Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10257| Title: | Система контролю доступу з мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32-P |
| Authors: | ГРЕСЬКО, Світлана ГУСАЧЕНКО, Антон |
| Keywords: | мікроконтролер ESP32;RFID-ідентифікація;облік робочого часу;мережеве керування;веб-інтерфейс;IoT;база даних;автентифікація користувачів;журнал подій;інтеграція систем;автоматизація доступу |
| Issue Date: | 2026 |
| Abstract: | Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є розробка системи контролю доступу до приміщень з мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32, яка забезпечує ідентифікацію користувачів, автоматичне керування доступом, ведення журналу подій та облік робочого часу з можливістю віддаленого моніторингу і адміністрування через веб-інтерфейс. Загальний обсяг роботи становить 98 сторінок. У роботі 11 рисунків. Для виконання роботи використано 25 літературних джерел. Головним завданням роботи є проєктування та реалізація програмно- апаратної системи контролю доступу до приміщень, що базується на мікроконтролері ESP32, включає модуль ідентифікації користувачів, механізм керування доступом, систему ведення журналу подій, функціонал обліку робочого часу, а також веб-інтерфейс для віддаленого керування, моніторингу та адміністрування системи. Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та інструментальних засобів; розробка системи автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури та захисту системи. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10257 |
| Appears in Collections: | 123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| 1_ТИТУЛКА_Гусаченко-merged.pdf Restricted Access | 2.07 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Система контролю доступу з мережевим
керуванням на базі мікроконтролера ESP32-P»
ЧДТУ.262202.002 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія»
за освітньою програмою – «Комп’ютерні системи
та мережі»
ГУСАЧЕНКО Антон Андрійович
Керівник
старший викладач
Світлана ГРЕСЬКО
Рецензент
завідувачка кафедри інформаційних,
мультимедійних технологій та дизайну
Черкаського державного бізнес-коледжу,
к.т.н., доцент
Марія ЗАХАРОВА
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент _________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ____________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«16» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Гусаченку Антону Андрійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32-P
Керівник роботи: старший викладач Гресько Світлана Олексіївна
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від ««12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
Система контролю доступу, мікроконтролер ESP32, RFID-ідентифікація, облік робочого часу,
мережеве керування, веб-інтерфейс, IoT, база даних, автентифікація користувачів, журнал
подій, інтеграція систем, автоматизація доступу.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз предметної області та постановка задачі
2. Вибір технологій та інструментальних засобів
3. Розробка системи контролю доступу з мережевим керуванням на базі мікроконтролера
ESP32-P
4. Захист системи контролю доступу з мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32-P
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Додаток А Специфікація
Додаток Б Текст програм
Додаток В Інструкція користувача
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Збір матеріалу 16.03 – 22.03 виконано
2 Обробка матеріалу 23.03 – 30.03 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання тематики 31.03 - 02.04 виконано
розробки
4 Оцінка стану проблеми, виокремлення задачрозробки, виконано
постановка задачі дослідження 03.04 – 11.04
5 Викладення сутності і результатів розробки 12.04 - 22.04 виконано
6 Практичне застосування результатів розробки 23.04 - 27.04 виконано
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 28.04 - 02.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 15.05 - 20.05 виконано
Студент ___________________________ Антон ГУСАЧЕНКО
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Світлана ГРЕСЬКО
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього
ступеня «бакалавр» є розробка системи контролю доступу до приміщень з
мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32, яка забезпечує
ідентифікацію користувачів, автоматичне керування доступом, ведення журналу
подій та облік робочого часу з можливістю віддаленого моніторингу і
адміністрування через веб-інтерфейс.
Загальний обсяг роботи становить 98 сторінок. У роботі 11 рисунків. Для
виконання роботи використано 25 літературних джерел.
Головним завданням роботи є проєктування та реалізація програмно-
апаратної системи контролю доступу до приміщень, що базується на
мікроконтролері ESP32, включає модуль ідентифікації користувачів, механізм
керування доступом, систему ведення журналу подій, функціонал обліку
робочого часу, а також веб-інтерфейс для віддаленого керування, моніторингу
та адміністрування системи.
Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з
аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та
інструментальних засобів; розробка системи автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури та захисту системи.
Ключові слова: мікроконтролер ESP32, RFID-ідентифікація, облік
робочого часу, мережеве керування, веб-інтерфейс, IoT, база даних,
автентифікація користувачів, журнал подій, інтеграція систем, автоматизація
доступу.
ANOTATION
The purpose of this qualification work for the degree of Bachelor is to develop
a network-controlled access control system for premises based on the ESP32
microcontroller, which provides user identification, automatic access control, event
logging and time accounting with the possibility of remote monitoring and
administration via a web interface.
The total volume of the work is 98 pages. The work contains 11 figures. 25
literary sources were used to perform the work.
The main task of the work is to design and implement a software and hardware
access control system for premises based on the ESP32 microcontroller, including a
user identification module, an access control mechanism, an event logging system,
time accounting functionality, as well as a web interface for remote control, monitoring
and administration of the system.
A brief description of the sections of the bachelor's qualification work consists
of an analysis of the subject area and the statement of the problem; selection of
technologies and tools; development of an automated management system and
deployment of server infrastructure and system protection.
Key words: ESP32 microcontroller, RFID identification, time and attendance,
network management, web interface, IoT, database, user authentication, event log,
systems integration, access automation.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ…….…..7
1.1 Аналіз існуючих платформ………………………...………….…….....7
1.2 Постановка задачі………...………………………………………...…13
1.3 Висновки до розділу…… ………………………………….…………17
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ………......19
2.1 Огляд існуючих технологій……………………………….………….19
2.2 Обґрунтування вибору…..………………………………………...….34
2.3 Висновки до розділу ……………………………………….…………39
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ З МЕРЕЖЕВИМ
КЕРУВАННЯМ НА БАЗІ МІКРОКОНТРОЛЕРА ESP32-P……...……….40
3.1 Структура системи……………...…………………...………..…........40
3.2 Опис функцій системи...……………………………………………...45
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою……………………….........52
3.4 Оцінка ефективності………………………………………………….57
3.5 Висновки до розділу………………………………………………….61
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ З МЕРЕЖЕВИМ
КЕРУВАННЯМ НА БАЗІ МІКРОКОНТРОЛЕРА ESP32-P …..…………63
4.1 Огляд існуючих рішень …………………..………….………………63
4.2 Реалізація захисту даних користувачів……………………….….….67
4.3 Висновки до розділу…………..…………………………….…….….72
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..73
ЧДТУ.262202.002 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РозрКобив Гусаченко А.А. Система контролю Літ. Лист Листів
Керівник Гресько С.О. доступу з мережевим 2 98
Рецеанзент Захарова М.В. керуванням на базі
Н.Контроль Гресько С.О. мікроконтролера ESP32-P Кафедра ІБ та КІ
Затвфердив Лавданський А.О. Пояснювальна записка гр. КМ-2205
е
д
р
а
К
К
-
0
6
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62202-01 Система контролю доступу з мережевим
керуванням на базі мікроконтролера ESP32-P
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...………..97
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 3
ВСТУП
Актуальність теми у зв’язку із зростання вимог до безпеки
інформаційних і фізичних ресурсів питання контролю доступу до приміщень
набуває особливої актуальності. Організації різного масштабу потребують
ефективних рішень, які дозволяють не лише обмежити доступ сторонніх осіб,
але й забезпечити прозорий контроль переміщення працівників усередині
об’єкта.
Традиційні системи контролю доступу часто є дорогими, складними у
впровадженні та недостатньо гнучкими для адаптації під конкретні потреби
підприємства. У той же час розвиток технологій Інтернету речей (IoT) та поява
доступних мікроконтролерів, таких як ESP32, відкривають можливість
створення більш дешевих, масштабованих і функціональних рішень із
підтримкою мережевого керування.
Окрім безпекових функцій, сучасні системи контролю доступу
виконують важливу роль у сфері управління персоналом. Зокрема, вони
дозволяють автоматизувати облік робочого часу, визначати фактичну
присутність працівників у приміщенні, аналізувати тривалість їх перебування
та формувати відповідні звіти. Це особливо важливо для підвищення
ефективності роботи організації, оптимізації трудових ресурсів і забезпечення
прозорості бізнес-процесів.
Додатковим фактором актуальності є потреба інтеграції таких систем із
іншими інформаційними сервісами, зокрема системами обліку робочого часу,
відеоспостереженням та корпоративними платформами. Це дозволяє
створювати єдине інформаційне середовище для управління доступом і
моніторингу діяльності персоналу.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 4
Розробка системи контролю доступу з мережевим керуванням на базі
сучасних мікроконтролерів є актуальним завданням, яке поєднує вимоги
безпеки, автоматизації та інтеграції в єдину ефективну систему управління.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка системи контролю доступу
до приміщень з мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32, яка
забезпечує ідентифікацію користувачів, обмеження доступу до об’єкта,
ведення журналу подій та облік робочого часу з можливістю віддаленого
моніторингу і керування через веб-інтерфейс.
Система повинна бути орієнтована на простоту впровадження, низьку
вартість реалізації та можливість інтеграції з іншими інформаційними
системами, зокрема сервісами обліку часу та системами відеоспостереження,
що дозволяє підвищити ефективність управління персоналом і рівень безпеки
об’єкта.
Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити наступні
задачі:
1. Проаналізувати предметну область систем контролю доступу.
2. Здійснити огляд існуючих технологій і рішень.
3. Обґрунтувати вибір мікроконтролера ESP32.
4. Розробити архітектуру системи (апаратну та програмну частини).
5. Реалізувати модуль ідентифікації користувачів (RFID).
6. Розробити серверну частину та базу даних.
7. Створити веб-інтерфейс для керування системою.
8. Реалізувати облік робочого часу користувачів.
9. Забезпечити захист інформації та мережевий доступ.
Одержані в кваліфікаційній роботі результати мають практичне
значення та полягають у розробці прототипу системи контролю доступу до
приміщень, який може бути впроваджений в офісах, навчальних закладах і на
малих підприємствах. Система забезпечує ідентифікацію користувачів за
допомогою RFID-технології та автоматичне керування доступом, а також
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 5
реалізує облік робочого часу і визначення фактичної присутності осіб у
приміщенні. Додатково створено веб-інтерфейс для віддаленого моніторингу
та адміністрування, що дозволяє керувати системою через мережу.
Передбачена можливість інтеграції з іншими інформаційними системами,
такими як сервіси обліку робочого часу та відеоспостереження. Використання
доступної апаратної бази, зокрема мікроконтролера ESP32, забезпечує
зниження вартості реалізації, а сама система сприяє підвищенню рівня безпеки
та автоматизації процесів контролю доступу в організаціях.
Кваліфікаційна робота складається з 4-х розділів, яких подається
інформація про:
1. обрану предметну область дослідження та про постановку проблеми;
2. огляд існуючих технологій, за допомогою яких можна реалізувати
подібну систему та обґрунтування вибору тієї чи іншої технології;
3. реалізацію системи: відображення структури, опис функцій кожної
частини, технічні вимоги, а також практична оцінка ефективності
роботи;
4. розробка захисту інформації для системи.
Використана література досить добре розкриває основні методики та
підходи для розробки подібних автоматизованих систем.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 6
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
1.1 Аналіз існуючих платформ
Системи контролю доступу до приміщень є невід’ємною складовою
сучасної інфраструктури безпеки, оскільки забезпечують регулювання та
обмеження доступу до об’єктів відповідно до встановлених правил і рівнів
авторизації. Їх основне призначення полягає у запобіганні несанкціонованому
проникненню сторонніх осіб, захисті матеріальних цінностей, інформаційних
ресурсів та створенні контрольованого середовища для функціонування
організацій. На відміну від традиційних механічних засобів захисту, таких як
ключі та замки, сучасні системи дозволяють здійснювати централізоване
керування доступом, гнучко змінювати права користувачів і оперативно
реагувати на потенційні загрози.
Важливою функцією систем контролю доступу є ідентифікація та
автентифікація користувачів із використанням різних технологій, зокрема
RFID-карт, біометричних параметрів або персональних кодів. Це дозволяє не
лише визначити особу, яка намагається отримати доступ, але й забезпечити
фіксацію кожної події входу чи виходу. Таким чином формується детальний
журнал подій, який може використовуватись для аналізу інцидентів,
внутрішнього аудиту або розслідування порушень режиму безпеки. Види
систем контролю до приміщення зображені на рисунку 1.1.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 7
Рисунок 1.1 – Види систем контролю
Окрім безпекових функцій, системи контролю доступу відіграють
важливу роль у сфері управління персоналом. Зокрема, вони дозволяють
автоматизувати процес обліку робочого часу, визначати фактичну присутність
працівників у приміщенні, а також контролювати дотримання робочого
графіка. Це сприяє підвищенню дисципліни, оптимізації використання
трудових ресурсів і забезпеченню прозорості взаємовідносин між
роботодавцем і працівниками. Отримані дані можуть бути використані для
формування звітів, розрахунку заробітної плати або інтеграції з іншими
інформаційними системами підприємства.
Додатковою перевагою сучасних систем контролю доступу є
можливість їх інтеграції з іншими компонентами інфраструктури безпеки,
такими як системи відеоспостереження, сигналізації та автоматизації будівель.
Це дозволяє створити комплексне рішення, у якому всі підсистеми
взаємодіють між собою, підвищуючи загальний рівень захисту об’єкта.
Наприклад, подія доступу може автоматично супроводжуватись записом відео
або передачею сповіщення відповідальній особі.
Системи контролю доступу є не лише інструментом обмеження доступу,
але й важливим елементом цифрової трансформації організацій, що поєднує
функції безпеки, моніторингу та аналітики, забезпечуючи ефективне
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 8
управління ресурсами та підвищення загального рівня організації роботи
підприємства.
Сучасні системи контролю доступу до приміщень характеризуються
значною різноманітністю рішень, які відрізняються рівнем технічної
складності, функціональними можливостями та застосованими технологіями.
Еволюція цих систем відбувалася від простих автономних пристроїв, що
виконували базові функції обмеження доступу, до комплексних інтегрованих
платформ, які поєднують апаратні компоненти, програмне забезпечення та
мережеву взаємодію.
Одним із найпоширеніших підходів є використання RFID-технологій,
що базуються на радіочастотній ідентифікації користувачів за допомогою
безконтактних карток або електронних брелоків. Такий метод дозволяє
здійснювати швидку та зручну автентифікацію без фізичного контакту з
пристроєм, що значно підвищує комфорт використання [1]. Подібні системи
широко впроваджуються в офісних приміщеннях, освітніх установах та
готельній сфері. Сучасні реалізації підтримують не лише традиційні картки,
але й мобільні пристрої, що використовують технології бездротового зв’язку,
такі як NFC або Bluetooth.
Серед комерційних рішень значне поширення отримали системи від
компанії HID Global, які пропонують широкий спектр технологій
ідентифікації, включаючи RFID, біометричні методи та мобільні засоби
автентифікації, що зображені на рисунку 1.2.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 9
Рисунок 1.2 – Приклади рішень від компанії HID Global
Такі системи орієнтовані на використання у великих організаціях та
об’єктах із підвищеними вимогами до безпеки, зокрема в транспортній
інфраструктурі та корпоративному секторі.
Іншим прикладом є рішення від ZKTeco, які поєднують декілька методів
ідентифікації, зокрема RFID та біометрію (відбитки пальців, розпізнавання
обличчя), що зображено на рисунку 1.3.
Рисунок 1.3 – Приклади рішень від компанії ZKTeco
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 10
Такий підхід дозволяє підвищити точність визначення особи та знизити
ризик несанкціонованого доступу. Подібні системи активно застосовуються в
організаціях середнього та великого масштабу, де важливим є підвищений
рівень контролю [2].
Окрему групу становлять інтегровані системи, які функціонують у
тісному зв’язку з іншими підсистемами безпеки. Наприклад, рішення від Axis
Communications або Avigilon дозволяють об’єднувати контроль доступу з
відеоспостереженням, приклад зображено на рисунку 1.4.
Рисунок 1.4 – Приклад роботи Axis Communications або Avigilon
У такому випадку події входу та виходу можуть супроводжуватися
автоматичним записом відео, що значно підвищує ефективність аналізу
інцидентів і загальний рівень захищеності об’єкта.
Крім того, у сучасних умовах набувають популярності хмарні системи
контролю доступу, які не потребують розгортання локальної серверної
інфраструктури. Вони забезпечують можливість віддаленого керування через
мережу Інтернет, дозволяючи адміністраторам змінювати права доступу,
переглядати журнали подій та інтегрувати систему з іншими цифровими
сервісами. Такі рішення є особливо актуальними для організацій із
розподіленою структурою або декількома філіями.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 11
Важливо відзначити, що розвиток систем контролю доступу
спрямований на підвищення рівня безпеки та розширення можливостей
інтеграції. Зокрема, активно впроваджуються підходи багатофакторної
автентифікації, використання мобільних ідентифікаторів, а також новітні
технології захисту даних. Це дозволяє створювати більш надійні та гнучкі
рішення, здатні адаптуватися до вимог сучасних організацій.
Існуючі системи контролю доступу являють собою складні
багаторівневі комплекси, що поєднують апаратні та програмні засоби,
забезпечують ефективне управління доступом і можуть інтегруватися з
іншими інформаційними системами [3]. Такий розвиток створює передумови
для появи нових рішень, зокрема на базі мікроконтролерів та технологій
Інтернету речей, які поєднують функціональність, доступність і гнучкість у
використанні.
Визначення фактичної присутності людини в приміщенні є важливим
аспектом функціонування сучасних систем контролю доступу, оскільки
дозволяє перейти від простого обмеження входу до повноцінного моніторингу
перебування користувачів у контрольованій зоні. Такий підхід забезпечує не
лише підвищення рівня безпеки, але й створює основу для аналізу поведінки
та активності персоналу в межах організації. Фіксація моментів входу та
виходу дає змогу точно визначити, чи перебуває особа в приміщенні в
конкретний момент часу, що є критично важливим, наприклад, у випадках
надзвичайних ситуацій або внутрішніх перевірок.
Особливого значення набуває функція обліку робочого часу (time
tracking), яка базується на даних про присутність користувачів. Завдяки
автоматичній реєстрації часу входу та виходу система дозволяє визначити
тривалість перебування працівника на робочому місці, що, у свою чергу,
використовується для оцінки відпрацьованого часу. Це усуває необхідність
ведення ручного обліку, зменшує ймовірність помилок і підвищує
достовірність отриманих даних. Крім того, автоматизований підхід дозволяє
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 12
формувати детальні звіти за різні періоди — день, тиждень або місяць — що
значно спрощує процес управління персоналом.
Необхідність впровадження систем обліку часу також зумовлена
потребою підвищення дисципліни працівників і прозорості трудових
відносин. Наявність об’єктивних даних про запізнення, передчасні виходи або
понаднормову роботу дозволяє керівництву приймати обґрунтовані
управлінські рішення [4]. Це сприяє оптимізації робочих процесів, більш
ефективному розподілу ресурсів і підвищенню загальної продуктивності
організації. Водночас працівники отримують чітке розуміння критеріїв оцінки
їхньої роботи, що позитивно впливає на рівень відповідальності.
Крім того, інформація про присутність може бути використана для
інтеграції з іншими інформаційними системами підприємства, такими як
системи нарахування заробітної плати, планування робочого часу або
управління проєктами. Це дозволяє створити єдине інформаційне середовище,
у якому дані про доступ і робочий час автоматично передаються між різними
підсистемами без необхідності дублювання або ручного введення.
Визначення присутності людини в приміщенні та реалізація функцій
обліку робочого часу є важливими складовими сучасних систем контролю
доступу, що забезпечують не лише безпеку, але й ефективне управління
персоналом, підвищення дисципліни та автоматизацію внутрішніх процесів
організації.
1.2 Постановка задачі
У сучасних умовах функціонування організацій важливим є
впровадження інформаційних систем, які не потребують суттєвої перебудови
вже існуючих бізнес-процесів, а навпаки — органічно доповнюють їх. У
зв’язку з цим виникає необхідність розробки системи контролю доступу до
приміщень, яка забезпечує просту та швидку інтеграцію в наявну
інфраструктуру підприємства без значних витрат часу та ресурсів.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 13
Така система повинна бути спроєктована з урахуванням принципів
модульності та сумісності, що дозволяє адаптувати її до різних умов
експлуатації. Це означає, що вона має підтримувати стандартні інтерфейси
обміну даними, забезпечувати взаємодію з існуючими інформаційними
системами (наприклад, системами обліку робочого часу, управління
персоналом або безпеки) та не вимагати суттєвих змін у вже впроваджених
технологічних процесах. Важливим аспектом є можливість поетапного
впровадження, що дозволяє поступово розширювати функціональність без
зупинки роботи організації.
Крім того, система повинна характеризуватися простотою встановлення
та налаштування. Це передбачає мінімізацію вимог до спеціалізованих знань
під час інсталяції, використання доступних апаратних компонентів і наявність
інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу керування. У результаті впровадження
такої системи не повинно створювати додаткового навантаження на персонал
або вимагати залучення вузькопрофільних спеціалістів.
Особливу увагу слід приділити мережевій інтеграції, оскільки сучасні
організації широко використовують розподілені інформаційні середовища.
Система повинна підтримувати доступ через локальні мережі та мережу
Інтернет, що забезпечує можливість централізованого керування, віддаленого
моніторингу та обміну даними між різними підрозділами. Це дозволяє
підвищити оперативність прийняття управлінських рішень і забезпечити
єдину точку контролю.
Розробка системи контролю доступу, яка легко інтегрується в існуючі
процеси, є важливим завданням, спрямованим на підвищення ефективності
функціонування організації. Такий підхід дозволяє поєднати нові технологічні
можливості з уже сформованою інфраструктурою, мінімізуючи витрати на
впровадження та забезпечуючи максимальну користь від використання
системи.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 14
Важливою вимогою до розроблюваної системи контролю доступу є
забезпечення простоти її встановлення та мінімізація витрат на впровадження
і експлуатацію. У сучасних умовах багато організацій, особливо малого та
середнього бізнесу, не мають можливості інвестувати значні ресурси у складні
та дорогі інфраструктурні рішення. Тому система повинна бути орієнтована
на використання доступних компонентів і не вимагати складних монтажних
робіт або залучення вузькоспеціалізованих фахівців.
Простота встановлення передбачає, що система може бути швидко
розгорнута в існуючому приміщенні без суттєвих змін у його інфраструктурі.
Це означає використання стандартних інтерфейсів підключення, мінімальну
кількість додаткового обладнання та можливість інтеграції з уже наявними
мережевими ресурсами, зокрема бездротовими мережами. Крім того,
налаштування системи повинно здійснюватися за допомогою зрозумілого
програмного інтерфейсу, що дозволяє адміністраторам швидко виконувати
базові операції без глибоких технічних знань.
Зниження вартості реалізації досягається за рахунок використання
недорогих, але функціонально достатніх апаратних компонентів, таких як
сучасні мікроконтролери, безконтактні зчитувачі та стандартні засоби
комунікації. Важливим фактором є також застосування відкритого або вільно
розповсюджуваного програмного забезпечення, що дозволяє уникнути витрат
на ліцензування. У результаті загальна вартість системи значно зменшується
порівняно з комерційними рішеннями, що робить її доступною для широкого
кола користувачів.
Крім початкових витрат, необхідно враховувати й витрати на подальше
обслуговування системи. Розроблювана система повинна бути
енергоефективною, надійною та простою в експлуатації, що дозволяє
зменшити витрати на технічну підтримку і ремонт. Можливість віддаленого
оновлення програмного забезпечення та діагностики стану системи додатково
спрощує її обслуговування та підвищує загальну ефективність використання.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 15
Орієнтація на простоту встановлення та низьку вартість є ключовими
чинниками при розробці системи контролю доступу, оскільки вони
забезпечують її доступність, швидкість впровадження та доцільність
використання в реальних умовах функціонування організацій.
Система контролю доступу повинна обов’язково мати повноцінний веб-
інтерфейс, який виступає центральною точкою керування всіма функціями та
налаштуваннями. Використання веб-технологій є обґрунтованим з точки зору
універсальності, оскільки дозволяє отримувати доступ до системи з будь-
якого пристрою, що підтримує браузер, без необхідності встановлення
додаткового програмного забезпечення. Це суттєво спрощує експлуатацію
системи та знижує вимоги до кінцевого користувача.
Через веб-інтерфейс повинні реалізовуватися всі основні
адміністративні функції. Зокрема, це створення, редагування та видалення
користувачів, призначення їм рівнів доступу, прив’язка ідентифікаторів
(наприклад, RFID-карт), а також керування зонами доступу. Окремим
важливим блоком є перегляд журналу подій, у якому фіксуються всі спроби
входу та виходу, включно з часом, ідентифікатором користувача та
результатом перевірки. Такий журнал є основою для подальшого аналізу
безпеки та формування звітності.
Крім адміністративних функцій, веб-інтерфейс повинен надавати
інструменти для моніторингу системи в режимі реального часу. Це включає
відображення поточного стану пристроїв, інформації про активні сесії
користувачів, стан дверних замків, а також статистику відвідуваності.
Додатково система може формувати аналітичні звіти щодо тривалості
перебування працівників у приміщенні, що є основою для функцій обліку
робочого часу.
Обов’язковою вимогою є забезпечення віддаленого доступу до системи
через мережу Інтернет. Це дозволяє адміністраторам здійснювати керування
незалежно від їхнього фізичного місцезнаходження, що особливо важливо для
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 16
організацій із декількома офісами або розподіленою структурою. Завдяки
цьому забезпечується централізоване управління всіма точками доступу в
єдиній системі.
З технічної точки зору реалізація віддаленого доступу передбачає
використання мережевих протоколів обміну даними між клієнтською
частиною (веб-інтерфейсом) та серверною логікою системи. При цьому
важливим аспектом є забезпечення інформаційної безпеки. Для цього
застосовуються механізми автентифікації користувачів (логін/пароль або
токени доступу), авторизації дій відповідно до ролей, а також шифрування
переданих даних за допомогою захищених протоколів (наприклад, HTTPS).
Веб-інтерфейс із можливістю доступу через Інтернет є ключовим
елементом сучасної системи контролю доступу, оскільки забезпечує не лише
зручне керування та моніторинг, але й створює основу для масштабованості,
інтеграції та централізованого адміністрування всієї системи.
1.3 Висновки до розділу
У першому розділі кваліфікаційної роботи проведено аналіз предметної
області систем контролю доступу до приміщень та визначено основні вимоги
до розроблюваного рішення. Розглянуто призначення таких систем, які
забезпечують захист об’єктів, обмеження доступу та контроль переміщення
осіб у межах організації.
Проаналізовано існуючі технології та комерційні системи контролю
доступу, зокрема рішення на основі RFID, біометрії та інтегрованих платформ
безпеки. Встановлено, що сучасні системи мають широкий функціонал, однак
часто характеризуються високою вартістю та складністю впровадження, що
обмежує їх використання в малих і середніх організаціях.
Окремо обґрунтовано необхідність визначення присутності
користувачів у приміщенні та реалізації обліку робочого часу, що дозволяє
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 17
підвищити рівень безпеки, автоматизувати контроль відвідуваності та
покращити управління персоналом.
У межах постановки задачі визначено вимоги до системи: проста
інтеграція в існуючі процеси, низька вартість, легкість встановлення та
налаштування, а також підтримка мережевого доступу і веб-інтерфейсу з
можливістю віддаленого керування. Підтверджено доцільність розробки
доступної та гнучкої системи контролю доступу на основі сучасних
мікроконтролерних технологій та IoT-рішень, яка поєднує функції безпеки,
моніторингу та обліку часу.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 18
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Огляд існуючих технологій
У сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій,
автоматизації та концепції Інтернету речей (IoT) все більшого значення
набувають вбудовані системи, які забезпечують виконання спеціалізованих
функцій у різних галузях — від побутової техніки до складних промислових
комплексів. Такі системи орієнтовані на виконання конкретних задач із
мінімальними затратами ресурсів, що робить їх ефективними та економічно
доцільними. Основою більшості вбудованих систем є мікроконтролери, які
виконують роль центрального керуючого елемента.
Мікроконтролер являє собою інтегральну мікросхему, що об’єднує в
одному корпусі процесорне ядро, пам’ять та набір периферійних модулів. На
відміну від універсальних обчислювальних систем, таких як персональні
комп’ютери, мікроконтролери призначені для виконання обмеженого набору
задач, але з високою ефективністю та надійністю, приклад мікроконтролера
зображено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Приклад мікроконтролера
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 19
Вони працюють у режимі реального часу, що дозволяє оперативно
реагувати на зміну зовнішніх умов і забезпечувати стабільне функціонування
системи.
Архітектура мікроконтролера зазвичай включає центральний
процесор (CPU), який виконує програмний код, оперативну пам’ять (RAM)
для тимчасового зберігання даних, а також постійну пам’ять (Flash або ROM),
у якій зберігається прошивка пристрою [5]. Крім цього, мікроконтролери
оснащуються різноманітними периферійними модулями, що значно
розширюють їх функціональні можливості. До них належать цифрові
входи/виходи (GPIO), аналого-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі,
таймери, лічильники, а також інтерфейси зв’язку, такі як UART, SPI та I2C.
Завдяки цьому мікроконтролер може взаємодіяти з різними датчиками,
виконавчими механізмами та іншими пристроями.
Суттєвою перевагою сучасних мікроконтролерів є підтримка
бездротових технологій зв’язку. Наприклад, популярні рішення, такі як ESP32,
мають вбудовані модулі Wi-Fi та Bluetooth, що дозволяє використовувати їх
у мережевих системах без додаткового обладнання. Це відкриває широкі
можливості для створення розподілених систем керування, зокрема в
рамках IoT.
Мікроконтролери можуть працювати у різних режимах, залежно від
вимог до енергоспоживання та продуктивності. У багатьох випадках вони
використовуються в умовах обмежених ресурсів, тому важливим аспектом є
оптимізація програмного коду та ефективне використання пам’яті [6]. Крім
того, вони часто виконують функції збору, обробки та передачі даних, що
робить їх ключовими компонентами в інформаційно-керуючих системах.
Сфера застосування мікроконтролерів є надзвичайно широкою. Вони
використовуються в системах автоматизації виробництва, розумних будинках,
медичному обладнанні, транспортних засобах, а також у системах безпеки,
включаючи системи контролю доступу. У таких системах мікроконтролер
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 20
виконує обробку сигналів від ідентифікаційних пристроїв, приймає рішення
щодо надання доступу та керує виконавчими механізмами, наприклад
електромагнітними замками.
Важливим аспектом є також надійність і безперервність роботи
мікроконтролерів. Вони здатні працювати тривалий час без втручання
користувача, що є критично важливим для систем, які функціонують у
цілодобовому режимі. Крім того, сучасні мікроконтролери підтримують
механізми оновлення програмного забезпечення, що дозволяє
вдосконалювати функціональність системи без необхідності заміни апаратної
частини.
Мікроконтролери є ключовими елементами сучасних вбудованих
систем, які забезпечують обробку інформації, керування пристроями та
взаємодію з зовнішнім середовищем. Їх універсальність, доступність та
функціональність роблять їх основою для створення ефективних,
масштабованих і економічно вигідних технічних рішень, зокрема у сфері
систем контролю доступу до приміщень.
У процесі розробки сучасних вбудованих систем, зокрема систем
контролю доступу, важливим етапом є вибір апаратної платформи. Серед
найбільш поширених рішень, що використовуються як у навчальних, так і в
комерційних проєктах, можна виділити мікроконтролери сімейства ESP32,
ESP8266, платформи Arduino, а також одноплатні комп’ютери Raspberry Pi.
Кожне з цих рішень має свої особливості, переваги та обмеження.
Мікроконтролер ESP32 є однією з найсучасніших та найбільш
функціональних платформ у сфері вбудованих систем та Інтернету речей. Він
розроблений компанією Espressif Systems як розвиток попереднього покоління
мікроконтролерів і орієнтований на створення енергоефективних, мережевих
та високопродуктивних пристроїв [7].
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 21
Архітектурно ESP32 базується на 32-бітному процесорі з двоядерною
структурою, що дозволяє виконувати декілька задач паралельно, зобрадено на
рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Архітектура ESP32
Це є суттєвою перевагою порівняно з багатьма іншими
мікроконтролерами, оскільки дає змогу одночасно обробляти дані, керувати
периферією та підтримувати мережеві з’єднання без значного зниження
продуктивності. Частота роботи процесора може досягати приблизно 240
МГц, що забезпечує достатню обчислювальну потужність для реалізації
складних алгоритмів.
Однією з ключових особливостей ESP32 є наявність вбудованих модулів
бездротового зв’язку.
Зокрема, мікроконтролер підтримує Wi-Fi стандарту 802.11 b/g/n та
Bluetooth (включаючи Bluetooth Low Energy), що дозволяє інтегрувати його у
мережеві системи без використання додаткових зовнішніх модулів [8]. Це
значно спрощує апаратну частину проєкту та знижує його загальну вартість,
що є важливим фактором при розробці доступних рішень.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 22
Мікроконтролер має достатній обсяг оперативної пам’яті (SRAM), а
також підтримує підключення зовнішньої флеш-пам’яті для зберігання
програмного коду та даних. Крім того, ESP32 оснащений широким набором
периферійних інтерфейсів, серед яких цифрові входи/виходи (GPIO), аналого-
цифрові перетворювачі (ADC), цифро-аналогові перетворювачі (DAC),
сенсорні входи, таймери, а також інтерфейси зв’язку UART, SPI та I2C. Така
різноманітність інтерфейсів дозволяє підключати до мікроконтролера
широкий спектр пристроїв — від датчиків до виконавчих механізмів.
Окремої уваги заслуговує підтримка режимів енергозбереження. ESP32
може працювати у декількох режимах, включаючи активний режим, режим
очікування та глибокий сон (deep sleep), що дозволяє значно зменшити
споживання енергії у випадках, коли система не виконує активних операцій.
Це є особливо важливим для автономних пристроїв, що працюють від батарей.
З програмної точки зору ESP32 підтримує декілька середовищ розробки
та мов програмування. Найбільш поширеними є використання Arduino IDE,
ESP-IDF (офіційний фреймворк від виробника) та MicroPython [9]. Це
забезпечує гнучкість у розробці та дозволяє обирати інструменти залежно від
складності проєкту та рівня підготовки розробника.
Систем контролю доступу ESP32 є надзвичайно доцільним вибором.
Він може виконувати функції обробки даних із RFID-зчитувачів, керування
електромагнітними замками, передачі інформації на сервер та взаємодії з веб-
інтерфейсом. Завдяки вбудованим мережевим можливостям забезпечується
реалізація віддаленого керування та моніторингу в режимі реального часу.
Крім того, ESP32 підтримує сучасні механізми безпеки, зокрема апаратне
шифрування, захист пам’яті та безпечне завантаження (secure boot). Це
дозволяє підвищити рівень захисту даних і запобігти несанкціонованому
втручанню в роботу системи.
Мікроконтролер ESP32 є потужною, універсальною та економічно
ефективною платформою, яка поєднує високу продуктивність, широкі
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 23
комунікаційні можливості та гнучкість у застосуванні. Це робить його
оптимальним вибором для розробки сучасних систем контролю доступу з
мережевим керуванням.
Мікроконтролер ESP8266 є одним із перших масово доступних рішень,
що забезпечили широке впровадження технологій Інтернету речей у
бюджетних та вбудованих системах. Він був розроблений компанією Espressif
Systems як компактна та недорога платформа з підтримкою бездротового
зв’язку, що дозволяє пристроям взаємодіяти через мережу Інтернет. Зовнішній
вигляд мікроконтролера зображений на рисунку 2.3
Рисунок 2.3 – Мікроконтролер ESP8266
Архітектурно ESP8266 базується на 32-бітному процесорному ядрі
Tensilica Xtensa LX106, яке забезпечує достатню продуктивність для
виконання більшості типових задач у вбудованих системах. Робоча частота
мікроконтролера зазвичай становить 80 МГц із можливістю підвищення
до 160 МГц. Незважаючи на однопроцесорну архітектуру, ESP8266 ефективно
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 24
справляється з обробкою даних, мережевими запитами та керуванням
периферійними пристроями [10].
Однією з ключових переваг ESP8266 є наявність вбудованого модуля
Wi-Fi стандарту 802.11 b/g/n. Це дозволяє реалізовувати підключення до
локальних мереж та Інтернету без використання додаткових зовнішніх
модулів. Мікроконтролер підтримує роботу як у режимі клієнта (station), так і
в режимі точки доступу (access point), що розширює можливості його
застосування у різних сценаріях.
Щодо пам’яті, ESP8266 має обмежений обсяг оперативної пам’яті
(SRAM), а також використовує зовнішню флеш-пам’ять для зберігання
програмного коду та даних. Це накладає певні обмеження на складність
програм, тому при розробці необхідно приділяти увагу оптимізації
використання ресурсів. Незважаючи на це, мікроконтролер дозволяє
реалізовувати веб-сервери, обробку HTTP-запитів та взаємодію з хмарними
сервісами.
Мікроконтролер оснащений набором базових периферійних
інтерфейсів, серед яких цифрові входи/виходи (GPIO), один аналого-
цифровий перетворювач (ADC), а також інтерфейси UART, SPI та I2C
(реалізований програмно) [11]. Кількість доступних пінів є обмеженою, що
може ускладнювати підключення великої кількості зовнішніх пристроїв,
однак для більшості простих проєктів цього достатньо.
Важливою характеристикою ESP8266 є його енергоефективність. Він
підтримує декілька режимів енергоспоживання, включаючи режим глибокого
сну (deep sleep), що дозволяє значно зменшити споживання енергії у періоди
бездіяльності. Це робить його придатним для використання у автономних
пристроях із живленням від батарей.
З програмної точки зору ESP8266 підтримує різні середовища розробки.
Найбільш популярним є використання Arduino IDE, що забезпечує простоту
написання та завантаження програм. Також доступні інші варіанти, зокрема
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 25
NodeMCU (на базі Lua) та MicroPython, що розширює можливості розробки
залежно від вимог проєкту.
ESP8266 може використовуватися для реалізації базових функцій, таких
як передача даних на сервер, обробка запитів від зчитувачів або керування
простими виконавчими пристроями. Проте у складніших системах його
можливості можуть бути обмеженими через менший обсяг пам’яті, відсутність
Bluetooth та нижчу продуктивність порівняно з сучаснішими рішеннями.
ESP8266 має базові механізми безпеки, включаючи підтримку
захищених мережевих з’єднань (наприклад, SSL/TLS), однак їх реалізація
обмежена апаратними ресурсами [12]. Тому при використанні цього
мікроконтролера у системах, де важлива безпека даних, необхідно ретельно
враховувати можливості шифрування та захисту інформації.
Мікроконтролер ESP8266 є доступним, енергоефективним та достатньо
функціональним рішенням для реалізації простих мережевих вбудованих
систем. Його основними перевагами є низька вартість і наявність Wi-Fi, тоді
як обмеження в ресурсах визначають доцільність його використання
переважно у нескладних або бюджетних проєктах.
Платформа Arduino є однією з найпоширеніших у сфері вбудованих
систем, прототипування та навчальної електроніки. Вона була створена як
універсальний інструмент для швидкої розробки електронних пристроїв і
отримала широку популярність завдяки простоті використання, відкритій
архітектурі та великій спільноті розробників.
На відміну від окремих мікроконтролерів, Arduino є апаратно-
програмною платформою, що включає як фізичні плати (наприклад, Arduino
Uno, Mega, Nano), так і програмне середовище розробки (Arduino IDE).
Більшість класичних плат Arduino базуються на мікроконтролерах сімейства
AVR (наприклад, ATmega328P), хоча сучасні моделі можуть використовувати
і більш потужні ARM-процесори.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 26
Архітектурно плати Arduino містять мікроконтролер, який виконує
програмний код, а також набір контактів для підключення зовнішніх
пристроїв. До них належать цифрові та аналогові входи/виходи, що
дозволяють взаємодіяти з датчиками, кнопками, світлодіодами, двигунами та
іншими компонентами. Також передбачені стандартні інтерфейси зв’язку,
зокрема UART, SPI та I2C, що забезпечують обмін даними з периферійними
пристроями, архітектура зображена на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Архітектура Arduino
Однією з ключових переваг Arduino є простота програмування.
Використовується спрощена версія мови C/C++, яка доповнена великою
кількістю готових бібліотек. Це дозволяє навіть користувачам без глибоких
знань програмування швидко створювати працездатні проєкти. Arduino IDE
забезпечує зручний інтерфейс для написання, компіляції та завантаження коду
безпосередньо на плату через USB.
Важливим є модульність платформи. Для Arduino існує велика кількість
додаткових модулів, так званих “shield”, які розширюють її функціональність.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 27
Це можуть бути модулі зв’язку (Wi-Fi, Bluetooth, GSM), дисплеї, контролери
двигунів, датчики тощо. Завдяки цьому Arduino легко адаптується під різні
задачі без необхідності складної розробки апаратної частини.
Однак базові плати Arduino, такі як Arduino Uno, не мають вбудованих
засобів бездротового зв’язку. Для реалізації мережевої взаємодії необхідно
використовувати додаткові модулі, що може ускладнювати систему та
збільшувати її вартість [13]. Крім того, обчислювальні ресурси таких плат є
обмеженими — невеликий обсяг оперативної пам’яті та низька тактова
частота обмежують можливість реалізації складних алгоритмів або мережевих
сервісів.
Arduino є достатньо ефективною платформою, однак у більшості
випадків вона поступається спеціалізованим мікроконтролерам, таким як
ESP8266 або ESP32, особливо в режимах енергозбереження. Це слід
враховувати при розробці автономних пристроїв.
Arduino може використовуватися як базова платформа для
прототипування або реалізації простих систем. Вона здатна обробляти сигнали
від RFID-зчитувачів, керувати електромагнітними замками та виконувати
базову логіку доступу. Проте для реалізації повноцінних мережевих систем із
веб-інтерфейсом та віддаленим керуванням необхідно додатково інтегрувати
модулі зв’язку або використовувати інші, більш функціональні платформи.
Є зручним, доступним і гнучким інструментом для розробки
електронних систем, особливо на етапі навчання та прототипування. Її
основними перевагами є простота використання, велика кількість готових
рішень і широка підтримка спільноти, тоді як обмежені ресурси та відсутність
вбудованих мережевих можливостей визначають межі її застосування у
складних проєктах.
Платформа Raspberry Pi є однією з найпопулярніших у сфері вбудованих
систем, проте на відміну від класичних мікроконтролерів вона представляє
собою одноплатний комп’ютер (Single Board Computer, SBC). Це означає, що
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 28
на одній платі реалізовано повноцінну обчислювальну систему, яка за своїми
можливостями наближена до персонального комп’ютера, але має компактні
розміри та відносно низьке енергоспоживання.
Основою Raspberry Pi є процесор на архітектурі ARM, який забезпечує
значно вищу обчислювальну потужність у порівнянні з типовими
мікроконтролерами. Плата також містить оперативну пам’ять (від кількох
сотень мегабайт до кількох гігабайт у сучасних моделях), графічний процесор,
мережеві інтерфейси та інші компоненти, необхідні для роботи повноцінної
операційної системи. Найчастіше використовується операційна система на
базі Linux (наприклад, Raspberry Pi OS), що відкриває широкі можливості для
розробки складного програмного забезпечення.
Однією з переваг Raspberry Pi є підтримка багатозадачності. На відміну
від мікроконтролерів, які виконують одну програму, Raspberry Pi може
одночасно запускати декілька процесів, працювати з файловою системою,
обробляти мережеві запити, виконувати серверні функції та взаємодіяти з
користувачем через графічний інтерфейс [14]. Це дозволяє використовувати
його як міні-сервер, центр обробки даних або керуючий вузол у складних
системах.
Плата оснащена широким набором інтерфейсів, серед яких USB, HDMI,
Ethernet, Wi-Fi, Bluetooth, а також GPIO-контакти для взаємодії з
електронними компонентами. Зовнішній вигляд зображений на рисунку 2.5.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 29
Рисунок 2.5 – Raspberry Pi
Завдяки GPIO Raspberry Pi може працювати з датчиками, реле,
дисплеями та іншими пристроями, подібно до мікроконтролерів, однак із
значно більшими можливостями обробки даних.
З програмної точки зору Raspberry Pi підтримує різноманітні мови
програмування, зокрема Python, C/C++, Java, JavaScript та інші. Особливо
популярним є використання Python завдяки його простоті та великій кількості
бібліотек для роботи з апаратними інтерфейсами, мережею та базами даних.
Це робить платформу зручною як для навчання, так і для створення реальних
застосунків.
Однак, незважаючи на свої переваги, Raspberry Pi має певні обмеження.
Оскільки він працює під керуванням операційної системи, час реакції на
зовнішні події не є строго детермінованим, як у мікроконтролерів. Це означає,
що для задач реального часу (наприклад, миттєве реагування на сигнал) він
може бути менш ефективним. Крім того, енергоспоживання Raspberry Pi є
вищим, ніж у мікроконтролерів, що обмежує його використання в автономних
системах.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 30
Raspberry Pi доцільно використовувати як центральний вузол або
серверну частину системи. Він може виконувати функції обробки даних,
зберігання інформації, ведення журналів подій, взаємодії з базами даних та
реалізації веб-інтерфейсу. Водночас мікроконтролери, такі як ESP32, можуть
використовуватися на рівні периферійних пристроїв для збору даних та
керування обладнанням.
У сучасних системах контролю доступу, побудованих на базі
мікроконтролерів, важливу роль відіграє серверна частина, яка забезпечує
централізовану обробку, зберігання та передачу даних. Сам по собі
мікроконтролер виконує функції збору інформації (наприклад, зчитування
RFID-карт, стану датчиків або подій доступу) та базового керування
виконавчими пристроями. Однак для реалізації повноцінної системи з
можливістю аналітики, віддаленого керування та інтеграції з іншими
сервісами необхідний серверний додаток, який виступає посередником між
апаратною частиною та користувацьким інтерфейсом.
Серверний додаток забезпечує прийом даних від мікроконтролера через
мережеві протоколи (наприклад, HTTP, MQTT або WebSocket), їх обробку,
перевірку та подальше збереження у базі даних. Крім того, сервер може
надсилати команди назад до контролера, наприклад для відкриття дверей,
оновлення списку дозволених користувачів або зміни конфігурації системи
[15]. Така двостороння взаємодія дозволяє реалізувати гнучку та
масштабовану архітектуру, у якій апаратні пристрої виконують роль
периферійних вузлів, а основна логіка зосереджена на сервері.
Для розробки серверних додатків використовуються різні мови
програмування, вибір яких залежить від вимог до продуктивності,
масштабованості, швидкості розробки та наявної інфраструктури. Однією з
найбільш поширених є Java, яка широко застосовується у корпоративних
системах. Вона забезпечує високу надійність, кросплатформеність та
підтримку багатопоточності, що дозволяє обробляти велику кількість
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 31
одночасних запитів. Завдяки розвиненим фреймворкам, таким як Spring, Java
є ефективним інструментом для створення складних серверних рішень.
Іншою популярною мовою є Python, яка відзначається простотою
синтаксису та швидкістю розробки. Вона широко використовується для
створення веб-серверів, API та систем обробки даних. Фреймворки, такі як
Django або Flask, дозволяють швидко реалізувати серверну логіку, що робить
Python особливо привабливим для прототипування та невеликих проєктів, а
також для систем із потребою в аналітиці.
Мова C# використовується переважно у середовищі платформи .NET і
є ефективним рішенням для розробки серверних додатків у корпоративному
середовищі. Вона забезпечує високу продуктивність, зручні засоби роботи з
базами даних та підтримку веб-технологій через ASP.NET. Це робить C#
придатним для створення масштабованих і безпечних систем із розвиненою
бізнес-логікою.
Сучасним та ефективним інструментом для розробки серверних
додатків є також Go (Golang), який характеризується високою продуктивністю
та ефективною роботою з конкурентними процесами. Завдяки вбудованим
механізмам багатопоточності (goroutines) ця мова добре підходить для систем,
що обробляють велику кількість одночасних запитів, наприклад у мережевих
або IoT-рішеннях [16]. Крім того, Go дозволяє створювати легковагові та
швидкодіючі сервери з мінімальними витратами ресурсів.
Серверний додаток є невід’ємною складовою системи контролю
доступу, оскільки забезпечує обробку та збереження даних, реалізацію бізнес-
логіки та взаємодію з користувачем. Використання сучасних мов
програмування, таких як Java, Python, C# та Go, дозволяє створювати надійні,
масштабовані та ефективні серверні рішення, здатні забезпечити стабільну
роботу всієї системи.
Саме база даних виступає центральним сховищем, у якому зберігаються
відомості про користувачів, їхні ідентифікатори (наприклад, RFID-картки),
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 32
права доступу, журнали подій входу та виходу, а також дані для обліку
робочого часу. Від правильного вибору та організації бази даних залежить
ефективність роботи всієї системи, її масштабованість і здатність обробляти
великі обсяги інформації.
У більшості випадків для реалізації подібних систем використовуються
реляційні бази даних, які базуються на табличній моделі з чітко визначеними
зв’язками між даними. Такий підхід дозволяє забезпечити структурованість
інформації, цілісність даних та можливість виконання складних запитів для
аналізу та формування звітності.
Однією з найпоширеніших систем управління базами даних є MySQL.
Вона є відкритою, широко підтримується та характеризується відносною
простотою у використанні. MySQL забезпечує достатню продуктивність для
більшості прикладних задач, підтримує стандарт мови SQL та дозволяє
ефективно працювати з великими обсягами даних. Завдяки своїй популярності
вона має велику кількість документації та інструментів, що спрощує розробку
та адміністрування системи.
Іншою потужною реляційною системою є PostgreSQL, яка відзначається
високою надійністю, розширюваністю та підтримкою складних операцій із
даними [17]. PostgreSQL підтримує розширені можливості роботи з
транзакціями, складні типи даних, індексацію та аналітичні запити. Це робить
її придатною для систем, де важлива висока точність, цілісність даних та
складна логіка обробки інформації.
Бази даних у системі контролю доступу виконують декілька ключових
функцій. По-перше, вони зберігають інформацію про користувачів та їхні
права доступу, що дозволяє швидко перевіряти можливість входу до
приміщення. По-друге, вони ведуть журнал подій, у якому фіксуються всі
спроби доступу з зазначенням часу, ідентифікатора користувача та результату
авторизації. По-третє, база даних забезпечує зберігання інформації для обліку
робочого часу, що дозволяє формувати звіти та аналізувати відвідуваність.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 33
Важливим є також забезпечення цілісності та безпеки даних. Реляційні
бази даних підтримують механізми транзакцій, які гарантують коректність
операцій навіть у разі збоїв, а також засоби контролю доступу до інформації,
що дозволяє обмежувати права користувачів системи.
Використання сучасних систем управління базами даних, таких як
MySQL та PostgreSQL, є необхідною умовою для створення ефективної та
надійної системи контролю доступу. Вони забезпечують структуроване
зберігання інформації, швидкий доступ до даних, можливість їх аналізу та
інтеграції з іншими компонентами системи.
2.2 Обґрунтування вибору
Розробка системи контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32 є багаторівневою задачею, яка охоплює одразу
декілька напрямів програмної та апаратної інженерії. Така система повинна
одночасно забезпечувати надійну роботу на рівні пристрою, стабільний обмін
даними через мережу, централізоване зберігання інформації та можливість
подальшого масштабування у вигляді інтеграції з іншими сервісами. Саме
тому вибір технологій у цьому проєкті не може бути випадковим і повинен
базуватися на принципах продуктивності, надійності, сумісності та
довгострокової підтримки.
У загальній архітектурі системи можна виділити три основні рівні:
вбудований рівень, який відповідає за роботу з фізичними пристроями та
виконання команд у реальному часі; серверний рівень, який забезпечує
обробку бізнес-логіки, збереження подій та взаємодію з клієнтами; та рівень
збереження даних, який відповідає за довготривале зберігання всієї інформації
про доступи, користувачів та часові інтервали перебування в приміщенні. Для
кожного з цих рівнів було обрано окремі технології, які найкраще
відповідають їхнім вимогам.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 34
Найбільш критичним з точки зору продуктивності та стабільності є
вбудований рівень системи, який реалізується на мікроконтролері ESP32.
Саме цей компонент безпосередньо взаємодіє з користувачем через RFID-
зчитувачі та виконавчі механізми, зокрема електронні замки. Тут будь-яка
затримка або нестабільність може призвести до некоректного відкриття
доступу або втрати події, тому програмне забезпечення повинно працювати
максимально передбачувано та ефективно.
Для реалізації прошивки було обрано мову програмування C. Це
рішення пояснюється тим, що C історично є основною мовою для розробки
вбудованих систем і забезпечує мінімальний рівень абстракції між
програмним кодом і апаратною частиною. На відміну від високорівневих мов,
C дозволяє розробнику безпосередньо керувати пам’яттю, регістрами
процесора та периферійними інтерфейсами. У контексті системи контролю
доступу це означає можливість максимально швидко реагувати на події, що
надходять від RFID-зчитувача, та миттєво виконувати відповідні дії.
Важливим є те, що ESP32 використовує офіційний фреймворк ESP-IDF,
який повністю орієнтований на мову C. Це означає, що всі драйвери для Wi-
Fi, Bluetooth, GPIO, SPI та інших інтерфейсів реалізовані саме з використанням
цієї мови. Завдяки цьому розробник отримує доступ до всіх можливостей
мікроконтролера без необхідності використання сторонніх абстракцій, які
могли б збільшувати затримки або зменшувати контроль над системою.
Крім того, C дозволяє ефективно використовувати обмежені ресурси
пам’яті мікроконтролера. У системах IoT, до яких належить система контролю
доступу, важливо мінімізувати використання оперативної пам’яті, оскільки
пристрій повинен працювати безперервно протягом тривалого часу.
Неефективне використання ресурсів може призвести до витоків пам’яті або
нестабільної роботи системи.
