природно-географічними, кліматичними та ґрунтовими характеристиками
територія розташування підприємства належить до зони Лісостепу. Лісостепова
зона характеризується значною різноманітністю кліматичних і ґрунтових умов.
Зокрема, рівень зволоження території зростає у напрямку зі сходу на захід, тоді як
родючість ґрунтів має зворотну тенденцію, підвищуючись із заходу на схід.
Відповідно до лісорослинного районування, проведеного С. А. Генсіруком (1981)
у праці «Комплексне лісогосподарське районування України та Молдови»,
територія розташування лісогосподарського підприємства належить до
Дністровсько-Дніпровського лісостепового округу лісостепової зони. Кліматичні
умови регіону формуються під впливом комплексу чинників, серед яких
географічне положення, рівень сонячної радіації, циркуляція атмосферних мас,
особливості рельєфу, гідрологічний режим і стан рослинного покриву. Клімат
території є помірно континентальним із відносно м’якою зимою та теплим літом.
Середньорічна сума активних температур становить 2650–2900 °С. Річна кількість
атмосферних опадів коливається в межах 460 мм на півдні до 520 мм на півночі
області, з яких у період із середньодобовими температурами вище +10 °С випадає
близько 280–320 мм. Тривалість безморозного періоду становить у середньому
21

160–170 днів. Осінні заморозки зазвичай настають на початку жовтня, інколи – на
початку листопада, тоді як весняні припиняються наприкінці квітня або на початку
травня. Стійкий сніговий покрив формується, як правило, у другій декаді грудня,
хоча строки його встановлення можуть варіювати залежно від погодних умов.
Основні кліматичні показники, що мають значення для ведення лісового
господарства, узагальнено наведено в таблиці 2.2 [27].

Таблиця 2.2 – Кліматичні параметри Корсунь-Шевченківського надлісництва
[27]
Одиниці
Найменування показників Значення Дата
вимірювання
1 2 3 4
1.Температура повітря:
–середньорічна градус 7
–абсолютна максимальна градус 39 липень
–абсолютна мінімальна градус 41 січень
2.Кількість опадів на рік мм 505
3.Тривалість вегетаційного періоду днів 205 06.04-28.10
4Пізні весняні заморозки 19.05
5.Перші осінні заморозки 25.09
6.Середня дата замерзання рік 29.12
7.Середня дата початку паводку 13.03
8.Сніговий покрив:
–товщина см 13
–час появи 17.12
–час сходження у лісі 23.03
9.Глибина промерзання ґрунту см 64
10.Напрям панівних вітрів за сезонами:
–зима румб З,ПДЗ
–весна румб З,С
–літо румб З
–осінь румб З
11.Середня швидкість панівних вітрів за
сезонами:
–зима м/сек 4,6
–весна м/сек 4,2
–літо м/сек 3,2
–осінь м/сек 3,8
12.Відносна вологість повітря % 7,7

22

Аналіз даних, наведених у таблиці 2.2, свідчить про загалом сприятливі
кліматичні умови регіону, що характеризуються помірним рівнем зволоження та
температурного режиму. Водночас на формування і розвиток лісових насаджень
впливає низка несприятливих чинників. До них належать різкі зниження
температури в зимовий період, нерівномірний розподіл і недостатня потужність
снігового покриву, а також часті прояви екстремальних погодних явищ, зокрема
ранні осінні та пізні весняні заморозки. Додатково негативний вплив можуть
чинити сильні вітри, які спричиняють вітровали та пошкодження деревостанів, а
також ожеледиця і тривалі снігопади, що особливо небезпечні для молодих
насаджень. Зазначені фактори необхідно враховувати під час планування та
здійснення лісогосподарських заходів з метою підвищення стійкості деревостанів і
зниження ризиків їх пошкодження.
Суттєвий вплив на стан, ріст і стійкість лісових насаджень чинять
несприятливі кліматичні фактори, інтенсивність яких в останні роки зростає у
зв’язку з глобальними змінами клімату. Одним із найбільш вагомих чинників є
посушливі явища, що призводять до зневоднення дерев, пригнічення процесів
фотосинтезу та уповільнення росту. Унаслідок цього насадження ослаблюються,
підвищується їх вразливість до ураження хворобами та шкідниками, що в
кінцевому підсумку може спричинити їх всихання. Зміни температурного режиму
також істотно впливають на розвиток лісів, зумовлюючи порушення фенологічних
процесів, зокрема передчасне розпускання бруньок або зміщення фаз вегетації. Це
супроводжується зниженням продуктивності насаджень, погіршенням якості
деревини та підвищенням ризику виникнення лісових пожеж. Негативний вплив
мають і сильні вітри, які спричиняють механічні пошкодження дерев, включаючи
вітровали, вітроломи та деформацію стовбурів. Уражені насадження стають
осередками розвитку вторинних шкідників і патогенів, зокрема короїдів і
дереворуйнівних грибів. Різкі коливання температур, особливо в зимово-весняний
період, можуть викликати морозобійні пошкодження, що проявляються у
розтріскуванні кори, пошкодженні камбію та відмиранні тканин. Це призводить до
23

розвитку гнилевих процесів і зниження життєздатності деревостанів. З огляду на
зазначені чинники, особливої актуальності набуває впровадження комплексу
лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості, адаптаційної
здатності та продуктивності лісових екосистем в умовах кліматичних змін.

2.3 Геолого-ґрунтові та гідрологічні умови району дослідження

Ландшафт є одним із важливих компонентів природного середовища,
оскільки істотно впливає на формування, ріст і просторове розміщення лісових
насаджень. Він визначає особливості місцевого мікроклімату, бере участь у
процесах ґрунтоутворення, впливає на властивості ґрунтів та їх взаємозв’язок із
материнськими породами. Водночас рельєф значною мірою регулює гідрологічні
процеси, включаючи поверхневий стік і водний режим територій. Особливе
значення ці чинники мають у формуванні ґрунтозахисних і водоохоронних лісів, де
їх вплив є визначальним для стабільності екосистем. Територія підприємства за
характером рельєфу належить до рівнинної місцевості та розташована в межах
Українського кристалічного масиву, у районі Києво-Придніпровського плато, на
схід від річки Рось. Геологічна основа представлена неконсолідованими
відкладами третинного періоду, які перекриті потужною товщею лесів і
лесоподібних суглинків [16].
За особливостями рельєфу та ґрунтового покриву лісова територія
поділяється на дві основні частини. Перша представлена рівнинними піщаними
масивами, до яких належать території Кумейківського та Яснозірського лісництв,
а також частина Виграївського лісництва. У цій зоні переважають піщані ґрунти,
що зумовлює специфічні умови росту лісових насаджень. Друга частина
характеризується більш пересіченим рельєфом із наявністю височин до 200 м,
розвиненою яружно-балковою мережею, крутими схилами та глибокими балками.
Ґрунтовий покрив тут представлений переважно сірими та темно-сірими лісовими
суглинками, а також опідзоленими чорноземами. До цієї категорії територій
24

належать Таганчанське, Корсунське, Квітчанське лісництва, а також частина
Виграївського лісництва.
Підприємство розташоване в межах Корсунь-Шевченківського
агроґрунтового району, який характеризується значною часткою еродованих
ґрунтів. У структурі ґрунтового покриву переважають сірі, ясно-сірі та темно-сірі
опідзолені ґрунти. Крім того, у межах території поширені різні типи чорноземів,
зокрема глибокі, реградовані та сірі чорноземи, що відрізняються за механічним
складом і властивостями. Така різноманітність ґрунтів зумовлює неоднорідність
лісорослинних умов регіону та має важливе значення для ведення лісового
господарства, зокрема при виборі лісогосподарських заходів і розробленні систем
протиерозійного захисту. Врахування зазначених особливостей сприяє
підвищенню ефективності охорони ґрунтових і водних ресурсів, забезпеченню
стійкості лісових екосистем та стабілізації лісового середовища в регіоні.
Наявність яружно-балкових систем на території Корсунського,
Квітчанського, Таганчанського та Виграївського лісництв зумовлює підвищену
небезпеку розвитку водної ерозії ґрунтів. Оскільки зазначені території входять до
басейну річки Дніпро, поверхневий стік води сприяє активізації ерозійних
процесів. Ґрунти на цих ділянках характеризуються переважно низьким рівнем
вологості, що додатково підсилює їх схильність до ерозійного руйнування. Лісові
землі з надлишковим зволоженням становлять лише 0,4 % загальної площі лісового
фонду та переважно вкриті лісовою рослинністю. Окрему категорію становлять
заболочені ділянки, площа яких становить 161,9 га. Дані щодо гідромеліоративної
мережі наведено в таблиці 2.3 [27].
Екологічне значення гідромеліоративної мережі є забезпеченні належного
рівня зволоження лісових екосистем, зокрема сосново-дубових і вільхових
насаджень. Вона сприяє формуванню сприятливих умов існування для
водоплавних птахів, земноводних, риб та водолюбних видів рослин.

25

Таблиця 2.3 – Особливості водних артерій на території Корсунь-
Шевченківського надлісництва [27]

Загальна Ширина лісових смуг
протяж- вздовж берегів річок,
Найменування рік ність, км; навколо озер, водоймищ, м
Куди впадає ріка
та водоймищ площа згідно
водой- нормативі фактична
мищ, га в
1.Річки та водоймища, вздовж яких виділена підкатегорія лісів „Лісові ділянки
вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів”.
Рось Дніпро 346 500 500
Вільховиця Дніпро 100 300 300
2.Річки та водоймища, вздовж яких виділені особливо захисні ділянки лісу
Фоса Вільховиця 150 150

Крім того, водні об’єкти виконують функцію природного середовища
існування для рідкісних і зникаючих видів фауни та флори, зокрема видри, чорного
лелеки, а також ряду водних і прибережно-водних рослин. Водночас водотоки та
пов’язані з ними екосистеми відіграють роль екологічних коридорів, забезпечуючи
просторовий зв’язок між окремими лісовими масивами та іншими природними
комплексами, що є важливим чинником підтримання біорізноманіття регіону.

26

3 ЛІСОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА

3.1 Характеристика лісових ресурсів надлісництва

Відповідно до функціонального призначення лісові насадження
підприємства поділяються на такі категорії:
– ліси природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення
– 4673,2 га;
– рекреаційно-оздоровчі ліси – 1725,5 га;
– захисні ліси – 10 509,7 га;
– експлуатаційні ліси – 8762,6 га [27].
Розподіл площ лісових земель за наведеними категоріями узагальнено в
таблиці 3.1.

Таблиця 3.1– Розподіл площі земель лісогосподарського призначення згідно
з різними категоріями лісових ділянок [27]
Площа за даними теперішнього
Категорії лісів та виконувані ними функції лісовпорядкування
га %
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення
Заповідні лісові урочища 1660,8 6,5
Пам'ятки природи 18,3 0,1
Заказники 3111,8 12,1
Ліси наукового призначення, включаючи генетичні
52,8 0,2
резервати
Разом по категорії лісу 4843,7 18,9
Рекреаційно-оздоровчі ліси
Ліси у межах населених пунктів 156,9 0,6
0
Лісопаркова частина лісів зелених зон 221,1
,9
5
Лісогосподарська частина лісів зелених зон 1476,6
,7
27

Продовження таблиці 3.1
1 2 3
0
Рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами зелених
63,5 ,2
зон

7
Разом по категорії лісу 1918,1 ,4

Захисні ліси
2
Протиерозійні ліси 5960,7
3,2
0
Ліси уздовж смуг відведення залізниць 89,3
,3
Ліси уздовж річок, навколо озер, водоймищ та 1
480,3
інших водних об’єктів ,9
Площа за даними
теперішнього
Категорії лісів та виконувані ними функції лісовпорядкування
га %
1
Байрачні ліси та інші захисні ліси 4357,2
7,0
Разом по категорії лісу 4
10887,5
2,4
Експлуатаційні ліси
Експлуатаційні ліси 3
8047,2
1,3
1
Всього по лісгоспу: 25696,5
00

Аналіз наведених у таблиці даних свідчить про загалом раціональний
розподіл площ лісових земель за їх функціональними категоріями. Значна частка
територій віднесена до лісів експлуатаційного призначення, що є важливим
чинником забезпечення потреб у деревині та інших видах лісових ресурсів.
Водночас суттєва увага приділяється лісам і полезахисним смугам
природоохоронного, наукового та історико-культурного значення, які відіграють
важливу роль у збереженні біорізноманіття та підтриманні екологічної рівноваги
природних екосистем.
Структура лісових насаджень за породним складом (рис. 3.1)
характеризується домінуванням твердолистяних деревних порід, площа яких
28

становить 14 644,4 га, або близько 59 % загальної площі лісів. Частка хвойних порід
дорівнює 8 442,1 га (приблизно 34 %), тоді як м’яколистяні породи займають 971,9
га, що становить близько 4 %. Отже, у породній структурі насаджень переважають
листяні породи, на які припадає основна частина лісового фонду підприємства, тоді
як частка хвойних і м’яколистяних порід є значно меншою [27].

3 971,9
2 14 644,40
1 8442,1
0 2000 4000 6000 8000 10000 12000 14000 16000

1 – Хвойні породи, га; 2 – Твердолистяні породи, га; 3 – М’яколистяні
породи, га.
Рисунок 3.1 – Розподіл площі лісових порід у господарстві

На рисунку 3.2 наведено деталізований розподіл площ лісових насаджень за
породним складом у відсотковому вираженні. Встановлено, що домінуюче
положення займає дуб, частка якого становить 42 % загальної площі лісів. Друге
місце за поширенням належить сосні – 34 %. Інші деревні породи представлені у
значно менших обсягах, зокрема: робінія займає 9 %, ясен – 4 %, граб – 3 %, липа
– 2 %, вільха та береза – по 1 % кожна. Частка інших порід у сукупності становить
4 % загальної площі лісових насаджень.
Таким чином, породна структура характеризується чітко вираженим
домінуванням дуба та значною участю сосни, тоді як інші породи формують
допоміжний компонент лісових екосистем.
29

Вільха Береза ЛипаІнші породи
Ясен
Граб 1% 1% 2% 4%
4%
Робінія 3%
Дуб
9% 42%
Сосна
34%

Рисунок 3.2 – Розподіл площі лісових насаджень за переважаючими
породами

Розподіл площ лісів за віковими групами наведено на рисунку 3.3.

Стиглі Молодняки
17% 12%
Пристигаюч
і
11%
Середньові
кові
60%
Рисунок 3.3 – Розподіл площі лісових насаджень за групами віку

Відповідно до наведених показників, розподіл площ лісових насаджень за
віковими групами характеризується такими значеннями: молодняки становлять
11,50 %, середньовікові насадження – 60,20 %, пристигаючі – 11,30 %, стиглі –17,00
%. Найбільшу частку в структурі займають середньовікові деревостани (60,20 %),
що свідчить про їх домінування у віковій структурі лісів. Меншою мірою
представлені стиглі насадження (17,00 %), а частка молодняків (11,50 %) і
пристигаючих деревостанів (11,30 %) є приблизно співставною. Загалом отримані
результати вказують на відносно збалансований розподіл лісів за віковими
30

групами, що є важливою передумовою забезпечення безперервності
лісокористування та стабільності функціонування лісових екосистем.

3.2. Особливості ведення лісового господарства на підприємстві

Здійснення рубок догляду є важливим елементом системи ведення лісового
господарства та ефективним інструментом регулювання стану лісових насаджень.
Даний вид господарських заходів передбачає своєчасне видалення пошкоджених,
ослаблених і небажаних дерев, а також тих, що можуть становити потенційну
загрозу для подальшого розвитку деревостанів. Проведення рубок догляду сприяє
підвищенню санітарного стану та продуктивності лісових біоценозів, обмежує
поширення шкідників і збудників хвороб, формує сприятливі умови для
збереження біорізноманіття та забезпечує оптимальні умови росту перспективних
дерев. До складу рубок догляду входять, зокрема, освітлення, які здійснюються у
молодняках (переважно віком до 10 років) з метою регулювання густоти
насаджень. Такі заходи забезпечують достатній доступ дерев до світла, вологи та
поживних речовин, що є необхідною умовою їх повноцінного росту і розвитку.
Прочистка є видом рубок догляду, що проводиться у насадженнях віком 11–
20 років і передбачає видалення дерев, які конкурують з головними породами.
Основною метою цього заходу є формування складу та структури деревостану
шляхом виділення перспективних дерев із найвищим потенціалом росту та
забезпечення їм пріоритетних умов розвитку за рахунок зменшення
внутрішньовидової конкуренції. Видалення частини дерев сприяє підвищенню
життєздатності та конкурентоспроможності господарсько цінних порід завдяки
покращенню умов освітлення, водозабезпечення та мінерального живлення.
Прохідні рубки проводяться у насадженнях віком понад 41 рік і мають
комплексний характер. Вони забезпечують оптимізацію структури деревостанів,
створюють умови для проведення подальших лісогосподарських заходів, зокрема
вибіркових рубок та заготівлі деревини. Крім того, такі рубки сприяють
31

підвищенню ефективності ведення лісового господарства при одночасному
збереженні екологічної стійкості лісових екосистем [27].
Урахування вікової структури деревостанів під час проведення рубок
догляду є важливою передумовою оптимізації лісогосподарських заходів та
забезпечення раціонального використання лісових ресурсів. Дані, наведені в
таблицях 3.2 та 3.3, відображають обсяги виконання рубок упродовж аналізованого
періоду.

Таблиця 3.2 – Виконання рубок догляду за ревізійний період (2013-2023
рр.) [27]
% Щорічний обсяг користування
Усьог охопл. фак- середньорічний
Прий- прий-
о Фак- від на- тич- % план
нято нятий
потре- тично саджен но вико
Види рубок та 2-ю 2-ю
бувал прой- ь, які вико -нан-
порівнювані л/в л/в
и дено пот- - ня %
показники нара- нара- га,
рубок рубка- ребува- нано, від від про-
дою, дою, тис.м3
догля- ми, га ли га, прое екту
га га,
ду, га рубок 3 тис.м -кту
тис.м
догляду 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Освітлення:
площа 189,1 189,1 240,0 100 41,2 52,7 128 50,9 124
загальний виру - 0,21 0,39 186 0,36 124
баний запас
в т.ч. - - - - -
ліквідний
діловий - - - - -
вибірка з 1 га, м3 5,1 7,0 137 7,0 137
Прочищення:
площа 667,5 667,5 654 98 133,4 85,4 64 88,2 66
загальний виру- 1,3 1,15 88 1,21 93
баний запас
в т.ч. 0,48 0,19 40 0,19 40
ліквідний
діловий - - - - -
вибірка з 1 га, м3 9,7 13,5 139 13,8 142
Проріджування:
площа 1660 1660 1488 90 237,3 148,8 62,7 148,8 62,7
загальний 5,06 3,18 63 3,21 63
вирубаний запас
32

Продовження таблиці 3.3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
в т.ч. 4,56 3,07 67 3,10 68
ліквідний
діловий 1,67 0,66 40 0,72 43
вибірка з 1 га, м3 21,3 21,4 101 21,5 101
Прохідні рубки:
площа 346 346 670 100 34,7 67 193 65 187
загальний 0,95 1,78 187 1,75 184
вирубаний запас
в т.ч. 0,85 1,64 193 1,61 189
ліквідний
діловий 0,34 0,46 135 0,42 124
вибірка з 1 га, м3 27,4 26,6 97 27 99
Разом рубок
догляду:
площа 2861,7 2861,7 3539 97 446,6 353,9 79 352,9 79
загальний 7,52 6,50 86 6,53 87
вирубаний запас
в т.ч. 5,89 4,90 83 4,90 83
ліквідний
діловий 2,01 1,12 56 1,14 57
вибірка з 1 га, м3 16,8 18,4 110 18,5 110

Таблиця 3.3 – Обсяги виконання санітарних рубок (2013-2023рр.) [27].
Обсяги за проектом Тер Фактично виконано за рев. період
Види
пло запас тис. м3 мін пло запас тис. м3
санітарних
ща, загаль ліквід діло вик., ща, загаль ліквід діло
рубок
га ний ний вий років га ний ний вий
Суцільні 0,5 0,01 0,01 - 1 225,0 48,63 43,86 21,52
Вибіркові 438,5 10,22 9,2 3,68 1 6509,0 117,47 107,00 28,6
Разом 439,0 10,23 9,21 3,68 6734,0 166,1 150,86 50,12

Аналіз представлених показників свідчить, що якість проведення рубок
догляду та вибіркових санітарних рубок загалом є задовільною. Здійснення
санітарних заходів має позитивний вплив на оздоровлення лісових насаджень, що
підтверджується скороченням площ осередків ураження хворобами. Водночас
підприємствами лісового господарства забезпечується систематичний моніторинг
санітарного стану лісових екосистем. Сучасна практика проведення суцільних
рубок ґрунтується на комплексному підході, що поєднує елементи низового та
верхового способів. Щодо напрямів використання деревини, отриманої в
33

результаті рубок догляду та санітарних рубок, встановлено, що найбільша її частка
(48 %) використовується як технічна сировина, 33 % припадає на пиломатеріали,
16 % становлять відходи, а 3 % – інші види продукції. Фактичні обсяги проведення
рубок догляду відхилялися від запроєктованих показників, що зумовлено
перевищенням загальної площі лісосік над плановими значеннями, визначеними
органами управління лісового господарства, на 124 % (табл. 3.2) [24].
Відповідно до отриманих даних, упродовж звітного періоду передбачалося
проведення вибіркових санітарних рубок. Фактично лісогосподарським
підприємством виконано такі заходи на площі 933,0 га із загальним обсягом
вилученого запасу 13 740 м³, що становить відповідно 213 % за площею та 134 %
за обсягом від запроєктованих показників. Зазначене перевищення планових
значень зумовлене погіршенням санітарного стану насаджень, зокрема значним
ураженням соснових деревостанів шкідниками та хворобами [24].
З метою забезпечення ефективного відтворення лісових насаджень
підприємство реалізує комплекс лісокультурних заходів. Лісокультурні заходи
являють собою систему господарських дій, спрямованих на створення, відновлення
та належний догляд за лісовими насадженнями з метою підвищення їх біологічної
стійкості, продуктивності та екологічної цінності. До основних складових
лісокультурної діяльності належать: створення лісових культур шляхом
висаджування сіянців і саджанців, а також лісовідновлення як насіннєвим, так і
вегетативним способом; проведення корчування з метою видалення відмерлих,
пошкоджених або небажаних дерев і покращення умов росту для молодих
насаджень; догляд за лісовими культурами, що включає агротехнічні заходи
(прополювання, внесення добрив) та захист від шкідників і хвороб. Крім того,
здійснюється регулювання густоти насаджень шляхом проведення проріджувань,
що сприяє покращенню росту та розвитку перспективних дерев. Важливим
напрямом є також проведення санітарно-оздоровчих заходів, зокрема видалення
хворих і пошкоджених дерев, які можуть становити загрозу для стійкості лісових
екосистем. Значна увага приділяється відновленню ґрунтового покриву та
34

