Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10109| Назва: | Цех з виробництва композитної арматури ТОВ “Завод "ІМПЕРАТИВ”, м. Харків |
| Автори: | Кузнецова, Ольга Вадимівна Колеснік, Богдан Миколайович |
| Ключові слова: | виробничий цех;проєктування будівель;технологічний процес;конструктивні рішення;промислова будівля;композитна арматура |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | У кваліфікаційній роботі бакалавра розглянуто питання проєктування цеху з виробництва композитної арматури ТОВ «Завод “ІМПЕРАТИВ”» у м. Харків. Основну увагу приділено розробленню об’ємно-планувальних і конструктивних рішень виробничої будівлі, вибору будівельних конструкцій та забезпеченню їхньої міцності, стійкості й надійності. Розглянуто особливості організації виробничого простору з урахуванням технологічного процесу виготовлення композитної арматури, раціонального розміщення обладнання та забезпечення належних умов праці. Проєктні рішення спрямовані на ефективне використання виробничих площ, дотримання вимог чинних будівельних норм і забезпечення довговічності та безпечної експлуатації будівлі. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10109 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Колеснік Богдан Миколайович Б-24.docx Restricted Access | 831.07 kB | Microsoft Word XML | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………...
Технологія основного виробництва ……………………………………
Архітектурно – будівельний розділ ……………………………………
2.1 Вихідні дані …………………………………………………………
Опис схеми генплану.......................................................................
2.3 Об’ємно – планувальні рішення ……………….….……………...
2.4 Конструктивні рішення …………………………...………………
2.5 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.......…..
2.6 Спеціальні заходи і роботи ……………………….....................…
2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки ….……………………..
2.6.2 Заходи щодо забезпечення енергозбереження…………………
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації ……………………….
2.6.4 Охорона навколишнього природнього середовища …….……...
2.7 Інженерне обладнання будинку.....................................................
2.8 Технічні і розрахункові дані............................................................
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень...
2.8.2 Специфікації..................................................................................
2.9. Основні техніко-економічні показники......................................
3 Розрахунково – конструктивний розділ ………………………………
3.1 Розрахунок плити перекриття………………………………………
3.1.1 Дані для проектування……………………………………………
3.1.2 Розрахунковий прогін та навантаження…………………………
3.1.3 Розрахунок плити за першою групою граничних станів………
3.1.4 Розрахунок міцності на дію поперечних зусиль……………….
3.1.5 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів………
3.1.6 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин…………………………
3.1.7 Розрахунок панелі в стадії транспортування
та монтажних навантажень ………………………………………
3.1.8 Розрахунок петлі панелі……………………………………..
3.2 Розрахунок колони…………………………………………………..
3.2.1 Дані для проектування…………………………………………….
3.2.2 Розрахунок рами будівлі………………………………………….
3.2.3 Визначення зусиль……………………………………………………
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу колон………………………..
3.2.5 Розрахунок поздовжньої арматури колони………………………….
3.2.6 Перевірка міцності похилих перерізів……………………………….
3.2.7 Розрахунок арматури консолі………………………………………..
3.2.8 Перевірка міцності колони в стадії підйому,
перевезення та монтажу………………………………………………
4 Основи та фундаменти ………………………………………………….
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику….
4.2 Збір навантажень на фундамент…………………………….................
4.3 Вибір глибини закладання фундаменту………………….…………..
4.4 Визначення розмірів підошви фундаменту…………………………
4.5 Конструювання фундаменту……………………………..…………….
4.6 Визначення армування підошви фундаменту………………………..
4.7 Розрахунок армування стаканної частини фундаменту………………….
4.8 Розрахунок осідання фундамента …………………………..………….
5 Технологія та організація будівництва ………………………………...
5.1 Технологічна карта на влаштування рулонної покрівлі………………
5.1.1 Вихідні дані…………......................................................................
5.1.2 Організація і технологія процесу…….........................................
5.1.3 Визначення обсягів робіт…………………………...................
5.1.4 Складання калькуляції трудових витрат.....................................
5.1.5 Матеріально-технічні ресурси....................................................
5.1.6 Вказівки з техніки безпеки………………...................................
5.2 Проектування сіткового графіку………………………………..
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва…………………………
5.2.2 Укрупнена номенклатура комплексів
будівельно-монтажних робіт……………………………………..
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам…………...
5.2.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту………………
5.3 Проектування будівельного генерального плану…………………
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування……………………….
5.3.2 Розрахунок складів……………………………………………….
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………….
5.3.4 Організація тимчасового енергозабезпечення………………….
5.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках……………………………………………………….
5.3.6 Організація водо забезпечення. Розрахунок тимчасового
забезпечення………………………………………………………
5.3.7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………..
6. БЖД та ЦО…………………………………………………………….
6.1 Загальні заходи по забезпеченню безепеки на об’єкті……………
6.2 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій і заходів по їх
попередженню і ліквідації………………………………………
6.3 Розрахунок загального штучного освітлення……………………..
7 Кошторис та ТЕП………………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………
Вступ
Основним призначенням будівництва і архітектури завжди було створення необхідного для існування людини життєвого середовища, характер і комфортабельність якого визначались рівнем розвитку суспільства, його культурою, досягненнями в науці і техніці. Це життєве середовище втілюється в будівлях, які мають внутрішній простір, комплексах будівель і споруд, які організовують зовнішній простір – вулиці, майдани і міста.
В сучасному розумінні архітектура – це мистецтво проектувати і будувати будівлі, споруди і їх комплекси. Вона організовує всі життєві процеси. Сила її художніх образів постійно впливає на людину, тому що все її життя проходить в оточенні архітектури. Разом з тим, створення виробничої і суспільної архітектури потребує значних затрат суспільної праці і часу. Тому в коло вимог, які пред’являються до архітектури і будівництва загалом поряд з функціональною цілеспрямованістю, комфортністю і красою входять вимоги технічної цілеспрямованості і економічності. Крім раціонального планування приміщень, які відповідають тим чи іншим функціональним процесам комфортність всіх будівель забезпечується правильним розташуванням сходів, ліфтів та інженерних пристроїв (санітарних пристроїв, опалення, вентиляції). Таким чином форма будівель багато в чому визначається функціональною закономірністю, але разом з тим вона будується по законам краси.
Скорочення затрат в архітектурі і будівництві здійснюється раціональними об’ємно – планувальними рішеннями будівель, правильним вибором будівельних і оздоблювальних матеріалів, полегшенням конструкцій, вдосконаленням методів будівництва. Головним економічним резервом в суспільному і промисловому будівництві являється підвищення ефективності використання землі.
1 Технологія основного виробництва
Проектом передбачено будівництво цеху з виробництва композитної арматури ТОВ "Завод ІМПЕРАТИВ", м. Харків.
Ділянка будівництва розміщується поблизу асфальтованої дороги, що дає можливість використовувати її в цілях будівництва зокрема, на підвезення будівельних матеріалів, конструкцій, механізмів для БМР, робітників на місце роботи. Транспортні зв'язки з іншими містами країни (за межами Харьковської області) здійснюється залізницею, а на невеликі віддалі (в межах області) – автомобільним транспортом по існуючих шляхах.
Екологічні умови в районі розміщення ділянки будівництва знаходяться в межах норми. Основний вплив на оточуюче середовище здійснюють існуючі в місті, а також за її межами підприємства промисловості.
Технологічний процес в цеху з виробництва композитної арматури ТОВ "Завод ІМПЕРАТИВ виконаний наступним чином:, що матеріали надходять по кооперації або із цехів поставчальників, виробництво арматури передбачено безпосередньо в цеху.
2 Архітектурно-будівельний розділ
Цех з виробництва композитної арматури ТОВ "Завод ІМПЕРАТИВ", м. Харків. Будівництво ведеться в І кліматичному районі, який характеризується наступними показниками прийнятими згідно [1]; [2]
сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів;
Розрахункові температури зовнішнього повітря:
Найбільш холодної п’ятиденки мінус 220 С;
Середньо-місячна температура за липень +250 С;
Абсолютна мінімальна температура мінус 370 С;
Переважаючі вітри протягом року:cічень: південно-східні – 26%липень: північно-західні – 16%, західні і північно-східні – 15% Нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 10метрів прийнятий згідно [2] для ІІІ вітрового району 340 Н
Нормативна вага снігового покриву на 1 м2 горизонтальної поверхні землі прийнятий для ІI снігового району 700 Н.
Майданчик, що проектується, відповідно до проекту заходів охорони від шкідливого впливу гірничих виробок. Нормативна глибина сезонного промерзання грунту згідно складає 0.9м. Глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувать 1м.
Основою для фундаментів будівлі слугує суглинок льосовидний, макропористий, твердий, просідаючий з наступними розрахунковими характеристиками = 1.75 тс/м3, =0.23кгс/см2, = 21, Е=130кгс/см2. Встановлений рівень підземних вод зафіксований на абсолютних відмітках 238.9-241.95м.
Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на глибині 1.2м від планувальної відмітки землі.
Будівництво будівлі на майданчику ведеться під захистом водопониження.
2.2 Опис схеми генплану
Будівництво ведеться в м. Харків. На майданчику будівництва розташовані: трансформаторна станція, водонапірна насосна станція, виробнича будівля.
Розміщення будівель і споруд на генеральному плані визначено технологією виробництва, їх взаємозв’язком і умовами архітектурно-планувального завдання.
Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов мікроклімату на майданчику передбачаються заходи по благоустрою та озелененню. Ширина тротуарів, прийнята з врахуванням напряму та інтенсивності пішохідного руху 2 м з а/бетонним покриттям. На вільних від забудови ділянках влаштовуються газони. Організація рельєфу площадки вирішена методом проектних відміток з врахуванням природних умов, будівельних і технологічних вимог, умов організації стоку поверхневих вод, розміщення транспортних шляхів, інженерних мереж і комунікацій, типу покриття.
Відмітки підлог основних будинків, автомобільних шляхів визначені в результаті аналізу схеми організації рельєфу .Проектні схили спланованої території коливаються в межах 4%.Проектні схили по шляхам та проїздам прийняті:
- поздовжні від 20% до 30%;
- поперечні від 5% до 25%.
Трасування інженерних мереж пов'язано з загальним рішенням генерального плану, як єдина система інженерних комунікацій з врахуванням існуючих мереж.
Генплан розроблено згідно вимог [3]
2.3 Об`ємно-планувальні рішення будівлі
Прийняте об’ємно-планувальне рішення об'єкту узгоджене із будівельними нормами і правилами [4]. Згідно з вимогами до оптимальної організації технології виробництва, архітектурно-планувального завдання, врахуванням містобудівельних умов і характеру оточуючої забудови об’ємно-планувальні рішення передбачають будівництво комплексу, що складається з виробничо-адміністративно-побутового корпусу, підсобно-виробничого корпусу прохідного пункту та інших споруд і будівель інженерного забезпечення.
Цех з виробництва являє собою 2-во поверхову будівлю з розмірами в осях 1-16 -84м, в осях А-Ж 54м. Будівлю в плані розбито на два температурно- деформаційних блока з висотою поверхів 7,9м .
Відмітка найвищої частини будівлі +18.000 м. За умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній відмітці 237,30 м на генплані.
На перших двох поверхах виробничого корпусу розміщуються складські приміщення та служби інженерного забезпечення.
Планувальна структура будівлі побудована таким чином, що по периметру розміщенні приміщення управління, учбові класи, приміщення культурного обслуговування та громадських організацій а в центрі споруди розміщаються санітарно-побутові приміщення. В будівлі передбачено сходинкові клітини в осях “5/1”-“6”, та “А”-“Б”.Сітка колон прийнята прямокутна 6x9 м.
2.4 Конструктивні рішення
Несучій каркас будівлі виконується із збірних залізобетонних конструкцій.
Каркас будівлі складається з поперечних рам утворених защемленими в фундаменти колонами і шарнірно опираючимися на колони ригелями. В повздовжньому напрямку рами зв’язані жорсткими дисками покриття та перекриття. Плити покриття та перекриття приварені до ригелів, а стики замонолічені. Крайні повздовжні плити мають габарити в плані 0,75x6 м, а середні – 1,5x6 м. В повздовжньому та поперечному напрямках жорсткість каркасу придають диски жорсткості Фундаменти – запроектовані стовпчасті з підклонноком стаканного типу- прийняті згідно [5];
Фундаментні балки прийняті згідно [6];
Колони – запроектовані залізобетонні, квадратного перерізу 0.4х0.4 м прийняті згідно [7];
Елементи покриття та перекриття-- плити перекриття 5,95 х 1,5 м ребристі. Плити покриття також ребристі розміром 5,95 х 3,0м прийняті згідно [8];
Ригель прийнято відповідно для сітки колон ℓ = 9,0м, висотою h = 800мм таврового перерізу згідно [9];
Внутрішні перегородки з керамічної цегли М150, товщиною 120 мм, прийняті згідно [10];
Зовнішні стіни виконуються із залізобетонних стінових панелей висотою 1.2, 1.5, 0.9 м, шириною 0.3 м, довжиною 6 м прийнятих згідно [11].
Сходи - прийняті збірно-монолітні і складаються з маршу і площадки, які кріпляться шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів. Сходинкові марші і площадки збірні залізобетонні прийняті згідно [12].
Перемички прийняті залізобетонні та прийняті згідно [13], відомість перемичок показано в таблиці 2.1.
Покрівля виконується з рулонного наплавного руберойду типу «Рубімаст», прийнятого згідно [14].
Підлога запроектована і прийнята згідно [15] у відповідності до призначення приміщень.
Вікна прийняті металопластикові однокамерні і мають жалюзійні решітки в венкамерах для притоку свіжого повітря, згідно [16] . Вхідні двері та внутрішні – глухі, прийняті згідно [17]. Ворота обладнуються комплектом приладів для ручного відкривання з тепловою завісою, прийняті згідно [18].
Шахта вантажного ліфта має прямокутний переріз і кабіну з розмірами в плані 1500x2000x2200 мм. Стіни шахти виконані із цегли.
Таблиця 2.1 – Відомість перемичок
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
2.5.1 Санітарно-побутові приміщення
Санітарно-побутові приміщення та влаштування запроектованих у відповідності з чисельністю працюючих на виробництві і враховують вимоги згідно [19]. Вказані приміщення та влаштування у складі гардеробних, душових з перед душовими, вмивальних, кладових одягу та санвузлів розташовуються по поверхах в адміністративно-побутовій частині корпусу по шляху руху працюючих на виробництві. Спосіб зберігання одягу у гардеробних принятий з самообслуговуванням у закритих шафах.
Для забезпечення працюючих питною водою передбачені автомати з газованою водою розташовані біля сходової площадки та переходу до виробничої частини.
Для зберігання, сушки та обчищення прибирального інвентарю запроектовані господарські кладові, обладнані мийками з холодною та гарячою водою.
2.5.1. Санітарно-побутове обслуговування
В будинку запроектовані такі приміщення санітарно-побутового обслуговування: туалети, умивальні, приміщення для зберігання, сушки та очистки індивідуального інвентарю.
Душові площею 8,4 м2 запроектовано виходячи із наступних умов:
розміри відкритих душових кабін в плані прийнято 0,9х0,9 м.
ширина проходу між рядами душових кабін прийнята не менше 1,5 м.
поруч з душовими передбачені перед душові для обтирання тіла, які обладнуються вішалками з гачками із розрахунку 2 гачки на одну душову сітку, розташованих через 0,2 м, а також лавами шириною 0,3 м і довжиною 0,4 на одну душову сітку.
Санвузли обладнуються напільними чашами, розташованими в окремих кабінах розміром в плані 1,2х 0,8 м. Чоловічі санвузли додатково обладнуються пісуарами.
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
При середньодобовій температурі повітря до -15ºС цегляні роботи в зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури нижче -15ºС для забезпечення міцності кладки вводити в розчин добавки. Марки розчину приймати на порядок вище, ніж при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
Категорія виробництв з пожежної безпеки та ступінь вогнестійкості будівель та споруд приняті згідно [20].
Для забезпечення вибухо-пожежної безпеки в будівліі передбачені такі заходи:
- перегородки, що розділяють приміщення з категоріями А,Б та В, а також відділяють ці приміщення від шляхів евакуації (коридорів) передбачені протипожежні з межею вогнестійкості 0,75 години;
- для приміщення з виробництвами категорії А ( зарядна) прийняті легко скидні огороджуючі конструкції (вікна) загальною площею 4,3м2 прийняті з розрахунку відповідно нормативним вимогам;
- передбачено тамбур-шлюзи між вибухонебезпечними приміщеннями категорії А і іншими приміщеннями, а також шляхами евакуації;
- двері приміщень категорій А та В, а також шахт ліфтів з виходом в приміщення з виробництвом категорії В, запроектовані протипожежними з межею вогнестійкості 0,6 години;
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації
Заходи по зниженню шуму і вібрації на робочих місцях прийняті згідно рекомендацій згідно [19].
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів. Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на металеві пружини. На кожному поверсі влаштовуються підвісна стеля з гіпсокартонних плиток, що поглинають звук. Технологічне обладнання не є віброактивним, його акустичні характеристики не перевищують рівня звукового тиску, що допускається санітарними нормами.
.
Для погашення вібрації повітропроводів передбачаються гумові прокладки в місцях опирання їх на підвіски, вентилятори установлюються на віброізолятори.
Для попередження розповсюдження шуму проектом передбачується влаштування підвісної стелі із гіпсокартонних плиток.
Стіни у венткамерах облицьовуються звукопоглинаючими мінераловатними плитами.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в навколишнє середовище. Постачання сировини виконується автомобільним транспортом.
Розташування виробничого корпусу проектом передбачене таким чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону.
Усунуте повітря за допомгою вентиляційних системам не забруднює навколишній повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан навколишнього середовища прийняте згідно [21].
Інженерне обладнанння будівлі
Інженерне обладнання будівлі прийняте згідно [22,23]. Джерелом водопостачання виробничого корпусу служить кільцевий водопровід Ø 200 мм. На майданчику запроектовані дві роздільні системи:
На майданчику запроектовані дві окремі системи:
-господарсько-питний виробничий водопровід;
-протипожежний водопровід.
Для безперебійного водопостачання цеху передбачені два з'єднаних між собою введення Ø 150 мм.
Для збереження добового запасу питної води запроектований хозпитний резервуар ємністю 250 м3 по типовому проекту.
Для збереження протипожежного запасу води для зовнішнього, внутрішнього й автоматичного пожежегасіння запроектовані два пожежних резервуари ємністю по 250 м3 кожний.
На проммайданчику передбачені сітки каналізації: побутова, промислова.
Побутові стоки від санвузлів, побутових приміщень, надходять закритою сіткою каналізації в внутрішньо майданчикові сіті. Промислові стоки від промивки кондиціонерів, мийки світильників та їдальні відповідають по забрудненню умовам біологічної чистки та відводяться закритою сіткою в внутрішньо майданчикову каналізацію.
Відвід стоків з майданчика цеху передбачається в дублюючій колектор, діаметр проектуючої сітки Ø500мм. Дощові стоки відводяться з майданчика відкрито по спланованій поверхні.
Опалення основних промислових цехів приймається централізованим з місцевими нагрівальними пристроями-радіаторами МС-140. В допоміжних та адміністративно-побутових приміщеннях опалення передбачається конвекторами. Тип конвекторів уточнюється при узгоджені конструкції та матеріалів.
Система опалення прийнята з верхньою розводкою вертикальними однотрубними стояками.
В промислових швейних та інших цехах передбачається комбінована система опалення: чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від системи кондиціювання повітря.
В цехах передбачається кондиціювання повітря. Обробка повітря в камері зрошення проводиться по адіабатичному циклу, к установці прийняті вентиляційно- зволожуючи установки ВУЧ-40М та ВУУ-60М.
В якості повітрярозподілювачив прийняті ежекціонні центробіжні повітрярозподілювачи типа “ВЭЦ”.
В інших приміщеннях передбачається приточно-витяжна загально обмінна та місцева вентиляція, направлена на підтримку нормованих по санітарно-гігієнічним вимогам параметрів повітряного середовища.
Подача повітря в промислових приміщеннях прийнята “знизу-вверх” та “зверху-вниз” повітророзподілювачами.
Витяжні системи з промислових приміщеннях мають очистку повітря від пилу на рулонних фільтрах.
Розміщення кондиціонерів, вентагрегатів, фільтрів та іншого вентиляційного обладнання, передбачено в спеціальних приміщеннях.
Системи вентиляції монтуються з покрівельної оцинкованої та чорної сталі. Воздуховоди з чорної покрівельної сталі підлягають фарбуванню масляною фарбою за 2 рази.
Електрозабезпечення цеху забезпечується від підстанції 110/6 кВ “Пролетарська” на напрузі 6 кВ по двох кабельних лініях.
Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на проммайданчику, а також охоронне освітлення по периметру проммайданчика.
Світильники зовнішнього освітлення типу СВР-125 і РКУ01х400 з лампами ДРЛ установлюються на металевих і залізобетонних опорах.
Керування зовнішнім освітленням централізоване і здійснюється з кімнати вахтера.
Передбачуються заходи по внутрішньому та зовнішньому пожежогасінню, витікаючи з категорії виробництв та ступеню вогнестійкості будівлі.
Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс протипожежних заходів згідно вимог [ ]:
-внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с в виробничому корпусі та 2,5 л/с –в допоміжному.
-зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої сіткою високого тиску,витрати 30 л/с.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень
Розрахунок обладнання душових
Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів, відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується – забрудненням тіла і спецодягу .
Загальна кількість працюючих становить 40 осіб, в тому числі перша зміна 40 осіб, друга – 40 осіб. Із них 37 чоловіків, 3 жінок.
Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд.
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш чисельній зміні, тобто 40 осіб.
Відповідно для жінок : 3/25=1 сітка
для чоловіків : 37/25=1,48 = 2 сітки.
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків становить 2 сітки.
Розрахунок обладнання для вмивання
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання.
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш чисельній зміні, тобто 40 осіб.
Відповідно кількість кранів для жінок : 3/7=0,43=1 кран;
для чоловіків : 37/7=5,28=5 кранів.
Загальна кількість 6 кранів.
Розрахунок обладнання для санвузлів
Проектом передбачене влаштування санвузлів на кожному поверсі допоміжної будівлі.
Кількість відповідного обладанання розрахована для більш чисельної зміни. Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима. В тамбурі передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані чашами на підлозі та настінними пісуарами.
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 3/15=0,2=1 чаша
у чоловічих : 37/15=2,46=2 чаші.
Крім того в жіночих і чоловічих санвузлах передбачена одна кабіна, обладнана унітазом із сидінням.
Всього кількість чаш : 3 штуки.
2.8.2 Cпецифікації
Таблиця 2.2-Специфікація збірних залізобетонних та металевих виробів
Позиція Позначення Найменування Кіль кість Маса один, кг Примітка
Фундаметні балки
ФБ1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФС3-8 11 300
ФБ2 Ф14-12 4 800
ФБ3 ФСН-6 22 500
ФБ4 ФС4 1 1300
Колони
К1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КНК-442-52-70 7 2300
К2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КНР-442-34 5 2300
К3 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КСК-484-52 47 2300
К4 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КСР-484-24 7 2300
К5 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КСК-442-52 50 2300
К6 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КСР-442-40 5 2300
К7 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КВК-442-40 7 2300
К8 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 КВР-442-40 7 2100
Ригелі
Б1 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 Р-52-56т 40 1850
Б2 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 Р2-52-56 16 1550
Б3 ДСТУ Б В.2.6-54:2008 Р-40-56т 40 1550
Зовнішнє опорядження - Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ділянок стін, заповнення віконних прорізів, приступають до зовнішнього опорядження будівлі.
Цегляні ділянки стін обробити церразитовою штукатуркою на основі відсіву гранітної і мармурової крихти.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною 1 м, з ухилом 1:2 на щебеневій підготовці.
Влаштовують підїздні майданчики та тротуари.
Внутрішнє опорядження - Внутрішню поверхню стін після закінчення усіх монтажних робіт оштукарюють, конструкції фарбують масляною фарбою, стелю фарбують вапном.
В приміщенні санвузлів стіни облицьовують керамічною плиткою стелю виконують підвісною з гіпсокартону по металевому профілю з наступним шпаклюванням та затиркою швів, а потім фарбують водоемульсійною фарбою.. В адміністративних приміщеннях виконують підвісну стелю з гіпсокартонних плит розміром 600х600мм. Стіни та стеля приміщень загального користування пофарбовані водоемульсійною фарбою.
В побутових приміщеннях: душових, санвузлах стіни облицьовують керамічною плиткою, стелю ґрунтують та шпаклюють
2.9 Техніко – економічні показники
1. Площа забудови ПЗ = 4536 м²;
2. Будівельний об′єм VБУД = 81648,1 м³.
3. Площа загальна – 9070 м²;
4.Площа виробничих приміщень – 6400 м²;
5.Площа допоміжних приміщень – 2150 м²;
6.Площа приміщень адмінперсоналу – 520 м²;
3.1 Розрахунок плити перекриття
3.1.1 Дані для проектування
а) розмір будівлі в плані – 24 х 66 м ;
б) кількість поверхів – 4;
в) висота І, II, ІІІ поверхів – 4,8 м; висота ІV поверху – 3,6 м ;
г) тимчасове навантаження – 5,0 кН/м2 ;
д) тип підлоги – мозаїчна суміш;
е) тип плити перекриття – ребриста ;
ж) клас бетону – С25;
розрахункові характеристики бетону згідно [34] :
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 14,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,07 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 18,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,55 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 30*103 МПа;
з) клас арматури – А240С, А400С ;
розрахункові характеристики арматури [33] :
А240С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
А400С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 355 МПа; Rsw = 290 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 355 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 355 МПа;
модуль пружності арматури Es = 21*104 МПа;
3.1.2 Розрахунковий прогін та навантаження
Ребриста плита має розміри 1,5х6 м.
Рисунок 3.1 – Ребриста плита перекриття
Розрахунок плити виконуємо за двома групами граничних станів. Переріз плити приводимо до еквівалентного і подальший розрахунок проводимо для таврового перерізу:
b = 2.(b1+b2).0,5 ; (3.1)
b = 2.(105+75).0,5 = 180 мм.
bf / = 1490 – 2.15 = 1460 мм.
Рисунок 3.2 – Приведений переріз плити
Рисунок 3.3 – Схема спирання плити на ригель
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на плиту перекриття
Навантаження Нормативне навантаження, кН/м2 Коефіцієнт надійності Розрахункове навантаження, кН/м2
1.Постійне навантаження: а) підлога : мозаїчна суміш 2,2*0,025*9,81*0,95 ц/п розчин 2,2*0,04*9,81*0,95 бетонна підготовка 2,1*0,12*9,81*0,95 б) з/б плита перекриття в) шви замонолічування 3,64 0,48 0,82 2,34 1,49 0,1 1,2 1,1 1,2 4,368 1,64 0,12
Σ q 5,23 6,128
2.Тимчасове навантаження: а) короткочасне б) тривало діюче 5,0 1,5 3,5 1,2 6,0 1,8 4,2
Σ(q+V) 10,23 12,128
3.1.3 Розрахунок плити за першою групою граничних станів
Розрахунок плити за першою групою граничних станів умовно розділяється на розрахунок плит (полиць) і розрахунок ребер.
Плита розраховується як балкова конструкція.
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема плити
Визначаємо згинаючі моменти і поперечні сили для прийнятої розрахункової схеми за формулами :
; (3.2)
; (3.3)
1) від розрахункових навантажень:
; ;
2) від повного нормативного навантаження:
; ;
3) від нормативного тривало діючого навантаження:
; .
Визначаємо положення нейтральної лінії. Для цього визначаємо згинаючий момент, який може сприйняти полиця в стисненій зоні за формулою
; (3.4)
де Rb – призмова міцність бетону [34],
робоча висота перерізу h0 = 30-2-2/2 = 27 cм,
кНм.
Мп = 245,7 кНм > М = 65,14 кНм.
Виконання умови вказує на те, що полиця в змозі сприйняти момент і нейтральна вісь проходить в полиці. Переріз розраховуємо як прямокутний шириною
b=bf / = 1460мм.
Порівнюємо відносну висоту стисненої зони бетону з границею переармування R за формулами :
; (3.5)
де коефіцієнт ; (3.6)
;
.
Знаходимо площу робочої арматури в розтягнутій зоні за формулами:
А0= ; (3.7)
Аs= ; (3.8)
= 0,985= 0,028< R = 0,554,
Так як виконується умова, то немає необхідності в армуванні стисненої зони перерізу бетону.
см2.
Приймаємо арматуру 4 18 А-400С, Аs = 10,17 см2.
Розраховуємо сітку:
q = 1500. 10.1.0,05.1,46 = 1095 Н/м;
М = (1095.5,4252 )/16 = 2014,16 Нм;
= 1,
см2.
Приймаємо поперечну арматуру 5 6 А240С, Аs = 1,42 см2, а повздовжню арматуру з конструктивних міркувань приймаємо 8 6 А240С, Аs/ = 3,02 см2.
3.1.4 Розрахунок міцності на дію поперечних зусиль
Поперечну силу, яка може сприйнятися чисто бетонним перерізом, розраховуємо за формулою:
, (3.9)
де – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 0,6;
Rbt – розрахунковий опір бетону розтягненню;
– коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, = 0.
Qв = 0,6*1*1,4*(100)*18*27 = 40,82 кН < Qmax = 48,03 кН.
Умова не виконується, бетонний переріз не сприйме поперечні зусилля, тому необхідний розрахунок хомутів:
задаємося діаметром хомутів dsw = 10 мм;
назначаємо кількість зрізів n = 2;
3) визначаємо сумарну площу зрізу хомутів :
Asw = Asw1 * n , (3.10)
де Asw1 – площа зрізу одного хомута; Asw1 = 0,785 см2 ;
Asw = 0,785*2 = 1,57 см2 ;
4) визначаємо необхідну інтенсивність поперечного армування :
, (3.11)
де – коефіцієнт, який для важкого бетону приймається рівним 2;
Н/см;
5) потрібний крок поперечних стержнів:
, (3.12)
де Rsw – розрахунковий опір розтягненню поперечної та відігнутої арматури при розрахунку за похилим перерізом на дію поперечної сили,
см.
Згідно [34] біля опори, на ділянці l/4, крок хомутів приймаємо h/2S150 мм, а в прогоні, на ділянці l/2, крок приймаємо 3h/4S500 мм.
Приймаємо S=150 мм на ділянці l/4 : 300/2=150S150 мм ;
та S=200 мм на ділянці l/2 : 3*300/4=225S500 мм .
3.1.5 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
Для елементів з/б конструкцій, для яких допускається утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі елементів, прогини визначаються за кривизнами осі елемента, який згинається. Прогини елементів не повинні перевищувати допустимих значень.
Повна кривизна визначається за формулою:
, (3.13)
де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривало діючого навантаження;
1/r1 – повна кривизна від тривало діючої частини навантаження.
Розрахунок плити перекриття за деформаціями виконуємо в такій послідовності:
1) визначаємо коефіцієнт пружності :
а) =0,45 – для короткочасного навантаження;
б) =0,15 – для тривало діючого навантаження;
2) визначаємо коефіцієнт , який враховує нерівномірність розподілу (навантажень) деформацій крайнього стисненого положення за довжиною ділянки з тріщинами і береться рівним для важкого бетону = 0,9.
3) визначаємо модульне відношення :
; (3.14)
;
4) визначаємо коефіцієнт армування:
; (3.15)
= 10,17/(18 . 27) = 0,02;
5) знаходимо значення коефіцієнта f :
; (3.16)
;
6) визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності :
; (3.17)
а) короткочасне навантаження:
= 54950.(100)/(18.272.29.(100)) = 0,144;
б) тривало діюче навантаження:
= 46890.(100)/(18.272.29.(100)) = 0,123;
7) знаходимо значення коефіцієнта :
; (3.18)
= 0,926.(1 - 3/(2 .27)) = 0,875;
8) відносна висота стисненої зони бетону:
; (3.19)
а) короткочасне навантаження:
,
б) тривало діюче навантаження:
.
Визначаємо абсолютну висоту стисненої зони бетону:
х = .h0 = 0,142 .27 = 3,83 см > 3 см.
Звідси робимо висновок, що нейтральна вісь проходить у ребрі. Далі розрахунок виконуємо для таврового перерізу шириною b = 18 см.
9) визначаємо плече внутрішньої пари сил:
z = h0.(1 - 0,5.) ; (3.20)
а) короткочасне навантаження: z = 27.(1 - 0,5.0,142) = 25,083 см;
б) тривало діюче навантаження: z = 27.(1 - 0,5.0,144) = 25,07 см;
10) знаходимо пружній момент опору Wred по крайній розтягнутій зоні:
; (3.21)
де Ired – момент інерції перерізу відносно головних осей;
у0 – відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна;
; (3.22)
де Sred – статичний момент приведеного перерізу;
Ared – площа приведеного перерізу (дивись рисунок 3.2 );
Ared = 146.3+18 .(30-3)+10,17. 5,833 = 983,32 см2;
Sred = 146.3.(30-3/2)+18 .(30-3).(30-3)/2+10,17. 5,833.(30-27) = 19222 см3;
см;
Ired = 146 .303/12 + 146. 30.(30/2-20,61)2 – [(146-18).(30-3)3]/12 - (146-18).(30-3).(27/2-
-20,61)2 = 81688 см4;
см3;
11) знаходимо пружно пластичний момент опору по розтягнутій зоні:
Wpl = .Wred ; (3.23)
де – коефіцієнт геометрії перерізу = 1,75;
Wpl = 1,75 .3963,5 = 6936,13 см3;
12) коефіцієнт дії навантаження:
а) для короткочасного навантаження: ls = 1,1;
б) для тривало діючого навантаження: ls = 0,8;
13) коефіцієнт роботи розтягнутої зони бетону на ділянці з тріщинами:
S = 1,25 - . ; (3.24)
де m = Rbt,ser .Wpl /M ; (3.25)
а) для короткочасного навантаження:
m = 2,1.(100). 6936,13 /(54950.(100)) = 0,265 ;
S = 1,25 – 1,1 . 0,265 = 0,958 ;
б) для тривало діючого навантаження:
m = 2,1.(100). 6936,13 /(46890.(100)) = 0,31 ;
S = 1,25 – 0,8. 0,31 = 1,00 ;
14) визначаємо значення кривизни 1/r1:
; (3.26)
15) визначаємо кривизну 1/r2 :
; (3.27)
см;
16) знаходимо кривизну 1/r3 :
17) повний прогин:
; (3.28)
см ;
18) відносний прогин < .
Прогин знаходиться в межах допустимого
3.1.6 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
Згідно [34] для плит пред’являються вимоги третьої категорії тріщиностійкості:
[ acrc1 ] = 0,4 мм, [ acrc2 ] = 0,3 мм. Ширина короткочасного розкриття тріщин визначається від дії всього нормативного навантаження. Ширина тривало діючого розкриття тріщин визначається від тривалої дії постійних і тривалих навантажень.
Ширина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої вісі визначаємо за формулою:
; (3.29)
де d – діаметр стержнів арматури, мм ;
– коефіцієнт для згинаючих елементів рівний 1;
l – коефіцієнт, який дорівнює :
а) при короткочасному навантаженні l = 1;
б) при тривало діючому навантаженні l = 1,6 – 15 . = 1,6 – 15 . 0,02 = 1,3;
– коефіцієнт, який дорівнює для арматури періодичного профілю = 1; для арматури гладкого профілю = 1,3 ;
s – напруга в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного зовнішнього навантаження:
; (3.30)
а) короткочасне навантаження:
s = 54950.(100)/(10,17. 25,083) = 21541 Н/см2 ;
б) тривало діюче навантаження:
s = 46890.(100)/(10,17. 25,07) = 18391 Н/см2 ;
Ширина короткочасного розкриття тріщин :
acrc = acrc1 - acrc2 - acrc3 ; (3.31)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього навантаження;
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривало діючого навантаження;
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривало діючого навантаження;
acrc1 = 1.1.1..20.( 3,5 – 100.0,02 ) . = 0,08 мм < [acrc1] = 0,4 мм;
acrc2 = 1.1.1. .20.( 3,5 – 100.0,02 ) . = 0,07 мм < [acrc1] = 0,3 мм;
acrc3 = 1.1,3.1. .20.( 3,5 – 100.0,02 ) . = 0,09 мм;
acrc = 0,08-0,07+0,09 = 0,1 < 0,4 мм .
3.1.7 Розрахунок панелі в стадії транспортування та монтажних навантажень
В стадії монтажу плита розраховується як балка на двох опорах. Розрахунку підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги плити перекриття, q= 2,23 кН/м.
Рисунок 3.5 – Розрахункова схема панелі в стадії транспортування та монтажних
навантажень
Моменти розраховуємо за формулами:
Моп = q.l2/2 ; (3.32)
Мпр = q.l2/8 ; (3.33)
Моп = 2,23.0,82/2 = 0,71 кН·м ; Мпр = 2,23. 3,8252/8 = 4,08 кН·м < М = 54,95 кН·м .
= 0,995 ;
см2.
Аs = 0,117 см2 < АØ6 = 0,28 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 6мм задовільняє розрахунковим вимогам.
3.1.8 Розрахунок петлі панелі
Розрахунок ведемо з, вважаючи, що одна петля обірвалась,тобто розраховуємо три петлі. Fн = 12,2 кН.
Навантаження на одну петлю складає : F = 12,2/3=4,07 кН.
Підбираємо арматуру : Аs = F/Rs = = 0,181 см2 < Аs = 0,28 см2.
Приймаємо арматуру Ø 6 А240С Аs = 0,28 см2.
3.2 Розрахунок колони
3.2.1 Дані для проектування
а) розмір будівлі в плані – 24 х 66 м ;
б) кількість поверхів – 3;
в) висота І, II, ІІІ поверхів – 4,8 м; ;
г) тип підлоги – мозаїчна суміш;
д) тип покрівлі – рулонна;
е) снігове навантаження S0=0,7 кПа;
ж) вітрове навантаження W0=0,55 кПа;
з) клас бетону – С25;
розрахункові характеристики бетону згідно [34] :
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 14,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 1,07 МПа;
за II групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb ser = 18,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb t.ser = 1,55 МПа;
модуль пружності бетону Eb = 30*103 МПа;
з) клас арматури – А240С, А400С ;
розрахункові характеристики арматури [33] :
А240С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 235 МПа;
А400С:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 355 МПа; Rsw = 290 МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 355 МПа;
за II групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури Rs , ser = 355 МПа;
модуль пружності арматури Es = 21*104 МПа;
3.2.2 Розрахунок рами будівлі
Розрахункова схема поперечної рами каркаса являє собою багатопрогонову раму з жорсткими вузлами
3.2.3 Визначення зусиль
Визначаємо зусилля в елементах рами в табличній формі
3.2.4 Геометричні характеристики перерізу колон
Момент інерції перерізу колони середнього ряду :
I = b·h3/12, (3.37)
I1 =0,4·0,43/12 = 2,13·10-3 м4 ,
І2 = 0,4·0,63/12 = 7,2·10-3 м4.
Рисунок 3.6 – Схема до розрахунку колони середнього ряду
3.2.5 Розрахунок поздовжньої арматури колони
Геометричні характеристики перерізу колони:
b = 0,4 м; h = 0,6 м; а = а' = 0,04 м; h0=0,6-0,04 = 0,56 м;
= а'/h0 = 0,04/0,56 = 0,071 ; I= 7,2 . 10-3 м4 .
s.Is=*b*h(b*h-a²)*Es/Eb ; (3.38)
при = 0,005 : s.Is=0,005*0,4*0,6*(0,4*0,6-0,04²)*=1,85*10-3м4 ;
0,5h - а = 0,5*0,6 - 0,04 =0,26 м.
Розрахункова довжина l0=1,25H =1,25*9,6= 12м.
Розрахунок в площині згину:
Переріз подовжньої арматури підбираємо по зусиллях, що діє в перерізі 1-1 елемента 4. Оскільки гнучкість l0/h=12/0,6=20 > 10, необхідно враховувати вплив прогину колони на величину ексцентриситету поздовжньої сили.
Розрахункові зусилля: М = 48,152 кН*м; N = 935,85 кН;
від тривалодіючих навантажень : ML = 43,195 кН*м; NL = 910,42кН.
МІІ =М+N(0,5h-а); (3.39)
МІІ = 48,152+935,85*0,26= 291,473 кН*м,
M1L= 43,195+910,42*0,26= 279,904 кН*м.
Розрахунок ведемо при коефіцієнті умов роботи b2= 1,1 :
Rb=1,1*17=18,7 МПа; Rbt =1,1*1,2=1,32 МПа.
Ексцентриситет поздовжньої сили: е0 = , (3.40)
e0 = =0,051 м.
Випадковий ексцентриситет не враховуємо, тому що |е0| =0,051 м > еа = = =
=0,02 м. Знаходимо значення умовної критичної сили, приймаючи в першому наближенні =0,005.
Згідно формули
; (3.41)
.
Приймаємо е=0,113.
При =1 для важкого бетону:
, (3.42)
.
Знаходимо значення умовної критичної сили Ncrc і значення коефіцієнту :
, (3.43)
,
, (3.44)
,
тоді е = е0*+0,5*h-a , (3.45)
е = 0,051*1,21+0,26=0,322 м.
Для бетону класу С25 характеристика стисненої зони за формулою (3.5) та (3.6):
=0,85-0,008*14,5=0,7.
Для арматури класу А400С (Rs=355 МПа ), при в2=1,1 (Gsс,и=400 МПа) граничне значення висоти стисненої зони бетону:
,
, (3.46)
, (3.47)
де - відносна величина поздовжньої сили. При цьому повинна виконуватись умова : n < R
< R=0,558,
Площа перерізу арматури :
, (3.48)
.
Так як As`= As<0 то армування приймаємо з умови :
As`= As=0,002b*h, (3.49)
As`= As= 0,002*0,4*0,6=0,00048 м2 = 4,8 см2 .
Приймаємо з кожного боку перерізу 218 А400С, As`= As = 5,09 см2 .
3.2.6 Перевірка міцності похилих перерізів
На колону діє максимальна поперечна сила Q = 18,852 кН при N = 935,85 кН.
Визначаємо коефіцієнт n, що визначає вплив поздовжніх сил, по формулі:
, (3.50)
,
Перевіряємо умову забезпечення міцності елементу без появи похилих тріщин
Qmax 2,5*Rbt*b*h0 , (3.51)
Q = 18,852 кН 2,5*1,32*103*0,4*0,56= 739,2 кН - умова виконується.
, (3.52)
де b4=0,5 ; c=0,25H =0,25*9,6= 2,4 м ;
Q = 18,852 кН 136кН - умова виконується.
Оскільки умови виконуються, міцність похилого перерізу забезпечена без розвитку похилих тріщин і поперечне армування призначаємо конструктивно:
8 А240с АS = 0,503 см2 з кроком 300 мм , що менше ніж 2018= 20 . 18 = 360 мм.
3.2.7 Розрахунок арматури консолі
На консолі колони діють зосереджені сили Qc= 220,61+51,26 = 271,87 кН.
Геометричні характеристики консолі: а=0,2 м; h=0,65 м; h0=0,65-0,04=0,61 м;
Рисунок 3.7 - Консоль колони
Визначаємо момент в консолі М = 1,25. 271,87. 0,2 = 67,97 Нм.
Розраховуємо повздовжню арматуру консолі за формулами (3.7) та (3.8):
;
см2.
Приймаємо арматуру 2 18 А400С, Аs = 5,09 см2 .
Назначаємо поперечне армування консолі: відігнутими стержнями і горизонтальними хомутами.
При 2,5*Rbt*b*h0=2,5*1,2*103*0,4*0,61=732 кН Qc=271,87 кН поперечне армування консолі приймаємо з конструктивних вимог.
При h=0,65 м 2,5а=2,5*0,2=0,5 м передбачені горизонтальні поперечні стержні зі сталі класу А240С, 6 , Аs = 0,283 см2.
Крок хомутів консолі приймаємо згідно [34] − h/4=650/4=162,5 S 150 мм.
Приймаємо S=100 мм.
Rbt*b*h0=1,2*103*0,4*0,61=293 кН Qc=271,87 кН.
При h > 2,5a сумарна площа перерізу похилих хомутів та відігнутих стержнів складає : АS≥0,002*b*h0 , (3.53)
Ainc =0,002*40*61= 4,88см2 .
Приймаємо 4 14 A400С, Ainc =6,16 см2.
3.2.8 Перевірка міцності колони в стадії підйому,
перевезення та монтажу
Колону виготовляють та перевозять плиском, тому висота перерізу при роботі на згин b=0,4 м
h0=0,4-0,04-0,5*0,018=0,351 м.
Кількість арматури за довжиною колони 4 Ø18 А400С, тому і кількість стержнів, які працюють на згин буде 2 Ø18 А400С, Аs = 5,09 см2.
Моменти, які може сприйняти переріз
M= *h0*Rs*As , (3.54)
де ξ= , (3.55)
ξ=0,06 → =0,97.
М2Ø18=0,97*0,351*280*103*5,09*10-4= 48,52 кН*м.
Навантаження від власної ваги з урахуванням коефіцієнту динамічності kd=1,5 :
, (3.56)
.
Зусилля, що виникають при підйомі та перевезенні
Розрахункова схема для цього випадку (рисунок 3.16). Опорами служать місця розташування закладних деталей .
Рисунок 3.8 - Схема до розрахунку на транспортні зусилля
Моменти, що виникають в колоні :
Моп1=,
Моп2=,
Мо=,
Мпр= Мо - 0,5Моп1 - 0,5Моп2 = 38,52 - 0,5*(15,92+35,82) = 12,65 кН*м ,
Мпр= 12,65 кН*м < М= 48,52 кН*м - міцність забезпечена.
Зусилля, що виникають під час монтажу
Колона під час монтажу піднімається стропом одітим в отвір Ø80 мм. Схема взята в початковий момент підйому, коли колона припідняти під кутом менше 300. В цьому випадку виникнуть найбільші моменти, тому що при кут нахилу менше 300 навантаження не розкладається на 2 складові qx та qу і моменти визначаються за повним навантаженням.
Рисунок 3.9 - Схема до розрахунку на монтажні зусилля
Моп=,
Мо=,
Мпр= 59,0 - 0,5*48,76 = 34,62 кН*м < М= 48,52 кН*м - міцність забезпечена.
Розрахунок фундаменту
4.1 Вихідні дані
Необхідно запроектувати фундамент стаканного типу під колону середнього ряду перерізом 0,4×0,6 м.
Глибина закладання фундаменту d=2,45 м.
Матеріали:
- бетон класу С15 : Rb=8,5 МПа; Rbt=0,75 МПа; Еb=23*103 МПа [32].
- робоча арматура класу А240С: Rs= Rsc =225 МПа, RSW=175 МПа; Еs=2,1*105 МПа,
конструктивна - А300С : Rs= Rsc =280 МПа; RSW=245 МПа; ES=1,7.105 МПа [33].
Розрахунок виконуємо на найбільш небезпечну комбінацію зусиль (додаток 1) :
при γf >1 М= 48,152 кН*м, N= 935,85 кН, Q= 18,852 кН – стержень 4.
Висота фундаменту Hf =2,45- 0,15 = 2,3 м.
Під фундаментом влаштовується підготовка із бетону висотою 100 мм.
4.2 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару. В даному проекті необхідно виконати оцінку глинистих грунтів, що є основою будівельного майданчику. Насипний та рослинний грунти не використовуються в якості несучих шарів.
В якості несучого шару грунту виступає - суглинок льосовидний, макропористий, твердий, просідаючий (шар № 3)
Розрахунковий опір несучого шару ґрунту R визначаємо за [37] методом інтерполяції в залежності від типу грунта, коефіцієнта пористості е та показника текучості IL : R0 = 217 кПа.
Всі дані по грунтам зводимо в таблицю 4.1.
Рисунок 4.1 – Розташування свердловини на плані будівлі
Рисунок 4.2– Інженерно-геологічний розріз 1 – 1
4.3 Визначення глибини закладання фундаменту
Глибину закладання фундаменту приймають з урахуванням наступних факторів:
а) інженерно-геологічних умов будівельного майданчику :
грунтовий та рослинний шари ґрунту необхідно прорізати, фундамент заглиблювати у несучий шар не менше ніж на 0,3 . . . 0,5 м:
= 0,7+0,6+0,5 = 1,8 м;
б) кліматичних особливостей району (глибини сезонного промерзання ґрунтів):
(4.1)
де - коефіцієнт впливу теплового обміну режиму будівлі на промерзання ґрунту біля фундаментів зовнішніх стін, який приймається за таблицею 3.10 [37];
- нормативна глибина промерзання, =0,8м [1],
0,5*0,8 = 0,4 м;
Приймаємо глибину закладання фундаменту на 0,2 м нижче розрахункової глибини промерзання ґрунтів = 0,4+0,2 = 0,6 м;
в) конструктивних особливостей будівель чи споруд:
=, (4.2)
де - відмітка верхнього обрізу фундаменту,
- більший із розмірів поперечного перерізу колони,
- товщина бетонного шару при омонолічуванні колони у фундаменті,
- мінімальна висота нижньої сходинки фундаменту,
= 0,15+0,6+0,05+0,3х2 = 1,4м.
Приймаємо глибину закладання фундаменту не менше відмітки врізки комунікаційних мереж, що становить -1,900 м.
Враховуючи всі фактори приймаємо глибину закладання фундаменту = 2,000 м.
Визначення розмірів підошви фундаменту
Розміри підошви фундаменту визначаємо за розрахунковими зусиллями при γf =1,як центрально-завантаженого. Розрахунок ведемо методом послідовних наближень.
Приймаємо співвідношення боків підошви фундаменту m=b/L=2/3.
М= 48,152/1,2 = 40,127 кН*м, N= 935,85/1,2 = 779,875 кН.
Ширина підошви фундаменту:
b = , (4.3)
де d=2,45 м - відмітка низу фундаменту,
b =.
Приймаємо розміри фундаменту L=2,7 м; b=1,8 м.
Площа підошви фундаменту L*b, (4.4)
2,7*1,8= 4,86 м2 .
Момент опору підошви Wf=b*L2/6 , (4.5)
Wf=1,8*2,72/6= 2,187 м3 .
Уточнюємо розрахунковий опір грунту на рівні підошви фундаменту:
R=, (4.6)
де - коефіцієнт умов роботи ґрунтової основи для глинистих грунтів (таблиця 3.11 [ ] ), =1,25;
- коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з основою при співвідношенні його довжини до висоти (таблиця 3.11 [37]): =1,0;
- коефіцієнт надійності, який приймається при визначенні розрахункових характеристик по [37] , = 1,1;
- коефіцієнти, які приймаються по таблиці 3.12 [37] у залежності від розрахункового значення кута внутрішнього тертя: при = 230, =0,69, =3,65, =6,24;
- питома вага ґрунту нижче підошви фундаменту, =17,7 кН/м3;
- глибина закладення підошви фундаменту, =2,45 м;
- середнє значення питомої ваги ґрунту :
кН/м3;
- значення питомого зчеплення суглинка, =15 кПа;
= 1, тому що = 1,8 м < 10 м; [37]
= 0 - для будівель без підвалу;
R= *(0,69*1*1,8*17,7+3,65*2,45*17,1+6,24*15) = 220,65 кПа.
Перевіряємо прийняті розміри підошви. Тиск на грунт :
, (4.7)
Умова : pn, max ≤ 1,2R; pn, mіп ≥0; pn ≤ R (4.8)
pn, max=17,7*2,45+=222,18 кПа < 1,2*220,65=264,78 кПа,
pn, min=17,7*2,45+=185,48 кПа >0,
pn=17,7*2,45+=203,83 кПа < 220,65 кПа - розміри підошви фундаменту задовольняють усім вимогам. Остаточно приймаємо L=2,7 м і b=1,8 м.
4.5 Конструювання фундаменту
Враховуючи значне заглиблення фундаменту, приймаємо його конструкцію з підколонником стаканного типу та плитою . Товщина стінок стакану зверху прийнята 250 мм, зазор між колоною та стаканом 100 мм. Розміри перерізу колони hc=600 мм, bc= 400 мм. Розміри підколонника в плані:
Lcf=600+2*250+2*100=1300 мм,
bcf=400+2*250+2*100=1100 мм.
Прийнято дві сходинки h= 0,35 м.
Висота підколонника hcf=2,3-0,7=1,6 м.
Глибина стакана hh=0,6+0,05=0,65 м.
Розміри дна стакана в плані bh=0,5 м і Lh=0,7 м. Конструкція фундаменту показана на рисунку 4.3. При наявності бетонної підготовки товщина захисного шару бетону а=0,05 м. Робоча висота фундаменту:
для сходинки 1 h01=0,35-0,05-0,02/2=0,29 м,
для сходинки 2 h02=0,7-0,05-0,02/2=0,64 м,
для підколонника h03=2,3-0,05-0,02/2=2,24 м.
При розрахунку тіла фундаменту за несучою здатністю використовуємо зусилля при γf >1.
4.6 Визначення армування підошви фундаменту
Визначимо напруження в ґрунті під підошвою фундаменту в напрямку довшої сторони без врахування ваги фундаменту і ґрунту на його уступах від розрахункових навантажень:
Pmіп=,
Pmax=,
P=, (4.13)
P1-1=,
P2-2=,
P2-2=.
Згинаючі моменти в розрахункових перерізах на 1 метр ширини фундаменту:
, (4.14)
,
,
.
Потрібна площа перерізу арматури класу А-І вздовж довшого боку підошви:
, (4.15)
,
,
.
Найбільш небезпечний переріз 2-2 - на грані підколонника. Приймаємо на 1 метр ширини 5 Ø12 А240С (АS=5,65 см3) з кроком 200 мм.
В напрямку меншого боку підошви армування визначаємо за середнім тиском на грунт Pmt=(192,56+214,58)/2=203,57 кПа :
, (4.16)
,
.
Потрібна площа перерізу арматури вздовж короткого боку підошви:
,
.