Ще однією важливою перевагою є підтримка багатозадачності через
FreeRTOS, який інтегрований у ESP-IDF. Це дозволяє розділити логіку
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 35
пристрою на окремі паралельні процеси. Наприклад, одна задача може
відповідати за зчитування RFID-карт, інша — за підтримку мережевого
з’єднання, а третя — за керування замком. Такий підхід значно підвищує
стабільність і масштабованість системи.
Серверна частина системи виконує роль центрального координатора,
який об’єднує всі пристрої, обробляє події доступу, зберігає історію
відвідувань та надає API для веб-додатку адміністратора. У межах цього рівня
важливо забезпечити швидку розробку, легку підтримку коду та можливість
масштабування системи у майбутньому.
Для реалізації серверної логіки було обрано мову програмування
Python. Основною причиною цього вибору є її висока продуктивність у
розробці складних систем із великою кількістю бізнес-логіки. Python дозволяє
значно скоротити обсяг коду, необхідного для реалізації серверних функцій,
завдяки чіткій структурі та високому рівню абстракції.
Сервер повинен обробляти велику кількість подій у реальному часі.
Кожне зчитування картки генерує запит, який повинен бути перевірений,
оброблений та записаний у базу даних. Для цього особливо важливо
використовувати асинхронні можливості, які дозволяють обробляти кілька
запитів одночасно без блокування основного потоку виконання.
Саме тому Python із сучасними фреймворками, такими як FastAPI, є
оптимальним вибором. FastAPI дозволяє будувати високопродуктивні REST
API з підтримкою асинхронної обробки запитів, що особливо важливо в
умовах одночасної роботи великої кількості пристроїв ESP32 [18]. Це
забезпечує низькі затримки та високу пропускну здатність системи.
Додатковою перевагою Python є його екосистема бібліотек, яка дозволяє
легко інтегрувати систему з іншими сервісами. Наприклад, можна реалізувати
інтеграцію з системами відеоспостереження, сервісами обліку робочого часу
або аналітичними платформами. Це робить систему більш гнучкою та готовою
до розширення у майбутньому.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 36
Також важливо враховувати, що Python активно використовується у
сфері аналізу даних. Це відкриває можливість реалізації додаткових функцій,
таких як аналіз присутності працівників, побудова графіків відвідуваності,
виявлення аномалій у поведінці користувачів або автоматичне формування
звітів для адміністрації.
Однією з найважливіших частин системи є база даних, оскільки саме
вона відповідає за довготривале збереження всієї інформації про користувачів,
події доступу та часові інтервали перебування в приміщенні. У даному проєкті
було обрано PostgreSQL як основну систему керування базою даних.
PostgreSQL є однією з найбільш надійних реляційних баз даних із
відкритим вихідним кодом. Її ключовою перевагою є повна відповідність
принципам ACID, що гарантує цілісність даних навіть у випадку системних
збоїв або одночасного доступу великої кількості користувачів. У системі
контролю доступу це є критично важливим, оскільки втрата або пошкодження
записів про доступ може призвести до серйозних проблем у безпеці.
Ще однією важливою перевагою PostgreSQL є її здатність ефективно
працювати з великими обсягами даних. Система контролю доступу накопичує
велику кількість подій, оскільки кожен вхід і вихід користувача фіксується у
базі. PostgreSQL дозволяє ефективно індексувати такі дані, що забезпечує
швидкий доступ навіть при значному зростанні обсягу інформації.
Крім того, PostgreSQL підтримує складні запити, транзакції, тригери та
збережені процедури. Це дозволяє реалізувати частину логіки безпосередньо
на рівні бази даних. Наприклад, можна автоматично обчислювати тривалість
перебування користувача в офісі або генерувати звіти без необхідності
додаткової обробки на сервері.
Важливо також зазначити, що PostgreSQL має тісну інтеграцію з Python,
що спрощує розробку серверної частини. Використання ORM дозволяє
працювати з базою даних як з об’єктами, зменшуючи кількість помилок і
підвищуючи швидкість розробки.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 37
Апаратною основою системи обрано мікроконтролер ESP32, який є
одним із найпопулярніших рішень у сфері IoT. Його вибір зумовлений
поєднанням високої продуктивності, низького енергоспоживання та широких
можливостей мережевої взаємодії.
ESP32 має двоядерний процесор, що дозволяє виконувати кілька задач
паралельно. Це особливо важливо для системи контролю доступу, оскільки
одночасно необхідно підтримувати мережеве з’єднання, обробляти RFID-
зчитування та керувати виконавчими пристроями. Завдяки багатоядерній
архітектурі система працює стабільніше та швидше реагує на події.
Однією з ключових переваг ESP32 є наявність вбудованих модулів Wi-
Fi та Bluetooth. Це дозволяє реалізувати повністю автономний пристрій, який
напряму підключається до серверної інфраструктури без додаткових модулів
зв’язку. Такий підхід спрощує апаратну схему та знижує вартість системи.
Також ESP32 має велику кількість GPIO-пінів, що дозволяє підключати
різні периферійні пристрої, такі як RFID-зчитувачі, реле, датчики дверей та
інші компоненти системи безпеки [19]. Це робить платформу універсальною
та дозволяє легко масштабувати систему.
Усі обрані технології формують єдину архітектурно узгоджену систему.
ESP32 на базі C забезпечує низькорівневу взаємодію з фізичними пристроями,
Python реалізує серверну бізнес-логіку та API, а PostgreSQL забезпечує
надійне збереження всіх подій.
Така архітектура дозволяє легко масштабувати систему шляхом
додавання нових пристроїв без зміни серверної частини. Аналогічно, сервер
може бути розширений новими функціями без необхідності змін у прошивці
мікроконтролера. Це забезпечує гнучкість та довгострокову придатність
системи.
Вибраний технологічний стек є оптимальним для реалізації системи
контролю доступу з мережевим керуванням. Мова C забезпечує максимальну
продуктивність на рівні пристрою, Python дозволяє швидко реалізувати
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 38
серверну логіку, PostgreSQL гарантує надійне збереження даних, а ESP32
забезпечує апаратну основу з широкими можливостями підключення.
Завдяки цій комбінації технологій система є стабільною,
масштабованою та придатною до подальшого розширення, включаючи
інтеграцію з системами відеоспостереження, тайм-трекінгу та іншими
корпоративними сервісами.
2.3 Висновки до розділу
У другому розділі було проведено аналіз сучасних технологій та
інструментальних засобів для розробки системи контролю доступу до
приміщень. Розглянуто особливості мікроконтролерів ESP32, ESP8266,
Arduino та Raspberry Pi, а також їх можливості у сфері вбудованих систем та
IoT. У результаті аналізу визначено, що найбільш доцільним рішенням для
реалізації системи є використання ESP32 завдяки високій продуктивності,
підтримці Wi-Fi та Bluetooth, а також широким можливостям підключення
периферійних пристроїв.
Також було досліджено серверні технології та системи управління
базами даних. Для реалізації серверної частини обрано мову програмування
Python, яка забезпечує швидку розробку, підтримку веб-технологій та
ефективну обробку запитів. Для збереження інформації обрано PostgreSQL як
надійну та масштабовану систему керування базами даних.
У результаті сформовано архітектуру системи, у якій ESP32 виконує
функції периферійного контролера, серверний застосунок реалізує бізнес-
логіку та взаємодію з користувачем, а база даних забезпечує централізоване
збереження інформації. Обраний набір технологій дозволяє створити
стабільну, масштабовану та ефективну систему контролю доступу з
можливістю подальшого розвитку та інтеграції з іншими сервісами.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 39
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ З МЕРЕЖЕВИМ
КЕРУВАННЯМ НА БАЗІ МІКРОКОНТРОЛЕРА ESP32-P
3.1 Структура системи
Розроблена система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32 являє собою завершене програмно-апаратне рішення,
яке було реалізовано та протестовано в умовах, наближених до реального
використання. Система функціонує як розподілена IoT-архітектура, у якій
взаємодіють декілька незалежних, але логічно пов’язаних модулів. Кожен із
цих модулів виконує чітко визначену роль, а їх взаємодія забезпечує повний
цикл роботи системи контролю доступу: від зчитування ідентифікатора
користувача до збереження події в базі даних та відображення її у веб-
інтерфейсі адміністратора. Структура розробленої системи зображена на
рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Структура розробленої системи
Загальна структура системи побудована за принципом багаторівневої
архітектури, де кожен рівень відповідає за окремий аспект функціонування.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 40
Такий підхід дозволяє ізолювати логіку роботи пристроїв від серверної
обробки даних та від рівня збереження інформації, що значно підвищує
гнучкість системи та спрощує її подальший розвиток.
Основою всієї системи є апаратний модуль, який реалізовано на базі
мікроконтролера ESP32. Саме цей модуль відповідає за безпосередню
взаємодію з фізичним середовищем, тобто за зчитування карт доступу,
керування електронним замком дверей та передачу даних на сервер.
Апаратний модуль складається з кількох ключових компонентів.
Центральним елементом є сам мікроконтролер ESP32, який виконує всі
обчислювальні операції, керує периферією та забезпечує мережеву взаємодію.
До нього підключено RFID-зчитувач, який використовується для ідентифікації
користувачів за допомогою безконтактних карт. Кожна карта має унікальний
ідентифікатор, який зчитується та передається на мікроконтролер для
подальшої обробки.
Окремим елементом апаратного модуля є виконавчий механізм у вигляді
електронного замка, який керується через релейний модуль. Після успішної
перевірки користувача система активує реле, що призводить до відкриття
дверей. Таким чином, апаратний модуль забезпечує фізичний контроль
доступу до приміщення.
Також важливою частиною апаратного модуля є система мережевого
підключення. ESP32 використовує вбудований Wi-Fi модуль для підключення
до локальної мережі, через яку відбувається обмін даними із серверною
частиною системи. Це дозволяє передавати інформацію про кожну подію
доступу в реальному часі без затримок.
Програмний модуль, що працює на ESP32, реалізований мовою C із
використанням фреймворку ESP-IDF. Цей модуль відповідає за всю
внутрішню логіку пристрою, включаючи обробку сигналів від RFID-
зчитувача, управління станом замка, а також комунікацію із сервером.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 41
Архітектурно програмний модуль побудований як набір паралельних
задач, які виконуються під керуванням реального операційного середовища
FreeRTOS. Це дозволяє розділити функціональність системи на незалежні
процеси, які працюють одночасно. Одна задача відповідає за постійне
сканування RFID-зчитувача, інша займається обробкою мережевих запитів, а
третя контролює стан виконавчих пристроїв.
Після зчитування ідентифікатора картки мікроконтролер формує HTTP-
запит до серверної частини системи, передаючи унікальний код користувача.
Сервер повертає відповідь, яка містить інформацію про дозвіл або заборону
доступу. На основі цієї відповіді мікроконтролер приймає рішення про
відкриття замка.
Програмний модуль також відповідає за обробку помилок мережевого
з’єднання. У випадку втрати зв’язку із сервером система може працювати в
обмеженому автономному режимі, використовуючи кешовані дані або
локальні правила доступу. Це підвищує надійність системи в умовах
нестабільного інтернет-з’єднання.
Серверний модуль є центральним елементом усієї системи, оскільки
саме він виконує основну бізнес-логіку та координує роботу всіх пристроїв.
Він реалізований на мові програмування Python із використанням сучасного
веб-фреймворку, що дозволяє будувати високопродуктивні API для взаємодії
з мікроконтролерами та веб-додатком.
Основною функцією є обробка запитів від ESP32-пристроїв. Кожен
запит містить інформацію про користувача, який намагається отримати доступ
до приміщення. Сервер перевіряє цю інформацію в базі даних, визначає права
доступу та формує відповідь для мікроконтролера. Таким чином реалізується
централізована система прийняття рішень щодо доступу.
Окрім цього, серверний модуль відповідає за ведення журналу подій.
Кожна спроба входу або виходу фіксується у базі даних із зазначенням часу,
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 42
ідентифікатора користувача та результату операції. Це дозволяє в подальшому
аналізувати активність працівників та формувати звіти про відвідуваність.
Важливою функцією є також обчислення часу перебування користувачів
у приміщенні. На основі парних подій входу та виходу система автоматично
розраховує тривалість перебування кожного користувача. Це дозволяє
інтегрувати систему з механізмами обліку робочого часу.
Сервер також виконує роль API-шлюзу для веб-додатку, надаючи
інтерфейс для адміністрування системи. Через цей інтерфейс адміністратори
можуть додавати нових користувачів, призначати їм карти доступу,
переглядати журнали подій та керувати правами доступу.
Модуль бази даних реалізований на основі PostgreSQL і є критично
важливим компонентом системи, оскільки забезпечує довготривале
збереження всієї інформації. Структура бази даних побудована таким чином,
щоб ефективно підтримувати роботу з великою кількістю подій доступу та
користувачів.
Основними сутностями бази даних є користувачі, карти доступу та події
доступу. Користувачі містять інформацію про працівників, включаючи їх
ідентифікатори, ролі та статус активності. Карти доступу пов’язані з
користувачами і містять унікальні ідентифікатори RFID-міток. Події доступу
зберігають інформацію про кожну спробу входу або виходу, включаючи
часові мітки та результат перевірки.
PostgreSQL забезпечує високу цілісність даних завдяки транзакційній
моделі роботи. Це означає, що будь-яка операція запису або оновлення даних
виконується повністю або не виконується взагалі, що виключає можливість
пошкодження даних у разі збою системи.
Крім того, база даних підтримує індексацію, що дозволяє швидко
виконувати запити навіть при великій кількості записів. Це особливо важливо
для формування звітів та аналізу історії доступу користувачів.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 43
Веб-модуль є інтерфейсною частиною системи, яка призначена для
взаємодії адміністратора з усією системою контролю доступу. Він
реалізований як веб-додаток, що взаємодіє із серверним API та дозволяє
візуалізувати всі дані системи.
Через веб-модуль адміністратор може переглядати журнал подій у
режимі реального часу, аналізувати історію входів і виходів, керувати
користувачами та налаштовувати права доступу. Інтерфейс також дозволяє
переглядати статистику відвідуваності, що може використовуватися для
аналізу робочого часу співробітників.
Важливою особливістю веб-модуля є його тісна інтеграція з серверною
частиною через REST API. Це дозволяє забезпечити динамічне оновлення
даних без необхідності перезавантаження сторінок, що підвищує зручність
використання.
Система також передбачає можливість інтеграції з зовнішніми
сервісами, що реалізується окремим програмним модулем. Цей модуль
дозволяє підключати систему контролю доступу до сторонніх платформ, таких
як системи обліку робочого часу або відеоспостереження.
Інтеграційний модуль працює на рівні серверної частини та
використовує API для обміну даними. Наприклад, інформація про входи та
виходи може передаватися до зовнішньої системи тайм-трекінгу, де вона
використовується для автоматичного розрахунку робочих годин
співробітників.
Також можливе підключення до систем відеоспостереження, що
дозволяє синхронізувати події доступу з відеозаписами. Це значно підвищує
рівень безпеки та дозволяє проводити детальний аналіз інцидентів.
Уся система працює як єдина інтегрована архітектура, де кожен модуль
виконує свою роль, але при цьому тісно взаємодіє з іншими компонентами.
Апаратний модуль збирає дані та передає їх на сервер, сервер обробляє ці дані
та приймає рішення, база даних зберігає всю інформацію, веб-модуль надає
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 44
доступ до неї користувачу, а інтеграційний модуль забезпечує зв’язок із
зовнішніми системами.
Така структура дозволяє забезпечити високу масштабованість системи.
Додавання нових пристроїв або розширення функціональності не вимагає
перебудови всієї архітектури, що є важливою перевагою для подальшого
розвитку системи.
Розроблена система контролю доступу має чітко структуровану
модульну архітектуру, яка включає апаратний, програмний, серверний,
базовий, веб та інтеграційний рівні. Кожен із цих модулів виконує окрему
функцію, але разом вони утворюють цілісну систему, здатну забезпечувати
надійний контроль доступу, облік часу перебування та інтеграцію з іншими
корпоративними сервісами.
Завдяки модульному підходу система є гнучкою, масштабованою та
придатною для подальшого розвитку в умовах зростання вимог до безпеки та
автоматизації офісних процесів.
3.2 Опис функцій системи
Розроблена система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32 є завершеним програмно-апаратним рішенням, яке
реалізоване та функціонує як частина модульної IoT-архітектури для офісного
середовища. Основною метою системи є автоматизація процесу контролю
входу та виходу користувачів із приміщення, забезпечення централізованого
обліку подій доступу, а також надання інструментів для аналізу часу
перебування співробітників у приміщенні.
Функціональність системи охоплює не лише базову задачу відкриття
дверей за допомогою електронної картки, але й значно ширший спектр
можливостей, включаючи мережеву взаємодію, журналювання подій,
аналітику присутності та інтеграцію з зовнішніми сервісами. У зв’язку з цим
систему доцільно розглядати як багаторівневу платформу керування
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 45
доступом, яка об’єднує фізичну безпеку, цифровий облік та управлінські
функції.
У сучасних офісних середовищах питання контролю доступу набуває
особливої важливості через необхідність забезпечення безпеки приміщень,
захисту конфіденційної інформації та організації ефективного управління
персоналом. Традиційні механічні замки вже не відповідають сучасним
вимогам, оскільки не дозволяють вести облік входів і виходів, а також не
забезпечують гнучкого керування правами доступу.
Розроблена система вирішує ці проблеми шляхом впровадження
електронного контролю доступу на основі RFID-карт та мережевого
керування. Для кінцевого користувача система забезпечує простий та
інтуїтивний спосіб доступу до приміщення: достатньо піднести персональну
картку до зчитувача, після чого система автоматично приймає рішення про
надання або заборону доступу.
З точки зору користувача основна цінність системи полягає у швидкості
та зручності. Вхід до приміщення не потребує введення паролів або
використання фізичних ключів, що значно скорочує час доступу та зменшує
ризик втрати або копіювання ключів. Крім того, система дозволяє уникнути
ситуацій, коли доступ до приміщення неможливий через забутий ключ або
несправність механічного замка.
Важливим є також підвищення рівня безпеки. Кожна спроба доступу
фіксується в системі, що створює прозору історію відвідувань. Це дозволяє
контролювати, хто і коли знаходився в приміщенні, що особливо важливо для
офісів, які працюють із конфіденційною інформацією або цінним
обладнанням.
Окремо слід зазначити, що система не лише замінює механічний доступ,
але й створює цифрову екосистему контролю присутності, що є основою для
подальшої автоматизації управління робочими процесами.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 46
З точки зору основної функціональної задачі система реалізує
повноцінний цикл контролю доступу, який починається з моменту взаємодії
користувача з пристроєм і завершується збереженням події у базі даних.
Приклад взаємодії користувача з RFID зчитувачем зображено на рисунку 3.2
Рисунок 3.2 – Приклад взаємодії користувача з RFID зчитувачем
Коли користувач підносить RFID-картку до зчитувача, мікроконтролер
ESP32 отримує унікальний ідентифікатор цієї картки. Далі цей ідентифікатор
передається через мережу Wi-Fi на серверну частину системи, де виконується
перевірка прав доступу. Сервер визначає, чи прив’язана дана картка до
активного користувача і чи має він право входу в конкретний момент часу.
У разі позитивного рішення сервер надсилає відповідь, яка ініціює відкриття
електронного замка. У випадку відмови доступ не надається, а подія все одно
фіксується в системі як спроба доступу.
Таким чином система реалізує централізовану модель прийняття рішень,
де мікроконтролер виконує роль виконавчого пристрою, а сервер - роль
логічного центру обробки даних. Це дозволяє змінювати правила доступу без
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 47
необхідності перепрошивки пристроїв, що є важливою перевагою з точки зору
масштабованості.
Окрім базової функції відкриття дверей, система виконує функцію
журналювання всіх подій доступу. Кожна взаємодія з системою фіксується із
зазначенням часу, ідентифікатора користувача та результату операції. Це
створює повну історію активності, яка може бути використана для аудиту або
аналізу безпеки. Журнал дій користувачів розробленої системи зображено на
рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Журнал дій користувачів розробленої системи
Ще однією важливою функцією є автоматичне визначення часу
перебування користувача в приміщенні. Система аналізує пари подій входу та
виходу і на їх основі обчислює тривалість перебування. Це дозволяє
використовувати систему не лише як засіб контролю доступу, але й як
інструмент обліку робочого часу.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 48
Адміністратор системи є ключовим користувачем, який керує всією
логікою доступу та контролює роботу системи в цілому. Для нього реалізовано
веб-інтерфейс, який дозволяє взаємодіяти з усіма компонентами системи через
централізовану панель управління.
Основною функцією адміністратора є управління користувачами. Він
має можливість створювати нові облікові записи, редагувати існуючі та
деактивувати користувачів у разі необхідності. До кожного користувача
прив’язується унікальна RFID-картка, яка використовується для доступу до
приміщення.
Адміністратор також керує правами доступу. Це означає, що він може
визначати, які користувачі мають право входу до приміщення, а також у який
час цей доступ дозволений. Така функціональність дозволяє реалізувати
гнучкі політики безпеки, наприклад обмеження доступу для певних груп
користувачів або встановлення часових вікон доступу.
Адміністратор може бачити всі спроби входу та виходу, включаючи
успішні та невдалі. Це дозволяє здійснювати контроль безпеки та аналізувати
підозрілі активності.
Також адміністративна панель надає інструменти для аналізу
відвідуваності. Система автоматично обчислює час перебування кожного
користувача в приміщенні, а адміністратор може переглядати ці дані у вигляді
таблиць або статистичних звітів. Це особливо корисно для організацій, які
використовують систему для обліку робочого часу.
Крім того, адміністратор має можливість керувати пристроями системи.
Він може перевіряти їхній статус, переглядати стан підключення до мережі, а
також виконувати діагностику у випадку збоїв.
Інтегратор системи відіграє важливу роль у випадках, коли система
контролю доступу повинна бути об’єднана з іншими корпоративними або
зовнішніми сервісами. Саме тому система була спроектована таким чином,
щоб забезпечувати максимальну відкритість для інтеграції через API.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 49
Через REST API інтегратор може отримувати інформацію про події
доступу, користувачів та статистику відвідуваності. Це дозволяє легко
підключати систему до сторонніх сервісів без необхідності змін у її
внутрішній логіці.
Одним із ключових сценаріїв інтеграції є підключення до систем обліку
робочого часу. У цьому випадку дані про входи та виходи автоматично
передаються до зовнішньої системи, де вони використовуються для
розрахунку робочих годин. Це дозволяє автоматизувати процес табелювання
та зменшити навантаження на адміністративний персонал. Список інтеграцій
з сторонніми системами зображено на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 – Список інтеграцій з сторонніми системами
Іншим важливим напрямом інтеграції є підключення до систем
відеоспостереження. У такому випадку події доступу можуть
синхронізуватися з відеозаписами, що дозволяє отримати повну картину подій
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 50
у разі інцидентів. Це значно підвищує рівень безпеки та контрольованості
системи.
Також інтегратор може використовувати систему для побудови
аналітичних платформ. Дані про відвідуваність можуть передаватися в
системи бізнес-аналітики, де вони використовуються для оцінки ефективності
роботи персоналу або оптимізації використання офісного простору.
З технічної точки зору система підтримує розширення через стандартні
протоколи HTTP та JSON, що робить її сумісною з більшістю сучасних
програмних рішень. Це дозволяє інтеграторам швидко підключати систему до
існуючої інфраструктури без значних змін у її архітектурі.
Усі описані функції системи тісно взаємопов’язані між собою і
формують єдину логічну структуру. Фізичний доступ ініціюється
користувачем, обробляється апаратним модулем, перевіряється сервером,
зберігається в базі даних і може бути проаналізований адміністратором або
використаний зовнішніми системами через інтеграційний модуль.
Таким чином система виступає не лише як засіб контролю доступу, але
й як універсальна платформа збору та обробки даних про присутність
користувачів. Це дозволяє використовувати її в різних сценаріях, починаючи
від простого офісного контролю і завершуючи складними корпоративними
системами управління доступом і персоналом.
Розроблена система контролю доступу виконує широкий спектр
функцій, які виходять за межі класичного відкриття дверей. З точки зору
користувача вона забезпечує зручний і швидкий доступ до приміщення, з
точки зору контролю доступу - реалізує централізовану систему перевірки
прав, з точки зору адміністратора - надає інструменти повного управління
користувачами та аналітики, а з точки зору інтегратора - відкриває можливості
для підключення до зовнішніх систем.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 51
Завдяки такій багаторівневій функціональності система є універсальним
рішенням, яке може бути адаптоване під різні типи організацій та сценарії
використання, забезпечуючи одночасно безпеку, контроль та аналітику.
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою
Для забезпечення стабільної та безперервної роботи системи контролю
доступу з мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32 необхідно
дотримуватися певних технічних вимог, які стосуються як апаратної
інфраструктури, так і програмного середовища, мережевої взаємодії та умов
експлуатації. Оскільки дана система орієнтована на використання в офісних
приміщеннях, адміністративних будівлях, бізнес-центрах та інших об’єктах із
контрольованим доступом, основними користувачами системи виступають
власники приміщень, керівники компаній та відповідальні особи, які
забезпечують організацію безпеки та управління доступом співробітників.
На відміну від кінцевих користувачів, які взаємодіють із системою лише
на рівні прикладання RFID-картки до зчитувача, власники приміщень та
адміністрація повинні забезпечити належні технічні умови для впровадження
системи, її безперебійної роботи та подальшого обслуговування. Саме тому
технічні вимоги охоплюють не лише характеристики обладнання, але й
організацію мережі, серверної інфраструктури, вимоги до електроживлення,
фізичної безпеки та умов масштабування.
Першочерговою технічною вимогою є наявність стабільної фізичної
інфраструктури для встановлення обладнання системи контролю доступу.
Оскільки система працює з електронними замками, RFID-зчитувачами та
мікроконтролерами, дверні конструкції повинні бути придатними для
монтажу електромеханічних або електромагнітних замків. Це означає, що
двері повинні мати достатню механічну міцність, можливість прокладання
кабелів живлення та керування, а також відповідати вимогам безпечного
відкривання та закривання.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 52
Особливо важливо враховувати тип замка, який використовується в
системі. Для офісних приміщень найчастіше застосовуються електромагнітні
замки або електромеханічні защіпки, які підключаються до релейного модуля
керування. Власник приміщення повинен забезпечити сумісність дверної
конструкції з таким типом замка, а також передбачити резервний механічний
доступ у випадку аварійного відключення живлення або технічної
несправності.
Наступною важливою вимогою є забезпечення стабільного
електроживлення всіх компонентів системи. Мікроконтролер ESP32, RFID-
зчитувач, релейний модуль та електронний замок повинні працювати
безперервно, тому необхідно використовувати надійне джерело живлення з
відповідними параметрами напруги та струму. Для ESP32 зазвичай
використовується живлення 5В або 3.3В залежно від конфігурації плати, тоді
як замки можуть потребувати окремого джерела живлення на 12В або 24В.
Для корпоративного середовища особливо рекомендується
використання джерел безперебійного живлення (UPS), оскільки навіть
короткочасне відключення електроенергії може призвести до порушення
роботи системи контролю доступу. У випадку офісних приміщень із високими
вимогами до безпеки резервне живлення є не просто бажаною умовою, а
необхідною технічною вимогою. Це дозволяє зберегти працездатність системи
навіть під час аварійних ситуацій або перебоїв у електромережі.
Окрему увагу слід приділити мережевій інфраструктурі, оскільки
система працює за принципом мережевого керування. Мікроконтролер ESP32
використовує Wi-Fi для передачі даних на сервер, тому в зоні встановлення
пристрою повинно бути стабільне покриття бездротової мережі. Недостатній
рівень сигналу може призводити до затримок у роботі системи або втрати
зв’язку між пристроєм і сервером.
Для власників приміщень це означає необхідність попереднього аудиту
бездротової мережі в місцях встановлення точок контролю доступу. У деяких
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 53
випадках може виникнути потреба у встановленні додаткових Wi-Fi точок
доступу або мережевих ретрансляторів для забезпечення стабільного
покриття. Особливо це актуально для великих офісних приміщень,
багатоповерхових будівель або об’єктів із товстими бетонними стінами, які
значно послаблюють сигнал.
Крім якості Wi-Fi покриття, важливим фактором є стабільність
локальної мережі та доступність серверної частини системи. Оскільки
перевірка доступу виконується централізовано на сервері, будь-які проблеми
з мережею можуть впливати на можливість входу до приміщення. Саме тому
рекомендується використовувати окремий сегмент мережі для IoT-пристроїв
або корпоративну VLAN-структуру, що дозволяє підвищити безпеку та
стабільність обміну даними.
Ще однією важливою технічною вимогою є наявність серверної
інфраструктури для роботи backend-системи та бази даних. Власник компанії
повинен забезпечити сервер або віртуальне серверне середовище, на якому
буде розміщено API-сервіс, база даних PostgreSQL та веб-додаток
адміністратора. Сервер може бути як локальним, так і хмарним, залежно від
вимог до безпеки та масштабу організації.
Для невеликих офісів достатньо використання одного віртуального
сервера з базовими характеристиками, такими як 2–4 ядра процесора, 4–8 ГБ
оперативної пам’яті та SSD-накопичувач для забезпечення швидкої роботи
бази даних. Для більших компаній із великою кількістю співробітників та
точок доступу серверна інфраструктура повинна бути масштабованою та
передбачати резервне копіювання даних, реплікацію бази даних та систему
моніторингу працездатності.
Особливо важливою вимогою є регулярне резервне копіювання даних.
Оскільки система зберігає критично важливу інформацію про доступи
співробітників, втрати даних є неприпустимими. Власники приміщень
повинні забезпечити автоматичне створення резервних копій бази даних та
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 54
зберігання цих копій у захищеному середовищі. Це може бути окремий сервер,
NAS-сховище або хмарне резервне сховище.
Також важливо враховувати вимоги до робочих станцій адміністраторів
системи. Оскільки керування системою здійснюється через веб-інтерфейс,
адміністратори повинні мати доступ до сучасних комп’ютерів або ноутбуків
із стабільним підключенням до мережі та актуальними веб-браузерами. Для
коректної роботи рекомендується використовувати сучасні версії браузерів
Google Chrome, Mozilla Firefox, Microsoft Edge або Safari.
Веб-інтерфейс системи повинен бути доступний лише авторизованим
користувачам, тому технічною вимогою є також організація безпечного
доступу до адміністративної панелі. Це включає використання HTTPS-
з’єднання, захищених паролів, двофакторної автентифікації за потреби та
обмеження доступу за IP-адресами в корпоративному середовищі.
Окрему категорію технічних вимог становлять вимоги до інформаційної
безпеки. Оскільки система контролю доступу працює з персональними даними
співробітників та інформацією про їхню присутність у приміщенні, власники
компаній повинні забезпечити відповідність системи внутрішнім політикам
безпеки та чинному законодавству щодо захисту персональних даних.
Це означає необхідність обмеження доступу до журналів подій,
контролю прав адміністраторів, ведення аудиту дій користувачів системи та
захисту API від несанкціонованого доступу. Також рекомендується
сегментація мережі та використання міжмережевих екранів для захисту
серверної частини від зовнішніх загроз.
Не менш важливою технічною вимогою є можливість масштабування
системи. Власники бізнесу повинні враховувати не лише поточні потреби, але
й перспективу розвитку компанії. Якщо організація планує розширення
офісних приміщень, відкриття нових відділень або збільшення кількості
співробітників, система повинна підтримувати просте додавання нових точок
доступу без повної перебудови архітектури.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 55
Саме тому рекомендується відразу проектувати систему з урахуванням
майбутнього розширення, включаючи запас мережевих ресурсів,
масштабовану серверну інфраструктуру та централізовану модель
адміністрування. Це дозволяє уникнути значних витрат у майбутньму та
забезпечує довгострокову ефективність впровадження.
Ще одним важливим аспектом є технічне обслуговування системи.
Власники приміщень повинні забезпечити регулярну перевірку
працездатності RFID-зчитувачів, замків, мережевого обладнання та серверної
частини. Також необхідно передбачити процедури оновлення програмного
забезпечення, оскільки своєчасне встановлення оновлень підвищує безпеку та
стабільність системи.
У корпоративному середовищі доцільно призначати відповідальну
особу або IT-відділ, який буде здійснювати моніторинг системи, реагувати на
інциденти та забезпечувати технічну підтримку користувачів. Це особливо
важливо для великих компаній, де система контролю доступу є частиною
загальної інфраструктури безпеки.
Таким чином, технічні вимоги до роботи системи контролю доступу
охоплюють широкий спектр умов: від фізичної готовності дверної
інфраструктури до організації серверного середовища та мережевої безпеки.
Для власників приміщень та компаній це означає необхідність комплексного
підходу до впровадження системи, оскільки лише правильне виконання всіх
технічних вимог дозволяє забезпечити її стабільну, безпечну та довготривалу
експлуатацію.
Розроблена система орієнтована на практичне використання в реальних
офісних умовах, тому її ефективність безпосередньо залежить від якості
підготовки технічної інфраструктури. Саме відповідність цим вимогам
дозволяє перетворити систему контролю доступу з окремого технічного
рішення на повноцінний інструмент управління безпекою та організацією
робочого процесу в компанії.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 56
3.4 Оцінка ефективності
Оцінка ефективності розробленої системи контролю доступу з
мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32 є важливим етапом
проєкту, оскільки дозволяє визначити практичну доцільність впровадження
системи, її конкурентні переваги, рівень відповідності сучасним вимогам
безпеки та перспективи подальшого розвитку. У межах даної роботи система
розглядається не лише як технічне рішення для відкриття дверей за допомогою
RFID-карт, а як комплексна програмно-апаратна платформа, що поєднує
контроль фізичного доступу, облік часу перебування співробітників,
централізоване адміністрування та інтеграцію з зовнішніми корпоративними
сервісами.
Для об’єктивної оцінки ефективності доцільно провести порівняння
розробленої системи з аналогічними рішеннями, які широко
використовуються на ринку. До таких систем належать класичні автономні
контролери доступу без мережевого керування, комерційні корпоративні
системи контролю доступу із закритою архітектурою, а також сучасні IoT-
рішення на базі хмарних платформ. Кожен із цих підходів має власні переваги
та обмеження, що дозволяє визначити сильні сторони запропонованого
рішення.
Автономні системи контролю доступу є найбільш поширеним та
дешевим варіантом для невеликих офісів. Вони зазвичай складаються з RFID-
зчитувача, контролера та електронного замка, але не мають централізованого
серверного керування. Основною перевагою таких систем є простота
встановлення та невисока вартість впровадження. Проте їхнім суттєвим
недоліком є відсутність повноцінного журналу подій, неможливість
віддаленого адміністрування та обмежені можливості масштабування. У
випадку втрати картки або зміни прав доступу адміністратор часто змушений
працювати безпосередньо з фізичним контролером, що значно ускладнює
експлуатацію.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 57
На відміну від автономних рішень, розроблена система використовує
централізований серверний підхід, що дозволяє керувати всіма точками
доступу через єдиний веб-інтерфейс. Це значно підвищує ефективність
адміністрування та дозволяє оперативно змінювати політики доступу без
фізичного втручання в обладнання. Крім того, система автоматично веде
журнал усіх подій, що забезпечує повну прозорість роботи та можливість
проведення аудиту.
Комерційні корпоративні системи контролю доступу, які
використовуються у великих бізнес-центрах, зазвичай мають широкий
функціонал, включаючи інтеграцію з відеоспостереженням, біометричну
ідентифікацію та складні сценарії багаторівневого доступу. Однак такі
рішення часто є дорогими як на етапі впровадження, так і в процесі
подальшого обслуговування. Вони використовують закриту архітектуру, що
створює залежність від конкретного постачальника обладнання та
програмного забезпечення. Це обмежує можливість адаптації системи під
індивідуальні потреби конкретної організації.
Розроблена система на базі ESP32 має суттєву перевагу у вигляді
відкритої архітектури. Використання відкритих технологій, таких як Python,
PostgreSQL, REST API та ESP-IDF, дозволяє гнучко модифікувати систему,
інтегрувати її з іншими сервісами та уникати залежності від одного виробника.
Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, де бюджет на
впровадження обмежений, а потреба в індивідуальному налаштуванні є
високою.
Ще одним напрямом порівняння є сучасні хмарні IoT-рішення для
контролю доступу. Вони забезпечують високу мобільність, можливість
керування через смартфон та швидке масштабування. Проте такі системи
часто залежать від сторонніх хмарних сервісів, що створює ризики для
конфіденційності даних та стабільності роботи у випадку втрати інтернет-
з’єднання. Для офісних приміщень, де важливе локальне збереження
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 58
інформації та контроль над персональними даними, це може бути суттєвим
недоліком.
У запропонованій системі використовується локальна серверна
архітектура з можливістю розміщення всіх даних у внутрішній інфраструктурі
компанії. Це забезпечує вищий рівень контролю над інформацією та дозволяє
дотримуватися корпоративних політик безпеки. При цьому система зберігає
можливість мережевого керування та інтеграції, що поєднує переваги
локального та мережевого підходів.
Однією з найважливіших переваг розробленої системи є автоматичний
облік часу перебування працівників у приміщенні. Більшість класичних
систем контролю доступу зосереджені лише на факті надання або заборони
доступу, не приділяючи достатньої уваги подальшому аналізу присутності. У
даному проєкті система аналізує події входу та виходу, формує часові
інтервали перебування та може використовувати ці дані для інтеграції з
системами табелювання або внутрішніми HR-платформами. Це значно
підвищує практичну цінність рішення для бізнесу.
Важливою перевагою є також використання мікроконтролера ESP32 як
апаратної основи. У порівнянні з промисловими контролерами доступу ESP32
має значно нижчу вартість, але при цьому забезпечує достатню
продуктивність, наявність Wi-Fi та Bluetooth, а також широкий набір
інтерфейсів для підключення периферії. Це дозволяє суттєво знизити загальну
вартість системи без критичної втрати функціональності.
З економічної точки зору це є важливим аргументом для малого та
середнього бізнесу, де впровадження дорогих комерційних рішень часто є
фінансово недоцільним. Запропонована система дозволяє отримати більшість
ключових функцій корпоративного контролю доступу при значно нижчих
витратах на обладнання та підтримку.
Ще одним фактором ефективності є зручність адміністрування. Веб-
інтерфейс системи дозволяє централізовано керувати користувачами,
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 59
картками доступу, журналами подій та правами доступу без необхідності
фізичного контакту з контролерами. Це значно скорочує час реагування на
зміни в організації, наприклад при прийомі нових співробітників, зміні посад
або втраті картки доступу.
Кожна спроба входу або виходу фіксується в базі даних, що дозволяє
проводити аудит подій та аналізувати підозрілу активність. Інтеграція з
відеоспостереженням може додатково підвищити рівень контролю,
дозволяючи синхронізувати події доступу з відеозаписами.
Окремо слід відзначити масштабованість рішення. Завдяки модульній
архітектурі система може бути легко розширена шляхом додавання нових
точок доступу без суттєвих змін у серверній логіці. Це робить її придатною як
для невеликих офісів, так і для більших організацій із кількома приміщеннями
або віддаленими філіями.
Незважаючи на значну кількість переваг, система має і певні обмеження,
які слід враховувати при оцінці її ефективності. Одним із таких аспектів є
залежність від стабільного мережевого з’єднання. Оскільки перевірка доступу
виконується через сервер, перебої у Wi-Fi або проблеми з локальною мережею
можуть тимчасово впливати на роботу системи. Для мінімізації цього ризику
необхідно передбачати резервні сценарії роботи та стабільну мережеву
інфраструктуру.
Ще одним недоліком можна вважати відсутність на поточному етапі
біометричної автентифікації, яка використовується у дорогих корпоративних
системах. RFID-картки є зручним і швидким методом доступу, але вони
можуть бути втрачені або передані іншій особі. У майбутньому система може
бути доповнена біометричними модулями, такими як сканери відбитків
пальців або розпізнавання обличчя.
Також слід враховувати, що система є новою розробкою, яка ще має
потенціал для подальшого вдосконалення. На даному етапі реалізовано
основний функціонал контролю доступу, журналювання та адміністрування,
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 60
однак подальший розвиток може включати розширену аналітику, мобільний
додаток для адміністраторів, push-сповіщення про інциденти безпеки,
інтеграцію з корпоративними ERP-системами та більш глибоку взаємодію з
системами відеоспостереження.
Саме новизна системи є не недоліком, а скоріше перспективою її
розвитку. Відкрита архітектура дозволяє без суттєвих обмежень масштабувати
функціональність та адаптувати рішення під конкретні потреби замовника. Це
створює значну конкурентну перевагу порівняно із закритими комерційними
системами, де будь-яка модифікація часто потребує значних фінансових
витрат.
Таким чином, оцінка ефективності показує, що розроблена система
контролю доступу на базі ESP32 є конкурентоспроможним рішенням, яке
поєднує низьку вартість впровадження, гнучкість налаштування,
централізоване адміністрування та можливість інтеграції з зовнішніми
сервісами. Вона перевершує автономні системи за функціональністю, є значно
доступнішою за великі корпоративні рішення та забезпечує вищий рівень
контролю над даними порівняно з повністю хмарними сервісами.
Завдяки цьому система може ефективно використовуватися в офісних
приміщеннях, бізнес-центрах та адміністративних будівлях, забезпечуючи не
лише контроль доступу, але й повноцінний інструмент управління безпекою
та робочим часом персоналу. Перспективи подальшого розвитку дозволяють
розглядати її як основу для масштабованої корпоративної системи нового
покоління.
3.5 Висновки до розділу
У третьому розділі було розроблено систему контролю доступу з
мережевим керуванням на базі мікроконтролера ESP32. Система реалізована
як комплексне програмно-апаратне рішення, яке включає апаратний модуль,
серверну частину, базу даних та веб-інтерфейс адміністратора. Розроблена
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 61
архітектура забезпечує централізований контроль доступу, журналювання
подій та можливість інтеграції із зовнішніми сервісами.
Було описано структуру системи, принцип взаємодії її компонентів та
основні функції, серед яких контроль доступу за RFID-картками, облік часу
перебування користувачів, адміністрування через веб-інтерфейс і ведення
журналу подій. Також визначено технічні вимоги до роботи системи,
включаючи вимоги до мережевої інфраструктури, серверного середовища та
інформаційної безпеки.
Проведена оцінка ефективності показала, що система є гнучким і
масштабованим рішенням, яке має нижчу вартість у порівнянні з
комерційними аналогами та забезпечує достатній рівень функціональності
для використання в офісних приміщеннях і корпоративному середовищі.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 62
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ДОСТУПУ З МЕРЕЖЕВИМ
КЕРУВАННЯМ НА БАЗІ МІКРОКОНТРОЛЕРА ESP32-P
4.1 Огляд існуючих рішень
У сучасних автоматизованих та мережевих системах, зокрема системах
контролю доступу, питання інформаційної безпеки набуває критичного
значення. Оскільки мікроконтролери виконують функції збору, обробки та
передачі даних, вони стають потенційною точкою вразливості всієї системи.
Будь-яке несанкціоноване втручання у роботу мікроконтролера може
призвести до підміни даних, отримання незаконного доступу до приміщення
або порушення логіки роботи системи. У зв’язку з цим необхідно враховувати
комплекс заходів захисту інформації як на апаратному, так і на програмному
рівнях.
Одним із базових аспектів безпеки є захист каналу передачі даних між
мікроконтролером та серверною частиною системи. Оскільки більшість
сучасних мікроконтролерів, таких як ESP32, використовують бездротові
інтерфейси (Wi-Fi або Bluetooth), існує ризик перехоплення або підміни даних
у мережі. Для запобігання цьому застосовуються криптографічні протоколи,
зокрема HTTPS (TLS/SSL), які забезпечують шифрування переданої
інформації та захист від атак типу “man-in-the-middle” [20].
Важливим елементом є також автентифікація пристроїв.
Мікроконтролер повинен мати можливість підтвердження своєї ідентичності
при підключенні до сервера. Це може реалізовуватися за допомогою
унікальних ключів доступу, токенів або сертифікатів. Такий підхід запобігає
підключенню сторонніх пристроїв до системи та знижує ризик
несанкціонованого доступу до інфраструктури.
Сучасні платформи підтримують механізми захисту пам’яті, такі як
secure boot та шифрування firmware. Secure boot гарантує, що пристрій
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 63
запускає лише перевірене програмне забезпечення, а шифрування прошивки
ускладнює її копіювання або модифікацію сторонніми особами. Це особливо
важливо для систем, що працюють у відкритому або фізично доступному
середовищі.
Окрему увагу слід приділити захисту від фізичного доступу до
пристрою. Оскільки мікроконтролери часто встановлюються у відкритих або
напіввідкритих місцях, існує ризик їх фізичного підключення до відладочних
інтерфейсів (наприклад, UART або JTAG). Для мінімізації цього ризику
використовують відключення або блокування відлагоджувальних портів у
фінальній прошивці, а також захисні корпуси.
Також важливим є контроль цілісності даних, що зберігаються у пам’яті
мікроконтролера. Це стосується тимчасових даних, кешу доступів або
локальних налаштувань. Використання контрольних сум, цифрових підписів
або хеш-функцій дозволяє виявляти несанкціоновані зміни інформації
У сучасних інформаційних системах, зокрема у системах контролю
доступу до приміщень, питання захисту інформації при взаємодії користувачів
із системою є одним із ключових елементів загальної архітектури безпеки.
Оскільки така система оперує чутливими даними — інформацією про
персонал, журнали відвідуваності, часові мітки входу та виходу, а також рівні
доступу до об’єктів — необхідно забезпечити надійні механізми перевірки
користувачів і розмежування їхніх прав.
Основними складовими захисту на рівні користувацької взаємодії є
процеси автентифікації та авторизації. Автентифікація являє собою процедуру
підтвердження особи користувача, тобто перевірку того, що суб’єкт, який
намагається отримати доступ до системи, дійсно є тим, за кого себе видає. У
свою чергу, авторизація визначає рівень доступу користувача до ресурсів
системи та дозволених операцій після успішного проходження автентифікації.
У практичних реалізаціях систем контролю доступу автентифікація може
здійснюватися за допомогою різних методів. Найбільш поширеним є
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 64
класичний підхід із використанням логіна та пароля, однак у більш безпечних
системах застосовуються багатофакторні механізми, які поєднують декілька
способів підтвердження особи. Це можуть бути апаратні ідентифікатори
(RFID-карти), одноразові коди (OTP), мобільні токени або біометричні дані
[21]. Такий підхід значно знижує ризик несанкціонованого доступу навіть у
випадку компрометації одного з факторів.
Авторизація користувачів у системі базується на концепції ролей та прав
доступу. Кожному користувачу присвоюється певна роль (наприклад,
адміністратор, співробітник, гість), яка визначає перелік дозволених дій.
Такий підхід дозволяє реалізувати принцип найменших привілеїв, згідно з
яким користувач отримує лише той рівень доступу, який необхідний для
виконання його функціональних обов’язків. Це суттєво зменшує потенційні
ризики у разі несанкціонованого використання облікового запису.
Важливим є також безпечне зберігання облікових даних. Паролі та інші
чутливі дані не повинні зберігатися у відкритому вигляді. Замість цього
використовуються криптографічні хеш-функції з додаванням випадкових
значень (salt), що унеможливлює відновлення початкового пароля навіть у
разі витоку бази даних. Крім того, для захисту сесій користувачів
застосовуються токени доступу, які мають обмежений термін дії та можуть
бути відкликані у разі підозрілої активності.
З точки мережевої безпеки, усі операції автентифікації та авторизації
повинні виконуватися через захищені канали зв’язку з використанням
шифрованих протоколів (наприклад, HTTPS). Це запобігає перехопленню
облікових даних під час передачі та захищає систему від атак типу «людина
посередині» (MITM) [22].
У сучасних інформаційних системах, зокрема в системах контролю
доступу, серверна частина є ключовим компонентом, який відповідає за
обробку, зберігання та передачу даних між мікроконтролерами та
користувацьким інтерфейсом. Саме серверний додаток концентрує в собі
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 65
основну бізнес-логіку системи, а також забезпечує доступ до критично
важливої інформації, такої як облікові записи користувачів, журнали подій,
права доступу та аналітичні дані. У зв’язку з цим рівень захисту серверних
додатків безпосередньо впливає на загальну безпеку всієї системи.
Одним із базових напрямків захисту є забезпечення безпечної мережевої
взаємодії між клієнтськими пристроями (мікроконтролерами, веб-
інтерфейсом) та сервером. Для цього застосовуються захищені протоколи
передачі даних, такі як HTTPS із використанням TLS-шифрування. Це
дозволяє забезпечити конфіденційність інформації, захист від перехоплення
даних та запобігання їх несанкціонованій модифікації під час передачі через
мережу.
Важливим є також автентифікація та авторизація на рівні серверного
додатку. Кожен запит до сервера повинен перевірятися на предмет
походження та прав доступу ініціатора. Для цього використовуються
механізми токенізації (наприклад, JWT — JSON Web Token), API-ключі або
сесійні ідентифікатори. Це дозволяє обмежити доступ до серверних ресурсів
лише авторизованим пристроям і користувачам, а також реалізувати
розмежування прав відповідно до ролей.
Окрему увагу слід приділяти захисту серверної інфраструктури від
зовнішніх атак. До найбільш поширених загроз належать DDoS-атаки, SQL-
ін’єкції, міжсайтовий скриптинг (XSS) та несанкціоновані запити до API. Для
протидії цим загрозам застосовуються різні методи захисту, зокрема
фільтрація та валідація вхідних даних, використання параметризованих
запитів до бази даних, а також впровадження механізмів обмеження кількості
запитів (rate limiting) [23].
Також безпечна взаємодія серверного додатку з базою даних. Дані
повинні передаватися через захищені канали, а доступ до бази даних має
здійснюватися з використанням принципу мінімальних привілеїв. Це означає,
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 66
що серверний додаток отримує лише ті права, які необхідні для виконання
його функцій, без надлишкового доступу до критичних структур даних.
Необхідно забезпечити захист самого серверного середовища. Це
включає регулярне оновлення програмного забезпечення, використання
міжмережевих екранів (firewall), систем виявлення вторгнень (IDS/IPS) та
моніторинг подій безпеки [24]. Такі заходи дозволяють своєчасно виявляти
підозрілу активність і реагувати на потенційні загрози.
Важливим є логування та аудит дій у серверному додатку. Усі критичні
операції, включаючи спроби входу, зміну прав доступу, запити до API та
операції з базою даних, повинні фіксуватися у журналах. Це дозволяє
проводити аналіз інцидентів, виявляти аномальну поведінку та забезпечувати
прозорість роботи системи.
Реалізація цих заходів є необхідною умовою для забезпечення надійної
та безперебійної роботи системи контролю доступу, а також для запобігання
несанкціонованому доступу до критично важливої інформації.
4.2 Реалізація захисту користувачів
Важливим під час розробки системи контролю доступу з мережевим
керуванням на базі мікроконтролера ESP32 є забезпечення належного рівня
захисту користувачів та інформації, з якою працює система. Оскільки дана
система безпосередньо відповідає за фізичний доступ до офісних приміщень,
а також зберігає персональні дані працівників, інформацію про їхню
присутність, часові мітки входу та виходу, питання безпеки є критично
важливим як з технічної, так і з організаційної точки зору.
Захист користувачів у даній системі реалізується на декількох рівнях: на
рівні фізичного доступу через RFID-ідентифікацію, на рівні серверної
авторизації та автентифікації, на рівні передачі даних між мікроконтролером
і сервером, а також на рівні збереження інформації у базі даних. Такий
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 67
багаторівневий підхід дозволяє мінімізувати ризики несанкціонованого
доступу, витоку інформації та несанкціонованого втручання в роботу системи.
Першим рівнем захисту є фізична ідентифікація користувача за
допомогою RFID-картки. Кожен працівник, який має право доступу до
офісного приміщення, отримує персональну безконтактну картку з унікальним
ідентифікатором. Під час піднесення картки до RFID-зчитувача система
зчитує UID-код, який є унікальним для конкретного носія. Саме цей код
використовується як первинний ідентифікатор для перевірки прав доступу.
Важливо зазначити, що сама RFID-картка не містить логіки доступу або
інформації про дозволи — вона лише виступає ключем-ідентифікатором, тоді
як рішення про відкриття дверей приймається централізовано серверною
частиною системи. Це значно підвищує безпеку, оскільки у випадку втрати
картки адміністратор може миттєво деактивувати її в системі без необхідності
фізичної заміни обладнання або перепрограмування контролера.
Додатково система веде журнал усіх спроб доступу, включаючи невдалі.
Це дозволяє виявляти підозрілу активність, наприклад багаторазові спроби
використання заблокованої картки або доступ у неробочий час. Такий підхід
підвищує рівень фізичної безпеки приміщення та дозволяє оперативно
реагувати на потенційні загрози.
Наступним важливим елементом захисту є система авторизації та
автентифікації користувачів веб-додатку. Оскільки адміністратори мають
доступ до персональних даних працівників, журналів подій та налаштувань
системи, необхідно забезпечити суворий контроль доступу до
адміністративної панелі.
Для цього реалізовано механізм обов’язкової авторизації через
обліковий запис із логіном та паролем. Кожен адміністратор має
індивідуальний профіль, що дозволяє розмежовувати права доступу та
відстежувати виконані дії. Паролі користувачів не зберігаються у відкритому
вигляді, а проходять процедуру хешування з використанням сучасних
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 68
криптографічних алгоритмів. Це означає, що навіть у випадку
несанкціонованого доступу до бази даних зловмисник не отримає паролі у
відкритому вигляді.
Система також підтримує рольову модель доступу, що дозволяє
розділяти повноваження між різними категоріями користувачів. Наприклад,
звичайний оператор може переглядати журнали подій, але не має права
змінювати конфігурацію системи або видаляти користувачів. Повний доступ
до налаштувань має лише адміністратор із відповідними правами. Такий
підхід зменшує ризик внутрішніх помилок або несанкціонованих змін.
Ще одним важливим аспектом є захист передачі даних між
мікроконтролером ESP32 та серверною частиною системи. Оскільки під час
кожної спроби доступу відбувається передача ідентифікатора RFID-картки,
часових міток та службової інформації, необхідно забезпечити захист цих
даних від перехоплення або модифікації.
Для цього використовується захищений протокол передачі даних через
HTTP API з можливістю переходу на HTTPS-з’єднання. У виробничому
середовищі рекомендується обов’язкове використання SSL/TLS-сертифікатів,
які забезпечують шифрування трафіку між пристроєм та сервером. Це
дозволяє захистити дані від атак типу Man-in-the-Middle, коли зловмисник
намагається перехопити або підмінити інформацію під час передачі [25].
Крім того, для взаємодії між ESP32 та сервером можуть
використовуватися спеціальні API-ключі або токени автентифікації пристроїв.
Це дозволяє серверу перевіряти, що запит надходить саме від довіреного
пристрою, а не від стороннього джерела. Такий механізм особливо важливий
у мережевих системах, де існує ризик імітації пристрою з боку зловмисника.
Серверна частина також реалізує захист від повторних запитів та
аномальної активності. Наприклад, багаторазові спроби доступу з однієї
картки за короткий проміжок часу можуть бути позначені як підозріла
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 69
поведінка та вимагати додаткової перевірки. Це дозволяє підвищити рівень
захисту від несанкціонованих спроб входу.
Окрему увагу приділено захисту даних на рівні бази даних PostgreSQL.
У системі зберігається критично важлива інформація: персональні дані
користувачів, історія входів і виходів, часові інтервали перебування в
приміщенні, журнали спроб доступу та адміністративні дії. Втрата або
несанкціоноване розкриття цих даних може призвести до серйозних наслідків
як для безпеки компанії, так і для конфіденційності працівників.
Для захисту бази даних використовується система розмежування прав
доступу на рівні ролей PostgreSQL. Серверний додаток має окремий технічний
обліковий запис із обмеженим набором прав, а прямий доступ до
адміністративних функцій бази мають лише уповноважені адміністратори. Це
мінімізує ризик випадкового або навмисного пошкодження інформації.
Додатково реалізовано механізми резервного копіювання даних, що
дозволяє відновити систему у випадку технічного збою, помилки користувача
або кібератаки. Регулярне створення резервних копій є обов’язковою
частиною експлуатації системи, оскільки журнал подій доступу є критично
важливим для роботи підприємства.
Також важливим є ведення аудиту дій адміністраторів. Система фіксує
зміни в налаштуваннях, додавання або видалення користувачів, зміну прав
доступу та інші критичні операції. Це дозволяє забезпечити контроль за
адміністративною діяльністю та підвищує рівень внутрішньої безпеки.
Щодо RFID-зчитування, важливо враховувати специфіку самої
технології. RFID забезпечує швидкий та зручний доступ, однак класичні
низькочастотні картки можуть бути вразливими до копіювання за наявності
спеціального обладнання. Саме тому у системі акцент зроблено не лише на
фізичному UID-коді картки, але й на серверній перевірці прав доступу та
веденні журналу подій.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 70
У перспективі система може бути розширена використанням більш
захищених RFID-стандартів, таких як MIFARE DESFire або іншими
криптографічно захищеними картками, які підтримують шифрування даних
та складні механізми автентифікації. Це значно підвищить рівень захисту від
клонування карток.
Крім того, система підтримує можливість швидкого блокування
втраченої або скомпрометованої картки через веб-інтерфейс адміністратора.
Це дозволяє негайно припинити можливість її використання без фізичної
заміни зчитувача або мікроконтролера, що є важливою перевагою порівняно
з класичними механічними ключами.
Загалом реалізація захисту користувачів у даній системі базується на
принципі багаторівневої безпеки, де кожен рівень компенсує потенційні слабкі
місця іншого. Фізичний доступ контролюється через RFID-ідентифікацію,
серверна частина забезпечує централізовану перевірку прав, мережевий рівень
захищає передачу інформації, а база даних гарантує цілісність та
конфіденційність збережених даних.
Такий підхід дозволяє створити не просто систему відкриття дверей, а
повноцінну платформу безпечного управління доступом, яка відповідає
сучасним вимогам інформаційної та фізичної безпеки. Особливо важливо, що
система залишається відкритою для подальшого вдосконалення:
впровадження двофакторної автентифікації, біометричних модулів, мобільних
токенів доступу та додаткових механізмів шифрування.
Захист користувачів у розробленій системі реалізований комплексно та
охоплює всі ключові аспекти безпечної роботи: від моменту прикладання
RFID-картки до збереження інформації у базі даних та контролю дій
адміністраторів. Це забезпечує високий рівень довіри до системи та дозволяє
використовувати її в реальних офісних середовищах із підвищеними вимогами
до безпеки.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 71
4.3 Висновки до розділу
У четвертому розділі було розглянуто питання захисту системи
контролю доступу на базі ESP32 та проаналізовано сучасні методи
забезпечення безпеки IoT-систем. Описано основні механізми захисту даних,
автентифікації користувачів і безпечної взаємодії між компонентами системи.
У системі реалізовано RFID-ідентифікацію користувачів, авторизацію
адміністраторів, рольову модель доступу, журналювання подій та захист
облікових даних. Також передбачено захист передачі даних між ESP32 і
сервером, а також механізми безпечного зберігання інформації у базі даних
PostgreSQL.
Реалізовані засоби захисту забезпечують надійну та безпечну роботу
системи контролю доступу в офісному середовищі.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 72
ВИСНОВКИ
У результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було
розроблено систему контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32, яка поєднує апаратні та програмні компоненти в
єдину інтегровану платформу. У процесі роботи було проведено аналіз
сучасних систем контролю доступу, IoT-технологій та підходів до організації
мережевої взаємодії, що дозволило сформувати вимоги до розроблюваної
системи та обґрунтувати вибір технологій для її реалізації.
Було спроєктовано архітектуру системи, яка включає мікроконтролер
ESP32, RFID-зчитувач, серверну частину, базу даних PostgreSQL та веб-
інтерфейс адміністратора. Реалізована система забезпечує автоматизований
контроль доступу до приміщення, централізовану перевірку прав
користувачів, ведення журналу подій, облік часу перебування працівників та
можливість адміністрування через веб-інтерфейс. Також реалізовано
інтеграцію через REST API, що дозволяє взаємодіяти із зовнішніми сервісами
та масштабувати функціональність системи.
Окрему увагу приділено питанням інформаційної безпеки та захисту
користувачів. У роботі реалізовано механізми RFID-ідентифікації, авторизації
адміністраторів, рольового розмежування доступу, захисту передачі даних
між ESP32 та сервером, а також безпечного зберігання інформації у базі даних.
Використання журналювання подій, резервного копіювання та механізмів
контролю доступу дозволяє підвищити надійність і безпечність роботи
системи.
Проведена оцінка ефективності показала, що розроблена система є
гнучким, масштабованим та економічно доцільним рішенням для
використання в офісних приміщеннях і корпоративному середовищі.
Порівняно з автономними системами контролю доступу вона забезпечує
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 73
значно ширший функціонал, а порівняно з комерційними рішеннями має
нижчу вартість реалізації та відкриту архітектуру, що спрощує її модифікацію
та подальший розвиток.
Отримані результати підтверджують, що поставлені у кваліфікаційній
роботі бакалавра завдання були виконані, а розроблена система може бути
використана як основа для створення сучасних мережевих систем контролю
доступу з можливістю подальшого розширення функціональності, інтеграції
з корпоративними платформами та впровадження додаткових механізмів
безпеки.
Лист
ЧДТУ.262202.002 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 74
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32-P
Специфікація
482.ЧДТУ.62202-01
Листів 2
Розробник ______________ Антон ГУСАЧЕНКО
Керівник ______________ Світлана ГРЕСЬКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62202-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62202-01 12 01 Текст програми
482.ЧДТУ.62202-01 34 01 Інструкція користувача
ДОДАТОК Б
Система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32-P
Текст програми
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
Листів 14
Розробник: _____________ Антон ГУСАЧЕНКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
import logging
import os
from logging.handlers import RotatingFileHandler
from flask import Flask, jsonify
from flask_sqlalchemy import SQLAlchemy
from flask_migrate import Migrate
from flask_jwt_extended import JWTManager
from flask_bcrypt import Bcrypt
from flask_cors import CORS
db = SQLAlchemy()
migrate = Migrate()
jwt = JWTManager()
bcrypt = Bcrypt()
def create_app(config_object=None) -> Flask:
"""
Application factory function.
Args:
config_object: Configuration class or string. Defaults to environment variable.
Returns:
Configured Flask application instance.
"""
app = Flask(
__name__,
template_folder="templates",
static_folder="static",
)
if config_object is None:
from config.config import get_config
config_object = get_config()
app.config.from_object(config_object)
_init_extensions(app)
_setup_logging(app)
_register_blueprints(app)
3
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
_register_error_handlers(app)
_register_jwt_callbacks(app)
with app.app_context():
db.create_all()
_seed_default_admin(app)
app.logger.info("Access Control System started successfully.")
return app
def _init_extensions(app: Flask) -> None:
"""Initialize all Flask extensions."""
db.init_app(app)
migrate.init_app(app, db)
jwt.init_app(app)
bcrypt.init_app(app)
CORS(app, resources={
r"/api/*": {
"origins": "*",
"allow_headers": ["Content-Type", "Authorization", "X-Device-API-Key"],
"methods": ["GET", "POST", "PUT", "DELETE", "PATCH", "OPTIONS"],
}
})
def _setup_logging(app: Flask) -> None:
"""Configure application logging."""
log_level = getattr(logging, app.config.get("LOG_LEVEL", "INFO"), logging.INFO)
log_file = app.config.get("LOG_FILE")
formatter = logging.Formatter(
"[%(asctime)s] %(levelname)s in %(module)s (%(funcName)s:%(lineno)d): %(message)s",
datefmt="%Y-%m-%d %H:%M:%S"
)
# Console handler
console_handler = logging.StreamHandler()
console_handler.setLevel(log_level)
console_handler.setFormatter(formatter)
app.logger.setLevel(log_level)
app.logger.addHandler(console_handler)
if log_file:
os.makedirs(os.path.dirname(log_file), exist_ok=True)
file_handler = RotatingFileHandler(log_file, maxBytes=5_000_000, backupCount=5)
file_handler.setLevel(log_level)
file_handler.setFormatter(formatter)
4
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
app.logger.addHandler(file_handler)
def _register_blueprints(app: Flask) -> None:
"""Register all application blueprints."""
from routes.auth import auth_bp
from routes.devices import devices_bp
from routes.access_users import access_users_bp
from routes.logs import logs_bp
from routes.webhooks import webhooks_bp
from routes.dashboard import dashboard_bp
from routes.esp32 import esp32_bp
from routes.admin import admin_bp
app.register_blueprint(auth_bp, url_prefix="/api/auth")
app.register_blueprint(devices_bp, url_prefix="/api/devices")
app.register_blueprint(access_users_bp, url_prefix="/api/access-users")
app.register_blueprint(logs_bp, url_prefix="/api/logs")
app.register_blueprint(webhooks_bp, url_prefix="/api/webhooks")
app.register_blueprint(dashboard_bp, url_prefix="/api/dashboard")
app.register_blueprint(esp32_bp, url_prefix="/api/esp32")
app.register_blueprint(admin_bp, url_prefix="/api/admin")
# Frontend SPA route (serves index.html for all non-API routes)
from flask import render_template
@app.route("/", defaults={"path": ""})
@app.route("/<path:path>")
def catch_all(path):
return render_template("index.html")
def _register_error_handlers(app: Flask) -> None:
"""Register global error handlers."""
@app.errorhandler(400)
def bad_request(e):
return jsonify({"error": "Bad Request", "message": str(e)}), 400
@app.errorhandler(401)
def unauthorized(e):
return jsonify({"error": "Unauthorized", "message": "Authentication required"}), 401
@app.errorhandler(403)
def forbidden(e):
return jsonify({"error": "Forbidden", "message": "Insufficient permissions"}), 403
@app.errorhandler(404)
def not_found(e):
5
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
return jsonify({"error": "Not Found", "message": str(e)}), 404
@app.errorhandler(405)
def method_not_allowed(e):
return jsonify({"error": "Method Not Allowed", "message": str(e)}), 405
@app.errorhandler(409)
def conflict(e):
return jsonify({"error": "Conflict", "message": str(e)}), 409
@app.errorhandler(422)
def unprocessable(e):
return jsonify({"error": "Unprocessable Entity", "message": str(e)}), 422
@app.errorhandler(429)
def rate_limited(e):
return jsonify({"error": "Too Many Requests", "message": "Rate limit exceeded"}), 429
@app.errorhandler(500)
def internal_error(e):
app.logger.exception("Internal Server Error: %s", e)
db.session.rollback()
return jsonify({"error": "Internal Server Error", "message": "An unexpected error
occurred"}), 500
def _register_jwt_callbacks(app: Flask) -> None:
"""Register JWT lifecycle callbacks."""
@jwt.expired_token_loader
def expired_token_callback(jwt_header, jwt_payload):
return jsonify({"error": "Token Expired", "message": "Your session has expired. Please log
in again."}), 401
@jwt.invalid_token_loader
def invalid_token_callback(error):
return jsonify({"error": "Invalid Token", "message": "Token verification failed."}), 401
@jwt.unauthorized_loader
def missing_token_callback(error):
return jsonify({"error": "Unauthorized", "message": "No access token provided."}), 401
@jwt.revoked_token_loader
def revoked_token_callback(jwt_header, jwt_payload):
return jsonify({"error": "Token Revoked", "message": "This token has been revoked."}),
401
def _seed_default_admin(app: Flask) -> None:
6
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
"""Create default admin user if none exists."""
from models.user import AdminUser
existing = AdminUser.query.filter_by(email="[email protected]").first()
if not existing:
admin = AdminUser(
email="[email protected]",
full_name="System Administrator",
role="super_admin",
is_active=True,
)
admin.set_password("Admin@1234")
db.session.add(admin)
db.session.commit()
app.logger.info("Default admin user created: [email protected] / Admin@1234")
import uuid
from datetime import datetime, timezone
from flask_bcrypt import check_password_hash, generate_password_hash
from sqlalchemy import event
from app import db
class AdminUser(db.Model):
"""
System administrator account.
Roles:
super_admin - Full access including managing other admins
admin - Can manage devices, users, logs, webhooks
viewer - Read-only access to all resources
"""
__tablename__ = "admin_users"
id = db.Column(db.String(36), primary_key=True, default=lambda: str(uuid.uuid4()))
email = db.Column(db.String(255), unique=True, nullable=False, index=True)
full_name = db.Column(db.String(255), nullable=False)
password_hash = db.Column(db.String(512), nullable=False)
role = db.Column(
db.Enum("super_admin", "admin", "viewer", name="admin_role_enum"),
nullable=False,
default="admin"
7
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
)
is_active = db.Column(db.Boolean, default=True, nullable=False)
phone = db.Column(db.String(50), nullable=True)
avatar_url = db.Column(db.String(500), nullable=True)
timezone = db.Column(db.String(64), default="UTC")
last_login_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
last_login_ip = db.Column(db.String(45), nullable=True)
failed_login_attempts = db.Column(db.Integer, default=0)
locked_until = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
password_changed_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
must_change_password = db.Column(db.Boolean, default=False)
totp_secret = db.Column(db.String(32), nullable=True)
totp_enabled = db.Column(db.Boolean, default=False)
created_at = db.Column(
db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc),
nullable=False
)
updated_at = db.Column(
db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc),
onupdate=lambda: datetime.now(timezone.utc),
nullable=False
)
created_by = db.Column(db.String(36), db.ForeignKey("admin_users.id"), nullable=True)
action_logs = db.relationship(
"ActionLog",
foreign_keys="ActionLog.performed_by_id",
back_populates="performed_by",
lazy="dynamic"
)
__table_args__ = (
db.Index("ix_admin_users_email_active", "email", "is_active"),
)
def set_password(self, plain_password: str) -> None:
"""Hash and store a new password."""
self.password_hash = generate_password_hash(plain_password).decode("utf-8")
self.password_changed_at = datetime.now(timezone.utc)
self.failed_login_attempts = 0
self.locked_until = None
8
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
def check_password(self, plain_password: str) -> bool:
"""Verify a plain-text password against the stored hash."""
return check_password_hash(self.password_hash, plain_password)
def is_locked(self) -> bool:
"""Check whether the account is temporarily locked."""
if self.locked_until is None:
return False
return datetime.now(timezone.utc) < self.locked_until
def record_failed_login(self) -> None:
"""Increment failed login counter and lock after threshold."""
self.failed_login_attempts += 1
if self.failed_login_attempts >= 5:
from datetime import timedelta
self.locked_until = datetime.now(timezone.utc) + timedelta(minutes=30)
def record_successful_login(self, ip_address: str = None) -> None:
"""Reset failed login state and record last login."""
self.failed_login_attempts = 0
self.locked_until = None
self.last_login_at = datetime.now(timezone.utc)
self.last_login_ip = ip_address
@property
def is_super_admin(self) -> bool:
return self.role == "super_admin"
@property
def is_admin(self) -> bool:
return self.role in ("super_admin", "admin")
@property
def can_write(self) -> bool:
return self.role in ("super_admin", "admin") and self.is_active
@property
def can_manage_admins(self) -> bool:
return self.role == "super_admin" and self.is_active
# ─── Serialization
──────────────────────────────────────────────────
def to_dict(self, include_sensitive: bool = False) -> dict:
"""Serialize to dictionary."""
data = {
"id": self.id,
"email": self.email,
"full_name": self.full_name,
9
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
"role": self.role,
"is_active": self.is_active,
"phone": self.phone,
"avatar_url": self.avatar_url,
"timezone": self.timezone,
"totp_enabled": self.totp_enabled,
"last_login_at": self.last_login_at.isoformat() if self.last_login_at else None,
"last_login_ip": self.last_login_ip,
"must_change_password": self.must_change_password,
"created_at": self.created_at.isoformat(),
"updated_at": self.updated_at.isoformat(),
}
if include_sensitive:
data.update({
"failed_login_attempts": self.failed_login_attempts,
"locked_until": self.locked_until.isoformat() if self.locked_until else None,
"password_changed_at": self.password_changed_at.isoformat() if
self.password_changed_at else None,
})
return data
def __repr__(self) -> str:
return f"<AdminUser {self.email} ({self.role})>"
import uuid
import secrets
from datetime import datetime, timezone
from app import db
class Device(db.Model):
"""
ESP32-P Access Control Device.
Each device represents a physical door controller that communicates
with this management server via HTTPS.
"""
__tablename__ = "devices"
id = db.Column(db.String(36), primary_key=True, default=lambda: str(uuid.uuid4()))
name = db.Column(db.String(255), nullable=False)
description = db.Column(db.Text, nullable=True)
location = db.Column(db.String(255), nullable=True)
building = db.Column(db.String(128), nullable=True)
10
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
floor = db.Column(db.String(64), nullable=True)
zone = db.Column(db.String(128), nullable=True)
ip_address = db.Column(db.String(45), nullable=False) # IPv4 or IPv6
port = db.Column(db.Integer, default=443, nullable=False)
mac_address = db.Column(db.String(17), nullable=True, unique=True)
firmware_version = db.Column(db.String(32), nullable=True)
hardware_version = db.Column(db.String(32), nullable=True)
serial_number = db.Column(db.String(64), nullable=True, unique=True)
api_key = db.Column(db.String(64), nullable=False, unique=True,
default=lambda: secrets.token_hex(32))
api_key_created_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc))
status = db.Column(
db.Enum("online", "offline", "error", "maintenance", "unknown",
name="device_status_enum"),
default="unknown",
nullable=False
)
is_active = db.Column(db.Boolean, default=True, nullable=False)
is_locked = db.Column(db.Boolean, default=True, nullable=False) # Physical lock state
auto_lock_delay = db.Column(db.Integer, default=5) # seconds after unlock
beep_on_access = db.Column(db.Boolean, default=True)
led_enabled = db.Column(db.Boolean, default=True)
timezone = db.Column(db.String(64), default="UTC")
max_offline_hours = db.Column(db.Integer, default=24) # hours before offline mode kicks in
allow_offline_access = db.Column(db.Boolean, default=True)
last_seen_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
last_sync_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
last_heartbeat_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
last_error_message = db.Column(db.Text, nullable=True)
last_error_at = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
uptime_seconds = db.Column(db.BigInteger, default=0)
total_access_events = db.Column(db.Integer, default=0)
total_denied_events = db.Column(db.Integer, default=0)
synced_user_count = db.Column(db.Integer, default=0)
11
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
created_at = db.Column(
db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc),
nullable=False
)
updated_at = db.Column(
db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc),
onupdate=lambda: datetime.now(timezone.utc),
nullable=False
)
created_by = db.Column(db.String(36), db.ForeignKey("admin_users.id"), nullable=True)
certificates = db.relationship(
"DeviceCertificate",
back_populates="device",
cascade="all, delete-orphan",
lazy="dynamic"
)
action_logs = db.relationship(
"ActionLog",
back_populates="device",
lazy="dynamic",
foreign_keys="ActionLog.device_id"
)
creator = db.relationship("AdminUser", foreign_keys=[created_by])
__table_args__ = (
db.Index("ix_devices_ip_active", "ip_address", "is_active"),
db.Index("ix_devices_status", "status"),
db.Index("ix_devices_zone", "zone"),
)
@property
def base_url(self) -> str:
"""HTTPS base URL for this device."""
return f"https://{self.ip_address}:{self.port}"
@property
def is_reachable(self) -> bool:
"""Whether device has checked in recently (last 2 minutes)."""
if not self.last_seen_at:
return False
from datetime import timedelta
return (datetime.now(timezone.utc) - self.last_seen_at) < timedelta(minutes=2)
def rotate_api_key(self) -> str:
"""Generate a new API key for this device."""
12
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
self.api_key = secrets.token_hex(32)
self.api_key_created_at = datetime.now(timezone.utc)
return self.api_key
def mark_online(self) -> None:
self.status = "online"
self.last_seen_at = datetime.now(timezone.utc)
self.last_heartbeat_at = datetime.now(timezone.utc)
self.last_error_message = None
def mark_offline(self) -> None:
self.status = "offline"
def mark_error(self, message: str) -> None:
self.status = "error"
self.last_error_message = message
self.last_error_at = datetime.now(timezone.utc)
def record_sync(self, user_count: int) -> None:
self.last_sync_at = datetime.now(timezone.utc)
self.synced_user_count = user_count
def to_dict(self, include_api_key: bool = False) -> dict:
data = {
"id": self.id,
"name": self.name,
"description": self.description,
"location": self.location,
"building": self.building,
"floor": self.floor,
"zone": self.zone,
"ip_address": self.ip_address,
"port": self.port,
"mac_address": self.mac_address,
"firmware_version": self.firmware_version,
"hardware_version": self.hardware_version,
"serial_number": self.serial_number,
"status": self.status,
"is_active": self.is_active,
"is_locked": self.is_locked,
"auto_lock_delay": self.auto_lock_delay,
"beep_on_access": self.beep_on_access,
"led_enabled": self.led_enabled,
"timezone": self.timezone,
"allow_offline_access": self.allow_offline_access,
"last_seen_at": self.last_seen_at.isoformat() if self.last_seen_at else None,
"last_sync_at": self.last_sync_at.isoformat() if self.last_sync_at else None,
"last_heartbeat_at": self.last_heartbeat_at.isoformat() if self.last_heartbeat_at else None,
13
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
"last_error_message": self.last_error_message,
"uptime_seconds": self.uptime_seconds,
"total_access_events": self.total_access_events,
"total_denied_events": self.total_denied_events,
"synced_user_count": self.synced_user_count,
"is_reachable": self.is_reachable,
"base_url": self.base_url,
"created_at": self.created_at.isoformat(),
"updated_at": self.updated_at.isoformat(),
}
if include_api_key:
data["api_key"] = self.api_key
return data
def __repr__(self) -> str:
return f"<Device {self.name} @ {self.ip_address} [{self.status}]>"
class DeviceCertificate(db.Model):
"""
TLS/SSL certificate associated with an ESP32-P device.
Stores the device's self-signed certificate for mutual TLS verification.
"""
__tablename__ = "device_certificates"
id = db.Column(db.String(36), primary_key=True, default=lambda: str(uuid.uuid4()))
device_id = db.Column(db.String(36), db.ForeignKey("devices.id", ondelete="CASCADE"),
nullable=False, index=True)
# Certificate data
certificate_pem = db.Column(db.Text, nullable=False)
fingerprint_sha256 = db.Column(db.String(95), nullable=True)
subject_cn = db.Column(db.String(255), nullable=True)
issuer_cn = db.Column(db.String(255), nullable=True)
serial = db.Column(db.String(64), nullable=True)
valid_from = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
valid_until = db.Column(db.DateTime(timezone=True), nullable=True)
is_trusted = db.Column(db.Boolean, default=True)
is_active = db.Column(db.Boolean, default=True)
uploaded_at = db.Column(
db.DateTime(timezone=True),
default=lambda: datetime.now(timezone.utc)
)
uploaded_by = db.Column(db.String(36), db.ForeignKey("admin_users.id"), nullable=True)
# Relationships
14
482.ЧДТУ.62202-01 12 01
device = db.relationship("Device", back_populates="certificates")
@property
def is_expired(self) -> bool:
if not self.valid_until:
return False
return datetime.now(timezone.utc) > self.valid_until
def to_dict(self) -> dict:
return {
"id": self.id,
"device_id": self.device_id,
"fingerprint_sha256": self.fingerprint_sha256,
"subject_cn": self.subject_cn,
"issuer_cn": self.issuer_cn,
"serial": self.serial,
"valid_from": self.valid_from.isoformat() if self.valid_from else None,
"valid_until": self.valid_until.isoformat() if self.valid_until else None,
"is_trusted": self.is_trusted,
"is_active": self.is_active,
"is_expired": self.is_expired,
"uploaded_at": self.uploaded_at.isoformat(),
}
def __repr__(self) -> str:
return f"<DeviceCertificate {self.device_id} {self.fingerprint_sha256}>"
ДОДАТОК В
Система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32-P
Інструкція користувача
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
Листів 6
Розробник: ____________ Антон ГУСАЧЕНКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
Розроблена система контролю доступу з мережевим керуванням на базі
мікроконтролера ESP32 призначена для організації безпечного та зручного
доступу до офісних приміщень, а також для централізованого контролю входів
і виходів працівників. Система забезпечує автоматичну ідентифікацію
користувачів за допомогою RFID-карток, ведення журналу подій, облік часу
перебування в приміщенні та адміністрування через веб-інтерфейс.
Для ефективного використання системи необхідно розуміти порядок
роботи як для звичайного користувача, який використовує картку доступу для
входу в приміщення, так і для адміністратора, який здійснює налаштування
системи, керує користувачами та контролює всі події доступу. Саме тому
інструкція користувача охоплює обидва рівні взаємодії із системою.
Перед початком роботи необхідно переконатися, що система
підключена до електроживлення, мікроконтролер ESP32 має стабільне
підключення до мережі Wi-Fi, серверна частина працює коректно, а RFID-
зчитувач знаходиться в активному стані. Також адміністратор повинен
попередньо створити обліковий запис користувача та прив’язати до нього
RFID-картку.
Для звичайного користувача процес використання системи є
максимально простим і не потребує спеціальних технічних знань. Для входу
до офісного приміщення необхідно піднести персональну RFID-картку до
зчитувача, який встановлений біля дверей. Зчитувач автоматично визначає
унікальний ідентифікатор картки та передає його на мікроконтролер.
Після отримання даних мікроконтролер формує запит до серверної
частини системи для перевірки прав доступу. Якщо картка зареєстрована в
системі та користувач має активний дозвіл на вхід, сервер надсилає позитивну
відповідь, після чого електронний замок автоматично відкриває двері на
3
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
встановлений проміжок часу. У більшості випадків цей час становить від 3 до
5 секунд, що є достатнім для комфортного проходу.
Якщо доступ заборонений, картка не зареєстрована або її дія була
заблокована адміністратором, система не відкриває двері, а подія фіксується
у журналі як невдала спроба доступу. У такому випадку користувач повинен
звернутися до адміністратора для уточнення причини блокування.
При виході з приміщення користувач також може використовувати
RFID-картку, якщо система налаштована на двосторонній контроль доступу.
Це дозволяє системі фіксувати не лише факт входу, але й час виходу, що
необхідно для точного розрахунку тривалості перебування в офісі.
Особливо важливо дбайливо ставитися до персональної RFID-картки,
оскільки вона є індивідуальним ідентифікатором користувача в системі. Не
рекомендується передавати картку іншим особам, залишати її без нагляду або
використовувати пошкоджені носії. У випадку втрати картки необхідно
негайно повідомити адміністратора для її блокування та запобігання
несанкціонованому доступу.
Для адміністратора робота із системою здійснюється через веб-додаток,
який відкривається у браузері на комп’ютері або ноутбуці. Для входу в
адміністративну панель необхідно перейти за внутрішньою адресою системи,
яка визначається під час налаштування серверної частини. Після відкриття
сторінки входу потрібно ввести логін та пароль адміністратора.
Після успішної авторизації адміністратор отримує доступ до головної
панелі керування, де відображається загальна інформація про стан системи,
активні пристрої, останні події доступу та статистика використання.
Центральне місце в інтерфейсі займає журнал подій, який дозволяє
переглядати всі входи та виходи користувачів у режимі реального часу.
4
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
Для додавання нового користувача адміністратор переходить до розділу
керування користувачами. У цьому розділі необхідно створити новий запис,
вказавши основні дані працівника, такі як ім’я, посада, відділ та статус
активності. Після створення облікового запису виконується прив’язка RFID-
картки.
Прив’язка картки здійснюється шляхом зчитування її унікального UID-
коду. Для цього адміністратор переводить систему в режим реєстрації нової
картки, після чого працівник підносить картку до зчитувача. UID автоматично
зберігається у профілі користувача та використовується для подальшої
ідентифікації.
Після реєстрації адміністратор визначає права доступу користувача. Це
може включати дозвіл на вхід до конкретних приміщень, обмеження доступу
за часом, а також налаштування спеціальних правил для окремих категорій
співробітників. Наприклад, технічний персонал може мати доступ лише у
робочі години, а керівництво - цілодобово.
У випадку звільнення працівника, втрати картки або тимчасового
обмеження доступу адміністратор може деактивувати користувача або
заблокувати конкретну RFID-картку. Це виконується через той самий розділ
керування користувачами без необхідності фізичного втручання в обладнання.
Окрему увагу слід приділити роботі з журналом подій. У цьому розділі
адміністратор може переглядати повну історію входів і виходів із зазначенням
дати, часу, ідентифікатора користувача та результату перевірки доступу.
Журнал дозволяє швидко знаходити інформацію про конкретного працівника
або аналізувати підозрілі спроби входу.
Також система автоматично формує дані про час перебування
працівників у приміщенні. На основі парних подій входу та виходу
розраховується тривалість перебування за день, тиждень або місяць. Це може
5
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
використовуватися для внутрішнього контролю дисципліни або інтеграції з
системами обліку робочого часу.
У разі технічних несправностей адміністратор має можливість
перевіряти стан підключених пристроїв. Веб-інтерфейс відображає статус
з’єднання з мікроконтролером ESP32, стан мережевого підключення та
інформацію про останню активність пристрою. Якщо пристрій не відповідає,
рекомендується перевірити живлення, Wi-Fi з’єднання та працездатність
серверної частини.
При втраті доступу до адміністративної панелі через забутий пароль
використовується процедура відновлення доступу, яка залежить від
налаштувань системи. У більшості випадків відновлення виконується через
головного адміністратора або через технічного спеціаліста, відповідального
за серверну частину.
Для забезпечення безпеки рекомендується регулярно змінювати паролі
адміністраторів, не передавати облікові дані стороннім особам та
використовувати лише захищені пристрої для доступу до веб-панелі. Також
важливо періодично перевіряти журнал подій та контролювати активність
користувачів системи.
У випадку оновлення програмного забезпечення або зміни конфігурації
системи всі роботи повинні виконуватися уповноваженим технічним
персоналом. Не рекомендується самостійно змінювати серверні налаштування
без відповідних знань, оскільки це може призвести до порушення роботи
системи або втрати даних.
Окремо слід зазначити, що система підтримує можливість інтеграції з
іншими сервісами, такими як системи табелювання або відеоспостереження.
У таких випадках адміністратор може працювати з додатковими розділами
інтерфейсу, які відповідають за передачу даних до зовнішніх платформ.
6
482.ЧДТУ.62202-01 34 01
Правильне дотримання цієї інструкції забезпечує стабільну роботу
системи, високий рівень безпеки та ефективний контроль доступу до
приміщень. Саме поєднання зручності, централізованого управління та
технічної надійності робить розроблену систему практичним інструментом
для сучасного офісного середовища.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Литвиненко В. П., Савченко О. М. Сучасні інформаційні системи та
технології. — Київ : Видавництво «Ліра-К», 2020. — 352 с.
2. Ковальчук С. П. Основи мікропроцесорної техніки. — Київ : Видавництво
КПІ, 2020. — 312 с.
3. Бондаренко О. В. Вбудовані системи та мікроконтролери. — Львів : ЛНУ,
2018. — 290 с.
4. Петренко І. М. Інформаційна безпека автоматизованих систем. — Харків :
ХНУРЕ, 2021. — 340 с.
5. Сидоренко В. П. Інтернет речей: принципи та технології. — Київ :
Видавництво «Ліра-К», 2022. — 256 с.
6. Шевченко А. І. Програмування вбудованих систем. — Дніпро : ДНУ, 2020.
— 278 с.
7. Ткаченко Ю. С. Системи контролю доступу та безпеки. — Одеса : ОНПУ,
2019. — 310 с.
8. Banzi M., Shiloh M. Getting Started with Arduino. — Maker Media, 2014. —
128 p.
9. Margolis M. Arduino Cookbook. — O’Reilly Media, 2020. — 662 p.
10.Monk S. Programming Arduino: Getting Started with Sketches. — McGraw-
Hill, 2016. — 224 p.
11.Monk S. Programming the Raspberry Pi: Getting Started with Python. —
McGraw-Hill, 2021. — 240 p.
12.RichardsonM.,Wallace S. Getting Started with Raspberry Pi.—O’ReillyMedia,
2019. — 216 p.
13.Evans B. Beginning IoT Programming with ESP32. — Apress, 2021. — 310 p.
14.Monk S. Making Embedded Systems: Design Patterns for Great Software. —
O’Reilly Media, 2012. — 282 p.
Арк.
ЧДТУ.262202.002 ПЗ 97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
15.Dorsey T. ESP8266 Wi-Fi Programming Guide. — Packt Publishing, 2018. —
198 p.
16.Alasdair Allan. Make: Sensors. — Maker Media, 2016. — 280 p.
17.Monk S. Raspberry Pi Cookbook. — O’Reilly Media, 2022. — 450 p.
18.Martin R. Clean Code: A Handbook of Agile Software Craftsmanship. —
Prentice Hall, 2008. — 464 p.
19.Newman S. Building Microservices. — O’Reilly Media, 2021. — 592 p.
20.Fowler M. Patterns of Enterprise Application Architecture. — Addison-Wesley,
2002. — 560 p.
21.Burns B., Oppenheimer D. Designing Distributed Systems. — O’Reilly Media,
2018. — 192 p.
22.Silberschatz A., Korth H., Sudarshan S. Database System Concepts. —McGraw-
Hill, 2019. — 1376 p.
23.Elmasri R., Navathe S. Fundamentals of Database Systems. — Pearson, 2016.
— 1272 p.
24.Stallings W. Network Security Essentials. — Pearson, 2017. — 544 p.
25.Tanenbaum A. S., Wetherall D. J. Computer Networks. — Pearson, 2019. — 960
p.
Арк.
ЧДТУ.262202.002 ПЗ 98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата