Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10252
Назва: Машина для просушування фуражного і продовольчого зерна
Автори: Філімонова, Надія Вікторівна
Хоменко Тимур Валерійович, Тимур Валерійович
Ключові слова: :машина для просушування фуражного і продовольчого зерна;технічне обслуговування.
Дата публікації: 9-чер-2026
Короткий огляд (реферат): Мета роботи: отримати навики проектування, розрахунків, обґрунтування і аналізу конструкції машини для просушування фуражного і продовольчого зерна. Завдання: 1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для просушування фуражного і продовольчого зерна. 2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 3. Виконати кінематичний розрахунок; побудову епюр поперечних сил, згинаючих і крутних моментів, розробити маршрут обробки деталі. 4. Виконати графічний матеріал: - креслення загального виду машини, - складальне креслення сушильного барабану, - деталювання, - маршрут обробки деталі, - охорона праці, - висновки. 5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування машини. 6. Виконати розділ з охорони праці. Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10252
Розташовується у зібраннях:133 Галузеве машинобудування (Обладнання харчових, торгівельних і машинобудівних підприємств)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Записка Хоменко.pdf
  Restricted Access
Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 10 найменувань, додатків. Роботу викладено на 64 аркушах, вона містить 12 рисунків, 4 таблиці.1.85 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
(повне найменування вищого навчального закладу)  
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування 
(повна назва факультету) 
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління 
(повна назва кафедри) 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи бакалавр 
 
 
 
на тему: «Машина для просушування фуражного і продовольчого зерна» 
 
Перший (бакалаврський) 
(освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
ГМ22.133026.000 ПЗ 
 
 
Виконав: здобувач вищої освіти 
4 курсу, групи ГМ-22 
спеціальності 133 Галузеве машинобудування 
  (шифр і назва спеціальності) 
Обладнання харчових, торгівельних  
та машинобудівних підприємств 
   (освітня програма) 
Тимур ХОМЕНКО  
(ім’я та прізвище) 
Керівник Надія ФІЛІМОНОВА 
      (ім’я та прізвище) 
Рецензент _Олексій КОЗІЙ____ 
       (ім’я та прізвище) 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 
 
  2 
 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет електронних технологій, автотранспорту та машинобудування  
(повна назва факультету) 
Кафедра проектування харчових виробництв та верстатів нового покоління  
(повна назва кафедри) 
 
Перший (бакалаврський)    
(рівень вищої освіти) 
133 Галузеве машинобудування        
(шифр і назва спеціальності) 
Обладнання харчових, торгівельних  
та машинобудівних підприємств 
 (назва освітньо-професійної програми) 
 
 
ЗАТВЕРДЖУЮ: 
завідувач кафедри ПХВ ВНП 
Василь ОСИПЕНКО   
     
«____»_____________2026 р.  
 
З  А  В  Д  А  Н  Н  Я 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА  
ЗДОБУВАЧУ ВИЩОЇ ОСВІТИ 
 
____________________Хоменку Тимуру Валерійовичу ________________________ 
 
(прізвище, ім’я,  по батькові)
1. Тема кваліфікаційної роботи бакалавра: «Машина для просушування фуражного 
і продовольчого зерна» 
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:  
Філімонова Надія Вікторівна, к. т. н., доцент____________________ 
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджені наказом Черкаського державного технологічного університету від  
“31”   квітня  2026      року № 94-03-03 
2. Строк подання студентом бакалаврської роботи 31.05.2026р.  
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи бакалавра: технічний опис машини для 
просушування фуражного і продовольчого зерна. 
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно 
розробити: анотація, вступ, порівняльний аналіз існуючих конструкцій машини для 
просушування фуражного і продовольчого зерна, конструкція і принцип дії 
машини, розрахункова частина, монтаж, експлуатація, технічне обслуговування, 
охорона праці, висновок. 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень): 
загальний вигляд машини, складальні креслення вузлів, креслення 
нестандартизованих деталей, маршрут обробки деталі, охорона праці, висновки.  
6. Консультанти розділів кваліфікаційної роботи бакалавра 
 
  3 
 
 
Прізвище, ініціали та посада  Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
1 Філімонова Н. В., доцент   
2 Філімонова Н. В., доцент   
3 Філімонова Н. В., доцент   
4 Філімонова Н. В., доцент   
5 Філімонова Н. В., доцент   
 
7. Дата видачі завдання_____________________________ 
 
 
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів кваліфікаційної  Строк        
з/п бакалавра роботи виконання етапів         Примітка 
кваліфікаційної 
роботи 
бакалавра 
1 Порівняльний аналіз існуючих конструкцій   
машини для просушування фуражного і 
продовольчого зерна  
2 Конструкція і принцип дії машини   
3 Розрахункова частина   
4 Монтаж, експлуатація, технічне обслуговування   
5 Охорона праці   
6 Оформлення креслень   
 
 
 
Здобувач вищої освіти:  __________________        Тимур ХОМЕНКО 
                                               ( підпис )                                             (прізвище та ініціали) 
 
Керівник кваліфікаційної роботи бакалавра:  ________________Надія ФІЛІМОНОВА 
                                                                                    ( підпис )                             (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  4 
 
РЕФЕРАТ 
 
Обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається із вступу, 5 
розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 10 найменувань, 
додатків. Роботу викладено на 64 аркушах, вона містить 12 рисунків, 4 таблиці. 
Графічна частина складається з 5  креслень та 4 плакатів формату А1. 
Мета роботи: отримати навики  проектування, розрахунків, обґрунтування і 
аналізу конструкції машини для просушування фуражного і продовольчого зерна.  
Завдання: 
1. Виконати порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для 
просушування фуражного і продовольчого зерна. 
2. Розглянути конструкцію і принцип дії машини. 
3. Виконати кінематичний розрахунок; побудову епюр поперечних сил, 
згинаючих і крутних  моментів, розробити маршрут обробки деталі. 
4. Виконати графічний матеріал:  
- креслення загального виду машини,  
- складальне креслення сушильного барабану,  
- деталювання, 
-  маршрут обробки деталі, 
-  охорона праці, 
-  висновки. 
5. Виконати розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування 
машини. 
6. Виконати розділ з охорони праці. 
 Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано впровадити 
результати у виробництво на машинобудівному підприємстві. 
Ключові слова: машина для просушування фуражного і продовольчого зерна, 
сушіння, зерно, кінематичний розрахунок, монтаж, експлуатація, технічне 
обслуговування. 
 
 
  5 
 
 
ABSTRACT 
 
Scope of work. The bachelor's qualification work consists of an introduction, 5 
sections, conclusions, a list of sources used, including 10 titles, appendices. The work is 
presented on 64 sheets, it contains 12 figures, 4 tables. 
Purpose of the work: to acquire skills in designing, calculating, substantiating and 
analyzing the design of a machine for drying feed and food grains. 
Tasks: 
1. To perform a comparative analysis of existing designs of a machine for drying 
feed and food grains. 
2. To consider the design and principle of operation of the machine. 
3. To perform a kinematic calculation; to construct diagrams of transverse forces, 
bending and torques, to develop a route for processing the part. 
4. Complete the graphic material: 
- drawing of the general view of the machine, 
- assembly drawing of the drying drum, 
- detailing, 
- processing route of the part, 
- labor protection, 
- conclusions. 
5. Complete the section on installation, operation, maintenance of the machine. 
6. Complete the section on labor protection. 
The practical significance of the results obtained. It is recommended to implement 
the results in production at a machine-building enterprise. 
Keywords: machine for drying feed and food grain, drying, grain, kinematic 
calculation, installation, operation, maintenance. 
 
 
 
  6 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП ………………………………………………………………………………..…7 
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН ДЛЯ 
ПРОСУШУВАННЯ ФУРАЖНОГО І  ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ........................... 8 
2. КОНСТРУКЦІЯ І ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ………………………….…………33 
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА .................................................................................... 36 
3.1 Кінематичний розрахунок  ....................................................................................... 36 
3.2 Побудова епюр поперечних сил, згинаючих і крутних  моментів  ...................... 44 
3.3 Розробка маршруту обробки деталі ………………………...…………………....49 
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА  ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН 
ДЛЯ ПРОСУШУВАННЯ ФУРАЖНОГО І  ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ................ 56 
5. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………………………..62 
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 63 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………..63 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  7 
 
ВСТУП 
 
Серед існуючих обладнання для теплового сушіння зерна значне поширення 
отримали барабанні сушарки безперервної дії, які характеризуються механічною 
простотою, високою продуктивністю, можливістю регулювання часу перебування 
матеріалу та ефективним теплообміном за рахунок інтенсивного перемішування 
продукту. Дослідження зміни вологості вздовж барабана дозволяє визначити 
критичні зони процесу, встановити ділянки максимального градієнта видалення 
вологи та оцінити ефективність конструктивно-технологічних параметрів сушарки. 
Отримані результати можуть бути використані для оптимізації режимів сушіння, 
підвищення енергоефективності, зменшення кінцевих втрат та адаптації процесу 
під різні види зернової сировини. 
У зв’язку з цим доцільним є проведення експериментального дослідження, 
спрямованого на визначення зміни вологості зерна по довжині барабана сушарки 
безперервної дії та аналіз ефективності процесу сушіння.  
Доцільним є пошук можливості збільшення економічної ефективності 
використання барабанних сушарок шляхом вдосконалення конструкції їх вузлів. 
Причому розроблені конструкції повинні передбачати високу технологічність у 
виробництві та низьку собівартість. 
  8 
 
1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ МАШИН 
ДЛЯ ПРОСУШУВАННЯ ФУРАЖНОГО І ПРОДОВОЛЬЧОГО 
ЗЕРНА 
 
Зерносушарка барабанна використовується для просушування фуражного і 
продовольчого зерна. Переваги барабанних зерносушарок: 
- інтенсивність і рівномірність просушування, що обумовлене тісним 
контактом зернових культур з сушильним агентом; 
- компактність і простота пристрою устаткування; 
- висока продуктивність сушарки; 
- велика витримка напруги барабана у волозі: до 100 кг/м3 і більш; 
- економічність. 
До недоліків такого типа механізмів слід віднести те, що тривалість сушки 
зерна і швидкість його пересування в барабанній сушарці практично не 
регулюються і залежать від інтенсивності потоку агента сушки, а також 
механічного підпору шару зерна, яке поступає в барабан. 
Багато вітчизняних авторів досліджували питання сушіння зерна, напрклад 
М. Станкевич, В.І. Атаназевич, Т. В.Страхова, Г. І. Подпрятов, А. М. Сеньков, Л. 
Ф. Скалецька, В. С. Хилевич, С.Є. Шувалов, О.М. Берегова, Л.М. Шмагін, Ж.А. 
Петрова, В.М. Пазюк, Д.М. Чалаєв, В.Г. Олейниченко, В.С. Шаврін. Серед їх 
закордонних колег-науковців відзначимо E.B. Moysey, W.P. Lampman, G.T. Shaw,  
G.E. Timbers, W. E Muir, S. C. Sharma,  D.R. Fisher, W.K. Bilanski. 
Мою  увагу привернула  книга  «Теплонасосна зерносушарка для насіннєвого 
зерна» авторів Ю.Ф. Снєжкін, Ж.О. Петрова, В.М. Пазюк, Д.М. Чалаєв в якій гарно 
описано аналіз обладнання для сушіння зерна [1], інформацію, що розміщена 
нижче,  з цієї книги використано для порівняльного аналізу існуючих конструкцій 
машин для просушування фуражного і продовольчого зерна. 
Сучасний стан обладнання для сушіння зерна доцільно класифікувати за 
основними типами зерносушарок (табл. 1.1) [1, с.20 – 44] та за способами 
конвективного сушіння зерна, як найбільш розповсюджений ( рис.1.1). 
  9 
 
 
Таблиця 1.1. Класифікація зерносушарок [1, с.20 – 44] 
 
Для сушіння зерна насіннєвого призначення найбільше використовують 
безперервно діючі зерносушарки шахтного та колонкового типів. Використання 
зерносушарок барабанного, карусельного та інших типів обмежено вимогами до 
якості насіннєвого матеріалу. Також сушіння насіння можливо в сушарках 
періодичної дії – порційних, камерних, в бункерах для вентилювання [1, с.22]. 
В бункерах для вентилювання сушіння насіння відбувається зовнішнім або 
злегка підігрітим повітрям (низькотемпературне сушіння), основане на принципі 
гігроскопічної рівноваги між вологістю матеріалу та відносної вологості повітря, 
який продувається крізь шар матеріалу. Вентилювати зерно з метою сушіння 
можливо в тому випадку, коли відносна вологість повітря обумовлює 
поглинання випареної вологи [1, с.22]. 
 
  10 
 
 
 
 
* – при умові сушінні насіннєвого зерна з температурою теплоносія 60 – 70ºС. 
 
Рисунок 1.1 - Класифікація способів конвективної сушки зерна [1, с.21] 
 
21 
  11 
 
В бункері БВ – 25 (рис. 1.2,а) повітря нагнітається в розподільну трубу 7 
вентилятором 8 з питомою витратою повітря 420 м3/(т год). Повітря нагрівають 
на 5 - 6ºС електрокалорифером 9 потужністю 24 кВт. Усередині 
повітророзподільної камери встановлений рухомий клапан 5, для запобігання 
витоку повітря з верхньої частини бункера при зниженні рівня зерна під час 
сушіння [1, с.22]. 
 
Рисунок 1.2 - Бункер БВ – 25 (а) та силос для вентилювання 
зерна з перемішуючим пристроєм (б) [1, с. 23]: 
 
В силосах для вентилювання зерна (рис. 1.2,б) передбачено встановлення 
перфорованого днища, яке необхідно для підводу повітря від вентилятора до 
шару зерна[1, с.22]. 
Сушарки фірми Gilmore – Tatge Mfg.,CO (США) мають циліндричну 
форму, в нижній частині конусоподібну (рис. 1.3) [1, с. 24]. 
Зерно знаходиться між перфорованими зовнішніми стінками і стінками 
нагнітаючої камери [1, с. 24]. 
 
11 
  12 
 
 
Рисунок - 1.3. Схема сушарки періодичної дії з циркуляцією зерна фірми Gilmore – Tatge Mfg.,CO 
(США) [1, с. 25]. 
 
  13 
 
Сушарки оснащені підігрівачами повітря з осьовими вентиляторами. При 
розвантаженні сушарки зерно подається у вивантажувальну трубу [1, с. 26]. 
 
Рисунок - 1.4. Прямоточна шахтна зерносушарка типу ДСП – 32 – ОТ [1, с. 26]. 
 
Конструкція сушарок з циркуляцією зерна в сушильній камері забезпечує 
високі питомі подачі теплоносія в зернову масу (2100 – 2800 м3/(т год)). Час 
сушіння зерна продовольчого використання біля 2 годин [1, с. 26]. 
Прямоточну схему сушіння показано на прикладі зерносушарки типу    
ДСП – 32 ОТ (рис. 1.4) [1, с. 26]. 
Прямоточна шахтна зерносушарка фірми ARAJ показана на рис. 1.5 [1, с.27]. 
 
13 
  14 
 
 
Рисунок 1.5 -  Прямоточна шахтна зерносушарка фірми ARAJ (Польща) [1, с. 27]. 
 
Фірма Stela та RIELA (Німеччина) випускає пересувні порційні та 
прямоточні зерносушарки (рис. 1.6) [1, с. 27]. 
У рециркуляційних сушарках в замкненому контурі безперервно рухається 
великий потік сухого рециркуляційного зерна (рис. 1.7) [1, с. 29]. 
 
 
14 
  15 
 
 
Рисунок 1.6 - Пересувні порційні та прямоточні зерносушарки фірми Stela (Німеччина) та RIELA 
(Німеччина) [1, с. 28]
 
  16 
 
Таблиця 1.1. Технічна характеристика прямоточних та рециркуляційних шахтних 
зерносушарок при сушінні пшениці від 20 до 14% [1, с. 31] 
 
 
 
За нинішніх умов перед підприємствами, що виготовляють 
технологічне обладнання, виникають дедалі новіші завдання, а вимоги до їх 
реалізації постійно посилюються та стають більш суворими. Така ситуація 
зумовлена потребою ощадливого використання матеріальних і енергетичних 
ресурсів, трудових затрат та інших виробничих ресурсів. Отже, подальша 
модернізація конструктивного виконання технологічного обладнання, 
силових установок і систем керування набуває особливої актуальності та 
практичної значущості. 
Як відомо, одним із найрезультативніших способів підвищення 
економічної віддачі від експлуатації технологічного обладнання є 
модернізація та конструктивна переробка його робочих органів. Водночас 
бажано, щоб оновлене виконання модернізованого вузла не вимагало 
внесення змін до конструкції інших складових машини, а сам удосконалений 
вузол відзначався високою технологічністю виробництва, простотою 
виготовлення та зручністю практичного впровадження. 
Модернізована конструкція барабанної сушарки-гранулятора, наведена 
на рис. 1.7, дає змогу підвищити результативність сушіння та гранулювання 
оброблюваного матеріалу завдяки застосуванню низки спеціальних 
конструктивних рішень. У центральній зоні корпуса встановлено листові 
лопаті, об'єднані в групи з неоднаковими кутами нахилу, а в проміжках між 
ними розташовано окремі відрізки ланцюгів. Додатково передбачено 
підйомні листові лопаті, поперечні ланцюгові підвіски та поздовжні ребра. 
На внутрішній стороні розвантажувальної ділянки закріплено розсікачі, 
завдяки яким поліпшується руйнування великих грудок матеріалу та 
створюються сприятливіші умови для утворення гранул належної якості. 
До складу сушарки-гранулятора входять такі основні конструктивні 
складові: обертовий корпус 1, завантажувальна секція з приймально-
гвинтовою насадкою, утвореною листовими лопатями 2, і ланцюгові лопаті 3. 
У центральній частині передбачено ланцюгові лопаті 4, змонтовані на 
кронштейнах 5, а також листові лопаті 6, розташовані під неоднаковими 
  18 
 
кутами нахилу. Ці лопаті розподілено на чотири групи (I, II, III, IV), між 
якими закріплено відрізки ланцюгів 7. Наступними за напрямком руху 
матеріалу встановлено підйомні листові лопаті 8, що мають трикутну форму 
поперечного перерізу, причому їхні вершини спрямовані до центра. У 
проміжках між зазначеними лопатями розташовані поперечні підвіски 
ланцюгів 9. Далі змонтовано поздовжні ребра 10, тоді як у розвантажувальній 
зоні корпуса передбачено встановлення розсікачів II. 
Робота сушарки відбувається таким чином: вихідний матеріал, який 
необхідно висушити та перетворити на гранули, надходить до 
завантажувальної секції корпуса 1. Сушильний агент подається назустріч 
руху матеріалу, тобто з боку розвантажувальної частини. У завантажувальній 
зоні листові лопаті 2 разом із ланцюговими лопатями 3 переміщують 
матеріал уздовж корпуса та спрямовують його до ланцюгових лопатей 4, що 
закріплені на кронштейнах 5. Ці робочі елементи підхоплюють і піднімають 
матеріал, після чого скидають його на листові лопаті 6 для подальшого 
переміщення й оброблення. 
Зазначені лопаті розміщено в поперечному перерізі корпуса у вигляді 
чотирьох груп (I, II, III, IV). Усередині кожної групи кути нахилу лопатей 
відносно радіального напрямку послідовно зменшуються в напрямку 
обертання корпуса. Одночасно в цьому самому напрямку поступово 
збільшується нахил самих лопатей відповідно до прийнятої схеми їх 
розташування. Однойменні елементи кожної групи (а-а, в-в, с-с) 
характеризуються однаковими кутами нахилу, завдяки чому забезпечується 
стабільне й інтенсивне переміщення матеріалу та створюються умови для 
його рівномірного й ефективного оброблення. 
З листових лопатей матеріал зсипається окремими порціями, одночасно 
омивається теплоносієм і поступово об'єднується у грудки. Частинки з 
кожної групи переміщуються власними траєкторіями, які визначаються 
особливостями нахилу відповідних лопатей, а також розсипаються під 
 
 
  19 
 
неоднаковими кутами. У процесі такого руху порції матеріалу взаємно 
пересипаються, змінюють своє положення та переміщуються вздовж робочої 
зони, а відрізки ланцюгів 7 забезпечують очищення робочих поверхонь. 
Після проходження листових лопатей 6 матеріал, який уже сформувався у 
грудки, надходить до листових підйомних лопатей 8 трикутного поперечного 
перерізу, де піднімається та зазнає додаткового гранулювання. Поперечні 
ланцюгові підвіски 9 під час піднімання матеріалу зі скупчень сприяють його 
провітрюванню, розпушуванню й очищенню, тоді як поздовжні ребра 10 
забезпечують перекочування утворених гранул у напрямку 
розвантажувальної секції корпуса. 
Безпосередньо перед вивантаженням гранульований продукт 
проходить крізь розсікачі, які інтенсифікують розпушування та 
перемішування шару, сформованого з гранульованого матеріалу. Завдяки 
цьому відповідна ділянка корпуса може заповнюватися матеріалом 
максимально повно, чого було б складніше досягти за відсутності таких 
розсікачів. Після закінчення процесів сушіння та гранулювання готовий 
матеріал виводиться із сушарки-гранулятора. 
Монтаж у центральній частині корпуса сушарки-гранулятора листових 
лопатей, нахилених у зворотному напрямку відносно радіального положення, 
у поєднанні з поступовим збільшенням їхнього нахилу в напрямку обертання 
всередині кожної групи забезпечує результативне зсипання матеріалу 
окремими порціями. При цьому одночасно відбувається початкове 
формування грудок, що створює передумови для подальшого утворення 
гранул під час наступних етапів оброблення. 
 
 
  20 
 
 
 
Рисунок 1.7 – Сушарка-гранулятор 
 
Матеріал, що надходить до кожної групи, переміщується за окремими 
траєкторіями, визначеними для відповідних лопатей, причому порції 
розкриваються під різними кутами. Така організація руху забезпечує більш 
 
 
  21 
 
рівномірне розосередження матеріалу в робочому об'ємі корпуса порівняно з 
варіантом, у якому всі лопаті мають однакові кути нахилу. Завдяки цьому 
формуються сприятливіші умови для теплообміну й видалення вологи, 
оскільки кожна група лопатей упродовж одного повного оберту корпуса 
чотири рази рівномірно проходить крізь потік сушильного агента. У 
результаті виникають додаткові пульсації газового потоку, посилюється його 
турбулентність і зростає інтенсивність конвективного перенесення теплоти. 
Окрім цього, особливий спосіб установлення лопатей сприяє 
формуванню гранул із вихідного матеріалу та дає змогу експлуатувати 
сушарку за істотно вищої частоти обертання корпуса, ніж у разі радіального 
чи іншого традиційного розміщення лопатей. Підвищення швидкості 
обертання корпуса інтенсифікує пересипання та переміщення матеріалу, 
завдяки чому поліпшуються умови тепломасообміну під час сушіння. 
Додаткове ущільнення гранул також відбувається внаслідок їхнього 
зіткнення зі стінками корпуса, що сприяє підвищенню механічної міцності 
сформованого продукту. 
Ланцюгові підвіски, встановлені в проміжках між лопатями, 
забезпечують переміщення та пересипання матеріалу, а також виконують 
очищувальну функцію, видаляючи налипання як із внутрішніх стінок 
корпуса, так і з поверхонь самих лопатей. 
 
 
 
  22 
 
Рисунок 1.8 – Сушарка-гранулятор 
 
Підйомні листові лопаті трикутного поперечного перерізу в поєднанні з 
поперечними ланцюговими підвісками забезпечують піднімання матеріалу, 
його подальше зсипання та додаткове гранулювання. Коли лопаті 
перебувають у верхньому положенні, ланцюги провисають і завдяки цьому 
можуть розділяти масу матеріалу на окремі частини. Натомість під час 
переміщення лопатей угору із завальної зони ланцюги додатково 
перемішують матеріал і очищують простір, що міститься між сусідніми 
лопатями. 
Монтаж поздовжніх ребер на внутрішній поверхні корпуса сушарки 
перед розвантажувальною секцією полегшує перекочування матеріалу в 
завальній зоні. Завдяки такому переміщенню посилюється зміцнення гранул, 
які зазнають додаткового механічного впливу під час перекочування. 
Розсікачі, змонтовані в розвантажувальній частині корпуса, 
активізують розпушування та перемішування шару гранульованого 
матеріалу. Це сприяє прискоренню сушіння, оскільки саме до цієї ділянки 
надходить сушильний агент із найвищою температурою, яка поступово 
зменшується в міру його просування до завантажувальної секції. 
Отриманий технічний результат полягає у забезпеченні якісного та 
глибокого висушування оброблюваного матеріалу, розширенні 
функціональних можливостей сушарки, зокрема завдяки можливості 
одержання міцних гранул, а також у скороченні пилоутворення та зменшенні 
втрат матеріалу у вигляді пилу. 
Наступний варіант барабанної сушарки (рис. 1.9) передбачає 
вдосконалення апарата завдяки зміненому конструктивному виконанню 
сушильного органу, що створює можливість зменшити загальну довжину 
обертового барабана. Відповідно, таке конструктивне рішення дає змогу 
 
 
  23 
 
скоротити витрати матеріалу на виготовлення сушарки та знизити її загальну 
матеріалоємність. 
Поставлену задачу розв'язано за допомогою модернізації сушарки, 
основу якої становить циліндричний обертовий барабан, установлений на 
опорах із нахилом у напрямку розвантажувальної камери. До конструкції 
належать патрубки, призначені для подачі та відведення теплоносія, введення 
вихідної сировини й виведення висушеного продукту. Ключовою 
конструктивною особливістю є встановлення кришки з боку, протилежного 
розвантажувальній камері, а також розміщення всередині циліндричного 
барабана з певним зазором конічного барабана, відкритого з обох торцевих 
сторін. Його менша основа орієнтована в напрямку розвантажувальної 
камери, а всі патрубки змонтовано безпосередньо на цій камері, причому 
патрубок подачі вихідного матеріалу сполучається з внутрішньою 
порожниною конічного барабана. 
У найдоцільніших конструктивних виконаннях сушарки конічний 
барабан обладнується принаймні однією кільцевою ділянкою, виготовленою 
з еластичного матеріалу. Крім того, його конструкція може передбачати 
чергування пружних і жорстких елементів по колу, а на зовнішній або 
внутрішній поверхні може бути встановлена спеціальна підйомно-лопатева 
насадка для інтенсивнішого переміщення та перемішування матеріалу. 
 
 
  24 
 
  
Рисунок 1.9 – Сушарка із конічним барабаном 
 
Поєднання кришки з циліндричним барабаном і встановлення 
всередині нього конічного барабана з утворенням зазору істотно поліпшує 
робочі характеристики всієї конструкції. Таке компонування дає змогу 
подвоїти шлях, який проходить матеріал усередині сушарки, або, за умови 
збереження незмінної продуктивності апарата, зменшити довжину самого 
обертового барабана. Розташування всіх патрубків безпосередньо на 
розвантажувальній камері допомагає зменшити загальні габарити обладнання 
та водночас скоротити матеріальні витрати на його виготовлення. 
Наявність кільцевої ділянки з еластичного матеріалу в конструкції 
конічного барабана створює можливість змінювати його загальну довжину, 
регулюючи тим самим тривалість перебування оброблюваного матеріалу 
всередині сушарки. Чергування еластичних і жорстких складових дає змогу 
коригувати кут нахилу конічного барабана, від якого залежить час 
перебування продукту в робочій зоні. Як еластичні елементи, наприклад, 
можуть застосовуватися матеріали на основі силіконового каучуку, для якого 
 
 
  25 
 
характерні стійкість до впливу хімічних речовин, здатність витримувати 
підвищені температури та необхідна пружність. 
Установлення на конічному барабані підйомно-лопатевої насадки 
сприяє активнішому перемішуванню матеріалу в процесі його переміщення. 
Завдяки цьому поліпшується контакт оброблюваного продукту із сушильним 
агентом, що забезпечує істотне вдосконалення процесу видалення вологи. 
Конструкція сушарки передбачає циліндричний обертовий барабан, 
установлений на опорах під нахилом у бік розвантажувальної камери. Апарат 
обладнано системами подачі й відведення теплоносія, а також патрубками, 
через які завантажується вихідна сировина та виводиться висушений 
продукт. З боку завантаження циліндричний барабан оснащено кришкою, а в 
його внутрішній порожнині співвісно розташовано конічний барабан, між 
зовнішньою поверхнею якого та внутрішньою стінкою циліндричного 
барабана утворюється робочий кільцевий зазор. Обидва торці конічного 
барабана залишаються відкритими, причому його менша основа спрямована 
в бік розвантажувальної камери. 
Усі патрубки об'єднано в конструктивному вузлі розвантажувальної 
камери; водночас патрубок, призначений для подачі матеріалу, 
безпосередньо сполучається з внутрішнім простором конічного барабана. 
Конічний барабан може бути оснащений кільцевими вставками з еластичного 
матеріалу або виконуватися у вигляді послідовно розташованих еластичних і 
жорстких сегментів, а також комплектуватися підйомно-лопатевими 
насадками для поліпшення переміщення та оброблення матеріалу. 
Перфорований внутрішній барабан характеризується неоднаковим 
діаметром отворів, який поступово зростає вздовж напрямку переміщення 
матеріалу. Таке конструктивне рішення дає змогу забезпечувати різну 
тривалість висушування окремих частинок відповідно до їхнього розміру, 
сприяючи раціональнішому використанню енергії та формуванню 
сприятливих умов для досягнення більш однорідного ступеня висушування. 
 
 
  26 
 
Зазначена конструкція дає можливість максимально реалізувати 
робочий потенціал сушильного агента завдяки диференційованій обробці 
матеріалу з різними фракційними характеристиками. Удосконалена 
організація процесу сушіння сприяє зростанню продуктивності обладнання 
та розширенню функціональних можливостей барабанної сушарки. 
Принцип функціонування барабанної сушарки полягає в послідовному 
виконанні кількох технологічних операцій. Початковий вологий матеріал 
надходить до приймального бункера завантажувального вузла, звідки за 
допомогою гвинтового транспортера рівномірними дозами спрямовується у 
внутрішній конічний барабан. Усередині цього барабана завдяки пластинам, 
установленим по спіралі, реалізується перший етап сушіння — попереднє 
підсушування матеріалу під час взаємодії із зустрічним потоком сушильного 
агента. Коли матеріал досягає перфорованої ділянки внутрішнього барабана, 
він проходить крізь отвори та переміщується до зовнішнього барабана. 
Частинки, габарити яких перевищують установлені допустимі значення, 
направляються до кулькового млина, де їх подрібнюють до потрібної 
крупності, після чого повертають у зовнішній барабан для продовження 
технологічної обробки. 
У зовнішньому барабані під дією додаткових спірально розміщених 
пластин здійснюється другий етап сушіння, який так само відбувається за 
участю зустрічного потоку сушильного агента. Висушений продукт 
переміщується до розвантажувального пристрою, звідки виводиться назовні, 
завершуючи основний технологічний цикл. Сушильний агент надходить 
через призначений для цього патрубок у простір між барабанами, далі 
проходить крізь кульковий млин і потрапляє до внутрішнього барабана. 
Після передавання тепла відпрацьований теплоносій виводиться через 
вихідний патрубок. Час перебування матеріалу всередині робочої камери 
регулюється шляхом зміни швидкості обертання приводного механізму 
барабана. 
 
 
  27 
 
Технологія одержання рослинної олії з насіння соняшника передбачає 
використання двох основних способів: механічного вилучення шляхом 
віджимання (пресування) або екстракційного вилучення, що ґрунтується на 
розчиненні олії в органічних розчинниках. Для досягнення вищої виробничої 
ефективності ці два способи нерідко застосовують у поєднанні. На 
початковому етапі використовують пресування, за допомогою якого 
отримують близько 75% олії, тоді як решту її кількості вилучають наступною 
екстракційною обробкою. 
Пресове вилучення олії проводять на шнекових пресах безперервного 
функціонування, зокрема форпресах або експелерах. У міру зростання тиску 
частинки мезги ущільнюються, з їхньої структури виділяється олія, а 
залишкова макуха формується у вигляді щільної монолітної маси. Частка 
олії, що залишається в макусі після пресування, становить 5-8% від її 
загальної маси. 
 
Екстракційний спосіб забезпечує подальше скорочення вмісту олії в 
залишковому шроті до 0,8-1,2%. Як екстрагувальні розчинники застосовують 
екстракційний бензин, ацетон, гексан та інші відповідні речовини. Найбільш 
доцільним вважається використання бензину з температурою кипіння 70-
85°C, оскільки за таких умов його можна легше випаровувати з олії за 
помірного температурного впливу. Під час екстракції олійна речовина, 
розташована на поверхні клітин, швидко переходить у розчин завдяки 
контакту з бензином. 
Водночас певна частина олії міститься всередині замкнених клітинних 
порожнин або капсул. Для її вилучення розчинник має проникнути всередину 
цих структур, а утворений розчин — вийти назовні внаслідок молекулярної 
та конвективної дифузії. У результаті перебігу зазначених процесів 
формуються дві окремі фракції: олійний розчин у розчиннику, який 
 
 
  28 
 
називають місцелою, та знежирена тверда сировина — шрот. Частка олії в 
отриманій місцелі перебуває в межах 12-20%. 
Після виходу з екстрактора, який може бути шнековим або стрічковим, 
місцела спрямовується на етап фільтрування, де її очищують від механічних 
включень. Відфільтровані місцелу та шрот далі передають на операцію 
видалення розчинників, відому як дистиляція. Цей етап виконують 
послідовно у два прийоми: спочатку за температури 80–90°C усувають 
основну частину розчинника, доводячи концентрацію олії в місцелі до 75–
80%, а після цього продовжують дистиляцію у вакуумних умовах за 
температури 110–120°C із застосуванням продування гострою парою. 
Технологічна операція, спрямована на усунення небажаних домішок і 
небажаних ліпідних компонентів з олії, має назву рафінування. Механічне 
очищення передбачає застосування фізичних способів обробки, серед яких 
відстоювання, фільтрування та центрифугування. Під час гідратації олію 
обробляють водою, що сприяє осадженню білкових і слизових компонентів. 
Лужне очищення ґрунтується на введенні лугу для усунення сторонніх 
домішок. Адсорбційне рафінування, або вибілювання, передбачає вилучення 
небажаних сполук та освітлення олії за допомогою порошкоподібних 
адсорбувальних матеріалів, зокрема глини, кремнеземних сполук, силікагелю 
або активованого вугілля. Дезодорація, своєю чергою, призначена для 
усунення сторонніх і неприємних запахів, причому її принцип дії базується 
на різниці температур кипіння тригліцеридів та ароматичних сполук. 
Технологічний цикл виготовлення рослинної олії складається з таких 
послідовних етапів: 
- очищення та висушування насіння; 
- відокремлення повноцінних ядер і подальше їх подрібнення; 
- пропарювання та термічне обсмажування мезги; 
- вилучення олійної фракції (пресування та екстракція); 
- очищення отриманої олії (рафінування); 
 
 
  29 
 
- фасування готового продукту та його зберігання. 
Функціонування виробничої лінії розпочинається з комплексу машин 
для очищення й висушування насіння, до складу якого входять ваги, силоси, 
сепаратори, магнітні уловлювачі, витратні бункери та сушарки. Наступним є 
комплекс устаткування, призначений для відокремлення ядер і їх 
подрібнення, який об'єднує дисковий млин, аспіраційну віялку та п’яти-
вальцовий верстат. Далі застосовують обладнання для пропарювання й 
обсмажування мезги, представлене шнековими або чановими жаровнями. 
Важливу роль у складі виробничої лінії відіграє комплекс обладнання 
для вилучення олії, до якого належать шнековий прес та екстракційний 
апарат. Система очищення олії включає дистилятори, відстійники, 
сепаратори, фільтр-преси, нейтралізатори й вакуум-сушильні апарати. На 
завершальному етапі використовується комплекс фасувального 
устаткування, що охоплює ваги, пакувальні машини та механізми для 
розміщення готової продукції в ящиках. 
Відповідно до машинно-апаратурної схеми виробництва рослинної олії 
з насіння соняшнику після зважування на вагах сировина спрямовується до 
силосу для нетривалого зберігання. Безпосередньо перед переробленням 
насіння проходить очищення на двох або трьох ситових сепараторах і 
магнітному уловлювачі, після чого рослинні домішки відокремлюють і 
збирають для подальшого застосування у комбікормовому виробництві. 
Після очищення насіння знову зважують і подають у витратний бункер, 
звідки воно транспортується до барабанної сушарки. У сушарці сировину 
спочатку доводять до вологості 2–7%, а потім охолоджують до температури 
35°C. Після проведення контролю якості висушене насіння спрямовують або 
до силосів для тривалого зберігання, або до проміжного бункера, звідки воно 
надходить на наступні стадії технологічного процесу. 
Подальше оброблення насіння має на меті якомога повніше 
відокремити оболонку від ядра та підготувати сировину до наступних 
 
 
  30 
 
виробничих операцій. Зазначена процедура складається з двох самостійних 
етапів: лущення, або обрушення, насіння та безпосереднього відділення 
оболонкової частини від ядра шляхом відвівання чи сепарації.   
Лущення насіннєвої сировини виконують на дисковому млині 11, до 
якого матеріал подається з проміжного бункера 10. У результаті 
подрібнювальної дії утворюється рушанка — неоднорідна суміш частинок, 
що відрізняються між собою масою, конфігурацією, парусністю та 
розмірними характеристиками. 
До складу рушанки входять цілі ядра, їхні фрагменти, оболонкові 
частинки різних габаритів і конфігурацій, а також насіння, яке залишилося 
недорушеним. Для розділення оболонкової та ядерної частин переважно 
використовують аспіраційні віялки, що належать до легких ситових 
сортувальних машин. Після проходження такого обладнання ядра 
переміщуються до проміжного бункера, тоді як решта компонентів суміші 
піддається додатковому розділенню з метою вилучення цілих ядер і 
фрагментів соняшникового насіння. Усі отримані фракції надалі передають 
на відповідні наступні операції перероблення. 
Після попереднього зважування на вагах соняшникові ядра подаються 
на подрібнення за допомогою п’ятивальцевого верстата. Зменшення розмірів 
частинок може відбуватися за один прохід або в кілька послідовних стадій, 
що передбачають попереднє та остаточне руйнування сировини. Під час 
механічного подрібнення порушується клітинна будова ядер, завдяки чому 
створюються необхідні умови для повнішого й оперативнішого вилучення 
олії під час подальшого пресування або екстракційного оброблення. 
Продукт, отриманий після подрібнення ядер і відомий як мезга, 
надходить до жаровні для проведення вологотеплової обробки. Така 
підготовка необхідна для надання матеріалу оптимальних пластичних 
властивостей і полегшення подальшого віджимання олії пресовим 
 
 
  31 
 
обладнанням. У ході обсмажування вміст вологи в меззі зменшується до 5-
7%, тоді як її температура зростає до 105-115°С. 
Після жаровні мезга надходить до шнекового преса, у якому 
формуються два окремі продукти: олія з дрібнодисперсними частинками 
ядра, яку очищують за допомогою фільтр-преса, та макуха, що зберігає 
приблизно 6,0-6,5% олії. Такий залишковий вміст олійної фракції зумовлює 
необхідність проведення додаткових операцій для її вилучення. 
З цією метою макухові гранули спочатку подрібнюють у молотковій 
дробарці та вальцовому верстаті, після чого одержану подрібнену масу 
направляють до екстракційного апарата. Конструкція цього обладнання 
передбачає наявність двох колон, з'єднаних перемичками зі шнеками, які 
забезпечують переміщення частинок макухи між колонами. У напрямку, 
протилежному руху твердої сировини, циркулює екстрагувальний компонент 
— бензин, який виконує функцію леткого розчинника. З огляду на те, що 
бензин у суміші з повітрям за температури близько 250°С утворює 
вибухонебезпечне середовище, температура перегріву технологічної пари на 
виробництві має залишатися не вищою за 220°С. 
Завдяки дифузійним процесам олія переходить із пошкоджених клітин 
макухи в бензин, утворюючи розчин. Сформована суміш, що містить олію, 
бензин і певну кількість твердих частинок, виходить із правої колони 
екстрактора 21 та надходить до відстійника або патронного фільтра 22 для 
подальшого очищення.   
Із лівої колони екстрактора 21 відводиться знежирений твердий 
продукт, який має назву шрот. Після усунення залишкового бензину цей 
матеріал направляють на комбікормові заводи, де його використовують для 
подальшого перероблення.   
Очищений від твердих включень розчин олії в бензині, тобто місцела, 
подається на наступний етап — дистиляцію. Під час попереднього 
дистилювання в апараті 23 місцела нагрівається до 105–115 °C, завдяки чому 
 
 
  32 
 
частина бензину випаровується за звичайного атмосферного тиску. У 
завершальному дистиляторі 24, що працює у вакуумному режимі, з рідкої 
суміші вилучають решту бензину. Після завершення цієї операції очищена 
олія надходить на ваги 25, де проводиться контрольне визначення її маси.   
Після зважування олія передається до пакувальної машини 26, у якій її 
дозовано розливають або фасують у відповідну тару. На завершальній 
операції в машині 27 запаковані одиниці олійної продукції укладають у 
ящики, підготовлюючи їх до подальшого транспортування. 
 
 
  33 
 
2 КОНСТРУКЦІЯ І ПРИНЦИП ДІЇ МАШИНИ 
 
В даній сушарці (рис. 2.1) застосовується режим протитечії, тобто – 
гаряче повітря з калорифера рухається назустріч потоку зерна. Це дозволяє 
забезпечити те, що на кінцевій стадії сушіння, коли з зерна потрібно 
видалити залишки вологи, зерно омивається повітрям із найвищою 
температурою. Сам такий режим і необхідний згідно теорії сушіння. А 
початкове, вологе зерно, – омивається вже дещо охолодженим повітрям.  
 
 
Рисунок 2.1 – Схема барабанної сушарки 
 
Барабан являє собою (рис. 2.2)  зіставну конструкцію, яка складається з 
окремих секцій. Кожна секція виготовляється за допомогою зварювання. В 
барабані наявні лопаті різної конфігурації, що видно на перерізах В-В, Г-Г, 
Д-Д. Зовнішній барабан оснащений біговими доріжками, які забезпечують 
його встановлення та обертання на підтримувальних роликах. На внутрішній 
поверхні барабана розміщені напрямні пластини, виконані за гвинтовою 
 
 
  34 
 
траєкторією, що забезпечує поступальний рух органічної маси вздовж 
барабана. Для мінімізації теплових втрат у навколишнє середовище 
зовнішню поверхню барабана обладнано шаром термоізоляції.  
Зовнішній та внутрішній барабани жорстко зв’язані між собою та 
обертаються як одне ціле.  
 
Рисунок 2.2 – Схема конструкції барабану 
 
Роликові опори використовується для утримання барабана та 
забезпечення його обертального руху. Роликова опора складається (рис. 2.3) з 
основи 1, на якій встановлено корпуси 4. Всередині цих корпусів на 
підшипниках 21 встановлено вал 7. На валу закріплено ролик 6, який має 
широку ділянку для утримання сили ваги барабану та буртик для 
попередження зміщення барабану вліво або вправо. 
 
 
  35 
 
Для витримування осьового навантаження, яке може виникати при 
спробі руху барабану вліво або вправо – використовуються два упорні 
шарикові підшипники 20. Вал встановлено в радіальних підшипниках 
кочення, які здатні самовстановлюватись. Це необхідно  для забезпечення 
компенсації перекосів осей лівого так правого корпусів підшипників. І це 
дозволяє обробляти їх кожний окремо, а не в зборі коли вони вже встановлені 
на основі 1. 
 
Рисунок 2.3 – Будова роликової опори 
 
Підшипникові опори закриваються кришками 3, 11 і 12, а також 
герметизуються манжетними ущільненнями 19, що збільшено показано на 
вигляді І. Кришки фіксуються гвинтами 17 ,які спрощено показані на 
кресленні. Для змащування підшипників використовуються отвори в верхній 
частині кришок, крізь які при обслуговуванні подається густе мастило, марки 
Солідол або інше аналогічне за властивостями.  
 
 
  36 
 
3.РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА 
3.1 Кінематичний розрахунок 
 
Виконаємо кінематичний розрахунок приводу барабану машини. 
Частота обрання валу електродвигуна n1=1500 об/хв., а за технологічними 
вимогами, частота обертання барабану n2 повинна складати 1,04 об/хв. 
 Таким чином передаточне число буде 
 
n1 1500
u   1442 . 
n2 1,04
 
Це означає, що черв’ячний редуктор має бути двоступеневим. 
Приймемо, що передаточне відношення першої ступені буде u1=40. Тоді 
передаточне відношення другої ступені буде u2=36,05.  
Розрахуємо першу ступень черв’ячного редуктора. 
Частота обертання черв’яка буде: 
n1  nдв  0.0023 nдв 1500  00023 1500 1465  об/хв. 
  n1 3.14 1465
1   153рад/с 
30 30
 
Частота обертання колеса буде: 
n
n  1 1465
2   37  об/хв. 
u 40
1 153
2    3.8 рад/с 
u 40
 
Момент на валу черв’яка буде: 
P 3103
T 3
1   19.6 10  Н·мм 
1 153
 
 
  37 
 
 
Момент на валу колеса буде:  
 
T2 T1 u  19.6 103 40 0.75  588 103  Н·мм. 
 
Допустиме напруження [σ /
н ]=221 МПа. Розрахункове напруження буде 
221*0,67=148 МПа. 
Позначення основних розмірів черв'яка приведені на рисунку 1.13. 
Зв'язок між розрахунковим кроком черв'яка  модулем т і ходом витка 
черв'яка  виражається формулою 
p
p1  m  z1 .  
z1
 
Застосовувати черв'яки з лівим напрямом нарізки без спеціальних 
підстав не слідує. Приймемо, що кількість  заходів черв’яка z=1. 
Тоді кількість зубців черв’ячного колеса буде: 
 
z2  z1 u 140  40  
 
Ділильний діаметр черв'яка, співпадаючий в некорригованих передачах з 
початковим діаметром, беруть кратним осьовому модулю черв'яка: 
 
                                               d1  dw1  qm,                 
                                    
де q  d1 / m  - коефіцієнт діаметра черв’яка. 
 
Для скорочення числа розмірів фрез для нарізування черв'ячних коліс в 
стандарті обмежені значення q (табличне значення у довідниках).  
 
 
  38 
 
Ділильний кут підйому витка черв'яка γ пов'язаний з z1 і q 
співвідношенням 
z
tg  1 ,   5043 / . 
q
 
Згідно таблиці приймемо значення коефіцієнту q=10, m = 8. 
Діаметр вершин витків  черв'яка (при  коефіцієнті  висоти головки, 
рівному одиниці): 
 
                                      da1  d1  2m  m(q  2)  80 2 58 96 .                          
 
Діаметр западин витків черв'яка (при коефіцієнті радіального зазору 
0,2m): 
 
                                      d f 1  d1  2,4m  m(q  2,4)  80 2.4 8  60.8                  
 
Довжину нарізаної частини черв'яка b1 приймають: 
             при     z1=1 або 2            b  110,06z m;  (11 0.06 40)5 35 142 
1 2
             при    z1=3 або 4            b1  12,50,09z2 m;  
 
Для шліфованих черв'яків, що фрезеруються, величина b1 отримана по 
вказаних співвідношеннях, повинна бути збільшена при т < 10 мм на 25 мм; 
при т = 10÷16 мм на 35-40 мм і при т > 16 мм на 50 мм. 
Черв'ячне колесо. Перетин черв'яка і черв'ячного колеса площиною, 
перпендикулярною до осі черв'яка. 
Ділильний діаметр черв'ячного колеса: 
 
d2  dw2  z2m  40 8  320 . 
 
 
  39 
 
 
Діаметр вершин зубів черв'ячного колеса (при коефіцієнті висоти 
головки, рівному одиниці): 
 
da2  d2  2m  m(z2  2)  336   мм 
Діаметр западин зубів черв'ячного колеса (при радіальному зазорі 0,2m): 
 
d f 2  d2  2,4m  m(z2  2,4)  300.8       мм 
 
Найбільший діаметр черв’ячного колеса: 
 
6m 6 8
daM 2  da2   336  352   мм. 
z1  2 1 2
                     
Ширину вінця колеса b2 рекомендується приймати по співвідношеннях: 
                     при     z1=1÷2            b2  0,75da1;  0.7596 72  
                     при    z1=4            b2  0,67da1  
 
Коефіцієнт корисної дії черв'ячного редуктора з урахуванням втрат в 
зачепленні, в опорах і на розбризкування і перемішування масла 
 
tg tg5043'
               (0,950,96)  0.95  0.8                
tg(  p) tg5043'10 
                  
де p  - приведений кут тертя, визначуваний дослідним шляхом. 
 
При попередньому визначенні ККД, коли параметри передачі ще 
невідомі, для сталевого черв'яка і бронзового вінця колеса можна приймати 
f   0,040,06 , при сталевому черв'яку і чавунному вінці f   0,080,12  (великі 
 
 
  40 
 
значення для відкритих передач). 
Швидкість ковзання (м/с), яка є геометричною різницею окружних 
швидкостей черв'яка і колеса, визначають по формулах 
 
v 3
1 3.14 80 1465 10
                                       vs    6.1                            
cos 60  cos50
або 
v 2 2
s  v1  v2  
 
де v1  0,51d 103
1  і v2  0,5 3
2d210  - окружні швидкості черв'яка і колеса, м/с; ω1 і 
ω2 - кутові швидкості черв'яка і колеса, рад/с; d1 і d2 - ділильні діаметри 
черв'яка і колеса, мм. 
 
Розрахунок на контактну витривалість ведуть як проектувальний, 
визначаючи необхідну міжосьову відстань: 
 
2
 
 z  
2 0,463 
                               aw   1 3   Tp2Eï ð , мм,         
 q   z2
  
H 
 q 

                           
де   z2 - число зубів черв'ячного колеса; q – коефіцієнт діаметру черв'яка; H   - 
контактна напруга, що допускається; Тр2 = Т2K - розрахунковий момент на 
2E E
валу черв'ячного колеса; E 1 2
ï ð   - приведений модуль пружності (E1 – 
E1  E2
модуль пружності матеріалу черв’яка, Е2 - те ж, вінця  черв'ячного колеса). 
Формула справедлива при будь-яких взаємно узгоджених одиницях 
вимірювання вхідних в неї величин. 
 
 
 
  41 
 
Значення    вибирають по довідниках, заздалегідь приймаючи 
H
vs=2,5÷4 м/хв. Приведений модуль пружності Епр визначають по відомих 
значеннях модулів пружності матеріалів черв'яка і вінця черв'ячного колеса. 
Для сталі Е1≈2,15·105 МПа; для чавуну Е2≈(0,885÷1,18) 105 МПа; для бронзи 
Е3≈(0,885÷1,13) 105 МПа (більші значення - для твердої безоловянних 
бронзи). 
Середні значення модуля пружності чавуну і бронзи приблизно 
однакові, тому для поєднання матеріалів сталь-бронза і сталь-чавун формулу 
можна спростити, ввівши середнє значення Епр≈1,32·105 МПа: 
 
2
 
 z   170 
                               a 2
w   1 3   T2K  , мм,                         
 q   z2 
  H  
 q 
                    
де Т2 - в Н·мм; aw - в мм;    - в МПа. 
H
Розраховане значення міжосьової відстані буде, мм: 
 
2
 

 40  170 
a  1 3
w  3   588 10 1.2 194. 
10   40
 148 106 

 10 
 
Після визначення aw слід знайти модуль зачеплення із співвідношення, 
мм: 
 
2a 2 194
                                    m  w   7.76 .             
q  z2 4010
                                  
Приймаємо m=8. 
 
 
  42 
 
Перевіримо значення міжосьової відстані: 
 
mz2  q 5(4010)
aw   125  мм. 
2 2
 
Після остаточного встановлення параметрів зачеплення слід уточнити 
коефіцієнт навантаження і напругу (якщо воно залежить від швидкості 
ковзання), що допускається, і перевірити розрахункову контактну напругу. 
При сталевому черв'яку і черв'ячному колесі, що виготовленому з 
чавуну або має бронзовий вінець: 
 
3
 z 
T K 2
2  1 3 3
170
   q  170 588 10 1.2741
     73  
H z 3 H
4 1943
2 aw
q
де H  і H -в МПа; d1, d2, aw - в мм і Т2 - в Н·мм.  
 
Результат перевірочного розрахунку слід визнати незадовільним, якщо 
H  перевищує    більш ніж на 5% (передача перенавантажена), а також у 
H
випадку, якщо розрахункова напруга  що нижче допускається на 15% і більше 
(передача недовантажена). Розрахунок зубів черв'ячного колеса на 
витривалість по напрузі вигину (зуби колеса володіють меншою міцністю, 
чим витки черв'яка) виконують по формулі: 
 
1,2T2KY  0,6F
F t 2KYF 1.2 588 103 1.27  2.265
 F     F    4.16 < 41 
z b 2 40 72 82
2 2m b2m
 
де  F  - розрахункова напруга вигину; Т2К - розрахунковий момент на валу 
черв'ячного колеса; Ft2 - окружна сила на черв'ячному колесі; Л - коефіцієнт 
навантаження; величину Ft2 визначають по відомому моменту на валу 
 
 
  43 
 
2T
черв'ячного колеса: Ft2 
2 , тут YF - коефіцієнт форми зуба, що приймається 
d2
по таблиці з довідника залежно від еквівалентного числа зубів черв'ячного 
колеса: 
z 40
z  2
v   40.5. 
cos3  cos3 50
 
ξ - коефіцієнт, що враховує ослаблення зубів в результаті зносу; для закритих 
передач  ξ=1,0, для відкритих передач  ξ=1,5;    - напруга вигину, що 
F
допускається (  - при роботі зубів однієї сторони,    - при роботі зубів 
0F 1F
обома сторонами. 
 
Коефіцієнт навантаження для черв'ячних передач: 
 
K  KBKv =1,02·1,25=1,27. 
 
де KB  - коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження по 
довжині контактних ліній; Kv  - коефіцієнт, що враховує динамічне 
навантаження, що виникає в зачепленні. 
Коефіцієнт KB  залежить від характеру зміни навантаження і від 
деформацій черв'яка 
3 3
 z   40 
   K 2           
B 1  1 x 1   1 0.6 1.02
   108
                     
де   - коефіцієнт деформації черв'яка, визначуваний по довіднику; х-
Tt n
допоміжний коефіцієнт, залежний від зміни навантаження:  i i i
x  , тут  
Tmax tini
Ti, ti, ni - відповідно момент, що обертає, тривалість і частота обертання при 
режимі i; Tmax - максимальний обертає момент, що тривало діє. У 
 
 
  44 
 
розрахунках, коли не потрібна особлива точність, можна приймати: при 
постійному навантаженні х=1,0; при незначних коливаннях навантаження 
х≈0,6; при значних коливаннях навантаження х≈0,3. При постійному 
навантаженні коефіцієнт Кβ = 1,0. 
Деталі черв’як та черв’ячне колесо матимуть наступне виконання (рис. 
4.1, 4.2). 
 
Рисунок 3.1 – Робоче креслення деталі «Черв’як» 
 
 
 
3.2 Побудова в загальному виді епюр поперечних сил Q, згинаючих 
Мз і крутних Мкр моментів для барабанної машини. 
 
 Розглядається випадок двоопорного барабану довжиною L з 
консолями рівної довжини l; пропонується, що зубчастий вінець 
встановлений посередині барабана. 
Навантаження на барабан від зусилля зчеплення зубчастого вінця і 
підвінцевої шестерні направлено практично уверх і частково компенсує 
навантаження від ваги барабана та матеріалу, що оброблюється. Дане 
 
 
  45 
 
зусилля значно менше за вагу барабана і матеріалу, що оброблюється. Тому 
навантаженням від зусилля зчеплення можна знехтувати.   
Розрахункова схема барабана являє собою двоопорну балку з двома 
консольними ділянками та рівномірно розподіленим навантаженням. У 
запропонованих варіантах задачі передбачається, що L  2l  2 2l : у цьому 
випадку максимальний згинаючий момент має місце посередині балки – 
переріза С. 
При побудові епюри поперечних сил Q  враховано, що поперечні сили 
змінюються по довжині балки за лінійним законом і епюра поперечних сил 
має центральну симетрію відносно точки С.  
Поперечні сили Q у перерізах балки: 
Переріз Довжина ділянки Q 
А' 0 QА' = 0 
А l-0 Q'А= -ql = -5086·0,707 = -3596 
А l+0 QА= -ql+RA = -3596+8902 = 5306 
С L  2l
l   QС = 0 
2
 
 
  46 
 
 
Рисунок 3.2  – Схема розрахунку барабану: 
 
 
  47 
 
а – барабан на опорних роликах; б – розрахункова схема барабана; епюри: 
поперечних сил Q – в; згинаючих моментів Мз – г; крутних моментів Мкр– д. 
При побудови епюри згинаючих моментів Мз враховано, що згинаючі 
моменти змінюються за законом квадратичної параболи і епюра згинаючих 
моментів має осьову симетрію відносно осі, яка перпендикулярна до балки і 
проходить через переріз С. 
Згинаючі моменти Мз у перерізах балки: 
Довжина 
Переріз МзQ 
ділянки 
А' 0 МзA'=0 
А'' l/2 МзA''= -q(l2/8) = -5086(0,7072/8) = -317,8 
А l МзA=-q(l2/2) = -5086(0,7072/2) = = -1271 
А''' L  2l  2
 L  2l   L  2l 
4 М зА '''  q l   / 2  RA   
 4   4 
2
 3.5 2 0.707   
 50860.707   / 2 
 4 
 3.5 2 0.707 
8902   3837.9  4673.5  835.6
 4 
С L  2l  2
 L  2l   L  2l 
2 М зC  q l   / 2  RA   
 2   2 
2  
 3.5 2 0.707 
 50860.707   / 2 
 2 
 3.5 2 0.707 
8902   7850.4  9347.11496.7
 2 
МзС = Мзmax. 
 
При побудові епюр крутних моментів враховується, що Мкр стала по 
довжині барабана і посередині барабана (де за умовою задачі закріплений 
зубчастий вінець) має місце скачок Мкр. Тому зліва і справа від серединного 
переріза С будуть діяти протилежно направлені крутні моменти Мкр/2.  
 
 
 
  48 
 
Мкр = Nб/б = 3000/0,013 = 230·103  Нм, 
 
де Nб = 3 кВт - потужність споживана при обертанні барабана (без 
урахування втрат у приводі), Вт; 
 б =0,013 - кутова швидкість барабана, с-1. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  49 
 
3.3  Розробка маршруту обробки деталі «Черв’ячне колесо» 
 Складемо два варіанти обробки деталі та оберемо найбільш раціональний з 
них.Деталь «Зубчасте колесо» можна обробити за таким маршрутом. 
005 – Заготівельна. 
010 - Транспортна 
015 – Термообробка. 
020 - Транспортна 
 
 
  50 
 
М а р   ш   р  у  т  о  б  р   о б  к   и   д е  т   а    л  і  "  Ч   е  р   в  ' я  ч  н  е  к   о л   е с    о    "      
№    На  з   в   а    о  п   е   р   а   ц   і  ї  ,       Ве  р   с   т    а  т     Пе  р   е   х   о   д   и         
оп  е   р   а   ц   і  ї       ес  к   і з     о  б   р   о   б   к   и      д  е   т    а  л і       
00  5         Ко  в   а   л   ь   с   ь   к   а         
01  0       Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
01  5       Те  р   м   і  ч  н   а        
02  0         Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
02  5         То  к   а   р   н   о   -   г   в   и   н   т    о  р і з  н   а      А 2 5  . 3          Пі д   р   і з  к   а    т  о  р ц  і  в    А  2 5   . 1    і   А 2 5   . 2     н   а ч   о   р   н   о   .   О    б  т    о  ч у  в   а   н   н   я         
1 6 К    2   5        ді а   м   е  т    р  у   А  2 5   . 3       н а  ч   о   р   н   о   .   Р    о  з   т    о  ч у  в   а   н   н   я      А  2 5   . 4        
на  ч   о   р   н   о   .   П    р  о   т    о  ч у  в   н   н   я      в  и   т    о  ч к  и      А  2 5   . 5    .      
Ро  з   т    о  ч у  в   а   н   н   я      ф  а  с к  и      А  2 5   . 6     .     
А2 5  . 4           А2 5  . 5          
03  0         То  к   а   р   н   о   -   г   в   и   н   т    о  р і з  н   а   А    3 0  . 3           Пі д   р   і з  к   а    т  о  р ц  і  в    А  3 0   . 1   і    А 3 0   . 2    н    а ч   о   р   н   о   .   О    б  т    о  ч у  в   а   н   н   я         
1 6 К    2   5        ді а   м   е  т    р  у   А  3 0   . 3       н а  ч   о   р   н   о   .   П    р  о   т    о  ч у  в   н   н   я         
ви  т    о  ч к  и      А  3 0   . 4    .  Р  о  з  т    о  ч у  в   а   н   н   я      ф  а  с к  и      А  3 0   . 5   .       
А3  0  . 4           
03  5         Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
04  0         Те  р   м   і  ч  н   а        
04  5         Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
05  0         То  к   а   р   н   о   -   г   в   и   н   т    о  р і з  н   а       Пі д   р   і з  к   а    т  о  р ц  і  в    А  5 0   . 1   і    А 5 0   . 2    .  Р  о  з  т    о  ч у  в   а   н   н   я         
1 6 К    2   5        от  в  о р  у      А  5 0   . 3   п     ід     п  р   о   т    я  г у  в   а   н   н   я      т  а     
А5  0  . 3          ро  з   т    о  ч у  в   а   н   н   я      ф  а  с к  и      А  5 0   . 4        
А5  0  . 4           
05  5         Го  р   и   з   о   н  т   а  л ь  н   о   -   п   р   о   т    я  ж  н а        Пр  о   т    я  г у  в   а   н   н   я      ш  п  о н  о   ч   н   о   г   о      о  т   в  о р  у      А  5 5  .  1     і  А  5 5  .  2   .      
А5  5  .2         
А   7Б  5   5         
5 5 .1       
06  0         То  к   а   р   н   о   -   г   в   и   н   т    о  р і з  н   а       Пі д   р   і з  к   а    т  о  р ц  і  в    А  6 0   .  1    і    А 6 0   .  2     н    а ч   и   с   т    о  .     
1 6 К    2   5        
06  5         Зу  б   о   -   ф    р  е з  е   р  н  а         А7 0   . 1            Ф р е   з   е   р  у  в   а   н   н   я      7  2      з  у   б ц  і  в    m  =  6      
53  0   К    6        пі д     ш  л  іф  у   в а  н   н   я   .        
07  0         Оч  и   с   н   а         
07  5         Ко  н   т    р  о л  ь   н   а         
08  0         Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
08  5         Те  р   м   і  ч  н   а        
09  0         Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
09  5         Кр  у   г   л   о   -   ш    л  іф  у   в а  л   ь   н   а         А1 0   0    . 1           Шл  іф  у   в а  н   н   я      з  о   в н  і ш    н   ь о  г   о         
3М  1 9  7        ді а   м   е  т    р  у   А  1 0  0   .1    н    а ч   и   с   т    о     
1 0 0       Зу  б   о   -   ш    л  іф  у   в а  л   ь   н   а         А1 0   5  .  1         Шл  іф  у   в а  н   н   я      7  2     з  у   б ц  і  в    m  =  6     
5В  8    3  5         на  ч   о   р   н   о      і  н   а   ч   и   с   т    о  .     
1 0 5        
Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
1 1 0      Ми  й н  а         
1 1 5       Тр  а   н   с   п   о   р   т    н  а      
1 2 0       Ко  н   т    р  о л  ь   н   а         
 
 
 
А6 0   . 1               А5  0  . 1   
А3  0  . 1               
            
А2 5   . 1               
А5  0  . 2               А3  0  . 2               А3  0  . 5               
А6 0   . 2               
А2 5   . 6               
А2 5   . 2               
  51 
 
025 – Токарно-гвинторізна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260 начорно;  
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 100 до кулачків  
начорно;  
 розточування центрального отвору 70Н7 начорно на прохід;  
 проточування виточки 256/100 начисто та розточування фаски. 
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий). 
030 – Токарно-гвинторізна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260 на частині, що залишилась ; 
 обточування зовнішнього діаметру 330 на частині, що залишилась 
начорно; 
 проточування виточки 256/100; 
 розточування та обточування фасок. 
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Патрон трьохкулачковий). 
035 - Транспортна 
040 – Термообробка (нормалізація) 
045 - Транспортна 
050 – Токарно-гвинторізна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260; 
 розточування центрального отвору 70Н7 під протягування; 
 розточування фаски в отворі. 
(Токарно-гвинторізний верстат; Патрон трьохкулачковий). 
055 – Горизонтально-протяжна: 
 протягування шпоночного отвору 70Н7/D10. 
 
 
  52 
 
(Горизонтально-протяжний 7Б55; Опора жорстка 7620-0119 МН112-63). 
060  – Токарно-гвинторізна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260 начисто. 
(Токарно-гвинторізний верстат 16К25; Оправка центрова С7112-4016). 
065 – Вертикально-свердлильна 
 Розсвердлювання 4 отворів  50. 
(Вертикально свердлильний верстат; Патрон цанговий С7112-4016). 
070 – Зубофрезерна: 
 фрезерування 40 зубців m=8 під шліфування. 
(Зубофрезерний напівавтомат 5306К; Пристрій с77502-4003). 
075  - Очисна: 
 очищення задирок на торцях зубців. 
(Напівавтомат для зняття задирок 5525; Оправка при верстаті). 
080 – Контрольна 
085 - Транспортна 
 090 – Термообробка (загартування зубців ТВЧ) 
095 - Транспортна 
100 – Кругло-шліфувальна: 
 шліфування зовнішнього діаметру 330 начисто. 
(Круглошліфувальний верстат 3М167; Оправка розтискна С7160-4002) 
105 – Зубошліфувальна: 
 шліфування 40 зубців начорно і начисто. 
 
 
  53 
 
(Зубошліфувальний напівавтомат високої точності 5В835; оправка ф55 
С7570-4006). 
110 – Транспортна; 115 – Мийна; 120 – Транспортна; 125 – Контрольна 
130- Транспортна 
135  - Антикорозійна обробка 
140 - Транспортна 
СГД 
Другий варіант маршруту обробки деталі може бути наступним. 
005 – Ковальська. 
010 - Транспортна 
015 – Термообробка. 
020 - Транспортна 
025 – Горизонтально-розточна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260 начорно;  
 обточування зовнішнього циліндричного діаметру 100 до кулачків  
начорно;  
 розточування центрального отвору 70Н7 начорно на прохід;  
 проточування виточки 256/100 начисто та розточування фаски. 
(Горизонтально-розточний верстат 2М615; Патрон трьохкулачковий). 
030 – Горизонтально-розточна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260 на частині, що залишилась ; 
 обточування зовнішнього діаметру 437 на частині, що залишилась 
начорно; 
 
 
  54 
 
 проточування виточки 256/100; 
 розточування та обточування фасок. 
 Розсвердлювання 4 отворів  50. 
(Горизонтально-розточний верстат 2М615; Патрон трьохкулачковий). 
035 - Транспортна 
040 – Термообробка (нормалізація) 
045 - Транспортна 
050 – Горизонтально-розточна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260; 
 розточування центрального отвору 70Н7 під протягування; 
 розточування фаски в отворі. 
(Горизонтально-протяжний верстат 2М615; Патрон трьохкулачковий). 
055 – Горизонтально-протяжна: 
 протягування шпоночного отвору 70Н7/D10. 
(Горизонтально-протяжний 7Б55; Опора жорстка 7620-0119 МН112-63). 
060  – Горизонтально-розточна: 
 підрізка торців 100/70Н7 та 330/260  начисто. 
(Горизонтально-розточний верстат 2М615; Оправка центрова С7112-4016). 
065 – Зубофрезерна: 
 фрезерування 40 зубців m=8 під шліфування. 
(Зубофрезерний напівавтомат 5306К; Пристрій с77502-4003). 
070  - Очисна: 
 очищення задирок на торцях зубців. 
 
 
  55 
 
(Напівавтомат для зняття задирок 5525; Оправка при верстаті). 
075 – Контрольна 
080 - Транспортна 
 085 – Термообробка (загартування зубців ТВЧ) 
090 - Транспортна 
095 – Кругло-шліфувальна: 
 шліфування зовнішнього діаметру 330 начисто. 
(Круглошліфувальний верстат 3М167; Оправка розтискна С7160-4002) 
100 – Зубошліфувальна: 
 шліфування 40 зубців начорно і начисто. 
(Зубошліфувальний напівавтомат високої точності 5В835; оправка ф55 
С7570-4006). 
105 – Транспортна; 110 – Мийна; 115 - Транспортна 
120 – Контрольна; 125- Транспортна; 130 - Антикорозійна обробка 
135 - Транспортна 
СГД 
 
 
 
 
 
 
 
  56 
 
4. МОНТАЖ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА  ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ 
МАШИНИ ДЛЯ ПРОСУШУВАННЯ ФУРАЖНОГО І 
ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА 
 
Основні вимоги до апаратів для сушки продуктів, які можуть 
допомогти виробничникам,  при підборі сушильної техніки: 
1. Аеродинаміка сушарок (вентиляція в сушильній камері). У сушарках 
швидкість циркуляції сушильного агента має бути рівномірною по продукту. 
Огорожі сушарок мають бути герметичними, тобто з навколишнім 
середовищем не повинно бути влагообмена. Огорожі повинні мати 
ефективну ізоляцію. Така вимога до сушарок більшою мірою обумовлена 
необхідністю підтримки потрібних режимів сушки. 
2. Сушильна камера повинна володіти достатньою тепловою 
потужністю, яка забезпечить підтримку температури на заданому рівні. 
3. Калорифери сушарок мають бути обов'язково виконані з 
неіржавіючих матеріалів. 
4. Сушарки мають бути оснащені психрометрической системою 
контролю клімату. 
5. Регулювання процесу повинне здійснюватися в режимі „автомат”. 
6. На багатьох сушарках встановлений електронний блок управління, 
який дозволяє задати найоптимальніший режим сушки для кожного окремого 
виду продуктів. Завдяки високій щільності інфрачервоного випромінювання 
знищується шкідлива мікрофлора в продукті, це не шкодить здоров'ю 
людини. 
7. Техніко-економічна характеристика сушильних камер. Оптимальною 
є така машина або апарат, який здатний забезпечувати кінцевий результат з 
мінімальними витратами. 
 
 
  57 
 
8. Сушарки повинні забезпечувати санітарні правила і нормативи 
організації технологічних процесів, а також гігієнічні вимоги до сушильного 
виробничого устаткування. 
9. Важливою вимогою до сушильних установок будь-якого типу є 
забезпечення безпеки використання електричних приладів. 
10. Однією з важливих вимог є використання екологічно раціональних 
сушарок. 
Сьогодні пред'являються жорстокіші вимоги до охорони 
навколишнього середовища, тому з'являється необхідність економії праце- і 
енергоресурсів. Цим і обумовлено постійне вдосконалення техніки сушки. 
Особлива увага приділяється розвитку і впровадженню у виробництво 
цих напрямів: 
• застосування технологій, при яких поступають на сушку найбільш 
підготовлені до неї продукти; 
• впровадження типових сушарок, які придатні для сушки різних груп 
продуктів; 
• раціональне поєднання підготовчих етапів механічного обезводнення, 
а також випаровування, попереднього перегріву розчинів (якщо 
застосовується распылительная сушка) і безпосередньо процесу сушки. 
Після включення калорифера, включивши вентилятор сушильного 
барабана, протягом 5 мін прогрівають зерносушарку, понизивши 
температуру теплоносія на 20° в порівнянні із заданою режимною 
температурою. Зерно в сушильний барабан подають приставним шнековым 
транспортером. По гвинтових доріжках сушильного барабана зерно поступає 
у всі шість секцій. Лопатки барабана піднімають зерно, воно поступово 
зсипається з них, висихає і під натиском теплоносія переміщається уздовж 
барабана. Зерно висипається в розвантажувальний бункер. 
Правильність режиму сушки перевіряють по температурі зерна, що 
виходить з сушильного барабана; вона повинна відповідати значенням, 
 
 
  58 
 
вказаним в керівництві, прикладеному до сушарки. Максимальна 
температура нагріву насіння пшениці, іржі і інших колосових культур не 
повинна перевищувати 48°; температура нагріву продовольчого зерна 
допускається до 55°. Температуру теплоносія змінюють регулювальником 3 
впускання атмосферного повітря. За один пропуск зерносушарка знижує 
вологість зерна з 20 до 14%.  
Технічне обслуговування обладнання. Перед пуском сушарки 
обслуговуючий персонал зобов'язаний оглянути і очистити камеру нагріву, 
дифузори, вентилятори і інше устаткування сушарки. До пуску в роботу всі 
механізми сушарки повинні перевірятися на неодруженому ходу. Про пуск 
того або іншого устаткування сушарки потрібно оповіщати звуковим 
сигналом. Перша партія зерна на рециркуляційних і прямоточних сушарках 
завжди висушується з повною його рециркуляцією. 
Сушарка це пристрій підвищеної пожежонебезпеки. Сама суть 
технологічного процесу сушки різних зернових і олійних культур припускає 
потенційну можливість спалаху. Якими б сучасними і досконалими 
пристроями не були сушильні агрегати, проте, обов'язковий ряд 
адміністративних, інфраструктурних і технологічних заходів по зниженню 
риски виникнення пожежі. 
 До основних причин спалаху сушарок відносяться  недосконалість 
конструкції і схеми роботи сушильних агрегатів, порушення режимів сушки, 
невиконання регламентних робіт по огляду устаткування і очищенню 
пристроїв, а також використання пожежонебезпечних паливних вузлів і 
недостатній контроль температурних режимів. 
Небезпека спалаху сушарок безпосередньо залежить від виду 
просушуваного зерна і наявності в нім мілкодисперсних домішок. Зерновий 
пил, що осідає на конструкціях і устаткуванні, значно підвищує 
пожежонебезпеку і, як наслідок, відбувається спалах зерносушарок. 
Займання палива є додатковим джерелом небезпеки. Паливні гази на виході з 
 
 
  59 
 
топки досягають температури 800 градусів. Причиною спалаху зерносушарки 
може стати подача перегрітого теплоносія, попадання іскр в просушуваний 
матеріал, порушення швидкості подачі зерна в завантажувальний бункер і 
його рухи по системі. Тривалий нагрів запорошених відкладень в сушильній 
камері також може привести до їх займання. Високою небезпекою є і 
стартове запалення теплогенератора. Зв'язаний це з неповним початковим 
згоранням палива, виділенням великого пучка іскр і наявністю кіптяви. 
Особливо високу пожежонебезпеку мають топки, що працюють на рідкому 
паливі, оскільки у момент розпалювання або після раптового гасіння факела з 
подальшим його займанням можуть відбуватися сильні вибухи паливної 
суміші. Додаткові причини спалаху сушарок від іскр несправного 
електроустаткування, при нагріві від тертя буксуючих стрічок транспортерів, 
іскр з труб двигунів внутрішнього згорання і димарів сушарок, при 
механічних ударах ковшів норій об кожух і обриві транспортних механізмів. 
Також потенційним джерелом пожежі можуть служити зерносушарки з 
сітчастими воздуховодами, пов’язано це з можливістю їх засмічення 
налиплою сировиною. За наявності осьових вентиляторів в зерносушарках 
відкритого типа при монтажі конструкції украй поважно врахувати розу 
вітрів, зустрічний вітер понизить продуктивність вентиляторів, що здатне 
привести до пожежі. 
 Спалах сушарок часто відбувається при експлуатації морально і 
фізично застарілих пристроїв. Наприклад, в зерносушарці РД-2-25 
використовується невдала схема відведення агенту сушки з камери нагріву 
через осадкову камеру, при зниженні потоку зерна температура сушильного 
у зростає настільки, що може запалити легкі виноси в осадковій камері. 
Причин спалаху сушарок є велика кількість. У сучасній сфері 
зберігання і переробки зерна та насіння були розроблені ряд ефективних 
заходів по мінімізації рисок виникнення пожежі, а також в критичних 
ситуаціях по оперативному його усуненню.  
 
 
  60 
 
В разі застарілої і небезпечної конструкції самого зерносушильного 
агрегату, застосовуються методи модернізації основних вузлів, направлені на 
підвищення контрольних функцій і зміни схеми роботи; відмова від сушки 
пожежо-небезпечних олійних культур або ж повна заміна пристрою. 
Для усунення спалаху із-за порушення технологічних режимів, 
застосовуються різноманітні автоматизовані системи контролю, а також 
багаторівневі сигналізації. У сучасних системах управління, контроль 
температури теплоносія здійснюється за допомогою високоточних датчиків 
не лише на вході в сушильну камеру, але і усередині неї в декількох 
важливих зонах. Також проводиться постійний контроль температури 
просушуваного матеріалу. Показники підтримуються автоматикою в 
заданому діапазоні температур, а в разі виходу за допустимі рамки і 
неможливості повернутися до номінальних параметрів, проводиться екстрене 
відключення роботи вузлів зерносушарки і спрацьовує аварійна сигналізація, 
що оповіщає обслуговуючий персонал і рятувальні служби про потенційну 
загрозу. 
Використання системи аспірації або іншими словами очищення 
відпрацьованого агенту сушки є базовою вимогою безпеки в сучасних 
зерносушильных пристроях. Менш пожежо-небезпечними є сушильні 
агрегати, що працюють на газоподібному паливі. У конструкцію топки 
обов'язково мають бути упроваджені вузли для гасіння іскр і система 
автоматизації запалення, подачі і підтримки тиску палива. Також заставою 
високої безпеки зерносушарки служить регулярне проведення регламентних 
робіт по контролю якості і очищенню основних вузлів. А обслуговуючий 
персонал має бути чітко інструктований, як поводитися на випадок пожежі. 
Для оперативного усунення спалаху в конструкцію зерносушильных 
агрегатів упроваджують автоматичні системи миттєвого охолоджування і 
флегматизації зерна. А також встановлюють запобіжні мембрани для 
запобігання різкому зростанню вибухового тиску усередині устаткування. 
 
 
  61 
 
ОХОРОНА ПРАЦІ 
 
Охорона праці при експлуатації зерносушарок спрямована на 
запобігання пожежам, вибухам пилу та травмуванню. Основні вимоги 
включають перевірку відсутності осередків загоряння перед пуском, 
обов'язковий запуск вентиляції перед розпалюванням топки, автоматичне 
відключення палива при згасанні факела та заборону залишати працюючу 
сушарку без нагляду. 
Основні вимоги безпеки: 
 Пожежна безпека: Топки газових сушарок повинні бути обладнані 
автоматикою, що перекриває газ при згасанні полум'я. Необхідно регулярно 
очищати сушарку від пилу та залишків зерна. 
 Експлуатація: Пуск сушарки здійснюється тільки після завантаження 
бункера зерном. Заборонено працювати при несправних приладах контролю 
температури та автоматики. 
 Технічний стан: Регулярний огляд механізмів, вентиляторів та 
заземлення електрообладнання є обов'язковим для запобігання травматизму. 
 Навчання персоналу: До роботи допускаються особи, які пройшли 
інструктаж та навчання з охорони праці.  
Технічні заходи безпеки: 
 Вибухозахист: Використання систем пилоподавлення для зменшення 
концентрації вибухонебезпечного пилу. 
 Контроль: Встановлення автоматичних вологомірів та датчиків 
температури для запобігання перегріву зерна.  
При роботі з зерносушарками (барабанними, шахтними, конвеєрними) 
необхідно суворо дотримуватися інструкцій виробника та державних норм 
охорони праці 
 
 
 
 
  62 
 
ВИСНОВКИ 
 
У кваліфікаційній роботі бакалавра на тему «Машина для 
просушування фуражного і продовольчого зерна»: 
1. Виконано порівняльний аналіз існуючих конструкцій машин для 
просушування фуражного і продовольчого зерна. 
2. Розглянуто конструкцію і принцип дії машини. 
3. Виконано кінематичний розрахунок; побудову епюр поперечних сил, 
згинаючих і крутних  моментів, розроблено маршрут обробки деталі. 
4. Виконано графічний матеріал:  
- креслення загального виду машини,  
- складальне креслення сушильного барабану,  
- деталювання, 
-  маршрут обробки деталі, 
-  охорона праці, 
-  висновки. 
5. Виконано розділ з монтажу, експлуатації, технічного обслуговування 
машини. 
6. Виконано розділ з охорони праці. 
 Практичне значення отриманих результатів. Рекомендовано 
впровадити результати у виробництво на машинобудівному підприємстві. 
 
 
 
  63 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Ю.Ф. Снєжкін, В.М. Пазюк, Ж.О. Петрова, Д.М. Чалаєв Теплонасосна 
зерносушарка для насіннєвого зерна. Київ: ТОВ «Поліграф-Сервіс», 2012. – 
154 с. 
2. Снежкин Ю.Ф. Интенсификация процесса сушки семенного зерна – 
рапса в теплонасосной сушильной установке / Ю.Ф. Снежкин, В.М. Пазюк, 
Т.А. Михайлик // Наукові праці ОДАХТ. – Одеса: 2009. – Том 2. Вип. 35. – С. 
197 – 200. 91.  
3. Снєжкін Ю.Ф. Енергозберігаючий спосіб сушіння насіння ріпаку на 
теплонасосній зерносушарці / Ю.Ф. Снєжкін, В.М. Пазюк, Д.М. Чалаєв, В.С. 
Шаврін, В.Г. Олейниченко // Відновлювальна. енергетика. – 2010. – № 2. – С. 
56 – 59. 
4. J. Mellmann, K.L. Iroba, T. Metzger, E. Tsotsas, C. Mészáros, I. Farkas, 
Moisture content and residence time distributions in mixed-flow grain dryers, 
Biosystems Engineering, Volume 109, Issue 4, 2011, Pages 297-307, 
https://doi.org/10.1016/j.biosystemseng.2011.04.010. 
5. Garrido-Galand S, Asensio-Grau A, Calvo-Lerma J, Heredia A, Andres A 
(2021) The potential of fermentation on nutritional and technological improvement 
of cereal and legume flours: a review. Food Res Int 145(April). 
https://doi.org/10.1016/j.foodres.2021. 
6. Wang S, Chao C, Cai J, Niu B, Copeland L, Wang S (2020). Starch-lipid 
and starch-lipid-protein complexes: a comprehensive review. Comprehensive 
Reviews in Food Science and Food Safety. 19(3):1056–1079 
7. Wu H, Rui X, Li W, Xiao Y, Zhou J, Dong M (2018) Whole-grain oats 
(Avena sativa L.) as a carrier of lactic acid bacteria and asupplement rich in 
angiotensin I- converting enzyme inhibitory peptides through solid-state 
fermentation. Food Funct 9(4):2270–2281. https://doi.org/10.1039/c7fo01578j. 
 
 
  64 
 
8. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Технологічне 
обладнання харчових виробництв та галузі» для студентів денної та заочної 
форм навчання освітньо-професійного рівня бакалавр за напрямом 
підготовки 6.050503 «Машинобудування» /Укладачі: А.Л. Яцук – 
Дніпродзержинськ, ДДТУ, 2015. – с. 35. 
9. Методичні рекомендації до практичних занять з дисципліни: 
«Технологічне обладнання харчових та торгівельних підприємств» для 
здобувачів освітнього ступеня бакалавр зі спеціальності 133 «Галузеве 
машинобудування» освітньопрофесійної програми «Обладнання харчових, 
торгівельних та машинобудівних підприємств» всіх форм навчання /Укладачі 
В.І. Осипенко, О.В. Батраченко Л.М. Мізнік, М.В. Хандюк – Черкаси: ЧДТУ, 
2021. – 78 с. 
10. Методичний посібник щодо написання та захисту кваліфікаційної 
роботи бакалавра для здобувачів освітнього ступеню бакалавр спеціальності 
133 «Галузеве машинобудування» освітня програма «Обладнання харчових, 
торгівельних і машинобудівних підприємств» [Електронний ресурс] / 
[упоряд. Василь Осипенко, Олександр Батраченко, Лариса Мізнік, Микола 
Хандюк ]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – 
Черкаси: ЧДТУ, 2023. – 45 с.