Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10165| Назва: | Житловий будинок по вул. Березняківській, м. Київ |
| Автори: | Пономаренко, Іван Олександрович Сорочан, Ярослав Васильович |
| Ключові слова: | житловий будинок;конструктивна схема;архітектурно-планувальні рішення;організація будівництва;технологія будівельного виробництва |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Проєкт «Житловий будинок по вул. Березняківській у м. Київ» передбачає розроблення архітектурно-планувальних і конструктивних рішень житлової будівлі, призначеної для створення комфортних і безпечних умов проживання. Об’ємно-планувальне рішення сформовано з урахуванням функціонального зонування житлових приміщень, організації вертикальних і горизонтальних комунікацій, забезпечення природного освітлення та інсоляції. Під час проєктування враховано вимоги до доступності, енергоефективності, пожежної безпеки та раціонального використання внутрішнього простору. Конструктивне рішення будинку спрямоване на забезпечення міцності, стійкості, просторової жорсткості та довговічності несучих конструкцій з урахуванням нормативних навантажень і умов експлуатації. Передбачено раціональне компонування конструктивних елементів, надійне передавання навантажень на основу та забезпечення необхідних теплозахисних характеристик огороджувальних конструкцій. Прийняті архітектурно-планувальні та конструктивні рішення забезпечують функціональність, надійність і належні експлуатаційні характеристики житлової будівлі. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10165 |
| Розташовується у зібраннях: | 192 Будівництво та цивільна інженерія (Будівництво) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Сорочан Ярослав Васильович ЗБ-24.doc Restricted Access | 1.02 MB | Microsoft Word | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Будівельний факультет
Кафедра промислового і цивільного будівництва
«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ_________
к.т.н., доцент Пряник С.П._______
_______________________________
’’____’’ ________________ 2026 р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
бакалавр
(освітній рівень)
на тему «Житловий будинок по вул. Березняківській м. Київ»_
(найменування теми)
Виконав студент __4__ курсу, групи Б-24ск
спеціальності 192 - Будівництво та цивільна інженерія
(шифр, назва)
_____________ __Сорочан Я.В._______
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра
к.т.н., Пономаренко І.О. ________
(науковий ступінь, вчене звання,, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи бакалавра
_________________________________ ________
(посада , науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Черкаси 2026
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………...
1 Технологія основного виробництва ……………………………………
2 Архітектурно – будівельний розділ ……………………………………
2.1 Вихідні дані …………………………………………………………
2.2 Опис схеми генплану.......................................................................
2.3 Об’ємно – планувальні рішення ……………….….……………...
2.4 Конструктивні рішення …………………………...………………
2.5 Заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічних вимог.......…..
2.6 Спеціальні заходи і роботи ……………………….....................…
2.6.1 Заходи з вибухо- та пожежної безпеки ….……………………..
2.6.2 Заходи щодо забезпечення енергозбереження…………………
2.6.3 Захист приміщень від шуму та вібрації ……………………….
2.6.4 Охорона навколишнього природнього середовища …….……...
2.7 Інженерне обладнання будинку.....................................................
2.8 Технічні і розрахункові дані............................................................
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі...............
2.8.2 Специфікації..................................................................................
2.8.3 Внутрішнє та зовнішнє опорядження будівлі...........................
2.8.4. Основні техніко-економічні показники......................................
3 Розрахунково – конструктивний розділ ……………………………..…
3.1 Розрахунок плити перекриття………..…...........................................
3.1.1 Дані для проектування……………………………………………..
3.1.2 Визначення навантаження на плиту………………………………
3.1.3 Розрахунок плити перекриття……………………………………..
3.1.4 Конструювання плити перекриття…………………………………
4 Основи та фундаменти ………………………………………………….
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного майданчику……..
4.2 Збір навантаження на фундаментну плиту………………………..……..
4.3 Вихідні дані………………………………….…………..……………..
4.4 Визначення глибини закладання підошви фундаменту..
4.5 Визначення деформації основ фундаменту…………………………….
5.1 Технологічна карта на облицювальні роботи…………..…………. …..
5.1.1 Загальні дані…………………………………………………………. ……
5.1.2 Організація та технологія виконання робіт……………………………
5.1.3 Вимоги до якості виконання робіт……………………………………..
5.1.4 Складання калькуляції…………….…………………………………….
5.1.5 Вимоги техніки безпеки……………………..………………………
5.1.6 Техніко-економічні показники…………………………………………
5.2 Проектування календарного графіку………………………………….
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва…………………………………..
5.2.2 Укрупнена номенклатура комплексів будівельно-монтажних робіт..
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам…………...
5.2.4 Відомість підрахунків об’ємів робіт по об’єкту………………
5.3 Проектування будівельного генерального плану…………………
5.3.1 Виробничі та механізовані устаткування……………………….
5.3.2 Розрахунок складів……………………………………………….
5.3.3 Тимчасові дороги та їх типи…………………………………….
5.3.4 Організація тимчасового енергозабезпечення………………….
5.3.5 Визначення необхідності в побутових і адміністративних
будинках……………………………………………………….
5.3.6 Організація водо забезпечення. Розрахунок тимчасового
забезпечення………………………………………………………
5.3.7 Розрахунок і організація освітлення робочих місць…………..
6. БЖД та ЦО……………………………………………………………..
6.1 Аналіз умов праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях робітників,
що працюють на будівництві об'єкту……………………………………
6.2 Техніка безпеки при дуговому зварюванні………………………
6.3 Планування заходів цивільного захисту робітників на об`єкті……..
7. Кошторис та ТЕП………………………………………………………..
Додатки……………………………………………………………………..
Список використаної літератури………………………………………
ВСТУП
Основною метою дипломного проєкту є розробка комплексної проєктно-технологічної документації на[будівництво багатоповерхового житлового будинку в м. Київ з урахуванням сучасних вимог енергоефективності, екологічності та безпеки життєдіяльності.
Для досягнення поставленої мети у роботі визначено та вирішено такі завдання:
1. Розробити архітектурно-будівельні та об'ємно-планувальні рішення об'єкта відповідно до чинного законодавства та ДБН.
2. Виконати розрахунок та конструювання основних несучих елементів будівлі [можна уточнити: фундаментів, колон, перекриття чи рамного каркаса] із застосуванням програмних комплексів.
3. Розробити організаційно-технологічні рішення, включаючи проєктування будівельного генерального плану, складання календарного графіка будівництва та розробку технологічних карт на основні будівельні процеси.
4. Розрахувати кошторисну вартість будівництва та визначити основні техніко-економічні показники проєкту.
5. Розробити заходи з охорони праці, протипожежної техніки та екологічної безпеки на будівельному майданчику.
1 Технологія основного виробництва
Запроектований житловий будинок призначений для комфортного проживання в елітних квартирах. Проект розроблений із використанням найбільш прогресивних технологічних процесів і обладнання, із максимальною механізацією та поточністю.
Будь-яка будівля або споруда повинні відповідати основним вимогам:
бути функціонально (технологічно), конструктивно-технічно та економічно доцільною; бути архітектурно-художньо (естетично) виразною.
І все ж у кінцевому підсумку якість будь-якої будівлі в першу чергу визначається ступенем зручності здійснення тих функціональних (технологічних) процесів, для яких вона первісно призначена.
При проектуванні необхідно чітко представити функціонально-технологічний процес, що протікає в будівлі, в певну ясну систему, встановити послідовність процесів, взаємозв'язок з приміщеннями і композиційну схему будівлі в цілому. У будівлі приміщення або їх групи виконують різні функції, які розділяються на головні і другорядні.
Для житлової будівлі характерним функціонально-технологічним процесом, на основі якого пред'являються певні вимоги до його проектування, є створення ідеального середовища для проживання людини, або групи людей.
В процесі проектування необхідно враховувати мінімальні значення площ приміщень для комфортного проживання людини:
- вітальня в однокімнатній - 15м; в інших - 17м;
- спальня на двох - 14 м;
- спальня - 10 м;
- кухня в однокімнатній - 7 м; в інших - 8м.
Залежно від функцій, внутрішні простори об'єднуються по вертикалі і горизонталі. Цей взаємозв'язок забезпечується комунікаційними розподільними вузлами, основним функціональним призначенням яких є рух людей. Зв'язок по
горизонталі: коридори, вестибюлі; по вертикалі: драбини, ліфти. Вони ж виконують евакуаційні функції.
Завантаження приміщень суспільного призначення з боку двору житлового будинку, де розташовані вікна житлових кімнат квартир і входи в житлову частину будинку, не допускається.
Завантаження приміщень суспільного призначення, вбудованих в житлові будівлі, слід виконувати: з торців житлових будівель.
При проектуванні і будівництві суспільних установ повинна бути забезпечена їх доступність для маломобільних груп населення, що працюють або відвідують ці будівлі.
2.1 Вихідні дані
Будівля односекційна 25 поверхова з підвалом і розміщеними в ньому технічними приміщеннями.
Будівля, що проектується знаходиться в м. Київ I кліматичному районі, який характеризується наступними показниками прийнятими згідно [1], [2]:
Розрахункові температури зовнішнього повітря:
- абсолютна мінімальна мінус 37С;
- найбільш холодної доби мінус 28С;
- найбільш холодної п’ятиденки мінус 25С;
- середня температура найбільш холодного місяця мінус 9С;
- середня температура найбільш теплого місяця +26,3С;
- глибина промерзання ґрунту – 1,7м.
- зона вологості – ІІІ;
- нормативний швидкісний напір вітру – 166.7 Н/м2;
- нормативна вага снігового покрову на 1 м2 горизонтальної поверхні землі – 70 кгс/м2.
Геологічна будова ділянки вивчена до глибини 25м. Геологічний розріз представлений наступними видами ґрунтів, починаючи з поверхні землі:
- піски пилуваті зеленувато-сірі і зелено-коричневі з прошарками супіски текучої, щільні, водонасичені;
- піски дрібні, світло і темно-сірі, з прошарками супіски текучої водонасичені.
Підошва відкладів неоплейстоцена бурінням свердловини до глибини 25м не розкрита.
2.2 Опис схеми генерального плану
Генеральний план третьої черги будівництва житлового будинку № 5 є частиною генерального плану затвердженого Проекту забудови кварталу 4-го мікрорайону м. Київ
Під будівництво будинків і підземну автостоянку відведені ділянки загальною площею 0,68 га.
Межами ділянки будівництва служать: із заходу вул. Матросова, що відокремлює квартал від території існуючої забудови з 3-х-5-ти поверхових житлових будинків; з півночі - вул. Будівельників, сформована 5 - поверховими житловими будинками, зі сходу - вул. Декабристів, що відокремлює реконструйований квартал від існуючої багатоповерхової житлової забудови. З півдня територія групи існуючих 3х-5-ти поверхових цегляних житлових будинків, а також сучасна знову побудована, багатоповерхова житлова забудова другої черги реконструйованого кварталу.
На майданчику запланованого будівництва розташовані старі двоповерхові житлові будинки з шлакоблоків, що підлягають знесенню, безліч металевих та цегляних гаражів, дитячий майданчик і зелені насадження.
Передбачена можливість кругового проїзду для пожежних машин. Ширина внутрішньоквартальних проїздів - 5,5 м.
Запроектовані гостьові автостоянки на 30 місць
Входи в житлову частину будинків запроектовані з двору. Входи в нежитлові приміщення вбудовані в перші поверхи житлових будинків, корп. № 5.
Організація рельєфу ділянки запроектована у зв'язці із червоними позначками прилеглих існуючих проїздів, вертикального планування об'єктів 2-ї черги з урахуванням забезпечення відводу атмосферних вод та оптимальної висотної прив'язки будівель.
При розробці котлованів грунт резервується в місцях вказаних замовником у необхідній кількості для підсипання, передбаченої проектом вертикального планування території. Рослинний грунт придатний для подальшого використання, знімається по всій території і резервується.
Після закінчення будівництва будинків, доріг, тротуарів та майданчиків рослинний грунт завозиться на газон з плануванням до проектних позначок.
Благоустрій території передбачає пристрій асфальтованих проїздів для автотранспорту шириною 5,5 м. з організацією гостьових автостоянок вздовж проїзду. Покриття тротуарів і відмосток - асфальтобетон. Пішохідні доріжки з бетонних плит. Запроектовані майданчики для відпочинку дітей, і дорослих, спортивні та господарські майданчики, майданчики для сміттєзбірників.
2.3 Об´ємно – планувальні рішення
Будівля односекційна, 25 поверхова з підвалом і розміщеними в ньому технічними приміщеннями і коморами. Перший поверх – офісні приміщення.
Будівля має в плані прямокутну форму з розмірами в осях: 1-11 -27м, в осях А-К -27м .
Максимальна позначка будівлі +86,30 м.
Максимальна висота від відмітки висоти планування до рівня підвіконня вікна на двадцять п'ятому поверсі +73.02м. Вхід в під'їзд і ліфтової хол першого поверху звернений у двір. На першому поверсі житлового будинку, передбачається розмістити нежитлові приміщення вільного планування, загальною площею - 481,4 м2 з окремими входами.
Висота поверху - 3,00 м.
Будівля житлового будинку відповідає I ступеню вогнестійкості.
У підвалі розташовані ІТП і насосна. З технічного підпілля запроектовані чотири евакуаційні виходи безпосередньо на вулицю.
Житлова частина будівлі повністю ізольована від громадської зони.
Планувальне рішення квартир виконано з урахуванням оптимального зонування і з максимальними зручностями для проживання.
Вихід зі сходової клітини в ліфтовий хол організований через незадимлювану лоджію. Вихід з поверхових коридорів в ліфтові холи відділенні дверима в протипожежному виконанні, обладнаними доводчиками.
2.4 Конструктивні рішення
За конструктивним рішенням будівля каркасна. Каркас збірно-монолітний, просторовий, залізобетонний по рамно-зв’язковій схемі. Просторова жорсткість і стійкість будівлі забезпечується спільною роботою колон каркасу, діафрагм жорсткості, збірно-монолітних плит перекриттів.
За позначку 0.000 прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній позначці 164.60м.
Фундаменти – монолітна залізобетонна плита, згідно розрахунку. Ростверки монолітні залізобетонні виконують з бетону класу В25 і арматури класів
Колони – збірні, залізобетонні розміром 400х400мм, прийняті згідно [3].
Діафрагми жорсткості – збірні, залізобетонні прийняті згідно [4].
Плити перекриття – збірні, залізобетонні плити. Плити перекриття прийняті згідно [5].
Стіни виконуються з пінобетонних блоків =600кг/м3, товщиною 400мм на розчині М 50 прийнятими згідно [19], з утепленням мінераловатними плитами прийнятими згідно [15].
Перегородки в кімнатах виконати із стінових пористих блоків товщиною 100мм; в санвузлах та ванних кімнатах – із керамічної цегли марки КРВп – 1/75/1800/25 товщиною 65 мм на цементно-піщаному розчині марки 50 з армуванням сіткою через 3 ряди кладки згідно [18],[19].
Сходи - монолітні залізобетонні в підвалі, збірні залізобетонні в житлових поверхах (бетон класу В25, W4, F50, арматура А500С по СТО АСЧМ7-93), згідно [6].
Вікна та балконні двері - проектом передбачається встановлення метало-пластикових вікон із подвійним склінням прийнятими згідно [8].
Двері – вхідні двері в будівлю броньовані, металеві, обладнані кодовими замками, прийняті згідно [16].
Вхідні двері в квартиру – металеві, прийняті згідно [16].
Перемички – збірні залізобетонні згідно [21]. Відомість перемичок наведені в таблиці 1
Між кімнатні двері –дерев’янні глухі та засклені прийняті згідно[7].
Підлога - тип та товщина підлоги відповідають основному призначенню приміщення, прийнятих згідно [17]. Експлікація підлоги подана на третьому листі графічної частини проекту.
Покриття (дах)- збірні, залізобетонні плити. Плити покриття прийняті згідно [5].
Покрівля – складається з наступних шарів:
- Пароізоляція - поліетиленова плівка;
- Утеплювач - РУФ БАТТС, g = 160кг/м3, б = 200 мм;
- Керамзитовий гравій по ухилу g = 600кг/м3, б = 80-200 мм;
- Захисна армована стяжка з цементно-піщаного розчину М150 б = 30 мм;
- Гідроізоляція - 2 шари «Філізола» марки «Н» і один шар «Філізола» марки «В» .
Відведення атмосферних вод з поверхні покрівлі здійснюється за ухилами до дощьоприймальних воронок.
2.5 Забезпечення санітарно-гігієнічних вимог
Проектоване житло за рівнем комфорту та соціальної спрямованості належить до II категорії. При проектуванні данного житлового будинку до уваги брали виконання санітарно-гігієнічних вимог відповідно до умов фізико-географічного районування терріторії Росії та вміщує в собі вимоги до інсоляції, природньому освітленню, провітрюванню, захисту від шуму. Так як на першому поверсі розміщені прибудовані нежитлові приміщення масового відвідування підходи і під'їзди до них не повинні перешкоджати під'їзду до входу в житловий будинок пожежних, санітарних машин та пересувної техніки комунальних служб, що передбачено проектом.
Тривалість інсоляції згідно [9] забезпечена: в одно-, дво- і трикімнатних квартирах - не менше ніж в одній кімнаті; у чотири- і п'ятикімнатних - не менше ніж у двох кімнатах, також при проектуванні житлового будинку передбачені заходи щодо шумовібропоглинання, які відповідають вимогам [14]. У квартирах передбачені такі приміщення: житлові кімнати, кухня, передпокій, санвузли, ванні кімнати, внутрішньоквартирні коридори. Приміщення, що мають природне освітлення забезпечені провітрюванням через стулки вікон, кватирки та інші пристрої. При проектуванні елементів конструкцій, їх з'єднань, а також вентиляційних грат забезпечені умови щодо захисту приміщень квартир від проникнення паразитуючих тварин і комах. Будівельні та оздоблювальні матеріали, в тому числі матеріали систем гарячого і холодного водопостачання, вентиляції забезпечують у них гігієнічні вимоги згідно [9].
2.6 Спеціальні заходи і роботи
2.6.1 Заходи, пов’язані з будівництвом в особливих умовах
Будівництво ведеться в звичайних умовах, тому заходи, пов’язані з будівництвом в особливих умовах, не передбачені проектом.
2.6.2 Заходи із вибухо- та пожежобезпеки
Клас будівлі – II
Ступінь довговічності – II
Ступінь вогнестійкості – I
У відповідності з діючими правилами, нормами передбачаються наступні конкретні заходи по вибухо- та пожежобезпеці, згідно [9]:
- навколо будівлі запроектовані асфальтовані під'їзди;
- передбачено зовнішнє пожежогасіння від існуючих пожежних гідрантів;
- організований вільний під'їзд пожежних машин до пожежних гідрантів;
- будівля розміщена на необхідній протипожежній відстані від існуючих будинків та споруд;
- застосовані заходи пожежної сигналізації, первинні заходи пожежогасіння в електроприміщеннях та автоматичне пожежогасіння;
- забезпечений доступ пожежників за допомогою пожежних драбин на будівлі;
- виходи на покрівлю передбачені по сходових клітках;
- кожна квартира має вихід на одну незадимлювану сходову клітину;
- забезпечення будинку засобами блискавкозахисту;
- влаштування аварійного і чергового електроосвітлення;
- автоматичне вимкнення при пожежі вентиляції від систем пожежної сигналізації;
- забезпечення первинними засобами пожежогасіння.
2.6.3 Захист від шуму і вібрації
Для забезпечення нормативних вимог щодо захисту приміщень від повітряного та ударного шуму від розташованих суміжно приміщень згідно [14], передбачається:
- пристрій збірного монолітного залізобетонного перекриття товщиною 160 мм з звукоізоляційними прокладками в підлозі;
- пристроєм капітальних внутрішніх стін і перегородок з необхідними нормами індексами ізоляції від повітряного шуму;
- застосуванням пружних віброізолюючих прокладок при влаштуванні фундаментів і опор для крепленія технологічного обладнання (вентсистем, насосів тощо);
- застосуванням звукопоглинальних екранів та облицювання в приміщеннях з устаткуванням з підвищеними характеристиками шуму і спеціальних дверей в цих приміщеннях.
Для запобігання проникнення шуму в будівлю передбачається:
- застосування масивних конструкцій зовнішніх стін з поглинаючими звук внутрішніми прошарками;
- застосування для заповнення віконних прорізів подвійних склопакетів з ущільнювальними тепло-звукоізолюючими прокладками з нормованими параметрами;
Електрощитові, розташовані на першому поверсі, насосні і ІТП, Розташовані в рівні підземної автостоянки, венткамери, розташовані на технічному поверсі відділені від сусідніх приміщень і мають шумопоглинаюче облицювання.
2.6.4 Охорона навколишнього середовища
На об'єкті проектування відсутні шкідливі викиди в атмосферу, що перевищують ГДК, й інші негативні впливи на навколишнє середовище.
З метою охорони навколишнього середовища проектом передбачено:
- збереження зелених насаджень;
- зрізка родючого шару грунту Н = 0,5 м для рекультивації;
- зливові води організовано підводяться в дощову каналізацію міських мереж;
- сміттєвивезення здійснюється спеціальним автотранспортом міськкомунгоспу.
2.6.5 Заходи щодо забезпечення енергозбереження
Для економії витрат електроенергії згідно [9], передбачаються наступні заходи:
- застосування люмінесцентних світильників з підвищеними світлотехнічними характеристиками і меншої потужності;
- застосування для електроосвітлення енергоекономічних ламп;
- керування освітленням входів, покажчиків будинку та під'їздів, пожежних гідрантів виконується автоматичним залежно від рівня природної освітленості
2.7 Інженерне обладнання будинку
Теплопостачання кварталу виконано на підставі завдання на проектування та згідно ТУ. Джерело теплопостачання – існуюча ЦТП по вул. Будівельників.
Теплоносій - вода з параметрами 130-70°С. Гаряче водопостачання – вода з параметрами 65˚С. Трубопроводи теплових мереж монтуються в збірних залізобетонних каналах марки КЛ. Трубопроводи ізоліруються мінерало – ватними виробами на синтетичному зв'язку марки “150” згідно [10],δ =40 мм.
Зовнішнє водопостачання і каналізація згідно з ТУ джерело водопостачання – міська водопровідна мережа. Приєднання до міської водопровідної мережі здійснюється з вул. Крилова, де прокладена вулична магістраль Д – 400 мм.Ввід водопроводу запроектований із чугунних труб Ø100 мм згідно [12] . В місцях підключення до існуючої мережі водопроводу влаштовується прямокутний колодязь 2000×3500 по т. пр. 901 – 09 11.84.
Зовнішнє пожежотушіння об′єкту передбачено від двох існуючих пожгідрантів, які знаходяться на кільцевій мережі на відстані 50 м. Зливові води з майданчика шляхом вертикального планування направляються в існуючу мережу зливової каналізації району .
Внутрішнє водопостачання і каналізація, розроблено згідно [10]
Робочим проектом передбачено такі системи водопостачання.
господарсько-питний, протипожежний водопровід;
гаряче водопостачання;
зовнішні мережі водопостачання;
Господарсько-питний, протипожежний водопровід запроектований для забезпечення водою потреб житлового будинку, а також на внутрішнє пожежогасіння. Джерело водопостачання - існуюча міська мережа діаметром 300 мм.
Для забезпечення житлового будинку водою з необхідним напором передбачається підвищувальна насосна установка Hydro-Multi-E3CRE3-10 (два насоси робочі, один резервний). Насосна установка автоматично підтримує необхідний тиск в мережі.
Для забезпечення витрат води при пожежі передбачена установка двох протипожежних насосів № 832-160/177(один робочий, другий резервний). Одночасно з дистанційним включенням протипожежних насосів відкривається електрозадвижка на обвідній лінії водомірного вузла і відключається підвищувальна насосна установка Hydro-Multi-E3CRE3-10.
Для обліку витрат води на вході передбачений монтаж водомірного вузла з лічильником ВСКМ-40. Проектом також передбачається по квартирний монтаж лічильників.
Система внутрішнього водопостачання передбачена із стальних водогазопровідних оцинкованих труб діаметром 15-100мм згідно [11].
Опалення та вентиляція житлового будинку.Теплотехнічні розрахунки виконані для зовнішніх стін на такі параметри зовнішнього повітря.
Середня температура повітря в опалювальний період -1 °С
Тривалість опалювального періоду 189 діб на рік.
Проект систем опаленні житлового будинку виконаний на розрахункову температуру зовнішнього повітря мінус 22 °С.
В проекті використанні дві системи опалення: одна для по квартирного опалення, друга для сходової клітки, коридорів, сміттєзбірника, та насосної станції.
Система опалення запроектована двотрубна, тупикова з вертикальними головними стояками та поквартирною горизонтальною розводкою.
Теплоносій-гаряча вода з параметрами 90° -70°С.
В якості нагрівальних приладів прийняті:
стальні панельні радіатори типу "RADIK VENTIL KOMPAKT" фірми "KORADO", Чехія, з вмонтованими термоклапанами та кранами для випуску повітря - для поквартирного опалення;
стальні панельні радіатори типу "RADIK VENTIL KOMPAKT" фірми "KORADO", Чехія, з регулюванням тепловіддачі радіаторів за допомогою термоклапанів RTD-N-II фірми "Danfoss", котрі встановлюються на подаючому трубопроводі радіатора - для систем опалення сходової клітини та коридорів; регістри із стальних водогазопровідних труб згідно [11] для системи опалення сміттєзбірника та насосної станції;
Розводка системи опалення монтується з стальних електрозварних труб згідно [11]. Головні стояки систем опалення монтуються із стальних водогазопровідних труб, згідно [11], поквартирні системи опалення монтуються із поліетиленових труб РЕ-Хс фірми "KAN", Польща.
Випуск повітря із головних стояків передбачено автоматичними повітревідвідниками, із нагрівальних приладів - вмонтованими і встановленими на нагрівальних приладах повітряними кранами типу Б. Маєвського.
Випуск води з систем квартирного опалення передбачено через спусники з шаровими клапанами, із головних стояків через спускні вентилі.
Трубопроводи систем поквартирного опалення прокладаються в захисній гофрованій трубі над плитою підлоги і закриваються екраном із архітектурно-будівельних конструкцій.
Трубопроводи розвідних магістралей, прокладені в технічному підпіллі, очищуються від іржі, покриваються антикорозійним покриттям та теплоізолюються δіз=40 мм.
Неізольовані стальні трубопроводи та непофарбовані в заводських умовах нагрівальні прилади покриваються масляною фарбою за два рази.
Повітрообмін приміщень визначений згідно діючих вимог норм і правил. Вентиляція приміщень прийнята приточно-витяжна, природна.
Приток передбачається неорганізовано через квартирки вікон за рахунок інфільтрації через зовнішні огороджуючи конструкції, а також проектом передбачений зазор між підлогою і глухими дверима площею живого перерізу 0,02 м2. Витяжка передбачена природно через санвузли та кухні в каналах розміщених в будівельних конструкціях, та даховими вентиляторами ВДР-4, як варіант.
Для забезпечення евакуації людей із приміщень при пожежі передбачується проти-димна вентиляція з коридорів житлових будинків, з встановлення клапанів димовидавленням на кожного поверсі. Для димовидалення прийнятті радіальні вентилятори типу ВРДВ ЗАО "Інтеркондиціонер", м. Харків, котрі призначенні для димовидалення і витримують температуру транспортуємого середовища до 400 °С на протязі двух годин. Вентилятори системи димовидалення встановлюються в венткамері над ліфтової шахтою. Для підпору повітря в ліфтові холи передбачено приток. Приточний вентилятор встановлюється в вентиляційні камері біля шахти ліфта зовні горища. Повітропроводи протидимної вентиляції передбаченні з оцинкованої сталі згідно [13 ].Для забезпечення вогнестійкості в 0,5 годин повітропровідні системи протидимної вентиляції покриваються вогнезахисною сумішшю "Fibrogane", фірми "Projiso", Франція.
Для систем димовидалення передбаченні шахти в будівельних конструкціях.
Електропостачання житлового будинку передбачається двома взаєморезервованими лініями змінного струму напругою 380/220В з глухим заземленням нейтралі від щита 0,4кВ двохтрансформаторної підстанції (див. зовнішні мережі). Ввід живлення в будинок передбачається будівельною частиною проекту, в які передбачається прокладка кабельних мереж по першому поверсі з вулиці безпосередньо до електрощитової, яка знаходиться на першому поверсі. Для прийому і розподілення електроелектроенергії в житловому будинку передбачається ввідно-розподільчий пристрій ВРУ78М-8, який встановлюється в електрощитовій. Облік електроенергії передбачається і здійснюється лічильниками активної електроенергії, який встановлюються на ВРУ і підключаються до мережі через вимірювальні трансформатори з класом, точності не більшим 0.5.
2.8 Технічні і розрахункові дані
2.8.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі
Будівництво ведеться в м. Київ, що знаходиться в I-ій температурній зоні.
Рис.1 - Фрагмент стіни
Мінімально допустиме значення Rqmin опору теплопередачі огороджувальних конструкцій житлового будинку приймаємо згідно [15]. В даному випадку ця величина становить Rqmin=2,5 м2∙К/Вт.
В свою чергу термічний опір однорідних огороджувальних конструкцій або окремого шару багатошарових огороджень визначається за формулою:
R= (1)
де - товщина шару, м,
- коефіцієнт теплопровідності матеріалу, Вт/(м2∙К).
Опір теплопровідності термічно однорідної, багатошарової, непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
RΣ = , (2)
де αв, αз - коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 · К), які приймаються згідно з додатком Е [20].
Rі - термічний опір і-го шару конструкції, м2 · К/Вт;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
Записуємо формулу (2) відповідно до конструктивного рішення огороджувальних конструкції і одержуємо:
RΣ=1/в +Rк1+ Rк2 + 1/н = 1/в +1/1+2/2+1/н = =1/7,6+0,4/0.21+0,13/0,05+0,0125/0,21+1/23=4,73> 2.5 м2* 0С/Вт
Таким чином розрахункове значення опору теплопровідності прийнятої конструкції стіни перевищує нормативне значення, отже дана конструкція стіни цілком задовольняє вимоги теплоізоляції.
2.8.2 Специфікації
Таблиця 2 – Специфікація елементів заповнення прорізів
Поз. Позначення Найменування Кількість масаодин, кг Приміт-ка
1 2 3 4 5 6
Міжкімнатні двері
4 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ДГ 21-7 л 375
5 ДГ 21-10 24
6 ДГ 21-9 51
7 ДК 21-10 240
8 ДГ 21-19 192
9 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ДК 24-12 184
10 ДСТУ Б В.2.6-55:2008 ДГ 21-12 96
11 ДГ 21-8 96
12 ДГ 21-10 24
Таблиця 1 –відомість перемичок
2.8.3 Зовнішнє та внутрішнє опорядження будівлі
Зовнішнє опорядження:
Зовнішні стіни - облицювальна цегла трьох кольорів.
Цоколь, перші поверхи і зовнішні стіни прибудови - піщано-цементні блоки типу «СКЦ» з рваною поверхнею, частковою штукатуркою по сітці.
Балкони і лоджії засклені, за винятком протипожежного переходу.
Внутрішнє опорядження:
У житлових приміщеннях проводиться підготовка поверхонь стін, перегородок під фінішну обробку, пристрій звукоізоляції, гідроізоляції та стяжки в санвузлах і приміщеннях квартир.
У офісних приміщеннях-затирання швів, пристрій звукоізоляції, гідроізоляції та стяжки в санвузлах.
. Всі внутрішні поверхні зовнішніх стін - штукатурка по сітці.
В приміщеннях загального призначення: вестибюлях, ліфтових холах, міжквартирних коридорах:
- Стіни обробляються кольоровим обробним складом з фактурою «Шагрень».
- Підлоги - керамічна плитка.
- Стелі - водоемульсивна фарба
Відомість об’ємів опоряджувальних робіт приведена в розділі 5 Технологія та організація будівельних робіт
2.9 Техніко-економічні показники
Таблиця 5 - Техніко-економічні показники
Найменування Од. вим показники
По житловому будинку
Площа ділянки м2
Площа забудови м2 16548.9
Будівельний об’єм житлового будинку, вище позн. 0.000
Нижче позн. 0.000 м3 55654,44
2303,64
Кількість квартир, в тому числі: - 1 кімнатних
- 2 кімнатних - 3 кімнатних
-4 кімнатних
-5 кімнатних шт. 184
88
46
44
4
2
Загальна площа житлового будинку м2 6423,15
Загальна площа квартир м2 11354,95
Загальні витрати тепла, в тому числі: на опалення на гаряче водопостачання Гкал/год./кВт 0,455/527,6
0,225/260,6
0,230/267,0
3.1 Розрахунок плити перекриття
3.1.1 Дані для проектування
3.1.2 Визначення навантаження на плиту
3.1.3 Розрахунок плити перекриття
Розрахунок виконаний програмним комплексом "ЛІРА 9.4".
В основу розрахунку покладений метод кінцевих елементів у переміщеннях.
По результатах розрахунку виконуємо підбір арматури.
Підбор поздовжньої арматури здійснений виходячи з умов міцності й тріщиностійкості по напрямках X і Y на один погонний метр.
Результати підбора поздовжньої арматури:
AS1 - площа нижніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS2 - площа верхніх арматур по напрямку X (см2/м);
AS3 - площа нижніх арматур по напрямку Y (см2/м);
AS4 - площа верхніх арматур по напрямку Y (см2/м);
Підбор поперечної арматури здійснюється виходячи з величини перерізуючої сили по напрямках X і Y на один погонний метр. Результати підбора поперечної арматури - площа арматури по напрямках X і Y.
Для підібраної арматури за умовами тріщиностійкості визначається ширина тривалого й короткочасного розкриття тріщин. Ширина розкриття тріщин визначається по напрямках X і Y, і в таблицю заноситься більше значення.
Рисунок 32 – Схема розташування арматури в плиті перекриття
Результати підбору арматури див. додаток 1
3.1.4 Конструювання плити перекриття
Конструювання плити проводиться на основі додатка 1, а також згідно нормативних вимог [23 ]:
- робоча арматура плити:
нижня робоча арматура:
по буквеним вісям встановлюємо арматуру 12 A300С;
по цифровим вісям встановлюємо арматуру 12 A500С;
додаткова арматура 10 A300С;
верхня робоча арматура:
по буквеним осям встановлюємо арматуру 10 A300С - в прольоті та в опорній зоні;
по цифровим осям встановлюємо арматуру 10 A300С – в прольоті, та в опорній зоні;
додаткова арматура 12 A500С
Бетон.
____________________________________________________________________________
|Номер|Класс|Вид |Марка | Коэф.условий | Случайный |Условия |Ширина раскрытия|
|стро-|бетон |бето|легкого|_______работы___|экцентриситет|эксплуа |_____трещин_____ |
| ки | на | на бетона | твер | KP1 | KP2 | EY | EZ |тации |Крат/мм |Длит/мм|
|____ |_____|___ _|_______|___ _|____|______|______|______|______ _|________|______ _|
| 1 B25 1 0 1 1 1 0 0 0 0.4 0.3 |
| 2 B25 1 0 1 0.85 1 0 0 0 0.4 0.3 |
|____________________________________________________________________________|
Арматура.
______________________________________________________________________________
|Номер|Класс продольной | Класс |Коэф. |Коэффициент учета|Предельно | Кол-во |
|стро- |____арматуры____|поперечной |работы |____сейсмики_____|допустимый |стержней |
| ки | по X | по Y | арматуры арматур| МКР1 | МКР2 |диаметр(мм)| в углах |
|_____|________|________ |_________ _|_______|________|________ |___________|_сечения_|
| 1 A500С A500С A300С 1 1 1 14 1 |
|______________________________________________________________________________ |_
Характеристики бетона и арматуры
БЕТОН
Класс бетона: С25
Початковий модуль пружності, : Eb = 30,6*105МПа Розрахунковий опір осьовому стисненню, т/(м*м): Rb = 18,5 МПа
Розрахунковий опір осьовому розтягу, т/(м*м): Rbt = 1,05 МПа
Нормативний опір осьвому стисненню, т/(м*м): Rbn = 18,9 МПа
АРМАТУРА
Класс арматуры: A-500С
Модуль пружності, Es = 2,0*105 10МПа
Розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури,
Rs = 375МПа
Розрахунковий опір розтягу поперечной арматуры, :
Rsw= 300 МПа
Розрахунковий опір на стиснення, Rsc= 435МПа
Клас арматури: A300С
Модуль пружності, Es = 2,1*105 10МПа
Розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури,
Rs = 270 МПа
Розрахунковий опір розтягу поперечной арматури, :
Rsw= 215 МПа
Розрахунковий опір на стиснення, Rsc= 270 МПа
Таблиця 3.1 – Збір навантажень
Вид навантаження Нормативне навантаження,
кН/м2 Коефіцієнт
надійності Розрахункове навантаження, кН/м2
Постійне навантаження:Покриття1) захисний шар гравію втопленого в мастику
2) 2 шари рулонного килиму
1,250,029,810,95
3) ц/п стяжка =25мм 2,20,0259,810,95
4) утеплювач - пенобетон
=100 мм
0,60,19,810,95
5) обмазочна пароізоляція
0,15
0,23
0,51
0,54
0,05
1,3
1,3
1,3
1,3
1,3
0,195
0,30
0,663
0,7
0,065
Σ 1,48 1,924
6) Плита покриття
7) шви замонолічування 3,0
0,1 1,1
1,2 3,3
0,12
Σ q 4,58 5,344
Перекриття1) підлога - мозаїчна суміш
2) з/б плита перекриття
3) шви замонолічування
1,3
3,0
0,1
1,2
1,1
1,2
1,56
3,3
0,12
Σ q 4,4 4,98
Тимчасове навантаження:
технологічне навантаження
на перекриття
а) короткочасне
б) тривало діюче
5,7
2,85
2,85
1,2
6,84
3,42
3,42
Навантаження збираємо від вантажної площі, яка дорівнює для колон середнього ряду м.
Навантаження від кровлі і плити покриття складає :
G1= 5,344∙3,6∙3,6 = 69,2 кН.
Навантаження від підлоги і плит перекриття складає :
G2= 4,98∙3,2∙3,2∙9∙2,1∙9 = 963,86 кН.
Навантаження від власної ваги колони складає :
G = V··g· γf ·γc ;
де V– об’єм, м3 ;
g – прискорення вільного падіння, м2/с;
–питома вага, т/м3;
γf , γc – коефіцієнти відповідно надійності по навантаженню і коефіцієнт по призначенню будівлі.
3.2 Розрахунок монолітної колони
Характеристики бетону та арматури прийнято згідно [23]
Вихідні дані:
БЕТОН
Класс бетона: B25
Початковий модуль пружності, : Eb = 30,6*105МПа Розрахунковий опір осьовому стисненню, т/(м*м): Rb = 18,5 МПа
Розрахунковий опір осьовому розтягу, т/(м*м): Rbt = 1,05 МПа
Нормативний опір осьвому стисненню, т/(м*м): Rbn = 18,9 МПа
АРМАТУРА
Класс арматуры: A-500С
Модуль пружності, Es = 2,0*105 10МПа
Розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури,
Rs = 375МПа
Розрахунковий опір розтягу поперечной арматуры, :
Rsw= 300 МПа
Розрахунковий опір на стиснення, Rsc= 435МПа
Клас арматури: A300С
Модуль пружності, Es = 2,1*105 10МПа
Розрахунковий опір розтягу повздовжньої арматури,
Rs = 270 МПа
Розрахунковий опір розтягу поперечной арматури, :
Rsw= 215 МПа
Розрахунковий опір на стиснення, Rsc= 270 МПа
Розрахунок виконується за допомогою програмного комплексу
“ЛИРА – WINDOWS ”, розробленого НДІАБВ.
Розрахунок дивись додаток 2,3,4
Таблиця 3.2 – Збір навантажень
Вид навантаження Нормативне навантаження,
кН/м2 Коефіцієнт
надійності Розрахункове навантаження, кН/м2
Постійне навантаження:Покриття1) захисний шар гравію втопленого в мастику
2) 4 шари рулонного килиму
1,250,029,810,95
3) ц/п стяжка =25мм 2,20,0259,810,95
4) утеплювач - пенобетон
=100 мм
0,60,19,810,95
5)обмазочна пароізоляція
0,15
0,23
0,51
0,54
0,05
1,3
1,3
1,3
1,3
1,4
0,195
0,30
0,663
0,7
0,065
Σ 1,48 1,924
6) Плита покриття
7) шви замонолічування 3,0
0,1 1,1
1,2 3,3
0,12
Σ q 4,58 5,344
Перекриття1) підлога – стяжка цемен. піщана
2) з/б плита перекриття
3) шви замонолічування
1,3
3,0
0,1
1,2
1,1
1,2
1,56
3,3
0,12
Σ q 4,4 4,98
Тимчасове навантаження:
технологічне навантаження
на перекриття
а) короткочасне
б) тривало діюче
5,7
2,85
2,85
1,2
6,84
3,42
3,42
4 Основи та фундаменти
4.1 Оцінка інженерно-геологічних умов будівельного
майданчику
Одна з основних задач в проектуванні фундаментів – вибір найближчого до денної поверхні пласту грунту, який можна використати в якості несучого шару. З метою уточнення найменування грунтів основи для всіх шарів знаходять похідні характеристики для кожного шару окремо.
Вихідні дані по кожному шару грунту зведено в таблицю 4.1.
Рисунок 4.1 Схема розміщення свердловин
Рисунок 4.2 –Інженерно-геологічній розріз будівельного майданчика
4.2 Збір навантаження на фундаментну плиту
Таблиця 4.1 – Збір навантажень
Вид навантаження Нормативне навантаження,
кН/м2 Коефіцієнт
надійності Розрахункове навантаження, кН/м2
Постійне навантаження:Покриття1) захисний шар гравію втопленого в мастику
2) 4 шари рулонного килиму
1,250,029,810,95
3) ц/п стяжка =25мм 2,20,0259,810,95
4) утеплювач - пенобетон
=100 мм
0,60,19,810,955) обмазочна пароізоляція
0,15
0,23
0,51
0,54
0,05
1,3
1,3
1,3
1,31,3
0,195
0,30
0,663
0,7
0,065
Σ 1,48 1,924
6) Плита покриття
7) шви замонолічування 3,00,1 1,11,2 3,3
0,12
Σ q 4,58 5,344
Перекриття1) керамічна плитка
2)підлога – стяжка цемен. піщана3) з/б плита перекриття 1,3
0,33,0
1,21,11,2
1,56
0,44
3,3
Σ q 4,6 5,3
Тимчасове навантаження:
технологічне навантаження
на перекриття
а) короткочасне
б) тривало діюче
3,0
1,51,5
1,1
3,3
1,65
1,65
4.3 Вихідні дані
Матеріали: бетон класу С25 з характеристиками: для розрахунку за граничними станами першої групи Rв = 10,5 МПа; Rвt = 1,05 МПа; для розрахунку за граничними станами другої групи Rв,ser = 18,5 МПа; Rвt,ser = 1,60 мПа. Початковий модуль пружності Ев = 30,5∙103 МПа: згідно [6]
Арматура класу А300С, характеристики Rs =340 МПа; Rsw=295 МПа; Es2=2,3*105 МПа.
модуль пружності Es1=2,1*105 МПа
А-400С, характеристики для Ø10…40 мм
Rs = 240 МПа; Rsw = 400 МПа; Еs2 = 2,0∙105 Мпа згідно [31]
Розрахунок виконується за допомогою програмного комплексу
“ЛИРА – WINDOWS ”, розробленого НДІАБВ.
Розкладку нижньої арматури виконуємо згідно схеми, яка приведена на рисунку 4.3; верхньої згідно схеми на рисунку 4.4. З’єднання арматурних стержнів між собою виконати в’язальним дротом діаметром 0,8 – 1 мм.
Для забезпечення підтримки верхньої арматури встановлюємо арматурні каркаси з кроком 1 м. Товщина захисного шару складає 0,05 м
4.4 Визначення глибини закладання підошви фундамента
Необхідно запроектувати фундаментну плиту з навантаженням
NII=2525 кН; МІІ=91,2 кН·м (згідно додатку 5)
Вибираємо глибину закладання підошви фундаменту
1) За кліматичними умовами:
dф=Kh·dfn+0,2, (4.2.1)
де Kh = 0,6 – коефіцієнт впливу теплового режиму будівлі [26];
dfn = 1,1 м – нормативна глибина промерзання грунту [1].
dф = 0,6·1,1 + 0,2 = 0,86 м.
Попередньо приймаємо товщину підошви фундамету 1,1 м, товщину підлоги підвалу 0,1 м.
2) З конструктивних міркувань мінімальна глибина закладання фундаменту:
dф =0,86 + 0,1 + 1,1=2,06 м.
2) З геологічних умов :
dmin 3 = h1ш + (0,3…0,5) (4.2.2)
dmin 3 = 1,0 + 0,5 = 1,5 м
Визначаємо розміри підошви фундаменту. Обчислюємо попередню ширину фундаменту:
(4.2.3)
(4.2.4)
Км= 1 +91,2/3х2525= 1,01
R0=300кПа – розрахунковий опір грунту основи, приймаємо згідно табл. 4.1;
γ0 = 20 кН/м3 – усереднена щільність грунту та бетону.
Визначаємо фактичний розрахунковий опір грунту на рівні підошви фундамента:
(4.2.5)
де =1,3 – коефіцієнт умов роботи грунтової основи для пісків дрібних [26];
- коефіцієнт умов роботи будівлі у взаємодії з основою, = 1,3 [26],
К = 1,1 – коефіцієнт залежить від методу визначення характеристик
грунтів [26];
Mγ, Mg, Mc – коефіцієнти, що приймаються за [16] в залежності від кута внутрішнього тертя; при φІІ = 32,0° Mγ = 1,35, Mg = 6,22, Mс = 834;
γІІ = 15,7кН/м3 – питома вага грунту нижче підошви фундаменту;
d1 = 2,5 м – глибина закладання фундаменту:
(4.2.6)
де hs – товщина шару грунту вище підошви фундаменту зі сторони підвалу
hs = 0;
hcf – товщина конструкції підлоги, hcf = 0,1 м;
γcf – розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги підвалу,
γcf = 20кН/м3.
– усереднені значення питомої ваги грунту:
(4.2.7)
сІІ = 25,0 – значення питомого зчеплення піска середньої крупності;
Kz = 1, так як b0 = 1,3 < 10 м ;
db – приймається рівним 0 [ ] при ширині будівлі більше 20 м.
Уточнюємо ширину фундаменту:
Приймаємо ширину 0,3м , b = 2,0м
Порівнюючи R2 та R3, які відрізняються не більш, ніж на 10 кПа, припиняємо уточнення розмірів підошви фундамента. Оскільки відстань між осями складає 3,6 м а ширина самого фундамента b0 = 2,0 м то недоцільним є влаштування окремо стоячих фундаментів в зв’язку з великими затратами на виконання опалубочно – арматурних робіт, тому в якості фундамента застосовуємо монолітну плиту товщиною 1,1 м.
4.5 Визначення деформації основ фундаменту
Осадка фундамента визначається методом пошарового сумування. Для цього спочатку складається ескіз фундамента з типовим геологічним розрізом. По вісі фундамента зліва будують епюру природного тиску грунту, починаючи від планувальної відмітки. Ординати епюри σzg обчислюють в характерних точках за формулою:
(4.3.1)
де γі – питома вага грунту, кН/м3;
hі – товщина шару грунту, м.
σzg1 = γ1·h1 = 15,9·1,0 = 15,9 кПа
σzg2 = σzg1 + γ2·h2 = 15,9 + 1,06·16,4 = 32,22 кПа
σzg3 = σzg2 + γ3·h3 = 32,22 + 18,8·1,4 = 58,62 кПа
σzg4 = σzg3 + γ4·h4 = 63,67 + 16·0,6 = 68,17 кПа
σzg0 = σzg4 + γ5·h'5 = 73,27 + 14,28·6,5 = 161,31 кПа
По вісі фундамента справа будують епюру додаткового тиску. Додатковий тиск на рівні підошви фундаменту дорівнює:
Р0=Рср–σzg0, (4.3.2)
Маючи розрахункову ширину b=3,0 і відповідно довжину l :
l= b · kM, (4.3.3)
де b – прийнята ширина підошви b=3,0 м;
kM – коефіцієнт, який враховує позацентрове прикладання навантаження
kM=1,13.
l = 3,0 · 1,13 = 3,39 ≈ 3,6 м
Приймаємо розрахункову площу:
A = b · l, (4.3.4)
A = 3,0 · 3,6 = 10,8 м2
Визначаємо середній тиск на підошві фундамента:
(4.3.5)
N=NІІ+Nф; Nф=cs*dф
N=2450+20*2.06=2491,2 кПа
Р0 = 249,1 – 32,2= 216,88 кПа
Після визначення Р0 розрахунок ведемо в табличній формі (таблиця 4.2).
Додаткові напруження по глибині визначаємо за формулою:
σzp = α·P0, (4.3.6)
де α – коефіцієнт, що визначається за [ ] в залежності від відносного заглиблення розглядаємої площі горизонтального перерізу ξ = 2·z/bф.
Осадка кожного шару грунту обчислюється за формулою:
Si = σzpi·hi·β/Ei, (4.3.7)
де β – безрозмірний коефіцієнт, рівний 0,8 [ ].
h=z1=2·ξ/b, (4.3.8)
Таблиця 4.2 Розрахунок осідання фундаменту
Оскільки умова σzg·0,2 = 216,88·0,2 = 43,37Па > σzp = 19,43 кПа, то припиняємо розрахунок осадки.
Повна осадка фундаменту: S = ΣSi = 4,213 см. < Su =8 см згідно [ ].
5.1 Технологічна карта на облицювальні роботи
5.1.1 Галузь застосування
Технологічна карта розробляється на облицювання фасадів пінобетонних стін цеглою із влаштуванням проміжного шару із плитного утеплювача з лісів.
Технологічна карта на облицювання фасаду цеглою з лісів містить рішення по організації й технології виконання лицювальних робіт з метою забезпечення їхньої якості, зниження матеріальних і трудових витрат, підвищення теплового захисту будинку.
У технологічній карті наведені область застосування, організація й технологія будівельного процесу, вимоги до якості й приймання робіт, безпеки й охорони праці при виконанні робіт, екологічної й пожежної безпеки, потреба в матеріально - технічних ресурсах, техніко-економічні показники.
Карта призначена для виконання зовнішніх лицювальних робіт із застосуванням лицювальної керамічної цегли і теплоізоляційного матеріалу у вигляді пінополістирольних плит, що утворюють проміжний шар між облицюванням і стіною з пінобетонних блоків.
5.1.2 Організація та технологія виконання робіт
Зовнішні стіни будинку виконані з пінобетонних блоків, товщиною 400мм. Для забезпечення необхідного по нормах коефіцієнта теплопровідності пінобетонні блоки з зовнішньої сторони обшиваються утеплювачем – фасадними плитами "Rockwool", товщиною 30мм. Оскільки даний будинок відноситься до елітної забудови, то з зовнішнього боку утеплювач облицьовується керамічною цеглою.
Виконання облицювальних робіт засноване на застосуванні наступних будівельних матеріалів і виробів:
- цегла облицювальна, згідно [9];
- утеплювач – фасадні плити "Rockwool";
- розчини будівельні згідно [47];
- монтажні анкери з оцинкованої сталі завдовжки 150мм.
Облицювання фасаду здійснюється з будівельних лісів, встановлених по периметру будівлі до початку облицювальних робіт.
При кладці зовнішніх стін повинні бути закладені анкери в кладку, за допомогою яких здійснюється скріплення пінобетонної та цегляної кладки, що забезпечує спільну їх роботу. В тих місцях, де в якості зовнішніх стін виступають монолітні діафрагми, кріплення цегляного облицювання здійснюється за допомогою анкерів, які приварюються до закладних деталей, що залишені в діафрагмах при бетонуванні.
Опорядження всієї поверхні фасаду облицювальними виробами різного кольору, фактури, текстури і розмірів повинна проводитися з підбором всього малюнка поля облицювання відповідно до проекту.
Технологія виконання облицювальних робіт заснована на застосуванні наступних будівельних матеріалів і виробів:
- цегла силікатна, згідно [3];
- утеплювач "Superrock";
- розчини будівельні згідно [53];
- монтажні анкери з оцинкованої сталі завдовжки 150мм.
До початку робіт по облицюванні стін фасадів повинні бути доставлені на будмайданчик і підготовлені до роботи навісні майданчики, необхідні пристосування, інвентар та матеріали, очищена робоча зона від сміття і забезпечений вільний доступ до робочих місць.
Доставку цеглини на об'єкт здійснювати в спеціально обладнаних бортових машинах відповідно до правил перевезень вантажів і вимог документації по навантаженню і кріпленню вантажів на піддонах місткістю по 200 шт. Для транспортування цеглини використовують пристрій для пакетного перевезення згідно [54]. Розчин на об'єкт доставляти автобетоновозом СБ-89 або бетонозмішувачами типу СБ-92 або іншими з вивантаженням в установку для перемішування і видачі розчину УБ-342.
Розвантаження цеглини з автомашин і подачу на склад здійснюють в пакетах на піддонах, а до робочого місця – гусеничним краном МКГ-40. Розчин на робоче місце подають інвентарним роздаточним бункером об'ємом 1 м3 з перевантаженням в металеві ящики об'ємом 0,35 м3 із заповненням їх розчином по 0,25 м3.
Плити утеплювача поставляють упакованими в транспортні пакети заввишки 0,9 м. При товщині плит пенополістірольних 80 мм транспортні пакети формують з 11 плит. На бічній грані плити або пакету наноситься штамп ВТК підприємства-виготівника, тип і марка плити.
Плити в пакетах транспортують всіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно до правил перевезення вантажів. Зберігання плит здійснюється в критих складах, а на будмайданчику допускається зберігання під навісом на підкладках, що захищає плити від дії атмосферних опадів і сонячних променів. Висота штабелю не повинна перевищувати 3 м.
До місця роботи плити подаються монтажним краном.
По мірі закінчення матеріалу на вимогу каменярів краном подається нова партія цеглини, розчину, утеплювача і анкерів, при цьому повинні строго дотримуватися вимоги техніки безпеки. Расстроповку вантажу можуть проводити каменярі, що пройшли навчання і посвідчення такелажників(стропальників).
Поверхні, що підлягають облицюванню, не повинні мати відхилень, що перевищують допуски. Стіни, що підлягають облицюванню, повинні мати:
- міцність бетону в конструкції, відповідну проектною;
- вологість бетону не більше 4 %;
До бетонних поверхонь стін, що підлягають облицюванню, пред'являються наступні вимоги:
- поверхні стін повинні бути очищені від напливів бетону, цоколь від будівельного сміття;
- нерівності і перепади більше 1 см повинні бути усунені, а тріщини оброблені і затерті цементно-піщаним розчином;
- допустимі відхилення поверхні стін при перевірці двометровою рейкою повинні знаходитися в межах ± 5 мм;
Анкери по висоті встановлюються через 6 рядів цегли і по горизонталі через 500мм по поверхні стіни.
Облицювання стін із збірних залізобетонних плит облицювальною цеглою складається з наступних операцій:
- укладання цегли вертикальних рядів між анкерами;
- встановлення теплоізоляційної плити з її закріпленням після кладки 4 - 5 рядів цегли;
- кладка зовнішніх стін з облицювальної цеглини завтовшки 120 мм;
- установка фіксаторів розміром 30х50 мм.
Остаточна установка теплоізоляційних плит проводиться після їх підготовки до конкретного місця установки. Плити встановлюються між вертикальними рядами цегляної кладки. Кріплення плит здійснюється за допомогою фіксаторів з пінополістиролу. Оптимальною довжиною плит утеплювача при роботі з ними на навісних майданчиках можна прийняти розмір в 1,0 х 1,3 м.
В процесі виконання робіт в період випадання атмосферних опадів і при перервах в роботі слід приймати заходи по захисту утеплювача від намокання.
Відхилення теплоізоляційного шару від проектних розмірів повинно бути не більш:
- по товщині від +10 % до мінус 5 %;
- по об'ємній вазі мінус 5 %.
Цегляну кладку облицювання влаштовують в наступній технологічній послідовності:
- підготовка робочих місць мулярів;
- цегляна кладка облицювання і вертикальних рядів кладки і розшиванням швів. У проміжку проводиться установка плит утеплювача.
Процес цегляної кладки складається з наступних операцій:
- установка і перестановка причалок;
- подача цегли і розкладка їх на стіні;
- перелопачування, подача, розтирання і розрівнювання розчину на стіні;
- установка анкерів по облицювальному ряду;
- укладання цегли в конструкцію;
- розшивання швів;
- перевірка правильності викладеної кладки;
- установка фіксаторів з пінополістиролу врозпір.
Цегляна кладка облицювання виконується з цілої цегли з перев'язкою швів в 1/2 цеглини по довжині рядів. У окремих місцях для забезпечення перев'язки встановлюється цеглина інших розмірів. При облицюванні навісна площадка залежно від її вантажопідйомності завантажуються цеглиною, а ящик-контейнер - розчином.
Опорядження ділянки і всієї поверхні фасаду облицювальними виробами різного кольору, фактури, текстури і розмірів повинна проводитися з підбором всього малюнка поля облицювання відповідно до проекту.
Кладку облицювання веде ланка «двійка», що складається з мулярів 5 і 3 розрядів. Ланка повинна бути закріплене за виділеною йому ділянкою на весь період кладки облицювання. Кладка ведеться із зовнішнього боку стіни з навісних майданчиків і балконів.
До початку кладки облицювання встановлюють і закріплюють кутові і проміжні порядовки. Їх виконують по виску і нівеліру. Зарубки для кожного ряду на всіх порядовках повинні бути в одній горизонтальній площині.
Порядовки встановлюються в кутах, в місцях перетину і примикання стін, а також на прямих ділянках стін - на відстані 10 - 15 м одна від одної. Закріпивши і вивіривши порядовки на кутах стін, викладають маяки у вигляді граничної штраби. При укладанні зовнішньої стінки облицювання верхній причальний шнур встановлюють для кожного ряду, натягуючи його на рівні верху цегли, що укладається, з відступом від вертикальної площини кладки на 1 - 2 мм.
Муляр 5 розряду (К-1) закріплює і натягує причальний шнур. Закінчивши кладку чергового ряду облицювання, муляр 5 розряду (К-1) ослабляє на порядовці фіксатор натягу причального шнура. Потім, однією рукою піднімаючи хомут, а іншою, підтримуючи порядовку, встановлює хомутик на риску наступного ряду і закріплює його гвинтом. Натягнувши шнур, перевіряє його горизонтальність.
Муляр 3 розряду (К-2) розкладає цеглу впритул одину до одної, на відстані трьох цеглин від початку кладки, залишаючи місце для розстелання розчину. Перед подачею розчину муляр 3 розряду (К-2) перелопачує його в ящику до отримання однорідної маси. Потім лопатою подає розчин на стіну, і, поставивши лопату похило на бічну грань, розстилає його рядом шириною близько 10 см, завтовшки 2 - 2,5 см і завдовжки 75 см. Після того, як каменяр 5 розряду укладе три цеглини, каменяр 3 розряду укладає розчин ще під три цеглини.
Муляр 5 розряду (К-1) веде кладку «вприжим». Спочатку кельмою розрівнює розчин під три цеглини; потім, тримаючи цеглину лівою рукою в похилому положенні, тичковою гранню загрібає частину розстеленого розчину і рухає його до раніше укладеної цеглини, створюючи повний вертикальний шов. Після цього вирівнює цеглину урівень з поверхнею стіни, легкими ударами ручки кельми осаджуючи цеглину до рівня причального шнура з тим, щоб зазор між шнуром і цеглиною не перевищував 1 - 2 мм. Вичавлений на лицьову поверхню стіни розчин підрізає кельмою і закидає у вертикальний шов кладки. Потім укладає ще три цеглини на цій же ділянці.
Розшивання швів здійснюється каменярем 3 розряди (К-2) одночасно з кладкою, причому спочатку розшиваються горизонтальні шви, а потім вертикальні. Операція розшивання швів виконується в два прийоми: спочатку широкою частиною розшивки, а потім вузькою після затерання поверхні шва дрантям.
Для поліпшення якості кладки кутової частини фасаду будівлі рекомендується застосовувати шаблони з дощок, заструганих із зовнішньою і отфугованних з внутрішнього робочого боку.
При кладці облицювальної цеглини особлива увага приділяється заповненню швів розчином, правильності положення кожної цеглини, вертикальності кладки вцілому. Товщина горизонтальних швів кладки повинна складати 12 мм, вертикальних, - 10 мм. Товщина швів, в які укладаються анкери, повинна перевищувати їх діаметр не менше чим на 4 мм при товщині шва не більше 16 мм.
При виконанні робіт в зимових умовах слід керуватися наступними вказівками:
а) Кладку облицювальної цеглини рекомендується виконувати на цементних, цементно-вапняних і цементно-глинистих розчинах. Склад будівельного розчину для зимових робіт, рухливість і терміни збереження рухливості встановлює проектна організація і контролює будівельна лабораторія.
Зведення облицювання слід виконувати рівномірно по всій захватці, не допускаючи розривів по висоті більш ніж на 1/2 поверху. При кладці глухих ділянок і кутів розриви допускаються заввишки не більше 1/2 поверху і виконуються штрабою.
Не допускається при перервах в роботі укладати розчин на верхній ряд кладки. Для оберігання від обмерзання і занесення снігом на час перерви в роботі верх кладки слід накривати.
б) Кладку облицювання з цеглини в зимових умовах допускається зводити:
- з протиморозними добавками на розчинах не нижче марки М50;
- на звичайних (без протиморозних добавок) розчинах з подальшим своєчасним зміцненням кладки прогріванням;
- способом заморожування на звичайних (без протиморозних добавок) розчинах не нижче марки 10 за умови забезпечення достатньої здатності конструкцій, що несе, в період відтавання (при нульовій міцності розчину).
в) Застосування розчинів з протиморозними добавками повинне бути узгоджене з проектною організацією.
Кладку на розчинах з хімічними добавками ведуть на відкритому повітрі так само, як і кладку способом заморожування на звичайних підігрітих розчинах, але з обов'язковим дотриманням вимог спеціальних інструкцій.
Суміш розчину з хімічними добавками у момент укладання повинна мати температуру не нижче 5 °С. Замерзлий, а потім відігрітий гарячою водою розчин використовувати забороняється.
г) Кладку способом прогрівання конструкцій необхідно виконувати з дотриманням наступних вимог:
- утеплена частина споруди повинна бути обладнена вентиляцією, що забезпечує вологість повітря в період прогрівання не більше 70 %;
- навантаження прогрітої кладки допускається тільки після контрольних випробувань і встановлення необхідної міцності розчину відігрітої кладки;
- температура усередині частини будівлі, що прогрівається, в найбільш охолоджених місцях повинна бути не нижче 10 °С.
Глибина відтавання кладки, тривалість відтавання, міцність розчинів, що тверднуть при різних температурах, приймається відповідно до [55].
д) При кладці способом заморожування розчинів (без протиморозних добавок) необхідно дотримувати наступні вимоги:
- виконувати роботи слід одночасно по всій захватці;
- щоб уникнути замерзання розчину його слід укладати не більше ніж на дві суміжні цеглини;
- на робочому місці каменяря допускається запас розчину не більше ніж на 30 - 40 хв. Ящик для розчину необхідно утеплювати або підігрівати. Використання замерзлого або відігрітого гарячою водою розчину не допускається.
При виконанні кладки способом заморожування слід враховувати величину осідання кладки під час відлиги.
5.1.3 Вимоги до якості і приймання робіт
Роботи по облицюванню будівлі цеглою повинні проводитися тільки за наявності повного комплекту затвердженої документації.
Контроль якості облицювальних робіт повинен здійснюватися спеціальними службами будівельних організацій.
Виробничий контроль якості повинен включати вхідний контроль робочої документації, цегли лицьової, цементно-піщаного розчину, теплоізоляційних матеріалів, анкерів, операційний контроль технологічних процесів і приймальний контроль облицьованої поверхні фасадів житлового будинку.
При вхідному контролі робочої документації проводиться перевірка її комплектності і достатності технічної інформації, що міститься в ній, для виробництва облицювальних робіт. При вхідному контролі цегли, цементно-піщаного розчину, теплоізоляційних матеріалів і анкерів перевіряється відповідність цих виробів стандартам, наявність сертифікатів відповідності, гігієнічних і пожежних документів, паспортів і інших супровідних документів.
Кожна партія будівельних матеріалів, що поставляються на будмайданчик, повинна відповідати наступним вимогам:
- цегла:
а) відбитості і притупленості кутів і ребер, шороховатості, тріщини і інші пошкодження на лицьових поверхнях не допускаються;
б) на лицьовій поверхні не повинно бути відколів, плям і інших дефектів, видимих на відстані 10 м на відкритому майданчику при денному освітленні;
в) колір, малюнок рельєфу і інші показники зовнішнього вигляду лицьової поверхні виробів повинні відповідати затвердженому в установленому порядку зразку-еталону;
г) наявність глини, піску, вапна і сторонніх включень розміром понад 5 мм на лицьовій поверхні не допускаються, в зламі допускається в кількості не більше 3;
д) відхилення, що допускаються, від номінальних розмірів і показників зовнішнього вигляду лицьової поверхні цеглини не повинні перевищувати на одному виробі величин, вказаних в таблиці 5.1
Таблиця 5.1 – Допустимі відхилення для цегли
Найменування показників Відхилення для цегли
керамічного лицевого силікатного
Відхилення від розмірів, мм, не більш: - по довжині ± 4 ± 2
- по ширині ± 3 ± 2
- по товщині -2;+3 ± 2
Неперпендикулярність граней і ребер цегли і каменя, відносно до довжини 120 мм, мм, не більш 2 -
Непаралельність граней, мм, не більш - +2
Непрямолінійність лицьових поверхонь і ребер, мм, не більш: - по ложку 3 -
- по тичку 2 -
Відбитості кутів завглибшки від 10 до 15 мм,шт. - 3
Відбитості, притупленості ребер завглибшки від 5 до 10 мм, шт. 1 3
Шорсткості або зрив грані глибиною, мм - 5
Тріщини на всю товщину виробу протяжністю до 40 мм, шт. - 1
Окремі посічки шириною не більше 0,5 і завдовжки до 40 мм на 1 дм2 лицьової поверхні, шт., не більш 2 -
-цементно-піщані розчини:
а) рухливість цементно-піщаного розчину повинна відповідати глибині занурення стандартного конуса, рівній 6 - 8 см;
б) марка цементно-піщаного розчину М-100;
- плити теплоізоляційного матеріалу:
а) номінальні розміри плит повинні бути:
по довжині - від 900 до 5000 мм з інтервалом через 50 мм;
по ширині - від 500 до 1300 мм з інтервалом через 50 мм;
по товщині - від 20 до 500 мм з інтервалом через 10 мм.
б) відхилення від площини грані плити не повинне перевищувати 3 мм на 500 мм довжини грані;
г) показники физико-механических властивостей повинні відповідати нормам
Кожну партію плит супроводжують документом про якість, в якому указують:
- найменування підприємства-виготівника або його товарний знак;
- дату виготовлення;
- найменування продукції і номер партії;
- марку і тип плит;
- кількість плит в партії і в кожному пакеті;
- позначення стандарту;
- штамп ВТК;
- результати випробувань;
- зображення державного Знаку якості для продукції, якій він привласнений.
При проведенні вхідного контролю необхідно переконатися в наявності актів на приховані роботи для підготовки робіт під облицювання.
Операційний контроль здійснюється в ході виконання технологічних операцій по влаштуванню теплоізоляційного шару і цегляної кладки облицювання для забезпечення своєчасного виявлення дефектів і вживання заходів по їх усуненню і попередженню.
При операційному контролі якості перевіряється дотримання технологій виконання робіт, відповідність виконання робіт робочим кресленням, будівельним нормам, правилам, стандартам. Основним документом при операційному контролі є [55], який встановлює вимоги, дотримувані при виконанні облицювальних робіт і вказані в таблиці 5.13
Таблиця 5.2 - Вимоги до виробництва облицювальних робіт
Технічні вимоги Граничні відхиле-ння, мм Контроль (метод, об'єм, вид реєстрації)
Допустимі неспівпадання профілю на стиках архітектурних деталей і швів, мм: керамічними, склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому облицюванні - до 4 - Вимірювальний, не менше 5 вимірювань на 50 - 100 м2 поверхні або на окремій ділянці меншої площі в місцях, виявлених суцільним візуальним оглядом, журнал робіт.
Нерівності площини (при контролі двометровою рейкою), мм:керамічними, склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому облицюванні - до 3 -
Відхилення ширини шва облицювання керамічними, склокерамічними і іншими виробами (внутрішньому і зовнішньому облицюванню) ± 0,5
Продовження таблиці 5.2
Облицьована поверхня відхилення від вертикалі (мм на 1 м довжини): керамічними, склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому облицюванні - 2 Не більше 5 на поверх Вимірювальний, не менше 5 вимірювань на 50 - 70 м2 поверхні.
Відхилення розташування швів від вертикалі і горизонталі (мм на 1 м довжини) в облицюванні, мм:керамічними, склокерамічними і іншими виробами в зовнішньому облицюванні - до 2 -
Результати операційного контролю фіксуються в журналі виробництва робіт.
При приймальному контролі проводиться перевірка якості виконаних робіт з складанням актів огляду прихованих робіт (установка анкерів і влаштування теплоізоляції).
Склад і зміст операцій виробничого контролю якості робіт приведені в таблиці 5.3
Таблиця 5.3 - Перелік технологічних процесів, що підлягають контролю
№ п/п Найменування технологічних процесів, що підлягають контролю Предмет контролю Спосіб контролю Час проведення контролю Відповіда-льний за контроль Технологічні характеристики оцінки якості
1 2 3 4 5 6 7
1 Установка теплоізоляційних плит з кріпленням їх фіксаторами Товщина теплоізоляційного шару, наявність фіксаторів Вимірювальний. Лінійка Л-150 по ГОСТ 427-75*, журнал робіт В процесі виконання робіт Майстер, виконроб Товщина встановлюється проектом: відхилення по товщині від +10 % до мінус 5 %
3 Цегляна клад Відхилення товщини швів Вимірювальний. Лінійка Л-150 по ГОСТ 427-75*. Горизонтальний. В процесі виконання робіт Майстер, виконроб -2; +3 мм
Вертикальний, журнал робіт -2; +2 мм
Відхилення поверхні і кутів кладки: на один поверх; Вимірювальний. Геодезична виконавча схема В процесі виконання робіт Майстер, виконроб 10
Продовження
на будівлю більше двох поверхів 30
Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10 м довжини Вимірювальний . Геодезична виконавча схема В процесі виконання робіт Майстер, виконроб 15 мм
Нерівності вертикальної поверхні кладки при накладенні рейки довжиною
2 м Технічний огляд, журнал робіт В процесі виконання робіт Майстер, виконроб 10 мм
Правильність перев'язки швів,
їх товщина і заповнення Технічний огляд, вимірювальний, журнал робіт В процесі виконання робіт Майстер, виконроб Суцільний
Зовнішній вигляд облицьованої поверхні Візуальний, журнал робіт Після закінчення робіт по виконанні облицюван-ня Майстер, виконроб Суцільний
Потреба в машинах, механізмах і устаткуванні визначається з урахуванням виконуваних робіт і технічних характеристик, приведених в таблиці 5.15.
Таблиця 5.15 - Відомість потреби машин, механізмів і устаткування
№ п/п Найменування Тип, марка, ГОСТ Технічна характеристика Призначення Кількість на одну ланку
1 2 3 4 5 6
1 Бортовий автомобіль МАЗ-500А Корисненавантаження 8 т Доставка цегли По потребі
2 Пристрій для пакетного перевезення цеглини ГОСТ 23421-79 Перевезення цеглини По потребі
3 Бортовий автомобіль ЗІЛ-130-76 Корисне навантаження 6 т Доставка утеплювача і анкерів По потребі
4 Автобетоновоз СБ-86 Доставка розчину 1
Продовження таблиці 5.15
5 Бетонозмішувачі СБ-92 Доставка розчину 2
6 Установка для перемішування і видачі розчину УБ-342 Перемішування і подача розчину 1
Потреба в технологічному оснащенні, інвентарі і пристосуваннях визначається з урахуванням даних, приведених в таблиці 5.16.
Таблиця 5.4- Відомість потреби технологічного оснащення, інструменту, інвентаря і пристосувань
№ п/п Найменування Тип, марка, ДСТУ Технічна характеристика Призначення Кількість на одну ланку
1 2 3 4 5 6
1 Ящик для розчину СКБ Мосстрой проект № 5161 Ємкість 0,35 м3 Зберігання розчину 2
2 Піддон з металевими крюками ДСТУ 18343-2001 Розвантаження цеглини з автотранспорту 4
ДСТУ9078-99
3 Футляр траверсний Карачаровський мех. завод № Р-4086 Підйом вантажу на робоче місце 2
4 Сталева щітка Очищення металу від іржі 1
5 Рейка-порядовка універсальна Р.ч. 29309.000 ЦНІЇОМТП Контроль кладки 4
6 Причальний шнур Купується 30 м Для дотримання горизонтальності рядів 2
7 Навісний майданчик Р.ч. ВАТ ПКТИпромстрой Вантажопідємність 2,0 т Для облицювальних робіт 1
Розміри 3500х1200х3000
8 Навісний майданчик Р.ч. ВАТ ПКТИпромстрой Вантажопідємність - 2,0 т Для облицювальних робіт 1
Розміри 6000х1200х3000
Потреба в основних матеріалах, необхідних для виконання цегляного облицювання товщиною в 1/2 цеглини з прокладкою утеплювача, визначена на підставі «Нормативних показників витрати матеріалів», приведена в таблиці 5.5
Таблиця 5.5 - Відомість потреби в матеріалах, виробах і конструкціях
№ п/п Найменування Одиниці виміру. Обгрунтування
норм витрати Потреба
1 Цеглина силікатна облицювальна 250х120х65 мм 1000 шт. Е8-7.3 257,25
2 Розчин цементно-піщаний М-100 28013-98 м3 Е8-7.3 117
3 Плити утеплювача м2 За проектом 5145
4 Анкери оцинковані 100 кг. За проектом 22,87
5.1.4 Складання калькуляції
Для виконання робіт по облицюванні цеглою з прокладкою утеплювача використовується комплексна бригада у складі муляра 5 розряду і муляра 3 розряди, що виконують комплекс робіт по облицюванню стін житлового будинку як з навісних майданчиків, так і з балконів.
Витрати праці і машинного часу розраховуються на площу яку можна облицювати з 1 навісного майданчика – 10 м2, облицювання з цегли з укладанням утеплювача підраховано по «Єдиних нормах і розцінках на будівельні, монтажні і ремонтно-будівельні роботи», введених в дію в 1987 р., і представлено в таблиці 5.18.
Таблиця 5.6 - Калькуляція витрат праці і машинного часу
№ процесу § ЕНиР Роботи Од. виміру Об’єм робіт На од. виміру На весь об’єм Склад ланки робочих, їх кваліфікація та кількість
Норма часу, люд.-год маш-год Розцінка, грн Ттрудоєм-кість, люд.-год маш-год Зарплата, грн
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Е 6-3, таб1,№1 Установка і перестановка майданчиків шт 1 0,240,08 0-17,90-06 0,240,08 0-17,90-06 Машиніст крана 5роз.-1чол
Тесля 4роз.-1чол
Тесля 2 роз.-2чол.
2 Е 3-18 № 1 Установка анкерів 100 кг. 0,045 1,1- 0-86,9 0,05- 0-03,9 Муляр 5 розряд-1чол
3 Е 1-7 № 28 Подача плит теплоізоляції т 0,5 0,130,064 11-338-09 0,065 0,032 5-674-05 Машиніст 5 роз-1чол.
Стропальник 2 розряд2 чол.
4 Е 1-7 № 9 Подача - приймання розчину 1 м3 1,17 0,650,33 0-41,60-29,6 0,760,386 0-48,70-34,6 Машиніст 5 роз-1чол.Стропальник 2 роз-2 чол.
5 Е 1-7 № 1 Подача цегли на піддонах 1000 шт. 5,0 0,840,42 0-53,50-38,1 0,420,21 0-26,80-19,1 Машиніст 5 роз-1чол.Стропальник 2 роз-2 чол.
6 Е 11-41, 1а. Влаштування теплоізоляційних плит в один шар з вирізкою чвертей м2 450 0,48- 0-34,1 4,8- 3-41 Термоізолювальник:
5 розряд -1чол3 розряд-1чол
7 Е 3-12 № 3 Цегляна кладка завтовшки 120 мм 1 м2 450 0,51- 0-36,5 5,1- 3,65 Муляр 5 роз-1чол
Муляр 3 роз-1чол
5.1.5 Вимоги техніки безпеки і охорони праці
При виконанні робіт по облицюванню фасадів будівель із залізобетонних конструкцій цеглою з укладанням утеплювача необхідно дотримувати вимоги, викладені в [57] і [56].
Всі робітники, зайняті на цих роботах, повинні пройти ввідний інструктаж і інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, при роботі з механізмами, інструментами, матеріалами, а також повинні бути навчені безпечним методам і прийомам робіт із застосуванням навісних майданчиків згідно вимогам інструкцій заводу-виготівника і інструкції по охороні праці.
Ділянки робіт і робочі місця повинні бути забезпечені необхідними засобами колективного і індивідуального захисту працюючих (будівельні каски, запобіжні пояси, окуляри, рукавиці і так далі), первинними засобами пожежогасінні, а також засобами зв'язку, сигналізації і іншими технічними засобами забезпечення безпечних умов праці.
Укладання цеглини на піддоні повинне проводитися «ялинкою» або іншим способом, що забезпечує стійкість пакету в процесі транспортування. Навантаження цегли навалом (накиданням) і вивантаження його скиданням забороняється.
Під час транспортування і подачі цегли до робочого місця повинні бути прийняті заходи, що забезпечують її збереження від механічних пошкоджень і забруднення.
Необхідна якість навісних майданчиків повинна забезпечуватися будівельними організаціями шляхом здійснення комплексу технічних і організаційних заходів відповідно до вимог [58].
Експлуатація навісних майданчиків після їх монтажу може бути допущена тільки після їх випробування протягом 1 год статичним навантаженням, що перевищує нормативну на 20 %.
Допуск робочих до виконання робіт з навісних майданчиків дозволяється після огляду виконробом або майстром спільно з бригадиром справності несучих конструкцій навісних майданчиків.
За станом всіх конструкцій майданчиків встановлюється систематичне спостереження. Щодня після закінчення робіт навісні майданчики очищаються від сміття. Стан майданчиків щоденний перед початком зміни перевіряється майстром і бригадиром.
В процесі експлуатації навісних майданчиків повинне проводитися систематичне спостереження за станом всіх з'єднань, настилів і огорож, а також навішування і кріплення навісних майданчиків. У всіх випадках виявлення деформацій елементів майданчиків, порушення стійкості і інших дефектів робота з навісних майданчиків повинна бути припинена до виправлення і повторного їх приймання.
Підіймання і спуск людей проводиться по сходах з комплеку майданчика . У місцях підйому людей на майданчики повинні бути розміщені плакати з вказівкою схеми розміщення і величин навантажень, що допускаються, а також схеми евакуації працівників у разі виникнення аварійної ситуації.
У місцях проходів в будівлю, розташованих в зоні виконання облицювальних робіт, необхідно влаштувати захисні козирки і бічну суцільну обшивку для захисту робочих від падіння зверху різних предметів, причому захисний козирок повинен виступати не менше чим на 2,0 м від стіни будівлі і встановлюватися під кутом 70 - 75° до вищерозташованої стіни. Висота проходів повинна бути не менше 1,8 м.
Перед перестановкою навісних майданчиків на іншу захватку вони повинні бути звільнені від матеріалів і тари, а робочі повинні перейти на вказаних виконробом або майстром місця безпеки.
Все будівельне сміття повинне віддалятися в спеціально підготовлені контейнери. Не допускається скидати його без спеціальних пристроїв.
Робочі, зайняті на виконанні технологічних операцій по влаштуванні облицювання з прокладкою утеплювача, повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттею і іншими засобами індивідуального захисту.
Ділянки робіт і підходи до них в темний час доби повинні бути освітлені відповідно. Освітленість робочих місць повинна бути рівномірною, без сліпучої дії освітлювальних пристосувань на працюючих. Виробництво робіт в неосвітлених місцях не допускається.
Робочі місця і проходи до них розташовані на висоті більше 1,3 м і на відстані менше 2 м від межі перепаду по висоті, повинні бути захищені запобіжними або страхувальними захисними огорожами, а при відстані більше 2 м - сигнальними огорожами. За відсутності огорож робочі повинні мати запобіжні пояси, що закріплюються за вказаних виконробом або майстром змонтовані конструкції або інші елементи, при цьому повинен бути оформлений наряд-допуск.
При виконанні робіт на висоті внизу, під місцем робіт, необхідно виділити небезпечні зони. Виконання робіт по одній вертикалі заборонені.
5.1.6 Техніко-економічні показники
- трудовитрати на влаштування облицювання з утеплювачем, люд.-год..... 14,665
- витрати машинного часу маш.-год...................................................................0,708
- трудомісткість кладки 1 м2 облицювання, люд-год...................................... 1,467
- тривалість виконання робіт, змінч......................................................................2
5.2 Загальні рішення по організації будівництва
5.2.1 Нормативна тривалість будівництва
Згідно [25] нормативна тривалість будівництва складає :
загальна – 17 місяців;
підготовчий період – 1 місяць;
зведення підземної частини – 3 місяці;
зведення надземної частини – 10 місяців;
опоряджувальні роботи – 3 місяці.
Таблиця 5.7 Укрупнена номенклатура комплексів БМР
№ п/п Укрупнена номенклатура комплексів Організація – виконавець
1. Роботи підготовчого періоду ПСК “Укрмонолітспецбуд”
2. Підземні роботи ТОВ “Київпідзембуд”
3. Влаштування вводів ТОВ “Промтехспецмонтаж”
4. Монтаж конструкцій каркасу ПСК “Укрмонолітспецбуд”
5. Влаштування покрівлі ТОВ БК “Аверс”
6. Влаштування підлоги ПСК “Укрмонолітспецбуд”
7. Опоряджувальні роботи Фірма “МТД”
8. Внутрішні санітарно-технічні роботи ТОВ “Промтехспецмонтаж”
9. Внутрішні електротехнічні роботи ТОВ “Промтехспецмонтаж”
10. Монтаж технологічного обладнання ТОВ “Промтехспецмонтаж”
11. Налагодження і пуск технологічного обладнання ТОВ “Промтехспецмонтаж”
12. Здача об’єкту в експлуатацію
5.2.2 Підрахунок об’ємів робіт по об’єкту
Таблиця 5.8 – Відомість підрахунку об’ємів робіт по об’єкту
N
п/п Назва робіт та формула підрахунку Одиниці
виміру Кількість
1 2 3 4
Роботи підготовчого періоду
1. Планування майданчика м2 3600
2. Влаштування тимчасових будівель і споруд :
- навісу відритого з усіх сторін
- закритого складу
- душової на 2 рожки
- душової на 4 рожки
- уборної на 2 очки
м2м2шт
шт
шт
50
30
1
1
2
3. Влаштування тимчасового водопроводу :
- труби Ø 100 мм
- труби Ø 16 мм
м
м
250
150
4. Влаштування тимчасової каналізації
м 150
5. Влаштування тимчасових доріг шириною 6 м
м 150
6. Влаштування тимчасового електроосвітлення :
- з 2-х жильного кабеля
- з 4-х жильного кабеля
м
м
500
120
7. Влаштування слабострумних мереж :
- радіо
- телефон
м
м
200
100
8. Влаштування тимчасового огородження будівельного майданчика
м2
600
Підземні роботи
9. Розробка грунту бульдозером
м3 1263,48
10. Розробка грунту екскаватором м3 16136,5
11. Влаштування монолітної фундаментної плити м3 858
12. Зворотна засипка траншей і котлованів з пошаровим ущільненням механізованим способом
м3
4720
Влаштування вводів
13.
Влаштування санітарно – технічних вводів
грн.
18594
14.
Влаштування електротехнічних вводів
грн.
2456,96
Продовження таблиці 5.8
Монтаж конструкцій каркасу
15. Влаштування монолітного залізобетонного карасу
м3
2767,22
16. Мурування зовнішніх стін із пінобетонних блоків
м3 536,1
17. Мурування перегородок неармованих з цегли керамічної товщиною в ½ цегли
м3
571,13
18. Встановлення віконних метало пластикових блоків м2 1072,6
19. Встановлення дверних метало пластикових блоків м2 594
20. Встановлення дверних металевих блоків шт. 36
Влаштування покрівлі
21. Влаштування обмазувальної пароізоляції в один шар
м2
1412
22. Утеплення покриттів керамзитом м3 98,8
23. Утеплення покриттів плитами із мінеральної вати на бітумній мастиці в один шар м2 494
24. Утеплення покриттів теплоізоляційними плитами із мінеральної вати на синтетичному зв’язувальному м3 102,3
25. Влаштування вирівнюючої цементно – піщаної стяжки товщиною 15 мм м2 494
26. Влаштування покрівель скатних із двох шарів руберойду на бітумній мастиці м2 494
27. Влаштування покрівель із черепиці плоскої стрічкової м2 566
28. Влаштування покрівель із плоскої металочерепиці
м2
352
Влаштування підлоги
29. Влаштування гідроізоляції обклеювальної ізолом на мастиці бітуміноль м2 4584
30. Влаштування цементно – піщаних стіжок товщиною 20 мм м2 5135,9
31. Влаштування стяжок бетонних товщиною
20 мм м2 1090
32. Влаштування бетонного покриття м2 619
33. Влаштування покриття із лінолеуму м2 4189
34. Влаштування покриття на цементному розчині з плиток керамічних м2 2161
Продовження таблиці 5.7
Опоряджувальні роботи
35. Поліпшене штукатурення цементно – вапняним розчином по каменю і бетону стін м2 8629
36. Штукатурення віконних і дверних плоских косяків по каменю і бетону
м2
315,9
37. Поліпшене фарбування стін полівінілацетатними водоемульсійними сумішами
м2
8629
38. Теплоізоляція виробами з волокнистих і зернистих матеріалів на бітумі стін
м3
299,2
39. Плити теплоізоляційні з пінопласту полістирольного, марки ПСБС-40
м3
299,2
40. Поліпшене штукатурення м2 3713
Монтаж технологічного обладнання
41.
Монтаж технологічного обладнання
грн.
91558,8
Внутрішні електротехнічні роботи
42.
Внутрішні електротехнічні роботи
грн.
28255,04
Внутрішні санітарно технічні роботи
43.
Внутрішні санітарно – технічні роботи
грн.
167746
Наладка і пуск технологічного обладнання
44.
Наладка і пуск технологічного обладнання
грн.
10173,2
Здача об’єкта в експлуатацію
45.
Здача об’єкта в експлуатацію
дні
5
5.2.3 Методи виконання основних робіт по комплексам
В даному проекті основні комплекси робіт виконуються в такій послідовності. Спочатку виконуються роботи підготовчого періоду, за ними – підземні роботи. Після цього влаштовують монтують конструкції каркасу. По закінченні цих робіт одночасно починають влаштування покрівлі, монтаж технологічного обладнання, внутрішні санітарно-технічні та електро-технічні роботи. Після того, як покрівлю влаштовано, виконують внутрішні опоряджувальні роботи, а потім – влаштування підлоги. Після влаштування підлоги, а також наладки і пуску технологічного обладнання об’єкт здається в експлуатацію.
Всі роботи по зведенню об’єкта діляться на ручні та механізовані. Механізовані процеси передбачають застосування основних будівельних машин. В даному проекті механізованими є такі роботи: роботи підземного циклу і монтаж конструкцій каркасу.
Розробка котловану під фундамент та зрізка недобору грунту здійснюються за допомогою екскаватора марки Е-1252Б. Колони, стіни та елементи покриття монтуються краном КБ-403.Б.
Організація транспорту. Для перевезень на майданчику використовують в основному автотранспорт. Будівельний майданчик повинен мати зручні під’їзди і дороги для здійснення безперебійного підвезення матеріалів на протязі всього будівництва в будь-який період року. Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, які призначені для руху транспорту в період будівництва і складають єдину транспортну мережу, яка забезпечує наскрізну і кільцеву схеми руху. До початку робіт по спорудженню підземної частини будинків під’їзди до них повинні бути влаштованими. Схема руху транспорту і розташування доріг в плані повинні забезпечувати під’їзд в зону дії монтажних і завантажувально-розвантажувальних механізмів, складам, майстерням, побутовим приміщенням.
Дороги на будівельному майданчику повинні бути кільцевими. На тупікових під’їздах необхідно влаштовувати роз’їзні та розворотні майданчики. Такі майданчики передбачають на незакільцьованих ділянках постійних існуючих доріг і доріг, що проектуються. Недопустимо розташування тимчасових доріг над підземними мережами і безпосередньо біля прокладених комунікацій або тих місць, де вони будуть влаштовуватись.
Змінність приймається, як правило, для ручних процессів – одна зміна, для механізованих – дві. З метою скорочення термінів виконання тієї чи іншої немеханізованої роботи дозволяється ввести для неї двохзмінний робочий день.
Характер бригади. Будівельний процес розподіляється на однорідні операції, які виконуються ланками робітників відповідної кваліфікації. Всередині ланок, які складаються з робітників однієї або декількох професій, роботи розподіляються з такою метою, щоб найбільш складні операції виконувались робітниками більш високої кваліфікації.
Ланки робітників об’єднуються в бригади для виконання окремих видів робіт.
В даному проекті передбачено спеціалізовані бригади, до складу яких входять робітники однієї професії, які виконують роботи одного виду, а для монтажних процесів передбачено комплексні бригади, до складу яких входять робітники різних професій.
Організація забезпечення робіт матеріалами. Бетон доставляється на будівельний майданчик автобетоновозами. Пісок, гравій та щебінь доставляються автотранспортом з кар’єру, який знаходиться на відстані 25 км від будівельного майданчика. Всі інші матеріали доставляються також автотранспортом з бази УВТК, яка знаходиться на відстані 8 км від будівельного майданчика.
5.2.4 Організація поточного будівництва
Одним із напрямків індустріалізації є впровадження поточних методів виробництва. Застосування поточних методів організації будівельного виробництва забезпечує скорочення тривалості спорудження об’єктів, підвищення якості і зниження вартості будівельно-монтажних робіт. Поточним методом будівництва називається такий метод, при якому бригади робітників постійного складу, оснащені відповідним комплектом інструменту і будівельних машин виконують одні й ті ж різнотипні роботи, максимально сумісні в часі на різних фронтах (ділянках або захватках). Отже, поточний метод є прогресивною і ефективною формою організації будівництва.
Для створення будівельного потоку необхідно:
1) розбити складний виробничий процес будівництва об’єкту на складові процеси;
2) розділити роботу між виконавцями і закріпити за ними ці процеси;
3) розділити весь фронт робіт на окремі фронти (ділянки або захватки) і встановити для них тривалість виконання кожного процесу;
4) визначити черговість робіт на індивідуальних фронтах для того, щоб максимально сумістити виконання різнотипних робіт в часі і просторі, тобто здійснити їх технологічну взаємозалежність.
В даному проекті поточний метод будівництва впроваджується таким чином: будівля розбивається на захватки і роботи проектуються поточним методом, починаючи з першої захватки.
Бригади робітників, що виконують певний комплекс робіт, переходять послідовно з однієї захватки на іншу. Необхідно суворо дотримуватись графіка будівництва об’єкту.
5.2.5 Парк будівельних машин і транспорту
Для земляних робіт використовуються такі основні будівельні машини: бульдозер ДЗ-17; екскаватор Е-1252Б. Монтаж конструкцій каркасу виконується баштовим краном КБ-403.Б. Для перевезення великогабаритних вантажів використовується спеціалізований автотранспорт на базі тягача КрАЗ-255Л. Сипучі матеріали перевозяться автосамоскидами марки
КАМАЗ 5511. Бетонна суміш перевозиться автобетонозмішувачем на базі автомобіля КамАЗ 5410.
5.2.6 Виробничі та механізовані установки
Для підвищення продуктивності праці, зменшення трудових витрат при будівництві об’єкту використовують наступні виробничі та механізовані установки :
-бетононасоси марки СБ-101 – призначені для подачі бетону по
спеціальним шлангам до місця укладання;
-фарботерки типу СО-116 – використовують для приготування,
перетирання, розмішування масляних фарб;
-фарбопульти типу СО-205 – для механічного розпилення масляних та
вапняних фарб;
-зварювальні трансформатори дугової зварки СТЗ-24 – використовують
при монтажі конструкцій для зварювання закладних деталей;
-кран Т-108А – використовують для підйому вантажів вагою до 0,5;
-самохідний вібраційний каток ВМП-1 – для ущільнення грунту;
-установка СО-99 – використовується для наклеювання рубероїду;
-самопідйомна люлька ЛС-15-250 – призначена для для утеплення і
штукатурення фасаду;
-установка ПКУ-35М – використовується для грунтовки;
-установка СО-98 – для очищення та перемотки рулонних матеріалів
5.3 Розробка будгенплану
5.3.1 Розрахунок майданчика складів
Норматив виробничих запасів , які підлягають збереженню на складах Рскл визначаємо за формулою:
(5.3.1)
де Рзаг – кількість матеріалів;
Т – тривалість розрахункового періоду за сітковим графіком;
К1 – коефіцієнт нерівномірності постачання матеріалів на склади , для
автомобільного транспорту 1,1;
К2 – коефіцієнт нерівномірного споживання матеріалу приймаємо 1,3;
Тн – норма запасу матеріалів.
Корисну площу складу визначаємо за формулою:
(5.3.2)
де n – норма збереження матеріалу на 1 м2 площі складу.
Загальну площу складу, включаючи проходи, визначаємо за формулою:
(5.3.3)
де , – коефіцієнт використання складу , який характеризує відношення
корисної площі складу до загальної.
5.3.2 Тимчасові дороги та їх типи
Схема руху транспорту і розміщення доріг у плані забезпечує під’їзд у зону дії вантажно – розвантажувальних механізмів, складів, побутових приміщень та інше.
Ширину проїздної частини транзитних доріг прийнято – 6 м та 1,5 м.
Радіуси закруглення доріг визначили, виходячи з маневрових властивостей автомашин і автопоїздів, тобто їх поворотоздатність при русі вперед.
При трасировці доріг відстані додержуються більше мінімальних, м: між дорогою і складською площадкою – більше 1 м; між дорогою і парканом, який огороджує будівельний майданчик, більше 1,5 м.
При в’їзді на будівельний майданчик встановлена схема руху транспортних засобів, а на обочинах доріг і проїздів – добре видимі знаки, які регламентують порядок руху транспортних засобів. Швидкість руху автотранспорту не перевищує 10 км/год на прямих ділянках та 5 км/год на поворотах.
На будгенплані стрілками вказано напрямок руху транспорту по дорогах, чітко відмічені відповідними умовними знаками і надписами в’їзди (виїзди) транспорту, прив’язочні розміри, а також вказані зони місць установки знаків, які забезпечують раціональне і безпечне використання транспорту.
5.3.3 Визначення необхідності в побутових і адміністративних будинках
Для створення нормальних умов праці робітників та ІТР на будівельному майданчику розміщують тимчасові споруди: санітарно-побутові, адміністративні та виробничі приміщення. Їх потребу визначають з розрахунку чисельності персоналу. Число робітників визначають, виходячи з календарного графіка та графіка руху робітників.
Таблиця 5.9 – Розрахунок тимчасових споруд
№п/п Групування та найменування будинків Розрахункова кількість робітників і службовців Значення показника
на 1 працюючого м2 Розрахункова площа Розміри в плані УТС Тип будинку Прйнята площа Висота приміщення Кількість, шт Вартість, грн.
Оди-ниці Загальна
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 побутовий вагончик для чоловіків 30 58,5 9х3 контейнерний металевий "Комфорт" 27 4
- гардеробна 0,9 27
- приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1 30
- Умивальна 0,05 1,5
2 побутовий вагончик для жінок 4 7,8 9х3 контейнерний металевий "Комфорт" 27 1
- гардеробна 0,9 3,6
- приміщення для відпочинку, обігрівання, приймання їжі 1 4
- Умивальна 0,05 0,2
3 виконробська 5 0,48 2,4 6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
4 диспетчерська 5 7 30
9х3 контейнерний металевий
"Комфорт" 27 1
5 Прохідна
6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
6 медпункт та кабінет ТБ
40
0,09 3,6
6х3 контейнерний металевий "Універсал" 18 1
7 туалет для жінок 4 0,09 0,4 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
8 туалет для чоловіків 30 0,086 2,6 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
9 душові на 2 рожка 2 0,43 1 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
10 душові на 4 рожка 4 0,43 1,7 2,4х2,8 збірно-розбірна 6,72 1
5.3.4 Організація водозабезпечення та розрахунок
тимчасового водогону
Потреба у воді підраховується, виходячи з прийнятих методів виконання робіт, із обсягів і терміну їх виконання, і розрахунок ведеться на період будівництва з максимальним водопостачанням.
Сумарні витрати води (л/с) на будівельному майданчику визначаються за формулою:
Qзаг = Qгосп + Qсгп + Qвп + Qпож, (5.3.4)
де Qгосп – розрахункові (максимальні) секундні витрати води на
господарсько – питні потреби, л;
Qсгп – розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні
потреби, л;
Qвп – розрахункові (максимальні) витрати води в секунду на виробничі
потреби, л;
Qпож – розрахункові секундні витрати води на протипожежні потреби.
Розрахункові секундні витрати води на господарсько-питні потреби визначаються за формулою:
(5.3.5)
де b – норма споживання на одного робітника в зміну, b = 20 л/чол.;
N1 – число працюючих у зміну, N1 = 40 чол.;
K2 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води, К2 = 2;
n – число годин роботи в зміну, n = 8,2 год.
Розрахункові секундні витрати води на санітарно-гігієнічні потреби знаходять за формулою:
(5.3.6)
де С – норма витрати води на одну особу, що приймає душ, С = 50 л/чол.;
N2 – число працюючих, які приймають душ у першу зміну, N2 = 31 чол.;
m – час роботи душових установок, m = 45 хвилин.
Розрахункові витрати води в секунду на виробничі потреби обчислюють за формулою:
(5.3.6)
де S – питомі витрати води на одиницю обсягу робіт, Sбет = 300 л/м3, Sкран =
400 л/шт.;
А – загальний обсяг робіт на добу або зміну, Абет = 11,33 м3, Акран = 1 шт;
n1 – кількість годин роботи, до якої віднесена витрата, n1бет = 82 год.,
n1кран=524,8 год.;
K2 = 1,5;
Kнв – коефіцієнт на невраховану витрату води, Kнв = 1,2.
Мінімальна витрата води для протипожежної мети визначається з розрахунку одночасної дії двох струменів із гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто, 5·2 = 10 л/с.
Отже:
Qзаг = 0,054 + 0,574 + 0,0025 + 10 = 10,631 л/с
Розрахунок діаметра труб потрібно робити на періоди найбільш напруженої роботи, тобто, на години максимального водозабору і на час гасіння пожежі. Діаметр (мм) водопровідної напірної мережі можна визначити за формулою:
, (5.3.7)
де v – швидкість руху води по трубах, v=1,5 м/с.
Одержане значення діаметру оругляємо до цілого числа і згідно [26] приймаємо труби діаметром 100 мм.
Мережа тимчасового водопосточання будівельного майданчику влаштовується по змішаній схемі .
Джерело водозабезпечення по схемі – міська мережа .
Пожежні гідранти встановлюємо на трубопроводі , на відстані не менше 60м один від одного.
Водозабірні крани проектуємо із розрахунку радіуса обслуговування гнучким шлангом не більше 100м . Фонтанчики для води влаштовуємо не далі ніж 75м від робочих місць , а також у місцях відпочинку робітників .
При водопостачанні тимчасових будинків та споруд використовуємо труби 1 дюйм .
5.3.5 Організація та розрахунок тимчасового
енергозабезпечення
Проектування тимчасового електропостачання будівництва здійснюється у такій послідовності: проводять розрахунок електричних навантажень, визначають кількість і потужність трансформаторних підстанцій; розміщують на БГП трансформаторні підстанції, силові та освітлюючі мережі, інвентарне електротехнічне обладнання, складають схему електропостачання.
При розробці проекту електропостачання майданчика на стадії ПВР потрібну потужність джерел електроенергії (кВ·А) визначають за формулою:
(5.3.8)
де α – коефіцієнт, який враховує втрати в мережі в залежності від
протяжності, перерізу і т.ін., α=1,1;
К1с, К2с, К3с – коефіцієнти попиту, залежні від кількості споживачів;
Рс – потужність силових споживачів, кВт;
Рт – потужність для технологічних потреб, кВт;
Рс – потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт;
Роз – потужність обладнання зовнішнього освітлення, кВт;
cos φ – коефіцієнт потужності.
Розрахунок потужностей зручно проводити в табличній формі.
Таблиця5.10– Розрахунок потужностей по видах споживачів
Найменування споживачів Обсяг або кількість Норми витрат енергії на одиницю вимірювання, кВт Загальні витрати електроенергії
1 2 3 4
Силові споживачі
Баштовий кран КБ-403.Б 1 32,7 32,7
Зварювальні трансформатори СТЭ-34 потужністю 408 кВ*А, перераховані з врахуванням cos=0,6 Pуст=408*0,6=245 4 61,25 245
Електромеханічний вібратор
ИВ-19 6 0,5 3
Пересувний компрессор СО-45Б 2 4,5 9
Підйомник СПК-100 1 1,68 1,68
Машина для очистки та перемотки рубероїду СО-98 4 1,5 6,0
Компресори для окремих видів робіт 2 4,9 9,0
Підсумок Рс 306,38
Технологічні споживачі
Установки електропрогріву потужністю 500кВт*А перераховані з врахуванням cos=0,85 Pуст=500*0,85=425кВт 4 125 425
Підсумок Рт 425
Внутрішнє освітлення
Контора виконроба, м2 18 0,15 2,7
Склади, м2 100 0,03 3
Побутові приміщення, м2 240,6 0,15 36,09
Підсумок Рсв 41,79
Зовнішнє освітлення
Бетонні роботи, м2 1000 0,05 50
Монтаж конструкцій м2 76,3 0,03 2,29
Охоронне овітлення, шт 12 0,5 6
Підсумок Роз 58,29
Для тимчасового електропостачання будівельних майданчиків найдоцільнішим є використання інвентарних пересувних комплексних трансформаторних підстанцій.
Виходячи з необхідної потужності 543,24 кВт, приймаємо пересувну збірну трансформаторну підстанцію СКТП – 750 потужністю 750 кВ·А.
Охоронне освітлення території (мережа W1 220В) здійснюємо через протектори на щоглах, які розміщені по периметру усього будівельного майданчика з кроком 30 м.
5.3.6 Розрахунок і організація освітлення робочих місць
Кількість прожекторів для освітлення робочих місць будівельників може бути встановлено спрощеним методом через питому потужність за формулою:
(5.3.9)
де р – питома потужність, при освітленні прожекторами ПЗС-35 приймають
р=0,3 Вт/м2;
Е – освітленість, Е=20 лк при монтажі будівельних конструкцій;
S – площа, яка належить освітленню, м2;
Рл – потужність лампи прожектора, при освітленні прожекторами ПЗС-35
Рл = 500 Вт).
Площа освітлення визначається окремо для кожної будівельної конструкції.
При монтажі колон і діафрагм жорсткості S = (30,4 + 2·3,6) + (31,5+2·3,6)= = 76,3 м2 :
n = 0,3·20·76,3/500 = 0,92 ≈ 1 шт.
6 БЖД та ЦО
6.1 Аналіз умов праці та безпека в надзвичайних ситуації робітників на об`єкті
При будівництві житлового будинку для забезпечення безпеки на об’єкті слід дотримуватись нижче зазначених вказівок.
Будівельний майданчик огородити парканом, також огородженню підлягають небезпечні зони навколо споруди при ведені кам'яних робіт.
На в’їзді до будівельного майданчика встановити дорожні знаки, схему руху транспорту, знаки безпеки.
Перед початком земляних робіт організовується водовідвід з території. При роботі у темний період територія будівельного иайданчика освітлюється прожекторами. Газові балони зберігаються під навісом окремо з киснем і горючеми газами з огорожею під замком. Для роботи з машиними та механізмами допускаються робочі не молодші 18 років, які пройшли навчання, інструктаж і медогляд.
При розробці грунту екскаватором в зоні розташування підземних комунікацій дозволяється розпочинати роботи лише з письмового дозволу організацій, які експлуатують ці комунікації. Земляні роботи в безпосередній близькості від підземних комунікацій повинні проводитись під наглядом виконроба або майстра.
При виявленні не передбачених проектом підземних комунікацій, вибухонебезпечних матеріалів або речей, шкідливих газів роботи необхідно негайно припинити до виявлення характеру знайдених споруд, речей або газів, знешкодження них та отримання дозволу на подальше проведення робіт.
Забороняється розробляти грунт способом підкопу.
Виємки, що розробляються в місцях, де мається рух людей або транспорту, повинні бути огороджені.
Грунт, виданий з виємки, необхідно розташовувати на відстані не меньше 0.5 м від брівки. Забороняється встановлення і рух будівельних машин і механізмів в межах призми обвалення грунту.
До початку робіт повинна бути перевірена справність всіх машин і механізмів і для їх встановлення підготовлені робочі майданчики.
Під час роботи екскаватора робітникам забороняється знаходитись під його ковшом або стрілою, проводити будь-які роботи з боку забою.
Однією з найважливіших умов безпечного монтажу фундаментів, фундаментних балок, колон являється правильна експлуатація монтажних кранів, вантажозахоплюючих пристроїв, які забезпечують їх стійкість і надійність.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути встановлений на надійну і ретельно вивіряну основу. Крім того, сталеві канати кранів повинні періодично перевірятись. Стропи, захоплюючі пристрої та інші такелажні пристосування слід періодично випробовувати і при необхідності вибраковувати. Перед початком робіт і в процесі монтажа такелажні пристрої випробовують подвійним навантаженням.
При підйомі вантажів останні беруть на відтяжку, що виключає розкачування вантажа і закручування маси. Однак сам вантаж слід підіймати і опускати в строго вертикальному положенні.
Перед підйомом необхідно перевірити надійність петель для строповки вантажа. Забороняється під час перерв залишати вантаж піднятим.
При вітрі силою більше шести балів монтажні роботи, пов’язані з використанням кранів, необхідно завершити.
При вітрі більше п’яти балів завершують монтаж великих панелей, які мають велику парусність.
Велику увагу при виконанні монтажа слід приділяти електрозварювальним роботам, так як при виконанні цих робіт окрім небезпеки враження струмом існує і пожежна небезпека. Враховуючи це, при виконанні зварювальних робіт слід застосовувати необхідні заходи протипожежної безпеки.
Безпечні умови монтажних робіт багато в чому залежать від стійкості раніше змонтованих конструкцій.
При влаштуванні покрівлі робітники, зайняті приготуванням покрівельних мастик і підготовкою рулонних матеріалів, повинні мати спецодяг, захисні окуляри і респіратори.
Покрівельні мастики необхідно готувати на спеціальних майданчиках, віддалених не меньше ніж на 50 м від вогненебезпечних будов і не меньше ніж на 15 м – від брівки траншеї або котловану. Котли для варки бітумних мастик повинні щільно закриватися кришками, їх слід заповнювати не більше ніж на ¾ об’єму. Біля котла повинен бути комплект протипожежних засобів. Заборонено використовувати відкритий вогонь в радіусі 50 м від місця змішування бітума з органічними розчинниками. При змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в розчинник, а не навпаки.
При роботі з бітумною мастикою необхідно: перед початком роботи перевірити справність бачків та іншого інвентаря; доставку мастики до робочих місць здійснювати в спеціальних бачках із щільно закритими кришками; бачки заповнювати не більше ніж на ¾ їх об’єму.
При роботі на даху робітники повині надівати спецодяг, спецвзуття та запобіжні паски.
Забороняється застосовувати для внутрішнього фарбування свинцеві фарби. Не дозволяється в якості розчинника застосовувати бензин та етилірований бензин.
Вогненебезпечні малярні склади необхідно зберігати тільки в спеціальних вогнестійких приміщеннях.
Приготування малярних складів із шкідливими і вогненебезпечними речовинами повинні вести робітники, які пройшли спеціальне навчання. Робітники мають бути захищені респіраторами, захисними окулярами, нешкідливими миючими засобами, захисними пастами.
При виконанні бетонних робіт необхідно заземляти корпуса вібраторів. При цьому слід мати на увазі, що, не дивлячись на низьку напругу (36 В), при роботі з вібраторами без дотримання вимог техніки безпеки не виключається можливість враження робітників струмом.
в ППР, або в інструкціях по експлуатації; час статичного навантаження приймається не менше 10 хв; результати випробування вважаються задовільними, якщо після них візуально не замічено руйнування деталей, тріщин в елементах та вузлах їх кріплення, а також значних деформацій несучих елементів засобів колективного захисту. За результатами випробувань склсти акт, який зберігається до використання строку експлуатації засобів колективного захисту.
До монтажних та пов’язаних з ними робіт допускаються робочі, що пройшли курс навчання правилам безпеки при веденні монтажних робіт та перевірку знань спеціальною екзаменаційною комісією.
До висотних робіт допускаються монтажники та електрозварювальники, що мають довідку про проходження медичного огляду, який вони проходять двічі на рік. До верхолазних робіт допускаються монтажники, що мають розряд не нижче четвертого та стаж роботи не менше одного року. При верхолазних роботах робочі прикріплюються до міцно встановлених елементів конструкцій за допомогою запобіжних поясів із швидкоз’ємними карабінами. При переході від вузла до вузла конструкції,що монтується робочі прикріплюють карабін запобіжного поясу до натягнутого страхувального тросу.Незалежно від характеру виконуваних робіт усі робочі, що беруть участь у монтажних роботах, повинні носити каски, що запобігають від ушкоджень при падінні предметів з верхніх монтажних горизонтів.
З метою створення необхідних умов для безпечного виконання робіт на будівельному майданчику та будівлі, що монтується, влаштувати попереджувальні написи, виділені небезпечні зони, прорізи огороджені, а робочі місця при виконанні робіт у вечірній час та вночі – повинні бути освітлені.
Для забезпечення необхідної стійкості монтажний кран повинен бути встановлений на надійне та ретельно вивірену основу. Крани на рельсовій ході повинні мати протиугінні пристрої, автоматичний пристрій для обмеження вантажопід’ємності, а сталеві канати повинні періодично перевірятися.
У відповідності з діючими нормами стропи, захвати та інші такелажні пристрої слід періодично перевіряти та при необхідності відбраковувати. Перед початком роботи такелажні пристрої випробують подвійним навантаженням.
При піднятті вантажів останні беруть на відтяжку, однак сам вантаж слід піднімати строго вертикально. Щоб запобігти перевантаження монтажних кранів слід слідкувати за наявністю на збірних елементах маркування із вказанням маси елемента. Перед підняттям необхідно перевірити надійність петель для строповки вантажу. Забороняється під час перерв залишати вантаж у висячому стані.
Особливі міри обережності застосовуються під час вітряної погоди. При вітрі силою шість балів монтажні роботи пов’язані із застосуванням крану слід припинити.
Велика увага приділяється електрозварним роботам, так як при виконанні цих робіт окрім загрози ураження електричним струмом існує і пожежна небезпека.
До електро- та газозварювальних робіт допустити робочі не молодше 18 років, які пройшли навчання, інструктаж та медогляд.
Місця газополум’яних робіт огородити, звільнити від горючих матеріалів, облалнуються засобами колективного та індивідуального захисту, у т.ч. в цих місцях встановлюють ящих з піском, вогнегасник порошкового типу.
В небезпечних зонах зварювальникам потрібно надати наряд-допуск і роботи потрібно виконувати під наглядом інженерно-технічних робітників. Електрозварювальні аппарати повинні підключаються електриком і обов’язково заземлюються.
Роботи по влаштуванню покрівель слід починати після перевірки справності несучих та огороджуючих конструкцій даху. Робочі повинні бути забезпечені спецодягом, не ковзким взуттям та запобіжними поясами.
При складуванні на даху матеріалів необхідно приймати міри проти їх зізковзування та здування вітром. По закінченні зміни усі матеріали та інструменти слід прибрати або надійно закріпити. Зкидувати з покрівлі інструменти та матеріали забороняється, а зона можливого їх падіння повинна бути огороджена.
Особлива обережність повинна дотримуватись при виготовленні та нанесенні гарячих мастик. Бітумоварочні котли повинні заповнюватися не біль ніж на ¾ їх місткості та при варкі повинні закриватися кришками. При нанесенні мастик робочий повинен знаходитися з навітряної сторони. Переносити гарячі мастики в бачках по драбинах не допускається.До початку штукатурних робіт всі прорізи скляться або закриваються. Роботи проводяться лише в тих приміщеннях, де є опалення та вентиляція.
При виконанні штукатурних робіт та в процесі просушування штукатурки в приміщеннях необхідно підтримувати температуру в межах від 10С до 20С.
Приготування, транспортування та зберігання штукатурного розчину в зимовий час повинно бути організовано таким чином, щоб при нанесенні на поверхню, що оштукатурюється він мав температуру не нижче 8С.
До малярних робіт з речовинами 1-го та 2-го класу шкідливості не допускаються підлітки та жінки.
Приміщення необхідно забезпечити ветиляцією. При застосуванні легкозаймистих речовин передбачити засоби по пожежній безпеці. Працювати в приміщенні повинно не менше 2-х робітників.
6.2 Техніка безпеки та охорона праці при дуговому зварюванні
При виконанню робіт, пов'язаних з дуговим зварюванням, можливі наступні небезпеки для життя й здоров'я робітників:
- ураження електричним струмом;
- ураження променями дуги очей й відкритих поверхонь шкіри;
- порізи, які можливі в процесі підготовки виробів до зварювання й під час самого зварювання;
- опіки від розбризкування крапель розплавленого металу й шлаків;
- отруєння шкідливими газами;
- пожежі через розплавлений метал і шлаків.
Ураження електричним струмом
Ураження електричним струмом виникає при замиканню електричного ланцюга зварювального апарата через людське тіло.
Причинами виникнення такого замикання можуть бути:
- недостатня електрична ізоляція зварювальних проводів і апаратів;
- поганий стан спецодягу й взуття зварника;
а також ряд інших факторів,
Залежно від розміру електричного струму який проходить через людину при замиканні, можливі наступні травми (при частоті струму 50 Гц):
- при струмі 0,6-1,5 мА - легкого тремтіння рук;
- при 5-7 мА - судороги в руках;
- при 8-10 мА - судороги й сильні болі в пальцях і кистях рук;
- при струмі 20-25 мА - параліч рук, труднощі подиху;
- при струмі 50-80 мА - параліч подиху;
- при струмі 90-100 мА - параліч подиху, а при тривалості впливу більш 3с - параліч серця;
- при струмі 3000 мА й тривалості впливу більш О,1 с - параліч подиху й серця, руйнування тканин тіла.
Отже, смертельної потрібно вважати величину струму порядку 100 мА або 0,1 А,
Якщо електричний струм має частоту понад 500 Гц, його небезпечний вплив істотно слабшає.
Вплив електричного струму суттєво залежить від величини опору людського тіла, яке в різних частинах має різну величину. Наприклад, найбільший опір має суха шкіра, її верхній шар, у якому немає кровоносних судин.
Опір тіла залежить від внутрішніх умов (утома, психологічна пригніченість і ін.) і зовнішніх умов (температура, вологість, загазованість і ін.).
При напрузі електричного струму більш 100 В відбувається пробій верхнього шару шкіри, що спричиняє загальне зменшення опору тіла.
При визначенні умов електробезпечності опір тіла вважають рівним 1000-2000 Ом залежно від величини напруги.
Безпечним уважається напруга, рівна 12 В, а при роботі в сухих, опалювальних і вентильованих приміщеннях - 36 В.
Захист від поразки електричним струмом
Для захисту зварника від поразки електричним струмом слід дотримуватися наступні умов:
- надійно заземлювати корпус джерела дуги і виріб, що зварюється;
- не використовувати контур заземлення для зворотного проведення;
- надійно ізолювати рукоятку електродотримача;
- працювати в сухому й міцному спецодязі й рукавицях (черевики зварника не повинні мати в підошві металевих цвяхів і шпильок);
- припиняти роботу при дощі й сильному снігопаді;
- не робити самому ремонт устаткування й апаратури (таку роботу повинен робити електрик);
Заземлення
Захисне заземлення - це з'єднання металевим проведенням частин електричного обладнання із землею.
Земля використовується як провідник у ланцюзі замикання в аварійному режимі роботи. При правильно виконаному заземленні електроустаткування утворюються дві паралельні електричні галузі: одна з невеликим опором (3-4 Ом), а інша, у яку входить людей, з більшим опором (2000 Ом). Тому при випадковім торканні тіла людину об корпус джерела струму, який знаходиться під напругою, струм через тіло людини практично не піде.
Заземлення виконується різними способами залежно від величини напруги й системи електропостачання (з ізольованої нейтраллю або із глухо заземленої нейтраллю).
На рис. 7.1 наведена схема підключення зварювального трансформатора у випадку харчування його від мережі із глухо-заземленою нейтраллю. На схемі показане, що для харчування однофазного зварювального трансформатора використовується трижильний шланговий кабель, прокладений від пункту підключення до вступної коробки трансформатора. Третя жила кабелю приєднує одним кінцем до корпуса пункту підключення, а іншим - до заземлюючого болта на корпусі трансформатора. Затиск обмотки низької напруги приєднується до деталі, що зварюється, і одночасно заземлює металевим провідником - до заземлюючого болта на корпусі зварювального трансформатора.
На пересувних зварювальних установках використовують переносні заземлені обладнання.
З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами або затискачами.
Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи занулення, а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання.
Використання заземлювальних провідників розподільчих пристроїв як зворотнього проводі для зварювальних установок може призвести до відгалужування струму на металеві оболонки розташованих поблизу контрольних кабелів, їх пошкодження та помилкової роботи релейного захисту. Помилкова робота релейного захисту може бути спричинена також появою різниці потенціалів між заземленими точками кіл релейного захисту під час роботи зварювальних установо
Забороняється подавати напругу до виробу, який зварюється, через систему послідовно з'єднаних металевих стрижнів, рейок чи будь-яких інших предметів.
Перед початком електрозварювальних робіт необхідно зовнішнім оглядом перевірити справність ізоляції зварювальних проводів та електродотримачів, а також надійність з'єднання усіх контактів.
Проводи, підключені до зварювальних апаратів, розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у місцях зварювальних робіт, повинні бути надійно ізольовані, а в необхідних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічної дії.
У разі пошкодження ізоляції проводів їх слід замінити або помістити в резиновий шланг.
Забороняється користування електродотримачами, у яких порушена ізоляція держаків. Держаки електродотримачів мають бути виготовлені із негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
Забороняється застосування саморобних електродотримачів.
Струмовідні частини електродотримача мають бути ізольовані, крім того, має бути забезпечений захист від випадкового дотику до них рук зварювальника чи виробу, що зварюється.
Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і навколишнього повітря на ділянці, що охоплюється рукою зварювальника за номінального режиму роботи електродотримача, має бути не більше 40 °С.
Допускається застосовувати для зварювання постійним струмом електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки. В цьому разі її конструкція повинна виключати можливість створення струмовідних містків між зовнішньою поверхнею рукоятки та деталями електродотримача, що перебувають під напругою, та безпосереднього контакту зі струмовідними деталями під час охоплення рукоятки. На електродотримачі має бути попереджувальний надпис «ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ».
Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мереж.
Схема приєднання декількох джерел зварювального струму під час роботи на одну зварювальну дугу має унеможливлювати виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного із джерел зварювального струму.
Напруга холостого ходу джерел струму для дугового зварювання в разі нормальної напруги мережі не повинна перевищувати:
-80 В ефективного значення - для джерел змінного струму ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;
-140 В ефективного значення - для джерел змінного струму автоматичного зварювання;
-100 В середнього значення — для джерел постійного струму.
Одно та багато постові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками чи автоматичними вимикачами з боку живильної мережі. Установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення зварювального струму (амперметром або шкалою на регуляторі струму). Багатопостові зварювальні агрегати крім захисту з боку живильної мережі повинні також мати і автоматичний вимикач чи контактор (для підключення джерела струму до розподільчої цехової мережі) у загальному проводі зварювального кола та запобіжника на кожному проводі до зварювального поста.
Для запобігання займанню електропроводів та зварювального обладнання слід правильно добирати переріз кабелів за значенням струму, ізоляцію кабелів за робочою напругою та плавкі вставки запобіжників за гранично допустимим струмом.
Приєднання до мережі живлення та відключення від неї зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.
Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму
У першу чергу необхідно від'єднати від потерпілого провід зі струмом. Це можна зробити за допомогою сухої дошки, гілки й т.п. Ще краще - якщо є така можливість, - відразу виключити рубильник або запобіжники.
Потерпілому необхідно забезпечити приплив свіжого повітря й повний спокій. При відсутності подиху й пульсу слід негайно почати штучне дихання.
У кожному разі при поразках електричним струмом необхідно якомога раніше викликати лікаря.
Поразка електричним струмом може викликати клінічну (уявну) смерть. Стан клінічної смерті триває 4-12 хвилин. У цей час людей можна повернути до життя наданням медичної допомоги, штучного дихання або ж непрямого масажу серця.
Слід знати, що констатувати смерть може тільки лікар, тому допомога потерпілому слід надавати безупинно до моменту прибуття лікаря.
Штучне дихання
Якщо процедура штучного дихання почата на першій хвилині, то результат нещасного випадку, як правило, сприятливий.
Потерпілого укладають на живіт. Потім необхідно забезпечити приплив свіжого повітря, розстебнути комір, пояс і інші частини одягу, які можуть утрудняти кровообіг і подих. Також потрібно витягнути язика, який при паралічі западає в гортань і перекриває дихальні шляхи. Одна людина повинна утримувати язик пальцями через носову хустку, два інших - робити штучне дихання. Для цього лікті потерпілого переміщають від нижніх ребер до маківки голови. Лікті необхідно переміщати паралельно землі й робити легке натискання ліктями на середину ребер. Число рухів ліктями повинне бути дорівнює числу власних глибоких подихів.
У наш час широко розповсюджений спосіб штучного дихання "рот у рот". При цьому способі повітря вдувається безпосередньо в рот постраждалого, який повинен лежати на спині. При цьому під лопатки йому підкладається м'який валик (наприклад, з одягу), а голова відкидається назад. Що виявляє допомогу робить глибокий вдих, потім щільно (через носову хустку або марлю) притискає свій рот до рота потерпілого й із силою вдмухує повітря. У цей момент ніс постраждалого повинен бути затиснутий. Після вдмухування повітря рот і ніс потерпілого звільняють. Вдмухування повинні проводитися кожні 5-6 сек. Спосіб штучного дихання "рот у рот" є більш ефективним, ніж ручний, тому що при кожнім вдмухуванні в легені потерпілого надходить в 3-4 рази більше повітря.
Ураження зору
Електрична зварювальна дуга виділяє три різновиди випромінювань: світлове, інфрачервоне й ультрафіолетове.
Світлові промені зварювальної дуги здатні засліплювати, оскільки їх яскравість в 10000 раз перевищують припустиму яскравість для ока. Через деякий нетривалий час ослаблення зору від впливу світлових променів проходить.
Інфрачервоне випромінювання може викликати ушкодження очей тільки при тривалому впливі. Це ушкодження приводить до такого захворювання як катаракту (помутніння) кришталика й може приводити до повної або довготривалої втрати зору. У зварників таке захворювання зустрічається рідко.
Ультрафіолетове випромінювання навіть при короткочасному впливі на невеликій відстані викликає захворювання очей - так звану електрофтальмію (світлобоязнь). Основні симптоми захворювання - різь в очах, сльозотеча, тимчасове ослаблення зору. Симптоми з'являються через кілька годин після опромінення. Електрофтальмію можна вилікувати протягом 2-3 днів за допомогою крапель "Альбуцид" або цинкових крапель. Можна застосувати також промивання слабким чаєм і холодні компреси.
Захист органів зор
Електрозварювачі повинні працювати зі світлофільтрами, які затримують і поглинають випромінювання дуги. Світлофільтри вибираються відповідно до потужності дуги (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Характеристика світлофільтрів
Сила зварного току, а Марка
світлофільтра Класифікаційний номер Марка
скла
30—75
75—200
200—400
Більше 400
Е=1
Е=2
Е=3
Е=4
9
10
11
12
ТС-3
ТС-3
ТС-3
ТС-3
Вибір типу світлофільтра залежно від потужності зварювальної дуги типу світлофільтра залежно від потужності зварювальної дуги
Світлофільтри мають розміри стекол 52x102 мм. Скло світлофільтрів зовні охороняється звичайним склом , яке змінюють в міру забруднення.
Отруєння шкідливими газами й пилом
При сильному забрудненні повітря зварювальним пилом з окисю і ін. з'єднань марганцю, вуглецю, азоту, хлору, фтору й т.п. можливе отруєння зварника.
Ознаками отруєння звичайно є наступні симптоми: нудота, запаморочення, головний біль, слабість, блювота, хекання й інші. Отруйні речовини здатні відкладатися в різних тканинах організму людину й викликати хронічні захворювання.
Для боротьби із забрудненням повітря проводяться наступні заходи:
- використання респіраторів, а в окремих випадках і протигазів;
- використання обладнань, що забезпечують приплив свіжого повітря через електродотримача або шолом і ін.
Опіки
При виконанні зварювальних робіт розплавлений метал і шлаки розприскуються. Ці бризи можуть потрапити на незахищену шкіру зварника або на одяг і викликати опіки. Щоб забезпечити захист зварника від опіків, він повинен бути забезпечений спеціальним одягом, від опіків , що не прогоряє, спеціальним взуттям, рукавицями й головним убором.
У місцях виробництва зварювальних робіт повинні перебувати різні засоби пожежогасіння: ящик з піском, підведена вода, вогнегасники і т.д.
Електродотримачі
Електродотримачі слугують для затиснення електродів і підведення до них зварювального струму. Електродотримач повинен задовольняти наступним вимогам:
- забезпечення швидкого й надійного закріплення електрода;
- невелика маса (до 0,5 кг);
- зручність у роботі;
- надійність ізоляції від електричного струму;
- надійність ізоляції від нагрівання;
- забезпечення найбільш повного розплавлювання електродів;
- забезпечення міцного приєднання зварювального проводу й надійного електричного контакту.
Існує кілька типів електродотримачів для ручного дугового зварювання (мал. 18): вилочні, пружинні, затискні і т.д. У деяких електродотримачах для підвищення безпеки роботи передбачене ручне або автоматичне відключення струму в момент припинення процесу зварювання.
Електродотримачі, крім поділу на типи за конструктивною схемою, підрозділяються на три групи залежно від сили зварювального струму:
I тип - для сили струму до 125 А;
II тип - 125-315 А;
III тип - від 315 до 500 А.
Електродотримач повинен витримувати без ремонту витрату 8000 електродів. Час зміни електрода не повинно преревищувати більше 4 сек. На рис. 7.3 наведена конструкція електродотримача із системою ручного відключення струму, на рис.7.4 - електродотримачі з поздовжньої й поперечної пружинами для затиску електродів.
6.3 Планування заходів з цивільного захисту для робітників на об`єкті
Цивільна оборона призначена для виконання гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і надання допомоги від наслідків воєнних дій або лих, а також для створення умов, необхідних для його виживання.
Такими завданнями є:
* оповіщення;
* евакуація;
* забезпечення захисними спорудами і їх устаткуванням;
* проведення заходів щодо світломаскування;
* рятувальні роботи;
* медичне обслуговування, що включає першу медичну допомогу, а також релігійну допомогу;
* боротьба з пожежами;
* виявлення і визначення небезпечних районів;
* знешкодження й інші подібні види захисту;
* термінове забезпечення житлом і харчуванням;
* термінове надання допомоги у встановленні і підтримці громадського порядку в районах лиха;
* термінове відновлення необхідних комунальних служб;
* термінове поховання трупів;
* надання допомоги в збереженні об'єктів, необхідних для виживання.
Серед захисних заходів Цивільної оборони, здійснюваних завчасно, особливо важливе значення займає організація оповіщення органів Цивільної оборони, формувань ЦО і населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації.
Особливого значення оповіщення набуває у випадку раптового виникнення надзвичайної ситуації мирного чи воєнного часу, воно значно знижує втрати людей.
Для забезпечення оповіщення використовуються засоби оповіщення:
* засоби зв'язку (телефони, телебачення, радіо);
* технічні засоби масової інформації (телевізори, радіоприймачі);
- електросирени;
* допоміжні засоби;
Основними завданнями захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру є:
- здійснення комплексу заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру;
- забезпечення готовності і контролю "за станом готовності до дій і взаємодії органів управління в цій сфері, сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і реагування на них.
Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру здійснюється за принципами:
* пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей та навколишнього середовища;
* безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;
* вільного доступу населення до інформації про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
* особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дії у надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру;
* обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру і мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
* врахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;
* максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та реагування на них.
В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту є евакуація населення і розміщення його в зонах, безпечних для проживання людей і тварин.
Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах, розташованих у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, у районах виникнення стихійних лих, аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей).
У залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру, може бути проведена загальна чи часткова евакуація населення тимчасового чи безповоротного характеристик.
захисту органів дихання і шкіри.
Організаційні підприємства
Для забезпечення стійкості роботи об’єкта в надзвичайних ситуаціях організовується служба цивільної оборони. Начальник штабу є начальник будівельної організації.
На підприємстві створюються такі служби:
оповіщення та зв’язку;
медслужба ;
курси першої медичної допомоги;
служба протирадіаційної та протихімічного захисту;
служба охорони громадського порядку;
протипожежна служба;
аварійно-технічна служба;
транспортна служба.
На підприємстві розробляється план по ліквідації наслідків, проводиться навчання.
Необхідно збільшити сейсмічність до 6 балів. При землетрусах створюються пункти харчування , ставлять намети , забезпечується тимчасове постачання водою та тимчасова каналізація. При снігопадах забезпечується очищення даху будинку та шляхів. Завжди необхідно працювати разом з метеослужбою. В воєнний період використовувати сховища та протирадіаційні укриття. Для зменшення наслідків аварії робиться дублювання інженерних мереж. На підприємстві створюються системи зовнішнього та внутрішнього пожежогасіння.
Список використаної літератури
1. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Захист від небезпечних кліматичних впливів. Будівельна кліматологія. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011.
1. ДБН В.1.2-2:2006 Системи надійності та безпеки в будівництві. Навантаження і впливи. Проектування будівельних конструкцій (зі змінами № 1, 2). – К.: Мінрегіон України, 2006.
1. ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій. – К.: Мінрегіон України, 2019.
1. ДСТУ Б А.2.4-6:2009 Система проектної документації для будівництва. Правила виконання робочої документації генеральних планів. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
1. ДБН В.2.2-15:2019 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення. – К.: Мінрегіон України, 2019.
1. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції із важкого бетону. Правила проектування. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.ДСТУ Б В.2.7-137:2008 Будівельні матеріали. Блоки з ніздрюватого бетону стінові дрібноштучні. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
1. ДСТУ Б В.2.7-8:2014 Будівельні матеріали. Плити пінополістирольні. Технічні умови. – К.: Мінрегіон України, 2015.
1. ДСТУ Б В.2.7-61:2008 Будівельні матеріали. Цегла та камені керамічні рядові і лицьові. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
1. ДСТУ EN 14351-1:2020 Вікна та двері. Стандарт на продукцію, експлуатаційні характеристики. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2020.
1. ДСТУ Б В.2.6-11:2011 Конструкції будинків і споруд. Двері металеві протиударні вхідні в квартири. Загальні технічні умови. – К.: Мінрегіон України, 2012.
1. ДСТУ Б В.2.6-55:2008 Конструкції будинків і споруд. Перемички залізобетонні для будівель з цегляними стінами. Технічні умови. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
1. ДБН В.2.6-220:2022 Покриття будівель і споруд. – К.: Мінрегіон України, 2022.
1. ДСТУ Б В.2.7-101-2000 Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Загальні технічні умови. – К.: Держбуд України, 2001.
1. ДБН В.2.6-22:2001 Улаштування покриттів підлог у житлових і суспільних будівлях. Технічні вимоги та правила виконання робіт. – К.: Держбуд України, 2001.
1. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва. Основні вимоги. – К.: Мінрегіон України, 2017.
1. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування. – К.: Мінрегіон України, 2013.
1. ДБН В.2.6-31:2021 Теплова ізоляція будівель. – К.: Мінрегіон України, 2021.
1. ДСТУ 8943:2019 Труби сталеві електрозварні прямошовні. Технічні умови. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
1. ДБН В.2.5-23:2010 Інженерне обладнання будинків і споруд. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2010.
1. Клименко Є. В. Кам’яні та армокам’яні конструкції : підручник. Київ : Центр навчальної літератури, 2021. 308 с.
1. Барабаш М. С., Назаренко Ю. В. Чисельні методи розрахунку будівельних конструкцій : навч. посіб. Київ : Каравела, 2022. 264 с.
1. Бліхарський З. Я. Залізобетонні конструкції : підручник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2020. 420 с.
1. Вахненко П. Ф. Інженерні мережі та обладнання будівель : навч. посіб. Київ : Вища школа, 2019. 315 с.
1. Розрахунок і проектування металевих конструкцій : навч. посіб. / за ред. В. О. Ковтуненка. Київ : ІНКОС, 2023. 380 с.
1. Організація будівельного виробництва. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту бакалавра для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» денної та заочної форм навчання / Уклад. : О. В. Григор, В. М. Снісаренко. Черкаси : ЧДТУ, 2024. 45 с.
1. Розрахунок будівельних конструкцій з використанням програмних комплексів. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт / Уклад. : С. А. Демиденко. Черкаси : ЧДТУ, 2023. 32 с.
1. Проектування фундаментів мілкого закладення та палевих фундаментів. Методичні вказівки / Уклад. : М. П. Колісник. Черкаси : ЧДТУ, 2025. 40 с.
1. ДБН В.2.1-10:2018 Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. – К.: Мінрегіон України, 2018.
1. ДСТУ 3760:2019 Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій. Загальні технічні умови. – К.: ДП «УкрНДНЦ», 2019.
1. ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва. – К.: Мінрегіон України, 2016.
1. ДБН А.3.2-2:2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009.
1. Розрахунок залізобетонних конструкцій за ДБН В.2.6-98:2009: Довідковий посібник / За ред. докт. техн. наук, проф. А. Б. Голишева. – К.: Логос, 2011.
1. Методичні вказівки до виконання дипломних та курсових проєктів з дисциплін будівельного циклу (Організація будівництва, Основи та фундаменти) для студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» / Укладачі: [Вкажіть актуальних авторів вашого ВНЗ] – К.: [Назва вашого університету], 2022–2025 рр.
1. Розрахунково-обчислювальний комплекс та програмне забезпечення для ТІМ (Технологій інформаційного моделювання) та скінченно-елементного аналізу: ПК LIRA-SAPR 2024 / ПК МОНОМАХ-САПР. (Замість старої версії Ліра 9.4)
Додаток 1
Рисунок 6.1 Схема підключення зварювального трансформатора
с живленням від мережі із глухозаземленою нейтраллю:
1 - пункт підключення, 2 - зварювальний трансформатор, 3 - електродотримача, 4 - виріб, що зварюється, 5 – трижильний провід із заземлюючою жилою, 6 - первинна обмотка трансформатора, 7 - вторинна обмотка трансформатора, 8 - заземлюючий болт на корпусі трансформатора й на пункті підключення, 9 - до нульового проводу мережі
Рисунок 6.2 Конструктивні схеми електродотримачів для ручного дугового зварювання: а- вилочні, б - пружинні, в - затискні,
г – без гакові, д - двохелектродні, е - зі стопорним кільцем
Рисунок 6.3 Електротримач, обладнаний системою ручного відключення струму