збереженню біорізноманіття, що забезпечує підтримання екологічної рівноваги у
лісових біоценозах.
Згадані заходи скеровані на забезпечення сталого та ефективного розвитку
лісових екосистем, збереження біорізноманіття, а також підвищення стійкості
лісових насаджень до впливу зовнішніх чинників, зокрема шкідників, хвороб і змін
клімату. Їх реалізація сприяє оптимізації породного складу та просторової
структури лісостанів, забезпечує сприятливі умови для росту як молодих, так і
стиглих дерев, а також підтримує формування різноманіття рослинного і
тваринного світу. Крім того, такі заходи посилюють природні захисні механізми
лісу, підвищуючи його адаптивність і стійкість до екологічних впливів. За
ревізійний період виконано значний обсяг лісовідновлювальних робіт. Збільшення
обсягів лісокультурних посадок забезпечено за рахунок заліснення ділянок після
проведення санітарних рубок та інших лісовідновних заходів, які не були повною
мірою враховані у попередньому лісовпорядкуванні. Основні рекомендації
лісовпорядних матеріалів щодо способів лісовідновлення, підготовки ґрунту та
підбору поєднань деревних порід у цілому дотримано. Щодо формування
породного складу, у межах типу лісу C2ГДС відмічається суттєве збільшення
площі насаджень сосни звичайної, тоді як спостерігається тенденція до скорочення
площі дуба звичайного (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Виконання основних видів робіт з відтворення лісів за
ревізійний період згідно звітних даних лісгоспу (2013-2023 рр.) (чисельник – план,
знаменник – виконання) [27]
Середньорічне виконання в га
Усього за
у рік, що передував
Основні види робіт ревізійний за ревізійний
теперішньому
період, га період
лісовпорядкуванню
1. Відтворення лісів, усього, в т. ч. 1296,8 129,7 90,4
- висіванням 140 14,0 17,0
155,3 15,5 17,1
- садінням 1100 110,0 73,0
1141,5 114,2 73,3

35

Продовження таблиці 3.4
1 2 3 4
2. Лісовідновлення: 1269,8 127,0 90,4
- в т. ч. реконструкція насаджень 5,8 0,6 -
3. Лісорозведення:
- на галявинах, пустирях, 27,0 2,7 -
рекультивованих землях 27,0 2,7
4. Природне поновлення 129,0 12,9 4,2
129,3 12,9 4,2
5. Висівання в розсадниках насіння 20,0 2,0 2,0
деревних та чагарникових порід 22,76 2,28 2,03
6. Висаджено сіянців деревних та 29,0 2,0 3,0
чагарникових порід у шкілках 29,0 2,9 3,0
Примітка: в таблиці наводиться площа усіх створених лісових культур в т. ч. загиблих

Тривалість переведення лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі
залежить від біологічних особливостей головної деревної породи та становить у
середньому 6–7 років. Підготовка ґрунту здійснювалася із застосуванням тракторів
МТЗ-82 у агрегаті з плугами ПКЛ-70 методом розкриття борозен під весняну
оранку (у період з вересня по листопад), а також під осінню оранку (у серпні). Для
створення насаджень використовували однорічні сіянці сосни звичайної, дуба
звичайного, дуба червоного, горіха чорного та акації білої, вирощені у відповідних
розсадниках, які висаджували відповідно до встановлених лісокультурних вимог.
У разі, коли інтенсивність відпаду перевищує 15 %, лісові культури підлягають
доповненню основними деревними породами. Природне лісовідновлення
забезпечувалося шляхом локального механічного впливу на ґрунтовий покрив
(розпушення) на площі 125,3 га, що сприяло активізації природних процесів
відновлення лісової рослинності та мало позитивний вплив на подальшу динаміку
природного лісовідновлення [27].
Відповідно до матеріалів попереднього лісовпорядкування, площа,
запланована під природне поновлення, становить 173,4 га, з яких 139,3 га припадає
на зруби, у тому числі 14,4 га – хвойних та 137,9 га – листяних насаджень. У
структурі молодняків віком до 10 років домінують такі деревні породи: акація біла
– 51,7 %, вільха чорна – 12,4 %, сосна звичайна – 9,0 % та береза пухнаста – 8,9 %.
36

Отже, природне поновлення за основними породами загалом відповідає проєктним
показникам і може бути оцінене як задовільне: відновлено 77,7 % площ із якісною
характеристикою на рівні 1–3 балів. Лісогосподарське підприємство має постійний
розсадник загальною площею 5,8 га, з яких 2,5 га займає продуктивна частина.
Протягом останніх двох років у розсаднику щорічно вирощувалося в середньому
1,56 млн сіянців, при цьому фактичний вихід стандартного садивного матеріалу
наближений до планових показників. Наявна розсадницька база повністю
забезпечує потреби господарства у садивному матеріалі. Рівень механізації
процесів підготовки ґрунту становить 100 %, тоді як механізація посівних робіт у
розсадниках досягає 84,0 %. Водночас агротехнічний догляд характеризується
низьким ступенем механізації – близько 5,0 %, а викопування садивного матеріалу
здійснюється переважно вручну. Загалом стан розсадницького господарства
оцінюється як задовільний. Для забезпечення виконання лісовідновлювальних
заходів протягом останніх двох років середня потреба в насіннєвому матеріалі
становила 10 767 кг. Заготівля насіння здійснюється у високопродуктивних
насадженнях та на постійних лісонасіннєвих ділянках лісогосподарських
підприємств. Частка насіння, заготовленого на постійних лісонасіннєвих ділянках,
за цей період становила 6,5 %. З метою вирощування високопродуктивного
садивного матеріалу з цінними спадковими властивостями в лісогосподарському
підприємстві сформовано постійну лісонасіннєву базу [24].
37

4 РЕЗУЛЬТАТИ ТА АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

4.1 Сучасні підходи до відновлення лісів у межах Корсунь-Шевченківського
надлісництва

Дуб (Quercus) – належить до роду листопадних дерев та входить до родини
букових (Fagaceae), налічує близько 430 видів, поширених переважно в
Центральній та Східній Європі, а також у лісах помірної зони України, зокрема в її
середній та південній частинах, Криму та на Кавказі, де він входить до складу
широколистяних і змішаних насаджень. Найбільш поширеним видом є дуб
звичайний (Quercus robur L., синонім – Q. pedunculata Ehrh.). Етимологія назви
походить від латинського quercus — «дуб» або грецького kerkeen — «шорсткий»,
тоді як robur означає «міцна деревина», а pedunculatus – «черешчатий» [15, с. 120].
Дуб звичайний – це потужне дерево, яке досягає висоти 35–40 м і діаметра стовбура
1,0–1,5 м, характеризується добре розвиненою густою кроною. Кора молодих
особин гладенька, блискуча, зеленувато-бурого або червонувато-бурого
забарвлення, тоді як у старших дерев вона стає товстою, глибоко тріщинуватою,
коричнево-сірою. Листки чергові, зосереджені переважно на кінцях пагонів,
короткочерешкові, довжиною 7–15 (іноді до 30) см і шириною 4–7 см, видовжено-
оберненояйцеподібної форми, перистолопатеві, з характерними вушкоподібними
виростами при основі. Верхня поверхня листків темно-зелена, гладенька, нижня –
світліша, спочатку опушена, згодом майже гола. Квітки одностатеві: чоловічі
зібрані у звисаючі сережки з 6–8-лопатевою оцвітиною зеленого кольору, тоді як
жіночі – дрібніші, з редукованою оцвітиною, розміщені поодиноко або по 1–3 у
пазухах верхніх листків. Плід – жолудь буро-жовтого кольору завдовжки 1,5–3,5
см, частково занурений у чашоподібну плюску з тупими лусочками, яка охоплює
приблизно ¼–⅓ його довжини. Цвітіння відбувається у квітні–травні одночасно з
розпусканням листків, а дозрівання плодів – у вересні. У межах виду виділяють два
екологічні різновиди – дуб літній і дуб зимовий. У літнього дуба листя
38

розпускається у квітні й опадає восени, тоді як у зимового – розпускання
відбувається на 2–3 тижні пізніше, а сухе листя часто зберігається на гілках
протягом зимового періоду [4].
Догляду за дубовими насадженнями визначається їхніми біологічними
властивостями. Дуб є світлолюбною породою, яка в молодому віці
характеризується повільними темпами росту, формує щільні деревостани,
відзначається підвищеною чутливістю до низьких температур, а також висуває
високі вимоги до родючості ґрунтів. Водночас він формує добре розвинену,
потужну кореневу систему. Важливим чинником збереження дуба в насадженнях є
спосіб його відновлення після рубок – порослевий, суцільний або поступовий. У
складі дібров дуб зростає разом з іншими листяними породами, які завдяки
швидшим темпам росту можуть створювати значну конкуренцію для молодих
рослин, витісняючи їх із складу насаджень. Водночас наявність супутніх
тіньовитривалих порід, таких як липа, клен, граб тощо, за умови відсутності
верхнього затінення, має позитивне значення, оскільки вони формують захисний
ярус («шубу»), що пом’якшує несприятливі екологічні впливи [15]. З урахуванням
біологічних особливостей дуба та його зростання у складі змішаних насаджень
догляд за дібровами доцільно поділяти на два основні періоди. На початковому
етапі (до 30-річного віку) рубки догляду мають бути спрямовані на посилення росту
дуба у висоту шляхом формування оптимального складу супутніх порід, які
утворюють захисний підгінний ярус. При цьому їх позитивний вплив можливий
лише за умови недопущення затінення крон дуба зверху. Реалізація таких заходів є
складним завданням і значною мірою залежить від походження та початкової
структури молодняків [15].
В умовах Українського Лісостепу після проведення рубок стиглих дубових
насаджень зруби інтенсивно заростають природним поновленням супутніх
деревних і чагарникових порід. На Лівобережжі переважають клен, липа, ліщина та
інші чагарники, тоді як на Правобережжі значну роль відіграють граб та інші
листяні породи. У зв’язку з цим для відтворення корінних дібров дуб зазвичай
39

вводять у складі лісових культур рядовим способом із міжряддями 6–8 м. Разом із
тим, створення культур без належного та своєчасного догляду не забезпечує
формування високопродуктивних і біологічно стійких насаджень із домінуванням
дуба. Уже на 3–4-й рік необхідно проводити освітлення міжрядь з метою
запобігання пригніченню дуба швидкорослими супутніми породами, а також
самосівом і підростом, що формується природним шляхом [15]. Після змикання
крон дуба доцільно здійснювати вибіркове видалення небажаних екземплярів,
насамперед пошкоджених, зокрема уражених боковим раком, а також дерев із
морфологічними вадами. Паралельно проводяться рубки догляду в міжряддях. У
дубових насадженнях такі заходи мають здійснюватися частіше, ніж у сугрудних
типах лісу. У процесі догляду за природними молодняками особлива увага
приділяється переведенню перспективних насіннєвих особин дуба та супутніх
цінних порід, зокрема ясена, із підліску до складу верхнього ярусу. У системі рубок
догляду ключове значення мають освітлення та прочищення, оскільки саме вони
забезпечують формування першого ярусу з переважанням дуба як головної породи
деревостану [15].
Проріджування здійснюється з метою формування другого ярусу супутніх
порід та забезпечення належного розвитку дерев насіннєвого походження. У
чистих дубових насадженнях видаленню підлягають насамперед екземпляри, що
перешкоджають оптимальному росту і розвитку кращих дерев. Проведення рубок
проріджування сприяє зменшенню зімкнутості верхнього пологу та формуванню
незначних розривів у його структурі. При цьому густота другого ярусу
підтримується на рівні, достатньому для ефективного виконання ним
ґрунтозахисних функцій. Починаючи приблизно з 60-річного віку, заходи догляду
зосереджуються переважно на вибірковому відборі дерев у нижніх частинах ярусів.
У грабово-дубових насадженнях перші рубки догляду мають бути менш
інтенсивними у верхньому ярусі та більш інтенсивними – у нижньому, водночас
недопустимим є надмірне розрідження другого ярусу. У вологих умовах
40

місцезростання рубки проріджування доцільно повторювати з періодичністю 10–
15 років, тоді як у сухих умовах їх, як правило, проводять одноразово [15].

4.2 Лісівничо-таксаційні показники дубових деревостанів на території
підприємства (основні результати дослідження)

Метою дослідження було проведення лісівничої оцінки дібров Корсунь-
Шевченківського надлісництва з акцентом на визначенні їх продуктивності в
межах лісогосподарського підприємства. Загальна площа чистих дубових і
змішаних деревостанів на території господарства становить 14 644,4 га, що складає
близько 59 % від загальної площі лісів. На початковому етапі досліджень виконано
комплекс камеральних робіт, що включали аналіз матеріалів лісовпорядкування. У
результаті встановлено, що на території Корсунь-Шевченківського лісгоспу
зосереджені значні площі дібров, які були обґрунтовано визначені як основні
об’єкти дослідження. Аналіз таксаційних описів засвідчив, що дубові деревостани
характеризуються значною віковою різноманітністю. Відповідно до
лісогосподарської класифікації було відібрано репрезентативні ділянки для
проведення польових досліджень. Загалом сформовано вибірку з 10 пробних площ,
кожна з яких розташована в межах дубових насаджень і має площу 1,6 га.
Просторове розміщення дослідних ділянок наведено на рисунку 4.1. На основі
картографічних матеріалів відділу лісової таксації Корсунь-Шевченківського
надлісництва було відібрано ділянки з оптимальним просторовим розташуванням і
репрезентативними віковими групами насаджень. З метою підвищення точності
оцінки лісових ресурсів та їхнього стану у межах дібров закладено систему
пробних площ. У межах дослідних ділянок здійснювався відбір модельних дерев за
визначеними параметрами з подальшим проведенням необхідних вимірювань
відповідно до прийнятих таксаційних показників.
41

Рисунок 4.1 – Розташування ділянок охоплених дослідженням

Значна частка насаджень, включених до дослідження, представлена штучно
створеними культурами, що забезпечує підвищення достовірності отриманих
результатів і обґрунтованість висновків щодо стану лісових масивів регіону.
Природне поновлення дуба, як правило, має обмежений характер і відбувається
переважно на зрубах або на ділянках із розрідженим деревостаном. Це зумовлено
високою світлолюбністю породи, а також негативним впливом щільного
трав’яного покриву, який ускладнює розвиток самосіву. Середні таксаційні
показники досліджуваних насаджень наведено в таблиці 4.1.
42

Таблиця 4.1 – Середні таксаційні характеристики дослідних ділянок

Сер. так. пок. Дуба звичайного
№ №
Запас
п/п квартал / Площа деревини\
Лісництво Cклад насадження Індекс типу
/ділянк виділ га на 1 га
лісу
а куб.м.
1 Корсунське (культури) 56/1 12,1 9ДЗ1ЛПД+ГЗ 120 27 40 ІІ 0,60 Д2ГД 290
Шевченківське
2 55/2 5,5 7ДЗ3ЯЗ+ГЗ 96 26 32 ІІ 0,7 Д2ГД 330
(культури)
Шевченківське
3 55/3 32.5 9ДЗ1ЯЗ 85 25 30 І 0,75 Д2ГД 340
(культури)
Шевченківське
4 40/4 0,7 9ДЗ1ГЗ 80 23 28 ІІ 0,7 Д2ГД 270
(культури)
Шевченківське
5 40/5 0,3 10ДЗ 76 22 28 ІІ 0,7 Д2ГД 250
(культури)
Яблунівське
6 12/10 10,0 9ДЗ1ГЗ 60 19 20 ІІ 0,75 Д2ГД 350
(культури)
Шевченківське
7 40/7 0,2 8ДЗ2ГЗ+ЯЗ 58 20 22 І 0,8 Д2ГД 240
(культури)
Яблунівське
8 41/12 12,2 10ДЗ+АКБ 59 20 24 І 0,7 Д2ГД 230
(культури)
6ДЗ3ГЗ1КЛГ+ЛПД+
9 Корсунське (культури) 56/4 1,9 39 16 16 І 0,7 Д2ГД 140
ЯВ
Яблунівське
10 12/13 2,4 7ДЗ2БП1СЗ 29 10 14 ІІ 0,75 Д2ГД 90
(культури)

Вік, років
Висота, м
Діаметр, см
Клас
бонітету
Повнота
4.3 Порівняльний аналіз продуктивності дубових насаджень у регіональному
аспекті

За сприятливих умов місцезростання дубові насадження характеризуються
інтенсивним ростом і високою продуктивністю. Водночас рівень продуктивності
чистих дубових і змішаних деревостанів може суттєво відрізнятися, що зумовлено
особливостями їх породного складу та просторової структури. У змішаних
насадженнях, де дуб зростає разом із іншими деревними породами, зокрема сосною
чи грабом, часто спостерігається зниження продуктивності внаслідок міжвидової
конкуренції за основні ресурси – світло, вологу та елементи живлення. Така
конкуренція може призводити до менш ефективного використання екологічних
ресурсів і, як наслідок, до загального зниження продуктивності деревостану. У
цілому чисті дубові насадження за оптимальних умов вирощування
характеризуються вищою продуктивністю порівняно зі змішаними. Разом із тим,
оцінюючи продуктивність деревостанів, необхідно враховувати регіональні
особливості, типи лісорослинних умов та вплив екологічних факторів. Зокрема, за
дефіциту освітлення або вологи продуктивність дуба може істотно знижуватися
навіть у потенційно сприятливих умовах [27].
Отже, для формування об’єктивних висновків щодо продуктивності лісових
насаджень необхідно враховувати сукупність взаємопов’язаних показників.
Оцінювання продуктивності як чистих дубових, так і змішаних деревостанів
доцільно здійснювати за комплексом таксаційних та екологічних параметрів, серед
яких основними є:
– середня висота та приріст діаметра дерев, що характеризують інтенсивність
росту й загальний рівень продуктивності насаджень у часі;
– повнота (щільність) деревостану, яка відображає ступінь використання
площі та рівень зімкнутості крон;
– запас деревини на одиницю площі, як один із ключових інтегральних
показників продуктивності, що визначає обсяг деревної маси на 1 га;
44

– біорізноманіття, яке є особливо важливим для змішаних насаджень і
визначає екологічну стійкість та збалансованість лісових екосистем;
– стійкість насаджень, що характеризує їх здатність протистояти
несприятливим чинникам (вітровали, хвороби, всихання) та відновлюватися після
їх впливу [27]. Комплексне врахування зазначених показників забезпечує більш
повну та об’єктивну оцінку продуктивності і стану лісових насаджень. Аналіз
наведених показників дає змогу оцінити рівень продуктивності лісових насаджень,
їхній стан, а також визначити напрями підвищення ефективності ведення лісового
господарства. Слід зазначити, що штучно створені дубові насадження мають низку
переваг порівняно з природними. Передусім це вищі темпи росту, що зумовлено
можливістю регулювання умов вирощування. Зокрема, застосування
оптимізованих режимів зволоження забезпечує належний водний баланс ґрунту, а
раціональне внесення добрив – повноцінне мінеральне живлення рослин, що
сприяє інтенсифікації їх росту і розвитку. Крім того, у лісових культурах існує
можливість більш ефективного контролю за фітосанітарним станом насаджень,
зокрема щодо впливу хвороб і комах-шкідників. Це, у свою чергу, позитивно
позначається на життєздатності деревостанів і підвищує їх загальну
продуктивність [27].Отж е, вирощування дубових насаджень штучного
походження забезпечує створення оптимальних умов для інтенсивного росту
рослин, що сприяє більш швидкому та ефективному формуванню деревостанів.
Культури дуба характеризуються низкою переваг порівняно з природними
насадженнями, зокрема підвищеними темпами росту, що досягається завдяки
можливості регулювання та оптимізації умов вирощування. Закладання таких
насаджень здійснюється на попередньо підготовлених ділянках із відповідними
ґрунтово-кліматичними характеристиками, що забезпечує сприятливі умови для
розвитку рослин. Крім того, контрольоване розміщення дерев у культурах формує
більш однорідну просторову структуру деревостану, що полегшує проведення
лісогосподарських заходів і підвищує ефективність управління насадженнями.
Таким чином, штучне створення дубових лісів сприяє інтенсифікації ростових
45

процесів, забезпечує формування однорідних за структурою та якістю
деревостанів, а також створює передумови для раціонального використання та
охорони лісових ресурсів [27].
Бонітет є одним із ключових таксаційних показників, що характеризує рівень
розвитку лісової рослинності та продуктивність деревостанів. Його визначення
ґрунтується на співвідношенні віку насадження та середньої висоти дерев, а сама
система оцінювання була запропонована О.О. Орловим. Рівень бонітету
відображає інтенсивність ростових процесів, оскільки між середньою висотою
дерев і запасом деревини існує тісний кореляційний зв’язок. Вищі класи бонітету
свідчать про сприятливі умови місцезростання, швидші темпи росту та вищу
потенційну продуктивність лісових насаджень, а також їх здатність до ефективного
відтворення [27]. Не менш важливим показником є повнота деревостану, яка
характеризує ступінь зімкнутості та густоту насадження, відображаючи
ефективність використання площі. Оптимальний рівень повноти забезпечує
раціональне використання екологічних ресурсів середовища та сприяє
формуванню високопродуктивних і стійких лісових екосистем. Повнота
деревостану є важливим інтегральним показником, який відіграє суттєву роль у
різних аспектах ведення лісового господарства. Передусім вона відображає ступінь
зімкнутості та густоту насаджень, що дає змогу оцінити ефективність використання
лісової площі та загальний стан деревостану. Крім того, рівень повноти
безпосередньо впливає на величину запасу деревини, яку можна отримати з
одиниці площі, що має важливе значення для визначення ресурсного потенціалу
лісу та планування лісогосподарських заходів, зокрема рубок і відновлення
насаджень. Водночас цей показник характеризує продуктивність деревостану та
якість сформованої деревини, відображаючи інтенсивність росту і ефективність
використання екологічних ресурсів. Зниження повноти деревостану призводить до
негативних наслідків, зокрема до зменшення загального запасу деревини,
погіршення товарної структури деревостану та зниження якості лісових
сортиментів [27].
46

Тому, врахування цього параметру при плануванні та здійсненні
лісогосподарських заходів має вирішальне значення для збереження сталості та
продуктивності лісів. При аналізі лісових ресурсів суттєвим параметром якості
лісових ресурсів є групова структура насаджень. Цей показник відображає
співвідношення між площею лісів і запасами деревини кожної вікової групи. Вікова
структура дубового лісу є незбалансованою, як за площею (20,56 %), так і за
обсягом (18,37 %) переважають середньовікові насадження (дуб звичайний)
(табл.4.2).

