Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10134
Назва: Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.
Автори: Єксарьов , Володимир Анатолійович
Бухал, Дмитро Антонович
Ключові слова: медичне виробництво;конструктивні рішення;архітектурно-планувальні рішення;промислова будівля;технологія будівельного виробництва
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Проєкт «Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла» у м. Сміла Черкаської області» передбачає створення сучасного промислового підприємства, орієнтованого на виготовлення медичних інструментів, обладнання та полімерних виробів одноразового застосування. Підприємство функціонально поєднує виробничі, складські, адміністративно-побутові та інженерні приміщення, що забезпечують повний технологічний цикл виготовлення, контролю якості, стерилізації та зберігання медичної продукції. Вибір виробничого профілю відповідає спеціалізації ПрАТ «Медико-Сміла», основним видом діяльності якого є виробництво медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів. Архітектурно-планувальне рішення комплексу спрямоване на чітке розмежування технологічних і допоміжних зон, організацію раціональних потоків сировини, готової продукції та персоналу, а також забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов виробництва. Особливу увагу приділено організації приміщень для виготовлення одноразових медичних виробів, складських зон, лабораторного контролю та стерилізації. Формування промислового комплексу сприяє розвитку виробничої інфраструктури м. Сміла та підвищенню ефективності виготовлення сучасної медичної продукції.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10134
Розташовується у зібраннях:192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
КРБ Бухал Дмитро Антонович Б-24ск.docx
  Restricted Access
4.21 MBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університете
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва


«ДО  ЗАХИСТУ ДОПУСТИЛИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
________Сергій Пряник

_____________________

«____»__________2026р.

Пояснювальна записка
До кваліфікаційної роботи бакалавра

Бакалавр
(освітній рівень)

На тему «Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м.Сміла, Черкаської обл.»


Виконав:здобувач вищої освіти 4 курсу, групи Б-24СК
спеціальність 192 – Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Будівництво» 

                                       ____________                                Бухал Д.А.
	(підпис)                                                            (призвіще,ініціали)



Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра

канд. техн. наук, доцент Єксарьов В.А.                          _________
            (науковий ступінь,вчене звання,прізвище ініціали)	(підпис)

Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра

_____________________________________                 __________
	(посади, науковий ступінь,вчене звання,прізвище,ініціали)	(підпис)



Черкаси 2026 р.


Зміст

Вступ……………………………………………………………………………… 5
1 Технологія основного виробництва……………………………………………6
2 Архітектурно-будівельний розділ……………………………………………   7
  2.1 Вихідні дані…………………………………………………………………  7
  2.2 Опис схеми генплану………………………………………………………  8
  2.3 Об’ємно-планувальні рішення…………………………………………….  8
  2.4 Конструктивні рішення…………………………………………………….  9
  2.5 Допоміжні приміщення…………………………………………………… 11
    2.5.1 Приміщення санітарно-побутового обслуговування………………… 11
    2.5.2 Приміщення охорони здоров’я…………………………………………11
    2.5.3 Приміщення культурного обслуговування…………………………… 11
    2.5.4 Приміщення громадського харчування………………………………   11
  2.6 Спеціальні заходи та роботи……………………………………………… 12
    2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки…………………………………   12
    2.6.2 Захист будівельних конструкцій від корозії…………………………  12
    2.6.3 Захист від шуму та вібрації…………………………………………….13
    2.6.4 Охорона навколишнього середовища………………………………….13
  2.7 Інженерно-технічне оснащення будівлі…………………………………  13
  2.8 Технічні і розрахункові дані……………………………………………… 15
    2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень………15 
    2.8.2 Специфікації……………………………………………………………  15
    2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі…………………………22
  2.9 Техніко-економічні показники…………………………………………… 24
3 Розрахунково-конструктивний розділ………………………………………..24
  3.1 Двоскатна балка…………………………………………………………… 24
    3.1.1 Вихідні дані…………………………………………………………….  24
    3.1.2 Визначення навантажень……………………………………………… 25
    3.1.3 Визначення зусиль в перерізах балки…………………………………26
    3.1.4 Попередній підбір поздовжньої арматури…………………………….27
    3.1.5 геометричні характеристики поперечних перерізів балки…………   28
    3.1.6 Попереднє напруження арматури та його втрати…………………… 29
    3.1.7 Розрахунок міцності балки в стадії експлуатації……………………. 29
      3.1.7.1 Перевірка розмірів бетонного перерізу……………………………
      3.1.7.2 Міцність нормальних перерізів…………………………………… 
      3.1.7.3 Міцність похилих перерізів………………………………………   
      3.1.7.4 Міцність балки в коньку………………………………………………


    3.1.8 Розрахунок балки в стадії виготовлення, транспортування та монтажу
      3.1.8.1 Перевірка міцності нормальних перерізів…………………………30
      3.1.8.2 Перевірка тріщиностійкості нормальних перерізів…………………
    3.1.9 Розрахунок балки по утворенню тріщин……………………………   32
      3.1.9.1 Розрахунок нормальних перерізів…………………………………….
      3.1.9.2 Розрахунок похилих перерізів…………………………………………
    3.1.10 Розрахунок балки по розкриттю тріщин…………………………… 32
    3.1.11 Розрахунок балки по закриттю нормальних тріщин………………  33
    3.1.12 Визначення прогину балки…………………………………………   35
4 Основи та фундаменти………………………………………………………  41
  4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчика……… 41
  4.2 Вихідні дані………………………………………………………………  43
  4.3 Розрахунок пальового фундаменту………………………………………44
  4.4 Армування ростверку……………………………………………………  48
  4.5 Визначення осадки фундаменту………………………………………… 50
  4.6 Армування палі……………………………………………………………52
5 Технологія та організація будівельного  виробництва…………………… 53
  5.1 Технологічна карта на монтаж конструкцій наземної частини………   53
    5.1.1 Визначення обсягів монтажних робіт……………………………………
    5.1.2 Вибір монтажних пристроїв……………………………………………56
    5.1.3 Вибір методів монтажу…………………………………………………59
      5.1.3.1 Монтаж колон…………………………………………………………..
      5.1.3.2 Монтаж елементів покриття…………………………………………
      5.1.3.3 Монтаж елементів огородження……………………………………61
    5.1.4 Визначення монтажних характеристик елементів……………………62
      5.1.4.1 Монтажна маса………………………………………………………62
      5.1.4.2 Монтажна висота…………………………………………………….62
      5.1.4.3 Необхідний виліт гака крану………………………………………  64
    5.1.5 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами………………  67
    5.1.6 Вибір способів закріплення конструкцій……………………………   68
    5.1.8 Вибір транспортних засобів……………………………………………70
    5.1.9 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної плати………… 73
    5.1.10 Складання таблиці технологічних розрахунків……………………   80
    5.1.11 Визначення кількості кранів у комплекті…………………………… 89
    5.1.12 Визначення техніко-економічних показників варіантів монтажу……
    5.1.13 Визначення техніко-економічних показників проекту………………92
    5.1.14 Розробка заходів з безпеки життєдіяльності при проведенні монтажних робіт…………………………………………………………………                      93
  5.3 Проектування сіткового графіку………………………………………… 114
    5.3.1 Нормативна тривалість будівництва……………………………………
    5.3.2 Методи виконання основних робіт по комплексам…………………  115
    5.3.3 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту ……………………………………
    5.3.4 Організація поточного будівництва……………………………………118
    5.3.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка…………   119



    5.3.6 Парк будівельних машин і транспорту………………………………120
  5.4 Розробка буд генплану……………………………………………………121
    5.4.1 Розрахунок майданчика складів………………………………………
    5.4.2 Тимчасові дороги та їх типи……………………………………………
    5.4.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних будинках……
    5.4.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового водогону..
    5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового   енергозабезпечення……………………………………………………………….
    5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………………..
    5.4.7 Охорона праці та техніка безпеки ……………………………………..
    5.4.8 Техніко-економічні показники буд генплану ………………………
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях робітників на об’єкті 122
  6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на об`єкті …………………………………………………………………………  122
  6.2 Техніка безпеки при зварювальних роботах в колодязях, каналах, металевих ємностях ……………………………………………………………128
  6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті…..
  7 Кошторис та ТЕП……………………………………………………………139
Список використаної літератури………………………………………………161
Додатки…………………………………………………………………………..



ВСТУП

Майданчик, по якому ведеться будівництво заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.
Український ринок медичних виробів одноразового використання (шприци, системи для переливання крові, контейнери, катетери, ЗІЗ) значною мірою залежить від імпорту (зокрема з країн Азії та ЄС). Створення потужного вітчизняного виробництва знижує залежність від зовнішніх постачальників, що є питанням національної безпеки в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення.
Постійне та безперебійне забезпечення лікарень, госпіталів та цивільного населення якісними розхідними матеріалами. Одноразові полімерні вироби є основою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ).
Потреба в медичному обладнанні та пластикових виробах медичного призначення в Україні стабільно зростає через необхідність лікування та реабілітації поранених, а також загальну модернізацію медичної системи.
 Проєкт дозволяє закласти з нуля виробничі потужності, що повністю відповідають сучасним українським та європейським стандартам (ДСТУ EN ISO 13485 «Вироби медичні. Система управління якістю» та правилам GMP).
Проєктування та будівництво сучасних «чистих приміщень» (класів ISO 7–ISO 8) для ліття під тиском та екструзії полімерів є технологічним кроком вперед для української промисловості.
Можливість впровадження на етапі будівництва сучасних систем стерилізації (етиленоксидна або радіаційна) та очисних споруд, що мінімізує екологічне навантаження.
Локалізація виробництва в Черкаській області дозволить суттєво знизити логістичні витрати у порівнянні з імпортними аналогами, що зробить кінцеву продукцію доступнішою для державних закупівель (через систему Prozorro).
Географічне положення України та відповідність продукції стандартам ISO/EN відкривають перспективу експорту медичних полімерів до країн Східної та Центральної Європи.
Будівництво заводу ЗАТ «Медико-Сміла» є високоактуальним інфраструктурним та промисловим проєктом. Воно вирішує стратегічне завдання держави щодо забезпечення медичної галузі доступними та якісними вітчизняними виробами, стимулює розвиток промислового потенціалу Черкащини та створює сучасне технологічне виробництво з високою доданою вартістю.По-четверте, вдосконалення організації будівельного виробництва, проведення екологічних заходів, заходів по охороні праці.



1 ТЕХНОЛОГІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА 

Технологічний процес основного виробництва заводу ЗАТ «Медико-Сміла» являє собою високотехнологічний, автоматизований цикл переробки полімерної сировини медичного призначення в готові стерильні вироби одноразового використання, який реалізується в умовах суворого контролю мікроклімату та стерильності середовища. Організація виробництва базується на концепції послідовного проходження сировини через зони з різними класами чистоти, що мінімізує ризик мікробіологічного та механічного забруднення продукції на всіх етапах.
На початковому етапі гранульовані полімери, такі як медичний полівінілхлорид, поліпропілен та поліетилен, проходять обов’язковий вхідний лабораторний контроль, після чого піддаються підготовці у спеціальних бункерах-сушарках для видалення залишків вологи. Очищена та висушена сировина за допомогою герметичної системи вакуумного пневмотранспорту подається безпосередньо у виробничі цехи, повністю ізольовані від зовнішнього середовища.
Безпосереднє формування деталей виробів відбувається у зоні «чистих приміщень» класів чистоти ISO 7 та ISO 8, де повітря безперервно фільтрується через триступеневі системи очищення з HEPA-фільтрами, а всередині підтримується надлишковий тиск та чітко контрольований температурно-вологісний режим. Для виготовлення жорстких конструкційних елементів, таких як циліндри та поршні шприців, канюлі або з'єднувальні елементи, застосовується метод лиття під тиском на високоточних термопластавтоматах, де розплавлений пластик під високим тиском заповнює охолоджувані прес-форми. Паралельно з цим, виготовлення гнучких елементів, зокрема медичних трубок для систем переливання крові та розчинів, здійснюється методом безперервної екструзії, за якого пластифікований полімер продавлюється крізь калібрувальні матриці, охолоджується у ваннах із демінералізованою водою та автоматично нарізається на заготовки заданої довжини.
Отримані компоненти по закритих конвеєрних лініях транспортуються на ділянку автоматичного складання та маркування, яка також розташована в межах чистої зони. Тут спеціалізовані роботизовані комплекси здійснюють високошвидкісне збирання готових виробів, з'єднуючи деталі шприців або монтуючи вузли систем переливання з голками, фільтрами та регуляторами швидкості потоку. На цій же стадії на циліндри шприців методом точного друку наноситься мірна шкала з використанням нетоксичних медичних фарб, що стійкі до подальшої хімічної та термічної обробки.
Після завершення збирання готові вироби надходять на лінію індивідуального пакування типу «Flow-pack» або блістерні машини, де вони герметично запаковуються у комбіновану упаковку, що складається з прозорої полімерної плівки та спеціального газопроникного медичного паперу. Упакована продукція формується у групову тару, укладається в гофроящики та маркується штрих-кодами із зазначенням номера партії для забезпечення повної простежуваності.

Критичним етапом технології є газовий метод стерилізації етиленоксидом, який гарантує повне знищення мікроорганізмів та їхніх спор. Сформовані палети з продукцією завантажують у герметичні стерилізаційні камери, де у вакуумному середовищі під впливом заданої температури та вологості відбувається експозиція газом, який легко проникає крізь пори медичного паперу всередину кожної упаковки.
Завершується виробничий цикл стадією дегазації на спеціалізованому складі з інтенсивною примусовою вентиляцією, де вироби витримуються протягом кількох діб для повної десорбції залишків стерилізуючого газу до абсолютно безпечних мікроскопічних норм. Тільки після фінальних лабораторних випробувань зразків на стерильність, апірогенність і токсичність партія продукції отримує сертифікат відповідності та переводиться на склад готової продукції для подальшого відвантаження споживачам.

2.1 Вихідні дані

Виробничий корпус заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської області являє собою одноповерхову будівлю з прибудованою чотирьохповерховою побутовою частиною.
	Будівля розташована на південний схід від м. Сміла по вул. Мазура, 181. Земельна ділянка межує: з північного заходу–вул. Мазура; з північного сходу - земельна ділянка радіо-приладного заводу; з південного сходу – земельна ділянка цеху по виробництву металопластикових вікон; з півдня – земельна ділянка КП «Смілаводоканал» вільна від забудови.
	Будівля, що проектується знаходиться в ІІв кліматичному районі який характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1, 2]:
- розрахункові температури зовнішнього повітря :
           –  зимова температура – мінус 22°С;
           –  літня температура – плюс 24°С;
- переважний напрямок вітру і середня швидкість:
–  в літній період – північно-західний, швидкість 3,3 м/с;
          –  в зимовий період – західний, швидкість 4,3 м/с;
- нормативний тиск вітру – 3 кПа;
- розрахункова величина барометричного тиску – 745 мм.рт.ст.;
- зона вологості – ІІІ ;
- глибина сезонного промерзання грунту – 1,2 м.
- нормативна маса снігового покриву  – 7,0 кПа;
- нормативна швидкість вітру – 4,5 кПа.
       Геологічний розріз  представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі:
- насипний грунт – 0,5-2,0м;
- супісок гумусова ний, темно-сірий (родючий грунт)– 0,0-1,1м;
- супісок лесоподібний, коричновато-сірий, з кротовинами, твердий, просідає від додаткових навантажень – 0,0-1,8м;

- пісок жовто-коричневий, жовтий, мілкий, мало вологий, середньої щільності, місцями з прошарками супіску – 0,0-2,8м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, маловологий, середньої крупності, середньої щільності, місцями з прошарками супіску – 0,0-0,9м;
- супісок лесоподібний, світло-коричневий, твердий, просідає від додаткових навантажень – 0,0-2,8м;
- суглинок лесоподібний, світло-коричневий, твердий, просідає від додаткових навантажень – 0,0-0,9м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, мало вологий, середньої крупності, середньої щільності – 0,5-4,0м;
- пісок жовто-сірий, жовтий, світло-сірий, мілкий, мало вологий, середньої щільності – 1,2-3,2м;
- пісок жовто-сірий, коричневий, мало вологий, середньої крупності, щільний – більше 2м.
Підземні води залягають на глибині більше 12м.

2.2Опис схеми генплану

  Земельна ділянка розміщена на південний схід від м. Сміла поблизу по вул. Мазура, 181. Земельна ділянка межує: з північного заходу – вул. Східна; з північного сходу - земельна ділянка Аптекоуправління; з південного сходу – земельна ділянка радіо-приладного заводу; з півдня – земельна ділянка КП «Смілаводоканал» вільна від забудови.
Грунти відведеної ділянки не відносяться до особливо цінних, але за висновками ДП «Черкаського інституту землеустрою» на ділянці необхідно зняти 40 см гумусового шару та замовити проект поліпшення малопродуктивних угідь знятим родючим грунтом.  
       Генеральним планом передбачено, згідно  [3]:
         – організація під’їздів до об’єкту, що проектується із забезпеченням можливості під’їзду вантажного та пожежного автотранспорту;
         – покриття прилеглої ділянки тротуару мощенням ФЕМ;
         – влаштування на передоб’єктній території місць для парковки автомобілів клієнтів на 10 одиниць;
         – облаштування майданчика для збирання сміття та відходів у закритих    герметичних контейнерах.
      Запроектований додатковий благоустрій території, який полягає в озелененні прилеглої території та введенням набору функціонально необхідних малих архітектурних форм.

2.3 Об’ємно – планувальні рішення будівлі

Об’ємно – планувальні рішення будівлі розроблені з урахуванням санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу в надзвичайних ситуаціях згідно [4].	


Виробничий корпус заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла» має прямокутну форму в плані з розмірами в осях “1-13” –  66 м,      “А-Н” – 36м. Будівля складається з двох блоків: основного виробничого, розміри якого становлять в осях “1–11” - 54,6 м; в осях “А – Н” – 36 м та прибудованого чотириповерхового побутового блоку,  розміри якого складають в осях “11 – 13” – 11,4 м; в осях “А – Н” - 36м.
 Виробничий корпус заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», – одноповерхова з підвалом на всю будівлю з прибудованим побутовим чотириповерховим блоком. 
Виробничий корпус складається із двох прогонів шириною по 18м, висотою до низу конструкції  покриття 6,0 м і висотою підвалу 3,1м.
 В підвальній частині будівлі виробничого корпусу заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла»,   на відмітці (мінус) 3,600м знаходяться склади битого скла (категорія “В“) і  металобрухту (категорія “В“).
Сполучення підвальної частини з першим поверхом забезпечується через сходи і вантажний ліфт.
Двері та ворота в протипожежних перешкодах обладнані автоматичними пристроями закривання їх при пожежі, прийнято згідно [5].
Зовнішні ворота можуть бути використані як евакуаційні виходи, згідно [5].
Проектування адміністративно-побутових приміщень виконано згідно вимог [6].
Корпус побутових приміщень - чотириповерхова будівля з підвалом. На першому поверсі розміщені  кімната для відпочинку, для прийому їжі, санвузли та дущові, вестибюль на решті, 2…4 поверхах - конторські і офісні приміщення. 
Так як в проекті побутовий блок запроектований в  чотири поверхи, то для доступу на другі поверхи передбачено сходові клітини.  
Для доступу на покрівлю передбачено встановлення вертикальних металевих пожежних драбин шириною 0,6 м. 
Необхідна площа приміщень технічного огляду і технічного ремонту визначається кількістю постів і набором технологічного обладнання в кожному з них, згідно з [4].

2.4 Конструктивні рішення будівлі

 За конструктивним рішенням будівля каркасна, виконана з уніфікованих залізобетонних конструкцій.
Основними елементами каркасу є:
Фундаменти – з урахуванням характеристик грунту майданчику будівництва фундаменти прийняті з буронабивних паль, згідно [7, 8]. Ростверк монолітний залізобетонний. Стіни підвалу виконані із стінових блоків, які прийняті згідно [9].

Глибина закладання фундаментів становить (мінус) 9,350м, верх підколонника знаходиться на відмітці (мінус) 0,150м.
Колони виробничого корпусу заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», прийняті збірні, довжиною 6,9 м, згідно [ 10 ]. Крок колон - 6,0 м.
	Для кріплення стінових панелей в торцях  будівлі передбачені  фахверкові колони, прийняті згідно [ 10 ], оскільки ширина прогону складає 18 м.
Зовнішні стіни із умов теплотехніки та несучої спроможності прийняті із керамзитобетонних панелей, прийнятих згідно [11].
В побутовій частині будівлі прийняті самонесучі стіни, виконані з силікатної цегли, прийнятої згідно [12 ] товщиною 380мм .
Внутрішні стіни та перегородки  виконані з гіпсових плит товщиною 100 мм, прийнятих згідно [13].
Перекриття між поверхами в побутовому корпусі запроектоване із збірних  залізобетонних плит, прийнятих згідно [14], на окремих ділянках перекриття частково використовуються монолітні  ділянки . 
Покриття - у виробничій частині будівлі, в якості несучих елементів покриття використовуються залізобетонні двоскатні балки довжиною 18 м, які прийняті згідно [15], та ребристі плити покриття розмірами 3 х 6 м, які прийняті згідно [16]. 
Водовідведення виконано зовнішнім, організованим.
	Покрівля запроектована з 2 шарів Екофлексу ТК П4, згідно [17].
	Місця примикання покрівлі до стін виконуються із заведенням основного покрівельного килиму на висоту  не менше 200мм. 
Проектом передбачено встановлення зенітних ліхтарів у виробничому відділені будівлі.	
Сходи - так як побутова частина будівлі запроектована чотириповерховою, то для доступу працюючих на інші поверхи передбачено влаштування сходинкових маршів із площадками. В даному проекті прийнято збірні залізобетонні сходинкові марші шириною 1200 мм, які прийняті згідно [18] та сходові площадки шириною   1500мм, які прийняті згідно [18].
Перемички - для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються збірні залізобетонні перемички прийняті згідно [19]. 
 Підлога - тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщення і прийнята згідно [20]. Експлікація підлоги подана в експлікації підлог, що наведена на 3 аркуші графічної частини проекту.  	 
Двері зовнішні - металопластикові прийняті згідно [21], в битових та офісних приміщеннях – дерев’яні, прийняті згідно [22], всі інші двері металопластикові, згідно [21].
Вікна – металопластикові, прийняті згідно [21]. При встановленні шви між віконними блоками та стінами заповнюються монтажною піною.
Ворота - складчасті, прийняті згідно [23].



2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення

2.5.1 Санітарно – побутові приміщення

	В побутовій частині будівлі передбачені приміщення для санітарно – побутового обслуговування персоналу. Для цього в проекті запроектовані наступні приміщення, що розташовані на першому поверсі будівлі в побутовому блоці: 
гардероби для робочого одягу, а також домашнього та вуличного одягу;
душові;
санвузли.
	В гардеробах також передбачені комори брудного та чистого робочого одягу; для зберігання одягу передбачено встановлення металевих шаф. 
	Для складування і зберігання інвентарю в будівлі запроектовані комори.


2.5.2 Приміщення охорони здоров’я

Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів серед працюючого персоналу, проектом передбачено  медпункт, який розташовується на другому поверсі адміністративно – побутової частини будівлі.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі виробництва, усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.

2.5.3 Приміщення культурного обслуговування
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена кімната відпочинку, обладнана необхідними засобами і призначена для відпочинку у неробочий час
		Для працівників, що палять проектом передбачена спеціальна кімната для паління, що знаходиться на першому поверсі.

2.5.4 Приміщення громадського харчування

	Організація громадського харчування передбачена в існуючих закладах харчування, які розміщені на території прилеглій до об’єкту будівництва.

2.5.5 Приміщення управління

В будівлі запроектовано кабінети завідуючого складу та менеджерів з виконання робіт, кабінет головного інженера що знаходяться на другому поверсі .






2.6 Спеціальні заходи та роботи

2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежобезпеки

При будівництві та експлуатації виробничого корпусу заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла»,  передбачено заходи з пожежної безпеки.
Виходячи з категорій виробничих приміщень по вибуховій, вибухо-пожежній і пожежній безпеці В і Д, приміщення камери фарбувальної-А, приміщення котельні - Г, та  класу пожежної безпеки по ПУЕ П - ІІа, та В-Іа.
Ступінь вогнестійкості будівлі – ІІ, згідно [5].
Виробничі приміщення категорії Д відокремлюються від приміщень категорії В протипожежними перегородками І типу.
Санітарно-побутові приміщення відокремлені від виробничих приміщень протипожежною перегородкою з межею вогнестійкості 1,5 години і протипожежним перекриттям  3 типу, згідно [5].  З усіх приміщень передбачені евакуаційні виходи згідно з вимогами [5, 6].
Для внутрішнього і зовнішнього пожежогасіння використовуються запроектовані системи водопроводів і пожежних гідрантів. 
Внутрішнє пожежогасіння корпусу побутових приміщень передбачається від пожежних кранів Ø50мм і складає 2,5 л/с. 
Внутрішнє пожежогасіння виробничого корпусу передбачається із пожежних кранів Ø 50мм і складає 5 л/с, з розрахунку 2 струмені по 2,5л/с кожний і визначений відповідно з [5].  
Зовнішнє пожежогасіння передбачається від пожежних гідрантів, розташованих на зовнішній мережі і складає 20 л/с.
  Пожежна безпека виробництва забезпечується засобами та приладами пожежної безпеки. У виробничих приміщеннях категорії В встановлюється пожежна сигналізація.
Електрообладнання і апаратура прийняті у відповідності з категорією приміщень.
Дроти і кабелі розраховані на довгострокові допустимі струми.
Передбачено захист мереж і електрообладнання від перевантажень і струмів короткого замикання. Всі металеві і струмоведучі частини електрообладнання, які внаслідок несправності можуть опинитися під напругою, заземляються згідно з вимогами [25].
Всі приміщення виробництва оснащені первинними засобами пожежогасіння згідно з вимогами [5].
Опорядження стін і стелі виконується згідно з [5], з важкогорючих і негорючих матеріалів.
	Для доступу на дах, у випадку виникненні пожежі, передбачено влаштування металевих пожежних драбин шириною 0.7 м. 



2.6.2. Захист приміщень від шуму та вібрації
Основними джерелами шуму та вібрації в виробничому процесі є  працюючі механізми та установки, тому для зниження рівня шуму ті вібрації потрібно, в першу чергу, забезпечити надійну ізоляцію цих механізмів від зовнішнього середовища, шляхом влаштування спеціальних кожухів, встановлення їх на вібропоглинаючі підкладки та ресори, встановлення шумоглушників на мережі повітропроводів, прийнято згідно вимог [26], [27].

2.6.3 Охорона навколишнього середовища

У відповідності з [28], даний об’єкт належить до підприємств V класу з санітарно-захисною зоною розміром 50м.
Робочим проектом будівництва центру по ремонту вантажного транспорту передбачені заходи по зниженню кількості шкідливих викидів в повітряне середовище, а саме:
- приточно-витяжна вентиляція запроектована з розрахунку розбавлення шкідливих до граничнодопустимих концентрацій та забезпечує нормовані метрологічні умови повітряного середовища виробничих приміщень;
- дільниці діагностики та зварювальна обладнані місцевими відсмоктувачами  повітря;
- на дільницях полірування та фарбувальній встановлені камери, обладнані системою вентиляції та фільтрами;
- побутові  стічні води (адміністративно-побутовий) корпус відводяться в міську каналізаційну мережу; 
- застосування сучасної технології технічного обслуговування та поточного ремонту;
 	- застосування сучасного технологічного обладнання на базі енерго-ресурсозберігаючої технології, використання сучасних нетоксичних матеріалів;
- тепловиділення від обладнання враховані в повітротепловому балансі приміщення для підтримання оптимальної температури внутрішнього повітря;
- збирання і передача на переробку і утилізацію відпрацьованих запчастин, інструменту, відходів металу, склобою, відпрацьованих люмінесцентних ламп, пакувальної тари та побутових відходів з наступним використанням утилізованих продуктів. 

2.7 Інженерно-технічне оснащення будівлі

	Для забезпечення комфортної праці робочого персоналу, а також психологічного зв’язку з зовнішнім середовищем, проектом передбачено влаштування природного освітлення.
Природнє освітлення приміщень виробничого корпусу заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла»,  прийнято з врахуванням таких факторів:
- призначення об’єкту будівництва та прийнятих відповідно до цього архітектурно-планувальних та конструктивних рішень;
- нормативних вимог до природного освітлення приміщень, що  обумовлюються особливостями технології і характеристиками зорових робіт, завданням технологічної частини проекту;
- кліматичних і світлокліматичних особливостей місця будівництва, орієнтації світлових прорізів будівлі.
Всі віконні прорізи заповнені металопластиковими віконними блоками з рамами, що мають подвійне скління. Очищення і миття вікон здійснюється з приставних драбин і пересувних площадок.
          В даному розділі робочого проекту розроблені устрої електропостачання 0,4кВт в виробничому корпусі та в побутових приміщеннях, їх живлення від трансформаторної підстанції та електромережі від них до відповідних споживачів, як в середині блоку корпусів так і розташованих на території центру по ремонту вантажного транспорту окремо. 
Теплопостачання передбачається від проектованої транспортабельної котельні ТМКУ-600 “Укрінтерн”, м. Київ.
Транспортабельна котельна установка серії ТМКУ встановлена окремо на площадці та комплектується боксом, котлоагрегатами, насосним вузлом, установкою водо підготовки, системою управління, вентилятором, димососом, димовою трубою, компенсатором об’єму.
В проекті прийняті опалення та припливно-витяжна вентиляція природна та механічна.
В виробничому корпусі прийнято дві системи опалення, одна – на позн. -3.600, друга - на позн. 0.000. 
Схема системи опалення  на позн. 0.000 прийнята двотрубна, тупикова з нижньою розводкою.
В побутових приміщеннях прийнята система опалення по-поверхова, однотрубна, проточна, горизонтальна з попутним рухом теплоносія. 
Витяжка – природна за допомогою дефлекторів, влітку – додатково механічна за допомогою віконних осьових вентиляторів.
В робочому проекті запроектовані такі внутрішні системи: господарсько-питний протипожежний водопровід; гаряче водопостачання; господарсько-побутова каналізація; дощова каналізація.
 Господарсько-питний, протипожежний водопровід запроектований  забезпечити водою господарсько-питні і душові потреби працюючих, внутрішнє пожежогасіння. Джерело господарсько-питного, протипожежного водопроводу – існуюча міська мережа Ø400мм.
Внутрішнє пожежогасіння передбачається від пожежних кранів Ø50мм. Зовнішнє пожежогасіння передбачається від  пожежних гідрантів розташованих на зовнішній мережі.
Влаштування зв’язку – телефон, радіофікація





2.8 Технічні та розрахункові дані
  
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень

 Для  створення нормальних умов праці та забезпечення санітарно-побутових умов працівників проектом передбачено використання необхідного санітарно-побутового обладнання.
Розрахунок кількості обладнання проводимо, згідно [6].
Визначення кількості  робітників.
В центрі по ремонту вантажного транспорту працює 92 особи, з них 21 жінка і 71 чоловік. У зміну працює 11 жінок і 36 чоловіків.
Розрахунок гардеробного обладнання
           Гардеробне обладнання передбачене для зберігання домашнього та робочого одягу з дотриманням умов самообслуговування. В такому випадку проектом передбачається влаштування загальних гардеробних з шафами на одне відділення на одну особу, тому кількість місць в гардеробних прийняти рівною загальній кількості працюючих – 92місця.
         Розрахунок обладнання душових.
        Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними в чоловічих та жіночих кімнатах для умивання.
       З розрахунку 3 працюючих осіб на одну душову сітку проектом передбачено:
- для жінок влаштування 11/3=4 штук;
- для чоловіків влаштування 36/3=12 штук.
Загальна кількість становить 16 штук.
       Розрахунок обладнання в кімнатах для умивання.
 Проектом передбачено влаштування умивальників суміжно з гардеробними в чоловічих та жіночих кімнатах для умивання.
    З розрахунку 20 працюючих осіб на один кран проектом передбачено:
- для жінок влаштування 11/20=1 крани;
- для чоловіків влаштування 36/20=2 крани.
Загальна кількість кранів становить 3 штуки.
       Розрахунок обладнання для санвузлів
        Проектом передбачено розташування санвузлів на кожному поверсі допоміжної будівлі.
       У підвалі санвузли обладнані чашами на підлозі та індивідуальними настінними пісуарами, а також унітазами, розміщеними в окремих кабінах.
Кількість чаш у жіночих туалетах 11/15=1 напольних чаш;
Кількість пісуарів у чоловічих туалетах 36/15=3 пісуарів.
Крім того у санвузлах передбачена  кабіни з унітазом для сидіння.
Кількість кабін у жіночих туалетах 11/15=1 кабіна;
Кількість кабін у чоловічих туалетах 36/15=3 кабіни.
На всіх інших поверхах  для адміністративного персоналу розміщено чоловічий та жіночий санвузли. В кожному передбачено 2 кабінки з унітазами, 2 умивальники. 

2.8.2 Специфікації

Таблиця 2.1  - Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Поз.	Позначення	Найменування	К-ть, шт	Маса, кг	Приміт.
		Блоки бетонні			
БФ1	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС24.5.6-Т	110	1630	
БФ2	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС12.5.6-Т	30	790	
БФ3	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС24.4.6-Т	180	1300	
БФ4	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС12.4.6-Т	60	640	
БФ5	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС24.3.6-Т	18	970	
БФ6	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС9.3.6-Т	18	350	
БФ7	ДСТУ Б В.2.6-108:2010	ФБС12.4.3-Т	60	310	
		           Колони			
К1	ДСТУ Б В.2.6-63:2008	5К60-5М2-1	10	2800	
К2	ДСТУ Б В.2.6-63:2008	1К60-4М2-4	20	2000	
К3	ДСТУ Б В.2.6-63:2008	5К60-5М2-1	4	2000	
		Балка			
Б1	ДСТУ Б В.2.6-67:2008	ЗБДР18- 5АVт-1	20		
		Плити перекриття			
ПП1	ДСТУ Б В.2.6-59:2008	3ПГ6-3АтV	65	2680	
ПП2	ДСТУ Б В.2.6-59:2008	3ПВ6-3АтV-7	19	3280	
ПП3	ДСТУ Б В.2.6-59:2008	3ПФ6-3АтV-4	20	2280	
ПП4	ДСТУ Б В.2.6-53-2008	ПК48.15-8АтVт	124	2150	
ПП5	ДСТУ Б В.2.6-53-2008	ПК60.15-8АтVт	104	1850	
ПП6	ДСТУ Б В.2.6-53-2008	П60.15-8АтVт	8	1755	
		Стінові панелі			
ПС1	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-3.л-1	4	2710	
ПС2	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-5.л-1	12	2710	
ПС3	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-1.1	1	2960	
ПС4	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-2.1	1	2960	
ПС5	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС63.12.2,5-3.л-1.1	4	2840	
ПС6	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.18.2,5-1.л-1	4	4070	
ПС7	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-5.л-2	9	2710					
ПС8	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-5.л-3	7	2710	
ПС9	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-2.2	1	2960	
ПС10	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-1,2	1	2960	
ПС11	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-5.л-4	20	2710	
ПС12	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-2.3	1	2960	
ПС13	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-5.л-1.3	1	2960	
ПС14	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС63.18.2,5-5.л-1.1	2	4280	
ПС15	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС63.12.2,5-2.л-2.1	1	2850	
ПС16	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС63.18.2,5-2.л-2.1	1	4280	
ПС17	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС60.12.2,5-3.л-2	16	2710	
ПС18	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-3.л-2.1	1	2950	
ПС19	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС65,5.12.2,5-3.л-1.1	1	2950	
ПС20	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС15.18.2,5-.л-1	6	1010	
ПС21	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС15.18.2,5-л-2	7	1010	
ПС22	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС20,3.18.2,5-л-1	1	1370	
ПС23	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС20,3.18.2,5-л-2	1	1370	
ПС24	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС30,1.18.2,5-6л-1	19	1340	
ПС25	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС15.12. 2,5-л-1	2	660	
ПС26	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС2015.12.2,5-л-2	2	660	
ПС27	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС20,3.12.2,5-л-1	1	910	
ПС28	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	2ПС20,3.18.2,5-л-2	1	910	
ПС29	ДСТУ Б В.2.6-64:2008	ПС30.18.2,5-6л-1	2	2030	
		Марш сходовий			
МС1	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	2ЛМФ39.14.17-5-1	20	4420	
МС2	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	2ЛМФ39.12.17-5	2	1290	
		Сходинкові майданчики			
П1	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	ЛПФ28.13-5-Г	18	1200	
П2	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	ЛПФ28.13-5-ПГ	2	1250	
П3	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	ЛПФ25.10-5	1	1600	
П4	ДСТУ Б В.2.6-62-2008	ЛПФ25.10в-5	1	1050	







     
Таблиця 2.2 - Специфікація елементів перемичок (побутовий корпус)  



Поз.	Позначення	Найменування	Кількість на поверх	Маса один., кг	Примітка
			1	2	3	4	Всього		
1	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-8	7	8	15	20	50	328	 
2	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-9	9	8	15	19	51	92	 
3	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-10	-	 4	4	-	8	162	 
4	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-11	6	 2	 2	3	13	119	 
5	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-12	6	4	4	3	17	65	 
6	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-13	2	12	13	13	40	102	
7	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-14	4	6	11	11	32	54	
8	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-15	18	12	12	12	54	119	
9	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-16	12	3	3	3	21	430	
10	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-17	10	2	2	2	16	0.33	
11	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПБ-18	15	27	27	27	96	1.15	

















Таблиця 2.3 -Специфікація елементів перемичок ( виробничий корпус)
Поз.	Позначення	Найменування	К-ть	шт	Маса один., кг	Примітка
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	8ПБ13-1-П	2	35	
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	8ПБ16-1-П	2	42	
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	9ПБ22-3-П	2	125	
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	9ПБ16-37-П	2	88	
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	 ПР5	8	21,24	
	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	ПР6	2	16,3	
     7	ДСТУ Б В.2.6-55:2008	         ПР7	4	64,4	


Таблиця 2.4 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз.	Позначення	Найменування	Кількість по фасадах	Маса, один, кг	Примітка
 	 	 	1-13	13-1	А-Н	Н-А	Всього	 	 
 	 	Вікна	 	 	 	 	 	 	 
ВК-1	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж30-18Н.ССП.І.1.ПО.П	5	4	4	-	13		
ВК-2	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж30-12Н.ССП.І.1.ПО.П	9	9	- 	4 	22		
ВК-3	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж30-15Н.ССП.І.1.ПО.П	7	2	-	-	9		
ВК-4	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж15-13Н.ССП.І.1.ПО.П	-	1	-	-	1		
ВК-5	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж18-15Н.ССП.І.1.ПО.П	-	-	4	-	4		
ВК-6	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж18-13Н.ССП.І.1.ПО.П	 -	2	- 	- 	2		
ВК-7	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж18-18Н.ССП.І.1.ПО.П	-	-	-	2	2		
ВК-8	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж18-15Н.ССП.І.1.ПО.П	-	-	-	10	10		
ВК-9	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж15-9Н.ССП.І.1.ПО.П	-	-	-	1	1		
ВК-10	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	О.Ж18-9Н.ССП.І.1.ПО.П	-	-	-	2	2		
		Блоки дверні зовнішні							
Д-1	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	ДГ 21-10	1	1	-	-	2		
Д-2	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	ДГ 24-9	    -	   2	-	2	4		
Д-3	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	ДГ 21-9	3	1	-	-	4		
Д-4	ДСТУ Б В.2.6-15:2011	ДМ 21-13	4	4	2	-	10		
		Ворота							
ВР-1	ГОСТ 31174-2003	ВР 48-30-К	-	-	-	1	1		
ВР-2	ГОСТ 31174-2003	ВР 30-30-К	3	3	-	1	7		


                                 


                                  

                                  Таблиця 2.5 -  Специфікація елементів заповнення прорізів
Марка	Позначення	Найменування	Кіл-ть	Маса, один, кг	Примітка
		Блоки дверні			
Д5	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-10	2		
Д6	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 24-19	2		
Д7	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 24-12	2		
Д8	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-9	1		
 Д11	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 21-9	6		
Д12	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-9	12		
Д13	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-9	38		
Д14	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 21-7	1		
Д15	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-7	15		
Д16	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДГ 21-7	12		
Д18	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 24-13	2		
Д19	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 21-7	6		
Д20	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 16-8	1		
Д21	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 24-9	1		
Д22	ДСТУ Б В.2.6-99:2009	ДП 24-9	2		



2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження - стіни будівлі штукатурять цементно-піщаним розчином з послідуючим шпаклюванням на фарбуванням. 
	По периметру будівлі влаштовують вимощення  з асфальтобетону, шириною 1,5м, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
	Влаштовують під’їзні площадки та тротуари.
		Металеві елементи (стальні драбини) – фарбуються масляними фарбами за 2 рази.Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ділянок стін, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері приступають до опорядження будівлі.
	Внутрішнє опорядження передбачає  оштукатурювання стін, перегородок, покриття олійними фарбами, облицювання панелей стін керамічною та глазурованою плиткою в офісних приміщеннях передбачено по клейку шпалер відповідно до вимог технологічного процесу.
Стелі фарбуються водоемульсійною фарбою.
Відомість опорядження приміщень наведена в таблиці 2.6.


Таблиця 2.6 - Відомість опорядження приміщень
Назва приміщення	Підлога	Стеля	Стіни	Примітки
	Площа 	Вид опорядження	Площа	Вид опорядження	Площа	Вид опорядження	
1	2	3	4	5	6	7	12
Відділення ремонту двигунів з дільницею діагностики, шино-монтажу, рихтувальне, складальне, поліру-вальне, мийне від-ділення	1927	Наливна бетонна підлога	4000	Гіпсові суміші, водоемульсійна фарба «SNEZHKA»	1031,5	Гіпсові суміші, масляна фарба «SNEZHKA»	
Сходинковий марш	16	Керамічна плитка	16	Гіпсові суміші, водоемульсійна фарба «SNEZHKA»	40	шпаклювання,  фарбування	
Санвузли, душові	416	Керамічна плитка	416	Гіпсові суміші, водоемульсійна фарба «SNEZHKA»	1040	штукатурка, керамічна плитка	
Коридори, тамбури	800	Мозаїчна підлога	800	Гіпсові суміші, водоемульсійна фарба «SNEZHKA»	2000	Ракушняк	
Кімнати офісні, інженерно-технічного персоналу, битові приміщення	53	Лінолеум	53	Гіпсові суміші, водоемульсійна фарба «SNEZHKA»	132,5	Високоякісні шпалери, гіпсокартонні листи	





2.9 Основні техніко-економічні показники будівлі

Таблиця 2.7 – Технічно-економічні показники 

№ п/п	Найменування	Од.	виміру	Кількість	Примітка
1	Загальна площа майданчика	м2	5230	
2	Загальна площа будівлі	м2	2641	
3	Будівельний об’єм	м3	25404	
4	Площа виробничих приміщень	м2	1944,0	
5	Площа допоміжних приміщень	м2	697,0	


3.1   Плита перекриття
3.1.1   Вихідні дані
 Ребриста плита висотою 300 мм, шириною 2.98 м та довжиною 5.97 м складається з полиці товщиною 30 мм, двох повздовжніх ребер висотою 300 мм і шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм, поперечних ребер – торцевих висотою 300 мм і шириною понизу 75 мм та поверху 120 мм і проміжних висотою 150 мм і ширною понизу 50 мм та поверху 90 мм.
Плита виготовляється з важкого бетону класу С50; коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 (Rb = 22.0·0.9 = 19.8 МПа; Rbt = 1.4·0.9 = 1.26 МПа; Rb,ser = 29 МПа; Rbt,ser = 2.1 МПа; Еb = 3.25·104 МПа) [30].
 Полиця плити армується зварними рулонними сітками з арматури, що вкладаються між повздовжніми ребрами понизу та над ними поверху полиці.  В нижніх сітках робоча арматура в двох напрямках, у верхніх – поперечна. Арматура класу А-240 (Rs = 225 МПа, Еs = 2.1·105 МПа) [31].
 Арматура напружена повздовжніх ребер класу Вр-1200 (Rs = 850 МПа,
 Rs,ser =1020 МПа, Еs =2.0·105 МПа) [31] та ненапружена повздовжніх і поперечних ребер – зварні каркаси, нижні стержні яких – класу А-400 (Rs = 365 МПа, Rs,ser = 390 МПа, Еs = 2·105 МПа) [31], а верхні та поперечні – класу А-240.
У плиті перекриття допускається утворення тріщин, до неї ставиться третя категорія вимог по тріщиностійкості.
             Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.1.







Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити перекриття

3.1.2   Збір навантажень
 Підрахунок навантажень на перекриття приведений в таблиці 3.1 з урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95.
Таблиця 3.1 – Збір навантажень на 1 м2 плити
№ п/п	Навантаження	Нормативне навантаження, кН/м2	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Розрахункове навантаження, кН/м2
1	2	3	4	5
1	Постійне навантаження:			
	- 2 шари ЕКОФЛЕКСУ	0.10	1.2	0.12
	- асфальтова стяжка д=30мм	0.03∙1.8∙10∙0.95	0.513	1.3	0.667
	- утеплювач д=100мм, 	г=4кН/м 3: 	0.1∙0.4∙10∙0.95	0.380	1.2	0.456
	-обмазочна пароізоляція	0.048	1.2	0.058
	Панель покриття з бетоном замонолічування	0.169.810.95	1.49	1.1	1.64
	Разом	2.531	-	2.941
2	Тимчасове короткотривале	1.6∙0.95=1.52		2.128
	- тривалої дії	0.456	1.4	0.638
	- короткочасної дії	1.064	1.4	1.490
3	Повна	4.051		5.069
	- тривалої дії 	2.987		1.939
	- короткочасної дії:	1.064		1.490



 





3.1.3 Розрахунок полиці на місцевий згин
Полиця є однорядною багатопролітною конструкцією, обмеженою ребрами. Середні участки защемлені з чотирьох сторін, а крайні з трьох та вільно оперті на торцові ребра. Розрахункові прогони в просвіті:
 - для середніх участків
l01 = 150 – 9 = 141 см;
l02 = 298 – 2·(1.5 + 10.5) = 274 см;
l02/l01 = 274/141 = 1.94 < 3;


для крайніх участків
l01 = 148.5 – 1 – 17.5 – 9/2 = 125.5 см;
l02 = 274 см;
l02/l01 = 274/125.5 = 2.18 < 3.
 Розрахункове навантаження, з урахуванням її ваги при товщині h΄f = 30 мм визначаємо у відповідності з таблицею 3.1:
g = 1.301 + 0.03·2.5·1.1·9.81·0.95 = 2.07 кН/м2,
де 2.5 т/м3 – густина важкого залізобетону.
Тимчасове v = 0.638 кН/м2.
 Розрахункові згинаючі моменти визначаємо при дії постійного та тимчасового (снігового) навантаження.                                                                                     
                                                                                   (3.1)


Крайні участки:
                                                                                   (3.2)


Таким чином, розраховуємо з визначенням арматури за моментами для крайніх прогонів.
 Виходячи з прийнятих співвідношень між моментами, отримаємо:
М1 = МІ = 0.242 кН·м;
М2 = МІІ = МІІ’ = 0.4·0.242 = 0.097 кН·м.
 Полицю розраховуємо як переріз прямокутної форми з одиночною арматурою.
 Робоча висота полиці в напрямку l01 при арматурі діаметром 6 мм:

                                      h01 = h/2 – d/2,                                                   (3.3)
h01 = 30/2 – 6/2 = 12 мм.
         

Характеристика стисненої зони бетону визначаємо за формулою  :
ω = 0.85 – 0.008·19.8 = 0.692
          Коефіцієнт умов роботи бетону γb2 = 0.9 < 1. Граничне напруження в арматурі стисненої зони при γb2 < 1 σsc,u = 500 МПа. Граничне значення висоти стиненої зони (3.34):



Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо для смуги 1 м за формулою :
А0 = 0.9·0.242·(106)/19.8·1000·122 = 0.076.
Відносна висота стисненої зони бетону:
                                                                                                                  (3.4)                                                           

             Коефіцієнт η:
                                                                η = 1 – 0.5·ξ.                                    (3.5)
η = 1 – 0.5·0.079 = 0.96.
Площа перерізу арматури:
As1 = M/Rs·η·h01=0.9·0.242·(106)/225·0.96·12 = 84.027 мм2.
Коефіцієнт армування:
                                                                μ = As1/b·h01.                                    (3.6)
µ = 84.027/1000·12 = 0.007 > µmin = 0.0005.
 Приймаємо арматуру 5Ø6 А-240 з кроком 200 мм, As1 = 141.0 мм2 > 84.027 мм2.
 Аналогічно розраховуємо полицю в напрямку l02.  
                                    А0 = 0.9·0.097·(106)/19.6·1000·122 = 0.0309.

η = 0.98.
Аs2 = 0.9·0.097·(106)/225·0.98·12 = 32.99 мм2.
μ = 32.99/1000·12 = 0.0027 > μmin = 0.0005.
Приймаємо арматуру 4Ø6 А-240 з кроком 250 мм, As1 = 113 мм2 > 32.99 мм2

 3.1.4   Розрахунок поперечних ребер
 В плиті маються середні та крайні поперечні ребра, опорами для яких є повздовжні ребра. Розрахункова статична схема поперечних ребер – однопролітна балка. Розрахунковий проліт між осями опор:
l0 = 274 см.
 Розрахункове рівномірно-розподілене навантаження, кН на 1 м середнього ребра:
                                                                                     (3.7)
де b' – ширина верхньої основи ребра;
    b – ширина нижньої основи ребра.


Те саме від маси плити та ізоляційного килиму:
g2 = 2.07·1.5 = 3.105 кН/м.
 Розрахункове снігове навантаження:
S = 0.638·1.5 = 0.957кН/м.

Зусилля від розрахункового постійного та снігового навантажень:

                          (3.8)


                                                                         (3.9)
М = (0.216 + 3.105 +0.957)·2.742/8 – (3.105 + 0.957)·1.52/24 = 3.63 кН·м,
Q = (0.216 + 3.105 +0.957)·2.74/2 – (3.105 + 0.957)·1.5/4 = 4.34Н
 Зусилля від постійного та зосередженого навантажень:
М = (0.216 + 3.105)·2.742/8 – 3.105·1.52/24 +0.957·2.74/5 = 3.35 кН·м,
Q = (0.216 + 3.105)·2.74/2 – 3.105·1.5/4 +0.957 = 4.34 кН.
Таким чином розрахунковою за М та Q являється комбінація 1.


3.1.5 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів поперечного ребра 
 При розрахунку поперечного ребра на згинаючий момент М1 враховується спільна його робота з ділянкою полиці товщиною h'f = 30 мм в стисненій зоні.
 При h'f/h = 3/15 = 0.2 > 0.1 то розрахункова ширина полиці таврового перерізу приймається рівною не більше 1/6 прольоту в кожен бік від ребра, та не більше половини відстані в просвіті між повздовжніми ребрами, тобто:
b'f = l0/3 + b = 2740/3 + 90 = 1002 мм.
 Приймаємо b'f = 1002 мм.
 Робоча висота ребра при арматурі діаметром 12 мм:
h0 = h – a = 150 – (15 + 12/2) = 129 мм.
де 15 мм – захисний шар бетону.
 При бетоні класу В40 та арматурі класу А-ІІІ з врахуванням розрахунку міцності плити:

Перевіряємо умову (3.10):
                                                   M < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f).                         (3.10)

М = 3.63·(106) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 19.8·1002·30·(129 – 0.5·30) = 
= 67.9·(106) Н·мм,
Так як умова (3.10) виконується, тобто нейтральна вісь проходить в полиці та розрахунковий переріз – прямокутник шириною b'f = 1002 мм.
 
Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по (3.97):
А0 = 3.63·(106)/19.8·1002·1292 = 0.011.
 Відносну висоту стисненої зони визначаємо по (3.34):

Коефіцієнт η по (3.5):
  η = 0.994.
 Площа перерізу повздовжньої арматури :
Аs1 = 3.63·(106)/365·0.994·129 = 77.56 мм2.
 Коефіцієнт армування при b = (90 + 50)·0.5 = 70 мм по [30]:
μ = 77.56/70·129 = 0.0086 > μmin = 0.0005.
 Приймаємо в нижній зоні ребра 1Ø12 А-400, As = 113.1 мм2 > 77.56 мм2.

3.1.6 Розрахунок міцності похилих перерізів поперечного ребра
Розподілене навантаження:
q = q1 + q2 + S/2 = 0.216 + 3.105 + 0.957/2 = 3.8 кН/м.
Перевіряємо умову (3.108):
                                                 q < qa = 0.16φb4·(1 + φn)·Rbt·b,                      (3.11)
qa = 0.16·1.5(1+0)1.26·70 = 21.168 кН/м
q = 3.8 кН/м < qa = 21.168 кН/м,
 Так як умова (3.11) виконується, то довжину найбільш небезпечного похилого перерізу приймаємо l = 2.5h0 = 2.5·129 = 322.5 мм.
 Перевіряємо за (3.11) необхідність встановлення поперечної арматури за розрахунком:
                                                    Q ≤ φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h02/l,                        (3.12)
де φb4 – коефіцієнт, який приймається для важкого бетону рівним 1.5;
     Rbt – розрахунковий опір бетону розтягу, Rbt = 1.22 МПа;
     φn – коефіцієнт, який враховує вплив повздовжніх сил, φn = 0.
Q = 4340 – 3.8·322.5 = 3.11 кН < φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 =
= 1.5·(1 +0)·1.26·70·1292/322,5 = 6.83 кН.
Так як умова (3.109) виконується то поперечна арматура встановлюється за конструктивними вимогами.
 Приймаємо поперечну арматуру із стержнів Ø6 з кроком 75 мм.

3.1.7   Розрахунок повздовжніх ребер
Визначаємо розрахунковий проліт повздовжніх ребер плити між вісями опор:
l0 = 5.97 – 2·0.05 = 5.87 м,
де 0.05 – відстань від вісі опори до торця панелі. 
Навантаження на повздовжні ребра, що приходяться з ширини плити 
b'f =3м повна при коефіцієнті надійності по навантаженню γf > 1 (таблиця 3.1):
q = (g + v)· b'f = 5.069 ·3 = 15.207 кН/м;


повна при коефіцієнті надійності по навантаженню γf = 1:
qn = (gn + vn)· b'f = 4.051 ·3 = 12.153 кН/м;
          постійне та тривале тимчасове:
q = (gn + vn)· b'f = 2.987·3 = 8.961 кН/м;
Моменти обчислюються за формулою М = q·l20/8:
        від повного навантаження при γf > 1 М = 15.207·5.872/8 = 65.5 кН·м;
        від повного навантаження при γf = 1 М = 12.153·5.872/8 = 52.3 кН·м;
         від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1
             М = 8.961·5.872/8 = 38.6 кН·м.
Поперечні сили обчислюються за формулою Q = q·l
від повного при γf > 1 Q = 15.207·5.87/2 = 44.6 кН;
від повного при γf = 1 Q = 12.153·5.87/2 = 35.7 кН;
від постійного та тривалодіючого тимчасового навантаження при γf = 1
             Q = 8.961·5.87/2 = 26.3кН.

3.1.8 Розрахунок за міцністю нормальних перерізів
 Поперечний переріз плити приводимо до таврової форми та при наявності поперечних ребер в розрахунку враховуємо всю ширину полиці:
                            b'f = (2980 – 2·15)·0.65 = 1918 мм.
 Робоча висота:
                           h0 = h – a = 300 – 27 = 273 мм.
 Характеристика стисненої зони:
                         ω = α – 0.008·Rb = 0.85 – 0.008·19.8 = 0.6916.
Для обчислення напруження σsp1 розраховуємо напруження р, яке при електротермічному способі натягу та коефіцієнті Δγsp визначається за формулою:
                                                              p = 300 + 90/l,                                   (3.13)
де l = 6.0 м – довжина стержня, що напружується.
р = 300 + 90/6 = 45 МПа.
Коефіцієнт Δγsp:

                                                                                                          (3.14)
де np = 2 – прийнята кількість стержнів ненапружуваної арматури, по одному в кожному ребрі;
σsp = 550 МПа – попереднє напруження без урахування втрат.


Оскільки Δγsp = 0.07 < 0.1 – мінімально допустимого значення, то приймаємо Δγsp = 0.1.
Втрати попереднього напруження від деформації анкерів розміщених у натягуючих пристроїв:
                                                                   σ3 = Δl·E/l,                                    (3.15)

σ3 = 3.5·18·104/6000 = 105 МПа.
  Втрати попереднього напруження від деформацій сталевої форми:
σ5 = 30 МПа.


Попереднє напруження в напруженій арматурі до обтиснення бетону при коефіцієнті точності натягу γsp < 1:
                                                   σsp1 = σsp·(1 – Δγsp) – σ3 – σ5 ,                        (3.16)
σsp1 = 550·(1 – 0.1) – 105 – 30 = 360 МПа.
Напруження:
Δσsp = 1500·360/850 – 1200 = - 700 < 0.
Приймаємо Δσsp = 0.
Попереднє напруження  в арматурі при невідомому значенні повних витрат для розрахунку напруження σSR приймаємо:
                                                                 σsp = 0.6·Rs.                                     (3.17)
σsp = 0.6·850 = 648 МПа.
 Напруження σSR:
                                                  ΣSR = Rs + 400 – σsp1 – Δσsp,                          (3.18)
σSR = 850 + 400 – 648 – 0 = 602 МПа.
 При коефіцієнті σb2 = 0.9 напруження σsc,u = 500МПа. 
 Гранична висота стисненої зони бетону по (3.34):

 Перевіряємо умову (3.10):
М = 65.5 ·(106) Н·мм < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 29,8·1918·30·(273 – 0.5·30) =                  = 293.94·(106) Н·мм.
Так як умова задовольняється, то нейтральна вісь знаходиться в полиці та розрахунковим є переріз прямокутного профілю шириною b'f = 1918 мм.
 Коефіцієнт відносної несучої здатності А0 розраховуємо по:
А0 = 65.5·(106)/29.8·1918·2732 = 0.023.
 Відносну висоту стисненої зони визначаємо по:

Коефіцієнт умов роботи γs6 = 1.15 для арматури Вр-1200.
Площа перерізу повздовжньої арматури розраховуємо за формулою:
           Аsр1 = 65.5·(106)/0.99·1.15·850·273 = 195 мм2.
Приймаємо арматуру 2Ø15 Вр-1200 Аsр = 283 мм2 > 195 мм2.
Напружена арматура розміщується в два ряди: по два стержні в кожному ряду. Коефіцієнт армування:
μ = 195/180·273 = 0.0040 > μmin = 0.0005.







3.1.9 Розрахунок за міцністю похилих перерізів
 Задаємося сумарними втратами σ = 100 МПа тоді:
                                               N = γsp (σsp – σ1)·Asp,                                         (3.19)
N = 1.1(550 – 100)·283 = 140085 Н.
Обчислюємо коефіцієнт φn:
                                                        φn = 0.1·N/Rbt·b·h0,                                   (3.20)
де b = 180 мм – ширина приведеного таврового перерізу.
φn = 0.1·140085/1.26·180·273 = 0.226 < 0.5.
 

Перевіряємо умову (3.12):
Q = 35.7 кН <0.16 φb4·(1 + φn)·Rbt·b·h0 =0.16·1.5·(1+0.226) ·1.85·180= 66.73 кН.
 Так як дана умова виконується то поперечна арматура встановлюється тільки за конструктивними вимогами.
 Приймаємо поперечні стержні Ø6 А-240 з кроком 150 мм.

3.1.10 Геометричні характеристики поперечного перерізу плити
Поперечний переріз плити таврової форми (рисунок 3.2) з розмірами: 
b'f = 2950 мм; h = 300 мм; h'f = 25 мм; h0 = 275 мм; b = 180 мм.










Рисунок 3.2 – Переріз плити, приведений до таврової форми

Площа перерізу бетону:
Ared = A = b'f·h'f + b·(h – h'f) = 2950·30 + 180·(300 – 30) = 137.1·103 мм2.
 Площа повздовжньої арматури:
Asp + As + A's = 283 + 57 + 509 = 849 мм2.
Так як 0.008·A = 0.008·137.1·103 = 1096.8 > 849 мм2, то геометричні характеристики перерізу визначаємо без урахування повздовжньої арматури.
Статичний момент площі приведеного перерізу відносно нижньої грані плити:
Sred = b'f·h'f·(h – 0.5·h'f) + b·(h – h'f)2·0.5 = 2950·30·(300 – 0.5·30) + 180·(300 – 30)2·0.5 =  = 31780·103 мм2.
 


Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої грані:
y0 = Sred/Ared = 31780·103/137.1·103 = 231.8 мм.
Момент інерції приведеного перерізу відносно його центра ваги:
Ired = b'f·(h'f)3/12 + b'f·h'f·(h – y0 – 0.5·h'f)2 + b·(h – h'f)3/12 + b·(h – h'f)·[y0 – (h – h'f)·0.5]2 = =2950·303/12 + 2950·30·(300 – 231.8 – 0.5·30)2 + 180·(300 – 30)3/12 + 180·(300 – 50)[231.8 - (300 – 30)·0.5]2 = 1008·106 мм4.
 Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна:
Wred = Ired/y0 = 1008·106/231.8 = 4348·103 мм3.
 Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього волокна з урахуванням непружних деформацій бетону визначаємо спрощено згідно:
Wpl = γ·Wred = 1.75·4348·103 = 7609·103 мм3,


де γ = 1.75, так як переріз тавровий з полицею в стиснутій зоні.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна:
W'red = Ired/(h – y0) = 1008·105/(300 – 231.8) = 1478·104 мм3.
Момент опору приведеного перерізу для крайнього верхнього волокна з урахуванням непружних деформацій бетону та полиці в розтягнутій зоні:
W'pl = γ'·W'red = 1.5·1478·104 = 2217·104 мм3,
де γ' = 1.5, так як переріз тавровий з полицею в розтягнутій зоні.

3.1.11 Визначення втрат попереднього напруження арматури
Перевіряємо прийняте попереднє напруження арматури σsp при коефіцієнті γsp = 1:
σsp + р = 550 + 45 = 595 МПа < Rs,ser = 1020МПа;
σsp – р = 550 – 45 = 505 МПа > 0.3·Rs,ser = 0.3·850 = 255 МПа.
Таким чином, напруження σsp знаходяться в допустимих межах.
 Перші втрати.
 Від релаксації напружень арматури при електротермічному способі натягу:
                                                                σ1 = 0.03·σsp.                                    (3.21) 
σ1 = 0.03·550 = 16.5 МПа.
 Від температурного перепаду при агрегатно-поточній технології виготовлення плит σ2 = 0 – так як арматура та форма нагріваються одночасно, то перепаду температури немає.
 Від деформації анкерів σ3 = 0, так як при електротермічному способі натягу втрати від деформації анкерів враховані при визначенні повного подовження арматури.
 Від тертя арматури об огинаючі пристрої σ4 = 0, так як арматура прямолінійна і натягується до бетонування.
 Від деформації сталевої форми σ5 = 0, так як при електротермічному способі натягу ці втрати враховані при визначенні повного подовження арматури.
 Для визначення втрат від швидконатікаючої повзучесті бетону σ6 визначаємо:
σsp1 = σsp – σ1 – σ2 – σ3 – σ4 – σ5 = 550 – 16.5 = 533.5 МПа.
 
Зусилля попереднього обтиснення:
Р = σsp1·Asp = 533.5·283= 156.6·103 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р відносно центра ваги приведеного перерізу:
                                                             e0p1 = y0 – asp.                                      (3.22)
е0р1 = 231.8 – (20 + 15/2) = 204.3 мм.
Стискуюче напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури Asp при ysp =e0p1:
                                                                                                               (3.23)

Те саме, для крайнього верхнього волокна:
                                                                                                       (3.24)

Коефіцієнт α:
                                                        α = 0.25 + 0.025·Rbp,                               (3.25)
де Rbp = 0.7·40=28 МПа.
α = 0.25 + 0.025·28 = 0.95.
Тоді:
                                                 σ6 = 34σbp/Rbp,                                                 (3.26)
σ6 = 34·7.63/28 = 9.265 МПа.
Перші втрати:
σl1 = σ1 + σ2 + σ3 + σ4 + σ5 + σ6 = 16.5 + 9.265= 25.765 МПа.
Другі втрати:
Від усадки бетону, що піддається тепловій обробці при атмосферному тиску:
σ8 = σ'8 = 35 МПа.
Для визначення втрат від повзучості бетону σ9 уточнюємо стискуюче напруження за рахунок врахування згинаючого момента від ваги плити Мg та зусилля попереднього обтиснення Р1 з урахуванням втрат σl1 при γsp = 1:
Мg = 4.47·5.872/8 = 19.3 кН·м.
                                          P1 = σsp1·Asp– σ6·As .                                              (3.27)
Р1 = 283(550 – 25.765) – 9.265·57 = 147.83·103 Н.
Ексцентриситет прикладання зусилля Р1 відносно центра ваги приведеного перерізу:
                                                е0р1 = (σsp1·Asp·ysp - σs·As·ys)/P1,                        (3.28)
де ys – відстань від центра ваги арматури As до центра ваги приведеного перерізу, при захисному шарі бетону 18 мм та діаметрі стержнів 12 мм: ys = у0 – as = 231.8 –18 = 213.8 мм.
е0р1 = (533.5·283·204.3 – 9.265·57·213.8)/147.83·103 = 207.9 мм.
                                                                                          (3.29)



                                                                          (3.31)

Так як σbp/Rbp = 7.2/28 = 0.257 < 0.75, то втрати від повзучесті бетону:
                                                            σ9 = 128·σbp/Rbp.                                   (3.32)
σ9 = 128·7.2/28 = 32.91 МПа.
 Другі втрати:
σl2 = σ8 + σ9 = 35 + 32.91= 67.91 МПа.
 Сумарні втрати:
σl = σl1 + σl2 = 25.765 + 67.91 = 93.675 МПа < 100 МПа.


3.1.12 Розрахунок нормальних перерізів повздовжніх ребер по
виникненню тріщин
 Попереднє обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
                                                           σsp2 = γsp·(σsp – σl),                                 (3.33)
де γsp = 1 – Δγsp = 1 – 0.1 = 0.9.
σsp2 = 0.9·(550 – 100) = 405 МПа.
Напруження в нижній повздовжній ненапруженій арматурі, викликані усадкою та повзучістю бетону:
σs = σ6 + σ8 + σ9 = 9.265 + 35+ 32.91 = 77.175 МПа.
 Зусилля попереднього обтиснення з урахуванням сумарних втрат:
Р2 = σsp2·Asp – σs·As - σs·As’ = 405·283 – 77.175·57 - 35·509 = 92.4·103 Н.
 Ексцентриситет зусилля Р2:
e0p2 = (σsp2·Asp·ysp – σs·As·ys +σs·As’·ys’)/P2 = (405·283·204.3 – 77.175·57·213.8 + +35·509·53.2)/92.4·103 = 253 мм.
Напруження у верхньому волокні бетону стиснутої зони від зусилля попереднього обтиснення та зовнішнього навантаження по [36]:


             Коефіцієнт φ:
   φ = 1.6 – σb2/Rb,ser= 1.6 – 2.6/29 = 1.51 > 1.
            Приймаємо φ = 1.

Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої межі ядра перерізу:
                                                            R' = φ·Wred/Ared,                                  (3.34)



R' = 1·4348·103/137.1·103 = 31.7 мм.


Момент зусилля обтиснення:
                                                         Mrp = P2·(e0p2 + r'),                                (3.35)
Mrp = 92.4·103·(253 + 31.7) = 26.31·106 Н·мм.

Перевіряємо умову виникнення тріщин:
                                                M < Mcrc = Rbt,ser·Wpl + Mrp,                          (3.36)
М = 52.3·106 Н·мм < Мcrc = 2.1·7609·103 + 26310·103 = 42.3·106 Н·мм.
Таким чином, в стадії експлуатації в нижній зоні ребер плити виникають тріщини, нормальні до їх повздовжньої осі.

3.1.13 Розрахунок по розкриттю тріщин, нормальних до вісі повздовжніх ребер
 Плече внутрішньої пари сил може бути знайдено за (3.31):
                                                              z = h0 – hf’/2,                                      (3.37)
z = 273 – 30/2 = 258 мм.
          Відносна висота зтиснутої зони:
                                                                 ξ = hf’/h0,                                         (3.38)
ξ = 30/273 = 0.11.
             а) Нетривале розкриття тріщин.
           Знаходимо за (3.135) приріст напружень в розтягнутій арматурі від дії зовнішнього навантаження:
                                                  σs = (M – P2(z – esp2))/((As + Asp)z),              (3.39)

σs = (5230·104 – 923·102 (258 + 48.7))/((283 + 57)258 = 295.21 МПа,
де М = 5230·104 Н·мм – момент від повного навантаження при γf = 1;
esp2 = ysp – eop2 = 204.3 – 253= - 48.7 мм
Ширина нетривалого розкриття тріщин:
                                                                               (3.40)








Ширину нетривалого розкриття тріщин з врахуванням ширини тривалого розкриття від дії постійних навантажень визначаємо за (3.40):
                                                                                                       (3.41)


acrc = 0.087 мм < [acrc] = 0.4 мм, тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в допустимих межах.
 б) Тривале розкриття тріщин

тобто ширина розкриття тріщин знаходиться в допустимих межах.

3.1.14 Розрахунок похилих перерізів повздовжніх ребер на виникнення тріщин
 Розрахунок виконуємо у грані опори.
Так як поперечна сила при γf = 1:

Q = 29·103 Н < 0.6·2.1·180·273 = 61.92·103 Н.
Так як дана умова виконується, то похилі до повздовжньої вісі елемента тріщини, не виникають.

3.1.15 Розрахунок прогинів плити
Для обчислення прогинів плити визначаємо кривизни на ділянках, де в розтягнутій зоні утворюються нормальні до повздовжньої осі елемента тріщини.
Обчислюємо початкову кривизну від короткочасної дії всього навантаження (1/r)1.
                                                   φm = Rbt,ser·Wpl/(Mr2 – Mrp).                           (3.42)

φm = 2.1·7609·103/(52.3·106 – 26.31·106) = 0.61 <1    


          (3.43)
де ψb = 0.9 – для важкого бетону класу вище В7.5.

Аналогічно знаходимо початкову кривизну від короткочасної дії довготривалого навантаження (1/r)2 та повну кривизну від довготривалої дії довготривалого навантаження (1/r)3.
                 φm = 2.1·7609·103/(38.6·106 – 26.31·106) = 1.3 > 1.





Відносні деформації бетону, викликані його усадкою та повзучістю від зусилля попереднього обтиснення за :
εb = 77.175/1.8·105 = 429·10-6.
             Кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки та повзучесті бетону:
                                                               (1/r)4 = εb/h0,                                     (3.44)
(1/r)4 = 429·10-6/273 = 1.57·10-6 мм-1.
             Повна кривизна за (3.95)
1/r = 4.2·10-6 – 0.64·10-6 + 1.34·10-6 – 1.57·10-6 = 3.3·10-6 мм-1.
             Прогин плити:
                                                                                               (3.45)
де S – 5/48 для рівномірно розподіленого навантаження.

Таким чином, прогин плити менше допустимого.

3.1.16 Розрахунок плити в стадії транспортування та монтажних навантажень
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги плити Р=39.24 кН.






Рисунок 3.3 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування та монтажних навантажень

Момент:
М = q·l2/2,
М = 3.13·2.980·0.82/2 = 2.98 кН·м.
А0 = 2.98·(105)/22·(100)·298·382 = 0.0003 → η = 0.9999;
Аs = 2.98·(105)/225·(100)·0.9999·38 = 0.35 см2.
Аs = 0.35 см2 < АØ8 = 0.503 см2.
Отже, конструктивно підібрана арматура діаметром 8 мм задовольняє розрахунковим вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 39.24/3 = 13.08 кН.
Аs = F/Rs = 13.08/225 = 0.058 см2 < АØ16 = 2.01 см2.

3.2 Стінові панелі
3.2.1   Вихідні дані
 До розрахунку береться стінова панель розмірами 6×1.2 м, товщиною 250 мм. Матеріали: бетон С20 (Rb = 11.5 МПа; Rbt = 0.9 МПа; Еb = 2.45·104 МПа) [30], робоча арматура класу А-400 (Rs =  Rsc = 365 МПа; Es = 2·105 МПа) [30], конструктивна арматура класу А-240 (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа, Es = 2.1·104 МПа) [30].
Тиск вітру – 0.30 кН/м2

3.2.2 Конструювання стінової панелі
 Стінова панель розраховується на дію власної ваги, вітрового та транспортного навантажень. 
          При розрахунку стінової панелі на дію власної ваги розрахункова схема приймається як для балки шарнірно спертої на кінцях (рисунок 3.5 ).





Рисунок 3.4 – Розрахункова схема панелі при дії власної ваги

Вага стінової панелі Р = 32.4 кН.
Максимальний момент від дії власної ваги:
                                                       M = q0·l2/8.                                                  (3.46)
q0 = P/l = 32.4/5.98 = 5.42 кН/м;
М = 5.42·5.982/8 = 24.23 кН·м.
ω = 0.85 – 0.008·11.5 = 0.758.

Визначаємо граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону за формулами (3.46):

h01 = 1185 – 20 = 1165 мм.
                                                                                                                                   (3.47)
А0 = 24.23·(105)/11.5·(100)·25·116.52 = 0.006 → ξ = 0.006< ξR = 0.59.
ξ = 0.006 → η = 0.997.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 24.23·(105)/365·(100)·0.997·116.5 = 0.57 см2.
Максимальний момент від дії вітрового навантаження :
M = qв·l2/8.
qв = 300·1.2 = 360 Н/м.
М = 0.36·5.982/8 = 1.61кН·м.
h01 = 420 – 20 = 400 мм.
А0 = 1.61·(105)/11.5·(100)·5.98·402 = 0.015 → ξ = 0.015< ξR = 0.59.
ξ = 0.015 → η = 0.993.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 1.61·(105)/365·(100)·0.993·23 = 0.19 см2.
При дії транспортних навантажень розрахункова схема панелі має наступний вигляд:





Рисунок 3.6 – Розрахункова схема панелі при дії транспортних навантажень

Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
M = q0·l2/8.
q0 = P/l = 32.4/5.98 = 5.42 кН/м;
М = 5.42·3.582/8 = 8.68 кН·м.
h01 = 250 – 20 = 230 мм.
А0 = 8.68·(105)/11.5·(100)·25·232 = 0.057 → ξ = 0.06 < ξR = 0.59.
ξ = 0.06 → η = 0.97.

Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 8.68·(105)/365·(100)·0.97·23 = 1.07 см2.
 Отже, найбільш впливове значення мають транспортні навантаження. Арматуру приймаємо, виходячи з конструктивних вимог: As = A's = 3.93 см2       (5Ø10 А-400) > 1.07 см2.

 3.3   Колона
3.3.1   Розрахунок колони 
До розрахунку береться колон середнього ряду (елемент 2, додаток 1) перерізом 400×400 мм. 
 Колони виготовляються з бетону класу С50; коефіцієнт умов роботи γb2 = 0.9 (Rb =17 МПа, Rbt = 1.2 МПа, Еb =32.5·104 МПа) [30].
Робоча арматура класу А-400 (Rs = 365 МПа; Rsc = 365 МПа; Еs = 2.0·105 МПа).
Монтажна арматура класу А-240 (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs =                   = 2.1·105 МПа) [30].
Розрахунок залізобетонної колони проводимо за допомогою програмного комплексу «Ліра».
За даними діаграми навантажень приймаємо арматуру необхідну згідно розрахунку:
робоча  арматура - Ø10 А-400;
поперечна арматура – Ø6 А-240.

4.1 Оцінка інженерно – геологічних умов будівельного майданчика

Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до даної поверхні пласту ґрунту, який можна використати в якості несучого шару. З метою уточнення найменування ґрунтів основи для всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку піщаних ґрунтів, що є основою будівельного майданчику. Ситуаційний план розміщення свердловин зображено на рисунку 4.1. 

Рисунок 4.1 – Ситуаційний план розміщення свердловин

Відповідно до ситуаційного плану розміщення свердловин, поданого на рисунку 4.1, та результатів інженерно – геологічних вишукувань виконуємо інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика поданий на рисунку 4.2.
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика

Вихідні дані по кожному шару ґрунту наведено в таблиці 4.1.

4.2   Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону крайнього ряду перерізом 0.4×0.4 м із буронабивних паль з навантаженнями: 
NІІ = 400.35 кН; МІІ= 24.3кН·м; QІІ = 8.91 кН (додаток Б).
Матеріали, згідно [30,31]:
 бетон класу С-20 :
призмова міцність Rb = 11,5 МПа;
осьове розтягуванняRbt = 0,9 МПа; 
модуль пружності Еb = 2.4·104 МПа; 
робоча арматура класу А-300 :
розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту
 Rs =280 МПа;
 модуль пружності Еs = 2,1·105 МПа;
конструктивна арматура класу А-240 :
розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту 
Rs = 225 МПа; 
розрахунковий опір арматури за першою групою граничних станів при розрахунку похилих перерізів на дію поперечної сили Rsw = 175 МПа; 
модуль пружності Еs = 2.1·105 МПа.

4.3   Розрахунок пальового фундаменту
             Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
-за інженерно-геологічними умовами:
                                       dmin = hш+(0.3..0.5),                                                      (4.1)
де  hш- товщина рослиного обо насипного шару грунту,який необхідно знімати, або прорізати підошвою фундамента;
    0.3…0.5 – заглиблення фундамента в несучий шар грунту;
dmin = 1.3+(0.3..0.5)=1.6..1.8=1.8м;
 - за кліматичними умовами:
                                                          dр = Kh·dfn + 0.2,                                       (4.2)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі;
    dfn = 1.2 м – нормативна глибина промерзання грунту.
dр = 0.6·1.2 + 0.2 = 0.92 м;
-з конструктивних особливостей споруди глибина закладання підошви :
Враховуючи наявність підвального приміщення з висотою до перекриття -2,200 м. Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –2.500 м. Глибина стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.8 м. Товщина ростверку нижче дна стакану приймається попередньо 0.8 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на продавлювання.
Остаточно приймаємо глибину закладання ростверку – 4.3м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що суглинок льосоподібний має невеликий опір і його необхідно прорізати. Заглиблюємо палю в пісок середньої крупності на 2.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
lп = 1.3+0.5+0.8+0.4+0.3+1.6+1.4–4.3+0.3+2.5 = 4.8 м.
Приймаємо палю довжиною 5 м, діаметром 40см(рисунок 4.3) .
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.4).
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:

                                                                     (4.3)      

де γc, γCR=1, γcf = 0,8 для буронабивних паль;
    А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: 

Рисунок 4.3 –Схема палі
А = 3.14·0.22 = 0.126 м2;
    U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U= 2·3.14·0.20 = 1.26 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 9.00 м. Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за [36]: R = 3900 кПа.
    fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [36].
Для першого шару супіска льосоподібного:

Н1=4.6м, h1=0.6м, IL<0
  При  Н=4.0 м → f=53 кПа;
            Н=5.0 м → f=56 кПа;
Н=4.6м → f=

Н2=5.6м,h2=1.4м,IL=0.58
   При Н=5м,   IL=0.5 →f=24кПа;
                        IL=0.6 →f=17кПа;
IL =0.58 → f=
При Н=6м,  IL=0.5→f=25кПа;
                      IL=0.6→f=18кПа;
IL =0.58 → f=


Рисунок 4.4 – Розрахункова схема палі

Н=5.6м → f=
Н3=7.3м, h2=2м
  При  Н=6.0 м → f=58 кПа;
            Н=8.0 м → f=62 кПа;
Н=7.3м → f=
Н4=8.65м, h2=0.7м
При  Н=8.0 м → f=62 кПа;
            Н=10.0 м → f=65 кПа;
Н=8.65м → f=
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd =1· [1·3900·0.09 + 1.2·(0.8·0.6·54.8 +0.8· 1.4·23.2 + 0.8·2·60.6 +
+ 0.8·0.7·62.98) ]= 573 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 400.35·1.2 = 480.42 кН;


МI = МII·γf = 24.3·1.2 = 29.16 кНм
QI = QII·γf = 8.91·1.2 = 10.69 кН.
             Визначаємо кількість паль у фундаменті:

                                                           n = NI·K· / Fd,                                          (4.4)
де   K=1.1;
n = 480.42·1.1/573 = 0.92 шт.
Приймаємо одну палю у фундаменті .Приймаємо звідси розміри ростверку b=a=1 м, 
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 – Схема розташування паль у фундаменті

4.4   Армування ростверку
Армування ростверку, зважаючи на розміри виконуємо конструктивно.
Задаємось відсотком армування µ=0.05.     
                                                                                                           (4.5)
де  b – ширина ростверку;
    h0 – робоча висота ростверку;

 Приймаємо 5Ǿ32А-300 As=40.21см2 з кроком 200мм.
 Переріз підколонника приводимо до двотаврового. Визначаємо діючі зусилля в перерізі 1-1 (рисунок 4.6):








Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підколонника фундамента

М1-1 = 29.16 + 10.69 ·0.9 = 38.78 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 38.78/480.42 = 0.081 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.081 + 1.0/2 – 0.04 = 0.541 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 480.42/11,5·0.3 = 139 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 480.42·0.541 = 256 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11,5·1.0·0.3·(0.96 –           − 0.5·0.3)·(103) = 2794,5 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного перерізу арматури складе:
                              As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's).                     (4.6)
As = A's = 480.42·103·[541 – (960 – 0.5·139)]/280·(960 – 40) = -500 мм2.                                Приймаємо арматуру з конструктивних вимог по 
As=A's=0,002·b·h0=0,02·1.0·0,96=0,0192 см2 
Приймаємо 4Ø10 А-300,  As = 3.14 см2.
Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента по косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно нижньої грані колони:
е = (29.16 + 10.69·0.9)/480.42 = 0.081 м.
Так як е = 0.081 м > hк/6 = 0.4/6 = 0.067 м, то армування стакану виконують за формулою:
                               As = A's = (М+Q·yст-0.5hк· N)/Rs·Σzі.                                  (4.7)
As = A's = (29.16+10.69·0.85-0.5·0.4· 480.42)/280·0.2<0.
 Приймаємо конструктивно поперечну арматуру Ø8 А-240.

Визначення осадки фундаменту

Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (рисунок 4.6). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за формулою:
                                                                                                        (4.8)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
     hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·1.3 = 22.49 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 22.49 + 16.7·0.5 = 30.84 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 30.84 + 16.8·0.8 = 44.28 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 44.28 + 16.5·0.4 = 47.58 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 47.58 + 17.2·0.3 = 52.74 кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 52.74 + 18.9·1.6 = 82.98 кПа;
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 82.98 + 19.5·1.4 = 110.28 кПа;
σzg8 = σzg7 + γ8·h8 = 110.28 + 16.8·3.3 = 165.72 кПа
σzg9 = σzg8 + γ9·h9 = 165.72 + 17.3·1.2 = 186.48 кПа
σzg10 = σzg9 + γ10·h10 = 186.48 + 18.1·1.2 = 208.2 кПа 
σzg0 = σzg7 + γ8·h'8 = 110.28 + 16.8·2.7 = 155.64 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
                                            Р0 = Рср – σzg0.                                                          (4.9)

Рисунок 4.7 – Типовий геологічний розріз        
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.7):

 Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) +d = 2·4.7·tg(26.89/4) +0.4= 1.4 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·1.0·1.0·0.7 = 24·0.7= 16.8 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 1·24·3.14·0.22·4.7 = 1·24·0.59 = 14.17 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h'7) = 
= 1.4·1.4·(1.3 + 0.5 + 0.8 + 0.4 + 0.3 + 1.6 + 1.4+2.7) = 17.64 м3.
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 17.64 – 0.7– 1·0.59 = 16.35 м3.

ΣN = 400.35+ 16.8 + 14.17+ 289 = 720.32 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 720.32/1.4·1.4 = 367.51 кПа;   Р0 = 367.51 – 155.64 = 211.87 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
  Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
                                                        σzp = α·P0,                                                   (4.10)
де α – коефіцієнт, що визначається за [34] в залежності від відносного заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
 	Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
                                                           Si = σzpi·hi·β/Ei,                                       (4.11)
де β = 0.8.
Таблиця 4.2 – Розрахунок осадки фундаменту
Номер точок	Глибина розглядаємої  точки z, м	ξ=2Z/B		Напруження від власної ваги грунту σzg, кПа	Додаткові напруження по глибині σzр, =αР0 кПа	Середнє значення додаткового напруження σzрі, кПа	Значення модуля деформації грунта Еі, кПа	Товщина елементарного  шару hі, м	Осадка Si, м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
0	0	0	1	155.64	211.87	187.6	31000	0.6	0,0029
1	0.6	0.86	0.771	165.72	163.4				
						120.9	36000	0.6	0.0016
2	1.2	1.72	0.37	175.62	78.4				
						63.14	36000	0.6	0.0008
3	1.8	2.58	0.226	185.52	47.88				
						39.62	40000	0.6	0.0004
4	2.4	3.44	0.148	196.38	31.36				

0.2 σzg=0.2·196.38=39.28кПа> σzg =31.36кПа ;  
Повна осадка фундаменту S=ΣSi=0.582см<S=8см
4.6 Армування палі
Паля має круглий переріз Ø 400 . Палю розраховуємо як центрально-стиснуту з випадковим ексцентриситетом. Його значення згідно беремо не менше, ніж 1/600 довжини елемента і 1/30 висоти перерізу і не менше 1 см. 
 
Визначаємо випадковий ексцентриситет:
еа = h/30 = 400/30 = 13.3 мм;
еа = l0/600 = 4700/600 = 7.8 мм;
еа > 1 см.
До розрахунку приймаємо еа = 13.3 мм 
Площа перерізу арматури:
                                                                                    (4.12)                                             
 . 
Уточнюємо значення коефіцієнта армування μ:
μ = 11.92 /1260 = 0,0095 < [μ=0.03].
Остаточно приймаємо площу арматури : АS = 8Ø14 А-300 Аs = 12.31 см2. 
Поперечну арматуру приймаємо діаметром 8 мм А-240 з кроком 300 мм . 

5.1   Технологічна карта на монтаж конструкцій наземної частини
5.1.1Визначення обсягів монтажних робіт 
Згідно архітектурно-планувальних рішень будівлі вибирають конструкції (колони крайнього та середнього рядів, торцевого фахверка,крокв’яні балки, плити покриття, стінові панелі,об’єм цегли) та визначають їх габаритні розміри та масу.
Отримані дані заносять до “Специфікації елементів збірних конструкцій”
Таблиця 5.1. – Специфікація елементів збірних конструкцій 
	Назва елементів	збірних	конструкцій	Розміри елементу, см	Об’єм одного елементу, м3	Маса одного елементу, т	Кількість елементів, шт	Обсяг елементів на всю будівлю, м3	Маса елементів на всю будівлю, т	Примітки 
			Довжина		Ширина або висота	Товщина			На блок	На всю будівлю			
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Колони крайнього ряду 	930	40	40	1.49	5,6	20	20	29.8	112	
Колони середнього ряду 	690	40	40	1.1	3,4	10	10	11	34	
Фахверкові колони 	780	40	40	1.25	3,7	4	4	5	14,8	
Крокв’яні балки	1795	154	400	5,05	9,1	20	20	101	182	
Плита покриття ПП1	597	298	30	1,27	2,65	66	66	83,82	174,9	
Плита покриття ПП2	597	298	30	1,04	2,58	22	22	22,88	56,76	
Плита покриття ПП3	597	298	30	0,94	2,25	20	20	18,8	45	
Плита покриття ПП4	507	148	30	1,15	2,0	96	96	110,4	192	
Плита покриття ПП5	627	148	30	1,19	2,2	88	88	104,72	193,6	
Стінові панелі ПС1	600	120	25	0,48	2,71	52	52	24,96	140,92	
Стінові панелі ПС2	600	120	25	0,48	2,96	8	8	3,84	23,68	
Стінові панелі ПС3	600	120	25	0,48	2,84	5	5	2,4	14,2	
Стінові панелі ПС4	600	180	25	0,62	4,07	8	8	4,96	32,56	
Стінові панелі ПС5	600	180	25	0,62	4,28	3	3	1,86	12,84	
Стінові панелі ПС6	150	180	25	0,4	1,01	13	13	5,2	13,13	
Стінові панелі ПС7	150	180	25	0,4	1,37	21	21	8,4	28,77	
Стінові панелі ПС8	150	120	25	0,35	0,66	4	4	1,4	2,64	
Стінові панелі ПС9	150	120	25	0,35	0,91	2	2	0,7	1,82	
Продовження таблиці 5.1
Стінові панелі ПС10	300	180	25	0,45	2,03	2	2	0,9	4,06	
Сходова площадка	600	150	-	1,08	2,7	9	9	9,72	24,3	
Сходовий марш	425	150	-	0,6	1,5	9	9	5,4	13,5	
Цегла	-	-	-	-	-	-	-	593	1067,4	

                                                                                                            1150,16м3   2384,88т
Після визначення кількості збірних елементів каркаса (таблиця 5.1), підраховують обсяги допоміжних робіт і дані заносять до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. –Відомість обсягів допоміжних робіт 
Назва конструктивних елементів, 	процесів та формули підрахунку	обсягів робіт	Одиниця	вимірюва- 	ння	Обсяг робіт на	Примітки
		Один блок 	Всю будівлю   	
1	2	3	4	5
1. Замонолічування колон в стаканах фундаментів V=до 0,1 м3	стик	34	34	
2. Зварювання закладних елементів колон і крокв’яних балок V=1,02х20	10 п.м	2.04	2.04	
3.Зварювання закладних елементів крокв’яних балок і плит покриття V=0,3х154	10 п.м	4.62	8.76	
4. Замонолічування швів між плитами покриття V=(17,2х108)/2 	100 п.м	9,288	20,812	
5. Зварювання закладних елементів колон і закладних елементів стінових панелей V=0,64х130	10 п.м	8.32	8.32	
6. Замонолічування швів (вертикалльних) між стіновими панелями V=(20+7)х7.8 	100 п.м	2.11	2,11	
7. Герметизація стиків між стіновими панелями V=(20+7)х7.8	10 м шва	21,1	21,1	
9. Конопатка за чеканка та розшивка швів між стіновими панелями V=(20+7)х7,8+(109,2+36)х5	10 м шва	249,66	249,66	
8. Зварювання закладних елементів	сходинкових площадок  9х0.4	м.п	3,6	3,6	
9. Зварювання закладних елементів маршів   9х0.5	м.п	4,5	4,5	


5.1.2 Вибір монтажних пристроїв 
Таблиця5.3 –Вибір монтажних пристроїв
Назва конструкції	Назва монтажного пристрою (номер креслення та організація)	Ескіз 	Характеристика
			Вантажопідйомність ,т	Маса, т	Висота стропування, м
1	2	3	4	5	6
1. Колони 		Траверса уніфікована ЦНИИОМТП, РЧ-455-69		10	0,18	1,0
2. Крокв’яні балки 	Траверса, ПК Стальмонтаж, 1950-53		10	0,46	1,8
3. Плити покриття 	Траверса, ПИ Промсталь-конструкція, 2006-78		16	0,99	0,3
	Продовження таблиці 5.3
1	2	3	4	5	6
4. Плит перекриття та покриття довжиною 6 та 12 м 1,5ххдовжиною  м	Строп чотирьохвітковий 4СК-10/4000.	Шифр 29700-101;-109.				5	90	3,6
5. Стінові панелі 	Строп двогілковий, ГОСТ 19144-73			2,5	0,01	2
6. Плити покриття		Строп чотири гілковий, ПИ Промсталь-конструкція 21059М-28			5	0,22	9,3
7. Колони	Клиновий вкладиш, ЦНИИОМТП №7 			0,01	
			Продовження таблиці5.3
1	2	3	4	5	6
	8. Колони, крокв’яні балки 	Розчалка, ПИ Промсталь-конструкція, 2008-09			0,1	
9. Крокв’яні балки	Інвентарна розпірка, Промсталь-конструкція, 4234Р-44			0,06	
10.Забезпечення робочого місця монтажника	Тимчасове огородження, ПИ Промсталь-конструкція, 4570Р-2															









5.1.3 Вибір методів монтажу
Монтаж будівельних конструкцій виконується комплексним методом. Комплексний метод монтажу конструкцій наземної частини одноповерхової промислової будівлі складається з установлення колон, кроквяних балок, плит покриття та замоноличування стиків елементів конструкцій.
Монтажний процес розвивається в повздовжньому напрямку, яки передбачає переміщення монтажних машин та механізмів вздовж прогону будівлі (рисунок 5.1).

Рисунок 5.1 –Схема руху крана при монтажі каркасу


5.1.3.1 Монтаж колон
Монтаж колон виконується тільки після інструментальної перевірки відповідності проекту позначок і положення в плані фундаментів, зворотної засипки пазух фундаментів і підготовки дна стакана.
Підливку бетоном чи розчином виконують безпосередньо перед встановленням колон. Товщину шару підливки визначають не тільки відхиленням від проектної позначки дна стакана, але й з урахуванням довжини колони, що встановлюється в даний фундамент, з тим, щоб відхилення по довжині колони можна було б погасити товщиною цього шару. Для підливки зо виконують перед встановленням колони, застосовують жорсткі суміші, які добре ущільнюють, щоб вони не стискалися під тиском опорного торця колони.
Колони на будівельний майданчик доставляють автотранспортом. Монтують колони з попереднім розкладанням біля місць монтажу, в зоні дії монтажного крана. Так як довжина колон більша за їх крок застосовується дворядне розкладання (рисунок 5.2).

Рисунок 5.2 –Лінійне дворядне розкладання колон
Так як величина прогону 18 метрів і крок колон 6 метрів, то застосовується поздовжня схема, коли кран рухається вздовж будівлі, монтуючи з одної стоянки 4 колони (рисунок 5.3).

Рисунок5.3 –Схема проходки та стоянки монтажного крана при монтажі колон

Після встановлення ряду колон їх проектне положення кінцево вивіряють. Вертикальність колони вивіряють по виску або за допомогою двох теодолітів, встановлених по двох осях колони, у двох взаємоперпендикулярних площинах.
Колони належить встановити і вивірити з такою точністю, щоб не були перевищені допуски, регламентовані будівельними нормами (додаток В [39 ]).
Після вивіряння колон виконують замонолічування стиків колони з фундаментом. До набуття бетоном в стику 70% проектної міцності на колони не дозволяється встановлювати наступні елементи каркасу будівлі, крім проектних або монтажних в’язів і розпірок, що забезпечують стійкість колони вздовж ряду.



5.1.3.2 Монтаж елементів покриття
Конструкції покриття (крокв’яні балки і плити покриття) монтують комплексним методом окремим потоком. Монтаж кроквяних балок виконують з транспортних засобів, а плит покриття з попереднім їх розкладанням біля місць монтажу (рисунок 5.5). Монтаж балок дозволяється лише після постійного закріплення всіх розташованих нижче конструкцій.

Рисунок 5.5 –Схема монтажу елементів покриття
Кроквяні балки установлюють на оголовки колон і вивіряють їх положення в плані за рисками розбивочних осей, по нанесенні на опорах. Для запобігання розгойдуванню балок під час піднімання на опори до нижнього пояса кріплять дві відтяжки. Балки після піднімання й орієнтування встановлюють на оголовки колон і тимчасово закріплюють анкерними болтами.
Стійкість перших двох змонтованих балок забезпечується розчалками, що закріплені за верхній пояс балки та спеціально встановлені якоря або монтажні петлі фундаментів. 
Для адміністративної будівлі після зведення самонесучих стін з цегли, встановлюють плити перекриття. Плити покриття захоплюють чотирьохвітковим стропом. До монтажу плит перекриття (покриття) приступають після розмітки місць встановлення плит. Розміщувати плити слід так, щоб положення закладних деталей плит відповідало їх розміщенню на цегляній кладці, а також щоб залишилися зазори між плитами для замонолічування швів. Замонолічування швів відбувається бетоном на мілкому щебені. 

5.1.3.3 Монтаж елементів огородження
Монтаж конструкцій огородження здійснюють окремим монтажним потоком після монтажу й остаточного закріплення в проектному положенні всіх конструкцій каркасу будівлі в цілому.
Для організації монтажу зовнішніх стінових панелей одноповерхової  будівлі стіни ділять на захватки, довжина яких дорівнює одному кроку колон, тобто
 6 метрів.
Панелі однієї захватки монтують з однієї стоянки крана на всю висоту будівлі.
Панелі монтують зі складу, у проектне положення їх встановлюють пневмоколісними кранами. Вивіряння та закріплення зварюванням виконують з риштувань – навісних переставних та рухомих.


5.1.4 Визначення монтажних характеристик елементів
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять: монтажну масу Qм, монтажну висоту Нм та необхідний виліт гака крана Lг.кр.


5.1.4.1 Монтажна маса
Монтажна вага характеризує загальну масу, яку необхідно підняти, перемістити та встановити в проектне положення залежно від прийнятого способу підйому. Монтажну масу визначають за формулою:
Qм=Qе+ q						  (5.1)
	де,  Qе –маса елементу, що монтують, т;
	       q –маса монтажних пристроїв і технічного оснащення, що установлюється на елементі, який монтують, до його підйому, т;
	
	Монтажна маса колони:
	Qм=5,2+0,18+0,1=5,48 т	;
Монтажна маса кроквяної балки:
	Qм=9,1+0,46+0,1+0,06=9,72 т;
	Монтажна маса плити покриття:
	Qм=2,65+0,4=3,05 т
	Монтажна маса стінової панелі:
	Qм=1,62+0,01=1,63 т.


5.1.4.2 Монтажна висота
Монтажна висота Нм визначає технологічно необхідну висоту вертикального підйому конструкцій, які монтують:
					Нм=h1+h2+h3+h4						  (5.2)
	де, h1 –висота від рівня розташування монтажного крану до опори, на яку установлюють елемент, м; якщо рівень стоянки крана (РСК) збігається з відміткою верху опори, то h1=0;
	h2 –висота безпечного зазору між нижнім торцем елементу, який монтують, та раніше встановленими конструкціями, h2=0,5 м;
	h3 –висота (товщина) елементу в монтажному положенні, м;
	h4 –розрахункова висота стропів і захоплюючих пристроїв, що знаходяться над конструкцією, яка монтується, м;
Монтажну висоту визначають також для характеристик елементів з кожної групи.
Рисунок 5.6 - Монтажна висота колони
Нм=0,5+10,3+1,0=11,8 м
Рисунок 5.7 –Монтажна висота кроквяної балки
Нм=6,0+0,5+1,5+1,8=9,8 м

Рисунок 5.8 –Монтажна висота плити покриття
Нм=6,0+1,5+0,5+0,3+0,3=8,6 м

Рисунок 5.9 –Монтажна висота стінової панелі
Нм=6,6+0,5+1,2+2=10,3 м


5.1.4.3 Необхідний виліт гака крану
Необхідний виліт гака крану Lг.кр визначається як відстань між віссю повороту крана і віссю, що проходить через монтажний гак крану (центр ваги елементу що монтується), і залежить від положення елементу, який монтують, та прийнятої схеми монтажу.
Елементи доступ до яких відкритий (колони, підкранові балки, кроквяні балки, стінові панелі), монтують при найменших вильотах стріли, тому що монтаж на мінімальному вильоті дозволяє використовувати максимальну вантажопід’ємність і найбільшу висоту підйому гака крана.

Рисунок 5.10 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі колон
Lг.кр=8,445 м;	Lстріли=13,700 м


Рисунок 5.11 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі кроквяних балок
Lг.кр=6,44 м;	Lстріли=10,975 м

Рисунок 5.12 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі плит покриття (без гусачка)
Lг.кр=22,600 м;	Lстріли=22,800 м

Рисунок5.13 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі плит покриття (з гусачком)
Lг.кр=8,144 м;	Lстріли=10,145 м	Lстрілигусачка=4,639 м

Рисунок 5.14 –Необхідний виліт гака крану та довжина стріли крану при монтажі стінових панелей
Lг.кр=6,438 м;	Lстріли=11,423 м	


5.1.5 Вибір комплектів кранів за технічними параметрами
Таблиця 5.4 –Технічний вибір кранів
Найменування конструкцій, що монтуються	Монтажні характер-	ристики	 елементів	Можливі варіанти кранів
	Qм, т	Нм, м	Lг.кр, м	Lстр, м	I Варіант	II Варіант	
					Марка крана	Технічні характер-ристики	Марка крана	Технічні характер-ристики		
						Q, т	Нг, м	Lг.кр, м	Lстр, м		Q, т	Нг, м	Lг.кр, м	Lстр, м		
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15			
Колони 	5,48	11,8	8,445	13,7	МКГ-40	13	18	9	15,8	СКГ-63/100	35	19,6	9	20,84			
Кроквяні балки	9,72	9,8	6,44	10,975													
				Продовження таблиці 5.4
Плити покриття	3,05	8,6	8,144	10,145[4,639]	МКГ-40	13	18	9	15,8[10]	СКГ-63/100	15,0	26,1	11,3	20,84[7,68]
Стінові панелі	1,63	10,3	6,438	11,423	КС -5363	10	13	8,5	15	МКТ-6-45	3,6-13	21-25	7-16	28

Одноповерхові промислові будівлі монтують стріловими кранами на гусеничному ходу (елементи каркасу) та пневматичному ходу (елементи огородження). При монтажі плит покриття застосовують крани, стріли яких обладнані гусачками, які збільшують виліт допоміжного вантажного гака.
	Вибір кранів виконується за [40 ].


5.1.6 Вибір способів закріплення конструкцій
Постійне закріплення конструкцій – операція, що забезпечує стійкість у проектному положенні встановлених конструкцій на період виконання після монтажних робіт та експлуатації будівлі. Постійне закріплення конструкцій в проектному положенні є завершальною операцією технологічного процесу монтажу і закінчується електрозварюванням закладних частин або арматури, встановленням болтів, заклепок, бетонуванням стиків тощо. Постійному закріпленню підлягають усі без винятку конструкції як статично нестійкі, так і статично стійкі. Після закріплення конструкції вважаються змонтованими, вони повинні відповідати проектними вимогам по міцності і точності установлення, які до них висувалися.
Вибір конструкції закріплення стиків збірних елементів виконують за рекомендаціями додатка Г [39 ]. Прийняті типи стиків конструкцій зводять у таблицю 5.5.









Таблиця 5.5 –Способи виконання стиків
Схема стику	Місце влаш- ту-вання	Обсяг робіт на один стик	Рекомен-довані мате-ріали	Способи 
				Зварювання	Укладання 	Ущільнення 	Герметизації 
1	2	3	4	5	6	7	8
		1-колона; 2-стакан фундаменту;      3-клиновий вкладиш; 4-бетон	Стик прямокутної колони з фундаментом	0,166	Бетон марки В22,5	-	Вручну	Шуровкою	-
							
							
1-колона; 2-кроквяна балка;	3-електрозварювання висотою	Стик кроквяної балки з колоною	0,51	Електрод Э –42 	Електродугова сварка	-	-	-
1-плита покриття: 2-кроквяна балка;	3-електрозварювання висотою 10 мм		Стик плит покриття з кроквяною балкою	0,15	Електрод Э –42 	Електродугова сварка	-	-	-
Продовження таблиці5.5
	1-стінова панель; 2-колона;	3-закладна деталь стінової панелі;	4-накладка стику; 5-стержень;	6-накладка колони; 	7-закладна деталь колони; 	8-цементний розчин	Стик панелей стін довжиною 6 м з колоною	0,32	Електрод Э –42 	Електродугова сварка	-	-	Герметик,  цементний розчин

5.1.8 Вибір транспортних засобів
Для перевезення залізобетонних конструкцій із заводів виготовлювачів на будівельний майданчик застосовують автотранспорт. Максимально допустимі розміри транспортних засобів: по висоті -3,8 м, по ширині -2,5 м, повна довжина автопоїзду -24 м, звисання вантажу за задню точку габариту –не більше 2 м. Положення конструкцій на транспортному засобі повинно відповідати експлуатаційному положенню конструкції в будівлі або бути близьким до нього, за виключенням довгомірних конструкцій (колон), які перевозять в горизонтальному положенні. Конструкції які перевозять належить обпорати на дерев’яні прокладки товщиною 25 мм та закріплювати в процесі навантаження. Зазори між виробами та бортами транспортних засобів повинні бути не менше    5-8 см. Відомості про вибрані транспортні засоби заносять до таблиці 5.6.

Таблиця5.6 –Вибір транспортних засобів
Елементи	Маса одного елементу, т	Тип і марка машини	Вантажо-підйом-	ність, т	Кількість елементів які перевозяться	Коефіцієнт використання транспортного засобу, Кт	Спосіб монтажу
1	2	3	4	5	6	7
Колони К-2	5,6	Колоновоз МАЗ-504В	МАЗ-5205А	20	3	0,84	зі складу 
Колони К-1	3,4	Колоновоз КАЗ-608	КАЗ-717	11,5	3	0,87	зі складу
	
Продовження таблиці 5.6
Колони К-3	3,7	Колоновоз КАЗ-608	КАЗ-717	11,5	3	0,96	зі складу
Крокв’яні балки Б-1	9,1	МАЗ-504А	УПФ-1218	12	1	0,76	з коліс
Плити покриття ПП1	3,28	ЗІЛ-130В	УПП-0906	9	2	0,73	зі складу
Плити покриття ПП2	2,68	ЗІЛ-130В	УПП-09062	9	3	0,89	зі складу
Плити покриття  ПП3	2.28	ЗІЛ-130В	УПП-0906	9	3	0,76	зі складу
Плити покриття ПП4	2,4	КамАЗ-5410	УПЛ – 1412	14	5	0,86	зі складу
Плити покриття ПП5	2,6	КамАЗ-5410	УПЛ – 1412	14	5	0,93	зі складу
Стінові панелі ПС-1	2,71	ЗІЛ-130В	УПП-0907	6,5	2	0,83	зі складу
Стінові панеліПС-2	2,96	ЗІЛ-130В	УПП-0907	6,5	2	0,91	зі складу
Стінові панелі ПС-3	2,84	ЗІЛ-130В	УПП-0907	6,5	2	0,87	зі складу
Стінові панелі ПС-4	4,07	МАЗ – 5410	УПП – 1307	12,6	3	0,97	зі складу
Стінові панелі ПС-5	4,28	МАЗ – 5410	УПП – 1307	12,6	3	1,02	зі складу
Стінові панелі ПС-6	1,01	МАЗ – 5410	УПП – 1307	12,6	11	0,88	зі складу
Стінові панелі ПС-7	1,37	МАЗ – 5410	УПП – 1307	12,6	9	0,98	зі складу
Стінові панелі ПС-8	0,66	ЗІЛ-130В	УПП-0907	6,5	9	0,91	зі складу
Стінові панелі ПС-9	0,91	ЗІЛ-130В	УПП-0907	6,5	7	0,98	зі складу
Стінові панеліПС-10	2,03	МАЗ – 5410	УПП – 1307	12,6	6	0,97	зі складу


	Ступінь використання транспортного засобу характеризується ваговим коефіцієнтом Кт, який визначається за формулою:
						 ,						  (5.3)
де, 	Q –вага комплекту який перевозиться за один рейс,т;
	q –вантажопідйомність транспортного засобу, т.
Організація перевезення конструктивних елементів буде здійснюватись за човниково–маятниковою схемою, яка передбачає  перевезення з заводу на будівельний майданчик тягачем причепа із збірними елементами, який залишається в зоні дії монтажного крана. Тягач причіплює порожній причіп, який до цього часу звільняється від конструкцій на майданчику, і транспортує його на завод. На заводі він залишає пустий причіп і транспортує на майданчик другий причіп, який заздалегідь укомплектований виробами, а його простої значно скорочуються. 	 
Якщо важкі елементи перевозять на машинах з напівпричепами (елементи обпираються одним кінцем на машину, другим –на напівпричіп), то їх кількість визначається за формулою:
												  (5.4)
					       шт
де, 	N –кількість транспортних одиниць для перевезення конструкцій, шт.;
	Тц –тривалість роботи транспортної одиниці, хв;
	tм –час перебування машини на будівельному майданчику, хв.
Тривалість роботи транспортної одиниці Тц визначається як сума витрат часу на переміщення та навантаження машини і на монтаж конструкцій:
						



Тц =tn+tн+tм						  (5.5)
					     Тц =8+10+10=28 хв
де,	tn –час перевезення вантажу, хв:
						  						  (5.6)
						 хв
де,	L –відстань від заводу до будівельного майданчика, км;
	Vср –середня швидкість машини, км/год (приймається Vср=30 км/год);
	tн –час на завантаження машини конструкціями на заводі (в середньому приймається по 10 хвилин на один елемент), хв;
	tм –час, який витрачається на монтаж всіх елементів без одного і на розвантажування останнього, хв:
						 tм=(а-1)*t+tр					  (5.7)
					   хв
де,	а –кількість елементів, що перевозять за один рейс, шт;
	t  -час монтажу, який приймається за [40], хв.;
	tр –час розвантаження останнього елементу (приймається tр=10 хв).



5.1.9 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної плати
Калькуляція трудових витрат є основним документом для техніко економічного обґрунтування варіантів монтажу та складання технологічних розрахунків, необхідних для побудови графіка монтажних робіт. 
Калькуляція трудових витрат та заробітної плати складається на основі єдиних норм та розцінок, які діють в будівництві [39,40 ]. 
Калькуляція трудових витрат та заробітної плати виконують у вигляді таблиці (таблиця 5.7).






     Таблиця 5.7 –Калькуляція трудових витрат
Найменування робіт	Обґрунтування по ЕНиР	Одиниця виміру	Норма часу на одиницю виміру	Розцінка на одиницю вимірювання	Обсяг робіт	Трудомісткість,	люд-год / маш-год	Вартість праці на весь обсяг робіт	Склад бригади
			Люд-год	Маш-год		Разом	По ділянках	Разом	По ділянках		Професія розряд	Кількість
							I	II		I	II			
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Встановлення колон в стакани фундаментів вагою до 6 т	§4-1-4,А,т.2,	1ел.	5,5	1,1		20	20	-			-		Монтажник6р	Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р                     		1	1	1	1	1	1
Встановлення колон в стакани фундаментів вагою до 4т	§4-1-4,А,т.2, 	1ел.	4,3	0,86		14	14	-			-		Монтажник 5р	Монтажник 4р	Монтажник 3р	Монтажник 2р	Маш.Крана 6р	1	1	2	1	1
Замонолічування колон в стаканах фундаменту	§4-1-25, А,т.1,2	м3	1,2	-		34	34	-			-		Монтажник4р	Монтажник3р				1	1			


Продовження таблиці 7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
	Монтаж кроквяних балок		§4-1-6,В,т.4,	1ел.	5	1		20	20	-			-		Монтажник6р	Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1	1
Зварювання закладних елементів кроквяної балки і колони	§22-1-1, 14	10м	шва	4,6	-		2,04	2,04	-			-		Електрозварник 5р	1
Монтаж плит покриття	§4-1-7,11	1ел.	1,2	0,3		108	108	-			-		Монтажник6р	Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1	1
Зварювання закладних елементів плит покриття і кроквяних балок	§22-1-1, 3	10м	шва	3	-		4,62	4,62	-			-		Електрозварник 5р	1
Замонолічування швів між плитами покриття	§4-1-26,3	100м	шва	-	4		9,288	9,288	-			-		Монтажник 4р	Монтажник 3р		1	1
Монтаж стінових панелей площею 	до 5 м2	§4-1-8, А,т.2,1	1ел.	2,0	0,50		40	40	-			-		Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1
	Продовження таблиці 7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж стінових панелей площею	до 10 м2	§4-1-8, А,т.2,2	1ел.	3,30	0,75		83	83	-			-		Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1
Монтаж стінових панелей площею	до 15 м2	§4-1-8, А,т.2,2	1ел.	4,0	1,0		11	11	-			-		Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1
Зварювання закладних елементів колон і стінових панелей	§22-1-1, 8	10м шва	4	-		8,32	8,32	-			-		Електрозварник 4р		1
Герметизація швів	§4-1-27, 5	10м шва	1,3	-		21,1	21,1	-			-		Монтажник4р	Монтажник3р		2	2
Замонолічування із розшивкою швів	§4-1-28, 1,2	10м шва	3	-		249,66	249,66	-			-		Монтажник 4р	Монтажник 3р			1		1	
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 1пов.	§3-3, А,т3	м3	4,1	-		153	-	153		-			Муляр 4р	Муляр  3р		1	1	
Кладка перегородок 1 пов.	§3-3, А,т3	м3	3,2	-		10,33	-	10,33		-			Муляр  3р		2
	Продовження таблиці 7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
 Монтаж плит перекриття 1 пов.	§4-1-7,11	1ел.	0,72	0,18		44	-	44		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
Замонолічування швів між плитами перекриття 1 пов.	§4-1-26,3	100м	шва		4		3,784	-	3,784		-			Монтажник4р	Монтажник3р	1	1
Встановлення сх.маршів та сх.площадок 1 пов.	§4-1-10,3	1ел.			2,94			0,735					4	-	4		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
 Зварюв.закл.	елементів сх.кл. і пл.1пов	§Е22-1-1, 14б	10м шва		3,15					0,18	-	0,18		-			Електрозварник 4р	1
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 2пов.	§3-3, А,т3	м3	4,1	-		155	-	155		-			Муляр 4р	Муляр  3р		1	1	
Кладка перегородок 2 пов	§3-3, А,т3	м3	3,2	-		10,33	-	10,33		-			Муляр  3р		2
	Монтаж плит перекриття 2 пов 	§4-1-7,11	1ел.	0,72	0,18		44	-	44		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
Замонолічування швів між плитами перекриття 2 пов	§4-1-26,3	100м	шва		4		3,784	-	3,784		-			Монтажник4р	Монтажник3р		1	1


Продовження таблиці 7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Встановлення сх.маршів та сх.площадок 2 пов	§4-1-10,3	1ел.			2,94			0,735				4	-	4		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
Зварюв.закл.	елементів сх.кл. і пл.2пов	§Е22-1-1, 14	10м шва		3,15				0,18	-	0,18		-			Електрозварник 4р	1
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 3пов	§3-3, А,т3	м3	4,1	-		142	-	142		-			Муляр 4р	Муляр  3р		1	1	
Кладка перегородок 3 пов	§3-3, А,т3	м3	3,2	-		10,33	-	10,33		-			Муляр  3р		2
Монтаж плит перекриття 3 пов	§4-1-7,11	1ел.	0,72	0,18		44	-	44		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
Замонолічування швів між плитами перекриття 3 пов	§4-1-26,3	100м	шва		4		3,784	-	3,784		-			Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	
Встановлення сх.маршів та сх.площадок 3 пов	§4-1-10,3	1ел.			2,94			0,735				4	-	4		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р	1	1	1
			Продовження таблиці 7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Зварюв.закл.	елементів сх.кл. і пл.3пов	§Е22-1-1, 14	10м шва		3,15					0,18	-	0,18		-			Електрозварник 4р	1
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 4пов	§3-3, А,т3	м3	4,1	-		143	-	143		-			Муляр 4р	Муляр  3р		1	1	
Кладка перегородок 4 пов	§3-3, А,т3	м3	3,2	-		10,33	-	10,33		-			Муляр  3р		2
Монтаж плит покриття 4 пов.	§4-1-7,11	1ел.	0,72	0,18		46	-	46		-			Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1
Замонолічування швів між плитами покриття 4 пов	§4-1-26,3	100м	шва		4		3,956	-	3,956		-			Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	

                                                                                                                     
5.1.10 складання таблиці технологічних розрахунків
Технологічні розрахунки складаються на основі даних калькуляції трудових витрат та заробітної плати (див. таблицю 5.7) і є основою для побудови графіка виконання робіт.
Для побудови графіка виконання робіт в таблиці повинні бути відображені усі процеси в повному обсязі і в технологічній послідовності їх виконання:
Монтаж колон
Замонолічування стиків колон з фундаментами
Монтаж підкранових балок
Зварювання закладних елементів підкранових балок з колонами
Монтаж кроквяних балок
Зварювання закладних елементів кроквяних балок і колон
Зварювання закладних елементів кроквяних балок і плит покриття
Заливання швів плит покриття
Монтаж стінових панелей
Зварювання закладних елементів стінових панелей і колон
Заповнення швів стінових панелей з герметизацією та розшивкою

Дані заносять до таблиці 5.8

Таблиця 5.8 –Таблиця технологічних розрахунків
Найменування робіт із посиланням на пункти калькуляції	Одиниця виміру	Обсяг робіт	Трудомісткість робіт по ділянках люд-днів/маш-змін	Прийнята трудомісткість на весь обсяг робіт, люд-год/маш-змін	Склад бригади (ланки)	Тривалість робіт по ділянках, змін	Кількість робочих змін за добу
		Разом	По ділянках	I	II		Професія, розряд	Кількість 	I	II	
			I	II	Нормативна	Прийнята 	Нормативна	Прийнята 						
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж колон	1ел.	34	34	-			-	-		Монтажник6р	Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р                     		1	1	1	1	1	1	4	-	2
	Продовження таблиці5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Замонолічування стиків колон з фундаментом	м3	34	34	-			-	-		Монтажник4р	Монтажник3р				1	1				3	-	1
Монтаж кроквяних балок і плит покриття	1ел.	128	128	-			-	-		Монтажник6р	Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1	1	6	-	2
Зварювання закладних елементів кроквяних балок і колон	10м шва	2,04	2,04	-			-	-		Електроз-варник 5р		1		1		-		1
Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
 Зварювання закладних елементів кроквяних балок і плит покриття	10м шва	4,62	4,62	-			-	-		Електроз-варник 5р		1		2		-		1
 Замонолічування швів плит покриття	100м	шва	9,288	9,288	-			-	-		Монтажник4р	Монтажник3р		1		1	2	-	1
 Монтаж стінових панелей	1ел.	134	134	-			-	-		Монтажник5р	Монтажник4р	Монтажник3р	Монтажник2р	Маш.Крана6р		1	1	1	1	1	11	-	2
		Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
 Зварювання закл. елементів колон і стінових панелей	10м шва	8,32	8,32	-			-	-		Електроз-варник 4р		1		4		-		1
 Заповнення швів стін.       панелей з герметизацією та розшивкою 	10м шва	270,76	270,76	-			-	-		Монтажник4р	Монтажник3р		3	3	16	-	1
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 1пов.	м3	153	-	153	-	-				Муляр 4р	Муляр  3р		3	3		-	13	1
Кладка перегородок 1пов.	м3	10,33	-	10,33	-	-				Муляр  3р		2		-	2	1


Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж плит перекриття і сх.кл. і маршів1 пов. 	1 ел.	48	-	48	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		2	3	1	-	1	2
Замонолічування швів між плитами перекриття 1 пов.	100м	шва	3,784	-	3,784	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	-	2	2
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 2пов.	м3	155	-	155	-	-				Муляр 4р	Муляр  3р		3	3		-	13	1
Кладка перегородок 2пов.	м3	10,33	-	10,33	-	-				Муляр  3р		2		-	2	1
			Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж плит перекриття і сх.кл. і маршів2 пов. 	1 ел.	48	-	48	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		2	3	1	-	1	2
Замонолічування швів між плитами перекриття 2 пов.	100м	шва	3,784	-	3,784	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	-	2	2
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 3пов.	м3	142	-	142	-	-				Муляр 4р	Муляр  3р		3	3		-	12	1
Кладка перегородок 3пов.	м3	10,33	-	10,33	-	-				Муляр  3р		2		-	2	1


	Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж плит перекриття і сх.кл. і маршів3 пов. 	1 ел.	48	-	48	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		2	3	1	-	1	2
Замонолічування швів між плитами перекриття 3 пов.	100м	шва	3,784	-	3,784	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	-	2	2
Цегляна кладка стін товщиною 380мм 4пов.	м3	143	-	143	-	-				Муляр 4р	Муляр  3р		3	3		-	12	1
Кладка перегородок 4пов.	м3	10,33	-	10,33	-	-				Муляр  3р		2		-	2	1


	Продовження таблиці 5.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Монтаж плит покриття 4 пов. 	1 ел.	46	-	46	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р	Маш.Крана6р		1	1	1	-	1	2
Замонолічування швів між плитами покриття 4 пов.	100м	шва	3,956	-	3,956	-	-				Монтажник4р	Монтажник3р		1	1	-	2	2

                                                                                                                   






5.1.11 визначення кількості кранів у комплекті
Кількість кранів у комплекті визначається за формулою:
												  (5.8)
				           
де,	Тн –нормативна тривалість роботи кранів, прийнята за таблицею технологічних розрахунків у машино-годинах;
	Тз –заданий термін будівництва будівлі аналогічного типу, приймається за нормами тривалості будівництва [40 ].
	kм –коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну будівництва,  kм=0,3.
	Для монтажу одноповерхової промислової споруди мінімально необхідний 1 кран, але попередньо вибрані 1 кран на гусеничному та 1 на автомобільному ходу.


5.1.12 Визначення техніко – економічних показників варіантів монтажу 
До техніко–економічних показників, за якими проводяться порівняння варіантів монтажу, відносять:
Собівартість монтажу 1 т(м3) конструкцій у гривнях;
Трудомісткість монтажу 1 т(м3) конструкцій в люд-год;
Тривалість монтажу (зайнятість кранів) у змінах.
Собівартість монтажу 1 т(м3) конструкцій визначають за формулою:
											  (5.9)
де,	Сз –загальна собівартість монтажу всіх конструкцій, грн./т(м3), яку визначають за формулою:

				(5.10)

де,	 -собівартість однієї машино-години роботи крана кожної марки, грн., яка визначається за формулою:


					 					(5.11)
де,	Сод –одноразові витрати на доставку машин на будівельний майданчик, монтаж, демонтаж і пробний пуск, грн. (Додаток М  [39]);
	Тн –кількість годин роботи крана за нормами (таблиця 5.9), маш-год;
	Ср –річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні відрахування, грн. (Додаток М); 
	Тр –кількість годин роботи на об’єкті за рік відповідно до встановленого режиму, год (Додаток М [39]);
	Еекс –експлуатаційні витрати за час роботи і-ої машини, включаючи витрати на мастильні матеріали, паливо, а також заробітну плату машиністів і робочих, які виконують змінний технічний догляд за машиною, год (Додаток М [39]);
	-загальна заробітна плата робочих, що виконують ручні процеси, грн. (ДодатокМ [39]);
	V –обсяг монтажних робіт, м3.  
Таблиця 5.10 –Вихідні дані для розрахунку собівартості монтажу 1т (м3) конструкцій
Марка крана	Нормативна кількість годин роботи крана,        Тн, год	Кількість годин роботи крана за рік, Тр, год	Одноразові витрати, Сод,грн	Річні витрати, Ср, грн	Експлуатаційні витрати, Еекс, грн	Заробітна плата робочих, зайнятих на ручних роботах, грн
1	2	3	4	5	6	7
	I варіант
МКГ-40	27,25	3345	1140,7	6728,7	6,19	3292,599
КС-5363	38,62	3360	70,18	6283,2	5,852	3292,599
		II варіант
СКГ 63/100	27,25	3345	2129,6	12345,3	8,35	3292,599
МКТ 6-45	11,37	3360	228,932	91548,6	7,469	3292,599


Варіант І:
	грн.
           грн.
	 грн
	 грн/м3

Варіант 2:
	грн.
	 грн.
	 грн
	 грн/м3

Трудомісткість монтажу 1т(м3) конструкції визначають за формулою:
									(5.12)
де,	Qр –витрати праці робітників (монтажників, арматурників, бетонників тощо), які виконують роботи за допомогою крана (таблиця 5.7), люд-год;
	 -витрати праці машиністів і робітників, які обслуговують крани  (таблиця 5.7), люд-год:
												(5.13)
де,	mi –кількість робітників, що обслуговують крани, чол;
	 -кількість годин роботи кожної машини, год;
	 -витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, люд-год (Додаток М [39]);
	 -витрати праці на перевезення крана, люд-год (Додаток М [39]).
	Для зручності розрахунків вихідні дані заносять до таблиці 5.11.
Таблиця 5.11 –Розрахункові дані для визначення трудомісткості монтажу конструкцій
Марка крана	Витрати праці робітників, Qр, люд-год	Витрати праці монтажників, Qм, люд-год	Витрати праці на монтаж і демонтаж, Qм.д.., люд-год	Витрати праці на перевезення кранів,	Qд, люд-год
1	2	3	4	5
Варіант І
МКГ-40	3292,599	27,25	228	20
КС 5363	3292,599	11,37	101	7
Варіант ІІ
СКГ-63/100	3292,599	27,25	358	29
МКТ-6-45	3292,599	11,37	48	8




Варіант І:
	 люд-год/м3
Варіант ІІ:
	 люд-год/м3


Тривалість роботи (зайнятість кранів) визначаємо за формулою:
											(5.14)
де,	Тн –витрати машинного часу в змінах (таблиця 5.8);
	 -тривалість монтажу та демонтажу кранів, змін (Додаток М [39] ).

Варіант І:	Т=36+7+4=47 змін;
Варіант ІІ:	Т=36+9+2=47 змін.
Визначені техніко – економічні показники заносять до таблиці 5.12
Таблиця 5.12 –Техніко – економічні показники варіантів монтажу
Назва показників	Одиниця вимірювання	Значення показників за варіантами
		I	II
1. Собівартість монтажу 1т (м3) конструкцій	грн/м3	0,43	0,55
2. Трудомісткість монтажу	люд-год/м3	0,24	0,25
3. Тривалість роботи кранів	змін	47	47

За техніко – економічними показниками І варіант монтажу є найдешевшим, має найменшу трудомісткість монтажу і найменшу тривалість зайнятості кранів. Кран КС 5363 монтує всі конструкції.


5.1.13 Визначення техніко – економічних показників проекту
Таблиця 13 –Техніко –економічні показники проекту
Найменування показників	Одиниця вимірювання	Величина показника
1.Тривалість монтажних робіт	змін	55
2.Трудомісткість монтажу 1 м3 конструкцій	люд-дні	536
3.Середня продуктивність монтажників	м3/ люд-дні	28,27
4.Витрати машино-змін на 1 м3 конструкцій	маш-змін/м3	0,003
5.Середня продуктивність кранів	м3 /маш-змін	392,62
6.Загальна собівартість монтажу 1 м3 конструкцій		6581,26
7.Заробітна плата	грн	3292,599




5.1.14 Розробка заходів з безпеки життєдіяльності при проведенні монтажних робіт
	1. При монтажі конструкцій в темний час (друга зміна) передбачити освітлення робочих місць переносними прожекторними установками.
2. Вибрати таку послідовність монтажу, яка забезпечувала б стійкість і міцність окремих конструктивних елементів та змонтованих частин будівлі на будь –якій стадії робіт.
	3. Вибрати монтажні пристрої (захватні, для тимчасового закріплення конструкцій, для проведення монтажних робіт на висоті), які забезпечували б безпечні умови роботи монтажників.
	4. Вибрати способи складування збірних конструкцій (розміщення штабелів, їх висота, наявність прокладок, влаштування проїздів, проходів, забезпечення відповідного доступу тощо).

5.2 Проектування сіткового графіка
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [40] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
загальна – 10;
підготовчий період – 1,5;
монтаж обладнання – 3/8-10.

5.2.2 Методи виконання основних робіт по комплексам
Підземні роботи
Роботи цього циклу виконуються організацією ТОВ «Черкасиміськбуд». В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
зрізання рослинного шару грунту бульдозером ДЗ-18;
розробка і переміщення грунту бульдозером ДЗ-18;
ущільнення грунту самохідним катком ДУ-29;
планування укосів бульдозером ДЗ-42;
розробка котловану  екскаватором ЕО-4321
добір грунту вручну;
влаштування паль та монолітних ростверків;
монтаж фундаментних блоків самохідним краном КС-4561;
влаштування основи під підлогу підвалу;
зворотня засипка котловану  бульдозером ДЗ-42.
Всі роботи виконуються спеціалізованим потоком спеціалізованими бригадами.
Монолітні ростверки зводимо безпосередньо на будівельному майданчику встановлюючи арматуру і вкладаючи бетонну суміш в опалубку. 
Пісок та щебінь для ущільнення доставляється автосамоскидами з кар’єра , що знаходиться на відстані 20 км.

Такі матеріали, як бетон, бітумна мастика, завозяться бортовими автомашинами з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 6 км.
Монтаж конструкцій каркасу
Комплексний процес монтажу конструкцій наземної частини будівлі складається з установлення колон, елементів сходової клітини плит покриття та перекриття, стінових панелей та замонолічування стиків елементів конструкцій.
За напрямом розвитку монтажного процесу конструкції монтують комбінованим методом, який передбачає сполучення повздовжнього при монтажі одних елементів будівлі та поперечного при монтажі других.
В залежності від послідовності установлення конструктивних елементів застосовується комбінований методи монтажу, який являє собою сполучення диференційного та комплексного. Колони, стінові панелі монтують диференційованим методом, окремими потоками. Збірні конструкції покриття, елементи сходової клітини монтують комплексним методом, в одному потоці.
Основним видом транспорту для доставки збірних конструкцій є автомобільний, який доставляє необхідні конструкції з бази УВТК, що знаходиться на відстані 6 км від будівельного майданчику.
Конструкції наземної частини каркасу будівлі монтуються краном на гусеничному  ходу МКГ-40 та краном на автомобільному ходу КС-5363.Монтаж ведеться з допомогою комплексної бригади робітників, яка складається з монтажників та електрозварювальників.
Роботи по монтажу конструкцій каркасу ведемо в 2 зміни.        
Влаштування покрівлі
Покрівлю влаштовуємо з рулонних матеріалів які доставляють на будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 6 км від будівельного майданчику. Роботи проводимо потоковим методом.     
Потік складається з наступних робіт:
влаштування пароізоляції;
влаштування утеплювача;
влаштування стяжки по утеплювачу;
наклеювання рулонного килиму.
Роботи веде ТОВ ”Черкасикміськбуд”  спеціалізованою бригадою покрівельників. Роботи проводимо в 1зміну.
Влаштування підлоги
Підлоги влаштовуємо  по влаштованій підготовці. Роботи ведемо потоковим методом по ділянках. Робота ведеться спеціалізованою бригадою бетонників, роботи проводимо в 1зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 6 км від будівельного майданчику.
Опоряджувальні роботи
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ділянок стін, заповнення віконних прорізів приступають до зовнішнього опорядження будівлі.
Поверхню стінових панелей та цегляної кладки покривають штукатуркою під покраску. Фасад фарбують у синьо-сірихх тонах.
Столярні вироби і металеві елементи (стальні драбини) передбачено фарбувати масляними фарбами 2 рази.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною 1000 мм та товщиною 30 мм, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.Влаштовують під’їзні майданчики та тротуари.
Після закінчення  встановлення стінових панелей, заповнення віконних прорізів та прорізів під ворота та двері, монтажу елементів покриття, влаштування покрівлі приступають до внутрішнього опорядження будівлі.
Поверхню стін оштукатурюють. Всі залізобетонні конструкції фарбують вапном. Металеві конструкції та двері грунтують та фарбують масляною фарбою. В побутових приміщеннях, душових, санвузлах стіни облицьовують керамічною плиткою, стеля фарбується водоемульсійною фарбою. 
При опоряджувальних роботах використовуємо штукатурні станції, фарбопульти, катки.
Роботи проводимо поточно-захватним методом. Роботи проводяться спеціалізованою бригадою малярів. Роботи проводимо в 1 зміну. Матеріали для фарбування  надходять на будівельний майданчик автомобільним транспортом з бази УВТК що знаходиться на відстані 6км від будівельного майданчику.



























5.2.3Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.189.
Таблиця 5.18 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ п/п	Комплекс робіт	Одиниці 	виміру	Загальна кількість
1	2	3	4
Роботи підготовчого періоду
1	Планування майданчика	1000 м2	5,376
2	Влаштування тимчасових будівель і споруд		
	а) навіс	м2	60
	б) закритий склад	м2	40
	б) туалет	очко	4
	в) душова	ріжок	12
3	Влаштування тимчасового водогону	100 м	3,02
4	Влаштування тимчасової каналізації	100 м	2
5	Влаштування тимчасових доріг	1000 м	320
6	Влаштування тимчасового 	електроосвітлення	100 м	4,25
7	Влаштування слабострумних мереж	100 м	6
	а) радіо	100 м	3
	б) телефон	100 м	3
8	Влаштування тимчасової огорожі майданчика	м2	1010
	Підземні роботи
9	Розробка грунту бульдозером	м3	 3089
10	Розробка грунту екскаватором	м3	10216
11	Доробка грунту вручну	м3	237.6
12	Влаштування паль	м3	173.46
13	Влаштування розтверку	м3	
14	Монтаж збірних залізобетонних фундаментних блоків		
	а) вагою до 1 т	100 шт.	1.86
	б)вагою до 1.5 т	100 шт.	1.8
		Продовження таблиці 5.18
1	2	3	4
	в) вагою більше 1.5 т	м3	1.1
15	Зворотня засипка ґрунту	м3	1080
Влаштування бетонної основи під підлогу
16	Ущільнення грунту щебенем	м2	2376
17	Влаштування обмазочної гідроізоляції	м2	2376
18	Влаштування бетонної силової плити	м2	2376
			
		Влаштування вводів
19	Влаштування санітарно-технічних	вводів	грн	557,62
20	Влаштування електро-технічних	вводів	грн	497,56
Монтаж конструкцій каркасу
21	Монтаж збірних залізобетонних 	колон прямокутного перерізу	100 шт.	
	а) вагою до 4 т	100 шт.	0.14
	б) вагою до 6т	100 шт.	0.20
22	Монтаж балок прогоном 18 м 	100 шт.	0.20
	Монтаж балок прогоном 6 м 	100 шт.	0.16
23	Монтаж плит перекриття площею:		
	а) площею до 10 м2	100 шт.	4.35
24	Монтаж плит покриття площею:		
	а) площею до 20 м2	100 шт.	1.08
25	Монтаж сходових марщів–площадок   	100 шт.	0.11
26	Влаштування внутрішніх перегородок 	100 м2	0.414
27	Монтаж стінових панелей:		
	а) площею до 5 м2	100 шт.	0.4
	б) площею до 10 м2	100 шт.	0.83
	в) площею до 15 м2	100 шт.	0.11
28	Кам’яна кладка зовнішніх стін з 	керамічної цегли товщиною 380 мм 	м3	593
29	Встановлення віконних блоків	м2	407.19
30 	Встановлення дверних блоків	м2	235.5
31	Встановлення воріт	м2	113
Влаштування покрівлі
32 	Влаштування пароізоляції	100 м2	23.76
33 	Укладка утеплювача	100 м2	23.76
34	Влаштування цементної стяжки	100 м2	23.76
35 	Ґрунтування основи	100 м2	23.76
36	Наклеювання рулонного килиму	100 м2	23.76
Влаштування підлоги
37	Влаштування бетонної підлоги	100 м2	16.17
38 	Улаштування покриття з керамічної плитки	100 м2	3.74
39 	Улаштування покриття з лінолеуму	100 м2	8.08
											
Продовження таблиці 5.18
1	2	3	4
Опоряджувальні роботи
40	Штукатурення стін цементно-вапняним розчином	100 м2	11.33
41	Фарбуання фасаду	100 м2	11.33
42	Фарбування вапняне внутрішніх поверхонь	100 м2	54.22
43	Фарбування водоемульсіоне внутрішніх поверхонь	100 м2	77.32
44	Облицюваня стін керамічною плиткою	100 м2	6.66
45	Наклеювання шпалер	100 м2	4.72
46	Засклення віконних блоків 	м2	407.19
47	Влаштування вимощення 	100 м2	204
Монтаж технологічного обладнання
48	Монтаж технологічного обладнання	грн	22370
Наладка і пуск технологічного обладнання
49	Наладка і пуск технологічного 	обладнання	50	2485
Внутрішні санітарно-технічні роботи
50	Внутрішні санітарно-технічні роботи	грн	6924
Внутрішні електро-технічні роботи
53	Внутрішні електро-технічні роботи	грн	7894
Влаштування опалення
54	Влаштування опалення	грн	2873
Влаштування вентиляції
55	Влаштування вентиляції	грн	8877
Влаштування благоустрою
56	Влаштування благоустрою	дні	5
Здача об’єкту в експлуатацію
57	Здача об’єкту в експлуатацію 	дні	5



5.2.4 Організація поточного будівництва
Застосування поточного методу організації будівельного виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єкту, підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточний метод поєднує послідовний і паралельний в ньому усуваються недоліки і зберігаються переваги кожного з них.   
При цьому методі технологічний процес зведення будинків розбивається на декілька складових процесів для кожного з них встановлюють однакову тривалість і поєднують їх виконання в часі на різних ділянках чим забезпечується послідовність здійснення однорідних процесів і паралельно різнорідних. Будівництво поточним методом вимагає менше часу ніж послідовний метод і меншої кількості одночасно спожитих ресурсів ніж при паралельному методі.
Для створення будівельного потоку необхідно:
а) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
б) розподілити працю між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
в) поділити весь фронт робіт на окремі фронти ( ділянки ) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
г) визначити черговість робіт на окремих фронтах щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і в просторі тобто встановити їх технологічну взаємозалежність. 
Поточним методом  виконуються такі роботи як: підземні роботи; монтаж конструкцій каркасу; влаштування покрівлі; внутрішні опоряджувальні роботи; влаштування підлоги; монтаж ТО; внутрішні електротехнічні роботи; внутрішні сантехнічні роботи; наладка і пуск ТО. 
Роботи які виконуються за потоком це: роботи підготовчого періоду; влаштування вводів.


5.2.5 Таблиця вихідних даних для складання сіткового графіка 
В даній таблиці розраховуємо вихідні дані для складання сіткового графіку:
тривалість виконання робіт;
кількісний склад бригади;
змінність виконання робіт.























					        Таблиця 5.19 - Таблиця вихідних даних для побудови сіткового графіку
Попередні роботи	№ п/п	Комплекс робіт	Код роботи	Об`єм роботи	Нормативне джерело	Норма на одиницю виміру	Трудомісткість на весь об`єм	Основні машини	Виконавець	Змінність	Тривалість	Потік у зміну	Вартість,грн
				Одиниця	Кількість		маш-год        маш-зміни	люд-год      люд-дні	маш-зміни	люд-дні	Найменування	Кількість	Бригада	Організація				
									нормативна	прийнята	нормативна	прийнята			Професійний розряд	Кількість					
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Роботи підготовчого періоду
 	1	Планування майданчика	 	1000  м2	5,376	1-32-2	0,28	 	0,18	1	―	―	бульдозер ДЗ-18	1	машиніст	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
							0,03	 													
 	2	Влаштування тимчасових будівель і споруд	 	 	 	 	 	 	0	0	52,8	50	 	 	бригада теслярів	5	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	10	 	 
				 	 	 	 	 													
 	-	Влаштування туалетів на 2 очка	 	шт.	2	―	 	78,72	―	―	19,2	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							 	9,6													
 	-	Влаштування душових           на 2 рожка	 	шт.	2	 	 	26,24	―	―	6,4	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							 	3,2													
 	-	Влаштування душових           на 4 рожка	 	шт.	2	 	 	39,36	―	―	9,6	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							 	4,8													
 	-	Влаштування тимчасового закритого складу	 	м2	40	 	 	2,132	―	―	10,4	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							 	0,26													
 	-	Влаштування тимчасового відкритого складу	 	м2	60	 	 	0,98	―	―	7,2	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							 	0,12													
 	3	Влаштування тимчасового водогіну	 	100м	3,02	 	 	303,4	―	―	111,74	112	 	 	бригада сантехніків	10	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	11	 	 
							 	37													
 	4	Влаштування тимчасової каналізації	 	100м	2	 	 	352,6	―	―	86	88	 	 	бригада сантехніків	10	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	8	 	 
							 	43													
 	5	Влаштування тимчасових доріг	 	км	0,32	 	 	1640	―	―	64	72	 	 	 бригада землекопів	8	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	8	 	 
							 	200													
 	6	Влаштування тимчасового електроосвітлення	 	100м	4,25	 	 	30,34	―	―	15,73	15	 	 	бригада електриків	5	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	3	 	 
							 	3,7													
 	7	Влаштування слабострумних мереж	 	 	 	 	 	 	 	 	18	18	 	 	бригада електриків	3	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	6	 	 
				 	 	 	 	 													
 	-	Влаштування телефону	 	100м	3	 	 	24,6	―	―	9	9		 	бригада електриків	3	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	3	 	 
							 	3													
 	-	Влаштування радіо	 	100м	3	 	 	24,6	―	―	9	9		 	бригада електриків	3	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	3	 	 
							 	3													
																					
							 	16,585													
Підземні роботи
 	9	Розробка грунту бульдозером	 	1000  м3	3,089	1-28-2	26,9	 	10,13	10	―	―	скрепер   ДЗ-18	1	машиніст скреперу	2	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	5	 	 
							3,28	 													
 	10	Розробка грунту екскаватором 	 	1000  м3	10,216	1-22-2	11,4	 	14,2	14	―	―	 	1	машиніст екскаватору	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	7	 	 
							1,39	 					 								
 	11	Розробка грунту вручну	 	100  м3	2,376	6-1-3	 	131	―	―	37,96	35	 	 	бригада землекопів	5	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	7	 	 
							 	15,98													
 	12	Влаштування паль 	 	1  м3	173,460	5-28-1	0,98	1,6	20,81	20	34,69	35	 	 	 бригада монтажників	5	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	7	 	 
							0,12	0,2													
 	13	Влаштування ростверку	 	100  м3	10,745	6-1-3	 	377	 	 	494,02	494	 	 	бригада бетонщиків 	8	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	13	 	 
							 	45,98													
Продовження таблці 5.19
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
 	14	Монтаж збірних з/б фундаментних блоків 	 	 	17,24	18	47,72	70	КС-4561	1	бригада монтажників	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	9	 	 
																	
 	―	вагою до 1 т	 	100  шт	1,860	4-1-1	0,3	0,68	7,44	 	15,42	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							0,04	0,0829													
 	―	вагою до 1.5 т	 	100  шт	1,800	4-1-1	0,28	0,83	5,4	 	18,22	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							0,03	0,1012		 											
 	―	вагою більше 1.5 т	 	100  шт	1,100	4-1-1	0,35	1,05	4,4	 	14,08	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
							0,04	0,128		 											
 	15	Зворотня засипка грунту на першій ділянці	 	1000  м3	1,080	1-27-2	17,67	 	2,33	2	0	0	бульдозер ДЗ-42	1	машиніст бульдозеру	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
							2,15	 													
 	16	Влаштування сантехнічних вводів	 	грн.	557,62	УП	Виробіток, грн	50	―	―	11,152	10	 	 	сантехнік	10	БУ-472	1	1	 	 
																					
 	17	Влаштування електротехнічних вводів	 	грн.	497,56	УП	Виробіток, грн	50	―	―	9,9512	10	 	 	електрик	5	БУ-472	1	2	 	 
																					
 	18	Ущільнення грунту щебнем 	11-13	100м2	23,760	11-1-2	 	7,19	―	―	20,83	20	 	 	бригада бетонщиків 	4	ТОВ "Іванофр.-міськбуд"	1	5	 	 
							 	0,88													
 	19	Влаштування обмазувальної гідроізоляції 	11-12	100м2	23,760	11-3-5	 	19,2	―	―	55,63	55	 	 	бригада бетонщиків 	5	ТОВ "Іванофр.-міськбуд"	1	11	 	 
							 	2,3415													
 	20	Влаштування бетонної силової плити 	11-12	100м2	23,760	11-3-5	 	137	―	―	396,97	400	 	 	бригада бетонщиків 	10	ТОВ "Іванофр.-міськбуд"	1	40	 	 
							 	16,707													
 	 	Монтаж конструкцій каркасу І-ділянка	13,23	14	57,6	56	 	 	 	4	 	2	7	 	 
															
 	21	Монтаж колон	 	 	3,14	4	15,78	16	Кран     МКГ-40	1	бригада монтажників	4	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	2	 	 
																	
 	-	Вагою до 4т	 	100шт	0,14	7-3-11	61	310	1,04	 	5,29	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
			 				7,44	37,80													
 	-	Вагою до 6т	 	100шт	0,2	7-3-11	86	430	2,1	 	10,49	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
			 				10,49	52,44													
 	22	Монтаж балок	 	100шт	0,12	7-3-11	100	500	1,46	2	7,32	8	Кран     МКГ-40	1	бригада монтажників	4	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				12,20	60,98													
 	23	Монтаж плит перекриття площею 10 м2	 	100шт	2,13	7-3-11	18	72	4,68	4	18,7	16	Кран     МКГ-40	1	бригада монтажників	4	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	2	 	 
							2,20	8,78													
 	24	Монтаж плит покриття плошею до 20 м2	 	100шт	1,08	6-1-15	30	120	3,95	4	15,8	16	Кран     МКГ-40	1	бригада монтажників	4	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	2	 	 
			 				3,66	14,63													
Влаштування огороджуючих конструкцій І-ділянка	11,55	21	90,26	110	 	 	 	 	 	 	15	 	 
													
 	25	Монтаж стінових панелей	 	100шт	 	11,55	10	50,94	50	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	5	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	5	 	 
			 															
 	-	Плошею 5 м2	 	100шт	0,4	7-3-11	50	200	2,44	 	9,76	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
			 				6,10	24,39													 
 	-	Плошею 10 м2	 	100шт	0,83	7-3-11	75	300	7,59	 	30,37	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
			 				9,15	36,59													 
 	-	Плошею 15 м2	 	100шт	0,11	7-3-11	113	806	1,52	 	10,81	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 			 				13,78	98,29													 
 	26	Встановлення віконних блоків	 	100м2	2,04	10-14-2	 	95,5	 	 	23,81	24	 	 	бригада теслярів	8	ТОВ "Опорядбуд"	1	3	 	 
			 				 	11,646													 
 	27	Встановлення дверних блоків	 	100м2	0,41	10-20-2	 	82,7	 	 	4,17	4	 	 	бригада теслярів	4	ТОВ "Опорядбуд"	1	1	 	 
			 				 	10,085													 
																					 
																					 
Продовження таблці 5.19

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
 	28	Встановлення воріт	 	100м2	1,13	10-27-2	 	82	 	 	11,34	12	 	 	бригада теслярів	4	ТОВ "Опорядбуд"	1	3	 	 
			 				 	10													
 	29	Засклення віконних блоків	 	100м2	2,29	6-1-15	 	74,58	 	 	20,83	20	 	 	бригада склярів	5	ТОВ "Опорядбуд"	1	3	 	 
 			 				 	9,10	 	 			 	 						 	 
 	 	Монтаж конструкцій каркасу ІІ-ділянка	5,69	12	290,27	294	 	 	 	7	 	 	41	 	 
															
 	30	Камяна кладка зовнішніх стін з керамічної цегли товщиною 380 мм 1 поверх	 	м3	153	7-10-3	 	3,7	 	 	69,04	70	 	 	бригада мулярів	7	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	10	 	 
							 	0,4512													
 	31	Монитаж плит перекриття	 	100шт	0,88	7-3-11	18	72	1,93	2	7,73	8	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	4	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				2,20	8,78													
 	32	Монтаж сходових маршів площадок	 	100шт	0,04	6-1-15	55	220	0,27	2	1,07	2	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				6,7073	26,829													
 	33	Камяна кладка зовнішніх стін з керамічної цегли товщиною 380 мм 2 поверх	 	м3	155	7-10-3	 	3,7	 	 	69,94	70	 	 	бригада мулярів	7	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	10	 	 
							 	0,4512													
 	34	Монитаж плит перекриття	 	100шт	0,44	7-3-11	18	72	0,97	2	3,86	4	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	2	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				2,20	8,78													
 	35	Монтаж сходових маршів площадок	 	100шт	0,04	6-1-15	55	220	0,27	2	1,07	2	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				6,7073	26,829													
 	36	Камяна кладка зовнішніх стін з керамічної цегли товщиною 380 мм 3 поверх	 	м3	142	7-10-3	 	3,7	 	 	64,07	63	 	 	бригада мулярів	9	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	7	 	 
							 	0,4512													
 	37	Монитаж плит перекриття	 	100шт	0,44	7-3-11	18	72	0,97	2	3,86	4	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	2	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				2,20	8,78													
 	38	Монтаж сходових маршів площадок	 	100шт	0,04	6-1-15	55	220	0,27	2	1,07	2	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	1	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
			 				6,7073	26,829													
 	39	Камяна кладка зовнішніх стін з керамічної цегли товщиною 380 мм 4 поверх	 	м3	143	7-10-3	 	3,7	 	 	64,52	63	 	 	бригада мулярів	9	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	1	7	 	 
							 	0,4512													
 	40	Монитаж плит покриття	 	100шт	0,46	7-3-11	18	72	1,01	2	4,04	4	Кран      КС-5363	1	бригада монтажників	2	ТОВ "Черкаси-міськбуд"	2	1	 	 
		 	 	 	 	 	2,20	8,78	 	 	 	 		 	 	 		 	 		
Влаштування огороджуючих конструкцій ІІ-ділянка	 	 	61,77	60	 	 	 	9	 	1	7	 	 
													
 	41	Встановлення віконних блоків	 	100м2	2,03	10-14-2	 	95,5	 	 	23,64	24	 	 	бригада теслярів	8	ТОВ "Опорядбуд"	1	3	 	 
							 	11,646													
 	42	Встановлення дверних блоків		100м2	1,95	10-20-2	 	82,7	 	 	19,67	18	 	 	бригада теслярів	9	ТОВ "Опорядбуд"	1	2	 	 
 							 	10,085													 
 	43	Засклення віконних блоків		100м2	2,03	6-1-15	 	74,58	 	 	18,46	18	 	 	бригада склярів	9	ТОВ "Опорядбуд"	1	2	 	 
 							 	9,10													
Влаштування покрівлі І-ділянка	 	 	81,07	80	 	 	 	7	 	 	12	 	 
													
 	44	Влаштування пароізоляції	 	100м2	19,66	12-9-6	 	6,7	 	 	16,06	16	 	 	бригада покрівельників	8	БУ-"Опорядбуд"	1	2	 	 
							 	0,82													
 	45	Укладання утеплювача		100м2	19,66	12-9-3	 	14	 	 	33,56	32	 	 	бригада покрівельників	8	БУ-"Опорядбуд"	1	4	 	 
							 	1,71													
 	46	Влаштування цементної стяжки		100м2	19,66	12-10-3	 	7,4	 	 	17,74	18	 	 	бригада покрівельників	6	БУ-"Опорядбуд"	1	3	 	 
							 	0,90													 
 	47	Грунтування основи		100м2	19,66	12-1-4	 	0,65	 	 	1,56	2	 	 	бригада покрівельників	2	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,08													
 	48	Наклеювання рулонного килиму		100м2	19,66	12-11-4	 	5,07	 	 	12,15	12	 	 	бригада покрівельників	6	БУ-"Опорядбуд"	1	2	 	 
							 	0,62													
Продовження таблці 5.19

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Влаштування покрівлі ІІ-ділянка	 	 	16,93	17	 	 	 	3	 	 	6	 	 
													
 	49	Влаштування пароізоляції	 	100м2	4,10	12-9-6	 	6,7	 	 	3,35	4	 	 	бригада покрівельників	4	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,82													 
 	50	Укладання утеплювача		100м2	4,10	12-9-3	 	14	 	 	7,01	6	 	 	бригада покрівельників	3	БУ-"Опорядбуд"	1	2	 	 
							 	1,71													
 	51	Влаштування цементної стяжки		100м2	4,10	12-10-3	 	7,4	 	 	3,7	4	 	 	бригада покрівельників	4	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,90													
 	52	Грунтування основи		100м2	4,10	12-1-4	 	0,65	 	 	0,33	1	 	 	бригада покрівельників	1	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,08													
 	53	Наклеювання рулонного килиму		100м2	4,10	12-11-4	 	5,07	 	 	2,54	2	 	 	бригада покрівельників	2	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,62													
Влаштування підлоги І-ділянка	 	 	227,86	220	 	 	 	14	 	 	16	 	 
													 
 	54	Влаштування підлоги з бетону	 	100м2	16,17	12-9-6	 	94,8	 	 	186,94	180	 	 	бригада бетонщиків 	15	БУ-"Опорядбуд"	1	12	 	 
							 	11,56													
 	55	Влаштування підлоги з керамічної плитки		100м2	3,29	12-9-3	 	102	 	 	40,92	40	 	 	бригада бетонщиків 	10	БУ-"Опорядбуд"	1	4	 	 
							 	12,44													
Влаштування підлоги ІІ-ділянка	 	 	89,37	90	 	 	 	13	 	1	7	 	 
													
 	56	Влаштування підлоги з лінолеуму	 	100м2	8,08	12-9-6	 	85,01	 	 	83,77	84	 	 	бригада бетонщиків 	14	БУ-"Опорядбуд"	1	6	 	 
							 	10,37													 
 	57	Влаштування підлоги з керамічної плитки		100м2	0,45	12-9-3	 	102	 	 	5,6	6	 	 	бригада бетонщиків 	6	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	12,44													
Опоряджувальні роботи І-ділянка	 	 	447,66	407	 	 	 	 	 	 	23	 	 
													
 	58	Оштукатурення стін цементно-піщаною штукатуркою	 	100м2	45,42	15-55-1	 	56	 	 	310,19	315	 	 	бригада штукатурів	21	БУ-"Опорядбуд"	1	15	 	 
							 	6,83													
 	59	Фарбування вапняним розчином 		100м2	50,13	15-153-2	 	4,6	 	 	28,12	27	 	 	бригада малярів	9	БУ-"Опорядбуд"	1	3	 	 
							 	0,56													
 	60	Фарбування водоемульсіоне		100м2	44,39	15-158-8	 	20,2	 	 	109,35	105	 	 	бригада малярів	21	БУ-"Опорядбуд"	1	5	 	 
							 	2,46													
Опоряджувальні роботи ІІ-ділянка	 	 	309,24	301	 	 	 	11	 	 	27	 	 
													
 	61	Оштукатурення стін цементно-піщаною штукатуркою	 	100м2	8,01	15-55-1	 	56	 	 	54,7	52	 	 	бригада штукатурів	13	БУ-"Опорядбуд"	1	4	 	 
							 	6,83													
 	62	Фарбування вапняним розчином 		100м2	4,09	15-153-2	 	4,6	 	 	2,29	2	 	 	бригада малярів	2	БУ-"Опорядбуд"	1	1	 	 
							 	0,56													
 	63	Фарбування водоемульсіонкой		100м2	32,93	15-158-8	 	20,2	 	 	81,12	80	 	 	бригада малярів	10	БУ-"Опорядбуд"	1	8	 	 
							 	2,46													
 	64	Облицювання стін керамічною плиткою		1м2	592,00	8-1-35	 	1,9	 	 	137,17	140	 	 	бригада малярів	14	БУ-"Опорядбуд"	1	10	 	 
							 	0,23													
 	65	Наклеювання шпалер	 	100м2	4,72	8-1-28	 	59	 	 	33,96	32	 	 	бригада малярів	8	БУ-"Опорядбуд"	1	4	 	 
			 				 	7,20													
Зовнішнє опорядження будівлі 	 	 	129,88	130	 	 	 	22	 	 	6	 	 
							 						
 	66	Оштукатурення фасаду цементно-піщаною штукатуркою	 	100м2	11,33	15-55-1	 	73	 	 	100,86	100	 	 	бригада штукатурів	25	БУ-"Опорядбуд"	1	4	 	 
			 				 	8,90													
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
Продовження таблці 5.19

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
 	67	Фарбування фасаду	 	100м2	11,33	15-55-2	 	21	 	 	29,02	30	 	 	бригада штукатурів	15	БУ-"Опорядбуд"	1	2	 	 
			 				 	2,56													
Влаштування вимощення 	 	 	10,2	10	 	 	 	 	 	 	 	 	 
													
 	68	Влаштуваннявимощення	 	100  м2	4,08	8-1-18	 	20,5	 	 	10,2	10	 	 	бригада бетонників	5	БУ-"Опорядбуд"	1	2	 	 
							 	2,5													
 	69	Монтаж технологічного обладнання І ділянка	 	грн.	11591	УП	Виробіток, грн	50	 	 	231,82	231	 	 	бригада наладчиків	7	МПМК-1	1	33	 	 
			 																		
 	70	Монтаж технологічного обладнання ІІ ділянка	 	грн.	4623	УП	Виробіток, грн	50	 	 	92,46	91	 	 	бригада наладчиків	7	МПМК-1	1	13	 	 
			 																		
 	71	Внутрішні сантехнічні роботи        І ділянка	 	грн.	3588	УП	Виробіток, грн	50	 	 	71,76	72	 	 	бригада сантехніків	8	БУ-525	1	9	 	 
			 																		
 	72	Внутрішні сантехнічні роботи        ІІ ділянка	 	грн.	1431	УП	Виробіток, грн	50	 	 	28,62	28	 	 	бригада сантехніків	4	БУ-525	1	7	 	 
			 																		
 	73	Внутрішні електротехнічні роботи        І ділянка	 	грн.	4090	УП	Виробіток, грн	50	 	 	81,8	80	 	 	бригада електриків	5	БУ-424	1	16	 	 
																					
 	74	Внутрішні електротехнічні роботи        ІІ ділянка		грн.	1631	УП	Виробіток, грн	50	 	 	32,62	35	 	 	бригада електриків	7	БУ-424	1	5	 	 
																					
 	75	Влаштування опалення ІІ ділянка	 	грн.	2446	УП	Виробіток, грн	50	 	 	48,92	49	 	 	бригада електриків	7	БУ-424	1	7	 	 
 		 	 	 		 	 	 	 	 			 	 	 		 	 			
 	76	Влаштування вентиляції І ділянка	 	грн.	4560	УП	Виробіток, грн	50	 	 	91,2	91	 	 	бригада електриків	7	БУ-424	1	13	 	 
		 	 	 		 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 		
	77	Влаштування вентиляції ІІ ділянка	 	грн.	1834	УП	Виробіток, грн	50	 	 	36,68	36	 	 	бригада електриків	6	БУ-424	1	6	 	 
		 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 		
 	78	Наладка та пуск технологічного обладнання І ділянка	 	грн.	1288	УП	Виробіток, грн	50	 	 	25,76	25	 	 	бригада наладчиків	5	МПМК-1	1	5	 	 
		 	 	 		 	 	 	 	 	 	 	 	 	 		 	 	 		
 	79	Наладка та пуск технологічного обладнання ІІ ділянка	 	грн.	514	УП	Виробіток, грн	50	 	 	10,28	10	 	 	бригада наладчиків	5	МПМК-1	1	2	 	 
			 																		
 	80	Влаштування благоустрою	 	грн.	5	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	МПМК-1	 	5	 	 
			 																		
 	81	Здача об`єкту в експлуатацію	 	дні	5	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	БМУ-28	 	5	 	 




5.2.6   Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини: бульдозер ДЗ-18; бульдозер ДЗ-42;екскаватор ЭО-4321.Монтаж конструкцій каркасу виконується кранами МКГ-40,КС-5363. Монтаж фундаментих блоків виконується краном КС-4561. Для перевезення великогабаритних конструкцій використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача зі змінними напівпричепами: панелевозом, колоновозом. Сипучі матеріали перевозяться автосамоскидами марки МАЗ-205. Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.


5.3   Розробка будгенплану
5.3.1   Розрахунок майданчика складів
Норматив виробничих запасів, які підлягають збереженню на складах Рскл визначаємо за формулою:

                                               Рскл=;                                           (5.15)

де, Рзаг  - кількість матеріалів ;
      Т - тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
      k1 - коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади, який для                                 автомобільного транспорту дорівнює 1,1;
      k2 - коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу, приймаємо рівним 1,3;
      Тн - норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою :

                                                        F=Рскл/n;                                                        (5.16)   

       де  n - норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою :

                                                           S=F/β;                                                         (5.17)    
 
     де   - коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення корисної площі складу до загальної.
  Розрахунок складів виконуємо в табличній формі.








 5.3.2   Тимчасові дороги та їх типи
 Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше. 
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як максимальний за довжиною елемент – балка довжиною 18 м, то прийнято внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній – 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи мають прив’язочні розміри.
Дороги приймаємо з щебеневим покриття. Конструкція полотна дороги показана на рисунку:

Рисунок 5.10   – Конструкція тимчасової дороги
1 – кювет,
2 – обочина,
3 – щебеневе покриття,
4 – земляне полотно,
5 – ущільнений грунт,


5.3.3   Визначення потреби в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з  сіткового графіків та графіків руху робітників.  

Питома  вага  робітників  складає  —  85.0% , ІТР — 8.0% ,  службовців — 4.0% ,  МОП і охорона — 3.0%.
     Комплекс приміщень розраховуємо на всіх робітників, які зайняті в виробництві, включаючи спец підрядні і налагоджуючи організації.
    Після розрахунку необхідних площ, типові тимчасові споруди вибираємо по каталогах, довідниках, паспортах. Площі тимчасових споруд розраховуємо у вигляді таблиці для кожного виду споруд.
    Загальну кількість працюючих визначаємо по формулі:
                                     ;                                              (5.46)
де Nроб — максимальна кількість робочих за сітковим графіком;
      Nтр — кількість ІТР;
      Nсл — кількість службовців;
      Nмоп — кількість МОП та охорони.
                                           Nзаг=46+6+4+1=57 чол.
    Підраховуючи кількість робітників, що працюють на майданчику маємо:
  - загальна кількість робітників - 57 чол;
  - робітників – 38 чол, з них чоловіків – 33,  жінок – 5;
  - ІТР – 6 чол;
   - службовців – 4 чол;
   - охорона – 1чол.



























Таблиця 5.25 – Розрахунок тимчасових споруд
№п/п	Групування та 	найменування будинків	Розрахункова кількість 	робітників і службовців	Значення показника	 на 1 працюючого м2	Розрахункова площа	Розміри в плані УТС	Тип будинку	Прийнята площа	Висота приміщення	Кількість, шт	Вартість, грн.
										Одиниці	Загальна
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	побутовий вагончик для 	чоловіків	33	 	70.1	9х3	контейнерний металевий	 "Комфорт"	27	 	3	 	 
	гардеробна		0.90	34.2							
	приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі		1.00	34							
	умивальна		0.05	1.9							

2	побутовий вагончик для 	жінок	5	 	11.17	6х3	контейнерний металевий 	"Універсал"	18	 	1	 	 
	гардеробна		0.90	5.4							
	приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі		1.00	6							
	умивальна		0.05	0.3							
3	Виконробська	6	0.48	2.88	6х3	контейнерний металевий "Універсал"	18	 	1	 	 
4	Диспетчерська	2	7	14	6х3		18	 	1	 	 
5	Червоний куточок	57	0.24	12.72	6х3		18	 	1	 	 
	Медпункт	57	0.07	3.71							
6	Сушильна	38	0.20	8.8	6х3	контейнерний 	металевий 	"Універсал"	18	 	1	 	 
7	приміщення для особистої гігієни жінок	5	0.18	1.08	2.4х2.8	збірно-розбірна	6.72	 	 	1	 	 	 	 
	туалет для жінок		0.09	0.54							
8	туалет для чоловіків	33	0.09	3.42	2.4х2.8		6.72	 	1	 	 
9	душові на 2 рожка	2	0.6	1.2	2.4х2.8		6.72	 	 	1	 	 	 	 
10	душові на 4 рожка	4	0.546	2.2							







 5.3.4   Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового водогону
 Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за формулою:
                                             Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож,                             (5.19)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-питні потреби, л;
     Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
     Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі потреби, л;
     Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби, л.
             Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаються за формулою:
                                                    Qгосп = b·N1·K2/3600·n,                                    (5.20)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол., [ 41 ];
    N1 – число працюючих у зміну, N1 = 38чол.;
    K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2, [41 ];
    n – число годин роботи в зміну, n = 8.2 год.
Qгосп = 20·38·2/3600·8 = 0.05 л/с.
             Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби знаходять за формулою:
                                                       Qсгп = С·N2/60·m,                                          (5.21)

де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол., [ 41 ];
    N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 19 чол.;
    m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин, [  ].
Qсгп = 50·19/60·45 = 0.333 л/с.
                Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за формулою:
                                                 Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1,                                  (5.22)

де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, [41 ], 
Sкран = 400 л/шт., [ 41 ];
     А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.6 м3, Акран = 2 шт;
     n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 72 год., 
n1кран=40 год.;
     K2 = 1.5;
     Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2, [41 ].
Qвп = 300·11.6·1.5·1.2/3600·72 + 400·2·1.5·1.2/3600·40 = 0.034 л/с.
             Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто,             5·2 = 10 л/с. 
            
 Отже:               Qзаг = 0.05 + 0.333 + 0.034 + 10 = 10.417 л/с.
                Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
                                                      ,                                 (5.23)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.

                Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ, тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.


5.3.5  Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
                                            (5.24)
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності, перерізу і т.ін., α=1.05;
    К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
    Рс – потужність силових споживачів, кВт;
    Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
    Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
    Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
    cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.

Таблиця 5.22 - Витрати електроенергії
№	з/п	Споживачі води	Одиниця	виміру	Кількісний	показник	Норма на одиницю	або встановлена потужність,кВт	Загальні	витрати електроенергії
1	2	3	4	5	6
  Силова електроенергія
	Електрозварювальний апарат	шт	1	20,0	20
					∑20 
  Внутрішнє електроосвітлення
	Контора,диспетчерська, 	побутові приміщення	м2			
	Душові та туалети	м2	219	0,015	3,285
	Навіси	м2	11,53	0,015	0,173
	Закриті склади	м2	20,9	0,003	0,31
					∑3,77
  Зовнішнє освітлення
	Територія майданчика	100 м2	71,16	0,015	1,07
	Відкриті склади	100 м2	5,11	0,05	0,26
	Основні дороги і проїзди		0,19	5,0	0,95
	Майданчик для кам’яних робіт	100 м2	4,25	0,08	0,34
	Аварійне освітлення	км	0,1	3,5	0,35
					∑2,97

Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·422.2/0.425 + 0.8·42.53 + 22.68)·1.05 ≈ 414.2 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних трансформаторних підстанцій.
 Виходячи з необхідної потужності 414.2 кВ·А, приймаємо пересувну збірну трансформаторну підстанцію СКТП-500 потужністю 500 кВ·А.


5.3.6   Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
                                                              n = р·Е·S/Рл,                                           (5.25)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 
приймають р=0.3 Вт/м2;
    Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
    S – площа, яка належить освітленню, м2;
    Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =       = 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
При монтажі колон (S = 54.6·18= 982 ,8м2):
n = 0.3·20·982,8/1000 = 5.8 ≈ 6 шт.
При монтажі балок (S = 33·36 = 1188 м2):
n = 0.3·20·1188/1000 = 7.1 ≈ 7 шт.
При монтажі стінових панелей (S = 30·18 = 540 м2):
n = 0.3·20·540/1000 = 3.2 ≈ 3 шт.




5.3.7 Охорона праці та техніка безпеки
Всі будівельно-монтажні роботи повинні проводитись з дотриманням вимог.
Забороняється проводити роботи, складувати будівельні матеріали, влаштовувати стоянки машин в охоронній зоні діючих ліній електропередач без узгодження з експлуатуючою їх організацією.
По периметру будуючих споруд встановлюють і позначають зону небезпечну для людей, ширина якої повинна бути не менше 7 м.
При роботі екскаватора в радіусі дії екскаватора плюс 5 м перебування людей заборонено.
Зона установки, небезпечна зона для знаходження людей під час переміщення, та закріплення конструкцій повинні добре видимі попереджувальними знаками або сигналізацією.
В місцях проходження через траншеї, а також при необхідності по умовам роботи повинні бути встановлені мостики та ходи з перилами.
Розробка грунту неподалік комунікацій дозволяється тільки за допомогою лопат і при наявності письмового дозволу організації, яка відповідає за їх експлуатацію.
Риштування, підмостки та інші засоби для виконання будівельно-монтажних робіт на висоті повинні бути інвентарними та виготовлятися по типовим проектам.
Металічні риштування повинні бути закріплені. Розміщення тимчасових доріг, кранів, механізмів, складських приміщень, санітарно-побутових приміщень показано на буд генплані.

                     Протипожежні заходи
Всі будівельно-монтажні роботи повинні виконуватися з дотриманням вимог.
До початку виконання будівельно-монтажних робіт будівельний майданчик слід забезпечити електроенергією та водою, встановити та підключити пожежний гідрант, зона дії якого 100 м.
На території будівельного майданчика встановити пожежний щит з повним комплексом обладнання до нього та ящик з піском.
Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.
Для оповіщення про пожежу підвести та підключити спеціальну сигналізацію з сиреною.
Територія буд майданчика до початку будівництва повинна бути з’єднана з дорогами загального користування.
Розведення багаття на території будівництва забороняється.
Освітлення робочих приміщень в неробочий час (за виключенням чергового освітлення) повинне бути виключене та електропроводку забезпечити на всі фази.
Всі будівельно-монтажні роботи повинні виконуватись з дотриманням правил пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт.

    

    Заходи по охороні навколишнього середовища 
                               на період будівництва.
На період будівництва передбачити наступні заходи по охороні навколишнього середовища:
дерева, кущі ,розміщені на буд майданчику і на прилеглих по проекту зносу територіях повинні бути збережені без пошкоджень;
рослинний шар грунту складується окремо та використовується на благоустрій території;
збір побутових відходів передбачити в металевий ящик, який встановлений на забетонованій площадці;
організувати вивіз будівельного сміття автосамоскидами на найближчу звалку;
після закінчення робіт тимчасову вбиральню розібрати, яму засипати.
Передбачити озеленення території деревами, кущами, газонами.


5.3.8 Техніко-економічні показники будгенплану
Трудомісткість  -      люд-змін/маш-змін;
Тривалість по сітковому графіку -  216 змін;
Тривалість директивна   -  220 змін;
Виробіток    -     м3/маш-змін.

6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях робітників на об’єкті

6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників на об`єкті

При будівництві виробничого корпусу заводу з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», для забезпечення безпеки на об’єкті дотримуються нижче зазначених вказівок, [42].  
Будівельний майданчик огороджується парканом, на в’їзді до будівельного майданчика встановлюють дорожні знаки, схема руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт встановлюють знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. 
Розробка ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту виконують всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т. д.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає заходів по забезпеченню безпеки робіт.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне освітлення, [43]. 
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами, [42].
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану, розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляють. 
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу організацій, які експлуатують ці комунікації та під наглядом виконроба або майстра, [36].
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, огороджують.
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в межах призми обвалення грунту.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів, фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і надійність, [42].

Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють на надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів періодично перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування періодично випробовують і при необхідності вибраковують. Перед початком робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним навантаженням.
Перед монтажними роботами перевіряють надійність петель для строповки вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.

При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з використанням кранів, завершують.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які мають велику парусність.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна освітленість становить, [42]:
 робочої дільниці - не менше 25 лк;
 площі складування - 10 лк;
 під'їзні шляхи - 1 лк;
З агальне освітлення - 2 лк.
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах додержуються наступних заходів, [43]:
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і посипають піском або золою.
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від снігу і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і доведеться викликати НВ.
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над входами в будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання снігу.
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2. Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22оС.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг, захисні окуляри і респіратори.
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених не меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від брівки траншеї або котловану, [43]. 
Котли для варки бітумних мастик щільно закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму. 
Біля котла знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум вливають в розчинник, а не навпаки.
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п.
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та запобіжні паски.
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При цьому мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається можливість враження робітників струмом, [36].
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу. Бетонування, а також всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури, полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі. Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в зимовий час) стиснутим повітрям робітники не наближуються до вихідного отвору бетоноводу на відстань меньше 10м.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу гусеничного крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по влаштуванню та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крана при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ. Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки, що регламентовані в [ 36 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності та стійкості. 
Настили риштувань огородити поручнями висотою не нижче ніж 1 м із бортовою дошкою.
Навантаження на риштування не повинні перевищувати допусків.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на  кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без контейнерів – висотою не більше 1.7 м, [36].
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт перед’являються такі вимоги, [42]: засоби колективного захисту виготовляють за технічною документацією, яка розроблена та затверджена у встановленому порядку; перед початком експлуатації засоби колективного захисту випробувати статичним навантаженням, первищеним за нормативну на 20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним над нормативним на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку знань спеціальною екзаменаційною комісією, [43].
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з верхніх монтажних горизонтів, [43].
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені, [42].

У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С. 
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не допускаються підлітки та жінки.    

Захистом від шуму є поперше  засоби індивідуального захисту:  протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи засобів індивідуального захисту, [42]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА, навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій , [27]. Для забезпечення віброізоляції влаштовують розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а також уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її збурюють. 
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею, [36].
Захист від ультра- та інфразвука, [42]. Захист від ультразвукових коливань здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих частотах.
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій.


6.2 Техніка безпеки при зварювальних роботах в колодязях, каналах, металевих ємностях

До самостійного виконання зварювальних робіт і газорізальних робіт допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичну комісію, спеціальне технічне навчання, склали іспит і мають відповідні посвідчення. 
Жінки до виробництва зварювальних робіт усередині ємності (котлах, цистернах, баках) не допускаються. 
 Перед допуском до роботи зварник проходить інструктажі вступний і за технікою безпеки на робочому місці, а в подальшому - повторні інструктажі з техніки безпеки не рідше 1 разу на три місяці. Повторна перевірка знань газозварника проводяться 1 раз в12 місяців. 

Зварювальник повинен виконувати вимоги безпеки, [43]: 
-Правила внутрішнього розпорядку особливо в частині заборони перебування на роботі в стані алкогольного або наркотичного збудження; 
-Правила пожежної безпеки; 
-Правила особистої гігієни; 
-Тривалість робочого часу зварника не повинна перевищувати 40ч на тиждень; 
-Тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності, які затверджує роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом. 
Не дозволяється проводити електрозварювальні роботи всередині ємностей при температурі повітря вище 43 -0С без застосування спеціальних засобів індивідуального захисту для забезпечення ефективного теплозахисту і подавання чистого повітря до працівника.
Забороняється працювати біля неогороджених або незакритих люків, прорізів, колодязів.
Перед спусканням в закриті ємності через люк працівник повинен переконатися, що кришка люка надійно закріплена у відкритому положенні.
Роботи зі зварювання металів в закритих ємностях повинні виконуватися за умов:
- наявності контрольних постів для спостереження за роботою працівника;
- наявності люків для прокладання комунікацій та евакуації працівника;
- безперервної роботи місцевої витяжної вентиляції і засобів, які унеможливлюють накопичення шкідливих речовин у повітрі робочої зони вище граничнодопустимих концентрацій і кисню менше 19 % (за об’ємом);
- наявності у зварювальному устаткуванні автоматичного відключення подавання захисного газу і напруги холостого ходу в разі розриву зварювального кола;
- забезпечення працівника рятувальними засобами та засобами індивідуального захисту.
Під час зварювання металів в закритих ємностях працівник повинен мати рятувально-запобіжний пояс з канатом, кінець якого знаходиться у спостерігача, а також рятувальні лямки. 

Спостерігач повинен підтримувати постійний зв'язок з працівником.
Не дозволяється виконувати зварювання металів всередині закритих ємностей (в цистернах, резервуарах, баках) без вентиляції.
Під час зварювання металів всередині закритих ємностей повинен використовуватися місцевий відсмоктувач біля зварювальної дуги або установка загального вентилювання з обов’язковим використанням вентиляторів високого тиску і гнучких рукавів. Довжина і діаметр шлангів обираються так, щоб повний опір всієї системи становив 2000-2500 кг/м-2.
Мінімальний повітрообмін на один електрозварювальний пост повинен становити 2000 м-3/год.
Під час зварювання в закритих ємностях (газгольдерах, цистернах) та в разі унеможливлення улаштування місцевої витяжки повинно забезпечуватися подавання чистого повітря за допомогою гнучкого шланга безпосередньо до працівника. В зимовий період повітря повинно підігріватися до температури 20-22 -0С.
Об’єм поданого повітря визначається залежно від відстані між патрубком, через який подається повітря, і працівником, [43]:
- до 3000 м-3/год - при відстані не більше 1,5 м;
- до 6000 м-3/год - при відстані - 1,5-3 м.
При улаштуванні витяжки із закритих ємностей, не наближеної до місця зварювання, об’єм повітря, що видаляється, повинен бути не менше 2000 м-3 на 1 кг витратних електродів.
Працівники під час виконання робіт повинні дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженоїнаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня 2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01) та наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України № 1425 від14.12.2012  «Про затвердження Правил охорони праці під час зварювання металів».
 Вимоги безпеки до процесів при ручному дуговому зварюванні
Ручне дугове зварювання повинно здійснюватися на стаціонарних постах, обладнаних пристроями місцевої витяжної вентиляції.
В разі унеможливлення виконувати зварювання металів на стаціонарних постах для локального видалення пилу і газоподібних компонентів аерозолю від зварювальної дуги повинні застосовуватися місцеві відсмоктувачі.
Робочі місця, розташовані на висоті понад 1,3 м від рівня землі або суцільного перекриття, повинні бути обладнані відповідно до , [43].
Одночасна робота на різних висотах по одній вертикалі дозволяється за наявності захисту працівників, які працюють на нижніх ярусах, від бризок металу, випадкового влучення недогарків та інших предметів.
Не дозволяється розміщувати горючі матеріали в радіусі менше 5 м, а вибухонебезпечні матеріали і устаткування (газогенератори, газові балони) - менше 10 м від місця проведення електрозварювальних робіт.
Не дозволяється зварювати посудини і трубопроводи, які знаходяться під тиском, або містять рідини.

Під час виконання робіт зі зварювання металів усередині виробів, розміщених у приміщенні, швидкість руху повітря на робочому місці повинна становити 0,7-2,0 м/с. Температура повітря, що подається вентиляційними установками, не повинна бути нижче 20 -0C.
Повітря, яке видаляється витяжними установками під час зварювання металів усередині виробів, повинно відводитися за межі приміщення.
В разі унеможливлення улаштування місцевої витяжки або загального вентилювання усередині ємностей необхідно передбачити примусове подавання під маску зварника чистого повітря об’ємом 6-8 м-3/год, у холодний період року чисте повітря повинно підігріватися до температури не нижче 18 -0C.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
 Після отримання завдання в бригадира або керівника робіт газозварник зобов'язаний, [42,43]: 
-Перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту, Одягти їх, застебнути манжети рукавів костюма, при цьому піджак костюма має бути заправлений в брюки, а брюки повинні бути випущені поверх черевиків; 
-Підготувати необхідні засоби індивідуального захисту (азбестові або брезентові нарукавники при виробництві стельової зварювання, захисні окуляри, шланговий протигаз - при зварюванні або різанні кольорових металів); 
-Перевіряти робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам безпеки; 
-Підібрати інструмент, обладнання та технологічне оснащення, необхідні при виконанні робіт, перевірити їх справність і відповідність вимогам безпеки; 
-Перевірити стійкість зварюються або розрізають деталей і конструкцій 
-Переконатися у відсутності в зоні роботи пожежонебезпечних матеріалів; 
- Перевірити справність вентиляції, а також води у водяному затворі. 
 Газозварник не приступить до роботи при наступних порушеннях вимог безпеки: 
-Несправності пальника або редуктора (нещільності примикання накидної гайки редуктора, несправності вентиля пальника); 
-Несправності манометра на редукторі (відсутності клейма про щорічне випробуванні або несвоєчасному проведенні чергових випробувань, розбитому склі або корпусі, нерухомості стрілки при подачі газу в редукторі); 
-Порушення цілісності балона (наявність тріщин або вм'ятин), а також відсутності на балоні з газом клейма з датою випробування; 
-Несправності водяного затвора ацетиленового генератора, а також наявності інших несправностей, зазначених в інструкції заводу-виготовлювача з його експлуатації, за яких не допускається застосування генератора; 
-Недостатньою освітленості робочих місць і підходів до них; 
-Відсутність огороджень робочих місць, розташованих на висоті 1,3 м та більше, і обладнаних систем доступу до них; 
-Відсутність витяжної вентиляції у разі роботи та закритих приміщеннях; 
-Наявності в зоні роботи вибухопожежонебезпечних матеріалів. 

Виявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунені власними силами до початку роботи, а при неможливості зробити це газозварник зобов'язаний повідомити про них бригадиру або керівнику робіт. 
Балони слід встановлювати на відстані не менше 1 м від приладів опалення та 5 м. від нагрівальних печей і інших джерел тепла. 
Транспортування балонів з газом робити тільки на спеціальних візках. Не кидати балони, не вдаряти один про одного, не братися при підйомі балона за його вентиль. Стежити, щоб на штуцері вентиля була заглушка, а на балоні ковпак. 
Не допускається переносити балони на плечах одному або двом робітникам. 
 Відстань між кисневим балоном і газогенератором повинно бути не менше 5 м. 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ 

У процесі роботи газозварник зобов'язаний, [36,42,43]: 
-Газозварювальні роботи проводити в спеціально обладнаних для цього місцях; 
-При проведенні газозварювальних робіт на тимчасових постах оберігати їх негорючими ширмами або щитами висотою не менше 1,8 м, забезпечити засобами пожежогасіння. Проводити такі роботи тільки після отримання дозволу на виконання робіт; 
-Зберігати на стаціонарному зварювальному посту балони з ацетиленом і киснем роздільно в металевій шафі з перегородкою і підлогою, що виключають іскроутворення при ударі; 
балони встановлюються в спеціальні стійки у вертикальному положенні і міцно кріпити їх хомутиками або ланцюгами. У літній час захищати їх від прямого попадання сонячних променів. 
-На зварювальному посту дозволяється мати по одному заповненому балону з ацетиленом і киснем. 
- Шланги повинні бути захищені від дотиків струмоведучими проводами, сталевими канатами, нагрітими предметами, масляними та жирними матеріалами. Перегинати і переламувати шланги не допускається; 
-Перед запалюванням пальника слід перевірити правильність перекриття вентиля (при запалюванні спочатку відкривають кисневий вентиль, після чого ацетиленовий, а при гасінні - навпаки); 
-Під час перерв у роботі пальник повинен бути погашена і вентилі на ній перекриті, переміщатися з запаленим пальником поза робочого місця не допускається; 
-Щоб уникнути сильного нагріву пальник, попередньо загасивши, слід періодично охолоджувати у відрі з чистою водою; 
-Ємності, в яких знаходилися горючі рідини або кисень, дозволяється зварювати (різати) тільки. після їх очищення, промивання і просушування. Забороняється проводити зварювання, різання і нагрівання відкритим полум'ям апарату судин і трубопроводів під тиском; 
-Щоб уникнути отруєння окисом вуглецю, а також утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші забороняється підігрівати метал пальником з використанням тільки ацетилену без кисню; 
-Зварювані (розрізаються) конструкції і вироби повинні бути очищені від фарби, масла, окалини і бруду з метою запобігання розбризкування металу і забруднення повітря випарами газу; 
-Зварювані конструкції до початку зварювання повинні бути закріплені, а при різанні повинні бути вжиті заходи проти обвалення розрізають елементів конструкцій; 
-При виконанні робіт з газового різання за допомогою пальників (різаків) з витратою ацетилену до 750 л / год необхідно застосовувати окуляри закритого типу зі склом ГС-2 і ГС-3, ГС-7 - до 2500 л / год, ГС-12 - понад 2500 л / ч. 
Працювати без захисних окулярів, брезентових костюмів і брезентових рукавиць, а також користуватися одягом і рукавицями, забрудненими маслом, бензином або гасом забороняється; 
-При зворотному ударі (шипінні пальника) слід негайно перекрити спочатку ацетиленовий, потім кисневий вентилі, після чого остудити пальник в чистій воді; 
-Розводити вогонь, палити і запалювати сірники в межах 10м від кисневих і ацетиленових балонів, газогенераторів і мулових ям не допускається. 
При газополуменевих роботах у закритих ємностях або порожнинах конструкцій газозварник зобов'язаний виконувати наступні вимоги: 
-Використовувати у процесі роботи витяжну вентиляцію, а в особливих випадках - шлангові протигази; 
- Розміщувати ацетиленові генератори і газові балони поза ємностей; 
-Виконувати роботи з страхувальними, які повинні перебувати поза ємності і тримати один кінець мотузки, другий кінець повинен бути прикріплений до запобіжного поясу газозварника; 
-Провести перевірку загазованості в колодязях, тунелях та інших місцях можливого скупчення вибухопожежонебезпечних газів до початку виконання робіт; 
-Не допускати одночасно виробництва газополуменевих та електрозварювальних робіт. 
При роботі з карбідом кальцію газозварник зобов'язаний виконувати такі вимоги безпеки, [43]: 
-Зберігати барабани з карбідом на стелажах у сухому, закритому, але добре провітрюваному приміщенні, захищеному від проникнення вологи; забороняється зберігати карбід кальцію в підвальних приміщеннях і біля робочого місця газозварника; 
-У разі виникнення пожежі в приміщенні, де зберігається карбід кальцію, гасити вогонь слід сухим піском або вуглекислотними вогнегасниками. Забороняється при гасінні використовувати воду; 
-Розкривати кришки барабанів з карбідом кальцію латунним зубилом і дерев'яним молотком або спеціальним ножем; для попередження іскроутворення барабан в місцях розтину необхідно покрити шаром солідолу товщиною 2 - 3 мм; 
-Роздрібнювати великі шматки карбіду ла1унним молотком; при дробленні необхідно перебувати під навісом, користуватися респіратором (протигазом) і захисними окулярами; 
-Переносити шматки карбіду в герметично закривається тарі. 
Виробляти газове зварювання, різання і нагрівання деталей на відстані не менше 10 м від ацетиленових генераторів, не менше 5 м від кисневих і ацетиленових балонів, не менше 3 м від ацетиленових трубопроводів і не менше 1,5 м від киснепроводів. 
При роботі з помічником бути обережним, не направляти на нього полум'я пальника і не дозволяти йому перебувати проти полум'я пальника. 
При використанні газових балонів газозварник зобов'язаний виконувати такі вимоги безпеки, [43]: 
а) зберігання, перевезення і видача газових балонів повинні здійснюватися особами, які пройшли навчання щодо поводження з ними; переміщення балонів з газом слід здійснювати тільки в запобіжних ковпаках на спеціальних візках, контейнерах або інших пристроях, що забезпечують стійкість положення балонів: 
б) зберігати газові балони - в сухих і провітрюваних приміщеннях, що виключають доступ сторонніх осіб; 
в) проводити відбір кисню з балона до мінімально допустимого залишкового тиску - 0,5 ати; відбір ацетилену (в залежності від температури зовнішнього повітря) до залишкового тиску 1 кг на см кв; 
г) застосовувати кисневі балони, пофарбовані в блакитний колір, а ацетиленові - у білий. 
Перед використанням кисневих балонів, редукторів і шлангів перевірити, чи немає на штуцерах масла. При виявленні слідів масла на штуцерах кисневого балона відправити балон на завод-наповнювач, зробивши напис: «Обережно. «Повний з газом» , [42].
Приєднувати редуктор до балона з газом лише за допомогою спеціального ключа. Перед цим оглянути штуцер балона і продути його короткочасним відкриттям вентиля на 0,5 обороту .
Застосовувати тільки перевірену газову апаратуру, редуктори повинні перевірятися на газощільність один раз на три місяці, а різаки і пальники-один раз на місяць. Відповідальною особою з оформленням акта. 
Для ущільнення газового редуктора застосовувати тільки фіброву прокладку. 
При експлуатації ацетиленових газогенераторів газозварник зобов'язаний виконувати такі вимоги безпеки, [43]: 
-Не курити і не користуватися відкритим вогнем в приміщенні, де встановлений газогенератор; 
-Не менше 2-х разів за зміну перевіряти справність справність водяного затвора і рівень води в ньому, постійно підтримуючи його не нижче отвору контрольного крана; 
-Генератори повинні бути встановлені на спеціальні металеві піддони строго вертикально; забороняється встановлювати ацетиленові генератори в проходах, на сходових майданчиках, а також в експлуатованих приміщеннях; 
- Шматки карбіду кальцію, що завантажуються в генератор, повинні бути не менше 2 мм. При завантаженні генератора необхідно вдягати гумові рукавички; 
-Для визначення місць витоку газу слід використовувати мильний розчин, не допускається використовувати генератор, що має витік газу; 
- Перед наближенням до генератору менш ніж на 10м слід переконатися, що рукавиці і спецодяг не тліють в результаті попадання на них іскор; 
-Карбідний мул слід висипати в Мулові яму, що знаходиться далеко від транспортних шляхів і житлових районів; 
-Пересувати переносний газогенератор тільки після його розрядки; 
-На зварювальному посту зберігати карбід кальцію слід у кількості змінної потреби.  

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
Після закінчення роботи газозварник зобов'язаний, [43]:
- Загасити пальник, шляхом закриття вентиля ацетилену, потім кисню;
-Закрити вентиль на балонах чи газопроводі, випустити газ з усіх комунікацій і звільнити затискні пружини редукторів. Відвернути шланги і редуктор у балона. На балони навернути запобіжні ковпаки.
-Відключити вентиляцію;.
- Привести в порядок робоче місце;
- Прибрати газові балони, шланги та інше обладнання у відведені для них місця;
- Розрядити генератор, для чого слід очистити його від мулу і промити волосяною щіткою;
- Переконатися у відсутності вогнищ загоряння; при їх наявності - залити їх водою;
- Про всі порушення вимог безпеки, що мали місце в процесі роботи, повідомити бригадира або керівнику робіт.
Полум'я слід гасити вуглекислотними вогнегасниками, азбестовими покривалами, піском або сильним струменем води.
При втраті стійкості зварюються (розрізають) виробів і конструкцій роботи слід припинити і повідомити про те, що трапилося бригадиру або керівнику робіт.
Після цього газозварник повинен взяти участь у роботах із запобігання обвалення конструкцій.

6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті

Даний об'єкт – центр по обслуговуванню автомобiльного транспорту в залежності від особливостей його виробництва і інших характеристик має свою специфіку. На даному об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні та з середини будівлі, сама споруда виконана з збірного бетону та уніфікованих елементів, територія об'єкту насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови становить 30%. 

Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори, які впливають на підготовку об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До цих факторів належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше, [44,45].
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району: кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє всім вимогам.
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які використовують аміак та інші.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [44.45]:
      -  землетруси силою до 6 балів;
      -  ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше;
      -  снігові замети;
      -  підтоплення (території, основи фундаментів).   
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою.
Нормальна робота  залежить від безперервного забезпечення технічною і питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня, вибухонебезпечних і горючих речовин. 
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на випадок пожежі.
	Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться, [44,45].
	Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в бетонній опалубці.
	Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі.
	В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей, [6]. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин розміщуються в окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об’єкту або за його межами.
           Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх робочими, [6].
	Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і такими, що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами та складами, [41].
	Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків в міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в підготовлені для цього місця.
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [44,45]: 
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів, необережні дії, недбале виконання своєї роботи; 
- метеорологічні –  сильний   вітер, низька і висока температура повітря, дощ, сніг, туман, ожеледь; 
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.; 
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення послідовності технологічних операцій і ін.; 
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової дошки настилу лісів і ін.; 
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники – із захисними екранами; 

- куріння, використання  відкритого вогню і робота інструментів, що дає при ударі іскри, не допускаються; 
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно віддаляються в безпечні місця.
При виникненні  аварійної   ситуації  необхідно, [44,45]: 
а) припинити роботу; 
           б) попередити працівників про небезпеку; 
в) повідомити  керівника робіт і сприяти усуненню  аварійних   ситуацій, а також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів; 
д) при нещасних випадках  з людьми необхідно надати першу допомогу потерпілому,  викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до закладів медичного обслуговування та доповісти  керівникові  робіт і прийняти необхідні заходи  по збереженню обстановки, в якій  стався нещасний випадок або аварія, якщо це не пов'язано  з  небезпекою для здоров'я і життя людей. 
При виникненні пожежі необхідно, [44,45]: 

а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги  для місцевої пожежної охорони і добровільної пожежної дружини; 
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних цінностей; 
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами пожежегасіння.
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від забезпеченості їх  засобами  індивідуального захисту, які призначені для оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва.
Засоби   індивідуального   захисту  залежно від призначення діляться на: ізолюючі костюми,  засоби   захисту  органів дихання, спеціальний одяг, спеціальне взуття,  засоби   захисту  рук,  засоби   захисту  обличчя,  засоби   захисту  очей,  засоби   захисту  органів слуху, запобіжні пристосування і захисні дерматологічні  засоби , [45].
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям.
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. - застосовують каски.
Засобами   індивідуального   захисту  є запобіжні пристосування (запобіжні пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники, налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних, покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті. 

Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення маркерування, [44].
До  засобів   індивідуального   захисту  очей в першу чергу відносяться захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів, ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників. 
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і респіраторами, пневмошлемами.  Принцип їх дії полягає в ізоляції органів дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання. 
Для  захисту  органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими. Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб.
 Шкіру рук захищають від дії шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами, [43,44,45].

















7.Кошторис

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ 



 На будівництво — Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.
.





 N п/п	                         Найменування показників	Один.виміру	Показники
    1	                                           2	           3	          4
    1	    		Найменування будівлі та її місцезнаходження	Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.	.	
2	Характеристика будівництва		    Нове
    3	Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах 2026р.	     Тис.грн.	  476651,167
	                 - в т.ч. Б М Р	     Тис.грн.	  25991,687
    4	Б  Будівельний об`єм	       М3  	  14432
    5	З  Загальна площа	       М2  	   2641
    6	Кошторисна вартість 1 м3 будівлі	       Грн.	944
    7	Кошторисна вартість 1 м2 будівлі	       Грн	38830
    8	Трудомісткість будівництва	    Люд/год	   162231
    9	Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі	    Люд/дн.	   0,8
    10	Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі	    Люд/дн.	   7,68
    11	Тривалість будівництва	    Місяців	             











  	Форма № 1
 
  ( назва  організації,  що затверджує )	  
     	 
Затверджено 
     	 
Зведений кошторисний розрахунок у сумі  476651,157  тис.грн.
У тому числі зворотних сум  --  тис.грн.
  	.  
  ( посилання  на документ про затвердження )	  
   	“___” ______________________  20__ р.	  
     	 
ЗВЕДЕНИЙ  КОШТОРИСНИЙ  РОЗРАХУНОК  ВАРТОСТІ  БУДІВНИЦТВА
     	 
Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.	
     	 
Складений в поточних цінах станом на	24 травня 2026  р.
№	п/п	 Номери	кошторисів і	кошторисних	розрахунків	Найменування глав,  об”єктів,	робіт і витрат	Кошторисна вартість, тис.грн.	Інші	витрати,	тис.грн.	Загальна	кошторисна	вартість,	тис.грн.
 	 	 	будівельних	робіт	монтажних	робіт	устаткування,	меблів та	інвентарю	 	 
1	2	3	4	5	6	7	8
  	 		Глава 2. Основнi об'єкти будiвництва	 	 	 	 	 
1	2-1	Центр по ремонту вантажного транспорту 	14349,278	642,409	1673,480	  -    	16665,167
 	 	-----------------------------------------------------------------------------------	-	-------------------	-------------------	---------------------	-----------------	-------------------
 	 	Разом по главi 2:	14349,278	642,409	1673,480	  -    	16665,167
 	 	Разом по главах 1-7:	14349,278	642,409	1673,480	  -    	16665,167
  	 		Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди	 	 	 	 	 
2	ДБН Д.1.1-1-	2000 п.3.1.14	Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i	споруд виробничого та допомiжного призначення,	передбачених даним проектом (робочим проектом)	344,383	15,418	  -    	  -    	359,801
1	2	3	4	5	6	7	8
 	 	-----------------------------------------------------------------------------------	-	-------------------	-------------------	---------------------	-----------------	-------------------
 	 	Разом по главi 8:	344,383	15,418	  -    	  -    	359,801
 	 	Разом по главах 1-8:	14693,661	657,827	1673,480	  -    	17024,968
  	 		Глава 9. Iншi роботи та витрати	 	 	 	 	 
3	ДБН Д.1.1-1-	2000 п.3.2.10	Додатковi витрати при виконаннi будiвельно-монтажних	робiт у зимовий перiод  (1,1Х0,9)%	145,467	6,512	  -    	  -    	151,979
 	 	-----------------------------------------------------------------------------------	-	-------------------	-------------------	---------------------	-----------------	-------------------
 	 	Разом по главi 9:	145,467	6,512	  -    	  -    	151,979
 	 	Разом по главах 1-9:	14839,128	664,339	1673,480	  -    	17176,947
  	 		Глава 10. Утримання служби замовника i авторський	нагляд	 	 	 	 	 
4	ДБН Д.1.1-1-	2000 Додаток Б	п.49	Утримання служби замовника (включаючи витрати на	технiчний нагляд) (2,5 %)	  -    	  -    	  -    	429,424	429,424
 	 	-----------------------------------------------------------------------------------	-	-------------------	-------------------	---------------------	-----------------	-------------------
 	 	Разом по главi 10:	  -    	  -    	  -    	429,424	429,424
  	 		Глава 12. Проектнi  та вишукувальнi роботи	 	 	 	 	 
5	ДБН Д.1.1-1-	2000 Додаток Б	п.55	Кошторисна вартiсть проектних робiт	  -    	  -    	  -    	361,231	361,231
6	Зміна №7 до	ДБН Д.1.1-7-	2000, Наказ	Мінрегіонбуду	№62 від	1.06.2011.	Кошторисна вартiсть комплексної державної експертизи	проектно-кошторисної документацiї (К=1,1)	  -    	  -    	  -    	25,488	25,488
 	 	-----------------------------------------------------------------------------------	-	-------------------	-------------------	---------------------	-----------------	-------------------
 	 	Разом по главi 12:	  -    	  -    	  -    	386,719	386,719
 	 	Разом по главах 1-12:	14839,128	664,339	1673,480	816,143	17993,090
 	ДБН Д.1.1.1-	2000 п.3.1.18	Кошторисний прибуток	1075,139	  -    	  -    	  -    	1075,139
 	ДБН Д.1.1-1-	2000 п.3.1.18.4	Кошти на покриття адміністративних витрат	будівельно-монтажних організацій	  -    	  -    	  -    	263,582	263,582


1	2	3	4	5	6	7	8
 	ДБН Д.1.1-1-	2000 п 3.1.19	Кошти на покриття ризику всiх учасникiв будiвництва	534,209	23,916	60,245	29,381	647,751
 	ДБН Д.1.1-1-	2000 п.3.1.20	Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з	iнфляцiйними процесами	  -    	  -    	  -    	  -    	  -    
 	 	Разом	16448,476	688,255	1733,725	1109,106	19979,562
 	 	Разом крiм ПДВ	16448,476	688,255	1733,725	1109,106	19979,562
 	ДБН Д.1.1-1-	2000 п.3.1.22	Податок на додану вартість (ПДВ) (20 %)	  -    	  -    	  -    	3995,912	3995,912
 	 	Всього по зведеному кошторисному розрахунку	16448,476	688,255	1733,725	5105,018	476651,157
 	 	 	 	 	 	 	 
  
		
		
		
		























Форма № 4
Будова - Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.	
Шифр проекту - б/н
Локальний кошторис № 2-1-1
на загальнобудівельні роботи 
Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.	
 
            Основа:	 	Кошторисна вартість	443041,245	 тис. грн.
           креслення (специфікації ) № 	 	Кошторисна трудомісткість	162,231	 тис.люд.-год.
 	 	Кошторисна заробітна плата	3355,900	 тис. грн.
 	 	Середній розряд робіт	3,4	 розряд
Складений в поточних цінах станом на “24 травня” 2026 р.
№	п/п	Шифр і	номер 	позиції	нормативу	Найменування робіт і витрат, 	одиниця виміру	Кіль-	кість	Вартість одиниці, грн.	Загальна вартість, грн.	Витрати труда	робітників, люд.-год.
 	 	 	 	всього	експлуа-	тації 	машин	всього	заробіт-	ної плати	експлуа-	тації 	машин		не зайнятих обслуго-	вуваням машин
 	 	 	 	заробіт-	ної плати	в тому	числі за-	робітної	плати	 	 	в тому	числі за-	робітної	плати	тих, що обслуговують	машини
 	 	 	 	 	 	 	 	 	на	одиницю	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 1. Землянi роботи 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
1	Е1-145-1	Планування площ механiзованим способом, група	грунтiв 1	                                                                    1000м2	5,376	220,81	--	220,81	51,23	1187	  -    	1187	275	__-__	1,92	__-__	10
2	Е1-24-1	Розроблення грунту бульдозерами потужнiстю 59	кВт [80 к.с.] з перемiщенням грунту до 10 м, група	грунтiв 1	                                                                    1000м3	3,089	1930,81	--	1930,81	498,22	5964	  -    	5964	1539	__-__	21,58	__-__	67
3	Е1-17-8	Розроблення грунту з навантаженням на	автомобiлi-самоскиди екскаваторами	одноковшовими дизельними на гусеничному ходу	з ковшом мiсткiстю 0,65 [0,5-1] м3, група грунтiв 2	                                                                    1000м3	9,136	8030,12	281,73	7740,79	1821,91	73363	2574	70720	16645	16,73	70,93	153	648
4	С311-5	Перевезення грунту до 5 км	                                                                    т	9684,16	16,58	--	16,58	1,83	160563	  -    	160563	17722	__-__	0,10	__-__	959
5	Е1-20-2	Робота на вiдвалi, група грунтiв 2-3	                                                                    1000м3	9,136	1033,38	94,98	930,80	224,66	9441	868	8504	2052	5,64	8,32	52	76


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
6	Е1-12-8	Розроблення грунту у вiдвал екскаваторами	"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом	мiсткiстю 0,65 [0,5-1] м3, група грунтiв 2	                                                                    1000м3	1,08	5600,34	254,28	5346,06	1250,39	6048	275	5773	1350	15,10	49,54	16	54
7	Е1-164-2	тех.ч.	п.1.3.180	к=1,2	Доробка вручну, зачищення дна i стiнок вручну з	викидом грунту в котлованах i траншеях,	розроблених механiзованим способом	                                                                    100м3	2,376	5171,07	5171,07	__-__	  -    	12286	12286	__-__	  -    	314,16	  -    	746	  -    
8	Е1-28-2	Засипка траншей i котлованiв бульдозерами	потужнiстю 96 кВт [130 к.с.] з перемiщенням	грунту до 5 м, група грунтiв 2	                                                                    1000м3	1,08	1148,52	--	1148,52	235,73	1240	  -    	1240	255	__-__	8,79	__-__	9
9	Е1-134-1	Ущiльнення грунту пневматичними трамбiвками,	група грунтiв 1, 2	                                                                    100м3	10,8	707,05	339,48	367,57	112,54	7636	3666	3970	1215	18,36	5,52	198	60
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн.	277728	19669	257921	41053	 	1165	1883
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	138	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	60722	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	44487	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	299	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	9624	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 1, грн.	322215	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 2. Палеве поле 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
10	Е5-29-1	Улаштування буронабивних паль з бурiнням	свердловин обертальним [шнековим] способом у	грунтах групи 1, дiаметром до 600 мм, довжиною	до 12 м	                                                                    м3	173,46	1239,54	46,77	242,24	65,43	215011	8113	42019	11349	2,32	2,72	402	472
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн.	215011	8113	42019	11349	 	402	472
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	164879	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	19462	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	14932	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	105	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	3395	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 2, грн.	229943	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 3. Фундаменти 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
11	Е6-1-5	Улаштування залiзобетонних фундаментiв	загального призначення пiд колони об'ємом до 3	м3	                                                                    100м3	0,051	92690,96	16997,86	5095,78	1563,28	4727	867	260	80	919,30	63,01	47	3
12	С124-3	Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1,	дiаметр 10 мм	                                                                    т	0,95	6993,24	--	__-__	  -    	6644	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
13	Е6-1-22	Улаштування монолітного залiзобетонного	ростверку	                                                                    100м3	10,745	85564,29	10027,62	8476,80	2544,92	919388	107747	91083	27345	522,00	102,01	5609	1096
14	С124-3	Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас А-1,	дiаметр 10 мм	                                                                    т	53,75	6993,24	--	__-__	  -    	375887	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
15	Е7-42-2	Установлення блокiв стiн пiдвалiв масою до 1 т	                                                                    100шт	1,86	7764,68	1463,35	5149,15	1830,99	14442	2722	9577	3406	77,14	78,29	143	146
16	Е7-42-3	Установлення блокiв стiн пiдвалiв масою до 1,5 т	                                                                    100шт	1,8	12055,48	2303,06	8166,49	2896,81	21700	4146	14700	5214	118,47	126,24	213	227
17	Е7-42-4	Установлення блокiв стiн пiдвалiв масою бiльше 1,	5 т	                                                                    100шт	1,1	17501,08	2931,55	12300,66	4334,61	19251	3225	13531	4768	150,80	198,53	166	218
18	К581121-	А004	варіант 1	Блоки бетоннi для стiн пiдвалiв марки ФБС 24.6.6-	Т ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100	                                                                    шт	110	647,70	--	__-__	  -    	71247	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
19	К581121-	А010	варіант 1	Блоки бетоннi для стiн пiдвалiв марки ФБС 12.6.3-	Т ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100	                                                                    шт	180	164,71	--	__-__	  -    	29648	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
20	К581121-	А014	варіант 1	Блоки бетоннi для стiн пiдвалiв марки ФБС 9.6.6-Т	ГОСТ 13579-78 iз бетону марки 100	                                                                    шт	186	252,68	--	__-__	  -    	46998	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
21	Е11-4-5	Улаштування гiдроiзоляцiї обмазувальної	бiтумною мастикою в один шар товщиною 2 мм	                                                                    100м2	23,76	2112,52	910,99	194,45	66,88	50193	21645	4620	1589	38,39	3,62	912	86
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн.	1560125	140352	133771	42402	 	7090	1776
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	1286002	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	182754	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	145550	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	1065	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	34422	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 3, грн.	1705675	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Б. Надземна частина	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 1. Каркас 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
22	Е7-5-11	Установлення колон прямокутного перерiзу у	стакани фундаментiв будiвель при глибинi	закладення колон бiльше 0,7 м, масi колон до 4 т	                                                                    100шт	0,14	53126,55	19906,99	22074,52	7851,08	7438	2787	3090	1099	987,45	324,62	138	45
23	Е7-5-12	Установлення колон прямокутного перерiзу у	стакани фундаментiв будiвель при глибинi	закладення колон бiльше 0,7 м, масi колон до 6 т	                                                                    100шт	0,2	67756,09	26104,18	29145,13	10356,77	13551	5221	5829	2071	1294,85	432,44	259	86
24	С1412-375	варіант 1	(Колони) суцiльнi та пустотiлi з консолями до 1 м у	два боки, цилiндричнi порожнист, об'єм  до 1 м3,	маса до 5т, клас бетону В22,5	                                                                    м3	22,1	1384,19	--	__-__	  -    	30591	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
25	С147-1	Стрижнева арматура А-I	                                                                    100кг	13,26	779,73	--	__-__	  -    	10339	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
26	Е7-9-10	Укладання в одноповерхових будiвлях i спорудах	балок пiдкранових масою до 5 т, висотi будiвлi до	15 м	                                                                    100шт	0,12	103224,13	28543,99	39222,23	11494,20	12387	3425	4707	1379	1347,05	470,36	162	56
27	К582311-1	варіант 1	Балки залiзобетоннi пiдкрановi 	                                                                    шт	12	3977,72	--	__-__	  -    	47733	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн.	122039	11433	13626	4549	 	559	187
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	96980	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	15982	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	12499	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	89	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	2901	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 1, грн.	134538	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 2. Стiни 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
28	Е7-16-1	Установлення в одноповерхових будiвлях	панелей зовнiшнiх стiн довжиною до 7 м, площею	до 10 м2 при висотi будiвель до 25 м	                                                                    100шт	1,23	48042,45	17298,46	26163,24	7793,39	59092	21277	32181	9586	816,35	316,69	1004	390
29	Е7-16-3	Установлення в одноповерхових будiвлях	панелей зовнiшнiх стiн довжиною до 7 м, площею	до 15 м2 при висотi будiвель до 25 м	                                                                    100шт	0,11	61253,35	21374,86	35297,74	10586,47	6738	2351	3883	1165	1023,70	432,88	113	48
30	С1413-920	Елементи зовнiшнiх стiн одношаровi iз легкого	бетону щiльнiстю 600 кг/м3, товщина 25 см, маса	до 5 т	                                                                    м2	1133	294,90	--	__-__	  -    	334122	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
31	Е8-6-1	Мурування зовнiшнiх простих стiн з цегли	керамiчної при висотi поверху до 4 м	                                                                    м3	594	789,26	139,38	73,36	26,60	468820	82792	43576	15800	7,17	1,30	4259	775
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн.	868772	106420	79640	26551	 	5376	1213
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	682712	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	132971	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	107012	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	790	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	25575	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 2, грн.	975784	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 3. Перекриття та покриття 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
32	Е7-45-6	Укладання панелей перекриття з обпиранням на	двi сторони площею до 10 м2 [для будiвництва в	районах iз сейсмiчнiстю до 6 балiв]	                                                                    100шт	4,45	19184,17	6853,51	6781,52	2343,56	85370	30498	30178	10429	332,05	118,25	1478	526


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
33	Е7-45-9	Укладання панелей покриття ребристих площею	до 20 м2 [для будiвництва в районах iз	сейсмiчнiстю до 6 балiв]	                                                                    100шт	1,08	10068,85	4282,58	5345,18	1937,20	10874	4625	5773	2092	217,50	93,20	235	101
34	С1414-7711	Плити покриттiв ребристi iз важкого, а також	легких бетонiв щiльнiстю 1600 кг/м3 та бiльше,	ширина 3 м, довжина 6 м, розрахункове	навантаження 601-800 кгс/м2	                                                                    м2	2641	112,91	--	__-__	  -    	298195	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн.	394439	35123	35951	12521	 	1713	627
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	323365	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	47644	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	38172	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	280	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	9082	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 3, грн.	432611	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 4. Покрiвля 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
35	Е12-20-1	Улаштування пароiзоляцiї обклеювальної в один	шар	                                                                    100м2	23,76	2431,74	499,35	34,74	11,28	57778	11865	825	268	24,49	0,48	582	11
36	Е12-18-3	Утеплення покриттiв плитами з мiнеральної вати	або перлiту на бiтумнiй мастицi в один шар	                                                                    100м2	23,76	2496,60	1314,15	125,79	42,22	59319	31224	2989	1003	63,67	1,85	1513	44
37	С114-4-У	Плити теплоiзоляцiйнi iз мiнеральної вати на	синтетичному зв'язувальному, марка М75	                                                                    м3	118,8	310,35	--	__-__	  -    	36870	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
38	Е12-22-3	Улаштування вирiвнюючих стяжок	асфальтобетонних товщиною 15 мм	                                                                    100м2	23,76	748,69	445,37	249,98	83,45	17789	10582	5940	1983	22,91	3,67	544	87
39	Е12-20-4	Улаштування грунтування основи	                                                                    100м2	23,76	922,53	278,67	13,03	4,23	21919	6621	310	101	14,69	0,18	349	4
40	Е12-2-1	Улаштування покрiвель плоских iз рулонних	покрiвельних матерiалiв на бiтумнiй мастицi	                                                                    100м2	23,76	5831,82	613,74	159,79	53,29	138564	14582	3797	1266	30,10	2,34	715	56
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 4, грн.	332239	74874	13861	4621	 	3703	202


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	243504	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	79495	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	63709	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	468	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	15162	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 4, грн.	395948	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 5. Вiкна 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
41	Е10-18-2	Установлення вiконних блокiв зi спареними	рамами у кам'яних стiнах громадських будiвель	при площi прорiзу бiльше 2 м2	                                                                    100м2	4,07	7447,11	3671,00	1326,96	467,82	30310	14941	5401	1904	186,44	21,36	759	87
42	С123-35-1	варіант 1	Блоки вiконнi для громадських будiвель з	подвiйним склiнням iз спареними стулками	одностулчасті	                                                                    м2	407	389,97	--	__-__	  -    	158718	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
43	Е15-201-4	Склiння дерев'яних вiкон зi спареними рамами	склом вiконним товщиною 2 мм (склом вiконним	товщиною 3 мм)	                                                                    100м2	2,04	5853,26	1378,98	42,68	19,84	11941	2813	87	40	74,58	1,11	152	2
44	Е15-165-7	к=2,5	коеф.до	об'єму	Полiпшене фарбування кольором олiйним	розбiленим дерев'яних вiконних блокiв,	пiдготовлених пiд друге фарбування	                                                                    100м2	5,1	1330,71	1172,74	1,43	0,49	6787	5981	7	2	59,56	0,03	304	  -    
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 5, грн.	207756	23735	5495	1946	 	1215	89
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	178526	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	25681	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	20314	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	147	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	4747	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 5, грн.	228070	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 6. Дверi 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
45	Е10-26-1	Установлення дверних блокiв у зовнiшнiх i	внутрiшнiх прорiзах кам'яних стiн, площа прорiзу	до 3 м2	                                                                    100м2	2,36	6611,82	2829,44	2377,76	847,04	15604	6677	5612	1999	142,04	35,70	335	84
46	С123-200	варіант 1	Блоки двернi внутрiшнi щитової конструкцiї	однопольнi з глухим полотном	                                                                    м2	236	405,81	--	__-__	  -    	95771	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
47	Е15-165-6	к=2,4	Полiпшене фарбування кольором олiйним	розбiленим дерев'яних дверних блокiв,	пiдготовлених пiд друге фарбування в кам'яних	стiнах (полотна глухi)	                                                                    100м2	0,984	923,44	760,23	1,43	0,49	909	748	1	  -    	38,61	0,03	38	  -    
48	Е10-34-2	Установлення ворiт з дерев'яними коробками i	утепленими полотнами i хвiртками	                                                                    100м2	1,13	4411,84	2635,19	654,13	225,00	4985	2978	739	254	142,52	12,17	161	14
49	С123-405	варіант 1	Ворота 	                                                                    м2	113	696,88	--	__-__	  -    	78747	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 6, грн.	196016	10403	6352	2253	 	534	98
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	179261	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	12656	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	10152	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	74	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	2415	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 6, грн.	206168	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 7. Сходи 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
50	Е7-47-2	Установлення сходових площадок масою бiльше	1 т	                                                                    100шт	0,02	15131,01	6927,98	7788,53	2846,33	303	139	156	57	343,65	134,29	7	3
51	К589121-	М004	варіант 1	Сходовi площадки залiзобетоннi ( iз бетонною	пiдлогою, що не потребує додаткового	опорядження)	                                                                    шт	2	522,94	--	__-__	  -    	1046	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
52	Е7-47-4	Установлення сходових маршiв без зварювання	масою бiльше 1 т	                                                                    100шт	0,02	13765,51	6281,11	7214,09	2680,16	275	126	144	54	319,00	125,34	6	3
53	К589121-	2545	варіант 1	Сходовi маршi залiзобетоннi (iз чистою бетонною	поверхнею)	                                                                    шт	2	701,98	--	__-__	  -    	1404	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 7, грн.	3028	265	300	111	 	13	6
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	2463	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	376	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	301	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	2	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	71	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 7, грн.	3329	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 8. Підлоги 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
54	Е11-2-9	Улаштування пiдстилаючих бетонних шарiв	                                                                    м3	223,92	715,93	104,96	__-__	  -    	160311	23503	__-__	  -    	5,78	  -    	1294	  -    
55	Е11-11-1	Улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм	                                                                    100м2	27,99	2136,45	965,25	139,88	100,68	59799	27017	3915	2818	56,25	5,81	1574	163
56	Е11-15-1	Улаштування бетонного покриття товщиною 30 мм	                                                                    100м2	16,17	3099,76	970,25	176,45	112,82	50123	15689	2853	1824	57,04	6,47	922	105
57	Е11-27-2	Улаштування покриття на цементному розчинi з	плиток керамiчних багатоколiрних	                                                                    100м2	457,765	12228,38	3177,10	541,79	339,48	5597724	1454365	248012	155402	167,48	19,45	76666	8902
58	Е11-36-1	Улаштування покриття з лiнолеуму	полiвiнiлхлоридного на тканиннiй пiдосновi марки	А товщиною 1,6 мм на клеї "Бустилат"	                                                                    100м2	8,08	4833,71	1085,88	31,46	10,82	39056	8774	254	87	60,36	0,59	488	5
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 8, грн.	5907013	1529348	255034	160131	 	80944	9175
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	4122631	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	1689479	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	1412089	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	10813	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	349844	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 8, грн.	7319102	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 9. Опорядження внутрiшнє 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
59	Е15-61-3	Полiпшене штукатурення цементно-вапняним	розчином по каменю i бетону стiн	                                                                    100м2	136,26	3866,15	2549,45	185,17	156,74	526802	347388	25231	21357	122,10	9,13	16637	1245
60	Е15-152-1	Фарбування водними розчинами всерединi	примiщень, вапняне по штукатурцi	                                                                    100м2	54,22	297,96	273,09	2,86	0,98	16155	14807	155	53	15,18	0,05	823	3
61	Е15-180-3	Полiпшене фарбування стiн полiвiнiлацетатними	водоемульсiйними сумiшами по штукатурцi	                                                                    100м2	77,32	3348,35	1250,96	30,19	13,86	258894	96724	2334	1072	64,35	0,77	4976	60
62	Е15-18-1	Облицювання поверхонь стiн iз карнизними,	плiнтусними та кутовими елементами	керамiчними глазурованими плитками по цеглi i	бетону в житлових будiвлях	                                                                    100м2	5,92	13281,23	6146,32	30,19	13,86	78625	36386	179	82	308,55	0,77	1827	5
63	Е15-251-1	Обклеювання стiн простими i середньої цупкостi	шпалерами по монолiтнiй штукатурцi i бетону	                                                                    100м2	4,72	1248,36	960,31	7,21	3,26	5892	4533	34	15	49,99	0,18	236	1
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 9, грн.	886368	499838	27933	22579	 	24499	1314
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	358597	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	522417	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	367734	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	2272	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	73480	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 9, грн.	1254102	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 10. Зовнiшнє оздоблення 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
64	Е15-51-1	Полiпшене штукатурення цементно-вапняним	розчином по каменю стiн	                                                                    100м2	11,33	3149,80	2231,93	103,54	80,05	35687	25288	1173	907	100,81	4,67	1142	53


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
65	Е15-158-3	Полiвiнiлацетатне фарбування фасадiв iз	риштувань по пiдготовленiй поверхнi	                                                                    100м2	11,33	664,41	205,63	23,20	10,78	7528	2330	263	122	10,20	0,60	116	7
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 10, грн.	43215	27618	1436	1029	 	1258	60
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	14161	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	28647	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	19562	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	116	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	3750	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 10, грн.	62777	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	 Роздiл 11. Різні роботи 	 	 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	ВИМОЩЕННЯ	 	 	 	 	 	 	 	 
66	Е27-82-1	Улаштування дорожного корита [коритний	профiль з напiвприсипними обочинами] iз	застосуванням механiзмiв i перемiщенням грунту	на вiдстань до 100 м при глибинi корита до 250 мм	                                                                    1000м2	0,408	4710,11	227,61	4137,24	951,40	1922	93	1688	388	14,60	37,32	6	15
67	Е27-24-1	Улаштування одношарової основи товщиною 15	см iз щебеню фракцiї 40-70 мм при укочуваннi	кам'яних матерiалiв з границею мiцностi на стиск	до 68,6 МПа [700 кгс/см2]	                                                                    1000м2	0,408	45941,20	914,96	4531,13	1354,24	18744	373	1849	553	51,81	53,97	21	22
68	Е27-24-4	К=5	На кожний 1 см змiни товщини шару до норм 27-	24-1, 27-24-2, 27-24-3 додавати або виключати	                                                                    1000м2	-0,408	12258,17	--	__-__	  -    	-5001	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    	__-__	  -    
69	Е27-55-4	Улаштування двошарових асфальтобетонних	покриттів доріжок і тротуарів, верхній шар із	асфальтобетонної суміші товщиною 3 см	                                                                    100м2	4,08	3988,35	293,78	91,72	29,58	16272	1199	374	121	14,07	1,30	57	5
 	 	  Разом прямі витрати по роздiлу 11, грн.	31937	1665	3911	1062	 	84	42
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	26361	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	2727	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	2047	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	12	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	419	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по роздiлу 11, грн.	33984	 	 	 	 
 	 	  Разом прямі витрати по надземнiй частинi, грн.	8992822	2320722	443539	237353	 	119898	13013
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	6228561	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	2558075	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	2053590	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	15063	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	487446	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по надземнiй частинi, грн.	44046412	 	 	 	 
 	 	  Разом прямі витрати по кошторису, грн.	33045686	2488856	877250	332157	 	128555	17144
 	 	       в тому числi:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	7679580	 	 	 	 
 	 	       всього заробiтна плата, грн.	2821013	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	2258559	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	16532	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	534887	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	  Прямі витрати будівельних робіт , грн.	11045686	 	 	 	 
 	 	      в тому числі:	 	 	 	 	 
 	 	       вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.	7679580	 	 	 	 
 	 	       заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих обслуговуванням машин, грн.	2488856	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в експлуатації машин, грн.	332157	 	 	 	 
 	 	  Загальновиробничi витрати, грн.	2258559	 	 	 	 
 	 	      трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год.	16532	 	 	 	 
 	 	      заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн.	534887	 	 	 	 
 	 	Всього кошторисна вартість будівельних робіт , грн.	13304245	 	 	 	 
 	 	      кошторисна трудомісткість, люд.-год.	162231	 	 	 	 
 	 	      кошторисна заробітна плата, грн.	3355900	 	 	 	 
 	 	_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _ 	 	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 	 	Всього по кошторису, грн.	443041245	 	 	 	 


1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
 	 	Кошторисна трудомісткість, люд.-год.	162231	 	 	 	 
 	 	Кошторисна заробiтна плата, грн.	4455900	 	 	 	 
 	 	 	 	 	 	 	 
 




























Будова – Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.
                                                                                         Локальний кошторис 2-1-2
на  внутрішні санітарно-технічні роботи
Основа:креслення дипломного проекту		Кошторисна вартість	1045,033	 тис. грн.
Складений в цінах станом на “24 травня 2026р.
№	п/п	Шифр і	номер 	позиції	нормативу	Найменування робіт і витрат, 	Одиниця виміру	Кіль-	Кість	Вартість одиниці, грн.	Загальна вартість, грн.	Витрати труда	Робітників, люд.-год.
				Всього	Експлуа-	Тації 	машин	Всього	заробіт-	ної плати	експлуа-	тації 	машин	 	не зайнятих обслуго-	вуваням машин
				заробіт-	ної плати	в тому	числі з/	плати			в тому	числі з/	плати	тих, що обслуговують 	машини
									На один.	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	1	 УСН              дод.2п.3 	                 	 Влаштування опалення                          мз	                                                                     	            25404	0,2				5081							
2	  - “ -	Влаштування вентиляції                          м3		                                                                    	25404	0,1				2540							
3		4	- “ -		  - “ - 	Влаштування хол. Водопроводу              м3		Влаштування гор. Водопроводу              м3	                                                                    	25404	                                              25404           	0,2		0,11				  5081		2794							
5	  - “ -	Влаштування каналізації                          м3	                                                                    	25404	0,3				7621							
6	  - “ -	Влаштування газопостачання                  м3	                                                                    	25404	0,8				20323							
		Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2026р. Накладні витрати 13.3%                                                                       	Крб.    Крб.			43400	5778					
		      Разом з накладними 	Крб.			          49178				
		  Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р.	21,25			      				
		      Всього по кошторису	Грн.			1045033				
		_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _								

																					
	



Будова –- Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ «Медико-Сміла», м. Сміла, Черкаської обл.	.	
Локальний кошторис 2-1-3
На електротехнічні та слабкострумні мережі


     Основа:креслення дипломного проекту		Кошторисна вартість	156,559	 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “24 травня” 2026 р.
№	п/п	Шифр і	Номер 	Позиції	Нормативу	Найменування робіт і витрат, 	Одиниця виміру	Кіль-	кість	Вартість одиниці, грн.	Загальна вартість, грн.	Витрати труда	робітників, люд.-год.
				Всього	експлуа-	тації 	машин	Всього	заробіт-	ної плати	експлуа-	тації 	машин	 	не зайнятих обслуго-	вуваням машин
				Заробіт-	ної плати	в тому	числі за-	робітної	плати			в тому	числі за-	робітної	плати	тих, що обслуговують 	машини
									на	одиницю	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
	1	   УСН              дод.2п.3 	                   	 Влаштування електроосвітлення                     м3                                 	                                                                     	25404	 0,2				5081							
2	   - “ -	Влаштування телефонізації та радіофікації    м3      		                                                                    	25404	0,09				2286							
										
		Разом  по кошторису в цінах 2026р.                                            ----------------------------------------------------------------------	грн.			7367						
		     Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р.	21,25			  -    				
		      Всього по кошторису	грн.			156549				
		_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _  _								


	





Форма № 4
Будова -Завод з виробництва медичного обладнання та медичних полімерних виробів одноразового використання ЗАТ          «Медико-Сміла»,       м. Сміла, Черкаської обл.	.			
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа:креслення дипломного проекту				
    Складений в поточних цінах станом на “24 травня” 2026 р.                                                                                       Кошторисна вартість 2159,340тис.грн	                                                                                                                                                                                             В т.ч. обладнання    - 1673,480 тис.грн	                                                                                                                                                                                                   Монтажних робіт-  485,860 тис.грн
№	п/п	Шифр і	Номер 	позиції	нормативу	Найменування робіт і витрат, 	одиниця виміру	Кіль-	Кість	Вартість одиниці, грн.	Загальна вартість, грн.	Витрати труда	Робітників, люд.-год.
				Обладнання	Монт.робіт	Обладнання	Монтажних робіт	 	Не зайнятих обслуго-	Вуваням машин
					Всього	Е/м		Всього	ОЗП	Е/М	
					в т.ч. ОЗП	В т.ч.зпл/маш				в т.ч. за-	робітної	плати	Тих, що обслуговують 	Машини
											На	Одиницю	Всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
												
1	УСН дод.3п.1	Вартість та монтаж технологічного     м3	обладнання                      	25404	3,1	0,5	0,2	-	78752	12702	5081			
												
		Разом  кошторису в цінах 2026р	грн				78752	12702	5081			
		Накладні витрати 80%	грн					10162				
		Разом  з накладними витратами	грн				78752	22864				
		_  _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   _   										
	 	Орієнтов.коефіціент переходу в ціни 2026р	21,25									
	 	Всього по кошторису	Грн				1673480	485860				


	




Список використаної літератури

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- К.: МінБуд, 2010.
ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Мінбуд України, 2006.
ДСТУ Б А.2.4-6:2009. СПДБ. Правила виконання робочої документації генеральних планів. - К.: Мінбуд України, 1992.
ДБН В.2.3-15:2007. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів. - К.: Мінбуд України, 2007.
ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва. - К.: Мінбуд України, 2002.
 ДБН В.2.2-28:2010. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення. - К.: Мінбуд України, 2010.
ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. - К.: Мінбуд України, 2009.
 СНиП 2.02.02-85 Свайные фундаменты. - М.: Стройиздат, 1983.
 ДСТУ Б В.2.6-108:2010. Блоки бетонні для стін підвалів. Технічні умови.- К.: МінБуд України, 2010.
ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони залізобетонні для одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008.
 ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. Технічні умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.7-111-2001. Плити гіпсові для перегородок і внутрішнього облицьовування стін. Технічні умови
 ДСТУ Б В.2.6-53-2008. Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів залізобетонні багатопустотні для будинків і споруд. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008
ДСТУ Б В.2.6-67:2008. Балки кроквяні і підкроквяні залізобетонні. Технічні умови. -  К.: МінБуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2008
 ДБН В.2.6-14-97 Покриття будинків і споруд. - К.: МінБуд України, 1997.
 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.

 СНиП 2.03.13-88 Полы. Нормы пректирования. – М.: Стройиздат, 1972.
ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011
ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.: Мінбуд України, 2009
ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Конструкції будинків і споруд. Двері металеві протипожежні. Загальні технічні умови.
ДБН В.2.6-31:2006 Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. - К.: МінБуд України, 2006.
ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних заходів від ураження електричним струмом. - К.: МінБуд України, 2016.
 ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму. - К.: МінБуд України, 2008.
 ДСТУ 2300-93. Вібрація. Терміни та визначення.  - К.: МінБуд України, 1993.
Державні санітарні правила планування забудови населених пунктів(затверджено наказом Міністерства Охорони здоров’я України від 19.06.96 №173)
ДБН В.2.2-28:2010 Будинки адміністративного та побутового призначення. -К.: Мінбуд. України, 2010.
ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд України, 2009.
Барашіков А.Я. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне проектування. -К.: Вища шк.- 1987, 416 з.
ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для студентів денної та заочної форм навчання для спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2019.
ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 Настанова щодо проведення земляних робіт, улаштування основ та спорудження фундаментів. - К.: Мінбуд. України, 2013.
Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко, М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк., 2002. – 430 с.
Станевський В.В, Будівельні крани К., Будівельник, 1989.
ДСТУ Б А. 3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів. - К.: Мінбуд. України, 2013.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва К.: Мінбуд. України, 2013.
Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в курсовому та дипломному проектуванні  для студентів спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧДТУ, 2022.
ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009.
Довідник з техніки безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. н. Видання третє, виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний посібник. – К, 2008. – 223 с
Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.
ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.- К.: МінБуд України, 2009.
ДСТУ Б А.2.4-5:2009  Система проектної документації для будівництва. Загальні положення. - К.: МінБуд України, 2009.
ДСТУ 9243.4:2023 Система проєктної документації для будівництва. Основні вимоги до проєктної документації. - К.: МінБуд України, 2009.