Вплив кліматичних чинників на продуктивність насаджень дуба звичайного (на прикладі Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України")

Загородній, Віталій Григорович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9856
Повний запис метаданих
Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.advisor	Ключка, Світлана Іванівна	-
dc.contributor.author	Загородній, Віталій Григорович	-
dc.date.accessioned	2026-07-11T14:59:15Z	-
dc.date.available	2026-07-11T14:59:15Z	-
dc.date.issued	2026-06-05	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9856	-
dc.description.abstract	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 78 сторінок, 12 рисунків, 3 таблиці, 25 джерел, мультимедійна презентація. Мета роботи полягає в дослідженні впливу кліматичних чинників на продуктивність насаджень дуба звичайного в умовах Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України". Об'єкт дослідження - дубові насадження Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України". У кваліфікаційній роботі охарактеризовано природно-кліматичні умови району дослідження; надано лісівничо-таксаційну характеристику дубових деревостанів; досліджено динаміку основних кліматичних показників території; відновлено залежність продуктивності дубових насаджень від температурного режиму та кількості атмосферних опадів; оцінено сучасний санітарний стан і продуктивність дубових деревостанів; розроблено практичні рекомендації щодо підвищення стійкості та продуктивності насаджень дуба звичайного в умовах зміни клімату.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	корсунь-шевченківське надлісництво	uk_UA
dc.subject	кліматичні чинники	uk_UA
dc.subject	дуб звичайний	uk_UA
dc.subject	дубові насадження	uk_UA
dc.subject	дубові деревостани	uk_UA
dc.subject	природно-кліматичні умови	uk_UA
dc.title	Вплив кліматичних чинників на продуктивність насаджень дуба звичайного (на прикладі Корсунь-Шевченківського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України")	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
КРБ В. Загородній, 05.06.2026.pdf Restricted Access		9.25 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
YEPKACLKHÄ CHERCASSY 
AEPKABHHİ STATE 
TEXHOJIOrIYHHĂ TECHNOLOGICAL 
YHIBEPCHTET UNIVERSITY 
205 «JIicoBe rocnonapcTBO» 
(WHop i Ha3Ba cneuianbHOCTi) 
Kadexpa JicoBOTO rocrIONapcTBA paujoHaNbHOrO IpHponoKOPHCTYBaHHA 
AHOTAIIA 
Ha KBAnidpikauišny po6ory 6akaiaBpa 
3106yBaYa BHLIoÏ OcBiTH 3aropogHboro Birania TpHroposHYa 
(npi3BHuIe, iHiuianH) 
Ha TeMy: BaJHB KJIİMATHyHHX YHHHWKİB Ha npogyKTHBHİCTb HacanxeHb IV6a 
3BHYaŭHOro (Ha npHkJani KopcyHb-IlleByeHKİBCLKOrO HaIİCHHITBa oiuiï 
«lenTpalbHHĂ JİCOBHÝ O¢ic» |I <«JlieH YkpaiHHD) 
BunycKHa KBanidbikauižma pooora 6akajaBpa: 78 cTopiHOK, 12 pucyHKİB, 
3 TaőnHILi, 25 1Kepen, MyJbTHMeXİŽHa npezeHTaLuİg. 
Mera poboTH: n01Arae y nocIİIKeHHÍ BIJIHBY KIİMaTHYHHX HHHHKİB Ha 
IIponyKTHBHICTH HacaxKeHb 3BHMaŽHOrO B YMOBax KopcyHb 
IleByeHKİBCLKOro HanuiCHHUTBa oiuiï «leHTpaJbHHÄ nicOBuă o¢ic» II «Jlicn 
YKpaïHu». 06°e KT A0cTİNKeHHA AYõOBİ HacanKeHHA KopcyHb 
IIleB4eHKİBCBKOro HanuicHHUTBa iriï «LleHTpaTbHHň TicOBMň ohic» II «JlicH 
YKpaiHH». Y KBanihikauiHiň pooTİ OXapakTepH30BaHO IpHpoNH-KJIİMATHYHi 
yMOBH pažoHy10cTiNKeHHA; Ha1aHO IÍCİBHHY0-TaKcauiňHY xapakTepHcTHKY 
IyõOBHX nepeB0CTaHİB; 10CIIIKEHO AMHaMIKY OCHOBHHX KJIÍMaTHYHHX IOKa3HHKiB 
TepHTOpiï; BCTaHOBJICHO 3aJIeKH1CTb ipNYKTHBHOCTI IYőOBHX HacankeHb BiJ 
TeMIepaTYPHOro pexHMY Ta kiTBKOCTİ aTMOCpepHAX OnaniB; ouiHeHO cyyacHHĂ 
caHiTapHH CTaH Ỉ nponyKTHBHİCTb IYoOBHX MepeBOCTaHİB; p03po6neHO NpaKTHHHİ 
peKOMeHJauiï moNO TiIBHUleHHA CTIŽKOCTİ Ta npouyKTHBHOCTỈ HacanKeHb IY6a 
3BHYağHOro B YMOBax 3MİHH KIİMaTy. 
Biraniň3 ArOPOIHIM 
(npi3BHue, iHÍLjaNH) 
2026 p. 
YEPKACLKHÄ CHERCASSY STATE 
AEPKABHHÝ TECHNOLOGICAL 
TEXHO.JIOTIYHHă UNIVERSITY 
YHIBEPCHTET 
cneuianEHİCT5 205 «JlicoBe rocnonapcTBO» 
(Wnop iH a3Ba cneuianbHOCTi) 
Kadenpa JlicoBOro rocnOnalcTBa Ta pauioHaTBHOTO npHpoIOKOPHCTYBaHHA 
BIITYK 
Ha KBanipikauiňny poőoTy 6akanaBpa 
3106y Ba4a BHUIoi oCBİTH 3aropoHbOro BitaJıiaI pHropoBH4a 
(npisBMue, im'a, no-6aTbKOBİ 3106yBava BHuoio cBiTH) 
Ha TeMy: BaiB KJIİMaTHYHHX YHHHHKİB Ha npouyKTHBHİCT5 
3BHYaňHOTO HacankeHL 
(Ha AVõa 
npHkJani 
«leHTpaNbHHÝ KopeyHb-IlleByeHKİBCLKOrO 
IicOBHŇ HanJicHHITBa oiniï 
Opic» III 
IlpencraBIEHa Kicu YKpaïHH»). 
KBaioikauiŽHa poốOTa 
BiJNOBİnae 3aropoHbOro B.I. € 
yciM BHMOraM 10cİIHHILKOO, AKa 
3aB1aHHA. 
3n06yBayeM BHUoi ocBİTH 
CHCTeMaTH3aLİIO 3aropoHỈM B.r. npoBeneHO 
cIeuiami3OBaHHX 1eTaIEHe 
HaykoBHX OIīpaIIOBAHHA Ta 
oIHKY BIJIHBY MKepeI. Ilin yac 
KJIİMaTHYHHX YHHHHKİB I0c1iKEHHA 
yMOBax Ha 
KopcyHb-lleBueHKiBCbKOrO npogyKTHBHİCTH 3AiňCHeHO 
HacankeHb 
HaņniCHMUTBa Iyba3 BH4aŽHOro B 
«JlicH yKpaïHu». hiniï 
ABTopOM «L[eHTpaTbHHÝ 
NOcIİIKeHHA; OxapakTepn3OBaHO TicOBĂ ooic» II 
HanaHo 
N0cJIİIKEHO iciBHHY0-TakcauižHy npuponHO-KNİMaTHYHİ yMOBM 
IHHaMİKy xapakrepucTHKY pažoHy 
oCHOBHMX IyőOBHX 
KJIİMaTHYHHX NOKa3HHKİB AepeBoCTaHİB; 
3aneKHİcTH IpoIYKTHBHOCTİ TepHTOpiï; BCTaHOBIEHO 
KiIbKOCTi Iy0OBHX 
aTMOc¢epHux HacankeHb BiĮ 
onaniB; oiHCHO TeMIIepatypHoro peKHMy Ta 
IyőOBHX MepeBocTaHİB; cyuaCHHĂ 
Po3po61eHO caHİTapHHŇ 
ipakTHYHİ CTaH i 
Ta poAYKTHBHOCTİ peKOMeHIauiï mON poiyKTHBHİCTE 
HacankeHb IiNBHILEHHA CTiŽKOCTi 
BHKOHAHHAK 
Ayba 
BATİikauižHoi 3BHYaŽHOro B YMOBax 
poboTH 3MİHH 
3100yBau KIİMaTy. IIin yac 
piBeHb TeopeTHYHHX BHHOi 
3HaHB OCBITH 
1 
KOMINETeHTHOCTeň, IipakTHYHHX HaBHYOK, IponeMOHCTpyBaB 
a TaKoK 10cTaTHİĂ 
HeobXiNHHX 
niņroToBKH JIA 
KBANiikauižHoi BHPIIHeHHA coopMOBaHicTH 
aKTYaJTBHHX IpoheciňHHX 
3aBīaHL y raIy3i. Y npoueci 
Ta HaneKHHĂ poóoTH 3106y 
piBeHb Ba4 
opraHi3auiï ipoABHB 
I0cIiJHMĻLKOÏ CaMocTiÄHİcTb, BiNnOBiņaTbHİCTL 
nouyKy, 
BHCHOBKİBy 3aranbHeHHA Ta 
AiAJIBHOCTİ. 
i npaKTHYHHX iHTepnperauiï 3naTHicTH 10 
pezyIbTaTİB, HaykOBoro 
pekoMeHIauiṁ CBiI4WT5 opmyIOBaHHA 
Ipo BHCOKHŇ O6rpyHTOBAHHX 
MHCHeHHA Ta npoeciÄHoi 3pinocri piBeHL aHaiiTHYHOTO 
HaneKHy þaxoBy 
niaNbHOCTİ ninroroBKy aBTopa. 
3106y Baya OrpuMaHi 
Ta pesynbTaTH ninTBepKyIOTb 
3a oốpaHoro 
BHCHOBOK KepiBHHKa cneuiaNbHİCTIO. žoro roTOBHicT5 10 
3araIBHa NO1aNbIIoi npoɖeciÝHOI 
PekoMeHỊOBAHO: np0 MOKJIHBİCT5 ouiHKa KBaTihikauiğHOỈ poóoTH Ta 
«BİJMİHH0», 3106ynBpaeynyc TaBJICHY 
1Ony CKy 
BHUIOï KBAnioikaųiřĂHY poóoTH 10 
poóoTy 3axXHCTY Iepen 
A0TyCTHTH EK. 
J0 
KBaniģikauiko «őakanaBp ocBİTH 
3 nicOBOro 3a2opoðHb0My 
rocnonapcTBa» Bimanio 
3aXHCTY, 
3a Tpuzoposuuy OIHKY 
rociionapcTBO». cnejaNbHİCTIO npucBoïTH 
205 «JlicOBe 
KepiBHMK: K.ne1aror.H., IOLeT 
(ngcaza, B4eH 3BaHHA, BYeHHĂ CTYniHb) 
annC) CBiTJaHa KJIHOYKA 
2026 p. (iHiLjanu, npissMue) 
PEIEH3IA 
Ha KBanipikauišny po6oTy 6akanaspa 
3n06yBa4a BHIIOi ocBİTH YepKacsKoro 1epxaBHoro TeXHOJIOrİYHOro yHiBepcHTeTy 
pakynbTeTy TeXHONoriň, 6yAİBHHITBa Ta pauioHaTbHOTO npuponoKopHCTYBaHHA 
KapenpH IicOBOro rocnonapcTBa Ta pauiOHaILHOro ipupNOKOPHCTYBaHHA 
cnerjaTbHİCT5 205 «JlicoBe rocnonapCTBO» 
(UH¢p Ta Ha3Ba) 
3aropoJHLOrO BiTaIisTparopoBH4a 
(upisBuIe, iM'a, no 6aTbKOBi 3106yB aya BHIOi OCBİTH) 
Ha TeMy: 
«BnJIHB KJİMaTHYHHX yHHHHKiB Ha nponyKTHBHİCTH Haca1KeHb IV0a 
3BHYAŇHoro (Ha mpHKJani KopcyHb-IlesyeHKİBCBKOrO HaIIİCHHUTBa þiiï 
<LleHTpaJbHHŇ IicOBHň ohic» III «Jlicu YKpaïHH>> 
KBarihiKauiÄHa poőora CKNanaETbcA 3 po3paxyHKOBO-IOACHIOBAMbHO1 
3ariHCKH, AKa MicTHTE 78 cropiHKH; rpaçivHOro Marepiary 25 cnažnis 
ipeseHTauii. 
BianoBiņHicTb KBaJIİHİKauiÄHoï poőoTH CneuiaNbHOCTİ Ta 3aBIAHHO 
KBauihikauiğHa poboraB IOBHİž Mipi BİNIOBİJae oCBİTHiÄ Iporpami Ta 
IIOCTaBJIeHOMY 3aBIaHHIO. 
AKTyaIbHİCTL TeMHK BAniğikanišnoi po60TH 
B YMOBaX cyyacHMXx KIİMATHYHHX TpaHchopManiă nHTaHHA 3abe3neYEHHA 
CTiKOcTİ, IpoIVKTHBHOCTİ Ta IOBrOBİyHOCTİ IicOBHX eKoCHCTEM HayBae 
oco6JIHBoi HayKoBoi Ň paKTHYHOi 3HayIoCTİ. IloCTYIOBe inBHIIEHHA 
cepenHbopiHHX TeMTIepaTyp, HepiBHOMipHHĂ pO3noMiI aTMOChepHHX Onazis, 
3pocraHHA HaCTOTH Ta TPHBanocTi nOcyIHBHX nepiogiB, a TaKox 36iNb1EHHA 
KiJJbKOCTİ eKCTpeMaJIbHHX IIOrONHHX ABHII cyTTEBO BIIJIHBaroTH Ha 
oyHKLİOHYBaHHA icoBHX 6ioueHO3İB. y 3B`A3KY 3 LHM Oco6nMBOİ aKTyaNbHOcTİ 
HaốyBaroTH 0CIİIKeHHA AyoOBHX HacankeHb, AKİ € OIHHMH 3 HaŭuiHHİunx 
IİcoyTBopkOBaJTbHHX hopMauiň YKpaïHH Ta BİIirpaOTH BaKJIHBY poJIb 
IIİITPHMaHHİ eKOJIOiYHOI piBHOBaru, 36epekeHHİ őiopi3HoMaHİTTA Ta 
opMyBaHHİ BHCOKOnpoIyKTHBHHX JIİCOBHX eKoCHCTeM. Oco6HBHŇ İHTepec 
CTaHOBJIITH AVőOBİ 1epeBoCTaHH TIpaBObepeKHOTO JIicocTeny yKpaiuHH, 1e 
npoTArOM 0CTaHHİX AeCATHIİTs BİJ3HagaroTbCA icTOTHİ 3MİHH TeMIEparypHoro 
peKHMy Ta peKHMy 3BOJIOKEHHA. BuBYeHHA Oco6MHBOCTeň pocTY, 
IpoIyKTHBHOCTI Ta CTaHY IybOBHX HacanKeHL IbOro perioHy e Heo6xiIHOHO 
IIepenYMOBOKO IJIA pospo6IeHHA HaykoBo O6rpyHTOBAHHX 3axoIİB IONo 
anarTaıi JIicOBOr rOcIIONapcTBa n0 cyyaCHHX KJIIMaTHYHHX BHKJIHKIB 1 
3abe3teYeHHA CTaIoro oyHKIịOHYBaHHA IİCOBHX eKOCHCTEM y MaňőyTHLOMY. 
BianosiHİCTL CyuacHOMy piBHIO po3BHTKY HayKH i TexHİKH 
KBaniòikauišna po6oTa BHKOHaHa Ha HaneKHOMY HayKOBO-MeTOJHHOMY piBHİ Ta 
BiJnOBinae cyyacHHM TeHIeHIİAM PO3BHTKY NiciBHHYoi HayKH i npakTHKH. y 
poooTİ 3acTOCOBaHO cyyaCHÍ IIIXOIH 10 OIIHIOBAHHA JIİCOBHX HacanKeHb, IIO 
őasyoTHCA Ha BHKOPHCTAHHİ MaTepiaIİB 6e3nepepBHOrO JIicOBIIOPAIKYBaHHA, 
pe3yIbTaTİB IIOJIbOBHX 10cI1IKeH5, CTaTHCTHYHHX MeTOIİB aHaii3y Ta cyyacHWX 
iHHoPMauižHHX TeXHOJIoriŭ oőpo6KH 1aHHX. BHKopHCTAHHA IPorpaMHHX 3acobiB 
Microsoft Excel CHCTeMaTH3auii, aHanisy Ta rpapiyHoï iHTepmperauii 
pe3yIbTaTİB A0cTiIKEHL BİInOBİJae cyyacHHM BHMOraM 1o IIpOBeneHHA 
HayKOBHX 10CIİJKEHE5 y coepi icoBOrO rocnonapCTBa. OTPHMaHİ pe3ybTaTH 
MaroTb IIpakTHYHe 3HaYeHHA 1JA BI0CKOHaJIeHHA CHCTeMH BeneHHA JIICOBOrO 
rocnoIapcTBa, IIporHO3YBaHHI 3MIH IpoNyKTHBHOCTİ AYbOBHX HacanKeH5 Ta 
pospoIeHHA 3axoniB IIOIO İNBHIIeHHA İX CTIŽKOCTi B YMOBax KIİMaTHYHHX 
TpaHcoopMauiğ. 
3aratbHa xapakTepHeTHKaK BaNipikaniŭnoï poőoTH 
KBaniikauiMHa poõoTa BHKOHaHa y IIOBHIŽ BiIIIOBİJHOCTİ IO BHMOT MeTOIHHHX 
peKOMeHIaiă, BCİ po3paxyHKH BiJIOBİnaroT5 BHMOTaM 1CTY. 
3ayBaxeHHA I0 KBAJIİÇİKaniänoi po60TH 
CyTTEBHX 3ayBaxeHb KBaIi)İkaniğHa p000Ta HeMae. 
BacHOBOK npo Mipy haxoBoï nigroroBKH 3106yBaya BHỊoi ocBiTH 
3MiCT Ta pe3yı5TaTH KBaiihikauižHoi poooTH CBİI4aT5 npo HaJEKHHĂ piBeHb 
TeopeTAYHOỈ niJroTOBKH 3106yBaya BHuoi ocBiTH, Äoro 31aTHÍCTH CaMOCTiÄHO 
3IIMCHKOBATH HaykoBĂ IOIIYK, aHani3yBATH cnerjaİ3OBAHY IİTepaTypy, 
ompalbOBYBATH IicİBHHYİ Ta JIİCOTAKcauiğHİ MaTepiaIH, y3araIbHIOBaTH OTDHMaH! 
pesyJIbTaTH Ă opMyJIIOBATH 00rpyHTOBaHİ BHCHOBKH. ABTOp IIpoIeMOHCTPYBaB 
BOJIOIİHHA CyyaCHHMH MeTOnaMH IOcJIİIDKeHL Y raIy31 IicOBOTO rocnonapcTBa, 
HaBHYKH poOTH 3 MaTep1aiaMH JIICOBIopAIKyBaHHA, IIpOBeneHHA IIOJIBOBHX 
o0cTeKeHb, CTaTHCTHYHOỈ oopoőKH AaHHX Ta BHKOPHCTaHHA cyyacHHX 
IporpaMHHX 3aco6iB JIA aHaisy ň Bİsyanisanii pesyJIBTaTiB. 3106yBay BHIIoÏ 
oCBITH BHABHB 10CTaTHIM PpiBeHL axoBHX KOMIIeTeHTHOCTeŇ, aHaiiTHYHOro 
MHCIEHHA Ta BMİHHA BAPİIYBATH NpoğeciňHi 3as1aHHA, NOB'S3aHi 3 ouiHKO:O 
CTAHy i nponyKTHBHOCTİ IYŐ0BHX 1epeBOCTaHİB B YMOBax cyyaCHHX KJIİMaTHYHHX 
BHKJIHKİB. 
3araıbHHĂB HCHOBOK 
IIpencTaBJIeHa KBaiiikaiăHa poboTa bakaJiaBpa BHKOHaHa Ha BHCOKOMY 
piBHİ 3 AOTPHMAHHAM BHMOT BİJIOBİJHHX HOPM Ta craHIapriB. 3acIVrOBy€ Ha 
OLİHKY (keidMiHHO) Ta MOKe őyTH JonyIneHa 10 3axucTy. 
PeueH3eHT 
KkPAAPIARHN BbHDH Aue, iM'a, no 6aTBKOBİ, Micue poboTH, nocana, HaykoBHÄ CTYniHb Ta BYCHe 3BaHHa) 
kuKKOPICYcaB
Hb 
MC bUKET EREbal 
MI (niAnHC) 
MIHICTEPCTBO OCBITH I HAYKM YKPAİH 
UEPKACbKHM JEPKABHIÝ TEXHOJIOIYHHÄV HIBEPCHTET 
ÖakyJbTeT TeXHONOrİÄ, őygiBHHITBa Ta pauioHaIBHOTO IpupogoKoPHCTYBaHHA 
(Ha3Ba þaKynbTeTy) 
Kaenpa iicoBOrO rocHO1apcTBa Ta pauioHaJIbHOrO IIpuponoKOPHCTYBaHHA 
noBHa HasBa kapenpu 
«lo 3axHCTY AOnyueHO»> 
3aB. kadeapu JTPI 
I. A. YeMepHC 
(nixfac) (iHiujaTH, npisBMue) 
C6 2026p. 
IIOACHIOBAJIbHA 3AIIHCKA 
IO KBATiɖikauižHoi po6oTH 
0aka JI a Bp 
(oCBiTHBO-KBaxiQikaniűuuÄp iBeHL) 
Ha TeMy: 
<BnHB KIİMaTHYHHX YHHHHKiB Ha IpoIVKTHBHİCT5 Haca1KeHb 
IVőa 3BHYaŠHOro( Ha mpHKJAIİ KopcyHb-IleB4eHKİBCLKOTO 
HAIJİCHHUTBa hiii «leuTDaJbHHŇ JicOBHÄ Obic» IIl <«Tlicu 
YKpaïHH»» 
(Ha3Ba TeMH 3riAHO Haka3y) 
BuKOHaB: 3106yBa BHIMOÏ OcBİTH 4 Kypcy, 
rpynn JIT-27cK 
CneniaIbHOCTİ: 
205 «JlicoBe rOCIIOIapcTBO» 
(WH¢p iH a3Ba HanpAMy niaroTOBKH, CNeuianbHOCTi) 
3aropoIHİM Birauiň TpuropoBHY 
(npi3BHe, im'a, noőaTbKOBİ 3106yBaya BHIoi ocBiTH) 
KepiBHuK CBITJaHa KJIIOYKA 
( npisBHer a iniLjaIH) 
KOPCUtb 
HopMOR LHrpina YEMEPC 
C 16(npigpyue Ta įHiuianu), 
PeueH3eHT AOKYM (npisenié Tra inijanH) 
3acBinyyKo, IIO y niž KBaJIiğikauiÄniš poóoTi MeMas,3 atuesryeHL 3 NpaB İHUIHX aBTopiB 
ões BiJOBiJHHX nOCHJIaHb 
3n06yBay BHUỊOÏ OCBiȚá 
Yepkacu 2026p oky 
YepkactKHĂ Aep*aBHHÄ TeXHOJori4Hň yHiBepcHTeT 
PakynbTeT TeXHOIOriÄ, ÓYAIBHHUTBA Ta pauioHaTBHOro npupojokOPHCTYBaHHA 
(noBHa Ha3Ba) 
Kaenpa nicoBoro rocnogapcTBa Ta pauioHaTbHOrO npupo10KOPHCTY BaHHA 
(noBHa HagBa) 
CneuianbHỈCTE: 205 <«JlicoBe rocnonapcTBO» 
3AFBEPIKVIO 
3aBiyykay kaderpu JIIPII 
IHrpina YEMEPMC 
(niannc) 
2026 p. 
3 A BIA HHA 
HA KBAJIIOIKAIŽHY POBOTY 
3a2opooHbO20 Bimania Ipueoposuua 
(npisBHue, iM'a, no6 aTbKOBİ 3n06yBaya BHUIoŤ oCBİTH) 
1. Tema KBanipikauiűnoi poőoTu 
BnJiHB KJIİMaTHYHHX 4HHHHKİB Ha IIpogVKTHBHİCTH HacanKeHL Ayóa 
3BH4aŭHoro (Ha npukJani KopcyHL-IlleB4eHKİBCLKoro HanIiCHHUTBa ¢iuiï 
<lenTpaIbHHň IicOBHÝ ohic» II «Jicu YKpaïHw») 
(Ha3Ba TeMH 3riJHO 3 HakasOM) 
KepiBHHK KBaihikauižHoỈ poõoTH KAOYKa CBİTlaHa IBaHİBHA, K.nenaror.H. 
10ueHT 
3aTBepnKeHİ HaKa3OM YepkacbKoro nepxaBHoro TeXHONOriYHOrO yHiBepcHreTy 
BİJ <«17» õepe3HA 2026 poKy Ne 59/03-03 
2. Tepmin nozanHa KBAnipikauiűnoi poõorn 3aoôyBaveM BHImoi ocsiTH 
200S.O26 
3. BuxinHi qaHi g0 KBAJIipikauiňHOÏ poõoTH: 101CHIOBATbHa 3anıHcKa, IipoeKT 
opraHi3auiï i p03BMTKY JicoBoro rocnonapcTBa ninnpHeMCTBa, IiTepaTypHI 
1DKepeNa, ɖorOMaTepianu. 
4. 3MicT pospaxyHKOBO-n01CHIOBaJbHOï 3anucKH (nepeiiK NHTAHb, l0 îx 
HaneKHTb pospoŐHTH) 
BeTyn. Orusn HayKoBoi JiTepaTypH 3a TeMOKO pob0TH. MerOIHKa 30opy Ta 
06poőKH 10CTiJHOrO MaTepiaıy. AHani3 CyyacHOro CTaHy npupoNHO-KIİMaTHYHHX 
Ta JIİcİBHHY0-TakcauiŽHHX xapakTepucTHK IYOOBHX HacanKeH5 KopcyHb 
IlleByeHKiBCLKOTO HauiCHHITBa hiniï <«leHTpanbHHň nicOBAĂ oğic> II «J 
YKpaïHH». BuCHOBKH Ta Ipono3uLİï BHpO6HHUTBY. 
5. IlepeniK rpahiqHoro MaTepiaJly (3 TO4HHM 3a3HaVeHHAM 000B'A3KORM 
KpecTeHb, nJMakaTiB) 
Kapra-cxeMa TepHTOpiï IIiJnpuEMCTBA, hoTOMaTepiaıH TeXHIVHON 
061aNHaHHA, jarpaMH po3noIiIY IIJIOIII Ta CTATHCTHKa icopecypcHOr 
noTeHLİany. 
6. MaTa BHaavi3 aBAaHHS 10 KBANicpikauišnoi poóorH di , La6 
KAJIEHJIAPHMĂ ILJIAH 
No Ha3Ba eTaniB BHKOHaHHA TepmiH BHKOHaHHA 
3/1 KBaniğikauižHoi poőoTH eTarniB 
KBaJriHİKanižHoi IIpuMiTKa 
poõoTH 
1 OTpHMaHHA BHXİJHOrO 3aBīaHHA 18.03.26 BHKOHaHC 
2 AHani3 niTeparypHHX 1KepeN 
IIPapouHO-İCTOPHYHUX yMOB 18.03.26 – 24.03.26 BHKOHaHO 
3 PoőoTa 3 hakTHYHHM MaTepianoM 25.03.26–04.04.26 BHKOHaH( 
OnpaOBAHHA siőpaHoro 
akTHYHOrO MaTepiaıy 05.04.26-18.04.26 BHKOHaHC 
5 HanHcaHHA PO3AiİB poóoTH 18.05.26–01.05.26 BHKOHaHC 
6 KOMT'IOTepHnŭ Haőip reKCTy 01.05.26 - 19.05.26 BHKOHaHO 
7 3aBepieHHA Ta ocopMIeHHA 
poőoTH 20.05.26 -05.06.26 BHKOHaH 
3no6yBau BHUIOi OcBiTH-IHIIOMHAK, Biraniž3 ATOPOMHIY 
(iM'aT a npi3BMuIe) 
KepiBHHK KBanihikaniÄHoÏ po6oTH CBİTIaHa KJIKOYKA 
(nianye) (iM'a Ta npisBMIe) 
 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .............................................................................................................................. 3 
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ 
ЧИННИКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ............................ 6 
1.1. Основні кліматичні чинники та їх вплив на ріст і розвиток дубових 
деревостанів .................................................................................................................. 6 
1.2 Вплив змін клімату на стан і продуктивність лісових екосистем України .... 16 
1.3 Сучасні підходи до підвищення стійкості та продуктивності дубових 
насаджень .................................................................................................................... 20 
1.4 Методологічні засади у дослідженні дубових деревостанів ........................... 23 
2 ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНА ТА ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА 
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................... 27 
2.1 Загальна характеристика Корсунь-Шевченківського надлісництва філії 
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» .................................................. 27 
3 ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ 
ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ........................................................................................... 40 
3.1 Лісівничі заходи щодо адаптації дубових насаджень до кліматичних змін .. 40 
3.2 Оптимізація складу та структури дубових деревостанів ................................. 42 
3.3 Удосконалення системи моніторингу стану дубових насаджень ................... 48 
4 АНАЛІЗ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ 
НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ........................................................................ 50 
4.1 Залежність продуктивності дубових насаджень від комплексної дії 
кліматичних чинників ................................................................................................ 50 
4.2 Аналіз зміни запасу, приросту та санітарного стану дубових деревостанів 
(Основні результати дослідження) ........................................................................... 56 
4.3 Прогноз продуктивності дубових насаджень в умовах кліматичних змін .... 61 
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 69 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 73 
ДОДАТКИ ...................................................................................................................... 77 
ДОДАТОК А ............................................................................................................... 78 
 
 
 
  
3 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Лісові екосистеми є одним із найважливіших природних 
компонентів навколишнього середовища, що забезпечують підтримання 
екологічної рівноваги, стабілізацію кліматичних процесів, збереження 
біорізноманіття та виконання численних природоохоронних, соціальних і 
господарських функцій. Ліси відіграють важливу роль у регулюванні водного 
режиму територій, захисті ґрунтів від ерозійних процесів, накопиченні органічної 
речовини та формуванні сприятливих умов для функціонування природних 
екосистем. Крім того, лісові насадження є важливим джерелом деревинної 
сировини та мають значний рекреаційний і оздоровчий потенціал. У сучасних 
умовах глобальних кліматичних змін проблема збереження стійкості та 
продуктивності лісових насаджень набуває особливої актуальності. Підвищення 
середньорічної температури повітря, нерівномірність розподілу атмосферних 
опадів, збільшення тривалості посушливих періодів, частоти екстремальних 
погодних явищ та загальне порушення природного гідротермічного режиму 
негативно впливають на ріст, розвиток і життєздатність деревних рослин. Зміна 
кліматичних умов призводить до погіршення санітарного стану деревостанів, 
зниження інтенсивності приросту, ослаблення природної стійкості лісових 
екосистем, а також сприяє поширенню шкідників і збудників хвороб. Однією з 
найцінніших лісоутворювальних порід України є дуб звичайний (Quercus robur L.), 
який займає важливе місце у структурі лісового фонду держави. Дубові насадження 
характеризуються високою продуктивністю, довговічністю та значною 
господарською цінністю деревини [5]. Водночас вони виконують важливі 
екологічні функції, зокрема сприяють підтриманню стабільності лісових 
біоценозів, формуванню сприятливого мікроклімату, підвищенню ґрунтозахисних 
та водоохоронних властивостей територій. Завдяки глибокій кореневій системі 
дубові деревостани є важливим чинником закріплення ґрунтів та запобігання 
деградаційним процесам. 
4 
 
Разом із тим, останніми роками в багатьох регіонах України спостерігається 
тенденція до погіршення стану дубових насаджень. Ослаблення деревостанів 
проявляється у зниженні приросту, передчасному всиханні окремих дерев, 
погіршенні санітарного стану та зменшенні біологічної стійкості насаджень. 
Однією з головних причин таких змін є вплив несприятливих кліматичних 
чинників, зокрема підвищення температурного режиму, дефіциту вологи в ґрунті 
та тривалих посух. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває вивчення 
закономірностей впливу кліматичних факторів на продуктивність дубових 
деревостанів та визначення шляхів адаптації лісового господарства до сучасних 
кліматичних викликів. Важливого значення набувають дослідження дубових 
насаджень у межах Правобережного Лісостепу України, де впродовж останніх 
десятиліть спостерігаються суттєві зміни температурного та водного режимів. До 
таких територій належить Корсунь-Шевченківське надлісництво філії 
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Лісові насадження даного 
надлісництва мають важливе природоохоронне, господарське та рекреаційне 
значення[23]. Значна частка дубових деревостанів у структурі лісового фонду 
підприємства зумовлює необхідність детального вивчення їх сучасного стану, 
продуктивності та реакції на зміну кліматичних умов. 
Дослідження впливу кліматичних чинників на продуктивність дубових 
насаджень дозволяє оцінити характер змін ростових процесів у деревостанах, 
встановити взаємозв’язок між кліматичними показниками та продуктивністю 
насаджень, а також визначити перспективні напрями підвищення стійкості дубових 
лісів. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення системи 
ведення лісового господарства, планування лісівничих заходів та розроблення 
адаптаційних механізмів щодо збереження високопродуктивних дубових 
деревостанів. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю 
комплексного вивчення впливу кліматичних чинників на продуктивність 
насаджень дуба звичайного в умовах сучасних кліматичних змін, що є важливим 
5 
 
для забезпечення екологічної стійкості лісових екосистем та підвищення 
ефективності ведення лісового господарства. 
Метою дипломної роботи є дослідження впливу кліматичних чинників на 
продуктивність насаджень дуба звичайного в умовах Корсунь-Шевченківського 
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». 
Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань: 
- проаналізувати наукові джерела щодо впливу кліматичних чинників на ріст 
і продуктивність лісових насаджень; 
- охарактеризувати природно-кліматичні умови району дослідження; 
- надати лісівничо-таксаційну характеристику дубових деревостанів; 
- дослідити динаміку основних кліматичних показників території; 
- встановити залежність продуктивності дубових насаджень від 
температурного режиму та кількості атмосферних опадів; 
- оцінити сучасний санітарний стан і продуктивність дубових деревостанів; 
- розробити практичні рекомендації щодо підвищення стійкості та 
продуктивності насаджень дуба звичайного в умовах зміни клімату. 
Об’єктом дослідження є дубові насадження Корсунь-Шевченківського 
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». 
Предметом дослідження є вплив кліматичних чинників на ріст, стан і 
продуктивність насаджень дуба звичайного. Під час виконання дипломної роботи 
використовувалися польові лісівничо-таксаційні, аналітичні, статистичні, 
порівняльні та узагальнюючі методи досліджень, а також методи аналізу 
кліматичних показників і оцінювання продуктивності деревостанів. 
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх 
використання для вдосконалення системи ведення лісового господарства в дубових 
насадженнях, прогнозування змін їх продуктивності під впливом кліматичних 
факторів, а також розроблення комплексу адаптаційних заходів, спрямованих на 
підвищення стійкості, продуктивності та екологічної цінності дубових лісів в 
умовах сучасних кліматичних змін.  
6 
 
1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ 
ЧИННИКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ 
 
1.1. Основні кліматичні чинники та їх вплив на ріст і розвиток дубових 
деревостанів 
 
Кліматичні умови належать до основних екологічних факторів, які 
визначають формування, ріст, продуктивність і стійкість лісових насаджень. Для 
дубових деревостанів Середнього Лісостепу України вплив кліматичних чинників 
є особливо важливим, оскільки саме вони регулюють інтенсивність фізіологічних 
процесів, тривалість вегетаційного періоду, водний режим рослин та загальний 
стан деревостанів. У сучасних умовах зміни клімату значення цих факторів 
посилюється, що обумовлює необхідність детального дослідження їхнього впливу 
на розвиток дубових лісів. Територія Середнього Лісостепу характеризується 
помірно континентальним кліматом із теплим літом, відносно м’якою зимою та 
нестійким режимом атмосферного зволоження. Для регіону типовими є сезонні 
коливання температури повітря, нерівномірність випадання опадів і періодичне 
виникнення тривалих посушливих періодів. Сукупність зазначених факторів 
безпосередньо впливає на інтенсивність росту дубових насаджень, формування 
запасу деревини та їх біологічну стійкість[2,5]. 
Одним із провідних кліматичних чинників є температурний режим. 
Температура повітря визначає строки початку та завершення вегетації, активність 
фотосинтетичних процесів, транспірацію та інтенсивність накопичення органічної 
речовини. Для дуба звичайного найбільш сприятливими є помірні температурні 
умови, за яких забезпечується нормальний ріст пагонів, розвиток листкового 
апарату та формування високопродуктивних деревостанів. Водночас надмірне 
підвищення температур у літній період, особливо за недостатнього зволоження, 
негативно позначається на фізіологічному стані дерев. Протягом останніх 
десятиліть у межах Середнього Лісостепу України спостерігається стійка тенденція 
7 
 
до підвищення середньорічної температури повітря та збільшення кількості днів із 
високими температурними показниками. Такі зміни супроводжуються зростанням 
тривалості посушливих періодів, що призводить до порушення водного балансу 
рослин, зниження інтенсивності приросту та ослаблення дубових деревостанів. 
Найбільш чутливими до несприятливих температурних умов є молоді насадження 
та деревостани, що зростають у бідних лісорослинних умовах [10]. 
Важливу роль у розвитку дубових насаджень відіграють атмосферні опади, 
від яких залежить рівень ґрунтового зволоження та забезпеченість рослин вологою. 
Для дуба звичайного оптимальними є умови рівномірного надходження вологи 
протягом усього вегетаційного періоду. Дефіцит опадів, особливо у весняно-літній 
період, зумовлює зниження інтенсивності фотосинтезу, пригнічення ростових 
процесів і погіршення загального стану деревостанів. 
Для Середнього Лісостепу характерним є нерівномірний розподіл 
атмосферних опадів упродовж року. Нерідко значна їх частина випадає у вигляді 
короткочасних інтенсивних злив, які не забезпечують достатнього накопичення 
вологи у ґрунті. У період активної вегетації це призводить до розвитку водного 
дефіциту, що негативно впливає на формування річного приросту та 
продуктивність дубових насаджень. Тривалі посухи спричиняють ослаблення 
дерев, підвищують ризик їх всихання та знижують стійкість до шкідників і 
збудників хвороб. Суттєвий вплив на життєдіяльність дубових деревостанів має 
вологість повітря. За умов її зниження посилюються процеси транспірації, 
унаслідок чого рослини втрачають значну кількість вологи. Поєднання низької 
вологості повітря з високими температурами створює несприятливі умови для 
росту дуба звичайного та призводить до ослаблення фізіологічних процесів у 
деревних рослин [2,5,6]. 
Важливим екологічним чинником є сонячна радіація, яка забезпечує 
проходження фотосинтетичних процесів. Дуб звичайний належить до 
світлолюбних порід, тому достатній рівень освітлення є необхідною умовою його 
нормального росту та формування продуктивних насаджень. Разом із тим надмірна 
8 
 
інсоляція у поєднанні з високими температурами та недостатнім зволоженням 
може викликати перегрівання ґрунту та посилення випаровування вологи. 
Помітний вплив на стан дубових деревостанів мають і вітрові режими. Сильні 
вітри здатні спричиняти механічні пошкодження дерев, вітроломи та вітровали, 
особливо у стиглих і перестійних насадженнях. Крім того, сухі гарячі вітри 
посилюють випаровування вологи та погіршують водний режим рослин. 
У зимовий період важливе значення мають температурні коливання та 
характер снігового покриву. Різкі перепади температур можуть спричиняти 
утворення морозобійних тріщин, пошкодження кори та ослаблення дерев. За 
недостатнього снігового покриву підвищується ризик промерзання ґрунту, що 
негативно впливає на кореневу систему молодих насаджень. 
Сучасні кліматичні зміни супроводжуються зростанням частоти 
екстремальних погодних явищ, серед яких тривалі посухи, хвилі спеки, сильні 
зливи та буревії. Це негативно впливає на санітарний стан дубових насаджень, 
знижує їх продуктивність і підвищує ризик деградації лісових екосистем. 
Ослаблені деревостани стають більш уразливими до впливу ентомошкідників та 
грибних захворювань. За таких умов особливого значення набуває впровадження 
комплексу лісівничих заходів, спрямованих на підвищення стійкості дубових 
деревостанів до несприятливих кліматичних факторів. До основних заходів 
належать створення мішаних та різновікових насаджень, оптимізація породного 
складу, проведення своєчасних рубок догляду, сприяння природному поновленню 
та підвищення вологоутримувальної здатності ґрунтів [2,5]. 
Таким чином, кліматичні чинники відіграють визначальну роль у 
формуванні, рості та продуктивності дубових деревостанів Середнього Лісостепу 
України. Зміни температурного режиму, режиму зволоження та збільшення 
кількості екстремальних погодних явищ суттєво впливають на стан дубових лісів, 
що обумовлює необхідність удосконалення системи ведення лісового господарства 
та розроблення ефективних адаптаційних заходів в умовах сучасних кліматичних 
змін. 
9 
 
За даними багаторічних метеорологічних спостережень у Черкаській області 
простежується стійка тенденція до підвищення середньорічної температури 
повітря. Особливо помітним потепління стало впродовж останніх 10-15 років, що є 
характерним проявом сучасних кліматичних змін у межах Лісостепової зони 
України [9] (табл.1.1.). 
 
Таблиця 1.1 - Динаміки середньорічної температури за період 2015-2025 рр. [9] 
Рік 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 2025 
Середньорічна 89,5 9,6 9,7 10,5 10,6 9,0 9,6 10,6 11,3 10,2 
температура, °C | 
 
Середнє значення за 2011-2020 рр. становило 9,5 °C, що на 1,8 °C вище 
порівняно з кліматичною нормою 1961-1990 рр. (7,7 °C)[9]. 
Аналіз наведених даних свідчить про поступове підвищення температурного 
режиму в Черкаській області. Найвищі середньорічні температури були зафіксовані 
у 2019–2020 роках, коли показники перевищили 10°C. Це значно вище за 
багаторічну кліматичну норму для регіону[9]. 
Підвищення температури супроводжується: 
- збільшенням тривалості вегетаційного періоду; 
- зростанням кількості посушливих днів; 
- зменшенням запасів продуктивної вологи у ґрунті; 
- погіршенням санітарного стану лісових насаджень; 
- зниженням стійкості дубових деревостанів до шкідників і хвороб. 
Для дубових насаджень Середнього Лісостепу такі зміни мають суттєве 
значення, оскільки дуб звичайний хоча й характеризується відносною 
посухостійкістю, однак тривалий дефіцит вологи та високі температури негативно 
впливають на інтенсивність приросту, процеси природного поновлення та загальну 
продуктивність деревостанів. 
10 
 
За оцінками кліматологів, тенденція до потепління в регіоні зберігатиметься 
і надалі. Середній темп підвищення температури в районі Черкас становить близько 
0,4–0,6 °C за десятиліття [9]. 
В умовах постійного зростання потреб у деревинній сировині та інтенсивного 
використання лісових ресурсів особливого значення набувають заходи, спрямовані 
на збереження лісових екосистем, підвищення їх біологічної стійкості та 
продуктивності. Важливе місце у структурі лісового фонду України займають 
дубові насадження, частка яких становить близько 28 % загальної площі лісів [19, 
20]. Діброви виконують важливі екологічні, захисні, водоохоронні та господарські 
функції, а також є цінним джерелом високоякісної деревини. Разом із тим тривале 
та надмірне антропогенне навантаження, інтенсивна експлуатація лісів і 
недостатньо ефективне ведення лісового господарства призвели до суттєвого 
погіршення стану дубових деревостанів. Унаслідок цього значна частина дібров 
втратила здатність повною мірою виконувати свої основні екологічні функції. 
Сучасний стан багатьох дубових насаджень характеризується зниженням 
продуктивності, погіршенням санітарного стану та ознаками деградаційних 
процесів. Значні площі дубових лісів потребують проведення заходів щодо 
відновлення та підвищення їх стійкості. Однією з важливих проблем є недостатня 
кількість високоякісних насіннєвих насаджень, що негативно впливає на процеси 
лісовідновлення та формування продуктивних деревостанів. Переважання 
саджанцевого матеріалу над насіннєвими плантаціями суттєво ускладнює 
забезпечення належної якості відтворення дубових лісів і позначається на структурі 
лісового фонду загалом. Зважаючи на складний стан дубових насаджень, у 1996 
році комісією Міністерства лісового господарства України було розглянуто 
питання сучасного стану та перспектив розвитку дубових лісів. За результатами 
роботи було прийнято програму «Дубові ліси», у якій визначено основні недоліки 
ведення дубового лісового господарства та окреслено комплекс заходів, 
спрямованих на підвищення продуктивності, стійкості та екологічної цінності 
дубових деревостанів [10, с.23]. 
11 
 
Інтенсивний розвиток промислового виробництва та активізація ведення 
лісового господарства у другій половині ХХ століття спричинили суттєве зниження 
біологічної стійкості лісових екосистем. У цей період значно зросла кількість 
випадків ослаблення та всихання деревостанів, що було обумовлено впливом 
несприятливих кліматичних факторів, зокрема посух і пізніх весняних заморозків, 
а також негативною дією промислових викидів. Одночасно посилився вплив 
ентомошкідників і збудників грибних захворювань, що призвело до погіршення 
санітарного стану лісів та зниження їх продуктивності. Антропогенна та 
техногенна діяльність людини істотно впливає на природне середовище, 
викликаючи небажані зміни в екосистемах, ландшафтах і природних комплексах. 
Такі процеси супроводжуються порушенням екологічної рівноваги, деградацією 
окремих компонентів природних систем та зменшенням їх стійкості до зовнішніх 
впливів. У зв’язку з цим особливого значення набуває дослідження характеру та 
масштабів антропогенного впливу на лісові екосистеми. Вивчення цих змін 
створює передумови для розроблення ефективних природоохоронних і 
лісогосподарських заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків 
господарської діяльності та запобігання розвитку деградаційних процесів у лісах 
[7]. 
Сучасний стан дубових насаджень обумовлений сукупністю об’єктивних і 
суб’єктивних чинників, які негативно впливають на процеси їх формування, 
відтворення та функціонування. Однією з основних проблем є значне ускладнення 
створення нових насаджень дуба звичайного, що пов’язано з погіршенням 
екологічної ситуації та загального стану лісових екосистем. Унаслідок посилення 
антропогенного навантаження, змін кліматичних умов і деградації природного 
середовища дубові деревостани, які є важливою складовою лісових біоценозів, 
втратили значну частину своєї природної стійкості. Погіршення стану дубових 
лісів призвело до ослаблення природних механізмів їх захисту від негативних 
чинників відмирання, які формувалися впродовж тривалого історичного періоду. 
На це звертав увагу П.А. Положенцев (1980), підкреслюючи, що порушення 
12 
 
екологічної рівноваги суттєво знижує здатність дубових насаджень протистояти 
несприятливим зовнішнім впливам [1,2,5]. 
Провідну роль антропогенного чинника у погіршенні стану дубових лісів 
відзначали також Д.Ф. Руднєва (1975), І.П. Теребуха (1982) та А.А. Рожков (1989). 
На думку зазначених дослідників, саме господарська діяльність людини є 
основною причиною деградації дубових насаджень, тоді як інші негативні фактори 
значною мірою є похідними від антропогенного впливу. Інтенсивне використання 
лісових ресурсів, порушення природної структури деревостанів, зміна 
гідрологічного режиму територій та зростання техногенного навантаження 
створюють несприятливі умови для росту й розвитку дуба звичайного та сприяють 
ослабленню його біологічної стійкості. 
Антропогенний вплив на природне середовище спричиняє низку негативних 
змін у лісових екосистемах, зокрема погіршення кліматичних і ґрунтових умов. 
Такі процеси супроводжуються збільшенням частоти посушливих періодів, 
аномальними температурними коливаннями та порушенням режиму атмосферних 
опадів, що в кінцевому результаті призводить до суттєвих змін гідрологічного 
режиму територій. Одним із найбільш вагомих чинників деградації дубових 
насаджень є зміна рівня ґрунтових вод. Багато дослідників вважають цей фактор 
однією з головних причин формування суховерхівковості дерев і подальшого 
всихання дубових деревостанів. Особливо інтенсивно зазначені процеси 
проявляються у вологих грудах і сугрудах, де негативний вплив порушення 
водного режиму виражений значно сильніше, ніж у свіжих лісорослинних умовах 
(С.В. Шевченко, 1985). 
Найбільш помітні зміни спостерігаються у долинах річок, де за останні 
десятиліття суттєво трансформувався гідрологічний режим водотоків. Весняні 
повені стали менш тривалими та менш інтенсивними, особливо в роки з 
недостатнім зволоженням. Унаслідок цього відбулося значне зниження рівня 
ґрунтових вод, що негативно позначилося на водозабезпеченні дубових насаджень. 
Дефіцит ґрунтової вологи призводить до порушення фізіологічних процесів у 
13 
 
дерев, ослаблення їх життєздатності та підвищення схильності до ураження 
шкідниками й хворобами. Порушення водного режиму спостерігається не лише у 
заплавах річок. Значний вплив на рівень ґрунтових вод мають також меліоративні 
заходи, які нерідко спричиняють зміну природного балансу зволоження територій. 
Надмірне осушення ґрунтів викликає дефіцит вологи для кореневих систем дерев, 
тоді як надмірне підвищення рівня ґрунтових вод може спричиняти пригнічення 
росту та відмирання дубових насаджень, особливо молодих деревостанів, які є 
найбільш чутливими до порушення гідрологічного стану. 
Таким чином, ослаблення дубових деревостанів унаслідок несприятливих 
екологічних і кліматичних чинників створює передумови для розвитку 
різноманітних патологічних процесів. У таких насадженнях значно підвищується 
ризик виникнення та поширення небезпечних захворювань, зокрема сухої гнилі, 
поперечного раку та бактеріальних інфекцій, спричинених Erwinia rhapontici 
(Millard). Ослаблені дерева також стають більш уразливими до ураження 
дереворуйнівними грибами, зокрема трутовиками та опеньком осіннім, які 
прискорюють процеси відмирання деревини та погіршують санітарний стан 
насаджень.Крім того, погіршення фізіологічного стану дубових деревостанів 
сприяє масовому розвитку комах-шкідників, зокрема листогризучих і стовбурових 
видів. Їх діяльність призводить до пошкодження асиміляційного апарату, 
порушення процесів фотосинтезу, ослаблення росту дерев та зниження загальної 
продуктивності дібров. Сукупна дія патогенних організмів і шкідників істотно 
прискорює деградацію дубових насаджень та знижує їх біологічну стійкість.  
Всихання верхівкової частини дерев у дібровних насадженнях із подальшим 
ураженням ентомошкідниками та збудниками хвороб деревних рослин 
здебільшого має незворотний характер і нерідко призводить до суцільного 
відмирання деревостанів на значних площах. Наслідком таких процесів є 
проведення неодноразових санітарних рубок, які в подальшому можуть 
завершуватися повним вилученням насаджень [2, 6]. 
14 
 
Відновлення дібров на деградованих територіях ускладнюється через 
посилення негативних екологічних чинників, що спричиняють подальше 
погіршення санітарного стану лісів. За таких умов процеси деградації не 
припиняються, а навпаки - інтенсифікуються, що дозволяє прогнозувати подальше 
погіршення стану деревостанів. У розріджених і ослаблених дібровах після 
проведення чергових санітарних рубок або завершальних прийомів рубок 
головного користування нерідко відбувається трансформація породного складу 
насаджень. У результаті цього змінюється структура лісових фітоценозів, а 
природне поновлення цінних дубових деревостанів значно ускладнюється. 
Ефективне виконання комплексу заходів з охорони, захисту та поліпшення 
стану лісів сприятиме підвищенню стійкості деревостанів і покращенню їхньої 
продуктивності. У сучасних умовах одним із пріоритетних напрямів ведення 
лісового господарства є заміна всихаючих дубових насаджень та створення 
високопродуктивних і біологічно стійких штучних лісів. Реалізація таких заходів 
має важливе значення для відновлення лісових ресурсів, підвищення екологічної 
стійкості лісових екосистем та забезпечення виконання ними природоохоронних 
функцій [2,3,5]. 
Видова трансформація деревних насаджень у процесі природного 
поновлення та інтродукції нових деревних порід є закономірним природним 
явищем. Водночас одним із ключових завдань лісівників і екологів є 
цілеспрямоване регулювання цих процесів з метою збереження корінних лісових 
фітоценозів, збагачення насаджень високопродуктивними породами та підвищення 
їхньої біологічної стійкості. Саме тому при доборі та впровадженні інтродукованих 
порід першочергово необхідно враховувати їхні екологічні, біологічні та 
господарські характеристики. Упродовж тривалого історичного періоду значні 
площі родючих земель були знищені або деградовані внаслідок інтенсивного 
сільськогосподарського використання. Це призвело до формування еродованих 
територій, ярів, піщаних масивів, кам’янистих схилів та інших малопродуктивних 
земель. Підвищення рівня лісистості в малолісних регіонах можливе насамперед 
15 
 
шляхом заліснення територій, непридатних для ефективного використання в інших 
галузях господарства. Як правило, розширення площ лісових насаджень 
відбувається на ділянках із несприятливими лісорослинними умовами, бідними 
ґрунтами та порушеним екологічним балансом. Саме тому під час створення 
лісових культур на деградованих землях, у полезахисних лісових смугах, на 
малопродуктивних угіддях, покинутих сільськогосподарських землях та інших 
порушених територіях доцільно використовувати деревні породи, які 
характеризуються швидкими темпами росту, невибагливістю до ґрунтових умов, 
високою біологічною стійкістю та здатністю у короткі строки формувати 
продуктивні деревостани. Створення таких насаджень повинно базуватися на 
принципах лісової типології, оскільки саме врахування типу лісорослинних умов 
забезпечує високу життєздатність, продуктивність та екологічну ефективність 
лісових культур. Для забезпечення екологічної рівноваги та підвищення стійкості 
лісових екосистем необхідно впроваджувати як типові лісоутворюючі породи, так 
і цінні швидкорослі інтродуценти, здатні покращувати якісний склад насаджень. 
Реалізація таких підходів сприятиме збереженню та збагаченню біорізноманіття, 
підвищенню продуктивності лісових насаджень, покращенню захисних і 
екологічних функцій лісів, а також забезпеченню стабільності та стійкості лісових 
екосистем в умовах антропогенного навантаження та кліматичних змін [6,  11]. 
У системі полезахисного лісорозведення, заліснення деградованих земель та 
створення протиерозійних насаджень найбільш ефективними вважаються такі 
основні лісоутворюючі породи: дуб звичайний, дуб червоний, сосна звичайна, 
береза повисла, клен гостролистий, клен ясенелистий, ясен звичайний та ясен 
зелений. Високу ефективність зазначених порід у захисному лісорозведенні 
підтверджено результатами наукових досліджень С. А. Генсірука, К. Л. Холуп’яка 
та інших учених. За оцінками науковців, площа деградованих земель і пустирів, які 
потребують створення захисних лісових насаджень, становить близько 1,03 млн га. 
Значна частина таких територій характеризується несприятливими ґрунтово-
кліматичними умовами, що вимагає ретельного підбору деревних порід для 
16 
 
забезпечення ефективного лісовідновлення та стабільності майбутніх насаджень 
[20, 24]. 
Під час заліснення піщаних ділянок серед наведених порід найбільш 
придатною є сосна звичайна, яка відзначається високою адаптивністю до бідних 
ґрунтів і недостатнього зволоження. Водночас для створення лісових культур на 
інших типах деградованих земель, особливо на територіях, що зазнають водної 
ерозії, доцільно використовувати не лише сосну, а й інші цінні деревні породи. 
Формування стійких і продуктивних насаджень потребує введення супутніх 
другорядних деревних видів та чагарників, які сприяють покращенню структури 
деревостанів, підвищенню їхньої біологічної стійкості та посиленню 
ґрунтозахисних функцій лісових екосистем. 
 
1.2 Вплив змін клімату на стан і продуктивність лісових екосистем України  
 
Трансформація температурних показів та умов зволоження на території 
України, а також зростання частоти небезпечних природних явищ, пов’язаних із 
трансформацією атмосферної циркуляції в Євроатлантичному регіоні, у 
перспективі суттєво впливатимуть на особливості клімату окремих регіонів [8]. 
Такі кліматичні зміни матимуть безпосередній вплив на функціонування лісових 
екосистем, їхню продуктивність, біологічну стійкість та здатність до природного 
відновлення [27].  
За останнє століття зміни середньорічної температури повітря на території 
України мали регіональні особливості та загалом відповідали глобальним 
тенденціям потепління. У природних зонах Полісся та Лісостепу підвищення 
температури становило близько 0,6–0,9 °С, тоді як у Степовій зоні цей показник 
був дещо нижчим – у межах 0,2–0,3 °С. Найбільш інтенсивне зростання 
температури спостерігалося в зимовий період, коли середні температурні 
показники підвищилися приблизно на 1,2 °С, а навесні на 0,8 °С. У літній сезон 
потепління в Поліссі, Лісостепу та Степу становило близько 0,2–0,3 °С, тоді як 
17 
 
восени температурний режим залишався майже незмінним порівняно з початком 
ХХ століття [7]. Такі кліматичні трансформації зумовили суттєві зміни природних 
умов функціонування лісових екосистем. Зокрема, відбулося скорочення 
тривалості залягання снігового покриву, збільшилася частота та тривалість 
посушливих періодів, а також значно зросла пожежна небезпека в лісах України. У 
сукупності ці фактори негативно впливають на санітарний стан деревостанів, їхню 
стійкість до біотичних і абіотичних чинників та здатність до природного 
поновлення. 
Прогнозується, що в умовах кліматичних змін продуктивність лісових 
насаджень знижуватиметься насамперед у регіонах із дефіцитом вологи, тоді як на 
територіях зі збільшенням кількості атмосферних опадів можливе певне 
підвищення продуктивності деревостанів. Потепління зимового періоду та 
пом’якшення зимових умов сприятимуть зменшенню ступеня здерев’яніння 
молодих пагонів, унаслідок чого підвищуватиметься їхня чутливість до раптових 
морозів і температурних коливань. За таких умов істотно зростає ризик деградації 
лісових екосистем, прискорення процесів мінералізації та окиснення гумусу, а 
також погіршення стану букових лісів Європи, сформованих за участю бука 
лісового (Fagus sylvatica) [10]. Очікується також збільшення кількості років, 
упродовж яких лісові екосистеми перебуватимуть у стані значного водного стресу. 
Окрім безпосереднього впливу на ріст, продуктивність і життєздатність 
деревостанів, кліматичні зміни можуть спричинити посилення як абіотичних, так і 
біотичних порушень у лісових екосистемах. Серед основних абіотичних факторів 
прогнозується зростання частоти та масштабів лісових пожеж, вітровалів, 
буреломів і посилення процесів вітрової ерозії ґрунтів. Водночас серед біотичних 
чинників найбільшу небезпеку становитиме масове розмноження шкідливих комах 
та активізація розвитку збудників хвороб лісових деревних порід [1]. 
Протягом останнього століття найбільш виражене підвищення температури 
повітря спостерігалося у північних регіонах України в зимовий період. Темпи 
потепління тут майже вдвічі перевищували середньосвітові показники та загалом 
18 
 
відповідали середнім тенденціям для території України. Водночас у південних 
регіонах середньомісячна температура літніх місяців залишалася майже незмінною 
або мала тенденцію до незначного зниження [7]. Кліматичні зміни суттєво 
впливають на стан лісових екосистем і сприяють зростанню рівня пошкодження 
деревостанів. Це пов’язано з комплексом взаємопов’язаних факторів, серед яких 
важливе значення мають особливості живлення та розвитку шкідливих лісових 
комах, зміни фізіологічних умов існування фітопатогенних грибів, збільшення 
тривалості посушливих періодів, а також підвищення рівня природної пожежної 
небезпеки в лісах [11]. Особливо вразливими до впливу посух і пожеж є соснові 
насадження, які в умовах підвищення температури та дефіциту вологи втрачають 
біологічну стійкість, що створює сприятливі умови для поширення шкідників і 
розвитку хвороб. У результаті цього посилюються процеси деградації лісових 
екосистем та знижується їхня екологічна й господарська цінність. 
У цілому кліматичні зміни можуть спричинити суттєві трансформації у 
функціонуванні лісових екосистем. Підвищення середньорічної температури 
повітря лише на 1 °С здатне викликати зміщення широтних меж кліматичних зон 
України приблизно на 160 км. Це, своєю чергою, може призвести до зміни меж 
природних ареалів деревних порід, погіршення процесів природного поновлення, а 
в окремих випадках навіть до поступового зникнення деяких видів деревних 
рослин. Одним із найбільш небезпечних наслідків потепління є зростання 
природної пожежної небезпеки в лісах. Скорочення тривалості періоду зі сніговим 
покривом, інтенсивніше висушування лісових горючих матеріалів та збільшення 
тривалості стійких посушливих періодів сприятимуть підвищенню кількості й 
масштабів лісових пожеж. Крім того, зміни клімату створюватимуть сприятливі 
умови для виникнення спалахів масового розмноження шкідливих комах і розвитку 
небезпечних хвороб лісових деревних порід. Ослаблення фізіологічного стану 
деревостанів унаслідок водного стресу та високих температур знижуватиме їхню 
стійкість до біотичних чинників. Важливими наслідками кліматичних 
трансформацій також можуть стати зміни екологічних функцій лісових екосистем, 
19 
 
зокрема їхньої водоохоронної, ґрунтозахисної, кліматорегулювальної та 
рекреаційної ролі. Поряд із цим очікується порушення природних циклів 
лісовідновлення деревних порід, а також зниження їхньої морозостійкості 
внаслідок нестабільності температурного режиму та частих коливань погодних 
умов. 
Кліматичні зміни також можуть спричинити порушення екосистемного 
кругообігу поживних речовин у лісових біогеоценозах. Залежно від природно-
кліматичних умов та рівня антропогенного навантаження можливе як посилення, 
так і уповільнення процесів мінералізації органічної речовини, що безпосередньо 
впливатиме на родючість ґрунтів і продуктивність деревостанів. Важливим 
наслідком трансформації кліматичних умов є зміна закономірностей сукцесійної 
динаміки лісів. Це може проявлятися у зміні породного складу насаджень, 
порушенні природного поновлення окремих деревних видів та поступовій заміні 
менш стійких порід більш адаптованими до нових екологічних умов. Погіршення 
санітарного та естетичного стану лісів може також впливати на їхню рекреаційну 
цінність і привабливість для туристичної діяльності, а також знижувати 
ефективність виконання соціальних функцій лісових екосистем [20]. Очікується й 
збільшення площ лісових насаджень, пошкоджених буреломами та вітровалами, 
що пов’язано зі зростанням частоти небезпечних метеорологічних явищ, зокрема 
шквальних вітрів, буревіїв та різких змін погодних умов. Наслідком тривалого 
впливу несприятливих кліматичних факторів може стати деградація окремих типів 
лісових екосистем, особливо букових лісів, які характеризуються високою 
чутливістю до змін температурного режиму та умов зволоження. У зв’язку зі 
зниженням ефективності природного поновлення деревостанів прогнозується 
також збільшення частки лісів, що відновлюватимуться або створюватимуться 
штучним шляхом із застосуванням лісокультурних методів. Це зумовлює 
необхідність удосконалення системи лісовідновлення та підбору деревних порід, 
адаптованих до сучасних і прогнозованих кліматичних умов. 
 
20 
 
1.3 Сучасні підходи до підвищення стійкості та продуктивності дубових 
насаджень 
 
Дуб звичайний (Quercus robur L.) належить до числа головних 
лісоутворюючих порід України. Насадження з переважанням цієї породи є 
корінними деревостанами в умовах свіжої кленово-липової діброви (D2-клД), яка 
вважається характерним типом лісу для території Лівобережного Лісостепу 
України [8]. Порушення принципів ведення лісового господарства у дубових лісах 
упродовж тривалого часу спричинило трансформацію корінних 
високопродуктивних дібров у менш цінні похідні деревостани за участю клена, 
ясена, тополі та інших супутніх порід. Такі зміни негативно позначилися на 
продуктивності, стійкості та екологічній цінності дубових насаджень. Особливості 
структури, продуктивності та функціонування дубових лісів Лівобережного 
Лісостепу детально висвітлені у працях багатьох науковців. Зокрема, В.П. Ткач та 
Р.В. Головач досліджували сучасний стан і продуктивність дубових деревостанів 
залежно від їхнього походження. Л.С. Луначевський вивчав особливості розвитку 
дубових насаджень, а В.Л. Мєшкова аналізувала динаміку дефоліації деревостанів 
під впливом листогризучих комах. Значний внесок у дослідження формування 
продуктивних дубових лісів з урахуванням типологічної структури зробили 
В.В. Назаренко та В.П. Пастернак. Окрему увагу питанням формування підліску в 
дубових насадженнях приділяли також В.П. Ткач та інші дослідники [10, 18, 19, 
20]. 
Лісові насадження лісостепової зони України представлені переважно 
дубовими деревостанами, які є важливими компонентами природних лісових 
екосистем та об’єктами численних наукових досліджень у галузі лісівництва й 
екології. Вітчизняними науковцями ґрунтовно вивчалися питання фітоценотичного 
потенціалу дубових лісів, особливості їх поширення, продуктивності та 
функціонування. Зокрема, дослідженням продуктивності та типологічної 
структури дубових насаджень займалися В.П. Ткач, О.В. Кобець, М.Г. Румянцев, а 
21 
 
також Л.І. Копій, А.О. Бондар, В.Д. Вакулюк та О.М. Орлов. Особливості 
санітарного стану дубових деревостанів і проведення лісогосподарських заходів у 
дібровах Лівобережного Лісостепу вивчала В.Л. Мєшкова. Закономірності 
динаміки та процесів природного відновлення дібров у південній частині 
Правобережного Лісостепу досліджували С.Є. Сендонін, М.Г. Румянцев, 
В.А. Солодовник та В.П. Чигринець, тоді як у північній частині регіону ці питання 
вивчав В.В. Левченко. Водночас для території Центрального Лісостепу 
дослідження типологічної структури та лісотаксаційних характеристик дубових 
лісів залишаються актуальними. Це зумовлено тим, що саме типологічний підхід є 
основою науково обґрунтованого ведення лісового господарства, визначення 
режимів лісокористування та розроблення ефективних заходів щодо підвищення 
продуктивності й стійкості дубових деревостанів [19, 20]. 
Поняття продуктивності лісу охоплює не лише обсяги отримання деревини, 
а й сукупність усіх матеріальних і нематеріальних ресурсів та екосистемних послуг, 
що формуються в процесі функціонування лісових екосистем. До них належать 
захисні, водоохоронні, рекреаційні, кліматорегулювальні та інші екологічні 
функції лісів. Підвищення продуктивності та поліпшення якісного стану лісів 
України є одним із пріоритетних завдань сучасного лісового господарства. Рівень 
продуктивності деревостанів визначається комплексом взаємопов’язаних 
чинників, серед яких важливе значення мають породний склад насаджень, 
лісорослинні умови, вікова структура деревостанів, а також система ведення 
лісового господарства. Суттєвий вплив на формування та розвиток лісових 
насаджень мають природно-кліматичні особливості території, рельєф місцевості та 
специфіка окремих регіонів. Саме вони обумовлюють різноманітність 
лісорослинних умов, які характеризуються відмінними екологічними параметрами 
та властивостями. У результаті цього формуються різні за складом, структурою, 
продуктивністю та біологічною стійкістю типи лісових насаджень. 
Важливим напрямом ведення дібров з метою забезпечення їх ефективного 
відтворення є збереження та використання природного підросту дуба й інших 
22 
 
господарсько цінних деревних порід. Дослідження особливостей формування 
підліску, а також аналіз його кількісного та якісного складу дають можливість 
науково обґрунтувати заходи щодо відновлення високопродуктивних і біологічно 
стійких природних дубових насаджень шляхом природного поновлення та 
висівання насіння. Крім того, такі дослідження дозволяють прогнозувати 
подальший онтогенетичний розвиток молодих деревостанів і сприяють 
збереженню їхнього генетичного потенціалу [2, 19]. Особливої актуальності 
проблема природного відновлення дібров набула в умовах сучасних кліматичних 
змін, які супроводжуються підвищенням температури повітря та посиленням 
аридизації клімату [2, 21]. За таких умов знижується стійкість лісових екосистем, 
ускладнюються процеси природного поновлення та погіршується життєздатність 
молодого покоління деревних порід. Успішність природного відновлення дуба 
залежить від комплексу екологічних і лісівничих факторів. Важливе значення 
мають частка дуба у складі деревостану, вік насаджень, їхня повнота, рівень 
урожайності жолудів, а також забезпеченість теплом, вологою та світлом. Суттєвий 
вплив на розвиток дубового підросту має також стан чагарникового й трав’яного 
ярусів, які можуть як сприяти формуванню сприятливого мікроклімату, так і 
створювати конкуренцію за ресурси [10, 18, 20, 19]. 
З огляду на наведені літературні дані слід зазначити, що інформація щодо 
особливостей дубових лісів Корсунь-Шевченківське надлісництво філії 
Центральний лісовий офіс ДП «Ліси України» у межах лісостепової зони 
Черкаської області залишається недостатньо повною. У зв’язку з цим детальне 
дослідження процесів формування, розвитку та функціонування дубових 
деревостанів на території зазначеного надлісництва є актуальним науковим і 
практичним завданням. Продуктивність і лісотаксаційна структура дубових 
насаджень значною мірою визначають їхню господарську цінність та роль у 
розвитку лісового господарства регіону. Оцінювання таких показників, як середня 
висота деревостанів, запас деревини, густота насаджень, розміри та якість 
деревини, дає можливість встановити вплив різних природних і господарських 
23 
 
чинників на продуктивність дубових лісів. Результати подібних досліджень є 
важливими для розроблення науково обґрунтованих підходів до управління 
лісовими ресурсами та вдосконалення системи ведення лісового господарства. 
Крім того, вони дозволяють своєчасно виявляти проблеми, що виникають у процесі 
формування та розвитку дубових деревостанів, а також обґрунтовувати ефективні 
заходи щодо їх усунення. Застосування комплексного лісотипологічного та 
лісівничого підходу сприятиме формуванню стійких, високопродуктивних лісових 
біоценозів, здатних забезпечувати належний рівень економічної ефективності, 
екологічної стабільності та виконання важливих соціальних функцій лісів.  
 
1.4 Методологічні засади у дослідженні дубових деревостанів 
 
Проведено аналіз продуктивності та таксаційної структури дубових і 
мішаних деревостанів Корсунь-Шевченківське надлісництво із застосуванням 
загальноприйнятих у лісівничій практиці методів таксаційних досліджень. Для 
виконання дослідження використано базу даних повидільної лісовпорядної 
інформації, що формується та супроводжується ВО «Укрдержліспроект». 
Застосування зазначеної інформаційної бази забезпечує можливість здійснення 
комплексного, об’єктивного та високоточного оцінювання стану лісового фонду, а 
також аналізу основних таксаційних показників деревостанів регіону. 
Використання матеріалів лісовпорядкування у поєднанні з традиційними методами 
лісівничих досліджень дозволяє отримати достовірну характеристику 
продуктивності насаджень, їх породного складу, вікової структури та санітарного 
стану. Отримані результати можуть бути використані для наукового обґрунтування 
заходів щодо оптимізації ведення лісового господарства, впровадження принципів 
сталого управління лісовими ресурсами та підвищення ефективності 
лісогосподарської діяльності в межах досліджуваного регіону. 
Загальна площа лісового фонду Черкаської області становить близько 345 
тис. га, з яких у користуванні підприємств, підпорядкованих Державному агентству 
24 
 
лісових ресурсів України, перебуває 279,5 тис. га, що складає приблизно 81,0 % від 
загальної площі лісів регіону. Такий показник свідчить про вагому роль державного 
лісового фонду у забезпеченні екологічної стабільності, збереженні 
біорізноманіття та підтриманні захисних функцій лісових екосистем області. 
Дослідження впливу кліматичних чинників на продуктивності деревостанів, 
особливостей ведення лісового господарства та таксаційної структури Корсунь-
Шевченківське надлісництво дозволило отримати комплексну характеристику 
сучасного стану лісів регіону. Проведений аналіз є важливим підґрунтям для 
науково обґрунтованого використання лісових ресурсів, планування та 
впровадження ефективних лісогосподарських заходів, а також забезпечення 
екологічної стійкості та збалансованого функціонування лісових екосистем області 
[23]. 
У процесі дослідження для обробки, аналізу та візуалізації лісівничо-
таксаційних показників дубових насаджень регіону використовували програмні 
засоби Microsoft Excel. На початковому етапі дослідження відібрані ділянки 
лісового фонду з необхідними таксаційними характеристиками були експортовані 
з бази даних лісовпорядної інформації та перенесені до електронних таблиць Excel 
для подальшої систематизації й опрацювання. Для аналізу отриманих матеріалів 
застосовували математичні та статистичні функції програмного середовища, 
зокрема обчислення середніх величин, показників варіації, стандартних відхилень, 
кореляційних залежностей та інших статистичних параметрів. Використання 
зазначених інструментів дозволило здійснити комплексне оцінювання таксаційних 
характеристик деревостанів, встановити закономірності зміни окремих показників 
та отримати достовірні результати дослідження. На основі опрацьованих даних 
було побудовано таблиці, графіки та діаграми, що забезпечило наочне 
представлення результатів і полегшило їх інтерпретацію. Візуалізація статистичної 
інформації дала можливість більш повно оцінити структуру та продуктивність 
дубових насаджень, а також виявити основні тенденції їх розвитку. Застосування 
інструментів Excel у поєднанні з методами статистичного аналізу забезпечило 
25 
 
ефективне опрацювання значних масивів лісотаксаційної інформації та створило 
належне підґрунтя для формування обґрунтованих висновків щодо стану лісових 
ресурсів. Використання сучасних методів цифрової обробки даних є важливою 
складовою прийняття ефективних управлінських рішень у сфері ведення лісового 
господарства [22, с. 3]. 
Розрахунки та аналітичні оцінки виконувалися на основі результатів 
польових досліджень, а також матеріалів лісовпорядкування, наведених у «Проекті 
організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Корсунь-
Шевченківське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового 
та мисливського господарства» (2014 р.). Використання зазначених матеріалів 
забезпечило можливість проведення об’єктивного аналізу та виконання 
розрахунків із урахуванням актуальних і достовірних відомостей щодо стану 
лісових ресурсів досліджуваної території. У ході дослідження проаналізовано 
просторове розміщення десяти пробних площ дубових насаджень штучного 
походження, закладених у межах Корсунь-Шевченківське надлісництво станом на 
2025 рік. Дослідні ділянки репрезентують типові лісорослинні умови лісостепової 
зони Черкаської області, що дозволяє використовувати отримані результати для 
характеристики особливостей росту та продуктивності дубових деревостанів 
регіону. Аналіз дослідних матеріалів дав змогу оцінити сучасний стан дубових 
насаджень, їх таксаційну структуру та основні показники продуктивності. 
Отримані результати мають важливе значення для науково обґрунтованого та 
екологічно збалансованого використання лісових ресурсів, а також для 
розроблення й впровадження ефективних лісогосподарських заходів. Площа 
кожної дослідної ділянки становила близько 1 га, що забезпечило 
репрезентативність отриманих таксаційних показників та достовірність результатів 
дослідження. У процесі роботи було встановлено динаміку росту та визначено 
оціночні показники продуктивності дубових деревостанів за десятирічними 
віковими групами, що дало можливість простежити закономірності розвитку 
насаджень у різні вікові періоди. 
26 
 
Стан дубових насаджень оцінювали за допомогою середньозваженого 
індексу стану (Іс), який розраховували як відношення суми добутків кількості дерев 
у кожній категорії санітарного стану на відповідні бали до загальної кількості 
облікованих дерев. Оцінювання санітарного стану дерев на пробних площах 
здійснювали відповідно до шкали категорій, визначеної «Санітарними правилами 
в лісах України» (2016). Віднесення дерев до певної категорії санітарного стану 
проводили на основі комплексу біоморфологічних ознак, зокрема: ступеня 
розвитку та густоти крони, забарвлення та стану листя, характеру його розподілу, 
наявності пошкоджень від комах-шкідників і ураження фітопатогенами, кількості 
та розміщення сухих гілок, а також стану кори. Додатково аналізували особливості 
ведення лісогосподарської діяльності в штучних дубових насадженнях різного 
функціонального призначення на основі матеріалів облікової документації (книги 
лісових культур, книги рубок та інші) Корсунь-Шевченківського надлісництва. 
Отримані результати дали змогу комплексно проаналізувати стан і динаміку дібров 
регіону, а також оцінити їхню продуктивність і таксаційні показники залежно від 
віку та походження насаджень. Застосований підхід забезпечує отримання 
деталізованої інформації щодо структурно-динамічних характеристик лісового 
покриву та його змін у часовому вимірі. Для кількісної оцінки ефективності 
лісовідновних процесів у соснових насадженнях здійснювали порівняльний аналіз 
продуктивності модельних деревостанів найпоширенішого типу лісорослинних 
умов – свіжого дубового субору. Виявлені відмінності у продуктивності між 
модельними насадженнями свідчать про наявність резервів підвищення загальної 
продуктивності дубових лісів у межах досліджуваної території.  
27 
 
2 ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНА ТА ЛІСІВНИЧО-ТАКСАЦІЙНА 
ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ 
 
2.1 Загальна характеристика Корсунь-Шевченківського надлісництва філії 
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» 
 
Корсунь-Шевченківське надлісництво філії Центральний лісовий офіс ДП 
«Ліси України» розташоване в північній частині Черкаської області в межах 
Черкаського та Звенигородського адміністративних районів. Територія діяльності 
надлісництва охоплює землі 14 територіальних громад, зокрема: Бобрицької, 
Степанецької, Канівської, Мошнівської, Набутівської, Корсунь-Шевченківської, 
Селищенської, Стеблівської, Шевченківської, Звенигородської, Лисянської, 
Бужанської, Виноградської та Водяницької громад (рисунок 2.1).  
 
 
Рисунок 2.1 – Контора Корсунь-Шевченківського надлісництва 
 
Корсунь-Шевченківське надлісництво є структурним підрозділом філії 
Центральний лісовий офіс ДП «Ліси України» та здійснює свою діяльність 
відповідно до «Положення про надлісництво», затвердженого наказом філії № 
44/36.4-1 від 03.01.2025 року. Адміністративна контора надлісництва розташована 
за адресою: вул. Уколова, 3, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 
19402. 
28 
 
Загальна площа земель лісогосподарського призначення надлісництва 
становить 68 238,7753 га. Організаційна структура підприємства включає 15 
лісництв: Бучацьке, Степанецьке, Канівське, Михайлівське, Софіївське, 
Кумейківське, Яснозірське, Таганчанське, Корсунське, Квітчанське, Виграївське, 
Стеблівське, Шевченківське, Лисянське та Яблунівське. Крім того, до складу 
надлісництва входять три нижні склади, автотранспортний цех та 11 тимчасових 
лісових розсадників. Надлісництво має належну матеріально-технічну та 
технологічну базу, забезпечене сучасними засобами комп’ютерної техніки та 
володіє достатнім кадровим потенціалом, що створює необхідні умови для 
ефективного ведення лісового господарства, охорони та відтворення лісових 
ресурсів. До основних напрямів діяльності Корсунь-Шевченківське надлісництво 
належать ведення лісового господарства, охорона, захист, раціональне 
використання та відтворення лісових ресурсів. Значна увага приділяється 
проведенню лісовідновних заходів, підвищенню продуктивності деревостанів, 
заміні малоцінних і низькопродуктивних насаджень високопродуктивними 
лісовими культурами, а також залісненню малопродуктивних і деградованих 
земель. Важливим напрямом діяльності надлісництва є ведення лісонасіннєвої 
справи та функціонування лісових розсадників, що забезпечує вирощування 
якісного садивного матеріалу для потреб лісового господарства. Підприємство 
також здійснює заходи щодо збереження та посилення захисних, водоохоронних, 
санітарно-гігієнічних, оздоровчих і рекреаційних функцій лісів. У межах своєї 
компетенції надлісництво проводить роботи з охорони лісів від незаконних рубок 
та інших порушень лісового законодавства, організовує систему протипожежного 
захисту лісів, здійснює профілактичні та практичні заходи з попередження й 
ліквідації лісових пожеж, а також забезпечує захист деревостанів від шкідників і 
хвороб. 
Окремим напрямом діяльності є ведення мисливського господарства, що 
включає контроль за дотриманням правил полювання, проведення біотехнічних 
заходів, спрямованих на покращення стану мисливських угідь, підвищення їх 
29 
 
продуктивності та збільшення чисельності мисливської фауни. Надлісництво 
також здійснює контроль за проведенням лісозаготівельних робіт, упроваджує 
механізацію трудомістких виробничих процесів, забезпечує виконання виробничих 
і фінансових планів, а також сприяє підвищенню ефективності використання 
лісових ресурсів та нарощуванню екологічного потенціалу лісів. Важливе значення 
у діяльності підприємства має інформаційно-просвітницька робота, яка передбачає 
висвітлення лісогосподарських заходів у засобах масової інформації, співпрацю з 
науковими, природоохоронними та громадськими організаціями, а також 
популяризацію серед населення ідей збереження та раціонального використання 
лісових ресурсів. Крім того, надлісництво сприяє вирішенню соціально-
економічних та екологічних проблем територіальних громад, забезпечує 
соціальний захист працівників і контроль за дотриманням вимог охорони праці. 
Підприємство здійснює торговельну діяльність у сфері оптової та роздрібної 
торгівлі, забезпечує прозоре використання лісових ресурсів відповідно до їх 
цільового призначення, проводить роботи із сертифікації продукції та її 
маркування, а також виконує інші види діяльності, передбачені чинним 
законодавством України. 
 
2.2 Лісовий фонд та характеристика дубових насаджень надлісництва 
 
Лісовий фонд Корсунь-Шевченківське надлісництво філії Центральний 
лісовий офіс ДП «Ліси України» характеризується значним різноманіттям лісових 
насаджень за породним складом, віковою структурою та рівнем продуктивності. 
Ліси надлісництва виконують важливі природоохоронні, захисні, рекреаційні та 
господарські функції, забезпечуючи підтримання екологічної рівноваги регіону. 
Загальна площа земель лісового фонду перевищує 68 тис. га, при цьому переважна 
частина території зайнята листяними деревостанами. У межах надлісництва 
найбільш поширеними є свіжі та вологі типи дібров, характерні для природних 
умов Лісостепової зони України. Провідною лісоутворюючою породою виступає 
30 
 
дуб звичайний (Quercus robur L.), який утворює як чисті, так і мішані деревостани 
за участю ясена звичайного, граба звичайного, липи серцелистої, клена 
гостролистого, берези повислої та інших супутніх порід. Дубові насадження мають 
важливе економічне та екологічне значення, оскільки характеризуються високою 
продуктивністю, тривалим періодом росту та здатністю виконувати ґрунтозахисні, 
водорегулювальні, кліматорегулювальні й рекреаційні функції. Значна частина 
дубових деревостанів має насіннєве походження, що забезпечує їхню підвищену 
стійкість, кращі таксаційні показники та вищу біологічну цінність у порівнянні з 
порослевими насадженнями. За віковою структурою переважають середньовікові 
дубові насадження, хоча значні площі займають також пристигаючі та стиглі 
деревостани. Молоді дубові культури та природне поновлення формуються 
переважно на ділянках, де проводилися рубки головного користування, санітарні 
заходи або здійснювалися роботи з лісовідновлення. Рівень продуктивності 
дубових лісів значною мірою визначається типом лісорослинних умов, повнотою 
деревостанів, складом супутніх порід та якістю проведення лісогосподарських 
заходів. Найбільш продуктивними є дубові насадження свіжих кленово-липових 
дібров, де створюються оптимальні умови для росту й розвитку деревних порід. 
У сучасних умовах частина дубових насаджень зазнає негативного впливу 
кліматичних змін, дефіциту вологи, поширення шкідників та розвитку хвороб. Це 
спричиняє погіршення санітарного стану деревостанів, зниження їхньої біологічної 
стійкості та послаблення процесів природного поновлення. Особливо актуальними 
залишаються проблеми всихання дуба та деградації окремих лісових ділянок 
унаслідок підвищення температурного режиму й аридизації клімату. У зв’язку з 
цим одним із головних завдань лісового господарства надлісництва є формування 
високопродуктивних і стійких дубових насаджень, удосконалення системи 
лісогосподарських заходів, збереження генетичних ресурсів дуба звичайного та 
підвищення екологічної стабільності лісових екосистем регіону. 
До категорії лісів природоохоронного, наукового та історико-культурного 
призначення з особливим режимом користування належать території, що мають 
31 
 
високу природоохоронну, наукову або історико-культурну цінність. До них 
віднесено Регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», пам’ятки природи, 
заповідні лісові урочища, а також ліси, які мають важливе наукове чи історичне 
значення. До лісів природоохоронного, наукового та історико-культурного 
призначення з обмеженим режимом користування включено державні заказники 
місцевого значення, у межах яких господарська діяльність здійснюється відповідно 
до встановлених природоохоронних вимог. До рекреаційно-оздоровчих лісів з 
особливим режимом користування належать ліси, розташовані в межах міст, селищ 
та інших населених пунктів, лісопаркові частини зелених зон, а також рекреаційно-
оздоровчі ліси, що знаходяться за межами зелених зон. Основним призначенням 
цих насаджень є забезпечення санітарно-гігієнічних, оздоровчих та рекреаційних 
функцій. До рекреаційно-оздоровчих лісів з обмеженим режимом користування 
віднесено господарську частину лісів зелених зон, у яких допускається здійснення 
окремих видів лісогосподарських заходів відповідно до чинного законодавства. 
Категорію захисних лісів з обмеженим режимом користування формують лісові 
ділянки та смуги, розташовані вздовж залізничних колій, автомобільних доріг 
державного значення, берегів річок, навколо озер, водосховищ та інших водних 
об’єктів, а також байрачні ліси, що виконують переважно захисні, водоохоронні та 
ґрунтозахисні функції. У господарських частинах лісів, для яких встановлено 
обмежений режим користування, допускається проведення рубок головного 
користування відповідно до вимог чинних нормативно-правових документів у 
галузі лісового господарства. У таблиці 2.1 наведено розподіл площ лісових земель 
за різними їх категоріями[23]. 
 
 
 
 
 
 
32 
 
Таблиця 2.1– Розподіл площ території за категоріями лісу [23] 
Площа за даними 
Категорії лісів лісовпорядкування 
га % 
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення 
Природні заповідники 1305,6 61,9 
Заповідні урочища 1706,2 2,5 
Пам’ятки природи 92 0,1 
Заказники 3627,1 5,3 
Ліси історико-культурного призначення 36,5 0,1 
Ліси наукового призначення, включаючи генетичні 
52,8 0,1 
резервати 
Регіональні ландшафтні парки (заповідна зона) 1136,3 1,7 
Регіональні ландшафтні парки (зона регульованої 
94,6 0,1 
рекреації) 
Разом по категорії лісу 8051,1 11,9 
Рекреаційно-оздоровчі ліси-разом в тому числі: 
Лісові ділянки у межах міст, селищ та інших населених 
185,7 0,3 
пунктів 
Лісопаркова частина лісів зелених зон 483,8 0,7 
Лісогосподарська частина лісів зелених зон 3416,5 5 
Рекреаційно-оздоровчі ліси поза межами зелених зон 87,6 0,1 
Разом по категорії лісу 4173,6 76,1 
Захисні ліси- разом в тому числі: 
Протиерозійні ліси 9774,6 14,3 
Лісові ділянки, які прилягають до смуг відведення 
377,4 0,6 
залізниць 
Лісові ділянки, що прилягають до смуг відведення 
598,9 0,9 
автодоріг державного значення 
Лісові ділянки уздовж берегів річок, навколо озер та інших 
4628,8 16,8 
водойм 
Інші захисні ліси 24382,9 35,7 
Разом по категорії лісу 39762,6 58,4 
Експлуатаційні ліси 
Експлуатаційні ліси 16251,4753 23,8 
Разом по категорії лісу 16251,4753 23,8 
Всього по лісгоспу: 68238,7753 100 
33 
 
Аналіз наведених у таблиці даних свідчить про достатньо раціональний 
розподіл площ лісових земель за їх функціональними категоріями. Значна частина 
територій відведена під експлуатаційні ліси, що має важливе значення для 
забезпечення потреб у деревині та інших видах лісових ресурсів. Водночас суттєва 
увага приділяється збереженню лісів природоохоронного, наукового та історико-
культурного призначення, а також захисних лісових насаджень і полезахисних 
смуг. Такі ліси відіграють важливу роль у підтриманні екологічної рівноваги, 
збереженні біорізноманіття, покращенні стану навколишнього природного 
середовища та виконанні водоохоронних, ґрунтозахисних і рекреаційних функцій. 
Розподіл лісів за породами. Рисунок 2.2 відображає структуру розподілу 
площ лісових насаджень за основними групами деревних порід.  
 
3 971,9
2 14 644,40
1 8442,1
0 5000 10000 15000 20000
 
1 – Хвойні породи, га;  2 – Твердолистяні породи, га; 3 – М’яколистяні породи, га.  
Рисунок 2.2 – Розподіл площі лісових порід у господарстві 
 
Згідно з наведеними даними, найбільшу частку займають твердолистяні 
породи, площа яких становить 14 644,4 га, що відповідає приблизно 59 % загальної 
лісової площі. Хвойні насадження займають 8 442,1 га, або близько 34 %, тоді як 
частка м’яколистяних порід є найменшою і становить 971,9 га, що відповідає 
приблизно 4 % від загальної площі лісів. Таким чином, у структурі лісового фонду 
підприємства домінують листяні деревостани, які формують основну частку 
34 
 
насаджень. Хвойні породи займають друге місце за поширенням, тоді як 
м’яколистяні представлені порівняно незначною площею [23]. 
На рисунку 3.2 наведено детальну структуру розподілу площ лісових 
насаджень за основними деревними породами у відсотковому співвідношенні. 
Найбільшу частку в складі лісового фонду займає дуб, на який припадає 42 % 
загальної площі насаджень. Друге місце за поширенням посідає сосна звичайна - 
34 %. Серед інших деревних порід найбільш поширеною є робінія, частка якої 
становить 9 %. Насадження ясена займають 4 % площі, граба 3 %, липи 2 %. 
Найменшу частку формують вільха та береза, на які припадає по 1 % лісових площ. 
Інші деревні породи разом становлять близько 4 % загальної площі лісового фонду 
(рис.2.4.). Отже, у породній структурі підприємства переважають дубові та соснові 
насадження, які формують основу лісового фонду та визначають його господарське 
й екологічне значення. Розподіл площ лісів за віковими групами наведено на 
рисунку 2.3. 
 
Липа Береза
2% Ясе1н% Інші 
Граб 4% породи
Робін3і%я Вільха 4% Дуб
9% 1% 42%
Сосна
34%
 
Рисунок 2.3 – Розподіл площі лісових насаджень за переважаючими породами 
 
35 
 
Стиглі Молодняки
Пристигаюч 17% 12%
і
11% Середньові
кові
60%
Молодняки Середньовікові Пристигаючі Стиглі
 
Рисунок 2.4 – Розподіл площі лісових насаджень за групами віку 
 
Відповідно до наведених показників розподіл площ лісових насаджень за 
віковими групами характеризується такими значеннями: молодняки займають 
11,50 % загальної площі лісів, середньовікові насадження - 60,20 %, пристигаючі - 
11,30 %, а стиглі деревостани - 17,00 % [23]. Найбільшу частку у структурі лісового 
фонду становлять середньовікові насадження, які займають понад половину площі 
лісів. Значно менші площі припадають на стиглі деревостани, молодняки та 
пристигаючі насадження. Отримані результати свідчать про відносно 
збалансований розподіл лісових насаджень за віковими групами, що є важливим 
показником стабільності ведення лісового господарства та забезпечує можливість 
раціонального використання і відтворення лісових ресурсів. 
 
2.3 Ґрунтово-гідрологічні умови території 
 
За природно-кліматичними, ґрунтовими та географічними умовами територія 
розташування підприємства належить до природної зони Лісостепу України. Для 
лісостепової зони характерна значна різноманітність кліматичних і ґрунтових умов, 
що зумовлює особливості формування та розвитку лісових екосистем. У межах 
Лісостепу спостерігається зміна рівня зволоження у напрямку зі сходу на захід, де 
кількість атмосферних опадів поступово збільшується. Водночас родючість ґрунтів 
змінюється у зворотному напрямку, характеризуючись вищими показниками в 
36 
 
західній частині регіону порівняно зі східною. Відповідно до лісорослинного 
районування, розробленого С. А. Генсірук у праці «Комплексне лісогосподарське 
районування України та Молдови» (1981), територія розташування 
лісогосподарського підприємства належить до лісостепової зони Дністровсько-
Дніпровського лісостепового округу [20, 24]. 
Кліматичні умови території формуються під впливом комплексу природних 
чинників, серед яких важливе значення мають географічне положення, рівень 
сонячної радіації, особливості циркуляції атмосферних мас, рельєф місцевості, 
гідрологічний режим та характер рослинного покриву. Для території області 
характерний помірно-континентальний клімат із відносно м’якою зимою та теплим 
літом. Сума середньорічних активних температур становить близько 2650–2900 °С, 
що створює сприятливі умови для росту й розвитку основних лісоутворюючих 
порід. Річна кількість атмосферних опадів змінюється в межах від 460 мм у 
південній частині області до 520 мм у північній. У період із середньодобовими 
температурами повітря вище +10 °С кількість опадів становить у середньому 280–
320 мм. Тривалість безморозного періоду коливається в межах 160–170 днів. Осінні 
заморозки найчастіше спостерігаються на початку жовтня, хоча в окремі роки 
можуть наставати й на початку листопада. Весняні заморозки, як правило, 
припиняються наприкінці квітня або на початку травня. Стійкий сніговий покрив 
зазвичай формується у другій декаді грудня, однак строки його утворення можуть 
змінюватися залежно від особливостей погодних умов конкретного року[23]. 
Кліматичні умови регіону загалом є сприятливими для росту та розвитку 
лісових насаджень і характеризуються помірним рівнем зволоження. Водночас у 
межах області спостерігаються окремі несприятливі кліматичні чинники, які 
можуть негативно впливати на стан деревостанів. До таких факторів належать різкі 
зниження температури в зимовий період, недостатній та нерівномірний сніговий 
покрив, а також нестабільність температурного режиму в перехідні сезони. 
Зокрема, шкоди насадженням завдають ранні осінні та пізні весняні заморозки, які 
порушують фізіологічні процеси росту деревних порід. Додатковими негативними 
37 
 
чинниками є сильні вітри, що можуть спричиняти вітровали та буреломи, а також 
явища ожеледиці й тривалі снігопади. Особливо чутливими до таких впливів є 
молоді лісові культури, для яких подібні погодні умови можуть призводити до 
механічних пошкоджень і зниження життєздатності насаджень. 
Суттєвий вплив на стан, ріст і біологічну стійкість лісових насаджень 
справляють несприятливі кліматичні чинники, інтенсивність яких у сучасний 
період зростає внаслідок глобальних змін клімату. Їхня дія призводить до 
погіршення фізіологічного стану деревостанів і зниження їхньої продуктивності. 
Умови посухи спричиняють дефіцит вологи в рослинах, порушення водного 
балансу, зниження інтенсивності фотосинтезу та уповільнення ростових процесів. 
У результаті дерева поступово ослаблюються, всихають і стають більш вразливими 
до ураження хворобами та шкідниками. Температурні коливання також відіграють 
важливу роль у розвитку лісових екосистем, змінюючи ареали росту деревних 
порід і порушуючи їх фенологічні цикли (зокрема, передчасне розпускання 
бруньок). Наслідком таких змін є зниження продуктивності насаджень, погіршення 
якості деревини та підвищення ризику виникнення лісових пожеж. Сильні вітри є 
причиною механічних пошкоджень дерев, викликаючи вітровали, буреломи та 
часткове руйнування деревостанів. Такі пошкодження створюють сприятливі 
умови для вторинного ураження насаджень шкідниками (зокрема короїдами) та 
патогенними грибами. Різкі перепади температур, особливо морози, призводять до 
пошкодження кори та промерзання тканин дерев. Це спричиняє утворення тріщин, 
розвиток гнилевих процесів і загальне зниження життєздатності насаджень. 
Ураховуючи дію зазначених чинників, перед лісогосподарськими підприємствами 
постає необхідність впровадження системних заходів з охорони, адаптації та 
оптимізації росту і розвитку лісових екосистем в умовах кліматичних змін[23]. 
Ландшафт є важливим компонентом природного середовища, оскільки 
суттєво впливає на формування умов росту, розвитку та просторового розміщення 
лісових насаджень. Він визначає особливості місцевого мікроклімату, бере участь 
у процесах ґрунтоутворення, впливає на фізико-хімічні властивості ґрунтів та їхню 
38 
 
взаємодію з материнськими породами. Водночас рельєф значною мірою регулює 
гідрологічний режим території, що особливо важливо для функціонування 
ґрунтозахисних і водоохоронних лісів. За характером рельєфу територія 
підприємства належить до рівнинних лісових ландшафтів і входить до складу 
Українського кристалічного щита. Вона розташована в межах Києво-
Придніпровського плато, на схід від річки Рось. Геологічна основа представлена 
неконсолідованими відкладами третинного періоду, які перекриті потужною 
товщею лесових і лесоподібних суглинків [16]. 
За особливостями рельєфу та ґрунтового покриву лісова територія 
надлісництва поділяється на дві основні частини. Перша представлена рівнинними 
піщаними масивами, до складу яких входять Кумейківське лісництво та 
Яснозірське лісництво, а також частково територія Виграївське лісництво. У межах 
цієї частини переважають піщані ґрунти, що зумовлює специфіку формування 
лісових насаджень і потребує відповідного підбору деревних порід. Друга частина 
характеризується більш пересіченим рельєфом із наявністю височин до 200 м, 
розчленованих ярами, крутосхилами та глибокими балками. Ґрунтовий покрив тут 
представлений переважно сірими та темно-сірими суглинками, а також 
опідзоленими чорноземами. До цієї категорії належать території Таганчанське 
лісництво, Корсунське лісництво, Квітчанське лісництво, а також частково 
Виграївського лісництва. Таке поєднання різних за рельєфом і ґрунтовими умовами 
територій визначає неоднорідність лісорослинних умов і зумовлює формування 
різнотипних лісових насаджень із відмінними екологічними та таксаційними 
характеристиками [23]. 
Підприємство знаходиться в межах Корсунь-Шевченківського 
агроґрунтового району, який характеризується значною поширеністю еродованих 
ґрунтів. Ґрунтовий покрив території представлений переважно сірими, ясно-сірими 
та темно-сірими опідзоленими ґрунтами. Крім того, у регіоні трапляються різні 
типи чорноземів, зокрема глибокі, реградовані та сірі чорноземи, що відрізняються 
між собою механічним складом і фізико-хімічними властивостями. Така 
39 
 
мозаїчність ґрунтового покриву свідчить про високу просторову неоднорідність 
ґрунтових умов у межах території. Вказані особливості мають важливе значення 
для лісогосподарського використання земель, оскільки зумовлюють необхідність 
диференційованого підходу до ведення господарства та впровадження ефективних 
протиерозійних заходів. Їх реалізація сприятиме збереженню ґрунтових і водних 
ресурсів, підвищенню стійкості лісових екосистем та забезпеченню стабільності 
природного середовища регіону. Наявність ярів, балок і відповідних ділянок у 
межах Корсунське лісництво, Квітчанське лісництво, Таганчанське лісництво та 
Виграївське лісництво суттєво підвищує ризик розвитку водної ерозії ґрунтів. 
Оскільки зазначені території розташовані в межах басейну річки Дніпро, 
поверхневий стік води інтенсивно впливає на ґрунтовий покрив, спричиняючи його 
розмивання та деградацію. Додатковим чинником ерозійної небезпеки є низька 
вологість ґрунтів на значній частині території, що підвищує їхню вразливість до 
водної ерозії під час зливових опадів та інтенсивного поверхневого стоку. Землі з 
надмірним зволоженням становлять лише 0,4 % від загальної площі лісового фонду 
та переважно перебувають під лісовим покривом. Крім того, на окремих ділянках 
наявні болотні угіддя загальною площею 161,9 га. [23]. Екологічне значення 
гідромеліоративної та водної мережі полягає насамперед у підтриманні 
оптимального рівня зволоження лісових насаджень, особливо сосново-дубових і 
вільхових деревостанів. Вона сприяє стабілізації водного режиму території та 
підвищенню стійкості лісових екосистем до посушливих умов. Крім того, водні 
об’єкти формують сприятливі біотопи для водоплавних птахів, земноводних, риб 
та гідрофільної рослинності. Такі ділянки є важливими осередками біорізноманіття 
та виконують функцію природних місць існування для рідкісних і зникаючих видів, 
зокрема видри, чорного лелеки, а також ряду водних і прибережно-водних рослин. 
Важливою функцією водних систем є також їх роль екологічних коридорів, які 
забезпечують просторовий зв’язок між лісовими масивами та іншими природними 
комплексами. Це сприяє міграції видів, генетичному обміну популяцій і загальному 
підвищенню екологічної стійкості ландшафтів. 
40 
 
3 ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ 
ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ 
 
3.1 Лісівничі заходи щодо адаптації дубових насаджень до кліматичних змін 
 
У сучасних умовах глобальних кліматичних трансформацій проблема 
збереження та підвищення стійкості дубових насаджень набуває особливої 
актуальності. Підвищення температури повітря, збільшення тривалості 
посушливих періодів, нерівномірний розподіл атмосферних опадів та зростання 
частоти екстремальних погодних явищ негативно впливають на функціонування 
лісових екосистем. Наслідком цього є погіршення санітарного стану деревостанів, 
зниження їх продуктивності, ослаблення природного поновлення та підвищення 
вразливості до ураження шкідниками й хворобами. У зв’язку з цим важливого 
значення набуває впровадження комплексу лісівничих заходів, спрямованих на 
адаптацію дубових насаджень до нових кліматичних умов і забезпечення їхньої 
довготривалої екологічної стійкості. Одним із основних напрямів є формування 
мішаних та багатоярусних деревостанів. Такі насадження характеризуються 
вищою біологічною стійкістю, краще витримують посушливі явища та мають 
підвищену опірність до біотичних і абіотичних чинників. Введення до складу 
дубових насаджень супутніх деревних порід сприяє поліпшенню мікрокліматичних 
умов, оптимізації водного режиму та підвищенню родючості ґрунтів [2]. 
Важливим адаптаційним заходом є сприяння природному поновленню дуба 
звичайного. Використання природного підросту забезпечує формування 
деревостанів, краще пристосованих до місцевих екологічних умов. Для успішного 
поновлення необхідно підтримувати оптимальну повноту насаджень, регулювати 
освітленість під наметом лісу та зменшувати конкуренцію з боку трав’яної й 
чагарникової рослинності. 
Особливу увагу слід приділяти заходам щодо збереження вологи в лісових 
екосистемах. З цією метою важливим є збереження лісової підстилки, обмеження 
41 
 
пошкодження ґрунту під час проведення лісогосподарських робіт, а також 
створення захисних насаджень на еродованих і деградованих землях. Такі заходи 
сприяють стабілізації водного режиму та зменшенню ризику розвитку ерозійних 
процесів. Суттєве значення для підвищення стійкості дубових насаджень у змінних 
кліматичних умовах мають рубки догляду. Їх проведення спрямоване на 
формування високопродуктивних, біологічно стійких та якісних деревостанів. 
Завдяки своєчасному проведенню освітлень, прочищень, проріджувань і прохідних 
рубок забезпечується оптимальний склад і густота насаджень, покращуються 
умови освітлення та живлення дерев, зменшується конкуренція між окремими 
особинами за вологу й поживні речовини. В умовах кліматичних змін рубки 
догляду сприяють підвищенню посухостійкості деревостанів, покращенню їх 
санітарного стану та зниженню ризику масового всихання дерев. Видалення 
ослаблених, пошкоджених і низькопродуктивних дерев дозволяє зосередити 
ресурси на рості найбільш життєздатних екземплярів. Крім того, правильно 
організовані рубки догляду забезпечують формування стійкішої кореневої системи 
дерев і підвищують їхню опірність до вітровалів, буреломів, шкідників та хвороб. 
Важливим є також дотримання екологічно обґрунтованих методів 
проведення рубок догляду, які повинні враховувати тип лісорослинних умов, вік 
насаджень, породний склад та ступінь їх стійкості. Надмірне зрідження 
деревостанів може призвести до перегрівання ґрунту, втрати вологи та погіршення 
мікроклімату, тому інтенсивність рубок повинна бути науково обґрунтованою. В 
умовах погіршення санітарного стану лісів важливого значення набуває 
проведення санітарно-оздоровчих заходів. Своєчасне видалення ослаблених, 
пошкоджених і всихаючих дерев дозволяє обмежити поширення шкідників та 
інфекційних хвороб, а також покращити загальний стан деревостанів [10, 20]. При 
цьому проведення санітарних рубок повинно здійснюватися з урахуванням 
екологічних особливостей насаджень та принципів наближеного до природи 
лісівництва. У зв’язку зі зростанням ризику виникнення лісових пожеж важливими 
є профілактичні протипожежні заходи, які включають створення мінералізованих 
42 
 
смуг, облаштування протипожежних розривів, проведення моніторингу пожежної 
небезпеки та здійснення роз’яснювальної роботи серед населення. Одним із 
перспективних напрямів адаптації є використання високоякісного селекційного 
садивного матеріалу, стійкого до посухи, температурних коливань та ураження 
шкідниками і хворобами. Застосування сучасних підходів до лісовідновлення та 
селекції сприятиме формуванню продуктивних і біологічно стійких дубових 
деревостанів. 
Отже, адаптація дубових насаджень до змін клімату потребує комплексного 
застосування лісівничих, природоохоронних та організаційних заходів, 
спрямованих на підвищення стійкості, продуктивності та екологічної стабільності 
лісових екосистем. 
 
3.2 Оптимізація складу та структури дубових деревостанів 
 
Оптимізація складу та просторової структури дубових деревостанів є 
важливим напрямом сучасного лісового господарства, що спрямований на 
формування високопродуктивних, екологічно стійких і біологічно збалансованих 
лісових екосистем. В умовах посилення кліматичних змін, погіршення санітарного 
стану лісів та зростання антропогенного навантаження особливого значення 
набуває створення насаджень, здатних ефективно виконувати господарські, 
захисні, екологічні та рекреаційні функції. 
Дубові ліси належать до найбільш цінних деревостанів лісостепової зони 
України. Вони відзначаються високою продуктивністю, тривалим періодом росту, 
значною ґрунтозахисною та водорегулювальною роллю, а також мають важливе 
значення для збереження біорізноманіття. Разом із тим значна частина дубових 
насаджень зазнала негативного впливу внаслідок недосконалого ведення лісового 
господарства, змін клімату, ослаблення процесів природного поновлення та 
поширення шкідників і хвороб. Одним із головних напрямів оптимізації є 
формування мішаних деревостанів [2, 7]. Порівняно з чистими насадженнями 
43 
 
мішані ліси характеризуються вищою екологічною стійкістю та краще протистоять 
несприятливим природним чинникам. Введення супутніх деревних порід сприяє 
покращенню структури насаджень, підвищенню їх біологічної стійкості та 
створенню сприятливіших умов для росту дуба звичайного. У дубових 
деревостанах лісостепової зони доцільним є використання таких супутніх порід, як 
липа серцелиста, клен гостролистий, граб звичайний, ясен звичайний, а також 
окремих чагарникових видів. Їх участь у складі насаджень сприяє формуванню 
багатоярусної будови лісу, поліпшенню водного режиму ґрунтів, накопиченню 
органічної речовини та зменшенню проявів ерозійних процесів [10]. 
Важливим складником оптимізації є регулювання густоти деревостанів. 
Надмірна загущеність насаджень посилює конкуренцію між деревами за світло, 
вологу та елементи живлення, що негативно впливає на їхній ріст і стійкість. 
Водночас надмірне зрідження може спричиняти перегрівання ґрунту, зменшення 
вологості та погіршення мікрокліматичних умов. Тому підтримання оптимальної 
повноти насаджень здійснюється шляхом проведення рубок догляду, які 
спрямовані на створення найкращих умов для розвитку перспективних дерев. 
Особливе значення має формування багатоярусної структури дубових 
деревостанів. Такі насадження є більш стійкими до несприятливих кліматичних 
чинників, ефективніше використовують природні ресурси та характеризуються 
кращою здатністю до саморегуляції. Наявність підросту, підліску та різновікових 
груп дерев забезпечує безперервність процесів природного відновлення і підтримує 
екологічну стабільність лісових екосистем. Одним із важливих напрямів є 
сприяння природному поновленню дуба звичайного. Природне відновлення 
забезпечує формування насаджень, адаптованих до місцевих лісорослинних умов. 
Для успішного розвитку підросту необхідно забезпечувати достатню кількість 
насіннєвих дерев, регулювати освітленість під пологом лісу та створювати 
оптимальні умови для росту молодих рослин. У процесі оптимізації важливо 
враховувати вікову структуру дубових насаджень. Наявність деревостанів різних 
вікових категорій забезпечує стабільність лісових екосистем, сприяє 
44 
 
безперервності лісовідновних процесів і дозволяє раціонально використовувати 
лісові ресурси. Формування збалансованої вікової структури також знижує ризик 
масового пошкодження насаджень унаслідок несприятливих природних явищ [20, 
24]. 
Необхідною умовою ефективного формування дубових деревостанів є 
врахування типологічних особливостей лісорослинних умов. Добір деревних порід 
має здійснюватися відповідно до типу лісу, ґрунтових характеристик, рівня 
зволоження та інших екологічних факторів. Такий підхід забезпечує створення 
більш продуктивних і стійких насаджень та підвищує ефективність ведення 
лісового господарства. В умовах кліматичних змін важливого значення набуває 
використання селекційно цінного садивного матеріалу, стійкого до посухи, 
температурних коливань, шкідників і хвороб. Використання якісного 
репродуктивного матеріалу сприяє підвищенню адаптаційного потенціалу дубових 
насаджень та забезпечує їх довготривалу екологічну стійкість. 
Отже, оптимізація складу та структури дубових деревостанів повинна 
базуватися на комплексному підході, який передбачає формування мішаних і 
багатоярусних насаджень, регулювання густоти та вікової структури деревостанів, 
сприяння природному поновленню, проведення рубок догляду та врахування 
типологічних особливостей лісорослинних умов. Реалізація цих заходів сприятиме 
підвищенню продуктивності, екологічної стійкості та господарської цінності 
дубових лісів (рис. 3.1).
 
 
 
Рисунок 3.1 – Рекомендовані заходи адаптації дубових насаджень до кліматичних змін 
48 
 
3.3 Удосконалення системи моніторингу стану дубових насаджень  
 
У сучасних умовах посилення кліматичних коливань, зростання 
антропогенного навантаження та активізації шкідливих біотичних факторів 
особливої актуальності набуває вдосконалення системи моніторингу дубових 
насаджень. Такий моніторинг є ключовим інструментом сталого ведення лісового 
господарства, оскільки забезпечує своєчасне виявлення негативних змін у 
структурі та стані деревостанів, дозволяє оцінювати їхню життєздатність і 
формувати обґрунтовані управлінські рішення щодо збереження та відтворення 
лісів. Дубові ліси належать до найцінніших і найбільш екологічно значущих 
лісових формацій України, однак вони є досить вразливими до дії посух, 
температурних екстремумів, дефіциту вологи, а також ураження шкідниками й 
фітопатогенами. У багатьох регіонах спостерігається тенденція до погіршення 
санітарного стану дубових насаджень, що проявляється у всиханні дерев, 
ослабленні росту, зменшенні облистяності та зниженні загальної стійкості 
деревостанів. У таких умовах традиційні методи спостереження вже не 
забезпечують достатнього рівня оперативності та точності оцінки змін [1, 2]. 
Підвищення ефективності моніторингової системи потребує комплексного 
підходу, який поєднує наземні обстеження, дистанційні методи дослідження та 
сучасні цифрові технології обробки даних. Важливу роль у цьому відіграє 
впровадження геоінформаційних систем (ГІС), що дають змогу накопичувати, 
структурувати та аналізувати великі масиви інформації щодо стану дубових 
насаджень, їхньої вікової структури, рівня пошкоджень і динаміки змін. 
Використання ГІС-технологій сприяє створенню тематичних карт поширення 
всихання, осередків шкідників і хвороб, а також прогнозуванню подальших змін у 
лісових екосистемах. 
Перспективним напрямом є застосування дистанційного зондування Землі із 
використанням супутникових даних і безпілотних літальних апаратів. Такі методи 
дозволяють оперативно оцінювати стан крони дерев, виявляти ослаблені ділянки 
49 
 
насаджень, відстежувати зміни щільності деревного покриву та визначати зони 
ризику деградації. Особливо інформативними є мультиспектральні та інфрачервоні 
знімки, які дають можливість фіксувати фізіологічні порушення рослинності ще до 
появи видимих ознак пошкодження [20, 22, 24]. 
Важливим елементом удосконалення моніторингу є організація мережі 
постійних пробних площ, що забезпечують довготривалий контроль за станом 
дубових насаджень. На таких ділянках проводяться регулярні таксаційні 
вимірювання, оцінюється ступінь дефоліації, інтенсивність всихання, наявність 
шкідників і хвороб, а також стан природного поновлення. Це дозволяє 
відстежувати динаміку змін і оцінювати ефективність лісогосподарських заходів. 
Окрему увагу слід приділяти врахуванню впливу кліматичних чинників на 
стан дубових екосистем. Використання автоматизованих метеостанцій та систем 
моніторингу вологості ґрунту дає змогу встановлювати зв’язки між погодними 
умовами та реакцією деревостанів. Це створює підґрунтя для розроблення 
адаптаційних заходів, спрямованих на підвищення стійкості дубових лісів до 
кліматичних змін. Крім того, удосконалення системи моніторингу передбачає 
цифровізацію процесів збору та обробки даних. Застосування електронних баз 
даних, мобільних додатків для польових досліджень і автоматизованих 
аналітичних систем дозволяє підвищити точність і оперативність отримання 
інформації, а також мінімізувати ризик суб’єктивних помилок [5,10]. 
Отже, модернізація системи моніторингу дубових насаджень є необхідною 
передумовою їхнього збереження та сталого розвитку. Інтеграція сучасних 
технологій спостереження, цифрової обробки даних і прогнозних моделей 
забезпечує своєчасне виявлення негативних процесів, підвищує ефективність 
управління лісовими ресурсами та сприяє збереженню дубових екосистем у 
довгостроковій перспективі. 
 
  
50 
 
4 АНАЛІЗ ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ ЧИННИКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ 
НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО 
 
4.1 Залежність продуктивності дубових насаджень від комплексної дії 
кліматичних чинників 
 
Рівень продуктивності дубових насаджень значною мірою залежить від 
сукупної дії кліматичних факторів, які визначають умови росту, розвитку та 
функціонування лісових екосистем. Найважливішими серед них є температурний 
режим, кількість і сезонний розподіл атмосферних опадів, вологість повітря, 
тривалість вегетаційного періоду, рівень сонячної радіації та частота прояву 
екстремальних погодних явищ. Вплив цих чинників проявляється у тісному 
взаємозв’язку, формуючи загальний стан і продуктивність дубових деревостанів. 
Одним із провідних факторів є температура повітря, яка безпосередньо впливає на 
перебіг фізіологічних процесів у дерев [1, 2, 10]. За оптимальних температурних 
умов активізуються процеси фотосинтезу, посилюється накопичення органічної 
маси та збільшується приріст деревини. Однак підвищення температури, особливо 
у поєднанні з нестачею вологи, негативно позначається на стані дубових 
насаджень. У періоди тривалих посух спостерігається зменшення радіального й 
висотного приросту, ослаблення дерев, передчасне пожовтіння та опадання листя, 
а також підвищення чутливості дерев до шкідників і захворювань. Важливу роль у 
формуванні продуктивності дубових лісів відіграє водний режим. Атмосферні 
опади забезпечують поповнення запасів ґрунтової вологи, необхідної для 
нормального росту та розвитку деревостанів. Найбільше значення має достатнє 
зволоження у весняно-літній період, коли формується основний річний приріст. 
Дефіцит вологи у цей час призводить до порушення водного балансу рослин, 
зниження інтенсивності фотосинтетичних процесів і погіршення загального стану 
насаджень. Разом із тим надмірне зволоження також може негативно впливати на 
51 
 
дубові деревостани через погіршення повітряного режиму ґрунту та активізацію 
кореневих гнилей [3, 12]. 
Істотне значення для продуктивності дубових насаджень має тривалість 
вегетаційного періоду. За сприятливих умов подовження теплого сезону може 
забезпечувати інтенсивніше наростання біомаси та підвищення приросту дерев. 
Проте в сучасних умовах кліматичних змін збільшення тривалості вегетації нерідко 
супроводжується посиленням посушливості та дефіцитом ґрунтової вологи, що 
негативно впливає на стійкість деревостанів. Відчутний вплив на стан дубових лісів 
мають екстремальні погодні явища, серед яких особливо небезпечними є тривалі 
посухи, суховії, буревії, різкі температурні коливання, а також пізні весняні й ранні 
осінні заморозки. Такі фактори порушують нормальний перебіг фізіологічних 
процесів, викликають механічні пошкодження дерев і знижують їхню природну 
стійкість. Особливо несприятливими є ситуації, коли декілька стресових чинників 
діють одночасно, наприклад висока температура поєднується з нестачею опадів та 
низькою вологістю повітря. 
Продуктивність дубових насаджень значною мірою визначається також 
взаємодією кліматичних умов із ґрунтовими характеристиками та біологічними 
особливостями деревостанів. На родючих і достатньо зволожених ґрунтах дуб 
звичайний формує високопродуктивні та стійкі насадження. Натомість на бідних 
або деградованих ґрунтах негативний вплив кліматичних змін проявляється значно 
інтенсивніше. Важливе значення мають вік, породний склад і структура насаджень. 
Змішані багатоярусні деревостани зазвичай характеризуються вищою екологічною 
стійкістю та краще адаптуються до несприятливих кліматичних умов порівняно з 
одновіковими чистими насадженнями [20, 24]. У сучасних умовах зміни клімату 
дедалі більше впливають на ріст і продуктивність дубових лісів. Підвищення 
середньорічних температур, нерівномірність випадання опадів і збільшення 
частоти екстремальних погодних явищ призводять до погіршення санітарного 
стану деревостанів та зниження їхньої біологічної продуктивності. У зв’язку з цим 
особливого значення набуває впровадження адаптивних лісогосподарських 
52 
 
заходів, спрямованих на підвищення стійкості дубових насаджень, оптимізацію 
їхнього складу та формування більш стабільних лісових екосистем. 
Отже, продуктивність дубових деревостанів формується під впливом 
комплексної взаємодії кліматичних, ґрунтових і біологічних факторів. Вивчення 
закономірностей цього впливу є важливою передумовою для розроблення 
ефективних підходів до ведення лісового господарства та забезпечення стійкого 
функціонування дубових лісів в умовах сучасних кліматичних змін. 
Для обгрунтування взаємозв’язків між продуктивністю дубових насаджень та 
температурним режимом, а також кількістю атмосферних опадів, варто 
охарактеризувати еколого-морфологічні особливості виду дуба звичаного (Q. rоbur 
L.). Дуб (лат. Quercus) - рід листопадних дерев родини букових (Fagaceae), який 
належить до числа найважливіших лісоутворювальних порід помірної зони. Рід 
об’єднує близько 430 видів, поширених переважно в Центральній та Східній 
Європі, а також у регіонах Кавказу, Криму та в середній і південній частинах 
європейської території України. Представники роду формують широколистяні та 
змішані ліси, відіграючи важливу екологічну, ґрунтозахисну й господарську роль. 
Найбільш поширеним видом в Україні є дуб звичайний, або дуб черешчатий 
(Quercus robur L., Q. pedunculata Ehrh.). Етимологія назви походить від латинського 
слова quercus - дуб, або грецького kerkeen - шорсткий, що характеризує особливості 
кори дерева. Видова назва robur у перекладі з латини означає «міцна деревина», 
тоді як pedunculatus — «черешчатий», що пов’язано з наявністю довгих плодоніжок 
у жолудів [15, с. 120]. Дуб звичайний є потужним листопадним деревом, яке за 
сприятливих умов досягає 35–40 м заввишки та 1,0–1,5 м у діаметрі стовбура. Для 
виду характерна добре розвинена, густа та широка крона. Кора молодих дерев 
гладенька, блискуча, зеленувато-бурого або червонувато-бурого забарвлення, тоді 
як у старших дерев вона стає товстою, темно-сірою або буро-сірою, з глибокими 
поздовжніми тріщинами. Листки чергові, переважно зосереджені на кінцях пагонів, 
короткочерешкові, видовжено-оберненояйцеподібної форми, перистолопатеві, із 
характерними вушкоподібними виростами біля основи. Їхня довжина зазвичай 
53 
 
становить 7-15 см, іноді досягає 30 см, а ширина 4-7 см. Верхня поверхня листкової 
пластинки темно-зелена та гладенька, нижня  світліша; у молодому віці листки 
можуть бути слабо опушеними, однак згодом стають майже голими. Квітки 
одностатеві. Чоловічі квітки зібрані у довгі звисаючі сережки із зеленуватою 
оцвітиною та 6-8-лопатевими елементами. Жіночі квітки дрібніші, розташовані 
поодиноко або невеликими групами в пазухах верхніх листків, мають редуковану 
оцвітину та 1-3 лопаті. Плід дуба жолудь буро-жовтого кольору, довжиною 1,5-3,5 
см, розміщений у неглибокій чашоподібній плюсці з тупими лусками, які 
охоплюють приблизно чверть або третину його довжини. Цвітіння відбувається у 
квітні-травні одночасно з розпусканням листків, а достигання плодів у вересні. Для 
дуба звичайного характерна наявність двох екологічних – форм літньої та зимової. 
У літньої форми листки розпускаються раніше, переважно у квітні, і опадають 
восени або на початку зими. У зимової форми розпускання листя відбувається на 
2–3 тижні пізніше, здебільшого у травні, при цьому сухе листя часто зберігається 
на деревах упродовж зимового періоду [16, с. 35]. 
Особливості ведення догляду за дубовими насадженнями визначаються 
насамперед біологічними властивостями дуба звичайного. Дана порода є 
світлолюбною, характеризується повільним ростом у молодому віці, підвищеною 
чутливістю до низьких температур, високою вимогливістю до родючості ґрунтів та 
формуванням потужної кореневої системи. Ефективність збереження і розвитку 
дубових деревостанів значною мірою залежить також від способу їхнього 
відновлення після проведення рубок – порослевого, суцільного або часткового. У 
дібровах дуб росте у взаємодії з багатьма супутніми листяними породами, які в 
молодому віці часто характеризуються інтенсивнішими темпами росту. Унаслідок 
цього вони можуть створювати значну конкуренцію дубу за світло, вологу та 
поживні речовини, що призводить до пригнічення молодих дубків і поступового 
витіснення їх зі складу насаджень. Разом із тим наявність тіньовитривалих супутніх 
порід, таких як липа, клен чи граб, має позитивне значення для розвитку дуба. Ці 
породи формують своєрідний захисний підгін («хутро»), який сприяє покращенню 
54 
 
мікрокліматичних умов, зменшує негативний вплив несприятливих екологічних 
чинників та забезпечує кращий розвиток деревостанів [15]. З урахуванням 
біологічних особливостей дуба та специфіки формування дібров система догляду 
за дубовими насадженнями умовно поділяється на два основні періоди. На 
початковому етапі розвитку деревостанів, приблизно до 30-річного віку, рубки 
догляду мають бути спрямовані на посилення росту дуба у висоту та формування 
якісних стовбурів. Це досягається шляхом створення оптимального оточення з 
супутніх порід, які виконують функцію захисного ярусу. Такі породи позитивно 
впливають на ріст дуба лише за умови, що вони не створюють надмірного затінення 
верхньої частини крон. Забезпечення необхідного співвідношення між дубом і 
супутніми породами є складним лісівничим завданням, тому система догляду 
значною мірою залежить від походження та особливостей формування молодих 
насаджень [15]. 
В умовах Українського Лісостепу після проведення рубок стиглих дубових 
деревостанів зруби інтенсивно заростають природним поновленням супутніх 
листяних порід. На Лівобережжі переважають клен, липа, ліщина та різноманітні 
чагарникові види, тоді як на Правобережжі значного поширення набувають граб та 
інші листяні породи. У зв’язку з цим для забезпечення відновлення корінних 
дубових насаджень дуб звичайний зазвичай вводять до складу лісових культур 
рядами з міжряддями 6–8 м. Однак створення культур саме по собі не гарантує 
формування високопродуктивних і стійких дубових деревостанів. За відсутності 
своєчасних доглядових заходів супутні швидкорослі породи можуть пригнічувати 
молоді дуби, що негативно впливає на їхній ріст і формування. Тому вже на 3–4 рік 
після створення культур виникає необхідність проведення освітлень у міжряддях 
дуба. Основною метою цих заходів є запобігання заглушенню дуба природним 
поновленням супутніх порід та небажаною деревною рослинністю, яка активно 
розвивається у міжрядному просторі [15]. Після змикання крон дуба важливого 
значення набуває проведення рубок догляду, спрямованих на формування якісного 
деревостану. У процесі таких рубок насамперед видаляють пригнічені, пошкоджені 
55 
 
та дефектні дерева дуба, зокрема екземпляри, уражені боковим раком або іншими 
патологіями стовбура. Одночасно здійснюють регулювання складу супутніх порід 
у міжряддях з метою створення оптимальних умов для подальшого росту та 
розвитку дубових насаджень. У дібровах доглядові рубки, зокрема освітлення та 
прочищення, необхідно проводити частіше, ніж у сугрудових типах лісу, що 
пояснюється більш інтенсивним розвитком супутньої рослинності та високим 
рівнем конкуренції за світло, вологу й поживні речовини. Своєчасне проведення 
таких заходів забезпечує формування стійких, продуктивних і біологічно цінних 
дубових деревостанів. 
Під час проведення рубок догляду у природних молодняках дуба основну 
увагу приділяють забезпеченню виходу насіннєвих екземплярів дуба та ясена у 
верхній ярус деревостану. У системі доглядових заходів особливо важливе 
значення мають освітлення та прочищення, оскільки саме вони створюють умови 
для формування домінуючого положення дуба у складі насадження та сприяють 
його успішному росту й розвитку. Подальші доглядові заходи у вигляді 
проріджувань спрямовані на формування оптимальної структури деревостану, 
зокрема другого ярусу із супутніх порід, а також на підтримання дерев насіннєвого 
походження. Проведення прохідних рубок забезпечує помірне розрідження 
деревостану та формування невеликих просвітів у верхньому полозі, що сприяє 
покращенню світлового режиму. Другий ярус підтримують у такому стані, щоб він 
ефективно виконував ґрунтозахисні та екологічні функції. У грабових дібровах 
перші прохідні рубки проводять із меншою інтенсивністю у верхньому ярусі та 
більш активним зрідженням другого ярусу. Водночас надмірне розрідження 
нижнього ярусу є небажаним, оскільки це може негативно позначитися на захисних 
функціях насадження та мікрокліматичних умовах у деревостані. У свіжих і 
вологих типах лісорослинних умов прохідні рубки зазвичай повторюють декілька 
разів через кожні 10-15 років. У більш сухих умовах такі заходи, як правило, 
проводять одноразово, що пов’язано з нижчою інтенсивністю ростових процесів і 
необхідністю збереження стабільності деревостану [15]. 
56 
 
4.2 Аналіз зміни запасу, приросту та санітарного стану дубових деревостанів 
(Основні результати дослідження) 
 
Метою проведених досліджень передбачалось проаналізувати зміну запасу 
деревини, величини приросту та санітарного стану дубових деревостанів Корсунь-
Шевченківське надлісництво. Особлива увага приділялася оцінці продуктивності 
дубових насаджень, які займають важливе місце у структурі лісового фонду 
підприємства. Загальна площа чистих дубових деревостанів і змішаних насаджень 
за участю дуба в межах надлісництва становить 14 644,4 га, що складає близько 59 
% від загальної площі лісів. Для реалізації поставлених завдань було проведено 
попередні камеральні дослідження. У процесі аналізу матеріалів 
лісовпорядкування встановлено, що на території надлісництва зосереджені значні 
площі дубових лісів, які характеризуються різноманітною віковою структурою та 
відрізняються за таксаційними показниками. На основі опрацювання лісовпорядної 
документації визначено основні лісові масиви, які стали базовими об’єктами 
дослідження. Вивчення матеріалів таксаційного опису показало, що деревостани з 
переважанням дуба звичайного представлені широким віковим діапазоном – від 
молодняків до стиглих і перестійних насаджень. З урахуванням лісівничо-
таксаційної характеристики та лісогосподарської класифікації було відібрано 
окремі ділянки для проведення детальних польових досліджень. Для збору 
необхідних експериментальних даних та комплексного вивчення об’єкта 
дослідження було закладено 10 дослідних ділянок площею по 1,6 га кожна. Усі 
ділянки розташовувалися в межах дубових насаджень і відображали різні вікові та 
типологічні особливості деревостанів [23]. Схему розміщення дослідних ділянок 
наведено на рисунку 4.1. 
 
57 
 
 
Рисунок 4.1 – Розташування ділянок охоплених дослідженням 
 
На основі картографічних матеріалів та даних відділу лісовпорядкування 
Корсунь-Шевченківське надлісництво було відібрано дослідні ділянки, які 
характеризувалися найбільш репрезентативним розташуванням і відповідали 
визначеним віковим групам дубових насаджень. З метою забезпечення об’єктивної 
оцінки лісових ресурсів, їхньої продуктивності та санітарного стану у межах дібров 
було закладено систему пробних площ. На кожній дослідній ділянці проводився 
відбір модельних дерев із типовими таксаційними характеристиками, для яких 
виконували комплекс необхідних вимірювань відповідно до загальноприйнятих 
лісотаксаційних методик та оціночних показників. Це дало можливість отримати 
достовірні дані щодо росту, продуктивності та стану дубових деревостанів. Значна 
частина насаджень, включених до дослідження, представлена лісовими культурами 
дуба звичайного, що сприяло підвищенню точності отриманих результатів і 
дозволило більш повно оцінити сучасний стан лісових масивів регіону. Аналіз 
природного поновлення показав, що відновлення дуба в природних умовах 
відбувається обмежено та переважно приурочене до зрубів і ділянок із розрідженим 
деревостаном[23]. Це пояснюється високою світлолюбністю дуба, оскільки для 
успішного росту його підросту необхідна достатня кількість освітлення. Водночас 
густий трав’яний покрив і значна конкуренція з боку супутньої рослинності часто 
стримують розвиток молодих рослин дуба. Середні таксаційні показники 
дослідних насаджень наведені в таблиці 4.1. 
58 
 
Таблиця 4.1 – Середні таксаційні характеристики дослідних ділянок 
 
Сер. так. пок. Дуба звичайного Індекс 
стану 
№ №  Запас 
насадже
п/п квартал / Площа Індекс деревини\ 
Лісництво Cклад насадження 
/ділян виділ га типу на 1 га ння 
ка лісу  куб.м. 
Лисянське 1,65 
1 49/1 7,7 9ДЗ1ГЗ 121 30 44 І 0,75 Д2ГД 410 
(культури) 
Шевченківське 2,00 
2 99/3 2,8 10ДЗ 89 25 30 ІІ 0,7 Д2ГД 330 
(культури) 
Таганчанське 1,65 
3 33/4 3,4 9ДЗ1ГЗ 81 26 32 І 0,7 Д2ГД 330 
(культури) 
Канівське 1,90 
4 39/2 4,5 9ДЗ1ГЗ 86 24 30 ІІ 0,7 Д2ГД 300 
(культури) 
Канівське 1,37 
5 39/1 10,7 9ДЗ1ГЗ+ЛПД 71 22 30 І 0,6 Д2ГД 220 
(культури) 
Корсунське 1,95 
6 57/16 2,5 10ДЗ+ЯЗЛ 58 17 20 ІІ 0,7 С2ГСД 180 
(культури) 
Квітчанське 1,86 
7 3/7 1,9 9ДЗ1ГЗ 61 22 26 І 0,8 Д2ГД 290 
(культури) 
Лисянське 1,97 
8 4/4 1,3 10ДЗ+ГЗ 37 12 14 ІІ 0,8 Д1ГД 110 
(культури) 
Лисянське 1,34 
9 48/30 1,7 8ДЗ1ЯЗ1ГЗ+КЛГ 22 8 10 ІІ 0,8 Д2ГД 60 
(культури) 
Яблунівське 1,37 
10 12/13 2,4 7ДЗ2БП1СЗ 29 10 14 ІІ 0,75 Д2ГД 90 
(культури) 
 
 
Вік, років 
Висота, м 
Діаметр, 
см 
Клас 
бонітету 
Повнота 
 
 
Оцінювання стану дубових насаджень за методикою Recommendations (1986) 
здійснювався на основі аналізу комплексу таксаційних показників, серед яких 
основними є вік, середня висота, діаметр, повнота, клас бонітету та запас деревини. 
На підставі наведених таксаційних характеристик можна визначити рівень 
продуктивності деревостанів, їхню стійкість та загальний стан. Аналіз дослідних 
ділянок показав, що переважна більшість дубових насаджень належить до І–ІІ 
класів бонітету, що характеризує їх як достатньо продуктивні та сформовані у 
сприятливих лісорослинних умовах. Найвищими показниками росту відзначається 
насадження Лисянського лісництва (ділянка 1), де у 121-річному віці дуб 
звичайний досягає середньої висоти 30 м, середнього діаметра 44 см, а запас 
деревини становить 410 м³/га. Такі показники свідчать про високий рівень 
продуктивності, ефективне використання лісорослинного потенціалу та добрий 
стан деревостану. Високою продуктивністю також характеризуються дубові 
насадження Шевченківського, Таганчанського та Канівського лісництв, де запас 
деревини коливається в межах 300–330 м³/га за повноти 0,7 та І–ІІ класів бонітету. 
Це вказує на достатньо інтенсивний ріст дерев, стабільний розвиток насаджень та 
їхній загалом задовільний санітарний стан. Деревостани середнього віку, зокрема 
у Корсунському та Квітчанському лісництвах, мають дещо нижчі показники запасу 
деревини  від 180 до 290 м³/га, проте характеризуються високою повнотою (0,7–
0,8), що свідчить про нормальний перебіг ростових процесів і достатню 
життєздатність насаджень. Молоді дубові культури Лисянського та Яблунівського 
лісництв віком 22–37 років мають порівняно невеликі запаси деревини 60–
110 м³/га, що відповідає їхнім віковим особливостям. Разом із тим високі показники 
повноти та ІІ клас бонітету свідчать про добру густоту деревостанів і сприятливі 
умови для їхнього подальшого розвитку. Відповідно до підходів методики 
Recommendations (1986), найбільш стійкими та продуктивними вважаються 
деревостани, які характеризуються високою повнотою, значними запасами 
деревини та І класом бонітету. Більшість досліджуваних насаджень відповідають 
60 
 
саме таким критеріям, що дозволяє оцінити їх як високопродуктивні та достатньо 
стійкі. 
Таким чином, аналіз таксаційних показників свідчить про те, що дослідні 
дубові насадження загалом перебувають у доброму стані, характеризуються 
високою продуктивністю та сформувалися у сприятливих лісорослинних умовах. 
Разом із тим для старовікових деревостанів доцільним є проведення 
систематичного моніторингу санітарного стану з метою своєчасного виявлення 
процесів ослаблення та деградації насаджень 
Оцінювання стану дубових насаджень за середньозваженим індексом стану 
(Іс) свідчить, що досліджувані деревостани загалом перебувають у доброму або 
задовільному санітарному стані. Розраховані значення показника переважно 
знаходяться в межах 1,65–2,00, що за прийнятою шкалою відповідає ослабленим, 
але життєздатним насадженням. Найсприятливіший стан відзначено у молодих 
дубових культурах Лисянського та Яблунівського лісництв. Так, для ділянки 
Лисянського лісництва (48/30) індекс стану становить 1,34, а для Яблунівського — 
1,37. Такі значення характеризують насадження як близькі до здорових, що 
свідчить про їхню високу життєздатність, добру інтенсивність росту та сприятливі 
умови формування. Дубові деревостани Лисянського, Таганчанського та 
Канівського лісництв мають Іс у межах 1,65-1,90. Це вказує на певне ослаблення 
насаджень, яке може бути зумовлене віковими особливостями, впливом 
посушливих періодів, коливаннями температурного режиму або дією біотичних 
чинників. Водночас ці деревостани зберігають достатній рівень продуктивності та 
характеризуються значними запасами деревини. Найвищі значення індексу стану 
зафіксовано у насадженнях Шевченківського та Лисянського лісництв (ділянка 
4/4), де Іс становить відповідно 2,00 та 1,97. Такі показники свідчать про більш 
виражене ослаблення деревостанів і збільшення частки дерев, що мають ознаки 
погіршення життєвого стану. Ймовірними причинами цього є несприятливі погодні 
умови, порушення водного режиму, а також можливий вплив шкідників або 
хвороб. 
61 
 
У цілому результати аналізу показують, що більшість досліджуваних 
дубових насаджень перебувають у межах ослабленого, однак стабільного стану. 
Отримані значення не перевищують критичних порогів, тому масового всихання 
деревостанів не спостерігається. Водночас ділянки з підвищеним індексом стану 
потребують регулярного моніторингу та проведення лісогосподарських заходів, 
спрямованих на підвищення їхньої стійкості й недопущення подальшого 
погіршення санітарного стану. 
 
4.3 Прогноз продуктивності дубових насаджень в умовах кліматичних змін 
 
Кліматичні зміни є одним із ключових чинників, що впливають на сучасний 
стан, продуктивність і стійкість лісових екосистем. Для дубових насаджень 
Лісостепової зони України, зокрема в межах Корсунь-Шевченківського 
надлісництва, проблема адаптації до нових кліматичних умов набуває особливого 
значення. Підвищення середньорічної температури повітря, нерівномірний 
розподіл атмосферних опадів, збільшення частоти посушливих періодів та проявів 
екстремальних погодних явищ суттєво впливають на ріст і розвиток дубових 
деревостанів. Дуб звичайний є однією з основних лісоутворювальних порід 
надлісництва та займає значні площі у складі як чистих, так і змішаних насаджень. 
Водночас сучасні кліматичні тенденції супроводжуються погіршенням водного 
режиму території, що проявляється у зменшенні запасів ґрунтової вологи, особливо 
впродовж весняно-літнього періоду. Для дубових насаджень дефіцит вологи є 
одним із найнебезпечніших стресових факторів, оскільки він призводить до 
уповільнення фотосинтетичних процесів, зниження приросту та погіршення 
загального фізіологічного стану дерев [20, 24]. Очікуване підвищення температури 
повітря може сприяти подовженню вегетаційного періоду дуба звичайного. За 
достатнього рівня зволоження це потенційно може позитивно позначатися на 
накопиченні біомаси та прирості деревини. Однак у лісостепових умовах 
підвищення температури зазвичай супроводжується посиленням посушливості, що 
62 
 
значною мірою нівелює позитивний ефект від подовження вегетаційного сезону. 
Найбільш уразливими до кліматичних змін є старовікові дубові деревостани. Для 
них характерна підвищена чутливість до тривалих посух, температурних коливань 
і дефіциту ґрунтової вологи. У таких насадженнях прогнозується поступове 
зниження радіального приросту, ослаблення життєвого стану дерев та зростання 
ризику ураження шкідниками і хворобами. Особливо небезпечним є поєднання 
високих літніх температур із тривалими бездощовими періодами, що може 
спричиняти часткове всихання дубових деревостанів. Молоді та середньовікові 
насадження характеризуються вищою адаптаційною здатністю до змін клімату 
завдяки активнішому росту та інтенсивнішому формуванню кореневої системи. 
Проте навіть у таких деревостанах посилення посушливості може негативно 
впливати на природне поновлення дуба, оскільки молоді рослини особливо чутливі 
до нестачі вологи та перегрівання ґрунту [23]. 
В умовах кліматичних змін особливого значення набувають змішані 
багатоярусні насадження, які характеризуються більшою екологічною стійкістю 
порівняно з чистими дубовими деревостанами. Наявність супутніх порід – липи, 
граба, клена чи ясена сприяє формуванню сприятливішого мікроклімату, 
покращенню захисних властивостей ґрунту та зменшенню негативного впливу 
посух. Тому одним із перспективних напрямів ведення лісового господарства є 
створення різновікових змішаних насаджень із високим рівнем біологічної 
стійкості. Кліматичні зміни також можуть спричиняти погіршення санітарного 
стану дубових лісів через активізацію шкідників і збудників хвороб. Ослаблені 
посухою дерева стають більш сприйнятливими до ураження стовбуровими 
комахами, розвитку кореневих гнилей та інших патологічних процесів. У 
результаті цього можливе збільшення площ ослаблених і всихаючих деревостанів, 
особливо серед старших вікових груп. За таких умов особливого значення набуває 
впровадження адаптивних лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення 
стійкості дубових насаджень до кліматичних стресів. До основних заходів 
належать формування змішаних багатоярусних деревостанів, проведення 
63 
 
своєчасних рубок догляду, збереження природного поновлення дуба, використання 
посухостійких форм дерев, а також здійснення постійного моніторингу санітарного 
стану насаджень. 
Отже, прогноз розвитку дубових насаджень на території Корсунь-
Шевченківське надлісництво свідчить про ймовірне зниження продуктивності 
старовікових деревостанів і посилення ризиків їхнього ослаблення під впливом 
кліматичних змін. Водночас застосування адаптивних лісогосподарських підходів 
дозволить підвищити стійкість дубових лісів та забезпечити стабільне 
функціонування лісових екосистем у майбутньому (рис. 4.2). 
 
Кліматичні тенденції на території України за 2021-
2025 роки
610 595 570 545 520
0 9,6 10,6 11,3 10,2
2021 2022 2023 2024 2025
Кліматичні зміни температура, °C Кліматичні зміни Опади, мм
 
Рисунок 4.2 – Кліматичні зміни на території України за 2021-2025 рр. 
 
Діаграма відображає кліматичні тенденції за 2021–2025 рр. за двома 
показниками: середні/умовні зміни температури (°C); річна сума опадів (мм). За 
характером це індикативна модель, що демонструє паралельну зміну теплового та 
водного режимів, критично важливих для лісових екосистем Лісостепу України 
(зокрема Черкащини). За температурними даними постерігається така динаміка: 
різке зростання температурного показника у 2022–2024 рр., пік у 2024 р. (11,3 °C); 
незначне зниження у 2025 р. (10,2 °C). Загальна тенденція - потепління клімату з 
короткочасними коливаннями, 2022-2024 рр. можна розглядати як період 
64 
 
теплового стресу для деревостанів. Зниження у 2025 р. не нівелює загального 
тренду, а лише свідчить про варіабельність кліматичних умов. Загальна тенденції: 
потепління клімату з короткочасними коливаннями, 2022-2024 рр. можна 
розглядати як період теплового стресу для деревостанів. Зниження у 2025 р. не 
нівелює загального тренду, а лише свідчить про варіабельність кліматичних умов 
(рис. 4.3). 
 
Приріст дуба, м3/га
5,1 4,9
4,6
4,3
4
2021 2022 2023 2024 2025
 
Рисунок 4.3 – Реакція дуба (за лісівничими закономірностями) 
 
За 5 років приріст дуба зменшився з 5,1 до 4,0 м³/га. Для дубових насаджень 
у регіоні подібна динаміка зазвичай пояснюється поєднанням факторів: кліматичні 
зміни такі, як підвищення температур, частіші літні посухи, дефіцит ґрунтової 
вологи. Стрес для деревостанів: ослаблення фізіологічної активності дуба, 
зниження фотосинтетичної продуктивності. До біотичних факторів можна 
віднести:  ураження шкідниками (листогризучі комахи), грибкові захворювання 
(ослаблені дерева більш вразливі). Серед лісівничих чинників можна назвати: 
можливе перевищення віку оптимальної продуктивності, недостатня інтенсивність 
догляду (прочистки, прорідження). Отже, діаграма свідчить про поступове 
зниження продуктивності дубових насаджень, що є ознакою погіршення ростових 
умов або накопичення стресових факторів. У довгостроковій перспективі така 
тенденція може означати: перехід деревостанів у фазу зниження приросту, 
65 
 
необхідність коригування рубок догляду, підвищення уваги до адаптаційних 
заходів у зв’язку з кліматичними змінами. У межах Корсунь-Шевченківського 
надлісництва спостерігається: слабко негативна кореляція між температурою і 
приростом дуба, помірно позитивна кореляція між опадами і приростом, тенденція 
до повільного зниження продуктивності деревостанів. 
Одним із найважливіших чинників, що визначають сучасний стан та 
перспективи розвитку лісових екосистем, є кліматичні зміни. Для території 
України, зокрема зони Лісостепу, характерними є поступове підвищення 
температури повітря, скорочення обсягів атмосферних опадів та зростання частоти 
тривалих посушливих періодів. Такі процеси істотно впливають на продуктивність, 
екологічну стійкість і санітарний стан деревостанів. Особливо чутливими до змін 
гідротермічного режиму є дубові насадження, які займають значні площі в межах 
Корсунь-Шевченківське надлісництво. З метою оцінювання сучасних кліматичних 
тенденцій було проаналізовано зміну температурних показників та кількості 
атмосферних опадів за період 2021–2025 рр. Результати дослідження свідчать про 
чітко виражену тенденцію до підвищення температурного фону та одночасного 
зменшення рівня атмосферного зволоження. 
Упродовж досліджуваного періоду простежується стійка тенденція до 
зростання температурних показників. Якщо у 2021 році температурний показник 
був мінімальним, то вже у 2022 році відбулося його різке збільшення до 9,6 °С. У 
наступні роки тенденція до підвищення температури зберігалася, а максимальне 
значення було зафіксовано у 2024 році - 11,3 °С. У 2025 році спостерігалося 
незначне зниження показника до 10,2 °С, однак загальна тенденція до потепління 
залишилася незмінною. Підвищення температурного режиму сприяє активізації 
процесів випаровування вологи з поверхні ґрунту та посиленню транспірації 
рослин. Унаслідок цього формується дефіцит ґрунтової вологи, який негативно 
впливає на ріст і розвиток деревних порід. Для дубових насаджень Лісостепу такі 
умови є особливо несприятливими, оскільки тривале теплове навантаження 
66 
 
призводить до ослаблення фізіологічного стану дерев, зниження інтенсивності 
приросту та погіршення загальної життєздатності деревостанів. 
Поряд із підвищенням температури спостерігається поступове скорочення 
кількості атмосферних опадів. Так, у 2021 році річна сума опадів становила 610 мм, 
тоді як у 2025 році цей показник знизився до 520 мм. Загальне зменшення кількості 
опадів за аналізований період становить близько 90 мм, що свідчить про посилення 
процесів аридизації клімату. Недостатнє атмосферне зволоження негативно 
позначається на водному балансі лісових екосистем, погіршує умови формування 
та функціонування деревостанів, а також ускладнює процеси природного 
поновлення лісу. Найбільш вразливими в умовах дефіциту вологи є молоді 
насадження та лісові культури штучного походження, кореневі системи яких ще 
недостатньо адаптовані до тривалих посушливих періодів. 
Сукупний вплив підвищення температури та зменшення кількості опадів 
призводить до формування несприятливого гідротермічного режиму, який створює 
додаткове навантаження на лісові екосистеми. Для насаджень Корсунь-
Шевченківського надлісництва це може проявлятися у зниженні продуктивності 
деревостанів, погіршенні їх санітарного стану та ослабленні біологічної стійкості 
деревних порід. Унаслідок послаблення дерев підвищується ризик поширення 
шкідників і розвитку хвороб. Зокрема, у таких умовах активізуються стовбурові 
шкідники, ксилотрофні гриби та листогризучі комахи, які здатні спричиняти значні 
пошкодження деревостанів [20, 24]. Крім того, зростання температури та 
зменшення вологості лісової підстилки створюють передумови для підвищення 
пожежної небезпеки у лісах регіону. Кліматичні трансформації також можуть 
впливати на породний склад насаджень. У перспективі можливе збільшення частки 
більш посухостійких деревних порід, що супроводжуватиметься поступовою 
зміною структури та типологічних особливостей лісових екосистем. 
У сучасних умовах глобальних кліматичних змін проблема адаптації лісового 
господарства набуває особливої важливості. Підвищення середньорічних 
температур, скорочення обсягів атмосферних опадів, зростання частоти 
67 
 
посушливих періодів та екстремальних погодних явищ істотно впливають на 
функціонування лісових екосистем. Такі процеси спричиняють ослаблення 
деревостанів, зниження їх продуктивності та стійкості до несприятливих чинників 
навколишнього середовища. У зв’язку з цим виникає необхідність упровадження 
системи адаптивного ведення лісового господарства, спрямованої на забезпечення 
стабільності та довготривалого функціонування лісових насаджень. Одним із 
найбільш ефективних напрямів підвищення екологічної стійкості лісів є створення 
та формування змішаних багатоярусних деревостанів. Насадження складної 
структури характеризуються більшою екологічною пластичністю та здатністю 
ефективніше використовувати природні ресурси. Завдяки різній глибині залягання 
кореневих систем і неоднаковим біологічним особливостям деревних порід 
зменшується внутрішньовидова конкуренція за вологу та поживні речовини. Крім 
того, змішані насадження є менш уразливими до поширення шкідників, хвороб та 
впливу екстремальних погодних явищ. Важливим складником адаптаційної 
стратегії є оптимізація породного складу насаджень. В умовах підвищення 
температури та дефіциту вологи доцільним є збільшення частки деревних порід, 
які характеризуються високою посухостійкістю та здатністю адаптуватися до 
змінених кліматичних умов. Для території Корсунь-Шевченківського надлісництва 
особливого значення набуває підтримання ценотичної ролі дуба звичайного із 
одночасним введенням супутніх порід, здатних підвищувати стійкість деревостанів 
до несприятливих екологічних факторів. Одним із ключових лісівничих заходів у 
системі адаптивного ведення господарства є проведення рубок догляду. 
Раціональне регулювання густоти насаджень забезпечує покращення умов росту 
дерев, зменшує конкуренцію між ними за воду та елементи живлення, а також 
сприяє формуванню більш стійких і продуктивних деревостанів. Проведення 
своєчасних рубок догляду особливо важливе у молодих та середньовікових 
насадженнях, де надмірна густота може посилювати негативний вплив посух і 
високих температур. Суттєве значення для підвищення стійкості лісових екосистем 
має сприяння природному поновленню лісів. Насадження природного походження, 
68 
 
як правило, краще пристосовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов і 
характеризуються вищою біологічною стійкістю. Використання природного 
поновлення дозволяє зберігати генетичне різноманіття деревних порід, 
забезпечувати природну структуру деревостанів та підвищувати їх адаптивний 
потенціал. У зв’язку зі зростанням ризику виникнення лісових пожеж важливого 
значення набуває вдосконалення системи протипожежного захисту лісів. 
Підвищення температури повітря та зниження вологості лісової підстилки 
створюють сприятливі умови для швидкого виникнення і поширення пожеж. Для 
зменшення рівня пожежної небезпеки необхідним є проведення комплексу 
профілактичних заходів, зокрема створення мінералізованих смуг, очищення 
лісових ділянок від захаращеності та порубкових решток, облаштування 
протипожежних розривів і забезпечення постійного контролю за пожежною 
ситуацією. Важливою складовою адаптації є здійснення постійного моніторингу 
санітарного стану лісів. Ослаблені внаслідок кліматичних змін насадження стають 
більш сприйнятливими до ураження шкідниками та хворобами [2, 3]. Для цього 
необхідно обмежувати проведення суцільних рубок у найбільш екологічно 
вразливих ділянках, забезпечувати збереження лісової підстилки та підліску, які 
сприяють накопиченню й утриманню вологи у ґрунті. Значний ефект у боротьбі з 
деградаційними процесами забезпечує створення захисних лісових насаджень на 
еродованих та малопродуктивних землях. Використання геоінформаційних систем, 
дистанційного зондування Землі та цифрових методів оцінювання стану насаджень 
дозволяє оперативно отримувати інформацію про зміни у лісових екосистемах, 
прогнозувати можливі ризики та своєчасно приймати управлінські рішення. Отже, 
адаптація лісового господарства до кліматичних змін повинна мати комплексний 
характер і передбачати поєднання лісівничих, природоохоронних, організаційних 
та протипожежних заходів. Реалізація таких підходів сприятиме підвищенню 
екологічної стійкості та продуктивності лісових насаджень, забезпеченню їх 
стабільного функціонування та збереженню біорізноманіття в умовах подальших 
кліматичних трансформацій. 
69 
 
ВИСНОВКИ 
 
За підсумками проведеного дослідження дубових насаджень Корсунь-
Шевченківського надлісництва можна сформулювати такі висновки: 
1. Аналіз наукових досліджень свідчить, що проблема впливу кліматичних 
чинників на стан і продуктивність лісових насаджень є однією з найбільш 
актуальних у сучасному лісовому господарстві. Значна увага вітчизняних і 
зарубіжних науковців приділяється вивченню змін температурного режиму, 
режиму зволоження, частоти посух та інших кліматичних факторів, які визначають 
інтенсивність росту, стійкість і продуктивність деревостанів. 
2. У працях багатьох дослідників встановлено, що підвищення 
середньорічної температури повітря та зменшення кількості ефективних опадів 
негативно впливають на фізіологічний стан деревних рослин, порушують процеси 
фотосинтезу та водообміну, що в подальшому призводить до зниження приросту й 
ослаблення деревостанів. Особливо чутливими до дефіциту вологи є насадження 
дуба звичайного у регіонах Правобережного Лісостепу, де останніми 
десятиліттями спостерігається тенденція до збільшення тривалості посушливих 
періодів та нерівномірності випадання атмосферних опадів. 
3. Науковими дослідженнями доведено, що продуктивність дубових 
насаджень значною мірою залежить від комплексу природних та антропогенних 
чинників, серед яких важливе місце займають температура повітря, вологість 
ґрунту, рівень атмосферного зволоження, тип лісорослинних умов та особливості 
ведення лісового господарства. Встановлено, що зміни клімату спричиняють 
погіршення санітарного стану дубових деревостанів, зниження їх біологічної 
стійкості, підвищення ураження шкідниками та хворобами, а також збільшення 
площ всихання насаджень. 
4. Результати досліджень свідчать, що в умовах кліматичних змін важливого 
значення набуває впровадження адаптаційних лісівничих заходів, спрямованих на 
підвищення стійкості та продуктивності дубових насаджень. До основних заходів 
70 
 
належать формування мішаних та різновікових деревостанів, оптимізація 
породного складу, проведення своєчасних рубок догляду, збереження природного 
поновлення, підвищення ґрунтозахисних властивостей лісів та вдосконалення 
системи моніторингу стану лісових екосистем. 
5. Разом із тим, аналіз наукових джерел показує, що питання впливу 
кліматичних чинників на продуктивність насаджень дуба звичайного в умовах 
окремих регіонів України потребує подальшого вивчення. Недостатньо 
дослідженими залишаються особливості реакції дубових деревостанів на зміну 
кліматичних показників у межах конкретних лісогосподарських підприємств, 
зокрема в умовах Корсунь-Шевченківського надлісництва філії «Центральний 
лісовий офіс» ДП «Ліси України». 
6. На основі отриманих результатів дослідження можуть бути обґрунтовані 
підходи до формування стратегій управління лісовими ресурсами, спрямованих на 
забезпечення їхнього сталого використання та збереження біорізноманіття. 
Особливу екологічну та природоохоронну цінність становлять лісові насадження 
Корсунь-Шевченківського надлісництва, в яких домінує або суттєво 
представлений дуб звичайний (Quercus robur L.). У цьому контексті доцільним є 
впровадження таких стратегічних напрямів розвитку. Насамперед, охорона та 
відновлення біорізноманіття, що передбачає реалізацію заходів зі збереження 
структурної та видового різноманіття лісових екосистем, а також сприяння 
розвитку аборигенних видів флори і фауни, притаманних даному регіону. Не менш 
важливим є запобігання деградаційним процесам у лісових екосистемах, зокрема 
шляхом обмеження та контролю антропогенного навантаження, яке може 
призводити до погіршення стану ґрунтів, водного режиму та загальної екологічної 
стабільності територій. Реалізація зазначених стратегічних підходів сприятиме 
ефективному та збалансованому управлінню лісовими ресурсами, збереженню 
біорізноманіття та забезпеченню екологічно сталого лісокористування. 
 
71 
 
7. Дубові ліси, особливо штучного походження, становлять значний інтерес 
для наукових досліджень як об’єкти підвищеної екологічної та лісівничої цінності. 
Це створює передумови для подальшого удосконалення таксаційної структури 
насаджень і методичних підходів до оцінювання лісових ресурсів. Формування 
штучних дубових насаджень дає можливість детально досліджувати процеси 
становлення та розвитку лісових екосистем, а також здійснювати ефективний 
моніторинг їхньої динаміки у часі. 
8. Досліджені дубові насадження переважно характеризуються чистим або 
близьким до чистого породним складом із незначною домішкою інших деревних 
видів. Такі деревостани є багатоярусними та відзначаються середньою або високою 
повнотою. Це свідчить про домінування дуба в структурі насаджень за наявності 
обмеженої участі супутніх порід. Багатоярусна будова дубових лісів відображає 
наявність чітко вираженої вертикальної диференціації деревостану та підросту, що, 
у свою чергу, сприяє підвищенню біорізноманіття і загальної екологічної стійкості 
лісових екосистем. 
9. За результатами аналізу лісогосподарської діяльності слід відзначити 
наявність позитивних тенденцій в організації ведення лісового господарства. 
Встановлено, що завдяки системному та регульованому управлінню лісовими 
ресурсами спостерігається покращення основних таксаційних показників 
насаджень. Зокрема, ці зміни можуть проявлятися у зростанні рівня лісистості, 
удосконаленні просторово-вікової структури деревостанів, збільшенні середніх 
значень діаметра та висоти дерев, а також у підвищенні загального рівня 
біорізноманіття лісових екосистем. 
10. Кліматичні умови району дослідження характеризуються помірно 
континентальним типом із теплим (іноді спекотним) літом та відносно м’якою 
зимою, яка за окремих погодних ситуацій може супроводжуватися періодичними 
заморозками. Такі кліматичні особливості суттєво впливають на формування та 
різноманіття рослинного покриву. Загалом вони створюють сприятливі умови для 
розвитку широкого спектра видів рослин, однак у періоди різких похолодань 
72 
 
можуть обмежувати життєдіяльність окремих чутливих видів. Значна амплітуда 
сезонних температур зумовлює формування адаптаційних механізмів у рослин, 
спрямованих на підвищення їхньої стійкості та виживання. У цілому помірно 
континентальний клімат є важливим чинником, що сприяє формуванню високого 
рівня біорізноманіття та різноманітності екологічних умов, які забезпечують 
розвиток багатих і структурно складних лісових екосистем. Отже, проведення 
досліджень щодо впливу кліматичних чинників на продуктивність насаджень дуба 
звичайного є важливим як з наукової, так і з практичної точки зору. Отримані 
результати можуть бути використані для вдосконалення системи ведення лісового 
господарства, прогнозування змін стану дубових насаджень та розроблення 
ефективних заходів адаптації лісових екосистем до сучасних кліматичних змін. 
 
 
  
73 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Вуглець, клімат та землеуправління в Україні: лісовий сектор : 
[монографія] / [Швиденко А., Лакида П., Щепаченко Д. та ін.]. – 
КорсуньШевченківський, ФОП В. М. Гавриленко, 2014. – 283 с. 
2. Дідух Я.П. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, 
наслідки, дії / Я.П. Дідух // Вісник НАН України, 2009. – № 2. – С. 34–44. 
3. Довідник із захисту рослин / [за ред. М. П. Лісового]. – К. : Урожай, 1999. 
– 744 с. 
5. Клімат України : [монографія] / [Ліпінський В.М, Дячук В.А., Бабіченко 
В.М. та ін.] – К. : Вид-во Раєвського, 2003. – 342 с. 
6. Козак Г.П. Вплив екологічних чинників на стан популяцій комах-фітофагів 
озимої пшениці в Лісостепу України [рукопис] : дис… канд. с.-г. наук: 03.00.16 / Г. 
П. Козак. – К., 2006. – 159 с. 
7. Мазепа В.Г. Особливості радіального приросту дубових деревостанів 
зеленої зони Львова / В.Г. Мазепа, А.А. Новак, І.М. Сопушинський // Науковий 
вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.4. 
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2010/20_4/36_Mazepa_20_4.pdf (дата звернення: 
11.04.2026). 
8. Санітарні правила в лісах України https://sw.forest.gov.ua/no_cache/pres-
sluzhba/novina/article/sanitarni-pravila-v-lisakh-ukrajini.html (дата звернення: 
17.05.2026). 
9. Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського 
державної служби України з надзвичайних ситуацій https://cgo-
sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/klimatolohichna/klimatychni-danni-po-ukraini (дата 
звернення: 17.03.2026). 
 
74 
 
10. Майборода В.А., Стан дубових насаджень у лісовому фонді України та 
перспективи їх відтворення / В.А. Майборода // Науковий вісник НЛТУ України. – 
2010. − Вип. 20.12 - м. Львів. 
11. Бондар О.Б., Сучасний стан дубових насаджень на притоках Ворскли у 
межах Сумської області та особливості їхнього природного відновлення / 
О.Б. Бондар, М.Г. Румянцев, О.В. Кобець, С.В. Сидоренко, В.С. Ющик //  
Науковий вісник НЛТУ України, 2020, т. 30, № 4 - м. Львів. -  С.27-34. 
12. Білоус М.М., Піхало О.В., Білоус В.М. Видовий склад лісових культур на 
сільськогосподарських землях Східного Полісся. http://www.nbuv.gov.ua/e-
journals/Nd/2012_7/12bmm.pdf , (дата звернення: 17.03.2024). 
13. Гриник Г.Г. Моделі динаміки надземної фітомаси дерев ялини 
європейської залежно від їхніх таксаційних показників у переважаючих типах 
лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат. Науковий вісник 
НЛТУ України. 2018. Т. 28, № 2. С. 9-19. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2018_28(2)__3. (дата звернення: 12.02.2023). 
14. Дебринюк Ю.М., Веремчук Ю.С.. Посівна якість насіння Pinus sylvestris 
L. у насадженнях західного регіону України. Наукові праці Лісівничої академії наук 
України, 2021 р. Вип. 22. С. 98-107. URL: 
https://ucfb.info/fileadmin/user_upload/Posivna_jakist_nasinnja_Pinus_sylvestris_L._u
_nasadzhennjakh.pdf (дата звернення: 16.03.2023). 
15. Дробович А.В. Продуктивність чистих та змішаних насаджень сосни 
звичайної в умовах ДП «Попільнянське ЛГ»: кваліфікаційна робота: 205 лісове 
господарство. Житомир, 2013. URL: 
http://ir.polissiauniver.edu.ua/bitstream/123456789/4568/7/SPEG_2013_33.pdf (дата 
звернення: 23.03.2024).  
16. Заячук В.Я. Дендрологія: Підручник. Л.: Апріорі. 2008. 656с. 
17. Інженерно-геологічні умови Черкаської області. URL: 
https://geotop.com.ua/injenerno-geologicheskie-usloviya-cherkasskoy-oblasti_ua.php 
(дата звернення: 10.04.2024). 
75 
 
18. Кімейчук І.В., Радько Р.П., Хрик В.М., Левандовська С.М., 
Соколенко К.І., Ребко С.В. Оцінка стану лісових культур, створених на 
перелогових землях Рівненщини. Агробіологія. 2021, № 2. URL: 
https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/7162/1/Otsinka%20stanu%20lisovykh%20kul
tur.pdf (дата звернення: 10.04.2024). 
19. Комплексне лісогосподарське районування України і Молдавії/ 
Генсирук С.А., Шевченко С.В., Генсирук С.А., Бондарь В.С. К. Вид-во «Наук. 
Думка»,  1981. 
20. Лакида П. І., Биченко В. Б. Лісівничо-таксаційна характеристика дубових 
деревостанів Придніпровського правобережного лісостепу. Науковий вісник НЛТУ 
України. 2017. Вип. 27(5). С. 1–14. 
21. Остапчук О.С. Сучасний стан дубово-ялинових культур південної 
частини Правобережного Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України. 2015. 
Вип. 25.10. С. 81-87. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25. (дата 
звернення: 12.02.2025). 
22. Остапчук Ю.В., Федонюк Т.П. Ріст, розвиток та продуктивність культур 
сосни звичайної в найбільш типових умовах місцезростання в ДП «Житомирське 
ЛГ» URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/04/11-1.pdf (дата 
звернення: 15.06.2025). 
23. Проект організації та розвитку лісового господарства Державного 
підприємства «Корсунь-Шевченківське лісове господарство» Черкаського 
обласного управління лісового та мисливського господарства. Державне агентство 
лісових ресурсів України, Українське державне проектне лісовпорядне виробниче 
об’єднання, Українська лісовпорядна експедиція. Ірпинь. 245 с., 2014. 
24. Типологія лісів Українських Карпат/ Герушинський З.Ю. Навч. посібн. 
Львів : Вид-во «Піраміда». 1996. 208 с. 
25. Хомюк П.Г. Максімов С.О. Динаміка радіального приросту стовбурів 
дерев в окремих лісорослинних умовах на осушених лісових ділянках Рівненщини. 
76 
 
Науковий вісник НЛТУ України. 2015. Вип. 25.10. С. 27-32. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2015_25 (дата звернення: 12.02.2023) 
26. Юрків З.М. Перспективи підвищення продуктивності лісів України 
методами лісової селекції та лісового насінництва. Інтернет видання «Наукове 
мислення». м. Вінниця, Україна. URL: 
https://naukam.triada.in.ua/index.php/konferentsiji. (дата звернення: 15.03.2024). 
27. Яворовський П.П, Вплив змін клімату на лісові екосистеми,  Forestry and 
landscape gardening, No. 6 (2015) , 
file:///C:/Users/user/Downloads/kaidyk,+14%20(1).pdf,  дата звернення 14.05.26). 
28. Dyderski, M. K., Paź, S., Frelich, L. E., & Jagodziźski, A. M. (2018). How 
much does climate change threaten European forest tree species distributions. Global 
Change Biology, 24(3), 1150–1163. https://doi.org/10.1111/gcb.13925 
29. Hlásny, T., Krokene, P., Liebhold, A., Montagné-Huck, C., Müller, J., Qin, H., 
& Viiri, H. (2019). Living with bark beetles: Impacts, outlook and management options. 
From Science to Policy, 8. https://doi.org/10.36333/fs08 
30. Toreti, A., Bavera, D., Acosta Navarro, J., Arias-Muñoz, C., Barbosa, P., De 
Jager, A., & Salamon, P. (2023). Drought in Europe – August 2023. Publications Office 
of the European Union, Luxembourg.   
https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/-JRC135032 
31. Xanke, J., & Liesch, T. (2022). Quantification and possible causes of declining 
groundwater resources in the Euro-Mediterranean region from 2003 to 2020. 
Hydrogeology Journal, 30, 379–400. https://doi.org/10.1007/s10040-021-02448-3 
32. Aleksandrowicz-Trzcińska, M., Drozdowski, S., Studnicki, M., & Żybura, H. 
(2018). Effects of Site Preparation Methods on the Establishment and Natural-
Regeneration Traits of Scots Pines (Pinus sylvestris L.) in Northeastern Poland. Forests, 
9(11), 717. https://doi.org/10.3390/f9110717 
33. Przybylski, P., Konatowska, M., Jastrzębowski, S., Tereba, A., Mohytych, V., 
Tyburski, Ł., & Rutkowski, P. (2021). The Possibility of Regenerating a Pine Stand 
through Natural Regeneration. Forests, 2021, 12. https://doi.org/10.3390/f12081055 
77 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
  
78 
 
ДОДАТОК А 
 
 
Рисунок А.1 – Дослідження пробних ділянок 
 
 
 
Рисунок А.2 – Повнота деревостану на  пробній площі № 6 
79 
 
 
Рисунок А.3 – Повнота деревостану на пробній ділянці № 8 
 
 
 
Рисунок А.4 – Пробна ділянка № 9 
 
MIHICTEPCTBO OCBITHIH AYKH YKPAÏHH 
yEPKACLKMİ IEPKABHMĂT EXHOJIOI4HHMY HIBEPCHTET 
pakynbTer TeXHOJOriň, 6yziBHHUTBa Ta pauioHaTbHOTO ipupoIOKOPHCTYBAHHA 
(Ha3Ba pakynbTeTy) 
Kadeapa icOBoro rocnOnapcTBa Ta pauioHaTbHOTO ipupoNoKopncTYBaHHA 
nOBHa Ha3Ba kapenpu 
lo 3axHCTY J0nyueHO» 
3aB. KagApu JTPII 
I. A. YeMepHC 
(hiánnc) (iniuianH, npisBuue) 
06 2026p. 
TPAOI4HA JOKyMEHTAIIA 
1O KBanihikauižHoi poõoTH 
0aka Ia BD 
(oCBİTHb0-KBani ikauiăHMňp iBeHb) 
Ha TeMy: 
«BnJIHB KJIİMaTHYHHX YHHHHKİB Ha ipoiyKTHBHICTH HacaIKeHb 
Ayőa 3BH9aňHOro (Ha HpHKJaNi KopcyHb-IMeB4eHKİBCLKOro 
HanJiCHHITBa )iiï «leHTDaJBHHỶ JHICOBHÝ ohic» IIl «JlicH 
VKpaïHH»» 
(HaBa TeMH 3riHO Haka3y) 
BuKOHaB: 3100yBaY BHIOï OCBiTH 4 Kypcy, 
rpyna JIT-27cK 
CneuiaJbHOCTİ: 
205 «JlicoBe OCIIOIapcTBO» 
(wnp i Ha3sa HanpaMy niaroToBKH, CneuianbHOCTi) 
3aropoHİM BiraTiň IpurOpoBHY 
(npi3BHue, iM'a, no6aTbKOBİ 3n06y Baya BHUỊOÏ oCBiTH) 
KepiBHHK KCBITIaHa KJIKOYKA 
apissnuue Ta iniuianu) 
HopMOKOHTpOJlb IHrpiņa YEMEPLC 
(npi3BMuue Ta iniuianH) 
3acBinuyo, LIO y LiÄ KBaniğikauiÄHiÄp oõoTi HeMae saro3HYCHb 3 ipaub iHuIax ABTOpİB 
ões BinOBİJHHX NoCHlaHL 
3n06yBa4 BHIOŤ OCBTH 
Yepkacn 2026 poxy 
1 
 
Слайд 1 
                                            
                                      
                                         
                                              
                                  
            
                                   
                         
                                      
 
 
Слайд 2 
                
 
                                      
                                       
                                              
                                            
                                               
                                      
                                          
                                       
                                       
                                         
                                       
                                               
                
 
 
 
 
2 
 
Слайд 3 
                                          
                                 
                                                 
           
                                                   
             
                                                            
                                                          
                                                      
                                                         
             
 
 
Слайд 4 
                                
 
                                                             
                                                 
                                                     
                                                                 
                                                         
                                                    
                                                            
                           
 
 
 
 
3 
 
Слайд 5 
                          
 
      
         
       
                                     
                                                
                          
 
 
Слайд 6 
                                          
               
            
           
    
  
    
      
  
    
     
   
       
  
     
   
 
 
 
 
4 
 
Слайд 7 
                               
             
 
 
Слайд 8 
                                                 
                  
 
 
 
 
 
5 
 
Слайд 9 
                                                          
                                             
 
                                                                            
                                                                   
                                                                 
                                                                     
                                                                        
                                                                       
 
 
Слайд 10 
                                                  
              
                                       
                     
                                                           
                     
    
    
         
                                 
          
    
             
                              
          
    
            
                               
          
    
         
                                
          
    
                                                        
    
          
                                    
          
    
           
                              
          
    
         
                                
          
    
                                                          
    
           
                                     
          
 
 
 
 
          
         
        
  
    
        
       
6 
 
Слайд 11 
                                                 
               
  
                                      
                                
                                     
                                          
                              
                                   
                                 
                                     
                                         
                                        
                     
 
 
Слайд 12 
                                      
                     
                                                          
      
   
   
   
                           
                                                           
                                                                    
                                                                
                                      
                                             
                                     
                                         
                                    
                           
                                                                                         
                                                              
                                                              
                           
                              
                                  
 
 
 
 
7 
 
Слайд 13 
                                          
                       
                   
                                     
                                        
                                            
                                       
                                            
   
                                          
                                          
 
                                                                  
                                            
                                               
                                                                                         
                    
                
 
 
Слайд 14 
                                          
                        
                                             
                                  
                                       
                                       
                            
                                         
                                        
                                        
                                       
                                       
                                           
                                         
                                       
                              
                                 
                                        
 
 
 
 
8 
 
Слайд 15 
                                    
                                   
  
         
                                                 
          
                       
                           
                          
                       
                     
                        
                         
                       
                     
                        
 
 
Слайд 16 
                                                 
               
  
                                                
                                                 
                                                     
                                                
                                                   
                                               
                                        
                                                   
                                                 
                                                 
                                                   
                                                    
                                                   
                                               
                                                  
                                                 
                
 
 
 
 
9 
 
Слайд 17 
        
  
                                                        
                                                        
                                                           
                                                          
                                        
                                                                
                                                               
                                                          
                                                         
                                                                
                                                          
                                                                   
                                                            
 
 
Слайд 18 
        
  
                                                                
                                                               
                                                              
                                                             
                                                               
                                                                 
                                                               
                      
                                                              
                                                                  
                                                              
                                                          
                                                            
                                                                  
                                                          
 
 
 
 
10 
 
Слайд 19 
        
  
                                                         
                                                         
                                                      
                                                          
                                                       
                                                 
                                                           
         
                                                   
                                                       
                                                             
                                               
                                                       
                                                 
                                                         
                                                        
 
 
Слайд 20 
        
                                                                  
                                                            
                                                      
                                                          
                                                            
                                                     
                                                             
     
                                                              
                                                       
                                                          
                                                        
                                                         
                                                            
                                                           
                                                                
          
 
 
 
 
11 
 
Слайд 21
Репозиторій ЧДТУ
