ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10104| Title: | Цех з виробництва літальних безпілотних апаратів, м. Мукачево, Закарпатської обл. |
| Authors: | Березань, Микола Олександрович Гонтар, Дмитро Олександрович |
| Keywords: | виробничий цех;організація будівництва;архітектурно-планувальні рішення;промислова будівля;конструктивні рішення |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота присвячена розробленню проєкту цеху з виробництва літальних безпілотних апаратів у місті Мукачево Закарпатської області. У роботі розглянуто архітектурно-планувальні та конструктивні рішення виробничої будівлі з урахуванням функціонального призначення, особливостей виробничих процесів і вимог до організації виробничого простору. Обґрунтовано прийняті конструктивні рішення, передбачено раціональне розміщення виробничих, допоміжних і побутових приміщень. Розглянуто питання забезпечення енергоефективності будівлі, пожежної безпеки, охорони праці та безпечної експлуатації. Розроблено організаційно-технологічні рішення щодо виконання будівельно-монтажних робіт. Запропоновані проєктні рішення спрямовані на створення функціонального та надійного виробничого об’єкта, що відповідає сучасним вимогам промислового будівництва. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10104 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Гонтар Дмитро Олександрович Б-24.pdf Restricted Access | 2.73 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Цех з виробництва літальних безпілотних апаратів, м. Мукачево,
Закарпатської обл.»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Гонтар Д.О._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Березань М.О.____________ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_____________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ............................................................................................................................ 6
1. Технологія основного виробництва .................................................................. 7
2. Архітектурно–будівельні рішення .................................................................... 9
2.1. Вихідні дані ................................................................................................... 9
2.2. Опис схеми генплану ................................................................................. 10
2.3. Об’ємно–планувальні рішення будівлі .................................................... 11
2.4. Конструктивні рішення будівлі ................................................................ 12
2.5. Допоміжні приміщення ............................................................................. 16
2.5.1. Санітарно–побутові приміщення ....................................................... 16
2.5.2. Приміщення охорони здоров'я ........................................................... 18
2.5.3. Приміщення громадського харчування ............................................ 18
2.5.4. Приміщення управління ..................................................................... 18
2.6. Спеціальні заходи та роботи ..................................................................... 18
2.6.1. Заходи у будівництві в особливих умовах ........................................ 18
2.6.2. Заходи з вибухо та пожежної безпеки ............................................... 19
2.6.3. Захист від шуму та вібрації ................................................................ 21
2.6.4. Охорона навколишнього середовища ............................................... 21
2.7. Інженерне обладнання будівлі .................................................................. 22
3. Розрахунково–конструктивні рішення ........................................................... 24
3.1. Розрахунок плити покриття ...................................................................... 24
3.1.1. Вихідні дані .......................................................................................... 24
3.1.2. Збір навантажень на покриття............................................................ 25
3.1.3. Розрахунок полиці плити .................................................................... 26
3.1.4. Розрахунок поперечного ребра .......................................................... 28
3.1.5. Розрахунок поздовжнього ребра за міцністю нормальних перерізів
30
3.1.6. Втрати попереднього напруження арматури.................................... 32
3.1.7. Розрахунок за виникненням тріщин нормальних до повздовжньої
осі 33
3.1.8. Розрахунок поздовжнього ребра за міцністю похилих перерізів ... 34
3.1.9. Розрахунок прогинів плити ................................................................ 35
192.Б–24.22049
Змн. Лист № докум. Підпис Дата
Розробив Гонтар Д.О Стадія Арк. Аркушів
Керівник Березань М.О. КРБ 2 25
Пояснювальна записка МОНУ, ЧДТУ
Кафедра ПЦБ
3.1.10. Розрахунок плити в стадії транспортування та монтажних
навантажень ....................................................................................................... 37
3.2. Розрахунок сегментної залізобетоної ферми .......................................... 38
3.2.1. Вихідні дані .......................................................................................... 38
3.2.2. Збір вузлових навантажень ................................................................. 39
3.2.3. Визначення зусиль в елементах ферми ............................................. 40
3.2.4. Розрахунок верхнього стиснутого пояса (В1) .................................. 41
3.2.5. Розрахунок нижнього розтягнутого пояса (Н2) ............................... 44
3.2.6. Розрахунок опорного розкосу (Р1) .................................................... 44
3.2.7. Втрати попереднього напруження арматури.................................... 45
3.2.8. Розрахунок опорного вузла ................................................................ 47
3.3. Розрахунок колони ..................................................................................... 48
3.3.1. Вихідні дані .......................................................................................... 48
3.3.2. Збір навантажень і зусилля ................................................................. 48
3.3.3. Розрахунок міцності за нормальним перерізом ............................... 49
3.3.4. Перевірка колони середнього ряду .................................................... 51
3.3.5. Конструювання .................................................................................... 52
3.4. Розрахунок фундаменту ............................................................................ 52
3.4.1. Вихідні дані .......................................................................................... 52
3.4.2. Оцінка інженерно–геологічних умов будівельного майданчика ... 53
3.4.3. Визначення глибини закладання фундаменту .................................. 54
3.4.4. Визначення розмірів підошви фундаменту ...................................... 55
3.4.5. Розрахунок основи за деформаціями ................................................ 57
3.4.6. Конструкція фундаменту .................................................................... 60
3.4.7. Армування підошви фундаменту ....................................................... 62
3.4.8. Армування підколонника та стаканної частини............................... 62
4. Технологія та організація будівельного виробництва................................... 64
4.1. Технологічна карта на зведення і монтаж залізобетоних конструкцій 64
4.1.1. Вихідні дані .......................................................................................... 64
4.1.2. Визначення обсягів монтажних робіт ............................................... 65
4.1.3. Вибір монтажних пристроїв ............................................................... 66
4.1.4. Вибір методів монтажу ....................................................................... 67
4.1.5. Визначення монтажних характеристик елементів ........................... 69
4.1.6. Вибір способів закріплення конструкцій .......................................... 70
4.1.7. Вибір комплекту кранів за технічними параметрами...................... 71
Арк.
192.Б–24.22049 3
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
4.1.8. Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати ......... 71
4.1.9. Складання таблиці технологічних розрахунків ............................... 73
4.1.10. Визначення кількості кранів у комплекті ......................................... 75
4.1.11. Визначення техніко–економічних варіантів монтажу ..................... 75
4.1.12. Вибір транспортних засобів ............................................................... 76
4.1.13. Техніко–економічні показники проєкту ........................................... 77
4.2. Календарне планування ............................................................................. 77
4.2.1. Нормативна тривалість будівництва ................................................. 77
4.2.2. Укрупнена номенклатура комплексів будівельно–монтажних робіт
78
4.2.3. Методи виконання основних робіт по комплексах ......................... 79
4.2.4. Сітковий графік виконання робіт ...................................................... 80
4.3. Будівельний генеральний план ................................................................. 87
4.3.1. Виробниче та механізоване устаткування ........................................ 87
4.3.2. Розрахунок приоб'єктних складів ...................................................... 88
4.3.3. Тимчасові дороги та їх типи ............................................................... 90
4.3.4. Парк будівельних машин і транспорту ............................................. 90
4.3.5. Розрахунок тимчасових (побутових) приміщень ............................. 91
4.3.6. Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення .............................................................................................. 93
4.3.7. Організація тимчасового енергозабезпечення ................................. 93
4.3.8. Розрахунок і організація освітлення робочих місць ........................ 94
4.3.9. Техніко–економічні показники будгенплану ................................... 94
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист................................................ 95
5.1. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів при виконанні
будівельно–монтажних робіт .............................................................................. 95
5.2. Організація охорони праці на будівельному майданчику ..................... 96
5.3. Заходи безпеки під час земляних робіт .................................................... 97
5.4. Заходи з техніки безпеки проведення монтажних робіт ........................ 98
5.5. Заходи безпеки під час зварювальних робіт ............................................ 99
5.6. Заходи безпеки під час покрівельних робіт ........................................... 100
5.7. Заходи безпеки під час опоряджувальних робіт ................................... 100
5.8. Заходи з електробезпеки на будівельному майданчику ....................... 101
5.9. Заходи з пожежної безпеки на будівельному майданчику .................. 101
5.10. Виробнича санітарія та побутове обслуговування працівників .......... 102
Арк.
192.Б–24.22049 4
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
5.11. Планування заходів з цивільного захисту на період будівництва ...... 102
5.12. Розрахунок небезпечної зони роботи монтажного крана .................... 103
6. Кошторис ......................................................................................................... 105
Локальний кошторис на будівельні роботи №2–1–1 ...................................... 106
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–2 ..................................... 108
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–3 ..................................... 110
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–4 ..................................... 112
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–5 ..................................... 113
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–6 ..................................... 114
Об’єктний кошторис № 2–1 .............................................................................. 115
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва ............................ 116
Список використаної літератури .......................................................................... 119
Арк.
192.Б–24.22049 5
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Вступ
Під час повномасштабної війни в Україні різко зросла потреба у
безпілотних літальних апаратах – як ударних, так і розвідувальних,
ретрансляційних, логістичних. БПЛА перетворилися з допоміжного засобу на
одну з ключових складових ведення бойових дій, і фронт щодня потребує нових
апаратів. Власні Збройні Сили, добровольчі формування, виробники для
державних контрактів і волонтерські організації – усі вони формують стійкий
попит на продукцію галузі.
Українські виробники БПЛА за кілька років пройшли шлях від кустарного
складання у гаражах і пристосованих приміщеннях до повноцінних підприємств
із серійним випуском. Проте більшість компаній досі працює на орендованих
площах колишніх заводів, складів або офісних центрів, які за своїм плануванням
і технічним станом не пристосовані для специфіки виготовлення безпілотників.
Це знижує продуктивність, ускладнює дотримання правил пожежної безпеки
під час роботи з акумуляторами і композитами, обмежує можливості
розширення та робить підприємства вразливими з точки зору безпеки.
Розгортання виробництва на спеціально спроєктованих об’єктах дає змогу
врахувати всі особливості галузі ще на етапі архітектурно–будівельних рішень:
розмежувати «чисті» і «брудні» процеси, виділити окрему зону для
акумуляторної дільниці як найризикованішої, забезпечити захищеність
території та персоналу, передбачити автономне енергопостачання на випадок
обстрілів і відключень електромережі. Будівля, спроєктована під конкретний
технологічний процес, працює ефективніше за будь–яке пристосоване
приміщення.
Окремої уваги заслуговує питання децентралізації виробництва.
Концентрація потужностей у великих промислових центрах робить галузь
уразливою до ракетних ударів. Розміщення підприємств у західних областях
України, зокрема на Закарпатті, дозволяє знизити ризики і водночас наблизити
виробництво до логістичних коридорів, через які постачаються комплектуючі з
країн Європейського Союзу.
Арк.
192.Б–24.22049 6
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
1. Технологія основного виробництва
Проєктом передбачено будівництво виробничого корпусу з виготовлення
безпілотних літальних апаратів у м. Мукачево. Виробничий корпус являє собою
одноповерхову каркасну промислову будівлю з прибудованою
адміністративно–побутовою будівлею.
Виробничий корпус складається з основних виробничих дільниць і
допоміжних приміщень, об'єднаних в єдиному одноповерховому об'ємі.
Виробничий процес побудовано за принципом послідовного технологічного
потоку без перетину зустрічних маршрутів матеріалів і виробів. До складу
основного виробництва входять шість виробничих дільниць: дільниця
приймання і складування сировини, дільниця виготовлення композитних
виробів з адитивним виробництвом, цех електроніки, складальний цех,
випробувальна дільниця і акумуляторна дільниця.
Дільниця приймання і складування сировини виконує приймання,
вхідний контроль та зберігання сировинних матеріалів і комплектуючих
виробів. До її складу входять склад сировини, приміщення вхідного контролю,
кладова комплектуючих виробів, склад витратних матеріалів. Через вантажні
ворота сировина і комплектуючі надходять безпосередньо у склад приймання,
де виконується вхідний контроль і подальше розподілення матеріальних
потоків за виробничими дільницями.
Дільниця виготовлення композитних виробів виконує виготовлення
несучих елементів планера – фюзеляжу, крила, оперення – з вуглепластикових
і скловолоконних композитів методом вакуумного формування. Дільниця
об'єднана з дільницею адитивного виробництва в єдину функціональну зону
через спорідненість технологічних процесів і однотипні вимоги до системи
припливно–витяжної вентиляції. Дільниця адитивного виробництва виконує
тривимірний друк деталей складної геометрії – кронштейнів, обтічників,
кріплень корисного навантаження. У зоні передбачено окреме приміщення для
зберігання сировинних матеріалів і напівфабрикатів.
Арк.
192.Б–24.22049 7
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Цех електроніки виконує складання, програмування і функціональне
тестування бортових електронних модулів – польотних контролерів, систем
зв'язку, навігаційних блоків. До складу цеху входять виокремлені приміщення
монтажу друкованих плат, програмування і тестування електронних модулів,
серверне приміщення. Цех ізольовано від суміжних виробничих зон
антистатичними перегородками і обладнано автономною системою вентиляції
з фільтрацією повітря.
Складальний цех виконує кінцеве збирання літального апарата з
установленням планера, силової установки, електроніки та акумуляторної
батареї. Технологічний процес у цеху поділено на стадії попереднього монтажу
вузлів, основного збирання літального апарата і кінцевого монтажу. У межах
цеху передбачено допоміжні приміщення кладової інструменту і
технологічного оснащення.
Випробувальна дільниця виконує перевірку працездатності готових
виробів у складі систем – функціонування електронних модулів, силової
установки, акумуляторних батарей, систем зв'язку і навігації у комплексі. До
складу дільниці входить ізольоване приміщення для випробувань силових
установок з посиленою звукоізоляцією і автономною витяжною вентиляцією.
Акумуляторна дільниця виконує обслуговування літій–полімерних
батарей: підготовку, контролюваний заряд, тестування і складування
акумуляторів перед їх передаванням на складальний і випробувальний процеси.
Дільниця віднесена до категорії А за вибухопожежною небезпекою і
відокремлена від суміжних виробничих приміщень протипожежними
перегородками з межею вогнестійкості REI 150.
Арк.
192.Б–24.22049 8
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
2. Архітектурно–будівельні рішення
2.1. Вихідні дані
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів
запроєктований одноповерховим. Будівництво ведеться у м. Мукачево
Закарпатської області. Будівельний майданчик займає територію площею 21
651,5 м².
Будівля, що проєктується, знаходиться у І кліматичному районі. Основні
показники, прийняті згідно з [10, 29], наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2–1 – Основні показники району будівництва
Найменування показника Значення
Сейсмічність району будівництва, балів 7
Температура найбільш холодної доби, °C мінус 23
Температура найбільш холодної п'ятиденки, °C мінус 18
Зона вологості нормальна
Нормативна глибина промерзання ґрунту, м 0,8
Переважний напрямок вітру у січні південно–східний
Переважний напрямок вітру у липні східний
Середня швидкість вітру за три найбільш холодні місяці, м/с 2,3
Характеристичне значення снігового навантаження (V сніговий район), кН/м² 1,60
Характеристичне значення вітрового тиску (I вітровий район), кН/м² 0,40
Відповідно до інженерно–геологічних вишукувань, виконаних згідно з
[1], основою під фундаменти є ґрунти шару суглинку тугопластичної
консистенції з прошарками супісків з розрахунковим опором R = 220 кПа.
Категорія складності інженерно–геологічних умов – ІІ.
Підземні води залягають на глибині 3,5–4,0 м від поверхні і за прийнятої
глибини закладання фундаментів не впливають на роботу основ.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі прийнято СС2 згідно з [27].я
Арк.
192.Б–24.22049 9
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
2.2. Опис схеми генплану
Розміщення будівель і споруд на генеральному плані визначено
технологією виробництва, їх взаємозв'язком та умовами архітектурно–
планувального завдання.
Будівля проєктується у м. Мукачево Закарпатської області на земельній
ділянці площею 21 651,5 м² (2,17 га), розташованій на перетині Берегівської–
бічної вулиці та вулиці Антона Кашшая. Рельєф ділянки рівнинний з природним
ухилом у південно–західному напрямку.
Композиційне рішення генерального плану побудовано за принципом
функціонального зонування території з виділенням передзаводської зони,
основної виробничої зони, складської зони, інженерно–технічної зони та
господарської зони. На майданчику розміщені виробничий корпус з
виготовлення безпілотних літальних апаратів, прибудована до нього
адміністративно–побутова будівля, захисна споруда цивільного захисту,
трансформаторна підстанція, дизель–генераторна установка з паливосховищем,
котельня, насосна станція пожежогасіння з двома резервними пожежними
водоймами, два контрольно–пропускні пункти, автостоянка персоналу.
Генеральним планом передбачено організацію під'їздів до об'єкта, які
проєктуються із забезпеченням можливості під'їзду вантажного і пожежного
автотранспорту. Транспортна схема побудована за принципом кругового
проїзду навколо виробничого корпусу з виходом на зовнішню вуличну мережу
через два контрольно–пропускні пункти – вантажний і пасажирський.
На передзаводській території розташовано місця для паркування
автомобілів персоналу і відвідувачів. Покриття прилеглої ділянки тротуару
виконано тротуарною плиткою. Облаштування майданчика для збирання сміття
та відходів виконано у закритих контейнерах.
Транспортні і людські потоки на території підприємства ізольовані один
від одного через окремі контрольно–пропускні пункти для вантажного
транспорту і персоналу. Для створення сприятливого мікроклімату передбачено
озеленення майданчика.
Арк.
192.Б–24.22049 10
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Техніко–економічні показники генерального плану наведено у таблиці
2.2.
Таблиця 2–2 – Техніко–економічні показники генерального плану
Найменування показника Одиниця виміру Значення
Площа ділянки в межах огорожі м² (га) 21 651,5 (2,17)
Площа забудови м² 7 421,0
Площа замощення м² 6 680,2
Площа озеленення м² 7 354,9
Коефіцієнт забудови К₁ – 0,34
Коефіцієнт використання території К₂ – 0,65
Коефіцієнт озеленення К₃ – 0,34
2.3. Об’ємно–планувальні рішення будівлі
Об'ємно–планувальне рішення будівлі розроблено з урахуванням
санітарних і протипожежних норм, забезпечує можливість евакуації персоналу
в надзвичайних ситуаціях згідно з [8].
Об'ємно–планувальне рішення передбачає будівництво виробничого
корпусу з виготовлення безпілотних літальних апаратів з прибудованою
адміністративно–побутовою будівлею. У виробничому корпусі передбачено
наступні групи приміщень: виробничі, складські, побутові, адміністративні.
Виробничий корпус являє собою одноповерхову будівлю прямокутної
форми у плані, розмірами в осях А–Д × 1–11 – 96,0×60,0 м. Висота виробничого
корпусу від рівня чистої підлоги до низу несучих конструкцій покриття
становить 7,2 м. Висота до верху парапета – 9,0 м. За умовну відмітку підлоги
виробничого цеху, що відповідає абсолютній відмітці +125,150 м, прийнято
відмітку 0,000.
Будівля має чотири прольоти завширшки 24,0 м кожен. Крок колон у
поздовжньому напрямку 6,0 м, що формує модульну сітку 6,0×24,0 м. Підвалу
в будівлі не передбачено.
Арк.
192.Б–24.22049 11
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Адміністративно–побутові та виробничі приміщення відокремлені одне
від одного протипожежними перегородками з межею вогнестійкості не менше
EI 45.
У будівлі розміщуються дільниця приймання і складування сировини,
дільниця виготовлення композитних виробів з адитивним виробництвом, цех
електроніки, складальний цех, випробувальна дільниця, акумуляторна дільниця
і складські приміщення. Адміністративно–побутові приміщення розміщуються
в адміністративно–побутовій будівлі, що прибудована до виробничого корпусу.
У будівлі не передбачено кранового обладнання, всі вантажні процеси
плануються виконувати напольним транспортом.
Усі приміщення цеху відносяться до пожежобезпечних.
Освітлення в будівлі проєктується комбіноване – природне через
стрічкове скління у зовнішніх стінах і зенітні ліхтарі покрівлі, та штучне
світлодіодними світильниками промислового типу.
У приміщеннях, де передбачено застосування композитних матеріалів,
реагентів та електронних компонентів, передбачена припливно–витяжна
вентиляція.
2.4. Конструктивні рішення будівлі
Будівля проєктується за каркасною конструктивною схемою.
Конструктивна схема виробничого корпусу вирішена у рамно–зв'язковому
варіанті.
Проєктом прийняті стаканні залізобетонні фундаменти під колони
каркаса за серією [37], виконані з важкого бетону класу С20/25 з арматурою
класу А400С. Глибина закладання фундаментів 2,85 м від рівня чистої підлоги.
Розміри фундаментів уточнюються розрахунком, наведеним у Розділі 4.
Під зовнішніми стінами по периметру будівлі укладено збірні
залізобетонні фундаментні балки за серією [38], на які спираються стінові
панелі. Залежно від відстані між підколонниками прийнято балки марок ФБ6–
2…ФБ6–5 завдовжки 4300–5050 мм трапецеїдного перерізу 260/200 мм
Арк.
192.Б–24.22049 12
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
заввишки 400 мм. Балки спираються на бетонні стовпчики, влаштовані на
уступах стаканних фундаментів; верх балок прийнято на позначці –0,030.
Поверх балок улаштовано горизонтальну гідроізоляцію з двох шарів рулонного
матеріалу.
У будівлі прийняті збірні залізобетонні колони за серією [39]:
– колони основного ряду перерізом 500×500 мм – в осях А, Б, В, Г, Д;
– колони фахверкові перерізом 400×400 мм – на торцевих фасадах будівлі.
Сітка колон 6,0×24,0 м. Колони виконано з бетону класу С20/25 з
повздовжньою робочою арматурою класу А400С і поперечною арматурою
класу А400С.
Зовнішнє стінове огородження виробничих і складських приміщень
виконано із збірних перлітобетонних стінових панелей за серією [36]. Прийнято
панелі марки ПС 60.15.2,5 розмірами 6,0×1,5 м завтовшки 250 мм, масою 2,5 т.
Стінові панелі є самонесучими: вертикальне навантаження від них передається
на фундаментні балки, а до залізобетонних колон основного і фахверкового
рядів панелі кріплять закладними деталями на зварюванні для забезпечення
просторової стійкості. Стики панелей між собою і з колонами герметизують
пружними прокладками та мастикою з наступною зачеканкою цементним
розчином.
Внутрішні перегородки між окремими дільницями запроєктовано
газобетонні товщиною 200 мм для виробничих приміщень та гіпсокартонні
товщиною 100 мм для побутових і допоміжних приміщень за [22].
Як несучі елементи системи покриття виробничої частини будівлі
проєктом передбачені сегментні залізобетонні попередньо напружені ферми з
розкосами серії [41]41, прольотом 24,0 м, кроком 6,0 м, виготовлені з бетону
класу С20/25 з напруженою арматурою класу А800.
Покриття виробничого корпусу запроєктовано із збірних залізобетонних
попередньо напружених ребристих плит 3ПКГ6–1АV розмірами 6,0×3,0 м
висотою 300 мм за серією [40], виготовлених з бетону класу С30/37 з
напруженою арматурою класу К1500 і ненапруженою класу А400С. По
Арк.
192.Б–24.22049 13
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
периметру покриття, де біля парапета через сніговий мішок зростає снігове
навантаження, замість рядових укладено посилені плити марки 3ПКГ6–4АV тих
самих розмірів.
Покрівля будівлі суміщена непрохідна, з ухилом, що відповідає
сегментній формі залізобетонних ферм. Покрівельний килим виконано
одношаровим з полівінілхлоридної (ПВХ) мембрани завтовшки 1,5 мм,
армованої поліестеровою сіткою, з механічним закріпленням до плит покриття
телескопічними дюбелями за [32]. Склад покрівельного пирога зверху вниз:
ПВХ–мембрана; розділовий шар з голкопробивного геотекстилю 300 г/м²;
теплоізоляція з жорстких плит мінеральної вати на основі базальтового волокна
щільністю 130 кг/м³ завтовшки 200 мм; пароізоляція з армованої поліетиленової
плівки; залізобетонна ребриста плита покриття. Водовідведення організовано за
внутрішньою схемою через воронки у трьох розжолобках між сегментами
покрівлі.
Навколо водоприймальних воронок передбачено улаштування
додаткових шарів покриття. Місця примикання покрівлі до стін виконуються із
заведенням основного покривного килима на висоту не менше 200 мм і для
захисту від попадання води встановлюються хомути зі смугової сталі.
Вікна металопластикові прийняті за [33] з двокамерними склопакетами з
низькоемісійним покриттям. Заповнення зовнішніх дверних прорізів та воріт
комплектної поставки виконано металевими утепленими.
Внутрішні двері виробничих приміщень – металеві індивідуального
виготовлення, в тому числі протипожежні з межею вогнестійкості EI 60 для
акумуляторної дільниці. Внутрішні двері адміністративно–побутових
приміщень – МДФ за [32].
Специфікація елементів будівлі наведена в таблиці 2.3
Таблиця 2–3 – Специфікація збірних елементів
На Марка Позначення Найменування Довжина, Переріз Кіл., Маса од., кг
плані (серія) мм (b×h), мм шт
Фундаменти та фундаментні балки
Фм–1 – серія 1.412– Фундамент – – 66 за
1/77 залізобетонний розрахунком
Арк.
192.Б–24.22049 14
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
стаканного типу
під колони каркаса
ФБ–1 ФБ6–2 серія 1.415–1 Балка 5050 260/200×400 36 1300
фундаментна
залізобетонна
ФБ–2 ФБ6–4 серія 1.415–1 Балка 4450 260/200×400 4 1200
фундаментна
залізобетонна
ФБ–3 ФБ6–3 серія 1.415–1 Балка 4750 260/200×400 4 1200
фундаментна
залізобетонна
ФБ–4 ФБ6–5 серія 1.415–1 Балка 4300 260/200×400 4 1100
фундаментна
залізобетонна
Колони
К–1 – серія Колона крайнього 8100 500×500 44 5000
1.423.1–3/88 ряду
К–2 – серія Колона середнього 8100 500×500 22 5300
1.423.1–3/88 ряду
КФ – серія Колона 7800 400×400 24 3100
1.423.1–3/88 фахверкова
Несучі конструкції покриття
ФС ФС–24 серія ПК– Ферма сегментна 24000 280×3000 44 11200
01–129/78 залізобетонна
попередньо
напружена
Пл–1 3ПКГ6– серія Плита покриття 6000 3000×300 240 2650
1АV 1.465.1– ребриста
21/93 залізобетонна
попередньо
напружена
(рядова)
Пл–2 3ПКГ6– серія Плита покриття 6000 3000×300 80 2650
4АV 1.465.1– ребриста
21/93 залізобетонна
попередньо
напружена,
посилена
(приконтурна)
Зовнішнє стінове огородження
СП ПС серія Панель стінова 6000 1500×250 208 2500
60.15.2,5 1.030.1–1 перлітобетонна
самонесуча
Тип і конструкцію підлог прийнято за функціональним призначенням
приміщень. У таблиці 2.4 наведено склад підлоги для приміщень корпусу.
Таблиця 2–4 – Експлікація підлог
№ Приміщення Площа, Тип підлоги Конструкція підлоги (зверху вниз)
м²
1 Склад прийому 834,25 Бетонна з топовим – зміцнювальний топінг (кварцовий
зміцненням зміцнювач із просоченням) – 3 мм
– бетонна підлога С20/25, армована сіткою
2 Склад готової 568,70 –120 мм
продукції – гідроізоляція відсічна (поліетиленова
плівка) – 1 шар
Арк.
192.Б–24.22049 15
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
– бетонний підстилаючий шар С8/10 – 50
мм
– щебенева підготовка ущільнена – 150 мм
– ущільнений ґрунт основи
3 Цех виготовлення 1304,75 Наливна полімер– – полімер–цементне наливне покриття – 4–
деталей цементна 6 мм
– ґрунтувальний (адгезійний) шар
4 Повного складання 1003,44
– бетонна основа С20/25, армована – 100
мм
5 Цех тестування 885,12 – гідроізоляція відсічна – 1 шар
дронів – бетонний підстилаючий шар С8/10 – 50
мм
– щебенева підготовка ущільнена – 150 мм
– ущільнений ґрунт основи
6 Складання 816,95 Антистатична з – антистатичне наливне покриття
електроніки провідним шаром (струмопровідне) –4 мм
– провідний заземлювальний шар (мідна
стрічка)
– ґрунтувальний шар
– бетонна основа С20/25, армована – 100
мм
– гідроізоляція відсічна – 1 шар
– бетонний підстилаючий шар С8/10 – 50
мм
– щебенева підготовка ущільнена – 150 мм
– ущільнений ґрунт основи
7 Склад акумуляторів 294,53 Кислотостійка з – кислотостійке покриття (хімстійкий
бортиком поліуретан/епоксид) – 4–5 мм
– кислотостійка стяжка на хімстійкому
в'яжучому – 30 мм
– гідроізоляція хімстійка – 2 шари
– бетонна основа С20/25, армована – 100
мм
– бетонний підстилаючий шар С8/10 – 50
мм
– щебенева підготовка ущільнена – 150 мм
– ущільнений ґрунт основи
Примітка: бортик заввишки 100 мм по
периметру приміщення
Разом 5707,74
2.5. Допоміжні приміщення
2.5.1. Санітарно–побутові приміщення
Для забезпечення санітарно–побутових умов у будівлі передбачено
розташування в адміністративно–побутовій прибудові санвузлів, умивалень і
душових.
Виробництво безпілотних літальних апаратів за характером санітарних
процесів відноситься до Іб групи виробничих процесів згідно з [13].
Характеристика цих процесів – забрудненням тіла і спецодягу при роботі з
композитними матеріалами і реагентами.
Арк.
192.Б–24.22049 16
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Загальна кількість працюючих становить 320 осіб, у тому числі перша
зміна 190 осіб, друга 130 осіб. Із них 210 чоловіків, 110 жінок.
Проєктом передбачено улаштування душових суміжно з гардеробними,
які обладнані відкритими душовими кабінами, розміщеними в один ряд.
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих у
найбільш чисельній зміні, тобто 190 осіб.
Відповідно для жінок: 70/15 = 4,7 ≈ 5 сіток
для чоловіків: 120/15 = 8,0 = 8 сіток.
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків
становить 13 сіток.
Проєктом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання.
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих у найбільш
чисельній зміні, тобто 190 осіб.
Відповідно кількість кранів для жінок: 70/20 = 3,5 ≈ 4 крани;
для чоловіків: 120/20 = 6,0 = 6 кранів.
Загальна кількість 10 кранів.
Проєктом передбачено улаштування санвузлів у виробничій і в
адміністративній частинах будівлі.
Кількість відповідного обладнання розрахована для більш чисельної
зміни. Вхід у санвузол улаштовується через тамбур з самозакривними дверима.
У тамбурі передбачено улаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані
напольними чашами і настінними пісуарами.
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 70/30 = 2,3 ≈ 3 чаші,
у чоловічих: 120/45 = 2,7 ≈ 3 чаші.
Санвузли обладнуються напольними чашами, розташованими в окремих
кабінах розміром у плані 1,2×0,8 м. Чоловічі санвузли додатково обладнуються
пісуарами.
Арк.
192.Б–24.22049 17
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
2.5.2. Приміщення охорони здоров'я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів
серед працюючого персоналу проєктом передбачено медпункт, що
розташовується в адміністративній будівлі, також використовуються міські
заклади охорони здоров'я.
2.5.3. Приміщення громадського харчування
Для задоволення потреби працівників в їжі запроєктовано їдальню на 100
посадкових місць з кухнею, де безпосередньо готують їжу. При їдальні існує
буфет з випуском холодних та гарячих страв.
2.5.4. Приміщення управління
У будівлі запроєктовано кабінети директора підприємства, заступника
директора, кабінет головного інженера, кабінет начальника виробництва,
кабінет начальника цеху, кімнати для технологів і конструкторів.
2.6. Спеціальні заходи та роботи
2.6.1. Заходи у будівництві в особливих умовах
Майданчик будівництва розташований у м. Мукачево Закарпатської
області у зоні з розрахунковою сейсмічністю 7 балів за [9].
Для забезпечення сейсмостійкості будівлі прийнято несучі конструкції з
посиленими закладними деталями: збірні залізобетонні колони серії [39] у
виконанні для сейсмічних районів, сегментні попередньо напружені ферми серії
[41] з адаптацією закладних деталей М1с–М4с, монолітні стаканні фундаменти
з посиленим армуванням підошви.
Передбачено систему вертикальних і горизонтальних зв'язків каркаса, що
забезпечує просторову жорсткість і стійкість будівлі при сейсмічних впливах.
Стики збірних залізобетонних елементів виконуються з обварюванням
закладних деталей і подальшим замонолічуванням.
Арк.
192.Б–24.22049 18
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Інших особливих умов будівництва (підроблюваних територій,
просідаючих ґрунтів, карстових утворень) на майданчику не виявлено.
2.6.2. Заходи з вибухо та пожежної безпеки
У відповідності з діючими нормами та правилами проєктом передбачено
наступні заходи з вибухо– та пожежної безпеки, прийняті згідно з [8]:
– навколо будівлі запроєктовано асфальтовані під'їзди шириною 6,0 м;
– забезпечено зовнішнє пожежогасіння від двох резервних пожежних
водойм загальним об'ємом не менше 540 м³;
– забезпечено доступ пожежників до всіх частин будівлі;
– встановлено світлові покажчики «Вихід» з підключенням до мережі
аварійного освітлення;
– забезпечено блискавкозахист будівлі;
– на шляхах евакуації передбачено нормативні за розмірами проходи і
двері;
– використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
– монтаж захисного заземлення та занулення металевих неструмоведучих
частин електроустановок;
– розподілення електроенергії по будівлі по чотирипровідній системі із
глухозаземленою нейтраллю;
– електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
– застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
– улаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
– автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
– зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними
розчинами.
Арк.
192.Б–24.22049 19
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою визначено згідно з
[30]. Акумуляторна дільниця віднесена до категорії А, основні виробничі
приміщення (дільниця виготовлення композитних виробів, дільниця
адитивного виробництва, цех електроніки, складальний цех, випробувальна
дільниця, склади) – до категорії В, побутові та допоміжні приміщення – до
категорії Д. Загальна категорія будинку – В, оскільки сумарний об'єм
приміщення категорії А становить менше 5 % загального об'єму будинку.
Ступінь вогнестійкості будівлі прийнято II за класифікацією [8].
Виробничий корпус загальною площею 5 760 м² запроєктовано як єдиний
пожежний відсік. Акумуляторна дільниця відокремлена від суміжних
виробничих приміщень протипожежними перегородками 1–го типу з межею
вогнестійкості REI 150 з протипожежними дверима EI 60 з самозачинниками.
Адміністративно–побутова будівля запроєктована як самостійний пожежний
відсік, відокремлений від виробничого корпусу протипожежною стіною 1–го
типу.
З виробничого корпусу запроєктовано три евакуаційні виходи
безпосередньо назовні. Ширина евакуаційних виходів 1,2 м. Двері евакуаційних
виходів – металеві утеплені, відкриваються назовні по ходу евакуації, обладнані
пристроями «антипаніка». Максимальна відстань від найвіддаленішого
робочого місця до найближчого евакуаційного виходу не перевищує 75 м.
Виробничий корпус обладнано адресною автоматичною системою
пожежної сигналізації згідно з [17]. На акумуляторній дільниці додатково
встановлено газові сповіщувачі для контролю довибухонебезпечних
концентрацій водню. Система оповіщення про пожежу та керування евакуацією
виконана за 3–ю категорією.
У виробничих приміщеннях категорії В встановлено автоматичну
спринклерну систему водяного пожежогасіння. На акумуляторній дільниці і у
цеху електроніки передбачено систему газового пожежогасіння з вогнегасною
речовиною «Новек 1230», безпечною для електронного обладнання. Внутрішнє
протипожежне водопостачання запроєктовано згідно з [18] з пожежними
Арк.
192.Б–24.22049 20
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
кранами–комплектами, розміщеними у шафах ПК біля евакуаційних виходів і в
коридорах.
2.6.3. Захист від шуму та вібрації
Технологічне обладнання виробничих приміщень є маловіброактивним,
тому окремих фундаментів під нього не потрібні. Зменшення рівнів вібрацій і
шуму досягається за рахунок встановлення під технологічне обладнання
спеціальних віброізоляторів.
Вентиляційні установки розміщуються в окремих приміщеннях з
улаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на
металеві пружини.
В усіх приміщеннях улаштовується підвісна стеля з гіпсокартонних плит,
що поглинають звук.
Шумозахист виробничих приміщень забезпечено застосуванням
перлітобетонних стінових панелей завтовшки 250 мм, що мають індекс ізоляції
повітряного шуму не менше Rw = 45 дБ. Допустимий рівень шуму на постійних
робочих місцях не більше 80 дБА згідно з [24].
2.6.4. Охорона навколишнього середовища
На об'єкті проєктування відсутні шкідливі викиди в атмосферу та інші
негативні впливи на навколишнє середовище.
Проєктом передбачено:
– збереження зелених насаджень на території майданчика;
– всі відходи, насипний ґрунт, сміття вивозиться автотранспортом у цілях
попередження запорошення та загазування повітря;
– сипучі та пилуваті матеріали зберігаються тільки в закритих ємностях;
– стічні води з акумуляторної дільниці з можливим вмістом електроліту
пропускаються через локальну нейтралізаційну установку для коригування рН
перед скидом у загальну каналізаційну мережу;
Арк.
192.Б–24.22049 21
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
– озеленення території підприємства декоративними породами дерев і
кущів для створення сприятливого мікроклімату.
2.7. Інженерне обладнання будівлі
У відповідності з технічними умовами прийняті схеми водопостачання:
господарсько–виробничо–протипожежна та зворотна. Вода від міського
водопроводу надходить у два резервуари запасу води ємкістю 200 м³ кожний.
З резервуарів вода забирається насосами, встановленими в окремо
розташованій насосній станції, і подається у кільцеву мережу майданчика.
Резервуари з фільтрами–поглиначами та насосна станція розташовуються у
санітарно–захисній зоні.
Від кільцевої мережі запроєктовані вводи до корпусу. Для обліку води
встановлюються лічильники: загальний – на вводі на майданчик, додаткові – на
вводі на кожний корпус виробництва, в залежності від вимог технологічної
частини.
Зворотне водопостачання запроєктовано для охолодження
технологічного обладнання дільниці випробувань і компресорної станції.
Охолодження води виробляється на вентиляторній градирні, встановленій на
даху станції.
На промисловому майданчику передбачені мережі каналізації: побутова,
виробнича, дощова.
Системою побутової каналізації відводяться стоки від санвузлів до
внутрішньомайданчикової мережі. Виробнича каналізація призначена для
відведення стоків від акумуляторної дільниці, де можливий вміст електроліту.
Стоки за своїм складом відповідають умовам скидання у побутову каналізацію
після пропускання через локальну нейтралізаційну установку для коригування
рН.
Відвід стоків з майданчика цеху передбачається у дублюючий колектор.
Дощові стоки відводяться з майданчика відкрито по спланованій поверхні.
Арк.
192.Б–24.22049 22
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Система опалення прийнята з верхньою розводкою вертикальними
однотрубними стояками.
У виробничому цеху передбачається комбінована система опалення:
чергове опалення нагрівальними приладами та повітряне опалення від системи
кондиціювання повітря. Джерелом теплопостачання є власна газова котельня,
яка розташована на території цеху. Температура теплоносія 95/75 °C.
У цеху передбачається припливно–витяжна вентиляція з наступних
приміщень: дільниці виготовлення композитних виробів, дільниці адитивного
виробництва, цеху електроніки, акумуляторної дільниці, цеху реагентів. В
інших приміщеннях передбачається вентиляція з природним та примусовим
рухом повітря. Природний рух повітря забезпечується шляхом улаштування в
цеху вікон з можливістю їх відкривання.
Споживачами електроенергії є електроприймачі технологічного і
сантехнічного обладнання. Напруга в мережі – 10 кВ. Проєктом передбачено
освітлення проходів і проїздів на промисловому майданчику, а також охоронне
освітлення по периметру майданчика.
Резервне електропостачання забезпечується дизель–генераторною
установкою з паливосховищем для безперебійної роботи систем безпеки і
критичних виробничих процесів. Резерв вмикається автоматично у разі
відсутності основного живлення.
Абонентська телефонна мережа прокладається у підпільній каналізації з
вініпластових труб. Для організації адміністративно–господарського зв'язку
проєктом передбачено монтаж станції телефонного зв'язку та електронної
автоматичної телефонної станції. Внутрішня розводка виконується у каналах з
вініпластових труб.
Розподільча мережа радіофікації прокладається у вініпластовій трубі.
Абонентську мережу сховано під штукатуркою. Радіорозетки встановлюються
у всіх адміністративних приміщеннях на висоті 0,8 м від підлоги і на відстані 50
см від розеток електроосвітлення.
Арк.
192.Б–24.22049 23
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Для охорони запроєктованого виробничого корпусу передбачено
встановлення сигналізатора в кімнаті чергового. Контроль засклених поверхонь
здійснюється спеціальними приладами. Для блокування віконних та дверних
прорізів застосовуються датчики. Для захисту сейфів, металевих шаф – ємнісні
датчики.
3. Розрахунково–конструктивні рішення
3.1. Розрахунок плити покриття
3.1.1. Вихідні дані
Для покриття виробничого корпусу прийнято збірні залізобетонні
попередньо напружені ребристі плити розмірами 3,0×6,0 м, висотою 300 мм.
Конструктивно плита складається з полиці завтовшки 30 мм, двох поздовжніх
ребер заввишки 300 мм та проміжних поперечних ребер заввишки 150 мм.
Ширина поздовжніх ребер по нижній основі – 75 мм, по верхній – 120 мм;
ширина проміжних поперечних ребер по нижній основі – 50 мм, по верхній – 90
мм. Поперечний переріз плити наведено на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити покриття
Плиту запроєктовано з важкого бетону класу C30/37 природного
твердіння. Розрахункові характеристики бетону за [23]: Rb = 17,0 МПа; Rbt = 1,20
МПа; Rb,ser = 22,0 МПа; Rbt,ser = 1,75 МПа; Eb = 32,5·103 МПа. Коефіцієнт умов
роботи бетону γb2 = 0,9.
Робочу повздовжню арматуру поздовжніх ребер прийнято
напруженою, з канатів класу К1500: Rs = 1175 МПа; Rs,ser = 1310 МПа; Es =
1,8·105 МПа. Ненапружену повздовжню арматуру поперечних ребер прийнято з
Арк.
192.Б–24.22049 24
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
арматурного прокату класу А400С: Rs = 365 МПа; Es = 2,0·105 МПа. Поперечну
та конструктивну арматуру, а також сітки полиці, прийнято з арматурного
прокату класу А240С: Rs = 225 МПа; Es = 2,1·105 МПа.
До плити висуваються вимоги тріщиностійкості третьої категорії –
допускається обмежене за шириною розкриття тріщин у розтягнутій зоні.
3.1.2. Збір навантажень на покриття
Збір навантажень на покриття виконано відповідно до [10] з урахуванням
складу покрівельного пирога, прийнятого у п. 2.4 цієї записки, та
характеристичного значення снігового навантаження для V снігового району за
[10]. Клас наслідків (відповідальності) будівлі – СС2 за [27]; коефіцієнт
надійності за призначенням γn = 1,0. Результати зведено у таблиці 3.1.
З огляду на підвищений рівень відповідальності об'єкта (виробництво
безпілотних літальних апаратів оборонного призначення) середній період
повторюваності граничного розрахункового значення снігового навантаження
прийнято T = 100 років. За таблицею 8.1 [10] коефіцієнт надійності за граничним
розрахунковим значенням γfm = 1,14.
Таблиця 3–1 – Збір навантажень на 1 м² покриття
Характеристичне Коефіцієнт надійності Розрахункове значення,
Вид навантаження
значення, кН/м² γf кН/м²
Постійне:
– ПВХ–мембрана δ = 1,5 мм 0,020 1,3 0,026
– геотекстиль 300 г/м² 0,003 1,3 0,004
– утеплювач мінераловатний δ
0,260 1,3 0,338
= 200 мм, ρ = 130 кг/м³
– пароізоляція поліетиленова
0,002 1,3 0,003
δ = 0,2 мм
– плита покриття
залізобетонна ребриста (з 2,500 1,1 2,750
замонолічуванням швів)
Разом постійне 2,785 – 3,121
Тимчасове (снігове), V
1,600 1,14 1,824
сніговий район
Арк.
192.Б–24.22049 25
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Характеристичне Коефіцієнт надійності Розрахункове значення,
Вид навантаження
значення, кН/м² γf кН/м²
– у тому числі довготривала
0,800 1,14 0,912
складова
– у тому числі
0,800 1,14 0,912
короткотермінова складова
Повне навантаження q + S 4,385 – 4,945
Повне розрахункове навантаження на покриття q + S = 4,945 кН/м²; повне
нормативне (характеристичне) навантаження qn + Sn = 4,385 кН/м².
3.1.3. Розрахунок полиці плити
Полицю плити розраховано як неперервну плиту з опорами по поздовжніх
та поперечних ребрах. Внутрішні ділянки полиці защемлено за чотирма
сторонами, крайні – за трьома, з вільним обпиранням на торцеве ребро.
Розрахункові прольоти у просвіті:
�� = 150 − 9 = 141 см;
�� = 298 − 2 · 12 = 274 см.
Відношення прольотів l02/l01 = 274/141 = 1,94 < 3 – полиця працює у двох
напрямках.
Розрахункове навантаження на 1 м² полиці складається з постійної та
тимчасової (снігової) складових. Постійне навантаження включає власну вагу
полиці завтовшки 30 мм і шари покрівлі над нею:
�� = 0,030 · 25 · 1,1 + (0,026 + 0,004 + 0,338 + 0,003)
= 0,825 + 0,371 = 1,196 кН/м².
Тимчасове (снігове) розрахункове навантаження:
�� = 1,824 кН/м².
Розрахункові згинальні моменти у полиці визначено за методом
граничної рівноваги. Для крайніх ділянок (защемлених за трьома сторонами)
розрахунковий проліт l01 = 125,5 см, l02 = 274 см. Згинальний момент:
(�� + ��) · �� · (3�� − �� )
�� = , (3.1)
12 · (3�� + 1,6�� )
Арк.
192.Б–24.22049 26
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
(1,196 + 1,824) · 1,255² · (3 · 2,74 − 1,255)
�� = = 0,339 кН · м.
12 · (3 · 1,255 + 1,6 · 2,74)
З прийнятого співвідношення моментів отримано:
�� = �� = 0,339 кН · м
�� = �� = 0,4 · 0,339 = 0,136 кН · м.
Полицю розраховано як переріз прямокутної форми з одиничним
армуванням. Робоча висота полиці при діаметрі арматури 6 мм:
ℎ ��
ℎ = − , (3.2)
2 2
30 6
ℎ = − = 12 мм.
2 2
Характеристика стиснутої зони бетону:
�� = �� − 0,008 · �� · �� , (3.3)
де α = 0,85 – для важкого бетону.
�� = 0,85 − 0,008 · 17 · 0,9 = 0,728
Гранична відносна висота стиснутої зони:
��
�� = , (3.4)
�� ��
1 + �� · 1 −
, 1,1
0,728
�� = = 0,632.
1 + (225/500) · (1 − 0,728/1,1)
Коефіцієнт відносної несучої здатності перерізу для смуги шириною 1 м:
�� · ��
�� = , (3.5)
�� · �� · �� · ℎ
1,0 · 0,339 · 10⁶
�� = = 0,154.
17 · 0,9 · 1000 · 12²
звідки відносна висота стиснутої зони бетону:
�� = 1 − 1 − 2 · �� , (3.6)
�� = 1 − 1 − 0,308 = 0,168.
Виконано умову ξ = 0,168 < ξR = 0,632 – переріз армовано раціонально.
Плече внутрішньої пари сил:
Арк.
192.Б–24.22049 27
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = 1 − 0,5 · ��, (3.7)
�� = 1 − 0,5 · 0,168 = 0,916.
Площу перерізу робочої арматури в напрямку короткого прольоту
визначено за формулою:
�� · ��
�� = , (3.8)
�� · �� · ℎ
1,0 · 0,339 · 10⁶
�� = = 137,1 мм².
225 · 0,916 · 12
Коефіцієнт армування:
��
�� = , (3.9)
�� · ℎ
137,1
�� = = 0,0114 > �� = 0,0005.
1000 · 12
Полицю плити армовано зварною сіткою з робочих стержнів ∅6 А240С з
кроком 200 мм у короткому напрямі (As1 = 142,0 мм² > 137,1 мм²) і поперечних
стержнів ∅6 А240С з кроком 250 мм у довгому напрямі. Аналогічний
розрахунок виконано в напрямку довгого прольоту: при M2 = 0,136 кН·м
необхідна площа арматури As2 = 51,9 мм² < As2 = 113,0 мм².
3.1.4. Розрахунок поперечного ребра
Поперечне ребро розраховано як однопрогінну балку, що обперта на
поздовжні ребра плити. Розрахунковий проліт між осями опор l0 = 2,74 м.
Розрахункові навантаження на 1 м довжини поперечного ребра визначено
множенням навантажень на 1 м² полиці на ширину вантажної смуги bпол = 1,5 м
з додаванням власної ваги ребра.
Постійне розрахункове навантаження на ребро:
�� = ��пол · ��пол + ��реб, (3.10)
де gреб = 0,724 кН/м – власна вага поперечного ребра з урахуванням γf =
1,1.
кН
1,196 · 1,5 + 0,724 = 2,518 .
м
Тимчасове (снігове) розрахункове навантаження на ребро:
Арк.
192.Б–24.22049 28
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = ��сніг · ��пол, (3.11)
кН
�� = 1,824 · 1,5 = 2,736 .
м
Розрахункові згинальний момент і поперечна сила в перерізі біля опори:
(�� + ��) · ��
�� = , (3.12)
8
(�� + ��) · ��
�� = , (3.13)
2
(2,518 + 2,736) · 2,74
�� = = 4,93 кН · м;
8
(2,518 + 2,736) · 2,74
�� = = 7,20 кН.
2
Поперечний переріз поперечного ребра приведено до таврової форми з
полицею у стиснутій зоні. Ширину полиці прийнято рівною 1/6 прольоту, але
не більше відстані між поздовжніми ребрами: bf' = b + 12·hf = 50 + 12·30 = 410
мм. Робоча висота при арматурі ∅12: h0 = h − a = 150 − (15 + 6) = 129 мм.
Перевірка положення нейтральної осі:
�� < �� · �� · �� ′ · ℎ · (ℎ − 0,5 · ℎ ); (3.14)
4,93 · 10 < 17 · 0,9 · 410 · 30 · (129 − 15) = 21,5 · 10 Н · мм.
Умова виконується – нейтральна вісь проходить у межах полиці,
розрахунковий переріз приймається як прямокутний завширшки bf' = 410 мм.
��
�� = , (3.15)
�� · �� · �� ′ · ℎ
4,93 · 10⁶
�� = = 0,047.
17 · 0,9 · 410 · 129²
Виконано умову ξ = 0,049 < ξR = 0,584 (для арматури А400С). Коефіцієнт
η = 1 − 0,5·0,049 = 0,975.
Площа повздовжньої робочої арматури:
��
�� = , (3.16)
�� · �� · ℎ
4,93 · 10⁶
�� = = 107,4 мм².
365 · 0,975 · 129
Арк.
192.Б–24.22049 29
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Поперечне ребро армовано зварним просторовим каркасом з робочою
арматурою у нижній зоні 1∅12 А400С: As = 113,1 мм² > 107,4 мм². Поперечні
стержні каркаса – ∅6 А240С з кроком 75 мм (див. розрахунок похилих перерізів
нижче).
Перевірку міцності похилих перерізів виконано за умовою:
�� · (1 + �� ) · �� · �� · �� · ℎ
�� ≤ , (3.17)
��
де φb4 = 1,5 для важкого бетону; φn = 0; c = 2,5·h0 = 322,5 мм – проєкція
найбільш небезпечного похилого перерізу.
1,5 · 1 · 1,2 · 0,9 · 50 · 129²
= 4,18 кН.
322,5
Q = 7,20 кН > 4,18 кН – поперечну арматуру встановлено за розрахунком.
Прийнято поперечну арматуру ∅6 А240С з кроком 75 мм. Сумарна несуча
здатність бетону та поперечної арматури у похилому перерізі становить 21,8 кН
> 7,20 кН – умова міцності виконана.
3.1.5. Розрахунок поздовжнього ребра за міцністю нормальних
перерізів
Поздовжнє ребро розглянуто у складі плити, що сприймає навантаження
як суцільна тавроподібна балка зі стінкою сумарною завширшки 180 мм (дві
стінки поздовжніх ребер) і полицею у стиснутій зоні. Розрахунковий проліт між
осями опор:
�� = 5,97 − 2 · 0,05 = 5,87 м.
Збір навантажень на 1 м поздовжнього прольоту плити (з вантажною
шириною 3,0 м) виконано у таблиці 3.2.
Таблиця 3–2 – Збір навантажень на 1 м поздовжнього прольоту плити
Характеристичне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження
значення, кН/м надійності γf значення, кН/м
Постійне:
– плита з замонолічуванням швів 7,500 1,1 8,250
– ізоляційний пиріг покрівлі 0,855 1,3 1,113
Арк.
192.Б–24.22049 30
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Характеристичне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження
значення, кН/м надійності γf значення, кН/м
Разом постійне 8,355 – 9,363
Тимчасове – снігове, V сніговий район 4,800 1,14 5,472
Повне навантаження 13,155 – 14,835
Розрахункові згинальні моменти й поперечні сили на опорі обчислено за
формулами для однопрогінної балки:
(�� + ��) · ��
�� = , (3.18)
8
(�� + �� ) · ��
�� = , (3.19)
8
(�� + ��) · ��
�� = , (3.20)
2
(9,363 + 5,472) · 5,87²
�� = = 63,90 кН · м;
8
(8,355 + 4,800) · 5,87²
�� = = 56,66 кН · м;
8
(9,363 + 5,472) · 5,87
�� = = 43,54 кН.
2
Поперечний переріз плити приведено до таврової форми з геометричними
розмірами: bf' = 1918 мм (ефективна ширина полиці); hf = 30 мм; b = 180 мм
(сумарна ширина двох ребер); h = 300 мм. Робоча висота при діаметрі канатів
14 мм і захисному шарі 20 мм: h0 = 300 − 27 = 273 мм.
Перевірку положення нейтральної осі здійснено за умовою:
�� < �� · �� · �� ′ · ℎ · (ℎ − 0,5 · ℎ ); (3.21)
63,90 · 10 < 17 · 0,9 · 1918 · 30 · (273 − 15) = 227,0 · 10 Н · мм.
Умова виконується – нейтральна вісь у межах полиці, переріз
розрахункового профілю – прямокутний завширшки 1918 мм.
��
�� = , (3.22)
�� · �� · �� ′ · ℎ
63,90 · 10⁶
�� = = 0,029.
17 · 0,9 · 1918 · 273²
Арк.
192.Б–24.22049 31
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Для попередньо напруженої арматури класу К1500 гранична відносна
висота стиснутої зони ξR = 0,48 (з урахуванням коефіцієнта γs6 = 1,15). Виконано
умову ξ = 0,029 < ξR = 0,48. Коефіцієнт η = 1 − 0,5·0,029 = 0,985.
Площу напруженої поздовжньої арматури визначено за формулою:
��
�� = , (3.23)
�� · �� · �� · ℎ
63,90 · 10⁶
�� = = 175,8 мм².
1175 · 1,15 · 0,985 · 273
Поздовжні ребра армовано зварними просторовими каркасами. Робочу
арматуру у нижній зоні прийнято напруженою з канатів 2∅14 К1500: Asp = 308
мм² > 175,8 мм², по одному канату в кожному поздовжньому ребрі. Поперечну
арматуру каркасів прийнято ∅6 А240С (див. розрахунок похилих перерізів у п.
3.1.8), конструктивні верхні стержні – ∅8 А240С. Коефіцієнт армування:
��
�� = , (3.24)
�� · ℎ
308
�� = = 0,0063 > �� = 0,0005.
180 · 273
3.1.6. Втрати попереднього напруження арматури
Прийнято величину попереднього напруження арматури σsp = 1000 МПа
(відповідає вимогам обмеження 0,3·Rs,ser < σsp < Rs,ser, тобто 393 < 1000 < 1310
МПа). Натяг арматури – електротермічний на упори.
Перші втрати (до обтиснення бетону):
– від релаксації напружень арматури:
�� = 0,03 · �� , (3.25)
�� = 0,03 · 1000 = 30,0 МПа.
– від температурного перепаду при агрегатно–поточній технології
виготовлення σ2 = 0, оскільки арматура та форма прогріваються одночасно;
– від деформації анкерів σ3 = 30,0 МПа;
– від тертя арматури об огинаючі пристрої σ4 = 0, тому що канати
прямолінійні;
Арк.
192.Б–24.22049 32
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
– від деформації сталевої форми σ5 = 0, оскільки враховано при
електротермічному способі натягу;
– від швидкоплинної повзучості бетону σ6 = 10,0 МПа.
Сумарні перші втрати:
�� , = �� + �� + �� , (3.26)
�� , = 30,0 + 30,0 + 10,0 = 70,0 МПа.
Другі втрати (після обтиснення бетону):
– від усадки бетону σ8 = 35,0 МПа;
– від повзучості бетону σ9 = 25,0 МПа.
Сумарні другі втрати:
�� , = �� + �� , (3.27)
�� , = 35,0 + 25,0 = 60,0 МПа.
Сумарні втрати попереднього напруження:
�� = �� , + �� , , (3.28)
�� = 70,0 + 60,0 = 130,0 МПа.
Напруження в напруженій арматурі після всіх втрат:
�� = �� − �� , (3.29)
�� = 1000 − 130 = 870 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
�� = �� · �� , (3.30)
�� = 870 · 308 = 267,96 · 10 Н = 268,0 кН.
3.1.7. Розрахунок за виникненням тріщин нормальних до
повздовжньої осі
Геометричні характеристики приведеного перерізу плити: площа
приведеного перерізу Ared = 137,1·103 мм²; момент опору приведеного перерізу
для крайнього нижнього волокна Wred = 4348·103 мм³; з урахуванням непружних
деформацій розтягнутого бетону W 3 3
pl = γ·Wred = 1,75·4348·10 = 7609·10 мм³.
Ексцентриситет прикладання зусилля обтиснення відносно центра ваги
приведеного перерізу:
Арк.
192.Б–24.22049 33
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = �� − �� , (3.31)
�� = 231,8 − 27,0 = 204,8 мм.
Момент від зусилля попереднього обтиснення відносно нижньої грані
перерізу:
�� = �� · �� + �� , (3.32)
�� = 268 · 10 · (204,8 + 31,7) = 63,4 · 10 Н · мм = 63,4 кН · м
де r' = φ·Wred / Ared = 1,0·4348·10³ / 137,1·10³ = 31,7 мм – відстань від центра
ваги перерізу до нижньої межі ядра перерізу.
Момент утворення тріщин:
�� = �� , · �� + �� , (3.33)
1,75 · 7609 · 10 + 63,4 · 10 = 76,7 · 10 Н · мм.
Перевіряємо умову виникнення тріщин:
�� = 56,66 кН · м < �� = 76,7 кН · м.
Умова виконана – тріщини в стадії експлуатації у нижній зоні плити не
виникають, що відповідає прийнятій категорії тріщиностійкості.
3.1.8. Розрахунок поздовжнього ребра за міцністю похилих перерізів
Перевіряємо необхідність встановлення поперечної арматури за
розрахунком. Коефіцієнт впливу попереднього обтиснення:
��
�� = 0,1 · , (3.34)
�� · �� · �� · ℎ
приймаємо φn = 0,5.
268 · 10³
�� = 0,1 · = 0,505.
1,2 · 0,9 · 180 · 273
Граничне значення зусилля, що сприймається бетоном у похилому
перерізі (при c = 2,5·h0):
�� · (1 + �� ) · �� · �� · �� · ℎ
�� = , (3.35)
��
1,5 · 1,5 · 1,2 · 0,9 · 180 · 273²
�� = = 47,7 кН.
682,5
Перевіряємо умову:
Арк.
192.Б–24.22049 34
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = 43,54 кН < �� = 47,7 кН.
Умова виконана – поперечну арматуру встановлено за конструктивними
вимогами. Прийнято поперечні стержні ∅6 А240С з кроком 150 мм у нижній
зоні поздовжніх ребер.
3.1.9. Розрахунок прогинів плити
Оскільки в стадії експлуатації тріщини у нижній зоні плити не
утворюються (Mn = 56,66 кН·м < Mcrc = 74,70 кН·м), розрахунок прогинів
виконано за формулами для елементів без тріщин у розтягнутій зоні відповідно
до [23].
Повна кривизна плити визначається як алгебраїчна сума кривизн від
короткочасного повного навантаження, від короткочасної дії довготривалої
складової, від тривалої дії довготривалої складової та від попереднього
обтиснення:
1 1 1 1 1
= − + − . (3.36)
�� �� �� �� ��
Згинальний момент від довготривалої складової навантаження (постійне
і знижене снігове за п. 6.3 [10]):
(�� + 0,5 · �� ) · ��
�� = , (3.37)
8
(8,355 + 2,400) · 5,87²
�� = = 46,32 кН · м.
8
Жорсткість приведеного перерізу плити при короткочасній дії
навантаження:
�� = �� · �� · �� , (3.38)
�� = 0,85 · 32500 · 952,5 · 10 = 2,632 · 10 Н · мм²
де φb1 = 0,85 – коефіцієнт, що враховує короткочасну повзучість бетону.
Жорсткість при тривалій дії навантаження:
��
�� = · �� · �� , (3.39)
��
0,85
�� = · 32500 · 952,5 · 10 = 1,316 · 10 Н · мм .
2,0
Арк.
192.Б–24.22049 35
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
де φb2 = 2,0 – коефіцієнт тривалої повзучості для важкого бетону при
нормальному режимі вологості (W > 40 %).
Кривизни від навантажень:
1 ��
= , (3.40)
�� ��
1 56,66 · 10⁶
= = 2,15 · 10 мм⁻¹;
�� 2,632 · 10¹³
1 46,32 · 10⁶
= = 1,76 · 10 мм⁻¹;
�� 2,632 · 10¹³
1 46,32 · 10⁶
= = 3,52 · 10 мм⁻¹.
�� 1,316 · 10¹³
Кривизна від попереднього обтиснення (з тривалою дією зусилля
обтиснення):
1 �� · ��
= , (3.41)
�� ��
1 268 · 10³ · 186,3
= = 3,79 · 10 мм⁻¹.
�� 1,316 · 10¹³
Повна кривизна плити з урахуванням знакозмінних складових:
1
= (2,15 − 1,76 + 3,52 − 3,79) · 10 = 0,12 · 10 мм⁻¹.
��
Прогин плити для рівномірно–розподіленого навантаження за схемою
однопрогонової шарнірно обпертої балки:
5 1
�� = · · �� , (3.42)
48 ��
5
�� = · 0,12 · 10⁻⁶ · 5870² = 0,43 мм.
48
Допустимий прогин для покриттів виробничих будівель за [10] [f] = l0 /
200 = 5870 / 200 = 29,4 мм. Виконано умову ftot = 0,43 мм < [f] = 29,4 мм – прогин
плити значно менший за допустимий, що пояснюється часткової компенсацією
прогину від навантажень зворотним вигином плити від попереднього
обтиснення арматури.
Арк.
192.Б–24.22049 36
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
3.1.10. Розрахунок плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
У стадії монтажу плиту розраховано як балку на двох опорах,
розташованих під монтажними петлями на відстані 800 мм від торців. Власна
вага плити з урахуванням коефіцієнта динамічності kd = 1,4:
�� = 2,5 · 2,98 · 6 · 1,4 = 62,6 кН.
Розрахункова схема плити в стадії монтажу та транспортування наведена
на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Розрахункова схема плити в стадії монтажу та транспортування
Розподілене навантаження від власної ваги:
��
�� = , (3.43)
6,0
62,6
�� = = 10,43 кН/м.
6,0
Згинальний момент у консольній частині над опорою:
�� · ��
�� = , (3.44)
2
10,43 · 0,8²
�� = = 3,34 кН · м.
2
Площа арматури в зоні максимального моменту:
��
�� = , (3.45)
�� · �� · ℎ
3,34 · 10⁶
�� = = 57,3 мм².
225 · 0,95 · 273
Конструктивно прийнята у верхній зоні поздовжніх ребер арматура ∅8
А240С з As = 100,5 мм² > 57,3 мм² задовольняє розрахунковим вимогам.
Арк.
192.Б–24.22049 37
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Розрахунок монтажних петель виконано при умові обриву однієї петлі під
час підіймання. Розрахункове навантаження на одну петлю:
��
�� = , (3.46)
3
62,6
�� = = 20,87 кН.
3
Необхідна площа перерізу петлі при Rs = 225 МПа:
��
�� = , (3.47)
��
20,87 · 10³
�� = = 92,8 мм².
225
Прийнято монтажні петлі ∅16 А240С з площею перерізу As = 201 мм² >
92,8 мм². Розрахунок плити задовольняє вимогам усіх граничних станів –
конструкція придатна до експлуатації, транспортування та монтажу.
3.2. Розрахунок сегментної залізобетоної ферми
3.2.1. Вихідні дані
Запроєктовано сегментну залізобетонну попередньо напружену ферму з
розкосами для покриття одноповерхової промислової будівлі. Несучі
конструкції покриття обпираються безпосередньо на залізобетонні колони
основного каркаса. Проліт ферми між осями опорних колон становить 24,0 м,
крок ферм – 6,0 м.
Геометрична схема ферми прийнята зі стандартною топологією: верхній
пояс розбито на 8 панелей довжиною 3,0 м, нижній пояс – на 4 панелі довжиною
6,0 м. Висота ферми між осями верхнього і нижнього поясів у середині прольоту
становить 2,95 м, на опорі – 0,575 м. Сегментний верхній пояс описано дугою
кола радіусом 31,5 м.
Матеріали:
Бетон важкий класу С50 (fcd = 27,5 МПа; fctd = 1,55 МПа; fck = 36,0 МПа; fctk
= 2,3 МПа; Ecm = 34·103 МПа).
Арк.
192.Б–24.22049 38
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Попередньо напружена арматура нижнього поясу класу А800 (fpd = 635
МПа; fpk = 840 МПа; Ep = 1,9·105 МПа). Спосіб натягування – механічний на
упори.
Ненапружена робоча арматура елементів решітки класу А400С (fyd = 365
МПа; Es = 2,1·105 МПа).
Поперечна арматура (хомути) класу А240С (fyd = 225 МПа; fywd = 170 МПа;
Es = 2,1·105 МПа).
Передавальна міцність бетону на момент обтиснення прийнята:
�� ≤ 0,6 · �� , = 0,6 · 50 = 30 МПа. (3.48)
3.2.2. Збір вузлових навантажень
Навантаження на ферму прикладається у вузлах верхнього поясу через
залізобетонні плити покриття. Вантажна площа, що припадає на один
проміжний вузол верхнього поясу:
��в = ��в.п. · ��, (3.49)
��в = 3,0 · 6,0 = 18,0 м .
де dв.п. = 3,0 м – довжина панелі верхнього поясу; B = 6,0 м – крок ферм.
Постійне навантаження на 1 м² покриття включає власну вагу плит
покриття із замонолічуванням швів, шарів покрівельного пирога та власну вагу
ферми, віднесену до 1 м² покриття. За результатами зібрання навантажень
характеристичне значення постійного навантаження прийнято qn = 3,50 кН/м²,
граничне розрахункове значення з урахуванням часткових коефіцієнтів
надійності γfm = 1,1 для конструкцій із залізобетону і γfm = 1,3 для покрівельного
пирога – q = 4,08 кН/м².
Снігове навантаження для V снігового району з характеристичним
значенням S0 = 1,60 кН/м². Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим
значенням γfm = 1,14 за таблицею 8.1 [20] при середньому періоді
повторюваності T = 100 років. Розподіл снігового навантаження на тривалу і
короткочасну складові – порівну за п. 6.3 [20]: Sтр = 0,5·S0 = 0,80 кН/м² (норм.);
Sкор = 0,80 кН/м² (норм.).
Зосереджене вузлове навантаження в проміжному вузлі верхнього поясу:
Арк.
192.Б–24.22049 39
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = �� · ��в, (3.50)
В опорних вузлах діє половина зосередженої сили (F/2). Зведені
результати збору вузлових навантажень наведено у таблиці 3.3.
Таблиця 3–3 – Вузлові навантаження на ферму
Характеристичне на 1 Розрахункове на 1 Вузлове Вузлове
Вид навантаження
м², кН/м² м², кН/м² характеристичне, кН розрахункове, кН
Постійне 3,50 4,08 63,0 73,4
Снігове тривале 0,80 0,912 14,4 16,4
Снігове
0,80 0,912 14,4 16,4
короткочасне
Разом тимчасове
1,60 1,824 28,8 32,8
(снігове)
Повне (постійне +
5,10 5,904 91,8 106,2
снігове)
Постійне +
4,30 4,992 77,4 89,8
тривале снігове
3.2.3. Визначення зусиль в елементах ферми
Ферма розрахована як статично визначна шарнірно–стрижнева система.
Зусилля в елементах від одиничного вертикального навантаження F = 1 кН,
прикладеного в усіх проміжних вузлах верхнього поясу, визначено графічним
методом за діаграмою Максвелла–Кремони з урахуванням прийнятої
геометричної схеми. Результати зведено у таблиці 3.4.
Таблиця 3–4 – Зусилля в елементах ферми від одиничного навантаження F = 1
Елемент Позначення Зусилля при F = 1, кН
В1 −5,49
В2 −5,42
Верхній пояс
В3 −5,28
В4 −5,14
Н1 +4,84
Нижній пояс
Н2 +5,28
Р1 +0,42
Розкоси Р2 −0,098
Р3 +0,40
Арк.
192.Б–24.22049 40
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Елемент Позначення Зусилля при F = 1, кН
С1 −0,12
Стійки
С2 −0,18
Знак «−» відповідає стиску, «+» – розтягу. Зусилля в елементах ферми від
реальних навантажень отримано множенням коефіцієнтів з таблиці 3.4 на
відповідне вузлове навантаження з таблиці 3.3. Результати зведено у таблиці
3.5.
Таблиця 3–5 – Зусилля в елементах ферми від реальних навантажень, кН
Пост. +
Пост. + повне Пост. +
Постійне, Постійне, Пост. + повне тривале
Елемент снігове, тривале
норм. розр. снігове, розр. снігове,
норм. снігове, розр.
норм.
В1 –345,87 –402,97 –503,98 –583,04 –424,93 –493,00
В2 –341,46 –397,83 –497,56 –575,60 –419,51 –486,72
В3 –332,64 –387,55 –484,70 –560,74 –408,67 –474,14
В4 –323,82 –377,28 –471,85 –545,87 –397,84 –461,57
Н1 304,92 355,26 444,31 514,01 374,62 434,63
Н2 332,64 387,55 484,70 560,74 408,67 474,14
Р1 26,46 30,83 38,56 44,60 32,51 37,72
Р2 –6,17 –7,19 –9,00 –10,41 –7,59 –8,80
Р3 25,20 29,36 36,72 42,48 30,96 35,92
С1 –7,56 –8,81 –11,02 –12,74 –9,29 –10,78
С2 –11,34 –13,21 –16,52 –19,12 –13,93 –16,16
3.2.4. Розрахунок верхнього стиснутого пояса (В1)
Найбільш навантаженим елементом верхнього поясу є опорна панель В1
з розрахунковим зусиллям стиску від постійного та повного снігового
навантаження N = −583,0 кН. Прийнято квадратний поперечний переріз b×h =
250×250 мм. Розрахункова довжина елемента при шарнірному закріпленні з
обох кінців:
�� = 0,9 · ��, (3.51)
�� = 0,9 · 300 = 270 см.
Гнучкість елемента:
Арк.
192.Б–24.22049 41
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
��
�� = , (3.52)
��
270
�� = = 37,37.
0,289 · 25
де i = 0,289·h – радіус інерції квадратного перерізу.
Відносна осьова сила:
��
�� = , (3.53)
�� · ��
583,0
�� = = 0,339.
625 · 2,75
Гранична гнучкість, при перевищенні якої необхідно враховувати ефекти
другого порядку:
20 · �� · �� · ��
�� = , (3.54)
√��
20 · 0,7 · 1,1 · 0,7
�� = = 18,49 < �� = 37,37.
√0,339
Оскільки λ > λlim, необхідно враховувати деформації другого порядку.
Згинна жорсткість елемента:
0,3
�� = , (3.55)
1 + 0,5 · ��
���� = �� · �� · �� + 0,01 · �� · �� · (0,5 · ℎ − ��) , (3.56)
0,3
�� = = 0,15;
1 + 0,5 · 2
25 · 25
���� = 0,15 · 3500 · + 0,01 · 20000 · 625 · (0,5 · 25 − 4)
12
= 22,13 · 10 кН · см .
Критична сила за Ейлером:
�� · ����
�� = , (3.57)
��
9,87 · 22,13 · 10⁶
�� = = 2997 кН.
270²
Випадковий ексцентриситет:
Арк.
192.Б–24.22049 42
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� ℎ
�� = ������ ; ; 1 см = 1,0 см. (3.58)
600 30
Остаточний ексцентриситет з урахуванням збільшення прогину:
��
�� = �� · 1 + , (3.59)
��
− 1
��
1,232
�� = 1,0 · 1 + = 1,31 см,
2997
− 1
583,0
де β = π²/8 – коефіцієнт обчислюється:
��
�� = = 1,232.
8
Радіус ядра перерізу:
ℎ 25
�� = = = 4,17 см > �� = 1,31 см. (3.60)
6 6
Оскільки r > e0, розрахунок виконується за першою формою рівноваги –
стиск з малим ексцентриситетом. Деформації крайніх волокон перерізу:
�� = �� , , (3.61)
��
�� = �� , · 1 − , (3.62)
��
�� = 0,0035;
1,31
�� = 0,0035 · 1 − = 0,00240.
4,17
Висота стиснутої зони бетону:
�� ,
�� = ℎ · , (3.63)
�� , − ��
0,0035
�� = 25 · = 79,5 см > ℎ = 25 см.
0,0035 − 0,00240
Увесь переріз стиснутий. Необхідна площа стиснутої арматури:
�� · �� − �� · �� · ℎ · (0,5 · ℎ − ��)
��′�� = , (3.64)
�� · (�� − ��′)
де e = e0 + 0,5·h − a = 1,31 + 12,5 − 4 = 9,81 см.
Арк.
192.Б–24.22049 43
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
583,0 · 9,81 − 2,75 · 25 · 25 · (12,5 − 4)
��′�� = = −8,12 < 0.
36,5 · (21 − 4)
Розрахункова арматура не потрібна. Армування прийнято з мінімального
коефіцієнта (ρmin = 0,4 % за [25]). Конструктивно прийнято 4∅12 А400С: As,tot =
4,52 см² = 452 мм².
Фактичний коефіцієнт армування:
�� ,
�� = , (3.65)
�� · ℎ
4,52
�� = = 0,72 % > �� = 0,4 %.
25 · 25
3.2.5. Розрахунок нижнього розтягнутого пояса (Н2)
Найбільш навантаженим елементом нижнього поясу є центральна панель
Н2 з розрахунковим зусиллям розтягу від постійного та повного снігового
навантаження N = +560,7 кН. Прийнято прямокутний поперечний переріз b×h =
250×300 мм.
Площа попередньо напруженої арматури для центрально розтягнутого
елемента з коефіцієнтом γs6 = 1,2 (натяг механічний на упори):
��
�� = , (3.66)
�� · ��
560,7 · 10³
�� = = 735,8 мм² = 7,36 см².
1,2 · 635
Прийнято 6∅18 А800: Asp = 15,27 см² > 7,36 см². Переріз армовано з
запасом на втрати попереднього напруження. Конструктивно встановлено
хомути ∅10А240С з кроком 200 мм.
3.2.6. Розрахунок опорного розкосу (Р1)
Опорний розкіс Р1 – розтягнутий елемент з розрахунковим зусиллям N =
+44,6 кН від постійного та повного снігового навантаження. Прийнято
поперечний переріз b×h = 150×150 мм. Площа поздовжньої арматури при φ = η
= 1:
Арк.
192.Б–24.22049 44
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
��
�� = , (3.67)
��
44,6 · 10³
�� = = 122 мм² = 1,22 см².
365
Для стиснутих стрижнів решітки прийнято мінімальний допустимий
діаметр ∅12 А400С. Конструктивно прийнято 4∅12 А400С: As,tot = 4,52 см² > 1,22
см². Аналогічне армування прийнято для решти розкосів і стійок (Р2, Р3, С1, С2)
з огляду на спорідненість конструктивних рішень і малу величину
розрахункових зусиль.
3.2.7. Втрати попереднього напруження арматури
Початкове напруження в напруженій арматурі прийнято меншим з двох
значень:
�� , = ������ 0,8 · �� ; 0,9 · �� , (3.68)
�� , = ������(0,8 · 840; 0,9 · 765) = ������(672; 688,5) = 672 МПа.
Мінімальне допустиме напруження:
�� , = 0,3 · �� , , (3.69)
�� , = 0,3 · 765 = 229,5 МПа.
Перші втрати (до обтиснення бетону):
– від релаксації напружень арматури А800 при механічному натягу:
�� = 0,1 · �� , − 20, (3.70)
�� = 0,1 · 672 − 20 = 47,2 МПа.
– від температурного перепаду при тепловій обробці бетону:
�� = 0,5 · �� · �� · (�� − �� ), (3.71)
�� = 0,5 · 1,9 · 10 · 1 · 10 · 65 = 62 МПа.
– від деформації сталевої форми (за відсутності даних):
�� = 30 МПа.
– від миттєвих деформацій бетону при обтисненні:
����
�� = �� · �� · , (3.72)
��
Арк.
192.Б–24.22049 45
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
0,8 · 36
�� = 2,0 · 10 · 0,5 · = 73,85 МПа.
39 · 10
– від тертя арматури по бетону (канати прямолінійні):
�� = 0.
– від деформації анкерних пристроїв при заклинюванні:
����
�� = · �� , (3.73)
��
2
�� = · 1,9 · 10⁵ = 15,83 МПа.
24000
Сумарні перші втрати:
�� = �� + �� + �� + �� + �� , (3.74)
�� = 47,2 + 62 + 30 + 73,85 + 15,83 = 228,88 МПа.
Напруження в арматурі після перших втрат:
�� = �� , − �� , (3.75)
�� = 672 − 228,88 = 443,12 МПа.
Зусилля попереднього обтиснення в арматурі Asp = 10,18 см² після перших
втрат:
�� = �� · �� , (3.76)
�� = 443,12 · 10,18 · 10⁻¹ = 451,1 кН.
Другі втрати від усадки, повзучості бетону та довготривалої релаксації
арматури за рекомендаціями [25] становлять Δσp,c+s+r ≈ 59 МПа (усадка ≈ 35
МПа, повзучість ≈ 24 МПа за напруженням у бетоні ≈ 5,6 МПа). Сумарні втрати
попереднього напруження за весь термін експлуатації:
�� = �� + ���� , , (3.77)
�� = 228,88 + 59 = 287,88 МПа.
Напруження в арматурі та зусилля попереднього обтиснення з
урахуванням усіх втрат:
�� , = �� , − �� , (3.78)
�� = �� , · �� (3.79)
�� , = 672 − 287,88 = 384,12 МПа;
�� = 384,12 · 10,18 · 10⁻¹ = 391,0 кН.
Арк.
192.Б–24.22049 46
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
3.2.8. Розрахунок опорного вузла
Опорний вузол ферми передає опорну реакцію на залізобетонну колону
каркаса через закладні деталі та анкерування поздовжньої напруженої і
ненапруженої арматури в бетонному масиві опорного перерізу. Базова довжина
зони передачі попереднього напруження з арматури на бетон:
��
�� = �� · �� · ∅ · , (3.80)
��
433,12
�� = 1,25 · 0,25 · 18 · = 644 мм.
3,87
де α1 = 1,25 – коефіцієнт способу натягу; α2 = 0,25 – коефіцієнт виду
арматури; ∅ = 18 мм – діаметр напруженого стрижня; σpm0 – напруження в
арматурі відразу після відпускання натягу.
Розрахункова міцність зчеплення:
�� = �� · �� · �� ( ), (3.81)
�� = 2,7 · 0,7 · 2,05 = 3,87 МПа.
Зусилля у напруженій арматурі Asp в опорному перерізі з урахуванням
передавальної довжини:
��
�� = �� · �� · , (3.82)
��
630
�� = 10,18 · 10⁻⁴ · 635 · 10³ · = 632,4 кН.
644
Опорна реакція ферми від усіх видів навантажень при кількості
завантажених вузлів n = 5 на пів–ферми:
�� = �� = 0,5 · (�� + ��) · ��, (3.83)
�� = 0,5 · (73,4 + 32,8) · 5 = 265,5 кН.
Несуча здатність зони анкерування Nsp = 632,4 кН перевищує максимальне
розрахункове зусилля у нижньому поясі біля опори NН1 = 514,1 кН та опорну
реакцію – анкерування забезпечене.
Розрахунок сегментної залізобетонної ферми задовольняє вимогам
першої групи граничних станів за міцністю усіх перерізів. Прийняте армування:
Арк.
192.Б–24.22049 47
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
4∅12 А400С – елементи решітки і верхній пояс, 4∅18 А800 – нижній
розтягнутий пояс. Зусилля попереднього обтиснення після всіх втрат – 391,0 кН.
3.3. Розрахунок колони
3.3.1. Вихідні дані
Запроєктовано збірну залізобетонну колону суцільного квадратного
перерізу крайнього ряду (осі А, Д). Кранове обладнання відсутнє, тому колона
суцільна, без підкранової консолі. Нижній кінець колони защемлено у стакані
фундаменту, верхній шарнірно з’єднано з фермою; горизонтальні зусилля
сприймає жорсткий диск покриття з передачею на торцеві зв’язки.
Конструктивні параметри: переріз b×h = 500×500 мм; висота від верху
фундаменту до низу ферми H = 7,20 + 0,15 = 7,35 м; заглиблення колони в стакан
0,90 м.
Матеріали: бетон важкий класу С20/25 (fcd = 14,5 МПа; fctd = 1,0 МПа;
Ecm = 30,0·10³ МПа; Ecd = 23,0·10³ МПа; φef = 2,0); поздовжня арматура класу
А400С (fyd = 365 МПа; Es = 2,1·10⁵ МПа); поперечна арматура класу А240С.
3.3.2. Збір навантажень і зусилля
Навантаження визначено за [10]. Вантажна площа крайньої колони Aв =
6,0·12,0 = 72,0 м². Сумарне постійне розрахункове навантаження покриття
разом із фермою g = 3,121 + 0,334 = 3,455 кН/м² (таблиця 3.1). Складові
поздовжнього зусилля:
��пок = 3,455 · 72,0 = 248,76 кН
��сн = 1,824 · 72,0 = 131,33 кН (�� сніговий район, ��
= 100 років, �� = 1,14)
��к = 0,5 · 0,5 · 8,25 · 25 · 1,1 = 56,72 кН
�� = 248,76 + 131,33 + 56,72 = 436,81 кН
Арк.
192.Б–24.22049 48
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Вітрове навантаження за [10]: I вітровий район W₀ = 0,40 кН/м²; Ch = 1,0
(до 10 м); аеродинамічний коефіцієнт напірної грані ce = 0,8; γfm = 1,14;
вантажна смуга 6,0 м:
�� = �� · �� · �� · �� · �� (3.1)
�� = 1,14 · 0,40 · 0,8 · 1,0 · 6,0 = 2,19 кН/м
Статична схема – стійка із защемленням у фундаменті та шарнірно–
нерухомою верхньою опорою (диск покриття). Вітровий момент у защемленні:
·
�� = (3.2)
2,19 · 7,35
�� = = 14,78 кН · м
8
Опорна реакція покриття передається через вузол спирання ферми з
ексцентриситетом e₁ = 170 мм відносно осі колони, що створює на верхньому
торці згинальний момент:
�� = (��пок + ��сн) · �� (3.3)
�� = (248,76 + 131,33) · 0,17 = 64,62 кН · м
Визначальним є верхній переріз колони, де діють опорна реакція покриття
N = 380,09 кН і момент M = 64,62 кН·м. Переріз біля защемлення (N = 436,81
кН, M = M₁/2 + Mw = 47,1 кН·м) менш небезпечний за ексцентриситетом, тому
розрахунок ведеться за верхнім перерізом.
3.3.3. Розрахунок міцності за нормальним перерізом
Розрахунок виконано за [23], розділ 5.7, для позацентрово стиснутого
елемента з урахуванням ефектів другого порядку. Розрахункова довжина
(Додаток В [23], багатопрольотна будівля без мостових кранів, у площині рами)
l₀ = 1,2H = 1,2·7,35 = 8,82 м.
Ексцентриситет першого порядку:
�� 64,62
�� = = = 0,170 м = 17,0 см
�� 380,09
Радіус інерції перерізу i = 0,289·50 = 14,45 см. Гнучкість колони:
Арк.
192.Б–24.22049 49
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = (3.4)
882
�� = = 61,0
14,45
Відносне поздовжнє зусилля:
�� = (3.5)
·
380,09
�� = = 0,105
2500 · 1,45
Гранична гнучкість:
�� = (3.6)
√
де A = 1/(1 + 0,2φef) = 0,71; B = 1,1; C = 1,7 − rm = 0,7.
20 · 0,71 · 1,1 · 0,7
�� = = 33,8 < �� = 61,0
0,105
Ефекти другого порядку враховуються. Жорсткість перерізу при
коефіцієнті армування ρ = 0,01:
���� = �� · �� · �� + 0,01 · �� · �� · (0,5ℎ − ��) (3.7)
де Kc = 0,3/(1 + 0,5φef) = 0,15; Ic = 50·50³/12 = 520 833 см⁴; a = 4 см.
���� = 0,15 · 2300 · 520 833 + 0,01 · 21 000 · 2500 · (25 − 4)
= 4,112 · 10⁸ кН · см²
Критична сила:
²·
�� = (3.8)
9,87 · 4,112 · 10⁸
�� = = 5217 кН
882
Коефіцієнт збільшення ексцентриситету від ефектів другого порядку (β =
π²/8 = 1,232):
�� = 1 + (3.9)
1,232
�� = 1 + = 1,097
5217
− 1
380,09
Арк.
192.Б–24.22049 50
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Розрахунковий ексцентриситет:
�� = �� · �� = 17,0 · 1,097 = 18,65 см (3.10)
Відстань ядрової точки r = h/6 = 50/6 = 8,33 см. Оскільки e₀ = 18,65 см > r
= 8,33 см, у розтягнутій зоні з’являються тріщини – розрахунок ведеться за
другою формою рівноваги. Ексцентриситет відносно розтягнутої арматури:
�� = �� + 0,5ℎ − �� = 18,65 + 25 − 4 = 39,65 см (3.11)
Відносна висота стиснутої зони при симетричному армуванні:
,
�� = = = 0,114 < �� = 0,55 (3.12)
· · , · ·
Потрібна площа симетричної арматури:
· · · · ( , )
�� = �� ′ = (3.13)
·( )
15 069 − 16 488
�� = = −0,93 см² < 0
36,5 · 42
Стиснута арматура за розрахунком не потрібна – переріз сприймає
зусилля бетоном. Армування визначається конструктивним мінімумом за п.
9.2.1 [23]:
,
�� , = ������ ; 0,002�� (3.14)
�� , = ������(1,04; 5,00) = 5,00 см²
3.3.4. Перевірка колони середнього ряду
На колону середнього ряду спираються дві ферми симетрично, кожна з
ексцентриситетом 200 мм від осі. За зрівноваженого завантаження (сніг на обох
прольотах) реакції компенсуються, момент відсутній, а поздовжнє зусилля
найбільше: N = 816,90 кН (вантажна площа 144 м²). Відносне поздовжнє зусилля
за формулою (3.5): n = 816,90/(2500·1,45) = 0,225; переріз повністю стиснутий,
армування конструктивне.
За несиметричного завантаження (сніг на одному прольоті) виникає
момент від різниці реакцій:
Арк.
192.Б–24.22049 51
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
�� = ��сн · �� = 131,33 · 0,20 = 26,27 кН · м, �� = 685,57 кН
�� = 26,27/685,57 = 3,83 см; �� = 3,83 · 1,186 = 4,54 см < ��
= 8,33 см
Ексцентриситет менший за ядрову відстань – переріз у першій формі,
армування конструктивне. Колона середнього ряду має розширений оголовок
500×600 мм для спирання двох ферм; розрахунок виконано для стрижня
500×500 мм як визначального. Прийнятий переріз 500×500 мм класу С20/25 з
арматурою 4Ø16 А400С є спільним для крайнього і середнього рядів.
3.3.5. Конструювання
Поздовжню арматуру прийнято 4Ø16 А400С (As = 8,04 см² > 5,00 см²) –
по одному стержню в кожному куті перерізу, з додатковими конструктивними
стержнями 4Ø12 А400С по серединах граней. Відсоток армування ρ = 8,04/2500
= 0,32 % > 0,20 %.
Поперечну арматуру прийнято конструктивно: хомути Ø8 А240С з
кроком 300 мм; у зонах замонолічування зі стаканом фундаменту та спирання
ферми (по 700 мм від торців) крок хомутів зменшено до 150 мм. Опорну
закладну деталь спирання ферми розташовано в межах вузла оголовка колони.
3.4. Розрахунок фундаменту
3.4.1. Вихідні дані
Запроєктовано монолітний залізобетонний фундамент стаканного типу під
колону середнього ряду перерізом 0,5·0,5 м (розширений оголовок колони
0,5·0,6 м на роботу фундаменту не впливає). Глибину закладання підошви
прийнято d = 2,4 м (обґрунтовано у п. 4.3).
Матеріали фундаменту прийнято такими:
бетон важкий класу С16/20: fcd = 11,5 МПа; fctd = 0,90 МПа; Ecm = 27,0·10³
МПа [23];
поздовжня робоча арматура класу А400С: fyd = 365 МПа; Es = 2,1·10⁵ МПа;
Арк.
192.Б–24.22049 52
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
конструктивна (поперечна) арматура класу А240С: fyd = 225 МПа [23].
Зусилля у нижньому перерізі колони, що передаються на фундамент,
прийнято за результатами розрахунку каркаса (розділ 3) за
найнесприятливішою комбінацією. Найбільше поздовжнє зусилля виникає за
зрівноваженого снігового завантаження обох прольотів, а згинальний момент –
за одностороннього снігу; для перевірки фундамента використано їх обвідну за
[10].
Розрахункові зусилля за основним сполученням (перша група граничних
станів, γf > 1):
��0 = 816,90 кН;
��0 = 13,14 кН·м;
��0 = 5,36 кН.
Характеристичні зусилля для розрахунку основи за деформаціями (друга
група граничних станів) отримано діленням розрахункових на усереднений
коефіцієнт надійності за навантаженням γfm = 1,15:
816,90
��II = = 710,3 кН;
1,15
13,14
��II = = 11,43 кН·м.
1,15
Висота фундаменту Hf = d − 0,15 = 2,4 − 0,15 = 2,25 м. Під підошвою
влаштовується бетонна підготовка завтовшки 100 мм.
3.4.2. Оцінка інженерно–геологічних умов будівельного майданчика
Майданчик розташований у м. Мукачево Закарпатської області, у межах
Закарпатської низовини, складеної алювіальними відкладами. Категорію
складності інженерно–геологічних умов прийнято II за [5]. Геологічний розріз
прийнято наближено для умов району будівництва.
Першочергове завдання – вибір найближчого до денної поверхні пласта,
придатного як несучий шар. Насипні та ґрунтово–рослинні ґрунти, а також
слабкий м’якопластичний суглинок (шари № 1 і № 2) як несучий шар не
Арк.
192.Б–24.22049 53
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
використовують. Несучим шаром призначено суглинок тугопластичний з
прошарками супісків (шар № 3), покрівля якого залягає на позначці −2,00 м.
Розрахунковий опір несучого шару R0 визначено за [11] методом
інтерполяції залежно від виду ґрунту, коефіцієнта пористості e та показника
текучості IL: R0 = 220 кПа. Рівень ґрунтових вод зафіксовано на позначці −4,00
м. Фізико–механічні характеристики ґрунтів зведено у таблиці 4.1.
Таблиця 3–6 – Фізико–механічні характеристики ґрунтів основи
№ Найменування ґрунту h, м Поз. γ, e IL φII, cII, E, R0,
покрівлі, м кН/м³ ° кПа МПа кПа
1 Ґрунтово–рослинний шар 0,60 0,00 16,0 – – – – – –
2 Суглинок пилуватий 1,40 −0,60 18,7 0,79 0,58 18 16 8,5 –
м’якопластичний
3 Суглинок тугопластичний з 4,60 −2,00 19,4 0,65 0,27 21 24 16,0 220
прошарками супісків
4 Пісок дрібний, >5,0 −6,60 19,8 0,62 – 30 2 26 250
водонасичений
3.4.3. Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання підошви фундаменту призначено з урахуванням трьох
груп чинників.
а) Інженерно–геологічні умови. Ґрунтово–рослинний шар і слабкий
м’якопластичний суглинок прорізають, а підошву заглиблюють у несучий шар
не менше ніж на 0,3…0,5 м:
�� = 0,60 + 1,40 + 0,40 = 2,40 м.
б) Кліматичні умови (глибина сезонного промерзання). Розрахункову
глибину промерзання визначають за [11]:
��f = ��h·��fn, (4.1)
де kh – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, kh = 0,5 (опалюване
приміщення) [11];
dfn – нормативна глибина промерзання, dfn = 0,80 м для м. Мукачево.
��f = 0,5·0,80 = 0,40 м.
Підошву розміщують на 0,2 м нижче розрахункової глибини промерзання:
d = 0,40 + 0,20 = 0,60 м.
Арк.
192.Б–24.22049 54
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
в) Конструктивні особливості (заведення колони у стакан):
�� = ℎn + ��c + ��m + ℎ0, (4.2)
де hn = 0,15 м – заглиблення верхнього обрізу; lc = 0,90 м – глибина
заведення колони у стакан; am = 0,05 м – товщина бетону під торцем колони; h0
= 0,30 м – мінімальна товщина дна стакана.
�� = 0,15 + 0,90 + 0,05 + 0,30 = 1,40 м.
Визначальним є геологічний чинник. Остаточно глибину закладання
приймають d = 2,4 м, що забезпечує спирання підошви на суглинок
тугопластичний із заглибленням у нього на 0,4 м.
3.4.4. Визначення розмірів підошви фундаменту
Розміри підошви визначають за характеристичним поздовжнім зусиллям як
для центрально–навантаженого фундаменту методом послідовних наближень. З
огляду на квадратний переріз колони та симетрію навантаження прийнято
квадратну підошву (b = L). Ширину у першому наближенні обчислюють за
формулою:
��II
�� = , (4.3)
��0 – ��m·��
де R0 = 220 кПа – табличний розрахунковий опір несучого шару [11]; γm =
20 кН/м³ – усереднена питома вага фундаменту і ґрунту на уступах.
710,3 710,3
�� = = = 2,03 м.
220 – 20·2,4 172
Приймаємо у першому наближенні b = 2,1 м. Уточнюємо розрахунковий
опір ґрунту на рівні підошви:
��c1·��c2
�� = ��γ·��z·��·��II + �� ’
q·��1·��II + ��q – 1 ·��b·��II + ��c·��II , (4.4)
��
де γc1 = 1,25 і γc2 = 1,0 – коефіцієнти умов роботи ґрунту та споруди
(каркасна схема) [11]; k = 1,1 – коефіцієнт надійності (характеристики прийнято
за таблицями);
Арк.
192.Б–24.22049 55
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Mγ, Mq, Mc – коефіцієнти за [11] залежно від кута внутрішнього тертя: при
φII = 21° Mγ = 0,56; Mq = 3,24; Mc = 5,84;
kz = 1,0 (b < 10 м); γII = 19,4 кН/м³ – питома вага ґрунту нижче підошви; d1
= 2,4 м; db = 0 (без підвалу); cII = 24 кПа.
Усереднена питома вага ґрунту вище підошви:
16,0·0,60 + 18,7·1,40 + 19,4·0,40
�� '
II = = 18,14 кН/м³.
2,40
1,25·1,0
�� = (0,56·1,0·2,1·19,4 + 3,24·2,4·18,14 + 5,84·24) = 345,5 кПа.
1,1
Оскільки ≤R − R0≥ = 345,5 − 220 = 125,5 кПа > 10 кПа, переріз
перевизначають:
710,3
�� = = 1,55 м.
345,5 – 20·2,4
Приймаємо b = 1,6 м. Повторно уточнюємо опір ґрунту:
1,25·1,0
�� = (0,56·1,0·1,6·19,4 + 3,24·2,4·18,14 + 5,84·24) = 339,3 кПа.
1,1
Розбіжність ≤R₂ − R₁≥ = ≤339,3 − 345,5≥ = 6,2 кПа < 10 кПа – ітерація
збіжна. Остаточно приймають підошву 1,6·1,6 м.
Площа підошви:
��f = ��·��, (4.5)
��f = 1,6·1,6 = 2,56 м2.
Момент опору підошви:
��·��2
��f = , (4.6)
6
1,6·1,6²
��f = = 0,683 м3.
6
Перевіряємо тиск на ґрунт під підошвою від характеристичних
навантажень:
��II ��II
��II = ��m·�� ± ± , (4.7)
��f ��f
Арк.
192.Б–24.22049 56
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
��II,max ≤ 1,2R; ��II,min ≥ 0; ��II ≤ R, (4.8)
710,3 11,43
��II,max = 20·2,4 + + = 342,2 кПа < 1,2·339,3 = 407,2 кПа.
2,56 0,683
710,3 11,43
��II,min = 20·2,4 + – = 308,8 кПа > 0.
2,56 0,683
710,3
��II = 20·2,4 + = 325,5 кПа < R = 339,3 кПа.
2,56
Усі умови виконуються. Остаточно приймають розміри підошви 1,6×1,6 м.
3.4.5. Розрахунок основи за деформаціями
Осідання визначають методом пошарового підсумовування за [11].
Ординати епюри природного тиску ґрунту обчислюють у характерних точках за
формулою:
��zg = Σ��i·ℎi, (4.9)
де γi – питома вага i–го шару, кН/м³; hi – товщина шару, м. Нижче рівня
ґрунтових вод ураховано зважувальну дію води.
Природний тиск у характерних точках:
��zg,1 = 0,60·16,0 = 9,6 кПа;
��zg,2 = 9,6 + 1,40·18,7 = 35,78 кПа;
��zg,0 = 35,78 + 0,40·19,4 = 43,54 кПа (на рівні підошви);
��zg,w = 43,54 + 1,60·19,4 = 74,58 кПа (на рівні ҐВ).
Додатковий тиск на основу під підошвою:
��0 = ��cp – ��zg,0, (4.10)
��0 = 325,5 – 43,54 = 281,96 кПа.
Стисливу товщу розбивають на елементарні шари завтовшки hi = 0,32 м ≤
0,4b. Додаткові напруження визначають за формулою:
��zp = ��·��0, (4.11)
де α – коефіцієнт за [11] залежно від відносної глибини ξ = 2z/b. Осідання
елементарного шару:
Арк.
192.Б–24.22049 57
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
·
= zp,cp· i
��i (4.12)
i
де β = 0,8 – безрозмірний коефіцієнт. Результати зведено у таблиці 4.2.
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема до визначення осідання фундаменту
Арк.
192.Б–24.22049 58
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 3–7 – Розрахунок осідання методом пошарового підсумовування
0 0,00 0,0 1,000 43,54 281,96
276,32 32 16000 0,44
1 0,32 0,4 0,960 49,75 270,68
248,12 32 16000 0,40
2 0,64 0,8 0,800 55,96 225,57
198,22 32 16000 0,32
3 0,96 1,2 0,606 62,16 170,87
148,73 32 16000 0,24
4 1,28 1,6 0,449 68,37 126,60
110,67 32 16000 0,18
5 1,60 2,0 0,336 74,58 94,74
83,60 32 16000 0,13
6 1,92 2,4 0,257 77,59 72,46
64,57 32 16000 0,10
7 2,24 2,8 0,201 80,60 56,67
50,89 32 16000 0,08
8 2,56 3,2 0,160 83,60 45,11
40,88 32 16000 0,07
9 2,88 3,6 0,130 86,61 36,65
33,55 32 16000 0,05
10 3,20 4,0 0,108 89,62 30,45
28,06 32 16000 0,04
11 3,52 4,4 0,091 92,63 25,66
23,68 32 16000 0,04
12 3,84 4,8 0,077 95,64 21,71
20,30 32 16000 0,03
13 4,16 5,2 0,067 98,64 18,89
Арк.
192.Б–24.22049 59
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Номер точки
Глибина точки від підошви фундаменту Z, м
ξ = 2Z/b
Коефіцієнт α
Напруга від власної ваги ґрунту σzg, кПа
Додаткова напруга по глибині σzp = αP0, кПа
Середнє значення додаткової напруги σср = (σzp,i
+ σzp,i+1)/2, кПа
Товщина елементарного шару hi, см
Модуль деформації ґрунту Ei, кПа
Осідання i–го шару Si = β(σср·hi)/Ei, см
Умову обмеження стисливої товщі задоволено на глибині z = 4,16 м, де σzp
= 18,89 кПа ≤ 0,2σzg = 0,2·98,64 = 19,73 кПа.
Σ��i = 2,12 см.
Граничне середнє осідання для одноповерхової промислової будівлі із
залізобетонним каркасом за [11] становить Su = 8 см:
�� = 2,12 см < ��u = 8 см.
Осідання не перевищує граничного, отже основа за деформаціями
задовольняє вимоги норм.
3.4.6. Конструкція фундаменту
Прийнято монолітний фундамент з підколонником стаканного типу та
одноступінчастою плитою. Товщину стінок стакана зверху прийнято 225 мм,
зазор між колоною та стінкою стакана – 75 мм. Розміри підколонника у плані:
��cf = ��cf = 500 + 2·75 + 2·225 = 1100 мм.
Висота плити (один ступінь) – 0,30 м, виліт уступу за грань підколонника
– (1,6 − 1,1)/2 = 0,25 м. Висота підколонника:
ℎcf = ��f – 0,30 = 2,25 – 0,30 = 1,95 м.
Глибина стакана hd = 0,90 + 0,05 = 0,95 м; товщина дна стакана 1,95 − 0,95
= 1,00 м. За наявності бетонної підготовки товщину захисного шару прийнято a
= 0,05 м. Робоча висота плити:
��0 = 0,30 – 0,05 – 0,014/2 = 0,243 м.
Для розрахунку тіла фундаменту за міцністю використовують зусилля при
γf > 1.
Арк.
192.Б–24.22049 60
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 3.4 – Приведення коробчастого перерізу стакана до двотаврового
Рисунок 3.5 – Конструкція фундаменту
Арк.
192.Б–24.22049 61
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
3.4.7. Армування підошви фундаменту
Реактивний тиск ґрунту під підошвою (без урахування ваги фундаменту і
ґрунту на уступах) від розрахункових навантажень при γf > 1:
��0 ��0
��min = – , (4.12)
��f ��f
816,90 13,14
��min = – = 299,9 кПа;
2,56 0,683
816,90 13,14
��max = + = 338,3 кПа.
2,56 0,683
Тиск у перерізі біля грані підколонника (на відстані 0,25 м від краю) p1–1
= 332,3 кПа. Згинальний момент у консольному вильоті плити на 1 м ширини:
(�� – �� )2
i ·(��i + 2��max)
��I–I = , (4.13)
24
(1,6 – 1,1)2·(332,3 + 2·338,3)
��I–I = = 10,5 кН·м.
24
Необхідна площа робочої арматури у перерізі:
��I–I
��s,I–I = , (4.14)
0,9·��0·��yd
10,5
��s,I–I = = 1,32·10–4 м2 = 1,32 см2.
0,9·0,243·365000
Розрахункова площа незначна, тому армування призначають
конструктивно. Перевіряють умову продавлювання підошви підколонником:
основа піраміди продавлювання (1,1 + 2·0,243) = 1,586 м ≥ 1,6 м перекриває
майже всю підошву, тому продавлювання не лімітує товщини плити.
Приймають зварну сітку з робочою арматурою Ø12 А400С з кроком 200 мм
в обох напрямках (As = 5,65 см²/м > 1,32 см²/м) [23]. У напрямку короткого боку,
з огляду на квадратну підошву та симетрію, армування приймають таким самим.
3.4.8. Армування підколонника та стаканної частини
Розрахункові зусилля у перерізі на рівні дна стакана (5–5) при γf > 1:
��1 = ��0 + ��0·ℎd, (4.15)
Арк.
192.Б–24.22049 62
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
��1 = 13,14 + 5,36·0,95 = 18,23 кН·м;
��1 = 816,90 кН.
Коробчастий переріз стаканної частини приводять до еквівалентного
двотаврового (рисунок 4.3) з параметрами: bf = 0,45 м; b′f = 1,10 м; hf = h′f = 0,25
м; h = 1,10 м; a = a′ = 0,04 м; h0 = 1,06 м. Ексцентриситет:
��1
��1 = , (4.16)
��1
18,23
��1 = = 0,0223 м.
816,90
Перевіряють, чи здатна полиця сприйняти момент:
��a = ��cd·�� f·ℎ f·(ℎ0 – 0,5ℎ f), (4.17)
��a = 11500·1,10·0,25·(1,06 – 0,5·0,25) = 2957 кН·м > ��1��1 = 18,2 кН·м.
Умова виконується – нейтральна лінія проходить у полиці, переріз
розраховують як прямокутний шириною b = b′f = 1,10 м з симетричним
армуванням. Відстань від сили N1 до розтягнутої арматури:
�� = ��1 + 0,5h – a, (4.18)
��1
��n = , (4.19)
��cd·��·ℎ0
�� = 0,0223 + 0,5·1,10 – 0,04 = 0,532 м.
816,90
��n = = 0,061.
11500·1,10·1,06
Потрібна площа симетричної арматури:
' ��cd·��·ℎ0· ��n – ��n(1 – 0,5��n)
��s = ��s = , (4.20)
��yd
�� '
s = ��s < 0 (арматура за розрахунком не потрібна).
Армування призначають за конструктивним мінімумом [23]:
��s = �� '
s = 0,0005·b·ℎ0 = 0,0005·110·106 = 5,83 см2.
Прийнято поздовжню арматуру підколонника 4Ø16 А400С (As = 8,04 см²)
по гранях. Поперечне армування перевіряють за умовою:
Арк.
192.Б–24.22049 63
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
0,5ℎc = 0,25 м > ��1 = 0,0223 м < ℎc/6 = 0,083 м.
Оскільки e1 < hc/6, поперечну арматуру стакана встановлюють
конструктивно – горизонтальні зварні сітки Ø8 А240С з кроком 170 мм у
верхній частині стінок стакана [23]. Монолітний стакан із посиленим
армуванням підошви відповідає вимогам до фундаментів у районах із
сейсмічністю 7 балів за [9].
4. Технологія та організація будівельного виробництва
4.1. Технологічна карта на зведення і монтаж залізобетоних
конструкцій
4.1.1. Вихідні дані
Розроблено технологічну карту на монтаж збірних залізобетонних
конструкцій каркаса одноповерхової промислової будівлі для виготовлення
безпілотних літальних апаратів, що зводиться у м. Мукачево (II сніговий та I
вітровий район). Будівлю розбито антисейсмічним деформаційним швом, що
проходить по осі В, на дві монтажні ділянки розмірами у плані 48 × 60 м кожна
(по два прольоти 24 м).
Каркас чотирипрольотний (4 прольоти по 24 м), крок колон 6 м, висота до
низу несучих конструкцій покриття 7,2 м. Мостові крани відсутні, тому
підкранові балки в каркасі не передбачені. Несучі конструкції покриття –
сегментні залізобетонні ферми прольотом 24 м, що спираються на кожну
колону; підкроквяні конструкції не потрібні. Огороджувальні конструкції –
стінові панелі, що спираються на фундаментні балки і кріпляться до колон та
фахверку закладними деталями для забезпечення стійкості.
До монтажу прийнято такі збірні залізобетонні елементи: колони
крайнього та середнього рядів, колони торцевого фахверку, сегментні ферми
покриття, ребристі плити покриття та стінові панелі. Ділянки рівновеликі та
конструктивно однакові; на кожну припадає половина елементів каркаса – 45
колон, 22 ферми, 160 плит покриття і 104 стінові панелі. Монтаж ведуть
потоковим методом: один кран послідовно монтує спочатку ділянку I, потім
Арк.
192.Б–24.22049 64
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
ділянку II. Технологічний процес монтажу є комплексним і складається з
транспортних, підготовчих та власне монтажних процесів; роботи з
установлення конструкцій у проєктне положення є основними, а роботи з їх
закріплення та замонолічування – супутніми.
4.1.2. Визначення обсягів монтажних робіт
На основі об'ємно–планувальних рішень будівлі, користуючись
каталогами та довідниками [серія 1.030.1–1], визначено кількість елементів за
марками та їх масу. Результати зведено до специфікації (таблиця 4.1). Основні
монтажні процеси, пов'язані зі встановленням елементів у проєктне положення,
супроводжуються допоміжними: замонолічуванням стиків,
електрозварюванням закладних деталей та герметизацією швів. Обсяги
основних і допоміжних робіт наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4–1 – Специфікація елементів збірних залізобетонних конструкцій
№ Назва елемента Довжина, Переріз Об’єм Маса К– Об’єм Маса на
(марка) мм (b×h), мм одного, одного, т сть, на буд., буд., т
м³ шт м³
1 Колона крайнього 8100 500×500 2,03 5,0 44 89,3 220,0
ряду
2 Колона середнього 8100 500×500 2,03 5,3 22 44,7 116,6
ряду
3 Колона фахверкова 7800 400×400 1,25 3,1 24 30,0 74,4
КФ–4
4 Ферма сегментна 24000 280×3000 4,48 11,2 44 197,1 492,8
ФС24
5 Плита покриття 6000 3000×300 1,06 2,65 320 339,2 848,0
3ПКГ6–1АV
6 Стінова панель ПС 6000 1500×250 2,25 2,5 104 234,0 260,0
60.15.2,5 (над
вікнами)
7 Стінова панель ПС 6000 1500×250 2,25 2,5 104 234,0 260,0
60.15.2,5 (під
вікнами)
Разом 662 1168,3 2271,8
Таблиця 4–2 – Відомість обсягів основних та допоміжних робіт
№ Назва процесу Од. вим. Обсяг на будівлю Примітка
Монтаж колон вагою до 4 т у стакани
1 шт 24 фахверкові
фундаментів
Монтаж колон вагою до 8 т у стакани
2 шт 66 крайні, середні
фундаментів
3 Замонолічування стиків колон у стаканах стик 90 –
Арк.
192.Б–24.22049 65
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
№ Назва процесу Од. вим. Обсяг на будівлю Примітка
4 Електрозварювання закладних деталей колон м 135 Lш=1,5 м
5 Монтаж ферм вагою до 12 т шт 44 –
Електрозварювання закладних ферм з
6 м 106 Lш=1,2 м
колонами
7 Монтаж плит покриття площею до 20 м² шт 320 вагою до 5 т
8 Електрозварювання закладних плит покриття м 288 Lш=0,3 м
Заливка швів плит покриття цементним
9 м 2880 –
розчином
10 Монтаж стінових панелей площею до 10 м² шт 208 вагою до 3 т
Електрозварювання закладних панелей з
11 м 133 Lш=0,64 м
колонами
12 Герметизація швів між панелями м 1850 –
13 Зачеканка та розшивка швів між панелями м 1850 –
4.1.3. Вибір монтажних пристроїв
Монтажні пристрої мають скорочувати ручні операції в монтажному
процесі та підвищувати ефективність роботи монтажних кранів. При монтажі
застосовують вантажозахватні пристрої (траверси, стропи) для підіймання
збірних елементів, технічні засоби для вивіряння й тимчасового закріплення
конструкцій, а також оснащення для безпечної праці монтажників на висоті.
Вибір вантажозахватних пристроїв виконано для кожного
конструктивного елемента, виходячи з умови мінімальної кількості пристроїв.
Траверси застосовано для підіймання довгомірних елементів (колон, ферм),
коли застосування звичайних стропів неможливе. Підібрані пристрої наведено
в таблиці 4.3.
Арк.
192.Б–24.22049 66
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 4–3 – Вибір монтажних пристроїв
Характеристика
Назва
Назва
монтажного Ескіз Вантажо– Висота
конструкції
пристрою підйомність, Маса, т стропування,
т м
1 2 3 4 5 6
Колони
крайнього, Траверса
середнього уніфікована 10 0,18 1,0
рядів та для колон
фахверку
Сегментні Траверса для
ферми ферм
25 1,98 2,5
покриття L = (ЦНИИОМТП
24 м ПК–01–129)
Ребристі
Траверса для
плити
плит (ПИ 4 0,40 1,6
покриття 3 ×
2006–78)
6 м
Строп
Стінові двогілковий
5 0,01 2,0
панелі (ГОСТ 19144–
73)
4.1.4. Вибір методів монтажу
Монтаж залізобетонних конструкцій одноповерхової промислової будівлі
здійснюється поелементно: підіймання одного елемента та встановлення його у
проєктне положення. За організацією подачі елементів прийнято монтаж із
попередньою розкладкою елементів у зоні дії монтажного крана.
Арк.
192.Б–24.22049 67
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Будівлю поділено деформаційним швом по осі В на дві монтажні ділянки,
що дозволяє вести монтаж потоковим методом. Один гусеничний кран
послідовно обслуговує обидві ділянки: на ділянці I монтують колони, далі
елементи покриття (ферми та плити), після чого стінові панелі; завершивши
ділянку I, кран переходить на ділянку II і повторює той самий цикл. Допоміжні
роботи – замонолічування стиків, зварювання закладних деталей і герметизацію
швів – на ділянці I суміщають у часі з монтажем конструкцій на ділянці II.
За послідовністю встановлення конструкцій застосовано
диференційований, комплексний та комбінований методи. Диференційованим
методом монтують колони та стінові панелі – однотипні елементи самостійними
потоками. Комплексним методом монтують елементи покриття (ферми та
плити) у межах однієї чарунки, що утворює жорстку просторову стійкість.
Комбінований метод поєднує перші два.
Технологічна послідовність установлення: після вивіряння стаканів
фундаментів монтують колони каркаса, потім на колони встановлюють ферми
та плити покриття; після завершення монтажу несучих конструкцій монтують
стінові панелі. Схеми монтажу наведено на рисунках 4.2–4.5.
Монтаж колон ведуть диференційованим методом. За прольоту 24 м кран
пересувається вздовж краю прольоту; з однієї стоянки без зміни вильоту стріли
монтують дві колони.
Рисунок 4.1 – Схема монтажу колон
Арк.
192.Б–24.22049 68
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Елементи покриття монтують комплексним методом. Кран пересувається
серединою прольоту: з першої стоянки монтують ферму, з наступної – наступну
ферму та плити покриття.
Рисунок 4.2 – Схема монтажу елементів покриття
Стінові панелі монтують окремим потоком після завершення монтажу
несучих конструкцій. Кран пересувається ззовні по периметру будівлі; монтаж
починають з нижньої панелі.
Рисунок 4.3 – Схема монтажу стінових панелей
4.1.5. Визначення монтажних характеристик елементів
До основних монтажних характеристик належать монтажна вага,
монтажна висота та необхідний виліт стріли крана. Монтажну вагу визначають
за формулою
��м = ��е + ��пр, (4.1)
де Qе – вага елемента, т; qпр – вага монтажного пристрою, т.
Арк.
192.Б–24.22049 69
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Для основних елементів: колона Qм = 5,5 + 0,18 = 5,68 т; ферма Qм = 11,2
+ 1,98 = 13,18 т; плита Qм = 2,65 + 0,40 = 3,05 т; панель Qм = 2,5 + 0,01 = 2,51 т.
Монтажну висоту (висоту підіймання гака) визначають за формулою
��м = ℎ + ℎ + ℎ + ℎ , (4.2)
де h1 – відстань від рівня стоянки крана до опори, на яку встановлюють
елемент, м; h2 = 0,5 м – запас за умов техніки безпеки; h3 – висота елемента в
монтажному положенні, м; h4 – висота монтажного пристрою, м.
Для основних елементів: колона Hм = 9,9 м; ферма Hм = 13,2 м; плита Hм
= 12,6 м; панель Hм = 10,9 м.
Необхідний виліт стріли визначають за схемами монтажу (рисунки 4.2–
4.5) як горизонтальну відстань від осі обертання крана до центра елемента
��с = �� + 0,5 · ��е, (4.3)
де b1 – відстань від осі обертання крана до грані елемента, м; lе –
горизонтальний габарит елемента, м.
Для основних елементів: колона Lс ≈ 5,5 м; ферма Lс ≈ 10,0 м; плита Lс ≈
12,0 м; панель Lс ≈ 8,0 м.
4.1.6. Вибір способів закріплення конструкцій
Виконуючи монтаж елементів каркаса, утворюють монтажні стики, які
надалі закріплюють зварюванням закладних деталей і анкерних випусків з
подальшим замонолічуванням та герметизацією. Колони закріплюють у
стаканах фундаментів клиновими вкладишами з подальшим замонолічуванням
бетоном класу не нижче С16/20 [23].
Ферми кріплять до колон зварюванням закладних деталей опорних вузлів;
плити покриття приварюють до верхніх поясів ферм не менше ніж у трьох
кутах, а шви між плитами замонолічують цементним розчином. Стінові панелі
кріплять до колон і фахверку зварюванням закладних деталей; вертикальні та
горизонтальні шви між панелями герметизують пружними прокладками й
мастиками, стійкими до атмосферних впливів. Замонолічування стиків
Арк.
192.Б–24.22049 70
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
виконують після встановлення конструкцій у проєктне положення з
дотриманням допусків [23]
4.1.7. Вибір комплекту кранів за технічними параметрами
Порівнюючи монтажні характеристики елементів каркаса з робочими
параметрами монтажних кранів, вибирають кран для монтажу. Визначальним є
монтаж ферми: Qм = 13,18 т, Hм = 13,2 м. З огляду на одноповерхову будівлю з
прольотами 24 м застосовують самохідний стріловий (гусеничний) кран, а не
баштовий. Монтажні характеристики зведено в таблиці 4.4.
Таблица 4.4 – Монтажні характеристики конструкцій
Монтажна вага Qм, Монтажна висота Необхідний виліт
Конструкція
т Hм, м Lс, м
Колона 5,68 9,9 5,5
Ферма 13,18 13,2 10,0
Плита покриття 3,05 12,6 12,0
Стінова панель 2,51 10,9 8,0
За розрахунковими мінімальними потрібними параметрами для
порівняння прийнято два варіанти гусеничних кранів: варіант 1 – кран 25 т
(МКГ–25БР) та варіант 2 – кран 40 т (ДЕК–401). Обидва за вантажопідйомністю
та з відповідним обладнанням стріли забезпечують монтаж усіх елементів
каркаса (Qм max = 13,18 т < 25 т). Остаточний вибір крана виконують за
техніко–економічними показниками (п. 4.1.11).
4.1.8. Складання калькуляції трудових витрат та заробітної плати
Калькуляцію складають для визначення затрат праці, кількості кранів і
подальшого підрахунку техніко–економічних показників. Норми часу та
машинного часу прийнято за [35]. Результати наведено в таблиці 4.5.
Арк.
192.Б–24.22049 71
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 4.5 – Калькуляція трудових витрат та заробітної плати
Нч, люд– Нч, маш– Тр–ть, люд–
№ Назва робіт Обґр. Од. Розцінка, грн Обсяг Маш–год ЗП, грн Склад ланки
год год год
Монтаж колон вагою до 4 т у Монт. 4–2р(4), маш.
1 §Е4–1–4 шт 4,5 0,9 540 24 108,0 21,6 12 960
стакани 6р
Монтаж колон вагою до 8 т у Монт. 4–2р(4), маш.
2 §Е4–1–4 шт 6,0 1,2 720 66 396,0 79,2 47 520
стакани 6р
Замонолічування стиків колон у
3 §Е4–1–25 стик 0,8 – 97 90 72,0 – 8 730 Монт. 4–3р(2)
стаканах
Зварювання закладних деталей
4 §Е22–1–6 м 0,6 – 73 135 81,0 – 9 855 Електрозв. 5р
колон
Монт. 5–2р(5), маш.
5 Монтаж ферм вагою до 12 т §Е4–1–6 шт 7,0 1,4 840 44 308,0 61,6 36 960
6р
Зварювання закладних ферм з
6 §Е22–1–6 м 0,6 – 73 106 64,7 – 7 759 Електрозв. 5р
колонами
Монтаж плит покриття площею до Монт. 4–2р(4), маш.
7 §Е4–1–7 шт 0,6 0,1 67 320 179,2 44,8 21 504
20 м² 6р
Зварювання закладних плит
8 §Е22–1–6 м 0,6 – 73 288 175,7 – 21 082 Електрозв. 5р
покриття
Заливка швів плит цементним
9 §Е4–1–25 м 0,1 – 14 2880 345,6 – 41 472 Монт. 3–2р(2)
розчином
Монтаж стінових панелей площею Монт. 4–2р(4), маш.
10 §Е4–1–26 шт 2,5 0,5 300 208 520,0 104,0 62 400
до 10 м² 6р
Зварювання закладних панелей з
11 §Е22–1–6 м 0,6 – 73 133 79,8 – 9 709 Електрозв. 5р
колонами
12 Герметизація швів між панелями §Е11–37 м 0,1 – 16 1850 185,0 – 29 600 Монт. 4–3р(2)
Зачеканка і розшивка швів між
13 §Е11–37 м 0,1 – 16 1850 185,0 – 29 600 Монт. 3р(2)
панелями
Разом 2700,0 311,2 339 151
72
Сумарна трудомісткість монтажних робіт становить 3052,3 люд–год (381,5
люд–дн), затрати машинного часу – 329,0 маш–год (41,1 маш–змін). Загальна
заробітна плата на ручних роботах – 366 270 грн.
Норми часу позначено як такі, що уточнюються за чинним збірником [35];
розцінки на одиницю та склад ланок приймають за відповідними параграфами
збірника.
4.1.9. Складання таблиці технологічних розрахунків
Таблиця технологічних розрахунків є основним документом для
складання графіка виконання монтажних робіт і визначення їх строків. Обсяги
робіт наведено як на весь об'єкт, так і по кожній з двох монтажних ділянок;
трудомісткість визначено окремо для робітників (люд–зм) і машиністів крана
(маш–зм). Оскільки ділянки рівновеликі, обсяги й трудомісткість на них
однакові. Її складають на основі калькуляції трудових витрат (таблиця 4.5).
Арк.
192.Б–24.22049 73
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 4.6 – Технологічні розрахунки
Трудомісткість робіт по ділянках, люд–
Обсяги робіт Прийнята Тривалість робіт
Найменування робіт та Склад бригад
зм / маш–зм трудомісткість на весь по ділянках Змінність
№ посилання на пункт
по ділянках ділянка 1 ділянка 2 обсяг, люд–зм / маш– робіт
калькуляції разом зм професія і розряд кіль–ть 1 2
1 2 норм. прийн. норм. прийн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Монтажник констр.
31,5 32 31,5 32 63 5
1 Монтаж колон (п. 4.1, 4.2) 90 45 45 5,4,3,2р 3 3 2
6,3 6 6,3 6 13 Машиніст крана 6р 1
Замонолічування колон у
2 стакан фундаменту (п. 90 45 45 4,5 5 4,5 5 9 Бетоняр 4,3р 2 3 3 1
4.3)
Зварювання закладних
3 135 67.5 67.5 5 5 5 5 10 Електрозварник 5р 2 3 3 1
елементів колон (п. 4.4)
Монтажник констр.
Монтаж ферм та плит 30,4 30 30,4 30 61 5
4 364 182 182 5,4,3,2р 4 4 2
покриття (п. 4.5, 4.7)
6,7 7 6,7 7 13 Машиніст крана 6р 1
Зварювання закладних
5 106 53 53 4 4 4 4 8 Електрозварник 5р 2 2 2 1
ферм з колонами (п. 4.6)
Зварювання закладних
6 288 144 144 11 11 11 11 22 Електрозварник 5р 2 6 6 1
плит покриття (п. 4.8)
Заливка швів плит
7 цементним розчином (п. 2880 1440 1440 21,6 22 21,6 22 43 Бетоняр 3,2р 2 11 11 1
4.9)
Монтажник констр.
Монтаж стінових панелей 32,5 33 32,5 33 65 4
8 208 104 104 4,3,2р 4 4 2
(п. 4.10)
6,5 7 6,5 7 13 Машиніст крана 6р 1
Зварювання закладних
9 133 66.5 66.5 5 5 5 5 10 Електрозварник 5р 2 3 3 1
колон та панелей (п. 4.11)
Герметизація стиків між
10 1850 925 925 11,6 12 11,6 12 23 Монтажник 4,3р 2 6 6 1
панелями (п. 4.12)
Зачеканка і розшивка
11 швів між панелями (п. 1850 925 925 11,6 12 11,6 12 23 Бетоняр 4р 2 6 6 1
4.13)
338
Разом
39
74
4.1.10. Визначення кількості кранів у комплекті
Кількість кранів у комплекті визначають за формулою
��н
�� = , (4.4)
��м · ��з
де Tн – нормативна тривалість роботи кранів, маш–змін (за таблицею 4.6);
Tз – заданий термін монтажу у змінах; kм = 0,25 – коефіцієнт, що враховує частку
монтажу від загального терміну [35].
За терміну монтажу 4 міс. (176 змін за двозмінної роботи): n = 38,9 /
(0,25·176) = 0,88. Один гусеничний кран послідовно обслуговує обидві
монтажні ділянки, тому додаткового крана не потрібно: завершивши монтаж на
ділянці I, кран переходить на ділянку II без зміни комплекту вантажозахватних
пристроїв.
4.1.11. Визначення техніко–економічних варіантів монтажу
Варіанти монтажу порівнюють за приведеними питомими витратами на 1
м³ конструкцій, трудомісткістю монтажу 1 м³ та тривалістю (зайнятістю крана).
Порівнюються два гусеничні крани: варіант 1 – кран 25 т ([35], шифр 202–1202)
і варіант 2 – кран 40 т (шифр 202–1203). Обидва придатні (Qм = 13,18 т), тому
економічно доцільніший визначається розрахунком. Приведені питомі витрати
��з + ��н · ��п
��пр = , (4.5)
��
де Cз – загальна собівартість монтажу; Eн = 0,15 – нормативний
коефіцієнт; Kп – питомі капіталовкладення; V = 1168,3 м³ – обсяг робіт.
��з = 1,08 · ��дод + ��мг · ��н + 1,5 · ��З, (4.6)
��ін · ��н
��п = , (4.7)
��р
де Cмг – вартість машино–години крана; Cдод – додаткові витрати на
доставку, монтаж і демонтаж крана; Cін – інвентарно–розрахункова вартість
крана; Tн = 329 маш–год; Tр = 3000 год/рік; ΣЗ – загальна заробітна плата на
ручних роботах. Вартісні показники наведено в таблиці 4.7.
Арк.
192.Б–24.22049 75
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблица 4.7 – Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат
Tн, маш– Tр, Cдод,
Марка крана Cін, грн Cмг, грн ΣЗ, грн
год год/рік грн
Кран 25 т (МКГ–25) 4 000 000 950 311,2 3000 30 000 339 151
Кран 40 т (ДЕК–401) 6 000 000 1250 311,2 3000 30 000 339 151
Тривалість роботи (зайнятість) крана
�� = ��н + ����мд, (4.8)
де Tн = 38,9 маш–зм; Tмд = 2 зміни. Тоді T = 38,9 + 2 = 40,9 ≈ 41 зміна.
Результати – у таблиці 4.8.
Таблица 4.8 – Техніко–економічні показники варіантів монтажу
Назва показника Од. Кран 25 т Кран 40 т
Приведені питомі витрати грн/м³ 790 903
Трудомісткість монтажу 1 м³ люд–год/м³ 2,31 2,31
Тривалість (зайнятість) крана змін 41 41
Менші приведені питомі витрати має кран 25 т, тому його приймають для
монтажу конструкцій каркаса.
4.1.12. Вибір транспортних засобів
Транспортні засоби підбирають за розмірами й масою елементів і
максимальним використанням вантажопідйомності. Збірні конструкції постачає
завод залізобетонних виробів у м. Мукачево; дальність перевезення L = 8 км.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності
��
�� = , (4.9)
��
де q – маса конструкцій на машині, т; Q – вантажопідйомність машини, т.
Підібраний комплект – у таблиці 4.9.
Таблица 4.9 – Підбір комплекту транспортних засобів
К–сть на
Елемент Маса, т Тип машини В.п., т k
машині
Колона 5,5 Колоновоз УПК–1212 20 3 0,83
Ферма ФС24 11,2 Фермовоз УПФ–1 20 1 0,56
Арк.
192.Б–24.22049 76
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
К–сть на
Елемент Маса, т Тип машини В.п., т k
машині
Плита покриття 2,65 Плитовоз УПП–1207 12 4 0,88
Стінова панель 2,5 Панелевоз УПП–1207 12 4 0,83
Кількість транспортних засобів
��ц
�� = ; ��ц = ��н + ��д + ��м, (4.10)
��м
120 · ��
��д = ; ��м = (�� – 1) · ��к + ��р, (4.11)
��
де L = 8 км; v = 30 км/год; a – кількість елементів на машині; tк – тривалість
монтажу одного елемента, хв; tр = 10 хв.
Для плит: tд = 120·8/30 = 32 хв; tм = (4 − 1)·8,4 + 10 = 35,2 хв; Tц = 40 + 32
+ 35,2 = 107,2 хв; N = 107,2/35,2 ≈ 3. Аналогічно для інших елементів прийнято
комплект: 2 колоновози, 1 фермовоз, 3 плитовози і 2 панелевози (за дальності 8
км).
4.1.13. Техніко–економічні показники проєкту
Узагальнені техніко–економічні показники технологічної карти на
монтаж конструкцій каркаса наведено в таблиці 4.10.
Таблица 4.10 – Техніко–економічні показники технологічної карти
Показник Одиниця Значення
Тривалість монтажу зміни 41
Обсяг монтажних робіт м³ 1168,3
Трудомісткість люд–дн 337,5
Середня продуктивність монтажників м³/(люд–дн) 3,46
Тривалість роботи крана маш–зм 38,9
Середня продуктивність крана м³/маш–зм 30,0
Приведені питомі витрати монтажу 1 м³ конструкцій грн/м³ 790
4.2. Календарне планування
4.2.1. Нормативна тривалість будівництва
Нормативну тривалість будівництва визначають за нормами тривалості
будівництва (ДБН А.3.1–5:2016) залежно від виду та потужності об'єкта. Для
Арк.
192.Б–24.22049 77
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
одноповерхового виробничого корпусу прийнятих розмірів нормативна
тривалість становить близько 6 місяців, у тому числі підготовчий період.
Проектна тривалість, визначена за сітковим графіком, – 82 робочих дні (близько
4 місяців), що не перевищує нормативної і свідчить про раціональність
прийнятої організації робіт.
4.2.2. Укрупнена номенклатура комплексів будівельно–монтажних
робіт
Усі роботи зі зведення будівлі об'єднано в укрупнені комплекси:
підготовчі роботи; земляні роботи; влаштування фундаментів; монтаж
конструкцій каркаса (колони, ферми, плити покриття, стінові панелі);
влаштування покрівлі; влаштування підлог; опоряджувальні роботи; монтаж і
наладка технологічного обладнання; благоустрій території. Обсяги робіт за
кожним комплексом наведено у відомості обсягів (таблиця 4.11).
Таблица 4.11 – Відомість підрахунків обсягів робіт по об'єкту
Одиниці Загальна 1–а 2–а
№ Робота, формула підрахунків
виміру кількість ділянка ділянка
1 2 3 4 5 6
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика, S=((d1+d2)/2)·h м² 21650 – –
Влаштування тимчасових будівель і споруд:
а) навіс м² 80 – –
2
б) туалет очко 2 – –
в) душова ріжок 4 – –
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 800 – –
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 200 – –
5 Влаштування тимчасових доріг м 620 – –
6 Влаштування тимчасового електроосвітлення м.п. 1000 – –
Влаштування слабострумних мереж:
7 а) радіо м.п. 150 – –
б) телефон м.п. 150 – –
м.п. 420
8 Влаштування тимчасової огорожі майданчика – –
м² 840
Підземні роботи
Розробка ґрунту бульдозером (зрізка рослинного шару,
1 1000 м³ 3,5 1,75 1,75
планування)
2 Розробка ґрунту екскаватором у відвал м³ 1750 875 875
3 Зрізка недобору ґрунту механізованим способом м³ 270 135 135
4 Монтаж збірних з/б фундаментів Ф–1 (крайнього ряду) шт 44 22 22
5 Те саме Ф–2 (середнього ряду) шт 22 11 11
6 Те саме Ф–3 (фахверкові) шт 24 12 12
7 Монтаж збірних з/б фундаментних балок шт 52 26 26
Арк.
192.Б–24.22049 78
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
8 Зворотна засипка ґрунту з пошаровим ущільненням м³ 1300 650 650
Влаштування вводів
1 Влаштування санітарно–технічних вводів грн 36 000 18 000 18 000
2 Влаштування електро–технічних вводів грн 33 600 16 800 16 800
Влаштування бетонної основи під підлогу
1 Ущільнення ґрунту щебенем м² 5760 2880 2880
2 Влаштування підстилаючого шару з бетону м³ 290 145 145
3 Влаштування гідроізоляції м² 5760 2880 2880
Монтаж конструкцій каркаса
1 Монтаж колон фахверкових, m≈4 т шт 24 12 12
2 Монтаж колон крайнього ряду, m≈8 т шт 44 22 22
3 Монтаж колон середнього ряду, m≈8 т шт 22 11 11
4 Замонолічування стиків колон шт 90 45 45
5 Монтаж сегментних ферм покриття, L=24 м шт 44 22 22
6 Монтаж ребристих плит покриття 6×3 м шт 320 160 160
7 Монтаж стінових панелей шт 208 104 104
8 Монтаж металевих віконних рам м² 860 430 430
9 Монтаж рам воріт шт 16 8 8
Влаштування покрівлі
1 Влаштування пароізоляції м² 5760 2880 2880
2 Влаштування плитного утеплювача (мінвата 200 мм) м² 5760 2880 2880
3 Влаштування покрівлі з ПВХ–мембрани м² 5760 2880 2880
Внутрішні опоряджувальні роботи
1 Засклення віконних блоків м² 860 430 430
2 Фарбування конструкцій вапном м² 6800 3400 3400
3 Масляне фарбування металевих поверхонь м² 1600 800 800
4 Фарбування фасаду м² 2808 – –
Влаштування підлоги
1 Влаштування підлоги м² 5760 2880 2880
Влаштування вимощення
Влаштування вимощення:
розробка ґрунту м³ 47
1 підстилаючий шар з піску м³ 19 – –
ущільнення щебенем м² 312
асфальтобетон м² 312
Монтаж і пуск технологічного обладнання
1 Монтаж технологічного обладнання грн 264 000 132 000 132 000
2 Внутрішні електро–технічні роботи грн 103 200 51 600 51 600
3 Внутрішні санітарно–технічні роботи грн 96 000 48 000 48 000
4 Монтаж систем вентиляції 100 м² 28 14 14
5 Наладка і пуск технологічного обладнання грн 26 400 13 200 13 200
Здача об'єкта в експлуатацію
1 Здача об'єкта в експлуатацію – – – –
4.2.3. Методи виконання основних робіт по комплексах
Земляні роботи виконують механізованим способом: планування
майданчика та зрізку рослинного шару – бульдозером, розробку ґрунту під
фундаменти – одноковшевим екскаватором, зворотну засипку з ущільненням –
бульдозером і котком. Монтаж конструкцій каркаса ведуть самохідним
гусеничним краном вантажопідйомністю 25 т поелементно, потоковим методом
Арк.
192.Б–24.22049 79
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
за двома монтажними ділянками. Влаштування покрівлі – з ПВХ–мембрани по
утеплювачу й пароізоляції. Опоряджувальні роботи (засклення, фарбування) та
влаштування підлог виконують після закриття теплового контуру будівлі.
Монтаж технологічного обладнання й внутрішні інженерні роботи суміщають у
часі з опорядженням.
4.2.4. Сітковий графік виконання робіт
Тривалість кожної роботи визначають за формулою
��
�� = , (4.12)
�� · �� · ��
де Q – трудомісткість роботи, люд–зм; n – кількість робітників у ланці; m
– змінність роботи; k – коефіцієнт виконання норм.
Вихідні дані для побудови графіка – роботи, їх коди (i–j), обсяги,
трудомісткість, тривалість і змінність – зведено в таблиці 4.12. Кожну роботу
зображують стрілкою від події i до події j; під стрілкою наводять тривалість,
змінність і трудомісткість, а подію – колом із номером, раннім і пізнім строками
та резервом.
Арк.
192.Б–24.22049 80
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблица 4.12 – Вихідні дані для побудови сіткового графіка
Норма на
Об'єм Основні
одиницю Трудомісткість на весь об'єм Виконавець
роботи Норма– механізми
№ Код виміру Поті
Змін
Поперед тивне Трива к у Вартіст
п/ Комплекс робіт робот
ні роботи джерел маш маш–зм люд–дні Бригада –
п и Од. Кіль Кіль –лість змін ь, грн
о –год люд–год Наймену– Органі ність
вимір –
маш люд–дні Норма Прий Норма Прий – у
вання Професійний Кільк –зація
у кість
–зм –тивна –нята –тивна –нята кість склад .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Планування 1000м 21,6
1 1–2 1–32–4 0,03 0,08 0.7 0.7 2 2 Бульдозер 1 Машиністи 2 ГП 2 1 2 2 400
майданчика ² 5
Влаштування
тимчасових
– –
будівель і
м² 80 У.п. – 0,12
2 споруд: 4–6 – – 48 48 – – Теслярі 12 ГП 1 4 12 57 600
шт 2 У.п. – 9,6
навіс
шт 4 У.п. – 4,8
туалет
душова
Влаштування
субпідр
3 тимчасового 2–3 100м 8,0 У.п. – 4,0 – – 32 32 – – Сантехніки 8 1 4 8 38 400
.
водогону
Влаштування
субпідр
4 тимчасової 3–6 100м 2,0 У.п. – 10,0 – – 20 20 – – Сантехніки 6 1 4 5 24 000
.
каналізації
Влаштування
5 тимчасових 2–4 100м 6,2 У.п. – 8,0 – – 50 50 Бульдозер 1 Землекопи 10 ГП 1 5 10 60 000
доріг
Влаштування
тимчасового субпідр
6 2–5 100м 10,0 У.п. – 4,0 – – 40 40 – – Електрики 6 1 7 6 48 000
електроосвітлен .
ня
Влаштування
субпідр
7 слабострумних 5–6 100м 3,0 У.п. – 3,0 – – 9 9 – – Електрики 4 1 3 3 10 800
.
мереж
Влаштування
тимчасової 10–31–
8 2–6 100м² 8,4 0,6 2,0 5 5 17 17 – 1 Різноробочі 8 ГП 2 2 8 20 400
огорожі 1
майданчика
Розробка ґрунту
1000 Бульдозер
9 бульдозером 6–7 3,5 1–11–2 – – 7 7 7 7 1 Машиніст 1 ГП 2 3 false 8 400
м³ ДЗ–18
(зрізка
81
рослинного
шару,
планування)
Розробка ґрунту
1000м 0,87 Екскаватор
10 екскаватором (I 7–8 1–11–2 2,85 4,0 2 2 4 4 1 Машиністи 2 ГП 2 1 4 4 800
³ 5 Е–652Б
діл.)
Розробка ґрунту
1000м 0,87 Екскаватор
11 екскаватором (II 9–11 1–11–2 2,85 4,0 2 2 4 4 1 Машиністи 2 ГП 2 1 4 4 800
³ 5 Е–652Б
діл.)
Зрізання
1000 0,13 Екскаватор
12 недобору ґрунту 8–10 1–11–2 2,85 4,0 2 2 4 4 1 Машиністи 2 ГП 2 1 4 4 800
м³ 5 Е–652Б
(I діл.)
Зрізання
1000 0,13 Екскаватор
13 недобору ґрунту 11–13 1–11–2 2,85 4,0 2 2 4 4 1 Машиністи 2 ГП 2 1 4 4 800
м³ 5 Е–652Б
(II діл.)
Монтаж збірних
Кран гусен.
14 з/б фундаментів 10–12 шт 33 7–1–7 9,1 36,71 4 4 26 26 1 Монтажники 6 ГП 2 2 10 31 200
25 т
(I діл.): 7–1–15 4,96 30,0
Монтаж збірних
Кран гусен.
15 з/б фундаментів 13–16 шт 33 7–1–7 9,1 36,71 4 4 26 26 1 Монтажники 6 ГП 2 2 10 31 200
25 т
(II діл.): 7–1–15 4,96 30,0
Монтаж
Кран гусен.
16 фундаментних 12–14 шт 26 7–1–7 9,1 36,71 3 3 15 15 1 Монтажники 6 ГП 2 2 10 18 000
25 т
балок (I діл.) 7–1–15 4,96 30,0
Монтаж
Кран гусен.
17 фундаментних 16–18 шт 26 7–1–7 9,1 36,71 3 3 15 15 1 Монтажники 6 ГП 2 2 10 18 000
25 т
балок (II діл.) 7–1–15 4,96 30,0
Зворотна
засипка ґрунту з 1000м Бульдозер,
18 14–17 0,65 1–27–1 0,28 3,0 1 1 2 2 1 Землекопи 6 ГП 2 1 2 2 400
ущільненням (I ³ каток
діл.)
Зворотна
засипка ґрунту з 1000м Бульдозер,
19 18–20 0,65 1–27–1 0,28 3,0 1 1 2 2 1 Землекопи 6 ГП 2 1 2 2 400
ущільненням (II ³ каток
діл.)
Влаштування
36 виробіто субпідр
20 санітарно– 7–16 грн У.п. – – – 30 30 – – Сантехніки 10 1 3 10 36 000
000 к 1200 .
технічних вводів
Влаштування
33 виробіто субпідр
21 електро– 7–15 грн У.п. – – – 28 28 – – Електрики 10 1 3 9 33 600
600 к 1200 .
технічних вводів
82
Ущільнення
22 ґрунту щебенем 17–19 100м² 28,8 11–1–2 – 0,88 – – 25 25 Каток 1 Бетонярі 10 ГП 1 3 8 30 000
(I діл.)
Ущільнення
23 ґрунту щебенем 20–22 100м² 28,8 11–1–2 – 0,88 – – 25 25 Каток 1 Бетонярі 10 ГП 1 3 8 30 000
(II діл.)
Влаштування
підстилаючого Бетононасо
24 19–21 100м³ 1,45 6–1–1 – 16,71 – – 24 24 1 Бетонярі 14 ГП 1 2 12 28 800
шару з бетону (I с
діл.)
Влаштування
підстилаючого Бетононасо
25 22–24 100м³ 1,45 6–1–1 – 16,71 – – 24 24 1 Бетонярі 14 ГП 1 2 12 28 800
шару з бетону (II с
діл.)
Влаштування
26 гідроізоляції (I 21–23 100м² 28,8 11–3–5 – 2,34 – – 67 67 – – Бетонярі 12 ГП 1 6 11 80 400
діл.)
Влаштування
27 гідроізоляції (II 24–26 100м² 28,8 11–3–5 – 2,34 – – 67 67 – – Бетонярі 12 ГП 1 6 11 80 400
діл.)
Монтаж колон
каркаса (I діл.):
фахверкові, m≈4
т
крайнього ряду, 100шт 0,12 7–3–7 20,9 160,9
Кран гусен.
28 m≈8 т 23–25 100шт 0,22 7–4–8 23,5 225,6 6 6 41 41 1 Монтажники 6 ГП 2 4 10 49 200
25 т
середнього 100шт 0,11 7–4–8 23,5 225,6
ряду, m≈8 т 100шт 0,45 6–1–1 – –
замонолічування
стиків
Монтаж колон
каркаса (II діл.):
фахверкові, m≈4
т
крайнього ряду, 100шт 0,12 7–3–7 20,9 160,9
Кран гусен.
29 m≈8 т 26–28 100шт 0,22 7–4–8 23,5 225,6 6 6 41 41 1 Монтажники 6 ГП 2 4 10 49 200
25 т
середнього 100шт 0,11 7–4–8 23,5 225,6
ряду, m≈8 т 100шт 0,45 6–1–1 – –
замонолічування
стиків
83
Монтаж
елементів
покриття (I діл.):
7–10– Кран гусен.
30 сегментні 25–27 100шт 0,22 26,1 175,6 7 7 67 67 1 Монтажники 5 ГП 2 7 10 80 400
11 25 т
ферми L=24 м 100шт 1,60 7,01 58,9
7–11–9
ребристі плити
6×3 м
Монтаж
елементів
покриття (II
діл.): 7–10– Кран гусен.
31 28–30 100шт 0,22 26,1 175,6 7 7 67 67 1 Монтажники 5 ГП 2 7 10 80 400
сегментні 11 25 т
100шт 1,60 7,01 58,9
ферми L=24 м 7–11–9
ребристі плити
6×3 м
Монтаж
стінових
панелей та
віконних блоків
100шт 1,04 7–14–2 13,8 98,3 Кран гусен.
32 (I діл.): 27–29 7 7 78 78 1 Монтажники 5 ГП 2 8 10 93 600
100м² 4,30 9–5–1 1,8 13,5 25 т
стінові панелі
100шт 0,08 7–22–4 24,4 126,6
металеві віконні
рами
рами воріт
Монтаж
стінових
панелей та
віконних блоків
100шт 1,04 7–14–2 13,8 98,3 Кран гусен.
33 (II діл.): 30–32 7 7 78 78 1 Монтажники 5 ГП 2 8 10 93 600
100м² 4,30 9–5–1 1,8 13,5 25 т
стінові панелі
100шт 0,08 7–22–4 24,4 126,6
металеві віконні
рами
рами воріт
Засклення
15– субпідр
1 34 віконних блоків 29–31 100м² 4,30 – 5,52 – – 24 24 – – Скляри 10 1 3 8 28 800
202–3 .
(I діл.)
Засклення
15– субпідр
1 35 віконних блоків 36–37 100м² 4,30 – 5,52 – – 24 24 – – Скляри 10 1 3 8 28 800
202–3 .
(II діл.)
Влаштування
100м² 28,8 12–9–8 – 1,71 субпідр
36 покрівлі (I діл.): 31–35 – – 221 221 Підйомник 1 Покрівельники 12 1 19 12 265 200
100м² 28,8 12–9–1 – 3,48 .
пароізоляція
100м² 28,8 12–1–5 – 2,50
84
плитний
утеплювач 200
мм
ПВХ–мембрана
Влаштування
покрівлі (II діл.):
пароізоляція
100м² 28,8 12–9–8 – 1,71 субпідр
37 плитний 38–43 – – 221 221 Підйомник 1 Покрівельники 12 1 19 12 265 200
100м² 28,8 12–9–1 – 3,48 .
утеплювач 200
100м² 28,8 12–1–5 – 2,50
мм
ПВХ–мембрана
Фарбування
15– Фарбопуль субпідр
38 конструкцій 35–42 100м² 34,0 – 0,56 – – 19 19 1 Малярі 12 1 2 10 22 800
153–2 т .
вапном (I діл.)
Фарбування
15– Фарбопуль субпідр
39 конструкцій 43–45 100м² 34,0 – 0,56 – – 19 19 1 Малярі 12 1 2 10 22 800
153–2 т .
вапном (II діл.)
Масляне
фарбування
15– субпідр
40 металевих 42–44 100м² 8,0 – 1,43 – – 11 11 – – Малярі 4 1 3 4 13 200
164–2 .
поверхонь (I
діл.)
Масляне
фарбування
15– субпідр
41 металевих 45–46 100м² 8,0 – 1,43 – – 11 11 – – Малярі 4 1 3 4 13 200
164–2 .
поверхонь (II
діл.)
Влаштування 11–15– Затиральна субпідр
42 44–46 100м² 28,8 – 3,75 – – 108 108 1 Підлогарі 14 1 8 14 129 600
підлоги (I діл.) 1 машина .
Влаштування 11–15– Затиральна субпідр
43 46–47 100м² 28,8 – 3,75 – – 108 108 1 Підлогарі 14 1 8 14 129 600
підлоги (II діл.) 1 машина .
Фарбування 28,0 15– субпідр
44 47–48 100м² – 0,74 – – 21 21 – – Малярі 5 1 5 4 25 200
фасаду 8 156–1 .
Влаштування
вимощення:
розробка ґрунту 1–80–1 –
100м³ 0,47 16,0
підстилаючий 11–1–3 –
45 48–49 м³ 19 0,37 – – 14 14 – – Бетонярі 14 ГП 1 1 14 16 800
шар з піску 11–1–2 –
100м² 3,12 0,88
ущільнення 11–13– –
100м² 3,12 2,51
щебенем 3
асфальтобетон
85
Монтаж
технологічного 132 виробіто субпідр
46 31–32 грн У.п. – – – 110 110 – – Монтажники 19 1 6 18 132 000
обладнання (I 000 к 1200 .
діл.)
Монтаж
технологічного 132 виробіто субпідр
47 37–41 грн У.п. – – – 110 110 – – Монтажники 19 1 6 18 132 000
обладнання (II 000 к 1200 .
діл.)
Внутрішні
51 виробіто субпідр
48 електро–технічні 31–34 грн У.п. – – – 43 43 – – Електрики 15 1 3 14 51 600
600 к 1200 .
роботи (I діл.)
Внутрішні
51 виробіто субпідр
49 електро–технічні 37–39 грн У.п. – – – 43 43 – – Електрики 15 1 3 14 51 600
600 к 1200 .
роботи (II діл.)
Внутрішні
санітарно– 48 виробіто субпідр
50 31–49 грн У.п. – – – 40 40 – – Сантехніки 13 1 4 10 48 000
технічні роботи 000 к 1200 .
(I діл.)
Внутрішні
санітарно– 48 виробіто субпідр
51 37–49 грн У.п. – – – 40 40 – – Сантехніки 13 1 4 10 48 000
технічні роботи 000 к 1200 .
(II діл.)
Монтаж систем
48 виробіто субпідр
52 вентиляції (I 31–33 грн У.п. – – – 44 44 – – Сантехніки 13 1 4 10 52 800
000 к 1200 .
діл.)
Монтаж систем
48 виробіто субпідр
53 вентиляції (II 37–40 грн У.п. – – – 44 44 – – Сантехніки 13 1 4 10 52 800
000 к 1200 .
діл.)
Наладка і пуск
технологічного 13 виробіто Налагоджувальни субпідр
54 32–49 грн У.п. – – – 11 11 – – 8 1 2 6 13 200
обладнання (I 200 к 1200 ки .
діл.)
Наладка і пуск
технологічного 13 виробіто Налагоджувальни субпідр
55 41–49 грн У.п. – – – 11 11 – – 8 1 2 6 13 200
обладнання (II 200 к 1200 ки .
діл.)
Здача об'єкта в
56 49–50 – – – – – – – 50 50 – – Комплексна 10 ГП 1 5 10 60 000
експлуатацію
86
За результатами розрахунку проектна тривалість будівництва становить
82 робочих дні. Критичний шлях проходить через підготовчі роботи, земляні
роботи, монтаж фундаментів і каркаса, влаштування покрівлі та внутрішні
роботи; роботи критичного шляху не мають резерву часу. Поділ будівлі на дві
монтажні ділянки дозволяє вести роботи потоковим методом, унаслідок чого
ділянки перекриваються в часі і загальна тривалість скорочується.
Максимальна чисельність робітників за графіком руху становить 42
особи. Графік руху робітників будують під сітковим графіком у масштабі часу.
4.3. Будівельний генеральний план
Будівельний генеральний план розроблено на період зведення надземної
частини будівлі – найбільш насичений за складом робіт і кількістю задіяних
ресурсів. На плані показано монтажний кран із зоною дії та небезпечною зоною,
приоб'єктні склади, тимчасові дороги, інвентарні побутові та адміністративні
приміщення, мережі тимчасового водо– й електропостачання, прожекторне
освітлення та огорожу майданчика. Розміщення тимчасових будівель, споруд і
мереж прийнято з умов мінімальної протяжності комунікацій, безпеки праці та
зручності проїзду.
4.3.1. Виробниче та механізоване устаткування
Зведення будівлі ведуть з максимальною механізацією основних процесів.
Провідним механізмом є самохідний гусеничний кран вантажопідйомністю 25
т, яким монтують усі збірні залізобетонні конструкції каркаса – колони, ферми,
плити покриття та стінові панелі. Земляні роботи виконують одноковшевим
екскаватором і бульдозером, ущільнення ґрунту – котком. Зварювання
закладних деталей виконують пересувними зварювальними трансформаторами;
замонолічування стиків і влаштування бетонної основи – за допомогою
глибинних вібраторів і розчинонасоса. Дрібні вантажно–розвантажувальні
операції виконують автонавантажувачем.
Арк.
192.Б–24.22049 87
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
4.3.2. Розрахунок приоб'єктних складів
Площі приоб'єктних складів визначають за розрахунковим запасом
матеріалів
��заг
��скл = · ��н · �� · �� , (4.13)
��
де Qзаг – потреба в матеріалі на розрахунковий період; T – тривалість
споживання, дн; Tн – норма запасу, дн; K1 = 1,1 і K2 = 1,3 – коефіцієнти
нерівномірності постачання й споживання.
Корисну площу складу визначають як F = Рскл/n, де n – норма зберігання
на 1 м², розрахункову – як S = F/β, де β – коефіцієнт використання площі.
Результати наведено в таблиці 4.13. Сумарна прийнята площа складів – близько
593 м², у тому числі відкриті склади для щебеню та збірних залізобетонних
конструкцій, напівзакриті (під навісом) для утеплювача й мембрани та закриті
для скла, фарб і в'яжучих. Склади розміщено в зоні дії крана вздовж тимчасової
дороги.
Арк.
192.Б–24.22049 88
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблица 4.13 – Розрахунок складів
Запас
Термін Необхідність Коефіцієнти
Найменування Од. матеріалів Розрах. Норма Коеф. Розрах.
Корисна Прийнята Розмір Тип
№ спожив. запас на 1 проходів площа Тип складу
матеріалів вим. Загальна Норма площа F площа S₁ складу констр.
Т, дн Добова К₁ К₂ ТнК₁К₂ Рскл м², n β S
Qзаг Тн
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Щебінь 12 м³ 700 58.33 1,1 1,3 4 5.72 333.7 5 66.7 0,6 111.2 110 12×10 Відкритий –
2 Цемент 12 т 90 7.5 1,1 1,3 6 8.58 64.4 1.3 49.5 0,6 82.5 85 9×10 Закритий Штабель
Утеплювач плитний
3 14 м³ 1152 82.29 1,1 1,3 3 4.29 353 8 44.1 0,6 73.5 75 9×9 Напівзакритий Навіс
(мінвата)
4 ПВХ–мембрана 14 рулон 165 11.79 1,1 1,3 4 5.72 67.4 12 5.6 0,5 11.2 10 3×4 Напівзакритий Навіс
5 Скло 12 м² 860 71.67 1,1 1,3 3 4.29 307.5 8 38.4 0,5 76.9 75 9×9 Закритий Штабель
6 Масляні фарби 10 кг 240 24 1,1 1,3 8 11.44 274.6 600 0.5 0,5 0.9 0.9 2×2 Закритий Штабель
7 Вапно 16 кг 3400 212.5 1,1 1,3 8 11.44 2431 2000 1.2 0,5 2.4 2.4 2×2 Закритий Штабель
8 Збірні з/б конструкції 30 м³ 980 32.67 1,1 1,3 3 4.29 140.1 1,2 116.8 0,5 233.6 235 24×10 Відкритий –
89
4.3.3. Тимчасові дороги та їх типи
Для руху автотранспорту, що завозить збірні конструкції та матеріали, на
майданчику запроєктовано тимчасові внутрішньомайданчикові дороги. За
призначенням розрізняють під'їзні дороги (від міської мережі до майданчика) та
внутрішньомайданчикові (для проїзду до складів і місць монтажу). За типом
покриття тимчасові дороги бувають ґрунтові поліпшені, із збірних
залізобетонних плит та з ущільненого щебеню. На майданчику прийнято
щебеневе покриття як найдешевше за помірної інтенсивності руху.
Схему доріг прийнято кільцевою, що забезпечує наскрізний проїзд без
тупиків і розворотних майданчиків. Ширину проїзної частини за однобічного
руху прийнято 3,5 м, у місцях розвантаження конструкцій передбачено
розширення до 6,0 м. Мінімальний радіус заокруглення – 12 м (для проїзду
панелевозів і фермовозів). Відстань від краю дороги до складів – 0,5–1,0 м, до
огорожі – не менше 1,5 м. В'їзд і виїзд рознесено; біля в'їзду влаштовано пункт
миття коліс. Загальна протяжність тимчасових доріг – 620 м.
Рисунок 4.4 – Конструкція тимчасової дороги
1–кювет, 2–обочина, 3–щебеневе покриття, 4–земляне полотно, 5–ущільнений
грунт
4.3.4. Парк будівельних машин і транспорту
Для доставки збірних конструкцій із заводу залізобетонних виробів
(дальність L = 8 км) прийнято спеціалізований автотранспорт. Земляні роботи
обслуговують екскаватор, бульдозер і коток; бетонну суміш і розчин
доставляють автосамоскидами. До складу парку машин і транспортних засобів
Арк.
192.Б–24.22049 90
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
входять: один гусеничний кран вантажопідйомністю 25 т, одноковшевий
екскаватор, бульдозер, коток, 2 колоновози, 1 фермовоз, 3 плитовози і 2
панелевози, автосамоскиди для бетонної суміші та розчину, автонавантажувач.
Кількість транспортних засобів за кожним видом конструкцій визначено в
підрозділі 4.1.12 (таблиця 4.9).
4.3.5. Розрахунок тимчасових (побутових) приміщень
Розрахунок виконано на максимальну чисельність працюючих за
графіком руху: 42 робітники, 5 інженерно–технічних працівників, 2 службовці,
2 особи молодшого обслуговуючого персоналу й охорони; загальна чисельність
– 51 особа. До побутових приміщень належать гардеробні, приміщення для
відпочинку та прийому їжі, умивальні, душові, сушильні й туалети; до
адміністративних – виконробська та диспетчерська. Площі визначено за
нормами на одного працюючого з урахуванням контингенту. Результати
наведено в таблиці 4.14; сумарна площа інвентарних приміщень – близько 241
м². Приміщення прийнято контейнерного типу і розміщено за межами
небезпечних зон, біля в'їзду на майданчик.
Арк.
192.Б–24.22049 91
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблица 4.14 – Розрахунок тимчасових (побутових) приміщень
Розрах. к–сть
Показник на Розрах. Розміри в Прийнята К–сть, Вартість,
№ Групування та найменування будинків роб. і Тип будинку Висота, м
1 прац., м² площа, м² плані площа, м² шт грн
службовців
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Побутовий вагончик для чоловіків 36 70.2 9×3 контейнерний "Комфорт" 27 2,7 3 –
– гардеробна 0,9 32.4
– відпочинок, обігрів, прийом їжі 1,0 36
– умивальна 0,05 1.8
2 Побутовий вагончик для жінок 6 11.7 9×3 контейнерний "Комфорт" 27 2,7 1 –
– гардеробна 0,9 5.4
– відпочинок, обігрів, прийом їжі 1,0 6
– умивальна 0,05 0.3
контейнерний
3 Виконробська 5 0.48 2.4 3×6 18 2,7 1 –
"Універсал"
контейнерний
4 Диспетчерська 1 7 7 3×6 18 2,7 1 –
"Універсал"
контейнерний
5 Червоний куточок 51 0.24 12.2 9×3 27 2,7 1 –
"Універсал"
контейнерний
6 Медпункт 51 0.07 3.6 3×6 18 2,7 1 –
"Універсал"
контейнерний
7 Сушильна 42 0.2 8.4 3×6 18 2,7 1 –
"Універсал"
8 Приміщення особистої гігієни жінок 6 0.18 1.1 2,4×2,8 збірно–розбірне 6,72 2,5 1 –
9 Туалет для чоловіків 36 0.07 2.5 2,4×2,8 збірно–розбірне 6,72 2,5 1 –
10 Туалет для жінок 6 0.09 0.5 2,4×2,8 збірно–розбірне 6,72 2,5 1 –
11 Душові 42 0.43 18.1 2,4×2,8 збірно–розбірне 6,72 2,5 2 –
Разом 241
92
4.3.6. Організація водозабезпечення. Розрахунок тимчасового
водозабезпечення
Тимчасове водопостачання забезпечує господарсько–питні, санітарно–
гігієнічні, виробничі та протипожежні потреби майданчика. Потребу у воді
визначають на період максимального водоспоживання
��заг = ��госп + ��сгп + ��вп + ��пож, (4.14)
де Qгосп, Qсгп, Qвп, Qпож – витрати на господарсько–питні, санітарно–
гігієнічні, виробничі та протипожежні потреби.
Розрахунком отримано Qзаг = 10,24 л/с; за цими витратами діаметр
тимчасового водогону прийнято 100 мм. Джерело – міська мережа, схема –
змішана. Протипожежні витрати прийнято з умови одночасної дії двох
струменів по 5 л/с; пожежні гідранти встановлено на відстані не більше 150 м
один від одного.
4.3.7. Організація тимчасового енергозабезпечення
Тимчасове електропостачання організовано від комплектної
трансформаторної підстанції, приєднаної до міської мережі. Розрахункову
потужність визначають за встановленою потужністю споживачів (таблиця 4.15)
з поділом на силові навантаження та освітлення
��п · ��с
��тр = 1,1 · + ��ов , (4.15)
��������
де kп = 0,8 – коефіцієнт попиту; cosφ = 0,7; Pс – силова потужність; Pов –
потужність освітлення.
Силова потужність Рс = 45,7 кВт, потужність освітлення Ров = 10,3 кВт;
розрахункова потужність Pтр = 69 кВ·А. Прийнято комплектну
трансформаторну підстанцію КТП–100/10/0,4 потужністю 100 кВ·А, розміщену
біля в'їзду на майданчик. Розведення мереж – повітряне на тимчасових опорах.
Арк.
192.Б–24.22049 93
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблица 4.1 – Встановлена потужність електроспоживачів
Обсяг / Загальні витрати,
Найменування споживачів Норма, кВт
кількість кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Зварювальний трансформатор 2 15 30
Електромеханічний вібратор 4 0,5 2
Розчинонасос, бетононасос 2 4,5 9
Підйомник 1 1,68 1,68
Затиральна машина 2 1,5 3
Підсумок Рс 45.7
Освітлення (внутрішнє і зовнішнє)
Контора, побутові, м² 189 0,015 2,8
Склади, м² 593 0,003 1,8
Освітлення монтажу, м² 5760 0,0003 1,7
Охоронне освітлення, шт 8 0,5 4,0
Підсумок Ров 10.3
4.3.8. Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Освітлення майданчика та робочих місць виконують прожекторним
способом. Кількість прожекторів визначають за питомою потужністю: n =
(E·k·S)/Pл, де E – нормована освітленість, k – коефіцієнт запасу, S – площа, Pл
– потужність прожектора. Прийнято 3 прожектори типу ПЗС–45 потужністю 1
кВт на щоглах по периметру майданчика. Передбачено робоче, охоронне та
аварійне освітлення; аварійне й охоронне освітлення живиться незалежно від
робочого. У зонах монтажу та розвантаження конструкцій забезпечено
нормовану освітленість робочих місць.
4.3.9. Техніко–економічні показники будгенплану
Площа будівельного майданчика – 21650 м²; площа забудови – 5760 м²;
площа складів – 593 м²; площа тимчасових будівель – 241 м²; протяжність
тимчасових доріг – 620 м; протяжність огорожі – 420 м. Коефіцієнт забудови К₁
= 0,27; коефіцієнт використання площі майданчика К₂ = 0,40. Майданчик
огороджено по периметру інвентарною огорожею; небезпечні зони роботи
крана позначено на плані та огороджено сигнальними огорожами зі знаками
безпеки.
Арк.
192.Б–24.22049 94
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
5. Безпека життєдіяльності та цивільний захист
5.1. Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів при
виконанні будівельно–монтажних робіт
Охорона праці – це система правових, соціально–економічних,
організаційно–технічних, санітарно–гігієнічних і лікувально–профілактичних
заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності
людини у процесі праці. Терміни та визначення прийнято за [26].
Небезпечним вважають виробничий фактор, вплив якого на працівника за
певних умов призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.
Шкідливим вважають фактор, вплив якого призводить до захворювання або
зниження працездатності. За тривалого або інтенсивного впливу шкідливий
фактор може стати небезпечним.
Зведення виробничого корпусу з виготовлення безпілотних літальних
апаратів супроводжується комплексом будівельно–монтажних робіт:
земляними роботами під стаканні фундаменти, монтажем збірного
залізобетонного каркаса гусеничним краном, замонолічуванням і зварюванням
стиків несучих конструкцій, влаштуванням покрівлі та опоряджувальними
роботами. Кожному виду робіт відповідає характерний перелік небезпечних і
шкідливих факторів.
За природою дії фактори, що діють під час будівництва, поділяють на
фізичні, хімічні і психофізіологічні. До фізичних належать рухомі машини і
механізми, рухомі частини монтажного крана і вантажі, що переміщуються;
конструкції, які монтують, і можливість їх падіння; обвалення стінок виїмок;
розташування робочих місць на висоті; підвищені рівні шуму і вібрації;
підвищене значення напруги в електричному колі тимчасових мереж;
недостатня освітленість робочих місць; несприятливі параметри мікроклімату
під час робіт на відкритому повітрі. До хімічних факторів належать шкідливі
речовини, що виділяються під час зварювання, влаштування покрівельного
килима і нанесення ґрунтовок, мастик і фарб. До психофізіологічних факторів
належать фізичні перевантаження і вимушені робочі пози.
Арк.
192.Б–24.22049 95
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Перелік основних небезпечних і шкідливих факторів за видами робіт і
відповідних захисних заходів наведено в таблиці 5.1.
Таблиця 5 – Аналіз небезпечних і шкідливих факторів за видами робіт
Вид робіт Небезпечні та шкідливі фактори Заходи захисту
обвалення стінок виїмок; падіння укоси безпечної крутості або
працівника у виїмку; наїзд кріплення стінок; огородження виїмок;
Земляні роботи
землерийних машин; шкідливі гази у розміщення машин за межами призми
заглибленнях обвалення; знаки безпеки
падіння конструкцій, що стропування справними пристроями;
переміщуються; падіння працівника з монтаж зі стійкої частини каркаса;
Монтажні роботи
висоти; защемлення вантажем; рух запобіжні пояси; огородження
частин крана небезпечної зони крана
ураження електричним струмом; іскри заземлення обладнання; негорючі
і бризки розплавленого металу; щити; захисні щитки і окуляри;
Зварювальні роботи
випромінювання дуги; зварювальний видалення горючих матеріалів;
аерозоль провітрювання
падіння з покрівлі та через світлові огородження по периметру; закриття
Покрівельні роботи отвори; термічні опіки; шкідливі отворів; запобіжні пояси; засоби
випари індивідуального захисту
провітрювання приміщень; інвентарні
шкідливі випари розчинників і фарб;
Опоряджувальні роботи риштування з огородженням;
падіння з риштувань; пил
респіратори і захисні окуляри
обмеження швидкості руху; справні
Транспортні і вантажно– наїзд транспорту; падіння вантажу;
вантажозахватні пристрої; знаки
розвантажувальні роботи защемлення
безпеки
Розрахункові кліматичні характеристики майданчика, що визначають
умови припинення робіт на відкритому повітрі, прийнято за [29]. Заходи з
охорони праці і промислової безпеки під час виконання будівельно–монтажних
робіт запроєктовано згідно з [6].
5.2. Організація охорони праці на будівельному майданчику
Організаційні рішення з охорони праці прийнято під час розроблення
будівельного генерального плану. Будівельний майданчик огороджують
суцільним парканом заввишки 2,0 м без козирка з боку проїздів. На огорожі
розміщують попереджувальні написи і знаки безпеки. В'їзд і виїзд транспорту
організовують через контрольно–пропускні пункти.
Межі небезпечних зон роботи монтажного крана позначають на
майданчику і огороджують сигнальними огорожами зі знаками безпеки.
Арк.
192.Б–24.22049 96
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Адміністративно–побутове містечко, відкриті склади і стоянку транспорту
розміщують за межами небезпечної зони з урахуванням переважного напрямку
вітру. Тимчасові внутрішньомайданчикові дороги влаштовують завширшки 3,5
м; швидкість руху транспорту обмежують до 10 км/год на прямих ділянках і 5
км/год на поворотах. Склади збірних конструкцій розміщують у зоні дії крана
вздовж тимчасової дороги.
Загальне освітлення майданчика і робочих місць виконують
прожекторами, встановленими на щоглах; передбачають також охоронне
освітлення периметра. Тимчасові електричні мережі і пускову апаратуру
виконують у захищеному виконанні. Робочі місця, проходи і проїзди утримують
вільними від матеріалів і будівельного сміття.
До виконання будівельно–монтажних робіт допускають працівників, які
пройшли навчання, інструктаж з охорони праці і медичний огляд. Роботи в
умовах підвищеної небезпеки виконують за нарядом–допуском. Працівників
забезпечують спеціальним одягом, спеціальним взуттям і засобами
індивідуального захисту згідно з [3]; роботи на висоті виконують із
застосуванням запобіжних поясів. Відповідальність за стан охорони праці на
дільницях покладають на виконавців робіт і майстрів.
5.3. Заходи безпеки під час земляних робіт
Земляні роботи під стаканні фундаменти виконують з улаштуванням
виїмок з укосами безпечної крутості, що приймають залежно від виду ґрунту і
глибини виїмки. Основою під фундаменти є суглинки тугопластичної
консистенції; крутість укосів і потребу в кріпленні стінок призначають за [6].
Будівельні машини під час розроблення ґрунту розміщують за межами
призми обвалення. Не допускають розроблення ґрунту з підкопуванням і
утворенням козирків. Спуск працівників у котловани і траншеї виконують
похилими в'їзними з'їздами або драбинами з огородженням. Відвал ґрунту
розміщують на відстані не ближче 0,5 м від брівки виїмки.
Арк.
192.Б–24.22049 97
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Зони роботи землерийних машин і місця розроблення ґрунту
огороджують і позначають знаками безпеки; перебування людей у зоні дії
робочого органу машини не допускають. У разі виявлення у виїмках шкідливих
газів роботи припиняють і відновлюють лише після провітрювання і
встановлення безпеки. Технічне обслуговування машин виконують лише після
зупинення двигуна.
5.4. Заходи з техніки безпеки проведення монтажних робіт
Монтажні роботи виконують згідно з [6].
У зоні монтажу не допускається виконання інших робіт і перебування
сторонніх осіб; небезпечні зони огороджують і позначають знаками безпеки.
Монтаж починають із просторово стійкої частини каркаса; наступний
елемент установлюють лише після закріплення попередніх і набору бетоном
стиків несучих конструкцій необхідної міцності.
Забороняється перебування людей на ділянці, над якою переміщують чи
встановлюють елементи, і безпосередньо під елементом, що монтується.
Монтажники працюють на раніше встановлених і надійно закріплених
конструкціях або на засобах підмощування; перебування на елементах під час
їх піднімання заборонено.
Для переходу застосовують драбини, перехідні містки і трапи з
огородженнями; перехід по фермах і ригелях – лише із закріпленням карабіна
запобіжного пояса за натягнутий уздовж елемента канат.
Під час монтажу стінових панелей застосовують запобіжний пояс разом
із запобіжними пристроями.
Спосіб стропування забезпечує подавання елемента в положенні,
близькому до проектного; під час переміщення запобігають розгойдуванню й
обертанню вантажу.
Захватні пристрої знімають лише після остаточного закріплення
конструкції у проектному положенні.
Арк.
192.Б–24.22049 98
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Забороняється піднімати елементи без монтажних петель або
маркування, а також вантаж, маса якого перевищує вантажопідйомність крана.
Кранівник виконує лише сигнали призначеного стропувальника.
Монтажні пристрої та запобіжні пояси мають бути випробувані й
промарковані; монтажники – навчені, атестовані, з медичним допуском до робіт
на висоті та засобами індивідуального захисту (каска, пояс, спецодяг).
Монтажні роботи припиняють за швидкості вітру 15 м/с і більше, грози,
ожеледі або туману.
5.5. Заходи безпеки під час зварювальних робіт
Електрозварювальні роботи із замонолічування і зварювання закладних
деталей стиків несучих конструкцій виконують працівники не молодші 18
років, які пройшли навчання, перевірку знань і медичний огляд та мають
відповідну групу з електробезпеки. У небезпечних зонах роботи виконують за
нарядом–допуском під наглядом інженерно–технічного працівника.
Зварювальні апарати приєднує до мережі електромонтер; корпуси
апаратів заземлюють. Зворотний провід приєднують безпосередньо до виробу,
що зварюється. Місця зварювання звільняють від горючих матеріалів у радіусі
не менше 5 м; за неможливості видалення матеріали захищають негорючими
щитами. Робочі місця зварника на висоті огороджують негорючими екранами.
Зварника забезпечують захисним щитком зі світлофільтром, спеціальним
одягом і діелектричними рукавицями. Для захисту суміжних працівників від
випромінювання дуги застосовують переносні негорючі ширми. Після
закінчення робіт зварювальне обладнання знеструмлюють, а місце робіт
оглядають для виключення осередків тління. Засоби індивідуального захисту
видають згідно з [3].
Арк.
192.Б–24.22049 99
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
5.6. Заходи безпеки під час покрівельних робіт
Покрівельні роботи з улаштування суміщеної покрівлі з
полівінілхлоридної мембрани виконують після завершення монтажу несучих
конструкцій покриття і влаштування парапетів. До робіт допускають
працівників з медичним допуском до робіт на висоті, забезпечених запобіжними
поясами.
Робочі місця на покрівлі огороджують по периметру; світлові і
технологічні отвори у покритті закривають суцільним настилом або
огороджують. Подавання матеріалів на покрівлю виконують краном з
використанням тари; скидання матеріалів і інструмента з покрівлі не
допускають. Над місцями проходу людей унизу влаштовують захисні козирки.
Роботи на покрівлі припиняють під час ожеледі, туману, грози і за
швидкості вітру 15 м/с і більше. Матеріали і інструмент на покрівлі розміщують
так, щоб виключити їх падіння і ковзання. Заходи з пожежної безпеки під час
покрівельних робіт виконують згідно з [8].
5.7. Заходи безпеки під час опоряджувальних робіт
Опоряджувальні роботи у приміщеннях виконують з інвентарних
риштувань і помостів, обладнаних робочим настилом і огородженням заввишки
не менше 1,0 м. Засоби підмощування встановлюють на рівній основі; їх
стійкість перевіряють перед початком робіт.
Під час робіт з лакофарбовими матеріалами і розчинами, що виділяють
шкідливі випари, приміщення провітрюють; працівників забезпечують
респіраторами і захисними окулярами. У місцях застосування горючих і
легкозаймистих матеріалів електропроводку знеструмлюють, а застосування
відкритого вогню не допускають. Засоби індивідуального захисту видають
згідно з [3], заходи з охорони праці виконують згідно з [6].
Арк.
192.Б–24.22049 100
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
5.8. Заходи з електробезпеки на будівельному майданчику
Електробезпеку на майданчику забезпечують згідно з [4]. Тимчасове
електропостачання виконують за системою із заземленою нейтраллю напругою
380/220 В. Неструмовідні металеві частини електроустановок, корпуси
будівельних машин і зварювальних трансформаторів заземлюють.
Зовнішню тимчасову електропроводку виконують ізольованим проводом
з розміщенням на опорах на висоті не менше 2,5 м над робочими місцями, 3,5 м
над проходами і 6,0 м над проїздами. Розподільчі пристрої і пускову апаратуру
встановлюють у замкнених шафах. Для захисту від ураження струмом
застосовують пристрої захисного відключення.
Корпус монтажного крана, що живиться від зовнішньої мережі,
приєднують до нульового проводу мережі; підкранову основу заземлюють.
Ручний електроінструмент перевіряють перед видачею; роботи з ним
виконують працівники з відповідною групою з електробезпеки. Переносні
світильники на робочих місцях живлять зниженою напругою.
5.9. Заходи з пожежної безпеки на будівельному майданчику
Заходи з пожежної безпеки на період будівництва запроєктовано згідно з
[8]. На майданчику встановлюють пожежні щити, укомплектовані первинними
засобами пожежогасіння, поряд з якими розміщують ящики з піском і ємності з
водою. Тимчасовий протипожежний водопровід обладнують пожежними
гідрантами; витрати води на пожежогасіння враховано під час розрахунку
загальної потреби у воді.
Місця виконання зварювальних робіт звільняють від горючих матеріалів
у радіусі не менше 5 м, а від вибухопожежонебезпечних матеріалів і балонів –
не менше 10 м. Підігрівання бітумних мастик виконують у спеціально
відведеному місці, обладнаному засобами пожежогасіння, на безпечній відстані
від місць виконання інших робіт.
Зберігання легкозаймистих і горючих матеріалів на майданчику
організовують у відведених місцях з дотриманням протипожежних розривів.
Арк.
192.Б–24.22049 101
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Шляхи під'їзду пожежних автомобілів і підступи до засобів пожежогасіння
утримують вільними. Стаціонарні системи протипожежного захисту будівлі
влаштовують згідно з [17].
5.10. Виробнича санітарія та побутове обслуговування працівників
Для побутового обслуговування працівників на майданчику
передбачають інвентарні побутові приміщення: гардеробні, умивальні, душові,
приміщення для приймання їжі, обігрівання і сушіння одягу, вбиральні та
медичний пункт. Склад і площі побутових приміщень приймають за
чисельністю працівників у найбільш численній зміні згідно з [13]. Працівників
забезпечують питною водою.
Параметри мікроклімату на робочих місцях у закритих тимчасових
приміщеннях приймають за [25]. Освітленість робочих місць і проходів
забезпечують відповідно до [16]. Рівні шуму на робочих місцях обмежують
згідно з [24]; будівельні машини і ручний інструмент з підвищеним рівнем шуму
і вібрації експлуатують зі справними засобами шумо– і віброзахисту.
Для робіт на відкритому повітрі у холодний період року передбачають
приміщення для обігрівання і регламентовані перерви. Працівників
забезпечують спеціальним одягом за сезоном і засобами індивідуального
захисту згідно з [3]. Питний режим організовують з урахуванням умов праці.
5.11. Планування заходів з цивільного захисту на період
будівництва
На період будівництва передбачають заходи з цивільного захисту,
спрямовані на захист працівників майданчика у разі виникнення надзвичайних
ситуацій. Заходи з пожежної безпеки і евакуації узгоджують з рішеннями
будівельного генерального плану.
Оповіщення працівників про загрозу або виникнення надзвичайної
ситуації організовують засобами звукової сигналізації майданчика з
Арк.
192.Б–24.22049 102
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
підключенням до системи оповіщення населеного пункту. За сигналом
оповіщення роботи припиняють, обладнання знеструмлюють, а працівників
виводять у безпечні місця збору за заздалегідь визначеними маршрутами.
Шляхи евакуації з майданчика і місця збору працівників визначають з
урахуванням розміщення небезпечних зон і утримують вільними. Маршрути
евакуації позначають покажчиками. Працівників ознайомлюють з планом дій у
разі надзвичайної ситуації, порядком евакуації і розташуванням засобів
пожежогасіння; періодично проводять інструктажі і тренування. Для надання
першої допомоги на майданчику передбачають медичний пункт і аптечки.
5.12. Розрахунок небезпечної зони роботи монтажного крана
Під час роботи монтажного крана утворюється небезпечна зона – простір,
у межах якого можливе падіння вантажу під час його переміщення. Межу
небезпечної зони визначають для встановлення сигнальних огорож, знаків
безпеки і розміщення тимчасових споруд згідно з [6]. Радіус небезпечної зони
визначають за формулою
��н.з = ��роб + 0,5 · �� + ��від (5.1)
де Rроб – максимальний робочий виліт стріли крана, м; lmax –
найбільший габаритний розмір вантажу, що переміщується, м; lвід – мінімальна
відстань відльоту вантажу при його падінні, м.
Визначальним за габаритом вантажу є монтаж сегментної ферми
прольотом 24 м, який виконують на робочому вильоті стріли Rроб = 10,0 м
(таблиця 4.4). Найбільший габаритний розмір вантажу lmax = 24,0 м. За висоти
підіймання гака Hм = 13,2 м мінімальну відстань відльоту вантажу при падінні
приймають lвід = 5,0 м.
��н.з = 10,0 + 0,5 · 24,0 + 5,0 = 27,0 м (5.2)
Межу небезпечної зони роботи крана прийнято на відстані 27,0 м від осі
обертання крана. У цих межах під час переміщення вантажу перебування людей
не допускають; зону огороджують сигнальними огорожами і позначають
знаками безпеки. Адміністративно–побутове містечко, відкриті склади і
Арк.
192.Б–24.22049 103
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
стоянку транспорту розміщують за межами небезпечної зони, що враховано під
час розроблення будівельного генерального плану.
Арк.
192.Б–24.22049 104
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
6. Кошторис
Кошторисну документацію на будівництво виробничого корпусу з
виготовлення безпілотних літальних апаратів розроблено за укрупненими
показниками вартості відповідно до [2]. Узагальнені техніко–економічні
показники наведено в таблиці 6.1.
Таблиця 6–1 – Техніко–економіні показники
№ п/п Найменування показників Один. виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження Виробничий корпус з
виготовлення безпілотних
літальних апаратів, м.
Мукачево
Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних Тис. грн 136 456,260
цінах 2026 р.
– у т.ч. БМР Тис. грн 92 401,530
4 Будівельний об'єм м³ 51 840,0
5 Загальна площа м² 5 713,0
6 Кошторисна вартість 1 м³ будівлі Грн 2 632,3
7 Кошторисна вартість 1 м² будівлі Грн 23 885,2
8 Трудомісткість Люд/год 22 063
9 Затрати праці на будівництво 1 м³ будівлі Люд/дн 0,05
10 Затрати праці на будівництво 1 м² будівлі Люд/дн 0,48
11 Тривалість будівництва Місяців –
Арк.
192.Б–24.22049 105
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи №2–1–1
на Загальнобудівельні роботи
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Загальний обсяг об"єкту, куб.м 51840 Кошторисна вартість 98107,735 тис.грн.
Площа забудови об"єкту, кв.м 5760 Кошторисна трудомісткість 1627,694 тис л–год
Загальна площа об"єкту,кв.м 5713 Кошторисна заробітна плата 35348,150 тис.грн.
Площа зовнішніх стін (фасаду), кв.м 2808 Середній розряд робіт 4,3 розряд
Складений у поточних цінах станом на "10"червня 2026 р.
Витрати труда робітників,
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
люд–год,
№ Шифр і Кіль–
Найменування робіт і витрат, одиниця виміру
пп кість всього ЕММ ЕММ тих, що обслуг. машини
номер заробітної
всього
позиції заробітної плати
в т.ч. ЗП в т.ч. ЗП на одиницю всього
нормативу плати
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Підземна частина
1 УПБ 1–1 Розробка ґрунту в котлованах під фундаменти 57,6 88750 57700 5112000 1788480 3323520 1524 87800
100м2 (площі забудови) 31050 11000 633600 527 30345
2 УПБ 2–2 Влаштування стаканних залізобетонних фундаментів 57,6 376091 75218 21662842 5991725 4332557 5107 294145
100м2 (площі забудови) 104023 25073 1444205 1201 69167
3 УПБ 2–3 Влаштування фундаментних балок 57,6 45000 12000 2592000 518400 691200 442 25449
100м2 (площі забудови) 9000 3000 172800 144 8276
Надземна частина
4 УПБ 3–4 Монтаж залізобетонного каркаса (колони) 57,13 219654 43931 12548833 2662772 2509778 2288 130720
100м2 (загальної площі об'єкту) 46609 14644 836612 701 40068
5 УПБ 4–3 Монтаж несучих конструкцій покриття (ферми, плити) 57,6 98736 14210 5687194 569952 818496 486 27980
100м2 (площі забудови) 9895 4737 272851 227 13068
6 УПБ 5–2 Влаштування зовнішніх стін із залізобетонних стінових панелей 28,08 95515 4776 2682061 1341045 134110 2345 65834
100м2 (площі фасаду) 47758 1592 44703 76 2141
7 УПБ 6–1 Заповнення віконних, дверних прорізів та воріт 28,08 186437 7822 5235151 890894 219642 1558 43736
100м2 (площі фасаду) 31727 4345 122008 208 5843
8 УПБ 7–1 Влаштування внутрішніх перегородок 57,13 17860 793 1020342 450927 45304 387 22137
100м2 (загальної площі об'єкту) 7893 264 15082 13 722
106
9 УПБ 8–1 Влаштування покрівлі (ПВХ–мембрана, утеплювач) 57,6 242604 12130 13973990 5822496 698688 4962 285837
100м2 (площі забудови) 101085 4043 232877 194 11153
10 УПБ 9–2–1 Влаштування підлог та оздоблювальні роботи 57,13 171247 22687 9783341 5462999 1296108 4694 268188
100м2 (загальної площі об'єкту) 95624 7562 432017 362 20690
Разом прямі витрати , грн. 80297754 25499690 14069403 1251826
4206755 201473
Прямі витрати, грн. 80297754
в тому числі
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 40728661
всього заробітна плата 29706445
Загальновиробничі витрати, грн. 17809982
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд–год 0,120 174396
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 2,73 5641705
Всього кошторисна вартість робіт, грн. 98107735
кошторисна трудомісткість, люд–год 1627694
кошторисна заробітна плата, грн. 35348150
107
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–2
на внутрішні санітарно–технічні роботи
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна
вартість 4837,695 тис.грн.
тис л–
Кошторисна трудомісткість 56,467 год
Кошторисна заробітна плата 1224,346 тис.грн.
Середній розряд
робіт 4,3 розряд
Складений у поточних цінах станом на "10"червня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці,
Загальна вартість, грн. робітників, люд–
грн.
год,
№ Кіль
п Шифр і тих, що обслуг.
Найменування робіт і витрат, одиниця виміру – всього ЕММ ЕММ
номер машини
п кість заробітн
позиції всього на
заробітн ої плати в т.ч.
норматив в т.ч. ЗП одиниц всього
ої плати ЗП
у ю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
57,1
1 УПС 1–2 Влаштування внутрішніх мереж опалення 3 35301 1665 2016746 475607 95121 409 23348
100м2 (загальної площі
об"єкту) 8325 555 31707 27 1519
57,1
2 УПС 2–2 Влаштуванн внутрішніх мереж вентиляції і кондиціонування 3 8484 374 484691 71241 21367 61 3497
100м2 (загальної площі
об"єкту) 1247 125 7141 6 342
57,1
3 УПС 3–2 Влаштування внутрішніх мереж водопостачання (холодне і гаряче) 3 20134 957 1150255 273310 54673 235 13417
100м2 (загальної площі
об"єкту) 4784 319 18224 15 873
108
57,1
4 УПС 4–2 Влаштування внутрішніх мереж каналізації 3 9935 497 567587 141911 28394 122 6967
100м2 (загальної площі
об"єкту) 2484 166 9484 8 454
57,1
5 УПС 5–2 Влаштування внутрішніх мереж газопостачання 3 0 0 0 0 0 0 0
100м2 (загальної площі
об"єкту) 0 0 0 0 0
19955
Разом прямі витрати по укошторису, грн. 4219279 962069 5 47230
66556 3188
Прямі витрати, грн. 4219279
в тому числі
вартість матеріалів, виробіт та конструкцій, грн. 3057655
заробітна плата робітників, грн. 1028626
Загальновиробничі витрати, грн. 618416
трудомісткість в загальновиробничих витратах, 0,10
люд–год 5 6050
заробітна плата в загальновиробничих витратах,
грн. 2,75 195720
Всього кошторисна вартість робіт, грн. 4837695
кошторисна трудомісткість, люд–год 56467
кошторисна заробітна плата, грн. 1224346
109
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–3
на внутрішні електромонтажні роботи
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна вартість 6450,838 тис.грн.
тис л–
Кошторисна трудомісткість 135,666 год
Кошторисна заробітна плата 2911,101 тис.грн.
Середній розряд
робіт 4,3 розряд
Складений у поточних цінах станом на "10"червня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці,
Загальна вартість, грн. робітників, люд–
грн.
год,
№ Кіль
Шифр і тих, що обслуг.
п Найменування робіт і витрат, одиниця виміру – всього ЕММ ЕММ
п номер машини
кість заробітно
позиції всього на
заробітно ї плати в т.ч.
норматив в т.ч. ЗП одиниц всього
ї плати ЗП
у ю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
14322
1 УПЕ 1–2 Прокладання внутрішніх мереж електропостачання і електроосвітлення 57,13 50134 2507 2864155 1503662 5 1292 73817
100м2 (загальної площі 10026
об"єкту) 26320 1755 3 84 4802
2 УПЕ 2–2 Встановлення електросвітлювальних приладів та електрофурнітури 57,13 10356 187 591638 93522 10683 80 4591
100м2 (загальної площі
об"єкту) 1637 131 7484 6 358
3 УПЕ 3–2 Прокладання слабострумних мереж (зв"язок, інтернет, ТБ) 57,13 15296 615 873860 368774 35135 317 18104
100м2 (загальної площі
об"єкту) 6455 430 24566 21 1177
4 УПЕ 4–2 Прокладання мереж пожежної сигналізації і відеоспостереження 57,13 13276 664 758458 398196 37934 342 19548
110
100м2 (загальної площі
об"єкту) 6970 465 26565 22 1272
22697
Разом прямі витрати по укошторису, грн. 5088112 2364154 7 116061
15887
9 7609
Прямі витрати, грн. 5088112
в тому числі
вартість матеріалів, виробіт та конструкцій,
грн. 2496981
заробітна плата робітників, грн. 2523032
Загальновиробничі витрати, грн. 1362725
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд–год 0,097 11996
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 2,42 388069
Всього кошторисна вартість робіт, грн. 6450838
кошторисна трудомісткість, люд–год 135666
кошторисна заробітна плата, грн. 2911101
111
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–4
на монтаж обладнання
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна вартість 798,145 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 19,452 тис л–год
Кошторисна заробітна плата 415,075 тис.грн.
Середній розряд робіт 4,8 розряд
Складений у поточних цінах станом на "10"червня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд–год,
№ Шифр і Кіль–
Найменування робіт і витрат, одиниця виміру тих, що обслуг.
пп всього ЕММ ЕММ
номер кість заробітної машини
всього
позиції заробітної плати в т.ч. на
в т.ч. ЗП всього
нормативу плати ЗП одиницю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УПМ 1–3 Монтаж технологічного обладнання 57,13 10857 2548 620260 296219 145567 255 14542
100м2 (загальної площі об"єкту) 5185 1274 72784 61 3486
2 УПМ 2–3 Монтаж виробничого обладнання 57,13 0 0 0 0 0 0 0
100м2 (загальної площі об"єкту) 0 0 0 0 0
Разом прямі витрати по укошторису, грн. 620260 296219 145567 14542
72784 3486
Прямі витрати, грн. 620260
в тому числі
вартість матеріалів, виробіт та конструкцій, грн. 178474
заробітна плата робітників, грн. 369003
Загальновиробничі витрати, грн. 177885
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд–год 0,079 1424
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1,97 46073
Всього кошторисна вартість робіт, грн. 798145
кошторисна трудомісткість, люд–год 19452
кошторисна заробітна плата, грн. 415075
112
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–5
на пусконалагоджувальні роботи
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна вартість 1120,533 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 30,361 тис л–год
Кошторисна заробітна плата 861,234 тис.грн.
Середній розряд робіт 4,8 розряд
Складений у поточних цінах станом на "14"травня 2026 р.
Витрати труда
№ Шифр і Кіль– Вартість Загальна пусконалагоджувального
номер Найменування робіт і витрат, одиниця виміру
пп кість одиниці, грн. вартість, грн. персоналу, люд–год,
позиції
нормативу на одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8
1 УПП 3–2 Пусконалагоджувальні роботи 57,13 13699 782624 489 27931
100м2 (загальної площі об"єкту) 13699
Разом прямі витрати по укошторису, грн. 782624 27931
Прямі витрати, грн. 782624
в тому числі
вартість матеріалів, виробіт та конструкцій, грн. 0
заробітна плата робітників, грн. 782624
Загальновиробничі витрати, грн. 337909
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд–год 0,087
2430
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 2,13 78610
Всього кошторисна вартість робіт, грн. 1120533
кошторисна трудомісткість, люд–год 30361
кошторисна заробітна плата, грн. 861234
113
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2–1–6
на придбання устаткування, меблів та інаентарю
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна вартість 2032,958 тис.грн.
Складений у поточних цінах станом на "14"травня 2026 р.
№ Шифр і номер Найменування і характеристика устаткування, меблів та інвентарю, одиниця виміру і маса Вартість одиниці,
Кількість Загальна вартість, грн.
пп позиції устаткування грн.
нормативу
1 УПО 1–3 Технологічне обладнання 57,13 25304 1445617,52
100м2 (загальної площі об"єкту)
2 УПО 2–3 Виробниче обладнання 57,13 0 0
100м2 (загальної площі об"єкту)
3 УПО 3–3 Технічні засоби інформаційних технологій 57,13 5774 329869
100м2 (загальної площі об"єкту)
4 УПО 4–3 Меблі, інвентарь 57,13 2556 146024
100м2 (загальної площі об"єкту)
Разом, грн. 1921510
5,8% 111448
Додаткові витрати, пов"язані з транспортуванням (3,0%), тарою та упаковкою (0,5%), заготівельно–
складськими витратами (0,9%), а також на комплектацію (0,4%) і запчастини (1,0%)
Всього кошторисна вартість, грн. 2032958
114
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Об’єктний кошторис № 2–1
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Кошторисна вартість 113347,904 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 1869,640 тис.л–год
Кошторисна зарабітна плата 40759,91 тис.грн.
Загальний будівельний обсяг 51840 куб.м
Вимірник одиничної вартості – куб.м 2186 грн/куб.м
Загальна площа об"єкту 5713 кв.м
Вимірник одиничної вартості – кв.м 19840 грн/кв.м
Складений у поточних цінах станом на "14"травня 2026 р.
Кошторисна вартість, тис.грн.
Показники
Кошторисна Кошторисна одиничної
№ Номери устаткування, трудо– зарабітна
Найменуванння робіт і витрат вартості
п/п кошторисів будівельних
меблів та всього місткість, плата,
робіт грн/куб.м
інвентарю тис.люд.год тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Загальнобудівельні роботи
1 2–1–1 98107,735 98107,735 1627,694 35348,150 1892,51
Внутрішні санитарно–технічні роботи
2 2–1–2 4837,695 4837,695 56,467 1224,346 93,32
Внутрішні електромонтажні роботи
3 2–1–3 6450,838 6450,838 135,666 2911,101 124,44
Монтаж обладнання
4 2–1–4 798,145 798,145 19,452 415,075 15,40
Пусконалогоджувальні роботи
5 2–1–5 1120,533 1120,533 30,361 861,234 21,62
Придбання устаткування, обладнання, ТЗІТ, інше
6 2–1–6 2032,958 2032,958 0 0 39,22
Всього по кошторису 111314,946 2032,958 113347,904 1869,640 40759,906 2186,5
115
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Зведений кошторисний розрахунок в сумі 244869,227 тис.грн.
В тому числі зворотних сум 186,988 тис.грн.
"09" червня 2026р.
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва
Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево
Складений у поточних цінах станом на "14"травня 2026 р.
Номери Кошторисна вартість,тис.грн.
№ кошторисів і Наименування глав, будинків, будівель, споруд, лінійних
пп кошторисних об"єктів ІТІ, робіт і витрат устаткування,
розрахунків будівельних інших з а гальна
меблів та
робіт витрат вартість
інвентарю
1 2 3 4 5 6 7
Глава 1. Підготовка території будівництва
Розрахунок Відведення земельної ділянки, землевпорядна документація 7993,734 7993,734
Розрахунок Створення геодезичної мережі для будівництва 62,789 62,789
1–1–1 Освоєння і інженерна підготовка території будівництва 4191,730 4191,730
Разом по главі 1 : 4191,730 8056,523 12248,254
Глава 2. Об"єкти основного призначення
2–1 Виробничий корпус з виготовлення безпілотних літальних апаратів, м. Мукачево 111314,946 2032,958 113347,904
Разом по главі 2 : 111314,946 2032,958 113347,904
Глава 3. Обєкти підсобного та обслуговувального призначення
3–1 Адміністративно–побутові приміщення 493,809 10,078 503,887
3–2 Контрольно–пропускні пункти (2 шт.) 391,912 167,9622 559,874
3–3 Господарські будівлі та споруди 100,777 2,057 102,834
Разом по главі 3 : 986,498 180,097 1166,595
Глава 4. Об"єкти енергетичного господарства
116
4–1 Трансформаторна підстанція 744,876 1738,044 2482,920
4–2 Дизель–генераторна установка з паливосховищем, лінії електропостачання 3933,720 80,280 4014,000
Разом по главі 4 : 4678,596 1818,324 6496,920
Глава 5. Об"єкти транспортного господарства і зв"язку
5–1–1 Автомобільні під"їздні та внутрішні шляхи 1180,000 1180,000
5–1–2 Автостоянка персоналу 386,100 257,400 643,500
5–1–3 –
5–1–4 Зовнішні роботи і будівлі для усіх видів зв"язку 303,176 454,764 757,940
Разом по главі 5 : 1869,276 712,164 2581,440
Глава 6. Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання
та газопостачання
6–1–1 Зовнішні мережі водопостачання, насосна станція пожежогасіння з резервуарами 1831,550 784,950 2616,500
6–1–2 Зовнішні мережі каналізації, очисні споруди 388,773 166,617 555,390
6–1–3 Котельня та зовнішні мережі теплопостачання 640,906 274,674 915,580
6–1–4 Зовнішні мережі газопостачання 88,500 206,500 295,000
Разом по главі 6 : 2949,729 1432,741 4382,470
Глава 7. Благоустрій та озеленення території
7–1–1 Огорожі території з периметральною охороною 420,000 420,000
7–1–2 Озеленення та малі архітектурні форми 3095,775 63,179 3158,954
7–1–3 Зовнішнє освітлення 950,284 50,015 1000,299
7–1–4 Пішохідні доріжки, тротуари 741,940 741,940
7–1–5 Майданчики для збирання відходів, благоустрій 20,909 188,181 209,090
Разом по главі 7 : 5228,908 301,375 5530,283
Разом по главах 1–7 : 131219,683 6477,659 8056,523 145753,865
Глава 8. Тимчасові будівлі і споруди
Кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд виробничого та
допоміжного призначення 1246,587 1246,587
Разом по главі 8 : 1246,587 1246,587
Разом по главах 1–8 : 132466,270 6477,659 8056,523 147000,452
Глава 9. Кошти на інші роботи та витрати
Кошти на виконання робіт у зимовий період 662,331 662,331
117
Інші витрати
Разом по главі 9 : 662,331 662,331
Разом по главах 1–9 : 133128,601 6477,659 8056,523 147662,783
Глава 10. Утримання служби замовника
Утримання служби замовника (включаючи технічний нагляд) 3691,570 3691,570
Витрати замовника з проведення тендерів 295,326 295,326
Формування страхового фонду документації 79,877 79,877
Разом по главі 10 : 4066,772 4066,772
Глава 11. Підготовка експлуатаційних кадрів
Підготовка експлуатаційних кадрів
Разом по главі 11 :
Глава 12. Проектно–вишукувальні роботи та авторський нагляд
Розрахунок Вартість проектно–вишукувальних робіт 5906,511 5906,511
Розрахунок Вартість експертизи проектної документації 100,000 100,000
Розрахунок Кошти на здійснення авторського нагляду 147,663 147,663
Разом по главі 12 : 6154,174 6154,174
Разом по главах 1–12 : 133128,601 6477,659 18277,470 157883,730
Кошторисний прибуток (П) 22149,417 22149,417
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно–монтажних організацій (АВ) 4429,883 4429,883
Кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва (Р)
будівництва 2396,315 116,598 328,994 2841,907
Кошти на покриття додаткових витрат, пов"язаних з інфляційними процесами (І)
пов"язаних з інфляційними процесами 15975,432 777,319 16752,751
РАЗОМ 173649,766 7371,576 23036,348 204057,689
Податок на додану вартість 40811,538 40811,538
Всього по зведеному кошторисному розрахунку 173649,766 7371,576 63847,885 244869,227
Зворотні суми 186,988
Склав Гонтар Д.О.
Перевірив Березань М.О.
118
Список використаної літератури
1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.02.2019 № 463
«Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в
приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової
забудови».
2. Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від
01.11.2021 № 281 «Про затвердження Настанови з визначення вартості
проектних, науково–проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної
документації на будівництво».
3. НПАОП 0.00–7.17–18. Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров'я
при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому
місці. Чинний від 2019–01–15. Київ : Мінсоцполітики України, 2018. 29 с.
4. НПАОП 40.1–1.21–98. Правила безпечної експлуатації
електроустановок споживачів. Чинний від 1998–02–19. Київ : Мінпраці
України, 1998. 384 с.
5. ДБН А.2.1–1–2008. Інженерні вишукування для будівництва. Чинний
від 2008–07–01. Київ : Мінрегіонбуд України, 2008. 70с.
6. ДБН А.3.2–2–2009. Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і
промислова безпека у будівництві. Основні положення. Чинний від 2010–01–01.
Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. 95 с.
7. ДБН Б.2.2–12:2019. Планування і забудова територій. Чинний від 2019–
10–01. Київ : Мінрегіон України, 2019. 177с.
8. ДБН В.1.1–7:2016. Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні
вимоги. Чинний від 2017–06–01. Київ : Мінрегіон України, 2017. 47с.
9. ДБН В.1.1–12:2014. Будівництво у сейсмічних районах України.
Чинний від 2014–10–01. Київ : Мінрегіон України, 2014. 110с.
10. ДБН В.1.2–2:2006. Навантаження і впливи. Норми проектування.
Чинний від 2007–01–01. Київ : Мінбуд України, 2020. 75с.
11. ДБН В.2.1–10:2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні
положення. Чинний від 2019–01–01. Київ : Мінрегіон України, 2018. 46 с.
Арк.
192.Б–24.22049 119
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
12. ДБН В.2.2–5:2023. Захисні споруди цивільного захисту. Чинний від
2023–11–01. Київ : Мінрегіон України, 2023. 112с.
13. ДБН В.2.2–28:2010. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та
побутового призначення. Чинний від 2011–07–01. Київ : Мінрегіонбуд України,
2010. 41 с.
14. ДБН В.2.3–15:2007. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів.
Чинний від 2007–08–01. Київ : Мінбуд України, 2007. 37с.
15. ДБН В.2.5–23:2010. Проектування електрообладнання об'єктів
цивільного призначення. Чинний від 2010–10–01. Київ : Мінрегіон України,
2010. 167с.
16. ДБН В.2.5–28:2018. Природне і штучне освітлення. Чинний від 2019–
03–01. Київ : Мінрегіон України, 2018. 140 с.
17. ДБН В.2.5–56:2014. Системи протипожежного захисту. Чинний від
2015–07–01. Київ : Мінрегіон України, 2014. 134 с.
18. ДБН В.2.5–64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І.
Проектування. Частина ІІ. Будівництво. Чинний від 2013–03–01. Київ :
Мінрегіон України, 2013. 105 с.
19. ДБН В.2.5–67:2013. Опалення, вентиляція та кондиціонування.
Чинний від 2014–01–01. Київ : Мінрегіон України, 2013. 141 с.
20. ДБН В.2.5–74:2013. Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.
Основні положення проектування. Чинний від 2014–01–01. Київ : Мінрегіон
України, 2018. 187 с.
21. ДБН В.2.5–75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні
положення проектування. Чинний від 2014–01–01. Київ : Мінрегіон України,
2017. 119 с.
22. ДБН В.2.6–31:2021. Теплова ізоляція та енергоефективність будівель.
Чинний від 2022–09–01. Київ : Мінрегіон України, 2022. 33 с.
23. ДБН В.2.6–98:2009. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні
положення. Чинний від 2011–06–01. Київ : Мінрегіон України, 2020. 71 с.
Арк.
192.Б–24.22049 120
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
24. ДСН 3.3.6.037–99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку. Чинний від 2000–01–01. Київ : Міністерство охорони здоров'я
України, 1999. 32 с.
25. ДСН 3.3.6.042–99. Санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень. Чинний від 2000–01–01. Київ : Міністерство охорони здоров'я
України, 1999. 26 с.
26. ДСТУ 2293:2014. Охорона праці. Терміни та визначення основних
понять. Чинний від 2015–01–01. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2014. 23 с.
27. ДСТУ 8855:2019. Визначення класу наслідків (відповідальності).
Чинний від 2019–12–01. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019. 17 с.
28. ДСТУ ISO 22301:2014. Соціальна безпека. Системи управління
безперервністю бізнесу. Вимоги. Чинний від 2015–01–01. Київ : ДП
«УкрНДНЦ», 2014. 34 с.
29. ДСТУ–Н Б В.1.1–27:2010. Будівельна кліматологія. Чинний від 2011–
11–01. Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. 127 с.
30. ДСТУ Б В.1.1–36:2016. Визначення категорій приміщень, будинків та
зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Чинний від
2017–01–01. Київ : Мінрегіон України, 2017. 38 с.
31. ДСТУ Б В.2.5–38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд.
Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. Чинний від 2009–01–01. Київ
: Мінрегіонбуд України, 2008. 61 с.
32. ДСТУ Б В.2.6–15:2011. Конструкції будинків і споруд. Вікна та двері
полівінілхлоридні. Загальні технічні умови. Чинний від 2011–12–01. Київ :
Мінрегіон України, 2011. 36 с.
33. ДСТУ Б В.2.6–23:2009. Конструкції будинків і споруд. Блоки віконні
та дверні. Загальні технічні умови. Чинний від 2010–01–01. Київ : Мінрегіонбуд
України, 2010. 57 с.
34. ДСТУ Б В.2.6–156:2010. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування. Чинний від
2011–06–01. Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. 118 с.
Арк.
192.Б–24.22049 121
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
35. ДСТУ Б Д.2.2–7:2012. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Збірник 7. Бетонні та залізобетонні конструкції збірні.
Чинний від 2014–01–01. Київ : Мінрегіон України, 2012. 129 с.
36. Серія 1.030.1-1. Стены наружные из панелей для многоэтажных
общественных зданий, производственных и вспомогательных зданий
промышленных предприятий. Москва : ЦНИИПромзданий, 1984.
37. Серія 1.412-1/77. Монолитные железобетонные фундаменты на
естественном основании под типовые колонны прямоугольного сечения
одноэтажных производственных зданий. Москва : ЦНИИПромзданий, 1978.
38. Серія 1.415-1. Железобетонные фундаментные балки для стен
производственных зданий. Москва : ЦНИИПромзданий, 1981.
39. Серія 1.423.1-3/88. Колонны железобетонные прямоугольного сечения
для одноэтажных производственных зданий высотой до 9,6 м без мостовых
опорных кранов. Москва : ЦНИИПромзданий, 1989.
40. Серія 1.465.1-21/93. Плиты железобетонные ребристые размером 3х6
м для покрытий одноэтажных производственных зданий. Москва :
ЦНИИПромзданий, 1994.
41. Серія ПК-01-129/78. Железобетонные предварительно напряженные
плиты для покрытий производственных зданий. Москва : ЦНИИПромзданий,
1979.
Арк.
192.Б–24.22049 122
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата