Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус К161.26»

Джаббаров, Юрій Гарович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10233

Title:	Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус К161.26»
Authors:	Мацепа, Сергій Михайлович Джаббаров, Юрій Гарович
Keywords:	Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
Issue Date:	2026
Abstract:	На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторськотехнологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус К161.26»». Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Джаббаров Юрій Гарович Керівник: ст. викладач Мацепа Сергій Михайлович Кваліфікаційна робота бакалавра містить 84 сторінок формату А4, 11 рисунків, 18 таблиці, літературних джерел - 21. В кваліфікаційній роботі виконано: аналіз технологічності деталі, обґрунтований вибір заготовки та розроблений технологічний процес виготовлення деталі «Корпус К161.26». Виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу. Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на такарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3; контрольний пристрій для вимірювання співвісності отвору 95Н7+0,035мм відносно бази А. У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто вимоги до системи захисного заземлення на підприємстві. Проаналізовано загальні заходи захисту від ураження електричним струмом у нормальному режимі роботи електроустановок і в разі пошкодження ізоляції. Розглянуто застосування основної ізоляції, огорож, оболонок, бар’єрів, розміщення поза зоною досяжності, захисного заземлення, автоматичного вимикання живлення, зрівнювання та вирівнювання потенціалів, а також систем наднизької напруги
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10233
Appears in Collections:	131 Прикладна механіка (Комп`ютерне конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Джаббаров.pdf Restricted Access		1.57 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв

До захисту допущено:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
____________Георгій КАНАШЕВИЧ
«_____»_____________2026р.

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі
«Корпус К161.26»»

Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПМск-21
Спеціальності 131 – «Прикладна механіка»
Освітня програма – «Комп’ютерне конструювання
обладнання та розробка технологій
машинобудування»
Джаббаров Юрій Гарович
Керівник: ст. викладач Мацепа Сергій Михайлович
Рецензент: Начальник виробництва ТОВ "МНВК
"Станко-Груп" м.Черкаси
Васильківський Олександр Вікторович

Засвідчую, що у кваліфікаційній роботі
немає запозичень з праць інших
авторів без відповідних посилань.
Здобувач: __________________
підпис

Черкаси 2026 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування
Кафедра технології та обладнання машинобудівних виробництв
Освітній рівень бакалаврський.
Спеціальність 131 «Прикладна механіка».
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання обладнання та розробка
технологій машинобудування».

ЗАТВЕРДЖУЮ:
В.о. завідувача кафедри ТОМВ
Георгій КАНАШЕВИЧ
« » ____________2026_р.

ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра

__________________Джаббарову Юрію Гаровичу_____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи Конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення
деталі «Корпус К161.26»
Керівник роботи: Мацепа Сергій Михайлович, старший викладач
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджена наказом Черкаського державного технологічного університету від
«13» квітня 2026р. №94/03-03
2. Термін подання здобувачем роботи 01.06.2026
3. Вихідні дані до роботи: кресленик деталі ««Корпус К161.26»» __________
____________________________________________________________________
4. Зміст пояснювальної записки:1. Інженерні розрахунки заданої деталі; 2.
Технологічний розділ; 3. Конструкторський розділ; 4. Охорона праці та безпека
в надзвичайних ситуація_______________________________________________
5. Перелік графічного матеріал(з точним зазначенням обов’язкових
креслеників, плакатів, презентацій тощо): «Корпус К161.26»; «Корпус К161.26»
(виливок); Маршрут обробки деталі; Пристрій верстатний; Пристрій
контрольний; Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях (Вимоги до
системи захисного заземлення на підприємстві)
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Керівники з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосується
Підпис, дата
Розділ Керівник
завдання видав завдання прийняв
1,2,3 Мацепа С.М. 01.04.2026 29.05.2026
4 Цікановський В.Л. 01.04.2026 29.05.2026

7. Дата видачі завдання 01.04.2026
Календарний план
№ Термін
Назва етапів кваліфікаційної роботи виконання Примітка
з/п етапів роботи
1. Інженерні розрахунки заданої деталі 01.04.2026 Виконано
2. Технологічний розділ 21.04.2026 Виконано
3. Конструкторський розділ 05.05.2026 Виконано
4. Охорона праці 19.05.2026 Виконано
5. Оформлення технічної документації 27.05.2026 Виконано
6. Захист роботи

Здобувач ___________ Юрій ДЖАББАРОВ
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ

Керівник ___________ Сергій МАЦЕПА
Підпис Власне ім’я, ПРІЗВИЩЕ

АНОТАЦІЯ
На кваліфікаційну роботу бакалавра на тему: «Конструкторсько-
технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус К161.26»».
Виконавець: здобувач групи ПМск-21 Джаббаров Юрій Гарович
Керівник: ст. викладач Мацепа Сергій Михайлович
Кваліфікаційна робота бакалавра містить 84 сторінок формату А4, 11
рисунків, 18 таблиці, літературних джерел - 21.
В кваліфікаційній роботі виконано: аналіз технологічності деталі,
обґрунтований вибір заготовки та розроблений технологічний процес
виготовлення деталі «Корпус К161.26».
Виконані розрахунки припусків, режимів різання та норм часу.
Сконструйовано верстатний пристрій для обробки на такарному верстаті з ЧПК
16К20Ф3; контрольний пристрій для вимірювання співвісності отвору
95Н7+0,035мм відносно бази А.
У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто
вимоги до системи захисного заземлення на підприємстві. Проаналізовано загальні
заходи захисту від ураження електричним струмом у нормальному режимі роботи
електроустановок і в разі пошкодження ізоляції. Розглянуто застосування основної
ізоляції, огорож, оболонок, бар’єрів, розміщення поза зоною досяжності, захисного
заземлення, автоматичного вимикання живлення, зрівнювання та вирівнювання
потенціалів, а також систем наднизької напруги.

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 4

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ABSTRACT
For the bachelor’s qualification work on the topic: “Design and Technological
Support for the Production of the Part ‘Housing K161.26’.”
Author: student of group PMsk-21, Yurii Dzhabbarov
Supervisor: Serhii Matsepa, Senior Lecturer
The bachelor’s qualification work contains 84 A4 pages, 11 figures, 18 tables, and
21 references.
The qualification work includes an analysis of the manufacturability of the part,
substantiates the selection of the blank, and develops the technological process for
manufacturing the part “Housing K161.26.”
Calculations of machining allowances, cutting conditions, and time standards have
been performed. A machine-tool fixture has been designed for machining on a 16K20F3
CNC lathe, as well as an inspection fixture for measuring the coaxiality of the
Ø95H7+0.035 mm hole relative to datum A.
The section on occupational health and safety in emergency situations considers
the requirements for the protective grounding system at the enterprise. General measures
for protection against electric shock in normal operation of electrical installations and in
case of insulation damage are analyzed. The use of basic insulation, fences, enclosures,
barriers, placement out of reach, protective grounding, automatic power shutdown,
equalization and potential equalization, as well as extra-low voltage systems are
considered.

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 5

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Зміст
Вступ ................................................................................................................................. 8
Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі ...................................................... 10
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі ............................................ 10
1.2 Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної обробки
10
1.3. Аналіз параметрів і норм точності деталі .................................................. 12
1.4. Аналіз виробничої програми, визначення типу та організаційної форми
виробництва.................................................................................................................. 13
1.5. Аналіз технологічності деталі ...................................................................... 17
1.6. Вибір заготовки і методу її одержання ....................................................... 19
Розділ 2. Технологічний розділ ................................................................................ 23
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень ................................................. 23
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь ........................ 26
2.3 Розробка маршруту обробки деталі (МОД) ............................................. 29
2.4Розмірний аналіз технологічного процесу ........................................................ 32
2.5. Вибір обладнання, технологічного оснащення .......................................... 41
2.6. Встановлення режимів обробки ....................................................................... 49
2.7. Нормування операцій .................................................................................... 53
Розділ 3. Конструкторський розділ ........................................................................ 55
3.1 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою ........................................ 55
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою ........................................ 60
3.3 Проєктування контрольного пристрою ............................................................ 61
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях ............................ 64
4.1 Вимоги до системи захисного заземлення на підприємстві ........................ 64
4.1.1 Загальні вимоги .............................................................................................. 64
4.2 Заходи захисту із застосуванням систем БННН, ЗННН І ФННН ................ 68
КРБ 26.131.161.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Джаббаров Літ. Арк. Аркушів

Перевір.
Мацепа
Т.контр.. ЗМІСТ Арк.
Кер.ДП Мацепа КРБ 26.131.161.001 ПЗГ рупа ПМск-21

ЗЗамтнв. ерАдр. к. Кан№аш доевкуимч. Підпис Дата

4.3 Заходи захисту від прямого дотику ................................................................ 69
4.4 Заходи захисту від непрямого дотику ............................................................ 71
4.5 Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1кВ в електричних
мережах з глухозаземленою нейтраллю ..................................................................... 75
4.6 Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1 кВ в електричних
мережах з ізольованою нейтраллю .............................................................................. 77
Висновки .................................................................................................................... 78
Список використаних джерел ...................................................................................... 83

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 7

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вступ
Корпусні деталі займають особливе місце в машинобудуванні, оскільки вони
є основою для розміщення, базування та закріплення інших елементів машин і
механізмів. Від точності виготовлення корпусу залежить правильність взаємного
розташування деталей у вузлі, стабільність роботи механізму, надійність з’єднань,
а також довговічність усієї складальної одиниці. Тому розроблення технологічного
процесу виготовлення корпусних деталей потребує ретельного аналізу їх
конструкції, службового призначення та технічних вимог. [7]
Деталь «Корпус К161.26» належить до корпусних деталей машинобудівного
призначення. Такі деталі, як правило, мають складну просторову форму, систему
базових і приєднувальних поверхонь, отвори для встановлення валів, підшипників,
втулок, кріпильних елементів або інших деталей. Особливістю корпусних деталей
є підвищені вимоги до точності взаємного розташування поверхонь, співвісності
отворів, перпендикулярності та паралельності площин, а також до якості
оброблених базових поверхонь. [8]
Під час експлуатації корпус сприймає навантаження від установлених у
ньому деталей, забезпечує жорсткість конструкції, захист внутрішніх елементів і
стабільність їх роботи. Недостатня точність виготовлення корпусу може призвести
до перекосів, порушення посадок, підвищеного зношування спряжених деталей,
появи вібрацій і зниження ресурсу механізму. Саме тому під час проєктування
технологічного процесу виготовлення деталі «Корпус К161.26» важливе значення
має правильний вибір заготовки, технологічних баз, послідовності обробки,
обладнання, різального та вимірювального інструменту. [9]
Актуальність теми кваліфікаційної роботи бакалавра полягає в необхідності
розроблення раціонального конструкторсько-технологічного забезпечення
виготовлення деталі «Корпус К161.26», яке дозволить забезпечити задану точність,
якість поверхонь, продуктивність обробки та економічність технологічного
процесу. Для корпусних деталей особливо важливим є забезпечення стабільного
базування під час обробки, правильне формування маршруту технологічного
процесу та використання відповідного технологічного оснащення. [10]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 8

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Метою кваліфікаційної роботи є розроблення технологічного процесу
виготовлення деталі «Корпус К161.26» з урахуванням її службового призначення,
конструктивних особливостей, матеріалу, технічних вимог і умов виробництва.
[11]
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати аналіз конструкції та
технологічності деталі, обґрунтувати вибір способу отримання заготовки,
визначити раціональні технологічні бази, розробити маршрутний технологічний
процес виготовлення, вибрати обладнання, різальний і вимірювальний інструмент,
виконати розрахунки припусків, режимів різання та норм часу, а також
передбачити технологічне оснащення для забезпечення точності обробки та
контролю відповідальних поверхонь. [12]
Об’єктом роботи є технологічний процес виготовлення деталі «Корпус
К161.26».
Предметом роботи є конструкторсько-технологічні рішення, спрямовані на
забезпечення якісного та ефективного виготовлення корпусної деталі з
дотриманням заданих технічних вимог. [13]
Практичне значення роботи полягає у розробленні раціонального
технологічного процесу виготовлення деталі «Корпус К161.26», який може бути
використаний у машинобудівному виробництві для підвищення точності,
продуктивності та стабільності обробки. [14]
Отже, виконання кваліфікаційної роботи дозволяє поглибити знання з
технології машинобудування, проєктування технологічних процесів, вибору
обладнання й оснащення, а також сформувати практичні навички прийняття
інженерних рішень під час виготовлення корпусних деталей машинобудівного
призначення. [15]

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 9

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розділ 1. Інженерні розрахунки заданої деталі
1.1 Аналіз службового призначення заданої деталі
Формулювання службового призначення деталі і вимог до неї
Для проектування задана деталь: Корпус. Ця деталь використовується у
редукторі, як складова одиниця.
Висуваються такі вимоги:
- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь Ø95Н7+0,035 І=13h14 з
шорсткістю Ra 0.8, 125Н6(+0,025) І=24-0,52 з шорсткістю Ra 1.25;
- співвісність центрального отвору Ø95Н7+0,035 І=13h14 відносно бази А
0.03мкм, перпендикулярність площини 37 мм 0,025 мкм відносно бази А для
точної установки деталей у вузлі;
- мати достатню механічну міцність;
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу: тобто забезпечувати герметичність
з’єднання .
Матеріал деталі – СЧ15 за ДСТУ 8833:2019. Термічна обробка: після ливарної
операції маємо відпал повний, а потім після механічної обробки йде локальне
загартування струмом високої частоти (СВЧ) плюс відпуск низький. [16]
1.2 Вибір та обґрунтування матеріалу деталі, призначення термічної
обробки
Виходячи із службового призначення деталі, умов експлуатації призначаємо
сірий чавун марки СЧ15 за ДСТУ 8833:2019 [17].
Хімічний склад чавуну CЧ15 та відповідно матеріалу-замінника сірого чавуну
марки СЧ20 за ДСТУ 8833:2019 приведено в таблиці 1.1 [17].
Матеріали відрізняються лише вмістом вуглецю в незначній мірі. Ці матеріали
знаходяться в одному секторі діаграми залізо-вуглець і зазнають одних і тих же
структурних перетворень. Мають вони майже однакові механічні властивості, які
наведено в таблиці 1.2 [17].
Таблиця 1.1 – Хімічний склад матеріалу деталі та матеріалу замінника
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 10

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Матеріал Вміст елементів, %
Вуглець C Марганець кремній Si Сірка S Фосфор P
Mn
CЧ15 3...3,5 0,5 1,5...3 0,12 0,3...0,8
CЧ20 3,2...3,8 0,6 1,5...3,2 0,12 0,3...0,8
Таблиця 1.2 – Механічні властивості матеріалу деталі та матеріалу замінника
Матеріал Межа міцності Межа міцності Твердість Ударна
при розтягу при вигинанні НВ, в’зкість
в, МПа виг, Мпа МПа а, Н м/см
CЧ15 176 358 166...224 0,1
CЧ20 196 392 166...236 0,1
Механічні властивості:
- модуль пружності 80 МПа
- відносне звуження: 1%;
- межа міцності при розтязі 176МПа;
- межа текучості 80 МПа;
- твердість по Брюнелю 165НВ;
- усадка при литті 1,1%.
Таблиця 1.3 – Технологічні властивості
Оброблюваність Температура Показник Рідинно- Лінійна
Матеріал різанням початку тріщино- текучість, усадка,
Кvтв.сп. Кvб.стю затвердіння, С стійкості, Кж.т. %
Кт.у
CЧ15 1,1 0,7 1480-1490 0,8 1,0 0.7-0.8
CЧ20 0,7 0,55 1490 0,5 1,1-1,2 0,9
Матеріал деталі, як і матеріал замінник задовольняють вимогам щодо
механічних властивостей деталі, адже деталь працює в умовах великих механічних
навантажень, та забезпечують отримання заготовки литтям. [17]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 11

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

В технологічному процесі обробки застосовуємо термічну обробку –
стабілізуючий відпал.
1.3. Аналіз параметрів і норм точності деталі
Технічні вимоги і норми точності деталі витікають із службового
призначення виробу і є результатом перетворення якісних і кількісних показників
службового призначення виробу в показники розмірних зв’язків її виконавчих
поверхонь. Деталь зі своїми розмірами - ланками входить в розмірні зв’язки
пристрою і тому точнісні параметри деталі визначаються з розв’язання
складальних розмірних ланцюгів. [1]
Для забезпечення хімічної однорідності та досягнення необхідних
механічних властивостей деталь піддається термічній обробці після литва —
відпал. [2]
Технічні вимоги сформульовані вище та норми точності, розроблені
конструктором, достатні для виконання деталями службового призначення. Таким
чином всі конструктивні елементи кришки вирішують функціональні завдання, які
висуваються до кришки і виробу в цілому. [3]
Деталь - корпус, являє собою тіло з центральним отвором.
Маючи на увазi конструкцію деталі та матеріал деталі, використовується
такий метод отримання заготовки, як лиття.
Усі поверхні з точки зору забезпечення точності і якості оброблюваних
поверхонь не виявляють технологічних труднощів: мають вільний підхід
різального інструменту, не мають закритих уступів, дають змогу обробки на
верстатах з ЧПК. [4]
Виходячи з службового призначення вузла до якого входить деталь «Корпус
К161.26» та службового призначення деталі аналізую норми точності та технічні
умови деталі. [5]
Для забезпечення хімічної однорідності та досягнення необхідних
механічних властивостей деталь піддається термічній обробці після лиття. [6]
До основних баз ставлять вимоги:
Висуваються такі вимоги:
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 12

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь Ø95Н7+0,035 І=13h14 з
шорсткістю Ra 0.8, 125Н6(+0,025) І=24-0,52 з шорсткістю Ra 1.25;
- співвісність центрального отвору Ø95Н7+0,035 І=13h14 відносно бази А
0.03мкм, перпендикулярність площини 37±0,1 мм 0,025 мкм для точної установки
деталей у вузлі;
- мати достатню механічну міцність;
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу: тобто забезпечувати
герметичність з’єднання .
Технічні вимоги та норми точності, розроблені конструктором, достатні для
виконання деталлю службового призначення. Таким чином всі конструктивні
елементи кришки вирішують функціональні завдання, які висуваються до Корпуса
і виробу в цілому. [7]
1.4. Аналіз виробничої програми, визначення типу та організаційної
форми виробництва
В умовах ринкової економіки програма випуску виробу N може бути
представлена такою формулою [3]:
N=П/Ц, (1.1)
де: П – ринкова потреба в виробах, шт.;
Ц – оптимальний життєвий цикл випуску виробів, рік.
Оцінити ринкову необхідність у продукції немає можливості, тому за базу
беруть планову програму випуску виробів, яка наведена в завданні на дипломне
проектування. [8]
При проектуванні виробничих процесів основою розрахунку є не річна
програма випуску, а річна програма запуску їх у виробництво, шт. [9]
Nзап = Nвипm(1+/100+/100+/100), (1.2)
де Nвип – програма випуску виробів, шт/рік; Nвип=2710 шт/рік.
 – відсоток невідворотнього браку, %, =3...5%;
 – процент незавершеного виробництва, який залежить від галузі
машинобудування, терміну виробничого циклу та інше; %, =2...10%
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 13

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 – процент запасних частин та комплектуючих, %; =2...10%
Nзап =N(1+0,02+0,06+0,04)=2710·1,12=3035 шт/рік,
Тип виробництва згідно з чинними рекомендаціями з організації
технологічних процесів визначається коефіцієнтом закріплення операцій за
формулою: [10]
Кз.о.=О/Р, (1.3)
де О – кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці
чи цеху, шт.; Р – кількість робочих місць на дільниці чи в цеху, шт.
Якщо за робочим місцем, незалежно від завантаження, закріплено тільки одну
операцію, то Кз.о.= 1, що відповідає масовому виробництву.
При 1<Кз.о.<10 - виробництво великосерійне, при 10<Кз.о.<20 –
середньосерійне, при 20< Кз.о.<40 – дрібносерійне, при Кз.о. > 40 – одиничне. [11]
При визначенні типу виробництва застосовується приблизне значення Тшт.,
яке визначається за формулою:
Тшт = кТо (1.4)
де То – основний технологічний час, визначається по аналогу чи за формулою,
хв; к – коефіцієнт, який залежить від типу виробництва і методу обробки
поверхонь.
Кількість різних операцій, які виконуються на робочих місцях дільниці чи
цеху визначаються так:
О = з.н./з.ф. (1.5)
де з.н. - нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, з.н.=0.75...0.95,
з.н.=0.8; з.ф. – фактичний коефіцієнт завантаження обладнання:
Фактичний коефіцієнт завантаження обладнанняобчислюємо за формулою:
з.ф.=mp/mn, (1.6)
де mp – розрахункова кількість верстатів певного типу, шт.;
mn – прийнята кількість верстатів певного типу, шт.
mp=Tшт.к.Nзап/Fgз.н.60, (1.7)
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 14

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Tшт.к – сумарний штучно-калькуляційний час, хв; N - річний обсяг
виробництва, шт/рік; Fg - дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год.
При роботі в дві зміни Fg=4050 год.
Згідно вимог чинними рекомендаціями з організації технологічних процесів є
дві форми організації технологічних процесів-групова і потокова. [12]
Доцільність застосування потокової форми організації виробництва
встановлюють на основі порівняння середнього штучного часу Тшт.ср для кількох
основних операцій з розрахунковим тактом випуску Тв: [13]
Кз=Тшт.ср/Тв. (1.8)
При Кз 0.6 вибирають потокову форму організації виробництва, у противному
разі - групову. При Кз ≤ 0 .6, можна застосовувати багатономенклатурну потокову
лінію, тобто необхідно підібрати ще кілька подібних деталей. [14]
Тривалість такту залежить від типу лінії:
для однономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/N, (1.9)
для багатономенклатурної:
Тв= 60Fg.o.Кз/Ni, (1.10)
для автоматичної:
Тв = 60Fg.л.Кз/N, (1.11)
де Fg.o., Fg.л. – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання потокової
або автоматичної лінії, годин; Кз=0.75...0.95 – нормативний коефіцієнт
завантаження обладнання; Ni – число і-тих деталей, які підлягають випуску за рік.
Розмір партії запуску nз на стадії проектування визначають:
nз=Nз/254, (1.12)
Таблиця 1.4 – Штучно-калькуляційний час на операціях „ Корпус К161.26”
№ Назва операції to , хв. tшт.к. = to*к
Формула З-ня  tо к З-ня
І Токарний з ЧПК 5,84 1,85 10,80
Установ А
1 Підрізати торець в розмір І=39±0,1 мм. 0,006l 0,24
2 Підрізати торець в розмір І=13±0,1 мм. 0,004l 0,16
3 Точити начорно отв. Ø122H12+0.56 на І=24-0.1 мм 0,006l 0,08
4 Точити начисто отв. Ø124.5H8+0.14 на І=24-0.1 мм 0,004l 0,05
5 Точити тонко отв. Ø125H6+0.035 на І=24-0.1 мм 0,00017dl 0,50
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 15

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

6 Точити фаску отв. Ø125H6+0.035 на 1х450 0,0001dl 0,30
7 Точити начорно отв. Ø126H14+0.83 на І=3h14 мм 0,0001dl 0,17
8 Обточити начорно отв. Ø146h10-0.84 на І=25h14мм 0,00017dl 0,02
9 Обточити начисто отв. Ø145h8-0.63 на І=25h14мм 0,00017dl 0,07
10 Обточити начорно отв. Ø144 на І=3мм 0,00017dl 0,70
11 Обточити фаску отв. Ø145h8 0
-0.63 на 1х45 0,0001dl 0,40
Установ Б
1 Підрізати торець в розмір І=10±0,1мм 0,006l 0,24
2 Обточити начорно отв. Ø185h14-1,15 на І=10±0,1мм 0,00017dl 0,35
3 Обточити 2 фаски Ø185h14-1,15 на 1х450 0,00017dl 0,35
4 Точити начорно отв. Ø94H12+0.56 на І=13±0,1мм 0,00017dl 0,22
5 Точити начисто отв. Ø94.5H8+0.14 на І=13±0,1мм 0,0001dl 0,13
6 Точити тонко отв. Ø95H7+0.035 на І=13±0,1мм 0,0001dl 0,13
7 Точити фаску отв. Ø95H7+0.035 на 1х450 0,00017dl 0,02
ІІ Вертикально-свердлильний 0,84 2,14 1,80
1 Свердлити 6 отв. Ø5,2 на І=12h14 t0=0,00052dl 0,20
2 Зенкувати 6 фасок 1х450 t0=0,0001dl 0,01
3 Свердлити 6 отв. Ø9 на І=10±0,1мм t0=0,00052dl 0,39
4 Цекувати 6 отв. Ø13 на І=6±0,1мм t0=0,00052dl 0,24
ІІІ Різьбонарізний 0,54 1,85 1,00
Нарізати різьбу М6х1-6Н 6 отв. l=8 t0=0,0001dl 0,54
Результати розрахунків зведені в таблицю 1.5.
Таблиця 1.5 - Розрахунок кількості верстатів по кожній операції
Кількість
Тип верстата Тшт.к., хв верстатів з.ф. Р О, шт
mp mn
Токарний з ЧПК 10,8 0,2 1 0,2 1 17
Вертикально-свердлильний 1,80 0,02 1 0,02 1 11
Різьбонарізний 1,00 0,01 1 0,01 1 8
Коефіцієнт закріплення операцій буде дорівнювати:
36
KÇ.Î . = =12
3
Цьому значенню коефіцієнта відповідає середньосерійний тип виробництва.
Середньосерійний тип виробництва характеризується періодичністю повтору
партій (серій). Застосовується універсальне, частково спеціалізоване, а також
спеціальні, переналагоджувані пристосування, універсальні і спеціальні ріжучі
інструменти. В якості вихідних заготовок використовують лиття в землю і під
тиском, точне литво. [15]
Даному виду виробництва по чинними рекомендаціями з організації
технологічних процесів відповідає групова форма організації виробництва, запуск
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 16

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

виробу проводиться партіями з визначеною періодичністю. Величина операційної
партії заготовок: [16]
N a 303512
n = âèï = 143шт (1.13)
F 254
а — періодичність запуску-випуску партії деталей; а =12днів.
F — кількість робочих днів на рік, F = 254 днів.
Приймаю n=143 шт.
1.5. Аналіз технологічності деталі
Трудомісткість виготовлення корпусних деталей суттєво залежить від
технологічності їх конструкції, тобто правильного вибору матеріалу деталі,
простановки розмірів, форми поверхонь і їх розташування з заданою точністю,
якістю поверхонь. Конструкція деталей забезпечує наступні технологічні вимоги:
[17]
1. Можливість отримання прогресивних заготовок (див. 1.1.8);
2. Деталь має достатню жорсткість, що дозволяє застосовувати
багатоінструментальну обробку.
3. Базова та технологічна поверхні мають достатню протяжність, що
забезпечує добру усталеність.
4. Оброблювані поверхні відкриті і досяжні для підходу ріжучого інструменту.
5. Отвори мають просту геометричну форму.
6. Основними допусками на лінійні розміри є допуски 14 кв. точності.
7. Основний показник шорсткості — 6,3.
В цілому, деталь досить технологічна, має добрі базові поверхні, які
дозволяють поєднувати конструкторські та технологічні бази. Обробку деталі
можливо вести універсальним інструментом. [1]
Технологічний аналіз креслення показав що креслення містить усі необхідні
дані які дають повне уявлення про деталь. Розміри проставлені зручно, що дозволяє
їх витримати від технологічних баз. [2]
Кількісні показники технологічності:
Коефіцієнт точності :
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 17

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1
К = 1 − (1.14)
T
T
CP
де ТСР— середній квалітет точності.
 n T
T = i i (1.15)
CP
 n
i
де Ті— і-й квалітет; nі— кількість поверхонь і-го квалітету.
Значення Ті та nі беремо з таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 — Квалітети поверхонь
Ті 6 7 8 14
nі 7 1 1 6

За формулами (1.14)‚ (1.15):
6*7 + 7*1+14*6 1
T = = 8.9 , K =1− = 0.89
CP1 T1
15 8.9
Коефіцієнт шорсткості :
1
К = (1.16)
Ш
Ш
CP
де ШСР— середня шорсткість поверхонь.
n Ra
Ш = i i (1.17)
CP
ni
де Rаі — шорсткість поверхні.
Значення Rаі nі беремо з таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 — Шорсткості поверхонь
Rаі, мкм 0,8 1,25 6,3
nі 1 2 12
За формулами (1.16)‚ (1.17) :
0.8*1+1.25*2+ 6.3*12 1
Ø = = 7 , Ê = = 0.14
CP1 Ø 1
15 7
Коефіцієнт використання матеріалу
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 18

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

m
К = Д
ВМ (1.18)
m
3
де mД— маса деталі; mД=0,71кг.,mЗ— маса заготовки, mЗ=0,88кг.
Тоді за формулою 1.18 коефіцієнт використання матеріалу :
0,71
K = = 0.81
BÌ 1
0,88
На основі виконаних розрахунків якісного та кількісного аналізу параметрів
деталей приходжу до висновку, що конструкція деталі задовільняє умови
технологічності. [3]
1.6. Вибір заготовки і методу її одержання
Враховуючи конструктивну подібність заданих деталей, аналіз будемо
виконувати спільно для цих деталей
Виходячи з технологічних властивостей матеріалу СЧ15 за ДСТУ 8833:2019,
конструктивних і технологічних властивостей деталі для її одержання
рекомендуються такі способи: лиття в піщано-глинисті форми з ручною та
машинною формовкою, лиття в металеві форми. [4]
Таблиця 1.8 – Матриця впливу факторів
Фактори
Спосіб Точність
Виготовлення Форма і Технологічні Річна Виробничі
і якість Сума
Заготовки Розміри властивості програма можливості
поверхневого
Заготовки матеріалу підприємства
шару
Литво в
піщано-
глинисті
- + + + + 4
форми з
ручною
формовкою
Литво в
піщано-
глинисті
+ + + + + 5
форми з
машинною
формовкою
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 19

