ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10024| Title: | Державна політика в сфері інформатизації охорони здоров’я в Україні |
| Authors: | Григор, Олег Олександрович Хоменко, Людмила Михайлівна |
| Keywords: | електронна система;інформатизація;інформаційно-комп’ютерні технології;охорона здоров’я;e-health |
| Issue Date: | 2020 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота магістра містить 103 сторінки, 12 таблиць, 11 рисунків, список використаних джерел з 70 найменувань, 1 додатку. Об’єктом дослідження є електронна система охорони здоров’я. Предмет дослідження - удосконалення державної політики в сфері інформатизації системи охорони здоров’я. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження напрямів підвищення ефективності державної політики у сфері інформатизації охорони здоров’я в Україні. Завданнями кваліфікаційної роботи магістра є: дослідження поняття, особливостей побудови, переваг та інструментів електронної системи охорони здоров’я; вивчення зарубіжного досвіду запровадження електронних систем охорони здоров’я; дослідження концептуальних засад інформатизації сфери охорони здоров’я в Україні; аналіз етапів розвитку eHealth в України; виявлення основних проблем та напрямів подальшого розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні; аналіз стану інформатизації охорони здоров’я в Черкаській області. За результатами дослідження здійснено комплексний аналіз стану розвитку електронної системи охорони здоров’я в Україні та Черкаській області. Одержані результати можуть бути використані для подальших напрямів реформування системи охорони здоров’я, удосконалення електронної системи охорони здоров’я, а також надавачами медичних послуг для посилення своєї інформатизаційної складової. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10024 |
| Appears in Collections: | 281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Хоменко.pdf Restricted Access | 1.38 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
магістра
на тему: «Державна політика в сфері інформатизації охорони
здоров’я в Україні»
Виконала: студентка 2 курсу, групи ЗПУАМ-910
Спеціальності 281 Публічне управління та
адміністрування
___________________Хоменко Л. М.________
(прізвище та ініціали)
Керівник _____Григор О. О._______________
(прізвище та ініціали)
Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2020 року
4
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В
СФЕРІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я…………………. 8
1.1 Електронна система охорони здоров’я: поняття, особливості,
переваги………………………………………………………………….. 8
1.2 Зарубіжний досвід запровадження електронних систем охорони
здоров’я…………………………………………………………………… 28
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ…... 42
2.1 Концептуальні засади інформатизації сфери охорони здоров’я в
Україні……………………………………………………………………. 42
2.2 Аналіз етапів розвитку еHealth в Україні………………………….. 61
2.3 Основні проблеми та напрями подальшого розвитку електронної
системи охорони здоров’я в Україні……………………………………. 74
2.4 Аналіз стану інформатизації охорони здоров’я в Черкаській
області……………………………………………………………………. 82
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 96
ДОДАТКИ
5
ВСТУП
Невід’ємною частиною державної політики інформатизації в Україні є,
зокрема інформатизація охорони здоров’я. Інформаційні технології значно
розширюють можливості систем охорони здоров’я в напряму охоплення
населення медичними послугами, підвищення їх якості, оптимізації
інформаційних потоків, прискорення обміном інформацією, поширення
наукових знань та інновацій в медичній галузі тощо. Становлення електронних
систем охорони здоров’я в зарубіжних країнах відбувалося тривалий час,
протягом якого було напрацьовано потужну законодавчу, інституційну,
ресурсну базу, розвинуто кадровий потенціал. Кожна країна виробила свої
підходи до функціонування e-Health, а також застосування відповідних
інструментів. Україна знаходиться тільки на початковій стадії цього процесу і
не дивлячись на досить швидкі темпи розвитку інформатизації сфери охорони
здоров’я, існує низка питань проблем, які потребують першочергового
вирішення для можливості подальшого ефективного функціонування e-Health
в країні, що і визначають актуальність теми даного дослідження.
Дослідженнями проблем електронної системи охорони здоров’я
займається низка науковців та дослідників, серед яких: А. Барзилович, А.
Верба, О. Говорко, М. Голубчиков, О. Коваленко, В. Качмар, В. Авраменко,
С. Кащевська, О. Коломієць, К. Копняк, Є. Кривенко, О. Ситенко, М.
Знаменська, Ю. Лазебник, В. Лобас, А. Владзимирський, В. Мозговий, С.
Назарко, І. Сазонець, І. Зима, А. Свінціцький, О. Висоцька, О. Сотуленко, Ю.
Триус, Л. Терещенко, О. Чабан, О. Бойко та інші.
Мета дослідження полягає у дослідженні напрямів підвищення
ефективності державної політики у сфері інформатизації охорони здоров’я в
Україні.
Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання:
6
− дослідження поняття, особливостей побудови, переваг та
інструментів електронної системи охорони здоров’я;
− вивчення зарубіжного досвіду запровадження електронних систем
охорони здоров’я;
− дослідження концептуальних засад інформатизації сфери охорони
здоров’я в Україні;
− аналіз етапів розвитку eHealth в України;
− виявлення основних проблем та напрямів подальшого розвитку
електронної системи охорони здоров’я в Україні;
− аналіз стану інформатизації охорони здоров’я в Черкаській області.
Об’єкт дослідження – електронна система охорони здоров’я.
Предмет дослідження – удосконалення державної політики в сфері
інформатизації системи охорони здоров’я.
При проведенні дослідження використовувалися наступні методи:
аналізу, синтезу, порівняння, спостереження, узагальнення, моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в здійсненні
комплексного дослідження стану розвитку електронної системи охорони
здоров’я та напрямів державної політики в напряму подальшої її
інформатизаціїю
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його
результати можуть бути використані для подальших напрямів реформування
системи охорони здоров’я, удосконалення електронної системи охорони
здоров’я, а також надавачами медичних послуг для посилення своєї
інформатизаційної складової.
Апробація дослідження. Хоменко Л. М. Переваги застосування
електронної системи охорони здоров’я. Матеріали ХХІ Міжнародної науково-
практичної конференції «Теорія і практика сучасної економіки». Черкаси:
ЧДТУ, 2020. 135 с., с.122-124.
7
Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна магістерська робота
складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел
та додатків. Повний обсяг роботи становить 103 сторінки. Список
використаних джерел складається з 70 найменувань, 12 таблиць, 11 рисунків,
1 додаток.
8
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В СФЕРІ
ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
1.1 Електронна система охорони здоров’я: поняття, особливості,
переваги
На сьогодні електронна система охорони здоров’я змінює систему
надання медичної допомоги в усьому світі і лежить в основі гнучких систем
охорони здоров’я. Щоденна діяльність в галузі охорони здоров’я спирається
на інформацію та комунікації і, у все більшій мірі, на технології, які роблять
це можливим, на всіх рівнях і в кожній країні. Це в рівній мірі відноситься до
надання допомоги, розміщення персоналу, управління програмами або
проведення досліджень.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає електронну
охорону здоров’я як використання інформаційних та комунікаційних
технологій (ІКТ) для охорони здоров’я [2] .
У більш широкому сенсі електронна охорона здоров’я спрямована на
поліпшення потоку інформації за допомогою електронних засобів для
підтримки надання медичних послуг та управління системами охорони
здоров’я. ІКТ забезпечують значні переваги не тільки в досягненні цілей в
галузі охорони здоров’я, а й в демонстрації того, що було досягнуто і якою
ціною [14].
Аргументи на користь впровадження цих технологій очевидні вже
більше десяти років. Однак у багатьох країнах потрібна був криза в секторі
охорони здоров’я, щоб помістити електронну систему охорони здоров’я в
центр стратегічного планування галузі [14].
Треба зазначити, що ідея запровадження та використання системи
електронних медичних карт (Electronic Health Record (eHR)) вперше
9
обговорювалася в 1960-х роках, але не розглядалася серйозно до 1991 року,
допоки Інститут медицини США (IOM) випустив великий звіт, який закликає
до впровадження комп’ютерних карт пацієнтів. У звіті рекомендовані наступні
функції надання допомоги: інформація і дані про здоров’я; управління
результатом; управління замовленнями; підтримка при ухваленні рішення;
електронний зв’язок; підтримка пацієнтів; адміністративні процеси та
звітність; звітність про стан здоров’я населення. Він також закликав до
створення національної системи ідентифікації пацієнтів [2].
Однак дані рекомендації не було можливості впровадити через
відсутність стандартів, необхідних для повної сумісності задіяних складних
систем. Інтерес до розвитку систем електронних медичних записів відродився
в 1999 році, коли були випущені два звіти МОМ про безпеку пацієнтів, в яких
було зроблено висновок про те, що помилки в рецептах і ліках можна запобігти
за допомогою комп’ютеризованих систем замовлення. З тих пір розробка
стандартів і технічний прогрес привели до значного прогресу в області
електронних медичних записів. Сьогодні електронна медична карта (eHR)
забезпечує запис пацієнтів, автоматизує і оптимізує робочий процес лікаря [2].
П’ятдесят восьма сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні
2005 р прийняла резолюцію WHA58.28, що встановлювала стратегію ВООЗ в
сфері електронної охорони здоров’я. Резолюція закликала держав-членів
планувати відповідні послуги електронної охорони здоров’я в своїх країнах. У
тому ж році ВООЗ запустила Глобальну обсерваторію електронної охорони
здоров’я - ініціативу, присвячену вивченню електронної охорони здоров’я -
його еволюції і впливу на здоров’я в країнах [2].
Насьогодні усі країни стоять перед викликом раціонального
використання фінансових ресурсів на охорону здоров’я, яке б забезпечило
зменшення витрат при не зменшення якості медичних послуг, що надаються.
Зміна демографічної структури, швидка урбанізація, зниження рівня життя
також обумовлюють значні зміни в системі охорони здоров’я. Тому уряди
різних країн визнають, що впровадження ІКТ є пріоритетом для розвитку
10
систем охорони здоров’я. Досвід країн-лідерів в цій сфері свідчить, що це
вимагає стратегічних і комплексних дій на національному рівні, щоб
найкращим чином використовувати існуючий потенціал, забезпечуючи міцну
основу для інвестицій і інновацій. Визначення основних напрямків, а також
планування необхідних кроків має вирішальне значення для досягнення
довгострокових цілей, таких як загальний доступ до медичної допомоги,
ефективність сектора охорони здоров’я, реформ або більш фундаментальні
перетворення.
Центральне місце в цих зусиллях займає співпраця між секторами
охорони здоров’я та ІКТ, як державними, так і приватними. Так, Міністерства
охорони здоров’я відіграють ключову роль не тільки в задоволенні потреб
людей у догляді і охороні громадського здоров’я, а й у збереженні систем
охорони здоров’я в нестабільні часи. Міністерства інформаційних технологій
і телекомунікацій мають важливе значення для розвитку в усіх сферах і
можуть зробити життєво важливий внесок в сектор охорони здоров’я. Загальні
цілі і передбачуване середовище ІКТ дозволяють здійснювати скоординовані
дії: досягнення консенсусу щодо політики, сприяння більш ефективному
використанню загальних ресурсів і залучення приватного сектора, а також
інвестиції в навички і інфраструктуру ІКТ для поліпшення результатів у
випадку охорони здоров’я [14].
Треба зазначити, що досягнення в сфері ІКТ приносять суттєві позитивні
ефекти в сфері охорони здоров’я, як індивідуумам так і системі громадського
здоров’я в цілому (табл.1.1).
Таблиця 1.1 – Переваги запровадження електронної системи охорони
здоров’я (e-Health) для окремих стейкхолдерів
Стейкхолдери Вплив електронної системи охорони здоров’я
Громадяни Забезпечує індивідуальний догляд в рамках всієї системи охорони
здоров’я і протягом всього життя
Надає медичну допомогу вдома, на роботі або в школі, а не тільки в
лікарні або клініці
Зосереджений на профілактиці, навчанні та самоменеджменті
Полегшує звернення до колег за порадою і підтримкою
11
Продовження таблиці 1.1
Стейкхолдери Вплив електронної системи охорони здоров’я
Дослідники та Надає доступ до поточних, спеціалізованих, акредитованих знань в
практики області клінічної допомоги, досліджень і охорони громадського
здоров’я; до досліджень, публікацій і баз даних
Забезпечує спілкування між пацієнтами і постачальниками
Забезпечує доступність високоякісного дистанційного навчання для
базової і безперервної професійної освіти
Дозволяє проводити віддалені консультації з пацієнтами, для
отримання іншої думки, і з професійними співтовариствами
Лікарні, Лікарні перетворюються у віртуальну мережу постачальників послуг,
академічні кола що об’єднує всі рівні системи
та Стежить за якістю і безпекою; покращує процеси догляду і знижує
система ймовірність лікарських помилок
охорони Сприяє мобільності громадян і їхніх медичних карт, надаючи
здоров’я інформацію про пацієнтів, коли і де це необхідно
Відкриває нові можливості в фундаментальних і прикладних
дослідженнях; від знань про здоров’я до політики і дій
Розширює можливості спільної роботи і спільних обчислень
(наприклад, грід і хмарні обчислення)
Надає послуги, незважаючи на відстань і тимчасові обмеження
Стандартизує замовлення і доставку ліків та витратних матеріалів
Бізнес, Надає медичний контент як товар для громадськості та медичних
пов’язаний зі працівників
здоров’ям Сприяє дослідженню і розробці нових продуктів і послуг:
електронних медичних карт, інформаційних систем та клінічних
реєстрів.
Забезпечує широкий і рентабельний маркетинг товарів і послуг для
здоров’я підприємствам і урядам як на місцевому, так і на
міжнародному рівні.
Уряд Надає більш надійну, оперативну та своєчасну звітність щодо системи
громадського здоров’я, оскільки здоров’я стає все більш важливим
елементом економіки, безпеки, іноземних справ та міжнародних
відносин
Створює сприятливі умови, а не технологічні обмеження
Пропонує нові ролі для зацікавлених сторін, фахівців охорони
здоров’я, органів влади, громадян та інших осіб
Виявляє тенденції розвитку захворювань і факторів ризику, аналізує
демографічні, соціальні та медичні дані, моделює хвороби в
популяціях
Джерело: [14]
Відповідно до певної сфери або функції можна виділити такі основні
переваги (табл.1.2).
12
Таблиця 1.2 – Основні переваги e-Health
Сфера Можливі переваги
Доступ до послуг Можливість надання базових та покращених медичних послуг
сільським та віддаленим громадам
Можливість пацієнтів знаходити постачальників медичних послуг,
які пропонують потрібні їм послуги
Доступ до іншої медичної думки віддалених спеціалістів
Підвищення Підвищення продуктивності робочої сили в галузі охорони
ефективності здоров’я завдяки більшій ефективності отримання інформації про
надання медичних пацієнта, ведення документації, адміністрування та направлення
послуг Покращене використання робочої сили в галузі охорони здоров’я
завдяки моделям дистанційного надання медичної допомоги
Якість та безпека Збільшення дотримання найкращих практик медичними
догляду працівниками; зменшення кількості побічних явищ, яких можна
уникнути з медичної точки зору
Покращена здатність контролювати дотримання ліків та інших
режимів лікування
Моніторинг стану Покращена здатність підтримувати нагляд та управління за
здоров’я та втручанням в галузі охорони здоров’я
звітність Покращена здатність аналізувати та звітувати про результати
здоров’я населення
Доступ до Покращений доступ до джерел знань медичних працівників,
медичних знань та включаючи медичну літературу, освіту, навчання та інші ресурси
освіти Покращений доступ до джерел знань про здоров’я споживачів,
включаючи медичну освіту та обізнаність, та інформацію про
профілактику для певних станів здоров’я
Планування та Покращений доступ до якісних джерел даних для інформування
управління служб охорони здоров’я та планування та розвитку робочої сили
операціями
Розширення Покращена участь людей у самоконтролі та лікуванні хронічних
можливостей захворювань
людей Покращений доступ до надійних джерел знань у галузі охорони
здоров’я
Інновації та Підвищена стандартизація обміну інформацією та комунікації між
зростання різними сегментами, агенціями та організаціями
Збільшення можливостей для ринкових інновацій через доступ до
стандартів електронного охорони здоров’я
Джерело: [14]
Отже, у системах охорони здоров’я інформаційні та комунікаційні
технології використовуються для підвищення своєчасності і точності звітності
щодо ситуації з громадським здоров’ям, для полегшення моніторингу і
епіднагляду за захворюваннями. Вони мають основоположне значення для
дистанційного навчання і забезпечення швидкого реагування в надзвичайних
ситуаціях. Крім того, стратегічне використання електронної системи охорони
13
здоров’я може підтримувати загальносекторальні планування, а також
координувати децентралізовані районні системи охорони здоров’я і
покращувати можливості планування, складання бюджету та надання послуг.
Електронна охорона здоров’я описується як засіб забезпечення того,
щоб «потрібна медична інформація надавалася потрібній людині в потрібному
місці і в потрібний час в безпечної електронній формі для оптимізації якості
та ефективності надання медичної допомоги, досліджень, освіти та знань»
[14].
Ефективність електронної охорони здоров’я залежіть від комплексного
та системного підходу до його побудови. При цьому необхідно зосередитися
на таких основних сферах (рис.1.1).
Ке рівництво та Стратегія та Послуги та
управління інвестиції програми
Елементи електронної
Інфраструктура системи охорони здоров’я Кадри (робоча
сила)
Законодавство, політика Стандарти та
та дотримання інтероперабельність
Рисунок 1.1 – Основні елементи електронної системи охорони здоров’я
Джерело: розроблено автором на основі [14]
В таблиці наведено можливі основні компоненти кожного з наведених
елементів (табл.1.3).
14
Таблиця 1.3 – Основні компоненти елементів електронної системи
охорони здоров’я
Компонент Опис Приклади
Керівництво та управління
Управління Нагляд і координація конкретних Координація проекту
програмами ініціатив електронного охорони Відстеження прогресу і звітність
здоров’я в рамках національної Управління ризиками
програми електронного охорони Управління залежностями
здоров’я для забезпечення своєчасної
реалізації проектів в рамках бюджету
Залучення Консультації із зацікавленими Референтні групи
зацікавлених сторонами для збору інформації та Форуми для взаємодії
сторін забезпечення їх участі протягом всієї Громадські консультації
програми Комунікаційна стратегія і плани
Стратегічна Визначає електронна охорона здоров’я Визначення вимог
архітектура та допоміжні функції, необхідні для Компонентні моделі
забезпечення успішної роботи Функціональна архітектура
електронної системи охорони здоров’я Еталонна архітектура
і отримання очікуваних переваг
Клінічна безпека Нагляд і управління ризиками для Ідентифікація та оцінка небезпек
клінічної безпеки і проблемами, Розробка заходів та процедур
пов’язаними з розвитком безпеки і пом’якшення наслідків
національного середовища електронної Розробка політики клінічної
охорони здоров’я, гарантуючи, що безпеки
поставленій системі довіряють і Нагляд за навчанням і навчання в
підтримують професіонали з охорони області клінічної безпеки
здоров’я
Управління та Управління, експлуатація та підтримка Управління доступністю,
експлуатація національного середовища електронної інцидентами, доступом і рівнем
охорони здоров'я для забезпечення її обслуговування
надійності і доступності для підтримки Управління змінами
окремих осіб, постачальників
медичних послуг, адміністраторів і
менеджерів
Моніторинг та Дозволяє вимірювати досягнуті Виявлення, моніторинг та оцінка
оцінка результати, виявляти і коригувати результатів
заплановані результати, які не
досягаються, і демонструє
зацікавленим сторонам досягнуті
результати
Політичний Нагляд за дотриманням принципів Визначення та оцінка політики
нагляд електронної охорони здоров’я, охорони Політичні зв’язку
здоров’я і більш широкої політики, що
підтримує розвиток національного
середовища електронної охорони
здоров’я
Стратегія і інвестиції
Стратегія і Встановлює стратегію електронної Національні, державні,
планування охорони здоров’я та план для регіональні та місцеві органи
керівництва розвитком національного влади та механізми по стратегії і
середовища електронної охорони планування електронної охорони
здоров’я у відповідь на цілі і завдання здоров’я
системи охорони здоров’я. Інтеграція цих органів між
різними рівнями
15
Продовження таблиці 1.3
Компонент Опис Приклади
Фінансування Уможливлює розробку та експлуатацію Національні, державні,
національного середовища регіональні та місцеві механізми
електронного здоров’я. фінансування електронної
системи охорони здоров’я і ІКТ
та схеми стимулювання
Інвестиційний Підтримує виділення інвестиційного Інвестиції в eHealth та розвиток
менеджмент фінансування електронної системи бізнес-кейсів
охорони здоров’я проектам, які Оцінка та визначення пріоритетів
допомагають розвитку національної інвестиційних проектів у
середовища електронної охорони електронну охорону здоров’я та
здоров'я. бізнес-кейсів
Бюджетування та відстеження
інвестиційних засобів
Сервіси та програми
Індивідуальна Послуги, які підтримують збір і Електронні медичні картки
електронна зберігання медичної інформації для Електронні медичні записи
інформація про окремих осіб Особисті медичні записи
здоров’я
Зв’язок і Послуги, які дозволяють Електронні напрямки і листи
співробітництво в постачальникам медичних послуг в фахівців
сфері охорони електронному вигляді спілкуватися і Електронні зведення про події,
здоров’я обмінюватися інформацією з іншими пов’язані зі здоров’ям,
такими постачальниками в рамках призначення рецептів і
надання допомоги фізичній особі замовлення тестів
Доступ до Електронних
медичних записів людини і
результатів тестів
Довідники постачальників
медичних послуг
Управління планом медичного
обслуговування
Запис на прийом і управління
Інструменти Послуги, які допомагають Управління ліками
надання медичних постачальникам медичних послуг в Підтримка прийняття рішень за
послуг прийнятті рішень з діагностики та рецептами та тестами
лікування, а також в управлінні Клінічна підтримка прийняття
наданням медичної допомоги фізичній рішень
особі в електронному або особистому Моніторинг та управління
вигляді сповіщеннями
Управління хронічними
захворюваннями
Доступ та аналіз клінічних даних
у реальному часі
Телемедицина та мобільне
здоров’я
Інформація та Послуги, які дозволяють окремим Джерела знань про здоров’я
знання про особам і постачальникам медичних споживачів
здоров'я послуг отримувати доступ до надійної Джерела знань для медичних
та перевіреної медичної інформації та працівників
знань Дистанційне навчання та
електронні ресурси
16
Продовження таблиці 1.3
Компонент Опис Приклади
Управління та Послуги, що дозволяють менеджерам Моніторинг несприятливих подій
адміністрування та адміністраторам охорони здоров’я Аналіз ризику
охорони здоров’я ефективно управляти наданням Моніторинг відповідності
допомоги особам та контролювати стан Спостереження та ідентифікація
здоров’я широких верств населення ризику
Управління медичними
операціями
Поліпшення клінічної практики
Розробка та оптимізація програм
охорони здоров’я
Розробка політики у галузі
охорони здоров’я
Охорона здоров’я та клінічні
дослідження
Інфраструктура
Швидкісне Високорівнева мережа передачі даних і Столичне, регіональне, сільське і
підключення інфраструктура підключення, віддалене покриття мережі
даних необхідна для підтримки пріоритетних Мобільне покриття
послуг і додатків електронної охорони
здоров’я, а також більш широкої
національної концепції електронного
охорони здоров’я
Обчислювальна Фізична обчислювальна Національна, державна,
інфраструктура інфраструктура (наприклад, ПК, регіональна та місцева
ноутбуки, КПК, мобільні телефони, обчислювальна інфраструктура
серверна інфраструктура тощо), в якій Обчислювальна інфраструктура
розміщені програмні додатки, які постачальників медичних послуг
дозволяють збирати, записувати і
обмінюватися електронними
повідомленнями в секторі охорони
здоров’я і підтримують надання
медичних послуг
Послуги з Базові служби, які забезпечують Унікальні ідентифікатори для
ідентифікації та безпечну передачу та доставку медичних організацій,
автентифікації повідомлень і відповідну постачальників та приватних осіб
аутентифікацію одержувача Аутентифікація постачальника
повідомлень, щоб гарантувати, що медичних послуг
інформація передається безпечним Захищений обмін
чином і доставляється правильному повідомленнями
одержувачу.
