ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10136| Title: | Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ «Kronspan», м. Нововолинськ, Волинської обл. |
| Authors: | Пономаренко , Іван Олександрович Голуб, Сергій Володимирович |
| Keywords: | промислова будівля;деревно-стружкові плити;конструктивна схема;архітектурно-планувальні рішення;технологічний процес |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Проєкт «Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ «Kronspan» у м. Нововолинськ Волинської області» передбачає розроблення об’ємно-планувальних і конструктивних рішень промислової будівлі, призначеної для організації технологічного процесу виробництва деревно-стружкових плит. Архітектурно-планувальне рішення сформовано з урахуванням функціонального призначення цеху, розміщення технологічного обладнання, організації виробничих і складських зон, забезпечення раціональних внутрішніх транспортних зв’язків та умов безпечної експлуатації будівлі. Конструктивне рішення спрямоване на забезпечення міцності, стійкості й довговічності будівлі з урахуванням особливостей промислового виробництва та експлуатаційних навантажень. Під час проєктування передбачено раціональне використання будівельних конструкцій, забезпечення необхідних параметрів виробничого простору, природного та штучного освітлення, вентиляції й пожежної безпеки. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10136 |
| Appears in Collections: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Голуб Сергій Володимирович Б-24ск.pdf Restricted Access | 4.15 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ
«Kronspan», м. Нововолинськ, Волинської обл.»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Голуб С.В._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Асистент Пономаренко І.О._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва……………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ…………………………………………
2.1 Вихідні дані……………………………………………………………..
2.2 Опис схеми генплану …………………………………………………..
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі…....…………………………...
2.4 Конструктивні рішення будівлі ..…………………………………….
2.5 Допоміжні приміщення..……………………………………………….
2.5.1 Санітарно – побутові приміщення ………………………………..
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я ……………………………………
2.5.3 Приміщення громадського харчування …………………………..
2.5.4 Приміщення управління..…………………………………………
2.6 Спеціальні заходи та роботи ………………………………………….
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах ………….
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки ..………………………….
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації……………………………
2.6.4 Охорона навколишнього середовища……………………………
2.7 Інженерне обладнання будівлі……………………………………….
2.8 Технічні та розрахункові дані………………………………………..
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень ….
2.8.2 Специфікації ………….…………………………………………...
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі …………………..
2.9 Техніко – економічні показники будівлі……………………………
3 Розрахунково-конструктивний розділ……………………………………..
3.2 Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої
ферми
3.2.1 Дані для проектування ……………………………………………..
3.2.2 Визначення навантажень на ферму..................................................
3.2.3 Визначення зусиль в елементах ферми…………………………..
3.2.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності……...................
3.2.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщін………
3.2.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин………
3.2.7 Розрахунок верхнього поясу ферми……………………………….
3.2.8 Розрахунок стояків ферми …………………………………………
Виконав Голуб
Консульт. Пономаренко 192 ПЗ Б-24ск
Консульт. Пономаренко
Стадія Аркуш Аркушів
КРБ 2
Пояснювальна записка МОіН України
ЧДТУ
Зав. каф. Пряник Кафедра ПЦБ
3.2.9 Розрахунок розкосів ферми…………………………………………
3.2.10 Розрахунок опорного вузла ферми……………………………….
3.2.11 Розрахунок проміжного вузла ферми……………………………...
3.2.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу…..
4 Основи та фундаменти……………………………………………………..
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику….
4.2 Вихідні дані……………………………………………………………
4.3 Розрахунок пальового фундаменту ………………………………….
4.3.1 Розрахунок арматури палі………………………………………….
4.4 Визначення армування підошви фундаменту……………………….
4.5 Армування підколонника та його стаканної частини………………
4.6 Визначення осадки фундаменту ………………………………………
4.7 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень ………………..
5 Технологія та організація будівельного виробництва……………………..
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи……………………
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика………………………
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу………………..
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас…….
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану…………
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика
5.1.5.1 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту….…….
5.1.6 Підбір комплекту машин для планування майданчика………….
5.1.7 Підбір комплекту машин для розробки котлована……………...
5.1.8 Визначення схеми виконання робіт при розробці траншей……
5.1.9 Розрахунок транспортних засобів………………………………..
5.1.10 Визначення техніко-економічних показників варіантів
виконання робіт та їх порівняння……………………………………………...
5.1.11 Складання калькуляції трудових витрат………………………...
5.1.12 Визначення техніко-економічних показників проекту………….
5.1.13 Розробка заходів з техніки безпеки……………………………...
5.2 Загальні рішення по організації будівництва………………………..
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва…………………………….
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту ……………………………
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам ……………
5.2.4 Організація поточного будівництва ….........................................
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту ………………….............
5.2.6 Виробничі та механізовані установки …………………………..
5.3 Розробка будгенплану …………………………………………………
5.3.1 Розрахунок складських майданчиків …………………………….
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи …………………………………….
5.3.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних будинках
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок тимчасового
водогону………………………………………………………………………..
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового енергозабезпечення….
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць ……………
6 Безпека життєдіяльності та цивільна оборона……………………………...
7 Кошторис та ТЕП…………………………………………………………….
Список використаної літератури……………………………………………...
Додатки………………………………………………………………………….
2 Архітектурно-будівельний розділ
2.1 Вихідні дані
Виробничий цех по виготоленню деревно-стружкових плит ВАТ
«Kronspan», запроектований одноповерховим. Будівництво ведеться в місті
Нововолинськ, Волинської обл. Будівельний майданчик займає територію
площею 53835,1м2.
Будівля, що проектується, знаходиться в І кламатичному районі, який
характерезується наступними показниками, прийнятими згідно [1,2]:
- сейсмічність району будівництва оцінюється – менше 6 балів;
- розрахункові температури зовнішнього повітря:
- абсолютна мінімальна – мінус 280С;
- найбільш холодної доби – мінус 260С;
- найбільш холодної п’ятиденки – мінус 220С;
- зона вологості – “нормальна”;
- нормативна глибина промерзання грунту 1,1 м;
- переважаючий напрямок вітрів:
- в січні – східний;
- в липні – південно-західний;
- середня швидкість вітру за три найбільш холодні місяці 2,8 м/с.
- нормативне значення снігового навантаження для 5 снігового району –
16,3 кПа;
- нормативне значення вітрового навантаження до 200 м від поверхні землі
прийнято по 1 вітровому району – 41 кПа.
Відповідно інженерно-геологічним вишукуванням основою під
фундаменти є грунти шару ІГЕ 4 супісок, твердий, з характеристиками: =1,52
т/м3; с = 0,08 кг/см2; =170; Е = 90 кг/см2, та шару ІГЕ 5 пісок, мілкий, з
характеристиками: =1,73 т/м3; с = 0,04 кг/см2; =360; Е = 380 кг/см2.
Основу палевих фундаментів становлять грунти шару ІГЕ 11 пісок
середньої крупності, з характеристиками: =2,03 т/м3; с = 0,01 кг/м2; =350;
Е = 340 кг/м2.
Підземні води залягають на глибині 7.0 – 7.8 м.
Встановлений рівень грунтових вод зафіксований на абсолютній відмітці
88.37 – 89.96 м.
Розрахунковий рівень підземних вод прийнятий на відмітці 91.00 м.
2.2 Опис схеми генплану
Розміщення будівель і споруд на генеральному плані визначено
технологією виробництва, їх взаємозв’язком і умовами архітектурно-
планувального завдання.
Будівля проектується в м. Нововолинськ, Волинської обл. по вулиці
Промисловій 15. На майданчику будівництва розташовані: виробничий №1
корпус з складськими та адміністративно – побутовими добудовами,
виробничий корпус №2, складський корпус, прохідна, насосна станція
пожежегасіння, резервуари автоматичного пожежегасіння V = 300 м3, два
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
пожежних резервуарів V = 200 м3, корпус меблевого виробництва, ГРП, камери
збору очищених та умовно – очищених вод.
Генеральним планом передбачено, згідно [3]:
– організація під’їздів до об’єкту, що проектується із забезпеченням
можливості під’їзду вантажного та пожежного автотранспорту;
– покриття прилеглої ділянки тротуару мощенням ФЕМ;
– влаштування на передоб’єктній території місць для парковки автомобілів;
– облаштування майданчика для збирання сміття та відходів у закритих
герметичних контейнерах.
Транспортні і людські потоки на території підприємства і в середині
корпусу ізольовані один від одного. З метою систематизування комунікаційно-
транспортних напрямків, транспортні шляхи об’єднані з системою інженерних
комунікацій.
Для створення сприятливого мікроклімату передбачено озеленення
майданчика.
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
Об’ємно – планувальні рішення будівлі розроблені з урахуванням
санітарних і протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу
в надзвичайних ситуаціях, згідно згідно [4].
Об’ємно – планувальні рішення передбачають будівництво виробничого
цеху, в якому передбачені наступні групи приміщень: виробничі, складські,
побутові, адміністративні.
Виробничий цех являє собою одноповерхову будівлю з прибудованими до
неї адміністративно – побутовими та складськими приміщеннями, прямокутної
форми в плані, з розмірами в осях А- Р – 72,5 м, а в осях 1-22 – 116,450 м.
Висота виробничого корпусу: в осях 1-9 – 8.4 м, а в осях 10-13 – 10,8 м до
низу кроквяних конструкцій. Відмітка найвищої частини будівлі +14,400 м. За
умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка підлоги виробничого цеху, що
відповідає абсолютній відмітці 97,150 м.
Висота до низу конструкцій покриття складських та адміністративно –
побутових приміщень становить 6.2 м та 3.2м, відповідно. Підвалу в будівлі не
передбачено.
Будівля має прогони шириною – 24 м, та крок колон – 6 м. Будівля має
розбивку на виробничі блоки, розбивка відбувається за рахунок поперечних
цегляних стін.
Адміністративно – побутові та складські приміщення відокремлені від
виробничих цегляними та пінобетонними протипожежними перегородками з
межею вогнестійкості не менше ЕІ 45.
В приміщені будівлі розміщується цех формування деревинної маси, цех
формування древесноструганих плит, цех реагентів, а також склад готової
продукції та склад напівфабрикатів. Приміщення адміністративно - побутового
призначення розміщуються в адміністративній будівлі, що на схемі генплану
відповідає позиції 3.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
В будівлі не передбачено кранового обладнання, всі вантажні процеси
планується виконувати напольним транспортом.
Всі приміщення цеху відносяться до пожежобезпечних.
Освітлення в будівлі проектуєтсья комбіноване.
В будівлі в цехах формування, реагентів та формування деревної маси
пепрдбачена приточно-витяжна вентиляція.
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Будівля проектується за каркасною коснтруктивною схемою.
Конструктивна схема виробничого цеху вирішена в рамно-звязковому
варіанті.
В адміністративно – побутовій та складській прибудовах – каркас
складається з залізобетонних колон та напіварочних кроквяних металевих ферм.
Крок колон – 6 м.
Проектом прийняті пальові фундаменти довжиною 10,0 м об'єднані
монолітним ростверком з підколонником стаканного типу під колони каркасу.
Фундаменти запроектовані згідно [5].
В будівлі прийняті збірні залізобетонні безконсольні колони , згідно [6]:
- колони крайнього ряду перерізом 800400 мм– в осях Л-Р;
- колони крайнього ряду перерізом 400400 мм– в осях А та К ;
- колони середнього ряду перерізом 400400 мм – по вісі Д;
- колони адміністративно – побутової та складської прибудови - перерізом
400400 мм;
Сітка колон в - 24,06,0 м.
Зовнішні стіни виробничих та складських приміщень цеху із умов
теплотехніки та несучої спроможності передбачені із навісних
керамзитобетонних панелей прийнятих, згідно [7].
Зовнішні стіни складів та адміністративної прибудови запроектовано
комплексної конструкції типу «Сандвіч» металевого профнастилу ТП20С фірми
«ТПК» по елементного складання, прийнятої згідно [8].
Перегородки між окремими ділянками запроектовані товщиною в 120 мм,
250 мм із силікатної цегли, прийнятої згідно [9].
В якості несучих елементів системи покриття виробничої частини будівлі
проектом передбачені сегментні залізобетонні ферми, що прийняті, згідно [10].
Для складської та адміністративно-побутової частини запроектовано
напіварочні металеві ферми індивідуального виконання 26500 та 21500 мм,
прийнятих згідно [11].
Покриття складської та адміністративно-побутової частини прийняті з
плит металевого профнастилу ТП20С фірми «ТПК», що виконані за
індивідуальними розмірами, згідно [11].
Покриття виробничого корпусу запроектовано із збірних залізобетонних
ребристих плит товщиною 400 мм, шириною 3 м і довжиною 6 по [12].
Покрівля передбачена рулонна, згідно [11]. Основний гідроізоляційний
килим складається з 3-х шарів наплавного руберойду «Акваізол СБС-15м».
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
В якості утеплювача проектом передбачено використання пінобетонних
плит товщиною 150 мм та γ = 125 кг/м3. По утеплювачу виконується шар
цементно-піщаного стягування розчином М 150. Для захисту утеплювача від
вологи з боку внутрішніх приміщень застосовується обмазочна пароізоляція
подвійним фарбуванням бітумною мастикою.
Навколо водоприйомних воронок передбачено влаштування 3-х
додаткових шарів руберойду. Місця примикання покрівлі до стін виконуються із
заведенням основного покрівельного килиму на висоту не менше 200мм і для
захисту від попадання води встановлюються хомути зі смужкової сталі.
Вікна металопластикові прийняті згідно згідно [13], а в адміністративно –
побутовій прибудові – двокамерні склопакети, згідно [13].
В якості елементів заповнення зовнішніх дверних прорізів та воріт
комплектної поставки, оздоблених в заводських умовах, передбачено дверні
блоки прийняті згідно [14,15] та ворота, прийняті згідно [16].
Внутрішні двері виробничих приміщень – металеві, індивідуального
виготовлення, у тому числі протипожежні, прийняті згідно [17].
Внутрішні двері адміністративних приміщень – «МДФ» індивідуального
виготовлення, прийняті згідно [16].
Для перекриття віконних та дверних прорізів використовуються збірні
залізобетонні перемички прийняті згідно [17]. Величина спирання
залізобетонних перемичок не менше 250 мм.
Тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню
приміщення та прийнята згідно [18]. План та експлікація підлоги подані на листі
3 графічної частини проекту.
2.5 Допоміжні приміщення
2.5.1 Санітарно – побутові приміщення
Для забезпечення санітарно-побутових умов в будівлі передбачено
розташування в виробничому цеху та в адміністративній прибудові – санвузлів,
умивалень, душових.
Душові загальною площею 41,6 м2 ( для жінок – 13,9 м2, а для чоловіків –
27,7з м2 ) запроектовано виходячи із наступних умов:
- загальна кількість робітників.
- розміри відкритих душових кабін в плані прийнято 0,9х0,9 м.
- поруч з душовими передбачені перед душові для обтирання тіла, які
обладнуються вішалками з гачками із розрахунку 2 гачки на одну душову сітку,
розташованих через 0,2 м, а також лавами шириною 0,3 м і довжиною 0,4 м на
одну душову сітку.
Санвузли обладнуються напільними чашами, розташованими в окремих
кабінах розміром в плані 1,2х0,8 м. Чоловічі санвузли додатково обладнуються
пісуарами.
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
серед працюючого персоналу проектом передбачено медпункт, що
розташовується в адміністративній будівлі, також використовуються міські
заклади охорони здоров’я.
2.5.3 Приміщення громадського харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі запроектовано їдальню на 150
посадочних місць та кухні де безпосередньо готують їжу. При їдальні існує
буфет з випуском холодних та гарячих страв.
2.5.4 Приміщення управління
В будівлі запроектовано кабінети директора та заступника директору цеху,
кабінет майстра .
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
Місце будівництва не відрізняється наявністю будь – яких негативних
впливів.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
У відповідності з діючими правилами, нормами і рекомендаціями
передбачаються наступні заходи з вибухо- та пожежобезпеки, прийняті згідно
[19]:
- навколо будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди;
- передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів;
- забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на
будівлі;
- встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до мережі
аварійного освітлення;
- забезпечення будівлі засобами блискавкозахисту;
- на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері;
- використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
- монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
неструмоведучих частин електроустановок, які можуть виявитися під
небезпечною напругою при пошкодженні ізоляції;
- розподілення електроенергії по будівлі по чотирипровідній системі із
глухозаземленою нейтраллю;
- електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в
нормальному і пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних
категорій;
- влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
- автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними
розчинами.
2.6.3 Захист від шуму та вібрації
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під
нього непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих
приміщеннях з влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси
встановлюються на металеві пружини.
В усіх приміщеннях влаштовуються підвісна стеля з гіпсокартонних
плиток, що поглинають звук.
Дані заходи прийнято, згідно [20].
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
На об’єкті проектування відсутні шкідливі викиди в атмосферу та інші
негативні впливи на навколишнє середовище.
Згідно [21], проектом передбачено:
- збереження зелених насаджень;
- всі відходи, насипний грунт, сміття вивозиться автотранспортом в цілях
попередження запорошення та загазування повітря;
- сипучі та пилуваті матеріали, зберігаються тільки в закритих ємкостях.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
У відповідності з технічними умовами прийняті схеми водопостачання:
господарсько-виробничо-протипожежна та зворотня. Вода від джерела поступає
з двох водоводів у 2 резервуари запасу води ємкістю 200 м3 кожний.
З резервуарів вода забирається насосами, встановленими в окремо
розташованій насосній станції і подається у кільцеву мережу фабрики.
Резервуари з фільтрами-поглиначами та насосна станція розташовуються у
санітарно-захисній зоні.
Від кільцевої мережі запроектовані вводи до корпусу. Для обліку води
встановлюються лічильники води: загальний для фабрики – на вводі на
площадку, додаткові – на вводі на кожний корпус та у деякі цехи, в залежності
від вимог технологічної частини.
Зворотнє водопостачання запроектовано для охолодження обладнання
холодильної та компресорної станцій. Охолодження води виробляється на
вентиляторній градирні, встановленій на даху станції.
На промплощадці передбачені мережі каналізації: побутова, промислова.
Системою побутової каналізації відводяться стоки від санвузлів до
внутрішньомайданчикової мережі. Промислова каналізація призначена для
відведення стоків від кондиціонерів і технологічного обладнання. Стоки за своїм
складом відповідають умовам скидання в побутову каналізацію.
Відвід стоків з майданчика цеху передбачається у дублюючий колектор.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Дощові стоки відводяться з майданчика відкрито по спланованій поверхні.
Система опалення прийнята з верхньою розводкою вертикальними
однотрубними стояками.
У виробничому цеху передбачається комбінована система опалення:
чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від системи
кондиціювання повітря.
Джерелом теплопостачання є власна котельня, яка розташована на
0
території цеху. Температура теплоносія 95 Ñ .
75
В цеху передбачається приточно-витяжна вентиляція з наступних
приміщень: цеху формування деревинної маси, цеху формування
древесноструганих плит, цеху реагентів. В інших приміщеннях передбачається
вентиляції із природнім та примусовим рухом повітря. Природній рух повітря
забезпечується шляхом влаштування в цеху вікон з можливістю їх відкривання.
Споживачами електроенергії є електроприймачі технологічного і
сантехнічного обладнання. Напруга в мережєі – 10 кВ.
Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на промплощадці, а
так само охоронне освітлення по периметру промплощадки.
Абонентська телефонна мережа прокладається в підпільній каналізації з
вініпластових труб. Для організації адміністративно-господарського зв’язку
проектом передбачено монтаж станції телефонного диспетчерського зв’язку
та електронної автоматичної телефонної станції. Внутрішня розводка
виконується в каналах з вініпластових труб.
Розподільча мережа радіофікації прокладається у вініпластовій трубі.
Абонентську мережу сховано під штукатуркою.
Радіорозетки встановлюються у всіх адміністративних приміщеннях на
висоті 0.8 м від підлоги і на відстані 50 см від розеток електроосвітлення.
Для охорони запроектованого виробничого корпусу передбачено
встановлення сигналізатора в кімнаті чергового. Контроль пошкодження
засклених поверхонь здійснюється спеціальними приладами. Для блокування
віконних та дверних прорізів застосовуються датчики. Для захисту сейфів,
металевих шаф ― ємнісні датчики.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок обладнання для санітарно-побутових приміщень
Розрахунок обладнання душових
Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів,
відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується –
забрудненням тіла і спецодягу, згідно [22] .
Загальна кількість працюючих становить 130 осіб, в тому числі перша
зміна 130 осіб, друга – 80 осіб. Із них 85 чоловіків, 35 жінок.
Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які
обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд.
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш
чисельній зміні, тобто 130 осіб.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Відповідно для жінок : 80/25=3,2=4 сітка
для чоловіків : 35/25=1,4 = 1 сітка.
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків
становить 5 сіток.
Розрахунок обладнання для вмивання
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання.
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш
чисельній зміні, тобто 130 осіб.
Відповідно кількість кранів для жінок : 35/15=2,3=3 крани;
для чоловіків : 85/15=5,6=6 крани.
Загальна кількість 6 кранів.
Розрахунок обладнання для санвузлів
Проектом передбачене влаштування санвузлів у виробничій та у
адміністративній частині будівлі.
Кількість відповідного обладанання розрахована для більш чисельної
зміни. Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима.
В тамбурі передбаченне влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані
чашами на підлозі та настінними пісуарами.
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 35/15=2,3=3 чаша
у чоловічих : 85/15=5,6=6 чаші.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1 - Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Пози- Маса При-
Позначення Найменування К-ть
ція од., кг мітки
1 2 3 4 5 6
Колони
К1 7КФ97-4 26 3500
К2 ДСТУ Б В.2.6-63:2008 1К108-1 36 2800
К3 1КФ37-1 74 2100
Ферми
Ф1 ДСТУ Б В.2.6-118:2010 ФС 24-4/5 АІV AI 36 9200
Плити покриття
ПП-1 П6-2-2 36 3000
ПП-2 П6-2-3 134 3000
ПП-3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 П6-2-2 72 3000
ПП-4 П6-2-2 8 3000
ПП-5 П6-2-2 10 3000
Стінові панелі
ПС-1 ПС-1 26 350
ДСТУ Б В.2.6-64:2008
ПС-2 ПС-2 18 475
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
ПС-3 ПС-3 24 400
Ферми металеві
ФМ-1 ДСТУ Б В.2.6-51:2008 ФМ-1 13 560
ФМ-2 ДСТУ Б В.2.6-51:2008 ФМ-2 13 680
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних
ділянок стін, заповнення віконних прорізів приступають до зовнішнього
опорядження будівлі.
Поверхню стінових панелей та цегляної кладки оштукатурюють
терразитовою штукатуркою.
Металеві елементи (стальні драбини) передбачено фарбувати масляними
фарбами за 2 рази.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону,
шириною 1м, з ухилом 1:2, по щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзні майданчики та тротуари.
Після закінчення встановлення стінових панелей, заповнення віконних
прорізів та прорізів під ворота та двері, монтажу елементів покриття,
влаштування покрівлі приступають до внутрішнього опорядження будівлі
дотримуючись вимог [4].
Поверхню стін оштукатурюють. Всі залізобетонні конструкції фарбують
водоемульсійною фарбою. Металеві конструкції та двері грунтують та фарбують
масляною фарбою. Стелю фарбують водоемульсійною фарбою
В побутових приміщеннях, душових, санвузлах стіни облицьовують
керамічною плиткою, стелю облицьовують пластиковою вагонкою.
2.9 Техніко-економічні показники
1. Будівля - виробничий цех по виготоленню деревно-стружкових
плит ВАТ «Kronspan».
2. Характера будівництва – нове.
3. Поверховість – 1 поверх.
4. Ступінь вогнестікості – ІІ клас.
5. Площа ділянки – 17850,6 м².
6. Площа забудови - 8442,65 м².
7. Площа загальна – 9540,5 м².
8. Будівельний об′єм 77672,4 м³.
9. Площа виробничих приміщень – 6684,5 м².
10. Площа адміністративних приміщень – 1758,15м².
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Таблиця 2.2 -Специфікація елементів перемичок
Кількість по
поверхах Маса
Поз. Позначення Найменування Примітка
1 Всього од., кг
1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 19-3 62 62 81
2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2ПБ 16-2 10 10 65
3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1ПБ 13-1 27 27 25
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 21-27П 20 20 250
5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 25-8 46 46 162
6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 5ПБ 25-27 2 2 338
7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 34-4П 8 8 222
8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3ПБ 16-37 2 2 102
Таблиця 2.3 -Специфікація елементів заповнення прорізів
Кількість по фасадах Маса
Поз. Позначення Найменування Прим.
1-21 21-1 А-Р Р-А Всього од., кг
Вікна
В-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ПР-24.18-2 7 7 14 360
В-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ПР-12.12-2 9 10 16 35 150
В-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 ПР-11.12-2 5 2 2 9 130
Блоки дверні зовнішні
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДА9-21 1 1 750
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ12-21 1 2 4 7 1190
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДВГ9-21 2 1 3 790
Ворота металеві
Вр-1 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Ворота 1800х3000 2 2 1100
Вр-2 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Ворота 2400х3000 3 3 1250
Вр-3 ДСТУ Б В.2.6-77:2009 Ворота 3100х3000 1 1 1650
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса
Кі
Поз. Позначення Найменування од., Прим
-ть
кг
Блоки дверні внутрішні
1 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-15 2 45
2 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-15 38 45
3 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-24 5 40
4 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-10 л 2 40
5 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-10 л 26 40
6 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 4 25
7 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 л 6 25
8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 19 22
9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 л 11 22
10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-30 3 130
11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-12 л 8 43
12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-12 л 1 43
13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-10 4 40
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Розрахунок і конструювання сегментної попередньо напруженої ферми
3.1.1 Дані для проектування
Необхідно розрахувати та сконструювати попередньо напружену
сегментну ферму [10] для покрівлі прольота 24 м одноповерхової трипрольотної
будівлі з шагом колон 6 м. під покриття з великопанельних ребристих плит
розміром 1,5х6м. з таким розрахунком, щоб ребра плит покриття спиралися на
вузли верхнього поясу Ферма виготовляється з бетону класу С40, який має
наступні розрахункові характеристики, [23,25]:
- опір бетону осьовому стисненню Rb =24,75 МПа
- опір бетону осьовому розтягненню Rbt =1.4 МПа
- опір бетону осьовому стисненню для граничних станів другої групи Rb,ser
=43 МПа
- опір бетону осьовому розтягненню для граничних станів другої групи
Rbt,ser =2.5 МПа
-початовий модуль пружності бетона , який пройшов теплову обробку при
атмосферному тиску Еb =3.6*105 МПа
-міцність бетона до момента обтиснення Rbр =0,6*55=33 МПа
Попередньо напружений нижній пояс армується арматурою К-1400 яка
має наступні розрахункові характеристики:
-опір розтягненню для граничних станів першої групи Rs =1175 МПа
-опір арматури для граничних станів другої групи Rs,ser =1310 МПа
-модуль пружності Е =1.8*105
s МПа.
Верхній пояс та елементи решітки (розкоси та стійки) армуються зварними
каркасами з арматури А-240 та А-400.
Арматура А-240 має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів
першої групи Rs = Rsс =225 МПа, Rsw =175МПа
-модуль пружності Еs =2,1*105 МПа
Арматура А-400 має наступні розрахункові характеристики:
-розрахунковий опір розтягненню та стисненню для граничних станів
першої групи Rs = Rsс =365 МПа, Rsw =290 МПа,
-модуль пружності Е =2*105
s МПа.
Розрахункова схема ферми показана на рисунку 3.1
P4 P5 P4
P3
10 3010 P3
P 30
2 P2
3037 4
7 32 36 036
P P1 =0
1 =0 328 87 40
R R
2900 2900 3000 3000 3000 3000 3000 3000
23600
Рисунок 3.1- Розрахункова схема ферми
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
2450
2950
3.1.2 Визначення навантажень на ферму
Таблиця 3.1-Постійне навантаження на 1 м2 покриття
№ Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
Вид навантаження
п/п (γf = 1) (γf > 1) (γ 2
f > 1), кН/м
1 2 3 4 5
Шар гравію, втопленого в
1 150 1.3 195
антисептовану бітумну мастику
3 шари руберойду дахового з
2 дрібнозернистою підсипкою марки 100 1.3 130
РКМ-350Б
Цементно – піщана стяжка δ = 20 мм
3 3 336 1.3 437
(ρ = 1.8 т/м ): 1.8·0.02·9.81·0.95
Жорсткі мінераловатні плити δ =80 мм
4 261 1.3 339
(ρ = 0.35 т/м3): 0.35·0.08·9.81·0.95
Сітка блискавкозахисту Ø8 А-І з
чарунками 600х600 , δ = 8 мм (ρ = 0.078 6 1.3 8
5
т/м3):
6 Обмазочна пароізоляція 50 1.3 65
Плит покриття з бетоном
7 1491 1.1 1640
замонолічування
Всього gн = 2394 g = 2814
Нормативне навантаження на ферму від ліхтаря ( з урахуванням ваги
карнизів , стіклення ,бортових елементів ) Р4=14 кН , Р5=8 кН
Розрахункове навантаження на ферму від ліхтаря Р4=14*1,1=15 кН,
Р5=8*1,1=8,8 кН
Тимчасовим є снігове навантаження мінімальною інтенсивністю ρ=700
Н/м2
Для даної схеми покриття та ліхтаря необхідно проводити розрахунок на
два варіанта завантаження сніговим навантаженням
Визначаємо коефіцієнти переходу від ваги снігового покриття на
горизонтальній поверхні землі до навантаження на покриття с та с1
С=1+0,2*а/(2*b) (3.1)
де а-ширина ліхтаря
b-відстань від початку ферми до ліхтаря ,м.
С=1+0,2*6/(2*9)=1,1
С1= 1,5*(1+0,6*а/b) (3.2)
С1= 1,5*(1+0,6*6/9)=2.1
Розрахункова величина ваги снігового покриття ρ = 700*1,4=980 Н/м2
Власну вагу ферми попередньо приймаємо 92 кн .
Приводячи навантаження від власної ваги ферми до вузлів ,отримаємо
вузлові навантаження
-нормативні 92/24*3=11.5 кН
-розрахункові 11.5*1.1=12.7кН
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
тривалодіючого нормативного навантаження
Рн
2 =2394*3*6+11500=54.59 кН
Рн
3 =2394*3*6+11500=54.59 кН
Рн
4 =2394*3*6+14000+11500=68.59 кН
Рн
5 =2394*3*6+8000+11500=62.59 кН
Розрахункові тривалодіючи навантаження
Р2 =2814*3*6+12700=63,35 кН
Р3 = Р2 =63,35 кН
Р4 =2814*3*6+15000+12700=78,35 кН
Р5 =2814*3*6+9000+12700=72,35 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-варіант снігового
навантаження)
Рн
2 =700*1,1*3*6=13,86 кН
Рн
3 = Рн
2 =13,86 кН
Рн
4 =700*3*6(1,1+0,8)/2=11,97 кН
Рн
5 =700*0,8*3*6=10,08 кН
Розрахункові навантаження
Р3 = Р2 ==13,86*1,4=19,4 кН
Р4 =11,97*1,4=16,76 кН
Р5 =10,08*1,4=14,11 кН
Визначаємо навантаження на вузли верхнього поясу ферми від
короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-варіант снігового
навантаження)
Рн
2 =700*0,67*3*6=8,44 кН
Рн
3 = 700*2*3*6=25,2 кН
Рн
4 =700*2*1,5*6=12,6 кН
Рн
5 =0 кН
Розрахункові навантаження
Р2 ==8,44*1,4=11,82 кН
Р3 =25,2*1,4=35,28 кН
Р4 =12,6*1,4=17,64 кН
Р5 =0 кН
Значення вузлових навантажень приведене в таблиці
Реакції для таблиці знаходимо з наступного рівняння
P * 2.9 + P *5.8 + P *8.8 + P *11.8 + P *14.8 + P *17.8 + P * 20.7
ΣМ =0 − R = 2 3 4 5 4 3 2
А b (3.3)
23.6
Реакція для нормативного довготривалого нівантаження
Реакція для розрахункового довготривалого нівантаження
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (І-варіант
снігового навантаження)
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
63.35*2.9 + 63.35*5.8+ 78.35*8.8+ 72.35*11.8+ 78.35*14.8+ 63.35*17.8+ 63.35*
− Rb =
23.6
*20.7
= 241.23kH
13.86* 2.9 +13.86*5.8 +11.97 *8.8 +10.08*11.8 +11.97 *14.8 +13.86 *17.8 +13.86*
− Rb =
23.6
* 20.7
= 44.73kH
Реакція від короткочаснодіючого розрахункового навантаження (І-варіант
снігового навантаження)
− Rb = 44.73 *1.4 = 62.62kH
Реакція від короткочаснодіючого нормативного навантаження (ІІ-варіант
снігового навантаження)
8.44*2.9+ 25.2*5.8+12.6*8.8+ 0*11.8+12.6*14.8+ 25.2*17.8+8.44*20,7
− Rb = = 46.24kH
23.6
Реакція від короткочасно діючого розрахункового навантаження (ІІ - варіант
снігового навантаження)
− Rb = 46.24 *1.4 = 64.74kH
Три крайні панелі верхнього пояса ферми сприймають згинання від поза
вузлового опирання панелей покриття .
Розрахункове поза вузлове навантаження від тривало діючого
навантаження в першій панелі
Ра =2814*1,5*6=25,33 кН
В другій та третій панелі
Рб =Рс =25,33 кН
Розрахункові поза вузлові навантаження при завантаженні снігом
По І варіанту
Ра = Рб =Рс =980*1,1*1,5*6=9,7 кН
По ІІ варіанту
Ра =980*0,67*1,5*6=5,91кН
Рб =980*1,5*6(0,67+2)/2=11,77 кН
Рс =980*2*1,5*6=17,64 кН
Таблиця 3.2-Вузлові навантаження на ферму
Реакція, Вузлові навантаження. кН
Навантаження
кН Р2 Р3 Р4 Р5
Нормативне навантаженя -209,07 54,59 54,59 68,59 62,59
Розрахункове тривалодіюче -241,23 63,35 63,35 78,35 72,35
Снігове І - варіант
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Нормативне -44,73 13,86 13,86 11,97 10,08
Розрахункове -62,62 19,4 19,4 16,76 14,11
Снігове ІІ - варіант
Нормативне -46,24 8,44 25,2 12,6 0
Розрахункове -64,76 11,82 35,28 17,64 0
3.1.3 Визначення зусиль в елементах ферми
Згинаючі моменти в верхньому поясі ферми визначаємо за допомогою
ліній впливу , розглядаючи його як нерозрізну балку з опорами що не
зміщуються. Балка восьмипрогінна .Завантажені тільки три крайні панелі з
кожного боку
Моменти від тривало діючого навантаження
В першому прогоні
М3=(0,0666+0,1318)*25,33*3=15,08 кН
На першій проміжній опорі
М6=(0,0666+0,013)*25,33*3= - 4,07 кН
В другому прогоні
М9=(0,0666-0,0123)*25,33*3=-4,13 кН
На другій проміжній опорі
М12=( - 0,0123+0,0034)*25,33*3= - 0,68 кН
В третьому прогоні
М15=(0,0123-0,0034)*25,33*3= 1,19 кН
На третій проміжній опорі
М18=( - 0,0034+0,0011)*25,33*3= - 0,17 кН
Моменти від короткочасного навантаження визначаються аналогічно
По І варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*9,7*3=5,77 кН
М6=(0,0666+0,013)*9,7*3= - 1,56 кН
М9=(0,0666-0,0123)*9,7*3=-1,58 кН
М12=( - 0,0123+0,0034)*9,7*3= - 0,26 кН
М15=(0,0123+0,0034)*9.7*3= 0.46 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*9.7*3= - 0,07 кН
По IІ варіанту завантаження
М3=(0,0666+0,1318)*5.91*3=3.52 кН
М6=(-0,0666+0,013)*(5.91+11.77)*3/2= - 1,42 кН
М9=(0,0666-0,0123)*11.77*3=1.92 кН
М12=( - 0,0123+0,0034)*(11.77+17.64)*3/2= - 0,39 кН
М15=(0,0123+0,0034)*17.64*3= 0.83 кН
М18=( - 0,0034+0,0011)*17.64*3= - 0,12 кН
Епюри моментів приведені на рисунку 3.3
Зусилля в стержнях ферми визначаємо побудовою діаграм Максвела –
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Кремони . Результати визначення зусиль приведені в таблиці 3.3
25.33 4.07 25.33 25.33
0.68 0.17
a)
1.19
15.08 4.13
9.7 1.56 9.7 9.7
0.26 0.07
б)
0.46
1.58
5.77
5.91 1.42 11.77 17.64
0.39 0.12
в)
0.83
1.92
3.52
Рисунок 3.3 - Епюри моментів у верхньому поясі ферми від
позавузлового опирання панелей покриття : а) - від тривало діючого
навантаження; б) - від снігового навантаження по І варіанту; в) - від
снігового навантаження по І варіанту
P2=68.55 P2=62.59
P3=54.59 10 P4
6 10' 6' P3
P2=54.59 5 5' P2
9
7 9'
2 7' 2'
4 8 6'
3 8'
3'
1
RA=209.07 kH Масштаб сил : 20 kH RB=209.07 kH
1cм
2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми нормативним тривалодіючим навантаженням
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
P4=78.35 P5=72.35
P3=63.35 10
6 10' P4
6' P3
P2=63.35 5 5' P2
9
7 9'
2 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=241.23kH Масштаб сил : 20 kH RB=241.23 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
вісь симетрії
4
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.4 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми розрахунковим тривало діючим навантаженням
P4=11.97 P5=10.08
P3=13.86 10 10' P4
6 6' P3
P2=13.86 5 5' P2
9
7 9'
2 7'
4 8 6' 2'
3 8'
3'
1
RA=44.73kH Масштаб сил : 10 kH RB=44.73 kH
1cм 2
5
6
7
9 10
4 вісь симетрії
8 3 1
9'
10'
Рисунок 3.5 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми нормативним короткочасним навантаженням по І
варіанту завантаження
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
P4=17.64 P5=0
P3=35.28 10
6 10' P4
6' P3
P2=11.82 5 5' P2
9
7 9'
2 7'
6' 2'
4 8
3 8'
3'
1
RA=64.74kH Масштаб сил : 10 kH RB=64.74 kH
1cм 2
5
6
7
4 вісь симетрії 10,10',1
8,9,9' 3
Рисунок 3.6 - Діаграма Максвела – Кремони при завантаженні вузлів
верхнього поясу ферми нормативним короткочасним навантаженням по ІІ
варіанту завантаження
Таблиця 3.3 – Зусилля в стержнях сегментної ферми від дії вузлових
навантажень
Тривалодіюче Короткочасне Повне навантаження,
навантаження, навантаження, кН кН
кН I II розрахунков
Елемент
І ІІ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2-3 -499 -440 -141.4 - 101 -155 -640.4 -654 -541
4-5 -480 -424 -132 - 94.5 -158 -612 -638 -518
Верхній пояс
6-7 -452 -402 -126 - 90 -151 -578 -603 -492
9-10 -540 -476 -140 - 100 -157 -680 -697 -576
1-3 437.6 388 126.7 90.5 141 564 578 478.5
Нижній пояс
1-8 506 452 135 97 157 642 663 549
4-7 51 42 9.8 7 -2 60.8 49 49
Стійки
9-9' 59 40 7 5 0 66 59 45
3-4 13 12 1.4 1 -10.5 14.4 2.5 13
Розкоси 7-8 -82 -72 15.4 -11 -9 -97.4 -91 -83
8-9 -44.6 -32 -5.6 -4 0 -50.2 -44.6 -36
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Позначення стержня на
розрахунковій схемі
Розрахункове
Нормативне
Розрахункове
Нормативне
Розрахункове
Нормативне
3.1.4 Розрахунок нижнього поясу ферми по міцності
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 3.3 приймаємо по
стержню (1-8) N = 663 кН. Визначаємо площу перерізу напруженої арматури:
Аsp = N/Rs·γs6, (3.4)
де γs6 – коефіціент умов праці попредньо напруженої арматури, для Вр-ІІ: γs6 =
1.15.
А 3
sp = 663·10 /1175·(100)·1.15 = 4,9 см2.
Приймаємо арматуру: 18Ø6 К-1400 Аsp = 5,06 см2
Приймаємо переріз нижнього поясу 25х22 см , напружена арматура окаймлена
хомутами з арматури класу А-240 Ø6
Повздовжня арматура каркасів зі сталі А-400, [24] . Приймаємо А-400 4
Ø10 , Аs = 3,14 см2
Сумарний процент армування визначаємо за формулою
Asp + As
= (3.5)
b * h
де b- ширина перерізу
h - висота перерізу
5,06+3.14
= *100 = 2.1%
25*22
Приведена площа перерізу бетона визначається за формулою
Ared = A + * Asp + * As (3.6)
де А- площа перерізу нижнього поясу ,см2
- модульне відношення ,яке визначається за формулою
Es
= (3.7)
Eb
E s - модуль пружності арматури
Eb - початковий модуль пружності бетона
1.8*105
= = 5.846
4 - для напруженої арматури К-1400
3,6*10
2*105
= = 6.154
4 - для ненапруженої арматури А-400
3,6*10
Ared = 500 + 5.846 *5,06 + +6.154 *3.14 = 568.9 см2
3.1.5 Розрахунок нижнього поясу ферми по утворенню тріщін
Елемент відноситься до третьої категорії тріщиностійкості . Арматура
натягується на упори .
Максимальне попереднє напруження в арматурі нижнього поясу
визначаємо із умов:
σsp =0,7* Rs,ser; (3.8)
σsp =0,7* 1310=917 МПА
Перевіряємо умови
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
σsp + р < Rs,ser
σsp - p ≥ 0.3·Rs,ser; (3.9)
Де p.визначається за формулою
р=0,05σsp (3.10)
р=0,05*917=45,85 МПа
σsp + р =917+45,85=962,85< Rs,ser =1310 МПа
σsp – p=917-45,85=871,15 ≥ 0.3·Rs,ser =0,3*1310=393 МПа
Для перевірки міцності нижнього поясу в стадії обтиснення та його
тріщиностійкості в стадії експлуатації обчислимо втрати попереднього
напруження при γsp = 1.
Перші втрати
Від релаксації напружень в арматурі (для дротяної арматури):
σ1 = (0.22·σsp/Rs,ser – 0.1) ·σsp, (3.11)
σ1 = (0.22·710/1310 – 0.1)·710 = 29,8 МПа.
Від перепаду між температурою арматури та натяжних пристроїв:
σ2 = 1.25·Δt, (3.12)
σ2 = 1.25·65 = 81.25 МПа.
Від деформації анкерів при натязі на упори:
σ3 = Es·Δl/l, (3.13)
де Δl = 2 мм – обтиснення шайб, головок і т.д.;
l – довжина арматури, мм.
σ3 = 19·104·0,2/2500 = 15,2 МПа.
Від бистронатікаючої повзучості бетона
σ6 =40*0,85* σbp /Rbp (3.14)
де 0.85-коефіціент який враховує теплову обробку
σbp – напруження в бетоні з урахуванням попередніх втрат, яке визначається
за формулою
σbp =Р1/Аred (3.15)
де Р1 –зусилля попереднього обтиснення бетона ,що визначається за формулою
Р1 = Аsp *( σsp -σ1 -σ2 -σ3 ) (3.16)
Р1 =5,06*(710—29.8-81.25-15.2)*(100)=359 кН
σbp =359*(1000)/568,9=631 Н/см2= 6,3 МПА
σ6 =40*0,85*6,3/24=8,9
Перші втрати складають
σl1 =σ1 +σ2 +σ3+σ6 (3.19)
σl1 =29.8+81.25+15.2+8.9=135.2 МПа
ДРУГІ ВТРАТИ
Втрати від усадки бетону при тепловій обробці σ8 = 50 МПа.
Від повзучості бетона при σbp /Rbp =6,3/44=0,263< = 0.75
Знаходимо зусилля попереднього обтиснення за формулою 3.16
Р1 =5,06*(710—29.8-81.25-15.2-8.9)*(100)=352 кН
Напруження в бетоні знаходимо за формулою 3.15
σbp =352*(1000)/568,9=619 Н/см2= 6,2 МПА
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
σ9 =150*0,85* σbp /Rbp (3.20)
σ9 =150*0,85*6,2/44=33 МПа
Другі втрати складають
σl2 =σ8 +σ9 (3.21)
σl2 =50+33=83 МПа
Повні втрати складають
σl= σl1 +σl2 (3.22)
σl=135,2+83=218,2
Напруження в бетоні від попереднього натягу арматури з урахуванням
всіх втрат складе:
σsp - σl =710-218.2=331.8 МПа
Сумарні втрати попереднього напруження:
σl = σl1 + σl2 = 208.83 + 75.165 = 284 МПа > 100 МПа.
Зусилля в переднапруженій арматурі з урахуванням усіх втрат при γsp < 1:
Р2 = Asp γsp·(σsp – σl)-( σ6 +σ8 +σ9 )* As (3.23)
Р2 =5,06* 0.9·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 174,2 кН.
Перевіряємо умову розкриття тріщин
Nп<Ncrc (3.24)
де Nп –нормативне значення зусилля розтягу ,кн.
Ncrc –зусилля яке сприймає переріз при утворенні тріщин
Ncrc = γі[Rbt.ser *(A+2* *Asp)+P2 ] (3.25)
де γі -коефіціент,який враховує зниженнятріщіностійкості внаслідок жорсткості
вузлів ферми
N =0,85*[2,1(10-1
crc )*(25*22+2*5,846*8,48)+174,2]=410,82 кН < Nп = 473.57 кН
Умова тріщиностійкості не виконується , тому необхідно зробити
розрахунок по розкриттю тріщин, [24].
3.1.6 Розрахунок нижнього поясу ферми по розкриттю тріщин
Визначимо ширину розкриття тріщин аcrc з урахуванням коефіцієнта ,
який врховує вплив жорсткості вузлів γі =1,15 від сумарної дії постійного та
тимчасового навантаження.
Прирощення напуження в розтягнутій арматурі від повного навантаженя
визначаємо за формулою:
N п − P
σs= Ncrc (3.26)
Asp
473.57 −193.6
σs= = 33,1 кН/см2= 331 МПА
8.48
де Р- визначається по формулі 3,23
Р =5,06* 1,0·(550 – 284)-(8,9+50+33)*3,14 = 193,6 кН.
Визначаємо прирощення напруження в розтягнутій арматурі від
постійного та тривалодіючого навантаження за формулою 3.26
452−193.6
σs= = 30.5 кН/см2= 305 МПА
5,06
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Для елементів, до тріщиностійкості яких пред’являються вимоги 3-ї
категорії, повна ширина розкриття тріщин визначається за формулою:
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3 ≤ [acrc], (3.27)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження;
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого
навантаження;
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого
навантаження.
Ширина розкриття тріщин acrc1 від короткочасної дії всього навантаження:
= δ σ
η s 20 (3.5−100 μ) 3 d.
a c r c 1 i 1 E (3.28)
s
де -коефіціент , який приймається рівним 1,2 для розтягнутих елементів
l - коефіцієнт , який приймається рівним при короткочасних навантаженнях
і нетривалій дії постійного навантаження -1 , при тривалій дії постійного -1,5
- коефіцієнт , який приймається рівним 1 для арматури класу А-500
d - діаметр арматури
- коефіцієнт армування ,який визначається за формулою
Asp
= (3.29)
b * h
8.48
= = 0.015
25* 22
331
аcrc1 =1.15*1.2*1*1 20* (3.5 - 100 0.015) 3 6 = 0.135 мм аcrc1 = 0.3 мм.
19 104
Визначимо ширину розкриття тріщин acrc2 від короткочасної дії постійного
і тривалого навантаження при γf = 1. Приріст напруження в арматурі:
σs = [502.189·103·(-90 + 100) – 198.958·103·(100 – 100)]/604·100 = 83.144 МПа.
Ширина розкриття тріщин:
305
аcrc2 =1.15 1.2 11 20 (3.5 - 100 0.015) 3 6 = 0.123 мм аcrc2 = 0.3 мм.
19 104
Ширина розкриття тріщин acrc3: при l =1,5
305
аcrc3 =1.15 1.2 1.5 1 20 (3.5 -100 0.015) 3 6 = 0.185 мм. аcrc2 = 0.3 мм.
19 104
Повна ширина розкриття тріщин в панелі (1-г) нижнього поясу ферми:
acrc = 0,135-0,123+0,185 = 0.197 мм < [acrc] = 0.3 мм.
Умова по розкриттю тріщин виконується
Перевіряємо міцність нижнього поясу в процесі натягування по наступній
умові (при γsp =1.1)
Asp *( γsp * σ01-330 )<A*Rb* γb8 (3.30)
де γb8 –коефіціент умови роботи бетона , приймається 1.2
σ01 –напруження в арматурі , яке визначається за формулою
σ01 = σsp –( σ1 +σ2 +σ3) (3.31)
σ01 =710-(29.8+81.25+15.2)=583.75 МПа
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
5,06*(1,1*583,75-330)=1579 кН < 25*22*29,7*1.2=1960кН
Умова виконується, [24].
3.1.7 Розрахунок верхнього поясу ферми
Максимальне розрахункове зусилля згідно таблиці 4 приймаємо по
стержням N = 697 кН.,в тому числі Nl = 540 кН
Переріз верхнього поясу армуємо симетричною арматурою класа А-400.
Переріз поясу b×h = 25х22 см. Пояс розраховуємо на позацентрове стиснення з
урахуванням тільки випадкового ексцентриситету еа = ео = 1 см, що більше, ніж
h/30 = 22/30 = 0.73 см, і більше ніж l/600 = 301/600 = = 0.5 см.
При еа =h/8=22/8=2.75см розрахункова довжина визначається за формулою
l0 =0.9*l (3.32)
l0 =0.9*301=271см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h=271/22=12,3>4 , то необхідно врахувати
вплив прогина елемента на його міцність
Визначаємо умовну критичну силу
6.4* E b I 0.11
Ncr = *
2 + 0.1 + * I s (3.33)
l0 l 0.1+ l
де І- момент інерції , який визначається за формулою
b*h3
І= (3.34)
12
25*223
I = = 22183 см4
12
l - коефіцієнт , який враховує вплив довготривалої дії навантажень на прогин
елемента і визначається за формулою
M1l
l =1+ * (3.35)
M1
3780
l =1+1* =1.775
4879
- коефіцієнт , який залежить від виду бетону (для важкого бетону 1 )
M1l - момент відносно розтягнутої арматури від довготривалого навантаження,
який визначається за формулою
M1l = M l + N l *(h0 − a) / 2 (3.36)
M1l = 0 + 540 *(18 − 4) / 2 = 3780 кН/см
M l −момент від дії тривалодіючого навантаження
h0 –робоча висота перерізу яка визначається за формулою
h0 =h-a (3.37)
h0 =22-4=18см
де а – захисний шар бетону
M1 −момент відносно розтягнутої арматури від дії всього навантаження який
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
визначається за формулою
M = M + N *(h0 − a) / 2 (3.38)
М - момент від дії всього навантаження
l - коефіцієнт , який визначається за формулою
e0
l = (3.39)
h
Мінімальний коефіцієнт вираховується за формулою
e0
l.min = 0.5− 0.01* − 0.01* Rb * b2 (3.40)
h
0.01 271
l = = 0.05 < l.min = 0.5− 0.01* − 0.01*29,7*0.9 = 0.093 ,
0.22 22
тому приймаємо l = l .min = 0.093
При =0,019 момент інерції перерізу всієї повздовжньої арматури
відносно центра ваги зведеного перерізу визначаємо за формулою
2
I s = *b*h0 *(0.5*h − a) (3.41)
I s = 0.019 *25*18*(0.5*22 − 4)2 = 418.95 см4
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
Ncr = * + 0.1 + 6* 418.95 = 2979kH Nmax = 697kH
2712
1.775 0.1+ 0.093
Визначаємо коефіцієнт за формулою
1
=
N (3.42)
1−
N cr
1
= =1.305
697
1−
2979
Визначаємо ексцинтрисетет е за формулою
е=е0* +0,5*h-a (3.43)
е=1*1.305-0.5*22-4=8.31
Визначаємо граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону
R = (3.43)
1+ sr (1− )
500 1.1
де − визначається за формулою
= 0.85 − 0.08* b2 * Rb (3.44)
= 0.85−0.08*0.9*19.8 = 0.707
sr = Rs = 365
0.707
R = = 0.531
365 0.707
1+ (1− )
500 1.1
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Відносну висоту визначаємо за формулою
N
n = (3.45)
b2 * Rb *b*h0
697*103
n = = 8.694 R = 0.531
0.9*29,7(100)*25*18
Визначаємо відстань ' за формулою
'= a / h0 (3.46)
'= 4/18= 0.2222
Визначаємо коефіціент за формулою
n* (e h0 −1+ n / 2)
= (3.47)
1− '
8.694*(8.31 18−1+8.694/ 2)
= = 42.572
1− 0.2222
Відносна висота стисненої зони бетона визначається за формулою
n*(1−R )+ 2 *R
= (3.48)
1−R + 2
8.694*(1− 0.531)+ 2*20.859*0.531
= = 0.595
1− 0.531+ 2*20.859
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо приймаємо
симетричним . Площу армування знаходимо по формулі
N e / h0 − / n*(1− / 2)
As = As '= *
(3.49 )
Rs 1− '
697*103
8.31/18− 0.595/8.694*(1− 0.595/ 2)
As = As '= * =12.64 см2
365(100) 1− 0.2222
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.64
= = 0.056 ,
25*18
що значно відрізняється від прийнятого в першому наближенні ( = 0.019 ) .
Тому потрібно потрібно перерахунок при = 0.056 за формулами (3.33)-
(3.49) та (3.29)
I s = 0.056 *25*18*(0.5*22 − 4)2 =1234.8 см4
6.4*32.5*103 *(100) 22183 0.11
Ncr = * + 0.1 + 6*1234.8 = 4472kH Nmax = 697kH
2712
1.775 0.1+ 0.093
Коефіцієнт :
1
= =1.185
697
1−
4472
Відстань е:
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
е=1*1,185+0,5*22-4=8,19 см
8.694*(8.19 18−1+8.694/ 2)
= = 20.8
1− 0.2222
8.694*(1− 0.531)+ 2*20.8*0.531
= = 0.5949
1− 0.531+ 2*20.8
Маємо розрахунковий випадок R . Армування приймаємо приймаємо
симетричним . Площу армування знаходимо по формулі (3.49)
697*103
8.19 /18− 0.5949/8.694* (1− 0.5949/ 2)
As = As '= * =12.43см2
365(100) 1− 0.2222
Визначаємо коефіцієнт армування за формулою 3.29
2*12.43
= = 0.055 ,
25*18
що незначно відрізняється від прийнятого в другому наближенні ( = 0.056 ) .
Тому приймаємо 4 Ø32 А-400 Аs +Аs’ = 32.17 см2 , [24].
3.1.8 Розрахунок стояків ферми
Обидва стояки ферми розтягнуті і армуються однаково . Переріз стійкт
bxh=15х15 см . Визначаємо необхідний по міцності переріз арматури з умови
Аs =N/Rs (3.50)
Аs = 66*103 /365(100)=1.81 см2
де N –найбільша розтягуючи зусилля
Приймаємо 4 Ø10 А- 400 Аs =3,14 см2
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин , визначаємо за
формулою
Ncrc = Rbt.ser *(A+2* * Аs ) (3.51 )
N -1
crc =2.1*(10 )*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=45 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому
перевірка по їх ширині розкриття не потрібна, [24].
3.1.9 Розрахунок розкосів ферми
Розкіс 7-8
Розглянемо розкос 7-8 які піддаються стисненню постійним зусиллям 82
кН , та короткочасним 15,4 кН . Переріз розкосів 15×15 см, арматура класу А-
400 .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет:
еа =403,6/600=0,67 см , еа =15/30=0,5 см
Так як еа >1 см то приймаємо еа = ео =1 см так як еа =h/8=15/8=1,88 см , то
розрахункова довжина розкіса визначається за формулою 3.32
lo =0.9/403.6=363.24
При lo =363.24 см > 20h =20*15=300 см розрахунок ведем як позацентрово
стисненого елемента . Визначаємо радіус інерції перерізу
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
h2
ix = (3.52 )
12
152
ix = = 4.33 см
12
Відношення lo/ i x =363,24/4,33=83,9>14 , тому необхідно врахувати вплив
прогину елемента на значення ексцинтрисетета повздовжньої сили .
Мінімальне значення процента армування = 0.25% . При симетричному
армуванні , коли Аs = А’s та Rsc =Rs площа перерізу арматури рівна
N * e − Rb b2 * So
Аs = А’s= (3.53 )
Rsc (ho − a' )
де N =82+15,4=97,4 кН
So=0.5*b*h2 (3.54 )
So=0.5*15*152=1688 cм2
Ексцинтрисетет визначаємо за формулою 3.43 е=1*1+0,5*15-4=4,5 см
Робочу висоту визначаємо за формулою 3,37 h0 =15-4=11см
97.4 *1000* 4.5 −19.8(100) * 0.9 *1688
Аs = А’s= = −1006 см2 <0
365* (11− 4)
так як Аs = А’s<0 то арматуру приймаємо конструктивно 4Ø10 А-400 Аs = 3,14
см2
Розкіс 8-9
Армування розкоса 8-9 приймаємот по розкосу 7-8 , оскільки стискаюче
зусилля в ньому менше ,ніж в косці 7-8 приймаємо конструктивно 4Ø10 А-400
Аs = 3,14 см2
Розкіс 8-9
Який піддається розтягненню розрахунковим зусиллям N = 14,4 кН
нормативним зусиллям розтягу Nп =13 кН . Переріз розкосів 15×15 см,
Необхідна площа робочої арматури за умовою міцності:
Аs = 14,4*1000/365·(100) = 0,395 см2.
Приймаємо арматуру: 4Ø10 А-400 Аs = 3.14 см2.
Перевіряємо тріщінтстійкість елемента.
Повздовжню силу , яку може сприйняти переріз без тріщин , визначаємо за
формулою3,51
Ncrc =2.1*(10-1)*(15*15+2*6*3.14)=55.2кН>Nп=13 кН
Умова виконується , це значить , що тріщини не утворюються тому
перевірка по їх ширині розкриття не потрібна, [24].
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
3.1.10 Розрахунок опорного вузла ферми
N1
N Na
p N
b Na
p l2
35 l1a
30 1200
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема опорного вузла
Необхідна площа поперечного перерізу повздовжніх ненапружених
стержнів у нижньому поясі в межах опорного вузла:
As = 0.2·N/Rs, (3,55)
де N = 578,6·0.95 = 549,67 кН – розрахункове зусилля в стержні нижнього поясу
з урахуванням γn = 0.95.
As = 0.2·549670/365·(100) = 3.012 см2.
Приймаємо арматуру: 8Ø10 А-400 Аs = 6,28 см2.
Довжина защемлення:
lan = 35·d = 35·1= 5 см.
Приймаємо l1a = 50 см.
Розрахунок поперечної арматури в опорному вузлі.
Розрахункове зусилля із умови міцності в похилому перерізі по лінії
відриву АВ
Nw = (N – Nsp – Ns)/ctg α, (3.56)
де α = 29° - кут нахилу лінії АВ.
Nsp –зусилля , що сприймає попередньо напружена арматура
Nsp = Rsp·Asp·l1/lap (3.57)
Nsp = 680*(10-1)*5,3*8,4853/150 = 220 кН;
Ns – зусилля , що сприймає повздовжня арматура
Ns = Rs·As·l1/lap (3.58)
Ns = 365*(10-1)*6,28*1 = 229,2 кН;
Nw = (549,67-220-229,2)/1,8 = 85,44 кН.
Площа перерізу одного стержня:
Аsw = Nw/n·Rsw, (3.59)
де n – кількість поперечних стержнів у вузлі, які перетинає лінія АВ; при двох
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
780
x=98
110 670
каркасах та кроці стержнів 100 мм n = 2·7 = 14 шт.
Аsw = 85,44*(1000)/14·290·(100) = 0,21 см2.
З конструктивних міркувань приймаємо стержні Ø10 А-400 Аsw = 0,785
см2.
Із умови забезпечення міцності на згин в похилому перерізі (по лінії АС)
необхідна площа поперечного стержня:
( x x
N1 ly −a)sinβ −Nsp hop − −Ns hos −
2 2
A s w n
, (3.60)
Rsw zsw
де β – кут нахилу приопорної панелі, β = 26°36';
hop = hos = h – h1/2 = 78 – 40/2 = 58 см;
N1 – зусилля в приопорному стержні
х – висота стиснутої зони бетону:
х = (Nsp + Ns)/γb2·Rb·b, (3.61)
х = (220 + 229,2)/0.9·24,75·(10-1)·25 =6,4 см;
zsw ≈ 0.6·h0 = 0.6·67 = 40.2 см – відстань від центра ваги стиснутої зони бетона до
рівнодіючої зусиль в поперечній арматурі опорного вузла:
6.4 6.4
621.3(120-17)0.448-22058- -229.258-
= 2 2 2
Asw = 0.764
-1 см ,
14290 (10 )40.2
що менше прийнятого Ø10 А-400 з Аsw = 0.785 см2; умова міцності на згин в
похилому перерізі задовольняється.
3.1.11 Розрахунок проміжного вузла ферми
Зусилля врозтягнутому розкосі 3-4 рівне14,4 кН . Кількість поперечної
арматури проміжного вузла визначається з умови міцності перерізу АВ . При
цьому всі елементи які примикають до вузла , умовно розглядаються
стиснутими , за виключенням розтягнутого розкоса . У відповідності з
прийнятою розрахунковою схемою граничного стану вузла вперерізі АВ діють
наступні зусилля:
Nx –рівнодіюча нормальних зусиль в поперечних стержнях
N –зусилля в розтягнутому розкосі
Nа –зусилля , яке сприймається зчепленням арматури розкосу з бетоном на
ділянці l1
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
l 1
Nx
Na
B
A
l2
Рисунок 3.8 – Розрахункова схема проміжного вузла
Зусилля що сприймається окаймляючими стержнями , в запас міцності не
враховується . Приймаємо k2=1 . Визначаємо напруження в розтягнутій арматурі
за формулою
N
= (3.62)
AS
14.4 *1000
= = 4586H / cм 2
3.14
Визначимо коефіцієнт k1 , який враховує величину напруження , яке
відріз-няється від Rs =365 МПа , за формулою
k1=4586/36500=0,126
Приймаємо laп =35*1=35 см
Приймаємо а=2*d=2*1=2 см
Визначаємо зусилля ,яке передається на поперечну арматуру опрного
каркасу за формулою
N-Na=14.4*(1-(1*13+2)/0.16*35)=24.17 kH
Кількість стержнів на ділянці l2=(виключаючи поперечні стержні , які
відстають від границі опори менше ніж на 100мм ) n=8 кут нахилу розкосу
= 60 o
Необхідну площу перерізу одного поперечного стержня визначаємо за
формулою
N − N a
Ask = (3.63)
n * Rs * cos
24.17 *103
Ask = = 0.169 см2
8*365(100) * 0.5
приймаємо Ø10 А-400 з Аsк = 0.785 см2, [24]
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
3.1.12 Перевірка міцності ферми в стадії виготовлення та монтажу
Розрахунок складається в перевірці прийнятої арматури. При монтажі та
транспортуванні ферма сприймає навантаження від власної ваги та зузусилля
обтиснення при цьому в фермі виникають від’ємні згинаючи моменти
б
a
P P
a б
. Рисунок 3.9 – Схема монтажа і розрахункові перерізи ферми
Згинаючи моменти від власної ваги ферми g1 при її підйомі визначаємо з
урахуванням коефіціента динамічності kd=1.4 складе:
g1=kd*g1n
q = 1.4*3.834 = 5.36 кН/м.
1
l3=2.9 l1=5.9 l2=6.0 l1=5.9 l3=2.9
g1
a)
А B
g1 g1
А
б) B
Рисунок 3.10 – Розрахункові схеми ферми при монтажі
Наближено це навантаження прийнято рівномірно розподіленим . Для
обчислення моментів дію навантаження поділяємо на розрахункові ділянки
Визначаємо найбільші відємні моменти тобто на опорах А та В
Навантаження g1 знаходиться тільки в прогонах l1 ,l2
Визначаємо коефіціенти К1 , К2 , К3 за формулами
К1 = К2=2*(l1 +l2) (3.64)
К =К * К - l2
3 1 2 2 (3.65)
К1 = К2=2*(5.9+6)=23.8 . К3 =23,8*23,8- 62 =530,44
Визначимо вантажні члени N1 , N2 за формулою
N1= N2= g 3
1*( l 1 + l3
3)/4 (3.66)
N1= N2= 5.36*( 5.93 + 6.03)/4=564.65 кН
Визначаємо момент на опорі В за формулою
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
2950
K 2 l2
M B1 = * N1 + * N 2 (3.67)
K3 K3
23.8 6.0
M B1 = − *564.65 + *564.65 = −18.95kH / м
530.44 530.44
Момент на опорі А дорівнює 0
2.Навантаження g1 знаходиться тільки на консолях l3
Момент на опорі А визначимо за формулою
g l 2
1 3
M A2 = − (3.68)
2
5.36 * 2.92
M A2 = − = −65.36 кН*м
2
Для визначення момента на опорі В використаємо метод фокусів .
Коефіцієнти К2 , К3, визначаємо за формулами
К3=2*(1 + l1/l2) (3.69)
К3 =2+ l2/l1 *(2- 1/ К2) (3.70)
К2=2*(1 + 5,9/6)=3,97 ,К3 =2+6/5,9*(2-1/3,97)=3,78
Момент на опорі В визначимо за формулою
M A2 (K 2 −1)
M B2 = − (3.71)
K 2 K3
− 65.36(3.97 −1)
M B2 = − =12.94 кН*м
3.97 *3.78
Сумарні згинаючи моменти визначаємо за формулами
M A = M A1 + M A2 (3.72)
M B = M B1 + M B2 (3.73)
M A = 0 + (−65.36) = −65.36 кН*м M B = −18.95 +12.94 = −6.01 кН*м
Розрахунковим є переріз а-а на опрі А . Висота ферми в перерізі а-а
h=154.8 см
Визначаємо зусилля попереднього обтиснення бетона при розрахунку
ферми на його дію за формулою
P = Asp sp * ( sp − l1 ) − 330 (3.74)
P = 8.48 * 1.1* (987 −156.23) − 330= 309438 H
де sp -коефіціент точності натягу ,який визначаємо за формулою
sp =1+ sp (3.75)
sp =1+0,1=1,1
l1 − перші витрати , розраховані для найближчого перерізу
Ексцинтрисетет е визначаємо за формулою
е=h0-0.5*hf+MA/P (3.76)
е=1438-0,5*220-653,6*105/309438,91=1116,78 мм
Розрахунок міцності нормального перерізу виконуємо з врахуванням
розрахункового опору бетону , відповідно до його передаточної міцності
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Перевіряємо умову
Р<Rb*b*hf - RsAs (3.77)
Р<309438.91H < 21*250*220-280*1256=803320
Умова виконується , тому границя стиснутої зони проходить цілком в
нижній полиці і розрахунок виконуємо як для прямокутного перерізу висотою
h=1548 мм .
Висоту стисненої зони визначаємо за формулою
Х=(Р-Rsc*As+RsAs’)/Rb*b (3.78)
Х=(309438.91+365*1520)/19.8*250=140.01
Тут Аs , так як стійкість арматури періодичного профілю нижнього поясу
не забезпечена. Приймаємо що X<XR , так як Х має мале значення .
Перевіряємо умову
Р*е<Rb*b*Х*(hо -0,5Х) (3.79)
309438,91*116,78<3455*105Нмм<19,8*250*140,01(1438-,5*140,1)=10055*105Нмм
Умова виконується ,тобто міцність перерізу на дію попереднього
обтиснення в стадії виготовлення забезпечена
З’ясуємо чи в змозі сприйняти монтажні навантаження перерізи елементів
верхнього поясу 2-3 та 2’-3’ . Зусилля N яке виникає в цих консолях при монтажі
дорівнює 341,07 кН . Визначаємо необхідну площу перерізу цих елементів за
формулою
N * n
A = (3.80)
0.8* (Rb + 0.03* Rsc )
341.07*0.95*103
A = =112.82 см2
0.8*(24,75+ 0.03*365)
Прийнята площа перерізу верхнього пояса А=25*22=550 см2 , що більше
112,82 см2 .Це значить , що прийнятий переріз достатній .
Визначаємо випадковий ексцинтрисетет еа =l/600 = 328,7/600 = 0,55 см. еа
= h/30 = 22/30 = 0.73 см приймаємо еа = ео = 1 см, що більше еа =h/8=22/8=2.75см
розрахункову довжину визначаємо за формулою
l0 =0.9*l (3.81)
l0 =0.9*328,7= 295,83 см
Найбільша гнучкість перерізу l0/h =295,83/22=13,45>4 ,тому необхідно
врахувати вплив прогина елемента на його міцність
Визначаємо площу перерізу арматури з умови міцності по формулі
N * n
As = (3.82)
Rs * sc )
341.07 *103 * 0.95
A 2
s = = 8.95 см
365* (100) *1.15
A = 8.95 см2
s , що менше прийнятого раніше 4 Ø32 А-400 з Аs = 32,17 см2.
Тому переріз взмозі витримати монтажне навантаження .
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого
до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів
знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку глинистих грунтів, що є
основою будівельного майданчику. Вихідні дані по кожному шару грунту
зведено в таблиці 4.1. Кількість та відстань між свердловинами при інженерно-
геологічному дослідженні показано на рисунку 4.1. Інженерно-геологічний
розріз будівельного майданчику зображено на рисунку 4.2.
21
Св.2
Св.3
Св.4
1 72500
Р А
Рисунок 4.1 – Схема розміщення свердловин
116,450
Таблиця 4.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Щіль- Питома вага, Межа
ність, кн/м3
т/м3
1 Насипний грунт 0,8 1,73 - 17,3 - - - - - - - - - - - - -
2 Рослинний грунт 0,4 1,49 - 14,9 - - - - - - - - - - - - -
3 Суглинок 1,6 1,9 2,75 19,0 27,5 0,16 0,25 0.14 0.11 <0 0.76 0.56 7 21 6,5 231,2
6
лесоподібний
4 Суглинок твердий 4,9 2,0 2.8 19,6 27,4 0,17 0,27 0,19 0,08 <0 0.66 0.73 31,7 24,1 12,6 215,5
5 Суглинок твердий 0,8 1,95 2,8 19,1 27,4 0,18 0,29 0,21 0,08 <0 0,69 0,71 28,3 23,5 12,9 225,7
6 Суглинок твердий 1,7 2,0 3,1 19,6 30,4 0,18 0,3 0,2 0,1 <0 0,82 0,66 30,4 23,9 14,5 235,4
7 Суглинок твердий 2,8 2,05 3,1 20,1 30,4 0,18 0,3 0,22 0,08 <0 0,78 0,69 28,1 23,5 19,6 250,5
Номер шару
Повне найменування ґрунту
Глибина залягання підошви,
шар, м
ґрунту, ρ
часток ґрунту, ρs
ґрунту, γ
часток ґрунту, γs
у зваженому стані, γзв
Природна вологість, W
текучості, WL
розкатування, Wp
Число пластичності, Ір
Показник текучості, ІL
Коефіцієнт пористості, е
Ступінь вологості, Sr, кПа
Питоме зчеплення, Сn, кПа
Кут внутрішнього тертя, φ ...0
n
Модуль деформації Е, мПа
Розрахунковий опір, R0, кПа
Насипний грунт
адочний
Суглинок напівтвердий, в
исокопористий, прос
очний
Суглинок твердий, висок
опористий, просад
ристий, просадочний
Суглинок твердий, висок
опо
инок твердийСугл
рдий
Суглинок
тве
Найменування та номер
виробіток
Відмітка поверхні
рельєфу, м
Відстань, м
Рисунок 4.2 – Інженерно-геологічний розріз будівельного майданчика
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати пальовий фундамент під колону середнього
ряду перерізом 0.4×0.6 м із забивних паль з навантаженнями: NІІ = 4551.84 кН;
МІІ = 49.236 кН·м; QІІ = 14.15 кН (додаток 1).
Матеріали: а) клас бетону – С20;
розрахункові характеристики бетону згідно [23]:
за І групою граничних станів :
- міцність бетону на стиснення Rb = 11,5 МПа;
- міцність бетону на розтяг Rb,t = 0,9 МПа;
б) арматура: клас арматури – А240с, А400с ;
розрахункові характеристики арматури згідно [ 23]:
А240с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 225 МПа; Rsw =
175МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 225 МПа;
А400с:
за І групою граничних станів :
- розрахунковий опір арматури на розтяг Rs = 365 МПа; Rsw = 285
МПа;
- розрахунковий опір арматури на стиснення Rs с = 355 МПа.
4.3 Розрахунок пальового фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2, (4.5)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, так як будівля без
підвалу з підлогою по ґрунту, [29];
dfn = 0.78 м – нормативна глибина промерзання грунту, [1].
dр = 0.6·0.78 + 0.2 = 0.668 м.
Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Глибина
стакану для колон перерізом 0.4×0.4 м приймається 0.6 м і товщиною технічного
зазору 0,05 м. Товщина ростверку нижче дна стакану приймається попередньо
0.6 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на продавлювання.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверка:
dр = 0.15 + 0.6 +0,05+ 0.6 = 1.4 м.
З округленням до 0.1 м приймаємо dр = 1.5 м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що
суглинок напівтвердий має невеликий опір і його необхідно прорізати; тверді
суглинки, що розташовані нижче, мають приблизно однаковий опір, і,
враховуючи їх невелику товщину, заглиблюємо палю в сьомий шар грунту на
0.5 м. Звідси витікає, що мінімальна довжина палі повинна бути:
lп 0,8+0,4+1,6+4,9+0,8+1,7+1,0-1,4+0,3 = 9.4 м.
Приймаємо палю С10-35 (довжиною 10 м, перерізом 35×35 см по
ДСТУ Б В.2.6-65:2008).
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема палі
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
n (4.6)
F
d = γc γCR R A + U γcf f i h i ,
i=1
де γc, γCR, γcf = 1 при заглибленні паль дизель-молотом, згідно [29] ;
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.35·0.35 = 0.1225
м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.35 = 1.4 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 11.2 м.
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за таблицею 4.3 згідно
[25]: R = 10788 кПа.
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [ 29].
Для всіх шарів грунту IL < 0
При Н1 = 2.15 м → f1 = 42.9 кПа..
Н2 = 3.8 м → f2 = 52 кПа;
Н3 = 5.8 м → f3 = 57.6 кПа;
Н4 = 7.25 м → f4 = 60.5 кПа;
Н5 = 8.1 м → f5 = 62.15 кПа;
Н6 = 9.35 м → f6 = 64.025 кПа;
Н7 = 10.7 м → f7 = 65.98 кПа.
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 10788·0.1225 + 1.4·(1.3·42.9 + 2·52 + 2·57.6 + 0.9·60.5 + 0.8·62.15 +
1.7·64.025 + 1·65.98) = 2097 кН.
Розраховуємо пальовий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 4551.84·1.2 = 5462.21 кН;
МI = МII·γf = 49.236·1.2 = 59.08 кН;
QI = QII·γf = 14.15·1.2 = 16.98 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd, (4.7)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N, (4.8)
Km = 1 + [59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15)]/3·5462.21 = 1.005;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
n = 5462.21·1.005·1.4/2097 = 3.7 шт.
Приймаємо чотири палі у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній
відстані loc = 3·d = 3·350 = 1050 мм. Приймаємо звіси ростверка 0.15 м, що
більше, ніж 0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.35 = 0.1025 м.
Визначаємо розміри ростверка в плані:
b = a = loc + d + 2·150 = 1050 + 350 + 2·150 = 1700 мм.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.3.
Рисунок 4.4 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0, (4.9)
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню, згідно [29];
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту.
FI,р = 1.7·1.7·1.5·1.1·20 = 95.37 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 5462.21 + 95.37 = 5557.58 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = МІ + QІ·hр = 59.08 + 16.98·(1.5 – 0.15) = 80,31 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
max N M I lI oc
N = n
.
2
l (4.10)
min
oc
Nср = 5557.58/4 = 1389.4 кН < Fd/γk = 2097/1.4 = 1497.9 кН.
Nmin = 5557.58/4 – 80,3·0,6/2·0,62 = 1322.5 кН > 0.
Nmax = 5557.58/4 + 80,3·0,6/2·0,62 = 1456.3 кН < 1.2·Fd/γk = 1.2·2097/1.4 = 1797.4
кН.
Всі три умови виконуються.
4.3.1 Розрахунок арматури палі
З умови несучої здатності палі визначимо потрібну площу перерізу
повздовжньої арматури за формулою:
N - R * A
А = b палі
s (4.11)
Rsс
Де N - повздовжне навантаження на обрізі фундаменту;
Rb - міцність бетона на стисканя;
Aпалi - площа перерізу палі ;
Rsc - розрахунковий опір повздовжньої арматури стисненню.
5462.21 - 8,5* 0,1225
А = =14,96см2
s
365
Приймаємо 4Ø28 А-400С, Аs=24,63см², згідно [25].
4.4 Визначення армування підошви фундаменту
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Ростверки під стінами цегляних і великоблокових будівель, що
спираються на залізобетонні палі, розташовані в один ряд, повинні
розраховуватися на експлуатаційні навантаження і на навантаження, які
виникають в період будівництва.
Рисунок 4.5 – Розрахункова схема паль у фундаменті
Розрахунковий згинаючий момент для кожного перерізу визначається як
сума моментів від реакцій паль та від місцевих розрахункових навантажень,
прикладених до консольного звісу по один бік від розглянутого перерізу.
M ai = Pnxi − M oa (4.12)
M ab = Pn yi − M ob (4.13)
Де M ai , M ab - згинаючі моменти від місцевого навантаження;
PI-I = N/A + Mf·(H – h1)/Wf·H; (4.14)
Mf = M + Q·H, (4.15)
де M, Q – розрахункові момент і поперечна сила, які діють на фундамент;
Н – висота фундамента;
Рмах = 5462,21/1.7·1.7 + 49,23·(1,35 – 0.5)/0.82·1.35 = 2824,63 кПа.
q l 2824,63 /1,71,42
p
M11 = = =123,57кН.;
8 8
M11 = 2824,63 0.325 −123,57 = 582,6 кНм.;
M 3
A = ai 582,610
s = = 38,53см;
0.9haRs 0.9 0,55365(100)
qpl 2824,63 /1,7 0.3252
M22 = = = 63,05 кНм.;
2 2
M 22 = 2824,63 0,25 − 63,05 = 643,1кНм ;
M 643,1103
As =
bi = = 46,4 см²;
0.9haRs 0.9 0,55365(100)
Приймаємо арматуру: 9Ø28 А-400 Аs = 55,02 см2 з кроком 200 мм. [25] .
Приймаємо на 1 м ширини арматуру: 5Ø28 А-300 з кроком 200 мм. [25].
4.5 Армування підколонника та його стаканної частини
Переріз підколонника приводимо до двутаврового. Визначаємо діючі
зусилля в перерізі 1-1 (рисунок 4.4):
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема підколонника фундамента
Рисунок 4.7 - Переріз 1-1 та приведений переріз
b=0.45м; h=1,0 м; hf=hf`=0.225м bf=bf`=1.0м; a=а'=0,04м; h0=0,96м;
= a`/h0=0,04/0,96=0,041
М1-1 = 59.08 + 16,98 ·0.5 = 67,57 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 67,57/5462,21 = 0.012 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.012 + 1,0/2 – 0.04 = 0.472 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 5462,21/8.5·0.225 = 2856,1 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 5462,21·0.472 = 2578,2 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11.5·1.0·0.225·(0.96
− 0.5·0.225)·(103) = 1619,9 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного
перерізу арматури складе:
As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's). (4.16)
As = A's = 5462,21·103·[472 – (960 – 0.5·2856,1)]/365·(960 – 40) = -1072 мм2.
Приймаємо арматуру з конструктивних вимог по
As=A's=0,002·b·h0=0,02·1.0·0,96=0,0192 см2
Приймаємо 4Ø10 А-400, As = 3.14 см2.
Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента по
косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно нижньої
грані колони:
е = (59,08 + 16,98·0.55)/5462,21 = 0.012 м.
Так як е = 0.012 м > hк/6 = 0.4/6 = 0.06 м, то армування стакану виконують за
формулою:
As = A's = (М+Q·yст-0.5hк· N)/Rs·Σzі. (4.17)
As = A's = (59,08+16,98·0.65-0.5·0.4· 5462,21)/365·0.2<0.
Приймаємо конструктивно поперечну арматуру Ø8 А-240, згідно [ 23].
Визначаємо розрахункові зусилля в перерізі 5-5 при γf >1 :
M1=M+Q*hh , (4.18)
M1=59,08+16,98*0,85= 73,51 кН*м ,
N1=N= 5462.21 кН.
Розміри коробчастого перерізу стаканної частини приводимо до еквівалентного
двотаврового .
b1=0,45 м; bf= b’f=1,0 м; hf= h’f=0,225 м; h=1,0 м; a=a’=0,04 м; h0=0,96 м;
a 0,04
= = = 0,041 .
h0 0,96
Рисунок 4.8 – Конструювання підколонника та ростверку
Визначаємо ексцентриситет прикладання зусиль :
е1=73,51/5462,21= 0,013 м.
Перевіримо чи може полиця сприйняти момент:
Мп = Rb*b’f*h’f *( hо -0,5* h’f) > N1 *е , (4.18)
Мп = 11,5*103*1,0*0,225*(0,96-0,5*0,225)= 1619,9 кН*м > N1 *е=65,54 кН*м.
Умова виконується — нульова лінія проходить в полиці, переріз
розраховуємо, як прямокутний шириною b=bf=1,0 м.
Прийняте симетричне армування.
Відстань від центра ваги перерізу розтягнутої арматури до сили N :
e=e1+0,5h-a, (4.19)
e=0,013+0,5*1,0-0,04=0,473 м.
_
R *b *h − (1− 0,5 )
AS= A'S =
b 0 * n n n , (4.20)
RS 1−
5462,21
n = = 0,63,
8,5*103 *1,70* 0,85
5462,21* 0,413
n = = 0,31,
11,5*103 *1,7 * 0,852
11,5*1.0 * 0,85 0.31− 0.63(1− 0.5* 0.63)
As = * 0
365 1− 0.06
5462,21
n = = 0.66
8,5*103 *1.0 * 0,96
5462,21* 0.473
n = = 0.33
11,5*103 *1.0 * 0,962
` 11,5*1.0 * 0,96 0.33− 0.63(1− 0.5* 0.31)
As = As = * = −0.004м2 0
365 1− 0.041
Відповідно до конструктивних вимог:
AS= A'S = 0,0005 *b * ho = 0,0005 *100 *96 = 4,8см2
Прийнято з кожного боку підколонника 4 Ø14 А-400С , АS=6,16 см2, згідно [25].
Поперечне армування підколонника визначаємо за розрахунком на момент
від діючих зусиль відносно осі, яка проходить через точку повороту колони.
Перевіряємо умову:
hc 0,4
0,5hc = 0,5*0,4 = 0,2м e1 = 0,0014 = = 0,07м .
6 6
Умова не виконується, в цьому випадку хомути ставимо конструктивно [ 25].
Приймаємо діаметр для сіток стакану Ø8 А-240С, АS=0,503 см2.
4.6 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для
цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом
(рисунок 4.9). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску
грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють
в характерних точках за формулою:
n
σ zg = γ i h i , (4.21)
i=1
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·0.8 = 13.84 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 13.84 + 14.9·0.4 = 19.8 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 19.8 + 18.64·1.6 = 49.62 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 49.62 + 19.62·4.9 = 145.76 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 145.76 + 19.13·0.8 = 161.06 кПа;
σzg6 = σzg5 + γ6·h6 = 161.06 + 19.62·1.7 = 194.41 кПа;
σzg7 = σzg6 + γ7·h7 = 194.41 + 20.11·2.8 = 250.72 кПа;
σzg0 = σzg6 + γ7·h'7 = 194.41 + 20.11·1.0 = 214.52 кПа.
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску.
Додатковий тиск на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.22)
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту.
Для побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму
лінію під кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.9):
Рисунок 4.9 – Типовий геологічний розріз
h + h + h + h + h
= 3 3 4 4 5 5 6 6 7 7
cp =
h3 + h 4 + h5 + h6 + h7
2 3 . 7 1 1 . 3 + 2 4 . 1 2 4 .9 + 23.56 0.8 + 23.9 1.7 + 23.52 1
= = 23.92.
1.3+ 4.9 + 0.8 +1.7 +1
γ1 h1 + γ2 h 2 + γ3 h3 + γ4 h 4 + γ5 h5 + γ6 h6 + γ h
G грунту = γгр V
7 7
гр = Vгр =
h + h + h + h + h + h + h1 2 3 4 5 6 7
17.3 0.8 +14.9 0.4 +18.64 1.6 +19.62 4.9 +19.13 0.8 +19.62 1.7 + 20.111
=
0.8 + 0.4 +1.6 + 4.9 + 0.8 +1.7 +1
124.2 = 2379 кН.
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф.= 2·l·tg(φcp/4) + 3·d + 2·0.5·d = 2·9.7·tg(23.92/4) + 3·0.35 + 2·0.5·0.35 = 3.43 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·(1.7·1.7·0.6 + 1.2·1.2·0.75) = 24·2.81 = 67.54 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 4·24·0.35·0.35·9.7 = 4·24·1.19 = 114.07 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h5 + h6 + h'7) =
= 3.43·3.43·(0.8 + 0.4 + 1.6 + 4.9 + 0.8 + 1.7 + 1) = 131.77 м3.
V = V – V – V = 131.77 – 2.81 – 4·1.19 = 124.2 м3
гр ум.ф. р п .
ΣN = 4551.84 + 67.64 + 114.07 + 2379 = 7112.55 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 7112.55/3.43·3.43 = 604.56 кПа.
Р0 = 604.56 - 214.52 = 390.04 кПа.
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.23)
де α – коефіцієнт, що визначається за [29] в залежності від відносного
заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.24)
де β = 0.8, [29].
Таблиця 4.2 – Розрахунок осадки фундамента
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0.000 0.0 1.0 214.52 390.04
382.22 68.6 19600 1.07
1 0.686 0.4 0.96 227.98 374.4
343.22 68.6 19600 0.96
2 1.372 0.8 0.8 241.44 312.03
288.44 42.8 19600 0.5
3 1.8 1.05 0.679 264.52 264.84
231.49 68.6 19600 0.65
4 2.486 1.45 0.508 278.31 198.14
172.79 68.6 19600 0.48
5 3.17 1.85 0.378 292.11 147.44
129.69 68.6 19600 0.36
6 3.858 2.25 0.287 305.9 111.94
99.27 68.6 19600 0.28
7 4.544 2.65 0.222 319.7 86.59
77.43 68.6 19600 0.22
8 5.23 3.05 0.175 333.49 68.26
61.83 68.6 19600 0.17
9 5.916 3.45 0.142 347.29 55.39
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 4.69 см≤ ΣSu =.8 см, [29].
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє
значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Значення мо-
дуля деформації
грунта Еі, кПа
Осадка Si, см
4.7 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має
наступний вигляд:
Рисунок 4.11 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
M = q ·l2
0 /8.
q0 = P/l = 30.411/10 = 3.04 кН/м;
Власна вага палі складає Р = 30.411 кН.
М = 3.04·5.82/8 = 12.78 кН·м.
h01 = 350 – 30 = 320 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами :
А0 = 12.78·(105)/8.5·(100)·35·322 = 0.031 → ξ = 0.031 → η = 0.985.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 12.78·(105)/365·(100)·0.985·32 = 1.11 см2.
Отже, прийнята арматура 2Ø20 А-400C в змозі сприйняти транспортні
навантаження (As = 6.28 см2 > 1.11 см2), згідно [ 25].
5 Технологія та організація будівельного виробництва
5.1 Розробка технологічної карти на земляні роботи
5.1.1 Визначення робочих відміток майданчика
Для визначення об’ємів робіт по плануванню будівельного майданчика,
останній розбивається на квадрати величиною 20 м і по горизонталям,
графічним методом визначаються чорні відмітки вершин квадратів. Для
визначення червоних відміток визначається середня планувальна відмітка за
формулою:
4 H + 3 H + 2 H + H
H0 = 4 3 2 1 , (5.1)
4 n
де H ,H ,H ,H − відповідно суми робочих відміток спільних для
1 2 3 4
одної, двох, трьох та чотирьох вершин квадратів;
n – кількість квадратів.
Н0 = [4·(96.65 + 96.73 + 96.97 + 96.80 + 96.88 +96.93 + 96.99 + 97.06 +
+ 97.46 + 97.18 + 97.23 + 97.28 + 97.34 + 97.36 + 97.43 + 97.50) + 2·(96.45 + 96.52
+ 96.61 + 96.58 + 96.87 + 96.82 + 97.05 + 97.05 + 97.22 + 97.18 + 97.39 + 97.30 +
97.56+ 97.50 + 97.58 + 97.66) + (96.34 + 97.43 + 96.70 + 97.73)]/4·24 = 97.09 м.
Майданчик має нахили по осі X – 0.001 та по вісі Y – 0.002. Ці нахили
мають бути враховані при визначенні червоних відміток, для цього визначаємо
центр ваги майданчика:
x
x i
ц.в. = , (5.2)
n
де x − сума координат центрів ваг всіх квадратів, м.
i
10 4 + 30 4 + 50 4 + 70 4
xц.в. = = 27 м.
24
10 7 + 30 7 + 50 7 + 70 7 + 90 7 +110 7
yц.в. = = 105м.
24
Проектна висота ближньої до центра ваги вершини визначається за
формулою:
Hп.б. = Н0 + іx·(хц.в. – хб) - іу·(уц.в. – уб). (5.3)
Hп.б. = 97.09 + 0.001·(33,3 – 0) – 0.002·(140 - 75) = 97.14 м.
Всі інші вершини розраховуються від отриманої висоти з урахуванням
величини спаду чи під’йому по осях.
Робочі відмітки визначають по формулі:
h = Hчер. – Нчор., (5.4)
де Нчер., Нчор. – відповідно червоні та чорні відмітки вершини квадрату, м.
5.1.2 Визначення об’ємів грунту виїмки та насипу
Обсяг робіт треба визначити по двох видах квадратів: прямому та
перехідному. Перехідним називається квадрат, що має вершинами робочі
відмітки з різними знаками.
Прямими називаються квадрати, що мають своїми вершинами робочі
відмітки одного знаку.
Об’єм ґрунту в однойменному /прямому/ квадраті приймаємо рівним
об’єму чотиригранної призми, одна основа якої – природний рельєф, а друга –
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
поверхня планування. Об’єм визначаємо як добуток середньої робочої відмітки
на площу квадрата:
a 2
V = (h1 + h2 + h3 + h4 ) (5.5)
4
де a - сторона квадрата, м;
h1, h2, h3, h4 - робочі відмітки, м.
Об’єм ґрунту в межах перехідних квадратів при відносно невеликій
кількості визначаємо за формулою:
a 2 ( 2
hН (в ) )
Vн(в ) = (5.6)
4 h
де ∑ hн(в) - сума робочих відміток насипу (виїмки);
∑|h| - сума абсолютних значень для всіх робочих відміток перехідного
квадрата.
Розрахунки об’ємів окремих ділянок виїмок та насипу заносимо в
таблицю:
Таблиця 5.1 ― Об’єми грунту виїмки та насипу
Номер Робочі відмітки ( ( hв) Об'єми робіт, м3
квадр |h| a2 /4 h )2
н / 2/
насип/+ виїмка/-
ату h1 h2 h3 h4 |h| |h|
/ /
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 +0,59 +0,52 +0,39 +0,33 +1,83 100 183
2 +0,52 +0,44 +0,33 +0,26 +1,55 100 155
3 +0,44 +0,36 +0,26 +0,20 +0,41 100 126
4 +0,36 +0,28 +0,20 +0,14 +0,96 100 96
5 +0,39 +0,33 +0,19 +0,14 1,05 100 105
6 +0,33 +0,26 +0,20 +0,08 0,87 100 87
7 +0,26 +0,20 +0,08 +0,08 0,62 100 62
8 +0,20 +0,14 +0,08 +0,05 0,47 100 47
9 +0,19 +0,14 0,00 +0,03 0,36 100 36
10 +0,14 +0,08 +0,03 0,00 0,25 100 25
11 +0,08 +0,08 0,00 0,00 0,16 100 16
12 +0,08 +0,05 0,00 -0,05 0,18 100 0.094 0.014 9,4 1,4
13 0,00 +0,03 -0,10 -0,17 0,30 100 0,003 0,243 0,3 24,3
14 +0,03 0,00 -0,17 -0,21 0,41 100 0,0022 0,352 2,2 35,2
15 0,00 0,00 -0,21 -0,26 0,47 100 47
16 0,00 -0,05 -0,26 -0,27 0,58 100 58
17 -0,10 -0,17 -0,20 -0,25 0,72 100 72
18 -0,17 -0,21 -0,25 -0,30 0,94 100 94
19 -0,21 -0,26 -0,30 -0,36 1,13 100 113
20 -0,26 -0,27 -0,36 -0,41 1,30 100 130
21 -0,20 -0,25 -0,30 -0,36 1,11 100 111
22 -0,25 -0,30 -0,36 -0,42 1,33 100 133
23 -0,30 -0,36 -0,42 -0,49 1,57 100 157
24 -0,36 -0,41 -0,49 -0,55 1,81 100 181
ΣV 969.9 976.9
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
При визначенні обсягу ґрунту по влаштуванню укосів.
Ділянки укосів розбиваємо на прості фігури, які являють собою:
- тригранні піраміди, об’єм яких визначається:
Vзп=(m*h2*l) / 6 (5.7)
де m – коефіцієнт закладання укосів;
h – робоча відмітка, м;
l – довжина ділянки, м;
- чотиригранні піраміди, об’єм яких визначається:
V 2 3
4n=(m * h ) / 3 (5.8)
- проміжний призматоїд, об’єм якого визначається:
F1 + F
V = 2
nn l (5.9)
2
1
F = h 21 1 m (5.10)
2
1
F2 = h 22m (5.11)
2
де F 2
1, F2 – площа основ призматоїда, м .
Обсяг грунту в укосах та загальні обсяги грунту зводимо в таблиці.
Таблиця 5.2 – Обсяг грунту в укосах
Об`єм робіт, м3
Робочі відмітки,
м Насип Виїмка
Назва
проміжн 4-
граней проміжний
4-гранна 3-гранна ий гранна 3-гранна
h1 h2 призматої
піраміда піраміда призмат пірамі піраміда
д
оїд да
АБ +0.59 +0.28 - - 5,68 - - -
БВ +0.28 -0.55 0,003 0,432 - 0,024 2,326 -
ВГ -0.55 -0.30 - - - - - 0,072
ГA -0.30 +0.59 0,03 2,298 - 0,004 0,594 -
Разом: 0,033 2,73 5,680 0,028 2,92 5,760
Всього: 8,443 8,708
Таблиця 5.3 ― Загальний об’єм робіт по плануванню майданчика
№ Об’єми робіт, м3
Найменування об’ємів
п/п виїмка насип
1 Майданчик 976.9 969.9
2 Укоси 8.708 8.443
3 Остаточне розрихлення 3% 29.31
Всього 1014.918 978.343
1014,918 − 958,343
Відсоток похибки = 100% = 4,57% 5%
1014,918
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
5.1.3 Визначення середньої віддалі переміщення земляних мас
Cередня віддаль переміщення грунта визначається графічним способом за
допомогою ЕОМ (дивись рисунок 5.1).
Значення віддалі: L = 90,11 м.
1 2 3 4
183 155 126 96
5 6 7 8
105 87 47
62
9 10 11 12
25
36 16 9,4
1,4
0,3 2,2
13 14 15 16
24,3
35,2 47 58
17 18 19 20
72 97 113 130
21 22 23 24
111 133 157 181
i=0.001 L=80
324.3 269.2 204 152.4
207.3 265.2 317 370.4
20 20 20 20
Рисунок 5.1- Визначення віддалі переміщення земляних мас
5.1.4 Визначення обсягів робіт по влаштуванню котловану
Методична послідовність визначення обсягів робіт:
- визначають чорні відмітки;
- визначають середню планувальну відмітку;
- визначають робочі відмітки котловану;
- визначають величину закладання укосів;
- визначають об’єм ґрунту котловану.
Накреслити за даними розмірами план котловану, нанести горизонталі та
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Ухил i=0.002 L=120
Грунти
Насип, м3 0 0 2.5 86.4 301 560
Виїмка, м3 582 412 164.5 1.4 0 0
Відстань, м 20 20 20 20 20 20
0.1
1
L=
9
провести поздовжню вісь котловану. Вказати глибину котловану.
Характерними точками при розрахунку котловану є його вершини (А,
Б,В,Г) і точки перетину поздовжньої осі з торцями котловану та горизонталями .
Проектну відмітку визначають за формулою:
Нпр = Н r (min) –hk (5.12)
де Н r (min)- мінімальне значення чорної відмітки;
hk- глибина котловану.
Робочі відмітки знаходять за формулою (5.4) так само, як відмітки
майданчика. Всі робочі відмітки по котловану повинні бути зі знаком “-“
-1.86 95.65 -0.81 95.65
97.51 96.46
-1.92 95.65
97.57
-2.00 95.65 -1.85 95.65 -1.53 95.65 -1.35 95.65 -0.95 95.65
97.65 97.50 97.18 97.00 96.60
-2.15 95.65 -1.13 95.65
97.80 96.78
1-1
97.65
96.60
95.65
1:7
2-2
96.99 97.29
95.65
Рисунок 5.2– План котловану
Достатньо точно можна визначити об’єм ґрунту, який розробляється при
влаштуванні котловану, з виразу:
Vk = hk (S1+ S2+ S0)/ 6 (5.13)
де S1, S2 – площа нижньої та верхньої основи котловану;
S1=8774,15 м2\
S2=9163,05 м2
S0 – площа середнього перетину котловану. S0=8968,6 м2
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
6.5
0
9
.00
97
0
97
.5
Величину ширини b0 та довжини l0 середнього перетину котловану
знаходять як середні лінії трапеції:
l0=( l1+ l2)/2, b0=( b1+ b2)/2,
l0=98,52м b0=29,52м
Щоб знайти площу верхньої основи котловану, розрахуємо розмір укосів,
що треба закласти у вершинах котловану:
e = Hp + m, (5.14)
де Hp – робоча відмітка у даній точці котловану, м;
m – коефіцієнт укосу, визначають згідно [ ] m=0.67
У кутах котловану, що мають співвідношення до b1 та l1, додаємо а .
Рисунок 5.3 – Визначення розмірів котловану
Обсяг ґрунту в котловані можна визначити методом поперечних перерізів.
Розрахунок об'єму виконаний у табличній формі:
Таблиця 5.4 ― Обсяги грунту ділянок котловану.
Робоча Площа Півсума
Відстань між Обсяги грунту,
Переріз відмітка по поперечного площ,
перерізами, м м3
вісі, м перерізу, м2 м2
2-2 2,0 151,16
145,34 22.7 3299.22
3-3 1,85 139,51
127,27 36.6 4658.08
4-4 1,53 115,03
108,2 18,4 1990.88
5-5 1,35 101,36
86.24 38.3 3302.99
6-6 0,95 71,11
Разом: 13251.17
Таблиця 5.5 ― Обсяги грунту у торцях котловану.
Назва Робочі відмітки, м
Відстань, м
граней h1 h2 Обсяги грунту, м3
А1-Б1 1.86 0.81 120,0 82.8
Б1-В1 0.81 1.13 60,0 19.5
В1-Г1 1.13 2.15 120,0 118.8
Г1-А1 2.15 1,86 60,0 81.3
Разом: 302,4
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Таблиця 5.6 ― Обсяги грунту у кутах котловану.
Кут Робоча відмітка, м Обсяги грунту, м3
A1 1,86 0,97
Б1 0,81 0,08
В1 1,13 0,22
Г1 2,15 1,49
Разом: 2,76
Загальний обсяг грунту в котловані 13556,33 м³
5.1.5 Вибір засобів та комплектів машин для планування майданчика
Планування майданчика виконують механізованим способом з
використанням бульдозера або скрепера, в залежності від відстані пересування
ґрунту: до 100м – використовують бульдозер, при великих відстанях – скрепер.
5.1.5.1 Визначення середньої відстані переміщення ґрунту
Cередня відстань переміщення ґрунту характеризує діяльність перевезення
ґрунту із зони виїмки в зону насипу, її визначають графоаналітичним методом.
Будуємо криві об’ємів насипу та виїмки за наростаючими результатами
вертикальних колонок квадратів для поперечної чи поздовжньої сторін
майданчика.
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план
майданчика і в кожний квадрат вписати об
Щоб визначити відстань переміщення ґрунту, треба накреслити план
майданчика і в кожний квадрат вписати об’єм ґрунту, що розробляється. По
стовпчиках та рядках квадратів будують криві об’ємів окремо для виїмки та
насипу по наростаючих.
Середня відстань переміщення ґрунту:
l = l 2 2
n 1 + l2 (5.15)
де l1- проекція пересування на фігуру, що створена кривими виїмки та насипу
по стовпчиках;
l2- та ж проекція, що створена кривими виїмки та насипу по рядках.
Для визначення положення l1 та l2 треба сумарний об’єм насипу або
виїмки поділити навпіл і з визначеної точки провести всередині фігур W1 і W2
лінії, що паралельні сторонам майданчика:
W W
l1 = 1 ,l2 = 21 (5.16)
VH (в ) VH (в )
проекті визначена відстань переміщення грунту L=90,11 м
5.1.6 Підбір комплекту машин для планування майданчика
Поскільки середня лінія переміщення грунту складає 73.195 м, що менше
100 м, то для виконання планувальних робіт по майданчику доцільно прийняти
бульдозер. Приймаємо бульдозер марки ДЗ-42. В якості альтернативного
варіанту може бути використаний бульдозер марки ДЗ-52. Технічні
характеристики бульдозерів наведені в таблиці 5.5.
Спосіб виконання робіт бульдозером по плануванню майданчика
приймається пошаровим способом. В зв’язку з тим, що переміщення грунту
виконується на відстань більше 50 м, то є необхідність влаштування проміжних
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
валів.
Для ущільнення грунту в зоні насипу приймаємо самохідний каток марки
ДУ-16В.
Таблиця 5.7 ― Технічні характеристики бульдозерів
№ Марка бульдозера
Показник
п/п ДЗ - 42 ДЗ - 52
1 2 3 4
1 Потужність двигуна, к.с. 75 75
Розмір відвалу, мм
2 ширина 2560 2640
висота 800 935
3 Висота підйому відвалу над грунтом, мм 600 800
4 Найбільше заглиблення відвалу в грунт, мм 200 450
Продовження табл. 5.5
1 2 3 4
5 Кут різання, % 55 55
6 Тип відвалу неповоротний
Швидкість переміщення, км/год
7 транспортна 7.1 – 11.4 4.0 – 10.1
при різанні та переміщенні грунта 5.1 2.4
Найбільші нахили поверхонь, град
при русі вгору 20 30
8
при спусканні із грунтом 20 25
при поперечному нахилі 20 30
9 Об’єм грунту, що перерміщується відвалом, м3 1.5 2.9
Габаритні розміри, мм
довжина 4500 4800
10
ширина 3100 2600
висота 2300 2600
11 Маса трактора та обладнання, т 6.5 10.05
5.1.7 Підбір комплекту машин для розробки котлована
Для розробки грунту ІІ групи в об’ємі 5956,7 м3 при висоті забою згідно
[32] приймаємо екскаватор із зворотньою лопатою та ємкістю ковша 0.4 м3.
Даним вимогам відповідає екскаватор ЭО-3111А. У якості альтернативного
варіанту може бути використаний екскаватор марки Э-5015А, обладнаний
зворотньою лопатою із ємкістю ковша 0.5 м3.
Технічні характеристики екскаваторів наведені у таблиці 5.6.
Таблиця 5.8 ― Технічні характеристики екскаваторів
№ Марка екскаватора
Показник
п/п Э-5015А ЭО-3111А
1 2 3 4
1 Габаритні розміри, мм
довжина 3500 3130
ширина 2850 2640
висота 4320 4150
2 Потужність двигуна, к.с. 65 48
3 Ємкість ковша, м3 0.5 0.4
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
4 Найбільша глибина копання, м 4.5 3.0
5 Найбільший радіус копання Rк, м 7 4.8
6 Початковий радіус вивантаження, м ― 4.15
7 Кінцевий радіус вивантаження, м ― 6.8
8 Початкова висота вивантаження, м ― 3.06
9 Кінцева висота вивантаження, м ― 5.6
Найменший радіус копання на рівні стоянки
10 3 ―
Rcт, м
11 Найбільша висота копання, м 6.2 ―
12 Найбільший радіус вивантаження, м 5.4 ―
Продовження табл. 5.6
1 2 3 4
13 Висота вивантаження при найбільшому
2.9 ―
радіусі вивантаження, м
14 Найбільша висота вивантаження, м 4.3 ―
15 Радіус вивантаження при найбільшій висоті
4.5 ―
вивантаження, м
16 Тривалість циклу, сек 15 15
Транспортування грунту виконується автосамоскидами МАЗ - 503.
5.1.8 Визначення схеми виконання робіт при розробці траншей
Визначаємо граничні та оптимальні параметри екскаваторів та проходок.
Екскаватор ЭО-3111А.
Довжина робочої передвижки екскаватора:
max − min
lп Rк.в. Rк.в. , (5.5)
де R
max −найбільший радіус копання, м:
к.в.
max
Rк.в. = Rк − m hк ; (5.6)
min
R −найменьший радіус копання, м:
к.в.
min
Rк.в. = K / 2 + m hк + 0.5; (5.7)
де К – довжина ходової частини екскаватора, м.
R max
к.в. = 4.8 − 0.5 1.3 = 4.15 м;
R min
к.в. = 3.13/ 2 + 0.5 1.3 + 0.5 = 2.72 м.
lп = 4.15 – 2.72 = 1.43 м.
Екскаватор Э-5015А.
R max
к.в. = 7 − 0.5 1.3 = 6.35м;
R min
к.в. = 3.5/ 2 + 0.5 1.3 + 0.5 = 2.9 м.
lп = 6.35 – 2.9 = 3.45 м.
5.1.9 Розрахунок транспортних засобів
Розраховуємо необхідну кількість транспортних засобів при роботі
екскава-тора на транспорт.
Кількість грунту, що завантажується в кузов автосамоскиду
Q
M = , (5.8)
q K e
де Q – вантажопід’ємність транспортної одиниці, м3;
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
q – геометрична ємкість ковша, м3;
Ке – коефіціент використання ємкості ковша.
Екскаватор ЭО-3111А.
2.7
M = = 8.4ковша,
0.4 0.8
приймаємо 9 ковшей.
Тривалість завантaження однієї машини:
M
tп = , (5.9)
nт Кт
де nт – технічне число циклів екскавацій від завантаження до заванатаження за
хвилину, nт = 2.44;
Кт – коефіціент, що залежить від органіізації роботи транспорту, Кт = 0.75.
9
tп = = 4.92хв.
2.44 0.75
Тривалість циклу:
2 L
Тц = tп + + tр.м. + tм , (5.10)
vср
60
де L – дальність возки грунту, L = 5 км;
vср – середня розрахункова швидкість руху транспорта, км/год, vср =19 км/год
[32];
tр.м. – час розвантаження із маневруванням, хв, tр.м. = 1.2 хв [32];
tм – час маневрування при навантаженні самоскиду, хв, tм = 1 хв [32].
2 5
Тц = 4.92 + +1.2 +1 = 38.7 хв.
19
60
Кількість транспортних засобів:
Nтр = Тц /tп . (5.11)
Nтр = 38.7/4.92 = 7.86 машин,
приймаємо 8 машин. Необхідно скорегувати величину tп:
Tц
tп = . (5.12)
Nтр
38.7
t п = = 4.84 хв.
8
Екскаватор Э-5015А.
2.7
M = = 6.75ковша,
0.5 0.8
приймаємо 7 ковшей.
Тривалість завантaження однієї машини:
7
t п = = 3.83хв.
2.44 0.75
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Тривалість циклу:
2 5
Тц = 3.83 + +1.2 +1 = 37.61хв.
19
60
Кількість транспортних засобів:
Nтр = 37.61/3.83 = 9.82 машин,
приймаємо 10 машин. Необхідно скорегувати величину tп:
37.61
tп = = 3.76хв.
10
5.1.10 Визначення техніко-економічних показників варіантів
виконання робіт та їх порівняння
Роботи по плануванню будівельного майданчика.
Визначаємо техніко-економічні показники застосування бульдозера ДЗ-42
із відповідним комплектом машин та бульдозера ДЗ-52 із комплектом машин.
Бульдозер ДЗ-42.
1) Розраховуємо тривалість механізованих робіт.
Експлуатаційна продуктивність бульдозера:
Пе = 3600·с·Vг ·Кв ·Кс ·Ку /tц , (5.13)
де 3600 – показник переводу годин у секунди;
с – тривалість зміни, с = 8.2 год;
Vг – об’єм грунту, що зрізується відвалом, м3:
2
а Н
Vг = , (5.14)
2 tg Kp
де а – ширина відвалу, м;
Н – висота відвалу, м;
φ – кут природнього укосу, град, φ = 40 град;
Кр – коефіціент початкового розрихлення грунту, Кр = 1;
Кв – коефіціент використання бульдозера по часу, Кв = 0.72;
Кс – коефіціент збереження грунту під час його транспортування:
Кс = 1 – 0.005·Lcp; (5.15)
Ку – коефіціент нахилу поверхні;
tц – тривалість одного повного циклу роботи бульдозера, сек:
tц = tн + tг +tп, (5.16)
де tн – час, витрачений на набирання грунту, сек;
tг – час, витрачений на транспортування грунту у відвал, сек;
tп – час, витрачений на зворотній шлях, сек:
3.6 Lн (ггп)
tн (г,п) = , (5.17)
vн (ггп)
де Lн – довжина шляху набору грунту, м:
2 V
Lн = г , (5.18)
а h
де h – товщина стружки, що зрізується бульдозером, м, h = 0.2 м;
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Lг – довжина шляху переміщення грунту, м:
Lг = Lср – Lн ; (5.19)
Lп – довжина шляху переміщення порожняком, Lп = Lср , м;
vн – швидкість різання грунту, км/год;
vг – швидкість переміщення завантаженої машини, км/год;
vп – швидкість переміщення порожньої машини, км/год.
2.56 0.82
Vг = = 0.98м3.
2 tg40 1
Кс = 1 – 0.005·73.195 = 0.634.
2 0.98
Lн = = 3.83м.
2.56 0.2
Lг = 73.195 – 3.83 = 69.37 м.
3.6 3.83
tн = = 2.7 сек.
5.1
3.6 69.37
t г = = 49сек.
5.1
3.6 73.195
tн = = 26.35сек.
10
tц = 2.7 + 49 + 26.35 = 78.05 сек.
П 3
е = 3600·8.2·0.98·0.72·0.634·1/78.05 = 169.2 м /зміну.
Нормативна продуктивність бульдозера:
а с
Пн = , (5.20)
Нм.в.
де а – одиниця об'єму за ЕНиР;
с – продуктивність зміни, год;
Нм.в. – норма витрат машинного часу за ЕНиР, маш·год.
100 8.2
П 3
н = = 82.91 м /зміну.
9.89
Приймаємо для розрахунків експлуатаційну продуктивність.
Тривалість роботи машини:
V
T = + Ti , (5.21)
Пе
де V – загальний об’єм земляних робіт, м3;
T − сумарна тривалість виконання підготовчих та допоміжних робіт.
i
Тривалість роботи бульдозера:
823.883
T = = 4.87 змін,
169.2
приймаємо 4 зміни.
Каток ДУ-16В ущільнює грунт за 4 прохода при товщині шару 0.2 м.
Продуктивність катка:
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
100 8.2
П 3
н = = 1093 м /зміну
0.75
Тривалість роботи катка :
823.883 2
T = =1.5 змін,
1093
приймаємо 1 зміну.
2) Визначаємо трудоємкість розробки одиниці об’єму грунту для
повністю механізованого процесу:
Q
q = мі
е , (5.22)
V
де Q −витрати праці, пов’язані із виконанням механізованого процесу, люд-
мі
год:
QМі = (Ті ·Мі ·с + qм.д. + qтр + qдоп), (5.23)
де Ті – тривалість роботи даної машини, змін;
Мі – число робочих, що керують машиною;
qм.д – витрати праці на монтаж та демонтаж, чол-год;
qтр - витрати праці на транспортування, чол-год;
qдоп – витрати праці на виконання додаткових робіт, чол-год.
QМі = 4·1·8.2 + 1·1·8.2 = 41 люд-год;
qе = 41/823.883= 0.05 люд-год/м3.
3) Собівартість одиниці продукції:
Се = С0 /V, (5.24)
де Со – вартість усього об’єму механізованих робіт, грн:
Co = 1.08 ( Cм.см Т і + Сдоп ) + 1.5 З
І і , (5.25)
де См.см – собівартість машино-зміни окремих машин, що входять у комплект,
грн;
Сдоп – додаткові єдиночасні витрати, пов’язані із організацією механізованих
робіт, грн;
Зі – заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси, грн.
Собівартість машино-зміни землерийної машини:
Е Г
Cм.см = + + Сэ.т , (5.26)
Т і Тд
де Е – одноразові витрати по доставці машин на будівельний майданчик,
наладку, грн;
Тд – директивне число змін роботи машини у рік;
Сэ.т. – постійні експлуатаційні витрати, грн;
Г – річні витрати, пов’язані із амортизаційними відрахуваннями та інше, грн:
М А
Г = , (5.27)
100
де М – розрахункова вартість машини, грн;
А – амортизаційні відрахування, %;
β – число змін у добу.
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Для бульдозера ДЗ-42.
4686 40
Г = = 937.2грн;
100 2
26.07 937.2
Cм.см = + + 2.63 =13.43грн.
4 219
Собівартість машино-зміни катка ДУ-16В:
См.см = 0.95·8.2/6.82 = 1.14 грн.
Вартість усього об’єму механізованих робіт:
Со = 1.08·(1.14·1 + 13.43·4) = 59.25 грн.
Собівартість одиниці продукції:
Се = 59.25/823.883 = 0.072 грн/м3.
Бульдозер ДЗ-52.
2.64 0.9352
V = =1.37м3.
г
2 tg40 1
Кс = 1 – 0.005·73.195 = 0.634.
2 1.37
L = = 5.18м.
н
2.64 0.2
Lг = 73.195 – 5.18 = 68.02 м.
3.6 5.18
t = = 7.17сек.
н
2.4
3.6 68.02
t г = =102.03сек.
2.4
3.6 73.195
tн = = 32.94сек.
8
tц = 7.17 + 102.03+ 32.94 = 142.14 сек.
Пе = 3600·8.2·1.37·0.72·0.634·1/142.14 = 129.88 м3/зміну.
Тривалість роботи бульдозера:
823.883
T = = 6.34 зміни,
129.88
приймаємо 6 змін.
QМі = 6·1·8.2 + 1·1·8.2 = 57.4 люд-год;
qе = 57.4/823.883 = 0.07 люд-год/м3.
7018 40
Г = =1403.6 грн;
100 2
33 1403.6
Cм.см = + + 2.398 =12.37грн.
6 314
Со = 1.08·(1.14·1 + 12.37·6) = 81.39 грн.
Се = 81.39/823.883 = 0.1 грн/м3.
Роботи по розробці траншей.
Визначаємо техніко-економічні показники застосування екскаватора
ЭО-3111А із зворотньою лопатою і відповідним комплектом машин та
екскаватора Э-5015А із зворотньою лопатою і комплектом машин.
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Екскаватор ЭО-3111А.
Експлуатаційна продуктивність:
Пе = 60·с·q·nт·Ке·Кв, (5.28)
де Ке – коефіціент використання ємкості ковша;
Кв – коефіціент використання змінного часу.
Пе = 60·8.2·0.4·2.44·0.8·0.64 = 245.85 м3/зміну.
Тривалість роботи екскаватора:
1176.4 315
T = + = 7.35змін,
245.85 122.9
приймаємо 7 змін.
Бульдозер ДЗ-42 розрівнює грунт у місці відвалу (228.02 м3).
Нормативна продуктивність бульдозера:
100 8.2
Пн = = 506.17 м3/зміну
1.62
228.02
T = = 0.45змін,
506.17
приймаємо 1 зміну.
QМі = 7·1·8.2 + 1·1·8.2 = 65.6 люд-год;
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
qе = 65.6/1176.4= 0.056 люд-год/м3.
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції.
Собівартість машино-зміни екскаватора:
15070 22
Г = =1657.7 грн;
100 2
19.53 1657.7
Cм.см = + + 2.51=10.25 грн.
7 335
Собівартість машино-зміни бульдозера:
14.3 8.2
C = =17.4грн.
м.см
6.82
Собівартість машино-зміни самоскида:
См.см = Сэ + Эе·Lпр.см, (5.29)
де Сэ – эксплуатаційні витрати, що не залежать від пробігу машини, грн;
Эе – витрати на одиницю пробігу – 1 км, грн.
Lпр.см – змінний пробіг транспорту із вантажем і без нього:
60 c
Lпр.см = 2 L Кв . (5.30)
Тц
60 8.2
Lпр.см = 2 5 0.64 = 81.36км.
38.7
См.см = 1.309 + 0.103·81.36 = 9.69 грн.
Собівартість механізованих робіт:
Со = 1.08·(10.25·7 + 17.4·1 + 9.69·7) = 169.5 грн.
Собівартість одиниці продукції:
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
Се = 169.5/1176.4= 0.144 грн/м3.
Екскаватор Э-5015А.
Експлуатаційна продуктивність:
Пе = 60·8.2·0.5·2.2·0.8·0.5 = 216.48 м3/зміну.
Тривалість роботи екскаватора:
1176.4 315
T = + = 9.07 змін,
216.48 86.59
приймаємо 9 змін.
QМі = 9·1·8.2 + 1·1·8.2 = 82 люд-год;
Трудоємкість розробки одиниці продукції:
qе = 82/1176.4= 0.07 люд-год/м3.
Виконуємо розрахунок собівартості одиниці продукції.
Собівартість машино-зміни екскаватора:
15070 22
Г = =1657.7 грн;
100 2
19.53 1657.7
Cм.см = + + 2.51= 9.63грн.
9 335
Собівартість механізованих робіт:
Со = 1.08·(9.63·9 + 17.4·1 + 9.69·9) = 191.28 грн.
Собівартість одиниці продукції:
Се = 191.28/1176.4 = 0.16 грн.
Техніко-економічне порівняння варіантів виконується в таблицях 5.9 та
5.10
Таблиця 5.9 ― Техніко-економічне порівняння варіантів механізації
планувальних робіт
Варіанти
№
Показник
п/п ДЗ-42 ДЗ-52
1 Собівартість розробки 1 м3 грунту, грн 0.072 0.1
Трудоємкість розробки 1 м3 грунту,
2 0.05 0.07
люд-год
3 Тривалість основних робіт, змін 1 6
Обираємо варіант ― бульдозер ДЗ-42.
Таблиця 5.8 ― Техніко-економічне порівняння варіантів механізації
планувальних робіт
№ Показник Варіанти
п/п ЭО-3111А Э-5015А
1 Собівартість розробки 1 м3 грунту, грн 0.144 0.16
Трудоємкість розробки 1 м3 грунту,
2 0.056 0.07
люд-год
3 Тривалість основних робіт, змін 7 9
Обираємо варіант ― екскаватор ЭО-3111А.
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
5.1.11 Складання калькуляції трудових витрат
Таблиця 5.9 ― Калькуляція трудових витрат
На од. виміру На весь об’єм Склад ланки
робочих, їх
кваліфікація
та кількість
Норма Трудоєм-
Роботи часу, кість,
люд.-год Розцінка, люд.-год Зарпла
маш-год грн маш-год та, грн
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Тесля
Розбивка
1 1 м2 9600 ― ― 2.11 1-05 5 розряду, 2
майданчику
чол.
Планування
майдан-чика Машиніст 5
100 9.89 81.49
2 бульдозером ДЗ-42 3 10.14 2-10 17-30 розряду, 1
м 9.89 81.49
із переміщен-ням чол.
грунту на 73.2 м
Ущільнення грунту Тракторист
100 0.75 6.18
3 катком ДУ-16В 3 10.14 0-51.2 4-22 5 розряду, 1
м 0.75 6.18
(4 прохода) чол.
Тесля
Розбивка
4 1 м2 877.4 ― ― 0.38 0-27 5 розряду, 2
котловану
чол.
Розробка грунту у
котловані Машиніст 5
100 1,75 104,23
5 екскавато-ром ЭО- 3 53,56 2-31 173-32 розряду, 1
м 1,75 104,23
3111А із емкістю чол.
ковша 0.4 м3
Транспортування
грунту Шофер
100
6 автосамоски-дами 3 2.28 ─ ─ ─ ─ 3 класу,
м
MAЗ – 503 на 8 чол.
відстань 5 км
Планування грунту Машиніст 5
100 1.75 3.99
8 у відвалі 3 2.28 1-09 2-49 розряду, 1
м 1.75 3.99
бульдозером ДЗ-42 чол.
Зняття недобору
грунту із Машиніст 4
100 2.68 2.2
9 завантаженням
м3 0.82 1-09 0-89 розряду, 1
2.68 2.2
його екскаватором чол.
у автосамоскиди
150.67
Всього 64-81
148.18
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
№ процесу
Од. виміру
Об’ єм робіт
5.1.12 Визначення техніко-економічних показників проекту
1) Тривалість виконання робіт по календарному плану 19 змін.
2) Трудоємкість розробки 1 м3 грунту:
qе = 150.67/(823.883 + 1176.4) =
= 0.075 люд-год/м3.
3) Cобівартість розробки 1 м3 грунту:
Се = 64.81/(823.883 + 1176.4) = 0.032 грн.
5.1.13 Розробка заходів з техніки безпеки
1) Всі машини та механізми повинні бути обладнані звуковою
сигналізацією. Значення сигналів роз’яснюється всім робочим, пов’язаним із
роботою машин.
2) При огляді робочих органів машин, останні мають бути опущені на
землю.
3) Забороняється рух машин та механізмів на відстані менш 2.5 м від
бровки котлована.
4) Забороняється знаходження людей в зоні дії машин (для екскаватора
– небезпечна зона 12.8 м).
5) Забороняється знаходження водія у кабіні автомобіля під час
завантвження.
Арк.
192 ПЗ Б – 24ск
5.2 Загальні рішення по організації будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [35] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 18;
- підготовчий період – 3;
- передача обладнання в монтаж – 10-14;
- монтаж обладнання – 6/11-16.
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зводяться в таблиці 5.10.
Таблиця 5.10 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
№ Одиниці Загальна
Робота, формула підрахунків 1-а ділянка 2-а ділянка
п/п виміру кількість
1 2 3 4 5 6
Роботи підготовчого періоду
1 Планування майданчика м2 10670 10670
2 Влаштування тимчасових будівель і
споруд
а) навіс м2 50 50
б) туалет очко 4 2х2
в) душова ріжок 4 2х2
3 Влаштування тимчасового водогону м.п. 548 548
4 Влаштування тимчасової каналізації м.п. 220 220
5 Влаштування тимчасових доріг м 432 432
6 Влаштування тимчасового м.п. 483 483
електроосвітлення
7 Влаштування слабострумних мереж
а) радіо м.п. 300 300
б) телефон м.п. 300 300
8 Влаштування тимчасової огорожі м.п. 483 483
майданчика
Підземні роботи
1 Розробка грунту бульдозером м3 823.88 823.88
2 Розробка грунту екскаватором у м3 1176.4 550.09 626.31
відвал
3 Зрізка недобору грунту м3 82.35 38.51 43.84
механізованим способом
4 Монтаж збірних залізобетонних шт. 56 28 28
фундаментів під колону
5 Монтаж збірних залізобетонних шт. 20 10 10
фундаментів під фахверкову колону
9 Монтаж збірних залізобетонних шт. 87 20 22
фундаментних балок
10 Зворотня засипка грунту механізо- м3 948.38 437.71 510.67
ваним способом з пошаровим
ущільненням
Влаштування бетонної основи під підлогу
1 Ущільнення грунту щебенем м2 5148 2376 2772
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Продовження таблиці 5.10
1 2 3 4 5 6
2 Влаштування оклеєчної м2 5148 2376 2772
гідроізоляції
3 Влаштування підстилаючого шару м2 5148 2376 2772
із щебеню
4 Влаштування бетонної силової м2 5148 2376 2772
плити товщиною 100 мм
Монтаж конструкцій каркасу
1 Монтаж збірних залізобетонних шт. 30 14 16
колон крайнього ряду
2 Монтаж збірних залізобетонних шт. 35 7 8
колон середнього ряду
3 Монтаж збірних залізобетонних шт. 20 10 10
фахверкових колон
3 Монтаж збірних залізобетонних шт. 26 12 14
підкранових балок
4 Монтаж елементів покриття
а) збірних залізобетонних шт. 45 21 24
крокв’яних ферм
б) збірних залізобетонних плит шт. 286 132 154
покриття
5 Монтаж збірних залізобетонних
стінових панелей
а) площею до 10 м2 шт. 451 219 232
б) площею більше 10 м2 шт. 22 11 11
6 Монтаж металевих віконних блоків шт. 66 30 36
7 Монтаж металевих вертикальних шт. 8 4 4
зв’язків
8 Монтаж залізобетонної рами воріт шт. 6 3 3
Влаштування покрівлі
1 Влаштування оклеєчної м2 5148 2376 2772
пароізоляції в 2 шари
2 Укладка плитного утеплювача м2 5148 2376 2772
3 Влаштування цементної стяжки м2 5148 2376 2772
товщиною 20 мм
4 Влаштування рулонної покрівлі з м2 5148 2376 2772
руберойду в 3 шари
Влаштування підлоги
1 Влаштування бетонної підлоги м2 5148 2376 2772
Опоряджувальні роботи
1 Фарбування фасаду вапном м2 3484.8 3484.8
2 Влаштування відмостки м 288 288
3 Фарбування поверхні всередині м2 8632.8 4071.6 4561.2
приміщення вапном
4 Фарбування масляними фарбами м2 2660 1210 1450
металевих поверхонь
5 Засклення віконних блоків м2 475.2 216 259.2
Монтаж технологічного обладнання
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Продовження таблиці 5.10
1 2 3 4 5 6
1 Монтаж технологічного обладнання грн. 49038 22633 26405
Наладка і пуск технологічного обладнання
1 Наладка і пуск технологічного грн. 5395 2490 2905
обладнання
Внутрішні санітарно-технічні роботи
1 Внутрішні санітарно-технічні грн. 15073 6957 8116
роботи
Внутрішні електро-технічні роботи
1 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 46472 8116 9469
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними –
підземні роботи. Після цього влаштовують бетонну основу під підлогу та
монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають
влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-
технічні та електро-технічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано,
виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім – влаштування підлоги.
Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання
об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин.
В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу і
монтаж конструкцій каркасу.
Розробка траншей під фундаменти та зрізка недобору грунту
здійснюються за допомогою екскаватора марки ЭО-3111А. Колони, підкранові
балки та елементи покриття монтуються краном КТА-21. Стінові панелі
монтуються краном КС-4362.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії без додаткових
перевантажувальних операцій і монтуються з транспортних засобів. Для
перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт.
Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення
безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який
період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами,
які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку
робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути
влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні
забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних
механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На
тупікових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні майданчики.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках постійних
існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування тимчасових
доріг над підземними мережами і безпосередньо біля прокладених комунікацій
або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині
ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи
розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались
робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять
робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 2.7 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь
доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 15 км
від будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також
автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 5 км від будівельного
майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного
виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів,
підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним
методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників
постійного складу, оснащені відповідним набором інструменту і будівельних
машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на
різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є прогресивною
і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на
складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки)
і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того,
щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі,
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на дві ділянки по деформаційним швам і роботи
проектуються поточним методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті, коли величина ділянки не однакова, застосовується
метод окремих потоків. Згідно цього методу, будівництво організовується
окремими потоками, диференційованими по групам будівельних процесів, які
виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має свої параметри потоку, які
відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі параметри ув’язуються
між собою в єдиний потік комплекса робіт. Включати в потік всі будівельні
процеси не обов’язково. Крок потоку між окремими процесами може бути не
однаковим.
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини:
бульдозер ДЗ-42; екскаватор ЭО-3111А. Монтаж конструкцій каркасу
виконується баштовим кранами КС-8162 та КС-4362. Для перевезення
великогабаритних конструкцій використовується спеціалізований
автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л зі змінними напівпричепами:
панелевозом, колоновозом, фермовозом. Сипучі матеріали перевозяться
автосамоскидами марки ЗИЛ ММЗ-555. Бетонна суміш перевозиться
автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
5.2.6 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані
установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
-фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування,
перетирання, розмішування масляних фарб;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю
бітумних мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок складських майданчиків
Таблиця 5.11 – Розрахунок майданчика складів
Необхід- Коефіці- Запас
ність єнти матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
Рубе-
1 103 шт 1334 12.9 1.1 1.3 10 14.3 184.5 25 7.38 0.6 12.3 12 4·3 На-віс
роїд
2 Бітум 103 т 52 0.5 1.1 1.3 12 17.2 8.68 1.2 7.2 0.6 12.1 12 4·3 На-віс
Ще-
3 132 м3 543.6 4.12 1.1 1.3 10 14.3 58.9 0.7 84.2 0.6 140.3 144 12·12 Відк.
бінь
4 Фарба 40 т 0.61 0.015 1.1 1.3 12 17.2 0.262 1 0.262 0.6 0.437 1 1·1 Закр.
5 Вапно 56 т 1.4 0.025 1.1 1.3 12 17.2 0.43 2 0.215 0.6 0.36 1 1·1 Закр.
6 Скло 29 м2 475.2 16.4 1.1 1.3 10 14.3 234.3 65 3.6 0.6 6 6 3·2 Закр.
7 Труби 20 т 12.1 0.61 1.1 1.3 12 17.2 10.4 2 5.2 0.6 8.67 9 1.5·6 На-віс
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у
зону дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень
та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як
максимальний за довжиною елемент – ферма довжиною 18 м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 18 м, а зовнішній – 24 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху
транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які
регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху
автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на
поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах,
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків,
які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці
елементи мають прив’язочні розміри.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий
період, Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн·К1·К2
Розрахунковий запас матеріалів,
Рскл
Норма збереження матеріалів на 1
м2 площі складу, n
Корисна площа складу, F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу, S=F/β
Прийнята площа складу, S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий, закритий)
Тип конструкцій складу
5.3.3 Визначення необхідності в побутових
і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та
виробничі. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число
робітників визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та
графіків руху робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.12 для
кожного типу споруд.
Таблиця 5.12 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Розра-
Значення
Групуваня та хункова Розра- Прий-
показника Розміри в Кіль-
№ найме- кількість хункова нята
на 1 пра- плані Тип будинку кість,
п/п нування робітни- площа, площа,
цюючого, УТС шт.
будинків ків і служ- 2 м2 м2
м
бовців
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Гардеробна Побутовий вагон
а) чоловіча 32 0.9 28.8
б) жіноча 13 0.9 11.7
Приміщення
для
обігріван-
2 36 1 36 Побутовий вагон
ня, відпочин-
ку та прий-
мання їжі
3 Сушильна 36 0.2 7.2 Побутовий вагон
4 Умивальна 36 0.05 1.8 Побутовий вагон
Разом 85.5 9·2.7 Побутовий вагон 97.2 4
Контейнерна,
5 Медпункт 45 20 3·6 18 1
дерев’яна
Виконроб-
6 3 48 9·2.7 Побутовий вагон 48.6 2
ська
Збірно-розбірна,
7 Туалет 45 0.086 3.87 2.4·2.8 13.44 2
дерев’яна
Диспет-
8 3 7 21 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
черська
9 Душові
а) чоловічі 16 0.43 6.88 4·3 Збірно-розбірна 12 1
б) жіночі 10 0.43 4.3 4·3 Збірно-розбірна 12 1
Кабінет по
охороні
праці,
10 техніці 2 20 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
безпеки та
пожежній
безпеці
Червоний
11 45 24 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
куточок
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
5.3.4 Організація водозабезпечення та
розрахунок тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період
будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.42)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-
питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.43)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 45 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8 год.
Qгосп = 20·45·2/3600·8 = 0.063 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.44)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 36 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Qсгп = 50·36/60·45 = 0.667 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за
формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.45)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3,
Sкран = 400 л/шт.;
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11.33 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524.8 год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2.
Qвп = 300·11.33·1.5·1.2/3600·82 + 400·2·1.5·1.2/3600·524.8 = 0.021 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з
розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен
струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже:
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Qзаг = 0.063 + 0.667 + 0.021 + 10 = 10.751 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш
напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння
пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за
формулою:
D = 4 Q 1000/π v
заг , (5.46)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D = 4 10.7511000/3.14 1.5 = 95.6 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ДСТУ, тобто,
приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється
у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень,
визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на
БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Р К Р К
с 1с Т 2с
Рр = ( + + К3с Рсв + Роз) α, (5.47)
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Таблиця 5.23 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат
Загальні витрати
Обсяг або енергії на
Найменування споживачів електроенергії,
кількість одиницю
кВт
вимірювання, кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КС-4362 ЭМ, шт. 1 85 85
Кран КС-8162, шт. 1 325 325
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Прдовження таблиці 5.23
1 2 3 4
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Рс 507.2
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29
Склади, м2 70 0.03 2.1
Побутові приміщення, м2 553.74 0.15 83.1
Підсумок Ров 92.49
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м2 1854 0.03 55.62
Підсумок Роз 55.62
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.34·507.2/0.425 + 0.8·92.49 + 55.62)·1.05 ≈ 535.4 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 535.4 кВ·А, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.48)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
р=0.3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =
= 1000 Вт).
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної
конструкції.
При монтажі колон (S = (18 + 2·3)·(24 + 2·12) = 1152 м2):
n = 0.3·20·1152/1000 = 6.9 ≈ 7 шт.
При монтажі підкранових балок (S = (36 + 2·3)·(24 + 2·12) = 2016 м2):
n = 0.3·20·2016/1000 = 12.1 ≈ 13 шт.
При монтажі елементів покриття (S = (12 + 2·3)·(24 + 2·12) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі стінових панелей (S = (6 + 2·3)·24 = 288 м2):
n = 0.3·20·288/1000 = 1.73 ≈ 2 шт.
Арк.
192 Б –24ск ПЗ
5.3.6 Таблиця вихідних даних для складання сіткового
графіка
Таблиця 5.14 – Вихідні дані для складання сіткового графіка
№ Комплекс робіт Об’єм роботи Норматив- Норма на одиницю
п/п не виміру
Одиниці Кіль-
джерело
виміру кість
маш.-год люд.-год
маш.-зм. люд.-дн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Роботи підготовчого
1 Планування майданчика 1-2 1000 м2 14.408 1-32-2 0.28 -
0.034
2 Влаштування тимчасових будинків 2-4
і споруд:
а) влаштування навісу м2 50 У.п. - 0.984
0.12
б) влаштування туалету на 2 очка шт. 2 У.п. - 78.72
9.6
в) влаштування душової на 2 ріжка шт. 2 У.п. - 52.48
6.4
3 Влаштування тимчасового 4-6 100 м 5.48
водогону:
а) із заглибленням із сталевих труб 100 м 3.28 У.п. - 311.6
діаметром 100 мм 38
б) по поверхні землі із сталевих 100 м 2.2 У.п. - 32.8
труб діаметром 25 мм 4
4 Влаштування тимчасової 6-7 100 м 2.2 У.п. - 352.6
каналізації з чавунних труб 43
діаметром 100 мм із заглибленням
5 Влаштування тимчасових доріг 2-3 км 0.432 У.п. - 1426.8
профільованих покращених піском 174
при ширині 6 м
6 Влаштування тимчасового 5-7 100 м 4.83 У.п. - 132.02
електроосвітлення 16.1
7 Влаштування слабострумних 3-7 100 м 6
мереж:
а) радіо 100 м 3 У.п. - 24.6
3
б) телефон 100 м 3 У.п. - 24.6
3
8 Влаштування тимчасової огорожі 2-5 100 м2 9.66 10-31-4 - 136
майданчика 16.58
Підземні
9 Розробка грунту екскаватором у 8-9 3
1000 м 0.550 1-11-8 17.8 -
відвал на Ід. 2.17
10 Розробка грунту екскаватором у 9-10 3
1000 м 0.63 1-11-8 17.8 -
відвал на ІІд. 2.17
12 Розробка грунту бульдозером 7-8 100 м3
8.24 1-27-7 9.89 -
1.21
13 Зрізка недобору грунтту 9-11 м3
1000 0.039 1-17-2 9.65 -
механізованим способом на Ід. 1.18
14 Зрізка недобору грунтту 12-14 3
1000 м 0.044 1-17-2 9.65 -
механізованим способом на ІІд. 1.18
16 Монтаж збірних залізобетонних 11-13 м3
91.16
фундаментів та фундаментних
балок на Ід.:
Попередні
роботи
Код роботи
Продовження таблиці 5.14
1 2 3 4 5 6 7 8 9
а) монтаж фундаментів 100 шт. 0.38 7-1-7 74.5 301
9.08 36.7
б) монтаж фундаментних балок 100 шт. 0.20 7-1-15 40.7 451
4.96 55
17 Монтаж збірних залізобетонних 15-18 м3
92.7
фундаментів та фундаментних
балок на ІІд.:
а) монтаж фундаментів 100 шт. 0.38 7-1-7 74.5 301
9.08 36.7
б) монтаж фундаментних балок 100 шт. 0.22 7-1-15 40.7 451
4.96 55
19 Зворотня засипка грунту 13-17 м3
1000 0.44 1-31-5 4.5 -
механізованим способом з 0.55
пошаровим ущільненням на Ід.
20 Зворотня засипка грунту 19-21 1000 м3
0.51 1-31-5 4.5 -
механізованим способом з 0.55
пошаровим ущільненням на ІІд.
Влаштування бетонної
24 Ущільнення грунту щебенем на 17-23 100 м2 23.76 11-1-2 - 7.19
Ід. 0.88
25 Ущільнення грунту щебенем на 24-25 100 м2 27.72 11-1-2 - 7.19
ІІд. 0.88
27 Влаштування оклеєчної 23-27 100 м2 47.52
гідроізоляції та пістилаючого шару
із щебеню на Ід.:
а) влаштування оклеєчної 100 м2 23.76 11-3-1 - 31.2
гідроізоляції 3.8
б) влаштування пістилаючого шару 1 м3
237.6 11-1-6 - 3.52
із щебеню 0.43
28 Влаштування оклеєчної 28-29 100 м2 55.44
гідроізоляції та пістилаючого шару
із щебеню на ІІд.:
а) влаштування оклеєчної 100 м2 27.72 11-3-1 - 31.2
гідроізоляції 3.8
б) влаштування пістилаючого шару 1 м3
277.2 11-1-6 - 3.52
із щебеню 0.43
30 Влаштування бетонної силової 27-31 3
100 м 2.376 6-1-1 - 137
плити товщиною 100 мм на Ід. 16.7
31 Влаштування бетонної силової 32-33 100 м3
2.772 6-1-1 - 137
плити товщиною 100 мм на ІІд. 16.7
Монтаж конструкцій
33 Монтаж збірних залізобетонних 31-35 м3
120.24
колон та металевих зв’язків на Ід.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.21 7-4-8 193 1850
колон крайнього та середнього 23.54 225.61
рядів
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт 0.1 7-3-7 171 1320
фахверкових колон, m=6.1 т 20.85 160.98
в) монтаж вертикальних металевих 1 т 3.6 9-11-7 1.22 24.6
зв’язків 0.149 3
34 Монтаж збірних залізобетонних 36-37 м3
133.86
колон та металевих зв’язків на ІІд.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.24 7-4-8 193 1850
колон крайнього та середнього 23.54 225.61
рядів
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.10 7-3-7 171 1320
фахверкових колон, m=8.1 т 20.85 160.98
Продовження таблиці 5.14
1 2 3 4 5 6 7 8 9
в) монтаж вертикальних металевих 1 т 3.6 9-11-7 1.22 24.6
зв’язків 0.149 3
991
120.8
991
120.8
39 Монтаж елементів покриття на 40-44 м3
230.06
Ід.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.07 7-10-6 186 1210
крокв’яних ферм L=18 м, m=7.3 т 22.7 147.6
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.14 7-10-11 214 1440
крокв’яних ферм L=24 м, m=14.9 т 26.1 175.61
в) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.32 7-11-6 33.7 285
плит покриття L=6 м, S=18 м2 4.12 34.76
40 Монтаж елементів покриття на 45-46 м3
265.88
ІІд.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.08 7-10-6 186 1210
крокв’яних ферм L=18 м, m=7.3 т 22.7 147.6
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.16 7-10-11 214 1440
крокв’яних ферм L=24 м, m=14.9 т 26.1 175.61
в) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 1.54 7-11-6 33.7 285
плит покриття L=6 м, S=18 м2 4.12 34.76
42 Монтаж огороджуючих 44-48 м3
128.56
конструкцій на Ід.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 2.19 7-14-1 85 660
стінових панелей площею до 10 м2 10.37 80.49
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.11 7-14-2 110 806
стінових панелей площею більше 13.41 98.29
10 м2
в) монтаж металевих віконних 100 м2 2.16 9-5-1 15.1 111
блоків 1.84 13.54
г) монтаж залізобетонної рами 1 т 19.05 9-7-4 2.35 35.1
воріт 0.29 4.28
д) зведення цегляних стін м3
298.3 8-5-1 4.05
0.49
43 Монтаж огороджуючих 49-50 м3
135.45
конструкцій на ІІд.:
а) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 2.32 7-14-1 85 660
стінових панелей площею до 10 м2 10.37 80.49
б) монтаж збірних залізобетонних 100 шт. 0.11 7-14-2 110 806
стінових панелей площею більше 13.41 98.29
10 м2
в) монтаж металевих віконних 100 м2 2.59 9-5-1 15.1 111
блоків 1.84 13.54
г) монтаж залізобетонної рами 1 т 19.05 9-7-4 2.35 35.1
воріт 0.29 4.28
д) зведення цегляних стін м3
123.5 8-5-1 4.05
0.49
Влаштування
45 Влаштування покрівлі на 52-56 100 м2 95.04
Ід.:
а) влаштування оклеєчної 100 м2 23.76 12-9-6 - 26.4
пароізоляції в 2 шари 3.22
б) укладка плитного утеплювача 100 м2 23.76 12-9-1 - 42.5
5.18
Продовження таблиці 5.14
1 2 3 4 5 6 7 8 9
в) влаштування цементної стяжки 100 м2 23.76 12-10-1 - 14.65
товщиною 20 мм 1.79
г) влаштування рулонної покрівлі з 100 м2 23.76 12-1-1 - 49.7
руберойду в 3 шари 6.06
46 Влаштування покрівлі на 57-58 100 м2 110.88
ІІд.:
а) влаштування оклеєчної 100 м2 27.72 12-9-6 - 26.4
пароізоляції в 2 шари 3.22
б) укладка плитного утеплювача 100 м2 27.72 12-9-1 - 42.5
5.18
в) влаштування цементної стяжки 100 м2 27.72 12-10-1 - 14.65
товщиною 20 мм 1.79
г) влаштування рулонної покрівлі з 100 м2 27.72 12-1-1 - 49.7
руберойду в 3 шари 6.06
Влаштування
48 Влаштування бетонної підлоги 66-70 100 м2 23.76 11-11-1 - 44.44
товщиною 50 мм на Ід. 5.42
49 Влаштування бетонної підлоги 70-71 100 м2 27.72 11-11-1 - 44.44
товщиною 50 мм на ІІд. 5.42
Опоряджувальні
51 Фарбування фасаду вапном 71-73 100 м2 34.85 15-156-1 - 6.1
0.74
52 Фарбування поверхні всередині 56-62 100 м2 40.72 15-153-2 - 4.6
приміщення вапном на Ід. 0.56
53 Фарбування поверхні всередині 63-64 100 м2 45.61 15-153-2 - 4.6
приміщення вапном на ІІд. 0.56
55 Фарбування масляними фарбами 62-66 100 м2 12.1 15-164-8 - 68
металевих поверхонь на Ід. 8.29
56 Фарбування масляними фарбами 67-68 100 м2 14.5 15-164-8 - 68
металевих поверхонь на ІІд. 8.29
58 Влаштування відмостки 72-73 100 м2 2.88 11-1-2, - 51.63
11-11-1 6.3
59 Засклення віконних блоків на Ід. 48-52 100 м2 2.16 15-202-3 - 45.3
5.52
60 Засклення віконних блоків на ІІд. 53-54 100 м2 2.59 15-202-3 - 45.3
5.52
Монтаж технологічного
62 Монтаж технологічного грн. 22633 Виробіток 50 грн./люд.-день
обладнання на Ід.
63 Монтаж технологічного 52-60 грн. 26405 Виробіток 50 грн./люд.-день
обладнання на ІІд.
Наладка і пуск
65 Наладка і пуск технологічного грн. 2490 Виробіток 50 грн./люд.-день
обладнання на Ід.
66 Наладка і пуск технологічного 60-73 грн. 2905 Виробіток 50 грн./люд.-день
обладнання на ІІд.
Внутрішні санітарно-технічні
68 Внутрішні санітарно-технічні грн. 6957 Виробіток 50 грн./люд.-день
роботи на Ід.
69 Внутрішні санітарно-технічні 52-73 грн. 8116 Виробіток 50 грн./люд.-день
роботи на ІІд.
Внутрішні електро-технічні
71 Внутрішні електро-технічні роботи грн. 8116 Виробіток 55 грн./люд.-день
на Ід.
72 Внутрішні електро-технічні роботи 52-61 грн. 9469 Виробіток 55 грн./люд.-день
на ІІд.
Трудомісткість на весь обсяг Основні Виконавець
механізми
маш.-змін люд.-днів Назва Кіль- Бригада Організація
нор- прий- нор- прий- кість Професія, Кіль-
мат нята мат нята розряд кість
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
періоду
0.49 1 - - Бульдозер 1 Машиніст 1 1 1 14.408
ДЗ-42
38 33 - - 11 1 3
- - 6 Монтажники 3
- - 19.2 Монтажники 2
Сантехніки 2
- - 12.8 Монтажники 2
Сантехніки 2
133.4 133 - - 11 1 12 0.46
- - 124.6 Електрозвар- 8
ники
- - 8.8 Сантехніки 3
БМУ-3
- - 94.6 84 - - Електрозвар- 8 1 7 0.314
ники
Сантехніки 4
- - 75.17 66 - - Дорожники 11 1 6 0.071
- - 77.76 70 - - 10 1 7 0.69
Електрики
18 12 - - 12 1 1 6
Електрики
- - 9
- - 9
- - 160.16 160 - - Теслі 10 1 16 0.6
роботи
1.19 1 - - 1 1 0.55
Екскава- Машиніст 1
тор
1.37 1 - - ЭО-3111 1
Машиніст 1 1 0.63
А 1
9.97 9 - - Бульдозер 1 1 9 0.92
ДЗ-42 1 Машиніст
БМУ-3
0.046 1 - - 1 1 1 0.039
Екскава- Машиніст
тор
ЭО-3111 1
0.052 1 - - 1 1 0.044
А Машиніст 1
4.442 4 24.95 24 2 2 22.79
Кран Монтажники 5
КС-4362 1
Машиніст 1
Арк.
7.06010101 Б-01 ПЗ
Змінність
Тривалість
Потік в зміну
Вартість,
грн.
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
3.45 13.95
0.992 11
4.54 4 26.05 24 2 2 23.175
Кран Монтажники 5
КС-4362 1
Машиніст 1
3.45 13.95
1.09 12.1
0.242 1 - - 1 1 0.44
Бульдозер
ДЗ-42 1 Машиніст 1
0.28 1 - - 1 1 0.51
Бульдозер
ДЗ-42 1 Машиніст 1
основи під підлогу
- - 20.91 20 - - 1 2 11.88
Різнороби 10
- - 24.39 24 - - 1 2 13.86
Різнороби 12
- - 192.46 192 - - 1 16 2.97
Покрівельни-
12
ки
- - 90.29
- - 102.17
БМУ-3
- - 224.54 216 - - 1 18 3.08
Покрівельни-
12
ки
- - 105.34
- - 119.2
- - 39.68 40 - - Бетонуваль- 1 4 0.594
10
ники
- - 46.29 40 - - Бетонуваль- 1 4 0.693
10
ники
каркасу
7.57 10 74.28 70 Кран КС- Машиніст 1 2 5 12.02
8162 1
Монтажники 6
4.94 47.38
2.09 16.1
0.54 10.8 0.36
«Вікторія-1»
8.28 10 81.05 80 Кран КС- Машиніст 1 2 5 13.4
8162 1
Монтажники 7
5.65 54.15
2.09 16.1
Арк.
7.06010101 Б-01 ПЗ
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
0.54 10.8 0.36
Машиніст
Монтажники
Машиніст
Монтажники
10.68 10 80.8 80 Кран КС- Машиніст 1 2 5 23
8162 1
Монтажники 7
1.59 10.33
3.65 24.59
5.44 45.88
12.34 12 93.44 96 Кран КС- 1 Машиніст 1 2 6 22.16
8162
Монтажники 7
1.82 11.81
4.18 28.1
6.34 53.53
33.68 32 444.03 416 Машиніст 1 2 16 4.02
Кран
КС-4362 1 Монтажники 6
Муляри 6
22.71 176.27
1.48 10.81
3.97 29.25
5.52 81.53
146.17
35.83 34 374.67 352 Машиніст 1 2 22 3.08
Кран
КС-4362 1 Монтажники 4
Муляри 3
24.06 186.74
1.48 10.81
4.77 35.07
5.52 81.53
60.52
покрівлі
- - 386.14 375 - - Покрівельни- 1 25 3.8
15
ки
- - 76.51
«Промбуд»
- - 123.1
Арк.
7.06010101 Б-01 ПЗ
10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
- - 42.53
- - 144
- - 450.48 432 - - Покрівельни- 16 1 27 4.11
ки
- - 89.26
- - 143.6
- - 49.62
- - 168
підлоги
- - 128.78 110 - - Бетонуваль- 1 22 1.08
5
ники ЗАТ БУ
- - 150.24 143 - - Бетонуваль- «Опорядбуд» 1 11 2.52
13
ники
роботи
- - 25.79 24 - - 1 3 11.62
Маляри 8
- - 22.8 21 - - 1 3 13.57
Маляри 7
- - 25.54 24 - - 1 3 15.2
Маляри 8
- - 100.31 96 - - 1 16 0.78
Маляри 6
ЗАТ БУ
- - 120.21 110 - - «Опорядбуд» 1 11 1.32
Маляри 10
- - 18.14 18 - - Бетонуваль- 1 2 1.44
9
ники
- - 11.92 12 - - 1 2 1.08
Скляри 6
- - 14.3 14 - - 1 2 1.26
Скляри 7
обладнання
980.76 975 Монтажники 15 «Мехбуд» 1 65 754.4
технологічного обладнання
- -
КОУ
87.9 80 Наладчики 5 «Системавто- 1 16 355.7
- -
матика»
роботи
- -
301.46 290 Сантехніки 10 БУ-525 1 29 496.9
- -
роботи
- -
319.76 315 Електрики 5 БУ-424 1 63 279.1
- -
Арк.
7.06010101 Б-01 ПЗ
6 Охорона праці та безпека в надзвичаних ситуаціях
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуації робітників на
об`єкті
При будівництві виробничого цеху по виготоленню деревно-стружкових
плит для забезпечення безпеки на об’єкті слід дотримуватись норм та вказівок
прийнятих згідно [37,38].
Будівельний майданчик огороджується парканом, на в’їзді до будівельного
майданчика встановлюють дорожні знаки, схема руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При
роботі у темний період територія будівельного майданчика освітлюється
прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і
горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машинами та
механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання,
інструктаж і медогляд. Також перед початком земляних робіт встановлюють
знаки, які вказують на місця розташування підземних комунікацій. Розробка
ґрунту в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій
допускається тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними
інструментами (ломи, кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється.
Земляні роботи виконуються згідно проекту виконання робіт з урахуванням
наявності існуючих споруд.
Особлива увага звертається на те, що до початку розробки ґрунту виконують
всі заходи щодо відведення поверхневих і грунтових вод. Провадження робіт у
виїмках з укосами в місцях, які зазнавали зволоження, дозволяється тільки після
ретельного огляду майстром стану ґрунту укосів і вживання відповідних заходів
безпеки. При закладанні траншей і котлованів без кріплень в межах призми
обвалення ґрунту забороняється складування обладнання, матеріалів, установка
механізмів, рух машин, прокладка рейкових шляхів і т. д.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. У місцях переходу
робітників через траншеї глибиною більше за 1 м, влаштовують перехідні містки
шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті 1,1 м. Перед спуском
робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3 м і при настанні
відлиги майстр перевіряє стійкість укосів, кріплення і вживає заходів по
забезпеченню безпеки робіт.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне
освітлення, [37].
Випадки виробничого травматизму при проводженні земляних робіт можливі
також через мимовільне переміщення будівельних машин і механізмів, втрату
машинами стійкості і недостатньої кваліфікації робітників, керуючих машинами,
[39].
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану,
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
розміщують з одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки.
Валуни, камені, відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки, видаляють.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних
комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу
організацій, які експлуатують ці комунікації та під наглядом виконроба або
майстра, [37].
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту,
огороджують.
Грунт, виданий з виємки, розташовують на відстані не меньше 0.5 м від
брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в
межах призми обвалення грунту.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його
ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів,
фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних
кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і
надійність, [38].
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран встановлюють на
надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів періодично
перевіряються. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування
періодично випробовують і при необхідності вибраковують. Перед початком
робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним
навантаженням.
Перед монтажними роботами перевіряють надійність петель для строповки
вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з
використанням кранів, завершують.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які
мають велику парусність.
Для забезпечення проведення робіт у нічний час доби влаштовують штучне
освітлення: висота підвісу світильників над рівнем робочого майданчика не
нижче 2,5 м. При неможливості виконання цієї вимоги - напруга в
освітлювальній мережі не більше 72 В. Створювана штучна освітленість
становить, [37,38]:
⎯ робочої дільниці - не менше 25 лк;
⎯ площі складування - 10 лк;
⎯ під'їзні шляхи - 1 лк;
⎯ З агальне освітлення - 2 лк.
Для забезпечення безпечних умов роботи в зимових умовах додержуються
наступних заходів, [34,35]:
1. Під'їзні шляхи і пішохідні доріжки своєчасно очищають від снігу і
посипають піском або золою.
2. Місця складування будівельних матеріалів повністю очищають від снігу
і льоду. Інакше штабелі конструкцій при підтаванні можуть обвалитися і
доведеться викликати НВ.
3. Періодично видаляють крижані бурульки які утворилися, над входами в
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
будівлі, тротуарами, місцями проходів і проїздів.
4. Щоб уникнути обвалення покрівель від снігового навантаження дахи
очищають від снігу і льоду, заздалегідь захистивши небезпечну зону скидання
снігу.
5. Для захисту робітників від несприятливих метеорологічних умов
передбачають приміщення для обігріву працюючих розмірами, визначеними з
розрахунку 0,1 м2 на одну людину в найчисленнішій зміні, але не менше 8 м2.
Температура повітря в цих приміщеннях складає не нижче за +22оС.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних
мастик і підготовкою рулонних матеріалів, мають спецодяг, захисні окуляри і
респіратори.
Покрівельні мастики готують на спеціальних майданчиках, віддалених не
меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від
брівки траншеї або котловану, [29]. Котли для варки бітумних мастик щільно
закриваються кришками, їх заповнюють не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла
знаходиться комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати
відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними
розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум вливають в розчинник, а не
навпаки.
Місця проведення тимчасових зварювальних та інших вогняних робіт
визначаються тільки письмовим дозволом особи, відповідальної за пожежну
безпеку об'єкта, - керівника установи, цеха, лабораторії, майстерні, складу і т.п.
При роботі на даху робітники надягають спецодяг, спецвзуття та запобіжні
паски.
Вогненебезпечні малярні склади зберігають тільки в спеціальних
вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними
речовинами ведуть робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники
захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими
засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт заземляють корпуса вібраторів. При цьому
мають на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з
вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається
можливість враження робітників струмом, [39].
При проведенні електропрогріву в зимовий час, окрім обмеження доступу
людей до місця прогріву шляхом встановлення огорожі та попереджуючих
знаків, в зоні прогріву вмикають червону сигнальну лампу. Бетонування, а також
всі роботи, пов’язані з перемиканням електродів, замірами температури,
полагодженням лінії та інше, проводяться лише при вимкнутому струмі.
Бетононасоси встановлюються в приямках з таким розрахунком, щоб навколо
них залишались проходи шириною не менше 1м. При продувці бетоновода (в
зимовий час) стиснутим повітрям робітники не наближуються до вихідного
отвору бетоноводу на відстань меньше 10м.
При монтажних роботах особлива увага звертається на роботу гусеничного
крану. Безпека його використання забезпечується відповідністю вантажно-
технічних характеристик крану масі вантажів, виконням вимог по влаштуванню
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
та експлуатації підкранових шляхів, охорони небезпечної зони, зупиненню крана
при грозі та при вітрі більше 15 м/с.
При застосуванні механізованих засобів випробовувати монтажні пристрої.
Складування матеріалів і конструкцій виконувати з урахування
протипожежних відстаней, висотою не більше передбаченої нормативними
вимогами для даного матерілу.
Транспортування важких вантажів, великогабаритних вантажів, а також
небезпечних вантажів виконується спецтранспортом із погодженням в ДАІ.
Таким вантажем є баштовий кран в транспортувальному положенні.
При виконанні кам’яних робіт необхідно суворо дотримуватись правил
техніки безпеки, що регламентовані в [ 37 ].
Риштування повинні відповідати встановленим вимогам в частині міцності
та стійкості. Настили риштувань огородити поручнями висотою не нижче ніж 1
м із бортовою дошкою. Навантаження на риштування не повинні перевищувати
допусків.
При кладці із внутрішніх риштувань стін висотою більше 7 м по всьому
периметру будівлі необхідно влаштовувати захисні козирки у вигляді настилу на
кронштейнах. Перший ряд козирків улаштовують на висоті не більше 6 м від
рівня землі, а послідуючі через кожні 6-7 м. Над входами в сходинкові клітини
влаштовують суцільні навіси розміром у плані не менше 22 м.
При складуванні на будівельному майданчику цеглу в пакетах на піддонах
укладати не більше ніж у два яруси, у контейнерах – в один ярус, без
контейнерів – висотою не більше 1.7 м, [37].
До засобів колективного захисту, що застосовуються при веденні робіт
перед’являються такі вимоги, [38,39]: засоби колективного захисту
виготовляють за технічною документацією, яка розроблена та затверджена у
встановленому порядку; перед початком експлуатації засоби колективного
захисту випробувати статичним навантаженням, первищеним за нормативну на
20%, а під’йомні підмостки, крім того, динамічним навантаженням, первищеним
над нормативним на 10%; випробовування виконати за методикою, яка вказана в
ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження
приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються
задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин
в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих
елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти
акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного
захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли
курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку
знань спеціальною екзаменаційною комісією, [37].
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що
мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на
рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче
четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах
робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за
допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін
запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від
характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах,
повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з
верхніх монтажних горизонтів, [37,38].
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на
будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати
попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі
місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені, [37].
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні
пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед
початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в
зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на
поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Захистом від шуму є поперше засоби індивідуального захисту: протишумні
шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні типи
засобів індивідуального захисту, [37]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій , [38]. Для забезпечення віброізоляції
влаштовують розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки
між ними, а також уникають подібності частот власних коливань системи і
частот сил, що її збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів
наносять в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати.
До таких матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25
та інш. Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000
Гц. Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці,
виготовлені із віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з
вібруючою поверхнею, [38,39].
Захист від ультра- та інфразвука, [38]. Захист від ультразвукових коливань
здійснюється тими ж методами, що і захист від шуму. Основну увагу потрібно
приділяти усуненню безпосереднього контакту робітників з коливними
середовищами. Ультразвукове технологічне устаткування ізолюють кожухами
або звукоізолюючими камерами. Внутрішні поверхні камер облицьовуються
звукопоглинаючими матеріалами. Робочі місця можна екранувати. Для
поглинання енергії ультразвука рекомендуються матеріали, подібні до
застосовуваних при зниженні шуму, але з більшою ефективністю на високих
частотах.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Труднощі захисту від інфразвукових хвиль полягають в тому, що стіни і
великі елементи конструкцій починають вібрувати в ритмі інфразвука і не чинять
йому ніякого опору. Інфразвук практично не послаблюється перешкодами, тому
основною задачею захисту людини від шкідливого впливу інфразвука є
виключення чи ослаблення його генерування в самому джерелі. Ефективними
заходами від інфразвука є також застосування методів зниження вібрацій.
6.2 Розрахунок та проектування місцевої системи вентиляції
Місцева вентиляція може бути припливною і витяжною.
Місцева припливна вентиляція
При якій здійснюється концентрована подача припливного повітря заданих
параметрів (температури, вологості, швидкості руху), виконується у вигляді
повітряних душів, повітряних та повітряно-теплових завіс.
Повітряні душі використовуються для запобігання перегріванню
робітників у гарячих цехах, а також для утворення так званих повітряних оазисів
(простір виробничої зони, що різко відрізняється своїми фізико-хімічними
характеристиками від решти приміщення).
Повітряні та повітряно-теплові завіси (рис. 6.1) призначені для запобігання
надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при
необхідності частого відкривання дверей чи воріт. Повітряна завіса створюється
струменем повітря, що подається з вузької довгої щілини, під деяким кутом
назустріч потоку холодного повітря. Канал зі щілиною розміщують збоку, знизу
чи зверху воріт або дверей.
Рис. 6.1. Повітряно-теплові завіси: а - з нижньою подачею повітря; б - з боковою
двосторонньою подачею повітря; в - з боковою односторонньою подачею повітря
Місцева витяжна вентиляція
Забезпечує вловлювання шкідливих виділень (газів, парів, пилу)
безпосередньо в місцях їх виділення, а відтак запобігає їх поширенню в
приміщенні. У промисловості застосовують різноманітні місцеві відсмоктувачі,
які можна умовно поділити на відсмоктувачі відкритого та закритого типу (рис.
6.2).
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Рис. 6.2. Класифікація місцевих відсмоктувачів
Конструкція місцевої витяжки повинна забезпечити максимальне
вловлювання шкідливих виділень при мінімальній кількості вилученого повітря.
Крім того, вона не повинна бути громіздкою та заважати обслуговуючому
персоналу працювати і наглядати за технологічним процесом. Основними
чинниками при виборі типу місцевої витяжки е характеристики шкідливих
виділень (температура, густина парів, токсичність), положення робітника при
виконанні роботи, особливості технологічного процесу та устаткування.
У випадках, коли джерело виробничих шкідливостей можна помістити
всередині простору, обмеженого стінками, місцеву витяжну вентиляцію
влаштовують у вигляді витяжних шаф (рис. 6.3), фасонних укрить, витяжних
камер.
Якщо за умовами технології або обслуговування джерело шкідливостей не
можна ізолювати, тоді встановлюють витяжний зонт або всмоктувальну панель
(рис. 6.4). При цьому потік повітря, що видаляється, не повинен проходити через
зону дихання робітника.
Окремим випадком місцевої витяжної вентиляції е бортові відсмоктувачі
(рис. 6.5), якими обладнують ванни (гальванічні, травильні тощо) чи інші ємності
з токсичними рідинами, оскільки необхідність використання при їх завантаженні
підіймально-транспортного обладнання унеможливлює облаштування витяжних
зонтів чи всмоктувальних панелей. При ширині ванни 1 м і більше необхідно
встановлювати бортовий відсмоктувач з передувом, у якого з одного боку ванни
повітря відсмоктується, а з іншого - нагнітається. При цьому рухоме повітря ніби
екранує поверхню випаровування токсичних рідинних продуктів.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
Рис. 6.3. Витяжні шафи:
а - з верхнім відсмоктуванням; б - з нижнім відсмоктуванням; в - комбіновані; г -
зонт-козирок
Рис. 6.4. Витяжний зонт над (а) та збоку (б) джерела тепла і всмоктувальна
панель (в): 1 - всмоктувальна панель; 2 - екран; 3 - джерело шкідливості
Рис. 6.5. Бортові відсмоктувачі: а- однобортовий; б - двобортовий; в - з
передувом; г – перевернутий
Методи розрахунку систем штучної вентиляції
Основне завдання розрахунку загальнообмінних систем штучної вентиляції
- визначити кількість повітря £ (м3/год), яке необхідно подати або вилучити з
приміщення. При розрахунку вентиляції в цехах повітрообмін, як правило,
визначають розрахунковим шляхом за конкретними даними про кількість
шкідливих виділень (теплоти, вологи, парів, газів, пилу).
1. Для цехів, де виділяються шкідливі речовини, повітрообмін визначають
за кількістю шкідливих газів, парів, пилу, що надходять у робочу зону, з метою
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
розбавлення їх припливним повітрям до гранично допустимих концентрацій:
(6.1)
де U - кількість шкідливої речовини, що надходить у повітря цеху, мг/год;
k1 - гранично допустима концентрація шкідливої речовини, що надходить у
повітря цеху, мг/м3; k2 - концентрація тієї ж шкідливої речовини у припливному
повітрі, мг/м3.
2. Для цехів з виділенням надлишкового тепла кількість припливного
повітря визначається із умови асиміляції цього тепла:
(6.2)
Де Qнад - надлишкове тепло в цеху, кДж/год; С - питома теплоємність
повітря при постійному тиску, що дорівнює 1 кДж/кг, °С; у - густина
припливного повітря, кг/м3; tв - температура повітря, що виходить з цеху, °С; tп -
температура припливного повітря, °С.
3. Для цехів зі значним виділенням водяних парів необхідний повітрообмін
визначається за надлишком вологи:
(6.3)
де G - маса водяних парів, що виділяють різні джерела в приміщення, г/год;
dВ - вологість повітря, що виходить з цеху, г/кг; dп - вологість повітря, що
надходить у цех, г/кг; у - густина припливного повітря, кг/м3.
4. Для приміщень, де немає шкідливих виділень (або кількість їх незначна)
приплив (витяжку) повітря можна визначити за кратністю повітрообміну (к) -
відношенням об'єму повітря, що подається (вилучається) за одиницю часу L
(м3/год), до об'єму приміщення V (м3):
(6.4)
Кратність повітрообміну показує, скільки разів протягом години необхідно
замінити весь об'єм повітря в даному приміщенні для створення нормальних
умов повітряного середовища. Визначивши за довідником кратність
повітрообміну і знаючи об'єм приміщення, можна порахувати кількість
припливного повітря чи витяжки.
5. Для приміщень, де не утворюються шкідливі виділення та надлишкове
тепло і немає необхідності у створенні метеорологічного комфорту можна
використати формулу де L - мінімальна подача повітря на одного працівника
відповідно до санітарних норм (при об'ємі приміщення, що припадає на одного
працівника, до 20 м3 - 30 м3/год, а при об'ємі понад 20 м2 = 20 м3/год); п -
кількість працівників у приміщенні.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
6. При розрахунку місцевої витяжної вентиляції кількість повітря, що
вилучається місцевою витяжкою (зонт, панель, шафа), можна порахувати за
формулою
(6.5)
де F - площа поперечного перерізу отвору місцевої витяжки, м3; v -
швидкість руху вилученого повітря в цьому отворі (приймається від 0,5 до 1,7
м/с у залежності від токсичності та леткості газів та парів, що виділяються).
Для виробничого цеху по виготоленню деревно-стружкових плит при
розрахунку місцевої вентиляції можна застосувати формулу (7.5), так як у
швейному цеху не передбачаєтсья шкідливих викидів та передбачено
вилучення повітяр від робочих місць швачок за допомгою витяжних зонтів.
Площа перерізу отвору місцевої витяжки приймається 0,35х0,35 м:
L=0,35х0,35х0,75х3600=330,75 м3/год.
Отже кількість повітря, що вилучається місцевою витяжкою
становить 330,75 м3/год.
Основні вимоги до систем вентиляції
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-
гігієнічним вимогам:
- створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови
праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
- повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або
розчиняти їх до допустимих концентрацій;
- не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом
засмоктування із суміжних приміщень;
- не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
- бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації;
- не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад,
шуму, вібрацій, потрапляння дощу, снігу тощо).
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у
пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, висувається ціла низка додаткових
вимог, які в цьому розділі не розглядаються.
Кондиціонування повітря
Кондиціонування повітря - це створення та автоматичне підтримування в
приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою
метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для
нормального перебігу технологічного процесу. Кондиціонування повітря може
бути повним та неповним. Повне кондиціонування повітря передбачає
регулювання температури, вологості, швидкості руху повітря, а також
можливість його додаткового оброблення (очищення від пилу, дезінфекції,
дезодорації, озонування). При неповному кондиціонуванні регулюється лише
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
частина параметрів повітря.
Кондиціонування повітря здійснюється кондиціонерами, які поділяються
на центральні та місцеві. Центральні кондиціонери призначені для
обслуговування великих за розмірами приміщень. Оброблення повітря
відбувається в одному центрі, що розташований поза приміщеннями, в яких
здійснюється кондиціонування і зв'язаного з останніми каналами для подачі та
рециркуляції повітря. Місцеві кондиціонери мають малу продуктивність і
обладнуються безпосередньо в невеликих приміщеннях. Такі кондиціонери
зазвичай працюють на зовнішньому повітрі за так званою припливною схемою.
Центральний кондиціонер (рис. 7.6) складається з трьох основних частин:
відділення змішування повітря, промивної камери і відділення другого
підігрівання.
Рис. 6.6. Принципова схема центрального кондиціонера:
1 - камера змішування повітря; 2 - повітряний фільтр; З - калорифер першого
підігрівання; 4 - краплевідділювач; 5 - промивна камера; 6 - форсунки; 7 -
відділення другого підігрівання; 8 – калорифер
У відділенні змішування зовнішнє повітря змішується з відповідною
кількістю повітря з приміщень, а в холодний період року ще й підігрівається
калорифером першого підігрівання. У промивній камері повітря очищується,
зволожується та охолоджується (в теплий період) водою, що розпорошується
форсунками. У відділенні другого підігрівання очищене повітря знову
підігрівається калорифером; його відносна вологість знижується до заданої, після
чого повітря за допомогою вентилятора подається по повітропроводу в
приміщення.
Система кондиціонування оснащується спеціальними пристроями, які
автоматично регулюють за заданими умовами необхідні параметри повітря, а
отже й відповідні характеристики теплоносія та холодної води.
Варто зазначити, що при вирішенні питання щодо доцільності
кондиціонування повітря необхідно враховувати й економічні чинники.
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Даний об'єкт – виробничий цех по виготоленню деревно-стружкових плит в
залежності від особливостей його виробництва і інших характеристик має свою
специфіку. На даному об'єкті виробничий процес здійснюється в ззовні будівлі, сама
споруда виконана з збірного бетону та уніфікованих елементів, територія об'єкту
насичена інженерними, комунальними і енергетичними лініями, густота забудови
становить 30%. Все це дає підставу вважати характерні загальні фактори, які впливають
на підготовку об'єкта до роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. До
цих факторів належать: район розміщення об'єкту, внутрішнє планування і забудова
території об'єкту, системи енергопостачання, технологічний процес, виробничий зв'язок
об'єкту, системи управління, підготовленість об'єкту до відбудови виробництва і інше,
[37,39].
Район розміщення об'єкту був вивчений за мапою (планами). Проводиться
аналіз топографічного розміщення об'єкту: характер забудови території, яка
оточує об'єкти (структура, густота, тип забудови); наявність на цій території
підприємств, які можуть бути джерелами виникнення вторинних факторів
ураження (гідровузли, об'єкти хімічної промисловості і ін.), природні умови
навколишньої місцевості (лісові масиви - джерела можливих пожеж, рельєф
місцевості); наявність шляхів і ін. Було з'ясовано метеорологічні умови району:
кількість опадів, напрям пануючих середніх і приземних вітрів, а також характер
грунту. І був зроблений висновок, що місце розташування об’єкту задовольняє
всім вимогам.
При вивченні об'єкту на території були виявленні споруди, які за
особливостями їх конструкції і виробництва були б дуже вразливі для - дії вогню
і можливих вторинних факторів ураження. Особлива увага звертається на
ділянки, де можуть виникнути вторинні фактори ураження. На території об'єкту
такими джерелами є: майстерні з вибухонебезпечними речовинами і
вибухонебезпечні технологічні установки, технологічні комунікації, руйнування
яких може викликати пожежу, вибухи і загазованість ділянки, склади
легкозаймистих матеріалів, холодильні джерел енергопостачання, установки, які
використовують аміак та інші.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [37,38]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек та більше;
- снігові замети;
- підтоплення (території, основи фундаментів).
Особливу увагу приділяють системі енергопостачання. Система
енергопостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу
ядерного вибуху.
При розгляді системи водопостачання звертається увага на захист споруд і
водозбірників на підземних джерелах води від радіоактивного, хімічного і
біологічного зараження. Стійкість мережі водопостачання підвищується при
заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і
відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою.
Нормальна робота залежить від безперервного забезпечення технічною і
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
питною водою. Порушення у постачанні водою об'єкту може призвести до його
зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі
стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї. Для
підвищення стійкості постачання об'єкта водою система водопостачання
здійснюється від двох незалежних джерел, одне з яких підземне. Резервуари
чистої води треба устаткувати герметичними люками і вентиляцією з очисткою
повітря від пороху.
Жорсткі вимоги до зберігання і захисту в ремонтних цехах кисня,
вибухонебезпечних і горючих речовин.
На даному об’єкті встановлена спринклерна система пожежогасіння на
випадок пожежі.
Будівлі і споруди на об’єкті розміщуємо розосереджено. Відстань між
будівлями нормується протипожежними розривами – 3-5 м. При забезпеченні
таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на
інші, навіть якщо гасіння пожежі не проводиться, [37].
Найбільш важливі виробничі споруди проетуємо з заглибленням або
пониженням висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі
і збільшить її опір ударній хвилі будь – якого вибуху. Висока стійкість до
ударної хвилі властива залізобетонним будівлям із металевим каркасом в
бетонній опалубці.
Для підвищення стійкості до пожеж в будинках застосовуємо вогнестійкі
конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі.
В складських приміщеннях проектуємо якомога менше вікон та дверей, [4].
Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин розміщуються в
окремих блоках заглиблених, або напівзаглиблених біля кордонів об’єкту або за
його межами.
Душові приміщення проектуємо з врахуванням використання їх робочими,
[22].
Дороги на території об’єкту запроектовані з твердим покриттям і такими,
що забезпечують зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями,
спорудами та складами, [36].
Системи побутової і виробничої каналізації мають не менше 2 випусків в
міську каналізаційну мережу і пристосування для аварійних викидів в
підготовлені для цього місця.
Викликати надзвичайну ситуацію, аварію можуть такі фактори, [37,38]:
- психологічні – втрата самовладання, порушення координації рухів,
необережні дії, недбале виконання своєї роботи;
- метеорологічні – сильний вітер, низька і висока температура повітря,
дощ, сніг, туман, ожеледь;
- аварії будівельних конструкцій унаслідок проектних помилок, порушення
технології виготовлення збірних конструкцій, низької якості будівельно-
монтажних робіт, неправильній експлуатації і ін.;
- падіння монтованих конструкцій унаслідок не технологічності
конструкцій, невідповідності по стикуємим розмірах і поверхнях, порушення
послідовності технологічних операцій і ін.;
- падіння матеріалів, елементів конструкцій, оснащення, інструменту і тому
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
подібне унаслідок порушення вимог правил безпеки – відсутність бортової
дошки настилу лісів і ін.;
- електропроводка, електроустаткування, електроапаратура, світильники –
із захисними екранами;
- куріння, використання відкритого вогню і робота інструментів, що дає
при ударі іскри, не допускаються;
- сміття і інші матеріали, потенційно небезпечні до займання, негайно
віддаляються в безпечні місця.
При виникненні аварійної ситуації необхідно, [37,38]:
а) припинити роботу;
б) попередити працівників про небезпеку;
в) повідомити керівника робіт і сприяти усуненню аварійних ситуацій, а
також їх розслідуванню в цілях розробки протиаварійних заходів;
д) при нещасних випадках з людьми необхідно надати першу допомогу
потерпілому, викликати лікаря або прийняти заходи по відвезенню його до
закладів медичного обслуговування та доповісти керівникові робіт і прийняти
необхідні заходи по збереженню обстановки, в якій стався нещасний випадок
або аварія, якщо це не пов'язано з небезпекою для здоров'я і життя людей.
При виникненні пожежі необхідно, [36,37]:
а) повідомити пожежну охорону і дати сигнал тривоги для місцевої
пожежної охорони і добровільної пожежної дружини;
б) прийняти заходи до евакуації людей і порятунку матеріальних
цінностей;
в) приступити до гасіння пожежі своїми силами та засобами
пожежегасіння.
Безпечні і здорові умови праці будівельників багато в чому залежать від
забезпеченості їх засобами індивідуального захисту, які призначені для
оберігання тіла людини, очей, органів слуху, дихальних шляхів від
несприятливих дій зовнішнього середовища і шкідливих чинників виробництва.
Засоби індивідуального захисту залежно від призначення діляться на:
ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, спеціальний одяг,
спеціальне взуття, засоби захисту рук, засоби захисту обличчя, засоби
захисту очей, засоби захисту органів слуху, запобіжні пристосування і захисні
дерматологічні засоби , [37].
Спецодяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми,
халати, плащі, кожухи, фартухи, жилети і нарукавники) по своїм захисних
властивостях бувають загального призначення - призначені для захисту людини
від бруду і травм при виконанні будівельно-монтажних робіт, а також при роботі
на верстатах і механізмах, вологозахисне, термозахисне, кислотозахисне
спецвзуття, так само як і спецодяг, служить захисним цілям.
Для захисту голови робітника від зовнішніх дій: падіння дрібних
предметів, сонячних променів при роботі літом на відкритому повітрі і т. ін. -
застосовують каски.
Засобами індивідуального захисту є запобіжні пристосування (запобіжні
пояси, діелектричні килимки, ручні захвати, маніпулятори, наколінники,
налокітники, наплічники). Запобіжний пояс застосовують при монтажних,
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
покрівельних і інших роботах, пов'язаних з перебуванням робітників на висоті.
Запобіжні пояси через кожні 6 місяців піддаються випробуванню на статичне
навантаження, рівне 4000 Н (400 кгс), про що робиться запис в місці нанесення
маркерування, [37].
До засобів індивідуального захисту очей в першу чергу відносяться
захисні окуляри, від пилу, твердих часток, хімічно неагресивної рідини і газів,
ультрафіолетового випромінювання і інших небезпечних виробничих чинників.
Для захисту органів дихання від шкідливих газів і пилу користуються
фільтруючими та ізолюючими приладами такими як: противогазами і
респіраторами, пневмошлемами. Принцип їх дії полягає в ізоляції органів
дихання від довкілля і забезпеченні подачі чистого повітря для дихання.
Для захисту органів дихання людини від нетоксичного пилу застосовують
респіратори. Марлеві пов'язки відносяться до простих типів респіраторів і
складаються з 5...6 шарів марлі, які у міру забруднення слід замінювати новими.
Марлеві пов'язки можуть бути рекомендовані лише для захисту від пилу при
невеликих концентраціях, наприклад деревинною. Для захисту, органів слуху від
шуму з рівнем до 120 дб (наприклад, при роботі з будівельно-монтажними
пістолетами) застосовують шлеми, навушники і вкладиші. Їх використання
дозволяє ослабити зовнішній шум на 30-40 дб. Шкіру рук захищають від дії
шкідливих речовин рукавицями, профілактичними кремами, пастами, [38,39].
Арк.
192 Б – 24ск ПЗ
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
На будівництво: Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ
"Kronspan".
N п/п Найменування показників Один.виміру Показники
1 2 3 4
1 Найменування будівлі та її місцезнаходження - Виробничий цех по
виготовленню деревно-
стружкових плит ВАТ
"Kronspan"
Характеристика будівництва Нове
3 Кошторисна вартість будівництва в поточних цінах Тис.грн. 391542,644
2026р.
- в т.ч. Б М Р Тис.грн. 263737,757
4 Б Будівельний об`єм М3 77672,4
5 З Загальна площа М2 9540,5
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 5 040,9
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн 41 040,05
8 Трудомісткість будівництва Люд/год 699776,41
9 Затрати праці на будівництво 1 м3 будівлі Люд/дн. 1,126
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі Люд/дн. 9,168
11 Тривалість будівництва Місяців 18
Григор М.К.
1 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 1 - 67_СД_ОС_2-1
Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan". Форма №4
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 2-1
на будівництво : Виробничий цех
Кошторисна вартість об`єкта 391 542,644 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 635,30934 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 70 477,675 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Складений в поточних цінах станом на 4 червня 2026 р.
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторисна
Кошторис-
кошторисів устаткуван- трудо- Показники
№ на заробіт-
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних ня, меблів місткість, одиничної
п/п всього на плата,
них роз- робіт та інвен- тис. вартості
тис. грн.
рахунків тарю люд.-год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Л. на загальнобудівельні роботи 371602,475 - 371602,475 55,30934 1195,341 -
кошторис.
2-1-1
2 Л. на внутрішні санітарно-технічні роботи 1 754,283 - 1 754,283 316,00000 - -
кошторис.
2-1-2
3 Л. на електротехнічні та слабострумні роботи 1 679,579 - 1 679,579 189,00000 - -
кошторис.
2-1-3
4 Л. на придбання та монтаж технологічного обладнання 16506,307 165061,307 75,00000 - -
кошторис.
2-1-4
--- --------------- ------------------------------------------------------------------------------------- ---------------- ----------------- ----------------- ----------------- ----------------- -----------------
Всього: 391 542,644 1640,373 391,542,644 635,30934 1195,341 -
3 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 1 - 67_СД_ССР
Форма № 5
( назва організації, що затверджує )
Затверджено
Зведений кошторисний розрахунок у сумі 391 542,644 тис. грн.
В тому числі зворотних сум 58 731 396 тис. грн.
( посилання на документ про затвердження )
"___" ______________________ 20__ р.
ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ ОБ`ЄКТА БУДІВНИЦТВА
Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan".
Складений в поточних цінах станом на 4 червня 2015 р.
Номери Кошторисна вартість, тис.грн.
№ кошторисів і Найменування глав, будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів будівельних устаткування, інших загальна
п/п кошторисних інженерно-транспортної інфраструктури, робіт і витрат робіт меблів та витрат вартість
розрахунків інвентарю
1 2 3 4 5 6 7
Глава 2. Об'єкти основного призначення
1 2-1 Виробничий цех 371602,475 - 371602,475
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 2: 371602,475 - 371602,475
Разом по главах 1-7: 371602,475 - 371602,475
Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди
2 Розрахунок Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i споруд 30,313 - - 30,313
N П-81 виробничого та допомiжного призначення, передбачених проектом
(робочим проектом)
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 8: 30,313 - - 30,313
Разом по главах 1-8: 371 632,788 1640,373 - 371 632,788
3 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 2 - 67_СД_ССР
1 2 3 4 5 6 7
Глава 9. Кошти на іншi роботи та витрати
3 ДСТУ Б Д.1.1- Додатковi витрати при виконаннi будiвельних робiт у зимовий перiод (0, 1208,605 - - 12208,605
1:2013 Дод. К п. 9Х0,9)%
26
4 ДСТУ Б Д.1.1- Додатковi витрати при виконаннi будiвельних робiт у літній перiод 269,535 - - 269,535
1:2013 Дод. К п.
27
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 9: 1 478,140 - - 1 478,140
Разом по главах 1-9: 373 110,928 1640,373 - 373 110,928
Глава 10. Утримання служби замовника
5 ДСТУ Б Д.1.1- Кошти на утримання служби замовника (включаючи витрати на - - 691,804 691,804
1:2013 Дод. К п. технiчний нагляд) (2,5 %)
44
6 Розрахунок Кошти на формування страхового фонду документації - - 15,619 15,619
N П-107
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 10: - - 707,423 707,423
Глава 12. Проектно-вишукувальнi роботи та авторський нагляд
7 ДСТУ Б Д.1.1- Вартiсть проектних робiт - - - -
1:2013 Дод. К п.
49
8 ДСТУ Б Д.1.1- Вартiсть експертизи проектної документацiї (К=1,1) - - 36,408 36,408
1:2013 Дод. К п.
50
9 ДСТУ Б Д.1.1- Кошти на здійснення авторського нагляду - - 180,000 180,000
1:2013 Дод. К п.
51
---------------------------------------------------------------------------------------------------- -------------------- -------------------- -------------------- --------------------
Разом по главi 12: - - 216,408 216,408
Разом по главах 1-12: 373 110,928 1640,373 923,831 375 675,132
ДСТУ Б Д.1.1- Кошторисний прибуток (П) 2673,146 - - 2673,146
1:2013 п.5.8.16
ДСТУ Б Д.1.1- Кошти на покриття адміністративних витрат будівельних - - 1063,660 1063,660
1:2013 п.5.8.16 організацій (АВ)
3 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 3 - 67_СД_ССР
1 2 3 4 5 6 7
ДСТУ Б Д.1.1- Кошти на покриття ризику всiх учасникiв будiвництва 937,144 59,053 33,258 1029,455
1:2013 п.5.8.16
Розрахунок Кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з iнфляцiйними 3037,590 217,349 - 3254,939
N П-145 процесами (І)
Разом 32679,664 1916,775 2020,749 36617,188
ДСТУ Б Д.1.1- Податок на додану вартість (20 %) - - 7323,438 7323,438
1:2013 п.5.8.16
Всього по зведеному кошторисному розрахунку 391542,644 391 542,644
Зворотнi суми - - - 152,147
у тому числi:
ДСТУ Б Д.1.1- - вiд тимчасових будiвель i споруд(15 %) - - - 152,147
1:2013 п.5.8.18.1
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 1 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
Форма № 1
Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan".
7.092101
Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1
на загальнобудівельні роботи
Виробничий цех
Основа: Кошторисна вартість 371602,475 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 55,30934 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 66888,445 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,7 розряд
Складений в поточних цінах станом на “4 червня” 2026 р.
Вартість одиниці, Витрати труда
Загальна вартість, грн.
грн. робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
не зайнятих
Обґрунту- Всього тації тації
обслуговуваням
№ вання Одиниця Кіль- машин машин
Найменування робіт і витрат машин
п/п (шифр виміру кість заробіт-
Всього тих, що
норми) в тому ної плати в тому
обслуговують
заробіт- числі за- числі за-
машини
ної плати робітної робітної
на одини-
плати плати всього
цю
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
А. Підземна частина
Роздiл 1. Землянi роботи
1 Е1-24-2 Розроблення грунту бульдозерами 1000м3 0,82388 4121,53 4121,53 3396 - 3396 __-__ __-__
потужнiстю 59 кВт [80 к.с.] з перемiщенням - 581,61 479 25,2195 20,78
грунту до 10 м, група грунтiв 2
2 Е1-12-7 Розроблення грунту у вiдвал екскаваторами 1000м3 1,1764 5320,03 5119,03 6258 236 6022 11,95 14,06
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 201,00 990,20 1165 39,2751 46,2
мiсткiстю 0,65 [0,5-1] м3, група грунтiв 1
3 Е1-24-1 Зрізання недобору грунту бульдозерами 1000м3 0,08235 3527,02 3527,02 290 - 290 __-__ __-__
потужнiстю 59 кВт [80 к.с.] з перемiщенням - 497,72 41 21,5817 1,78
грунту до 10 м, група грунтiв 1
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 2 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
4 Е1-25-2 Зворотня засипка грунту бульдозерами 1000м3 0,94838 3011,01 3011,01 2856 - 2856 __-__ __-__
потужнiстю 96 кВт [130 к.с.] з перемiщенням - 401,31 381 14,9736 14,2
грунту до 10 м, група грунтiв 2
5 Е1-25-10 Додавати на кожнi наступнi 10 м 1000м3 0,94838 11114,23 11114,23 10541 - 10541 __-__ __-__
к=4 перемiщення грунту [понад 10 м] - 1481,33 1405 55,2704 52,42
бульдозерами потужнiстю 96 кВт [130 к.с.],
група грунтiв 2
6 Е1-134-1 Ущiльнення грунту пневматичними 100м3 9,4838 1073,89 734,78 10185 3216 6969 18,36 174,12
трамбiвками, група грунтiв 1, 2 339,11 104,17 988 5,1175 48,53
Разом прямі витрати по роздiлу 1 7510830 3452 30074 188,18
4459 183,91
Разом будівельні роботи, грн. 7510830
в тому числi:
всього заробiтна плата, грн. 1351949
Загальновиробничi витрати, грн.
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 36,47
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1179
Всього будівельні роботи, грн. 7510830
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1 7510830
Роздiл 2. Фундаменти
7 Е7-1-6 Укладання фундаментiв пiд колони при 100шт 0,56 23858,90 18452,37 13361 3028 10333 278,4 155,9
глибинi котлована до 4 м, маса конструкцiй 5406,53 5011,76 2807 202,8782 113,61
до 3,5 т
8 Е7-1-7 Укладання фундаментiв пiд фахверкову 100шт 0,2 38063,32 30235,12 7613 1566 6047 403,1 80,62
колону 7828,20 7800,50 1560 320,4169 64,08
9 К581321-18 Фундаменти залiзобетоннi стаканного типу шт 6 1906,97 __-__ 11442 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 марки 2Ф15.9-1 серiя 1.020-1/83 вип 1- - - - - -
С1411-35 1(Ф21)
Вiдпускна цiна: 1088,63x1,2+28,2:100x1219,
27+0:100x1170,52
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 3 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
10 К581321-20 Фундаменти залiзобетоннi стаканного типу шт 20 2533,92 __-__ 50678 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 марки 2Ф18.9-1 серiя 1.020-1/83 вип 1- - - - - -
С1411-35 1(Ф21)
Вiдпускна цiна: 1088,63x1,6+36,9:100x1219,
27+0:100x1170,52
11 К581321-21 Фундаменти залiзобетоннi стаканного типу шт 5 2519,16 __-__ 12596 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 марки 2Ф18.9-2 серiя 1.020-1/83 вип 1- - - - - -
С1411-35 1(Ф21)
Вiдпускна цiна: 1088,63x1,6+7,2:100x1219,
27+29,7:100x1170,52
12 К581321-25 Фундаменти залiзобетоннi стаканного типу шт 25 3507,72 __-__ 87693 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 марки 2Ф21.9-2 серiя 1.020-1/83 вип 1- - - - - -
С1411-35 1(Ф21)
Вiдпускна цiна: 1088,63x2,1+11,4:100x1219,
27+53,5:100x1170,52
13 К581321-27 Фундаменти залiзобетоннi стаканного типу шт 20 3882,71 __-__ 77654 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 марки 2Ф21.11-1 серiя 1.020-1/83 вип 1- - - - - -
С1411-35 1(Ф21)
Вiдпускна цiна: (1088,63+(0,74+0,77)x34,
396)x2,3+10,9:100x1219,27+53,5:100x1170,
52
14 Е7-1-16 Укладання фундаментних балок довжиною 100шт 0,87 47757,31 24485,07 41549 13869 21302 783 681,21
бiльше 6 м 15941,88 6604,85 5746 278,441 242,24
15 С1411-9131 Балки фундаментнi , клас бетону В15 м3 394,11 1966,16 __-__ 774883 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 - - - - -
16 С147-1 Стрижнева арматура А-I 100кг 84,2 1252,33 __-__ 105446 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
17 С147-33 Закладнi вироби iз застосуванням 100кг 2,38 1704,06 __-__ 4056 - __-__ __-__ __-__
вуглецевої прокатної сталi - - - - -
18 С147-40 Лакофарбовi та iншi неметалевi покриття 100кг 2,38 237,13 __-__ 564 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 2 27187535 18463 37682 917,73
10113 419,93
Разом будівельні роботи, грн.
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 22293787
всього заробiтна плата, грн. 4893756
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 4 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Загальновиробничi витрати, грн. 22421
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 160,51
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5186
Всього будівельні роботи, грн. 27187535
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2 27187535
Б. Надземна частина
Роздiл 1. Каркас
19 Е7-5-6 Установлення колон прямокутного перерiзу 100шт 0,3 99097,91 50773,39 29729 8686 15232 1438,4 431,52
крайнього ряду 28954,99 13042,84 3913 531,5495 159,46
20 Е7-8-1 Установлення колон середнього ряду 100шт 0,35 52611,03 9379,94 18414 7534 3283 1032,4 361,34
21525,54 2818,73 987 126,0215 44,11
21 Е7-8-2 Установлення фахверкових колон 100шт 0,2 61304,70 12137,21 12261 5043 2427 1209,3 241,86
25213,91 3624,23 725 162,822 32,56
22 С1412-320 (Колони)(стояки)(опори)(рами) прямокутнi м3 649,1 1889,57 __-__ 1226520 - __-__ __-__ __-__
суцiльнi, довжина до 3 м, об'єм бiльше 1 до - - - - -
4 м3, маса до 5 т, клас бетону В22,5
23 С1412-386 (Колони) фахверкові м3 425 2763,10 __-__ 1174318 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 - - - - -
24 С147-1 Стрижнева арматура А-I 100кг 756,802 1252,33 __-__ 947766 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
25 С147-33 Закладнi вироби iз застосуванням 100кг 59,78 1704,06 __-__ 101869 - __-__ __-__ __-__
вуглецевої прокатної сталi - - - - -
26 С147-40 Лакофарбовi та iншi неметалевi покриття 100кг 59,78 237,13 __-__ 14176 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
27 Е7-12-5 Установлення підкранових балок , при 100шт 0,26 90386,33 43699,98 23500 6302 11362 1096,2 285,01
висотi будiвель до 25 м 24236,98 11081,36 2881 445,1711 115,74
28 С1412-612 (Ригелi)(прогони)(балки) для перекриттiв м3 53,04 2256,30 __-__ 119674 - __-__ __-__ __-__
прямокутнi, довжина бiльше 4 до 6 м, об'єм - - - - -
до 1 м3, маса до 5 т, клас бетону В22,5
29 С147-1 Стрижнева арматура А-I 100кг 822,756 1252,33 __-__ 1030362 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 5 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
30 С147-33 Закладнi вироби iз застосуванням 100кг 39,78 1704,06 __-__ 67788 - __-__ __-__ __-__
вуглецевої прокатної сталi - - - - -
31 С147-40 Лакофарбовi та iншi неметалевi покриття 100кг 39,78 237,13 __-__ 9433 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
32 Е9-24-1 Монтаж металевих звязків т 8 3000,55 1185,97 24004 13705 9488 90,4 723,2
1713,08 304,54 2436 11,7976 94,38
33 С121-780 Конструкцiї сталевi з одного профiлю т 8 20479,60 __-__ 163837 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
34 Е33-254-4 Фарбування м/к з очищенням поверхнi т 8 1921,36 1592,42 15371 1795 12739 11,41 91,28
металевою щiткою 224,32 230,46 1844 8,864 70,91
35 Е7-12-12 Установлення в одноповерхових будiвлях 100шт 0,45 188537,10 78121,18 84842 17889 35155 1798 809,1
кроквяних ферм масою до 15 т, при довжинi 39753,78 19850,26 8933 813,3398 366
плит покриття до 6 м, при висотi будiвель до
25 м
36 С1412-9043 Ферми кроквянi безроскiснi для покриттiв iз шт 45 17184,80 __-__ 773316 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 скатною покрiвлею - - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 1 59150079 60954 89686 2943,31
21719 883,16
Разом будівельні роботи, грн. 59150079
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 48503064
всього заробiтна плата, грн. 10647014
Загальновиробничi витрати, грн. 62899
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 433,01
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 13991
Всього будівельні роботи, грн. 59150079
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1 59150079
Роздiл 2. Стiни
37 Е7-16-1 Установлення в одноповерхових будiвлях 100шт 4,51 57439,85 31672,36 259054 77906 142842 816,35 3681,74
панелей зовнiшнiх стiн довжиною до 7 м, 17273,97 7952,73 35867 316,6905 1428,27
площею до 10 м2 при висотi будiвель до 25
м
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 6 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
38 Е7-16-3 Установлення в одноповерхових будiвлях 100шт 0,22 72664,97 42827,30 15986 4696 9422 1023,7 225,21
панелей зовнiшнiх стiн довжиною до 7 м, 21344,15 10825,18 2382 432,8828 95,23
площею бiльше 10 м2 при висотi будiвель
до 25 м
39 С1413-2541 Елементи зовнiшнiх стiн одношаровi плоскi м2 2041,8 418,63 __-__ 854759 - __-__ __-__ __-__
iз бетону щiльнiстю 1900 кг/м3 та бiльше, - - - - -
товщина 40 см, маса до 5 т
40 Е7-11-1 Укладання перемичок масою вiд 0,3 до 0,7 т 100шт 2,42 7726,55 5332,36 18698 5406 12904 117,89 285,29
при найбiльшiй масi монтажних елементiв у 2234,02 1620,66 3922 72,5867 175,66
будiвлi до 5 т
41 К582821-714 Перемички з/б марки 9ПБ26-4 серiя 1,038.1- шт 98 221,16 __-__ 21674 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 1 вип.4(Ф313) - - - - -
С1412-861
42 К582821-809 Перемички з/б марки 9ПБ30-4 серiя 1,038.1- шт 65 270,76 __-__ 17599 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 1 вип.4(Ф313) - - - - -
С1412-861
43 К582821-820 Перемички з/б марки 10ПБ25-27-П серiя 1, шт 45 515,61 __-__ 23202 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 038.1-1 вип.4(Ф313) - - - - -
С1412-870
44 К582821-827 Перемички з/б марки 10ПБ27-27-А серiя 1, шт 34 446,57 __-__ 15183 - __-__ __-__ __-__
варіант 1 038.1-1 вип.4(Ф313) - - - - -
С1412-870
45 Е7-11-5 Монтаж залізобетонних рам воріт 100шт 0,06 8585,03 6190,84 515 134 371 117,89 7,07
2234,02 1803,88 108 80,4167 4,83
46 С1424-11612 Сумiшi бетоннi готовi важкi, клас бетону В15 м3 5,4 920,41 __-__ 4970 - __-__ __-__ __-__
[М200], крупнiсть заповнювача бiльше 20 до - - - - -
40 мм
47 С124-2 Гарячекатана арматурна сталь гладка, клас т 1,05 13825,73 __-__ 14517 - __-__ __-__ __-__
А-1, дiаметр 8 мм - - - - -
48 С124-23 Гарячекатана арматурна сталь т 0,5 14273,61 __-__ 7137 - __-__ __-__ __-__
перiодичного профiлю, клас А-III, дiаметр 14 - - - - -
мм
49 ЕД6-64-38 Виготовлення арматурних каркасів т 1,55 1315,00 172,34 2038 1552 267 52,85 81,92
1001,51 18,76 29 0,8799 1,36
Разом прямі витрати по роздiлу 2 13570328 89694 165806 4281,23
42308 1705,35
Разом будівельні роботи, грн. 13570328
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 7 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 11127669
всього заробiтна плата, грн. 2 442659
Загальновиробничi витрати, грн. 101996
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 718,38
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 23211
Всього будівельні роботи, грн. 13570328
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2 13570328
Роздiл 3. Покриття
50 Е7-13-7 Укладання в одноповерхових будiвлях i 100шт 2,86 39067,06 16093,84 111732 22502 46028 400,2 1144,57
спорудах плит покриття довжиною до 6 м, 7867,93 4120,83 11786 171,6704 490,98
площею до 20 м2, при масi кроквяних i
пiдкроквяних конструкцiй до 10 т, при висотi
будiвель до 25 м
51 С1414-7709 Плити покриттiв ребристi iз важкого, а також м2 13788 141,02 __-__ 1944384 - __-__ __-__ __-__
легких бетонiв щiльнiстю 1600 кг/м3 та - - - - -
бiльше, ширина 3 м, довжина 6 м,
розрахункове навантаження до 400 кгс/м2
Разом прямі витрати по роздiлу 3 20832167 22502 46028 1144,57
11786 490,98
Разом будівельні роботи, грн. 20832167
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 17082376
всього заробiтна плата, грн. 3749790
Загальновиробничi витрати, грн. 27151
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 196,27
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 6341
Всього будівельні роботи, грн. 20832167
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3 20832167
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 8 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Роздiл 4. Покрiвля
52 Е12-20-1 Улаштування пароiзоляцiї обклеювальної в 100м2 51,48 4268,97 47,32 219767 25669 2436 24,49 1260,75
один шар 498,62 11,85 610 0,4915 25,3
53 Е12-18-1 Утеплення покриттiв плитами з пiнобетону 100м2 51,48 3223,35 180,30 165938 27945 9282 29,39 1513
542,83 47,19 2429 1,9888 102,38
54 & С114-14- Плити з пінобетону м2 5148 442,37 __-__ 2277321 - __-__ __-__ __-__
4-3Ж - - - - -
варіант 1
55 Е12-22-1 Улаштування вирiвнюючих стяжок 100м2 51,48 2868,54 604,59 147672 32985 31124 38,39 1976,32
цементно-пiщаних товщиною 15 мм 640,73 153,00 7876 6,4686 333
56 Е12-22-2 Улаштування вирiвнюючих стяжок 100м2 51,48 1701,21 135,62 87578 1804 6982 2,1 108,11
к=5 цементно-пiщаних на кожний 1 мм змiни 35,05 29,91 1540 1,257 64,71
товщини
57 Е12-1-5 Улаштування покрiвель скатних iз 100м2 51,48 1969,90 163,50 101410 32461 8417 30,97 1594,34
наплавлюваних матерiалiв у три шари 630,55 42,89 2208 1,8076 93,06
58 & С111-859- Рубероид наплавляемый "Біполь" м2 17554,68 47,49 __-__ 833672 - __-__ __-__ __-__
4-А - - - - -
варіант 2
59 Е12-7-2 Улаштування примикань рулонних i 100м 6,5 23819,28 193,13 154825 8377 1255 66,36 431,34
мастичних покрiвель до стiн i парапетiв 1288,71 40,94 266 1,7249 11,21
висотою бiльше 600 мм з одним фартухом
ВЕНТШАХТА
60 Е9-61-12 Монтаж каркаса МК-1, поз.5 т 0,534 4045,61 703,37 2160 1214 376 104,32 55,71
2274,18 54,45 29 2,4822 1,33
61 С121-783 Металоконструкцiї iндивiдуальнi т 0,49 24662,87 __-__ 12085 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
62 С111-1841 Сталь швелерна т 0,044 9354,87 __-__ 412 - __-__ __-__ __-__
- - - - -
63 Е34-57-1 Заповнення каркасiв стiн утеплювачем 100м2 0,156 668,30 23,15 104 101 3 34,5 5,38
645,15 6,10 1 0,2926 0,05
64 & С114-14- Утеплювач "PANELROCK" м2 16,068 57,91 __-__ 930 - __-__ __-__ __-__
1-У - - - - -
варіант 1
65 Е34-60-1 Облицювання каркасiв стiн оц. сталлю 100м2 0,166 9365,31 14,73 1555 243 2 74,4 12,35
1462,70 3,88 1 0,1862 0,03
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 9 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
66 Е12-15-1 Улаштування дрiбних покриттiв 100м2 0,212 18790,75 53,52 3984 520 11 132,8 28,15
[брандмауери, парапети, звiси i т.п.] iз 2452,82 13,35 3 0,5247 0,11
листової оцинкованої сталi
67 Е8-12-1 Влаштування блискавкозахиста т 0,32 17859,54 123,44 5715 561 40 89,11 28,52
1751,90 35,69 11 1,6364 0,52
Разом прямі витрати по роздiлу 4 41365350 131880 59928 7013,97
14974 631,7
Разом будівельні роботи, грн. 41365350
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 33 919587
всього заробiтна плата, грн. 7 445763
Загальновиробничi витрати, грн. 121407
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 915,67
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 29586
Всього будівельні роботи, грн. 41365350
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 4 41365350
Роздiл 5. Вiкна
68 Е9-36-1 Монтаж металевих вікон зi склiнням 100м2 1,32 11920,34 717,33 15735 13720 947 476,8 629,38
10394,24 158,79 210 6,3288 8,35
69 & С123-57- Блоки віконні металеві (комплект) м2 132 1484,39 __-__ 195939 - __-__ __-__ __-__
1-7 - - - - -
варіант 1
Разом прямі витрати по роздiлу 5 2212030 13720 947 629,38
210 8,35
Разом будівельні роботи, грн. 2212030
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 813864
всього заробiтна плата, грн. 398165
Загальновиробничi витрати, грн. 9556
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 56,12
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1813
Всього будівельні роботи, грн. 2212030
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 10 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 5 2212030
Роздiл 6. Дверi
70 Е9-61-10 Встановлення дверних блокiв т 0,134 1896,28 439,43 254 153 59 56,16 7,53
1143,42 71,11 10 3,286 0,44
71 & С123-178- Блоки дверні металеві шт 35 3894,17 __-__ 536296 - __-__ __-__ __-__
11 - - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 6 536550 153 59 7,53
10 0,44
Разом будівельні роботи, грн. 536550
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 536338
всього заробiтна плата, грн. 163
Загальновиробничi витрати, грн. 115
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 0,7
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 23
Всього будівельні роботи, грн. 536665
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 6 536665
Роздiл 7. Підлоги
72 ЕН11-1-2 Ущiльнення грунту щебенем 100м2 51,48 1784,86 111,78 91885 7545 5754 8,08 415,96
146,57 23,59 1214 1,1053 56,9
73 ЕН11-4-1 Улаштування гiдроiзоляцiї обклеювальної 100м2 51,48 6545,79 4,36 336977 54849 224 51,1 2630,63
iзолом на мастицi бiтумiноль, перший шар 1065,44 3,58 184 0,1665 8,57
74 ЕН11-4-2 Улаштування гiдроiзоляцiї обклеювальної 100м2 51,48 4179,62 2,03 215167 35539 105 33,11 1704,5
iзолом на мастицi бiтумiноль, наступний шар 690,34 1,67 86 0,0777 4
75 ЕН11-2-4 Улаштування ущiльнених трамбiвками м3 514,8 704,69 129,23 362774 45452 66528 4,78 2460,74
пiдстилаючих щебеневих шарiв 88,29 26,53 13658 1,3014 669,96
76 Е6-1-15 Улаштування бетонної силової плити 100м3 5,148 92347,34 4237,43 475404 13374 21814 140,65 724,07
т.100мм 2597,81 1002,94 5163 39,4387 203,03
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 11 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
77 ЕН11-15-1 Улаштування покриттів бетонних товщиною 100м2 51,48 4066,46 40,67 209341 54911 2094 57,04 2936,42
30 мм 1066,65 33,39 1719 1,554 80
78 ЕН11-15-2 Додавати або виключати на кожнi 5 мм 100м2 51,48 1046,59 13,94 53878 3158 718 3,28 168,85
к=2 змiни товщини бетонних покриттів 61,34 11,45 589 0,5328 27,43
Разом прямі витрати по роздiлу 7 19396902 214828 97237 11041,17
22613 1049,89
Разом будівельні роботи, грн. 19396902
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 15905459
всього заробiтна плата, грн. 3 491442
Загальновиробничi витрати, грн. 194266
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 1450,91
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 46880
Всього будівельні роботи, грн. 19396902
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 7 19396902
Роздiл 8. Опорядження внутрiшнє
79 ЕН15-151-5 Фарбування вапняними розчинами по цеглі і 100м2 86,328 164,37 0,29 14190 11880 25 7 604,3
бетону всередині приміщеь з підготуванням 137,62 0,24 21 0,0111 0,96
поверхонь
80 ЕН15-179-5 Полiпшене фарбування водоемульсiйними 100м2 168,09 3723,84 0,29 625940 125940 49 38,11 6405,91
сумiшами 749,24 0,24 40 0,0111 1,87
81 ЕН15-164-8 Фарбування масляними фарбами 100м2 26,6 1742,46 0,29 46349 17195 8 32,88 874,61
металевих конструкцій 646,42 0,24 6 0,0111 0,3
Разом прямі витрати по роздiлу 8 1686479 155015 82 7884,82
67 3,13
Разом будівельні роботи, грн. 1686479
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1531382
всього заробiтна плата, грн. 323 523
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 12 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Загальновиробничi витрати, грн. 110874
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 694,13
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 22428
Всього будівельні роботи, грн. 1797353
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 8 1797353
Роздiл 9. Зовнiшнє оздоблення
82 ЕН15-183-2 Фарбування стінових панелей вапном 100м2 34,848 5667,35 __-__ 197496 131765 __-__ 168,5 5871,89
3781,14 - - - -
83 Е8-35-2 Установлення i розбирання зовнiшнiх 100м2 вп 35 3344,15 __-__ 117045 44984 __-__ 68,73 2405,55
iнвентарних риштувань трубчастих висотою 1285,25 - - - -
до 16 м для iнших оздоблювальних робiт
Разом прямі витрати по роздiлу 9 1314541 176749 __-__ 8277,44
- -
Разом будівельні роботи, грн. 1314541
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 137792
всього заробiтна плата, грн. 259 449
Загальновиробничi витрати, грн. 126846
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 805,4
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 26022
Всього будівельні роботи, грн. 1441387
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 9 1441387
Роздiл 10. Інші роботи
Вимощення
84 Е27-82-1 Улаштування дорожного корита [коритний 1000м2 0,288 7584,15 6562,16 2184 65 1890 14,6 4,2
профiль з напiвприсипними обочинами] iз 227,32 973,37 280 37,107 10,69
застосуванням механiзмiв i перемiщенням
грунту на вiдстань до 100 м при глибинi
корита до 250 мм
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 13 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
85 Е27-14-1 Улаштування пiдстилаючого i 100м3 0,288 33950,96 1717,83 9778 113 495 22,61 6,51
вирiвнювального шару основи з пiску 391,38 257,22 74 9,9165 2,86
86 Е27-24-1 Улаштування одношарової основи 1000м2 0,288 71765,86 7317,03 20669 263 2107 51,81 14,92
товщиною 15 см iз щебеню фракцiї 40-70 913,93 1367,98 394 53,7532 15,48
мм при укочуваннi кам'яних матерiалiв з
границею мiцностi на стиск до 68,6 МПа
[700 кгс/см2]
87 Е27-23-4 На кожний 1 см змiни товщини шару до 1000м2 -0,288 20860,41 __-__ -6008 - __-__ __-__ __-__
к=5 норм 27-23-1, 27-23-2, 27-23-3 додавати або - - - - -
виключати
88 Е27-55-1 Улаштування одношарових 100м2 2,88 14289,60 __-__ 41154 1311 __-__ 22,61 65,12
асфальтобетонних покриттiв дорiжок i 455,14 - - - -
тротуарiв iз литої дрiбнозернистої
асфальтобетонної сумiшi товщиною 3 см
Разом прямі витрати по роздiлу 10 567777 1752 4492 90,75
748 29,03
Разом будівельні роботи, грн. 567777
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 61533
всього заробiтна плата, грн. 102 572
Загальновиробничi витрати, грн. 2068
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 15,82
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 512
Всього будівельні роботи, грн. 569845
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 10 569845
Разом прямі витрати по надземнiй частинi 36032620 867247 464265 43314,17
3 114435 4802,03
36032620
Разом будівельні роботи, грн.
3
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 34994691
всього заробiтна плата, грн. 981682
Загальновиробничi витрати, грн. 757179
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 5286,41
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 170807
14 Програмний комплекс АВК-5 (3.0.6) - 14 - 67_СД_ЛС1_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
37083338
Всього будівельні роботи, грн.
2
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
37083338
Всього по надземнiй частинi
2
Разом прямі витрати по кошторису 37054726 889162 532021 44420,08
4 129007 5405,87
37054726
Разом будівельні роботи, грн.
4
в тому числi:
30365881
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.
9
всього заробiтна плата, грн. 66888,445
Загальновиробничi витрати, грн. 29643,781
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.год. 5483,39
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5 335,880
Всього будівельні роботи, грн. 18332521
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
371602,47
Всього по кошторису
5
Кошторисна трудомісткість, люд.год. 55309,34
Кошторисна заробiтна плата, грн. 66888,445
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 391_ЛС_2-1-2
Будова – Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan".
Локальний кошторис 2-1-2
на внутрішні санітарно-технічні роботи
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 1 754,283 тис. грн.
Складений в цінах станом на “4 червня” 2026р.
Шифр і Витрати труда
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль- Робітників, люд.-год.
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п позиції Одиниця виміру Кість
нормативу
Експлуа- експлуа-
заробіт-
Всього Тації Всього тації
ної плати
машин машин не зайнятих обслуго-
вуваням машин
в тому в тому тих, що обслуговують
заробіт-
числі з/ числі з/ машини
ної плати
плати плати
На один. всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
УСН
1 дод.2п.3 Влаштування опалення м3 77672,4 0,2 551534
2 - “ - Влаштування вентиляції м3 77672,4 0,1 7767
3 - “ - Влаштування хол. Водопроводу м3 77672,4 0,2 551534
4 - “ - Влаштування гор. Водопроводу м3 77672,4 0,11 285544
5 - “ - Влаштування каналізації м3 77672,4 0,3 523302
6 - “ - Влаштування газопостачання м3 77672,4 0,8 262138
Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2026р. грн. 1548353
Накладні витрати 13.3% 205 930
Разом з накладними грн. 168084
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 30,17
Всього по кошторису Грн. 1754283
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 391_ЛС_2-1-2
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 391_ЛС_2-1-2
Будова – Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan".
Локальний кошторис 2-1-3
На електротехнічні та слабкострумні мережі
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 1 679,579 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “4 червня” 2026 р.
Шифр і Витрати труда
№ Номер Найменування робіт і витрат, Кіль- робітників, люд.-год.
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п Позиції Одиниця виміру кість
Нормативу
експлуа- експлуа-
заробіт-
Всього тації Всього тації
ної плати
машин машин не зайнятих обслуго-
вуваням машин
в тому в тому тих, що обслуговують
Заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної
плати плати
на
одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
УСН В лаштування електроосвітлення м3 7 7 6 7 2 , 4 0 , 2 915534
1 дод.2п.3
2 - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації м3 77672,4 0,09 6991
Разом по кошторису в цінах 2026 р. г р н . 1679579
----------------------------------------------------------------------
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 30,17 -
Всього по кошторису грн. 1679579
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 1.1 ) - - 9_ЛС_2-1-1
Форма № 4
Будова - Виробничий цех по виготовленню деревно-стружкових плит ВАТ "Kronspan".
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа:креслення дипломного проекту
Складений в поточних цінах станом на “4 червня” 2026 р. Кошторисна вартість - 16506,307 тис.грн
В т.ч. обладнання - 16406,373 тис.грн
монтажних робіт - 25656,137 тис.грн
Шифр і Витрати труда
№ Номер Найменування робіт і витрат, Кіль- Робітників, люд.-
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
п/п позиції одиниця виміру Кість год.
нормативу
Обладнанн Обладн Не зайнятих
Монт.робіт Монтажних робіт
я ання обслуго-
Вуваням машин
Всього Е/м Всього ОЗП Е/М
В в т.ч. за- Тих, що
в т.ч.
т.ч.зпл/ робітної обслуговують
ОЗП
маш плати Машини
На
Одини
цю Всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 УСН Вартість та монтаж технологічного м3 77672,4 0,7 0,2 - 54371 15534 7767 7767
дод.3п.1 обладнання 0,1
Разом кошторису в цінах 2026 р грн 54371 15534 7767 7767
Накладні витрати 80% грн 6214
Разом з накладними витратами грн 54371 21748
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Орієнтов.коефіціент переходу в ціни 2026р 30,17
1640370
Всього по кошторису Грн 165061307
3
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування. - К.:
Мінбуд України, 2010.
2. ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи. Норми проектування - К.: Мінбуд
України, 2006.
3. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 СПДБ. Правила виконання робочої документації
генеральних планів.- К.: МінБуд України, 2009.
4. ДБН В.2.2-28:2010. Будинки і споруди. Будинки промислових підприємств. – К.
: Мінрегіонбуд України, 2010. – 41 с.
5. ДСТУ Б В.2.1-27:2014. Основи та фундаменти будівель і споруд. Палі.
Визначення несних спроможностей за результатами польових випробувань. – К. :
Мінрегіон України, 2015. – 43 с.
6. ДСТУ Б В.2.6-63:2008 Конструкції будинків і споруд. Колони залізобетонні для
одноповерхових будівель підприємств. Технічні умови. - К.: МінБуд України,
2008.
7. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові зовнішні
бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. Технічні умови. - К.:
МінБуд України, 2008.
8. ДСТУ EN 14509:2017. Панелі самонесні з двостороннім металевим
личкуванням та теплоізоляційним осердям. Фабричне виготовлення. Специфікації
(EN 14509:2013, IDT). – К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. – 152 с.
9. ДСТУ Б В.2.7-80:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені силікатні. Технічні
умови.. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.6-118:2010 Конструкції будинків і споруд. Ферми залізобетонні.
Технічні умови. - К.: МінБуд України, 2008
11. ДБН В.2.6-220:2022. Конструкції будівель і споруд. Покриття будівель і
споруд. – К. : Мінрегіон України, 2022. – 117 с.
12. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні умови. -
К.: Мінбуд України, 2008
13. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні
технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011.
14. ДСТУ Б В.2.6-11-2011. Двері металеві протиударні вхідні в квартиру. ЗТУ. - К.:
Мінбуд України, 2011.
15. ДСТУ Б В.2.6-77:2009. Конструкції будинків і споруд. Двері металеві
протипожежні. Загальні технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2009.
16. ДСТУ EN 13241:2019. Ворота промислові, комерційні, гаражні та двері.
Стандарт на продукцію, експлуатаційні характеристики (EN 13241:2003+A2:2016,
IDT). – К. : ДП «УкрНДНЦ», 2021. – 28 с.
17. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.:
Мінбуд України, 2009
18. ДБН В.2.6-211:2016. Конструкції будинків і споруд. Підлоги. — К. : Мінрегіон
України, 2016. — 45 с.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
19. ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об'єктів будівництва. Основні положення. –
К. : Мінрегіон України, 2017. – 47 с.
20. ДБН В.1.1-31:2013. Захист від шуму в приміщеннях і на територіях. – К. :
Мінрегіон України, 2014. – 61 с. – (Поправка БСТ №11-2014).
21. ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє
середовище (ОВС). – К. : Мінрегіон України, 2021. – 49 с.
22. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-технічне
обладнання будівель. Приклади обчислення. К: Вища школа, 1991р., 207с
23. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції - К.: Мінбуд України,
2009.
24. Барашіков А.Я. Залізобетонні конструкції. Курсове та дипломне проектування. -
К.: Вища шк.- 1987, 416 с.
25. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні
технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
26. ДСТУ EN 1997-1:2023 (EN 1997-1:2004+A1:2013, IDT). Єврокод 7. Геотехнічне
проектування. Частина 1. Загальні правила. — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2024.
27. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
28. ДСТУ Б В.2.1-27:2013. Палі забивні та палі-оболонки залізобетонні. Вказівки
щодо застосування у проектах та влаштування. — К. : Мінрегіон України, 2014. —
34 с.
29. .Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти” для
студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2018.
30. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013. Настанова щодо проведення робіт з улаштування
основ і фундаментів. – К. : Мінрегіон України, 2014. – 94 с.
31. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк.,
2002. – 430 с.
32. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид., допов.
І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
33. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
34. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. –
К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
35. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
36. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільні інженерія всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О.,
Черкаси ЧДТУ, 2025.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
37. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
38. Довідник з техніки Безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє,
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
39. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М.,
Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний
посібник. – К, 2008. – 223 с
40. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-
Прес, 2007. – 487 с.
41. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
42. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.-
К.: МінБуд України, 2009.
43. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
44. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10 12
11
7 8
6
4 5
1 1
9
1 2 3
Рисунок А – Розрахункова схема будівлі
Додаток 1 – Розрахунок рами каркасу
Единицы измеpения усилий: кН
Единицы измеpения напpяжений: кН/м**2
Единицы измеpения моментов: кН*м
Единицы измеpения pаспpеделенных моментов: кН*м/м
Единицы измеpения pаспpеделенных пеpеpезывающих сил: кН/м
Единицы измеpения пеpемещений повеpхностей в элементах: м
--------------------------------------------------------------------------------
| Загp. 1 |
--------------------------------------------------------------------------------
| 1 1 |
--------------------------------------------------------------------------------
Разработан SCAD Group (Украина, Киев)
Mon Apr 09 15:01:38 2026 Rama_diplom основная сxема 6.0001
--------------------------------------------------------------------------------
| У С И Л И Я /НАПРЯЖЕНИЯ/ В ЭЛЕМЕНТАХ ТИПА 2 |
--------------------------------------------------------------------------------
|Элем|Сеч|Загp. N M Q |
--------------------------------------------------------------------------------
| 1 1 1 -2624.39 -53.4916 22.2306 |
| 2 1 -2396.12 26.5386 22.2306 |
| 3 1 -2167.86 106.569 22.2306 |
| 2 1 1 -1788.97 -231.151 63.8677 |
| 2 1 -1598.75 .451601 63.8677 |
| 3 1 -1408.53 232.054 63.8677 |
| 3 1 1 -4551.84 -49.2364 -14.15 |
| 2 1 -4323.58 14.258 -14.15 |
| 3 1 -768.238 190.650 47.599 |
| 4 1 1 -388.801 -130.566 39.291 |
| 2 1 -261.908 -12.6936 39.291 |
| 3 1 -135.015 105.179 39.291 |
| 5 1 1 -1104.19 -178.287 47.599 |
| 2 1 -895.131 4.50969 47.599 |
| 3 1 -4095.32 88.2354 -14.15 |
| 6 1 1 -3124. -190.326 -40.33 |
| 2 1 -2933.78 .326595 -40.33 |
| 3 1 -2743.56 194.238 -40.33 |
| 7 1 1 -1701.95 -125.642 -29.51 |
| 2 1 -1660.95 3.65245 -29.51 |
| 3 1 -1534.05 141.350 -29.51 |
| 8 1 1 -564.202 -97.7825 -14.75 |
| 2 1 -437.309 -6.2458 -14.75 |
| 3 1 -310.416 76.9167 -14.75 |
| 9 1 1 -2624.39 53.4916 -22.2306 |
| 2 1 -2396.12 -26.5386 -22.2306 |
| 3 1 -2167.86 -106.568 -22.2306 |
| 10 1 1 -1788.97 231.151 -63.8677 |
| 2 1 -1598.75 -.451601 -63.8677 |
| 3 1 -1408.53 -232.054 -63.8677 |
| 11 1 1 -1104.19 178.287 -47.599 |
| 2 1 -895.131 -4.50969 -47.599 |
| 3 1 -768.238 -190.650 -47.599 |
| 12 1 1 -388.801 130.566 -39.291 |
| 2 1 -261.908 12.6936 -39.291 |
| 3 1 -135.015 -105.179 -39.291 |
Арк.
192.Б-24ск. ПЗ
Продовження додатку 1
|
--------------------------------------------------------------------------------
Разработан SCAD Group (Украина, Киев)
Mon Apr 09 15:01:38 2026 Rama_diplom основная сxема 6.0003
------------------------------------------------------------------------
| МАКСИМАЛЬНЫЕ УСИЛИЯ /НАПРЯЖЕНИЯ/ В ЭЛЕМЕНТАХ |
| РАСЧЕТНОЙ СХЕМЫ |
------------------------------------------------------------------------
| | max + | max - |
| Имя |----------------------------------------------------------------|
| | Величина | Элем.| Сеч.| Нагp. | Величина | Элем.| Сеч.| Нагp. |
------------------------------------------------------------------------
| N 41.6371 19 1 4 -4551.8 5 1 1 |
| M 790.249 19 2 4 -705.841 20 1 1 |
| Q 595.082 20 1 1 -595.127 19 3 1 |
------------------------------------------------------------------------
Арк.
192.Б-24ск. ПЗ