Облік і прогноз хвороб сіянців сосни звичайної в розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"

Масло, Ярослав Анатолійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9871

Title:	Облік і прогноз хвороб сіянців сосни звичайної в розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України"
Authors:	Максимчук, Руслан Тарасович Масло, Ярослав Анатолійович
Keywords:	хвороби сіянців сосни;шютте сосни;фузаріоз;санітарний стан дерев;лісовий розсадник;білозірське лісництво;черкаське надлісництво;грибні хвороби;вилягання звичайне;снігове шютте
Issue Date:	5-Jun-2026
Abstract:	Випускна кваліфікаційна робота бакалавра: 65 сторінок, 16 рисунків, 7 таблиць, 30 літературних джерел, додатки, мультимедійна презентація. Мета роботи: проведення обліку хвороб сіянців сосни звичайної у розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва, визначення їх поширення та ступеня розвитку, а також обґрунтування короткострокового і довгострокового прогнозів розвитку хвороб Об’єкт дослідження: хвороби сіянців сосни звичайної у розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва. У бакалаврській кваліфікаційній роботі було проаналізовано літературні джерела щодо основних хвороб сіянців сосни звичайної, їх збудників, симптоматики та умов поширення у лісових розсадниках. Проведено фітопатологічне обстеження сіянців сосни звичайної в розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва, встановлено розповсюдження та ступінь розвитку хвороб. Визначено основні ознаки ураження сіянців грибними хворобами, зокрема виляганням, звичайним і сніговим шютте. На основі отриманих даних обґрунтовано короткостроковий прогноз строку першого обприскування та довгостроковий прогноз розвитку хвороб.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9871
Appears in Collections:	205 Лісове господарство (Лісове господарство)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ Я. Масло, 05.06.2026.pdf Restricted Access		12.83 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

4
YEPKACLKHİ CHERCASSY
IEPKABHHI STATE
TEXHOJIOTIHHÌ TECHNOLOGICAL
YHIBEPCHTET UNIVERSITY
205 «JIicoBe rocnoNapCTBO»
Kaoenpa JlicoBOrO rOcnonacTBa Ta paiioHaibHOrO ipuponoKOpHCTY BaHHA
AHOTAIIA
Ha KBanihikauišny poóoTy 6akaiaspa
3106y Baya BHUIOỉ ocBiTH Macua ApocuaBa AHaTOJIİMOBH4a
(npi3Buue, iHiuianH)
Ha TeMy: «06niK i porHO3 XBopoő ciAHLİB COCHH 3BH4aňHOi B poscaIHHKY
bino3ipcCbKoro nicHHUTBa HepkacbKOro HajIiCHHUTBa iniï «leHTpaTbHHĂ IiCOBHŇ
opic» l «Jlicn YKpaïHH» >»
BunycKHa KBanioikauižHa poốoTa őakaIaBpa: 65 C.. 16 pHcyHKİB, 7 TaoIHIb, 30
JIİTepaTyPHHX 1Kepel, 101aTKH, MYJIEbTHMeIİŽHa ipe3eHTaLIiA.
Mera poooTH – InpOBeIeHHA 06IİKY XBOpoo ciaHIİB COCHH 3BH4ažHoï y po3canHHKY
BiJ03ipCbKOro iiCHMITBa YepkacbKoro HanJIiCHHITBa, BH3HaYeHHA ÎX IIOUIHpeHHA Ta
CTYIIeHA po3BHTKY, a TakOK 06rpyHTYBaHHA KOpOTKOCTPOKOBOrO 1 10BrOCTPOKOBOrO
nporHo3İB pO3BHTKY XBOpoo
06'eKT 10cIinKeHHA XBOP0őH ciAHuiB COCHH 3BH4aŭHoi y po3canHHKY
BinosipcCbKOro JiCHHUTBa epkacbKoro HaniiCHHUTBa.
y őakanaBpcbkiň KBanihikauiÄHiŇ poõoTİ ŐyIO npoaHaIİ3OBAHO JiTepaTypHi
1Kepela Ion OCHOBHHX XBOpoó ciAHIIB COCHH 3BHY4aňHOI, ix 3õyIHHKİB, CHMIITOMaTHKH
Ta yMOB NOIHpeHHA y JIicOBHX po3caIHHKax. llpOBeneHo oiTonaToJIOriyHe oőcTeKeHHA
ciaHuİB coCHH 3BHYaňHOi B po3canHHKY bino3ipCbKOrO JiCHHITBa YepkaCbKoro
HajiicHHITB, BCTaHOBJIeHO po3noBCIONKeHHA Ta cTYIIHH pO3BHTKY XBOpo6. Bu3Ha4eHO
OCHOBHỈ 03HaKH ypakeHHA C1AHI|B rpHOHHMH XBOPObaMH, 3OKpeMa BHIAraHHAM,
3BH9ağHHM 1 CHIrOBHM WOTTe. Ha oCHOBİ OTPHMaHHX 1aHHX OorpyHTOBAHO
KopoTKOCTPOKOBMĂ IpOrHO3 CTpoKy nepioro oônpHCKYBaHHA Ta 1OBroCTDOKOBHỶ IIpoTHO3
po3BHTKy XBOpo6
Kaio4oei CNOBA: XBOPOBM CIAHUIB, JIICOBHỶ PO3CAIHMK,
CAHITAPHHÝC TAH IEPEB, IIOIIMPEHHA, DY3APIO3, IIIIOTTE COCHM.
ApocnaB Macno
(npi3BHme, iM'A)
« » 6ee 2026 p.
YEPKACHKMĂ CHERCASSY STATE
AEPKABHHĂ TECHNOLOGICAL
TEXHOJIOTI4HHM UNIVERSITY
YHIBEPCHTET
cneuiaIbHİCTH 205 <«JIicOBe rocnonapcTBO»
Kadenpa JicoBorO rocnonapcTBa Ta paIIOHaTbHOrO IIpHponoKopHcTYBaHHA
BIJTYK
Ha KBanihikauiÄny po6oTy őaKanaBpa
3106yBa4aB HLIoï ocBiTH Macna ApocnaBa AHaTOoJTiŽOBH4a
(npisBHme, im'a, no-6aTbKOBİ 3106yBaya BHUIOoï ocBiTH)
Ha TeMy: «O0IİK i nporHO3 XBopo6 ciaHuİB coCHH 3BH4aňHOi B
BiIO3İpCbKOro IiCHHITBa YepkacbKoro HaIJIiCHHITBa hiniï «leHTpaJbHpHoĂ3 caJİncHOHBKHYÄ
ohic» Il «JlicH YKpaïHH» »
IIpencTaBJIEHa KBaJIİ)ikanižHap o60Ta Macna A.A. BiINOBijae yciM BHMOraM 3aBlaHHA.
TipejcTaBJIeHa őakanaBpCbKa po6oTa e aKTyabHHM 1 npakTHHHO 3HauyuM
I0CJIIIKeHHAM, IpHCBAYeHHM BHBYeHHIO IOIHpeHHA, POBHTKY Ta nporHO3yBAHHA XBOPOO
ciAHIİB coCHH 3BHYažHOÏ B yMOBax JIicoBoro poscaņHHKa BiIO3ipCbKOro JiCHHUTBa
Yepkacskoro HanıicHHuTBa (ini «L|eHTpaibHHă JIicoBušă oğic» |1 «Jlicn VKpains».
ApocnaB AHaTOiÄOBHYy nponeci BHKOHaHHA poőoTH IponeMOHCTpyBaB HaneKHHĂ
piBeHb BOJIONİHHA TeopeTHYHMM MarepianoM 3 icOBoi oiTonaTOIOrii, yMİHHA mpaukOBaTH 3
MaTepianaMH NOJTBOBHX o6cTeKeHE Ta BHpoÕHYHOKO 1OKyMeHTaLiEKO, a raKoK 31aTHİCTB no
aHari3y Ă y3araTbHeHHS OTPHMaHHX pesyJIbTaTIB. 3HaHy yBary npuniIEHO aHaii3y
cyuacHoro craHy ciaHujB coCHH 3BH4aŽHOi, BHABNEHHKO OCHOBHHX XBOpoő, ouiHui ix
noHpeHHI Ta CTyneHs posBUTKY. Ha oCHOBİ OTpHMaHHX pesyıbraris 3106yBayem
BHKOHAHO KoPOTKOCTpOKOBHĂ Ta HOBrocTpOKOBMĂ IporHO3 po3BHTKY XBOPO6 cisHuİB coCHM
3BHHaŽHOi, BMSHAYCHO opicHTOBHİ CTpOKH ipoBeneHH ipoqinaxTHYHHX 3axonis ta
pospoőneHO npakTuYHİ pexoMeHIamiï uogo noxpamenHa þirOcaHİTapHOro craHy nociBis y
po3canHHKY.
Poóora yirKO CTpYKTYpOBaHa, Mae oốrpyHTOBaHy Mery Ta 3aBzaHHA NocniKeHHA,
1oriHO oóynOBaHİ posaia, apryMeHTOBaHi BHCHOBKH Ă npakTHYHİ peKoMeHJauit.
Marepian BMKTANCHO rpamoTHO, 3 M0TPHMaHHAM BUMOr 10 oHopMIeHHA KBanihikauiŽHMX
poõit.
3araTbHa oiHKa KBaniqikaiÄHoi poốoTH Ta BHCHOBOK KepiBHHKa Ipo MOXJIHBİcTh
1onycky poboTH Ao 3aXHCTY nepen EK. BBaxaro, o 6akanaspcbKa KBarihikauižHa pooTa
BiAnOBiņae BCTaHOBJIeHHM BUMoraM, 3acıTyroBye Ha ouiHKy «BiAMİHHO», a ïi aBTop - Ha
npHCBO€HHA OCBİTHbOro cTyneHAŐ akaiaBpa 3a cneuianbHİcTIO 205 <«JlicoBe rocnonapcTBO.
KepiBHHK: K.C.-r.H., 10leHT
(nocana, B4CHe 3BaHHA, B4eHMÄC TYniHs)
PycraH MAKCHM4YK
(niannc) (im's, npisswuue)
2026 p.
PEUEH315
Ia KBauiþikanišny pooory 6akanaBpa
3AOŐY Baya BHILIoi oCBİTH YepkacbKOrO J\epxaBHorO
pakybTeTy TeXHOJIOri4HOro
TexHOJIOriŽ, yHÍBepCHTeTY
6yiBHMI(TBa Ta paiioHaJIbHOTO
KapenpH icOBOro IIpHpoiooHcTY
rocioJacTBa BaHHA
ra paiiOHalbHOro ipap0OKopMCTYBaHHA
cneianIbHİCTb 205 «JlicOBe rOCIIOapcTB0»
MacJia ApociaBa AuaTOJIİMOBH4a
Ha TeMy:
«00JİK İI IporHO3 XBOpooc iaHIÜB COCHH 3BH4aMHOï B po3caAHHKY
biiozipCbKOro JIİCHHITBa YepraCbKOro HauiCHHITBa Qiiï «lenTpaTbHH
JicOBHňo hic» Il «JlicH YKpaïHH» »
KBaJii)IKaųiĂHa poboTa CK1aaeTbCA 3
MicTHTb po3paxyHKOBO-1101CHIOBaJIbHO1
65 cTopiHOK; 3arīHCKH, AKa
rpaoiHoro MaTepialy 21 cnaňn npe3eHTalii.
BinnoBinHicTH KBaJihikauišHoï poőoTH CneniaJbHOCTİ Ta 3aBlaHHIO
KBaıiikaųjğHa poooTa B I1OBHiň MİpiB İJIIOBİJIae oCBİTHIM IHporpaMi Ta
3aBlaHHIO. nocTaBJIeHOMY
AKTyabHİCT5 TeMH KBaihikauiänoï poõ0TH
Tema KBaJii)ikaiųiňHoi poôoTH € akTyaJTbHOO, 0CKiTbKH BHpOIy BaHHA AKICHoro
caMBHOrO MaTepiaiy c oNHMM 13 KJIIO4OBMX 3aBlaHb CV4aCHOro JICOBOrO rocnolapcTBa.
CoCHa 3BH4aŭHa HaJieKHTb 10 oCHOBHMX JIiCOyTBOPOKO4MX IIopin YKpaiHH Ta UHpOKo
BHKOpMCTOBYCTbCA 4ac JIicoBİJIHOBJJCHHA i Jicopo3BelCHHA. OnHHM 13
HaňBaKJIHBİUIMX YMHHHKIB, II|O BIIJIMBaIoTb Ha AKICTb caņuBHOrO MaTepiany, €
1OTMpeHHA XBOPo6 ciAHLÚBy JicoBMX pO3caHHKax.
y cyyaCHHX yMOBaX 3MİHH KJIIMaTy, HeCTIÄKOrO TeMInepaTypHOro peKHMY Ta
IİJBHILeHHA B0JJ0r0CTI 3p0cTa€ pr3uK poBBTKY rpHOHHX 3axBOPIOBaHb, AKI MOKYyTb
ip3BOIMTH 1O 3HaYHHX BTPaT ciAHIIB İ ioripueHHA ÜX AKOCTİ. Oco6nHBO BaKJHBHM €
He JIMIe BHABJIeHHA Ta ooJIIK XBOP00, aJie H iporHO3Y BaHHA IX IONalBIOro po3BUTKY
UIA CBOCyacHOro ILJlaHy BaHHA IPopinaKTHYHHX ra saxHCHHX 3axojiB. PesynbTaru TaKHX
1OCIIIKeHb MaioTH BaKIHBe npaKTH4He 3HaYCHHA JUIA niIBHLLeHHg edeKTHBHOCTİ
QyHKLİOHy BaHHA JIİCOBMX PO3caHMKİB Ta 3a6c3IeYeHH9 IOTpe6 JnicoBoro rocnonapcTBa
AKİCHMM CalMBHMM MaTepiaJloM.
BianosinnicTb cyuacHOMy pisno po3BWTKY HaykH iT eXHİKH
KBalidikaiušHa poóoTa BiAIOBiuac ey qacIOMY piBHIK po:BHTKy nicOBoi QirOnaToJ1oriT
Ta nicoposcauiMI|bKOÏi cupann. y poóori aukopncrano cyuacui nizxO1M 10 TIPOBe|eHHA
biToiaroOri9HMX oôCTeKeb, _ o6niKy I1OMpeHHA i pozsuTKy xBopo6, a Takox
ejeMCHTH KOpoTKOCTPOKOBOrO Ta AOBIOCrpOKOBOrO iporHO3YBaHHA naToIOriyHHx
npoueciB.
3ara.lbHa xapakTepHeTHKa KBA.iihikaniänoï poõoTH
Y poóori HaBejCHO xapakrepuCTHKY ipupoHo-KIİMarHYHMX YMOB Ta BHpoóHuYoi
A1ATbHOoCTİ Bino3ipcBKOrO JliCHMIITBA YepkacbKOrO HanuicHHUTBa. leranbHO
OXapakTepu3OBaHo JlicOBMŇ p03ca/UiHK, oco61MBOcri BHpouY BaHHA cisHuiB coCHH
3B44aŭHOỈ 13 BIIKPMTOIO Ta 3akpuTO0 KOpeiICBAMH CHCTCMaMH. ABTOpOM IlpoBeAeHO
iTOnaTOJIOriYHe o6cTeKeHHA II0CIBIB coCHH 3B44aMHoi, BH3HayeHo oCHOBHİ XBOPoo4
ciAHLİB, ix nOIHpeHHA Ta cTỴ IHb po3BMTKY. lociKCHO CHMITOMH 3aXBOpIOBaHb,
BCTaHOBJIeHO KiJlbKİCTB 310POBMX, XBOPHX i 3arnőuuX pocnMH Ha npoőHHX IJOLjax Ta B
Kopo0ax i3 3aKpHTOIO KopeHeBOKO CHCTeMOIO. Oco6HBY yBary ipuAIeHO aHaii3y
e)eKTHBHOCTİ BMPOUIYB aHHA CisHILİB y KOHTPONLOBaHoMy cepenoBMLİ, ne piseHb
loIHpeHHA Ta po3BHTKY XBOpo6 BHABMBCA 3Ha4HO HMKYHM NopiBHAHO 3 nOociBamH
BİAKPHTOro rpyHTy. Ha ocHOBİ oTpHMaHMX pezynbTaTİB BMKOHaHO KopoTKOCTpOKOBMÄ Ta
1OBrOCTpokOBMÄ nporHo3 po3BHTKY XBOp06 i BH3Ha4eHO onTHMaIbHİ TepMİHH
npoBeNeHHA NpoinakTHYHHX 3axoİB.
3ayBakeHHA AO KBauihikaiúnoï poooTH
CyTTEBHX 3ayBaxeHb KBaniikaııĂHa p000Ta HCMac.
BucHOBOK npo Mipy oaxoBoï niroTOBKH 310oyBa4a BH1Oï ocBİTH
Kea.ipiKauiùna poóoma Maca Ipoctaca Ananouiủosu4a uKonana na
HaleHCHO.M) HayKO6O-npaKmu4nO.My picni .Micmumb CUCmeMamuso6auy
inpopMauio uoòo nouupenHa, posGunmKy ma npozno3yeannA x6opoó cianuic coCHu
36U4aùHOï 6 yMOGax Aico6020 po3caonuKa binozipcbKO20 LiCHuumea.
Vpo6omi npoananBocano Hpupodno-kNiMaMuAni yMO8u paủony docnidcenb,
onpaub06AHO CneuianbHy HayKO6Y Aİmepamypy, npoceOeno nolbO6i ma kamepalbHi
docnioɔceHHA, P3424JlbHeHO ompu.MHİ perbMamu ma po3pooneHo npaKmuIIi
peKoMeHÒauiï òuA GupoóIuumea.
3000y6a4 npoðeMOHCmpyeac n1eMCHUŭ picenb npopeciùnoi niòzomoGKu,
60100inHA Memo0aMu himonamo.102i4HUx docaiòcenb, MiHHA ananisyoamu
eKcnepuMenmanbHi dani ma poóumu o0pymocani 6ucnOGKu.
3araJIbHHÄ BHCHOBOK
IIpencTaBJCHa KBaii)ikaiÄHa poóo1a ŐakanaBpa BAKOHaHa Ha BHCOKOMY pIBHI 3
AOTPHMaHHAM BMMOr BİJIOBİIHMX HOPM Ta craHiapTiB. 3aCIyroBy€ Ha oulHKY
<«6id.MiIHO» Ta MOKe ŐyTH 101ylleHa lO 3axHCTY.
Peinen3eHT
JKPAIHM» AEPX
2026 p.
NdHAANICHMLTBO (niannc)
Ana AoxyMeHTiB nEWANI3
ra HaKnagwx
Mdutu Sitoupo2
MIHICTEPCTBO OCBITHIHAYKH YKPAÏHH
YEPKACbKMÄJ JEPKABHMÄ TEXHOJIOrI4HMÝY HIBEPCHTET
DakyJbTeT TeXHOJIOriň, ŐyAiBHMUTBA Ta paiionanbHOrO IpuponokopHCTY BaHHA
(B pakvCr)
Kaepa nicoBoro rocnojapcTBa Ta paiionalbHoro ipapoN0KOPMCTY BaHHA
«lo3 axHCTY AO1yueHo»
3ap. káchenpuJ IPI
IHrpina YEMEPHC
(iiuianH. npispmue)
2026 p.
IIOACHIOBAJIbHA 3AIIHCKA
1O KBaJIi)ikaniänoi po6oTH
0 aka JI a B pa
(oCBIDHh0-KBalihkaiinmi pBeHL)
Ha TeMy: «06niki nporHo3 XBOpo6 ciaHnjB coCHH 3BH4aňHoï B p03canHHKY
GiJosipCbKOro JIiCHHUTBA lepkacLKOrO HaLTiCHHITBa piuii
«lenTpalbHHň JIicOBHÄ 0hic» II «Jlicu YKpaïHH» »
(HaBBa TCMW 3rLlHO Hakasy)
BukOHaB: 3106y Ba4 BHIIoÏ oCBiTH 4 Kypcy,
rpyinJ IT-27
CnejaJIbHOCTİ:
205 «JlicoBe rocHONapcTBO>
(mop I HaBa apa |TOTOBKM, CHCIwalbHocI)
MacJio ApocsiaB AHaTOJJİMOBH4
(upisBnle. iM'A. lo oaTLKOBİ 3.100, BaMa BMUIoi ocsiTH)
PyCnaH MAKCMMYYK
(npi3BMLIC Ta IHJLWaNH)
HopMOKOHTpob, IHrpina YEMEPVC
(npi3Bnue, ra iHiuianu)
PeueH3eHT
npi3BIc Ta iHiuia)
3acBinyyIO, Io y uiŭ KBanihikauižniŭ pooori Hemae 3arno3H4eHb 3 npaub iHIHX
aBTOpiB ões BiņioBİJHHX IocHJJaHb
3106y Ba4 BHIUOÏ OcBİTH
(niannc)
Hepkacn 2026 poxy
2
HepracbKHÄ nepKaBHHŇ Tex HOJOriyHnňy HiBepcwTeT
akynbTeT TeXHONOriĞ, 6yAiBHVTBa Ta pauioHaJbHOrO NPHponOKOpucTY BaHHA
(riOBHa ma3Ba)
Kaenpa nicoBoro rocnonapcTBa Ta pauioHalbHOro npuponokopucTyBaHHA
(I1OBHa Iia3Ba)
CneujanbHİCTb: 205 «JlicoBe rOcnoapcTBO»
3ATBEPAKYIO
3aBingBay Kadexpa JITPII
IHrpina 4YEMEPHC
(niannc)
D6 2026 p.
3ABIA HHA
HA KBAJIIOIKALIIMHY POBOTY
Macno Apocnaea AHamoniůo6UHa
(npisBHLe, im'A, no 6aTbKOBİ 3106y Ba4a BMUIOÏ OCBİTH)
1. Tema kBanihikauiŠHoŤ poõoTH
<«06İK i nporHO3 XBOpo0 ciaHLİB COCHH 3BH4aŽHOÏ B po3caIHHKY
BiJosipCbKoro JIİCHHITBa YepkacbKoro HaIJicHITBa hiJuiï «leHTPaJbHHĂ
JIicOBHň ohic» IIl« JlicH YKpaïHH» »
KepiBHMK KBaTihikauiMHoï poốoTH MaKcHMYYK PycnaH TapacOBMY, K.C-T.H., 101eHT
3aTBepnKeHİ HakasoM epKaCBKoro 1epxaBHOro TeXHOJIoriYHOrO yHiBepcHTeTy BİI
«17» 6epeSHA 2026 poKy No 59/03-03
2. TepmiH nOgaHHA KBanihikauiänoi poóoTH 3106yBaveM BHLIoi ocBİTH 20.05.2026 p.
3. BuxiHỈ naHi no KBaTiHikauiňHoi poő0TH: 109CHIOBaTBHa 3aıucKa, nmaH po3BHTKY
YepkacbKOrO HaNiCHMITBa, IiTepaTypHİ 1DKepena, hoTOMaTepianu.
4. 3MiceT pozpaxyHKOBO-I1OACHIOBaJTbHOÏ 3amHCKH (nepeiik nHTaHb,
HaieKHTb pozpoőMTH)
BeTyn. OcooMBOCTİ BHPouyBaHHA NOcanKOBOrO MaTepiany coCHH 3BW4aŽHoi y
nicopo3canHHKaxJlicocrey YkpaïHH (Ha npuKIani BinosipcbKoro nicHHUTBA).
XapakTepucTHKa npupoHO-KJIİMaTHYHHX yMOB Ta nicİBHHY0-TaKcauiŽHHX IOKa3HMKÍB
BinosipcbKOro niCHHUTBa, IIporpama Ta MeTOJHKa KBanidikauižHoi poõoTH. O6nik i
nporHO3 XBOPOŐ ciaHLİB Y nicoBOMy poscanHHKY BinO3ipCLKOro iiCHHLITBa, BuCHOBKM
Ta peKoMeHIauii HaIiCHHITBY. CIHCOK BHKOPHCTaHHX 1Kepen.
5. IlepeniK rpa¢iyHoro Marepiany (3 TO4HHM 3a3HaeHHAM o00BA3K
KpecneHb, nJlaKaTİB)
ILnaH nicOHacanxeHb BinosipcbKoro nicHHUTBa. IpezeHTaİs
6. Iara BHJaYİ 3ABJaHHA 10 KBaJIihikauišnoï po60TH 16 IIOTOrO 2025 poKy
KAJIEHIAPHM IIJIAH
TepMIH BHKOHaHHA
No Ha3Ba eTariiB BHKOHaHHA eTaniB
3/ KBanihikaıuišHoï po6oTH KBanihikauižHoi IlpuMi
poőoTH
1 OTpHMaHHA BHXiJHOro 3aBlaHHA 16.02.26p. BHKOHJ
AHani3 JIİTepaTypHHX IKepeI
2 23.02. -06.03.26 p. BH KOH
npuponHO-1CTOPHYHMX YMOB
3 PoooTa 3 hakTHYHHM MaTepianoM 09.03. - 20.03.26p. BHKOHd
4 OnpaukoBaHHA 3iőpaHoro akTH4HOrO 23.03. – 03.04.26p. BHKOH
Marepiay
5 HariucaHHA po3niiB pooOTH 06.04. – 24.04.26 p. BHKOH
6 KoMn'IOTepHMĂ Haőip TeKeTY 27.04. - 08.05.26 p. BHKOH
7 3aBepıueHHA Ta OoopMNeHHA poõoTH 11.05.26 p. BHKOH
3n06yBay BHILIOi ocBiTH ApocnaB MACIO
(nianuc) (İM'A Ta ipisBHUle)
KepiBHMK KBanihikauišHoi po6oTH Pycnan MAKCHMYYK
(nMnnc) (iM's Ta ıpizBnuie)
3

ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................................. 4
1 ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ СОСНИ
ЗВИЧАЙНОЇ У ЛІСОРОЗСАДНИКАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ
БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА) ................................................................................... 8
1.1 Стан вивченості соснових насаджень Лівобережного Лісостепу ..................... 8
1.2 Біологічні особливості сіянців сосни звичайної ............................................... 13
1.3 Сучасний стан і перспективи інтенсифікації вирощування лісового садивного
матеріалу ..................................................................................................................... 15
2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ТА ЛІСІВНИЧО-
ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА.......................... 30
2.1 Місцезнаходження надлісництва ........................................................................ 30
2.2 Природно-кліматичні умови Білозірського лісництва ..................................... 31
2.3 Лісівничо-таксаційні параметри Білозірського надлісництва ......................... 33
3 ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ............................. 39
3.1 Методика виявлення та обліку хвороб сіянців сосни звичайної у лісовому
розсаднику .................................................................................................................. 40
4 ОБЛІК І ПРОГНОЗ ХВОРОБ СІЯНЦІВ У ЛІСОВОМУ РОЗСАДНИКУ
БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА .................................................................................. 43
4.1 Вплив типу садивного матеріалу на ріст і життєвий стан соснових культур у
Білозірському лісництві ............................................................................................. 43
4.2 Фітопатологічне обстеження сходів і сіянців у лісовому розсаднику ............ 46
4.3 Розповсюдження та ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної,
вирощених у контрольованому середовищі ............................................................ 50
4.4 Короткостроковий та довгостроковий прогноз дати обприскування сіянців
сосни звичайної .......................................................................................................... 52
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 57
РЕКОМЕНДАЦІЇ БІЛОЗІРСЬКОМУ ЛІСНИЦТВУ .................................................. 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 62

4

ВСТУП

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) є однією з провідних лісоутворюючих
порід України, яка широко використовується для створення лісових культур,
заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель,
закріплення піщаних ґрунтів, формування захисних і рекреаційних насаджень. В
умовах Черкаської області сосна звичайна має важливе лісогосподарське значення,
оскільки вона характеризується відносно швидким ростом, невибагливістю до
ґрунтових умов та здатністю формувати продуктивні насадження на бідних і легких
за механічним складом ґрунтах.
Відновлення та створення стійких соснових насаджень безпосередньо
залежить від якості садивного матеріалу, який вирощується у лісових розсадниках.
У розсаднику Білозірського лісництва вирощування сіянців сосни звичайної має
практичне значення для забезпечення потреб лісокультурного виробництва
Черкаського надлісництва. За даними виробничої документації лісництва, площа
розсадника становить 0,3 га, з них під посівами сосни звичайної зайнято 95 %.
Щорічно у розсаднику вирощується близько 250-300 тис. штук сіянців сосни
звичайної, які використовуються для створення та доповнення лісових культур.
Одним із чинників, що істотно знижує вихід стандартного садивного
матеріалу, є ураження сіянців хворобами. Найбільшу небезпеку для молодих
рослин у розсадниках становлять грибкові хвороби, які уражують сходи, хвою,
стебла та кореневу систему. Вони можуть спричиняти зрідження посівів,
пригнічення росту, ослаблення рослин, зниження їх стійкості до посухи,
заморозків, шкідників та інших несприятливих чинників. У результаті зменшується
кількість стандартних сіянців, придатних для висаджування на лісокультурні
площі.
Особливо актуальною проблема хвороб є для лісових розсадників, де рослини
вирощуються в умовах високої густоти посіву. За таких умов створюється
сприятливий мікроклімат для розвитку збудників хвороб: підвищена вологість
5

повітря і ґрунту, недостатнє провітрювання посівів, накопичення інфекційного
початку в ґрунті та рослинних рештках. У роки з надмірним зволоженням або
різкими коливаннями температури ураження сіянців може значно посилюватися.
Тому систематичний фітопатологічний контроль у розсаднику є необхідною
умовою вирощування здорового садивного матеріалу.
Важливим елементом захисту сіянців сосни звичайної є прогнозування появи
та поширення хвороб. Короткостроковий прогноз дає змогу визначити оптимальні
строки проведення захисних заходів, зокрема обприскування посівів фунгіцидами
або застосування профілактичних агротехнічних прийомів. Довгостроковий
прогноз дозволяє оцінити ймовірність розвитку хвороб у наступні роки, врахувати
погодні умови, інфекційний запас, агротехнічний стан розсадника та попередні
показники ураження сіянців.
Отже, дослідження хвороб сіянців сосни звичайної у розсаднику
Білозірського лісництва Черкаського надлісництва має важливе практичне
значення. Воно спрямоване на встановлення видового складу хвороб, визначення їх
поширення і ступеня розвитку, оцінювання фітосанітарного стану посівів та
обґрунтування заходів, необхідних для отримання якісного садивного матеріалу.
Актуальність теми полягає в тому, що для успішного відтворення лісів,
створення продуктивних соснових насаджень та забезпечення потреб
лісокультурного виробництва необхідний здоровий і стандартний садивний
матеріал. У розсаднику Білозірського лісництва сосна звичайна є однією з основних
порід, що вирощується для подальшого використання у лісовідновленні та
лісорозведенні.
Хвороби сіянців у розсадниках є одним із головних чинників, які знижують
якість і кількість садивного матеріалу. Уражені сіянці відстають у рості, мають
ослаблену кореневу систему, знижену життєздатність і гірше приживаються після
висаджування на лісокультурні площі. За результатами обліку в розсаднику
Білозірського лісництва, ураженість сіянців хворобами становила [підставити %],
що зумовлює потребу в систематичному фітопатологічному моніторингу.
6

Особливої актуальності набуває не лише встановлення факту наявності
хвороб, а й визначення їх поширення, ступеня розвитку та прогнозування
подальшого прояву. Це дає змогу своєчасно планувати профілактичні та захисні
заходи, зменшувати втрати сіянців і підвищувати вихід стандартного садивного
матеріалу.
Метою роботи є проведення обліку хвороб сіянців сосни звичайної у
розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва, визначення їх
поширення та ступеня розвитку, а також обґрунтування короткострокового і
довгострокового прогнозів розвитку хвороб.
Для досягнення поставленої мети передбачено виконати такі завдання:
1. Охарактеризувати умови вирощування сіянців сосни звичайної у
розсаднику Білозірського лісництва.
2. Вивчити видовий склад хвороб сіянців сосни звичайної та визначити
основних збудників.
3. Провести фітопатологічне обстеження посівів сосни звичайної.
4. Встановити поширення хвороб сіянців сосни звичайної у розсаднику.
5. Визначити ступінь розвитку основних хвороб сіянців.
6. Провести кількісний облік уражених і здорових сіянців на пробних площах.
7. Обґрунтувати короткостроковий прогноз розвитку хвороб і можливі
терміни проведення захисних заходів.
8. Здійснити довгостроковий прогноз поширення та розвитку хвороб сіянців
сосни звичайної.
Об’єкт дослідження – хвороби сіянців сосни звичайної у розсаднику
Білозірського лісництва Черкаського надлісництва.
Предмет дослідження – поширення, ступінь розвитку, облік і прогноз хвороб
сіянців сосни звичайної в умовах розсадника Білозірського лісництва Черкаського
надлісництва.
Під час виконання роботи використовувалися такі методи досліджень:
маршрутне та детальне фітопатологічне обстеження посівів, закладання пробних
7

площ, візуальна оцінка стану сіянців, облік здорових і уражених рослин,
макроскопічне та мікроскопічне дослідження уражених органів рослин, визначення
поширення і ступеня розвитку хвороб, а також методи математичної статистики та
прогнозування.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що для умов розсадника
Білозірського лісництва Черкаського надлісництва проведено облік хвороб сіянців
сосни звичайної, визначено їх поширення та ступінь розвитку, встановлено основні
фітопатологічні показники ураження посівів і здійснено прогноз розвитку хвороб.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих
результатів для поліпшення фітосанітарного стану посівів сосни звичайної у
розсаднику Білозірського лісництва. Дані про поширення і ступінь розвитку хвороб
можуть бути використані для планування профілактичних і захисних заходів,
визначення строків обробки посівів, зменшення втрат сіянців та підвищення виходу
стандартного садивного матеріалу.

8

1 ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ПОСАДКОВОГО МАТЕРІАЛУ СОСНИ
ЗВИЧАЙНОЇ У ЛІСОРОЗСАДНИКАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ
БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА)

1.1 Стан вивченості соснових насаджень Лівобережного Лісостепу

Соснові насадження Лівобережного Лісостепу вивчені дещо у меншій мірі
порівняно з дубовими деревостанами. У низці наукових праць [1, 2, 3, 4] висвітлено
їх сучасний стан, вікову структуру, типологічне різноманіття та продуктивність, а
також проаналізовано вплив лісогосподарських заходів, зокрема рубок догляду
різної інтенсивності й способів проведення, на ріст і розвиток соснових насаджень.
Окрему увагу дослідники приділяли особливостям формування підросту, живого
надґрунтового покриву та іншим лісівничим показникам. Водночас недостатньо
дослідженими залишаються особливості росту лісових культур за участю сосни
звичайної, створених із використанням різних видів садивного матеріалу, зокрема
сіянців із відкритою та закритою кореневими системами. Це зумовлює актуальність
подальшого вивчення зазначеного питання, оскільки вибір типу садивного
матеріалу під час створення лісових культур істотно впливає на приживлюваність,
інтенсивність росту, стійкість і продуктивність майбутніх насаджень.
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) належить до найважливіших
лісоутворюючих деревних порід України. Її значення визначається широкою
екологічною амплітудою, здатністю зростати на бідних піщаних і супіщаних
ґрунтах, високою господарською цінністю деревини та важливою роллю у
створенні захисних, водоохоронних і рекреаційних насаджень. Для умов Лісостепу
України ця порода має особливе значення, оскільки часто використовується для
заліснення піщаних терас, деградованих земель, еродованих ділянок і територій, де
інші деревні породи формують менш стійкі насадження.
У межах Черкаського регіону сосна звичайна є важливою породою для
створення лісових культур, особливо на легких за механічним складом ґрунтах [5].
9

Ф. Бровко і В. Шлапак, аналізуючи сосну звичайну на Притясминських пісках,
зазначають, що ця порода має значний лісомеліоративний потенціал і є однією з
основних для закріплення та заліснення піщаних земель Середнього Придніпров’я
[6]. Це безпосередньо стосується територій Черкащини, де поширені борові та
суборові умови, а тому потреба у якісному садивному матеріалі сосни звичайної
залишається сталою.
Вирощування посадкового матеріалу сосни звичайної у лісових розсадниках
є важливою складовою штучного лісовідновлення. Як зазначають О. Даниленко, М.
Ведмідь та інші дослідники, ефективність створення соснових культур значною
мірою залежить від якості сіянців, типу їх кореневої системи, умов вирощування та
стану рослин на момент висаджування [7]. Якісний садивний матеріал повинен
мати добре сформовану кореневу систему, достатню висоту надземної частини,
оптимальне співвідношення між кореневою і надземною масою, а також бути
здоровим і не ураженим збудниками хвороб.
У практиці лісорозсадництва сосну звичайну вирощують переважно у
посівних відділеннях відкритого ґрунту, а також у контейнерах із закритою
кореневою системою. Традиційне вирощування сіянців із відкритою кореневою
системою залишається поширеним завдяки відносній простоті технології та
можливості одержання значної кількості посадкового матеріалу. Водночас сучасні
дослідження свідчать про зростання ролі контейнерного садивного матеріалу, який
забезпечує кращу збереженість кореневої системи, вищу приживлюваність після
висаджування та можливість подовження строків садіння.
О.І. Лялін, О.М. Тарнопільська, В.П. Ткач, С.І. Мусієнко і В.В. Бондаренко
досліджували проростання, збереженість і санітарний стан сіянців сосни звичайної,
вирощених у контейнерах. Автори відзначають, що контейнерна технологія дає
змогу краще контролювати умови росту рослин, зокрема вологість субстрату,
поживний режим і щільність розміщення сіянців [8]. Для Лісостепу України це має
особливе значення, оскільки вегетаційний період часто характеризується
10

нерівномірним розподілом опадів, весняними посухами, високими літніми
температурами та ризиком пересихання верхнього шару ґрунту.
Водночас для розсадників відкритого ґрунту основними технологічними
елементами залишаються підготовка ґрунту, правильний добір насіння, дотримання
строків і норм висіву, регулювання густоти посівів, своєчасне розпушування
міжрядь, боротьба з бур’янами, полив, підживлення та захист від хвороб. У
лісорозсадниках Лісостепу України особливу увагу потрібно приділяти водному
режиму ґрунту. Надмірне перезволоження сприяє розвитку кореневих гнилей і
вилягання сіянців, тоді як дефіцит вологи знижує ґрунтову схожість насіння,
пригнічує ріст кореневої системи та послаблює рослини.
Одним із важливих етапів вирощування сіянців сосни звичайної є підготовка
насіння до висіву. Якість насіння визначає рівномірність появи сходів, густоту
посівів і подальший розвиток рослин. Для отримання вирівняних сходів важливими
є використання кондиційного насіння, передпосівна підготовка, знезараження від
збудників хвороб, а також дотримання оптимальної глибини загортання. Надмірно
глибоке загортання насіння може знижувати польову схожість, а надто мілке –
підвищувати ризик пересихання насіння і пошкодження сходів.
У наукових працях Ю.І. Тараненка показано, що застосування підживлення
композиційними добривами та регуляторами росту може позитивно впливати на
ріст і формування сіянців сосни звичайної [9]. Автор зазначає, що під час
вирощування однорічних сіянців важливо оцінювати не лише висоту надземної
частини, а й масу коріння, масу хвої та загальний фізіологічний стан рослин. Це
важливо тому, що надмірний ріст надземної частини без достатнього розвитку
кореневої системи може знижувати стійкість сіянців після пересаджування.
У лісорозсадниках Лісостепу України актуальним є також питання
оптимального мінерального живлення. Сосна звичайна не належить до порід із
високими вимогами до родючості ґрунту, проте на ранніх етапах росту вона
потребує достатнього забезпечення елементами живлення. Дефіцит азоту, фосфору,
калію та мікроелементів призводить до уповільнення росту, зменшення довжини
11

хвої, ослаблення кореневої системи та зниження стійкості до хвороб. Разом з тим
надмірне внесення азотних добрив може спричиняти переростання сіянців і
підвищення їх сприйнятливості до грибкових хвороб.
Особливе місце у технології вирощування займає густота посівів. За
надмірної густоти сіянці конкурують за світло, вологу і поживні речовини,
формують тонкі видовжені стебельця, слабшу кореневу систему та гірше
переносять пересаджування. Крім того, загущені посіви створюють умови для
підвищення вологості у приземному шарі повітря, що сприяє розвитку грибкових
хвороб. Тому для Білозірського лісництва, де вирощування сіянців має
забезпечувати потреби лісокультурного виробництва, важливо дотримуватися
оптимальних норм висіву й регулярно проводити фітосанітарний контроль.
Дослідження О.М. Даниленка та співавторів [7], проведені у Лівобережному
Лісостепу України, показали, що садивний матеріал із закритою кореневою
системою може забезпечувати кращі показники росту соснових культур порівняно
із сіянцями з відкритою кореневою системою. Це пояснюється тим, що під час
висаджування контейнерних сіянців коренева система менше травмується, а
рослина швидше відновлює ріст після перенесення на лісокультурну площу.
Водночас вирощування такого матеріалу потребує якісного субстрату,
спеціалізованого обладнання, системи поливу і ретельного контролю мінерального
живлення.
Висоцька Н.Ю., Торосова Л.О., Румянцев М.Г. та інші автори у дослідженні
росту й маси контейнерних сіянців сосни звичайної залежно від складу субстрату
підкреслюють, що субстрат є одним із головних чинників формування якісного
посадкового матеріалу [10]. Він повинен мати оптимальну водоутримувальну
здатність, повітропроникність, відповідну кислотність і достатній вміст доступних
елементів живлення. Невідповідність субстрату біологічним вимогам сосни може
призводити до пригнічення росту сіянців та поганого розвитку їх коренів.
Для умов відкритого ґрунту Білозірського лісництва важливими є
агротехнічні заходи, спрямовані на підтримання пухкого стану ґрунту та
12

збереження вологи. До таких заходів належать осіння або весняна підготовка
ґрунту, боронування, культивація, знищення ґрунтової кірки, розпушування
міжрядь, мульчування та регулювання водного режиму. У роки з недостатньою
кількістю опадів полив стає одним із вирішальних чинників отримання дружних
сходів і формування стандартних сіянців.
Не менш важливим чинником є захист посівів від бур’янів. Бур’янова
рослинність конкурує із сіянцями сосни за вологу, світло і поживні речовини,
особливо у перший рік вирощування. У загущених і забур’янених посівах
погіршується провітрювання, зростає вологість приземного шару повітря, що може
сприяти розвитку хвороб типу вилягання сходів, шютте, кореневих гнилей та інших
грибкових уражень. Тому систематичне прополювання, міжрядний обробіток і
дотримання чистоти посівних площ є обов’язковими елементами технології.
Питання хвороб сіянців сосни звичайної є безпосередньо пов’язаним із
технологією їх вирощування. За даними Тараненка, під час вирощування
однорічних сіянців сосни в розсаднику було випробувано фунгіциди, протруйники
та регулятори росту; досліди проводилися на виробничих посівах, вирощених за
прийнятою у господарстві технологією [11]. Це свідчить, що проблема
фітопатологічного стану сіянців має не лише теоретичне, а й практичне значення
для розсадницького виробництва.
Т.М. Черкес у дослідженні ефективності фунгіцидів для передпосівної
обробки насіння сосни звичайної зазначає, що застосування фунгіцидних
препаратів сприяло підвищенню ґрунтової схожості насіння та збереженості сіянців
порівняно з контролем [12]. Це важливо для лісорозсадників, оскільки інфекція
може зберігатися як на насінні, так і в ґрунті. Передпосівна обробка насіння та
знезараження посівного матеріалу зменшують ризик ураження сходів на
початкових етапах розвитку.
У розсадниках Лісостепу України найнебезпечнішими є хвороби, які
уражують сходи та молоді сіянці в період їх найвищої чутливості. До них належать
вилягання сіянців, кореневі гнилі, хвороби хвої та пагонів. Їх розвиток залежить від
13

вологості ґрунту, температури повітря, густоти посівів, агрофону, якості насіння та
наявності інфекційного запасу. Саме тому вирощування садивного матеріалу не
можна розглядати лише як агротехнічний процес; воно має включати постійний
фітопатологічний моніторинг [13].
Для Білозірського лісництва це питання є особливо важливим, оскільки
значні обсяги лісокультурних робіт у межах Черкаського надлісництва потребують
стабільного забезпечення стандартним садивним матеріалом. Якщо у розсаднику
спостерігається зрідження посівів, ослаблення сіянців або поширення хвороб, це
може безпосередньо впливати на виконання планів із лісовідновлення. В умовах
філії «Черкаське лісове господарство» заплановані обсяги створення та догляду за
лісовими культурами підтверджують практичну значущість розсадницького
виробництва.
Переважна більшість лісів України сформована штучним шляхом, що
зумовлює ключову роль лісових розсадників у забезпеченні відтворення лісових
ресурсів. За останні десятиліття в Україні створено понад 10,5 млн га штучних
насаджень, з яких значна частка припадає на сосну звичайну як основну
лісоутворюючу породу. Щорічно площа створення лісових культур становить
близько 32-35 тис. га, однак навіть за таких темпів рівень лісистості (близько 15,9-
16,5%) залишається нижчим за оптимальний (19-20%) [14].
У Лісостепу України, зокрема в межах Черкаського надлісництва, сосна
звичайна відіграє важливу роль у формуванні лісових екосистем борів і суборів.
Особливістю регіону є поєднання піщаних і супіщаних ґрунтів, помірного
зволоження та періодичних посушливих явищ, що безпосередньо впливає на
технологію вирощування садивного матеріалу.

1.2 Біологічні особливості сіянців сосни звичайної

Аналіз наукових джерел свідчить, що якість садивного матеріалу сосни
звичайної формується під впливом комплексу взаємопов’язаних чинників.
14

Найважливішими серед них є походження і якість насіння, умови проростання,
склад субстрату або ґрунту, забезпеченість вологою та елементами живлення,
густота стояння рослин, санітарний стан посівів і своєчасність захисних заходів. У
зв’язку з цим дослідження особливостей вирощування сіянців сосни звичайної у
розсаднику Білозірського лісництва є актуальним, оскільки його результати можуть
бути використані для вдосконалення технології вирощування посадкового
матеріалу та підвищення ефективності лісовідновлення у Черкаському
надлісництві.
Сіянці сосни звичайної характеризуються високою світлолюбністю,
чутливістю до ущільнення ґрунту та вимогливістю до аерації кореневої системи. На
першому році вирощування висота сіянців становить 8-15 см, довжина кореня – до
12-18 см, оптимальна густота – 3,5-5,0 млн шт./га (у посівному відділенні). На
другому році висота – 15-30 см, а приживлюваність при висаджуванні – 75-90%.
Для розсадників Білозірського лісництва характерні ґрунти дерново-
підзолисті та супіщані. Вміст гумусу: 1,0-2,0 %, кислотність: pH 4,5-5,5. Ці умови
обмежують доступність поживних речовин, особливо азоту, фосфору та калію. У
зв’язку з цим виникає необхідність у системному внесенні добрив.
Сосна звичайна потребує понад 16 елементів живлення, основні з яких: N
(азот), P (фосфор), K (калій). Оптимальні дози внесення: азот – 60-90 кг/га, фосфор
– 40-60 кг/га, калій – 40-80 кг/га. Вплив дефіциту проявляється наступним чином,
нестача азоту → пожовтіння хвої, зниження росту; нестача фосфору → фіолетовий
відтінок хвої, нестача калію → побуріння та відмирання тканин.
У розсадниках Черкаського регіону дефіцит азоту є найбільш поширеним, що
знижує продуктивність сіянців на 20-30%.
Агротехнічні заходи включають наступні технологічні операції: підготовку
ґрунту (оранка 25-30 см), культивацію і боронування, посів (норма 4-6 г насіння/м²)
та догляд за посівами. У період вегетації кількість поливів повинна становити 5-10
разів/сезон. Що стосується захисту сіянців сосни звичайної від шкідників, то
15

найбільш поширеними є травневий хрущ, капустянка. Якщо не обробляти молоді
рослини, то втрати можуть становити 20-50% сіянців.
Серед основних хвороб сіянців сосни, які трапляються у розсаднику
Білозірського лісництва – шютте, коренева гниль, вилягання сіянців, диплодіоз та
сосновий вертун. Застосування фунгіцидів знижує ураження на 60-80 %.
Таким чином, вирощування посадкового матеріалу сосни звичайної в умовах
Білозірського лісництва має виражену регіональну специфіку, пов’язану з
ґрунтовими та кліматичними умовами Лісостепу. Основними чинниками
підвищення ефективності є оптимізація мінерального живлення, застосування
сучасних агротехнологій, захист сіянців і адаптація технології вирощування до
конкретних умов місцезростання.
Врахування цих факторів дозволяє значно підвищити якість садивного
матеріалу та забезпечити формування високопродуктивних соснових деревостанів
у регіоні.

1.3 Сучасний стан і перспективи інтенсифікації вирощування лісового
садивного матеріалу

Молоді рослини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), що вирощуються у
розсаднику Білозірського лісництва, характеризуються високою чутливістю до
несприятливих умов навколишнього середовища та значною сприйнятливістю до
ураження фітопатогенними організмами. Це обумовлено як біологічними
особливостями породи, так і специфічними ґрунтово-кліматичними умовами
Лісостепу Черкаської області. Навіть незначні пошкодження сіянців можуть
призводити до їх ослаблення, зниження стійкості до абіотичних і біотичних
факторів, а також до часткового або повного відмирання.
У розсаднику Білозірського лісництва, де переважають дерново-підзолисті
супіщані ґрунти з низьким вмістом гумусу (1,0-2,0%) та підвищеною кислотністю
(pH 4,5-5,5), особливо актуальними є неінфекційні (фізіологічні) захворювання
16

сіянців сосни. Вони виникають унаслідок порушення водного режиму, дефіциту
основних елементів мінерального живлення (азоту, фосфору, калію),
нерівномірного внесення добрив або ущільнення ґрунту. Такі хвороби мають
локальний характер і, не поширюються за межі дії несприятливих факторів.
Водночас у розсадниках значну небезпеку становлять інфекційні хвороби, які
здатні швидко поширюватися та викликати масову загибель сіянців. У посівному
відділенні Білозірського лісництва однією з найбільш поширених проблем є
«дитяча хвороба сіянців» (полягання), яка особливо інтенсивно проявляється у
хвойних порід, зокрема сосни звичайної. Основним джерелом інфекції є заражений
ґрунт, рослинні рештки або неякісно підготовлене насіння.
Збудниками захворювання виступають ґрунтові гриби родів Fusarium spp.,
Alternaria spp., Botrytis spp., Pythium spp., які активно розвиваються за умов
підвищеної вологості та температури ґрунту +6…+8 °С і вище. Ураження сіянців
сосни звичайної проявляється на різних етапах їх розвитку – від проростання
насіння до формування молодих рослин віком 1-2 місяці. Характерними ознаками
є загнивання насіння і проростків, утворення перетяжки у зоні кореневої шийки,
загнивання кореневої системи та подальше полягання сіянців.
Для сосни звичайної специфічною ознакою є формування некротичної
перетяжки біля кореневої шийки, що призводить до порушення провідної системи
та втрати механічної стійкості. Уражені сіянці легко вилягають і поступово
всихають, причому при їх витягуванні з ґрунту часто спостерігається руйнування
кореневої системи. У вологу та теплу погоду на уражених рослинах може
утворюватися грибниця (наприклад, у Fusarium – рожевого кольору), що свідчить
про активний розвиток патогену.
Особливістю умов Білозірського лісництва є підвищений ризик розвитку цих
захворювань у весняно-літній період (травень-червень), коли поєднуються
достатня вологість (до 80-85 %) і оптимальні температури для розвитку грибів.
Поширенню хвороби також сприяють загущені посіви (понад 4-5 млн шт./га),
17

глибоке загортання насіння, утворення ґрунтової кірки та внесення
непродезінфікованих органічних добрив.
У таких умовах «дитяча хвороба сіянців» може набувати осередкового або
навіть епіфітотійного характеру, що призводить до втрати 30-60 % посівів сосни
звичайної, а іноді й більше. Це суттєво знижує ефективність вирощування
посадкового матеріалу та потребує впровадження комплексу профілактичних і
захисних заходів.
Для забезпечення ефективного захисту сіянців сосни звичайної від шкідників
і збудників хвороб у тимчасових розсадниках Білозірського лісництва проводиться
є систематичний фітосанітарний моніторинг їх стану. Важливим етапом такого
контролю є проведення регулярних фітопатологічних обстежень, які дозволяють
своєчасно виявляти осередки ураження та оцінювати ступінь поширення
захворювань. На початковому етапі здійснюється рекогносцирувальне обстеження,
під час якого проводиться візуальний огляд посівів у межах розсадника. У ході
обстеження визначається орієнтовний рівень ураженості сіянців, характер
просторового розміщення осередків хвороби (поодинокий, груповий, куртинний
або суцільний), а також встановлюється видовий склад патогенних організмів.
У випадках, коли рівень ураженості сіянців перевищує 10 %, проводиться
детальне фітопатологічне обстеження. Для цього у межах уражених ділянок
закладаються облікові площадки розміром 1 пог. метр рядка, на яких здійснюється
підрахунок рослин із розподілом на здорові, уражені та всохлі. Облік проводиться
окремо за кожним типом захворювання, що дозволяє отримати об’єктивну оцінку
фітосанітарного стану посівів. Для лабораторного підтвердження діагнозу
відбирають зразки у кількості 10 рослин для кожного виду ураження.
Польові дослідження у розсаднику Білозірського лісництва проводилися у
весняний період (квітень-травень), який характеризується масовою появою сходів
сосни звичайної та найбільшою вразливістю сіянців до ураження патогенами. У
ході дослідження було виділено дві основні форми прояву «дитячої хвороби
18

сіянців»: досходову, що проявляється у вигляді загнивання насіння та проростків у
ґрунті; післясходову, яка характеризується поляганням сходів і молодих сіянців.
Встановлено, що розвиток захворювання починається одразу після масової
появи сходів і досягає максимуму протягом 2-3 тижнів, після чого інтенсивність
ураження поступово знижується і до кінця вегетаційного періоду практично
припиняється. Просторово осередки ураження мають різний характер: при
досходовій формі спостерігаються пустоти у посівних стрічках, тоді як
післясходова форма проявляється у вигляді куртин виляглих, всихаючих або
загиблих сіянців (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Основні хвороби сіянців сосни звичайної, рівень ураження та
заходи захисту (Білозірське лісництво)
Рівень
Період Можливі
Хвороба Збудник ураження, Заходи захисту
прояву втрати, %
%
Вилягання
Fusarium, 10-40 (до Протруювання насіння,
сіянців квітень-
Pythium, 60 при 30-70 фунгіциди (Фундазол),
(дитяча червень
Rhizoctonia епіфітотії) регулювання густоти
хвороба)
Обприскування
Шютте Lophodermium травень-
5-25 10-30 фунгіцидами, знищення
сосни spp. серпень
ураженої хвої
Коренева Armillaria, впродовж Дренаж ґрунту, біопрепарати,
3-15 10-25
гниль Heterobasidion року уникнення перезволоження
Альтернаріо травень- Обробка фунгіцидами,
Alternaria 5-20 10-20
з липень покращення аерації
волога Зменшення вологості,
Сіра гниль Botrytis cinerea 5-15 10-25
погода фунгіцидні обробки
Протруювання насіння,
Фузаріоз Fusarium весна-літо 10-30 20-50
контроль вологості
Хлороз
протягом
(неінфекцій дефіцит Fe, N 5-20 5-15 Внесення мікродобрив
вегетації
ний)
Опіки травень-
сонячна радіація 5-15 5-10 Притінення, полив
сіянців червень
Перезволож
ення
(фізіоло- надлишок води весна 10-25 15-30 Дренаж, регулювання поливу
гічне
ураження)
19

Аналіз показує, що найбільшу небезпеку для сіянців сосни звичайної в
умовах Білозірського лісництва становить полягання сіянців, рівень ураження якого
може досягати 40-60 %, а втрати – до 70 % у сприятливих для патогенів умовах.
Значну шкоду також завдають фузаріоз і шютте, які знижують якість посадкового
матеріалу та його приживлюваність. У розвитку хвороби сіянців сосни звичайної
виділяють чотири основні стадії, які відрізняються характером ураження рослин та
віком прояву симптомів.
Перша стадія характеризується загниванням насіння та проростків у ґрунті
ще до появи сходів на поверхні. На цьому етапі ураження часто залишається
непомітним візуально, однак призводить до зрідження посівів і зменшення
кількості життєздатних сходів.
Друга стадія – власне вилягання сходів – спостерігається переважно у сіянців
віком до чотирьох тижнів. У цей період стебельце в зоні кореневої шийки
зморщується, стоншується, на ньому утворюється характерна перетяжка, внаслідок
чого сіянець втрачає стійкість і полягає (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 – Сіянці сосни звичайної, які загинули від фузаріозу (фото Я. Масло)
За умов підвищеної вологості на місці ураження може формуватися міцелій
збудника (рис. 1.2). Пошкоджені рослини легко виймаються з ґрунту, часто разом із
центральним циліндром кореня.
20

Рисунок 1.2 – Проростання міцелію на загиблому сіянці (фото Я. Масло)

Третя стадія проявляється у сіянців віком 4-8 тижнів. На цьому етапі
стебельця вже частково здерев’янілі, тому рослини, як правило, не полягають.
Водночас ураження кореневої шийки та кореневої системи зберігається: сіянці
легко висмикуються з ґрунту, а корінь часто має оголений осьовий циліндр, що
свідчить про руйнування його покривних і провідних тканин.
Четверта стадія спостерігається у сіянців віком близько чотирьох місяців і
проявляється у вигляді в’янення верхівкової частини рослини. Надземна частина
втрачає тургор, хвоя поступово змінює забарвлення, а провідна система рослин
уражується гіфами грибів. На відміну від попередніх стадій, коренева система
повністю не відмирає, тому уражені рослини важко вирвати з ґрунту. Такий
характер прояву хвороби свідчить про глибше проникнення збудника в тканини
рослини та порушення водопровідної функції судинної системи.
Отже, розвиток хвороби має поступовий характер: від прихованого ураження
насіння і проростків у ґрунті до вилягання молодих сходів, пошкодження кореневої
21

шийки та подальшого в’янення більш розвинених сіянців. Найбільшу небезпеку
хвороба становить на ранніх етапах росту, оскільки саме в цей період сіянці мають
слабо сформовані механічні тканини й високу чутливість до ураження ґрунтовими
патогенами.
Снігове шютте сосни – небезпечне грибне захворювання хвої, збудником
якого є гриб Phacidium infestans P. Karst., що належить до відділу Ascomycota.
Хвороба уражує переважно хвою сіянців і молодих рослин сосни звичайної, які
протягом зимового періоду перебувають під сніговим покривом. Найбільшу
небезпеку снігове шютте становить для сіянців у лісових розсадниках, оскільки
може спричиняти масове відмирання хвої, ослаблення рослин, а за сильного
розвитку – загибель цілих сіянців.
Перші ознаки розвитку хвороби можуть проявлятися ще під сніговим
покривом у зимовий період, особливо за температури близько 0…-5 °С. На поверхні
хвоїнок формується тонкий павутинистий міцелій збудника. У лютому уражена
хвоя набуває характерного мармурового забарвлення, яке проявляється
чергуванням зелених, жовтуватих і бурих плям. Надалі міцелій поширюється на
здорову хвою, спричиняючи її поступове ураження.
У березні, за наявності сталого снігового покриву та підвищеної вологості,
інфекційний процес посилюється. Важливою діагностичною ознакою снігового
шютте є поява на хвої білувато-сірих плівок міцелію, які після танення снігу швидко
руйнуються. Після сходження снігового покриву уражена хвоя набуває рудого
забарвлення, а до осені поступово сіріє. На відмерлій хвої формуються плодові тіла
гриба – апотеції, які мають вигляд дрібних сіруватих горбків.
Розсіювання спор збудника зазвичай розпочинається у вересні-жовтні.
Оптимальними умовами для цього є прохолодна волога погода, випадання дощів,
мокрого снігу, наявність роси та тривале зволоження хвої. Розвитку хвороби
особливо сприяє ситуація, коли сніг лягає на незамерзлий ґрунт, оскільки під
сніговим покривом зберігаються підвищена вологість і відносно стабільна
температура, сприятливі для росту міцелію гриба (рис. 1.3).
22

Рисунок 1.3 – Апотеції Phacidium infestans на хвої сосни звичайної,
ураженій сніговим шютте (фото Я. Масло)

Отже, снігове шютте сосни є типовою хворобою зимово-весняного періоду,
розвиток якої тісно пов’язаний із тривалим сніговим покривом, високою вологістю
та ослабленням сіянців. У лісових розсадниках захворювання може істотно
знижувати якість і вихід стандартного садивного матеріалу, тому потребує
систематичного фітопатологічного моніторингу, своєчасного виявлення осередків
ураження та проведення профілактичних заходів.
Звичайне шютте сосни – поширене грибне захворювання хвої, збудниками
якого є гриби роду Lophodermium, що належать до відділу Ascomycota. Найбільш
чутливими до ураження є сіянці та молоді рослини сосни звичайної віком до 5 років.
Основним збудником звичайного шютте у молодих рослин сосни звичайної є
Lophodermium seditiosum Minter, Staley & Millar.
Зараження сосни звичайної збудником звичайного шютте відбувається
переважно в середині літа, у період дозрівання плодових тіл гриба – апотеціїв – та
вивільнення аскоспор із сумок. В окремі роки, залежно від погодних умов,
спороношення може тривати до осені, а іноді спостерігатися і навесні. Однак
23

найбільшу епідеміологічну небезпеку становить саме літнє зараження, оскільки в
цей період формуються сприятливі умови для проростання спор і проникнення
збудника в тканини хвої.
Після потрапляння на поверхню хвої аскоспори проростають, а міцелій гриба
проникає всередину хвоїнки переважно через продихи. Перші зовнішні ознаки
хвороби зазвичай проявляються восени: на хвої утворюються дрібні жовтуваті
плями, спостерігається пожовтіння кінчиків хвоїнок. Надалі уражена хвоя буріє,
передчасно відмирає та опадає, що призводить до ослаблення сіянців і зниження
їхньої життєздатності (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 – Ділянка ураженої хвої з пікнідіями та апотеціями (1 –
уражена хвоя; 2 – пікнідії збудника; 3 – апотеції з сумками та аскоспорами)

У березні-квітні, після настання першого потепління, уражена хвоя набуває
червоно-бурого забарвлення, однак певний час залишається соковитою. При цьому
пагони та бруньки заражених рослин здебільшого зберігають життєздатність (рис.
1.5). Одночасно з побурінням на хвої формуються пікніди, які мають вигляд дрібних
чорних крапок. У квітні-травні уражена хвоя, як правило, опадає.

24

Рисунок 1.5 – Симптоми звичайного шютте на хвої сосни звичайної (фото Я. Масло)

Упродовж літа на опалих хвоїнках формуються апотеції – плодові тіла
збудника. Вони мають вигляд чорних овальних подушечок завдовжки 0,5-2,0 мм і
завширшки 0,3-1,0 мм. Під час дозрівання апотеції розкриваються поздовжньою
щілиною, через яку вивільняються сумки зі спорами. Характерною діагностичною
ознакою звичайного шютте є також утворення на хвоїнках чорних поперечних
ліній. Дозрівання апотеціїв зазвичай відбувається наприкінці червня, після чого
починається вивільнення аскоспор і зараження молодої хвої. Цей процес може
тривати до серпня, а за сприятливих погодних умов – і довше.
Найчастіше звичайне шютте уражує загущені та затінені посіви або посадки
сосни звичайної. Інтенсивність розвитку хвороби значною мірою залежить від
метеорологічних умов. Особливо сприятливими для поширення збудника є вологе
літо, а також м’яка тепла осінь і зима, які сприяють збереженню інфекції та
подальшому розвитку грибниці.
Найбільшої шкоди хвороба завдає лісовим розсадникам, де ураження хвої
спричиняє ослаблення сіянців, зниження їхньої життєздатності та погіршення
якості садивного матеріалу. Уражені рослини часто підлягають вибракуванню, а за
25

значного розвитку хвороби може виникати потреба у знищенні частини
непридатного садивного матеріалу.
Неінфекційні хвороби, зокрема хлороз і пошкодження від несприятливих
факторів середовища, мають менший рівень ураження (5-20 %), проте суттєво
впливають на фізіологічний стан сіянців. Загалом втрати посадкового матеріалу без
застосування захисних заходів можуть становити 30-60 %, тоді як впровадження
комплексу агротехнічних і хімічних заходів дозволяє знизити їх до 10-15 % (рис.
1.6).

Рисунок 1.6 – Хлороз хвої сосни звичайної (фото Я. Масло)

Нами, на основі літературних джерел по Фітопатології та Захисту лісу
розроблено 4 схеми ураження цими хворобами (рис. 1.7, 1.8, 1.9 та 1.10).

26

Рисунок 1.7 – Етапи розвитку фузаріозу (інфекційне вилягання, «дитяча
хвороба») та наслідки для лісових культур сосни звичайної (розроблено Я. Масло)

27

Рисунок 1.8 – Етапи розвитку звичайного шютте сосни та наслідки для
лісових культур (розроблено Я. Масло)

28

Рисунок 1.9 – Етапи розвитку диплодієвого некрозу та наслідки для лісових
культур сосни звичайної (розроблено Я. Масло)

29

Рисунок 1.10 – Етапи розвитку хвороби сосновий вертун (іржа пагонів) та
наслідки для лісових культур сосни звичайної (розроблено Я. Масло)
30

2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ УМОВ ТА ЛІСІВНИЧО-
ТАКСАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

2.1 Місцезнаходження надлісництва
Білозірське лісництво є структурним підрозділом Черкаського надлісництва
ДП «Ліси України», діяльність якого спрямована на раціональне використання,
відтворення, охорону та захист лісових ресурсів. Основними завданнями ведення
господарства у лісництві є забезпечення безперервного лісокористування,
підвищення продуктивності та біологічної стійкості насаджень, збереження їх
екологічних функцій, а також створення сприятливих умов для природного й
штучного відновлення лісу.
Адреса лісництва – 19636, Черкаська область, Черкаський район, село
Білозір'я, вулиця Гагаріна, 470 (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Контора Білозірського лісництва (фото Я. Масло)

Нами розроблено схематичну карту меж Білозірського лісництва, складену з
урахуванням його географічного положення в межах Черкаського району
Черкаської області. На карті відображено орієнтовне розміщення території
31

лісництва, його межі, прилеглі населені пункти, лісові масиви, водойми та основні
елементи транспортної мережі. Побудована карта дає змогу наочно оцінити
просторове положення лісництва, особливості його територіальної організації та
зв’язок із навколишніми природними й адміністративними об’єктами (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 – Схематична карта меж Білозірського лісництва (розробив Я. Масло)

2.2 Природно-кліматичні умови Білозірського лісництва

Територія Білозірського лісництва розташована в межах Черкаського району
Черкаської області, для якого характерний помірно континентальний клімат із
порівняно м’якою зимою, теплим літом і достатньою кількістю опадів упродовж
року. Середньорічна температура повітря в межах області становить близько
+7…+9 °С. Середня температура найхолоднішого місяця – січня – коливається в
межах –3…–5 °С, а найтеплішого місяця – липня – становить +20…+22 °С.
32

Тривалість періоду з температурою понад +10 °С становить приблизно 160-170
днів, що забезпечує сприятливі умови для росту основних лісотвірних порід.
Річна кількість атмосферних опадів у регіоні становить орієнтовно 450-520
мм, а для м. Черкаси середньорічний показник опадів становить близько 517 мм.
Найбільша кількість опадів зазвичай припадає на теплий період року, що позитивно
впливає на ріст деревних порід у період активної вегетації. Водночас у посушливі
роки можливе зниження вологості ґрунту, ослаблення соснових насаджень і
підвищення їхньої вразливості до шкідників, хвороб та пожеж.
Ґрунтовий покрив території є неоднорідним і значною мірою пов’язаний із
поширенням соснових, дубово-соснових та листяних насаджень. Для соснових і
дубово-соснових лісів характерні переважно дерново-підзолисті, дерново-
слабопідзолисті піщані та супіщані ґрунти, сформовані на давньоалювіальних і
водно-льодовикових відкладах. Такі ґрунти мають порівняно невисокий вміст
гумусу, орієнтовно 0,7-2,0 %, легкий механічний склад і підвищену
водопроникність, що зумовлює їхню придатність для росту сосни звичайної.
Для Черкаського бору, до природних умов якого близькі соснові масиви
району, характерні бідні на гумус дерново-слабопідзолисті ґрунти, які є
сприятливими для формування соснових і дубово-соснових лісів. Рельєф таких
територій переважно рівнинний, місцями з піщаними підвищеннями та
пониженнями, що сприяє чергуванню сухіших і вологіших місцезростань.
На більш родючих ділянках, де у складі насаджень зростають дуб звичайний,
ясен звичайний, липа дрібнолиста та граб звичайний, ймовірне поширення сірих
лісових, темно-сірих опідзолених ґрунтів і чорноземів опідзолених. Вони
відзначаються вищою родючістю, кращим забезпеченням поживними речовинами
та більшою вологоємністю порівняно з піщаними дерново-підзолистими ґрунтами.
Для таких умов характерне формування судібровних і дібровних типів лісу. Загалом
у ґрунтовому покриві Черкаської області значну частку займають чорноземи, а
також сірі лісові ґрунти.
33

У понижених елементах рельєфу, де переважають або трапляються
насадження вільхи чорної, формуються лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти з
підвищеним рівнем зволоження. Такі ділянки характеризуються надмірним або
періодичним зволоженням, близьким заляганням ґрунтових вод і сприятливими
умовами для росту вільхи чорної, ясена та інших вологолюбних порід.
Отже, кліматичні умови Білозірського лісництва загалом є сприятливими для
росту сосни звичайної, дуба звичайного, ясена, вільхи чорної, берези повислої,
липи дрібнолистої та граба звичайного. Переважання піщаних і супіщаних дерново-
підзолистих ґрунтів зумовлює значне поширення соснових і дубово-соснових
насаджень, тоді як на більш родючих ґрунтах формуються дубові, ясенево-дубові
та грабово-дубові деревостани. На понижених і перезволожених ділянках
створюються умови для росту вільхи чорної та формування вільшаних типів лісу.

2.3 Лісівничо-таксаційні параметри Білозірського надлісництва

Загальна площа Білозірського лісництва становить 4836,0 га. Ліси лісництва
належать до І групи захисності, що свідчить про їх важливе природоохоронне,
водоохоронне, захисне та рекреаційне значення. Середній запас деревини на 1 га
вкритих лісовою рослинністю земель становить 211,04 м³/га. Цей показник
характеризує продуктивність деревостанів і свідчить про наявність сформованих
насаджень із достатнім запасом деревини.
У лісництві проводяться роботи з лісорозведення на площі 10,0 га. Це має
важливе значення для розширення площі лісових насаджень, підвищення лісистості
території та поліпшення екологічного стану земель. Для забезпечення потреб
лісовідновлення та лісорозведення у лісництві вирощується 250-300 тис. штук
садивного матеріалу, що свідчить про наявність власної бази для відтворення
основних лісоутворюючих порід.
34

В результаті дослідження та написання кваліфікаційної роботи нами
проаналізовано розподіл загальної площі земель лісогосподарського призначення
Білозірського лісництва за основними категоріями. Такий аналіз дав змогу оцінити
структуру земельного фонду лісництва та визначити частку площ, безпосередньо
залучених до лісовирощування ( рис. 2.3).

6000
4836
5000
3927,5
4000
3000 2451,5
2000
1000 588,1
157,3 320,4
36
0
Розподіл загальної площі за категоріями земель
Заг. площа земель ЛГ призначення Вкрита лісом, га
В т.ч. ЛК Незімкнуті ЛК
Зруби Не вкриті лісом площі
Нелісові землі
Рисунок 2.3 – Розподіл загальної площі лісництва за категоріями земель

Загальна площа земель лісогосподарського призначення Білозірського
лісництва становить 4836,0 га, що приймається за 100 %. Найбільшу частку
займають землі, вкриті лісовою рослинністю, – 3927,5 га, або 81,2 % від загальної
площі. Це свідчить про високий рівень залісненості території лісництва.
У складі вкритих лісом земель значну частину становлять лісові культури –
2451,5 га, або 50,7 % від загальної площі лісництва. Це підтверджує важливу роль
штучного лісовідновлення у формуванні сучасної структури лісового фонду
Білозірського лісництва. Площа незімкнутих лісових культур становить 157,3 га,
або 3,3 %, що вказує на наявність молодих насаджень, які ще перебувають на етапі
формування. Площа зрубів є незначною – 36,0 га, або 0,7 %. Землі, не вкриті
лісовою рослинністю, займають 320,4 га, що становить 6,6 %. Частка нелісових
земель дорівнює 588,1 га, або 12,2 % від загальної площі. У структурі земель
Площа, га
35

Білозірського лісництва переважають вкриті лісом площі, а значна частка лісових
культур свідчить про активне застосування штучного лісовідновлення.
Нами також проаналізовано породну структуру насаджень Білозірського
лісництва та визначено частку основних деревних порід у загальній площі лісового
фонду. Це дозволяє оцінити домінування окремих порід і загальний характер
породного складу лісництва (рис. 2.4).

2,3 0,72
7,25 0,34
7,69
19,6
62,1
Сосна звичайна Дуб звичайний Ясен звичайний
Вільха чорна Береза повисла Липа дрібнолиста
Граб звичайний

Рисунок 2.4 – Розподіл за деревними породами

Із наведених даних видно, що у породній структурі лісового фонду чітко
домінує сосна звичайна, частка якої становить 62,1 %. Це свідчить про переважання
соснових і сосново-дубових насаджень, характерних для борових та суборових
типів лісорослинних умов. Другою за площею породою є дуб звичайний, який
займає 19,6 %. Його значна участь вказує на наявність у межах лісництва більш
родючих ділянок, зокрема судібровних і дібровних умов. Помітну частку також
мають ясен звичайний – 7,69 % та вільха чорна – 7,25 %. Наявність ясена свідчить
про поширення родючих і достатньо зволожених місцезростань, а участь вільхи
чорної – про наявність понижених, вологих або перезволожених ділянок. Меншу
частку у структурі насаджень займають береза повисла – 2,3 %, липа дрібнолиста –
0,72 % та граб звичайний – 0,34 %. Ці породи трапляються як домішка або супутні
у складі соснових, дубово-соснових, дубових і грабово-дубових насаджень.
36

Також нами здійснювався аналіз обсягів проведення рубок догляду у 2026
році в Білозірському лісництві. На основі отриманих даних побудовано діаграму,
яка відображає площу проведення рубок догляду та об’єм деревини, що підлягає
вилученню (рис. 2.5).

1266
1500
1000
45,6 238
Прохідна рубка
15,7
163
500 Проріджування
16,1
105 Прочищення
13,3
Освітлення
0
Площа, га Об’єм, м3

Рисунок 2.5 – Площа проведення та обсяг вилученої деревини за видами
рубок догляду у Білозірському лісництві

Діаграма характеризує обсяги рубок догляду у Білозірському лісництві за
площею та об’ємом деревини. Найбільші показники характерні для прохідних
рубок: їх площа становить 45,6 га, а об’єм деревини – 1266 м³. Це свідчить про те,
що основний обсяг лісівничих заходів зосереджений у пристигаючих або
середньовікових насадженнях, де необхідне регулювання повноти деревостану,
поліпшення його якісного складу та створення сприятливих умов для росту кращих
дерев. Проріджування проведено на площі 15,7 га, при цьому об’єм вилученої
деревини становить 238 м³. Цей вид рубок має важливе значення для формування
стійких і продуктивних деревостанів, оскільки спрямований на зменшення
надмірної густоти, поліпшення освітлення крон та посилення приросту
перспективних дерев. Рубки прочищення займають площу 16,1 га із запасом
деревини 163 м³. Вони проводяться переважно у молодняках і спрямовані на
37

формування бажаного породного складу, збереження головних лісотвірних порід та
усунення небажаної домішки або пригнічених дерев.
Найменші показники мають рубки освітлення: площа становить 13,3 га, а
об’єм деревини – 105 м³. Це пояснюється тим, що освітлення проводяться у
молодих насадженнях, де дерева мають незначні розміри, тому обсяг вилученої
деревини є порівняно невеликим.
Рубки головного користування у Білозірському лісництві проводяться на
площі 3,8 га, із запасом деревини 572 м³. Їх незначна площа порівняно із
санітарними рубками свідчить про те, що основний акцент у веденні господарства
зроблено не на заготівлі деревини, а на підтриманні санітарного стану, збереженні
стійкості насаджень і забезпеченні безперервного відтворення лісів.
Санітарний стан насаджень зумовлює необхідність проведення санітарних
рубок. Суцільні санітарні рубки передбачені на площі 14,1 га, із запасом деревини
3054 м³. Порівняно невелика площа за значного запасу деревини свідчить про
високу концентрацію пошкоджених насаджень на окремих ділянках, де вибіркові
заходи є недостатніми для відновлення належного санітарного стану.
Згідно з Переліком заходів з поліпшення санітарного стану лісів філії
«Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Черкаського надлісництва на 2025
рік, у Білозірському лісництві під вибіркові санітарні рубки було відведено 136,6 га
насаджень, у межах яких заготовлено 435 м³ деревини. Основними причинами
призначення зазначених заходів стали пошкодження деревостанів стовбуровими
шкідниками та ураження кореневою губкою. Це свідчить про наявність осередків
ослаблення соснових насаджень і необхідність систематичного лісопатологічного
моніторингу та своєчасного проведення санітарно-оздоровчих заходів.
Отже, Білозірське лісництво характеризується високою часткою вкритих
лісовою рослинністю земель, значним поширенням лісових культур і достатнім
середнім запасом деревини. Водночас значні площі вибіркових санітарних рубок
свідчать про потребу в постійному лісопатологічному моніторингу, своєчасному
38

виявленні осередків ослаблення деревостанів та проведенні комплексу санітарно-
оздоровчих заходів.

39

3 ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Для кращого візуального сприйняття нами розроблено схематичну карту
лісового розсадника Білозірського лісництва площею 0,3 га, на якій відображено
основні функціональні зони, розміщення посівних і шкільних відділень, гряд із
сіянцями та саджанцями сосни звичайної, а також допоміжні елементи
інфраструктури. Згідно зі схемою, основна частина території розсадника – близько
95 % площі – використовується для вирощування сіянців і саджанців сосни
звичайної. Решта площі відведена під службову зону, що включає внутрішні
доріжки, місце для вододжерела або резервуара для поливу, господарський
майданчик, а також ділянку для зберігання компосту чи субстрату.

Рисунок 3.1 – Схематична карта лісового розсадника Білозірського
лісництва

Розроблена схема дає змогу наочно оцінити просторову організацію території
розсадника, раціональність використання площі та зручність розміщення основних
40

виробничих і допоміжних об’єктів. Вона може бути використана для
характеристики сучасного стану розсадника, планування робіт з вирощування
садивного матеріалу та подальшого удосконалення його структури.

3.1 Методика виявлення та обліку хвороб сіянців сосни звичайної у лісовому
розсаднику

Дослідження хвороб сіянців сосни звичайної проводили у лісовому
розсаднику Білозірського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний
лісовий офіс» ДП «Ліси України». Площа розсадника становить 0,3 га. Основним
видом садивного матеріалу, який вирощується у розсаднику, є сіянці сосни
звичайної (Pinus sylvestris L.). Щорічний обсяг вирощування садивного матеріалу
становить орієнтовно 250-300 тис. штук сіянців, що зумовлює необхідність
систематичного фітопатологічного контролю за їх станом.
Методичну основу досліджень становили загальноприйняті підходи лісової
фітопатології та лісопатологічного обстеження, викладені у працях А.Ф. Гойчука,
Л.Л. Решетник [15], І.М. Усцького [16], Ю.О. Болтенкова [17], Т.М. Черкіс, С.І.
Мусієнка [18], І.О. Дудки, С.П. Вассера [19].
Вивчення видового складу грибних хвороб сіянців сосни звичайної
здійснювали фітопатологічними методами дослідження. Під час обстеження
враховували зовнішні ознаки ураження: побуріння або пожовтіння хвої, в’янення
сходів, перетяжку кореневої шийки, вилягання сіянців, наявність нальоту, плям,
некрозів, відмирання окремих рослин або групове випадання сіянців у посівних
рядках. Особливу увагу приділяли виявленню ознак вилягання сіянців, звичайного
шютте, а також інших грибних уражень, які знижують якість садивного матеріалу.
Ідентифікацію збудників хвороб проводили за морфологічними ознаками
уражених рослин, міцелію та спороношення грибів із використанням визначників
грибів і спеціальної фітопатологічної літератури [15]. Для уточнення діагнозу
41

відібрані зразки уражених сіянців аналізували під мікроскопом у ЧДТУ. При цьому
досліджували характер міцелію, форму та розміри спор, тип спороношення,
розміщення плодових тіл і характер ураження тканин рослини.
Фітопатологічне обстеження розсадника проводили маршрутним способом із
закладанням облікових площадок. Огляд посівів здійснювали по двох діагоналях
площі засіву – від кута до кута, що забезпечує більш рівномірне охоплення території
розсадника та дає змогу врахувати можливу нерівномірність поширення хвороб. На
діагоналях закладали 9 облікових площадок, кожна з яких становила 1 погонний
метр посівної стрічки. На кожній площадці підраховували загальну кількість
сіянців, кількість здорових рослин і кількість сіянців з ознаками ураження.
Загальна площа облікових ділянок становила близько 0,3 % площі засіву, що
є достатнім для отримання репрезентативної вибірки під час польового
фітопатологічного обліку. Такий спосіб розміщення облікових площадок дозволяє
виявити як рівномірне, так і осередкове поширення хвороб у межах розсадника.
Облік хвороб проводили у три терміни. 1-ий облік здійснювали під час появи
початкових ознак ураження сіянців, зокрема симптомів вилягання. 2-ий облік
проводили через два тижні після першого, а 3-ій – ще через два тижні після другого.
Проведення кількох обліків у динаміці дає змогу оцінити не лише наявність
хвороби, а й інтенсивність її подальшого поширення у посівах.
За результатами польових обліків визначали поширення хвороби та ступінь її
розвитку. Поширення хвороби розраховували за формулою 1.1:

(1.1)

де P – поширення хвороби, %; n – кількість уражених сіянців; N – загальна кількість
обстежених сіянців.

42

Ступінь розвитку хвороби визначали за бальною шкалою ураження з
подальшим розрахунком за формулою 1.2:
(1.2)

де R – розвиток хвороби, %; a – кількість сіянців із відповідним балом ураження;
b – бал ураження; N – загальна кількість обстежених рослин; K – бал ураження.

Для оцінювання стану сіянців ми застосовували таку шкалу: 0 балів – здорові
сіянці без видимих ознак ураження; 1 бал – слабке ураження окремих хвоїнок або
незначне пригнічення росту; 2 бали – середнє ураження, помітне побуріння хвої або
часткове вилягання; 3 бали – сильне ураження, значне відмирання хвої,
пошкодження кореневої шийки, масове вилягання або загибель сіянців.
Отримані дані узагальнювали у польових таблицях із зазначенням номера
облікової площадки, загальної кількості сіянців, кількості здорових і уражених
рослин, характеру симптомів та попереднього діагнозу. Після завершення обліків
визначали середні показники поширення і розвитку хвороб по розсаднику, а також
аналізували динаміку ураження між першим, другим і третім обліками.
З наукового погляду така методика є обґрунтованою, оскільки поєднує
маршрутне обстеження, кількісний облік уражених і здорових сіянців,
мікроскопічну діагностику збудників та математичну оцінку поширення і розвитку
хвороб. Це дає можливість об’єктивно оцінити фітосанітарний стан посівів сосни
звичайної у розсаднику Білозірського лісництва, встановити основні грибкові
хвороби та визначити їх вплив на якість і вихід садивного матеріалу.

43

4 ОБЛІК І ПРОГНОЗ ХВОРОБ СІЯНЦІВ У ЛІСОВОМУ РОЗСАДНИКУ
БІЛОЗІРСЬКОГО ЛІСНИЦТВА

4.1 Вплив типу садивного матеріалу на ріст і життєвий стан соснових культур
у Білозірському лісництві

Серед основних способів відтворення лісів – природного, штучного та
комбінованого – у сучасній лісогосподарській практиці України значне місце
посідає штучне лісовідновлення, яке здійснюється шляхом створення лісових
культур. Цей спосіб є особливо важливим для соснових насаджень, оскільки сосна
звичайна (Pinus sylvestris L.) широко використовується для заліснення ділянок із
бідними піщаними та супіщаними ґрунтами, а також для формування насаджень
захисного, рекреаційного й експлуатаційного призначення.
В умовах Лісостепу України, зокрема в межах Черкаського надлісництва,
штучне лісовідновлення соснових насаджень має важливе господарське значення.
Значна частина соснових деревостанів регіону сформована штучним шляхом, що
зумовлює постійну потребу у високоякісному садивному матеріалі. У цьому
контексті розсадницьке виробництво є одним із ключових елементів системи
лісовідновлення, оскільки саме якість сіянців значною мірою визначає
приживлюваність, інтенсивність росту та подальшу стійкість лісових культур.
Для Білозірського лісництва Черкаського надлісництва питання вирощування
стандартного посадкового матеріалу сосни звичайної є особливо актуальним у
зв’язку з необхідністю забезпечення лісокультурних робіт якісними сіянцями.
Ефективність створення лісових культур залежить від комплексу чинників, серед
яких важливе значення мають походження та якість насіння, агротехніка
вирощування, густота посівів, умови зволоження, поживний режим ґрунту, а також
фітосанітарний стан посівного матеріалу. Результати аналізу біометричних
показників саджанців сосни звичайної свідчать про кращий ріст рослин, створених
44

сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з культурами, створеними
сіянцями із відкритою кореневою системою (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Сіянці сосни звичайної, вирощені в контейнерному субстраті
із закритою кореневою системою (фото Я. Масло)

Це пояснюється тим, що сіянці із ЗКС під час висаджування менше
пошкоджуються, мають краще збережену кореневу систему та швидше
пристосовуються до умов лісокультурної площі (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 – Середні біометричні показники саджанців сосни звичайної в
культурах Білозірського лісництва, створених сіянцями із ВКС та ЗКС
Середній
Рік Вік культур, Середня Середній
Варіант досліду приріст за
обліку років висота, см діаметр, мм
висотою, см
Лісові культури, створені сіянцями з
2021 1 14,8 8,7 6,5
ВКС
Лісові культури, створені сіянцями з
2021 1 21,6 10,4 8,1
ЗКС
Лісові культури, створені сіянцями з
2023 3 58,9 26,8 12,1
ВКС
Лісові культури, створені сіянцями з
2023 3 74,3 31,7 13,9
ЗКС
Лісові культури, створені сіянцями з
2025 5 160,4 41,2 32,5
ВКС
Лісові культури, створені сіянцями з
2025 5 171,8 44,7 36,7
ЗКС
Примітка. ВКС – відкрита коренева система; ЗКС – закрита коренева система
45

На кінець першого вегетаційного періоду, у 2021 році, коли вік культур
становив 1 рік, лісові культури, створені сіянцями із ВКС, мали середню висоту 14,8
см, середній приріст за висотою – 8,7 см, а середній діаметр кореневої шийки – 6,5
мм. У цей самий період культури, створені сіянцями із ЗКС, характеризувалися
вищими показниками: середня висота становила 21,6 см, приріст за висотою – 10,4
см, діаметр – 8,1 мм. Отже, вже на першому році вирощування саджанці із закритою
кореневою системою переважали саджанці із відкритою кореневою системою за
висотою на 6,8 см, за приростом – на 1,7 см, а за діаметром – на 1,6 мм.
У 2023 році, коли вік культур становив 3 роки, різниця між варіантами
зберігалася. Саджанці сосни звичайної, вирощені із сіянців із ВКС, досягали
середньої висоти 58,9 см, мали середній приріст за висотою 26,8 см і діаметр 12,1
мм. У культурах, створених сіянцями із ЗКС, ці показники були вищими: висота
становила 74,3 см, приріст – 31,7 см, діаметр – 13,9 мм. Таким чином, у трирічному
віці саджанці із ЗКС перевищували культури із ВКС за висотою на 15,4 см, за
приростом – на 4,9 см, а за діаметром – на 1,8 мм.
Станом на 2025 рік, коли вік культур становив 5 років, перевага саджанців,
створених із сіянців із ЗКС, також зберігалася, хоча різниця за висотою дещо
зменшилася. Лісові культури, створені сіянцями із ВКС, мали середню висоту 160,4
см, приріст за висотою 41,2 см і середній діаметр 32,5 мм. У культурах, створених
сіянцями із ЗКС, середня висота становила 171,8 см, приріст за висотою – 44,7 см,
а діаметр – 36,7 мм. Перевага саджанців із ЗКС становила відповідно 11,4 см за
висотою, 3,5 см за приростом і 4,2 мм за діаметром.
Отже, результати досліджень показують, що використання сіянців сосни
звичайної із закритою кореневою системою у Білозірському лісництві забезпечує
кращі показники росту лісових культур порівняно із сіянцями з відкритою
кореневою системою. Найбільш помітна перевага сіянців із ЗКС спостерігалася у
перші роки після створення культур, що пов’язано з кращою приживлюваністю,
меншим пошкодженням кореневої системи під час садіння та швидшим
відновленням ростових процесів після висаджування. У подальшому різниця між
46

варіантами частково зменшувалася, однак культури, створені сіянцями із ЗКС,
продовжували переважати за основними біометричними показниками.

4.2 Фітопатологічне обстеження сходів і сіянців у лісовому розсаднику
Виявлення та облік хвороб сіянців сосни звичайної у лісовому розсаднику
Білозірського лісництва проводили шляхом фітопатологічного обстеження посівів.
Огляд сіянців здійснювали як безпосередньо на корені, так і після їх викопування.
Додатково обстежували ґрунт під рослинами, хвою, кореневу шийку та уражені
частини сіянців з метою виявлення ознак грибних хвороб, зокрема міцелію,
склероціїв, пікнід, апотеціїв та інших спороношень збудників.
Для попередньої діагностики використовували лупу з 5-10-кратним
збільшенням, що дало змогу детальніше виявляти початкові симптоми ураження:
побуріння або пожовтіння хвої, перетяжку кореневої шийки, вилягання сходів,
некротичні плями, відмирання окремих хвоїнок та загальне пригнічення рослин.
Після візуального огляду викопували типові екземпляри сіянців із різним ступенем
ураження – від початкових симптомів до повного відмирання рослин. Це дало
можливість простежити послідовність розвитку хвороби та уточнити характер її
прояву. Фітопатологічне обстеження проводили тричі з інтервалом 14 діб, що дало
змогу простежити динаміку розвитку хвороб у часі.
У таблиці 4.2 наведено результати фітопатологічного обліку сіянців сосни
звичайної у лісовому розсаднику Білозірського лісництва. Обстеження проводили
у три строки: 28 травня, 10 червня та 24 червня 2025 року. Під час кожного обліку
було закладено 9 пробних площадок, на яких визначали кількість здорових, хворих
і загиблих сіянців. Під час першого обліку, проведеного 28 травня, було обстежено
278 сіянців, із яких 232 шт. були здоровими, 27 шт. – хворими, а 19 шт. – загиблими.
Під час 2-го обліку, 10 червня, загальна кількість облікованих сіянців становила 273
шт., з них 231 шт. здорових, 25 шт. хворих і 17 шт. загиблих. За результатами
47

третього обліку, проведеного 24 червня, було обстежено 280 сіянців, серед яких 243
шт. здорових, 25 шт. хворих і 12 шт. загиблих.
Таблиця 4.2 – Облік стану сіянців сосни звичайної у лісовому розсаднику
Білозірського лісництва, шт.
Здорові Хворі сіянці, Загиблі Усього
Дата обліку № ПП
сіянці, шт. шт. сіянці, шт. сіянців, шт.
1 25 3 2 30
2 24 3 2 29
3 27 3 3 33
4 26 2 1 29
28 травня 5 27 3 2 32
6 25 4 3 32
7 26 3 2 31
8 27 3 2 32
9 25 3 2 30
Разом 232 27 19 278
У серед. на 1
25,8 3,0 2,1 30,9
площадку
1 24 3 2 29
2 26 3 3 32
3 27 2 1 30
4 25 3 2 30
10 червня 5 27 2 2 31
6 24 3 2 29
7 26 3 2 31
8 27 3 1 31
9 25 3 2 30
Разом 231 25 17 273
У серед. на 1
25,7 2,8 1,9 30,3
площадку
1 25 3 1 29
2 26 2 1 29
3 27 3 2 32
4 29 2 1 32
24 червня 5 30 3 1 34
6 25 3 2 30
7 27 3 1 31
8 28 3 1 32
9 26 3 2 31
48

Разом 243 25 12 280
У серед. на 1
27,0 2,8 1,3 31,1
площадку
У динаміці спостережень простежується поступове зменшення кількості
загиблих сіянців – з 19 шт. 28 травня до 12 шт. 24 червня. Кількість хворих рослин
залишалася відносно стабільною і становила 25-27 шт. за один облік. Це свідчить
про помірний рівень фітопатологічного навантаження на посіви сосни звичайної та
про відсутність різкого наростання патологічного процесу протягом періоду
спостережень. За наведеними даними частка хворих і загиблих сіянців становила
приблизно 16,5 % під час першого обліку, 15,4 % під час другого та 13,2 % під час
третього. Зменшення цього показника свідчить про стабілізацію фітосанітарного
стану посівів, однак наявність хворих рослин підтверджує необхідність подальшого
моніторингу, своєчасного видалення уражених сіянців, регулювання густоти
посівів і контролю вологості ґрунту. Хворі сіянці сосни звичайної розподіляли на
групи за зовнішніми ознаками ураження. Під час обстеження враховували зміну
забарвлення хвої, наявність грибних утворень на хвоїнках, наліт у зоні кореневої
шийки та утворення перетяжки на кореневій шийці. Результати візуального
діагностування сіянців на пробних площадках наведено в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 – Виявлені ознаки пошкоджень і захворювань сіянців сосни
звичайної у лісовому розсаднику Білозірського лісництва, шт.
Ознаки спороношення
Забарвлення хвої та сіянців, шт.
грибів на хвої, шт.
Дата
обліку
28.05. 18 4 2 7 1 3 12 2 5 10 6 13
10.06 21 5 3 8 1 4 11 2 4 12 5 14
24.06. 17 3 3 9 1 2 13 3 5 9 3 15
Жовта хвоя
Жовта хвоя із
зеленою основою
Жовта хвоя із
бурими плямами
Бура хвоя
Сіра хвоя
Зелена хвоя з
жовтими плямами
Чорні плодові тіла
до 1 мм
Оранжеві плодові
тіла
Біла павутиниста
грибниця
Чорні поперечні лінії
на хвої
Біло-сірий наліт біля
кореневої шийки
Перетяжка на кореневій
шийці
49

Разом 56 12 8 24 3 9 36 7 14 31 14 42
Примітка. Один сіянець міг мати кілька діагностичних ознак одночасно, тому сума
виявлених симптомів не дорівнює загальній кількості хворих рослин.
Аналіз даних свідчить, що найчастіше у хворих сіянців сосни звичайної
спостерігалося пожовтіння хвої – 56 випадків, перетяжка на кореневій шийці – 42
випадки, наявність чорних плодових тіл на хвої – 36 випадків та чорні поперечні
лінії на хвоїнках – 31 випадок. Такі ознаки є характерними для комплексу грибних
хвороб сіянців, зокрема вилягання сходів, звичайного та снігового шютте сосни.
За нашими підрахунками, згідно методики роботи, середня розповсюдженість
хвороб сіянців сосни звичайної у лісовому розсаднику Білозірського лісництва
становила 15,0 %. Упродовж періоду спостережень цей показник зменшився з 16,5
% до 13,2 %, що свідчить про відсутність різкого наростання патологічного процесу
та певну стабілізацію фітосанітарного стану посівів.
Крім розповсюдження хвороб, визначали ступінь розвитку хвороби (табл 4.4).
Середній ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної становив 10,3 %.
Найвищий показник зафіксовано під час першого обліку – 11,5 %, а найнижчий –
під час третього обліку, 8,7 %. Зменшення ступеня розвитку хвороб у динаміці
свідчить про поступове зниження інтенсивності ураження сіянців, однак наявність
хворих і загиблих рослин підтверджує необхідність подальшого фітопатологічного
моніторингу та проведення профілактичних заходів у розсаднику.

Таблиця 4.4 – Ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної на пробних
площадках у лісовому розсаднику Білозірського лісництва
Слабке Нахилені
ураження сіянці з Ступінь
Здорові Загиблі Обстежено
№ Дата кореневої ураженням розвитку
сіянці, сіянці, сіянців,
обліку обліку шийки до кореневої хвороби,
шт. шт. шт.
1/3 пери- шийки 1/2 %
метра, шт. периметра, шт.
1 28.05. 232 15 12 19 278 11,5
2 10.06 231 14 11 17 273 10,6
50

3 24.06. 243 13 12 12 280 8,7
Разом/ –
706 42 35 48 831 10,3
середнє
За результатами обліку встановлено, що ступінь розвитку хвороб сіянців
сосни звичайної у розсаднику Білозірського лісництва поступово зменшувався: з
11,5 % 29 травня до 8,7 % 2 липня. Середній показник за період спостережень
становив 10,3 %, що свідчить про помірний рівень розвитку хвороб і відсутність
різкого наростання патологічного процесу. Водночас наявність 48 загиблих сіянців
серед 831 обстеженого підтверджує необхідність подальшого фітопатологічного
контролю та проведення профілактичних заходів у розсаднику.

4.3 Розповсюдження та ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної,
вирощених у контрольованому середовищі

Останніми роками у практиці лісового господарства все більшого значення
набуває вирощування сіянців сосни звичайної у контрольованому середовищі.
Такий спосіб дає змогу частково регулювати умови росту рослин, зокрема якість
субстрату, режим зволоження, густоту посіву та санітарний стан посівних площ. У
Білозірському лісництві, де площа лісового розсадника становить 0,3 га, а річний
обсяг вирощування сіянців сосни звичайної – близько 2500-3000 шт., використання
контрольованих умов може сприяти підвищенню виходу стандартного садивного
матеріалу та зменшенню ураження сіянців грибними хворобами.
Для порівняння фітосанітарного стану було проаналізовано сіянці сосни
звичайної, вирощені у відкритому ґрунті розсадника, та сіянці, вирощені у чотирьох
коробах із контрольованими умовами. Обстеження у коробах проводили 24 червня,
тобто в той самий період, коли здійснювали третій облік у відкритому ґрунті
розсадника. Результати обліку наведено в таблиці 4.5. У контрольованому
середовищі розповсюдженість хвороб сіянців сосни звичайної становила 4,3 %, тоді
51

як у відкритому ґрунті розсадника – 13,2 %. Це означає, що рівень ураження сіянців
у коробах був приблизно у 3 рази нижчим, ніж у відкритому ґрунті.
З лісівничо-фітопатологічної точки зору нижчий рівень ураження у
контрольованому середовищі пояснюється кращими умовами вирощування:
використанням підготовленого субстрату, можливістю контролю зволоження,
меншою площею обслуговування та швидшим видаленням хворих і загиблих
рослин. Такі умови зменшують накопичення інфекційного матеріалу та обмежують
поширення збудників грибних хвороб.

Таблиця 4.5 – Розповсюдження хвороб сіянців сосни звичайної у коробах
Білозірського лісництва
Здорові Хворі Загиблі Усього Розповсюджен
№ короба
сіянці, шт. сіянці, шт. сіянці, шт. сіянців, шт. ня хвороби, %
1 83 3 0 86 3,5
2 87 2 1 90 3,3
3 80 4 0 84 4,8
4 83 3 2 88 5,7
Разом /
333 12 3 348 4,3
середнє

Таким чином, вирощування сіянців сосни звичайної у контрольованому
середовищі є більш ефективним з погляду фітосанітарного стану посівів. За
результатами обліку, у коробах переважали здорові сіянці – 333 шт. із 348
обстежених, що становить 95,7 %. Це свідчить про доцільність використання
контрольованих умов для отримання якісного садивного матеріалу сосни звичайної
у Білозірському лісництві.
Для оцінювання інтенсивності ураження сіянців сосни звичайної, вирощених
у контрольованому середовищі, було визначено ступінь розвитку хвороб у чотирьох
коробах. Облік проводили 2 липня з поділом сіянців на здорові, слабо уражені,
середньо уражені та загиблі. Отримані результати наведено в таблиці 4.6.
Ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної у коробах був незначним і
в середньому становив 2,6 %. Найнижчий показник зафіксовано у коробі № 1 – 1,6
52

%, а найвищий у коробі № 4 – 4,2 %. Для порівняння, у відкритому ґрунті
розсадника станом на 2 липня ступінь розвитку хвороб становив 8,7 %, а середній
показник за три обліки – 10,3 %. Отже, у контрольованому середовищі
інтенсивність розвитку хвороб була приблизно у 3,3 рази нижчою, ніж у відкритому
ґрунті на дату порівняння.

Таблиця 4.6 – Ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної у коробах
Білозірського лісництва
Слабке Нахилені сіянці
Ступінь
ураження з ураженням Загиблі Обстежено
№ Здорові розвитку
кореневої кореневої сіянці, сіянців,
короба сіянці, шт. хвороби,
шийки до 1/3 шийки 1/2 шт. шт.
%
периметра, шт. периметра, шт.
1 83 2 1 0 86 1,6
2 87 1 1 1 90 2,2
3 80 2 2 0 84 2,4
4 83 1 2 2 88 4,2
Разом /
333 6 6 3 348 2,6
середнє

Це можна пояснити кращим санітарним контролем у коробах, можливістю
щорічної заміни або знезараження субстрату, регулюванням вологості та швидким
видаленням хворих і загиблих сіянців. Такі умови зменшують накопичення
інфекційного матеріалу та обмежують розвиток грибних хвороб, зокрема вилягання
сіянців і шютте сосни.

4.4 Короткостроковий та довгостроковий прогноз дати обприскування сіянців
сосни звичайної

Розвиток грибних хвороб сіянців сосни звичайної значною мірою залежить
від погодних умов, насамперед від кількості опадів, температурного режиму та
тривалості зволоження хвої і поверхні ґрунту. Саме ці чинники впливають як на
53

активність збудників хвороб, так і на фізіологічний стан рослин-господарів. За
підвищеної вологості, загущення посівів і помірно теплої погоди створюються
сприятливі умови для розвитку вилягання сіянців, звичайного та снігового шютте.
За результатами фітопатологічних обстежень встановлено, що у відкритому
ґрунті розсадника розповсюдженість хвороб становила 16,5 % 29 травня, 15,4 % 13
червня та 13,2 % 2 липня. Середня розповсюдженість хвороб за період
спостережень становила 15,0 %, а середній ступінь розвитку хвороб – 10,3 %. Такі
показники свідчать про наявність помірного фітопатологічного навантаження на
посіви та необхідність прогнозування строків захисних обробок.
Короткостроковий прогноз дати першого обприскування сіянців визначали за
сумою опадів і сумою активних температур за період з 1 травня по 16 липня. Суму
опадів обчислювали шляхом додавання добових значень опадів за вказаний період,
а суму температур – шляхом підсумовування середньодобових температур, що
перевищували +15 °С.
Для умов Білозірського лісництва у рік спостережень прийнято такі
розрахункові метеорологічні показники: сума опадів за період з 1 травня по 16
липня – 149,8 мм; сума активних температур понад +15 °С – 2110 °С.
За номограмою для визначення дати першого обприскування сіянців
відповідні значення відкладають на лівій і правій шкалах та з’єднують прямою
лінією. Точка перетину із середньою шкалою вказує орієнтовну дату першої
захисної обробки. За наведених погодних умов рекомендована дата першого
обприскування сіянців сосни звичайної припадає на 18 липня.
Отже, з урахуванням розповсюдженості хвороб у відкритому ґрунті
розсадника на рівні 13,2-16,5 % та ступеня розвитку хвороб 8,7-11,5 %, перше
профілактично-лікувальне обприскування доцільно проводити у другій половині
липня, орієнтовно 18 липня. Проведення обробки у цей період дає змогу обмежити
подальше поширення збудників грибних хвороб і зменшити втрати стандартного
садивного матеріалу.
54

Довгостроковий прогноз розвитку хвороб сіянців сосни звичайної складають
для оцінювання ймовірного рівня ураження рослин навесні наступного року. Такий
прогноз має важливе практичне значення, оскільки дає змогу заздалегідь планувати
систему профілактичних і захисних заходів у лісовому розсаднику.
За нашими розрахунками прогнозована розповсюдженість хвороб сіянців
сосни звичайної навесні наступного року може становити близько 36,4 %, з
можливим коливанням у межах 18,1-54,7 % залежно від фактичних погодних умов
і ефективності проведених захисних заходів. Фактичні результати обстеження у
Білозірському лісництві показали нижчі значення ураження сіянців. У відкритому
ґрунті розсадника середня розповсюдженість хвороб становила 15,0 %, а середній
ступінь розвитку – 10,3 %. У контрольованому середовищі, тобто в коробах, ці
показники були ще нижчими: розповсюдженість хвороб становила 4,3 %, а ступінь
розвитку – 2,6 %. Порівняння фактичних даних свідчить, що вирощування сіянців
у контрольованому середовищі істотно зменшує фітопатологічне навантаження.
Розповсюдженість хвороб у коробах була приблизно у 3,1 раза нижчою, ніж у
відкритому ґрунті розсадника, а ступінь розвитку хвороб – приблизно у 4 рази
нижчим. Це пояснюється можливістю заміни або знезараження субстрату,
регулюванням вологості, меншою площею обслуговування та своєчасним
видаленням хворих і загиблих рослин.
Для кращої наочності нами розроблено карто-схеми короткострокового та
довгострокового прогнозу терміну першого обприскування сіянців сосни звичайної
у розсаднику Білозірського лісництва (рис. 4.2 та 4.3), а також порівняння розвитку
хвороби у відкритому та контрольованому середовищі (рис. 4.4).
55

Рисунок 4.2 – Короткостроковий прогноз терміну першого обприскування сіянців
сосни звичайної у розсаднику (розроблено Я. Масло)

Рисунок 4.3 – Довгостроковий прогноз розповсюдження та ступеня розвитку
хвороб сіянців сосни звичайної у Білозірському лісництві (розроблено Я. Масло)
56

Рисунок 4.4 – Порівняння розповсюдження та ступеня розвитку хвороб
сіянців сосни звичайної у відкритому ґрунті та контрольованому середовищі
(розроблено Я. Масло)

Отже, результати короткострокового та довгострокового прогнозування
свідчать про необхідність систематичного фітопатологічного моніторингу сіянців
сосни звичайної у розсаднику Білозірського лісництва. За прогнозованих
сприятливих для розвитку хвороб погодних умов доцільно планувати
профілактичне обприскування у другій половині липня, а також посилювати
санітарні заходи: видалення уражених сіянців, регулювання густоти посівів,
контроль вологості ґрунту та використання якісного насіннєвого матеріалу
місцевого походження.

57

ВИСНОВКИ

1. Білозірське лісництво Черкаського надлісництва характеризується значною
часткою лісових земель і переважанням соснових насаджень. Загальна площа
лісництва становить 4836,0 га, з яких 4213,0 га припадає на лісові землі, а 4046,2 га
— на вкриті лісовою рослинністю ділянки. Площа лісових культур становить
2466,3 га, що свідчить про важливу роль штучного лісовідновлення у формуванні
сучасної структури насаджень. Середній запас деревини становить 211,04 м³/га, що
характеризує насадження як достатньо продуктивні.
2. У породному складі насаджень Білозірського лісництва домінує сосна
звичайна, частка якої становить близько 62,1 %. Значну участь також мають дуб
звичайний – 19,6 %, ясен звичайний – 7,69 %, вільха чорна – 7,25 %, береза повисла
– 2,3 %, липа дрібнолиста – 0,72 % та граб звичайний – 0,34 %. Такий породний
склад свідчить про переважання соснових і дубово-соснових насаджень, а також
про наявність більш родючих і зволожених місцезростань, де формуються дубові,
ясенево-дубові, грабово-дубові та вільшані деревостани.
3. Лісовий розсадник Білозірського лісництва має площу 0,3 га і
використовується переважно для вирощування сіянців сосни звичайної. Річний
обсяг вирощування садивного матеріалу становить близько 2500-3000 шт. сіянців.
У роботі розглянуто особливості вирощування соснових сіянців як із відкритою
кореневою системою (ВКС), так і в умовах закритої кореневої системи (ЗКС).
Аналіз біометричних показників саджанців сосни звичайної показав перевагу
культур, створених сіянцями із закритою кореневою системою. У 1-річному віці їх
середня висота становила 21,6 см проти 14,8 см у культур із ВКС, у 3-річному – 74,3
см проти 58,9 см, а у 5-річному – 171,8 см проти 160,4 см. Перевага саджанців із
ЗКС також простежувалася за середнім приростом і діаметром: у 2025 році приріст
становив 44,7 см проти 41,2 см, а діаметр – 36,7 мм проти 32,5 мм. Отже,
використання сіянців із ЗКС забезпечує інтенсивніший ріст і кращі біометричні
показники соснових культур у Білозірському лісництві.
58

4. Найбільш характерними хворобами сіянців сосни звичайної у розсаднику
є вилягання сіянців та звичайне шютте. Вилягання сіянців пов’язане з ураженням
кореневої шийки та кореневої системи комплексом ґрунтових грибів, зокрема
представниками родів Fusarium, Pythium, Phytophthora, Botrytis. Ці хвороби
призводять до пожовтіння, побуріння та відмирання хвої, ослаблення сіянців,
зниження їх життєздатності та виходу стандартного садивного матеріалу.
5. За результатами фітопатологічного обстеження у відкритому ґрунті
розсадника було проведено три обліки сіянців сосни звичайної: 28 травня, 10 та 24
червня. Під час першого обліку було обстежено 278 сіянців, із яких 232 шт. були
здоровими, 27 шт. – хворими та 19 шт. – загиблими. Під час другого обліку
обстежено 273 сіянці, з них 231 шт. здорових, 25 шт. хворих і 17 шт. загиблих. Під
час третього обліку обстежено 280 сіянців, серед яких 243 шт. здорових, 25 шт.
хворих і 12 шт. загиблих.
6. Розповсюдженість хвороб сіянців сосни звичайної у відкритому ґрунті
становила 16,5 % 28 травня, 15,4 % 10 червня та 13,2 % 24 червня. Середній
показник розповсюдженості хвороб за період спостережень становив 15,0 %. У
динаміці спостерігалося поступове зменшення частки хворих і загиблих сіянців, що
свідчить про відсутність різкого наростання патологічного процесу, однак
підтверджує потребу в регулярному фітопатологічному моніторингу.
7. Ступінь розвитку хвороб сіянців сосни звичайної у відкритому ґрунті
становив 11,5 % під час першого обліку, 10,6 % – під час другого і 8,7 % – під час
третього. Середній ступінь розвитку хвороб становив 10,3 %. Зменшення цього
показника впродовж періоду спостережень свідчить про певну стабілізацію
фітосанітарного стану посівів, однак наявність 48 загиблих сіянців серед 831
обстеженого вказує на необхідність профілактичних і санітарних заходів.
8. У контрольованому середовищі, тобто в коробах, фітосанітарний стан
сіянців був кращим, ніж у відкритому ґрунті. Під час обстеження 2 липня у
чотирьох коробах було обліковано 348 сіянців сосни звичайної, із яких 333 шт. були
здоровими, 12 шт. – хворими та 3 шт. – загиблими. Розповсюдженість хвороб у
59

коробах становила 4,3 %, а ступінь розвитку хвороб – 2,6 %. Порівняно з відкритим
ґрунтом розповсюдженість хвороб у контрольованому середовищі була приблизно
у 3 рази нижчою, а ступінь розвитку – майже у 4 рази нижчим. Це підтверджує
доцільність ширшого використання технологій вирощування сіянців сосни
звичайної із закритою кореневою системою, особливо для отримання більш
якісного та стійкого садивного матеріалу.
9. За результатами короткострокового прогнозування встановлено, що за суми
опадів 149,8 мм за період з 1 травня по 16 липня та суми активних температур понад
+15 °С, що становила 2110 °С, орієнтовний термін першого профілактичного
обприскування сіянців сосни звичайної припадає на 18 липня. Отримані дані
свідчать, що захисні обробки доцільно планувати з урахуванням погодних умов,
оскільки саме температура й вологість значною мірою визначають активність
збудників грибних хвороб.
10. Довгостроковий прогноз розвитку хвороб, розрахований за середньою
температурою липня-серпня 20,45 °С та сумою опадів за цей період 198 мм,
показав, що прогнозована розповсюдженість хвороб навесні наступного року може
становити 36,4 %, а прогнозований ступінь розвитку хвороб – 41,2 %. Такі
показники свідчать про потенційну небезпеку посилення ураження сіянців за
сприятливих для патогенів погодних умов і підтверджують необхідність завчасного
планування системи захисних заходів.
Загалом результати дослідження підтверджують, що вирощування сіянців
сосни звичайної у Білозірському лісництві потребує постійного фітосанітарного
контролю, особливо за умов підвищеної вологості та загущення посівів.
Порівняння відкритого ґрунту і контрольованого середовища показало перевагу
вирощування сіянців із закритою кореневою системою, оскільки цей спосіб
забезпечує нижчий рівень ураження хворобами, кращий контроль умов
вирощування та вищу перспективу отримання стандартного садивного матеріалу.

60

РЕКОМЕНДАЦІЇ БІЛОЗІРСЬКОМУ ЛІСНИЦТВУ

1. Посилити фітопатологічний моніторинг у лісовому розсаднику. З огляду на
те, що середня розповсюдженість хвороб сіянців сосни звичайної у відкритому
ґрунті становила 15,0 %, а середній ступінь розвитку хвороб – 10,3 %, доцільно
проводити регулярні обстеження посівів не менше трьох разів за вегетаційний
період: у кінці травня, у середині червня та на початку липня. Особливу увагу слід
приділяти виявленню вилягання сіянців, звичайного та снігового шютте.
2. Своєчасно видаляти хворі та загиблі сіянці. Під час обстежень у відкритому
ґрунті серед 831 облікованого сіянця було виявлено 76 хворих і 48 загиблих рослин.
Такі сіянці є джерелом інфекції, тому їх необхідно своєчасно вилучати з посівів і
знищувати, щоб запобігти поширенню грибних хвороб у розсаднику.
3. Оптимізувати густоту посівів сосни звичайної. Загущення посівів сприяє
підвищенню вологості в приземному шарі повітря, погіршенню провітрювання та
створенню сприятливих умов для розвитку грибних хвороб. Тому під час
вирощування сіянців сосни звичайної слід дотримуватися оптимальної густоти
висіву, забезпечувати рівномірне розміщення рослин і не допускати надмірного
загущення рядків.
4. Регулювати режим зволоження ґрунту. Оскільки розвиток вилягання
сіянців і шютте значною мірою залежить від вологості, полив у розсаднику площею
0,3 га має бути помірним і рівномірним. Необхідно уникати перезволоження ґрунту,
особливо у фазу появи сходів і в період активного росту сіянців.
5. Проводити профілактичні обробки у науково-обґрунтовані терміни. За
результатами короткострокового прогнозу, при сумі опадів 149,8 мм за період з 1
травня по 16 липня та сумі активних температур 2110 °С, перше профілактичне
обприскування сіянців сосни звичайної доцільно проводити орієнтовно 18 липня.
Проведення обробки у цей період дасть змогу зменшити ризик подальшого
поширення грибних хвороб.
61

6. Використовувати вирощування сіянців із закритою кореневою системою.
Дослідження показали, що у контрольованому середовищі розповсюдженість
хвороб становила лише 4,3 %, а ступінь розвитку – 2,6 %, тоді як у відкритому
ґрунті ці показники становили відповідно 15,0 % і 10,3 %. Отже, вирощування
сіянців із ЗКС є фітосанітарно ефективнішим і дає змогу зменшити ураження
рослин приблизно у 3-4 рази.
7. Надавати перевагу садивному матеріалу із ЗКС під час створення лісових
культур. Біометричні показники соснових культур свідчать про кращий ріст
саджанців, створених сіянцями із закритою кореневою системою. У 5-річному віці
їх середня висота становила 171,8 см проти 160,4 см у культур із ВКС, середній
приріст – 44,7 см проти 41,2 см, а середній діаметр – 36,7 мм проти 32,5 мм. Це
підтверджує доцільність ширшого використання ЗКС для створення стійких і
продуктивних соснових культур.
Використовувати якісне насіння місцевого походження. Для вирощування
сіянців сосни звичайної доцільно використовувати насіння, зібране з
високопродуктивних і стійких дерев місцевого походження. Такий садивний
матеріал краще пристосований до ґрунтово-кліматичних умов Білозірського
лісництва та може мати вищу стійкість до хвороб.
Застосовувати комплексну систему захисту сіянців. Захист сіянців сосни
звичайної має включати не один окремий захід, а систему: фітопатологічний
моніторинг, регулювання густоти посівів, контроль вологості, видалення уражених
рослин, санітарне очищення площі, використання якісного насіння, оновлення
субстрату та своєчасні профілактичні обробки.
Загалом Білозірському лісництву рекомендовано поступово розширювати
вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, посилити
фітопатологічний контроль у розсаднику та впроваджувати профілактичну систему
захисту сіянців сосни звичайної на основі прогнозування розвитку хвороб.

62

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Garmash, A.V. (2019). Pine stands of Forest-Steppe zone of Kharkiv Region:
productivity and natural regeneration. Forestry and Forest Melioration, 125, 14–23.
https://doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.14
2. Mihaylichenko, O.A., & Ustsky, I.M. (2016). Dynamics of age structure and
health status of pine stands created on old arable lands in the Kharkiv hillslope region
during 2001-2011. Forestry and Forest Melioration, 128, 143–147.
3. Tarnopilska, O. M., & Ponomarev, O. A. (2008). Influence of selective and linear
& selective thinning on forming of pine plantations in the South Forest Steppe. Forestry
and Forest Melioration, 113, 111–120.
4. Yarotsky, V. Yu., Pyvovar, T. S., Pasternak, V. P., & Garmash, A. V. (2016). The
structure of pine stands at the Left-bank Forest-steppe of Ukraine. Scientific Bulletin of
UNFU, 26(4), 56– 59. https://doi.org/10.15421/40260408
5. Бровко Ф. М., Шлапак В.В. Сосна звичайна на Притясминських пісках:
монографія. Київ: НУБіП України, 2015. 160 с.
6. Шлапак В.П., Шлапак В.В. Соснові ліси Середнього Придніпров’я:
монографія. Умань: Видавець Сочінський М. М., 2021.
7. Даниленко О. М., Ющик В. С., Румянцев М. Г., Мостепанюк А. А.
Особливості росту та стану соснових культур, створених різним садивним
матеріалом, у Південно-східному лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ
України. 2021, т. 31, № 1. С. 26–29. https://doi.org/10.36930/40310104
8. Lialin O. I., Tarnopilska O. M., Tkach L. I., Musienko S. I., Bondarenko V. V.
Germination, survival rate and health of Scots pine (Pinus sylvestris L.) grown in
containers. Scientific Bulletin of UNFU. 2020. Vol. 30(2). P. 44–48.
9. Тараненко Ю.М. Вирощування сіянців сосни звичайної із застосуванням
підживлення композиційними добривами. Науковий вісник НУБіП України. Серія
«Лісівництво та декоративне садівництво». 2012. С. 116-124.
63

10. Висоцька Н.Ю., Торосова Л.О., Румянцев М.Г., Даниленко О.М. Ріст і маса
сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою залежно від складу
субстрату. Лісівництво і агролісомеліорація. 2022. С. 142-149.
11. Тараненко Ю.М. Агротехнічні та хімічні заходи підвищення стійкості
сіянців сосни звичайної і дуба звичайного до збудників хвороб у лісових
розсадниках: дисертація. Харків: УкрНДІЛГА, 2017.
12. Черкес Т.М. Скринінг ефективності фунгіцидів для передпосівної обробки
насіння сосни звичайної. Науковий вісник НЛТУ України. 2017.
13. План лісоуправління філії «Черкаське лісове господарство» ДП «Ліси
України» на 2024 рік. ДП «Ліси України».
14. ДСТУ 9247:2023. Сіянці сосни звичайної із закритою кореневою
системою. Технічні умови. Чинний від 01.04.2024.
15. Гойчук А.Ф., Решетник Л.Л. Лісова фітопатологія у визначеннях,
рисунках, схемах. Вид. 2-ге, перероб. і доповн. Житомир: Полісся, 2010. 186 с.
16. Методичні рекомендації по захисту сіянців від вилягання та шютте у
відкритому і закритому ґрунті / Ю.О. Болтенков, Т.М. Черкіс, І.М. Усцький. Харків,
2011. 8 с.
17. Марков І.Л., Башта О.В., Гентош Д.Т., Глим’язний В.А., Дерменко О.П.,
Черненко Є. П. Фітопатологія. Київ: Ліра-К, 2020. 548 с.
18. Мусієнко С.І. Фітопатологія: конспект лекцій. Харків: ХНУМГ ім. О.М.
Бекетова, 2017. 149 с.
19. Sutton B. C. The Coelomycetes: Fungi Imperfecti with Pycnidia, Acervuli and
Stromata. Kew: Commonwealth Mycological Institute, 1980. 696 p.
20. Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості
лісокультурних об’єктів. Наказ Міністерства лісового господарства України від
08.07.97 №62.
21. Калінін М. І. Лісові культури і захисне лісорозведення. Львів: Світ, 1994.
296 с.
64

22. Каплуновський П.С., Фегер Ю.І. Лісовий розсадник. Ужгород: Карпати,
1987. 102 с.
23. Ковалевський С.Б., Кроль А.В. Особливості росту 30-50-річних культур
сосни звичайної Житомирського Полісся на землях із кам'янистими породами.
Науковий вісник НЛТУ України, 2018, т. 28, № 5. С.15-18
24. Garmash, A. V. (2019). Pine stands of Forest-Steppe zone of Kharkiv Region:
productivity and natural regeneration. Forestry and Forest Melioration, 125, 14–23.
https://doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.14
25. Lakin, G. F. (1990). Biometrics: Study Guide. Moscow: Vysshaya shkola, 352
p. [In Russian]. 6. Lyalin, O. I. (2008). Condition and growth of pine plantations created
with containerized planting material. Forestry and Forest Melioration, 113, 93–100.
26. Mihaylichenko, O. A., & Ustsky, I. M. (2016). Dynamics of age structure and
health status of pine stands created on old arable lands in the Kharkiv hillslope region
during 2001-2011. Forestry and Forest Melioration, 128, 143–147.
27. Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine. No 756 dated 26.10.2016.
"Sanitary Forests Regulations in Ukraine". (Accessed on 28 January 2021). Retrieved
from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/555-95-p
28. Tarnopilska, O. M., & Ponomarev, O. A. (2008). Influence of selective and
linear & selective thinning on forming of pine plantations in the South Forest Steppe.
Forestry and Forest Melioration, 113, 111–120.
29. Vedmid, M. M., & Demchenko, O. G. (2004). Survival and growth of Pinus
silvestris L. Plantations at seedling roots treatment before planting by growth regulators.
Scientific Bulletin of UNFU, 14(8), 421–425. Retrieved from:
https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2004/14_8/84.pdf.
30. Садовська Н.П., Петак Г.М. Лекції з фітопатології: Навч. Посібник.
Ужгород, 2006. 257 с.

66
MIHICTEPCTBO OCBITH I HAYKM YKPAÏH
YEPKACBKIĂ JEPKABHMÄ TEXHOJOIYHMMV HIBEPCHTET
pakyībTeT TeXHOnoriň, őyniBHHUTBa Ta pauiOHaJbHOro npupoNOKOPHCTY BaHHA
(na3sa hakynbrery)
Kadeipa icoBOro rociOnapcTBa Ta pauiOHaNbHOro npupONOKOPHCTYBaHH
(TIOBHa IaJBa kahenpu)
«lo3 ayheTy 10nymeHo»
3aB. Kapenpu JITPII
IHpiza YEMEPHC
(iniuiann, npissMue)
«6» 2026 p.
TPADIYHA JOKYMEHTAILA
10 KBani ikauiűHoi poboTH
Őa ka JIaBpa
(oCBİTHB0-KBanichikauiäHHăp iBeHb)
Ha TeMy: «06JİKİ porH03 XBOpo6 ciaHUİB COCHH 3BHYaÄHoï B po3canHHKY
BiIo3ipCBKOro JicHHITBa YepkacbKOro HaIIiCHHUTBa hiiï
«lleHTpaJTBHHÝ JİCoBHňo dic» Al «JlicH VKpaïHH» >
(Ha3Ba TeMH 3riIHO HaKa3y)
BuKOHaB: 3I06yBay BHIIOỉ ocBİTH 4 Kypcy,
rpynu JIr-27
CneuiaIbHOCTİ:
205 «JlicoBe r0cHONapCTBO>
(unop i Ha3Ba HaripaMy niaroro BKH, CHeuiaNbHOCTİ)
Macno Apocnas AHATOJIİÄOBHy
(npi3BMume, im'a, no 6aTbKOBİi 3106y Baya BHIoÏ 0CBİTH)
KepiBHHK PycaaH MAKCMYYK
(npi3BHue Ta inijaIH)
HopMOKOHTPOJIb IHrpiua YEMEPHC
(npissMuIe Ta iniianH)
3acBinyyo, Ịo y uiŭ KBariğikauižHiŇ poốoTİ HeMae 3arno3u4eH5 3 npaub iHIHX
aBTOpiB 6es BiNnOBiJHHX NOCHNaHb
3106y Bay BHUIOÏ OCBiTH n
(niannc)
1

СЛАЙД 1

СЛАЙД 2

2

СЛАЙД 3

СЛАЙД 4

3

СЛАЙД 5

СЛАЙД 6

4

СЛАЙД 7

СЛАЙД 8

5

СЛАЙД 9

СЛАЙД 10

6

СЛАЙД 11

СЛАЙД 12

7

СЛАЙД 13

СЛАЙД 14

8

СЛАЙД 15

СЛАЙД 16

9

СЛАЙД 17

СЛАЙД 18

10

СЛАЙД 19

СЛАЙД 20

11

СЛАЙД 21

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets