ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10226| Title: | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка КР632.26» |
| Authors: | Хижняк, Євген Валерійович Карпов, Дмитро Геннадійович |
| Keywords: | Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі |
| Issue Date: | 2026 |
| Abstract: | На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторськотехнологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка КР632.26»». Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Карпов Дмитро Геннадійович Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 87 сторінок формату А4, 7 рисунків, 18 таблиць, літературних джерел - 21. В кваліфікаційній роботі виконано: аналіз технологічності деталі, обгрунтований вибір заготовки, та розроблений технологічний процес виготовлення деталі «Кришка КР632.26». Виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу. Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3, контрольний пристрій служить для контролю допуску співвісності Ø130k6 відносно вісі отвору 86Н8+0,054 мм. У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто організацію розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань чи отруєнь. Проаналізовано порядок дій потерпілого, свідків, безпосереднього керівника робіт, роботодавця та закладу охорони здоров’я у разі настання нещасного випадку. Окрему увагу приділено своєчасному повідомленню відповідних органів, збереженню обстановки на місці події, наданню домедичної допомоги та направленню потерпілого до закладу охорони здоров’я. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10226 |
| Appears in Collections: | 131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Карпов.pdf Restricted Access | 1.54 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
До захисту допущено:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
____________Георгій КАНАШЕВИЧ
«_____»_____________2026р.
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
«Кришка КР632.26»»
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМск-21
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка»
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання
обладнання та розробка технологій
машинобудування»
Карпов Дмитро Геннадійович
Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович
Рецензент: Інженер-технолог
ПП «Фотоніка плюс» м.Черкаси
Голуб Микола Васильович
Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі
немає запозичень з праць інших
авторів без відповідних посилань.
Здобувач: __________________
підпис
Черкаси 2026 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
Освітній рівень бакалаврський.
Спеціальність 131 «Прикладна механіка».
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання обладнання та розробка
технологій машинобудування».
ЗАТВЕРДЖУЮ:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
Георгій КАНАШЕВИЧ
« » ____________2026_р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра
__________________Карпову Дмитру Геннадійовичу _____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення
деталі «Кришка КР632.26»
Керівник роботи: Хижняк Євген Валерійович, к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від
«13» квітня 2026р. №94/03-03
2. Термін подання здобувачем роботи 01.06.2026
3. Вихідні дані до роботи: кресленик деталі ««Кришка КР632.26»» __________
____________________________________________________________________
4. Зміст пояснювальної записки:1. Інженерні розрахунки заданої деталі; 2.
Технологічний розділ; 3. Конструкторський розділ; 4. Охорона праці та безпека
в надзвичайних ситуація_______________________________________________
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових
креслеників, плакатів, презентацій тощо): «Кришка КР632.26»; «Кришка
КР632.26» (штамповка); Маршрут обробки деталі; Пристрій верстатний;
Пристрій контрольний; Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
(Обов’язки комісії з розслідування нещасних випадків та/або гострих
професійних захворювань (отруєнь))
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується
Підпис, дата
Розділ Керівник
завдання видав завдання прийняв
1,2,3 Хижняк Є.В. 01.04.2026 29.05.2026
4 Цікановський В.Л. 01.04.2026 29.05.2026
7. Дата видачі завдання 01.04.2026
Календарний план
№ Термін
Назва етапів кваліфікаційної роботи виконання Примітка
з/п етапів роботи
1. Інженерні розрахунки заданої деталі 01.04.2026 Виконано
2. Технологічний розділ 21.04.2026 Виконано
3. Конструкторський розділ 05.05.2026 Виконано
4. Охорона праці 19.05.2026 Виконано
5. Оформлення технічної документації 27.05.2026 Виконано
6. Захист роботи
Здобувач ___________ Дмитро КАРПОВ
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
Керівник ___________ Євген ХИЖНЯК
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ
АНОТАЦІЯ
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка КР632.26»».
Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Карпов Дмитро Геннадійович
Керівник: к.т.н., доцент Хижняк Євген Валерійович
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 87 сторінок формату А4, 7 рисунків,
18 таблиць, літературних джерел - 21.
В кваліфікаційній роботі виконано: аналіз технологічності деталі,
обгрунтований вибір заготовки, та розроблений технологічний процес
виготовлення деталі «Кришка КР632.26».
Виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу.
Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на токарному верстаті з ЧПК
16К20Ф3, контрольний пристрій служить для контролю допуску співвісності
Ø130k6 відносно вісі отвору 86Н8+0,054 мм.
У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто
організацію розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних
захворювань чи отруєнь. Проаналізовано порядок дій потерпілого, свідків,
безпосереднього керівника робіт, роботодавця та закладу охорони здоров’я у разі
настання нещасного випадку. Окрему увагу приділено своєчасному повідомленню
відповідних органів, збереженню обстановки на місці події, наданню домедичної
допомоги та направленню потерпілого до закладу охорони здоров’я.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 4
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ABSTRACT
For the bachelor’s qualification work on the topic: “Design and Technological
Support for the Production of the Part ‘Cover KR632.26’.”
Author: student of group PMsk-21, Dmytro Karpov
Supervisor: Yevhen Khyzhniak, PhD in Engineering, Associate Professor
The bachelor’s qualification work contains 87 A4 pages, 7 figures, 18 tables, and
21 references.
The qualification work includes an analysis of the manufacturability of the part,
substantiates the selection of the blank, and develops the technological process for
manufacturing the part “Cover KR632.26.”
Calculations of machining allowances, cutting conditions, and time standards have
been performed. A machine-tool fixture has been designed for machining on a 16K20F3
CNC lathe. The inspection fixture is intended for checking the coaxiality tolerance of
Ø130k6 relative to the axis of the Ø86H8+0.054 mm hole.
In the section on occupational health and safety in emergency situations, the
organization of the investigation of accidents and/or acute occupational diseases or
poisonings is considered. The procedure of actions of the victim, witnesses, immediate
supervisor, employer and health care institution in the event of an accident was analyzed.
Particular attention was paid to timely notification of the relevant authorities, preservation
of the situation at the scene, provision of first aid and referral of the victim to a health
care facility.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Зміст
Вступ ................................................................................................................................. 8
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі ...................................................... 10
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі ............................................ 10
1.2 Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної обробки
10
1.3. Аналіз параметрів і норм точності деталі .................................................. 13
1.4. Аналіз виробничої програми, визначення типу та організаційної форми
виробництва.................................................................................................................. 14
1.5. Аналіз технологічності деталі ...................................................................... 18
1.6. Вибір заготовки і методу її одержання ....................................................... 20
Розділ 2. Технологічний розділ ................................................................................ 23
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень ................................................. 23
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь ........................ 26
2.3 Розробка маршруту обробки деталі (МОД) ............................................. 29
2.4Розмірний аналіз технологічного процесу ........................................................ 33
2.5. Вибір обладнання, технологічного оснащення .......................................... 41
2.6. Встановлення режимів обробки ....................................................................... 48
2.7. Нормування операцій .................................................................................... 51
Розділ 3. Конструкторський розділ ........................................................................ 54
3.1 Проектування верстатного пристрою ............................................................... 54
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою ........................................ 55
3.3 Проєктування контрольного пристрою ............................................................ 61
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ............................ 65
4.1 Організація розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних
захворювань (отруєнь) .................................................................................................. 65
КРБ 26.131.163.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Карпов Літ. Арк. Аркушів
Перевір.
Хижняк
Т.контр.. ЗМІСТ
Кер.ДП Хижняк Група ПМск-21
Затверд. Канашевич
4.2 Процедура проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих
професійних захворювань (отруєнь) ........................................................................... 76
Висновки .................................................................................................................... 81
Список використаних джерел ...................................................................................... 86
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вступ
У машинобудівному виробництві значну частину номенклатури становлять
корпусні, фланцеві та закривні деталі, які забезпечують правильне взаємне
розташування елементів вузла, захист внутрішніх механізмів і надійність роботи
складальних одиниць. До таких деталей належить кришка, яка, незважаючи на
відносно просте службове призначення, часто має відповідальні посадкові, торцеві
та базові поверхні, що потребують точного виготовлення й контролю. [11]
Деталь «Кришка КР632.26» може виконувати функції закривного,
установчого або базувального елемента у складі машинобудівного вузла. Вона
забезпечує фіксацію або обмеження положення спряжених деталей, захист
внутрішніх поверхонь від забруднення, а також може брати участь у забезпеченні
співвісності та герметичності з’єднання. Наявність центрального отвору, зовнішніх
циліндричних поверхонь, торців і посадкових ділянок зумовлює необхідність
дотримання вимог до точності розмірів, шорсткості поверхонь, співвісності та
взаємного розташування оброблених поверхонь. [12]
Особливістю виготовлення деталі «Кришка КР632.26» є необхідність
забезпечення точного взаємного розташування отвору та зовнішніх поверхонь,
зокрема контролю допуску співвісності Ø130k6 відносно осі отвору Ø86Н8.
Недотримання цих вимог може призвести до порушення складання, перекосів,
підвищеного зношування спряжених елементів або погіршення роботи вузла
загалом. Тому під час розроблення технологічного процесу важливо правильно
вибрати технологічні бази, послідовність операцій, обладнання, різальний
інструмент і засоби контролю. [13]
Актуальність теми кваліфікаційної роботи бакалавра полягає в необхідності
розроблення раціонального технологічного процесу виготовлення деталі «Кришка
КР632.26», який забезпечить отримання виробу із заданою точністю, якістю
поверхонь і мінімально можливою трудомісткістю. Застосування токарного
верстата з ЧПК дає змогу підвищити стабільність обробки, точність розмірів і
продуктивність виготовлення, а використання спеціального технологічного та
8
контрольного оснащення забезпечує надійне базування деталі й перевірку
відповідальних параметрів. [14]
Метою кваліфікаційної роботи є розроблення конструкторсько-
технологічного забезпечення виготовлення деталі «Кришка КР632.26» з
урахуванням її службового призначення, конструктивних особливостей, вимог до
точності, якості поверхонь та умов виробництва. [15]
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати аналіз конструкції та
технологічності деталі, обґрунтувати вибір заготовки, визначити раціональні
технологічні бази, розробити маршрутний технологічний процес виготовлення,
підібрати обладнання, різальний і вимірювальний інструмент, виконати
розрахунки припусків, режимів різання та норм часу, а також спроєктувати
верстатний і контрольний пристрої для забезпечення точності обробки та контролю
деталі. [16]
Об’єктом роботи є технологічний процес виготовлення деталі «Кришка
КР632.26».
Предметом роботи є конструкторсько-технологічні рішення, що
забезпечують раціональне виготовлення деталі з дотриманням заданих технічних
вимог. [17]
Практичне значення роботи полягає у розробленні технологічного процесу та
спеціального оснащення, які можуть бути використані для виготовлення деталі
«Кришка КР632.26» в умовах машинобудівного виробництва, забезпечуючи
необхідну точність, якість і продуктивність обробки. [1]
Отже, виконання кваліфікаційної роботи сприяє формуванню практичних
навичок аналізу конструкції деталі, проєктування технологічного процесу, вибору
обладнання й оснащення, а також прийняття обґрунтованих інженерних рішень під
час виготовлення відповідальних деталей машинобудівного призначення. [2]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі
Формулювання службового призначення деталі і вимог до неї
Деталь - "Кришка КР632.26" являє собою тіло обертання з шістьма
циліндричними різьбовими отворами і одним ступінчатим. Деталь встановлюється в
корпус. Кришка не складна по конфігурації та за своїм призначенням. Кришка
призначена для орієнтаціі, базування та затискання ушільнювача у складальному
вузлі, забезпечуючи правильність внутрішніх зв'язків і функціонування механізмів. У
відповідності з цим кришка повинна бути виконана з необхідною точністю, мати
необхідну жорсткість і вібростійкість, що забезпечуе потрібне відносне
розташування ущільнювача та вала в ньому. [3]
Основними технічними вимогами до деталі є:
Для проектування задана деталь: кришка
Ця деталь використовуються у редукторі, як складова одиниця.
Можна пред’явити такі вимоги:
- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь 86Н8+0,054 І=17h14,
130k6 +0.028 І=5h14; [4]
+0.003
- мати достатню механічну міцність;
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу: забезпечувати герметичність
з’єдання .
Матеріал деталі – Cталь 45 ДСТУ 7809:2015.
1.2 Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної
обробки
У завданні на курсовий проект задано матеріал деталі: Сталь 45 за ДСТУ
7809:2015 та його замінник - сталь 50 за ДСТУ 7809:2015. Враховуючи те, що дана
деталь працює при циклічних вантаженнях, в умовах середніх і високих
швидкостей, питомих тисків, тому важливу роль відіграють вимоги до міцності та
зносостійкості матеріалу. Також потрібно зважати на економічну доцільність та в
даному випадку, на вимоги до механічної обробки. Використовуючи вже набуті
10
знання про матеріали, можна зробити висновок про придатність конструкційних
якісних сталей для виготовлення саме цієї деталі. Хімічний склад вказаних сталей
та їх механічні властивості наведено, відповідно, у таблицях 1.1.1та 1.1.2. [5]
Таблиця 1.1.1 - Хімічний склад сталі, %.
Марка С Si Mn Не більше Ni Cr
сталі S P
сталь 45 0,42 - 0,5 0,17-0,37 0,5-0,8 0,04 0,035 0,3 0,25
сталь 50 0,47–0,55 0,17-0,37 0,5-0,8 0,04 0,035 0,3 0,25
Умовні позначення в таблиці:
С – вуглець; Si – кремній; Mn – марганець; S – сірка; P – фосфор;
Ni – нікель; Cr – хром. [6]
Таблиця 1.1.2 - Механічні властивості сталі
МПа Без Після відпалу або
Марка ;% термообробки; високого відпуску;
B T
сталі ;% НВ не більше НВ не більше
Не менше МПа кгс/мм2 МПа кгс/мм2
сталь 45 600 355 16 40 2246 229 1933 197
сталь 50 630 375 14 40 2364 241 2031 207
Умовні позначення в таблиці:
- межа міцності при розтягненні, МПа;
B
- межа текучості при розтягненні, МПа;
T
- відносне подовження зразка при розриві;
- відносне звуження площі поперечного перерізу зразка при розриві.
Фізичні властивості сталі 45 і 50 за ДСТУ 7809:2015 наведені в таблиці 1.1.3.
Таблиця 1.1.3 − Фізичні властивості матеріалу деталі та матеріалу-замінника
Матеріал Густина , г/см3 Коефіцієнт лінійного Теплопровідність
розширення 106, С-1 , кал/смсС
Сталь 45 7,814 11,649 0,162
Сталь50 7,814 11,649 0,162
Як видно з таблиці 1.1.3 матеріали мають однакові фізичні властивості.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Технологічні властивості матеріалу (зварюваність і оброблюваність)
визначаються його складом та структурою. Зварюваність сталі значно краща ніж
сірого чавуну, так як при звичайних режимах зварювання виникає перехідна зона,
що визначається високою крихкістю, що може привести до утворення тріщин. [7]
Тому газова і електродугова сварка сталі може проводитися не по спеціальній
технології. [8]
Оброблюваність матеріалу деталі та матеріалу-замінника пов’язана з його
твердістю НВ оберненою залежністю. Оброблюваність оцінюється стійкістю
різального інструмента, допустимими швидкостями різання, чистотою
оброблювальної поверхні і т.д. Оцінку оброблюваності часто проводять по
економічній швидкості різання (ек), що визначає допустиму швидкість обробки
при забезпеченні певної стійкості різця. Швидкість ек залежить від режиму
обробки і твердості сталі, причому з підвищенням твердості вона звичайно
зменшується. Умовно прийнято, що ек=1,0 при НВ190. Для заданих матеріалів
значення ек наведено в таблиці 1.1.4. [9]
Таблиця 1.1.4 − Значення ек для матеріала деталі та матеріалу-замінника
Матеріал Сталь 45 Сталь 50
Твердість, НВ 229 241
ек 0,77 0,85
Деталі, що виготовляються з конструкційної якісної сталі мають добру
оброблюваність різанням. [10]
Технологічні та експлуатаційні властивості дозволяють використовувати ці
сталі для виготовлення деталей, що потребують високої міцності при середній
в’язкості. [11]
Отже, для забезпечення даних властивостей в процесі виготовлення деталь
піддається термічній обробці для надання її максимальної міцності (HRC 32...40) і
мінімальної пластичності. Загартування СВЧ по поверхні з наступним відпуском.
Нормалізація для всієї деталі – вирівнювання мікроструктури шару поверхні. [12]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1.3. Аналіз параметрів і норм точності деталі
Технічні вимоги і норми точності деталі витікають із службового призначення
виробу і є результатом перетворення якісних і кількісних показників службового
призначення виробу в показники розмірних зв’язків її виконавчих поверхонь.
Деталь зі своїми розмірами - ланками входить в розмірні зв’язки пристрою і тому
точнісні параметри деталі визначаються з розв’язання складальних розмірних
ланцюгів. [13]
Для забезпечення хімічної однорідності та досягнення необхідних механічних
властивостей деталь піддається термічній обробці після литва — відпал. [14]
Технічні вимоги сформульовані вище та норми точності, розроблені
конструктором, достатні для виконання деталями службового призначення. Таким
чином всі конструктивні елементи кришки вирішують функціональні завдання, які
висуваються до кришки і виробу в цілому. [15]
Деталь - кришка, являє собою тіло обертання з центральним отвором
86Н8+0,054 І=17h14, шістьма отворами для болтів М12х1-6g. [16]
Маючи на увазi конструкцію деталі та матеріал деталі, використовується такий
метод отримання заготовки, як штамповка. [17]
Усі поверхні з точки зору забезпечення точності і якості оброблюваних
поверхонь не виявляють технологічних труднощів: мають вільний підхід
різального інструменту, не мають закритих уступів, дають змогу обробки на
верстатах з ЧПК. [1]
Виходячи з службового призначення вузла до якого входить деталь «Кришка
КР632.26» та службового призначення деталі аналізую норми точності та технічні
умови деталі. [2]
До основних баз ставлять вимоги: точність отвору 58js6±0.0095 l=20h14 з
шорсткістю Ra3.2. [3]
Технічні вимоги та норми точності, розроблені конструктором, достатні для
виконання деталлю службового призначення. Таким чином всі конструктивні
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
елементи кришки вирішують функціональні завдання, які висуваються до кришки
і виробу в цілому. [4]
1.4. Аналіз виробничої програми, визначення типу та організаційної
форми виробництва
В умовах ринкової економіки програма випуску виробу N може бути
представлена такою формулою [3]: [5]
N=П/Ц, (1.1.6.1)
де: П – ринкова потреба в виробах, шт.
Ц – оптимальний життєвий цикл випуску виробів, рік.
В межах курсового проектування оцінити ринкову необхідність у продукції
немає можливості, тому за базу беруть планову програму випуску виробів, яка
наведена в завданні на дипломне проектування. [6]
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна
програма випуску, а річна програма запуску їх у виробництво, шт. [7]
Nзап = Nвипm(1+/100+/100+/100), (1.1.6.2)
де Nвип – програма випуску виробів, шт/рік; Nвип=2980 шт/рік.
– відсоток невідворотнього браку, %, =3...5%;
– процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше; %, =2...10% [8]
– процент запасних частин та комплектуючих, %; =2...10%
Nзап =N(1+0,02+0,06+0,04)=2980·1,12=3338 шт/рік,
Тип виробництва згідно з чинними нормативними рекомендаціями щодо типів
виробництва визначається коефіцієнтом закріплення операцій за формулою: [9]
Кз.о.=О/Р, (1.1.6.3)
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи
цеху, шт.; [10]
Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху, шт.
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки одну
операцію, то Кз.о. = 1, що відповідає масовому виробництву. [11]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При 1<Кз.о.<10, - виробництво великосерійне, при 10<Кз.о.<20 –
середньосерійне, при 20< Кз.о.<40 – дрібносерійне, при Кз.о. > 40 – одиничне. [12]
При визначенні типу виробництва застосовується приблизне значення Тшт., яке
визначається за формулою: [13]
Тшт = кТо (1.1.6.4)
де То – основний технологічний час, визначається по аналогу чи за формулою,
хв;
к – коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки
поверхонь.
Кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи цеху
визначаються так: [14]
О = з.н./з.ф., (1.1.6.5)
де з.н.- нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, з.н.=0.75...0.95,
з.н.=0.8;
з.ф. – фактичний коефіцієнт завантаження обладнання:
Фактичний коефіцієнт завантаження обладнанняобчислюємо за формулою:
з.ф.=mp/mn, (1.1.6.6)
де mp – розрахункова кількість верстатів певного типу, шт.;
mn – прийнята кількість верстатів певного типу, шт..
mp=Tшт.к.Nзап/Fgз.н.60, (1.1.6.7)
де Tшт.к – сумарний штучно-калькуляційний час, хв;
N-річний обсяг виробництва, шт/рік;
Fg-дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання, 2020 год.
При роботі в дві зміни Fg=2∙2020=4040 год.
Згідно вимог чинними нормативними рекомендаціями з організації
технологічних процесів є дві форми організації технологічних процесів-групова і
потокова. [15]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу Тшт.ср для кількох
основних операцій з розрахунковим тактом випуску Тв: [16]
Кз=Тшт.ср/Тв. (1.1.6.8)
При Кз 0.6 вибирають потокову форму організації виробництва, у противному
разі - групову. [17]
При Кз ≤ 0 .6, можна застосовувати багатономенклатурну потокову лінію, тобто
необхідно підібрати ще кілька подібних деталей. [1]
Тривалість такту залежить від типу лінії:
для однономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/N, (1.1.6.9)
для багатономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/Ni, (1.1.6.10)
для автоматичної:
Тв = 60Fg.л.Кз/N, (1.1.6.11)
де Fg.o., Fg.л. – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання потокової
або автоматичної лінії, годин; [2]
Кз= 0.75...0.95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання;
Ni – число і-тих виробів(деталей), які підлягають випуску за рік.
Якщо з тих чи інших причин в умовах серійного виробництва не вдається
організувати потокове виробництво, приймають групову форму організації, яка
характеризується періодичним запуском виробів (деталей) партіями. Розмір партії
запуску nз на стадії проектування визначають: [3]
nз=Nз/254, (1.1.6.12)
де =3, 6, 12, 24 - періодичність запуску, =12, днів;
F – число робочих днів за рік, F=254.
Проводимо розрахунки, виходячи з того, що задана програма випуску виробів
Nвип =3338 шт. [4]
333812
n = =158шт.
ç
254
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1.6.1 – Штучно-калькуляційний час на операціях „ Кришка
КР632.26”
№ Назва операції to , хв. tшт.к. = to*к
Формула З-ня tо к З-ня
І Вертикально-фрезерна 0,82 1,84 1,6
1 Фрезерувати торець ночорно І=35мм. 0,006l 0,42
2 Фрезерувати торець начисто І=34мм. 0,004l 0,28
3 Фрезерувати торець ночорно І=6мм. 0,006l 0,08
4 Фрезерувати торець начисто І=5мм. 0,004l 0,04
ІІ Вертикально-фрезерна 0,66 1,84 1,21
1 Фрезерувати торець ночорно І=33мм. 0,006l 0,4
2 Фрезерувати торець начисто І=32мм. 0,004l 0,26
ІІІ Токарно-гвинторізна 2,4 1,86 4,5
1 Точити начорно отв. Ø84 на І=28 t0=0,00017dl 0,8
h14мм
2 Точити начисто отв. Ø85 на І=28 t0=0,0001dl 0,6
h14мм
3 Точити тонко отв. Ø86Н8+0,054 на t0=0,0001dl 0,3
І=28h14мм
4 Точити начорно фаску 1.6х450 t0=0,00017dl 0,05
Ø86Н8+0,054
5 Точити начорно отв. Ø98 на І=10мм t0=0,00017dl 0,4
6 Точити начисто отв. Ø100 на І=10мм t0=0,0001dl 0,2
ІV Токарно-гвинторізна 0,6 2.14 1,3
1 Точити начорно отв. Ø112 на І=4мм t0=0,00017dl 0,2
2 Точити начорно отв. Ø118 на І=2мм t0=0,00017dl 0,1
3 Точити начорно отв. Ø131 на І=5мм t0=0,00017dl 0,2
4 Точити начисто отв. Ø130 на І=5мм t0=0,0001dl 0,1
5 Токарно-гвинторізна 1,8 2.14 4,0
1 Точити начорно Ø214 на І=15мм t0=0,00017dl 1,1
2 Точити начисто отв. Ø213 на І=15мм t0=0,0001dl 0,7
6 Вертикально-свердлильна
1 Свердлити 6отв. Ø8,6Н12 на І=15 t0=0,00052dl 0,8 0,8 1,8 1,5
7 Різьбонарізна
1 Нарізати різьбу М10х1-6Н 6отв. L=15 t0=0,0004dl 0,8 0,8 1,75 1,4
Результати розрахунків зведені в таблицю 1.1.6.2.
Таблиця 1.1.6.2 - Розрахунок кількості верстатів по кожній операції
Кількість
Тип верстата Тшт.к., хв верстатів з.ф. Р О, шт
mp mn
Вертикально-фрезерний 2,81 0,05 1 0,05 1 16
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вертикально-свердлильний 1,5 0,03 1 0,03 1 33
Токарно-гвинторізний 9,8 0,2 1 0,2 1 4
Різьбонарізний 1,4 0,03 1 0,03 1 33
Всього 15,51 86
Коефіцієнт закріплення операцій буде дорівнювати:
86
K = = 21.5
Ç.Î .
4
Цьому значенню коефіцієнта відповідає одиничний тип виробництва.
Одиничний тип виробництва характеризується періодичністю повтору партій
(серій). Застосовується універсальне, частково спеціалізоване, а також спеціальні,
переналагоджувані пристосування, універсальні і спеціальні ріжучі інструменти. В
якості вихідних заготовок використовують штампування та сортовий прокат. [5]
Даному виду виробництва по чинними нормативними рекомендаціями з
організації технологічних процесів відповідає групова форма організації робіт,
запуск виробу проводиться партіями з визначеною періодичністю. Величина
операційної партії заготовок: [6]
N a 333812
n = âèï = 158шт (1.1.4)
F 254
а — періодичність запуску-випуску партії деталей; а =12днів.
F — кількість робочих днів на рік, F = 254 днів.
Приймаю n=158 шт.
1.5. Аналіз технологічності деталі
Трудомісткість виготовлення деталей типу кришка суттєво залежить від
технологічності їх конструкції, тобто правильного вибору матеріалу деталі,
простановки розмірів, форми поверхонь і їх розташування з заданою точністю,
якістю поверхонь. Конструкція деталей забезпечує наступні технологічні вимоги:
[7]
1. Можливість отримання прогресивних заготовок (див.1.1.8);
2. Деталь має достатню жорсткість, що дозволяє застосовувати
багатоінструментальну обробку. [8]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Базова та технологічна поверхні мають достатню протяжність, що
забезпечує добру усталеність. [9]
4. Оброблювані поверхні відкриті і досяжні для вільного підходу ріжучого
інструменту.
5. Отвори мають просту геометричну форму.
6. Основними допусками на лінійні розміри є допуски 14 кв. точності.
7. Основний показник шорсткості — 12,5 – 6,3.
В цілому, деталь досить технологічна, має добрі базові поверхні, які
дозволяють поєднувати конструкторські та технологічні бази. Обробку деталі
можливо вести універсальним інструментом. [10]
Технологічний аналіз креслення показав що креслення містить усі необхідні
дані які дають повне уявлення про деталь. Розміри проставлені зручно, що
дозволяє їх витримати від технологічних баз. [11]
Кількісні показники технологічності:
Коефіцієнт точності :
1
К = 1 − (1.1.7.1)
T
T
CP
де ТСР— середній квалітет точності.
n T
T = i i (1.1.7.2)
CP
n
i
де Ті— і-й квалітет;
nі— кількість поверхонь і-го квалітету.
Значення Ті та nі беремо з таблиці 1.1.4.
Таблиця 1.1.7.1 — Квалітети поверхонь
Ті 6 8 14
nі 7 2 7
За формулами (1.1.7.1)‚ (1.1.7.2):
7*6+8*2+14*7 1
T = = 9.8 K =1− = 0.9
CP1 , T1
16 9.8
Коефіцієнт шорсткості :
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1
К = (1.1.7.3)
Ш
Ш
CP
де ШСР— середня шорсткість поверхонь.
n Ra
Ш = i i (1.1.7.4)
CP
ni
де Rаі — шорсткість поверхні.
Значення Rа і nі беремо з таблиці 1.1.5.
Таблиця 1.1.5 — Шорсткості поверхонь
Rаі, мкм 3.2 6,3 12.5
nі 1 2 13
За формулами (1.1.7.3)‚ (1.1.7.4) :
3.2*1+ 6,3*2+12.5*13 1
Ø = =10.7 ,
CP1 Ê = = 0.1
Ø 1
16 10.7
Коефіцієнт використання матеріалу
m
К = Д
ВМ (1.1.7.5)
m
3
де mД— маса деталі;
mД=1.1кг.
mЗ— маса заготовки
mЗ=1.6кг.
Тоді за формулою 1.1.7.5 коефіцієнт використання матеріалу :
1,1
K = = 0.7
BÌ 1
1,6
На основі виконаних розрахунків якісного та кількісного аналізу параметрів
деталей приходжу до висновку, що конструкція деталі задовільняє умовам
технологічності. [12]
1.6. Вибір заготовки і методу її одержання
Спосіб отримання тієї чи іншої заготовки залежить від службового
призначення деталі та вимог до неї, від її конфігурації та розмірів, виду
конструкційного матеріалу, типу виробництва та інших факторів. [13]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Проаналізувавши форму та взаємне розташування елементів конструкції,
можна зробити висновок про певну простоту конструкції деталі з точки зору
вибору заготовки. На попередньому етапі вибору оптимального способу отримання
заготовки використаємо матрицю впливу факторів. [3]
Таблиця 1.1.6 − Матриця впливу факторів
Методи Квалітет Параметр Величина Відносна Придатність
метода до
отримання точності шорсткості припусків, собівартість,
заготовки
заготовки Rz, мкм мм
Штампування +
на ГКМ 13-17 20-160 1,5-3,25 70-75
Штампування +
на пресах 13-17 20-160 0,5-3,0 80-86
Штучна з -
прокату 14-16 40-160 1,5-4,0 ⎯
Щоб ефективніше оцінити доцільність використання певного виду заготовки,
необхідно провести економічний аналіз. [14]
Вартість штампованої заготовки визначаємо за формулою [3]:
C S
S 1
заг=( QКТКСКвКМКn)-(Q-q) в ід грн,
1000 1000
де С1− базова вартість (тонни заготовок) грн/т. [7] ;
КТ, КС, Кв, КМ, Кn − коефіцієнти, що залежать, відповідно, від класу точності,
групи складності, маси, марки матаріалу і об’єму виробництва заготовок. [3,
c.34-36] ; [15]
Q − маса заготовки, кг ;
q − маса готової деталі, кг ;
Sвід − вартість однієї тонни відходів, грн. [3]
Так як заготовки отримані гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та на
механічних пресах мало відрізняються по собівартості, то необхідно порівняти
собівартість заготовок отриманих гарячим об’ємним штампуванням на ГКМ та з
круглого прокату. [16]
Вартість штампованої заготовки буде дорівнювати:
3200 25
SЗАГ штамп.=( 1,60,771,290,81,01,13)-(1,6-1.1) =3,3грн.
1000 1000
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вартість заготовки з прокату визначаємо за формулою [3]:
QC S
Sзаг= -(Q-q) в ід грн,
1000 1000
де Q − маса заготовки, Q = 0.6 кг;
С − вартість 1 тонни прокату, грн/т; С=3500 грн/т. [7]
0,6 4598 25
Sзаг= -(2,6-1.1) =2,73 грн.
1000 1000
Як видно з розрахунків собівартість штампованої заготовки менша, ніж
собівартість заготовки з прокату. [17]
Отже, вибираємо метод отримання заготовки − гарячу об’ємну штамповку з
облоєм на кривошипному пресі. [1]
Штамповка на кривошипному пресі в 2...3 рази продуктивніша ніж на молотах.
Припуски і допуски менші на 20...35, а отже і витрати металу зменшуються на
10...15 [3]. [2]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень
Виявлення та аналіз розмірних зв’язків провадимо за кресленням деталі з
урахуванням функцій, що виконуються конкретними поверхнями деталі в
складальній одиниці. [3]
1. Забезпечення точності розташування оброблених і необроблених
поверхонь.
2. Забезпечення рівномірності припусків на оброблених поверхнях.
3. Забезпечення точності розмірів і форми поверхонь.
86Н8+0,054 І=28h14-0.052мм
4. Забезпечення точності лінійних розмірів: 32±0.1мм, 15±0.1мм.
5. Забезпечення точності перпендикулярності торця відносно отвору:
86Н8+0,054 І=28h14-0.052мм, Ra=2,5мкм.
Вибір принципової схеми маршруту обробки деталі
Принципова схема маршруту обробки деталі (МОД) – це укрупнений план
обробки заготовки що встановлює послідовність операцій (чи груп операцій)
обробки різанням, а також зміст і місце в плані обробки термічних, слюсарних та
контрольних операцій. [4]
А. Кришка:
23
Рисунок 1.2.2.1 – Оброблювані поверхні деталі „ Кришка КР632.26”
Таблиця 1.2.2.1 — Маршрутна схема поетапної механічної обробки
поверхонь
Квалітет Номера поверхонь
точності за
ДСТУ ISO 286
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
15 Заготівельний
Е2, Чорновий
14
(попередній)
13
12 Е4, Напівчистовий
11
10
9 Е6 Чистовий
8
Е9
7 Викінчувальний
6
Вибір і обґрунтування технологічних баз
Аналізуючи функції, які виконують поверхні деталі згідно свого
службового призначення, та розмірні зв’язки між поверхнями деталі визначаю
технологічні бази деталі на першій та наступних операціях. [5]
При виборі базування на першій операції керуюсь основними правилами
вибору чорнових баз та наступними вимогами [7, с.247]: [6]
– забезпечення точності поверхонь, які підлягають обробці відносно
поверхонь, що залишаються у готової деталі необробленими; [7]
– рівномірне розподілення припусків на обробку між поверхнями деталі,
що підлягають обробці; [8]
– підготовка чистових баз для подальшої обробки решти поверхонь
При виборі базування на наступних операціях керуюсь основними
правилами вибору чистових баз та наступними вимогами [7, с.247]: [9]
– забезпечення „принципу сталості баз” (бази повинні забезпечувати
можливість обробки з однієї установки максимальної кількості поверхонь); [10]
– забезпечення „принципу суміщення баз” (базами повинні бути поверхні,
від яких на кресленні дається розмір, що визначає положення даної
оброблюваної поверхні) [11]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Усі питання, які вирішуються при проектуванні технологічного процесу,
нерозривно пов’язані між собою. Особливо це стосується визначення
технологічних баз і маршруту обробки. Призначення баз є одним із
найскладніших і принципових розділів проектування технологічних процесів.
Від правильного вибору технологічних баз значною мірою залежить:
правильність взаємного розташування поверхонь; ступінь складності пристроїв,
різальних та вимірювальних інструментів; загальна продуктивність обробки
заготовок та інше. [12]
Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні
умови на її виготовлення, вид заготовки та стан її поверхонь, бажаний ступінь
автоматизації. [13]
При виготовленні “Кришки” в якості технологічних баз використовуємо
посадочний отвір та опорний торець. [14]
При розробці схеми базування вирішується питання вибору та розміщення
опорних точок. Кількість опорних точок визначається операцією, в першу чергу
кількістю витриманих на ній вихідних розмірів та схемою їх розташування по
відношенню до осей координат. Для кожної операції вибираємо вихідні бази та
проставляємо вихідні розміри та бази для орієнтування заготовки. В якості
вихідних потрібно приймати тільки конструкторські розміри, які проставлені на
кресленні деталі та відносно тих же елементів. [15]
Деталь із позначенням базування зображена в таблиці 1.2.3.1.
Таблиця 1.2.3.1 Схеми базування при обробці деталі „ Кришка КР632.26”
Задачі, що
Назва операції Схема базування
вирішуються
Запропоновані
варіанти базування
1. Фрезерно- 4, 5 забезпечують
потрібну точність
свердлильна 1 2 3
обробки,
безпосереднє
отримання усіх
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4, 5 розмірів, а також
можливість
використання
універсальних та
спеціальних
1 верстатних
пристроїв для
механічної обробки
даної деталі.
2. Токарна з ЧПК
2
3
Використовуючи запропоновані схеми можна досягти найбільшої простоти
пристроїв і забезпечити усі виконувані розміри без перерахунку розмірних
ланцюгів. [16]
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь
На вірний вибір методу обробки поверхонь заготовки впливають такі
фактори, як службове призначення деталі, функціональне призначення
поверхонь, вимоги по точності, шорсткості, геометричної форми тощо. [17]
Визначаю число ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [19]
T n
= 3 = 1 2 ... n = i
Tд i=1 (1.2.4.1)
де - загальне уточнення;
і – окремі ступені уточнення;
n – число ступенів обробки;
Тз, ТД, Ті – допуски параметрів, що розглядаються відповідно до заготовки
деталі, і –го ступеня. [1]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розкладаючи загальне уточнення на ступені слід врахувати: для першого
ступеня чорнової обробки - <6, для проміжних ступенів напівчистової обробки
- =3…4, для ступенів чистової обробки - =1,5…2. [2]
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовуємо
формулу:
N=lg/0,46 (1.2.4.2)
Розрахунки кількості переходів для кожної поверхні деталі наведено в
графічній частині проекту, а результати в таблиці 1.2.4 [3]
1.2.4.1 Визначення числа ступенів обробки на основі розрахунків уточнення
за методикою [8, с.402, ф-ли 11.1 – 11.4].
Визначення комплексу методів при обробці отвору 86Н8+0,054мм
1. Визначаю розрахункове уточнення
Tз 1,200
= = = 40 (1.2.4.3)
Тд 0,03
де Тз - допуск параметра заготовки, мм; Тз =1,200 мм;
Тд - допуск параметра деталі, мм; Тд =0,03 мм.
2. Визначаю число ступенів обробки
lg
p lg40
n = = = 3.5, приймаю n=4 переходи. (1.2.4.4)
0,46 0,46
3. Знаходжу регламентовану послідовність обробки і технологічні допуски
згідно [8,с.506, таблиця 12.2]: [4]
Варіант 1:
Чорнове розточування, Т1=0,300мм, (ІТ 12);
чистове розточування, Т2=0,120мм, (ІТ 10);
тонке розточування, Т3=0,046мм, (ІТ 8);
По варіанту 1: Т з 1,20 ; Т1 0,3 Т 0,12
1 = = = 4 2= = = 2,5 ; 3=
2 = = 2,61
Т1 0,3 Т2 0,12 Т3 0,046
Уточнення всього процесу:
по варіанту 1: = 4 2,5 2,611,53= 40 = 40 - точність
1 2 3 4 р
забезпечується;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таким чином, прийнятий комплекс методів забезпечить необхідну точність.
Таблиця 1.2.4.1 — Методи обробки поверхонь деталі „ Кришка КР632.26”
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У відповідності до вибраних методів обробки та сформульованих
технологічних задач розробляємо маршрут механічної обробки деталі [5]
2.3 Розробка маршруту обробки деталі (МОД)
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки
(таблиця 1.2.2.1) та наміченими методами обробки поверхонь (МОП, таблиця
1.2.4.1), пропоную такі варіанти МОД [6]
Варіанти МОД заносимо до таблиці та відображаємо в графічній частині.
Таблиця 1.2.5.1 — Маршрут обробки деталі „ Кришка КР632.26”
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.2.5.2 — Маршрут обробки деталі
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
П р о е к т н и й в а р і а н т о б р о б к и д е т а л і
О п е - Н а з в а о п е р а ц і ї З м і с т о п е р а ц і ї Ес к і з Т
ра ц і я шт . к .
т а о б л а д н а н н я
0 0 5 Ш т а м п о в к а
0 1 0 К о н т р о л ь н а
0 1 5 Т р а н с п о р т н а Ст і л к о н т р о л е р а
0 2 0 Т е р м і ч н а
0 2 5 П і с к о п р о м е н е в а О ч и щ е н н я д е т а л і
0 3 0 К о н т р о л ь н а
0 3 5 Т р а н с п о р т н а
0 4 0 В е р т и к а л ь н о - С в е р д л и т и 6 о т в . 8 . 6 І = 1 5 h 1 4 - M1 0 х 1 - 6 Н
0 . 3 6
4о т в .
с в е р д л и л ь н и й 1. 5 0
4, 5
2Н 1 1 2 1 2 3
0 4 5 К о н т р о л ь н а Ст і л к о н т р о л е р а
0 5 0 То к а р н и й Ус т а н о в А
Пі д р і з а т и т о р е ц ь 3 4 h 1 4 - 0 , 6 2
з Ч П К - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 3 5 н а ч о р н о 4, 5 10 .5 2
1 6 К 2 0 Ф 3 - в и т р и м у ю ч и р о з м і р 3 4 h 1 4 н а ч и с т о
Пі д р і з а т и т о р е ц ь 5 h 1 4
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 6 h 1 4 н а ч о р н о
4
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 5 h 1 4 н а ч и с т о
На р і з а т и р і з ь б у 6 о т в. М 1 2 х 1 - 6 Н 2
+0 , 0 5 4
То ч и т и 8 6 Н 8 І= 2 8 h 1 4 1
+0 . 5 6
- т о ч и т и н а ч о р н о 8 4 Н 1 2 І= 2 8 h 1 4
+0 , 1 4
- т о ч и т и н а ч и с т о 8 5 .5 Н 8 І= 2 8 h 1 4
+0 , 0 5 4
- т о ч и т и т о н к о 8 6 Н 8 І= 2 8 h 1 4
0
- р о з т о ч и т и ф а с к у 1 ,6 х 4 5
То ч и т и 1 0 0 h 1 4 І = 1 0 ± 0 . 1 2
- т о ч и т и н а ч о р н о 9 8 І = 1 0 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч и с т о 1 0 0 h 1 4 І = 1 0 ± 0 . 1
То ч и т и н а ч о р н о 1 1 2 h 1 4 - 0 . 0 2 5 І= 4 h 1 4
То ч и т и н а ч о р н о 1 1 8 h 1 4 - 0 . 0 2 5 І= 2 h 1 4
+0 . 0 2 8
То ч и т и 1 3 0 k 6 + 0 . 0 0 3 І= 5 h 1 4 3
- т о ч и т и н а ч о р н о 1 3 1 І= 5 h 1 4
- т о ч и т и н а ч и с т о 1 3 0 k 6 І = 5 h 1 4 5h 1 4
Ус т а н о в Б
Пі д р і з а т и т о р е ц ь 3 2 h 1 4 - 0 . 6 2
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 3 3 н а ч о р н о
- в и т р и м у ю ч и р о з м і р 3 2 h 1 4 - 0 . 6 2 н а ч и с т о 32 h 1 4
То ч и т и 2 1 3 h 8 - 0 . 0 7 2 І= 1 5 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч о р н о 2 1 4 І = 1 5 ± 0 . 1
- т о ч и т и н а ч и с т о 2 1 3 h 1 4 - 0 . 0 7 2 І= 1 5 ± 0 . 1
0 5 5 К о н т р о л ь н а С т іл к о н т р о л е р а
0 6 0 С л ю с а р н а о ч и с т и т и д е т а л ь в ід з а д и р о к
0 6 5 К о н т р о л ь н а С т і л к о н т р о л е р а
В с ь о г о 12 .0 2
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1100 00 hh 11 44
(( ++ 00 ,, 00 55 44 ))
8866 HH 88
(( ++ 00 ,, 88 77 ))
1111 22 HH 11 44
(( ++ 00 ,, 88 77 ))
1111 88 HH 11 44
++00 ,, 00 22 88
1133 00 kk 66 (( ++ 00 ,, 00 00 33 ))
2211 33 hh 88 (( -- 00 ,, 00 77 22 ))
Логічна оцінка варіантів МОД і вибір найбільш прийнятного
Критеріями вибору варіанта технологічного процесу є:
1. Оцінка доцільності прийнятого метода виготовлення заготовки;
2. Забезпечення заданої точності по всім лінійним і кутовим розмірам,
а також заданих параметрів шорсткості; [7]
3. Можливість використання стандартного різального, вимірювального
інструменту і пристроїв; [8]
4. Число, складність і орієнтовна вартість технологічного обладнання,
пристроїв, різальних і вимірювальних інструментів і ін.; [9]
5. Оцінка можливості автоматизації операцій і процесу в цілому;
Обраний метод отримання заготовки є найдоцільніший при даному типові
виробництва, поскільки альтернативні йому варіанти, а саме зварювання та лиття
в кокіль є економічно неефективними, а саме лиття в пісчано-глинисту форму
забезпечує найбільшу ефективність та забезпечує необхідну точність. [10]
Проаналізувавши базовий варіант обробки деталі, зроблено висновок про
його неефективність при серійному типові виробництва tшт.к. tшт.к1. [11]
В запропонованому варіанті при застосуванні верстатів з ЧПК підвищується
точність обробки за рахунок високої точності позиціювання інструмента,
зменшується підготовчо-заключний час. Недоліком цього варіанту є порівняно
висока вартість верстату, але при дозавантаженні верстата іншими типовими
деталями його використання є ефективними при даному типові виробництва.
[12]
Як в першому так і в другому маршрутах можливо використовувати як
спеціальний різальний, вимірювальний інструмент, так і стандартний. [13]
Обидва варіанти забезпечують потрібну точність розмірів і параметри
шорсткості поверхонь заданих кресленням. [14]
Зваживши все приходимо до висновку, що другий, проектний варіант МОД
є більш прийнятним, тому приймаємо його для подальшої розробки. [15]
Формування раціональної структури операцій
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Раціональність структури операцій вибрана на підставі рекомендацій 12
табл.3.18, стор.61, тобто при використанні верстатів з ЧПК це буде: послідовна
обробка деталі на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3. [16]
2.4Розмірний аналіз технологічного процесу
В цьому розділі виконуємо:
А. Розрахунок припусків аналітичним шляхом на обробку поверхні
86Н8+0,054:
а) отримання заготовки штамповкою;
б) розточування по 12-му квалітету точності
в) розточування по 10-му квалітету точності
г) розточування по 8-му квалітету точності
Розрахунок припусків на обробку виконуємо розрахунково-аналітичним
методом i нормативним методом. Розрахунково-аналітичним методом
розраховуємо припуски на одну поверхню 86Н8+0,054. На підставі результатів
визначення припусків розрахунково-аналітичним методом будуємо графічну
схему розташування припусків. На інші поверхні припуски призначаємо за
чинними нормативними документами щодо припусків і допусків заготовок.
Технологічний маршрут обробки внутрішньої циліндричної поверхні
86Н8+0,054 складається з трьох переходів: чорнового, чистового та тонкого
розточування, заготовка — штамповка. Аналітичним методом розраховую
припуски та операційний розмір отвору 86Н8+0,054. На інші оброблювані
поверхні заготовки припуски визначаємо за чинними нормативними
документами щодо припусків і допусків заготовок [17].
Мінімальне значення припуску
2zmin = 2 (RZ + h 2
i−1 + i−1 +
2
i ) (1.4.1)
i−1
Максимальне значення припуску:
2zi max = 2zi min + Ti-1- Ti (1.4.2)
Найбільший та найменший розмір отвору:
Dmax i-1 = Dmax i - 2zmin i (1.4.3)
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Dmin i-1 = Dmax i-1 - Ti-1 (1.4.4)
Результати розрахунків зведені в таблиці 1.11
Таблиця 1.11 — Розрахунок припусків і операційних розмірів розміру
86Н8+0,054
Елементи Розрахун- Граничні
Розрахун- Допуск Граничний
Технологічні припуску, ковий розмір, значення
припуск, ковий Т, припусків мкм
переходи мкм
мкм розмір, мм
Rz h 2zmin мм мкм d пр пр
min dmax 2z 2z
min max
Заготовка 80 250 1419 — — 83,0 1200 81,8 83,0 — —
Розточування
50 — 71 150 21427 85,856 400 85,456 85,856 2856 3656
чорнове
Розточування
20 — 1 7 271 85,998 100 85,898 85,998 142 442
чистове
Розточування
5 — — 2 221 86,054 40 86,00 86,054 42 102
тонке
Всього 3040 4200
Мінімальні припуски на переходи визначаю за формулою:
2zmin = 2 (R 2 2
Z + h
i−1 i−1 + i−1 +i ) (1.4.5)
де Rzi-1 – висота нерівностей профілю на попередньому переході;
hi-1 – глибина дефектного шару на попередньому переході.
Визначаємо ці величини
– для чорнового розточування це параметри заготовки: Rz=50мкм, 3,
– для чистового розточування це параметри після чорнового розточування
Rz=20мкм, 3,
і-1 – сумарні відхилення розташування поверхні:
2
i−1 = kop. +
2
cm. (1.4.6)
кор.– відхилення при коробленні:
2
kop. = (k d) + (k l)
2
(1.4.7)
де k – питоме короблення відливок k = 0,7;
kop. = (0,7 120)2 + (0,7 47)2 =117 мкм.
сm.– відхилення при зміщенні,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
б. 2 г. 2
cm. = ( ) + ( ) (1.4.8)
2 2
де б та г – допуски на розміри (Б) та (Г) по класу точності, відповідному
даній відливці [3]
= 1000 2
cm. +1000 2 = 1414 мкм;
Тоді:
2 2
заг. = 117 +1414 =1419 мкм.
Залишкова просторове відхилення після чорнового розточування 1=0,05:
3=0,05 (1.4.9)
3=0,051419=71;
1 – похибка встановлення при зенкеруванні,
1 = 2
б +
2
з (1.4.10)
б=0 – похибка базування;
з.– похибка закріплення;
з.=150 мкм, 1=150 мкм
Залишкова похибка встановлення при чистовому розточуванні
2=0,051+інд. (1.4.11)
інд.=0, тому що чорнове та чистове розточування проводиться в одному
установі
2=0,05150=7,5 мкм,
Мінімальний припуск на розточування:
чорнове
2zmin1 = 2 (80 + 1419 2 +150 2 )= 2 1427 мкм,
чистове
2zmin 2 = 2 (50 + 712 + 72 )= 2 71 мкм.
тонке
2zmin3=2(20+1)=221 мкм.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Маючи останній розмір після останнього переходу (тонке розточування
86,054 мм) визначаю для інших переходів. [1]
dр4=86,054
Для чистового розточування
dр3= dр4 - 2zmin3=86,054-20,021= 85,998 мм,
Для чорнового розточування
dр2= dр3 - 2zmin2 =85,998-20,071= 85,856 мм,
Для заготовки
dр1= dр2 - 2zmin1 =85,856-21,427= 83,002 мм.
Значення допусків:
для тонкого розточування складає =40 мкм,
для чистового розточування складає =100 мкм,
для зенкерування =160 мкм,
для заготовки =260 мкм.
Граничні розміри:
для тонкого розточування
найбільший dmax1= 86,054 мм;
найменший dmin1= 86,00 мм;
для чистового розточування
найбільший dmax2=85,998 мм;
найменший dmin2=85,998 – 0,1=85,898 мм;
для чорнового розточування
найбільший dmax3=85,856 мм;
найменший dmin3=85,856-0,4=85,456 мм;
для заготовки
найбільший dmax4= 83 мм;
найменший dmin4=83-1,2=81,8 мм.
Мінімальні граничні значення припусків:
2zпрmin = dmax( i) − dmax( i+1) (1.25)
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2zпрmax = dmin(i) − dmin(i+1) (1.26)
для тонкого розточування:
2Zпр.
min3=86,054-85,998= 0,044 мм=44 мкм,
2Zпр.
max3=86-85,898= 0,102 мм=102 мкм;
для чистового розточування
2Zпр.
min2= 86,998-86,856= 0,142 мм=142 мкм,
2Zпр.
max2= 86,898-86,456= 0,442мм=442 мкм;
для зенкерування
2Zпр.
min1=86,856-83= 2,856мм=2856 мкм,
2Zпр.
max1=85,456-83,8= 3,656 мм=3656 мкм.
Загальний припуск отримуємо додаючи проміжні припуски:
2Z0min=2856+142+44=3038мкм=3,1мм,
2Z0max=3656+442+102=4200мкм=4,2мм.
Загальний номінальний припуск
2Z0ном.=2Z0min+Тз.-Тд.=3038+1200-40= 4198 мкм,
dз.ном.=dd.ном.-2Z0ном.=86-4,198= 81,8 мм.
Проводимо перевірку правильності виконання розрахунків:
2Zпр. пр.
max3-2Z min3=102-42=60 мкм;
1-2=100-40=60 мкм;
60 мкм=60 мкм;
2Zпр.
max2 - 2Zпр.
min2=442-142=300 мкм,
1-2=400-100=300 мкм.
2Zпр.
max1- 2Zпр.
min1=3656-2856=800 мкм,
з.-1=1200-400=800 мкм.
Розрахунки проведені правильно.
Основуючись на розрахунках будую схему розміщення припусків та
допусків на механічну обробку отвору 86Н8+0,054, яка показана на рис. 1.1. [2]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На іншій поверхні, що оброблюється значення припусків та допусків
назначаю згідно чинними нормативними документами щодо припусків і
допусків заготовок та по таблицям економічної точності [2]. [3]
Таблиця 1.4.2 — Значення припусків та операційних розмірів
Розмір Квалітет Шорсткість, Припуск, мм Розмір заготовки
Ra
32 14 12,5 3,0 36±0,1
5 14 12,5 3,0 5.4±0,1
20 14 12.5 5.3 25.3±0,1
130 14 12,5 4,0 134+0,6
86 8 2,5 2,5 79+0.4
213 14 12,5 3,0 216+0,8
125 14 12,5 1,0 126+0,6
145 14 12,5 2,0 147+0,6
Визначення допусків на розміри в технологічних операціях при
здійснені елементарного розмірного аналізу технологічного процесу [4]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
При розробці технологічних процесів механічної обробки на налагоджених
верстатах на кожну операцію, як правило, розробляють операційний ескіз. На
ньому технолог вказує умовними познаками бази, а також оброблювані на даній
операції поверхні з витримуваними розмірами і допусками на них. Ці розміри,
які можуть бути проміжними або кінцевими, встановлюються технологом і
називаються технологічними на відміну від конструкторських, що
встановлюються конструктором при конструюванні деталі. [5]
Кінцеві технологічні розміри можуть збігатися або не збігатися з
конструкторськими, тому що конструктор при постановці розмірів на кресленні
деталі не завжди має змогу врахувати технологію її виготовлення. Технологу
часто доводиться замість конструкторських розмірів встановлювати
технологічні й визначати допуски на них. [6]
Ця робота виконується на основі визначення і розрахунку технологічних
розмірних ланцюгів, що виражають зв’язок розмірів оброблюваної деталі в міру
виконання технологічного процесу. При незбіганні технологічних і
конструкторських баз технолог змушений виконувати перерахунок розмірів та
допусків від прийнятих технологічних баз. [7]
Схема розмірного аналізу повздовжніх розмірів деталі “ Кришка КР632.26”
представлена в графічній частині курсового проекту (креслення
ЧДТУ.202940.К06). [8]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.4.1.1 – Розрахунок технологічних розмірів „Кришки”
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.5. Вибір обладнання, технологічного оснащення
Попередньо обладнання вибираємо паралельно з розробкою МОП і МОД
відповідно до типу виробництва. [9]
Згідно з класифікацією верстатів, верстатне обладнання поділяється на такі
види: верстати широкого або загального призначення /універсальні/, верстати
високої продуктивності, верстати спеціалізовані та спеціальні. [10]
Верстати широкого або загального призначення застосовують у серійному
та одиничному виробництвах. [11]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У відповідності із визначеним типом виробництва для виготовлення заданої
деталі (по формі і розмірам) можна запропонувати такі види технологічного
обладнання, які забезпечать також точність і продуктивність обробки. [12]
Для обробки установчої бази використовуємо верстат токарний з ЧПК
моделі 16К20Ф3. Вибір проводимо по габаритним розмірам стола. [13]
Для обробки зовнішніх та внутрішніх циліндричних та плоских поверхонь
застосовуємо свердлильно–фрезерно–розточний верстат моделі верстат токарний з
ЧПК моделі 16К20Ф3. [14]
Технічна характеристика верстата 16К20Ф3:
Операція Токарна з ЧПК – верстат токарно-гвинторізний з
числовим програмним керуванням 16К20Ф3 /5, с.16, табл. 9/
Найбільший діаметр оброблюваної заготовки:
- над станиною 400
- над супортом 220
Найбільший діаметр прутка, що проходить через отвір
шпинделя 53
Найбільша довжина заготовки 1000
Крок різі, що нарізається:
- метричної до 20
- дюймової, число ниток на дюйм -
- модульної, модуль -
- пітчевої, пітч -
Частота обертання шпинделя, хв.-1 12,5 – 2000
Число швидкостей шпинделя 22
Найбільше переміщення супорта:
- повздовжнє 900
- впоперек 250
Подача супорта, мм/об (мм/хв.):
- повздовжня (3 - 1200)
- впоперек (1,5 - 600)
Число ступеней подач Б/С
Швидкість швидкого переміщення супорта, мм/хв.:
- повздовжнього 4800
- впоперек 2400
Потужність електродвигуна головного привода, кВт 10
Габаритні розміри (без ЧПК):
- довжина 3360
- ширина 1710
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- висота 1750
Маса, кг 4000
Ціна, грн. 21500
Технічна характеристика верстата :
Вертикально-свердлильний верстат 2Н112
Найбільший умовний діаметр свердління в сталі, мм – 50
Виліт шпинделя, мм – 750 – 1600
Відстань від нижнього торцю шпинделя до робочої
поверхні плити, мм – 150 – 1800
Найбільше переміщення, мм:
вертикальне – 1050
Найбільше вертикальне переміщення шпинделя, мм – 400
Число швидкостей шпинделя – 10 – 1000
Число подач шпинделя – 8
Подача шпинделя, мм/об – 0,1 – 1,12
Найбільша сила подачі, МН – 16
Потужність електроприводів кВт – 5,5
Габаритні розміри, мм:
довжина – 5585
ширина – 1930
висота – 3470
Маса верстата кг – 12 600
Вибір пристроїв
При односерійному типі виробництва доцільно застосовувати як
універсальні так і спеціальні верстатні пристрої, тобто при неможливості або
ускладненості застосування універсального обладнання можливе використання
спеціального. Для обробки даної деталі на токарній операції її конструкція
дозволяє застосувати універсальні патрони, лещата, прижими, підкладки,
пластини і т.д. Але для зменшення підготовчо-заключного часу, підвищення
точності обробки, в рамках курсового проектування розроблено спеціальний
верстатний пристрій (див. Розділ 1.6). [15]
Вибір різальних і допоміжних інструментів
В залежності від розмірів оброблюваної заготовки, виду і точності обробки,
типу виробництва вибираю різальний і допоміжний інструмент. [16]
Для закріплення деталі на токарній операції з ЧПК:
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Патрон 7100-0009 технічними умовами виробника
Для свердління отворів:
Свердло 2301-3578 технічними умовами виробника
Мітчик М10-6Н, 2620-1059 Р18 технічними умовами виробника
Для зняття заусенців на слюсарній операції:
Щітка 3154 ОТС 17-180-84
Шабер МН477-88
Для притуплювання гострих кромок :
Терпуг 2822-0058 технічними умовами виробника
Для закріплення свердла:
Патрон 8-В12 технічними умовами виробника
Державка 191112041 ТУ 2-035-763-80
Вибір методів і заходів технічного контролю якості деталі
Штангенциркуль ШЦ I-250-0,1 технічними умовами виробника,
штангенциркуль ШЦ-ІІ-160-0,05 технічними умовами виробника,
штангенглубономір ШГ-200 технічними умовами виробника - для контролю
лінійних, діаметральних та міжосьових розмірів. [17]
Калібр-пробка 8133-0927-Н7 технічними умовами виробника - для контролю
отвору 86Н8.
Зразки шорсткості поверхні технічними умовами виробника – для
візуального контролю шорсткості. [1]
Передбачаю використання спеціального контрольного пристрою для
контролю відхилень торцьового биття. [2]
Вибір засобів механізації та автоматизації технологічного процесу
Механізація технологічних процесів (ТП) спрямована на часткову або повну
заміну ручної праці машин в тій частині ТП, де змінюється форма або якість
виробів за участю людини. Автоматизація технологічних процесів спрямована
на передачу приладам функції керування, які раніше здійснювалися людиною.
Механізація і автоматизація ТП можуть бути повними або неповними залежно
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
від того, чи вся людська праця чи тільки частина її змінюється у відповідних
функціях процесу керування роботою верстата. [3]
Засоби механізації і автоматизації ТП згідно рекомендацій [9] вибирають
в такому порядку: [4]
• визначають об’єкти механізації і автоматизації;
• розробляють варіанти нових технологічних процесів або вдосконалюють
діючі;
• вибирають оптимальний варіант ТП з встановленими засобами механізації
і автоматизації. [5]
Показник рівня механізації і автоматизації ТП:
n
T
iM (a) 3.42
a = i=1 = = 0.81 (1.5.1)
n
T 4.24
Ø .Ê .i
i=1
що відповідає малому рівню механізації
де Тм(а) – сумарний машинний час, Тм(а) =3.42хв;
Тш.к. – сумарний штучний час, хв. Тш.к = 4.24хв.
Встановлено 8 категорій механізації і автоматизації технологічних процесів:
• нульова – при відсутності механізації автоматизації;
• нижча – при основному показнику рівня 0,01...0,25;
• мала – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
• середня – при основному показнику рівня 0,45...0,60;
• велика – при основному показнику рівня 0,65...0,75;
• підвищена – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
• висока – при основному показнику рівня 0,75...0,90;
• повна – при основному показнику рівня 0,90...0,99.
Об’єктами механізації та автоматизації можуть бути непродуктивні роботи
(прийоми робіт): [6]
- встановлення заготовки,
- закріплення заготовки,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- обробка в автоматичному режимі,
- міжопераційне транспортування,
- комплексний контроль розмірів параметрів,
- використання пристроїв із швидкодіючими затискними елементами.
При застосуванні в технологічних процесах верстатів з ЧПК ИР250ПМФ4,
обробка деталі буде проводитись в автоматизованому режимі тобто людина
повинна буде встановити і закріпити заготовку та зняти готову деталь. Всю
обробку верстат здійснить сам без втручання людини. [7]
При закріпленні деталі для виконання технологічних операцій застосовуємо
спеціальні пристрої з механічним кріпленням, але з врахуванням ергономічних
ваідомостей.. [8]
При перемішені деталей між операціями використовуються возки з ручним
приводом.
В цеху розміщена кран-балка з максимальною вантажопідйомністю 2т.
Для встановлення заготовок на верстатах з ЧПК можна запропонувати
промислові маніпулятори. Для контролю розмірів і параметрів можна
запропонувати контрольно-вимірювальні машини. [9]
Вибір розмірного налагодження
Налагодження технологічної системи ВПІД називають процес початкового
встановлення потрібної точності відносного руху і положення виконавчих
поверхонь інструменту і устаткування з метою забезпечення потрібної точності
оброблюваних заготовок. [10]
Для середньосерійного типу виробництва можливі такі види налагоджень:
статистичне за еталоном СЕ; за пробними деталями ПД; комбіноване КБ; за
пробними проходами ПП. Так як конструкція деталі є складною, а виготовлення
заготовок – дороге, то приймаю налагодження за еталоном. [11]
Переваги налагодження за еталоном:
• значне скорочення трудомісткості налагодження і краще використання
устаткування у часі; [12]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
• метод не пов'язаний з витратою пробних заготовок;
• не потрібні наладчики високої кваліфікації.
Недоліки методу:
• потреба у виготовлення еталонів;
• необхідність внесення поправки на динаміку процесу при визначенні
розмірів еталона, що досить складно, тому при обробці перших заготовок партії
необхідне додаткове регулювання положення інструментів і упорів. [13]
Суть налагодження за еталоном полягає в тому, що в розмірні ланцюги
технологічної системи ВПІД включається точно виготовлена копія
оброблюваної деталі еталон з відповідними розмірами. Налагодження зводиться
до встановлення різців в радіальному і повздовжньому напрямках шляхом
приведення ріжучих лез до дотику з відповідними поверхнями встановленого
замість деталі еталона. Щоб не пошкодити ріжучі леза інструмента і підвищити
точність налагодження, між відповідною поверхнею еталона і ріжучим лезом
інструменту встановлюють смужку тонкого цигаркового паперу. [14]
Проектування схеми інструментального налагодження
Проектування схем інструментальних наладок починається з вибору виду
інструментальної наладки. Вид інструментального налагодження
/одноінструментальна, багатоінструментальна/ визначається конфігурацією
оброблюваної деталі; технічними вимогами до неї; типом верстата, вибраного
для її обробки; партією запуску заготовок у виробництво; кваліфікацією
верстатника; досвідом накопиченим у конкретних умовах виробництва, та
іншими факторами. [15]
Схеми налагоджень розробляються при застосуванні в технологічному
процесі багатошпиндельних, багатоінструментальних та багатомісцевих
верстатів. Основним технологічним документом у цьому випадку є карта
налагоджень. Згідно з чинною нормативно-технічною документацією карта
налагоджень є документом, що надає допоміжну інформацію до технологічних
процесів або операцій з налагодження засобів технологічного оснащення [16].
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На карті наладки зображується:
деталь, котра обробляється, в закріпленому вигляді на установчих
елементах пристрою. Деталь – лініями, товщина яких (1,5-2)S. Поверхні деталі,
що оброблюється (2,5-3)S; [17]
різальний інструмент показано в кінцевому положенні, показано також
спосіб його закріплення на верстаті; [1]
розміри, що витримуються на даній операції, з граничними відхиленнями;
таблиця режимів різання по переходам;
таблиця опорних точок
циклограма руху інструментів з вказівкою довжини робочого ходу /РХ/,
величини швидкого підводу /ШП/ та швидкого відводу /ШВ/ інструменту.
Карта інструментального налагодження наведена в графічній частині
проекту.
2.6. Встановлення режимів обробки
А. Деталь – „ Кришка КР632.26»
а) вид заготовки: штамповка
б) матеріал: Сталь 45 за ДСТУ 7809:2015
в) оброблювані поверхні:
- Ø86Н8+0,054
2. Верстат: 16К20Ф3
Рисунок 1.5.8.1 – Схема обробки
1. Вибираю тип різця залежно від виду обробки: токарний розточний різець
з кутом у плані = 95 , [20, стор.123] [2]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.5.8.2 – Ескіз різця
Розміри різця:
h =16мм , b =12мм , L =170мм , P =80мм ,
n = 6,0мм , R =1мм .
Матеріал різальної частини Т15К6
Форма твердосплавної пластини – ромбічна
Спосіб кріплення пластини – пайка.
Геометричні параметри інструмента:
= 5, =10 , = 95
Послідовність виконання розрахунків.
Розрахунок виконуємо в такій послідовності :
1) Визначаємо глибину різання (припуск на обробку):
tмах= 1,5 мм
2) Визначаємо величину подавання:
для розточування отвору S2=0,1-0,15 мм/об 6 табл.11 стор. 268
Враховуючи паспортні дані верстату приймаю: S1=0.125 мм/об
в) Визначаємо швидкість різання:
C
V = V K , ìì / õâ
V - для точіння
Òmt X S y
де Т – період стійкості інструмента, хв
Т=60 хв 10 стор.268,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
K - поправочний коефіцієнт
V
K = K K K
V
V nV èV
де K - коефіцієнт, що враховує якість властивості оброблюваного
V
матеріалу,
750
K = ( ) / 10 табл. 1.2, стор. 261, 262
V
B
K =1.2
V
KnV - коефіцієнт, що враховує стан оброблюваної поверхні,
KnV = 0.8 10 табл. 5, стор.263
KUV =1,0 10 табл. 5, стор.263
тоді KV =1.20.8= 0.96
а) для точіння
C = 420 m1=0.2 x1=0.15 y1=0.2 20 табл. 17, стор.269
V1
чор 420 0.96 420 0.96
Тоді V1 = = = 244,7мм / хв
600.2
0,1250.21,50.15 2.27 0.66 1,1
3) Визначаємо частоту обертання шпінделя:
1000V 1000V 1000 244,7
n = , хв−1, n1 = = = 3247,1хв−1
приймаю n -
1п=2000 хв
ПД ПД 3,14 24
1
Тоді дійсна швидкість різання буде становити
D n
V = n , ì / õâ
ä
1000
V =150,7 ìì / õâ
ä1
д) Визначаємо силу різання
а) при точінні
Pz =10c t x S y V n k ,H
p p
Ср=300, х=1, у=0,75, n=-0,15 (табл. 22)
де Kp – поправочний коефіцієнт
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кр=K = (в/750)0,75
мр = (630/750)075 = 088 ;
Cp = 300 ; y = 0,75 ; x = 10 ; n = - 015 ; табл. 22, стор.273
4) Визначаємо потужність різання
V P
ä z 372.2 235.5
N = ,êÂò , N = =1.43кВт
102060 1020 60
Процес різання виконується при виконанні умови Nкт>Nріз (7,5
кВт>1,43кВт), тобто умова виконується. [3]
Таким чином обробка на вибраних режимах можлива.
6. Визначаємо основний час обробки:
l
t = 1 i, хв
0
S n
де: І – довжина обробки, мм (див. креслення)
І1 - величина врізання інструменту, мм І1=10 мм
І2 – величина перебігу інструмента, мм І2=0
S, n – режими обробки (див. вище)
і – кількість проходів
18
а) розточування Ø86Н8+0,054 t = 3 = 0.9õâ
0
0.125 500
2.7. Нормування операцій
Для операції “Токарна з ЧПК” розрахунки норм часу навожу в
пояснювальній записці. Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі:
[4]
Т
Т пз
шт.к = +Тшт
n
де Тпз.— підготовчо-заключний час для партії заготовок;
n — величина операційної партії заготовок, n=158шт.;
Тшт — штучний час обробки деталей.
Тпз.=Твп.+Тві.+Тоі.
де Твп.— час на встановлення і закріплення пристрою двома болтами, Твп=12
хв.;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тві.— час на встановлення інструментів, Тві=10 хв.;
Тоі. — час на отримання інструментів, Тоі=7 хв.
Тоді підготовчо-заключний час для партії заготовок буде дорівнювати :
Тпз=12+10+7=29 хв.
Штучний час обробки деталей :
Тшт=То.+Тв.+Тоб.от.
де То — основний час операції, То=1,8 хв.(розраховано в автоматизованому
режимі з використанням системи „Компас-Автопроект”); [5]
Тв — допоміжний час ;
Тоб.от. — загальний час на обслуговування робочого місця.
Тв.=К(Ту.с.+Тз.о.+Тупр.+Тизм.)
де Ту.с. — час на закріплення затискачем, Ту.с.=0.36 хв.;
ТЗ.О. — час на закріплення - откріплення затискачем, Тз.о.=0.85 хв.;
Тупр. — час на вкл./викл. верстата, Тупр.=0.1 хв.;
Тизм. —час на вимірювання деталі, Тизм.=1,9 хв.;
К — коефіцієнт, який враховує тип виробництва, К=1,3 для односерійного
типу виробництва. [6]
Тоді допоміжний час: Тв.=1,8(0,36+0,85+0,1+1,9.)=7,8 хв.
Загальний час на обслуговування робочого місця і відпочинок :
Т
Т = оп +Поб.от
об.от
100
де Поб.от. — затрати часу на обслуговування робочого місця і відпочинок в
відсотковому відношенні до оперативного часу, Поб.от.=6% ; [7]
Топ. — оперативний час.
Топ.=То.+Тв.=1,8+7,8=9,6 хв.
Штучний час обробки деталей буде дорівнювати :
Тшт.=1,8+7,8+0,74=10,34 хв.
Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі :
29
Ò = +10.34 =10.52
øò .ê .
158
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Результати розрахунків норм часу для токарної операції механічної обробки
деталі «Стакан» наведені в таблиці 1.5.9.1. [8]
Таблиця 1.5.9.1 — Зведення норм часу на вертикально-фрезерну операцію
Назва операції Тв.
То. Топ. Тоб.от Тшт. Тпз. n Тшт.к.
Туст. Тз.о. Тупр. Тизм.
Токарна з ЧПК 1,8 0,36 0,85 0,1 1,9 9,6 0,74 10,34 29 158 10,52
Для інших операцій значення основного, підготовчо-заключного та
штучного часу зводимо до таблиці 1.5.9.1. [9]
Таблиця 1.5.9.1 - Результати розрахунків зводим в таблицю норм часу
Кришка КР632.26
№ Назва операції е е1 е2 і S n t
0 t а а Тпз абсл відн t
шт
короткий зміст tв tв tв в
1 2 3 4
переходів
040 1. Свердлити 6отв. Ø8.6 І=15h14 40 2 - 2 0.125 600 0.6 0.8 0.25 0.18 0.16 3.5 4.0 1,4 14
050 Установ А
1. Підрізати торець 34h14-0.13 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,1 3,5 4,0 0.12 14
2. Підрізати торець 5h14 20 2 2 2 0.125 1200 0,77 0.8 0.25 0.24 0.1 3.5 4.0 2.04 14
3. Нарізати різьбу 6отв. М10х1-6Н
І=15±0,1 16 2 2 2 0,125 600 0,6 0,8 0,25 0,16 0,16 3,5 4,0 0.5 14
4. Розточити отвори Ø86H8+0.054
І=28h14-0.13 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.3 14
5. Розточити отвір Ø100h14 І=10±0,1 20 2 2 2 0,125 800 0.48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.6 14
6. Розточити отвір Ø112h14 І=4±0,1 20 2 2 2 0,125 800 0,48 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.5 14
7. Розточити отвір Ø118h14 І=2±0,1 20 2
+0.028
8. Обточити Ø130k6 І=5h14 16 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0.25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.4 14
+0.003
Установ Б
1. Підрізати торець 32h14-0.13 20 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0.3 14
2. Обточити Ø70h14-0,087 І=10h14 40 2 2 2 0,125 1200 0,8 0,8 0,25 0,24 0,27 3,5 4,0 0,3 14
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 3. Конструкторський розділ
Розробка технічного завдання на проектування спеціального
верстатного та контрольного пристроїв. [10]
3.1 Проектування верстатного пристрою
Технічне завдання на проектування спеціального пристрою
Розділ Зміст розділу
Назва і область Пристрій для встановлення, закріплення та обробки деталі
застосування типу «Кришка КР632.26» на верстаті 2Н112
Основа для розробки Операційна карта «Кришка КР632.26».
Мета і призначення Пристрій, який проектується повинен забезпечити:
розробки — точне встановлення і надійне закріплення деталі, а
також постійне у часі положення заготовки відносно столу
верстата і різального інструменту з метою отримання
точності розмірів і їх положення відносно інших
поверхонь заготовки,
— зручність встановлення і зняття заготовки.
Технічні вимоги Тип виробництва — одиничний.
Програма запуску – 3338 шт/рік
Матеріал заготовки — Сталь 45 за ДСТУ 7809:2015.
Шорсткість — 12,5.
Документація, яка Вимоги чинної нормативно-технічної документації.
використовується при Правила вибору технологічного оснащення
розробці
Документація, яка - Креслення загального вигляду;
підлягає розробці - Опис роботи пристрою;
- Розрахунок на точність;
- Специфікація на контрольний пристрій
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання
спроектованого пристрою - 800 грн.
Строк окупності – 3 місяці.
Теоретична схема базування:
Рисунок 1.6.2.1 — Теоретична схема базування
Установчі і прилаштувальні розміри пристрою повинні відповідати верстату
2Н112
54
* В пристрої можлива одночасна обробка тільки однієї заготовки.
* В пристрої застосовується ручне закріплення заготовки. Кріплення
виконується за допомогою гвинтового зажиму. [11]
* Для забезпечення безпечної роботи необхідно, щоб пристрій був надійно
закріплений на столі верстата, а заготовка надійно була закріплена в пристрої. [12]
* Рівень уніфікації і стандартизації деталей пристрою 30%.
* Необхідна продуктивність операції і приблизна норма часу на встановлення
і зняття заготовки : 50 деталей за зміну; 0,15 хвилин. [13]
* Умови роботи пристрою — нормальні.
* Документація, яка використовується при розробці — ЕСТПП. Правила
вибору технологічного оснащення чинною нормативно-технічною документацією
щодо вибору технологічного оснащення. [14]
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою
Пристрій призначений для встановлення однієї деталі „ Кришка КР632.26” на
вертикально-свердлильний верстат 2Н112. Пристрій встановлюється на стіл
верстата. [15]
Деталь встановлюється зовнішньою попередньо обробленою площиною на
плиту та притискується зверху кришкою 7 з гвинтовим механізмом 8. Пристрій
встановлюється на стіл верстату і закріплюється гвинтами у пази, що розміщені на
основі пристрою. [16]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рисунок 1.6.2.1.1 — Загальний вигляд верстатного пристрою
Розрахунок очікуваної похибки обробки і можливості автоматичного
отримання технологічних розмірів і допусків положення поверхонь [17]
Особливість пристроїв для обробки отворів на свердлильних верстатах
полягає в наявності в конструкції елементів для направлення різального
інструмента - кондукторних втулок. Точність обробки заготовок у кондукторах
визначається за методикою яка наведена в літературі [6, с.285, табл, 13], (рисунок
1.6.2.2.1): [1]
D − D d − d
yL y = (F y 2 [k вн см + k вн св +
изд Lконд 2 2
h + b
+ m рб + р (dвн − dсв ) ])
2
де у - граничне відхилення розмірів кондуктора, для кондуктора нормальної
точності у=0,05мм; [2]
Dвн - найбільший діаметр отвору під змінну робочу втулку, Dвн =10,021мм;
Dсм - найменший діаметр робочої втулки, Dсм =9,979мм;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
dвн найменший діаметр внутрішнього отвору робочої втулки, dвн8,6мм;
dcм - найменший діаметр свердла, dсм =8,4 мм;
рб - ексцентриситет робочої втулки, рб=0,005мм;
h - відстань між торцем втулки і заготовкою, h =8,5мм;
b - глибина свердління, b=15мм;
l - довжина направляючого отвору робочої втулки, 1=20мм;
F - коефіцієнт, що враховує ймовірну межу відхилення координат центрів
отворів в кондукторі, F =0,8; [3]
к - коефіцієнт, що враховує найбільш ймовірну межу зазорів у спряженнях і
найбільш ймовірні зміщення, к=0,5; [4]
m - коефіцієнт, що враховує найбільш ймовірну величину ексцентриситету
змінної втулки, m=0,4; [5]
р - коефіцієнт, що враховує найбільш ймовірну величину перекосу свердла,
р=0,35;
yL - граничне відхилення розміру деталі, yL =±0,3мм.
изд изд
Рисунок 1.6.2.2.1 - Схема для розрахунку пристрою на точність
Отже, за формулою проводимо розрахунок кондуктора на: точність:
10,021− 9,979 8.6 −8.4
y = (0,8 0,05+ 2 [0,5 + 0,5 +
Lêîíä 2 2
8,5+15
+ 0,4 0,0075+ 0,35 (8.6 −8) ]) = 0,126ìì
32
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
0,3 0,126
Задана точність свердління виконується.
Визначення розмірів, відхилень та допусків положення конструктивних
елементів пристрою. Розрахунок очікуваної похибки обробки і можливості
автоматичного отримання технологічних розмірів і допусків положення
поверхонь [6]
При свердлінні отвору виникають сили різання: Ро - осьова сила різання та Ру
- сила різання, яка спричинена не симетричним заточенням свердла, а також
виникає крутний момент — Мкр . [7]
Рисунок 1.6.2.2.1 – Схема розташування складових сили різання та моменту
при свердлінні отвору
Крутний момент Мкр визначаємо по формулі:
M кр =10 СМ Dq S y K p
де См - коефіцієнт, Cм =0,021 [4, с.281, табл.. 32];
q, y - показники степеня, q =2,0; у=0,8 [4, с.281, табл. 32];
K p - поправочний коефіцієнт, який враховує вплив оброблюваного матеріалу
на силові залежності; [8]
D - діаметр свердла, мм; D =10мм;
S - подача; So =0,5мм/об.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
n
HB
K p =
190
де НВ - твердість заготовки, НВ=160;
п - показник степеню, n =0,6 [4 с 264, табл. 93];
0,6
160
K p = = 0,902
190
M =10 0,21101 0,50,8 0,902= 31,441 Нм
êð
Осьова сила визначається за формулою:
q y
Ро =10 С р D S K p
де С р - коефіцієнт, Ср = 42,7; [4, с.281, табл.32]
q, y - показники степеня; q =1,0; у=0,8 [4, с.281, табл. 32].
Отже:
P =10 42,7 101 0,50,8 0,902 = 3760,619H
o
Складову силу Ру визначимо із залежності:
Py = (0,3− 0,4) Pz
де Рz — складова сили, яка знаходиться з залежності:
M кр
Pz =
R
де R - радіус свердла, R=8,5мм;
31,441103
Pz = = 3698,9 H
8,5
Отже, за залежністю маємо:
Py = 0,3 Pz = 0,3 3698,9 =1109,67H
Маємо такі результати:
Mкр =31,441Нм, Po=3760,619Н, Py =1109,67Н.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Основне призначення затискного механізму - забезпечити надійний контакт
заготовки з установчими елементами, попередити її зміщення і вібрації в процесі
обробки. [9]
В якості проміжної ланки пневматичного затискного механізму
використовується гвинт.
Номінальний діаметр гвинта визначаємо за методикою літератури [5, с.85]:
Q
d = C
де С - коефіцієнт для основної метричної різьби, С=1,4;
Q - сила затиску заготовки, Q =2297,02Н;
- напруження розтягу (стиску); для гвинтів зі Сталі 45 з урахуванням зносу
різьби =80 - 100МПа. [10]
2297,02
d =1,4 = 0,0075
80 106
Приймаємо ближче стандартне значення d =8мм.
Так як шток пневмоциліндра, в який загвинчується гвинт має внутрішню
різьбу М16, то з конструктивних міркувань приймаємо гвинт з різьбою М16. Даний
гвинт являється спеціальним, тому що має лиски для швидкоз'ємної шайби. Лиски
потребують перевірки на зріз та зминання. [11]
Перевірка на зріз:
Q
зр = зр
F
де Q - сила затиску, Н; Q =2297,02Н; F - площа небезпечного перерізу гвинта,
м;
зр - допустиме напруження на зріз;
зр = (0,2...0,3) Т
де Т - допустиме напруження текучості; для Сталі 45 - Т =320МПа.
зр = 0,2 320= 64 МПа
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Площу небезпечного перерізу гвинта визначаємо за залежністю:
d 2 2 d b
F = − 2 h −
4 3 2 2
де d - діаметр гвинта, d =16мм; h - висота лиски, h =9,33мм;
b - ширина швидкоз'ємної шайби, b=13мм.
3,14 (0,016)2 2 0,016 0,013
F = − 2 0,00933 − = 0,0001823 м2
4 3 2 2
Робимо перевірку за формулою (2.13):
2297,02
зр = =18,94 МПа80 МПа
0,00933 0,013
Умова виконується.
Перевірка на зминання:
Q
зм = зм
h l
де l - довжина лиски, l =13мм;
[ зм ] - допустиме напруження на зминання, [ зм ]= =80МПа;
2297,02
зм = =18,94МПа 80МПа
0,00933 0,013
Умова виконується.
Отже даний гвинт можна застосувати в якості проміжної ланки затискного
механізму.
3.3 Проєктування контрольного пристрою
Технічне завдання на проектування спеціального вимірювального пристрою
Розділ Зміст розділу
Найменування Пристрій вимірювальний для встановлення похибки
пристрою та галузь і контролю співвісності вісі отвору 86Н8+0,054 і Ø130k6
його застосування +0.028
+0.003
Онова для розробки Маршрутна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі «Кришка КР632.26»
Службове Спеціальний вимірювальний пристрій, призначений для
призначення та схема контролю співвісності зовнішньої поверхні отвору
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
встановлення і Ø 1 3 0 k6 +0.028 із внутрішнім 86Н8+0,054 деталі «Кришка
+0.003
закріплення деталі КР632.26». Матеріал деталі – Сталь 45 за ДСТУ
7809:2015.
Пристрій встановлюється на перевірочну плиту
контрольного столу.
Технічні вимоги 1 . Тип виробництва - одиничний.
2. Обсяг випуску деталей за незмінним кресленням -
3338 штук на рік.
3. Операція виконується на перевірочній плиті ПП-
600x800 класу 0. Контроль здійснюється індикаторними
головками МИГ-1.
4. Вибраний тип затискного механізму - ручний.
5. Термін служби пристрою - пристрій має забезпечити
точний контроль розмірів менш ніж 0,5 років
експлуатації.
6. Умови роботи пристрою -нормальні.
Документація, яка Вимоги чинної нормативно-технічної документації.
використовується при Правила вибору технологічного оснащення
розробці
Документація, яка - Креслення загального вигляду;
підлягає розробці - Опис роботи пристрою;
- Розрахунок на точність;
- Специфікація на контрольний пристрій
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання
спроектованого пристрою - 800 грн.
Строк окупності – 3 місяці.
Службове призначення пристосування
Пристрій контрольний спеціальний призначений для контролю співвісності
циліндричних отворів деталі „ Кришка КР632.26”, виготовленої із сталі 45 за ДСТУ
7809:2015. Деталь обробляється на верстаті з ЧПК та універсальному обладнанні.
Контроль здійснюється після обробки всієї деталі. Допуск співвісності отворів Ø32
К7, Ø62Н7, Ø60В12 не повинен бути більшим за 0,03 мм . [12]
Технічне завдання на проектування пристосування
Спроектувати пристрій для контролю співвісності отворів циліндричних
отворів деталі " Кришка КР632.26", згідно технічних вимог, приведених на
кресленні деталі. [13]
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Проектування повинно забезпечити :
- точне установлення і надійне закріплення деталі ,з метою забезпечення
точності вимірювання розмірів деталі; [14]
- зручність встановлення , закріплення і зняття деталі.
Вихідні дані на проектування :
Тип виробництва - одиничний.
Програма випуску - 3338 шт на рік.
Заготовка - відливка, отримана литтям під тиском.
Матеріал заготовки – Сталь 45 ДСТУ 7809:2015, шорсткість - Ra 5.
Розміри заготовки – Ø216×36 мм.
Дані про заготовку: базові поверхні попередньо оброблені.
Рівень уніфікації і стандартизації деталей пристосування - 60 %.
Умови роботи пристрою нормальні.
Пристрій встановлюється на стіл контролера.
Час встановлення та зняття деталі 0.15 хв.
Опис конструкції та роботи спеціального контрольного пристрою
На плиті 3 закріплено палець 2, на якому обертається стіл 4. За допомогою
спеціального пальця 1, деталь, що перевіряється, базується за циліндричною
поверхнею та торцем отвору Ø130k6 +0.028 . При обертанні деталі разом із столом по
+0.003
індикатору перевіряють циліндричність поверхні отвору Ø86Н8+0,054. Індикатор 8
закріплюється в потрібному вертикальному положенні на стійці та разом з
останньою може переміщуватися по плиті 3. [15]
Деталь разом із столом 4 обертається вручну.
Характеристика індикатора МИГ-1 наведена за технічними умовами
виробника:
- ціна поділки від 0 до 1мм;
- похибка вимірювання 0,003 мм.
Точносний розрахунок пристрою
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Параметри точності, які необхідно витримати при вимірюванні деталі
співвісність отворів Ø130k6 +0.028 , Ø86Н8+0,054не більше 0,03 мм. [16]
+0.003
Отже, максимально допустима похибка Тд =0,03 мм.
Сумарну похибку пристрою визначаємо за формулою [10] :
Тд ω2б + ω2вд + ω2вп + ω2п + ω2вип
де ω б - похибка базування ;
ω вд - похибка встановлення деталі в пристрій ;
ωвп - похибка встановлення пристрою для його встановлення;
ωп - похибка пристрою;
ω вим - похибка вимірювання пристрою ;
ω б = Smax / 2 = (86.054 - 86)/2 =0.0245
ω вд = 0.002 [10]
ωп = 1/5 Тд-0,03/5 = 0,006
ωвп =0,001 [10]
ωвим = 0,003
Тд 0,0245 2 + 0,002 2 + 0,006 2 + 0,001 2 + 0,03 2 = 0,0255 м,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1 Організація розслідування нещасних випадків та/або гострих
професійних захворювань (отруєнь)
Потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне
захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити
всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно
повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі
охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі
підприємства (установи, організації).
Безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства
(установи, організації) зобов’язані:
− терміново організувати надання першої домедичної допомоги
потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони
здоров’я;
− негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
− зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального
розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання
(отруєння) обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання,
устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку,
якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш
тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.
Заклад охорони здоров’я зобов’язаний невідкладно передати з використанням
засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на
паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням
на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на
виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за
встановленою формою:
− підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на
якому він виконував роботу;
65
− територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного
випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
− територіальному органові Пенсійного фонду України за місцем
настання нещасного випадку (далі - територіальний орган Пенсійного фонду
України).
Заклад охорони здоров’я повинен провести необхідні дослідження для
визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи
токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп’яніння.
Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі
відмови потерпілого визначити ступінь сп’яніння), довідку із зазначенням діагнозу
та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і
споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості
травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості,
затвердженим МОЗ, заклад охорони здоров’я безоплатно надає протягом однієї
доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з
розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого
професійного захворювання (отруєння).
У разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від
закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої
ним особи тощо роботодавець зобов’язаний протягом однієї доби повідомити
підприємствам (установам, організаціям), з використанням засобів зв’язку та не
пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення.
У разі настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання
(отруєння) з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на
інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями,
особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського
господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення
трудового договору, повідомлення про нещасний випадок та/або гостре професійне
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
захворювання (отруєння) надається керівником підприємства (установи,
організації), в інтересах якого виконувалися роботи (надавалися послуги), або
представником орендодавця, балансоутримувача тощо, на території (об’єкті) якого
сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння).
Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного
випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання
нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху
транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи,
організації):
− територіальному органові Держпраці;
− територіальному органові Пенсійного фонду України;
− керівникові підприємства (установи, організації), на території якого
сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння),
якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);
− керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства
потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації)
кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі
відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань
охорони праці;
− уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її
утворення);
− органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок
пожежі.
Якщо нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння)
підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до Порядку, повідомлення про
нещасний випадок додатково надсилається:
− місцевій держадміністрації або органові місцевого самоврядування (у
разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства);
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності -
територіальному профоб’єднанню;
− органові поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з
можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника
під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків).
Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про
нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці,
роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи,
організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її
утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних
телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.
Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому
числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата
працездатності потерпілого настала не одразу.
Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих
професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх
настання.
У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від
дати їх настання.
Спеціальному розслідуванню підлягають:
− нещасні випадки із смертельними наслідками;
− групові нещасні випадки;
− випадки смерті працівників під час виконання ними трудових
(посадових) обов’язків;
− гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи
смертельних наслідків;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку,
а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без
правонаступника;
− нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з
можливою інвалідністю потерпілого;
− випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових)
обов’язків;
− нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-
правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними
особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність,
членами фермерського господарства;
− нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до
роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо
працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору
(контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її
територіального органу чи у судовому порядку.
Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому
числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією
підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом
Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня
після отримання повідомлення про нещасний випадок.
Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у
тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі
висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за
ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ.
Нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що
сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв
та інших відокремлених і структурних підрозділів під час виконання трудових
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
обов’язків (крім катастрофи, аварії чи події під час руху транспортних засобів усіх
видів) за межами області, де суб’єкт господарювання пройшов державну
реєстрацію як юридична особа або фактично перебуває, розслідуються за місцем їх
настання.
На підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування
нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не
підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого
дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від
закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої
ним особи.
До складу комісії входять:
− керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку
роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
− представник територіального органу Пенсійного фонду України;
− представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності -
уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
− лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання
гострого професійного захворювання (отруєння);
− інші представники підприємства (установи, організації), посадові
особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним
погодженням).
До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.
Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із
спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія).
Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після
отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або
за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
звернень потерпілого або членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи,
первинних організацій і територіальних об’єднань профспілок).
До складу спеціальної комісії входять:
− посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова
комісії);
− представник територіального органу Пенсійного фонду України;
− представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства
(у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого
самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній;
− керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи,
організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання
функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця;
− представник первинної організації профспілки, членом якої є
постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа
з питань охорони праці);
− представник профспілкового органу вищого рівня або територіального
профоб’єднання;
− представник місцевої держадміністрації або органу місцевого
самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-
правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними
особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність,
членами фермерського господарства;
− лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання
гострого професійного захворювання (отруєння);
− посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС,
Держатомрегулювання (у разі потреби та за відповідним погодженням).
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) на території іншого підприємства (установи, організації)
до складу спеціальної комісії включаються представники такого підприємства
(установи, організації).
У разі потреби до складу комісії можуть включатися посадові особи
Держпраці та/або її територіального органу за галузевим напрямом.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння), під час яких загинуло від двох до чотирьох
осіб, проводиться спеціальною комісією, яка утворюється Держпраці або за її
дорученням відповідним територіальним органом.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого
загинуло п’ять і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться
спеціальною комісією, утвореною Держпраці.
Склад спеціальної комісії визначений пунктом 15 Порядку.
У разі коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання
(отруєння) сталися з працівником фізичної особи - підприємця або підприємства
(установи, організації), де відсутня необхідна кількість працівників для утворення
комісії, розслідування проводиться комісією, утвореною підприємством
(установою, організацією) чи фізичною особою - підприємцем за місцем настання
нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), до складу
якої входять:
1) представники:
− підприємства (установи, організації) чи фізичної особи - підприємця
(голова комісії);
− територіального органу Пенсійного фонду України;
− профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального
профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є
членом профспілки;
− місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
− підприємства (установи, організації), на території (об’єкті, дільниці)
якого стався нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння);
2) лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі виявлення
гострого професійного захворювання (отруєння);
3) представники органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за
відповідним погодженням).
Облік таких нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань
(отруєнь) і вжиття заходів до запобігання аналогічним випадкам здійснюються
підприємством (установою, організацією), фізичною особою - підприємцем,
працівником якого є потерпілий.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з водієм транспортного засобу, який виконував роботи у складі зведеної
транспортної колони, розслідуються та беруться на облік підприємством
(установою, організацією), що її сформувало, за участю представника підприємства
(установи, організації), що направило водія до складу колони.
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) на судні морського, річкового чи рибопромислового
флоту під час рейсу або перебування в іноземному порту комісія утворюється
капітаном такого судна, про що повідомляється власникові судна, який інформує
про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) органи,
визначені цим Порядком, за місцем реєстрації (приписки) судна.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з громадянином України, іноземцем та особою без громадянства, що
входять до складу екіпажу (бригади) транспортного засобу (автомобіля, поїзда,
літака, морського та річкового судна тощо) України під час перебування за
кордоном (у портах, аеропортах, доках, на станціях, судноремонтних заводах, у
майстернях тощо), розслідуються відповідно до цього Порядку, якщо інше не
передбачено міжнародними договорами України.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) в закордонній дипломатичній установі України
керівником цієї установи або особою, яка виконує його обов’язки, утворюється
комісія, про що повідомляється МЗС, яке інформує про нещасний випадок та/або
гостре професійне захворювання (отруєння) органи, визначені цим Порядком.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з працівником під час виконання завдання в інтересах свого підприємства
(установи, організації) на території (об’єкті) іншого підприємства (установи,
організації), розслідуються комісією, утвореною підприємством (установою,
організацією), де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння), за участю представників підприємства (установи,
організації), працівником якого є потерпілий, і представника первинної організації
профспілки, членом якої є потерпілий (у разі її відсутності - уповноваженої
найманими працівниками особи з питань охорони праці). У разі проведення
спеціального розслідування нещасного випадку - за участю представника
профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб’єднання.
Такі нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння)
беруться на облік підприємством (установою, організацією), працівником якого є
потерпілий.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з працівником під час роботи під керівництвом посадових осіб
підприємства (установи, організації), на території, об’єкті, дільниці іншого
підприємства (установи, організації), розслідуються та беруться на облік
підприємством (установою, організацією), працівником якого є потерпілий.
У розслідуванні таких нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) обов’язково бере участь представник підприємства
(установи, організації), де стався нещасний випадок.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з працівником, який тимчасово переведений в установленому порядку на
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
інше підприємство (в установу, організацію) або виконував роботу за
сумісництвом, розслідуються та беруться на облік підприємством (установою,
організацією), на яке працівника переведено або на якому він виконував роботу за
сумісництвом.
Нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), що
сталися з працівником особового складу аварійно-рятувальної служби, залученим
до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на об’єктах підприємства (установи,
організації) за договором (угодою), розслідуються зазначеним підприємством
(установою, організацією) за участю представника аварійно-рятувальної служби.
Такі нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння)
беруться на облік аварійно-рятувальною службою.
Нещасні випадки та/або гострі професійні захворювання (отруєння), що
сталися з учнями, студентами, клінічними ординаторами, аспірантами,
докторантами закладів освіти під час проходження виробничої практики на
підприємстві (в установі, організації) під керівництвом посадових осіб такого
підприємства (установи, організації), розслідуються комісією підприємства
(установи, організації), на якому сталися нещасний випадок та/або гостре
професійне захворювання (отруєння), за участю представника закладу освіти та
беруться на облік підприємством (установою, організацією).
Факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому
порядку.
Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або
гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному
розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де
сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його
правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).
У разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника
розслідування всіх нещасних випадків та / або гострих професійних захворювань
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
(отруєнь), факт яких встановлено у судовому порядку, проводить спеціальна
комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку.
Ведення обліку таких нещасних випадків та / або гострих професійних
захворювань (отруєнь) і вжиття заходів до запобігання аналогічним нещасним
випадкам та / або гострим професійним захворюванням (отруєнням) здійснюється
підприємством (установою, організацією), де сталися нещасний випадок та / або
гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступником у разі
реорганізації такого підприємства (установи, організації) чи територіальним
органом Пенсійного фонду України, якщо підприємство (установа, організація)
ліквідовано без правонаступника.
4.2 Процедура проведення розслідування нещасних випадків та/або
гострих професійних захворювань (отруєнь)
Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації)
проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії.
У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень,
експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного
випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у випадках,
зазначених у пункті 43 Порядку, розслідування може бути продовжене
роботодавцем за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за
місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання
(отруєння) або за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (у разі
події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів) до
отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.
Спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) проводиться протягом 15 робочих днів.
У разі виникнення потреби в проведенні лабораторних досліджень,
експертизи, випробувань, отримання відповідних висновків (органів досудового
розслідування, закладів охорони здоров’я та судово-медичної експертизи тощо), а
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
також додаткових пояснень від осіб, причетних до нещасного випадку та/або
гострого професійного захворювання (отруєння), розслідування може бути
продовжене наказом органу, який утворив спеціальну комісію, до отримання
відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.
Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена ними особа не входять до
складу комісії, але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід
проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування,
отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння),
надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об’єктивному та
своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та
висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів
тощо.
Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:
провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного
випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому
розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести
зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та
скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне
захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з
додатком 5 Положення, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або
гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 Положення
і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості);
одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових
осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це
можливо) згідно з додатком 7 Положення, опитати осіб - свідків нещасного випадку
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них,
згідно з додатком 8 Положення;
вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного
випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби
надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання
медичних висновків щодо зв’язку нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих)
виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або
гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання,
машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння),
відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання,
машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного
випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком
9 Положення;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про
охорону праці;
визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань,
технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання
нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
з’ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння);
визначити, пов’язані чи не пов’язані нещасний випадок та/або гостре
професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів
з охорони праці;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової
продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок
та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання
(експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну
документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її
походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі
проведення спеціального розслідування);
розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або
гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо
внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх
складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії
(спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого
професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного
потерпілого;
розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за
формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії)
із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов’язково підписати ці акти з відміткою
про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він
обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка
додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною);
у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного
з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного
захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з
додатком 22 Положення;
передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за
формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику
підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну
комісію), для їх розгляду та затвердження;
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту
персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень
комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані
в акті за формою Н-1.
Засідання комісії (спеціальної комісії) вважається чинним, якщо на ньому
присутні більшість її членів.
Участь голови комісії у засіданні комісії (спеціальної комісії) є обов’язковою.
Інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань
покладається на голову комісії (спеціальної комісії) та здійснюється з
використанням усіх наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.
Прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами
засідання комісії (спеціальної комісії) здійснюється присутніми на її засіданні
членами комісії.
Про прийняті на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії)
зобов’язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, з використанням усіх
наявних засобів зв’язку, в тому числі електронною поштою.
Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного
захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом
приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою
більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної
комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.
Голова комісії (спеціальної комісії) зобов’язаний листом згідно з додатком 3
до першого засідання комісії поінформувати потерпілого (членів його сім’ї чи
уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до
співпраці та на засідання комісії (спеціальної комісії), у подальшому надавати
інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами
розслідування на заключному засіданні комісії (спеціальної комісії).
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висновки
У кваліфікаційній роботі бакалавра було розглянуто питання
конструкторсько-технологічного забезпечення виготовлення деталі «Кришка
КР632.26». У процесі виконання роботи проведено аналіз службового призначення
деталі, визначено основні технічні вимоги до її виготовлення, обґрунтовано вибір
матеріалу, способу одержання заготовки, технологічного маршруту обробки,
обладнання, різального та вимірювального інструменту, а також технологічного
оснащення.
Встановлено, що деталь «Кришка КР632.26» є відповідальною деталлю
машинобудівного призначення, яка використовується у складі редуктора. Деталь
призначена для орієнтації, базування та затискання ущільнювача у складальному
вузлі, забезпечення правильного взаємного розташування елементів механізму, а
також захисту внутрішніх поверхонь від забруднення. До кришки висуваються
вимоги щодо точності центрального отвору Ø86Н8, зовнішньої поверхні Ø130k6,
торцевих поверхонь, різьбових отворів, співвісності, шорсткості та герметичності
з’єднання.
У роботі виконано вибір та обґрунтування матеріалу деталі. Для виготовлення
кришки прийнято конструкційну якісну сталь 45, яка має достатню міцність,
зносостійкість, добру оброблюваність різанням та є економічно доцільною для
виготовлення деталей такого типу. Як матеріал-замінник розглянуто сталь 50.
Наведено хімічний склад, механічні та фізичні властивості матеріалів. Для
забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик передбачено термічну
обробку, зокрема нормалізацію та поверхневе загартування з наступним відпуском.
Проведено аналіз параметрів і норм точності деталі. Особливу увагу приділено
отвору Ø86Н8, поверхні Ø130k6, торцевим поверхням, отворам М12×1-6g, а також
вимогам до співвісності Ø130k6 відносно осі отвору Ø86Н8. Встановлено, що
задані вимоги до точності, шорсткості та взаємного розташування поверхонь
можуть бути забезпечені правильним вибором технологічних баз, послідовності
операцій, припусків, обладнання, верстатних пристроїв і засобів контролю.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Виконано аналіз виробничої програми, визначено тип виробництва та
організаційну форму технологічного процесу. За результатами розрахунків
прийнято одиничний тип виробництва та групову форму організації робіт. Така
форма організації передбачає виготовлення деталей партіями з визначеною
періодичністю, використання універсального та частково спеціалізованого
обладнання, а також застосування спеціальних пристроїв, різального і
вимірювального інструменту.
Проведено аналіз технологічності конструкції деталі «Кришка КР632.26».
Встановлено, що конструкція деталі є достатньо технологічною: оброблювані
поверхні відкриті й доступні для підходу різального інструменту, отвори мають
просту геометричну форму, базові поверхні зручні для встановлення, а жорсткість
деталі дозволяє застосовувати багатоінструментальну обробку. Кількісна оцінка
технологічності підтвердила доцільність прийнятих конструктивно-технологічних
рішень.
Обґрунтовано вибір заготовки та методу її одержання. Розглянуто можливі
способи отримання заготовки, зокрема гаряче об’ємне штампування на
горизонтально-кувальній машині, штампування на пресах і виготовлення заготовки
з прокату. На основі технологічного й економічного порівняння встановлено
доцільність використання гарячого об’ємного штампування з облоєм на
кривошипному пресі. Такий спосіб дозволяє зменшити витрати металу, скоротити
припуски на механічну обробку та забезпечити необхідну якість заготовки.
У технологічному розділі виконано аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі
та сформульовано основні технологічні задачі. Визначено необхідність
забезпечення точності розташування оброблених і необроблених поверхонь,
рівномірності припусків, точності отвору Ø86Н8, лінійних розмірів, торцевих
поверхонь, а також співвісності зовнішньої поверхні Ø130k6 відносно осі
центрального отвору.
Розроблено принципову схему маршруту обробки деталі та обґрунтовано
вибір технологічних баз. Для виготовлення кришки як технологічні бази прийнято
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
посадковий отвір та опорний торець. Таке базування дозволяє забезпечити
необхідну точність обробки, безпосереднє отримання розмірів, спростити
конструкцію пристроїв і забезпечити можливість використання універсального та
спеціального технологічного оснащення.
Проведено вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь. Для
забезпечення необхідної точності й шорсткості передбачено виконання фрезерних,
токарно-гвинторізних, токарних операцій з ЧПК, свердлильних, різьбонарізних,
контрольних і допоміжних операцій. Прийнятий комплекс методів обробки
дозволяє забезпечити задані параметри точності відповідальних поверхонь
кришки.
Розроблено маршрут механічної обробки деталі «Кришка КР632.26». У
технологічному процесі передбачено виконання заготівельних, термічних,
фрезерних, токарно-гвинторізних, токарних з ЧПК, вертикально-свердлильних,
різьбонарізних, контрольних, слюсарних і допоміжних операцій. Запропонована
послідовність операцій забезпечує раціональне формування поверхонь деталі,
досягнення необхідної точності, якості поверхонь і стабільності технологічного
процесу.
Виконано розмірний аналіз технологічного процесу, розрахунок припусків і
операційних розмірів на обробку відповідального отвору Ø86Н8. Для інших
поверхонь припуски та допуски призначено нормативним методом. Це дозволило
обґрунтовано розподілити припуски між переходами, забезпечити точність готової
деталі та зменшити надлишкові витрати матеріалу.
У роботі виконано вибір обладнання, технологічного оснащення, різального,
допоміжного та вимірювального інструменту. Для реалізації технологічного
процесу передбачено використання вертикально-фрезерного, токарно-
гвинторізного, токарного верстата з ЧПК 16К20Ф3, вертикально-свердлильного та
різьбонарізного обладнання. Обрані верстати, пристрої та інструменти
відповідають характеру оброблюваних поверхонь, габаритам деталі, вимогам до
точності й умовам прийнятого типу виробництва.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розраховано режими різання та норми часу на виконання технологічних
операцій. Призначені режими обробки забезпечують раціональне використання
обладнання, різального інструменту та виробничого часу, сприяють підвищенню
продуктивності та стабільності якості виготовлення деталі.
У конструкторському розділі спроєктовано верстатний пристрій для обробки
деталі на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3. Запропонований пристрій забезпечує
правильне базування та надійне закріплення заготовки, підвищує точність
оброблення, скорочує допоміжний час і полегшує роботу оператора. Також
спроєктовано контрольний пристрій для контролю допуску співвісності Ø130k6
відносно осі отвору Ø86Н8, що має важливе значення для забезпечення
відповідності готової деталі технічним вимогам.
У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто
організацію розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних
захворювань чи отруєнь. Проаналізовано порядок дій потерпілого, свідків,
безпосереднього керівника робіт, роботодавця та закладу охорони здоров’я у разі
настання нещасного випадку. Окрему увагу приділено своєчасному повідомленню
відповідних органів, збереженню обстановки на місці події, наданню домедичної
допомоги та направленню потерпілого до закладу охорони здоров’я.
У розділі також розглянуто порядок утворення комісії з розслідування та
спеціальної комісії, їх склад, повноваження, строки проведення розслідування,
права потерпілого та членів його сім’ї, а також обов’язки комісії щодо
встановлення обставин і причин нещасного випадку. Визначено випадки, які
підлягають спеціальному розслідуванню, зокрема нещасні випадки зі
смертельними наслідками, групові випадки, випадки з тяжкими наслідками, гострі
професійні захворювання та випадки з особами, фактично допущеними до роботи
без оформлення трудового договору.
Окремо розглянуто процедуру проведення розслідування нещасних випадків
та гострих професійних захворювань. Визначено, що комісія повинна обстежити
місце події, зібрати пояснення, вивчити документи, встановити причини події,
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
визначити її зв’язок або відсутність зв’язку з виробництвом, скласти акт за формою
Н-1, розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам і передати матеріали
розслідування на затвердження. Дотримання такого порядку має важливе значення
для забезпечення прав потерпілих, об’єктивного встановлення причин події та
підвищення рівня безпеки праці на підприємстві.
Таким чином, у кваліфікаційній роботі розроблено раціональне
конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Кришка
КР632.26». Запропонований технологічний процес, вибір заготовки, обладнання,
інструменту, режимів різання, норм часу, верстатного та контрольного пристроїв
забезпечують виготовлення деталі з необхідною точністю, якістю та
експлуатаційною надійністю. Розгляд порядку розслідування та обліку нещасних
випадків доповнює роботу питаннями охорони праці та сприяє формуванню
комплексного підходу до безпечної організації машинобудівного виробництва.
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список використаних джерел
1. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація
виробництва в машинобудуванні. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ, 2019.
2. Мироненко О. М. Проектування пристосувань. Вінниця : ВНТУ, 2004.
3. Дерібо О. В. Основи технології машинобудування. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ,
2013.
4. Дерібо О. В., Дусанюк Ж. П., Репінський С. В., Сухоруков С. І. Основи
технології машинобудування. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2021.
5. Бондаренко С.Г Розмірні розрахунк механоскладального виробництва.
Київ, ІСДО, 1993 р, 544 с.
6. Боровик А.1. Проектування технологічного оснащення: Навчальний
посібник.-К, 1996.-488с.
7. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального виробництва -
К.:Кондор 2008. -726 с.
8. Яковенко І. Є., Пермяков О. А., Фесенко А. В. Технологічні основи
машинобудування.
9. Паливода Ю. Є., Дячун А. Є. Заготовки у машинобудівному
виробництві. Тернопіль : ТНТУ, 2022.
10. Кальченко В. В., Пасов Г. В. Верстати з ЧПК та ВК. Чернігів : ЧНТУ,
2019. 96 с.
11. Дубровський С. С. Допуски і посадки в машинобудуванні (міжнародні та
національні аспекти стандартизації). Львів : Новий Світ-2000, 2020.
12. Допуски и посадки: Справочник. Ю.Е. Кирилюк.-К. :Вища шк. Головное
издательство, 1987. - 120 с.
13. Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання. Київ : Літера
ЛТД, 2019.
14. Жидецький В.Ц. Практикум з охорони праці.- Львів, Афіша,2000.-
352с.
15. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
визначення основних понять.
16. Терлецький Т. В., Кайдик О. Л., Ткачук А. А., Речун О. Ю. Основи
технічної документації. Луцьк : ЛНТУ, 2021.
17. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності
та охорона праці. Дніпро, 2022.
18. Кондрашев П. В. Матеріалознавство. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023.
19. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технологія машинобудування» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» за
спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітня програма «Комп`ютерне
конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування» усіх форм
навчання [Електронний ресурс]/ [Упоряд.: В.Ю. Васильченко, В.І. Гордієнко, О.О
Коваленко, С.М. Мацепа] – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024.– 76 с..
20. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні положення та правила складання. — [Чинний від 2016-07-01].
— Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. — VI, 17 с. — (Національний стандарт України).
21. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання. — [Чинний від 2017-07-01]. — Київ
: ДП «УкрНДНЦ», 2016. — IV, 26 с. — (Національний стандарт України).
Арк.
КРБ 26.131.163.001 ПЗ 87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата