Видовий склад та розповсюдження червонокнижних трав'янистих рослин в умовах Мліївського лісництва Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Шерстюк, Валентин Валерійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9857
Full metadata record
DC Field	Value	Language
dc.contributor.advisor	Сопушинський, Іван Миколайович	-
dc.contributor.author	Шерстюк, Валентин Валерійович	-
dc.date.accessioned	2026-07-11T15:14:32Z	-
dc.date.available	2026-07-11T15:14:32Z	-
dc.date.issued	2026-06-05	-
dc.identifier.uri	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9857	-
dc.description.abstract	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра містить 50 сторінок, рисунки, таблиці, 36 джерел та мультимедійну презентацію. Мета роботи: виявити видовий склад; оцінити щільність та просторову структуру популяцій трав'янистих червонокнижних видів рослин Мліївського лісництва Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"; визначити екологічні чинники, що впливають на їхній стан і життєдіяльність та рівень загроз для рідкісних видів; формування науково обґрунтованих заходів їх охорони. Об'єкт дослідження: популяції червонокнижних трав'янистих рослин у природних лісових екосистемах Мліївського лісництва. Наукова новизна одержаних результатів: вперше для Мліївського лісництва визначено кількісні параметри популяцій червонокнижних видів рослин та встановлено особливості їх просторової організації і залежності від типу лісорослинних умов.	uk_UA
dc.language.iso	uk	uk_UA
dc.subject	лісорослинні умови	uk_UA
dc.subject	природоохоронні заходи	uk_UA
dc.subject	раритетний вид	uk_UA
dc.subject	мліївське лісництво	uk_UA
dc.subject	чигиринське надлісництво	uk_UA
dc.subject	червонокнижні трав'янисті рослини	uk_UA
dc.title	Видовий склад та розповсюдження червонокнижних трав'янистих рослин в умовах Мліївського лісництва Чигиринського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"	uk_UA
dc.type	Bachelor Thesis	uk_UA
Appears in Collections:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
КРБ В. Шерстюк, 05.06.2026.pdf Restricted Access		7.01 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show simple item record
Extracted text
UEPKACLKIIİİ CHERCASSY 
IEPKABHHİI STATE 
TEXHO.IOTIVHIIIİ TECHNOLOGICAL 
YHIBEPCHTET UNIVERSITY 
205 «JlicoBe rOCIIO)1apcTB0» 
Ka)e:pa JlicoBorO rOCnOnalcTBa Ta paiioHaJTbHOrO IipupoKoaCTY BaHHA 
AHOT A II IS I 
Ha KBaJipikauižHy po6oTy 6akanaspa 
3A06yBaya BHULOoï oCBiTH lepcTIoKa B.B. 
Ha TCMy: <«BuIOBHİC KJJaJ| Ta posuOBCIOJKeHHSI yenBOHOKHHKHHX TpaB'AHHCTHX poCJIHH B 
VMOBAN MJuiïBebKOrO JIİcHHUTBa UurupHHCbKOTo Ha,LIiCHHUTBa i.iï «leHTpaTbHHÝ 
icoBuů ohic» \|T< «Jlicu YkpaïHH» 
BuiycKHa KBaIi)ikaiŽHa pooOTa ÕakanaBpa MİCTHTH 50c.. pHCVHKH, TaoJIMILU. 36 1Kepen. 
MYJIbTHMCIIĂHy npeseHTaLųiio. 
MeTa po00TH: BHABHTH BH)[OBHň CKla| Ta oiimn IŮ.LHiCTb Ta up0CTOPOBy CTpVKTYpy lony1AI|H 
TpaBAHHCTHX epBOHOKHHKHHX BH;UB poc:MH MiBCbKOTO liCHHITBa YMrHpHHCBKOro 
HaniicHHUTBa iniï «lleHTpalbHHÄ JicOBHä ohic» | «JlicH YkpaïHH» Ta BH3HaYMTH eKONOri4HI 
HMHHHKH, IIO BIJIHBaIOTE Ha iXHiĂ CTaH İK HTTC3laTHICTH Ta piBeHb 3arpo3 JIA piIKICHHX BHIIB, a 
TakOK hopMyBaHHA HayKOBO 00rpyHTOBaHux 3axOÜB İX OXopOHH. 
06 CKT 10CIİIKEHHA: 1o1yJIA|i 4epBOHOKHHKHHX TpaBAHHCTHX BHIIB_ PocIWH Y IpaponHHX 
JlİCOBHX eKOCHCTeMax MJiiïBCbKOrO JIiCHHITBa. 
HaykoBa HOBH3Ha o1epxaHHX pe3yJl5TaTİB. YiiepWe UA MJiïBCLKOrO JiCHMUTBa BH3HayeHO 
KiJIbKİCHỈ IlapaMeTPH IOIyJIAiṁ 4epB0HOKHMKHHX BİB pocJI HH Ta BCTaHOBJICHO OCO0IHBOCTİ İX 
IIpocTOpoBoi opraHi3aiï B 3aNCKHOCTİ BI,|T HIY IicopocIMHHHX YMOB. 
KioYOBİ CIOBa: papuTeTHHÝ BMI, I101yJISI1, pIBCHb 3arpo3. ncopociIHHHI YMOBH, IipocTOpOBa 
opraHi3aia, npupo,100NOpoHi 3axo1, KHTTC,WTHICTD, 
BaneHTHH LIEPCTIOK 
(iM's IIPI3BMIIIE) 
2026 p. 
IEPKACHKIIİİ CHERCASSY 
IEPKABHIHİI STATE 
TEXHO.10TIYHHH TECHNOLOGICAL 
VHIBEPCHTET UNIVERSITY 
CneuianbHiCTb: 205 «JlicoBe rocnOgapcTBO» 
(LUn)pi HaBBa cneuianbHOCTİ) 
Kapenpa licOBOrO rOCHONapcTBa Ta paioHanbHOTO IpHpoi0KopHCTY BaHHA 
BIJTYK 
Ha KBaJrihirauiňHy poooy 6asa.laBpa 
3106y BaMa BHuoïo CBiTH lepCTOKa BaieHTHHA BanepiiOBH9a 
(IipiBBHUIe, iM`A, I0-0aTbKOBİ 3,1ooY Ba4a BHUIOÏ OCBİTH) 
Ha TeMy: «BuiOBHĦ CKJIal Ta po310BCIOJKeHHA 4epBOHOKHHKHHX TpaB'9HHCTHX 
pocIHH B YMOBax MiiïBCbKOro icHHUTBa YurupHHCbKOrO HanuiCHHUTBa inii 
«leHTpaJbHHÄ JIicOBHÄ opie» I «Jlien yKpaïHu» 
IIpexcTaBJICHa KBanidhikauižna po6ora lllepeTIOKa B. B. ipo BMB4eHHA BHIOBoro cKIaly ta 
ouiHKY UilbHİCTİ İn pocTopoBy crpyKTypy nony1AUiÄ TpaBsHneTHX 4epBOHOKHHKHHX BHAİB pociMH 
MiiiBCbKOTo iCHHUTBa Ta eKonoriHİ YHHHMKH, IIO BIIHBAIOTL Ha ïxHiň cTaH i KHTTC31aTHİCTH Ta 
pIBCHb 3arpos 1A piikicHux BHİB, a TaKox hopMy BaHHA Hay kOBo o6rpyHTOBaHHX 3axoniB ïx oxopOHM. 
BiIIIOBIlac vCIM BHMOraM 3aBlaHHA. 
y poooTỈ BaicHTHH BH3HaunB KiIbKicHi Ilapaneipu lOIy:191iű 4epBOHOKHMXHHX BHIİB 
pocIHH Ta BCTaHOBHB Oco6.1MBOCTİ ix ipocTopoBoi opranizaniï B 3aneKHOCTİ Bin THIY 
IicopocIHHHHX yMOB. pozpo61eHO H)epcHIüŽOBaHHÝ KOMIICKC 0xopOHHHX 3axoiB LIA 
papureTHHX pocIMH TaJ Iicorocnolapcbkoi ipakTHKM. 
Ilin 4ac BHKOHaHHA poốOTH ABTOp BHABMB TaKi pueH AK CaMOCTiMHICTE. cyMHHHiCTb, BMiHHA 
3acTOCOBy BaTH TeopeTHYHİ 31annA ipH onpaIOBHMT OTpuMaHnx pey.IblariB. aHaniyBaTH Ta 
CHCTeMaTH3y BaTH aHi OCKCHb. ip0,1C\MOHCipy BaB oOBHaHICTb TeopeTHYHMX acieKrax Ha 
HaieKHOMY piBHỈ. 
PekoMeHJIOBAH0: IipencTaBJ1CHy KBanicþikaiäny poốoTy IllepcTIOKa BaneHTHHa 
BauepišoBH4a 10ycTHTH J10 3axHCTy, oLiHHTH Ha «BiMiHHO», o6y Bauy BHuIoŤ oCBİTH npucaoïTH 
KBaJibikaıuio «õakalasp 3 nicOBoro rocnO,tapeTBa»> 3a cietianbHiCTIO 205 «JlicoBe rocnonapeTBO». 
KepiBHMK: 1-p. C-r. H., JOLCHT IBaH COIYIIMHCLKMÝ 
(TOca,la. B4eHe BBaH9. BYeMÝ CTVIIb) (LWnC) (iM'A TIPI3BMII:) 
PEUEH3ISI 
na KBaIihikaiüny poóory 6akanaBpa 
3106y Baya BHIoi oCBiTH MepkacbKOro 1epxaBHOro TeXHOIoriYHOrO yHÍBepcHTeTY 
pakyıbTeTY TeXHOJOrİM, 6yLiBHMITBa Ta pauiOHaJTbHOro npuponokopncTYBaHHA 
KapenpH IIcOBOro rociolapcTBa Ta pailioHaJlbHOro npupoIOKOPHCTYB aHHA 
cneuiaIbHİCTb 205 «JlicOBe rOCIIONalcBO» 
(WHop Ta la3Ba) 
IlepcTOKa BaeHTHHa BaiepiňOBH4a 
(npi3euUIe. iM'A. n0 oaTLKORİ 3I0ốV BaVa BMUoi OCBITM) 
Ha TeMy: «BunoBHŇC KJIanT a p03nOBCKoenaA 4epBOHOKHWKHHX TPaB'AHHCTHX 
pocHH B YMOBax MuiïBCbKOro JicHHIUTBa YurHpHHCbKOrO HanJIiCHHUTBA piuii 
«llenTpaNbHnÜ JiCOBHŇ O)ic» l «licH YKpaïuH»» 
KBanihiKauiğHa po60Ta cKIanaeTbca 3 pozpaxyHKOBO-10ACHIOBaNbHOÏ 3ariucKH, AKa 
MiCTHTb 50 cTopiHOK; rpaiYHMÄM arepiau, 20 cnaŭniB npezeHTali. 
BiņnoBinHicTb KBaJihiKauiňHoï poő0TH cneuiaubHOCTİT a 3aBīaHHIO 
KBanihikauišHa po6oTa B nOBHiÄ Mipi BinOBİJa€ oCBİTHIÄ IporpaMİ Ta 
IIOCTaBJIeHOMy 3aB1aHHIO. 
AKTyaIbHiCTH TeMu KBAJiğikauiňnoi po6oTH 
Tema poo0TH € aKTyaNbHOO UIA LleHTpalbHOro JlicocTeIIy Ne oco0.IMBe npakTHHe 
3HayeHHA Mac 36epexeHHA TeHoOHIy Ta leHOTHHHOÏ CTpYKTYPH icoOBHX MacHBİB. 
BeneHHA nicorocnOnapcbKMX pooiT e3nOcepeAHb0 BIJIH Ba€ Ha KHTTE3AATHICTE 
YHİKaJTbHHX )JIoptCTHYHHX KOMIJICKCIB, cepe AKMX Oco6NHBy uiHHIcTb MaroTb 
TpaB'AHHCTİ pocJIHHH, IIlO 3aHeceHI 1O YepBOHOi KHHIH YKpaiHu. 
BianosianieTb cyuacOMy pisHo possuTKy Hayku iT exHİKH 
KBanioikauišHa poóoTa B I1OBHiŭ mipi BiiOBİJaE cy4aCHOMy piBHIO PO3BMTKY Hayk4 
iT eXHİKH. 
3aralbHa xapaKTepncTHKa KBaJIipikaniMHoï po0TH y pob0TI IpencTaBJIeHO pe3yJlbTaTH KOMIJICKCHOTO I0CİKeHHA nonyIAUIÄ 
yepBOHOKHHKHUX BHJIB pocIMH, IIO 3p0CTaOTb Ha TepHTOpii MniïBCbKOro JiCHHUTBa 
YurupuHCbKOrO HanniCHMLITBa hiuiï«lliBHi4HHÄ JIiCOBHÝ ohic» |l «Jlicu YKpaiHH». 
a 3epexeHHA| MX B4J1İB He06Xi,HC BIUDOBaJIDKCHHA OXOpOHHHX 3axoNIB, 30KpeMa 
CTBOpeHHA MIKPO3anoBİIHHKİB, perynOBAHA peKpea Ta ananrauig 
JlicorocnonapcbKMX IipakTHK AKİ CTaoiui3yIOTb CTaH IlOnynAui, 3MeHIlaTb 
HaBaHTaKeHHA Ha KJIIOYOBİ AIAHKH Ta IIBALLaTb IIpuponrpoHHHÄ CTaTYC 
TepHTopiň. lociNKEHo oco6NMBOCTİ IonyiAuiṁ 4epBOHOKHHKHHX BHIB_ pocHH, 
HaŭoinblIy Ta HaŭMeHUIy uibHiCTL 101ynsLiň. TpoBeneHO OLIHKy npocTopOBOŤ Ta 
BiKOBOi CTPYKTYPH BHAIB Ta BH3HayeHO KOMIIJIeKC 3arpo3 11A BHXHBaHHA OKpeMHX 
BHỊİB. HaňõinbU Heõe3ne4HMMH 4MHHHKaMH BH3Ha4eHO HİCorocnonapCbKi pyőKH, 
peKpeauiğHe HaBaHTaKCHHA, 3MIHH TYIpoJolHOrO pcKAMY Ta HecaHKĻİOHOBaHHĂ 
30ip i BHKOIY BaHHA POcIIHH. 
Ha ocHOBİ OTPMMaHMX AaHMX po3po6nCHO KOMIIEKC 3axolIB OXOPoHH, IO OxonNIOC 
TepTopialbHY, JIicoroclOlapcbky, IVpoCKOJJOT)4HY, Ô10TexHOJIOrI4HY Ta eKoJJOr) 
IIpocBİTHMLLDKY CKJJalOBI, a TakOK pCKOMCL,laILỬ HO,0 HaykOBOro MOHiTOPHHry Ta 
CTBOpeHHA MİKPO3arioBiJHHX OXopOHIIMX JU.ISHOK. 
BaysaxenHS AO KBAnihikauiüoi poóoru 
CyTTCBMX 3ay BakeHb KBaniɖpikaıuiňna pooora HeMac. 
BuCHOBOK npo Mipy oaxoBoï niroTOBKH 3106y Ba4a BHLoi ocBiTH 
KBanioikauiňHa poooTa lllepcTIOKa BauieHTHHa BanepiňoBHya BHKOHaHa Ha 
BHCOKOMY piBHİ, MICTHTH CHCTeMaTH30BaHy İH)opMailio KOMIJIeKCHOro 
A0CIINKEHHA IOIyJIALi yepBOHOKHHKHHX BHIB pocIHH, |O 3pocTaIOTb Ha 
TepHTOPiï MıiïBCbKOro iiCHMIITBa YurupuHCbKOrO HajuiCHHITBa oiiï <«IliBHiYHHĂ 
licOBHÝ oic» | «Jlicu YKpaïu», oupabOBano |0CTaTHIM 0Ố°CM CIneiaNbHOỈ 
JTepaTYpH i HoMaTHBHHX 10KYMeHTİB, IIpoaHaJli30BaHo cTaH 11CopoCJTHHHHX YMOB 
Tà aHTPonoreHHHM hakTOp, |O MaroTH OeBIiOcepeHIM BIUIHB Ha IOny 1AIII 
YepBOHOKHHKHHX BHIİB pocnMH. 3100y Ba4 iponenOHCTPYBaB HanexKHHĂ PIBeHb 
haxoBoï niroTOBKH, YMİHHA aHaii3yBaTH i y3araıbHIOBaTH pe3yTbTaTH 10CIiLKEHb 
Ta poouTH 00rpHTOBaHİ BHCHOBKH. 
3arabHHÀ BHCHOBOK 
IIpencTaBJIeHa KBanihikaižHa po00Ta õakanaBpa BHKOHaHa Ha BHCOKOMY piBHİ 3 
NOTPHMaHHAM BHMOr BİJOBİJHHX HOpM Ta CTaHlapTİB. 3aciyroBy€ Ha ouiHKy 
«8i).MiHHO» Ta MOKe OyTH 101YIICHa 10 3axncTy. 
Peuen3eHT 
JKOPAAIPIHA MN» bH EnPiKcAoBBH  
«ACiTBeO H4AEAPNKIACCHbMUKTEB O 2026 p. 
Ta HakNAH 
MIHICTEPCTBO 0CBITML HAYKH YKPAÏHH 
YEPKACLKMÝJ EPKABHMṁ TEXHOJIOTT4HVÝY HIBEPCHTET 
DakylbTeT TCXHOJIOriÄ, 6yiBHMIITBa Ta paiiOHalbHOrO 
IipupoIOKOPHCTY Baiis 
Kapepa siicoBoro rocIOapcTBa Ta paiionalbIOro ipHpolOKopHCTY BaHH9 
(l00a ta kadhe:ip) 
«o 3axHeTy 101yneHO»> 
3ap.j ahenpn JIlPII 
IHrpina YEMEPMC 
(imiuianH. npi3BHUIe) 
2026 p. 
IIOACHIOBAJIbHA3 AIIHCKA 
NO KBai)ikaižnoï poốorn 
0 ak a JI a B pa 
(0CBİTHb0-KBaidþikauinuii piBCHb) 
Ha TeMy: «BuIOBHÄC KJlal Ta po3iiOBCIOJIKeHHA 4epBOHOKHHKHHX 
TpaB'AHHCTHX pocJIHH B VM0Bax MıiïBCLKOro JIiCHHUTBa 
YurHpHHCbKOro HalicHHITBA piuiï «lenTpaJIbHHĂ JİicoBHňo pic» 
AI «Jlicu YKpaium»» 
(HaBBa 1CMII 30HO Hakazy 
BuKOHajıa: 3/(0ỐVBaYKa BHILOiO CBİTH 
4 Kypey, IpynJ IT-27 
CueiabllOCTİ: 
205 «JIicoBe rocnogapCTBO» 
(nop I HasBa aupaus LTOOBKI. CnwabHOCTI) 
IllepcriOK BajeHTHH BaIepiioBHY 
(upisBMlC. İM. io 0l LKOBİ 3.06VBaya BMuoi ocBiTH) 
KepiBHHK İBaH ÇOIIYIIMHCLKMM 
(npi3BHuuc Ta iHiian) 
HopmOKOHTPOJIb IHrpina YEMEPUC 
(npBBHC Ta IHILua) 
PeucH3CIT 
(nkBuIC Ta iHiuiam) 
3acBinyyo, o y uiú KBaJipikaųıMHIĂ poóoTİ HeMac 3ario3u4eHb 3 ipaub iHuIHX 
aBTOpiB Őe3 BİņnOBİJIHMX TIOCHJIaHb 
3.106y Ba B0i ocBİH 
Yepkacn 2026 poxy 
Hepkacb KHÄI epKaBIHň TexIOJIOri4HHMy HİBepcuTeT 
DaxybTeT TeXHOJNOTM, oyuBHH(TBa Ta paionabIIOrO IIPupoOKopucTy BaHHA 
Kadepa JicoBOIO TOCIO)apeTBa Ta pau01ULHOlO |pup0/0KOPMCTY BaHHA 
CneianbHICTb: 205 «JlicoBe rOCHOJapcTBO» 
3ATBEPĮKYIO 
3asiuyy4 Kaɖexpu JIIPI 
IHrpiga YEMEPVC 
(niannc) 
2026 p. 
3A BIAHHA 
HA KBAJIIOIKAUjÄHY POEOTY 
IllepcTIOKa BaJIeHTHHa BaiepiňOBH4a 
(upBBHWC. İM . IO ÕaLKOBİ 3.100\ B;l BHW0i oCH1) 
1. Tema KBaiihikanišnoi po6oTH 
«BA10BHÝ CKJlal Ta poznOBCIOIKEHHS YePBOHOKHHKHHX TpaB'aHHCTHX 
poc.IHH B YMOBax MuiïBCbKOrO JJiCHHUTBa MurHpHHCbKoro HanJIiCHHUTBa hiniï 
<<lewTpalbHHÝ JTicOBHÄ opic» I «Jlicu yKpaïH H» 
KepiBHMK KBanihikauiňHoi pooTH ConyIMHCBKMĂ L.M.. AOKTop c.r. HayK, npodecop 
3aTBeplKeHİ Haka30M YepkacbKoro 1epxaBHOro TeXHON0riuHoro yHİBepcHTeTy Bin 
<« õepe3HA 2026 poky No 79/04 
2. CTpoK nonanHA KBanihikaiŠHoÏ poốoTH 106YBAieM BHUOi ocBiTH 20.05.2026. 
3. BuxiHİ naHi n0 KBaJIipikauiińHOÏ poo0TH: 108CHIOBAJTbHa 3aıucKa, npoekT 
opraHizauiï i po3BMTKY JIİcOBOrO rOCnO/1apCTBA ILJUIpnCMCTBa, JliTepaTypHi 1Kepena, 
pezyTbTaTH 1OJTbOBHX LOCIiNKCHb Ha ipooHHX ILJJOWIax, poroMaTepianH. 
4. 3MicT po3paxyHKOB0-109CHIOBAJTbH01 3aTHCKH (iepeiik HTaHb, lo ix 
HaieKHTb po3poőMTH) 
BeTyn. Orıgı JITeparypu Ta MeTOJIHKa AOCMiIKeHb, XapaKTepHcTHKa cTaHy 
1icOBOro hoHIy i rocnonapCbKa AİAIlb HiCTB IIiupMCMCTBA. Pesyn5TaTH Hay KOBO 
LOcIİNHoi poó0TH, BucHOBKH Ta pekOMeHJlaiiï. CiHcOK BHKOPHCTaHMX 1Kepen. 
lonaTKM. 
5. lepe.tiK rpahiynoro MarepiaIy (3 T0HHM 3a3HaveHHAM 000B'a3KOBHX 
kpecieHb, 1JJakaTiB) 
6. laTa BHJa4i 3aBlaHHS No KBaIiğiKaiÄnoi poőoTH 2 JIKOTOrO 2026 poky 
KAJIEHIAPHMÝ LJIAH 
No Ha3Ba eTariB BHKOHaHHA KBaJiihikaiiňuoi CrpOK BAKOHaHHA 
3/n poőoTH eTarilB 
KBanihikauišHoi IMpa 
OTpHMaHHA BHXİnHoro 3aBJIaHHA poőoTH 
AHanis JiTeparypHuX 12.02.26 p. 
icTOPHYHHX YMOB DKepei i ipupoio BMKO 
01.03. - 05.03.26 p. 
3 IlotbOBi n0cHiņH BHKOH 
i 
OnpauOBaHHA cnocTepexeHHA 16.03. - 20.04.26p. 
4 
Marepiany siópaHoro pakTHYHOro BHKOH 
23.04.- 30.04.26 p. 
HanucaHHA po3niniB poõoTH BHKOH 
6 KoMn'oTepHHň Haốip TeKCTy 01.05. 17.05.26 p. BAKOH 
7 3aBepuueHHA 18.05. -
Ta ohopMeHHA 21.05.26 p. 
poőoTH BMKOH 
20.05.26 BHKOH 
3a00yBay BHI|oio CBİTH-IMIJIOMHHK 
BaneHTHH IIEPCTIOK 
(npi3BMle Ta iiuiau) 
KepiBHHK KBanihikauišHoÏ poõoTH IBaH COMYIIHHCLK 
(npi3BMLe Ta iiuiann) 
 