Таблиця 4.2 – Розподіл площі та запасу твердолистяних насаджень Корсунь-
Шевченківського надлісництва за класами віку (2013-2023рр.) [27]
Клас віку Площа Загальний запас
насаджень га % тис.м3 %
1 2 3 4 5
Дуб звичайний. Тривалість класу віку 10 років
1 84,8 0,83 0,94 0,038
2 121,8 1,19 4,54 0,18
3 78,1 0,76 6,92 0,28
4 232,5 2,27 30,25 1,21
5 1241,8 12,11 208,37 8,33
6 2107,8 20,56 459,08 18,37
7 1706,3 16,64 410,27 16,41
8 877,7 8,56 255,80 10,23
9 1562,2 15,24 472,23 18,89
10 532,2 5,19 158,32 6,33
11 887,7 8,66 252,56 10,10
12 647,4 6,32 191,68 7,67
13 72,5 0,71 21,46 0,86
14 68,6 0,67 18,35 0,73
15 23,7 0,23 7,21 0,29
16 2,7 0,026 0,62 0,025
47

Продовження таблиці 4.2
1 2 3 4 5
17 3,8 0,037 0,87 0,035
Разом 10251,6 100 2499,47 100

Досягнення високих показників продуктивності лісових насаджень має
важливе значення для забезпечення сталого відтворення лісових ресурсів і
формування додаткової сировинної бази деревини, що є вагомим чинником
економічного розвитку. Рівень продуктивності визначає ефективність
функціонування лісових екосистем і безпосередньо впливає на результати
лісогосподарської діяльності. У лісах Корсунь-Шевченківського надлісництва
переважають насадження дуба звичайного І та ІІ класів бонітету, частка яких
становить відповідно 46,06 % та 42,95 % від їх загальної площі, що свідчить про
загалом сприятливі умови місцезростання та високий потенціал продуктивності
деревостанів. Показник повноти деревостану є важливою характеристикою, що
відображає рівень продуктивності, стійкість і якість деревини. У дібровах
досліджуваного надлісництва середні значення повноти перебувають у межах 0,6–
0,9, що охоплює близько 65 % обстеженої площі дубових насаджень (рис. 4.2).

10 0 0,75
9 0 0,8
8 0 0,8
7 0 0,8
6 0 0,7
5 0 0,6
4 0 0,7
3 0 0,7
2 0 0,7
1 0 0,75
0 0,2 0,4 0,6 0,8 1
Повнота
Класи віку Повнота

Рисунок 4.2 – Динаміка повноти дубових та мішаних насаджень дослідних
ділянок Корсунь-Шевченківського надлісництва
Клас віку
48

Середнє значення повноти дубових насаджень становить 0,7. Аналіз її
динаміки за класами віку свідчить про тенденцію до зниження, починаючи з VII
класу, що, ймовірно, пов’язано з переходом деревостанів у фазу стиглості. Наведені
середні таксаційні показники досліджуваних ділянок (табл. 4.1) відображають
динаміку розвитку чистих дубових і змішаних насаджень за віковими класами. До
основних параметрів віднесено середній діаметр і висоту дерев, частку дуба у
складі деревостану, повноту, клас бонітету, площу, загальний запас та запас на 1
га. Аналіз отриманих даних свідчить про певну незбалансованість вікової
структури дубових насаджень, оскільки переважна частка площі (близько 60 %)
припадає на деревостани ІІІ–VI класів віку. Узагальнені середні таксаційні
показники мають такі значення: частка дуба у складі насаджень – 87 %, середній
діаметр – 23 см, середня висота – 20,8 м, середній запас деревини –253 м³/га,
середня повнота – 0,7, середній клас бонітету – II. В умовах свіжих грабово-
дубових типів лісу Корсунь-Шевченківського надлісництва існує потенціал
підвищення ефективності використання лісорослинного потенціалу. Це може бути
досягнуто шляхом проведення реконструктивних заходів, зокрема рубок
відновлення у малоцінних молодняках і похідних насадженнях. Важливу роль у
формуванні оптимального складу корінних деревостанів відіграють своєчасні
рубки догляду, передусім освітлення та прочищення у молодняках. У стиглих і
перестійних насадженнях доцільним є застосування рубок переформування з
метою заміни похідних деревостанів на корінні. До об’єктів таких заходів належать
малоцінні, низькопродуктивні та розріджені насадження з переважанням вільхи,
тополі, берези, акації білої та інших другорядних порід.
З метою оцінки лісівничо-таксаційних характеристик дубових насаджень
було побудовано графічні залежності, що відображають взаємозв’язок між висотою
та діаметром дерев у межах кожної дослідної ділянки. Такі діаграми дають змогу
проаналізувати закономірності росту та розвитку деревостанів. На рисунку 4.3
наведено таксаційні показники для пробної площі №1, розташованої в
Лисянському лісництві (квартал 49/1).
49

60
40 41 41 43 40 38 41 40 38,5 41,5
40 27 27,5 28 28,5 27 26,5 28,5 27 26,8 28
20
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.3 – Середні таксаційні показники дослідної ділянки №1

На діаграмі продемостровано співвідношення висоти та діаметра модельних
дерев на пробній площі №1. Дослідна ділянка розміщена у виділі 1 кварталу 49, має
штучне походження. Вік насадження становить 120 років, тип лісорослинних умов
– Д2ГД (свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,60 Максимальні значення
таксаційних показників зафіксовано у дерева №4: висота становить 28,5 м, діаметр
– 43 см. Найменші значення відмічено у дерева №6, для якого висота дорівнює 26,5
м, а діаметр – 38 см. Загалом простежується закономірний зв’язок між висотою та
діаметром дерев: зі збільшенням висоти, як правило, зростає і діаметр стовбура.
Водночас окремі екземпляри відхиляються від цієї тенденції, що може бути
зумовлено індивідуальними генетичними особливостями, неоднорідністю умов
місцезростання або наявністю механічних пошкоджень. Середні значення висоти
та діаметра модельних дерев на пробній площі відповідають нормативним
показникам для насаджень даного віку, типу лісорослинних умов та класу бонітету.
На рисунку 4.4 зафіксовано таксаційні заміри модельних дерев дослідного
майданчику № 2.

Таксаційні параметри
50

32 32 30 31 32,5
40 29 31 30,5 31,5 31
26 26,5 25,5 27 24,5 26,8 25 25,7 26 26,7
30
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.4 – Середні таксаційні значення дослідної ділянки № 2

На гістограмі наведено співвідношення висоти та діаметра модельних дерев
на пробній площі №2, розташованій у кварталі 55/2. Ділянка має штучне
походження, вік насадження становить 96 років. Тип лісорослинних умов – Д2ГД
(свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,7. Максимальні значення
таксаційних показників зафіксовано у дерева №6, для якого висота становить 26,8
м, а діаметр – 32,5 см. Найменші показники відмічено у дерева №5: висота – 24,5
м, діаметр – 29,0 см. Середні значення по ділянці становлять 25,97 м за висотою та
31,05 см за діаметром, що свідчить про відносно вирівняну структуру насадження.
У цілому спостерігається закономірна залежність між висотою та діаметром дерев:
більш високі екземпляри, як правило, характеризуються більшим діаметром
стовбура. Отримані показники відповідають умовам місцезростання, віковій
структурі та класу бонітету досліджуваного деревостану.
На рисунок 4.5 зазначені середні таксаційні параметри дослідної ділянки №
3, показано взаємозалежність між висотою та діаметром модельних дерев на
пробній площі №3, розташованій у кварталі 55/3. Дослідна ділянка представлена
лісовими культурами, створеними 85 років тому.

Таксаційні параметри
51

40 30 30,5 32 31 29,5 32 30 31 31 32,5
25 25,5 26 25,00 24 26,5 24,5 25,5 26 27
20
0 Висота,…
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.5 – Середні таксаційні параметри дослідної ділянки № 3

Тип лісорослинних умов – Д2ГД (свіжа діброва), клас бонітету – І, повнота –
0,75. Максимальна висота зареєстрована у дерева №10 і становить 27,0 м, тоді як
мінімальне значення відмічено у дерева №5 – 24,0 м. Діаметр модельних дерев
коливається в межах 29,5–32,5 см. У цілому спостерігається типова для даних умов
закономірність взаємозв’язку між висотою та діаметром дерев: вищі екземпляри,
як правило, характеризуються більшими значеннями діаметра стовбура. Отримані
таксаційні показники відповідають віковим характеристикам насадження, типу
лісорослинних умов та високому (І) класу бонітету.
На рисунку 4.6 продемонстровано середні таксаційні параметри дослідної
ділянки № 4.

40 28 29 28,5 30 30,5
27 28 29,5
26,5 29
30 23 24 23,5 24 25,6
22 22,5 23,3 24,8 24
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Модельні дерева
Висота, м

Рисунок 4.6 – Середні таксаційні параметри дослідної ділянки № 4
Таксаційні параметри
Таксаційні параметри
52

На гістограмі відображено залежність між висотою та діаметром модельних
дерев на пробній площі №4, розташованій у кварталі 40/4. Дослідна ділянка
представлена лісовими культурами віком 80 років. Тип лісорослинних умов – Д2ГД
(свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,7. Максимальне значення висоти
зафіксовано у дерева №7 і становить 25,6 м, тоді як мінімальна висота відмічена у
дерева №5 – 22,0 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 26,5–30,5 см. Аналіз
отриманих даних свідчить про наявність прямої залежності між висотою та
діаметром дерев: зі збільшенням висоти спостерігається тенденція до зростання
діаметра. Таксаційні показники досліджуваного насадження загалом відповідають
його віковим характеристикам, типу лісорослинних умов і класу бонітету.
На рисунку 4.7 зазначено середні таксаційні параметри дослідної ділянки №5

40 28 30 30,5
27 26 28,5 29 30 30,5 28
30 22 23 23,5 21 22 22,5 23 23,5
20 22
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.7 – Середні таксаційні показники дослідної ділянки № 5

На рисунку представлено взаємозв’язок між висотою та діаметром
модельних дерев на пробній площі №5, розташованій у кварталі 40/5. Дослідна
ділянка сформована лісовими культурами віком 76 років. Тип лісорослинних умов
– Д2ГД (свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,7. Максимальні значення
висоти зафіксовано у дерев №3 та №9 і становлять 23,5 м, тоді як мінімальна висота
відмічена у дерева №5 – 20,0 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 26,0–30,5
см. Загалом спостерігається закономірний зв’язок між висотою та діаметром: зі
Таксаційні параметри
53

збільшенням висоти дерев відбувається зростання їх діаметра. Отримані показники
відповідають віковим особливостям насадження, типу лісорослинних умов та
другому класу бонітету.
На рисунку 4.8 продемонстровано середні таксаційні заміри дослідної
ділянки № 6.
30 20 21,5
19 21 22
21 19,5 19,5 19 20 20,5
19 20 18 20 18 18,7 18 19 18,5
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.8 – Середні таксаційні параметри дослідної ділянки № 6

На діаграмі відображено взаємозв’язок між висотою та діаметром модельних
дерев на пробній площі №6, розташованій у кварталі 12 (сектор 10). Дослідна
ділянка представлена лісовими культурами віком 60 років. Тип лісорослинних
умов – Д2ГД (свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,75. Максимальне
значення висоти зафіксовано у дерева №5 і становить 21,0 м. Мінімальні показники
спостерігаються у дерев №3, №6 та №8, де висота коливається в межах 18,0–18,7
м. Діаметр модельних дерев варіює від 19 до 22 см. Аналіз діаграми свідчить про
наявність прямої залежності між висотою та діаметром дерев: збільшення висоти
супроводжується зростанням діаметра стовбура. Отримані таксаційні показники
відповідають віковим характеристикам насадження, типу лісорослинних умов і
другому класу бонітету.
На рисунку 4.9 представлені середні таксаційні параметри дослідного
майданчика № 7.
Таксаційні параметри
54

24
30 22 23 21,5 23 21 22
21,5 21 21 20 22 19,5 20
20 19 19,5 20 18,5 19
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.9 – Середні таксаційні заміри дослідного майданчика № 7

На гістограмі наведено таксаційні параметри модельних дерев пробної площі
№7, розташованої у виділі 7 кварталу 40. Дослідна ділянка має штучне походження,
вік насадження становить 58 років. Тип лісорослинних умов – Д2ГД (свіжа
діброва), клас бонітету – І, повнота – 0,8. Максимальне значення висоти
зафіксовано у дерева №8 і становить 22,0 м, тоді як мінімальний показник відмічено
у дерева №9 – 18,5 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 19,5–24,0 см.
Отримані дані свідчать про наявність закономірного зв’язку між висотою та
діаметром дерев: зі збільшенням висоти, як правило, зростає і діаметр стовбура.
Таксаційні показники відповідають віковим особливостям насадження,
сприятливим лісорослинним умовам та високому (І) класу бонітету. На рисунку
4.10 відображено середні таксаційні заміри дослідної ділянки № 8.
24 23 25 24,5 25 26 23 25,5 24 23,5
30 20 19 21 21 21,522,519,521,5 20 19,5
20
10
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м
.
Рисунок 4.10 – Середні таксаційні параметри дослідної ділянки №8
Таксаційні параметри
Таксаційні параметри
55

Відображено взаємозв’язок таксаційних параметрів модельних дерев на
пробній площі №8, розташованій у виділі 12 кварталу 41. Дослідна ділянка має
штучне походження, вік насадження становить 59 років. Тип лісорослинних умов
– Д2ГД (свіжа діброва), клас бонітету – І, повнота – 0,7. Максимальне значення
висоти зафіксовано у дерева №6 і становить 26,0 м, тоді як мінімальний показник
відмічено у дерева №2 – 19,0 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 23–26 см.
Загалом простежується закономірна залежність між висотою та діаметром дерев: із
підвищенням висоти, як правило, збільшується і діаметр стовбура. Отримані
показники відповідають віковим характеристикам насадження, сприятливим
лісорослинним умовам та високому класу бонітету.
На рисунку 4.11 наведено узагальнені середні таксаційні показники пробної
площі №9.
17,8 17 18 18,5
16 16 15,8 17
20 16 15,5 17 16 16,8 17 17,5 15,916,5
15 15,5 15,8
15
10
5
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Модельні дерева
Висота, м Діаметр, см

Рисунок 4.11 – Середні таксаційні параметри дослідної ділянки № 9

Відображено залежність між висотою та діаметром модельних дерев на
пробній площі №9, розташованій у кварталі 56/4. Дослідна ділянка представлена
лісовими культурами віком 39 років. Тип лісорослинних умов – Д2ГД (свіжа
діброва), клас бонітету – І, повнота – 0,7. Максимальне значення висоти
зафіксовано у дерева №8 і становить 17,5 м, тоді як мінімальний показник відмічено
у дерева №2 – 15,0 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 15,5–18,5 см. Аналіз
діаграми свідчить про чітко виражений прямий зв’язок між висотою та діаметром
Таксаційні параметри
56

дерев: зі збільшенням висоти, як правило, зростає і діаметр стовбура. Окремі
відхилення від цієї закономірності можуть бути зумовлені індивідуальними
генетичними особливостями, неоднорідністю умов місцезростання або впливом
механічних пошкоджень. Середні значення висоти та діаметра відповідають
нормативним показникам для насаджень даного віку та умов вирощування. На
рисунку 4.12 наведено середні таксаційні показники пробної площі №10.
20 15,6 15,4
14 15 14,7 14,7
13,4 14 13 14
15
10,5 11,5 11,5 12
10 9,5 10 10,6 10,5 10
10
5
0 Висота, м
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Модельні дерева
Висота, м

Рисунок 4.12 – Середні таксаційні заміри дослідної ділянки № 10

На рисунку відображено співвідношення висоти та діаметра модельних дерев
на пробній площі №10, розташованій у кварталі 12/13. Дослідна ділянка
представлена лісовими культурами віком 29 років. Тип лісорослинних умов – Д2ГД
(свіжа діброва), клас бонітету – ІІ, повнота – 0,75. Максимальне значення висоти
зафіксовано у дерева №5 і становить 15,6 м, тоді як мінімальний показник відмічено
у дерева №2 – 9,5 м. Діаметр модельних дерев варіює в межах 13,0–15,6 см. Аналіз
отриманих даних свідчить про наявність прямого зв’язку між висотою та діаметром
дерев: зі збільшенням висоти, як правило, зростає і діаметр стовбура. Показники
відповідають віковим особливостям насадження та умовам місцезростання.
Динаміка зміни висоти та діаметра дерев у процесі їх вікового розвитку, а
також їхній стан за відповідних видових характеристик є важливими індикаторами
Таксаційні параметри
57

ефективності використання лісорослинних умов. Отримані показники можуть
слугувати одним із критеріїв підтвердження відповідності деревостанів певним
типам лісу та умовам місцезростання. Для наочного відображення взаємозв’язку
між віком, висотою та діаметром дерев використано графічне представлення цих
залежностей, наведене на рисунку 4.13.

Регресія висоти і віку
35 y = 0,1781x + 8,2975
R² = 0,8885
30
25
20
15
10
5
0
0 20 40 60 80 100 120 140

Рисунок 4.13 – Позиціювання висот і віку модельних дерев з віком
деревостанів

Між висотою та віком модельних дерев встановлено прямий кореляційний
зв’язок, який описується рівнянням лінійної регресії. Отримані значення
коефіцієнта детермінації (R²) свідчать про достатній рівень апроксимації
емпіричних даних теоретичною моделлю, що підтверджує тісний зв’язок між
досліджуваними таксаційними показниками.
Загалом у межах досліджуваної території переважають лісорослинні умови
типів Д2ГД (свіжа діброва) та С2ГСД (свіжа судіброва), що характеризуються
сприятливими умовами для формування дубових деревостанів. У першому ярусі
домінує дуб звичайний із домішкою граба, ясена звичайного та берези повислої.
Другий ярус формують переважно тіньовитривалі породи – граб звичайний, липа
серцелиста та в’яз звичайний. Повнота деревостанів коливається в межах 0,6–0,8,
58

при цьому часто формується добре розвинений підлісок, що сприяє підвищенню
екологічної стійкості насаджень
Свіжа судіброва (С2ГСД), виявлена на пробній площі №6, характеризується
як типовий свіжий грабово-дубовий сугруд. У першому ярусі переважає дуб
звичайний із домішкою ясена звичайного. Підлісок представлений різноманітними
чагарниковими видами, серед яких поширені жимолость, черемха, бузина чорна,
ліщина, глід, калина звичайна, терен та горобина. Трав’яний покрив відзначається
значним видовим різноманіттям, зокрема представлені копитняк європейський
(Asarum europaeum), меркуріаліс багаторічний (Mercurialis perennis), осока
волосиста (Carex pilosa), зірочник лісовий (Stellaria nemorum), костриця
велетенська (Festuca gigantea), фіалка дивна (Viola mirabilis), герань лісова
(Geranium sylvaticum), кропива дводомна (Urtica dioica), а також види папоротей
(Dryopteris spp.) і печіночниця благородна ). Тип лісорослинних умов Д2 (свіжа
діброва) відзначено на всіх досліджуваних ділянках, що свідчить про домінування
свіжих дубових лісів у межах об’єкта дослідження. У першому ярусі таких
насаджень переважає дуб звичайний із домішкою граба звичайного та клена
гостролистого. Для проведення досліджень було відібрано ділянки різних вікових
категорій. Зокрема, пробні площі №2–4 представлені пристигаючими та стиглими
насадженнями з повнотою 0,6–0,7. Ділянки №5–8 належать до середньовікових
деревостанів із повнотою 0,7–0,8. Пробна площа №1 віднесена до перестійних
насаджень і характеризується повнотою 0,6.

59

ВИСНОВКИ

За результатами проведених досліджень дубових насаджень Корсунь-
Шевченківського надлісництва сформульовано такі висновки:
1. Установлено, що таксаційні показники висоти та діаметра дерев у
досліджуваних деревостанах відповідають нормативним значенням для
відповідних вікових груп і типів лісорослинних умов. Це свідчить про належний
рівень розвитку насаджень, їх відповідність природним умовам місцезростання та
загалом задовільний фітосанітарний стан. Отримані результати підтверджують
стійкість і життєздатність деревостанів, що є важливими передумовами
ефективного ведення лісового господарства.
2. Дослідні ділянки репрезентують широкий віковий спектр – від
пристигаючих до стиглих і перестійних насаджень. Така вікова різноманітність
сприяє підтриманню біорізноманіття лісових екосистем, оскільки різні вікові стадії
деревостанів формують специфічні умови для існування різних видів флори і
фауни. Це, у свою чергу, забезпечує підвищення екологічної стійкості та
стабільності функціонування лісових біоценозів.
3. Повнота деревостанів у межах досліджуваних ділянок варіює від 0,6 до 0,9
і є важливим фактором, що визначає інтенсивність внутрішньовидової конкуренції
та загальний стан насаджень. За високих значень повноти посилюється конкуренція
між деревами за світло, вологу та елементи живлення, що може призводити до
зміни структури деревостану, посилення затінення та зниження темпів росту
окремих особин. Водночас знижені показники повноти свідчать про неповне
використання ресурсного потенціалу ділянки та можуть вказувати на порушення у
формуванні насаджень або їх ослаблений стан. Таким чином, варіації повноти
відображають специфіку екологічних умов і рівень стійкості деревостанів, що
необхідно враховувати при плануванні та здійсненні лісогосподарських заходів.
4. На основі отриманих результатів дослідження можуть бути сформовані
підходи до управління лісовими ресурсами, спрямовані на забезпечення їх сталого
60