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Литво в
+ + + + + 5
кокіль
Із матриці впливу факторів видно, що можна використовувати як лиття в
кокіль, так і лиття в піщано-глинисті форми з машинною формовкою, лиття в
піщано-глинисті форми з ручною формовкою не підходить. [5]
Головні особливості лиття в кокіль — можливість виготовлення відливок з
високою якістю поверхні (Rz=80…20мкм); менші допуски на розміри; зниження
припусків в 2…3 рази. Його головна особливість у багаторазовому використанні
металевої форми — кокіля. Основним недоліком даного методу отримання -досить
незначна кількість заготовок, що можна отримати з одного кокіля, а саме – 30-50
деталей, порівняно із вартістю самого кокіля. [6]
Альтернативним йому є метод отримання заготовок в піщано-глинисті форми
з машинною формовкою, його перевагами є досить недорога вартість
формовочного матеріалу і при застосуванні машинної формовки час зменшується
в декілька разів. Недоліком цього методу є те, що збільшуються витрати матеріалу
за рахунок ливникових каналів та одноразове використання форми. [7]
Отже для остаточного вибору способу отримання заготовки потрібно провести
більш поглиблений аналіз цих двох методів. [8]
Таблиця 1.9 – Порівняльна характеристика способів одержання заготовки
Шорст-
Відносна
Спосіб Тип Маса Точність кість Технологічн
Матеріал собівар- Область
одер- вироб- відливок розмірів, поверхн і
відливок тість, застосування
жання ництва кг квалітет і особливості
грн/т
Rz, мкм
Литво в
піщано-
Сталь, Можливість
глинисті
виготовлення Фланці,
форми з чавун, 10…
О, С 11…17 320…80 125…170 відливок будь вали, диски,
машин кольорові 1000
якої корпуси
ною метали конфігурації
формов
кою
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 20

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Виготовлення Муфти,
Сталь,
товстостінних втулки,
Литво в чавун відливок
С 0,1…50 12…15 80…20 150…200 Корпуси,
кокіль кольоро- простої та
маховики,
ві метали середньої
складності Корпуса
Вартість заготовки визначаємо за формулою :
 C
S 1  S
заг =  Q KТ K K K K − (Q −q) в ід
C е М п  грн, (1.19)
1000  1000
де С1 – базова вартість (тони заготовок, грн.)
Кт, Кс, Кв, Км, Кп – коефіцієнти, що залежать від класу точності, групи
складності, маси, марки матеріалу і об'єму виробництва заготовок [3, с.34–36], [9]
Q – маса заготовки, q – маса готової деталі,
Sвід – вартість однієї тони відходів.
Вартість заготовки „ Корпус К161.26”, отриманої литвом в піщано-глинисті
форми визначаємо за формулою 1.19:
S ПГФ
ЗАГ =((10500/1000)0,8810,731,11,161)-(0,88-0,71)735/1000=142,8
грн.
Аналогічно за формулою 1.19 визначаємо вартість заготовки, отриманої
литвом в кокіль :
S ЗАГ
КОК =((10500/1000)0,7810,831,11,20,93)-(0,82-0,71)735/1000=134,8
грн.
Економічний ефект виготовлення заготовки методом литва в піщано-глинисті
форми з машинною формовкою в порівнянні з методом литва в кокіль: [10]
E = (SЗАГ − SЗАГ ) NЗАП (1.20)
КОКІЛЬ ПІСЧ .
де NЗАП — програма запуску виробів, шт.
Е=(142,8 – 134,8)3035=24280 грн.
Порівнюючи технологічну собівартість виготовлення заготовки обома
методами литва, зробимо висновок, що доцільніше використовувати литво в
кокіль. [11]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 21

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 22

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розділ 2. Технологічний розділ
2.1 Виявлення й аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі та
формулювання основних технологічних рішень
Виявлення та аналіз розмірних зв’язків провадимо за кресленням деталі з
урахуванням функцій, що виконуються конкретними поверхнями деталі в
складальній одиниці. [12]
1. Забезпечення точності взаємного розташування оброблених і
необроблених поверхонь.
2. Забезпечення рівномірності припусків на оброблених поверхнях.
3. Забезпечення точності лінійних розмірів і геометричних форм поверхонь.
Висуваються наступні вимоги:
- точність розміру і форми приєднувальних поверхонь Ø95Н7+0,035 І=13h14 з
шорсткістю Ra 0.8, 125Н6(+0,025) І=24-0,52 з шорсткістю Ra 1.25;
- співвісність центрального отвору Ø95Н7+0,035 І=13h14 відносно бази А
0.03мкм, перпендикулярність площини 37±0,1 мм 0,025 мкм для точної
установки деталей у вузлі;
- мати достатню механічну міцність;
- мати однорідну мікроструктуру матеріалу
Вибір принципової схеми маршруту обробки деталі
Принципова схема маршруту обробки деталі (МОД) – це укрупнений план
обробки заготовки що встановлює послідовність операцій (чи груп операцій)
обробки різанням, а також зміст і місце в плані обробки термічних, слюсарних та
контрольних операцій. [13]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 23

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2
4 6
3
1
5
7
9 8
Рисунок 1.1 – Оброблювані поверхні деталі „ Корпус К161.26”
Таблиця 1.10 — Маршрутна схема поетапної механічної обробки поверхонь
Номера поверхонь
Квалітет
точності за
ДСТУ ISO 286
1 2 3 4 5 6 7 8 9
15 Заготівельний
14 Е2, Чорновий (попередній)
13
12 Е4, Напівчистовий,
11
10
9 Е6 Чистовий
8
7 Е9 Викінчувальний
6
Вибір і обґрунтування технологічних баз
Аналізуючи функції, які виконують поверхні деталі згідно свого
службового призначення, та розмірні зв’язки між поверхнями деталі визначаю
технологічні бази деталі на першій та наступних операціях. [14]
При виборі базування на першій операції керуюсь основними правилами
вибору чорнових баз та наступними вимогами [7, с.247]: [15]
– забезпечення точності поверхонь, які підлягають обробці відносно
поверхонь, що залишаються у готової деталі необробленими; [16]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 24

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

– рівномірне розподілення припусків на обробку між поверхнями деталі,
що підлягають обробці;
– підготовка чистових баз для подальшої обробки решти поверхонь
При виборі базування на наступних операціях керуюсь основними
правилами вибору чистових баз та наступними вимогами [7, с.247]: [17]
– забезпечення „принципу сталості баз” (бази повинні забезпечувати
можливість обробки з однієї установки максимальної кількості поверхонь); [1]
– забезпечення „принципу суміщення баз” (базами повинні бути поверхні,
від яких на кресленні дається розмір, що визначає положення даної
оброблюваної поверхні) [2]
Усі питання, які вирішуються при проектуванні технологічного процесу,
нерозривно пов’язані між собою. Особливо це стосується визначення
технологічних баз і маршруту обробки. Призначення баз є одним із
найскладніших і принципових розділів проектування технологічних процесів.
Від правильного вибору технологічних баз значною мірою залежить:
правильність взаємного розташування поверхонь; ступінь складності пристроїв,
різальних та вимірювальних інструментів; загальна продуктивність обробки
заготовок та інше. [3]
Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні
умови на її виготовлення, вид заготовки та стан її поверхонь, бажаний ступінь
автоматизації. [4]
При виготовленні “Корпус К161.26” в якості технологічних баз
використовуємо посадочний отвір та опорний торець.
При розробці схеми базування вирішується питання вибору та розміщення
опорних точок. Кількість опорних точок визначається операцією, в першу чергу
кількістю витриманих на ній вихідних розмірів та схемою їх розташування по
відношенню до осей координат. Для кожної операції вибираємо вихідні бази та
проставляємо вихідні розміри та бази для орієнтування заготовки. В якості
вихідних потрібно приймати тільки конструкторські розміри, які проставлені на
кресленні деталі та відносно тих же елементів. [5]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 25

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Деталь із позначенням базування зображена в таблиці 1.11.
Таблиця 1.11 - Схеми базування при обробці деталі „ Корпус К161.26”
Варіант Схема Задачі, що вирішуються
Ус т а н о в А У с т а н о в Б
4 ,5
4 ,5
Токарний
Запропоновані варіанти
З ЧПК
базування забезпечують
потрібну точність
1, 2 , 3 обробки, безпосереднє
1, 2 , 3 отримання усіх розмірів,
а також можливість
використання
Вертикально- універсальних та
4, 5 спеціальних верстатних
свердлильний 1 2 3 пристроїв для
механічної обробки
даної деталі. [11]
Різьбонарізний 4, 5
1 2 3
Використовуючи запропоновані схеми можна досягти найбільшої простоти
пристроїв і забезпечити усі виконувані розміри без перерахунку розмірних
ланцюгів. [6]
2.2 Вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь
На вірний вибір методу обробки поверхонь заготовки впливають такі
фактори, як службове призначення деталі, функціональне призначення
поверхонь, вимоги по точності, шорсткості, геометричної форми тощо. [7]
Визначаю число ступенів обробки на основі розрахунків уточнення [8]
T n
 = 3 = 1   2  ...   n = i
Tд i=1 (1.21)
де  - загальне уточнення;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 26

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

і – окремі ступені уточнення;
n – число ступенів обробки;
Тз, ТД, Ті – допуски параметрів, що розглядаються відповідно до заготовки
деталі, і –го ступеня.
Розкладаючи загальне уточнення на ступені слід врахувати: для першого
ступеня чорнової обробки - <6, для проміжних ступенів напівчистової обробки -
=3…4, для ступенів чистової обробки - =1,5…2. [8]
Для найбільш спрямованого вибору числа ступенів використовуємо
формулу:
N=lg/0,46 (1.22)
Розрахунки кількості переходів для кожної поверхні деталі наведено в
графічній частині проекту. Визначення числа ступенів обробки на основі
розрахунків уточнення за методикою [8, с.402, ф-ли 11.1 – 11.4]. [9]
Визначення комплексу методів при обробці отвору 125Н6( +0.025 )мм
1. Визначаю розрахункове уточнення
Tз 1,200
 = = = 40 (1.23)
Тд 0,03
де Тз - допуск параметра заготовки, мм; Тз =1,200 мм;
Тд - допуск параметра деталі, мм; Тд =0,03 мм.
2. Визначаю число ступенів обробки
lg
p lg40
n = = = 3.5, приймаю n=4 переходи. (1.24)
0,46 0,46
3. Знаходжу регламентовану послідовність обробки і технологічні допуски
згідно [8, с.506, таблиця 12.2]:
Варіант 1:
Чорнове розточування, Т1=0,300мм, (ІТ 12);
Чистове розточування, Т2=0,120мм, (ІТ 10);
Тонке розточування, Т3=0,046мм, (ІТ 8);
По варіанту 1: Т 1,20 Т 0,3
1 =
з = = 4; 1 Т 0,12
 2= = = 2,5 ;  2
3= = = 2,61
Т1 0,3 Т2 0,12 Т3 0,046
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 27

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Уточнення всього процесу:
по варіанту 1:     = 4 2,5 2,611,53= 40   = 40 - точність
1 2 3 4 р
забезпечується;
Таким чином, прийнятий комплекс методів забезпечить необхідну точність.
Таблиця 1.12 — Методи обробки поверхонь деталі „ Корпус К161.26”

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 28

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У відповідності до вибраних методів обробки та сформульованих
технологічних задач розробляємо маршрут механічної обробки деталі [10]
2.3 Розробка маршруту обробки деталі (МОД)
Згідно з кресленням деталі, принциповою схемою маршруту обробки та
наміченими методами обробки поверхонь, пропоную такі варіанти МОД.
Варіанти МОД заносимо до таблиці та відображаємо в графічній частині. [11]
Таблиця 1.13 — Маршрут обробки деталі „ Корпус К161.26”

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 29

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.14 — Маршрут обробки деталі „ Корпус К161.26”

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 30

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Логічна оцінка варіантів МОД і вибір найбільш прийнятного
Критеріями вибору варіанта технологічного процесу є:
1. Оцінка доцільності прийнятого метода виготовлення заготовки;
2. Забезпечення заданої точності по всім лінійним і кутовим розмірам,
а також заданих параметрів шорсткості;
3. Можливість використання стандартного різального, вимірювального
інструменту і пристроїв;
4. Число, складність і орієнтовна вартість технологічного обладнання,
пристроїв, різальних і вимірювальних інструментів і ін.; [12]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 31

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

5. Оцінка можливості автоматизації операцій і процесу в цілому;
Обраний метод отримання заготовки є найдоцільніший при даному типові
виробництва, поскільки альтернативні йому варіанти, а саме зварювання та лиття
в кокіль є економічно неефективними, а саме лиття в пісчано-глинисту форму
забезпечує найбільшу ефективність та забезпечує необхідну точність. [13]
Проаналізувавши базовий варіант обробки деталі, зроблено висновок про
його неефективність при серійному типові виробництва tшт.к. tшт.к1. [14]
В запропонованому варіанті при застосуванні верстатів з ЧПК підвищується
точність обробки за рахунок високої точності позиціювання інструмента,
зменшується підготовчо-заключний час. Недоліком цього варіанту є порівняно
висока вартість верстату, але при дозавантаженні верстата іншими типовими
деталями його використання є ефективними при даному типові виробництва.
[15]
Як в першому так і в другому маршрутах можливо використовувати як
спеціальний різальний, вимірювальний інструмент, так і стандартний. [16]
Обидва варіанти забезпечують потрібну точність розмірів і параметри
шорсткості поверхонь заданих кресленням.
Зваживши все приходимо до висновку, що другий, проектний варіант МОД
є більш прийнятним, тому приймаємо його для подальшої розробки. [17]
Формування раціональної структури операцій
Раціональність структури операцій вибрана на підставі рекомендацій 12
табл.3.18, стор.61, тобто при використанні верстатів з ЧПК це буде:
багатопозиційна багатоінструментальна послідовна обробка деталі на токарно-
гвинторізному верстаті 16К20Ф3. [1]
2.4Розмірний аналіз технологічного процесу
В цьому розділі виконуємо:
А. Розрахунок припусків аналітичним шляхом на обробку поверхні 125Н6+0,025
:
а) отримання заготовки литтям;
б) Розточування по 12-му квалітету точності
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 32

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

в) Розточування по 10-му квалітету точності
г) по 6-му квалітету точності

Рисунок 1.1 – ескіз деталі
Розрахунок припусків на обробку виконуємо розрахунково-аналітичним
методом i нормативним методом. Розрахунково-аналітичним методом
розраховуємо припуски на одну поверхню 125Н6+. На підставі результатів
визначення припусків розрахунково-аналітичним методом будуємо графічну
схему розташування припусків. [2]0,025 мм
Технологічний маршрут обробки внутрішньої циліндричної поверхні
125Н6+0,025 складається з трьох переходів: чорнового, чистового та тонкого
розточування, заготовка — відливок в піщано-глинисті форми з машинною
формовкою. [3]
Аналітичним методом розраховую припуски та операційний розмір отвору
125Н6+0,025мм. На інші оброблювані поверхні заготовки припуски визначаємо
по ДСТУ 8981:2020. [4]
Мінімальне значення припуску
2zmin = 2  (R + h 2 2
Zi−1 i−1 + i−1 +  i ) (1.25)
Максимальне значення припуску:
2zi max = 2zi min + Ti-1- Ti (1.26)
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 33

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Найбільший та найменший розмір отвору:
Dmax i-1 = Dmax i - 2zmin i (1.27)
Dmin i-1 = Dmax i-1 - Ti-1 (1.28)
Результати розрахунків зведені в таблиці 1.4.1
Таблиця 1.15 — Розрахунок припусків і операційних розмірів розміру
125Н6+0,025
Елементи Розрахун- Граничний Граничні
Технологічні припуску, ковий Розрахун- Допуск розмір, значення
переходи мкм припуск, ковий Т, мм припусків
мкм розмір, мкм
Rz h   2z мм мкм d d 2z прmin min max 2z прmax
min
Заготовка 80 250 1419 — — 122 1200 120,8 122 — —
Розточування
50 — 71 150 21427 124,856 400 124,456 124,856 2856 3656
чорнове
Розточування
20 — 1 7 271 124,998 100 124,898 124,998 142 442
чистове
Розточування
5 — — 2 221 125,025 40 125,00 125,025 42 102
тонке
Всього 3040 4200
Мінімальні припуски на переходи визначаю за формулою:
2zmin = 2  (RZ + h +  2 + 2 ) (1.29)
i−1 i−1 i−1 i
де Rzi-1 – висота нерівностей профілю на попередньому переході;
hi-1 – глибина дефектного шару на попередньому переході.
Визначаємо ці величини
– для чорнового розточування це параметри заготовки: Rz=50мкм, 3,
– для чистового розточування це параметри після чорнового розточування
Rz=20мкм, 3,
і-1 – сумарні відхилення розташування поверхні:
 =  2 +  2
i−1 kop. cm. (1.30)
кор.– відхилення при коробленні:
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 34

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

 = ( d)2
kop. k + (k  l)
2
(1.31)
де k – питоме короблення відливок k = 0,7;
kop. = (0,7 120)2 + (0,7 47)2 =117 мкм.
сm.– відхилення при зміщенні,

 б. 2 
cm. = ( ) + ( г. )2
(1.32)
2 2
де б та г – допуски на розміри (Б) та (Г) по класу точності, відповідному
даній відливці [3]
 = 1000 2 +1000 2
cm. = 1414 мкм;
Тоді:

2 2
заг. = 117 +1414 =1419 мкм.
Залишкова просторове відхилення після чорнового розточування 1=0,05:
3=0,05 (1.33)
3=0,051419=71;
1 – похибка встановлення при зенкеруванні,
 2 2
1 =  б +  з (1.34)
б=0 – похибка базування;
з.– похибка закріплення;
з.=150 мкм,
1=150 мкм
Залишкова похибка встановлення при чистовому розточуванні
2=0,051+інд. (1.35)
інд.=0, тому що чорнове та чистове розточування проводиться в одному
установі
2=0,05150=7,5 мкм,
Мінімальний припуск на розточування:
зенкерування
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 35

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

2zmin1 = 2  (80 + 1419 2 +150 2 )= 2 1427 мкм,
чистове
2zmin 2 = 2  (50 + 712 + 72 )= 2 71 мкм.
тонке
2zmin3=2(20+1)=221 мкм.
Маючи останній розмір після останнього переходу (тонке розточування
125,025 мм) визначаю для інших переходів.
dр4=125,025
Для чистового розточування
dр3= dр4 - 2zmin3= 125,025-20,021= 124,998 мм,
Для чорнового розточування
dр2= dр3 - 2zmin2 =124,998-20,071= 124,856 мм,
Для заготовки
dр1= dр2 - 2zmin1 =124,856-21,427= 122,002 мм.
Значення допусків:
для тонкого розточування складає =40 мкм,
для чистового розточування складає =100 мкм,
для зенкерування =160 мкм,
для заготовки =260 мкм.
Граничні розміри:
для тонкого розточування
найбільший dmax1= 125,025 мм;
найменший dmin1= 125,00 мм;
для чистового розточування
найбільший dmax2=124,998 мм;
найменший dmin2=124,998 – 0,1=124,898 мм;
для чорнового розточування
найбільший dmax3=124,856 мм;
найменший dmin3=124,856-0,4=124,456 мм;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 36

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

для заготовки
найбільший dmax4= 122 мм;
найменший dmin4=122-1,2=120,8 мм.
Мінімальні граничні значення припусків:
2zпрmin = dmax( i) − dmax( i+1) (1.36)
2zпрmax = dmin(i) − dmin(i+1) (1.37)
для тонкого розточування:
2Zпр.
min3=125,025-124,998= 0,042 мм=42 мкм,
2Zпр.
max3=125-124,898= 0,102 мм=102 мкм;
для чистового розточування
2Zпр.
min2= 124,998-124,856= 0,142 мм=142 мкм,
2Zпр.
max2= 124,898-124,456= 0,442мм=442 мкм;
для зенкерування
2Zпр.
min1=124,856-122= 2,856мм=2856 мкм,
2Zпр.
max1=124,456-122,8= 3,656 мм=3656 мкм.
Загальний припуск отримуємо додаючи проміжні припуски:
2Z0min=2856+142+42=3038мкм=3,1мм,
2Z0max=3656+442+102=4200мкм=4,2мм.
Загальний номінальний припуск
2Z0ном.=2Z0min+Тз.-Тд.=3038+1200-40= 4198 мкм,
dз.ном.=dd.ном.-2Z0ном.=120-4,198= 115,8 мм.
Проводимо перевірку правильності виконання розрахунків:
2Zпр. пр.
max3-2Z min3=102-42=60 мкм;
1-2=100-40=60 мкм;
60 мкм=60 мкм;
2Zпр. пр.
max2 - 2Z min2=442-142=300 мкм,
1-2=400-100=300 мкм.
2Zпр.
max1- 2Zпр.
min1=3656-2856=800 мкм,
з.-1=1200-400=800 мкм.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 37

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунки проведені правильно.
Основуючись на розрахунках будую схему розміщення припусків та
допусків на механічну обробку отвору 125Н6, яка показана на рис. 1.1. [5]

Рисунок 1.2 — Схема розміщення припусків та допусків на механічну
обробку отвору 125Н6+0,025
На іншій поверхні, що оброблюється значення припусків та допусків
назначаю згідно ДСТУ 8981:2020 та по таблицям економічної точності [2].
Таблиця 1.16 — Значення припусків та операційних розмірів
Розмір Квалітет Шорсткість, Припуск, мм Розмір заготовки
Ra
37 14 6,3 2+0.6 39+0.6
95 10 2,5 3.0 92+0.8
170 14 2,5 2,0 168±0,8
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 38

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

236 14 2,5 4,0 240
Визначення допусків на розміри в технологічних операціях при
здійснені елементарного розмірного аналізу технологічного процесу [6]
При розробці технологічних процесів механічної обробки на
налагоджених верстатах на кожну операцію, як правило, розробляють
операційний ескіз. На ньому технолог вказує умовними познаками бази, а також
оброблювані на даній операції поверхні з витримуваними розмірами і допусками
на них. Ці розміри, які можуть бути проміжними або кінцевими, встановлюються
технологом і називаються технологічними на відміну від конструкторських, що
встановлюються конструктором при конструюванні деталі. [7]
Кінцеві технологічні розміри можуть збігатися або не збігатися з
конструкторськими, тому що конструктор при постановці розмірів на кресленні
деталі не завжди має змогу врахувати технологію її виготовлення. Технологу
часто доводиться замість конструкторських розмірів встановлювати
технологічні й визначати допуски на них. [8]
Ця робота виконується на основі визначення і розрахунку технологічних
розмірних ланцюгів, що виражають зв’язок розмірів оброблюваної деталі в міру
виконання технологічного процесу. При незбіганні технологічних і
конструкторських баз технолог змушений виконувати перерахунок розмірів та
допусків від прийнятих технологічних баз. [9]
Схема розмірного аналізу повздовжніх розмірів деталі “ Корпус К161.26”
представлена в графічній частині
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 39

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.3 — Елементарний розмірний аналіз технологічного процесу
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 40

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.4 — Розмірний ланцюг
2.5. Вибір обладнання, технологічного оснащення
Попередньо обладнання вибираємо паралельно з розробкою МОП і МОД
відповідно до типу виробництва.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 41

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Згідно з класифікацією верстатів, верстатне обладнання поділяється на
такі види: верстати широкого або загального призначення /універсальні/,
верстати високої продуктивності, верстати спеціалізовані та спеціальні. [10]
У відповідності із визначеним типом виробництва для виготовлення
заданої деталі (по формі і розмірам) можна запропонувати такі види
технологічного обладнання, які забезпечать також точність і продуктивність
обробки. [11]
Для обробки торців деталі використовуємо токарний верстат моделі
16К20Ф3. Вибір проводимо за найбільшим діаметром обробки. [12]
Токарний верстат з ЧПК 16К20Ф3
Найбільший діаметр оброблюваної заготовки, мм:
над станиною 400
[13]
над суппортом 220
[14]
Відстань між центрами, мм 710;1000;1400;2000
Найбільший діаметр оброблюваного прутка, мм 50
Найбільша довжина оброблюваної заготовки, мм 1000
Найбільше переміщення суппорта, мм:
повздовжнє 900
поперечне 250
Кількість ступенів частоти обертання шпінделя 22/9
Частота обертання шпінделя,хв -1 12,5-2000
Кінець шпінделя згідно з технічною документацією виробника
1-6К
Конус Морзе шпінделя №6
Конус Морзе пінолі задньої бабки №5
Найбільший переріз різце-утримувача суппорта, мм 25х25
Робоча подача:
поздовжня 3-1200
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 42

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

поперечна 1,5-600
Дискретність відліку по осям координат, мм:
поздовжньої 0,01
поперечної 0,005
Шаг нарізаємої різьби 0,1-10
Потужність електродвигуна, кВт 10
Габаритні розміри верстата, мм 3360х1710х1750
Маса верстата, кг 4000
Вертикально-фрезерний верстат 6В11Р
Розміри робочої поверхні столу (ширина  довжина), мм 4001600
Найбільше переміщення стола мм 
в повздовжньому напрямі – 1000
в поперечному напрямі – 300
в вертикальному напрямі – 420
Переміщення гільзи зі шпинделем мм – 80
Кут повороту фрезерної головки  45
Число подач столу – 18
Границі чисел подач стола 
повздовжнього м/хв – 25 – 1250
поперечного  м/хв – 25 – 1250
вертикального, м/хв – 8,3 – 416,6
Конус шпинделя (конусність 7:24) – конус 50
Частота обертання шпинделя  хв-1 – 31,5 – 1600
Потужність електроприводів кВт – 10
Габаритні розміри, мм:
довжина – 2560
ширина – 2260
висота – 2120
Маса верстата кг – 4200
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 43

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вертикально-свердлильний верстат 2Н112
Найбільший діаметр свердління по сталі, мм - 18
Найбільше зусилля подачі, Н - 5600
Конус Морзе шпинделя - №2
Кількість ступенів частоти обертання - 9
Частота обертання шпинделя, хв-1 -180-2800
Найбільше переміщення шпинделя,мм -150
Кількість ступенів подач - 6
Подача шпинделя, мм/об -0,1 -0,56
Розміри столу, мм -320-360
Потужність електродвигуна, кВт -1,5
Габаритні розміри, мм - 910x550
Різьбонарізний верстат моделі 2053
Цей верстат призначений для нарізання різьби мітчиком в деталях із різних
металів.
Основні технологічні дані верстату:
- клас точності: Н
- максимальний розмір нарізуваної різьби: 12 мм;
- кроки нарізок: 0,5-5-3 мм;
- потужність електродвигуна: 1,5 кВт;
- розміри столу: 320x360 мм;
габарити: 870x590 мм.
Вибір пристроїв
При середньосерійному типі виробництва доцільно застосовувати як
універсальні так і спеціальні верстатні пристрої, тобто при неможливості або
ускладненості застосування універсального обладнання можливе використання
спеціального. Для обробки даної деталі на програмно-комбінованій операції її
конструкція дозволяє застосувати універсальні патрони, лещата, прижими,
підкладки, пластини і т. д. Але для зменшення підготовчо-заключного часу,
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 44

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

підвищення точності обробки, в рамках роботи розроблено спеціальний
верстатний пристрій [15]
Вибір різальних і допоміжних інструментів
В залежності від розмірів оброблюваної заготовки, виду і точності обробки,
типу виробництва вибираю різальний і допоміжний інструмент. [16]
Для закріплення деталі на токарній операції з ЧПК:
Патрон 7100-0009 за каталогом виробника
Для свердління отворів:
Свердло 2301-3578 за каталогом виробника
Мітчик М6-6Н, 2620-1059 Р18 за каталогом виробника
Для зняття заусенців на слюсарній операції:
Щітка 3154 ОТС 17-180-84
Шабер МН477-88
Для притуплювання гострих кромок :
Терпуг 2822-0058 за каталогом виробника
Для закріплення свердла:
Патрон 8-В12 за каталогом виробника
Державка 191112041 ТУ 2-035-763-80
Вибір методів і заходів технічного контролю якості деталі
Штангенциркуль ШЦ I-200-0,1 та штангенциркуль ШЦ-ІІ-160-0,05 за
чинною нормативно-технічною документацією,
Калібр-пробка 8133-0927-Н7 за чинною нормативно-технічною
документацією - для контролю отвору 125Н6.
Калібр-скоба 8133-0934-Н7 за чинною нормативно-технічною
документацією - для контролю поверхні 95Н7.
Зразки шорсткості за чинною нормативно-технічною документацією – для
візуального контролю шорсткості.
Передбачаю використання спеціального контрольного пристрою для
контролю відхилень торцьового биття.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 45

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Вибір засобів механізації та автоматизації технологічного процесу
Механізація технологічних процесів (ТП) спрямована на часткову або
повну заміну ручної праці машин в тій частині ТП, де змінюється форма або
якість виробів за участю людини. Автоматизація технологічних процесів
спрямована на передачу приладам функції керування, які раніше здійснювалися
людиною. Механізація і автоматизація ТП можуть бути повними або неповними
залежно від того, чи вся людська праця чи тільки частина її змінюється у
відповідних функціях процесу керування роботою верстата. [17]
Засоби механізації і автоматизації ТП згідно рекомендацій [9] вибирають в
такому порядку:
• визначають об’єкти механізації і автоматизації;
• розробляють варіанти нових технологічних процесів або
вдосконалюють діючі;
• вибирають оптимальний варіант ТП з встановленими засобами
механізації і автоматизації.
Показник рівня механізації і автоматизації ТП:
n
T
iM (a) 19.3
a = i=1 = = 0.81 (1.38)
n
T 23.7
Ø .Ê .i
i=1
що відповідає малому рівню механізації
де Тм(а) – сумарний машинний час, Тм(а) =19,3хв; Тш.к. – сумарний штучний
час, хв. Тш.к = 13,6хв.
Встановлено 8 категорій механізації і автоматизації технологічних
процесів:
• нульова – при відсутності механізації автоматизації;
• нижча – при основному показнику рівня 0,01...0,25;
• мала – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
• середня – при основному показнику рівня 0,45...0,60;
• велика – при основному показнику рівня 0,65...0,75;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 46

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

• підвищена – при основному показнику рівня 0,25...0,45;
• висока – при основному показнику рівня 0,75...0,90;
• повна – при основному показнику рівня 0,90...0,99.
Об’єктами механізації та автоматизації можуть бути непродуктивні роботи
(прийоми робіт):
- встановлення заготовки,
- закріплення заготовки,
- обробка в автоматичному режимі,
- міжопераційне транспортування,
- комплексний контроль розмірів параметрів,
- використання пристроїв із швидкодіючими затискними елементами.
При застосуванні в технологічних процесах верстатів з ЧПК ИР320ПМФ4,
обробка деталі буде проводитись в автоматизованому режимі тобто людина
повинна буде встановити і закріпити заготовку та зняти готову деталь. Всю
обробку верстат здійснить сам без втручання людини. [1]
При закріпленні деталі для виконання технологічних операцій
застосовуємо спеціальні пристрої з механічним кріпленням, але з врахуванням
ергономічних ваідомостей.. [2]
При перемішені деталей між операціями використовуються возки з ручним
приводом.
В цеху розміщена кран-балка з максимальною вантажопідйомністю 2т.
Для встановлення заготовок на верстатах з ЧПК можна запропонувати
промислові маніпулятори. Для контролю розмірів і параметрів можна
запропонувати контрольно-вимірювальні машини. [3]
Вибір розмірного налагодження
Налагодження технологічної системи ВПІД називають процес початкового
встановлення потрібної точності відносного руху і положення виконавчих
поверхонь інструменту і устаткування з метою забезпечення потрібної точності
оброблюваних заготовок. [4]
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 47

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для середньосерійного типу виробництва можливі такі види налагоджень:
статистичне за еталоном СЕ; за пробними деталями ПД; комбіноване КБ; за
пробними проходами ПП. Так як конструкція деталі є складною, а виготовлення
заготовок – дороге, то приймаю налагодження за еталоном. [5]
Переваги налагодження за еталоном:
• значне скорочення трудомісткості налагодження і краще використання
устаткування у часі;
• метод не пов'язаний з витратою пробних заготовок;
• не потрібні наладчики високої кваліфікації.
Недоліки методу:
• потреба у виготовлення еталонів;
• необхідність внесення поправки на динаміку процесу при визначенні
розмірів еталона, що досить складно, тому при обробці перших заготовок партії
необхідне додаткове регулювання положення інструментів і упорів. [6]
Суть налагодження за еталоном полягає в тому, що в розмірні ланцюги
технологічної системи ВПІД включається точно виготовлена копія
оброблюваної деталі еталон з відповідними розмірами. Налагодження зводиться
до встановлення різців в радіальному і повздовжньому напрямках шляхом
приведення ріжучих лез до дотику з відповідними поверхнями встановленого
замість деталі еталона. Щоб не пошкодити ріжучі леза інструмента і підвищити
точність налагодження, між відповідною поверхнею еталона і ріжучим лезом
інструменту встановлюють смужку тонкого цигаркового паперу. [7]
Проектування схеми інструментального налагодження
Проектування схем інструментальних наладок починається з вибору виду
інструментальної наладки. Вид інструментального налагодження
/одноінструментальна, багатоінструментальна/ визначається конфігурацією
оброблюваної деталі; технічними вимогами до неї; типом верстата, вибраного
для її обробки; партією запуску заготовок у виробництво; кваліфікацією
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 48

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

верстатника; досвідом накопиченим у конкретних умовах виробництва, та
іншими факторами. [8]
Схеми налагоджень розробляються при застосуванні в технологічному
процесі багатошпиндельних, багатоінструментальних та багатомісцевих
верстатів. Основним технологічним документом в цьому випадку є карта
налагоджень. Згідно чинними вимогами до технологічної документації карта
налагоджень є документом, щo надає допоміжну інформацію до технологічних
процесів /операцій/ по налагодженню засобів технологічного оснащення. [9]
На карті наладки зображується:
деталь, котра обробляється, в закріпленому вигляді на установчих
елементах пристрою. Деталь – лініями, товщина яких (1,5-2)S. Поверхні деталі,
що оброблюється (2,5-3)S; [10]
різальний інструмент показано в кінцевому положенні, показано також
спосіб його закріплення на верстаті;
розміри, що витримуються на даній операції, з граничними відхиленнями;
таблиця опорних точок
циклограма руху інструментів з вказівкою довжини робочого ходу /РХ/,
величини швидкого підводу /ШП/ та швидкого відводу /ШВ/ інструменту.
2.6. Встановлення режимів обробки
А. Деталь – „ Корпус К161.26»
а) вид заготовки: виливок
б) матеріал: СЧ15 за ДСТУ 8833:2019
в) оброблювані поверхні:
- розточити начорно, начисто і тонко отвір Ø125Н6
2. Верстат: 16К20Ф3
1. Вибираю тип різця залежно від виду обробки: токарний розточний різець
з кутом у плані  = 95 ,  = 5 [20, стор.123]
1
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 49

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.6 – Схема обробки отвору Ø125Н6
17 0
80
5
R1 15

Рисунок 1.7 – Ескіз різця
Розміри різця:h =16мм , b =12мм , L =170мм , P =80мм ,n = 6,0мм ,
R =1мм .
Матеріал різальної частини ВК8
Форма твердосплавної пластини – ромбічна
Спосіб кріплення пластини – пайка.
Геометричні параметри інструмента:  = 5,  =10 ,  = 95
Послідовність виконання розрахунків.
Розрахунок виконуємо в такій послідовності :
1) Визначаємо глибину різання (припуск на обробку): tмах= 1,5 мм
2) Визначаємо величину подачі:
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 50

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6
1 6
1 2

для розточування отвору S2=0,1-0,15 мм/об 6 табл.11 стор. 268
Враховуючи паспортні дані верстату приймаю: S1=0.125 мм/об
в) Визначаємо швидкість різання:
C
V = V KV , ì / õâ
m X y - для точіння
Ò t S
де Т – період стійкості інструмента, хв., Т=60 хв.
KV - поправочний коефіцієнт
KV = KV KnV KèV
де KV - коефіцієнт, що враховує якість властивості оброблюваного
матеріалу,
750
K = ( )/ , KV =1.2
V
B
KnV - коефіцієнт, що враховує стан оброблюваної поверхні, KnV =1,0
тоді KV =1.2 0.8= 0.96
а) для точіння
C = 420 m1=0.2 x1=0.15 y1=0.2 20 табл. 17, стор.269
V1
÷îð 420 0.96 420 0.96
Тоді V1 = = = 244,7 ì / õâ
600.2 0,1250.21,50.15 2.27 0.66 1,1
3) Визначаємо частоту обертання шпінделя:
1000V
n = , õâ−1
ÏÄ
1000V 1000 244,7
n1 = = = 3247,1õâ−1приймаю n =2000 хв-1
1п
ÏÄ 3,14 24
Тоді дійсна швидкість різання буде становити
D n
V = n
ä , ì / õâ
1000
Vä =150,7ìì / õâ
1
д) Визначаємо силу різання
а) при точінні
Pz =10 cp  t
x S y V n k p , H
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 51

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Ср=300, х=1, у=0,75, n=-0,15 (табл. 22)
де Kp – поправочний коефіцієнт
Кр=Kмр = (в/750)0,75 = (630/750)075 = 088 ;
Cp = 300 ; y = 0,75 ; x = 10 ; n = - 015 ;
4) Визначаємо потужність різання
V P 372.2 235.5
N = ä z ,êÂò , N = =1.43êÂò
1020 60 1020 60
Процес різання виконується при виконанні умови Nкт>Nріз (7,5
кВт>1,43кВт), тобто умова виконується. Таким чином обробка на вибраних
режимах можлива.
l
1
6. Визначаємо основний час обробки: t = i, хв
0
S  n
де: І – довжина обробки, мм (див. креслення)
І1 - величина врізання інструменту, мм І1=10 мм
І2 – величина перебігу інструмента, мм І2=0 (обробка ведеться в упор)
S, n – режими обробки (див. вище)
і – кількість проходів
50 3
а) розточити начорно, начисто і тонко отвір Ø125Н6 t = = 2.4õâ
0
0.125 500
Визначення режимів різання табличним методом
Режими різання визначались по нормативам із корегуванням по паспортним
даним вибраних верстатів результати зведені в таблиці №1.17.
Таблиця 1.17 - Визначення режимів обробки на інші операції табличним
способом із корегуванням їх по паспортним даним вибраних верстатів
№ Назва операції Табличні Прийняті
опе-
рації Короткий зміст переходів ST, VT, nT, Sn, VT, nT,
мм/об м/хв хв-1 мм/об м/хв хв-1
Токарна з ЧПК
Установ А
Підрізати торець в розмір І=39±0,1 мм. 0,32-0,32 25,0 758,3 0,35 25,0 800
Підрізати торець в розмір І=13±0,1 мм. 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
Точити начорно отв. Ø122H12+0.56 на І=24-0.1 мм 0,32-0,32 24,0 730,2 0,35 24,0 800
040
Точити начисто отв. Ø124.5H8+0.14 на І=24-0.1 мм 0,32-0,32 24,0 720,0 0,35 24,0 800
Точити тонко отв. Ø125H6+0.035 на І=24-0.1 мм 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
Точити фаску отв. Ø125H6+0.035 на 1х450 0,32-0,32 24,0 730,2 0,35 24,0 800
Точити начорно отв. Ø126H14+0.83 на І=3h14 мм 0,32-0,32 24,0 720,0 0,35 24,0 800

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 52

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Обточити начорно отв. Ø146h10-0.84 на 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
І=25h14мм 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
Обточити начисто отв. Ø145h8-0.63 на І=25h14мм 0,32-0,32 24,0 730,2 0,35 24,0 800
Обточити начорно отв. Ø144 на І=3мм 0,32-0,32 24,0 720,0 0,35 24,0 800
Обточити фаску отв. Ø145h8-0.63 на 1х450
Установ Б
Підрізати торець в розмір І=10±0,1мм 0,32-0,32 25,0 758,3 0,125 25,0 800
Обточити начорно отв. Ø185h14-1,15 І=10±0,1мм 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
Обточити 2 фаски Ø185h14-1,15 на 1х450 0,32-0,32 25,0 758,3 0,125 25,0 800
Точити начорно отв. Ø94H12+0.56 на І=13±0,1мм 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 24,0 800
Точити начисто отв. Ø94.5H8+0.14 на І=13±0,1мм 0,32-0,32 24,0 758,3 0,35 23,6 800
Точити тонко отв. Ø95H7+0.035 на І=13±0,1мм 0,32-0,32 24,0 727,9 0,35 23,4 710
Точити фаску отв. Ø95H7+0.035 на 1х450 0,32-0,32 24,0 730,2 0,35 23,4 710
Вертикально-свердлильна
Свердлити 6 отв. Ø5,2 на І=12h14 0,4-0,42 24,0 1000 0,4 25,0 1000
0
050 Зенкувати 6 фасок 1х45 0,4-0,42 24,0 800 0,4 25,0 800
Свердлити 6 отв. Ø9 на І=10±0,1мм 0,4-0,42 24,0 1000 0,4 25,0 710
Цекувати 6 отв. Ø13 на І=6±0,1мм 0,4-0,42 24,0 1000 0,4 25,0 800
Різьбонарізна
055
Нарізати різьбу М6х1-6Н 6 отв. l=8 0,25 40,0 650,0 0,35 40,0 650
2.7. Нормування операцій
Визначення норм часу на виконання операцій технологічного процесу
проводжу згідно нормативів [11]. Для операції “Програмно-комбінованої”
розрахунки норм часу навожу в пояснювальній записці :
Штучно-калькуляційний час виготовлення однієї деталі :
Т
Т пз
шт.к = +Тшт
n
де Тпз.— підготовчо-заключний час для партії заготовок;
n — величина операційної партії заготовок, n=143 шт.;
Тшт — штучний час обробки деталей.
Тшт=То.+Тдоп.+Торг.+Твідп.
Топ.=То.+Тдоп.
Топ. — оперативний час;
То — основний час операції, хв, То=1,9 хв.
Допоміжний час визначається за формулою [11]:
Тдоп=Ту.с.+Тз.о.+Тупр.+Тизм.
де Ту.с. — час на закріплення деталі, хв. ,Ту.с.=0,08 хв.;
ТЗ.О. — час на зняття деталі, хв., Тз.о.=0,03 хв.;
Тупр. — час на вкл./викл. верстата, хв., Тупр.=0,01 хв.;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 53

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Тизм. —час на вимірювання деталі, Тизм.=0,09 хв.;
Тоді допоміжний час :
Тдоп.=0,08+0,03+0,01+0,09=0,21 хв.
Топ.=1,9+0,21=2,11хв.
Торг=11% Топ.=2,1·0,11=0,23хв.
Твідп.=7-5%Топ.=2,1·0,05=0,11хв.
Тшт=1,9+0,21+0,23+0,11=2,11хв.
19
Ò = +16.7 =16.8õâ.
øò .ê
241
Таблиця 1.18 — Зведена таблиця норм часу для програмно-комбінованої
операції 040, хв.
№ Тв.
Назва операції То. Топ. Тшт. Тпз. n Тшт.к.
опер Туст. Тз.о. Тупр. Тизм.
040 Токарна з ЧПК 8,9 0,85 0,36 0,1 0,9 8,9 9,6 19 143 10,80

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 54

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розділ 3. Конструкторський розділ
Розробка технічного завдання на проектування спеціального
верстатного та контрольного пристроїв.
Розділ Зміст розділу
Назва і область Пристрій для встановлення та закріплення однієї деталі для
застосування обробки на верстаті ИР320ПМФ4
Основа для розробки Операційна карта «Корпус К161.26».
Мета і призначення Пристрій, який проектується повинен забезпечити:
розробки — точне встановлення і надійне закріплення деталі, а
також постійне у часі положення заготовки відносно столу
верстата і різального інструменту з метою отримання
точності розмірів і їх положення відносно інших
поверхонь заготовки,
— зручність встановлення і зняття заготовки.
Технічні вимоги Тип виробництва — середньосерійний.
Програма запуску – 3035 шт/рік
Матеріал заготовки — СЧ15 за ДСТУ 8833:2019
Шорсткість — 6,3
Документація, яка Вимоги чинними вимогами до вибору технологічного
використовується при оснащення.
розробці Правила вибору технологічного оснащення
Документація, яка Креслення загального вигляду:
підлягає розробці - Опис роботи пристрою;
- Розрахунок на точність і зусилля зажиму;
- Специфікація на контрольний пристрій
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання
спроектованого пристрою - 800 грн.
Строк окупності – 3 місяці.
3.1 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою
Пристрій призначений для встановлення однієї деталі „ Корпус К161.26” на
токарно-гвинторізний верстат 16К20Ф3. Пристрій встановлюється на стіл верстата.
55
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.8 – Ескіз пристрою
Пристрій має високу швидкодію, забезпечує стабільні сили затиску,
плавність і безшумність в роботі. [4, с.120]. Для затиску заготовки по боковій
поверхні використовують затискач.
Затиск заготовки здійснюється притискачем 5, який приводиться у дію
гідроциліндром 6, зусилля від якого передається через штовхач 9. Для вільного
зняття заготовки притискач відводиться від заготовки підпружиненим штифтом 7.
Пристрій має високу швидкодію, незначні експлуатаційні витрати та забезпечує
стабільні сили затиску, плавність і безшумність в роботі.
Вихідне зусилля на притискачі W, Н, визначимо за формулою:
l l
2 3 62 34
+ q = 3277 + 20 =
W =Q l1 l1 38 38 5365,
де Q=3277 Н - сила затиску,
l1=38мм, l2=62мм, l3=34мм - плечі дії сил, q =20Н – сила пружини.
Q
W
P
q

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 56

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ll22
ll11
ll33

Рисунок 1.9 – Схема розрахунку затискного механізму
Конструктивні розміри притискача приймаємо за подібністю із стандартним
поворотним притискачем 7011-0651 каталогом виробника: L=125мм, B=25мм,
H=20мм, b=12мм, l=25мм, d=10мм.
Найбільш слабкою ланкою затискного механізму є вісь притискача, що
працює на зріз. Виконаємо перевірку осі на зріз за формулою:
4P 4 2070
τзр= = =26,3 МПа [τзр],
 d 2
3,14 102
де Р – зусилля, що діє на вісь,
l2 − l1 62−38
P =Q = 3277 =2070Н,
l1 38
d=10мм – діаметр осі,
[τзр] - допустиме напруження на зріз,
[τзр] = (0,2...0,4)σТ,
де σТ.=360 МПа – межа текучості для матеріалу осі (сталь 45, 30...35НRC).
Приймаємо [τзр] = 0,2σТ.=0,2·360=72 МПа.
Із розрахунку видно, що умова міцності виконується, оскільки τзр [τзр].
Запас міцності осі складає 2,4 рази.
Розрахунок силового приводу
Для приведення у дію затискного механізму пристрою використовуємо
гідроциліндр односторонньої дії 7021-0062 по технічними умовами виробника. При
номінальному тиску 10МПа гідроциліндр забезпечує силу на штоці W=11,7кН.
Основні конструктивні розміри гідроциліндра (рисунок 1.10):
D=40мм, D1=56мм, d1=22мм, d=К1/4, d4=60мм, d2=М12, d3=М421,5,
L=90мм, l=12мм, l1=83мм, l2=14мм  5 , с. 471, табл.20.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 57

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Рисунок 1.10 – Конструктивні розміри гідроциліндра
Тиск масла у гідросистемі р, МПа, необхідний для створення вихідного
зусилля W, визначимо за формулою:
p=(W+cx)/0,785D2ŋмех=(5365+33,7·12)/0,785·402·0,85=5,4
де W=5365Н – зусилля на штоці гідроциліндра,
c= 33,7 – жорсткість пружини,
x=12мм – деформація пружини,
D =40мм – діаметр циліндра,
ŋмех=0,85 – коефіцієнт корисної дії гідроциліндра.
Таким чином, тиск масла в гнучкому рукаві, до якого підключається
гідроциліндр пристрою, приймаємо рівним 5,4…5,5 МПа із врахуванням
можливого падіння тиску.
Оскільки верстат не має вбудованої гідростанції, то для живлення
гідроциліндра використовуємо пневмогідроперетворювач мод. С7027-4006, який
при тиску повітря 0,5 МПа створює тиск масла до 10 МПа. Тиск в гідросистемі
пристрою контролюється манометром. Керування гідроциліндром здійснюється з
допомогою гідророзподільника. Для підтримання необхідного тиску масла у
гідроциліндрі пристрою при аварійному падінні тиску в гідросистемі верстата
передбачений зворотній клапан.
Розрахунок пристрою на точність
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 58

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

В даному пристрої виконується обробка бокової площини корпуса
витримуючи розмір 45±0,2мм. Розрахунок пристрою на точність виконаємо саме
для вказаного розміру.
Допустима похибка встановлення заготовки у пристрої , мкм, визначимо
за формулою:
= ( )2 2
 −Ф −  − 2
п н − 32
зі − 32
Т =
2
= (400−50) −82 −202 −3202 −37,22 =347,
де  =400 мкм – допуск на розмір, що виконується;
Ф =50мкм - сумарна похибка, що залежить від геометричної точності
верстата та деформації заготовки під час затиску,
 п – похибка, що залежить від пружних деформацій технологічної системи,
мкм, за формулою:
Рх 500
 п= пн Рн =20012500 =8,
Рх =500Н- осьова сила при фрезеруванні,
 пн =200 мкм при Рн=12500 Н [6, с.32, табл.11];
 н =20мкм – похибка налагодження верстата на розмір [6, с.70, табл.24];
 зі=20 мкм – похибка, викликана зносом різального інструмента [6, с.74,
табл.29];
Т – похибка, викликана тепловими деформаціями технологічної системи,
мкм, за формулою:
Т=(0,1...0,15) Σ=0,15·48=7,2
Σ – сумарна похибка за формулою:
Σ= п+ н+ зі=8+20+20=48мкм.
Похибка базування заготовки в пристрої Б =0 мкм – оскільки вимірювальна
і технологічна бази співпадають.
Похибку закріплення з =0 мкм, оскільки сила затиску направлена
перпендикулярно розміру, що виконується.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 59

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Величина дійсної похибки положення п, мкм, за формулою:
 óå +3 2 2 2
çí +â = 20 +31062 + 202
п= =185
уе =20мкм – похибка від неточності виготовлення та монтажу установчих
елементів 4,с.21.
зн =U – похибка від зносу опор,
де U – величина зносу установчого пальця за формулою:
U=β1 Νn = 0,5·450000,5 =106 мкм,
де β1=0,5 - коефіцієнт, що залежить від типу опори, n =0,5 4, c.21, табл.1,
 - кількість контактів заготовки з опорою,
=Аn=150003=45000 контактів,
де А=15000 шт. – річна програма випуску,
n=3 роки – термін експлуатації пристрою.
в =20мкм - похибка від встановлення пристрою на столі верстата [4, с.21].
Величина дійсної похибки встановлення заготовки у пристрої , мкм,:
2
 +  2 +  2
02 2 2
= б з п +0 +185
= = 185 мкм.
Із розрахунку видно, що задана точність виконання розміру 45±0,2мм
забезпечується повністю, оскільки [ε]=347мкм>ε=185мкм.
3.2 Опис конструкції та роботи верстатного пристрою
Пристрій складається з корпуса 1, на якому встановлені чотири регульовані
опори 5, дві постійні опори 6, гідроциліндр 12 із вгвинченим в шток штовхачем 2
та штуцером 11, притискач 3.
В пристрої заготовка встановлюється нижньою площиною на три регульовані
опори 5, а боковими поверхнями доводиться до контакту з двома постійними
опорами 6 та регульованою опорою 5.
Затиск заготовки здійснюється притискачем 3, що приводиться у дію
гідроциліндром 12, що живиться від пневмогідроперетворювача. При подачі
стиснутого масла по трубопроводу в поршневу порожнину гідроциліндра його
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 60

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

шток переміщується і передає зусилля через штовхач 2 на притискач. Для
зворотного переміщення притискача при відкріпленні заготовки передбачено
штифт 9 , що перемішується пружиною 7.
Кріплення пристрою на столі верстата здійснюється двома болтами, що
входять у пази корпусу.

Рис.1.11 Пристрій верстатний
3.3 Проєктування контрольного пристрою
Технічне завдання на проектування спеціального вимірювального пристрою
Розділ Зміст розділу
Найменування Пристрій вимірювальний для встановлення похибки
пристрою та галузь співвісності отвору 125Н6+0,025 відносно 95Н6+0,035
його застосування
Онова для розробки Маршрутна карта технологічного процесу механічної
обробки деталі «Корпус К161.26»
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 61

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Службове Спеціальний вимірювальний пристрій, призначений для
призначення та схема контролю співвісності отвору 125Н6+0,025 відносно
встановлення і 95Н6+0,035 деталі «Корпус К161.26». Матеріал деталі –
закріплення деталі СЧ15 за ДСТУ 8833:2019. Пристрій встановлюється на
перевірочну плиту контрольного столу.
Технічні вимоги 1. Тип виробництва - середньосерійний.
2. Обсяг випуску деталей за незмінним кресленням -3530
штук на рік.
3. Операція виконується на перевірочній плиті ПП-
600x800 класу 0. Контроль здійснюється індикаторними
головками МИГ-1.
4. Вибраний тип затискного механізму - ручний.
5. Термін служби пристрою - пристрій має забезпечити
точний контроль розмірів менш ніж 0,5 років
експлуатації.
6. Умови роботи пристрою -нормальні.
Документація, яка Вимоги чинними вимогами до вибору технологічного
використовується при оснащення.
розробці Правила вибору технологічного оснащення
Документація, яка Креслення загального вигляду; Опис роботи пристрою;
підлягає розробці Розрахунок на точність;
Специфікація на контрольний пристрій
Економічні показники Орієнтовний економічний ефект від використання
спроектованого пристрою - 800 грн.
Строк окупності – 3 місяці.
Службове призначення пристосування
Пристрій контрольний спеціальний призначений для контролю співвісності
циліндричних отворів деталі „ Корпус К161.26”, виготовленої із сплаву СЧ15 за
ДСТУ 8833:2019. Деталь обробляється на верстаті з ЧПК та універсальному
обладнанні. Контроль здійснюється після обробки всієї деталі. Допуск співвісності
отворів Ø95Н7, Ø125Н6 не повинен бути більшим за .0,03 мм
Опис конструкції та роботи спеціального контрольного пристрою
На плиті 3 закріплено палець 2, на якому обертається стіл 4. За допомогою
спеціального пальця 1, деталь, що перевіряється, базується за циліндричною
поверхнею та торцем отвору Ø95Н7. При обертанні деталі разом із столом по
індикатору перевіряють співвісність циліндричної поверхні отвору Ø125Н6.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 62

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Індикатор 8 закріплюється в потрібному вертикальному положенні на стійці та
разом з останньою може переміщуватися по плиті 3.
Деталь разом із столом 4 обертається вручну.
Характеристика індикатора МИГ-1 технічною документацією виробника :
- ціна поділки від 0 до 1мм;
- похибка вимірювання 0,003 мм.
Розрахунок контрольного пристрою на точність
Для того щоб даним пристроєм можливо було контролювати вимірювані
параметри потрібно щоб виконувалась умовюа:[12]
1
T   = 2 + 2 + 2 + 2
з  Б I П H (1.47)
3
де Тз - допуск на витримуваний параметр, Тз=0.03 мм
 - сумарна похибка контрольного пристрою;
Б - похибка базування деталі в розтискній цанзі , Б =0.005 мм;
П - похибка вимірювання індикатором, П=0.003 мм;[12]
Н - похибка пристрою, П=0.005 мм;
Н - похибка налагодження пристрою, Н=0.005 мм.[12]
1
0.03 0.0052 + 0.0032 + 0.0052 + 0.0052 = 0.009““
3
тобто 0.01> 0.009““
Отже умова виконується, а це означає, що пристрій забезпечує задану точність
вимірювання.

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 63

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1 Вимоги до системи захисного заземлення на підприємстві
4.1.1 Загальні вимоги
1.1. Струмопровідні частини електроустановки не повинні бути доступними
для випадкового прямого дотику до них, а доступні для дотику відкриті і сторонні
провідні частини не повинні перебувати під напругою, що становить небезпеку
ураження струмом, як у нормальному режимі роботи електроустановки, так і в разі
пошкодження ізоляції.
1.2. Для запобігання ураженню електричним струмом у нормальному
режимі слід застосовувати окремо або в поєднанні такі заходи захисту від прямого
дотику:
- основна ізоляція струмопровідних частин;
- огорожі та оболонки;
-бар'єри;
- розміщення поза зоною досяжності.
Для додаткового захисту від ураження електричним струмом у разі прямого
дотику в електроустановках напругою до 1 кВ можна застосовувати ПЗВ. Захист
від прямого дотику не вимагається, якщо номінальна напруга не перевищує:
- 25 В змінного або 60 В постійного струму в разі застосування системи
БННН, якщо електрообладнання експлуатується в сухих приміщеннях;
- 25 В змінного або 60 В постійного струму в разі застосування системи
ЗННН, якщо електрообладнання перебуває в зоні дії системи зрівнювання
потенціалів і експлуатується тільки в сухих приміщеннях, а ймовірність контакту
людини з частинами, які перебувають під напругою, незначна;
- б В змінного або 15 В постійного струму в усіх інших випадках.
1.3. Для запобігання ураженню електричним струмом у випадку
пошкодження ізоляції слід застосовувати окремо або в поєднанні такі заходи
захисту в разі непрямого дотику:
-захисне заземлення;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 64

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- автоматичне вимикання живлення;
- зрівнювання потенціалів;
- обладнання класу II або з рівноцінною ізоляцією;
- захисний електричний поділ кіл;
- ізолювальні (непровідні) приміщення, зони, площадки;
- системи наднизької (малої) напруги БННН, ЗННН, ФННН;
- вирівнювання потенціалів.
Захист у разі непрямого дотику слід виконувати в усіх випадках, якщо
номінальна напруга перевищує 50 В змінного і 120 В постійного струму.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в
зовнішніх установках виконання захисту від ураження електричним струмом у разі
непрямого дотику може знадобитися за нижчих напруг, наприклад: 25 В змінного і
60 В постійного струму або 12 В змінного і 30 В постійного струму - за наявності
вимог відповідних глав ПУЕ та інших нормативних документів.
1.4. Заходи захисту від ураження електричним струмом повинні бути
достатніми і реалізованими під час виготовлення електрообладнання або в процесі
монтажу електроустановки чи в обох випадках. Два чи більше вжитих заходів
захисту в електроустановці не повинні призводити до зниження ефективності
кожного з них.
1.5. Для заземлення електроустановок можуть бути використані штучні і
природні заземлювачі. Використання природних заземлювачів як елементів
заземлювальних пристроїв не повинно призводити до їх пошкодження струмами
коротких замикань або до порушення роботи пристроїв, з якими вони пов'язані.
Якщо в разі використання природних заземлювачів опір заземлювального
пристрою або напруга дотику не перевищує допустимі значення, а також
забезпечуються нормовані значення напруги на
заземлювальному пристрої і допустима густина струму в природних
заземлювачах, то обладнувати штучні заземлювачі в електроустановці не
обов'язково.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 65

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

1.6. Для заземлення територіально зближених електроустановок різних
призначень і напруги слід, як правило, застосовувати один спільний
заземлювальний пристрій.
Заземлювальний пристрій, який використовують для заземлення
електроустановок одного або різних призначень і напруг, протягом усього періоду
експлуатації повинен відповідати всім вимогам до заземлення цих
електроустановок: захисту людей від ураження електричним струмом у разі
пошкодження ізоляції, умовам режимів роботи мереж, захисту електрообладнання
від перенапруги, електромагнітної сумісності комп'ютерних і мікропроцесорних
систем, РЗА і АСУ ТП, які застосовують у цих електроустановках тощо. У першу
чергу слід дотримуватися таких вимог до захисного заземлення.
Заземлювальні пристрої електроустановок будівель і споруд і заземлювальні
пристрої для їх блискавкозахисту, як правило, повинні бути спільними.
У разі влаштування електрично незалежного заземлювача для
функціонального заземлення, за умовами роботи інформаційного або іншого
чутливого до впливу завад обладнання, слід застосовувати спеціальні заходи
захисту від ураження електричним струмом, які зазначаються в технічних умовах
або інструкції з експлуатації цього обладнання.
Для об'єднання заземлювальних пристроїв різних електроустановок в один
спільний заземлювальний пристрій слід використовувати всі наявні штучні
заземлювальні провідники і заземлювачі. Кількість їх має бути не меншою двох. У
випадку, коли між розподільними пристроями розташовано будівлю з апаратурою
релейного захисту та автоматики, кількість заземлювальних провідників мусить
бути не меншою чотирьох. При цьому два з них повинні знаходитися поблизу стін
цієї будівлі.
1.7. Необхідні значення напруги дотику та опору заземлювального
пристрою в разі стікання з нього струмів замикання на землю і струмів витоку
потрібно забезпечувати за найнесприятливіших умов у будь-яку пору року.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 66

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Для визначення опору заземлювальних пристроїв треба враховувати штучні
і природні заземлювачі.
Для визначення питомого опору землі за розрахунковий слід приймати його
сезонне значення, яке відповідає найнесприятливішим умовам.
Заземлювальні пристрої мають бути механічно міцними та динамічно
стійкими до струмів замикання на землю і не повинні термічно пошкоджуватися за
час протікання зазначених струмів. Матеріал і переріз заземлювачів мають
забезпечувати їх стійкість до корозії на весь період експлуатації.
1.8. Живлення електроустановок напругою до 1 кВ, як правило, виконується
з використанням системи заземлення TN.
Для захисту від ураження електричним струмом у випадку непрямого дотику
в електроустановках із системою TN слід здійснювати автоматичне вимикання
живлення. Вимоги до автоматичного вимикання живлення в разі застосування
системи TN повинні відповідати 1.7.80, 1.7.81,1.7.82.
На повітряних лініях мереж із системою TN необхідно влаштовувати
повторне заземлення PEN-провідника відповідно до вимог 1.7.93. Рекомендується
також виконувати повторне заземлення PEN (РЕ)-провідника на вводі в
електроустановки будівель згідно з 1.7.94.
1.9. Живлення електроустановок напругою до 1 кВ з використанням системи
заземлення ТТ слід виконувати за вимогами і рекомендаціями чинних нормативних
документів.
1.10. Живлення електроустановок напругою до1кВ з використанням системи
заземлення IT рекомендується виконувати в разі підвищених вимог до безпеки та
безперебійності живлення електроприймачів.
У таких електроустановках захист від непрямого дотику в разі першого
замикання на землю слід здійснювати захисним заземленням у поєднанні з
безперервним контролем ізоляції мережі з дією на сигнал або в разі потреби - на
вимикання. Перше замикання на землю необхідно усувати в найкоротший час. У
разі подвійного замикання на відкриті провідні частини захист від непрямого
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 67

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

дотику слід здійснювати шляхом застосування автоматичного вимикання
живлення.
4.2 Заходи захисту із застосуванням систем БННН, ЗННН І ФННН
В електроустановках напругою до 1 кВ захист від ураження
електричним струмом у разі непрямого дотику і в ряді випадків від прямого
дотику можна здійснювати із застосуванням систем БННН, ЗННН і ФННН.
Найдоцільніше застосовувати ці системи в приміщеннях з підвищеною
небезпекою та особливо небезпечних.
2.1. У разі застосування систем БННН і ЗННН захист від ураження
електричним струмом вважається достатнім, якщо він відповідає таким
вимогам:
- джерелом живлення кіл повинен бути безпечний розділовий трансформатор
відповідно до ДСТУ 3225 або інше джерело наднизької напруги, яке
забезпечує рівноцінний ступінь безпеки відповідно до ДБН В.2.5-27-2006;
- улаштування кіл систем повинно гарантувати електричне відділення від
кіл вищої напруги, принаймні рівноцінне відділенню між колами первинної і
вторинної обмоток безпечного розділового трансформатора. Ця вимога

не виключає приєднання кола системи ЗННН до заземлювального пристрою;
- провідники кіл слід прокладати окремо від провідників вищих напруг і
захисних провідників або відокремлювати їх від них заземленим захисним екраном
чи укладати в неметалеву оболонку додатково до основної ізоляції;
- струмовідні частини системи БННН не слід приєднувати до заземлювача,
струмовідних частин і захисних провідників інших кіл, а відкриті провідні частини
не слід навмисно приєднувати до заземлювача, захисних провідників або відкритих
провідних частин іншого кола, а також до сторонніх провідних частин, крім
випадку, коли необхідне їх з'єднання з електрообладнанням, але при цьому самі
частини іншого кола не можуть опинитися під напругою, вищою за наднизьку;
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 68

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

- вилки для кіл систем БННН і ЗННН не повинні входити в штепсельні розетки
іншої напруги, штепсельні розетки не повинні допускати вмикання вилок іншої
напруги, а штепсельні розетки кіл системи БННН не повинні мати захисного
контакту;
- захист від прямого дотику в колах БННН і ЗННН, за винятком умов, за яких
він не вимагається слід здіснювати за допомогою огорож чи оболонок або за
допомогою ізоляції, яка відповідає випробувальній напрузі 500 В змінного струму
протягом 1 хв.
2.2. У разі застосування системи ФННН захист від ураження електричним
струмом повинен відповідати таким вимогам:
- джерелом живлення кіл може бути трансформатор, вторинну обмотку якого
відділено від первинної тільки основною ізоляцією, або джерело живлення, що
застосовується у системах БННН і ЗННН;
- захист від прямого дотику слід забезпечувати за допомогою огорож чи
оболонок або за допомогою ізоляції, яка відповідає мінімальній випробувальній
напрузі для ізоляції первинного кола;
- захист у разі непрямого дотику слід забезпечувати шляхом з'єднання
відкритих провідних частин обладнання в колі системи ФННН із захисним
провідником первинного кола, якщо останнє захищене за допомогою
автоматичного вимикання живлення;
- вилки для кіл системи ФННН не повинні входити в штепсельні розетки іншої
напруги, а штепсельні розетки не повинні допускати вмикання вилок іншої напруги
і повинні мати контакт для приєднання захисного провідника.
4.3 Заходи захисту від прямого дотику
3.1. Основна ізоляція повинна повністю покривати струмовідні частини і
бути здатною витримувати механічні, електричні, хімічні, теплові та інші впливи,
які виникають у процесі експлуатації. Усунення ізоляції повинно бути можливим
тільки шляхом її руйнування. Для заводських виробів ізоляція повинна відповідати
стандартам або відповідним технічним умовам на це обладнання. Лакофарбові
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 69

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

покриття та інші подібні покриття не вважаються ізоляцією, яка захищає від
ураження електричним струмом. Якщо ізоляцію обладнують під час монтажу, її
якість слід випробовувати за нормами, призначеними для перевірки якості ізоляції
обладнання заводського виготовлення. У разі забезпечення основної ізоляції
повітряним
проміжком захист від прямого дотику до струмовідних частин або
наближення до них на небезпечну відстань, у тому числі в електроустановках
напругою понад 1 кВ, необхідно здійснювати за допомогою оболонок, огорож,
бар'єрів або шляхом розміщення поза зоною досяжності.
3.2. Огорожі та оболонки в електроустановках напругою до і понад 1 кВ
повинні забезпечувати ступінь захисту не менше ІР2Х, за винятком випадків, коли
для нормальної роботи електрообладнання необхідно мати збільшені зазори
порівняно зі ступенем захисту ІР2Х. У таких випадках слід вживати відповідні
заходи для запобігання
ненавмисному дотику до струмовідних частин, а електроустановку повинен
обслуговувати спеціально підготовлений персонал. Огорожі та оболонки слід
надійно закріплювати, вони повинні мати достатню механічну міцність і
довговічність. Вхід за огорожу або розкриття оболонки повинні бути можливими
тільки за допомогою спеціального ключа чи інструмента або після зняття напруги
зі струмовідних частин. За неможливості дотримання цих умов потрібно
встановлювати проміжні огорожі зі ступенем захисту не менше ІР2Х, усунення
яких також можливе лише за допомогою спеціального ключа чи інструмента.
Легкодоступні верхні горизонтальні поверхні огорож і оболонок повинні мати
ступінь захисту принаймні ІР4Х.
3.3. Бар'єри повинні захищати від випадкового дотику до струмовідних
частин в електроустановках напругою до 1 кВ або наближення до них на
небезпечну відстань у електроустановках напругою понад 1 кВ. Вони не
виключають навмисного дотику і наближення до струмовідних частин у разі
обходу бар'єру. Для зняття бар'єрів не потрібно застосовувати ключ або інструмент,
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 70

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

однак їх слід закріплювати так, щоб неможливо було усунути ненавмисно. Бар'єри
рекомендується виготовляти з ізолювального матеріалу.
3.4. Розміщення поза зоною досяжності для захисту від ненавмисного
прямого дотику до струмовідних частин в електроустановках напругою до 1
кВ або наближення до них на небезпечну відстань в електроустановках напругою
понад 1 кВ може бути застосоване за неможливості виконання заходів, або їх
недостатності. Усередині зони досяжності не повинно бути частин, які мають різні
потенціали і доступні для одночасного дотику.
В електроустановках напругою до 1 кВ доступними для одночасного дотику
вважаються дві частини, якщо вони знаходяться на відстані не більше ніж 2,5 м
одна від одної. У вертикальному напрямку зона досяжності становить 2,5 м від
поверхні, на якій перебувають люди.
3.5. Заходи захисту від прямого дотику шляхом установлення бар'єрів і
розміщення поза зоною досяжності допускається застосовувати тільки в
електроустановках або їх частинах, які доступні лише для кваліфікованого
персоналу.
3.6. Додатковим заходом захисту від ураження електричним струмом у
разі прямого дотику в електроустановках напругою до 1 кВ є застосування
ПЗВ з номінальним диференційним струмом вимикання не більше ніж 30мА.
4.4 Заходи захисту від непрямого дотику
4.1. Вимоги захисту в разі непрямого дотику поширюються на:
1) корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників
тощо;
2) приводи електричних апаратів;
3) вторинні обмотки трансформаторів струму і трансформаторів напруги, а
також вторинні обмотки фільтрів приєднання високочастотних каналів;
4) каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф, а також
знімних частин або частин, які відкриваються, якщо на останніх установлене
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 71

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

електрообладнання напругою понад 50 В змінного або 120 В постійного
струму.
5) металеві і залізобетонні конструкції розподільних установок, шинопроводів
(струмопроводів), металеві кабельні з'єднувальні муфти, металеві оболонки і
броню контрольних і силових кабелів, металеві оболонки проводів, металеві рукави
і труби електропроводки, кожухи, лотки, короби, струни, троси і сталеві смуги, на
яких прикріплено кабелі і проводи (крім струн, тросів і смуг, на яких прокладено
кабелі, металеву оболонку чи броню яких з'єднано із захисним провідником), а
також інші металеві основи, на яких установлюють електрообладнання;
6) металеві оболонки і броню контрольних, силових кабелів і проводів
напругою, що не перевищує значень,прокладених на спільних металевих

конструкціях з кабелями і проводами більш високих напруг;
7) металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів;
8) металеві корпуси електрообладнання, установленого на рухомих частинах
верстатів, машин і механізмів.
У разі застосування автоматичного вимикання живлення для захисту від
ураження електричним струмом відкриті провідні частини, зазначені в
переліках 1), 2), і 4) - 8), слід з'єднувати з РЕ-провідником відповідно до
особливостей типу заземлення системи в електроустановках до 1 кВ. Відкриті
провідні частини обладнання напругою понад 1 кВ і один з виводів вторинних
обмоток трансформаторів струму і трансформаторів напруги, а також вторинні
обмотки фільтрів приєднання високочастотних каналів (перелік 3) необхідно
з'єднувати із захисним заземленням.
4.2. У приміщеннях і відкритих установках, де застосовують такі заходи
захисту, як автоматичне вимикання живлення або захисне заземлення, необхідно
виконувати захисне зрівнювання потенціалів. З цією метою всі сторонні провідні
частини (будівельні конструкції, стаціонарно прокладені трубопроводи всіх
призначень, металеві корпуси технологічного обладнання, підкранові та залізничні
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 72

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

колії тощо) необхідно приєднувати до захисного заземлення в електроустановках
напругою понад 1 кВ і до захисного РЕ-провідника в електроустановках напругою
до ІкВ.
4.3. Не потребують приєднання до системи заземлення:
1) корпуси електрообладнання, апаратів і електромонтажних конструкцій,
установлених на металевих основах (конструкціях, розподільних установках,
щитах, шафах, станинах верстатів, машин і механізмів) з електричним контактом
між ними, що відповідає вимогам класу 2 з'єднань за ГОСТ10434, і металеві основи,
які вже приєднано до захисних провідників;
2) металеві конструкції, на яких установлюють електрообладнання, з
електричним контактом між цими конструкціями та встановленим на них
електрообладнанням, що відповідає вимогам класу 2 з'єднань за ГОСТ 10434,
якщо це електрообладнання вже приєднане до захисних провідників. При цьому
зазначені конструкції не можна використовувати для заземлення встановленого на
них іншого електрообладнання;
3) частини металевих каркасів розподільних установок, шаф, огорож тощо, що
відкриваються або знімаються, якщо на них не встановлене електрообладнання.
4) арматура ізоляторів усіх типів, відтяжок, кронштейнів і освітлювальна
арматура, установлена на дерев'яних конструкціях (опорах повітряних ліній), якщо
цього не вимагають умови блискавкозахисту. В електроустановках напругою до 1
кВ прокладені по дерев'яній конструкції кабелі з металевою заземленою
оболонкою або неізольовані заземлювальні провідники слід з'єднувати з РЕ-
провідником відповідно до типу заземлення системи;
5) відкриті провідні частини електрообладнання з подвійною ізоляцією;
6) відкриті провідні частини електроустановок напругою до 1 кВ, які через
незначні розміри (не більше ніж 50 мм х 50 мм) або розташування не доступні для
дотику, а їх з'єднання з РЕ-провідником ускладнене чи ненадійне (наприклад,
болти, металеві скоби, відрізки труб механічного захисту кабелів у місцях їхнього
проходу через стіни і перекриття та інші подібні деталі, у тому числі металеві
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 73

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

протяжні і відгалужувальні коробки площею до 100 см2 у разі схованих
електропроводок).
4.4. У разі здійснення автоматичного вимикання живлення в
електроустановках напругою до 1 кВ доступні дотику відкриті провідні частини
необхідно приєднувати до РЕ-провідника.
Характеристики пристроїв, які використовують для захисного автоматичного
вимикання живлення, і повний опір кола замикання (кола «фаза-нуль») повинні
забезпечувати автоматичне вимикання живлення в межах нормованого часу,
достатнього для електробезпеки людини, у разі замикання струмовідної частини на
відкриту провідну частину або захисний провідник.
4.5. Для захисного автоматичного вимикання живлення можна
використовувати пристрої захисту, які реагують на надструми або на
диференційний струм (ПЗВ). Пристрої ПЗВ можна встановлювати в колах окремих
електроприймачів, групових колах і на вводі в електроустановку (див також
1.7.164).
ПЗВ не слід застосовувати в електроустановках із системою TN-C. Не
допускається застосовувати ПЗВ у колах, раптове вимикання яких може
призвести за технологічних причин до виникнення ситуацій, небезпечних для
користувача і обслуговуючого персоналу, відключення пожежної, охоронної
сигналізації тощо. В електроустановках із системою TN-C-S приєднувати РЕ-
провідник до PEN- провідника необхідно з боку живлення відносно ПЗВ.
4.6. Основна система зрівнювання потенціалів у електроустановках до 1 кВ
повинна з'єднувати між собою такі провідні частини:
1) РЕ (РЕМ)-провідники електроустановки;
2) заземлювальний провідник повторного заземлення на вводі в
електроустановку (якщо виконується повторне заземлення);
3) металеві труби комунікацій (водопостачання, каналізації, теплофікації
тощо). Якщо якийсь трубопровід має ізолювальну вставку на вводі в будівлю, то до
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 74

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

основної системи зрівнювання потенціалів приєднують тільки ту частину
трубопроводу, що знаходиться з боку будівлі відносно ізолювальної вставки;
4) металеві частини будівельних конструкцій;
5) систему блискавкозахисту, якщо вона є, а нормативні документи, які
стосуються блискавкозахисту, не забороняють приєднувати її до захисного
заземлення;
6) металеві частини централізованих систем вентиляції і кондиціонування.
За наявності децентралізованих систем вентиляції і кондиціонування металеві
повітропроводи слід приєднувати до РЕ-шини щитів живлення вентиляторів і
кондиціонерів;
7) заземлювальний провідник функціонального заземлення, якщо воно є, і
відсутні обмеження на приєднання мережі функціонального заземлення до
заземлювального пристрою захисного заземлення;
8) металеві оболонки телекомунікаційних кабелів.
Провідні частини, які входять у будівлю ззовні, слід з'єднувати якнайближче
до точки їхнього введення в будівлю.
4.5 Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1кВ в
електричних мережах з глухозаземленою нейтраллю
5.1. В електроустановках з глухозаземленою нейтраллю нейтральну або
середню точку чи один з виводів джерела живлення необхідно надійно
приєднувати до заземлювача за допомогою заземлювального провідника.
Не допускається використовувати PEN (PE- або №)-провідники, які
з'єднують нейтраль з розподільним щитом, як заземлювальні.
Якщо в PEN-провіднику, який з'єднує нейтраль джерела трифазного струму
з шиною PEN розподільного щита напругою до 1 кВ, установлено трансформатор
струму, то заземлювальний провідник слід приєднувати не до нейтралі джерела
безпосередньо, а до PEN-провідника і, за можливості, відразу за трансформатором
струму. У такому випадку поділ PEN-провідника на РЕ- і N-провідники в системі
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 75

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

TN-S слід виконувати також поза трансформатором струму. Трансформатор струму
треба розташовувати якомога ближче до виводу нейтралі джерела живлення.
Виведення PEN або N-провідника від нейтралі джерела на розподільний
пристрій слід здійснювати: у разі виведення фаз шинами - шиною на ізоляторах; у
разі виведення фаз кабелем (проводом) - жилою кабелю (проводу).
Провідність PEN- або N-провідника від нейтралі джерела до розподільного
пристрою повинна бути не меншою ніж 50% провідності вивідного фазного
провідника.
5.2.Опір заземлювального пристрою, до якого приєднано нейтраль джерела
живлення або виводи джерела однофазного струму, у будь-яку пору року не
повинен перевищувати 2, 4 і 8 Ом відповідно для лінійних напруг 660, 380 і 220 В
джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму. Цей
опір необхідно забезпечувати з урахуванням використання всіх заземлювачів,
приєднаних до PEN (РЕ) - провідника, якщо кількість відхідних ліній не менша
двох.
Зазначені повторні заземлення виконують тільки в тому разі, якщо на
повітряних лініях відсутні заземлювачі, призначені для захисту від грозових
перенапруг.
Повторні заземлення PEN-провідника в мережах постійного струму слід
влаштовувати із застосуванням окремих штучних заземлювачів. Вони не повинні
мати металевих з'єднань з підземними трубопроводами.
5.3. На вводі до електроустановки будівлі від повітряної лінії рекомендується
влаштовувати повторне заземлення PEN (РЕ-) - провідника, якщо в будівлі за
відсутності комунікацій водопостачання, газопостачання, металевих і
залізобетонних конструкцій не може бути здійснено основну систему зрівнювання
потенціалів У цьому разі опір заземлювача повторного заземлення РЕ (РЕN-
провідника )на вводі в будівлю повинен бути не більшим за 30Ом.
5.4. Спільний опір всіх заземлювачів, приєднаних до PEN- провідника
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 76

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

кожної лінії, у тому числі природних заземлювачів, у будь-яку пору року, не
повинен перевищувати 5,10 і 20 Ом відповідно для лінійної напруги 660,380 і 220
В джерела трифазного струму або 380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.
Опір кожного з повторних заземлювачів повинен бути не більшим ніж 15, 30 і 60
Ом.
5.5. Для питомого опору землі р > 100 Ом-м допускається збільшувати
значення опору заземлення в 0,01р разів, але не більше ніж в 10 разів, за винятком
опору заземлювальних пристроїв і заземлювачів, що використовуються одночасно
для електроустановок напругою понад 1 кВ.
4.6 Заземлювальні пристрої електроустановок напругою до 1 кВ в
електричних мережах з ізольованою нейтраллю
6.1.Опір заземлювального пристрою R, Ом, який використовують для
захисного заземлення відкритих провідних частин в електроустановках з
ізольованою нейтраллю, повинен відповідати умові:
��д
�� ≤
��
де Ud - допустима напруга дотику, значення якої в приміщеннях без
підвищеної небезпеки приймається 50 В.
І- повний струм замикання на землю (на відкриті провідні частини), А.
Виконання зазначеної умови може не перевірятися, якщо опір
заземлювального пристрою R не перевищує:
- 4 Ом - у разі потужності джерела живлення більшою ніж 100 кВ • А;
- 10 Ом - у разі потужності джерела живлення або сумарної потужності
паралельно працюючих джерел живлення до 100 кВ • А.
Висновок: описано основні види і вимоги до застосування систем захисного
заземлення на підприємстві електроустановок напругою до 1 кВ.

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 77

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Висновки
У кваліфікаційній роботі бакалавра було розглянуто питання
конструкторсько-технологічного забезпечення виготовлення деталі «Корпус
К161.26». У процесі виконання роботи проведено аналіз службового призначення
деталі, визначено основні технічні вимоги до її виготовлення, обґрунтовано вибір
матеріалу, способу одержання заготовки, технологічного маршруту обробки,
обладнання, різального та вимірювального інструменту, а також технологічного
оснащення.
Встановлено, що деталь «Корпус К161.26» належить до корпусних деталей
машинобудівного призначення та використовується у складі редуктора як складова
одиниця. Корпус забезпечує розміщення, базування та правильне взаємне
положення інших деталей вузла, а також сприймає навантаження від установлених
елементів. До деталі висуваються підвищені вимоги щодо точності
приєднувальних поверхонь Ø95Н7 і Ø125Н6, співвісності центрального отвору
Ø95Н7 відносно бази А, перпендикулярності площини, шорсткості, механічної
міцності, герметичності з’єднання та однорідності мікроструктури матеріалу.
У роботі виконано вибір та обґрунтування матеріалу деталі. Для виготовлення
корпусу прийнято сірий чавун СЧ15, який має задовільні ливарні властивості,
достатню міцність, добру оброблюваність різанням і забезпечує можливість
отримання заготовки литтям. Як матеріал-замінник розглянуто сірий чавун СЧ20,
що має близькі механічні та технологічні властивості. Для зняття внутрішніх
напружень, стабілізації розмірів і покращення структури матеріалу передбачено
стабілізуючий відпал.
Проведено аналіз параметрів і норм точності деталі. Особливу увагу приділено
отвору Ø95Н7, поверхні Ø125Н6, приєднувальним площинам, а також вимогам до
співвісності й перпендикулярності. Встановлено, що задані технічні вимоги
можуть бути забезпечені раціональним вибором заготовки, технологічних баз,
послідовності операцій, припусків, обладнання, верстатних пристроїв і засобів
контролю.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 78

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Виконано аналіз виробничої програми, визначено тип виробництва та
організаційну форму технологічного процесу. За результатами розрахунків
прийнято середньосерійний тип виробництва та групову форму організації робіт.
Такий тип виробництва передбачає виготовлення деталей партіями, використання
універсального, частково спеціалізованого обладнання, переналагоджуваних
пристроїв, а також спеціального різального і вимірювального інструменту.
Проведено аналіз технологічності конструкції деталі «Корпус К161.26».
Встановлено, що конструкція деталі є достатньо технологічною: оброблювані
поверхні відкриті й доступні для підходу різального інструменту, отвори мають
просту геометричну форму, базові поверхні мають достатню протяжність, а
жорсткість корпусу дозволяє застосовувати багатоінструментальну обробку.
Кількісна оцінка технологічності підтвердила доцільність прийнятих
конструктивно-технологічних рішень.
Обґрунтовано вибір заготовки та методу її одержання. Розглянуто можливі
способи виготовлення заготовки, зокрема лиття в піщано-глинисті форми з ручною
та машинною формовкою, а також лиття в кокіль. На основі технологічного й
економічного порівняння встановлено доцільність використання лиття в кокіль,
оскільки цей спосіб забезпечує необхідну точність, якість поверхневого шару,
зменшення припусків на механічну обробку та економічну ефективність для
заданої програми випуску.
У технологічному розділі виконано аналіз розмірних зв’язків поверхонь деталі
та сформульовано основні технологічні задачі. Визначено необхідність
забезпечення точності взаємного розташування оброблених і необроблених
поверхонь, рівномірності припусків, точності лінійних розмірів і геометричної
форми поверхонь, співвісності отвору Ø95Н7 відносно бази А, а також
перпендикулярності площини 37 мм.
Розроблено принципову схему маршруту обробки деталі та обґрунтовано
вибір технологічних баз. Для обробки корпусу як технологічні бази прийнято
посадковий отвір та опорний торець. Таке базування дозволяє забезпечити
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 79

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

необхідну точність обробки, безпосереднє отримання розмірів, спростити
конструкцію пристроїв і забезпечити можливість використання універсального та
спеціального технологічного оснащення.
Проведено вибір методів і кількості ступенів обробки поверхонь. Для
забезпечення необхідної точності та шорсткості передбачено виконання токарних
операцій з ЧПК, вертикально-свердлильних, різьбонарізних, контрольних і
допоміжних операцій. Прийнятий комплекс методів обробки дозволяє забезпечити
задані параметри точності відповідальних поверхонь корпусу.
Розроблено маршрут механічної обробки деталі «Корпус К161.26». У
технологічному процесі передбачено виконання заготівельних, термічних,
токарних з ЧПК, вертикально-свердлильних, різьбонарізних, контрольних,
слюсарних і транспортних операцій. Запропонована послідовність операцій
забезпечує раціональне формування поверхонь деталі, досягнення необхідної
точності, якості поверхонь і стабільності технологічного процесу.
Виконано розмірний аналіз технологічного процесу, розрахунок припусків і
операційних розмірів на обробку відповідальної поверхні Ø95Н7. Для інших
поверхонь припуски та допуски призначено нормативним методом. Це дозволило
обґрунтовано розподілити припуски між переходами, забезпечити точність готової
деталі та зменшити надлишкові витрати матеріалу.
У роботі виконано вибір обладнання, технологічного оснащення, різального,
допоміжного та вимірювального інструменту. Для реалізації технологічного
процесу передбачено використання токарного верстата з ЧПК 16К20Ф3,
вертикально-свердлильного та різьбонарізного обладнання. Обрані верстати,
пристрої та інструменти відповідають характеру оброблюваних поверхонь,
габаритам деталі, вимогам до точності та умовам середньосерійного виробництва.
Розраховано режими різання та норми часу на виконання технологічних
операцій. Призначені режими обробки забезпечують раціональне використання
обладнання, різального інструменту та виробничого часу, сприяють підвищенню
продуктивності й стабільності якості виготовлення деталі.
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 80

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

У конструкторському розділі спроєктовано верстатний пристрій для обробки
деталі на токарному верстаті з ЧПК 16К20Ф3. Запропонований пристрій забезпечує
правильне базування та надійне закріплення заготовки, підвищує точність
оброблення, скорочує допоміжний час і полегшує роботу оператора. Також
спроєктовано контрольний пристрій для вимірювання співвісності отвору Ø95Н7
відносно бази А, що має важливе значення для забезпечення відповідності готової
деталі технічним вимогам.
У розділі охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях розглянуто
вимоги до системи захисного заземлення на підприємстві. Проаналізовано загальні
заходи захисту від ураження електричним струмом у нормальному режимі роботи
електроустановок і в разі пошкодження ізоляції. Розглянуто застосування основної
ізоляції, огорож, оболонок, бар’єрів, розміщення поза зоною досяжності, захисного
заземлення, автоматичного вимикання живлення, зрівнювання та вирівнювання
потенціалів, а також систем наднизької напруги.
Окрему увагу приділено заземлювальним пристроям електроустановок
напругою до 1 кВ, системам TN, TT та IT, вимогам до повторного заземлення PEN-
і РЕ-провідників, допустимим значенням опору заземлювальних пристроїв, а також
умовам застосування захисту від прямого й непрямого дотику. Розглянуто заходи
захисту із застосуванням систем БННН, ЗННН і ФННН, вимоги до огорож,
оболонок, бар’єрів, ПЗВ та системи зрівнювання потенціалів.
У розділі також визначено, які металеві частини електроустановок, корпуси
машин, трансформаторів, апаратів, світильників, щитів, шаф, кабельних оболонок,
труб електропроводки, верстатів, машин і механізмів підлягають приєднанню до
системи захисного заземлення. Дотримання вимог до захисного заземлення має
важливе значення для запобігання ураженню електричним струмом, забезпечення
безпечної експлуатації електроустановок і підвищення рівня виробничої безпеки
на підприємстві.
Таким чином, у кваліфікаційній роботі розроблено раціональне
конструкторсько-технологічне забезпечення виготовлення деталі «Корпус
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 81

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

К161.26». Запропонований технологічний процес, вибір заготовки, обладнання,
інструменту, режимів різання, норм часу, верстатного та контрольного пристроїв
забезпечують виготовлення деталі з необхідною точністю, якістю та
експлуатаційною надійністю. Розгляд вимог до системи захисного заземлення
доповнює роботу питаннями охорони праці та сприяє формуванню комплексного
підходу до безпечної організації машинобудівного виробництва.

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 82

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Список використаних джерел
1. Муляр Ю. І., Репінський С. В. Автоматизація
виробництва в машинобудуванні. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ, 2019.
2. Мироненко О. М. Проектування пристосувань. Вінниця : ВНТУ, 2004.
3. Дерібо О. В. Основи технології машинобудування. Ч. 1. Вінниця : ВНТУ,
2013.
4. Дерібо О. В., Дусанюк Ж. П., Репінський С. В., Сухоруков С. І. Основи
технології машинобудування. Ч. 2. Вінниця : ВНТУ, 2021.
5. Бондаренко С.Г Розмірні розрахунк механоскладального виробництва.
Київ, ІСДО, 1993 р, 544 с.
6. Боровик А.1. Проектування технологічного оснащення: Навчальний
посібник.-К, 1996.-488с.
7. Боровик А.І. Технологічна оснастка механоскладального виробництва -
К.:Кондор 2008. -726 с.
8. Яковенко І. Є., Пермяков О. А., Фесенко А. В. Технологічні основи
машинобудування.
9. Паливода Ю. Є., Дячун А. Є. Заготовки у машинобудівному
виробництві. Тернопіль : ТНТУ, 2022.
10. Кальченко В. В., Пасов Г. В. Верстати з ЧПК та ВК. Чернігів : ЧНТУ,
2019. 96 с.
11. Дубровський С. С. Допуски і посадки в машинобудуванні (міжнародні та
національні аспекти стандартизації). Львів : Новий Світ-2000, 2020.
12. Допуски и посадки: Справочник. Ю.Е. Кирилюк.-К. :Вища шк. Головное
издательство, 1987. - 120 с.
13. Набродов В. З. Допуски, посадки та технічні вимірювання. Київ : Літера
ЛТД, 2019.
14. Жидецький В.Ц. Практикум з охорони праці.- Львів, Афіша,2000.-
352с.
15. ДСТУ 3321:2003. Система конструкторської документації. Терміни та
Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 83

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

визначення основних понять.
16. Терлецький Т. В., Кайдик О. Л., Ткачук А. А., Речун О. Ю. Основи
технічної документації. Луцьк : ЛНТУ, 2021.
17. Грибан В. Г., Фоменко А. Є., Казначеєв Д. Г. Безпека життєдіяльності
та охорона праці. Дніпро, 2022.
18. Кондрашев П. В. Матеріалознавство. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023.
19. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни
«Технологія машинобудування» для здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» за
спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітня програма «Комп`ютерне
конструювання обладнання та розробка технологій машинобудування» усіх форм
навчання [Електронний ресурс]/ [Упоряд.: В.Ю. Васильченко, В.І. Гордієнко, О.О
Коваленко, С.М. Мацепа] – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-
т. – Черкаси : ЧДТУ, 2024.– 76 с.
20. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне
посилання. Загальні положення та правила складання. — [Чинний від 2016-07-01].
— Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. — VI, 17 с. — (Національний стандарт України).
21. ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і
техніки. Структура та правила оформлювання. — [Чинний від 2017-07-01]. —
Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. — IV, 26 с. — (Національний стандарт України).

Арк.
КРБ 26.131.161.001 ПЗ 84

Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets