Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10080
Назва: Електропостачання заводу з виробництва обладнання для післязбиральної обробки врожаю
Автори: Яценко, Ірина В'ячеславівна
Предзимірський, Валерій Олександрович
Ключові слова: електрифікація технологічних процесів;електричні навантаження
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Електропостачання промислових підприємств є однією з ключових складових їх ефективного та безперебійного функціонування. Сучасні заводи характеризуються високим ступенем електрифікації технологічних процесів, що висуває підвищені вимоги до надійності, якості та економічності систем електропостачання. Від правильного проектування та експлуатації електричних мереж безпосередньо залежить продуктивність обладнання, безпека персоналу та собівартість продукції, що випускається. В умовах зростання енергоспоживання та необхідності раціонального використання енергетичних ресурсів особливої актуальності набуває впровадження енергоефективних рішень, сучасних методів розрахунку електричних навантажень та оптимізації режимів роботи електрообладнання. Крім того, важливим аспектом є забезпечення необхідного рівня надійності електропостачання з урахуванням категорій споживачів та можливих аварійних ситуацій. Метою даної дипломної роботи є розробка та обґрунтування системи електропостачання заводу з урахуванням чинних нормативних вимог, особливостей технологічного процесу та сучасних технічних рішень. В рамках роботи розглядаються питання розрахунку електричних навантажень, вибору схеми живлення, підбору обладнання та оцінки техніко-економічної ефективності прийнятих рішень.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10080
Розташовується у зібраннях:141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (Електротехнічні системи електроспоживання)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ПЗ_Предзимірський_ДРУК.pdf
  Restricted Access
4.7 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет  електронних  технологій, автотранспорту та машинобудування 
(назва факультету) 
Кафедра електротехнічних систем 
(повна назва кафедри) 
       
 «До захисту допущено» 
Завідувач кафедри ЕТС 
Валентин ТКАЧЕНКО 
______________________ 
“_____” __________2026 р. 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 
до кваліфікаційної роботи  
 
б а к а л а в р  
                                                                                         (освітньо-кваліфікаційний рівень)  
 
ЧДТУ   А1   22326   94/03-03 
 
на тему: 
«Електропостачання заводу з виробництва обладнання для 
післязбиральної обробки врожаю» 
 (назва теми згідно з наказом) 
 
 
Виконав: здобувач вищої освіти  4 к урсу, 
групи  ЕСЕ  –  22 
Спеціальності: 
  141 « Електроенергетика, електротехніка та
  електромеханіка» 
(шифр і назва спеціальності) 
Предзимірський Валерій Олександрович 
(прізвище, ім’я, по батькові здобувача вищої освіти) 
 
Керівник  _____________   _Ірина ЯЦЕНКО_ 
                                                                                                                                                                       (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ)  
Рецензент ____________ _Ігор ГРИБЕНЮК   
                                                                                                                                                                              (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ) 
 
  Засвідчую, щ о  у  цій к валіфікаційній  роботі н емає  запозичень  з п раць  інших
авторів без відповідних посилань 
Здобувач вищої освіти ______________                                                                                                                                                              
(підпис) 
Черкаси 2026 року 
Черкаський державний технологічний університет 
 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
(повна назва) 
Кафедра електротехнічних систем 
                                            (повна назва) 
Спеціальність: 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри ЕТС 
Валентин ТКАЧЕНКО 
______________________ 
“_____” __________2026 р. 
 
З А В Д А Н Н Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ 
Предзимірському Валерію Олександровичу 
(прізвище, ім’я, по батькові здобувача вищої освіти) 
1. Тема кваліфікаційної роботи  
«Електропостачання заводу з виробництва обладнання для 
післязбиральної обробки врожаю» 
 
Керівник кваліфікаційної роботи        Яценко Ірина В’ячеславівна, д.т.н., професор       
                                                                                         (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
 
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від  
« 13 »  квітня  2026 року  № 94/03-03       
2. Строк  подання кваліфікаційної роботи здобувачем вищої освіти _____________ 
3. Вихідні дані до кваліфікаційної роботи: 1. Тип системи електропостачання – 
централізована; 2. Клас напруги ГПП – 110/10 кВ; 3. Встановлена потужність 
підприємства – 6101 кВт; 4. Потужність КЗ на шинах енергосистеми – 1600 МВА; 5. 
Розміри цеху – ((60×60)+(12×36)х6 м; 6. Кількість електроприймачів цеху – 76 шт; 7. 
Встановлена потужність силових електроприймачів цеху – 1062,7 кВт; 8. Індивідуальне 
завдання – Методології ослаблення нелінійних спотворень; 9. Техніко-економічні 
розрахунки – Техніко-економічна ефективність установки конденсаторних установок на 
промисловому підприємстві; 10. Охорона праці – Модернізація системи водяного 
опалення відділу. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити) 
1 Умови проектування 
2 Розрахунок електричних навантажень 
3 Вибір і обґрунтування схеми живлення підприємства. Розрахунок живлячої мережі 
4 Вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності 
5 Вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання напругою 10 кВ 
6 Розрахунок струмів короткого замикання в мережах вище 1000 В 
7 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП. Вибір високовольтної апаратури. 
Перевірка кабельних ліній 
8 Розрахунок системи електропостачання цеху 
9 Індивідуальне завдання – Методології ослаблення нелінійних спотворень  
10 Техніко-економічні розрахунки – Техніко-економічна ефективність установки 
конденсаторних установок на промисловому підприємстві 
11 Охорона праці. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів)  
1 Генеральний план підприємства 
2 Однолінійна схема ГПП 110/10 кВ 
3 План ГПП 110/10 кВ 
4 Однолінійна схема електропостачання цеху 
5 План живлячих та розподільчих мереж цеху 
6 Однолінійна схема КТП 
7 Вид та план КТП 10/0,4 кВ 
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
Охорона праці ст. викл. Олексій КОЖЕМ´ЯКІН  
  
 
7. Дата видачі завдання до кваліфікаційної роботи  14 квітня 2026 року 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Строк  виконання 
№ Назва етапів виконання кваліфікаційної роботи 
етапів кваліфікаційної Примітка  
з/п  
роботи 
1 Умови проектування 14.04.26 – 17.04.26  
2 Розрахунок електричних навантажень 18.04.26 – 26.04.26  
Вибір і обґрунтування схеми живлення  
3 27.04.26 – 30.04.26 
підприємства. Розрахунок живлячої мережі  
Вибір трансформаторів і засобів компенсації  
4 1.05.26 – 4.05.26 
реактивної потужності 
Вибір схеми внутрішньозаводського  
5 5.05.26 – 7.05.26 
електропостачання напругою 10 (6) кВ 
Розрахунок струмів короткого замикання в  
6 8.05.26 – 13.05.26 
мережах вище 1000 В 
Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП.  
7 Вибір високовольтної апаратури. Перевірка 14.05.26 – 17.05.26 
кабельних ліній. 
8 Розрахунок системи електропостачання цеху 18.05.26 – 21.05.26  
9 Індивідуальне завдання 22.05.26 – 24.05.26  
Техніко-економічні розрахунки елементів СЕП  
10 25.05.26 – 26.05.26 
промислового підприємства 
11 Охорона праці 27.05.26 – 29.05.26  
12 Виконання креслень графічної частини роботи 30.05.26 – 02.06.26  
Підготовка доповіді та супровідних документів, 03.06.26 – 05.06.26  
13 
збір необхідних підписів 
 
 Здобувач вищої освіти-дипломник________________   Валерій ПРЕДЗИМІРСЬКИЙ   
                                        (підпис)                                         (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник кваліфікаційної роботи          ________________             Ірина ЯЦЕНКО     . 
                                                                                                               (підпис)                                         (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ) 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП.................................................................................................................. 6 
1 УМОВИ ПРОЕКТУВАН НЯ........................................................................... 7 
 1.1 Характеристика об’єкта проектування.................................................. 7 
 1.2 Характеристика електроприймачів (ЕП) цеху...................................... 9 
 1.3 Характеристика цехів об’єкта……………........................................ 11 
1.4 Характеристика джерела живлення…………………………………... 12 
2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ.................................... 13 
 2.1 Розрахунок цехових навантажень від силових ЕП............................... 13 
 2.2 Особливості визначення розрахункових електричних навантажень  
від однофазних електроприймачів.......................................................... 19 
 2.3 Визначення розрахункових електричних навантажень від  
освітлювальних систем........................................................................... 21 
 2.4 Розрахунок електричних навантажень на шинах 0,4 кВ цехової  
підстанції.................................................................................................. 21 
 2.5 Визначення електричних навантажень на вищих рівнях системи  
електропостачання……………………………………………………... 22 
 2.6 Картограма та положення центру електричних навантажень цеху та  
підприємства. Вибір місця розташування трансформаторних  
підстанцій………………………………………………………………. 24 
2.6.1 Центр електричних навантажень підприємства і цеху………. 24 
2.6.2 Картограма електричних навантажень підприємства………… 27 
2.6.3 Вибір місця розташування ГПП, ТП (КТП)………………….  29 
3 ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМИ ЖИВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА.  
РОЗРАХУНОК ЖИВЛЯЧОЇ МЕРЕЖІ…………………………………….. 31 
     3.1 Вибір і обґрунтування схеми живлення підприємства……………… 31 
     3.2 Розрахунок перерізу живлячої мережі………………………………. 32 
 3.3 Визначення втрат напруги від системи до ГПП……………………. 33 
4 ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ І ЗАСОБІВ КОМПЕНСАЦІЇ  
РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ…………………………………………….. 36 
      4.1 Вибір трансформаторів ГПП………………………………………….. 36 
4.2 Вибір числа та потужності цехових трансформаторів з  
врахуванням компенсації реактивної потужності................................ 38 
4.3 Компенсації реактивної потужності на підприємстві……………… 41 
5 ВИБІР СХЕМИ ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО   
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАПРУГОЮ 10 (6) кВ………………………. 42 
5.1 Вибір і обґрунтування схеми і конструкції внутрішньозаводської  
мережі………………………………………………………………….. 42 
5.2 Розрахунок перерізу розподільчих мереж…………………………. 43 
…… 
 
ЧДТУ   А1   22326   94/03-03  ПЗ          
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 Розроб. Предзимірський  
Електропостачання заводу з Літ. Арк. Аркушів 
 Пере вір. Яценко виробництва обладнання для 3  
 Реценз.  післязбиральної обробки 
 Н. Контр. Ключка врожаю ФЕТАМ  ЕСЕ–22 
 Затверд. Ткаченко 
  
6 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ В МЕРЕЖАХ  
ВИЩЕ 1000 В………………………………………………………………... 46 
6.1 Вихідні дані для розрахунків…………………………………………. 46 
6.2Розрахунок струмів трифазного короткого замикання в характерних  
точках…………………………………….……………………………. 46 
6.3 Розрахунок струму однофазного короткого замикання в мережі  
110 кВ…………………………………………………………………… 48 
7 ВИБІР ТИПУ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ ДЛЯ ГПП. ВИБІР  
ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ. ПЕРЕВІРКА КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ 51 
7.1 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП………………….. 51 
7.2 Вибір високовольтних апаратів РУВН……………………………….. 51 
7.3 Вибір апаратів розподільчої установки РУНН…………………….. 52 
7.4 Вибір трансформаторів струму…………………………………….. 53 
7.5 Вибір трансформаторів напруги…………………………………….. 53 
7.6 Перевірка кабелів на термічну стійкість……………………………... 53 
8 РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЦЕХУ................... 55 
8.1 Вибір схеми і конструкції системи електропостачання цеху.............. 55 
8.2 Розрахунок внутрішньоцехових освітлювальних систем.................... 56 
8.2.2 Загальні відомості………………………………………………. 56 
     8.2.2 Розрахунок освітленості……………………………………….. 57 
      8.2.3 Електропостачання освітлювальних установок………………... 57 
8.3 Розрахунок цехової електричної мережі по умовам нагріву............... 61 
8.3.1Особливості розрахунку цехових електричних мереж……… 62 
8.3.2 Розрахунок електричної мережі напругою до 1 кВ за умовами   
нагріву та захисту……………………………………………… 62 
8.3.3 Розрахунок електричної мережі за втратами напруги……… 62 
8.3.4 Вибір низьковольтних комплектних установок НКУ………… 64 
8.4 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі до 1000 В........... 65 
8.4.1 Розрахунок початкового значення періодичної складової  
струму трифазного КЗ…………………………………………... 65 
 8.4.2 Розрахунок струму однофазного КЗ…………………………. 67 
8.5 Захист цехових електричних мереж....................................................... 67 
8.5.1 Вибір апаратів захисту…………………………………………. 67 
8.5.2 Перевірка мережі на захищеність………………………………. 68 
8.6 Вибір відпайок трансформатора цехової трансформаторної  
підстанції…………………………………………………………… 69 
8.7 Вибір типу, конструкції та компоновки трансформаторної  
підстанції…………………………………………………………… 70 
9 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ –   
Методології ослаблення нелінійних спотворень ………………….….. 71 
10  ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ СЕП  
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА…………………………………… 84 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 4 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
11 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………………… 91 
 11.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що виникають в   
приміщенні  проектно-експериментального відділу………………..   91 
 11.2 Модернізація системи водяного опалення  
відділу………………….......................................................................... 96 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................ 103 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 5 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
ВСТУП 
Електропостачання промислових підприємств є однією з ключових 
складових їх ефективного та безперебійного функціонування. Сучасні 
заводи характеризуються високим ступенем електрифікації технологічних 
процесів, що висуває підвищені вимоги до надійності, якості та 
економічності систем електропостачання. Від правильного проектування та 
експлуатації електричних мереж безпосередньо залежить продуктивність 
обладнання, безпека персоналу та собівартість продукції, що випускається. 
В умовах зростання енергоспоживання та необхідності раціонального 
використання енергетичних ресурсів особливої актуальності набуває 
впровадження енергоефективних рішень, сучасних методів розрахунку 
електричних навантажень та оптимізації режимів роботи 
електрообладнання. Крім того, важливим аспектом є забезпечення 
необхідного рівня надійності електропостачання з урахуванням категорій 
споживачів та можливих аварійних ситуацій. 
Метою даної дипломної роботи є розробка та обґрунтування системи 
електропостачання заводу з урахуванням чинних нормативних вимог, 
особливостей технологічного процесу та сучасних технічних рішень. В 
рамках роботи розглядаються питання розрахунку електричних 
навантажень, вибору схеми живлення, підбору обладнання та оцінки 
техніко-економічної ефективності прийнятих рішень. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 6 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
1 УМОВИ ПРОЕКТУВАННЯ 
1.1 Характеристика об’єкту проектування 
В кваліфікаційній роботі бакалавра буде проєктуватися 
електропостачання заводу з виробництва обладнання для післязбиральної 
обробки врожаю. 
Завод з виробництва обладнання для післязбиральної обробки врожаю 
є промисловим підприємством машинобудівного профілю, що 
спеціалізується на розробці, виготовленні та поставці технологічних ліній 
та окремих машин для обробки зернових та олійних культур. 
Основне завдання підприємства – забезпечення агропромислового 
комплексу сучасним обладнанням, що дозволяє підвищити якість 
сільськогосподарської продукції, знизити втрати врожаю та забезпечити 
його тривале зберігання. 
Післязбиральна обробка є критично важливим етапом аграрного 
виробництва, тому що саме на цьому етапі зерно приводиться в стан, 
придатний для зберігання або подальшої переробки. 
Обладнання, яке випускається заводом, призначене для виконання 
наступних операцій: 
- приймання та формування партій зерна; 
- очищення від домішок; 
- сортування та калібрування; 
- сушіння зерна; 
- активне вентилювання; 
- транспортування та тимчасове зберігання 
Всі ці операції виконуються у складі єдиної технологічної лінії, що 
дозволяє забезпечити безперервний процес врожаю. 
Основні види обладнання, що випускається 
Завод виробляє широкий спектр машин та установок: 
1. Зерноочисне обладнання: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 7 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
- повітряно-решітні сепаратори; 
- трієрні машини; 
- аеродинамічні очищувачі. 
Призначені для видалення домішок (до 20-30% у вихідній купі). 
2. Зерносушильне обладнання: 
- шахтні сушарки; 
- барабанні сушарки; 
- камерні сушарки. 
Використовуються для зниження вологості зерна до нормативної 
(14%). 
3. Транспортувальне обладнання (ковшові елеватори): 
- стрічкові та шнекові транспортери. 
4. Комплексні лінії: 
- зерноочисно-сушильні комплекси. 
5. Устаткування для зберігання: 
- силоси; 
- бункери активного вентилювання. 
Технологічний процес виробництва обладнання на заводі 
Виробничий процес включає: 
Проектування: розробка конструкцій; розрахунок параметрів 
обладнання. 
Заготівельне виробництво: різання металу; згинання та штампування. 
Механічна обробка: токарні, фрезерні роботи, свердління та 
шліфування. 
Зварювальне виробництво: збирання металоконструкцій. 
Складання обладнання: монтаж вузлів та агрегатів, встановлення 
електродвигунів. 
Випробування та контроль якості: перевірка працездатності, 
налаштування. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 8 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Згідно технологічного процесу заводу згідно ПУЕ [1], завод 
відноситься до ІІ категорії енергозабезпечення. Тому на заводі 
використовується радіальна схема живлення цехів та відповідальних 
установок від головної понижуючої підстанції (ГПП). ГПП розташовуємо в 
точці теоретичного центру навантаження заводу.  
Електропостачання заводу відноситься до II категорії надійності, що 
обумовлює необхідність забезпечення живлення від двох незалежних 
джерел. Як джерела живлення використовуються дві лінії середньої 
напруги, підключені до головної понижувальної підстанції підприємства. 
На ГПП встановлюються два силові трансформатори, кожен з яких 
може забезпечити живлення основних споживачів. У нормальному режимі 
навантаження розподіляється між трансформаторами, а аварійному режимі 
живлення здійснюється від джерела з допустимимою короткочасною 
перервою. 
Для підвищення надійності електропостачання застосовується 
резервування ліній живлення, а також передбачається можливість 
перемикання живлення на резервне джерело. Розподіл електроенергії 
територією підприємства здійснюється через мережу 10 кВ із наступним 
зниженням напруги на цехових трансформаторних підстанціях рівня 0,4 кВ. 
 
1.2 Характеристика електроприймачів цеху 
В кваліфікаційній роботі бакалавра розглянемо електропостачання 
інструментального цеху. 
Інструментальний цех виготовляє оснащення для виготовлення 
деталей обладнання для післязбиральної обробки врожаю. 
Для таких виробів, як: корпуси зерноочисних машин; кожухи 
транспортерів; елементи сушарок. 
Інструментальний цех виготовляє:  
- штампи та згинальні пристрої (для точного згинання листового 
металу, наприклад, формування стін зернового бункера); зварювальні 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 9 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
кондуктори (фіксують деталі при зварюванні, забезпечують правильну 
геометрію рам та корпусів); 
- пристосування для механічної обробки: для деталей типу: валів 
норій, шнеків, посадочних місць під підшипники; настановні пристрої, 
затискні пристрої, центрувальні оправки 
Це дозволяє: прискорити обробку, підвищити точність, забезпечити 
взаємозамінність деталей 
- інструмент для обробки специфічних деталей: спеціальні фрези 
(наприклад, для шнеків), свердла під нестандартні отвори, різці під 
конкретні профілі. 
Цех забезпечує збирання обладнання: при складанні: транспортерів, 
зерносушарок. 
Також цех здійснює ремонт та підтримку виробництва: заточує 
інструмент (свердла, різці), відновлює оснащення, швидко виготовляє 
заміну при поломці. 
Це критично важливо для безперервності виробництва. 
Інструментальний цех не робить продукцію безпосередньо, але: 
забезпечує її точність, впливає на якість, знижує собівартість, прискорює 
виробництво. 
Живлення ЕП цеху отримують від цехової ТП 10/0,4 кВ за радіальною 
схемою. ЕП цеху отримують електроенергію 0,4 кВ від розподільчих 
пунктів, які розташовуються біля груп споживачів. 
Габаритні розміри цеху складають ((60×60)+(12×36)) ; (S=4032 м2 
(площа)). Електробладнання цеху відноситься до ІІ категорії. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 10 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Таблиця 1.1 
Електричне навантаження цеху 
 
 
1.3 Характеристика цехів об’єкта, особливості їх 
електропостачання 
Основні цехи та підрозділи заводу: Слюсарно ремонтний цех – 
живиться від ТП1; Заготівельний цех -  живиться від ТП2; 
Електромонтажний цех - живиться від ТП3; Гальванічний цех - живиться 
від ТП4; Інструментальний цех - живиться від ТП5; Збірно-монтажний цех 
- живиться від ТП6; Цех мастильних матеріалів - живиться від ТП7; 
Зварювальний цех - живиться від ТП8; Контрольно-випробувальний цех - 
живиться від ТП9.  
За надійністю енергозабезпечення згідно ПУЕ [1] цехи заводу 
відносяться до ІІ категорії. На заводі використовується радіальна схема 
живлення цехів та відповідальних установок від головної понижуючої 
підстанції (ГПП). ГПП розташовуємо в точці теоретичного центру 
навантаження заводу.  
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 11 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Електропостачання заводу відноситься до II категорії надійності, що 
обумовлює необхідність забезпечення живлення від двох незалежних 
джерел. Як джерела живлення використовуються дві напруги 110 кВ, 
підключені до головної понижувальної підстанції підприємства, яка 
розташована в ЦЕН заводу. 
 
1.4 Характеристика джерела живлення 
На території заводу є 9 ТП, що живлять відповідні цехи. Згідно 
технологічного процесу заводу згідно ПУЕ [1], завод відноситься до ІІ 
категорії енергозабезпечення. Тому на заводі використовується радіальна 
схема живлення цехів та відповідальних установок від головної понижуючої 
підстанції (ГПП). ГПП розташовуємо в точці теоретичного центру 
навантаження заводу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 12 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ 
2.1 Розрахунок цехових навантажень від силових ЕП 
Розрахунок цехових навантажень від силових ЕП проводимо згідно 
методики упорядкованих діаграм [2,3,5,6]. 
 
Рис. 2.1 - – Ступені системи електропостачання 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 13 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 2.2 - Графіки коефіцієнта розрахункового навантаження Кр для 
різних Кв в залежності від ne [2,4]. 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 14 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Таблиця 2.1 
Значення Кр  для живлячих мереж напругою до 1 кВ [2,5,7] 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 15 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Таблиця 2.2 
Коефіцієнт Кр на НН цехових трансформаторів і для магістральних 
шинопроводів напругою до 1 кВ [2, 5, 7] 
 
 Результати розрахунків та вихідні дані інструментального цеху 
заводу зведені до таблиці 2.3 [7]. 
 Виконуємо розрахунок на прикладі інструментального цеху (0,4 кВ) 
[1, 2, 5, 7]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 16 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Так як m>3, то ефективне число ЕП дорівнює: 
 
 
 
В результаті маємо: 
 
         Заносимо розрахункові значення до таблиці 2.3. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 17 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 18 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
2.2 Особливості визначення розрахункових електричних навантажень 
від однофазних ЕП 
 
Визначення електричних навантажень від однофазних 
електроприймачів має низку важливих особливостей, які відрізняють його 
від розрахунку трифазних навантажень. Ці особливості пов'язані 
насамперед із нерівномірністю розподілу навантаження по фазам і впливом 
режим роботи всієї системи електропостачання [1,5,6] . 
Насамперед, однофазні електроприймачі (освітлення, побутові 
прилади, малопотужні верстати, електроінструмент тощо) підключаються 
між фазою та нульовим проводом. Це означає, що кожне таке навантаження 
«навантажує» лише одну фазу, а не трифазну систему рівномірно. У 
результаті за великої кількості однофазних споживачів виникає несиметрія 
навантажень. 
Однією з ключових особливостей є необхідність рівномірного 
розподілу навантаження однофазних по фазах. Якщо цього не зробити, 
виникають перекоси фазної напруги, що може призвести до погіршення 
роботи обладнання, збільшення втрат і навіть пошкодження чутливих 
електроприймачів. Тому при проектуванні прагнуть так розподілити 
навантаження, щоб сумарні потужності фаз були максимально близькі один 
до одного. 
Наступний важливий момент - облік коефіцієнтів попиту та 
одночасності. Однофазні споживачі, особливо в освітлювальних та 
побутових мережах, працюють не завжди і не одночасно. Тому за 
розрахунку вводиться понижувальний коефіцієнт, який відбиває 
можливість одночасної роботи групи електроприймачів. Це дозволяє 
уникнути завищення розрахункової потужності та, відповідно, 
надлишкового вибору обладнання. 
Також враховується характер навантаження – активне або змішане (з 
реактивною складовою). Наприклад, освітлення з лампами розжарювання 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 19 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
має практично активний характер, тоді як люмінесцентні або світлодіодні 
світильники з драйверами можуть створювати реактивну потужність та 
спотворення струму. Це впливає на вибір пристроїв, що компенсують, і на 
загальний розрахунок навантаження. 
Особлива увага приділяється розрахунку струмів за фазами. Оскільки 
навантаження можуть бути розподілені нерівномірно, струм у нульовому 
проводі може бути значним, а в деяких випадках (наприклад, за наявності 
нелінійних навантажень) навіть можна порівняти з фазними струмами. Тому 
при розрахунку перерізу нульового провідника не можна просто приймати 
його мінімальним - його вибирають з урахуванням реального можливого 
навантаження. 
Крім того, за наявності великої кількості однофазних приймачів 
важливо враховувати гармонійні спотворення, особливо від сучасної 
електроніки (блоки живлення, LED-драйвери). Ці спотворення можуть 
збільшувати струми в нульовому проводі та викликати додаткове 
нагрівання обладнання. 
При розрахунку навантажень часто застосовують груповий підхід: 
однофазні електроприймачі поєднуються в групи (наприклад, освітлювальні 
лінії або розеткові мережі), і для кожної групи визначається сумарна 
встановлена потужність, після чого застосовується коефіцієнт попиту. 
Потім виконується розподіл цих груп за фазами. 
Таким чином, основні особливості розрахунку навантажень від 
однофазних електроприймачів зводяться до необхідності обліку несиметрії, 
правильного розподілу по фазах, застосування коефіцієнтів попиту, аналізу 
характеру навантаження та контролю струмів у нульовому провіднику. Всі 
ці фактори безпосередньо впливають на надійність, економічність та якість 
роботи системи електропостачання. 
В дипломній роботі розрахунок електричних навантажень від 
однофазних ЕП не проводимо, тому що однофазне обладнання(силові ЕП) в 
цеху не використовується. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 20 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
2.3 Визначення розрахункових електричних 
навантажень від освітлювальних систем 
Виконаємо розрахунок освітлювального навантаження методом 
питомої потужності на прикладі інструментального цеху заводу з 
виробництва обладнання для післязбиральної обробки врожаю [8, 9,10] . 
Приміщення цеху відноситься до категорії пожежної безпеки «Д» [1]. 
Геометричні розміри інструментального цеху: ((60×60)+(12×36)) ; (S=4032 м2). 
Використаємо  світильники марки УПД з лампами типу ДРЛ.  
Робимо розрахунок згідно [8, 9,10]: 
 
 
 
 
 
 
Результати розрахунків для ОУ всіх цехів заводу зводимо до 
таблиці 2.4. 
 