використання та збереження біорізноманіття. Ліси Корсунь-Шевченківського
надлісництва, у складі яких значну частку займає або домінує дуб звичайний
(Quercus robur L.), мають високу природоохоронну та екологічну цінність. У цьому
контексті доцільним є впровадження таких стратегічних напрямів: збереження та
відновлення біорізноманіття, що передбачає комплекс заходів, спрямованих на
підтримання структурної та видової різноманітності лісових екосистем, а також
створення умов для розвитку автохтонних видів флори і фауни, характерних для
даного регіону; попередження деградаційних процесів, що включає контроль за
господарською діяльністю, яка може негативно впливати на стан ґрунтів, водних
ресурсів та загальну екологічну стабільність територій. Реалізація зазначених
підходів сприятиме підвищенню ефективності управління лісовими ресурсами,
збереженню біорізноманіття та забезпеченню екологічно збалансованого й сталого
лісокористування.
5. Дубові ліси, особливо штучно створені насадження, становлять значний
інтерес для наукових досліджень як об’єкти підвищеної лісівничої цінності. Їх
вивчення створює підґрунтя для подальшого вдосконалення таксаційної структури
та методів оцінювання лісових ресурсів. Штучне формування дубових культур дає
змогу детально аналізувати закономірності розвитку лісових екосистем, а також
здійснювати системний моніторинг їх динаміки та стану.
6. Досліджувані дубові насадження переважно характеризуються чистим або
близьким до чистого породним складом із незначною домішкою супутніх деревних
видів. Для них властива багатоярусна структура та середня або підвищена повнота.
Це свідчить про домінування дуба у складі деревостану за наявності окремих
другорядних порід у невеликій кількості. Багатоярусність таких насаджень
відображає наявність кількох вертикальних рівнів рослинності, що сприяє
підвищенню біорізноманіття та екологічної стійкості лісових екосистем.
7. На досліджуваній території переважну частку деревостанів становлять
середньовікові дубові насадження. Загальний стан лісових угідь Корсунь-
61

Шевченківського надлісництва можна оцінити як задовільний, що свідчить про
відносну стабільність лісових екосистем та їх належний рівень збереженості.
8. Дубові ліси характеризуються високою перспективністю розвитку з низки
причин. Дуб є світлолюбною породою, яка найкраще росте за умов повного
освітлення, що робить його особливо придатним для відновлення лісів після рубок.
Важливим є також їхнє значне економічне значення: деревина дуба широко
використовується у будівництві, меблевому виробництві та інших галузях, що
формує стабільний попит на дану лісову продукцію. Таким чином, дубові ліси
поєднують високу екологічну цінність із суттєвим господарським значенням,
забезпечуючи як збереження природних екосистем, так і задоволення потреб
суспільства в деревині та продуктах лісу.
9. Дуб звичайний є аборигенною деревною породою та однією з основних
лісоутворювальних порід лісостепової і степової зон України. Вид відзначається
певною вимогливістю до умов зростання та здатністю формувати насадження на
мезотрофних і мегатрофних ґрунтах. Крім того, дубові деревостани виконують
важливу ґрунтозахисну та вітрозахисну функції, зменшуючи негативний вплив
вітрової та водної ерозії на ґрунтовий покрив. Таким чином, дуб звичайний відіграє
суттєву роль в охороні та відновленні екологічно важливих лісових екосистем
лісостепової та степової зон України.
10. За результатами аналізу лісогосподарської діяльності слід відзначити
наявність позитивних тенденцій в організації ведення лісового господарства.
Зокрема, простежується поліпшення основних таксаційних показників, що
зумовлено більш ефективним управлінням лісовими ресурсами. Такі зміни можуть
проявлятися у зростанні лісистості територій, удосконаленні породної та вікової
структури насаджень, підвищенні середніх значень діаметра і висоти дерев, а також
у збільшенні рівня біорізноманіття лісових екосистем.
11. Кліматичні умови досліджуваної території характеризуються помірно
континентальним типом із жарким літом та відносно м’якою зимою, яка за окремих
умов може супроводжуватися короткочасними заморозками. Такі кліматичні
62

особливості істотно впливають на формування та різноманіття рослинного
покриву. З одного боку, вони створюють сприятливі передумови для розвитку
широкого спектра видів рослин, з іншого – періоди різких понижень температури
можуть негативно впливати на чутливі види, обмежуючи їх поширення. Значні
сезонні амплітуди температур зумовлюють адаптаційні механізми рослин,
спрямовані на підвищення їх стійкості та виживання. У цілому, помірно
континентальний клімат сприяє формуванню високого рівня біорізноманіття та
створює різноманітні екологічні умови для існування різних рослинних
угруповань, що позитивно відображається на структурі та функціонуванні
місцевих екосистем.
63

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мусієнко С.І. Стан і продуктивність дубових насаджень Лісостепу
Харківщини / С. І. Мусієнко, М. Г. Румянцев, О. М. Тарнопільська, В. А. Лук'янець,
В. В. Бондаренко // Науковий вісник НЛТУ України, 2021, т. 31, № 5, С. 54-59.
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2021/31_5/10.pdf, дата звернення: 20.04.26.
2. Ткач В.П. Стан та продуктивність дубових насаджень Степової частини
України / В.П. Ткач, О.В. Кобець, М.Г. Румянцев // Лісівництво і
агролісомеліорація – Forestry and forest melioratioN 2019. Вип. 134 – 2019. Iss. 134.
file:///C:/Users/user/Downloads/Stan_ta_produktivnist_dubovih_nasadzen_stepovoi_ca.
pdf, дата звернення: 20.04.26.
3. Новак А.А. Аналіз лісотаксаційної структури дубових лісостанів Західного
Лісостепу / А. А. Новак, С. Л. Копій, І. В. Фізик // Науковий вісник НЛТУ України,
2020, т. 30, № 4, С. 73-78. file://_lisotaksacijnoi_strukturi_dubovih_lisostani.pdf, дата
звернення: 20.04.26.
4. Майборода В.А., Стан дубових насаджень у лісовому фонді України та
перспективи їх відтворення / В.А. Майборода // Науковий вісник НЛТУ України. –
2010. − Вип. 20.12 - м. Львів.
5. Бондар О.Б., Сучасний стан дубових насаджень на притоках Ворскли у
межах Сумської області та особливості їхнього природного відновлення /
О.Б. Бондар, М.Г. Румянцев, О.В. Кобець, С.В. Сидоренко, В.С. Ющик //
Науковий вісник НЛТУ України, 2020, т. 30, № 4 - м. Львів. - С.27-34.
6. Атлас рослин-індикаторів і типів лісорослинних умов Українського
Полісся : монографія. За ред. В.П. Краснова. Краснов В.П., Орлов О.О. & Ведмідь
М.М.. Новоград-Волинський: Вид-во «Новоград», 2009.
7. Білоус М.М., Піхало О.В., Білоус В.М. Видовий склад лісових культур на
сільськогосподарських землях Східного Полісся. http://www.nbuv.gov.ua/e-
journals/Nd/2012_7/12bmm.pdf , (дата звернення: 17.03.2024).
64

8. Возьняк А. М, Сорока М.І. Синтаксономія та синфітосозологічна
категоризація чорновільхових лісів Західного Поділля. Львів: РВВ НЛТУ України.
2013. №11. URL: http://webcache.googleusercontent.nbuv.gov.ua/j-
pdf/Nplanu_2013_11_11 (дата звернення: 12.02.2024).
9. Гайова Ю.Ю. Лісова рослинність з участю Daphne cneorum L. на території
Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. Науковий вісник НЛТУ України.
2013. № 23(7). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/lisova-roslinnist-z-uchastyu-
daphne-cneorum-l-na-teritoriyi-cherkasko-chigirinskogo-geobot (дата звернення:
12.02.2024).
10. Гончаренко І.В. Методичні аспекти еколого-флористичної
класифікації.2003. URL: https://www.researchgate.net/Metodicni_aspekti_ekologo-
floristicnoi_klasifikacii (дата звернення: 15.02.2024).
11. Гриник Г.Г. Моделі динаміки надземної фітомаси дерев ялини
європейської залежно від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах
лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат. Науковий вісник
НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 2. С. 9-19. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2018_28(2)__3. (дата звернення: 12.02.2023).
12. Дебринюк Ю.М., Веремчук Ю.С.. Посівна якість насіння Pinus sylvestris
L. у насадженнях західного регіону України. Наукові праці Лісівничої академії наук
України, 2021 р. Вип. 22. С. 98-107. URL:
https://ucfb.info/fileadmin/user_upload/Posivna_jakist_nasinnja_Pinus_sylvestris_L._u
_nasadzhennjakh.pdf (дата звернення: 16.03.2023).
13. Дробович А.В. Продуктивність чистих та змішаних насаджень сосни
звичайної в умовах ДП «Попільнянське ЛГ»: кваліфікаційна робота: 205 лісове
господарство. Житомир, 2013. URL:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/4568/7/SPEG_2013_33.pdf (дата
звернення: 23.03.2024).
65

14. Заїка В.К., Кендзьора Н.З. Біологічна продуктивність сосни звичайної в
лісових культурах Розточчя. URL: http://base.dnsgb.com.ua/files/journal/Lisove-
gospodarstvo-l-p-d-promyslovist/2007_33/33_24-28.pdf (дата звернення: 16.03.2024)
15. Заячук В.Я. Дендрологія: Підручник. Л.: Апріорі. 2008. 656с.
16. Інженерно-геологічні умови Черкаської області. URL:
https://geotop.com.ua/injenerno-geologicheskie-usloviya-cherkasskoy-oblasti_ua.php
(дата звернення: 10.04.2024).
17. Кімейчук І.В., Радько Р.П., Хрик В.М., Левандовська С.М.,
Соколенко К.І., Ребко С.В. Оцінка стану лісових культур, створених на
перелогових землях Рівненщини. Агробіологія. 2021, № 2. URL:
https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7162/1/Otsinka%20stanu%20lisovykh%20kul
tur.pdf (дата звернення: 10.04.2024).
18. Комплексне лісогосподарське районування України і Молдавії/
Генсирук С.А., Шевченко С.В., Генсирук С.А., Бондарь В.С. К. Вид-во «Наук.
Думка», 1981.
19. Культури сосни звичайної в Україні : монографія / К. : Гордієнко М.І.,
Шлапак В.П., Гойчук А.Ф, Рибак В.О., Маурер В.М., Гордієнко М.Н. &
Ковалевський С.Б. Вид-во Ін-ту аграрної економіки УААН.2002.
20. Лакида П. І., Биченко В. Б. Лісівничо-таксаційна характеристика дубових
деревостанів Придніпровського правобережного лісостепу. Науковий вісник НЛТУ
України. 2017. Вип. 27(5). С. 1–14.
21. Ловинська В.М., Балабак А.Ф., Маслікова К.П., Молибога А.С.
Лісівничо-таксаційна характеристика соснових деревостанів в умовах
Лівобережного Придніпровського Степу України. Збірник наукових праць
Уманського національного університету садівництва. 2015. Вип. 87(1). С. 30-36.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2015_87%281%29__(дата звернення:
12.02.2025).
22. Миклуш С.І., Слижук В.В., Миклуш Ю.С. Лісівничо-таксаційні
показники рівнинних букових насаджень Буковини. Науковий вісник НЛТУ
66

України. 2016. Вип. 26.7. С. 9-15. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26
(дата звернення: 12.02.2025).
23. Мусієнко С.І., Румянцев М.Г., Лук'янець В.А., Тарнопільська О.М.,
Бондаренко В.В., Ющик В.С. Стан і продуктивність соснових насаджень
Лісостепової частини Харківщини. Науковий вісник НЛТУ України, 2021, т. 31, №
6. С. 41-47. https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/2374 (дата звернення:
20.03.2025).
24. Особливості формування високопродуктивних березово-соснових
деревостанів Західного Полісся : монографія / В.М. Гончар, Л.І. Копій,
О.М. Клименко, С.Л. Копій. – Рівне : НУВГП, 2018. – 202 с.
25. Остапчук О.С. Сучасний стан дубово-ялинових культур південної
частини Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України. 2015.
Вип. 25.10. С. 81-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25. (дата
звернення: 12.02.2025).
26. Остапчук Ю.В., Федонюк Т.П. Ріст, розвиток та продуктивність культур
сосни звичайної в найбільш типових умовах місцезростання в ДП «Житомирське
ЛГ» URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/11-1.pdf (дата
звернення: 15.06.2025).
27. Проект організації та розвитку лісового господарства Державного
підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Черкаського
обласного управління лісового та мисливського господарства. Державне агентство
лісових ресурсів України, Українське державне проектне лісовпорядне виробниче
об’єднання, Українська лісовпорядна експедиція. Ірпинь. 245 с., 2014.
28. Типологія лісів Українських Карпат/ Герушинський З.Ю. Навч. посібн.
Львів : Вид-во «Піраміда». 1996. 208 с.
29. Хомюк П.Г. Максімов С.О. Динаміка радіального приросту стовбурів
дерев в окремих лісорослинних умовах на осушених лісових ділянках Рівненщини.
Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип. 25.10. С. 27-32. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25 (дата звернення: 12.02.2023)
67

30. Юрків З.М. Перспективи підвищення продуктивності лісів України
методами лісової селекції та лісового насінництва. Інтернет видання «Наукове
мислення». м. Вінниця, Україна. URL:
https://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji. (дата звернення: 15.03.2024).
31. Dyderski, M. K., Paź, S., Frelich, L. E., & Jagodziźski, A. M. (2018). How
much does climate change threaten European forest tree species distributions. Global
Change Biology, 24(3), 1150–1163. https://doi.org/10.1111/gcb.13925
32. Hlásny, T., Krokene, P., Liebhold, A., Montagné-Huck, C., Müller, J., Qin, H.,
& Viiri, H. (2019). Living with bark beetles: Impacts, outlook and management options.
From Science to Policy, 8. https://doi.org/10.36333/fs08
33. Toreti, A., Bavera, D., Acosta Navarro, J., Arias-Muñoz, C., Barbosa, P., De
Jager, A., & Salamon, P. (2023). Drought in Europe – August 2023. Publications Office
of the European Union, Luxembourg.
https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/-JRC135032
34. Xanke, J., & Liesch, T. (2022). Quantification and possible causes of declining
groundwater resources in the Euro-Mediterranean region from 2003 to 2020.
Hydrogeology Journal, 30, 379–400. https://doi.org/10.1007/s10040-021-02448-3
35. Aleksandrowicz-Trzcińska, M., Drozdowski, S., Studnicki, M., & Żybura, H.
(2018). Effects of Site Preparation Methods on the Establishment and Natural-
Regeneration Traits of Scots Pines (Pinus sylvestris L.) in Northeastern Poland. Forests,
9(11), 717. https://doi.org/10.3390/f9110717
36. Przybylski, P., Konatowska, M., Jastrzębowski, S., Tereba, A., Mohytych, V.,
Tyburski, Ł., & Rutkowski, P. (2021). The Possibility of Regenerating a Pine Stand
through Natural Regeneration. Forests, 2021, 12. https://doi.org/10.3390/f12081055
37. Gerstenberg, T., Baumeister, C. F., Schraml, U., & Plieninger, T. (2020). Hot
routes in urban forests: The impact of multiple landscape features on recreational use
intensity. Landscape and Urban Planning. 203, 103888.
https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.103888
68

38. Cuesta, B., Rey Benayasa, J.M., Gallardob, A., Villar-Salvadora, P., González-
Espinosac, M. (2012). Soil chemical properties in abandoned Mediterranean cropland
after succession and oak reforestation. Acta Oecologica, 38: 58–65.
https://doi:10.1016/j.actao.2011.09.004
39. Bondar, A. O. (2004). Osoblyvosti rostu osnovnykh lisoutvoriuvalnykh
derevnykh porid Vinnychchyny. Ahrarna osvita i nauka, 5(1–2), 81–85. [In Ukrainian].
40. Bondar, A. O., Vakoliuk, V. D., & Orlov, O. M. (2002). Suchasni tekhnolohii
vyroshchuvannia podilskykh dibrov. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 101, 85–88. [In
Ukrainian].
41. Hensiruk, S. A., Nyzhnyk, M. S., & Kopiy, L. I. (1998). Lisy zakhidnoho
rehionu Ukrainy. Lviv: Atlas, 407 p.
42. Kopiy, L. I. (1999). Osnovni aspekty rehionalnoi prohramy zbilshennia
lisystosti zakhidnoho rehionu Ukrainy. Scientific Bulletin of UkrSFU, 9(8), 134–140.
43. Kopiy, L. I., Kopiy, S. L., Chaplyk, O. A., & Lentiakov, V. V. (2012). Sposoby
vidtvorennia dubovykh lisostaniv Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy. Forestry, Forest, Paper
and Woodworking Industry, 38, 20–29.
44. Kopiy, L. Y. (1987). Estestvennoe vozobnovlenye duba chereshchatoho v
uslovyiakh Zapadnoi Lesostepy y eho yspolzovanye dlia vosstanovlenyia dubrav
Abstract of Candidate Dissertation for Architectural Sciences. (06.03.03 – Forestry and
forestry, forest fires and fight against them). Minsk, 18 p.
45. Levchenko, V. V. (2004). Pryrodne nasinnieve ponovlennia u svizhykh
dibrovakh odnorichnykh zrubiv Kyivskoi oblasti. Scientific Bulletin of the National
Agrarian University, 71, 58–64. [In Ukrainian].
46. Levchenko, V. V. (2004). Pryrodne nasinnieve ponovlennia u svizhykh
dibrovakh na odno – shestyrichnykh zrubakh Kyivskoi oblasti. Scientific Bulletin of the
National Agrarian University, 70, 283–289. [In Ukrainian].
47. Levchenko, V. V. (2005). Vplyv osvitlenosti na kilkist i yakist pryrodnoho
nasinnievoho ponovlennia pid polohom lisu u svizhykh dibrovakh Kyivskoi oblasti.
Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 83, 192–202. [In Ukrainian].
69

48. Meshkova, V. L. (2011). Dynamika sanitarnoho stanu dubovykh derevostaniv
u livoberezhnomu lisostepu Ukrainy pislia provedennia lisohospodarskykh zakhodiv.
Forest Journal, 1, 28–32. [In Ukrainian].
49. Rumiantsev, M. H. (2015). Osoblyvosti poperednoho ponovlennia derevnykh
porid v umovakh sukhoi klenovo-lypovoi dibrovy Livoberezhnoho Lisostepu. Forestry
and agroforestry, 126, 92– 98. [In Ukrainian].
50. Rumiantsev, M. H., Solodovnyk, V. A., Chyhrynets, V. P. et al. (2016).
Osoblyvosti formuvannia i vidtvorennia pryrodnykh lisostaniv duba zvychainoho
Livoberezhnoho Lisostepu Ukrainy. Forestry and agroforestry, 128, 63–73. [In
Ukrainian].
51. Sendonin, S. Ye. (2006). Pryrodne nasinnieve ponovlennia pid polohom
styhlykh nasadzhen u svizhykh dibrovakh Cherkaskoi oblasti. Scientific Bulletin of the
National Agrarian University, 96, 64–69. [In Ukrainian].
52. Sendonin, S. Ye. (2006). Pryrodne nasinnieve vidnovlennia na zrubakh u
Pivdenno-zakhidnomu Lisostepu Cherkashchyny. Forestry, Forest, Paper and
Woodworking Industry, 31, 170–175. [In Ukrainian].
53. Sendonin, S. Ye., & Nazarenko, N. M. (2007). Doslidzhennia pryrodnoho
ponovlennia u svizhykh dibrovakh Pravoberezhnoho lisostepu z vykorystanniam HIS.
Scientific Bulletin of the National Agrarian University, 106, 45–50. [In Ukrainian].
54. Strochynskyi, A. A., & Kashpor, S. M., & (Scientific Ed.). Unifikovana
systema bonituvannia lisovykh nasadzhen: lisotaksatsiini normatyvy. Kyiv: NAU, 8 p..
[In Ukrainian].
55. Tkach, V. P., Kobets, O. V., & Rumiantsev, M. G. (2018). Use of forest site
capacity by forests of Ukraine. Forestry and Forest Melioration, (132), 3–12.
https://doi.org/10.33220/1026-3365.132.2018.3
56. Tkach, V. P., Kobets, O. V., & Rumiantsev, M. H. (2019). Condition and
productivity of oak stands in Ukrainian Steppe. Forestry and Forest Melioration, (134),
13–23. https://doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.13

70

ДОДАТКИ

71

ДОДАТОК А

Рисунок А.1 – Дослідження пробних ділянок

Рисунок А.2 – Повнота деревостану на пробній площі № 6
72

Рисунок А.3 – Повнота деревостану на пробній ділянці № 8

Рисунок А.4 – Пробна ділянка № 9

MIHICTEPCTBO OCBITH IH AYKM YKPAÏHH
yEPKACbKMM EPKABHMM TEXHOJIOIHMM YHIBEPCHTET
pakyIbTeT TeXHOJIOriň, 6yniBHHITBa Ta paioHaIBHOTO IIpuponokopHCTYBaHHA
(Ha3Ba pakynbTeTy)
Kadexpa iCOBOrO rOCIIO1apcTBa Ta pauiOHaTbHOrO IPHpONOKOPHCTYBaHHA
noBHa Ha3Ba KaheApu
«lo 3axHCTY 10nymeHo»
3aB. kadpu JTPII
I. A. YeMepuc
Kyiknnc) (iHiuiann, npisBMme)
06 2026p.
TPAOI4HA JOKYMEHTAIA
nO KBAnibikanižHoi poőoTH
0 aka JI a Bp
(ocBiTHBO-KBaniQikauiŽHHÄ piBeHb)
Ha TeMy: LociIkeHHA JIİCİBHPYo-TaKcauiŽHHX TOK3HHKİB JİốpoB
KopcyHb-IlleByeHKİBCBKOrO HanTiCHHIUTBa hiniï «lleHTpaIbHHÄ
IicOBHňo ic» II «Jlicu YKpaïHH»
(HaSBa TeMH 3riJHO 3 Haka3OM)
BuKOHaB: 3106yBaH BHLOï 0cBİTH 4 Kypcy,
rpyıu JIT-27 CK
CnejaIbHOCTİ:
205 «JIicoBe rocnogapcTBO»>
(wHop i Ha3Ba HanpAMY nigrotOBKH, CneuianbHOCTi)
EykoBCLKHŇ AHApiň MHKoJaÁOBHY
(npisBuue, iM'a, no 6aTbKOBİ 3106y Baya BHUỊoï 0CBİTH)
KepiBHHK_ PT M2 Pygnan MAKCHMYYK
(ipi3BHue Ta iniuianH)
HopMOKOHTPOIb IHrpina YEMEPHC
(npisBHuIe Ta iniųjaIH)
3acBinyyro, uIo y uiă KBaniþikauižHiűp oőori HeMaC 3anosHHeHb 3 IipaUs iHIIHX aBTopiB,
Ões BiunOBiIHHX IOCHTAHE
3no6yBa4 BHIUIOÏ OCBİTH WKu
(ninnHc)
Hepxacn 2026 poky
1

Слайд 1

Слайд 2

2

Слайд 3

Слайд 4

3

Слайд 5

Слайд 6

4

Слайд 7

Слайд 8

5

Слайд 9

Слайд 10

6

Слайд 11

Слайд 12

7

Слайд 13

Слайд 14

8

Слайд 15

Слайд 16

9

Слайд 17

Слайд 18

10

Слайд 19

Слайд 20

11

Слайд 21

Слайд 22

12

Слайд 23

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets