Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10099| Назва: | 9-ти поверхова житлова монолітно-каркасна будівля з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Академіка Корольова, м. Черкаси |
| Автори: | Березань, Микола Олександрович Аксентьєва, Софія Олександрівна |
| Ключові слова: | житлова будівля;проєктування будівель;громадські приміщення;несучий каркас;монолітний залізобетон;монолітно-каркасна конструкція |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто питання проєктування дев’ятиповерхової житлової монолітно-каркасної будівлі з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Академіка Корольова в м. Черкаси. Основну увагу приділено об’ємно-планувальним і конструктивним рішенням будівлі, вибору несучих конструкцій, забезпеченню їхньої міцності, стійкості та надійності, а також дотриманню вимог чинних будівельних норм. Розглянуто особливості організації житлового та громадського просторів, застосування монолітного залізобетону в каркасній системі будівлі та забезпечення комфортних умов проживання. Проєктні рішення спрямовані на раціональне використання території, функціональну зручність будівлі, довговічність конструкцій та ефективне поєднання житлових і громадських приміщень. Робота має практичне значення для проєктування багатоповерхових житлових будівель у міській забудові. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10099 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Аксентьєва Софія Олександрівна Б-24.docx Restricted Access | 1.01 MB | Microsoft Word XML | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
"ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ"
Завідувач кафедри ПЦБ
____________Сергій ПРЯНИК
__________________________
«___» _______________ 20__ р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «9-ти поверхова житлова монолітно-каркасна будівля з
вбудованими приміщеннями громадського призначення
по вул. Академіка Корольова, м. Черкаси»
Виконала: здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-24СК
спеціальності 192 – Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Будівництво»
Аксентьєва С. О.
(підпис) (прізвище, ініціали)
Кошторис, ТЕП
викладачК.
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к. т. н., доцент Березань М.О.
(науковий ступінь, вчене званння, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
(науковий ступінь, вчене званння, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси – 2026
Зміст
3.4 Розрахунок монолітної ділянки-4 50
Ви Вступ
Технологія основного виробництва
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні данні
2.2 Опис схеми генплану
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
2.4 Конструктивні рішення будівлі
2.5 Спеціальні заходи та роботи
2.5.1 Забезпечення належних санітарно-побутових умов та гігієнічних
нормативів на об’єкті
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
2.5.2 Інженерне обладнання будинку
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Вихідні данні
3.2 Конструктивна схема покриття
3.3 Збір навантажень
3.4 Розрахунок плити перекриття
3.5 Розрахунок міцності похилих перерізів
4 Основи та фундамент
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки будівництва
4.2 Визначення питомої ваги ґрунту
4.3 Визначення міцності і деформаційних характеристик ґрунту
4.4 Визначення осадки фундаменту
ні дані
5.1 Технологічна карта на зведення надземної частини
5.1.1 Вихідні дані
5.1.2 Відомість підрахунків об’ємів робіт
5.1.3 Відомість об’ємів робіт по допоміжних процесах
5.1.4 Вибір монтажних кранів
5.1.5 Методи виконання основних робіт
5.1.6 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати
5.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків
5.1.8 Техніко-економічні показники
5.2 Календарне планування
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
5.2.3 Відомість підрахунків об'ємів робіт по об'єкту
5.2.4 Таблиця вихідних даних для календарного плану
5.3 Будівельний генеральний план
5.3.1 Розрахунок складів
5.3.2 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
5.3.4 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
5.3.5 Розрахунок тимчасового електрозабезпечення об'єкту будівництва
5.3.6 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих будівельних
процесів
5.3.7 Протипожежні заходи, що передбачені при проектуванні
будгенплану
хід
6 Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів під час будівництва монолітно-каркасної дев’ятиповерхової будівлі
6.1.1 Робота на висоті
6.1.2 Небезпека під час роботи будівельних машин та механізмів
6.1.3 Електробезпека на будівельному майданчику
6.1.4 Вплив шуму та вібрації
6.1.5 Запиленість та загазованість повітря
6.1.6 Небезпека виникнення пожеж під час будівництва
6.1.7 Психологічні фактори
6.2 Загальні положення з охорони праці під час будівництва монолітно-каркасної дев’ятиповерхової будівлі
6.3 Заходи з охорони праці під час виконання будівельних робіт
6.4 Пожежна безпека на будівельному майданчику
6.5 Безпека у надзвичайних ситуаціях та цивільний захист
6.6 Охорона навколишнього середовища під час будівництва
Список використаної літератури
Кошторис
Вступ
Вступ
Нинішній розвиток будівельної галузі в Україні характеризується переходом до більш ефективних, економних і технологічно гнучких конструктивних рішень. Одним із найпоширеніших підходів є будівництво багатоповерхових житлових будинків із застосуванням монолітно-каркасної системи, яка забезпечує підвищену міцність, конструктивну жорсткість та можливість вільно планувати розміщення приміщень.
Значимість даної дипломної роботи зумовлена необхідністю проектирування сучасного дев'ятиповерхового житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями, що відповідає вимогам до енергоефективності, практичності та експлуатаційної безпеки. Наявність вбудованих громадських приміщень дозволяє раціонально використовувати міський простір та поєднувати житлові та громадські функції в межах однієї будівлі.
Ціль дипломної роботи полягає у розробці архітектурно-конструкторського проекту дев’ятиповерхового будинку з монолітно-каркасною конструкцією з урахуванням сучасних норм будівництва та вимог до надійності, міцності та безпечної експлуатації.
Об’єктом даного проекту є дев’ятиповерховий житловий будинок монолітно-каркасної конструкції з вбудованими приміщеннями. У центрі уваги дослідження знаходяться будівельні елементи та інженерні рішення, що забезпечують його надійність та безпечну експлуатацію.
У процесі написання даної роботи було застосовано діючі українські державні будівельні норми, новітні способи розрахунку залізобетонних конструкцій, а також освітні та наукові джерела.Практична значимість даної роботи заключається у застосуванні отриманих рішень при розробці подібних багатоквартирних будинків, що сприятиме збільшенню ефективності будівництва та покращенню якості житлового середовища.
1 Технологія основного
виробництва
1 Технологія основного виробництва
Будівництво надземної частини 9-поверхового житлового будинку з монолітною каркасною конструкцієюта вбудованими об’єктами громадського призначення задресою: м. Чорні, вул. Корольова, біля будинку № 32, здійснюється відповідно до вимог чинного нормативно-правового поля України.
Рівень наслідків (відповідальності) об’єкта, що будується, визначено як CC2 відповідно до вимог [ДБН В.1.2-14:2018 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд»]. Клас пожежної стійкості будівлі - I [ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»].
Будівельна конструкція будівлі – монолітний залізобетонний каркас. До основних конструктивних елементів поверхневої частини, що виконуються у формуванні, належать монолітні залізобетонні колони, опори, стіни ліфтових шахт, жорсткі діафрагми та плоскі перекриття. Наружні огороджувальні конструкції (стіни) виконані у вигляді самонесучої цегляної кладки, що відповідає сучасним вимогам енергоефективності [DBN V.2.6-31:2021 «Теплоізоляція будівель»].
Улаштування будівельного майданчика, розміщення тимчасових спо.руд, складів та під’їзних доріг, а також улаштування генерального плану будівництва здійснюються відповідно до норм [ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельних робіт»]. Умови охорони праці та виробничої безпеки на об'єкті регулюються нормами [ДБН А.3.2-2:2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та виробнича безпека у будівництві»]
Проектно-технологічні розрахунки, об'єм робіт та кошторисна документація на будівництво об'єкта розраховані з використанням програмного пакету AVK-5 (версія 3.11.2) за поточними цінами. Повна оціночна трудомісткість проекту становить 102 008,82 тис. людино-годин, а нормативна трудомісткість у прямих витратах — 103 569 тис. людино-годин. Обчислення було виконано для середнього класу робіт 3,8 у прямих витратах, що відображає конкретний характер та складність арматурних, опалубних та бетонних робіт під час будівництва монолітного каркаса. Середню місячну оплату праці одного робітника встановлено на рівні 23 812,34 грн.
При проектуванні житлових приміщень (з 2-го по 9-й поверхи) були суворо дотримані параметри геометрії кімнат відповідно до [ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»]:
Для вертикального руху та евакуації передбачені сходові клітки та ліфтові шахти. В будівлі встановлено два ліфти з 9 зупинками (один пасажирський ліфт вантажопідйомністю 1 000 кг, здатний транспортувати пожежні підрозділи, та один вантажопідйомністю 630 кг).
У оформленні вхідних зон, тамбурів та ліфтів повністю враховано вимоги щодо доступності для людей. Входи до будівлі не мають порогів, а розміри кабіни ліфта вантажопідйомністю 1 000 кг забезпечують безперешкодне маневрування для осіб на інвалідних візках, що відповідає обов’язковим вимогам [ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель та споруд. Основні положення»].
Процес укладання та ущільнення бетонної суміші за допомогою глибинних вібраторів, а також дозрівання бетону в літній та зимовий періоди здійснюється відповідно до вимог технологічного стандарту [ДСТУ-Н Б В.2.6-203:2015 «Рекомендації щодо виконання робіт при зведенні монолітних бетонних та залізобетонних споруд»].
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні данні
Багатоповерховий житловий будинок розташований у близькій до центру частині міста Черкаси.
Для кліматичних умов будівельного майданчика встановлено такі параметри, визначені нормативно-правовими документами:
- кліматична зона - II (північно-західна);
- розрахункова температура зовнішнього повітря для найхолоднішої доби - мінус 24 °C;
- розрахункова температура зовнішнього повітря для найхолоднішого п’ятиденного періоду - мінус 20 °C;
- зона вологості - II (нормальна);
- характерне значення тиску вітру (номінальний напір вітру) - 430 Па;
- нормативна глибина сезонного промерзання ґрунту - 100 см;
- характерне значення навантаження снігового покриву на 1 м² горизонтальної поверхні ґрунту - 1560 Па.
Домінуючі напрямки вітру:
у теплу пору року - північний захід;
у прохолодну пору року - захід і південний захід.
Інженерно-геологічні умови майданчика представлені в інженерно-геологічних матеріалах.
2.2 Опис схеми генплану
При розробці проектних рішень генерального плану було враховано ефективне використання земельної ділянки, виділеної під будівництво 9-поверхового житлового будинку в Черкасах. План забудови передбачає облаштування комфортного та безпечного міського середовища. У межах благоустрою території заплановано низку робіт зі облаштування пішохідних зон, тротуарів та бордюрів довкола будинку з застосуванням невеликих візерункових елементів мощення плитки, а також з використанням асфальтобетонного покриття для внутрішніх доріг кварталу. На території будуть створені зони для відпочинку дорослих, дитячі ігрові майданчики та господарські зони для щоденних необхідних потреб мешканців.
Доступ транспорту, в'їзди до житлового будинку та вбудовування об'єкта в існуючу міську інфраструктуру заплановано з боку вулиці Корольова. Ширина проїздів та радіуси розвороту спроектовані згідно з нормативними вимогами для забезпечення безперешкодного маневрування пожежних та інших аварійних автомобілів. Зона, вільна від забудови та благоустрою, підлягає об'язковому озелененню шляхом висівання газонів, створення квітників та насадження багаторічних дерев і кущів.
Вертикальне планування ділянки було виконано на основі ретельного аналізу існуючого рельєфу місцевості з метою зменшення обсягу земляних робіт. Водовідведення поверхневих, дощових та снігових вод здійснюється за допомогою системи відкритого (поверхневого) водовідведення шляхом створення стандартних ухилів на дорожньому покритті та газонах. Відтік води направляється у бік прилеглої вулиці Корольова, а потім скидається в діючу муніципальну систему каналізації.
Розроблені рішення генерального плану цілком відповідають чинним міським планувальним та санітарно-гігієнічним нормам України [4].
2.3 Об’ємно - планувальні рішення будівлі
Проектні рішення щодо розміщення приміщень та планування поверхів будівлі були розроблені відповідно до чинних нормативних вимог [5]. У плані будівля має чітку прямокутну форму, що визначається зовнішніми осями 1–5 та A–D. Загальна висота житлової будівлі від рівня землі до верху становить 33,500 м. План внутрішнього розміщення включає 9 поверхів із фіксованою висотою житлових поверхів 2,8 м.
Житловий фонд починаються безпосередньо з другого етажу будівлі. Кожен житловий поверх розрахований на розміщення чотирьох квартир різні розміри розмірами. За своєю типологічною характеристикою будівля відноситься до житлових об'єктів типу H4. Будівля обладнана двума пасажирсько-вантажними ліфтами.
З метою підвищення зручності мешканців кожна квартира має відкриті літні простори (балкони). У квартирах санвузли мають роздільне планування (окрема ванна кімната та туалет). Прихожі повністю пристосовані для людей. Природне освітлення забезпечено у всіх головних приміщеннях: вітальнях, кухнях та сходових клітках.
Aрхітектурно-планувальна ідея будівлі ґрунтується на функціональному зонуванні приміщень на житлову зону та комунальну зону. Забезпечення безпеки евакуації забезпечується тим, що всі квартири мають прямий вихід до єдиної димонепроникної сходової клітки типу H1. Функцію додаткового (другого) аварійного евакуаційного виходу виконує вихід на відкриту лоджію або балкон із суцільною перегородкою шириною не менше 1,2 м та охоронним огородженням висотою 1,2 м.
Для вертикального сполучення між етажами передбачено дві ліфтові кабіни вантажопідйомністю 630 кг та 1 000 кг, номінальна вантажопідйомність яких становить 1,6 м/с. Безпеку під час надзвичайних ситуацій надає сходова клітка типу H1. Для перевезення пожежних та рятувальних бригад передбачений роздільний ліфт вантажопідйомністю 1 000 кг. Ліфтовий шахт з’єднується з усіма ярусами будинку через захисні переходи типу 1, що підтримують постійний рівень тиску повітря.
Дах будівлі плоский. Підйом на дах та технічне горище здійснюється через бездимні сходові клітки типу H1. Дренаж даху виконано як закриту систему, а по периметру встановлено парапет висотою 600 мм.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Перекриття та дах: Спроектовані як суцільні монолітні залізобетонні плити. Товщина перекриттів та даху складає 200 мм. У зонах з відстанню між осями 6,0 м та 3,0 м перекриття функціонують як жорсткі просторові диски, надійно сполучаючи вертикальні елементи конструкції в єдину систему.
Перегородки та внутрішні стіни: Перегородки між квартирами виконані з цегляної кладки товщиною 250 мм, що дозволяє забезпечити необхідний рівень звукоізоляції між житловими приміщеннями. Внутрішні перегородки в квартирах мають товщину 120 мм. Перегородки в приміщеннях з підвищеною вологістю (ванні кімнати, душові) зведені з міцної пресованої керамічної цегли класу M100 на цементно-піщаному розчині M75.
Сходи: Сходи евакуаційні та сполучні блоки типу H1 будуються як монолітні конструкції. Сходинкові марші, а також майданчики сходів заливають прамо на місці будівельного майданчика, коли паралельно монтують стіни сходової клітки, формуючи жорсткий просторовий каркас.
Перемички: У місцях розташування отворів у самонесучих цегляних стінах та міжкімнатних перегородках слід установити збірні залізобетонні перемички згідно з чинними стандартами на дану продукцію.
Вікна та двері: Віконні отвори та балкони заповнюються спеціальними елементами з багатокамерних металопластикових профілів з енергоефективними склопакетами. Вхідні двері до будівлі - металеві, армовані, оснащені кодовим замком та доводчиком. Міжкімнатні двері в квартирах - масивні або частково засклені дерев'яні (або МДФ) двері, виконані на замовлення.
Підлога: Покриття підлоги варіюється залежно від функціонального призначення приміщення. У вітальнях, коридорах і кухнях під фінішне покриття лінолеум укладається цементно-піщана стяжка. У туалетах і ванних кімнатах обов'язково укладається гідроізоляційна мембрана з матеріалів у рулонах або у вигляді покриття, що простягається по стіні на висоту не менше 300 мм, на яку укладається керамічна плитка закріплюється клеєм.
2.5 Спеціальні заходи та роботи
Традиційне планування типового поверху гарантує мешканцям комфортні та зручні умови проживання. У вітальні та на кухні наявне денне освітлення через вікна у зовнішніх стінах, що забезпечує відповідність приміщень стандартним нормам освітлення.
В будівлі передбачено природну вентиляцію квартир завдяки вікнам та каналах вентиляції на кухнях і у ванних кімнатах. На сходах та у коридорах встановлено освітлення, що створює зручні умови для їх використання.
Огороджувальні конструкції виготовлені з матеріалів, що задовольняють санітарні, теплотехнічні та вимоги пожежної безпеки. Для звукоізоляції між квартирами стіни та підлоги мають звукоізоляцію.
Також проект передбачає водопровідні та каналізаційні системи, а також заходи для забезпечення необхідних санітарних умов у будівлі.
2.5.1 Забезпечення належних санітарно-побутових умов та гігієнічних
нормативів на об'єкті
Щоб створити оптимальні та безпечні умови праці для персоналу на будівельному майданчику на вулиці Корольова, було створено комплекс з тимчасових житлових та адміністративних приміщень, який розрахований на розміщення до 71 робочого. Усі приміщення розташовані поза зонами ризику підйомного обладнання, що забезпечує безпеку персоналу. (2 літери)
Житлові кімнати обладнані відповідно до вимог нормативних документів і мають такі приміщення:
- Тимчасові приміщення для розміщення та відпочинку: на будівельному об'єкті встановлено металеві контейнери моделей «Комфорт» та «Універсал», які розділені за статтю (для 56 чоловіків та 6 жінок). Контейнери облаштовані роздягальнями, зонами для перерви, опаленням та організованим харчуванням.
- Санітарно-гігієнічні послуги: на території є душові кабіни з 2 та 4 душовими головками, роздільні збірні туалети, а також спеціальне місце для особистої гігієни жінок. (1 одиниця)
- Медичне обслуговування: для надання першої медичної допомоги та моніторингу здоров’я робітників щодня організовано медичний пункт.
- Комунальні послуги: до приміщень для проживання підключено тимчасові водопровідні труби діаметром 1 дюйм від міської мережі, а також установлено каналізаційну систему протяжністю 120 метрів. Тимчасові будівлі обладнано штучним освітленням. (3 літри)
За місцем роботи діють суворі санітарні правила: регулярно проводяться перевірки водопровідних та душових ліній, житла щодня миються та дезінфікуються, для збору сміття встановлені спеціальні сміттєві контейнери. Куріння на території об'єкта дозволено лише у спеціально визначених місцях. (4 літра)
2.5.2 Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки
У проектуванні цього житлового багатоповерхового будинку були враховані основні пожежні вимоги, необхідні для безпечної функціональності будівлі та захисту жителів у разі виникнення пожежі.
Несучі та огороджувальні конструкції зведені з матеріалів, що відповідають необхідному рівню вогнестійкості та чинним нормативним вимогам. Планування поверхів забезпечує людям зручні та безпечні шляхи евакуації.
Евакуація мешканців забезпечується за допомогою сходової клітки, коридорів потрібної ширини та виходів зовні. Будівля має доступ для пожежних машин для проведення аварійно-рятувальних дій.
В будівлі встановлено внутрішню систему гасіння пожежі, вентиляцію для відводу диму та електричні мережі з використанням кабелів зі зменшеним поширенням полум’я. У місцях спільного користування встановлено первинні засоби пожежогасіння.
Мета цих проектних рішень - підвищення безпеки мешкаців та зменшення ризику поширення вогню по будівлі.
2.5.3 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
При проектуванні багатоповерхового житлового будинку, що розташований у місті Черкаси, було передбачено комплекс заходів, спрямованих на скорочення енергоспоживання під час експлуатації будівлі. Для зовнішніх стін будівлі використовуються теплоізоляційні матеріали, що дозволяє зменшити тепловтрати в опалювальний сезон.
Вибрано енергоефективні віконні системи з покращеними тепловими показниками. Для зниження тепловтрат у вхідній зоні будівлі облаштовано тамбури. Інженерні мережі оснащено теплоізоляцією, а в квартирах установлено лічильники енергії та води. Розташування приміщень забезпечує достатнє натуральне освітлення та можливості природної вентиляції, що знижує затрати на штучне освітлення та вентиляцію. У зонах загального вжитку передбачено сучасне енергозберігаюче освітлення.
2.5.4 Інженерне обладнання будинку
Великий транспорт (ліфтове обладнання)
Компоненти систем: Для надійного вертикального переміщення та евакуації всередині будівлі була розроблена система, що складається з двох пасажирсько-вантажних ліфтів.
Технічні характеристики: До обладнання входить пасажирський ліфт вантажопідйомністю 630 кг та вантажний ліфт із вантажопідйомністю 1 000 кг. Ліфти розраховані на 9 зупинок і мають номінальну швидкість кабіни 1,6 м/с.
Вимоги до пожежної безпеки: Для транспортування пожежних підрозділів спеціально пристосовано окремий ліфт вантажопідйомністю 1 000 кг. Доступ на кожен поверх здійснюється через шлюз із системою постійного тиску повітря типу 1.
Економічні характеристики: Згідно з кошторисом проекту, загальна вартість придбання та монтажу обладнання ліфтів становить 2 543 118 тис. грн, а вартість пуско-налагоджувальних робіт - 3 553,54 грн.
Системи внутрішнього водопостачання та каналізації
Водопостачання та водовідведення: будинок підключений до міської мережі через постійно діюче водопровідне з'єднання. Водопровідна система забезпечує водою житлові квартири, вбудовані громадські простори та господарські приміщення. У двокімнатних та більших квартирах є окремі санвузли з підключенням для ванн та унітазів.
2.6 Технічні та розрахункові данні
2.6.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будинку
Аналітична оцінка теплоізоляційних характеристик огороджувальних конструкцій будівлі була проведена відповідно до чинних стандартів для географічного регіону будівництва (м. Черкаси, І кліматична зона України). Мінімально допустимий тепловий опір стін фасаду житлових будинків становить:
Rq,min = 3,3 м²·К/Вт
Вихідні теплотехнічні параметри конструкції стіни
Рисунок 2.1 – Конструкція зовнішніх стін
Для цілей цього розрахунку було обрано варіант облицювання фасаду, в якому основну теплоізоляційну функцію виконує суцільна одношарова кладка без використання додаткових теплоізоляційних матеріалів. Фізико-технічні характеристики шарів для умов експлуатації класу Б є такими:
Внутрішній опоряджувальний шар:
Товщина штукатурки: δ1 = 0,02 м (20 мм).
Коефіцієнт теплопровідності: λ1 = 0,81 Вт/(м·К).
Основний конструктивний шар (цегляна кладка):
Шукана товщина суцільної кладки: δ2 = х м.
Огородження виконується з повнотілої червоної (керамічної) цегли на цементно-піщаному розчині.
Коефіцієнт теплопровідності матеріалу: λ2 = 0,81 Вт/(м·К).
Зовнішній захисно-декоративний шар:
Товщина фасадної штукатурки: δ3 = 0,01 м (10 мм).
Коефіцієнт теплопровідності: λ3 = 0,93 Вт/(м·К).
Показник тепловіддачі внутрішньої поверхні стінового огородження: α_int = 8,7 Вт/(м²·К).
Показник тепловіддачі зовнішньої поверхні фасаду в зимовий період: α_ext = 23 Вт/(м²·К).
Аналітичне визначення необхідної товщини цегляної кладки
Загальний тепловий опір конструкції визначається за формулою, яка підсумовує опори всіх наявних оздоблювальних шарів, внутрішнього конструктивного ядра та межових повітряних поверхонь:
RΣ = 1 / αint + δ1 / λ1 + δ2 / λ2 + δ3 / λ3 + 1 / αext ≥ Rq,min
Підставляємо вже відомі цифрові значення геометричних та теплофізичних параметрів:
1 / 8,7 + 0,02 / 0,81 + δ2 / 0,81 + 0,01 / 0,93 + 1 / 23 ≥ 3,3
0,115 + 0,025 + δ2 / 0,81 + 0,011 + 0,043 ≥ 3,3
Об'єднуємо постійні величини, які відображають сумарний опір повітряних переходів та тонкошарового штукатурного оздоблення:
0,194 + δ2 / 0,81 ≥ 3,3
Визначаємо необхідний термічний опір безпосередньо для масиву з червоної цегли:
δ2 / 0,81 ≥ 3,3 - 0,194
δ2 / 0,81 ≥ 3,106
Розраховуємо мінімально допустиму товщину шару цегляного мурування:
δ2 ≥ 3,106 · 0,81
δ2 ≥ 2,516 м
Розрахункове обґрунтування та конструктивне рішення
Згідно з отриманими результатами, мінімальна товщина суцільної стіни з суцільної червоної цегли (без утеплювача), здатної самостійно забезпечити стандартний рівень теплозахисту в місті Черкаси, становить 2,516 м (або 2 516 мм).
З огляду на типові розміри керамічної цегли (довжина 250 мм) та товщину вертикальних цементних швів (приблизно 10 мм), для повного дотримання стандартних вимог до енергоефективності конструктивні розміри стіни округлюються до найближчого кратного числа. Оптимальним інженерним рішенням є використання стіни товщиною 10 цеглин, що з урахуванням дев'яти внутрішніх швів становить:
δ2, прийн = 10 · 250 мм + 9 · 10 мм = 2590 мм = 2,59 м
Перевірочне обчислення фактичного опору теплопередачі
Проводимо контрольну перевірку прийнятого технічного рішення з товщиною кладки 2,59 м:
RΣ,факт = 0,194 + 2,59 / 0,81 = 0,194 + 3,198 = 3,392 м²·К/Вт
Зіставляємо отриманий фактичний показник із нормативним критерієм:
3,392 > 3,3 (RΣ,факт > Rq,min)
Запропонована монолітна одношарова конструкція зовнішньої стіни, що складається з цегляної кладки з червоної цегли товщиною 2,59 м без додаткового утеплення, повністю відповідає вимогам до теплотехнічних характеристик, встановленим чинним законодавством щодо енергозбереження в будівлях у першій кліматичній зоні України.
2.6.2 Специфікації
Таблиця 2.3 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Позиція Позначення Найменування К-сть Маса на од. Примітка
1 2 3 4 5 6
Дверні блоки
1 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДБ 21-7 68
2 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДБ 21-9 258
3 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДБ 21-13 5
4 ДСТУ EN 14351-1:2020 ДБ 21-19 18
Віконні блоки
5 ДСТУ EN 14351-1:2020 ВБ 15-15 54
6 ДСТУ EN 14351-1:2020 ВБ 15-22 36
2.6.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішні стіни житлового будинку зведені зі стандартної суцільної червоної цегли “Одинарна (1НФ) ” розміром 250 × 120 × 65 мм. Оздоблення фасаду передбачає нанесення декоративної штукатурки з подальшим фарбуванням атмосферостійкими фасадними фарбами (ДБН В.2.2-15:2019 Будівлі та споруди. Житлові будинки. Загальні положення. — Київ: Міністерство регіонального розвитку України, 2019; ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження та впливи. Норми проектування. — Київ: Міністерство будівництва України, 2006).
Цоколь будівлі облицьовується керамогранітною плиткою, що забезпечує стійкість до механічних пошкоджень та впливу вологи. Металеві елементи огорож, козирків та інших конструкцій покриваються антикорозійною фарбою (ДСТУ Б EN 12058:2007 Вироби з природного каменю. Плитки для підлоги і сходів. Вимоги. — К.: Мінрегіонбуд України, 2007; ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги. — К.: Мінрегіон України, 2017).
Покрівля будинку виконується із сучасних покрівельних матеріалів, стійких до атмосферних впливів та перепадів температур (ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія. — К.: Мінрегіонбуд України, 2010; ДСТУ Б В.2.7-101:2000 Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови. — К.: Держбуд України, 2000).
Внутрішнє опорядження будівлі
Для внутрішнього оздоблення використовуються матеріали, що відповідають вимогам щодо охорони здоров’я, гігієни та експлуатаційних характеристик. Стіни віталень, передпокоїв та коридорів коридорів підлягають шпаклюванню та фарбуванню або обклеєні шпалерами (ДБН В.2.2-15:2019 «Будівлі та споруди. Житлові будинки. Загальні положення». — К.: Мінрегіон України, 2019).
У кухнях та санвузлах у зонах підвищеної вологості передбачається облицювання керамічною плиткою. Стеля фарбується водоемульсійними фарбами (ДБН В.2.2-15:2019 Будівлі та споруди. Житлові будинки. Загальні положення. — К.: Мінрегіон України, 2019).
Підлоги у вітальнях виготовляються з ламінату або лінолеуму, а у ванних кімнатах та зонах загального користування — з керамічної плитки (ДБН В.2.2-15:2019 Будівлі та споруди. Житлові будинки. Загальні положення. — К.: Мінрегіон України, 2019; ДСТУ Б EN 12058:2007 Вироби з природного каменю. Плитка для підлоги та сходів. Вимоги. — К.: Мінрегіонбуд України, 2007).
Оздоблення сходових клітин, коридорів та ліфтових холів передбачає використання зносостійких матеріалів, що забезпечують довговічність та зручність експлуатації будівлі (ДБН В.2.2-15:2019 Будівлі та споруди. Житлові будинки. Загальні положення. — К.: Мінрегіон України, 2019; ДСТУ Б В.2.6-62:2008 Залізобетонні сходові огорожі та майданчики. Технічні умови. — К.: Мінрегіонбуд України, 2008; Навчально-методичні матеріали до курсового проекту для студентів спеціальності 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укл. В.М. Велико, Л.П. Бедевич. — Черкаси: ЧДТУ, 2009).
2.7 Техніко-економічні показники
Таблиця 2.7 – Техніко-економічні показники
Назва показника Одиниці виміру К-сть Примітка
1 1 2 3 4
2 Площа забудови
3 Загальна площа будинку
4 Житлова площа
5 Площа торгівельних приміщень
6 Кількість квартир
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Конструктивна схема перекриття
Прийнято - головні балки розташовані вздовж короткої сторони будівлі по осях 1-5, а другорядні – вздовж будівлі в осях А-Д що вказано в розділі архітектура. Кількість прольотів головної балки – 4 шт. Беручи до уваги кількість другорядних балок в прольотах головної балки, кількість кроків другорядних балок становитиме 4. Середній розмір кроку другорядних балок в осях А-1
Bm = 24 / 4 = 6 м.
Розмір кроку другорядних балок (крім крайніх): середніх балок:
B1...5 = 6 м.
Крайній крок другорядних балок (в осях балок):
B1 = B5 = (24 - 5 * 6) / 2 = 1,95 м.
Другорядні балки – шестипрольотні, орієнтовна довжина прольоту балки:
Lдб = 21 / 3+3 = 6,0 м.
Остаточно розміри середніх прольотів другорядної балки (в осях) приймаємо
L2...L5 = 3 м, розмір крайніх прольотів - L1,5 = 6 м
Різниця між розмірами середнього і крайніх прольотів другорядних балок:
(L2 - L1) / L2 * 100% = (6 - 5,6) / 6 * 100% = 4 < 10%.
Орієнтовані розміри поперечного перерізу другорядної балки:
d = (1/21...1/24)L2 = (1/21...1/24)600 = 600...360 мм.
Приймаємо h_дб = 500 мм.
hдб = d + a = 400 + 60 = 460 мм
bдб = (1/2...1/3)hдб = (1/2...1/3)500 = 250...170 мм.
Головна балка – трьохпрольотна. Розміри її прольотів узгоджені з кроком другорядних балок та їх кількістю в прольотах головної балки. Беручи до уваги, що всі кроки другорядних балок, крім крайніх, мають бути однакові, середній прольот головних балок становитиме L2 = 3 * B = 3 * 2,4 = 6,8 м.
Крайні прольоти:
L1 = l1 + 2 * B = 1,95 + 2 * 2,4 = 6,75 м.
Розміри поперечного перерізу головної балки:
d = 5900 = 690...575 мм.
Приймаємо висоту головної балки
h = d + a = 675 + 85 = 780 ≈ 800 мм.
Орієнтована ширина головної балки:
bгб = (1/2...1/3)hгб = (1/2...1/3)800 = 400...270 мм.
Приймаємо - bгб = 400 мм.
Товщину плити попередньо призначаємо в залежності від величини корисного навантаження і розміру прольотів згідно умови:
hпл = (1/21...1/24)lk = (1/21...1/24)2500 = 92...65,9 мм.
Приймаємо товщину плити - h = 90 мм.
Розміри плити в плані:
Lk = 2,4 - 0,3 = 2,0 м; Lq = 6 - 0,4 = 5,6 м.
Так як відношення Lq / Lk = 5,6 / 2 = 2,6 > 3, то плита за статичною схемою класифікується як «балочна», тобто як така, що працює переважно в одному, короткому напрямку.
Величину обпирання елементів перекриття на цегляні стіни приймаємо з урахуванням розмірів цегли: плита обпирається на 120 мм, другорядна балка – на 250 мм, головна балка (з урахуванням наявності пілястри) обпирається на 640 мм
Під опорою головної балки влаштовують залізобетонну подушку товщиною 140 мм з розмірами в плані 640х640 мм.
3.2 Збір навантажень
Таблиця 3.1 – Збір навантажень плиту
Вид навантажень Навантаження нормативне Коефіціент надійності Навантаження
Постійні
Перегородки із бетонних панелей 0.28 1.1 0.5
Лінолеум 0.2 1.3 0.1
з/б колони (0.4*0.4*2.8*10) 0.4 1.3 0.43
Всього 0.88 3.7 1.03
Постійне
Вага плити 3.5 1.1 3.81
Всього 4.38 4.81
Тимчасове
Тривале 1 1.1 1.1
Короткочасне 0.7 1.2 0.8
Всього 1.7 1.9
Повне
Постійне та тривале разом 5.38 5.91
Короткочасне 0.3
Разом 5.68 6.74
Навантаження на 1 метр довжини при ширині плити 2 м:
постійне нормативне:
g = gn * 1,49, (3.1)
де gn – навантаження з таблиці 3.1;
g = 5,68 * 2 = 11.36 кН/м;
тривале нормативне:
g = 5,38 * 2 = 10,76 кН/м;
повне розрахункове: g = 6,74 * 2 = 13,48 кН/м.
Згинаючий момент від розрахункового навантаження:
M = (q * l₀²) / 8, (3.2)
де q – навантаження на плиту;
l₀ – розрахункова довжина плити;
M = (13,48 * 7²) / 8 = 82,5 кНм.
Поперечна сила від розрахункового навантаження:
V = (q * l₀) / 2, (3.3)
V = (13,48 * 7) / 2 = 47,1 кН.
Згинаючий момент від нормативного навантаження повного:
Mn = (11,36 * 7²) / 8 = 69,5 кНм.
Mnl = (10,76 * 7²) / 8 = 65,9 кНм.
Поперечна сила від повного нормативного навантаження:
V = (11,36 * 7) / 2 = 39,7 кН.
3.3 Розрахунок плити перекриття
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема плити перекриття
Характеристика стисненої зони бетону
ω = α₁ - 0,008 * f_cd, (3.4)
де α₁ = 0,85 – для важкого бетону;
fcd – призмова міцність бетону на стиснення з урахуванням коефіцієнта умов роботи бетону:
fcd = 0,9 * 13,5 = 12,15 МПа.
ω = 0,85 - 0,008 * 12,15 = 0,828.
Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону:
ξR = ω / (1 + (σsr / σsru) * (1 - ω / 1,1)), (3.5)
де σsr – напруження в арматурі для сталі класу А-500С, σ_sr = 435 МПа;
σsru – напруження в стисненій зоні, σsru = 500 МПа, при γ_b2 < 1;
ξ_R = 0,828 / (1 + (365 / 500) * (1 - 0,828 / 1,1)) = 0,709.
Граничне значення коефіцієнту:
Ar = ξR * (1 - 0,5 * ξR), (3.6)
Ar = 0,709 * (1 - 0,5 * 0,709) = 0,526
Визначимо положення нейтральної вісі з умови Mf > M.
Mf = fcd * b'f * h'f * (d - 0,5 * h'f); (3.7)
Mf = 12,15 * (100) * 146 * 3,9 * (19 - 0,5 * 3,9) = 13763
Нсм = 137,4 кНм;
137,4 кНм > 67,2 кНм.
Умова виконується, otже нейтральна вісь проходить в межах полиці переріз розраховуємо як прямокутний шириною b = b'f = 146 см.
Визначимо: A0 = M / (fcd * b'f * d²) (3.8)
A0 = 6820000 / (12,15 * (100) * 146 * 19²) =
=0,07 < Ar = 0,425. A0 = 0,07 → ξ = 0,085; η = 0,915.
Площа перерізу поздовжньої арматури:
As = M / (fcd * η * d) (3.9)
As = 6720000 / (365 * (100) * 0,915 * 19) = 12,82 см².
3.4 Розрахунок міцності похилих перерізів
Звіряємося з поставленою умову
V ≤ φb4 * fctd * b * d * (1 + φ_n), (3.10)
де φb4 – коефіцієнт, який враховує особливості роботи важкого бетону, φ_b4 = 0,6;
φn – коефіцієнт, який враховує вплив стиснутих полиць, φ_n = 0;
fctd – призмова міцність бетону на розтяг з урахуванням коефіцієнта умов роботи бетону:
fctd = 0,8 * 1,05 = 0,84 МПа.
V = 32600 H ≤ 0,6 * 0,84 * (100) * 45,9 * 19 * (1 + 0) = 51213 H
Умова виконується, розрахунок поперечної арматури не потрібний, вона приймається конструктивно.
Перевіримо другу умову:
V ≤ 0,3 * φω1 * φb1 * fctd * b * d, (3.11)
де φω1 – коефіцієнт, який враховує вплив поперечної арматури, φω1 = 1 – при відсутності розрахункової поперечної арматури;
φb1 – коефіцієнт, який оцінює здатність важкого бетону до перерозподілу зусиль:
φb1 = 1 - β * fcd, (3.12)
де β = 0,01 – для важкого бетону;
φ_b1 = 1 - 0,01 * 12,15 = 0,87
38900 H ≤ 0,3 * 1 * 0,87 * 16,5 * (100) * 45,9 * 19 = 29447 H
4. Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки будівництва
Одним із ключових етапів у проектуванні фундаменту являється визначення найближчого до поверхні шару ґрунту, який може бути надійною основою для сприйняття навантажень від будівлі. Для більш точного визначенння типу ґрунтів та їх властивостей проводиться окремий аналіз фізико-механічних показників кожного інженерно-геологічного шару грунту.
У цій частині проводиться оцінка ґрунтів, що розташовані на території будівельного майданчика та будуть використовуватися як основа для майбутньої споруди.
Рисунок 4.1 - Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
Вихідні дані по кожному шару ґрунту вказано в таблиці 4.1
Таблиця 4.1 - Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Номер шар ґрунту Густина часток ґрунту pS, г/см3 Густина ґрунту р2, г/см3 Природна вологість W2 Межа текучості, Границя пластичності,
1 Насипний шар ґрунту
2 Родючий шар ґрунту
3 2,7 1,8 0.1 0,16 0,12
4 2,65 1,85 0,12 0,2 0,18
5 2,74 1,9 0,1 - -
Верхній шар ґрунту та пухкий ґрунт не застосовуються як несуча основа для фундаментів, оскільки мають низьку несучу здатність, неоднорідну структуру та містять органічні домішки. Згодом такі ґрунти можуть просідати, що призводить до деформації фундаментів та будівельних конструкцій. Тому перед початком забудови верхній шар ґрунту необхідно видалити в межах меж будівельного майданчика.
Після видалення верхній шар ґрунту зберігається тимчасово, а надалі використовується для озеленення, посадки рослин, створення газонів та меліорації земель. Це дозволяє забезпечити надійність фундаментної основи та раціональне використання природних ресурсів.
Таблиця 4.2 - Розрахункові характеристики шарів ґрунтулиця
№ шару Повне найменування ґрунту Глибина залягання підошви Питома вага Природна вологість, W Показник текучості Число пластичності, Ip Коефіцієнт пористості, e Ступінь вологості, Sr Питоме зчеплення, , кПа Кут внутрішнього тертя, Модуль деформації, E, МПа Розрахунковий опір, Rо, кПа Примытка
Ґрунту, Часток ґрунту
1 Насипний ґрунт 17 - - - - - - - - - -
2 Родючий ґрунт 16,5 - - - - - - - - - -
3 Глинистий ґрунт 18 27 0,8 - - 0,5 0,54 2 32 28 250
4 Супісок твердий 18,5 26,5 0,12 <1 0,14 0,43 0,67 7 28 9 250
5 Пісок кварцовий дрібний 19 27,7 0,11 - - 0,44 0,69 4 32 27 300
4.2 Визначення питомої ваги ґрунту і питомої ваги часток глинистого шару
ґрунту
Питома вага часток ґрунту визначається за формулою
, (2)
де - прискорення вільного падіння, беремо .
Питома вага ґрунту визначається за формулою
(2)
.
Визначення коефіцієнта пористості і щільності ґрунту
Коефіцієнт пористості – це відношення об’єму пор у ґрунті до об’єму часток ґрунту і визначається за формулою
(4)
Визначення ступеня вологості
Ступінь вологості ґрунту (частка заповнення об’єму пор ґрунту водою):
(6)
Оскільки ступінь вологості знаходиться в межах , то даний ґрунт є маловологим
Визначення виду і стану глинистого ґрунту
Вид глинистих ґрунтів встановлюють залежно від числа пластичності, яке являє собою різницю вологостей на межі текучості та пластичності:
(7)
Визначення питомої ваги ґрунту, часток ґрунту і коефіцієнта пористості
За формулою (2) питома вага часток ґрунту становить:
За формулою (3) питома вага ґрунту становить:
За формулою (4) визначаємо коефіцієнт пористості:
4.3 Визначення міцності і деформаційних характеристик ґрунту
Кут внутрішнього тертя , нормативне питоме зчеплення , модуль деформації знаходимо методом інтерполяції у відповідності до коефіцієнта пористості (табл. 5,6 [1]).
Для суглинку середньої крупності, насиченого вологого, з коефіцієнтом пористості визначаємо:
а) кут внутрішнього тертя
б) нормативне питоме зчеплення
в) модуль деформації
г) попередній розрахунковий опір ґрунту визначаємо за таблицею 7. Для супіску з коефіцієнтом пористості і показником текучості визначаємо подвійною інтерполяцією:
При
4.4 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом. По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за формулою:
(4.8)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 15,5·1,0 = 15,5 кПа
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 15,5 + 17,9·2,1 = 53,09 кПа
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 53,09 + 12,7·3,4 = 96,27 кПа
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 96,27 + 19,67·8 = 253,63 кПа
σzg0 = σzg2 + γ3·h'7 = 53,09 + 15,1·1,3 = 72,72 кПа
По вісі фундамента справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на рівні підошви фундаменту дорівнює:
Р0=Рср–σzg0, (4.9)
Маючи розрахункову ширину b=2,0 і відповідно довжину l :
l= b · kM, (4.10)
де b – прийнята ширина підошви b=2,0 м;
kM – коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладання навантаження
kM=1,1.
l = 2,0 · 1,1 = 2,2 ≈ 2,3 м
Приймаємо розрахункову площу:
A = b · l, (4.11)
A = 2,0 · 2,3 = 4,6 м2
Визначаємо середній тиск на підошві фундамента:
(4.12)
N=NІІ+Nф; Nф=cs*dф
N=1321+107+12+15=1455 кПа
Р0 = 245,75 – 76,33= 169,42 кПа
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.12)
де α – коефіцієнт, що визначається за [15] в залежності від відносного заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.13)
де β – безрозмірний коефіцієнт, рівний 0,8 [15].
h=z1=2·ξ/b, (4.13)
Оскільки умова σzg·0,2 = 156,1·0,2 = 31,22
Па > σzp = 27,2 кПа, то припиняємо розрахунок осадки.
Таблиця 4 – Визначення додаткового напруження шарыв
№ шару Глибина розміщеня розглядаємої точки від підошви фундаменту Z,м ξ=2z/b α Напруження від власної ваги грунту σzg=∑ γіhi,кПа Додаткові напружен ня по глибині σzр=αP0,кПа Середнє значення додаткового напруження σzрсер,кПа Товщина елементарного шару hі, см Значення модуля деформації грунту Еі, кПа Осідання і-го шару Si,см
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0 0,00 1,000 73,55 172,29 168,13 70 28000
0,32
1 0,64 0,62 0,960 84,85 164,34
147,56 70 0,28
2 1,22 1,24 0,800 95,87 137,12
115,15 70 0,3
3 2,16 1,83 0,506 102,78 87,45
75,86 70 0,04
4 2.88 2.48 0.362 120,42 62,92
50,48 70 0,05
5 3,3 3,1 0,221 133,68 38,012
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 0,85 см. < Su =8 см згідно [ ].
0,2* σzg= 0,2*156,1= 31,22≥30
Технологія і організація
будівельного виробництва
Технологічна карта на зведення надземної частини
Вихідні дані
Зведення надземної частини будівлі виконується за монолітною технологією. Несучий каркас будівлі складається з монолітних залізобетонних перекриттів,
монолітних сходових маршів і площадок, ліфтових шахт та діафрагм жорсткості. Зовнішні огороджувальні конструкції виконуються з цегляної кладки.
Основні технологічні процеси включають:
монтаж і перестановку опалубки;
влаштування арматурних каркасів та сіток;
подачу та укладання бетонної суміші;
ущільнення бетону глибинними вібраторами;
догляд за бетоном;
розпалублення конструкцій після досягнення необхідної міцності;
виконання цегляної кладки зовнішніх стін.
Технологічна карта повинна складатися із таких матеріалів:
технологічна схема зведення надземної частини;
схему розташування баштового крану;
графік виконання робіт;
відомість матеріально-технічних ресурсів;
основні вказівки по виконанню робіт та техніці безпеки;
техніко-економічні показники.
Відомість підрахунків об’ємів робіт
Таблиця 5.1 – Відомість об’ємів робіт
Вибір монтажних кранів
Вибір кранів відбувається по технічним та економічним параметрам. До технічних параметрів належать: вантажопід’ємність Qк, найбільший виліт крюка Lк, а також довжина стріли Lс. Вибір кранів починають з уточнення елементів, що будуть змонтовані, монтажних і вантажозахватних пристроїв, габаритів і проектного положення конструкцій в будівлі.
Підбираються найбільші технічні параметри монтажних кранів. Потрібна вантажопідємність крана складається з маси елемента який монтуємо, маси монтажних пристосувань та маси вантажозахватних пристроїв.
Необхідна вантажопідємність крана:
Де – маса елемента що монтується;
–маса монтажного пристосування;
– маса вантажозахватного пристрою.
Необхідна висота підйому крана:
де – перевищення монтажного горизонту над рівнем стоянки крану, м;
– запас по висоті для безпеки монтажу не менш 1м;
– висота монтує мого елементу, м;
– висота строповки, м;
Необхідний виліт стріли та довжину стріли визначаємо графічним або аналітичним методом.
Необхідний виліт стріли:
де – ширина будинку, м;
– мінімальна відстань, від найбільш виступаючої частини стіни до центру підкранової колії (по умовам техніки безпеки приймається не менше 1м.);
– відстань від середини підкранової колії до вісі крану, м.
Всі дані заносяться до таблиці 5.4.
Технічний вибір кранів
Необхідну вантажопід’ємність крана визначаємо для найбільш характерного конструктивного елементу кожної групи за формулою (5.1):
пакет цегли в футлярному захваті:
бункер-роздатник з розчином:
арматурні каркаси:
елементи щитової опалубки:
Необхідну висоту підйому крана визначаємо для конструкції, проектне положення якої найвище (плита покриття – +52,000 м) за формулою (5.2):
Необхідний виліт стріли:
Рисунок 5.1- Визначення вильоту стріли та висоти підйому гака крану
Таблиця 5.3 – Монтажні пристосування
Таблиця 5.4 – Технічний вибір кранів
Продовження таблиці 5.4
Економічний вибір кранів
Розрахунок ведемо для основних монтажних елементів в табличній формі.
де – одноразові витрати ;
8,2 – кількість машино – годин в зміну;
Ср – річні витрати;
Сn – поточні експлуатаційні витрати;
tзм – кількість змін роботи;
tр – число змін роботи крану за рік 3495/8,2=426 зм.
Таблиця 5.5 – Економічний вибір кранів
Отже виходячи з табличних розрахунків остаточно приймаємо для монтажу плит перекриття, покриття, та просторових елементів шахти ліфта кран баштовий
КБ-503.
Методи виконання основних видів робіт
Підземна частина. Монтаж конструкцій. Монтаж елементів підземної частини житлового будинку виконується за допомогою пневмоколісного крану КС-5363(довжина стріли 20 м і вантажопідйомність 16,2 т). Монтажні роботи по зовнішнім мережам виконуються автокраном КС-3575А.
Монтаж надземної частини: ведеться основним монтажним механізмом –
баштовим краном КБ-503 (довжина стріли 35 м).
Цегляна кладка стін ведеться окремо бригадою мулярів в дві зміни на кожному поверсі в два яруси.
До об’ємів робіт по цегляній кладці стін додаються монтажні роботи по укладанню перемичок. Зведення надземної частини будівлі здійснюється за монолітною технологією із застосуванням баштового крану КБ-503. Роботи виконуються потоковим методом по захваткам у такій послідовності:
встановлення вертикальної опалубки стін, діафрагм жорсткості та ліфтової шахти;
монтаж арматурних каркасів;
бетонування вертикальних конструкцій;
монтаж опалубки перекриття;
встановлення арматурних сіток та каркасів перекриття;
бетонування перекриття із ущільненням бетонної суміші глибинними
вібраторами;
догляд за бетоном до досягнення проектної міцності;
розпалублення конструкцій та перестановка опалубки на наступний ярус;
виконання цегляної кладки зовнішніх стін після набору необхідної міцності монолітними конструкціями.
Подача бетонної суміші в баддях, арматурні каркаси та піддони з цеглою здійснюється за допомогою крану.
Строповка конструкцій ведеться тільки інвентарними стропами. Монтаж конструкцій ведеться тільки після інструментальної перевірки відповідності проекту положення конструкції в плані і по висоті.
Поточність будівництва виконується індустріальними методами, які характеризуються комплексною механізацією поточно виконуємих будівельно-монтажних робіт та широким приміненням збірних конструкцій та деталей, виготовлених з високою ступінню готовності.
В основі організації будівництва лежить поточний метод, який забезпечує безперебійність та ритмічність виробничого процесу. При організації будівництва поточним методом технологічний процес зведення будинку виконується бригадами робочих, які мають комплект машин; суворо по графіку з безперервним випуском готової продукції. Фронт роботи ділиться на ділянки рівної трудомісткості, весь процес розчленяється на складові по більш простих процесах, виконуємих бригадою.
Бригадир з постійним складом робочих виконує свою роботу, послідовно переміщуючись з однієї ділянки на слідуючу суворо по графіку. При широкому фронті роботи виконується безперервне виконання робіт. Виконання робіт поточним методом приводить до скорочення нормативної тривалості будівництва.
Вказівки з техніки безпеки
Монтажники повинні бути навчені правилам монтажних робіт та атестовані.
В кожній бригаді повинен бути навчений та атестований стропувальник.
Крановщик виконує вказівки лише стропувальника.
Монтажники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (монтажний пасок, каска) та відповідним спецодягом.
Монтажні паски повинні бути випробувані та мати бірку з датою останнього випробування.
Всі монтажники повинні пройти медичний огляд з допуском роботи на висоті.
При сильному вітрі (15 м/с) всі монтажні роботи повинні бути припинені.
5.1.5 кладання калькуляції трудових витрат та заробітної платні
Калькуляція є основним документом для визначення трудоємкості та заробітної платні. На основі калькуляції в подальшому розраховуються кількості кранів, визначення строків виконання робіт, визначення техніко-економічних показників.
Розрахунок калькуляції приведено в таблиці 5.6.
Таблиця 5.6 – Калькуляція трудових затрат та заробітної плати
Продовження таблиці 5.6
5.1.7 Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків являється основним документом для визначення прийнятої трудоємкості робіт. Таблиця технологічних розрахунків розробляється згідно калькуляції трудових витрат та заробітної платні.
Для отримання нормативних величин трудоємкості переводимо дані трудоємкості з таблиці 5.6 в люд-зм, та маш-зм. Прийнята трудоємкість у маш-зм буде дорівнювати тривалості робіт в змінах.
Таблиця 5.7 – Таблиця технологічних розрахунків
Продовження таблиці 5.7
Техніко-економічні показники
Таблиця 5.8 – Техніко-економічні показники
5.2 Календарне планування
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [ ] визначені такі норми тривалості будівництва:
загальна тривалість будівництва -17 місяців, або 360 робочих днів;
підготовчий період - 1 місяць, або 22 робочих дні; 26
підземна частина – 2 місяці, або 44 робочих дні; 36
надземна частина – 10 місяців, або 220 робочих днів; 229
опорядження – 4 місяці, або 88 робочих днів.
5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
Зведення будівель і споруд розпочинається після закінчення на ділянці, відведеній під будівництво, підготовчих робіт.
а) Роботи підготовчого періоду виконуються безпосередньо на майданчику майбутнього будівництва :
- створення замовником опорної геодезичної мережі,
- освоєння будівельного майданчику,
- інженерна підготовка,
- влаштування тимчасових будинків і споруд,
- влаштування засобів зв'язку, а також поза межами майданчику:
- зведення магістральних ліній,
- каналізаційних колекторів з очисними спорудами, тощо.
б) Підземні роботи:
В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності :
- розробка грунту бульдозером ДЗ-42,
- розробка котловану екскаватором ЕО-4321,
- зрізання недобору грунту бульдозером ДЗ-42,
- влаштування фундаментів,
- зворотна засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Для завезення грунту для зворотної засипки використовується автосамоскид.
Усі механізовані процеси виконуються у дві зміни, а ручні - в одну.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими бригадами.
Монолітні фундаменти зводимо безпосередньо на будівельному майданчику встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку.
в) Влаштування конструкцій каркасу:
Роботи цього періоду ведуться поточним методом в такій послідовності:
- влаштування вертикальних монолітних конструкцій (колон, діафрагм жорсткості, стін ліфтових шахт);
- монтаж та встановлення опалубки перекриттів;
- армування монолітних конструкцій;
- бетонування колон, діафрагм, шахт ліфтів і перекриттів;
- догляд за бетоном та розпалублення конструкцій;
- кам’яна кладка зовнішніх стін і перегородок;
- встановлення віконних та дверних блоків.
Монтаж основних конструкцій ведеться краном КБ-503.
Монтаж ведеться комплексною бригадою робітників. Роботи ведемо в 2 зміни. Для зберігання і захищення від вологи сипучих матеріалів (цемент, гіпс) на майданчику влаштовують закриті склади. Склади фарб, вогненебезпечних матеріалів влаштовуються на небезпечній відстані від будівництва.
г) Влаштування покрівлі:
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів
Роботи проводимо потоковим методом після монтажу конструкцій каркасу.
Потік складається з наступних робіт:
- влаштування пароізоляції,
- влаштування шару керамзиту
- влаштування утеплювачу,
- влаштування цементної стяжки,
- влаштування покрівлі з «Уніфлекс».
Роботи ведуться спеціалізованою бригадою покрівельників. Роботи проводимо в 1зміну.
д) Влаштування підлоги:
Роботи по влаштуванню підлоги виконуються після опоряджувальних робіт в середині приміщення.
Підлоги влаштовуємо по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим методом. Роботи ведуться спеціалізованою бригадою, роботи проводимо в 1зміну.
ж) Опоряджувальні роботи:
Опоряджувальні роботи включають в себе:
- монтаж металопластикових вікон ,
- монтаж підвісної стелі,
- шпарування та клейове пофарбування стелі,
- влаштування сухої штукатурки стін;
- облицювання стін глазурованою керамічною плиткою;
- фарбування стін;
- поклейка шпалер;
- вапняна побілка стін горища
- влаштування вимощення.
Роботи проводимо потоковим методом. Роботи проводяться комплексною бригадою, до складу якої входить бригада малярів, бригада склярів та бригада бетонників.
Роботи проводимо в одну зміну.
Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.10 - Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту
N п/п Найменування робіт і формула для підрахунку Один вимір Кількість
Загальний об’єм
1 2 3 4
1 Роботи підготовчого періоду Планування майданчика м2 10214
2 Влаштування тимчасових будівель та споруд : душової на 2 рожка душової на 4 рожка уборної на 2 очка навісу відкритого з усіх сторін шт шт шт м2 1 1 1 28
3 Влаштування тимчасового водопроводу труби Ø 100 мм : труби Ø 1” мп 250 50
4 Влаштування тимчасової каналізації від душових і вагончиків м 120
5 Влаштування тимчасових доріг шириною 6м м 120
6 Влаштування тимчасового електроосвітлення з алюмінієвого проводу з 2-х дротів: м 410
7 Влаштування слабострумних мереж: - телефон - радіо м 50 50
8 Влаштування тимчасового огородження будівельного майданчика 400×2.5 м м2 400 1000
9 Підземні роботи Розробка грунту бульдозером м3 204
10 Розробка грунту екскаватором м3 3437
11 Зрізання недобору грунту м3 150
12 Влаштування фундаментів м3 304,8
13 Влаштування монолітного ростверку м3 758
14 Основа підлоги бетон м3 52,5
15 Влаштування фундаментів -до 1 т -до 1.5 т 100шт 100шт 134 88
16 Зворотна засипка котловану з пошаровим ущільненням механізованим способом м3 220
17 Влаштування вводів Влаштування санітарно-технічних вводів грн 1099,91
18 Влаштування електротехнічних вводів грн 981,455
19 Цегляна кладка зовнішніх стін і перегородок м3 1328
20 Влаштування монолітних перекриттів м3 1140
21 Влаштування монолітних сходів м3 36,6
22 Влаштування монолітних шахт ліфтів м3 130
23 Встановлення дверних коробок м2 968
24 Влаштування покрівлі Влаштування цементно-піщаної стяжки м2 625
25 Влаштування пароізоляції м2 625
26 Влаштування шару керамзиту м3 156,25
27 Укладання утеплювача м2 62,5
28 Влаштування покрівлі із Унифлексу м2 625
30 Влаштування підлоги Влаштування бетонної підлоги підвалу м2 625
31 Влаштування офісної підлоги з керамічної плитки м2 315,12
32 Влаштування підлоги в квартирах з лінолеуму м2 5904,4
33 Влаштування підлоги в квартирах з керамічної плитки м2 643,75
34 Влаштування підлоги сходово-ліфтових вузлів з мозаїчного бетону м2 1020
35 Влаштування підлоги горища з цементно-піщаної стяжки м2 625
37 Монтаж металопластикових вікон м2 1624
38 Підвісна стеля м2 1184
39 Шпарування та клейове пофарбування стелі м2 8372
40 Влаштування сухої штукатурки м2 11485
41 Облицювання стін керамічною плиткою м2 2623
42 Штукатурка та клейове пофарбування стін м2 1928
44 наклеювання шпалер м2 11485
45 Вапняна побілка стін горища м2 410,15
Продовження таблиці 5.10
46 Монтаж пасажирських ліфтів грн 31981,899
47 Внутрішні електротехнічні роботи грн 6671,9
48 Внутрішні санітарно-технічні роботи грн 5234,1
49 Внутрішні вентиляція грн 7050,6
50 Опалення грн 10135,3
51 Облицювання цоколя м2 101,5
52 Влаштування вимощення товщиною 20 см м2 20
53 Наладка і пуск ліфтів грн 3553,54
5.2.4 Таблиця вихідних даних для календарного плану
В таблиці розраховуємо вихідні дані для складання календарного плану:
- тривалість виконання робіт;
- кількісний склад бригади;
- змінність виконання робіт.
5.3 Будівельний генеральний план
Будгенплан є однією з важливих частин проекту організації будівництва і виробництва робіт. На основі розробленого будгенплана визначається об’єм першочергових підготовчих по будівництву будівель і споруд, виконання якого обумовлює
терміни зведення будівлі.
На плані показано розміщення тимчасових споруд зони дії кранів.
Радіуси заокруглення доріг прийнято такими, щоб можна було транспортувати необхідні типорозміри будівельних виробів. На майданчику розміщена система водозабезпечення з пожежними гідрантами, фонтанами, водозабірними кранами, підводкою до душових приміщень, столової.
Тимчасова електросистема дозволяє повністю забезпечити струмом будівельний майданчик для роботи в нічний час, та підключати всі агрегати та механізми.
Місце для трансформаторної підстанції та розподільних щитів огороджене для попередження попадання посторонніх осіб на їх території і ураження електрострумом.
Будівельний майданчик зі всіх боків закритий тимчасовою огорожею.
5.3.1 Розрахунок складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл визначаємо за формулою:
Рскл=; (5.7)
де, Рзаг - кількість матеріалів ;
Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :
F=Рскл/n; (5.8)
де n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :
S=F/β; (5.9)
де - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення корисної площі складу до загальної.
Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.
Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників і інженерно-технічних робітників на будівельному майданчику розміщуємо тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні і виробничі. Їх потребу визначаємо з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначаємо, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху робітників.
В житловому будівництві питома вага робітників складає — 85.0% ,
ІТР — 8.0% , службовців — 5.0% , МОП і охорона — 2.0%.
Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у вигляді таблиці для кожного виду споруд.
Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
; (5.10)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
Nтр — кількість ІТР;
Nсл — кількість службовців;
Nмоп — кількість МОП та охорони.
Nзаг=62+6+2+1=71 чол.
Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
- загальна кількість робітників - 71 чол;
- робітників – 62 чол, з них чоловіків – 56, жінок – 6;
- ІТР – 6 чол;
- службовців – 2 чол;
- охорона – 1чол.
Таблиця 5.15 – Розрахунок тимчасових споруд
№п/п Групування та найменування будинків Розрахункова кількість робітників і службовців Значення показника на 1 працюючого м2 Розрахункова площа Розміри в плані УТС Тип будинку Прийнята площа Висота приміщення Кількість, шт Вартість, грн.
Одиниці Загальна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 побутовий вагончик для чоловіків 56 70.1 9х3 контейнерний металевий "Комфорт" 27 3
гардеробна 0.90 34.2
приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1.00 34
умивальна 0.05 1.9
2 побутовий вагончик для жінок 6 11.17 6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
гардеробна 0.90 5.4
приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1.00 6
умивальна 0.05 0.3
3 Виконробська 6 0.48 2.88 6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
4 Диспетчерська 4 7 14 6х3 18 1
5 Червоний куточок 62 0.24 12.72 6х3 18 1
Медпункт 62 0.07 3.71
6 приміщення для особистої гігієни жінок 6 0.18 1.08 2.4х2.8 збірно-розбірна 6.72 2
туалет для жінок 0.09 0.54
7 туалет для чоловіків 56 0.09 3.42 2.4х2.8 збірно-розбірна 6.72 1
8 душові на 2 рожка 2 0.6 1.2 2.4х2.8 6.72 1
9 душові на 4 рожка 4 0.546 2.2 2.4х2.8 6.72 1
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи
Тимчасові дороги на будівельному майданчику влаштовуємо таким чином, щоб забезпечити під’їзд в зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, площадки укрупненого збору, складів, майстерень, побутових приміщень.
При проектуванні схеми руху транспорту максимально враховуємо існуючі дороги та умови зручного маневрування на будівельному майданчику.
Дороги приймаємо з двостороннім рухом, ширину доріг приймаємо 6 м.
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей автомашин та автопоїздів.
Внутрішні радіуси закруглення визначаємо по найбільш великим у розмірах елементах, що перевозяться:
Приймаємо внутрішні радіуси закруглення 6м; зовнішні -12м.
При трасуванні доріг приймаємо відстані до ближньої бровки дороги з поздовжньої сторони будівлі 10м.
При в’їзді на будівельний майданчик повинна бути встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів.
Швидкість руху автотранспорту поблизу місць виконання робіт не повинна перевищувати 10км/год на прямих ділянках і 5 км/год на поворотах.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на рисунку:
Рисунок 5.10 – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет; 5 – щебеневе покриття;
2 – обочина; 6 – основа;
3 – покриття; 7 – підстилаючий шар з піску;
4 – земляне полотно; 8 – ущільнений грунт;
5.3.4 Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового водозабезпечення
Потребу у воді розраховуємо виходячи з прийнятих методів виконання робіт, обсягів робіт та терміну їх виконання. Розрахунок ведемо на період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води на будівельному майданчику визначаємо за формулою:
Qзаг=Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож (5.11)
де, Qгосп –розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби;
Qсгп –розрахункові секундні витрати води на санітарно – гігієнічні потреби;
Qвп – розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби;
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаємо за формулою:
(5.12)
де, b – норма споживання на одного робітника в зміну, b =20 л;
N1 – число працюючих в зміну, N1 =71 чол.;
k2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, k2 =1.5;
n – число годин роботи в зміну, n =8.2;
л/с;
Розрахункові секундні витрати води на санітарно – гігієнічні потреби визначаємо за формулою:
(5.13)
де, С – норма витрати води на 1 особу, що приймає душ, С=50 л;
N2 – число працюючих, що приймають душ в першу зміну (40% від N1),
N2 =71·0.4=28 чол.
m – час роботи душових установок (45хв. після закінчення зміни); л/с;
Розрахункові секундні витрати води на виробничі потреби обчислюються за формулою:
, (5.14)
де, S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, S = 200 л;
A – загальний обсяг робіт на добу або зміну, A = 34.8 м3;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1 =3 год.;
k2 – для виробничих потреб приймають 1.5;
kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, kнв =1.2;
л/с;
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожний струмінь, тобто 5·2=10 л/с.
Отже знаходимо загальні витрати води по формулі (5.11):
Qзаг =0.072+0.51+1.16+10=11.74 л/с;
Розрахунковий діаметр труб на період найбільш напруженої роботи знаходимо по формулі:
(5.15)
де, Qзаг – сумарні витрати води, Qзаг =11.74 л/с;
v – швидкість руху води по трубам, v = 1.2;
мм,
Одержане значення діаметру округляємо до цілого числа і згідно [ ] приймаємо труби діаметром 100 мм.
Джерелом водозабезпечення по схемі є міська мережа. Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі на відстані не більше 150 м один від одного. Забороняється влаштовувати колодязі у кутах з’єднання водопровідних труб, оскільки таке влаштування є технологічно складним.
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби діаметром 1 дюйм.
5.3.5 Розрахунок тимчасового електрозабезпечення об’єкту будівництва
Необхідна кількість електроенергії визначається за потужністю силових пристроїв, зовнішнього та внутрішнього освітлення та потреб виробництва.
Для розрахунку за календарним планом виробництва робіт встановлюється період максимальних потреб електроенергії, а потім витрати електроенергії за окремими споживачами,які розташовані на окремому майданчику, згідно [ ]
Таблиця 5.16 - Витрати електроенергії
№ з/п Споживачі води Одиниця виміру Кількісний показник Норма на одиницю або встановлена потужність,кВт Загальні витрати електроенергії
1 2 3 4 5 6
Силова електроенергія
Баштовий кран КБ-503 шт 1 50,0 50
Електрозварювальний апарат шт 1 20,0 20
∑70
Внутрішнє електроосвітлення
Контора,диспетчерська, побутові приміщення м2
Душові та туалети м2 27 0,015 0,405
Навіси м2 28 0,015 0,42
Закриті склади м2 186 0,003 0,558
∑1,383
Зовнішнє освітлення
Територія майданчика 100 м2 102 0,015 1,53
Відкриті склади 100 м2 2,23 0,05 0,11
Аварійне освітлення км 0,1 3,5 0,35
∑1,99
Наближені витрати електроенергії на будівельному майданчику на технологічні потреби і електроосвітлення,для роботи електромоторів, будівельних машин, механізмів і агрегатів визначається за технічними характеристиками або нормами.
Розрахункова потужність трансформаторної підстанції буде дорівнювати:
Приймаємо трансформаторну підстанцію ТП 100/6 з потужністю 100 кВт.
5.3.6 Техніко-економічні показники буд генплану
1.Площа території будівництва
2.Довжина тимчасових доріг - 110м
3.Довжина електромереж (постійних та тимчасових) - 550м
4.Довжина водопровідних мереж (постійних та тимчасових) - 340м
5.Довжина огородження - 405 м .
5.3.7 Заходи по техніці безпеки при виконанні окремих
будівельних процесів
1. Розробка грунту екскаватором
до початку виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних комунікацій повинні бути розроблені та погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації заходи по безпеці праці, а розміщення цих комунікацій повинно бути позначено на місцевості знаками або підписами;
виконання земляних робіт в місцях розташування діючих підземних комунікацій повинне виконуватись під наглядом виконроба або майстра, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою або діючим газопроводом, крім того, під наглядом працівників електро- або газового господарства;
при виявленні вибухонебезпечних матеріалів в цих місцях потрібно терміново припинити роботи до отримання дозволу від відповідних органів;
екскаватори під час роботи розміщують на спланованих площадках;
2. Доробка грунту вручну
виконання робіт в котлованах і траншеях, що зволожились, дозволяється тільки після огляду майстром стану грунту відкосів і нестійкого грунту в місцях де виявлені козирки або тріщини;
перед допуском робітників в траншеї і котловани глибиною більше 1.3 м повинна бути перевірена стійкість відкосів;
котловани і траншеї, що були розроблені в зимовий час повинні бути оглянуті, а по результатах огляду прийняті заходи по забезпеченню стійкості відкосів та стін;
2. Монтаж конструкцій
на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається знаходження сторонніх, а також виконання інших робіт;
забороняється підйом збірних з/б конструкцій які не мають монтажних петель або міток які забезпечують їх правильну строповку і монтаж;
очистку конструкцій від бруду та обледеніння слід виконувати до їх підйому.
елементи конструкцій, що монтуються, під час переміщення повинні втримуватися від розкачування і обертання гнучкими відтяжками;
не допускається перебування людей на конструкціях під час переміщення або підйому;
під час перерв не допускається залишати підняті елементи конструкцій і обладнання на висоті;
розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються повинні бути закріплені до надійних опор. Розчалки не повинні дотикатись до гострих кутів конструкцій;
не допускається виконувати монтажні роботи на висоті на відкритих місцях при силі вітру 15м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який виключає видимість в границях фронту робіт;
не допускається знаходження людей під конструкціями, що монтуються до встановлення їх в проектне положення і закріплення;
3. Малярні роботи
для просушування приміщень забороняється висушувати приміщення жаровнями і іншими пристроями які виділяють в приміщення продукти згорання палива;
малярні суміші слід підготовлювати централізовано. При приготуванні їх на будівельному майданчику слід використовувати для цих цілей приміщення які обладнані вентиляцією і не допускаючи перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі;
приміщення для приготування сумішей повинні бути забезпечені нешкідливими миючими засобами і теплою водою;
в місцях використання нітрофарб і інших лакофарбних матеріалів і сумішей забороняється вести роботи з використанням відкритого вогню.
5.3.8 Заходи по техніці безпеки та протипожежні заходи, що передбачені при проектуванні будівельного генерального плану
При розробці будгенплану потрібно дотримуватись розривів між будинками, які будуються, тимчасовими будовами і складами різноманітних матеріалів, що відповідає протипожежним нормам. Величина цих розривів залежить від ступеню вогнестійкості об’єктів і категорії пожежної безпеки виробництв, які розміщені в тимчасових будинках і визначаються протипожежними нормами і правилами. Приймаємо величину розривів 5м;
складання горючих будівельних матеріалів у зоні протипожежних розривів не допускається;
негорючі матеріали можна складати на території цих розривів за умови збереження біля будов вільної полоси, достатньої для проїзду без перешкод і маневрування пожежних автомобілів, але шириною не менше 5м;
тимчасові будинки розташовуємо від доріг і пожежних проїздів на відстані не більше ніж 25м;
з метою пожежної профілактики на будівельному майданчику відводимо місце для куріння, де встановлюються ємності для сміття, бочки з водою або ящики з піском;
на будгенплані позначаємо зони дії вантажопідйомних кранів, повітряних ліній електропередач, інтенсивного руху транспортних засобів, зберігання вибухонебезпечних та пальних матеріалів, а також шкідливих речовин, і інші небезпечні зони, умови роботи в яких вимагають особливого забезпечення безпеки працюючих;
санітарно - побутові приміщення та площадки для відпочинку працюючих, а також автомобільні і пішохідні дороги ( без спеціальних захисних заходів) розміщуємо за межами небезпечних зон;
організація будівельного майданчику повинна забезпечувати безпеку праці робітників на всіх етапах виконання робіт. При розташуванні на будгенплані тимчасових споруд, огорожі, складів і лісів враховуємо вимоги по габаритах зближення будов до транспортних засобів, які переміщуються поблизу;
дороги, в’їзди та виїзди проектуємо таким чином, щоб забезпечувався вільний під’їзд засобів пожежогасіння до об’єктів будівництв;
негашене вапно зберігаємо в закритих складах з піднятою не менш як на 200мм підлогою для запобігання затоплення водою;
дороги проектуємо з щебеневим покриттям. Особливу увагу звертаємо на забезпечення вільних під’їздів і підступів до гідрантів протипожежного водопостачання;
майданчик обладнуємо протипожежним водопроводом. Пожежні гідранти встановлюємо в закритих колодцях, які в зимовий час утеплюють;
тимчасові споруди обладнуємо первинними засобами пожежогасіння, а також обладнуємо пожежні щити з пожежним обладнанням;
до зварювальних робіт допускаються особи, які мають кваліфікаційне посвідчення на право виконання робіт. На робочому місці зварювальника не дозволяється тримати горючі матеріали в радіусі 5м;
розводити вогнища на будівельному майданчику забороняється. Паління дозволяється в спеціально відведеному місці.
6 Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6 Безпека життєдіяльності та цивільний захист
6.1 Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів під час будівництва монолітно-каркасної дев’ятиповерхової будівлі
Будівництво дев’ятиповерхової монолітно-каркасної будівлі супроводжується виконанням великої кількості технологічних процесів, які утворюють небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Під час виконання земляних, бетонних, монтажних, арматурних та оздоблювальних робіт працівники можуть зазнавати дії механічних, електричних, фізичних і хімічних небезпек. Аналіз цих факторів дозволить визначити основні причини виробничого травматизму та розробити ефективні заходи щодо забезпечення безпечних умов праці.
Найчастішими причинами виникнення небезпечних ситуацій на будівельному майданчику є:
недотримання вимог охорони праці;
порушення технології виконання робіт;
використання несправного обладнання;
недостатній контроль за організацією робіт;
низький рівень виробничої дисципліни;
відсутність або неправильне використання засобів індивідуального захисту.
Найнебезпечнішими є роботи, що виконуються на висоті, адже під час зведення багатоповерхової будівлі вагома частина працівників перебуває на перекриттях, риштуваннях або монтажних майданчиках. Падіння працівників з висоти є однією з багатьох основних причин тяжкого травматизму у будівельній галузі.
6.1.1Роботи на висоті
Під час улаштування монолітних перекриттів, монтажу опалубки та армування конструкцій працівники виконують роботи на великій висоті. Небезпека тут полягає у можливості:
Випадковому падіння працівника;
обвалення тимчасових конструкцій;
ковзання по вологих поверхнях;
падіння інструментів або матеріалів.
Для того, щоб зменшити ризик цього треба:
встановлювати захисні огородження;
використовувати пояси страхувальника ;
застосовувати інвентарні риштування;
контролювати стан робочих настилів;
забезпечувати достатнє освітлення робочої зони.
Робочі місця на висотах мають обов’язково перевірятися відповідальними особами. Забороняти виконувати роботи під час сильного вітру, ожеледиці або атмосферних опадів.
6.1.2 Небезпека під час роботи будівельних машин та механізмів
Під час будівництва монолітно-каркасної будівлі використовуються:
баштові крани;
автобетононасоси;
екскаватори;
вантажні автомобілі;
компресори; електроінструмент.
Використання будівельної техніки може створювати надмірну небезпеку через випадки які можуть статися:
падіння вантажів;
наїзду техніки на працівників;
обриву стропів; перекидання механізмів;
затискання працівників рухомими частинами обладнання.
Найнебезпечнішим є операція з переміщенням вантажів баштовими кранами. Під час підйому бетонних сумішей, арматури або опалубки існує ризик зривання вантажу через неперевірено надійно стропування або перевищення допустимого навантаження.
Для забезпечення безпеки необхідно:
використовувати справні вантажо-захоплювальні пристрої;
проводити технічний огляд механізмів;
призначати відповідальних стропальників;
огороджувати небезпечні зони;
забороняти перебування людей під вантажем.
6.1.3 Електробезпека на будівельному майданчику
Будівельний майданчик є великою кількістю тимчасових електромереж та електрообладнання. У разі підвищена вологості, наявність металевих конструкцій і пошкодження кабелів можуть стати причиною ураження електричним струмом.
Причинами електротравматизму є:
пошкодження ізоляції кабелів;
використання несправного електроінструменту;
відсутність заземлення;
контакт з відкритими струмоведучих частин;
порушення правил експлуатації електрообладнання.
Небезпечними умовами є робота у вологому середовищі та використання переносного електроінструменту.
Для забезпечення електробезпеки необхідно:
виконувати заземлення електроустановок;
використовувати захисні автомати;
застосовувати кабелі з неушкодженою ізоляцією;
проводити періодичну перевірку обладнання;
допускати до роботи лише навчених та кваліфікованих працівників.
Усі тимчасові електромережі повинні бути захищені від механічних пошкоджень та атмосферних впливів.
6.1.4 Вплив шуму та вібрації
Під час виконання будівельних робіт виникає підвищений рівень шуму від роботи:
бетонозмішувачів;
перфораторів;
відбійних молотків;
компресорів;
вантажопідіймальної техніки.
Довготривалий вплив шуму однозначно може негативно вплинути на нервову систему працівників, спричинить втому, знизить уваги та погіршити слух.
Вібрація, яка виникає при роботі ручного механізованого інструменту, може викликати:
порушення кровообігу;
захворювання суглобів;
втрату чутливості пальців;
швидку втому працівників.
Для зменшення впливу шуму та вібрації необхідно:
використовувати сучасне обладнання;
застосовувати засоби індивідуального захисту;
обмежувати час роботи з вібраційним інструментом;
організовувати перерви для відпочинку.
6.1.5 Запиленість та загазованість повітря
Під час різання бетону, шліфування поверхонь або виконанням земляних робіт у повітря завжди потрапляє велика кількість пилу. Це негативно впливає на органи дихання та може викликати важкі захворювання.
Окрім пилу, на будівельному майданчику утворюються вихлопні гази від роботи будівельної техніки та транспортних засобів.
Можливими наслідками забруднення повітря є:
подразнення слизових оболонок;
погіршення дихання;
алергічні реакції;
зниження працездатності.
Для зменшення запиленості необхідно:
зволожувати робочі поверхні;
використовувати вентиляцію;
застосовувати респіратори;
своєчасно прибирати будівельне сміття.
6.1.6 Небезпека виникнення пожеж під час будівництва
Під час зведення
висотних будівель існує ймовірність виникнення пожежі через:
коротке замикання;
зварювальні роботи;
неправильне зберігання легкозаймистих речовин;
несправність електричних систем.
Конкретну небезпеку становлять місця зберігання горючих матеріалів та мастильних речовин, а також склади будівельних матеріалів.
Для запобігання пожежі
необхідно:
- обладнати будівельний майданчик вогнегасниками;
- встановлювати знаки пожежної безпеки;
- забезпечити під’їзд для пожежних автомобілів;
- проводити навчання з пожежної безпеки;
- контролювати виконання гарячих робіт.
6.1.7 Психофізіологічні фактори
Будівельні роботи вимагають значних фізичних зусиль і високого рівня концентрації. Не регулювання належного балансу між роботою та відпочинком можуть призвести до:
виснаження;
зниження уважності;
помилок;
підвищення ризику травмування.
Найбільш небезпечними є робота в нічні зміни та в умовах несприятливої погоди.
Для того, щоб зменшити психофізіологічний стрес, необхідно:
дотримуватися режиму роботи та відпочинку;
механізувати фізично важкі процеси;
забезпечити працівникам належні умови для проживання;
проводити медогляди працівників.
Загальні положення з охороною праці під час будівництва монолітно-каркасної дев’ятиповерхової будівлі
Будівництво дев'ятиповерхового будинку із залізобетону відноситься до робіт високого ризику, оскільки під час будівельних та монтувальних робіт працівники піддаються впливу небезпечних і шкодливих виробничих чинників. До них належать робота на висоті, застосування будівельного та електрообладнання, пересування вантажів, а також виконання бетонних та арматурних робіт.
Охорона праці - це сукупність організаційних, технологічних та санітарно-гігієнічних заходів, що спрямовані на забезпечення безпечних умов праці, охорону життя та здоров’я працівників, а також запобігання виробничим травмам. На будівельному майданчику охорона праці забезпечується відповідно до чинних державних будівельних норм та правил безпеки.
До основних завдань охорони праці належать:
створення безпечних умов праці;
запобігання нещасним випадкам;
забезпечення працівникам засобів особистого захисту;
проведення інструктажів та навчання працівників;
контроль за дотриманням правил безпеки.
На будівельному майданчику повинні забезпечуватися:
безпечні пішохідні та проїжджі шляхи;
захисні огорожі;
освітлення робочих зон;
місця складування матеріалів;
пожежні пункти та аптечки.
Праця на висоті під час бетонування плит перекриття та монтажу опалубки є особливо небезпечною. Для забезпечення безпеки використовуються страхові ремені, захисні огорожі та будівельні риштування.
Перед початком роботи всі співробітники проходять вступне та початкове навчання з техніки безпеки та оснащуються засобами індивідуального захисту:
каски;
робочий одяг;
рукавички;
захисне взуття;
респіратори.
Під час проведення будівельних робіт велике значення мають також пожежна безпека та охорона цивільного населення. Будівельний майданчик має бути обладнаний засобами гасіння пожеж, планами евакуації та процедурами реагування на екстрені ситуації.
6.3. Заходи з охорони праці під час виконання будівельних робіт
Для того щоб забезпечити безпечні умови праці під час будівництва дев'ятиповерхового залізобетонного будинку, необхідно реалізувати комплекс технічних та організаційних заходів з охорони праці. Основною метою цих заходів є недопущення виробничих травм, професійних захворювань та нещасних випадків на будмайданчику.
До заходів організаційного характеру належать:
проведення вступних та первинних інструктажів з охорони праці;
навчання робітників безпечним технологіям роботи;
перевірку знань з охорони праці;
призначення осіб, які відповідають за безпечне виконання робіт;
проведення медичних оглядів робітників.
На будмайданчику повинні бути встановлені застережні знаки, огорожі навколо зони небезпеки, а також схеми руху транспорту та потоку робітників. Майданчик повинен бути достатньо освітлений, особливо у вечірній час.
Спеціальну увагу слід приділяти роботам на висоті, що виконуються під час установки опалубки, армування та заливання бетонних плит перекриття. Для уникнення падіння працівників використовуються:
захисні огорожі;
страхувальні ремені;
риштування;
спеціальні робочі майданчики.
Під час експлуатації баштового крана небезпечна зона повинна бути оточена огородженням. Людям заборонено знаходитися під підвішеним вантажем. Усі підйомні механізми повинні проходить технічний огляд і використовуватися тільки кваліфікованим персоналом.
Для забезпечення електричної безпеки необхідно:
заземлити електрообладнання;
використовувати справні електроінструменти;
захищати кабелі від механічних пошкоджень;
перевіряти електричні мережі.
Працівники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту:
касками;
робочим одягом;
захисним взуттям;
рукавичками;
захисні окуляри;
респіратори.
Велике важливе значення має також пожежна безпека. На будівельному майданчику необхідно встановити вогнегасники та пожежні панелі, а також забезпечувати вільний доступ до аварійних виходів. Під час проведення зварювальних робіт необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки та контролювати стан електричного обладнання.
6.4. Пожежна безпека на будівельному майданчику
Протипожежна безпека під час будівництва дев'ятиповерхового залізобетонного будинку є важливою частиною загальної системи охорони праці, оскільки на будівельних об'єктах присутня велика кількість горючих матеріалів, тимчасових електричних ланцюгів та виконуються роботи з гарячими матеріалами.
Основними причинами загорянь на будівельних об'єктах є:
короткі закорочення в електричних ланцюгах;
порушення правил користування електрообладнанням;
зварювальні та різальні роботи, що проводяться без належного дотримання вимог безпеки;
неправильне зберігання легковозгораючих матеріалів;
необережне використання відкритого вогню.
Особливу небезпеку представляють роботи, пов’язані зі зварюванням та металорізанням, оскільки іскри можуть запалити будівельні матеріали або теплоізоляцію. Також підвищений ризик виникає при зберіганні палива та мастильних матеріалів на будівельному об’єкті.
Для забезпеченння пожежної безпеки на будівельному майданчику потрібно:
встановити вогнегасники та протипожежні щити у доступних місцях;
організувати пожежні пункти;
забезпечити вільні шляхи евакуації;
визначити та позначити місця, де можна курити;
контролювати гарячі роботи.
Під час виконання зварювальних робіт слід:
очистити зону роботи від горючих матеріалів;
використовувати протиіскрові екрани;
тримати поруч первинні засоби пожежогасіння;
перевіряти справність обладнання.
Також важливо проводити регулярні інструктажі з пожежної безпеки для всіх працівників будівельного майданчика. Вони мають знати процедури, яких слід притримуватися у разі пожежі, шляхи евакуації та розташування вогнегасників.
6.5. Безпека у надзвичайних ситуаціях та цивільний захист
Під час будівництва дев'ятиповерхової залізобетонної будівлі необхідно забезпечити безпеку працівників у разі надзвичайних ситуацій. Будівельний майданчик відноситься до об'єктів з підвищеним ризиком, де можуть статися нещасні випадки, пожежі, обвалення конструкцій та ураження електрострумом, а також можуть впливати зовнішні фактори, зокрема воєнні загрози.
Надзвичайні ситуації можуть бути стихійними, технологічними або соціально-військовими за своїм характером. На будівельних майданчиках технологічні надзвичайні ситуації найбільш часто виникають через порушення технологічних процесів, несправності обладнання або людські помилки.
До головних можливих аварійних ситуацій належать:
пожежі;
аварії будівельної техніки;
руйнування конструкцій;
ураження електричним струмом;
екстремальні погодні явища.
Цивільний захиcт включає комплекс заходів, спрямованих на запобігання аварійним ситуаціям та зменшення їхніх наслідків. Серед основних:
своєчасне інформування працівників;
організація евакуації;
забезпечення сховища для персоналу;
проведення тренінгів з дій у надзвичайних ситуаціях.
На будмайданчику повинні бути в наявності:
плани евакуації;
аптечки для надання першої допомоги;
засоби зв'язку;
визначені евакуаційні шляхи та місця збору.
У разі виникнення надзвичайної ситуації працівники повинні зупинити роботу, повідомити про це відповідальних осіб, упорядковано залишити небезпечну зону та дотримуватися плану евакуації. Таким способом цивільний захист є важливою частиною безпеки на об'єктах будівництва, що допомагає зменшити загрози для працівників та забезпечує безперебійний хід виконання будівельних робіт.
6.6. Охорона навколишнього середовища під час будівництва
Під час будівництва дев'ятиповерхової будівлі із залізобетону роботи з будівництва чинять негативний вплив на навколишнє середовище. Це відбувається через використання будівельної техніки, земляні роботи, перевезення матеріалів та виникнення відходів, що в цілому може негативно вплинути на стан повітря, ґрунту та рівні шуму в околицях.
Одними з основних джерел впливу на навколишнє довкілля є пил, що з'являється під час земляних робіт та обробки будівельних матеріалів, вихлопні гази від робочої техніки, шум та коливання від обладнання, а також накопичення відходів будівництва. Окремою загрозою є можливий витік палива та мастил у ґрунт у разі неправильного зберігання або використання обладнання.
Для зниження негативного впливу на екологічний стан території плануються спеціальні організаційно-технічні заходи. Зокрема, для зведення до мінімуму рівня запиленості робочі зони підтримуються у вологому стані, а будмайданчик регулярно прибирається. Важливо використовувати добре обслуговуване будівельне обладнання, яке відповідає сучасним екологічним вимогам і має знижений рівень шкідливих викидів.
Будівельні відходи повинні забиратися і транспортуватися на призначені майданчики, при цьому рекомендується частково сортувати їх для наступної переробки або повторного використання. Це зменшує вплив на навколишнє середовище та підвищує ефективність використання матеріалів. Необхідно також контролювати рівень шуму, що створюється будтехнікою. По можливості одночасна робота гучної техніки обмежується, а найбільш інтенсивні процеси проводяться у денний час.
Таким шляхом впровадження заходів з охорони навколишнього середовища під час будівництва дозволяє мінімізувати його негативний вплив на природу та забезпечує проведення будівельних робіт з дотриманням екологічної безпеки.
Список використаної літератури
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
ДБН В.2.2-15:2019. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. К.: Мінрегіон України, 2019.
ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція та енергоефективність будівель. К.: Мінрегіон України, 2021.
ДБН В.1.2-2:2006. Навантаження і впливи. Норми проєктування. К.:Мінбуд України, 2006.
ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги. К.: Мінрегіон України, 2017.
ДБН В.2.1-10:2018. Основи та фундаменти будівель і споруд. Основні положення проєктування. К.: Мінрегіон України, 2018.
ДСТУ Б В.2.6-109:2010. Плити залізобетонні стрічкових фундаментів. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
ДСТУ Б В.2.6-108:2010. Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
ДСТУ Б В.2.7-97:2000. Плити з мінеральної вати на синтетичному зв'язуючому теплоізоляційні. Технічні умови. К.: Держбуд України, 2000.
ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-62:2008. Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-58:2008. Плити залізобетонні суцільні для перекриттів житлових і громадських будівель. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-69:2008. Плити балконів і лоджій залізобетонні. Технічні умови. К.: Мінрегіонбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.7-101:2000. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови. К.: Держбуд України, 2000.
ДСТУ Б В.2.6-15:2011. Конструкції будівель і споруд. Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови. К.: Мінрегіон України, 2011.
ДСТУ Б EN 12058:2007. Вироби з природного каменю. Плитки для підлоги і сходів. Вимоги. К.: Мінрегіонбуд України, 2007.
ДСТУ Б В.2.6-11:2011. Блоки дверні металеві протиударні вхідні. Загальні технічні умови. К.: Мінрегіон України, 2011.
Навчально-методичні матеріали до виконання курсового проєкту для студентів спеціальності 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укл. В.М. Велико, Л.П. Бедевич. Черкаси: ЧДТУ, 2009.- 68 с. Зоценко М.Л. Інженерна геологія. Механіка грунтів, основи та фундаменти. Полтава: ППУ, 2004. – 568 с.
ДСТУ 9243.7:2023. Система проєктної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. К.: ДП «УкрНДНЦ», 2023.
ДСТУ 9243.7:2023. Система проєктної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. К.: ДП «УкрНДНЦ», 2023. Навчально-методичні матеріали до виконання курсового проекту для студентів спеціальності 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укл. В.М. Велико, Л.П. Бедевич. Черкаси: ЧДТУ, 2009. – 68 с. перероби це в таком форматі як і попередню
ДСТУ Б А.2.4-6:2009. Система проєктної документації для будівництва. Правила виконання робочої документації генеральних планів. К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
ДСТУ 9243.7:2023. Система проєктної документації для будівництва. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. К.: ДП «УкрНДНЦ», 2023.
Навчально-методичні матеріали до виконання курсового проєкту з дисципліни «Організація будівництва» для студентів спеціальності 6.060101 «Промислове та цивільне будівництво» / Укл. В.М. Велико, Л.П. Бедевич. Черкаси: ЧДТУ, 2009. – 68 с. Зоценко М.Л. Інженерна геологія. Механіка грунтів, основи та фундаменти. Полтава: ППУ, 2004.-568 с.
Зоценко М.Л. Інженерна геологія. Механіка грунтів, основи та фундаменти. Полтава: ППУ, 2004. – 568 с.
Механіка грунтів, основи та фундаменти підприємств / М.Л. Шуляченко, О.Г. Рудь, О.В. Кічаєва та ін.; за ред. Л.М. Шуляченка. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2017. 563 с.
ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні оложення. Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2018.
Зоценко М.Л. Інженерна геологія. Механіка грунтів, основи та фундаменти. Полтава: ППУ, 2004. – 568 с.
Механіка грунтів, основи та фундаменти підприємств / М.Л. Шуляченко, О.Г. Рудь, О.В. Кічаєва та ін.; за ред. Л.М. Шуляченка. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2017. – 563 с.
ДБН В.2.1-10:2018 Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення. Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2018.
ДСТУ EN 14351-1:2020 «Вікна та двері. Вимоги. Частина 1. Вікна та зовнішні двері».