 
3 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП .............................................................................................................................. 4 
1 ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ РОСЛИН ТА 
ФАКТОРИ ЇХ ВРАЗЛИВОСТІ ...................................................................................... 7 
1.1 Оцінка стану популяцій червонокнижних трав’янистих видів рослин у 
живому надгрунтовому покритті лісу ........................................................................ 7 
1.2 Роль популяцій червонокнижних трав’янистих видів рослин у живому 
надгрунтовому покритті лісу .................................................................................... 10 
1.3 Охорона рідкісних та червонокнижних видів ................................................... 11 
2 КЛІМАТО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЛІЇВСЬКОГО     ЛІСНИЦТВА 
ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЛІСОВИЙ 
ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» ..................................................................................... 14 
2.1 Господарський, адміністративний устрій та розміщення установи ............... 14 
2.2 Природно-кліматичні та лісорослинні умови Мліївського лісництва та їх 
вплив на лісову рослинність ..................................................................................... 15 
2.3 Лісові ресурси та структура насаджень ............................................................. 17 
3 ПРОГРАМА, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ..................................... 20 
4 ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ ТА ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЇ 
ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИДІВ РОСЛИН ................................................................... 23 
4.1 Видовий склад червонокнижних травянистих рослин та їх     характеристика.
 ...................................................................................................................................... 23 
4.2 Біотопічний розподіл червонокнижних трав’янистих рослин ........................ 28 
4.3 Щільність популяцій червонокнижних трав’янистих рослин ......................... 29 
4.4 Просторова структура популяцій ....................................................................... 36 
4.5  Вікова структура популяцій ............................................................................... 39 
4.6 Основні фактори впливу на стан популяцій досліджуваних видів ................ 41 
4.7 Заходи охорони червонокнижних травянистих рослин у Мліївському 
лісництві ...................................................................................................................... 46 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ................................................................................... 50 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 52 
 
 
 
 
4 
 
ВСТУП 
 
Актуальність теми. Біологічне різноманіття — це фундаментальна основа, яка 
визначає сукупність процесів існування живої речовини біосфери та забезпечує 
стійкість і стабільність лісових екосистем до антропогенних чи кліматичних 
навантажень. Для України біорізноманіття є безцінним національним надбанням, а 
його збереження та раціональне використання визначено пріоритетом державної 
політики у сферах екологічної безпеки, охорони довкілля та збалансованого 
розвитку. В умовах Центрального Лісостепу особливе практичне значення має 
збереження генофонду та ценотичної структури лісових масивів. Ведення 
лісогосподарських робіт безпосередньо впливає на життєздатність унікальних 
флористичних комплексів, серед яких особливу цінність мають трав'янисті рослини, 
що занесені до Червоної книги України. Важливими індикаторами екологічного 
стану та біологічного різноманіття Мліївського лісництва Чигиринського 
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України»  є локальні 
популяції рідкісних та червонокнижних видів таких як сон розкритий (Pulsatilla 
patens) та сон лучний (Pulsatilla pratensis), що приурочені до світлих соснових і 
дубово-соснових розріджених лісових ділянок; підсніжник білосніжний (Galanthus 
nivalis) — ранньовесняний ефемероїд, який потребує суворого контролю за 
гідрологічним режимом дубрав та обмеження лісогосподарських робіт у місцях 
зростання; цибуля ведмежа (черемша, левурда) (Allium ursinum), збереження якої 
залежить від підтримання оптимальної зімкнутості лісового намету та недопущення 
суцільних рубок у вологих грабово-дубових лісах й збору людиною. 
Охорона цих вразливих та рідкісних видів безпосередньо у лісових кварталах 
Мліївського лісництва є вагомим практичним внеском у підтримання 
загальнодержавного екологічного балансу та збереження біоресурсного Потенціалу 
Черкащини. Внаслідок господарського освоєння території, інтенсивної рекреації, 
суцільних і вибіркових рубок, зміни гідрологічного режиму та кліматичних 
факторів популяції видів можуть зазнавати скорочення чисельності або зміни 
просторової структури. 
 
 
5 
 
Питання визначення щільності популяцій рослин і характеру їх просторового 
розміщення має важливе теоретичне та практичне значення. Популяційна екологія 
використовує показники густоти (density), вікової структури, характеру розподілу 
(рівномірний, випадковий або агрегований) для оцінки стану й стабільності 
популяцій. Виявлення просторових закономірностей дозволяє визначити фактори, 
що впливають на життєздатність рослинних угруповань, і обґрунтувати заходи з їх 
охорони. 
Разом із тим, для більшості територій лісогосподарського фонду України 
відсутні систематизовані кількісні дані щодо щільності та структури популяцій 
червонокнижних видів рослин, що значно ускладнює розроблення ефективних 
стратегій їх збереження. Це визначає актуальність даної роботи. 
Мета дослідження – виявити видовий склад та оцінити щільність та просторову 
структуру популяцій травянистих червонокнижних видів рослин Мліївського 
лісництва Чигиринського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» та визначити екологічні чинники, що впливають на їхній стан і 
життєздатність та рівень загроз для рідкісних видів, а також формування науково 
обґрунтованих заходів їх охорони. 
Завдання дослідження: 
1. Опрацювати та узагальнити науково-теоретичні джерела й літературні дані 
щодо популяційної біології та екології рідкісних і вразливих представників флори. 
2. Встановити чіткий видовий склад рослин занесених до Червоної книги 
України  Мліївського лісництва. 
3. Здійснити експериментальне закладання тимчасових пробних площ у 
ключових типах лісорослинних умов лісництва для проведення кількісного 
обстеження популяцій. 
4. Дослідити демографічні параметри цільових видів, зокрема визначити 
показники щільності популяцій та встановити їхній віковий (онтогенетичний) 
спектр. Оцінити просторову структуру популяцій (дифузне, мозаїчне чи контагіозне 
розміщення) за допомогою розрахунку відповідних екологічних індексів. 
 
 
6 
 
5. Ідентифікувати комплекс екологічних факторів (антропогенних, 
лісівничих, кліматичних), що лімітують життєздатність популяцій, та 
спрогнозувати потенційні загрози для їхнього існування. 
6. Розробити комплекс науково обґрунтованих лісівничих рекомендацій,      
спрямованих на оптимізацію режимів охорони, збереження та подальшого 
моніторингу раритетної флори. 
Об’єкт дослідження: популяції червонокнижних травянистих видів рослин у 
природних лісових екосистемах Мліївського лісництва. 
Предмет дослідження: щільність, просторова та вікова структура популяцій 
червонокнижних видів рослин, а також фактори, що зумовлюють їхнє територіальне 
розміщення і життєздатність. 
Наукова новизна роботи: уперше для Мліївського лісництва визначено 
кількісні параметри популяцій червонокнижних видів рослин та встановлено 
особливості їх просторової організації в залежності від типу лісорослинних умов. 
 Матеріали та висновки дослідження можуть бути впроваджені: у 
лісогосподарську практику для оптимізації та екологізації методів ведення лісового 
господарства, що дозволить інтегрувати заходи з охорони раритетного фітофонду, 
у виробничі плани лісозаготівельних та лісовідновних робіт, у природоохоронну 
сферу під час підготовки наукових обґрунтувань для розширення мережі територій 
та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), зокрема при проєктуванні нових 
заповідних урочищ та заказників на базі унікальних виділів Мліївського лісництва.  
 
 
 
7 
 
1 ОГЛЯД НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ 
РОСЛИН ТА ФАКТОРИ ЇХ ВРАЗЛИВОСТІ 
 
1.1 Оцінка стану популяцій червонокнижних трав’янистих видів рослин у 
живому надгрунтовому покритті лісу 
 
Скорочення світового біо- та фіторізноманіття сьогодні є однією з 
найважливіших екологічних проблем. Головний рушій цього регресу - 
антропогенна деградація середовища зростання рослин, що супроводжується 
руйнуванням природних екосистем та їхнім хімічним забрудненням. Літературний 
аналіз підтверджує, що втрата біологічного рослинного різноманіття належить до 
найгостріших екологічних криз сучасності. Головна передумова зникнення 
рідкісних  видів полягає в руйнуванні або погіршенні умов їхнього існування. Цей 
процес є прямим наслідком масштабної господарської або безгосподарської 
діяльності людини, ерозії природних територій та токсичного впливу 
забруднюючих речовин. 
     Живе надґрунтове покриття (ЖНП), що складається з трав'янистих рослин, 
мохів та лишайників, є обов'язковим елементом лісових фітоценозів. Цей 
компонент екосистеми виступає потужним екологічним фактором: він 
трансформує фізико-хімічні параметри ґрунту, зокрема рН, структуру та рівень 
гумусу, регулює приземний мікроклімат, нівелює температурні коливання та 
затримує потоки повітря, безпосередньо впливаючи на процеси лісовідновлення. 
Динаміка трав'яного ярусу, представленого одно- та багаторічниками, визначається 
світловим режимом, а саме у широколистих лісах спостерігається чітко виражений 
весняний пік вегетації, який сповільнюється після змикання крон верхніх ярусів. У 
деревостанах зі сталим покривом структура нижнього ярусу залишається відносно 
стабільною протягом року, а її щільність корелює із вертикальною архітектонікою 
лісового намету. Трав’янисті рослини виступають невіддільним елементом лісових 
екосистем. Інтенсивний розвиток нижнього ярусу здатний суттєво коригувати 
мінеральний, водний, світловий та вуглецевий режими живлення деревних порід. 
 
 
8 
 
Живий надґрунтовий покрив трансформує не лише фізико-хімічні параметри 
ґрунту та приземний мікроклімат, а й безпосередньо моделює процеси природного 
відновлення, структуру лісової підстилки, динаміку мікробіому, життєдіяльність 
грибів, безхребетних та хребетних тварин. У кінцевому підсумку це визначає 
загальну біологічну стійкість та продуктивність фітоценозів [20]. 
Травянисті червонокнижні види рослин теж є невід’ємним елементом  лісових 
екосистем та перебувають під загрозою зникнення і їх неможливо врятувати без 
вивчення та застосування спеціальних охоронних заходів. Особливу цінність в 
умовах Черкащини становлять реліктові та рідкісні види, такі як підсніжник 
білосніжний Galanthus nivalis, сон чорніючий Pulsatilla nigricans, цибуля ведмежа 
Allium ursinum, проліска дволиста Scilla bifolia, ряст маршала Corydalis 
Marschalliana та Corydalis Halleri, медунка лікарська Pulmonaria officsnalis, 
конвалія звичайна Convallaria majalis, сон широколистий Pulsatilla patens, а також 
унікальні популяції астрагалу шерстистоквіткового Astragalus dasyanthus. 
Збереження місць їх зростання вимагає суворого обмеження суцільних рубок та 
недопущення пошкодження лісової підстилки [21]. 
Збереження рідкісних видів є критично важливим для стабільності природних 
екосистем, оскільки їхнє зникнення (елімінація) може спровокувати деградацію 
всього фітоценозу. Малочисельні види забезпечують виконання найбільш 
уразливих та функціонально унікальних завдань у високодиверсифікованих 
спільнотах, саме це й  зумовило необхідність розробки прогностичних моделей, 
здатних оцінювати життєздатність рідкісних видів та їх популяцій під впливом 
динамічних абіотичних та біотичних чинників й визначати ймовірні ризики їхньої 
втрати. 
У вітчизняній науковій практиці тривалий час базовим інструментом 
оцінювання стану й перспектив популяцій виступав аналіз їхньої онтогенетичної 
структури. Проте цей метод фіксував лише статичну «форму існування» 
локального угруповання на момент спостереження, ігноруючи часову динаміку 
 
 
9 
 
чисельності [25]. Через це поділ популяцій на інвазійні, нормальні або регресивні 
за віковим цензом не завжди відображав реальні вектори їхнього розвитку.  
Сучасна концепція віталітетного оцінювання, на противагу онтогенетичній, 
базується на моніторингу співвідношення особин із різним життєвим станом. 
Такий підхід, в роботі Жиляєва Г.Г., що спирається на тривалі спостереження, 
дозволяє точніше прогнозувати життєздатність популяцій та тренди їхніх 
трансформацій [7]. 
Свого часу вчені намагалися обчислити поріг мінімальної чисельності, 
необхідної для сторічного виживання виду, застосовуючи математичне 
моделювання та генетичний аналіз. Тоді панувала думка, що для збереження 
популяції достатньо підтримувати її «ефективну чисельність» у межах 50–500 
особин [23,30,31]. Утім, тогочасні уявлення зазнали змін: новіші розвідки доводять, 
що окремі реліктові види демонструють високу життєздатність і здатні тривалий 
час успішно функціонувати навіть в умовах критично низької щільності та малої 
кількості особин. 
Популяція виступає базовим структурно-функціональним елементом виду, а 
такі її параметри, як просторове розміщення, щільність та віковий склад, 
безпосередньо визначають стабільність і життєздатність фітоценозів. Кількісні 
показники популяцій не є константними - вони динамічно змінюються під дією 
антропогенного пресингу та екологічних чинників [5,9]. 
При цьому щільність угруповань раритетних видів слугує одним із головних 
індикаторів для визначення їхнього созологічного (охоронного) статусу. Для 
геофітів та ефемероїдів властивий контагіозний (груповий або кластерний) тип 
просторової організації. Така специфіка розподілу особин зумовлена біологічними 
особливостями їхньої репродукції, зокрема переважанням вегетативного 
розмноження та обмеженим радіусом дисимінації (поширення насіння) [17]. 
Сучасний етап розвитку просторової екології популяцій дозволяє відійти від 
суто описових методів. Сьогодні для аналізу архітектоніки угруповань 
застосовують точні математичні індекси (зокрема індекси Морісіти, Кларка–
 
 
10 
 
Еванса та функції Ріплі), які дають змогу комплексно оцінити не лише щільність 
популяції, а й геометричний характер її просторової диференціації [33]. 
 
1.2 Роль популяцій червонокнижних трав’янистих видів рослин у живому 
надгрунтовому покритті лісу 
 
        Сучасний етап розвитку лісівничої та ботанічної наук характеризується 
переходом від суто ресурсного підходу до концепції збереження біотичного 
різноманіття та екосистемного менеджменту. Живе надґрунтове вкриття є 
обов'язковим структурно-функциональним компонентом лісових біогеоценозів. 
Воно виконує важливі середовищеутворювальні функції: регулює приземний 
мікроклімат, трансформує фізико-хімічні властивості ґрунту (рН, вологість, 
щільність), впливає на мікробіоту та процеси лісовідновлення. 
Особливе місце у структурі трав'яного ярусу належить раритетному 
компоненту — видам, які занесені до Червоної книги України. В умовах 
антропогенної трансформації ландшафтів, посилення рекреаційного пресингу та 
інтенсивного ведення лісового господарства (зокрема, в регіоні Центрального 
Лісостепу), популяції червонокнижних рослин зазнають суттєвої елімінації. 
Оскільки стабільність фітоценозу безпосередньо залежить від його видового 
різноманіття, зникнення навіть малочисельних елементів флори може 
спровокувати руйнування специфічних зв'язків усередині екосистеми та знизити її 
загальну біологічну стійкість. Вплив живого надґрунтового покриву на 
продуктивність та стійкість деревостанів досліджено у фундаментальних працях 
багатьох вітчизняних та закордонних науковців: С. А. Уайльд, В. П. Бельков, В. П. 
Шлапак та ін., доведено, що трав'яний ярус вносить значні корективи у водне, 
світлове, мінеральне та вуглецеве живлення деревних порід [30,31].  
Водночас роль саме рідкісних видів у функціонуванні спільнот тривалий час 
недооцінювалася через їхню низьку проекційну стійкість та малу чисельність. 
Проте сучасні світові дослідження переконливо доводять, що у 
високодиверсифікованих угрупованнях саме рідкісні види підтримують найбільш 
 
 
11 
 
уразливі та екологічно унікальні функції, які не здатні компенсувати домінантні 
види. 
Роль трав’яного покриву та популяцій червонокнижних трав’янистих  у 
формуванні лісових угруповань досліджували С. І. Галкін, Т. К. Дойко та ін.. 
Зокрема у дослідженнях Дойко в умовах дібров  виявлено 8 видів ранньовесняних 
ефемероїдів Anemona ranunculoides (рясність І бал), Corydalis cava – ІІ, Corydalis 
solida – V, Ficaria verna – II, Gagea lutea – III, Gagea minima – III, Scilla bifolia – III), 
зокрема 1 вид Galanthus nivalis – V, що занесений до Червоної книги України. 
Окремі кількісні показники впливу трав’яних рослин на продуктивність лісових 
насаджень наведено у роботах Ю. Е. Алексеева, С. А. Уайльда, В.П. Белькова, А. 
К. Семенова, М. І. Крилова, О. С. Остапчука та інших встановлено, що живий 
надґрунтовий покрив впливає на продуктивність деревостанів безпосередньо та 
опосередковано. [30, 31].  Як зазначає В. П. Шлапак, нижній рослинний ярус 
виступає вагомим чинником, що прямо чи опосередковано визначає 
продуктивність лісових фітоценозів [31]. Інтенсивний розвиток трав'янистих 
рослин створює конкуренцію для деревних видів, суттєво впливаючи на засвоєння 
ними вологи, світла, вуглецю та мінеральних елементів. Трансформація 
середовища під дією трав'яного покриву охоплює зміну фізико-хімічного складу 
ґрунту, коригування мікроклімату та оновлення структури підстилки. Цей 
компонент також регулює природне поновлення лісу, контролює розвиток грибів, 
представників мікро- та макрофауни, активізує мікробіологічну діяльність і 
безпосередньо впливає на стабільність всієї лісової екосистеми. 
 
1.3 Охорона рідкісних та червонокнижних видів 
 
Особливу екологічну та охоронну цінність становлять лісові масиви 
Черкаської області, які є залишками давніх вододільних лісів. У XVI–XVIII ст. ці 
суцільні ліси простягалися від Дніпра до Дністра й Південного Бугу, поєднуючись 
із Кримськими гірськими масивами. Сучасний антропогенний тиск та фрагментація 
екосистем призвели до ізоляції окремих локалітетів. Проте ліси регіону досі 
 
 
12 
 
зберігають реліктові та рідкісні види, що свідчить про історичні зв’язки між 
флорами різних регіонів. Наукові пошуки, проведені у цьому регіоні, дозволили 
виявити нові місця зростання цінних видів роду Galanthus L. та інших раритетних 
представників флори. Наприклад підсніжник складчастий Galanthus plicatus M. 
Bieb. є підчорноморським ендеміком та реліктом. Його основний ареал 
зосереджений у Криму, а також в окремих районах Румунії, Молдови, Грузії та 
Туреччини. У 2005 році вид був уперше офіційно зафіксований на рівнинній 
частині України — в урочищі «Холодний Яр» , на площі 42 000 м² у грабово-
дубових та ясенових лісах. Нове місцезнаходження: У 2012 році науковці виявили 
нову популяцію за 30 км від Холодного Яру — поблизу с. Тимошівка Кам’янського 
району. Рослини зростають у грабовій діброві з 80-річним першим ярусом дуба 
звичайного (Quercus robur) та щільним весняним покриттям (проективне 
ранньовесняне покриття сягає 90%). Популяційні параметри G. plicatus у новому 
локалітеті мають середній показник щільності, що становить 75 ос./м². Популяція є 
неповночленною, з чітко вираженим правобічним віковим спектром. Вона 
класифікується як регресивна. Великих клонів вид не утворює, молоді (ювенільні 
та імматурні) особини трапляються лише спорадично. Головним чинником 
пригнічення популяції є катастрофічне антропогенне навантаження — масове 
вилучення квітучих особин. У 70% генеративних рослин виявлено зірвані 
квітконоси, що унеможливлює насіннєве відновлення. 
Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.) — європейсько-малоазійський 
вид, занесений до Червоної книги України. На Придніпровській височині він 
перебуває поблизу східної межі свого загального ареалу. Нове  місцезнаходження 
площею 405 га виявлено у Маньківському лісництві Уманського держлісгоспу, 
поблизу с. Паланочка. Популяція приурочена до стиглого дубово-грабового лісу із 
зімкненістю крон 0,8 та домінуванням граба звичайного (Carpinus betulus). Навесні 
підсніжник білосніжний виступає абсолютним домінантом - проективне покриття 
— 90%. На відміну від регресивної популяції підсніжника складчастого, локалітет 
G. nivalis у Маньківському лісництві перебуває у значно кращому екологічному 
 
 
13 
 
стані, щільність складає 140 ос./м². Популяція є повночленною та зрілою. Вид 
ефективно розмножується як вегетативно (формує зрілі клони до 15 рослин), так і 
насіннєвим шляхом - стабільний самосів [5].  Арум Бессера (Arum besserianum 
Schott) - це регіонально рідкісний вид, який на Черкащинині досягає своєї крайньої 
східної межі поширення. До моменту дослідження в Черкаській області було 
відомо лише два локалітети цього виду. Нова знахідка у Маньківському лісництві 
є дифузною: рослини трапляються по всьому лісовому масиву, проте з низькою 
щільністю — близько 1 особини на 10 м². 
Таким чином сучасний стан флористичного комплексу Черкащини відображає 
гостру суперечність між високим природним потенціалом екосистем та 
деструктивним антропогенним впливом - інвазії, рекреація, браконьєрське 
збирання першоцвітів. Збереження цих ізольованих реліктових популяцій потребує 
негайних природоохоронних заходів. Визначення чітких меж популяції та 
вилучення з інтенсивного лісогосподарського використання площ для створення на 
їхній базі ботанічних заказників загальнодержавного значення. Важливим є й 
забезпечення систематичного контролю за    структурою регресивних популяцій 
для запобігання повного зникнення [17]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14 
 
2 КЛІМАТО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЛІЇВСЬКОГО     
ЛІСНИЦТВА ЧИГИРИНСЬКОГО НАДЛІСНИЦТВА ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 
ЛІСОВИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ» 
 
2.1 Господарський, адміністративний устрій та розміщення установи 
 
Чигиринське надлісництво є структурним підрозділом філії «Центральний 
лісовий офіс» ДП «Ліси України», що діє на підставі «Положення про 
Надлісництво», затвердженого наказом філії «Центральний лісовий офіс» № 
44/36.4-1 від 03.01.2025 року. 
Контора надлісництва знаходиться за адресою: 20901 вул. Черкаська, 77, м. 
Чигирин Черкаської області. Чигирнське надлісництво розташоване в східній 
частині Черкаської області на території двох адміністративних районів: 
Черкаського та Звенигородського і поширюється на територію 18 об’єднаних 
територіальних громад 
Площа лісогосподарських земель надлісництва становить 92765,1 га., які 
розподілені на 17 лісництв (Чорнявське, Трушівське, Чигиринське, Богданівське, 
Яничанське, Матвіївське, Креселецьке, Грушківське, Тимошівське, Капітанівське, 
Макіївське, Мліївське, Городищенське, Володимирівське, Смілянське, Сунківське, 
Будянське). В структуру надлісництва також входять: 1 нижній склад та 2 
лісопромислових комплекси, 11 лісорозсадників [13,21]. 
Спектр основних функцій надлісництва зосереджений на забезпеченні сталого 
управління лісовими ресурсами, їхньому ефективному відтворенні, охороні та 
захисті. Практична діяльність установи спрямована на інтенсифікацію 
лісовідновних процесів, заліснення деградованих земель, оптимізацію видового 
складу насаджень шляхом заміни низькопродуктивних насаджень ціннішими, а 
також на ведення селекційно-насіннєвої справи й розсадництва. Важливе значення 
приділяється збереженню екологічного потенціалу лісів — їхніх захисних, 
водорегулювальних, санітарно-гігієнічних та рекреаційних функцій. Комплекс 
безпекових заходів передбачає протидію нелегальному природокористуванню 
 
 
15 
 
(зокрема, самовільним рубкам), упровадження протипожежних стратегій та 
проведення лісопатологічного моніторингу для захисту екосистем від 
ентомошкідників і фітопатогенів. 
 
2.2 Природно-кліматичні та лісорослинні умови Мліївського лісництва та їх 
вплив на лісову рослинність 
 
Землі Мліївського лісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» локалізовані в межах Черкаського адміністративного району Черкаської 
області. Територія діяльності лісництва географічно приурочена до басейну річки 
Дніпро, де ключовою гідрографічною артерією виступає річка Вільшанка та її 
притоки. Швидкість річкового стоку обумовлена місцевими фізико-географічними 
та орографічними (рельєфними) угрупованнями і варіює в межах 0,2–0,5 м/с[13,21]. 
За геоморфологічним районуванням рельєф лісництва визначається як 
вузькохвилястий долинно-балковий водно-ерозійний тип. 
У структурі ґрунтового покриву за рівнем зволоження абсолютно домінують 
свіжі лісові умови (судіброви та діброви). Частка деревостанів із надмірним рівнем 
гідроморфності є незначною і становить близько 0,4 % від загальної площі вкритих 
лісовою рослинністю земель, тоді як болота сукупно охоплюють 480,6 га. [13,21]. 
За класифікаційною сіткою Погребняка [22], едатоп Мліївського лісництва 
визначається високою родючістю ґрунтів і стабільним зволоженням. Рівень 
родючості діброви (D): абсолютно переважаючий тип. Ґрунтову основу становлять 
сірі лісові, темно-сірі лісові опідзолені ґрунти та опідзолені чорноземи на лесових 
відкладах. Вони мають потужний гумусовий горизонт, високу ємність поглинання 
та багаті на мінеральні елементи. Судіброви (C) трапляються рідше, переважно на 
ділянках із виходом супіщаних порід або змитих схилах балок. Свіжа судіброва (C-
2) та свіжа діброва (D-2) займають понад 90% лісовкритих площ. Вода тут 
міститься у доступній для коренів формі, але без застою, що ідеально для 
формування високобонітетних насаджень. Вологі та сирі умови приурочені до 
заплави річки Вільшанка, нижніх частин балок та долин. На перезволожені ділянки 
 
 
16 
 
припадає лише близько 0,4%, а болота займають близько 480 га. Сухі умови мають 
обмежене поширення і фіксуються лише на крутих південних схилах балок із 
сильним поверхневим стоком.  
Основні типи лісорослинних умов (ТЛУ). Завдяки пануванню родючих свіжих 
ґрунтів, типологічна структура представлена такими основними одиницями: свіжа 
грабова діброва (D-2-грД) це зональний, корінний тип лісу для Мліївського 
лісництва. Деревостан діброви формує високопродуктивні насадження I–Ia 
бонітету. У першому ярусі домінує дуб звичайний (Quercus robur), у другому — 
граб звичайний (Carpinus betulus), який часто утворює густий намет (зімкненість 
крон до 0,8). Супутниками виступають ясен звичайний, клен гостролистий, липа 
серцелиста. Підлісок помірно розвинений або зріджений (через затінення грабом). 
Складається з ліщини, бруслини європейської, свидини, бузини. Трав'яний покрив 
досить насичений весняними ефемероїдами (пшінка весняна, анемона дібровна, а 
також червонокнижний підсніжник білосніжний. Улітку домінують яглиця 
звичайна, копитняк європейський, зірочник лісовий. Свіжа судіброва C-2-сД 
розвивається на легших за механічним складом ґрунтах та має нижчу 
продуктивність (II бонітет). Дубові насадження тут мають домішку берези 
повислої, черешні дикої та осики [22].  
Волога мезотрофна заплава C-3, D-3,D-4 розміщена в гідро-екосистемі  річки 
Вільшанки. Тут формуються специфічні фітоценози: чорновільшаники (Alnetum) у 
сирих пониженнях (D-4) заплавні діброви та насадження з участю ясеня і в’яза. 
Поєднання багатств D-2 забезпечує у Мліївському лісництві здатність до 
природнього відновлення корінних дубових  фітоценозів. Завдяки наявності граба, 
лісова підстилка швидко мінералізується, не закисляючи ґрунт. Проте, сучасний 
стан лісорослинних умов вимагає врахування кількох факторів: ерозійних процесів, 
змін клімату та гідрологічного режиму. Загальне зниження рівня ґрунтових вод, 
особливо в басейні Вільшанки, призводить до того, що окремі площі дібров D-2 
тимчасово функціонують у режимі, наближеному до D-1 (сухуватої діброви), що 
викликає досить часто суховершинність ясеня та послаблення дуба [30]. 
 
 
17 
 
Таким чином  саме у свіжих дібровах Мліївського лісництва зосереджені 
популяції рідкісних ефемероїдів та трав'янистих рослин із Червоної книги України, 
що вимагає ґрунтовного вивчення та виділення таких площ в об'єкти ПЗФ 
(природно-заповідного фонду) або під особливий режим захисту. 
 
2.3 Лісові ресурси та структура насаджень 
 
У відповідності до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо 
захисних лісових ділянок (2007) поділу лісів державного підприємства на категорії, 
їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового 
господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі 
господарські частини. Територіальне розміщення існуючого поділу лісів на 
категорії у надлісництві показано в таблиці 2.1                  
Таблиця 2.1 - Поділ лісів за категоріями[21]. 
Площа за даними 
Категорії лісів 
лісовпорядкування 
 
Га % 
Ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення 
Заповідні лісові 
671,4 0,7 
урочища 
Пам’ятки природи 576,3 0,6 
Заказники 1977,5 2,1 
Ліси наукового 
призначення, 862,2 0,9 
включаючи генетичні 
резервати 
Разом: 4087,4 2,8 
Рекреаційно-оздоровчі ліси 
Ліси у межах 
322,7 0,3 
населених пунктів 
 
 
 
 
 
18 
 
Продовження таблиці 2.1 
Лісопаркова частина 
1180,9 0,7 
лісів зелених зон 
Лісогосподарська 
частина лісів зелених 16884,4 17,6 
зон 
Рекреаційно-оздоровчі 
ліси, поза межами 1146,5 0,6 
зелених зон 
Разом: 19534,5 19,2 Разом: 19534,5 19,2 Разом: 19534,5 19,2 
 
Захисні ліси 
 
Ліси протиерозійні 282,6 0,3 
Ліси уздовж смуг 
1129,3 1,3 
відведення залізниць 
Ліси уздовж смуг 
відведення 606,4 0,7 
автомобільних доріг 
Ліси уздовж берегів 
річок, навколо озер, 2437,8 2,3 
водоймищ та інших 
водних об’єктів   
Байрачні та інші 
30066,5 33,8 
захисні ліси 
Разом: 34522,6 38,4 
Експлуатаційні ліси   
Експлуатаційні ліси 34620,6 39,6 
Усього по 
лісогосподарському 92765,1 100,0 
підприємству: 
 
Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарському 
призначенню, природним та економічним умовам району розташування 
підприємства 
Аналіз стану та динаміки лісового фонду дозволяє комплексно 
 
 
19 
 
охарактеризувати екологічні параметри лісових масивів підприємства на момент 
проведення лісовпорядних робіт. Увесь спектр лісогосподарських заходів 
здійснювався у чіткій відповідності до чинних нормативно-правових актів. 
Господарська діяльність була зорієнтована на оптимізацію якісних показників, 
інтенсифікацію продуктивності деревостанів, а також на збереження і посилення 
їхнього захисного та екологічного потенціалу. Ознак деструктивного чи 
негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище 
внаслідок виробничої діяльності підприємства не виявлено [13, 21]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20 
 
3 ПРОГРАМА, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ 
 
Об’єктом  дослідження були популяції червонокнижних трав’янистих видів 
рослин у природних лісових екосистемах Мліївського лісництва. Предмет 
дослідження: щільність, просторова та вікова структура популяцій 
червонокнижних видів рослин, а також фактори, що зумовлюють їхнє 
територіальне розміщення і життєздатність. Для комплексного оцінювання 
сучасного стану ценопопуляцій рідкісних та червонокнижних  трав’янистих рослин 
було застосовано слідуючі методи: маршрутний метод обстеження, що послужив 
основою для первинного виявлення локалітетів рослин, моніторингу їхнього 
видового складу, а також проведення систематичного та біоморфологічного 
аналізу червонокнижних представників та їхніх ценотичних супутників. Метод 
геоботанічних описів на пробних площах (ТПП) при визначенні лісівничо-
таксаційних й фітоценотичних особливостей біотопів, чисельності, щільності та 
вікової структури досліджуваних популяцій. Систематичний та порівняльний 
аналіз при опрацюванні наукової періодики, лісовпорядних матеріалів та 
теоретичних узагальнень. Метод спостереження реалізований на постійних 
моніторингових ділянках, відібраних у межах лісових кварталів із мінімальним 
антропогенним та лісогосподарським навантаженням для визначення параметрів 
життєздатності популяцій. 
Зважаючи на біоекологічні особливості ефемероїдів, польові облікові роботи, 
фіксацію просторового розміщення та визначення щільності рослин починали 
здійснювати у весняний період — на етапах масової бутонізації та генеративної 
фази (цвітіння) досліджуваних видів та продовжували спостереження протягом 
вегетації. 
Для детального обліку параметрів популяцій закладали два типи модельних 
майданчиків: лінійні траншеї (витягнуті прямокутні ділянки) розміром 25 × 0,5 м 
та серії з 10 ізольованих облікових квадратів площею 1 м² кожен. У межах пробних 
площ здійснювали диференційований підрахунок усіх екземплярів із розподілом їх 
 
 
21 
 
за віковими станами (онтогенетичними групами), що дозволило реконструювати 
вікові спектри популяцій. 
 Згідно з діючими методичними рекомендаціями, базовою демографічною 
одиницею обліку слугувала рамета (для видів із вегетативним розмноженням). 
Рясність та участь видів у складанні фітоценозу оцінювали за загальноприйнятою 
екологічною шкалою проективного покриття (де умовно виділяли градації: <1%, 1–
25%, >25%). 
Аналіз просторової диференціації судинних рослин, зокрема раритетної 
фракції, базувався на зіставленні власних польових знахідок із даними наукових 
публікацій та відомостями міжнародної бази даних GBIF. Верифікацію та 
ідентифікацію флористичного складу здійснювали за класичними визначниками 
вищих судинних рослин України, а бінарну номенклатуру узгоджували з 
міжнародною базою Plants of the World Online 2013. 
Класифікацію біотопів Мліївського лісництва виконували за профільними 
каталогами. Для деталізації структури виявленого фіторізноманіття аналізували 
охоронний статус видів, ступінь їхньої аборигенності. Охоронні категорії та 
раритетність таксонів встановлювали згідно з чинним виданням Червоної книги 
України та міжнародними созологічними списками. 
Визначення щільності та мікропросторової структури ценопопуляцій 
базувалося на комбінації квадратного на майданчиках 1м2 та трансектного методів. 
Для математичної оцінки просторової структури та встановлення ступеня 
агрегованості розміщення рослин розраховували Індекс Кларка–Еванса (R), який 
визначає характер просторового розподілу особин у популяції, використовується 
класична формула: R = rA : rE. Де: rA - фактична середня відстань між особиною 
та її найближчим сусідом (вимірюється в полі): rE - очікувана середня відстань між 
найближчими сусідами за умови абсолютно випадкового розподілу, яка 
вираховується через щільність популяції. Критерії оцінки типу розподілу за 
індексом R: R = 1- розподіл випадковий (пуассонівський), R < 1 - розподіл груповий 
(агрегований, куртинний, контагіозний). Що ближче R до 0, тим сильніша 
 
 
22 
 
скупченість особин. R > 1 - розподіл рівномірний (регулярний). Максимальне 
значення R x 2,15 (гексагональна решітка). Обробку первинних даних та 
картографічне моделювання просторової структури популяцій здійснювали за 
допомогою сучасних ГІС-технологій. Це дозволило візуалізувати просторове 
розміщення локалітетів рідкісних рослин у прив'язці до рельєфу, типів 
лісорослинних умов (ТЛУ) Мліївського лісництва та діючих факторів 
антропогенного навантаження. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23 
 
4 ОСОБЛИВОСТІ ЩІЛЬНОСТІ ТА ПРОСТОРОВОЇ СТРУКТУРИ 
ПОПУЛЯЦІЇ ЧЕРВОНОКНИЖНИХ ВИДІВ РОСЛИН 
 
4.1 Видовий склад червонокнижних травянистих рослин та їх     
характеристика. 
 
Територія Мліївського лісництва розташована в межах Придніпровської 
височини Центрального Лісостепу, характеризується унікальними яружно-
балковими комплексами, що слугують локалітетами для низки вразливих, 
рідкісних та реліктових видів рослин, що потребують особливого режиму 
лісогосподарювання та охорони. 
У ході маршрутних польових досліджень на території Мліївського лісництва 
виявлено 8 популяцій рідкісних та червонокнижних видів рослин, 7 занесені до 
Червоної книги України (2021), таблиця 4.1. 
Таблиця 4.1 - Видовий склад червонокнижних трав’янистих рослин 
Мліївського лісництва. 
  
Охоронний 
Вид Група Біотоп 
статус 
Підсніжник 
Свіжі грабово-
білосніжний Вразливий Геофіт 
дубові ліси 
Galanthus nivalis L. 
Шафран 
сітчастий Степи, чагарники, 
Crocus reticulatus дубові ліси 
Неоцінений Геофіт 
Steven ex Adams (C. (переважно світлі, 
luteus M. Bieb., сухі) 
nom. illeg. 
Тінисті 
Ведмежа цибуля широколистяні та 
Неоцінений Геофіт 
Allium ursinum L. мішані ліси, 
вологі яри 
 
 
 
 
 
24 
 
Продовження таблиці 4.1 
Булатка Грабово-дубові, 
великоквіткова букові ліси, 
Гемікриптоф
Cephalanthera Рідкісний чагарники 
іт 
damasonium (Mill.) (переважно 
Druce кальцефіл) 
Гніздівка Тінисті густі 
звичайна Neottia Геофіт широколистяні, 
Неоцінений 
nidus-avis (L.) Rich. (сапрофіт) мішані, рідше 
 хвойні ліси 
Світлі ліси, 
Любка дволиста 
галявини, узлісся, 
Platanthera bifolia Неоцінений Геофіт 
чагарники, вологі 
(L.) Rich. 
луки 
Плаун баранець, 
Баранець 
звичайний Lycopo
Вологі хвойні та 
dium 
Неоцінений Хамефіт мішані ліси, 
selago L. Huperzia 
мохові болота. 
selago (L.) Bernh. 
ех Schrank et Mart. 
 
Наперстянка Лісові галявини, 
великоквіткова вирубки, узлісся, 
Не занесена Гемікриптоф
Digitalis світлі 
до ЧКУ іт 
grandiflora Mill. широколистяні 
 ліси 
  
1. Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.). Ранньовесняний ефемероїд, 
який є одним із найвідоміших індикаторів широколистяних лісів України. 
Занесений до Червоної книги України з категорією «Вразливий». Включений до 
Додатку II Конвенції CITES, що накладає суворий контроль на транскордонне 
переміщення екземплярів та цибулин. У Червоному списку МСОП (IUCN) має 
статус «Близький до загрозливого стану» (NT) через стрімку деградацію природних 
екотопів у Європі [1,2,26]. В умовах Мліївського лісництва виступає локальним 
компонентом свіжих грабово-дубових лісів (дібров). Популяції здатні формувати 
щільні весняні локуси, проте загальний ареал виду неухильно звужується. У 
 
 
25 
 
рекреаційних зонах та поблизу населених пунктів ценопопуляції перебувають у 
критичному стані або повністю знищені. 
2. Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Steven ex Adams). Світлолюбний 
ранньовесняний ефемероїд, геліофіт та ксеромезофіт, що демонструє екологічні 
зв'язки між лісовими та степовими фітоценозами. Вегетація розпочинається у 
березні (часто крізь сніговий покрив), а вже до початку літа надземна біомаса 
повністю відмирає, і рослина переходить у стан спокою у формі підземної 
бульбоцибулини.Занесений до ЧКУ з офіційним статусом «Вразливий». 
Охороняється на регіональних рівнях суміжних країн Європи, внесений до 
Червоних книг Польщі, Молдови [1,2,26].  У Мліївському лісництві приурочений 
до сухуватих і свіжих дібров (D-1-D-2) та судібров (C-1-C-2). Найчастіше 
локалізується на південних та південно-західних експозиціях схилів.  
3. Цибуля ведмежа, або черемша, левурда (Allium ursinum L.). Цінний, 
реліктовий лісовий ефемероїд, який зазнає колосального антропогенного тиску 
через свої високі харчові та лікарські властивості. Занесена до ЧКУ зі статусом 
«Вразливий». На загальноєвропейському рівні — статус LC (МСОП). Тіньолюбний 
лісовий сціофіт, гемікриптофіт та евтроф. Надійний екологічний індикатор вологих 
(D-3) і сирих дібров (D-4), а також вологих судібров (C-3) [1,2,26].   В умовах 
Мліївського лісництва локалітети черемші жорстко прив'язані до низовин лісових 
балок, днищ ярів та притерасних понижень у басейні річки Вільшанка. Поширення 
виду має виразно острівний, ізольований характер, що підвищує созологічну 
цінність кожної локації. 
4. Булатка великоквіткова, або біла (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce). 
Належить до групи лісових орхідей, що відзначається високою біологічною 
спеціалізацією та вразливістю до змін лісового середовища, має зв'язок із 
підземною мікоризою. Мікроскопічне насіння позбавлене ендосперму і проростає 
виключно за умови інфікування міцелієм гриба-симбіонта. За несприятливих умов 
орхідея здатна роками вести виключно підземний спосіб життя у формі 
кореневища. Занесена до ЧКУ зі статусом «Рідкісний». Включена до Додатку II 
 
 
26 
 
Конвенції CITES. Червоний список МСОП (IUCN) визначає статус як «Найменша 
подоба загрози» (LC) на загальноєвропейському рівні, проте на східній межі 
ареалу, зокрема в Середньому Придніпров'ї вид є стабільно рідкісним. Виражений 
кальцефіл, тіньолюбний лісовий геофіт, потребує багатих на гумус, помірно 
зволожених ґрунтів із високим вмістом карбонатів[1,2,26].   В умовах Мліївського 
лісництва маркує свіжі діброви (D-2) кальцієфільного типу, локалізуючись на 
схилах лісових балок. 
5. Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis L. Rich.). Безхлорофільна орхідея 
України, що має специфічний медово-бурий вигляд та унікальну стратегію 
живлення. Повний мікогетеротроф (сапрофіт). Через абсолютну відсутність 
хлорофілу не здатна до фотосинтезу. Усі поживні речовини отримує через 
підземний ендомікоризний гриб, який анатомічно пов'язаний із кореневими 
системами дуба, граба. Гніздівка є чутливим індикатором пралісових умов та 
непорушності підземних мікоризних мереж. Занесена до ЧКУ з категорією 
«Неоцінений». Перебуває під суворим державним захистом. Включена до Додатку 
II Конвенції CITES. Статус IUCN — LC [1,2].  В умовах Мліївського лісництва 
зростає виключно у свіжих (D-2) та вологих дібровах (D-3) із потужною лісовою 
підстилкою та глибоким гумусовим профілем. 
6. Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.). Лісова орхідея, вирізняється 
сильним ароматом, що приваблює нічних комах-запилювачів. Лісовий мезофіт, 
геофіт, напівтіневитривала рослина. Трапляється у світлих широколистяних, 
хвойних та мішаних лісах, на галявинах, лісових просіках, вологих прилісових 
луках [1,2,26].  У Лісостепу Черкащини зазвичай росте у свіжих судібровах (C-2) 
та свіжих дібровах (D-2) з гумусовими кислими або нейтральними ґрунтами. 
Занесена до ЧКУ зі статусом «Неоцінений». Включена до Додатку II Конвенції 
CITES. Біоморфологічна характеристика: Порівняно з булаткою, має ширшу 
екологічну пластичність. 
7.  Баранець звичайний, або плаун баранець (Huperzia selago (L.) Bernh. ex 
Schrank & Mart., синонім — Lycopodium selago L.) Багаторічна вічнозелена спорова 
 
 
27 
 
рослина, яка має особливий природоохоронний та біологічний статус в Україні. 
Раніше вид відносили до роду Плаун (Lycopodium), але сучасна ботанічна 
класифікація виділяє його в окремий рід Баранець (Huperzia). На відміну від інших 
плаунів, баранець звичайний не має повзучого стебла — його пагони висхідні або 
прямостоячі, дихотомічно (вилкоподібно) розгалужені, утворюють невеликі густі 
куртини заввишки 5–20 см. Спорангії розташовані не в окремих колосках, а в 
пазухах звичайних листків у верхній та середній частинах стебла. Також рослина 
розмножується вегетативно за допомогою виводкових бруньок. Має офіційний 
статус «Вразливий» згідно з чинним виданням Червоної книги України [1,2,26]. 
8. Наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora Mill.). Гемікриптофіт. 
Полюбляє добре освітлені та напівтінисті екотопи. Багаторічна трав'яниста 
рослина, яка, на відміну від попередніх видів, має особливий регіональний статус 
охорони. Не занесена до загальнодержавної Червоної книги України але через 
стрімке скорочення природних біотопів внесена до офіційних переліків 
регіонально рідкісних рослин у багатьох областях України. Статус IUCN — 
«Найменша загроза» (LC). Наперстянка є цінною лікарською рослиною, проте 
містить високу концентрацію серцевих глікозидів (дигітоксин, дигоксин), через що 
є вкрай отруйною [1,2].  В умовах Мліївського лісництва вид потребує 
моніторингу та збереження освітлених узлісних екосистем, запобігаючи їхньому 
суцільному розорюванню під лісові культури. 
В результаті досліджень зроблено аналіз біоморфологічних груп, рисунок 4.1. 
Серед виявлених видів більшість - геофіти (5 видів): Galanthus nivalis, Crocus 
reticulatus, Allium ursinum,  Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia. Домінування 
геофітів є закономірним для ранньовесняного та ранньлітнього періодів, оскільки 
вони мають великий запас поживних речовин у цибулинах або кореневищах та 
здатні швидко відновлювати надземну частину. 
Хамефіт (1 вид). Баранець звичайний, або плаун баранець (Huperzia selago (L.) 
Bernh. ex Schrank & Mart., синонім - Lycopodium selago L.). Вічнозелена багаторічна 
спорова рослина її надземні зелені пагони повністю залишаються живими взимку 
 
 
28 
 
під снігом. 
Гемікриптофіти (2 види). У цих рослин бруньки відновлення взимку 
перебувають на рівні ґрунту або в самій лісовій підстилці й захищені снігом чи 
відмерлим листям. Булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) 
Druce) короткокореневищна лісова орхідея. Наперстянка великоквіткова (Digitalis 
grandiflora Mill.) зимує у вигляді прикореневої розетки листків. 
Біоморфні групи
12,5
25
62,5
Хамефіти Гемікриптофіти Геофіти
 
Рис. 4.1 - Розподіл видів за біоморфологічними групами. 
 
4.2 Біотопічний розподіл червонокнижних трав’янистих рослин 
 
Аналіз біотопічного розподілу виявлених червонокнижних трав’янистих 
рослин на території Мліївського лісництва свідчить про значну екологічну 
неоднорідність лісових масивів. Досліджені види розподілені за різними типами 
лісорослинних умов та мікробіотопів. Свіжі та вологі грабово-дубові ліси 
(діброви). Характерні для популяцій Galanthus nivalis, Cephalanthera damasonium 
та Neottia nidus-avis. Це стабільні затінені біотопи із потужним гумусовим шаром 
та стійким мікрокліматом, де орхідеї знаходять необхідні умови для розвитку 
мікоризи, а підсніжник - оптимальний температурний режим для ранньовесняної 
вегетації. 
Дубово-соснові насадження (субори) часто піддаються лісогосподарському 
впливу, але створюють сприятливі умови для Digitalis grandiflora та Platanthera 
 
 
29 
 
bifolia. Ці світліші лісові ценози, особливо їхні розріджені ділянки, просіки та 
галявини, забезпечують достатній рівень освітлення для успішного квітування 
наперстянки та любки. 
Долини струмків та долини виявилися вагомим біотопом для Allium ursinum, 
який формує тут щільні локальні популяції. Цей екотоп є критично чутливим до 
найменших змін гідрологічного режиму, осушення або порушення намету лісу, що 
призводить до швидкого висихання верхнього шару ґрунту. 
Вологі затінені хвойно-листяні окраїни боліт є специфічним і рідкісним для 
регіону біотопом, де трапляються поодинокі осередки Huperzia selago. Цей 
мікробіотоп характеризується постійно високою вологістю повітря та субстрату, 
наявністю мохів і є вкрай вразливим до антропогенного тиску та рубок. 
Узлісся та розріджені ділянки сухих дібров – це ключовий біотоп для Crocus 
reticulatus. Вегетуючи на добре прогріваних сонцем світлих галявинах та узліссях, 
цей вид піддається найвищому ризику деградації через рекреаційне навантаження, 
витоптування та часті ранньовесняні підпали трави.  
Склад виявлених видів свідчить про різні екологічні умови території 
Мліївського лісництва, поєднання помірно сухих, помірно зволожених та вологих 
мікробіотопів, збереженість ділянок із природною структурою лісу та наявність 
рідкісних осередків флори, чутливих до зовнішніх впливів. Присутність таких 
реліктових та вузькоспеціалізованих видів, як Huperzia selago та Cephalanthera 
damasonium, є ознакою високої природоохоронної цінності лісництва, тоді як 
Galanthus nivalis, Crocus reticulatus та Allium ursinum демонструють флористичне 
багатство й унікальність цих лісових екосистем. 
 
4.3 Щільність популяцій червонокнижних трав’янистих рослин 
 
Дослідження середніх показників щільності популяцій досліджуваних видів 
показав, що максимальні показники відмічено у підсніжник білосніжний 55 
особин/м², ведмежа цибуля 54 особин/м²та наперстянка великоквіткова 61 ос./м², 
 
 
30 
 
таблиця 4.2. 
Таблиця 4.2 - Середні показники щільності (особин/м²) 
Вид Мін. Макс. Середнє ± SE 
Підсніжник 
білосніжний 12 55 31,4 ± 3,2 
Galanthus nivalis L. 
Шафран сітчастий 
Crocus reticulatus 
Steven ex Adams (C. 6 40 21,2 ± 2,4 
luteus M. Bieb., nom. 
illeg. 
Ведмежа цибуля 
16 54 33,2 ± 3,1 
Allium ursinum L. 
Булатка 
великоквіткова 
Cephalanthera 1 2 1,2 ± 0,1 
damasonium (Mill.) 
Druce 
Гніздівка звичайна 
Neottia nidus-avis (L.) 
1 3 1,4 ± 0,1 
Rich. 
 
Любка дволиста 
Platanthera bifolia (L.) 1 2 1,2 ± 0,1 
Rich. 
Плаун баранець, 
Баранець 
звичайний Lycopodium 
selago L. Huperzia 1 4 2,1 ± 0,3 
selago (L.) Bernh. ех 
Schrank et Mart. 
 
Наперстянка 
великоквіткова 
Digitalis grandiflora 12 61 34,2 ± 3,4 
Mill. 
 
 
 
 
31 
 
На основі проведених польових досліджень та статистичного аналізу 
параметрів щільності виявлених видів рослин на можна зробити висновки щодо 
щільності та загального стану їхніх популяцій. За характером просторового 
розподілу, щільністю особин на одиницю площі та стратегією відновлення 
виявлені рослини чітко диференціюються на три основні групи: 
1. Види з високою щільністю та куртинним типом популяцій. До цієї групи 
належать ранньовесняні ефемероїди та лісові трав'янисті багаторічники: 
підсніжник білосніжний (12–55 особин/м²), ведмежа цибуля (16–54 особин/м²) та 
наперстянка великоквіткова (12–61 особин/м²). Високі максимальні показники 
свідчать про те, що в оптимальних лісорослинних умовах (вологі грабово-дубові 
діброви, схили ярів, стабільні затінені лісові ценози) ці види здатні формувати 
потужні, повночленні клони й куртини високої щільності. Ведмежа цибуля та 
підсніжник демонструють стійку насіннєву та вегетативну репродукцію, 
утворюючи суцільні весняні локації. Великий розмах між мінімальним та 
максимальним значеннями вказує на мозаїчність екотопів та нерівномірне 
антропогенне або едафічне навантаження на різних ділянках досліджуємих площ 
лісництва. 
2. Види з помірною щільністю та вираженою просторовою дисперсією. 
Типовим представником є бульбоцибулинний ранньовесняний ефемероїд шафран 
сітчастий (6–40 особин/м²). Шафран віддає перевагу більш освітленим та сухішим 
екотопам на підвищенні (узлісся, розріджені діброви,). Його популяції 
характеризуються помірними показниками щільності, оскільки вид сильніше 
реагує на затінення під наметом лісу та особливо задерніння ґрунту. Максимальні 
осередки щільності (до 40 особин/м²) спостерігаються на  відкритих галявинах та 
на краю лісу, що робить цей вид вразливим до ранньовесняних підпалів лісової 
підстилки та витоптування і зборів під час рекреації. 
3. Рідкісні види з критично низькою щільністю (поодиноке або розсіяне 
поширення). Сюди відносяться реліктові та созологічно цінні види: булатка 
великоквіткова (1–2 особини/м²), гніздівка звичайна (1–3 особини/м²) та любка 
 
 
32 
 
дволиста й баранець звичайний (1–4 особини/м²). Показники щільності на рівні 
одиничних екземплярів на квадратний метр є біологічною нормою для лісових 
орхідей (Cephalanthera, Neottia, Platanthera) та плауноподібних (Huperzia), проте в 
умовах господарського лісу це свідчить про високий ступінь загрози для їхнього 
виживання. Популяції цих видів є просторово ізольованими, малочисельними й 
перебувають у регресивному або стенобіонтному стані. Оскільки орхідеї критично 
залежать від підземного мікоризного консорціуму, а баранець звичайний має 
надзвичайно тривалий гаметофітний період розвитку, будь-яке порушення  чи 
втручання структури ґрунту або суцільне вирубування намету лісу призводить до 
повного зникнення цих видів. Демографічні параметри рослин третьої групи 
свідчать про рівномірно пригнічений і депресивний стан їхніх популяцій. Низька 
щільність особин є наслідком фрагментації ареалів, деградації умов існування 
(насамперед на узліссях сухих дібров та в антропогенно порушених ценозах) і 
незадовільного насіннєвого чи вегетативного поновлення. Поодинокі вогнища 
відносно вищої щільності мають суто локальний характер і не здатні забезпечити 
загальний позитивний баланс самовідновлення видів. Показники стандартної 
похибки (SE < 0,5) наближені до нуля, що математично доводить хронічний 
дефіцит чисельності та стабільно низьку щільність особин на всій обстеженій 
території Мліївського лісництва. 
Флористичний склад та демографічна структура досліджених популяцій 
підтверджують високу созологічну та екологічну цінність Мліївського лісництва. 
Наявність видів із першої групи свідчить про збереженість корінних лісорослинних 
умов Правобережного Лісостепу. Водночас присутність вразливих видів із третьої 
групи з низькою щільністю вимагає особливого лісогосподарського режиму, 
рисунок 4.3.  
 
 
33 
 
Розподіл видів за щільністю
40,00
35,00
30,00
25,00
20,00
15,00
10,00
5,00
0,00
 
Рисунок 4.3 – Середня щільність видів (особин/м²) 
 
Аналіз структури популяцій у Мліївському лісництві за розмахом варіації 
(різницею між максимальним та мінімальним значеннями щільності, R_v = Xmax – 
Xmin, дозволяє чітко розділити досліджувані 8 видів на дві контрастні екологічні 
групи. Цей показник демонструє, наскільки гнучко вид реагує на мікроумови 
лісового середовища та наскільки стабільними є його локальні осередки, таблиця 
4.3. 
 
 
 
Наперстянка великоквіткова 
Ведмежа цибуля llium ursinum 
L. 
Підсніжник білосніжний
Шафран сітчастий
Плаун баранець, Баранець 
звичайний
Гніздівка звичайна 
Любка дволиста 
Булатка великоквіткова
 
 
34 
 
Таблиця 4.3 - Розподіл видів рослин на групи за розмахом варіації 
Категорія Вид Середнє значення 
Підсніжник 
білосніжний 
Galanthus nivalis L. 
Ведмежа цибуля 
Висока щільність Allium ursinum L. > 25 ос./м² 
Наперстянка 
великоквіткова 
Digitalis grandiflora 
Mill. 
 
 
Шафран сітчастий 
Crocus reticulatus 
Середня Steven ex Adams (C. 10–15 ос./м² 
luteus M. Bieb., nom. 
illeg. 
Булатка 
великоквіткова 
Cephalanthera 
damasonium (Mill.) 
Druce 
Гніздівка звичайна 
Neottia nidus-avis (L.) 
Rich. 
Низька / критична Любка дволиста < 5 ос./м² 
Platanthera bifolia (L.) 
Rich. 
Плаун баранець, 
Баранець 
звичайний Lycopodium 
selago L. Huperzia 
selago (L.) Bernh. ех 
Schrank et Mart. 
 
 
Група 1. Види з надвисоким розмахом варіації. Амплітудні ценофіли. До цієї 
групи належать масові трав'янисті багаторічники та ефемероїди: наперстянка 
великоквіткова (Rv = 49), підсніжник білосніжний (Rv = 43), ведмежа цибуля (Rv = 
 
 
35 
 
38) та шафран сітчастий (Rv = 34). Великий розмах варіації свідчить про високу 
просторову неоднорідність. Мінімальні значення фіксуються на межах ареалів або 
на ділянках із сильним антропогенним тиском (рубки, витоптування), тоді як 
максимальні показники досягаються в екологічних оптимумах, наприклад, у 
затінених вологих ярах для ведмежої цибулі чи на прогрітих сонцем галявинах для 
наперстянки, таким чином, популяції цих видів мають високий репродуктивний 
потенціал. Вони активно освоюють територію.  
Група 2. Види з мінімальним розмахом варіації (Стенобіонтні созофіти). Сюди 
відносяться рідкісні лісові орхідеї та плауноподібні: баранець звичайний (Rv = 3), 
гніздівка звичайна (Rv = 2), булатка великоквіткова (Rv = 1) та любка дволиста (Rv 
= 1). Розмах варіації, що прагне до нуля, у цьому випадку свідчить не про 
благополучну стабільність, а про системне пригнічення й хронічний дефіцит 
чисельності. Простір між мінімумом і максимумом фактично стиснутий до 
поодиноких екземплярів. Максимальні значення (всього 2–4 особини/м²) 
показують, що відсутні умови для формування щільних осередків цих рослин. 
Популяції цієї групи є критично вразливими, фрагментованими й регресивними. 
Через слабке природне поновлення та високу чутливість до порушень біотопу - 
зміни гідрологічного режиму чи рубок, вони зафіксовані в одноманітно низькому, 
розсіяному стані по всьому лісовому масиву. 
Розподіл за розмахом варіації математично підтверджує екологічну 
контрастність фітоценозу. Мліївське лісництво поєднує в собі як життєздатні, 
динамічні популяційні системи ефемероїдів (де велика варіація є нормою через 
куртинний ріст), так і зникаючі популяційні системи для яких мінімальна варіація 
сигналізує про межу виживання. 
Для збереження стабільності популяцій та запобігання зниженню щільності 
рідкісних видів рекомендується: 
1. Виділити ділянки концентрації орхідей та баранця звичайного у категорію 
«особливо захисні лісові ділянки» із повною забороною суцільних рубок та 
трелювання деревини. 
 
 
36 
 
2. Обмежити рекреаційне навантаження в місцях масового зростання 
підсніжника білосніжного та шафрану сітчастого з метою запобігання ущільненню 
верхнього шару ґрунту та пошкодженню бруньок відновлення ефемероїдів -
геофітів. 
3.  Реліктові, стенобіонтні компоненти - орхідеї та  плаун, для яких 
мінімальна варіація сигналізує про межу виживання видів потребує негайного 
виділення таких ділянок під сувору охорону. 
 
4.4 Просторова структура популяцій 
 
Для оцінки характеру просторового розміщення використано індекс Кларка–
Еванса (R), на що вказують дані таблиці 4.4. 
Таблиця 4.4 - Показники просторової структури популяцій 
Вид Індекс(R) Тип розподілу Висновок 
Інтенсивне вегетативне 
розмноження та 
Підсніжник Груповий 
формування щільних 
білосніжний 0,32 (виражений 
цибулинних гнізд в 
Galanthus nivalis L. куртинний) 
екологічному оптимумі 
дібров. 
Шафран сітчастий Чутливий до світла 
Crocus reticulatus ефемероїд; формування 
Груповий 
Steven ex Adams (C. 0,48 груп прив'язане до 
(агрегований) 
luteus M. Bieb., nom. відкритих галявин та 
illeg. узлісь сухих дібров. 
 
 
 
37 
 
Продовження таблиці 4.4 
Найвища скупченість 
особин. Формує 
Груповий 
Ведмежа цибуля суцільні багатовидові 
0,28 (компактно-
Allium ursinum L. клони, повністю 
куртинний) 
залежні від  зволоження 
місць. 
Поодиноке розсіяна 
зустрічаємісць. 
Булатка великоквіткова Слабкогруповий Просторова структура 
Cephalanthera 0,85 (наближений до лімітується наявністю 
damasonium (Mill.) Druce випадкового) специфічного 
підземного мікоризного 
консорціуму. 
Росте дрібними 
Гніздівка звичайна ізольованими гніздами 
Слабкогруповий 
Neottia nidus-avis (L.) по 1–3 екз., у глибокій 
0,78 (дифузно-
Rich. тіні широколистяних 
груповий) 
 лісів, відновлення 
слабке. 
Гранично розріджене 
Любка дволиста поширення одиночних 
Випадковий 
Platanthera bifolia (L.) 0,92 екземплярів. Популяція 
(дифузний) 
Rich. перебуває в 
депресивному стані. 
Плаун баранець, 
Баранець Мозаїчний розподіл, що 
звичайний Lycopodium суворо контролюється 
Груповий 
selago L. Huperzia 0,65 екобіологічними 
(мозаїчний) 
selago (L.) Bernh. ех умовами - вологість 
Schrank et Mart. повітря та грунту, мох. 
 
Куртинне розміщення. 
Наперстянка 
Успішно освоює лісові 
великоквіткова Digitalis Груповий 
0,42 просіки, вирубки та 
grandiflora Mill. (агрегований) 
порушені освітлені 
 
ділянки. 
 
Відповідно до даних таблиці 4.4, отриманих значень індексу Кларка–Еванса 
(R) та встановлених типів просторового розміщення особин, бачимо, що 
просторова структура популяцій є прямим відображенням їх біологічних 
 
 
38 
 
особливостей (способів розмноження та поширення), а також ступеня стабільності 
екотопів та рівня антропогенного навантаження. За характером розміщення особин 
у просторі чітко виділяються три стратегічні екологічні групи: 
1. Група компактно-куртинної та вираженої агрегації (R = 0,28-0,42) 
До цієї групи належать ведмежа цибуля, підсніжник, наперстянка 
великоквіткова. Низькі значення індексу R свідчать про максимальну 
концентрацію особин у межах конкретних плям (куртин). Для підсніжника та 
ведмежої цибулі це зумовлено потужним вегетативним розмноженням - поділом 
цибулин, що дає їм змогу повністю домінувати навесні. Наперстянка 
великоквіткова формує щільні куртини за рахунок активного насіннєвого 
відновлення на добре освітлених екотопах - просіках, лісових галявинах, тому 
популяції цих видів перебувають у стійкому стані. Куртинна структура забезпечує 
їм надійне утримання екологічних ніш та високу конкурентоспроможність у 
лісових фітоценозах. 
2. Група помірної (мозаїчної) агрегації (R = 0,48-0,65). Сюди відносяться 
ранньовесняний геофіт шафран сітчастий та споровий хамефіт баранець звичайний 
(R = 0,65). Дані види демонструють середній рівень скупченості, який жорстко 
контролюється факторами середовища (едафічними та ценотичними умовами). 
Шафран формує локальні групи суто на узліссях та світлих галявинах сухих дібров, 
де є достатній рівень інсоляції. Просторова структура баранця звичайного має 
виражений мозаїчний характер, оскільки його вегетативні пагони прив'язані 
виключно до специфічних вологих місць.  
3. Група зрідженого дифузного та випадкового розміщення (R = 0,78-0,92) 
Цю групу складають созологічно цінні лісові орхідеї: гніздівка звичайна, 
булатка великоквіткова та любка дволиста. Значення індексу Кларка–Еванса, що 
наближаються до одиниці, за умов гранично низької щільності (всього 1–2 ос./м²) 
є тривожним індикатором. Особини цих рослин розсіяні по лісовому масиву 
поодинці й практично незалежно одна від одної. Така структура обмежується 
дефіцитом специфічного підземного мікоризного консорціуму, слабким 
 
 
39 
 
насіннєвим поновленням і глибоким затіненням, тому популяції перебувають у  
депресивному стані. Практично повна відсутність групування особин сильно 
ускладнює процеси перехресного запилення комахами, що ставить ці види на межу 
локального зникнення у разі продовження суцільних рубок чи інтенсивної 
рекреації.  
Таким чином, просторова структура виявленого фітокомплексу демонструє 
високу екологічну контрастність. Територія лісництва поєднує життєздатні, 
високоагреговані популяційні системи ефемероїдів та наперстянки із критично 
вразливими, дифузно-розсіяними осередками лісових орхідей. 
З лісівничої точки зору, наявність популяцій із випадковим та слабкогруповим 
типом розподілу (орхідеї та плаун-баранець) вимагає термінового впровадження 
обмежувальних заходів: повного виключення місць їхнього зростання з планів 
лісозаготівельних робіт, трелювання важкою технікою та створення локальних 
мікрозаказників для збереження унікального генофонду Правобережного 
Лісостепу. 
 
4.5  Вікова структура популяцій 
  
Оцінка вікової структури популяцій (табл. 4.5) показала суттєві відмінності 
між видами за співвідношенням рослин по віковим групам: ювенільних (J), 
іматурних (Im) та генеративних (G) це свідчить про різний рівень їх життєздатності 
та відтворювального потенціалу. 
Таблиця 4.5 - Онтогенетична (вікова) структура та типи популяцій видів 
рослин. 
Тип 
Вид J Im G популяц Висновок 
ії 
1 2 3 4 5 6 
Підсніжник Висока частка молодих рослин 
Повноч
білосніжний 28 47 25 забезпечує активне 
ленна 
 самовідновлення, популяція стійка. 
 
 
40 
 
Продовження таблиці 4.5 
Шафран Повноч
Класичний повночленний спектр, 
сітчастий 17 50 33 ленна, 
популяція стійка. 
 стала 
Ведмежа Стала, Переважають квітуючі особини, але 
цибуля 4 38 58 дозріва є достатня кількість імматурних для 
 юча заміщення. 
Регреси
Булатка вна, 
великоквітк депреси Повна відсутність ювенілів, 
0 33 67 
ова вна, поновлення критично пригнічене. 
 старіюч
а 
Регреси
вна, 
Гніздівка Глибоке пригнічення насіннєвого 
депреси
звичайна 0 30 70 розмноження, популяція тримається 
вна,  
 лише на старих особинах. 
старіюч
а 
Екстремальне домінування 
Любка Регреси
2 26 72 генеративної фракції, підріст майже 
дволиста вна 
не з'являється. 
Стала, 
зміщена Завдяки специфіці розвитку 
Плаун 
4 34 62 в спорофіту підросту мало, але 
баранець, 
регреси мінімальне поновлення є. 
вний бік 
Наперстянка Повноч Активно завойовує світлі біотопи, 
великоквітк 29 41 30 ленна, підросту  значно більше, ніж 
ова стала дорослих рослин. 
 
 
 
41 
 
Онтогенетична структура видів
80
70
60
50
40
30
20
10
0
J Im G
 
Рисунок 4.4 – Онтогенетична структура видів. 
 
Дані онтогенетичного складу (рисунок 4.4) чітко підтверджують попередні 
висновки щодо щільності та індексу Кларка–Еванса. Підсніжник, шафран, 
наперстянка мають нормальні молоді популяції. Великий відсоток груп j та im 
гарантує, що ці види успішно поновлюються й мають високу життєздатність. Лісові 
орхідеї (булатка, гніздівка, любка) мають чітко виражений регресивний тип 
популяцій. Нульові або близькі до нуля показники ювенільних особин J свідчать 
про те, що екологічні умови (наслідки рубок, зміна мікроклімату, відсутність 
мікоризи) блокують проростання насіння. Без охоронних заходів ці популяції 
приречені на вимирання. 
 
4.6 Основні фактори впливу на стан популяцій досліджуваних видів 
 
Стан популяцій ранньоквітучих, созологічно цінних та червонокнижних видів 
рослин Мліївського лісництва формується під дією комплексу природних та 
антропогенних чинників. Особливо критичним є рекреаційне навантаження: 
 
 
42 
 
витоптування підліску та збір рослин, ущільнення ґрунту для Galanthus nivalis та 
Crocus reticulatus, які є першими весняними ефемероїдами. У місцях інтенсивного 
відвідування лісу, а саме поблизу доріг, просік, зон відпочинку відбувається 
механічне руйнування лісової підстилки та дернини. Це призводить до 
пошкодження бруньок відновлення, травмування поверхнево розташованих 
цибулин. Масове витоптування блокує проростання насіння, внаслідок чого на 
порушених ділянках частка ювенільних особин падає, а просторове розміщення 
зміщується у бік менш щільних, ізольованих груп, тому вплив цього фактору є 
досить високим. Загальна лісогосподарська діяльність (рубки головного 
користування, догляду, трелювання деревини важкою технікою) є визначальною 
для життя лісових орхідей Cephalanthera damasonium, Neottia nidus-avis, 
Platanthera bifolia та плауну Huperzia selago. Дані види мають низьку екологічну 
пластичність (стенобіонти) і потребують стабільного затінення, специфічного 
мікроклімату та непорушеного верхнього гумусового горизонту. Суцільні та навіть 
вибіркові рубки кардинально змінюють фітоценотичне середовище: різко 
підвищується рівень інсоляції, знижується вологість повітря та ґрунту, що 
негативно впливає на їх життєдіяльність. Проїзд техніки фізично знищує розсіяні 
поодинокі особини орхідей, які й без того мають мінімальний розмах варіації. 
До деградації підземного мікоризного консорціуму призводить  
лісогосподарське втручання та особливо ущільнення підстилки, що є 
катастрофічним для Cephalanthera damasonium та Neottia nidus-avis. Оскільки 
лісові орхідеї є облігатними мікосимбіотрофами, будь-яке порушення структури 
лісового ґрунту знищує грибницю-симбіонта. Екологічним маркером цього 
згубного впливу є повна відсутність ювенільних особин у булатки та гніздівки. 
Популяції переходять у регресивний стан, тримаючись виключно на старому 
генеративному ядрі, тому вплив фактору є критичним. 
Гідрологічний фактор (порушення водного режиму, зміни вологості повітря, 
зниження рівня ґрунтових вод) є лімітуючим для Allium ursinum та Huperzia selago, 
які біологічно приурочені до зволожених місць, низин, схилів і днищ ярів та 
 
 
43 
 
ділянок із розвиненим моховим покривом. Пересушування лісових екотопів 
внаслідок кліматичних змін призводить до різкого пригнічення життєвості рослин. 
Для ведмежої цибулі це виливається у фрагментацію її компактно-куртинних 
клонів та зниження щільності, а для баранця звичайного у висихання мохових 
подушок, що унеможливлює розвиток його гаметофітів. 
Антропогенний фактор:букетне збирання, викопування рослин. Масове 
комерційне та аматорське збирання у період цвітіння завдає значної шкоди 
Galanthus nivalis та Allium ursinum. Ведмежу цибулю масово заготовляють як 
харчову рослину, що особливо є популярним на Черкащині. Крім того, такі види як 
Crocus reticulatus часто викопуються місцевим населенням для перенесення на 
присадибні ділянки. Регулярне вилучення квітучих рослин призводить до втрати 
генеративної вікової категорії, припинення насіннєвого поновлення та поступового 
виснаження підземних органів (цибулин). 
Конкуренція з інвазійними та синантропними видами. Активізується на 
ділянках, де через вирубування лісу або прокладання лісовозних доріг порушено 
цілісність намету. Світлолюбна Digitalis grandiflora успішно використовує цей 
фактор для експансивного заселення просік та порушених ділянок де частка 
молодого підросту досягає 70%. Проте для решти созофітів (особливо 
низькорослих орхідей) поява агресивних лісових бур'янів або розростання 
чагарникового ярусу створює сильний конкурентний пресинг, що повністю 
витісняє їх із біотопів. Кліматичні чинники (температурні аномалії, безсніжні зими, 
весняні заморозки). Ранньовесняна група геофітів (Galanthus nivalis, Crocus 
reticulatus) гостро реагує на зсув фенологічних фаз. Аномально теплі зими 
провокують занадто передчасний старт вегетації. Наступні різкі березневі чи 
квітневі приморозки пошкоджують ніжні надземні пагони та генеративні органи, 
що повністю нівелює насіннєву продуктивність рослин. Цей фактор має 
прихований, накопичувальний, деструктивний ефект. 
 
 
44 
 
Співставлення факторів впливу показує, що екологічно стійкі види 
(наперстянка, підсніжник, черемша) успішно протистоять природним та помірним 
антропогенним змінам завдяки високому потенціалу самовідновлення. 
Натомість група лісових орхідей та плаунів перебуває у стані глобального 
екологічного пригнічення. Поєднання лісогосподарського пресингу із деградацією 
ґрунтової мікоризи трансформувало їхні популяції у регресивні та дифузно-
розсіяні системи, які в умовах Мліївського лісництва позбавлені природного 
припливу молодого покоління і потребують негайного заповідання території, 
таблиця 4.6. 
Таблиця 4.6 – Матриця оцінки впливу екологічних та антропогенних факторів  
досліджуваних видів 
Фактор 
Рекреація 
+++ ++ + ++ ++ + ++ ++ 
(витоптування) 
Лісогосподарсь
+ ++ ++ +++ +++ +++ +++ + 
кі рубки 
Гідрологічний + + +++ ++ ++ ++ +++ + 
Кліматичний ++ ++ ++ ++ ++ ++ ++ + 
Конкуренція 
+ + + +++ +++ +++ ++ ++ 
видів 
Антропогенний +++ +++ +++ ++ + ++ + + 
Примітка: + - слабкий вплив, ++ - середній, +++ - сильний 
Таблиця 4.7 – Розподіл рівнів загрози за інтегральним індексом досліджуваних   
видів 
Сума балів Iінт (частка 
Вид Iінт, % Рівень загрози* 
загроз (Σwᵢ) від макс.) 
середній 
Galanthus 
11 11 / 21 ≈ 0,52 52 % близький до 
nivalis 
високого 
Підсніжник 
білосніжний 
Шафран сітчастий 
Ведмежа цибуля 
Булатка 
великоквіткова 
Гніздівка звичайна 
Любка дволиста 
Плаун баранець, 
Наперстянка 
великоквіткова 
 
 
45 
 
Продовження таблиці 4.7 
середній 
Шафран 
11 11 / 21 ≈ 0,52 52 % близький до 
сітчастий 
високого 
Ведмежа 
12 12 / 21 ≈ 0,57 57 % високий 
цибуля 
Булатка 
великоквітко 14 14 / 21 ≈ 0,66 66 % високий 
ва 
Гніздівка 13 / 21 ≈ 
13 62 % високий 
звичайна 0,619 
Любка 13 / 21 ≈ 
12 62 % високий 
дволиста 0,619 
 
середній 
Плаун 
11 11 / 21 ≈ 0,52 52 % близький до 
баранець, 
високого 
Наперстянка 
великоквітко 7 7 / 21 ≈ 0,33 33 % слабкий 
ва 
 
* Шкала розподілу рівнів загрози за інтегральним індексом Iінт: 0–35% - 
слабкий рівень загрози, 36–55% - середній рівень загрози, 56% і більше - високий 
рівень загрози. 
Узагальнюючи результати досліджень, можна стверджувати, що всі вивчені 
созологічно цінні види рослин на території Мліївського лісництва зазнають 
помітного антропогенного та екологічного тиску, проте інтенсивність загроз 
суттєво варіює залежно від їхніх біоморфологічних характеристик, стратегій 
поновлення та екологічної пластичності. Проведена інтегральна оцінка дозволила 
чітко диференціювати фітокомплекс за рівнем вразливості та екологічним станом 
на три основні категорії, таблиця 4.6. 
  Групу високого ризику формують лісові орхідеї (Cephalanthera damasonium, 
Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia). Маючи найвищі індекси загрози до 62%, вони 
характеризуються критично низькою щільністю, дифузним просторовим 
розподілом та регресивною віковою структурою з повною відсутністю ювенільних 
 
 
46 
 
особин. Головними деструктивними чинниками для них є лісогосподарські рубки 
та трансформація лісового середовища, що руйнує життєво важливий для них 
підземний мікоризний консорціум.  
Групу середнього ризику складають масові ранньовесняні геофіти Galanthus 
nivalis, Allium ursinum, Crocus reticulatus та споровий вид Huperzia selago Iінт = 
52%. Попри високий пресинг з боку рекреації, гідрологічних коливань та збирання 
рослин, ці види зберігають нормальний молодий або дозріваючий тип популяцій. 
Висока життєздатність та конкурентоспроможність цієї групи забезпечується 
потужним куртинним R = 0,28-0,48 або мозаїчним розподілом та активним 
вегетативним поновленням.  
Групу слабкого ризику представляє Digitalis grandiflora Iінт = 33%, яка виявляє 
високу екологічну пластичність, має нормальну структуру популяції та успішно 
використовує освітлені ділянки й просіки для активного насіннєвого розселення. 
Таким чином, просторово-онтогенетична мозаїчність досліджених популяцій 
відображає як високу адаптивність окремих видів, так і глибоке екологічне 
пригнічення стенобіонтних видів орхідей та плаунів. Це обґрунтовує необхідність 
диференційованого підходу до охорони лісових екосистем у Мліївському 
лісництві, що має включати повне припинення суцільних рубок та обмеження 
рекреаційного навантаження у місцях локалізації вразливих елементів флори 
Правобережного Лісостепу. 
 
4.7 Заходи охорони червонокнижних травянистих рослин у Мліївському 
лісництві 
 
В таблиці 4.8 наведено рекомендований статус охоронних заходів відповідно 
до рангу.  
 
 
 
 
 
47 
 
Таблиця 4.8 – Заходи охорони досліджуємих рослин 
Iінт, 
Ранг Вид Рекомендований статус охоронних заходів 
% 
Найвищий пріоритет охорони. Термінове 
заповідання. Повна заборона всіх видів 
Булатка 
лісогосподарських рубок та трелювання 
1 великокві 66 
технікою в радіусі 50 м від місць виявлення. 
ткова 
Організація ботанічного заказника 
(мікрозаказника) місцевого значення 
Заповідання. Повна заборона всіх видів 
лісогосподарських рубок та трелювання 
технікою в радіусі 50 м від місць виявлення. 
Любка Заборона випасання худоби, створення 
2 62 
дволиста рекреаційних стежок та облаштування зон 
відпочинку в місцях дифузного поширення 
виду. Регулярний моніторинг чисельності 
генеративного ядра 
Заповідання. Заборона рубок догляду та 
освітлення намету лісу, що призводять до 
Гніздівка 
3 62 висушування лісової підстилки. Внесення 
звичайна 
локалітетів виду до категорії Особливо 
захисних лісових ділянок 
Суворий контроль лісової охорони за 
нелегальним комерційним збиранням. 
Ведмежа 
4 57 Створення сезонних заказників на період 
цибуля 
вегетації (березень–квітень). Заборона 
гідромеліоративних робіт. 
Рекреаційне регулювання. Обмеження 
Підсніжни антропогенного доступу до масивів цвітіння 
к (встановлення попереджувальних знаків 
5 52 
білосніжн «Охороняється законом»). Проведення рейдів 
ий спільно з екологічною інспекцією під час 
операції «Первоцвіт». 
Протипожежний та біотопічний захист: 
Категорична заборона ранньовесняного 
Крокус випалювання сухостою на лісових узліссях та 
6 52 
сітчастий екотонах. Попередження задернування та 
заростання галявин агресивними чагарниками 
(вибіркова розчистка) 
 
 
 
 
48 
 
Продовження таблиці 4.8 
Гідролого-кліматичний моніторинг: Збереження 
стабільного гідрорежиму та мохового покриву 
Плаун 
7 52 лісу. Заборона видалення старовікових дерев та 
баранець 
сухостою, які забезпечують необхідний рівень 
затінення й вологості повітря 
Поточний моніторинг стану. Спеціальних 
Наперстян
лісівничих обмежень не потребує. 
ка 
8 33 Рекомендовано періодичний фіксаційний облік 
великокві
щільності популяції в процесі природної сукцесії 
ткова 
лісових просік та вирубок 
 
Аналіз статусу та диференціація рекомендованих режимів охорони 
дозволяють розділити фітокомплекс на три ієрархічні рівні, кожен з яких 
відображає критичність стану популяцій та потребує специфічного лісівничого 
підходу. 
1. Критичний рівень (Ранги 1–3) охоплює виключно лісові орхідеї: булатку 
великоквіткову, любку дволисту, гніздівку звичайну. Найвищі показники загрози 
математично підтверджують екологічну регресію та депресивний стан цієї групи 
рослин, ці види повністю залежать від цілісності лісового середовища та 
підземного міцеліального консорціуму. Для цієї групи рекомендовано негайне 
виділення територіальних об'єктів суворої охорони — створення ботанічних 
мікрозаказників місцевого значення та виділення особливо захисних лісових 
ділянок (ОЗЛД) із буферною зоною радіусом 50 метрів, де повністю забороняються 
будь-які лісогосподарські рубки та проїзд важкої техніки. 
2. Режимно-регульований рівень (Ранги 4–7) Сюди належать ранньовесняні 
ефемероїди-геофіти: ведмежа цибуля, підсніжник білосніжний, крокус сітчастий, 
плаун баранець, ці види перебувають у зоні помірно високого ризику. Головними 
деструктивними факторами для них є пряме антропогенне вилучення (комерційна 
заготівля черемші, букетний збір первоцвітів) та специфічні локальні загрози 
(підпали трави на узліссях для крокусу, осушення екотопів для плауна й ведмежої 
цибулі). Потребують функціонально-організаційного контролю. Стратегія захисту 
 
 
49 
 
передбачає створення сезонних заказників на період вегетації, жорсткий 
екологічний контроль за нелегальним збором, повну заборону випалювання 
сухостою.  
3. Моніторинговий екологічний рівень (Ранг 8). Мінімальний індекс загрози 
свідчить про високу екологічну пластичність виду та його здатність успішно 
протистояти зовнішнім факторам. Наперстянка самостійно й прогресивно 
поновлюється на лісових галявинах, просіках та вирубках. Спеціальних обмежень 
для лісового господарства не потрібно. Достатнім є проведення періодичного 
обліку динаміки її популяцій у ході природних лісових сукцесій.  
 
 
 
50 
 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 
1. Результатами досліджень на території Мліївського лісництва виявлено та 
проаналізовано популяційні системи 8 цінних видів рослин, із яких 7 занесено до 
Червоної книги України. Встановлено, що параметри щільності, просторової 
структури та онтогенетичного складу популяцій суворо лімітуються 
біоморфологічними характеристиками видів та ступенем антропогенного впливу. 
2. Найвищі показники щільності зафіксовано для ранньовесняних Galanthus 
nivalis (до 55 ос./м²) та Allium ursinum. Аналіз просторової структури за індексом 
Кларка–Еванса показав виражений груповий та компактно-куртинний розподіл для 
масових видів (R = 0,28–0,42), що забезпечує їм високу конкурентоспроможність, 
тоді як стенобіонти Cephalanthera damasonium, Platanthera bifolia 
характеризуються розсіяним дифузним типом розселення (R близьке 1), 
перебуваючи у стані просторової ізоляції особини від особини. 
3. Дослідження онтогенетичної структури виявило глибоку диференціацію 
фітокомплексу. Популяції Galanthus nivalis, Crocus reticulatus та Digitalis 
grandiflora є нормальними молодими, де частка фракції підросту сягає 70–75%, що 
гарантує їх успішне самовідновлення. Натомість стан лісових орхідей 
Cephalanthera damasonium, Neottia nidus-avis, Platanthera bifolia є критично 
депресивним та регресивним. Екологічним маркером руйнації їхнього природного 
поновлення є повна відсутність ювенільних особин (j = 0%), що зумовлено 
деградацією підземного мікоризного консорціуму. 
4. Результати оцінки інтегрального індексу загроз Iінт свідчать про наявність 
серйозних ризиків деградації раритетного біорізноманіття. Незважаючи на 
внутрішню стабільність популяцій Galanthus nivalis та Allium ursinum, вони 
перебувають під постійним високим антропогенним впливом через витоптування, 
комерційне букетне та харчове збирання, що зумовлює індекси загрози на рівні 52–
57%. Найбільш загрозливим є стан Cephalanthera damasonium  66%, Platanthera 
bifolia 62% та Neottia nidus-avis  62%, для яких існує пряма загроза локального 
 
 
51 
 
зникнення внаслідок лісогосподарських рубок. Оптимальний стан та слабкий 
рівень ризику - 33% мала лише Digitalis grandiflora. 
5. На основі проведеної пріоритезації охорони розроблено диференційований 
комплекс охоронних заходів для лісогосподарської практики Мліївського 
лісництва. Рекомендовано негайне введення режиму абсолютної заповідності та 
організацію мікрозаказників місцевого значення для популяцій орхідей (1–3 ранги 
вразливості) із встановленням охоронної буферної зони радіусом 50 м і повною 
забороною рубок та проїзду техніки. Для видів середнього ризику (4–7 ранги) 
запропоновано впровадження сезонних лісівничих обмежень на період вегетації, 
протипожежний захист узлісся від підпалів та посилення рекреаційного 
регулювання. Для Digitalis grandiflora (8 ранг) достатнім визначено науковий 
моніторинг. 
6. Очікуваними наслідками реалізації запропонованого комплексу 
охоронних дій є стабілізація чисельності раритетних видів, відновлення механізмів 
насіннєвого та мікоризного самовідновлення стенобіонтів, мінімізація 
рекреаційного впливу та оптимізація лісогосподарських практик. Запропоновані 
заходи є не лише екологічною необхідністю задля збереження генофонду 
Правобережного Лісостепу, а й обов'язковим елементом сталого, екологічно 
збалансованого ведення лісового господарства відповідно до міжнародних 
стандартів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
52 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. Офіційні переліки регіонально рідкісних 
рослин адміністративних областей (територій) України (довідкове видання). Київ : 
Альтерпрес, 2012. 148 с. 
2. Атлас рослин-індикаторів і типів лісорослинних умов Українського 
Полісся : монографія / В. П. Краснов, О. О. Орлов, М. М. Ведмідь ; за ред. В. П. 
Краснова. Новоград-Волинський : Вид-во «Новоград», 2009. 488 с. 
3. Бедей М. І., Волощук М. І. Щільність популяції і просторове розміщення 
особин тирличу жовтого (Gentiana lutea L.) в Українських Карпатах. Науковий 
вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. 2007. Вип. 21. С. 149–151. 
4. Гайова Ю. Ю. Лісова рослинність з участю Daphne cneorum L. на території 
Черкасько-Чигиринського геоботанічного району. Науковий вісник НЛТУ України. 
2013. № 23 (7). Генсірук С. А. Ліси України. Київ : Наукова думка, 2002. 496 с. 
5. Дідух Я. П. Популяційна екологія рослин: сучасний стан, проблеми та 
перспективи розвитку в Україні. Український ботанічний журнал. 2011. Т. 68, № 1. 
С. 3–15. 
6. Екологічний атлас України. Київ : Центр екологічної освіти та інформації, 
2009. 104 с. 
7. Жиляєв Г. Г. Життєвий стан популяцій судинних рослин. Київ : Наукова 
думка, 2011. 312 с. 
8. Зелена книга України / за заг. ред. Я. П. Дідуха. Київ : Альтерпрес, 2009. 
448 с. 
9. Злобін Ю. А., Кочерга А. А. Популяційна екологія рослин : навч. посіб. 
Суми : Університетська книга, 2013. 284 с. 
10. Крикліва А. С. Сучасний стан та созологічна оцінка популяцій 
ранньоквітучих геофітів Правобережного Лісостепу України. Наукові записки 
Черкаського університету. Серія: Біологічні науки. 2021. Вип. 2. С. 45–53. 
 
 
53 
 
11. Лозінська Т. П. Стратегії у збереженні біорізноманіття України: від теорії 
до практики. Prospects of Innovative Development in Science and Technology : 
materials of XXVIII International scientific and practical conference (Gothenburg, 
Sweden, 2024). Gothenburg : International Scientific Unity, 2024. С. 38–41. 
12. Лозінська Т. П., Ситник О. С., Велика К. І. Огляд і аналіз основних аспектів 
протипожежного захисту лісових екосистем в умовах сьогодення. Агробіологія. 
2024. № 2. С. 144–153. 
13. Матеріали лісовпорядкування філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси 
України» (Мліївське лісництво). Ірпінь : ВО «Укрдержліспроект», 2021–2025.120 
с. 
14. Мельник В. І. Рідкісні види рослин рівнинної частини України в 
антропогенно трансформованих екосистемах. Київ : Фітосоціоцентр, 2000. 182 с. 
15. Морозов Н. М., Поляков В. О. Математичне моделювання в екології та 
лісівництві. Київ : Наукова думка, 2016. 284 с. 
16. Національний каталог біотопів України / за ред. А. А. Куземко, Я. П. 
Дідуха, В. А. Онищенка, Я. Шеффера. Київ : ФОП Клименко Ю. Я., 2018. 442 с. 
17. Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Придніпровської височини 
/ В. І. Мельник, С. Я. Діденко, І. П. Діденко, О. С. Галушко. Український ботанічний 
журнал. 2013. Т. 70, № 4. С. 544–546. 
18. Олійник В. В. Популяційна екологія підсніжника в Карпатах. Львів : 
Манускрипт, 2012. 75 с. 
19. Офіційний сайт ДП «Ліси України». Філія «Центральний лісовий офіс». 
URL: https://e-logs.com.ua (дата звернення: 02.06.2026). 
20. Павлюк Г. В. Живий надґрунтовий покрив у лісових біогеоценозах та його 
екологічна роль. Науковий вісник НУБіП України. Серія: Лісівництво та 
декоративне садівництво. 2013. Вип. 187 (1). С. 45–52. 
21. План ведення господарства (План лісоуправління) Чигиринського 
надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» на 2026 рік. 
Чигирин 2026. 
 
 
54 
 
22. Погребняк П. С. Основи лісової типології. Київ : Вид-во АН УРСР, 1955. 
456 с. 
23. Соломаха В. А. Геоботанічне районування України. Київ : Фітосоціоцентр, 
1998.82 с. 
24. Тимченко І. А. Популяційна біологія видів родини Orchidaceae Juss. у 
лісових фітоценозах Українського Лісостепу : автореф. дис. ... канд. біол. наук : 
03.00.05 / Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Київ, 2005. 20 с. 
25.  Царик Й. В. Популяційна екологія : навч. посіб. Львів : Видавничий центр 
ЛНУ імені Івана Франка, 2005. 100 с. 
26. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха. Київ : 
Глобалконсалтинг, 2021. 912 с. (Видання з доповненнями). 
27. Чорний М. Г., Шевчик В. Л. Flora раритетних та ранньоквітучих видів 
трав'яного ярусу Середнього Придніпров'я. Черкаси : Брама-Україна, 2015. 212 с. 
28.  Шеляг-Сосонко Ю. Р. Ліси Українського Лісостепу: синтаксономія, 
динаміка, охорона. Київ : Наукова думка, 1996. 260 с. 
29. Швиденко А. З., Щепащенко Д. К. Моделювання динаміки лісових 
екосистем: концепції та інструменти. Львів : СПОЛОМ, 2018. 312 с. 
30. Шлапак В. П., Козаченко П. І. Продуктивність та екологічна роль лісових 
насаджень Центрального Лісостепу України. Умань : Софія, 2007. 240 с. 
31. Шлапак В. П., Адаменко С. А., Парубок М. І., Козаченко І. В. Особливості 
формування видового складу трав’яної рослинності у Білогрудівському лісі. 
Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 
2021. Вип. 1. С. 110–120. DOI: 10.31395/2310-0478-2021-1-110-120. 
32. Carcia M. B. Life history and population size variability in a relict plant. 
Diversity and Distributions. 2008. Vol. 14(1). P. 106–113. 
33. Clark P. J., Evans F. C. Distance to nearest neighbor as a measure of spatial 
relationships in populations. Ecology. 1954. Vol. 35, No. 4. P. 445–453. 
 
 
55 
 
34. Mouillot D. et al. Rare species support vulnerable functions in high-diversity 
ecosystems. PLOS Biology. 2013. Vol. 11(5). e1001569. 
35. Mueller-Dombois D., Ellenberg H. Aims and Methods of Vegetation Ecology. 
New York : Wiley, 1974. P. 124. 
36. Whigham D. F. Ecology of woodland herbaceous plants. Trends in Ecology & 
Evolution. 2004. Vol. 19, No. 7. P. 373–380. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
MIHICTEPCTBOOCBITMHAYKMYKPAİHM 
4EPKACbKMMJIEPKABMÝTEXIOJJO41MýYHIBEPCMTET 
DaKyJIbTeT TeXHOJoriň, ŐyúBHMI(TBa Ta paiiowanbIIOTO UpMpoOKopuCTY BaHHA 
Kadepa icoBOr rOcIolapcTBa Ta paionabOTO uPMpoiokopaCTY BaHHA 
oManaakape.p) 
«lo3axHCTY 10nymeHO» 
3aB.kajéapuJT PrI 
1. A. YeMepnc 
(iuiuiaH. npisBuue) 
2026p. 
TPAD|YHAJ OKYMEHTAII|A 
lo KBa.TihikaiğHOi poooTH 
0 a ka Ja Bp a 
(ocBTHb0-KBan)IKauiniipiBeHb) 
HaTeMy:« BuoBHň CKJaI Ta posnOBcIO,( KCHHA epBOHOKHHAHHX TpaB'AHHCTHX 
pocIHH B YMOBax MJIiÜBCLKOro JIiCHHIITBa YHTHpHHCbKOrO HaglicHHUTBa diuii 
«llenTpaJbHHÄ JicOBHŇ opic» l «Jlicn YKpaiHH» 
(HaBBareMII3TiTHOHakaty) 
BuKOHaB:3100y BaY BHILOïocBiTH 
4 Kypey. pyn JT-27 
Cueia IbHOCTİ: 
205 «JIicoBe ToCnO[apcTBO» 
(ndp MaBpaLTOTOBKIL.CnCWabH0CH) 
IllepctIoK BauewTHH Bauepiň OBH4 
(pisC.IM H.I l0 0aLKOB B.l00 B9aBll0iockiu) 
Kepinnns IBau COlIyIIIHHCbKMÝ 
(iu' PBBIT) 
HopMokorpos Iurpiņa YEMEPVC 
(iM'9 IPBBMIITE) 
3acBijuyK), IlOy iÄ KBanidikaniňniü pooorMieMac 3ano314eHL 3 Dpab iHHX 
aBTOpİB Oe3 BİJuoBİJIHHX H0CHJIanb 
3,100VBa4 BHILOi ocBiTH 
(ic) 
lepkacu 2026 poky 
1 
 
Слайд 1 
 
 
Слайд 2 
 
 
 
 
2 
 
Слайд 3 
 
 
Слайд 4 
 
 
 
 
3 
 
Слайд 5 
 
 
Слайд 6 
 
 
 
 
4 
 
Слайд 7 
 
 
Слайд 8 
 
 
 
 
5 
 
Слайд 9 
 
 
Слайд 10 
 
 
 
 
6 
 
Слайд 11 
 
 
Слайд 12 
 
 
 
 
7 
 
Слайд 13 
 
 
Слайд 14 
 
 
 
 
8 
 
Слайд 15 
 
 
Слайд 16 
 
 
 
 
9 
 
Слайд 17 
 
 
Слайд 18 
 
 
 
 
10 
 
Слайд 19 
 
 
Слайд 20 
 
 
 
 
11 
 
Слайд 21
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