Довідкові служби Послуги, що дозволяють Довідники постачальників
ідентифікувати постачальників медичних послуг
медичних послуг на ім’я чи кодом або Довідники медичних послуг
за типом медичних послуг, які вони
надають
Системи Інформаційні системи (додатки), що Системи управління практикою
постачальників використовуються організаціями та Системи управління пацієнтами
медичних послуг постачальниками медичних послуг для Клінічні інформаційні системи
збору, збору і перегляду інформації про
здоров’я людей.
17
Продовження таблиці 1.3
Компонент Опис Приклади
Індивідуальні Сховища та пов’язані з ними послуги, Підхід до реалізації репозиторіїв
сховища що підтримують безпечне зберігання та на різних рівнях, включаючи
електронних доступ до електронної медичної картки національні, державні,
медичних записів (EHR) особи за межами географічних регіональні та приватні
(EHR) меж та меж сектору охорони здоров'я. організації.
Набори даних про Набори даних, що підтримують Вимоги до інформації для
медичну управління та адміністрування охорони пріоритетного управління і
інформацію здоров’я, які зазвичай забезпечують адміністрування системи
доступ до поздовжньої і агрегованої охорони здоров’я
інформації для аналізу, звітності, Вимоги до інформації для
дослідження та прийняття рішень. медичних і медичних досліджень
Стандарти та інтероперабельність
Стандарти Ці стандарти регулюють спосіб Направлення і листи від фахівців
структури даних зберігання наборів даних про стан Короткі відомості про події,
здоров'я з використанням узгоджених пов’язані зі здоров’ям
структур даних і можуть бути Рецепти, замовлення на
узгоджено представлені в програмних випробування і результати
додатках, щоб гарантувати, що Плани обслуговування
інформація не буде неправильно Клінічні дані в реальному часі
інтерпретована або випущена з уваги Призначення
Електронна медична карта
Загальноприйнята Вони дозволяють передавати Клінічні стандарти кодування
термінології інформацію в електронному вигляді, Медичні стандарти термінології
щоб використовувати спільну мову для Стандарти термінології
опису симптомів, діагнозів і лікування. лікарських засобів
Стандарти обміну Вони визначають структуру Структури повідомлень
повідомленнями повідомлення, що дозволяє передавати Протоколи передачі повідомлень
і отримувати дані через інфраструктуру Протоколи підтвердження
безпечного обміну повідомленнями від повідомлення
одного постачальника медичних послуг
до іншого. Вони також визначають
підтвердження, які повинні надаватися,
коли повідомлення доставляється або
відкривається, і попередження, які
повинні генеруватися, якщо
повідомлення не вдалося доставити або
відхилено.
Стандарти Вони призначені для безпечної Приватність і конфіденційність
безпечного обміну передачі і доставки повідомлень і Аутентификація
повідомленнями відповідної аутентифікації одержувача Безвідмовність
повідомлення, щоб гарантувати, що
інформація буде безпечно передана і
доставлена правильному одержувачу.
Стандарти Вони визначають критерії, яким Якість
акредитації повинні відповідати програмні Безпека
програмного продукти і послуги електронної Інтероперабельність
забезпечення охорони здоров’я, щоб бути
сертифікованими як здатні
обмінюватися медичною інформацією
з національної середовищем
електронного охорони здоров'я.
18
Продовження таблиці 1.3
Компонент Опис Приклади
Законодавство, політика та дотримання
Законодавство Компоненти національного Унікальні режими
законодавства, політики і регулювання, ідентифікатора здоров’я
які регулюють порядок зберігання, Приватна власність, захист,
доступу та обміну медичною зберігання і зберігання особистої
інформацією в різних географічних інформації про здоров’я
регіонах і секторах охорони здоров'я. Захист прав споживачів, в тому
числі в онлайн-середовищі
Доступ і згода на використання і
розкриття особистої медичної
інформації, включаючи вторинне
використання
Процедури аудиту та подання
скарг (наприклад, необхідні при
підозрі на порушення
конфіденційності)
Режими ліцензування, які
можуть знадобитися для
забезпечення того, щоб приватні
оператори компонентів
національної середовища
електронної охорони здоров’я
відповідали необхідним
стандартам конфіденційності,
цілісності та безпеки
Політика Необхідна більш широка державна Політика сектора охорони
політика для підтримки розвитку здоров’я (наприклад, реформа,
національного середовища електронної поліпшення доступу до медичної
охорони здоров’я. інформації та її використання)
Політика поза сектором охорони
здоров’я (наприклад, більш
широке галузеве і економічний
розвиток, використання існуючої
інфраструктури електронного
уряду)
Політика стимулювання і
управління інноваціями,
ризиками, оцінка здійсненності і
корисності послуг
e-Health політика Політики, конкретно регулюють Політика щодо медичної
послуги електронного охорони юрисдикції, відповідальності за
здоров’я, включаючи конфіденційність послуги електронної охорони
даних про здоров’я, що зберігаються в здоров’я (наприклад,
цифровому форматі, їх використання та телемедицини), безпеки,
спільне використання для досліджень і цілісності даних і якості
в громадських інтересах. обслуговування
Політика відшкодування витрат
19
Продовження таблиці 1.3
Компонент Опис Приклади
на послуги електронної охорони
здоров’я (наприклад,
телемедицину), як державних,
так і приватних
Політика управління якістю
медичної інформації в Інтернеті,
продажами ліків і регульованих
товарів медичного призначення
Політика демонстрації
результатів електронного
охорони здоров’я та клінічної
ефективності
Відповідність Компоненти, необхідні для підтримки Розробка національних
розробки продуктів електронної стандартів електронного охорони
охорони здоров’я і сумісні з здоров’я та інших вимог до
національною середовищем взаємодії
електронного охорони здоров’я. Відповідність, відповідність та
акредитація продуктів і послуг
електронної охорони здоров’я
Кадри (робоча сила)
Працівники сфери Компоненти, необхідні для створення Навички та компетенції в області
охорони здоров'я кадрів охорони здоров’я, що володіють електронної охорони здоров’я,
навичками, досвідом і знаннями для необхідні працівникам охорони
застосування електронної системи здоров’я
охорони здоров'я в управлінні і наданні Освіта та навчання (розробка,
медичної допомоги окремим особам. інтеграція або зміна існуючих
навчальних програм), необхідні
для створення кадрів охорони
здоров’я, готових до
електронного охорони здоров’я.
Вимоги до акредитації медичних
працівників в області
електронної охорони здоров’я
Пріоритетні сегменти кадрових
ресурсів охорони здоров'я країни
Наслідки для зміни і адаптації
персоналу
Кадрові ресурси Ті ж компоненти, що і вище, але Як і вище, але застосовується до
охорони здоров’я застосовуються до проектування, працівників ІКТ
ІКТ створення, експлуатації та підтримки
послуг електронного охорони здоров’я.
Джерело: [14]
Результати опитування Глобальної обсерваторії електронного здоров’я
(GOe) 2015 року показують, що підтримка розвитку та впровадження систем
охорони здоров’я за допомогою інформаційних систем зараз стає
загальнодоступною. Всі 194 держави-члени ВООЗ були обстежені, щоб
визначити, чи мають вони національну політику, пов’язану з системою
20
електронного здоров’я. Результати 125 відповідей показують, що наявність
стратегії електронного охорони здоров’я зараз стає нормою; зараз більше
половини країн (58%) повідомляють про наявність стратегії електронної
охорони здоров’я. Майже всі ці стратегії (91%) мають цілі політики чи
стратегії, що стосуються того, як електронне здоров’я може сприяти
всезагальному охопленню системою охорони здоров’я (universal health
coverage (UHC) [11].
66% країн повідомили, що мають політику щодо медичної
інформаційної системи (МІС). З огляду на те, що національна політика чи
стратегія МІС визначає бачення та цілі національної системи для задоволення
потреб громадян у медичній інформації, не дивно, що більше країн
повідомили, що політика МІС стосується не лише використання ІКТ. Деякі
країни (17%) заявили, що не мають окремої політики щодо МІС, оскільки вона
була включена в їх національну політику чи стратегію електронного охорони
здоров`я. Лише відносно небагато країн (14%) заявили, що не мають
національної політики та стратегії МІС (табл.1.4) [11].
Таблиця 1.4 – Порівняння прийняття країною національної політики чи
стратегій щодо електронного охорони здоров’я, HIS та телемедицини
Запитання Медична
eHealth інформаційна Телемедицина
система
Кількість Кількість Кількість
% % %
відповідей відповідей відповідей
Прийняття
Національної
73 58 82 66 27 22
політики /
стратегії
Немає окремої
національної
політики, але
тема, включена
в політику чи NA NA 21 17 43 34
стратегію
електронної
охорони
здоров’я
21
Продовження таблиці 1.4
Запитання Медична
eHealth інформаційна Телемедицина
система
Кількість Кількість Кількість
% % %
відповідей відповідей відповідей
Політика /
стратегія, яка
стосується того,
як ІКТ, eHealth
чи 64 91 NA NA 51 73
телемедицина
можуть
підтримувати
UHC
Джерело: [11]
Нижче (табл. 1.5) наведено низку країн, які розробили впровадили
стратегічні документи щодо eНealth.
Таблиця 1.5 – Приклади стратегій eНealth
Країна Тип стратегії Рік
опублікування
Австралія Національна стратегія електронної 2008
охорони здоров’я
Австрія Стратегія електронного охорони 2006
здоров’я - Квінсленд
Данія Національна ІТ-стратегія на 2003–2007 2003
рр. для Данської служби охорони
здоров’я
Національна Рада з охорони Національна стратегія цифровізації 2007
здоров’я Данської служби охорони здоров’я
2008–2012 рр
Європейська комісія, Європейські країни на шляху до 2011
Генеральний директорат з національної інфраструктури
інформаційного суспільства електронного охорони здоров’я, дані
та ЗМІ, ІКТ для охорони про прогрес та рекомендації щодо
здоров’я заходів співпраці, Брюссель, Бельгія
Європейська комісія, Пріоритети та стратегії електронного 2007
Генеральний директорат з охорони здоров’я в європейських
інформаційного суспільства країнах
та ЗМІ, ІКТ для охорони
здоров’я
Європейська комісія Сховище стратегій та пріоритетів N/A
електронного здоров’я для держав-
членів ЄС
22
Продовження таблиці 1.5
Країна Тип стратегії Рік
опублікування
Фінляндія Дорожня карта eHealth - Фінляндія 2007
Міністерство соціальних
справ та охорони здоров’я
Кенія Національна стратегія електронного 2011
охорони здоров’я
Саудівська Аравія Національна стратегія електронного 2011
охорони здоров’я
Шотландія Національна стратегія електронного 2011
охорони здоров’я
Швеція Національна стратегія електронного 2006
охорони здоров’я
Швейцарія До однієї національної стратегії 2007
BAG / Національне електронного охорони здоров’я
міністерство охорони Коротка інформація про Швейцарію: 2010
здоров’я Стратегії електронного здоров’я
Сполучені Штати Америки Федеральний стратегічний план ІТ в 2011
галузі охорони здоров’я
Джерело: [14]
В зазначеному вище дослідженні з’ясувалося, що фінансування
електронної системи охорони здоров’я може здійснюватися з різних джерел,
як з державних, так і з приватних, та утворювати різні їх комбінації (табл.1.6).
Таблиця 1.6 – Джерела фінансування (які не виключають одне одного)
eНealth програм
Джерела фінансування Кількість
%
відповідей
Держава 96 77
Донори, недержавні фонди 79 63
Державно-приватне партнерство 52 42
Приватне або комерційне 50 40
Джерело: [11]
Державне фінансування визначалося як фінансова підтримка, що
надається урядом, і може надходити з національного, регіонального або
районного рівнів; донорська/недержавна підтримка – це фінансова або
натуральна підтримка, що надається агенціями з розвитку, банками, фондами
23
чи іншими недержавними органами фінансування; державно-приватне
партнерство – це спільні підприємства між державними організаціями та
компаніями приватного сектору, а приватне чи комерційне фінансування – це
фінансова або натуральна підтримка, що надається приватним або державним
сектором.
Навчання і постійний професійний розвиток студентів і медичних
працівників (незалежно від того, чи працюють вони в громадах або в медичних
установах) мають важливе значення для надання високоякісних послуг в
системі електронного охорони здоров’я і загальної охорони здоров’я.
Результати опитування показали, що в 75% країн є установи, які пропонують
попередню підготовку або безперервне навчання з ІКТ для охорони здоров’я з
метою підвищення кваліфікації фахівців. Третина країн має установи, які
пропонують попередню підготовку в соціальних мережах, і тільки чверть
країн проводять навчання без відриву від виробництва в соціальних мережах
[11].
Гарним показником є те, що три чверті країн в даний час пропонують
навчання використанню ІКТ для охорони здоров’я. Більша частина цього
навчання зазвичай спрямована на поліпшення управління інформацією в
системі охорони здоров’я.
Світовий досвід накопичив різноманітні інструменти e-Health, серед
яких наступні (табл.1.7)
Таблиця 1.7 – Інструменти e-Health
Інструменти Коротка характеристика
Електронні Це комп’ютеризована медична карта, яка використовується для збору,
медичні картки зберігання та обміну інформацією між постачальниками медичних
(Electronic послуг в організації, підтримці надання медичних послуг пацієнтам.
medical records Системи EMR можуть бути автономними або можуть бути інтегровані
(EMRs)) з іншими інформаційними системами в організації з охорони здоров’я.
Вони представляють собою юридична запис, створений під час
надання допомоги пацієнту
24
Продовження таблиці 1.7
Інструменти Коротка характеристика
Електронні Це комп’ютеризована медична карта, яка використовується для збору,
картки здоров’я зберігання, доступу та обміну зведеною інформацією про пацієнта між
(Electronic health організаціями охорони здоров’я та постачальниками медичних послуг.
records (EHRs)) Наприклад: демографічні дані, історію хвороби, ліки і алергії,
імунізації, зведення виписок і іншу зведену інформацію. Як правило,
електронні медичні записи розробляються для підтримки надання
медичної допомоги в різних секторах охорони здоров’я або
географічних межах. Вони також можуть використовуватися
окремими особами та особами, які здійснюють догляд за ними, щоб
грати більш активну роль в управлінні своїм здоров’ям.
Особисті Це комп’ютеризована медична карта, яка створюється та
медичні записи підтримується людиною, яка активно піклується про своє здоров’я.
(Personal health Запис може бути приватним або надаватися постачальникам медичних
records (PHRs)) послуг. PHR можуть зберігати різноманітну інформацію, таку як
індивідуальні алергії, побічні реакції на ліки, хронічні захворювання,
сімейний анамнез, хвороби і госпіталізації, ліки, дієта і плани
фізичних вправ, а також результати аналізів.
Телемедицина Підтримує надання медичних послуг на відстані; тобто людина і
(Telemedicine постачальники медичних послуг не обов’язково повинні знаходитися
(telehealth)) в одному місці. Телемедицина дозволяє доставити безпечний і якісний
догляд за людьми, які проживають в районах з обмеженим доступом
до послуг.
Мобільна Послуги та інформація надається за допомогою мобільних технологій,
медицина таких як мобільні телефони і кишенькові комп’ютери. За допомогою
(Mobile health мобільних пристроїв може здійснюватися наступне: збір даних для
(mHealth)) епіднагляду та громадської охорони здоров’я; моніторинг здоров’я
людини в реальному часі; підтримка лікування, консультації по
здоров'ю і дотримання ліків; інформація про здоров’я для практиків,
дослідників і пацієнтів; програми санітарної освіти та підвищення
обізнаності; діагностична та лікувальна підтримка, спілкування для
медичних працівників
Системи Допомагають постачальникам медичних послуг в постановці діагнозу
підтримки і лікуванні. Ці системи об’єднують поточну і історичну інформацію
прийняття про здоров’я людини зі знаннями постачальника медичних послуг для
рішень (Decision надання рекомендацій, спрямованих на поліпшення якості догляду та
support systems) результатів для людини
Сервіси з Призначені для поліпшення координації та управління медичною
управління допомогою людям з хронічними захворюваннями. Краще відстеження
хронічними стану здоров’я, результатів аналізів і інших параметрів дозволяє більш
захворюваннями ретельно контролювати і запобігати епізодам гострого захворювання
(Chronic disease або зниження статусу
management
services)
25
Продовження таблиці 1.7
Інструменти Коротка характеристика
Системи Відносяться до комп’ютерних систем, які організації охорони здоров’я
управління використовують для управління наданням допомоги людям. Ці
практикою, системи надають можливість для збору, зберігання, доступу та обміну
пацієнтами та медичною інформацією для пацієнтів під час їх лікування. Ці системи
клінікою можуть також забезпечувати широкий спектр функцій управління і
(Practice, patient надання медичної допомоги для закладів охорони здоров’я, таких як
and clinical управління діагностикою, планування і управління ресурсами,
management управління клінічною допомогою і звітністю. Системи управління
systems) практикою, пацієнтами та клінікою утворюють одну з основ,
необхідних для збору, реєстрації та обміну електронними
повідомленнями в секторі охорони здоров’я країни.
Електронні Приносять користь професіоналам охорони здоров’я та широкій
медичні послуги громадськості. Такі послуги, як електронне призначення рецептів,
(Practice, patient дозволяють передавати інформацію про рецепти від медичного
and clinical працівника в аптеку в електронному вигляді, скорочуючи кількість
management помилок при прийомі ліків, і замінити паперові системи. Купівля ліків
systems) через Інтернет в сертифікованих аптеках може знизити вартість і
підвищити зручність і доступ до ліків
Ресурси знань Охоплюють ті служби, які керують і надають доступ до достовірної
про охорону інформації для підтримки медичних працівників та окремих осіб.
здоров’я (Health Ресурси включають міжнародні електронні журнали та колекції
knowledge ресурсів, національні електронні журнали та національні відкриті
resources) архіви
Дистанційне Включають освіту і навчання в електронній формі для медичних
навчання для працівників. Електронне навчання може поліпшити якість освіти,
медичних розширити доступ там, де навчальні ресурси недоступні, або
працівників використовувати нові форми навчання. Приклади використання
(електронне включають безперервне медичну освіту для лікарів і медсестер, а
навчання) також навчання профілактичних послуг на рівні домогосподарств для
(Distance місцевих медичних працівників. Інструменти електронного навчання
learning for широко розрізняються і можуть забезпечувати взаємодію між учнем і
health викладачем, доступ до електронних бібліотек і онлайн-курсів, мереж
professionals для обміну досвідом або використання мобільних пристроїв для
(eLearning)) доступу до інформації, необхідної для надання допомоги
Інформаційні Полегшують збір, агрегування, аналіз і синтез даних з багатьох джерел
системи для складання звітів про стан здоров’я і тенденції. Країни можуть мати
охорони одна або кілька інформаційних систем охорони здоров’я. У них також
здоров’я (Health можуть бути стратегії, спрямовані на вдосконалення процесу
information прийняття рішень, розробки політики, управління службами охорони
systems) здоров’я, реагування на виникаючі загрози і більш ефективного
розподілу ресурсів охорони здоров’я.
Джерело: [12]
За оцінками експертів Global Market Insights, обсяг світового ринку
цифрової охорони здоров’я в 2019 році у світі перевищив 106 млрд. доларів. У
середньому щороку планують приріст інвестицій у сферу цифрової охорони
26
здоров’я на 28,5%. До найважливіших напрямків розвитку цифрової системи
охорони здоров’я у найближчих 5 років спеціалісти відносять наступні:
1. Мобільні додатки і фітнес-гаджети (mHealth). Пацієнти вимагають
портативності і можливості стежити за своїм здоров’ям у зручний для них час.
Таким чином, зростає використання переносних і мобільних медичних
пристроїв [3]. За даними Statista, до кінця 2019 року обсяг світового ринку
mHealth перевищив позначку в 52,6 млрд. доларів [64].
2. Телемедицина.
3. Віддалений моніторинг. Попит на віддалений моніторинг пацієнтів
зростає. Це знижує кількість пацієнтів в лікарнях та медичних центрах, тим
самим знижуючи витрати на охорону здоров’я. Він надає медичним
працівникам інформацію в режимі реального часу, яку вони можуть
використовувати для коригування лікування при необхідності. Дані можуть
легко обмінюватися даними між пацієнтами, медичними працівниками,
фахівцями і лікарнями, щоб забезпечити більш чітке спілкування. Крім того,
він дозволяє відстежувати прихильність пацієнта до лікування або клінічних
досліджень. Портативні біосенсори, Інтернет речей (IoT) і хмарні обчислення
- ось деякі з важливих цифрових інструментів для досягнення цієї мети [3].
4. Точкове лікування онкологічних захворювань.
5. Ресурси підвищення медичної грамотності для непрофесіоналів.
Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає пряму залежність між
критичними показниками в охороні здоров’я (наприклад, високим рівнем
смертності) і некомпетентністю населення в питаннях здоров’я [64].
6. Точна медицина і персоналізована медицина. Біосенсори можуть
відслідковувати безліч різних показників здоров’я і допомагати розробляти
методи лікування, специфічні для кожного пацієнта. Крім того, технологія
генетичного профілювання має важливе значення в міру розвитку точної
медицини. Завдяки профілізації генетичної структури пацієнта, інформації про
їх факторах ризику і стан хвороби, можна буде індивідуалізувати медичне
втручання для кожної людини, тим самим знизивши ризик побічних ефектів.
27
Ця технологія також може забезпечити більш профілактичний догляд, а не
лікування, засноване на лікуванні [64].
6. Великі дані. Існує потреба в зборі, зберіганні та аналізі великої
кількості даних про стан здоров’я. Сьогодні великі дані є однією з рушійних
сил галузі охорони здоров’я. Підключенням пристрою можуть збирати,
зберігати і відправляти інформацію в реальному часі. Хмарні технології
дозволять використовувати великі обсяги зберігання. За допомогою ШІ можна
організувати і проаналізувати шари складних даних для вилучення корисної
інформації [64].
8. Автоматизація. ШІ може допомогти автоматизувати рутинні завдання
лікарів і прискорити прийняття рішень. Також існує високий попит на
автоматизацію деяких аспектів хірургії і використання роботів для зменшення
людського фактору [64].
8. Кібер-безпека. Поширення Інтернету речей в охороні здоров’я і
хмарних обчислень в індустрії медичних пристроїв викликає занепокоєння
щодо потенційних кібератак. Можливість злому чутливих підключених
пристроїв, таких як кардіостимулятори та інсулінові помпи, в результаті
кібератак або злому приватних медичних даних, робить кібербезпеку
важливою темою в індустрії медичних пристроїв. Нові загрози та вразливості
необхідно постійно відстежувати і усувати. Машинне навчання та ШІ можна
використовувати для безперервного виявлення загроз в реальному часі [64].
Отже, цифровізація може привести до підвищення ефективності у всіх
сферах виробництва медичного обладнання. Виробники можуть
використовувати його для отримання даних в реальному часі і прозорості
процесу. Виробники також можуть отримати вигоду з робототехніки і 3D-
друку. Крім того, ШІ може вирішувати складні завдання і визначати тенденції
в галузі, а хмарні обчислення пропонують швидкі і масштабовані ІТ-ресурси
[3].
28
1.2 Зарубіжний досвід запровадження електронних систем охорони
здоров’я
Як зазначалося вище, запровадження електронної системи охорони
здоров’я швидкими темпами поширюється по всьому світу. Кожна країна має
свої особливості її впровадження, залежно від економічних, політичних,
соціальних, культурних та інших факторів, внутрішніх особливостей та міри
зовнішнього впливу. Вивчення зарубіжного досвіду є невід’ємною частиною
побудови ефективної системи в своїй країни, оскільки дозволяє вивчити всі
надбання, а уникнути тих помилок, які були виявлені. В зв’язку з цим, в
даному розділі роботи пропонується дослідити досвід деяких зарубіжних
країн щодо впровадження eHealth в свою практику.
Наприклад, в Латвії сучасна система електронного здоров’я складається
з трьох основних рівнів:
Перший рівень – для бізнес-користувачів, які розробляють та створюють
медичні системи;
Другий рівень – це державна система, що об’єднує усі ключові
компоненти;
Третій рівень – це національна інфраструктура електронного врядування
для обміну даними з реєстрами та відповідними структурами [7].
Концепцію електронної медицини розпочали розробляти в 2015-му році
і з січня 2018 року перехід на систему eHealth став обов’язковим для всіх
медичних працівників Латвії. Медики, які використовують систему eHealth,
одразу відзначили її ключові переваги: вона дозволяє їм відстежувати історію
хвороби пацієнта, включаючи минулі обстеження та тести, та допомагає
уникнути дублювання. А пацієнти можуть легко отримати доступ до власних
медичних записів за допомогою державного порталу електронних послуг
(завірені усі медичні документи електронними підписами). Пацієнтам
надаються послуги відповідно до медичних пакетів. Найпопулярнішими
електронними пакетами медичних послуг є: «Моя державна платна послуга
29
охорони здоров’я»; «Мій лікар загальної практики»; «Дані моїх
новонароджених дітей»; «Мої дані в реєстрі хворих на цукровий діабет» [7].
Швеція входить до топ-15 країн, які мають найбільш сприятливий
простір для розвитку eHealth. У 2018 р. прибуток шведського ринку eHealth
складає 82,2 млн. доларів [10].
Приблизно 95% усіх медичних записів у країні - електронні (EHRs), 95%
рецептів у Швеції - електронні. Розвиток eHealth почався саме з електронних
рецептів, які розробляли Swedish eHealth Agency (створене на базі державного
підприємства, що підпорядковується Міністерству охорони здоров’я та
соціального забезпечення) [10].
Більшу частину розгалуженої системи охорони здоров’я країни об’єднує
сайт 1177.se, створений за держзамовленням і належить в рівних частках
відразу всім комунам. Мережа об’єднує всі державні лікувальні установи, до
них підтягуються приватні клініки і кабінети. Служба складається з кол-
центру, сайту і додатків. Приблизно мільйон чоловік записуються на прийом,
відстежують призначення і ставлять нагадування про те, що пора прийняти
ліки, в додатку «1177», ще 500 000 записуються до лікаря за допомогою цього
сайту. Середньостатистичний швед 10 раз в рік користується порталом
1177.se, щоб отримати пораду лікаря [10].
У кожного пацієнта є особистий кабінет, в якому зберігаються історія
хвороби, історія обстежень і призначень. На відміну від багатьох країн,
шведська система влаштована так, що лікар не може подивитися документи
хворого без його дозволу. Це зроблено, щоб захистити персональні дані
людини. У кожного лікаря є спеціальна електронна карта-пропуск в систему,
пацієнт завжди бачить, який лікар переглядав його записи [10].
Лікарі з допуском до медичної карти пацієнта можуть бачити відразу
всю інформацію про нього, де підсумовані показання і візити до самих різних
лікарів (це поки інформація з 2014 року, але решта можна запросити в архівах).
Це приносить багато плюсів. По-перше, не потрібно в кожному новому
медзакладі витрачати час на заповнення медичної анкети. По-друге, це знижує
30
ймовірність медичної помилки через недообстеження пацієнта або через те,
що він забув попередити лікаря про перебування в якомусь особливому стані.
По-третє, це знижує кількість призначень ліків, конфліктуючих між собою
[10].
Головне завдання системи 1177 – зробити так, щоб люди менше ходили
в поліклініки. На сайті є опитування про симптоми, підказки, як лікувати
прості захворювання, поради щодо безрецептурних препаратів і можливість
продовжити старий рецепт або отримати новий. Удома можна поміряти тиск,
пульс, рівень холестерину і інші показники, завантажити дані в систему і
відправити лікаря, щоб він оцінив, чи всі в нормі [28].
Треба зазначити, що Швеція витрачає всього 2-3% від бюджету,
виділеного на охорону здоров’я, на розробку IT-рішень в медицині, і по 2%
витрачає кожен лен. Застосування електронної системи принесло позитивні
результати: майже всі лікарні вкладаються в поставлені ліміти – не більше
тижня очікування прийому у терапевта і не більше 90 днів – у фахівця [28].
Крім цього, у Швеції швидкими темпами розвивається телемедицина.
Наприклад, в 2016 році лен Вермланд розпочав пілотний проєкт, в якому
передбачалося, що за ту ж ціну, що і звичайне відвідування лікаря, місцеві
лікарні та клініки запропонували купити відеодзвінок-консультацію. Зв’язок і
технологію забезпечує шведський стартап KRY, в червні 2017 року отримав
на розвиток $ 22,6 млн від фондів Кремнієвої долини. KRY називає себе
«першим в Швеції цифровим медичним центром». Додаток працює так:
спочатку пацієнт заносить в нього дані про себе і своїх симптомах нездужання,
потім KRY з’єднує його на 15-хвилинний відеорозмови з лікарем. Концепція
проста і зрозуміла, в 2018 році вона привернула 430000 користувачів, в тому
числі з Норвегії та Іспанії. Консультації дають 200 шведських докторів [28].
У Швеції, як і всюди в Європі, зростає тривалість життя. А значить,
зростає кількість хворих на рак, діабет та інші захворювання, які проявляються
з віком. Програми та інтернет-сервіси, що з’явилися в останні роки, в
основному переслідують тільки одну мету - навчити користувача стежити за
31
своїм здоров’ям, цікавитися своїми станами, спостерігати прогрес і регрес,
щоб лікарі на основі цих спостережень могли рано діагностувати хвороби і
швидко з ними справлятися. Звідси – інформаційні портали, освітні програми,
для цієї мети існують домашні пристрої для вимірювання різних параметрів,
наприклад, стану системи згортання крові [28].
Країна прагне до 2025 року збудувати охорону здоров’я за моделлю
«один пацієнт - одна запис», тобто зробити так, щоб єдина медична карта
подорожувала з людиною від фахівця до фахівця [28].
За даними дослідження, проведеного Товариством медичних
інформаційних і управлінських систем (Healthcare Information and Management
Systems Society, HIMSS), Данія поряд з Сінгапуром володіє найрозвиненішою
в світі системою електронного охорони здоров’я. У госпіталях по всій країні
впроваджені інформаційні системи, що відповідають вимогам послідовності,
наступності та однорідності якісних показників медичної допомоги [67].
У Данії створено портал Sundhed.dk (запущений в 2003 році) – один з
перших національних порталів eHealth, який містить інформацію про
здоровий спосіб життя і дані пацієнтів, а також забезпечує цілодобовий доступ
до медичних записів. Основні цілі створення Sundhed.dk – зробити лікаря
загальної практики «єдиною точкою входу» в систему охорони здоров’я (за
винятком випадків, що вимагають невідкладної допомоги), знизити витрати і
підвищити зручність отримання медичних послуг для пацієнтів. Установка
необхідних інформаційних систем є однією з умов для отримання лікарями
держфінансування. Портал являє собою «хребет системи охорони здоров’я
Данії» - потужний сервісний центр і інтеграційну платформу, що об'єднує
понад 120 джерел даних [67].
Кожен данець може увійти до порталу Sundhed.dk та отримати доступ до
контактних даних всіх лікарів, а також інформацію про якість та вартість
лікування. Також є можливість переглядати свої рахунки, призначати візити
до лікарів, вводити власні дані та показники, оновлювати е-рецепти на
препарати та багато інших функцій [5].
32
Стартовий капітал, спрямований на створення первинної національної
інфраструктури Данії, склав 8 млн євро. У таку ж суму щорічно обходиться
підтримка роботи системи eHealth [67].
На основі зібраних даних в країні ініціюють розробку та запуск онлайн
рішень для лікарів та пацієнтів. Інша сфера, яка надзвичайно швидко
розвивається в електронному здоров’ї Данії та, в яку країна вкладає значні
кошти — це прецизійна медицина, заснована на геноміці. Геномний центр,
який буде містити безпрецедентні масштаби геномних даних, на думку данців,
може суттєво змінити увесь хід розвитку світової медицини [15].
На сьогодні в Данії виділено 5 основних пріоритетів розвитку
електронної охорони здоров’я відповідно до Стратегії цифрової охорони
здоров’я 2018-2022:
1. Пацієнт як активний партнер:
1.1 Лікар у вас в кишені. Додаток ВОП для пацієнтів.
1.2 Запитайте у пацієнта - підсумкові результати лікування за
повідомленнями пацієнта.
1.3 Реабілітація з цифровою підтримкою.
1.4 Повне представлення медичних даних пацієнта.
1.5 Керівництво до медичних додатків.
1.6 Інструменти, що допомагають прийняти рішення онкопацієнтам.
1.7 Електронний інструмент для вагітних.
2. Своєчасне отримання інформації:
2.1 Цифрова комунікація по всій галузі – краще, швидше, безпечніше.
2.2 Повний огляд догляду і лікування по кожному пацієнту.
2.3 Електронна робоча інформація у ВОП і більш цілеспрямована
комунікація в рамках галузі.
2.4 Більш безпечна медикаментозна терапія в інвалідних будинках і
реабілітаційних наркологічних центрах.
2.5 Структурована медична інформація про лікування пацієнтів в
муніципалітетах для кращого розуміння ситуації.
33
3. Профілактика:
3.1 Рання діагностика при догляді за людьми похилого в
муніципалітетах з використанням електронних приладів.
3.2 Технології, спрямовані на отримання та аналіз даних, з метою
автоматизації, прогнозування і прийняття рішень.
3.3 Електронні компоненти допомоги у виборі призначень.
3.4 Подальший розвиток телемедицини в домашніх умовах з метою
моніторингу.
3.5 Електронні компоненти допомоги при складанні плану лікування
пацієнтів з хронічними хворобами.
3.6 Поліпшення подальшого спостереження при вакцинації та скринінгу
на онкологію.
4: Надійні і захищені дані:
4.1 Доступ пацієнтів до записів в лікарні.
4.2 Більш надійний захист електронних даних – спільні ініціативи в
рамках всього сектора охорони здоров’я.
4.3 Поліпшення контролю з боку пацієнтів за електронними даними,
поширюваними в рамках галузі.
4.4 Забезпечення безпеки даних в кабінетах ВОП.
4.5 Модернізація стандартів безпеки ІТ в секторі надання медичної
допомоги.
5. Прогрес і загальні заходи побудови:
5.1 Цифрові соціальні рішення, поширювані серед пацієнтів.
5.2 Довгострокове бачення загальної ІТ-інфраструктури.
5.3 Кращий огляд організаційних підрозділів в секторі охорони здоров’я.
5.4 Створення національного замінника - наприклад системи номерний
реєстрації громадян (електронний номер) [61].
Перша національна стратегія Фінляндії щодо застосування
інформаційних технологій в сфері охорони здоров’я і соціального
забезпечення в 1996 році була зосереджена на розробці і впровадженні
34
технологій, які допоможуть задовольнити потреби в ефективній, доступною,
доступної і високоякісної медичної допомоги. Остання інформаційна стратегія
для соціального захисту та охорони здоров’я до 2020 року була опублікована
в кінці 2014 року. Метою нової стратегії є підтримка поновлення сектора
соціального забезпечення та охорони здоров'я, а також активної ролі громадян
у підтримці власного благополуччя шляхом поліпшення управління
інформацією та розширення надання онлайн-послуг. У стратегії
стверджується, що для досягнення цих цілей важливо активно
використовувати інформацію, що відноситься до соціального забезпечення і
послуг охорони здоров’я, і перетворювати її в знання, які будуть підтримувати
як систему обслуговування, так і окремих громадян [13].
Впровадження eHealth у Фінляндія відбувається одночасно на кількох
рівнях: місцевому/регіональному та національному. Так, усі локальні
інформаційні системи інтегруються для формування регіональних мереж, які
використовують і на національному рівні. На національному рівні
визначаються загальні стандарти обміну інформацією та основна структура
електронного обліку (EHR). Усі муніципалітети країни відповідальні за
організацію первинної та спеціалізованої медичної допомоги та відповідно за
впровадження електронних сервісів. Треба зазначити, що у Фінляндії
досягнуто: 100% покриття EHR як на рівні первинної, так і спеціалізованої
медичної допомоги (80% – приватні медичні заклади); 90% – обмін
інформацією між закладами та округами; електронні направлення – 95%;
широке використання національних сервісів (e-Prescription, eArchive, eAccess)
[9].
Черговим пріоритетом для Фінляндії є впровадження та розвиток
пацієнтських сервісів, серед яких My Kanta – веб-рішення, де пацієнти можуть
переглядати свої медичні дані за останні 10 років, поновити рецепти,
переглянути результати лабораторних досліджень та ін. Крім цього,
спеціалісти та наукові можуть подати запит на отримання даних та статистики,
а розробники подати заявку на сертифікацію своїх сервісів [9].
35
Велика Британія за думкою експертів створила одну з найкращих
моделей eHealth у світі, впровадження якої розпочалося близько 20 років тому.
Національна програма розвитку IT почалася у 2002 році і її документ про
«Надання ІТ-підтримки 21 століття Національній Службі здоров’я» став
політичним фундаментом для впровадження eHealth. Цей документ
передбачав розробку та впровадження таких ІТ-проектів як: базову
інфраструктуру, електронні записи, електронні рецепти, електронні
замовлення [24].
Згідно програмою Connecting for Health Programme, починаючи з 2006
року будь-який громадянин країни, який звернувся в стаціонар, повинен був
мати право на вибір з 4-5 стаціонарів або установ, що надають потрібні
пацієнту медичні послуги. Йому повинна бути надана можливість бронювання
госпіталізації і отримання інформації про ЛПУ, а також спостереження і
реабілітації після виписки; підтримка, в тому числі телемедична, терапевта і
фахівців [24].
Треба зазначити, що підключення однієї приватної практики до єдиної
системи обходиться в £4 тис., а щорічна підтримка – в £16 млн. Але за
підсумками 2006-2007 рр. реалізація програми Connecting for Health в
Великобританії вже дозволила державі заощадити близько £ 208 млн [24].
Кількома роками раніше в Великобританії була впроваджена система
бронювання медичних послуг. National Booked Admissions Programme була
запропонована Національною службою охорони здоров’я Великобританії в
1998 році. Тоді на цю програму з бюджету було виділено 40 млн. Вже перші
пілотні проекти 1999 року призвели до того, що у хворих з’явилася можливість
вибрати зручну дату госпіталізації з тим, щоб організувати догляд за дітьми,
заміну на роботі і тощо; хворому стала точно відома дата госпіталізації;
знизилося число пропущених візитів; зменшилася кількість відмов від
госпіталізації як з ініціативи хворого, так і з боку лікарні [24].
У 2008 році Британії вдалося імплементувати медичну історію пацієнта
на національному рівні як резюме медичних записів пацієнта (the Summary
36
Care Record Programme). Разом із тим велася розробка електронних рецептів
(два модулі — для первинної та спеціалізованої медичної допомоги). Вже в
2009 році Департамент здоров’я підтвердив, що понад 500 тисяч усіх рецептів
Британії знаходяться в електронному обігу [4].
Стейкхолдерами розробки електронних інструментів виступили:
− Національна служба здоров’я – головний орган у сфері охорони
здоров’я;
− Департамент здоров’я – урядовий орган, який розробляє політичні
рішення у сфері охорони здоров’я;
− Національна інформаційна рада (National Information Board, NIB) –
розробляє вимоги та пріоритети для ІТ-технологій для Департаменту здоров’я;
− Інформаційний центр соціального забезпечення та здоров’я (the Health
and Social Care Information Centre) – неурядовий орган, який управляє даними,
інформацією та інформаційними системами для охорони здоров’я;
− ІТ-провайдери, НГО, наукові інститути, фонди, стартапи тощо [4].
Національна служба здоров’я (National Health Service (NHS)) Британії
заохочує IT-бізнес до розробки унікальних технологічних рішень, мобільних
та веб-додатків, які допомагають користувачам боротися зі серцевими
хворобами, раком (BECCA), діабетом, психічними та нервовими розладами
(BlueIce, Big White Wall) та багатьма іншими захворюваннями. Мобільне
здоров’я — на сьогодні один із пріоритетів NHS в діджиталізації, саме тому
Національна служба Британії уже розмістила на своєму сайті 45 схвалених
мобільних додатків [4].
Також NHS запустила пробний проект використання Amazon Alexa для
підтримки користувачів вдома. Alexa – смарт-система голосового контролю
для дому. Alexa може вголос «нагадувати» користувачам, коли і які ліки їм
варто приймати, говорить, коли наближається час відвідати лікаря відповідно
до графіку тощо. Зараз цей проект забезпечується 19 органами місцевої влади,
фінансується кожним з них по £50,000 і «випробовується» на 50 користувачах.
37
При NHS створено Акселератор інновацій (NHS Innovation Accelerator), місія
якого – «дивитися на 5 років вперед», а отже, підтримувати ініціативи
майбутнього [4].
Канада має сформовану та визнану національну стратегію електронного
обліку здоров’я. Дана стратегія підтримується федеральним урядом.
Федеральний уряд Канади визначив п’ять задач у сфері охорони здоров’я:
− встановлення та підтримка стандартів охорони здоров’я Канади;
− обслуговування функцій, пов’язаних зі здоров’ям, регулювання
діяльності фармацевтичних та хімічних компаній;
− забезпечення доступу усіх груп населення до медичної допомоги;
− забезпечення фінансування закладів охорони здоров’я на усіх
територіях;
− забезпечення програм фінансування для людей, які страждають
різними проблемами психічного здоров’я, включаючи ігроманію та
алкогольну залежність [6].
Стратегія електронного обліку здоров’я також включає навчання
фахівців ІТ-спеціальностей в медицині. Саме завдяки такому навчанню в
Канаді почали розвиватись професії ІТ-служб підтримки, розробників даних,
бізнес-аналітиків та інші [6].
Значний розвиток система еHealth в Канаді набула у 2000 році після
створення Канада Health Infoway- інформаційної структура з питань обліку
здоров’я для прискорення використання електронних медичних записів у
Канаді. Через 5 років більшість лікарень розпочали інтегрувати комп’ютерні
системи обліку пацієнтів і сьогодні уже всі лікарні працюють забезпечують
повний профіль пацієнта [6].
Наразі система еHealth у Канаді фінансується і з державних джерел
(агенції охорони здоров’я, галузеві асоціації та державні програми) та з
приватних розробок в сфері медицини [6].
38
В Німеччині, наприклад, на відміну від досвіду країн, описаних вище,
систему електронної охорони здоров’я було запущено в 2015 році, після
набуття чинності Закону про електронне здоров’я. За цей час до системи було
підключено 80% населення, 44% лікарів загальної терапії, 45% відділень
лікарні підключені до електронної системи асоціації лікарів, 32% лікарень
пов’язані з іншими лікарнями, що дозволяє системно надавати допомогу на
різних ланках. Кожен користувач eHealth має свою «Електронну картку
здоров’я», яка зберігає основну інформацію про пацієнта, відповідно за їх
згодою лікарі зможуть отримати важливі дані екстреної допомоги
безпосередньо з «Електронної картки здоров’я». Крім того, можливі
електронні довідкові листи та міжвідомчі електронні медичні записи.
Це означає, що кожен застрахований може вирішити для себе, чи і в якій мірі
він хоче скористатися можливостями, наданими «Електронною карткою
здоров’я» для зберігання медичних даних. Крім того, пацієнти матимуть
доступ до своїх даних та зможуть роздрукувати їх або видалити їх. Як і у
випадку з попередньою карткою, на «Електронній картці здоров’я»
обов’язково зберігаються лише адміністративні дані застрахованої особи [8].
В США перші спроби впровадження електронної медицини окремі
медичні заклади зробили на початку 60-х років минулого століття. Так, в 1962
році дитяча лікарня «Акрон» у співпраці з фірмою IBM створила
комп’ютеризовану систему управління інформацією про пацієнтів, в 1967 році
Госпіталь останніх днів Святих у штаті Юта почав використовувати програмне
забезпечення HELP (Health Evaluation through Logical Programming — «Оцінка
стану здоров’я на основі логічного програмування»), в 1969-му медичний
факультет Гарвардського університету впровадив Комп’ютеризовану
електронну карту (Computer Stored Ambulatory Record, COSTAR), а
Університет Дюк розпочав розробку власної ЕМК-системи «Медична картка»
(The Medical Record, TMR) [32].
Однак, незважаючи на те що ЕМК-системи здатні були упорядковувати
й зберігати великі обсяги інформації та швидко видавати необхідні медичні
39
дані, е-медицина в США використовувалася переважно у державних
госпіталях і передових медичних закладах [32].
У 2009 році розпочалося створення загальнонаціональної ЕМК-системи,
зокрема було прийнято Закон про оздоровлення економіки та реінвестиції
(American Recovery and Reinvestment Act of 2009). 13-й розділ цього
документа, відомий як Закон про використання медичних інформаційних
технологій у клінічній та економічній діяльності (Health Information
Technology for Clinical and Economic Health Act, HITECH). Закон HITECH
також забезпечив введення електронного рецепта – близько 30%
практикуючих американських лікарів відмовилися від паперового аналога
[32].
Крім цього, у США почали активно розвиватися й інші напрямки е-
медицини: медичні інформаційні системи, телемедицина, мобільна медицина
та ресурси для інформування населення в медичних питаннях [32].
В той же час, оскільки медицина в США на 90% приватна, тому в системі
американської охорони здоров’я немає центрального загальнодержавного
реєстру медичних даних. У сфері охорони здоров’я американці керуються
принципом доцільного використання. Це означає, що кожен медичний заклад
самостійно ухвалює рішення, який саме компонент у галузі електронної
охорони здоров’я він впроваджує. Через це близько 70% лікувальних установ
США взагалі не працюють з медичними інформаційними системами і надають
перевагу паперовій документації [32].
Отже, у різних країнах eHealth розвивається по-різному, і їх умовно
поділяють на «американську» та «європейську» моделі. В Європі
впровадження електронної системи охорони здоров’я здійснюється в
основному централізовано і є обов’язковою для використання всіма
закладами, що надають медичні послуги. Також, відмічається висока
інтероперабельність системи, тобто здатність для взаємодії. В той же час,
європейські системи розвиваються трохи повільніше ніж в США.
40
Натомість, в США немає центрального, загальнодержавного реєстру
медичних даних, і використовується принцип «доцільного використання».
Кожен медичний заклад самостійно приймає рішення, щодо впровадження тих
чи інших компонентів електронної системи охорони здоров’я. Це впливає на
те, що інтероперабельність системи досить низька [18].
Отже, для України важливо вивчити та проаналізувати іноземний досвід
впровадження електронної системи охорони здоров’я з метою уникнення
помилок та впровадження більш ефективних рішень.
Висновки до розділу 1
З’ясовано, що електронна охорона здоров’я визначається як
використання інформаційних та комунікаційних технологій для охорони
здоров’я та спрямована на поліпшення потоку інформації за допомогою
електронних засобів для підтримки надання медичних послуг та управління
системами охорони здоров’я. Виявлено, що досягнення в сфері ІКТ приносять
позитивні ефекти в сфері охорони здоров’я усім стейкхолдерам системи
охорони здоров’я: громадянам, дослідникам та практикам, лікарням,
академічним колам та системі охорони здоров’я в цілому; бізнесу, пов’язаному
із здоров’ям, уряду. До основних переваг e-Health віднесено: доступ до послуг,
підвищення ефективності надання медичних послуг, якість та безпека догляду,
моніторинг стану здоров’я та звітність; доступ до медичних знань та освіти;
планування та управління операціями; розширення можливостей людей, а
також інновації та зростання. Ефективність електронної системи охорони
здоров’я залежать від рівня розвитку кожного з її елементів, таких як
керівництво та управління, стратегія та інвестиції, послуги та програми,
інфраструктура, кадри (робоча сила), законодавство, політика та дотримання,
стандарти та інтероперабельність, а також їх взаємозв’яку.
Виявлено, що більшість держав-членів ВООЗ на сьогодні мають або
затверджену Національну політику або стратегію в цій сфері, фінансування
41
реалізації даної політики здійснюється з різноманітних джерел, як з
державних, так і з приватних, а також забезпечується попередня підготовка
або безпосереднє навчання з ІКТ для охорони здоров’я працівників медичної
галузі.
Досліджено різноманітні інструменти e-Health, серед яких електронні
медичні картки, електроні картки здоров’я, особисті медичні записи,
телемедицина, мобільна медицина, системи підтримки прийняття рішень,
сервіси з управління хронічними захворюваннями, системи управління
практикою, пацієнтами та клінікою, електронні медичні послуги, ресурси
знань про охорону здоров’я, дистанційне навчання для медичних працівників
(електронне навчання), інформаційні системи охорони здоров’я.
Виявлено, що до найважливіших напрямів розвитку цифрової системи
охорони системи віднесено наступні: мобільні додатки і фітнес-гаджети
(mHealth); телемедицина; віддалений моніторинг; точкове лікування
онкологічних захворювань, ресурси підвищення медичної грамотності для
непрофесіоналів; точна медицина і персоналізована медицина; великі дані;
автоматизація; кібер-безпека.
Досліджено особливості запровадження електронної системи охорони
здоров’я в зарубіжних країнах, так як Латвія, Швеція, Данія, Фінляндія,
Велика Британія, Канада, Німеччина, США. Виявлено, що у різних країнах
eHealth розвивається по-різному, і їх умовно поділяють на «американську» та
«європейську» моделі. В Європі впровадження електронної системи охорони
здоров’я здійснюється в основному централізовано і є обов’язковою для
використання всіма закладами, що надають медичні послуги, відмічається
висока інтероперабельність системи. В США немає центрального,
загальнодержавного реєстру медичних даних, і використовується принцип
«доцільного використання».
42
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
2.1 Концептуальні засади інформатизації сфери охорони здоров’я в
Україні
В березні 2013 року Координаційною радою Міністерства охорони
здоров’я України з питань інформатизації сфери охорони здоров’я було
ухвалено Концепцію інформатизації сфери охорони здоров’я України на 2013-
2018 рр., розроблену з метою виконання Закону України «Про Національну
програму інформатизації», Порядку формування та виконання галузевої
програми і проекту інформатизації, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України від 18 грудня 2001 р. № 1702 [22].
Концепція покликана визначити основні принципи взаємодії об’єктів та
суб’єктів при обробці медичної інформації та шляхи рішення першочергових
завдань на шляху до формування єдиного галузевого інформаційного
простору відповідно до вимог сучасного законодавства України.
Треба зазначити, що на той період часу було досягнуто певних
результатів у сфері побудови інформаційного простору сфери охорони
здоров’я України, зокрема:
- накопичено значний обсяг практичної, статистичної інформації
щодо розроблення та впровадження регіональних інформаційних та
телекомунікаційних систем, у тому числі – регіональних реєстрів пацієнтів;
- упроваджені електронні реєстри пацієнтів за окремими
нозологічними одиницями;
- упроваджений Реєстр закладів охорони здоров’я та автоматизована
база даних медичних, фармацевтичних та науково-педагогічних працівників
сфери управління МОЗ України;
43
- упроваджені інформаційні системи управління екстреною медичною
допомогою;
- упроваджені телемедичні системи дистанційної діагностики та
надання консультативних послуг;
- у деяких закладах охорони здоров’я впроваджені госпітальні
інформаційні системи, інформаційні системи статистичного та довідкового
спрямування [22].
В той же час було виявлено низку проблем, які необхідно було вирішити
в найближчий час, щоб інформатизація сфери охорони здоров’я була
ефективною.
Перш за все, науковцями було відмічено, що відсутність єдиної стратегії
розвитку інформаційного простору в сфері охорони здоров’я, призводить до
несистемності та фрагментованості дій в цій сфері. Також, було виділено
низку проблем в сфері нормативного регулювання, інформаційних ресурсів та
цільового фінансування в даній сфері:
− проблеми нормативного регулювання інформатизації сфери охорони
здоров’я: відсутність повного обсягу необхідних галузевих нормативно-
правових актів щодо розробки, впровадження, експлуатації і розвитку
інформаційних ресурсів, інформаційних технологій та засобів інформатизації;
відсутність формалізованих критеріїв визначення економічної ефективності
впровадження та експлуатації інформаційних ресурсів та засобів
інформатизації;
− проблема існуючих інформаційних ресурсів та засобів
інформатизації: несумісність окремих видів інформаційних та
телекомунікаційних систем; відсутність кваліфікованого персоналу,
необхідного для його експлуатації;
− проблеми існуючих вузлів зберігання інформації (сервери, дата-
центри): застарілість технічного оснащення; відсутність регламентів
резервного копіювання інформації; відсутність комплексної системи захисту
інформації; нераціональне розташування таких вузлів;
44
− проблеми існуючих інформаційних мереж: низька розподільна
здатність більшості каналів зв’язку, що використовуються; низький ступінь
захист інформації у наявних інформаційних мережах;
− проблеми інформаційних медичних ресурсів: недостатня кількість
загальнодоступних якісних та достовірних спеціалізованих медичних
інформаційних ресурсів;
− проблема відсутності цільового фінансування програми
інформатизації сфери охорони здоров’я [22].
В зв’язку з цим, саме на усунення зазначених вище проблем і була
розроблена Концепція інформатизації сфери охорони здоров’я України на
2013-2018 рр. В Концепції було визначено, що державна політика щодо
інформатизації сфери охорони здоров’я повинна бути спрямована на
впровадження новітніх інформаційних технологій, таких як: медичні
інформаційні системи управління, госпітальні інформаційні системи,
«хмарні» технології, комп’ютерні діагностичні системи, грід-технології,
телемедичні системи, системи дистанційного доступу з можливістю обробки
інформації, інтернет-навчання, що повинно призвести до ліквідації
відставання від передових країн світу і прискорити входження в
інформаційний простір міжнародного співробітництва з метою підняття на
сучасний рівень управління охороною здоров’я, підвищення якості та
доступності медичної допомоги, розвитку медичної освіти і науки [22].
Основними завданнями та напрямами інформатизації сфери охорони
здоров’я були визначення наступні: прогнозування потреб у медичній
допомозі; аналіз існуючого кадрового потенціалу сфери охорони здоров’я та
планування потреби у медичних кадрах; планування фінансування
підприємств, установ та організацій сфери охорони здоров’я; планування
проведення профілактичних закладів; оцінка ефективності використання
коштів для надання медичної допомоги населенню; моніторинг обігу
лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки;
контроль за дотриманням норм законодавства у сфері ліцензування,
45
сертифікації, акредитації; підтримка управління якістю надання медичної
допомоги населенню; підтримка діяльності установ, підприємств та
організацій сфери охорони здоров’я; впровадження механізмів раціональної
оплати праці; забезпечення сумісності засобів інформатизації та
інформаційних технологій сфери охорони здоров’я; забезпечення
інформаційної взаємодії між закладами, установами та організаціями сфери
охорони здоров’я; інформаційна підтримка адміністративно-господарської
діяльності закладів охорони здоров’я [22].
У п’ятому розділі Концепції визначено основні принципи формування
та виконання програми інформатизації сфери охорони здоров’я:
− інформатизація здійснюється за єдиною державною технічною та
організаційною політикою;
− централізована організація структури всіх засобів інформатизації,
інформаційних технологій та інформаційних ресурсів, що входять до
інформаційного простору сфери охорони здоров’я України, реалізується за
принципами системності, комплексності, узгодженості та сумісності;
− право власності на інформацію в інформаційних ресурсах галузі
охорони здоров’я України належить державі;
− право власності на інформаційні та телекомунікаційні системи галузі
охорони здоров’я України визначається відповідно до окремих нормативно-
правових актів або угод;
− розпорядником інформації інформаційних ресурсів галузі охорони
здоров’я України є Міністерство охорони здоров’я України;
− адміністратором інформаційних, телекомунікаційних систем галузі
охорони здоров’я України є визначена Міністерством охорони здоров’я
України юридична особа, що входить до сфери його підпорядкування;
− розробка, вибір програмних продуктів та обладнання, необхідних для
формування та розвитку інформаційного простору сфери охорони здоров’я
46
України, здійснюється за умови їхньої відповідності єдиній технічній та
організаційній політиці у сфері інформатизації;
− дотримання вимог законодавства щодо захисту інформації, в т. ч.
– персональних даних; − побудова інформаційного простору сфери
охорони здоров’я України здійснюється з урахуванням можливості
максимального використання існуючих у сфері охорони здоров’я програмно-
технічних засобів;
− забезпечення сумісності медичних інформаційних систем і ресурсів
сфери охорони здоров’я з інформаційними системами та ресурсами інших
державних відомств у частині спільного використання персональних даних та
електронного обміну документами;
− підтримка конкуренції серед учасників ринку медичних
інформаційних послуг [22].
Треба зазначити, що проведене дослідження Глобальною обсерваторією
електронного здоров’я в 2015 році показала наступні результати, які досягла
Україна в цій сфері (додаток А) (табл.2.1, 2.2).
Таблиця 2.1 – Основи впровадження концепції електронного здоров’я
(станом на 2015 рік)
Категорія %
Наявність в позитивних
Україні відповідей у
світі
Національна політика або стратегії Рік
впровадження
Національна політика або стратегія
загального охоплення послугами + 75 1993
охорони здоров’я
Національна політика або стратегія
+ 58 2013
електронного охорони здоров’я
Політика або стратегія національної
інформаційної системи охорони + 66 2012
здоров’я (ІСЗ)
Національна політика чи стратегія
- 22 -
телездоров’я
Джерела фінансування електронного
%
здоров’я
Держава + 77 <25
47
Продовження таблиці 2.1
Категорія Наявність в %
Україні позитивних
відповідей у
світі
Донори, недержавні фонди + 40 <25
Державно-приватне партнерство + 63 <25
Приватне або комерційне + 42 0
Багатомовність в електронному Рік
здоров’ї впровадження
Багатомовність у політиці
електронного охорони здоров’я або + 28 2012
стратегія щодо багатомовності
Інтернет-сайти, що підтримуються
- 48 -
урядом, різними мовами
% від
Посилення потенціалу електронного
загальної
здоров’я
кількості
Студенти, які вивчають медичні науки -
попередня підготовка за електронною + 74 >75
охорони здоров’я
Медичні працівники - Підвищення
кваліфікації з питань електронного + 77 25-50%
здоров’я
Джерело: [1]
Таблиця 2.2 – Правові основи електронного охорони здоров’я (станом
на 2015 рік)
Катеорія %
Наявність в позитивних
Україні відповідей
у світі
Політика чи законодавство - мета
Визначає медичну юрисдикцію, відповідальність або
відшкодування за послуги електронної охорони здоров’я, - 31
такі як телездоров’я
Визначає безпеку пацієнтів та якість медичної допомоги
на основі якості даних, стандартів передачі даних або - 46
клінічних критеріїв компетентності
Захищає конфіденційність даних, що ідентифікують
особу, незалежно від того, в паперовому або цифровому + 78
форматі
Захищає конфіденційність даних, пов’язаних зі здоров’ям
+ 54
людей, що зберігаються в електронному форматі в EHR
Керує обміном цифровими даними між медичними
працівниками в інших медичних закладах тієї ж країни за - 34
допомогою EHR
48
Продовження таблиці 2.2
Катеорія Наявність в %
Україні позитивних
відповідей
у світі
Забезпечує обмін цифровими даними між медичними
працівниками в медичних закладах інших країн за - 22
допомогою EHR
Регулює обмін особистими даними та даними про
- 39
здоров’я між дослідницькими організаціями
Дозволяє особам електронний доступ до власних даних,
- 29
пов’язаних зі здоров’ям, коли вони знаходяться в EHR
Дозволяє особам вимагати виправлення власних даних,
пов’язаних зі здоров’ям, при їх зберіганні в EHR, якщо - 32
відомо, що вони є неточними
Дозволяє особам вимагати видалення даних, пов’язаних
- 18
із охороною здоров’я, зі своєї EHR
Дозволяє людям вказувати, якими даними щодо охорони
здоров’я з їхньої EHR можна обмінюватися із обраними - 28
ними медичними працівниками
Управляє реєстрацією актів цивільного стану та
- 76
статистикою життєдіяльності
Управляє національними системами управління
- 65
ідентифікацією
Джерело: [1]
Тобто, як бачимо з таблиці в законодавстві України на 2015 рік не було
визначено та врегульовано більшість основних питань пов’язаних з
організацією системи електронної охорони здоров’я.
Стосовно телемедицини було отримано наступні дані (табл. 2.3)
Таблиця 2.3 – Наявність програм телемедицини в Україні (станом на
2015 рік)
Види програм Рівень системи
Тип програми
охорони здоров’я
Телерадіологія Місцевий Пілотний
Теледерматологія Середній Пілотний
Телепатологія Регіональний Пілотний
Телепсихіатрія Середній Неформальний
Віддалений моніторинг пацієнта Місцевий Неформальний
Джерело: [1]
Також, було досліджено, що на 2015 рік не було створено національну
систему Електронних медичних записів (EHR), не використовувалися Big data
в медичній сфері, а також відсутня національна політика або стратегія
49
використання соціальних мереж державними організаціями, в тому числі в
сфері охорони здоров’я.
Таблиця 2.4 – Використання електронного навчання в медичних
науках (станом на 2015 рік)
Напрям %
Наявність в позитивних
Україні відповідей
у світі
Студенти медичних наук - до підготовки
Медицина + 58
Стоматологія - 39
Громадське здоров’я + 50
Догляд та акушерство - 47
Фармакологія + 38
Біомедицина / Науки про життя + 42
Медичні працівники - Служби
Медицина + 58
Стоматологія + 30
Громадське здоров’я + 47
Догляд та акушерство - 46
Фармакологія + 31
Біомедицина / Науки про життя + 34
Джерело: [1]
Щодо організації mHealth програм в Україні, то на той період вони мали
або неформальний характер, або були в стані пілотного впровадження
(табл.2.5 )
Таблиця 2.5 – Огляд mHealth програм в Україні (станом на 2015 рік)
Види Рівень системи
Тип програми
охорони здоров’я
Доступ / надання медичних послуг
Безкоштовна екстрена допомога Регіональний, Пілотна,
місцевий створено
Інформаційні центри здоров’я Неформальна,
Місцевий
пілотна
Нагадування про зустріч Місцевий Неформальна
Мобільна телемедицина Середній Неформальна
Управління стихійними лихами і
Національний Створено
надзвичайними ситуаціями
Прихильність до лікування Місцевий Неформальна
50
Продовження таблиці 2.5
Види Рівень системи Тип програми
охорони здоров’я
Доступ / надання медичних послуг
Мобілізація громади Місцевий Неформальна
Доступ до інформації, баз даних та
Національний Створено
інструментів
Записи пацієнтів Середній Пілотна
Навчання Середній Неформальна
Системи підтримки прийняття рішень Середній Неформальна
Збір медичної інформації
Моніторинг пацієнта Середній Неформальна
Огляди стану здоров’я Середній Неформальна
Спостереження за хворобами Середній Пілотна
Джерело: [1]
Отже, як бачимо на 2015 рік рівень інформатизації охорони здоров’я був
дуже низький, не дивлячись на те, що Концепцію було прийнято в 2013 році.
Реальне становлення електронної системи охорони здоров’я почало
відбуватися в 2017 році разом з початком реформи охорони здоров’я.
Протягом 2017 – 2018 років відбулось ряд системних зрушень у сфері
інформатизації охорони здоров’я, було прийнято Закон України «Про
державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», ряд
підзаконних актів, якими було врегульовано діяльність електронної системи
охорони здоров’я (ЕСОЗ) та інституцій, що мають її впроваджувати –
Міністерство Охорони Здоров’я (МОЗ), Національна Служба Здоров’я
України (НСЗУ), Державне підприємство «Електронне здоров’я» (ДП ЕЗ).
Протягом цього періоду було розроблено логіку, ключові процеси та
реєстри, необхідні для існування інформаційного середовища у сфері охорони
здоров’я, утворився ринок виробників спеціалізованого програмного
забезпечення, які забезпечують доступ до центральної бази даних та підтримку
кінцевих користувачів у закладах охорони здоров’я. В той же час, рівень
комп’ютеризації, покриття медичними інформаційними системами надавачів
послуг в сфері охорони здоров’я залишається ще низьким [34].
51
В 2018 році Кабінетом Міністрів України було затверджено Порядок
функціонування електронної системи охорони здоров’я, який визначає
механізм функціонування електронної системи охорони здоров’я та її
компонентів, реєстрації користувачів, внесення та обміну інформацією і
документами в електронній системі охорони здоров’я відповідно до Закону
України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування
населення» [52].
Визначено, що до складу електронної системи охорони здоров’я входять
центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між
якими забезпечено автоматизований обмін інформацією, даними та
документами через відкритий програмний інтерфейс (АРI), а її завданням є
забезпечення можливості використання пацієнтами електронних сервісів для
реалізації їх прав, зокрема за програмою державних гарантій медичного
обслуговування населення (далі - програма медичних гарантій), автоматизація
ведення обліку медичних послуг і управління медичною інформацією,
запровадження електронного документообігу у сфері медичного
обслуговування населення. До функціональних можливостей електронної
системи охорони здоров’я віднесено:
1) можливість реєстрації користувачів у центральній базі даних, у тому
числі з використанням засобів електронної ідентифікації;
2) розмежування прав користувачів на внесення, перегляд інформації у
центральній базі даних, внесення змін та доповнень до неї;
3) можливість створення, внесення, перегляду та обміну деклараціями
про вибір лікаря, який надає первину медичну допомогу (далі - декларації),
рецептами, направленнями, медичними записами, іншою інформацією та
документами через електронні кабінети відповідно до прав доступу
користувачів;
4) можливість використання електронної системи охорони здоров’я
особами з порушенням зору та слуху;
52
5) можливість надання пацієнтами (їх законними представниками) згоди
у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання
згоди, на доступ до даних про себе (про пацієнта для законних представників),
що міститься в електронній системі охорони здоров’я, лікарям, третім особам;
6) отримання пацієнтами відомостей про осіб, які подавали запити щодо
надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров’я, про
таких пацієнтів;
7) здійснення пошуку та перегляду відомостей у центральній базі даних
відповідно до прав доступу користувача з дотриманням вимог Закону
України «Про захист персональних даних»;
8) можливість укладення, зміни та припинення договорів про медичне
обслуговування населення та договорів про реімбурсацію за програмою
медичних гарантій, формування та подання електронних звітів, первинних,
розрахункових та інших документів за договорами через центральну базу
даних;
9) збереження, автоматичне резервування і відновлення даних, що
передавалися до центральної бази даних, забезпечення безперебійного
доступу до центральної бази даних;
10) захист інформації від несанкціонованого доступу, знищення,
модифікації;
11) облік операцій (внесення, перегляд, внесення змін та доповнень
тощо) з інформацією та документами у центральній базі даних та подій, що
відбуваються в електронній системі охорони здоров’я і стосуються її безпеки;
12) можливість використання для внесення та систематизації інформації
у центральній базі даних державних класифікаторів, номенклатур та
довідників, затверджених в установленому законодавством порядку;
13) використання єдиних стандартів обміну медичною інформацію,
затверджених МОЗ; підключення до системи електронної взаємодії державних
електронних інформаційних ресурсів у встановленому законодавством
порядку;
53
14) сумісність та електронну взаємодію центральної бази даних в
установленому законодавством порядку з іншими інформаційними системами
та державними інформаційними ресурсами [52].
В 2019 році було розроблено проєкт Концепції інформатизації охорони
здоров’я України і подано на громадське обговорення. Розробники Концепції
наголошували, що неефективність попередніх програмних документів щодо
інформатизації системи охорони здоров’я відбувалася в зв’язку з тим, що в них
провідна роль надавалася державі. Але, як показав досвід, в даній сфері більш
ефективним виявилося широке залучення громадськості та приватного
сектору. Ефективність зазначених вище підходів була доведена протягом
2017-2018 років – за 2 роки була створена значна частина інфраструктури,
реєстрів для обміну даними, створений ринок медичних інформаційних
систем, менш ніж за рік в електронному вигляді було подано більше 24
мільйонів декларацій про вибір лікарів, що надають первинну медичну
допомогу по всій Україні. Зважаючи на досвід інших країн, для досягнення
таких результатів потрібно щонайменше 3-5 років [68]. Відповідно, при
розробці проєкту даного варіанту Концепції було враховано дане питання і до
основних учасників було долучено як громадськість, так і бізнес-спільноту.
На думку розробників, держава повинна забезпечувати наступне [68]:
− впровадження централізованих систем, класифікаторів, основних
реєстрів (центрального компоненту), мета яких забезпечити інфраструктуру з
обміну даними, сумісність систем у ЕСОЗ за допомогою технічного
регулювання та стандартизації;
− технічну інфраструктуру для зберігання та оброблення даних, в
обсязі, що необхідні для управління системою охорони здоров’я, програмою
медичних гарантій, ефективного використання бюджетних коштів та
забезпечення гарантованого доступу до найбільш важливих медичних даних
пацієнтів та підтримки суспільно важливих реєстрів у сфері охорони здоров’я;
− регулювання ринку медичних інформаційних систем через
перевірку відповідності вимогам сумісності та стандартам;
54
− рівність для учасників ринку, створення конкурентних умов на
ринку [68].
А бізнес-спільнота забезпечує [68]:
− розробку інформаційних систем для кінцевих користувачів
(інтерфейсів) – для пацієнтів та персоналу у закладах охорони здоров’я;
− впровадження зазначених систем, навчання та підтримку кінцевих
користувачів.
При цьому, бізнес-спільнота повинна мати переважне право для
виключної реалізації інформаційних систем (інтерфейсів) для кінцевих
користувачів у закладах охорони здоров’я та для пацієнтів. Держава
утримуватиметься від створення таких систем (інтерфейсів), якщо на ринку є
пропозиції, в кількості, достатній для конкуренції та для задоволення потреб
користувачів [68].
Основною задачею інформатизації охорони здоров’я є вирішення
основних проблем в сфері інформатизації через створення середовища E-
здоров’я для [68]:
− забезпечення інструментів для реалізації реформи фінансування
охорони здоров’я та функціонування НСЗУ як єдиного національного
замовника та платника за медичні послуги;
− надання достовірної інформації в необхідному обсязі, в потрібному
місці, в потрібний час для учасників системи охорони здоров’я;
− використання переваг обробки «великих даних» та інтелектуальних
систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів в
галузі, підтримки клінічних рішень та підвищення якості медичних послуг;
− залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я, контролю
якості отриманих послуг за рахунок надання доступу до власних медичних
даних та розпорядження ними [68].
До основних принципів було віднесено наступні:
- орієнтованість на пацієнта;
55
- пріоритет електронної форми;
- одноразове введення та багаторазове використання даних;
- єдиний медичний інформаційний простір [68].
Треба зазначити, що даний проєкт Концепції так і не було затверджено і
лише в 2020 році Міністерство охорони здоров’я повернулося до розробки
Концепції, яка була представлена в вересні 2020 року на громадське
обговорення. Метою проєкту Концепції розвитку електронної охорони
здоров’я [56] є формування політичних, організаційних, технологічних та
ідеологічних умов розвитку е-здоров’я в Україні, що характеризується
підвищенням якості та доступності медичних послуг, розширенням прав і
можливостей пацієнтів, забезпеченням їх безперервної медичної допомоги та
безпеки, підвищенням ефективності управління та використання ресурсів,
високим рівнем поінформованості населення щодо питань здорового способу
життя, профілактики захворювань та отримання медичної допомоги.
Досягнення зазначеної мети, на думку розробників Концепції, можливе
при умові дотримання таких основних підходів та принципів (рис.2.1).
Реалізація Концепції передбачена на період до 2025 року. В концепції
заплановано реалізацію таких етапів:
1 Етап (2020-2022 роки):
− розробка та затвердження плану заходів щодо реалізації цієї
Концепції;
− удосконалення законодавства щодо розвитку е-здоров’я з
урахуванням засад, визначених цією Концепцією;
− перегляд та удосконалення системи і механізмів управління ЕСОЗ;
− забезпечення неперервності та сталості політики безпеки та захисту
інформації і персональних даних;
− здійснення аналізу та удосконалення функціонування існуючих
інформаційних систем та реєстрів у сфері охорони здоров’я;
56
Принципи розвитку електронної системи охорони здоров’я
Вироблення єдиної державної політики щодо розвитку е-здоров’я,
забезпечення її ефективної реалізації
Консолідація та координація ресурсів, зусиль та дій органів державної влади,
надавачів медичних послуг, громадян та бізнесу щодо розвитку е-здоров’я
Сприяння підвищенню якості охорони здоров’я на всіх рівнях; використання
передових міжнародних медичних та інформаційних стандартів
Формування єдиного медичного інформаційного простору як сукупності баз та
банків даних, технологій їхнього ведення й використання, інформаційно-
телекомунікаційних систем та мереж, що функціонують на основі єдиних
принципів і за загальними правилами
Розвиток національної медичної інфраструктури інформатизації, що, зокрема,
включає в себе кадрову спроможність, інформаційні ресурси, технології,
продукти і послуги
Створення умов для справедливої конкуренції та розвитку ринку
Використання переваг обробки великих даних (Big Data) та інтелектуальних
систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів у
сфері
Дебюрократизація та адміністративне спрощення, а також орієнтованість
електронної охорони здоров’я на пацієнта
Прозорість та публічна доступність узагальнених даних щодо розвитку е-
здоров’я
Забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації і персональних
даних, зокрема з урахуванням вимог Законів України «Про захист інформації
в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних
даних», Генерального регламенту Європейського Союзу із захисту
персональних даних (General Data Protection Regulation (EU) 2016/679, GDPR)
Орієнтованість на пацієнта, а також залучення громадян до піклування про
власне здоров’я, контролю якості отриманих послуг за рахунок надання доступу
до власних медичних даних та розпорядження ними
Рисунок 2.1 – Основні принципи та підходи розвитку електронної
системи охорони здоров’я
Джерело: розроблено автором на основі [56]
57
− здійснення аналізу наявних статистичних та облікових форм у сфері
охорони здоров’я та поетапний перехід від використання паперових до
електронних документів;
− здійснення аналізу та визначення вимог до розробки сервісів ЕСОЗ,
контролю якості розробленого функціоналу, введення його в тестову та
промислову експлуатацію;
− розширення функціональних можливостей ЕСОЗ згідно з дорожньою
картою розробки, узгодженою відповідним комітетом органу управління
ЕСОЗ;
− розвиток в ЕСОЗ інструментів для продовження реформи
фінансування системи охорони здоров’я;
− формування єдиного медичного інформаційного простору та
забезпечення сумісності і електронної взаємодії центральної бази даних ЕСОЗ
в установленому законодавством порядку з іншими інформаційними
системами та державними інформаційними ресурсами;
− використання передових міжнародних медичних та інформаційних
стандартів;
− продовження політики впровадження протоколів і стандартів обміну
інформацією у сфері охорони здоров’я, єдиних термінологічних словників та
класифікаторів, рекомендацій щодо захисту інформації та персональних даних
для електронних медичних інформаційних систем і користувачів електронної
системи охорони здоров’я та забезпечення відповідного нормативно-
правового регулювання;
− розвиток технічної платформи для обміну та інтеграції даних,
необхідних для ефективної взаємодії електронних медичних інформаційних
систем, що мають стати інформаційною інфраструктурою та стимулювати
розвиток інноваційних інформаційних послуг, знизити бар’єри входження
на ринок електронних медичних інформаційних систем, доступу до
знеособлених даних для науковців та бізнес-середовища;
58
− інформатизація закладів охорони здоров’я та розвиток інформаційної
культури (цифрової освіченості) та кібербезпеки і кібергігієни серед медичних
працівників і пацієнтів;
− забезпечення стабільної ресурсної підтримки ЕСОЗ, у тому числі
шляхом визначення достатнього фінансування з державного бюджету,
впровадження моделі монетизації;
− забезпечення прозорості та публічної доступності узагальнених даних
щодо розвитку е-здоров’я;
− широке залучення громадян до використання ЕСОЗ;
− початок інтеграції в світовий медичний інформаційний простір та з
відповідними інформаційно-телекомунікаційними системами країн світу [56].
ІІ Етап (2023–2025 роки):
− забезпечення стабільного і збалансованого розвитку ЕСОЗ та
поглиблення інформаційної взаємодії між інформаційно-
телекомунікаційними системами в Україні;
− підтримка стандартизації, технічного регулювання електронних
медичних інформаційних систем, впровадження детальніших термінологічних
словників та класифікаторів;
− розвиток систем підтримки клінічних рішень, персоналізованої
медицини, систем для обробки великих даних (Big Data), машинного навчання
та штучного інтелекту;
− повна інтеграція в світовий медичний інформаційний простір [56].
На думку розробників основними результатами реалізації Концепції має
стати наступне:
− удосконалити нормативно-правове забезпечення розвитку е-
здоров’я;
− підвищити якість, безпечність та доступність медичних послуг;
− забезпечити розширення прав і можливостей пацієнтів, надання їм
безперервної медичної допомоги;
59
− забезпечити дебюрократизацію та адміністративне спрощення для
надавачів медичних послуг;
− сформувати єдиний медичний інформаційний простір та забезпечити
інтероперабельність, інтегрованість і гармонійний взаємозв’язок із суміжними
сферами;
− забезпечити інтеграцію в світовий медичний інформаційний простір
та з відповідними інформаційно-телекомунікаційними системами країн світу;
− створити умови для розвитку ІТ-інновацій, використання переваг
обробки великих даних (Big Data) та інтелектуальних систем для
прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів у сфері;
− підвищити ефективність управління сферою та використання
ресурсів;
− залучити громадян до піклування про власне здоров’я та контролю
за якістю надання медичних послуг;
− підвищити прозорість і публічну доступність узагальнених даних
щодо розвитку е-здоров’я;
− поліпшити інвестиційну привабливість, діловий клімат та
конкурентоспроможність держави [56].
Наступним важливим документом є розроблений Порядок ведення
Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, в якому
визначається перелік відомостей, що вносяться до зазначеного реєстру в
електронній системі охорони здоров’я та особливості ведення Реєстру. Треба
зазначити, що даний порядок є обов’язковим для закладів охорони здоров’я та
фізичних осіб-підприємців, які одержали ліцензію на провадження
господарської діяльності з медичної практики, та формуються і реєструють
медичні висновки відповідного виду в Реєстрі відповідно до зазначеного
Порядку та порядків формування та видачі медичних висновків відповідного
виду, затверджених МОЗ [51].
60
Також розроблено Порядок ведення Реєстру пацієнтів в електронній
системі охорони здоров’я, який визначає особливості ведення даного реєстру,
а також перелік відомостей, що туди вносяться, та права доступу до них. Цей
порядок, як і в попередньому випадку, є обов’язковим для медичних закладів
та ФОП, які отримали діяльність на провадження господарської діяльності.
Розпорядником Реєстру та володільцем його відомостей є НСЗУ. Обробка
персональних даних в Реєстрі здійснюється в цілях охорони здоров’я,
встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування
або надання медичних послуг в тому числі з метою забезпечення реалізації
програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також
для забезпечення функціонування системи. Реєстр ведеться в центральній базі
даних системи та формується з відомостей про пацієнта, що внесені до
системи відповідно до законодавства та є інформацією з обмеженим доступом.
Захист інформації в Реєстрі здійснюється відповідно до Закону України «Про
захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [51].
Треба зазначити, що під час громадського обговорення даної Концепції
було виявлено низку невідповідностей і неточностей, які потребують
нагального вирішення в наступних питаннях: архітектура ЕСОЗ або eHealth;
організаційно-управлінська модель eHealth; монетизація ЕСОЗ; державний
кабінет пацієнта [66].
Отже, розроблення та прийняття Концепції розвитку електронної
охорони здоров’я є необхідною умовою для подальшого ефективного
впровадження процесів інформатизації в цій сфері, а також основною
розробки дорожньої карти цього процесу, зокрема, етапів, заходів, термінів та
відповідальних за впровадження того чи іншого етапу. Крім цього, прийняття
Концепції є однією з найважливіших умов продовження міжнародного
фінансування eHealth в Україні.
61
2.2 Аналіз етапів розвитку еHealth в Україні
Електронна система охорони здоров’я eHealth – діюча в Україні
інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію
ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в
електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та
медичні інформаційні системи (далі - МІС), між якими забезпечено
автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (АРI).
Впровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту USAID
«HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проекту USAID
«RESPECT», Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і
малярією, проекту EDGE за сприяння уряду Канади та інших організацій.
Засади створення електронної системи охорони здоров’я eHealth,
описані в Меморандумах між Міністерством охорони здоров’я, Проектним
офісом та широкою ініціативою. Система eHealth складається з державного
центрального компоненту та зовнішнього приватного компоненту [57].
Центральний державний компонент є точкою об’єднання медичних
інформаційних систем і є невидимим для кінцевих користувачів – лікарів,
пацієнтів, управлінців [57].
Зовнішній компонент представлений програмними рішеннями –
приватними медичними інформаційними системами (МІС), що приєднались
до системи eHealth. Саме через них кінцеві користувачі співпрацюватимуть з
системою eHealth [57].
Визначено такі основні етапи розвитку eHealth в Україні. Перший етап
впроваджено влітку 2017 року. На першому етапі Центральний компонент
надав можливість зберігати лише персональні дані, а саме: реєстр медичних
установ, реєстр лікарів, реєстр пацієнтів. Перша версія, надала можливість
реєструвати договори між медичними установами/лікарями ФОП і Центром
Національної Служби Здоров’я України (ЦНСЗУ), і реєструвати декларації
62
між лікарем первинної ланки і пацієнтом. На основі цих договорів і декларацій
НСЗУ перераховувалися гроші медичним установам і лікарям ФОП
Другий етап (2019-2020 роки). Створення системи електронних
медичних карток (ЕМК), що включає записи про електронні рецепти та
електронні направлення, запущення реімбурсації в рамках програми
«Доступні ліки» та аргегацію статистичних даних щодо захворюваності [57].
Третій етап (2021-2023 роки). Розвиток систем підтримки клінічних
рішень, персоналізованої медицини, продовження стандартизації, технічного
регулювання електронних медичних інформаційних систем, впровадження
більш детальних термінологічних словників та класифікаторів [57].
Отже, Система eHealth працює в тестовому режимі з вересня 2017 року,
коли стало технічно можливо зареєструвати у системі медичний заклад,
лікарів, а також ввести дані декларацій пацієнтів. 5 лютого 2018 року відбулася
передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до
Міністерства охорони здоров’я України. Відтоді за подальшу розробку та
впровадження eHealth відповідає МОЗ, для чого в грудні 2017 року було
створено ДП «Електронне здоров’я» (eZdorovya). 25 квітня 2018 року Уряд
ухвалив пакет документів, необхідних для старту нової моделі фінансування
системи охорони здоров’я, зокрема запроваджено електронний документообіг
у сфері медичного обслуговування. З 1 квітня 2019 року урядова програма
«Доступні ліки» перейшла під управління Національної служби здоров’я
України. Пацієнти отримували ліки за електронними рецептами. Електронний
рецепт – система управління взаємодії лікарів, пацієнтів та держави, яка
значно полегшує отримання безкоштовних ліків за програмою «Доступні
ліки». Він спростив процедуру реєстрації та виписування рецепту. Для
пацієнта це все виглядає як смс-повідомлення із номером і кодом
підтвердження. Пацієнти, які підписали декларацію із сімейним лікарем та
користуються урядовою програмою «Доступні ліки», можуть отримувати ліки
за електронним рецептом. Механізм відшкодування вартості ліків, за яким
63
працює ця програма, поширюється на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ
типу та бронхіальну астму [16].
В основі роботи eHealth лежать такі нормативно-правові акти:
− Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я,
схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016
р. № 1013-р. дала старт для підготовки проекту закону щодо реформи
фінансування системи охорони здоров’я;
− Меморандум щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої
та ефективної електронної системи охорони здоров’я від 25 листопада 2016
року заклав фундамент побудови електронної системи охорони здоров’я та
відкрив шлях до створення мінімального життєздатного продукту в рамках
електронної системи;
− Меморандум про затвердження Технічних вимог для створення в
Україні Пілотного Мінімально Життєздатного Продукту та етапів Дорожньої
карти щодо створення в Україні прозорої та ефективної електронної системи
охорони здоров’я від 22.12.2016 р., який відкрив шлях для технічної розробки
перших компонентів електронної системи охорони здоров’я;
− Меморандум про спільну діяльність щодо створення в Україні
прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров’я від 16.03.2017,
який було підписано Міністерством охорони здоров’я, Державним агентством
з питань електронного урядування та об’єднанням громадськості, ГО
«Трансперенсі Інтернешнл Україна» та БО «Всеукраїнська мережа людей, які
живуть з ВІЛ/СНІД», який визначив початок системної роботи Проектного
офісу eHealth, розподіл обов’язків та зони відповідальності сторін
Меморандуму щодо створення та впровадження електронної системи охорони
здоров’я;
− Результати першого засідання Координаційної ради МОЗ з питань
впровадження електронної охорони здоров’я щодо розгляду пропозицій з
втілення Мінімально життєздатного продукту;
64
− Наказ ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» №13 від 30.03.2016
про створення проектного офісу;
− Регламент функціонування електронної системи охорони здоров’я
в рамках реалізації пілотного проекту в частині забезпечення автоматизації
обліку надання медичних послуг від 28.08.2017, затверджений ГО
«Трансперенсі Інтернешнл Україна» – документ, який визначає порядок
використання системи охорони здоров’я її учасниками;
− Наказ Міністерства охорони здоров’я від 07.09.2017 № 1060 «Про
тестування компонентів електронної системи обміну медичною інформацією,
необхідних для запуску нової моделі фінансування на первинному рівні
надання медичної допомоги» створив правову основу для запуску у тестовому
режимі компонентів електронної системи охорони здоров’я для реєстрації
лікарень, лікарів та пацієнтів [57];
− Постанова КМУ №411 про «Деякі питання електронної системи
охорони здоров’я»;
− Наказ НСЗУ №28 від 06.02.2019 «Про затвердження Тестової
програми встановлення відповідності МІС технічним вимогам»;
− Наказ НСЗУ №42 від 15.02.2020 «Про затвердження технічних
вимог до МІС»;
− Наказ МОЗ №587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних
записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони
здоров’я» та інші.
На рис.2.2 представлено основних суб’єктів в сфері eHealth в Україні.
Державне підприємство «Електронне здоров’я» було створено як
окремий орган, що відповідає за забезпечення розробки такої системи
відповідно до кращих міжнародних практик, відповідає за її безпеку,
адміністрування, безпеку даних і залучення приватного прогресивного
українського IT-сектору. Ключове завдання ДП — побудувати стабільну,
політично незалежну, безпечну електронну систему охорони здоров’я,
65
забезпечити виконання Закону «Про державні фінансові гарантії медичного
обслуговування населення», а також забезпечити необхідними IТ-
інструментами систему охорони здоров’я.
Адмініструє Центральну базу Аналізує та використовує
даних eHealth та контролює дані для прогнозування
розробку електронної потреб населення в медичних
системи охорони здоров’я в послугах, розробки програми
Україні медичних гарантій,
здійснення оплати закладам
за медичні послуги
eZdorovya Національна служба здоров’я
(ДП «Електронне здоров’я»
eHealth
Міністерство охорони Бізнес
здоров’я
Формує політику у галузі Електронні медичні
охорони здоров’я, відповідає інформаційні системи (МІС)
за реалізацію реформ — системи, які дають змогу
автоматизувати роботу
медзакладів з ЦБД
Рисунок 2.2 – Ключові суб’єкти eH ealth в Україні
Джерело: [69]
Розробка системи відбувалася не за рахунок коштів державного
бюджету, а за сприяння міжнародних партнерів, які, у свою чергу, ретельно
контролюють якість та ефективність витрати ресурсів та залучають найкращу
міжнародну експертизу [26].
Протягом 2018 року ДП «Електронне здоров’я» досягло таких основних
результатів на різними напрямами [26]:
− Створення ефективного ДП з налагодженою організаційною
структурою та командою: сформовано штат ДП з досвідчених співробітників
з різних сфер бізнесу та державного сектору; визначено цілі, завдання та
пріоритети роботи ДП; у проектну роботу ДП інтегровано матричний підхід;
66
виокремлено 7 ключових фунціональних напрямів та призначено керівників
[26].
− Розробка та впровадження компонентів електронної системи
охорони здоров’я: розроблено та погоджено Дорожню карту проекту на 2018–
2019 роки; реалізовано всі ключові завдання в Дорожній карті; впроваджено
необхідний технічний функціонал для організації роботи первинної медицини
в рамках першого етапу трансформації охорони здоров’я в Україні, в тому
числі для підписання НСЗУ договорів із закладами охорони здоров’я (ЗОЗ);
розроблено функціонал для реімбурсації в рамках програми «Доступні ліки»;
отримано атестати підтвердження відповідності у сфері захисту інформації;
відібрано декілька розробників для побудови компонентів електронної
системи [26].
− Розробка та впровадження моделі взаємодії державно-приватного
партнерства (ДПП): підтримка і робота з 15 МІС, залученими до електронної
системи eHealth; налагоджено модель взаємодії ДПП; налагоджено постійну
технічну підтримку для МІС; регулярні зустрічі та консультації для
представників бізнесу; комунікування можливості співпраці для потенційних
партнерів – надавачів ITпослуг у медицині [26].
− Встановлення довгострокових відносин з міжнародними
партнерами: отримано міжнародну фінансову допомогу $2 млн на розробку
електронної системи eHealth; налагоджено процеси інформування
міжнародних партнерів щодо діяльності ДП [26].
− Інтеграція міжнародного досвіду та впровадження найкращих
міжнародних технологій: залучено провідних міжнародних експертів для
консультацій щодо розвитку системи; побудовано механізми інтеграції
провідного міжнародного досвіду; Україна стала членом GDHP – Глобального
цифрового партнерства у сфері охорони здоров’я; ДП налагодило
горизонтальні звязки з партнерами і бізнесом; Українська модель ДПП
розвитку системи eHealth отримала міжнародне визнання (OPSI-OECD) [26].
67
Ключовими напрямами роботи ДП «Електронне здоров’я» у 2019 році
були визначені наступні:
− подальша розробка стабільної та захищеної системи eHealth і
технічного функціоналу медреформи;
− побудова системних процесів взаємодії з головними партнерами:
НСЗУ та МОЗ;
− монетизація eZdorovya;
− активна участь у розбудові Governance Model, Наглядової ради з
метою створення стабільної, прозорої та захищеної екосистеми eHealth;
− створення умов для розвитку вільного та конкурентного ринку ІТ-
послуг у медицині та можливостей взаємодії з центральною базою даних
eHealth [26].
В 2020 році ДП «Електронне здоров’я» отримало наступні проміжні
результати своєї діяльності:
− доступ до електронних послуг 28 мільйонів українців;
− контроль над ЦБД – здійснено міграцію на контрольоване
продуктивне середовище та нівельовано загрозу vendor lock-in;
− збільшено пропускну спроможність ЦК, середню швидкість
обробки запитів користувачів знижено до 5 секунд;
− ефективне втілення реформи завдяки ЕСОЗ: впровадження
електронних медичних записів – основного інструменту для розвитку eHealth;
− бізнес-аналітики та системні аналітики Підприємства відіграли
ключову роль у розробці технічних завдань та впровадженні функціоналу в
eHealth (ЕМЗ, е-направлення, медичні висновки та процедури);
− налагоджено адекватну роботу більшості внутрішніх ІТ систем
МОЗ;
− скоординовано впровадження ряду ІТ систем МОЗ (ЄДІСТ,
Централь 103);
68
− побудовано комплексну систему захисту інформації (КСЗІ) на
ЦБД та отримано атестат її відповідності;
− побудовано та розпочато імплементацію концепції монетизації
сервісів (платні консультації з тестування);
− 200+ технічних коллів проведено, 40+ зустрічей з партнерами
організовано та проведено;
− проведено 15+ воркшопів, тренінгів та інших навчальних заходів;
− активне залучення бізнесу до розробки – 36 МІС приєднано;
− реалізовано 500+ сесій тестувань МІС при додаванні нового
функціоналу до продуктивного середовища;
− здійснено 400+ підключень функціоналу;
− отримано 1807 технічні та консультативні запити від бізнесу, з них
вирішено 98%, швидкість реакції на звернення становить до 40 хв;
− eHealth SLS success rate 96,3%;
− створено комітет SDLC, що дозволить прозоро, чітко та зрозуміло
для усіх зацікавлених сторін розвивати розробку функціоналу системи eHealth
на усіх етапах;
− створено робочу групу для формування Концепції розвитку
електронної системи охорони здоров‘я [23].
Електронна система охорони здоров’я працює за модульною системою.
Модуль – набір функціоналу необхідний для різних типів користувачів
системи eHealth. Наприклад, це означає, що один медичний заклад може
використовувати адміністративний модуль однієї МІС, а лікарі –
користуватися модулем «Робоче місце лікаря» іншої МІС . Архітектура
системи має такий вигляд (рис.2.3).
69
Головний лікар Лікарі фармацевти Відділи кадрів
МІ С 1 МІС 2 МІС 3 МІС N
Центральний компонент (ЦБД)
Приватні Телеме- Страхові Аптеки Лабора- Прива- Академічні
медичні дицина торії тні медичні
заклади лікарні центри
Рисунок 2.3 – Архітектура системи eHealth
Джерело: [69]
Треба зазначити, що на сьогодні до eHealth приєдналося: 1939 медичних
закладів ПМД, 27732174 пацієнтів, 24607 лікарів ПМД, 1122 аптечних
закладів, 9395 фармацевтів [69].
Медична інформаційна система може містити наступні модулі:
1. «Адміністративний модуль надавача медичних послуг первинної
медичної допомоги» – для укладання договорів з НСЗУ та отримання
фінансування закладами, що надають первинну медичну допомогу.
2. «Робоче місце лікаря ПМД» – для роботи лікарів, що надають
первинну медичну допомогу: робота з деклараціями про вибір лікаря, що
надає первинну медичну допомогу, електронні медичні записи, виписування
електронного рецепту за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.
70
3. «Адміністративний модуль аптечного закладу» – включає
функціонал для реєстрації аптек, їх підрозділів та фармацевтів і подальшого
заключення договорів про реімбурсацію з НСЗУ.
4. «Робоче місце фармацевта» для роботи фармацевтів для
погашення електронного рецепту за програмою реімбурсації «Доступні ліки».
5. «Адміністративний модуль надавача медичних послуг
спеціалізованої медичної допомоги” – для реєстрації закладу, що надає
спеціалізовану медичну допомгу, реєстрації його підрозділів та користувачів.
6. «Робоче місце лікаря СМД» – для роботи лікарів, що надають
спеціалізовану медичну допомогу: робота з електронними медичними
записами, діагностичними звітами, виписування е-направлення, обробка та
погашення е-направлення, ведення електронних медичних записів стаціонар
(надходження та виписка), робота з електронними медичними записами та е-
направленням неідентифіковних пацієнтів.
7. «Робота з записами про пацієнтів» включає функціонал по роботі
з записами ідентифікованих пацієнтів та неідентифікованих пацієнтів;
приєднання записів неідентифікованого пацієнта до ідентифікованого.
8. «Доступ до даних» [69].
На сьогодні в Україні доступні такі МІС: Віл-інфекція в Україні; ВІСА;
Дніпро-МТ; Доктор Елекс; Дорадо; Електронна лікарня 2.0; еАптека-
Компендіум; ЕМСІМЕД; EMCImed+; Каштан; МЕДЕЙР; Медікіт;
МедІнфоСервіс; МІА Здоров’я; Нейрон; Поліклініка без черг; Скарб;
Укрмедсофт; Ademrius; Askep; Clinica Web; DocDream; EvoMIS; Health 24;
Healthtech; Helsi; Hermes medical; Iconx CRM; Lakmus; MС+; Medcore;
MEDICS IT; MEDSTAR; nHealth; Selenium; SimplexMed; SimplexMis; UA
Smart; 3і [69].
ДП «Електронне здоров’я» постійно оновлює функціональні можливості
на рівні ЦБД eHealth та здійснює повторні тестування МІС. Це означає, що
МІС може бути в подальшому відключений від ЦБД eHealth по результатам
повторного тестування. ДП «Електронне здоров’я», як Адміністратор eHealth
71
не зобов’язує МІС розробляти весь доступний функціонал, дане рішення
приймається кожним Оператором МІС самостійно.
Наведемо декілька статистичних даних щодо динаміки створених
електронних медичних записів (ЕМЗ), виписаних електронних направлень та
рецептів в Україні, використовуючи інформацію НСЗУ.
На рис.2.4 представлено динаміку створених ЕМЗ з вересня 2019 по
листопад 2020 року в розрізі місяців, а також представлено накопичувальну
динаміку.
Рисунок 2.4 – Динаміка створених ЕМЗ протягом 2019-2020 років
Джерело: [49]
На листопад 2020 року створено 89,99 млн. ЕМЗ, з яких активних 89,69
млн. Як бачимо з рисунку активізація створення ЕМЗ відбулася квітня 2020
року.
В розрізі регіонів, як бачимо з рис.2.5 найбільша кількість ЕМЗ
відбулося в Харківській та Дніпропетровській областях, а також м. Київ.
72
Рисунок 2.5 – Деталізація створення електронних медичних записів за
областями
Джерело: [49]
В системі електронного здоров’я на листопад місяць створено 14,97 млн.
електронних направлень, які створили 2903 надавача медичних послуг.
Електронні направлені виписали 45215 лікарів, з яких 50% лікарі первинної
допомоги і 50% лікарі спеціалізованої допомоги.
На листопад 2020 року виписано 22,8 млн електронних рецептів, з яких
погашено 19,44 млн., що становить 85,3%. Детальна інформація щодо
динаміки та кількості випущених рецептів в розрізі областей представлено на
рис. 2.6, 2.7, 2.8.
73
Рисунок 2.6 – Динаміка виписування та відпуску електронних рецептів
Рисунок 2.7 – Приріст виписаних і відпущених електронних рецептів
Джерело: [49]
74
Рисунок 2.8 – Розподіл кількості пацієнтів, виписаних та погашених
рецептів за областями України
Джерело: [49]
Отже, на сьогодні в Україні створено законодавчу та інституційну базу
для розробки та реалізації проєкту eHelth. Ідуть активні процеси щодо
інформатизації процесів надання медичних послуг, зокрема створення
електронних медичних карток, застосування електронних рецептів.
2.3 Основні проблеми та напрями подальшого розвитку
електронної системи охорони здоров’я в Україні
В той же час, не дивлячись на значні успіхи у розвитку електронної
системи охорони здоров’я в Україні, існує низка проблем, які виникли як на
стадії розробки, так і на стадії впровадження цієї системи.
Основна проблема, як зазначають спеціалісти, виникла на початкові
стадії розробки eHealth, коли не було чіткого бачення кінцевого результату
даного проєкту. В результаті це знизило ефективність впровадження даного
75
проєкту і призвело до того, що система була «зав’язана» на одному розробнику
Edelnab [38]. Треба зазначити, що у провідних країнах світу електронна
медицина впроваджувалася десятиліттями, в Україні хочуть це зробити за
декілька років. Зрозуміло, що напрацьований досвід та технічні можливості
можуть дозволити Україні це зробити набагато швидше, ніж була можливість
у інших країн, але треба максимально використовувати зазначений досвід,
враховувати ті помилки, які вже були зроблені.
По-друге, фінансування проєкту здійснювалося за кошти міжнародних
організацій. Світовий банк виділив Україні кредитні кошти на розробку та
впровадження eHealth в нашій державі. Все покроково було прописане та
готове до впровадження аж до 2020 року. Але замість того, щоб почати діяти
за методологією та планом, який спирається на рекомендації та міжнародний
досвід, одразу почалося впровадження окремих елементів електронної
системи охорони здоров’я. До того ж, дуже швидкими темпами, власними
силами, відмовившись від запропонованого плану та напрацьованих
документів і повністю покладаючись на донорські кошти [38].
Треба розуміти, що підтримувати функціонування даної системи
необхідно буде з державних коштів, і, як показує досвід інших країн, витрати
на підтримку значно вище ніж на її розробку. Наприклад, в 2020 році на
функціонування системи необхідно було 28,8 млн.грн, а було профінансовано
лиш 9 млн. грн., що призводить до браку потужностей при запуску другого
етапу медичної реформи, яка розпочалася в квітні [40].
Одна з проблем, яку відзначають фахівці, - відсутність створеного
мотиваційного середовища у всіх учасників процесу: лікарів, пацієнтів,
управлінців всіх рівнів, власників медичних закладів та розробників медичних
інформаційних систем до впровадження eHealth. Не було проведено
нормальної роз’яснювальної роботи, для чого взагалі потрібна eHealth та які
суттєві переваги, вигоди вона надає. Результат – суттєвий спротив новаціям,
особливо на фоні технічних проблем із системою. Замість мотивації
використовується примус – якщо дані до системи вчасно не внести, медичний
76
заклад недоотримає фінансування. Тому всі незадоволені, але терплять і
роблять [38].
Вузькі часові рамки для запуску функціоналу одразу в промислову
експлуатації без належного тестування призводять до перебоїв з роботою
ЕСОЗ: система зависає, видає помилки, «вибиває» користувача, дані часто
зберігаються довго, іноді – некоректно, достовірність їх сумнівна. Все це ще
більше послаблює мотивацію лікарів, керівників та пацієнтів. Ці проблеми –
результат сильного перенавантаження центрального компоненту системи,
зокрема через помилково обрану архітектуру, недосконалість програмного
забезпечення, обраного поза прозорим конкурсом одного розробника на
специфічній, не розповсюдженій платформі, браку фінансування на підтримку
необхідних потужностей роботи ЕСОЗ. Крім того, медичні працівники часто
наголошують на незручному інтерфейсі медичних інформаційних систем
(МІС), над яким потрібно ще багато працювати. В той же час у МІСів не
вистачає часу, ресурсів на розробку функціоналу на потребу користувачів,
оскільки всі вони направляються на доопрацювання, відладку та запуск нового
функціоналу для взаємодії з центральним компонентом, згідно пріоритетів не
користувачів, а НСЗУ [38].
Також, спеціалісти зазначають, що до центрального компонента на
даний час надходить дуже багато зайвої, і досить багато непотрібної
інформації, або такої, що не використовується зараз, не дає нічого
безпосередньо тим, хто її вносить, вони не бачать вигоди та доцільності в
цьому. І ще через це система перевантажується, потребує додаткових
ресурсів, зависає. Крім того, всі набори даних вносять в режимі реального
часу, через пряме підключення до «єдиної точки відмови», в чому теж нема
потреби, і це також негативно впливає на швидкість обробки даних та роботу
всієї ЕСОЗ [38].
У Нацслужбі здоров’я визнають: навантаження електронної системи
охорони здоров’я України постійно зростає. Система містить дані понад 30
мільйонів пацієнтів, реєстри понад 3700 медичних закладів, щодня
77
створюється понад 650 тисяч медичних записів, з них – понад 110 тисяч
направлень та понад 50 тисяч рецептів. Загалом, щогодини до центральної
бази даних надходить 2,5 мільйона запитів, 700 – кожної секунди. Відповідно,
щоб оперативно опрацьовувати такий обсяг даних, система повинна мати
відповідну потужність: об’єм пам’яті, процесорів та сховища в дата центрі.
НСЗУ як орган, який забезпечує функціонування ЕСОЗ. Як зазначалося вище
обсягів фінансування на покращення технічної складової на сьогодні не
вистачає [21].
Для того, щоб частково вирішити цю проблему, наприклад, можна не
передавати абсолютно всі дані на центральний компонент в режимі реального
часу. В принципі, можна взагалі заповнювати менше даних, оскільки наразі на
центральний компонент передається багато зайвого. Це розвантажило б і
самих медичних працівників. Частину даних можна робити вивантаженнями
(пакетами) раз на день, які доцільно налаштувати на нічний час. Це має назву
– асинхронне завантаження даних [38].
Отже, розповсюдженими проблемами, які називають лікарі при
використанні електронної системи охорони здоров’я в Україні є пацієнтів, є:
− необхідність вносити в систему величезну кількість зайвої
інформації;
− велика складність роботи з системою в робочий час. Час
формування направлень на дослідження може займати до 30-40 хвилин, а
виписка пацієнта зі стаціонару – до 50 хвилин, а в пологових будинках – до 1
години. Лікарям доводиться переносити введення даних на вечірні години або
на вихідні дні;
− тривале зависання системи, лікар не може взаємодіяти з
центральною базою даних в режимі онлайн;
− незрозуміла система кодування діагнозів/невідповідність кодів
захворювань;
− часта вимога авторизуватися в eHealth та змінювати пароль;
− зависання сервісу звітності НСЗУ;
78
− у згенерованому звіті НСЗУ кількість послуг не відповідає
фактично внесеним лікарнею;
− виникнення проблем з електронними рецептами у працівників
аптечних мереж;
− необхідність переробки звітів НСЗУ через збої системи та помилки
в роботі;
− низька якість надання послуг провайдерами інформаційних послуг
в сфері медицини, які за контрактом з медичним закладом повинні
встановлювати програмне забезпечення гарантувати його безперебійну
роботу;
− відсутність ґрунтовного навчання лікарів роботі в персональному
кабінеті внутрішньої системи і взагалі користування нею;
− слабке забезпечення сучасною технікою лікувально-
профілактичних установ;
− низька інформаційна культура в цих структурах;
− несвоєчасність надання медичної допомоги через тривалий період
внесення даних пацієнта в комп’ютерну мережу, що призводить до
підвищення часу очікування пацієнтів, утворення черг [21].
Нижче наведено дані опитування, проведеного Всеукраїнською Радою
захисту прав та безпеки пацієнтів та дослідницьким центром «ННЦ ПС
«Соціоплюс» у трьох областях (серед близько 250 закладів охорони здоров’я)
(рис.2.9).
Спеціалісти в галузі електронного здоров’я вказують на недостатній
рівень безпеки персональних та медичних даних. Зокрема, за нинішніх умовах
роботи електронної системи охорони здоров’я пацієнт не може
проконтролювати, хто і коли міг переглядати інформацію про нього, як на
рівні медичних закладів, так і на рівні НСЗУ, яка є власником бази даних
eHealth. Представниця уповноваженого у сфері захисту персональних
даних відмічає, що найбільшою загрозою для безпеки персональних даних в
медичній сфері є безпрецедентно великий масив інформації про здоров’я
79
громадян, що зберігається в одному місці. Серед наслідків можливої
кібератаки можуть бути наступні: виток даних та їхнє неправомірне
розголошення, використання незаконно отриманих відомостей з метою
шантажу. Також можуть використовуватись відомості про пацієнта та зміни у
стані здоров’я для продажу медичних препаратів чи пропонуватись послуги,
які не потрібні пацієнту [21].
Технічних ускладнень в роботі МІС не
29,6
спостерігалось
Інше (вкажіть, що саме) 8,8
Складнощі, пов'язані із зберіганням та
3,2
використанням конфіденційної інформації
Іфнормаційна система не зберігає завантажену
4
раніше інформацію
Складнощі із реєстрацією нових користувачів 5,6
Складнощі із авторизацією користувачів 13,6
Несумісність інформаційної системи з іншим
14,4
програмним забезпеченням
Складнощі із виправленням внесеної раніше
20
інформації
Відсутність (недостатність) навчання та підготовки
33,6
персоналу для роботи в МІС
Інформаційна система не відповідає на запити
35,2
("підвисає")
0 5 10 15 20 25 30 35 40
Рисунок 2.9 – Відповіді респондентів на запитання «З якими
складнощами технічного характеру Вам доводилося стикатися під час роботи
з медичною інформаційною системою», %
Джерело: [21]
В щорічному опитуванні «Індекс здоров’я. Україна» в 2018 році до
анкети увійшло запитання: «Міністерство охорони здоров’я планує
запровадити систему електронної охорони здоров’я протягом найближчих
років. Що було б для Вас як для пацієнта найважливішим у такому сервісі,
80
який може надавати доступ до Вашої медичної картки в електронній формі?»
[27]. Розподіл відповідей представлено на рис.2.10.
Конфіденційність, тобто збереження
18,2
таємниці стану мого здоров'я
Такий сервіс не потрібен 19,8
Можливість отримання результатів
24,7
аналізів та діагностики онлайн
Можливість запису до лікаря через
26,8
систему
Я зможу бачити всю свою історію
28,9
хвороби та записи лікарів
Будь-який лікар, до якого я звертатимусь,
29,9
зможе побачити необхідні записи
0 5 10 15 20 25 30 35
Рисунок 2.10 – Розподіл відповідей на запитання «Міністерство
охорони здоров’я планує запровадити систему електронної охорони здоров’я
протягом найближчих років. Що було б для Вас як для пацієнта
найважливішим у такому сервісі, який може надавати доступ до Вашої
медичної картки в електронній формі?» (респонденти могли обрати більше
однієї відповіді), %
Джерело: [27]
Відносно частіше респонденти обирали відповіді «Будь-який лікар, до
якого я звертатимуся, зможе побачити необхідні записи» (29,9%) та «Я зможу
бачити всю свою історію хвороби та записи лікарів» (28,9%). Найменш
важливим для пацієнтів виявилась «Конфіденційність, тобто збереження
таємниці стану мого здоров’я» (18,2%). Також майже п’ята частина тих, хто
відповідав на це запитання (19,8%), вважає, що такий сервіс взагалі не
потрібен [27].
81
Отже, підтверджуючи беззаперечну важливість подальшого розвитку
електронної системи охорони здоров’я в Україні, треба зазначити про
необхідність удосконалення її механізмів та швидкого пошуку шляхів
вирішення зазначених вище проблем, оскільки eHealth вже запущено в дію і
від коректності її діяльності залежать результати діяльності декілька тисяч
медичних установ, десятки тисяч лікарів та здоров’я усього населення
України. До першочергових заходів необхідно віднести наступне:
− затвердити після обговорення з громадськістю та врахування усіх
зауважень вітчизняних та зарубіжних експертів Концепцію розвитку системи
електронного здоров’я в Україні на п’ять-сім років;
− забезпечити достатнє державне фінансування для підтримання в
належному технічному стані eHealth;
− провести освітню та інформаційну компанію серед усіх
зацікавлених осіб щодо важливості впровадження електронної системи
охорони здоров’я;
− підвищити мотиваційну складову (а не примусові заходи) для всіх
учасників електронної системи охорони здоров’я;
− розробити та запровадити систему якості надання провайдерських
послуг на ринку програмного забезпечення в сфері охорони здоров’я;
− обґрунтувати доцільний та достатній обсяг інформації, яка
повинна надходити в медичні реєстри;
− розробити заходи з посилення рівня безпеки персональних та
медичних даних, зробити можливим контролювати з боку пацієнта та надавати
ним дозвіл доступу до персональної та медичної інформації тощо.
82
2.4 Аналіз стану інформатизації охорони здоров’я в Черкаській
області
В Черкаській області в 2015 році було затверджено Регіональну
Програму інформатизації сфери охорони здоров’я Черкаської області на 2015-
2020 роки [50].
Аналіз стану технічного обладнання, наявності ліцензійного
забезпечення та інформаційно-телекомунікаційних мереж, систем в закладах
охорони здоров’я області (ЗОЗ) на початок впровадження Програми показав,
що його рівень був незадовільним, а саме:
− 50% комп’ютерного обладнання ЗОЗ потребувало заміни, оскільки
морально застаріле та не відповідає вимогам впровадження не тільки сучасних
МІС, а й загалом програмного забезпечення;
− відсоток ліцензійного програмного забезпечення та забезпечення для
захисту інформації дуже низький і становив менше 10%;
− 90% закладів, які надають медичну допомогу населенню, не мали
єдиної локальної мережі (обласна лікарня, онкологічний диспансер, ЦРЛ та ін.
– усі великі заклади охорони здоров’я);
− 1 провайдер Інтернет зв’язку з мінімальною швидкістю передачі
даних;
− відсутність сучасного серверного обладнання для підтримки МІС. В
Черкаській області немає державного Дата-центру, на базі якого можна було б
впровадити МІС;
− відсутність інженерів-програмістів в більшість закладах охорони
здоров’я області [50].
Відповідно до наведено вище, головною метою Програми було
визначення наступне: створення сприятливих умов для розвитку
інформатизації сфери охорони здоров’я області та організація системи
83
реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами охорони здоров’я
на основі інформаційних і телекомунікаційних технологій [50].
В рамках програми передбачалося збільшити та оновити парк
комп’ютерної техніки в медичних установах області, встановити ліцензійне
програмне забезпечення та впровадити медичні інформаційні системи на рівні
окремих медичних закладів та служб [50].
Виконання регіональної Програми було розбито на два етапи:
Етап 1. Впровадження програми «Інформаційно-аналітична система» -
ІАС (2016 рік):
− закупівля і встановлення ліцензійного програмного забезпечення
(програма ІАС ЗОЗ);
− навчання персоналу по користуванню системою ІАС;
Етап 2. Впровадження програми «Електронна лікарня» - Е-лікарня:
− створення телекомунікаційних систем та придбання серверу на
кожний заклад чи регіон;
− забезпечення доступу до мережі Інтернет з постійною швидкість
передачі даних не менше 100 Мбіт/с до усіх структурних підрозділів ЗОЗ, в
яких буде встановлена програма Е-лікарня;
− Закупівля комп’ютерної техніки (системний блок, монітор,
прінтер-копір, блок безперебійного живлення) та ліцензійного програмного
забезпечення до неї з урахуванням наявної техніки в закладі відповідних
параметрів
− Закупівля і встановлення базового ліцензованого програмного
забезпечення Е-лікарня
− Навчання персоналу по користуванню системою Е-лікарня
− Ввести до штатного розпису КЗ «ЧОЦМС» ЧОР посаду
заступника начальника з інформаційного забезпечення та 3,0 посади інженера-
програміста [50].
84
Разом на реалізацію зазначено програми передбачалося витрати 113796
тис.грн, з яких за кошти місцевих бюджетів – 11379,6 тис.грн, та інших джерел
– 102416,4 тис.грн [50].
В Черкасах ще 2017 року запрацювала послуга онлайн-запису до лікаря
через веб-ресурс mymedcabinet.com.ua. Це був інноваційний проєкт для
України. За задумом розробників, сервіс був доступний лише для
зареєстрованих в лікувальних установах міста осіб. Такий підхід був
спрямований на створення єдиної медичної бази даних мешканців, які
обслуговуються в лікувально-профілактичних закладах Черкас [42].
Система максимально проста і зрозуміла для користувача. Із переліку
закладів первинної медико-санітарної допомоги слід обрати будь-якого лікаря.
Ознайомитися із графіком його роботи і записатися на прийом у найзручніший
для пацієнта час. За необхідності запис можна скасувати й повторно
записатися на інший день чи годину. Додаткова ідентифікація користувача
відбувається шляхом надсилання СМС-коду на телефон пацієнта [42].
Сервіс є соціально відповідальним. Тому якщо людина впродовж двох
місяців двічі записалася на прийом, але не відвідала лікаря і не скасувала запис
у відповідному порядку, послуга онлайн-запису для такого користувача буде
заблокована. І він буде змушений за старою схемою прийти до реєстратури
поліклініки особисто і разом із співробітником медичного закладу провести
процедуру запису на прийом [42].
Мережевий сервіс для пацієнтів побудований на технологіях захисту
інформації https, а медична інформаційна система у лікувальних закладах має
рівень технічного захисту інформації (ТЗІ) Г-2 [42].
Переваги від впровадження медичної інформаційної системи
«ЕМСІМЕД» та сервісу «МійМедКабінет» очевидні:
− Значна економія часу і турбота про пацієнта: не потрібно гаяти
часу й двічі приходити до поліклініки (один раз, щоб записатися, й інший –
безпосередньо на прийом); зникла необхідність чекати у черзі під кабінетом і
контактувати із хворими, додатково наражаючи на небезпеку власне здоров’я.
85
− «Готовність номер один» для лікаря: тепер фахівець знає, хто
записався на прийом і кількість пацієнтів. Відтак, заздалегідь може освіжити в
пам’яті історію хвороби, подивитися в динаміці результати лабораторних
обстежень, бути максимально готовим до прийому, провести його з
максимальною продуктивністю і витратити на нього оптимальну кількість
часу.
− Нові управлінські можливості: відтепер керівник закладу може в
режимі онлайн проглядати графік запису до лікаря, його завантаженість,
правильність заповнення ним електронних карток пацієнта тощо. Зрештою
відстежувати «популярність» лікаря серед пацієнтів (до кого з фахівців запис
– на три дні наперед, а в кого повно пустих «віконець»): і коли буде
реалізований передбачений медичною реформою принцип «гроші йдуть за
пацієнтом», саме така об’єктивна інформація стане основою для прийняття
ефективних управлінських рішень.
Статистика «в один клік»: система дає можливість за секунди
сформувати будь-який звіт, виконати статистичну вибірку за потрібним
параметром – і вона буде дійсно об’єктивною. А стара система, що
передбачала багатоденний аналіз купи паперів, вже не забиратиме
дорогоцінного часу медиків [42].
Станом на листопад 2020 року в системі eHealth по Черкаській області
зареєстровано 716 лікарів як первинного так і спеціалізованого рівня надання
допомоги та укладено 979,86 тис. декларацій з пацієнтами [49].
В Черкаській області проведено роботу щодо покращення рівня
оснащеності закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання медичної
допомоги. Відповідно до форм ресурсної забезпеченості на кінець минулого
року заклади охорони здоров’я первинного рівня були оснащені
комп’ютерним обладнанням у містах на 79,2%, в сільській місцевості – 81,3%.
Заклади вторинного рівня медичної допомоги в районах забезпечені
комп’ютерним обладнанням на 65,6%, в містах – 70,1%. Доступ до мережі
Інтернет мають всі заклади охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів
86
надання медичної допомоги, ЦПМСД та 95,8% лікарських амбулаторій як
відокремлені структурні підрозділи. На кінець 2019 року не мали доступу до
мережі Інтернет лише 5 лікарських амбулаторій (Жашківський район – 3,
Лисянський – 1, Тальнівський - 1) [16].
Відповідно до даних сайту Національної служби здоров’я на початку
2020 року загальний стан готовності закладів охорони здоров’я вторинного та
третинного рівнів надання медичної допомоги оцінено на 90,3 % та на 73,6%
комп’ютеризовано відповідно до вимог медичних інформаційних систем [49].
Заклади охорони здоров’я області використовують різні медичні
інформаційні системи, які підключені до центрального компоненту еHealth.
Вибір МІС – є вибором закладу, який аналізує спроможність закладу
використовувати ту чи іншу систему (використання хмарних технологій чи
встановлення єдиної локальної мережі закладу та серверного обладнання) [42].
Використання МІС в закладах охорони здоров’я первинного рівня
виглядає наступним чином:
− по містах:
− м.Черкаси – ЕмСімед;
− м.Сміла – Доктор Елекс;
− м. Ватутіне – Helsi;
− м. Умань – Helsi;
− по районах:
− Helsi – 65%;
− Доктор Елекс – 13%;
− Askep.net – 13%;
− Медстар – 9% [42].
Використання МІС та підключення до еHealth на вторинному та
третинному рівнях надання медичної допомоги потребує більш складного
процесу, ніж на первинному рівні. Одним з головних технічних питань для
закладів стало оновлення чи створення повноцінної локальної мережі закладу,
87
оновлення парку комп’ютерної техніки та серверного обладнання відповідно
до вимог. МІС, які обрали заклади охорони здоров’я вторинного та третинного
рівня надання медичної допомоги: Медінфосервіс – 50%, «Доктор ELEKS» –
35%, Askep.net – 11%, Поліклініка без черг – 4% [42].
Отже, Черкаська область активно підключилася до програми
інформатизації галузі охорони здоров’я. Треба зазначити, що лікарі та
пацієнти медичних закладів області відмічають наявність і позитивних і
негативних моментів функціонування eHealth, які відповідають наведеним
вище дослідженням.
Треба зазначити, що в Програму економічного і соціального розвитку
Черкаської області на 2021 рік [70], не дивлячись на актуальність подальшої
інформатизації сфери охорони здоров’я до пріоритетних напрямів дана
проблема не включена. В той же час, подальша діджиталізація вторинного та
третинного рівня медичної допомоги вимагає все більше матеріально-
технічних та кадрових ресурсів, забезпечення якісним Інтернет-зв’язком,
розробки мотиваційної складової надавачам медичних послуг. На нашу думку,
доцільно до пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони здоров’я
включити заходи щодо її подальшої інформатизацію та діджиталізації в
напряму удосконалення технічної та кадрової складової.
Висновки до розділу 2
З’ясовано, що Концепцію інформатизації сфери охорони здоров’я
України було ухвалено в 2013 році, але аналіз стану електронної системи
охорони здоров’я в країні показав, що на 2015 рік рівень інформатизації
охорони здоров’я був дуже низький, а реальне становлення електронної
системи охорони здоров’я почало відбуватися в 2017 році разом з початком
реформи охорони здоров’я. Зокрема, почалося формування законодавчо-
нормативної та розвиток інституційної бази (ДП «Електронне здоров’я»),
було розроблено логіку, ключові процеси та реєстри, необхідні для існування
88
інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, утворився ринок
виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують
доступ до центральної бази даних та підтримку кінцевих користувачів у
закладах охорони здоров’я. В той же час, становлення електронної системи
охорони здоров’я відбувалося без концептуальної бази, що і визначило основні
проблеми в цій сфері, які виникли на сьогодні. В 2019 році було розроблено
проєкт Концепції інформатизації, який врахував накопичений міжнародний та
вітчизняний досвід в цій сфері, але даний документ так і не було затверджено
і лише в 2020 році Міністерство охорони здоров’я повернулося до розробки
Концепції, яка була представлена в вересні 2020 року на громадське
обговорення. Метою Концепції розвитку електронної охорони здоров’я [56]
визначено наступне: формування політичних, організаційних, технологічних
та ідеологічних умов розвитку е-здоров’я в Україні, що характеризується
підвищенням якості та доступності медичних послуг, розширенням прав і
можливостей пацієнтів, забезпеченням їх безперервної медичної допомоги та
безпеки, підвищенням ефективності управління та використання ресурсів,
високим рівнем поінформованості населення щодо питань здорового способу
життя, профілактики захворювань та отримання медичної допомоги. Під час
громадського обговорення даної Концепції з було виявлено низку
невідповідностей і неточностей, які потребують нагального вирішення в
наступних питаннях: архітектура ЕСОЗ або eHealth; організаційно-
управлінська модель eHealth; монетизація ЕСОЗ; державний кабінет пацієнта.
Досліджено етапи розробки та впровадження електронної системи
охорони здоров’я в Україні, що стало можливим завдяки підтримці проекту
USAID «HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проекту
USAID «RESPECT», Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом
і малярією, проекту EDGE за сприяння уряду Канади та інших організацій.
Проаналізовано результати діяльності ДП «Електронне здоров’я» та подальші
етапи роботи в напряму удосконалення електронної системи охорони
здоров’я.
89
З’ясовано, що в Україні на сьогодні до eHealth приєдналося: 1939
медичних закладів ПМД, 27732174 пацієнтів, 24607 лікарів ПМД, 1122
аптечних закладів, 9395 фармацевтів і для їх діяльності доступні такі медично-
інформаційні системи: Віл-інфекція в Україні; ВІСА; Дніпро-МТ; Доктор
Елекс; Дорадо; Електронна лікарня 2.0; еАптека-Компендіум; ЕМСІМЕД;
EMCImed+; Каштан; МЕДЕЙР; Медікіт; МедІнфоСервіс; МІА Здоров’я;
Нейрон; Поліклініка без черг; Скарб; Укрмедсофт; Ademrius; Askep; Clinica
Web; DocDream; EvoMIS; Health 24; Healthtech; Helsi; Hermes medical; Iconx
CRM; Lakmus; MС+; Medcore; MEDICS IT; MEDSTAR; nHealth; Selenium;
SimplexMed; SimplexMis; UA Smart; 3і.
Виявлено наступні проблеми функціонування вітчизняної електронної
системи охорони здоров’я: відсутність чіткого бачення кінцевого результату
проєкту на початковій стадії розробки; фінансування за рахунок коштів
міжнародних організацій; відсутність створеного мотиваційного середовища
у всіх учасників процесу: лікарів, пацієнтів, управлінців всіх рівнів, власників
медичних закладів та розробників медичних інформаційних систем до
впровадження eHealth; вузькі часові рамки для запуску функціоналу; наявність
значної кількості зайвої інформації; підвищення навантаження на електронну
систему; складність роботи з системою в робочий час; виникнення проблем з
електронними рецептами у працівників аптечних мереж; низька якість
надання послуг провайдерами інформаційних послуг в сфері медицини;
недостатній рівень безпеки персональних та медичних даних, а також низка
технічних проблем при роботі із системою.
Виявлено наступні напрями підвищення ефективності функціонування
електронної системи охорони здоров’я в Україні: затвердження Концепції
розвитку системи електронного здоров’я в Україні з урахуванням усіх
зауважень експертів; забезпечити достатнє державне фінансування для
підтримання в належному технічному стані eHealth; провести освітню та
інформаційну компанію серед усіх зацікавлених осіб щодо важливості
впровадження електронної системи охорони здоров’я; підвищити мотиваційну
90
складову (а не примусові заходи) для всіх учасників електронної системи
охорони здоров’я; розробити та запровадити систему якості надання
провайдерських послуг на ринку програмного забезпечення в сфері охорони
здоров’я; обґрунтувати доцільний та достатній обсяг інформації, яка повинна
надходити в медичні реєстри; розробити заходи з посилення рівня безпеки
персональних та медичних даних, зробити можливим контролювати з боку
пацієнта та надавати ним дозвіл доступу до персональної та медичної
інформації тощо.
Проаналізовано стан розвитку інформатизації охорони здоров’я в
Черкаській області. З’ясовано, що в області ще а 2015 році було затверджено
Регіональну Програму інформатизації сфери охорони здоров’я Черкаської
області на 2015-2020 роки, метою якої було створення сприятливих умов для
розвитку інформатизації сфери охорони здоров’я області та організація
системи реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами охорони
здоров’я на основі інформаційних і телекомунікаційних технологій. Протягом
періоду реалізації програми було проведено роботу щодо покращення рівня
комп’ютерної оснащеності закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання
медичної допомоги відповідно до вимог інформаційних систем, доступу до
мережі Інтернет, запровадження медичних інформаційних систем у роботу
закладів охорони здоров’я. Рекомендується для подальшого розвитку
електронної системи охорони здоров’я в Черкаській області до пріоритетних
напрямів розвитку сфери охорони здоров’я включити заходи щодо її
подальшої інформатизацію та діджиталізації в напряму удосконалення
технічної та кадрової складової.
91
ВИСНОВКИ
З’ясовано, що електронна охорона здоров’я визначається як
використання інформаційних та комунікаційних технологій для охорони
здоров’я та спрямована на поліпшення потоку інформації за допомогою
електронних засобів для підтримки надання медичних послуг та управління
системами охорони здоров’я. Виявлено, що досягнення в сфері ІКТ приносять
позитивні ефекти в сфері охорони здоров’я усім стейкхолдерам системи
охорони здоров’я: громадянам, дослідникам та практикам, лікарням,
академічним колам та системі охорони здоров’я в цілому; бізнесу, пов’язаному
із здоров’ям, уряду. До основних переваг e-Health віднесено: доступ до послуг,
підвищення ефективності надання медичних послуг, якість та безпека догляду,
моніторинг стану здоров’я та звітність; доступ до медичних знань та освіти;
планування та управління операціями; розширення можливостей людей, а
також інновації та зростання. Ефективність електронної системи охорони
здоров’я залежать від рівня розвитку кожного з її елементів, таких як
керівництво та управління, стратегія та інвестиції, послуги та програми,
інфраструктура, кадри (робоча сила), законодавство, політика та дотримання,
стандарти та інтероперабельність, а також їх взаємозв’яку.
Виявлено, що більшість держав-членів ВООЗ на сьогодні мають або
затверджену Національну політику або стратегію в цій сфері, фінансування
реалізації даної політики здійснюється з різноманітних джерел, як з
державних, так і з приватних, а також забезпечується попередня підготовка
або безпосереднє навчання з ІКТ для охорони здоров’я працівників медичної
галузі.
Досліджено різноманітні інструменти e-Health, серед яких електронні
медичні картки, електроні картки здоров’я, особисті медичні записи,
телемедицина, мобільна медицина, системи підтримки прийняття рішень,
сервіси з управління хронічними захворюваннями, системи управління
92
практикою, пацієнтами та клінікою, електронні медичні послуги, ресурси
знань про охорону здоров’я, дистанційне навчання для медичних працівників
(електронне навчання), інформаційні системи охорони здоров’я.
Виявлено, що до найважливіших напрямів розвитку цифрової системи
охорони системи віднесено наступні: мобільні додатки і фітнес-гаджети
(mHealth); телемедицина; віддалений моніторинг; точкове лікування
онкологічних захворювань, ресурси підвищення медичної грамотності для
непрофесіоналів; точна медицина і персоналізована медицина; великі дані;
автоматизація; кібер-безпека.
Досліджено особливості запровадження електронної системи охорони
здоров’я в зарубіжних країнах, так як Латвія, Швеція, Данія, Фінляндія,
Велика Британія, Канада, Німеччина, США. Виявлено, що у різних країнах
eHealth розвивається по-різному, і їх умовно поділяють на «американську» та
«європейську» моделі. В Європі впровадження електронної системи охорони
здоров’я здійснюється в основному централізовано і є обов’язковою для
використання всіма закладами, що надають медичні послуги, відмічається
висока інтероперабельність системи. В США немає центрального,
загальнодержавного реєстру медичних даних, і використовується принцип
«доцільного використання».
З’ясовано, що Концепцію інформатизації сфери охорони здоров’я
України було ухвалено в 2013 році, але аналіз стану електронної системи
охорони здоров’я в країні показав, що на 2015 рік рівень інформатизації
охорони здоров’я був дуже низький, а реальне становлення електронної
системи охорони здоров’я почало відбуватися в 2017 році разом з початком
реформи охорони здоров’я. Зокрема, почалося формування законодавчо-
нормативної та розвиток інституційної бази (ДП «Електронне здоров’я»),
було розроблено логіку, ключові процеси та реєстри, необхідні для існування
інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, утворився ринок
виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують
доступ до центральної бази даних та підтримку кінцевих користувачів у
93
закладах охорони здоров’я. В той же час, становлення електронної системи
охорони здоров’я відбувалося без концептуальної бази, що і визначило основні
проблеми в цій сфері, які виникли на сьогодні. В 2019 році було розроблено
проєкт Концепції інформатизації, який врахував накопичений міжнародний та
вітчизняний досвід в цій сфері, але даний документ так і не було затверджено
і лише в 2020 році Міністерство охорони здоров’я повернулося до розробки
Концепції, яка була представлена в вересні 2020 року на громадське
обговорення. Метою Концепції розвитку електронної охорони здоров’я [56]
визначено наступне: формування політичних, організаційних, технологічних
та ідеологічних умов розвитку е-здоров’я в Україні, що характеризується
підвищенням якості та доступності медичних послуг, розширенням прав і
можливостей пацієнтів, забезпеченням їх безперервної медичної допомоги та
безпеки, підвищенням ефективності управління та використання ресурсів,
високим рівнем поінформованості населення щодо питань здорового способу
життя, профілактики захворювань та отримання медичної допомоги. Під час
громадського обговорення даної Концепції з було виявлено низку
невідповідностей і неточностей, які потребують нагального вирішення в
наступних питаннях: архітектура ЕСОЗ або eHealth; організаційно-
управлінська модель eHealth; монетизація ЕСОЗ; державний кабінет пацієнта.
Досліджено етапи розробки та впровадження електронної системи
охорони здоров’я в Україні, що стало можливим завдяки підтримці проекту
USAID «HIV Reform in Action», який здійснюється Deloitte (США), проекту
USAID «RESPECT», Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом
і малярією, проекту EDGE за сприяння уряду Канади та інших організацій.
Проаналізовано результати діяльності ДП «Електронне здоров’я» та подальші
етапи роботи в напряму удосконалення електронної системи охорони
здоров’я.
З’ясовано, що в Україні на сьогодні до eHealth приєдналося: 1939
медичних закладів ПМД, 27732174 пацієнтів, 24607 лікарів ПМД, 1122
аптечних закладів, 9395 фармацевтів і для їх діяльності доступні такі медично-
94
інформаційні системи: Віл-інфекція в Україні; ВІСА; Дніпро-МТ; Доктор
Елекс; Дорадо; Електронна лікарня 2.0; еАптека-Компендіум; ЕМСІМЕД;
EMCImed+; Каштан; МЕДЕЙР; Медікіт; МедІнфоСервіс; МІА Здоров’я;
Нейрон; Поліклініка без черг; Скарб; Укрмедсофт; Ademrius; Askep; Clinica
Web; DocDream; EvoMIS; Health 24; Healthtech; Helsi; Hermes medical; Iconx
CRM; Lakmus; MС+; Medcore; MEDICS IT; MEDSTAR; nHealth; Selenium;
SimplexMed; SimplexMis; UA Smart; 3і.
Виявлено наступні проблеми функціонування вітчизняної електронної
системи охорони здоров’я: відсутність чіткого бачення кінцевого результату
проєкту на початковій стадії розробки; фінансування за рахунок коштів
міжнародних організацій; відсутність створеного мотиваційного середовища
у всіх учасників процесу: лікарів, пацієнтів, управлінців всіх рівнів, власників
медичних закладів та розробників медичних інформаційних систем до
впровадження eHealth; вузькі часові рамки для запуску функціоналу; наявність
значної кількості зайвої інформації; підвищення навантаження на електронну
систему; складність роботи з системою в робочий час; виникнення проблем з
електронними рецептами у працівників аптечних мереж; низька якість
надання послуг провайдерами інформаційних послуг в сфері медицини;
недостатній рівень безпеки персональних та медичних даних, а також низка
технічних проблем при роботі із системою.
Виявлено наступні напрями підвищення ефективності функціонування
електронної системи охорони здоров’я в Україні: затвердження Концепції
розвитку системи електронного здоров’я в Україні з урахуванням усіх
зауважень експертів; забезпечити достатнє державне фінансування для
підтримання в належному технічному стані eHealth; провести освітню та
інформаційну компанію серед усіх зацікавлених осіб щодо важливості
впровадження електронної системи охорони здоров’я; підвищити мотиваційну
складову (а не примусові заходи) для всіх учасників електронної системи
охорони здоров’я; розробити та запровадити систему якості надання
провайдерських послуг на ринку програмного забезпечення в сфері охорони
95
здоров’я; обґрунтувати доцільний та достатній обсяг інформації, яка повинна
надходити в медичні реєстри; розробити заходи з посилення рівня безпеки
персональних та медичних даних, зробити можливим контролювати з боку
пацієнта та надавати ним дозвіл доступу до персональної та медичної
інформації тощо.
Проаналізовано стан розвитку інформатизації охорони здоров’я в
Черкаській області. З’ясовано, що в області ще а 2015 році було затверджено
Регіональну Програму інформатизації сфери охорони здоров’я Черкаської
області на 2015-2020 роки, метою якої було створення сприятливих умов для
розвитку інформатизації сфери охорони здоров’я області та організація
системи реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами охорони
здоров’я на основі інформаційних і телекомунікаційних технологій. Протягом
періоду реалізації програми було проведено роботу щодо покращення рівня
комп’ютерної оснащеності закладів охорони здоров’я всіх рівнів надання
медичної допомоги відповідно до вимог інформаційних систем, доступу до
мережі Інтернет, запровадження медичних інформаційних систем у роботу
закладів охорони здоров’я. Рекомендується для подальшого розвитку
електронної системи охорони здоров’я в Черкаській області до пріоритетних
напрямів розвитку сфери охорони здоров’я включити заходи щодо її
подальшої інформатизацію та діджиталізації в напряму удосконалення
технічної та кадрової складової.
96
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Atlas of eHealth country profiles: the use of eHealth in support of
universal health coverage. URL:
https://www.who.int/publications/i/item/9789241565219
2. Building foundations for eHealth: progress of Member States: report of
the WHO Global Observatory for eHealth. Geneva. World Health Organization,
2006. URL : https://apps.who.int/iris/handle/10665/43599.
3. Digitalization: General Trends. URL : https://www.medicaldevice-
network.com/comment/digitalization-general-trends.
4. eHealth в світі. Велика Британія URL : http://bit.ly/38UA5l7
5. eHealth в світі. Данія. URL : http://bit.ly/2RHyeuj.
6. eHealth в світі. Канада URL : https://bit.ly/3h4CGgc
7. eHealth в світі. Латвія. URL : https://ehealth.gov.ua/2020/10/15/
ehealth-v-sviti-latviya/.
8. eHealth в світі. Німеччина URL : https://bit.ly/2REzLko
9. eHealth в світі. Фінляндія. URL : http://bit.ly/2UexL4k
10. eHealth в світі. Швеції. URL : http://bit.ly/3aZ2Tek.
11. Global difusion of eHealth: making universal health coverage
achievable. Report of the third global survey on eHealth World Health Organization.
2016. URL : https://www.who.int/goe/publications/global_diffusion/en/.
12. Global Observatory for eHealth. URL : http://www.who.int/goe/en.
13. Kouri, P. ; Reponen, J. ; Ahonen, O. ; Metsäniemi, P. ; Holopainen, A.
; Kontio, E. (2018) Telemedicine and eHealth in Finland: On the Way to
Digitalization – from Individual TeleHealth Applications to Connected Health.
URL: https://www.theseus.fi/handle/10024/166525.
14. National eHealth strategy toolkit. World Health Organization and
International Telecommunication Union, 2012. URL :
97
https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/75211/9789241548465_eng.pdf?s
equence=1
15. The GenomeDenmark platform. URL :https://bit.ly/2WimrCF
16. Аналіз роботи сфери охорони здоров’я Черкаської області у 2019
році, заходи щодо подальшої її оптимізації, реформування та поліпшення
стану здоров’я населення URL : http://oblmedstat.ck.ua/wp-
content/uploads/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7-
%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0-
%D0%B7%D0%B0-2019-%D1%80%D1%96%D0%BA.pdf.
17. Барзилович А. Д. Реформування системи охорони здоров'я в
Україні: стратегічні аспекти. Інвестиції: практика та досвід. № 2. 2020. С.134-
140.
18. Верба А. Дві моделі розвитку eHealth в світі. URL:
https://nv.ua/ukr/biz/experts/dvi-modeli-rozvitku-ehealth-v-sviti-1011656.html
19. Говорко О.В. Ефективність системи забезпечення охорони
здоров’я населення України. Інтелект ХХІ. № 2. 2017. URL :
http://www.intellect21.nuft.org.ua/journal/2017/2017_2/12.pdf
20. Голубчиков М. В., Коваленко О. С. Шляхи інформатизації системи
охорони здоров’я України. Здоров’я суспільства. № 3-4. 2013. С.106-110.
21. Горбань Ю. Чому висне система eHealth, доводячи до розпачу і
лікарів, і пацієнтів. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3069070-
comu-visne-sistema-ehealth-dovodaci-do-rozpacu-i-likariv-i-pacientiv.html
22. До ухваленої Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я
України на 2013 – 2018 роки. URL: http://uacm.kharkov.ua/download/2013_10
/148-154_Konzepziya_10_sc_P.pdf
23. ДП «Електронне здоров’я» у 2020 році. URL :
https://ehealth.gov.ua/2020/09/05/dp-elektronne-zdorov-ya-u-2020-rotsi/
24. Европейцы с помощью eHealth хотят вдвое сократить издержки
медучреждений. URL :https://www.cnews.ru/reviews/free/publichealth/article
/ehealth.shtml
98
25. Електронна система охорони здоров’я eHealth отримала атестат
відповідності КСЗІ - державним вимогам захисту інформації. URL :
https://med.chuguev-rada.gov.ua/news/id/26
26. Звіт про роботу ДП «Електронне здоров’я» за 2018 рік. URL :
https://ehealth.gov.ua/wp-content/uploads/2019/01/UKR_SoE-REPORT_2018.pdf.
27. Індекс здоров’я. Україна – 2018. URL : http://health-
index.com.ua/zvit_index_2018_ukr.pdf.
28. Как устроено здравоохранение в Швеции. URL :
https://ru.sweden.se/ljudi/doktor-v-tvoem-karmane-chto-takoe-shvedskij-e-health/.
29. Качмар В. О., Авраменко В. І. Напрямки розвитку інформаційних
технологій у медицині. URL :
http://www.vitapol.com.ua/user_files/pdfs/mtu/22PagesfromMTi3i2011-22.pdf
30. Кащевська С. І. Механізми державного управління впровадження
інформаційних технологій е-медицини. URL :
http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/6235/1/%D0%A1.%20%D0%9
A%D0%B0%D1%89%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.
pdf.
31. Коваль Л. Електронна система охорони здоров’я покликана
здолати бюрократію. URL : https://ukurier.gov.ua/uk/articles/elektronna-sistema-
ohoroni-zdorovya-poklikana-zdol/
32. Колісник Т. Чи врятує вітчизняну медицину e-Health? URL :
https://www.vz.kiev.ua/chy-vryatuye-vitchyznyanu-medytsynu-e-health/
33. Коломієць О. О. Система охорони здоров’я в Україні: недоліки
організації та ризики реформування. Економічний вісник Національного
технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2018.
№ 15. С. 18-27. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/evntukpi_2018_15_5.
34. Концепція інформатизації охорони здоров’я. URL :
https://vikisoft.kiev.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%
B8/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%
96%D1%8F-
99
%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%
D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-
%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8-
%D0%B7%D0%B4/
35. Концепція реформи фінансування системи охорони здоров’я,
схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016
р. № 1013-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-
%D1%80#Text.
36. Копняк К. В. Оцінювання ефективності впровадження медичних
інформаційних систем. Економiка i органiзацiя управлiння. № 2 (26). 2017.
С.109-119.
37. Кривенко Є. М., Ситенко О. Р., Знаменська М. А. Використання
медичних інформаційних систем у комунікаційній діяльності. Україна.
Здоров’я нації. 2015. № 3 (35). С. 94-100.
38. Купріянова О. Трансформація системи охорони здоров’я
неможлива без EHealth – Євген Прилипко: URL
:https://itmed.org/news/transformatsiya-sistemi-okhoroni-zdorov-ya-nemozhliva-
bez-ehealth-vgen-prilipko/.
39. Лазебник Ю. О. Міжнародні статистичні класифікації в
національній системі електронної охорони здоров’я. URL :
https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2018-7_0-pages-
257_263.pdf
40. Левченко Г. Інформація про наявність медикаментів у лікарнях
буде відкритою і оновлюватиметься в реальному часі. Ексклюзивне інтерв’ю
заступника міністра охорони здоров’я Ярослава Кучера агентству «Інтерфакс-
Україна». URL :https://ua.interfax.com.ua/news/interview/685175.html
41. Лобас В. М., Владзимирський А. В., Мозговой В. В. Електронні
засоби державного управління охороною здоров’я. Навчальний посібник.
Донецьк: Вид-во «Ноулідж», 2012. 222 с.
100
42. Медична інформаційна система в Черкасах: деталі реалізації
проекту. URL : https://alt.ua/uk/news-uk/medichna-informatsijna-sistema-v-
cherkasah-detali-realizatsiyi-proektu.
43. Меморандум щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої
та ефективної електронної системи охорони здоров’я від 25 листопада 2016
URL :
https://drive.google.com/file/d/0BwMIN7nHqX2LODZRdmJBTm96ZGM/view.
44. Назарко С. О. Ефективне управління медичним закладом в умовах
реформування системи охорони здоров’я. URL :
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2020/57.pdf
45. Наказ МОЗ №587 «Деякі питання ведення Реєстру медичних
записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони
здоров’я». URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text.
46. Наказ НСЗУ №28 від 06.02.2019 «Про затвердження Тестової
програми встановлення відповідності МІС технічним вимогам». URL :
https://ehealth.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Programa-testuvannya-zatv.-
nakaz-28.pdf
47. Наказ НСЗУ №42 від 15.02.2020 «Про затвердження технічних
вимог до МІС»; URL : https://ehealth.gov.ua/wp-
content/uploads/2020/11/294_10.11.2020_nakaz.pdf.
48. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 07.09.2017 № 1060 «Про
тестування компонентів електронної системи обміну медичною інформацією,
необхідних для запуску нової моделі фінансування на первинному рівні
надання медичної допомоги». URL : https://moz.gov.ua/article/ministry-
mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-07092017--1060-pro-testuvannja-komponentiv-
elektronnoi-sistemi-obminu-medichnoju-informacieju-neobhidnih-dlja-zapusku-
novoi-modeli-finansuvannja-na-pervinnomu-rivni-nadannja-medichnoi-dopomogi
49. Національна служба охорони здоров’я. URL : https://nszu.gov.ua/e-
data/dashboard/emz-stats.
101
50. Обласні програми Черкаської обласної ради. URL :
https://www.oblradack.gov.ua/oblasn-programi.
51. Порядок ведення Реєстру медичних висновків в електронній
системі охорони здоров’я. URL :
https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0%93%D1%80%D0%BE%
D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5%20%D0%B
E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD
%D0%BD%D1%8F/2020/08/12/02/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0
%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD
%D0%BD%D1%8F.pdf
52. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018р № 411
«Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text
53. Постанова КМУ №411 про «Деякі питання електронної системи
охорони здоров’я». URL : https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-
elektronnoyi-sistemi-ohoroni-zdorovya.
54. Програму економічного і соціального розвитку Черкаської області
на 2021 рік. URL : https://ck-oda.gov.ua/wp-
content/uploads/2020/10/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%
BE%D0%BA_3.pdf.
55. Проект: Розробка центрального компоненту електронної системи
охорони здоров’я eHealth. URL : https://network.org.ua/rozrobka-tsentralnogo-
komponentu-elektronnoyi-systemy-ohorony-zdorov-ya-ehealth/
56. Проєкт Концепції розвитку електронної охорони здоров’я URL :
https://moz.gov.ua/article/public-discussions-archive/proekt-rozporjadzhennja-
kabinetu--ministriv-ukraini-pro-shvalennja-koncepcii--rozvitku-elektronnoi-
ohoroni-zdorovja.
57. Реформа МОЗ. URL : https://mcplus.com.ua/reforma-moz/
102
58. Сазонець І. Л., Зима І. Я. Визначення проблем та основних
напрямів реформування системи охорони здоров’я України. URL :
http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1343
59. Свінціцький А. С., Висоцька О. І. Актуальні питання щодо
впровадження медичних інноваційних технологій у закладах охорони
здоров’я. Практикуючий лікар, №1, 2015 С.7-13.
60. Семигіна Т. Охорона здоров’я у глобальному та європейському
порядку денному. URL : https://ipiend.gov.ua/wp-
content/uploads/2018/08/semygina_ohorona.pdf
61. Скувгорд Н. Стратегия цифрового здравоохранения 2018-2022.
Министерство здравоохранения Дании. 2019. URL:
https://ehealthresearch.no/files/documents/Undersider/WHO-Symposium-2019/1-
3-Skovgaard-RUS.pdf.
62. Сотуленко O. O., Триус Ю. В., Проектування і створення системи
підтримки дистанційного навчання працівників закладів охорони здоров’я на
основі web і хмарних технологій. Вісник Черкаського державного
технологічного університету Серія: Технічні науки. 4. 2018. С.88-93.
63. Терещенко Л. В. Дослідження електронної охорони здоров’я та
рецептури в світі: основні перспективи та напрямки впровадження в Україні.
Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. № 4 (48). 2016. С.45-
51.
64. Топ-5 напрямків розвитку eHealth на найближчих 5 років. URL :
https://ehealth.gov.ua/2020/10/20/top-5-napryamkiv-rozvytku-ehealth-na-
najblyzhchyh-5-rokiv/.
65. Чабан О., Бойко О. Огляд світової практики щодо впровадження
медичних інформаційних систем та проблеми створення єдиного медико-
інформаційного простору. URL : http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/25505/1/50-
365-370.pdf
66. Чотири «демони» Проєкту Концепції розвитку eHealth: Частина 1.
Критична точка «Архітектура ЕСОЗ або eHealth». URL :
103
https://euromd.com.ua/177-spetstema-ehealth-elektronna-sistema-okhoroni/post-
8337-chotiri-demoni-proektu-kontseptsii-rozvitku-ehealth-chastina-1-kritichna-
tochka-arkhitektura-esoz-ab/
67. Шеян И. «Позвоночник» системы здравоохранения. URL :
https://www.osp.ru/medit/2015/10/13047318.html.
68. Проєкт Концепції інформатизації охорони здоров’я України. URL:
https://vikisoft.kiev.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%
B8/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%86%D1%
96%D1%8F-
%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%
D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97-
%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8-
%D0%B7%D0%B4/
69. Ezdorovya. URL: https://ehealth.gov.ua/
70. Програма економічного і соціального розвитку Черкаської області
на 2021 рік. URL: https://ck-oda.gov.ua/wp-
content/uploads/2020/10/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%
BE%D0%BA_3.pdf