Електропостачання підприємства з виготовлення гумової та латексної продукції

ПАЩИНА, Ілля Григорович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10092

Назва:	Електропостачання підприємства з виготовлення гумової та латексної продукції
Автори:	Семко, Інга Борисівна ПАЩИНА, Ілля Григорович
Ключові слова:	шини розподільчих пристроїв;мережа 10 (6) кВ;конденсаторні батареї
Дата публікації:	чер-2026
Короткий огляд (реферат):	В даній випускній кваліфікаційній роботі бакалавра детально розглянуті питання проектування електропостачання підприємства з виготовлення гумової та латексної продукції. Було проведено: розрахунок електричних навантажень, вибір схеми живлення підприємства та розрахунок живлячої мережі, вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності, вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання, розрахунок струмів к.з., вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП та високовольтної апаратури, перевірки кабельних ліній, розрахунок системи електропостачання цеху. В індивідуальному завданні розглянуті питання вибору шин розподільчих пристроїв. В економічному розділі пояснювальної записки розглянуті питання економічної доцільність встановлення конденсаторних батарей в мережі 10 (6) кВ. В розділі з охорони праці розглянуті вимоги охорони праці на виробництві гумових виробів під час перебування працівників у виробничих, санітарно-побутових приміщеннях та на території підприємства
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10092
Розташовується у зібраннях:	141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (Електротехнічні системи електроспоживання)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Пащина.pdf Restricted Access		4.21 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(назва факультету)
Кафедра електротехнічних систем
(повна назва кафедри)

«До захисту допущено»
Завідувач кафедри ЕТС
Валентин ТКАЧЕНКО
______________________
“_____” __________2026 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до кваліфікаційної роботи

б а к а л а в р
(освітньо-кваліфікаційний рівень)

ЧДТУ А1 22325 94/03-03

на тему:
«Електропостачання підприємства з виготовлення гумової та латексної
продукції»
(назва теми згідно з наказом)

Виконав: здобувач вищої освіти 4 курсу,
групи ЕСЕ – 22
Спеціальності:
141 «Електроенергетика, електротехніка та
електромеханіка»
(шифр і назва спеціальності)

ПАЩИНА Ілля Григорович
(прізвище, ім’я, по батькові здобувача вищої освіти)

Керівник _____________ Інга СЕМКО
(Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ)
Рецензент ____________ _____________________
(Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ)

Засвідчую, що у цій кваліфікаційній роботі немає запозичень з праць інших авторів
без відповідних посилань
Здобувач вищої освіти ______________
(підпис)

Черкаси 2026 року
Черкаський державний технологічний університет

Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
(повна назва)
Кафедра електротехнічних систем
(повна назва)
Спеціальність: 141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ЕТС
Валентин ТКАЧЕНКО
______________________
“_____” __________2026 р.

З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ

ПАЩИНА Ілля Григорович
(прізвище, ім’я, по батькові здобувача вищої освіти)
1. Тема кваліфікаційної роботи
«Електропостачання підприємства з виготовлення гумової
та латексної продукції»

Керівник кваліфікаційної роботи СЕМКО Інга Борисівна, к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від
« 13 » квітня 2026 року № 94/03-03

2. Строк подання кваліфікаційної роботи здобувачем вищої освіти ____________________

3. Вихідні дані до кваліфікаційної роботи: 1. Тип системи електропостачання –
централізована; 2. Клас напруги ГПП – 110/10 кВ; 3. Встановлена потужність підприємства –
994,1 кВт; 4. Потужність КЗ на шинах енергосистеми – 1600 МВА; 5. Розміри цеху –
72х30х10 м; 6. Кількість електроприймачів цеху – 62 шт; 7. Встановлена потужність силових
електроприймачів цеху – 788,9 кВт; 8. Індивідуальне завдання – вибір шин розподільчих
пристроїв; 9. Техніко-економічні розрахунки – Економічна доцільність встановлення
конденсаторних батарей в мережі 10 (6) кВ; 10. Охорона праці – Вимоги охорони праці на
виробництві гумових виробів під час перебування працівників у виробничих, санітарно-
побутових приміщеннях та на території підприємства

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити)
1 Умови проектування
2 Розрахунок електричних навантажень
3 Вибір і обґрунтування схеми живлення підприємства. Розрахунок живлячої мережі
4 Вибір трансформаторів і засобів компенсації реактивної потужності
5 Вибір схеми внутрішньозаводського електропостачання напругою 10 кВ
6 Розрахунок струмів короткого замикання в мережах вище 1000 В
7 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП. Вибір високовольтної апаратури.
Перевірка кабельних ліній
8 Розрахунок системи електропостачання цеху
9 Індивідуальне завдання – вибір шин розподільчих пристроїв;
10 Техніко-економічні розрахунки – Економічна доцільність встановлення
конденсаторних батарей в мережі 10 (6) кВ
11 Охорона праці.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів)
1 Генеральний план підприємства
2 Однолінійна схема ГПП 110/10 кВ
3 План ГПП 110/10 кВ
4 Однолінійна схема електропостачання цеху
5 План живлячих та розподільчих мереж цеху
6 Однолінійна схема КТП
7 Вид та план КТП 10/0,4 кВ
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
Охорона праці ст. викл. Олексій КОЖЕМ´ЯКІН

7. Дата видачі завдання до кваліфікаційної роботи 15 квітня 2026 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ Назва етапів виконання кваліфікаційної роботи
етапів кваліфікаційної Примітка
з/п
роботи
1 Умови проектування 15.04.26 – 16.04.26
2 Розрахунок електричних навантажень 17.04.26 – 25.04.28
Вибір і обґрунтування схеми живлення
3 26.04.26 – 29.05.26
підприємства. Розрахунок живлячої мережі
Вибір трансформаторів і засобів компенсації
4 30.04.26 – 01.05.26
реактивної потужності
Вибір схеми внутрішньозаводського
5 02.05.26 – 03.05.26
електропостачання напругою 10 (6) кВ
Розрахунок струмів короткого замикання в
6 04.05.26 –06.05.26
мережах вище 1000 В
Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП.
7 Вибір високовольтної апаратури. Перевірка 07.05.26 – 09.05.26
кабельних ліній.
8 Розрахунок системи електропостачання цеху 10.05.26 – 18.05.26
9 Індивідуальне завдання 19.05.26 – 21.05.26
Техніко-економічні розрахунки елементів СЕП
10 22.05.26– 23.05.26
промислового підприємства
11 Охорона праці 24.05.26– 26.05.26
12 Виконання креслень графічної частини роботи 26.05.26 – 31.05.26
Підготовка доповіді та супровідних документів, 01.06.26 – 04.06.26
13
збір необхідних підписів

Здобувач вищої освіти-дипломник ________________ Ілля ПАЩИНА
(підпис) (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ)
Керівник кваліфікаційної роботи ________________ Інга СЕМКО.
(підпис) (Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ)

ЗМІСТ

1 УМОВИ ПРОЕКТУВАННЯ……………………………………… 6
1.1 Характеристика об’єкта проектування……………………. 6
1.2 Характеристика споживачів електричної енергії цеху

оснастки та прес-форм ……….……………………………. 6
1.3 Характеристика цехів об’єкту, особливості їх

електропостачання ……………..………………...……..…... 6
1.4 Характеристика джерела живлення……………………….. 6
2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ…………… 8
2.1 Розрахунок цехових навантажень від силових

електроприймачів………….……………………………….. 8
2.2 Особливості визначення розрахункових електричних

навантажень від однофазних електроприймачів ................ 12
2.3 Визначення розрахункових електричних навантажень від

освітлювальних систем…………………………………….. 13
2.4 Розрахунок електричних навантажень на шинах 0,4 кВ

цехової підстанції……………………………….................. 13
2.5 Визначення електричних навантажень на вищих рівнях

системи електропостачання……………………………….. 14
2.6 Картограма та положення центру електричних
навантажень цеху та підприємства. Вибір місця
розташування трансформаторних підстанцій……………. 16
2.6.1 Центр електричних навантажень підприємства і
цеху…………………………………………………... 16
2.6.2 Картограма електричних навантажень
підприємства…………………………………..…….. 20
2.6.3 Вибір місця розташування ГПП, ТП
20
(КТП)………..
ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМИ ЖИВЛЕННЯ
3
ПІДПРИЄМСТВА. РОЗРАХУНОК ЖИВЛЯЧОЇ МЕРЕЖІ……. 21
3.1 Вибір і обґрунтування схеми живлення

підприємства……………………………………….............. 21
3.2 Розрахунок перерізу живлячої мережі……………………. 23
3.3 Визначення втрат напруги від системи до ГПП ………… 24

ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ
Змн. Арк. № докум Підпись Дата
.
Розроб. Пащина І.Г. Літ. Арк. Аркушів
Електропостачання
Перевір. Семко І.Б. 3 71
підприємства з виготовлення

гумової та латексної продукції
Н. Контр. Ключка К.М. ФЕТАМ, гр. ЕСЕ-22

Затверд. Ткаченко В.Ф.

4 ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ І ЗАСОБІВ КОМПЕНСАЦІЇ
РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ…………………………………... 26
4.1 Вибір трансформаторів ГПП ……………………………… 26
4.2 Вибір числа та потужності цехових трансформаторів з
врахуванням компенсації реактивної потужності………... 27
4.3 Компенсації реактивної потужності на підприємстві……. 29
5 ВИБІР СХЕМИ ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАПРУГОЮ 10 кВ……………...…. 31
5.1 Вибір і обґрунтування схеми і конструкції
внутрішньозаводської мережі………………………...……. 31
5.2 Розрахунок перерізу розподільчих мереж………………… 31
6 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
В МЕРЕЖАХ ВИЩЕ 1000 В……………………………………... 35
6.1 Вихідні дані для розрахунків………………………………. 35
6.2 Розрахунок струмів трифазного короткого замикання в
характерних точках……………………………………….... 36
7 ВИБІР ТИПУ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ ДЛЯ
ГПП. ВИБІР ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ПЕРЕВІРКА
КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ…………………………………………..….. 37
7.1 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП………. 37
7.2 Вибір високовольтних апаратів РУВН……………..……... 37
7.3 Вибір апаратів розподільчої установки РУНН…………… 38
7.5 Вибір трансформаторів напруги…………………….…….. 39
8 РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
ЦЕХУ………………………………………………..……………… 40
8.1 Вибір схеми і конструкції системи електропостачання
цеху………………………………………………….………. 40
8.2 Розрахунок внутрішньоцехових освітлювальних
систем………………………………………………………... 40
8.3 Розрахунок цехової електричної мережі по умовам
нагріву……………………………………………………..… 41
8.3.1 Вибір низьковольтних комплектних установок 43
НКУ…………………………………………………..
8.4 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі до
1000 В……………………………………………………....... 44
8.4.1 Розрахунок початкового значення періодичної
складової струму трифазного КЗ………………....... 44
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

8.5 Захист цехових електричних мереж………………………. 45
8.5.2 Перевірка мережі на захищеність…………………. 79
8.6 Вибір типу, конструкції та компоновки
трансформаторної підстанції ……………...…………….… 46
9 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ – вибір шин розподільчих
пристроїв.………………… 47
10 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ СЕП
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА …………………………. 54
11 ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………… 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 70

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

1 УМОВИ ПРОЕКТУВАННЯ

1.1 Характеристика об’єкта проектування

Структура підприємства з виробництва гумових і латексних виробів
приведена на генплану (лист №1).

1.2 Характеристика споживачів електричної енергії цеху
оснастки та прес-форм

Відомості про електричні навантаження цеху приведены у табл. 1.1
Таблиця 1.1 – Відомості про електричні навантаження цеху

Розміри, електропостачання якого розглядається окремо, складають
ABH = 723010 м, площа відповідно 2160 м2.

1.3 Характеристика цехів об’єкту, особливості їх
електропостачання

План цеху та розташування обладнання представлено на рис. 1.1.

1.4 Характеристика джерела живлення

– Обрана номінальна напруга енергосистеми UC=110 кВ;
– потужність КЗ на шинах районної підстанції SКЗ=1600 МВА ;
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

– довжина повітряної лінії lПЛ= 45 км .

Рисунок 1.1 – План цеху та розташування обладнання
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

2 РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

2.1 Розрахунок цехових навантажень від силових
електроприймачів

Розрахунок цехових навантажень проводимо за наступними формулами
[6,7]:

Ppоз = 3 Uном  Ipоз cos . (2.1

n
Рном =рном , (2.2)
1

n n
Qном =qном =рном  tg , (2.3)
1 1

Рроз = Кp Кв Рном , (2.4)

2
 n 
P
 ном 
1
nе =
  .
n
n р2
ном
1

2pном
nе = . (2.5)
pном max

n
кв і рном і
К = 1
в . (2.6)
n
рном і
1

п
Кв, і Рном і
К = 1
в, цеху . (2.7)
п
Рном і
1
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

п
Рроз цеху = Кр  Кв, цеху Рном = Кр Кв, i Рном і . (2.8)
1

Qроз цеху = Кр Кв,і Рном,і  tgі . (2.9)
і

2 2
Sроз цеху = (Рроз цеху ) + (Qроз цеху ) . (2.10)

Результати розрахунків заносимо у відповідні графи таблиці 2.3.

Розраховуємо групову потужність першої групи єлектроприймачів
(на прикладі вентилятора витяжного) Рном,1 :

Рном1= 12 5,8 = 69,6 кВт.

Величина Кв Рном,1 :

Кв Рном,1= 0,869,9 = 55,7 кВт.

Кв Рном,1  tgφ = 55,7 0,62 = 34,5 квар.

Величина ефективної кількості електроприймачів nе :

2 994,1
nе = 16 .
118

Коефіцієнту використання по цеху в цілому використовуємо
формулу (2.7)

663,9
Кв, цеху = = 0,67 .
994,1

Для визначених величин nе =17 та Кв, цеху = 0,67 знаходимо
коефіцієнт розрахункової потужності Кр, цеху який дорівнює
Кр, цеху = 1,05.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Знаходимо за співвідношенням (2.8) Рроз цеху :

Рроз цеху =1,05 663,9 = 698кВт.
Розрахункова реактивна потужність визначається наступним чином:

Qроз цеху =370квар.

Повна розрахункова потужність Sроз :

Sроз = 6982 + 3702 = 790 кВ∙А

2.2 Особливості визначення розрахункових електричних
навантажень від однофазних електроприймачів

Однофазними електроприймачами в цеху є наступні установки:
- зварювальна установка – 3 шт;
- термопіч – 3 шт.
Визначимо навантаження фаз, використовуючи відповідні
коефіцієнти зведення навантажень [7, 8]:

P(a) = P(b) = P(c) = 0,4 6,8 0,8+ 0,4 6,8 0,28+ 0,4 6,8 5,66 кВт .

Умовна трифазна номінальна потужність Рном у :

Ру = 3P(ф) ; Ру = 3 5,66 =16,98 кВт .

Qу = Pу  tg(ф) ; Qу =16,98 0,951=16,147 квар .

Ефективну кількість однофазних електроприймачів визначаємо по
співвідношенню:
2 16,98
ne(o) = = 2
3 5,66
За таблиці 2.1 при ne(o) = 2 та Кв(ф) = 0,416 отримаємо коефіцієнт
К р =1,99 .

Рроз у = Кр  Кв(ф) Ру

Рроз у =1,99 0,416 16,98 =14,057 кВт
Розрахункова реактивна потужність:

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Qроз у =1,114,057 0,951=14,705 квар .
і

2.3 Визначення розрахункових електричних навантажень від
освітлювальних систем

Величина загальної розрахункової потужності цеху визначається
співвідношенням [7, 8]:
Pmax оc =S , (2.14)

Максимальна реактивна потужність для газорозрядних ламп
визначається співвідношенням [7, 8]:

Qmaxоc = Pmax оc  tg0 , (2.15)

де tg0 – відповідно cos0 для кожного типу ламп.
Активна та реактивна потужності освітлювальних установок:

Pmax оc = 26,52160 = 57240Вт,
Рроз, ос = 572400,9 = 52 кВт

Qроз, ос = Рроз, ос  tgφ = 52 0,2 = 10,4 квар.

2.4 Розрахунок електричних навантажень на шинах 0,4 кВ
цехової підстанції

Р0,4 цеху = Рроз, цеху + Рроз, ос, цеху + Рроз у

Р0,4 цеху = 697+52+14,057 = 764кВт ,

Q0,4 цеху = Qроз, цеху + Qроз, ос, цеху +Qроз у ,

Q0,4 цеху = 369,4+10,4+14,705=395 квар.

Навантаження на шинах цехової підстанції [7, 8]:
2 2
S ТП = (Р0,4 цеху ) + (Q0,4 цеху ) , (2.16)

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

2 2
SТП8 = (764) + (395) = 840,3 кВА.

2.5 Визначення електричних навантажень на вищих рівнях
системи електропостачання

Потужність Sпр заводу визначаємо за формулою [7, 8]:

2 2
 N   N 
SНН ГПП = Ко  P
 0,4 цеху і  + Q0,4 цеху і  , (2.17)
  
 i   i 

2 2
SНН ГПП = 0,9  (6960) + (4336) = 7379 кВ А .
Таблиця 2.5

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

2.6 Картограма та положення центру електричних навантажень
цеху та підприємства. Вибір місця розташування трансформаторних
підстанцій

2.6.1 Центр електричних навантажень підприємства і цеху
Центр електричних навантажень (ЦЕН) [7, 8]:

n
 Р0,4 цеху xi
Х i = 1
ЦЕН підпр = , (2.18)
n
 Р0,4 цеху
i = 1
n
 Р0,4 цеху yi
YЦЕН підпр = i = 1 . (2.19)
n
 Р0,4 цеху
i = 1

1468175,5
ХЦЕН підпр = = 210,9 м ,
6960,1

1382943
YЦЕН підпр= = 198,7 м .
6960,1
Таблиця 2.6

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Координати ЦЕН цеху:
– для активної потужності:

п
Рроз х
i i
Х i=1
ЦЕН цеху(Р) = , (2.20)
п
Рроз i
i=1

п
Рроз у
i i
У i=1
ЦЕН цеху(Р) = ; (2.21)
п
Рроз i
i=1

– для реактивної потужності:

п
Qроз х
i i
Х = i=1
ЦЕН цеху(Q) ,
п
Qроз i
i=1

п
Qроз у
i i
У i=1
ЦЕН цеху(Q) = ,
п
Qроз i
i=1

де Pроз і Q
і роз – номінальна активна і реактивна потужності
і
електроприймачів,
xi , yi – координати відповідного споживача.

Розрахункові координати ЦЕН складають (рисунок 1.1):

ХЦЕН =143,3 мм ; YЦЕН = 43,62 мм.
Таблиця 2.8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

2.6.2 Картограма електричних навантажень підприємства

Розраховуємо на прикладі вибраного цеху вказані параметри картограми
електричних навантажень.

Pроз і =  r
2 m ,

Розраховуємо для вибраного цеху:

Ppоз 0,4 цеху i
ri = . (2.24)
π m
Розраховані за формулами (2.24) значення заносимо в таблицю 2.8

2.6.3 Вибір місця розташування ГПП, ТП (КТП)

Координати розташування ГПП вказано на графічній частині
роботи.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

3 ВИБІР І ОБҐРУНТУВАННЯ СХЕМИ ЖИВЛЕННЯ
ПІДПРИЄМСТВА. РОЗРАХУНОК ЖИВЛЯЧОЇ МЕРЕЖІ

3.1 Вибір і обґрунтування схеми живлення підприємства

Електричні схеми типових розподільчих установок наведена на рисунка3.1
- 3.3 [5, 6, 7]:

Рисунок 3.1 – Схема РУ ВН схема РУВН “місток з вимикачами в колах
ліній”

Рисунок 3.2 – Схема РУВН “місток з вимикачами в колах
трансформаторів і ремонтною перемичкою з боку трансформаторів”

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Рисунок 3.3 – Схема РУ НН 6 (10) кВ:
а) – з однією секціонованою системою шин;
б) – з двома секціонованованими система шин

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

3.2 Розрахунок перерізу живлячої мережі

Потужність SВН ГПП визначається за формулою (2.17) , у якої
враховано втрати потужності у силових трансформаторах ГПП [9, 6]:

2 2
 N   N 
SВН ГПП = Ко  P0,4 цеху і + PT  + Q0,4 цеху і + QT  , (3.1)
   
 i   i 

де PT іQT – втрати відповідно активної і реактивної потужності.
Розрахунковий струм однієї живлячої лінії (А)

SВН ГПП
Іроз ПЛ = Кзав.Л , (3.2)
3  Uном

В трансформаторі активна і реактивна складова втрат визначаються
як:
PT = 0,02 SНН ГПП ,

QT = 0,1SНН ГПП ,

Таким чином
ΔРТ = 0,02 7380 =148 кВт ;

QT = 0,17380=738 квар .

Загальне навантаження об’єкта становить

2 2
SВН ГПП = 0,9 (6960+148) + (4336 + 738) =

= 0,9 8733 = 7860 кВ А
У нашому випадку
7860
Іроз ПЛ = = 20,6 А .
2 1,732 110

Переріз лінії живлення (мм2):

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

20,6
Fек = =14,7 мм2.
1,4

Перевіряємо:

20,6 А  1260 А ;

2 20,6 А = 41,2 А  0,9 1,25 260 = 292,5 А .

Обираємо для повітряної лінії провід АС-70 [1, 6].

3.3 Визначення втрат напруги від системи до ГПП

Схеми заміщення (рисунок 3.4) 7:

Рисунок 3.4 – Схема заміщення фази ділянки мережі

Векторна діаграма напруги і струму фази ділянки:

Рисунок 3.5 – Векторна діаграма напруги і струму фази ділянки
електричної мережі
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Для визначення складових струму використовують співвідношення:

P
I = і Q
a ; Ip =
і (3.8)
3 Uі 3 Uі

Потужність підприємства:

Pi = 4915,9 кВт; Qі = 3490,1 квар.

R0 = 0,34 Ом/км, X0 =0,318 Ом/км при Dср = 0,8 м.
Тоді для ділянки мережі:

R =R0 L , R = 0,34 40=13,6 Ом,

X =X0 L , X = 0,318 40=12,72 Ом.

Активні і реактивні струми:

4915,9 103
Ia = = 26 A ;
3 110 103

3490 103
Ip = =17,9 A .
3 110 103

Втрата напруга

Uф =110,632 103 −110,0 103 = 0,632 103 В.

Відносні втрати напруги від системи до ГПП підприємства при
проектної потужності Pі = 4915,9кВт; Qі = 3490,1 квар складає

Uф
U (%) = %.
Uном

0,632 103
U(%) = 100 = 0,559% .
110 103

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

4 ВИБІР ТРАНСФОРМАТОРІВ І ЗАСОБІВ КОМПЕНСАЦІЇ
РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ

4.1 Вибір трансформаторів ГПП

Активна і реактивна складова втрат в трансформаторі визначаються
за виразом [8, 9]
РТ = 0,02 Sпр;

QТ = 0,1Sпр ,
де Sпp(6 ст.) – приблизна повна потужність об’єкта, що визначається на 6
ступені, кВА.
Загальне навантаження об’єкта визначається:

2 2
 n   n 
Snp(6 ст.) = КО  P+ PТ 
+ Q+ QТ  =S
 ВН ГПП .
 i=1   i=1 

Попередньо обрана потужність SТпр кожного з двох
трансформаторів ГПП оцінюється згідно виразу [6, 17]

Snp(6 ст.)
SТ пр = . (4.1)
2 0,7

По отриманому значенню потужності вибирається номінальна
потужність трансформатора Sном Т . Якщо різниця між потужностями SТпр і
Sном Т незначна (10 %) , то для розгляду приймається один варіант, в
іншому випадку розглядається варіант з більшою і меншою стандартною
потужністю трансформатора відносноSТпр .
Для перевірки трансформатора на перевантажувальну здатність в
післяаварійному режимі (аварійне відключення одного з двох
трансформаторів) використовується упорядкований типовий графік
навантаження, в якому максимальне навантаження буде відповідати
Sпp(6 ст.) об’єкта, згідно чого робиться масштаб по вісі навантажень
(рисунок 4.1).

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Рисунок 4.1 – Типовий упорядкований графік навантаження для
вибору трансформаторів ГПП

Номінальна потужність кожного з двох трансформаторів ГПП
попередньо оцінюється згідно виразу:
Отже
7860
SТ пр = = 5614 кВ А .
2 0,7

Попередньо вибираємо трансформатор ТМН–6300/110 із
номінальними параметрами:
Sном Т=6,3 МВА , Uном В=115 кВ, Uном Н=11кВ, UКЗ=10,5%,
ΔРХХ= 10 кВт, ΔРКЗ= 44 кВт .

4.2 Вибір числа та потужності цехових трансформаторів з
врахуванням компенсації реактивної потужності

Кількість трансформаторів цехової ТП визначається, в основному,
вимогами надійності живлення споживачів [3, 4, 6,].
Обираємо попередньо потужність трансформатору нашої цехової
ТП, користуючись співвідношенням

SТП 839,8
Sприб T = = = 600 кВ∙А.
2 0,7 1,4

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Таким чином, номінальна потужність обраного трансформатору
складає
Sном T =630 кВ∙А.

Сумарна розрахункова потужність батарей конденсаторів складе

QHK =QHK1 +QHK2. (4.2)
сум

Число цехових трансформаторів Nmin
P
N = max
min + N,
кзаван Sном T

Sном T – номінальна потужність трансформатора, кВА;
N – дробовий доданок до найближчого цілого числа.

763,1
Nmin = + 0,4 = 2 .
0,75 630

Економічна кількість трансформаторів Nе знаходиться за виразом

Nе = Nmin +m ,

де m – додаткова кількість трансформаторів, яка визначається згідно [3, 6]
у функції Nmin і N .
Nе = 2 + 0 = 2 ,

За рахунок N та m з`являється некомпенсована потужність
Qmax T , яка передаватиметься через трансформатори в мережу 0,4 кВ,
визначається вона за формулою

2
Qmax T = (Nе кзаван.ф Sном T ) − Р2
max .

S
де к ТП
заван.ф – фактичний коефіцієнт завантаження, кзаван.ф = .
Ne Sном T
839,8
кзаван.ф = = 0,67 .
2 630
У такому разі

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

2 2
Qmax.T= (2  0,67  630) - (763,1) = 390 .

Сумарна потужність батарей статичних низьковольтних
конденсаторів QHK1 складе:
QHK1 =Qmax −Q
0,4 max T ,

де Qmax – сумарна реактивна потужність напругою 0,4 кВ за найбільш
0,4
завантажену зміну, квар.
QHK1 = 379,8-390 = −10,2 .

Додаткова потужність статичних конденсаторів QHK2 визначається
за формулою [6]
QHK2 =Qmax −QHK1 −  N0,4 е Sном Т ,

де  – розрахунковий коефіцієнт.
Показник К2 враховує віддаленість ТП від РП ГПП та потужність
трансформаторів. Його чисельне значення беруть згідно з даними [6].

QHK2 = 379,8− (−10,2)−0,182 630 =163,2 .

Сумарна розрахункова потужність батарей конденсаторів згідно
формули (4.2) складає

QHK = (−10,2) +163,2 =153,2 квар.
сум

Вибираємо дві комплектні конденсаторні установки\ УК4 –0,38 –750
У3 потужністю 75 квар.

4.3 Компенсації реактивної потужності на підприємстві

Реактивна потужність Qвк на шинах розподільчої установки 10 кВ
підстанції, яка повинна бути скомпенсована високовольтними батареями
статичних конденсаторів, визначається за виразом
Qвк = кнс  Qmax + Qт - Qек - Qнк.ф ,

З енергосистемою узгоджено Qек = 1600квар.

Qвк = 0,9 4336+738−1600−2140 = 900 квар.

Встановлюємо дві конденсаторні установки марки УКЛ(П)56–10,5–
450 УЗ, модернізовані.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

5 ВИБІР СХЕМИ ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ НАПРУГОЮ 10 кВ

5.1 Вибір і обґрунтування схеми і конструкції
внутрішньозаводської мережі

Обираємо радіальну схему, приклад якої наведено на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1 – Одноступенева радіальна схема розподілення
електроенергії

5.2 Розрахунок перерізу розподільчих мереж

Максимальне навантаження ( Рmax 10 і Qmax10 ) [8, 9]

Рmax10= Рроз 0,4+ РТ= Рроз 0,4+ 0,02  Sном Т ; (5.1)

Qmax10= Qроз 0,4+ QТ = Qроз 0,4+ 0,1Sном Т , (5.2)

де Рроз 0,4, Qроз 0,4 – розрахункові навантаження на стороні 0,4 кВ (активне,
реактивне).
Потужність лінії:

2 2
S Л =
i (Рmax 10 і ) + (Qmax 10 і ) ,

Розраховані дані заносимо у таблицю 5.1.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Таблиця 5.1 – Розрахунок електричних навантажень на стороні 10 кВ ТП

Розрахунковий струм у кабельної лінії

SЛ
I і
роз, Л = .
і 3 Uном

972,8
Iроз Л ( ГПП - ТП 3 ) = = 56,2 А .
3 10

Згідно економічної густини струму j ек визначаємо стандартний
переріз Fек кабельної лінії, по якому визначається тривалий допустимий
струм Ідоп , значення якого заносимо у графу 6 таблиці 5.2.

Iроз, Л 56,2
Fек = і = = 40,1мм2 .
j ек 1,4

Обираємо переріз кабелів для лінії (ГПП – ТП3) 50 мм2.
За допомогою отриманих даних обираємо згідно каталогу [1]
трижильний алюмінієвий кабель в свинцевій оболонці типу АСБГ (3×50),
Іном каб= 140 А .
Виконуємо перевірку обраного кабелю на допустимий струм в
нормальному режимі роботи за співвідношенням [1]

Іроз, Л  Ідоп К1 К2 ,

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

де К1 – поправний коефіцієнт, що залежить від температури землі та
повітря К1 =1,05;
К2 – поправний коефіцієнт, що залежить від кількості числа кабелів
прокладених паралельно К2 = 0,90;
Ідоп – тривалий допустимий струм на один кабель в нормальних
умовах.

56,2  140 1,05 0,9 =132,3 А

Перевірка на допустимий струм в післяаварійному режимі відбувається
за виразом

2  Іроз Л  Ідоп К1 К2 К3 ,

де К3 – допустиме короткочасне перевантаження кабельної лінії К3 =1,25 .
Для нашого випадку

2 56,2 А = 112,4 А  140 1,05 0,9 1,25 =165,4 А ,

тобто умова виконується.

Значення cos та sin знаходимо з відомого співвідношення,
використовуючи дані таблиці 5.1 для відповідної кабельної лінії, наприклад:

833,9 501
cosφ = = 0,857 ; sinφ = = 0,515.
972,8 972,8

Втрата напруги в кабельній лінії,
ΔU = 1,732 56,2 0,26(1,24 0,857 + 0,099 0,515) = 28,2 В.

Таким чином, умова виконується, так як

ΔU = 28,2  0,05Uном = 50 В

Аналогічно виконуємо розрахунки для інших кабельних ліній,
обираємо за довідковими даними та заносимо їх в таблицю 5.2.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Таблиця 5.2 – Вибір перерізу кабельних ліній напругою 10 кВ

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

6 РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
В МЕРЕЖАХ ВИЩЕ 1000 В

6.1 Вихідні дані для розрахунків

Розрахункова схеми та схема заміщення приведено на рис. 6.1 та 6.2.

Рисунок 6.1 – Розрахункова схема розрахунку КЗ

Схему складаємо однолінійною (рисунок 6.2).

Рисунок 6.2 – Схема заміщення для розрахунку струмів КЗ

Вихідними даними до розрахунку струмів КЗ є:
– номінальна напруга енергосистеми UC=110 кВ:
– потужність КЗ на шинах районної підстанції SКЗ=1600 МВА ;
– довжина повітряної лінії lПЛ= 45 км .
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Необхідні дані по силовим трансформаторам беремо із каталогів після
вибору типа трансформатора:
– номінальна потужність S ном. Т= 6,3 МВА ;
– напруга КЗ UКЗ=10,5% ;
Uном В 115
– фактичний коефіцієнт трансформації n = = .
Uном Н 11

6.2 Розрахунок струмів з трифазного короткого замикання в
характерних точках

Струм короткого замикання визначаємо згідно закону Ома:

U
I КЗ = , (6.10)
zΣ

де I КЗ – зведений до основного ступеня струм КЗ короткозамкненого
ланцюга;
zΣ – сумарний зведений до основного ступеня опір коротко замкнутого
ланцюга (одної фази);
U – зведена до основного ступеня фазна напруга енергосистеми:

Сумарний приведений до основного ступеня опір ZΣ(К1) - ZΣ(К5)
короткозамкнених ланцюгів з точками замикання К1– К5 відповідно.
Знайдемо сумарний опір для кожної точці КЗ.

Розрахунки проводимо в Excel, результат изводимо у таблицю 6.1.

Таблиця 6.1 – Струми короткого замикання в СЕП

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

7 ВИБІР ТИПУ ТРАНСФОРМАТОРНОЇ ПІДСТАНЦІЇ ДЛЯ ГПП.
ВИБІР ВИСОКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ
ПЕРЕВІРКА КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

7.1 Вибір типу трансформаторної підстанції для ГПП

Тип трансформаторної підстанції ГПП представлено у графічній частині
роботи.

7.2 Вибір високовольтних апаратів РУВН

Характеристики та параметри для вибору високовольтних апаратів РУВН
зведені у відповідні таблиці 7.1 – 7.6.

Таблиця 7.1 – Вибір вимикача

Таблиця 7.2 – Вибір роз’єднувача

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

7.3 Вибір апаратів розподільчої установки РУНН

Таблиця 7.3 – Вибір ввідного вимикача 10 кВ

Таблиця 7.4 – Вибір секційного вимикача 10 кВ

Таблиця 7.5 – Вибір трансформаторів струму напругою 10 кВ ТШЛП–10К

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

7.4 Вибір трансформаторів напруги

Таблиця 7.6 – Розрахунок навантаження трансформатора напруги

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

8 РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ЦЕХУ

8.1 Вибір схеми і конструкції системи електропостачання цеху

Схема цехової електричної мережі приведена на графічній частині
диплому.

8.2 Розрахунок внутрішньоцехових освітлювальних систем

Розраховуємо освітлення цеху

к Е
Ф = 3 min S z , (8.1)
N 

Приймаємо е = Lв / h =1, тоді отримаємо відстань між світильниками
[15]:

Lв =е h.

Розраховуємо кількість світильників в ряду і кількість рядів (рис. 8.2).

Рисунок 8.2 –– Розміщення світильників цеху

Намітимо розміщення в світильників цеху, в першу чергу висоту
підвісу h .

h = H - hр - hс = 10 - 0,8 - 1,2 = 8 м .
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

La = λ h = 18 = 8 м .

2  l = 72 −8 8 = 8 м,
де l = 6 м.

Світловий потік Фсв відповідно до виразу (8.1) складає

200 1,5 2160 1,15
Фсв = = 54000 лм.
45 0,68

Обираємо лампу ДРЛ 1000 з потужністю 1000 Вт, світловий потік
Fн о м = 59000 лм [15].
Відхилення обраного значення світлового потоку від розрахованого:
Fр - Fном
Δ(%) = 100 %
Fр

54000−59000
Δ(%) = 100 % = 9,2 %
54000

Активна потужність системи освітлення :

Рос = PДРЛ N

Рос =100045= 45000 Вт.

8.3 Розрахунок електричної мережі напругою до 1 кВ за умовами
нагріву та захисту
Обираємо переріз провідників однофазної мережі:

P
I ном
pоз (однофаз) = , (8.7)
Uном cosφ

Після розрахунків заносимо результати в таблицю 8.3 та 8.4.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Таблиця 8.3 – Вибір перерізу живлячого кабелю

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Таблиця 8.4 – Вибір перерізу ввідних кабелів

8.3.1 Вибір низьковольтних комплектних установок НКУ

За результатами аналізу характеристик нами обрано пункти розподільчі ПР11
(рисунок 8.8). Відповідні схеми приведено на графічній частині роботи.

Рисунок 8.8 – Пункт розподільчий ПР11

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

8.4 Розрахунок струмів короткого замикання в мережі до 1000 В

8.4.1 Розрахунок начального значення періодичної складової струму
трифазного КЗ

Розрахункова схема КЗ цехової мережі представлена на рисунку 8.9.

Рисунок 8.9 – Розрахункова схема КЗ цехової мережі
Схема заміщення для складеної розрахункової схеми приведена на
рисунку 8.10.

Рисунок 8.10 – Схема заміщення прямої послідовності для розрахунку КЗ
в цехової мережі

Розрахуємо послідовно необхідні опори елементів короткозамкненого
ланцюга [11]:
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Отримані значення струму КЗ заносимо до таблиці 8.5.
Таблиця 8.5 – Струми короткого замикання у розрахованих точках

8.5 Захист цехових електричних мереж

При вибору автоматичних вимикачів дотримуємося вимог згідно глави
3.1 ПУЕ [1].
За каталогом обираємо наступні вимикачі (табл. 8.6):
Таблиця 8.6 – Вибір автоматичних вимикачів

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

8.6 Вибір типу, конструкції та компоновки трансформаторної
підстанції

Конструкція та компоновки трансформаторної підстанції приведені на
графічній частині роботи
На рисунку 8.1 приведена КТП т внутрішньоцехового розташування.

Рисунок 8.11 - Типова комплектна трансформаторна підстанція
внутрішньоцехового розташування

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

9 ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ - вибір шин розподільчих пристроїв

Для оснащення розподільчих пристроїв можуть використовуватися
шини з різних матеріалів — мідні, алюмінієві та сталеві [14]. Використання
мідних шин доцільне у випадках значних навантажень або тоді, коли
алюмінієві чи сталеві елементи не забезпечують необхідних характеристик
через схильність до корозії, недостатню гнучкість чи інші обмеження.
Сталеві шини, навпаки, застосовуються переважно в установках із
невеликими струмами, що не перевищують 300 А.
Конструктивно шини можуть бути як жорсткими, так і гнучкими, з
прямокутним або круглим перерізом. У мережах напругою 6–10 кВ найбільш
поширеними є жорсткі алюмінієві шини прямокутного перерізу, які можуть
виконуватися одно- або двоштабовими. Круглі шини використовують у
випадках відносно малих струмів, і лише тоді, коли застосування сталевих
шин прямокутного перерізу з певних причин є неможливим.
Для розподільчих пристроїв із напругою 35 кВ і вище, щоб уникнути
явища коронування, перевага надається шинам круглого перерізу, які
виготовляються з голого багатодротового проводу.
Таблиця 9.1 – Вибір і перевірка струмопровідних частин і ізоляторів
розподільчих пристроїв

Вибір шин за тривало допустимим струмом навантаження та перевірка
їх термічної стійкості здійснюється за аналогією з методикою визначення
параметрів кабелів. Для шин різного перерізу — прямокутного та круглого
— нормативні значення тривалого допустимого струму наведені у таблицях
9.2 та 9.3. При цьому слід враховувати особливості розташування шин: якщо
прямокутні шини встановлюються плазом, то допустимі значення струму,
зазначені у таблиці 9.2, необхідно коригувати.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Зокрема:
• для шин із шириною штаби до 60 мм допустимий струм зменшується
на 5%;
• для шин із шириною штаби понад 60 мм — на 8%.
Окрім теплової перевірки, важливим етапом є оцінка
електродинамічної стійкості, тобто механічної міцності шин. Під час
коротких замикань у мережі виникає найбільший ударний струм, який
створює значні електродинамічні сили. Ці сили спричиняють вигинаючий
момент, що, у свою чергу, викликає механічні напруження у матеріалі шин.
Саме тому конструкція та матеріал шин повинні забезпечувати достатній
запас міцності для роботи в аварійних режимах.
Таблиця 9.2 – Допустимі струмові навантаження шин круглого перерізу
П
римітка: У чисельнику – струмове навантаження при змінному струмі, а в знаменнику –
при постійному
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Перевірка шин полягає у виконанні умови:
доп  розр ,
де доп , розрах - відповідно, допустиме і розрахункове значення напруження
на згин матеріалу шин, МПа.
Значення допустимих напружень згину доп для шин з різного
матеріалу наведені у таблиці 9.3.
Таблиця 9.3 – Значення допустимих напружень згину для матеріалу шин

Найбільша статична сила Fрозр (Н), яка діє на середню фазу (що
знаходиться у найбільш важких умовах) трьох паралельних шин при
протіканні по них ударного струму трифазного к.з. визначається за виразом
[14]:

l
F (3)2 −7
розрах =1,76kфiy  10 ,
a
(3)
де iy – ударний струм трифазного к.з., А;
l – довжина прольоту шин, м;
a – відстань між вісями шин суміжних фаз, м;
kф – коефіцієнт форми шин, який визначається за кривими (рисунок
9.1) в залежності від співвідношень:

b a − b
= m та ,
h b + h

де b, h–- відповідно, товщина і висота шини, м.
a − b
Якщо відношення  2 або шини круглого перерізу, то kф =1.
b+ h
Розрахункове напруження на згин визначається за виразами:
- при одному та двох прольотах:

Fрозрах  l
розрах = ;
8W

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

- при кількості прольотів більше двох:

Fрозрах  l
розрах = .
10W

Значення моменту опору у залежності від розташування і форми їх
перерізу наведені у таблиці 9.4.

Таблиця 9.4 – Визначення моменту опору шин

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Рисунок 9.1 – Криві для визначення коефіцієнту форми шин
прямокутного перерізу
У відкритих розподільчих пристроях понижуючих підстанцій зазвичай
застосовуються гнучкі шини, виготовлені зі сталевоалюмінієвих проводів, які
кріпляться на підвісних ізоляторах. Методика вибору таких шин у цілому
аналогічна до процедури визначення параметрів жорстких шин, проте має
певні винятки.
По-перше, для гнучких шин не проводиться перевірка на
електродинамічну стійкість, оскільки їх конструкція та спосіб кріплення
забезпечують інші умови роботи при коротких замиканнях. По-друге, у
випадку мереж із напругою 35 кВ і вище, після визначення перерізу за
економічною щільністю струму та перевірки за допустимим навантаженням,
додатково виконується оцінка на коронування. Це дозволяє гарантувати
надійну роботу шин у високовольтних умовах та уникнути втрат енергії,
спричинених іонізацією повітря навколо провідників.

UKP  Uуст.н. ,

де UKP – критична напруга корони, кВ.
Критичну напругу корони можна визначити за емпіричною
формулою:
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

D
UKP = 68,5r lg ,
r

де  – коефіцієнт, що враховує атмосферні умови (при тиску 760 мм і
температурі + 25о С =1); D – відстань між вісями шин (проводів), мм; r –
радіус шини (проводу), мм.
Алгоритм вибору і перевірки шин представлено на рисунку 9.2.

Рисунок 9.2 – Алгоритм вибору і перевірки шин
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Висновок. У процесі вибору шин для розподільчих пристроїв
враховується низка технічних та експлуатаційних факторів, що визначають
їхню надійність і довговічність. Матеріал шин (мідь, алюміній, сталь)
обирається залежно від рівня навантаження та умов роботи: мідь
використовується при великих струмах, алюміній — як універсальний
варіант для середніх навантажень, а сталь — у випадках малих струмів.
Важливим є також конструктивне виконання шин — жорстке чи гнучке,
прямокутного або круглого перерізу, що визначається напругою мережі та
специфікою експлуатації.
Основними критеріями вибору є допустимий тривалий струм
навантаження, термічна стійкість та механічна міцність. Для високовольтних
установок (35 кВ і вище) додатково проводиться перевірка на коронування,
що дозволяє уникнути втрат енергії та забезпечити безпечну роботу
обладнання. Гнучкі шини зі сталевоалюмінієвих проводів застосовуються у
відкритих розподільчих пристроях, при цьому їх вибір здійснюється за
аналогією з жорсткими, але без перевірки на електродинамічну стійкість.
Таким чином, правильний вибір шин базується на комплексному
підході, який враховує електричні, механічні та експлуатаційні
характеристики. Це забезпечує ефективну роботу розподільчих пристроїв,
підвищує їхню надійність та мінімізує ризики аварійних ситуацій

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

10 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ ЕЛЕМЕНТІВ СЕП
ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток сучасної промисловості неможливий без ефективної
системи електропостачання, яка забезпечує стабільну роботу технологічного
обладнання та оптимальні умови виробництва. Зростання енергоспоживання,
ускладнення виробничих процесів і підвищення вимог до якості
електроенергії зумовлюють необхідність пошуку нових технічних рішень,
спрямованих на зниження втрат та підвищення економічної ефективності.
Одним із ключових напрямів оптимізації є компенсація реактивної
потужності, що дозволяє зменшити навантаження на кабельні лінії,
стабілізувати напругу та скоротити витрати на експлуатацію електричних
мереж. Використання конденсаторних батарей у мережах напругою 10 (6) кВ
є одним із найбільш поширених і водночас економічно виправданих методів
підвищення коефіцієнта потужності.
Актуальність теми дипломної роботи визначається тим, що ефективне
застосування компенсувальних пристроїв сприяє не лише зниженню втрат
електроенергії, а й підвищенню надійності системи електропостачання,
продовженню терміну служби обладнання та зменшенню витрат
підприємства.
Метою дослідження є техніко-економічне обґрунтування доцільності
встановлення конденсаторних батарей у мережі 10 (6) кВ, визначення їх
оптимальної потужності та місця розташування з урахуванням особливостей
роботи підприємства.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
• Проаналізувати сучасний стан електропостачання промислових
підприємств;
• Визначити вплив реактивної потужності на роботу кабельних
ліній та обладнання;
• Розрахувати економічний ефект від встановлення
конденсаторних батарей;
• Обґрунтувати оптимальне місце їх розташування у мережі
підприємства.
Таким чином, робота спрямована на пошук практичних рішень, що
дозволять знизити енергетичні витрати та забезпечити стабільність роботи
електротехнічних систем у сучасних умовах виробництва.
Завдання на техніко-економічні розрахунки.
Тема: « Економічна доцільність встановлення конденсаторних батарей
в мережі 10 (6) кВ».
Вихідні дані. Об’єкт з розрахунковою активною потужністю
P = 5000 кВт має чотири кабельні вводи довжиною 1 км при напрузі 10 кВ.
Переріз мідної жили кабелю F =120 мм2. До компенсації споживана
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

реактивна потужність становила Q1 = 5100 квар (cos1 = 0,7), після
компенсації Q2 =1652 квар (cos2 = 0,95). Річна тривалість використання
максимального навантаження Tmax = 4500 год/рік, навантаження між
кабелями розподілено рівномірно. Визначити річний ефект від зниження
втрат електричної енергії в кабелях при встановленні конденсаторних
батарей.
Розв’язок.
При споживанні об’єктом реактивної потужності загальні втрати
активної потужності (P , кВт) в лінії живлення підвищуються і
визначаються за виразом

P2 +Q2
P = R 10−3
, (10.1)
U2

де P, Q – відповідно розрахункова активна і реактивна потужність, що
передається по лінії, кВт, квар;
U – номінальна напруга лінії, кВ;
R – активний опір фази лінії, Ом.
Компенсація реактивної потужності на підприємстві сприяє
підвищенню коефіцієнта потужності, що безпосередньо зменшує
навантаження на живильні кабельні лінії. У результаті знижується передача
реактивної енергії по мережі, а отже — скорочуються втрати активної
потужності та річне споживання електроенергії.
Найбільш поширеним рішенням для таких завдань є використання
батарей статичних конденсаторів. Вони відзначаються простотою монтажу,
невеликими експлуатаційними витратами та високою надійністю. У
випадках, коли необхідна компенсувальна потужність перевищує приблизно
5000 квар, доцільним стає застосування синхронних компенсаторів. Такі
установки забезпечують більш гнучке регулювання режимів роботи мережі
та дозволяють підтримувати стабільні параметри електропостачання навіть
при змінних навантаженнях.
Для попередньої оцінки ефективності компенсації часто
використовують показник питомої економії електроенергії. У середньому на
кожен встановлений 1 квар компенсувальних пристроїв припадає від 70 до
300 кВт∙год зекономленої енергії протягом року. Це дає можливість швидко
визначити орієнтовний економічний ефект від впровадження конденсаторних
батарей без проведення складних розрахунків.
Детальний аналіз активного та реактивного навантаження на один
кабель до і після встановлення компенсувальних пристроїв дозволяє оцінити
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

реальне зниження втрат. Таким чином, можна визначити річну економію
електроенергії та обґрунтувати інвестиції у встановлення конденсаторних
батарей.

P 5000
P1 = , P1 = =1250 кВт;
4 4

Q 5100
Q1
1 =
1 , Q
1
1 = =1275 квар;
4 4

1 Q2 1 1652
Q2 = , Q2 = = 413 квар.
4 4

Активний опір жили кабелю

R = r0 L, R = 0,154 1= 0,154 Ом.

Втрати активної потужності в одному кабелі до і після встановлення
конденсаторних батарей

2
P2 1
1 + (Q1)
P = R 10−3
1 ,
U2

12502 +12752
P −3
1 = 0,154 10 = 4,93 кВт;
102

2
P2 1
1 + (Q2 )
P2 = R 10−3,
U2

12502 + 4132
P2 = 0,154 10−3 = 2,67 кВт.
102

Зниження втрат потужності в чотирьох кабелях в результаті
встановлення конденсаторних батарей

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

P = 4  (P1 − P2 ),

P = 4  (4,93− 2,67) = 9,04 кВт.

Річна економія електричної енергії в живлячих об’єктах становить

W =P Tmax ,

W = 9,04 4500 = 40680 кВт∙год/рік.

Вибір економічно обґрунтованого місця встановлення джерел
реактивної потужності на підстанціях розподільчої мережі є одним із
ключових етапів оптимізації системи електропостачання. Основна мета
полягає у зменшенні приведених витрат, що виникають при підключенні
компенсувальних пристроїв, та забезпеченні максимальної ефективності їх
використання.
У випадку радіальних мереж, де навантаження зосереджене переважно
в кінцевих точках ліній, критерієм оптимальності виступає мінімізація річних
витрат. Це означає, що розташування конденсаторних батарей або інших
джерел реактивної потужності повинно забезпечувати найбільший
економічний ефект при найменших витратах на їх експлуатацію та технічне
обслуговування.

dB1 dB dB
= 2 = n .
dQ1 dQ2 dQn

При цьому економічно доцільна величина джерел реактивної
потужності j-ї підстанції становить

n 1 n
Qк сум +Q jrj   j   −  Qi
r  
i=1, i j i i i=1, i j
Qкj = , (10.2)
n 1
1+ rj   j 
r  
i=1 i i

де ri – активний опір лінії, що живить підстанцію і;
Qi, i – відповідно реактивна потужність і час найбільших втрат і–ї
підстанції;
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

rj, Q j,  j – величини, аналогічні зазначеним вище, що відносяться до j–ї
підстанції.
. Сумарна потужність батарей конденсаторів на підстанціях

Qк сум =Qк1 +Qк2 =16 Мвар.

Час найбільших втрат ліній, що живлять п/ст. 1 і п/ст. 2 за виразом :
2
 4900 
1 = 0,124+  8760 = 3448 год;
 10000 

2
 5300 
2 = 0,124+  8760 = 3747 год.
 10000 

Рисунок 10.1 – Розрахункова схема живлення підстанцій

Згідно з виразом (10.2) визначаємо потужність конденсаторів п/ст. 1 і
2
12 3448
16 + 28  − 24
15 3747 16 + 28 0,736− 24
Qк1 = = = 7,26 Мвар;
12 3448 1+ 0,736
1+
15 3747

15 3747
16 + 24  − 28
12 3448 16 + 24 1,36 − 28
Qк2 = = = 8,74 Мвар.
15 3747 1+1,36
1+
12 3448
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Розрахунки, пов’язані з обчисленнями Qк1 і Qк2 , правильні, тому що
Qк сум = 7,26+8,74 =16 Мвар.
Після установки батарей конденсаторів потужність підстанції
становить:

S1б = 40+ j28− j7,26 = 40+ j20,74 МВА, cos1б = 0,888;

S2б =35+ j24− j8,74 =35+ j15,26 МВА, cos2б = 0,917 .

Розрахунки показали, що більша частка компенсувальних потужностей
має бути встановлена саме на підстанції №2, навіть попри її менше
навантаження порівняно з першою. Це пояснюється тим, що тривалість
роботи в режимі максимального навантаження на даній лінії є більшою, а
активний опір кабельної траси між підстанцією А та п/ст. 2 перевищує
відповідні показники лінії А – п/ст. 1. Саме ці фактори зумовлюють
підвищені втрати енергії, які компенсуються шляхом встановлення
додаткових конденсаторних батарей.
Такий результат підтверджує важливість комплексного підходу до
вибору місця розташування компенсувальних пристроїв. Визначальним
чинником є не лише величина навантаження, а й активний опір лінії та
тривалість роботи в піковому режимі. У випадку підстанції №2 саме ці
параметри створюють умови для значних втрат, тому економічно доцільно
встановлювати там більшу потужність конденсаторів.
З практичної точки зору, прийняте рішення дозволяє:
• Знизити втрати активної енергії у кабельних лініях;
• Стабілізувати напругу на кінцевих споживачах;
• Продовжити термін служби обладнання завдяки зменшенню
теплових навантажень;
• Забезпечити рівномірний розподіл навантаження між
підстанціями.
Таким чином, навіть при меншому навантаженні підстанція може
потребувати більшої компенсації, якщо її лінія має високий опір та тривалий
час роботи в піковому режимі. Це ще раз підтверджує, що економічна
ефективність у системах електропостачання визначається комплексом
факторів, а не лише величиною споживаної потужності.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

11. ОХОРОНА ПРАЦІ

11.1 Вимоги охорони праці на виробництві гумових виробів під час
перебування працівників у виробничих, санітарно-побутових
приміщеннях та на території підприємства

Безпека перебування працівників у виробничих та санітарно-побутових
приміщеннях забезпечується відповідно до вимог НПАОП 0.00-7.11-12.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити розроблення та затвердження
відповідно до вимог Закону України «Про об’єкти підвищеної
небезпеки» план локалізації та ліквідації аварій, з яким повинні бути
ознайомлені працівники.
Обов'язково забезпечується позначення знаками безпеки небезпечних
зон на території промислових майданчиків, транспортних шляхів, у
виробничих приміщеннях і на робочих місцях згідно з ДСТУ ISO 6309:2007
"Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір".
Огородження небезпечних зон на території промислових майданчиків,
транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях
(відкритих люків, колодязів, бункерів, завантажувальних отворів) повинно
бути забезпечено з позначенням знаками безпеки
Огородження повинні мати поручні заввишки не менше 1,1 м із
суцільним металевим обшиванням понизу поруччя на висоту не менше 0,15 м
та з додатковою планкою, що огороджує, на висоті 0,5 м від рівня підлоги.
Роботодавець забезпечує встановлення дорожніх знаків і покажчиків
безпеки руху на маршрутах руху транспортних засобів відповідно до Правил
дорожнього руху. Швидкість руху транспортних засобів територією
підприємства не повинна перевищувати 10 км/год, а при в’їзді та виїзді з
приміщень - 5 км/год. Проїзди і території між будівлями та спорудами не
повинні використовуватися для складування виробів і матеріалів.
Прохід працівників та відвідувачів на територію підприємства повинен
бути забезпечний через спеціально влаштовану прохідну. Вхід пішоходів на
територію підприємства через ворота забороняється.
Працівники повинні переміщуватися в приміщеннях передбаченими
для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками.
Забороняється проходити під неогородженими транспортними
системами (конвеєрами, транспортерами).
Проїзди і проходи до евакуаційних шляхів та виходів з приміщень і
підходів до вікон у виробничих приміщеннях мають бути постійно вільними і
позначеними на підлозі смугами, що відрізняються від кольору підлоги
іншим забарвленням.
Роботодавець повиненн забезпечити контроль за тим, щоб кришки
оглядових колодязів каналізації були закритими, мали помітне пофарбування
і покажчики їх місцезнаходження.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Працівники підприємства повинні бути забезпечені питною водою, яка
має відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні
вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН
2.2.4-171-10).

11.2 Загальні вимоги безпеки під час виконання технологічних
процесів (операцій)

Проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи
технологічних процесів забезпечується роботодавцем відповідно до чинних
нормативних документів.
Роботодавець використовує радіоізотопні прилади в складі
виробничого обладнання за умови наявності ліцензії і провадження
діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання і з
дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження
діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, Основних
санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України.
Працівникам заборонена робота на несправному обладнанні.
Роботодавець забезпечує відключення несправного обладнання та
такого, що не використовується тривалий час, від технологічних
трубопроводів і джерел енергії (електрична напруга, стиснене повітря та
інше).
Оповіщення працівників установленими запобіжними сигналами
(звуковим та світловим) проводиться перед запуском обладнання після його
вимушеного зупинення.
Заборонено працювати на обладнанні без засобів аварійної зупинки.
Роботодавець забезпечує справність пристроїв аварійної зупинки
обладнання.
Заборонена робота на обладнанні, деталі якого рухаються, без захисних
пристроїв (кожухів, дверець, кришок тощо) або з несправними захисними
пристроями обладнання.
Роботодавець забезпечує справність захисних пристроїв обладнання.
Працівник перевіряє справність захисних пристроїв обладнання перед
початком виконання робіт на цьому обладнанні.
Працівникам заборонено відкривати або знімати захисні пристрої
обладнання без застосування інструменту або спеціальних ключів.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

11.3 Вимоги безпеки під час підготовки сумішей хімікатів та
виготовлення гумових сумішей

Працівникам заборонено виконувати роботи з регулювання й очищення
гумозмішувача без зупинки двигуна.
Перед початком роботи на гумозмішувачі працівник відкриває верхній
та нижній затвори, щоб переконатися у відсутності сторонніх предметів у
камері гумозмішувача.
Необхідно перевірити на холостому ходу гумозмішувача роботу
відкидної кришки, нижнього та верхнього затворів і переконатись у
відсутності заїдань та пропуску повітря через шланги, ущільнювачі та крани.
Працівникам заборонено:
- стукати по корпусу бункерів з метою обрушення завислих сипких
інгредієнтів;
- працювати при непрацюючому блокуванні фіксації верхнього затвора
у верхньому положенні при відкритих дверцях завантажувальної камери;
- здійснювати чищення стінок бункерів без перевірки наявності
спеціального пристрою на бункері для зняття статичної електрики.
За роботою працівника в ємності повинен постійно спостерігати інший
працівник.
Зачистку сажі в бункерах працівник здійснює зверху вниз, щоб
уникнути обвалення сажі.
Заборонено працювати на вальцях з груповим приводом одному
працівнику.
Заборонено працювати на вальцях з довжиною робочої частини валків
понад 630 мм без наявності пристроїв штангового типу для аварійного
зупинення вальців при натисненні на ці пристрої в сторону валка. Заборонено
працювати на вальцях, якщо зазор між обмежувальними стрілками і валками
перевищує 2 мм. Заборонено працювати на вальцях, якщо відкриті вали, що
обертаються, муфти й зубчасті колеса не закриті кожухами або нерухомими
огородженнями.
Перед початком роботи працівник перевіряє роботу аварійних
вимикачів шляхом натиснення кнопки перевірки. Робота на вальцях з
несправним вимикачем не дозволяється.
Обладнання, що було зупинено аварійним вимикачем, підлягає
обов’язковій перевірці для з’ясування причини зупинки. Після визначення та
усунення причини зупинки електрична схема повинна бути підготовлена до
роботи відповідним працівником (електромонтером).
Під час роботи на вальцях для захисту шкіри рук від впливу гумової
суміші використовуються ЗІЗ відповідно до вимог НПАОП 24.0-3.01-04.
Введення в гумову суміш, що знаходиться на валках, порошкоподібних
добавок працівник здійснює із застосуванням засобів індивідуального
захисту органів дихання (ЗІЗОД) і ЗІЗ очей.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Роботодавець забезпечує вибір та застосування ЗІЗОД відповідно до
вимог «Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту
органів дихання» (НПАОП 0.00-1.04-07).
Працівник заправляє гумову суміш у вальці ближче до провідної
шестерні, при цьому підтримувати гумову суміш дозволяється на відстані не
ближче 400 мм від зазору між валками. Заборонено проштовхувати і
супроводжувати рукою гумову суміш або каучук у зазор валків.
Валкові машини налагоджуються таким чином, щоб у разі аварійної їх
зупинки на холостому ходу гальмівний шлях валків не перевищував чверть
оберту валків.
Органи керування обладнанням повинні бути в справному стані і
забезпечені захистом від самовмикання або випадкового переключення.
Заборонено зупиняти вальці аварійним вимикачем у разі їх нормальної
роботи. У таких випадках необхідно користуватися кнопкою зупинки
обладнання.
Кнопки пуску в роботу і зупинки обладнання повинні мати чіткі
написи, що визначають їх призначення. Кнопки зупинки обладнання повинні
бути пофарбовані в червоний колір.
Педалі керування верстатами, розміщеними на підлозі, повинні мати
захисні огорожі від випадкового ввімкнення та мати заземлення.
Обслуговування вальців працівник здійснює зі сторони переднього
валка. У разі необхідності виконання роботи на задньому валку роботодавець
створює безпечні умови роботи, як і при роботі на передньому валку:
повинна бути забезпечена наявність аварійного вимикача, достатня
освітленість, достатні габарити робочого місця, рівна і неслизька підлога.
Працівник відводить пластинчасті і роликові ножі для підрізування
гумової суміші, що знаходяться в неробочому стані, за межі робочої поверхні
валка вальців. Під час установки пластинчастих і роликових ножів
працівнику забороняється знаходитися в піддоні під валками.
У разі підрізування гумової суміші на валку розрізання необхідно
робити від себе.
Під час обробки гумової суміші працівник тримає ніж на витягнутій
руці, нижче за середню лінію валка, не спираючись при цьому на валок і
станину.
Працівнику заборонено зберігати ніж у кишені спецодягу або тримати
його в руці при виконанні іншої роботи, крім підрізування гумової суміші.
Під час перемішування гумової суміші на вальцях заборонено зрізання
гумової суміші в піддон. У разі знаходження гумової суміші під валками, що
обертаються, вільний кінець гумової суміші слід підтягувати спеціальним
гачком.
Працівник закочує гумову суміш у рулони лише долонею, при цьому
рука повинна знаходитися зверху рулону.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Зняття з валків вальців гумової суміші підвищеної клейкості працівник
виконує при зупинених вальцях.
Вирізувати сторонні включення, видаляти сторонні предмети, що
потрапили в гумову суміш або в зазор між валками, працівник повинен лише
при зупиненому обладнанні.
Заборонено знаходитись на транспортерах, залишати на них сторонні
предмети, а також спиратися на станину або стрілу під час роботи вальців.
Працівник знімає з валків вальців "шублену" або підвищеної клейкості
гумову суміш лише при зупинених вальцях.
Під час роботи на вальцях з рифленим заднім валком працівник
знаходиться з боку гладкого валка. Не захоплені валками шматки
прогумованого корду видаляються із зазору після перемикання вальців на
зворотний хід і подальшого зупинення.
У разі зупинки вальців через потрапляння гумової суміші на пристрій
аварійної зупинки працівник підрізає гумову суміш і звільнює від неї
зазначений пристрій.
Під час роботи конвеєрів і вальців заборонено виконувати очищення
стрічки і барабана конвеєра від залишків гуми.
Перед пуском у роботу гумозмішувача працівник перевіряє справність і
щільність закриття нижнього і верхнього затворів, працездатність вимикача
для аварійної зупинки гумозмішувача, приладу контролю і реєстрації
параметрів процесу змішування, роботу сигнальних пристроїв.
Для запобігання потраплянню рук у зазор між валками заборонено під
час роботи вальців проводити їх ремонт, чистити обмежувальні стрілки,
обтирати й чистити валки.

11.4 Вимоги безпеки під час приготування просочувальної суміші,
просочення та термообробки канини

Перед пуском кульових і вібраційних млинів працівник закриває
кришку завантажувального люка і закріплює її затискними пристосуваннями.
Заборонено відкривати завантажувальний люк реактора для
приготування просочувальної суміші без зупинки приводу мішалки реактора.
У разі стиковки корду на стикувальному пресі просочувально-
сушильного агрегату працівник приводить прес у дію пусковим пристроєм
обома руками.
Працівник здійснює перевірку вимикачів аварійної зупинки
просочувально-сушильного агрегату, встановлених у компенсаторі
просочувальної ванни, на холостому ходу агрегату.
Інерційне обертання віджимних валків просочувальної ванни і
приводних валків вузла натягання в разі аварійної зупинки агрегату не
повинно перевищувати 0,25 звороту.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Працівник видаляє нитки корду з роликів при зупиненому агрегаті. Під
час виконання цієї операції рухлива каретка компенсатора повинна
знаходитися в нижньому положенні.
Працівник виконує роботи всередині сушильної камери
просочувально-сушильного агрегату після її охолодження до температури не
вище 40°C і за умови обов’язкової присутності спостерігача, який
зобов’язаний знаходитися біля дверей камери, та вивішування на пусковому
засобі агрегату попереджувальної таблички "Не включати! Працюють люди".

11.5 Вимоги безпеки під час гумування кордної тканини

Наступні технологічні операції працівник виконує тільки після повної
зупинки машин, агрегатів, механізмів для:
- розправляння складок і рівняння тканини (корду) перед подачею на
закочувальні, дублювальні та інші пристрої, стикування тканин (корду);
- заправляння тканини в центрувальні і заправні пристрої дублера
конвеєрної стрічки;
- заправляння кромки сердечника конвеєрної стрічки у відбірні валки;
- розправляння складок під час укладання тканини;
- заправляння прокладки або прогумованої тканини (корду),
металокордного полотна на бобіну, встановлену в закочувальний пристрій,
виправляння дефектів з’єднання смуг, зміни бобіни;
- заправляння прогумованої тканини на дублер.
Забороняється робота на каландрі без системи сигналізації щодо
включення каландра і пристроїв для аварійної зупинки по обидві сторони
каландра.
Заправку каландрової лінії тканиною або кордом працівник виконує
заправним полотном шляхом стикування до нього тканини чи корду.
Відбір гумової стрічки на першій заправці виконують два працівники,
які повинні стояти по різні сторони від транспортера.
Заборонено знаходитися на транспортері і здійснювати відбір гумової
стрічки.
Заправку листової гуми (корду) через холодильні барабани на каретку
та інші допоміжні пристрої працівник виконує на заправній швидкості
обертання валків каландра. Заправна швидкість валків каландра не повинна
перевищувати 0,1 м/с. Заправку необхідно виконувати в поштовховому
режимі.
Заборонено розправляти руками складки прогумованої тканини (корду)
або прокладки рулону на закочувальному пристрої.
Заборонені підйом і транспортування рулонів шляхом захвату гачками
вантажопідйомних механізмів за кромки тканини або безпосередньо за
бобіну (ролик) рулону.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Установку рулонів у пристрій закочування та їх знімання працівник
виконує шляхом захвату гачками вантажопідйомних механізмів за штангу
рулону.

11.6 Вимоги безпеки під час виробництва кілець, протекторів,
автокамер, варильних камер і стрічок для ободів

Працівникам заборонено виконувати без повної зупинки агрегату з
виготовлення кілець такі технологічні операції:
- заправляння дротової стрічки в захисний пристрій у головку агрегату
з виготовлення кілець і з’єднування обірваних кінців дроту;
- подавання дротової стрічки в захисний пристрій кільцеробного
агрегату;
- заправляння крилевої стрічки (фліпера) на подавальні ролики верстата
складання крил покришок;
- установлення шпулі в шпулярник кільцеробного агрегату.
Заправляння протекторної стрічки в охолоджувальну установку
протекторного агрегату повинні виконувати два працівники.
Верстат для стикування заготовок автокамер і варильних камер
працівник включає в роботу пусковим пристроєм обома руками.
Чищення головки черв’ячної машини працівник здійснює тільки після
повної зупинки машини.
Заправку заготовки під ніж черв’ячної машини працівник здійснює
тільки при виключеному ножі.
Заборонено проштовхувати і супроводжувати рукою гумові суміші або
каучук у завантажувальну воронку черв’ячної машини. Під час подавання до
черв’ячної машини гумової суміші, що підігріта вище 60°C, працівник
повинен працювати в рукавичках.
Заборонено проведення будь-яких операцій у завантажувальних
воронках під час роботи грануляторів.

11.7 Вимоги безпеки під час вулканізації

Заборонена робота на автоклавах вулканізації, якщо не працює система
блокування відкриття байонетного затвора і кришки автоклава за наявності
тиску в автоклаві, а також подача теплоносія в автоклав у разі неповного
закриття кришки і байонетного затвора автоклава.
Працівник здійснює постійний контроль за роботою автоклава
вулканізації або автоклава-преса, що знаходиться під тиском. Непрацюючий
автоклав (автоклав-прес) вулканізації має бути відкритий.
На автоклавах вулканізації, автоклавах-пресах, форматорах-
вулканізаторах, індивідуальних вулканізаторах працівник не рідше одного
разу на зміну оглядає прокладки ущільнювачів.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Заборонена експлуатація автоклавів, автоклавів-пресів, форматорів-
вулканізаторів та індивідуальних вулканізаторів за наявності пропуску пари
через прокладки ущільнювачів.
Прокладка підлягає заміні за наявності тріщин, порушення цілісності і
геометричних розмірів, а також після кожного випадку термічного
розкладання виробів.
Працівник може відкрити автоклав вулканізації, автоклав-прес,
індивідуальний вулканізатор, форматор-вулканізатор, багатопозиційний
вулканізатор за відсутності в них тиску. Заборонено знаходження
працівників біля завантажувального пристрою цього обладнання під час його
відкриття.
Завантаження й витягування покришок з форматорів-вулканізаторів, а
також закладку маркувальних жетонів працівник виконує при зупиненому
форматорі-вулканізаторі і знаходженні траверси верхньої півформи в
крайньому верхньому положенні.
Заборонено працювати на пресах-вулканізаторах без перевірки
пристроїв їх аварійного відключення в разі потрапляння рук у небезпечну
зону руху повзуна.
У разі вимушеної зупинки насоса працівник припиняє роботу на пресі-
вулканізаторі, при цьому повзун преса повинен бути опущений донизу.
Працівник негайно припиняє роботу на пресах-вулканізаторах із
загальним гідроприводом у разі подачі сигналу, що попереджає про падіння
тиску в гідравлічній системі.
разі перерви в роботі працівник зупиняє прес-вулканізатор у
положенні закриття прес-форми.
Після ремонту або тривалої перерви в роботі преса працівник включає
прес і для перевірки плавного руху повзуна робить повзуном кілька повних
холостих ходів.
Заборонено під час ходу повзуна преса проводити прибирання,
змащення, завантаження та знімання виробів, поправляти брикет чи
заготовку в прес-формі.

11.8 Вимоги безпеки під час зберігання, транспортування речовин і
матеріалів, що застосовуються в технологічних процесах,
готових виробів і відходів виробництва

Роботодавець забезпечує зберігання матеріалів, заготовок,
напівфабрикатів, готових виробів, що використовуються в процесах
виробництва шин та гумових виробів, у спеціально обладнаних складських
приміщеннях або на спеціальних майданчиках.
Дозволяється зберігати матеріали у виробничих приміщеннях у
спеціально відведених місцях у кількості, що не перевищує добової потреби
в цих матеріалах.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Місця й способи укладання матеріалів, заготовок, напівфабрикатів і
готових виробів, конструкція тари, режим зберігання визначаються з
урахуванням їх агрегатного стану, сумісності й однорідності, вибирання
засобів їх гасіння з урахуванням вимог Паспортів безпечності хімічної
продукції.
Укладання бухт конвеєрних стрічок слід виконувати в один ярус. У разі
складування бухт конвеєрних стрічок у два яруси бухти нижнього ярусу
необхідно встановлювати на торець.
У складських приміщеннях клеї, лаки і розчинники необхідно зберігати
в закритій металевій тарі, встановленій на струмопровідні заземлені підстави.
Чищення тари від залишків клею необхідно виконувати в спеціально
відведених для цього місцях.
Лаки, клеї і розчинники, що використовуються для освіження гумових
сумішей на робочих місцях, повинні знаходитися в спеціальних посудинах,
виготовлених з матеріалів, що не спричинюють іскріння, і забезпечені
кришками та поплавками. Ці посудини повинні заповнюватись в об'ємах, не
більших змінної норми.
Освіження гумових сумішей розчинниками необхідно виконувати
спеціальним тампоном або щіткою, не допускаючи рясного їх зрошення і
розбризкування розчинників.
У випадку проливання лаку, клею або розчинника на спецодяг останній
необхідно замінити. Підходити в такому спецодязі до місць паління або
джерела відкритого вогню забороняється.
Бензин, гас, розчинники та горючі матеріали необхідно зберігати в
окремих приміщеннях.
Кислоти необхідно зберігати в скляних бутлях, упакованих у плетені
або дерев'яні корзини, які повинні розміщуватися на підлозі складу. Між
тарою і бутлем необхідно прокладати солому або стружку.
Заборонено зберігання кислот з органічними речовинами, а також
зберігання сульфатної кислоти з нітратною кислотою і з металевими
порошками.
При складуванні й транспортуванні сипких і пилоподібних матеріалів
необхідно здійснювати заходи проти їх розпилювання в процесі
навантаження і вивантаження.
Заборонено використовувати стиснене повітря для транспортування
легкозаймистих рідин, горючих рідин, нагрітих до температури понад 20°C, а
також рослинних олій і жирів, нагрітих до температури понад 70°C.
Заборонено виконання виробничих операцій у складах зберігання
сировини, матеріалів, готової продукції, за винятком робіт, пов'язаних з
підготовкою їх до транспортування.
Виконання навантажувально-розвантажувальних робіт навантажува-
чами здійснюється з урахуванням НПАОП 0.00-1.83-18.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Заборонено підйомно-транспортним обладнанням піднімати і
переміщувати вантаж, маса якого разом із вантажозахватними
пристосуваннями перевищує допустиму вантажопідйомність обладнання, яка
позначена на цьому обладнанні.
Дрібні деталі й допоміжні матеріали масою до 50 кг необхідно
транспортувати в спеціально призначеній тарі, при цьому завантаження її
повинно бути не вище за борти тари.
Заборонена експлуатація конвеєрів без захисних пристроїв та
огороджень.
Роботодавець забезпечує збір, сортування й короткочасне зберігання
відходів, що утворилися при виробництві шин та гумових виробів, у
спеціальній тарі і в спеціально відведених для цього місцях.
Зберігання відходів здійснюється в ізольованих приміщеннях в
ємностях (бункерах, засіках, чанах тощо), що виключає забруднення ґрунту,
підземних вод, атмосферного повітря.
Видалення твердих відходів, зливання відпрацьованих кислотних,
лужних, ціанистих та інших розчинів, що мають токсичні властивості,
здійснюють після їх нейтралізації.
Працівники, які зайняті на роботах з розпакування, розважування,
розфасування, обпудрювання і на інших операціях, під час яких можливо
виділення пилу, повинні використовувати респіратори.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК.
Міненерговугілля УКРАЇНИ. Видання офіційне. Київ 2017. 617 с. Режим
доступу до ресурсу: https://art-energetyka.com.ua.
2. ДСТУ EN 50160:2014 (ЕN 50160:2010, IDТ) Національний
стандарт України. Характеристики напруги електропостачання в
електричних мережах загальної призначеності.
3. ДСТУ-Н Б В.2.5-80:2015. Настанова з проектування систем
електропостачання промислових підприємств. Київ. Мінрегіон. 2016.
4. СОУ-Н ЕЕ 20.178:2008. Схеми принципові електричні
розподільчих установок напругою від 6 кВ до 750 кВ електричних
підстанцій. Настанова.
5. СОУ-Н ЕЕ 40.1-00100227-101:2014 Норми технологічного
проектування енергетичних систем і електричних мереж 35 кВ і вище.
6. Методичні рекомендації до підготовки випускної роботи
бакалавра для здобувачів освітнього ступеня бакалавр спеціальності 141
«Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» усіх форм навчання
[Електронний ресурс] / [Упоряд. : Ситник О.О., Яценко І.В., Ключка К. М.,
Самойлик О.В.] ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси : ЧДТУ, 2022. – 98 с. – Назва з титульного екрана.
7. «Системи електропостачання промислового підприємства
(елементи дипломного проєктування);: навч.посіб. / [Ситник О.О., Самойлик
О.В., Семко І.Б., Ткаченко В.Ф. ]. – Черкаси : ЧДТУ, 2023. – 180 с.
8. Шестеренко В.С. Системи електроспоживання та
електропостачання промислових підприємств. Підручник. – Вінниця: Нова
Книга, 2004. – 656 с.
9. Бурбело, М. Й. Системи електропостачання. Елементи теорії та
приклади розрахунків : навчальний посібник / М. Й. Бурбело, О. О. Бірюков,
Л. М. Мельничук – Вінниця : ВНТУ, 2011. – 204 с.
10. ДСТУ IEC 60909-0:2007 Струми короткого замикання у
трифазних системах змінного струму. Частина 0. Обчислення сили струму
(IEC 60909-0:2001, ITD).
11. Перехідні процеси в системах електропостачання: Підручник для
вузів. / Г.Г. Півняк, В.М. Винославський, А.Я. Рибалко, Л.І. Несен. –
Дніпропетровськ, 2002. – 597 с.
Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

12. Маліновський А.А., Хохулін Б.К. Основи електроенергетики та
електропостачання: підручник. Львів: В-во національного університету
«Львівська політехніка», 2009. 436 с.
13. Шкрабець Ф.П. Електропостачання: навч. посіб. М-во освіти і
науки України, Нац. Гірн. ун-т. Дніпропетровськ: НГУ, 2015. 540 с.
14. Електрообладнання енергетичних установок.[Електронний ресурс]:
навіч. Посібник/ М.І. Погожих, А.О. Пак, О.Г. Дьяков, М.А. Чеканов. –
Електрон. Дані. – ХДУХТ, 2019. Режим доступу:
https://elib.hduht.edu.ua/bitstream/123456789/4500/1/2019.1_%D0%BF%D0%BE
%D0%B7.85.pdf.
15. Посібник з дисципліни «Споживачі електричної енергії» частина
1 «Електричне освітлення». Черкаський державний технологічний
університет. – Черкаси: ЧДТУ, 2014. Соловей О.І., Ситник О.О., Самойлик
О.В., Семко І.Б., Курбака Г.В., Борисова Н.І.

Арк.
ЧДТУ А1 22325 94/03-03 ПЗ 3
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 1 Характеристика підприємства……………………………………….. 5
2 Основне електроустаткування ………………………………………. 6
2.1 Огляд і дефекація……………………………………………… 8

Репозиторій ЧДТУ