ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10212| Title: | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Шестерня» |
| Authors: | Хижняк , Євген Валерійович Шевченко, Сергій Володимирович |
| Keywords: | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі |
| Issue Date: | 2026 |
| Abstract: | На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторськотехнологічне забезпечення виготовлення деталі «Шестерня»». Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Шевченко Сергій Володимирович Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 76 сторінок формату А4, 8 рисунків, 25 таблиц., 20 літературних джерел. В кваліфікаційній роботі виконано аналіз технологічності деталі, обґрунтовано вибір заготовки, розроблений технологічний процес виготовлення деталі “Шестерня”, виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу. Спроектовані верстатні пристрої для обробки деталі на токарно-гвинторізному верстаті 1А616 та для обробки на зубофрезерному верстаті 5М310, спроектований спеціальний контрольний пристрій. У розділі охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях розглянуто питання класифікації небезпечних відходів. Наведено основні умови, за яких відходи можуть бути віднесені до небезпечних, зокрема за наявністю небезпечних хімічних речовин, компонентів із небезпечними властивостями або речовин, визначених міжнародними природоохоронними документами. Розглянуто основні небезпечні властивості відходів, зокрема вибухонебезпечність, окисну здатність, легкозаймистість, подразнювальну здатність, токсичність, канцерогенність, корозивність, мутагенність, екотоксичність та інші властивості, що можуть становити загрозу для людини і навколишнього природного середовища. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10212 |
| Appears in Collections: | 131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Шевченко .pdf Restricted Access | 1.42 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
До захисту допущено:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
____________Георгій КАНАШЕВИЧ
«_____»_____________2026р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
«Шестерня»»
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМск-21
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка»
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання
обладнання та розробка технологій
машинобудування»
Шевченко Сергій Володимирович
Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович
Рецензент: Інженер-технолог ТОВ «Юджин ЛТД» м.
Черкаси Бухал Дмитро Антонович
Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі
немає запозичень з праць інших
авторів без відповідних посилань.
Здобувач: __________________
підпис
Черкаси 2026 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
Освітній рівень бакалаврський.
Спеціальність 131 «Прикладна механіка».
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання обладнання та розробка
технологій машинобудування».
ЗАТВЕРДЖУЮ:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
Георгій КАНАШЕВИЧ
« » ____________2026_р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра
__________________Шевченку Сергію Володимировичу_____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення
деталі «Шестерня»
Керівник роботи: Хижняк Євген Валерійович, к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від
«13» квітня 2026р. №94/03-03
2. Термін подання здобувачем роботи 01.06.2026
3. Вихідні дані до роботи: кресленик деталі ««Шестерня»» __________
____________________________________________________________________
4. Зміст пояснювальної записки:1. Інженерні розрахунки заданої деталі; 2.
Технологічний розділ; 3. Конструкторський розділ; 4. Охорона праці та безпека
в надзвичайних ситуація_______________________________________________
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових
креслеників, плакатів, презентацій тощо): «Шестерня»; «Шестерня»
(штамповка); Маршрут обробки деталі; Пристрій верстатний; Пристрій
контрольний; Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
(Класифікація небезпечних відходів)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується
Підпис, дата
Розділ Керівник
завдання видав завдання прийняв
1,2,3 Хижняк Є.В. 01.04.2026 29.05.2026
4 Цікановський В.Л. 01.04.2026 29.05.2026
7. Дата видачі завдання 01.04.2026
Календарний план
№ Термін
Назва етапів кваліфікаційної роботи виконання Примітка
з/п етапів роботи
1. Інженерні розрахунки заданої деталі 01.04.2026 Виконано
2. Технологічний розділ 21.04.2026 Виконано
3. Конструкторський розділ 05.05.2026 Виконано
4. Охорона праці 19.05.2026 Виконано
5. Оформлення технічної документації 27.05.2026 Виконано
6. Захист роботи
Здобувач ___________ Сергій ШЕВЧЕНКО
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
Керівник ___________ Євген ХИЖНЯК
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
АНОТАЦІЯ
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Шестерня»».
Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Шевченко Сергій Володимирович
Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 76 сторінок формату А4, 8 рисунків,
25 таблиц., 20 літературних джерел.
В кваліфікаційній роботі виконано аналіз технологічності деталі,
обґрунтовано вибір заготовки, розроблений технологічний процес виготовлення
деталі “Шестерня”, виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу.
Спроектовані верстатні пристрої для обробки деталі на токарно-гвинторізному
верстаті 1А616 та для обробки на зубофрезерному верстаті 5М310, спроектований
спеціальний контрольний пристрій.
У розділі охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях розглянуто
питання класифікації небезпечних відходів. Наведено основні умови, за яких
відходи можуть бути віднесені до небезпечних, зокрема за наявністю небезпечних
хімічних речовин, компонентів із небезпечними властивостями або речовин,
визначених міжнародними природоохоронними документами. Розглянуто основні
небезпечні властивості відходів, зокрема вибухонебезпечність, окисну здатність,
легкозаймистість, подразнювальну здатність, токсичність, канцерогенність,
корозивність, мутагенність, екотоксичність та інші властивості, що можуть
становити загрозу для людини і навколишнього природного середовища.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ABSTRACT
For the bachelor’s qualification work on the topic: “Design and Technological
Support for the Production of the Part ‘Gear’.”
Author: student of group PMsk-21, Serhii Shevchenko
Supervisor: Yevhen Khyzhniak, PhD in Engineering, Associate Professor
The bachelor’s qualification work contains 76 A4 pages, 8 figures, 25 tables, and
20 references.
The qualification work includes an analysis of the manufacturability of the part,
substantiates the selection of the blank, and develops the technological process for
manufacturing the part “Gear.” Calculations of machining allowances, cutting conditions,
and time standards have been performed. Machine-tool fixtures have been designed for
machining the part on a 1A616 screw-cutting lathe and on a 5M310 gear-hobbing
machine, and a special inspection fixture has also been designed.
The section on occupational health and safety in emergencies considers the issue
of hazardous waste classification. The main conditions under which waste can be
classified as hazardous are given, in particular, the presence of hazardous chemicals,
components with hazardous properties or substances defined by international
environmental documents. The main hazardous properties of waste are considered, in
particular, explosiveness, oxidizing ability, flammability, irritant ability, toxicity,
carcinogenicity, corrosivity, mutagenicity, ecotoxicity and other properties that may pose
a threat to humans and the environment..
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зміст
Вступ ................................................................................................................................. 7
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі ........................................................ 9
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі .............................................. 9
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі .................................................... 11
1.3. Визначення типу та організаційної форми виробництва ........................ 12
1.4. Аналіз технологічності деталі ...................................................................... 17
1.5. Вибір заготовки і методу її одержання ....................................................... 19
Розділ 2. Технологічний розділ ................................................................................ 22
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень ................................................. 22
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь ........................ 25
3.2 Розробка маршруту обробки деталі ........................................................... 27
3.3 Вибір обладнання, технологічного оснащення ............................................. 37
3.4 Встановлення режимів обробки ...................................................................... 41
3.5 Нормування операцій ....................................................................................... 45
Розділ 3. Конструкторський розділ ........................................................................ 49
3.1 Проектування верстатного пристрою ............................................................... 49
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою ........................................ 53
3.2 Проєктування контрольного пристрою ............................................................ 56
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ............................ 58
4.1 Класифікація небезпечних відходів ................................................................ 58
4.2 Коди класів небезпеки та категорій у межах класів, позначень щодо виду
небезпечного впливу ..................................................................................................... 58
Висновки .................................................................................................................... 72
Список використаних джерел ...................................................................................... 75
А6р к.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вступ
Сучасне машинобудування є однією з провідних галузей промисловості, що
визначає рівень технічного розвитку держави, ефективність виробництва та
конкурентоспроможність промислової продукції. В умовах постійного підвищення
вимог до якості, надійності та довговічності машин і механізмів особливого
значення набуває удосконалення конструкторсько-технологічного забезпечення
виготовлення деталей машин [3; 4; 8].
Однією з найбільш поширених і відповідальних деталей у машинобудуванні
є шестерня. Вона входить до складу зубчастих передач, редукторів, коробок
швидкостей, приводних механізмів та інших вузлів машин. Основним
призначенням шестерні є передавання обертального руху та крутного моменту між
валами із забезпеченням необхідного передаточного відношення. Під час роботи
шестерня зазнає значних контактних і згинальних навантажень, тому до її
виготовлення висуваються підвищені вимоги щодо точності геометричних
параметрів, якості робочих поверхонь, твердості, зносостійкості та надійності [11;
13; 15].
Актуальність теми кваліфікаційної роботи бакалавра зумовлена
необхідністю розроблення раціонального технологічного процесу виготовлення
деталі «Шестерня», який забезпечує отримання виробу заданої якості з
мінімальними витратами матеріалів, часу та виробничих ресурсів. Правильний
вибір заготовки, технологічних баз, послідовності операцій, обладнання,
різального інструменту, пристроїв і режимів обробки має важливе значення для
забезпечення точності зубчастого вінця, посадкових поверхонь та інших
конструктивних елементів деталі [3; 4; 8].
Метою кваліфікаційної роботи є розроблення конструкторсько-
технологічного забезпечення виготовлення деталі «Шестерня» з урахуванням
А7р к.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вимог до її службового призначення, конструкції, матеріалу, точності та умов
виробництва [11; 13; 15].
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
проаналізувати службове призначення та конструктивні особливості деталі;
визначити технологічність конструкції; обґрунтувати вибір матеріалу та способу
отримання заготовки; розробити маршрутний технологічний процес виготовлення;
вибрати обладнання, пристрої, різальний і вимірювальний інструмент; призначити
режими різання; виконати необхідні технологічні розрахунки; розробити заходи
щодо забезпечення якості та точності виготовлення деталі [3; 4; 8].
Об’єктом дослідження є технологічний процес виготовлення деталі
«Шестерня».
Предметом дослідження є конструкторсько-технологічні рішення, що
забезпечують виготовлення шестерні відповідно до заданих технічних вимог.
Практичне значення роботи полягає у розробленні раціонального
технологічного процесу виготовлення деталі «Шестерня», який може бути
використаний в умовах машинобудівного виробництва для підвищення
ефективності обробки, забезпечення необхідної точності та якості готової
продукції [3; 4; 8].
Таким чином, виконання кваліфікаційної роботи дозволяє закріпити
теоретичні знання та практичні навички з технології машинобудування,
проєктування технологічних процесів, вибору обладнання й оснащення, а також
формує вміння приймати обґрунтовані інженерні рішення під час виготовлення
деталей машин.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі
Формулювання службового призначення деталі і вимог до неї
Деталь “Шестерня” відповідальна деталь, яка призначена для передачі
крутного моменту від швидкохідного вала на проміжний вал без зміни швидкості
обертання. Дана деталь знаходиться у коробці швидкостей токарно-гвинторізного
верстата 1М63. Вона повинна легко входити і виходити із зачеплення з другою
шестернею, а також забезпечувати безшумну роботу зубчастої передачі. Основною
конструкторською базою деталі являється шліцьовий отвір, торці шестерні колеса і
зубчаста поверхня є допоміжними базами [11; 13; 15].
Виходячи зі службового призначення та умов експлуатації деталі до неї слід
висунути вимоги високої міцності, жорсткості, вібростійкості, високої точності
взаємного розташування основних і допоміжних баз, а також забезпечити:
1. Точність форми і розміру шліцьового отвору d-623Н726Н126D9.
2. Точність форми і розміру зубів шестерні, ступінь точності якої 8-В, діаметр
ділильного кола d=80-0,1мм, діаметр кола виступів da=83h12(-0.35) мм, модуль m=2
мм, кількість зубців Z=40.
3. Радіальне биття зовнішньої поверхні зубів відносно поверхні А не більше
0,03 мм.
4. Паралельність шліцьової поверхні відносно поверхні не більше 0,025 мм.
5. Симетричність шліців не більше 0,004 мм.
6. Шорсткість бічних поверхонь шліцьових пазів Ra=2,5 мкм.
7. Шорсткість поверхні зубів Ra=3,2 мкм.
8. Шорсткість і розміри другорядних поверхонь, що обробляються:
- торцевих поверхонь, 40h12(-0,21), Ra=3,2 мкм ;
- фасок, 2,545, 0.645.
Вибір заготовки та методу її одержання
З урахуванням вимог до деталі та умов її експлуатації пропоную використати
конструкційну леговану хромисту сталь 40Х за ДСТУ 7806:2015 із загартуванням і
А9р к.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
високим відпуском. Матеріал-замінник пропоную використати сталь 50Х за ДСТУ
7806:2015, що має приблизно однакові хімічні й механічні властивості з основним
матеріалом [20; 23].
Хімічний склад матеріалів наведено в таблиці 1.1.1. [8]
Таблиця 1.1.1 — Хімічний склад сталей, %.
Марка Не більше
С Сr Sі Mn
сталі S P
40Х 0,36- 0,80- 0,17-0,37 0,50-0,80 0,04 0,035
0,44 1,10
50Х 0,46- 0,80- 0,17-0,37 0,50- 0,04 0,035
0,54 1,10 0,80
Умовні позначення в таблиці:
С – вуглець; Si – кремній; Mn – марганець; Cr – хром; S - сірка ; P – фосфор.
Механічні властивості матеріалів наведено в таблиці 1.1.2. [8]
Таблиця 1.1.2 — Механічні властивості сталей.
Марка в , т, , ,
Сталі МПа МПа
40Х 1000 800 10 45
50Х 1080 884 9 40
Умовні позначення в таблиці:
- межа міцності при розтягненні;
B
- межа текучості при розтягненні;
T
- відносне подовження зразка при розриві;
- відносне звуження площі поперечного перерізу зразка при розриві.
Фізичні властивості сталей 40Х і 50Х, прийняті за ДСТУ 7806:2015 та
довідковими даними з матеріалознавства, наведені в таблиці 1.1.3 [20; 23].
Таблиця 1.1.3 − Фізичні властивості матеріалу деталі та матеріалу-замінника
Матеріал Густина , г/см3 Коефіцієнт лінійного Теплопровідність
розширення 106, С-1 , кал/смсС
Сталь 40Х 7,83 10,245 0,162
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Сталь 50Х 7,83 10,248 0,162
Як видно з таблиці 1.1.3 матеріали мають однакові фізичні властивості.
Технологічні властивості матеріалу (зварюваність і оброблюваність)
визначаються його складом та структурою. Зварюваність сталі значно краща ніж
сірого чавуну, так як при звичайних режимах зварювання виникає перехідна зона,
що визначається високою крихкістю, що може привести до утворення тріщин.
Тому газова і електродугова зварка сталі може проводитися не по спеціальній
технології.
Деталі, що виготовляються з конструкційної легованої хромистої сталі мають
добру оброблюваність різанням.
Технологічні та експлуатаційні властивості дозволяють використовувати ці
сталі для виготовлення деталей, що потребують високої міцності.
Після отримання заготовки деталь піддається термічній обробці –
ізотермічний відпал, тобто спочатку проводиться нагрівання до температури вище
782˚С, а потім передається в іншу піч для ізотермічної витримки при температурі
620...670˚С. При цій температурі відбувається повний розпад переохолодженого
аустеніту на феритно-цементитну суміш.
Після механічної обробки проводимо загартування зубчастого вінця,
струмом високої частоти [11; 13; 15].
1.2 Аналіз технологічності конструкції деталі
Шестерня служить для передачі крутного моменту. Отже, виконавчими
поверхнями будуть поверхня шліцьового отвору (основна) і зубчаста поверхня
шестерні (допоміжна). Тому до усіх робочих поверхонь треба поставити вимогу
високої міцності та зносостійкості. Потрібно також забезпечити правильність
геометричних форм та відповідну якість поверхонь [11; 13; 15].
Торці шестерні також є основними базами і повинні бути виконані з
допуском паралельності і мати відповідну якість поверхонь [11; 13; 15].
Для шліцьового отвору: робочий діаметр виконано по Н12 з шорсткістю
Ra=3,2мкм; внутрішній діаметр по Н7 з шорсткістю Ra=3,2мкм; бічні поверхні
пазів по D9 з шорсткістю Ra=2,5 мкм [11; 13; 15].
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Всі ці фактори мають рівний вплив на величину гарантованого бічного
зазору. Тому співвісність шліцьового отвору шестерні і зубчастого вінця повинна
бути не більшою 10 мкм [13], що відповідає 5 степені точності, яку можна досягти
чистовим шліфуванням.
Розглянуті технічні вимоги можуть бути забезпечені такими технічними
способами (методами) обробки та контролю:
− комплексним контролем розмірів і параметрів з використанням стандартних і
спеціальних інструментів, і пристроїв;
правильним вибором заготовки і призначенням достатніх припусків на
механічну обробку [3; 4; 8].
1.2.1. Креслення деталі вилучається з креслення складальної одиниці і
виконується відповідно до загальних правил оформлення конструкторської та
технічної документації згідно з ДСТУ 3321:2003, ДСТУ ISO 5457:2006, ДСТУ ISO
5455:2005, ДСТУ ISO 129-1:2007, ДСТУ ISO 1302:2002 та ДСТУ ISO 1101:2017 [15;
18; 22; 26–31].
Взаємне розташування поверхонь деталі можна задати на кресленнях
різними системами розмірів, забезпечивши при цьому різну точність.
Простановка розмірів і допусків на кресленні деталі повинна відображати
вимоги, що ставляться до деталі, виходячи з її службового призначення, і
забезпечувати можливість виготовлення деталі простими технологічними
методами, за допомогою яких може бути досягнуто виконання вимог, що
ставляться до неї з урахуванням конструкції машини [11; 13; 15].
Дотримання першої умови забезпечується виявленням розмірних зв’язків
поверхонь деталі на основі розмірного аналізу механізму, другого – правильним
вибором допусків для розмірів, що входять в складальні розмірні ланцюги, завдяки
правильному вибору метода досягнення точності замикаючої ланки [11; 13; 15].
1.3. Визначення типу та організаційної форми виробництва
Тип виробництва визначається коефіцієнтом закріплення операцій за
формулою [3; 4; 14, с. 154]:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
КЗ.О = О / Р ,
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях
дільниці чи цеху, шт.;
Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху, шт.
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки
одну операцію, то КЗО = 1, що відповідає масовому виробництву. При
1<КЗО<10 виробництво − багатосерійне, при 10< КЗО <20 − середньосерійне, при
20<КЗО<40 – дрібносерійне, при КЗО > 40 – одиничне.
Для кожної операції визначаємо необхідну кількість верстатів за формулою
[14, с.106]:
T N
m = ШТ.K ЗАП
Р ,
Fд 60 зн
де mР – розрахункова кількість верстатів, шт;
ТШТ.К – норма штучно-калькуляційного часу, хв.;
NЗАП – програма запуску деталей у виробництво, шт./рік; NЗАП=3387 шт/рік;
Fд – дійсний річний фонд часу роботи верстата при роботі в дві зміни, год;
Fд = 4055 год [14, с.236, додаток 3].
зн − нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, зн =0,75. [14]
За завданням керівника - режим роботи підприємства – двохзмінний.
Для всіх операцій знаходимо фактичний коефіцієнт завантаження робочого
місця за формулою [14, с.208]:
m
р
зф = ,
mn
де mn – прийнята кількість верстатів, шт;
Кількість операцій, які виконуються на робочому місці визначаємо за
формулою [14, с. 208]:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
= зн
зф
де зф − фактичний коефіцієнт завантаження обладнання,
Штучний час знаходять з базового технологічного процесу для двох-трьох
найбільш складних операцій. У разі відсутності даних по трудомісткості операцій
штучно-калькуляційний час знаходять за формулою [14]:
ТШТ.К = ТО,
K
де − коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки
K
поверхонь [14, с.236, додаток 2].
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна програма
випуску виробів, а річна програма запуску їх у виробництво.
NЗАП = NВИП m (1 + /100 + /100 + /100) , шт./рік [14]
де NВИП – програма випуску виробів, шт./рік; NВИП = 2945 шт./рік;
m − кількість деталей в виробі, шт; m=1 шт;
− процент невідворотних витрат (брак), ; = 5%; [14]
− процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше, ; = 5%;[14]
− процент запасних частин, ; = 5%.[14]
NЗАП = 29451(1 + 5/100 + 5/100 + 5/100) = 3387 шт./рік,
Дані до розрахунку заносяться в таблицю 1.1.4
Таблиця 1.1.4 – Визначення штучного часу.
№ Основний
Назва операції і зміст
опе- технологічний час ТШТ.К ,хв.
рації переходу K
Т0,10-3 хв.
005 Штампувальна
010 Контрольна
015 Транспортна
020 Термічна
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
025 Контрольна
030 Транспортна
035 Токарно-гвинторізна
1.Підрізати торець в 0,037(D2 –d2)= 23
розмір 41,501 мм.
2.Підрізати торець в 0,052(D2 –d2)= 32
розмір 41h12 мм.
3.Розточити отвір 2,14 1,8
22(+0,21) начорно на 0,17dl = 150
прохід
4.Розточити отвір 0,17dl = 150
22,5(+0,16) начисто
5. Розточити отвір
23Н7 тонко 0,1dl = 92
6.Розточити отвір 0,17dl = 176
34,5(+0,21) начорно І=30
7.Розточити отвір 0,17dl = 173
34(+0,16) начисто І=30
8.Точити фаску 1,645º 0,1dl=2
040 Контрольна
045 Транспортна
050 Токарно-гвинторізна
1.Підрізати торець 0,17dl= 32 2,14 0,15
Ø40,501мм.
2. Підрізати торець 0.1dl=23
Ø40h12(-0,35)мм.
3.Точити фаску 2,545º 0,2dl=6
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
055 Контрольна
060 Транспортна
065 Горизонтально-протяжна
1.Протягнути шліцевий 0,4dl=416 1,46 0,79
отвір
в-623Н726Н12 6D9
070 Контрольна
075 Транспортна
080 Зубофрезерна
1.Фрезерувати зубці:
m=2мм, z=40, ступінь 2,2Db=950 1,66
точності 8-В 1,69
085 Контрольна
090 Транспортна
095 Зубошліфувальна
1.Шліфувати зубці,
1,2Db=518 1,66
забезпечуючи
0,97
Rа=3,2мкм
100 Промивка
105 Контрольна
110 Транспортна
Усі отримані значення для кожної операції заносимо до таблиці 1.1.5.
Таблиця 1.1.5 - Дані для уточнення типу виробництва.
№ Розрахун- Прийня- Коефіцієнт Кіль-
опе- кова та завантажен- кість
рації Операція кількість кількість ня робочого опера-
верстатів, верстатів, місця, цій,
mР mn зф О
035 Токарно-гвинторізна 0,04 1 0,04 18,75
050 Токарно-гвинторізна 0,05 1 0,05 15
065 Горизонтально- 0,015 1 0,015 50
протяжна
080 Зубофрезерна 0,05 1 0,05 15
095 Зубошліфувальна 0,03 1 0,03 25
Всього ⎯ 5 ⎯ 123,75
Коефіцієнт закріплення операцій:
123,75
КЗ.О. = = 24,75
5
Відповідно тип виробництва – дрібносерійний.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відповідно до положень організації технологічних процесів у
машинобудуванні розрізняють групову та потокову форми організації виробництва
[3; 4; 14].
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу ТШТ.СР. з
розрахунковим тактом ТВ випуску: [14]
КЗ.Ф.= ТШТ.СР. / ТВ
При КЗ.Ф. 0,6 вибирають потокову форму організації виробництва, в іншому
разі – групову форму організації виробництва [14].
ТШТ.СР. = 5,85 / 5 = 1,17 хв.
Тривалість такту залежить від типу лінії і розраховується за формулою [14]:
ТВ = 60 х ФД.О. КЗ / Nзап = 60 х 4055 х 0,8 / 3387 = 33,8 хв.,
Тоді КЗ.Ф. = 1,17 / 33,8 = 0,03.
Отже, форма організації технологічного процесу – групова. Вона
характеризується запуском деталей у виробництво невеликими партіями [3; 4; 8].
Кількість деталей у партії розраховується за формулою [14] :
n N a
= зап ,
F
де F – кількість робочих днів на рік, днів; F = 254 дні;
а – періодичність запуску, днів, а = 12 [14, с.29].
Отже :
n 3387 12
= =160шт
254
Приймаю n =160 шт.
1.4. Аналіз технологічності деталі
Аналіз технологічності конструкції деталі складається з якісної та кількісної
оцінок.
Якісна оцінка. Конструкція даного зубчастого колеса характеризується
наступними ознаками: [11; 13; 15]
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
а) простою формою центрального отвору, що значно полегшує процес
обробки;
б) простою конфігурацією зовнішнього контуру шестерні (це найбільш
технологічна форма шестерні);
в) правильною формою та розмірами фасок.
Аналізуючи деталь, можна сказати, що вона має достатню жорсткість для
протягування шліцьового отвору і навіть для застосування методу пластичного
формоутворення зубчастого вінця. До кожної оброблювальної поверхні
забезпечується вільний підхід та вихід різального та вимірювального інструментів
[11; 13; 15].
В цілому, деталь досить технологічна, має добрі базові поверхні, які
дозволяють поєднувати конструкторські та технологічні бази. Обробку деталі
можливо вести універсальним інструментом [3; 4; 8].
Технологічний аналіз креслення показав що креслення містить усі необхідні
дані які дають повне уявлення про деталь. Розміри проставлені зручно, що
дозволяє їх витримати від технологічних баз.
Запропоновані матеріали задовольняють умовам експлуатації за
механічними властивостями.
Кількісна оцінка. Коефіцієнт використання матеріалу розраховується за
формулою [14]:
КВ.М = МД / МЗ,
де МД – маса деталі, кг; МД = 0,72кг;
МЗ – маса заготовки, кг; МЗ = 1,15 кг (розрахунок зроблено за допомогою CAD
системи Компас 5.11);
Отже, КВ.М = 0,72/ 1,15 = 0,625
Коефіцієнт точності розраховується за формулою [14]:
1
Кт=1-
Тср
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
T n
I I
Тср = ,
n
I
де ТI – квалітет поверхні;
nI – кількість поверхонь I-го квалітету.
Тоді Т = 91+111+123 +14 4
ср = 12,4
9
1
Кт=1- = 0,92
12,4
Коефіцієнт шорсткості розраховується за формулою [14]:
1
Кш=
Бср
Ш n
І I
Бср= ,
n
I
де ШІ – шорсткість поверхні, мкм;
nI – кількість поверхонь I-ї шорсткості.
Тоді Бср= 2,5 2 + 3,25 + 6,35
= 4,37
12
1
Кш= = 0,23
4,37
Отже, на основі виконаного аналізу та розрахунків, приходжу до висновку,
що конструкція деталі задовольняє умовам технологічності.
1.5. Вибір заготовки і методу її одержання
Спосіб отримання тієї чи іншої заготовки залежить від службового
призначення деталі та вимог до неї, від її конфігурації та розмірів, виду
конструкційного матеріалу, типу виробництва та інших факторів.
Проаналізувавши форму та взаємне розташування елементів конструкції,
можна зробити висновок про певну простоту конструкції деталі з точки зору
вибору заготовки. На попередньому етапі вибору оптимального способу отримання
заготовки використаємо матрицю впливу факторів. [3]
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1.6 − Матриця впливу факторів
Методи Квалітет Параметр Величина Відносна
отримання точності шорсткості припусків, собівартість,
заготовки Rz, мкм мм
Штампування
на ГКМ 13-17 20-160 1,5-3,25 70-75
Штампування
на пресах 13-17 20-160 0,5-3,0 80-86
Штучна з
прокат 14-16 40-160 1,5-4,0 ⎯
Щоб ефективніше оцінити доцільність використання певного виду заготовки,
необхідно провести економічний аналіз.
Вартість штампованої заготовки визначаємо за формулою [3]:
C S
S 1 в ід
заг=( QКТКСКвКМКn)-(Q-q) грн,
1000 1000
де С1− базова вартість (тонни заготовок) грн/т. [7] ;
КТ, КС, Кв, КМ, Кn − коефіцієнти, що залежать, відповідно, від класу точності,
групи складності, маси, марки матаріалу і об’єму виробництва заготовок. [3,
c.34-36] ;
Q − маса заготовки, кг ;
q − маса готової деталі, кг ;
Sвід − вартість однієї тонни відходів, грн. [3]
Так як заготовки отримані гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та на
механічних пресах мало відрізняються по собівартості, то необхідно порівняти
собівартість заготовок отриманих гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та з
круглого прокату.
Вартість штампованої заготовки буде дорівнювати:
3200 25
SЗАГ штамп.=( 1,152 0,77 1,29 0,81,0 1,13 )-(1,15-0,72) =3,3грн.
1000 1000
Вартість заготовки з прокату визначаємо за формулою [3]:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
QC S
Sзаг= -(Q-q) в ід грн,
1000 1000
де Q − маса заготовки 8340 мм, кг (розрахунок зроблено за допомогою CAD
системи Компас 5.11), Q = 1,74 кг;
С − вартість 1 тонни прокату, грн/т; С=3500 грн/т. [7]
1,74 3600 25
Sзаг= -(1,74-0,72) =6,2 грн.
1000 1000
Як видно з розрахунків собівартість штампованої заготовки менша, ніж
собівартість заготовки з прокату.
Отже, вибираємо метод отримання заготовки − гарячу об’ємну штамповку з
облоєм на кривошипному пресі.
Штамповка на кривошипному пресі в 2...3 рази продуктивніша ніж на
молотах. Припуски і допуски менші на 20...35, а отже і витрати металу
зменшуються на 10...15 [3].
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень
При механічній обробці деталей вирішуються дві групи задач:
1) Забезпечення необхідного взаємного розташування оброблених поверхонь
відносно необроблених;
2) Забезпечення точності розмірів, необхідної якості та точності взаємного
розташування оброблених поверхонь.
Вирішення цих задач залежить від правильного розміщення розмірних
зв’язків та достатнього обгрунтування технічних вимог до точності і якості.
Для даної деталі не ставляться вимоги до взаємного розташування
оброблених поверхонь відносно необроблених. Тому для даної деталі можна
сформулювати такі задачі по забезпеченню точності розмірів, шорсткості і
допусків форми та взаємного розташування оброблених поверхонь: [11; 13; 15]
1. Точність форми і розміру шліцьового отвору d-623Н726Н126D9.
2. Точність форми і розміру зубів шестерні, ступінь точності якої 8-В, діаметр
ділильного кола d=80-0,1мм, діаметр кола виступів da=83h12(-0.35) мм, модуль m=2
мм, кількість зубців Z=40.
3. Радіальне биття зовнішньої поверхні зубів відносно поверхні А не більше
0,03 мм.
4. Паралельність шліцьової поверхні відносно поверхні Б не більше 0,025 мм.
5. Симетричність шліців не більше 0,004 мм.
6. Шорсткість бічних поверхонь шліцьових пазів Ra=3.2 мкм.
7. Шорсткість поверхні зубів Ra=3,2 мкм.
9. Шорсткість і розміри другорядних поверхонь, що обробляються:
- торцевих поверхонь, 40h12(-0,21), Ra=3,2 мкм ;
- фасок, 1,645, 2.545.
Вибір принципової схеми маршруту обробки деталі
22
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для деталі “Шестерня” маршрутна схема поетапної механічної обробки
поверхонь приводимо у вигляді таблиці 1.2.1 в залежності від точності поверхонь
деталі [3; 4; 8].
2 1
1 0
3
9
4
5
8 7 6
Рисунок 1.2.1 − Номерація поверхонь деталі.
Таблиця 1.2.1 - Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь
деталі.
Н о м е р п о верхні
Ква- Найменування
літет 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 етапу обробки
точ-
ності
16 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Заготівельний
15 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х
14 Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х Чорновий
13 Х Х
12 Х Х Напівчистовий
11 Х Х
10 Х Х Чистовий
9 Х Х
8 Х
7 Х
Розробка теоретичної схеми базування заготовки для обробки
поверхонь
Усі питання, які вирішуються при проектуванні технологічного процесу,
нерозривно пов’язані між собою. Особливо це стосується визначення
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічних баз і маршруту обробки. Призначення баз є одним із найскладніших
і принципових розділів проектування технологічних процесів. Від правильного
вибору технологічних баз значною мірою залежить: правильність взаємного
розташування поверхонь; ступінь складності пристроїв, різальних та
вимірювальних інструментів; загальна продуктивність обробки заготовок та інше
[3; 4; 8].
Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні умови
на її виготовлення, вид заготовки та стан її поверхонь, бажаний ступінь
автоматизації.
При виготовленні “Шестерні” в якості технологічних баз використовуємо
посадочний отвір та опорний торець.
При розробці схеми базування вирішується питання вибору та розміщення
опорних точок. Кількість опорних точок визначається операцією, в першу чергу
кількістю витриманих на ній вихідних розмірів та схемою їх розташування по
відношенню до осей координат. Для кожної операції вибираємо вихідні бази та
проставляємо вихідні розміри та бази для орієнтування заготовки. В якості
вихідних потрібно приймати тільки конструкторські розміри, які проставлені на
кресленні деталі та відносно тих же елементів.
Рисунок 1.2.2 − Теоретична схема базування для операцій: токарно-
гвинторізної, горизонтально-протяжної.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 , 5
6
1 2 3
Рисунок 1.2.3 − Теоретична схема базування для операцій: зубофрезерна;
зубошліфувальна.
Запропоновані варіанти базування забезпечують потрібну точність обробки,
безпосереднє отримання усіх розмірів, а також можливість використання
універсальних та спеціальних верстатних пристроїв для механічної обробки даної
деталі.
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь
Аналізуючи дану деталь приймаємо метод обробки різанням, як найбільш
поширений у машинобудуванні. Обираємо шлях пошуку – визначення числа
ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [9].
Т N
= З = = ,
1 2 N І
Т I =1
Д
де - загальні уточнення;
- окремі уточнення;
1
N – число ступенів обробки;
ТД, ТЗ – відповідно допуски деталі і заготовки, мм.
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовується формула
[13, с.168]:
3 n = lg /0,46.
До різних поверхонь ставляться різні вимоги, які можна досягти різними
методами обробки. До того ж одні й ті ж самі вимоги можна задовільнити різними
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічними методами обробки. При цьому число переходів при обробці
поверхонь різними методами обробки може бути різним, що в свою чергу впливає
на основний час обробки. Тому розробка методів обробки поверхонь – це складний
і відповідальний етап у створенні технологічного процесу [3; 4; 8].
Варіанти методів обробки поверхонь деталі наведено в таблиці 1.2.2
Таблиця 1.2.2 − Варіанти методів обробки поверхонь
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У відповідності до вибраних методів обробки та сформульованих
технологічних задач, розробляю маршрут механічної обробки деталі за першим
варіантом МОП [3; 4; 8].
3.2 Розробка маршруту обробки деталі
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки
(таблиця 1.2.1) та наміченим методом обробки поверхонь (МОП, таблиця 1.2.2)
розробляємо два варіанта маршруту обробки деталі [3; 4; 8].
Перший варіант маршруту обробки деталі наведений в таблиці 1.2.3.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1- й в а р і а н т М О Д
Тш т ,
№о п е р а ц і ї На з в а о п е р а ц і ї Ес к і з о п е р а ц і ї Ме т а о п е р а ц і ї хв .
00 5 Шт а м п у в а л ь н а От р и м а т и з а г о т о в к у
01 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
01 5 Тр а н с п о р т н а
02 0 Те р м і ч н а
02 5 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
03 0 Тр а н с п о р т н а
з
А Б А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
0, 6 • 4 5
з 1 . П і д р із а т и т о р е ц ь в р о з м і р 4 0 h 1 2
2. Р о з т о ч и т и о т в і р в р о з м і р 2 3 H 1 2 н а ч о р н о І = 4 1 h 1 2
3, 2 3. Р о з т о ч и т и о т в і р в р о з м ір 2 3 . 5 H 1 0 н а ч и с т о І = 4 1 h 12
То к а р н о - 4. Р о з т о ч и т и о т в і р в р о з м і р 2 3 Н 7 т о н к о І = 4 1 h 1 2
03 5 гв и н т о р і з н а 41 5. П і д р із а т и т о р е ц ь в р о з м і р 4 0 h 1 2 1 , 8
1А 6 1 6 5. Р о з т о ч и т и в р о з м і р 3 4 . 5 н а ч о р н о І = 1 0 h 1 2
41 6. Р о з т о ч и т и о т в і р в р о з м і р 3 4 h 1 4 н а ч и с т о І = 1 0 h 1 2
Б П е р е в с т а н о в и т и з а г о т о в к у
1 . П і д р із а т и т о р е ц ь в р о з м і р 4 0 h 1 2
2. Т о ч и т и ф а с к у 0 . 6 4 5
04 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
04 5 Тр а н с п о р т н а
3, 2
2, 5 • 4 5
То к а р н о - з А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
2 ф а с к и
1 . Т о ч и т и н а ч о р н о в р о з м і р 8 4 0 , 1
05 0 гв и н т о р і з н а 0, 1 5
2. Т о ч и т и н а ч и с т о в р о з м і р 8 3 h 8 ( - 0 , 3 5 )
1А 6 1 6 3. Т о ч и т и ф а с к у 2 , 5 4 5
05 5 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
06 0 Тр а н с п о р т н а
з
Го р и з о н т а л ь н о - d- 6 х 2 3 Н 7 х 2 6 Н 1 2 х 6 D 9 А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
06 5 пр о т я ж н а 1 . П р о т я г н у т и ш л і ц е в и й о т в ір 0, 7 9
7 Б 5 5 У в- 6 2 3 Н 7 2 6 Н 1 2 6 D 9
07 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
07 5 Тр а н с п о р т н а
Зу б о ф р е з е р н а 83 А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
08 0 4 , 5 1 . Ф р е з е р у в а т и з у б ц і , в и т р и м у ю ч и м о д у л ь
6 1 , 6 9
5М 3 1 0 m= 2 м м , с т у п і н ь т о ч н о с т і 8 - В , ч и с л о
1 2 3 зу б ц і в z = 4 0
09 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
09 5 Тр а н с п о р т н а
1 0 0 Те р м і ч н а
1 0 5 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 1 0 Тр а н с п о р т н а
1 15 Оч и с т к а Оч и с т и т и в і д б р у д у п о в е р х н і з а г о т о в к и
1 2 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 2 5 Тр а н с п о р т н а
3, 2
2, 5 • 4 5
з
З у б о ш л іф у в а л ь н а 2 ф а с к и А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
1 3 0 1 . Ш л і ф у в а т и з у б ц і , в и т р и м у ю ч и м о д у л ь 0, 9 7
58 6 m= 2 м м , с т у п і н ь т о ч н о с т і 8 - В .
1 3 5 Пр о м и в к а
1 4 0 Ко н т р о л ь н а Ко н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 4 5 Тр а н с п о р т н а
Вс ь о г о 5. 2
Другий варіант маршруту обробки деталі наведений в таблиці 1.2.4.
Таблиця 1.2.4.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3, 2
83
83
83 3 , 2
2- й в а р і а н т М О Д
Тш т ,
№о п е р а ц і ї На з в а о п е р а ц і ї Ес к і з о п е р а ц і ї Ме т а о п е р а ц і ї
хв .
00 5 Шт а м п у в а л ь н а О т р и м а т и з а г о т о в к у
01 0 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
01 5 Тр а н с п о р т н а
0 2 0 Те р м і ч н а
02 5 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
03 0 Тр а н с п о р т н а
з
А Б А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
з 1. П і д р і з а т и т о р е ц ь в р о з м ір 4 0 h 1 2
3, 2 0 , 6 • 4 5 2. Р о з т о ч и т и о т в і р в р о з м і р 2 3 H 1 2 н а ч о р н о І = 4 1 h 1 2
3 .Р о з т о ч и т и о т в ір в р о з м і р 2 3 .5 H 1 0 н а ч и с т о І= 4 1 h 1 2
То к а р н о - 4 1 4 . Р о з т о ч и т и о т в ір в р о з м і р 2 3 Н 7 т о н к о І = 4 1 h 1 2
03 5 гв и н т о р і з н а 4 1 5. П і д р і з а т и т о р е ц ь в р о з м ір 4 0 h 1 2 2 , 1
1 А 6 1 6 5 . Р о з т о ч и т и в р о з м і р 3 4 .5 н а ч о р н о І = 1 0 h 1 2
6. Р о з т о ч и т и о т в ір в р о з м і р 3 4 h 1 4 н а ч и с т о І= 1 0 h 1 2
Б П е р е в с т а н о в и т и з а г о т о в к у
1. П і д р і з а т и т о р е ц ь в р о з м ір 4 0 h 1 2
2 . Т о ч и т и ф а с к у 0 . 6 4 5
0 4 0 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
04 5 Тр а н с п о р т н а
3, 2
То к а р н о - А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
2 , 5 • 4 5 з 1. Т о ч и т и н а ч о р н о в р о з м ір 8 4 0 , 1
05 0 гв и н т о р і з н а 2 ф а с к и 0 , 2
2 . Т о ч и т и н а ч и с т о в р о з м ір 8 3 h 8 ( - 0 , 3 5 )
1 А 6 1 6 3. Т о ч и т и ф а с к у 2 , 5 4 5
05 5 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
0 6 0 Тр а н с п о р т н а
з
Го р и з о н т а л ь н о - d- 6 х 2 3 Н 7 х 2 6 Н 1 2 х 6 D 9 А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
06 5 пр о т я ж н а 1. П р о т я г н у т и ш л і ц е в и й о т в і р 0 , 7 9
7Б 5 5 У в- 6 2 3 Н 7 2 6 Н 1 2 6 D 9
0 7 0 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
07 5 Тр а н с п о р т н а
Зу б о д о в б а л ь н а 8 3 А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
0 8 0 1. Д о в б а т и з у б ц і, в и т р и м у ю ч и м о д у л ь 2 , 1
5В 1 2 m= 2 м м , с т у п і н ь т о ч н о с т і 8 - В , ч и с л о
зу б ц ів z = 4 0
08 5 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
0 9 0 Тр а н с п о р т н а
09 5 Те р м і ч н а
1 0 0 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 0 5 Тр а н с п о р т н а
1 1 0 Оч и с т к а О ч и с т и т и в і д б р у д у п о в е р х н і з а г о т о в к и
1 1 5 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 2 0 Тр а н с п о р т н а
3, 2
Зу б о ш л і ф у в а л ь н а 2 , 5 • 4 5 з А В с т а н о в и т и з а г о т о в к у
1 2 5 2 ф а с к и 1. Ш л і ф у в а т и з у б ц і, в и т р и м у ю ч и м о д у л ь 0 , 9 7
58 6 m= 2 м м , с т у п і н ь т о ч н о с т і 8 - В .
1 3 0 Пр о м и в к а
1 3 5 Ко н т р о л ь н а К о н т р о л ю в а т и п а р а м е т р и т о ч н о с т і і я к о с т і
1 4 0 Тр а н с п о р т н а
Вс ь о г о 6 , 2 7
Логічна оцінка варіантів МОД і вибір найбільш прийнятного
Забезпечення точності розмірів є основним критерієм вибору варіанту
технологічного маршруту обробки деталі. На точність обробки в першу чергу
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3, 2
8 3
8 3
8 33 , 2
впливає вибрана схема базування, тому при її виборі ми додержувалися правил
сумісності баз та незмінності її при обробці [3; 4; 8].
Отримані результати з точності обробки обох варіантів МОД нас цілком
задовольняють.
Якщо порівняти інші критерії вибору варіанту МОД, то можна зробити такі
висновки:
1. Обидва варіанта забезпечують потрібну точність лінійних розмірів і
параметри шорсткості поверхонь заданим кресленням.
2. Обидва варіанти мають однакову кількість операцій і включають однакову
номенклатуру обладнання.
3. Обидва варіанти не вимагають виготовлення спеціального інструмента.
5. Трудомісткість першого варіанта менша ніж другого.
Враховуючи ці зауваження приходимо до висновку, що перший варіант МОД
є більш прийнятним, тому приймаємо його для подальшого розроблення.
Формування раціональної структури операцій
Вибір найбільш раціональної послідовності установів і переходів операцій є
багатоваріантною задачею. Критеріями оцінки варіантів операції, що проектується,
можуть бути: оперативний час, штучний час, собівартість виконання операції. Усі
ці критерії зменшуються за умови скорочення числа переходів та їх одночасного
виконання. Число переходів передусім залежить від числа ступенів обробки кожної
елементарної поверхні деталі.
Чим менше ступенів обробки необхідно для кожної поверхні і чим вищою є
їх технологічна та часова сумісність, тим більше можливостей скорочення часу
виконання операції, тим нижче собівартість її виконання. Обираючи схему
обробки, слід пам’ятати, що із зменшенням числа інструменту в налагодженні,
продуктивність росте до певної межі. При певній кількості інструменту ростуть
затрати на зміну і регулювання інструменту, знижується швидкість різання,
зменшується подача.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Можливість суміщення технологічних переходів встановлюють залежно від
жорсткості заготовки, взаємного розташування поверхонь, які оброблюються,
зручності виведення стружки, технічної можливості розміщення інструменту в зоні
обробки. Обробку поверхонь з високими квалітетами точності виділяють в окрему
операцію, застосовуючи одномісні одноінструментальні послідовні схеми [11; 13;
15].
На основі цього формується остаточна послідовність обробки деталі та
будується раціональна структура операцій прийнятого варіанта МОД.
Для обробки деталі “Шестерня”, послідовність обробки вибрана згідно
розробленого першого варіанта МОД (див. таблицю 1.2.3) і структура операцій
представлена в технологічному процесі [11; 13; 15]
Визначення припусків на обробку та розмірів заготовки
В цьому розділі виконуємо:
А. Розрахунок припусків аналітичним шляхом на обробку поверхні
26Н7(+0,021) деталей і : [3; 4; 8]
а) отримання заготовки литтям в піщано-глинисті форми з машинною
формовкою;
б) розточування по 12-му квалітету точності
в) розвертування по 10-му квалітету точності
г) зенкерування по 7-му квалітету точності
Рисунок 1.4.1 – ескіз деталі
Розрахунок припусків на обробку виконуємо розрахунково-аналітичним і
нормативним методами. Розрахунково-аналітичним методом розраховуємо
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
( + 0 , 0 2 1 )
23 H 7
припуски на одну поверхню 23Н7(+0,021). На підставі результатів визначення
припусків розрахунково-аналітичним методом будуємо графічну схему
розташування припусків. На інші поверхні припуски призначаємо за ДСТУ
8981:2020 [9; 25].
Технологічний маршрут обробки внутрішньої циліндричної поверхні
23Н7(+0,021 ) складається з трьох переходів: розточування, розвертування та
зенкерування, заготовка — виливок в піщано-глинисті форми з машинною
формовкою [3; 4; 8].
Аналітичним методом розраховую припуски та операційний розмір отвору
23Н7(+0,021). На інші оброблювані поверхні заготовки припуски визначаємо за
ДСТУ 8981:2020 [9; 25].
Мінімальне значення припуску
2z = 2 (R + h + 2 2
min Z + ) (1.4.1)
i−1 i−1 i−1 i
Максимальне значення припуску:
2zi max = 2zi min + Ti-1- Ti (1.4.2)
Найбільший та найменший розмір отвору:
Dmax i-1 = Dmax i - 2zmin i (1.4.3)
Dmin i-1 = Dmax i-1 - Ti-1 (1.4.4)
Результати розрахунків зведені в таблиці 1.4.1.
Таблиця 1.4.1 — Розрахунок припусків і операційних розмірів розміру
23Н7(+0,021 ) [3; 4; 8]
Елементи Розрахун- Розрахун- Допуск Граничний Граничні
Технологічні припуску,мкм ковий ковий Т, мкм розмір, мм значення
переходи припуск, розмір,мм припусків
мкм мкм
Rz h 2z d d пр
min min max 2z прmin 2zmax
Заготовка 80 250 1419 — — 18,025 1200 18,825 18,025 — —
Розточування
50 — 71 150 21427 23,856 400 23,479 23,879 2856 3656
чорнове
Розточування
20 — 1 7 271 22,998 100 23,898 23,021 142 442
чистове
Розточування
5 — — 2 22 23,021 4 23,00 23,021 42 102
тонке
Всього 3040 4200
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Мінімальні припуски на переходи визначаю за формулою:
2zmin = 2 (R 2 2
Z + h
i−1 i−1 + i−1 + i ) (1.4.5)
де Rzi-1 – висота нерівностей профілю на попередньому переході;
hi-1 – глибина дефектного шару на попередньому переході.
Визначаємо ці величини
– для чорнового розточування це параметри заготовки: Rz=50мкм, 3,
– для чистового розточування це параметри після чорнового розточування Rz=20мкм,
і-1 – сумарні відхилення розташування поверхні:
= 2 + 2 (1.4.6)
i−1 kop. cm.
кор.– відхилення при коробленні:
kop. = (k d)2 + ( 2
k l) (1.4.7)
де k – питоме короблення відливок k = 0,7 [3];
kop. = (0,7 120)2 + (0,7 47)2 =117 мкм.
сm.– відхилення при зміщенні,
б. 2 г. 2
cm. = ( ) + ( ) (1.4.8)
2 2
де б та г – допуски на розміри (Б) та (Г) по класу точності, відповідному
даній відливці [3]
cm. = 1000 2 +1000 2 = 1414 мкм;
Тоді:
заг. = 117 2 +1414 2 =1419 мкм.
Залишкова просторове відхилення після чорнового розточування 1=0,05 [3]:
3=0,05
(1.4.9)
3=0,051419=71;
1 – похибка встановлення при чорновому розточуванні,
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
= 2
1 б + 2
з (1.4.10)
б=0 – похибка базування;
з.– похибка закріплення;
з.=150 мкм,
1=150 мкм
Залишкова похибка встановлення при чистовому розточуванні
2=0,051+інд. (1.4.11)
інд.=0, тому що чорнове та чистове розточування проводиться в одному
установі
2=0,05150=7,5 мкм,
Мінімальний припуск на розточування:
чорнове
2zmin1 = 2 (80 + 1419 2 +150 2 )= 2 1427 мкм,
чистове
2zmin 2 = 2 (50 + 712 + 72 )= 2 71 мкм.
тонке
2zmin3=2(20+1)=221 мкм.
Маючи останній розмір після останнього переходу (тонке розточування
23,021 мм) визначаю для інших переходів.
dр4=23,021
Для чистового розточування
dр3= dр4 - 2zmin3= 23,021-20,011= 22,099 мм,
Для чорнового розточування
dр2= dр3 - 2zmin2 =22,099 -20,071= 22,879 мм,
Для заготовки
dр1= dр2 - 2zmin1 =22,879-21,427= 21,025 мм.
Значення допусків:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
для тонкого розточування складає =40 мкм,
для чистового розточування складає =100 мкм,
для чорнового розточування =160 мкм,
для заготовки =260 мкм.
Граничні розміри:
для тонкого розточування
найбільший dmax1= 23,021 мм;
найменший dmin1= 23,00 мм;
для чистового розточування
найбільший dmax2=23,021 мм;
найменший dmin2=23,021 – 0,1=23,898 мм;
для чорнового розточування
найбільший dmax3=23,879 мм;
найменший dmin3=23,879-0,4=23,479 мм;
для заготовки
найбільший dmax4= 21,025 мм;
найменший dmin4=21,025-1,2=18,825мм.
Мінімальні граничні значення припусків:
2zпрmin = dmax( i) − dmax( i+1) (1.4.12)
2zпрmax = dmin(i) − dmin(i+1) (1.4.13)
для тонкого розточування:
2Zпр.
min3=23,021-23,0= 0,021 мм=21 мкм,
2Zпр.
max3=23-22,898= 0,102 мм=102 мкм;
для чистового розточування
2Zпр.
min2= 23,021 -22,879= 0,142 мм=142 мкм,
2Zпр.
max2= 22,898-22,479 = 0,442мм=442 мкм;
для чорнового розточування
2Zпр.
min1=22,879-20,025= 2,856мм=2854 мкм,
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2Zпр.
max1=23,479-18,825= 3,654 мм=3654 мкм.
Загальний припуск отримуємо додаючи проміжні припуски:
2Z0min=2854+142+42=3038мкм=3,1мм,
2Z0max=3654+442+102=4200мкм=4,2мм.
Загальний номінальний припуск
2Z0ном.=2Z0min+Тз.-Тд.=3038+1200-40= 4198 мкм,
dз.ном.=dd.ном.-2Z0ном.=26-4,198= 21,8 мм.
Проводимо перевірку правильності виконання розрахунків:
2Zпр. пр.
max3-2Z min3=102-42=60 мкм;
1-2=100-40=60 мкм;
60 мкм=60 мкм;
2Zпр.
max2 - 2Zпр.
min2=442-142=300 мкм,
1-2=400-100=300 мкм.
2Zпр.
max1- 2Zпр.
min1=3654-2854=800 мкм,
з.-1=1200-400=800 мкм.
Розрахунки проведені правильно.
Основуючись на розрахунках будую схему розміщення припусків та допусків
на механічну обробку отвору 23Н7(+0,021 ), яка показана на рис.1.3.2 [3; 4; 8].
dm a x ч и с т о в е р о з т о ч у в а н н я 2 3 ,0 2 1 м м
dm i n ч и с т о в е р о з т о ч у в а н н я 2 3 м м
то н к о г о р о з т о ч у в а н н я 4 м к м
dm a x ч о р н о в о г о р о з т о ч у в а н н я 2 2 , 8 7 9 м м
dm i n ч о р н о в о г о р о з т о ч у в а н н я 2 2 , 4 7 9 м м
ч о р н о в о г о р о з т о ч у в а н н я 4 0 0 м к м
dm a x з а г о т о в к и 2 1 , 0 2 5 м м
dn o m з а г о т о в к и 2 1 м м
dm i n з а г о т о в к и 2 8 , 8 2 5 м м
12 0 0 м к м
за г о т о в к и
п р
2z м а х н а ч о р о н о в е р о з т о ч у в а н н я 3 6 5 4 м к м
п р
2z м i n н а ч о р н о в е р о з т о ч у в а н н я 2 8 5 4 м к м
п р
2z м а х н а ч и с т о в е р о з т о ч у в а н н я 4 4 2 м к м
п р
2z м i n н а ч и с т о в е р о з т о ч у в а н н я 1 4 2 м к м
п р
2z м a x н а т о н к е р о з т о ч у в а н н я 1 0 2 м к м
п р
2z м i n н а т о н к е р о з т о ч у в а н н я 4 м к м
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.4.2 — Схема розміщення припусків та допусків на механічну
обробку отвору 23Н7(+0,021 ) [3; 4; 8]
На іншій поверхні, що оброблюється, значення припусків і допусків
призначаю згідно з ДСТУ 8981:2020 та за таблицями економічної точності [2; 25].
Таблиця 1.4.2 — Значення припусків та операційних розмірів
Розмір Квалітет Шорсткість, Припуск, мм Розмір заготовки
Ra
40 14 3,2 3 43
83 14 3,2 3,3 86,3
3.3 Вибір обладнання, технологічного оснащення
Попередньо обладнання вибираємо паралельно з розробкою МОП і МОД
відповідно до типу виробництва.
Згідно з класифікацією верстатів, верстатне обладнання поділяється на такі
види: верстати широкого або загального призначення (універсальні), верстати
спеціалізовані та спеціальні.
Верстати широкого або загального призначення застосовують у серійному та
одиничному виробництвах.
Для обробки торців деталі використовуємо токарно-гвинторізний верстат
моделі 1А616. Вибір проводимо за найбільшим діаметром обробки.
Технічна характеристика верстата [3] :
Токарно-гвинторізний верстат 1А616
Найбільший діаметр обробки над станиною, мм............................. 320
Відстань між центрами, мм................................................................ 750
Найбільший розмір оброблюваної заготовки над супортом, мм.... 175
Найбільший діаметр оброблюваного прутка, мм..............................34
Кількість ступенів частоти обертання шпинделя............................ 21
Частота обертання шпинделя, хв.-1.................................................... 9...1800
Кінець шпинделя за ISO 702-1:2009 / паспортними даними
верстата................................................ 1-6К
Конус Морзе шпинделя...................................................................... №5
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Конус Морзе пінолі задньої бабки.................................................... №4
Найбільший переріз різця різцетримача супорта, мм..................... 25х25
Число ступенів подачі:
повздовжніх................................................................................. 16
поперечних................................................................................... 16
Подача на один оберт шпинделя, мм/об:
повздовжніх................................................................................. 0,065...0,91
поперечних................................................................................... 0,065...0,91
Потужність електродвигуна, кВт....................................................... 4
Габарити верстата, мм........................................................................ 2335х852
Категорія ремонтної складності......................................................... 15
Для протягування шліцьового отвору використовуємо горизонтально-
протяжний верстат моделі 7Б55У, вибір проводиться по номінальному тяговому
зусиллю [11; 13; 15].
Технічна характеристика верстата [3]:
Горизонтально-протяжний верстат 7Б55У
Номінальне тягове зусилля, т............................................................ 10
Довжина робочого ходу повзуна, мм................................................ 100...1250
Швидкість робочого ходу повзуна, м/хв........................................... 1,5...11,5
Швидкість зворотного ходу, м/хв...................................................... 25
Потужність електродвигуна, кВт....................................................... 17
Габарити верстата, мм........................................................................ 4070х2090
Для отримання зубчастого вінця використовуємо вертикально-фрезерний
верстат моделі 5М310, вибір проводиться по діаметру оброблюваної деталі [11;
13; 15].
Технічна характеристика верстата [3]:
Вертикально-зубофрезерний верстат 5М310
Діаметр оброблюваних колес з прямим зубом, мм............................200
Найбільший модуль по сталі, мм ........................................................4
Ширина оброблюваного колеса, мм ..................................................200
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Найбільші розміри черв’ячної фрези, мм:
діаметр .................................................................................125
Конус Морзе шпинделя фрези ............................................................№3
Число швидкостей шпинделя фрези ...................................................9
Частота обертання шпинделя фрези, хв.-1 ..........................................50...400
Подача стола:
вертикальна, мм/об. .....................................................................0,8...5
радіальна, мм/об. ..........................................................................0,5...20
тангенціальна, мм/об. ..................................................................0,2...10
Потужність електродвигуна привода черв’ячної фрези, кВт.............4
Габарити верстата, мм........................................................................ 2220х1350
Категорія ремонтної складності......................................................... 15
Для шліфування зубчастого вінця використовуємо верстат моделі 586, вибір
проводиться по діаметру оброблюваної деталі. Для прямозубих коліс зовнішнього
зачеплення обробка проводиться методом копіювання [11; 13; 15].
Технічна характеристика верстата [3]:
Зубошліфувальний верстат 586
Найбільші параметри оброблюваного колеса, мм:
діаметр ................................................................................................500
модуль .................................................................................................10
Найбільший діаметр абразивного круга, мм ........................................450
Ширина зубчастого вінця, мм ................................................................40 [11; 13;
15]
Частота обертання шпинделя фрези, хв.-1........................................... ...100...750
Число ступенів частоти обертання шпинделя фрези ...........................9
Потужність електродвигуна, кВт......................................................... ....7,5
Габарити верстата, мм...............................................................................1420х1250
Категорія ремонтної складності................................................................12
Вибір пристроїв
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для забезпечення виконання технологічних операцій по виготовленню
заданої деталі доцільно використати пристрої, що входять в комплект до верстатів,
універсальні верстатні пристрої. Пристрої повинні забезпечувати зручне
встановлення заготовки, надійність їх закріплення [2; 6; 7].
В розроблюваному технологічному процесі пропоную використати такі
пристрої:
- патрон трикулачковий самоцентрувальний 7100-0009, типорозмір за
технічним каталогом виробника [2; 7];
- спеціальний пристрій для зубофрезерування;
- спеціальний верстатний пристрій для шліфування зубів
Вибір різальних і допоміжних інструментів
При виборі різальних інструментів необхідно враховувати, в яких умовах
вони будуть працювати, при якому типу виробництва, яку точність деталі повинен
отримати робітник. Важливу роль при виборі різального інструменту відіграє
матеріал різальної частини.
Отже, призначаємо такий різальний інструмент:
- Різець прохідний упорний Т15К6 2100-0405; геометрію та позначення
різального інструменту уточнено за ДСТУ ISO 1832:2015 і каталогами
інструменту [33].
- Різець розточний Т15К6 2140-0510; геометрію та позначення різального
інструменту уточнено за ДСТУ ISO 1832:2015 і каталогами інструменту
[33].
- Протяжка шліцьова Р6М5 2330-2331; типорозмір прийнято за технічним
каталогом різального інструменту [7].
- Фреза черв’ячна модульна Р6М5 2523-0026; типорозмір прийнято за
технічним каталогом різального інструменту [7].
- Круг шліфувальний 2П 35030127 ЭБ30СМ27К5 15 м/с А 1 кл.; розміри та
позначення шліфувальних кругів уточнюються за ДСТУ ISO 603-4:2019
[34].
Допоміжні інструменти:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- Патрон 7100-0009, типорозмір за технічним каталогом виробника [2; 7].
Оправка 7110-0470, типорозмір за технічним каталогом технологічного
оснащення [2; 7].
Вибір методів і заходів технічного контролю якості деталі
Аналізуючи точністні параметри які необхідно визначити на деталі визначаю
схеми контролю деталі, користуючись при цьому кресленням деталі та технічними
вимогами. На основі схем контролю визначаються засоби контролю користуючись
каталогами стандартів. При виборі засобів контролю враховую такі основні
параметри : точність необхідного виміру, характер виробництва, розмір та якість
вимірюваної поверхні. Похибка вимірювання не повинна перевищувати 20-35%
допуску вимірюваної величини [11; 13; 15].
Складаю перелік засобів контролю :
- Штангенциркуль ШЦ-І-125-0,1 за ДСТУ EN ISO 13385-1:2018 [35].
- Калібр-пробка шліцьова в-6×23Н7×26Н12×6D9; контроль прямобічних
шліців прийнято з урахуванням ISO 14:1982 [36].
- Індикатор МИГ-1 за ДСТУ EN ISO 463:2022 [37].
- Зразки шорсткості / параметри шорсткості поверхні — за ДСТУ ISO
1302:2002 та ДСТУ ISO 4287:2012 [30; 38].
- Мікрометр МК 50-75-0,01 за ДСТУ EN ISO 3611:2022 [39].
- Плоскопаралельні кінцеві міри довжини за ДСТУ ISO 3650:2009 [40].
3.4 Встановлення режимів обробки
Аналітичним шляхом розраховуємо режими різання на чорнову обробку
циліндричної поверхні 83 [3; 4; 8].
1. Вибираємо інструмент для обробки даної поверхні.
Обробку на токарно-гвинторізному верстаті 1А616 виконуємо токарним
прохідним упорним відігнутим різцем з кутом у плані 60° з пластиною твердого
сплаву Т15К6; позначення пластин і різців уточнюється за ДСТУ ISO 1832:2015 і
каталогами різального інструменту [33].
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3, 2
з
Рисунок 1.5.1 – Ескіз обробки зовнішньої поверхні
2. Глибина різання при обробці циліндричної поверхні складає t=1,0 мм [6].
3. При чорновому зовнішньому точінні деталі діаметром 103 мм подача
складає 0,6-1,2 мм/об [6].
Приймаємо S=0,8 мм/об.
4. Розраховуємо швидкість різання за формулою [6]:
C
v = v K
m y x v , м/хв
T S t
де Т – період стійкості різця, хв.; Т=50 хв. [6, ст. 268];
t – глибина різання;
СV – поправочний коефіцієнт, СV = 350 [6, ст. 269];
m, y, x – показники степеню; m = 0,2, y = 0,35, x=0,15 [6, ст. 269]; ;
KV - загальний поправочний коефіцієнт, який розраховуємо за формулою [6].
KV = Kнv Kмv Kиv,
де Kмv – коефіцієнт, який враховує якість оброблюваного матеріалу, який
розраховуємо за формулою [6].
Kмv = Кr (750/ )nv
в ,
де Кr – коефіцієнт який характеризує групу сталі по оброблюваності
Кr = 0,95 [6];
в – межа міцності оброблюваного матеріалу МПа; в=1000 МПа [8];
nv – показник степеня nv= 1,0 [6];
Отже, Kмv = 0,95 (750/1000 )1,0 =0,71.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
83
Knv – коефіцієнт який враховує стан поверхні заготовки Knv=1,0 [6];
Киv – коефіцієнт що враховує матеріал інструмента Kиv=1,0 [6].
Отже, KV =0,711,01,0 =0,71
350
Отже, v = 0.71=118,98м / хв.
500.2 0.80.35 10.15
17 0
80
5
R1 15
Рисунок 1.5.8.2 – Ескіз різця
5. Визначаємо частоту обертання шпинделя, що відповідає швидкості різання,
за формулою [6].
n=1000V/D, хв-1
де V – швидкість різання, м/хв.;
D – діаметр заготовки, мм
n=1000118,98/3,1483= 505,22 хв-1
Корегуємо частоту обертання шпинделя по паспортним даним верстата 1А616.
n =500 хв-1
д
6. Визначаємо дійсну швидкість різання за формулою [6].
Vд=Dnд /1000, м/хв
де nд – дійсна частота обертання шпинделя, хв-1
Vд=3,1483500 /1000 = 117,75 м/хв
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6
1 6
1 2
7. Визначаємо силу різання за формулою [6].
n
Pz =10 Cp t x S y V K , Н
д p
де Cp – поправочний коефіцієнт, Cp =300 [6, ст. 273];
x, y, n – показники степенів, що залежать від конкретних умов обробки,
x=1, y=0,75, n=0,15 [6, ст. 273].
Vд – дійсна швидкість різання, м/хв.;
Кр – поправочний коефіцієнт, який враховує фактичні умови різання,
визначається за формулою [6].
Кр=КрКрКрКр ,
де Кр – коефіцієнт якості оброблюваного матеріалу, Кр = 1,24 [6];
Кр, Кр, Кр – коефіцієнти впливу геометричних параметрів ріжучої
частини інструменту [6, ст. 275], Кр=0,89, Кр=1,0, Кр=1,05;
Отже, Кр =1,240,891,01,05=1,16
Pz =10 300 1,01 0,80.75 117,750.15 1,16 =1797Н
8. Визначаємо потужність різання за формулою [6]:
P v
N = z д
,кВт
100060
де Рz – сила різання, Н.
1797 117,75
N = = 3,52
рез кВт
100060
N N
рез в ерст, 3,52кВт 4кВт
9. Визначаємо час на обробку за формулою [6]:
(L + l)
To = i , хв
nд S
де L – довжина оброблюваної деталі, мм; L=26 мм;
l – довжина врізання та перебігу, мм; l=4мм [6];
і – кількість проходів, і=1.
(26 + 4)
To = 1= 0,08 хв
500 0,8
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
10. Визначаємо крутний момент на шпинделі верстата за формулою [6]:
Мкр = Рz D / 2, Нмм
Мкр = 1797 103 / 2 = 92545,5 Нмм
На інші поверхні режими різання визначаємо в автоматизованому режимі з
використанням пакету «INFOS» результати заносимо до таблиці 1.5.1 [3; 4; 8]
Таблиця 1.5.1 – Режими різання по переходах
Частота
Швидкість Основний
Поверхня Припуск Подача обертання
Перехід різання час обробки
мм t, мм S,мм/об шпинделя
V, м/хв, To, хв.
n, хв-1
Точити
Ø34 0,5 0,3 181 800 0,125
начисто
Розточити
0,8 0,8 113 500 0,075
начирно
Ø83
Розточити
0,2 0,3 181 800 0,125
начисто
Підрізати
лівий
(правий)
0,8
торець 1,0 113 500 0,075
начорно
40(-0,21)
Підрізати
лівий 0,5 181 800 0,15
0,3
(правий)
торець
начисто
+0.06 Протягнути Sz=0,03
6( +0.03 ) 0,02 6 − 14,1
шліци мм/зуб
Нарізати зуби 2,5
− 28,26 125 1,65
Ø80(-0,35)
Шліфувати Sz=0,04мм
0,15 − 15м/с 0,858
зуби Sрад=0,14мм
2,545 Точити фаску − 0,3 181 800 0,006
Розточити
0,645 − 0,3 181 800 0,012
фаску
3.5 Нормування операцій
Визначення норм часу на виконання операцій технологічного процесу
виконую згідно нормативів [11]. Для операції “ 050 Токарно-гвинторізна”
розрахунки норм часу навожу в пояснювальній записці :
Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі за формулою [11]:
Т
Т пз
шт.к = +Тшт
n
де Тпз.— підготовчо-заключний час для партії заготовок, хв;
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
n — величина операційної партії заготовок, шт; n=272 шт
Тшт — штучний час обробки деталей, хв.
Підготовчо-заключний час для партії заготовок визначається за формулою
[11]:
Тпз.=Твп.+Тві.+Тоі.
де Твп.— час на встановлення і закріплення пристрою, Твп=12 хв. [11];
Тві.— час на встановлення інструментів, Тві=10 хв.[11];
Тоі. — час на отримання інструментів, Тоі=7 хв. [11]
Тоді підготовчо-заключний час для партії заготовок буде дорівнювати :
Тпз=12+10+7=29 хв.
Штучний час обробки деталей визначається за формулою [11]:
Тшт=То.+Тв.+Тоб.от.
де То — основний час операції, хв, То=0,7 хв.(див. розділ 1.1.6);.
Тв — допоміжний час, хв.;
Тоб.от. — загальний час на обслуговування робочого місця, хв.
Допоміжний час визначається за формулою [11]:
Тв.=К(Ту.с.+Тз.о.+Тупр.+Тизм.)
де Ту.с. — час на закріплення деталі, хв. ,Ту.с.=0,085 хв. [11];
ТЗ.О. — час на зняття деталі, хв., Тз.о.=0,036 хв. [11];
Тупр. — час на вкл./викл. верстата, хв., Тупр.=0,01 хв. [11];
Тизм. —час на вимірювання деталі, Тизм.=0,19 хв. [11];
К — коефіцієнт, який враховує тип виробництва, К=1,5 для
дрібносерійного типу виробництва [11].
Тоді допоміжний час :
Тв.=1,5(0,085+0,036+0,01+0,19.)=0,48 хв.
Загальний час на обслуговування робочого місця і відпочинок час
визначається за формулою [11]:
Топ + П
Т об.от
об.от =
100
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Поб.от. —затрати часу на обслуговування робочого місця і відпочинок в
відсотковому відношенні до оперативного часу, хв., Поб.от.=6% [11];
Топ. — оперативний час, хв.
Оперативний час визначається за формулою [11]:
Топ.=То.+Тв.=0,7+0,48=1,18 хв.
Тоді :
1,18 + 6
Тоб.от. = = 0,07 хв.
100
Отже, штучний час обробки деталей буде дорівнювати :
Тшт.=0,7+0,48+0,07=1,49 хв.
Отже, штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі буде
дорівнювати :
29
Тшт.к. = +1,49 =1,59 хв.
272
Результати розрахунків норм часу для токарно-гвинторізної операції 050
механічної обробки деталі наведені в таблиці 1.5.2.
Таблиця 1.5.2 — Зведена таблиця норм часу для токарно-гвинторізної операції
050, хв.
Тв.
Назва операції То. Топ. Тоб.от Тшт. Тпз. n Тшт.к.
Туст. Тз.о. Тупр. Тизм.
Токарно-
гвинторізна 0,7 0,085 0,036 0,01 0,19 1,18 0,07 1,49 29 272 1,59
040
Результати розрахунків норм часу по іншим операціям механічної обробки
деталі виконуємо аналогічно і зводимо до таблиці 1.5.3.
Таблиця 1.5.3 – Технічні норми часу по операціям, хв.
Тв.
№ операції То. Топ. Тоб.от Тшт. Тпз. n Тшт.к.
Туст. Тз.о. Тупр. Тизм.
Токарно-
гвинторізна
0,68 0,05 0,047 0,01 0,2 1,91 0,017 1,45 29 272 1,56
050
Горизонтально-
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
протяжна 0,29 0,1 0,05 0,01 0,25 1,09 0,01 0,48 32 272 0,59
065
Зубофрезерна 0,95 0,12 0,1 0,01 0,3 2,37 0,03 1,58 32 272 1,69
080
Зубошліфу-
вальна
0,52 0,15 0,09 0,01 0,57 2,19 0,013 0,86 32 272 0,97
130
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 3. Конструкторський розділ
3.1 Проектування верстатного пристрою
Розробка технічного завдання на проектування спеціального
верстатного пристрою.
Технічне завдання на проектування засобів технічного оснащення подаю у
вигляді таблиць.
Таблиця 3.1 – Технічне завдання на проектування спеціального пристрою.
Розділ Зміст розділу
Назва і область його Пристрій для базування та затиску заготовки за
застосування допомогою болтового з’єднання при роботі на
зубофрезерному верстаті 5М310
Основа для розробки Операційна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі “Шестерня ”.
Службове призначення Спеціальний пристрій призначений для встановлення
та схема встановлення і трьох деталей “Шестерня” із сталі. Габаритні розміри
закріплення заготовки. заготовки 8340мм, базова поверхня – шліцьовий отвір,
оброблений з шорсткістю 3,2 мкм. Схема базування і
затиску заготовки наведена вище. При обробці заготовки
необхідно забезпечити достатнє зусилля затиску.
Технічні вимоги Тип виробництва — дрібносерійний. Програма
запуску – 3387 шт.
Тип виробництва — дрібносерійний. Програма запуску –
3387 шт. Матеріал заготовки — сталь 40Х за ДСТУ
7806:2015, шорсткість необроблюваних поверхонь 12,5
мкм. Інструмент для обробки — фреза черв’ячна [23].
Документація, яка ДСТУ 3321:2003, ДСТУ 3008:2015, ДСТУ ISO 5457:2006,
використовується при ДСТУ ISO 129-1:2007, ДСТУ ISO 1302:2002 — стандарти
розробці і правила оформлення та використання технічної
документації [15; 22; 26; 29; 30].
Документація, яка Креслення загального виду.
підлягає розробці
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від застосування
запропонованого пристрою 1500 грн. Термін окупності –
два роки.
Таблиця 3.2 – Технічне завдання на проектування контрольного пристрою
Розділ Зміст розділу
Назва і область його Контрольний пристрій для базування та контролю
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
застосування радіального биття 0,063 мм зовнішньої зубчастої
поверхні 80h12(-0.35) відносно бази А.
Основа для розробки Операційна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі “Шестерня ”.
Службове призначення Спеціальний пристрій призначений для контролю
та схема встановлення і радіального биття 0,03 мм зовнішньої зубчастої поверхні
закріплення заготовки. 80h12(-0.35) відносно бази А, після механічної обробки.
Заготовка повинна встановлюватися на оправку
шліцьовим отвором d-623Н726Н126D9.
Оправка повинна бути встановлена на плиті і мати змогу
повертатись на 360 у підшипниковій втулці, закріпленою
у плиті. Вісь оправки повинна бути паралельна до
нижньої площини плити в межах допуску, на якій
встановлюється мірильний пристрій МИГ – 1ДСТУ EN
ISO 463:2022.
Технічні вимоги Витримати паралельність вісі оправки до нижньої
площини плити в межах допуску.
Документація, яка
використовується при А.И. Григорьев “Контроль размеров в машиностроении”
розробці
Документація, яка Складальне креслення.
підлягає розробці
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від застосування
запропонованого пристрою - 500 грн. Термін окупності –
один рік.
В якості пристрою для токарно-гвинторізної операції розрахуємо консольну
оправку з кільцевими мембранами. Кільцеві мембрани (тарільчаті пружини)
застосовують в різних пристроях (оправках), як елемент центрування та
затиснення деталей. На відміну від стандартних мембран, які застосовуються в
пристроях, виготовляють товщиною S=0,5...1,25 мм та мають два ряди
(зовнішній та внутрішній) прорізей, що підвищує їх еластичність та зменшує
необхідні осьові сили затиску.
Пакет мембран має отвір та циліндричну установчу поверхню, оброблені
шліфуванням до 8-го класу точності. Спряження пакету з корпусом оправки
здійснюється по посадці А/Д або А/С. При обертанні гвинта мембрани
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
деформуються, їх зовнішній діаметр збільшується, а внутрішній зменшується, за
рахунок цього відбувається центрування та затиск оброблюваної деталі.
Одночасно деталь щільно притискається лівим торцем до упора.
Розглядаючи кільцеву мембрану з прорізями як сукупність дволанкових
важільно-шарнірних механізма двосторонньої дії, необхідну осьову силу можна
визначити з залежності [10].
Рисунок 1.6 – Схема для розрахунку пристрою
W=0,75 (f/tg1)Q ; Q=1,33tg1 W,
Так, як WfR=KMріз , то W= KMріз /fR
Отже, Q=1,33Ktg1 (Mріз /fR), H
де W – радіальна сила затиску, Н;
Mріз – крутний момент сили різання, Нм (визначено в автоматизованому
режимі з використанням пакету «INFOS» , Mріз = 67,38Нм);
R – радіус посадочного отвору заготовки, м;
f – коефіцієнт тертя між пружинами та заготовкою, f=0,1 [7];
K – коефіцієнт запасу, К=1,5 [7];
1 – кут нахилу тарільчатих пружин в робочому стані, визначається за
формулою [10].
1 =таб -2,
де таб = 9-10 - для вузьких мембран [10].
Отже, 1 =9-2=7
Отже, осьова сила різання дорівнює:
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Q=1,331,5tg7(67,38 /0,10,022)=1141H
Визначаємо необхідну кількість мембран в пакеті за формулою [10]:
n= KMріз /Mтабл = 1,567,38/17= 6,
де Мтабл - найбільший крутний момент, який передається мембраною в Нм
за табличними даними, Мтабл = 8...18 Нм [10].
Запишемо необхідні розміри кільцевих мембран [10]:
№ мембрани – 3.
d=10 мм, = 20, r1 =0,2 мм,
D= 44 мм, А=19 мм, а= 1 мм.
d1 =15 мм, В=18 мм,
D1 = 42 мм, S=0,6 мм,
Найбільший допуск на діаметр базової поверхні деталі 0,12...0,18 мм.
Розрахунок похибки пристрою виконуємо за формулою [12]:
2 2 2 2 2 2
ΔΣ =Δуе+Δр+Δум+ б + вс + п + ус.м + м + з ,мм
де Δуе – похибка розмірів установчих елементів, мм, Δуе=0,003мм [12] ;
Δр – похибка передаючих пристроїв, мм, Δр=0 [12] ;
Δум – систематична похибка виготовлення установчих мір, мм, Δум= 0 [12];
Δб – похибка базування, мм, Δб = 0 [12];
Δвс – похибка встановлення заготовки, мм, Δвс =0,006 мм [12];
Δп – випадкова похибка, яка виникає за рахунок зазору, мм, Δп =0 [12];
Δус.м – випадкова похибка виготовлення установчих мір, мм, Δус.м=0,003мм
[12];
Δм – похибка метода вимірювання, мм, Δм = 0,002 мм, [12];
Δз – похибка закріплення, мм, Δз = 0 [12].
Отже, ΔΣ =0,003+ 0,0062 + 0,0032 + 0,0022
=0,0093 мм.
Похибка пристрою повинна складати не більше 30...35 від параметру, що
вимірюється [12].
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1
= 0,03=0,01мм
3
ΔΣ =0,0093=0,01
Отже, пристрій забезпечує необхідну точність обробки.
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою
Пристрій призначений для обробки зубів зубчастих коліс на зубофрезерному
верстаті [11; 13; 15].
Обробка відбувається набору зубчастих коліс, які центруються кільцям.
Гайкою, через зажимну шайбу, проміжні шайби зубчасті колеса притискають
зовнішніми вінцями до опорної шайби. Товщину проміжних кілець вибираємо з
таким розрахунком, щоб забезпечити прилягання зовнішніх вінців зубчастих коліс
[11; 13; 15].
Основним критерієм продуктивності пристрою є зносостійкість різі, яка
оцінюється за величиною середнього питомого тиску. За цим критерієм виконую
проектний розрахунок.
Перевірку гвинта виконуємо на міцність та стійкість.
1. Матеріал гвинта приймаємо сталь 45 за ДСТУ 7809:2015, σт = 360 МПа
[20; 24], матеріал шайби — Бр.ОФ10-1.
2. Допустимі напруження визначаються за формулою [6]:
[]=т /3=360/3=120 МПа – для матеріала гвинта.
[р]= 40 МПа; [зм] = 45 МПа – для матеріала гайки [8].
Допустимий тиск для пари сталь-бронза [T] = 9 МПа [8].
3. Оскільки навантаження в передачі одностороннє, приймаємо упорну різь з
h = 0,75 [14].
4. Конструкцію гайки прймаємо цільну з н = 1,5 [14].
5. Визначаємо середній діаметр різі за формулою [7].
Q 2000
d2 = = = 7,93мм
н h [T ] 3,141,50,759
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де Q – сила різання, Н.
За розрахунковими даними та стандартними параметрами метричних різьб
приймаємо однозаходну різь Zр = 1, d = , d2 = 10,5 мм, р = 2 мм, d3 = 8,5 мм [11;
13].
6. Кут підйому різі визначаємо за формулою [7].
tg = рZp /d2 = 21/3,1410,5=0,0606, = 3,857
Наведений кут тертя визначаємо за формулою [7].
= arctg(f/cos/2) = arctg(0,1/cos3)=544/,
де f=0,1, /2==3 - кут нахилу робочої грані витка [7].
Так як / , то гвинтова пара самогальмівна [7], відповідно умова виконується.
7. Визначаємо висоту гайки за формулою [7].
Нr = н d2 = 1,5·10,5=15,75 мм.
Приймаємо Нr = 16мм [7].
8. Визначаємо число витків різьби у гайці за формулою [7].
Z= Нr /p = 16/2=8 Z=10…12
де р – крок різьби, мм (див. вище).
9. Визначаємо зовнішній діаметр гайки за формулою [7].
5 Q 5 2000
D= + d 2 = +122 =14,95мм
[ p ] 3,14 40
Приймаємо D=16 мм [7].
10. Визначаємо висоту фланця гайки за формулою [7].
а=(0,25…0,30) Нr =0,2516=4 мм
Приймаємо а=6 мм [7].
11. Перевіряємо висоту фланця на зріз за формулою [7].
τзр =Q/Da= 2000/3,14166=6,63[τзр]=20…25 МПа.
12. З умови зносостійкості зовнішній діаметр опорної поверхні кришки
визначається за формулою [7].
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4 Q 2 4 2000
D0 = + d2 = +10,52 =19,57мм
[д] 3,14 15
де [д] – допустимий питомий тиск, МПа, [д] = 15 МПа [7].
Приймаємо D0 = 20 мм [7].
Внутрішній діаметр кришки приймаємо з співвідношення [7]:
d0 =0,7D0 =0,720=14 мм.
13. Перевіряємо гвинт на стійкість.
Визначаємо довжину стиснутої частини гвинта за формулою [7].
H
l=l +h + r 16
0 2 =28+15+ =51 мм
2 2
Визначаємо гнучкість гвинта за формулою [7].
=μl/[min]=251/2,125=47,84
де μ – поправочний коефіцієнт, μ=2 [7];
[min] = d3 /4 = 8,5/4=2,125 мм [7];
Отже, визначаємо допустиме осьове навантаження за формулою [7].
d 2
3 3,14 8,52
Q=[] = 120 0.87=5960 Н > Q= 2000Н.
4 4
де - поправочний коефіцієнт, =0,87 [7].
14. Визначаємо еквівалентне напруження в найбільш небезпечному перерізі
гвинта за формулою [7].
4Q 2 T 2 4 2000 758,4
екв = ( ) + 3( ) ( )2 + 3( )2
= =
d 2 0,2d3
3 3 3,14 8,52 0,2 8,53
= 35,56 МПа [] = 120 МПа.
де Т – момент тертя в різі, Нмм, визначається за формулою [7].
d2 10,5
Т= Q tg(+φ/) = 2000 tg(3,857+544/) = 758,4 Нмм
2 2
Отже, стійкість та міцність розрахованого гвинта забезпечується.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунок похибки пристрою виконуємо за формулою [12]:
2 2 2 2 2 2
ΔΣ =Δуе+Δр+Δум+ б + вс + п + ус.м + м + з ,мм
де Δуе – похибка розмірів установчих елементів, мм, Δуе=0,003мм [12] ;
Δр – похибка передаючих пристроїв, мм, Δр=0 [12] ;
Δум – систематична похибка виготовлення установчих мір, мм, Δум= 0 [12];
Δб – похибка базування, мм, Δб = 0 [12];
Δвс – похибка встановлення заготовки, мм, Δвс =0,008 мм [12];
Δп – випадкова похибка, яка виникає за рахунок зазору, мм, Δп =0 [12];
Δус.м – випадкова похибка виготовлення установчих мір, мм, Δус.м=0,004мм
[12];
Δм – похибка метода вимірювання, мм, Δм = 0,002 мм, [12];
Δз – похибка закріплення, мм, Δз = 0 [12].
2 2 2
Отже, ΔΣ =0,003+ 0,008 + 0,004 + 0,002 =0,0124 мм.
Похибка пристрою повинна складати не більше 30...35 від параметру, що
вимірюється [12].
1
= 0,063=0,021мм
3
ΔΣ =0,0124=0,021
Отже, пристрій забезпечує необхідну точність обробки.
3.2 Проєктування контрольного пристрою
Опис конструкції та роботи спеціального контрольного пристрою
Контрольний пристрій призначений для контролю радіального биття поверхні
80h12(-0.35) відносно вісі отвору 23Н7 [2; 6; 7].
Пристрій складається з плити на якій встановлюється:
- кронштейн поворотний із закріпленою індикаторною головкою;
- вісь оправки, яка закріплюється у підшипниковій втулці;
- комплекс кріпильних елементів.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Деталь, що контролюється, встановлюється на вісь до упору в бурт.
Плита поворотна з індикаторною головкою, попередньо відведена на 90,
повертається до контакту з поверхнею, що контролюється, для проведення
контролю.
Індикаторну головку попередньо необхідно налаштувати на нолоьву поділку
по еталонній деталі, встановленій на оправку.
Розрахунок контрольного пристрою на точність
Похибку контрольного пристрою розраховуємо за формулою [12]:
2 2 2 2 2 2
ΔΣ =Δуе+Δр+Δум+ б + вс + п + ус.м + м + з ,мм
де Δуе – похибка розмірів установчих елементів, мм, Δуе=0,003мм [12] ;
Δр – похибка передаючих пристроїв, мм, Δр=0 [12] ;
Δум – систематична похибка виготовлення установчих мір, мм, Δум= 0 [12];
Δб – похибка базування, мм, Δб = 0 [12];
Δвс – похибка встановлення заготовки, мм, Δвс =0,008 мм [12];
Δп – випадкова похибка, яка виникає за рахунок зазору, мм, Δп =0 [12];
Δус.м – випадкова похибка виготовлення установчих мір, мм, Δус.м=0,004мм
[12];
Δм – похибка метода вимірювання, мм, Δм = 0,002 мм, [12];
Δз – похибка закріплення, мм, Δз = 0 [12].
2 2 2
Отже, ΔΣ =0,003+ 0,008 + 0,004 + 0,002 =0,0124 мм.
Похибка пристрою повинна складати не більше 30...35 від параметру, що
вимірюється [12].
1
= 0,063=0,021мм
3
ΔΣ =0,0124=0,021
Отже, пристрій забезпечує необхідну точність вимірювання.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1 Класифікація небезпечних відходів
Відповідно до Постанови від 20.10.2023 № 1102 «Про затвердження Порядку
класифікації відходів та Національного переліку відходів» (далі Закон) відходи
класифікуються як небезпечні у разі, коли вони відповідають одній або кільком із
наведених нижче умов:
1) містять небезпечні хімічні речовини, які призвели б до прояву однієї чи
кількох небезпечних властивостей, зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1;
2) містять небезпечні хімічні речовини, визначені в додатках до
Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі;
3) містять один або декілька компонентів, зазначених у додатку 2, з
урахуванням розділу II додатка 3 і концентрація небезпечних речовин у них
спричиняє прояв у відходах однієї або декількох небезпечних властивостей,
наведених у додатку 3 до Закону та додатку 1;
4) наведені в розділі І додатка 3 та мають одну або декілька властивостей,
зазначених у додатку 3 до Закону та додатку 1.
17. Під час встановлення наявності небезпечних властивостей відходів до
уваги береться класифікація хімічної продукції.
Класифікація проводиться на основі:
1) відомих фактів про вміст і складові відходів, інформації про продукцію,
паспорта безпечності;
2) наявності небезпечних речовин або компонентів із вмістом небезпечних
речовин;
3) визначення небезпеки за кожною властивістю згідно з додатком 1;
4) опису діяльності, в результаті якої утворилися відходи;
5) опису процесу, дії або процедури, в результаті яких утворилися відходи;
6) визначення кількості фракцій, з яких складаються відходи.
4.2 Коди класів небезпеки та категорій у межах класів, позначень щодо
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виду небезпечного впливу
Небезпечна властивість: вибухонебезпечність (НВ 1)
Вибухонебезпечність - небезпечна властивість відходів, що здатні до хімічної
реакції з виділенням газу за такої температури, тиску та з такою швидкістю, що
можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи
відходи піротехнічних виробів, вибухонебезпечні відходи органічних пероксидів
та відходи вибухонебезпечних самореактивних речовин.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за
одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 4.1, такі
відходи повинні бути оцінені за вибухонебезпечністю та класифіковані як
небезпечні за властивістю “вибухонебезпечні”.
Таблиця 4.1. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації за
властивістю “вибухонебезпечні”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням кодів Код позначень щодо
англійською мовою українською мовою виду небезпечного
впливу
Unst. Expl. нестабільні вибухонебезпечні H200
Expl. 1.1 вибухонебезпечні 1.1 H201
Expl. 1.2 вибухонебезпечні 1.2 H202
Expl. 1.3 вибухонебезпечні 1.3 H203
Expl. 1.4 вибухонебезпечні 1.4 H204
Self-react. A самореактивні A H240
Org. Perox. A органічні пероксиди A
Self-react. B самореактивні B H241
Org. Perox. B органічні пероксиди B
Небезпечна властивість: окисна здатність (НВ 2)
Окисна здатність - небезпечна властивість відходів, які, виділяючи кисень,
викликають або сприяють горінню інших матеріалів.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за
одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені в таблиці 4.2, такі
відходи повинні бути оцінені за окисною здатністю. Якщо наявність речовини
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
свідчить про те, що відходи є окислювачами, вони класифікуються як небезпечні
за властивістю “окисна здатність”.
Таблиця 4. 2. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як
небезпечних за властивістю “окисна здатність”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням кодів Код позначень щодо
виду небезпечного
англійською мовою українською мовою
впливу
Ox. Gas 1 окиснювальний газ 1 H270
Ox. Liq. 1 окиснювальна рідина 1 H271
Ox. Sol. 1 окиснювальна тверда речовина 1
Ox. Liq. 2, окиснювальна рідина 2, H272
Ox. Liq. 3 окиснювальна рідина 3
Ox. Sol. 2, окиснювальна тверда речовина 2,
Ox. Sol. 3 окиснювальна тверда речовина 3
Небезпечна властивість: легкозаймистість (НВ 3)
Легкозаймистість - небезпечна властивість для таких відходів:
легкозаймисті рідкі відходи: рідкі відходи, які мають температуру
спалаху нижче 60°С або відпрацьовані газойль, дизельне пальне та світлі
нафтопродукти з температурою спалаху від > 55°С до ≤ 75°С;
легкозаймисті пірофорні рідкі або тверді відходи: тверді або рідкі
відходи, які навіть у невеликій кількості можуть спалахнути протягом 5 хвилин при
взаємодії з повітрям;
легкозаймисті тверді відходи: тверді відходи, які легко займаються або
можуть спричинити чи сприяти горінню через тертя;
легкозаймисті газоподібні відходи: газоподібні відходи, які є
легкозаймистими у повітрі за температури 20°С та нормального атмосферного
тиску 101,3 кПа;
відходи, що вступають у реакцію з водою: відходи, які при контакті з
водою виділяють легкозаймисті гази у небезпечних обсягах;
інші легкозаймисті відходи: легкозаймисті аерозолі, відходи, що
саморозігріваються, органічні пероксиди та самореактивні відходи.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Відходи, що містять одну або більше речовин, які класифіковані за одним із
класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом
позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 4.3, повинні
бути оцінені за легкозаймистістю. Якщо наявність хімічної речовини свідчить про
те, що відходи є легкозаймистими, вони класифікуються як небезпечні за
властивістю “легкозаймистість”.
Таблиця 4.3. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначень
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для їх класифікації як
небезпечних за властивістю “легкозаймистість”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із зазначенням кодів Код позначень щодо виду
небезпечного впливу
англійською мовою українською мовою
Flam. Gas 1 легкозаймисті газоподібні 1 H220
Flam. Gas 2 легкозаймисті газоподібні 2 H221
Aerosol 1 аерозолі 1 H222
Aerosol 2 аерозолі 2 H223
Flam. Liq. 1 легкозаймисті рідкі 1 H224
Flam. Liq. 2 легкозаймисті рідкі 2 H225
Flam. Liq. 3 легкозаймисті рідкі 3 H226
Flam. Sol. 1 легкозаймисті тверді 1 H228
Flam. Sol. 2 легкозаймисті тверді 2
Self-react. CD самореактивні CD H242
Self-react. EF самореактивні EF
Org. Perox. CD органічні пероксиди CD
Org. Perox. EF органічні пероксиди EF
Pyr. Liq. 1 пірофорні рідкі 1 H250
Pyr. Sol. 1 пірофорні тверді 1
Self-heat.1 самонагрівальні 1 H251
Self-heat.2 самонагрівальні 2 H252
Water-react. 1 вступають у реакцію з водою 1 H260
Water-react. 2 вступають у реакцію з водою 2 H261
Water-react. 3 вступають у реакцію з водою 3
Небезпечна властивість: подразнювальна здатність (НВ 4)
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Подразнювальна здатність - небезпечна властивість відходів, що спричиняють
подразнення шкіри чи пошкодження очей.
Якщо відходи містять одну або більше речовин у концентраціях, що
перевищують порогові концентрації, та класифіковані за одним із класів небезпеки
за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри), Skin irrit. (подразнення шкіри),
Eye dam. (ураження очей), Eye irrit. (подразнення очей) і якщо досягається або
перевищується один або більше із наступних лімітів концентрацій, відходи
класифікуються як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”.
Порогова концентрація для проведення оцінки для класів небезпеки та
категорій у межах класу за кодами Skin corr. (роз’їдання/подразнення шкіри) 1A
(H314), Skin irrit. (подразнення шкіри) 2 (H315), Eye dam. (ураження очей) 1 (H318)
та Eye irrit. (подразнення очей) 2 (H319) становить 1 %.
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Skin corr.
(роз’їдання/подразнення шкіри) 1A (H314), перевищує або дорівнює 1 %, відходи
класифікуються як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”.
Якщо сума концентрацій всіх хімічних речовин, класифікованих як Eye dam.
(ураження очей) 1 (H318), перевищує або дорівнює 10 %, відходи класифікуються
як небезпечні за властивістю “подразнювальна здатність”.
Якщо сума концентрацій усіх хімічних речовин, класифікованих як Skin irrit.
(подразнення шкіри) 2 (H315) та Eye irrit. (подразнення очей ) 2 (H319), перевищує
або дорівнює 20 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю
“подразнювальна здатність”.
Відходи, які містять хімічні речовини, які класифіковані як Skin corr.
(роз’їдання/подразнення шкіри) 1A, 1B або 1C (H314), у концентрації, що
перевищує або дорівнює 5 %, класифікуються як небезпечні за властивістю
“корозивність”. Якщо відходи класифіковані за властивістю “корозивність”, то така
властивість, як подразнювальна здатність, не розглядається.
Небезпечна властивість: вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней
(ВТОМ)/токсичність при аспірації (НВ 5)
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при
аспірації - небезпечна властивість відходів, які можуть виявляти вибіркову
токсичність для окремих органів за одноразового або повторюваного впливу або
можуть спричинити гострі токсичні ефекти внаслідок аспірації.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, які класифіковані за
одним із класів небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним
кодом позначення щодо виду небезпечного впливу, які наведені у таблиці 4.4, і
якщо досягається або перевищується один або більше із лімітів концентрації,
зазначених у таблиці 4.4, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю
“вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при
аспірації”.
Якщо відходи містять хімічні речовини, які класифіковані як ВТОМ, для
класифікації відходів як небезпечних за властивістю “вибіркова токсичність для
окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації” кожна така окрема
хімічна речовина повинна бути присутня у концентрації на рівні або з
перевищенням певного ліміту концентрації.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як
Asp. Tox. (токсичність при аспірації) 1, а сума концентрацій цих речовин дорівнює
або перевищує ліміт концентрації, відходи класифікуються як небезпечні за
властивістю “вибіркова токсичність для окремих органів-мішеней
(ВТОМ)/токсичність при аспірації”, але лише в разі, коли загальна кінематична
в’язкість відходів (при 40°C) не перевищує 20,5 мм2/с. Кінематична в’язкість
визначається лише для рідин.
Таблиця 4.4. Коди класів небезпеки, категорій у межах класу та позначень
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти
концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “вибіркова
токсичність для окремих органів-мішеней (ВТОМ)/токсичність при аспірації”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код позначень
зазначенням кодів щодо виду
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
англійською українською мовою небезпечного Ліміт
мовою впливу концентрації,
відсотків
STOT SE 1 ВТОМ-ОВ 1 (одноразовий вплив 1) H370 1
STOT SE 2 ВТОМ-ОВ 2 (одноразовий вплив 2) H371 10
STOT SE 3 ВТОМ-ОВ 3 (одноразовий вплив 3) H335 20
STOT RE 1 ВТОМ-ПВ 1 (повторюваний/ H372 1
багаторазовий вплив 1)
STOT RE 2 ВТОМ-ПВ 2 (повторюваний/ H373 10
багаторазовий вплив 2)
Asp. Tox. 1 токсичний при аспірації/токсичний H304 10
під час вдихання 1
Небезпечна властивість: гостра токсичність (НВ 6)
Гостра токсичність - небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити
гострі токсичні ефекти після перорального надходження, потрапляння на шкіру або
під час вдихання.
Якщо сума концентрацій всіх гостротоксичних хімічних речовин, що входять
до складу відходів, класифікованих за класом небезпеки та категорією у межах
класу з визначеним відповідним кодом позначення щодо виду небезпечного
впливу, наведеного у таблиці 4.5, перевищує або дорівнює ліміту концентрації,
зазначеному в цій таблиці, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю
“гостра токсичність”. Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка
класифікована як гостротоксична, сума концентрації підраховується лише для
речовин з однаковою категорією у межах класу.
Для оцінки застосовуються такі порогові значення:
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність)
1, 2 або 3 (H300, H310, H330, H301, H311, H331) - 0,1 %;
для класу небезпеки відповідно до таблиці 5: Acute Tox. (гостра токсичність)
4 (H302, H312, H332) - 1 %.
Таблиця 4. 5. Коди класів небезпеки, диференціацій, категорій у межах класів
та позначення щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні
ліміти концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “гостра
токсичність”
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Класи небезпеки та категорії у межах класу Код позначення Ліміт
із зазначенням кодів щодо виду концентрації,
небезпечного відсотків
англійською мовою українською мовою
впливу
Acute Tox.1 (Oral) гостра токсичність 1 (при H300 0,1
пероральному впливі)
Acute Tox. 2 (Oral) гостра токсичність 2 (при H300 0,25
пероральному впливі)
Acute Tox. 3 (Oral) гостра токсичність 3 (при H301 5
пероральному впливі)
Acute Tox 4 (Oral) гостра токсичність 4 (при H302 25
пероральному впливі)
Acute Tox.1 (Dermal) гостра токсичність 1 (при H310 0,25
впливі через шкіру)
Acute Tox.2 (Dermal) гостра токсичність 2 (при H310 2,5
впливі через шкіру)
Acute Tox. 3 (Dermal) гостра токсичність 3 (при H311 15
впливі через шкіру)
Acute Tox 4 (Dermal) гостра токсичність 4 (при H312 55
впливі через шкіру)
Acute Tox 1 (Inhal.) гостра токсичність 1 (при H330 0,1
вдиханні)
Acute Tox.2 (Inhal.) гостра токсичність 2 (при H330 0,5
вдиханні)
Acute Tox. 3 (Inhal.) гостра токсичність 3 (при H331 3,5
вдиханні)
Acute Tox. 4 (Inhal.) гостра токсичність 4 (при H332 22,5
вдиханні)
Небезпечна властивість: канцерогенність (НВ 7)
Канцерогенність - небезпечна властивість відходів, які провокують
онкологічні хвороби або збільшують вірогідність захворювання на такі хвороби.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.6, відходи класифікуються як
небезпечні за властивістю “канцерогенність”.
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована
як канцерогенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
“канцерогенність” кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації
на рівні або з перевищенням ліміту концентрації.
Таблиця 4. 6. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів для компонентів відходів та
відповідні ліміти концентрацій для їх класифікації як небезпечних за властивістю
“канцерогенність”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код позначення Ліміт
зазначенням кодів щодо виду концентрації,
небезпечного впливу відсотків
англійською мовою українською мовою
Carc. 1A канцерогенні 1А H350 0,1
Carc. 1B канцерогенні 1В
Carc. 2 канцерогенні 2 H351 1
Небезпечна властивість: корозивність (НВ 8)
Корозивність - небезпечна властивість відходів, які при контакті можуть
спричинити роз’їдання шкіри.
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, класифікованих як
Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) і сума їх
концентрацій перевищує або дорівнює 5 %, відходи класифікуються як небезпечні
за властивістю “корозивність”.
Порогова концентрація для проведення оцінки відходів, класифікованих як
Scin. corr. (роз’їдаючі/подразнюючі шкіру) 1A, 1B або 1C (H314) становить 1 %.
Небезпечна властивість: інфекційність (НВ 9)
Інфекційність - небезпечна властивість відходів, які містять життєздатні
мікроорганізми або їх токсини, які є або вважаються такими, що спричиняють
захворювання у людей чи інших живих організмів.
Для оцінки необхідно визначити чи містять відходи:
мікроорганізми - мікробіологічні агенти, клітинні або неклітинні,
здатні до реплікації або передачі генетичного матеріалу. До мікробіологічних
агентів належать водорості, бактерії, гриби, паразити, плазміди, пріони, віруси та
їх генетично модифіковані варіанти;
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
життєздатні мікроорганізми - за станом організму на місці і в час
утворення відходів. Неживі мікроорганізми не вважаються інфекційними;
токсини, що виробляються мікроорганізмами, які можуть надходити до
відходів, навіть якщо організм-продуцент більше не присутній у відходах.
Токсини слід оцінювати аналогічно хімічним речовинам, беручи до уваги
присвоєні коди небезпеки та відповідні небезпечні властивості. Для
мікроорганізмів не встановлюються коди небезпеки, оскільки вони не вважаються
небезпечними речовинами.
Якщо необхідно вирішити, чи відходи мають бути віднесені до дзеркально
небезпечних чи дзеркально таких, що не є небезпечними, відходам буде присвоєно
дзеркальні коди на основі властивості “інфекційність”, якщо вони містять токсин,
вироблений мікроорганізмом у концентрації, за якої відходи демонструють
небезпечну властивість “специфічна токсичність для цільового органу/аспіраційна
токсичність” або “гостра токсичність”. Відходи, які можуть бути інфекційними
через мікробні токсини, включають залишки від днопоглиблювальних робіт і
плаваючі залишки з водойм, де відбулося цвітіння ціанобактерій.
Необхідно визначити, чи можуть відповідні відходи, пов’язані з медичним
обслуговуванням людей і тварин та/або проведенням відповідних досліджень (крім
кухонних та ресторанних відходів, не пов’язаних безпосередньо з медичним
обслуговуванням), бути пов’язані з інфекцією та чи потрібно їх класифікувати як
інфекційні.
Токсичні мікроорганізми оцінюються так само, як і хімічні речовини шляхом
порівняння ступеня ризику і присвоєння їм коду виду небезпечного впливу. Після
цього відходи класифікують відповідно до небезпечної властивості “гостра
токсичність”.
При оцінці такої небезпечної властивості як інфекційність для оброблених
відходів необхідно описати технологічний процес, метод знезараження та
продемонструвати ефективність обробки або дезактивації відходів шляхом
перевірки технології чи методу.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Показником ефективності оброблення відходів або дезактивації є
мікробіологічні дослідження.
Небезпечна властивість: токсичність для репродуктивної системи (НВ 10)
Токсичність для репродуктивної системи - небезпечна властивість відходів,
які негативно впливають на статеву функцію та репродуктивність дорослих
чоловіків і жінок, а також справляють токсичну дію на розвиток потомства.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.7, відходи класифікуються як
небезпечні за властивістю “токсичність для репродуктивної системи”.
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована
як токсична для репродуктивної системи, для класифікації відходів як небезпечних
за властивістю “токсичність для репродуктивної системи” кожна окрема речовина
повинна бути присутня у концентрації на рівні або з перевищенням ліміту
концентрації.
Таблиця 4.7. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та ліміти концентрації для їх
класифікації як небезпечних за властивістю “токсичність для репродуктивної
системи”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код позначення Ліміт
зазначенням кодів щодо виду концентрації,
небезпечного впливу відсотків
англійською мовою українською мовою
Repr. 1A репродуктивні 1А H360 0,3
Repr. 1B репродуктивні 1В
Repr. 2 репродуктивні 2 H361 3
Небезпечна властивість: мутагенність (НВ 11)
Мутагенність - небезпечна властивість відходів, які можуть спричинити
мутацію, тобто постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу в
клітині.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована за одним із класів
небезпеки та категорією у межах класу з визначеним відповідним кодом
позначення щодо виду небезпечного впливу, та досягається або перевищується
один із лімітів концентрації, зазначених у таблиці 4.8, відходи класифікуються як
небезпечні за властивістю “мутагенність”.
Якщо відходи містять більше ніж одну хімічну речовину, яка класифікована
як мутагенна, для класифікації відходів як небезпечних за властивістю
“мутагенність” кожна окрема речовина повинна бути присутня у концентрації на
рівні або з перевищенням ліміту концентрацій.
Таблиця 4.8. Коди класів небезпеки, категорій у межах класів та позначення
щодо виду небезпечного впливу компонентів відходів та відповідні ліміти
концентрації для їх класифікації як небезпечних за властивістю “мутагенність”
Класи небезпеки та категорії у межах класу із Код позначення Ліміт
зазначенням кодів щодо виду концентрації,
небезпечного відсотків
впливу
англійською мовою українською мовою
Muta. 1A мутагенні 1A H340 0,1
Muta. 1B мутагенні 1B
Muta. 2 мутагенні 2 H341 1
Небезпечна властивість: здатність виділяти гостротоксичний газ (НВ 12)
Здатність виділяти гостротоксичний газ - небезпечна властивість відходів,
відходи, які при контакті з водою або кислотою виділяють гостротоксичні гази.
Якщо відходи містять хімічні речовини, для яких призначені додаткові
позначення щодо видів небезпечного впливу EUH029 (при контакті з водою
виділяє токсичний газ), EUH031 (при контакті з кислотами виділяє токсичний га)
та EUH032 (при контакті з кислотами виділяє дуже токсичний газ), вони
класифікуються як небезпечні за властивістю “здатність виділяти гостротоксичний
газ”.
Небезпечна властивість: сенсибілізуюча здатність (НВ 13)
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Сенсибілізуюча здатність - небезпечна властивість відходів, які містять одну
або більше хімічних речовин, про які відомо, що вони спричиняють сенсибілізацію
(алергічну реакцію) на шкірі або в дихальних шляхах.
Якщо відходи містять хімічну речовину, яка класифікована як сенсибілізатор
(алерген) із позначенням щодо виду небезпечного впливу H317 або H334, і
концентрація кожної окремої речовини дорівнює або перевищує ліміт концентрації
10 %, відходи класифікуються як небезпечні за властивістю “сенсибілізуюча
здатність”.
Небезпечна властивість: екотоксичність (НВ 14)
Екотоксичність - небезпечна властивість відходів, які становлять або можуть
становити безпосередній або віддалений ризик для навколишнього природного
середовища.
За екотоксичністю класифікують відходи як небезпечні, якщо вони
відповідають будь-якій з таких умов:
відходи, що містять речовину, класифіковану як озоноруйнівна з
присвоєним кодом небезпеки H420, а концентрація такої речовини дорівнює або
перевищує граничну концентрацію 0,1 %.
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як гостро
токсичні для водних біоресурсів, отримали код небезпеки H400 і сумарна
концентрація таких речовин дорівнює або перевищує ліміт концентрації-25%. До
таких речовин застосовується граничне значення 0,1%.
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як
хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2 або 3, віднесені до кодів H410, H411
або H412 та сума концентрації усіх речовин, які класифіковані як хронічно токсичні
для водних біоресурсів 1 (H410), помножена на 100, додана до суми концентрацій
усіх речовин, класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 2
(H411), помножена на 10, додана до суми концентрацій усіх речовин,
класифікованих як хронічно токсичні для водних біоресурсів 3 (H412), дорівнює
або перевищує граничну концентрацію - 25 %. Порогове значення 0,1 %
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
застосовується до речовин, класифікованих за кодом H410, а граничне значення 1
% - до речовин, класифікованих за кодами H411 або H412.
відходи, що містять одну або кілька речовин, класифікованих як
хронічно токсичні для водних біоресурсів 1, 2, 3 або 4, яким присвоєно коди
небезпеки H410, H411, H412 або H413 та сумарна концентрація всіх речовин,
класифікованих як хронічно токсичні для водних організмів дорівнює або
перевищує ліміт концентрації 25 %. Порогове значення 0,1 % застосовується до
речовин, які класифікують за кодом H410, а граничне значення 1% - до речовин, які
класифікують за кодами H411, H412 або H413.
Небезпечна властивість: відходи, здатні виявляти небезпечні властивості,
зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями (НВ 15)
Якщо відходи містять одну або більше хімічних речовин, що підпадають під
одне із загальних або додаткових позначень щодо видів небезпечного впливу,
зазначених у таблиці 4.9, відходи класифікуються як небезпечні, крім випадків,
коли вони перебувають у такій формі, що в жодному разі не проявлять свої
вибухові або потенційно вибухові властивості.
Таблиця 4.9. Загальні та додаткові позначення щодо видів небезпечного
впливу для компонентів відходів для їх класифікації як небезпечних за властивістю
“відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не
класифіковані за такими властивостями”
Загальні та додаткові позначення щодо видів небезпечного впливу та їх коди
англійською мовою українською мовою код
May mass explode in fire можуть вибухнути масою під дією H205
вогню
Explosive when dry вибухонебезпечні в сухому стані EUH001
May form explosive peroxides можуть утворювати EUH019
вибухонебезпечні пероксиди
Risk of explosion if heated under ризик вибуху при нагріванні в EUH044
confinement герметичних умовах
Відходи можуть бути класифіковані як небезпечні за властивістю “відходи,
здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
такими властивостями” на основі інших критеріїв, наприклад, шляхом проведення
оцінки продуктів вилуговування.
Висновки
У кваліфікаційній роботі бакалавра було розглянуто питання
конструкторсько-технологічного забезпечення виготовлення деталі «Шестерня». У
процесі виконання роботи проведено аналіз службового призначення деталі,
визначено основні вимоги до її точності, якості поверхонь, матеріалу та умов
експлуатації.
Встановлено, що деталь «Шестерня» є відповідальною деталлю зубчастої
передачі, яка призначена для передавання крутного моменту між валами. З
урахуванням умов роботи до неї висуваються підвищені вимоги щодо міцності,
зносостійкості, точності геометричних параметрів, шорсткості робочих поверхонь
та взаємного розташування конструктивних елементів.
У роботі виконано аналіз технологічності конструкції деталі. Визначено, що
конструкція шестерні є достатньо технологічною, має раціональну форму, зручні
базові поверхні та забезпечує можливість оброблення із застосуванням
стандартного різального і вимірювального інструменту. Обґрунтовано вибір
матеріалу деталі — конструкційної легованої сталі, яка забезпечує необхідні
механічні та експлуатаційні властивості.
Обґрунтовано вибір способу одержання заготовки. На основі аналізу
можливих варіантів та економічного порівняння встановлено доцільність
використання гарячого об’ємного штампування. Такий спосіб отримання заготовки
дозволяє зменшити витрати металу, знизити собівартість виготовлення та
забезпечити необхідні припуски для подальшої механічної обробки.
Визначено тип виробництва та організаційну форму технологічного процесу.
За результатами розрахунків прийнято дрібносерійний тип виробництва та групову
форму організації технологічного процесу, що відповідає заданій програмі випуску
деталей.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроблено маршрут механічної обробки деталі «Шестерня». У
технологічному процесі передбачено виконання токарної, протяжної,
зубофрезерної, зубошліфувальної, контрольної та допоміжних операцій.
Запропонована послідовність операцій забезпечує досягнення заданої точності
розмірів, форми, взаємного розташування поверхонь і необхідної шорсткості.
У технологічному розділі виконано розрахунок припусків на обробку,
операційних розмірів, режимів різання та норм часу. Призначені режими
оброблення забезпечують раціональне використання обладнання, інструменту та
виробничого часу, а також сприяють підвищенню продуктивності виготовлення
деталі.
Виконано вибір необхідного технологічного обладнання, різального,
допоміжного та вимірювального інструменту. Для реалізації технологічного
процесу передбачено використання токарно-гвинторізного, горизонтально-
протяжного, зубофрезерного та зубошліфувального обладнання, що відповідає
характеру оброблюваних поверхонь і вимогам до точності деталі.
У конструкторському розділі спроєктовано верстатний пристрій для обробки
деталі та спеціальний контрольний пристрій. Запропоновані пристрої забезпечують
надійне базування і закріплення заготовки, підвищують точність оброблення,
скорочують допоміжний час і полегшують контроль параметрів готової деталі.
У розділі охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях розглянуто
питання класифікації небезпечних відходів. Наведено основні умови, за яких
відходи можуть бути віднесені до небезпечних, зокрема за наявністю небезпечних
хімічних речовин, компонентів із небезпечними властивостями або речовин,
визначених міжнародними природоохоронними документами. Розглянуто основні
небезпечні властивості відходів, зокрема вибухонебезпечність, окисну здатність,
легкозаймистість, подразнювальну здатність, токсичність, канцерогенність,
корозивність, мутагенність, екотоксичність та інші властивості, що можуть
становити загрозу для людини і навколишнього природного середовища.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таким чином, у кваліфікаційній роботі розроблено раціональний
технологічний процес виготовлення деталі «Шестерня», який забезпечує
отримання деталі заданої якості, необхідної точності та експлуатаційної надійності.
Запропоновані конструкторсько-технологічні рішення можуть бути використані в
умовах машинобудівного виробництва під час виготовлення деталей типу
зубчастих коліс, а розгляд питань класифікації небезпечних відходів сприяє
підвищенню рівня екологічної та виробничої безпеки.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список використаних джерел
1. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація
виробництва в машинобудуванні. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ, 2019.
2. Мироненко О. М. Проектування пристосувань. Вінниця : ВНТУ, 2004.
3. Дерібо О. В. Основи технології машинобудування. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ,
2013.
4. Дерібо О. В., Дусанюк Ж. П., Репінський С. В., Сухоруков С. І. Основи
технології машинобудування. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2021.
5. Бондаренко С.Г Розмірні розрахунк механоскладального виробництва.
Київ, ІСДО, 1993 р, 544 с.
6. Боровик А.1. Проектування технологічного оснащення: Навчальний
посібник.-К, 1996.-488с.
7. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального виробництва -
К.:Кондор 2008. -726 с.
8. Яковенко І. Є., Пермяков О. А., Фесенко А. В. Технологічні основи
машинобудування.
9. Паливода Ю. Є., Дячун А. Є. Заготовки у машинобудівному
виробництві. Тернопіль : ТНТУ, 2022.
10. Кальченко В. В., Пасов Г. В. Верстати з ЧПК та ВК. Чернігів : ЧНТУ,
2019. 96 с.
11. Дубровський С. С. Допуски і посадки в машинобудуванні (міжнародні та
національні аспекти стандартизації). Львів : Новий Світ-2000, 2020.
12. Допуски и посадки: Справочник. Ю.Е. Кирилюк.-К. :Вища шк. Головное
издательство, 1987. – 120с.
13. Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання. Київ : Літера
ЛТД, 2019.
14. Жидецький В.Ц. Практикум з охорони праці.- Львів, Афіша,2000.-
352с.
15. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
визначення основних понять.
16. Терлецький Т. В., Кайдик О. Л., Ткачук А. А., Речун О. Ю. Основи
технічної документації. Луцьк : ЛНТУ, 2021.
17. Кондрашев П. В. Матеріалознавство. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023.
18. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технологія машинобудування» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» за
спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітня програма «Комп`ютерне
конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування» усіх форм
навчання [Електронний ресурс]/ [Упоряд.: В.Ю. Васильченко, В.І. Гордієнко, О.О
Коваленко, С.М. Мацепа] – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024.– 76 с..
19. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання. – Чинний від 01.07.2017. – 26 с..
20. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні положення та правила складання. Київ : ДП «УкрНДНЦ»,
2016.
Арк.
КРБ 26.131.557.001 ПЗ 76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата