Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10140| Назва: | Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi |
| Автори: | Грецький, Денис Володимирович Коваль, Віталій Васильович |
| Ключові слова: | виробничий корпус;архітектурно-планувальні рішення;несучі конструкції;конструктивна схема;технологія будівельного виробництва |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Проєкт «Виробничий корпус ПрАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» у м. Підволочиськ Тернопільської області» передбачає розроблення архітектурно-планувальних і конструктивних рішень промислової будівлі, призначеної для організації виробництва пластмасових виробів. Об’ємно-планувальне рішення сформовано з урахуванням особливостей технологічного процесу, розміщення виробничого обладнання, організації складських і допоміжних приміщень, а також забезпечення раціональних технологічних і транспортних зв’язків. Під час проєктування враховано вимоги до освітлення, вентиляції, пожежної безпеки та створення належних умов праці. Конструктивне рішення виробничого корпусу спрямоване на забезпечення міцності, просторової жорсткості, стійкості й довговічності будівлі з урахуванням технологічних та експлуатаційних навантажень. Особливу увагу приділено раціональному компонуванню несучих конструкцій, вибору конструктивної схеми та забезпеченню необхідних експлуатаційних характеристик огороджувальних конструкцій. Прийняті архітектурно-планувальні й конструктивні рішення сприяють ефективній організації виробничих процесів і надійній експлуатації промислового об’єкта. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10140 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Коваль Віталій Васильович Бск-24.pdf Restricted Access | 3.98 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА
ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Коваль В.В._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
Грецький Д.В._______ ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Вступ
Стратегічні напрями економічного та соціального розвитку України
передбачають підвищення ефективності всіх галузей народного господарства,
зокрема будівельної сфери. У зв'язку з цим перед будівельною галуззю поставлено
низку важливих завдань, спрямованих на прискорення науково-технічного
прогресу, широке впровадження сучасних технологій, удосконалення організації
виробництва та підвищення продуктивності праці.
Особлива увага приділяється розвитку автоматизованих систем управління,
використанню сучасних інформаційних технологій та створенню ефективних
механізмів збору й обробки виробничої інформації. Важливим напрямом
залишається вдосконалення системи планування, забезпечення раціонального
використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також оптимізація
структури управління в капітальному будівництві.
Серед пріоритетних завдань будівельної галузі є скорочення термінів
зведення об'єктів, концентрація капіталовкладень на найбільш важливих пускових
комплексах, підвищення рівня індустріалізації будівництва та збільшення ступеня
заводської готовності будівельних конструкцій і виробів. Значна роль відводиться
вдосконаленню підрядних форм організації будівельних робіт та оцінці результатів
діяльності за фактично завершеними і введеними в експлуатацію об'єктами.
Темпи розвитку економіки держави та підвищення рівня життя населення
значною мірою залежать від ефективності капітального будівництва. Саме тому
перед будівельними організаціями стоять відповідальні завдання щодо
забезпечення своєчасного введення в дію виробничих і соціальних об'єктів.
Значна частина інвестиційних ресурсів спрямовується на розвиток галузей,
які забезпечують впровадження новітніх технологій та стимулюють науково-
технічний прогрес. Водночас важливим аспектом інвестиційної політики є
завершення будівництва об'єктів високого ступеня готовності та введення їх в
експлуатацію у найкоротші терміни.
Розвиток сучасної будівельної індустрії України є невід'ємною складовою
загального економічного зростання держави та відображає її прагнення до
модернізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності та ефективного
використання наявних ресурсів.
Технологія основного виробництва виробничого корпусу ПРАТ
«Підволочиська фабрика пластмасових виробів»
ПРАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів» спеціалізується на
виготовленні продукції з полімерних матеріалів для промислового та побутового
призначення. Основний виробничий процес здійснюється у виробничому корпусі
та включає комплекс технологічних операцій із переробки пластмас методом
лиття під тиском, екструзії та механічної обробки готових виробів.
Технологічний процес розпочинається з приймання та зберігання
сировини. Полімерні гранули (поліетилен, поліпропілен, полістирол та інші
полімерні матеріали) надходять на склад, де проходять контроль якості та
зберігаються в умовах, що виключають їх зволоження та забруднення.
Із складу сировина подається до виробничих дільниць. Перед переробкою
гранулят за необхідності проходить сушіння у спеціальних сушильних
установках. Підготовлена сировина завантажується в бункери
термопластавтоматів або екструдерів.
Основним методом виготовлення виробів є лиття пластмас під тиском. У
процесі виробництва полімерна маса нагрівається до пластичного стану та під
високим тиском впорскується у прес-форми, де формується виріб необхідної
конфігурації. Після охолодження готовий виріб автоматично або механічно
вилучається з форми та передається на подальшу обробку.
Для виробів профільного або трубного типу застосовується екструзійна
технологія. Розплавлений полімер безперервно продавлюється через
формувальний інструмент (фільєру), після чого виріб охолоджується,
калібрується та нарізається на необхідні розміри.
Готова продукція проходить контроль якості, який включає перевірку
геометричних розмірів, зовнішнього вигляду, фізико-механічних характеристик
та відповідності технічним умовам. Вироби, що відповідають встановленим
вимогам, направляються на пакування та склад готової продукції.
Відходи виробництва у вигляді ливників, обрізків та бракованих виробів
збираються, подрібнюються та, за можливості, повторно використовуються у
виробничому процесі, що сприяє зниженню витрат сировини та підвищенню
економічної ефективності виробництва.
Виробничий корпус оснащується сучасними інженерними системами
електропостачання, вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення, які
забезпечують безперебійну роботу технологічного обладнання та створюють
належні умови праці для персоналу.
2.1 Вихідні дані
Виробничий корпус ПРАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів",
розташований в південно-західній частині міста Підволочиськ, Тернопільської
області.
Будівля, що проектується, знаходиться в ІІІ кліматичному районі, який
характеризується наступними показниками, прийнятими згідно [1], [2] :
- сейсмічність району будівництва оцінюється в 6 балів ;
- розрахункові температури зовнішнього повітря :
- найбільш холодної п’ятиденки – мінус 280С;
- середньо-місячна температура за липень +230 С;
- абсолютна мінімальна температура – мінус 370 С;
- нормативна глибина сезонного промерзання грунту складає 0.92 м.
- глибина промерзання грунту по даним інженерних вишукувань 1,05м;
- переважаючі вітри протягом року: в теплий період року – північно-
західний; в холодний період року – південно-західний;
- нормативний швидкісний напір вітру для висоти над поверхнею землі до 10
метрів прийнятий для ІІІ вітрового району 375 Па;
- нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі
прийнятий по для ІI снігового району 85 кПа.
Грунтові води скважинами глибиною до 20 м. не виявлені.
Свердловини на глибину 20,0 м пройдені наступні грунти.
Шар 1.Насипний грунт, представлений щебенем з піском і суглинком з
будівельним сміттям. Потужність шару складає 0-4,5 м.
Шар 2. Грунтово-рослинний шар потужністю до 0,8 м.
Шар 3. Суглинок світло-коричневий, лесоподібний, макропористий, твердий з
карбонатними і гіпсовими домішками. Потужність - 1,60-4,10 м.
Шар 4. Засипані грунти, представлені суглинком лесоподібним, гумусованим,
макропористим. Потужність шару – 3,0-1,5 м.
Шар 5. Суглинок лесоподібний, палевий, макропористий, твердий, з
карбонатними включеннями і домішками гіпсу. Потужність – 2,80-3,10 м.
Шар 6. Суглинок лесоподібний коричнево-бурий, макропористий, твердий,
щільний, з вкладень карбонатних домішок та кристалів гіпсу. Потужність від 4,60 до
5,90 м.
2.2Опис схеми генплану
Будівництво виробничого корпусу планується у південно-західному районі
міста Підволочиськ Тернопільської області по вул. Корольова. Майданчик межує
з північно-східної сторони з садибною житловою забудовою, з півдня знаходиться
район залізничної станції.
Площа відведеної ділянки під забудову складає 0,96 га. На ділянці будівництва
знаходяться виробничий корпус, адміністративно-побутовий корпус, допоміжний
корпус, котельна, блок інженерного забезпечення, резервуари виробничо-
протипожежного забезпечення та господарчо-питної води, градирні, каналізаційна
насосна станція, склад.
Розміщення виробничого корпусу на майданчику і вирішення його
генерального плану відповідають вимогам архітектурно-планувального завдання.
Будівництво здійснено із врахуванням максимального блокування технологічних
приміщень, раціонального розміщення людських і вантажопотоків, можливості
прокладання інженерних комунікацій, автопроїздів з дотриманням протипожежних і
санітарних розривів із врахуванням існуючих будівель та споруд.
Всі будівлі та споруди в залежності від їх ступеня вогнестійкості і
вибухонебезпеки розташовані на генплані з протипожежними інтервалами,
відповідно до вимог [3], і мають вільний доступ для оперативних робіт пожежних
частин.
На майданчику передбачається чітке зонування території:
- передзаводська зона, на якій знаходиться адміністративно-побутовий
корпус з їдальнею;
- виробнича зона, де розміщений виробничий корпус;
- підсобно-виробнича зона і об'єкти інженерного призначення;
- зона відпочинку.
Для створення сприятливих умов відпочинку працюючих і забезпечення
чистоти передбачено озеленення та упорядження промислового майданчика.
На території вільній від забудови, покриття і інженерних комунікацій,
передбачаються майданчики для відпочинку і спорту.
За умов захисту від розповсюдження пилу і можливих аварійних викидів
газу і декоративного опорядження території, передбачається влаштування
газонів, насадження асортименту дерев, рослин і квітів.
До всіх будівель і споруд передбачені автопід'їзди із асфальтобетонним
покриттям. Транспортні зв'язки, підприємства що проектується, передбачені з
урахуванням транспортної схеми міста.
За вимогами протипожежних заходів проїзд по території фабрики передбачений
за кільцевою схемою руху.
Генплан розроблено у відповідності до вимог [4].
2.3 Об’ємно-планувальні рішення будівлі
У відповідності до вимог архітектурно-планувального завдання та
містобудівної ситуації передбачається проектування чотирьохповерхової будівлі
виробничого корпусу фабрики пластмасових виробів .
Будівля має прямокутну форму з розмірами в осях “1”-“13” - 72 м, “А”-“М” –
48 м. Сітка колон 6×6 м. Висота поверхів: першого – 6 м, другого та подальших – 4,8
м.
Виробниче приміщення корпусу відноситься до категорії “В”.
Відмітка найвищої частини будівлі +24.200 м. За умовну відмітку 0.000
прийнята абсолютна висота 42.10 м.
Для переміщення вантажів та продукції в будівлі запроектовано два
пасажирських ліфти, у вісях Ж-Д/1-2 та Ж-Д /12-13, вантажопідйомністю 150 кг.
Також запроектовано сходи у вісях Г-Д/1-2, Г-Д /12-13 та А/7-8.
На перших двох поверхах будівлі розміщуються складські приміщення та
приміщення сировинних матеріалів, приміщення формування та розфасовки прес-
форм, на вищих поверхах – виробничі цехи.
В виробничих цехах та приміщеннях запроектована витяжна система
вентиляції, у складських приміщеннях – приточна.
Об’ємно – планувальні рішення об’єкту розроблені з урахуванням санітарних і
протипожежних норм, забезпечено можливість евакуації персоналу цеху в
надзвичайних ситуаціях, згідно вимог [3,4].
2.4 Конструктивні рішення будівлі
Конструктивні рішення будівлі прийняті за умовами уніфікації основних
будівельних параметрів, навантажень на міжповерхові перекриття та покрівлю.
Конструктивна схема будівлі вирішена в рамно-каркасному варіанті.
Фундаменти – з урахуванням характеристик грунтів майданчика будівництва,
прийняті пальові фундаменти прийняті згідно [5] з стовпчастим підколонником
стаканного типу під колони перерізом 600400 мм прийнятими згідно [6],
фундаментні балки прийняті залізобетонним довжиною 6 м, розміри перерізу
520×400, згідно [7], фундаменті блоки стін підвалу прийняті згідно [8].
Колони – запроектовані залізобетонні, прямокутні одно та двоконсольні,
довжиною 12,43 м, перерізом 0.6х0.4 м, згідно [9].
Елементи покриття та перекриття - перекриття та покриття запроектовані із
збірних залізобетонних ребристих плит довжиною 6 м, товщиною 400 мм та
шириною 1.5 та 0.75 м, прийняті згідно [10]. Ригелі запроектовані залізобетонні
прямокутні 6.0 м, перерізом 0.3х0.8 м прийняті згідно [11].
Стіни – зовнішні стіни запроектовано з керамзитобетонних стінових панелей
довжиною 6 м, прийнятих згідно [12], товщиною 240 мм. Стіни ліфтових шахт,
сходинкових маршів та ділянок біля воріт запроектовано з керамічної цегли,
прийнятої згідно [13], товщиною 380 мм. Перегородки між окремими ділянками
запроектовані товщиною 120 мм із керамічної цегли.
Сходи-- прийняті збірні і складаються з маршу і площадки, які кріпляться
шляхом зварювання закладних деталей і замонолічування швів. Сходинкові марші
прийняті збірні залізобетонні згідно [14].
Перемички – прийняті залізобетонні згідно [15].
Покрівля – прийнята двошарова з рулонного наплавного руберойду типу
«Акваізол», прийнятого згідно [16] . Верхній шар марки Акваізол АПП-СХ-m
прийнято з мінеральною посипкою для захисту матеріалу покрівлі від впливу
інфрачервоного випромінювання, нижній прийнятий Акваізол СБС-СХ-m 4,0 – без
мінеральної посипки.
Підлога – запроектована і прийнята згідно [17] у відповідності до призначення
приміщень.
Вікна та двері -- проектом передбачається заповнення віконних прорізів
двокамерними полівінілхлоридними склопакетами із подвійним склінням,
прийнятими згідно [18]. Зовнішні двері в будівлі прийняті згідно [18], внутрішні
двері згідно [19]. Ворота обладнуються комплектом приладів для ручного
відкривання з тепловою завісою та прийняті згідно [20].
2.5 Приміщення адміністративного та побутового призначення
2.5.1 Приміщення санітарно-побутового обслуговування
В виробничому корпусі передбачені наступні приміщення для санітарно –
побутового обслуговування персоналу:
– душові;
– санвузли;
– кімната особистої гігієни жінок;
– кімната відпочинку;
– роздягальні.
Для працівників, що палять проектом передбачено місце для паління, що
знаходиться ззовні будівлі.
Для забезпечення працівників питною водою проектом передбачається
влаштування фонтанчиків з питною водою, автоматів газованої води. Джерелом
водопостачання будівлі є централізована система водопостачання на підприємстві.
Вода, яка використовується для пиття, проходить попереднє очищення.
2.5.2 Приміщення охорони здоров’я
Для надання першої допомоги та для проведення профілактичних заходів
серед працюючого персоналу проектом передбачено медпункт, який налічує
наступні приміщення : перев’язочна, кабінет прийому хворого.
Для попередження виникнення нещасних випадків та травм в процесі
виробництва усі робочі місця мають достатній рівень освітлення та вентиляції.
2.5.3 Приміщення підприємства харчування
Для задоволення потреби працюючих в їжі в адміністративно - побутовому
корпусі передбачено влаштування буфету на 120 посадочних місць та кухні де
безпосередньо готують їжу.
2.5.4 Приміщення культурного призначення
Для культурного обслуговування та відпочинку в будівлі передбачена кімната
відпочинку, обладнана необхідними засобами.
2.5.5 Приміщення управління
В будівлі на кожному поверсі починаючи з другого, розташовані приміщення
для майстра цеху у вісях В/11. На четвертому поверсі у вісях В/11-12 запроектовано
кімнату інженера з техніки безпеки та кабінети інструктажу
2.6 Спеціальні заходи та роботи
2.6.1 Заходи пов’язані з будівництвом в особливих умовах
При середньодобовій температурі повітря до – мінус 150С цегляні роботи в
зимових умовах виконувати шляхом заморожування. При зниженні температури
нижче - мінус 150С для забезпечення міцності кладки вводити в розчин домішки
згідно з вимогами будівельних норм. Марки розчину приймати на порядок вище, ніж
при роботі в літніх умовах.
2.6.2 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки
У відповідності з діючими правилами [3], нормами і рекомендаціями
передбачаються наступні конкретні заходи по вибухо- та пожежебезпеці:
- навколо будівлі запроектовані асфальтовані під’їзди;
- передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів;
- організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
- головний корпус швейної фабрики розміщений на необхідній протипожежній
відстані від існуючих будівель та споруд;
- застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи пожежогасіння в
електроприміщеннях, автоматичне пожежогасіння;
- забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на будівлі;
- встановлення світлових покажчиків «Вихід» з підключенням до мережі
аварійного освітлення;
- забезпечення засобами блискавкозахисту;
- на шляхах евакуації передбачені нормативні за розмірами проходи, двері;
- використання зниженої напруги для ремонтного освітлення;
- монтаж захисного (робочого) заземлення і занулення металевих
нитоковедучих частин електроустановок, які можуть виявитися під небезпечною
напругою при пошкодженні ізоляції;
- розподілення електроенергії по чотирипровідній системі із глухозаземленою
нейтраллю;
- електрощитові розташовані в спеціально виділених приміщеннях;
- застосування електрообладнання і освітлювальної апаратури в нормальному і
пожежобезпечному виконанні для приміщень відповідних категорій;
- забезпечення селективного вимикання електроустановок, запобіжників,
автоматів;
- влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
- автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної
сигналізації;
- зазори між комунікаціями і стінами наглухо заробляються будівельними
розчинами.
Відстань від найбільш віддаленого приміщення до евакуаційного виходу
складає 28.6 м.
2.6.3 Захист від шуму та вібрації
Заходи по зниженню шуму та вібрації на робочих місцях прийняті згідно
рекомендацій [21].
Технологічне обладнання є маловіброактивним, тому фундаменти під нього
непотрібні, а зменшення рівня вібрацій і шуму буде досягатися за рахунок
встановлення під технологічне обладнання спеціальних віброізоляторів.
Вентиляційні пристрої встановлюються в спеціальних окремих приміщеннях з
влаштуванням звукоізоляції по стінах. Вентиляційні насоси встановлюються на
металеві пружини. На кожному поверсі влаштовуються підвісна стеля з
гіпсокартонних плиток, що поглинають звук.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
Передбачене проектом технологічне обладнання не має шкідливих викидів в
навколишнє середовище. Постачання сировини на виробництво відбувається за
допомогою автомобільного транспорту у щільних герметичних контейнерах.
Розташування виробничого корпусу фабрики проектом передбачене таким
чином, що виключається потрапляння неорганізованих викидів на селітебну зону.
При якісному монтажі обладнання, при будівництві та правильній експлуатації
мереж і споруд виключається потрапляння технологічних рідких викидів та стоків в
грунт за межами виділених полів фільтрації.
Викинуте вентиляційними системами повітря не забруднює навколишній
повітряний басейн, по своєму характеру викиди не можуть погіршити стан
навколишнього середовища.
2.7 Інженерне обладнання будівлі
Система водопостачання -- джерелом водопостачання фабрики є кільцевий
водопровід Ø 200 мм.
На майданчику запроектовані дві роздільні системи:
-господарсько-питний виробничий водопровід;
-протипожежний водопровід.
Для безперебійного водопостачання фабрики передбачені два з'єднаних між
собою введення Ø 150 мм.
Система каналізації-- передбачені мережі каналізації: побутова, промислова.
Побутові стоки від санвузлів, побутових приміщень, надходять закритою мережею
каналізації в внутрішньо майданчикову мережу. Промислові стоки від промивки
кондиціонерів, мийки світильників та їдальні відповідають по забрудненню умовам
біологічної чистки та відводяться закритою мережею в внутрішньо майданчикову
каналізацію.
Відвід стоків з майданчика фабрики передбачається в дублюючій колектор,
діаметр проектуючої мережі Ø500мм. Дощові стоки відводяться з майданчика
відкрито по спланованій поверхні.
Система опалення-- приймається централізовано з місцевими нагрівальними
пристроями-радіаторами МС-140. В допоміжних та адміністративно-побутових
приміщеннях опалення передбачається конвекторами. Тип конвекторів уточнюється
при узгодженні конструкції та матеріалів.
Система опалення прийнята з верхньою тупиковою розводкою.
В промислових та інших цехах передбачається комбінована система опалення:
чергове опалення нагрівальними пристроями та повітряне опалення від системи
кондиціювання повітря.
0
Джерелом теплопостачання є квартальна котельня. Температура теплоносія 150 С .
70
Електропостачання-- забезпечується від підстанції 110/6 кВ “Пролетарська” на
напрузі 6 кВ по двох кабельних лініях.
Проектом передбачене освітлення проходів і проїздів на майданчику, а так само
охоронні освітлення по периметру майданчику.
Світильники зовнішнього освітлення типу СВР-125 і РКУ01х400 з лампами ДРЛ
установлюються на металевих і залізобетонних опорах.
Керування зовнішнім освітленням централізоване і здійснюється з кімнати
вахтера.
Засоби пожежегасіння--передбачаються заходи по внутрішньому та
зовнішньому пожежегасінню, враховуючи з категорії виробництв та ступені
вогнестійкості будівлі.
Для забезпечення пожежного захисту передбачається комплекс протипожежних
заходів згідно вимог [ 3]:
-внутрішне пожежегасіння- пожежними кранами з витратами -10л/с в
виробничому корпусі та 2,5 л/с –в допоміжному.
-зовнішне пожежегасіння – з зовнішньої кільцевої мережею високого тиску,
витрати 30 л/с.
Телефонізація -- абонентська мережа прокладається в підпільній мережі
каналізації з пластикових труб. Для організації адміністративно-господарського
зв’язку проектом передбачено монтаж станцій телефонного диспетчерського зв’язку
та електронної автоматичної станції.
Охоронна сигналізація-- передбачено встановлення сигналізатору в кімнаті
чергового. Контроль пошкодження засклених поверхонь здійснюється спеціальними
приладами. Для блокування віконних та дверних прорізів застосовуються датчики.
Для захисту сейфів-ємнісні датчики.
2.8 Технічні та розрахункові дані
2.8.1 Розрахунок санітарно-технічного обладнання
Розрахунок обладнання душових
Оскільки дане виробництво відноситься до І групи виробничих процесів,
відповідно санітарна характеристика цих процесів характеризується – забрудненням
тіла і спецодягу [22] .
Загальна кількість працюючих становить 40 осіб, в тому числі перша зміна 40
осіб, друга – 40 осіб. Із них 37 чоловіків, 3 жінок.
Проектом передбачено влаштування душових суміжно з гардеробними, які
обладнані відкритими кабінами, розміщеними в один ряд.
Кількість душових сіток визначається за кількістю працюючих в найбільш
чисельній зміні, тобто 40 осіб.
Відповідно для жінок : 3/25=1 сітка
для чоловіків : 37/25=1,48 = 2 сітки.
Таким чином загальна кількість душових кабін у жінок та чоловіків становить
2 сітки.
Розрахунок обладнання для вмивання
Проектом передбачено, що всі умивальники розташовуються суміжно з
гардеробами в чоловічих та жіночих кімнатах для вмивання.
Кількість кранів визначається за кількістю працюючих в найбільш чисельній
зміні, тобто 40 осіб.
Відповідно кількість кранів для жінок : 3/7=0,43=1 кран;
для чоловіків : 37/7=5,28=5 кранів.
Загальна кількість 6 кранів.
Розрахунок обладнання для санвузлів
Проектом передбачене влаштування санвузлів на кожному поверсі допоміжної
будівлі.
Кількість відповідного обладнання розрахована для більш чисельної зміни.
Вхід в санвузол влаштовується через тамбур з самозакривними дверима. В тамбурі
передбачене влаштування умивальника. Санітарні вузли обладнані чашами на
підлозі та настінними пісуарами.
Кількість чаш у жіночих туалетах становить 3/15=0,2=1 чаша
у чоловічих : 37/15=2,46=2 чаші.
Крім того в жіночих і чоловічих санвузлах передбачена одна кабіна, обладнана
унітазом із сидінням.
Всього кількість чаш : 3 штуки.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2.1-Специфікація збірних залізобетонних та металевих елементів
Маса
Марк
один
а Позначення Найменування
иці
поз.
кг
1 2 3 4 5 6
Палі
П-1 ДСТУ Б В.2.6-65:2008 С 110-35-2У 637 4640
Фундаментні балки
ФБЛ-1 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-13 16 1400
ФБЛ-2 ДСТУ Б В.2.6-143:2010 ФБ6-17 20 800
Фудаментні блоки
ФБ-1 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФС-3 8 980
ФБ-2 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФСЗ-8 14 310
ФБ-3 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФС-4 54 1300
ФБ-4 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФС4-8 136 415
ФБ-5 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФС6 20 1960
ФБ-6 ДСТУ Б В.2.6-108:2012 ФС6-8 16 620
Колони
К-1 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К11а-1-3 28 7300
К-2 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К10а-1 98 7600
К-3 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К12а-1 28 3800
К-4 ДСТУ Б В.2.6-60:2008 К10а-1-1 98 4100
Плити перекриття та покриття
ПП-1 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-3 257 2050
ПП-2 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-4 28 2200
ПП-3 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-5 116 2300
ПП-4 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-7 317 2400
ПП-5 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-4-1 82 2400
ПП-6 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-3-1 8 1370
ПП-7 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-5-2 31 1500
ПП-8 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-7-1 2 1500
ПП-9 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-3-2 8 2400
Кіль-т
Примітк
а
ПП-10 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-5-1 1 2300
ПП-11 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 1П4-4-2 14 2200
ПП-12 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПРН7 92 2300
ПП-13 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПКЖ3-1 4 1370
ПП-14 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПКЖ4 27 1500
ПП-15 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПРН6 34 2400
ПП-16 ДСТУ Б В.2.6-59:2008 ПКЖ3 607 2400
Ригелі
Р-1 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 ИБ7-2 448 2900
Р-2 ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 ИБ29-1 58 3200
Сходинкові марші
СМ-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 2ЛМФ 39.14.17-5 37 1115
Сходинкові площадки
СП-1 ДСТУ Б В.2.6-62-2008 ЛПФ 28.11-5 40 1030
Стінові панелі
ПС-1 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС-60-12.2 157 2900
ПС-2 ДСТУ Б В.2.6-64:2008 ПС-60-12.4 132 1900
2.8.3 Зовнішнє та внутрішє опорядження будівлі
Після закінчення монтажу елементів огородження та кладки цегляних ділянок
стін, заповнення віконних прорізів, приступають до зовнішнього опорядження
будівлі.
Цегляні ділянки стін обробити церразитовою штукатуркою на основі відсіву
гранітної і мармурової крихти.
По периметру будівлі влаштовують вимощення з асфальтобетону, шириною 1
м, з ухилом 1:2 на щебеневій підготовці.
Влаштовують під’їзді майданчики та тротуари.
Внутрішнє опорядження – внутрішню поверхню стін після закінчення усіх
монтажних робіт облицьовують гіпсокартонними листами з послідуючим
шпаклюванням гіпсовими сумішами та фарбуванням, стелю шпаклюють та
фарбують водоемульсійними фарбами. В санвузлах - стіни облицьовують
керамічною плиткою, стелю ґрунтують та шпаклюють.
Приміщення і види застосованого в них опорядження зведено до таблиці 2.5
Таблиця 2.5 - Відомість опорядження приміщень
Назва приміщення Підлога Стеля Стіни Примітки
Пло Вид опорядження Пло Вид опорядження Площ Вид
ща ща а опорядження
1 2 3 4 5 6 7 12
Цех виготовлення
полімерних виробів,
склад сировини,
дiльниця формування
пресформ та роз-
фасовки пресформ,
склад допомiжних
матерiалiв, приміщення
Гіпсові суміші, Гіпсові суміші,
полімерної сировини та 294 Наливна бетонна 294 3689,
водоемульсійна фарба масляна фарба
полімеризаторів, при- 6,8 підлога 6,8 4
«SNEZHKA» «SNEZHKA»
мiщення зберiгання
кислоти, склад хiм-
матерiалiв, компре-
сорна, трансфор-
маторна, пiдстанцiя,
венткамера, тепло-
центр, примiщення
пневмотранспорту
Гіпсові суміші,
шпаклювання,
Сходинковий марш 36 Керамічна плитка 18 водоемульсійна фарба 76
фарбування
«SNEZHKA»
Гіпсові суміші,
штукатурка,
Санвузли 45,12 Керамічна плитка 45,12 водоемульсійна фарба 178,5
керамічна плитка
«SNEZHKA»
Гіпсові суміші,
455, 455, 1458,
Вестибюль, коридори, Мозаїчна підлога водоемульсійна фарба Ракушняк
9 9 3
«SNEZHKA»
Кімната майстра,
Високоякісні
кімната інструктора, Гіпсові суміші,
142 142 3586, шпалери,
кімната для Лінолеум водоемульсійна фарба
2,6 2,6 6 гіпсокартонні
інструктажу, кімната «SNEZHKA»
листи
для відпочинку
2.9 Техніко – економічні показники будівлі
1. Площа будівлі – 15345 м²;
2. Будівельний об′єм VБУД = 77989 м³.
3. Площа виробничих приміщень – 9856 м²;
4. Площа адміністративних приміщень – 1546 м²;
5. Площа допоміжних приміщень – 3943 м².
Таблиця 2.2 Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз Позначення Найменування Кількість по фасадах Маса Приміт
Всь
1-13 13-1 А-М М-А од., кг ки
ого
Вікна
В-1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 60-18 Н.ССП.І.1.ПО.П 65 1 66
В-2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 26-15Н.ССП.І.1.ПО.П 12 12 24
В-3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 60-12Н.ССП.І.1.ПО.П 6 4 10
В-4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 15-15Н.ССП.І.1.ПО.П 6 6
В-5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 60-18 Н.ССП.І.1.ПО.Л 18 18
В-6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 60-30 Н.ССП.І.1.ПО.П 6 6
В-7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 25-15 Н.ССП.І.1.ПО.П 6 6
В-8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 О.Пр 30-15 Н.ССП.І.1.ПО.П 6 6
Блоки дверні, ворота
1 ДСТУ EN 13241:2014 ВРГ36-30 1 1
2 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ24-25Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 2 2
3 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ24-24Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1
4 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-7Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 2 3
5 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ24-15Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1
6 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-14Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1 1 3
7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ22-24Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 4 4
8 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Д.НрЖ21-14Кр.К.Б.1.П.Пр.Л 1 1 2
Таблиця 2.3 Специфікація елементів перемичок
Поз Позначення Найменування Кількість на поверх Маса Приміт
1 2 3 4 Всьо од.,
го кг
Перемички
ПБ-1 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 БУ 30А 21 2 1 4 1 0
ПБ-2 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 15-6 6 3 3 2 14 105
ПБ-3 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 19-3 7 2 2 11 130
ПБ-4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 БУ ЗЗ 6 6 170
ПБ-5 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 27-6 4 2 2 4 12 130
ПБ-6 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 27-2 6 3 3 1 13 115
ПБ-7 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ПП 13-2 8 5 5 6 24 25
ПБ-8 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 24-5 2 1 1 2 6 160
ПБ-9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 4 ПП 31-2 1 1 1 13 205
ПБ-10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 18-2 13 4 4 2 23 75
ПБ-11 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 15-3 4 3 3 5 15 105
ПБ-12 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 13-1 8 10 10 12 40 25
ПБ-13 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП 19-2 6 2 1 1 10 130
ПБ-14 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 24-1 11 2 2 2 17 335
ПБ-15 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 15-2 2 1 1 1 5 105
ПБ-16 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 13-2 14 15 15 10 54 25
ПБ-17 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 31-2 1 1 1 3 205
ПБ-18 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1 ПП 18 4 3 2 1 10 75
ПБ-19 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1 ПП 22 5 4 4 2 15 95
ПБ-20 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1 ПП24 2 2 2 1 7 105
ПБ-21 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 19-3 2 5 2 1 10 130
ПБ-22 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1 ПП 22 2 1 1 2 6 95
ПБ-23 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 1 ПП 31 1 1 1 3 205
ПБ-24 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 3 ПП31-5 1 1 1 3 205
ПБ-25 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 2 ПП 18-2 4 3 2 1 10 75
Таблиця 2.4 - Специфікація елементів заповнення прорізів
Маса,
Марк Кіл
Позначення Найменування один, Примітка
а -ть
кг
Блоки дверні
Д8 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-7 27
Д9 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-15 22
Д10 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 24-8 18
Д11 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-9 9
Д12 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 21-12 6
Д13 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-14 12
Д14 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДГ 21-6 38
Д15 ДСТУ Б В.2.6-99:2009 ДП 21-6 4
3 Розрахунково-конструктивний розділ
3.1 Плити перекриття
3.1.1 Вихідні дані
Ребриста плита висотою 400 мм, шириною 1.5 м та довжиною 5.55 м
складається з полиці товщиною 50 мм, двох повздовжніх ребер висотою 400 мм і
шириною понизу 85 мм та поверху 100 мм, поперечних ребер – торцевих висотою
400 мм і шириною понизу 100 мм та поверху 125 мм і проміжних висотою 200 мм і
ширною понизу 50 мм та поверху 100 мм.
Плита виготовляється з важкого бетону класу С30; коефіцієнт умов роботи
бетону γb2 = 0.9 (Rb = 17·0.9 = 15.3 МПа; Rbt = 1.2·0.9 = 1.08 МПа; Rb,ser = 22 МПа;
Rbt,ser = 1.8 МПа; Еb = 3.25·104 МПа) [23].
Арматура класу A400 (Ǿ 6-8 мм) (Rs = 355 МПа, Rs,ser = 390 МПа, Еs = 2.0·105
МПа), класу A400 (Ǿ 10-40 мм) (Rs = 365 МПа, Е 5
s = 2.0·10 МПа) [24] та класу А240
(Rs = 225 МПа, R 5
s,ser = 225 МПа, Еs = 2.1·10 МПа) [24].
Поперечний розріз і розміри плити приведені на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Поперечний переріз ребристої плити перекриття
Розрахунок панелей перекриття виконують за двома групами граничних станів.
Для цього приводимо переріз до еквівалентного таврового.
b = 2·(b1 + b3)/2. (3.1)
b = 2·(85 + 100)/2 = 185 мм.
Рисунок 3.2 – Тавровий еквівалентний переріз
3.1.2 Збір навантажень
Підрахунок навантажень на перекриття приведений в таблиці 3.1 з
урахуванням коефіцієнта надійності по призначенню γn = 0.95.
Таблиці 3.1 – Збір навантажень
Нормативне Коефіцієнт Розрахункове
№
Навантаження навантаження, надійності за навантаження,
п/п
Н/м2 навантаженням Н/м2
1 2 3 4 5
1 Постійне навантаження:
а) конструкція підлоги
- бетон δ=35 мм,
684,7 1.1 753,2
0.035·2.1·9.81·0.95·(1000)
- цементний розчин δ=10
мм, 186.4 1.3 242.3
0.01·2·9.81·0.95·(1000)
б) плита
3107 1.1 3417
(3,0*9,81*0,95)/(6*1,5)
Разом постійне
qн
1=3978 qр
1=4412
навантаження q
2 Тимчасове навантаження:
а) короткотривале 1000 1.2 1200
б) довготривале 1000 1.2 1200
Разом тимчасове
2000 2400
навантаження V
3 Повне навантаження q+V 5978 6812
Постійне і довготривале
4 4978 5612
навантаження q+Vтр
q=4.412kH/ì 2
Рисунок 3.3 – Розрахункова схема
l0 = 6000 – 2·10 – 2·240/2 = 5740 мм.
Згинаючий момент і поперечна сила для прийнятої розрахункової схеми
визначаються:
М = (q + V)·l2
0·b'f/8 = 6,812·5.52·1.445/8 = 37,22 кН·м;
Q = (q + V)·l0· b'f/2 = 6,812·5.5·1.445/2 = 27,07 кН;
Мп = 5,978·5.52·1.445/8 = 32,66 кН·м;
Мтр 2
п= 4,978·5.5 ·1.445/8 = 27,2 кН·м;
Визначаємо згинаючий момент, який може сприйняти бетонний переріз без
арматури (полиця):
Мп = Rb · h'f · b'f · (h0 – 0.5 · h'f), (3.2)
М0 = 15,3·144,5(100)·5·(37 – 0.5·5) = 38137200 Н·м = 381,372 кНм.
М0 = 381,372 кНм > М = 37,22 кН·м.
Тобто нейтральна вісь проходить в полиці і розрахунок ведемо як для
прямокутного перерізу шириною b = b'f.
Площа перерізу повздовжньої арматури визначається як для елементів, що
згинаються, відповідного перерізу.
А0 = М/Rb·b·h2
0, (3.3)
А = М/R ·b·h2
0 b 0 = 37,22·(1005)/15,3·(100)·144.5·372 = 0.012 → η = 0.994 → ξ = 0.012.
Визначаємо границю переармування ξR :
= 0.85 − 0.00815.3= 0.728;
0.728
= = 0.584.
R 365 0.694
1+ 1−
500 1.1
ξ = 0.012 < ξR = 0.584.
Аs = 37,22·(105)/365·(100)·0.994·37 = 2,77 см2.
Приймаємо арматуру 2Ø14 А400 Аs = 3,08 см2.
Арматуру в стисненій зоні приймаємо конструктивно: 2Ø10 A400 Аs = 1,57 см2.
Для розрахунку арматури у полиці плити виділимо смугу шириною 100 см.
Робоча висота перерізу полиці h0=5-1-0.5*0.6=3.7 см.
Рисунок 3.4 – Схема до розрахунку полиці на місцевий згин
Полиця розраховується як защемлена з двох боків балка, тому момент
складатиме:
М = (q + V)·l2/16 = 6,812·1.12452/16 = 0,66 кН·м.
А0 = 0,66·(1005)/15,3·(100)·100·3,72 = 0.032 → η = 0.984.
Аs = 0,66·(1005)/280·(100)·0.984·3,7 = 0.51 см2.
Так як з конструктивних умов кількість стержнів приймається 5…14 шт., то
приймаємо арматуру: 5Ø6 A400 Аs=1,41 см2 з кроком 200 мм.
Поперечна арматура приймається конструктивно діаметром 10 мм з кроком
200 мм.
3.1.3 Розрахунок міцності похилих перерізів
Якщо поперечну силу Q повністю сприймає чисто бетонний переріз Qb, то
розрахунок хомутів не проводять, а становлять їх у цьому випадку, виходячи з
конструктивних потреб:
Q = 0.6·(1 + 0)·1.08·(100)·18.5·37 = 44,36 кН > Qmax = 27,07 кН.
Умова задовольняється, тому поперечна арматура приймається
конструктивно.
На приопорній ділянці довжиною l0/4 приймається крок хомутів S = h/2 =
400/2 = 200 мм ≈ 150 мм. В середині прогону каркасу на ділянці l/2 арматуру
допускається встановлювати з кроком S ≤ 3/4h = 300 мм.
3.1.4 Розрахунок панелі за другою групою граничних станів
Для плит пред’являються умови третьої категорії по тріщиностійкості. Тобто:
[аcrc1] = 0.4 мм; [аcrc2] = 0.3 мм.
Повна кривизна в цьому випадку визначається за формулою:
1/r = 1/r1 – 1/r2 + 1/r3, (3.4)
де 1/r1 – початкова кривизна від короткочасної дії всього навантаження;
1/r2 – початкова кривизна від короткочасної дії тривалодіючого
навантаження;
1/r3 – повна кривизна від тривалодіючої частини навантаження.
Для елементів залізобетонних конструкцій, для яких допускається утворення
тріщин, нормальних до повздовжньої осі елементів, прогини визначаються за
кривизнами осі елемента, який згинається.
Значення кривизни 1/r1, 1/r2, 1/r3 визначається за формулою:
1 M
s b
= + , (3.5)
r h z E A
( + ) b h E
0 s s f 0 b
Розрахунок панелі перекриття за деформаціями рекомендується виконувати в
такій послідовності:
1. Визначаємо коефіцієнт пружності ν. Його значення для важкого бетону
беремо:
а) при тривалій дії навантаження ν = 0.15;
б) при короткочасному навантаженні ν = 0.45.
2. Визначається коефіцієнт ψb, що враховує нерівномірність розподілу
деформацій крайнього стиснутого положення за довжиною ділянки з тріщинами і
береться рівним для важкого бетону ψb = 0.9.
3. Вираховуємо модульне відношення α:
α = Es/Eb. (3.6)
α = 200000/32500 = 6,15.
4. Знаходимо коефіцієнт армування μ:
μ = Аs/b·h0 = 3,08/18.5·37 = 0,004.
5. Вираховуємо значення коефіцієнта φf:
φf = [(b'f – b)·h'f + (α/·ν)·A's]/b·h0. (3.7)
φf = [(144,5 – 18.5)·5 + (4.93/0.45)·0]/18.5·37 = 0.92.
6. Визначаємо значення коефіцієнта відносної несучої здатності δ:
δ = М/b·h2
0·Rb,ser. (3.8)
а)
δ = 32600·(100)/18.5·372·22·(100) = 0.059;
б)
δ = 27200·(100)/18.5·372·22·(100) = 0.049.
7. Знаходимо значення коефіцієнта λ:
λ = φf·(1 - h'f/2·h0). (3.9)
λ = 0.92·(1 – 5/2·37) = 0.858.
8. Вираховуємо відносну висоту стиснутої зони бетону:
1
=
1+ 5 ( + )
1 . 8 + 1 0 , (3.10)
1
= = 0.04.
1+5 0.059+0.858
( )
1.8+
10 6.150.004
х = 0.04·37 = 1,51 см < 5 см.
Вісь проходить в полиці, тому переріз розраховуємо як прямокутний і тому
робимо перерозрахунок при φf = 0 , λ = 0. μ=3,08/144,5*37=0,001
а) δ = 32600·(100)/144.5·372·22·(100) = 0.008;
б) δ = 27200·(100)/144.5·372·22·(100) = 0.006.
1
a) = = 0.054.
1+5(0.008+0)
1.8+
10 6.150.001
б) 1
= = 0.053.
1+5(0.006+0)
1.8+
10 6.1 50.001
9. Визначаємо плече внутрішньої пари сил:
z = h0·(1 – 0.5·ξ). (3.11)
а) z = 37·(1 – 0.5·0.054) = 36,00 см;
б) z = 37·(1 – 0.5·0.053) = 36,02 см.
10. Знаходимо пружний момент опору Wred по крайній розтягнутій зоні:
Wred = Ired/y0, (3.12)
де Ired – момент інерції перерізу відносно центра ваги перерізу:
I = I + A ( y − a ) 2 (3.13)
red i i o
у0 – відстань від центра ваги перерізу до крайнього розтягнутого волокна:
у0 = Sred/Ared, (3.14)
де Sred – статичний момент відносно нижньої грані;
S r e d = A i y i + A s a (3.15)
Ared – площа приведеного перерізу.
A r e d = A + A s (3.16)
Аred = 144.5·5 + 35·18.5 + 6,15·308 = 1387 см2.
Sred = 144.5·5·(40 – 5/2) + 35·18.5·35/2 + 6,15 3,08 3 = 38476 см3.
у0 = 38476/1387 = 27.7 см.
Іred = 144.5·403/12+144.5·5·(40 – 27.7-5/2)2 +18,5*353/12+18,5*35 (27,7-20)2+6,15*3,08
(27,7-3)2 = 185777 см4.
Визначаємо пружній момент:
Wred = 185777 /27.7 = 67067 см3.
11. Вираховуємо пружнопластичний момент опору по розтягнутій зоні:
Wpl = γ·Wred, (3.17)
де γ = 1.5,
Wpl = 1.75·67067 = 11736 см3.
12. Визначаємо значення коефіцієнта φls, що враховує вплив дії навантаження:
а) φls=0.8 – при тривалій дії навантаження незалежно від профілю арматури;
б) φls=1.1 – при короткочасній дії навантаження для арматури періодичного
профілю.
13. Знаходимо коефіцієнт, що враховує роботу розтягнутого бетону на ділянці з
тріщинами:
ψs = 1.25 – φls·φm ≤ 1, (3.18)
φm = Rbt,ser·Wpl/M, (3.19)
а)
φm = 1.8·11736 /32660 = 0.647;
ψs = 1.25 – 1.1·0.647 = 0.54;
б)
φm = 1.8·11736 /27200 = 0.777;
ψs = 1.25 – 0.8·0.777 = 0.63.
14. Вираховуємо значення кривизни 1/r1:
1 32660 0.54 0.9
= + = 2.9310−5 ñì .
r 37 36 20 (104 ) 2.77 (0.054) 144.5 37 3.25 (104 ) 0.45
1
15. Вираховуємо значення кривизни 1/r3:
1 27200 0.63 0.9
= + = 3.65 10−5 ñì .
r 37 36.02 20 (104 ) 2.77 (0.053) 144.5 37 3.25 104 0.15
3 ( )
16. Визначаємо значення 1/r2:
1/r2 = (1/r1)·Mтр/М, (3.20)
де Мтр – момент від тривалодіючої частини навантаження;
М – момент від повного навантаження.
1/r2 = 2,93·10-5·27200/32660 = 2,44·10-5 см.
17. Значення повного прогину:
f = (5/48)·l2·(1/r1 – 1/r2 + 1/r3). (3.21)
f = (5/48)·5502·(2,93-2,44+3,65)·10-5 = 1.30 см.
18. Порівнюємо отримане значення прогину з допустимим:
[fmax] = 3 см > f = 1.30 см.
3.1.5 Розрахунок панелі по розкриттю тріщин
Для конструкцій, до яких ставляться вимоги третьої категорії тріщиностійкості,
ширина короткочасного розкриття тріщин визначається від дії всього нормативного
навантаження. Ширина довгочасного розкриття тріщин визначається від тривалої дії
постійних і тривалих навантажень.
Ширина розкриття тріщин, нормальних до повздовжньої осі елемента
визначається за формулою:
, (3.22)
a = s 20 (3.5−100 ) 3 d
crc
l E
s
де δ – коефіцієнт, який береться рівним 1 – для елементів, що згинаються і
нецентрово стиснутих;
η – коефіціент, який береться рівним 1 – для стержньової арматури
періодичного профілю;
φl – коефіцієнт, який береться рівним:
а) при врахуванні короткочасних навантажень і короткочасної дії постійних і
тривалих навантажень φl = 1;
б) при врахуванні тривалої дії постійних і тривалих навантажень:
φl = 1.6 – 15·μ = 1.6 – 15·0.001 = 1.585;
σs – напруга в стержнях крайнього ряду арматури від відповідного
зовнішнього навантаження:
σs = М/Аs·z, (3.23)
а)
σs = 32660/3,08·36 = 294,6 МПа;
б)
σs = 27200/3,08·36,02 = 245,2 МПа.
Ширина короткочасного розкриття тріщин визначається за формулою:
acrc = acrc1 – acrc2 + acrc3, (3.24)
де acrc1 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії всього
навантаження:
294.6
a =111 20 (3.5−100 0.001) 3 14 = 0.24.
crc1
20 (104
)
acrc2 – початкова ширина розкриття тріщин від короткочасної дії тривалого
навантаження:
245.2
a =111 20 (3.5−100 0.001) 3 14 = 0.2.
crc2
20 (104
)
acrc3 – повна ширина розкриття тріщин від тривалодіючого навантаження:
245.2
a =11.579 1 20 (3.5−100 0.001) 3 14 = 0.3.
crc3 4
20 (10 )
acrc = 0.24 – 0.2 + 0.3 = 0.34 мм. ≤[ acrc1]=0,4 мм.
3.1.6 Розрахунок плити в стадії транспортування та
монтажних навантажень
В стадії монтажу плита приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги
плити з урахуванням коефіцієнту динамічності Р=3*9,81*1.6/5,65*1,5=5,56 кН/м2
Рисунок 3.4 – Розрахункова схема плити в стадії транспортування та монтажних
навантажень
Момент:
М = q·l2/2,
М1 = 5,56·0.82·1.485/2 = 2,64 кН·м,
А0 = 2,64·(105)/17·(100)·148.5·372 = 0.0008 → η = 0.995;
Аs = 2,64·(105)/365·(100)·0.995·37 = 0.197 см2.
Аs = 0.197 см2 < А 2
Ø6 = 0.283 см .
Отже, арматура діаметром 10 мм задовольняє розрахунковим вимогам.
Тепер розрахунок ведемо при умові, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю:
F = 3*9,81/3 = 9,81кН.
Аs = F/Rs = 9.81*103 /280*100 = 0.35 см2.
Приймаємо петлю Ø 10 А240, Аs=0.785 см2.
3.2 Розрахунок ригеля
3.2.1 Розрахунок і конструювання ригеля
Розрахункову схему уподібнюємо двопрогоновій балці з шарнірним опиранням
на кінцях, завантаженої рівномірно розподіленим тривалим і тимчасовим
навантаженням, значення якого визначається множенням відповідного
навантаження на крок між ригелями, а саме 6 м.
Таблиця 3.2 – Збір навантажень на ригель
Нармативне Коефіціент Розрахункове
Навантаження
навантаження, кН/м надійності f навантаження, кН/м
1.Постійне навантаження:
а) вага плити та підлоги 21.876 25.758
б) маса ригеля 5.9 1.1 6.49
Всього, q 27.776 32.248
2.Тимчасове навантаження
а) короткочасне 12.0 1.2 14.4
б) тривалодіюче 48.0 1.2 57.6
Всього V 60.0 72.0
Повне навантаження, q+V 87.776 104.248
Попередньо прийняті розміри ригеля:
а) висота h = 500 мм;
б) ширина ригеля b=300 мм.
Таблиця 3.3 – Визначення опорних, прогонових згинаючих моментів та
поперечних зусиль
Схема М1, Нм М2, Нм Моп , Нм QA, Н Q л
B , Н Q п
B , Н Qc, Н
І) q = 32.248 кН/м
q
0,07ql2= 0,07ql2= -0,125ql2= 0,375ql= -0,625ql= 0,625ql= -0,375ql=
= 81.26 = 81.26 = -145.12 = 75.558 =-120.93 = 120.93 =-72.558
ІІ) V = 72.0 кН/м
V 0,096ql2= -0,025ql2= -0,063ql2= 0,473ql= -0,063ql= 0,062ql= -0,637ql=
= 248.832 = -64.8 = -163.296 = 204.336 = -27.22 = 26.784 =-275.184
ІІІ) V =72.0 кН/м
V
-64.8 248.832 -163.296 -275.184 26.784 27.22 -204.336
І+ІІ) q = 32.248 кH/м
V = 72.0 кН/м
V
q 330.092 16.46 -308.416 276.894 -148.15 147.714 -347.742
І+ІІІ) q =32.248кH/м
V = 72.0к Н/м
V
q 16.46 330.092 -308.416 -347.742 -147.714 148.15 -276.894
Огинаючі зусилля 330.092 330.092 -308.416 -347.742 -148.15 148.15 -347.742
Проводимо вирівнювання згинаючих моментів в прогоні та на опорі з метою
уніфікації конструкцій збірних елементів, їх стиків і армування.
Визначаємо значення ординати Х:
308.416 – Х = 330.092+ 0.5Х;
Х = -14.45
V
q
308,416
1
Еп.М,кН.м
248,832
330,092
X
ш
Еп.М ,к.Н м
0,5 X. 0,5 X.
322,865
2
Еп.М,кН.м
322.865
Рисунок 3.5 – Схема розрахунку з урахуванням виникнення пластичного шарніру
Моп = 308.416 + 14.45 = 322.865 кНм;
Мпр1 = 330.092 – 14.45*0.5 = 322.865 кНм;
Мпр1 = 248.832 – 14.45*0.5 = 241.607 кНм.
3.2.2 Конструктивний розрахунок ригеля
Робочу висоту поперечної балки слід визначати за опорним граничним
моментом при = 0,35. Граничний момент визначається за формулою:
R h
M гр = М
оп k
оп − (3.25)
2
де Rоп – величина опорної реакції на опорі;
hк – ширина колони, hк = 400 мм.
q+V=87,776 кН/м
A B Mо п= 322,865кНм
VA VB
6000
Рисунок 3.6 – Схема визначення опорних реакцій
Мгр = 322.865 – 0.6х317.139/2 = 227.723 кНм.
Для прямокутного перерізу (на опорі) за прийнятим значенням = 0,568
знаходимо значення відносноі несучої здатності за формулою:
За формулами (3.5) та (3.8) визначаємо площу перерізу арматури в:
а) прогоновому перерізі:
322.865 (105 )
Ao = = 0,111 → = 0,941→ = 0,08 < R = 0,568;
17(100)30.075.52
322.776 (105 )
A = =1245 мм2
s .
365(100)0,94175.5
Приймаємо арматуру 2 16 А-400 Аs = 4.02 см2, 2 25 А-400 А = 9.82 см2
s , Аs =
13.84 см2.
б) опорному перерізі:
227.723105
Ao = = 0.078 → = 0.96 → = 0,08 < R = 0,568;
17(100)30.075.52
227.723105
As = = 862мм2.
3650.9675.5
Приймаємо арматуру 3 20 А-400 А = 9,42см2
s , [23].
3.2.3 Розрахунок міцності ригеля за похилим перерізом
Даний розрахунок ригеля виконуємо аналогічно розрахунку плити перекриття.
Перевіряємо умову за (3.12) , [23]:
Q = 0.6х1.2х(100)х30х75.5 = 163.08 кН < Qmax = 347.742 кН. Це вказує на те, що
потрібен розрахунок поперечної арматури:
а) задаємося діаметром арматури d = 10мм;
б) кількість зрізів n = 2;
в) площа зрізів АS = 0.785х2 = 1.57 см2;
г) необхідна інтенсивність армування за формулою (3.14)
(347.742103 )2
qsw = = 737 кН/см;
4 23075.52 1.2 (100)
175 (100)1,57
д) крок поперечних стержнівза формулою (3.15) S = = 37.28 см.
737
Біля опори на ділянці l/4 крок поперечних стержнів приймаємо h/2S150 мм, а
в прогоні на ділянці l/2 крок приймаємо 3h/4S500 мм, [23].
Приймаємо S=150 мм на ділянці l/4 та S=400 мм на ділянці l/2.
3.2.4 Епюра матеріалів
2
Прогоновий переріз. 2 16 А-400 Аs = 4.02 см , 2 25 А-400 Аs = 9.82 см2 ,
Аs = 13.84 см2
13.84 365
= = 0,006 → = 0,006 = 0,13→ = 0,935 ;
3075.5 17
[M 2O16+2O25 ] = 13.84365 (100) 0,935 75.5 = 354.7 кНм;
[M 2O16 ] = 354.7 4.02 /13.84 = 103.03 кНм;
[M 2O25 ] = 354.7 −103.03 = 251.67 кНм.
Опорний переріз. 3 20 А-400 Аs = 9,42 см2.
9,42 365
= = 0,0042→ = 0,0042 = 0,009 → = 0,955 ;
3075.5 17
[M 3O20 ] = 9,42365 (100) 0,955 75.5 = 247.9 кНм;
3.2.5 Розрахунок ригеля в стадії транспортування та
монтажних навантажень
В стадії монтажу ригель приймається як балка на двох опорах. Розрахунку
підлягають перерізи під монтажними петлями. Розрахунок ведемо від власної ваги
ригеля Р = 5.9 кН.
q
800 4400 800
6000
Рисунок 3.7 – Розрахункова схема ригеля в стадії транспортування та монтажних
навантажень
Момент:
М = q·l2/2,
q = 5.9/0,3х6 = 3.28 кН/м.
М = 3.28х0,82/2 = 1.05 кН·м.
А0 = 1.05х(105)/17х(100)х30.75х75.52 = 0,004 → η = 0,995;
Аs = 1.05х(105)/365х(100)х0.995х75.5 = 0.0383 см2.
Аs = 0.0383 см2 < А216+225 = 13.84 см2.
Отже підібрана арматура задовольняє розрахунковим вимогам.
3.2.6 Розрахунок петлі ригеля
Розрахунок ведемо з умови, що одна петля обірвалась.
Навантаження на одну петлю складає:
F = 5.9 кН.
Аs = F/Rs = 5.9 /365 = 0,016 см2 < А8 = 0,503 см2.
Приймаємо арматуру Ø 8 А240 Аs = 0.503 см2, [23].
4 Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого
до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого
шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять
похідні характеристики для кожного шару окремо.
В даному проекті необхідно виконати оцінку глинистих грунтів, що є
основою будівельного майданчику. Вихідні дані по кожному шару грунту зведено
в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Інженерно-геологічні дані будівельного майданчику
Густина Вологість на
Номер Густина Природна Вологість на
часточок гранниці
шару грунту вологість границі
грунту ρs, 3 пластичності,
грунту ρ, т/м грунту W текучесті, WL
т/м3 WP
1 2 3 4 5 6
1 Насипний грунт
2 Рослинний грунт
3 2.70 1.63 0.126 0.30 0.19
4 2.71 1.91 0.16 0.40 0.24
5 2.72 2.03 0.175 0.405 0.215
Всі дані по грунтам зводимо до таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Розрахункові характеристики грунтів
Показ Кут
Питома Пито- Моду Розра
Глибина Пито- Природ- ник Коефі- Ступі- внутрі
вага ме ль хунко
заляган- ма вага на текучо цієнт нь шньо-
Номер Найменування часток зчепле дефор вий
ня
грунту, вологість сті, порис- воло- го
грунту, ння, мації, опір,
шару грунту підошви тертя,
γ, грунту,
γ , I тості, гості,
L
шару, s СІІ, φ , Е, R0,
ІІ
h, м кН/м3 W е S
кН/м3 r
кПа …° МПа кПа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Насипний грунт 1.4 17.3 - - - - - - - - -
2 Рослинний грунт 0.8 14.9 - - - - - - - - -
<0
3 Суглинок твердий 2.9 15.99 26.49 0.126 0.85 0.40 0.26 22 11 249.85
4 Суглинок твердий 5.8 18.74 26.59 0.16 <0 0.63 0.69 0.25 21 15 299.87
5 Глина тверда 6.0 19.91 26.68 0.175 <0 0.56 0.84 0.27 18 30 299.94
4.2 Вихідні дані
Необхідно запроектувати палевий фундамент під колону середнього ряду
перерізом 0.4×0.6 м із забивних паль з навантаженнями: NІІ = 2888 кН; МІІ =
106.57 кН·м; QІІ = 15.749 кН (додаток 1). Стержень 22
Матеріали: бетон класу С20 (Rb = 11.5 МПа; Rbt = 0.9 МПа; Еb = 2.4·104 МПа);
робоча арматура класу А400 (Rs = Rsc = 365 МПа; Еs = 2·105 МПа); конструктивна
арматура класу А240 (Rs = 225 МПа; Rsw = 175 МПа; Еs = 2.1·105 МПа), [24].
4.3 Розрахунок палевого фундаменту
Вибираємо глибину закладання підошви ростверку:
- за кліматичними умовами:
dр = Kh·dfn + 0.2, (4.1)
де Kh = 0.6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі, [25];
dfn = 1.2 м – нормативна глибина промерзання грунту, [1].
dр = 0.6·1.2 + 0.2 = 0.92 м.
- за геологічними умовами:
dр = h1ш + (0.3- 0.5), (4.2)
dр = 2.2 + 0.4 = 2.6 м
Відмітка верхнього обрізу ростверка приймається –0.15 м. Глибина стакану
для колон перерізом 0.4×0.6 м приймається 0.9 м. Товщина ростверку нижче дна
стакану приймається попередньо 0.4 м, а в подальшому уточнюється розрахунком на
продавлювання.
З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання ростверка:
dр = 0.15 + 0.9 + 0.4 = 1.45 м.
Приймаємо dр = 2.6 м.
Знаходимо довжину палі. Аналізуючи грунтові умови будівельного
майданчику та фізико-механічні властивості грунтів, робимо висновок, що тверді
суглинки та глина мають приблизно однаковий опір, і, враховуючи їх невелику
товщину, заглиблюємо палю в останній шар грунту на 0.5 м. Звідси витікає, що
мінімальна довжина палі повинна бути:
lп = 0.3 + 10.9 – 2.6 + 0.5 = 9.1 м.
Приймаємо палю С10-35 (довжиною 10 м, перерізом 35×35 см по
ДСТУ Б В.2.6-146:2010).
Складаємо розрахункову схему (рисунок 4.2).
Рисунок 4.1 – Розрахункова схема палі
Визначаємо несучу здатність забивної висячої палі за формулою:
n
F d = γ c γ C R R A + U γ c f f i h i , (4.3)
i=1
де γc, γCR, γcf = 1 при заглибленні паль дизель-молотом, [25];
А – площа поперечного перерізу нижнього кінця палі: А = 0.35·0.35 = 0.1225 м2;
U – зовнішній периметр поперечного перерізу палі: U = 4·0.35 = 1.4 м.
Глибина занурення палі від рівня природного рельєфу – 10.9 м.
Розрахунковий опір грунту під кінцем палі визначаємо за [25]: R = 10716 кПа.
fi – розрахунковий опір грунту на бічній поверхні, визначаємо за [25].
Для всіх шарів грунту IL < 0.
При Н1 = 3.6 м : f1 = 51 кПа.
Н2 = 4.85 м → f2 = 55.55 кПа;
Н3 = 6.1 м → f3 = 58.2 кПа;
Н4 = 8.1 м → f4 = 62.15 кПа;
Н5 = 10 м → f5 = 65 кПа;
Н6 = 11.6 м → f5 = 67.24 кПа;
Визначаємо несучу здатність палі:
Fd = 10716·0.1225 + 1.4·(2·51 + 0.5·55.55 +2·58.2 + 2·62.15 + 1.8·65 + 1.4·67.24 ) =
= 2127 кН.
Розраховуємо палевий фундамент за першим граничним станом, тому
визначаємо навантаження для розрахунку за першим граничним станом:
NI = NII·γf = 2888·1.2 = 3465,6 кН;
МI = МII·γf = 106.57·1.2 = 127,8 кН;
QI = QII·γf = 15.749·1.2 = 18.899 кН.
Визначаємо кількість паль у фундаменті:
n = NI·Km·γk/Fd, (4.4)
де Km – коефіцієнт, що враховує позацентрово прикладені навантаження:
Km = 1 + ΣМ/3·N, (4.5)
Km = 1 + [127,8 + 18.899·(2.6 – 0.15)]/3·3465,6 = 1.016;
γk – коефіцієнт надійності, що дорівнює 1.4, якщо несуча здатність палі
визначається розрахунком.
n = 3465,6·1.016·1.4/2127 = 3.2 шт.
Приймаємо чотири палі у фундаменті та розташовуємо їх на мінімальній
відстані loc = 3·d = 3·350 = 1050 мм. Приймаємо звіси ростверка 0.15 м, що більше,
ніж 0.05 + 0.15·d = 0.05 + 0.15·0.35 = 0.1025 м.
Визначаємо розміри ростверка в плані:
b = a = loc + d + 2·150 = 1050 + 350 + 2·150 = 1700 мм.
Схему розташування паль у фундаменті зображено на рисунку 4.2.
Рисунок 4.2 – Схема розташування паль у фундаменті
Визначаємо вагу ростверку та грунту на його обрізах:
FI,р = Ap·dp·γf·γ0, (4.6)
де Ар – площа підошви ростверка;
dp – глибина закладання ростверка;
γf = 1.1 – коефіцієнт надійності по навантаженню;
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена питома вага матеріала фундамента та грунту, [26].
FI,р = 1.7·1.7·2.6·1.1·20 = 165.308 кН.
Знаходимо сумарне розрахункове навантаження:
ΣNI = NI + FI,p = 3465,6 + 165.308 = 3630.9 кН.
Обчислюємо сумарний розрахунковий момент:
ΣМI = МІ + QІ·hр = 127,8+ 18.899·(2.6 – 0.15) = 174,1 кН·м.
Діюче навантаження на одну палю:
m a x N I M I l o c (4.7)
N = .
2
min n loc
Nср = 3630.9/4 = 907.7 кН < Fd/γk = 2127/1.4 = 1519.29 кН.
Nmin =3630.9/4 – 238.987·1.05/2·1.052 = 793.89 кН > 0.
Nmax = 3630.9/4 + 238.987·1.05/2·1.052 = 1021.5 кН < 1.2·Fd/γk = 1.2·2127/1.4 = 1823.14
кН.
Всі три умови виконуються.
4.4 Армування ростверку
Розрахунок ростверка на продавлювання не виконується, тому що призма
продавлювання проходить поза тілом ростверка.
Переріз підколонника приводимо до двутаврового. Визначаємо діючі зусилля
в перерізі 1-1 (рисунок 4.3):
M1-1 = M + Q·yст. (4.8)
Рисунок 4.3 – Розрахункова схема підколонника фундамента
М1-1 = 127,8+ 18.899 ·0.9 = 144,8 кН·м.
е1 = М1-1/N1-1 = 144,8/3465,6 = 0.042 м.
e = e1 + h/2 – a = 0.042 + 1.2/2 – 0.04 = 0.64 м.
x = N1-1/Rb·h'f = 3465,6/11.5·0.3 = 1004.5 мм > 2·а's = 2·40 = 80 мм.
Визначаємо положення нейтральної вісі:
N1-1·e = 3465,6·0.64 = 2217.9 кН·м < Rb·b'f·h'f·(h0 – 0.5·h'f) = 11.5·1.2·0.3·(1.16 –
− 0.5·0.3)·(103) = 4184.4 кН·м.
Це означає, що зусилля сприймається самою полицею і переріз
розраховується як прямокутний шириною b = b'f. Тоді площа поперечного перерізу
арматури складе:
As = A's = N1-1·[e – (h0 – 0.5·x)]/Rs·(h0 - a's). (4.9)
As = A's = 3465,6·103·[620 – (1160 – 0.5·1004.5)]/365·(1160 – 40) = 926 мм2.
Приймаємо арматуру по 2Ø16 А400 + 2Ø20 А400 з кожного боку стакана,
As = A's = 1030 мм2, [24].
Поперечна арматура стакана розраховується на дію згинаючого момента по
косому перерізу. Ексцентриситет прикладання зусилля N відносно нижньої грані
колони:
е = (127,8 + 18.899·0.9)/3465,6 = 0.041 м.
Так як е = 0.041 м < hк/6 = 0.6/6 = 0.1 м, то армування стакану виконують
конструктивно. Приймаємо поперечну арматуру Ø8 А240, [24].
Розраховуємо арматуру підошви по двом перерізам (рисунок 4.4):
PI-I = N/A + Mf·(H – h1)/Wf·H; (4.10)
PII-II = N/A + Mf·(H – h2)/Wf·H; (4.11)
де
Mf = M + Q·H, (4.12)
де M, Q – розрахункові момент і поперечна сила, які діють на фундамент;
Н – висота фундамента;
Mf = 127,8 + 18.899 ·2.45 = 174,1 кН·м;
Wf = b·l2/6 = 1.7·1.72/6 = 0.82 м3;
h1 – висота першої сходинки;
h2 – глибина стакана;
РІ-І = 3465,6/1.7·1.7 + 174,1·(2.45 – 0.6)/0.82·2.45 = 1135.7 кПа;
РІІ-ІІ = 3465,6/1.7·1.7 + 174,1·(2.45 – 0.9)/0.82·2.45 = 1333.5 кПа.
Рисунок 4.4 – Розрахунок арматури підошви ростверка
Pmax = N/A + Mf/Wf. (4.13)
Pmax = 3465,6/1.7·1.7 + 174,1/0.82 = 1411.5 кПа.
Визначаємо згинаючі моменти М1, М2 на 1 м ширини ростверка:
M1 = (a – a1)2·(PI-I + 2·Pmax)/24; (4.14)
M2 = (a – a 2
2) ·(PIІ-ІI + 2·PІ-І)/24. (4.15)
де а – довжина підошви ростверка;
a1 – ширина підколонника;
a2 – висота перерізу колони.
М1 = (1.7 – 1.05)2·(1435.7 + 2·1411,5)/24 = 74.5 кН·м;
М2 = (1.7– 0.6)2·(1333.5 + 2·1411,5)/24 = 209,6 кН·м.
Після цього визначаємо необхідну площу арматури А400:
As1 = M1/0.9·Rs·h01. (4.16)
As1 = 74,5·(104)/0.9·365·550 = 4.12 см2;
As2 = 209,6·(104)/0.9·365·1300 = 4.9 см2.
Найбільш небезпечний переріз ІІ-ІІ. Приймаємо на 1 м ширини арматуру:
5Ø12 А400 Аs = 5.65 см2 з кроком 200 мм, [24].
4.5 Визначення осадки фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього
спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом (рисунок
4.5). По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи
від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за
формулою:
n
σ = γ h ,
z g i= 1
i i (4.17)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 17.3·1.4 = 24.22 кПа;
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 24.22 + 14.9·0.8 = 36.14 кПа;
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 36.14 + 15.99·2.9 = 82.511 кПа;
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 85.211 + 18.74·5.8 = 191.203 кПа;
σzg5 = σzg4 + γ5·h5 = 191.203 + 19.91·6 = 310.663 кПа;
σzg0= σzg4 + γ5·h5 = 191.203 + 19.91·1.4 = 219.077 кПа;
По вісі фундамента зправа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск
на рівні нижнього кінця палі дорівнює:
Р0 = Рср – σzg0. (4.18)
À B
C D
ум.ф.
Рисунок 4.5 – Побудова умовного фундаменту
Для визначення Рср необхідно побудувати схему умовного фундаменту. Для
побудови умовного фундаменту від бічної поверхні палі проводимо пряму лінію під
кутом φср/4 з двох сторін (рисунок 4.6):
h + h + h
= 3 3 4 4 5 5
cp =
h
3 + h 4 + h5
22 2.5+ 215.8+18 1.4
= = 20.82.
2.5+ 5.8+1.4
Будуємо план умовного масиву:
bум.ф. = 2·l·tg(φcp/4) + 3·d + 2·0.5·d = 2·9.7·tg(20.82/4) + 3·0.35 + 2·0.5·0.35 = 3.17 м.
Сумарні навантаження:
ΣN = NII + Gум.ф. = NII + Gростверку + Gпаль + Gгрунту.
Gростверку = γр·Vр = 24·(1.7·1.7·0.6 + 1.2·1.2·0.75) = 24·2.81 = 67.54 кН;
Gпаль = n·γп·Vп = 4·24·0.35·0.35·9.7 = 4·24·1.19 = 114.07 кН;
Vум.ф. = Аум.ф.·(h1 + h2 + h3 + h4 + h'5) =
= 3.17·3.17·(1.4 + 0.8 + 2.9 + 5.8 + 1.4) = 123.6 м3.
Vгр = Vум.ф. – Vр – Vп = 123.6 – 2.81 – 4·1.19 = 116.03 м3.
γ1 h1 + γ 2 h 2 + γ3 h 3 + γ 4 h 4 + γ5 hG 5
грунту = γ гр Vгр = Vгр =
h1 + h 2 + h 3 + h
4 + h 5
17.3 1.4 +14.9 0.8+15.99 2.9 +18.74 5.8+19.911.4
=
1.4 + 0.8+ 2.9 + 5.8+1.4
116.03 = 18 55.44 кН.
ΣN = 2888 + 67.54 + 114.07 + 1855.44 = 4922.05 кН.
Рср = ΣN/Аум.ф. = 4922.05/3.17·3.17 = 489.8 кПа.
Р0 = 489.8 – 219.077 = 270.733 кПа.
ум.ф.
Рисунок 4.6 – Розрахункова схема визначення осідання
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.3).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.19)
де α – коефіцієнт, що визначається за [26] в залежності від відносного заглиблення
розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bум.ф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.20)
де β = 0.8.
Таблиця 4.3 – Розрахунок осадки фундамента
ξ α
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 0.000 0.0 1.0 219.077 270.73
264.825 68.0 30000 0.48
1 0.68 0.4 0.96 232.62 259.9
218.21 68.0 30000 0.40
2 1.36 0.9 0.655 246.15 177.30
154.435 68.0 30000 0.28
3 2.04 1.3 0.488 259.69 131.87
115.115 68.0 30000 0.209
4 2.72 1.7 0.364 273.23 98.36
87.96 68.0 30000 0.16
5 3.4 2.15 0.287 286.77 77.56
69.72 68.0 30000 0.13
6 4.08 2.6 0.229 300.31 61.88
53.91 52.0 30000 0.07
7 4.6 2.9 0.17 310.66 45.94
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 1.729 см≤ [S] =10 см, [26].
Номер точок
Глибина
розглядаємої
точки z, м
Напруження від
власної ваги
грунту σzg, кПа
Додаткові
напруження по
глибині σzр, кПа
Середнє
значення
додаткового
напруження σzрі,
кПа
Товщина
елементарного
шару hі, см
Значення мо-
дуля деформації
грунта Еі, кПа
Осадка Si, см
4.6 Розрахунок палі на дію транспортних навантажень
При дії транспортних навантажень розрахункова схема палі має наступний
вигляд:
Рисунок 4.7 – Розрахункова схема палі при дії транспортних навантажень
Власна вага палі складає Р = 30.411 кН.
Максимальний момент від дії транспортних навантажень:
M = q ·l2
0 /8.
q0 = P/l = 30.411/10 = 3.04 кН/м;
М = 3.04·5.82/8 = 12.78 кН·м.
h01 = 350 – 30 = 320 мм.
Знаходимо необхідну площу повздовжньої арматури за формулами (3.5) –
(3.8).
А0 = 12.78·(105)/11.5·(100)·35·322 = 0.031 → ξ = 0.031 → η = 0.985.
Необхідна площа повздовжньої арматури:
Аs = 12.78·(105)/365·(100)·0.985·32 = 1.11 см2.
Отже, прийнята арматура 2Ø20 А400 в змозі сприйняти транспортні
навантаження (As = 6.28 см2 > 1.11 см2), [24].
5 Технологія та організація будівельного виробництва
5.1 Технологічна карта на монтаж залізобетонних конструкцій
каркасу
5.1.1 Вихідні дані
Необхідно розробити проект виконання монтажних робіт по зведенню
надземної частини повнозбірної багатоповерхової промислової будівлі.
Будівля чотирьохповерхова. Висота першого поверху рівна 6.0 м, наступних
трьох – 4.8 м.
Для зменшення температурних деформацій будівля розбивається в плані на
два температурних блока.
Схематичний план будівлі зображено на рисунку 5.1.
Монтаж будівлі проводиться при двохзмінній роботі.
1
B-5 B-8
Ì
Ë
Ê
Æ
Ä
3
Àðêóø 2
Ã
Â
Á
À
B-1
B-1 B-1 B-1 B-1 B-1 B-1
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Рисунок 5.1 – План будівлі
B-1 B-4
8
Ï Á -12
8
Ï Á -12
B-2
9
B-7 B-6
5.1.2 Визначення обсягів монтажних робіт
Збірні залізобетонні конструкції споруди прийняті за діючими серіями.
Підібрані залізобетонні конструкції зведені в таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 – Специфікація елементів збірних конструкцій
Кількість
Розміри, см Маса Об’єм Маса
Об’єм елементів, шт
одног елемен- елемен
одног На На
о еле- тів на -тів на
Елемент о еле- один всю
мента
мента блок будівл всю всю
3 , ю будівлю, будівл
, м
т м3 ю, т
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Колона крайня 16
60 40 1243 2.98 7.3 28 83.44 204.4
першого ярусу К-1 12
Колона середня 56
60 40 1243 3.11 7.6 98 292.04 744.8
першого ярусу К-2 42
Колона крайня 16
40 40 852 1.536 3.8 28 43.01 106.4
другого ярусу К-3 12
Колона середня 56
40 40 852 1.583 4.1 98 150.528 401.8
другого ярусу К-4 42
Ригель Р-1 600 30 80 1.44 2.9 256,192 448 645.12 1299.2
Ригель Р-2 600 30 80 1.44 3.2 30,28 58 83.52 185.6
Плита перекриття
600 75 40 1.8 1.5 56,40 96 172.8 144
зв’язкова
Плита перекриття
600 150 40 3.6 2.4 844,688 1532 5515.2 3676.8
рядова
Сходовий 28
- - - 2.34 1.115 43 100.62 47.945
майданчик СП-1 15
Сходовий марш 25
- - - 2.16 1.03 38 82.08 39.14
СМ-1 12
Панель стінова ПС-1 600 200 18 2.16 2.9 78,61 139 339.12 455.3
Панель стінова ПС-2 600 200 12 1.22 1.9 82,74 156 190.08 250.8
Всього на будівлю 7697.6 7556.2
Довжина
Ширина
Товщина
Примітка
5.1.3 Визначення обсягів допоміжних робіт
Об’єми допоміжних робіт заносяться до таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 – Відомість обсягів допоміжних робіт
Кількість елементів
Одиниці
Конструктивні елементи на всю Примітка
вимміру на один блок
будівлю
1 2 3 4 5
1) Замонолічування стиків колон в
стик 72; 54 126
стакані фундаменту
2) Зварювання закладних елементів
1 п.м. шва 286; 220 506
колони і ригеля
3) Зварювання закладних елементів
1 п.м. шва 270; 218.4 488.4
плити перекриття і ригеля
4) Замонолічування стиків плит
1 п.м. шва 3924; 3186 7110
перекриття
5) Електрозварювання випусків
1 п.м. шва 108; 81 189
арматури колони
6) Зварювання закладних елементів
1 п.м. шва 270; 135 405
сходових маршів і майданчиків
7) Зварювання закладних елементів
1 п.м. шва 100; 84 184
колони і стінової панелі
8) Герметизація стиків між
1 п.м. шва 580.5; 420.5 1001
стіновими панелями
9) Замонолічування швів між
1 п.м. шва 580.5; 420.5 1001
стіновими панелями
10) Розшивка та зачеканка швів 1 п.м. шва 580.5; 420.5 1001
5.1.4 Вибір монтажних пристосувань
Монтажні пристосування повинні сприяти скороченню ручних операцій в
монтажному процесі та підвищенню ефективності використання монтажних кранів.
Підібрані монтажні пристосування [30] зведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 – Вибір монтажних пристосувань
Характеристики
Галузь
№ Назва Розра-
Ескіз Вантажо- застосуван-
п/п пристосування Вага, хункова
під’єм-
т висота, ня
ність, т
м
1 2 3 4 5 6 7
Траверса, ПИ
Промсталькон- Встановлен-
1 10 0.18 1.0
струкція, ня колон
20527М-13
Монтаж
Зрівноважу-
2 5 0.044 4.5 сходинкових
ючийся строп
маршів
Строп
чотирьохгіл-
ковий Монтаж
3 ПИ 2.5 0.09 4.2 плит
Ппомсталь- перекриття
конструкция
21059М-28
Продовження таблиці 5.3
1 2 3 4 5 6 7
Строп Монтаж
4 двогілковий 5 0.02 2.2 стінових
2Ст-10/400 панелей
Вивірка і
тимчасове
Клиновий кріплення
5 вкладиш, – 0.01 – колон при
ЦНИИОМТП установці їх
№7 в фундамент
стаканного
типу
Закріплення
Струбцина
6 _ 0.012 1.6 стінових
С-427
панелей
Організація
робочого
місця
Пересувний
7 зварника та
стіл майданчик монтажника
Строп Встановлен-
напівавтоматич ня ригелів
8 ний 5 0.02 1.5
5.1.7 Технічний вибір кранів
На вибір монтажного крану впливають такі фактори:
- об’ємно-планувальне рішення;
- маса елементів та їх розташування в плані та по висоті;
- методи і способи монтажу;
- робочі параметри крану;
- розрахунок економічної собівартості прийнятих кранів.
Порівнюючи монтажні характеристики елементів та робочі параметри кранів
підбираємо монтажні крани.
Таблиця 5.4 – Монтажні характеристики елементів та технічний вибір кранів
Спеціалі- Монтажні характеристики Крани, пригодні за
зований Елементи характеристиками
потік Qm, т Нm, м Lk, м
1 варіант 2 варіант
1 2 3 4 5 6 7
Колона 7.78 21.9
Монтаж Ригель 3.22 21.7
КБ-100.3 КБ-504.1
каркасу Плита перекриття 2.49 24.8
Стінова панель 2.92 24.3
29.7
5.1.9 Визначення розмірів і кількості монтажних ділянок
З метою організації монтажу конструкцій потоковим методом з врахуванням
безпеки виконання будівельно-монтажних робіт будівлю розбиваємо на ділянки.
Розмір монтажної ділянки визначається кількістю колон, що можуть бути
змонтовані краном за час технологічної перерви, тобто за час набування бетоном
70% проектної міцності.
Мінімальну кількість колон визначаємо за формулою:
c*a **(t + t )
N = Ф В (5.4)
min
t ск
де с- тривалість робочої зміни, с=8,2 год
а-кількість робочих змін за добу, а=2
tФ-час необхідний для забезпечення фронту робіт по замонолічуванню стиків
конструкцій =0,5 доби
tВ-час необхідний на витримування бетону в стиках =1 доба
tск-середня нормативна тривалість встановлення колони [32];
tк-тривалість встановлення двох рядів колон [32];
t !
к -тривалість встанолення другого ряду колон
-враховує співвідношення темпів встановлення колон і елементів конструкцій,
що спираються на колони, при переміщенні крану по краях колон визначаємо за
формулою:
t!
= R (5.5)
tП
де tП-тривалість встановлення конструкцій що спираються на колони (ригелів).
tК=1.2*13+1.2*13=31.2 маш*год
t !
К =1.2*13=15.6 маш*год; tск=31.2/26=1.2 маш*год
tn = 12(2*0.38 + 2*0.14 + 2*0.18)=16.8 маш*год
15.6
= = 0.95
16.8
8.2*2*0.95*(0.5+1)
Nmin = =19.48 шт
1.2
Рисунок 5.4 – Схема розбивки будівлі на ділянки
Оскільки кількість колон в блоках перевищує Nmin, то за розмір монтажної
ділянки приймаємо один температурний блок.
5.1.5 Вибір методів монтажу конструкцій
Монтаж збірних конструкцій будівлі проводимо методом нарощування,
поярусно. Оскільки ширина будівлі становить 48 м, баштові крани розташовуємо з
обох її боків.
Монтаж конструкцій організовуємо у складі таких потоків: монтаж колон,
монтаж ригелей, панелей перекриття і покриття, сходових маршів і майданчиків,
стінових панелей.
Для організації поточності виконання робіт будівлю розділяємо на 2
монтажні ділянки. За розмір монтажної ділянки приймаємо один температурний
блок.
На будівельний майданчик конструкції привозять автомобільним
транспортом і зберігаються в складах біля зони монтажу.
5.1.6 Визначення монтажних характеристик конструкцій
До основних монтажних характеристик елементів конструкцій відносять:
монтажну масу, монтажну висоту та необхідний виліт стріли крану.
Монтажну масу визначають за формулою:
Qm = Qe + q0, (5.1)
де Qe – маса елементу, т;
q0 – маса монтажного спорядження, т.
Монтажну масу визначаємо для найбільш характерного конструктивного
елементу кожної групи. Визначену монтажну масу заносимо до таблиці 5.4.
Монтажну висоту визначаємо для всіх елементів конструкцій за формулою:
Hm = h1 + h2 + h3 + h4, (5.2)
де h1 – відстань від рівня стоянки крану до опори, на яку встановлюють елемент, м;
h2 – запас по висоті, необхідний з умов техніки безпеки, м;
h3 – висота елементу в монтажному положенні, м;
h4 – висота монтажного пристосування, м.
Для прикладу визначаємо монтажну висоту колони (рисунок 5.2).
Рисунок 5.2 – Визначення монтажної висоти колони
Визначення монтажної висоти елементів:
Визначаємо монтажну висоту колони:
Hm = 10.8 + 0.5 + 9.6 + 1.0 = 21.9 м.
Визначаємо монтажну висоту ригеля:
Hm = 18.90 + 0.5 + 0.8 + 1.5 = 21.7 м.
Визначаємо монтажну висоту плити покриття:
Hm = 19.7 + 0.5 + 0.4 + 4.2 = 24.8 м.
Визначаємо монтажну висоту стінової панелі:
Hm = 20.4 + 0.5 + 1.2 + 2.2 = 24.3 м.
Визначення монтажної ваги елементів:
Визначаємо монтажну вагу колони:
Qm = 7.6 + 0.18 = 7.78 т.
Визначаємо монтажну вагу ригеля:
Qm = 3.2 + 0.02 = 3.22 т.
Визначаємо монтажну вагу плити покриття:
Qm = 2.4 + 0.09 = 2.49 т.
Визначаємо монтажну вагу стінової панелі:
Qm = 2.9 + 0.02 = 2.92 т.
Визначаємо монтажну вагу стінової панелі:
Qm = 2.9 + 0.02 = 2.92 т.
Визначаємо монтажну вагу сходового маршу:
Qm = 1.115 + 0.044 = 1.159 т.
Визначення необхідного вильоту стріли баштового крану.
Необхідний виліт стріли крану визначають за формулою:
Lk = b + b1 + a/2, (5.3)
де b – відстань від вісі кранового рельсу до найближчої виступаючої до крану
частини будівлі, b = 2.5 м , [33];
b1- відстань від зовнішньої грані будівлі до прямовисної, що проходить через
вісь крайнього монтуємого елементу;
а – ширина підкранового шляху; а = 4.5м , [33].
Виліт стріли крану при монтажі дальньої колони:
Lk = 2.5 + (24 + 0.2) + 6/2 = 29.7 м.
Визначені монтажні характеристики елементів заносимо до таблиці 5.4.
5.1.11 Складання калькуляції трудових витрат і заробітної
платні
Всі дані по трудовим витратам і заробітній платні заносяться до таблиці 5.7
5.1.12 Складання таблиці технологічних розрахунків
За калькуляцією складається таблиця технологічних розрахунків (таблиця
5.8).
5.1.8 Вибір способів закріплення конструкцій
Вибір способів закріплення конструкцій виконуємо в табличній формі:
Таблиця 5.5 -Способи закріплення конструкцій
Схема стику Місце Рекомендовані Спосіб влаштування
замурування матеріали
укда- ущіль- зварю- гермети-
дання нення вання зації
1 2 3 4 5 6 7
Колона в стакані 1-Жорсткий вручну вручну
фундамету бетон шуров-
ками ------ -------
вібро- внутріш
2-Розчин В-22.5 бункером нім віб-
ратором
Стик колон 1-Жорсткий вручну внутріш
розчин нім віб-
конситен- ратором ручне
ції вологої землі розчино- електро ------
2-Розчин В-22.5 насосом в ди Е-42
опалубку
Стик ригелю з розчино- вручну
колоною насосом
Розчин В-7 в опа- ванне
лубку зварюва --------
ння
Шви між плитами розчино- внутріш
перекриття і пок- насосом нім віб-
риття Розчин В-7 в опа- ратором -------- ---------
лубку
Горизонтальні Розчин В-22.5 і розчин не пот- Закаточний
шви між стінови- герметизуючи 1- вібро- рібно ролик
будівель-
ми панелями мастика бункером
ним
УМС-50; 2-вручну, шпри-
гернітовий обмазка ------- цем
шнур 3-масти-
кою,шпри-
цем
Вертикальні шви Розчин В-22.5 і розчин внутріш закаточний
між стіновими герметизуючи 1- вібро- нім віб- ролик
будівель-
панелями мастика бункером ратором
ним шпри-
УМС-50; 2-вручну, і цем
гернітовий обмазка -------
шнур 3-масти-
кою,шпри-
цем
5.1.10 Вибір транспортних засобів
Монтаж конструкцій багатоповерхової каркасної будівлі проводиться зі
складу. На склад будівельні конструкції доставляються автомобільним транспортом.
Вибір транспортних засобів виконуємо в табличній формі:
Таблиця 5.7 - Вибір транспортних засобів
Тип і марка Спосіб
Елементи машини монтажу
1.Колони 1-го УПР 1212
ярусу 7.6 КамАЗ-5416 18 2 0.84
2. Колони 2-го УПР 1212
ярусу 4.1 КамАЗ-5416 14 3 0.88
3. Ригелі
3.2 МАЗ-5166 9 3 1.06
зі складу
4. Плити пере- УПЛ-1412
криття і покриття 2.4 КамАЗ-5410 14 6 1.03
5. Сходові
марші 1.03 ЗИЛ-130Г 6 5 0.86
6. Сходові
майданчики 1.115 ЗИЛ-130Г 6 5 0.93
7. Стінові УПП-1207
панелі 2.9 МАЗ-504А 12 4 0.97
Ступінь використання транспортного засобу характеризується коефіцієнтом kт,
який визначаємо за формулою:
Q
kT = (5.6)
q
де Q- вага комплекту, який перевозиться за один раз, т ;
q- вантажопідємність транспортного засобу, т.
Маса
елементу,т
Вантажо-
підйомність,т
Кількість
елементів
що пере-
возяться
Коефіцієнт
використання
транспортного
засобу
5.1.13 Визначення кількості кранів у комплекті
Кількість кранів у комплекті визначається за формулою:
T
n = н (5.7)
kм *Т з
де Тн - нормативна тривалість роботи кранів, приймається по таблиці 5.6
Т3 - заданий термін будівництва будівлі, ТЗ =20 місяців (термін будівництва в
місяцях переводиться в зміни з урахуванням двозмінної роботи);
Км- коефіцієнт, що враховує частку монтажу від загального терміну будівництва.
Для багатоноповерхової промислової споруди Км =0,20-0,25.
При визначенні кількості кранів у комплекті по формулі (5.7) передбачається,
що всі крани працюють паралельно.У дійсності крани працюють сумісно з деяким
зрушенням у часі.Для обліку цього у формулі рекомендується вводити коефіцієнт
сполучення Кс , що залежить від кількості працюючих кранів.
Тоді формула набуде вигляду:
T
n = н (5.8)
kм *TЗ
123
n = =1.11 шт.
0,2*20*22*2
Для монтажу конструкцій приймаємо 2 баштових крани
5.1.14 Визначення техніко-економічних показників варіантів
монтажу
До техніко-економічних показників, за якими проводять порівняння варіантів
монтажу відносять:
- приведені питомі витрати монтажу і 1т конструкцій в гривнях;
- трудомісткість монтажу 1т конструкцій в чол.*год;
- тривалість монтажу(зайнятість кранів) в змінах.
Приведені питомі витрати монтажу 1м³(т) конструкцій визначають за формулою:
С + Е *К
C = З Н П
ПР , грн/м³ , (5.9)
V
де СЗ - загальна собівартість монтажу, яку визначають за формулою:
n
CЗ =1,08*(Сі
ДОД. +Сі і
маш−год *Тн ) +1,5З , (5.10)
і−1
де Сі
дод - додаткові витрати на влаштування підкранових шляхів, кабельних лотків,
тощо,[33], грн.;
Сі
маш-.год - собівартість 1 машино-години роботи крану кожної марки, грн.:
Сі Сі
і од. р
Cмаш−год = + + Е і
експ. (5.11)
Т і Т і
н р
де Сі
од. - одноразові витрати на доставку і-тої машини на будівельний майданчик, її
монтаж, демонтаж і пробний пуск, грн.[32];
T
і - кількість годин роботи крану за нормами (приймається по калькуляції), маш-
н
год;
Ci
p - річні витрати на капітальний ремонт та амортизаційні відрахування, грн. [32];
T i
p - кількість годин роботи машини на об'єкті за рік, у відповідності з вста-
новленим режимом, год, [32];
E і
експ - експлуатаційні витрати за час роботи і-тої машини, включаючи витрати на
мастильні матеріали, паливо, а також заробітну плату машиністів і робочих, які
виконують змінний технічний догляд за машиною [32];
3 - загальна заробітна платня робочих, що виконують ручні процеси,
(приймається по калькуляції);
Ен - нормативний коефіцієнт капіталовкладень, Ен =0,15 грн.
Кп - питомі капіталовкладення, грн.:
Сі *Т і
K = ін н
П (5.12)
Т і
р
де Сі
ін - інвентарно-розрахункова вартість кожної машини, грн., [32],
V - обсяг монтажних робіт, м3 (т); V=7697.6 м³, (табл.5.1)
Вихідні дані для розрахунку приведених витрат зводимо в таблицю:
Таблиця 5.8 - Вихідні дані для розрахунку приведених питомих витрат
Марка
крану
КБ-504 46530 1008.6 3265 18.78 18.72 11.91 348.37 4898.301
КБ-674А 75000 1008.6 3265 18.43 28.89 13.04 348.37 4898.301
Варіант 1- кран КБ-504:
Собівартість 1 машино-години роботи крану:
і 18.78/8.2 18.72 /8.2
Cмаш−год = + +11.91/8.2 =1.46 грн.
1008.6 3265
Загальна собівартість виконання монтажних робіт:
CЗ = 1,08 *(348.37 *6 +1.46 *1008.6) +1.5*4898.301 = 11195 .25 грн.
Питомі капіталовкладення:
46530*1008.6
KП = =14373.71грн.
3265
Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій:
11195.25+ 0.15*14373.
CПР = =1.74 грн./м³.
7697.6
Інвентарно-
розрахункова вартість,
Сін грн.
Нормативне число
годин роботи
крану,Тн,год
Число годин роботи
крану за рік, Тр, год
Одноразові витрати,
Сод,грн.
Річні витрати, Ср,грн
Експлуатаційні
Витрати, Еексп,грн
Вартість влаштування і
демонтажу
підкранових
шляхів,Сдод,,грн
Зарплата робочих
що виконують
ручні процеси, грн
Варіант 2 кран КБ-674А:
Собівартість 1 машино-години роботи крану:
і 18.43/8.2 28.89 /8.2
Cмаш−год = + +13.04 /8.2 =1.59 грн.
1008.6 3265
Загальна собівартість виконання монтажних робіт:
CЗ = 1,08 *(348.37 *16 +1.59 *1008.6) +1.5*4898.301 = 15099 .25 грн.
Питомі капіталовкладення:
75000*1008.6
KП = = 25485.3грн.
3265
Приведені питомі витрати монтажу 1м³ конструкцій:
15099.25+ 0.15*25485.3
CПР = = 2.46грн./м³.
7697.6
Трудомісткість монтажу 1т конструкції визначаємо за формулою:
n
Qp + (Q i і
m +Qм.д. +Q i +Q і
П д )
q = i=1
(5.13)
V
де Qр - витрати праці робочих(монтажників, арматурників, бетонників, тощо), які
виконують роботи за допомогою крану (табл.5.6), люд-год;
Qі
м - витрати праці машиністів і робочих, які обслуговують крани (табл. 5.9)
люд-год:
Qі і і
м = m Т н (5.14)
де mі
- кількість робочих, що обслуговують крани;
Ті
н – кількість годин роботи кожної машини (табл. 5.9);
Qі
мд - витрати праці на монтаж і демонтаж кранів, люд-год [32];
Qі
п - витрати праці на влаштування підкранових шляхів, люд-год [32];
Qі
д - витрати праці на доставку кранів на обєкт, люд-год [32];
Для зручності розрахунків вихідні дані зводимо до таблиці:
Таблиця 5.9 - Розрахункові дані для визначення трудомісткості монтажу
конструкцій
Марка Витрати праці Витрати Витрати Витрати праці на Витрати праці
крану робочих, праці праці на влаштування під- на доставку
Qp люд-год машиністів монтаж і кранових шляхів кранів
Qм люд-год демонтаж Qп люд-год Qд люд-год
Qмд люд-год
КБ-504 4716.64 1008.6 480 129*6 46
КБ-674А 4716.64 1008.6 3200 129*16 130
Варіант 1- кран КБ-504:
Трудомісткість монтажу 1т конструкції :
4716.64 +1008.6 + 480 +129*6 + 46
q = = 0.91 чол.-год/м³
7687.456
Варіант 2- кран КБ-674А:
Трудомісткість монтажу 1т конструкції :
4716.64 +1008.6 + 3200+129*16 +130
q = =1.45 чол.-год/м³
7687.456
Тривалість роботи (зайнятість кранів) визначаємо за формулою:
n
T = Tn +Tі
мд (5.15)
i=1
де Тп - затрати машинного часу в змінах ( таблиця 5.7 );
Ті
мд - тривалість монтажу та демонтажу кранів, змін [32];
Варіант 1- кран КБ-504:
480
T =123+ =133зміни.
8.2*6
Варіант 2- кран КБ-674А:
3200
T =123+ =147 змін.
8.2*16
Визначені техніко-економічні показники зводимо до таблиці:
Таблиця 5.10 - Техніко-економічні показники варіантів монтажу
Назва показників Одиниця Значення показників по варіантам
вимірювання
1-варіант 2-варіант
КБ-504 КБ-674А
1.Приведені питомі грн. / м3
витрати монтажу 1м3 1.74 2.46
конструкцій
2. Трудомісткість люд-год / м3
монтажу 0.91 1.45
3.Тривалість змін
зайнятості кранів, 133 147
змін
Порівнюючи техніко-економічні показники приймаємо 1 варіант як більш
економічно доцільніший.
Монтаж залізобетонних конструкцій каркасу здійснюємо двома баштовими
кранами КБ-504, які працюють паралельно на 1-й і 2-й ділянках.
5.1.15 Техніко-економічні показники робіт
Тривалість монтажних робіт - 135 змін
Обсяг монтажних робіт - 7697.6 м3
Трудоємкість монтажу конструкцій - 768 люд-дн
Середня продуктивність монтажників - 6.51 м/люд-дн
Витрати машино –змін кранів - 118 маш-зм.
Середня продуктивність монтажу - 65.23 м/маш-зм
Загальна собівартість монтажних робіт - 11195.25 грн.
Приведена собівартість монтажу 1 м3 конструкцій - 1.74 грн/м3
Заробітна плата - 4898.3грн.
5.1.16 Розробка заходів з техніки безпеки при виконанні
монтажних робіт
Для забезпечення безпечних умов праці будівлю розділяємо на 2 монтажні
дільниці, які обслуговуються окремими кранами.
Крани розміщуємо від будівлі на відстані, яка забезпечує їх стійкість при
розритому котловані під фундаменти.
З метою запобігання зіткненню стріл крани оснащуємо обмежувачами
поворотів. Крім того, передбачаємо одночасну роботу кранів на протилежних по
діагоналі дільницях зон.
Остаточне електрозварювання та замонолічування стиків конструкцій,а також
загально будівельні роботи проектуємо по дільницях,де в цей час не працюють
крани.
Монтажні зони слід огоджувати інвентарними переносними огорожами та
ставити покажчики, які добре видно і вдень і вночі.
Робочі місця в ночний час мають освітлюватись світильниками без
осліплюючої дії.
Для монтажу ригелів, перших плит перекриттів та покриття, виконання
зварюваль-них робіт та замонолічуванню стиків слід користуватись котючими
риштуваннями площадками.
Крайні плти перекриття та покриття ще до підіймання слід оснащувати із
зовнішнього боку інвентарною огорожею, яку можна знімати лише перед монтажем
стінових панелей.
Над входами в будівлях слід улаштовувати міцні козирки. Після монтажу
сходинкових площадок та маршів необхідно відразу встановити постійну огорожу.
Т а б л иця 5.5 – Калькуляція витрат праці та заробітної платні на монтаж каркасу
люд-год
Норма часу Об’єм робіт Трудомісткість,
маш-год Зробітна Склад ланки
Обгрунту- за одиницю працівників
Найменування по ділянках по ділянках платня за
вання за весь
робіт
ЕНИР Всього
люд маш об’єм
Професія, Кіль
1 2 1 2
-год -год робіт, грн розряд кість
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
1. Монтаж колон шт. §Е4-1-4, А, 6.0 1.2 4-49 126 72 54 756 432 324 565-74 Монтажники:
першого ярусу табл. 2, №6 1-27 151.2 86.4 64.8 160-02 5 розряд 1
вагою до 8 т в, г 4 розряд 1
3 розряд 2
2 розряд 1
Машиніст крану:
6 розряд 1
2. Замонолічу- шт. §Е4-1-25, 1.2 - 0-89.4 126 72 54 151.2 86.4 64.8 112-64 Монтажники:
вання стиків табл. 1, п.2 - - - - - 4 розряд 1
колон і фунда- 3 розряд 1
ментів
3. а)Монтаж шт. §Е4-1-6, А, 1.9 0.38 _1-42_ 112 64 48 212.8 121.6 91.2 159-04 Монтажники:
ригелів першого табл. 2, №3 а,б 0-40.3 42.56 24.32 18.24 45-14 5 розряд 1
поверху вагою 4 розряд 1
до 3 т на висоті 3 розряд 2
до 15 м §Е4-1-6, А, 2 розряд 1
б)Те ж вагою до шт. табл. 2, №4 а,б 2.4 0.48 1-8_ 16 9 7 38.4 21.6 16.8 28-80 Машиніст крану:
5 т 0-50.9 7.68 4.32 3.36 8-144 6 розряд 1
4. Електрозварю- 10 м §Е22-1-3, п.4б 3.6 - 3-28 12.8 7.3 5.5 46.08 26.28 19.8 41-98 Електрозварник
вання закладних шва - - - - - 5 розряд 1
елементів ригеля
і колони
5.а) Монтаж шт. §Е4-1-7, №2 0.56 0.14 0-39.6 24 14 10 13.44 7.84 5.6 9-50 Монтажники:
плит перекриття а,б 0-14.8 3.36 1.96 1.4 3-55 4 розряд 1
першого поверху 3 розряд 2
площею до 5 м2 2 розряд 1
б) Те ж площею шт. §Е4-1-7, №3 0.72 0.18 0-50.9 383 211 172 275.76 151.92 123.84 194-95 Машиніст крану:
до10 м2
а,б 0-19.1 68.94 37.98 30.96 73-15 6 розряд 1
6. Електрозварю- 10 м §Е22-1-3, п.4б 3.6 - 3-28 12.21 6.75 5.46 43.956 24.3 19.656 40-05 Електрозварник
вання закладних шва - - - - - 5 розряд 1
елементів плити
та ригеля
7. Замонолічу- 100 §Е4-1-26, п.3а 4.0 - 2-98 17.775 9.81 7.965 71.0 39.24 31.86 52-97 Монтажники:
вання швів між м - - - - - 4 розряд 1
плитами пере- шва 3 розряд 1
криття
Одиниця
виміру
Розцінки за
одиницю, грн
Всього
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
8. а) Монтаж шт. §Е4-1-6, А, 0.38 _1-42_ 112 64 48 212.8 121.6 91.2 159-04 Монтажники:
ригелів другого табл. 2, №3 а,б 1.9 0-40.3 42.56 24.32 18.24 45-14 5 розряд 1
поверху вагою до 3 4 розряд 1
т 3 розряд 2
§Е4-1-6, А,
б) Те ж вагою до 5 шт.
табл. 2, №4 а,б 0.48 1-8_ 14 7 7 33.6 16.8 16.8 25-20 2 розряд 1
т 0-50.9 6.72 3.36 3.36 7-13 Машиніст крану:
2.4 6 розряд 1
9. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, п.4б 3.6 - 3-28 12.6 7.1 5.5 45.36 25.56 19.8 41-33 Електрозварник
рювання заклад- шва - - - - - 5 розряд 1
них елементів
колони і ригеля
10. а) Монтаж плит шт. §Е4-1-7, №2 0.5 0.14 0-39.6 24 14 10 13.44 7.84 5.6 9-50 Монтажники:
перекриття другого а,б
6 0-14.8 3.36 1.96 1.4 3-55 4 розряд 1
поверху площею 3 розряд 2
до 5 м2 2 розряд 1
б) Те ж площею §Е4-1-7, №3 0.18 0-50.9 383 211 172 275.76 151.92 123.84 194-95 Машиніст крану:
до10 м2 а,б 0.7 0-19.1 68.94 37.98 30.96 73-15 6 розряд 1
2
11. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, п.4б 3.6 - 3-28 12.21 6.75 5.46 43.956 24.3 19.656 40-05 Електрозварник
рювання заклад- шва - - - - - 5 розряд 1
них елементів
плити та ригеля
12. Замонолічу- 100 §Е4-1-26, п.3а 4.0 - 2-98 17.775 9.81 7.965 71.0 39.24 31.86 52-97 Монтажники:
вання швів між м.п. - - - - - 4 розряд 1
плитами пере- 3 розряд 1
криття
13. а) Монтаж шт. §Е4-1-4, А, 3.4 0.34 2-54 28 16 12 95.2 54.4 40.8 71-12 Монтажники:
колон другого табл. 2, №4 0-36 9.52 5.44 4.08 4-32 5 розряд 1
ярусу вагою до а,б 4 розряд 1
4 т. 3 розряд 2
б) Те ж вагою до 6 шт. §Е4-1-4, А, 0.44 3-29 98 56 42 431.2 246.6 184.8 322-42 2 розряд 1
т табл. 2, №5 4.4 0-46.6 43.12 24.64 18.48 45-67 Машиніст крану:
а,б 6 розряд 1
14. Електрозва- 10 м §Е22-1-2, п.9б 6.1 - 5-54 18.9 10.8 8.1 115.29 65.88 49.41 104-71 Електрозварник
рювання заклад- шва - - - - - 5 розряд 1
них елементів
колон 1 і 2 ярусів
15.Замонолічу- стик §Е4-1-25, 0.8 - 0-603 126 72 54 102.06 58.32 43.74 75-98 Тесля 4 р. 1
вання стиків колон табл. 1, п.1 1 - - - - - Монтажник 3 р. 1
16. а) Монтаж шт. §Е4-1-6, А, 0.38 _1-42_ 112 64 48 212.8 121.6 91.2 159-04 Монтажники:
ригелів третього табл. 2, №3 а,б 1.9 0-40.3 42.56 24.32 18.24 45-14 5 розряд 1
поверху вагою до 3 4 розряд 1
т 3 розряд 2
§Е4-1-6, А,
б) Те ж вагою до 5 шт. табл. 2, №4 а,б 0.48 1-8_ 14 7 7 33.6 16.8 16.8 25-20 2 розряд 1
т 2.4 0-50.9 6.72 3.36 3.36 7-13 Машиніст крану:
6 розряд 1
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
17. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, 3.6 - 3-28 12.6 7.1 5.5 45.36 25.56 19.8 41-33 Електрозварник
рювання заклад- шва п. 4б - - - - - 5 розряд 1
них елементів
колони та ригеля
18. Монтаж шт. §Е4-1-10, 2.2 0.55 1-61 72 48 24 158.4 105.6 52.8 115-92 Монтажники:
сходинкових №2 а,б 0-58.3 39.6 26.4 13.2 41-98 4 розряд 2
маршів та 3 розряд 1
майданчиків 2 розряд 1
Машиніст крану:
6 розряд 1
19. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, 3.6 - 3-28 36 24 12 129.6 86.4 43.2 118-08 Електрозварник
рювання заклад- шва п. 4б - - - - - 5 розряд 1
них елементів
маршів і майдан-
чиків
20. а) Монтаж шт. §Е4-1-7, 0.56 0.14 0-39.6 24 14 10 13.44 7.84 5.6 9-50.4 Монтажники:
плит перекриття №2 а,б 0-14.8 3.36 1.96 1.4 3-55.2 4 розряд 1
третього 3 розряд 2
поверху площею 2 розряд 1
до 5 м2
§Е4-1-7, 0.72 0.18 0-50.9 383 211 172 275.76 151.92 123.84 194-94.7 Машиніст крану:
б) Те ж площею №3 а,б 0-19.1 68.94 37.98 30.96 73-15.3 6 розряд 1
до10 м2
21. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, 3.6 - 3-28 12.21 6.75 5.46 43.956 24.3 19.656 40-05 Електрозварник
рювання заклад- шва п.4б - - - - - 5 розряд 1
них елементів
плити та ригеля
22. Замонолічу- 100 м §Е4-1-26, 4.0 - 2-98 17.775 9.81 7.965 71.0 39.24 31.86 52.97 Монтажники:
вання швів між шва п.3а - - - - - 4 розряд 1
плитами пере- 3 розряд 1
криття
23. а) Монтаж шт. §Е4-1-6, 1.995 0.399 1-491 112 64 48 223.44 127.68 95.76 166-99 Монтажники:
ригелів А, табл. 2, 0-42.3 44.688 25.536 19.152 47-38 5 розряд 1
четвертого №3 а,б 4 розряд 1
поверху вагою 3 розряд 2
до 3 т на висоті 35.28 17.64 17.64 26-46 2 розряд 1
до 20 м шт. 2.52 0.504 1-89 14 7 7 7.056 3.528 3.528 7-49 Машиніст крану:
б) Те ж вагою до §Е4-1-6, 0-53.5 6 розряд 1
5 т А, табл. 2,
№4 а,б
24. Електрозва- 10 м §Е22-1-3, 3.78 - 3-44 12.6 7.1 5.5 47.628 26.838 20.79 43-34 Електрозварник
рювання заклад- шва п. 4б - - - - - 5 розряд 1
них елементів
колони і ригеля
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
25. Монтаж шт. §Е4-1- 2.31 - 1-69 9 6 3 20.79 13.86 6.93 15-21 Монтажники:
сходинкових маршів 10, №2 0.58 0-61.2 5.22 3.48 1.74 5-51 4 розряд 2
та майданчиків а,б 3 розряд 1
2 розряд 1
Машиніст крану:
6 розряд 1
26. Електрозва- 10 м §Е22-1- 3.78 - 3-44 4.5 3 1.5 17.01 11.34 5.67 15-48 Електрозварник
рювання заклад-них шва 3, п. 4б - - - - - 5 розряд 1
елементів маршів і
майдан-чиків
27. а) Монтаж плит шт. §Е4-1-7, 0.588 0.15 0-41.6 24 14 10 14.112 8.232 58.8 9-98 Монтажники:
покриття площею №2 а,б 0-15.54 3.6 2.1 1.5 3-73 4 розряд 1
до 5 м2 на висоті до 3 розряд 2
20 м 2 розряд 1
б) Те ж площею до10 §Е4-1-7, 0.756 0.19 0-53.4 383 211 172 289.548 159.516 101.136 204-52 Машиніст крану:
м2 №3 а,б 0-20.06 72.77 40.09 32.68 76-83 6 розряд 1
28. Електрозва- 10 м §Е22-1- 3.78 - 3-44.4 12.21 6.75 5.46 46.15 25.52 20.64 42-05 Електрозварник
рювання заклад-них шва 3, п.4б - - - - - 5 розряд 1
елементів плити і
ригеля
29. Замонолічу-вання 100 §Е4-1- 4.2 - 3-12.9 17.775 9.81 7.965 74.655 41.202 33.453 55-62 Монтажники:
швів між плитами м 26, п.3а - - - - - 4 розряд 1
пере-криття шва 3 розряд 1
30. а) Монтаж шт. §Е4-1- 3.15 0.79 2-39 117 61 56 368.6 192.15 176.4 279-63 Монтажники:
стінових панелей 8, А, 0-83.5 92.43 48.19 44.24 97-70 5 розряд 1
площею до 10 м2 на табл.2, 4 розряд 1
висоті до 20 м №2 а,б 3 розряд 1
б) Те ж площею до 15 шт. 4.2 1.05 3-19.2 139 78 61 583.8 327.6 256.2 443-69 2 розряд 1
м2 §Е4-1- 1-11.3 145.95 81.9 64.05 154-71 Машиніст крану:
8, А, 6 розряд 1
табл.2,
№3 а,б
31. Монтаж стінових шт. §Е4-1- 3.3 0.825 2-51 39 21 18 128.7 69.3 59.4 97-89 Монтажники:
панелей площею до 8, А, 0-87.5 32.175 17.325 14.85 34-13 5 розряд 1
10 м2 на висоті до 30 табл.2, 4 розряд 1
м №2 а,б 3 розряд 1
2 розряд 1
Машиніст крану:
6 розряд 1
32. Електрозва- 10 м §Е22-1- 3.0 - 2-37 18.4 10.0 8.4 55.20 30.0 25.2 43.61 Електрозварник
рювання заклад-них шва 1, №3 - - - - - 5 розряд 1
елементів колон і а,б
стінових панелей
Продовження таблиці 5.5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
33. Герметизація 10 м §Е4-1- 0.56 - 0-41.7 100.1 58.05 42.05 56.07 32.51 23.55 41-74 Монтажники:
стиків між стіно- шва 27, №9 - - - - - 4 розряд 1
вими панелями 3 розряд 1
34. Замонолічу-вання 100 §Е4-1- 18.5 - 13-78 10.01 5.805 4.205 185.19 107.31 77.7 137-94 Монтажники:
швів між стіновими м 26, №1 - - - - - 4 розряд 1
панелями: шва б 3 розряд 1
35. Розшивка і 10 м §Е4-1- 3.1 - 2-14 100.1 58.05 42.05 310.25 179.96 130.29 214-17 Монтажники:
зачеканка швів шва 28, пп. - - - - - 4 розряд 1
3,4
Разом 6488.641 3673.558 2735.083 4898.301
1013.029 568.849 444.18 1067.399
Таблиця 5.9 – Таблиця вихідних даних для побудови сіткового графіку
Норма на Основні
Об’єм роботи Трудомісткість на весь об’єм Виконавець
одиницю виміру механізми
№ Код
Комплекс робіт маш-зм люд-дні Бригада
п/п роботи Од. Кіль- маш-год люд-год Наймену- Органі-
виміру кість маш-зм люд-дні Норма- Прий- Норма- Прий- вання Професійний склад Кільк. зація
тивна нята тивна нята
1 2 3 4 5 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Роботи підготовчого періоду
1 Планування 2 0.28 ____ ____ ____ Машиніст
- 1-2 1000м 40.85 1-32-2 1.39 1 ДЗ-42 1 1 2 1 40.85
майданчика 0.034 бульдозера
2 Влаштування тимч. ____ ____ ____ __
59.62 52 Бригада теслярів 13 1 4 34.25
будівель та споруд:
-влаштування відкри- ____ 0.984 ____ ____ ПМК-15КП
9.6
того навісу 1м2 80 0,12
____ 2.13 ____ ____
2 14.82
-закритий склад 1м 57 0.26
1-2 2-3 У.п.
____ 78.72 ____ ____
19.2
-уборної на 2 очка шт 2 9.6
____ 52.48 ____ ____
6.4
-душової на 2 рожка шт 1 6.4
____ 78.72 ____ ____
9.6
-душової на 4 рожка шт 1 9.6
14 1 8 0.71
3 Влаштування тимч. ____ ____ ____ __ Електрозварювальн 8
113.34 112.0
водопроводу: 5.68 ики ТОВ „Вод-
____ 311.6 ____ ____ Сантехніки 6 буд”
2-3 3-4 У.п. 101.84
-100 100м 2.68 38
____ 32.8 ____ ____
12.0
- 25мм 100м 3.0 4
4 Влаштування тимч. ____ 352.6 ____ ____ ____ __
3-4 4-7 100м 1.5 У.п. 64.5 60 Бригада сантехніків 10 - ІІ - 1 6 0.25
каналізації 43
5 Влаштування ____ 1426.8 ____ ____ ____ __
1-2 2-5 1000м 1.25 У.п. 217.5 216 Бригада землекопів 18 1 12 0.104
тимчасових доріг 174
6 Влаштування тимч. ____ 54.94 ____ ____ ____ __
2-6 6-7 100м 11.6 У.п. 77.72 70.0 Бригада електриків 10 1 7 1.657
електроосвітлення 6.7 ПМК-15КП
7 Влаштування ____ 24.6 ____ ____ ____ __
2-5 5-7 100м 5.5 У.п. 16.5 12.0 Бригада електриків 6 1 2 2.75
слабострумних мереж 3
8 Влаштування тимч. 2 ____ 136 ____ ____ ____ __
0-1 2-6 100м 20.25 10-31-1 335.9 325 Теслі 25 1 13 1.56
огородження 16.59
Підземні роботи
9 Розробка грунту скре- 3 10.2 ____ ____ ____
6-7 7-8 1000м 3.883 1-27-7 4.81 4 ДЗ-42 1 Машиніст скрепера 1 2 4 0.97
пером 1.24
10 Розробка грунту екска- 3 17.8 ____ ____ ____ Машиніст ВАТ
7-8 8-9 1000м 3.883 1-11-8 8.43 8 Э-10011АС 1 1 2 4 0.97
ватором 2.17 екскаватора „Субпід-
ряд”
8-9 Зрізання недобору 3 9.65 ____ ____ ____ Машиніст
11 9-10 100м 2.92 1-17-2 3.44 4 Э-10011АС 1 1 2 1 2.92
грунту 1.18 бульдозера
100 м3 10.36 6-1-15 665 ____ 841.43 780 _____ ____
Занурення з/б одиноч- 81.22
„Промжитл
9-10 12 них паль довжиною до 10-11 1 Машиніст 1 2 39 0.27
обуд”
11 м
№
попередньої
роботи
Норма-
тивне
джерело
Кіль-
кість
Змінність
Тривалість
Потік у
зміну
Вартість,
грн
Продовження таблиці 5.9
КС-3571
Монтаж монолітних
13 22.09 22 11 ____ Бригада
з/б, стрічкових 7 2 11 0.33
монтажників
ростверків та фунд.
балок:
100м3 „Промжитл
2.69 6-1-8 93 ____ 17.69
10-11 - ростверк монолітний 11-12 1 обуд”
11,34
100м3 0.55 6-1-8 93 ____ 3.402
- ростверк стрічковий
11,34
100шт 0.36 7-1-15 40,7 451 0.992 11 11
-фунд. балки до 6м
4,96 55
ВАТ
Зворотня засипка 2,29 ____ ____ ____ Машиніст
11-12 14 12-13 1000м3 2.97 1-31-7 0.832 1 ДЗ-42 1 1 „Субпід- 2 2 0.416
грунту 0,28 бульдозера
ряд”
Влаштування вводів
15 Влаштування
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
18-20 санітарно-технічних 20-28 грн 1922.92 22.31 20 Бригада сантехніків 10 1 2
люд-дні
вводів
ПМК-15КП
16 Влаштування
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
18-20 електро-технічних 20-29 грн 1715.83 19.9 20 Бригада електриків 10 1 2
люд-дні
вводів
Влаштування основи під підлоги
Підсипання грунту під 13-14 100м3 9.65
12-13 17 29.7 1-17-2 ___ 20.33 20 ___ ___ ДЗ-42 1 Машиніст 1 2 15 1.98
підлоги 1.18
18 Ущільнення грунту 2 ____ 7,19 ____ ____ 2
13-14 14-15 100м 34.84 11-1-2 30.66 30 ДЗ-42 Машиніст 1 2 2 17.42
щебнем 0,88
ПМК-15КП
Влаштування підсти- 3 2,90
19 1м 11-1-11 ____ ____ ____ ____ __ Бригада
14-15 лаючого шару із 15-16 672.8 0,35 235.4 231 25 1 26 25.88
бетонщиків
азбоцементних плит
Монтаж конструкцій каркасу
Монтаж каркасу на І д:
Монтаж збірних з/б
колон:
196 980
7-3-12 23.9 119.5
- колони вагою до 6 т; 100шт 0.98
- колони вагою до 8 т; 100шт 0.28 7-3-21 139.0 1150,0
16.95 140,24
- монтаж металевих
фахверкових стійок 100шт 0.18 9-11-7 1.22 24,6 Бригада
0.149 3,0 монтажників і 11 2
Монтаж елементів 1
машиніст крану „Промжитл
перекриття і покриття:
обуд”
15-16 16-18
20 51.839 34 249.3 748 КБ-504 34 23.87
17-19 - монтаж збірних з/б 19-22
ригелів довжиною 6 м; 7-8-3
56 280
100шт
6.83 34.15
- монтаж збірних з/б 286
плит площею 4.5 м2
; 7-13-3 16.3 65.2
100шт 56 1.99 7.95
- монтаж збірних з/б
плит площею 9 м2; 100шт 844 7-13-6 20 80
Монтаж сходових 2.44 9.76
маршів і майданчиків 100 шт 53 7-41-4 47.9 213
Зведення цегляних
2 5.84 25.98
перегородок в 0.5 100 м 33.34 8-5-8 2.56 137
цеглини
0.31 16.71
Продовження таблиці 5.9
Монтаж стінових пане-
лей та віконних блоків:
-стінові панелі
87,0 660,0
площею до 10м2
100 шт 10,6 80,5
1.60 7-14-1
- збірних з/б перемичок
100 шт 56 280
2.01 7-8-3
6.83 34.15
- віконних блоків
2 100 шт 15,1 111,0
площею понад 2 м 1.74 9-5-1
1,8 13,5
100 шт 200,0 1120,0
-монтаж рами воріт 0.03 7-22-4
24,4 126,59
Монтаж каркасу на ІІ
д.
Монтаж збірних з/б
колон:
- колони вагою до 6 т; 100шт 0.98 7-3-12
196
23.9 980
- колони вагою до 8 т; 100шт 0.28 7-3-21
119.5
139.0
- монтаж металевих
16.95 1150,0
фахверкових стійок 100шт 0.18 9-11-7
140,24
Монтаж елементів
1.22
перекриття і покриття:
0.149 24,6
100шт 286 7-8-3
3,0
- монтаж збірних з/б Бригада
11 „Промжитл 2 18.37
ригелів довжиною 6 м; 56 монтажників і
обуд”
100шт 7-13-3 машиніст крану
56 280
- монтаж збірних з/б
16-17 2 18-20 6.83 34.15
плит площею 4.5 м ; 844
16-18 21 17-19 43.835 56 675.2 616 КБ-504
100 шт 7-13-6
16.3 65.2 1
- монтаж збірних з/б
2 1.99 7.95
плит площею 9 м ;
Монтаж сходових
20 80
маршів і майданчиків
2.44 9.76
Зведення цегляних
47.9 213
перегородок в 0.5 100 шт 27
5.84 25.98
цеглини 7-41-4
2.56 137
Монтаж стінових пане- 100 м2 24.14
0.31 16.71
лей та віконних блоків: 8-5-8
-стінові панелі
площею до 10м2
87,0 660,0
- збірних з/б перемичок
10,6 80,5
100 шт 1.60 7-14-1
- віконних блоків
56 280
площею понад 2 м2 100 шт 2.01 7-8-3
6.83 34.15
15,1 111,0
-монтаж рами воріт 100 шт 1.74 9-5-1
1,8 13,5
200,0 1120,0
100 шт 0.03 7-22-4
24,4 126,59
Продовження таблиці 5.9
Влаштування покрівлі
Влаштування покрівлі м2
на І ділянці:
537.72 520
-влаштування
14 ____ __ Бригада
обмазувальної паро- 20 1 30 6.982
5 покрівельників
ізоляції в один шар; 100м2 20.04 12-9-8 ____ ____ ____
100.2
„Промжитл
42.5
- укладка плитного ____ ____ обуд”
5.18 10.38
утеплювача; 100м2 48.11 12-9-1
____
18-20 22 20-21 14.65
-влаштування цемент- ____ ____
1.79 35.87
ної стяжки 10мм 100м2 20.04 12-10-1
____
32.8
-влаштування ____ ____
4 364.8
рубероїду в 4 шари; 100м2 91.20 12-2-1
- влаштування
7.19 26.46
захисного шару з 100м2 30.07 12-1-2
0.88
гравію
Влаштування покрівлі м2
на ІІ ділянці: 390.84 380
____ __ Бригада
-влаштування 20 1 20 5.783
2 14 покрівельників
обмазувальної паро- 100м 14.80 12-9-8 ____ ____ ____ 74.0
5
ізоляції в один шар;
____ ____ 7.67
- укладка плитного 100м2 42.5
1.48 12-9-1
5.18
утеплювача; ____
19-22 23 22-24
____ ____ 26.49 „Промжитл
14.65
-влаштування цемент- 100м2 14.80 12-10-1 обуд”
1.79
ної стяжки 10мм ____
____ ____ 263.52
2 32.8
-влаштування 100м 65.88 12-2-1
4
рубероїду в 4 шари;
19.16
7.19
- влаштування захис- 100м2 21.77 12-1-2
0.88
ного шару з гравію
Влаштування підлог
Влаштування підлог на І
ділянці: 796.89 780
____ 77.9 ____ ____
- влаштування мозаїчних 100 м2 24.05 11-20-1 9.5 228.48
підлог;
- влаштування бетонних 100 м2 4.86 11-11-1 ____ 44.44 ____ ____ 26.34 „Промжитлоб
25-31 24 31-37 - - Бетонувальники 20 1 39 2.103
підлог; 5.42 уд”
- влаштування 100 м2 10.21 11-20-3 ____ ____ ____ 134.47
керамічних підлог; 108
13.17
- влаштування 100 м2 42.91 407.6
лінолеумних підлог
Влаштування підлог на ____ 77.9 ____ ____ 577.0 560
ІІ ділянці: 9.5
100 м2 17.41 11-20-1 165.4 „Промжитлоб
32-38 25 38-39 - - Бетонувальники 20 1 28 1.98
- влаштування мозаїчних уд”
підлог; ____ 44.44 ____ ____
100 м2 3.52 11-11-1 5.42 19.08
- влаштування бетонних
підлог; ____ ____ ____
100 м2 7.39 11-20-3 108 97.32
- влаштування 13.17
керамічних підлог;
100 м2 31.07 295.2
- влаштування
лінолеумних підлог
Опоряджувальні роботи
Фарбування фасаду:
6,10
- фарбування стінових 68.98 64
0,74
панелей фасадною ВАТ
____ ____ ____ ____ __ Бригада малярів і
38-39 26 фарбою; 39-40 100м2 22.84 15-156-1 16.9 8 „Субпід- 1 8 3.785
штукатурів
ряд”
57.4
- оздоблення цегляних 52.08
7
ділянок стін терози- 100м2 7.44 15-51-1
товою штукатуркою
Влаштування вимо- ____ __ Бригада
48,03 45 15 1 3 28.7
щення: бетонщиків
-розробка грунту вручну ____ ____ ____
5,59 ВАТ
товщиною 150мм 100м3 0,350 1-80-1 131,0
„Субпід-
15,98
ряд”
-підстилаючий шар із ____ 3,00 ____ ____
31-37 27 37-40 34,54
піску товщиною 40мм 1м3 93,26 11-1-3 0,37
-ущільнення грунту ____ 7,19 ____ ____
2,05
щебнем 100м2 2,334 11-1-2 0,88
____ 20,6 ____ ____
5,85
-влаштування асфальту 100м2 2,334 11-13-3 2,51
Оштукатурювання 56
31-37 28 23-25 2 448.64 15-55-1 ____ ____ _____ 3064.21 3060 ____ __ Бригада штукатурів 45 1 61 7.35
поверхонь на І д. 100м 6.83
Оштукатурювання 56
31-37 29 26-32 324.9 15-55-1 _____ ____ ____ 2219.07 2160 ____ __ Бригада штукатурів 45 1 44 7.38
поверхонь на ІІ д. 100м2 6.83
Фарбування поверхонь
на І д: 4,60
____ ____ ____
Фарбування конструкцій 2 15-153-2 0,56 ____ __ Бригада малярів 24 ВАТ 1
30 25-31 100м 37.42 ____ ____ ____ 1197.04 1172 „Субпід- 48 12.77
23-25 вапном на І ділянці 2 11,7
100м 411.22
Масляне фарбування 15-164-2 1,43 ряд”
на І ділянці
Фарбування конструкцій 4,60
____ ____ ____
вапном на ІІ ділянці 15-153-2 0,56 ____ __ Бригада малярів 24 1
31 32-38 100м2 27.10 ____ ____ ____ 866.88 850 35 13.45
26-32 Масляне фарбування 2 11,7 1
100м 297.8
на ІІ ділянці 15-164-2 1,43
Засклення віконних ____ 45,3 ____ ____ ____ __
20-21 32 21-23 100м2 11.43 15-202-3 63.09 56 Бригада склярів 8 1 7 1.63
блоків на І ділянці 5,52
Засклення віконних 2 ____ 45,3 ____ ____ ____ __
22-24 33 24-26 100м 7.85 15-202-3 43.33 40 Бригада склярів 8 1 5 1.57
блоків на ІІ ділянці 5,52
Монтаж технологічного обладнання
Монтаж ТО Виробіток 50 ____ ____ ____ __
18-20 34 20-27 грн 34429 688.58 675 Бригада наладчиків 25 1 27 12.75
на І ділянці люд-дні
ПМК-15КП
Монтаж ТО Виробіток 50 ____ ____ ____ __
19-22 35 22-36 грн 23483 469.66 450 Бригада наладчиків 25 1 18 11.78
на ІІ ділянці люд-дні
Продовження таблиці 5.9
Внутрішні електротехнічні роботи
Внутрішні електро- Виробіток 50 ____ ____ ____ __
20-29 36 29-30 грн 11444.6 208.08 200 Бригада електриків 10 1 20 572.23
технічні роботи на І діл. люд-дні
Внутрішні електро- ПМК-15КП
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
22-33 37 технічні роботи на ІІ 33-34 грн 8287.4 150.68 150 Бригада електриків 10 1 15 552.49
люд-дні
діл.
Внутрішні сантехнічні роботи
Внутрішні санітарно- Виробіток 50 ____ ____ ____ __
20-28 38 28-31 грн 10037.5 200.75 198 Бригада сантехніків 10 1 20 501.875
технічні роботи на І діл. люд-дні
Внутрішні санітарно- ПМК-15КП
Виробіток 50 ____ ____ ____ __
22-35 39 технічні роботи на ІІ 35-38 грн 7268.5 145.37 140 Бригада сантехніків 10 1 14 519.18
люд-дні
діл.
Наладка і пуск технологічного обладнання
Наладка і пуск ТО Виробіток 50 ____ ____ ____ __
20-27 40 27-40 грн 3603.5 72.07 70 Бригада наладчиків 10 1 7 514.78
на І ділянці люд-дні
ПМК-15КП
Наладка і пуск ТО Виробіток 50 ____ ____ ____ __
22-36 41 36-40 грн 2609.4 52.19 50 Бригада наладчиків 10 1 5 521.88
на ІІ ділянці люд-дні
Здача об’єкта в
39-40 42 40-41 5 1 5
експлуатацію
5.3 Проектування сіткового графіку
5.3.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [29] нормативна тривалість будівництва складає (місяця):
- загальна – 20;
- підготовчий період – 3;
- передача обладнання в монтаж – 14-17;
- монтаж обладнання – 5/(14-18).
5.3.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Об’єми робіт по об’єкту зведені до таблиці 5.9.
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій
послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними –
підземні роботи. Після цього монтують конструкції каркасу. Паралельно з монтажем
конструкцій каркасу виконують зведення цегляних стін і перегородок. По закінченні
цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі та засклення віконних блоків.
Після цього починається монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-
технічні та електро-технічні роботи, по закінченні яких виконуються внутрішні
штукатурні роботи. Після того, як штукатурні роботи виконано, виконують
внутрішнє фарбування приміщень, а потім – влаштування підлоги. Після
влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання об’єкт
здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані.
Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В
даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу, монтаж
конструкцій каркасу та влаштування покрівлі будівлі.
Розробка траншей під фундаменти, зрізка недобору грунту та зворотня
засипка здійснюються за допомогою екскаватора марки Э-10011 АС. Зняття
рослинного шару грунту та влаштування необхідного ухилу майданчика виконується
скрепером марки ДЗ-42. Конструкції каркасу монтуються краном КБ-504.
Фундаменти та фундаментні балки монтуються краном КС-3571.
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції, як правило,
доставляються з підприємств будівельної індустрії за допомогою автотранспорту.
Склади конструкцій влаштовують біля зони монтажу. Для перевезень на майданчику
також використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик повинен
мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного підвезення матеріалів на
протязі всього будівництва в будь-який період року.
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які призначені
для руху транспорту в період будівництва і складають єдину транспортну мережу,
яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку робіт по спорудженню
підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути влаштованими. Схема
руху транспорту і розташування доріг в плані повинні забезпечувати під’їзд в зону
дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам,
майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими.
Недопустимо розташування тимчасових доріг над підземними мережами і
безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть
влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині
ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи
розподіляються таким чином, щоб найбільш складні операції виконувались
робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять
робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 27 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються
автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 2 км від будівельного
майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК,
яка знаходиться на відстані 15 км від будівельного майданчика.
5.3.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів
виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного виробництва
забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, підвищення якості і
зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним методом будівництва
називається такий метод, при якому бригади робітників постійного складу, оснащені
відповідним набором інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж
різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або зах-
ватках). Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації
будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові
процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і
встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб
максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі,
тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким
чином: будівля розбивається на дві ділянки і роботи виконуються поточним
методом, починаючи з першої ділянки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять
послідовно з однієї ділянки на іншу. Необхідно строго дотримуватись графіка
будівництва об’єкту.
В даному проекті застосовується метод окремих потоків. Згідно цього
методу, будівництво організовується окремими потоками, диференційованими по
групам будівельних процесів, які виконуються на об’єкті. Кожна група процесів має
свої параметри потоку, які відрізняються від інших параметрів потоків. Потім всі
параметри ув’язуються між собою в єдиний потік комплекса робіт.
5.3.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини:
самохідний скрепер ДЗ-42 з ємкістю ковша 10 м3; екскаватор Э-10011АС з ємкістю
ковша 1 м3. Монтаж конструкцій каркасу виконується баштовим краном КБ-103.3.
Монтаж фундаментів виконується краном КС-3571. Для перевезення
великогабаритних конструкцій використовується спеціалізований автотранспорт на
базі тягачів КамАЗ-5416, КамАЗ-5410, МАЗ-504А зі змінними напівпричепами:
панелевозом, колоновозом, плитовозом, машини МАЗ-5166, ЗИЛ-130Г. Сипучі
матеріали перевозяться автосамоскидами марки МАЗ-205. Бетонна суміш
перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ-5410.
5.3.6 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при
будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані установки:
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
-фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування,
перетирання, розмішування масляних фарб;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0.5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка С-100 – використовується для подавання на покрівлю бітумних
мастик при виконанні покрівельних робіт;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для фарбування фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів.
5.4 Розробка будгенплану
5.4.1 Розрахунок складських майданчиків
Таблиця 5.10 – Розрахунок складів
Необхід- Коефіці- Запас
ність єнти матеріалів
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1 Рубе- 45 шт 1536 34.13 1.1 1.3 10 14.3 488.06 25 19.52 0.6 32.53 35 7х5 На-
ройд віс
2 Бітум 45 т 46.472 1.03 1.1 1.3 12 17.2 17.72 1.2 14.77 0.6 24.62 24 6х4 На-
віс
3 Ще- 11 м3 668.9 60.81 1.1 1.3 10 14.3 869.58 0.7 1242.3 0.6 2070.5 2020 101х20 Відк.
бінь
4 Фарба 53 т 0.94 0.02 1.1 1.3 12 17.2 0.34 1 0.34 0.6 0.57 1 1х1 Закр.
5 Вапно 43 т 0.33 0.01 1.1 1.3 12 17.2 0.17 2 0.09 0.6 0.15 1 1х1 Закр.
6 Скло 12 м2 1328 110.7 1.1 1.3 10 14.3 1583 65 24.35 0.6 40.58 40 5х8 Закр.
7 Утеплю- 45 м3 829.44 18.43 1.1 1.3 12 17.2 317 2 158.5 0.6 264.17 270 27х10 На-
вач віс
5.4.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону
дії вантажно-розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м (двосмужна).
Радіуси закруглення доріг визначаємо, виходячи з маневрових властивостей
автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед. Так як
максимальний за довжиною елемент – ригель довжиною 6 м, то прийнято
внутрішній радіус закруглення дороги 6 м, а зовнішній – 12 м.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між
дорогою і складським майданчиком – більше 1 м; між дорогою і парканом, який
огороджує будівельний майданчик, більше 1.5 м.
№ п/п
Найменування матеріалів,
конструкцій, деталей
Термін споживання,
дн.
Одиниця виміру
Загальна на розрахунковий
період, Qзаг
Добова, Qзаг/Т
Постачання матеріалів, К1
Споживання матеріалів, К2
Норма, Тн
Розрахунковий, Тн·К1·К2
Розрахунковий запас матеріалів,
Рскл
Норма збереження матеріалів на
1 м2 площі складу, n
Корисна площа складу, F=Рскл/n
Коефіцієнт на проходи, β
Розрахункова площа складу,
S=F/β
Прийнята площа складу, S1=z·B
Розмір складу в м по УТС
Тип складу (відкритий,
закритий)
Тип конструкцій складу
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних
засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують
порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує
10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах,
чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди)
транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які
забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту. Всі ці елементи
мають прив’язочні розміри.
5.4.3 Визначення потреби в побутових і адміністративних
будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будмайданчику
розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі. Їх
потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників
визначають, виходячи з календарного або сіткового графіків та графіків руху
робітників.
Площі тимчасових споруд розраховують у вигляді таблиці 5.19 для
кожного типу споруд.
Таблиця 5.11 – Розрахунок тимчасових будинків і споруд
Розра-
хункова Значення
Групуваня та Розра- Прий-
кількість показника Кіль-
№ найме- хункова Розміри в нята
робітни- на 1 пра- Тип будинку кість,
п/п нування площа, плані УТС площа,
ків і цюючого, шт.
будинків м2 м2
служ- м2
бовців
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Гардеробна Побутовий вагон
а) чоловіча 52 0.9 46.8
б) жіноча 21 0.9 18.9
Приміщення
для обігріван-
2 ня, відпочин- 73 1 73 Побутовий вагон
ку та прий-
мання їжі
Продовження таблиці 5.11
1 2 3 4 5 6 7 8 9
3 Сушильна 73 0.2 14.6 Побутовий вагон
4 Умивальна 73 0.05 3.65 Побутовий вагон
Разом 156.95 9·2.7 Побутовий вагон 170.1 7
5 Медпункт 73 20 3·6 Контейнерна, дерев’яна 18 1
Виконроб-
6 7 48 9·2.7 Побутовий вагон 48.6 2
ська
Збірно-розбірна,
7 Туалет 73 0.086 6.28 2.4·2.8 6.72 1
дерев’яна
Диспет-
8 3 7 21 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
черська
9 Душові
а) чоловічі 52 0.43 22.36 4·3 Збірно-розбірна 24 2
б) жіночі 21 0.43 9.03 4·3 Збірно-розбірна 12 1
Кабінет по
охороні
праці, техніці
10 2 20 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
безпеки та
пожежній
безпеці
Червоний
11 73 24 9·2.7 Побутовий вагон 24.3 1
куточок
5.4.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання
робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва
з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за
формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.16)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на господарсько-питні
потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі потреби,
л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби, л.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби
визначаються за формулою:
Qгосп = b·N1·K2/3600·n, (5.17)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол., [35];
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 73 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2, [35];
n – число годин роботи в зміну, n = 8.2 год.
Qгосп = 20·73·2/3600·8 = 0.10 л/с.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби
знаходять за формулою:
Qсгп = С·N2/60·m, (5.18)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол., [35];
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 29 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин, [28].
Qсгп = 50·29/60·45 = 0.54 л/с.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за
формулою:
Qвп = S·A·K2·Kнв/3600·n1, (5.19)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, [35], Sкран = 400
л/шт., [35];
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 72.26 м3, Акран = 2 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 72 год., n1кран=40
год.;
K2 = 1.5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1.2, [35].
Qвп = 300·72.26·1.5·1.2/3600·72 + 400·2·1.5·1.2/3600·40 = 0.16 л/с.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку
одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто,
5·2 = 10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0.10 + 0.54 + 0.16 + 10 = 10.8 л/с.
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої
роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр
(мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
D = 4 Q 1000/π v
заг , (5.20)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1.5 м/с.
D = 4 10.8 1000/3.141.5 = 95.77 мм.
Одержане значення округляємо до найближчого діаметру за ГОСТом,
тобто, приймаємо діаметр труби 100 мм.
5.4.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у
такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають
кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП
трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне
електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР
потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
Рс К1с РТ К2с
Рр = ( + + К3с Рсв + Роз) α, (5.21)
cos cos
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від протяжності,
перерізу і т.ін., α=1.05;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця 5.12 – Розрахунок потужностей по видах споживачів
Норми витрат
Загальні витрати
Обсяг або енергії на
Найменування споживачів електроенергії,
кількість одиницю
кВт
вимірювання, кВт
1 2 3 4
Силові споживачі
Кран КБ-504, шт. 2 325 650
Зварювальний трансформатор СТЗ-24, шт. 3 24 72
Бетононасос СБ-57, шт. 1 1.7 1.7
Фарботерка СО-116, шт. 1 1.7 1.7
Будівельний кран Т-108А, шт. 1 2.8 2.8
Установка С0-100, шт. 1 10 10
Установка СО-98, шт. 1 6 6
Самопідйомна люлька ЛС-15-250, шт. 5 0.6 3
Підсумок Рс 747.2
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 48.6 0.15 7.29
Склади, м2 42 0.03 1.26
Побутові приміщення, м2 303.7 0.15 45.56
Підсумок Ров 54.11
Зовнішнє освітлення
Монтаж конструкцій, м2 756 0.03 22.68
Підсумок Роз 22.68
Необхідна сумарна потужність:
Рр = (0.33·747.2/0.425 + 0.8·54.11 + 22.68)·1.05 ≈ 678.45 кВ·А.
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків
найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних
трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 678.45 кВ·А, приймаємо пересувну
збірну трансформаторну підстанцію СКТП-750 потужністю 750 кВ·А.
5.4.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може
бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
n = р·Е·S/Рл, (5.22)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають р=0.3
Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35 Рл =
= 1000 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
При монтажі колон (S = (36 + 2·6)·(6 + 2·6) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі ригелів (S = (36 + 2·6)·(6 + 2·6) = 864 м2):
n = 0.3·20·864/1000 = 5.2 ≈ 6 шт.
При монтажі плит перекриття (S = (36 + 2·6)·(12 + 2·6) = 1152 м2):
n = 0.3·20·1152/1000 = 6.9 ≈ 7 шт.
5.3.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
1) Підземні роботи
В склад робіт підземного циклу включаємо роботи в такій послідовності:
- розробка грунту скрепером ДЗ-42;
- розробка грунту екскаватором Е-10011АС;
- зрізання недобору грунту екскаватором Е-10011АС;
- занурення залізобетонних одиночних паль довжиною 10 м;
- влаштування монолітних ростверків;
- монтаж фундаментних балок краном КС-3571;
- зворотня засипка траншей бульдозером ДЗ-42.
Всі роботи виконуються поточним методом спеціалізованими бригадами.
При монтажі фундаментних балок задіяна бригада монтажників. Збірні
конструкції перевозять на майданчик з заводу ЗБК, який розташований на відстані 27
км, автомобільним транспортом.
Монолітні ростверки влаштовуємо на будівельному майданчику.
2) Влаштування основи під підлогу
Влаштування основи виконується після закінчення зворотньої засипки
траншей і влаштування вводів. Влаштування складається з:
- підсипання грунту під підлоги;
- ущільнення грунту щебенем;
- влаштування обмазувальної гідроізоляції;
- влаштування підстилаючого шару з азбоцементних плит;
Роботи виконуються спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи
виконуємо потоковим методом по ділянках.
3) Монтаж конструкцій каркасу
а) монтаж колон і металевих фахверкових стійок
Роботи виконуються після закінчення влаштування основи під підлогу і
ведуться потоковим методом по ділянках. Монтаж колон ведеться з приоб’єктних
складів краном КБ-504 з допомогою бригади робітників, яка складається з
монтажників та електрозварювальників.
б) монтаж елементів перекриття і покриття
Роботи цього потоку ведуться в 2 зміни. Потік складається з таких робіт:
- монтаж ригелів;
- монтаж плит перекриття і покриття.
Монтаж ведеться краном КБ-504. Бригада робітників при монтажі елементів
перекриття і покриття складається із ланки монтажників та електрозварювальників.
4) Монтаж конструкцій огородження
Монтаж конструкцій огородження ведеться потоковим методом і складається
з таких видів робіт:
- монтаж збірних з/б стінових панелей;
- монтаж металевих віконних блоків;
- монтаж залізобетонної рами воріт.
На цих роботах задіяні кран КБ-504 та комплексна бригада монтажників і
електрозварювальників.
Монтаж конструкцій ведеться розкладанням конструкцій в зоні монтажу.
Монтаж металевих віконних блоків ведеться одночасно із монтажем стінових
панелей.
5) Влаштування підлоги
Підлогу влаштовуємо бетонну, мозаїчну, керамічну, лінолеумну по
влаштованій підготовці чи по перекриттю. Роботи ведемо потоковим методом по
ділянках, спеціалізованою бригадою бетонщиків. Роботи проводимо в 1 зміну.
Матеріали для влаштування підлоги надходять на будівельний майданчик
автомобільним транспортом з бази УВТК, що знаходиться на відстані 15 км.
6) Влаштування покрівлі
Роботи проводимо потоковим методом. Потік складається з наступних робіт:
- влаштування пароізоляції;
- влаштування плитного утеплювача;
- влаштування асфальтної стяжки;
- влаштування рубероїду в 4 шари.
Роботи виконує спеціалізована бригада покрівельників. Роботи ведуться в 1 зміну.
7) Опоряджувальні роботи
Опоряджувальні роботи включають в себе:
- фарбування поверхонь вапном та масляними фарбами;
- влаштування вимощення;
- фарбування фасаду;
- засклення віконних рам.
Роботи проводимо потоковим методом по ділянках, спеціалізованою
бригадою малярів
Організація транспорту. Збірні будівельні конструкції доставляються з
підприємств будівельної індустрії за допомогою автотранспорту. Склади конструкцій
влаштовують біля зони монтажу. Для перевезень на майданчику також
використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик повинен мати
зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного підвезення матеріалів на
протязі всього будівництва в будь-який період року.
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які
призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину
транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку
робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути
влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні
забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних
механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими.
Недопустимо розташування тимчасових доріг над підземними мережами і
безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть
влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для
механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої
немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні
операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації.
Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох
професій, роботи розподіляються таким чином, щоб найбільш складні операції
виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів
робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких
входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для
монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять
робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Всі збірні залізобетонні
конструкції доставляються автотранспортом з заводу ЗБК, що знаходиться на
відстані 27 км від будівельного майданчику. Пісок, гравій та щебінь доставляються
автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 2 км від будівельного
майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК,
яка знаходиться на відстані 15 км від будівельного майданчика.
Таблиця 5.8 – Таблиця технологічних розрахунків
Обсяг робіт Трудоємкість робіт, люд.-зм./маш.-зм.
Склад бригади Тривалість робіт
На весь обсяг робіт По ділянкам
По ділянкам по ділянкам, зм.
Назва І ІІ
робіт з Професія
І ІІ і розряд І ІІ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
1.Монтаж
Монтаж-
колон 92.20 90.0 56.68 55.0 39.51 35.0
шт. 126 72 54 ник:5,4,3,2 1,1,2 11 7 2
першого 18.43 18.0 10.54 11.0 7.90 7.0
Машиніст: 6 ,1
ярусу, п.1
1
2.Монтаж
колон Монтаж-
64.20 35.0 36.71 20.0 27.51 15.0
другого шт. 126 72 54 ник:5,4,3,2 1,1,2 4 3 2
6.42 7.0 3.62 4.0 2.75 3.0
ярусу, Машиніст: 6 ,1
п.13 1
3.Замонол
ічування
стиків між Монтаж-
18.44 16.0 10.54 10.0 7.90 6.0
колоною і стик 126 72 54 ник:4,3 1,1 5 3 1
- - - - - -
стаканом
фундамен
ту, п.2
4.Зварюва
ння
закладних Електрозва-
10 м 14.06 12.0 8.03 8.0 6.03 4.0
елементів 18.9 10.8 8.1 рювальник: 1 8 4 1
шва - - - - - -
колон 1 і 2 5
ярусів,
п.14
5.Монтаж Монтаж- 1,1,2
122.28 100 68.94 60.0 53.34 40.0
ригелів, шт. 506 286 220 ник:5,4,3,2 ,1 12 8 2
24.46 20.0 13.79 12.0 10.67 8.0
п.3,8,16,23 Машиніст: 6 1
Одиниці
виміру
Всього
норма-
тивна
прий-
нята
норма-
тивна
прий-
нята
норма-
тивна
прий-
нята
Кількість
Число змін за доб.
Арк
192 Б-24ск П3
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
6.Зварюва
ння
закладних
10 м 22.49 20.0 12.71 12.0 9.78 8.0 Електрозва-
елементів 50.6 28.6 22 1 12 8 2
шва - - - - - - рювальник: 5
колон і
ригелів,
п.4,9,17,24
7. Монтаж
плит
перекритт
я і пок-
риття, Монтажник:
164.69 205.0 93.48 115.0 71.21 90.0 1,2,1
сходинков шт. 1709 954 749 4,3,2 24 16 2
41.23 41.0 23.4 24.0 17.83 16.0 1
иїх Машиніст: 6
1
маршів і
майданчи
ків,п.5,10,1
8,20,25,27
8. Зварю-
вання
закладних
елементів
10 м 21.71 20.0 12.0 12.0 9.71 8.0 Електрозва-
ригеля і 48.84 27.0 21.84 12 8 1
шва - - - - - - рювальник: 5 1
плит пере-
криття і
покриття,
п.6,11,21,27
9. Зали-
вка швів
між 100 35.08 30.0 19.38 18.0 15.7 12.0 Монтаж-
71.1 39.24 31.86 9 5 1
плитами м - – - – - – ник: 4,3 1,1
покриття, шва
п.7,12,22,29
10.Зварюв Електрозва-
ання рювальник:
закладних 5 1
10 м 17.88 16 11.92 11 5.96 5
елементів 40.5 27.0 13.5 11 5
шва - - - - - -
маршів і
майданчи
ків,п.19,26
Продовження таблиці 5.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
11. Мон- Монтаж-
таж стіно- 131.84 128 71.84 68 60.0 60 ник:5,4, 1,1,
шт. 295 160 135 17 15 2
вих пане- 32.99 32 17.13 17 15.86 15 3,2 1,1
лей, п.30,31 Машиніст: 6 1
12. Зварю-
вання
закладних Електро-
10 м 6.73 32.0 3.66 17.0 3.07 15.0
елементів 18.4 10.0 8.4 зварюваль- 17 15 1
шва - - - - - -
стінових ник: 5 1
панелей і
колон,п.32
13.Гермет
изація,зам
онолічува
ння,
розшивка
100 67.26 64.0 39.0 36.0 28.26 28.0 Монтаж-
і зачекан- 120.12 69.66 50.46 9 7 1
м - –– - – ––– – ник: 4,3 2,2
ка стиків
шва
між
стіновими
панелями,
п.33,34,35
768 442 326
Разом
118 67 51
6 Техніка безпеки при електропрогріві бетону
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуаціях робітників
на об`єкті
При будівництві виробничого корпусу фабрики пластмасових виробів для
забезпечення безпеки на об’єкті слід дотримуватись нижче зазначених вказівок,
[36,37].
Основною причиною нещасних випадків при виконанні земляних робіт є
обвалення ґрунту в котлованах і траншеях в процесі їх розробки і при подальших
роботах нульового циклу внаслідок дії таких причин, [37]:
— перевищення допустимої глибини вертикальних стінок (без кріплень)
нестійких укосів;
—порушення правил розробки траншей і котлованів;
—недостатньої стійкості і міцності кріплень;
—порушення технології провадження земляних робіт;
—неправильного обліку геологічних умов будівельного майданчика;
—зміни вогкості ґрунту.
До початку земляних робіт встановлюють знаки, які вказують на місця
розташування підземних комунікацій. При наближенні до лінії підземних
комунікацій земляні роботи необхідно проводити під безпосереднім наглядом
виконроба або майстра, а в безпосередній близькості від комунікацій, крім того, —
під наглядом працівника організації, що експлуатує ці комунікації. Розробка ґрунту
в безпосередній близькості від лінії діючих підземних комунікацій допускається
тільки лопатами без різких ударів, користуватися ударними інструментами (ломи,
кирки, клинки і пневматичні інструменти) забороняється, [36].
Перед розробкою траншей і котлованів необхідно заздалегідь визначити
крутість укосів, що забезпечує безпеку провадження робіт, з урахуванням глибини
траншеї або котловану і вибрати спосіб формування укосів.
Для спуску або підйому робітників в котловани застосовують драбини
шириною не менше за 0,75 м з поручнями, а для спуску і підйому робітників у
вузькі траншеї — приставні сходи з врізаними сходинками. Спуск робітників в
котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається.
У місцях переходу робітників через траншеї глибиною більше за 1 м,
влаштовують перехідні містки шириною не менше за 0,6 м з поручнями на висоті
1,1 м, [37].
Перед спуском робітників в траншеї, шурфи, котловани глибиною більше за 1,3
м і при настанні відлиги майстру перевіряють стійкість укосів, кріплення і вжити
заходів по забезпеченню безпеки робіт.
При веденні робіт ґрунт, що виймається з траншеї або котловану розміщують з
одного боку на відстані не менше за 0,5 м від брівки виїмки. Валуни, камені,
відшаровування ґрунту, виявлені на укосах виїмки видаляють.
У зоні дії установок, що генерують вібрацію, вживають заходів проти
обвалення укосів.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
При проектуванні провадження земляних робіт враховують вимоги [37].
Для забезпечення стійкості вертикальних стінок котлованів застосовують інвен-
тарні кріплення, так як глибина котловану до 3 м.
Згідно з [37], для попередження травмування від падіння працюючих і
предметів з висоти запроектовані, [36]:
— переважне першочергове обладнання постійних захищаючих конструкцій
(стін, панелей, огорож балконів і отворів);
— обладнання тимчасових захищаючих пристроїв;
— місця і способи кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів;
—а також вказані:
—засоби підмощування;
—шляхи і засоби підйому працюючих до робочих місць;
— засоби контейнеризації і тара для переміщення штучних матеріалів, а також
розчину і бетону з урахуванням характеру переміщуваного вантажу і зручності
подачі його до місця роботи;
—вантажозахватне пристосування;
—способи страховки;
—порядок і способи складування матеріалів;
— місця пристрою захисних перекрити, настилів, козирків в процесі виконання
робіт і при їх поєднанні з іншими роботами по вертикалі;
— способи видалення відходів будівельних матеріалів і сміття. З метою
реалізації цих положень на практиці при зведенні стін більше за 7,0 м у висоту по
периметру будівлі встановлюються захисні козирки, що відповідають таким
вимогам:
—ширина захисних козирків повинна бути не менше за 1,5 м, і вони
встановлюються з схилом до стіни так, щоб кут, той, що утворюється між нижньою
частиною стіни будівлі і поверхнею козирка був 111°, а зазор між стіною будівлі і
настилом козирка не перевищував 50 мм;
—захисні козирки повинні витримувати рівномірно розподілене снігове
навантаження, встановлене для цього кліматичного району, і зосереджене
навантаження не менше за 1600 Н (160 кгс), прикладене в середині прольоту;
—перший ряд захисних козирків повинен мати суцільний настил на висоті не
більше за 6,0 м від землі і зберігатися до повного закінчення кладіння стін; а другий
ряд, виготовлений суцільного або з сітчастого матеріалів з вічком не більше за 50 х
50 мм встановлюється на висоті 6—7 м над першим рядом, а потім по ходу кладіння
переставляється через кожні 6—7 м.
Виконання робіт з дрібно штучних матеріалів пов'язане з виявом ряду
небезпечних чинників, до яких відносяться, [37]:
—падіння людини, а також матеріалів і інструменту з висоти;
—застосування вантажопідіймальних машин;
—електричний струм;
—транспортні засоби;
—атмосферна електрика та інші травмуючі чинники.
Не допускається кладка стін будівель вищого поверху без установки несучих
конструкцій міжповерхового перекриття, а також майданчиків і сходових маршів.
Різниця висот кладки, що зводиться на суміжних захватках і при кладенні
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
прилеглих стін перевищує висоту поверху на сходах, перекриттях (покриттях), на
яких не ведуться кам'яні роботи, встановлюються огорожі для попередження
падіння людей. Особливу увагу потрібно приділяти обгороджуванню технологічних
та інших отворів в міжповерхових перекриттях і покриттях будівель.
Входи в будівлю, що будується, розташовуються зі сторони, протилежної
установці баштових кранів і бути захищені зверху суцільним навісом шириною не
менше за ширину входу з вильотом не менше за 2,0 м від стіни будівлі, [37].
Ширина проходу в робочій зоні на засобах підмощування повинна бути не
менше за 0,6 м; рівень настилу підмостів (при перестановці) повинен знаходитися
нижче за рівень кладіння не менш ніж на 150 мм; ширина настилу для кам'яних
робіт 2,0 м або 1,5 м при подачі матеріалів за допомогою машин і механізмів;
розрахункове навантаження на настил 250 кг/м2, [36].
Як засоби підмощування рекомендуються металеві трубчасті ліси конструкції
ЦНДІОМТП, а також інвентарні підмости пакетні або підіймальні. Ширину
робочого настилу при кам'яній кладці беруть 2,5 м. При цьому розміщення
матеріалів на настилі забезпечують необхідні проходи шириною не менше за 0,6 м.
Як обгороджування по периметру цегельної будівлі рекомендується
обгороджування конструкціями з сіткоматеріалів ЦНДІОМТП. Підвісні майданчики
або ліси підвішують на стальних канатах, які заздалегідь розраховують на задане
навантаження із запасом міцності не менш шестикратного, [37].
При виконанні кам'яної кладки при низьких температурах в технологічній карті
передбачають: граничну висоту кладки, допустиму в період відтавання розчину;
тимчасове кріплення для розвантаження несучих конструкцій на період їх
відтавання;
марки розчинів, що застосовуються для зимової кладки і хімічні домішки; час
втримання окремих елементів конструкцій, що зводяться за низьких температур.
До початку цегляної кладки стін доставляють на майданчик і підготовлюють
до роботи баштовий монтажний кран, підмости, необхідні пристосування,
інвентар і матеріали.
Доставку цегли на об'єкт здійснюють пакетами в спеціально обладнаних
бортових машинах. Розчин на об'єкт доставляють розчинозмішувачем типу СБ-69,
СБ-92 та ін. і вивантажують в установку для перемішування і видачі розчину (УБ-
342 або МС-353).
Складування цегли передбачене на спланованому майданчику на піддонах.
Розвантаження цегли з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на
піддонах, до робочого місця — стропами 4СК1-3,2/4,7; УСК1-1,6/2,0. Розчин
подають на робоче місце інвентарним роздаточним бункером об'ємом 0,8 м3 в
металеві ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх по 0,25 м3 розчину, [38].
Піддони, контейнери і вантажозахватні засоби повинні
виключати падіння вантажу при підйомі
Виробничі небезпеки при виконанні покрівельних робіт можуть бути пов'язані
з можливістю падіння людей з висоти, приготуванням, транспортуванням і
нанесенням гарячих бітумних мастик. Необхідно також враховувати можливість
опіків (характерних травм для покрівельників), шкідливий вплив на організм
людини токсичних матеріалів, що входять до складу покрівельних мастик і
емульсій. Тому при розробці технологічних карт передбачають: способи
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
обгороджування робочих місць [36].
Не допускається виконання робіт на покрівлі під час голольоду, туману, що
спричиняє зниження видимості в межах фронту робіт, грози і вітру швидкістю 15
м/с і більше, [36].
Покриття оголовків димарів і установку парасольок вентиляційних шахт
необхідно вести з горизонтальних настилів, що укладаються на обрешітку,
користуватися приставними сходами забороняється. При висоті оголовків димарів і
вентиляційних шахт більше за 1,5 м над поверхньою покрівлі, покриття
виконується з стійких підмостків, а робітники забезпечуються запобіжними по-
ясами. Підмостки на даху надійно закріплюють розчалочними тросами.
Особлива увага приділяється складуванню матеріалів на покрівлі, яке повинно
проводиться тільки в тих місцях і кількостях, які передбачені проектом виконання
робіт. При цьому передбачаються заходи проти їх падіння, в тому числі і під
впливом вітру. Запас матеріалу не повинен перевищувати змінної потреби. Під час
перерв у роботі технологічні пристрої, матеріали та інструмент закріплюють або
прибрають з даху.
Вся заготівля елементів (деталі покрівлі, захисні фартуки, ланки водостічних
труб, звіси, зливи і т. п.) проводяться тільки на відведених дільницях внизу. Всі
деталі і вузли подаються на покрівлю в зібраному вигляді в положенні, близькому
до проектного.
Щоб уникнути доступу людей в зону можливого падіння з покрівлі матеріалів,
інструмента, тари і стікання мастики, необхідно над місцями проходу людей
влаштовувати суцільні захисні, у вигляді галерей, козирки і т. п., а по периметру
будівлі, встановлювати на землі обгороджування небезпечних зон, згідно з [37].
При улаштуванні рулонних покрівель з руберойду, що наплавляється,
безвогневим способом повинні дотримуватися правила безпеки праці відповідно до
[37] і правилами пожежної безпеки при проведенні будівельно-монтажних робіт,
[38].
При улаштуванні покрівель належить дотримуватись правил з безпеки праці,
що додаються до інструкцій з експлуатації відповідних механізмів.
Для транспортування балонів із зрідженим газом пропан-бутаном в зоні
будмайданчика або в межах даху допускається використання спеціальних візків,
розрахованих на 2 балони. Балони на візках надійно кріпляться хомутом.
Категорично забороняється подавати на дах наповнені газом балони ковпаком
вниз.
Кантівка наповнених балонів допускається в межах робочого місця і лише по
основі даху, що не дає іскри при ударі по ньому металом.
До робіт по улаштуванню покрівель з руберойду, що наплавляється,
допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальну
теоретичну і практичну підготовку по існуючих програмах, склали іспити і
отримали посвідчення, [38].
Незалежно від виробничого стажу покрівельники проходять вступний
(загальний) інструктаж по безпеці праці, а також виробничий (первинний)
інструктаж безпосередньо на робочому місці. Забороняється передача покрівельних
установок іншим особам без дозволу майстра.
Перед початком роботи покрівельник повинен надягти спецодяг і переконатися
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
в його справності. Взуття повинне бути таким, що не ковзає. Запобіжні
пристосування (пояс, мотузка, ходові містки, переносні драбини і тому подібне)
повинні бути своєчасно випробувані і мати бирки.
Перед початком роботи покрівельникові необхідно підготувати робоче місце,
прибрати непотрібні матеріали, очистити всі проходи від сміття і бруду.
Переконатися в надійності риштувань, а на плоскій крівлі, тимчасової огорожі.
Перевірити чи захищено місце роботи внизу будівлі, укріпити всі матеріали на даху.
Зовнішнім оглядом перевірити справність балонів, пальників, рукавів,
надійність їх кріплення (кріпити рукави тільки металевими хомутами), справність
редукторів, манометрів.
Скидати з покрівлі матеріал і інструмент забороняється, щоб уникнути падіння
з покрівлі на людей, що проходять, будь-яких предметів, встановлюються запобіжні
козирки або захисні коридори над проходами, зовнішніми дверима. Зона можливого
падіння предметів захищається, вивішується плакат «Прохід заборонено».
При складуванні на покрівлі штучних матеріалів, інструменту і вжити заходів
проти їх ковзання по скату або здування вітром. Розміщувати на даху матеріали
допускається тільки в місцях, передбачених проектом виробництва робіт.
Піднімати матеріали слід переважно засобами механізації. Покрівельні
матеріали при підйомі треба укладати в спеціальну тару для оберігання від
випадання.
Підготовку, обрізання, випрямляння покрівельних листів проводити внизу у
визначеному місці на верстаку. Допускаються ці роботи в горищному приміщенні
за наявності достатнього освітлення. Для різання сталевих покрівельних листів
застосовувати ножиці, що мають спеціальні кільця або цапфи.
До виробництва покрівельних робіт допускаються робочі, що пройшли
медичний огляд, навчені заходам пожежної безпеки і методам проведення цих
робіт, [38].
Протипожежні двері і люки виходів на покриття повинні бути справні і при
проведенні робіт закриті. Замикати їх на замки або інші замки забороняється.
Проходи і підступи до евакуаційних виходів і стаціонарних пожежних сходів
повинні бути завжди вільними.
На проведення всіх видів робіт з матеріалами, що наплавляються, із
застосуванням горючих утеплювачів керівник об'єкту зобов'язаний оформити
наряд-допуск.
У наряді-допуску повинні бути вказане місце, технологічна послідовність,
способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін
його дії.
Укладання горючого утеплювача й улаштування покрівлі з матеріалів, що
наплавляються, на покритті слід проводити ділянками не більше 500 м2. При цьому
укладання покрівлі слід вести на ділянці, розташованій не ближче 5 м від ділянки
покриття з утеплювачем, що згорає, без цементно-піщаної стяжки.
При зберіганні на відкритих майданчиках покрівельного матеріалу, що
наплавляється, бітуму, горючих утеплювачів і інших будівельних матеріалів, а
також устаткування і вантажів в горючій упаковці вони розміщують в штабелях або
групами площею не більше 100 м2. Розрив між штабелями (групами) і від них до
будівель та споруд, що будуються або підсобних належить приймати не менше 24
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
м.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих
робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 років,
які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів,
обладнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих
місцях встановлюють ящик з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи
потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників.
Електрозварювальні апарати підключаються електриком і обов’язково
заземлюються.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в
приміщеннях підтримують температуру в межах від 10С до 20С, [37].
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий
час організовують таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що
оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не
допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні
легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в
приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
Захистом від шуму [38] є поперше засоби індивідуального захисту:
протишумні шоломи, навушники і вкладиші. Можуть бути рекомендовані наступні
типи засобів індивідуального захисту, [38]:
- протишумні навушники ВЦНІІОТ-2;
- протишумні вкладиші ФПОШ "Беруши".
Застосування вкладишів допустимо при рівнях звука не вище 100 дБА,
навушників - 110 дБА.
Засоби захисту від вібрацій , [39]. Для забезпечення віброізоляції влаштовують
розриви між елементами конструкцій або усувають тверді зв'язки між ними, а також
уникають подібності частот власних коливань системи і частот сил, що її збурюють.
Для вібропоглинання на вібруючі елементи машини або механізмів наносять
в'язкі або пружні матеріали, яким притаманні значні внутрішні втрати. До таких
матеріалів відносяться антивібрит, агат, сендвічні конструкції, СКЛ-25 та інш.
Зниження вібрації таким чином досягає 2-10 дБ в смузі частот 31,5-8000 Гц.
Засобами індивідуального захисту від вібрації є: черевики, рукавиці, виготовлені із
віброзахисних матеріалів цілком або в місцях з'єднання з вібруючою поверхнею.
6.2 Розрахунок та проектування освітлення будмайданчика
При розрахунках прожекторного освітлення основним завданням є ви-
значення кількості прожекторів для створення на території, що освітлюється,
нормативного значення освітленості в горизонтальній площині згідно з видом
робіт .
Розрахунок прожекторної установки зводиться до визначення, [39]:
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
- кількості прожекторів, що підлягають установці для створення заданої
освітленості;
- місць установки прожекторних щогл і прожекторів;
- висоти установки прожекторів над освітлюваною поверхнею;
- кутів нахилу прожекторів у вертикальній і розвороту в горизонтальній
площинах.
Специфіка розрахунку прожекторного освітлення визначається основними
його особливостями: похилою установкою прожекторів і характером їх
світлорозподілу, у більшості випадків некруглосиметричного й настільки
концентрованого, що похибка у визначенні напрямків на 2 – 3°, цілком
допустима при використанні світильників, тут істотно спотворює результат.
Наслідком цих особливостей є й те, що якщо при розрахунках освітлювальної
установки зі світильниками елементи вибираються до розрахунку й лише
коригуються за його результатами, то розрахунок прожекторного освітлення є
комплексною операцією, у процесі якої можуть бути обрані число й розміщення
прожекторів, [39].
Основними характеристиками прожекторів, як і інших освітлювальних
приладів, є криві сили світла, але в цьому випадку вони будуються не в
полярних, а прямокутних координатах, що дозволяють вибрати для кутів
зручний масштаб. Світлорозподіл задається, як правило, у двох взаємно
перпендикулярних площинах, кожна з яких містить вісь прожектора:
вертикальну й горизонтальну, причому для вертикальної площини він може бути
різним для її верхньої й нижньої половин. На відміну від розрахунку світлового
потоку світильників при розрахунках прожекторного освітлення значення сили
світла даються не для умовної лампи 1000 лм, а для номінального потоку лампи,
з якої використовується прожектор, [39].
У каталогах на прожектори зазначаються також значення осьової сили
світла прожектора, кут розсіювання й коефіцієнти корисної дії у межах цього
кута й повний ККД.
Під кутом розсіювання 2 розуміється кут між двома напрямками
площини, що лежать по різні боки від осі, у яких сила світла становить 0,1 її
максимального (осьового) значення. Ця величина наочно характеризує ступінь
концентрації прожектором світлового потоку лампи.
Робочими характеристиками прожекторів при розрахунку освітлення є
ізолюкси на умовній площині, перпендикулярній до осі прожектора й віддаленій
від нього на 1 м (рис. 7.1), що відрізняються від умовних ізолюкс для
світильників в основному тим, що вони будуються хоча й за тією самою
методикою, але для номінального світлового потоку лампи. Вісь відповідає
вертикальній, вісь – горизонтальній площині. Якщо світлорозподіл в обох
площинах однаковий, то ізолюкси проводяться як дуги кіл, якщо мало
розрізняється – як дуги еліпсів, при сильній же розбіжності вони будуються по
точках, що відповідають даним для основних і проміжних площин. У тих
випадках коли у верхній і нижній частинах вертикальної площини світлорозподіл
різний, ізолюкси будуються для двох квадрантів, в інших випадках – для одного
квадранта.
Першочерговою задачею розрахунку є визначення освітленості в точці при
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
заданому розміщенні прожектора й координатах точки. Перше задається в цьому
випадку висотою установки h і кутом нахилу осі , другі – значеннями х і в
(рис. 7.2). При цьому вісь х є проекцією осі , а
осі y і – паралельні.
Рисунок 6.1 – Відносні ізолюкси на умовній площині
(у кілолюксах) для прожектора ЖО07В-400-01
з лампою 400 Вт, 220 В
Рисунок 6.2 – Освітленість від прожектора
Потрібно знайти освітленість точки М горизонтальної площини, якій відповідає
точка m, що лежить на тому самому промені умовної площини, з координатами ,
і освітленістю .
Не наводячи виведення формул, зазначимо лише їх результативні значення,
необхідні для проведення розрахунків, [36]:
E = або = E 3h2 , (6.1)
3h2
y =h , (6.2)
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
cos − xsin
= , (6.3)
= sin + xcos , (6.4)
де E – освітленість у розрахунковій точці;
– відносна освітленість;
– допоміжний коефіцієнт, що визначається за, [36].
Освітленість у точці горизонтальної площини визначається в такому
порядку.
Знаючи висоту установки прожектора h і кут його нахилу й вимірявши за
планом координати х і в точки, у якій розраховується освітленість, знаходимо
відношення x h й виписуємо з табл. 4.9 значення , і 3 . За формулою (6.2)
визначаємо . Знаючи й , за графіком відносних ізолюкс знаходимо значення
й за формулою (6.1) визначаємо освітленість у розрахунковій точці, [39].
Розрахунок прожекторного освітлення найчастіше здійснюється шляхом
компонування ізолюкс. На основі отриманих співвідношень можна розрахувати
координати геометричного місця точок, що мають однакову горизонтальну
освітленість, – ізолюкси. Освітленість, на яку будується ізолюкса, прийнято
позначати літерою е.
Для побудови ізолюкси освітленості е вибираються зростаючі значення x .
Для того щоб точка М належала ізолюксі е, відповідна їй точка m повинна мати
= e 3h2 . Оскільки завдання x дозволяє знайти за таблицею, за графіком
ізолюкс на умовній площині знаходиться як абсциса точки, що має ординату
й освітленість , після чого знаходиться y, що визначає пару точок ізолюкси,
симетричних відносно осі х.
При розрахунку можуть траплятися такі випадки:
• при малих x значення менше найменшого значення на графіку.
Ізолюкса при даному x існує, але визначити координати її точок не можна;
• у тому ж випадку значення більше найбільшого значення на графіку.
При даному x точок ізолюкси не існує, але вони можуть з'явитися при
збільшенні ;при більших x значення більше найбільшого значення на
графіку. Ізолюкса скінчилася і далі її точок не буде.
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
Таблиця 6.1– Значення і для розрахунку прожекторного освітлення, [42]
Загальний принцип розрахунку освітлення шляхом компонування ізолюкс
полягає в тому, що план освітлюваної площини заповнюється суцільним шаром
ізолюкс освітленості e = Ek 2 , де Е – нормована освітленість; k – коефіцієнт
запасу, причому ізолюкси й план повинні бути накреслені в однаковому
масштабі. Тоді в точках дотику або перетину ізолюкс створюється освітленість
2e = Ek , а на іншій частині площі, охопленій ізолюксою, як правило, більша
освітленість.
Найпростіший приклад компонування ізолюкс показаний на рис. 6.3.
Варто мати на увазі, що нормована освітленість забезпечується тільки в
межах площі, заштрихованої на рисунку, поблизу ж куполів ізолюкс освітленість
менша. Тому при компонуванні ізолюкс необхідно мати також ізолюкси
освітленості Ek і стежити, щоб межі території перекривалися цими ізолюксами.
При освітленні невеликих площ задача часто може бути розв’язана таким
розміщенням і нахилом прожектора, щоб вся освітлювана площа була охоплена
ізолюксою e = Ek , якщо ж цього недостатньо, тут допускається компонування
двох таких самих ізолюкс впритул одна до одної.
Рисунок 6.3 – Компонування ізолюкс
Певні переваги має «зустрічне» освітлення площі із двох щогл, коли краще
просвічуються тіні. У цьому випадку зберігається одношарове компонування
ізолюкс, причому куполами ізолюкс однієї щогли бажано заповнювати проміжки
між куполами іншої щогли.
При багатьох типах прожекторів і при малих кутах поблизу щогли
утвориться «мертвий простір» у межах відстані від щогли x = hctg ( − ) , де –
захисний кут прожектора. Якщо не можна віддалити щоглу на деяку відстань від
освітлюваної площі, то для освітлення мертвого простору додатково
встановлюються сильно нахилені прожектори або ж світильники, [39].
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Можливі аварії від дії стихійних лих в зоні розташування будівлі.
Характерними стихійними лихами в зоні розташування споруди є , [39]:
- землетруси силою до 6 балів;
- ураганні вітри швидкістю 15 м/сек. та більше;
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
- снігові замети;
- сильні довготривалі морози;
- підтоплення (території, основи фундаментів);
Аварії на виробництві від дії стихійних лих в зоні розташування споруди
поділяються на дві категорії , [39]:
До першої відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки
робочого процесу із великим матеріальним збитком та загибеллю людей. Для
ліквідації такої аварії потрібно використовувати війська цивільної оборони,
підрозділи армії України.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталося руйнування або
пошкодження окремих частин споруди із можливою загибеллю персоналу. Для
ліквідації наслідків такої аварії достатньо сил формувань цивільної оборони та
спеціальних відомчих формувань на місцях.
Для організації попередження та ліквідації наслідків стихійних лих та аварій
створюється штаб цивільної оборони, начальником штабу ЦО призначається
керівник.
Для безпосереднього керівництва в надзвичайних ситуаціях створюються
відповідні службу ЦО. Працюючі служб проводять навчання та інструктаж, щодо
дій у надзвичайних ситуаціях, також передбачається виконання та забезпечення
робіт технічними засобами.
У разі введення надзвичайного стану у зв'язку із НС техногенного або
природного характеру можуть здійснюватися такі заходи, [39]:
- тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для
проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих
приміщень;
- встановлення для юридичних осіб квартирної повинності для тимчасового
розміщення евакуйованого або тимчасово переселеного населення, аварійно-
рятувальних формувань та військових підрозділів, залучених до ліквідації НС;
- загальна евакуація проводиться шляхом вивезення основної частини
населення з міст і небезпечних районів усіма видами наявних транспортних
засобів на відповідній адміністративній території та виведення найбільш
витривалої його частини пішки.
Часткова евакуація проводиться з використанням транспортних засобів, що
експлуатуються за діючим графіком. Для прискорення евакуації за рішенням
керівника відповідного органу виконавчої влади залучаються додаткові
транспортні засоби.
Евакуація, населення (працівників) здійснюється за виробничо-
територіальним принципом.
Виробничий принцип евакуації населення (працівників) передбачає вивезення
(виведення) і розміщення в безпечних районах (місцях) робітників, службовців і
членів їх сімей, студентів, учнів спеціальних навчальних закладів і професійно-
технічних училищ по об'єктах.
Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС здійснюється з
використанням усіх систем оповіщення, мережі зв'язку, засобів радіомовлення і
телебачення із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС.
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення, [39]:
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
- засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо);
- технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);
- електросирени;
- допоміжні засоби;
У мирний час інформування здійснюється за такими видами інформації, [39]:
1. «Аварія на атомній електростанції».
2. «Аварія на хімічно небезпечному об'єкті».
3. «Повінь».
4. «Про можливий землетрус».
5. «Штормове попередження».
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних
ситуацій техногенного і природного характеру є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на
надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії
органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання
надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру здійснюється за принципами:
- пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження
здоров'я людей та навколишнього середовища;
- безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;
- вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій
від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
- особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку,
неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях
техногенного і природного характеру;
- обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження
виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і
мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
- врахування економічних, природних та інших особливостей територій і
ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру;
- максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних
сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і
природного характеру та реагування на них.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших
населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом
захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для
проживання людей і тварин.
Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах, розташованих
у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного
радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійних
лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю
людей).
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
техногенного і природного характеру, може бути проведена загальна чи часткова
евакуація населення тимчасового чи безповоротного характеристик.
Відповідно закону ,,Про цивільну оборону України,, захист населення у
надзвичайних ситуаціях – одне із головних завдань цивільної оборони, тому при
необхідності планується , [39]:
− укриття населення в захисних спорудах(сховища, ПРУ);
− розселення або евакуація працюючих;
− протиепідемні заходи, рятувальні та інші невідкладні роботи в
осередках ураження, санітарна обробка людей, одягу, техніки.
Технічними заходами також передбачається підсилення конструкцій:
− герметизація приміщень, обладнання, продовольства;
− дублювання енергетичного забезпечення;
− дублювання системи водопостачання;
− створення запасів матеріалів, техніки, запчастин, медикаментів;
− підтримання в належному стані засобів пожежегасіння.
Для послаблення ураження працюючих від дії хімічних речовин та радіації
передбачається створення запасів індивідуальних засобів захисту – індивідуальні
аптечки, противогази, дозиметри, спецодяг та інше.
Оцінка хімічної обстановки говорить про те, що отруєних речовин поблизу
складу немає, тому захисні споруди, сховища, протирадіаційні укриття будувати
недоцільно.
Прогноз можливостей виникнення надзвичайних ситуацій, що загрожують
життю людини.
Згідно [1] регіон будівництва не відноситься до сейсмічно активних, тому при
проектуванні не виділяються заходи щодо підвищення сейсмічних характеристик
конструкцій і властивостей будівлі в цілому.
Небезпеки ураганів, цунамі в районі будівнцтва не існує, тоу заходи
перебдачати не доцільно.
Загрози хімічної та радіаційної небезпеки для будівлі, що проектується немає,
тому захисні споруди не потрібні.
Велике значення має надаватися питанням прогнозування і планування дій на
випадок виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть спричинити руйнування
будівель і споруд, забруднення навколишнього середовища і нанесення втрат
здоров'ю населення.
Оцінка обстановки (радіуси зон руйнувань, пожеж), яка може скластися на
підприємстві при аварії, буде основою для планування обсягу і характеру
запобіжних заходів і організації рятувальних робіт. До запобіжних заходів
спалахування і вибуху пилу належать такі:
— ізоляція і відокремлення небезпечних приміщень; обладнання
вентиляційних отворів; застосування пристроїв для подавлення вибуху;
відгороджування дільниць виробництва, де виділяється пил; від джерел можливого
запалювання; віддалення і захист джерел запалювання;
— установка пилоуловлювачів: не допускати накопичення пилу до вибухової
концентрації та виділення пилу в атмосферу.
При оцінюванні можливої ситуації аналіз виконання цих заходів може
показати слабкі місця, що можуть призвести до пожежі чи вибуху. Тому розробка і
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
впровадження ефективних заходів будуть важливими у зменшенні факторів ризику.
На об'єкті з урахуванням специфіки виробництва з метою створення безпечних
умов для персоналу розробляють схему безаварійної зупинки об'єкта на випадок
раптового припинення подачі електроенергії, води і газу, план ліквідації можливих
аварій і організовують підготовку робітників і службовців до роботи в аварійних
умовах. Рятувальні та інші невідкладні роботи при ліквідації наслідків виробничих
аварій і катастроф виконують рятувальні формування і залучене населення, [43].
Характер аварій визначається причинами виникнення, масштабами і
особливостями виробництва. Від цього залежатимуть наслідки аварій, а це
визначає тактику проведення рятувальних робіт. Щоб не дати аварії розростися до
катастрофічних розмірів, не допустити загибелі людей, зменшити кількість
уражених і зростання матеріальних втрат, необхідно рятувальні роботи починати
негайно.
Формування охорони громадського порядку оточують місце аварії і створюють
умови для безперебійного прибуття інших формувань і успішного проведення
робіт.
Для визначення обсягу і характеру аварії, кількість необхідних сил і засобів,
правильної організації рятувальних робіт начальник цивільного захисту дає
розпорядження організувати розвідку. До складу розвідувальних груп необхідно
включити спеціалістів, які знають специфіку виробництва і розміщення об'єктів.
Розвідка повинна встановити місця скупчення людей і ступінь загрози їхньому
життю; ступінь і обсяг руйнувань, можливості виконання робіт без індивідуальних
засобів захисту; наявність руйнувань, які можуть ускладнити обстановку, або
фактори, що можуть збільшити розмір аварії; стан виробничих і комунально-
енергетичних мереж.
Керівник об'єкта, спеціалісти об'єкта, командири рятувальних формувань
вивчають дані, зібрані розвід групами, і приймають рішення про ведення
рятувальних робіт.
Формування цивільного захисту одержують завдання для проведення
рятувальних робіт, аварійно-технічні формування за необхідності відключають
подачу газу, електроенергії, кисню, пари, паливних, мастильних і
вибухонебезпечних рідин, [39].
Рятувальні загони разом з медичними негайно розпочинають рятування людей
і надання потерпілим медичної допомоги.
Формування загального призначення під час гасіння пожеж разом з
протипожежними формуваннями займаються рятуванням потерпілих із-під завалів
і уламків та наданням їм першої допомоги, розчищанням проїздів, евакуацією
потерпілих, усуненням пошкоджень на комунально-енергетичній мережі.
Засоби механізації, які використовуються при невідкладних і аварійно-
відновних роботах, мають бути універсальними, маневреними,
транспортабельними і малогабаритними. На невеликих територіях, якщо немає
широкого фронту робіт, великого нагромадження переплетених, залізобетонних і
металевих конструкцій використовують механізовані інструменти і найпростіші
засоби механізації: апарати для газового різання металу, відбійні молотки,
перфоратори, лебідки, домкрати, ломи, лопати, кирки та ін.
Для освітлення ділянок робіт застосовують прожектори і переносні
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
світильники.
Якщо є потреба, органи управління цивільного захисту за участю населення і
формувань готують тимчасовий житловий фонд, створюють наметові містечка,
організовують евакуацію населення. У безпечних місцях розгортають медичні
установи, куди і відправляють усіх потерпілих. Організовують харчування,
забезпечення питною водою, [39].
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних засобів
захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей спосіб
широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в зонах,
заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного
зараження, районах стихійних лих. У режимі надзвичайної ситуації і надзвичайного
стану всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту населення,
включають застосування засобів індивідуального захисту.
Організація забезпечення населення індивідуальними засобами захисту є
важливим завданням органів цивільного захисту. Безпосередньо відповідають за це
керівники об'єктів і населених пунктів. Облік наявних індивідуальних засобів
ведуть органи управління цивільного захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних,
отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів. За
призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби захисту
органів дихання і шкіри, [39].
Арк.
192 ПЗ Б-24ск
TEXHIKO-EKOHOMIЧHI ПОКАЗНИКИ
На будівництво Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА
ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Nn/n Найменування показників Од.вим. Показники
1 2 3 4
Найменування будівлі та ii місце знаходження Виробничий корпус ПРАТ
"ПІДВОЛОЧИСЬКА
ФАБРИКА
1
ПЛАСТМАСОВИХ
ВИРОБІВ", м. Підволочиськ,
Тернопільської обл.
2 Характеристика будівництва Нове
Кошторисна вартість будівництва в поточних тис.грн. 640533,552
3
цінах 2026р.
- в т.ч. Б М Р тис.грн. 4770,151
4 Будівельний об' єм м3 77989
5 Загальна площа м2 15345
6 Кошторисна вартість 1 м3 будівлі Грн. 8 213
7 Кошторисна вартість 1 м2 будівлі Грн. 41 742
8 Трудомісткість будівництва люд/год 162730
9 Затрата праці на будівництво 1 м3 будівлі люд/дн. 0,30
10 Затрати праці на будівництво 1 м2 будівлі люд/дн. 1,27
11 Тривалість будівництва Місяців 23
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 1 - 3_СС
Форма № 1
( назва організації, що затверджує )
Затверджено
Зведений кошторисний розрахунок у сумі 640533,552 тис.грн.
У тому числі зворотних сум -- тис.грн.
.
( посилання на документ про затвердження )
“___” ______________________ 200___ р.
ЗВЕДЕНИЙ КОШТОРИСНИЙ РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА
Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Складений в поточних цінах станом на 27 травня 2026 р.
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Загальна
Інші
№ кошторисів і Найменування глав, об”єктів, устаткування, кошторисна
будівельних монтажних витрати,
п/п кошторисних робіт і витрат меблів та вартість,
робіт робіт тис.грн.
розрахунків інвентарю тис.грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
Глава 2. Основнi об'єкти будiвництва
1 2-1 Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м.
Підволочиськ, Тернопільської областi
------------------------------------------------------------------------------------ ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- -------------------
Разом по главi 2: 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
Разом по главах 1-7: 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
Глава 8. Тимчасовi будiвлi i споруди
2 ДБН Д.1.1-1-2000 Кошти на зведення та розбирання тимчасових будiвель i 147,875 5,853 - - 153,728
п.3.1.14 споруд виробничого та допомiжного призначення,
передбачених даним проектом (робочим проектом) (3,1 %)
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 2 - 3_СС
1 2 3 4 5 6 7 8
------------------------------------------------------------------------------------ ------------------- ------------------- --------------------- ----------------- -------------------
Разом по главi 8: 147,875 5,853 - - 153,728
Разом по главах 1-8: 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
Разом по главах 1-9: 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
Разом по главах 1-12: 533335,034 144 603,923 - - 533335,034
ДБН Д.1.1.1-2000 Кошторисний прибуток 442,926 - - - 442,926
п.3.1.18
ДБН Д.1.1-1-2000 Кошти на покриття адміністративних витрат - - - 63,755 63,755
п.3.1.18.4 будівельно-монтажних організацій
Разом 533777,96 144 603,923 - 63,755 533777,96
Податки, збори, обов"язковi платежи, встановленi - - - 1,708 1,708
чинним законодавством i не врахованi складовими
вартостi будiвництва (крiм ПДВ)
у тому числi:
ДБН Д.1.1-1-2000 - Комунальний податок - - - 1,708 1,708
п.3.1.22
Разом крiм ПДВ 533777,96 144 603,923 - 65,463 533777,96
ДБН Д.1.1-1-2000 Податок на додану вартість (ПДВ) (20 %) - - - 106 755,592 106 755,592
п.3.1.22
Всього по зведеному кошторисному розрахунку 533777,96 144 603,923 - 1189,677 640533,552
Директор (або головний інженер) __________________________ .
проектної організації
Головний інженер проекту __________________________
Начальник відділу __________________________
Узгоджено:
Замовник ________________________________________________________________________________________________________________
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 1 - 3_ОС_2-1
Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ Форма №3
ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
ОБ`ЄКТНИЙ КОШТОРИС № 2-1
на будівництво : Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської
областi
Кошторисна вартість об`єкта 533335,034 тис.грн.
Кошторисна трудомісткість 162,730 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 96 000,306 тис.грн.
Вимірник одиничної вартості
Будівельні обсяги
Номери Кошторисна вартість, тис.грн. Кошторис-
Кошторис-
кошторисів на трудо- Показники
№ устаткуван- на заробіт-
і кошторис- Найменування робіт і витрат будівельних монтажних інших місткість, одиничної
п/п ня, меблів та всього на плата,
них роз- робіт робіт витрат тис. вартості
інвентарю тис. грн.
рахунків люд.-год.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Л.кошторис на загальнобудівельні роботи 355 656,750 - - - 355 656,75 162,730 64018,455 -
2-1-1 0
2 Л.кошторис на внутрішні санітарно-технічні роботи 88912,500 - - - 88912,500 - 16004,25 -
2-1-2
3 Л.кошторис на внутрішні електро-технічні роботи - 35 565,000 - - 35 565,000 - 6401,7 -
2-1-3
4 Л.кошторис на монтаж технологічного обладнання - 53 200,784 - - 53 200,784 - 9576,11 -
2-1-4
--- ---------------- ---------------------------------------------------------- ----------------- ---------------- ------------------- --------------- --------------- ---------------- ---------------- ---------------
Всього: 444569,25 88765,784 - - 533335,03 162,730 96000,515 -
4
Головний інженер проекту _____________ Начальник відділу ______________
Склав ___________________________ Перевірив __________________________
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 1 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
Форма № 4
Будова - Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ"
Шифр проекту - 100
Локальний кошторис 2-1-1
на загальнобудівельні роботи
Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Основа: Кошторисна вартість 355 656,750 тис. грн.
креслення (специфікації ) № Кошторисна трудомісткість 162,730 тис.люд.-год.
Кошторисна заробітна плата 64 018,215 тис. грн.
Середній розряд робіт 3,5 розряд
Складений в поточних цінах станом на “27 травня” 2026р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції одиниця виміру кість заробіт-
всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної на
плати плати одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Роздiл 1. Підземні роботи
1 Е1-22-4 Розроблення грунту бульдозерами потужністю 79 2,92 1810,24 1768,69 1 280 400 121 5165 10,44 30
кВт [108 к.с.] з переміщенням грунту 41,55 468,13 1367 76,27 223
до 100 м, група грунтів 2
1000м3
2 Е1-13-2 Розроблення грунту у відвал екскаваторами 5,093 1433,79 1384,80 2 355 680 250 7052 12,31 63
"драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом 48,99 423,58 2157 76,04 387
місткістю 0,4 [0,3-0,45] м3, група грунтів 2
1000м3
3 Е1-30-2 Планування площ бульдозерами потужністю 79 18 12,57 12,57 431 200 - 226 __-__ __-__
кВт [108 к.с.] за 1 прохід - 3,29 59 0,51 9
1000м2
4 Е1-28-2 Засипка траншей і котлованів бульдозерами 4,106 248,71 248,71 1 119 700 - 1021 __-__ __-__
потужністю 96 кВт [130 к.с.] з переміщенням - 55,17 227 8,79 36
грунту до 5 м, група грунтів 2
1000м3
Разом прямі витрати по роздiлу 1, грн. 5 186 980 371 13464 93
3810 655
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 2 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. -
всього заробiтна плата, грн. 4 253 323
Загальновиробничi витрати, грн. 933 656
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 68
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 466 828
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 1, грн. 5 186 980
Роздiл 2. Фундаменти
5 Е7-1-7 Укладання фундаментів під колони при глибині 1,25 7872,23 6034,09 3 820 000 2298 7542 403,10 504
котлована до 4 м, маса конструкцій більше 3,5 т 1838,14 1711,82 2140 320,42 401
100шт
6 К581321-10 Фундаменти залізобетонні стаканного типу марки 125 552,20 __-__ 26 823 420 - __-__ __-__ __-__
С1411-35 1Ф18.9-1 серія 1.020-1/83 вип 1-1x - - - - -
Вiдпускна цiна: 231,05x1,7+8,9:100x198,13+35,
1:100x207,2
шт
7 Е7-1-6 Укладання фундаментів під колони при глибині 0,16 4720,35 3450,85 390 000 203 552 278,40 45
котлована до 4 м, маса конструкцій до 3,5 т 1269,50 1104,70 177 202,88 32
100шт
8 К581321-5 Фундаменти залізобетонні стаканного типу марки 16 365,16 __-__ 2 915 600 - __-__ __-__ __-__
С1411-38 1Ф15.8-2 серія 1.020-1/83 вип 1-1x - - - - -
Вiдпускна цiна: 267,98x1,0+13,5:100x198,13+14,
2:100x207,2
шт
9 Е7-1-15 Укладання фундаментних балок довжиною до 6 м 0,72 5304,01 1742,41 685 000 1875 1255 543,75 392
100шт 2604,56 562,34 405 105,88 76
10 К584221-10 Балки фундаментні з/б марки 1БФ6-10 серія 72 125,41 __-__ 2 857 000 - __-__ __-__ __-__
С1411-9131 1.415.1-2 в 1.ч.1x - - - - -
Вiдпускна цiна: 371,88x0,24+8,9:100x207,2+2,
1:100x285,49+0:100x221,76+0:100x217,
39+0:100x237,22
шт
Разом прямі витрати по роздiлу 2, грн. 37 491 020 4376 9349 941
2722 509
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 30 742 636
всього заробiтна плата, грн. 6 748 383
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 3 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальновиробничi витрати, грн. 5276
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 162
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3 374 191
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 2, грн. 37 491 020
Роздiл 3. Бетонна основа під підлогу
11 Е11-1-2 Ущільнення грунту щебенем 103,68 328,32 17,07 2 410 000 4753 1770 10,76 1116
100м2 45,84 4,73 490 0,94 97
12 Е11-4-1 Улаштування гідроізоляції обклеювальної ізолом 103,68 1509,96 88,05 4 150 000 39049 9129 65,73 6815
на мастиці бітуміноль, перший шар 376,63 30,70 3183 7,08 734
100м2
13 Е11-2-4 Улаштування ущільнених трамбівками 10368 136,75 27,50 18 565 000 239916 285120 5,12 53084
підстилаючих щебеневих шарів 23,14 7,13 73924 1,49 15448
м3
14 Е11-11-3 Улаштування стяжок бетонних товщиною 20 мм 103,68 898,03 36,03 3 840 000 23863 3736 57,83 5996
100м2 230,16 24,62 2553 6,04 626
15 Е11-11-4 Додавати на кожні 5 мм зміни товщини бетонних 103,68 1873,72 78,09 6 600 000 4622 8096 11,20 1161
к=16 стяжок до т. 100 мм 44,58 37,95 3935 9,11 945
100м2
Разом прямі витрати по роздiлу 3, грн. 35 565 000 312203 307851 68172
84085 17850
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 29 163 300
всього заробiтна плата, грн. 6 401 700
Загальновиробничi витрати, грн. 302946
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 9632
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 3 200 850
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 3, грн. 35 565 000
Роздiл 4. Монтаж конструкцій каркасу
16 Е7-5-14 Установлення колон прямокутного перерізу у 0,52 25214,80 12253,66 2 920 000 4030 6372 1638,50 852
стакани фундаментів будівель при глибині 7750,11 3458,30 1798 644,95 335
закладення колон більше 0,7 м, масі колон до 10 т
100шт
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 4 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
17 К582121- Колони з/б марки 10К96-4 серія 1.424.1-5 вип.1, 52 2061,44 __-__ 26 970 000 - __-__ __-__ __-__
3794 ч.2x - - - - -
С1412-375 Вiдпускна цiна: (405,83+(0,77+0,83+0,95)x8,
59991524)x3,4+3,4:100x285,49+13,5:100x198,
13+183,3:100x207,2+3,4:100x198,13
шт
18 Е7-5-8 Установлення колон прямокутного перерізу у 0,16 8768,29 3258,77 410 000 460 521 600,30 96
стакани фундаментів будівель при глибині 2875,44 1024,95 164 181,63 29
закладення колон більше 0,7 м, масі колон до 1 т
100шт
19 К582121-883 Колони з/б марки 1КФ40-2 серія 1.427.1-3 вип 0,1, 16 212,62 __-__ 1 120 000 - __-__ __-__ __-__
С1412-329 2,3x - - - - -
Вiдпускна цiна: (450,47-(0,77+0,74)x8,60003818)x0,
36+14,1:100x207,2+1,8:100x198,13+0:100x217,
39+1,5:100x285,49
шт
20 Е7-5-14 Установлення колон прямокутного перерізу у 0,78 25214,80 12253,66 6 840 000 6045 9558 1638,50 1278
стакани фундаментів будівель при глибині 7750,11 3458,30 2697 644,95 503
закладення колон більше 0,7 м, масі колон до 20 т
100шт
21 К582121- Колони з/б марки 7К108-20 серія 1.424.1-5 вип.1, 78 2423,11 __-__ 21 340 000 - __-__ __-__ __-__
3744 ч.1x - - - - -
С1412-350 Вiдпускна цiна: 396,12x3,6+1,3:100x285,49+25,
1:100x198,13+356,6:100x207,2+2,6:100x198,13
шт
22 Е7-9-10 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 1,92 26501,36 9758,80 3 620 000 12854 18737 1347,05 2586
балок підкранових масою до 5 т, при масі колон 6694,84 2602,06 4996 470,36 903
до 10 т і висоті будівлі до 15 м
100шт
23 К582311-65 Балки залізобетонні підкранові марки БК6-8А4-К 192 1267,95 __-__ 7 380 000 - __-__ __-__ __-__
С1412-517 серія 1.426.1-8 вип.1,2,3x - - - - -
Вiдпускна цiна: 198,18x6
шт
24 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 98,496 157,64 __-__ 530 000 - __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - - - -
100кг
Разом прямі витрати по роздiлу 4, грн. 71 130 000 23389 35188 4812
9655 1770
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 58 326 600
всього заробiтна плата, грн. 12 803 400
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 5 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Загальновиробничi витрати, грн. 24286
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 737
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 6 401 700
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 4, грн. 71 130 000
Роздiл 5. Монтаж елементів покриття
25 Е7-12-5 Установлення в одноповерхових будівлях 1,04 18654,64 8927,69 4 310 000 5917 9285 1096,20 1140
кроквяних балок прогоном до 12 м, масою до 35 т, 5689,28 2449,12 2547 445,17 463
при довжині плит покриття до 6 м, при висоті
будівель до 25 м
100шт
26 К582211- Балки кроквяні гратчасті марки 2БДР12-6А4Т 104 1808,82 __-__ 23 480 000 - __-__ __-__ __-__
М019 серія 1.462.1-3/80 вип.0,1,2,3x - - - - -
С1412-556 Вiдпускна цiна: 1688,85
шт
27 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 16,848 157,64 __-__ 2656 - __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - - - -
100кг
28 Е7-13-1 Укладання в одноповерхових будівлях і спорудах 1,36 5868,87 2111,02 1 840 000 1877 2871 298,70 406
плит покриття довжиною до 6 м, площею до 10 м2, 1379,99 595,29 810 112,06 152
при масі кроквяних і підкроквяних конструкцій до
10 т, при висоті будівель до 25 м
100шт
29 К584111-1 Плити покриття з попереднім напруженням 136 303,94 __-__ 4 520 000 - __-__ __-__ __-__
С1414-7716 арматури марки 2ПГ6-1АТ6, - - - - -
серія 1.465.1-7/84 вип.0,1x
Вiдпускна цiна: 30,88x8,90
шт
30 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 6,528 157,64 __-__ 4 950 000 - __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - - - -
100кг
31 Е7-1-6 Монтаж віконних блоків масою до 10 т 2,2 4720,35 3450,85 4 120 000 2793 7592 278,40 612
100шт 1269,50 1104,70 2430 202,88 446
32 К581321-1 Фундаменти залізобетонні стаканного типу марки 220 179,61 __-__ 46 320 000 - __-__ __-__ __-__
С1411-38 1Ф12.8-1 серія 1.020-1/83 вип 1-1 - - - - -
шт
33 Е7-45-6 Монтаж гелеопанелей масою до 1 т 8,8 5174,03 1747,69 45531 14113 15380 332,05 2922
100шт 1603,80 549,65 4837 118,25 1041
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 6 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
34 К584211- Панелі перекриття з/б багатопустотні марки 880 304,02 __-__ 2607538 - __-__ __-__ __-__
2002 ПК36.18-8Т серія 1.141-1 вип.60 - - - - -
С1414-7844 шт
35 Е7-16-1 Установлення в одноповерхових будівлях 2,88 11886,46 6522,30 3420033 11685 18784 816,35 2351
панелей зовнішніх стін довжиною до 7 м, площею 4057,26 1762,61 5076 316,69 912
до 10 м2 при висоті будівель до 25 м
100шт
36 К583221-10 Стінові панелі марки ПС600.9-1ВР2-Т-21 серія 288 221,89 __-__ 639004 - __-__ __-__ __-__
С1413-2536 1.432-15 вип.0,1,2x - - - - -
Вiдпускна цiна: (50,59-0,28x7x6,1997549)x5,29
шт
37 С147-39 Металізація закладних та анкерних виробів та 22,752 157,64 __-__ 35807 - __-__ __-__ __-__
випусків арматури - - - - -
100кг
38 Е7-53-11 Установлення дрібних конструкцій [підвіконників, 0,22 1328,50 108,45 290002 152 24 149,35 33
зливів, парапетів та ін.] масою до 0,5 т 690,00 35,80 8 7,85 2
100шт
39 К589421- Плити парапетів з/б марки ПП27.6 серія 1.138.1-20 22 47,49 __-__ 100545 - __-__ __-__ __-__
1501 вип.1x - - - - -
С1413-2548 Вiдпускна цiна: 26,23x1,61
шт
40 Е9-44-1 Монтаж віконних блоків стальних із 90 1690,37 465,04 1562133 60013 41854 128,48 11563
нащілинниками зі сталі при висоті будівлі до 50 м 666,81 105,96 9536 17,97 1617
т
41 С121-161 Рами віконні глухі одинарні із одинарної труби під 256 272,30 __-__ 697809 - __-__ __-__ __-__
одинарне скління, 01Н20.18-01, погрунтовані та - - - - -
пофарбовані
шт
42 Е9-24-1 Монтаж зв'язок і розпірок з одиночних і парних 6 673,87 254,78 404953 2414 1529 90,40 542
кутів, гнутозварних профілів для прогонів до 24 м 402,28 67,92 408 11,80 71
при висоті будівлі до 25 м
т
43 С121-14 Зв'язки вертикальні для каркасів одноповерхових 28 800,90 __-__ 252425 - __-__ __-__ __-__
промислових будівель , погрунтовані та - - - - -
пофарбовані,
шт
44 Е9-46-1 Монтаж каркасів воріт великопрогонових будівель, 32 1363,91 818,01 4300645 10832 26176 66,24 2120
ангарів та ін. без механізмів відкривання 338,49 169,18 5414 28,89 924
т
45 С121-253 Ворота розпашні ВР, погрунтовані та пофарбовані 8 5662,74 __-__ 4534502 - __-__ __-__ __-__
шт - - - - -
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 7 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Разом прямі витрати по роздiлу 5, грн. 112 929 109796 123495 21689
500 31066 5628
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 92 602 190
всього заробiтна плата, грн. 20 327 310
Загальновиробничi витрати, грн. 95894
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 2573
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 10 163 655
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
112 929
Всього по роздiлу 5, грн.
500
Роздiл 6. Покрiвля
46 Е12-20-1 Улаштування пароізоляції обклеювальної в один 22,44 814,51 8,88 1 510 000 2632 199 24,49 550
шар 117,31 2,56 57 0,48 11
100м2
47 Е12-20-2 Улаштування пароізоляції обклеювальної на 22,44 672,21 8,72 1255084 1716 196 15,96 358
кожний наступний шар 76,45 2,50 56 0,47 11
100м2
48 Е26-31-1 Теплоізоляція покриттів і перекриттів виробами з 135 96,10 15,89 4 920 500 10811 2145 16,93 2286
волокнистих і зернистих матеріалів насухо 80,08 5,54 748 1,28 173
м3
49 С114-15-У Мати мінераловатні прошивні для теплової 137,7 133,07 __-__ 1832964 - __-__ __-__ __-__
ізоляції промислового устаткування без обкладок, - - - - -
марка М-100, товщина 60 мм
м3
50 Е12-22-1 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 22,44 569,75 117,97 1 840 000 3394 2647 38,39 861
піщаних товщиною 15 мм 151,26 33,19 745 6,39 143
100м2
51 Е12-22-2 Улаштування вирівнюючих стяжок цементно- 22,44 101,82 7,34 252285 62 165 0,70 16
к=5 піщаних на кожний 1 мм зміни товщини 2,76 2,15 48 0,41 9
100м2
52 Е12-2-1 Улаштування покрівель плоских трьохшарових із 22,44 1540,19 41,74 10 980 000 3235 937 30,10 675
рулонних покрівельних матеріалів на бітумній 144,18 12,18 273 2,34 53
мастиці
100м2
53 С111-852 Руберойд покрівельний з крупнозернистою 7742 3,19 __-__ 2546399 - __-__ __-__ __-__
засипкою РКК-350Б - - - - -
м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 8 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Разом прямі витрати по роздiлу 6, грн. 19 250 500 21850 6289 4746
1927 400
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 15 785 410
всього заробiтна плата, грн. 3 465 090
Загальновиробничi витрати, грн. 17327
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 513
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 1 732 545
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 6, грн. 19 250 500
Роздiл 7. Підлоги
54 Е11-15-1 Улаштування бетонного покриття товщиною 30 мм 103,68 957,44 43,19 59 130 000 23656 4478 57,04 5914
100м2 228,16 26,53 2751 6,47 671
Разом прямі витрати по роздiлу 7, грн. 59 130 000 23656 4478 5914
2751 671
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 48 486 600
всього заробiтна плата, грн. 10 643 400
Загальновиробничi витрати, грн. 21604
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 738
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 5 321 700
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 7, грн. 59 130 000
Роздiл 8. Оздоблювальнi роботи
55 Е15-155-1 Вапняне фарбування фасадів із риштувань з 49,248 60,99 2,84 2 130 000 2045 140 9,57 471
підготовленням поверхні 41,53 1,32 65 0,31 15
100м2
56 Е15-152-2 Фарбування водними розчинами всередині 147,744 38,01 0,66 3 820 000 4548 98 7,26 1073
приміщень, вапняне по цеглі й бетону 30,78 0,23 34 0,05 7
100м2
57 Е15-172-4 Олійне фарбування білилами з додаванням 57,02 623,28 0,33 1 910 000 26377 19 106,59 6078
кольору грат, рам, труб діаметром менше 50 мм і 462,60 0,12 7 0,03 2
т.п. за два рази
100м2
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 9 - 3_СС_ЛС4_2-1-1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
58 Е15-208-1 Скління стальних стінових рам промислових 71,23 2872,98 8,63 4 852 000 22187 615 71,77 5112
будівель склом віконним товщиною 3мм 311,48 3,96 282 0,94 67
100м2
59 Е11-2-9 Улаштування відмостки бетонної 64,8 234,77 __-__ 1 260 000 1595 __-__ 5,78 375
м3 24,62 - - - -
Разом прямі витрати по роздiлу 8, грн. 13 972 000 56752 872 13109
388 91
в тому числi:
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн. 1 033 200
всього заробiтна плата, грн. 226 800
Загальновиробничi витрати, грн. 42027
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 1257
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 113 400
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Всього по роздiлу 8, грн. 1 260 000
Разом прямі витрати по кошторису, грн. 355 656 552393 500986 119476
750 136404 27574
в тому числi:
291 638 53
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.
5
всього заробiтна плата, грн. 64 018 215
Загальновиробничi витрати, грн. 512061
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 15680
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 32 009 107
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Прямі витрати будiвельних робiт , грн. 4217655
в тому числі:
291 638 53
вартість матеріалів, виробів та конструкцій, грн.
5
заробiтна плата робiтникiв, не зайнятих обслуговуванням машин, грн. 64 018 215
заробітна плата в експлуатації машин, грн. 136404
Загальновиробничi витрати, грн. 512061
трудомісткість в загальновиробничих витратах, люд.-год. 15680
заробітна плата в загальновиробничих витратах, грн. 32 009 107
355 656
Всього кошторисна вартість будiвельних робiт , грн.
750
кошторисна трудомісткість, люд.-год. 162730
кошторисна заробітна плата, грн. 64 018 215
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
355 656
Всього по кошторису, грн.
750
Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 10 - 3_СС_ЛС4_2-1-
1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Кошторисна трудомісткість, люд.-год. 162730
Кошторисна заробiтна плата, грн. 64 018 215
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 1 - 391_ЛС_2-1-
2
Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Локальний кошторис 2-1-2
на внутрішні санітарно-технічні роботи
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 88912,500 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “30 травня” 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру Кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування опалення мз 37592,53 0,2 18 044 414
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування вентиляції м3 37592,53 0,1 42 103 633
3 - “ - Влаштування хол. Водопроводу м3 37592,53 0,2 9 022 207
4 - “ - Влаштування гор. Водопроводу м3 37592,53 0 , 1 1 6 014 804
5 - “ - Влаштування каналізації м3 37592,53 0,3 6 766 655
6 - “ - Влаштування газопостачання м3 37592,53 0,8 6 960 784
Разом прямі витрати по кошторису в цінах 2026р. грн. 88912500
Накладні витрати 13.3% г р н . 11825362
----------------------------------------------------------------------
Разом з накладними грн. 5776,4
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 7
Всього по кошторису Грн. 88912500
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
1 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0) - 1 - 391_ЛС_2-1-
2
Будова - Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Локальний кошторис 2-1-3
на електротехнічні та слабкострумні мережі
Основа:креслення дипломного проекту Кошторисна вартість 35 565,000 тис. грн.
Складений в поточних цінах станом на “30 травня 2026 р.
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн.
Робітників, люд.-год.
експлуа- експлуа-
Шифр і
Всього тації тації
№ номер Найменування робіт і витрат, Кіль-
машин машин не зайнятих обслуго-
п/п позиції Одиниця виміру кість заробіт-
Всього вуваням машин
нормативу в тому ної плати в тому тих, що обслуговують
Заробіт- числі за- числі за- машини
ної плати робітної робітної На
плати плати Одиницю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 УСН Влаштування електроосвітлення м3 3 7 5 9 2 , 5 3 0 , 2 30 825 874
дод.2п.3
2 - “ - Влаштування телефонізації та радіофікації м3 37592,53 0,09 4 739 125
Разом по кошторису в цінах 2026. г р н . 35 565 000
----------------------------------------------------------------------
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни 2026р. 7. -
Всього по кошторису грн. 35 565 000
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
2 Програмний комплекс АВК-3 (редакція 2.6.0 ) - 1 - 9_ЛС_2-
1-1
Форма № 4
Будова – Виробничий корпус ПРАТ "ПІДВОЛОЧИСЬКА ФАБРИКА ПЛАСТМАСОВИХ ВИРОБІВ", м. Підволочиськ, Тернопільської областi
Локальний кошторис 2-1-4
На придбання та монтаж технологічного обладнання
Основа:креслення дипломного проекту
Складений в поточних цінах станом на 30 травня” 2026 р. Кошторисна вартість - 53 200,784тис.грн
В т.ч. обладнання - 130,637 тис.грн
Монтажних робіт- 10 345,300тис.грн
Витрати труда
Вартість одиниці, грн. Загальна вартість, грн. Робітників, люд.-
год.
Монт.робіт Монтажних робіт
Шифр і не зайнятих
Всього Е/м Е/М
№ Номер Найменування робіт і витрат, Кіль- обслуго-
п/п позиції одиниця виміру Кість вуваням машин
Обладнан Обладн
нормативу Тих, що
ня ання Всього ОЗП обслуговують
В в т.ч. за-
в т.ч. Машини
т.ч.зпл/ робітної
ОЗП На
маш плати
Одини
цю всього
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1 УСН Вартість та монтаж технологічного м3 37592,53 0,7 0,2 - 42 855 10 345 3759
дод.3п.1 обладнання 0,1 484 300
Разом кошторису в цінах 2026р грн 42 855 10 345 3759
484 300
Накладні витрати 80% грн
3007
Разом з накладними витратами грн 42 855 10 345
484 300
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Орієнтовн.коефіціент переходу в ціни
5
2026 р
42 855 53 200
Всього по кошторису грн
484 784
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Будівельна кліматологія. Норми проектування.- К.:
МінБуд, 2010.
2. ДБН В.1.2-2-2006 Навантаження і впливи. Норми проектування. - К.: Мінбуд
України, 2006.
3. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об‘єктів будівництва - К.: Мінбуд
України, 2002.
4. ДБН В.2.2-28:2010. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та
побутового призначення — Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. — 31 с..
5. ДСТУ Б В.2.6-65:2008. Палі залізобетонні. Технічні умови. - К.: Мінбуд
України, 2008.
6. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд України, 2009.
7. ДСТУ Б В.2.6-143:2010 Конструкції будинків і споруд. Балки фундаментні
залізобетонні для стін будівель промислових і сільськогосподарських
підприємств. Технічні умови.- К.: Мінбуд України, 2010.
8. ДСТУ БВ.2.6-108:2012 Блоки фундаментні стін підвалів. Технічні умови. -
К.: Мінбуд України, 2012
9. ДСТУ Б В.2.6-60:2008. Колони залізобетонні для багатоповерхових будівель.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
10. ДСТУ Б В.2.6-59:2008 Конструкції будинків і споруд. Плити перекриттів
залізобетонні ребристі заввишки 300 мм для будівель і споруд. Технічні умови.-
К.: Мінбуд України, 2008.
11. ДСТУ Б В.2.6-54: 2008 Ригелі залізобетонні для багатоповерхових будівель.
Технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2008.
12. ДСТУ Б В.2.6-64:2008 Конструкції будинків і споруд. Панелі стінові
зовнішні бетонні і залізобетонні для житлових і громадських будівель. Технічні
умови. К.: Мінбуд України, 2008.
13. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. - Технічні
умови. К.: Мінбуд України, 2008.
14. ДСТУ Б В.2.6-62-2008 Марші та сходові площадки залізобетонні. Технічні
умови. К.: Мінбуд України, 2008.
15. ДСТУ Б В.2.6-55:2008. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними
стінами. - К.: Мінбуд України, 2008.
16. ДСТУ Б А.1.1-15-94. Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні.
Терміни та визначення. К.: Мінбуд України, 1994.
17. ДСТУ Б В.2.6-210:2016. Проектування полів (підлог) — Київ : Мінрегіон
України, 2016. — 37 с..
18. ДСТУ Б В.2.6-15:2011 Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні
технічні умови. - К.: Мінбуд України, 2011.
19. ДСТУ Б В.2.6-99:2009. Блоки дверні дерев`яні. Загальні технічні умов. - К.:
Мінбуд України, 2009.
20. ДСТУ EN 12453:2023. Ворота. Безпека використання воріт з механічним
приводом. Вимоги та методи випробування— Київ : УкрНДНЦ, 2023. — 58 с.
21. ДБН В.1.2-10-2008. Основні вимоги до будівель і споруд захист від шуму.
Держбуд України, Київ 2008.
22. Ю.С. Сергєєв, Е.Р. Боровський, А.М. Кравчук, В.Д. Івченка Санітарно-
технічне обладнання будівель. Приклади обчислення. До: Вища школа, 1991р.,
207с.
23. ДБН В.2.6-98:2009 Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення.
– К.: Мінбуд України, 2009.
24. Залізобетонні конструкції: Курсове та дипломне проектування / За ред. А. Я.
Барашикова. - К.: Вища шк. Головне зд-во, 1987. - 416 с.
25. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування.– К.: Мінбуд України, 2009.
26. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти”
для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія/Укладачі:Величко В.М., Черкаси, ЧДТУ, 2018
27. ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
Загальні технічні умови. .- К.: МінБуд України, 2006.
28. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення
проектування. - К.: Мінбуд. України, 2009.
29. ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013. Настанова щодо проведення робіт з улаштування
основ і фундаментів. – К. : Мінрегіон України, 2014. – 94 с.
30. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К. Черненко,
М.Г.Ярмоленко, Г. М. Батура та ін.; За заг. ред. В.К. Черненко – К.: Вища шк.,
2002. – 430 с.
31. Технологія будівельного виробництва: Підручник / М.Г.Ярмоленко,
Є.Г.Романушко, В.І.Терновий та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. – 2-ге вид.,
допов. І переробл. – К.: Вища шк., 2005. – 342 с.
32. Технологія монтажу будівельних конструкцій: Навчальний посібник/ В.К.
Черненко, М.Г.Тонкачеєв, Осипов О.Ф., Є. Г. Романушко та інш.; За ред. В.К.
Черненко – К.: Горобець Г. С., 2010. – 372 с
33. Технологія будівельного виробництва: Практикум / Навчальний посібник /
М.Г.Ярмоленко, Є.Г.Романушко, О.Ф.Осипов та ін.; За заг. ред. М.Г.Ярмоленка. –
К.: Вища шк., 2007. – 207 с.
34. ДСТУ Б А.3.1-22:2013 Визначення тривалості будівництва об’єктів- К.:
МінБуд України, 2013.
35. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 192
Будівництво та цивільні інженерія всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О.,
Черкаси ЧДТУ, 2025.
36. ДБН А.3.2-2:2009 ССБТ Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
Основні положення - К.: Мінбуд. України, 2009
37. Довідник з техніки Безпеки. Нісіс М. Н., Грінкруг Г. Н. Видання третє,
виправлене та доповнене. Київ, «Будівельник», 1977.
38. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М.,
Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навчальний
посібник. – К, 2008. – 223 с
39. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.:
Знання-Прес, 2007. – 487 с.
40. ДБН А.1.1-1.93 Система стандартизації та нормування в будівництві. – К.:
Мінбудархітектури України, 1993.
41. ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої
документації.- К.: МінБуд України, 2009.
42. ДСТУ Б А.2.4-10:2009. Правила виконання спецификацій обладнання,
виробів та матеріалів.- К.: МінБуд України, 2009.
43. ДСТУ Б А.2.4-7:2009 Правила виконання архітектурно будівельних робочих
креслень.- К.: МінБуд України, 2009.
44. СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений, М., Стройиздат, 1984.
45. Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование, Под
ред. А.Я. Барашикова, К., Вища шк., 1987.
46. Методичні вказівки до курсового проекту з курсу “Основи та фундаменти”
для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 6.092.100
“Промислове та цивільне будівництво”. / Укладачі: Величко В.М., Бедлевич
Л.П., Черкаси, ЧДТУ, 2002 .
47. СНиП 3.03.01-87 Арматурно-опалубочные работы, М.,Стройиздат, 1987 .
48. ГОСТ 10922-90 Сварочные работы. М.: Издательство стандартов, 1990.
49. Черненко В.К. Проектирование земляных работ К., Вища школа, 1976
50. СНиП 3.02.01-87 Земляные сооружения и фундаменты, М., Стройиздат, 1988
51. ЕНиР сб. 2 Земляные работы .
52. Станевский В.В, Строительные краны К., Будивельник, 1989.
53. Хамзин С.К., Карасев А.В. Технология строительного производства.
Курсовое и дипломное проектирование М., Стройиздат, 1982.
54. Литвинов О.О. Технология строительного производства К., Вища школа,
1991
55. ЕниР сб.4 Монтаж сборных и устройство монолитных железобетонных
конструкцій.
56. СНиП 1.04.03 -85* Нормы продолжительности и задела в строительстве
предприятий, зданий и сооружений Ч.І.ІІ / М., АПОЦИТП, 1991
57. СНиП ІІІ-4-80*”Техника безопасности в строительстве”, М., Стройиздат,
1988
58. СНиП ІV -2-82 Правила разработки и применения элементных сметных
норм на строительные конструкции и работы М., Стройиздат,1983, т.1,2
59. Методичні вказівки по розробці будівельного генерального плану в
курсовому та дипломному проектуванні для студентів спеціальності 7.092101
всіх форм навчання/ Укладач Березань М.О., Черкаси ЧІТІ, 1997.
60. Справочник по технике безопасности. Нисис М. Н., Гринкруг Г. Н. Издание
третье, исправленное и дополненное. Киев, «Будівельник» , 1977
61.