2.4 Розрахунок електричних навантажень на шинах 0,4 кВ 
цехової ТП 
Знаходимо загальну активну та реактивну потужність 
інструментального цеху [2,5,6]: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 21 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Визначаємо повну сумарну потужність заводу: 
 
Далі робимо аналогічні розрахунки і заносимо їх до таблиці 2.4. 
 
2.5 Визначення електричних навантажень на вищих рівнях 
системи електропостачання 
Знаходимо повну потужність заводу з виробництва обладнання для 
післязбиральної обробки врожаю: 
 
Результати розрахунків по заводу заносимо до таблиці 2.4. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 22 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 23 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
2.6 Картограма та положення центру електричних навантажень 
цеху та підприємства. Вибір місця розташування трансформаторних 
підстанцій 
 
2.6.1 Центр електричних навантажень заводу і цеху 
Радіус розрахункового кола визначено наступним виразом [2]: 
 
 
 
 Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.5. 
Визначаємо ЦЕН  за формулами: 
 
В результаті маємо: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 24 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Згідно отриманих координат X=201 м; Y=190 м головну понижуючу 
підстанцію розташовуємо в ЦЕН заводу. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 25 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 26 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Розташування цехової ТП 
Цехову ТП розташувують  якомога ближче до ЦЕН цеху або групи 
споживачів. 
Тому спочатку визначають центр електричних навантажень (ЦЕН) 
цеху [1,2]. 
Робимо розрахунок за відомими формулами [2]: 
 
 
 
Таблиця 2.6 
Розрахунок ЦЕН 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 27 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Арк. 
 
28 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 
 
Розрахований ЦЕН: Х=29 м; Y=32,7 м. 
Розташовуємо цехову КТП ближче до найбільш потужних силових ЕП 
з урахуванням вище наведених вимог[1,2]. 
 
2.6.3 Вибір місця розташування ГПП, ТП (КТП) 
Головна понижуюча підстанція (ГПП) 
Призначення: прийом електроенергії від енергосистеми (наприклад, 
110/10 кВ) та її зниження до розподільчого рівня заводу. 
Розміщення: 
- зазвичай на межі підприємства або поруч із введенням ліній 
електропередачі; 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 29 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
- ближче до сторони енергосистеми, щоб: скоротити довжину 
високовольтних ліній; спростити підключення до зовнішньої 
мережі;з урахуванням зручного під'їзду та можливості розширенн 
Особливості розміщення: 
- вибирається місце з урахуванням центру електричних навантажень 
заводу (але не суворо в центрі, частіше — компроміс). 
Враховуються: пожежна безпека; санітарні розриви; відсутність 
підтоплень; як правило, це окремий енергооб'єкт. 
Цехові трансформаторні підстанції (ТП) 
Призначення: зниження напруги (наприклад, 10/0,4 кВ) та живлення 
конкретних цехів чи груп споживачів. 
Розміщення: максимально близько до споживачів (всередині чи поруч 
із цехом); орієнтуються на локальний центр навантажень. 
Варіанти розміщення: вбудовані (всередині будівлі цеху); 
прибудовані; окремо стоять поруч із цехом. 
Обґрунтування: зменшення втрат напруги; зниження довжини 
кабельних ліній 0,4 кВ; підвищення надійності живлення. 
Комплектні трансформаторні підстанції (КТП) 
Призначення: те саме, що й у ТП, але це готові заводські рішення (у 
контейнері/блоці). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 30 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
3 ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМИ ЖИВЛЕННЯ 
ЗАВОДУ. 
РОЗРАХУНОК ЖИВЛЯЧОЇ МЕРЕЖІ 
 
3.1 Вибір і обґрунтування схеми живлення підприємства 
 
Згідно технологічного процесу заводу згідно ПУЕ [1], завод 
відноситься до ІІ категорії енергозабезпечення. Тому на заводі 
використовується радіальна схема живлення цехів та відповідальних 
установок від головної понижуючої підстанції (ГПП). ГПП розташовуємо в 
точці теоретичного центру навантаження заводу [11 - 13].  
Електропостачання заводу відноситься до II категорії надійності, що 
обумовлює необхідність забезпечення живлення від двох незалежних 
джерел. Як джерела живлення використовуються дві лінії 10 кВ, підключені 
до головної понижувальної підстанції заводу [11 - 13]. 
Для прикладу, нижче представлені електропостачання заводу: 
 
Рис. 3.1 – Схема РУВН ―35-9А” підстанції 35/6 кВ 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 31 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 3.2 - Схема РПВН «110-3Н» підстанції 110/10 кВ 
 
3.2 Розрахунок перерізу живлячої мережі 
Визначаємо потужність SВН ГПП [2, 11-13]: 
 
Розрахунковий струм знаходимо за виразом [2, 11-13]: 
 
Далі робимо перевірку за нормального режиму: 
 
післяаварійний режим:  
 
Робимо розрахунок: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 32 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Живлення ГПП, згідно ПУЕ [1] здійснюється через високовольтні 
повітряні лінії напругою 110 кВ. 
            Розрахунковий струм дорівнює: 
 
           Перевіряємо згідно умови [1]: 
 
           Маємо: 
 
            Умова виконується. 
В результаті розрахунків обираємо  провід з перерізом S=70 мм2, 
марки АС-70, розрахований на допустимий струм Ідоп=265 А, напругою 110 
кВ. 
3.3 Визначення втрат напруги від системи до ГПП 
При передачі електроенергії від джерела живлення (енергосистеми) до 
ГПП частина напруги неминуче втрачається. Це з фізичними властивостями 
провідників і елементів мережі. Основними причинами втрат напруги є 
активний опір проводів, що викликає нагрівання та втрати потужності, а 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 33 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
також реактивний опір, зумовлений індуктивністю лінії. Істотний вплив 
надають довжина лінії електропередачі, величина навантаження, що 
передається, і коефіцієнт потужності споживача [11-13, 16,17]. 
Чим більша відстань між джерелом живлення та підстанцією, тим 
значнішими є втрати напруги. Аналогічно, при збільшенні електричного 
навантаження зростає струм лінії, що також призводить до збільшення 
падіння напруги. Низький коефіцієнт потужності додатково погіршує 
ситуацію, оскільки збільшується частка реактивної складової струму. 
Розрахунок втрат напруги виконується поетапно для кожного 
елемента мережі, через який проходить електроенергія по дорозі від 
енергосистеми до ГПП. У цей шлях можуть входити повітряні або кабельні 
лінії електропередачі, а також трансформатори, якщо живлення 
здійснюється через проміжні підстанції. Для кожної ділянки мережі 
визначаються його електричні параметри та розраховується відповідне 
падіння напруги, після чого всі значення підсумовуються. 
Особлива увага приділяється лініям електропередач, оскільки саме на 
них припадає основна частка втрат. При розрахунку враховуються 
характеристики провідників, такі як матеріал, перетин та довжина, а також 
режим роботи мережі. Крім того, за наявності трансформаторів 
враховуються внутрішні втрати напруги, які залежать від їх конструктивних 
параметрів та режиму навантаження. 
Отримане значення втрат напруги зазвичай виявляється у абсолютних 
одиницях, а й у відносних — у відсотках від номінального напруги. Це 
дозволяє оцінити, чи розрахований режим відповідає вимогам нормативних 
документів. Для систем електропостачання промислових підприємств 
прийнято вважати допустимими втрати напруги від енергосистеми до ГПП, 
як правило, у межах кількох відсотків. Перевищення цих значень може 
призвести до погіршення роботи обладнання, зниження його 
продуктивності та збільшення втрат електроенергії. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 34 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Якщо розрахунок показує, що втрати напруги перевищують 
допустимі норми, вживаються технічні заходи щодо їх зниження. До таких 
заходів відносяться збільшення перерізу провідників, скорочення довжини 
ліній, застосування вищого рівня напруги передачі, а також встановлення 
пристроїв компенсації реактивної потужності, що дозволяють підвищити 
коефіцієнт потужності та зменшити струм у мережі. 
Таким чином, визначення втрат напруги є не просто розрахунковою 
процедурою, а важливим інструментом забезпечення надійності та 
економічності системи електропостачання підприємства. Цей етап дозволяє 
ще на стадії проектування виявити можливі проблеми та ухвалити рішення, 
спрямовані на підвищення ефективності роботи всієї енергетичної системи. 
Для промислових підприємств (заводів) зазвичай приймають: 
- від енергосистеми до ГПП: не більше 5%; 
- всередині заводу: ще 3 – 5 %. 
В результаті проведеного аналізу та розрахунків, які проведені в 
роботі, можна зробити висновок, що провідник здатний забезпечити 
передачу необхідної потужності до ГПП при допустимих втратах напруги. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 35 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
4 ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ І ЗАСОБІВ КОМПЕНСАЦІЇ 
РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ 
4.1 Вибір трансформаторів головної понижуючої підстанції 
Вибір трансформаторів ГПП здійснюємо згідно [1, 11-13,27]: 
 
 
 
Знаходимо приблизну потужність трансформаторів: 
 
Згідно розрахунків номінальна потужність трансформаторів 
Sном.тр=6300 кВА. 
Використовуємо добовий графік навантаження трансформатора (рис. 
4.1). 
Робимо відповідні розрахунки згідно [1, 11-13,27]: 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 36 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 4.1 
 
 
 
 Робота трансформатора допускається з перевантаженням: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 37 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Обираємо трансформатор марки ТМН 6300/110 з напругами ВВ=115 
кВ; НВ=11 кВ, потужністю Sном.тр=6300 кВА. 
4.2 Вибір числа та потужності цехових трансформаторів з 
врахуванням компенсації реактивної потужності 
Кількість цехових трансформаторів Nmin однакової потужності SSном.тр 
[1, 14, 15]: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 38 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Згідно ПУЕ [1], в цеху встановлюємо дві конденсаторні 
установки марки УК3- 0,38 -135 Т3 потужністю 135 квар кожна і напругою 
живлення U=0,4 кВ. 
 Сумарна єнісна потужність цеху буде становити 270 квар. 
 По аналогії виконується вибір цехових трансформаторів для 
інших цехів проєктуємого заводу та конденсаторних установок. Результати 
розрахунків в таблиці 4.1. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 39 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 40 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
4.3 Компенсації реактивної потужності на підприємстві 
Згідно [1,14,15]  максимальна реактивна потужність Qвк на шинах РУ 
10 кВ підстанції: 
 
 
Згідно розрахунків приймаємо до встановлення [2] два комплекти 
високовольтних блоків статичних конденсаторів. Марки прийнятих блоків 
статичних конденсаторів УКЛ-10,5-1350 У3. Сумарна ємність блоків 
складає ΣQБСК10=2700 квар, при номінальній напрузі живлення 10,5 кВ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 41 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
5 ВИБІР СХЕМИ ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО 
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАПРУГОЮ 10 (6) кВ 
 
5.1 Вибір і обґрунтування схеми і конструкції внутрішньозаводської 
мережі 
На заводі застосована радіальна схема розподілу електроенергії. Для 
прикладу такі схеми представлені на рис. 5.1 та 5.2 [1,4]. 
 
Рис. 5.1 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 42 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 5.2 
 
5.2 Розрахунок перерізу розподільчих мереж 
Переріз кабелю 10 кВ вибираємо за умови: допустимого нагрівання; 
економічної доцільності; допустимих втрат напруги; термічної стійкості 
при КЗ; умов прокладання та експлуатації [1,4,7,18]. 
Знаходимо: 
 
 
Розрахункові дані по ТП заводу заносимо до таблиці 5.1. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 43 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Визначаємо повну потужність лінії: 
 
 
Розрахунковий струм: 
 
             Для живлення ТП-5, приймаємо трижильний алюмінієвий силовий 
кабель в свинцевій оболонці типу АСБГ (3×35), Іном.каб =115 А [7]. 
             Робимо перевірку за умови: 
 
 
           Втрата напруги в лінії в нормальному режимі роботи повинна бути не 
більше (5%.Uн=52,5 В) [16]: 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 44 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Втрата напруги в лінії не перевищує 52,5 В. 
Аналогічно робимо вибір перерізу кабельних ліній заводу та 
перевірку інших ТП. 
Результати заносимо до таблиці 5.2. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 45 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
6 Розрахунок струмів короткого замикання в мережах вище 1000 В 
 
6.1 Вихідні дані для розрахунків 
Згідно ПУЕ [1] вихідними даними для розрахунку струмів  є схема 
електропостачання, величина потужності КЗ на шинах районної підстанції. 
На рис. 6.1 - схема мережі і схема заміщення. 
 
 
Рис. 6.1 
6.2 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання в 
характерних точках  
Розрахунок виконуємо у відносних базисних одиницях [19-22]: 
 
- для електричної схеми: 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 46 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
- для ПЛ 110 кВ: 
 
 
- для трансформатора ГПП: 
 
 
В точці К1 
Струм КЗ в характерній точці: 
 
            Ударний струм: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 47 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Для точок К2 – К5 знаходимо розраховуємо аналогічно та результати 
заносимо до таблиці 6.1: 
Таблиця 6.1 
 
6.3 Розрахунок струму однофазного короткого замикання в 
мережі 110 кВ 
Розглянемо електричну схему трансформатора 110/10 кВ і схему 
заміщення (рис. 6.2 а; в). Схема нульової послідовності (рис. 6.3). 
Розрахунок ведемо у відносних одиницях  [1,19-22]. 
Індуктивний опір нульової послідовності ПЛ: 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 48 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 6.2 
 
Рис. 6.3 
Струм однофазного КЗ [1,19-22] : 
 
 
 
 
 Опір нульової послідовності [ 21 ]: 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 49 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Струм однофазного КЗ у віддаленій точці [ 20, 21 ]: 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 50 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
7 ВИБІР ТИПУ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ ДЛЯ ГПП. 
ВИБІР ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ. ПЕРЕВІРКА 
КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ 
7.1 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП 
Підприємство, яке проєктується, має ІІ категорію надійності 
електрозабезпечення, тому згідно ПУЕ [1], тому обираємо тупикову ГПП з 
ВН 110 кВ та НН 10 кВ, яка буде розташовуватися на території заводу з 
виробництва обладнання для післязбиральної обробки врожаю. РП 10 кВ 
виконується закритого типу, і складається з комплектних розподільчих 
пристроїв (КРП).  
 
7.2 Вибір високовольтної апаратури РУВН 
Вибір силової апаратури мережі живлення 
Згідно ПУЕ [1] - силова апаратура мережі живлення: вимикачі, 
роз’єднувачі, які обираються за максимальним струмом і номінальній 
напрузі та перевіряються на електродинамічну і термічну стійкість до 
струмів КЗ. 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 51 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
7.3 Вибір силової апаратури розподільчої мережі 
Вибираємо ввідний вимикач навантаження напругою 10 кВ. 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 52 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
7.4 Вибір трансформатора струму 
Згідно ПУЕ [1] обираємо трансформатори струму: 
 
7.5 Вибір трансформатора напруги 
 В мережі 10 кВ приймаємо до встановлення трансформатор 
напруги типу НТМИ–10–66УЗ  згідно ПУЕ [1]. 
 
Так як номінальна потужність трансформатора напруги 10 кВ в класі 
точності 0,5 · S2H = 120 (ВА) більше ніж Sф = 0,077 ВА, трансформатор 
напруги буде працювати з допустимою похибкою. 
7.6 Перевірка кабелів на термічну стійкість 
 Згідно ПУЕ [1] мінімальний переріз кабелю визначаємо за 
виразом: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 53 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Фіктивний термін дії КЗ: 
 
 
 КЛ (ГПП-ТП5), що має переріз F=35 мм2 задовольняє умовам 
термічної стійкості, під час дії ударних струмів КЗ. Так само виконуємо 
перевірку інших відрізків високовольтних КЛ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 54 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
8 РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЦЕХУ 
8.1 Вибір схеми і конструкції електричних мереж цеху 
Схеми цехових мереж можуть бути радіальними, магістральними або 
змішаними. Кожна зі схем має свої переваги та недоліки [1,11,16,17]. Нижче 
наведені приклади схем – рис. 8.1, рис. 8.2, рис. 8.3. 
 
Рис. 8.1 – Магістральна схема 
 
Рис. 8.3 – Радіальна схема електропостачання 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 55 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Проаналізувавши всі фактори для електропостачання в цеху обираємо 
радіальну схему. 
8.2 Розрахунок внутрішньоцехових освітлювальних систем 
 
8.2.1 Розрахунок освітленняя цеху методом світлового потоку 
 
Згідно ПУЕ [1] визначаємо освітленість системи загального 
освітлення цеху ЕН = 200 лк: 
 
 
 
 
В залежності від отриманої величини світлового потоку приймаємо 
світильник марки УПД з лампою типу ДРЛ, Рл=0,25 кВт, що має світловий 
потік Фл=13000 лм. 
Робимо перевірку джерела освітленя: 
 
 
Встановлена потужність електрообладнання цеху: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 56 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Струм споживання: 
 
   8.2.2 Електропостачання освітлювальних установок 
Розглянемо схеми живлення освітлювальних установок [1, 8, 10]. 
 
Рис. 8.4 - Схеми живлення освітлювальних установок: а) – радіальна; б) – 
магістральна; в) - змішана 
 
Рис. 8.5 - Схема живлення ОУ від однотрансформаторної ТП 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 57 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
Рис. 8.6 - Схема живлення ОУ від двохтрансформаторної ТП 
 
Розрахункова потужність ОУ: 
 
Для ОУ з газоразрядними лампами: 
 
 
Обираємо схему живлення ОУ рис. 8.7. [1, 8, 10] 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 58 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Рис. 8.7 
Робимо розрахунок відповідно [1, 8, 10]: 
 
Згідно розрахунків, що відповідають Iроз= 51,2А обираємо алюмінієвий 
чотирижильний кабель типу АВВГ (3х10)+(1х6) з допустимим струмом 65 
А [27]. 
 
Рис. 8.8 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 59 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Згідно  ДСТУ EN 50160:2014  [16] напруга в найбільш віддалених 
лампах внутрішнього освітлення промислових підприємств повинна бути не 
нижча 97,5 % Uном. 
 
 
 
 
Для L1=25 м, L0=25 м : 
 
 
Знаходимо значення втрати напруги: 
 
 
 
Згідно розрахунків видно, що умова за втратою напруги виконується 
(не нижча 97,5 % Uном). 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 60 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
8.3 Розрахунок цехової електричної мережі за умовами нагріву 
 
Визначаємо переріз провідників, обираємо за величиною 
розрахункового струму [1,23]: 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 61 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
8.3.1 Особливості розрахунку цехових електричних мереж 
Основним завданням електричних розрахунків є вибір перерізів 
кабелів, проводів, шинопроводів і захисних апаратів для всіх рівнів системи 
електропостачання на напрузі до 1 кВ. Вибрані перерізи повинні 
забезпечувати допустимі відхилення напруги на затискачах всіх ЕП, що 
нормуються стандартом по якості електроенергії. Для кожної ділянки 
цехової мережі за розрахованим півгодинним максимумом навантаження і 
значенням максимального пускового або пікового струму вибирається 
переріз провідника, а також тип і значення уставок апаратів захисту від 
ненормальних режимів в мережі: тривалих, не передбачених перевантажень 
мережі і коротких замикань [1,2,3,23]. 
 
8.3.2 Розрахунок електричної мережі напругою до 1 кВ за умовами 
нагріву та захисту 
 Вище, в п. 8.3 таблиця 8.3 вказані всі розрахункові дані щодо 
визначення ліній живлення цеху напругою живленя 0,4 к В [1,2,3,23]. 
 
8.3.3 Розрахунок електричної мережі за втратами напруги 
 
Рис.8.8 – Розрахункова схема 
Визначаємо відхилення напруги згідно [1,3,16]. 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 62 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Таблиця 8.2 
Значення δUT  
 
 
 
 
 
 
 
 
Маємо: 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 63 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
8.3.4 Вибір низьковольтних комплектних установок НКУ 
Вибір НКУ здійснюємо згідно [1,5,26]. 
 
 
В залежності від типи шафи обираємо тип автоматичного вимикача 
згідно умови: 
 
Приймаємо ввідний автоматичний вимикач серії ВА88-43, що 
встановлений в шафі типу ЩО70-22 ; Uн =0,4 кВ; Iн=1600 A. 
Для забезпечення секціонування, в аварійному режими роботи, ми 
застосуємо автоматичний вимикач серії ВА88-40, що також встановлений в 
шафі типу ЩО70-22 ; Uн =0,4 кВ; Iн=800 A. 
Вибираємо секційний вимикач: 
 
 
 
 
Приймаємо шинопровід типу ШРА-4; Ідд =2500 А; UН =0,4 кВ. 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 64 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
8.4 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 0,4 кВ 
 
8.4.1 Розрахунок початкового значення періодичної складової 
струму трифазного КЗ 
 
Розрахункова схема і схема заміщення для розрахунків струму КЗ, 
приведена на рис. 8.10 [19-21]. 
 
Рис. 8.10 
 Виконуємо розрахунок згідно [19-21]: 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 65 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 66 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
8.4.2 Розрахунок струму однофазного КЗ 
 У якості цехової ТП ми обрали КТП, яка розрахована на 
довготривалий нормальний режим і відповідає вимогам стійкості до струмів 
КЗ. Тому немає необхідності в розрахунках однофазного КЗ. 
 
8.5 Захист цехових електричних мереж 
  
 8.5.1 Вибір апаратів захисту 
 Виконуємо розрахунок апаратів захисту згідно стандартної 
методики [1,23,27].  
 В таблиці 8.3 внесені обрані автоматичні вимикачі згідно проведених 
розрахунків та каталожних даних [27]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 67 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Таблиця 8.3 
 
 
8.5.2 Перевірка мережі на захищеність 
 Перевіряємо на захищеність за умовою [1]: 
 
 Для прикладу перевіримо лінію, для якої Ір =10,1 А , ІДОП =19А, 
ІЗАХ = 13 А. 
 
 
8.5.3 Розрахунок електричної мережі напругою до 1 кВ за умовами 
термічної стійкості до струмів короткого замикання 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 68 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 Мета розрахунку - перевірити, чи витримає обраний переріз 
провідника вплив струму короткого замикання без перевищення допустимої 
температури. 
 Якщо провідник не відповідає умовам термічної стійкості, 
необхідно: збільшити переріз; зменшити час вимкнення захисту; змінити 
схему електропостачання. 
 Розрахунок термічної стійкості застосовується при: виборі перетину 
кабелів до 1 кВ; проектуванні цехових та розподільчих мереж; перевірці 
шинопроводів та збірних шин; виборі апаратів захисту; модернізації 
електропостачання підприємства. 
 Для мереж низької напруги характерні: відносно великі струми 
короткого замикання; мінімальний час відключення (зазвичай до 0,4-1 с); 
широке застосування автоматичних вимикачів 
 Особлива увага приділяється: узгодженню характеристик захисту та 
кабелів; перевірці найбільш навантажених ділянок мережі (поблизу джерела 
живлення). 
 В роботі був проведений відповідний розрахунок згідно [1,21]:  
 
 
 
 
8.6 Вибір відпайок трансформатора цехової трансформаторної 
підстанції 
 Відхилення напруги визначаємо згідно [1,16]. 
 Для трансформатора мережі, яка розраховується, ∆РКЗ= 7600 Вт, 
UКЗ= 5,5  %, SНТ= 630 кВ∙А, SМ=1/2· SТП= 408,5 1 кВ∙А, cos φ=0,9; sinφ =0,433. 
 Розрахуємо активну і реактивну складові напруги КЗ: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 69 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Втрати напруги на цеховому трансформаторі складуть: 
 
 Тобто: 
 
Відхилення напруги не перевищує допустимих меж. 
 
8.7 Вибір типу, конструкції та компоновки трансформаторної 
підстанції 
 Для інструментального цеху обираємо комплектну трансформаторну 
підстанцію 2КТПЦ ТОВ "НВП Електротехнічна Компанія" м. Дніпро. 
 Обрана двотрансформаторна підстанція 2КТПЦ–630/10/0,4–04 У3 
призначена для надійного електропостачання промислових об’єктів, має 
потужність трансформаторів 630 кВ∙А [24,25,26].  
 Склад підстанції 2КТПЦ–630/10/0,4–04 У3: 
1. Пристрій вводу з боку високої напруги (УВН). 
2. Силовий трансформатор (2×630 кВА). 
3. Кожух виводів силового трансформатору. 
4. Розподільча установка низької напруги (РУНН). 
5. Шинна перемичка. 
 Зібрана з вказаних окремих блоків КТП може бути виконана як 
однорядною, так і дворядною. З врахуванням особливостей цеху, обираємо 
однорядне виконання. У складі підстанції використовуються масляні 
трансформатори серії ТМГ (трансформатор масляний герметичний). 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 70 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
9 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 
Методології ослаблення нелінійних спотворень 
У цьому розділі  наведено огляд доступних альтернативних методів 
ослаблення гармонік з особливим упором на приводи змінного струму з 
регульованою частотою. У цьому особливу увагу приділено 
перетворювачам частоти з низькоємнісно ланкою постійного струму. 
Теорія Фур'є стверджує, що сигнал будь-якої форми, що 
повторюється, можна представити у вигляді суми сигналів синусоїдальної 
форми, частота яких кратна основній частоті. Ці сумовані сигнали вищої 
частоти, які приблизно відтворюють сигнал основної частоти, називають 
гармоніками. В електричному контексті «гармоніки» є високочастотними 
компонентами спотвореного сигналу напруги або струму [28, 29, 30]. 
Гармоніки та причини їх появи 
В даний час велику увагу приділяють гармонікам системи живлення. 
В першу чергу це обумовлено швидким збільшенням нелінійних, 
однофазних навантажень, таких як імпульсні джерела живлення, невеликі 
баластові опори люмінесцентних ламп, невеликі джерела безперебійного 
живлення або однофазні контролери напруги, а також збільшенням 
трифазних навантажень з транзисторним джерелом живлення. У сукупності 
вони становлять дедалі більшу частку загального навантаження типового 
промислового підприємства, що обумовлено з необхідністю прискорення 
виробництва та підвищення ефективності використання енергії. В ідеальній 
системі живлення струм і напруга мали б суто синусоїдальну форму. Однак 
на практиці при швидкому включенні вхідного живлення генеруються 
несинусоїдальні струми, так що струм, що протікає через навантаження, не 
має лінійної залежності від прикладеної напруги. Нелінійні струми з 
джерела живлення взаємодіють із реактивним опором джерела живлення, 
що призводить до спотворення напруги живлення. Ці небажані 
несинусоїдальні напруги можуть створювати проблеми, як у системі 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 71 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
живлення, так і по всьому підприємству загалом. Крім того, вони можуть 
створити проблеми в електричній мережі за межами підприємства [28, 29, 
30]. 
Так що ж являють собою гармоніки, що надходять з мережі живлення? 
Гармоніки є синусоїдальними хвилями, частота яких кратна частоті 
комерційної електромережі (основною частотою 50 Гц або 60 Гц). Коротше 
кажучи, вони створюють спотворення, які в ідеалі мали б суто 
синусоїдальну форму. Мережеве джерело живлення неминуче містить 
кілька гармонік і має форму спотвореної певною мірою хвилі. Деякі 
електричні та електронні пристрої створюють спотворені сигнали через 
наявність на вході випрямлячів та згладжуючих фільтрів. Спотворення, 
створювані цими пристроями, якщо вони досить великі, можуть впливати 
на інше електричне обладнання та пристрої, які отримують живлення від 
того самого джерела. Гармонічні струми створюють такі проблеми, як: 
перевантаження нейтралів, перегрів трансформаторів, невчасне 
спрацювання автоматичних вимикачів, перенапруга конденсаторів для 
корекції коефіцієнта потужності та скін-ефект у кабелях. Крім того, 
гармонійні напруження призводять до виникнення наступних проблем: 
зниження ефективності системи, перегрівання асинхронних двигунів і 
пульсація їх крутного моменту. Якщо ця гармонійна напруга занадто 
велика, то вони можуть призвести до виходу установки з ладу. 
Таким чином, гармонічні спотворення вважаються небажаним 
явищем, яке тим чи іншим шляхом призводить до непотрібних витрат. Тому 
важливо домогтися зменшення чи ослаблення гармонік, щоб уникнути 
зменшення терміну служби установки, скоротити час простою та підвищити 
ефективність і тим самим скоротити витрати. Подібно до страхування, 
ослаблення гармонік дозволяє уникнути виникнення проблем. Ослаблення 
гармонік призводить до збільшення здатності навантаження 
трансформатора і терміну служби обладнання, забезпечує більш високу 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 72 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
ефективність обладнання і знижує ймовірність відключення обладнання і 
виходу установки з ладу. 
Гармоніки можуть виникати в житлових будинках, оснащених таким 
обладнанням, як телевізори, DVD-плеєри, комп'ютери, перемикачі 
світлорегуляторів і люмінесцентні лампи, причому кожен із цих приладів 
робить значний внесок у загальне гармонічне спотворення на 
електроенергетичному підприємстві. Гармоніки генеруються такими 
комерційними об'єктами, як банки, офісні комплекси або торгові центри, в 
яких працює безліч комп'ютерів, принтерів, систем безперебійного 
живлення та перетворювачів частоти, які використовуються, наприклад, в 
інженерних системах опалення, вентиляції та кондиціювання повітря. 
Гармоніки можуть також виникати на підприємствах обробної 
промисловості, де частотні перетворювачі, що містять ланки змінного і 
постійного струму, використовують за різним призначенням. Іншими 
нелінійними навантаженнями є промислові установки перетворення енергії, 
такі як випрямлячі для технологічного процесу, зарядні пристрої для 
акумуляторів, системи безперебійного живлення та лампи денного 
освітлення. Найчастіше гармонічні спотворення призводять до збільшення 
споживаної потужності та до зниження якості електроенергії, причому 
обидва ці наслідки пов'язані з технічними та фінансовими втратами на будь-
якому підприємстві. На щастя, мережеві перешкоди з електронних 
регуляторів потужності можна зменшити за рахунок обмеження амплітуди 
імпульсних струмів, а ефективне ослаблення гармонік дозволить компанії 
знизити експлуатаційні витрати до нижньої позначки. 
Методи ослаблення  
Щоб уникнути надмірного погіршення якості електроенергії, можна 
використовувати різні обмеження, запобігання або компенсації щодо систем 
та пристроїв, що генерують гармоніки [28, 29, 30]. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 73 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Пасивні фільтри - послідовність LC - контурів, налаштованих на 
окремі частоти гармонік і включених паралельно навантаженню. Це 
призводить до зменшення сумарного гармонійного спотворення. 
Активні фільтри - електронні схеми поглинання, включені 
паралельно нелінійним навантаженням. Вони видаляють гармонійні 
напруги та струми та запобігають спотворенню в системі живлення. 
Випрямлення багатоімпульсного вхідного сигналу – задаючі вхідні 
випрямні схеми, з великою кількістю імпульсів (12, 18 або 24) за цикл 
генерують більш нижчі рівні гармонік. 
Активний випрямляч – замість звичайних випрямлячів у вхідних 
задаючих схемах, використовують IGBT (біполярні транзистори з 
ізольованим затвором) - перемикачі. Ці схеми використовують 
напівпровідникові прилади зі швидкими характеристиками перемикання, 
щоб надати вхідному струму приблизно синусоїдальної форми. Вони дуже 
ефективні при ослабленні низькочастотних мережевих перешкод. 
Дроселі на вході або у ланці постійного струму - індукційні котушки, 
встановлені послідовно з вхідною задаючою схемою, або ланкою 
постійного струму, забезпечують імпеданс, який зростає в міру збільшення 
частоти струмів, що протікають через. 
Однак вищезазначені методи ослаблення спричиняють витрати, що не 
обмежуються витратами на сам перетворювач частоти. Нижче наведено 
графік залежності загального рівня витрат від ефективності ослаблення 
гармонік. 
Перетворювачі частоти, що містять низькоємнісну ланку 
постійного струму 
В останні роки на ринку спостерігається збільшення пропозицій 
перетворювачів частоти, що містять низькоємнісну ланку постійного 
струму, що забезпечують сигнатуру з більш нижчим рівнем гармонік. Це 
рішення ґрунтується на низькій внутрішній ємності ланки постійного 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 74 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
струму. Гармонічні струми генеруються головним чином під час 
заряджання конденсаторів фільтра, і рівень гармонічних струмів залежить 
від ємності фільтра, тому фільтри з малою ємністю забезпечують нижчі 
рівні гармонік. Використовуючи цей підхід, що не вимагає великих витрат, 
виробники різко знижують ємність ланки постійного струму навіть без 
дроселя. Таким чином, вони зменшують відношення гармонійного струму 
до сумарного коефіцієнта гармонійних спотворень вхідного струму (THDi) 
до менше 40%. Однак він зміщує мережні перешкоди у більш 
високочастотну область спектру, яка не враховується THDi. Ця 
невідповідність допомагає усунути запланований випуск нового стандарту. 
У ньому дано визначення часткового зваженого коефіцієнта гармонійного 
спотворення (ЧЗКГС), причому на наведеному нижче графіку можна 
бачити, що низькоємнісна ланка постійного струму має навіть більш високе 
значення ЧЗКГС (рис. 9.2). 
 
Рис. 9.1 
ЧЗКГС введено до стандарту IEC61000-3-12, причому низькоємнісна 
ланка постійного струму часто не відповідає вимогам цього стандарту. 
Через те, що пристрої з низькоємнісною ланкою постійного струму мають 
широкий спектр частот, існує підвищений ризик резонансу з іншими 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 75 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
компонентами, підключеними до цієї мережі, такими як люмінесцентні 
лампи або трансформатори. Використання невеликих конденсаторів у ланці 
постійного струму обумовлено головним чином тим, що перетворювачі цієї 
конструкції мають більш нижчу сигнатуру гармонік. 
 
 Рис. 9.2 
Зниженню ємності ланки постійного струму сприяє використання 
плівкових конденсаторів замість електролітичних конденсаторів без шкоди 
для надійності конденсаторної батареї. Плівкові конденсатори придатні 
завдяки не тільки їхній довговічності, але й нижчому тепловиділенню, яке 
полегшує керування температурним режимом роботи перетворювача 
частоти. Тим не менш, головною перевагою є зниження вмісту гармонік в 
лінійних струмах без використання індуктивних елементів, що зменшують 
коефіцієнт гармонічних спотворень. Точніше кажучи, ця ланка зменшує 
рівень THDi (сумарний гармонійний струм THC/у стандарті IEC61000-3-12 
ed.2 2011) до 30-35% у діапазоні до 2 кГц. Однак спотворення струму просто 
зміщується в більш високочастотну область, а, отже, перешкоди мережі в 
області більше 2 кГц будуть набагато сильнішими, зокрема, вони 
переважатимуть на частоті перемикання. У будь-якому випадку звичайні 
приводи, що знижують THC нижче 45%, відповідають міжнародному та 
європейському стандарту за гармоніками IEC/EN61000-3-12, що визначає 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 76 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
граничні значення гармонійних струмів, створюваних обладнанням, 
підключеним до міських низьковольтних розподільчих систем. Крім того, 
частина стандартів IEC61000-3-12 тепер розпочала розробку вимог до емісій 
через серйозне спотворення показань інтелектуальних лічильників, що 
використовуються на мережевому джерелі живлення в діапазоні частот 2-
150 кГц [28, 29, 30,31]. 
Крім того, приводи з регульованою частотою обертання, що містять 
низькоємнісні ланки постійного струму, виявляють серйозні недоліки з боку 
навантаження. При використанні перетворювачів такого роду зміни 
навантаження призводять до значно сильніших змін напруги. Отже, вони 
мають велику схильність до коливань у відповідь на зміни навантаження на 
валу двигуна. Невеликий конденсатор ланки постійного струму не 
забезпечує задовільного зниження гармонік, створених вхідним діодним 
випрямлячем, що призводить до небажаних коливань напруги на ланці 
постійного струму. Ці коливання створюють шум і вібрацію, а також 
пульсації обертаючого моменту на валу двигуна, а в результаті привод стає 
дуже чутливим до швидких змін швидкості, які призводять, у свою чергу, 
до перенапруг на великих ланках постійного струму, здатним привести до 
відключення перетворювача частоти. При відключенні навантаження, 
наприклад, під час різкого гальмування двигун працює як генератор, 
підвищуючи рівень напруги на ланці постійного струму. Внаслідок цього 
пристрою з низькоємнісною ланкою постійного струму відключають 
швидше, ніж звичайні пристрої, щоб захистити їх від поломки через 
перевантаження або перенапругу. До того ж перетворювачі з 
низькоємнісною ланкою постійного струму, що має невелику або навіть 
нульову ємність, погано захищені від кидків напруги в мережі. Зазвичай 
ємність низької ланки постійного струму становить приблизно 10% від 
ємності звичайної ланки постійного струму. Перетворювачі з 
низкоємнісною ланкою постійного струму забруднюють мережу не тільки 
мережевими перешкодами вхідного струму, а й частотою перемикання 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 77 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
перетворювача з боку двигуна. Це ясно видно з боку мережі через низьку 
або нульову ємність ланки постійного струму. 
Таблиця 9.1 
Переваги та недоліки використання низькоємнісної ланки постійного 
струму  
Переваги Недоліки 
Більш низька Вплив на двигун приводу 
вартість · Пульсації крутного моменту; 
· Висока температура; 
· Шумовібрація. 
Компактність Низька ефективність системи 
Вбудовано в привод Короткий кабель двигуна 
Низький рівень Ризик виникнення резонансів/відключень у 
гармонік у діапазоні системі/мережі 
частот нижче 2 кГц 
 Високий рівень гармонік в області понад 2 кГц 
Часткова відповідність вимогам стандарту 
IEC61000-3-12 щодо часткового зваженого 
коефіцієнта та майбутніх нормативних 
документів щодо стандартизації частоти TC77A 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 78 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 Рис. 9.3 
          На наведеному вище рисунку проведено порівняння різних методів 
ослаблення гармонік для різних діапазонів потужності (кВт) та різних 
сумарних значень коефіцієнта нелінійних спотворень вхідного струму THDi 
(%) у діапазоні частот від 0 до 2 кГц. 
       Зіставлення плівкових конденсаторів з електролітичними 
конденсаторами 
         Зниження ємності ланки постійного струму в «низькоємнісній ланці 
постійного струму» означає, що у ланці постійного струму існує відносно 
висока пульсуюча напруга порівняно із звичайним перетворювачем частоти, 
що містить дроселі у ланці постійного струму. Пульсуюча напруга на 
конденсаторі збільшує внутрішнє тепловиділення, а, отже, може знижувати 
термін служби конденсатора. Плівкові конденсатори раніше не були 
придатні для використання в якості конденсаторів ланки постійного струму 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 79 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
в перетворювачі частоти, оскільки вони не мали достатньо високої ємності 
при номінальних напругах. Однак останні розробки за технологією 
виготовлення плівкових конденсаторів дозволили створити конденсатори, 
придатні для використання у ланках постійного струму при номінальній 
напрузі. 
            Зіставлення перетворювачів частоти, що містять низькоємнісну 
ланку постійного струму і звичайну ланку постійного струму 
              Перетворювач частоти, що містить низькоємнісну ланку постійного 
струму з 6-імпульсним нерегульованим випрямлячем, може уповільнювати 
наростання сигналу і збільшувати тривалість наростання піків вхідного 
струму через низьку ємність ланки постійного струму. Ємність для 
зберігання заряду також значно знижується, так що при одному і тому ж 
навантаженні двигуна вхідний випрямляч повинен проводити струм довше, 
щоб забезпечити необхідний струм двигуна. Отже, конструкція 
низькоємнісної ланки постійного струму обумовлює зниження рівня 
спотворення гармонійного струму і середньоквадратичного вхідного струму 
в порівнянні з рівнями спотворення у звичайних перетворювачах частоти, 
що містять дроселі у ланці постійного струму. Виробники перетворювачів 
частоти, що містять низькоємнісну ланку постійного струму, стверджують, 
що ці перетворювачі зазвичай мають рівень THDi в діапазоні 30 - 35%, хоча 
цей рівень залежить від імпедансу мережевого джерела живлення. Однак 
так само можна стверджувати, що подібні рівні THDi можна забезпечити у 
звичайних перетворювачах частоти з регульованою частотою обертання, що 
містять дроселі у ланці постійного струму, при належному імпедансі 
мережевого джерела живлення [28, 29, 30, 31]. 
             Крім того, відносно невелика ємність ланки постійного струму в 
перетворювачі частоти, що містить низькоємнісна ланка постійного струму, 
робить його потенційно чутливим, а, отже, більш схильним до відключення 
в деяких типових умовах експлуатації. Через відносно невелику ємність 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 80 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
низькоємнісної ланки постійного струму напруга пульсацій у ланці 
постійного струму значно вище напруги пульсацій у звичайному 
перетворювачі частоти, що містить дроселі у ланці постійного струму, під 
час роботи двигуна з повним навантаженням. При нормальних умовах 
експлуатації з повним навантаженням звичайний перетворювач частоти з 
дроселями у ланці постійного струму мав би напругу пульсацій, що 
становить менше 5% від піку до піку, яке відповідає приблизно одній 
третині від типової напруги пульсацій у перетворювачі частоти з 
низькоємнісною ланкою постійного струму. Однак залежно від конструкції 
перетворювача частоти з низькоємнісною ланкою постійного струму ця 
напруга може впливати на продуктивність двигуна і зазвичай робить 
перетворювач частоти з регулюванням частоти обертання більш чутливим 
при експлуатації в аномальних або динамічних умовах. 
          Гармонічне спотворення струмів, а отже, гармонійне спотворення 
напруги в мережевому джерелі живлення 6-імпульсного широтно-
імпульсного перетворювача частоти може створювати проблеми, якщо 
гармонічні струми виявляються надмірними, як було згадано вище. Однак 
гармонійні струми можна обмежувати відносно простим шляхом. Таким 
чином, вони не повинні перешкоджати використанню перетворювачів 
частоти, наприклад, в інженерних системах обігріву, вентиляції та 
кондиціювання повітря, оскільки вони мають безліч переваг. Так, 
наприклад, вони дозволяють поліпшити контроль якості повітря в просторі, 
що кондиціонується, при більш низькому споживанні енергії в порівнянні з 
традиційними методами. Але якщо екстенсивно використовувати 
перетворювачі частоти по всій інженерній системі обігріву, вентиляції та 
кондиціонування повітря в будівлі, то використання безлічі перетворювачів 
частоти без фільтра гармонік може призвести до експлуатаційних проблем і 
до появи потреби у більших за розміром кабелях, більш потужних 
розподільних пристроях і трансформаторах. Використання перетворювачів 
частоти з простою фільтрацією гармонік, таких як установка дроселів у 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 81 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
ланці постійного струму або вхідних дроселів змінного струму зазвичай 
вирішує проблему з гармонійним спотворенням. Щоб зменшити емісію 
гармонійних струмів із перетворювача частоти, слід обмежувати імпульси 
струму. Домогтися цього можна шляхом використання дроселів та котушок. 
У звичайних перетворювачів частоти ємність ланки прямого струму значно 
більша, напруга на ланці постійного струму залишається більш стабільною 
при зміні навантаження і параметрів джерела мережного живлення, і ланка 
постійного струму має більшу здатність поглинати та зберігати енергію. За 
нормальних умов експлуатації напруга пульсацій у ланці постійного струму 
звичайного перетворювача частоти з дроселями у ланці постійного струму 
залишається відносно постійною, збільшуючись приблизно від 1% за 
відсутності навантаження і до 5% при повному навантаженні. 
            У перетворювачі частоти з низькоємнісною ланкою постійного 
струму напруга пульсацій може зрости при повному навантаженні до 15%. 
Крім того, можна очікувати, що напруга на ланці постійного струму матиме 
сильніші коливання при зниженні напруги в мережі та при роботі двигуна з 
динамічним навантаженням (наприклад, під час запуску та гальмування). Це 
означає, що будь-яка схема захисту перетворювача частоти, що спирається 
на напругу у ланці постійного струму або на напругу пульсацій у ланці 
постійного струму, буде більш чутливою в перетворювачі частоти з 
низькоємнісною ланкою постійного струму, ніж у звичайному 
перетворювачі частоти, і більш схильною до частого відключення. 
Висновок 
           В цілому, переваги низькоємнісної ланки постійного струму можуть 
зводитися до більш компактної конструкції з тим самим або більш низьким 
вмістом гармонік в області нижче 2 кГц. Однак недоліків у низькоємнісної 
ланки постійного струму більше, і деякі з них є значними. Так, сильні 
спотворення напруги в області вище 2 кГц створюють потенціал для 
високочастотних резонансних явищ і ставлять під сумнів його включення в 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 82 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
майбутні стандарти по гармоніках, а сильні пульсації  крутного моменту на 
валу двигуна створюють шум і вібрації, що робить його менш придатним 
для експлуатації в динамічних умовах. 
           У результаті традиційна топологія з котушкою у ланці постійного 
струму, як і раніше, залишається "найкращою пропозицією на ринку", коли 
йдеться про надійність і суттєве видалення гармонік з використанням менш 
дорогого/ефективнішого варіанта зі спектру рішень з ослаблення гармонік. 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 83 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
10 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ СЕП 
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА 
Техніко-економічна ефективність установки конденсаторних 
установок на промисловому підприємстві 
Техніко-економічна ефективність установки конденсаторних 
установок на промисловому підприємстві є комплексною оцінкою впливу 
компенсації реактивної потужності на роботу системи електропостачання та 
фінансові показники підприємства. Ця тема особливо актуальна для 
сучасних заводів, де значна частина обладнання має індуктивний характер і 
викликає підвищене споживання реактивної потужності [1, 13 -15]. 
Загальна характеристика проблеми 
Більшість промислових підприємств основними споживачами 
електроенергії є асинхронні електродвигуни, трансформатори, зварювальні 
установки та інші пристрої, робота яких пов'язані з утворенням реактивної 
потужності. Така потужність не виконує корисної роботи, проте необхідне 
створення електромагнітних полів в устаткуванні. При цьому вона 
циркулює між джерелом та споживачем, навантажуючи електричні мережі. 
Надмірне споживання реактивної потужності призводить до 
погіршення техніко-економічних показників системи електропостачання. 
Зокрема, збільшуються струми в лініях, зростають втрати електроенергії, 
знижується пропускна здатність кабелів та трансформаторів, а також 
погіршується якість напруги споживачів. 
Сутність компенсації реактивної потужності 
Компенсація реактивної потужності полягає у встановленні 
спеціальних пристроїв - конденсаторних установок, які генерують 
реактивну потужність безпосередньо поблизу споживачів. Це дозволяє 
зменшити її надходження із зовнішньої мережі і цим розвантажити 
елементи системи електропостачання. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 84 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Фактично, конденсаторні установки виступають у ролі локальних 
джерел реактивної потужності. Завдяки цьому зменшується загальний обсяг 
реактивної енергії, що циркулює по мережі підприємства, та підвищується 
ефективність використання електричної енергії [1, 14 -15]. 
Технічна ефективність 
З технічної точки зору установка конденсаторних установок 
багатогранно позитивно впливає на систему електропостачання 
підприємства. 
Насамперед, знижується навантаження на електричні мережі. 
Зменшення реактивної складової призводить до зниження загального 
струму, що протікає кабелями і лініями електропередачі. Це, у свою чергу, 
зменшує нагрівання провідників та знижує ризик аварійних ситуацій. 
Зниження температури експлуатації позитивно впливає на термін служби 
ізоляції кабелів та електричного обладнання. 
Крім того, зменшуються втрати електроенергії у мережах. Втрати 
залежать від величини струму, тому навіть невелике його зниження дає 
відчутний ефект. Особливо це важливо для підприємств із протяжними 
кабельними лініями та значними навантаженнями. 
Ще одним важливим аспектом є покращення якості напруги. За 
наявності надлишкової реактивної потужності виникають додаткові падіння 
напруги у мережі. Установка конденсаторних установок дозволяє 
стабілізувати напругу, що особливо важливо для чутливого обладнання, 
автоматизованих ліній та систем керування. 
Також варто відзначити розвантаження трансформаторів. У разі 
зниження реактивного навантаження трансформатор може передавати 
більше активної потужності без перевантаження. Це дозволяє ефективніше 
використовувати встановлене устаткування й часом уникнути необхідності 
його заміни чи модернізації. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 85 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Додатково збільшується надійність електропостачання. Зниження 
навантажень та втрат зменшує ймовірність аварій та відмов, що особливо 
важливо для безперервних виробничих процесів. 
Економічна ефективність 
Економічна доцільність встановлення конденсаторних установок 
визначається зниженням експлуатаційних витрат та підвищенням загальної 
енергоефективності підприємства. 
Одним із ключових факторів є зниження плати за реактивну 
електроенергію. У більшості енергосистем, включаючи українську, 
підприємства мають компенсувати споживання реактивної потужності. При 
перевищенні допустимих значень коефіцієнта потужності запроваджуються 
додаткові платежі або штрафні санкції. Встановлення конденсаторних 
установок дозволяє уникнути цих витрат. 
Зниження втрат електроенергії також впливає на економіку 
підприємства. Найменші втрати означають, що для виконання того ж обсягу 
роботи потрібно менше електроенергії, що призводить до зменшення 
витрат. 
Крім того, зменшується необхідність капітальних вкладень у розвиток 
електричної мережі. За рахунок розвантаження існуючих кабелів та 
трансформаторів підприємство може відкласти або повністю уникнути 
витрат на їх заміну чи збільшення потужності. 
Ще одним важливим аспектом є підвищення енергоефективності 
виробництва. У сучасних умовах це має не лише економічне, а й стратегічне 
значення, оскільки підприємства прагнуть знижувати питомі енерговитрати 
та відповідати вимогам енергоаудиту. 
Термін окупності конденсаторних установок, як правило, становить 
від одного до декількох років, що робить їх одним із найефективніших 
заходів щодо енергозбереження. 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 86 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Особливості застосування на промислових підприємствах 
На заводах характерне значне і часто змінне навантаження. Це 
потребує автоматичних конденсаторних установок, які здатні регулювати 
рівень компенсації в залежності від поточного режиму роботи обладнання. 
Часто використовується комбінований підхід: частина установок 
розміщується безпосередньо у потужних споживачів, а частина 
централізовано на рівні цехів або головної понижувальної підстанції. Це 
дозволяє досягти оптимального балансу між ефективністю та вартістю 
системи. 
Також необхідно враховувати можливі негативні ефекти, такі як 
резонансні явища або поява вищих гармонік у мережі. Тому при 
проектуванні систем компенсації важливо передбачати захисні та 
фільтруючі пристрої. 
Практичний приклад (описовий) 
Розглянемо умовне промислове підприємство, у якому 
використовується велика кількість електродвигунів. До впровадження 
системи компенсації підприємство мало низький коефіцієнт потужності, що 
призводило до значних втрат енергії та додаткових платежів за реактивну 
потужність. 
Після встановлення автоматичної конденсаторної установки ситуація 
суттєво покращилася. Знизилися струми в лініях живлення, зменшилися 
втрати електроенергії, стабілізувалася напруга. В результаті підприємство 
скоротило витрати на електроенергію та уникло штрафів з боку 
енергопостачальної організації. 
Окрім того, з'явилася можливість підключити додаткове обладнання 
без модернізації існуючої електричної мережі, що дало додатковий 
економічний ефект. 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 87 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Вихідні дані для розрахунку 
Припустимо, що на підприємстві встановлено обладнання із загальною 
активною потужністю ��=500 кВт та поточним cos ��1=0,75. Мета — 
підвищити cos ��2 до 0,95. 
 Активна потужність (P): 500 кВт. 
 Поточний коефіцієнт (cos ����): 0,75. 
 Цільовий коефіцієнт (cos ����): 0,95. 
 Час роботи обладнання (T): 3000 годин/рік. 
 Тариф на електроенергію (Te): 5 грн/кВт·год (умовно). 
 Вартість конденсаторної установки (з монтажем) (Cку): 100000грн 
 
2. Технічний розрахунок (потужність КУ) 
Потужність конденсаторної установки (����) розраховується за 
формулою: 
Qc=P×(tanφ1−tanφ2) 
1. Визначаємо tan �� для cos����=��,����: tan ��1=√1 − 0,752/0,75≈0,88 
2. Визначаємо tan �� для cos����=��,9��: tan ��1=√1 − 0,952/0,95≈0,33 
3. Розрахунок необхідної потужності КУ: 
Qc=500×(0,88−0,33)=500×0,55=275кВАр. 
Рекомендовано встановити автоматичну конденсаторну установку 
потужністю 275 кВАр (або ближчу стандартну, наприклад 300 кВАр). 
3. Економічний розрахунок (ефективність) 
3.1. Економія на втратах у мережі 
Встановлення КУ зменшує струм у кабелях, що знижує втрати активної 
енергії. Середнє зниження втрат можна прийняти як 12% від економії 
реактивної енергії, або через зниження загального струму.  
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 88 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Спрощений метод розрахунку річної економії (Eріч) за рахунок 
зниження втрат та уникнення штрафів (часто становить 10 – 20 % від 
рахунку): 
Eріч≈Wзменш×Te 
де ��зменш — зменшення втрат. Зазвичай, для такого об'єкта річна 
економія становить суттєву частину витрат. Приймемо, що економія на 
реактивній енергії та втратах складає від вартості активної енергії: 
��річ≈500кВт×3000год×5грн×0,02(умовний коефіцієн текономії)≈ 
150 000грн/рік. 
3.2. Термін окупності (Tок): 
TОК =CКУ/ EРІЧ 
TОК =100000 грн/150000 грн/рік≈0,66року. 
Висновок: Установка окупається менш ніж за 8 місяців. 
Таблиця 10.1 
Основні показники ефективності 
Показник Значення 
Необхідна потужність КУ 275 кВАр 
Капітальні витрати 100 000грн 
Річна економія (орієнтовна) 150 000грн 
Термін окупності <�� року 
 
 
 
  
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 89 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Висновок 
Таким чином, встановлення конденсаторних установок є ефективним 
технічним та економічним заходом для промислових підприємств. Вона 
дозволяє не лише покращити режими роботи системи електропостачання, а 
й суттєво знизити експлуатаційні витрати. 
Комплексний ефект від впровадження таких установок проявляється 
у зниженні втрат електроенергії, підвищенні якості електропостачання, 
збільшенні ресурсу обладнання та зменшенні фінансових витрат. Завдяки 
відносно невеликому терміну окупності такі рішення широко 
застосовуються в промисловості і є важливою частиною політики 
енергозбереження підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 90 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
11 ОХОРОНА ПРАЦІ  
 
11.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів, що виникають в   
        приміщенні  проектно-експериментального відділу 
 
В даному розділі роботи розглядаються можливі шкідливі фактори, 
які можуть впливати на працівника, що працює в приміщенні проектно-
експериментального відділу при розробці системи електропостачання 
підприємства. 
Для виконання поставлених задач опрацьовується значна кількість 
теоретичного матеріалу, що звичайно, викликає потребу у використанні 
сучасного комп’ютера. Тому потрібно забезпечити безпечну та продуктивну 
організацію праці працівника, що працює з комп’ютерною технікою у 
відділу. 
Для того щоб запобігти негативному впливу на працівника потрібно 
звернути особливу увагу на фактори виробничого середовища, які 
безпосередньо  впливають на дослідника. 
При виконанні досліджень персональний комп’ютер (ПК) 
використовується для проведення розрахунків та формування відповідної 
документації. За ПК працівник проводить не більше 4 годин на день з 
перервою не менше 1 години. Виконання багатьох операцій в відділу 
призводить до тривалої статичної напруженості м'язів спини, шиї, рук і ніг, 
що приводить до швидкого розвитку стомлення. Основними причинами 
такого стомлення є: нераціональна висота робочої поверхні столу і сидіння, 
відсутність опорної спинки і підлокітників, незручні кути згинання в 
плечовому і ліктьовому суглобах, кут нахилу голови, незручне розміщення 
документів, монітора, клавіатури, неправильний кут нахилу екрана, 
відсутність простору і підставки для ніг. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 91 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
За рівнем фізичних навантажень робота за комп’ютером 
класифікується як легка фізична робота (категорія І) – робота з витратою 
120 – 150 ккал/год – категорія І а. 
У відділу розташовано п’ять робочих місць обладнаних 
комп’ютерною технікою. Для забезпечення комфортної роботи персоналу 
столи мають довжину 140 см і ширину 70 см, що задовольняє санітарним 
нормам. Стільці, що змінюються за висотою, з напівм'яким сидінням, 
дозволяють здійснювати поворот сидіння і спинки стільця в межах 360°. 
Висота сидіння регулюється в межах 42-55 см. Фактична відстань очей до 
монітора  дорівнює 0,6-0,7 м. Отже,  робоче місце відповідає ДСТУ 
8604:2015 «Дизайн і ергономіка. Робоче місце для виконання робіт у 
положенні сидячи. Загальні ергономічні вимоги». 
Розміри відділу  становлять: довжина 7 м, ширина 4 м, висота від 
підлоги до стелі 3 м, загальна площа аудиторії 28 м2, площа яка припадає на 
одну людину становить 5,6 м2. Об’єм приміщення складає: 84 м3, об’єм, 
який припадає на одну людину становить 16,8 м3, розміри приміщення за 
площею не відповідають вимогам ДБН В.2.2-28-2010 «Будинки 
адміністративного та побутового призначення». 
Велике значення для працівників має система освітлення відділу. Під 
час роботи дослідник працює з даними, які виводяться програмним 
забезпеченням на екран монітору. Найменша розрізненість об’єкту (в 
даному випадку об’єктом розрізнення і фоном є: текст на моніторі та власне 
фон монітора, текст на аркуші паперу та аркуш, букви на клавіатурі і 
клавіатура) складає від 0,15 до 0,3 мм, це відповідає високій точності зорової 
праці. Розряд зорової праці – ІІ, підрозряд – Г. Контраст відмінності об’єкту 
з фоном - великий. 
При роботі з комп’ютером використовувалося приміщення з 
однобічним природним освітленням. Розмір вікна приміщення становить 
2×1,5 м. Робочі столи розміщені так, що природне світло потрапляє в 
приміщення спереду. Вікно завішене шторами, які запобігають виникненню 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 92 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
відблисків, затемнених плям на моніторах при попаданні прямого світла.  
Згідно з нормами освітлення ДБН В.2.5.28–2018 «Природне і штучне 
освітлення» коефіцієнт природного освітлення (КПО) для даного типу 
зорової праці дорівнює 1,5%. Робоче місце розташоване на відстані 0,3 м від 
вікна і в цій точці значення КПО становить 37-42 %. Отже, рівень 
природного освітлення є достатнім.  
Штучне освітлення створюється світильниками з люмінесцентними 
лампами. Освітлювальні установки забезпечують рівномірне освітлення по 
всій робочій зоні, відсутність глибокої і різкої тіні, постійність освітлення в 
часі. Джерела світла по відношенню до робочих місць слідує розмістити 
таким чином, щоб уникнути попадання в очі прямих світлових потоків. 
Фактичне значення штучного загального освітлення складає 325-340 лк, а 
нормативне значення – 300 лк. Отже, рівень штучного освітлення відповідає 
нормативним значенням згідно ДБН В.2.5.28–2018 «Природне і штучне 
освітлення». 
Істотне значення мають параметри мікроклімату в приміщенні, 
оскільки безпосередньо впливають на роботу та здоров’я працівника. 
Фактичні значення основних параметрів мікроклімату наступні: 
1) Температура повітря: 
- в теплий період року 22–24 ˚С; 
- в холодний період року 15–18 ˚С; 
2) Вологість повітря: 
- в теплий період року 45–60 %; 
- в холодний період року 40–50 %; 
3) Швидкість руху: 
- в теплий період року – 0,1 м/с; 
- в холодний період року – 0,1 м/с. 
Згідно ДСН 3.3.6.042–99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих 
приміщень» нормативні значення основних факторів мікроклімату 
наступні: 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 93 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
1) Температура повітря: 
- в теплий період року 22–28 ˚С допустима (оптимальна 23–25 ˚С); 
- в холодний період року 21–25 ˚С допустима (оптимальна 22–24 ˚С); 
2) Вологість повітря: 
- в теплий період року 40–60 %; 
- в холодний період року 40–60 %; 
3) Швидкість руху: 
- в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1–0,2 м/с); 
- в холодний період року – 0,1 м/с (допустима – менше 0,1 м/с). 
З вище наведених даних мікроклімату видно, що лише показники 
температури в холодний період року не задовольняють норму згідно ДСН 
3.3.6.042–99.  
Також важливе значення має параметр шуму. Персональні 
комп’ютери створюють на робочих місцях працюючих шум, рівень якого 
досягає 35-38 дБА. Згідно ДСН 3.3.6.037–99 «Санітарні норми виробничого 
шуму, ультразвуку та інфразвуку» цей рівень повністю відповідає 
нормативному рівню, який становить 50 дБА. Тому, фактичне значення 
шуму не перевищує допустиме, а отже негативно не впливає на працівника. 
Основними джерелами електромагнітного поля на робочих місцях є 
монітори комп’ютерів, а також системні блоки. Найбільше впливає 
електромагнітне поле на органи зі слабкою терморегуляцією, що мають 
недостатню кількість кровоносних судин або слабкий кровообіг. До таких 
органів відносяться: головний мозок, око (кришталик), шлунок, сечовий 
міхур і т.п. Функціональні зміни виявляються в передчасній стомленості, 
млявості, головному болі. При систематичному опроміненні 
спостерігається зміна кров'яного тиску (гіпертонія, гіпотонія), уповільнення 
пульсу, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів, лущення 
шкірного покриву). Величина напруги мережі, що живить комп’ютерне 
обладнання 230 В, і споживана потужність менше ніж 2500 Вт, що не 
перевищує нормативне значення, визначене в ДСН 198 «Державні санітарні 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 94 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
норми і правила при виконанні робіт в невимкнених електроустановках 
напругою до 750 кВ включно» та ДСН 239-96 «Державні санітарні норми і 
правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань». 
Електропроводка мережі змінного струму напругою 230 В в даному 
приміщенні є прихованого типу, що забезпечує захист працюючих від 
доторкання до оголених або пошкоджених проводів. Деяке обладнання, 
зокрема персональний комп’ютер, має металевий корпус, тому згідно з 
ДСТУ Б В.2.5-82:2016 у відділу передбачена система захисного заземлення. 
Інструктаж з техніки електробезпеки складений згідно НАОП 1.1.10-
4.09-87 «Програми навчання безпеки праці робітників, до професій яких 
пред'являються підвищені вимоги з техніки безпеки». Вступний інструктаж 
проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну 
або тимчасову) незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або 
посади. Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку 
роботи на робочому місці. Інструктаж проводить інженер по техніці 
безпеки, відповідно до НАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про 
навчання з питань охорони праці». 
Відділ за вибухопожежонебезпекою відноситься до приміщень  типу 
В, згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016. В даному відділу забезпечуються 
необхідні заходи щодо протидії виникнення пожежно-небезпечних ситуацій 
згідно з НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні»: 
- будівельні конструкції необхідного ступеня вогнестійкості. Стіни 
виготовлені з цегли, оштукатурені та пофарбовані водоемульсійною 
фарбою. Стеля виготовлена методом перекриття приміщення 
залізобетонними плитами, а підлога з кахельної плитки. Всі матеріали 
застосовані для будівництва та оздоблення відділу пройшли перевірку і 
були дозволенні органами державного санітарно-епідеміологічного 
нагляду. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 95 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
- приміщення обладнане порошковим вогнегасником ВП-5, який 
знаходиться на стіні біля дверей з вільним доступом до нього, відповідно 
Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників. 
-  план евакуації розміщений на стіні з вільним доступом до неї. Для 
попередження пожежі у відділу використовується електрична пожежна 
сигналізація  POLON 4000 та теплові датчики типу (ИПД-1) у кількості 4 
шт. 
Інструкції на випадок пожежі складенні відповідно до НАПБ 
А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні». 
Після проведення аналізу відділу та умов праці за робочим місцем 
можна зробити висновок, що всі фактори роботи в даному приміщенні 
являються сприятливими окрім системи опалення. Тому пропонується 
замінити систему опалення, щоб параметри мікроклімату відділу 
відповідали нормам ДСН 3.3.6.042–99. 
 
11.2 Модернізація системи водяного опалення відділу 
 
Основний поділ опалювального обладнання ґрунтується на способах 
передавання тепла нагрівальними приладами до опалюваних приміщень.  
Опалювання поділяється на опалювання випромінюванням та 
конвекційне. Цей поділ виникає з пропорції потоку тепла, яке віддається 
через нагрівальні прилади до приміщення. 
Типовими випромінюючими нагрівачами є: випромінювачі, 
випромінюючі смуги та площинні нагрівальні системи (стельові, стінні та 
підлогові). 
Конвекційними нагрівачами є: нагрівальні прилади з чавунних та 
сталевих ланок та конвектори. 
Повітряне обігрівання, в тому числі вентиляторні конвектори, є майже 
100-відсотковим конвекційним обігріванням. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 96 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Питання, який вид обігрівання приміщень є корисніший - 
випромінюванням чи конвекцією, - постійно сприяє новим технологічним 
розв’язкам. Наприклад, це стосується встановлення продуктивності (к.к.д.) 
енергетичного випромінювання тепла визначеного типу нагрівального 
приладу або радіусу теплової дії нагрівального приладу.  
Ці два види постачання тепла дають різні результати, які практично 
можуть викликати приємні відчуття або тепловий дискомфорт. 
Наприклад, відчуття людиною втрати тепла внаслідок 
випромінювання в напрямку холодних площин (з поверхні пічки) не може 
компенсуватися за рахунок більш інтенсивного поглинання 
випромінювання інших частин тіла. 
У такому випадку міняємо позицію нашого тіла відносно джерела 
тепла. Крім того, інтенсивний рух повітря (навіть досить нагрітого по 
відношенню до температури в приміщенні) при тепловому відчутті можна 
відбирати як неприємний охолоджуючий потік. 
Якщо в опалюваному приміщенні є умови для доброго самопочуття, 
то температура повітря значно не відхиляється від середньої (можливо 
рівномірної) температури повітря оточуючих поверхонь, а температура 
нагрівальних поверхонь не надто перевищує температуру тіла людини. 
Тому частіше надають перевагу площинному, низько температурному 
опаленню.  
Підвищення температури нагрівального приладу, тобто концентрація 
джерела тепла в приміщенні, приводить до інтенсифікації та зонування 
випромінювання тепла, збільшуючи або інтенсивність теплового 
випромінювання, або швидкість руху повітря в приміщенні. Очевидно, що 
при встановленні температури нагрівальних приладів не можна 
перебільшувати, бо навіть температура поверхні нагрівальних приладів 
порядку 80-90 °С, крім погіршення умов доброго самопочуття, не є 
безпечною для здоров’я. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 97 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Обмеження температури поверхні нагрівальних приладів викликане 
тим, що при температурах вищих від 60 °С розпочинаються процеси сухої 
дистиляції органічних рідин та припікання їх на поверхні нагрівального 
приладу. Продукти цих процесів подразнюють слизові оболонки верхніх 
дихальних шляхів, викликаючи відчуття сухості, особливо неприємні при 
заниженій відносній вологості повітря в приміщенні під час морозів. 
На даний час найчастіше використовуються декілька типів радіаторів: 
алюмінієві, біметалеві, чавунні, сталеві конвектора. 
Радіатори водяного опалення діляться на дві групи:  
 секційні-чавунні, алюмінієві, біметалічні (з алюмінію і сталі);  
 панельні-сталеві. 
Чавунні секційні радіатори стійкі до корозії, володіють великою 
тепловою потужністю на одиницю довжини приладу і можуть 
застосовуватися в системах опалення з низькою якістю теплоносія. 
Альтернативою чавуну є алюміній, з якого виробляються більш 
ефектні на вигляд і менш металомісткі алюмінієві або біметалічні (сталь + 
алюміній) радіатори. Гідність цих опалювальних приладів в тому, що вони 
прогрівають приміщення швидше, ніж чавунні радіатори, і добре керуються 
термостатичним вентилями. 
Біметалеві радіатори зовні схожі на алюмінієві, але завдяки 
застосуванню сталевих труб, всередині кожної секції, витримують 
внутрішній тиск до 25 атм. і вище. Потужність кожної секції (при висоті 500 
мм) 160 Вт. Застосовуються, як правило, для облаштування міських квартир. 
Сталеві панельні радіатори середні за теплопровідністю між 
чавунними і алюмінієвими радіаторами. Панельні радіатори виконуються з 
штампованих, стійких до корозії сталевих листів, утворюють ряд 
вертикальних паралельних каналів, які об'єднуються горизонтальним 
колектором. Радіатори виконуються однорядні, дворядними, трьохрядний, з 
ребрами і без нього. При цьому кожен радіатор покритий багатошарової 
термостійкою емаллю. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 98 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Обчислення тепловитрат в приміщенні: 
 
                                                Q = S∙T/R,                                                 (11.1) 
 
де Q - тепловтрати через перешкоду, Вт 
     S - площа перешкоди, м2 
     Т - різниця температур між внутрішнім та зовнішнім повітрям, 50°С 
     R - значення теплоопору перешкоди, м2·°С/Вт 
Розраховуємо тепловтрати через стіни: 
Тепловтрати через зовнішню стіну  R = 0,712 - опір теплопередачі  
стіни завтовшки в 2 цеглини (50 см):  
 
Sстіни  7 31,3 2 4 18,4м2 
18,4 50
Q1  1292
0,712 Вт 
 
Тепловтрати через вікна: R = 0,37 - опір теплопередачі  звичайного 
вікна з подвійною рамою: 
Sвікна 1,3 2  2,6м2 
2,6 5 50
Q2  1757
0,37 Вт 
 
З урахувань втрат на вентиляцію (25%): 
 
Q  (12921757) 1.25 3811,25Вт 
 
Для підтримання оптимальної температури повітря в приміщенні в 
холодну пору року потрібна система опалення потужністю не менше 
3811,25 Вт.  
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 99 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
Згідно отриманих даних обираємо біметалевий секційний радіатор 
опалення Queen Therm 500/100 (Рис. 11.1), який поєднує інертність сталі та 
високу теплопровідність алюмінію для швидкого розповсюдження тепла. 
Економічність даної моделі полягає в мінімальному використанні 
теплоносія для циркуляції за робочим контуром.  
Головною перевагою цієї моделі від Queen Therm є можливість 
самостійного регулювання теплової потужності шляхом додавання секцій. 
Основні особливості радіатора: 
- внутрішнє антикорозійне оброблення трубок виключає скупчення 
іржі та органічних забруднень при використанні води низької якості; 
- універсальність та можливість підключення до опалювальних котлів 
різного типу розширює сферу застосування приладу; 
- технологія рідкого лиття секцій та надійні різьбові з'єднання 
виключають деформації від гідроударів, та протікання рідини; 
- мінімалістичний дизайн і білий колір не порушують цілісність різних 
інтер'єрів, і поєднуються з елементами декору; 
- багаторівневе фарбування запобігає утворенню подряпин, сколів та 
втраті кольору; 
- антистатичне напилення знижує рівень накопичення пилу. 
Встановлення радіатора виконується на стіну у підвіконний простір, а 
фіксація здійснюється анкерними кріпленнями. Підведення комунікаційних 
труб стандартного перерізу проводиться збоку й не потребує використання 
заглушок або перехідників. Для самостійного регулювання температури в 
приміщенні та скорочення витрат можна встановити термоголовку, та 
лічильник теплової енергії.  
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 100 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
 
 
Рисунок 11.1 – Біметалевий радіатор системи водяного опалення Queen 
Therm 500/100 
 
Основні характеристики радіатора Queen Therm 500/100 
 
- Країна реєстрації бренду - Україна 
- Площа обігріву від однієї секції – 2,2 м² 
- Матеріал радіатора - біметал 
- Тип радіатора - секційний 
- Монтаж - настінний 
- Під'єднання - бічне 
- Розташування нижнього підключення - зліва, справа 
- Теплова потужність однієї секції - 220 Вт 
- Призначення - для автономного опалення, для центрального опалення 
- Максимальна температура - 120 °C 
- Максимальний тиск - 32 бар 
- Діаметр (дюйм) - 1″ 
- Об'єм води в радіаторі - 0.3 л 
- Міжосьова відстань - 500 мм 
- Висота - 560 мм 
- Довжина - 80 мм 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 101 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
- Глибина - 100 мм 
- Вага - 1.93 кг 
 
 
 
Рисунок 11.2 – Варіанти кріплення радіатора  
 
 
Загальна потужність системи опалення, яка забезпечить підтримання 
параметрів мікроклімату в приміщенні відділу в нормативних межах, 
становить 3811,25 Вт, теплова потужність однієї секції радіатора Queen 
Therm 500/100 становить 220 Вт. Відповідно до цього, в приміщенні відділу 
необхідно встановити два дев’ятисекційних радіатори Queen Therm 500/100. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 102 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Правила улаштування електроустановок. – Харків : 
Форт, 2017. – 760 с. 
2. Методичні рекомендації до підготовки бакалаврської 
роботи бакалавра для здобувачів освітнього ступеня бакалавр 
спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка та 
електромеханіка» усіх форм навчання [Електронний ресурс] / 
[Упоряд.: Ситник О.О., Ключка К. М., Самойлик О.В.,] ; М-во освіти 
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2022. 
– 98 с. 
3. ДСТУ EN 50160:2014 (ЕN 50160:2010, IDТ) 
Національний стандарт України. Характеристики напруги 
електропостачання в електричних мережах загальної призначеності. 
4. Мілих В.І. Електропостачання промислових підприємств: 
підручник для студентів електромеханічних спеціальностей / В.І. Мілих, 
Т.П. Павленко. – К.: «Каравела», 2018. – 272 с. 
5. ДСТУ 2791 -94 Системи електропостачальні номінальною 
напругою до 1000 В: джерела, мережі, перетворювачі та споживачі 
електричної енергії. 
6. Правила технічної експлуатації електроустановок 
споживачів затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики 25 
липня 2006 р. № 258. Документ z1143-06, чинний, поточна 
редакція — Редакція від 21.02.2017, підстава - z0132-17. 
7. Довідник по проектуванню електропостачання / Під ред. 
Ю.Г.Барибіна и др. – 1990. – 576 с. 
8. Охріменко В. М.  Споживачі електричної енергії : підручник 
/ В. М. Охріменко ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – 
Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2019. – 286 с. 
9. Салтиков В.О. Проектування, монтаж і експлуатація 
освітлювальних установок: конспект лекцій для студентів спеціальності 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 103 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
141–Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка / В.О. 
Салтиков, ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2020. – 95 с. 
10. ДБН В.2.5 – 28:2018 Природне і штучне освітлення. 
11. Електрична частина станцій та підстанцій: навчальний 
посібник для студ.   спеціальності   141   «Електроенергетика,   
електротехніка   та електромеханіка»/уклад.: О.В. Остапчук, П.Л. 
Денисюк, Ю.П. Матеєнко. – Київ: КПІ ім Ігоря Сікорського, 2022. – 183 
с. 
12. Типові рішення при проектуванні електричних мереж 
напругою 110 – 330 кВ: навчальний- посібник / В.В. Кулик, В.В. 
Тептя, О.Б. Бурикін. – Вінниця: ВНТУ, 2018. – 110 с. 
13. Настанова з проектування систем 
електропостачання промислових підприємств ДСТУ-Н Б В.2.5-
80:202015. 
14. Облік і компенсація реактивної потужності при 
несиметричних режимах роботи систем електропостачання / Є. І. 
Соколов, О. В. Гриб, О. В. Мазур та ін. – Харків : ФОП Бровін О.В., 2017. 
– 290 с. 
15. Реактивна потужність в електричних мережах: 
монографія / І.В Жежеленко, Г.Г. Півняк, Г.Г. Трофімов, МОН 
України, НТУ Дніпровська політехніка. – Дніпро: НТУ ДП, 2020.– 72 
с. 1992. 
16. ДСТУ EN 50160:2014 Показники якості електричної енергії 
для мереж середньої та високої напруги, методи випрбування та інші 
характеристики якості електроенергії. 
17. ДСТУ EN 50160 Характеристики напруги в системах 
електропостачання загального призначення. 
18. Проектування підстанцій електричних мереж / З.М. 
Бахор, А.В. Журахівський. –Львівська політехніка, 2017.– 308 с. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 104 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
19. ГОСТ 30323-95 Короткі замикання в електроустановках. 
Методи розрахунку електродинамічної і термічної дії струму короткого 
замикання . 
20. Розрахунок струмів короткого замикання 
електроенергетичних систем / Букович Н.В.; За ред. Денисенко Г.І. – 
Львів: Вища школа. Вид-во при Львів Ун-ті, 1988. – 248 с. 
21. Перехідні процеси в системах електропостачання: Підручник 
для вузів. / Г.Г. Півняк, В.М. Винославський, А.Я. Рибалко, Л.І. Несен. – 
Дніпропетровськ, 2002. – 597 с. 
22. Свиридов, М. П. Перехідні процеси. Розрахунок статичної і 
динамічної стійкості електричної мережі : навчальний посібник / М. П. 
Свиридов, В. В. Тептя. – Вінниця : ВНТУ, 2017. – 99 с. 
23. ДСТУ 3020-95 Апарати комутаційні низьковольтні. 
Загальні технічні умови. 
24. ДСТУ 3399- 96 Підстанції трансформаторні комплектні 
потужністю від 25 до 2500 кВА на напругуе до 10 кВ. 
25. Електричні машини і трансформатори: навч. посібник / 
М.О. Осташевський, за ред. В.І. Мілих. - Харьків, 2017. - 452 с. 
26. ТОВ "НВП Електротехнічна Компанія" м. Дніпро: інтернет 
ресурс:  https://ielectro.com.ua/uk/contact-2/ 
27. Довідник енергетика / А. Н. Чохонелидзе. – Київ : 
Техніка, 2006. – 512 с. 
28. Плєшков П. Г., Зінзура В. В., Солдатенко В. П. 
Автоматизація контролю та управління якістю електроенергії : 
підручник. — Кропивницький : Лисенко Я. С., 2026. — 251 с. 
29. Дослідження можливостей зменшення впливу частотно-
регульованих електроприводів на якість електричної енергії в системі 
електропостачання : магістерська робота. — Кропивницький : 
ЦНТУ, 2024. 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 105 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата  
30. IEC 61000-3-12 (ГОСТ IEC 61000-3-12): міжнародний 
стандарт електромагнітної сумісності. 
31. Power Quality in Power Systems and Electrical Machines — 
Academic Press, 2015. 
 
 
 
 
 
 
Арк. 
ЧДТУ  А1  22326  94/03-03  ПЗ 106 
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата