ПРОЄКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В ОРЕНДУ, ЩО РОЗТАШОВАНІ У М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ, ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН, ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ, ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ, БУДІВНИЦТВА, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ОБ’ЄКТІВ ПЕРЕДАЧІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Толмачов, Богдан Дмитрович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10181
Назва:	ПРОЄКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В ОРЕНДУ, ЩО РОЗТАШОВАНІ У М. КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ, ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОН, ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ, ДЛЯ РОЗМІЩЕННЯ, БУДІВНИЦТВА, ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД ОБ’ЄКТІВ ПЕРЕДАЧІ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ
Автори:	Ротте, Сергій Вікторович Толмачов, Богдан Дмитрович
Ключові слова:	Геодезичні роботи;проект відведення;топографо-геодезичні роботи;ЛЕП
Дата публікації:	чер-2026
Короткий огляд (реферат):	Об’єкт дослідження – ділянка землі, що розташована у м. Корсунь-Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область. Мета роботи – розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії та отримання топографічного плану 1:200 та кадастрового плану 1:200. Методи дослідження – топографічне знімання (виїзд на ділянку для топографо-геодезичних робіт). У вступі обґрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її мета та визначені завдання до виконання роботи. У першому розділі міститься аналіз нормативно-правових актів згідно яких виконувалися топографо-геодизичні вишукування. У другому розділі містяться географічні відомості про район у якому знаходиться об’єкт дослідження та опис приладової бази. У третьому розділі міститься розрахунок нормативна грошова оцінка земельного масиву, де планується відведення ділянки під забудову об’єктів електрогосподарства. У четвертому розділі проведено аналіз та перелік заходів з дотримання охорони праці та техніки безпеки при виконанні топографо-геодезичних робіт.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10181
Розташовується у зібраннях:	193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
КРБ Толмачов.pdf Restricted Access		2.04 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
 
  
 
 
  
 
 
  
 
 
 
 
Анотація 
 
Кваліфікаційна робота «Проєкт землеустрою щодо відведення 
земельних ділянок в оренду, що розташовані у м. Корсунь-
Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область, для розміщення, 
будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів 
передачі електричної енергії» складається з 62 с., 7 рис., 5 табл., 2 дод.,  
21 джерело, 6 аркушів графічних матеріалів. 
Об’єкт дослідження – ділянка землі,  що розташована у м. Корсунь-
Шевченківський, Черкаський район, Черкаська область. 
Мета роботи – розробка проєкту землеустрою щодо відведення 
земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та 
обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії та 
отримання топографічного плану 1:200 та кадастрового плану 1:200. 
Методи дослідження – топографічне знімання (виїзд на ділянку для 
топографо-геодезичних робіт). 
У вступі обґрунтована актуальність теми кваліфікаційної роботи, її 
мета та визначені завдання до виконання роботи. 
У першому розділі міститься аналіз нормативно-правових актів 
згідно яких виконувалися топографо-геодизичні вишукування. 
У другому розділі містяться географічні відомості про район у 
якому знаходиться об’єкт дослідження та опис приладової бази. 
У третьому розділі міститься розрахунок нормативна грошова 
оцінка земельного масиву, де планується відведення ділянки під забудову 
об’єктів електрогосподарства. 
У четвертому розділі проведено аналіз та перелік заходів з 
дотримання охорони праці та техніки безпеки при виконанні топографо-
геодезичних робіт. 
Ключові слова: електрогосподарство, GNNS, GPS, RTK, відведення 
землі, оренда, нормативна грошова оцінка земель.   
 
ВСТУП 
 
Земля завжди була, є і буде основним національним багатством 
держави. Наша земля виділяється своїм потужним земельно-ресурсним 
потенціалом, який забезпечує її продовольчу безпеку, а також суттєво 
впливає щодо вирішення її на світовому рівні. Земля є обмеженим 
природним ресурсом, тому основною задачею є раціональне використання 
земельних ресурсів та її подальшої охорони. 
На сучасному етапі особливої актуальності набуло питання щодо 
використання земель для розміщення і будівництва об’єктів енергетики, які 
відносяться до критичної структури. Це досить серйозне питання, і часто 
його необхідно вирішувати з урахуванням викликів воєнного стану. Часто 
землі під об’єкти енергетичної інфраструктури необхідно взяти в оренду. 
Держава повинна забезпечувати охорону та гарантувати дотримання 
прав на земельні ділянки. Спільна робота у цьому напрямку дозволить 
комплексно вирішувати наявні проблеми та призведе до формування сталого 
землекористування. 
Оренда – це можливість реалізації інтересів користувача ефективно 
використовувати нерухоме майно для здійснення своєї підприємницької 
діяльності. 
Мета кваліфікаційної роботи полягає у аналізі проекту землеустрою 
щодо відведення земельних ділянок в оренду, що розташовані за адресою: 
Черкаська область, Черкаський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 
Гіфхорнська акціонерному товариству «Черкасиобленерго» для розміщення, 
будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів 
передачі електричної енергії та визначення процедури з нормативної 
грошової оцінки земельних ділянок під об’єкт електроенергетики. 
Завдання які необхідно виконати: 
– аналіз нормативно-правових актів України щодо обраної теми 
кваліфікаційної роботи; 
 
– аналіз процедури розроблення та змісту проекту землеустрою 
щодо відведення земельних ділянок в оренду для розміщення, будівництва, 
експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі 
електричної енергії; 
– визначення процедури з нормативної грошової оцінки земельних 
ділянок під об’єкт електроенергетики. 
  
 
I. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ 
ЩОДО ПРОЄКТУ ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В ОРЕНДУ 
 
Процедура відведення земельних масивів з метою подальшого зведення 
інфраструктурних об'єктів електроенергетичного комплексу в Україні 
базується на консолідованому застосуванні норм чинного законодавства. 
Нормативно-правовий базис дослідження охоплює ключові положення 
екологічного, земельного, містобудівного, а також профільного 
енергетичного права.  
До базових джерел, що регламентують цей процес, належать: 
Земельний кодекс України [1];  
Податковий кодекс України [2];  
Закон України «Про землеустрій» [3];  
Закон України «Про Державний земельний кадастр» [4];  
Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних 
зон енергетичних об'єктів» [5].  
Окрім вищезгаданих законів та кодексів, правове поле формує низка 
підзаконних актів та відомчих інструкцій.  
 
1.1 Системний аналіз кодифікованого законодавства України 
Земельний кодекс України (ЗКУ) виступає ключовим юридичним 
фундаментом, на якому будуються сучасні земельно-майнові відносини. Цей 
документ посідає чільне місце у загальній ієрархії джерел права та 
безпосередньо координує більшість землевпорядних процесів.  
Кваліфікацію земель енергетики як відокремленого структурного 
елемента в межах ширшої категорії (землі промисловості, зв'язку, 
електронних комунікацій, транспорту, оборони тощо) закріплено нормою 
статті 19 [1].  
Статтею 23 [1] встановлено пріоритетність використання саме 
малопродуктивних угідь або земель несільськогосподарського призначення у 
 
разі просторового розміщення лінійних об'єктів (комунікаційних мереж, 
магістральних трубопроводів чи ліній електропередачі), функціонування 
яких не пов'язане з аграрним сектором. Відповідно до цієї ж норми, 
трасування інфраструктурних енергетичних ліній рекомендовано 
здійснювати паралельно транспортним артеріям чи наявним інженерним 
коридорам.  
У статті 65 [1] конкретизовано майновий склад цієї категорії: до неї 
зараховують площі, під безпосередньо розташованими генеруючими 
потужностями (електростанціями), трансформаторними підстанціями, 
розподільними та передавальними вузлами, а також лінійними електричними 
мережами.  
Тлумачення поняття земель промисловості наведено у статті 66 [1]. 
Сюди відносять територіальні наділи під виробничими, допоміжними, 
адміністративно-господарськими та підсобними капітальними спорудами 
відповідних підприємств. При цьому геометричні параметри та межі таких 
ділянок обґрунтовуються проєктно-технічною документацією з урахуванням 
діючих державних будівельних норм. Форма власності на них законодавчо не 
обмежена: допускається приватна, державна чи комунальна.  
Стаття 76 [1] чітко імплементує правило, за яким масиви, призначені 
для генерування, транспортування та розподілу енергетичних ресурсів, 
належать саме до інфраструктурних земель енергетики. Навколо кабельних 
(як підземних, так і підводних) комунікацій обов'язково формуються 
просторові зони обмежень (охоронні зони).  
Зони володіння та використання деталізовані статтею 79 [1]: суб'єкт, 
що володіє ділянкою, має право на повітряний і підземний простір над і під 
поверхнею землі в тих межах, які диктуються вимогами безпечного зведення 
та експлуатації відповідних споруд.  
Особливості виокремлення земельного наділу як самостійного об'єкта 
цивільних правовідносин, що передбачає встановлення його геометричних 
 
меж та обов'язкове присвоєння індивідуального кадастрового номера, 
детально прописані у статті 79-1 [1].  
Повноваження органів місцевого самоврядування (територіальних 
громад) щодо розпорядження землями комунального сектора закріплені у 
статті 83 [1].  
Статті 92 та 93 [1] розмежовують форми землекористування: державні 
й комунальні енергетичні компанії зазвичай набувають право постійного 
користування, тоді як для інших суб'єктів під об'єкти енергоінфраструктури 
частіше застосовують інститут оренди.  
Стаття 112 [1] регламентує створення просторових зон зі спеціальним 
режимом охорони. Такі зони покликані мінімізувати шкідливий техногенний 
вплив на населення та довкілля, а також гарантувати збереження самих 
об'єктів. Їх утворюють уздовж ліній електропередачі, вузлів зв'язку, 
інженерно-транспортних об'єктів та промислових майданчиків.  
Алгоритм переходу прав власності чи виникнення прав користування 
на державні та комунальні земельні масиви висвітлено у статті 116 [1].  
Особливості погодження та отримання дозволів на розроблення 
землевпорядних матеріалів закріплені у статті 118 [1].  
Стаття 122 [1] чітко розмежовує компетенцію органів, що 
уповноважені розпоряджатися землями (територіальні громади, обласні 
державні адміністрації, територіальні підрозділи Держгеокадастру тощо).  
Подальший алгоритм надання наділів у безпосереднє користування 
врегульовано статтею 123 [1]. Ця норма є визначальною для енергетичної 
сфери, оскільки вона координує процеси затвердження розробленого проєкту 
землеустрою та ухвалення владними органами рішення про виділення 
ділянки.  
Юридичні нюанси та стадії підписання орендних договорів визначені 
статтею 124 ЗКУ [1].  
Після завершення польового та камерального етапів землевпорядних 
вишукувань здійснюється закріплення (або відновлення) меж наділу на 
 
місцевості, що спирається на вимоги статті 198 [1]. Кадастрова зйомка при 
цьому вирішує такі практичні завдання:  
інженерно-геодезична фіксація меж земельного наділу;  
процедура погодження меж із суміжними власниками та 
землекористувачами;  
просторове виокремлення частин ділянки, які обтяжені обмеженнями 
або сервітутами;  
генерація графічного кадастрового плану.  
Підсумком кадастрових зйомок виступає математичне визначення 
координат поворотних точок меж об'єкта та суміжних ліній. Отриманий 
координатно-інформаційний масив є базисом для відтворення актуального 
кадастрового плану.  
Фінансові зобов'язання користувачів за експлуатацію наділів 
реалізуються через орендну плату, яка перераховується власнику масиву. 
Згідно з приписами статті 14 Податкового кодексу України [2], даний платіж 
є обов'язковою формою плати за користування землями комунального та 
державного фондів. Параметри відрахувань фіксуються сторонами у 
договорі, проте річний обсяг платежу обмежений законодавчою верхньою 
межею — не більше 12 % від встановленої нормативної грошової оцінки 
(НГО) відповідної ділянки.  
Аналіз спеціальних та профільних законів України 
Головна мета Закону України «Про землеустрій» [3] полягає у 
правовому врегулюванні взаємовідносин між приватними особами, 
суб'єктами господарювання та органами публічної влади й місцевого 
самоврядування під час організації використання земельних ресурсів. Даний 
нормативний акт визначає організаційно-правові рамки проектування, 
зокрема й під час виділення площ для зведення, експлуатації чи 
обслуговування елементів об'єднаної енергетичної мережі. Закон фіксує 
єдиний порядок розроблення землевпорядної документації, алгоритм 
 
формування нових ділянок, правила накладання просторових обмежень і 
державну реєстрацію прав.  
Для об'єктів енергозабезпечення ключовими є такі законодавчі 
правила:  
Обов'язковість складання землевпорядних матеріалів у процесі 
виділення ділянок під енергоінфраструктуру.  
Проєкти землеустрою щодо відведення обов'язково розробляються у 
разі:  
первинного утворення нових просторових об'єктів (ділянок);  
трансформації (зміни) наявного цільового призначення земель;  
юридичної фіксації обмежень у використанні територій;  
переходу або надання ділянок у користування чи у власність.  
Під час проектування обов'язковому обліку та відображенню 
підлягають:  
встановлені охоронні зони інженерних споруд та мереж;  
чинні містобудівні обмеження та санітарно-захисні вимоги;  
екологічні та природоохоронні приписи законодавства;  
лінійні обмеження, спричинені проходженням ПЛ та інших 
комунікацій.  
У процесі проектування енергетичних об'єктів розробники найчастіше 
спираються на такі статті цього Закону [3]:  
ст. 1 розкриває термінологічний апарат (поняття землеустрою, склад 
документації);  
ст. 2 окреслює базові завдання галузі, орієнтовані на збалансоване 
використання земель;  
ст. 20 та 25 визначають класифікацію та вичерпний перелік видів 
землевпорядних матеріалів;  
ст. 50 регламентує безпосередній склад та етапи підготовки проєктів 
відведення;  
 
ст. 55 та 56 координують встановлення меж на місцевості та 
формування відповідних технічних матеріалів;  
ст. 57 визначає порядок делімітації меж зон із особливими правовими 
режимами та обтяженнями.  
Практична площина застосування норм Закону [3] охоплює процеси 
виділення площ під генеруючі станції, підстанції , прокладання лінійних 
повітряних чи кабельних мереж , розрахунок меж охоронних зон , реєстрацію 
цих обмежень у базі ДЗК , а також укладання сервітутних угод для 
забезпечення проходження мереж. Отже, цей акт формує комплексний 
механізм легалізації земельних відносин під час інфраструктурного розвитку 
енергетичного сектора.  
Закон України «Про Державний земельний кадастр» [4] є ключовим 
інструментом, що регулює процеси формування, обліку та державної 
реєстрації земельних ділянок, включаючи території під діючими чи 
запроектованими енергетичними об'єктами. Він закладає правові та 
геоінформаційні основи функціонування ДЗК як єдиної бази даних про 
кількісні, просторові та якісні характеристики українських земель, їхній 
правовий статус, розподіл за категоріями та наявні обмеження.  
Для паливно-енергетичного комплексу критично важливими є норми, 
що координують процес внесення до кадастрової системи відомостей про 
охоронні зони, реєстрацію меж нових ділянок та відображення обмежень на 
офіційних планах. Кадастрова база повинна містити повну інформацію про 
площу, просторову конфігурацію, категорію використання наділів, а також 
про наявність режимоутворюючих об'єктів, навколо яких закон вимагає 
дотримання особливих умов господарювання. Функціонування системи ДЗК 
спрямоване на інформаційне супроводження регуляторної політики держави, 
забезпечення контролю за раціональним природокористуванням та 
полегшення управлінської діяльності органів самоврядування і виконавчої 
влади. У практичному сенсі це уможливлює швидке та безпомилкове 
відведення площ під траси ліній електропередач, електричні підстанції, 
 
об'єкти відновлюваної енергетики (ВЕС, СЕС) чи окремі трансформаторні 
пункти.  
Особлива функція Закону [4] полягає у регламентації фіксації 
обмежень. Будь-які просторові дані про межі об'єктів, цільове призначення та 
встановлені заборони імпортуються до бази ДЗК виключно на основі 
офіційно погоджених землевпорядних документів (проєктів відведення чи 
технічної документації). Внесення інформації про охоронні коридори 
енергооб'єктів є безальтернативною умовою їхньої легалізації. Графічне 
відображення зон обмежень, сервітутів та обтяжень на підсумковому 
кадастровому плані гарантує дотримання особливого режиму використання 
суміжних територій.  
Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних 
зон енергетичних об'єктів» [5] виступає спеціалізованим актом, який 
встановлює специфічні правові та організаційні імперативи використання 
просторових ресурсів для зведення, функціонування та сервісного 
обслуговування енергомереж. Документ координує майнові відносини в 
енергетичному секторі, фіксує специфічний юридичний статус таких земель 
та визначає правила делімітації охоронних і спеціальних коридорів з метою 
забезпечення безаварійної експлуатації систем. Основний вектор закону 
спрямований на захист населення від техногенних факторів, охорону 
навколишнього середовища, створення стабільних умов для роботи 
підприємств інфраструктури та деталізацію обмежень господарювання в 
межах спеціальних зон.  
Законодавчо визначено, що до цієї категорії належать ділянки під 
спорудами для генерації, транспортування та трансформації електричної чи 
теплової енергії. Мова йде про теплові, сонячні, вітрові електростанції, 
підстанції різного класу напруги, розподільчі пристрої, трансформаторні 
вузли, а також повітряні й кабельні мережі.  
Землевпорядне проектування значною мірою базується на нормах 
цього закону щодо формування спеціальних територій навколо 
 
енергооб'єктів з метою захисту ліній і гарантування публічної безпеки. До 
таких зон відносять:  
охоронні зони об'єктів електричних мереж;  
санітарно-захисні території;  
охоронні смуги магістральних теплотрас;  
режимні зони спеціальних об'єктів.  
Всередині охоронних зон впроваджується жорсткий режим обмежень. 
Там заборонено або суттєво обмежено проведення капітальних будівельних 
робіт, виконання глибоких земляних чи меліоративних заходів, 
висаджування високорослих насаджень, організацію складів чи інших дій, що 
можуть загрожувати цілісності мереж. Важливо, що закон не передбачає 
вилучення таких ділянок у поточних власників, проте змушує останніх 
адаптувати господарську діяльність до встановлених обмежень. Відомості 
про такі зони в обов'язковому порядку передаються до системи ДЗК і 
враховуються під час будь-якого подальшого землевпорядного проектування. 
На етапі розроблення проєктів відведення під енергооб'єкти фахівці 
зобов'язані чітко розраховувати межі охоронних зон, нормативні 
технологічні відстані, а також спиратися на стандарти екологічної та 
техногенної безпеки. Крім того, закон деталізує правовий режим площ під 
відновлюваними джерелами енергії (альтернативна енергетика), що 
стимулює оновлення енергетичної структури держави.  
Юридичний механізм надання ділянок у тимчасове користування 
базується на Законі України «Про оренду землі» [6]. Статтею 1 [6] визначено 
сутність оренди як заснованого на договорі строкового платного володіння та 
використання масиву. Повноваження щодо здачі в оренду земель 
комунальної власності в межах міст, селищ чи сіл покладено на відповідні 
місцеві ради (стаття 4). Орендарями, згідно зі статтею 5, можуть виступати як 
юридичні, так і фізичні особи. Стаття 6 регламентує безпосередній процес 
виникнення права оренди, де головним регуляторним інструментом виступає 
двосторонній договір. Його правову природу розкрито у статті 13: 
 
орендодавець зобов'язується передати об'єкт у користування на певний 
термін, а орендар – вносити обумовлену плату.  
Баланс інтересів сторін фіксується статтями 24 та 25 [6]. Так, 
орендодавець має законне право вимагати: 
експлуатації наділу виключно за зафіксованим цільовим призначенням;  
суворого дотримання екологічних, містобудівних та санітарних норм;  
регулярного та повного внесення орендної плати;  
збереження встановлених режимів охоронних і санітарних зон.  
Натомість орендодавець зобов'язаний:  
надати ділянку у стані, придатному для реалізації договірних умов;  
утримуватися від дій, які б чинили перешкоди орендарю;  
поважати та забезпечувати права третіх осіб на об'єкт;  
заздалегідь розкрити приховані особливості чи недоліки ділянки, які 
можуть ускладнити її використання за призначенням.  
Права орендаря (стаття 25) дозволяють йому самостійно організовувати 
господарську діяльність , привласнювати отримані результати чи доходи , а 
за згодою власника — зводити споруди чи закладати насадження. До кола 
його обов'язків входить дотримання обмежень , виконання екологічних вимог 
та надсилання копії зареєстрованого договору до органів ДПС.  
З урахуванням положень статті 24 Закону України «Про регулювання 
містобудівної діяльності» [7], за відсутності розробленого зонінгу або ДПТ 
(детального плану території) закон дозволяє здійснювати просторове 
розміщення лінійних об'єктів транспортної та енергетичної мереж 
(включаючи ЛЕП). З огляду на це, розроблення додаткових містобудівних 
матеріалів для проектування та обслуговування підземної кабельної лінії 
напругою 10 кВ не є обов'язковим.  
Проведення інженерно-геодезичних робіт спирається на Закон України 
«Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» [8]. Його четверта 
стаття визначає територіальні межі України як загальний простір для 
виконання таких робіт. Стаття 5 окреслює коло легальних суб'єктів 
 
діяльності: державні інституції, Міністерство оборони, а також ліцензовані 
підприємства та ФОП, які мають відповідну матеріально-технічну базу та 
залучають до роботи сертифікованих інженерів-геодезистів. Метрологічний 
контроль та стандартизація вишукувань регулюються статтею 17 , а стаття 
17¹ легітимізує використання сучасних геоінформаційних систем, 
обчислювальних засобів та спеціалізованого софту. Згідно зі статтею 22, 
геодезичні пункти є недоторканними, закріплюються інженерними знаками, а 
їх ліквідація чи перенесення можливі лише за погодженням із 
контролюючими органами. Ділянки навколо них формують охоронні зони зі 
специфічним режимом користування.  
Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» [9] 
гарантує єдність вимірювань у державі. Стаття 8 вимагає від приладів 
відповідності встановленим класам точності. Стаття 17 запроваджує 
механізм регулярної обов'язкової повірки приладів (а також позачергових чи 
інспекційних перевірок) , яка має тривати не більше 15 робочих днів з 
моменту оплати. Калібрування приладів згідно зі статтею 27 здійснюється у 
чіткій відповідності до національних метрологічних стандартів.  
Аналіз підзаконних та нормативно-технічних актів 
Питання безпечного функціонування та експлуатації мереж 
електрозв'язку координуються Порядком [10], затвердженим урядовою 
постановою. Його другий пункт вимагає створення охоронних коридорів 
уздовж повітряних та кабельних трас. Прокладання підземних ліній у межах 
міст чи селищ виконується за погодженими технічними матеріалами, копії 
яких передаються на зберігання до місцевих архітектурно-містобудівних 
органів. Пункт 10 фіксує, що землі в межах цих охоронних зон залишаються 
у користувачів, але підлягають обмеженням. Відповідно до норм ДБН В.2.3-
4:2015 (пункти 11.9 та 11.10) [11], просторові межі охоронної зони 
підземного кабелю електропередачі визначаються як ділянка, обмежена 
умовними вертикальними площинами, віддаленими на 1 метр в обидва боки 
від крайніх кабельних ліній.  
 
Захист систем енергопостачання, попередження аварійних ситуацій та 
усунення ризиків ураження струмом здійснюються на основі «Правил 
охорони електричних мереж» [12]. Цей регламент є обов'язковим на стадіях 
проектування, зведення та сервісу мереж, а також під час виконання будь-
яких робіт поруч із ними. Охороні підлягають трансформаторні підстанції, 
підземні й підводні КЛ, розподільчі пункти та пов'язані інженерні споруди. 
Стабільна робота інфраструктури забезпечується комплексом 
землевпорядних заходів:  
виділенням (відведенням) наділів під об'єкти;  
юридичним закріпленням охоронних зон;  
жорстким моніторингом мінімальних безпечних технологічних 
відстаней. Землі в межах цих смуг у користувачів не вилучаються.  
Збереження державної геодезичної мережі регулюється спеціальним 
Порядком [13]. Пункт 2 визначає такий пункт як координатно-висотну точку, 
закріплену маркером або інженерним знаком. У межах охоронних зон 
пунктів (пункт 6) діє заборона на виконання робіт, що загрожують цілісності 
знаків, складування сміття чи матеріалів, розведення вогню тощо.  
Процедура внесення інформації до бази ДЗК, а також алгоритм 
коригування відомостей регламентуються пунктами 66–88 Порядку [14]. 
Перевірку комплектності та відповідності матеріалів закону здійснює 
Державний кадастровий реєстратор. Термін розгляду поданого пакета 
документів обмежений 14 робочими днями з моменту фіксації заяви. За 
результатами аналізу ухвалюється рішення про реєстрацію об'єкта або 
надається вмотивована письмова відмова із зазначенням порушених норм. 
Пункт 108 [14] вказує, що під час первинної реєстрації ділянки одночасно 
фіксуються і всі законні обтяження та обмеження у її використанні.  
Господарські відносини між замовником проєкту та розробником 
будуються на основі «Типового договору…» [15]. Ця форма визначає засади 
взаємодії, етапи виконання робіт та фінансові умови. До договору додаються 
вихідні дані та технічні вимоги. До базових умов угоди відносять:  
 
предмет та обсяг проектування;  
вартість послуг та етапи фінансування;  
правила приймання-передачі землевпорядної документації;  
календарні строки виконання;  
взаємні обов'язки та санкції за порушення;  
умови дострокового розірвання;  
механізми вирішення спорів;  
конфіденційність інформації;  
термін дії договору та інші специфічні умови. Невід'ємною стадією 
після підписання договору є затвердження технічного завдання на виконання 
інженерно-геодезичних та землевпорядних робіт.  
Таким чином, правове регулювання просторового розміщення об'єктів 
енергетики має комплексний, міжгалузевий характер. Будь-які просторові 
зміни чи нове будівництво потребують детального юридичного супроводу та 
формування якісних землевпорядних матеріалів атестованими спеціалістами.  
  
 
II. ГЕОГРАФІЧНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ 
ЗНІМАННЯ 
 
2.1 Просторово-адміністративний статус та локалізація об'єкта оренди 
 
Територія, на якій запроектовано будівництво об'єкта енергетичної 
інфраструктури, адміністративно належить до Черкаської області, 
Черкаського району та розташована безпосередньо у межах міста Корсунь-
Шевченківський, по вулиці Гіфхорнській (попередня офіційна назва — 
вулиця Ювілейна).  
Даний майданчик міститься на периферії (околиці) міста Корсунь-
Шевченківський. Замовником будівництва та майбутнім 
балансоутримувачем споруди виступає Акціонерне товариство 
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО». Ця структура є повноправною юридичною 
особою (господарським товариством) відповідно до законодавства України, 
діє на підставі затвердженого Статуту, рішень органів управління та чинних 
нормативно-правових вимог держави.  
 
 
Рис.2.1 Місцевість, де планується відведення земельної ділянки  
 
 
Проектовані земельні масиви безпосередньо межують із землями 
загального користування та комунальної власності, що перебувають у віданні 
Корсунь-Шевченківської міської ради. Повний просторовий опис меж та 
конфігурації ділянок наведено у графічній частині (Кадастровому плані). На 
етапі формування проєкту вся первинна інформація про суміжні межі була 
офіційно отримана з бази даних Державного земельного кадастру. 
 
2.2 Передумови та обґрунтування відведення ділянки під забудову 
 
Даний Проєкт передбачає обов'язкове проведення процедури зміни 
цільового призначення земельних наділів з метою приведення їхнього 
статусу у відповідність до запланованої господарської діяльності. 
Використання територій після затвердження документації орієнтоване на 
розміщення, будівництво, експлуатацію та сервісне обслуговування будівель 
і споруд об'єктів передачі електричної енергії. Відповідно до Класифікації 
видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої додатком 59 до 
Порядку [14], новому статусу ділянки присвоюється технічний код 14.02.  
До початку проектування ці масиви належали до категорії земель 
запасу, які не були виділені у власність чи постійне користування приватним 
особам або комерційним структурам, що відповідає коду КВЦПЗ 02.11.  
Реалізація положень Проєкту спричиняє трансформацію структури 
земельних угідь на об'єкті: 
• Стан до відведення: згідно з додатком 4 до Порядку [14] (КВЗУ), 
ділянки належали до угідь під кодом 008.02 – «Вулиці та бульвари 
(включаючи тротуари), набережні, площі».  
• Стан після відведення: території переходять до коду угідь 010.00 – 
«Землі, які використовуються для технічної інфраструктури».  
Зміни також стосуються загальної категорії земель за їхнім основним 
цільовим призначенням, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу 
України [1]. На сформованій ділянці заплановано монтаж таких 
 
конструктивних елементів електрогосподарства, як одностоякова опора 
повітряної лінії ПЛ-10 кВ, а також щоглова трансформаторна підстанція типу 
ЩТП-10/0,4 кВ. Технічна необхідність модернізації та переоснащення 
локальної енергетичної мережі обумовлена потребою підвищення якості 
надання послуг з електропостачання кінцевим споживачам та приведення 
об'єктів у відповідність до сучасних стандартів експлуатаційної безпеки. 
  
Рис.2.2 Опора ПЛ-10 кВ та щоглова трансформаторна підстанція ЩТП-10/0,4 
кВ 
 
Під час натурних досліджень на місцевості було складено детальний 
геодезичний абрис ділянки, яка залучається до процесу оформлення права 
оренди під об'єкти енергетики (виконано у масштабі 1:200). З огляду на 
близьке розташування об'єкта до існуючих автомобільних доріг, проєктні 
рішення підлягають обов'язковому узгодженню та затвердженню у 
відповідних профільних службах місцевих органів влади. 
 
 
Рис.2.3 Абрис земельної ділянки, де заплановане будівництво об’єкту 
енергетичної інфраструктури, масштаб 1:200 
 
2.3 Методика та технологічне забезпечення топографо-геодезичних 
вишукувань 
 
З метою отримання точних просторових даних під час польового етапу 
топографо-геодезичних робіт використовувався геодезичний GNSS-приймач 
TRIMBLE Geo7x (заводський серійний номер 5728477799). Прилад пройшов 
державну метрологічну атестацію, що підтверджується свідоцтвом про 
повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки під 
номером 429. Зйомка виконувалася за допомогою сучасного методу 
супутникових визначень у реальному часі – RTK (Real Time Kinematic).  
Обчислення просторових координат точок зйомки здійснювалося за 
допомогою підключення до мережі активних базових референційних станцій 
та спеціалізованого програмного забезпечення ПрАТ «Систем Солюшнс», що 
діє у межах єдиної технологічної схеми на території України. На підставі 
офіційного договору №1133 від 10 квітня 2018 року компанія ПрАТ «Систем 
 
Солюшнс» надає цілодобовий санкціонований доступ до мережевої 
інфраструктури станцій «System.Net». Цей комплекс має офіційний статус 
Геодезичної мережі спеціального призначення і забезпечує трансляцію 
диференційних коригуючих поправок для визначення координат у режимі 
реального часу з високою точністю.  
Дані GNSS-моніторингу накопичувалися за допомогою мережевих 
рішень, орієнтованих на інформаційне забезпечення кадастрової діяльності, 
містобудівного проектування, інженерно-геодезичних вишукувань у 
будівництві, а також розвитку транспортної та інженерної інфраструктури 
міст. 
 
Рис.2.4 Комплект GPS-приймача TRIMBLE Geo7x 
 
  
 
Таблиця 2.1 — Ключові інженерно-технічні параметри супутникового 
приймача TRIMBLE Geo7x  
Технологічний 
Опис інженерних та функціональних 
стек / Параметр 
можливостей приладу 
вимірювань 
Базова 
супутникова Trimble R-Track  
технологія 
Прогресивний інтегрований чіп Trimble Maxwell™ 6 
Архітектура GNSS-
Custom Survey, що підтримує паралельну роботу на 
плати 
220 каналах  
Кореляційна Високоточна мультисистемна обробка та кореляція 
матриця вимірювань супутникових псевдодальностей  
Використання незгладжених та нефільтрованих 
Обробка первинних даних вимірювань псевдодальностей для 
первинних досягнення мінімальних показників шумів, зниження 
сигналів похибок багатопроменевості сигналу та мінімізації 
часових затримок  
 
Функціонування системи RTK дозволяє оперативно коригувати 
результати вимірювань безпосередньо в процесі їх виконання, що дає змогу 
геодезисту фіксувати просторові координати об'єктів з похибкою не більше 
1–2 см. Такий тип високоточного позиціонування базується на застосуванні 
супутникового GNSS-приймача, інтегрованого з інфраструктурою опорних 
станцій, зокрема базовим комплексом System Solutions. 
У порівнянні з експлуатацією ізольованих поодиноких станцій, 
диференційний мережевий режим RTK демонструє вагомі переваги. Серед 
 
них варто виділити істотне підвищення точності одержуваних даних, 
загальне спрощення польових процедур та практичну відсутність 
географічних обмежень для геодезичних зйомок у межах держави (за умови 
стабільного інтернет-з'єднання). Обов'язковою умовою застосування цієї 
методики є наявність супутникового обладнання, архітектура якого 
підтримує алгоритми обробки RTK-сигналів. 
Трансляція диференційних поправок RTK реалізується шляхом 
надсилання уніфікованих масивів даних у кодованих форматах RTCM v2.x, 
RTCM v3.x, Leica, Leica 4G, CMR, NMEA тощо. Фізичний обмін 
інформаційними пакетами відбувається за допомогою мережевого протоколу 
NTRIP (Networked Transport of RTCM via Internet Protocol), який адаптує 
передачу RTCM-повідомлень під стандартні інтернет-канали. 
Практичне впровадження технології RTK передбачає обов'язковий 
попередній контроль диференційного поля на вихідних пунктах Державної 
геодезичної мережі (ДГМ) чи локальних мереж згущення (МЗ). Актуальні 
просторові координати цих точок надаються офіційним розпорядником 
(адміністратором) державного банку геодезичних даних. 
Під час виконання топографо-геодезичних робіт на об'єкті фахівці 
здійснили інженерну прив'язку та звірку вимірювальних приладів за 
координатами пунктів ДГМ, які розташовані поблизу району вишукувань. 
Отримані результати підтвердили повну відповідність точності супутникових 
визначень у режимі RTK чинним нормативно-технічним інструкціям з 
топографічної зйомки. 
 
 
Рис.2.5 Схема прив'язки контрольних точок до місцевості, де заплановане 
будівництво об’єкту енергетичної інфраструктури, масштаб 1:200 
 
Камеральний етап обробки та систематизації результатів польових 
вишукувань виконувався з використанням спеціалізованого програмного 
середовища Digitals (ліцензійна версія). Цей програмний комплекс дозволяє 
автоматизувати аналітичні розрахунки, обчислювати геометричні параметри 
наділів та формувати підсумкові графічні матеріали відповідно до 
вітчизняних стандартів. 
В результаті вимірювань були отримані геодані стосовно ділянки під 
будівництво об’єктів електроенергетики.  
 
  
 
Таблиця 2.2 – Географічні координати, отримані під час зйомки земельної 
ділянки за адресою: Черкаська область, Черкаський район, Кoрсунь-
Шевченківська міська рада, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Гіфхорнська. 
№ Географічні координати 
точки Північна широта Східна довгота 
1 5467773.00600  4209026.90000 
2 5467774.41900  4209028.74800 
3 5467775.33700  4209030.04100 
4 5467771.04400  4209034.58900 
5 5467771.56900  4209031.14400 
6 5467768.05700  4209032.03500 
7 5467766.65800  4209037.60400 
8 5467763.00100  4209038.00100 
9 5467763.11000  4209041.97600 
10 5467758.46900  4209043.80400 
11 5467759.81400  4209046.08800 
12 5467755.13200  4209048.42900 
13 5467756.67100  4209049.92300 
14 5467754.92900  4209052.21700 
15 5467753.18000  4209051.13400 
16 5467751.34200  4209055.27900 
17 5467754.45600  4209055.95300 
18 5467756.11100  4209057.38700 
19 5467760.13200  4209057.84000 
20 5467758.27800  4209056.28200 
21 5467756.85800  4209052.71500 
22 5467758.89600  4209051.78800 
23 5467760.99700  4209055.81700 
24 5467749.87400  4209058.94000 
25 5467743.91500  4209041.50300 
26 5467746.03400  4209043.68000 
27 5467747.64900  4209044.68000 
28 5467749.20100  4209044.90700 
29 5467751.04800  4209043.93800 
30 5467756.72800  4209036.70300 
Площа Га 0,0024 
 
 
2.4 Опис та обґрунтування проєктного рішення  
 
Згідно зі статтею 79¹ Кодексу [14], утворення земельної ділянки як 
окремого об’єкта цивільних прав передбачає встановлення її меж, визначення 
площі та внесення відповідних відомостей до Державного земельного 
кадастру. Однією з підстав для формування земельних ділянок є розроблення 
проєкту землеустрою щодо їх відведення. Водночас така документація не 
вимагається у випадках, коли вже сформовані земельні ділянки підлягають 
поділу або об’єднанню без зміни їх цільового призначення. 
Відповідно до положень статті 50 Закону України [3], складання 
проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є обов’язковим 
при створенні нових земельних ділянок за рахунок земель державної чи 
комунальної власності, якщо інше не передбачено документацією із 
землеустрою. Крім того, така документація розробляється у випадках зміни 
цільового призначення земельних ділянок у порядку, встановленому 
законодавством.Запроєктовані щодо відведення земельні ділянки мають 
конфігурацію, яка обґрунтовується фактичною топографічною (контурною) 
ситуацією вільних земель та можливим подальшим її використанням, що в 
результаті, відповідно до вимог статті 79 Кодексу [1], надасть можливість 
сформувати земельні ділянки, як об’єкт права, з ознаками сталого 
землекористування, що, в свою чергу, надасть можливість використовувати 
земельні ділянки відповідно до визначеного даним проєктом землеустрою 
цільового (функціонального) призначення без порушення можливих прав 
інших осіб, на висоту та глибину, які для заданого призначення є 
необхідними, використовуючи відповідні методи використання земель із 
забезпеченням оптимальних параметрів екологічних та соціально-
економічних функцій території. 
У процесі виконання польових геодезичних робіт та візуального 
обстеження території розташування земельних ділянок, запроєктованих до 
відведення цим Проєктом, не встановлено наявності земель природно-
 
заповідного фонду, природоохоронного, історико-культурного чи 
лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду в межах 
зазначених ділянок. 
Отже, земельні ділянки, відведення яких передбачено цим Проєктом, 
розташовані за межами територій та об’єктів природно-заповідного фонду, 
прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення й інших 
лісових земель. Також зазначені ділянки не знаходяться в межах територій 
розташування об’єктів культурної спадщини та не входять до історичних 
ареалів населених пунктів. 
Разом з тим, у результаті виконання топографо-геодезичних робіт та 
розроблення землевпорядної документації встановлено наявність обмеження 
у використанні земельних ділянок, а саме — охоронної зони навколо 
(вздовж) об’єкта енергетичної системи. Таке обмеження встановлюється 
відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» [16] та 
постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року №1455 «Про 
затвердження Правил охорони електричних мереж» [17]. Код обмеження у 
використанні земельної ділянки – 01.05 «Охоронні зони навколо (вздовж) 
об’єкта енергетичної системи». 
Інших обмежень щодо використання зазначених земельних ділянок не 
виявлено.  
 
ІІІ. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ПАРАМЕТРІВ 
ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ 
 
Правовий механізм встановлення та стягнення орендної плати за 
земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності, 
базується на вимогах Податкового кодексу України [2]. Головним 
економічним індикатором та математичною базою для обчислення розміру 
річних платежів виступає нормативна грошова оцінка (НГО) відповідного 
земельного масиву. 
Процедура визначення поточної вартості та фінансових параметрів 
наділу координується єдиною Методикою [17], ухваленою урядовою 
постановою. Відправною точкою розрахунку є базовий норматив 
капіталізованого рентного доходу для відповідної категорії земель, який 
коригується через систему коефіцієнтів, що враховують специфіку 
розташування, функціональне призначення та індексацію вартості. 
Чисельність населення у м. Корсунь-Шевченківському, Черкаського 
району, Черкаської області, згідно довідки від 01.10.2025 року № 01-28/5831, 
становить 16 636 зареєстрованих мешканців. 
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок (Цн) визначається за 
такою формулою [17]: 
 
Цн = Пд × Нрд × Км1 × Км2 × Км3 × Км4 × Кцп × Кмц × Кні,              
(3.1) 
 
де Пд – площа земельних ділянок, кв. м.; 
Нрд – норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі; 
Км1 – коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади 
в межах зони впливу великих міст; 
Км2 – коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення 
населених пунктів; 
 
Км3 – коефіцієнт, який враховує розташування територіальної громади 
в межах зон радіаційного забруднення; 
Км4 – коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця 
розташування земельних ділянок; 
Кцп – коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельних 
ділянок відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; 
Кмц – коефіцієнт, який враховує особливості використання земельних 
ділянок в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; 
Кні – добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки 
земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного 
доходу до дати проведення оцінки. 
Норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі (Нрд) 
приймається відповідно до категорії земельних ділянок за основним цільовим 
призначенням. 
У таблиці 3.1 наведено повний перелік та числові значення нормативно 
визначених коефіцієнтів, використаних під час обчислення економічних 
показників для проектованої земельної ділянки енергетичного призначення в 
межах Корсунь-Шевченківської міської ради. 
 
Таблиця 3.1 – Система розрахункових коефіцієнтів для визначення 
нормативної грошової оцінки наділу 
Економічна та Офіційне 
Технічний просторова нормативне Затверджене 
код сутність джерело (згідно з числове 
коефіцієнта регуляторного Порядком та значення 
показника Методикою [17]) 
Показник, що Додаток 3 до 
Км1 1,0 
регулює оцінку з Методики [17] 
 
Економічна та Офіційне 
Технічний просторова нормативне Затверджене 
код сутність джерело (згідно з числове 
коефіцієнта регуляторного Порядком та значення 
показника Методикою [17]) 
урахуванням 
просторового 
положення 
територіальної 
громади в зоні 
впливу великих 
урбанізованих 
центрів (міст) 
Коефіцієнт, який 
коригує вартість з 
огляду на 
специфічний Пункт 7 
Км2 1,0 
курортно- Методики [17] 
рекреаційний 
потенціал 
населеного пункту 
Розрахунковий 
індекс, що 
відображає Пункт 8 
Км3 1,0 
локалізацію Методики [17] 
території у зонах 
радіоактивного або 
 
Економічна та Офіційне 
Технічний просторова нормативне Затверджене 
код сутність джерело (згідно з числове 
коефіцієнта регуляторного Порядком та значення 
показника Методикою [17]) 
техногенного 
забруднення 
Коефіцієнт, що 
диференціює 
локальні зональні 
фактори Абзац 2 пункту 19 
Км4 1,5 
безпосереднього Методики [17] 
просторового 
розміщення 
конкретної ділянки 
Індекс, який 
враховує 
зафіксоване цільове 
Додаток 8 до 
Кцп призначення 0,5 
Методики [17] 
об'єкта відповідно 
до актуальних 
відомостей ДЗК 
Коефіцієнт, що 
деталізує 
Додаток 11 до 
Кмц особливості 0,83 
Методики [17] 
фактичного 
використання площ 
 
Економічна та Офіційне 
Технічний просторова нормативне Затверджене 
код сутність джерело (згідно з числове 
коефіцієнта регуляторного Порядком та значення 
показника Методикою [17]) 
у межах 
встановленої 
генеральної 
категорії земель 
Кумулятивний 
показник (добуток) 
щорічних індексів 
інфляції та 
індексації НГО за 
Визначається 
період від 
щорічно на основі 
затвердження 
офіційних Розраховується 
Кні вихідного 
повідомлень індивідуально 
нормативу 
Держгеокадастру 
капіталізованого 
та Держстату 
рентного доходу 
(починаючи з 
01.01.2020 року) до 
поточного моменту 
обчислень 
 
Добуток вищезазначених коефіцієнтів формує узагальнюючий індекс 
локальних факторів, який безпосередньо коригує базову вартість земель 
громади. 
 
Для розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок  з 
кадастровими номерами:  
1. 7122510100:25:001:0297 – площею 0,0003 га,  (одностоякова 
опора); 
2. 7122510100:25:001:0296 – площею 0,0024 га,  (ЩТП-10/0,4 кВ), 
загальною площею 0,0027 га, що розташовані за адресою: Черкаська область, 
Черкаський район, м. Корсунь-Шевченківський, по вул. Гіфхорнська, що 
перебувають в оренді АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА 
«ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» для розміщення, будівництва, експлуатації та 
обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії (під 
розміщення ЩТП-10/0,4 кВ та одностоякової опори)) (код КВЦПЗ – 14.02) за 
межами м. Корсунь-Шевченківський, приймаються окремо. 
Відомості про величину нормативу капіталізованого рентного 
доходу. Для визначення нормативу капіталізованого рентного доходу 
необхідно враховувати дані про чисельність населення у населеному пункті, 
що є адміністративним центром територіальної громади в якій розташовані 
оцінювальні земельні ділянки. Відповідно до інформації наданою Корсунь-
Шевченківською міською радою від 01.10.2025 року № 01-28/5831, станом на 
01.07.2025 року населення м. Корсунь-Шевченківський налічує 16 636 
зареєстрованих осіб. Згідно з додатком 1 Методики [17], норматив 
капіталізованого рентного доходу для розрахунку нормативної грошової 
оцінки земельних, які знаходяться на території Корсунь-Шевченківської 
міської об’єднаної територіальної громади буде складати – Нрд - 133 
грн./кв.м. 
Відомості про величину коефіцієнта, який враховує цільове 
призначення земельних ділянок. Згідно Класифікатора видів цільового 
призначення земельних ділянок оцінювальні земельні ділянки відносяться до 
категорії: землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та 
іншого призначення та мають цільове призначення - для розміщення, 
будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів 
 
передачі електричної енергії (14.02). Відповідно до додатку 8 Методики [17]  
коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельних ділянок 
приймається на рівні –  Кцп - 0,5. 
Відомості про величину коефіцієнта, який враховує особливості 
використання земельних ділянок в межах категорії земель за основним 
цільовим призначенням. Коефіцієнт, який враховує особливості 
використання земельних ділянок в межах категорії земель за основним 
цільовим призначенням визначається окремо для земельних ділянок за 
межами населених пунктів згідно додатку 11 Методики [17]. Оцінювана 
земельна ділянка знаходяться за адресою: Черкаська область, Черкаський 
район, м. Корсунь-Шевченківський, по вул. Гіфхорнська, тому відповідно до 
додатку 11 [17] показник становить – Кмц – 0,83. 
Розрахунок добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової 
оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого 
рентного доходу до дати проведення оцінки. Згідно додатку 1 Методики 
[17] нормативи капіталізованого рентного доходу для земель житлової та 
громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель 
промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого 
призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії 
земель за основним цільовим призначенням представлені станом на 1 січня 
2020 року.  
Відповідно до листа Держгеокадастру від 13.01.2025 р. за № 6-28-0.22-
18/71-25  значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки 
земель і земельних ділянок за 2020 рік становить 1,0, за 2021 рік становить 
1,1, за 2022 рік становить 1,15 за 2023 рік становить 1,051 та за 2024 рік 
становить 1,12.  Тому розрахункове значення становить: 
Кні =1,0 × 1,1 × 1,15 × 1,051 × 1,12 = 1,4891 
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок загальною площею 
0,0027 га, що розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, 
м. Корсунь-Шевченківський, по вул. Гіфхорнська, що перебуває в оренді 
 
АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» для 
розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд 
об’єктів передачі електричної енергії (код КВЦПЗ – 14.02) становить на 
01.10.2025 р. -  3 328,73 грн. (три тисячі триста двадцять вісім гривень 73  
копійки), а саме: 
1. 7122510100:25:001:0297 - площею 0,0003 га, (одностоякова 
опора) –369,86 грн (триста шістдесят девять гривень 86 копійок); 
2. 7122510100:25:001:0296 - площею 0,0024 га, (ЩТП-10/0,4 кВ) – 
2958,87 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 87 копійок). 
 
3.1 Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1 
(опора) 
 
Кадастровий номер земельних ділянок: 7122510100:25:001:0297 
Площа земельних ділянок: 0,0003 га (3 кв.м). 
Код групи угідь згідно з КВЦПЗ – 14.02 (для розміщення, будівництва, 
експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі 
електричної енергії) (одностоякова опора). 
 
Таблиця 3.2 – Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних 
ділянок під одностоякову опору 
Поз- Показники Порядок одержання Значен-
на- ня 
чення показ-
ника 
1 2 3 4 
Витяг з Державного 
Пд Площа земельних ділянок, кв. м. земельного кадастру 3 
про земельну ділянку 
 
Норматив капіталізованого 
рентного доходу за одиницю 
площі, грн/кв.м. (Корсунь-
Додаток 1 Методики 
Нрд Шевченківська міська рада, 16 636 133 
[17] 
особа станом на 01.07.2025 року, 
лист від 01.10.2025 року № 01-
28/5831) 
Коефіцієнт, який враховує 
розташування територіальної Додаток 3 Методики 
Км1 1,0 
громади в межах зони впливу [17] 
великих міст 
Коефіцієнт, який враховує 
Відповідно п.7 
Км2 курортно-рекреаційне значення 1,0 
Методики [17] 
населених пунктів 
Коефіцієнт, який враховує 
розташування територіальної Відповідно п.8 
Км3 1,0 
громади в межах зон радіаційного Методики [17] 
забруднення 
Коефіцієнт, який характеризує 
Відповідно до абзацу 
Км4 зональні фактори місця 1,5 
2 п.19 Методики [17] 
розташування земельних ділянок 
Коефіцієнт, який враховує цільове 
призначення земельних ділянок Згідно з додатком 8 
Кцп 0,5 
відповідно до відомостей [17] 
Державного земельного кадастру 
Коефіцієнт, який враховує 
особливості використання 
Згідно з додатком 11 
Кмц земельних ділянок в межах 0,83 
Методики [17] 
категорії земель за основним 
цільовим призначенням 
Добуток коефіцієнтів індексації Відповідно до листа 
нормативної грошової оцінки Держгеокадастру від 
земель за період від затвердження 12.01.2026 р. за № 6-
нормативу капіталізованого 28-0.221-353/2-26 
Кні 1,4891 
рентного доходу (станом на «Про індексацію 
01.01.2020 року) до дати нормативної 
проведення оцінки (станом на грошової оцінки 
01.10.2025 року) земель за 2025 рік» 
Пд × Нрд × Км1 × 
Нормативна грошова оцінка 
Цн Км2 × Км3 × Км4 × 369,86 
земельних ділянок, грн 
Кцп × Кмц × Кні 
 
 
3.2 Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки №2 
(щоглова трансформаторна підстанція) 
 
Кадастровий номер земельних ділянок: 7122510100:25:001:0296. 
Площа земельних ділянок: 0,0024 га (24 кв.м). 
Код групи угідь згідно з КВЦПЗ – 14.02 (для розміщення, будівництва, 
експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі 
електричної енергії) (ЩТП-10/0,4 кВ). 
 
Таблиця 3.2 – Розрахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок 
під щоглову трансформаторну підстанцію 
Поз- Показники Порядок одержання Значен-
на- ня 
чення показ-
ника 
1 2 3 4 
Витяг з Державного 
Пд Площа земельних ділянок, кв. м. земельного кадастру 24 
про земельну ділянку 
Норматив капіталізованого рентного 
доходу за одиницю площі, грн/кв.м. 
(Корсунь-Шевченківська міська Додаток 1 Методики 
Нрд 133 
рада, 16 636 осіб станом на [17] 
01.07.2025 року, лист від 01.10.2025 
року № 01-28/5831) 
Коефіцієнт, який враховує 
розташування територіальної Додаток 3 Методики 
Км1 1,0 
громади в межах зони впливу [17] 
великих міст 
Коефіцієнт, який враховує курортно-
Відповідно п.7 
Км2 рекреаційне значення населених 1,0 
Методики [17] 
пунктів 
Коефіцієнт, який враховує 
розташування територіальної Відповідно п.8 
Км3 1,0 
громади в межах зон радіаційного Методики [17] 
забруднення 
Коефіцієнт, який характеризує 
Відповідно до абзацу 
Км4 зональні фактори місця 1,5 
2 п.19 Методики [17] 
розташування земельних ділянок 
 
Коефіцієнт, який враховує цільове 
призначення земельних ділянок Згідно з додатком 8 
Кцп 0,5 
відповідно до відомостей Методики [17] 
Державного земельного кадастру 
Коефіцієнт, який враховує 
особливості використання 
Згідно з додатком 11 
Кмц земельних ділянок в межах категорії 0,83 
Методики [17] 
земель за основним цільовим 
призначенням 
Відповідно до листа 
Добуток коефіцієнтів індексації 
Держгеокадастру від 
нормативної грошової оцінки земель 
12.01.2026 р. за № 6-
за період від затвердження 
28-0.221-353/2-26 
Кні нормативу капіталізованого 1,4891 
«Про індексацію 
рентного доходу (станом на 
нормативної грошової 
01.01.2020 року) до дати проведення 
оцінки земель за 2025 
оцінки (станом на 01.10.2025 року) 
рік» 
Пд × Нрд × Км1 × 
Нормативна грошова оцінка 
Цн Км2 × Км3 × Км4 × 2 958,87 
земельних ділянок, грн 
Кцп × Кмц × Кні 
 
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок щодо 
проєкту відведення земельних ділянок в оренду по двом новим одиницям 
об’єкту складає 3 328,73 грн. 
  
 
IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ 
 
4.1. Охорона праці у польових умовах 
 
Згідно Закону України «Про охорону праці» охорона праці – це  
система соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і 
лікувально-профілактичних заходів і засобів, що передбачають безпеку, 
зберігання здоров’я і працездатності людини в процесі праці. 
В законодавстві чітко прописані та регламентовані умови праці на 
підприємстві. До переліку основних законодавчих актів з охорони праці 
необхідно віднести наступні: 
Стаття 43 Конституції України, яка виключає можливість застосування 
примусової праці та надає підґрунтя до належних умов праці.  
Стаття 45 Конституції України наголошує та регламентує можливість 
відпочинку.  
Стаття 46 Конституції України звертає увагу до соціального страхування 
працівників. [19]  
Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. № 2694-XII [20] є 
основним законом який містить загальні положення з охорони праці на будь 
якому виробництві, а також регламентує умови дотримання загальних 
привил та статутів що стосуються безпечних умов праці на виробництві. 
Переддипломна практика в мене була на ПП «Альфа-Земпроект», був у 
підпорядкуванні заступника директора підприємства Олексія Бойченка. 
Місцезнаходження підприємства: 25006, Україна, Кіровоградська обл., місто 
Кропивницький, провулок Центральний, будинок, 3. 
Характеристика видів робіт, які виконуються на підприємстві: 
1) Топографічна зйомка (топографічне знімання). 
Топографічне знімання (топозйомка) – це комплекс геодезичних робіт зі 
створення точних карт або планів місцевості (масштабів 1:500–1:2000), що 
 
відображають рельєф, об'єкти, комунікації та рослинність. Використовується 
для проєктування, будівництва, ландшафтного дизайну та 
землевпорядкування. Результатом є цифровий або графічний план, що 
базується на вимірюванні відстаней, кутів і висот.  
Основні аспекти топографічного знімання: 
Призначення: Отримання достовірних даних про ділянку перед 
початком будь-яких будівельних чи проектувальних робіт (генплани, 
комунікації, озеленення). 
Методи: Наземна зйомка (тахеометрія), аерофотозйомка, GNSS-
технології (GPS). 
Склад робіт: 
Підготовчий: Збір матеріалів, технічне завдання. 
Польовий: Безпосередні вимірювання на місцевості (встановлення 
точних координат об'єктів та рельєфу). 
Камеральний: Обробка даних, складання плану/карти. 
Види знімання: Планове, висотне або комбіноване (найбільш поширене, 
відображає і ситуацію, і рельєф). 
Масштаби: Найпопулярніший – 1:500 ("п'ятисотка"), що 
використовується для детальних планів та комунікацій.  
Результати топографічного знімання є обов'язковими для отримання 
дозволів на будівництво та проектування. Роботи повинні виконуватися 
спеціалізованими організаціями, що мають ліцензії, відповідно до вимог 
інструкцій.  
2) Відведення землі під об'єкти господарств. 
Відведення землі під об'єкти господарств – це юридичний процес 
формування ділянки, визначення її меж та цільового призначення 
(наприклад, для фермерства, складів) із закріпленням права власності або 
користування. Процедура включає отримання дозволу, розробку проекту 
землеустрою, його затвердження та реєстрацію в ДЗК.  
Ключові етапи відведення земельної ділянки: 
 
Звернення з клопотанням: Подання заяви до місцевої ради (в межах 
населеного пункту) або РДА/Держгеокадастру (за межами). 
Дозвіл на проект: Отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою 
щодо відведення земельної ділянки. 
Розробка проекту: Замовлення документації у землевпорядній 
організації. 
Затвердження: Затвердження проекту органом місцевого 
самоврядування або виконавчої влади. 
Реєстрація: Внесення ділянки до Державного земельного кадастру (ДЗК) 
та реєстрація права власності/оренди.  
Необхідні документи: 
 Заява із зазначенням місця розташування та призначення ділянки. 
 Графічні матеріали (кадастрова карта). 
 Паспорт та ідентифікаційний код заявника. 
Для фермерських господарств – документи, що підтверджують досвід 
або освіту.  
Для отримання земельної ділянки безоплатно, громадянин має право на 
таку ділянку за кожним видом використання (один раз). 
 
Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під 
електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, 
електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під 
об'єкти транспортування електроенергії до користувача, крім визначених 
законом випадків розміщення таких об’єктів на землях іншого цільового 
призначення. 
На даному державному підприємстві працюють 14 осіб. Структура 
підприємства має наступний вигляд: 
- Директор; 
- Заступник директора; 
- Головний інженер; 
 
- Сертифікований інженер-землевпорядник; 
- Виробничий відділ з виготовлення документації із землеустрою та 
оцінки земель; 
- Фінансово-економічний відділ; 
- Відділ програмуванні та автоматизації; 
- Юридичний відділ; 
- Секретар; 
- Відділ матеріально-технічного забезпечення. 
Питання охорони праці на даному  підприємстві є нагальним та 
потребує детального та ґрунтовного аналізу. ПП «Альфа-Земпроект» 
знаходиться на першому поверсі будівлі та займає чотири кабінети в правому 
крилі будівлі. Кабінети облаштовані з урахуванням норм та вимог пожежної 
безпеки. На поверсі знаходиться пожежний рукав, два аварійних виходи, 
розробений план евакуації з приміщення, а також наявна необхідна кількість 
вогнегасників, яка регламентована правилами та нормами з пожежної 
безпеки. 
Всі співробітники ознайомлені з положеннями охорони праці, 
вимогами та правилами а також необхідності їх дотримання під час робочого 
процесу. На підприємстві проводять вступні, повторні та позапланові 
інструктажі з охорони праці, що стосуються безпеки праці на робочому місці, 
а також під час проведення різноманітних робіт. Працівники підприємства 
забезпечені всіма необхідними засобами для ефективного вирішення 
цільових завдань та задач.  
Спецодяг працівників використовується під час польових робіт та на 
місцевості, він має спеціальні світловідбиваючі елементи, які дозволяють 
робити працівників під час робіт помітними поблизу автомобільних доріг та 
автострад (сигнальні салатові жилети). 
Під час польових робіт, які виконуються на місцевості, часто 
проводяться дії якщо не на самих автомобільних дорогах чи автошляхах, то 
поблизу них. У цьому випадку необхідно узагальнити та систематизувати 
 
основні положення, які стосуються безпечної роботи згідно вимог з охорони 
праці. 
Перед початком робіт на автомобільних дорогах з рухом транспортних 
засобів або ж перед виходом бригади на автомагістралі керівник зобов'язаний 
проінструктувати працівників (цільовий інструктаж) про використовувану 
умовну сигналізацію, що подається жестами або прапорцями, а також про 
порядок руху на маршруті. Переходи вздовж автодороги (на роботу або в 
процесі роботи) дозволяється проводити тільки по узбіччю земляного 
полотна назустріч руху транспортних засобів. 
При виконанні будь-яких топографо-геодезичних робіт на полотні 
автодороги працівники бригад повинні бути одягнені в сигнальні жилети. 
При переході з інструментом з одного місця роботи на інше дозволяється, за 
відсутності тротуару, іти проїжджою частиною вулиці або автодороги 
назустріч руху транспорту. При перетині проїжджої частини вулиці 
робітники зобов'язані переконатися в цілковитій безпеці переходу. 
Автомобільну дорогу поза населеним пунктом треба переходити тільки 
на ділянках, де вона добре проглядається по обидві сторони. 
Особливу увагу слід виявляти при обході транспортних засобів та 
інших перешкод, які загороджують огляд проїжджої частини. Так само 
обережним слід бути при обході огороджень, установлених на проїжджій 
частині на час ремонтних робіт і при виході з-за автомобілів, що стоять біля 
тротуару або на узбіччі. 
 
Рис 4.1 Попереджувальні дорожні знаки про проведення 
робіт на автошляхах 
 
 
При проведенні робіт на проїжджій частині доріг керівник бригади 
зобов'язаний виставляти робочих-регулювальників за 50-100 м з обох боків 
від місця роботи і забезпечувати їх знаками обмеження швидкості.  
 
Рис 4.2 Попереджувальні дорожні знаки про 
обмеження швидкості руху 
 
При роботі на автомобільних дорогах необхідно по можливості 
скорочувати час перебування працюючих на проїжджій частині дороги. 
Під час виконання робіт на проїжджій частині дороги забороняється: 
• залишати на автодорогах без нагляду геодезичні інструменти і 
устаткування; 
• виконувати роботи на автодорогах у туман, завірюху, грозу, при 
ожеледі; 
• під час перерв у роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх 
категорій. 
Знімальні планово-висотні геодезичні мережі повинні розвиватися, як 
правило, способами аналітичних побудов і кутових засічок. При прокладанні 
теодолітних ходів проміри ліній на автомобільній дорозі потрібно вести по 
 
брівці. Проміри ліній (або виконання інших топографо-геодезичних робіт) по 
осі дорожнього покриття (або проїжджої частини дороги) дозволяється 
проводити тільки в разі значного руйнування узбіч або ж при виконанні 
спеціальних робіт, про що вказується в проекті виробництва робіт, 
погодженому з поліцією та дорожніми органами. Пункти планово-висотного 
обґрунтовування потрібно закріплювати штирями, забитими врівень з 
полотном дороги. При виконанні промірів сторін планово-висотного 
обґрунтування стрічкою або рулеткою слід запобігати затяганню стрічки або 
рулетки на проїжджу частину дороги. 
При топографо-геодезичній зйомці або виконанні геодезичних робіт у 
місцях перетину автодоріг із залізничними дорогами (переїздів) потрібно 
дотримуватися правил безпечного проведення робіт на залізничному 
транспорті. 
Під час роботи на автодорожніх мостах довжиною до 50 м з числа 
працівників повинні виділятися регулювальники-сигнальники, які зобов'язані 
спостерігати за рухом транспорту і подавати сповіщальні сигнали 
працюючим. Працівники після отримання сигналу про наближення 
транспортних засобів повинні зійти з проїжджої частини моста або з 
небезпечного місця за межі моста. 
При роботі на мостах довжиною понад 50 м працівники при 
наближенні автотранспорту для уникнення небезпеки повинні перейти до 
спеціальних майданчиків, передбачених конструкціями мостів. 
До роботи з GNSS-приймачами, а також з використанням іншої 
апаратури подібного типу допускаються фахівці, які пройшли спеціальну 
підготовку і здали перевірочні випробування на знання правил техніки 
безпеки і технології робіт на даній апаратурі. 
При роботі з радіогеодезичними приладами необхідно суворо 
дотримуватися доданих до приладів інструкцій заводів-виробників з 
технічного обслуговування і техніки безпеки при їх використанні. 
 
 
4.2 Основні правила безпеки при польових роботах поблизу 
електрообладнання та ліній електропередач 
 
При вирішенні топографо-геодезичних задач доволі часто є потреба 
працювати поблизу об’єктів електрогосподарств, ліній електропередач 
(ЛЕП). Життєво необхідно дотримуватись наступних правил безпеки. 
 Дотримуйтесь охоронних зон: Забороняється працювати безпосередньо 
під дротами ЛЕП. Для 110 кВ охоронна зона становить 20 метрів від 
крайніх проводів, 330-750 кВ – 30 метрів. 
 Слідкуйте за висотою: Максимальна висота машин і вантажів у 
транспортному положенні не повинна перевищувати 4,5 метра від 
землі. 
 Дії при обриві: Якщо техніка зачепила провід, негайно зупиніться, не 
виходьте з кабіни, подайте звуковий сигнал і викличте службу 
порятунку. Стрибайте на обидві ноги одночасно (щоб не торкнутися 
землі та металевих частин техніки одночасно) і віддаляйтеся «гусячим 
кроком». 
Робота з технікою біля ЛЕП 
 Маршрути переїзду: Обирайте шляхи з мінімальною кількістю 
перетинів з ЛЕП. Переїжджати лінії слід виключно у спеціально 
відведених місцях, де відсутні дорожні знаки, що обмежують 
габаритну висоту. 
 Робота агрегатів: Піднімати кузов самоскида, працювати краном-
маніпулятором дозволяється тільки за умови, що відстань від робочих 
органів до проводів становить не менше допустимої норми. Наприклад, 
для ЛЕП напругою до 1 кВ – не менше 2 м, до 35 кВ – не менше 4 м. 
Дії при виникненні аварійної ситуації 
Якщо під час виконання польових робіт стався обрив дроту, виникло іскріння 
або техніка наїхала на електроопору, дійте за таким алгоритмом [21]: 
 
1. Не покидайте кабіну: Найголовніше правило – залишатися всередині 
транспортного засобу. Електропровідний метал корпусу створює 
захисний екран для того, хто всередині.  
2. Попередьте оточуючих: Гучним сигналом або жестами забороняйте 
будь-кому наближатися до техніки чи обірваних проводів (небезпечна 
зона поширення напруги по землі становить до 8-10 метрів). 
3. Викличте допомогу: Зателефонуйте до служби порятунку за номером 
101 або 112 (або повідомте місцевий підрозділ енергопостачання – 
РЕМ). 
4. Екстрена евакуація: Якщо є загроза життю (наприклад, техніка 
загорілася), покидати кабіну потрібно безпечно: 
• Вистрибніть з кабіни двома ногами одночасно. 
• Уникайте контакту: Не торкайтеся землі та металевого корпусу 
транспортного засобу одночасно. 
• Віддаляйтеся від небезпечної зони на безпечну відстань (не менше 10 
м), пересуваючи стопи по землі – не відриваючи одну від одної (так 
званий «гусячий крок»), оскільки крокова напруга може бути 
смертельною. 
При проведенні зйомок місцевості та виконанні інших робіт поблизу 
ліній електропередач, силових кабелів, електрифікованих залізничних доріг 
потрібно перебувати на безпечній відстані від них. Також слід уникати 
проведення робіт на відкритій місцевості під час грози. 
В останні роки дедалі ширшого застосування в землевпорядному 
виробництві знаходять електронні тахеометри – оптико-електронні прилади, 
що поєднують у собі функції електронного теодоліта, світловіддалеміра, 
обчислювального пристрою і реєстратора інформації. На практиці при 
проведенні земельних розвідок найчастіше застосовуються електронні 
тахеометри SЕТ-500, SЕТ-5W, GTS-220, ЗТа5Р та інші моделі. До роботи з 
електронними тахеометрами допускаються тільки працівники, які пройшли 
спеціальне навчання. 
 
При отриманні тахеометра і перед початком його експлуатації 
необхідно детально перевірити його комплектність, провести зовнішній 
огляд (наявність пломб, відсутність пошкоджень), вивчити паспорт та 
інструкцію з експлуатації. 
Заборонено спрямовувати зорову трубу прямо на сонце – об'єктив 
зорової труби працюватиме як «запалювальне» скло, у результаті чого 
можуть бути пошкоджені очі працівника чи елементи приймально-
передавального блоку приладу. 
Для запобігання пошкоджень оптичних поверхонь тахеометра потрібно 
дотримуватися таких правил: не торкатися оптичних поверхонь руками; при 
чищенні не використовувати металеві предмети і забруднені серветки, не 
докладати надмірних зусиль, у перервах між вимірюваннями накривати 
тахеометр чохлом. 
Перед підключенням розрядно-зарядного пристрою до електромережі 
змінного струму (220 В, 50 Гц) необхідно перевірити справність 
електрошнура та електричної вилки. При внесенні розрядно-зарядного 
пристрою з холоду його можна вмикати в електромережу не раніше, як через 
2 год. Його необхідно оберігати від пилу і вологи. 
Проаналізувавши умови праці та основні види робіт, які виконують 
співробітники ПП «Альфа-Земпроект» можна узагальнити отриману 
інформацію та зробити висновки стосовно теми охорони праці. Загальний її 
стан на підприємстві є задовільним, враховуючи норми та вимоги до 
матеріального забезпечення засобами пожежної безпеки та згідно санітарних 
норм. Важливою пропозицією, вважаю впровадження проведення курсів та 
тренінгів для працівників по роботі з новими приладами, а також стосовно 
роботи на автомобільних шляхах чи поблизу автодоріг, біля об’єктів 
електрогосподарств, проведення теоретичних занять та лекцій при діях у 
випадках надзвичайних ситуацій, таких як пожежа, землетрус чи 
ракетний/авіаудар. 
  
 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 
 
У бакалаврській кваліфікаційній роботі виконано комплексне науково-
практичне обґрунтування, аналіз та безпосереднє розроблення проєкту 
землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду акціонерному 
товариству «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО». За результатами проведених 
досліджень, польових вишукувань та камеральних розрахунків сформовано 
такі висновки:  
1. Комплексний аналіз нормативно-правової бази. Доведено, що 
правовий механізм формування та відведення земельних наділів під 
інфраструктуру енергетичного комплексу має складний міжгалузевий 
характер. Він базується на суворому дотриманні та інтеграції норм 
Земельного [1] і Податкового [2] кодексів України, Законів України «Про 
землеустрій» [3], «Про Державний земельний кадастр» [4], а також 
спеціалізованого ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних 
зон енергетичних об'єктів» [5]. Встановлено, що оскільки проектовані 
об'єкти відносяться до критичної лінійної та точкової інфраструктури 
напругою 10 кВ (включаючи щоглові трансформаторні підстанції типу 
ЩТП), розроблення додаткової містобудівної документації (детальних 
планів територій чи зонінгу) не є обов'язковою передумовою відведення, що 
значно оптимізує процедуру землевідведення в умовах чинного правового 
режиму.  
2. Просторово-геометричні та категоріальні параметри об'єктів. У 
результаті виконання землевпорядних процедур у м. Корсунь-
Шевченківський по вул. Гіфхорнській сформовано дві відокремлені 
земельні ділянки загальною площею 0,0027 га (27 кв. м):  
o Земельна ділянка №1 площею 0,0003 га (3 кв. м) – призначена під 
розташування точкового об'єкта енергомережі (одностоякової опори 
повітряної лінії ПЛ-10 кВ).  
 
o Земельна ділянка №2 площею 0,0024 га (24 кв. м) – сформована під 
розміщення щоглової трансформаторної підстанції ЩТП-10/0,4 кВ. 
Проєктом передбачено зміну функціонального використання та переведення 
зазначених масивів із категорій земель запасу (код КВЦПЗ 02.11, кодування 
за типом угідь КВЗУ 008.02 – «вулиці, площі») до категорії земель 
промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого 
призначення з цільовим призначенням 14.02 – «для розміщення, 
будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів 
передачі електричної енергії» (код угідь за КВЗУ 010.00 – «землі технічної 
інфраструктури»).  
3. Технологічне забезпечення та точність вишукувань. Топографо-
геодезичні роботи на об'єкті реалізовано із застосуванням сучасних 
супутникових GNSS-визначень за методикою RTK (Real Time Kinematic – 
вимірювання в режимі реального часу). Використання супутникового 
двочастотного приймача TRIMBLE Geo7x у поєднанні з отриманням 
диференційних поправок через мережевий NTRIP-протокол (формат RTCM 
v3.x) від мережі референційних базових станцій System Solutions дозволило 
досягти середньої квадратичної похибки визначення просторових координат 
поворотних точок меж в межах 1-2 см. Камеральна обробка отриманого 
координатного масиву, формування цифрових моделей місцевості, 
експлікація площ та безпосередня генерація кадастрових планів у масштабі 
1:200 виконані у ліцензійному геоінформаційному середовищі Digitals.  
4. Встановлення правових обмежень (режимоутворюючі фактори). За 
результатами аналізу інформаційних шарів Державного земельного 
кадастру та натурних обстежень підтверджено, що проектовані ділянки не 
перетинають масиви природно-заповідного фонду, землі водного, лісового 
фондів чи зони охорони пам'яток культурної спадщини. Разом з тим, 
відповідно до вимог Постанови КМУ №1455 щодо Правил охорони 
електричних мереж, навколо проектованих об'єктів ідентифіковано та 
внесено до бази ДЗК відомості про просторові обмеження за кодом 01.05 — 
 
«Охоронні зони навколо (вздовж) об’єкта енергетичної системи». 
Встановлено охоронний коридор шириною 1 метр з усіх сторін від крайніх 
конструктивних елементів опор та підстанції. Землі в межах цих зон у 
суміжних землекористувачів не вилучаються, але підпадають під 
обмежений режим господарювання (заборона капітального будівництва, 
висаджування високорослих дерев, складування матеріалів). 
5. Економічні показники та фінансове обґрунтування. На основі 
положень чинної урядової Методики нормативної грошової оцінки 
земельних ділянок та з урахуванням кумулятивного коефіцієнта індексації 
Держгеокадастру за період 2020–2026 років, виконано детальні розрахунки 
економічної вартості сформованих об'єктів. Загальна НГО відведеного 
масиву становить 3 328,73 грн, з яких:  
o Нормативна грошова оцінка земельної ділянки №1 (під опору ЛЕП) 
становить 369,86 грн.  
o Нормативна грошова оцінка земельної ділянки №2 (під ЩТП) становить 
2 958,87 грн. Застосування у розрахунках офіційних коефіцієнтів, що 
враховують цільове призначення та специфіку локальних умов 
використання земель технічної інфраструктури, дозволило встановити 
об'єктивну та економічно виважену базу для подальшого нарахування 
орендних платежів, що мінімізує нераціональні витрати енергопостачальної 
компанії.  
 
З метою успішного завершення юридичного оформлення прав 
користування земельними ділянками та їх введення у господарський оборот, 
пропонується: 
1. Корсунь-Шевченківській міській раді: 
o Розглянути на черговій сесії міської ради поданий Проєкт землеустрою 
щодо відведення земельних ділянок в оренду АТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» 
та ухвалити позитивне рішення про його повне затвердження.  
 
o Прийняти рішення про передачу земельних ділянок із кадастровими 
номерами 7122510100:25:001:0297 та 7122510100:25:001:0296 в офіційну 
оренду терміном, що відповідає інвестиційним планам розвитку та 
експлуатації локальних електричних мереж підприємства. 
2. Сторонам договору оренди (Орендодавцю та Орендарю): 
o Укласти типовий договір оренди землі у письмовій формі, чітко 
зафіксувавши у ньому межі, площі, кадастрові номери та цільове 
призначення ділянок. 
o На основі вимог Податкового кодексу України та діючих регуляторних 
рішень міської ради встановити річний розмір орендної плати у відсотках 
від затвердженої у проєкті НГО (рекомендовано на рівні, що не перевищує 
середні ставки для земель транспорту та енергетики в межах громади). 
o Невідкладно забезпечити внесення відомостей про виникнення права 
оренди до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для набуття 
договором повної юридичної сили. 
3. Акціонерному товариству «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО» (як 
землекористувачу): 
o У процесі будівельно-монтажних робіт та тривалої експлуатації 
щоглової підстанції ЩТП-10/0,4 кВ та опори ПЛ-10 кВ суворо 
дотримуватися вимог екологічної безпеки, протипожежних норм та правил 
охорони праці. 
o Забезпечити постійний та безперешкодний доступ аварійно-ремонтних 
бригад і техніки до об’єктів інфраструктури для проведення планового 
технічного обслуговування. 
o Гарантувати збереження та недоторканність межових знаків, а також 
геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі, що розташовані в зоні 
виконання інженерних робіт. 
  
 
ДОДАТОК A  
Географічні координати, отримані на досліджуваній ділянці 
 
  
 
ДОДАТОК Б  
Перелік обмежень щодо використання земель та земельних ділянок 
Код Назва Площа, га 
01 Охоронна зона наявна 
01.01 Охоронна зона навколо території та об’єкта природно-заповідного фонду - 
01.02 Зона охорони пам’ятки культурної спадщини - 
01.02.1 Охоронна зона пам’ятки культурної спадщини - 
01.02.2 Зона регулювання забудови - 
01.02.3 Зона охоронюваного ландшафту - 
01.02.4 Зона охорони археологічного культурного шару - 
01.03 Охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта транспорту - 
01.04 Охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта зв’язку - 
01.05 Охоронна зона навколо (уздовж) об’єкта енергетичної системи 0,0024 
01.06 Охоронна зона навколо об’єкта гідрометеорологічної діяльності - 
01.07 Охоронна зона навколо геодезичного пункту - 
01.08 Охоронна зона навколо інженерних комунікацій - 
02 Зона санітарної охорони - 
02.01 Зона санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання - 
Перший пояс зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного 
02.01.1 - 
водопостачання (суворого режиму) 
Другий пояс зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного 
02.01.2 - 
водопостачання (обмеження) 
Третій пояс зони санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного 
02.01.3 - 
водопостачання (спостереження) 
02.01.4 Санітарно-захисна смуга об’єкта водопостачання - 
02.02 Округ санітарної охорони курортів - 
02.02.1 Перша зона округу санітарної охорони курорту (зона суворого режиму) - 
02.02.2 Друга зона округу санітарної охорони курорту (зона обмежень) - 
02.02.3 Третя зона округу санітарної охорони курорту (зона спостережень) - 
03 Санітарні зони, відстані, розриви - 
03.01 Санітарно-захисна зона навколо (уздовж) об’єкта - 
03.02 Санітарна відстань (розрив) від об’єкта - 
04 Зона особливого режиму використання земель - 
04.01 Прикордонна смуга - 
Зона особливого режиму використання земель навколо військової частини, інших військових 
04.02 - 
формувань 
04.03 Зона особливого режиму використання земель навколо військових об’єктів - 
05 Водоохоронне обмеження - 
05.01 Водоохоронна зона - 
05.02 Прибережна захисна смуга вздовж річок, навколо водойм та на островах - 
Прибережна захисна смуга вздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх 
05.03 - 
морських водах 
05.04 Берегова смуга водних шляхів - 
05.05 Смуга відведення - 
05.06 Пляжна зона - 
06 Інше обмеження - 
06.01 Зона особливого режиму забудови - 
06.01.1 Території в червоних лініях - 
06.01.2 Території в зелених лініях - 
06.01.3 Території в блакитних лініях - 
06.01.4 Території в жовтих лініях - 
06.01.5 Території в лініях регулювання забудови - 
06.01.6 Території, на які обов’язково має бути розроблений детальний план території - 
 
06.02 Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи - 
06.02.1 Зона відчуження - 
06.02.2 Зона безумовного (обов’язкового) відселення - 
06.02.3 Зона гарантованого добровільного відселення - 
06.03 Зона надзвичайної екологічної ситуації - 
06.04 Умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт - 
06.05 Авіаційне, радіолокаційне обмеження - 
06.05.1 Зона обмеження забудови від радіотехнічних, радіолокаційних об’єктів - 
06.05.2 Поверхня обмеження забудови - 
06.05.3 Зона обмежень забудови щодо умов авіаційного шуму - 
06.05.4 Захисна зона аеронавігаційного обладнання - 
06.05.5 Смуга повітряних підходів - 
06.05.6 Приаеродромна територія - 
06.06 Історико-культурне обмеження - 
06.06.1 Буферна зона об’єкта всесвітньої спадщини - 
06.06.2 Історичний ареал населеного місця - 
06.06.3 Охоронювана археологічна територія - 
06.06.4 Історико-культурний заповідник - 
06.06.5 Історико-культурна заповідна територія - 
06.06.6 Пам’ятка культурної спадщини - 
06.06.7 Територія пам’ятки культурної спадщини - 
06.06.8 Об’єкт всесвітньої спадщини - 
07 Земельні сервітути - 
07.01 Право проходу та проїзду на велосипеді - 
07.02 Право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху - 
Право прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, 
07.03 - 
трубопроводів, інших лінійних комунікацій 
Право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через 
07.04 - 
чужу земельну ділянку 
07.05 Право відводу води із своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку - 
Право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право 
07.06 - 
проходу до природної водойми 
Право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та 
07.07 - 
право прогону худоби до природної водойми 
07.08 Право прогону худоби по наявному шляху - 
Право встановлення будівельних розташувань та складування будівельних матеріалів з метою 
07.09 - 
ремонту будівель та споруд 
07.10 Інші земельні сервітути - 
07.11 Право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) - 
07.12 Право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування - 
07.13 Право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту - 
Право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ 
бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, 
07.14 - 
інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються 
права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України 
Право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури 
07.15 - 
меліоративних систем 
Право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, 
07.16 - 
необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків 
08 Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) - 
09 Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) - 
10 Території та об’єкти природно-заповідного фонду - 
10.01 Національні природні парки - 
10.02 Біосферні заповідники - 
 
10.03 Регіональні ландшафтні парки - 
10.04 Заказники - 
10.05 Пам’ятки природи - 
10.06 Заповідні урочища - 
10.07 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва - 
10.08 Заповідні зони національних природних парків - 
10.09 Зони регульованої рекреації національних природних парків - 
10.10 Зони стаціонарної рекреації національних природних парків - 
10.11 Господарські зони національних природних парків - 
10.12 Заповідні зони біосферних заповідників - 
10.13 Буферні зони біосферних заповідників - 
10.14 Зони антропогенних ландшафтів біосферних заповідників - 
10.15 Зони регульованого заповідного режиму біосферних заповідників - 
10.16 Заповідні зони регіональних ландшафтних парків - 
10.17 Зони регульованої рекреації регіональних ландшафтних парків - 
10.18 Зони стаціонарної рекреації регіональних ландшафтних парків - 
10.19 Господарські зони регіональних ландшафтних парків - 
10.20 Заповідні зони парків - пам’яток садово-паркового мистецтва - 
10.21 Експозиційні зони парків - пам’яток садово-паркового мистецтва - 
10.22 Наукові зони парків - пам’яток садово-паркового мистецтва - 
10.23 Адміністративно-господарські зони парків - пам’яток садово-паркового мистецтва - 
10.24 Охоронні зони територій та об’єктів природно-заповідного фонду - 
10.25 Території, зарезервовані з метою наступного заповідання - 
10.26 Природний заповідник - 
10.27 Ботанічний сад - 
10.28 Заповідна зона ботанічного саду - 
10.29 Експозиційна зона ботанічного саду - 
10.30 Наукова зона ботанічного саду - 
10.31 Адміністративно-господарська зона ботанічного саду - 
10.32 Дендрологічний парк - 
10.33 Заповідна зона дендрологічного парку - 
10.34 Експозиційна зона дендрологічного парку - 
10.35 Наукова зона дендрологічного парку - 
10.36 Адміністративно-господарська зона дендрологічного парку - 
10.37 Зоологічний парк - 
10.38 Експозиційна зона зоологічного парку - 
10.39 Наукова зона зоологічного парку - 
10.40 Рекреаційна зона зоологічного парку - 
10.41 Господарська зона зоологічного парку - 
Території, до складу яких входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо 
11 яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з - 
мотивів суспільної необхідності 
12 Заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту - 
13 Заборона на провадження окремих видів діяльності - 
14 Обов’язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг - 
 
  
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III : [зі змін., 
внесеними згідно із Законом № 264-IX від 31.10.2019] [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14  
2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI : [зі змін., 
внесеними згідно із Законом № 591-IX від 29.05.2020] [Електронний ресурс]. 
– Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17  
3. Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV : [зі змін. та 
допов. станом на 16.01.2020] [Електронний ресурс]. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15  
4. Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 
3613-VI: [зі змін. та допов. станом на 07.06.2020] [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-157  
5. Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних 
зон енергетичних об'єктів» від 09.07.2010 № 2480–VІ [зі змін. та допов. 
станом на 16.01.2020] [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17  
6. Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV [зі змін. 
та допов. станом на 16.01.2020] [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14  
7. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 
17.02.2011 № 3038-VІ [зі змін. та допов. станом на 16.01.2020] [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17  
8. Закон України «Про топографо–геодезичну і картографічну діяльність» 
від 23.12.1998 № 353-XIV [зі змін. та допов. станом на 16.01.2020] 
[Електронний ресурс] – Режим доступу: 
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/353-14  
 
9. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 
05.06.2014 № 1314–VІІ [зі змін. та допов. станом на 16.01.2020] [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18  
10. Порядок охорони ліній електрозв’язку, затверджений постановою 
Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 № 135 [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/135-96-п  
11. Державні будівельні норми ДБН В.2.3-4-2015. Автомобільні дороги. 
Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво. ‒ Київ, 2015. ‒ 112 с. 
(Електронний ресурс): сайт minregion.gov.ua – Режим доступу: 
http://www.minregion.gov.ua/wpcontent/uploads/2016/08/DBN-V.2.3-4_2015.pdf  
12. Порядок охорони електричних мереж, затверджений постановою 
Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 № 209 [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-97-п  
13. Порядок охорони геодезичних пунктів, затверджений постановою 
Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 836 [Електронний ресурс] – 
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/836-2017-п  
14. Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений 
постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п  
15. Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо 
відведення земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів 
України від 04.08.2004 №266 [Електронний  ресурс] – Режим доступу: 
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF 
16. Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-
VІІІ [зі змін. та допов. станом на 23.04.2026] [Електронний ресурс] – Режим 
доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text  
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1455 
"Про затвердження Правил охорони електричних мереж" [Електронний 
ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2022-
п#Text  
 
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147 
"Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних 
ділянок" [Електронний ресурс] – Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-2021-п#Text  
19. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 
28 червня 1996 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. 
– Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254к/96-вр#Text. 
20. Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII 
[Електронний ресурс] – Режим доступу:  
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text. 
21. Правила поведінки поблизу електроустановок. [Електронний  ресурс]  
–  Режим доступу: https://oppb.com.ua/news/pravyla-povedinky-poblyzu-
elektroustanovok.
Репозиторій ЧДТУ
