Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10179| Назва: | ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ ПРИ ВІДВЕДЕННІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ОРЕНДУ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ |
| Автори: | Волонтир, Аліна Вікторівна Горюшин, Віктор Сергійович |
| Ключові слова: | відвдення земельної ділянки;тедекомунікаційна інфраструктура;топографо-геодезичні роботи;кадастрова зйомка |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | У кваліфікаційній роботі розглянуто теоретичні, нормативно-правові та практичні аспекти виконання топографо-геодезичних робіт при відведенні земельної ділянки для будівництва об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Досліджено роль топографо-геодезичних робіт у процесі землеустрою, проаналізовано особливості відведення земельних ділянок під об’єкти електронних комунікацій та нормативно-правове забезпечення геодезичної діяльності в Україні. У роботі наведено характеристику території дослідження, виконано аналіз існуючого землекористування та кадастрових даних земельної ділянки з кадастровим номером 7121210100:01:002:1377, розташованої у м. Звенигородка Черкаської області. Обґрунтовано вибір методів проведення інженерно-геодезичних вишукувань, наведено характеристику використаного геодезичного обладнання та програмного забезпечення. Практична частина роботи присвячена виконанню підготовчих, польових і камеральних робіт. Проведено топографічне знімання території в масштабі 1:500 із застосуванням GNSS-приймача South Galaxy G2. За результатами виконаних вимірювань створено цифровий топографічний план місцевості, визначено координати характерних точок земельної ділянки для подальшого проєктування об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків та графічних матеріалів. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10179 |
| Розташовується у зібраннях: | 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ Горюшин.pdf Restricted Access | 2.39 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 1.1. Сутність та значення топографо-геодезичних робіт при відведенні земельних ділянок Створення топографічних карт місцевості, підтримання їх актуальності та виконання інших топографо-геодезичних і картографічних робіт мають важливе значення як для військової, так і для цивільної сфер діяльності. Такі роботи широко використовуються у будівництві, геології, транспортній галузі та багатьох інших напрямах. Достовірна картографічна інформація про місцевість і особливості ландшафту також відіграє важливу роль у сфері земельних відносин, оскільки застосовується для визначення умов раціонального та безпечного використання земельних ресурсів, аналізу їх характеристик, а також розподілу між власниками та користувачами. Топографо-геодезичні та картографічні роботи (далі — ТГК роботи) являють собою комплекс робіт, пов'язаних із дослідженням земної поверхні для отримання, створення та оновлення топографічних, геодезичних і картографічних матеріалів, а також відповідної продукції. Відповідне визначення наведене у статті 1 Закону України від 23.12.1998 №353-XIV [2]. ТГК роботи поділяються на роботи загальнодержавного та спеціального призначення. Координацію та організацію виконання загальнодержавних робіт здійснює уповноважений орган виконавчої влади — Державна служба України з геодезії, картографії та кадастру. До робіт спеціального призначення належать [15]: – забезпечення кадастрової діяльності (створення геодезичних мереж, картографічної основи, систем координат тощо); – забезпечення містобудівної діяльності (підготовка матеріалів для планування територій, проєктування та будівництва); – створення геоінформаційних систем; – розроблення тематичних карт, планів і атласів; – виконання спеціальних геодезичних і топографічних досліджень; – проведення науково-дослідних робіт у відповідній сфері. Отже, ТГК роботи мають важливе значення як при вирішенні питань окремих земельних ділянок, так і під час створення містобудівної документації та ведення Державного земельного кадастру. Однією з найбільш поширених сфер їх використання є оформлення прав на земельні ділянки. Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України [1], земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав лише після її формування. Без встановлення меж, визначення площі, координат поворотних точок та місця розташування неможливо чітко визначити конкретну земельну ділянку як об'єкт земельних правовідносин. Саме тому одним із початкових етапів оформлення права власності чи права користування є проведення ТГК робіт під час розроблення проєкту землеустрою. Геодезичні роботи у сфері землеустрою та кадастру мають важливе значення у процесі формування земельних ділянок. Проведення ТГК робіт є одним із складових елементів землеустрою відповідно до статті 184 Земельного кодексу України [1]. Без їх виконання створення нової земельної ділянки є неможливим. Такі роботи є складовою системи заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин, забезпечення раціонального використання земель та їх охорону. Кожна земельна ділянка як природний ресурс і як об'єкт цивільних прав повинна проходити процедуру землеустрою. Це необхідно для визначення її меж, встановлення основних характеристик та можливих обмежень щодо використання. Проєкт землеустрою являє собою комплекс технічної, проєктної та економічної документації, що містить обґрунтування заходів щодо використання й охорони земельних ресурсів. Його розроблення здійснюється у випадках формування земельної ділянки, зміни її цільового призначення, а також при поділі або об'єднанні земельних ділянок. Для визначення меж земельної ділянки на місцевості та внесення необхідних відомостей до Державного земельного кадастру розробляється технічна документація із землеустрою. Крім цього, передбачені й інші види документації, зокрема щодо встановлення меж частин земельних ділянок, їх поділу або об'єднання. Документація із землеустрою включає текстову та графічну частини. Текстова частина містить опис порядку виконання топографо-геодезичних робіт і технічного забезпечення, яке використовувалося під час їх проведення. Графічна частина відображає межі земельних ділянок та інші об'єкти, які підлягають внесенню до кадастру. Проєкти землеустрою обов'язково містять матеріали геодезичних вишукувань, а технічна документація включає результати топографо- геодезичних робіт. Одним із ключових документів у складі таких матеріалів є кадастровий план земельної ділянки. Розроблення документації із землеустрою здійснюється юридичними особами або фізичними особами-підприємцями, які мають відповідне технічне забезпечення та сертифікованих інженерів-землевпорядників. Вони несуть відповідальність за проведення топографо-геодезичних робіт і якість отриманих результатів. 1.2. Особливості відведення земель під об’єкти телекомунікаційної інфраструктури (будівництво об’єкту TUQ 2949) в межах населеного пункту Відведення земельних ділянок під об’єкти телекомунікаційної інфраструктури в межах міських територій має певні особливості, які пов’язані з вимогами чинного законодавства, обмеженістю вільних територій та необхідністю інтеграції таких об’єктів у вже сформоване міське середовище. На відміну від інших видів забудови, розміщення телекомунікаційних споруд потребує врахування не лише земельних і містобудівних умов, а й технічних вимог до функціонування об’єкта. Правове регулювання процедури відведення земельних ділянок для розміщення телекомунікаційної інфраструктури здійснюється відповідно до положень Земельного кодексу України [1], Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» [4], Закону України «Про електронні комунікації» [5], Закону України «Про землеустрій» [3], а також Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури» [6], який суттєво спростив процедуру землевідведення для відповідних об’єктів. Об’єкти типу TUQ 2949, до яких належать базові станції та антенно- щоглові споруди, як правило, не потребують значних площ земельних ділянок, проте характеризуються підвищеними вимогами щодо вибору місця розташування. Вибір земельної ділянки здійснюється з урахуванням положень містобудівної документації, зокрема генерального плану населеного пункту, плану зонування території та інших документів, а також наявності інженерних мереж і можливих обмежень щодо використання земель. Процес відведення земельної ділянки передбачає виконання ряду послідовних етапів, серед яких важливе місце займає розроблення проєкту землеустрою, проведення топографо-геодезичних робіт, встановлення меж ділянки та визначення відповідних обмежень у її використанні, таких як охоронні зони або санітарні вимоги. У міських умовах особливо важливим є забезпечення можливості доступу до об’єкта та його гармонійне поєднання з існуючою забудовою. Важливі зміни щодо спрощення процедури землевідведення були внесені сучасним законодавством. Зокрема, Президентом України було підписано Закон України №4321-IX від 25.03.2025 р. [6], який спрямований на спрощення порядку оформлення земельних ділянок для будівництва телекомунікаційної інфраструктури. Основними положеннями цього закону визначено: • скорочення терміну оформлення земельних ділянок до 3 місяців; • можливість законного використання пересувних базових станцій; • право розміщення інфраструктури на умовах сервітуту; • продовження перехідного періоду для просторового планування до 2028 року. Запровадження таких змін створює додаткові можливості для розвитку мобільного зв’язку та доступу до мережі Інтернет у територіальних громадах, у тому числі в сільській місцевості. Крім того, спрощення процедури відведення земельних ділянок сприяє прискоренню розвитку цифрової інфраструктури в містах. Процедура відведення земельної ділянки в межах населеного пункту складається з декількох основних етапів. Спочатку здійснюється вибір земельної ділянки з урахуванням містобудівної документації, зокрема генерального плану населеного пункту, детального плану території та плану зонування. При цьому важливо забезпечити відповідність функціональному призначенню території та врахувати встановлені обмеження щодо використання земель. Наступним етапом є розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У складі проєкту проводяться топографо-геодезичні роботи, визначаються межі ділянки, її площа та кадастровий номер, а також встановлюються існуючі обмеження у використанні земель, зокрема охоронні зони інженерних мереж і санітарні розриви. Для об’єктів телекомунікаційної інфраструктури додатково враховується електромагнітний вплив та необхідність дотримання санітарних норм. У межах міської забудови важливим фактором є забезпечення сумісності нового об’єкта з існуючою інфраструктурою. Для цього проводиться аналіз щільності забудови, транспортної доступності, наявності інженерних комунікацій та можливостей підключення до електромереж. Для об’єкта TUQ 2949 також важливо забезпечити безперешкодний доступ для виконання технічного обслуговування. Окрему увагу приділяють процедурі погодження документації. Проєкт землеустрою підлягає погодженню з органами місцевого самоврядування, органами містобудування та архітектури, а також іншими установами, які беруть участь у цьому процесі. У разі розміщення об’єкта в межах охоронних зон або територій з особливими умовами використання земель перелік необхідних погоджень може збільшуватися. Після погодження проєктної документації здійснюється державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та оформлення речових прав на неї. Для об’єктів телекомунікаційної інфраструктури найбільш поширеною формою землекористування є оренда земельної ділянки, що дозволяє забезпечити ефективне використання земельних ресурсів без вилучення земель із комунальної власності. Отже, процес відведення земельних ділянок під об’єкти телекомунікаційної інфраструктури, зокрема для будівництва об’єкта TUQ 2949, має комплексний характер та потребує врахування містобудівних, технічних і нормативно-правових вимог. Дотримання зазначених умов забезпечує раціональне використання земельних ресурсів та сприяє розвитку сучасної інженерної й цифрової інфраструктури. 1.3. Нормативно-правове регулювання землеустрою та геодезичної діяльності в Україні Правові та організаційні засади виконання польових геодезичних робіт під час розроблення проєктів землеустрою визначаються чинною нормативно- правовою базою України. Вона регламентує порядок виконання, контролю та приймання робіт, а також встановлює вимоги до якості геодезичної продукції. Керуючись Законом України «Про землеустрій», розробниками документації можуть бути юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які мають відповідні кваліфікаційні сертифікати [3]. Геодезичні та картографічні роботи виконуються відповідно до державних стандартів і технічних вимог, а матеріали топографо-геодезичних вишукувань є основою для подальших розрахунків і прийняття проєктних рішень. Під час відведення земельної ділянки виконуються топографо- геодезичні роботи, основним завданням яких є визначення та закріплення меж ділянки на місцевості. Для цього встановлюються координати поворотних точок, закріплюються межові знаки та формується технічний звіт, який входить до складу проєкту землеустрою. Матеріали польових вимірювань, зокрема плани, схеми, журнали та координати точок, є складовою документації й підлягають обов'язковому зберіганню. Важливе значення має Закон України «Про Державний земельний кадастр» [8], який визначає вимоги щодо точності геодезичних вимірювань та достовірності даних, що вносяться до кадастру. Помилки на етапі польових вимірювань можуть призвести до неправильного визначення меж земельної ділянки та виникнення юридичних наслідків для землевласників або землекористувачів. Також важливу роль відіграють методики визначення меж земельних ділянок, затверджені Держгеокадастром. Вони встановлюють порядок закріплення меж, вимоги до використання геодезичного обладнання та способи визначення координат поворотних точок. Під час виконання таких робіт застосовуються GNSS-приймачі або електронні тахеометри, а результати оформлюються у вигляді планів та відповідних актів. Основою для виконання інженерно-геодезичних вишукувань у межах даної кваліфікаційної роботи слугували: • технічне завдання на виконання інженерних вишукувань (Додаток А); • проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки; • кадастровий план земельної ділянки. Технічні умови виконання робіт визначалися відповідно до чинних нормативних документів: 1. Інженерні вишукування для будівництва ДБН А.2.1-1-2008, Київ Мінрегіонбуд України [11]. Документ визначає склад, обсяг і порядок проведення інженерних вишукувань, встановлює вимоги до точності даних та структури звітної документації. 2. Інструкція з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. ГКНТА-2.04-02-98 [12]. Регламентує методику проведення топографічної зйомки, вимоги до створення планово-висотної основи та оформлення топографічних планів. 3. Інструкції про типи центрів геодезичних пунктів ГКНТА-2.01-93, ГУГК та Кадастру, К. 1994 р. [13]. Визначає способи закріплення геодезичних пунктів та вимоги до їх використання. 4. Інструкції про порядок контролю та приймання топографо- геодезичних та картографічних робіт, ГУГК та Кадастру, К. 2000 р. [14]. Містить порядок перевірки якості виконаних робіт та приймання готових матеріалів. 5. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, Київ, 2001 р. [16]. Встановлює єдині правила графічного відображення елементів місцевості на топографічних планах. 6. Інструкція з нівелювання I, II, III, IV класів. М., «Надра», 1990 р. [17]. Регламентує проведення висотних вимірювань і створення висотної основи. 7. Геодезичні роботи у будівництві ДБН В.1.3-2:2010, Київ, Мінрегіонбуд України, 2010 рік [18]. Визначає вимоги до геодезичного супроводу будівництва. 8. Ґрунти. Методи вимірювання деформацій основ будинків і споруд. ДСТУ Б В.2.1-30-2014, Київ, Мінрегіонбуд України, 2014 р. [19]. Регламентує методи контролю деформацій та стійкості основ споруд. 9. ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення [20]. Встановлює порядок перевірки геодезичних приладів та забезпечення точності вимірювань. Інженерно-геодезичні роботи виконувалися з метою отримання топографічного плану масштабу 1:500 для проведення проєктних робіт із будівництва базової станції TUQ 2949 (вежа, ЮТК 42 м). У сучасних умовах значна частина геодезичних робіт виконується із застосуванням геоінформаційних систем, які дозволяють інтегрувати результати вимірювань, створювати цифрові моделі територій та формувати електронні бази просторових даних. Таким чином, використання наведених нормативних документів забезпечує дотримання вимог до виконання інженерно-геодезичних робіт, точність отриманих результатів та їх відповідність вимогам проєктування і будівництва об'єктів телекомунікаційної інфраструктури, зокрема базової станції TUQ 2949 у м. Звенигородка. ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИХІДНІ ДАНІ 2.1. Загальна характеристика території Звенигородка - місто в Україні, районний центр Звенигородського району Черкаської області. Засноване 1370-ті–1390-ті роки. Місто розташоване на річці Гнилий Тікич, на відстані близько 114 км від обласного центру - міста Черкаси та приблизно 12 км від залізничної станції Звенигородка. Географічні координати населеного пункту становлять 49°04′пн.ш. та 30°58′ сх.д. Через територію міста проходять важливі автомобільні шляхи державного значення М05 та М30, що забезпечують зручне транспортне сполучення з іншими регіонами України [21]. Місто розташоване в межах Придніпровської височини, у лісостеповій зоні Правобережної України. Середня висота території над рівнем моря становить близько 152 м. Рельєф території переважно рівнинний, місцями слабохвилястий, із незначними перепадами висот та окремими елементами мікрорельєфу. Земельна ділянка, на якій передбачено виконання робіт, знаходиться у північно-західній частині міста. Поверхня ділянки характеризується відносно спокійним рельєфом, що є сприятливим для виконання інженерно-геодезичних та будівельних робіт. Клімат та погода: помірно континентальний, із теплим літом і м'якою зимою. Середньорічна температура повітря в місті становить близько +10 °C, а мінімальна вона у січні (-5,8 °C), максимальна - у липні (+23,5 °C). Взимку температура може знижуватися до мінімумів близько -10…- 15°C або трохи нижче, залежно від умов. Середньорічна кількість опадів: 600-700 мм - стандартні для помірного клімату Центральної України. Наприклад, в один з днів вологість~ 50-45%[21]. Інженерно-геодезичні роботи виконувалися на об’єкті: «Телекомунікаційна інфраструктура ТОВ «Юкрейн Тауер Компані». Нове будівництво об’єкта TUQ 2949 за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, Звенигородська територіальна громада, м. Звенигородка (по вул. В. Чорновола)» (рис.2.1.1.). Роботи проводилися відповідно до договору № 10-ЮТК від 22 грудня 2025 року. Рис. 2.1.1. Місце розташування обстежуваної земельної ділянки Виконання інженерно-геодезичних вишукувань було необхідним для отримання актуальної інформації про рельєф місцевості, межі земельної ділянки, існуючу забудову та інженерні комунікації з метою подальшого проектування та будівництва об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. 2.2. Аналіз існуючого землекористування та кадастрових даних У межах кваліфікаційної роботи виконано технічний звіт з топографо- геодезичних робіт для топографічної зйомки в масштабі 1:500 на об’єкті "Телекомунікаційна інфраструктура ТОВ "Юкрейн Тауер Компані". Нове будівництво об’єкту TUQ 2949 за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, Звенигородська територіальна громада, м. Звенигородка (по вулиці В.Чорновола). Об’єкт дослідження розташований у межах міста . Земельна ділянка має кадастровий номер 7121210100:01:002:1377 та є сформованим об’єктом Державного земельного кадастру. Рис.2.2.1. Земельна ділянка , як сформований об’єкт ДЗК Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру площа земельної ділянки становить 0,0400 га. Цільове призначення земельної ділянки - 13.01 Для розміщення та експлуатації об’єктів і споруд електронних комунікацій. За категорією земель ділянка належить до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (800) (рис.2.2.2.). Аналіз існуючого землекористування показав, що територія земельної ділянки є придатною для розміщення об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Ділянка розташована у межах сформованої міської забудови та має зручне транспортне сполучення. Наявність під’їзних шляхів і можливість доступу до інженерних комунікацій створюють сприятливі умови для будівництва та подальшої експлуатації об’єкта зв’язку. Рельєф території переважно рівнинний, із незначними перепадами висот та окремими елементами мікрорельєфу. Такі природні умови є сприятливими для виконання інженерно-геодезичних робіт, винесення меж земельної ділянки в натуру та подальшого будівництва телекомунікаційної інфраструктури. Відповідно до даних кадастру, власником земельної ділянки є Звенигородська міська рада, а речове право на земельну ділянку оформлено у вигляді права оренди землі за ТОВ «Юкрейн Тауер Компані». Державна реєстрація права оренди здійснена 01.10.2025 року. Рис.2.2.2. Абрис обстежуваної земельної ділянки Під час аналізу кадастрових матеріалів встановлено, що земельна ділянка має визначені межі, зареєстрована у Державному земельному кадастрі та відповідає вимогам чинного земельного законодавства України. Її цільове призначення відповідає запланованому використанню території для розміщення об’єкта електронних комунікацій. Наявні обмеження - відсутні. Земельні сервітути - відсутні. Отже, проведений аналіз існуючого землекористування та кадастрових даних свідчить про можливість використання земельної ділянки для будівництва та експлуатації об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Територія характеризується сприятливими природними, правовими та містобудівними умовами для реалізації проектних рішень. 2.3. Інженерно-геодезичні умови території В плані виконання топографо-геодезичних робіт даний район достатньо вивчений. Існують топографічні карти масштабу 1:10000 і дрібніше - 1:25000, 1:50000, 1:100000. Розвинута державна і нівелірна мережа. Геодезична (планова) мережа включає українську постійно діючу (перманентну) мережу спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) та геодезичні мережі 1, 2 і 3-го класу, між пунктами яких встановлено надійний геодезичний зв'язок. Система координат, яка задається геодезичними пунктами геодезичної мережі 1-го класу зв'язана з перманентними станціями з відносною похибкою Δр/р=1*10'6. Зокрема в Черкаській області є система постійно діючих перманентних станцій (System Solution), які і є частиною Державної геодезичної мережі (ДГМ). Мережа референцних станцій System Solution в Черкаській області складається з 15 GNSS станцій, таких як : м. Богачеве (VATU), м. Канів (SHEV,KANV), м. Умань (UMAN,UNUH), м. Жашків (ZHKV), м. Сміла (SMLA), м. Черкаси (CHSY,CHKS),м. Чигирин (CHGN), м. Городище (GRDS), с. Нечаєве (NCHV), с. Вознесенське (VOZN), с. Шевченкове (SHVE), с. Велика Бурімка (VLBR). В наявності топографічні плани окремих ділянок масштабів1:500 - 1:5000 виконаних різними організаціями для складання генпланів населених пунктів, територіальних громад, гідротехнічного і промислового будівництва, які вимагають корегування. Безпосередньо на ділянці робіт відсутні пункти ДГМ і опорні пункти. Виникає необхідність у їх згущенні. Вихідними пунктами є референцна станція м. Богачеве «VATU» і дані приведені в таблиці 2.3.1. Система координат СК-63. Система висот: Балтійська, 1977р. Таблиця 2.3.1 № Назва пункту Координати Н, м Примітка п/п Х,м У, м Референцна станція 5423998.3134 3412577.9631 163.1143 IV кл. 1 «VATU» 2.4. Обґрунтування вибору методів дослідження Виконання інженерно-геодезичних робіт на об’єкті «Телекомунікаційна інфраструктура ТОВ «Юкрейн Тауер Компані». Нове будівництво об’єкта TUQ2949» здійснювалося відповідно до технічного завдання та вимог чинної нормативної документації у сфері геодезії, землеустрою і будівництва. Основною метою проведення робіт було отримання актуальної топографо- геодезичної інформації про територію, необхідної для подальшого проектування та будівництва об’єкта електронних комунікацій. Для реалізації поставлених завдань було обрано метод топографічного знімання території у масштабі 1:500 з перерізом рельєфу через 0,5 м. Такий масштаб є оптимальним для проектування об’єктів інженерної та телекомунікаційної інфраструктури, оскільки забезпечує достатню деталізацію елементів ситуації та рельєфу місцевості. Топографічне знімання проводилося на незабудованій території площею 0,5 га, що дало можливість детально дослідити особливості рельєфу та фактичний стан земельної ділянки. Під час виконання польових робіт використовувався GNSS-приймач South Galaxy G2 №SG50D9147358066RKA. Застосування супутникових методів визначення координат забезпечило високу точність вимірювань, оперативність проведення робіт та можливість отримання координат у державній системі координат CS63-3 26. Використання GNSS-технологій є особливо ефективним на відкритих територіях із незначною забудовою, оскільки дозволяє зменшити вплив похибок та скоротити тривалість польових робіт. У процесі виконання знімання були визначені координати точок знімальної мережі та їх orthometric-висоти. Отримані результати стали основою для створення достовірної цифрової моделі місцевості та подальшого формування топографічної основи для проектування об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Камеральна обробка результатів польових вимірювань, а також оформлення інженерно-геодезичних матеріалів у цифровому та графічному вигляді виконувалися із застосуванням програмного комплексу Delta/Digitals. Використання даного програмного забезпечення дозволило автоматизувати процес обробки геодезичних даних, створення цифрових топографічних планів та підготовки карнтографічної документації відповідно до чинних нормативних вимог. Розрахунок координат здійснювався у програмному забезпеченні LandXML Export 3.52, що забезпечило коректне опрацювання результатів GNSS-вимірювань і формування цифрових даних у необхідному форматі. Вихідними даними для проведення інженерно-геодезичних вишукувань були технічне завдання, містобудівні умови та наявні топографічні матеріали. Їх аналіз дозволив визначити необхідний обсяг робіт, особливості території та вимоги до точності отриманих результатів. У результаті виконаних інженерно-геодезичних робіт було створено цифровий топографічний план території, який став основою для подальшого проектування та розроблення землевпорядної документації. Таким чином, застосування сучасних методів дослідження, спеціалізованого програмного забезпечення та геодезичного обладнання , дало змогу забезпечити отримання точних і достовірних даних, необхідних для реалізації проєкту будівництва об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. 2.5. Характеристика геодезичного обладнання та програмного забезпечення Для виконання інженерно-геодезичних робіт на об’єкті використовувалося сучасне геодезичне обладнання та спеціалізоване програмне забезпечення, що забезпечило необхідну точність вимірювань, оперативність обробки отриманих результатів і створення цифрової топографічної документації. Під час польових робіт застосовувався GNSS-приймач South Galaxy G2, який належить до сучасного супутникового геодезичного обладнання та призначений для високоточного вимірювання координат точок місцевості. Прилад підтримує роботу з глобальними навігаційними супутниковими системами GPS, GLONASS, Galileo та BeiDou, що забезпечує стабільність прийому сигналу й високу точність визначення координат навіть у складних умовах спостережень. Основні характеристики, якого представлені в таблиці 2.5.1. та рис.2.5.1. Рис. 2.5.1. GNSS-приймач South Galaxy G2 Використання GNSS-приймача дало можливість оперативно визначити координати точок знімальної мережі у системі координат CS63-3 26 та отримати їх висотне положення у системі orthometric-висот. Застосування супутникового обладнання дозволило підвищити продуктивність польових робіт, автоматизувати процес вимірювань, зменшити вплив випадкових похибок і скоротити терміни виконання геодезичних робіт. Табл.2.5.1. Характеристика GNSS-приймач South Galaxy G2 № Характеристика Значення 1 Назва обладнання GNSS-приймач South Galaxy G2 2 Тип обладнання Геодезичний супутниковий GNSS-приймач 3 Призначення Визначення координат та висот точок місцевості 4 Підтримувані GPS, GLONASS, Galileo, BeiDou супутникові системи 5 Кількість каналів до 800 каналів 6 Режими роботи Static, RTK, PPK, Network RTK 7 Точність у режимі RTK ±8 мм + 1 ppm (планова) 8 Точність у режимі RTK ±15 мм + 1 ppm (висотна) 9 Час ініціалізації 2–5 секунд 10 Формат передачі даних Bluetooth, Wi-Fi, USB 11 Вбудований модем 4G/UHF 12 Ступінь захисту IP67 13 Робоча температура від –45 °C до +75 °C 14 Акумулятор Вбудований літій-іонний 15 Час автономної роботи до 10–12 годин 16 Система координат Підтримка державних та локальних систем координат 17 Основні переваги Висока точність, швидкість вимірювань, мобільність та автоматизація польових робіт Камеральна обробка результатів вимірювань і створення цифрових топографічних матеріалів виконувалися із використанням програмного комплексу Delta/Digitals. Дане програмне забезпечення широко використовується у сфері землеустрою та геодезії для автоматизації обробки польових даних, побудови цифрових моделей місцевості, створення топографічних планів та оформлення графічної документації. Рис.2.5.2. Програмний комплекс Delta/Digitals Програмний комплекс Delta/Digitals забезпечує імпорт геодезичних вимірювань, обробку координат, побудову рельєфу, нанесення ситуації та формування топографічних планів відповідно до чинних нормативних вимог. Однією з його переваг є можливість роботи з цифровими моделями місцевості та підтримка сучасних форматів геопросторових даних. Для виконання розрахунків координат використовувалося програмне забезпечення LandXML Export 3.52, яке забезпечує опрацювання результатів GNSS-вимірювань, конвертацію координат та підготовку даних для подальшого використання у геодезичних і проєктних роботах. Використання спеціалізованого програмного забезпечення сприяло підвищенню точності обробки вимірювань та ефективному формуванню цифрового топографічного плану. Отже, застосування сучасного геодезичного обладнання та програмних засобів забезпечило високу якість виконання інженерно-геодезичних робіт, достовірність отриманих результатів і створення надійної топографо- геодезичної основи для проєктування об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. ІІІ. ВИКОНАННЯ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ ПРИ ВІДВЕДЕННІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ 3.1. Підготовчі роботи Підготовчі роботи є одним із важливих етапів виконання топографо- геодезичних робіт при відведенні земельної ділянки, оскільки саме на цьому етапі формується вихідна інформаційна база для подальшого проведення польових і камеральних робіт. Від якості виконання підготовчих заходів значною мірою залежить точність отриманих результатів та ефективність організації всього процесу виконання робіт. Початковим етапом є отримання та опрацювання технічного завдання (додаток А), у якому визначаються мета проведення робіт, місце розташування об’єкта, вимоги до точності вимірювань, масштаб топографічної зйомки та перелік необхідних результатів. Під час підготовчого етапу здійснювався збір і аналіз вихідних матеріалів, зокрема: - матеріалів Державного земельного кадастру; - кадастрового плану території; - топографічних планів попередніх років; - правовстановлюючих документів на земельну ділянку; - містобудівної документації; - матеріалів інженерно-геодезичних вишукувань; - координат пунктів геодезичних мереж. Після опрацювання вихідної інформації виконувалося попереднє дослідження території проведення робіт. У процесі вивчення враховувалися природні та техногенні особливості місцевості, характер рельєфу, наявність забудови, інженерних комунікацій, транспортної інфраструктури та можливі фактори, які можуть впливати на точність і умови проведення геодезичних вимірювань. На даному етапі також визначалися методи виконання геодезичних робіт і здійснювався вибір необхідного обладнання. Залежно від особливостей території та вимог щодо точності використовувалися GNSS-приймачі та спеціалізоване програмне забезпечення для подальшої обробки результатів вимірювань. Окрему увагу приділено підготовці геодезичного обладнання до роботи. Підготовка передбачала перевірку технічного стану приладів, контроль їх працездатності, налаштування необхідних параметрів і перевірку комплектності допоміжного обладнання. Завершальним етапом підготовчих робіт було складання плану проведення польових вимірювань із визначенням послідовності виконання робіт, необхідних ресурсів та орієнтовних строків їх проведення. Уся вихідна інформація, необхідна для подальшого виконання польових і камеральних робіт, наведена у другому розділі пояснювальної записки та представлена в додатках кваліфікаційної роботи. 3.2. Польові геодезичні роботи Польові геодезичні роботи являють собою комплекс заходів, спрямованих на отримання просторових характеристик території дослідження. Їх основним завданням є визначення координат об’єктів місцевості, елементів рельєфу та існуючих меж землекористування. Використання сучасних геодезичних приладів і технологій дає можливість забезпечити необхідну точність вимірювань та оперативне отримання результатів. Перед початком польового етапу були проведені топографо-геодезичні вишукування з метою отримання необхідної просторової інформації щодо земельної ділянки. На початковій стадії робіт виконувалося рекогностування території, у ході якого уточнювалися межі ділянки та оцінювалися умови проведення подальших геодезичних вимірювань. Геодезичні роботи відповідно до теми кваліфікаційної роботи виконувалися під час проходження переддипломної практики у ФОП «Олійник О.А.». Для забезпечення необхідної точності та достовірності результатів використовувалися сучасне геодезичне обладнання, геоінформаційні технології та спеціалізовані сервіси отримання коригувальних даних. Як координатна основа при виконанні робіт із землеустрою застосовувалися послуги мережі постійно діючих референцних GNSS-станцій System Solutions. Положення базових станцій визначене в системі координат SK-63(3). Для визначення координат у режимі реального часу використовувалися послуги ПрАТ «Систем Солюшнс», яке забезпечує цілодобове функціонування комплексу технічних засобів, до складу якого входять серверне обладнання, референцні станції та ліцензійне програмне забезпечення, розміщене на території України. Це забезпечує отримання коригувальних диференційних поправок і результатів GNSS-спостережень у режимі реального часу. Згідно зі Звітом НДІГК (інв. №127/1 від 12.09.2019 р.), мережа станцій «System.NET» має статус геодезичної мережі спеціального призначення , яка забезпечує розповсюдження диференційних поправок для визначення місцеположення в режимі реального часу. Дана мережа використовується під час виконання топографо-геодезичних, кадастрових та містобудівних робіт, інженерно-геодезичних вишукувань, а також у сфері будівництва й розвитку інфраструктури. Адміністратором банку геодезичних даних — НДІГК — було виконано геодезичну прив’язку перманентних базових станцій мережі «System.NET» до української постійно діючої мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем ДГМ України. Координати станцій визначені в системі координат UA UCS 2000 із відповідною оцінкою точності та визначенням нормальних висот в Балтійській системі висот 1977 р. з використанням моделі квазігеоїда УКГ-2017. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №646 від 07.08.2013 року «Про порядок побудови Державної геодезичної мережі», функціонує ГМСП «System.NET», згідно з якою пункти Української перманентної мережі GNSS та пункти Державної геодезичної мережі використовуються як вихідна базова основа для створення мереж спеціального призначення. Під час виконання робіт також використовувалися матеріали Державного картографо-геодезичного фонду, а саме каталоги координат і висот геодезичних пунктів 1–4 класів у державній геодезичній референцній системі координат СК-63. Виписка координат і висот пунктів Державної геодезичної мережі була отримана з Банку геодезичних даних ДП «НДІГК». Практичне використання технології RTK передбачало контроль диференційного поля на пунктах ДГМ відповідно до чинних нормативних вимог. Перетворення координат із системи IGS08 у систему СК-63 виконувалося шляхом афінного трансформування із застосуванням методу скінченних елементів. Отримання Визначення меж Підготовчий координат земельної етап характерних ділянки точок Проведення Камеральна Рекогностуванн топографічної обробка я території зйомки результатів Створення Підключення до отримання планово- мережі GNSS кінцевих висотної основи System.NET результатів Рис. 3.2.1. Послідовність виконання польових геодезичних робіт при відведенні земельної ділянки Суть методу полягає у поділі території на окремі ділянки, для кожної з яких визначаються локальні параметри трансформації. Такий підхід дає змогу враховувати просторові деформації системи СК-63 та забезпечує підвищення точності перетворення координат. Для забезпечення необхідної точності геодезичних вимірювань створювалася планово-висотна геодезична основа, яка являє собою сукупність закріплених на місцевості пунктів із визначеними координатами та висотами. Надалі вона використовувалася як вихідна база для виконання топографічних і землевпорядних робіт. Топографічна зйомка проводилася для отримання інформації про рельєф території, розташування будівель, споруд, інженерних мереж та інших елементів ситуації місцевості. Під час виконання зйомки застосовувався GNSS-приймач, що дозволяє оперативно визначати координати точок і забезпечують високу продуктивність робіт. Одним із важливих завдань польового етапу було визначення меж земельної ділянки. Під час проведення вимірювань встановлювалося положення межових знаків та визначалися координати характерних точок межі. Отримані результати використовувалися для уточнення конфігурації земельної ділянки та подальшого оформлення землевпорядної документації. У результаті проведення польових геодезичних робіт було отримано необхідний обсяг просторових даних, який надалі став основою для виконання камеральної обробки та розроблення відповідної технічної документації. 3.3. Топографічне знімання Роботи з визначення координат точок земельної ділянки виконувалися із застосуванням GNSS-приймача South Galaxy G2 № SG50D 9147358066RKA (сертифікат калібрування UA01 №2032 від 01.08.2025 р.). Як координатну основу під час виконання робіт із землеустрою використовували послуги мережі перманентних GNSS-станцій компанії System Solutions, яка сертифікована в установленому порядку. GNSS- приймачі, встановлені на базових станціях мережі, пройшли сертифікацію та мають відповідні метрологічні атестати. Положення базових станцій визначене в системі координат СК-63 та має жорсткі зв’язки з пунктами УПМ ГНСС. GNSS-приймач, який використовувався для виконання вимірювань, також сертифікований у встановленому порядку. За результатами проведених спостережень отримано максимальне значення СКП=0,05, що відповідає встановленим вимогам до точності геодезичних робіт. Спостереження проводилися в режимі реального часу RTK із використанням перманентних базових станцій мережі System.NET. Перелік станцій доступний за відповідною інтернет-адресою компанії. Підключення до сервера мережі здійснювалося через мобільний інтернет-зв'язок за стандартом GSM/GPRS. Оператором мобільного зв’язку виступав Kyivstar. Для роботи використовувалася інтернет-адреса сервера 193.107.25.166 через порт 2113. Передача поправок від мережі виконувалася у стандартизованому форматі RTCM v3.x. Для формування коригувальних поправок застосовувалася технологія мережевого RTK Master Auxiliary Corrections (MAX), яка має відкритий алгоритм і прийнята комітетом RTCM 104 як стандарт для GNSS-мереж. Особливістю цієї технології є формування поправок у режимі реального часу одночасно від декількох базових станцій, серед яких одна виконує функцію головної (Master), а інші є допоміжними (Auxiliary). Вибір головної та допоміжних станцій здійснюється автоматично залежно від поточного місця розташування приймача. Розрахунок RTK-поправок виконувався програмним комплексом Leica GNSS Spider v4.3, який встановлений на сервері мережі. Максимальна довжина базової лінії під час проведення спостережень становила 4,5 км. Визначення координат точок виконувалося в плоскій прямокутній системі координат CS63-3 26. Перехід від міжнародної системи координат IGS08 до CS63-3 26 здійснювався із застосуванням трансформаційного поля методом скінченних елементів. Цифрова модель трансформаційного поля була розроблена Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії відповідно до договору №1237 від 3 червня 2013 року та інтегрована в програмний комплекс Leica Spider, встановлений на сервері мережі. Для отримання плоских координат (x, y, h) використовувалася картографічна проекція Transverse Mercator, параметри якої наведені в таблиці 3.3.1. Табл. 3.3.1. Параметри картографічної проекції Transverse Mercator Умовний X 4300000.000000000000000 м Умовний Y -9214.690000000000500 м Осьовий меридіан 32.300000001799994 0 ' '' Початок по 0.000000000000000 0 широті Ширина зони 6.000000000000000 0 Масштаб 1.000000000000000 ppm У якості еліпсоїда віднесення застосовується CS63-3 26 (назва еліпсоїду) з параметрами: a 6378245.000000000000000 1/f 298.300003166221870 Результати спостережень. При проведенні польових робіт було визначено координати точок зйомочної мережі системі координат CS63-3 26 (табл. 3.3.2. та табл.3.3.3.) та їх висоти orthometric (система висот). Усі розрахунки координат виконувались у програмному забезпеченні LandXML Export 3.52 (назва програмного забезпечення). Табл. 3.3.2. Координати точок зйомочної мережі СКП в плані, Назва X, м Y, м Z, м м 1 5431152,27 3407608,00 138,53 0,026 2 5431155,20 3407593,57 138,41 0,033 3 5431156,31 3407588,87 138,44 0,033 4 5431157,30 3407584,64 138,09 0,018 5 5431157,60 3407586,68 137,18 0,021 Продовження Табл. 3.3.2. Координати точок зйомочної мережі 6 5431160,15 3407569,18 137,73 0,026 7 5431162,90 3407610,61 138,84 0,026 8 5431163,18 3407560,24 137,49 0,031 9 5431167,58 3407584,83 138,27 0,024 10 5431167,95 3407590,02 138,60 0,032 11 5431168,80 3407596,64 138,71 0,026 12 5431170,45 3407587,72 138,38 0,018 13 5431172,85 3407550,20 137,76 0,021 14 5431174,00 3407606,25 139,61 0,022 15 5431175,14 3407564,45 138,53 0,032 16 5431175,75 3407594,39 138,78 0,027 17 5431176,03 3407571,53 138,38 0,014 18 5431176,41 3407598,38 139,10 0,026 19 5431176,60 3407598,32 139,11 0,034 20 5431179,87 3407591,12 138,85 0,033 21 5431180,29 3407599,83 140,07 0,018 22 5431180,47 3407610,64 140,60 0,027 23 5431180,49 3407554,04 138,46 0,019 24 5431184,97 3407601,59 140,64 0,026 25 5431185,12 3407596,04 140,02 0,024 26 5431185,47 3407602,53 140,82 0,024 27 5431188,11 3407597,85 140,25 0,023 28 5431188,28 3407575,55 138,72 0,018 29 5431193,21 3407552,75 138,92 0,011 30 5431193,43 3407607,66 140,69 0,019 31 5431195,51 3407567,51 138,96 0,023 32 5431195,82 3407601,45 140,29 0,026 33 5431197,40 3407595,27 140,10 0,029 34 5431198,60 3407601,55 140,23 0,031 35 5431199,47 3407587,16 139,74 0,028 36 5431200,45 3407599,70 140,11 0,027 37 5431201,87 3407612,11 140,73 0,031 38 5431202,32 3407559,78 139,21 0,029 39 5431202,63 3407590,56 140,01 0,022 40 5431203,54 3407601,04 140,24 0,019 41 5431204,87 3407555,05 139,30 0,027 42 5431204,97 3407590,56 139,91 0,035 43 5431205,40 3407611,75 140,99 0,033 44 5431205,99 3407577,80 139,63 0,031 45 5431206,08 3407603,79 140,48 0,034 46 5431207,23 3407597,95 140,26 0,029 47 5431207,80 3407591,46 140,04 0,022 Продовження Табл. 3.3.2. Координати точок зйомочної мережі 48 5431207,87 3407607,27 140,92 0,022 49 5431208,09 3407594,41 140,20 0,021 50 5431209,69 3407578,59 140,07 0,014 51 5431212,06 3407579,43 140,10 0,026 52 5431213,40 3407553,40 140,28 0,031 53 5431214,62 3407564,39 140,00 0,044 54 5431217,27 3407564,93 139,97 0,018 55 5431219,03 3407595,33 140,67 0,027 56 5431220,30 3407599,01 141,17 0,016 57 5431220,94 3407587,20 140,45 0,029 58 5431221,26 3407583,98 140,38 0,018 Табл.3.3.3. Каталог координат, довжин ліній земельної ділянки № Координати Довжина п/п Х,м У, м 1 5 431 195,57 3 407 567,59 19,99 2 5 431 199,51 3 407 587,19 20,01 3 5 431 179,89 3 407 591,13 20,00 4 5 431 175,95 3 407 571,52 20,01 У відповідності з технічним завданням виконано топографічне знімання на незабудованій території ділянки в масштабі 1:500 з перерізом рельєфу через 0,5 м на площі 0,5 га з допомогою приймача GNSS South Galaxy G2 № SG50D 9147358066RKA. Масштаб знімання, переріз рельєфу, а також необхідна точність основи для виконання топографічного знімання відповідає вимогам Інструкції по ГКНТА-2.04-02-98 . Густота пікетів відповідно до категорії знімання становить не менше 16 на 1 дм2. Перед початком вимірювальних робіт складено схематичне зображення ситуації і рельєфу місцевості в довільному масштабі на папері. Оброблення даних польових вимірювань, оформлення інженерно- геодезичних вишукувальних матеріалів в цифрову і графічну форму виконані з допомогою програмного комплексу Delta/Digitals. При зніманні приділялась належна увага: - щодо відповідності створюваного плану сучасним вимогам щодо змісту, умовних знаків і системі координат; - повноті і правильності відображення контурів і рельєфу вимогам, що передбачені для даного масштабу знімання. На топографічних планах зображено предмети місцевості, ситуацію та рельєф, що передбачені вимогами нормативних документів. Результати топографічних знімань, крім традиційного представлення, представлені і у вигляді цифрового та електронного топографічного плану. Цифровий топографічний план - це цифрова модель місцевості, що сформована з урахуванням законів картографічної генералізації у прийнятих для планів проекціях, розграфлення, системі координат та висот і записана на машинних носіях. Умовні позначки створені з дотриманням конфігурації, розмірів та кольору згідно «Умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000 – 1:500. Міністерство екології. № 295, 2001р.» та розробленої інформаційної структури (класифікатора інформації), під автоматизовану систему обробки інформації програмний комплекс Delta/Digitals. В результаті запланованого виконаного топографічного знімання здано наступні матеріали: - цифровий план ділянки в масштабі 1:500 з січенням рельєфу через 0,5м; - встановлені межові знаки по межі земельної ділянки з кадастровим номером № 7121210100:01:002:1377. Поряд з даною земельною ділянкою наявні підземні комунікації. В наявності орієнтовно в 16 метрах від межі ділянки проходить газопровід до насосної станції та в межах 7 метрів діюча свердловина електричні повітряні ЛЕП. Збір даних про наявність підземних комунікацій і їх погодження буде виконано замовником. 3.4. Камеральна обробка результатів Після завершення польових геодезичних робіт виконувалася камеральна обробка отриманих матеріалів. Основним завданням цього етапу було опрацювання результатів вимірювань, їх перевірка та систематизація з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. Камеральні роботи спрямовані на підготовку цифрових матеріалів, які в подальшому використовуються для розроблення картографічної та землевпорядної документації. Опрацювання результатів геодезичних вимірювань здійснювалося у три послідовні етапи: -виконання польових обчислень та контрольних перевірок; -проведення камеральної обробки й зрівнювальних обчислень; -створення цифрової моделі місцевості та підготовка технічного звіту. Під час виконання камеральної обробки проводилася перевірка отриманих матеріалів, аналізувалися можливі похибки та виконувалися необхідні розрахунки. У процесі опрацювання результатів визначалися координати точок, обчислювалися перевищення та здійснювався контроль точності проведених геодезичних робіт. Крім того, проводилася перевірка якості польових обчислень, що дало можливість забезпечити відповідність отриманих результатів чинним нормативним вимогам. Зрівноважування мережі планово-знімальної основи здійснювалося з використанням персонального комп’ютера та спеціалізованого програмного забезпечення. Контроль якості виконаних робіт і приймання кінцевих результатів проводилися сертифікованим інженером-геодезистом. Для автоматизованої обробки матеріалів використовувався програмний комплекс Delta/Digitals, який дозволяє виконувати обробку результатів геодезичних вимірювань, формувати цифрові моделі місцевості та створювати топографічні плани. Під час підготовки цифрових матеріалів застосовувалася інформаційна структура у вигляді класифікатора даних, адаптована до автоматизованої системи обробки інформації. Створення умовних позначень виконувалося відповідно до вимог нормативного документа «Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000–1:500» (Міністерство екології України, №295, 2001 р.) [18]. При їх формуванні враховувалися вимоги до форми, розмірів і кольорового оформлення. Геометричні параметри умовних знаків визначалися залежно від типу шару та особливостей програмного середовища Delta/Digitals. За результатами проведених вимірювань були створені цифрова модель місцевості та цифрова модель рельєфу, які відображають просторові характеристики досліджуваної території та використовуються як основа для подальшого проєктування і створення картографічних матеріалів. Одним із основних результатів камерального етапу стало створення топографічного плану, який є графічним документом, що відображає ситуацію та рельєф території дослідження. У процесі його формування наносилися межі земельної ділянки, інженерні комунікації, об’єкти місцевості та інші елементи ситуації відповідно до діючих нормативних вимог. Після завершення інженерно-геодезичних вишукувань отримані матеріали були оформлені та систематизовані, після чого передані замовнику. Також матеріали були передані до технічного архіву підприємства для подальшого зберігання й використання. Важливе значення під час виконання геодезичних робіт має оцінка точності отриманих результатів. У процесі аналізу визначалися можливі похибки вимірювань, здійснювалася перевірка допустимих відхилень та оцінювалася відповідність отриманих результатів встановленим нормативним вимогам. Проведений аналіз дозволив підтвердити достовірність і надійність отриманих геодезичних даних. 3.5. Формування технічної документації Завершальним етапом проведення робіт є підготовка технічної документації, зокрема технічного звіту за результатами виконаних топографо- геодезичних робіт. До його складу входять пояснювальні матеріали, графічна частина, результати геодезичних вимірювань, кадастрові дані та інші документи, які необхідні для погодження та подальшого оформлення земельної ділянки. Правильно оформлений технічний звіт має важливе значення, оскільки забезпечує належне документальне підтвердження виконаних робіт і слугує підставою для внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Картографічні матеріали наведені у графічній частині кваліфікаційної роботи. У межах виконання кваліфікаційної роботи розроблено технічний звіт за результатами проведення топографо-геодезичних робіт для створення топографічної основи масштабу 1:500 на об’єкті «Телекомунікаційна інфраструктура ТОВ "Юкрейн Тауер Компані". Нове будівництво об’єкту TUQ 2949», який розташований за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, Звенигородська територіальна громада, м. Звенигородка, вул. В. Чорновола. Проведені топографо-геодезичні роботи були спрямовані на отримання достовірних просторових характеристик місцевості та рельєфу території для подальшого проєктування об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Використання топографічної зйомки масштабу 1:500 дозволяє отримати детальну інформацію про територію та відобразити всі необхідні елементи місцевості, які враховуються під час прийняття проєктних рішень. Досліджувана територія розташована в межах міста Звенигородка Черкаської області по вул. В. Чорновола. Для цієї ділянки характерна наявність елементів міської інфраструктури, інженерних комунікацій, транспортних шляхів та забудови, що необхідно враховувати як під час виконання геодезичних вимірювань, так і на етапі подальшого проєктування. У процесі виконання робіт було проведено комплекс підготовчих, польових і камеральних заходів, який включав збір та аналіз вихідних матеріалів, створення планово-висотного обґрунтування, виконання топографічної зйомки території, опрацювання результатів вимірювань і формування цифрової топографічної основи. Отримані результати стали основою для підготовки графічних та текстових матеріалів технічного звіту. Технічний звіт містить інформацію щодо використаних методів і технологій проведення вимірювань, характеристики застосованого обладнання та програмного забезпечення, результати проведених розрахунків і матеріали, необхідні для подальшого розроблення проєктної документації та оформлення землевпорядної документації. IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ПРИ ВИКОНАННІ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ Загальні положення з охорони праці в Україні визначаються та регламентуються Законом України «Про охорону праці», Конституцією України, Кодексом законів про працю та іншими нормативно-правовими актами, розробленими на основі законів, указів Президента України, державних стандартів і постанов Кабінету Міністрів України. Розроблення, прийняття, перегляд та скасування нормативно-правових актів з охорони праці здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці за участю професійних спілок та за погодженням з органами державного нагляду. Санітарні правила і норми затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються відповідно до розвитку науки і техніки, що сприяє покращенню безпеки праці, виробничого середовища та умов праці, але не рідше одного разу на десять років. Стандарти, технічні умови та інші документи, які стосуються умов праці й технологічних процесів, повинні містити вимоги з охорони праці та погоджуватися з органами державного нагляду. Якщо повністю усунути небезпечні чи шкідливі умови праці неможливо, роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповідний орган державного нагляду за охороною праці та звернутися з клопотанням щодо встановлення строку для приведення умов праці до нормативних вимог. Орган державного нагляду розглядає подане клопотання, за необхідності проводить експертизу запланованих заходів і може встановити інший строк виконання вимог нормативних актів. Про прийняте рішення роботодавець повинен невідкладно повідомити працівників. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на підприємствах розробляються комплексні заходи щодо забезпечення належного рівня охорони праці. До таких заходів належать організаційно-технічні, санітарно- гігієнічні, соціально-економічні та лікувально-профілактичні рішення, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників. Згідно із Законом України «Про охорону праці» працівники, які приймаються на роботу, повинні пройти інструктаж з техніки безпеки. У випадку виробничого травматизму відповідальність покладається на особу, відповідальну за охорону праці на підприємстві чи в організації. Служба охорони праці здійснює оперативне керівництво та координує роботу всіх структурних підрозділів під час розроблення і виконання перспективних, поточних та оперативних заходів з охорони праці. Також вона контролює виконання наказів керівництва, приписів державних органів нагляду, рішень комісій з охорони праці, заходів щодо усунення причин аварій і нещасних випадків та організовує ліквідацію потенційно небезпечних ситуацій. Переддипломну практику я проходив у ФОП «Олійник О.А.». Це фізична особа-підприємець, офіс якої складається з двох приміщень, розрахованих на три робочі місця. На даний час у штаті працює один найманий працівник. Для виконання польових геодезичних робіт підприємець додатково залучає помічника на умовах короткострокового договору. ФОП Олійник Олександр Анатолійович є суб’єктом господарювання, який має право виконувати роботи із землеустрою, оскільки володіє необхідним технічним та технологічним забезпеченням і здійснює діяльність на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, виданого 25.12.2014 року за № 012403. Для виконання землевпорядних та геодезичних робіт використовується двочастотний GNSS-приймач Galaxy GIS, серійний № S8256C117196549, який сертифікований у встановленому порядку. Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 0105/м від 26.12.2025 року чинне до 25.12.2026 року. Також у роботі застосовуються електронний тахеометр TOPCON-239N №ON4435, персональний комп’ютер, ноутбук, ліцензійне програмне забезпечення «Digitals/Delta» для обробки геодезичних і землевпорядних даних (розробник — ТОВ «Аналітика», м. Вінниця) у кількості двох ліцензійних ключів, БФП Xerox WorkCentre 3025NI Wi-Fi, принтер HP1020 формату А4 та інша оргтехніка. Копії документації зберігаються на електронних носіях у формі, що дозволяє перевірити їхню цілісність. ФОП Олійник О.А. забезпечує виконання робіт із землеустрою відповідно до вимог чинного законодавства України, державних стандартів, норм і правил, а також дотримується умов договорів щодо розроблення землевпорядної документації. Основна діяльність здійснюється на території Черкаської області у сфері землеустрою, геодезії та інжинірингу. Одним із головних напрямів роботи є виготовлення землевпорядної документації. Офіс ФОП «Олійник О.А.» розташований у двоповерховій адміністративній будівлі в центральній частині селища Лисянка. Робочі кабінети знаходяться на першому поверсі. Засоби пожежогасіння розміщені як безпосередньо в кабінеті (порошковий вогнегасник), так і в коридорі першого поверху (пожежний кран-комплект). Плани евакуації розміщені на кожному поверсі біля сходових клітин. У кабінеті наявна аптечка, яка регулярно поповнюється роботодавцем відповідно до затвердженого переліку медикаментів. Кабінет №1 є просторим і добре освітленим приміщенням площею 34 м² з великим вікном. У ньому розміщені два робочі столи з комп’ютерами, дві шафи та чотири стільці. Біля вікна встановлений кондиціонер Samsung. Поруч знаходиться окреме приміщення для зберігання геодезичних приладів. Кабінет №2 обладнаний одним столом, оргтехнікою та холодильником Nord. У перший день проходження практики я пройшов інструктаж з техніки безпеки, оскільки подальша робота передбачала діяльність як в офісі, так і в польових умовах. Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний організувати проведення інструктажів з охорони праці та промислової безпеки. Інструктажі з охорони праці поділяються на такі види: – вступний; – первинний; – повторний; – позаплановий; – цільовий. Вступний інструктаж проводиться для всіх новоприйнятих працівників, студентів-практикантів і осіб, які прибули на підприємство. Первинний інструктаж здійснюється безпосередньо на робочому місці перед початком самостійної роботи. Повторний інструктаж проводиться періодично для закріплення знань з безпеки праці. Позаплановий інструктаж організовується у разі змін технологічного процесу, оновлення нормативних вимог або виникнення аварійних ситуацій. Цільовий інструктаж проводиться перед виконанням одноразових або небезпечних робіт. Під час проходження практики мною були пройдені вступний та первинний інструктажі. Повторного інструктажу не було, оскільки на підприємстві він проводиться раз на півроку. В проведенні позапланового та цільового інструктажів також не було потреби, оскільки за період практики не відбулося аварій, нещасних випадків чи змін технологічного процесу. Вступний інструктаж проводив Олійник Олександр Анатолійович відповідно до наказу по підприємству. Інструктаж здійснювався у спеціально обладнаному приміщенні із застосуванням наочних матеріалів і технічних засобів навчання. Відомості про проведення інструктажу були внесені до журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці. Під час практики я виконував такі види робіт: – брав участь у розробленні планово-картографічних матеріалів для ведення державного земельного кадастру; – брав участь у топографо-геодезичних роботах; – дотримувався внутрішнього розпорядку та графіка роботи; – під контролем керівника вів земельно-кадастрову документацію; – був присутнім під час консультування громадян щодо проєктів відведення земельних ділянок; – брав участь у розробленні документації щодо зміни цільового призначення земель; – долучався до підготовки матеріалів із землеустрою та встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду; – брав участь у підготовці документів для оформлення договорів оренди. Професійною топографо-геодезичною та картографічною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну вищу освіту у сфері геодезії та землеустрою. Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість виконаних робіт. Під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт повинні забезпечуватися: – дотримання вимог нормативно-технічної документації; – впровадження сучасних технологій і методів організації виробництва; – розроблення програмного, технічного та технологічного забезпечення для використання цифрових карт і геоінформаційних систем; – безпечне виконання робіт для працівників і навколишнього середовища; – правильне відображення державних кордонів та адміністративно- територіального устрою; – зберігання та облік геодезичних, картографічних і аерознімальних матеріалів; – систематичний аналіз відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості. До роботи з електроприладами допускаються лише особи, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань з техніки безпеки. Особливу обережність необхідно дотримуватися під час роботи у вологих умовах, оскільки потрапляння вологи в електричні вузли може призвести до пошкодження обладнання. У разі , якщо прилад зайшов волгою, його необхідно просушити, а не витирати тканиною. Акумулятори повинні зберігатися у спеціальних дерев’яних ящиках, а в радіусі 5 м від них заборонено використовувати відкритий вогонь. Передбачено інструкцією щодо використання приладу. Під час виконання камеральних робіт необхідно дотримуватися вимог пожежної безпеки. Приміщення повинні бути забезпечені достатньою кількістю засобів пожежогасіння та пожежної сигналізації. До виконання таких робіт допускаються особи, які мають спеціальну підготовку та пройшли інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки. Використання несправних приладів і обладнання забороняється. Відповідно до «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» площа приміщення на одне робоче місце повинна становити не менше 6 м², а об’єм — не менше 20 м³. Приміщення з комп’ютерною технікою не допускається розміщувати у підвальних або цокольних поверхах. Вхід і вихід повинні бути безпечними та забезпечувати можливість евакуації у разі аварійної ситуації. Розташування обладнання має створювати комфортні та безпечні умови праці. Організація робочих місць користувачів ПК повинна відповідати ергономічним вимогам. Під час розміщення обладнання враховують робочу позу працівника, зручність огляду елементів робочого місця, можливість роботи з документацією та достатній простір для працівника. Робочі місця з ПК необхідно розташовувати таким чином, щоб природне освітлення падало збоку, переважно зліва. Монітор слід розміщувати так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей користувача. Оптимальна відстань від очей до екрана становить 600–700 мм, але не менше 600 мм. Площина екрана повинна бути перпендикулярною до лінії зору користувача, а кут спостереження — близько 30°. Клавіатура повинна розташовуватися на відстані 100–300 мм від краю столу з кутом нахилу 5–15°. Зап’ястя та долоні мають перебувати у горизонтальному положенні. Принтер бажано встановлювати у межах досяжності витягнутої руки користувача. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати зручне розміщення обладнання та документів. Висота робочої поверхні столу має регулюватися в межах 680–800 мм, ширина — 600–1400 мм, глибина — 800–1000 мм. Простір для ніг повинен мати висоту не менше 600 мм, ширину — не менше 500 мм, глибину на рівні колін — 450 мм, а на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм. Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, із можливістю регулювання висоти та кута нахилу сидіння і спинки. Висота сидіння повинна регулюватися в межах 400–500 мм, ширина і глибина сидіння — не менше 400 мм. Кут нахилу сидіння допускається до 15° вперед і до 5° назад. Висота спинки повинна становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм. Відстань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в межах 260–400 мм. Для зменшення статичного навантаження рекомендується використовувати підлокітники довжиною не менше 250 мм і шириною 50–70 мм. Їх висота повинна регулюватися в межах 230–260 мм, а відстань між ними — 350–500 мм. Поверхня сидіння та спинки має бути напівм’якою, неслизькою та такою, що легко очищується. Робоче місце також повинно бути обладнане підставкою для ніг шириною не менше 300 мм і глибиною не менше 400 мм. Вона повинна регулюватися за висотою до 150 мм і за кутом нахилу до 20°. Підставка має мати рифлену поверхню та бортик висотою 10 мм. Рисунок 4.1. Правильне положення за ПК Під час проходження переддипломної практики я був забезпечений робочим місцем, комп’ютером, принтером та всім необхідним обладнанням для якісного набуття навичок у даній сфері. В приміщенні, де я перебував під час проходження практики, належним чином здійснюються камеральні роботи, освітлення достатнє, просторо, офіс добре провітрюється. За весь час проходження практики на даному підприємстві, я не виявив ніяких порушень з охорони праці. ВИСНОВКИ У кваліфікаційній роботі досліджено особливості виконання топографо- геодезичних робіт при відведенні земельної ділянки для будівництва об’єкта телекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Юкрейн Тауер Компані» – базової станції TUQ 2949 у місті Звенигородка Черкаської області. У ході виконання роботи було опрацьовано теоретичні засади та нормативно-правове забезпечення топографо-геодезичної діяльності в Україні. Встановлено, що топографо-геодезичні роботи є невід’ємною складовою процесу землеустрою та формування земельних ділянок. Проведено аналіз особливостей відведення земельних ділянок під об’єкти електронних комунікацій. Визначено, що розміщення телекомунікаційної інфраструктури потребує врахування земельних, містобудівних, технічних та екологічних вимог, а також особливостей сучасного законодавства щодо розвитку цифрової інфраструктури. У процесі дослідження надано характеристику території виконання робіт, проаналізовано кадастрові дані земельної ділянки з кадастровим номером 7121210100:01:002:1377, оцінено існуючі умови землекористування та інженерно-геодезичне забезпечення району робіт. Встановлено, що земельна ділянка відповідає цільовому призначенню та придатна для розміщення і експлуатації об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Для досягнення поставленої мети обґрунтовано застосування сучасних GNSS-технологій та спеціалізованого програмного забезпечення. Під час виконання польових робіт використовувався GNSS-приймач South Galaxy G2, а камеральна обробка результатів здійснювалася із застосуванням програмного комплексу Delta/Digitals. Використання сучасного обладнання дозволило забезпечити високу точність вимірювань, оперативність отримання результатів та ефективну обробку просторових даних. У межах практичної частини роботи виконано комплекс підготовчих, польових та камеральних робіт. Проведено рекогностування території, створено планово-висотну основу, виконано топографічне знімання масштабу 1:500 з перерізом рельєфу через 0,5 м на площі 0,5 га, визначено координати точок знімальної мережі та меж земельної ділянки. За результатами вимірювань створено топографічний план території. Під час камеральної обробки виконано контроль точності отриманих результатів, перевірку польових матеріалів, обчислення координат та оформлення геодезичної документації відповідно до вимог чинних нормативних документів. Проведений аналіз підтвердив відповідність отриманих результатів встановленим вимогам щодо точності та якості топографо-геодезичних робіт. Результатом виконання кваліфікаційної роботи стало формування комплекту топографо-геодезичних матеріалів, які можуть бути використані для подальшого проєктування, будівництва та експлуатації об’єкта телекомунікаційної інфраструктури. Отримані матеріали забезпечують достовірну інформаційну основу для прийняття проєктних рішень та оформлення землевпорядної документації. В четвертому розділі описано питання охорони праці, а саме техніки безпеки при організації робіт на об’єкті в польових умовах, при переїздах, протипожежної безпеки та в камеральних умовах. Проаналізована діяльність підприємства, на якому я проходив переддипломну практику і брав всю необхідну вихідну інформацію для виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи. Таким чином, поставлену мету кваліфікаційної роботи досягнуто, а всі визначені завдання виконано в повному обсязі. Результати проведених досліджень підтверджують ефективність застосування сучасних супутникових технологій та цифрових методів обробки геодезичної інформації під час відведення земельних ділянок і створення топографічної основи для об’єктів телекомунікаційної інфраструктури. СПИСОК ВИКОРИТАНИХ/ ДЖЕРЕЛ 1. Земельний кодекс України : Закон України від 25.10.2001 № 2768-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (дата звернення: 02.06.2026). 2. Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність : Закон України від 23.12.1998 № 353-XIV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353- 14#Text (дата звернення: 02.06.2026). 3. Про землеустрій : Закон України від 22.05.2003 № 858-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text (дата звернення: 02.06.2026). 4. Про регулювання містобудівної діяльності : Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text (дата звернення: 02.06.2026). 5. Про електронні комунікації : Закон України від 16.12.2020 № 1089-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text (дата звернення: 02.06.2026). 6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури : Закон України від 25.03.2025 № 4321-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4321-20#Text (дата звернення: 02.06.2026). 7. Про затвердження Основних положень створення Державної геодезичної мережі України : наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру України від 17.02.2000 № 19. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-00#Text (дата звернення: 02.06.2026). 8. Про Державний земельний кадастр : Закон України від 07.07.2011 № 3613-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (дата звернення: 02.06.2026). 9. ДБН А.2.1-1:2014. Інженерні вишукування для будівництва. Київ : Мінрегіон України, 2014. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc- page.html?id_doc=54015 (дата звернення: 02.06.2026). 10. Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру : постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text (дата звернення: 02.06.2026). 11. ДБН А.2.1-1-2008. Інженерні вишукування для будівництва. Київ : Мінрегіонбуд України, 2008. 12. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98). Київ : ГУГКК, 1998. 13. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів ГКНТА-2.01-93. Київ : ГУГК та Кадастру, 1994. 14. Інструкція про порядок контролю та приймання топографо- геодезичних та картографічних робіт. Київ : ГУГК та Кадастру, 2000. 15. Для чого проводяться топографо-геодезичні роботи під час встановлення прав на земельні ділянки. Протокол. URL: https://protocol.ua/ua/dlya_chogo_provodyatsya_topografo_geodezichni_roboti_pi d_chas_vstanovlennya_prav_na_zemelni_dilyanki/ (дата звернення: 02.06.2026). 16. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Київ : Укргеодезкартографія, 2001. 256 с. 17. Інструкція з нівелювання І, ІІ, ІІІ та IV класів. Москва : Надра, 1990. 167 с. 18. ДБН В.1.3-2:2010. Геодезичні роботи у будівництві. Київ : Мінрегіонбуд України, 2010. 19. ДСТУ Б В.2.1-30:2014. Ґрунти. Методи вимірювання деформацій основ будинків і споруд. Київ : Мінрегіон України, 2014. 20. ДСТУ 2708:2006. Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення. Київ : Держспоживстандарт України, 2006. 21. Вікіпедія : вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка (дата звернення: 02.06.2026). 22. Науково-технічні аспекти впровадження GNSS-технологій у геодезії. URL: https://igs.org.ua/publications (дата звернення: 02.06.2026). 23. Дмитрів О. П. Геодезія. Ч. І : навчальний посібник. Рівне : НУВГП, 2019. 218 с. ISBN 978-966-327-444-7. URL: https://ep3.nuwm.edu.ua/16813/ (дата звернення: 02.06.2026). 24. Новаковський Л. Я., Перович Л. М., Губар Ю. П. Геодезія в сучасних технологіях землеустрою та кадастру : навчальний посібник. Львів : Львівська політехніка, 2020. 25. Ващенко В. І., Літинський В. О., Перій С. С. Топографо-геодезичний практикум : навчальний посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2018. 428 с. ISBN 978-966-941-115-0. URL: https://vlp.com.ua/node/18402 (дата звернення: 02.06.2026).