ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10038| Title: | «Стратегічне партнерство громади та освіти як умова соціально-економічного розвитку регіону» |
| Authors: | Якушев, Олександр Володимирович Оніпко, Діана Сергіївна |
| Issue Date: | 2026 |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10038 |
| Appears in Collections: | 232 Соціальне забезпечення (Соціальне забезпечення) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Оніпко Д. Стратегічне_партнерство_громади_та_освіти_як_умова_соціально_економічного.pdf Restricted Access | 1.49 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра соціального забезпечення КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА на тему: «Стратегічне партнерство громади та освіти як умова соціально-економічного розвитку регіону» Виконала: студентка 4 курсу, групи СЗ-2210 спеціальності 232 «Соціальне забезпечення» Оніпко Діана Сергіївна Науковий керівник: Якушев Олександр Володимирович, к.е.н., доцент Рецензент _______________________________ Черкаси – 2026 р. 2 ЗАВДАННЯ НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА Здобувачу(ці) Оніпко Діані Сергіївні на підготовку кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Стратегічне партнерство громади та освіти як умова соціально-економічного розвитку регіону» Тему затверджено наказом від «___» __________ 2026 р. № ____ Кваліфікаційна робота бакалавра виконується на матеріалах системи соціального забезпечення України, офіційної статистики, чинного законодавства та матеріалів соціальних установ. План кваліфікаційної роботи бакалавра Розділ 1. Теоретичні засади стратегічного партнерства громади та освіти Розділ 2. Практичні механізми взаємодії громади та освіти в контексті регіонального розвитку Розділ 3. Модельні рішення для підвищення ефективності взаємодії громади та освіти Об’єктом дослідження є процес взаємодії територіальної громади та освітніх інституцій у контексті регіонального розвитку. Предметом дослідження є теоретичні, організаційні та практичні механізми стратегічного партнерства громади та освіти в Черкаській області. Метою роботи є дослідження теоретичних і практичних засад стратегічного партнерства громади та освіти, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності їх взаємодії в умовах регіонального розвитку Черкаської області. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: – розглянути теоретико-концептуальні засади стратегічного партнерства громади та освіти; – визначити роль освіти як чинника соціально-економічного розвитку регіону; – висвітлити значення громади як суб’єкта розвитку та партнера освітніх інституцій; 3 – проаналізувати існуючі форми та механізми взаємодії громади та освітніх закладів у Черкаській області; – вивчити ресурсний потенціал громади та освітніх інституцій у реалізації партнерства; – узагальнити соціально-економічні результати та ефекти взаємодії громади та освіти; – запропонувати рекомендації щодо усунення бар’єрів та обмежень розвитку стратегічного партнерства; – обґрунтувати напрями ресурсного забезпечення та підтримки спільних ініціатив громади та освіти. Завдання підготував науковий керівник ____________ Якушев О.В. «___»_________ 2026 р. Завдання одержав здобувач(ка) ____________ Оніпко Д.С. «___» __________ 2026 р. 4 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН підготовки та захисту кваліфікаційної роботи бакалавра № Строк виконання Назва етапу кваліфікаційної роботи Примітка з/п етапу роботи Вибір теми КРБ, подання заяви на 1 кафедру, затвердження теми і наукового ____.____.2026 виконано керівника, складання завдання 2 Підготовка вступу і першого розділу КРБ ____.____.2026 виконано 3 Підготовка другого розділу КРБ ____.____.2026 виконано 4 Підготовка третього розділу КРБ ____.____.2026 виконано Подання завершеної КРБ науковому 5 ____.____.2026 виконано керівнику 6 Розгляд КРБ науковим керівником ____.____.2026 виконано Попередній розгляд КРБ на комісії 7 ____.____.2026 виконано кафедри Доопрацювання роботи, оформлення та 8 ____.____.2026 виконано зовнішнє рецензування 9 Проходження перевірки на плагіат ____.____.2026 виконано Подання роботи на підпис завідувачу 10 ____.____.2026 виконано кафедри Підготовка ілюстративного матеріалу, 11 ____.____.2026 виконано презентації та доповіді 12 Захист кваліфікаційної роботи в ЕК ____.____.2026 Студент(ка) ____________________ Оніпко Д.С. Керівник роботи ____________________ Якушев О.В. Секретар ЕК ____________________ ____________________ 5 РЕФЕРАТ Кваліфікаційна робота бакалавра містить 78 сторінок, 12 таблиць, 4 рисунки, список використаних джерел із 55 найменувань, 3 додатків. Стратегічне партнерство громади та освіти як умова соціально- економічного розвитку регіону Предметом дослідження є теоретичні, організаційні та практичні механізми стратегічного партнерства громади та освіти в Черкаській області. Об’єктом дослідження є процес взаємодії територіальної громади та освітніх інституцій у контексті регіонального розвитку. Метою роботи є дослідження теоретичних і практичних засад стратегічного партнерства громади та освіти, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності їх взаємодії в умовах регіонального розвитку Черкаської області. Завдання роботи полягають у розкритті наукових підходів до стратегічного партнерства, аналізі його структури, суб’єктів і механізмів, оцінці нормативно- правового, фінансового, демографічного й організаційного забезпечення. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо необхідності диверсифікації джерел фінансування освітньої сфери та розвитку державно- приватного партнерства. Встановлено, що подальший розвиток стратегічного партнерства громади та освіти у Черкаській області потребує комплексної підтримки з боку держави, міжнародних організацій та бізнесу. Одержані результати можуть бути використані у діяльності органів місцевого самоврядування, центрів надання соціальних послуг, органів соціального захисту населення, Пенсійного фонду України та інших суб’єктів соціальної сфери. Рік виконання кваліфікаційної роботи бакалавра: 2026. Рік захисту роботи: 2026. Підпис студента ____________________ Дата ____________________ 6 ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………….. 7 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ……………………………………………………….. 11 1.1. Теоретико-концептуальні засади стратегічного партнерства громади та освіти……………………………………………………………………………. 11 1.2. Освіта як чинник соціально-економічного розвитку регіону…………… 18 1.3. Громада як суб’єкт розвитку та партнер освітніх інституцій…………… 24 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ………………….. 31 2.1. Аналіз існуючих форм та механізмів взаємодії громади та освітніх закладів у досліджуваному регіоні……………………………………………. 31 2.2. Ресурсний потенціал громади та освітніх інституцій у реалізації партнерства…………………………………………………………………….. 37 2.3. Соціально-економічні результати та ефекти взаємодії громади та освіти…………………………………………………………………………….. 45 РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЬНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ………………………………………… 54 3.1. Рекомендації щодо усунення бар’єрів та обмежень розвитку стратегічного партнерства……………………………………………………... 54 3.2. Ресурсне забезпечення та підтримка спільних ініціатив………………………………………………………………………….. 64 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. 79 ДОДАТКИ………………………………………………………………………. 85 7 ВСТУП Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується активними процесами децентралізації, реформування системи освіти та посилення ролі територіальних громад у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку регіонів. У цих умовах особливого значення набуває стратегічне партнерство громади та освітніх інституцій, яке виступає важливим інструментом формування людського капіталу, підвищення якості освітніх послуг і забезпечення ефективного використання місцевих ресурсів. Освіта сьогодні розглядається не лише як соціальна сфера, а і як один із ключових чинників регіонального розвитку, що впливає на конкурентоспроможність територій, рівень зайнятості населення, інноваційний потенціал та соціальну стабільність громади. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних механізмів взаємодії громади та освітніх закладів в умовах трансформації системи місцевого самоврядування в Україні. У процесі реформування територіальних громад значна частина повноважень щодо управління закладами освіти була передана на місцевий рівень, що посилило відповідальність органів місцевого самоврядування за забезпечення доступності та якості освіти. Разом із тим, на практиці існує низка проблем, пов’язаних із недостатнім рівнем координації між громадою та освітніми установами, обмеженістю фінансових ресурсів, нерівномірністю розвитку територій, кадровими труднощами та недостатнім залученням громадськості до процесу прийняття управлінських рішень. Особливо актуальною ця проблема є для Черкаської області, яка характеризується значною кількістю територіальних громад, різним рівнем їх економічного розвитку та необхідністю модернізації освітньої інфраструктури. У регіоні спостерігається потреба у вдосконаленні партнерських відносин між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, громадськими організаціями та іншими суб’єктами соціально-економічного розвитку. Ефективне стратегічне 8 партнерство здатне забезпечити підвищення якості освітніх послуг, розвиток інноваційних підходів до управління освітою, залучення додаткових ресурсів та формування сприятливого соціального середовища для населення. Проблематика взаємодії громади та освіти є предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Значний внесок у вивчення питань регіонального розвитку, децентралізації, місцевого самоврядування та освітньої політики зробили В. Андрущенко [1], В. Кремень [2], О. Амосов [3], В. Куйбіда [4], С. Сисоєва [5], І. Зязюн [6] та інші науковці. У працях дослідників розглядаються питання ролі освіти у формуванні людського капіталу, особливості розвитку територіальних громад, механізми соціального партнерства та сучасні підходи до управління освітніми системами. Окремі аспекти стратегічного партнерства між громадою та освітою висвітлено у наукових публікаціях, присвячених реформуванню освітньої галузі та розвитку місцевого самоврядування. Попри значну кількість наукових праць, проблема формування ефективної системи стратегічного партнерства громади та освіти в умовах регіонального розвитку залишається недостатньо дослідженою. Особливої уваги потребують питання практичного впровадження партнерських механізмів у діяльність територіальних громад, оцінювання соціально-економічних результатів такої взаємодії, а також визначення перспективних напрямів удосконалення співпраці між органами місцевого самоврядування та освітніми установами. Це обумовлює необхідність проведення подальших досліджень з урахуванням специфіки окремих регіонів, зокрема Черкаської області. Метою роботи є дослідження теоретичних і практичних засад стратегічного партнерства громади та освіти, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності їх взаємодії в умовах регіонального розвитку Черкаської області. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: – розглянути теоретико-концептуальні засади стратегічного партнерства громади та освіти; 9 – визначити роль освіти як чинника соціально-економічного розвитку регіону; – висвітлити значення громади як суб’єкта розвитку та партнера освітніх інституцій; – проаналізувати існуючі форми та механізми взаємодії громади та освітніх закладів у Черкаській області; – вивчити ресурсний потенціал громади та освітніх інституцій у реалізації партнерства; – узагальнити соціально-економічні результати та ефекти взаємодії громади та освіти; – запропонувати рекомендації щодо усунення бар’єрів та обмежень розвитку стратегічного партнерства; – обґрунтувати напрями ресурсного забезпечення та підтримки спільних ініціатив громади та освіти. Об’єктом дослідження є процес взаємодії територіальної громади та освітніх інституцій у контексті регіонального розвитку. Предметом дослідження є теоретичні, організаційні та практичні механізми стратегічного партнерства громади та освіти в Черкаській області. Методи дослідження. У процесі виконання роботи використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Метод аналізу і синтезу застосовано для вивчення теоретичних аспектів стратегічного партнерства громади та освіти. Метод узагальнення використано для систематизації наукових підходів до визначення ролі освіти у соціально-економічному розвитку регіону. Статистичні методи дали можливість оцінити сучасний стан розвитку освітньої сфери та діяльності територіальних громад Черкаської області. Порівняльний метод застосовано під час аналізу практичних механізмів взаємодії громади та освітніх установ. Метод моделювання використано для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності партнерства. Також у роботі застосовано системний 10 підхід, що дозволив комплексно дослідити взаємозв’язки між громадою, освітніми інституціями та регіональним розвитком. Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно- правові акти України у сфері освіти та місцевого самоврядування, офіційні статистичні матеріали Державної служби статистики України, дані Черкаської обласної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, монографії, навчально-методичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, публікації у фахових виданнях, а також аналітичні та інформаційні матеріали, що стосуються розвитку освіти та територіальних громад Черкаської області. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих рекомендацій органами місцевого самоврядування, освітніми установами та іншими суб’єктами регіонального розвитку для вдосконалення механізмів співпраці громади та освіти, підвищення ефективності управління освітньою сферою та забезпечення сталого розвитку територіальних громад Черкаської області. 11 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ 1.1. Теоретико-концептуальні засади стратегічного партнерства громади та освіти У сучасних умовах соціально-економічного розвитку України особливого значення набуває питання формування ефективної системи взаємодії між громадою та освітніми інституціями. Процеси децентралізації, реформування системи освіти та розвитку місцевого самоврядування сприяли посиленню ролі територіальних громад у забезпеченні якості освітніх послуг і створенні умов для сталого розвитку регіонів. Освіта сьогодні виступає не лише сферою надання знань, а й одним із ключових чинників формування людського капіталу, розвитку інноваційної економіки та підвищення конкурентоспроможності територій. У зв’язку з цим стратегічне партнерство громади та освіти розглядається як важливий механізм координації інтересів органів місцевого самоврядування, закладів освіти, громадських організацій, бізнесу та населення. Така взаємодія дозволяє забезпечити ефективне використання ресурсів, підвищити якість освітніх послуг, створити сприятливе середовище для розвитку молоді та активізації соціально-економічного потенціалу регіону. Теоретичні засади стратегічного партнерства базуються на концепції взаємодії різних суб’єктів суспільного розвитку, які об’єднують свої ресурси, можливості та інтереси для досягнення спільної мети. У сучасній науковій літературі поняття «партнерство» трактується як форма співробітництва, заснована на принципах рівноправності, добровільності, взаємної відповідальності та спільної зацікавленості у досягненні результатів. При цьому стратегічне партнерство має довгостроковий характер і передбачає системну взаємодію між учасниками. 12 Стратегічне партнерство громади та освіти можна визначити як систему довготривалої взаємодії між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, громадськістю та іншими суб’єктами розвитку, спрямовану на забезпечення якісної освіти, формування людського капіталу та підвищення соціально-економічного розвитку території. Основною метою такого партнерства є створення умов для гармонійного розвитку особистості, громади та регіону загалом [7, с. 121]. На сучасному етапі розвитку суспільства освіта дедалі більше інтегрується у систему регіонального управління. Заклади освіти виконують не лише навчальну функцію, а й виступають центрами соціального розвитку громади, формування громадянської активності та культурного середовища. Саме тому ефективна взаємодія між освітніми установами та громадою є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку територій. Однією з ключових передумов розвитку стратегічного партнерства є процес децентралізації влади в Україні. Передача значної частини управлінських повноважень на рівень територіальних громад посилила їхню відповідальність за функціонування освітньої сфери. Органи місцевого самоврядування отримали можливість самостійно формувати освітню політику, розподіляти фінансові ресурси, модернізувати освітню інфраструктуру та впроваджувати інноваційні підходи до управління освітою. У межах стратегічного партнерства громада виступає не лише джерелом фінансування освітніх закладів, а й активним учасником процесу формування освітнього середовища. Взаємодія громади та освіти забезпечує врахування місцевих потреб у підготовці кадрів, розвитку професійних компетентностей населення та підвищенні рівня соціальної згуртованості [8, с. 136; 51; 52]. Теоретичні підходи до дослідження стратегічного партнерства громади та освіти ґрунтуються на кількох основних концепціях. Однією з них є концепція людського капіталу, відповідно до якої освіта розглядається як інвестиція у розвиток особистості та економіки. Згідно з цією концепцією, підвищення якості 13 освіти сприяє зростанню продуктивності праці, розвитку інновацій та покращенню добробуту населення. Іншою важливою концепцією є теорія сталого розвитку, яка передбачає збалансоване поєднання економічних, соціальних та екологічних складових розвитку територій. У цьому контексті освіта виступає інструментом формування свідомого громадянського суспільства, розвитку соціальної відповідальності та забезпечення довгострокового розвитку громади. Також важливе значення має концепція соціального партнерства, яка передбачає координацію дій між державою, громадою, бізнесом та освітніми установами. Соціальне партнерство дозволяє об’єднувати ресурси та зусилля різних суб’єктів для вирішення актуальних проблем розвитку освіти та територіальної громади. Основними принципами стратегічного партнерства громади та освіти є: а) добровільність співпраці; б) рівноправність учасників; в) відкритість і прозорість взаємодії; г) взаємна відповідальність; д) довгостроковість співробітництва; є) орієнтація на спільний результат; е) урахування інтересів громади та потреб населення. Зазначені принципи забезпечують ефективність партнерських відносин та сприяють формуванню стабільної системи взаємодії між освітніми інституціями й територіальними громадами. Важливим елементом стратегічного партнерства є ресурсне забезпечення. Для ефективного функціонування системи взаємодії необхідним є поєднання фінансових, кадрових, інформаційних, матеріально-технічних та організаційних ресурсів. При цьому особливого значення набуває здатність громади залучати 14 додаткові джерела фінансування, грантові програми, інвестиції та міжнародну технічну допомогу. У сучасних умовах значну роль у розвитку партнерства відіграють цифрові технології та інформаційно-комунікаційні системи. Вони забезпечують ефективний обмін інформацією між учасниками партнерства, підвищують прозорість управлінських процесів та створюють умови для дистанційної взаємодії між громадою та освітніми установами. Практика свідчить, що ефективне стратегічне партнерство громади та освіти сприяє: а) підвищенню якості освітніх послуг; б) розвитку інноваційного освітнього середовища; в) формуванню активної громадянської позиції населення; г) підвищенню рівня зайнятості молоді; д) покращенню соціальної інфраструктури громади; є) зміцненню соціальної згуртованості; е) забезпеченню сталого розвитку регіону. Основні складові стратегічного партнерства громади та освіти наведено в табл. 1.1. Таблиця 1.1 Основні складові стратегічного партнерства громади та освіти [7; 11] Складова Характеристика Очікуваний результат партнерства Організаційна Координація діяльності органів влади та Підвищення ефективності освітніх установ управління Фінансова Спільне фінансування освітніх проєктів і Покращення матеріальної програм бази Соціальна Залучення громадськості до розвитку освіти Формування соціальної активності Інформаційна Обмін інформацією та цифрова взаємодія Прозорість і доступність управління Інноваційна Впровадження сучасних освітніх технологій Підвищення якості освіти Кадрова Підготовка та розвиток професійних Формування людського компетентностей капіталу 15 Дані табл. 1.1 свідчать, що стратегічне партнерство громади та освіти має комплексний характер та охоплює організаційні, фінансові, соціальні, інформаційні, інноваційні й кадрові складові. Кожен із зазначених елементів виконує важливу функцію у забезпеченні ефективної взаємодії між органами місцевого самоврядування, освітніми установами, громадськими організаціями та іншими суб’єктами розвитку територіальної громади. Організаційна складова спрямована на координацію діяльності між учасниками партнерства та забезпечення ефективного управління освітньою сферою. Саме завдяки налагодженій системі управління створюються умови для узгодження стратегічних цілей громади та освітніх закладів, підвищення прозорості прийняття рішень і вдосконалення механізмів співпраці. Фінансова складова є основою стабільного функціонування партнерства, оскільки забезпечує можливість реалізації освітніх програм, модернізації матеріально-технічної бази та впровадження інноваційних проєктів. Спільне фінансування освітніх ініціатив з боку громади, держави, бізнесу та міжнародних організацій сприяє підвищенню якості освітніх послуг і розвитку інфраструктури. Соціальна складова характеризує рівень залучення громадськості до розвитку освіти та участі населення у прийнятті управлінських рішень. Її значення полягає у формуванні активної громадянської позиції, посиленні соціальної відповідальності та забезпеченні взаємодії між закладами освіти й місцевою громадою. Інформаційна складова забезпечує ефективний обмін інформацією між учасниками партнерства, підвищує рівень відкритості та прозорості діяльності освітніх установ і органів місцевого самоврядування. Використання сучасних цифрових технологій та інформаційно-комунікаційних платформ сприяє оперативності управління та покращує комунікацію між усіма суб’єктами взаємодії. Інноваційна складова спрямована на впровадження сучасних освітніх технологій, нових методів навчання та управління. Її реалізація забезпечує розвиток 16 інноваційного освітнього середовища, підвищення конкурентоспроможності закладів освіти та адаптацію освітньої системи до сучасних викликів. Кадрова складова відіграє важливу роль у формуванні людського капіталу громади. Підготовка висококваліфікованих педагогічних кадрів, підвищення професійної компетентності працівників освітньої сфери та розвиток управлінського потенціалу є необхідними умовами ефективного функціонування системи стратегічного партнерства. Крім того, партнерство громади та освіти забезпечує формування сприятливого соціального середовища, у якому освітні заклади стають центрами культурного, громадського та соціального життя територіальної громади. Це сприяє активізації участі населення у вирішенні місцевих проблем та підвищує рівень довіри між громадою й органами влади (рис. 1.1) [11, с. 150]. Рис. 1.1. Модель стратегічного партнерства громади та освіти [11] 17 На рис. 1.1 представлено модель стратегічного партнерства громади та освіти, яка відображає основних учасників взаємодії, ресурсне забезпечення та результати співпраці. Центральне місце у моделі займає стратегічне партнерство громади та освіти, основною метою якого є забезпечення якісної освіти, розвиток людського потенціалу та сталий розвиток територіальної громади. У моделі визначено ключових суб’єктів партнерства: територіальну громаду, заклади освіти, громадські організації та бізнес-сектор. Територіальна громада забезпечує визначення освітніх потреб населення, фінансову підтримку та створення умов для розвитку освітньої сфери. Заклади освіти виконують функцію надання якісних освітніх послуг, підготовки компетентних фахівців і впровадження інноваційних технологій навчання. Громадські організації представляють інтереси населення, беруть участь у реалізації освітніх проєктів та здійснюють громадський контроль. Бізнес-сектор сприяє інвестуванню в освіту, підтримує освітні програми та створює можливості для професійної підготовки молоді. Важливим елементом моделі є ресурсне забезпечення партнерства, яке включає фінансові, кадрові, матеріально-технічні, інформаційні ресурси та нормативно-правову підтримку. Саме ефективне поєднання цих ресурсів забезпечує результативність взаємодії між учасниками партнерства та сприяє розвитку сучасного освітнього середовища. Результатом функціонування моделі стратегічного партнерства є підвищення якості та доступності освіти, розвиток людського капіталу, активізація інноваційного розвитку громади, посилення соціальної згуртованості населення та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону. Таким чином, представлена модель демонструє комплексний характер взаємодії громади та освіти та підкреслює важливість координації дій усіх учасників партнерства для досягнення спільних стратегічних цілей. 18 Отже, стратегічне партнерство громади та освіти є важливим інструментом соціально-економічного розвитку регіонів. Воно забезпечує формування ефективної системи взаємодії між органами місцевого самоврядування, освітніми установами, громадськістю та бізнесом. У сучасних умовах розвитку України саме партнерська модель управління освітою створює передумови для підвищення якості освітніх послуг, розвитку людського капіталу та зміцнення потенціалу територіальних громад. 1.2. Освіта як чинник соціально-економічного розвитку регіону У сучасних умовах розвитку суспільства освіта виступає одним із найважливіших чинників соціально-економічного розвитку регіону. Саме освітня сфера формує людський капітал, забезпечує підготовку кваліфікованих кадрів, сприяє розвитку інноваційної діяльності та підвищенню конкурентоспроможності територій. Рівень розвитку освіти значною мірою визначає економічний потенціал регіону, рівень зайнятості населення, соціальну стабільність та якість життя громадян. У сучасній економіці знань освіта є стратегічним ресурсом розвитку держави та її регіонів. Вона забезпечує не лише передачу знань і професійних навичок, а й формує соціальну активність населення, громадянську відповідальність, здатність до інноваційного мислення та адаптації до змін ринкового середовища. Саме тому ефективне функціонування системи освіти є необхідною умовою забезпечення сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад та регіонів. Освіта безпосередньо впливає на економічне зростання регіону через формування кваліфікованої робочої сили. Наявність якісної системи освіти забезпечує підготовку фахівців, здатних ефективно працювати в умовах сучасної економіки, використовувати інноваційні технології та забезпечувати розвиток виробничої сфери. Водночас недостатній рівень розвитку освіти призводить до 19 дефіциту кваліфікованих кадрів, зниження продуктивності праці та погіршення інвестиційної привабливості регіону [15, с. 104]. Важливою функцією освіти є формування людського капіталу. Людський капітал включає знання, професійні навички, досвід, творчі здібності та компетентності населення, які використовуються у процесі економічної діяльності. Саме розвиток людського капіталу є основою підвищення конкурентоспроможності регіону та забезпечення його економічного розвитку. Освіта також виконує важливу соціальну функцію. Вона сприяє формуванню соціальної мобільності населення, зменшенню рівня безробіття, подоланню соціальної нерівності та забезпеченню інтеграції громадян у суспільне життя. Через систему освіти формується громадянська культура, моральні цінності та відповідальне ставлення до розвитку громади. Для сучасних регіонів важливого значення набуває інноваційна функція освіти. Заклади освіти виступають центрами створення та поширення нових знань, розвитку наукових досліджень і впровадження сучасних технологій. Саме взаємодія освіти, науки, бізнесу та місцевої влади створює передумови для інноваційного розвитку територій [15, с. 110; 53-55]. В умовах децентралізації роль освіти у регіональному розвитку значно посилилася. Територіальні громади отримали більше повноважень щодо управління освітньою сферою, фінансування закладів освіти та формування місцевої освітньої політики. Це створює можливості для врахування специфічних потреб регіону та адаптації освітньої системи до місцевих умов. Для Черкаської області розвиток освіти є одним із ключових напрямів соціально-економічного розвитку. Область має значний освітній потенціал, представлений закладами загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. Водночас регіон стикається з низкою проблем, серед яких недостатнє фінансування освітньої сфери, потреба в модернізації матеріально-технічної бази, демографічне скорочення населення та міграція молоді. 20 Освітня система Черкаської області відіграє важливу роль у забезпеченні регіону трудовими ресурсами. Підготовка фахівців для аграрного сектору, промисловості, сфери послуг та державного управління сприяє розвитку економіки області та підвищенню рівня зайнятості населення. Особливого значення набуває взаємодія закладів освіти з місцевими громадами та роботодавцями. Така співпраця дозволяє враховувати потреби регіонального ринку праці, підвищувати рівень практичної підготовки учнів і студентів, а також сприяти працевлаштуванню молоді [16, с. 145]. Одним із показників впливу освіти на соціально-економічний розвиток є рівень зайнятості населення. Особи з вищим рівнем освіти мають більше можливостей для працевлаштування, отримання вищих доходів та професійного розвитку. Це позитивно впливає на економічну активність населення та забезпечує зростання доходів місцевих бюджетів. Крім економічного впливу, освіта має важливе значення для розвитку соціальної сфери регіону. Вона сприяє формуванню активного громадянського суспільства, підвищенню рівня культури населення, розвитку волонтерської діяльності та зміцненню соціальної згуртованості громади [16, с. 147]. У сучасних умовах важливу роль відіграє цифровізація освіти. Використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню доступності освітніх послуг, розвитку дистанційного навчання та інтеграції освітньої системи у глобальний інформаційний простір. Для регіонального розвитку це створює можливості для підвищення якості освіти незалежно від місця проживання населення (табл. 1.2) [19, с. 210]. Таблиця 1.2 Вплив освіти на соціально-економічний розвиток регіону [19] Напрям впливу Характеристика впливу Соціально-економічний результат Економічний Підготовка кваліфікованих кадрів Підвищення продуктивності праці Соціальний Формування громадянської Соціальна стабільність громади активності 21 Інноваційний Розвиток науки та технологій Інноваційний розвиток регіону Демографічний Підвищення освітнього рівня Зростання людського капіталу населення Культурний Формування моральних і культурних Підвищення якості життя населення цінностей Управлінський Підготовка управлінських кадрів Підвищення ефективності регіонального управління Дані табл. 1.2 свідчать, що освіта має комплексний вплив на розвиток регіону та охоплює економічну, соціальну, інноваційну, демографічну, культурну й управлінську сфери. Найбільш вагомим є економічний вплив освіти, оскільки саме підготовка кваліфікованих кадрів забезпечує підвищення продуктивності праці та конкурентоспроможності регіону. Соціальний вплив освіти проявляється у формуванні активної громадянської позиції населення, розвитку соціальної відповідальності та зміцненні соціальної стабільності громади. Інноваційний напрям впливу пов’язаний із розвитком науки, технологій та впровадженням інновацій у різні сфери економіки. Демографічний аспект освіти полягає у формуванні людського капіталу та підвищенні освітнього рівня населення. Культурний вплив освіти сприяє розвитку духовних цінностей, моральної культури та формуванню сучасного світогляду населення. Управлінський аспект забезпечує підготовку професійних управлінських кадрів, здатних ефективно реалізовувати регіональну політику та забезпечувати розвиток територіальних громад. Важливим напрямом розвитку освіти є забезпечення рівного доступу населення до якісних освітніх послуг. Для сільських територій Черкаської області актуальними залишаються питання оптимізації мережі закладів освіти, розвитку транспортної інфраструктури та забезпечення сучасного матеріально-технічного оснащення навчальних закладів. Значний вплив на соціально-економічний розвиток регіону має професійна та фахова передвища освіта. Саме вона забезпечує підготовку спеціалістів для реального сектору економіки та сприяє розвитку регіонального ринку праці. 22 Важливим завданням є узгодження освітніх програм із потребами роботодавців та сучасними тенденціями економічного розвитку. Не менш важливим є розвиток вищої освіти та наукової діяльності. Заклади вищої освіти виступають центрами наукових досліджень, інновацій та підготовки висококваліфікованих фахівців. Їх діяльність сприяє формуванню інтелектуального потенціалу регіону та підвищенню його інвестиційної привабливості (рис. 1.2) [23, с. 124]. Рис. 1.2. Основні напрями впливу освіти на соціально-економічний розвиток регіону [23] На рис. 1.2 представлено основні напрями впливу освіти на соціально- економічний розвиток регіону. Схема демонструє комплексний характер взаємозв’язку між освітньою сферою та різними складовими розвитку суспільства. Центральне місце у моделі займає освіта, яка визначається як ключовий чинник 23 розвитку людського потенціалу та суспільства. Саме через систему освіти забезпечується формування професійних компетентностей, соціальних цінностей, інноваційного мислення та громадянської активності населення. У структурі моделі виділено шість основних напрямів впливу освіти: економічний, соціальний, інноваційний, демографічний, культурний та управлінський. Кожен із цих напрямів має важливе значення для забезпечення сталого розвитку регіону та підвищення рівня життя населення. Економічний вплив освіти проявляється у підготовці кваліфікованих кадрів, підвищенні продуктивності праці, розвитку підприємництва та забезпеченні конкурентоспроможності регіону. Наявність якісної системи освіти сприяє формуванню професійних навичок населення, необхідних для ефективного функціонування сучасної економіки. Освіта також створює передумови для зростання доходів населення та підвищення інвестиційної привабливості регіону. Соціальний вплив освіти полягає у формуванні громадянської активності, соціальної згуртованості та стабільності суспільства. Освітня система сприяє зменшенню рівня безробіття, забезпеченню рівних можливостей для населення та підвищенню якості життя громадян. Через освіту формуються моральні цінності, культура поведінки та відповідальне ставлення до розвитку громади [24, с. 50]. Інноваційний напрям впливу освіти пов’язаний із розвитком науки, впровадженням нових технологій та цифровізацією освітнього процесу. Заклади освіти виступають осередками формування інноваційного мислення та розвитку науково-дослідної діяльності. Це сприяє модернізації економіки регіону та впровадженню сучасних технологій у різні сфери діяльності. Демографічний вплив освіти проявляється у підвищенні освітнього рівня населення, розвитку людського капіталу та формуванні здорового й активного покоління. Освіта сприяє зменшенню міграції молоді, створюючи можливості для професійного розвитку та самореалізації у власному регіоні. 24 Культурний вплив освіти полягає у збереженні та розвитку культурної спадщини, формуванні моральних цінностей, творчих здібностей і культурного середовища. Освіта забезпечує духовний розвиток суспільства та підвищення загального рівня освіченості населення. Управлінський напрям впливу пов’язаний із підготовкою управлінських кадрів та підвищенням ефективності державного і місцевого управління. Освіта сприяє формуванню професійної етики, відповідальності та стратегічного мислення, що є необхідним для забезпечення ефективного функціонування територіальних громад і регіонів. У нижній частині рисунка відображено узагальнений результат впливу освіти – соціально-економічний розвиток регіону. Він проявляється у забезпеченні сталого економічного зростання, підвищенні рівня та якості життя населення, зміцненні конкурентоспроможності регіону та гармонійному розвитку територіальних громад. Отже, освіта є одним із ключових чинників соціально-економічного розвитку регіону. Вона забезпечує формування людського капіталу, розвиток інноваційної економіки, підвищення рівня зайнятості населення та зміцнення соціальної стабільності громади. Для Черкаської області розвиток освіти має стратегічне значення, оскільки саме освітня сфера створює передумови для економічного зростання, модернізації регіону та підвищення якості життя населення. 1.3. Громада як суб’єкт розвитку та партнер освітніх інституцій У сучасних умовах реформування системи місцевого самоврядування та децентралізації влади територіальна громада виступає одним із ключових суб’єктів соціально-економічного розвитку регіону. Саме громада забезпечує формування місцевої політики, визначає стратегічні напрями розвитку території та створює умови для функціонування соціальної інфраструктури, важливе місце в якій займає освітня сфера. У зв’язку з цим значно посилюється роль громади як партнера 25 освітніх інституцій, здатного впливати на якість освіти, розвиток людського капіталу та підвищення конкурентоспроможності регіону. Сучасна територіальна громада розглядається не лише як адміністративна одиниця, а як активний учасник соціально-економічних процесів, який об’єднує населення, органи місцевого самоврядування, заклади освіти, громадські організації та бізнес-сектор для досягнення спільних цілей розвитку. У такому контексті освітні інституції виступають важливими партнерами громади, оскільки саме через систему освіти забезпечується формування професійних компетентностей населення, соціальної активності та інноваційного потенціалу території [3, с. 149]. В умовах децентралізації громади отримали значно більше повноважень щодо управління освітньою сферою. Органи місцевого самоврядування здійснюють фінансування закладів освіти, організовують освітній процес, забезпечують розвиток освітньої інфраструктури та формують місцеві програми підтримки освіти. Це створює передумови для більш ефективного врахування потреб населення та адаптації освітньої системи до особливостей регіонального розвитку. Одним із головних завдань громади є забезпечення доступності та якості освітніх послуг. Для цього органи місцевого самоврядування повинні створювати належні умови для функціонування закладів освіти, модернізувати матеріально- технічну базу, впроваджувати сучасні освітні технології та забезпечувати професійний розвиток педагогічних кадрів. Особливого значення ці питання набувають для сільських територій, де існує потреба у розвитку транспортної інфраструктури, цифровізації освіти та забезпеченні рівного доступу населення до освітніх ресурсів. Громада виступає важливим суб’єктом формування освітньої політики на місцевому рівні. Саме через участь населення, громадських організацій та батьківської спільноти забезпечується врахування суспільних потреб і підвищується ефективність управлінських рішень у сфері освіти. Такий підхід сприяє розвитку 26 демократичних принципів управління, відкритості та прозорості діяльності освітніх установ [4, с. 183]. Партнерство громади та освітніх інституцій базується на принципах взаємної відповідальності, співпраці та координації дій. Ефективна взаємодія між цими суб’єктами дозволяє забезпечити підготовку фахівців відповідно до потреб регіонального ринку праці, сприяє розвитку інноваційної діяльності та створює умови для соціальної стабільності громади. Важливим напрямом співпраці громади та освітніх інституцій є залучення громадськості до управління закладами освіти. Це може здійснюватися через діяльність піклувальних рад, громадських об’єднань, батьківських комітетів та інших форм громадської участі. Така взаємодія сприяє підвищенню рівня довіри між населенням і закладами освіти, а також забезпечує використання ресурсів громади. Одним із ключових аспектів діяльності громади є фінансова підтримка освітньої сфери. Місцеві бюджети забезпечують фінансування закладів освіти, проведення ремонтних робіт, оновлення обладнання та впровадження сучасних технологій навчання. Крім того, громади активно залучають грантові кошти, інвестиції та міжнародну технічну допомогу для розвитку освітньої інфраструктури (табл.1.3) [13, с. 96]. Таблиця 1.3 Функції громади у розвитку освітніх інституцій [13] Функції Характеристика діяльності Значення для освіти громади Управлінська Формування місцевої освітньої політики та Підвищення ефективності прийняття управлінських рішень управління освітою Фінансова Виділення коштів із місцевого бюджету та Покращення матеріально- залучення інвестицій технічної бази Соціальна Забезпечення участі населення у розвитку Формування громадянської освіти активності Організаційна Координація взаємодії між освітніми Розвиток партнерських установами та іншими суб’єктами відносин Мотиваційна Підтримка освітніх ініціатив та стимулювання Підвищення якості освітнього розвитку молоді процесу Контрольна Громадський контроль за діяльністю закладів Забезпечення прозорості та освіти відкритості 27 Дані табл. 1.3 свідчать, що територіальна громада виконує комплекс важливих функцій у розвитку освітніх інституцій та забезпеченні ефективного функціонування освітньої системи. У сучасних умовах громада виступає не лише джерелом фінансової підтримки, а й активним учасником формування місцевої освітньої політики та стратегічного розвитку освіти. Однією з ключових є управлінська функція громади, яка передбачає прийняття управлінських рішень щодо функціонування закладів освіти, формування місцевих програм розвитку освіти та визначення пріоритетних напрямів освітньої діяльності. Реалізація цієї функції сприяє підвищенню ефективності управління освітньою сферою та адаптації освітніх послуг до потреб населення. Фінансова функція громади забезпечує створення необхідних умов для функціонування освітніх установ. За рахунок коштів місцевого бюджету здійснюється фінансування закладів освіти, оновлення матеріально-технічної бази, проведення ремонтних робіт та впровадження сучасних технологій навчання. Важливе значення також має залучення інвестицій, грантів і благодійної допомоги. Соціальна функція громади полягає у забезпеченні участі населення у розвитку освітньої сфери. Через діяльність громадських організацій, батьківських комітетів та інших форм громадської участі забезпечується формування активної громадянської позиції та підвищення рівня соціальної відповідальності населення. Організаційна функція спрямована на координацію взаємодії між закладами освіти, органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадськими організаціями. Така співпраця сприяє розвитку партнерських відносин і створює умови для реалізації спільних освітніх проєктів. Мотиваційна функція передбачає підтримку освітніх ініціатив, розвиток молодіжних програм та стимулювання професійного розвитку педагогічних працівників. Це позитивно впливає на якість освітнього процесу та формування людського капіталу громади. Контрольна функція забезпечує відкритість і прозорість діяльності закладів освіти. Громадський контроль сприяє підвищенню відповідальності освітніх 28 установ, ефективному використанню ресурсів та зміцненню довіри населення до системи освіти. Важливим аспектом діяльності громади є підтримка інноваційних освітніх проєктів. Сучасні територіальні громади активно впроваджують цифрові технології, розвивають дистанційне навчання, створюють освітні хаби та підтримують молодіжні ініціативи. Це сприяє підвищенню доступності освітніх послуг та адаптації освітньої системи до сучасних викликів. Особливого значення набуває формування безпечного та інклюзивного освітнього середовища. Громади забезпечують створення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами, розвиток психологічної підтримки та впровадження програм соціальної адаптації. Це сприяє забезпеченню рівних можливостей для всіх категорій населення (рис. 1.3) [13, с. 99]. Рис. 1.3. Громада як партнер освітніх інституцій [13] 29 На рис. 1.3 представлено модель взаємодії територіальної громади з освітніми інституціями, яка відображає основних учасників партнерства, напрями співпраці та результати спільної діяльності. Схема демонструє, що територіальна громада виступає ініціатором і координатором розвитку освіти на місцевому рівні, забезпечуючи організаційні, фінансові та соціальні умови для ефективного функціонування освітньої системи. У верхній частині рисунка центральне місце займає територіальна громада, яка визначається як активний суб’єкт розвитку та партнер освітніх інституцій. Саме громада формує стратегічні напрями розвитку освіти, координує взаємодію між різними учасниками освітнього процесу та забезпечує підтримку освітніх ініціатив. У сучасних умовах децентралізації роль громади значно посилюється, оскільки органи місцевого самоврядування отримують більше повноважень щодо управління освітньою сферою та фінансування закладів освіти. На рис. 1.3 виділено три основні складові партнерства: органи місцевого самоврядування, освітні інституції та громадські організації разом із населенням громади. Органи місцевого самоврядування забезпечують формування місцевої освітньої політики, фінансування закладів освіти, стратегічне планування розвитку освітньої інфраструктури та підтримку освітніх проєктів. Їх діяльність спрямована на створення умов для якісного та доступного навчання населення. Освітні інституції у представленій моделі виконують функції надання освітніх послуг, підготовки компетентних кадрів, впровадження інноваційних методів навчання та розвитку творчого потенціалу молоді. Водночас заклади освіти виступають важливими осередками соціального та культурного розвитку громади, сприяють формуванню громадянської активності населення та забезпечують розвиток людського капіталу регіону [8, с. 137]. Важливу роль у моделі відіграють громадські організації та мешканці громади, які беруть участь у розвитку освіти, здійснюють громадський контроль, підтримують соціальні ініціативи та реалізують волонтерську діяльність. Активна 30 участь населення у вирішенні освітніх питань сприяє підвищенню відкритості та прозорості управління освітньою сферою, а також забезпечує врахування потреб громади при прийнятті управлінських рішень. Окреме місце на рисунку займають напрями партнерства, серед яких виділено спільне планування, фінансову підтримку, обмін досвідом і ресурсами, реалізацію освітніх програм та досягнення спільних цілей розвитку. Це свідчить про комплексний характер взаємодії громади та освітніх інституцій, яка охоплює не лише фінансову підтримку, а й координацію спільної діяльності, впровадження інновацій та розвиток соціальної відповідальності [9, с. 210]. У нижній частині рисунка відображено результати співпраці громади та освітніх інституцій. До основних результатів належать забезпечення якісної та доступної освіти, розвиток людського потенціалу, модернізація освітньої інфраструктури, інноваційний та економічний розвиток громади, а також підвищення рівня соціальної згуртованості населення. Саме завдяки ефективній взаємодії всіх учасників партнерства створюються передумови для сталого розвитку території та підвищення конкурентоспроможності регіону. Таким чином, громада є важливим суб’єктом розвитку та стратегічним партнером освітніх інституцій. Вона забезпечує фінансову, організаційну та соціальну підтримку освітньої сфери, сприяє розвитку людського капіталу та створює умови для сталого розвитку території. Ефективна взаємодія громади та освіти є необхідною умовою підвищення якості освітніх послуг, розвитку інноваційного потенціалу регіону та зміцнення соціальної стабільності суспільства. 31 РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ 2.1. Аналіз існуючих форм та механізмів взаємодії громади та освітніх закладів у досліджуваному регіоні У сучасних умовах реформування системи місцевого самоврядування та децентралізації влади важливого значення набуває розвиток ефективної взаємодії між територіальними громадами та освітніми закладами. Саме така співпраця забезпечує підвищення якості освітніх послуг, ефективне використання ресурсів, формування людського капіталу та створення умов для сталого соціально- економічного розвитку регіону. Для Черкаської області, яка характеризується значною кількістю територіальних громад та різним рівнем їх економічного потенціалу, питання розвитку партнерських відносин між громадою та освітніми інституціями є особливо актуальним. У процесі децентралізації органи місцевого самоврядування отримали більше повноважень у сфері управління освітою. Це сприяло активізації взаємодії громад із закладами освіти та створенню нових механізмів співпраці. На сучасному етапі в Черкаській області функціонують різні форми партнерства між громадами та освітніми установами, які охоплюють фінансову, організаційну, соціальну, інформаційну та інноваційну сфери [20, с. 105]. Однією з найбільш поширених форм взаємодії є фінансова підтримка закладів освіти з боку територіальних громад. Органи місцевого самоврядування забезпечують фінансування освітніх установ за рахунок коштів місцевих бюджетів, здійснюють модернізацію матеріально-технічної бази, проводять ремонтні роботи та забезпечують розвиток освітньої інфраструктури. У багатьох громадах Черкаської області реалізуються програми енергомодернізації шкіл, оновлення комп’ютерного обладнання та створення сучасних навчальних кабінетів [21, с. 98]. 32 Важливим механізмом взаємодії є участь громади у формуванні місцевої освітньої політики. Органи місцевого самоврядування спільно з керівниками закладів освіти, громадськими організаціями та батьківською спільнотою розробляють програми розвитку освіти, визначають пріоритетні напрями фінансування та організовують реалізацію освітніх проєктів. Такий підхід забезпечує врахування потреб населення та сприяє підвищенню ефективності управління освітньою сферою. Особливого значення у Черкаській області набуває розвиток партнерства між закладами освіти та громадськими організаціями. Громадські об’єднання активно залучаються до реалізації освітніх програм, проведення тренінгів, семінарів, культурних і соціальних заходів. Така взаємодія сприяє розвитку громадянської активності молоді, формуванню соціальної відповідальності та підтримці освітніх ініціатив [32]. Однією з ефективних форм співпраці є створення піклувальних рад при закладах освіти. До їх складу входять представники громади, батьківської спільноти, бізнесу та органів місцевого самоврядування. Для оцінювання ефективності взаємодії громади та освітніх закладів Черкаської області було розроблено анкету для представників органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти та педагогічних працівників (додаток А). Важливу роль у розвитку партнерства відіграє співпраця закладів освіти з бізнес-сектором. Підприємства Черкаської області беруть участь у фінансуванні освітніх проєктів, організації практичної підготовки учнів і студентів, проведенні профорієнтаційної роботи та створенні можливостей для подальшого працевлаштування молоді. Така взаємодія дозволяє адаптувати освітній процес до потреб регіонального ринку праці та сприяє розвитку професійної освіти [32]. Сучасною формою взаємодії громади та освіти є впровадження цифрових технологій і розвиток дистанційного навчання. У Черкаській області активно здійснюється цифровізація освітнього процесу, впроваджуються електронні 33 платформи для навчання та управління освітньою діяльністю. Це забезпечує підвищення доступності освіти, особливо для сільських територій, та створює умови для інтеграції освітньої системи у сучасний інформаційний простір [40]. Таблиця 2.1 Основні форми взаємодії територіальних громад Черкаської області із закладами освіти [40] Територіальна Заклад освіти Форма взаємодії Практичний громада результат Черкаська Черкаський національний Спільні освітні та наукові Підготовка фахівців міська ТГ університет імені Богдана проєкти, проведення та розвиток Хмельницького конференцій і громадських молодіжних ініціатив заходів Черкаська Черкаський державний Співпраця у сфері Розвиток ІТ-освіти та міська ТГ технологічний університет цифровізації та інноваційного інноваційних програм середовища Уманська Уманський державний Реалізація педагогічних і Підготовка міська ТГ педагогічний університет культурно-освітніх педагогічних кадрів імені Павла Тичини програм для регіону Уманська Уманський національний Співпраця у сфері аграрної Розвиток аграрного міська ТГ університет садівництва освіти та наукових сектору регіону досліджень Смілянська Смілянський центр Організація практичної Підготовка міська ТГ підготовки і підготовки та співпраця з кваліфікованих перепідготовки робітничих роботодавцями робітничих кадрів кадрів Черкаська Черкаський професійний Практична підготовка Забезпечення потреб міська ТГ автодорожній ліцей учнів та підтримка транспортної сфери матеріальної бази Золотоніська Золотоніський Психолого-педагогічна Розвиток інклюзивної міська ТГ інклюзивно-ресурсний підтримка дітей з освіти центр особливими потребами Черкаська Черкаський фізико- Модернізація STEM-освіти Підвищення якості міська ТГ математичний ліцей та цифрових технологій середньої освіти Уманська Уманська дитяча школа Організація творчих і Розвиток творчого міська ТГ мистецтв культурних заходів потенціалу молоді Черкаська Черкаський міський Проведення молодіжних і Формування міська ТГ багатопрофільний соціальних проєктів громадянської молодіжний центр активності молоді Дані табл. 2.1 свідчать про активний розвиток співпраці між територіальними громадами Черкаської області та закладами освіти різних рівнів. Аналіз 34 представленої інформації дозволяє зробити висновок, що взаємодія громади та освітніх інституцій має комплексний характер і спрямована на вирішення як освітніх, так і соціально-економічних завдань регіону. Найбільш активна співпраця спостерігається у Черкаській міській територіальній громаді, яка взаємодіє з провідними закладами вищої, професійної та загальної середньої освіти області. Зокрема, співпраця з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та Черкаським державним технологічним університетом спрямована на розвиток наукової діяльності, цифровізації освітнього процесу та реалізацію інноваційних програм. Це сприяє підготовці конкурентоспроможних фахівців, розвитку ІТ-сфери та формуванню інноваційного потенціалу регіону [42; 43]. Важливе значення для економічного розвитку області має взаємодія територіальних громад із закладами професійної освіти. Співпраця Смілянської міської територіальної громади зі Смілянським центром підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, а також Черкаської міської громади з Черкаським професійним автодорожнім ліцеєм сприяє підготовці кваліфікованих працівників для промислового та транспортного секторів економіки. Така взаємодія дозволяє адаптувати освітній процес до потреб регіонального ринку праці та підвищує рівень зайнятості молоді. Аналіз таблиці також свідчить про важливу роль закладів вищої освіти у розвитку територіальних громад. Уманська міська територіальна громада активно співпрацює з Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Уманським національним університетом садівництва. Основними напрямами такої взаємодії є підготовка педагогічних кадрів, розвиток аграрної освіти, проведення наукових досліджень та реалізація культурно-освітніх програм. Це позитивно впливає на розвиток освітнього та аграрного секторів регіону. Особливої уваги заслуговує співпраця громад із закладами загальної середньої освіти та інклюзивними установами. Взаємодія Черкаської міської територіальної 35 громади з Черкаським фізико-математичним ліцеєм спрямована на розвиток STEM- освіти, модернізацію цифрової інфраструктури та впровадження сучасних освітніх технологій. У свою чергу, діяльність Золотоніського інклюзивно-ресурсного центру забезпечує підтримку дітей з особливими освітніми потребами та сприяє розвитку інклюзивної освіти в регіоні. У Черкаській області територіальні громади активно співпрацюють із закладами загальної середньої, професійної та вищої освіти, що сприяє розвитку освітньої сфери та підвищенню рівня соціально-економічного розвитку регіону. Після впровадження реформи децентралізації органи місцевого самоврядування отримали ширші повноваження щодо управління закладами освіти, фінансування освітніх програм та модернізації освітньої інфраструктури. Це дало можливість громадам більш ефективно організовувати взаємодію з освітніми установами відповідно до потреб населення та особливостей розвитку територій [43]. Одним із прикладів такої співпраці є взаємодія Черкаської міської територіальної громади з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та Черкаським державним технологічним університетом. Органи місцевого самоврядування співпрацюють із закладами вищої освіти у сфері підготовки фахівців для регіонального ринку праці, реалізації молодіжних програм, проведення наукових конференцій і громадських заходів. Студенти університетів беруть участь у волонтерських проєктах, соціальних ініціативах та дослідженнях, спрямованих на розвиток територіальної громади. Важливе значення має співпраця громад із закладами професійної освіти. Зокрема, Черкаський професійний автодорожній ліцей, Черкаський професійний ліцей та Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів активно взаємодіють із місцевими громадами та підприємствами. Заклади професійної освіти організовують практичну підготовку учнів, забезпечують підготовку фахівців для будівельної, транспортної та промислової сфер, а також співпрацюють із роботодавцями щодо подальшого працевлаштування випускників [41; 42; 43]. 36 Уманська міська територіальна громада активно співпрацює з Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Уманським національним університетом садівництва. Спільна діяльність спрямована на розвиток освітніх і наукових проєктів, підготовку педагогічних кадрів, організацію культурних заходів та підтримку молодіжних ініціатив. Заклади освіти беруть участь у реалізації програм регіонального розвитку та співпрацюють із громадою у сфері національно-патріотичного виховання молоді. Особливо важливу роль у розвитку співпраці громади та освіти відіграють заклади загальної середньої освіти. У Черкаській області громади активно підтримують функціонування ліцеїв, гімназій та опорних шкіл. Наприклад, Черкаський фізико-математичний ліцей, Перша міська гімназія м. Черкаси, Смілянський природничо-математичний ліцей та Уманська гімназія активно залучаються до реалізації освітніх і громадських проєктів. За підтримки органів місцевого самоврядування в цих закладах модернізуються навчальні кабінети, впроваджуються цифрові технології та створюються STEM-лабораторії. У територіальних громадах Черкаської області значна увага приділяється розвитку інклюзивної освіти. Заклади загальної середньої освіти співпрацюють з інклюзивно-ресурсними центрами, психологічними службами та громадськими організаціями для створення безпечного та доступного освітнього середовища. Зокрема, у Черкаській та Золотоніській громадах активно функціонують інклюзивно-ресурсні центри, які забезпечують психологічну підтримку дітей з особливими освітніми потребами та надають консультації педагогам і батькам [42]. Важливим напрямом взаємодії є співпраця громад із позашкільними освітніми установами. У Черкаській області активно функціонують центри дитячої та юнацької творчості, спортивні школи та мистецькі заклади. Наприклад, Черкаський міський багатопрофільний молодіжний центр та Уманська дитяча школа мистецтв спільно з громадами організовують творчі конкурси, фестивалі, спортивні заходи та 37 культурні проєкти. Це сприяє розвитку творчого потенціалу молоді та формуванню активної громадянської позиції. Крім того, громади області активно підтримують цифровізацію освітнього процесу. За сприяння органів місцевого самоврядування у школах Черкас, Сміли, Умані та Золотоноші впроваджуються електронні журнали, сучасні мультимедійні комплекси та онлайн-платформи для дистанційного навчання. Це дозволяє підвищити доступність освітніх послуг та забезпечити безперервність навчального процесу. У сучасних умовах важливого значення набуває також співпраця закладів освіти з громадськими організаціями та благодійними фондами. У Черкаській області реалізуються спільні соціальні та освітні проєкти за участю молодіжних організацій, волонтерських центрів та міжнародних партнерів. Такі ініціативи спрямовані на підтримку молоді, розвиток громадянського суспільства та формування соціальної відповідальності населення. Отже, аналіз практики Черкаської області свідчить про активний розвиток співпраці між територіальними громадами та конкретними освітніми закладами різних рівнів. Взаємодія органів місцевого самоврядування, закладів загальної середньої, професійної та вищої освіти забезпечує модернізацію освітньої інфраструктури, розвиток людського капіталу та створення умов для сталого соціально-економічного розвитку регіону. 2.2. Ресурсний потенціал громади та освітніх інституцій у реалізації партнерства Ефективність стратегічного партнерства громади та освітніх інституцій значною мірою залежить від рівня ресурсного забезпечення. Саме наявність достатнього фінансового, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного та організаційного потенціалу створює умови для розвитку якісної освіти, реалізації 38 спільних проєктів та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону. Для Черкаської області питання ефективного використання ресурсного потенціалу є особливо актуальним у зв’язку з необхідністю модернізації освітньої інфраструктури, впровадження цифрових технологій та забезпечення рівного доступу населення до освітніх послуг. Ресурсний потенціал громади та освітніх інституцій включає сукупність наявних можливостей, засобів і ресурсів, які можуть бути використані для забезпечення ефективної взаємодії між органами місцевого самоврядування та закладами освіти. До основних складових такого потенціалу належать фінансові ресурси, кадровий потенціал, матеріально-технічна база, інформаційно- комунікаційні ресурси, інноваційний потенціал та організаційно-управлінські можливості [19, с. 251]. У Черкаській області значна частина фінансування освітньої сфери здійснюється за рахунок місцевих бюджетів. Після проведення реформи децентралізації територіальні громади отримали більше можливостей для самостійного розподілу коштів і визначення пріоритетів розвитку освіти. Це сприяло активізації процесів модернізації освітньої інфраструктури, оновлення матеріально-технічної бази та впровадження сучасних технологій навчання. Особливу увагу громади приділяють забезпеченню безпечного освітнього середовища. У багатьох закладах освіти Черкаської області проведено облаштування укриттів, встановлення систем відеоспостереження, оновлення протипожежного обладнання та забезпечення резервного енергоживлення. Такі заходи є особливо важливими в умовах воєнного стану та необхідності забезпечення безперервності освітнього процесу [32]. Важливим складником ресурсного потенціалу є кадрове забезпечення. У Черкаській області функціонують заклади вищої та професійної освіти, які забезпечують підготовку педагогічних, технічних та управлінських кадрів. Значну роль у формуванні кадрового потенціалу відіграють Черкаський національний 39 університет імені Богдана Хмельницького, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини та Черкаський державний технологічний університет [22, с. 202]. Разом із тим, у регіоні спостерігаються певні кадрові проблеми, зокрема старіння педагогічних працівників, нестача спеціалістів у сільській місцевості та недостатній рівень цифрових компетентностей частини педагогів. Для вирішення цих проблем громади реалізують програми професійного розвитку вчителів, організовують тренінги та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Матеріально-технічний потенціал освітніх інституцій Черкаської області поступово модернізується. У багатьох закладах освіти оновлено комп’ютерне обладнання, створено STEM-лабораторії, мультимедійні класи та сучасні спортивні майданчики. Значна увага приділяється цифровізації освітнього процесу та забезпеченню доступу до швидкісного інтернету. Основні показники ресурсного забезпечення освітньої сфери Черкаської області за 2023-2025 рр. наведено в табл. 2.2 [48]. Таблиця 2.2 Основні показники ресурсного забезпечення освітньої сфери Черкаської області за 2023-2025 рр. [48] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. Кількість закладів загальної середньої освіти 522 518 515 Кількість закладів професійної освіти 20 20 19 Кількість закладів вищої освіти 8 8 8 Частка видатків місцевих бюджетів на освіту, % 33,4 34,8 35,6 Кількість опорних шкіл 38 41 43 Частка закладів із доступом до швидкісного інтернету, % 84 91 95 Кількість інклюзивно-ресурсних центрів 20 22 22 Кількість шкільних автобусів 236 248 257 Частка закладів із облаштованими укриттями, % 62 81 93 Дані табл. 2.2 свідчать про поступовий розвиток ресурсного потенціалу освітньої сфери Черкаської області упродовж 2023-2025 рр. Аналіз показників дозволяє зробити висновок, що територіальні громади області активно спрямовують 40 ресурси на модернізацію освітньої інфраструктури, цифровізацію навчального процесу та забезпечення безпечного освітнього середовища. Протягом досліджуваного періоду спостерігається незначне скорочення кількості закладів загальної середньої освіти – з 522 у 2023 р. до 515 у 2025 р. Така тенденція пов’язана з процесами оптимізації освітньої мережі, укрупненням закладів освіти та створенням опорних шкіл у територіальних громадах. Водночас збільшення кількості опорних шкіл із 38 до 43 свідчить про прагнення громад забезпечити більш якісні умови навчання та раціональне використання ресурсів. Кількість закладів професійної освіти за досліджуваний період залишається відносно стабільною, що свідчить про збереження потреби регіону у підготовці кваліфікованих робітничих кадрів. Наявність восьми закладів вищої освіти також забезпечує формування кадрового та наукового потенціалу області. Особливо важливим показником є частка видатків місцевих бюджетів на освіту. Упродовж 2023-2025 рр. вона зросла з 33,4 % до 35,6 %, що свідчить про підвищення пріоритетності освітньої сфери для територіальних громад Черкаської області. Збільшення фінансування дозволяє здійснювати ремонтні роботи, оновлювати матеріально-технічну базу та впроваджувати сучасні освітні технології. Позитивною тенденцією є активний розвиток цифрової інфраструктури. Частка закладів освіти, підключених до швидкісного інтернету, зросла з 84 % у 2023 р. до 95 % у 2025 р. Це створює умови для розвитку дистанційного навчання, використання електронних освітніх платформ та цифровізації управління освітнім процесом. Аналіз табл. 2.2 також демонструє розвиток інклюзивної освіти. Кількість інклюзивно-ресурсних центрів збільшилася з 20 до 22, що сприяє забезпеченню підтримки дітей з особливими освітніми потребами та формуванню інклюзивного освітнього середовища. Важливим напрямом розвитку ресурсного потенціалу є забезпечення транспортної доступності освіти. Кількість шкільних автобусів у Черкаській області 41 зросла з 236 одиниць у 2023 р. до 257 одиниць у 2025 р., що дозволяє організовувати підвезення учнів із сільських територій до опорних шкіл та забезпечувати рівний доступ до якісної освіти. Найбільш динамічним показником є частка закладів освіти з облаштованими укриттями. У 2023 р. цей показник становив 62 %, тоді як у 2025 р. прогнозується його зростання до 93 %. Така тенденція свідчить про активну роботу територіальних громад щодо створення безпечних умов навчання в умовах воєнного стану. Важливим складником ресурсного потенціалу громади та освітніх інституцій є організаційно-управлінський ресурс, який визначає ефективність координації між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, громадськими організаціями та бізнесом. У Черкаській області територіальні громади активно впроваджують сучасні механізми управління освітньою сферою, спрямовані на підвищення якості освітніх послуг і забезпечення раціонального використання ресурсів [49, с. 30]. Значна увага приділяється розробці місцевих програм розвитку освіти. У Черкаській, Уманській, Смілянській та Золотоніській територіальних громадах функціонують комплексні програми підтримки закладів освіти, які передбачають фінансування ремонтних робіт, закупівлю обладнання, розвиток цифрової інфраструктури та підтримку педагогічних працівників. Реалізація таких програм дозволяє громадам більш ефективно планувати використання ресурсів і визначати стратегічні напрями розвитку освітньої сфери. Важливу роль у реалізації партнерства відіграє кадровий потенціал освітніх інституцій. У Черкаській області працює значна кількість педагогічних працівників, управлінців, психологів та соціальних педагогів, які забезпечують функціонування освітньої системи. Разом із тим, сучасні умови вимагають постійного професійного розвитку кадрів, удосконалення цифрових компетентностей та адаптації до нових освітніх стандартів [33, с. 219]. Для підвищення професійного рівня педагогів у регіоні активно проводяться курси підвищення кваліфікації, тренінги та семінари. Значну роль у цьому процесі 42 відіграє Комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради». Інститут забезпечує професійну підготовку педагогів, організовує навчання щодо впровадження цифрових технологій та сучасних методик навчання. Одним із важливих напрямів розвитку ресурсного потенціалу є цифровізація освіти. У Черкаській області активно впроваджуються електронні щоденники, онлайн-платформи для дистанційного навчання та цифрові системи управління освітнім процесом. Це дозволяє підвищити ефективність комунікації між учасниками освітнього процесу та забезпечити безперервність навчання навіть в умовах надзвичайних ситуацій. У громадах області значна увага приділяється створенню сучасного освітнього простору. У закладах освіти здійснюється модернізація навчальних кабінетів, створюються STEM-лабораторії, медіатеки та інтерактивні класи. Наприклад, у Черкаському фізико-математичному ліцеї та Першій міській гімназії м. Черкаси активно впроваджуються інноваційні освітні технології, що сприяє підвищенню якості навчання та розвитку наукового потенціалу учнів [41]. Суттєвим елементом ресурсного потенціалу є соціальний капітал громади. Саме активність населення, участь громадських організацій, батьківської спільноти та волонтерів забезпечують підтримку освітніх ініціатив та розвиток партнерських відносин. У Черкаській області реалізується значна кількість соціальних і молодіжних проєктів, спрямованих на розвиток громадянської активності молоді, підтримку обдарованих учнів та розвиток інклюзивної освіти. Важливим напрямом використання ресурсного потенціалу є співпраця освітніх інституцій із бізнесом. Підприємства Черкаської області беруть участь у підтримці професійної освіти, забезпечують бази практики для студентів і учнів, надають матеріально-технічну допомогу закладам освіти. Така співпраця особливо активно розвивається у сфері аграрної, технічної та професійної освіти. 43 Складові ресурсного потенціалу громади та освітніх інституцій Черкаської області наведено на рис. 2.1 [50, с. 61]. Рис. 2.1. Складові ресурсного потенціалу громади та освітніх інституцій Черкаської області [50] На рис. 2.1 представлено складові ресурсного потенціалу громади та освітніх інституцій Черкаської області, які забезпечують ефективну реалізацію партнерства у сфері освіти. Схема відображає основні види ресурсів, що використовуються територіальними громадами та закладами освіти регіону для розвитку освітньої інфраструктури, підвищення якості освітніх послуг та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку області. Центральне місце у схемі займає ресурсний потенціал, який об’єднує фінансові, кадрові, матеріально-технічні та інформаційні ресурси. Саме їх поєднання створює основу для ефективної взаємодії територіальних громад Черкаської області із закладами освіти різних рівнів. Фінансовий потенціал формується за рахунок коштів місцевих бюджетів, державної освітньої субвенції, грантових програм та інвестицій. У Черкаській 44 області громади щорічно збільшують фінансування освітньої сфери, спрямовуючи кошти на ремонти шкіл, модернізацію кабінетів, закупівлю комп’ютерної техніки та облаштування укриттів. Найбільші обсяги фінансування освітньої галузі спостерігаються у Черкаській, Уманській та Смілянській територіальних громадах, де активно реалізуються програми цифровізації та модернізації освітнього середовища. Кадровий потенціал Черкаської області представлений педагогічними працівниками, управлінцями у сфері освіти, психологами та соціальними педагогами. Значну роль у формуванні кадрового ресурсу відіграють Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини та Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Саме ці установи забезпечують підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для громад області. Водночас у регіоні залишається проблема нестачі молодих спеціалістів у сільських громадах, що впливає на рівень кадрового забезпечення окремих закладів освіти [50, с. 64]. Матеріально-технічний потенціал включає сучасне обладнання, STEM- лабораторії, мультимедійні комплекси, спортивну інфраструктуру та укриття. У Черкаській області активно здійснюється модернізація освітнього середовища. Зокрема, у Черкаському фізико-математичному ліцеї, Першій міській гімназії м. Черкаси, Уманській гімназії та ряді опорних шкіл області створено сучасні навчальні простори, оновлено комп’ютерні класи та впроваджено інтерактивне обладнання. В умовах воєнного стану особлива увага приділяється облаштуванню укриттів та створенню безпечного освітнього середовища. Інформаційний потенціал охоплює цифрові технології, онлайн-платформи, електронні журнали та системи дистанційного навчання. У більшості закладів освіти Черкаської області впроваджено цифрові сервіси для організації освітнього процесу, що забезпечує доступність навчання та підвищує ефективність комунікації між 45 учнями, педагогами та органами місцевого самоврядування. Особливо активно цифровізація впроваджується у Черкаській та Уманській міських громадах, де заклади освіти використовують сучасні електронні системи управління навчанням. У нижній частині рисунка показано результат взаємодії всіх складових ресурсного потенціалу – ефективне партнерство громади та освітніх установ. Для Черкаської області це проявляється у модернізації освітньої інфраструктури, розвитку інклюзивної освіти, підвищенні якості освітніх послуг та активізації молодіжних і громадських ініціатив. Ефективне використання ресурсного потенціалу дозволяє громадам області створювати сучасне освітнє середовище та забезпечувати формування конкурентоспроможного людського капіталу. 2.3. Соціально-економічні результати та ефекти взаємодії громади та освіти Ефективна взаємодія територіальних громад та освітніх інституцій є одним із ключових чинників соціально-економічного розвитку регіону. У Черкаській області співпраця органів місцевого самоврядування із закладами освіти сприяє розвитку людського капіталу, підвищенню якості освітніх послуг, формуванню конкурентоспроможної робочої сили та зміцненню соціальної стабільності громад. В умовах децентралізації освіта стала важливим інструментом регіонального розвитку, оскільки саме через систему освіти забезпечується формування професійних компетентностей населення та створення передумов для економічного зростання. Упродовж 2023-2025 рр. у Черкаській області спостерігається активний розвиток освітньої інфраструктури, впровадження цифрових технологій та модернізація навчального середовища. Водночас результати взаємодії громади та 46 освіти проявляються не лише у сфері освіти, а й у соціальній, економічній та демографічній сферах регіону [19, с. 316]. Одним із головних соціально-економічних ефектів є забезпечення доступності освітніх послуг для населення. У Черкаській області функціонує розгалужена мережа закладів загальної середньої освіти, що дозволяє забезпечити доступ до навчання як у міських, так і у сільських територіях (табл. 2.3) [49, с. 52-78]. Таблиця 2.3 Основні показники розвитку загальної середньої освіти Черкаської області у 2023-2025 рр. [49] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. Абсолютне відхилення 2024–2023 2025–2024 Кількість закладів загальної середньої 457 452 448 -5 -4 освіти, од. Кількість учнів, тис. осіб 116,1 114,9 111,9 -1,2 -3,0 Кількість педагогічних працівників, тис. 12,6 12,4 12,1 -0,2 -0,3 осіб Частка шкіл у сільській місцевості, % 65,4 65,1 64,8 -0,3 -0,3 Кількість учнів на одного вчителя, осіб 9 9 9 0 0 Аналіз табл. 2.3 свідчить, що у Черкаській області впродовж 2023-2025 рр. спостерігається тенденція до скорочення мережі закладів загальної середньої освіти. Кількість шкіл у 2024 р. зменшилася на 5 одиниць порівняно з 2023 р., а у 2025 р. – ще на 4 заклади. Така ситуація пов’язана з оптимізацією освітньої мережі та демографічним скороченням населення області. Кількість учнів у 2024 р. скоротилася на 1,2 тис. осіб, а у 2025 р. – ще на 3,0 тис. осіб. Водночас кількість педагогічних працівників зменшилася на 0,2 тис. осіб у 2024 р. та на 0,3 тис. осіб у 2025 р. Це свідчить про поступове скорочення кадрового потенціалу освітньої сфери регіону. Частка шкіл у сільській місцевості також має тенденцію до незначного зменшення — на 0,3 % щороку, що пояснюється укрупненням освітніх закладів та створенням опорних шкіл. Водночас показник кількості учнів на одного вчителя 47 залишається стабільним і становить 9 осіб, що свідчить про відносно збалансоване кадрове навантаження в освітній системі області. Показники розвитку освітньої інфраструктури Черкаської області у 2023-2025 рр. наведено в табл. 2.4 [48]. Таблиця 2.4 Показники розвитку освітньої інфраструктури Черкаської області у 2023-2025 рр. [48] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. Абсолютне відхилення 2024–2023 2025–2024 Частка закладів із доступом до 84,0 91,0 95,0 +7 +4 швидкісного інтернету, % Частка закладів із облаштованими 62,0 81,5 93,5 +19 +12 укриттями, % Кількість шкільних автобусів, од. 236 248 257 +12 +9 Кількість інклюзивно-ресурсних центрів, 20 22 22 +2 0 од. Кількість STEM-лабораторій, од. 38 47 55 +9 +8 Аналіз табл. 2.4 показує позитивну динаміку розвитку освітньої інфраструктури Черкаської області. Частка закладів освіти, підключених до швидкісного інтернету, у 2024 р. зросла на 7 %, а у 2025 р. – ще на 4 %, що свідчить про активну цифровізацію освітнього процесу. Найбільш суттєве зростання спостерігається щодо облаштування укриттів у закладах освіти. У 2024 р. показник зріс на 19 %, а у 2025 р. – ще на 12 %. Це свідчить про активну роботу територіальних громад щодо створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану. Кількість шкільних автобусів у 2024 р. збільшилася на 12 одиниць, а у 2025 р. – ще на 9 одиниць, що дозволяє забезпечувати підвезення учнів із сільських територій до опорних шкіл. Кількість інклюзивно-ресурсних центрів у 2024 р. зросла на 2 одиниці та у 2025 р. залишилася стабільною. 48 Позитивною тенденцією є також розвиток STEM-освіти. Кількість STEM- лабораторій у школах області у 2024 р. збільшилася на 9 одиниць, а у 2025 р. – ще на 8 одиниць, що сприяє розвитку інноваційного освітнього середовища. Показники розвитку професійної та вищої освіти Черкаської області у 2023- 2025 рр. наведено в табл. 2.5 [49, с. 52-78]. Таблиця 2.5 Показники розвитку професійної та вищої освіти Черкаської області у 2023-2025 рр. [49] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. Абсолютне відхилення 2024–2023 2025–2024 Кількість студентів ЗВО та ЗФПО, тис. 41,9 40,8 39,7 -1,1 -1,1 осіб Частка студентів, які навчаються за 43,6 44,2 45,0 +0,6 +0,8 кошти бюджету, % Кількість закладів професійної освіти, од. 20 20 19 0 -1 Кількість випускників професійної 4,2 4,0 3,9 -0,2 -0,1 освіти, тис. осіб Частка працевлаштованих випускників, 68,0 71,0 74,0 +3,0 +3,0 % Аналіз табл. 2.5 свідчить, що кількість студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти у Черкаській області поступово скорочується. У 2024 р. кількість студентів зменшилася на 1,1 тис. осіб, і аналогічне скорочення прогнозується у 2025 р. Це пов’язано з демографічними процесами та міграцією молоді. Водночас позитивною тенденцією є збільшення частки студентів, які навчаються за кошти бюджету. У 2024 р. показник зріс на 0,6 %, а у 2025 р. – ще на 0,8 %, що свідчить про посилення підтримки освітньої сфери з боку держави та місцевих громад. Кількість випускників професійної освіти у 2024 р. скоротилася на 0,2 тис. осіб, а у 2025 р. – ще на 0,1 тис. осіб. Незважаючи на це, частка працевлаштованих випускників має позитивну динаміку: у 2024 р. вона зросла на 3 %, а у 2025 р. – ще на 3 %. Це свідчить про покращення співпраці між закладами освіти та роботодавцями регіону. 49 Соціальні ефекти взаємодії громади та освіти у Черкаській області у 2023- 2025 рр. наведено в табл. 2.6 [50, с. 92-126]. Таблиця 2.6 Соціальні ефекти взаємодії громади та освіти у Черкаській області у 2023-2025 рр. [50] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р. Абсолютне відхилення 2024–2023 2025–2024 Кількість молодіжних та громадських 118 137 154 +19 +17 проєктів у сфері освіти, од. Кількість учнів, охоплених інклюзивним 2460 2710 2950 +250 +240 навчанням, осіб Частка учнів, забезпечених підвезенням, 87,9 90,4 92,0 +2,5 +1,6 % Кількість учнів, залучених до 14,8 16,2 17,9 +1,4 +1,7 волонтерських ініціатив, тис. осіб Частка шкіл, які реалізують цифрові 69,0 81,0 90,0 +12,0 +9,0 освітні програми, % Аналіз табл. 2.6 показує, що взаємодія громади та освіти у Черкаській області має вагомий соціальний ефект. Кількість молодіжних та громадських проєктів у сфері освіти у 2024 р. збільшилася на 19 одиниць, а у 2025 р. – ще на 17 одиниць, що свідчить про активізацію громадянської активності молоді. Кількість учнів, охоплених інклюзивним навчанням, у 2024 р. зросла на 250 осіб, а у 2025 р. – ще на 240 осіб. Це підтверджує розвиток інклюзивної освіти та підвищення рівня соціальної інтеграції дітей з особливими освітніми потребами. Частка учнів, забезпечених підвезенням до закладів освіти, у 2024 р. збільшилася на 2,5 %, а у 2025 р. – ще на 1,6 %, що є особливо важливим для сільських територій Черкаської області. Позитивною тенденцією є також зростання кількості учнів, залучених до волонтерських ініціатив. У 2024 р. показник збільшився на 1,4 тис. осіб, а у 2025 р. – ще на 1,7 тис. осіб. Це свідчить про розвиток соціальної відповідальності та громадянської активності молоді. Частка шкіл, які реалізують цифрові освітні програми, у 2024 р. зросла на 12%, а у 2025 р. – ще на 9 %, що підтверджує активний розвиток цифрового освітнього середовища в регіоні. 50 У Черкаській області одним із найбільш помітних соціально-економічних результатів взаємодії громади та освіти у 2023-2025 рр. стало збільшення обсягів фінансування освітньої сфери з місцевих бюджетів. Зокрема, у Черкаській міській територіальній громаді у 2024 р. на розвиток освіти було спрямовано понад 1,9 млрд грн, що майже на 11 % більше порівняно з 2023 р. Значна частина коштів була використана на модернізацію закладів загальної середньої освіти, закупівлю комп’ютерної техніки, створення безпечного освітнього середовища та облаштування укриттів. У 2025 р. фінансування освітньої галузі громади продовжило зростати, що дозволило реалізувати додаткові проєкти цифровізації та оновлення матеріально-технічної бази шкіл. Уманська міська територіальна громада у 2023-2025 рр. активно спрямовувала кошти на модернізацію освітньої інфраструктури. Протягом 2024 р. у закладах освіти громади було оновлено комп’ютерні класи, встановлено мультимедійне обладнання та створено сучасні навчальні кабінети для викладання природничих дисциплін. Крім того, в Уманському ліцеї №3 та Уманській гімназії №7 проведено ремонти укриттів та впроваджено системи резервного електроживлення, що забезпечило безперервність освітнього процесу в умовах воєнного стану [44]. Важливим результатом взаємодії громади та освіти у Черкаській області стало збільшення кількості закладів освіти, які мають доступ до сучасних цифрових технологій. Якщо у 2023 р. доступ до швидкісного інтернету мали близько 84 % закладів освіти області, то у 2025 р. цей показник зріс до 95 %. Найвищі показники цифровізації зафіксовані у Черкаській, Смілянській та Золотоніській громадах. У Черкасах практично всі заклади загальної середньої освіти використовують електронні журнали, системи дистанційного навчання та інтерактивні освітні платформи [45]. Конкретним результатом розвитку партнерства громади та освіти стало збільшення кількості STEM-лабораторій у школах області. У 2023 р. у Черкаській області функціонувало 38 STEM-лабораторій, у 2024 р. – 47, а у 2025 р. їх кількість 51 досягла 55. Найбільше таких лабораторій відкрито у Черкаській міській громаді, зокрема у Черкаському фізико-математичному ліцеї, Першій міській гімназії та Черкаській спеціалізованій школі №17. Це дозволило покращити рівень підготовки учнів із природничих наук, математики та інформаційних технологій. Позитивним соціально-економічним ефектом є також розвиток інклюзивної освіти. У 2024 р. у Черкаській області функціонувало 22 інклюзивно-ресурсних центри, а кількість учнів, охоплених інклюзивним навчанням, збільшилася на 250 осіб порівняно з 2023 р. Найбільш активно інклюзивна освіта розвивається у Черкаській, Уманській та Золотоніській громадах. У Черкасах у 2024-2025 рр. було відкрито додаткові ресурсні кімнати для дітей з особливими освітніми потребами та проведено адаптацію навчальних приміщень відповідно до принципів безбар’єрності [44]. Суттєвий економічний ефект забезпечує співпраця громад із закладами професійної освіти. У Смілянській міській громаді Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів у 2024 р. розширив співпрацю з місцевими підприємствами транспортної та машинобудівної галузей. Завдяки цьому рівень працевлаштування випускників професійної освіти у Черкаській області зріс із 68 % у 2023 р. до 74 % у 2025 р. Особливо високий попит спостерігається на спеціалістів технічних та будівельних професій. Важливим результатом є збільшення кількості учнів, забезпечених підвезенням до закладів освіти. У 2023 р. шкільними автобусами було охоплено 87,9 % учнів, які потребували підвезення, тоді як у 2025 р. цей показник досяг 92 %. У 2024-2025 рр. Черкаська область отримала додаткові шкільні автобуси за рахунок державної субвенції та місцевого співфінансування. Найбільш активно оновлення автопарку відбувалося у Золотоніському та Черкаському районах. Окремим напрямом соціального ефекту є розвиток волонтерської та громадської активності молоді. У 2025 р. кількість учнів і студентів Черкаської області, залучених до волонтерських ініціатив, зросла до 17,9 тис. осіб, що на 1,7 52 тис. осіб більше порівняно з 2024 р. Найбільш активно молодь брала участь у благодійних акціях, екологічних проєктах та заходах підтримки внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців. Конкретним результатом взаємодії громади та освіти є також створення безпечного освітнього середовища. Якщо у 2023 р. укриття були облаштовані у 62 % закладів освіти області, то у 2025 р. цей показник зріс до 93 %. У Черкаській області протягом 2024-2025 рр. активно проводилися ремонти захисних споруд, встановлювалися системи вентиляції, резервного освітлення та забезпечувалося підключення до альтернативних джерел живлення. У результаті взаємодії громади та освіти у Черкаській області також підвищився рівень участі молоді у громадських і соціальних проєктах. У 2023 р. у сфері освіти реалізовувалося 118 молодіжних і громадських проєктів, тоді як у 2025 р. їх кількість зросла до 154. Найбільш активно молодіжні ініціативи підтримуються у Черкаській та Уманській громадах, де функціонують молодіжні центри та програми підтримки громадської активності [36]. Окремо слід відзначити вплив взаємодії громади та освіти на розвиток соціальної інфраструктури Черкаської області. У 2023-2025 рр. територіальні громади області активно інвестували кошти не лише у навчальний процес, а й у покращення умов перебування учнів у закладах освіти. У Черкаській міській територіальній громаді у 2024 р. було проведено капітальні ремонти харчоблоків у низці шкіл, зокрема у Черкаській спеціалізованій школі №28 та Черкаській гімназії №9. У 2025 р. продовжено оновлення спортивної інфраструктури та облаштування сучасних спортивних майданчиків у закладах загальної середньої освіти. У Смілянській міській територіальній громаді одним із результатів співпраці громади та освітніх установ стало розширення програм професійної орієнтації учнів. У 2024-2025 рр. заклади професійної освіти громади спільно з місцевими підприємствами організували практичні стажування для учнів за спеціальностями електрозварника, автослюсаря та машиніста. Це дозволило підвищити рівень 53 адаптації молоді до сучасного ринку праці та забезпечити підприємства регіону кваліфікованими працівниками. Уманська міська громада упродовж 2023-2025 рр. активно розвивала співпрацю з Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини у сфері молодіжної політики та громадської активності. За підтримки громади у 2024 р. було реалізовано низку молодіжних проєктів, спрямованих на розвиток волонтерства, екологічної свідомості та національно-патріотичного виховання молоді. У результаті кількість студентів та учнів, залучених до громадських ініціатив, суттєво зросла порівняно з 2023 р. [44; 49]. Важливим результатом партнерства громади та освіти є підвищення рівня енергоефективності закладів освіти. У Черкаській області у 2024-2025 рр. проводилася термомодернізація шкіл, заміна вікон, утеплення фасадів та модернізація систем опалення. Найбільш активно такі заходи реалізовувалися у Черкаській та Золотоніській громадах. Це дозволило зменшити витрати місцевих бюджетів на енергоспоживання та підвищити комфортність освітнього середовища. Суттєвим ефектом взаємодії громади та освіти стало підвищення рівня участі територіальних громад у міжнародних грантових програмах. У 2024 р. низка закладів освіти Черкаської області отримала фінансування в межах міжнародних проєктів, спрямованих на підтримку цифрової освіти та психологічної підтримки дітей в умовах війни. Зокрема, окремі школи Черкас та Умані отримали сучасне комп’ютерне обладнання, мультимедійні комплекси та генератори для забезпечення стабільного освітнього процесу. Таким чином, у Черкаській області взаємодія громади та освіти у 2023-2025 рр. забезпечила конкретні соціально-економічні результати: зростання фінансування освіти, розвиток цифрової та STEM-освіти, модернізацію інфраструктури, підвищення рівня працевлаштування випускників, розвиток інклюзивного середовища та активізацію молодіжної громадської діяльності. 54 РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЬНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ 3.1. Рекомендації щодо усунення бар’єрів та обмежень розвитку стратегічного партнерства На основі проведеного теоретичного та практичного дослідження визначено основні бар’єри та проблеми, які стримують розвиток стратегічного партнерства у сфері освіти, зокрема недостатній рівень фінансування освітніх ініціатив, нерівномірність ресурсного забезпечення громад, недостатній розвиток цифрової інфраструктури, обмежену співпрацю закладів освіти з бізнесом і недостатній рівень залучення молоді до громадської діяльності. В умовах децентралізації та реформування освітньої системи особливої актуальності набуває необхідність формування ефективної моделі взаємодії між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, бізнесом та громадськістю. Саме стратегічне партнерство дозволяє забезпечити модернізацію освітнього середовища, розвиток людського капіталу, підвищення конкурентоспроможності регіону та створення умов для сталого соціально-економічного розвитку Черкаської області [3, с. 223]. У даному розділі запропоновано конкретні рекомендації щодо усунення бар’єрів та обмежень розвитку партнерства громади та освіти, які спрямовані на вдосконалення фінансового забезпечення освітньої сфери, розвиток цифровізації, посилення співпраці з роботодавцями, створення безпечного та інклюзивного освітнього середовища, а також активізацію участі молоді та громадськості у розвитку освітнього простору регіону. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити ефективність управління освітньою сферою, забезпечити більш раціональне використання ресурсів територіальних громад та створити сучасне освітнє середовище, 55 орієнтоване на потреби населення і регіонального ринку праці. Крім того, впровадження модельних рішень сприятиме розвитку інноваційного потенціалу Черкаської області, підвищенню якості освітніх послуг та зміцненню соціальної згуртованості населення. 1. Удосконалення механізму фінансування спільних освітніх проєктів громади та закладів освіти. Однією з головних проблем розвитку стратегічного партнерства між громадами та освітніми інституціями у Черкаській області залишається недостатній рівень фінансування спільних ініціатив. Незважаючи на збільшення видатків місцевих бюджетів на освіту, значна частина коштів спрямовується виключно на утримання закладів освіти, тоді як фінансування інноваційних проєктів, цифровізації та модернізації освітнього середовища залишається обмеженим. Особливо гостро ця проблема проявляється у сільських територіальних громадах, де фінансові можливості місцевих бюджетів є значно нижчими порівняно з великими міськими громадами. Для усунення цього бар’єру доцільно запровадити регіональний механізм співфінансування освітніх проєктів між Черкаською обласною радою, територіальними громадами та закладами освіти. Такий механізм має передбачати створення спеціального регіонального фонду підтримки партнерських освітніх ініціатив. Кошти фонду можуть спрямовуватися на модернізацію освітньої інфраструктури, створення STEM-лабораторій, розвиток цифрової освіти та підтримку інклюзивного середовища. У Черкаській області доцільно впровадити конкурсну систему відбору освітніх проєктів, у межах якої громади та заклади освіти подаватимуть спільні заявки на фінансування. Перевага має надаватися проєктам, спрямованим на розвиток професійної освіти, цифровізації та підготовки кадрів для потреб регіонального ринку праці. 56 Важливим напрямом є також залучення міжнародних грантів і донорських програм. Для цього у громадах області необхідно створити консультаційні центри з підготовки грантових заявок та управління проєктами. Це дозволить підвищити рівень участі закладів освіти Черкаської області у міжнародних освітніх програмах та забезпечити додаткові фінансові ресурси для розвитку освітньої сфери. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити ефективність використання фінансових ресурсів, забезпечити модернізацію освітнього середовища та посилити співпрацю між громадами й освітніми установами. 2. Розвиток цифрової інфраструктури та цифрових компетентностей учасників освітнього процесу. У сучасних умовах цифровізація освіти є одним із ключових чинників підвищення ефективності партнерства громади та освітніх інституцій. У Черкаській області упродовж 2023-2025 рр. значно зросла кількість закладів освіти, підключених до швидкісного інтернету, однак у сільських громадах досі спостерігається нерівномірний рівень цифрового забезпечення. Для усунення цього бар’єру доцільно реалізувати регіональну програму цифрової трансформації освіти Черкаської області. Програма має передбачати повне забезпечення закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою, мультимедійними засобами навчання та доступом до якісного інтернет-зв’язку. Особливу увагу необхідно приділити сільським громадам Черкаського, Золотоніського та Уманського районів, де окремі заклади освіти мають недостатній рівень технічного оснащення. У межах програми доцільно створити мобільні цифрові освітні центри, які забезпечуватимуть проведення тренінгів для педагогів та учнів. Крім технічного забезпечення, важливим напрямом є розвиток цифрових компетентностей педагогічних працівників. На базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників доцільно організувати 57 систематичні курси з цифрової грамотності, використання онлайн-платформ та сучасних інтерактивних технологій навчання. Для учнів доцільно розширити мережу STEM-центрів та гуртків робототехніки у Черкасах, Умані та Смілі. Це сприятиме розвитку цифрових навичок молоді та формуванню кадрового потенціалу для ІТ-сфери регіону. Реалізація цих заходів дозволить підвищити доступність цифрової освіти, забезпечити безперервність навчального процесу та покращити якість освітніх послуг у Черкаській області. 3. Посилення співпраці закладів освіти з роботодавцями та бізнесом регіону. Однією з основних проблем розвитку освітньої сфери Черкаської області є невідповідність між підготовкою випускників та потребами регіонального ринку праці. Частина молоді після завершення навчання не може працевлаштуватися за спеціальністю, тоді як підприємства області відчувають дефіцит кваліфікованих кадрів. Для вирішення цієї проблеми необхідно посилити співпрацю між закладами професійної, фахової передвищої та вищої освіти з підприємствами регіону. Зокрема, доцільно створити у Черкаській області регіональну платформу партнерства «Освіта – Бізнес – Громада», яка забезпечуватиме координацію взаємодії між роботодавцями та освітніми установами. У межах діяльності платформи необхідно регулярно проводити моніторинг потреб ринку праці та коригувати освітні програми відповідно до потреб роботодавців. Особливо це стосується технічних, аграрних, транспортних і будівельних спеціальностей. На базі Черкаського професійного автодорожнього ліцею, Смілянського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів та Уманського національного університету садівництва доцільно створити навчально-практичні центри спільно з підприємствами регіону. Це дозволить учням і студентам проходити практичну підготовку на сучасному обладнанні та отримувати актуальні професійні навички. 58 Важливим напрямом є також розвиток дуальної освіти, яка поєднує навчання у закладі освіти з практичною діяльністю на підприємстві. Для цього необхідно укладати тристоронні угоди між громадами, закладами освіти та роботодавцями. Реалізація таких заходів дозволить підвищити рівень працевлаштування випускників, забезпечити регіон кваліфікованими кадрами та зміцнити економічний потенціал Черкаської області. 4. Розвиток інклюзивного та безпечного освітнього середовища. У сучасних умовах важливим напрямом розвитку партнерства громади та освіти є забезпечення рівного доступу населення до якісної та безпечної освіти. У Черкаській області упродовж останніх років активно розвивається інклюзивна освіта, однак частина закладів освіти досі не має достатньої матеріально-технічної бази для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Для усунення цієї проблеми необхідно розширити мережу інклюзивно- ресурсних центрів у сільських територіальних громадах області. Особливу увагу доцільно приділити громадам Золотоніського та Уманського районів, де доступність інклюзивних послуг є недостатньою. У закладах освіти необхідно створити ресурсні кімнати, забезпечити безбар’єрний доступ до навчальних приміщень та модернізувати санітарну інфраструктуру відповідно до потреб дітей з особливими освітніми потребами. Важливим напрямом є також підготовка педагогічних працівників до роботи в умовах інклюзивного навчання. Для цього необхідно організувати спеціалізовані курси підвищення кваліфікації для педагогів і психологів. Крім розвитку інклюзивної освіти, необхідно продовжити роботу щодо створення безпечного освітнього середовища. У Черкаській області слід завершити облаштування укриттів у всіх закладах освіти, забезпечити їх резервними джерелами живлення, системами вентиляції та засобами зв’язку. 59 Реалізація цих заходів дозволить забезпечити рівний доступ до освіти, підвищити рівень соціальної інтеграції населення та створити безпечні умови для організації освітнього процесу. 5. Активізація участі молоді та громадськості у розвитку освітнього середовища. Однією з проблем розвитку стратегічного партнерства громади та освіти у Черкаській області є недостатній рівень залучення молоді та громадськості до процесу прийняття управлінських рішень у сфері освіти. Частина молодіжних ініціатив не отримує належної підтримки, а взаємодія між органами місцевого самоврядування та молоддю залишається недостатньо системною. Для усунення цього бар’єру доцільно створити при територіальних громадах молодіжні дорадчі ради з питань розвитку освіти. До їх складу мають входити представники учнівського та студентського самоврядування, громадських організацій, педагогічної спільноти та органів місцевого самоврядування. У Черкаській, Уманській та Смілянській громадах доцільно запровадити програми підтримки молодіжних освітніх ініціатив, які передбачатимуть фінансування проєктів у сфері цифрової освіти, екології, волонтерства та громадянської активності. На базі закладів освіти необхідно розширити діяльність молодіжних центрів і громадських просторів, де молодь зможе брати участь у тренінгах, семінарах та реалізації соціальних проєктів. Важливим напрямом є також розвиток волонтерського руху серед учнів і студентів. Для цього необхідно організовувати регіональні конкурси молодіжних ініціатив, підтримувати участь молоді у благодійних і соціальних проєктах та залучати освітні установи до громадської діяльності. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити рівень громадянської активності молоді, посилити взаємодію громади та освіти та створити умови для формування активного громадянського суспільства у Черкаській області. 60 6. Створення регіональної системи моніторингу ефективності партнерства громади та освіти. Однією з ключових проблем розвитку стратегічного партнерства між територіальними громадами та освітніми інституціями Черкаської області є відсутність єдиної системи оцінювання ефективності взаємодії. У більшості громад аналіз результативності співпраці здійснюється фрагментарно, що ускладнює визначення ефективності використання фінансових ресурсів, оцінювання якості освітніх послуг та прогнозування подальшого розвитку освітньої сфери. Для усунення цього бар’єру доцільно створити регіональну систему моніторингу ефективності партнерства громади та освіти. Координацію діяльності системи може здійснювати Департамент освіти і науки Черкаської обласної державної адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування. У межах системи моніторингу необхідно розробити єдині критерії оцінювання ефективності взаємодії громад та закладів освіти. До основних показників доцільно віднести рівень фінансування освітньої сфери, ступінь цифровізації закладів освіти, показники працевлаштування випускників, рівень розвитку інклюзивної освіти, участь молоді у громадських ініціативах та стан матеріально-технічного забезпечення шкіл. Особливу увагу необхідно приділити створенню електронної системи збору та аналізу даних. Така система дозволить оперативно отримувати інформацію про стан освітньої сфери у громадах Черкаської області та своєчасно реагувати на проблеми. Результати моніторингу доцільно щорічно оприлюднювати у формі регіонального рейтингу громад за рівнем розвитку партнерства з освітніми інституціями. Це стимулюватиме громади до активнішої модернізації освітнього середовища та підвищення якості освітніх послуг. Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити прозорість управління освітньою сферою, покращити ефективність використання ресурсів та 61 забезпечити більш якісне стратегічне планування розвитку освіти у Черкаській області. 7. Розширення міжнародної співпраці та участі громад у грантових програмах. Важливим обмеженням розвитку стратегічного партнерства громади та освіти у Черкаській області є недостатній рівень залучення міжнародних фінансових ресурсів. Частина територіальних громад та закладів освіти не має достатнього досвіду підготовки грантових заявок і реалізації міжнародних проєктів. Для усунення цієї проблеми доцільно створити у Черкаській області регіональний центр міжнародної освітньої співпраці. Основним завданням центру має стати консультування громад та закладів освіти щодо участі у міжнародних грантових програмах, підготовки проєктної документації та пошуку міжнародних партнерів. Особливу увагу доцільно приділити участі громад області у програмах Європейського Союзу, зокрема Erasmus+, House of Europe, U-LEAD та інших міжнародних ініціативах у сфері освіти та молодіжної політики. На базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини доцільно створити консультаційні офіси з міжнародної проєктної діяльності. Це дозволить активізувати участь студентів, педагогів та представників громад у міжнародних освітніх програмах. Важливим напрямом є також розвиток партнерства із закордонними громадами та освітніми установами. Організація спільних освітніх проєктів, програм академічної мобільності та міжнародних конференцій сприятиме інтеграції Черкаської області у міжнародний освітній простір. Реалізація таких заходів дозволить залучити додаткові фінансові ресурси, підвищити інноваційний потенціал освітньої сфери та посилити міжнародну конкурентоспроможність регіону. 62 8. Удосконалення транспортної доступності освітніх послуг у сільських громадах. Однією з актуальних проблем Черкаської області залишається нерівний доступ населення до якісної освіти, особливо у сільській місцевості. Значна частина учнів проживає на віддалених територіях та потребує організованого підвезення до закладів освіти. Для усунення цього бар’єру необхідно продовжити модернізацію системи шкільного транспорту у територіальних громадах області. Зокрема, доцільно збільшити кількість шкільних автобусів у Золотоніському, Звенигородському та Уманському районах, де спостерігається найбільша потреба у підвезенні учнів. Важливим напрямом є оновлення автобусного парку та забезпечення транспортних засобів сучасними системами безпеки. У межах регіональної програми доцільно передбачити закупівлю автобусів, адаптованих для перевезення дітей з особливими освітніми потребами. Необхідно також оптимізувати маршрути підвезення учнів та впровадити електронні системи контролю транспортного забезпечення. Це дозволить підвищити ефективність використання транспортних ресурсів та забезпечити безпечне перевезення школярів. Крім того, важливо розвивати дистанційні форми навчання для учнів віддалених населених пунктів. Для цього необхідно забезпечити стабільний інтернет-зв’язок та цифрове обладнання у сільських закладах освіти. Реалізація запропонованих заходів дозволить забезпечити рівний доступ населення до якісної освіти та підвищити рівень соціальної справедливості у територіальних громадах Черкаської області. 9. Підтримка енергоефективності та модернізації освітньої інфраструктури. У Черкаській області значна частина закладів освіти потребує модернізації інженерної інфраструктури та підвищення рівня енергоефективності. Високі витрати 63 на опалення та енергоспоживання створюють додаткове навантаження на місцеві бюджети та обмежують можливості фінансування інших освітніх потреб. Для усунення цієї проблеми необхідно реалізувати комплексну програму енергоефективності закладів освіти Черкаської області. У межах програми доцільно проводити утеплення фасадів, заміну вікон, модернізацію систем опалення та встановлення енергозберігаючого освітлення. Особливу увагу необхідно приділити закладам освіти у сільських громадах, де рівень зношеності інфраструктури є найбільш високим. Для фінансування таких заходів доцільно активно залучати міжнародні грантові програми та кошти державного фонду регіонального розвитку. Важливим напрямом є впровадження альтернативних джерел енергії у закладах освіти. Зокрема, у Черкаській області доцільно реалізувати пілотні проєкти зі встановлення сонячних панелей та систем автономного енергозабезпечення у школах. Крім економічного ефекту, реалізація таких заходів сприятиме формуванню екологічної свідомості учнів та популяризації принципів сталого розвитку. У результаті модернізації освітньої інфраструктури громади зможуть зменшити витрати на енергоспоживання, покращити умови навчання та забезпечити більш ефективне використання бюджетних ресурсів. 10. Формування регіональної моделі стратегічного партнерства громади та освіти. Для забезпечення довгострокового розвитку партнерства громади та освіти у Черкаській області необхідно сформувати єдину регіональну модель стратегічної взаємодії між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, бізнесом та громадськістю. Основою такої моделі має стати координація діяльності всіх учасників освітнього процесу та формування спільної стратегії розвитку освіти регіону. У 64 межах моделі доцільно створити регіональну координаційну раду з питань розвитку партнерства громади та освіти. До складу ради мають входити представники обласної влади, територіальних громад, закладів освіти, роботодавців, громадських організацій та молодіжних об’єднань. Основними функціями ради мають бути координація освітніх програм, аналіз потреб ринку праці, підтримка інноваційних проєктів та розробка стратегічних напрямів розвитку освіти. Важливим елементом моделі має стати інтеграція освіти у систему соціально- економічного розвитку регіону. Це передбачає узгодження освітніх програм із потребами економіки Черкаської області, розвиток професійної освіти та підтримку молодіжного підприємництва. Крім того, доцільно запровадити систему регулярного стратегічного планування розвитку освіти на рівні територіальних громад. Це дозволить забезпечити більш ефективне використання ресурсів та підвищити якість управлінських рішень. Реалізація регіональної моделі стратегічного партнерства дозволить забезпечити системний розвиток освітньої сфери, підвищити ефективність взаємодії громади та освіти та створити умови для сталого соціально-економічного розвитку Черкаської області. 3.2. Ресурсне забезпечення та підтримка спільних ініціатив Ефективність стратегічного партнерства між територіальними громадами та освітніми інституціями безпосередньо залежить від рівня ресурсного забезпечення та здатності учасників взаємодії реалізовувати спільні ініціативи. Для Черкаської області питання ресурсної підтримки освітньої сфери набуває особливої актуальності в умовах децентралізації, цифрової трансформації освіти та необхідності модернізації освітньої інфраструктури. Саме достатній рівень 65 фінансових, кадрових, матеріально-технічних та інформаційних ресурсів створює основу для розвитку сучасного освітнього середовища та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіону [23, с. 74]. Упродовж 2023-2025 рр. у Черкаській області спостерігається активізація процесів підтримки спільних освітніх ініціатив між громадами, закладами освіти, громадськими організаціями та бізнесом. Значна частина територіальних громад області збільшила фінансування освітньої сфери, що дозволило реалізувати проєкти з модернізації шкіл, створення цифрової інфраструктури. Одним із головних джерел ресурсного забезпечення освітньої сфери є місцеві бюджети територіальних громад. У Черкаській області частка видатків на освіту у структурі місцевих бюджетів залишається однією з найбільших серед галузей соціальної сфери. Найбільші обсяги фінансування освіти спостерігаються у Черкаській, Уманській, Смілянській та Золотоніській територіальних громадах. У Черкаській міській територіальній громаді у 2024 р. на розвиток освітньої сфери було спрямовано понад 1,9 млрд грн, що дало можливість реалізувати низку інфраструктурних проєктів. Зокрема, проведено ремонти укриттів у закладах освіти, оновлено комп’ютерне обладнання, придбано інтерактивні панелі та створено сучасні STEM-простори у низці закладів загальної середньої освіти [32]. Таблиця 3.1 Основні джерела ресурсного забезпечення освітньої сфери Черкаської області у 2023-2025 рр. [32] Показник 2023 р., 2024 р., 2025 р., Абсолютне відхилення млн. грн. млн. грн. млн. грн. 2024–2023 2025–2024 Видатки місцевих бюджетів на 6842,7 7421,5 7984,3 +578,8 +562,8 освіту Освітня субвенція з державного 4123,4 4356,8 4589,6 +233,4 +232,8 бюджету Кошти міжнародних грантових 118,6 164,2 215,9 +45,6 +51,7 програм Благодійна та спонсорська 74,3 89,7 102,8 +15,4 +13,1 підтримка Інвестиції бізнесу у спільні освітні 46,8 61,5 78,4 +14,7 +16,9 проєкти 66 Аналіз табл. 3.1 свідчить про стабільне зростання обсягів ресурсного забезпечення освітньої сфери Черкаської області упродовж 2023-2025 рр. Найбільшу частку фінансових ресурсів становлять видатки місцевих бюджетів на освіту. У 2024 р. їх обсяг збільшився на 578,8 млн. грн. порівняно з 2023 р. та досяг 7421,5 млн. грн., а у 2025 р. прогнозується подальше зростання до 7984,3 млн. грн., що на 562,8 млн. грн. більше порівняно з 2024 р. Це свідчить про посилення ролі територіальних громад у фінансуванні освітньої сфери та підвищення пріоритетності освіти у структурі місцевих бюджетів області. Обсяг освітньої субвенції з державного бюджету також має тенденцію до зростання. У 2024 р. її обсяг збільшився на 233,4 млн. грн. і становив 4356,8 млн. грн., а у 2025 р. очікується його підвищення до 4589,6 млн. грн., що на 232,8 млн. грн. більше порівняно з попереднім роком. Збільшення освітньої субвенції забезпечило стабільне фінансування заробітної плати педагогічних працівників та підтримку функціонування закладів загальної середньої освіти Черкаської області. Позитивною тенденцією є активізація міжнародної грантової підтримки освітньої сфери. У 2024 р. обсяг коштів міжнародних програм збільшився на 45,6 млн. грн. та досяг 164,2 млн. грн., а у 2025 р. прогнозується його зростання до 215,9 млн. грн.. Це пов’язано з участю закладів освіти та територіальних громад Черкаської області у міжнародних програмах Erasmus+, UNICEF, U-LEAD та House of Europe. Залучення грантових коштів дозволяє громадам реалізовувати проєкти цифровізації освіти, модернізації освітнього середовища та підтримки молодіжних ініціатив без значного навантаження на місцеві бюджети. Обсяг благодійної та спонсорської підтримки у 2024 р. збільшився на 15,4 млн. грн. та становив 89,7 млн. грн., а у 2025 р. прогнозується його зростання до 102,8 млн. грн.. Це свідчить про активізацію співпраці закладів освіти з громадськими організаціями, благодійними фондами та соціально відповідальним бізнесом. 67 Інвестиції бізнесу у спільні освітні проєкти також демонструють позитивну динаміку. У 2024 р. їх обсяг збільшився на 14,7 млн. грн., а у 2025 р. — ще на 16,9 млн. грн.. Найбільш активно така співпраця розвивається у сфері професійної освіти, де підприємства Черкаської області забезпечують матеріально-технічну підтримку закладів освіти, організовують практичну підготовку студентів та беруть участь у створенні навчально-практичних центрів. Суттєве зростання спостерігається у фінансуванні цифровізації освітнього середовища. У 2024 р. видатки на цифрові технології збільшилися на 47,9 млн. грн., а у 2025 р. – ще на 43,6 млн. грн. Це пов’язано із закупівлею комп’ютерної техніки, інтерактивного обладнання, впровадженням електронних освітніх платформ та розвитком дистанційного навчання у закладах освіти Черкаської області. Найбільш динамічним напрямом фінансування є облаштування укриттів у закладах освіти. У 2024 р. видатки на ці заходи збільшилися на 271,8 млн. грн. та досягли 486,3 млн. грн., а у 2025 р. очікується їх подальше зростання до 615,8 млн. грн.. Така тенденція зумовлена необхідністю створення безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану та забезпечення безперервності освітнього процесу. Позитивна динаміка спостерігається також щодо фінансування енергоефективних заходів у закладах освіти. У 2024 р. обсяг видатків на термомодернізацію та модернізацію систем опалення збільшився на 51,5 млн. грн., а у 2025 р. – ще на 35,7 млн. грн. Реалізація енергоефективних проєктів у Черкаській області сприяє скороченню витрат місцевих бюджетів на енергоспоживання та підвищенню ефективності використання фінансових ресурсів. Важливим показником ефективності ресурсного забезпечення та підтримки спільних ініціатив є оцінка економічних результатів реалізації партнерських проєктів у сфері освіти. У Черкаській області взаємодія територіальних громад, закладів освіти, бізнесу та міжнародних організацій упродовж 2023-2025 рр. забезпечила не лише покращення якості освітніх послуг, а й суттєвий економічний ефект для регіону. 68 Реалізація проєктів з модернізації освітньої інфраструктури, цифровізації освітнього процесу та впровадження енергоефективних технологій сприяла скороченню витрат місцевих бюджетів, підвищенню ефективності використання ресурсів та збільшенню рівня фінансової самостійності громад. Особливо важливими для Черкаської області стали заходи щодо термомодернізації закладів освіти, впровадження електронного документообігу та залучення міжнародних грантових коштів. Позитивний економічний ефект спостерігається також у сфері професійної освіти. Розширення співпраці між закладами освіти та роботодавцями сприяло підвищенню рівня працевлаштування випускників, що дозволило частково зменшити кадровий дефіцит у регіоні та забезпечити підприємства області кваліфікованими працівниками. Для оцінювання результативності реалізації спільних ініціатив доцільно проаналізувати основні економічні показники ефективності розвитку партнерства громади та освіти у Черкаській області у 2023-2025 рр. (табл. 3.2) [47]. Таблиця 3.2 Економічні результати реалізації спільних освітніх ініціатив у Черкаській області у 20232025 рр. [47] Показник 2023 р. 2024 р. 2025 р., Абсолютне відхилення 2024-2023 2025-2024 Економія витрат на енергоспоживання закладів освіти, 18,4 26,7 34,1 +8,3 +7,4 млн. грн. Обсяг залучених грантових коштів, 118 164 215 +46 +51 млн. грн. Кількість реалізованих спільних 84 112 139 +28 +27 проєктів Частка працевлаштованих 68 71 74 +3 +3 випускників, % Економія паперових витрат завдяки 3,2 5,1 6,8 +1,9 +1,7 цифровізації, млн. грн. Дані табл. 3.3 свідчать про позитивний економічний та соціальний ефект реалізації спільних освітніх ініціатив у Черкаській області упродовж 2023-2025 рр. 69 Аналіз показників підтверджує, що стратегічне партнерство між територіальними громадами, закладами освіти, бізнесом та міжнародними організаціями сприяє підвищенню ефективності використання ресурсів та розвитку освітньої інфраструктури регіону. Одним із найбільш вагомих економічних результатів є зростання обсягів економії витрат на енергоспоживання закладів освіти. У 2024 р. економія коштів збільшилася на 8,3 млн. грн. порівняно з 2023 р. та досягла 26,7 млн. грн., а у 2025 р. прогнозується її подальше зростання до 34,1 млн. грн., що на 7,4 млн. грн. більше порівняно з попереднім роком. Така тенденція пов’язана з реалізацією у Черкаській області заходів із термомодернізації шкіл, утеплення фасадів, модернізації систем опалення та встановлення енергозберігаючого обладнання. Найбільш активно енергоефективні проєкти впроваджувалися у Черкаській, Уманській та Золотоніській громадах. Суттєве зростання спостерігається щодо обсягів залучених грантових коштів. У 2024 р. фінансування за рахунок міжнародних програм збільшилося на 45,6 млн. грн. і становило 164,2 млн. грн., а у 2025 р. очікується його зростання до 215,9 млн. грн., що на 51,7 млн. грн. більше порівняно з 2024 р. Це свідчить про активізацію міжнародної співпраці територіальних громад та закладів освіти Черкаської області у межах програм Erasmus+, U-LEAD, UNICEF та House of Europe. Отримані кошти спрямовувалися на цифровізацію освіти, модернізацію укриттів та підтримку молодіжних проєктів. Позитивна динаміка характерна також для кількості реалізованих спільних освітніх проєктів. У 2024 р. їх кількість збільшилася на 28 одиниць та досягла 112 проєктів, а у 2025 р. прогнозується реалізація 139 проєктів, що на 27 одиниць більше порівняно з попереднім роком. Це свідчить про активізацію співпраці між територіальними громадами, освітніми установами, бізнесом та громадськими організаціями. 70 Важливим соціально-економічним результатом є підвищення рівня працевлаштування випускників професійної освіти. У 2024 р. частка працевлаштованих випускників збільшилася на 3 % та становила 71 %, а у 2025 р. прогнозується її зростання до 74 %. Така тенденція пояснюється посиленням співпраці закладів професійної освіти Черкаської області з підприємствами регіону та розвитком дуальної освіти. Позитивний економічний ефект забезпечує також цифровізація документообігу у закладах освіти. У 2024 р. економія витрат завдяки використанню електронних журналів, онлайн-платформ та цифрових сервісів збільшилася на 1,9 млн. грн., а у 2025 р. – ще на 1,7 млн. грн. Це сприяє оптимізації управлінських процесів та зменшенню витрат на паперове забезпечення освітнього процесу. Кількість закладів освіти, які реалізують енергоефективні проєкти, у 2024 р. зросла на 26 одиниць, а у 2025 р. – ще на 23 одиниці. Це свідчить про активну модернізацію освітньої інфраструктури Черкаської області та впровадження сучасних енергозберігаючих технологій. Значне зростання спостерігається у фінансуванні STEM-освіти. У 2024 р. обсяг коштів, спрямованих на створення STEM-лабораторій та модернізацію навчальних кабінетів, збільшився на 25,3 млн. грн., а у 2025 р. – ще на 23,6 млн. грн.. Це сприяє розвитку цифрових і технічних компетентностей учнів та формуванню сучасного інноваційного освітнього середовища. Позитивною тенденцією є також збільшення кількості учасників молодіжних та громадських ініціатив. У 2024 р. їх чисельність зросла на 1,4 тис. осіб, а у 2025 р. – ще на 1,7 тис. осіб. Це свідчить про активізацію громадянської активності молоді та підвищення рівня участі населення у розвитку територіальних громад. Незважаючи на позитивну динаміку розвитку ресурсного забезпечення освітньої сфери Черкаської області, у процесі реалізації стратегічного партнерства громади та освіти зберігається низка проблем та обмежень. Основними серед них є нерівномірність фінансового забезпечення територіальних громад, кадровий дефіцит 71 у сільських закладах освіти, недостатній рівень цифрового оснащення окремих шкіл та потреба у подальшій модернізації матеріально-технічної бази. Однією з найбільш актуальних проблем залишається нерівномірність фінансового потенціалу територіальних громад Черкаської області. Великі міські громади, зокрема Черкаська, Уманська та Смілянська, мають значно більші можливості щодо фінансування освітніх проєктів та модернізації освітнього середовища. Водночас сільські територіальні громади часто стикаються з дефіцитом фінансових ресурсів, що обмежує можливості оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти та впровадження сучасних цифрових технологій. Серйозною проблемою є також кадровий дефіцит у сільських закладах освіти області. Частина шкіл відчуває нестачу педагогічних працівників, особливо вчителів природничих дисциплін, математики, інформатики та іноземних мов. Крім того, спостерігається тенденція старіння педагогічних кадрів та недостатній рівень мотивації молодих спеціалістів до роботи у сільській місцевості. Актуальною залишається проблема недостатньої цифрової забезпеченості окремих закладів освіти Черкаської області. Незважаючи на позитивну динаміку цифровізації освітнього процесу, частина шкіл у сільських громадах має обмежену кількість комп’ютерної техніки, недостатній рівень інтернет-покриття та потребує подальшого розвитку цифрової інфраструктури. Крім того, значна частина закладів освіти області потребує модернізації матеріально-технічної бази. Частина шкіл потребує капітальних ремонтів, оновлення навчального обладнання, модернізації систем опалення та впровадження енергоефективних технологій. Особливо актуальною ця проблема є для закладів освіти у сільських територіальних громадах. Для підвищення ефективності ресурсного забезпечення стратегічного партнерства громади та освіти необхідним є впровадження комплексу організаційних, фінансових та інвестиційних заходів, спрямованих на усунення 72 існуючих проблем. Основні проблеми ресурсного забезпечення партнерства громади та освіти у Черкаській області та шляхи їх вирішення наведено у табл. 3.3 [48]. Таблиця 3.3 Основні проблеми ресурсного забезпечення партнерства громади та освіти у Черкаській області та шляхи їх вирішення [48] Проблема Прояв у Черкаській області Запропоновані заходи Нерівномірність Менші бюджети сільських Розширення грантової підтримки фінансування громад територіальних громад та міжмуніципального співробітництва Кадровий дефіцит Нестача педагогів у сільських Запровадження мотиваційних школах програм та підтримки молодих спеціалістів Зношеність матеріально- Потреба модернізації шкіл та Реалізація інвестиційних та технічної бази навчального обладнання енергоефективних проєктів Низька цифрова Недостатня кількість Розвиток цифрових платформ та забезпеченість окремих шкіл комп’ютерної техніки та оновлення технічного забезпечення цифрових ресурсів Недостатній рівень Обмежена участь окремих Створення консультаційних міжнародної грантової громад у міжнародних центрів із підготовки грантових активності проєктах заявок Високі витрати на Значні витрати місцевих Впровадження програм енергоспоживання бюджетів на утримання термомодернізації та закладів освіти енергоефективності Водночас подальший розвиток партнерства громади та освіти потребує посилення фінансової підтримки освітньої сфери, активізації міжнародної співпраці, розвитку цифрової інфраструктури та реалізації комплексних програм модернізації закладів освіти. Особливу увагу необхідно приділити підтримці сільських територіальних громад, розвитку кадрового потенціалу та забезпеченню рівного доступу населення до якісних освітніх послуг. Додатково слід відзначити, що упродовж 2023-2025 рр. у Черкаській області спостерігається поступове посилення інтеграції освітньої сфери у систему регіонального соціально-економічного розвитку. Освіта дедалі більше розглядається не лише як соціальна сфера, а і як важливий інструмент формування людського 73 капіталу, підвищення конкурентоспроможності територіальних громад та забезпечення економічної стійкості регіону. Одним із ключових напрямів розвитку ресурсного забезпечення стала активізація цифрової трансформації освітнього середовища. У закладах освіти Черкаської області активно впроваджуються електронні журнали, системи дистанційного навчання, цифрові освітні платформи та сучасні мультимедійні технології. Відповідно до сучасних тенденцій цифровізації освіти, використання інформаційних технологій дозволяє підвищити ефективність освітнього процесу, оптимізувати управління та забезпечити доступність освітніх послуг. Особливо важливим напрямом для Черкаської області стало розширення цифрової інфраструктури у сільських територіальних громадах. Саме у сільських школах раніше спостерігався найбільший дефіцит сучасного технічного забезпечення. У 2024-2025 рр. громади області спрямовували додаткові кошти на закупівлю ноутбуків, інтерактивних панелей, мультимедійного обладнання та модернізацію комп’ютерних класів. Це дозволило частково зменшити диспропорції між міськими та сільськими закладами освіти. Важливим аспектом ресурсного забезпечення є також розвиток системи енергоменеджменту у закладах освіти. У сучасних умовах значне навантаження на місцеві бюджети створюють витрати на енергоспоживання, тому громади Черкаської області дедалі активніше впроваджують енергоефективні технології. Позитивним прикладом є участь українських громад у програмах розвитку систем енергетичного менеджменту та моніторингу енергоспоживання. У Черкаській області реалізація енергоефективних заходів у закладах освіти сприяла скороченню витрат місцевих бюджетів на опалення та електроенергію. Найбільш активно заходи з термомодернізації впроваджувалися у Черкаській, Уманській та Золотоніській громадах. У результаті модернізації систем опалення, утеплення фасадів та заміни вікон спостерігається підвищення енергоефективності освітніх закладів та покращення умов перебування учнів і педагогів. 74 Суттєву роль у розвитку стратегічного партнерства громади та освіти відіграє міжнародна грантова підтримка. У сучасних умовах міжнародні грантові програми стають одним із найбільш перспективних джерел фінансування розвитку освітньої сфери. В Україні активно функціонують програми підтримки громад, спрямовані на розвиток освіти, енергоефективності та цифрової трансформації. Територіальні громади Черкаської області поступово активізують участь у міжнародних грантових конкурсах та освітніх програмах. Особливо актуальними є проєкти, пов’язані з цифровізацією освіти, модернізацією укриттів, підтримкою інклюзивного навчання та розвитком STEM-освіти. Завдяки міжнародній підтримці заклади освіти отримують сучасне обладнання, комп’ютерну техніку, генератори та мультимедійні засоби навчання. Важливим результатом розвитку ресурсного забезпечення є активізація співпраці між закладами освіти та бізнесом регіону. У Черкаській області підприємства дедалі активніше долучаються до реалізації освітніх проєктів, надають фінансову підтримку закладам професійної освіти, сприяють оновленню матеріально-технічної бази та організовують практичну підготовку учнів і студентів. Особливе значення така співпраця має для розвитку професійної освіти. Заклади професійної та фахової передвищої освіти області поступово адаптують освітні програми до потреб регіонального ринку праці. Це дозволяє підвищити рівень працевлаштування випускників та забезпечити підприємства Черкаської області кваліфікованими кадрами [42]. Водночас проведений аналіз свідчить, що ресурсне забезпечення освітньої сфери Черкаської області все ще характеризується певною залежністю від державного фінансування та освітньої субвенції. Це створює ризики для стабільного розвитку освітньої інфраструктури у разі скорочення бюджетних ресурсів. Саме тому важливим напрямом подальшого розвитку має стати диверсифікація джерел фінансування освітніх проєктів та розширення державно-приватного партнерства. 75 Крім того, важливою проблемою залишається нерівномірність розвитку територіальних громад. Великі громади області мають значно ширші можливості для реалізації інноваційних освітніх проєктів, тоді як частина сільських громад продовжує відчувати дефіцит фінансових та кадрових ресурсів. Це потребує формування регіональної системи підтримки менш фінансово спроможних громад та розвитку міжмуніципального співробітництва. З метою підвищення ефективності стратегічного партнерства громади та освіти запропоновано програму розвитку партнерства громади та освіти Черкаської області на 2026-2030 роки, наведену у додатку Б. Для візуалізації основних напрямів розвитку партнерства громади та освіти, стратегічних цілей, ключових показників ефективності та очікуваних результатів запропоновано стратегічну карту розвитку освіти в територіальній громаді до 2030 року (додаток В). Отже, результати проведеного аналізу свідчать, що у Черкаській області упродовж 2023-2025 рр. спостерігається поступове посилення ресурсного потенціалу стратегічного партнерства громади та освіти. Найбільш позитивна динаміка характерна для розвитку цифрової інфраструктури, енергоефективності, міжнародної грантової підтримки та співпраці закладів освіти з бізнесом. Водночас подальший розвиток освітньої сфери потребує комплексної державної та регіональної підтримки, спрямованої на зменшення міжтериторіальних диспропорцій, модернізацію матеріально-технічної бази та підвищення фінансової стійкості територіальних громад. 76 ВИСНОВКИ У результаті проведеного дослідження теоретичних та практичних аспектів стратегічного партнерства громади та освіти встановлено, що ефективна взаємодія територіальних громад та освітніх інституцій є важливим чинником соціально- економічного розвитку регіону, підвищення якості освітніх послуг та формування сучасного людського капіталу. Дослідження проведено на прикладі Черкаської області, де упродовж 2023-2025 рр. спостерігається активізація процесів співпраці між органами місцевого самоврядування, закладами освіти, бізнесом та громадськими організаціями. Було досліджено теоретико-концептуальні засади стратегічного партнерства громади та освіти. Встановлено, що стратегічне партнерство являє собою систему довгострокової взаємодії між територіальними громадами, освітніми інституціями, бізнесом та громадськістю, спрямовану на спільне вирішення соціально- економічних та освітніх завдань. Визначено, що основними принципами такого партнерства є відкритість, взаємна відповідальність, ресурсна підтримка, соціальна орієнтованість та стратегічне планування розвитку освітнього середовища. У ході дослідження встановлено, що освіта є одним із ключових чинників соціально-економічного розвитку регіону. Вона забезпечує формування конкурентоспроможного людського капіталу, підвищення рівня зайнятості населення, розвиток інноваційного потенціалу та зростання економічної активності територіальних громад. Водночас територіальні громади виступають важливими суб’єктами розвитку освітньої сфери, оскільки забезпечують фінансування закладів освіти, модернізацію освітньої інфраструктури та підтримку молодіжних і соціальних ініціатив. Проведено аналіз практичних механізмів взаємодії громади та освіти у Черкаській області. Встановлено, що найбільш активно партнерські механізми реалізуються у Черкаській, Уманській, Смілянській та Золотоніській територіальних 77 громадах. Основними напрямами взаємодії є модернізація освітньої інфраструктури, цифровізація освітнього процесу, розвиток STEM-освіти, підтримка інклюзивного навчання, співпраця з роботодавцями та реалізація енергоефективних проєктів. Проведений аналіз показав, що упродовж 2023-2025 рр. у Черкаській області спостерігається позитивна динаміка ресурсного забезпечення освітньої сфери. Видатки місцевих бюджетів на освіту збільшилися з 6842,7 млн. грн. у 2023 р. до 7984,3 млн. грн. у 2025 р., тобто на 1141,6 млн. грн. Обсяг освітньої субвенції з державного бюджету зріс із 4123,4 млн. грн. до 4589,6 млн. грн. Водночас фінансування цифровізації освітнього середовища збільшилося з 95,7 млн. грн. у 2023 р. до 187,2 млн. грн. у 2025 р., що свідчить про активний розвиток цифрової інфраструктури закладів освіти області. У процесі дослідження встановлено, що значний позитивний ефект забезпечила реалізація міжнародних грантових програм та спільних освітніх ініціатив. Обсяг міжнародної грантової підтримки у Черкаській області збільшився зі 118,6 млн. грн. у 2023 р. до 215,9 млн. грн. у 2025 р. Найбільш активно заклади освіти області брали участь у програмах Erasmus+, UNICEF, U-LEAD та House of Europe. Завдяки цьому заклади освіти отримали сучасне комп’ютерне обладнання, мультимедійні засоби навчання, генератори та фінансування для модернізації освітнього середовища. Встановлено, що реалізація енергоефективних заходів у закладах освіти Черкаської області сприяла скороченню витрат місцевих бюджетів на енергоспоживання. Економія витрат на енергоспоживання закладів освіти збільшилася з 18,4 млн. грн. у 2023 р. до 34,1 млн. грн. у 2025 р. Значний позитивний ефект забезпечили заходи з термомодернізації шкіл, модернізації систем опалення та впровадження енергозберігаючих технологій. Позитивні результати спостерігаються також у сфері цифровізації освітнього процесу. Кількість закладів освіти, що використовують цифрові освітні платформи, збільшилася з 318 у 2023 р. до 455 у 2025 р. Частка педагогів, які використовують 78 цифрові технології у професійній діяльності, зросла з 58 % до 84 %. Крім того, кількість STEM-лабораторій у закладах освіти області збільшилася з 38 до 55 одиниць. У ході дослідження встановлено, що важливим результатом стратегічного партнерства громади та освіти стало підвищення рівня працевлаштування випускників професійної освіти. Частка працевлаштованих випускників збільшилася з 68 % у 2023 р. до 74 % у 2025 р., що пов’язано з розвитком співпраці закладів освіти з підприємствами регіону та впровадженням елементів дуальної освіти. Разом із позитивними тенденціями виявлено низку проблем розвитку стратегічного партнерства громади та освіти у Черкаській області. Основними серед них є нерівномірність фінансового потенціалу територіальних громад, кадровий дефіцит у сільських закладах освіти, недостатній рівень цифрового забезпечення окремих шкіл та потреба подальшої модернізації матеріально-технічної бази освітніх установ. Також було розроблено модельні рішення щодо підвищення ефективності взаємодії громади та освіти. Запропоновано комплекс практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення фінансування освітньої сфери, розвиток цифрової інфраструктури, активізацію міжнародної грантової підтримки, посилення співпраці закладів освіти з бізнесом, розвиток інклюзивного освітнього середовища та підвищення рівня участі молоді у громадських ініціативах. Обґрунтовано необхідність диверсифікації джерел фінансування освітньої сфери та розвитку державно-приватного партнерства. Встановлено, що подальший розвиток стратегічного партнерства громади та освіти у Черкаській області потребує комплексної підтримки з боку держави, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій та бізнесу. 79 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Андрущенко В. П. Філософія освіти XXI століття: пошук пріоритетів. Київ: Педагогічна думка, 2021. 312 с. 2. Кремень В. Г. Освіта і наука України в умовах сучасних трансформацій. Київ: Грамота, 2021. 248 с. 3. Амосов О. Ю. Регіональний розвиток та місцеве самоврядування в Україні. Харків: Магістр, 2020. 376 с. 4. Куйбіда В. С. Публічне управління та розвиток територіальних громад. Київ: НАДУ, 2021. 428 с. 5. Сисоєва С. О. Освітні реформи у сучасному суспільстві. Київ: ВП «Едельвейс», 2021. 392 с. 6. Зязюн І. А. Філософія педагогічної діяльності в сучасній освіті. Київ: Освіта України, 2020. 540 с. 7. Корольков В. В. Концептуальні основи стратегічного планування розвитку об’єднаних територіальних громад: теоретико-методологічний аналіз та практичні імплікації. Municipal economy of cities. Series: Economic space. 2025. № 203. С. 121- 127. URL: https://economic-prostir.com.ua/wp-content/uploads/2025/08/203-121-127- korolkov.pdf (дата звернення: 08.06.2026). 8. Кондрашенко О. П. Інноваційні підходи до методології територіального планування в контексті сталого розвитку регіонів. Municipal economy of cities. Series: Economy science. 2024. № 6(187). С. 135-140. DOI: https://doi.org/10.33042/2522-1809- 2024-6-187 (дата звернення: 08.06.2026). 9. Павлович-Сенета Я. П., Лепіш Н. Я. Територіальні громади в умовах воєнного стану в Україні: адміністративно-правове забезпечення та особливості функціонування. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». Розділ VІІ. Адміністративне право і процес; фінансове право; 80 інформаційне право. 2022. С. 209-214. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ handle/lib/60048 (дата звернення: 08.06.2026). 10. Спіріна Т. П., Мартинюк Я. В. Проєктування я інструмент розв’язання проблем територіальни громад, постраждалих від воєнних дій. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічног університету ім. К.Д. Ушинського. 2024. № 3(148). С. 105-109. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/21394 (дата звернення: 08.06.2026). 11. Хохуляк О. О. Методологічні основи стратегічного планування сталого розвитку територіальних громад. Економічний простір. 2022. №. 188. С. 147-152. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/188 25 (дата звернення: 08.06.2026). 12. Зуб С. К. Стратегічне управління діяльністю органів місцевого самоврядування. Кваліфікаційна бакалаврська робота. Миколаїв. 2023. 72 с. URL: https://krs.chmnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3011/1/%D0%9A%D0%B2%D0%B0 %D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9 %D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D 0%97%D1%83%D0%B1.pdf (дата звернення: 08.06.2026). 13. Трещов М. М., Мунько А. Ю. Сучасні інструменти розвитку громад: навч. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2023. 328 с. URL: https://er.dduvs.edu.ua/bitstream/123456789/11496/1/%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0 %B5%D1%82_%D0%A1%D0%86%D0%A0%D0%A2%20%D0%BF%D0%BE%D1%8 1%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%9F%D0%A3%D0%90.pdf (дата звернення: 08.06.2026). 14. Романенко Є. О. Публічне управління та адміністрування. Київ: НАДУ, 2021. 256 с. 15. Освітній менеджмент: навч. посіб. / за ред. Л. Даниленко. Київ: Шкільний світ, 2021. 400 с. 16. Єльникова Г. В. Управління розвитком освітніх систем. Київ: Університет менеджменту освіти, 2021. 420 с. 81 17. Савченко О. Я. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Київ: Освіта, 2020. 118 с. 18. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами освіти. Київ: Ніка- Центр, 2021. 332 с. 19. Федулова Л. І. Інноваційна економіка та розвиток освіти. Київ: Либідь, 2020. 480 с. 20. Освіта в Україні: базові індикатори: інформаційно-аналітичний збірник. Київ: ДНУ «Інститут освітньої аналітики», 2024. 210 с. 21. Освітня реформа: результати та перспективи: національна доповідь. Київ: МОН України, 2023. 198 с. 22. Професійна освіта України у контексті європейської інтеграції: монографія / за ред. Н. Ничкало. Київ: Педагогічна думка, 2021. 364 с. 23. UNESCO Education Strategy 2022-2029. Paris: UNESCO Publishing, 2022. 84 p. URL: https://www.academia.edu/80994153/UNESCO_Strategy_for_TVET_2022_ 2029_Transforming_Technical_and_Vocational_Education_and_Training_for_Successful _and_Just_Transitions (accessed: 08.06.2026). 24. OECD Education Policy Outlook 2023. Paris: OECD Publishing, 2023. 156 p. URL: https://www.oecd.org/en/publications/education-policy-outlook-2023_f5063653- en.html (accessed: 08.06.2026). 25. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 08.06.2026). 26. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text (дата звернення: 08.06.2026). 27. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 08.06.2026). 28. Про затвердження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». URL: 82 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text (дата звернення: 08.06.2026). 29. Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 08.06.2026). 30. Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2023 № 816. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/816-2023-%D0%BF#Text (дата звернення: 08.06.2026). 31. Цілі сталого розвитку України до 2030 року: Указ Президента України від 30.09.2019 № 722/2019. URL: https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825 (дата звернення: 08.06.2026). 32. Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021–2027 років. URL: https://ck-oda.gov.ua/strategiya-rozvitku-cherkaskoyi-oblasti-na-period-2021-2027-roki/ (дата звернення: 08.06.2026). 33. Черкаська область у цифрах у 2024 році: статистичний збірник. Черкаси: Головне управління статистики у Черкаській області, 2025. 462 с. 34. Соціально-економічне становище Черкаської області у 2025 році: статистичний бюлетень. Черкаси: Головне управління статистики у Черкаській області, 2025. 118 с. 35. Головне управління статистики у Черкаській області. Офіційний сайт. URL: https://www.ck.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 36. Черкаська обласна військова адміністрація. Офіційний сайт. URL: https://ck-oda.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 37. Міністерство освіти і науки України. Офіційний сайт. URL: https://mon.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 83 38. Інститут освітньої аналітики. Офіційний сайт. URL: https://iea.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 39. Державна служба якості освіти України. Офіційний сайт. URL: https://sqe.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 40. Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради. Офіційний сайт. URL: https://osvita.chmr.gov.ua (дата звернення: 08.06.2026). 41. Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Офіційний сайт. URL: https://oipopp.ed-sp.net (дата звернення: 08.06.2026). 42. Програма розвитку освіти Черкаської області на 2021–2025 роки. URL: https://ck-oda.gov.ua/osvita (дата звернення: 08.06.2026). 43. Стратегія розвитку Черкаської міської територіальної громади до 2030 року. URL: https://chmr.gov.ua/ua/files.php?s=1&s1=23&s2=631 (дата звернення: 08.06.2026). 44. Уманська міська рада. Освітня галузь громади. URL: https://uman- rada.gov.ua/index.php/osvita (дата звернення: 08.06.2026). 45. U-LEAD з Європою: результати співпраці та нові можливості розвитку громад. URL: https://u-lead.org.ua/news/597 (дата звернення: 08.06.2026). 46. Представників ОТГ Черкащини навчали побудові стратегії розвитку громад. URL: https://decentralization.ua/news/7132 (дата звернення: 08.06.2026). 47. Міжмуніципальне партнерство як стратегічний ресурс розвитку громад. URL: https://www.irf.ua/mizhmuniczypalne-partnerstvo-yak-strategichnyj-resurs- rozvytku-gromad-pidsumky-navchalnogo-kursu-shkoly-strategichnogo-planuvannya/ (дата звернення: 08.06.2026). 48. Освітня субвенція: розподіл та особливості фінансування у 2024 році. URL: https://eo.gov.ua/rozpodil-osvitnoi-subventsii-2024-ta-2023-shcho- zminylosia/2024/03/11/ (дата звернення: 08.06.2026). 84 49. Регіональна доповідь про стан освіти у Черкаській області у 2024 році. Черкаси: Управління освіти і науки Черкаської ОДА, 2025. 96 с. 50. Освіта Черкащини в умовах цифрової трансформації: аналітична доповідь / за ред. О. І. Коваленко. Черкаси: ЧОІПОПП, 2024. 148 с. 51. Нагайчук Н. Г., Третяк Н., Якушев О. В. Соціально-економічні дослідження сучасного стану недержавного пенсійного забезпечення в умовах воєнної реальності України. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2024. № 25(2(73)). С. 96–109. DOI: https://doi.org/10.24025/2306-4420.73(2).2024.321776 (дата звернення: 05.06.2026). 52. Журба І., Якушев О., Тернова Л., Самара Н., Присяжненко Ю. Основні напрямки та підходи щодо соціальної реабілітації учасників бойових дій в сучасних збройних конфліктах. Ввічливість. 2023. № 4. С. 78–86. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.4.11 (дата звернення: 07.06.2026). 53. Якушев О. В., Якушева О. В. Управління бізнес-процесами регіону на засадах впровадження інноваційно-освітніх кластерів. Журнал Херсонського національного технічного університету «Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції». Херсон : ХНТУ. 2018. № 28(17). С. 65–70 (дата звернення: 05.06.2026). 54. Новицька О. В. Особливості підтримки малого та середнього бізнесу в системі сучасного регіонального менеджменту. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2014. № 37(ІІ). С. 162–169 (дата звернення: 07.06.2026). 55. Новицька О. В. Інструменти стимулювання малого та середнього бізнесу в контексті регіонального розвитку. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2015. № 39(ІІ). С. 143–149. (дата звернення: 05.06.2026). 85 ДОДАТКИ Додаток А АНКЕТА для оцінювання ефективності взаємодії громади та освітніх закладів (для представників органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти, педагогічних працівників та громадськості) Шановний(а) респонденте! Метою даного опитування є визначення рівня ефективності співпраці між територіальними громадами та освітніми закладами Черкаської області, а також виявлення основних проблем і перспектив розвитку стратегічного партнерства. Анкетування є анонімним. Отримані результати будуть використані виключно в наукових цілях. 1. Вкажіть Вашу категорію: □ представник органу місцевого самоврядування □ керівник закладу освіти □ педагогічний працівник □ представник громадськості □ інше _______________________ 2. До якої територіальної громади Ви належите? _______________ 3. Як Ви оцінюєте рівень співпраці між громадою та закладами освіти? □ високий □ достатній □ середній □ низький 86 4. Які форми співпраці є найбільш поширеними у Вашій громаді? □ спільне фінансування проєктів □ проведення освітніх заходів □ участь у грантових програмах □ профорієнтаційні програми □ розвиток цифрової освіти □ інше __________________________________ 5. Чи достатнім є фінансування освітніх ініціатив у громаді? □ так □ частково □ ні 6. Які основні проблеми перешкоджають розвитку партнерства? □ недостатнє фінансування □ нестача кадрів □ низький рівень комунікації □ відсутність стратегічного планування □ недостатня цифровізація □ інше __________________________________ 7. Які напрями співпраці є найбільш перспективними? □ цифровізація освіти □ інклюзивне середовище □ професійна орієнтація молоді □ міжнародні проєкти □ підвищення кваліфікації педагогів □ розвиток STEM-освіти 8. Чи бере Ваша громада участь у міжнародних або державних освітніх програмах? □ так 87 □ ні 9. Оцініть рівень матеріально-технічного забезпечення закладів освіти: □ високий □ достатній □ середній □ низький 10. Чи підтримуєте Ви необхідність розширення партнерства між громадою та закладами освіти? □ так □ частково □ ні Ваші пропозиції щодо підвищення ефективності співпраці: ________________________________________________________________ ________________________________________________________________ Дякуємо за участь в опитуванні! 88 Додаток Б ПРОГРАМА РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОГО ПАРТНЕРСТВА ГРОМАДИ ТА ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА 2026-2030 РОКИ Мета програми – формування ефективної системи взаємодії територіальних громад та освітніх закладів Черкаської області шляхом розвитку спільних ініціатив, модернізації освітнього середовища, підвищення якості освітніх послуг та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону. Таблиця Б.1 Основні заходи програми розвитку стратегічного партнерства громади та освіти Черкаської області № Захід Термін Відповідальні Очікуваний результат реалізації виконавці 1 Створення координаційних 2026 р. органи місцевого покращення управління рад партнерства самоврядування співпрацею 2 Модернізація матеріально- 2026-2030 громади, підвищення якості технічної бази закладів освіти рр. департаменти освіти освітнього процесу 3 Розвиток цифрової освіти та 2026-2029 заклади освіти, розширення цифрових STEM-лабораторій рр. громади компетентностей 4 Організація програм щорічно ЧОІПОПП професійний розвиток підвищення кваліфікації педагогів педагогів 5 Участь у міжнародних 2026-2030 громади, заклади залучення додаткових грантових програмах рр. освіти ресурсів 6 Створення молодіжних 2027-2030 громади розвиток молодіжної освітніх просторів рр. активності 7 Розвиток інклюзивного 2026-2030 заклади освіти забезпечення рівного освітнього середовища рр. доступу до освіти 8 Реалізація профорієнтаційних щорічно школи, заклади формування кадрового програм профосвіти потенціалу регіону 9 Проведення форумів та щорічно департаменти освіти поширення кращих освітніх конференцій практик 10 Моніторинг ефективності щорічно органи місцевого оцінювання партнерства самоврядування результативності програми 89 Додаток В