Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9995Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Цьомра, Тетяна Сергіївна | - |
| dc.contributor.author | Трушківська, Ангеліна Анатоліївна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-09-07T08:45:39Z | - |
| dc.date.available | 2026-09-07T08:45:39Z | - |
| dc.date.issued | 2026-06 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/9995 | - |
| dc.description.abstract | У кваліфікаційній роботі бакалавра досліджено теоретичні засади формування маркетингової стратегії підприємства та визначено її роль у забезпеченні ефективного функціонування й розвитку суб’єктів господарювання. Розкрито сутність маркетингової стратегії, охарактеризовано основні її види та розглянуто особливості формування маркетингових стратегій в аграрному секторі економіки. Проведено аналіз діяльності ФГ «Степ», надано організаційно-економічну характеристику підприємства, здійснено оцінку маркетингового середовища та досліджено особливості маркетингової діяльності й реалізації маркетингової стратегії підприємства. На основі результатів проведеного аналізу сформовано напрями вдосконалення маркетингової стратегії ФГ «Степ», спрямовані на підвищення ефективності маркетингової діяльності, зміцнення конкурентних позицій підприємства та адаптацію до сучасних умов аграрного ринку. Обґрунтовано економічну ефективність запропонованих заходів та визначено їх вплив на результати діяльності підприємства. Реалізація розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності ФГ «Степ», розширенню ринкових можливостей, зміцненню взаємовідносин із споживачами та забезпеченню сталого розвитку підприємства в довгостроковій перспективі. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | аграрне підприємство | uk_UA |
| dc.subject | маркетингове середовище | uk_UA |
| dc.subject | аграрний маркетинг | uk_UA |
| dc.subject | стратегічне управління | uk_UA |
| dc.title | Удосконалення маркетингової стратегії аграрного підприємства (на матеріалах ФГ «СТЕП», м. Жашків, Уманський р-н, Черкаська обл.) | uk_UA |
| dc.type | Bachelor Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 075 Маркетинг (Маркетинг) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ_Трушківська А.А..pdf Restricted Access | 887.85 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
Факультет економіки та управління
Кафедра маркетингу
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ»
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА
на тему
“УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ АГРАРНОГО
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ФГ «СТЕП», М. ЖАШКІВ,
УМАНСЬКИЙ Р-Н, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)”
Здобувача Трушківської Ангеліни Анатоліївни ________________
Науковий керівник канд.іст.наук, доцент Цьомра Т.С. _______________
Робота допущена до захисту перед
екзаменаційною комісією з атестації
здобувачів вищої освіти (ЕК)
Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Васильченко Л.С. _______________
Черкаси 2026
4
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА 8
1.1. Сутність та роль маркетингової стратегії в діяльності
підприємства 8
1.2. Основні види маркетингових стратегій підприємства 16
1.3. Особливості формування маркетингової стратегії в аграрному
секторі 26
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА ФГ «СТЕП» 35
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 35
2.2. Оцінка маркетингового середовища підприємства 45
2.3. Оцінка маркетингової діяльності та маркетингової стратегії ФГ
«СТЕП» 56
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ
СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА ФГ «СТЕП» 68
3.1. Формування удосконаленої маркетингової стратегії підприємства 68
3.2. Економічне обґрунтування запропонованих заходів 76
ВИСНОВКИ 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 86
ДОДАТКИ 91
5
ВСТУП
Актуальність теми. Актуальність теми удосконалення маркетингової
стратегії аграрного підприємства зумовлена динамічними змінами
зовнішнього середовища функціонування аграрного сектору, посиленням
конкуренції на внутрішньому та зовнішніх ринках, а також необхідністю
адаптації підприємств до сучасних економічних викликів. В умовах
глобалізації та інтеграції України у світовий економічний простір ефективна
маркетингова стратегія стає ключовим фактором забезпечення
конкурентоспроможності аграрних підприємств.
Сучасний аграрний сектор характеризується високим рівнем
нестабільності, що обумовлено як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками,
зокрема наслідками воєнного стану, порушенням логістичних ланцюгів,
змінами кон’юнктури ринку та обмеженим доступом до ресурсів. У таких
умовах особливого значення набуває здатність підприємств швидко
адаптуватися до змін та формувати гнучкі маркетингові стратегії, орієнтовані
на потреби ринку .
Зростання ролі маркетингової складової в управлінні аграрними
підприємствами також обумовлюється необхідністю переходу від сировинної
моделі господарювання до виробництва продукції з високою доданою
вартістю, зокрема шляхом розвитку переробки та розширення асортименту
продукції. Саме маркетингова стратегія визначає напрями такого розвитку,
дозволяючи підприємствам ефективно позиціонувати свою продукцію на
ринку та формувати стійкі конкурентні переваги .
Удосконалення маркетингової стратегії аграрного підприємства є
необхідною умовою забезпечення його ефективного функціонування,
підвищення прибутковості та довгострокового розвитку в умовах
нестабільного та конкурентного ринкового середовища, що й обумовлює
актуальність обраної теми дослідження.
6
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є обґрунтування теоретико-
методичних аспектів формування маркетингової стратегії аграрного
підприємства та розробка практичних рекомендацій щодо її удосконалення на
підприємстві ФГ «СТЕП».
Відповідно до мети окреслено такі завдання для її досягнення:
- визначити сутність та роль маркетингової стратегії в діяльності
підприємства;
- дослідити види маркетингових стратегій;
- вивчити особливості формування та реалізації маркетингових
стратегій на сільськогосподарських підприємствах;
- розкрити організаційно-економічні особливості функціонування
підприємства ФГ «СТЕП»;
- здійснити аналіз маркетингового середовища підприємства;
- провести оцінку маркетингової діяльності та маркетингової
стратегії ФГ «СТЕП»;
- розробити напрями вдосконалення маркетингової стратегії на
підприємстві ФГ «СТЕП».
Об’єктом дослідження є процес формування та удосконалення
маркетингової стратегії на підприємстві ФГ «СТЕП».
Предметом кваліфікаційної роботи бакалавра є теоретико-методичні
та практичні аспекти проблеми удосконалення маркетингової стратегії на
підприємстві.
Методи дослідження. У процесі виконання кваліфікаційної роботи було
використано сукупність загальнонаукових та спеціальних методів
дослідження, що забезпечило комплексний підхід до вирішення поставлених
завдань. Зокрема, застосовано такі методи: метод теоретичного узагальнення
та системного аналізу; порівняльний аналіз; економіко-статистичні методи;
метод SWOT-аналізу; методи сегментування ринку; метод експертних оцінок
та анкетування. Застосування зазначених методів дозволило забезпечити
обґрунтованість висновків та достовірність отриманих результатів.
7
Інформаційно-методичною основою дослідження є наукові праці
вітчизняних і зарубіжних учених у сфері маркетингу, стратегічного
управління та аграрної економіки, нормативно-правові акти України,
статистичні матеріали, а також фінансова та управлінська звітність
фермерського господарства «СТЕП».
У процесі дослідження використано дані відкритих інформаційних
джерел, матеріали офіційних веб-ресурсів, аналітичні публікації, а також
результати власних маркетингових досліджень, отримані шляхом анкетування
партнерів підприємства.
Зазначена інформаційна база забезпечила можливість проведення
комплексного аналізу діяльності підприємства та розроблення обґрунтованих
рекомендацій щодо вдосконалення його маркетингової стратегії.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані в результаті
дослідження висновки та рекомендації за темою кваліфікаційної роботи
бакалавра можуть бути впроваджені в практичну діяльність ФГ «СТЕП» для
підтримки процесу прийняття стратегічних рішень, а також для оптимізації та
подальшого удосконалення маркетингової діяльності підприємства.
8
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ
МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Сутність та роль маркетингової стратегії в діяльності
підприємства
У сучасних умовах динамічного розвитку ринкової економіки
підприємства змушені функціонувати в середовищі високої конкуренції,
швидких змін споживчих потреб, технологічного прогресу та глобалізації
ринків. За таких умов важливим інструментом забезпечення стабільного
розвитку підприємства стає ефективно сформована маркетингова стратегія.
Саме вона визначає довгострокові напрями діяльності підприємства на ринку,
формує конкурентні переваги та забезпечує узгодженість усіх маркетингових
рішень.
Маркетингова стратегія є складовою загальної стратегії підприємства та
визначає основні напрями його маркетингової діяльності, спрямовані на
досягнення стратегічних цілей. Вона базується на глибокому аналізі
зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, враховує особливості
ринку, поведінку споживачів, рівень конкуренції та ресурсні можливості
підприємства.
У науковій літературі існує значна кількість підходів до визначення
сутності маркетингової стратегії. Багато дослідників підкреслюють, що
маркетингова стратегія є системою довгострокових рішень щодо формування
та реалізації маркетингових заходів, спрямованих на задоволення потреб
цільових споживачів і досягнення конкурентних переваг підприємства [11].
Зокрема, один із засновників сучасної теорії маркетингу – Philip Kotler –
розглядає маркетингову стратегію як логічну схему маркетингових дій, за
допомогою якої підприємство прагне досягти своїх маркетингових цілей [12].
У межах цієї стратегії визначаються цільові сегменти ринку, позиціонування
9
товару та комплекс маркетингових інструментів, необхідних для задоволення
потреб споживачів.
Інший відомий дослідник у сфері конкурентної стратегії – Michael Porter
– акцентує увагу на тому, що стратегія підприємства повинна забезпечувати
формування стійких конкурентних переваг [21]. У цьому контексті
маркетингова стратегія виступає важливим інструментом формування
унікальної ринкової позиції підприємства, що дозволяє ефективно
протистояти конкурентам.
Узагальнюючи різні підходи до трактування поняття маркетингової
стратегії, можна зробити висновок, що вона має комплексний характер і
поєднує стратегічне планування, аналіз ринку, формування конкурентних
переваг та управління маркетинговими ресурсами підприємства.
Важливою характеристикою маркетингової стратегії є її стратегічний
характер, що передбачає орієнтацію на довгострокову перспективу. Вона
визначає поточні маркетингові дії підприємства та формує загальну концепцію
його взаємодії з ринком, споживачами та конкурентами.
Формування ефективної маркетингової стратегії підприємства є
складним і багатоетапним процесом, який передбачає послідовне здійснення
низки аналітичних та управлінських дій. Кожен із етапів має важливе значення
для забезпечення обґрунтованості стратегічних рішень та досягнення
поставлених маркетингових цілей. Основними етапами формування
маркетингової стратегії є аналіз ринкового середовища, визначення цільових
сегментів ринку, формування конкурентних переваг, вибір стратегічних
напрямів розвитку та розроблення комплексу маркетингових заходів (рис. 1.1).
Першим етапом є аналіз ринкового середовища підприємства. На цьому
етапі здійснюється комплексне дослідження факторів, що впливають на
діяльність підприємства. Аналіз охоплює як зовнішнє, так і внутрішнє
середовище. До зовнішніх факторів належать економічні умови, політико-
правове регулювання, технологічні зміни, соціально-демографічні тенденції
та рівень конкуренції на ринку. Для дослідження цих факторів широко
10
застосовуються такі аналітичні інструменти, як PEST-аналіз, аналіз
конкурентного середовища, дослідження ринкової кон’юнктури [26].
Водночас внутрішній аналіз передбачає оцінювання ресурсного потенціалу
підприємства, ефективності виробничої діяльності, фінансового стану, рівня
маркетингової активності та можливостей розвитку. Результатом цього етапу
є виявлення основних можливостей і загроз ринкового середовища, а також
сильних і слабких сторін підприємства.
Визначення Формування
Аналіз ринкового
цільових сегментів конкурентних
середовища
ринку переваг
Розробка комплексу
Вибір стратегічних
маркетингових
напрямів розвитку
заходів
Рис.1.1. Етапи формування маркетингової стратегії [21]
Наступним етапом є визначення цільових сегментів ринку. Оскільки
сучасні ринки характеризуються значною різноманітністю споживачів,
підприємство не може ефективно задовольняти потреби всіх потенційних
покупців одночасно. Саме тому важливим завданням маркетингової стратегії
є сегментація ринку, тобто поділ сукупності споживачів на окремі групи за
певними ознаками. Такими ознаками можуть бути демографічні
характеристики, рівень доходу, поведінкові особливості, географічне
розташування або специфіка споживання продукції [23]. Після проведення
сегментації підприємство обирає найбільш перспективні сегменти, на які буде
спрямована його маркетингова діяльність. Цей процес називається
таргетуванням. Правильний вибір цільового ринку дозволяє підприємству
11
більш ефективно використовувати свої ресурси та формувати пропозицію, що
максимально відповідає потребам споживачів.
Третім важливим етапом є формування конкурентних переваг
підприємства. У сучасних умовах жорсткої ринкової конкуренції
підприємство повинно чітко визначити, за рахунок яких характеристик воно
зможе перевершити своїх конкурентів. Конкурентні переваги можуть
формуватися на основі різних факторів: більш високої якості продукції,
нижчої собівартості виробництва, інноваційних технологій, ефективної
системи збуту або високого рівня обслуговування споживачів [26]. На цьому
етапі підприємство визначає власну унікальну ринкову позицію та формує
стратегію позиціонування. Важливо, щоб конкурентні переваги були стійкими
у довгостроковій перспективі.
Четвертим етапом є вибір стратегічних напрямів розвитку підприємства.
Після визначення цільових ринків та конкурентних переваг підприємство
формує загальну концепцію своєї ринкової поведінки. Це передбачає вибір
типу маркетингової стратегії, яка найбільшою мірою відповідає умовам
діяльності підприємства. Зокрема, підприємство може обрати стратегію
розширення ринку, стратегію розвитку продукції, стратегію диверсифікації
або стратегію проникнення на нові ринки [26]. На цьому етапі також
визначаються довгострокові маркетингові цілі підприємства, напрями
розвитку асортименту продукції, політика ціноутворення, канали збуту та
основні інструменти комунікаційної діяльності.
Заключним етапом є розробка комплексу маркетингових заходів,
спрямованих на реалізацію обраної маркетингової стратегії. Цей етап
передбачає формування системи конкретних дій, за допомогою яких
підприємство реалізує свої стратегічні цілі на практиці.
Таким чином, формування маркетингової стратегії є комплексним
процесом, який передбачає послідовне проходження взаємопов’язаних етапів
– від аналізу ринкового середовища до розроблення конкретних
маркетингових заходів. Узгоджена реалізація цих етапів дозволяє
12
підприємству сформувати ефективну систему маркетингової діяльності,
підвищити рівень конкурентоспроможності та забезпечити стабільний
розвиток у довгостроковій перспективі.
Особливу роль у реалізації маркетингової стратегії відіграє комплекс
маркетингу, який включає сукупність інструментів впливу підприємства на
ринок. Саме за допомогою цих інструментів підприємство формує свою
ринкову пропозицію, впливає на попит, формує відносини зі споживачами та
забезпечує досягнення стратегічних цілей. У науковій літературі комплекс
маркетингу часто розглядають як систему керованих маркетингових змінних,
які підприємство використовує для задоволення потреб цільового ринку та
формування конкурентних переваг [20].
Класичне трактування комплексу маркетингу було запропоновано
американським дослідником Jerome McCarthy, який систематизував
маркетингові інструменти у вигляді моделі 4P. Вона включає чотири основні
елементи: товар (product), ціну (price), розподіл (place) та просування
(promotion) [20]. Пізніше цей підхід був популяризований у роботах Philip
Kotler і став одним із базових у сучасній маркетинговій теорії та практиці.
Товарна політика (Product) є основою комплексу маркетингу, оскільки
саме товар або послуга виступає головним об’єктом обміну між
підприємством і споживачем. Товарна політика передбачає формування
асортименту продукції, визначення її характеристик, якості, дизайну,
упаковки, бренду, а також управління життєвим циклом товару [13].
Важливим елементом товарної політики є також розроблення нових продуктів
та вдосконалення існуючих з урахуванням змін у потребах споживачів.
Ефективна товарна політика дозволяє підприємству створювати цінність для
споживачів і формувати довгострокові конкурентні переваги.
Цінова політика (Price) передбачає встановлення оптимального рівня
ціни на продукцію підприємства. Ціна є важливим інструментом впливу на
попит і безпосередньо впливає на фінансові результати діяльності
підприємства. Формування цінової політики потребує врахування таких
13
факторів, як рівень витрат виробництва, платоспроможність споживачів,
рівень конкуренції на ринку, стратегічні цілі підприємства [13]. Крім
встановлення базової ціни, підприємства використовують різні цінові
стратегії, зокрема систему знижок, диференційоване ціноутворення, сезонні
ціни або цінові акції.
Політика розподілу (Place) пов’язана з організацією процесу доведення
продукції від виробника до кінцевого споживача. Вона включає вибір каналів
збуту, формування системи логістики, управління запасами, організацію
транспортування та зберігання продукції [19]. Ефективна система розподілу
дозволяє підприємству забезпечити доступність продукції для споживачів у
необхідному місці та в потрібний час. У сучасних умовах особливого значення
набуває розвиток багатоканальних систем збуту, які поєднують традиційні та
електронні канали продажу.
Комунікаційна політика або політика просування (Promotion) охоплює
сукупність заходів, спрямованих на інформування споживачів про продукцію
підприємства, формування позитивного іміджу та стимулювання попиту. До
основних інструментів просування належать реклама, стимулювання збуту,
зв’язки з громадськістю, персональний продаж та цифрові маркетингові
комунікації [19]. У сучасних умовах значно зростає роль цифрового
маркетингу, соціальних мереж, контент-маркетингу та інтерактивних
комунікацій із споживачами.
Водночас розвиток маркетингової науки та зміна умов ринкового
середовища спричинили трансформацію класичної моделі комплексу
маркетингу. Зокрема, розширення сфери послуг та підвищення ролі взаємодії
зі споживачами призвели до появи нових підходів до структури маркетинг-
міксу. Найбільш поширеним є розширення моделі 4P до 7P, у межах якого до
класичних елементів додаються персонал (people), процеси обслуговування
(process) та фізичне середовище або матеріальні докази (physical evidence) [12].
Крім того, у сучасному маркетингу активно використовується підхід 4C,
орієнтований на споживача. У межах цієї концепції основна увага
14
приділяється не інструментам підприємства, а потребам і цінності для
споживача. Таким чином, традиційна модель маркетинг-міксу
трансформується відповідно до сучасних умов ведення бізнесу та зміни
поведінки споживачів.
Основні підходи до формування комплексу маркетингу узагальнено у
таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Порівняльна характеристика підходів до формування комплексу
маркетингу [12; 19; 23]
Модель
комплексу Основні елементи Характеристика підходу Сфера застосування
маркетингу
Класична модель
комплексу маркетингу, що
базується на управлінні
Product, Price, Традиційний
4P основними
Place, Promotion маркетинг товарів
маркетинговими
інструментами
підприємства
Розширена модель, яка
Product, Price,
враховує роль персоналу,
Place, Promotion, Сфера послуг та
7P процесів обслуговування
People, Process, сервісний бізнес
та матеріального
Physical evidence
середовища
Customer value, Сучасний
Орієнтація на потреби та
4C Cost, Convenience, клієнтоорієнтований
зручність для споживача
Communication маркетинг
Сучасний цифровий
Experience,
підхід, що акцентує увагу
Exchange, Digital-маркетинг та
4E на досвіді взаємодії зі
Everywhere, онлайн-бізнес
споживачем та цифрових
Evangelism
комунікаціях
Отже, комплекс маркетингу виступає важливим інструментом реалізації
маркетингової стратегії підприємства. Він забезпечує узгодження основних
маркетингових рішень у сфері товарної, цінової, збутової та комунікаційної
політики. Водночас сучасні тенденції розвитку маркетингу свідчать про
поступову трансформацію класичного підходу до формування маркетинг-
міксу, що пов’язано зі зростанням ролі клієнтоорієнтованості, цифрових
технологій та інтерактивної взаємодії зі споживачами. Саме тому сучасні
15
підприємства дедалі частіше використовують розширені моделі комплексу
маркетингу, які дозволяють більш гнучко реагувати на зміни ринкового
середовища та підвищувати ефективність маркетингової діяльності.
У цьому контексті доцільно розглянути основні функції маркетингової
стратегії в діяльності підприємства (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Основні функції маркетингової стратегії підприємства [26]
Практичний
Функція Зміст функції Мета реалізації результат для
підприємства
Передбачає
дослідження ринку, Виявлення
аналіз попиту, Отримання достовірної ринкових
конкурентного інформації про ринок та можливостей,
Аналітична
середовища, поведінки умови діяльності визначення
споживачів та підприємства перспективних
тенденцій розвитку сегментів ринку
галузі
Полягає у визначенні
стратегічних цілей
маркетингової Забезпечення Розроблення
діяльності та системності та ефективних
Планувальна
формуванні послідовності маркетингових
довгострокових маркетингових рішень програм та планів
напрямів розвитку
підприємства
Забезпечує узгодження
Оптимізація
маркетингових рішень Підвищення
використання
Координаційна з діяльністю інших ефективності взаємодії
ресурсів
підрозділів структурних підрозділів
підприємства
підприємства
Спрямована на
Зміцнення
формування та Підвищення
позицій
Конкурентна підтримку конкурентоспроможності
підприємства на
конкурентних переваг підприємства
ринку
підприємства на ринку
Передбачає
Коригування
оцінювання
маркетингових
результатів реалізації Своєчасне виявлення
рішень та
Контрольна маркетингової відхилень від
підвищення
стратегії та стратегічних цілей
ефективності
ефективності
діяльності
маркетингових заходів
16
Завдяки реалізації зазначених функцій маркетингова стратегія
забезпечує узгодженість діяльності підприємства із вимогами ринку та сприяє
підвищенню ефективності його господарської діяльності.
Важливість маркетингової стратегії особливо зростає в умовах
нестабільності економічного середовища, коли підприємства повинні
оперативно реагувати на зміни ринкової кон’юнктури. Наявність чітко
сформованої маркетингової стратегії дозволяє підприємству адаптуватися до
таких змін й активно впливати на формування попиту, розширювати ринки
збуту та підвищувати рівень лояльності споживачів.
Крім того, маркетингова стратегія сприяє ефективному використанню
ресурсів підприємства, оскільки дозволяє зосередити зусилля на найбільш
перспективних напрямах діяльності. Це особливо важливо для підприємств,
які функціонують у висококонкурентних галузях, де правильний вибір
ринкової стратегії може визначати успіх або невдачу бізнесу.
Отже, маркетингова стратегія є важливим елементом системи
управління підприємством. Вона визначає довгострокові напрями розвитку
підприємства на ринку, сприяє формуванню конкурентних переваг, забезпечує
ефективне використання ресурсів і дозволяє підприємству адаптуватися до
змін ринкового середовища. Ефективно сформована маркетингова стратегія є
основою для досягнення стійкого розвитку підприємства та підвищення його
конкурентоспроможності.
1.2. Основні види маркетингових стратегій підприємства
Маркетингова стратегія виступає важливим інструментом забезпечення
ефективного розвитку підприємства та зміцнення його конкурентних позицій.
Вибір відповідного виду маркетингової стратегії дозволяє підприємству
визначити пріоритетні напрями діяльності, оптимізувати використання
ресурсів та адаптуватися до змін ринкового середовища. Саме тому у теорії та
17
практиці маркетингу значна увага приділяється класифікації маркетингових
стратегій, що дозволяє систематизувати підходи до їх формування та
реалізації.
У науковій літературі існує велика кількість підходів до класифікації
маркетингових стратегій. Вони можуть відрізнятися залежно від критеріїв
класифікації, серед яких найпоширенішими є: характер розвитку
підприємства, тип конкурентної поведінки, особливості охоплення ринку, а
також напрям розвитку продукції та ринку [26]. Такі класифікації дозволяють
підприємствам обирати найбільш ефективну модель поведінки на ринку
відповідно до власних ресурсних можливостей і стратегічних цілей.
Одним із найвідоміших підходів до класифікації стратегій розвитку
підприємства є матриця «товар–ринок», запропонована британським
економістом І. Ансоффом. Згідно з цією концепцією, стратегічний розвиток
підприємства може здійснюватися за чотирма основними напрямами:
проникнення на ринок, розвиток ринку, розвиток продукту та диверсифікація
(табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація маркетингових стратегій за матрицею І. Ансоффа [11]
Основні інструменти
Стратегія Сутність стратегії Переваги
реалізації
Активізація реклами,
Збільшення обсягів
стимулювання збуту, Низький рівень ризику,
Проникнення продажу існуючих
зниження цін, використання наявних
на ринок товарів на вже
підвищення якості ресурсів
освоєному ринку
обслуговування
Просування
Розширення каналів
існуючої продукції
збуту, вихід на нові Розширення ринкової
Розвиток ринку на нові ринки або
регіони, освоєння присутності
нові сегменти
нових сегментів
споживачів
Інновації,
Створення нових
модернізація
Розвиток або вдосконалених Підвищення
продукції,
продукту товарів для конкурентоспроможності
розширення
існуючих ринків
асортименту
Освоєння нових
Інвестиції у нові Можливість значного
Диверсифікація видів продукції та
напрямки діяльності зростання підприємства
вихід на нові ринки
18
Крім стратегій розвитку, у маркетинговій теорії широко застосовується
класифікація стратегій за характером конкурентної поведінки підприємства.
Значний внесок у дослідження цього питання зробив американський економіст
Michael Porter, який виділив три базові конкурентні стратегії: лідерство за
витратами, диференціацію та фокусування.
Стратегія лідерства за витратами передбачає досягнення найнижчих
витрат виробництва в галузі [11]. Завдяки цьому підприємство може
пропонувати продукцію за нижчими цінами порівняно з конкурентами, що
сприяє збільшенню обсягів продажу та розширенню ринкової частки.
Стратегія диференціації базується на створенні унікальної пропозиції
для споживачів. Підприємство прагне виділити свою продукцію серед
аналогічних товарів конкурентів за рахунок якості, дизайну, інноваційних
характеристик, бренду або рівня сервісу [14].
Стратегія фокусування передбачає концентрацію діяльності
підприємства на певному вузькому сегменті ринку. У межах цього сегмента
підприємство може реалізовувати або стратегію лідерства за витратами, або
стратегію диференціації.
Порівняльна характеристика базових конкурентних стратегій за
М.Портером наведено в таблиці 1.4
Таблиця 1.4
Базові конкурентні маркетингові стратегії підприємства [11; 14]
Результат для
Стратегія Основна ідея Основні інструменти
підприємства
Оптимізація
Досягнення Конкурентна
Лідерство за виробництва, економія
найнижчого рівня перевага за рахунок
витратами ресурсів, масштаб
витрат у галузі низької ціни
виробництва
Створення
Формування
унікальної Інновації, бренд,
Диференціація лояльності
пропозиції для підвищена якість, сервіс
споживачів
споживачів
Орієнтація на Глибоке знання потреб Сильні позиції у
Фокусування вузький сегмент конкретної групи певній ринковій
ринку споживачів ніші
19
Варто зазначити, що кожна з наведених базових конкурентних стратегій
має власні підвиди та варіації реалізації, які застосовуються підприємствами
залежно від умов функціонування ринку, рівня конкуренції, ресурсного
потенціалу та стратегічних цілей розвитку. Така деталізація дозволяє більш
гнучко адаптувати маркетингову стратегію до конкретної ринкової ситуації.
Стратегія лідерства за витратами може реалізовуватися у кількох
формах. Одним із її підвидів є стратегія операційної ефективності, що
передбачає зниження витрат за рахунок оптимізації виробничих процесів,
впровадження сучасних технологій, підвищення продуктивності праці та
раціонального використання ресурсів. Такий підхід є актуальним для
підприємств, що працюють у галузях із високим рівнем конкуренції та
значною стандартизацією продукції.
Іншим підвидом є стратегія масштабування виробництва, яка
ґрунтується на використанні ефекту масштабу. У цьому випадку підприємство
збільшує обсяги виробництва, що дозволяє знижувати середні витрати на
одиницю продукції [14]. Ця стратегія є ефективною для великих підприємств
або тих, що прагнуть швидко розширити свою частку ринку.
Також виділяють стратегію контролю витрат у ланцюгу постачання, яка
передбачає оптимізацію логістичних процесів, скорочення витрат на
транспортування, зберігання та постачання сировини [21]. Такий підхід
особливо актуальний для підприємств, що працюють у галузях із значною
часткою логістичних витрат.
Стратегія диференціації також має кілька різновидів, які відрізняються
за характером створення унікальної цінності для споживачів. Одним із
поширених підвидів є продуктова диференціація, що передбачає створення
товарів з унікальними характеристиками, інноваційними властивостями або
покращеною якістю. Така стратегія є актуальною для підприємств, які
прагнуть виділитися на ринку завдяки технологічним або функціональним
перевагам продукції.
20
Іншим різновидом є брендова диференціація, яка ґрунтується на
формуванні сильного бренду та позитивного іміджу підприємства. У цьому
випадку споживачі обирають продукцію не тільки через її функціональні
характеристики, але й через асоціації, репутацію та емоційні цінності,
пов’язані з брендом [34].
Також широко застосовується сервісна диференціація, яка передбачає
підвищення рівня обслуговування споживачів. Це може включати
післяпродажне обслуговування, індивідуальний підхід до клієнтів,
консультаційні послуги або додаткові сервісні переваги. Такий підхід є
ефективним у галузях, де якість обслуговування має важливе значення для
формування лояльності клієнтів [34].
Стратегія фокусування передбачає орієнтацію підприємства на вузький
сегмент ринку та може реалізовуватися у двох основних формах. Першою є
фокусування на витратах, яке передбачає досягнення найнижчих витрат у
межах обраного сегмента ринку [37]. У цьому випадку підприємство прагне
запропонувати найбільш доступну за ціною продукцію для певної групи
споживачів.
Другою формою є фокусування на диференціації, коли підприємство
створює унікальну пропозицію для конкретного сегмента ринку, максимально
враховуючи специфічні потреби цієї групи споживачів [37]. Такий підхід часто
використовується у випадках, коли на ринку існують нішеві сегменти зі
специфічними вимогами до продукції.
Для узагальнення зазначених підходів доцільно представити підвиди
конкурентних маркетингових стратегій у таблиці (табл.1.5).
Отже, деталізація базових конкурентних стратегій дозволяє
підприємствам більш гнучко формувати свою ринкову поведінку та
адаптувати маркетингову діяльність до конкретних умов функціонування
ринку. Вибір відповідного підвиду стратегії залежить від рівня конкуренції,
характеристик цільового ринку, наявних ресурсів підприємства та його
стратегічних цілей розвитку. Правильне поєднання цих стратегічних підходів
21
сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства та забезпеченню
його довгострокового розвитку.
Таблиця 1.5
Підвиди базових конкурентних маркетингових стратегій [37]
Базова Умови доцільності
Підвид стратегії Характеристика
стратегія застосування
Зниження витрат за
Висока конкуренція,
Операційна рахунок оптимізації
стандартизована
ефективність виробництва та
продукція
ресурсів
Зниження витрат через Великі підприємства
Лідерство за Масштабування
збільшення обсягів або ринки масового
витратами виробництва
виробництва попиту
Галузі з високими
Контроль витрат у
Оптимізація логістики транспортними та
ланцюгу
та постачання логістичними
постачання
витратами
Унікальні
Продуктова Інноваційні або
характеристики та
диференціація технологічні ринки
інновації продукції
Брендова Формування сильного Ринки із високою
Диференціація
диференціація бренду та іміджу роллю бренду
Підвищений рівень
Сервісна Сервісно-орієнтовані
обслуговування
диференціація ринки
клієнтів
Найнижча ціна у
Фокусування на
вузькому сегменті Цінові ніші ринку
витратах
ринку
Фокусування
Унікальна пропозиція Нішеві ринки зі
Фокусування на
для конкретного специфічними
диференціації
сегмента потребами
Ще одним важливим підходом до класифікації маркетингових стратегій
є їх поділ залежно від охоплення ринку. Відповідно до цього критерію
підприємства можуть застосовувати масовий, диференційований або
концентрований маркетинг.
Масовий маркетинг передбачає орієнтацію підприємства на весь ринок
без виділення окремих сегментів. У цьому випадку підприємство пропонує
стандартизований продукт, який розрахований на максимально широке коло
споживачів.
22
Диференційований маркетинг полягає у розробленні окремих
пропозицій для кількох сегментів ринку. Такий підхід дозволяє підприємству
більш точно враховувати потреби різних груп споживачів.
Концентрований маркетинг передбачає зосередження маркетингових
зусиль на одному або кількох вузьких сегментах ринку. Ця стратегія часто
використовується малими та середніми підприємствами, які не мають
достатніх ресурсів для охоплення всього ринку.
Порівняльна характеристика описаних видів маркетингових стратегій
наведена в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6
Види маркетингових стратегій за рівнем охоплення ринку [34; 37]
Вид стратегії Характеристика Переваги Недоліки
Недостатнє
Економія на
Орієнтація на широкий врахування потреб
Масовий маркетинг масштабах
ринок без сегментації окремих
виробництва
споживачів
Більш точне
Розроблення різних
Диференційований задоволення Потребує значних
пропозицій для різних
маркетинг потреб ресурсів
сегментів ринку
споживачів
Можливість Висока залежність
Концентрований Орієнтація на вузький
глибокої від одного
маркетинг сегмент ринку
спеціалізації сегмента
Варто зазначити, що стратегії охоплення ринку також можуть
реалізовуватися у різних формах залежно від особливостей ринкового
середовища, ресурсного потенціалу підприємства та рівня конкуренції.
Деталізація цих стратегій дозволяє більш гнучко адаптувати маркетингову
діяльність до специфіки попиту та структури ринку.
Масовий маркетинг передбачає орієнтацію підприємства на весь ринок
без чіткого поділу споживачів на окремі сегменти. Основною ідеєю цієї
стратегії є створення універсального продукту, який буде прийнятним для
максимально широкого кола споживачів. Проте навіть у межах масового
маркетингу можуть застосовуватися різні підходи до реалізації цієї стратегії.
Одним із підвидів є стандартизований масовий маркетинг, який
передбачає виробництво та просування одного типу продукту без значних змін
23
у його характеристиках. Такий підхід характерний для підприємств, що
працюють на ринках товарів масового попиту, де основними конкурентними
факторами є ціна та доступність продукції.
Іншим різновидом є масовий маркетинг з обмеженою адаптацією, коли
підприємство пропонує базовий продукт, але допускає незначні зміни в
упаковці, дизайні або способах просування залежно від регіону чи
особливостей споживчої поведінки. Такий підхід дозволяє поєднати переваги
масового виробництва з певною адаптацією до умов ринку [34].
Диференційований маркетинг передбачає орієнтацію підприємства на
кілька сегментів ринку з розробленням окремих маркетингових пропозицій
для кожного з них. У межах цієї стратегії підприємство враховує специфічні
потреби різних груп споживачів та формує відповідні варіанти продукції,
цінових рішень і комунікаційної політики.
Одним із підвидів є продуктова диференціація за сегментами, коли
підприємство створює різні варіанти продукції для різних груп споживачів.
Наприклад, це можуть бути різні модифікації товару, що відрізняються
характеристиками, функціональністю або якістю.
Іншим різновидом є цінова диференціація, яка передбачає встановлення
різних рівнів цін для різних сегментів ринку залежно від рівня доходів
споживачів або особливостей попиту [37].
Також виділяють комунікаційну диференціацію, коли підприємство
використовує різні канали просування та маркетингові повідомлення для
різних сегментів споживачів. Це дозволяє більш ефективно доносити
інформацію про продукт і формувати позитивне ставлення до бренду.
Концентрований маркетинг передбачає зосередження діяльності
підприємства на одному або кількох вузьких сегментах ринку. Такий підхід
часто використовується підприємствами, які мають обмежені ресурси, але
прагнуть досягти високої конкурентоспроможності у конкретній ринковій
ніші [21].
24
Одним із підвидів є нішевий маркетинг, який передбачає орієнтацію на
дуже вузький сегмент споживачів із специфічними потребами. У цьому
випадку підприємство створює спеціалізовану продукцію, що максимально
відповідає вимогам обраної групи споживачів.
Іншим різновидом є локальний маркетинг, що передбачає концентрацію
діяльності підприємства на певній географічній території. Така стратегія часто
використовується малими та середніми підприємствами, які обслуговують
місцеві ринки.
Також можна виділити сегментно-спеціалізований маркетинг, коли
підприємство обслуговує один сегмент ринку, але пропонує для нього
широкий асортимент продукції або послуг. Це дозволяє підприємству зайняти
сильні позиції у вибраній ринковій ніші.
Для систематизації зазначених підходів доцільно представити підвиди
стратегій охоплення ринку у вигляді таблиці (табл.1.7).
Таблиця 1.7
Підвиди стратегій охоплення ринку [19; 21]
Умови ефективного
Базова стратегія Підвид стратегії Характеристика
застосування
Пропозиція одного Ринки масового
Стандартизований універсального попиту, висока
масовий маркетинг продукту для стандартизація
всього ринку продукції
Масовий маркетинг
Базовий продукт із
Масовий маркетинг Великі ринки з
незначною
з обмеженою регіональними
адаптацією до
адаптацією особливостями
окремих умов
Різні варіанти Ринки з
Продуктова
продукції для різноманітними
диференціація
різних сегментів потребами споживачів
Різні рівні цін для
Диференційований Цінова Сегменти з різною
різних груп
маркетинг диференціація платоспроможністю
споживачів
Використання Ринки з різною
Комунікаційна
різних каналів поведінкою
диференціація
просування споживачів
25
Орієнтація на
вузький сегмент із
Нішевий маркетинг Нішеві ринки
специфічними
потребами
Концентрація
Концентрований Локальний Місцеві або
діяльності на
маркетинг маркетинг регіональні ринки
певній території
Широкий
Сегментно-
асортимент Вузькі спеціалізовані
спеціалізований
продукції для ринки
маркетинг
одного сегмента
Отже, стратегії охоплення ринку можуть мати різні форми реалізації
залежно від специфіки ринкового середовища та ресурсних можливостей
підприємства. Використання відповідного підвиду стратегії дозволяє
підприємству більш ефективно адаптувати свою маркетингову діяльність до
потреб споживачів, підвищувати конкурентоспроможність продукції та
забезпечувати стійкий розвиток на ринку.
Таким чином, різноманіття маркетингових стратегій дозволяє
підприємствам обирати оптимальні напрями розвитку відповідно до умов
функціонування ринку, рівня конкуренції та власних ресурсних можливостей.
Використання відповідної маркетингової стратегії сприяє формуванню
конкурентних переваг, підвищенню ефективності маркетингової діяльності та
забезпеченню стійкого розвитку підприємства.
Класифікація маркетингових стратегій є важливим елементом
стратегічного управління підприємством, оскільки вона дозволяє
систематизувати можливі напрями маркетингової діяльності та обґрунтувати
вибір найбільш ефективної моделі поведінки підприємства на ринку.
26
1.3. Особливості формування маркетингової стратегії в аграрному
секторі
Аграрний сектор є однією з ключових складових економіки багатьох
країн, оскільки забезпечує виробництво продовольства, сировини для
переробної промисловості та формує значну частину експортного потенціалу.
У сучасних умовах підвищення рівня конкуренції, глобалізації ринків та зміни
споживчих уподобань особливого значення набуває ефективне формування
маркетингової стратегії аграрних підприємств. Саме маркетингова стратегія
дозволяє аграрним виробникам адаптувати свою діяльність до ринкових умов,
підвищувати конкурентоспроможність продукції та забезпечувати стабільний
розвиток підприємства.
Водночас формування маркетингової стратегії в аграрному секторі має
низку специфічних особливостей, які зумовлені природно-економічними,
виробничими та ринковими факторами. Ці особливості впливають на процес
прийняття маркетингових рішень і визначають специфіку використання
маркетингових інструментів у діяльності аграрних підприємств [31].
Однією з головних особливостей аграрного виробництва є залежність
від природно-кліматичних умов. Сільськогосподарське виробництво значною
мірою залежить від погодних умов, сезонності, якості ґрунтів та інших
природних факторів. Це створює додаткові ризики для підприємств та
ускладнює процес планування виробництва і збуту продукції. У зв’язку з цим
маркетингова стратегія аграрних підприємств повинна враховувати можливі
коливання обсягів виробництва та передбачати механізми управління
ризиками [4].
Іншою важливою особливістю є сезонний характер виробництва та
реалізації продукції. Більшість видів сільськогосподарської продукції
виробляється у певні періоди року, що призводить до нерівномірності
надходження продукції на ринок. У періоди збору врожаю пропозиція на
ринку значно зростає, що може спричиняти зниження цін. Тому аграрні
27
підприємства повинні враховувати сезонні коливання попиту та пропозиції під
час формування маркетингової стратегії, зокрема через використання
механізмів зберігання продукції, диверсифікацію каналів збуту або укладання
довгострокових контрактів [15].
Ще однією характерною особливістю аграрного сектору є відносно
низький рівень диференціації продукції. Значна частина
сільськогосподарської продукції має стандартизований характер, що обмежує
можливості її суттєвого відокремлення від аналогічної продукції конкурентів.
У таких умовах важливими інструментами маркетингової стратегії стають
підвищення якості продукції, формування бренду виробника, розвиток
логістики та оптимізація каналів збуту.
Важливою особливістю є також високий рівень залежності від
інфраструктури ринку. Ефективна реалізація аграрної продукції значною
мірою залежить від наявності розвиненої системи транспортування,
зберігання, переробки та збуту. Недостатній розвиток логістичної
інфраструктури може суттєво обмежувати можливості аграрних підприємств
щодо розширення ринків збуту [15].
Крім того, аграрні підприємства функціонують у середовищі значної
цінової волатильності. Ціни на сільськогосподарську продукцію часто
коливаються під впливом сезонних факторів, світових тенденцій, зміни попиту
та пропозиції. У зв’язку з цим маркетингова стратегія повинна передбачати
використання гнучкої цінової політики, а також інструментів страхування
ризиків.
Для узагальнення специфічних факторів, що впливають на формування
маркетингової стратегії аграрних підприємств, доцільно представити їх у
таблиці (табл. 1.8).
28
Таблиця 1.8
Основні особливості формування маркетингової стратегії в аграрному
секторі [6; 15]
Вплив на маркетингову
Особливість Характеристика
стратегію
Залежність від Виробництво залежить від Необхідність врахування
природно-кліматичних погодних умов, ґрунтів та ризиків та гнучкого
умов природних ресурсів планування
Нерівномірність виробництва Використання систем
Сезонність
та реалізації продукції зберігання та планування
виробництва
протягом року збуту
Стандартизований характер
Низька диференціація Посилення ролі бренду,
багатьох видів аграрної
продукції якості та сервісу
продукції
Важливість транспортних,
Залежність від Оптимізація каналів збуту та
логістичних та переробних
інфраструктури логістики
систем
Коливання цін на аграрну Необхідність гнучкої цінової
Цінова нестабільність
продукцію політики
В умовах воєнного стану, що діє в Україні з 2022 року, формування
маркетингової стратегії аграрних підприємств набуває додаткових
особливостей. Військові дії призвели до значних змін у виробничих,
логістичних та ринкових умовах: обмеження доступу до деяких територій,
пошкодження інфраструктури, зростання транспортних та страхових витрат,
зміни в експортних потоках та попиті на продукцію. У таких умовах
підприємства повинні враховувати ризики нестабільності, передбачати
альтернативні канали збуту, формувати запаси сировини та продукції, а також
адаптувати цінову політику до коливань ринку.
Ключовим завданням маркетингової стратегії в умовах воєнного стану є
збереження стабільності виробництва та продажу, мінімізація втрат і
підтримка ринкових позицій навіть у складних обставинах. Це передбачає
активне використання гнучких маркетингових інструментів, цифрових каналів
продажу, співпрацю з новими партнерами та державними програмами
підтримки аграрного сектора.
29
Включення цього фактору у процес стратегічного планування дозволяє
аграрним підприємствам оперативно реагувати на ризики, підвищувати
стійкість бізнесу та забезпечувати безперервність виробничо-збутових
процесів у складних умовах воєнного стану.
Окрім зазначених факторів, важливим аспектом формування
маркетингової стратегії аграрних підприємств є орієнтація на довгострокові
партнерські відносини. У багатьох випадках аграрні підприємства
співпрацюють із переробними підприємствами, торговельними мережами або
експортними компаніями. Налагодження стабільних партнерських зв’язків
сприяє забезпеченню гарантованих каналів збуту продукції та зниженню
ризиків, пов’язаних із коливаннями ринкової кон’юнктури [40].
Важливим напрямом розвитку маркетингових стратегій у сучасному
аграрному секторі є також використання цифрових технологій та інноваційних
маркетингових інструментів. Зокрема, все більшого поширення набувають
електронні торговельні платформи, цифрові системи управління логістикою,
онлайн-комунікації з клієнтами та інструменти аналітики ринку [28].
Використання таких технологій дозволяє аграрним підприємствам більш
ефективно аналізувати ринкову ситуацію, прогнозувати попит та оптимізувати
маркетингову діяльність.
Крім того, у сучасних умовах значної уваги набуває орієнтація на
екологічність та сталий розвиток. Зростання попиту на органічну продукцію,
екологічно безпечні технології виробництва та прозорість походження
продукції формує нові вимоги до маркетингових стратегій аграрних
підприємств. У зв’язку з цим підприємства все частіше використовують
елементи екологічного маркетингу, підкреслюючи природність та безпечність
своєї продукції.
Формування маркетингової стратегії аграрного підприємства
ґрунтується на врахуванні специфічних особливостей аграрного сектору та
ринкового середовища, у якому воно функціонує. На відміну від промислових
підприємств, аграрні виробники мають справу з продуктами, що мають
30
сезонний характер, обмежений термін зберігання та високу залежність від
природно-кліматичних умов. Відповідно, при розробленні маркетингової
стратегії важливо не тільки визначити цільові ринки та конкурентні переваги,
а й адаптувати класичний комплекс маркетингу під особливості аграрного
виробництва.
Особливості комплексу маркетингу для аграрних підприємств [39]:
1. Товар (Product) – асортимент продукції формується з урахуванням
попиту на різні види культур або продукції тваринництва. Для аграрного
підприємства важливими є такі елементи товарної політики, як якість,
безпечність, упаковка та брендування продукції, а також створення доданої
цінності (наприклад, органічна продукція чи продукція з географічним
маркуванням).
2. Ціна (Price) – формування цінової політики у аграрному секторі
має враховувати сезонні коливання попиту та пропозиції, коливання витрат на
виробництво через погодні фактори та логістику. Додатково підприємства
застосовують довгострокові контракти з покупцями або використання
страхових інструментів для зниження ризиків від цінової нестабільності.
3. Розподіл (Place) – аграрні підприємства орієнтовані на ефективну
організацію збуту продукції через оптові ринки, переробні підприємства,
торговельні мережі та експортні канали. В умовах воєнного стану та
логістичних обмежень особлива увага приділяється диверсифікації каналів
збуту та розвитку локальних і цифрових платформ реалізації продукції.
4. Просування (Promotion) – використання маркетингових
комунікацій у аграрному секторі передбачає інформування споживачів про
якість продукції, її походження та переваги. В сучасних умовах активно
застосовуються цифрові канали просування: соціальні мережі, електронні
платформи, участь у виставках та організація прямого продажу.
5. Додаткові елементи 7P (People, Process, Physical Evidence) –
персонал відіграє ключову роль у обслуговуванні та забезпеченні якості
продукції; процеси включають ефективне управління вирощуванням та
31
постачанням продукції; фізичні докази можуть відображати бренд, етикетку
та умови зберігання, що підвищує довіру споживачів.
Етапи формування маркетингової стратегії аграрного підприємства
мають свою специфіку порівняно з іншими галузями і зазвичай включають
такі взаємопов’язані кроки [3; 27]:
1. Аналіз ринкового середовища та внутрішніх ресурсів –
дослідження ринків збуту, цінової ситуації, попиту на продукцію, наявної
інфраструктури, технологічного потенціалу та ресурсів підприємства.
2. Визначення цільових сегментів ринку – сегментація ринку за
типами споживачів (переробні підприємства, оптові компанії, експортні
партнери), регіональною ознакою та платоспроможністю, з урахуванням
сезонних коливань попиту.
3. Формування конкурентних переваг – визначення, яким чином
підприємство може відрізнятися від конкурентів (якість продукції, бренд,
сертифікація, органічність, стабільність поставок), з урахуванням обмежень
природно-кліматичного і воєнного факторів.
4. Вибір стратегічних напрямів розвитку – прийняття рішень щодо
оптимальних каналів збуту, асортименту продукції, цінової політики та
маркетингових комунікацій. У цей етап включають також оцінку ризиків від
форс-мажорних обставин (воєнний стан, транспортні обмеження, сезонні
ризики).
5. Розроблення комплексу маркетингових заходів (Marketing Mix) –
деталізація заходів у межах товарної, цінової, збутової та комунікаційної
політики; включення елементів інновацій та цифрових технологій; визначення
плану реалізації та ресурсного забезпечення.
6. Контроль і оцінка ефективності стратегії – моніторинг продажів,
обсягів виробництва, фінансових показників та ринкової частки; коригування
стратегії у відповідь на зміни ринкового середовища, кліматичні та воєнні
фактори.
32
В таблиці 1.9 узагальнено ці етапи та відображено специфіку їх
застосування саме в аграрному секторі, враховуючи сезонність виробництва,
природно-кліматичні ризики, воєнний стан та інфраструктурні особливості.
Таблиця 1.9
Етапи формування маркетингової стратегії аграрного підприємства та
приклади інструментів [3; 27; ]
Етап
Приклади інструментів, Особливості для
формування Зміст етапу
заходів аграрного сектору
стратегії
1. Аналіз SWOT-аналіз, PESTEL- Врахування
Дослідження
ринкового аналіз, аналіз цін, сезонності,
ринку, аналіз
середовища та прогноз попиту, аудит природно-
конкурентів, оцінка
внутрішніх виробничих кліматичних умов,
власних ресурсів
ресурсів потужностей воєнного стану
Сегментація за типом
споживачів (переробні Сегментація із
2. Визначення Вибір пріоритетних підприємства, оптові врахуванням
цільових груп споживачів та покупці, експорт), сезонних коливань
сегментів ринків регіональна та логістичних
сегментація, обмежень
платоспроможність
Сертифікація Унікальність і
Визначення
3. Формування продукції, органічні та надійність поставок
унікальних
конкурентних екологічні стандарти, критично важливі
властивостей
переваг брендування, для аграрного
продукції та послуг
стабільність постачання бізнесу
Вихід на нові ринки,
Врахування
4. Вибір вибір між
Прийняття рішень воєнного стану,
стратегічних масовим/диференційова
щодо каналів збуту, ризиків від погодних
напрямів ним/концентрованим
асортименту, ціни умов, експортних
розвитку маркетингом, цінові
обмежень
стратегії
Товар: нові культури,
органічна продукція; Використання
5. Розроблення
Ціна: сезонні знижки, цифрових технологій
комплексу Деталізація 4P/7P
контракти; Place: та інновацій,
маркетингових для реалізації
онлайн-канали, оптові адаптація до
заходів стратегії
мережі; Promotion: логістичних
(Marketing Mix)
соцмережі, виставки, обмежень
дегустації
Моніторинг KPI продажів, частка Гнучке реагування
6. Контроль і
результатів і ринку, фінансові на зміни ринку,
оцінка
коригування показники, аналіз природні та воєнні
ефективності
стратегії попиту ризики
Таким чином, формування маркетингової стратегії в аграрному секторі є
комплексним процесом, який передбачає поєднання аналітичної роботи,
33
стратегічного планування та практичної реалізації комплексу маркетингу.
Специфіка аграрного виробництва, зокрема сезонність, залежність від
природних факторів та обмеженість каналів збуту, вимагає від підприємства
гнучкого підходу на всіх етапах планування. Вплив зовнішніх ризиків, таких
як воєнний стан, змушує аграрні підприємства враховувати непередбачувані
обставини та передбачати резервні механізми реалізації продукції. Нарешті,
застосування сучасних маркетингових інструментів, зокрема цифрових
технологій та інноваційних методів просування, дозволяє підвищити
ефективність реалізації стратегії та зміцнити конкурентні позиції на ринку.
Отже, систематичний підхід до формування маркетингової стратегії
забезпечує аграрним підприємствам можливість ефективно адаптуватися до
умов ринкового середовища та забезпечувати стійкий розвиток у
довгостроковій перспективі.
Для систематизації ключових напрямів формування маркетингової
стратегії аграрних підприємств доцільно представити їх у вигляді таблиці
(табл.1.10).
Таблиця 1.10
Основні напрями формування маркетингової стратегії аграрних
підприємств [4; 5; 18]
Напрям Зміст Очікуваний результат
Аналіз попиту, цінових
Обґрунтовані маркетингові
Дослідження ринку тенденцій та конкурентного
рішення
середовища
Управління Вибір культур або продукції Підвищення
асортиментом відповідно до потреб ринку конкурентоспроможності
Формування ефективної
Розвиток каналів збуту Розширення ринків збуту
системи реалізації продукції
Використання
Цифрові технології, онлайн-
сучасних Підвищення ефективності
комунікації, електронні
маркетингових маркетингової діяльності
платформи
інструментів
Впровадження екологічних
Орієнтація на сталий Формування позитивного
та ресурсозберігаючих
розвиток іміджу підприємства
технологій
Отже, формування маркетингової стратегії в аграрному секторі має
низку специфічних особливостей, зумовлених природно-кліматичними
34
умовами, сезонністю виробництва, структурою ринку та рівнем розвитку
інфраструктури. Урахування цих факторів дозволяє аграрним підприємствам
більш ефективно організовувати маркетингову діяльність, адаптуватися до
змін ринкового середовища та забезпечувати стійкий розвиток у
довгостроковій перспективі.
35
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА ФГ «СТЕП»
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства
Об’єктом дослідження у даній кваліфікаційній роботі є фермерське
господарство «СТЕП», яке здійснює свою діяльність у сфері аграрного
виробництва. Аграрні підприємства відіграють важливу роль у розвитку
національної економіки, забезпечуючи продовольчу безпеку держави,
формуючи значну частку валової сільськогосподарської продукції та
створюючи робочі місця у сільській місцевості.
Фермерське господарство «СТЕП» є суб’єктом господарювання
аграрного сектору, який здійснює виробничу та господарську діяльність у
сфері сільського господарства. Повна назва підприємства – фермерське
господарство «СТЕП», англійською мовою – Farm «STEP». Підприємство
розташоване за адресою: Черкаська область, Уманський район, місто Жашків,
вул. Садова, будинок 56а, індекс 19201. Географічне розташування
господарства у центральній частині України створює сприятливі умови для
розвитку сільськогосподарського виробництва, оскільки регіон
характеризується родючими ґрунтами, помірно-континентальним кліматом та
достатніми агрокліматичними ресурсами для вирощування різних видів
сільськогосподарських культур.
Підприємство було засноване 5 лютого 2002 року. Таким чином,
фермерське господарство має більш ніж двадцятирічний досвід діяльності у
сфері аграрного виробництва, що свідчить про його певну стабільність та
здатність адаптуватися до змін ринкового середовища. Протягом періоду
функціонування підприємство поступово розширювало напрями своєї
діяльності, поєднуючи виробництво продукції рослинництва і тваринництва, а
також здійснюючи окремі види переробної та торговельної діяльності.
36
Керівництво підприємством здійснює директор Сторожук Олександр
Миколайович, який відповідає за організацію виробничого процесу,
стратегічне планування діяльності господарства та прийняття управлінських
рішень. До уповноважених осіб також належить Сторожук Сергій
Олександрович, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи,
зокрема підписувати договори та подавати документи для державної
реєстрації.
Статутний капітал фермерського господарства становить 500 грн. Варто
зазначити, що для фермерських господарств невеликий розмір статутного
капіталу є досить поширеним явищем, оскільки основні виробничі ресурси
таких підприємств представлені не стільки фінансовими вкладеннями, як
матеріальними активами, зокрема земельними ресурсами,
сільськогосподарською технікою, виробничими приміщеннями та поголів’ям
тварин.
Відповідно до класифікації видів економічної діяльності, основним
видом діяльності підприємства є розведення свиней (КВЕД 01.46). Свинарство
є однією з важливих галузей тваринництва, яка забезпечує виробництво
високоякісної м’ясної продукції та має значний економічний потенціал для
розвитку аграрних підприємств. Розвиток свинарства дозволяє ефективно
використовувати кормову базу, підвищувати рентабельність виробництва та
забезпечувати стабільні обсяги реалізації продукції.
Разом з тим діяльність фермерського господарства «СТЕП» не
обмежується лише одним видом господарської діяльності. Підприємство
здійснює значну кількість додаткових видів діяльності, що свідчить про його
диверсифікований характер. Зокрема, серед основних напрямів діяльності
можна виділити вирощування зернових культур, бобових культур та насіння
олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, плодово-ягідної
продукції, а також розведення великої рогатої худоби, коней, овець і кіз. Крім
того, підприємство займається змішаним сільським господарством, що
передбачає поєднання різних напрямів рослинництва та тваринництва.
37
Окрім безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції,
фермерське господарство також здійснює окремі види переробної діяльності,
зокрема виробництво олії та тваринних жирів, продуктів борошномельно-
круп’яної промисловості, цукру, готових страв та кормів для тварин. Такі
напрями діяльності сприяють підвищенню рівня доданої вартості виробленої
продукції та створюють можливості для розширення ринків збуту.
Важливим напрямом діяльності підприємства є також реалізація
продукції та логістичне забезпечення господарської діяльності. Зокрема,
підприємство здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю, а також надає
послуги вантажного автомобільного транспорту. Наявність власних
транспортних можливостей дозволяє підприємству більш ефективно
організовувати процес постачання сировини та реалізації готової продукції.
Аналіз реєстраційних змін підприємства свідчить про певні
організаційні трансформації, які відбувалися у процесі його діяльності. Так, у
2024 році було змінено основний вид економічної діяльності підприємства – з
вирощування зернових культур на розведення свиней. Така зміна може
свідчити про переорієнтацію господарства на розвиток тваринницького
напряму, який має потенціал для підвищення економічної ефективності
діяльності підприємства.
Додаткову інформацію щодо виробничої діяльності фермерського
господарства «СТЕП» можна отримати з матеріалів галузевого журналу
«Тваринництво та ветеринарія» у соціальній мережі Facebook [33].
Зокрема, у публікації на офіційній сторінці видання від 19.07.2024 р.
зазначається, що редакція журналу року відвідала господарство у місті
Жашків Черкаської області та ознайомилася з особливостями його виробничої
діяльності. У матеріалі відзначається високий рівень організації виробництва,
налагоджену систему управління та використання сучасних технологій у
тваринництві.
Згідно з оприлюдненою інформацією, земельний банк фермерського
господарства «СТЕП» становить близько 1780 гектарів. Структура посівних
38
площ підприємства є достатньо диверсифікованою та спрямованою на
забезпечення як товарного виробництва рослинницької продукції, так і
кормової бази для розвитку тваринництва. Зокрема, близько 100 га відведено
під люцерну, яка використовується для заготівлі сінажу, 200 га займає
кукурудза на силос, ще 300 га – кукурудза на зерно. Крім того, на підприємстві
вирощують озимий ячмінь (приблизно 200 га), ярий ячмінь (близько 100 га) та
пшеницю.
Важливим напрямом діяльності фермерського господарства є розвиток
тваринництва. За наявними даними, загальне поголів’я великої рогатої худоби
на підприємстві становить близько 1400 голів, з яких 450 голів – дійне стадо.
Основною породою, що утримується у господарстві, є чорно-ряба
голштинізована порода, яка відзначається високими показниками
продуктивності та широко використовується у сучасному молочному
скотарстві.
Для ефективного забезпечення тварин повноцінним кормовим раціоном
підприємство приділяє значну увагу заготівлі кормів. Зокрема, у господарстві
щорічно заготовлюється до 2 тисяч тонн сінажу та близько 8,5 тисяч тонн
силосу, що дозволяє формувати високоякісну кормову базу для утримання
великої рогатої худоби.
Важливою особливістю діяльності фермерського господарства «СТЕП»
є постійне впровадження сучасних технологій та модернізація виробничої
інфраструктури. Це свідчить про прагнення підприємства підвищувати
ефективність господарювання, оптимізувати виробничі процеси та
забезпечувати належну якість сільськогосподарської продукції.
Зокрема, у 2016 році на підприємстві було реалізовано проєкт
модернізації зерносушильного комплексу з метою перетворення його на
сучасний зернозберігальний об’єкт. У межах цього проєкту господарство
придбало високоякісні силоси для зберігання зерна моделі Sukup 5412
виробництва США. Загальна місткість таких ємностей становить 2560 тонн
зерна, що дозволяє підприємству забезпечувати ефективне зберігання
39
зібраного врожаю та зменшувати втрати продукції під час післязбиральної
обробки. Крім того, було встановлено спеціалізоване обладнання для
транспортування зернових культур, що сприяє оптимізації логістичних
процесів у межах господарства.
Фермерське господарство «СТЕП» характеризується активним
впровадженням інновацій як у рослинництві, так і у тваринництві.
Керівництво підприємства приділяє значну увагу оновленню технологічної
бази та пошуку сучасних рішень, які дозволяють підвищити продуктивність
виробництва та покращити умови утримання тварин.
Одним із прикладів технологічної модернізації є встановлення сучасної
системи вентиляції та контролю мікроклімату для свинарських приміщень від
компанії SKOV. Використання таких систем дозволяє створювати оптимальні
умови для утримання тварин, що є важливим фактором підвищення
продуктивності свинарства.
Система вентиляції забезпечує автоматизоване регулювання основних
параметрів мікроклімату, зокрема температури повітря, рівня вологості та
швидкості його руху. Свіже повітря подається до приміщень через спеціальні
вентиляційні клапани, які можуть розміщуватися у стінах, на стелі або на даху
будівлі. Відпрацьоване повітря видаляється за допомогою аеродинамічної
шахти з енергоефективним вентилятором, керування яким здійснюється через
спеціалізований електронний контролер.
Важливою перевагою впровадженої системи є можливість точного
регулювання мікроклімату залежно від віку та фізіологічного стану тварин. Як
відомо, на різних етапах життєвого циклу свині потребують різних
температурних та вентиляційних умов, тому застосування автоматизованих
систем контролю дозволяє створити максимально комфортне середовище для
їх розвитку. Це, у свою чергу, сприяє покращенню показників приросту живої
маси, зниженню ризику захворювань та підвищенню загальної ефективності
виробництва.
40
Використання сучасного обладнання та інноваційних технологій є
важливою складовою підвищення ефективності діяльності фермерського
господарства. Узагальнення основних елементів виробничо-технологічної
інфраструктури підприємства та їх функціонального призначення наведено в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні елементи виробничо-технологічної інфраструктури ФГ
«СТЕП»
Напрям Технологічне рішення Призначення
Зберігання Зберігання та післязбиральна доробка
Силоси Sukup 5412 (2560 т)
зерна зерна
Транспортне обладнання для
Логістика Оптимізація переміщення зернових
зерна
Регулювання мікроклімату у
Свинарство Система вентиляції SKOV
свинарниках
Аналіз технологічного забезпечення фермерського господарства
«СТЕП» свідчить про його орієнтацію на інноваційний розвиток та
впровадження сучасних рішень у сфері аграрного виробництва. Використання
сучасного обладнання та технологій дозволяє підприємству підвищувати
ефективність виробничих процесів, оптимізувати використання ресурсів та
забезпечувати конкурентоспроможність на аграрному ринку.
Таким чином, фермерське господарство «СТЕП» є багатопрофільним
аграрним підприємством, діяльність якого охоплює різні напрями
сільськогосподарського виробництва, переробки та реалізації продукції.
Наявність диверсифікованої структури діяльності, досвіду функціонування на
ринку та потенціалу для розвитку створює передумови для подальшого
вдосконалення маркетингової стратегії підприємства та підвищення його
конкурентоспроможності в умовах сучасного аграрного ринку.
Організаційна структура управління фермерського господарства
«СТЕП» побудована за лінійно-функціональним принципом, що є
характерним для більшості аграрних підприємств. Така структура передбачає
чіткий розподіл управлінських функцій між керівництвом підприємства та
41
окремими функціональними підрозділами, що сприяє ефективній координації
виробничих і управлінських процесів (рис.2.1).
Директор
Заступник Заступник Керівник плпново-
Менеджер з Керівник
директора з директора з економічного
персоналу відділу збуту
рослинництва тваринництва відділу
Агрономічна Зоотехнічна Відділ
служба служба бухгалтерії
Диспетчерська
служба
Служба
механізації
Рис.2.1. Організаційна структура фермерського господарства
На чолі підприємства знаходиться директор Сторожук Олександр
Миколайович, який здійснює загальне керівництво господарською діяльністю
підприємства, визначає стратегічні напрями розвитку, приймає ключові
управлінські рішення та координує роботу всіх структурних підрозділів.
Директор несе відповідальність за результати діяльності підприємства,
ефективність використання ресурсів та досягнення поставлених виробничих і
економічних цілей.
Виробничий напрям діяльності підприємства представлений двома
основними підрозділами — рослинництвом і тваринництвом. За їх
функціонування відповідають відповідні заступники директора.
Заступник директора з рослинництва організовує та контролює
виробничі процеси, пов’язані з вирощуванням сільськогосподарських культур.
42
Йому підпорядковуються агрономічна служба, диспетчерська служба та
служба механізації. Агрономічна служба відповідає за планування структури
посівних площ, технології вирощування культур, застосування засобів захисту
рослин і добрив, а також контроль за дотриманням агротехнологічних вимог.
Диспетчерська служба здійснює координацію виробничих процесів,
організовує виконання польових робіт та контролює використання техніки.
Служба механізації забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування та
ремонт сільськогосподарської техніки.
Заступник директора з тваринництва відповідає за організацію
виробничих процесів у галузі тваринництва, зокрема за утримання та
відтворення поголів’я тварин, забезпечення їх кормами та дотримання
ветеринарно-санітарних вимог. Йому підпорядковується зоотехнічна служба,
яка здійснює контроль за продуктивністю тварин, розробляє раціони годівлі та
організовує технологічні процеси у тваринництві.
Важливу роль у функціонуванні підприємства відіграють також
адміністративно-управлінські підрозділи. Зокрема, менеджер з персоналу
відповідає за кадрову політику підприємства, підбір працівників, організацію
їх навчання та підвищення кваліфікації. Керівник відділу збуту організовує
процес реалізації сільськогосподарської продукції, встановлює контакти з
покупцями, здійснює аналіз ринкової кон’юнктури та забезпечує укладання
договорів на постачання продукції.
Фінансово-економічне управління діяльністю підприємства здійснює
планово-економічний відділ, який очолює керівник відповідного підрозділу.
До складу цього блоку входить відділ бухгалтерії, що забезпечує ведення
бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, контроль за рухом
фінансових ресурсів та дотриманням податкового законодавства.
Таким чином, організаційна структура фермерського господарства
«СТЕП» характеризується чітким розподілом функцій між виробничими та
адміністративними підрозділами, що дозволяє ефективно координувати
діяльність підприємства. Така система управління забезпечує належний
43
контроль за виробничими процесами, оптимальне використання ресурсів та
сприяє підвищенню результативності господарської діяльності.
Аналіз ефективності господарської діяльності ФГ «СТЕП» здійснено за
даними фінансової звітності, приведеними на сайті «Опендатабот» [25].
Результати аналізу наведено у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
Аналіз основних показників економічної діяльності ФГ «СТЕП»
за 2023-2025 рр.
Відносне
Абсолютне відхилення
Фактично за рік
відхилення, +,- (темп
Показник
зростання), %
2023 рік 2024 2025 2024 / 2025 / 2024 / 2025 /
рік рік 2023 2024 2023 2024
1 2 3 4 5 6 7 8
Дохід, тис.грн 159191 219009,2 222587,5 59818,2 3578,3 37,58 1,63
Чистий прибуток,
21403 25875,5 26586,6 4472,5 711,1 20,90 2,75
тис.грн
Рентабельність, % 13,44 11,81 11,94 -1,63 0,13 - -
Активи, тис.грн 253828,9 292371,2 311793,9 38542,3 19422,7 15,18 6,64
Зобов’язання,
43453,5 47649,7 32867,5 4196,2 -14782 9,66 -31,02
тис.грн
Кількість
42 41 35 -1 -6 -2,38 -14,63
працівників, осіб
Дохід на
працівника, 3790,262 5341,688 6359,643 1551,43 1017,96 40,93 19,06
тис.грн/особу
Аналіз основних показників економічної діяльності фермерського
господарства «СТЕП» за 2023–2025 рр. свідчить про позитивну динаміку
розвитку підприємства та поступове зростання масштабів його господарської
діяльності.
Зокрема, дохід підприємства протягом досліджуваного періоду
демонструє тенденцію до зростання. У 2024 році порівняно з 2023 роком він
збільшився на 59 818,2 тис. грн, або на 37,58 %, що свідчить про суттєве
44
розширення обсягів реалізації продукції або підвищення цін на продукцію
підприємства. У 2025 році зростання доходу продовжилося, однак темпи його
приросту були значно нижчими: дохід збільшився на 3 578,3 тис. грн, або на
1,63 % порівняно з попереднім роком.
Подібна тенденція спостерігається і щодо чистого прибутку
підприємства. У 2024 році він зріс на 4 472,5 тис. грн, або на 20,9 % порівняно
з 2023 роком. У 2025 році чистий прибуток також продемонстрував зростання,
однак темп його приросту становив лише 2,75 %, що свідчить про певне
уповільнення темпів збільшення фінансових результатів діяльності
підприємства.
Показник рентабельності у 2024 році знизився з 13,44 % до 11,81 %, що
може бути пов’язано зі зростанням витрат на виробництво та збут продукції.
У 2025 році рентабельність дещо зросла до 11,94 %, однак все ще залишилася
нижчою за рівень 2023 року. Це свідчить про необхідність підвищення
ефективності використання ресурсів та оптимізації витрат підприємства.
Аналіз динаміки активів показує поступове збільшення ресурсного
потенціалу підприємства. У 2024 році активи зросли на 38 542,3 тис. грн (15,18
%), а у 2025 році – ще на 19 422,7 тис. грн (6,64 %). Зростання активів свідчить
про розширення виробничої бази підприємства, інвестиції у матеріально-
технічні ресурси та збільшення обсягів оборотних активів.
Водночас динаміка зобов’язань підприємства є неоднозначною. У 2024
році їх обсяг зріс на 4 196,2 тис. грн (9,66 %), що може бути пов’язано із
залученням додаткових фінансових ресурсів для розвитку діяльності. Проте у
2025 році обсяг зобов’язань суттєво зменшився на 14 782 тис. грн (31,02 %),
що вказує на погашення частини боргових зобов’язань та покращення
фінансової стійкості підприємства.
Слід також відзначити скорочення чисельності працівників на
підприємстві. Якщо у 2023 році на підприємстві працювало 42 особи, то у 2024
році – 41 особа, а у 2025 році – 35 осіб. Загалом за досліджуваний період
45
чисельність персоналу скоротилася на 7 осіб, що становить 16,67 % від
початкового рівня.
Разом із тим ефективність використання трудових ресурсів зростає, про
що свідчить підвищення показника доходу на одного працівника. У 2024 році
цей показник зріс на 40,93 %, а у 2025 році – ще на 19,06 %. Це може свідчити
про підвищення продуктивності праці, впровадження сучасних технологій або
оптимізацію організації виробничих процесів на підприємстві.
Отже, результати аналізу показують, що фермерське господарство
«СТЕП» демонструє загалом позитивну динаміку економічного розвитку, яка
проявляється у зростанні доходів, прибутку та активів підприємства. Водночас
зниження рентабельності та скорочення чисельності персоналу свідчать про
необхідність подальшого вдосконалення управління витратами, підвищення
ефективності використання ресурсів та оптимізації виробничих процесів.
2.2. Оцінка маркетингового середовища підприємства
Ефективне функціонування підприємства в умовах ринкової економіки
значною мірою залежить від здатності своєчасно аналізувати та оцінювати
маркетингове середовище. Саме воно визначає можливості розвитку
підприємства, рівень конкурентного тиску, поведінку споживачів та
перспективи реалізації продукції. Оцінювання маркетингового середовища
дозволяє підприємству своєчасно виявляти як потенційні загрози, так і нові
ринкові можливості, що сприяє прийняттю обґрунтованих управлінських
рішень та формуванню ефективної маркетингової стратегії.
Одним із найбільш поширених інструментів стратегічного аналізу
маркетингового середовища є SWOT-аналіз. Даний метод дозволяє
комплексно оцінити сильні та слабкі сторони підприємства, а також визначити
можливості та загрози зовнішнього середовища. Результати SWOT-аналізу
46
використовуються для формування стратегічних напрямів розвитку
підприємства та підвищення його конкурентоспроможності.
Для оцінки маркетингового середовища фермерського господарства
«СТЕП» доцільно провести SWOT-аналіз, результати якого наведено в таблиці
2.3.
Таблиця 2.3
SWOT-аналіз діяльності ФГ «СТЕП»
Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Досвід діяльності на аграрному ринку (понад Обмежені фінансові ресурси порівняно
20 років) з великими агрохолдингами
Диверсифікована структура виробництва Недостатній рівень маркетингової
(рослинництво і тваринництво) діяльності
Залежність від природно-кліматичних
Наявність власної кормової бази
умов
Впровадження сучасних технологій у Обмежені можливості виходу на
виробництві зовнішні ринки
Розвинена виробнича інфраструктура Скорочення чисельності персоналу
Недостатня диверсифікація каналів
Зростання показників доходу та прибутку
збуту
Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
Розширення ринку збуту
Нестабільність економічної ситуації
сільськогосподарської продукції
Зростання попиту на якісну аграрну Підвищення цін на ресурси (паливо,
продукцію корми, добрива)
Впровадження інноваційних технологій Посилення конкуренції на аграрному
виробництва ринку
Державна підтримка аграрного сектору Ризики, пов’язані з воєнним станом
Кліматичні ризики та зміни погодних
Розвиток цифрових каналів маркетингу
умов
Можливість розширення переробки продукції Логістичні обмеження
На основі результатів SWOT-аналізу можна сформувати стратегічну
матрицю, яка дозволяє визначити можливі напрями розвитку підприємства
(табл.2.4).
Таким чином, проведений SWOT-аналіз показав, що фермерське
господарство «СТЕП» має достатній потенціал для подальшого розвитку
завдяки наявності диверсифікованої структури виробництва, сучасної
виробничої бази та досвіду роботи на аграрному ринку. Водночас діяльність
47
підприємства супроводжується певними обмеженнями, зокрема недостатнім
розвитком маркетингової діяльності та залежністю від зовнішніх факторів.
Таблиця 2.4
SWOT-матриця формування маркетингових стратегій ФГ «СТЕП»
Можливості (O) Загрози (T)
ST-стратегії (використання
SO-стратегії (використання сильних сильних сторін для нейтралізації
сторін для реалізації можливостей): загроз):
− розширення ринків збуту за − підвищення ефективності
Сильні рахунок високої якості продукції; виробництва для зниження
сторони − розвиток переробки витрат;
(S) сільськогосподарської продукції; − диверсифікація видів
− використання сучасних діяльності;
технологій для підвищення − зміцнення довгострокових
продуктивності виробництва. партнерських відносин із
покупцями.
WT-стратегії (мінімізація слабких
WO-стратегії (подолання слабких
сторін і уникнення загроз):
сторін за рахунок можливостей):
− оптимізація витрат
Слабкі − активізація маркетингової
підприємства;
сторони діяльності підприємства;
− диверсифікація ринків
(W) − розвиток нових каналів збуту;
збуту;
− впровадження сучасних
− підвищення фінансової
цифрових інструментів маркетингу.
стійкості підприємства.
Використання виявлених можливостей, таких як розширення ринків
збуту, впровадження інновацій та розвиток переробки продукції, може
сприяти підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Разом із тим
підприємству необхідно враховувати потенційні загрози, зокрема економічну
нестабільність, кліматичні ризики та логістичні обмеження. Реалізація
стратегічних заходів, визначених у SWOT-матриці, дозволить фермерському
господарству «СТЕП» зміцнити свої позиції на ринку та забезпечити
стабільний розвиток у довгостроковій перспективі.
Для більш комплексної оцінки маркетингового середовища
підприємства доцільно використати метод PEST-аналізу, який дозволяє
дослідити вплив основних факторів макросередовища на діяльність
підприємства. Цей метод передбачає аналіз політичних (Political),
48
економічних (Economic), соціальних (Social) та технологічних (Technological)
факторів, що формують зовнішні умови функціонування підприємства.
Для аграрних підприємств оцінювання макросередовища має особливо
важливе значення, оскільки їх діяльність значною мірою залежить від
державної аграрної політики, економічної ситуації, соціальних змін та рівня
технологічного розвитку сільського господарства. Результати PEST-аналізу
маркетингового середовища фермерського господарства «СТЕП» наведено у
таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
PEST-аналіз маркетингового середовища ФГ «СТЕП»
Фактор Основні елементи впливу Характер впливу на підприємство
Державна аграрна політика;
Можливість отримання державної
податкове законодавство;
Політичні підтримки, водночас наявність певних
програми підтримки
(Political) регуляторних обмежень та ризиків,
фермерських господарств;
пов’язаних із воєнним станом
вплив воєнного стану
Рівень інфляції; ціни на
Впливають на собівартість
Економічні енергоресурси та паливо; курс
виробництва та фінансові результати
(Economic) національної валюти;
діяльності підприємства
загальний стан економіки
Демографічні зміни; рівень Визначають попит на
Соціальні доходів населення; зміна сільськогосподарську продукцію та
(Social) споживчих уподобань; впливають на забезпечення
трудова міграція підприємства трудовими ресурсами
Розвиток аграрних
технологій; автоматизація Створюють можливості для
Технологічні
виробництва; цифрові підвищення продуктивності праці та
(Technological)
технології у сільському ефективності виробництва
господарстві
Результати проведеного PEST-аналізу свідчать про те, що діяльність
фермерського господарства «СТЕП» значною мірою залежить від зовнішніх
факторів макросередовища. Найбільший вплив на функціонування
підприємства мають економічні та політичні чинники, зокрема коливання цін
на енергоресурси, державна політика у сфері підтримки аграрного сектору та
умови воєнного стану.
Водночас технологічні фактори створюють значні можливості для
підвищення ефективності діяльності підприємства через впровадження
49
сучасних технологій виробництва та автоматизацію окремих виробничих
процесів. Соціальні фактори, у свою чергу, впливають на формування попиту
на сільськогосподарську продукцію та забезпечення підприємства трудовими
ресурсами.
Таким чином, врахування факторів макросередовища є важливою
умовою формування ефективної маркетингової стратегії фермерського
господарства «СТЕП», що дозволяє підприємству адаптуватися до змін
зовнішнього середовища та підвищувати свою конкурентоспроможність на
аграрному ринку.
Конкурентне середовище фермерського господарства «СТЕП»
формується як регіональними аграрними підприємствами Черкаської області,
так і великими національними агрохолдингами, що працюють у сфері
свинарства та рослинництва. До основних регіональних конкурентів належать
ТОВ «Рацівський свинокомплекс», аграрне підприємство «Кищенці», ТОВ
«Чорнобайм’ясо», а також агрофірма «Корсунь», яка реалізує інвестиційний
проєкт зі створення сучасного свинокомплексу на десятки тисяч голів.
ТОВ «Кищенці» - це велике аграрне підприємство з іноземними
інвестиціями, яке входить до числа провідних аграрних виробників України.
Господарство має земельний банк близько 16 тис. га та займається як
тваринництвом (у тому числі свинарством), так і вирощуванням зернових і
технічних культур. Підприємство характеризується високим рівнем
технологічного оснащення та ефективною організацією виробничих процесів.
ТОВ «Рацівський свинокомплекс» є підприємством аграрного сектору,
яке спеціалізується переважно на вирощуванні свиней та розвитку
тваринницького напряму. Основна діяльність господарства зосереджена на
виробництві свинини, що формує його конкурентні позиції на регіональному
ринку продукції тваринництва.
ТОВ «Чорнобайм’ясо» є підприємством, яке функціонує у сфері
свинарства та рослинництва і виступає важливою складовою м’ясопереробної
галузі регіону. Господарство використовує сучасні технології вирощування
50
свиней та застосовує продуктивні породи тварин, що дозволяє забезпечувати
стабільні обсяги виробництва м’ясної продукції.
Агрофірма «Корсунь» (Panda Group) реалізує у Черкаській області
інвестиційний проєкт зі створення нового свинокомплексу потужністю
близько 30–34 тис. голів, що свідчить про активний розвиток свинарства у
регіоні та зростання рівня конкуренції на ринку продукції тваринництва.
Крім того, значний вплив на ринок свинини в Україні здійснюють великі
аграрні компанії, такі як Goodvalley Ukraine, KSG Agro та Dan-Farm Ukraine,
які мають високий рівень технологічного розвитку та значні виробничі
потужності. Goodvalley Ukraine - один із найбільших виробників свинини в
Україні, який використовує сучасні європейські технології та замкнений цикл
виробництва (вирощування кормів, розведення свиней, переробка). KSG Agro
- агрохолдинг, який має свинокомплекс із одночасним утриманням понад 52
тис. свиней та планує подальше розширення виробництва. Dan-Farm Ukraine -
входить до міжнародного аграрного холдингу та виробляє близько 110 тис.
поросят на рік, поєднуючи свинарство із рослинництвом.
Для більш глибокого аналізу конкурентного середовища доцільно
здійснити порівняльну оцінку конкурентоспроможності фермерського
господарства «СТЕП» та основних аграрних підприємств регіону. Такий
аналіз дозволяє визначити сильні та слабкі сторони підприємства відносно
його конкурентів, а також виявити можливості для підвищення ефективності
маркетингової діяльності. Порівняльну характеристику основних конкурентів
за ключовими параметрами діяльності наведено в таблиці 2.6.
Отже, результати порівняльного аналізу свідчать про те, що конкурентне
середовище фермерського господарства «СТЕП» представлене як великими
аграрними підприємствами, так і середніми свинокомплексами, які
функціонують на території Черкаської області. Найбільшими конкурентними
перевагами великих аграрних підприємств є значні фінансові ресурси,
масштаб виробництва та високий рівень технологічного оснащення.
51
Таблиця 2.6
Порівняння конкурентоспроможності ФГ «СТЕП» та основних
конкурентів
Рацівський
Критерій ТОВ Чорнобай- Агрофірма
ФГ «СТЕП» свиноком-
оцінки «Кищенці» м’ясо «Корсунь»
плекс
1 2 3 4 5 6
Масштаб
Середній Великий Середній Великий Середній
діяльності
Рослинниц
Свинарство, Свинарство,
Основна Свинарство, тво,
рослинни- рослинни- Свинарство
спеціалізація рослинництво тваринни-
цтво цтво
цтво
Диверсифіка
ція Висока Висока Середня Середня Низька
виробництва
Сучасні Високий
Сучасні Високотехно
Технологічн технології у рівень
технології логічні
ий рівень свинарстві та механізації Середній
вирощуванн свинокомпле
виробництва зберіганні та
я свиней кси
зерна інновацій
Обмежені
Фінансові
(фермерське Значні Середні Значні Середні
ресурси
господарство)
Гнучкість
Висока Середня Середня Низька Середня
управління
Поєднання Великий
рослинництва земельний Спеціаліза- Інвестиції та
Спеціаліза-
Конкурентні і банк та ція на сучасні
ція на
переваги тваринництва, масштаб виробництві виробничі
свинарстві
власна виробницт свинини потужності
кормова база ва
Водночас фермерське господарство «СТЕП» має низку важливих
конкурентних переваг, серед яких варто відзначити високу гнучкість
управління, диверсифіковану структуру виробництва, а також поєднання
рослинництва і тваринництва, що дозволяє формувати власну кормову базу
для розвитку свинарства. Це сприяє зниженню витрат виробництва та
підвищенню ефективності господарської діяльності.
Таким чином, попри наявність значної конкуренції на аграрному ринку,
фермерське господарство «СТЕП» має достатній потенціал для зміцнення
52
своїх позицій завдяки раціональному використанню ресурсів, впровадженню
сучасних технологій та розвитку ефективної маркетингової стратегії.
Після оцінювання конкурентного середовища важливим етапом аналізу
маркетингового середовища підприємства є дослідження споживачів його
продукції. Саме споживачі формують попит на продукцію аграрного
підприємства та визначають напрями розвитку виробництва, структуру
асортименту та особливості збутової політики. Тому для ефективного
формування маркетингової стратегії доцільно здійснити сегментування ринку
та визначити основні групи покупців продукції фермерського господарства
«СТЕП».
З огляду на специфіку діяльності підприємства, яке поєднує
тваринництво (зокрема свинарство) та рослинництво, споживачами його
продукції можуть виступати різні категорії суб’єктів господарювання. До
основних сегментів ринку належать м’ясопереробні підприємства, оптові
посередники та торговельні компанії, аграрні підприємства, що закуповують
зернову продукцію, а також локальні ринки збуту, зокрема фермерські ринки
та невеликі торговельні мережі.
М’ясопереробні підприємства виступають одним із ключових сегментів
споживачів продукції свинарства, оскільки вони закуповують живу худобу або
м’ясну сировину для подальшої переробки. Оптові посередники та торговельні
компанії забезпечують реалізацію продукції на більш широких регіональних
ринках та сприяють розширенню каналів збуту. Водночас аграрні
підприємства можуть виступати покупцями зернових та кормових культур, які
використовуються у виробництві комбікормів або для подальшого
перепродажу.
Для більш наочного представлення структури споживчого ринку
доцільно здійснити сегментування основних груп покупців продукції
фермерського господарства «СТЕП» (табл. 2.7).
53
Таблиця 2.7
Сегментування споживачів продукції ФГ «СТЕП»
Сегмент Значення для
Характеристика сегмента Основні потреби
споживачів підприємства
Стабільні поставки Один із
Підприємства, що якісної сировини, ключових
М’ясопереробні здійснюють переробку відповідність каналів
підприємства м’яса та виготовлення ветеринарним та реалізації
м’ясної продукції санітарним продукції
стандартам свинарства
Конкурентна ціна,
Оптові Компанії, що закуповують
великі обсяги Забезпечують
посередники та продукцію для подальшої
постачання, розширення
торговельні реалізації на регіональних
стабільність географії збуту
компанії ринках
співпраці
Сільськогосподарські
Якісна зернова Формують попит
Аграрні виробники, що
продукція, вигідні на продукцію
підприємства закуповують зернові та
умови постачання рослинництва
кормові культури
Сприяють
Локальні ринки Свіжа та
Невеликі торговельні формуванню
та фермерські натуральна
майданчики та ринки локального
ярмарки продукція
попиту
Якість продукції,
Торговельні Додатковий
Роздрібні торговельні регулярність
мережі та канал збуту
підприємства поставок,
магазини продукції
конкурентна ціна
Результати сегментування споживачів свідчать про те, що ринок збуту
продукції фермерського господарства «СТЕП» є достатньо диверсифікованим
і охоплює різні категорії покупців. Найбільш вагомими сегментами є
м’ясопереробні підприємства та оптові посередники, які забезпечують
реалізацію основних обсягів продукції свинарства.
Водночас аграрні підприємства формують попит на продукцію
рослинництва, що дозволяє господарству ефективно використовувати
виробничі ресурси та підтримувати стабільність збуту. Наявність декількох
сегментів споживачів сприяє зниженню ризиків, пов’язаних із коливанням
попиту, та створює передумови для подальшого розвитку маркетингової
діяльності підприємства.
54
Для більш глибокого аналізу структури споживчого ринку доцільно оцінити частку
окремих сегментів покупців у загальному доході підприємства. Такий підхід дозволяє
визначити найбільш важливі групи споживачів та оцінити ступінь залежності підприємства
від окремих каналів збуту (рис.2.2).
3,8
10,6
М’ясопереробні
підприємства
Оптові посередники та
41,4 трейдери
18,7 Аграрні підприємства
Локальні ринки та
фермерські ярмарки
Роздрібні магазини та
торговельні точки
25,5
Рис. 2.2. Структура споживчих сегментів у формуванні
доходу ФГ «СТЕП» (за даними 2025 року)
Результати аналізу структури споживчих сегментів свідчать про те, що
основну частку доходу фермерського господарства «СТЕП» формують
м’ясопереробні підприємства та оптові посередники, на які припадає
приблизно дві третини загального обсягу реалізації продукції. Це пояснюється
тим, що такі покупці здійснюють закупівлі великих партій продукції та
забезпечують стабільність збуту.
Водночас важливу роль відіграють аграрні підприємства, які формують
попит на продукцію рослинництва, зокрема зернові та кормові культури.
Реалізація продукції через локальні ринки та роздрібні торговельні точки має
меншу частку в загальній структурі доходу, проте дозволяє підприємству
диверсифікувати канали збуту та підвищувати впізнаваність продукції на
місцевому рівні.
55
Після проведеного сегментування ринку доцільно визначити цільовий
сегмент, на який підприємство орієнтує основні маркетингові зусилля.
Побудова профілю цільового сегмента дозволяє більш чітко визначити
потреби споживачів, особливості їх поведінки та вимоги до продукції, що, у
свою чергу, сприяє формуванню ефективної маркетингової стратегії
підприємства.
Зважаючи на специфіку діяльності фермерського господарства «СТЕП»,
яке спеціалізується на розведенні свиней та виробництві продукції
рослинництва, основним цільовим сегментом доцільно вважати
м’ясопереробні підприємства та оптових закупівельників
сільськогосподарської продукції, які забезпечують стабільний попит на
продукцію тваринництва та рослинництва. Такі споживачі зацікавлені у
довгостроковій співпраці, стабільності постачання та високій якості продукції.
Для більш детальної характеристики цільового сегмента доцільно
сформувати його профіль (табл. 2.8).
Таблиця 2.8
Профіль цільового сегмента споживачів продукції ФГ «СТЕП»
Характеристика
Опис
сегмента
М’ясопереробні підприємства, оптові торговельні компанії,
Тип споживачів
великі аграрні підприємства
Географічне
Черкаська область та сусідні регіони України
розташування
Обсяг закупівель Середні та великі партії продукції
Стабільні поставки якісної продукції, відповідність
Основні потреби
ветеринарним і санітарним стандартам, конкурентна ціна
Критерії вибору Якість продукції, надійність постачання, репутація
постачальника підприємства, довгострокові партнерські відносини
Частота закупівель Регулярні закупівлі протягом року
Укладання довгострокових контрактів, оптові поставки,
Особливості співпраці
партнерські відносини
Отже, основним цільовим сегментом фермерського господарства
«СТЕП» є підприємства, які здійснюють оптові закупівлі продукції
тваринництва та рослинництва для подальшої переробки або реалізації. Для
56
таких споживачів ключовими факторами вибору постачальника є стабільність
поставок, якість продукції та конкурентний рівень цін.
Орієнтація на цей сегмент дозволяє підприємству забезпечувати
реалізацію значних обсягів продукції, формувати довгострокові партнерські
відносини з покупцями та підтримувати стабільний рівень доходів. Водночас
наявність декількох каналів збуту сприяє диверсифікації ринку та зниженню
ризиків, пов’язаних із коливанням попиту.
2.3. Оцінка маркетингової діяльності та маркетингової стратегії ФГ
«СТЕП»
Оцінка маркетингової діяльності підприємства передбачає комплексний
аналіз основних напрямів його взаємодії з ринком, зокрема формування
асортименту продукції, організації каналів збуту, цінової політики та
використання інструментів просування. Одним із найбільш поширених
підходів до аналізу маркетингової діяльності є дослідження її через призму
комплексу маркетингу (marketing mix). Відповідно до цієї концепції
маркетингова діяльність підприємства розглядається через чотири основні
елементи: продукт (Product), ціна (Price), розподіл (Place) та просування
(Promotion).
Застосування моделі комплексу маркетингу дозволяє системно оцінити,
наскільки ефективно підприємство формує асортимент продукції, встановлює
ціни, організовує процес реалізації продукції та використовує маркетингові
комунікації для просування своїх товарів на ринку. Аналіз цих складових
також дає можливість визначити сильні та слабкі сторони маркетингової
діяльності підприємства, а також окреслити напрями її подальшого
вдосконалення.
З огляду на специфіку діяльності фермерського господарства «СТЕП»,
яке поєднує виробництво продукції тваринництва та рослинництва, оцінка
57
маркетингової діяльності буде здійснюватися за основними складовими
комплексу маркетингу: товарною політикою, ціновою політикою, політикою
розподілу (збуту) та політикою просування продукції. Такий підхід дозволить
комплексно проаналізувати існуючу маркетингову стратегію підприємства та
визначити її ефективність у сучасних умовах функціонування аграрного
ринку.
Першим кроком здійснимо аналіз товарної маркетингової політики
підприємства. Відповідно до наявної інформації про структуру посівних площ
та виробничу спеціалізацію фермерського господарства «СТЕП», частина
рослинницької продукції використовується для забезпечення кормової бази
тваринництва. Зокрема, люцерна вирощується для заготівлі сінажу, а кукурудза
на силос використовується як основний компонент раціону великої рогатої
худоби. Водночас інші культури, зокрема пшениця, ячмінь та кукурудза на
зерно, мають переважно товарне призначення і реалізуються на ринку
сільськогосподарської продукції. Окрім рослинницької продукції, важливе
місце у структурі товарної продукції господарства займає продукція
тваринництва, зокрема молоко та продукція м’ясного скотарства.
Важливим елементом оцінювання маркетингової товарної політики
підприємства є аналіз структури товарної продукції. Такий аналіз дозволяє
визначити основні напрями спеціалізації господарства, а також оцінити роль
окремих видів продукції у формуванні доходів підприємства.
Виробнича діяльність ФГ «СТЕП» має комбінований характер,
поєднуючи розвиток рослинництва та тваринництва. Водночас упродовж
останніх років підприємство активізує розвиток свинарства, що
підтверджується зміною основного виду економічної діяльності на розведення
свиней. Це свідчить про стратегічну орієнтацію господарства на розвиток
високорентабельної галузі тваринництва.
Частина рослинницької продукції, зокрема люцерна та кукурудза на
силос, використовується для формування кормової бази і не реалізується на
58
ринку. Натомість зернові культури, такі як пшениця, ячмінь та кукурудза на
зерно, мають товарне призначення і реалізуються на аграрному ринку.
Структуру товарної продукції підприємства за даними 2024 та 2025 року
наведено у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Структура товарної продукції ФГ «СТЕП»
Орієнтовна частка у
структурі товарної
Вид продукції Характер реалізації
продукції, %
2024 рік 2025 рік
Реалізація свиней продаж м’ясопереробним
21,4 36,8
(приріст живої маси) підприємствам та трейдерам
реалізація молокопереробним
Молоко 20,1 18,4
підприємствам
М'ясо великої рогатої реалізація м’ясопереробним
19,0 12,5
худоби підприємствам
продаж зернотрейдерам та
Кукурудза на зерно 15,2 15,1
елеваторам
Пшениця реалізація на зерновому ринку 16,9 12,7
Ячмінь (озимий та
реалізація як фуражного зерна 7,4 4,5
ярий)
Разом - 100 100
Аналіз структури товарної продукції фермерського господарства
«СТЕП» за 2024–2025 рр. свідчить про поступову трансформацію виробничої
спеціалізації підприємства та зміну пріоритетів у його господарській
діяльності.
Найбільш суттєві зміни відбулися у галузі свинарства. Так, частка
реалізації свиней (приросту живої маси) у структурі товарної продукції
підприємства зросла з 21,4 % у 2024 році до 36,8 % у 2025 році, тобто на 15,4
відсоткових пункти. Така динаміка свідчить про активізацію розвитку
свинарства та поступове формування його як провідної галузі господарства.
Зростання ролі цієї продукції є цілком закономірним з огляду на зміну
основного виду економічної діяльності підприємства на розведення свиней, а
також впровадження сучасних технологій утримання тварин та покращення
виробничої бази свинарства.
59
Водночас спостерігається певне скорочення частки продукції
скотарства. Зокрема, частка реалізації м’яса великої рогатої худоби
зменшилася з 19,0 % до 12,5 %, що може свідчити про поступове скорочення
значення цієї галузі або її переорієнтацію на забезпечення внутрішніх потреб
господарства. Частка молока також дещо знизилася — з 20,1 % у 2024 році до
18,4 % у 2025 році, проте ця продукція продовжує залишатися важливим
джерелом доходів підприємства, забезпечуючи стабільні грошові
надходження протягом року.
У структурі товарної продукції рослинництва також відбулися певні
зміни. Частка кукурудзи на зерно залишилася майже стабільною і становила
15,2 % у 2024 році та 15,1 % у 2025 році, що свідчить про стабільний попит на
дану культуру та її важливе значення для формування доходів господарства.
Натомість частка пшениці зменшилася з 16,9 % до 12,7 %, а ячменю — з 7,4 %
до 4,5 %. Така тенденція може бути пов’язана з частковим переорієнтуванням
зернових культур на формування кормової бази для тваринництва, насамперед
для розвитку свинарства.
Отже, результати аналізу свідчать про поступове зміщення виробничої
та маркетингової орієнтації фермерського господарства «СТЕП» у напрямі
розвитку свинарства, що стає ключовим джерелом формування товарної
продукції та доходів підприємства. Водночас рослинництво та скотарство
продовжують відігравати важливу роль у забезпеченні стабільності діяльності
господарства та формуванні його ресурсної бази, зокрема кормового
забезпечення тваринництва.
Таким чином, сформована структура товарної продукції відображає
комплексний характер виробництва підприємства та поступову
трансформацію його спеціалізації відповідно до ринкових умов і стратегічних
пріоритетів розвитку.
Важливою складовою маркетингової діяльності підприємства є цінова
політика, яка визначає підходи до формування цін на продукцію з
60
урахуванням витрат виробництва, попиту на ринку, рівня конкуренції та
загальної кон’юнктури аграрного ринку.
Специфіка аграрного виробництва полягає в тому, що ціни на
сільськогосподарську продукцію значною мірою формуються під впливом
ринкових факторів, зокрема співвідношення попиту і пропозиції, сезонності
виробництва, цін на світових ринках, а також діяльності посередників та
переробних підприємств. У зв’язку з цим можливості окремого виробника
щодо встановлення власних цін є відносно обмеженими.
Фермерське господарство «СТЕП», як виробник сільськогосподарської
продукції, переважно застосовує політику орієнтації на середньоринкові ціни.
Це означає, що ціни на продукцію підприємства формуються з урахуванням
поточної ситуації на регіональному та національному аграрному ринку, а
також на основі цінових пропозицій основних покупців, зокрема переробних
підприємств, трейдерів та заготівельних організацій.
Для продукції тваринництва, зокрема свинини та молока, ціни
здебільшого встановлюються відповідно до закупівельних цін, що
пропонуються м’ясопереробними та молокопереробними підприємствами. У
свою чергу, ціни на зернові культури формуються залежно від кон’юнктури
зернового ринку, рівня врожайності, якості продукції та попиту з боку
трейдерів і елеваторних компаній.
Водночас підприємство може використовувати окремі елементи гнучкої
цінової політики, зокрема:
− надання знижок постійним покупцям;
− укладання довгострокових контрактів на постачання продукції;
− диференціацію цін залежно від обсягів закупівлі.
Застосування такої моделі ціноутворення дозволяє підприємству
забезпечувати конкурентоспроможність своєї продукції на ринку та
підтримувати стабільні відносини з основними покупцями.
Важливою складовою комплексу маркетингу підприємства є збутова
політика (Place), яка передбачає формування ефективної системи доведення
61
продукції від виробника до кінцевого споживача. Раціонально організована
система розподілу дозволяє підприємству забезпечити стабільну реалізацію
продукції, оптимізувати витрати на логістику, а також сформувати
довгострокові партнерські відносини з покупцями.
Для аграрних підприємств характерною є відносно проста структура
каналів розподілу, оскільки значна частина продукції реалізується у вигляді
сировини або напівсировини для подальшої переробки. У зв’язку з цим
ключову роль у збуті відіграють переробні підприємства, трейдери, елеваторні
компанії та оптові посередники.
Фермерське господарство «СТЕП» здійснює реалізацію своєї продукції
переважно через прямі канали збуту, що дозволяє мінімізувати кількість
посередників та отримувати більш вигідні умови співпраці. Основними
покупцями продукції підприємства є м’ясопереробні підприємства,
молокопереробні заводи, зернотрейдери та заготівельні організації.
Особливістю збутової діяльності підприємства є диверсифікація каналів
реалізації залежно від виду продукції, що дозволяє ефективно адаптуватися до
специфіки різних товарних ринків.
Для наочності основні канали розподілу продукції ФГ «СТЕП» наведено
в таблиці 2.10.
Таблиця 2.10
Основні канали розподілу продукції ФГ «СТЕП»
Характер
Вид продукції Основні покупці Канал збуту
каналу
Свині (жива м’ясопереробні підприємства, короткий
прямі поставки
маса) м’ясні комбінати канал
короткий
Молоко молокопереробні заводи прямі контракти
канал
короткий
М’ясо ВРХ м’ясопереробні підприємства прямі поставки
канал
Кукурудза на через оптових середній
зернотрейдери, елеватори
зерно посередників канал
через оптових середній
Пшениця зернотрейдери, елеватори
посередників канал
зернотрейдери, комбікормові через оптових середній
Ячмінь
підприємства посередників канал
62
Проведений аналіз збутової політики фермерського господарства
«СТЕП» свідчить про використання переважно коротких каналів розподілу,
що є характерним для більшості аграрних підприємств. Основними покупцями
продукції господарства виступають переробні підприємства та зернотрейдери,
які забезпечують стабільний попит на сільськогосподарську продукцію.
Для продукції тваринництва характерним є використання прямих
каналів збуту, що дозволяє підприємству підтримувати безпосередні ділові
відносини з переробними підприємствами, оперативно реагувати на зміни
попиту та отримувати більш вигідні умови реалізації продукції.
Натомість реалізація зернових культур здійснюється переважно через
оптові канали розподілу, що пов’язано зі специфікою зернового ринку, де
значну роль відіграють зернотрейдери та елеваторні компанії.
Таким чином, збутова політика ФГ «СТЕП» характеризується
поєднанням прямих та опосередкованих каналів розподілу, що дозволяє
підприємству ефективно реалізовувати різні види продукції, забезпечувати
стабільність збуту та підтримувати конкурентоспроможність на аграрному
ринку.
Важливою складовою комплексу маркетингу підприємства є
маркетингова комунікаційна політика, яка передбачає систему заходів,
спрямованих на формування позитивного іміджу підприємства, інформування
потенційних споживачів про продукцію, а також підтримання довгострокових
відносин із партнерами та клієнтами. До основних інструментів
маркетингових комунікацій належать реклама, стимулювання збуту, зв’язки з
громадськістю, прямий маркетинг та цифрові комунікації.
Аналіз комунікаційної діяльності фермерського господарства «СТЕП»
свідчить про те, що підприємство використовує переважно традиційні форми
маркетингових комунікацій, характерні для більшості аграрних підприємств.
Основними інструментами просування виступають участь у спеціалізованих
аграрних виставках, семінарах, галузевих заходах, а також встановлення
прямих ділових контактів із покупцями та партнерами.
63
Особливістю маркетингової комунікаційної політики господарства є
орієнтація на персональні контакти та прямі продажі, що дозволяє формувати
стабільні довгострокові відносини з невеликою кількістю постійних покупців.
Такий підхід є досить поширеним у сільському господарстві, оскільки значна
частина продукції реалізується великими партіями переробним підприємствам
або трейдерам.
Водночас аналіз комунікаційної діяльності показує, що підприємство
практично не використовує можливості цифрового маркетингу. Зокрема, у ФГ
«СТЕП» відсутній офіційний вебсайт та сторінки у соціальних мережах, що
значно обмежує можливості просування підприємства, формування його
бренду та налагодження комунікації з потенційними партнерами.
Разом з тим, певні елементи публічної комунікації підприємства все ж
простежуються. Так, директор фермерського господарства Олександр
Сторожук є активним учасником галузевих заходів та публічних обговорень,
що сприяє формуванню позитивного іміджу підприємства. Зокрема, на
платформі YouTube опубліковано кілька відеоінтерв’ю з керівником
господарства, у яких він ділиться досвідом застосування сучасних технологій
обробки ґрунту, організації виробничих процесів та впровадження інновацій у
сільському господарстві. Одне з таких відео отримало понад 1,2 тис.
вподобайок та понад 100 коментарів, більшість з яких мають позитивний
характер. У коментарях користувачі – фермери та представники аграрного
бізнесу – висловлюють зацікавленість у представленому досвіді та
запрошують керівника господарства до участі у галузевих заходах.
Наявність такого позитивного зворотного зв’язку свідчить про значний
потенціал формування персонального бренду керівника підприємства, який
може стати ефективним інструментом просування господарства на ринку.
Для узагальнення основних інструментів комунікаційної діяльності
підприємства доцільно представити їх у таблиці 2.11.
64
Таблиця 2.11
Оцінка інструментів маркетингових комунікацій ФГ «СТЕП»
Інструмент Рівень Характеристика
Форма реалізації
комунікацій використання ефективності
Участь у аграрних сприяє налагодженню
галузеві заходи,
виставках та високий ділових контактів та
конференції
семінарах пошуку нових партнерів
забезпечує стабільні
особисті переговори
Прямі продажі високий відносини з постійними
з покупцями
клієнтами
інтерв’ю, участь у
Публічні виступи формує позитивний імідж
професійних середній
керівника підприємства
дискусіях
офіційні сторінки потенційний канал для
Соціальні мережі відсутній
підприємства розвитку комунікацій
Вебсайт обмежує можливості
корпоративний сайт відсутній
підприємства онлайн-просування
має потенціал для
Відеоконтент інтерв’ю та галузеві
низький розвитку бренду
(YouTube) відео
підприємства
Проведений аналіз маркетингової комунікаційної політики
фермерського господарства «СТЕП» свідчить про використання переважно
традиційних інструментів просування, зокрема участі у галузевих заходах та
прямого маркетингу. Такий підхід дозволяє підприємству підтримувати
стабільні відносини з основними покупцями та формувати професійні зв’язки
у сфері аграрного бізнесу.
Водночас рівень використання сучасних цифрових каналів комунікації
залишається низьким. Відсутність офіційного вебсайту та сторінок у
соціальних мережах обмежує можливості формування публічного іміджу
підприємства, популяризації його діяльності та розширення кола потенційних
партнерів.
Разом із тим позитивний інтерес до інтерв’ю керівника господарства у
мережі YouTube свідчить про наявність значного потенціалу розвитку
цифрових маркетингових комунікацій, зокрема через створення
65
корпоративних сторінок у соціальних мережах, ведення тематичного блогу
або публікацію відеоматеріалів про діяльність підприємства.
Таким чином, удосконалення маркетингової комунікаційної політики
ФГ «СТЕП» може бути пов’язане з активнішим використанням сучасних
цифрових інструментів просування, що сприятиме підвищенню впізнаваності
підприємства, зміцненню його репутації на аграрному ринку та розширенню
ринкових можливостей.
Завершальним етапом аналізу маркетингової діяльності підприємства є
оцінка його маркетингової стратегії, яка визначає довгострокові напрями
розвитку, ринкову орієнтацію та підходи до формування конкурентних
переваг. Маркетингова стратегія підприємства формується з урахуванням
результатів аналізу ринкового середовища, ресурсного потенціалу
підприємства, рівня конкуренції та потреб цільових споживачів.
Аналіз діяльності фермерського господарства «СТЕП» свідчить про те,
що підприємство реалізує стратегію поступової спеціалізації та концентрації
виробництва, орієнтуючись на розвиток найбільш перспективних і
прибуткових напрямів діяльності. Важливим підтвердженням цього є зміна
основного виду економічної діяльності підприємства у 2024 році – з
вирощування зернових культур на розведення свиней. Такий крок свідчить про
стратегічне рішення керівництва підприємства щодо переорієнтації
виробничої та маркетингової діяльності на більш рентабельну галузь
аграрного виробництва.
Зміна основного виду діяльності може розглядатися як прояв
коригування маркетингової стратегії підприємства, зокрема переходу від
відносно диверсифікованої моделі виробництва до більш чітко визначеної
спеціалізації. Свинарство є однією з найбільш перспективних галузей
тваринництва, яка характеризується високим попитом на ринку м’ясної
продукції та відносно швидким оборотом виробничого циклу. Орієнтація на
розвиток цієї галузі дозволяє підприємству підвищити ефективність
66
використання ресурсів, збільшити обсяги реалізації та посилити свої
конкурентні позиції на ринку.
Водночас фермерське господарство не відмовляється повністю від
інших напрямів діяльності. Рослинництво та скотарство продовжують
відігравати важливу роль у структурі господарства, виконуючи функцію
забезпечення кормової бази та диверсифікації джерел доходів. Така модель
господарювання відповідає концепції комбінованої аграрної спеціалізації,
коли окремі галузі взаємодіють між собою та формують єдиний виробничий
цикл.
Крім того, стратегія підприємства має ознаки стратегії стабільного
зростання, оскільки господарство поступово модернізує виробничу базу,
впроваджує нові технології та розширює виробничі можливості. Прикладом
цього є модернізація зернозберігального комплексу, впровадження сучасних
систем вентиляції та мікроклімату у свинарниках, що сприяє підвищенню
продуктивності виробництва.
В таблиці 2.12 узагальнено основні характеристики маркетингової
стратегії підприємства ФГ «СТЕП»
Таблиця 2.12
Оцінка маркетингової стратегії ФГ «СТЕП»
Елемент стратегії Характеристика
Тип стратегії стратегія спеціалізації з елементами диверсифікації
Основний стратегічний
розвиток свинарства як ключової галузі
напрям
реалізація продукції переробним підприємствам та
Ринкова орієнтація
трейдерам
сучасні технології виробництва, наявність кормової бази,
Конкурентні переваги
досвід управління
модернізація виробничої інфраструктури, впровадження
Рівень інноваційності
нових технологій
коливання ринкових цін, залежність від переробних
Основні ризики
підприємств
Маркетингова стратегія фермерського господарства «СТЕП» перебуває
на етапі трансформації. Зміна основного виду діяльності у 2024 році є
свідченням стратегічної переорієнтації підприємства на розвиток свинарства
як найбільш перспективного напряму аграрного виробництва. Такий крок
67
дозволяє господарству більш ефективно використовувати наявні ресурси та
адаптуватися до сучасних умов функціонування аграрного ринку.
Водночас підприємство зберігає диверсифіковану структуру
виробництва, поєднуючи розвиток тваринництва та рослинництва. Це сприяє
підвищенню стійкості господарства до ринкових ризиків та забезпечує більш
стабільне формування доходів.
Таким чином, маркетингова стратегія ФГ «СТЕП» може бути
охарактеризована як стратегія поступової спеціалізації та стабільного
розвитку, спрямована на зміцнення конкурентних позицій підприємства на
ринку аграрної продукції.
68
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ
СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА ФГ «СТЕП»
3.1. Формування удосконаленої маркетингової стратегії
підприємства
З урахуванням результатів попереднього аналізу встановлено, що
підприємство має значний потенціал розвитку, однак існують певні
обмеження, зокрема недостатній рівень використання сучасних
маркетингових інструментів, вузька орієнтація на традиційні канали збуту та
низька активність у цифровому середовищі. Водночас зміна основного виду
діяльності у 2024 році на свинарство свідчить про переорієнтацію
підприємства на більш рентабельний напрям, що потребує відповідного
перегляду маркетингової стратегії.
З метою підвищення ефективності маркетингової діяльності ФГ «СТЕП»
доцільно запропонувати такі ключові напрями вдосконалення (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Основні напрями удосконалення маркетингової стратегії ФГ «СТЕП»
Напрям Зміст заходів Очікуваний ефект
Розширення асортименту
продукції свинарства Зростання доданої вартості,
Товарна стратегія
(напівфабрикати, м’ясні продукти), вихід на нові ринки
підвищення якості
Впровадження гнучкого
Підвищення
Цінова стратегія ціноутворення залежно від каналів
конкурентоспроможності
збуту та обсягів
Диверсифікація каналів збуту
Збутова стратегія Зменшення залежності від
(переробка, прямі продажі,
(Place) посередників
локальні ринки)
Комунікаційна
Розвиток цифрового маркетингу Підвищення впізнаваності
стратегія
(соцмережі, сайт, YouTube) бренду
(Promotion)
Впровадження сучасних
Інноваційна Зростання ефективності
технологій виробництва та
стратегія діяльності
управління
69
Враховуючи специфіку діяльності ФГ «СТЕП» та результати SWOT-
аналізу, доцільно сформувати комбіновану маркетингову стратегію, яка
поєднує елементи:
− стратегії зростання (інтенсифікації) – за рахунок розвитку свинарства;
− стратегії диверсифікації – через розширення асортименту продукції;
− стратегії цифровізації маркетингу – через впровадження сучасних
каналів комунікації.
Такий підхід відповідає сучасним науковим підходам, згідно з якими
ефективна маркетингова стратегія аграрного підприємства повинна
враховувати потреби споживачів, ринкову кон’юнктуру та конкурентні
переваги підприємства .
Для більш глибокого обґрунтування доцільно використати TOWS-підхід,
який дозволяє поєднати сильні сторони підприємства з можливостями ринку
(табл. 3.2).
Таблиця 3.2
Матриця формування маркетингової стратегії ФГ «СТЕП»
Можливості (O) Загрози (T)
SO-стратегія: ST-стратегія:
Сильні сторони – Розширення виробництва – Підвищення якості продукції
(S) свинини – Зниження витрат
– Вихід на нові ринки збуту
WO-стратегія: WT-стратегія:
Слабкі сторони – Впровадження цифрового – Диверсифікація діяльності
(W) маркетингу – Зниження залежності від одного
– Розвиток бренду підприємства сегмента
Окрему увагу слід приділити розвитку цифрового маркетингу, оскільки
сучасні дослідження свідчать, що аграрні підприємства, які активно
впроваджують маркетингові інновації та швидко реагують на зміни ринку,
отримують суттєві конкурентні переваги.
Для ФГ «СТЕП» це може включати:
− створення офіційного сайту підприємства;
− ведення сторінок у соціальних мережах;
− використання відеомаркетингу (YouTube);
70
− формування бренду фермерського господарства.
З метою систематизації запропонованих напрямів удосконалення
доцільно сформувати ієрархічну модель маркетингової стратегії підприємства,
яка відображає взаємозв’язок між місією, стратегічними цілями, основною
стратегією та інструментами її реалізації (рис.3.1).
МІСІЯ ФГ «СТЕП»
Забезпечення споживачів якісною та безпечною аграрною продукцією з орієнтацією на
сталий розвиток, ефективне використання ресурсів та впровадження сучасних
технологій у виробництві
СТРАТЕГІЧНА МЕТА
Підвищення конкурентоспроможності та ринкової вартості підприємства шляхом
розвитку свинарства як пріоритетного напряму та вдосконалення маркетингової
діяльності
СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ
Збільшення обсягів Розширення Підвищення Зростання Формування стійких
реалізації продукції каналів впізнаваності прибутковості конкурентних
свинарства збуту підприємства діяльності переваг
ОСНОВНА МАРКЕТИНГОВА СТРАТЕГІЯ
Стратегія концентрованого зростання з елементами диверсифікації та
цифровізації
СУБСТРАТЕГІЇ
Product (товарна Price (цінова Place (збутова Promotion
стратегія): розвиток стратегія): стратегія): прямі (комунікації):
свинарства; збільшення середньоринкова продажі; створення сайту;
частки продукції + гнучка; співпраця з соцмережі; розвиток
тваринництва; можливе диференціація переробниками; особистого бренду
впровадження для різних диверсифікація керівника; YouTube-
переробки каналів каналів просування
ОПЕРАТИВНІ ЗАВДАННЯ
Створення Запуск сторінки Укладення нових Оптимізація Участь у 3– Запуск
офіційного у Facebook / контрактів із структури 5 виставках відеокон
сайту Instagram переробниками виробництва на рік тенту
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Зростання Підвищення Розширення Зміцнення бренду Підвищення
доходу рентабельності ринку збуту підприємства конкурентоспроможності
КОНТРОЛЬ
Рис.3.1. Маркетингова стратегія ФГ «СТЕП»
71
Сформована ієрархічна модель маркетингової стратегії ФГ «СТЕП»
відображає логічний взаємозв’язок між місією підприємства, стратегічними
цілями, основною маркетинговою стратегією та інструментами її реалізації.
Такий підхід дозволяє систематизувати напрями розвитку підприємства та
забезпечити узгодженість управлінських рішень на стратегічному і
оперативному рівнях.
Особливістю запропонованої моделі є орієнтація на розвиток свинарства
як ключового напряму діяльності підприємства, а також інтеграція сучасних
маркетингових інструментів, зокрема цифрових комунікацій. Реалізація
зазначеної стратегії сприятиме підвищенню ефективності діяльності
підприємства, зміцненню його ринкових позицій та забезпеченню
довгострокового розвитку.
Після формування ієрархічної моделі маркетингової стратегії доцільно
деталізувати один із її ключових елементів — товарну субстратегію, яка в
умовах трансформації діяльності ФГ «СТЕП» набуває визначального значення.
Враховуючи зміну основного виду діяльності підприємства у напрямі
розвитку свинарства, стратегічно обґрунтованим є розширення асортименту
продукції за рахунок впровадження м’ясних напівфабрикатів та продуктів
первинної переробки.
Необхідність реалізації даного напряму зумовлена сучасними
тенденціями розвитку продовольчого ринку, які характеризуються зростанням
попиту на продукцію з високим рівнем готовності до споживання. Зміни у
поведінці споживачів, пов’язані з урбанізацією, підвищенням темпів життя та
скороченням часу на приготування їжі, сприяють зростанню популярності
напівфабрикатів. У таких умовах виробники, які обмежуються реалізацією
сировини, втрачають потенційні можливості отримання доданої вартості.
Натомість перехід до виробництва продуктів переробки дозволяє підвищити
прибутковість діяльності та зміцнити ринкові позиції підприємства.
Важливим етапом обґрунтування товарної стратегії є оцінка каналів
збуту продукції. Локальний ринок м. Жашків та Уманського району
72
характеризується наявністю як традиційних, так і організованих форм торгівлі,
що створює передумови для використання різних каналів реалізації. Водночас,
з огляду на специфіку діяльності ФГ «СТЕП», ключовим напрямом збуту
залишається сегмент B2B, представлений постійними партнерами, які
закуповують м’ясну продукцію у значних обсягах.
Для визначення оптимальної моделі реалізації доцільно здійснити
порівняльну оцінку можливих каналів збуту (табл. 3.3).
Таблиця 3.3
Порівняння каналів реалізації продукції ФГ «СТЕП»
Канал збуту Характеристика Переваги Недоліки
B2B Стабільний збут,
Реалізація великими
(посередники, мінімальні витрати на Нижчий рівень маржі
партіями
м’ясні бази) маркетинг
Потенційно великі
Високі вимоги до
Супермаркети та Реалізація через обсяги збуту,
якості та
магазини торговельні мережі підвищення
сертифікації
впізнаваності
Прямий продаж
Обмежений масштаб
Ринок кінцевим Вища торгова націнка
реалізації
споживачам
Необхідність
Онлайн або Контроль ціни, додаткових
Прямі продажі
фермерські продажі формування бренду маркетингових
зусиль
Проведений аналіз свідчить, що найбільш доцільною для підприємства
є комбінована модель збуту, яка передбачає збереження існуючих каналів
реалізації та їх поступову диверсифікацію. Основний обсяг реалізації доцільно
зосередити у B2B-сегменті, доповнюючи його співпрацею з локальними
торговельними об’єктами та розвитком прямих продажів.
З метою оцінки перспектив впровадження нової продукції доцільно було
провести маркетингове дослідження серед існуючих партнерів фермерського
господарства «СТЕП», які здійснюють закупівлю м’ясної продукції на
постійній основі. Вибір саме даної цільової групи зумовлений тим, що ці
73
контрагенти виступають ключовими посередниками між виробником і
кінцевим споживачем, а отже, володіють актуальною інформацією щодо
структури попиту, споживчих переваг та динаміки реалізації м’ясної продукції
на локальних ринках.
У дослідженні взяли участь 18 партнерів підприємства. До складу
респондентів увійшли представники різних типів суб’єктів господарювання,
зокрема:
− оптові покупці м’ясної продукції (6 підприємств);
− власники та менеджери м’ясних магазинів і торгових точок (5 суб’єктів);
− представники закладів громадського харчування (кафе, невеликі
ресторани) (4 суб’єкти);
− посередники, що здійснюють перепродаж продукції на продовольчих
ринках (3 суб’єкти).
Опитування проводилося у формі структурованого анкетування із
використанням електронних та особистих комунікацій, що дозволило
отримати як кількісні, так і якісні оцінки. Основна увага приділялася
визначенню рівня зацікавленості партнерів у закупівлі м’ясних
напівфабрикатів, оцінці потенційного попиту на окремі види продукції, а
також виявленню ключових факторів, що впливають на прийняття рішення
щодо розширення асортименту закупівель.
Важливо зазначити, що сформована вибірка охоплює різні сегменти
B2B-ринку, що забезпечує достатній рівень репрезентативності отриманих
результатів для прийняття управлінських рішень у межах діяльності
підприємства. Крім того, більшість опитаних партнерів співпрацюють із ФГ
«СТЕП» протягом тривалого часу, що підвищує достовірність отриманої
інформації та дозволяє врахувати як поточні, так і перспективні тенденції
розвитку попиту.
Узагальнені результати такого дослідження наведено на рисунку 3.2.
74
12%
Готові закуповувати
20%
Частково готові
Не готові
68%
Рис. 3.2. Оцінка готовності партнерів до закупівлі м’ясних
напівфабрикатів
Отримані результати свідчать про наявність позитивного потенціалу для
розширення співпраці: більшість партнерів готові розглядати можливість
закупівлі напівфабрикатів. Це підтверджує доцільність впровадження нової
товарної лінійки саме через існуючі канали збуту.
Водночас важливим є визначення найбільш перспективних видів
продукції, що користуються попитом. Результати аналізу наведено у таблиці
3.4.
Таблиця 3.4
Оцінка попиту на види м’ясних напівфабрикатів
Вид продукції Рівень попиту
Фарш Високий
Ковбаски для смаження Високий
Шашлик маринований Високий
Відбивні Середній
М’ясні рулети Середній
Як видно з таблиці, найбільшим попитом користуються продукти
повсякденного споживання, які характеризуються швидкою реалізацією та
стабільним попитом. Це дозволяє сформувати базову асортиментну лінійку
підприємства.
75
Формування асортименту доцільно здійснювати поетапно, що дозволяє
мінімізувати ризики та оптимізувати виробничі витрати. Запропоновану
структуру асортименту наведено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5
Рекомендована асортиментна лінійка продукції
Група продукції Найменування
Базова продукція Фарш, гуляш, супові набори
Напівфабрикати Котлети, ковбаски, шашлик
Продукція підвищеної готовності Мариновані вироби, м’ясні рулети
Запропонований підхід дозволяє забезпечити баланс між рівнем
складності виробництва та очікуваною прибутковістю. З економічної точки
зору, виробництво напівфабрикатів є більш вигідним порівняно з реалізацією
сировини, що підтверджується відповідними розрахунками (табл. 3.6).
Таблиця 3.6
Порівняння ефективності реалізації продукції
Показник Сировина Напівфабрикати
Рівень ціни Низький Вищий на 30–80%
Додана вартість Низька Висока
Рентабельність Низька Середня/висока
Таким чином, реалізація товарної субстратегії, спрямованої на
розширення асортименту продукції свинарства, є економічно доцільною та
стратегічно обґрунтованою. Її впровадження дозволить ФГ «СТЕП» перейти
від сировинної моделі господарювання до моделі з вищим рівнем доданої
вартості, підвищити рентабельність діяльності, диверсифікувати канали збуту
та зміцнити конкурентні позиції на локальному ринку.
У довгостроковій перспективі це сприятиме формуванню власного
бренду підприємства, підвищенню рівня впізнаваності продукції та
забезпеченню сталого розвитку господарства.
76
Таким чином, удосконалення маркетингової стратегії ФГ «СТЕП»
повинно базуватися на комплексному підході, що поєднує розвиток
виробничої спеціалізації (свинарство), диверсифікацію каналів збуту,
активізацію маркетингових комунікацій та впровадження цифрових
технологій. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення
конкурентоспроможності підприємства, зміцнення його ринкових позицій та
забезпечення довгострокового сталого розвитку.
3.2. Економічне обґрунтування запропонованих заходів
Реалізація запропонованої маркетингової стратегії, зокрема
впровадження товарної субстратегії, спрямованої на розширення асортименту
продукції свинарства, потребує детального економічного обґрунтування.
Основною метою даного підрозділу є оцінка ефективності переходу від
реалізації м’ясної сировини до виробництва та збуту м’ясних напівфабрикатів
із вищим рівнем доданої вартості.
Вихідні дані для розрахунків наведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності
Показник Значення
Обсяг реалізації м’яса, кг/міс 5 000
Середня ціна реалізації м’яса, грн/кг 150
Собівартість м’яса, грн/кг 90
Частка продукції, що планується для переробки 40%
Середня ціна напівфабрикатів, грн/кг 235
Собівартість напівфабрикатів, грн/кг 130
Розрахунок базового варіанту.
У базовому варіанті вся продукція реалізується як сировина. Економічні
показники базового варіанту наведено в таблиці 3.8.
77
Таблиця 3.8
Економічні показники базового варіанту
Показник Розрахунок Значення
Дохід 5000 × 150 750 000 грн
Собівартість 5000 × 90 450 000 грн
Прибуток 750 000 – 450 000 300 000 грн
Рентабельність 300000 / 450000 × 100% 66,7%
Розрахунок проектного варіанту.
Передбачається, що 40% продукції буде перероблятися у
напівфабрикати. Таким чином, сировина становитиме 3000 кг.,
напівфабрикати – 2000 кг.
Економічні показники проектного варіанту наведено в таблиці 3.9.
Таблиця 3.9
Економічні показники проектного варіанту
Показник Розрахунок Значення
Дохід (сировина) 3000 × 150 450 000 грн
Дохід (напівфабрикати) 2000 × 235 470 000 грн
Загальний дохід 920 000 грн
Собівартість (сировина) 3000 × 90 270 000 грн
Собівартість (напівфабрикати) 2000 × 130 260 000 грн
Загальна собівартість 530 000 грн
Прибуток 920 000 – 530 000 390 000 грн
Рентабельність 390000 / 530000 × 100% 73,6%
Порівняльний аналіз ефективності наведено в таблиці 3.10.
Таблиця 3.10
Порівняння результатів
Показник Базовий варіант Проектний варіант Відхилення
Дохід 750 000 920 000 +170 000
Прибуток 300 000 390 000 +90 000
Рентабельність 66,7% 73,6% +6,9%
Додаткові витрати на впровадження проєкту наведено в таблиці 3.11.
78
Таблиця 3.11
Додаткові витрати
Стаття витрат Сума, грн
Обладнання (м’ясорубки, пакування) 80 000
Маркетинг 20 000
Сертифікація 10 000
Разом 110 000
Розрахунок строку окупності
Додатковий прибуток = 390 000 – 300 000 = 90 000 грн/міс
Строк окупності = 110 000 / 90 000 = 1,22 місяця
Отримані результати свідчать, що впровадження запропонованої
товарної стратегії забезпечує суттєве підвищення ефективності діяльності
підприємства. Зокрема, спостерігається значне зростання доходу та прибутку,
що обумовлено підвищенням рівня доданої вартості продукції.
Порівняно з базовим варіантом, прибуток підприємства зростає на 30%,
а рівень рентабельності підвищується майже на 7 відсоткових пунктів.
Особливо важливим є те, що строк окупності інвестицій є надзвичайно
коротким, що свідчить про високу економічну ефективність запропонованого
заходу.
Таким чином, економічне обґрунтування підтверджує доцільність
впровадження стратегії розширення асортименту продукції свинарства у ФГ
«СТЕП». Реалізація даного напряму дозволяє суттєво підвищити фінансові
результати діяльності підприємства, забезпечити ефективніше використання
ресурсів та сформувати передумови для сталого розвитку.
Важливим елементом удосконалення маркетингової стратегії ФГ
«СТЕП» є впровадження цифрових інструментів комунікації, зокрема
створення офіційного вебсайту підприємства. В умовах цифровізації
економіки та зростання ролі онлайн-комунікацій створення офіційного веб-
сайту є необхідним елементом маркетингової діяльності сучасного аграрного
підприємства. Для ФГ «СТЕП» розробка власного веб-ресурсу дозволить
79
забезпечити системну комунікацію з партнерами, підвищити впізнаваність
бренду та створити додатковий канал збуту продукції.
З практичної точки зору, сайт виконуватиме такі функції:
− представлення асортименту продукції (свіже м’ясо,
напівфабрикати);
− інформування про умови співпраці для B2B-клієнтів;
− формування довіри до виробника;
− залучення нових партнерів та розширення ринків збуту.
Для реалізації даного заходу доцільно залучити спеціалізовану веб-
студію. Проведений аналіз українського ринку послуг веб-розробки показав,
що оптимальним варіантом для підприємства такого масштабу є співпраця з
компанією Joie Web Studio, яка пропонує створення корпоративних сайтів за
доступною ціною та з повним циклом послуг.
Зокрема, дана студія спеціалізується на розробці бізнес-сайтів,
включаючи дизайн, програмування, наповнення та технічну підтримку.
Вартість корпоративного сайту становить орієнтовно від 8 000 до 45 000 грн
залежно від складності проєкту. Такий ціновий діапазон є прийнятним для
малих і середніх підприємств аграрного сектору.
Вибір саме цієї компанії обумовлений наступними факторами:
− орієнтація на малий та середній бізнес;
− гнучка цінова політика;
− можливість подальшого супроводу сайту;
− надання додаткових послуг (хостинг, підтримка, контент-
менеджмент).
Розрахунок витрат на створення сайту наведено в таблиці 3.12.
Таблиця 3.12
Витрати на створення сайту
Стаття витрат Характеристика Вартість, грн
Розробка корпоративного сайту Послуги Joie Web Studio 20 000
Доменне ім’я Реєстрація (.com.ua) 400
Хостинг (річний) Середній тариф 2 400
80
Наповнення контентом Фото, тексти, опис продукції 3 000
Базова SEO-оптимізація Налаштування пошукової видимості 3 000
Разом 28 800
Варто зазначити, що витрати на домен та хостинг є обов’язковими
складовими, причому вартість домену становить від 200–450 грн на рік, а
хостингу — від 100 грн/місяць .
Очікуваний економічний ефект від створення сайту полягає не тільки у
прямому зростанні продажів, але й у:
− зниженні витрат на пошук клієнтів;
− розширенні географії збуту;
− підвищенні рівня довіри до підприємства.
За умов навіть мінімального приросту обсягів реалізації продукції на
рівні 3–5% за рахунок онлайн-присутності, витрати на створення сайту можуть
окупитися протягом першого року функціонування.
Для обґрунтування доцільності створення офіційного сайту доцільно
використати фактичні економічні показники діяльності ФГ «СТЕП» за 2025
рік як базовий період оцінки ефективності.
Згідно з наявними даними:
− дохід підприємства становить 222 587,5 тис. грн;
− чистий прибуток — 26 586,6 тис. грн;
− рівень рентабельності — 11,94%.
З урахуванням практики функціонування аграрних підприємств та
впливу цифрових каналів комунікації, доцільно прийняти стриманий
(прагматичний) сценарій приросту доходу на рівні 3% за рахунок: залучення
нових клієнтів; розширення географії збуту; просування нової продукції
(напівфабрикатів).
Розрахунок приросту доходу:
222 587,5 × 3% = 6 677,6 тис. грн.
Розрахунок додаткового прибутку.
Для визначення ефекту використаємо фактичний рівень рентабельності:
81
6 677,6 × 11,94% = 797,3 тис. грн.
Загальні витрати на створення сайту: 28,8 тис. грн.
Чистий ефект = Додатковий прибуток – Інвестиції
Строк окупності = Інвестиції / Додатковий прибуток
Результати розрахунку показників ефективності наведено в таблиці 3.13.
Таблиця 3.13
Показники ефективності створення сайту
Показник Значення
Додатковий дохід, тис. грн 6 677,6
Додатковий прибуток, тис. грн 797,3
Інвестиції, тис. грн 28,8
Чистий економічний ефект, тис. грн 768,5
Строк окупності, років 0,04
Отримані результати свідчать про високу економічну ефективність
впровадження сайту на підприємстві. Зокрема, навіть за умов мінімального
приросту доходу на рівні 3% додатковий прибуток становитиме майже 800 тис.
грн на рік, що значно перевищує початкові інвестиційні витрати. Строк
окупності становить менше одного місяця, що свідчить про швидке
повернення вкладених коштів.
Таким чином, створення офіційного сайту ФГ «СТЕП» є і маркетингово
доцільним, і економічно високоефективним заходом, який забезпечує суттєве
зростання фінансових результатів діяльності підприємства. Його
впровадження дозволить підвищити ефективність маркетингової діяльності
підприємства, розширити канали збуту продукції та забезпечити підтримку
реалізації товарної стратегії.
У поєднанні з розвитком асортименту продукції свинарства це створює
синергічний ефект, спрямований на зростання доходів та зміцнення
конкурентних позицій ФГ «СТЕП» на ринку.
82
ВИСНОВКИ
В ході написання кваліфікаційної роботи бакалавра на тему
«Удосконалення маркетингової стратегії аграрного підприємства» було
вивчено та досліджено основні теоретико-методичні та практичні аспекти
проблеми формування, реалізації та удосконалення маркетингової стратегії
підприємства, яке працює в сфері аграрного бізнесу.
У першому розділі було розглянуто теоретичні засади формування
маркетингової стратегії підприємства та визначено особливості її
застосування в аграрному секторі. З’ясовано, що маркетингова стратегія є
важливим елементом стратегічного управління підприємством, який визначає
довгострокові напрями його ринкової діяльності та забезпечує досягнення
конкурентних переваг. Вона ґрунтується на комплексному аналізі зовнішнього
і внутрішнього середовища підприємства, враховує потреби цільових
споживачів, конкурентну ситуацію та ресурсний потенціал підприємства.
Ефективна маркетингова стратегія сприяє узгодженню діяльності
підприємства з вимогами ринку та підвищенню результативності його
господарської діяльності.
У процесі дослідження було проаналізовано основні підходи до
класифікації маркетингових стратегій. Зокрема, розглянуто стратегії розвитку
підприємства за матрицею І. Ансоффа, базові конкурентні стратегії,
запропоновані М.Портером, а також стратегії охоплення ринку. Встановлено,
що вибір конкретної стратегії залежить від умов функціонування
підприємства, рівня конкуренції, структури ринку та наявних ресурсів.
У межах розділу також визначено особливості формування
маркетингової стратегії в аграрному секторі. Встановлено, що діяльність
аграрних підприємств характеризується залежністю від природно-
кліматичних умов, сезонністю виробництва, обмеженими можливостями
диференціації продукції та значною залежністю від розвитку інфраструктури
ринку. Додатковим фактором, що впливає на формування маркетингових
83
стратегій вітчизняних аграрних підприємств, є воєнний стан, який спричинив
зміни у логістичних процесах, каналах збуту та ціновій ситуації на ринку.
Врахування зазначених факторів є необхідною умовою для розроблення
ефективної маркетингової стратегії, спрямованої на підвищення
конкурентоспроможності підприємства та забезпечення його сталого
розвитку.
У другому розділі роботи було здійснено комплексний аналіз діяльності
фермерського господарства «СТЕП», а також оцінено особливості його
маркетингового середовища та маркетингової діяльності.
У результаті дослідження організаційно-економічної характеристики
підприємства встановлено, що ФГ «СТЕП» є багатогалузевим аграрним
господарством, яке поєднує розвиток рослинництва та тваринництва.
Підприємство має сформовану виробничу базу, достатній ресурсний
потенціал та здійснює поступову модернізацію виробничої інфраструктури.
Аналіз економічних показників діяльності за 2023–2025 рр. засвідчив
позитивну динаміку доходів, зростання чистого прибутку та підвищення
продуктивності праці, що свідчить про загальну ефективність функціонування
підприємства.
У процесі аналізу маркетингового середовища було визначено основних
конкурентів підприємства на регіональному рівні, зокрема великі аграрні
компанії, які здійснюють діяльність у сфері свинарства та рослинництва.
Проведений SWOT-аналіз дозволив виявити сильні сторони господарства,
серед яких можна відзначити наявність власної кормової бази, використання
сучасних технологій виробництва та досвід управління. Водночас до слабких
сторін належать обмежені масштаби виробництва та недостатній рівень
використання сучасних маркетингових інструментів. Сегментування
споживачів показало, що основними покупцями продукції підприємства є
переробні підприємства, зернотрейдери та оптові посередники.
Оцінка маркетингової діяльності підприємства за елементами комплексу
маркетингу (4Р) дала змогу встановити основні особливості його
84
маркетингової політики. Аналіз товарної політики показав, що у структурі
товарної продукції господарства відбуваються певні зміни, зокрема зростає
частка продукції свинарства, що пов’язано зі зміною основного виду
економічної діяльності підприємства у 2024 році на розведення свиней. Це
свідчить про стратегічну орієнтацію господарства на розвиток більш
прибуткового напряму тваринництва.
Цінова політика підприємства характеризується орієнтацією на
середньоринкові ціни, що є типовим для більшості аграрних виробників.
Збутова діяльність підприємства базується переважно на використанні прямих
каналів реалізації продукції переробним підприємствам та зернотрейдерам,
що забезпечує стабільність збуту та мінімізує витрати на посередництво.
Аналіз маркетингових комунікацій показав, що підприємство переважно
використовує традиційні інструменти просування, зокрема участь у галузевих
виставках, семінарах та прямі контакти з партнерами. Водночас рівень
використання сучасних цифрових каналів комунікації залишається
недостатнім, що може обмежувати можливості популяризації підприємства та
розширення його ринкових можливостей.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи було розроблено та
економічно обґрунтовано напрями вдосконалення маркетингової стратегії
фермерського господарства «СТЕП» з урахуванням сучасних тенденцій
розвитку аграрного ринку, змін у діяльності підприємства та результатів
проведеного аналізу.
Важливим елементом удосконалення стратегії визначено реалізацію
товарної субстратегії, яка передбачає розширення асортименту продукції за
рахунок впровадження м’ясних напівфабрикатів. Проведене маркетингове
дослідження серед існуючих партнерів (B2B-сегменту) підтвердило наявність
попиту на таку продукцію та готовність контрагентів до розширення
співпраці. Це свідчить про доцільність поглиблення переробки продукції та
формування доданої вартості без суттєвого розширення каналів збуту.
85
Крім того, обґрунтовано впровадження цифрових інструментів
маркетингу, зокрема створення офіційного веб-сайту підприємства, який
сприятиме підвищенню рівня впізнаваності, покращенню комунікації з
партнерами та залученню нових клієнтів.
Проведені економічні розрахунки засвідчили високу ефективність
запропонованих заходів. В цілому, реалізація запропонованих заходів
сприятиме підвищенню конкурентоспроможності ФГ «СТЕП», зміцненню
його позицій на ринку, ефективнішому використанню ресурсного потенціалу
та забезпеченню стабільного довгострокового розвитку підприємства в умовах
динамічного ринкового середовища.
86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Артімонова І. В. Засади та напрями впровадження сучасної
концепції маркетингу у практичну діяльність аграрних товаровиробників.
Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Біла Церква,
2009. Вип. 63. С. 136-140.
2. Артімонова І. В. Формування системи аграрного маркетингу на
регіональному рівні. Формування ринкових відносин в Україні. 2010. № 4. С.
166–170.
3. Багорка М., Абрамович, І. Удосконалення маркетингових
конкурентних стратегій аграрного підприємства. Сталий розвиток економіки,
(1(48). 2024. 65-72. https://doi.org/10.32782/2308-1988/2024-48-8
4. Багорка М. Формування основних складових комплексної системи
аграрного маркетингу для підприємств аграрної сфери бізнесу. Socio-Economic
Relations in the Digital Society. 1(47). 2023. 70–79.
https://doi.org/10.55643/ser.1.47.2023.479 URL:
https://ser.net.ua/index.php/SER/article/view/479
5. Багорка М.О. Формування екологічно орієнтованого комплексу
маркетингу в аграрному виробництві. Міжнародний науково-виробничий
журнал «Економіка АПК». 2017. № 5, травень. С. 43-51
6. Балановська Т.І., Гогуля О.П., Троян А.В. Вплив факторів на
активізацію розвитку сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах.
Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2015. №4 (14). С. 21‒35.
7. Бутенко Н.В. Основи маркетингу: навчальний посібник. - К.:
Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2020. 140 с.
8. Дудяк Р. П. Маркетинг : теорія, методика, практика : навч. посібник
/ Р. П. Дудяк, В. В. Липчук. – Львів : НВФ “Українські технології”, 2002. – 260
с.
9. Журнал «LandLord» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до
ресурсу: https://landlord.ua/zhurnal/
87
10. Ільченко Т.В. Роль маркетингових інструментів в інноваційному
розвитку аграрних підприємств. Бізнес Інформ. 2020. № 10. C. 460–468. DOI:
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-460-468.
11. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент: навч. Посібник / Г.І.
Кіндрацька. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 406 с.
12. Котлер Ф. Маркетинг від А до Я. К.: Альпіна Паблішер, 2021. - 252
c.
13. Котлер Ф., Катарджая Г.,Сетьяван Ї. Маркетинг 4.0. Від
традиційного до цифрового. К.: «КМ-Букс», 2018. 208 с.
14. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг: навч. посіб. Київ : КНЕУ,
2012. 524 с. URL: https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/2157
15. Ларіна Я. С., Рябчик А. В. Маркетинг в агропромисловому
комплексі: навч. посіб. Київ : НУБіП України, 2017. 430 с.
16. Липчук В. В. Маркетинг у сільському господарстві: навч. посіб.
Львів: Магнолія 2006, 2011. 216 с. URL:
http://shron1.chtyvo.org.ua/Lypchuk_Vasyl/Marketynh_u_silskomu_hospodarstvi.
pdf
17. Майовець Є. Й. Маркетинг: теорія та методологія: навч. посібник.
Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2013. 450 с.
18. Макаренко Н. О. Особливості формування стратегії розвитку
сільськогосподарських підприємств малого бізнесу на засадах маркетингу.
Приазовський економічний вісник. – 2019. – № 1 (12). – С. 94-98
19. Маркетинг: теорія і практика : навчальний посібник / за ред. д.е.н.,
проф. О. В. Коломицевої – Черкаси: Вертикаль, 2016. – 344 с.
20. Маркетинг: теорія і практика: підручник. Луцьк : СПД Гадяк
Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф» 2022. 408 с.
21. Мендела І. Я. Стратегічний маркетинг: навч.-метод. посібник.
Івано-Франківськ: Фоліант, 2012. 102 с.
22. Мізюк Б.М. Стратегія інноваційного розвитку оптових
сільськогосподарських ринків: механізм формування та реалізації на основі
88
системної моделі стратегічного управління: монографія. Львів: В-тво Сполом,
2013.172с.
23. Мороз Л. А., Чухрай Н. І. Маркетинг: підручник / за ред. Л. А.
Мороз. Львів: НУ «Львівська політехніка», 2002. 244 с.
24. Небилиця О.А. Особливості управління маркетинговою
діяльністю підприємств аграрного сектору економіки в умовах воєнного стану.
URL:
http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/28634/1/Небилиця_О.А..pdf.
25. Офіційний сайт Опендатабот: https://opendatabot.ua/c/31883500
26. Павленко А. Ф., Решетілова Т. В. Стратегічний маркетинг :
підручник. Київ : КНЕУ, 2008. 320 с.
27. Пенькова О. Г., Харенко А. О., Логінова О. В. Розробка
маркетингової стратегії щодо удосконалення ринкової діяльності
сільськогосподарських та переробних підприємств. Наукові горизонти. 2021.
Т. 24, № 11. С. 98–107. URL: https://sciencehorizon.com.ua/uk/journals/tom-24-
11-2021/rozrobka-marketingovoyi-strategiyi-shchodo-vdoskonalennya-rinkovoyi-
diyalnosti-silskogospodarskikh-ta-pererobnikh-pidpriyemstv-na-prikladi-politiki-
kompaniyi-goodvalley (дата звернення: 26.03.2026).
28. Підвальна О. Г., Колесник Т. В. Впровадження інновацій в
маркетингу агропромислових підприємств. Приазовський економічний вісник.
2022. № 2 (31). С. 66–73.
29. Росола У. В. Особливості маркетингової діяльності
сільськогосподарських підприємств. Міжнародний науковий журнал
"Інтернаука". Серія : Економічні науки. - 2018. - № 1. - С. 83-87. – Режим
доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnjie_2018_1_14
30. Салтиков Д.Г. Обґрунтування необхідності системи
маркетингового менеджменту на сільськогосподарському підприємстві.
Формування сучасної науки: методика та практика: матеріали III
Всеукраїнської студентської наукової конференції, м. Ужгород, 21 квітня, 2023
89
рік / ГО «Молодіжна наукова ліга». Вінниця: ГО «Європейська наукова
платформа», 2023. 196 с. (С. 27-28).
31. Семчук І.А. Теоретичне дослідження розвитку маркетингової
концепції сільськогосподарського підприємства. Молодий вчений. 2019. Вип.
6 (2). С. 211-218
32. Сенишин О. С., Кривешко О. В. Маркетинг : навч. посібник. Львів :
Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. 347 с.
33. Сторінка на фейсбук журналу «Тваринництво та ветеринарія»
https://www.facebook.com/TVmagazine.ua/posts/%D0%BD%D0%B5%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0
%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%B
D%D0%B0%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%
D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D1%83-%D1%84%D0
%B3-%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF-%D1%89%D0%BE-%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%
BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D1%83-%D0%BC-%D0%B6%D0%B0%D1%88
%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D1%87/999613798754718/
34. Стратегічний менеджмент : навч. посіб. / Є. М. Кайлюк, В. М.
Андрєєва, В. В. Гриненко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2010.
– 279 с.
35. Тактичний та стратегічний менеджмент підприємств: обліковий
аспект: монографія / Н.Л. Правдюк, І.М. Лепетан, К.В. Бурко. Вінниця.
Видавництво ФОП Кушнір Ю.В. 2020. 448 с.
36. Холодний Г.О. Маркетингова товарна політика: навч. посіб.
Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. 324 с. 95.
37. Шершньова З. Є. Стратегічне управління : підручник. 2-ге вид.,
перероб. і доп. Київ : КНЕУ, 2004. 699 с.
38. Шканова О. М. Маркетингова товарна політика: навч. посібник.
Київ: МАУП, 2003. - 160 с.
39. Яшина І.М. Вибір стратегій формування комплексу маркетингу
сільськогосподарського підприємства малого бізнесу. Вісник Одеського
національного університету. Економіка. - 2016. – Вип. 6 (48). Том 21. -С. 121–
125.
90
40. Belkin I., Trapaidze S., Bondarenko V., Omelianenko, O., &
Cherniavskyi I. (2025). Sustainable Marketing of Ukrainian Agricultural Enterprises
to Enter Global Grain Markets. European Journal of Sustainable
Development. 14(2). 2025. 490. https://doi.org/10.14207/ejsd.2025.v14n2p490
41. Bondarenko V., Lutsii О., Lutsii I., Riabchyk A., Vyshnivska B.,
Nahorna O., Barylovych O., Timchenko O., Golovnina O., Збарський В.К.,
Авраменко Р.Ф., Степанець І.П., Мастило А.Ф., Майстренко В.І. Strategic
directions of marketing activities of agricultural organizations. Monograph. –
Primedia eLaunch,Boston, USA, 2023. – 589 p.
42. Hаvrylіuk Yu. Innovative approaches to marketing management in
Ukrainian farms. Economics and Business Management. 15(4). 2024. 185-
196. https://doi.org/10.31548/economics/4.2024.185
43. Strategic Directions of Marketing Activities of Agricultural
Organizations: monograph / V. Bondarenko, O. Lutsii et al. Boston : International
Science Group, 2023. 184 p. DOI: 10.46299/ISG.2023.MONO.ECON.3. URL:
https://isg-konf.com/strategic-directions-of-marketing-activities-of-agricultural-
organizations/
91
Додаток А
Таблиця А1
Класифікація та характеристика маркетингових стратегій в аграрному бізнесі
Доцільніс
Група Інструменти
Вид стратегії Сутність Переваги Недоліки ть для ФГ
стратегій реалізації
«СТЕП»
1 2 3 4 5 6 7
Розширення Збільшення
діяльності в обсягів Швидке
Інтенсивного Потребує
межах виробництва, зростання Висока
зростання ресурсів
існуючого активізація доходів
ринку збуту
Стратегії Вихід на Розширен
Пошук нових
зростання Розвитку нові ня Високі
каналів збуту, Середня
ринку географічні клієнтсько витрати
логістика
ринки ї бази
Впроваджен Інновації, Зростання Ризик
Розвитку Дуже
ня нових переробка доданої неприйнят
продукту висока
продуктів продукції вартості тя ринком
Мінімізація Оптимізація
Лідерство за витрат ресурсів, Низька Обмежена
Середня
витратами вироб- масштабува- ціна маржа
ництва ння
Конкурент
Виробництв Витрати
ні Диференціац Якість, бренд, Висока
о унікальної на Висока
стратегії ії упаковка маржа
продукції маркетинг
Орієнтація Глибоке
Спеціалізація Обмежени
Фокусування на вузький знання Висока
продукції й ринок
сегмент клієнта
Додавання Ускладнен
Розширення нових Напівфабрика Зростання ня Дуже
асортименту товарних ти, переробка доходів управлін- висока
позицій ня
Товарні Покращенн Нові
Модифікація Підвищен Додаткові
стратегії я існуючої рецептури, Висока
продукту ня якості витрати
продукції упаковка
Освоєння
Диверсифіка Інвестиції в Зниження Високі
нових видів Середня
ція нові напрями ризиків витрати
діяльності
Встановлен Швидке
Проникненн Зниження
ня низьких Акції, знижки залучення Низька
я на ринок прибутку
цін клієнтів
Брендинг,
Високі ціни Висока Обмежени
Цінові Преміальна позиціонува- Середня
за якість маржа й попит
стратегії ння
Склад-
Гнучке Лояль-
Адаптація Знижки для ність
ціноутворе- ність Висока
цін B2B управлін-
ння клієнтів
ня
92
Продовження таблиці А1
1 2 3 4 5 6 7
Продаж без
Власні точки Контроль Середн
Прямий збут посеред- Витрати
продажу каналів я
ників
Збутові Через
Непрямий Дистриб’ютор Швидке Залеж- Дуже
стратегії посеред-
збут и, магазини охоплення ність висока
ників
Омніканаль Поєднання Онлайн + Склад-
Гнучкість Висока
на каналів офлайн ність
Офлайн- Широке Висока
Традиційна ЗМІ, друк Низька
реклама охоплення вартість
Комунікацій Digital- Онлайн- Сайт, Низька Потребує Дуже
ні стратегії стратегія просування соцмережі вартість навичок висока
Формування Публікації, Довгий
PR-стратегія Довіра Висока
іміджу партнерства ефект
Впроваджен
Інноваційно Автоматиза- Ефектив- Інвести- Середн
ня нових
го розвитку ція, IT ність ції я
Інноваційні технологій
стратегії Екологічна Орієнтація
Органічна Попит Сертифі- Середн
(еко- на екологіч-
продукція зростає кація я
маркетинг) ність
Робота з Договори,
B2B- Стабіль- Залежніст Дуже
бізнес- оптові
орієнтація ність ь висока
клієнтами продажі
Стратегії
Розшире-
взаємодії Ризики
Партнерські Співпраця з ння
Кооперація партнер- Висока
стратегії іншими можливост
ства
ей
93
Додаток Б
АНКЕТА ДЛЯ ОПИТУВАННЯ ПАРТНЕРІВ ФГ «СТЕП»
Оберіть один або декілька варіантів відповіді, або надайте власний
варіант, якщо це передбачено.
1. Вкажіть тип Вашого підприємства:
• ☐ Оптовий покупець
• ☐ Роздрібний м’ясний магазин
• ☐ Заклад громадського харчування
• ☐ Посередник (ринкова торгівля)
• ☐ Інше (вкажіть) ____________________
2. Чи зацікавлені Ви у закупівлі м’ясних напівфабрикатів від ФГ
«СТЕП»?
• ☐ Так
• ☐ Частково
• ☐ Ні
3. Які саме види продукції Вас цікавлять найбільше? (можна обрати
декілька варіантів)
• ☐ Фарш
• ☐ Ковбаски для смаження
• ☐ Шашлик (маринований)
• ☐ Котлети
• ☐ Відбивні
• ☐ М’ясні рулети
94
• ☐ Інше ____________________
4. Які фактори є визначальними при виборі постачальника
напівфабрикатів? (оберіть до 3 варіантів)
• ☐ Ціна
• ☐ Якість продукції
• ☐ Свіжість
• ☐ Умови поставки
• ☐ Репутація виробника
• ☐ Упаковка
• ☐ Асортимент
• ☐ Інше ____________________
5. Який формат закупівлі для Вас є найбільш зручним?
• ☐ Великі оптові партії
• ☐ Середні партії
• ☐ Невеликі партії (часті поставки)
6. Який рівень ціни Ви вважаєте прийнятним для м’ясних
напівфабрикатів?
• ☐ Нижчий за середньоринковий
• ☐ Середньоринковий
• ☐ Вище середнього (за умови високої якості)
7. Чи готові Ви розширити співпрацю з ФГ «СТЕП» у разі впровадження
нової продукції?
• ☐ Так
95
• ☐ Можливо
• ☐ Ні
8. Які додаткові умови співпраці для Вас є важливими?
• ☐ Гнучка система знижок
• ☐ Відстрочка платежу
• ☐ Стабільність поставок
• ☐ Маркетингова підтримка
• ☐ Інше ____________________
9. Ваші побажання або пропозиції щодо нової продукції:
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________