Приймаємо на 1 метр довжини підошви 5 Ø10 А240С (АS=3,93 см3) з кроком 200 мм.
Рисунок 4.2 - переріз 4-4 та приведений переріз
Рисунок 4.3 - Конструювання фундаменту
4.7 Армування підколонника та його стаканної частини
Визначаємо розрахункові зусилля в перерізі 4-4 при γf >1 :
M1=M+Q*hh , (4.17)
M1=48,152+18,852*0,65= 60,41 кН*м ,
N1=N= 935,85 кН.
Розміри коробчастого перерізу стаканної частини приводимо до еквівалентного двотаврового ( рисунок 4.2) .
b1=0,5 м; bf= b’f=1,1 м; hf= h’f=0,35 м; h=1,3 м; a=a’=0,04 м; h0=1,26 м;
.
Визначаємо ексцентриситет прикладання зусиль :
е1=60,41/935,85= 0,065 м.
Перевіримо чи може полиця сприйняти момент:
Мп = Rb*b’f*h’f *( hо -0,5* h’f) > N1 *е , (4.18) Мп = 8,5*103*1,1*0,35*(1,26-0,5*0,35)=3550 кН*м > N1 *е=60,41 кН*м.
Умова виконується — нульова лінія проходить в полиці, переріз розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf=1,1 м.
Прийняте симетричне армування.
Відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N :
e=e1+0,5h-a, (4.19)
e=0,065+0,5*1,3-0,04=0,675 м.
AS= , (4.20)
,
,
AS=
Відповідно до конструктивних вимог: AS=
Прийнято з кожного боку підколонника 4 Ø16 А-І , АS=8,04 см2.
Поперечне армування підколонника визначаємо за розрахунком на момент від діючих зусиль відносно осі, яка проходить через точку повороту колони. Перевіряємо умову:
.
Умова не виконується, в цьому випадку хомути ставимо конструктивно [37].
Приймаємо діаметр для сіток стакану Ø8 А300С, АS=0,13 см2.
4.8 Розрахунок основи по деформаціям
Осадка фундаменту визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундаменту з типовим геологічним розрізом (рисунок 4.1). По вісі фундаменту зліва будують епюру природного тиску ґрунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за формулою: (4.9)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
Визначаємо навантаження від власної ваги ґрунту в характерних точках :
на підошві першого шару ,
на підошві другого шару ,
на рівні підошви фундаменту ,
на підошві третього шару ,
на підошві четвертого шару ,
на підошві п’ятого шару ,
на підошві шостого шару ,
на рівні підземних вод ,
на підошві сьомого шару ,
на покрівлі восьмого шару (з урахуванням тиску води)
,
на підошві восьмого шару .
По вісі фундамента справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на основу : Р0 = Рср – σzg0. (4.10)
де Рср - середній тиск під підошвою фундамента,
Р0 = 203,83-41,905 = 161,925 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
Складаємо розрахункову схему для визначення осідання і розбиваємо здавлювану товщу на елементарні шари (рисунок 4.1).
Визначаємо додаткові напруження на підошві і покрівлі елементарних шарів:
σzp = α·P0, (4.11)
де α – коефіцієнт, що визначається за [ ] в залежності від відносного заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/b.
Осідання кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.12)
де коефіцієнт β = 0,8.
Рисунок 4.4 – Схема до розрахунку осідання фундаменту
Таблиця 4.2 – Розрахунок осадки фундамента
Номер точки Глибина розміщення точки, яка розглядається від підошви фундамента Z, м Коефі- цієнт α Напруга від власної ваги ґрунту, σzg, кПа Додаткова напруга по глибині, σzр = αР0, кПа Середнє значення додаткової напруги σzр,ср=( σzрі+ σzрі-1)/2, кПа Товщина елементарного шару, hi,см Значення модуля деформації ґрунту, Еі, кПа Осідання і-го шару Si=β(σzp,cp·hi)/Ei
0 0,00 0,00 1,00 41,905 161,925 147,04 80 13000 0,72
1 0,80 0,89 0,816 132,148
105,81 80 13000 0,52
2 1,60 1,78 0,491 79,463
63,42 80 13000 0,31
3 2,40 2,67 0,293 47,368
45,32 15 13000 0,04
4 2,55 2,83 0,267 87,04 43,265
36,68 65 19000 0,10
5 3,20 3,56 0,186 30,09
26,62 55 19000 0,06
6 3,75 4,17 0,143 109,72 23,15
19,81 80 18000 0,07
7 4,55 5,06 0,102 16,462
14,36 80 18000 0,05
8 5,35 5,94 0,076 140,12 12,26
1,87см
Порівнюємо отримане значення осідання з середнім значенням гранично допустимого осідання основ для промислової споруди згідно [37 ]:
S = 1,87 cм
5.1 Технологічна карта на влаштування рулонної покрівлі
5.1.1 Вихідні дані
Необхідно розробити технологічну карту на виконання покрівельних робіт п’ятиповерхової громадської будівлі. Технологічна карта розробляється на влаштування покрівельного килиму з рубімасту на гарячій бітумній мастиці по теплоізоляції з плит пінобетону з використанням машини СО-99 конструкції ЦНИИОМТП.
До складу робіт, що розглядаються картою, включено: наклеювання чотирьохшарового рулонного килиму на гарячій бітумній мастиці; наклеювання вручну чотирьохшарового рулонного килиму на гарячій бітумній мастиці в місцях, недоступних проходженню машини; вертикальне та горизонтальне транспортування мастики та рубероїду.
5.1.2 Організація і технологія процесу
До влаштування покрівельного килиму повинні бути виконані наступні роботи:
заповнені теплоізоляційним матеріалом та замонолічені стики плит покриття;
встановлені та закріплені патрубки, в які вставляють чаші воронок;
очищена від сміття та пилу поверхня, на яку вкладають покрівельний килим;
видалена вода та просушена основа під килим, при цьому на поверхні основи температура повітря повинна бути не вище 70°С.
Для верхнього шару рулонного килиму використовують рубероїд марки РМ-350 для нижніх шарів – марки РП-250. До подачі на покриття рубімаст очищають від посипки та перематують на іншу сторону на установці СО-98. Гарячу бітумну мастику, яку використовують для наклеювання рулонуу, необхідно доставляти на покриття з температурою 160-180°С. Марку гарячої бітумноі мастики приймаємо МБК-Г-65.
Для виконання робіт по відношенню будівлі розміром 42×18 м покриття в плані розділяють на дві ділянки по температурним блокам.
Наклеювання килиму проводиться машиною СО-99 конструкції ЦНИИОМТП. Попередньо в місцях, до яких машина не може підійти вплотну, килим наклеюють вручну в такій послідовності: спочатку полосу рубімасту шириною в 1/4 ширини рулона, зверху полосу в 1/2 ширини рулона, поверх неї полосу в 3/4 ширини рулона. Після цього зверху на всю ширину вручну наклеюють ще один шар рубероїду.
Після закінчення робіт, що виконуються вручну, наклеювання рубумасту виконують машиною СО-99, яка видає мастику на поверхню плит, розподіляє її по поверхні, розматує рулон рубімасту, приклеює та прикатує його по нанесеному шару мастики, а також прикатує кромки рулону.
Машина працює човниковим методом, здійснюючи робочий та холостий ходи. В процесі робочого ходу машина наклеює рубімаст на довжину рулона. За кожен робочий хід машина перекриває раніше вкладений шар на 2/3 ширини рулона. Після наклеювання полоси рубімасту на довжину рулона машину повертають у вихідне положення, знову заправляють та наклеюють наступні полоси.
Стики полотнищ рубімаста по довжині розташовують врозбіг з напуском один на одного не менше 100 мм.
Гарячу бітумну мастику, що доставляється автогудронаторами, перекачують в установку СО-100. Подавати мастику на покриття слід цією ж установкою. Мастика по вертикальному трубопроводу поступає в бак, встановлений у края покриття. Звідси на мототележці конструкції ЦНИИОМТП її розвозять по покриттю. Мотовізок змонтований на базі вантажного моторолера “Вятка” та обладнана баком ємкістю 200 л. Заправляють мототележку мастикою з установки СО-100. Мастику доставляють до наклеювальної машини, тут з крану бака мотовізка вона переливається в бак наклеювальної машини.
Рубімаст доставляють на об’єкт автотранспортом в пакунках по вісім рулонів та піднімають на покриття краном Т-108А, а до місця роботи розвозять моторолером ТГ-200. 5.1.3 Визначення обсягів робіт Таблиця 5.1 – Відомість визначення обсягів робіт
Назва роботи Одиниці виміру Загальна кількість Ділянки
1 2
1 2 3 4 5
Влаштування пароізоляції в два шари 1000 м2 1.512 0.756 0.756
Влаштування плит-ної теплоізоляції м3 181.44 90.72 90.72
Влаштування цементної стяжки 1000 м2 1.512 0.756 0.756
Наклеювання рулонного килиму 1000 м2 5.152 2.576 2.576
Наклеювання рулонного килиму вручну 1000 м2 0.896 0.448 0.448
Вертикальне транспортування бітумної мастики для одного шару т 1.512 0.756 0.756
Вертикальне транспортування рубероїду т 5.08 2.54 2.54
Горизонтальне транспортування бітумної мастики 1 їздка 44 22 22
Горизонтальне транспортування рубероїду 1 їздка 28 14 14
5.1.4 Складання калькуляції трудових витрат та заробітної платні Всі дані по трудовим витратам і заробітній платні заносяться до таблиці 5.16.
5.1.5 Матеріально-технічні ресурси Потреба в машинах, обладнанні, інструментах та пристосуваннях приведена в таблиці 5.2. Таблиця 5.2 – Технічні ресурси
Найменування Марка Кіль-кість Технічна характеристика
1 2 3 4
Машина для наклеювання рулонного килиму СО-99 конструкції ЦНИИОМТП 1 Продуктивність1600 м2/зміну
Машина для розвезення мастики по покриттю Конструкції ЦНИИОМТП 1 Ємкість баку 200 л
Машина для подачі мастики на покриття СО-100 конструкції ЦНИИОМТП 1 Продуктивність7 м3/год
Машина для очищення та перемотки рулонних покрівельних матеріалів СО-98 1 Продуктивність600 м/год
Установка для грунтовки ПКУ-35М 1 -
Автогудронатор - 1 Ємкість цис-терни 3.6 м3
Моторолер ТГ-200 1 Вантажопід’єм-ність 200 кг
Кран Т-108А 1 Вантажопід’єм-ність 500 кг
Ручний каток - 1 Вага 80 кг
Термос - 3 Ємкість 25 л
Сталевий гребок - 3 -
Щітка Тихомірова - 3 -
Робочий бачок - 3 -
Шпатель-ніж - 3 -
5.1.6 Вказівки з техніки безпеки При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних мастик і підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спецодяг, захисні окуляри і респіратори. Покрівельні мастики необхідно готувати на спеціальних майданчиках, віддалених не меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від брівки траншеї або котловану. Котли для варки бітумних мастик повинні щільно закриватися кришками, їх слід заповнювати не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла повинен бути комплект протипожежних засобів. При змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в розчинник, а не навпаки.
5.2 Проектування сіткового графіку
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [25] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 18;
- підготовчий період – 3;
- передача обладнання в монтаж – 10-14;
- монтаж обладнання – 6/11-16.
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.19.
Таблиця 5.3 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – підземні роботи. Після цього монтують конструкції каркасу. Паралельно з монтажем конструкцій каркасу виконують зведення цегляних стін і перегородок. По закінченні цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі та засклення віконних блоків. Після цього починається монтаж технологічного обладнання, влаштування опалення та вентиляції, внутрішні санітарно-технічні та електро-технічні роботи, по закінченні яких виконуються внутрішні штукатурні роботи. Після того, як штукатурні роботи виконано, виконують внутрішнє фарбування приміщень, а потім – влаштування підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу, монтаж конструкцій каркасу та влаштування покрівлі будівлі.
Розробка траншей під фундаменти, зрізка недобору грунту та зворотня засипка здійснюються за допомогою екскаватора марки Э-10011 АС. Зняття рослинного шару грунту та влаштування необхідного уклону майданчика виконується скрепером марки ДЗ-5. Конструкції каркасу монтуються краном КБ-503.3. Фундаменти та фундаментні балки монтуються краном ДЭК-251.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило, доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який період року.
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. Недопустимо розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км від будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або зах-ватках). Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином: будівля розбивається на дві ділянки і роботи виконуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка будівництва об’єкту.
В даному проекті застосовується метод окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується окремими потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються між собою в єдиний потік комплекса робіт.
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини: бульдозер Д-606; самохідний скрепер ДЗ-5 з ємкістю ковша 10 м3; екскаватор Э-10011АС з ємкістю ковша 1 м3. Монтаж конструкцій каркасу виконується баштовим краном КБ-103.3. Монтаж фундаментів виконується краном КС-8165. Для перевезення великогабаритних конструкцій використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними напівпричепами: панелевозом, колоновозом. Сипучі матеріали перево-зяться автосамоскидами марки МАЗ-205. Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
5.2.6 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по спеціальним шлангам до місця укладання;
-фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування, перетирання, розмішування масляних фарб;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок майданчика складів
Таблиця 5.4 – Розрахунок майданчика складів
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як максимальний за довжиною елемент – ригель довжиною 6 м, то прийнято внутрішній радіус закруглення дороги 6 м, а зовнішній – 12 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи мають прив’язочні розміри.
5.3.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.22 для кожного типу споруд.
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.13)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби, л.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.14)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол., [28];
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 36 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2, [28];
n – число годин роботи в зміну, n = 8.2 год.
Qгосп = 20·36·2/3600·8 = 0.05 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.15)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол., [28];
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 18 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин, [28].
Qсгп = 50·18/60·45 = 0.333 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.16)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, [28], Sкран = 400 л/шт., [28];
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.6 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 72 год., n1кран=40 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2, [28].
Qвп = 300·11.6·1.5·1.2/3600·72 + 400·2·1.5·1.2/3600·40 = 0.034 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0.05 + 0.333 + 0.034 + 10 = 10.417 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
, (5.17)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ГОСТом, тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
(5.18)
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності, перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·422.2/0.425 + 0.8·42.53 + 22.68)·1.05 ≈ 414.2 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 414.2 кВ·А, приймаємо пересувну збірну трансформаторну підстанцію СКТП-500 потужністю 500 кВ·А.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.19)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл = = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
При монтажі колон (S = (42 + 2·6)·(6 + 2·6) = 972 м2):
n = 0.3·20·972/1000 = 5.8 ≈ 6 шт.
При монтажі ригелів (S = (42 + 2·6)·(6 + 2·6) = 972 м2):
n = 0.3·20·972/1000 = 5.8 ≈ 6 шт.
При монтажі плит перекриття (S = (42 + 2·6)·(12 + 2·6) = 1296 м2):
n = 0.3·20·1296/1000 = 7.8 ≈ 8 шт.
6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборон
6.1 Загальні заходи по забезпеченню безепеки на об’єкті
Для забезпечення охорони праці і техніки безпеки відповідно діючому законодавству, будівельним нормам і державним стандартам передбачається [17], [24]:
- розробка і впровадження організаційних заходів у т.ч. розробка стандартів підприємства по охороні праці, посадових інструкцій, забезпечення нормативною літературою, навчання і інструктаж працюючих, організація медичних оглядів, встановлення режиму праці, складання проектів виконання робіт, заключення колективної угоди з профспілкою;
- застосування засобів колективного у т.ч. обладнання побутових приміщень (для організаціїї побуту працюючих використовуються тимчасові побутові приміщення, кількість і склад яких прийнято у залежності від кількості одночасно працюючих; проектом передбачаються наявність медпункту, що розташовуються в одному приміщенні);
- будівельний майданчик огороджується парканом (також огородженню підлягають
небезпечні зони навколо підкранових шляхів, навколо споруди при ведені кам'яних робіт);
- на в’їзді до будівельного майданчика встановлюються дорожні знаки, схема руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території.При роботі у темний період територія будівельного иайданчика освітлюється прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і горючеми газами з огорожею під замком.Для роботи з машиними та механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу баштового крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимого по влаштуванню та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крану при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
До вантажних та будівельних робіт допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд.
При застосуванні механізованих засобів необхідно випробовувати монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконується з урахування протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних комунікацій дозволяється лише з письмового дозволу організацій, які експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій, вибухонебезпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно негайно припинити до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів, знешкодження них та отримання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу.Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виємки, необхідно розташовувати на відстані не меньше 0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в межах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки, що регламентовані в [ 17 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності та стійкості. Настили риштувань огороджують поручами висотою не нижче ніж 1 м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати допусків.
Дверні та віконні прорізи в зовнішніх стінах, що знаходяться на рівні настилу або на 0.6 м вище за нього, а також отвори та прорізи в настилах та перекриттях повинні бути закриті або огороджені поручами на висоту 1 м.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах укладають не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без контейнерів – висотою не більше 1.7 м.
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт перед’являються та вимоги:
- засоби колективного захисту виготовляють за технічною документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому порядку;
- перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробовують статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним над нормативним на 10%; випробовування виконують за методикою, яка вказана в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань складається акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
Особливі вимоги при монтажних роботах:
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку знань
спеціальною екзаменаційною комісією.
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від вузла до вузла
конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з верхніх монтажних горизонтів.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на будівельному майданчику та будівлі, що монтується, повинні бути попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути встановлений на надійне та ретельно вивірену основу. Крани на рельсовій ході повинні мати протиугінні пристрої, автоматичний пристрій для обмеження вантажопід’ємності, а сталеві канати повинні періодично перевірятися.
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
При піднятті вантажів останні беруть на відтяжку, однак сам вантаж слід піднімати строго вертикально. Щоб запобігти перевантаження монтажних кранів слід слідкувати за наявністю на збірних елементах маркування із вказанням маси елемента. Перед підняттям необхідно перевірити надійність петель для строповки вантажу. Забороняється під час перерв залишати вантаж у висячому стані.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід припиняти.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допускаються робочі не молодше 18 років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огороджуються, звільняються від горючих матеріалів, облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам надається наряд-допуск і роботи виконуються під наглядом інженерно-технічних робітників.Електрозварювальні аппарати підключаються електриком і обов’язково заземлюються.
Роботи по влаштуванню покрівель дозволяється починати після перевірки справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути забезпечені спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння повинна бути огороджена. Особлива обережність повинна дотримуватись при виготовленні та нанесенні гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні заповнюватися не біль ніж на ¾ їх місткості та при варкі повинні закриватися кришками. При нанесенні мастик робочий повинен знаходитися з навітряної сторони. Переносити гарячі мастики в бачках по драбинах не допускається.До початку штукатурних робіт всі прорізи скляться або закриваються. Роботи проводяться лише в тих приміщеннях, де є опалення та вентиляція.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих речовин передбачаються засоби по пожежній безпеці. Працювати в приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Перед початком виконання робіт проводиться навчання робочих і інструктаж по пожежній безпеці, майданчик забезпечується засобами пожежогасіння біля легкозаймистих речовин та предметів встановлюються ящики з піском, протипожежні щити, на відстані не більше 150 м один від одного втановлюються пожежні гідранти; дотриманням нормативних відстаней від пожежних гідрантів до дороги та будинку забезпечується легкий під’їзд пожежних маших у випадку пожежі.
В пожежонебезпечних місцях встановлюються пожежні пости з первинними засобами пожежогасіння.Пожежонебезпечні роботи виконуються під наглядом майстра або виконроба.
Виконуються протипожежні розриви між складами, тимчасовими приміщеннями, вогненебезпечними робочими місцями.
Для забезпечення зовнішнього пожежогасіння пердбачається влаштування двох в’їздів на територію та до об’єкта будівництва. Позначаються шляхи евакуації.
Будівельний майданчик обладнується телефонним зв'язком.
6.2 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій і заходів по їх
попередженню і ліквідації
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є :
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів); Крім того, на територію пожежного депо можуть впливати аварії на інших підприємствах у тому числі Чорнобильська АЕС; хімкомбінат із викидом шкідливих речовин у повітря, воду, на грунт. Особливості геологічних умов (карстові явища, підроблені території, а також особливі умови – воєнні дії, теракти).
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди поділяються на дві категорії :
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони, підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення робіт технічними засобами.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при необхідності планується :
укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
розселення або евакуація працюючих;
протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
дублювання енергетичного забезпечення;
дублювання системи водопостачання;
створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
6.3 Розрахунок загального штучного освітлення
Раціонально виконане освітлення приміщень надає позитивного психофізі-ологічного впливу на працюючих, сприяє підвищенню продуктивності праці, забезпечуе їх безпеку, знижує втому і травматизм, зберігає високу працездатність в процесі праці. Для надання комфортних умов праці в приміщеннях автоматизованого системного керування проектуємої будівлі освітлення влаштовуємо з врахуванням наступних вимог:
освітлення на робочих місцях повинно бути достатнім для виконання даної роботи;
освітлення повинно бути рівномірним по робочій поверхні;
на робочій поверхні не повинно бути тіні, особливо рухливої;
в полі зору не повинно бути прямого і відбитого блиску (блиск – підвищена яскравість освітленої поверхні, яка викликає осліплення);
величина освітленості повинна бути постійною в часі;
спектральний склад світла повинен відповідати характеру роботи (ця вимога особливо суттєва для забезпечення правильної кольоропередачі);
світлові установки не повинні бути джерелом додаткових небезпек та шкідливостей;
установки повинні бути економні, прості та надійні.
В проектуємих приміщеннях передбачено влаштування штучного освітлення, яке запроектоване наступних видів:
робоче, призначене для забеспечення робочого процесу;
аварійне, що забезпечує мінімальне освітлення на робочому місці для продовження роботи при відключенні робочого освітлення;
евакуаційне, призначене для евакуації людей з приміщення при відключенні робочого освітлення, встановлюється на місцях пересування людей;
чергове, освітлення поза робочим часом.
В світильниках, що запроектовані в даних приміщеннях використано газорозрядні лампи (прилади, в яких випромінювання оптичного діапазону виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і парів металів, а також за рахунок явища люмінесценції), до переваг яких можна віднести велику світловіддачу (40-110 лм/Вт), високий термін служби ( до 10 000 годин), від газорозрядних ламп можна одержувати світловий потік практично в будь-якій частині спектру, підбираючи відповідним чином інертні гази і пари металів. До недоліків цих ламп відносяться пульсації світлового потоку (період розгорання може досягати 10 хвилин), утворення радіоперешкод, при використовуванні газорозрядних ламп через пульсацію світлового потоку можлива поява стробоскопічного ефекта (це явище скривлення зорового сприйняття об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при співпаданні кратності частотних характеристик руху об'єктів і змінення світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними лампами, які живляться змінним струмом (якщо частота обертання об'єкта співпадає з частотою пульсації світлового потоку, то об'єкт здається нерухомим). Для зменшення негативних властивостей ламп, в даному проекті використані лампи TLD.
Природнє та штучне освітлення може бути ефективне лише при ретельному обслуговуванні частин, що входять до складу системи вузлів та пристроїв. Внаслідок тривалого використання ламп (розжарювання та люмінесцентних
Ретельний та регулярний догляд за установками природнього та штучного освітленя має важливе значення для створення раціональних умов освітлення. Чищення скла вікон повинна виконуватись не рідше ніж два рази на рік для приміщень з незначною кількістю виділення пилу; для світильників – 4 – 12 разів на рік в залежності від характеру запилення виробничого приміщення. Перш ніж приступати до очищення світильників, потрібно їх знеструмити.
Світильники загального та місцевого освітлення, що підвішені на висоті нижче 2,5м від рівня підлоги, повинні мати напругу не вище 42В. При слесарно – монтажних роботах, технічному обслуговуванні і ремонті машин, автомобілів і іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильникаи) з напругою не вище 42В, а при роботах в особливо небезпечних умовах – не вище 12В. Конструкція ручного переносного світильника повинна виключати усіляку можливість дотику до струмонесучіх частин.
При експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично перевіряти:
стан ізоляції дротів;
рівень освітлення в контрольних точках даного приміщення (не рідше одного рази на рік після чищення світильників та заміни згорілих ламп)
Основний прилад для вимірювання освітлювання – люксметр.
Одним з найбільш ефективних засобів для забезпечення комфортних умов праці на робочих місцях є фарбування устаткування і приміщень. Фарбування службових приміщень істотно впливає на освітленість і на психофізіологічний стан людини. При виборі кольору для фарбування стін, стелі і підлоги службових приміщень варто керуватися коефіцієнтами відображення світла різними по фарбуванню освітленими поверхнями.
При виборі кольорового оформлення приміщень необхідно враховувати також орієнтацію віконних прорізів по сторонах світу. Якщо вони звернені на північ, то для фарбування доцільно застосовувати теплі тони: світло-жовті, світло-бежевіУ тих випадках, коли вони виходять на південну сторону, рекомендуються холодні тони: салатний, ясно-зелений, світло-блакитний. Так як дані приміщення автоматизованого системного керування орієнтовані на північ, то для фарбування застосовуємо теплі тони. Для фарбування стін використовуємо світло – бежевий колір, в фарбувальну суміш для фарбування стелі додаємо синьку для надання більшої білизни.
В даному розділі розраховуємо загальне штучне освітлення для приміщення автоматизованого системного керування проектуємої будівлі.
У відповідності із [49] для забезпечення нормальних умов праці освітлення повинно бути виконано світильниками із люмінесцентними лампами і освітленість повинна бути не менше 400Лк.
Приміщення автоматизованого системного керування являє собою прямокутник в плані площею 60,3м², висотою 3,6м із світлою стелею та стінами і темною підлогою. При виборі світильників враховуємо конструктивні, вимоги пожежної безпеки, світлотехнічні та естетичні вимоги, а також умови середовища в приміщенні.
Враховуючи ці вимоги та вимоги [49] в проекті прийняті світильники PHILIPS TCS 214/258LD в яких використовуються лампи TLD (58Вт) із світловим потоком 4500Лм.
Необхідну кількість світильників визначаємо за формулою:
(7.1)
де Е – нормативне освітлення, 400 лк;
К3 – коефіцієнт запасу, враховує зниження освітлення в процесі експлуатації, 1,5;
S – площа, що освітлюється 60,3 м2;
z – коефіцієнт мінімального освітлення, 1,1 для люмінесцентних ламп;
n – кількість ламп у світильнику n=2;
Fn – світловий потік лампи 4500 Лм;
- коефіцієнт використання, від одиниці;
шт.
Приймаємо 10 шт.
Коефіцієнт відбивання стелі, стін, підлоги або робочої поверхні та індексу приміщень визначаємо за формулою:
(7.2)
де А,B – довжина приміщення, м;
Згідно визначеного індексу приміщення визначаємо коефіцієнт відбивання [45]: від стелі с=70%; від стін с=50%; від підлоги с=10%;
Коефіцієнт використання =43% [51]
Визначаємо схеми розташування світильників згідно наступних рекомендацій:
світильники з люмінісцентними лампами встановлюються рядами, переважно паралельно довгій стороні приміщення чи стіні з вікнами;відстань між рядами світильників, між світильниками в ряді визначається з умови, ща відношення цієї відстані до висоти підвішених світильників не повинне перевищувати 1,4;відстань від крайніх рядів приймається в межах 0,3-0,4 відстані між рядами, в залежності від наявності поблизу стін робочих місць;в вузьких приміщеннях допускається однорядове розташування світильників;місцеві світильники в системі комбінованого освітлення розташовуються виходячи з технологічної послідовностіКількість рядів світильників визначаємо методом розподілення для досягнення рівномірного освітлення, виходячи з співвідношення:
(7.3)
де L-відстань між рядами.
Приймаємо 2 ряди світильників, по 5 в кожному ряді.
Уточнюємо довжину розрахункового ряду світильників:
Lрозр.=N*lс (7.4)
де lс – довжина світильника, lс=1880мм
Lрозр=Lряду – світильники розташовуються в вигляді суцільного ряду;
Lрозр<Lряду – світильники розташовуються в ряду з розривами, якщо величина розриву 0,5м (розрахункової висоти підвішування світильників) необхідно провести повторний розрахунок з врахуванням розривів або зменшити кількість рядів і виконати повторний розрахунок;
Lрозр>Lряду – світильники не розташовуються в ряд, в цьому випадку необхідно перейти до ламп більш великої одиничної потужності і іншим світильникам, або збільшити кількість рядів, або використати здвоєні або зтроєні ряди – в усіх випадках необхідний новий розрахунок.
Lрозр.=5*1880=9400мм
Приймаємо два суцільних ряди світильників по 5 в кожному ряді.
Список використаної літератури
ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних кліматичних впливів. Будівельна кліматологія. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011.
ДБН В.1.2-2:2006 Системи надійності та безпеки в будівництві. Навантаження і впливи. Проектування будівельних конструкцій (зі змінами № 1, 2). – К.: Мінрегіон України, 2006.
ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. – К.: Мінрегіон України, 2019.
ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Система проектної документації для будівництва. Правила виконання робочої документації генеральних планів. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
ДБН В.2.2-15:2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. – К.: Мінрегіон України, 2019.
ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції із важкого бетону. Правила проектування. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Будівельні матеріали. Блоки з ніздрюватого бетону стінові дрібноштучні. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
ДСТУ Б В.2.7-8:2014 Будівельні матеріали. Плити пінополістирольні. Технічні умови. – К.: Мінрегіон України, 2015.
ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
ДСТУ EN 14351-1:2020 Вікна та двері. Стандарт на продукцію, експлуатаційні характеристики. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2020.
ДСТУ Б В.2.6-11:2011 Конструкції будинків і споруд. Двері металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови. – К.: Мінрегіон України, 2012.
ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Конструкції будинків і споруд. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
ДБН В.2.6-220:2022 Покриття будівель і споруд. – К.: Мінрегіон України, 2022.
ДСТУ Б В.2.7-101-2000 Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови. – К.: Держбуд України, 2001.
ДБН В.2.6-22:2001 Улаштування покриттів підлог у житлових і суспільних будівлях. Технічні вимоги та правила виконання робіт. – К.: Держбуд України, 2001.
ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Основні вимоги. – К.: Мінрегіон України, 2017.
ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. – К.: Мінрегіон України, 2013.
ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція будівель. – К.: Мінрегіон України, 2021.
ДСТУ 8943:2019 Труби сталеві електрозварні прямошовні. Технічні умови. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
Клименко Є. В. Кам’яні та армокам’яні конструкції : підручник. Київ : Центр навчальної літератури, 2021. 308 с.
Барабаш М. С., Назаренко Ю. В. Чисельні методи розрахунку будівельних конструкцій : навч. посіб. Київ : Каравела, 2022. 264 с.
Бліхарський З. Я. Залізобетонні конструкції : підручник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. 420 с.
Вахненко П. Ф. Інженерні мережі та обладнання будівель : навч. посіб. Київ : Вища школа, 2019. 315 с.
Розрахунок і проектування металевих конструкцій : навч. посіб. / за ред. В. О. Ковтуненка. Київ : ІНКОС, 2023. 380 с.
Організація будівельного виробництва. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту бакалавра для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» денної та заочної форм навчання / Уклад. : О. В. Григор, В. М. Снісаренко. Черкаси : ЧДТУ, 2024. 45 с.
Розрахунок будівельних конструкцій з використанням програмних комплексів. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт / Уклад. : С. А. Демиденко. Черкаси : ЧДТУ, 2023. 32 с.
Проектування фундаментів мілкого закладення та палевих фундаментів. Методичні вказівки / Уклад. : М. П. Колісник. Черкаси : ЧДТУ, 2025. 40 с.
ДБН В.2.1-10:2018 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.: Мінрегіон України, 2018.
ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва. – К.: Мінрегіон України, 2016.
ДБН А.3.2-2:2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
Розрахунок залізобетонних конструкцій за ДБН В.2.6-98:2009: Довідковий посібник / За ред. докт. техн. наук, проф. А. Б. Голишева. – К.: Логос, 2011.
Методичні вказівки до виконання дипломних та курсових проєктів з дисциплін будівельного циклу (Організація будівництва, Основи та фундаменти) для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» / Укладачі: [Вкажіть актуальних авторів вашого ВНЗ] – К.: [Назва вашого університету], 2022–2025 рр.
Розрахунково-обчислювальний комплекс та програмне забезпечення для ТІМ (Технологій інформаційного моделювання) та скінченно-елементного аналізу: ПК LIRA-SAPR 2024 / ПК МОНОМАХ-САПР. (Замість старої версії Ліра 9.4)