Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10262
Title: Система оцінки мікроклімату приміщення з використанням IoT-технологій
Authors: ГРЕСЬКО, Світлана
ОРЄХОВ, Владислав
Keywords: IOT-СИСТЕМА МІКРОКЛІМАТУ;ESP32;ДАТЧИКИ ТЕМПЕРАТУРИ/ВОЛОГОСТІ/ТИСКУ;ЗОВНІШНІЙ ДАТЧИК;СЕРВЕР;ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХ;AI-АНАЛІЗ;ВЕБ-ІНТЕРФЕЙС;ЗВІТИ
Issue Date: 2026
Abstract: Метою кваліфікаційної роботи є розробка IoT-системи оцінки мікроклімату приміщення на базі ESP32 з датчиками температури, вологості та тиску, серверною обробкою даних та використанням AI для аналізу й формування рекомендацій щодо покращення умов середовища з доступом через веб-інтерфейс. Загальний обсяг роботи становить 93 сторінки. У роботі 8 рисунків. Для виконання роботи використано 23 літературних джерел. Головним завданням роботи є розробка IoT-системи оцінки мікроклімату приміщення на базі ESP32 та датчиків температури, вологості й атмосферного тиску, що забезпечує автоматизований збір, передачу та збереження даних на сервері, їх подальший аналіз із використанням алгоритмів штучного інтелекту та формування рекомендацій щодо покращення умов середовища з доступом через веб-інтерфейс. Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та інструментальних засобів; розробка системи автоматизованого керування та розгортання серверної інфраструктури та захисту системи.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10262
Appears in Collections:123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
1_ТИТУЛКА_Орєхов_Друк-merged.pdf
  Restricted Access
2.13 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Система оцінки мікроклімату
приміщення з використанням IoT-технологій»
ЧДТУ.262207.007 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія»
за освітньою програмою – «Комп’ютерні системи
та мережі»
ОРЄХОВ Владислав Володимирович
Керівник
старший викладач
Світлана ГРЕСЬКО
Рецензент
завідувачка кафедри інформаційних,
мультимедійних технологій та дизайну
Черкаського державного бізнес-коледжу,
к.т.н., доцент
Марія ЗАХАРОВА
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент _________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ____________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«16» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Орєхову Владиславу Володимировичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій
Керівник роботи: старший викладач Гресько Світлана Олексіївна
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
IoT-система мікроклімату, ESP32, датчики температури/вологості/тиску, зовнішній датчик,
сервер, AI-аналіз, звіти, рекомендації.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз предметної області та постановка задачі
2. Вибір технологій та інструментальних засобів
3. Розробка системи оцінки мікроклімату приміщення з використанням IoT-технологій
4. Захист системи оцінки мікроклімату приміщення з використанням IoT-технологій
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Додаток А Специфікація
Додаток Б Текст програми
Додаток В Інструкція користувача
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Збір матеріалу 16.03 – 22.03 виконано
2 Обробка матеріалу 23.03 – 30.03 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання тематики
розробки 31.03 - 02.04 виконано
4 Оцінка стану проблеми, виокремлення задач розробки, виконано
постановка задачі дослідження 03.04 – 11.04
5 Викладення сутності і результатів розробки 12.04 - 22.04 виконано
6 Практичне застосування результатів розробки 23.04 - 27.04 виконано
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 28.04 - 02.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 15.05 - 20.05 виконано
Студент ___________________________ Владислав ОРЄХОВ
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Світлана ГРЕСЬКО
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Метою кваліфікаційної роботи є розробка IoT-системи оцінки
мікроклімату приміщення на базі ESP32 з датчиками температури, вологості
та тиску, серверною обробкою даних та використанням AI для аналізу й
формування рекомендацій щодо покращення умов середовища з доступом
через веб-інтерфейс.
Загальний обсяг роботи становить 93 сторінки. У роботі 8 рисунків. Для
виконання роботи використано 23 літературних джерел.
Головним завданням роботи є розробка IoT-системи оцінки
мікроклімату приміщення на базі ESP32 та датчиків температури, вологості й
атмосферного тиску, що забезпечує автоматизований збір, передачу та
збереження даних на сервері, їх подальший аналіз із використанням
алгоритмів штучного інтелекту та формування рекомендацій щодо
покращення умов середовища з доступом через веб-інтерфейс.
Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з
аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та
інструментальних засобів; розробка системи автоматизованого керування та
розгортання серверної інфраструктури та захисту системи.
Ключові слова: IOT-СИСТЕМА МІКРОКЛІМАТУ, ESP32, ДАТЧИКИ
ТЕМПЕРАТУРИ/ВОЛОГОСТІ/ТИСКУ, ЗОВНІШНІЙ ДАТЧИК, СЕРВЕР,
ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХ, AI-АНАЛІЗ, ВЕБ-ІНТЕРФЕЙС, ЗВІТИ
ANOTATION
The purpose of the qualification work is to develop an IoT system for
assessing the microclimate of a room based on ESP32 with temperature, humidity
and pressure sensors, server-based data processing and the use of AI for analysis and
formulation of recommendations for improving environmental conditions with
access via a web interface.
The total volume of the work is 93 pages. The work contains 8 figures.
23 literary sources were used to perform the work.
The main task of the work is to develop an IoT system for assessing the
microclimate of a room based on ESP32 and temperature, humidity and atmospheric
pressure sensors, which provides automated collection, transmission and storage of
data on the server, their further analysis using artificial intelligence algorithms and
the formation of recommendations for improving environmental conditions with
access via a web interface.
A brief description of the sections of the bachelor's qualification work consists
of an analysis of the subject area and problem statement; selection of technologies
and tools; development of an automated control system and deployment of server
infrastructure and system protection.
Key words: IOT MICROCLIMATE SYSTEM, ESP32,
TEMPERATURE/HUMIDITY/PRESSURE SENSORS, EXTERNAL SENSOR,
SERVER, DATA STORAGE, AI ANALYSIS, WEB INTERFACE, REPORTS
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ…….…..7
1.1 Аналіз існуючих платформ………………………...………….…….....7
1.2 Постановка задачі………...………………………………………...…13
1.3 Висновки до розділу…… ………………………………….…………16
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ………......17
2.1 Огляд існуючих технологій……………………………….………….17
2.2 Обґрунтування вибору…..………………………………………...….29
2.3 Висновки до розділу ……………………………………….…………34
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИ МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕННЯ З
ВИКОРИСТАННЯМ IоT-ТЕХНОЛОГІЙ ………………………..………..35
3.1 Структура системи……………...…………………...………..…........35
3.2 Опис функцій системи...……………………………………………...41
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою……………………….........48
3.4 Оцінка ефективності………………………………………………….52
3.5 Висновки до розділу………………………………………………….56
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ ОЦІНКИ МІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕННЯ З
ВИКОРИСТАННЯМ IоT-ТЕХНОЛОГІЙ…………. …..………..……..…58
4.1 Огляд існуючих рішень …………………..………….………………58
4.2 Реалізація захисту даних користувачів……………………….….….64
4.3 Висновки до розділу…………..…………………………….…….….68
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..70
ЧДТУ.262207.007 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РозрКобив Орєхов В.В. Система оцінки Літ. Лист Листів
Керівник Гресько С.О. мікроклімату приміщення 2 93
Рецеанзент Захарова М.В. з використанням IoT-
Н.Контроль Гресько С.О. Кафедра ІБ та КІ
ф технологій
Затвердив Лавданський А.О. Пояснювальна записка гр. КМ-2205
е
д
р
а
К
К
-
0
6
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62207-01 Система оцінки мікроклімату приміщення з
використанням IoT-технологій
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...………..92
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 3
ВСТУП
Актуальність теми визначається сукупністю сучасних технологічних,
екологічних та соціальних факторів, що впливають на необхідність постійного
контролю параметрів внутрішнього середовища приміщень. Мікроклімат,
який включає такі основні показники, як температура повітря, відносна
вологість та атмосферний тиск, є критично важливим для забезпечення
комфортних та безпечних умов перебування людини. Відхилення цих
параметрів від нормативних значень може призводити до зниження
працездатності, погіршення самопочуття, підвищення втомлюваності та
виникнення ризиків для здоров’я, особливо у довготривалій перспективі.
У сучасних умовах щільної забудови та широкого використання систем
штучного опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC), контроль
мікроклімату набуває ще більшої значущості. Значна кількість приміщень —
житлових, офісних, освітніх, медичних та промислових — потребує
постійного моніторингу параметрів середовища для підтримання оптимальних
умов функціонування. При цьому традиційні підходи до вимірювання
мікроклімату часто є точковими, ручними або не забезпечують безперервного
аналізу даних у реальному часі.
Розвиток Інтернету речей (IoT) створив передумови для формування
нових підходів до збору та обробки інформації про стан навколишнього
середовища. Використання мікроконтролерів із вбудованими модулями
зв’язку та низьковартісних датчиків дозволяє створювати розподілені системи
моніторингу, які здатні працювати автономно та передавати дані до
централізованих серверів. Це забезпечує безперервність спостереження та
підвищує точність оцінки мікрокліматичних умов.
На відміну від класичних підходів, що базуються лише на фіксації
показників, AI дозволяє виконувати інтелектуальну обробку даних, виявляти
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 4
приховані закономірності, прогнозувати зміни параметрів та формувати
рекомендації щодо оптимізації умов у приміщенні. Це переводить систему з
рівня пасивного моніторингу на рівень активної аналітичної підтримки
прийняття рішень.
Інтеграція IoT-технологій та методів штучного інтелекту в системах
оцінки мікроклімату є вкрай актуальною, оскільки дозволяє створювати
інтелектуальні, масштабовані та економічно ефективні рішення для
забезпечення якості внутрішнього середовища в різних типах приміщень.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка IoT-системи оцінки
мікроклімату приміщення на базі ESP32 з датчиками температури, вологості
та тиску, серверною обробкою даних та застосуванням AI для аналізу й
формування рекомендацій щодо покращення умов середовищ
Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити такі задачі:
– проаналізувати методи моніторингу мікроклімату;
– обрати апаратні та програмні засоби для системи;
– розробити IoT-систему збору й передачі даних;
– створити серверний додаток для обробки інформації;
– інтегрувати AI для аналізу показників мікроклімату;
– реалізувати формування звітів і рекомендацій;
– розробити веб-інтерфейс користувача;
– забезпечити захист даних і безпеку системи.
Книга “Designing Connected Products: UX for the Consumer Internet of
Things” авторів Claire Rowland, Elizabeth Goodman, Martin Charlier, Ann Light
та Alfred Lui детально розкриває принципи побудови IoT-систем, особливості
взаємодії мікроконтролерів, датчиків і серверних платформ, а також підходи
до збору, передачі та аналізу даних у підключених пристроях. Видання є
корисним для тематики роботи, оскільки пояснює архітектуру IoT-рішень,
методи організації моніторингу середовища та принципи створення
інтелектуальних систем для оцінки параметрів мікроклімату.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 5
Одержані в кваліфікаційній роботі результати мають практичне
значення та полягають у створенні IoT-системи моніторингу мікроклімату
приміщення з автоматичним збором, передачею та аналізом даних. Рішення
дозволяє в реальному часі контролювати параметри середовища та формувати
рекомендації щодо їх покращення.
Система може використовуватись у житлових, офісних та громадських
приміщеннях для підвищення комфорту та ефективного контролю
мікроклімату, а також як основа для розвитку «розумних» інженерних систем.
Кваліфікаційна робота складається з 4-х розділів, в яких подається
інформація про:
1) обрану предметну область дослідження та про постановку задачі
проєктування;
2) огляд існуючих технологій, за допомогою яких можна реалізувати
подібну систему та обґрунтування вибору тієї чи іншої технології;
3) реалізацію системи: відображення структури , опис функцій кожної
частини, технічні вимоги, а також практична оцінка ефективності
роботи;
4) розробку систему захисту інформації для спроєктованої системи.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 6
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
1.1 Аналіз існуючих платформ
Сучасні інформаційно-технологічні системи дедалі частіше базуються
на концепції розподіленої взаємодії фізичних пристроїв і програмних сервісів.
У зв’язку з цим особливого значення набуває аналіз існуючих платформ, що
реалізують принципи автоматизованого збору, передачі та обробки даних у
реальному часі. Розгляд таких рішень дозволяє визначити актуальні
технологічні підходи, їхні переваги та обмеження, а також сформувати
обґрунтовану архітектуру власної системи.
Інтернет речей (Internet of Things, IoT) є сучасною концептуальною та
архітектурною моделлю побудови інформаційних систем, яка передбачає
інтеграцію фізичних об’єктів у єдину цифрову екосистему шляхом оснащення
їх вбудованими обчислювальними та комунікаційними засобами. До таких
об’єктів належать сенсори, мікроконтролери, виконавчі механізми та інші
пристрої, здатні здійснювати вимірювання фізичних параметрів середовища,
первинну обробку даних та їх подальшу передачу через мережеві канали
зв’язку. Ключовою особливістю IoT є здатність таких пристроїв
функціонувати автономно або напівавтономно, мінімізуючи необхідність
безпосереднього втручання людини в процес збору та передачі інформації.
IoT є багаторівневою системою, яка умовно поділяється на три основні
шари. Перший рівень — це фізичний рівень збору даних, який включає
різноманітні сенсори та виконавчі пристрої, що забезпечують вимірювання
параметрів навколишнього середовища, таких як температура, вологість, тиск,
освітленість тощо. Другий рівень — комунікаційний, який відповідає за
передачу даних між пристроями та серверними системами за допомогою
мережевих протоколів (Wi-Fi, MQTT, HTTP, BLE та інших). Третій рівень —
рівень обробки та аналізу даних, який реалізується за допомогою серверних
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 7
платформ, хмарних сервісів або локальних обчислювальних систем і
забезпечує зберігання, аналіз та візуалізацію отриманої інформації [1].
Важливою характеристикою IoT-систем є їхня подієво-орієнтована та
безперервна природа функціонування. Дані, отримані з сенсорів, передаються
у режимі реального часу, що дозволяє здійснювати оперативний аналіз стану
об’єкта або середовища. Це створює передумови для реалізації систем
моніторингу, прогнозування та автоматичного керування, які базуються на
актуальній інформації, а не на статичних або періодичних вимірюваннях.
Інтеграція IoT з сучасними методами обробки даних, включаючи
алгоритми штучного інтелекту, дозволяє значно розширити функціональні
можливості таких систем. Зокрема, стає можливим не лише фіксація значень
фізичних параметрів, але й їх інтерпретація, виявлення прихованих
залежностей, а також формування рекомендацій щодо оптимізації умов
середовища.
У системі моніторингу мікроклімату IoT виступає базовою
технологічною основою, яка забезпечує безперервний контроль параметрів
повітряного середовища в приміщеннях. Завдяки цьому реалізується перехід
від традиційних ручних або періодичних вимірювань до повністю
автоматизованих систем, здатних у режимі реального часу оцінювати стан
мікроклімату та підтримувати його на оптимальному рівні без постійної участі
користувача.
Мікроклімат формується сукупністю взаємопов’язаних фізичних
параметрів, серед яких ключову роль відіграють температура повітря,
відносна вологість, швидкість повітряних потоків, атмосферний тиск та
концентрація домішок. Навіть незначні відхилення цих показників від
нормативних значень можуть призводити до суттєвих змін у самопочутті
людини та довготривалих негативних наслідків для здоров’я.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 8
З наукової точки зору, контроль мікроклімату є необхідним для
забезпечення стабільності біологічних процесів організму. Наприклад,
підвищена вологість у поєднанні з високою температурою створює умови
теплового стресу, тоді як низька вологість може спричиняти пересихання
слизових оболонок, зниження захисних функцій організму та підвищену
вразливість до респіраторних захворювань. Аналогічно, нестабільні
температурні умови негативно впливають на терморегуляцію людини, що
особливо критично в закритих приміщеннях із обмеженим повітрообміном.
Оцінювання мікроклімату також має суттєве значення з точки зору
підвищення продуктивності праці та ефективності навчального процесу.
Дослідження показують, що оптимальні параметри повітряного середовища
сприяють покращенню концентрації уваги, зниженню рівня втоми та
підвищенню загальної когнітивної продуктивності. У свою чергу,
несприятливі умови призводять до зниження працездатності, збільшення
кількості помилок та погіршення загальної якості виконання завдань.
Окремо слід відзначити інженерний та експлуатаційний аспект
контролю мікроклімату. У сучасних будівлях активно використовуються
системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря (HVAC),
ефективність яких значною мірою залежить від точності вимірювання
параметрів середовища [2]. Без постійного моніторингу неможливо
забезпечити енергоефективне керування такими системами, що призводить до
надмірного споживання енергоресурсів або недостатньої якості регулювання
умов у приміщенні.
Крім того, оцінювання мікроклімату є критично важливим для
спеціалізованих об’єктів, таких як медичні установи, лабораторії, серверні
приміщення та виробничі цехи, де навіть незначні коливання параметрів
середовища можуть впливати на стабільність технологічних процесів або
збереження обладнання та матеріалів. У таких умовах мікроклімат виступає
не лише фактором комфорту, але й елементом технічної надійності системи.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 9
Інтеграція методів штучного інтелекту в IoT-системи є закономірним
етапом їх еволюції, оскільки вона дозволяє перейти від простого збору даних
до їх глибокого інтелектуального аналізу. У класичних IoT-рішеннях дані з
датчиків, як правило, лише фіксуються, зберігаються та відображаються
користувачу у вигляді числових значень або графіків. Однак такий підхід не
забезпечує повноцінного розуміння взаємозв’язків між параметрами
середовища та не дозволяє формувати обґрунтовані рекомендації. Саме тут
штучний інтелект відіграє ключову роль.
Алгоритми AI здатні обробляти великі обсяги часових рядів даних, що
надходять від сенсорів IoT, виявляти приховані закономірності, кореляції та
аномалії, які складно або неможливо визначити традиційними методами
аналізу. Наприклад, система може не лише зафіксувати підвищення
температури або вологості, але й інтерпретувати ці зміни в контексті
зовнішніх умов, часу доби, сезонності або історичних даних.
Важливою перевагою використання AI є можливість прогнозування. На
основі накопичених даних моделі машинного навчання можуть передбачати
подальшу динаміку зміни параметрів мікроклімату, що дозволяє здійснювати
проактивне управління середовищем. Це означає, що система може не лише
реагувати на вже наявні відхилення, але й запобігати їх виникненню шляхом
завчасного формування рекомендацій або автоматичних дій.
AI може адаптуватися до конкретного середовища. У різних
приміщеннях оптимальні значення мікрокліматичних параметрів можуть
відрізнятися, і саме алгоритми машинного навчання дозволяють системі
«навчатися» на локальних даних, підлаштовуючи моделі під конкретні умови
експлуатації. Це значно підвищує точність аналізу та релевантність отриманих
результатів.
Штучний інтелект дозволяє автоматизувати процес формування
інтерпретованих висновків у зрозумілій для користувача формі. Замість сухих
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 10
числових показників система може генерувати текстові рекомендації щодо
провітрювання, зміни режиму роботи вентиляції або корекції температури, що
робить IoT-рішення більш інтуїтивними та практично корисними.
Використання AI в IoT-системах суттєво розширює їх функціональність,
перетворюючи їх із систем пасивного моніторингу на інтелектуальні
платформи аналізу та підтримки прийняття рішень, здатні забезпечувати
більш точне, адаптивне та ефективне управління параметрами навколишнього
середовища[3].
Застосування систем оцінки мікроклімату на основі IoT-технологій є
доцільним у широкому спектрі приміщень, де стабільність параметрів
повітряного середовища має суттєве значення для здоров’я людей,
ефективності технологічних процесів або збереження матеріальних ресурсів.
У кожному з таких середовищ вимоги до мікроклімату можуть суттєво
відрізнятися, однак спільною характеристикою є необхідність безперервного
контролю та оперативного реагування на відхилення від заданих норм.
У житлових приміщеннях контроль мікроклімату є важливим фактором
забезпечення фізіологічного комфорту мешканців. Параметри температури та
вологості впливають на якість сну, стан дихальної системи та загальне
самопочуття людини. Надмірно сухе або вологе повітря, а також різкі
температурні коливання можуть призводити до погіршення здоров’я,
особливо у дітей та людей із хронічними захворюваннями. Автоматизована
система моніторингу дозволяє підтримувати оптимальні умови без постійного
ручного контролю.
В офісних та адміністративних будівлях мікроклімат безпосередньо
пов’язаний із продуктивністю праці та когнітивною ефективністю
працівників. Дослідження показують, що навіть незначні відхилення
температури або якості повітря можуть знижувати концентрацію уваги та
збільшувати рівень втоми. Тому впровадження систем моніторингу дозволяє
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 11
створювати стабільне робоче середовище, що позитивно впливає на загальну
ефективність організації.
Особливо критичним є контроль мікроклімату в навчальних закладах,
де якість повітря впливає на процес засвоєння інформації та розумову
активність студентів і школярів. Недостатня вентиляція або невідповідна
вологість можуть призводити до зниження концентрації та погіршення
навчальних результатів. Використання автоматизованих систем дозволяє
оперативно виявляти такі відхилення та підтримувати оптимальні умови для
навчального процесу.
У медичних установах вимоги до мікроклімату є ще більш жорсткими,
оскільки стан повітряного середовища може впливати на процес одужання
пацієнтів та поширення інфекцій. Підтримання стабільної температури,
контроль вологості та забезпечення належного повітрообміну є критичними
параметрами, які потребують постійного моніторингу та точного
регулювання.
Окрему категорію становлять технічні та промислові приміщення, такі
як серверні кімнати, дата-центри та виробничі цехи. У таких середовищах
мікроклімат впливає не лише на людей, але й на працездатність обладнання.
Перегрів серверного обладнання або підвищена вологість можуть призводити
до збоїв у роботі систем або навіть до їх фізичного пошкодження. Тому
автоматизований контроль параметрів повітря є обов’язковим елементом
інфраструктури.
Системи оцінки мікроклімату на основі IoT є універсальним
інструментом, який може бути застосований у різних типах приміщень — від
побутових до високотехнологічних. Їх впровадження забезпечує підвищення
рівня комфорту, безпеки та ефективності функціонування як
людиноцентричних, так і технічних середовищ.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 12
1.2 Постановка задачі
У межах даної роботи передбачається розробка інтелектуальної IoT-
системи моніторингу мікроклімату, яка повинна бути орієнтована на просту
та швидку інтеграцію в різні типи приміщень без необхідності складного
монтажу або глибокої технічної підготовки користувача. Основним
концептуальним принципом є створення модульного рішення, що складається
з апаратної частини на базі мікроконтролера ESP32 із підключеними
датчиками та програмної інфраструктури для збору, обробки й візуалізації
даних.
Запропонована система повинна забезпечувати автоматичне
підключення до мережі та передачу вимірювальних даних у серверне
середовище, де вони підлягають подальшій обробці та зберіганню. При цьому
важливим є забезпечення універсальності архітектури, що дозволяє
використовувати систему як у невеликих житлових приміщеннях, так і в більш
складних інфраструктурних об’єктах.
Система повинна надавати доступ до актуальної інформації про стан
мікроклімату через багатоплатформений інтерфейс. Це означає, що
користувач повинен мати можливість переглядати показники як із мобільного
пристрою, так і з персонального комп’ютера через веб-застосунок. Такий
підхід забезпечує гнучкість доступу до даних незалежно від місця перебування
користувача та типу використовуваного пристрою.
Окремою вимогою є забезпечення синхронізації даних у режимі
реального часу або з мінімальною затримкою, що дозволяє оперативно
відстежувати зміни параметрів мікроклімату. Це є критично важливим для
сценаріїв, де необхідне швидке реагування на відхилення від нормальних
умов.
Розроблювана система повинна поєднувати простоту інтеграції,
апаратну доступність, мережеву гнучкість та зручність користувацького
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 13
доступу, формуючи єдину інтелектуальну платформу для моніторингу
мікроклімату з можливістю використання як у локальному, так і у віддаленому
режимі.
Система повинна проєктуватися з орієнтацією на максимально
спрощений процес встановлення, який не вимагає спеціальних інженерних
навичок або складних пусконалагоджувальних робіт. Концепція рішення
передбачає використання принципу «plug-and-play», за якого апаратні
компоненти можуть бути швидко інтегровані в існуючу інфраструктуру
приміщення шляхом мінімальної кількості підключень та автоматичного
конфігурування мережевих параметрів.
Апаратна частина системи повинна базуватися на доступних і масово
поширених компонентах, таких як мікроконтролери ESP32 та стандартні
цифрові датчики температури, вологості та тиску. Використання таких
елементів дозволяє суттєво знизити поріг входу для кінцевого користувача та
забезпечити можливість самостійного розгортання системи без залучення
спеціалізованих технічних служб.
Вартість системи має бути мінімізована за рахунок застосування
відкритих технологій, відсутності ліцензійних обмежень на програмне
забезпечення та використання стандартних комунікаційних протоколів. Це
дозволяє зробити систему конкурентоспроможною порівняно з комерційними
аналогами та забезпечити її доступність для широкого кола користувачів —
від приватних осіб до малих організацій.
Крім того, важливим є зниження експлуатаційних витрат, що
досягається завдяки енергоефективності мікроконтролерної платформи,
оптимізації частоти передачі даних та використанню легких серверних рішень.
Такий підхід забезпечує довготривалу автономну роботу системи без значних
витрат на обслуговування.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 14
Система повинна передбачати наявність веб-інтерфейсу як основного
засобу взаємодії з користувачем, що забезпечує універсальний доступ до
функціональних можливостей незалежно від типу пристрою або операційної
системи. Використання веб-технологій дозволяє реалізувати
кросплатформенність рішення, оскільки доступ до даних здійснюється через
стандартний браузер без необхідності встановлення додаткового програмного
забезпечення.
Веб-інтерфейс виступає клієнтським рівнем системи, який взаємодіє із
серверною частиною через мережеві протоколи обміну даними. Такий підхід
забезпечує централізовану обробку інформації та її подальшу візуалізацію у
зручному для користувача вигляді, включаючи графіки, таблиці та аналітичні
звіти щодо параметрів мікроклімату.
Важливим є забезпечення доступу до системи через мережу Інтернет,
що дозволяє здійснювати віддалений моніторинг стану приміщення в режимі
реального часу. Це розширює функціональні можливості рішення, оскільки
користувач може отримувати актуальні дані незалежно від свого фізичного
місцезнаходження, використовуючи як стаціонарні, так і мобільні пристрої.
Реалізація доступу через Інтернет передбачає використання відповідних
мережевих механізмів взаємодії, що забезпечують стабільну передачу даних
між IoT-пристроями, серверною частиною та клієнтським інтерфейсом. При
цьому особлива увага приділяється забезпеченню надійності з’єднання та
мінімізації затримок при оновленні інформації. Наявність веб-інтерфейсу та
віддаленого доступу через мережу Інтернет є ключовою складовою системи,
що забезпечує її функціональну гнучкість, зручність використання та
можливість інтеграції в сучасні цифрові середовища.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 15
1.3 Висновки до розділу
В даному розділі проведено аналіз предметної області та сучасних IoT-
рішень для моніторингу мікроклімату. Розглянуто принципи побудови IoT-
систем, їх багаторівневу архітектуру та особливості роботи в режимі
реального часу.
Встановлено, що ефективний контроль мікроклімату є важливим для
житлових, офісних, навчальних, медичних і технічних приміщень, оскільки
впливає на комфорт, здоров’я та працездатність. Обґрунтовано доцільність
використання IoT у поєднанні зі штучним інтелектом для глибшого аналізу
даних і формування рекомендацій.
Сформульовано основні вимоги до системи: простота інтеграції, низька
вартість, веб-інтерфейс, віддалений доступ та стабільна робота в режимі
реального часу.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 16
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Огляд існуючих технологій
Сучасні системи автоматизації та Інтернету речей базуються на
апаратних компонентах, які забезпечують взаємодію між фізичними
процесами та цифровою обробкою інформації. Основою таких рішень є
спеціалізовані обчислювальні пристрої, здатні працювати з сигналами від
датчиків, виконувати логічну обробку даних і керувати зовнішніми модулями
в режимі реального часу.
Мікроконтролер є компактним обчислювальним модулем, який
об’єднує в одному кристалі центральний процесор, енергозалежну та
енергонезалежну пам’ять, а також вбудовані апаратні інтерфейси для
підключення зовнішніх пристроїв. Така інтеграція дозволяє реалізовувати
керування електронними компонентами без використання додаткових
обчислювальних систем, забезпечуючи виконання заданого програмного коду
безпосередньо на рівні пристрою.
Подібна архітектура робить мікроконтролери основою для побудови
автономних електронних систем, здатних самостійно виконувати
вимірювання, обробку сигналів та керування периферією. Завдяки цьому вони
широко застосовуються у вбудованих рішеннях, де важливі компактність,
енергоефективність та стабільність роботи в умовах обмежених ресурсів.
Основне призначення мікроконтролерів полягає у керуванні фізичними
процесами: зчитуванні сигналів із сенсорів, їх первинній обробці, виконанні
логічних операцій та передачі результатів у зовнішні системи або виконавчі
пристрої. Завдяки цьому вони широко застосовуються у вбудованих рішеннях,
де важлива швидкість реакції та стабільність роботи.
Значущою інженерною властивістю є здатність мікроконтролерів
поєднувати обчислювальні ресурси з вбудованими засобами введення та
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 17
виведення даних, що дозволяє реалізовувати керування зовнішніми
пристроями без потреби у додаткових обчислювальних системах. Це
забезпечує високу автономність роботи та стабільність виконання алгоритмів
у режимі реального часу навіть за обмежених ресурсів апаратної платформи.
У системах Інтернету речей мікроконтролери виконують роль
локальних вузлів збору даних. Вони перетворюють фізичні параметри
середовища, наприклад температуру чи вологість, у цифровий формат і
передають їх до серверних платформ для подальшого аналізу. Це забезпечує
безперервність моніторингу та дозволяє будувати розподілені системи
контролю.
Завдяки своїй універсальності та компактності мікроконтролери стали
базовим елементом сучасних IoT-рішень, забезпечуючи їх гнучкість,
масштабованість та можливість інтеграції в різні типи технічних систем.
У сучасних вбудованих системах використовується декілька основних типів
апаратних платформ, які відрізняються рівнем продуктивності,
функціональними можливостями та сферою застосування.
Одним із найпоширеніших рішень є мікроконтролери серії ESP8266
мікроконтролер ESP8266. Він є однокристальною обчислювальною
платформою з інтегрованим Wi-Fi модулем, яка отримала широке поширення
у сфері IoT завдяки поєднанню низької вартості та достатнього
функціонального набору для побудови мережевих пристроїв. Даний чіп
орієнтований на виконання задач передачі даних та базової обробки
інформації в умовах обмежених апаратних ресурсів.
Архітектура ESP8266 побудована на 32-бітному процесорі Tensilica
L106, що забезпечує роботу на частоті до 160 МГц [4]. Обчислювальні
можливості доповнюються оперативною пам’яттю та підтримкою зовнішньої
SPI Flash, яка використовується для зберігання користувацьких програм,
оскільки внутрішня пам’ять для них відсутня. Це визначає необхідність
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 18
використання зовнішнього накопичувача при розробці програмного
забезпечення.
Функціональний набір включає широкий спектр інтерфейсів взаємодії з
периферією: GPIO, UART, SPI, I2C, I2S, SDIO та 10-бітний аналого-цифровий
перетворювач. Така конфігурація дозволяє підключати різноманітні сенсори
та виконавчі пристрої, реалізуючи базові функції збору та передачі даних у
IoT-системах.
Мережеві можливості реалізовані через вбудований Wi-Fi модуль, який
підтримує стандарти IEEE 802.11 b/g/n у діапазоні 2.4 ГГц. Чіп здатний
працювати як у режимі підключення до існуючої мережі (STA), так і як точка
доступу (SoftAP), що розширює сценарії його використання в автономних
системах [5].
Окрему увагу приділено енергоспоживанню: ESP8266 підтримує кілька
режимів роботи, включаючи активний режим, режим сну та глибокий сон, що
дозволяє оптимізувати витрати енергії залежно від задачі. Це є важливим для
автономних пристроїв, які працюють від батарей або в умовах обмеженого
живлення.
На практиці ESP8266 реалізується у вигляді великої кількості модулів
(наприклад ESP-01, ESP-12 та інші), які відрізняються кількістю доступних
виводів та додатковими компонентами, такими як вбудована Flash-пам’ять
або USB-UART перетворювач. Приклади модулів зображено на рисунку 2.1.
Це спрощує інтеграцію у різні електронні проєкти.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 19
Рисунок 2.1 – Приклади модулів
Програмування мікроконтролера здійснюється через стандартні
середовища розробки, зокрема Arduino IDE або спеціалізовані прошивки. Це
забезпечує доступність технології для широкого кола розробників та сприяє її
активному використанню у навчальних і прикладних IoT-системах.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 20
Більш сучасною та функціонально розширеною платформою є ESP32 з
інтегрованими засобами бездротового зв’язку, розробленою компанією
Espressif. Він побудований на 32-бітній архітектурі Xtensa і в більшості
конфігурацій містить два процесорні ядра, що дозволяє виконувати
паралельну обробку завдань та підвищує загальну продуктивність системи.
Тактова частота роботи може досягати 240 МГц, що забезпечує можливість
реалізації складніших алгоритмів у порівнянні з більш простими
мікроконтролерами [6].
ESP32 використовується у великій кількості прикладних рішень,
пов’язаних з автоматизацією, системами «розумного дому», промисловим
моніторингом, робототехнікою та пристроями з обробкою мультимедійних
даних. Завдяки поєднанню обчислювальної потужності та вбудованих
комунікаційних модулів він часто застосовується як універсальна основа для
IoT-систем.
Слід враховувати, що ESP32 не є єдиним пристроєм, а представляє цілу
серію мікроконтролерів із різними модифікаціями, такими як ESP32-S2,
ESP32-S3, ESP32-C3 та інші. Вони відрізняються архітектурою ядра, набором
периферії та підтримуваними бездротовими технологіями, що дозволяє
підбирати оптимальне рішення під конкретні задачі.
Залежно від конфігурації та конструктивного виконання,
мікроконтролери цієї серії можуть відрізнятися наявністю або відсутністю
вбудованої Flash-пам’яті, обсягом оперативної пам’яті та кількістю ядер.
Існують варіанти з інтегрованою PSRAM, а також спрощені однопроцесорні
модифікації для енергоефективних застосувань [7].
Функціональні можливості ESP32 є досить широкими. Він підтримує
Wi-Fi та Bluetooth, має значну кількість цифрових та аналогових інтерфейсів,
включаючи GPIO, SPI, I2C, UART, I2S, CAN, а також 12-бітний АЦП і ЦАП.
Окремі пін-конфігурації можуть працювати як сенсорні входи, що дозволяє
реалізовувати додаткові способи взаємодії з користувачем або середовищем.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 21
Розпіновка ESP32 для корпусів QFN 6*6 та QFN 6*6 зображена на рисунку
2.2.
Рисунок 2.2 – Розпіновка ESP32 для корпусів QFN 6*6 та QFN 6*6
Для забезпечення стабільної роботи в енергообмежених умовах
передбачено декілька режимів енергоспоживання — від активного до
глибокого сну. Це дозволяє оптимізувати витрати енергії залежно від сценарію
використання, що особливо важливо для автономних IoT-пристроїв.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 22
Додатковою перевагою є наявність апаратних механізмів безпеки,
включаючи підтримку шифрування даних, захищене завантаження та
криптографічні прискорювачі. Це підвищує рівень захисту інформації при
передачі через мережу та зберіганні у пам’яті пристрою.
ESP32 також випускається у вигляді готових модулів і розробницьких
комплектів, які містять необхідні допоміжні компоненти для швидкого
запуску проєктів. Це значно спрощує процес розробки та інтеграції в реальні
системи, скорочуючи час переходу від прототипу до робочого рішення.
Окрему категорію становлять платформи Arduino, які відомі своєю
простотою використання та широкою екосистемою бібліотек. Вони базуються
на різних мікроконтролерах і найчастіше застосовуються для прототипування
електронних пристроїв та навчальних проєктів. Основною перевагою Arduino
є швидкість розробки та низький поріг входу, хоча їх обчислювальні
можливості є більш обмеженими порівняно з ESP32 [8].
Також у сфері вбудованих систем широко використовується
Raspberry Pi, являє собою сімейство компактних одноплатних комп’ютерів,
виконаних у форм-факторі, близькому до розміру кредитної картки, які
побудовані на базі ARM-архітектури. Ці пристрої поєднують у собі функції
повноцінної обчислювальної системи, що дозволяє використовувати їх як
альтернативу класичним персональним комп’ютерам у широкому спектрі
задач — від навчальних проєктів до промислових і дослідницьких рішень.
Апаратна конфігурація Raspberry Pi включає центральний процесор
ARM, оперативну пам’ять, мережеві інтерфейси Wi-Fi та Bluetooth, USB-
порти для підключення периферії, Ethernet для дротового з’єднання, а також
набір універсальних GPIO-виводів для взаємодії із зовнішніми електронними
компонентами. Додатково передбачені інтерфейси для підключення дисплеїв
через HDMI, камерні модулі та аудіовихід. Огляд Raspberry Pi 4 зображено на
рисунку 2.3.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 23
Рисунок 2.3 – Огляд Raspberry Pi 4
Така сукупність компонентів забезпечує можливість створення
універсальної платформи для роботи з даними, мультимедіа та вбудованими
системами.
Завдяки достатньому рівню обчислювальної потужності на таких
платформах може встановлюватися повноцінна операційна система,
найчастіше на базі Linux. Це відкриває можливості для виконання складних
програмних задач, включаючи обробку відео, роботу з графічними даними,
мережеві сервіси та навіть застосування алгоритмів машинного навчання.
Історично Raspberry Pi був створений як освітній проєкт, спрямований на
популяризацію програмування та електроніки. Розробкою займається
британська організація Raspberry Pi Foundation, яка забезпечує як апаратну,
так і програмну підтримку платформи [9]. Перші моделі відрізнялися
мінімальною продуктивністю, однак низька вартість і доступність зробили їх
популярними серед розробників і освітніх установ.
З розвитком лінійки з’явилися більш продуктивні версії, що суттєво
розширили можливості платформи. Сучасні моделі оснащуються
багатоядерними процесорами, збільшеним обсягом оперативної пам’яті та
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 24
розширеним набором інтерфейсів, що дозволяє використовувати їх як
повноцінні міні-комп’ютери для різних прикладних задач.
Окремо існують компактніші та енергоефективні варіанти, які
орієнтовані на вбудовані системи та IoT-рішення. Такі моделі мають спрощену
апаратну конфігурацію, меншу кількість портів, але при цьому зберігають
базову функціональність для керування зовнішніми пристроями та обробки
даних у реальному часі.
Також у межах екосистеми Raspberry Pi існують мікроконтролерні
рішення, які відрізняються від повноцінних одноплатних комп’ютерів тим,
що не використовують операційну систему. Вони призначені для
низькорівневого керування електронікою та реалізації простих алгоритмів із
мінімальним енергоспоживанням.
У цілому Raspberry Pi виступає універсальною платформою, яка поєднує
можливості класичних комп’ютерних систем із гнучкістю вбудованих
пристроїв, що робить її зручною для застосування у сучасних IoT-
архітектурах, навчальних середовищах та прототипуванні складних цифрових
систем.
Для організації обміну інформацією між мікроконтролерами, базою
даних та користувацьким інтерфейсом у IoT-системах використовується
серверний програмний модуль. Його призначення полягає у прийманні даних
від сенсорних пристроїв, їх подальшій обробці, збереженні та наданні доступу
користувачу через веб-інтерфейс або API [10]. Серверна частина фактично
виступає центральною ланкою всієї системи, координуючи взаємодію між
фізичним обладнанням та програмним середовищем.
Під час роботи датчики, підключені до мікроконтролера, формують
потік вимірювальної інформації, яка передається на сервер через мережеві
протоколи. Після отримання ці дані можуть проходити фільтрацію, аналіз або
агрегування, а далі зберігатися у базі даних для подальшого використання.
Окрім цього, сервер здатний надсилати керувальні команди або параметри
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 25
налаштування назад до пристрою, забезпечуючи двосторонній зв’язок між
користувачем та апаратною частиною системи.
Одним із поширених інструментів створення серверних IoT-рішень є
Node.js — програмна платформа, побудована на JavaScript-рушії V8.Принцип
роботи зображено на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Принцип роботи Node.js
Її особливістю є неблокуюча асинхронна модель виконання, яка
дозволяє ефективно працювати з великою кількістю одночасних мережевих
запитів. Це робить Node.js придатним для систем реального часу, де необхідна
швидка реакція на надходження даних від великої кількості пристроїв.
Для реалізації веб-логіки та серверної взаємодії також широко
застосовується PHP. Дана мова програмування орієнтована на створення
динамічних веб-систем та має велику кількість засобів для інтеграції з базами
даних і мережевими сервісами. PHP часто використовується у проєктах, де
важливими є простота розгортання, стабільність роботи та підтримка
стандартних веб-технологій.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 26
Ще одним підходом до створення серверної інфраструктури є
використання Ruby — мови програмування високого рівня, яка
характеризується лаконічним синтаксисом та високою швидкістю розробки.
Особливу популярність Ruby отримала завдяки фреймворку Ruby on Rails, що
дозволяє реалізовувати складні веб-платформи зі структурованою серверною
логікою та підтримкою масштабування. Архітектура Ruby on Rails зображена
на рисунку 2.5.
Рисунок 2.5 – Архітектура Ruby on Rails
Використання серверного програмного забезпечення є необхідною
умовою функціонування сучасних IoT-систем, оскільки саме сервер
забезпечує централізований обмін даними, їх накопичення, аналітичну
обробку та доступ користувачів до результатів моніторингу через локальну
мережу або Інтернет.
Під час функціонування системи моніторингу мікроклімату датчики
постійно генерують потік вимірювальних даних, що включає значення
температури, вологості, атмосферного тиску та інших параметрів середовища.
Для ефективної роботи системи необхідно забезпечити можливість швидкого
запису цих даних, їх подальшого аналізу та отримання доступу до історії
вимірювань.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 27
Одним із найбільш поширених рішень для організації структурованого
збереження інформації є система керування базами даних MySQL. Вона
належить до реляційного типу баз даних, у яких інформація організовується
у вигляді таблиць із чітко визначеними зв’язками між окремими сутностями.
Подібна модель дозволяє підтримувати високий рівень логічної
впорядкованості даних та забезпечує ефективне виконання SQL-запитів для
пошуку, сортування та аналізу інформації.
Використання MySQL у системах моніторингу мікроклімату дозволяє
організувати централізоване збереження показників сенсорів, даних
користувачів, параметрів конфігурації пристроїв та журналів системних подій.
Завдяки механізмам індексації та підтримці транзакцій така база даних
забезпечує цілісність інформації та стабільність роботи навіть при значній
кількості запитів. Крім того, реляційний підхід є зручним для реалізації
статистичного аналізу та побудови звітів на основі накопичених вимірювань.
Поряд із реляційними системами у сфері IoT активно використовуються
нереляційні бази даних, серед яких важливе місце займає MongoDB. Дана
система належить до категорії NoSQL-рішень та використовує документно-
орієнтований принцип організації інформації [11]. Дані зберігаються у
форматі JSON-подібних документів, що дозволяє працювати зі змінною або
частково неструктурованою інформацією без жорсткого визначення схеми
таблиць.
Застосування MongoDB є особливо доцільним у випадках, коли IoT-
система працює з великими обсягами телеметричних даних або потребує
високої масштабованості. Документна модель спрощує збереження часових
рядів та інформації від різних типів сенсорів, структура яких може
змінюватися під час модернізації системи. Це забезпечує більшу адаптивність
програмної архітектури та спрощує інтеграцію нових пристроїв без
необхідності перебудови структури бази даних.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 28
Додатковою перевагою MongoDB є підтримка горизонтального
масштабування та висока швидкість роботи при інтенсивному потоці запису
даних. Для IoT-рішень це має важливе значення, оскільки кількість
вимірювань у системах моніторингу може постійно зростати залежно від
кількості підключених сенсорів та частоти оновлення інформації.
Використання MySQL та MongoDB дозволяє реалізувати різні підходи до
організації серверного збереження інформації в IoT-системах. Реляційні бази
даних забезпечують чітку структурованість та контроль цілісності даних, тоді
як NoSQL-рішення орієнтовані на гнучкість, адаптивність та ефективну
роботу з великими потоками телеметричної інформації.
2.2 Обґрунтування вибору
Під час проєктування системи оцінки мікроклімату приміщення з
використанням IoT-технологій одним із найважливіших етапів є вибір
технологій, які будуть використовуватися для реалізації програмної та
апаратної частини. Саме правильно підібраний технологічний стек визначає
ефективність майбутньої системи, її надійність, можливість масштабування,
зручність супроводу та економічну доцільність впровадження. Оскільки
система повинна забезпечувати безперервний моніторинг параметрів
мікроклімату, збір даних із сенсорів, передачу інформації на сервер, її
подальший аналіз та формування рекомендацій щодо покращення умов у
приміщенні, необхідно обрати такі технології, які поєднують високу
продуктивність, доступність, сумісність між собою та підтримку сучасних
IoT-рішень.
Особливу увагу під час вибору технологій необхідно приділити
апаратній платформі, яка виконуватиме функцію центрального вузла збору
даних із датчиків. Для реалізації цієї частини доцільно обрати мікроконтролер
ESP32, який є одним із найбільш популярних рішень у сфері Інтернету речей.
Вибір саме цієї платформи обумовлений поєднанням високої продуктивності,
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 29
низької вартості, енергоефективності та широких можливостей бездротового
зв’язку. На відміну від багатьох інших мікроконтролерів, ESP32 має вбудовані
модулі Wi-Fi та Bluetooth, що дозволяє організувати передачу даних без
необхідності використання додаткових зовнішніх мережевих модулів. Це
суттєво спрощує схему підключення, зменшує загальну вартість реалізації та
підвищує надійність системи.
Ще однією важливою перевагою ESP32 є достатньо висока
обчислювальна потужність для виконання задач попередньої обробки даних
безпосередньо на пристрої. Двоядерний процесор, достатній обсяг
оперативної пам’яті та підтримка багатозадачності дозволяють одночасно
зчитувати показники з кількох датчиків, здійснювати первинну фільтрацію
даних, контролювати стабільність підключення до мережі та передавати
інформацію на сервер без значних затримок. Це особливо важливо для систем
моніторингу мікроклімату, де точність і своєчасність надходження даних
мають принципове значення.
Крім технічних характеристик, важливим аргументом на користь ESP32
є велика кількість доступної документації, прикладів реалізації, бібліотек для
роботи з датчиками температури, вологості та атмосферного тиску, а також
активна спільнота розробників [12]. Це значно скорочує час розробки та
дозволяє зменшити ризики виникнення технічних проблем під час реалізації
проєкту. Також ESP32 підтримує програмування через середовище Arduino
IDE, що робить процес розробки більш зручним та зрозумілим навіть на етапі
прототипування.
Для вимірювання параметрів мікроклімату доцільно використовувати
цифрові датчики температури, вологості та атмосферного тиску, зокрема
модулі на базі BME280 або аналогічні рішення. Вибір саме таких сенсорів
пояснюється високою точністю вимірювань, стабільністю роботи та
можливістю одночасного зчитування кількох параметрів із одного пристрою.
Це дозволяє зменшити кількість окремих компонентів у системі та спростити
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 30
монтаж. Для вимірювання зовнішньої температури також доцільно
використовувати окремий температурний датчик, що дозволить здійснювати
порівняльний аналіз між внутрішнім та зовнішнім середовищем, що є
важливим фактором при формуванні рекомендацій щодо провітрювання
приміщення.
Наступним важливим елементом є вибір серверної технології, яка буде
відповідати за приймання даних від мікроконтролера, їх обробку, взаємодію з
базою даних та формування аналітичних висновків. Для реалізації серверної
частини доцільно обрати мову програмування Ruby. Незважаючи на те, що в
IoT-проєктах часто використовуються Python, Node.js або Java, вибір Ruby має
низку суттєвих переваг, особливо з точки зору швидкості розробки, чистоти
коду та зручності підтримки.
Ruby є мовою високого рівня, яка орієнтована на продуктивність
розробника. Її синтаксис є простим, логічним та зрозумілим, що дозволяє
швидше реалізовувати складну бізнес-логіку та зменшувати кількість помилок
у коді. Для кваліфікаційної роботи, де важливими є не лише технічні
характеристики, але й можливість швидкої розробки прототипу з подальшим
розширенням функціоналу, це має особливе значення. Ruby дозволяє
ефективно реалізувати API для приймання даних із ESP32, створити механізми
перевірки коректності показників, автоматичне формування звітів та
інтеграцію з AI-сервісами.
Особливо доцільним є використання фреймворку Ruby on Rails, який
значно прискорює розробку серверної частини завдяки великій кількості
готових рішень для роботи з базами даних, REST API, фоновими задачами,
авторизацією та безпекою. Використання Rails дозволяє реалізувати серверну
архітектуру за принципом convention over configuration, що зменшує кількість
технічної рутини та дозволяє зосередитися безпосередньо на логіці системи
оцінки мікроклімату.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 31
Важливим фактором є також зручність інтеграції Ruby із зовнішніми
сервісами штучного інтелекту, зокрема API від OpenAI [13].
Оскільки система передбачає формування аналітичних звітів із
рекомендаціями на основі показників датчиків, серверна частина повинна
мати можливість надсилати структуровані дані до AI-модуля та отримувати
текстові висновки. Ruby добре підходить для реалізації таких інтеграцій
завдяки наявності готових HTTP-клієнтів, зручної роботи з JSON та високої
читабельності коду.
Для збереження даних системи доцільно обрати документоорієнтовану
базу даних MongoDB. Вибір саме MongoDB пояснюється специфікою даних,
які генеруються IoT-системами. Показники температури, вологості, тиску та
зовнішніх умов надходять постійно у вигляді часових записів, структура яких
може змінюватися залежно від конфігурації системи, кількості датчиків або
додаткових параметрів аналізу. У таких умовах використання традиційних
реляційних баз даних не завжди є оптимальним, оскільки жорстка структура
таблиць ускладнює масштабування.
MongoDB дозволяє зберігати дані у форматі BSON-документів, що
забезпечує гнучкість структури та спрощує роботу з великими потоками
телеметричної інформації. Це особливо важливо для систем моніторингу, де
обсяг даних постійно зростає, а історія вимірювань повинна зберігатися для
подальшого аналізу, побудови звітів та виявлення тенденцій зміни
мікроклімату. Крім того, MongoDB добре інтегрується з Ruby через офіційні
драйвери та підтримує високу швидкість запису, що є критично важливим для
IoT-рішень.
Ще однією перевагою MongoDB є можливість зручного збереження
аналітичних звітів та рекомендацій, сформованих AI-модулем. Оскільки такі
звіти можуть мати різну структуру, містити текстові висновки, оцінки,
попередження та історичні порівняння, документоорієнтований підхід є
значно ефективнішим за класичні SQL-схеми.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 32
Для передачі даних між мікроконтролером та серверною частиною
доцільно використовувати протокол MQTT. Саме MQTT є одним із найбільш
поширених протоколів у сфері IoT завдяки своїй легкості, мінімальному
мережевому навантаженню та високій ефективності при роботі з пристроями
з обмеженими ресурсами. На відміну від HTTP, MQTT споживає менше
трафіку та забезпечує стабільнішу передачу невеликих пакетів даних, що є
особливо важливим для постійного моніторингу параметрів середовища.
Принцип publish/subscribe дозволяє легко масштабувати систему,
підключаючи нові датчики або додаткові приміщення без суттєвих змін у
серверній архітектурі. Це створює перспективу подальшого розвитку
розробленого проєкту в повноцінну багатокористувацьку IoT-платформу. Для
реалізації MQTT-комунікації доцільно використовувати брокер Mosquitto,
який є стабільним, легким у налаштуванні та широко використовується у
промислових рішеннях.
Для забезпечення візуалізації результатів та доступу користувача до
звітів доцільно передбачити веб-інтерфейс, який дозволить переглядати
поточні показники, історію змін та рекомендації системи. У цьому випадку
використання HTML, CSS та JavaScript у поєднанні з серверною частиною на
Ruby дозволяє створити зручний та адаптивний інтерфейс без необхідності
впровадження надмірно складних фронтенд-рішень. Оскільки основний
акцент роботи робиться саме на аналізі мікроклімату та IoT-частині,
використання надмірно складних SPA-фреймворків не є доцільним.
Таким чином, вибір технологій для реалізації системи оцінки
мікроклімату приміщення базується на поєднанні технічної ефективності,
економічної доцільності, простоти реалізації та можливості подальшого
масштабування. Використання ESP32 як апаратної платформи забезпечує
надійний збір даних із датчиків, Ruby та Ruby on Rails дозволяють швидко
реалізувати серверну логіку та інтеграцію з AI-сервісами, MongoDB
забезпечує гнучке збереження телеметричних даних, а MQTT гарантує
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 33
ефективну передачу інформації між компонентами системи. Такий
технологічний стек є оптимальним для реалізації поставлених завдань
кваліфікаційної роботи та створює надійну основу для подальшого розвитку
системи.
2.3 Висновки до розділу
У розділі проаналізовано сучасні технології, що використовуються для
побудови IoT-систем, зокрема апаратні платформи, серверні рішення та бази
даних. Розглянуто принципи роботи мікроконтролерів як основних вузлів
збору та первинної обробки даних у вбудованих системах.
Встановлено, що ESP8266 доцільний для простих задач моніторингу,
тоді як ESP32 забезпечує вищу продуктивність і розширені можливості для
складніших IoT-рішень. Arduino переважно використовується для навчальних
і прототипних проєктів, а Raspberry Pi виступає як повноцінна обчислювальна
платформа для задач високого рівня.
Проаналізовано серверні технології Node.js, PHP та Ruby, які
забезпечують обробку, передачу та збереження даних у системі. Також
розглянуто MySQL і MongoDB, де перша використовується для
структурованих даних, а друга — для гнучкого збереження телеметрії.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 34
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИМІКРОКЛІМАТУ ПРИМІЩЕННЯ З
ВИКОРИСТАННЯМ IоT-ТЕХНОЛОГІЙ
3.1 Структура системи
Розроблена система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій являє собою комплексне програмно-апаратне рішення,
призначене для автоматизованого збору, передачі, збереження, аналізу та
інтерпретації параметрів внутрішнього середовища приміщення. Основною
метою системи є забезпечення постійного контролю за станом мікроклімату,
своєчасне виявлення відхилень від нормативних показників та формування
рекомендацій щодо покращення умов перебування людей у приміщенні.
Особливістю реалізованого рішення є використання технологій Інтернету
речей, що дозволяє здійснювати безперервний моніторинг без необхідності
постійного втручання користувача, а також застосування штучного інтелекту
для аналітичної обробки зібраних даних.
Структурно система побудована за модульним принципом, що
забезпечує її гнучкість, масштабованість та зручність подальшого супроводу.
Кожен модуль виконує окрему функціональну задачу та взаємодіє з іншими
компонентами через визначені канали обміну даними. Такий підхід дозволяє
спростити процес розробки, тестування та модернізації системи, а також
забезпечує можливість розширення функціоналу без необхідності повного
перепроєктування архітектури.
Першим і базовим елементом системи є модуль збору даних із сенсорів.
Саме цей модуль відповідає за отримання первинної інформації про стан
мікроклімату в приміщенні та за його межами. Для реалізації цього модуля
використовується мікроконтролер ESP32, який виконує роль центрального
керуючого вузла. До нього підключаються цифрові датчики температури,
вологості та атмосферного тиску, зокрема сенсор типу BME280, а також
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 35
окремий зовнішній температурний датчик, що встановлюється за межами
приміщення для фіксації температури зовнішнього середовища. Структура
розробленої системи зображена на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 – Структура розробленої системи
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 36
Модуль збору даних працює у режимі постійного циклічного
опитування сенсорів. Через визначені інтервали часу мікроконтролер зчитує
актуальні значення температури повітря, відносної вологості, атмосферного
тиску та зовнішньої температури. Після отримання показників здійснюється
первинна перевірка коректності даних, зокрема контроль допустимих меж
значень, усунення очевидних помилок зчитування та фільтрація нестабільних
показників, які можуть виникати через тимчасові електричні перешкоди або
короткочасні збої сенсорів.
Окремо важливою функцією цього модуля є синхронізація часу
вимірювання, оскільки для подальшого аналізу необхідно зберігати точний
часовий контекст кожного запису. Кожен набір показників формується у
структурований пакет даних, який містить значення всіх параметрів, часову
мітку, ідентифікатор пристрою та службову інформацію щодо стану
підключення. Після цього дані передаються до наступного модуля системи.
Другим важливим компонентом є модуль передачі даних, який
забезпечує стабільну комунікацію між апаратною частиною та серверною
інфраструктурою. Для реалізації передачі використовується бездротове Wi-
Fi-з’єднання, вбудоване безпосередньо у ESP32, а також протокол MQTT,
який спеціально оптимізований для IoT-рішень.
Модуль передачі працює за принципом publish/subscribe, де
мікроконтролер виступає як видавець повідомлень, а серверна частина - як
підписник. Після формування пакета даних ESP32 публікує повідомлення у
відповідний MQTT-топік, з якого сервер отримує інформацію в режимі
реального часу. Такий підхід дозволяє мінімізувати мережеве навантаження,
зменшити затримки передачі та забезпечити стабільність роботи навіть при
нестабільному інтернет-з’єднанні [14].
Для організації цієї взаємодії використовується брокер повідомлень
Mosquitto, який виконує функцію посередника між усіма пристроями системи.
Брокер відповідає за маршрутизацію повідомлень, контроль підключень,
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 37
повторну доставку даних у разі тимчасових збоїв та підтримку надійності
передачі. Завдяки цьому система може працювати без втрати критично
важливих показників навіть у випадках короткочасного розриву мережі.
Наступним ключовим елементом є серверний модуль обробки даних,
який реалізовано на основі мови програмування Ruby із використанням
фреймворку Ruby on Rails. Цей модуль є центральною логічною частиною
всієї системи, оскільки саме тут відбувається приймання даних, їх валідація,
підготовка до збереження, запуск аналічних процедур та формування
підсумкових звітів.
Після отримання повідомлення від MQTT-брокера серверна частина
здійснює перевірку структури пакета, валідацію типів даних та контроль
наявності всіх обов’язкових параметрів. Якщо дані відповідають вимогам
системи, вони передаються до модуля збереження. У разі виявлення помилок
система фіксує інцидент у журналі подій та відхиляє некоректний пакет, що
дозволяє уникнути накопичення пошкодженої або недостовірної інформації.
Окрім технічної обробки, серверний модуль виконує логічний аналіз
показників на базовому рівні. Наприклад, система визначає перевищення
допустимих меж температури або вологості, виявляє різкі зміни параметрів,
аналізує тривалість перебування мікроклімату в несприятливому стані та
формує попередні висновки для подальшої передачі до AI-модуля. Саме на
цьому етапі створюється структурована база для інтелектуального аналізу.
Модуль збереження даних реалізований на основі
документоорієнтованої бази даних MongoDB. Він відповідає за довготривале
зберігання всіх показників сенсорів, історії вимірювань, сформованих звітів,
рекомендацій системи та журналів технічних подій. Використання MongoDB
дозволяє ефективно працювати з великими потоками телеметричних даних,
які постійно надходять у реальному часі.
Структура збереження організована у вигляді окремих колекцій, що
містять записи про вимірювання, результати аналізу, AI-звіти та службову
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 38
інформацію. Кожен документ містить часову мітку, значення параметрів,
статус оцінки мікроклімату та сформовані рекомендації. Такий підхід
дозволяє легко виконувати пошук за періодами часу, будувати історичні
порівняння та аналізувати тенденції зміни показників.
Особливу роль у системі відіграє аналітичний модуль, який відповідає
за інтелектуальну оцінку мікроклімату та формування рекомендацій щодо
його покращення. Саме цей компонент є ключовою відмінністю розробленої
системи від звичайних систем моніторингу, оскільки він не лише відображає
поточні показники, але й надає користувачу змістовні висновки щодо стану
середовища.
Для реалізації цього модуля використовується інтеграція з AI-сервісами
OpenAI, зокрема із застосуванням можливостей ChatGPT. Серверна частина
формує структурований запит, який містить актуальні показники температури,
вологості, тиску, зовнішньої температури, історичну динаміку змін та базову
оцінку відхилень. Ці дані передаються до AI-модуля для глибшого
контекстного аналізу.
Штучний інтелект виконує інтерпретацію отриманої інформації з
урахуванням комфортних норм мікроклімату для житлових або робочих
приміщень. На основі цього формується текстовий звіт, який містить загальну
оцінку стану повітряного середовища, виявлені проблеми, можливі ризики
для самопочуття людей та практичні рекомендації щодо покращення ситуації.
Наприклад, система може рекомендувати провітрювання приміщення,
зменшення вологості, використання зволожувача повітря або контроль роботи
систем опалення та вентиляції.
Окремо варто виділити модуль генерації звітів, який відповідає за
оформлення результатів аналізу у зручному для користувача форматі. Після
завершення AI-аналізу система формує підсумковий звіт, який містить поточні
показники, історичне порівняння, рівень відповідності нормативним умовам
та текстові рекомендації. Звіт може зберігатися у базі даних, відображатися у
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 39
веб-інтерфейсі або експортуватися у форматі PDF для подальшого
використання.
Цей модуль дозволяє не лише отримувати разові висновки, але й
формувати довгострокову аналітику, що є важливим для оцінки стабільності
мікроклімату в приміщенні протягом тривалого часу. Наприклад, користувач
може переглядати тенденції зміни вологості протягом сезону або оцінювати
вплив погодних умов на температуру всередині приміщення.
Завершальним елементом архітектури є модуль користувацького
інтерфейсу, який забезпечує взаємодію користувача із системою. Він
реалізований у вигляді веб-застосунку, що дозволяє переглядати поточний
стан мікроклімату, історію вимірювань, сформовані звіти та рекомендації без
необхідності прямого доступу до серверної інфраструктури.
Інтерфейс містить панель поточного моніторингу, де в режимі реального
часу відображаються актуальні значення температури, вологості, тиску та
зовнішньої температури. Також передбачено розділ історії вимірювань із
можливістю перегляду архівних даних за обраний період та блок аналітичних
висновків, де відображаються рекомендації AI-модуля.
Важливою особливістю є адаптивність інтерфейсу, що дозволяє
використовувати систему як на персональних комп’ютерах, так і на мобільних
пристроях. Це суттєво підвищує практичну цінність розробки, оскільки
користувач може отримувати доступ до інформації незалежно від місця
перебування.
Таким чином, структура розробленої системи побудована за модульним
принципом і включає модуль збору даних, модуль передачі інформації,
серверний модуль обробки, модуль збереження даних, аналітичний AI-
модуль, модуль генерації звітів та користувацький веб-інтерфейс. Кожен із
цих компонентів виконує чітко визначені функції та забезпечує повноцінну
роботу всієї системи. Така архітектура дозволяє досягти високої надійності,
масштабованості та ефективності функціонування, що повністю відповідає
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 40
завданням кваліфікаційної роботи бакалавра та створює основу для
подальшого розвитку системи в реальних умовах експлуатації.
3.2 Опис функцій системи
Розроблена система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій призначена для автоматизованого контролю параметрів
внутрішнього середовища, аналізу отриманих показників та формування
рекомендацій щодо покращення умов перебування людей у приміщенні.
Основною особливістю системи є поєднання апаратного моніторингу за
допомогою сенсорних пристроїв, серверної обробки даних та використання
штучного інтелекту для формування змістовних висновків. Функціональні
можливості системи орієнтовані як на автоматичну роботу без постійного
втручання користувача, так і на зручну взаємодію через веб-інтерфейс, що
дозволяє отримувати актуальну інформацію про стан мікроклімату в режимі
реального часу.
Однією з базових функцій системи є безперервний збір даних із сенсорів
мікроклімату. Ця функція реалізується за допомогою мікроконтролера ESP32,
до якого підключені датчики температури, вологості, атмосферного тиску та
зовнішньої температури. Система автоматично зчитує значення параметрів
через встановлені проміжки часу без необхідності ручного запуску або
втручання користувача. Це дозволяє забезпечити постійний моніторинг
середовища та своєчасно фіксувати навіть незначні зміни показників.
Після зчитування інформації система виконує функцію первинної
перевірки коректності даних. На цьому етапі відбувається контроль
допустимих меж вимірювань, перевірка стабільності показників та виявлення
можливих технічних збоїв сенсорів. Наприклад, якщо датчик передає значення
температури, що виходить за фізично допустимі межі для приміщення,
система розпізнає це як помилку зчитування та не допускає потрапляння
некоректної інформації до подальшого аналізу. Такий механізм підвищує
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 41
достовірність результатів та зменшує ризик формування помилкових
рекомендацій.
Наступною важливою функцією є автоматична передача даних до
серверної частини системи. Для цього використовується бездротове з’єднання
Wi-Fi та протокол MQTT, який забезпечує стабільну та швидку передачу
невеликих пакетів інформації. Після формування структурованого набору
даних мікроконтролер надсилає повідомлення до MQTT-брокера Mosquitto,
звідки інформація передається серверу для подальшої обробки. Ця функція
працює у фоновому режимі та не потребує участі користувача, що забезпечує
автономність роботи всієї системи. Головна сторінка розробленої системи
зображено на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Головна сторінка розробленої системи
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 42
Однією з ключових функцій є збереження історії вимірювань. Усі
отримані показники записуються до бази даних MongoDB разом із часовими
мітками, службовою інформацією та результатами подальшого аналізу.
Завдяки цьому користувач має можливість не лише переглядати поточний
стан мікроклімату, але й аналізувати зміни параметрів за певний період часу.
Історичне збереження даних дозволяє виявляти повторювані проблеми,
сезонні коливання, вплив погодних умов та ефективність змін, внесених для
покращення мікроклімату.
Окремо реалізована функція автоматичного порівняння внутрішніх та
зовнішніх температурних показників. Завдяки наявності зовнішнього
температурного датчика система може аналізувати різницю між температурою
всередині приміщення та за його межами. Це є важливим для формування
рекомендацій щодо провітрювання. Наприклад, якщо температура зовні є
комфортнішою за внутрішню, система може рекомендувати відкрити вікна
для природної вентиляції. Якщо ж зовнішні умови є несприятливими, система
навпаки може рекомендувати обмежити провітрювання або скоригувати
роботу опалення.
Однією з найважливіших функцій системи є автоматичний аналіз стану
мікроклімату. На відміну від звичайного відображення показників датчиків,
система виконує інтерпретацію отриманих значень відповідно до
встановлених нормативів комфортного середовища для людини.
Аналізуються температурний режим, рівень вологості, атмосферний тиск,
тривалість перебування параметрів за межами норми та загальна стабільність
мікроклімату. Це дозволяє системі не лише фіксувати факт відхилення, але й
оцінювати його потенційний вплив на самопочуття, працездатність та
здоров’я людей, які перебувають у приміщенні.
Важливою функцією є використання AI-модуля для формування
аналітичних висновків. Для цього серверна частина взаємодіє з сервісами
OpenAI, зокрема із застосуванням ChatGPT. На основі зібраних показників,
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 43
історичних даних та попередньої серверної оцінки формується
структурований запит, який передається до AI-модуля. Штучний інтелект
виконує глибший контекстний аналіз та формує зрозумілий текстовий
висновок щодо стану мікроклімату. Можливості формування аналітичних
висновків зображено на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Можливості формування аналітичних висновків
Ця функція дозволяє отримати не просто числові значення, а змістовне
пояснення ситуації. Наприклад, система може визначити, що підвищена
вологість у поєднанні зі зниженою температурою створює ризик появи
конденсату та погіршення самопочуття, або що тривале перебування при
надто сухому повітрі може негативно впливати на дихальні шляхи. Такий
підхід значно підвищує практичну цінність системи для кінцевого
користувача.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 44
Безпосередньо пов’язаною з AI-аналізом є функція автоматичного
формування рекомендацій щодо покращення мікроклімату. Система не лише
визначає проблему, але й пропонує конкретні дії для її усунення. Це можуть
бути рекомендації щодо провітрювання приміщення, використання
зволожувача або осушувача повітря, регулювання температури опалення,
зміни режиму вентиляції або перевірки роботи кліматичного обладнання.
Важливо, що рекомендації формуються з урахуванням поточного стану
приміщення, зовнішніх погодних умов та історії попередніх змін.
Ще однією важливою функцією є формування детального звіту про стан
мікроклімату. Звіт містить поточні показники всіх сенсорів, оцінку
відповідності нормативним умовам, історичне порівняння, виявлені
відхилення та текстові рекомендації. Такий документ може використовуватися
як для повсякденного контролю, так і для довгострокового аналізу умов
експлуатації приміщення. У випадку використання системи в офісах,
навчальних закладах або виробничих приміщеннях це дозволяє вести
системний контроль за санітарно-гігієнічними умовами.
Окремою функціональною складовою системи є модуль автентифікації
та авторизації користувачів, який забезпечує обмеження доступу до даних та
функцій системи відповідно до прав доступу. Даний модуль реалізований у
вигляді сторінки входу (login page), через яку користувач отримує доступ до
веб-інтерфейсу системи після успішної перевірки облікових даних. При спробі
входу користувач вводить логін та пароль, які передаються на серверну
частину для перевірки їх коректності. На стороні сервера здійснюється
перевірка відповідності введених даних записам у базі даних MongoDB, після
чого у випадку успішної автентифікації користувачу генерується сесія або
токен доступу, який використовується для подальших запитів до системи.
Механізм авторизації забезпечує захист даних від несанкціонованого
доступу та дозволяє розмежовувати права користувачів у межах системи.
Зокрема, доступ до перегляду поточних показників, історії вимірювань та
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 45
сформованих звітів надається лише авторизованим користувачам, тоді як
спроба звернення до цих функцій без проходження процедури входу
призводить до перенаправлення на сторінку login. Такий підхід дозволяє
забезпечити базовий рівень інформаційної безпеки системи та запобігти
несанкціонованому використанню даних мікроклімату.
Система також реалізує функцію збереження сформованих звітів у базі
даних, що дозволяє користувачу повертатися до попередніх результатів у
будь-який момент. Це створює повноцінний архів оцінки мікроклімату, який
може бути корисним для аналізу змін у довгостроковій перспективі.
Наприклад, користувач може оцінити ефективність встановлення нового
вентиляційного обладнання або перевірити, як змінилася вологість після
утеплення приміщення.
Функція відображення поточних показників реалізована через веб-
інтерфейс користувача. На головній панелі системи відображаються актуальні
значення температури, вологості, атмосферного тиску та зовнішньої
температури. Інформація оновлюється автоматично після надходження нових
даних із сенсорів, що дозволяє користувачу в режимі реального часу
контролювати стан мікроклімату без необхідності ручного оновлення
сторінки.
Окрім поточних показників, користувач має доступ до функції
перегляду історії вимірювань. У відповідному розділі інтерфейсу можна
обрати необхідний часовий проміжок та переглянути архівні дані. Це дозволяє
аналізувати тенденції зміни температури або вологості протягом дня, тижня
чи сезону. Така функція є особливо корисною для виявлення системних
проблем, які не завжди помітні при короткочасному спостереженні.
Важливою функцією є система повідомлень про критичні відхилення
параметрів. Якщо температура, вологість або інші показники виходять за
встановлені допустимі межі протягом тривалого часу, система фіксує
критичний стан та відображає відповідне попередження у веб-інтерфейсі. У
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 46
перспективі така функція може бути розширена до автоматичних push-
сповіщень або повідомлень на електронну пошту, що зробить систему ще
більш практичною для реального використання.
Окремо слід відзначити функцію журналювання технічних подій.
Система зберігає інформацію про збої зчитування сенсорів, втрату з’єднання
з мережею, помилки передачі даних та інші технічні інциденти. Це дозволяє
своєчасно виявляти несправності обладнання та забезпечує стабільність
експлуатації. Для користувача така функція є важливою з точки зору довіри
до системи, оскільки дозволяє контролювати не лише результати аналізу, але
й технічний стан самої інфраструктури.
Функція адаптивного доступу через веб-інтерфейс забезпечує
можливість використання системи як на персональних комп’ютерах, так і на
смартфонах чи планшетах. Це особливо важливо в умовах сучасного
використання цифрових сервісів, коли доступ до інформації повинен бути
швидким та незалежним від місця перебування користувача. Завдяки цьому
власник приміщення може контролювати стан мікроклімату дистанційно, без
фізичної присутності на об’єкті.
Таким чином, функціональні можливості розробленої системи
охоплюють повний цикл роботи з параметрами мікроклімату - від
автоматичного збору даних із сенсорів до формування інтелектуальних
рекомендацій щодо покращення умов у приміщенні. Система виконує
безперервний моніторинг, передачу та збереження інформації, аналічну
оцінку стану середовища, генерацію звітів, відображення результатів у
зручному веб-інтерфейсі та контроль критичних відхилень. Завдяки цьому
вона є не просто інструментом спостереження, а повноцінною системою
підтримки прийняття рішень щодо забезпечення комфортного та безпечного
мікроклімату приміщення.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 47
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою
Для забезпечення стабільної та коректної роботи системи оцінки
мікроклімату приміщення з використанням IoT-технологій необхідно
дотримуватись визначених технічних вимог як до апаратного, так і до
програмного забезпечення. Оскільки розроблена система включає декілька
взаємопов’язаних компонентів, серед яких сенсорні пристрої, мікроконтролер,
серверна частина, база даних та веб-інтерфейс користувача, технічні вимоги
охоплюють усі рівні функціонування системи. Визначення таких вимог є
необхідним для забезпечення стабільної передачі даних, коректної обробки
інформації, безперервного моніторингу параметрів мікроклімату та надійної
взаємодії користувача із системою.
Основою апаратної частини системи є мікроконтролер ESP32, який
виконує функцію центрального вузла збору та передачі інформації із сенсорів.
Для коректної роботи системи необхідно використовувати плату ESP32 із
підтримкою бездротового з’єднання Wi-Fi стандарту IEEE 802.11 b/g/n.
Мікроконтролер повинен мати достатній обсяг оперативної пам’яті та
стабільне живлення, оскільки одночасно виконує декілька задач: опитування
сенсорів, обробку даних, підтримання мережевого підключення та передачу
інформації на сервер.
Для живлення мікроконтролера необхідне стабільне джерело постійного
струму напругою 5 В із силою струму не менше 1 А. Недостатня потужність
блока живлення може призводити до нестабільної роботи Wi-Fi-модуля,
випадкових перезавантажень або помилок під час передачі даних. Також
важливо забезпечити захист від короткочасних перепадів напруги, особливо
у випадку тривалої експлуатації системи в реальних умовах.
Для вимірювання параметрів мікроклімату система використовує
цифрові сенсори температури, вологості та атмосферного тиску, зокрема
модулі типу BME280. Датчики повинні підтримувати роботу через інтерфейс
I2C або SPI та забезпечувати достатню точність вимірювання для побутових
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 48
умов експлуатації. Для температури бажана похибка не більше ±1°C, для
вологості - не більше ±3%, а для атмосферного тиску - не більше ±1 hPa.
Використання сенсорів із нижчою точністю може негативно впливати на
якість аналітичних висновків системи та достовірність сформованих
рекомендацій.
Окремий датчик зовнішньої температури повинен бути встановлений
поза межами приміщення таким чином, щоб уникати прямого потрапляння
сонячного проміння, атмосферних опадів та локальних джерел тепла.
Неправильне розташування сенсора може призводити до викривлення
показників та некоректного аналізу різниці температур між внутрішнім та
зовнішнім середовищем.
Для забезпечення стабільної передачі даних необхідна наявність
бездротової мережі Wi-Fi із доступом до локальної мережі або інтернету.
Оскільки система використовує протокол MQTT для обміну повідомленнями
між мікроконтролером та сервером, важливо забезпечити мінімальні затримки
передачі та стабільне мережеве підключення. Рекомендована швидкість
мережі не є високою через невеликий обсяг телеметричних даних, однак
стабільність з’єднання має критичне значення для безперервного моніторингу.
MQTT-брокер Mosquitto може бути розгорнутий як на локальному
сервері, так і у хмарному середовищі. Для локального розгортання достатньо
комп’ютера або одноплатного мікрокомп’ютера з постійним мережевим
підключенням. Якщо брокер працює у хмарному середовищі, необхідно
забезпечити постійний доступ до інтернету як для ESP32, так і для серверної
частини системи.
Серверна частина системи реалізована на основі мови програмування
Ruby та фреймворку Ruby on Rails. Для коректної роботи серверного
програмного забезпечення необхідно використовувати операційну систему,
що підтримує сучасні версії Ruby та Rails. Найбільш доцільним є
використання Linux-систем, зокрема Ubuntu Server, оскільки вони
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 49
забезпечують стабільність роботи, високу безпеку та зручність
адміністрування серверних сервісів.
Мінімальні технічні характеристики серверного обладнання залежать
від кількості підключених пристроїв та інтенсивності використання системи.
Для тестового або домашнього використання достатньо двоядерного
процесора, 4 ГБ оперативної пам’яті та 20 ГБ вільного місця на диску. Якщо
система використовується для моніторингу декількох приміщень або
передбачає зберігання великої історії вимірювань, рекомендовано
використовувати сервер із більшим обсягом оперативної пам’яті та SSD-
накопичувачем для підвищення швидкості роботи бази даних.
Для збереження телеметричних даних використовується MongoDB. Для
стабільної роботи бази даних необхідно забезпечити достатній обсяг
дискового простору, оскільки система постійно накопичує історію
вимірювань. Обсяг пам’яті залежить від частоти опитування сенсорів та
тривалості зберігання архіву. Наприклад, при зчитуванні показників кожні 30
секунд база даних може накопичувати тисячі записів щоденно. Тому
рекомендується використовувати механізми резервного копіювання та
періодичної оптимізації бази даних для підтримання високої продуктивності.
Для роботи веб-інтерфейсу користувача не потрібне спеціалізоване
обладнання. Доступ до системи може здійснюватися з персонального
комп’ютера, ноутбука, планшета або смартфона. Основною вимогою є
наявність сучасного веб-браузера із підтримкою HTML5, CSS3 та JavaScript.
Рекомендується використовувати актуальні версії браузерів Google Chrome,
Mozilla Firefox, Microsoft Edge або Safari
Для коректного відображення графіків, таблиць та аналітичних звітів
бажано використовувати дисплей із роздільною здатністю не нижче 1366×768
пікселів. Водночас система підтримує адаптивний інтерфейс, що дозволяє
працювати також на мобільних пристроях із меншими екранами. Це
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 50
забезпечує можливість дистанційного моніторингу стану мікроклімату
незалежно від місця перебування користувача.
Окремі технічні вимоги стосуються безпеки роботи системи. Оскільки
система підтримує механізм авторизації користувачів через сторінку login,
необхідно забезпечити захищене зберігання облікових даних. Паролі
користувачів повинні зберігатися у зашифрованому вигляді з використанням
сучасних алгоритмів хешування. Для передачі даних між веб-клієнтом та
сервером рекомендується використовувати протокол HTTPS, який забезпечує
шифрування мережевого трафіку та захист від перехоплення інформації.
Серверне програмне забезпечення повинно підтримувати механізми
резервного копіювання та журналювання подій. Це дозволяє відновити
працездатність системи у випадку технічних збоїв, втрати живлення або
пошкодження бази даних. Рекомендується здійснювати автоматичне резервне
копіювання бази MongoDB не рідше одного разу на добу.
Важливою вимогою є забезпечення стабільної роботи системи у
довготривалому режимі. Оскільки моніторинг мікроклімату повинен
здійснюватися безперервно, серверна частина та MQTT-брокер повинні
функціонувати цілодобово. Для цього доцільно використовувати джерела
безперебійного живлення або хмарну інфраструктуру з високим рівнем
доступності.
Для інтеграції AI-модуля необхідний доступ до сервісів OpenAI через
інтернет-з’єднання. Серверна частина повинна мати можливість надсилати
HTTP-запити до API та отримувати відповіді у форматі JSON. Для коректної
роботи AI-аналізу необхідно забезпечити стабільний доступ до мережі та
підтримку сучасних криптографічних протоколів TLS.
Окремо слід врахувати вимоги до масштабованості системи.
Архітектура програмного забезпечення повинна дозволяти підключення
додаткових сенсорів, нових приміщень або декількох ESP32-пристроїв без
суттєвого перепроєктування серверної частини. Це вимагає використання
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 51
гнучкої структури бази даних та підтримки одночасної роботи з кількома
MQTT-топіками.
Для забезпечення стабільності роботи необхідно також дотримуватись
вимог до умов експлуатації апаратної частини. Мікроконтролер та сенсори
повинні розміщуватись у приміщеннях із допустимою температурою та
вологістю відповідно до технічної документації виробника. Не допускається
потрапляння вологи безпосередньо на електронні компоненти, а також
використання системи у середовищах із сильними електромагнітними
перешкодами без додаткового захисту.
Таким чином, технічні вимоги до роботи системи охоплюють апаратне
забезпечення, серверну інфраструктуру, мережеву взаємодію, програмне
середовище, безпеку та умови експлуатації. Дотримання цих вимог забезпечує
стабільну роботу системи оцінки мікроклімату, коректність збору та аналізу
даних, а також надійність функціонування в умовах тривалої експлуатації.
3.4 Оцінка ефективності
Оцінка ефективності розробленої системи оцінки мікроклімату
приміщення з використанням IoT-технологій є важливим етапом дослідження,
оскільки дозволяє визначити рівень відповідності реалізованого рішення
поставленим завданням, оцінити якість функціонування системи та
встановити доцільність її використання у реальних умовах експлуатації.
Ефективність системи визначається не лише стабільністю роботи апаратної та
програмної частини, але й точністю збору даних, швидкістю обробки
інформації, якістю аналітичних висновків та практичною корисністю
сформованих рекомендацій для користувача.
Розроблена система була орієнтована на створення комплексного
рішення для автоматизованого контролю параметрів мікроклімату
приміщення. На відміну від традиційних побутових вимірювальних приладів,
які лише відображають поточні значення температури чи вологості,
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 52
реалізована система забезпечує повний цикл роботи з даними - від збору
показників до формування інтелектуальних рекомендацій щодо покращення
умов у приміщенні. Саме тому оцінка ефективності повинна охоплювати як
технічні характеристики системи, так і її функціональну цінність для
кінцевого користувача.
Одним із основних критеріїв ефективності є точність вимірювання
параметрів мікроклімату. У системі використовуються цифрові сенсори,
підключені до мікроконтролера ESP32, зокрема датчики типу BME280. Під
час тестування системи було встановлено, що отримані показники
температури, вологості та атмосферного тиску відповідають допустимим
похибкам, заявленим виробником сенсорів. Значення температури
відображались стабільно та без різких коливань, а похибка вимірювання не
перевищувала допустимих меж для побутових систем моніторингу.
Висока точність вимірювання має принципове значення для роботи всієї
системи, оскільки саме на основі цих даних виконується подальший аналіз та
формуються рекомендації. Наявність помилкових або нестабільних
показників могла б призвести до неправильних висновків AI-модуля та
зниження загальної достовірності результатів. Тому реалізовані механізми
перевірки коректності даних та фільтрації аномальних значень позитивно
впливають на ефективність функціонування системи.
Наступним важливим критерієм є швидкість передачі та обробки даних.
Завдяки використанню бездротового з’єднання Wi-Fi та протоколу MQTT
система забезпечує практично миттєву передачу інформації між
мікроконтролером та серверною частиною. Під час тестування затримка між
моментом зчитування показників із сенсорів та їх відображенням у веб-
інтерфейсі становила лише декілька секунд. Це дозволяє вважати систему
придатною для моніторингу мікроклімату в режимі реального часу.
Важливою перевагою використання MQTT є мінімальне мережеве
навантаження. Навіть при регулярному надсиланні даних система не створює
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 53
значного навантаження на локальну мережу або інтернет-з’єднання. Це
особливо важливо для IoT-рішень, які повинні працювати тривалий час без
втрати стабільності. Завдяки цьому система може функціонувати навіть у
мережах із обмеженою пропускною здатністю.
Ефективність серверної частини також є важливим показником якості
реалізованого рішення. Сервер, побудований на основі Ruby та фреймворку
Ruby on Rails, продемонстрував стабільну роботу при обробці потоків
телеметричних даних. Під час тестування сервер успішно приймав, перевіряв,
обробляв та зберігав інформацію без втрати пакетів або критичних помилок.
Використання MongoDB як бази даних дозволило ефективно працювати з
великою кількістю однотипних записів, що постійно надходять від сенсорів.
Окремо слід відзначити ефективність механізму збереження історії
вимірювань. Завдяки використанню MongoDB система забезпечує швидкий
доступ до архівних даних та можливість аналізу змін параметрів мікроклімату
за тривалий період часу. Це дозволяє не лише контролювати поточний стан
приміщення, але й оцінювати динаміку змін, вплив погодних умов або
ефективність використання систем вентиляції та опалення.
Одним із найважливіших показників ефективності системи є якість
аналітичного модуля. На відміну від звичайних систем моніторингу,
розроблене рішення використовує інтеграцію з AI-сервісами OpenAI для
формування інтелектуальних висновків та рекомендацій. Це значно підвищує
практичну цінність системи, оскільки користувач отримує не лише числові
значення параметрів, але й зрозумілу інтерпретацію стану мікроклімату.
Під час оцінки роботи AI-модуля було встановлено, що сформовані
рекомендації є логічними, змістовними та відповідають реальному стану
середовища. Наприклад, при підвищеній вологості система рекомендувала
провітрювання приміщення або використання осушувача повітря, а при
низькій вологості - використання зволожувача. У випадках надто високої
температури система формувала рекомендації щодо вентиляції або
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 54
коригування роботи систем опалення. Такий підхід дозволяє користувачу
швидко оцінити ситуацію та прийняти рішення щодо покращення умов у
приміщенні.
Ефективність системи також оцінюється з точки зору зручності
використання. Реалізований веб-інтерфейс забезпечує простий доступ до
інформації про стан мікроклімату та не потребує спеціальної технічної
підготовки користувача. Всі основні показники відображаються у зрозумілому
вигляді, а структура інтерфейсу дозволяє швидко перейти до перегляду історії
вимірювань або сформованих звітів. Наявність адаптивного дизайну дозволяє
використовувати систему як на комп’ютерах, так і на мобільних пристроях.
Додатковою перевагою системи є автоматизація процесу моніторингу.
Користувачу не потрібно самостійно виконувати вимірювання або аналізувати
отримані показники, оскільки всі процеси збору, передачі, обробки та оцінки
даних виконуються автоматично. Це суттєво підвищує ефективність
використання системи у порівнянні з традиційними побутовими
вимірювальними приладами.
Важливим аспектом оцінки ефективності є також економічна
доцільність реалізованого рішення. Використання мікроконтролера ESP32 та
доступних цифрових сенсорів дозволило створити систему з відносно низькою
собівартістю у порівнянні з промисловими системами моніторингу
мікроклімату. При цьому функціональні можливості розробленого рішення
значно перевищують базові побутові пристрої, оскільки система підтримує
історичне збереження даних, AI-аналіз та генерацію рекомендацій.
Окремо варто оцінити масштабованість системи. Архітектура
програмного забезпечення дозволяє без значних змін підключати нові
сенсори, додаткові приміщення або декілька мікроконтролерів одночасно. Це
означає, що система може бути розширена для використання не лише у
житлових приміщеннях, але й в офісах, навчальних закладах, виробничих
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 55
об’єктах або складських приміщеннях. Така гнучкість позитивно впливає на
загальну ефективність та перспективність розробки.
Під час тестування також було оцінено стабільність роботи системи у
довготривалому режимі. Система успішно функціонувала протягом тривалого
часу без критичних помилок або втрати даних. Реалізовані механізми
повторного підключення до Wi-Fi та MQTT-брокера забезпечують
автоматичне відновлення роботи після короткочасних збоїв мережі, що є
важливою характеристикою для IoT-рішень.
Ще одним критерієм ефективності є можливість практичного
використання системи для покращення умов перебування людей у
приміщенні. Завдяки постійному контролю температури та вологості
користувач може своєчасно реагувати на погіршення мікроклімату та
підтримувати комфортні умови. Це особливо актуально для житлових
приміщень, робочих кабінетів або навчальних аудиторій, де параметри
середовища безпосередньо впливають на самопочуття та працездатність
людей.
Таким чином, проведена оцінка ефективності підтверджує, що
розроблена система успішно виконує поставлені задачі та забезпечує
стабільний моніторинг параметрів мікроклімату в режимі реального часу.
Система характеризується достатньою точністю вимірювань, високою
швидкістю передачі та обробки даних, зручністю використання та
ефективністю AI-аналітики. Використання сучасних IoT-технологій,
серверної обробки та інтелектуального аналізу дозволило створити
функціональне та перспективне рішення, придатне для практичного
застосування у різних типах приміщень.
3.5 Висновки до розділу
У даному розділі було розроблено та описано систему оцінки
мікроклімату приміщення на основі IoT-технологій, що включає апаратну
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 56
частину для збору даних, мережевий модуль передачі інформації, серверну
обробку, базу даних, аналітичний AI-модуль та веб-інтерфейс користувача.
Детально розглянуто структуру системи, її функціональні можливості та
принципи взаємодії між компонентами.
Також визначено технічні вимоги до апаратного та програмного
забезпечення, які забезпечують стабільну роботу системи, коректну передачу
та обробку даних, а також безперервний моніторинг параметрів мікроклімату.
Проведено оцінку ефективності розробленого рішення, яка підтвердила його
працездатність, точність вимірювань, швидкість обробки даних і практичну
доцільність використання.
Отримані результати свідчать про те, що система забезпечує повний
цикл моніторингу мікроклімату — від збору сенсорних даних до формування
інтелектуальних рекомендацій, і може бути використана для контролю умов
у різних типах приміщень.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 57
4 ЗАХИСТ РОЗРОБКА СИСТЕМИ ОЦІНКИМІКРОКЛІМАТУ
ПРИМІЩЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ IоT-ТЕХНОЛОГІЙ
4.1 Огляд існуючих рішень
У процесі побудови IoT-систем особливого значення набуває
забезпечення захисту інформації на рівні пристроїв збору даних.
Мікроконтролери є базовими елементами такої інфраструктури, оскільки саме
вони відповідають за взаємодію із сенсорами, формування потоку
вимірювальної інформації та її передавання до серверної частини системи.
Порушення безпеки на цьому рівні може спричинити підміну даних, втрату
контролю над пристроєм або несанкціонований доступ до внутрішніх ресурсів
системи, що безпосередньо впливає на її надійність та достовірність
результатів моніторингу.
Мікроконтролери, що використовуються в IoT-пристроях,
функціонують у середовищі постійного мережевого обміну, тому вони є
потенційною ціллю для різних типів атак. До основних загроз належать
перехоплення передаваних даних, модифікація прошивки пристрою,
несанкціоноване підключення до мережі, підміна сенсорної інформації та
отримання доступу до внутрішньої пам’яті контролера. У зв’язку з цим
виникає необхідність реалізації комплексу механізмів захисту як на
програмному, так і на апаратному рівнях [15].
Одним із базових способів підвищення безпеки є використання
захищених мережевих протоколів передачі даних. Для IoT-систем доцільним
є застосування протоколів HTTPS, TLS або захищених MQTT-з’єднань, які
забезпечують шифрування інформації під час її передавання мережею. Це
дозволяє мінімізувати ризик перехоплення даних сторонніми особами та
унеможливлює їх модифікацію під час передачі між мікроконтролером і
сервером.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 58
Кожен мікроконтролер повинен мати унікальний ідентифікатор або
токен доступу, який використовується для підтвердження легітимності
пристрою під час підключення до серверної системи. Такий підхід дозволяє
обмежити доступ невідомих або підроблених пристроїв до мережевої
інфраструктури системи моніторингу.
У багатьох сучасних контролерах, зокрема ESP32, реалізовані механізми
Secure Boot та Flash Encryption, які дозволяють запобігти запуску
модифікованого програмного коду та ускладнюють зчитування внутрішньої
пам’яті пристрою [16]. Завдяки цьому зменшується ймовірність підміни
програмного забезпечення або отримання доступу до конфіденційної
інформації, що зберігається в пам’яті мікроконтролера.
Для додаткового підвищення безпеки доцільно використовувати
механізми контролю цілісності даних. Передані показники сенсорів можуть
супроводжуватися контрольними сумами або цифровими підписами, що
дозволяє серверній системі перевіряти достовірність отриманої інформації та
виявляти можливі спроби її зміни.
Не менш важливим є фізичний захист пристроїв. Оскільки IoT-сенсори
часто встановлюються у відкритих або загальнодоступних приміщеннях, існує
ризик фізичного втручання у роботу обладнання. Для мінімізації подібних
загроз можуть використовуватись захисні корпуси, обмеження доступу до
інтерфейсів програмування та блокування можливості несанкціонованого
перепрошивання пристрою.
Захист інформації на рівні мікроконтролерів є комплексним процесом,
що поєднує програмні, мережеві та апаратні механізми безпеки. Реалізація
таких засобів дозволяє забезпечити достовірність даних, стабільність роботи
IoT-системи та захистити її від несанкціонованого доступу або зовнішнього
втручання.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 59
У сучасних IoT-системах питання захисту інформації є одним із
визначальних факторів надійності та безпечності функціонування всієї
інфраструктури. Особливу увагу необхідно приділяти захисту даних
безпосередньо на рівні мікроконтролерів, оскільки саме вони виконують
первинний збір, обробку та передачу інформації від сенсорів до серверної
частини системи. Будь-яке порушення безпеки на цьому рівні може призвести
до втрати достовірності даних, несанкціонованого доступу до системи або
повного порушення її працездатності.
Мікроконтролери, що використовуються в IoT-пристроях,
функціонують у середовищі постійного мережевого обміну, тому вони є
потенційною ціллю для різних типів атак. До основних загроз належать
перехоплення передаваних даних, модифікація прошивки пристрою,
несанкціоноване підключення до мережі, підміна сенсорної інформації та
отримання доступу до внутрішньої пам’яті контролера. У зв’язку з цим
виникає необхідність реалізації комплексу механізмів захисту як на
програмному, так і на апаратному рівнях.
Одним із базових способів підвищення безпеки є використання
захищених мережевих протоколів передачі даних. Для IoT-систем доцільним
є застосування протоколів HTTPS, TLS або захищених MQTT-з’єднань, які
забезпечують шифрування інформації під час її передавання мережею [17]. Це
дозволяє мінімізувати ризик перехоплення даних сторонніми особами та
унеможливлює їх модифікацію під час передачі між мікроконтролером і
сервером.
Важливим елементом захисту є механізм автентифікації пристроїв.
Кожен мікроконтролер повинен мати унікальний ідентифікатор або токен
доступу, який використовується для підтвердження легітимності пристрою
під час підключення до серверної системи. Такий підхід дозволяє обмежити
доступ невідомих або підроблених пристроїв до мережевої інфраструктури
системи моніторингу.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 60
Окрему роль відіграє захист прошивки мікроконтролера. У багатьох
сучасних контролерах, зокрема ESP32, реалізовані механізми Secure Boot та
Flash Encryption, які дозволяють запобігти запуску модифікованого
програмного коду та ускладнюють зчитування внутрішньої пам’яті пристрою.
Завдяки цьому зменшується ймовірність підміни програмного забезпечення
або отримання доступу до конфіденційної інформації, що зберігається в
пам’яті мікроконтролера.
Для додаткового підвищення безпеки доцільно використовувати
механізми контролю цілісності даних. Передані показники сенсорів можуть
супроводжуватися контрольними сумами або цифровими підписами, що
дозволяє серверній системі перевіряти достовірність отриманої інформації та
виявляти можливі спроби її зміни.
Оскільки IoT-сенсори часто встановлюються у відкритих або
загальнодоступних приміщеннях, існує ризик фізичного втручання у роботу
обладнання. Для мінімізації подібних загроз можуть використовуватись
захисні корпуси, обмеження доступу до інтерфейсів програмування та
блокування можливості несанкціонованого перепрошивання пристрою.
Під час експлуатації IoT-систем важливе значення має забезпечення
контрольованого доступу користувачів до функцій платформи та захист
інформації від несанкціонованого використання [18]. Оскільки система
моніторингу мікроклімату передбачає взаємодію через веб-інтерфейс і мережу
Інтернет, виникає необхідність реалізації механізмів автентифікації та
авторизації користувачів.
Автентифікація є процедурою підтвердження особи користувача
шляхом перевірки його облікових даних. Найбільш поширеним способом є
використання логіна та пароля, які вводяться під час входу до системи. Після
успішної перевірки сервер надає доступ до відповідних функціональних
можливостей платформи. Для підвищення рівня безпеки паролі повинні
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 61
зберігатися не у відкритому вигляді, а у формі криптографічних хешів із
використанням сучасних алгоритмів шифрування.
Для додаткового захисту може використовуватися багатофакторна
автентифікація, за якої окрім основного пароля застосовується ще один метод
підтвердження особи, наприклад одноразовий код або підтвердження через
електронну пошту. Такий підхід значно знижує ймовірність
несанкціонованого входу навіть у випадку компрометації пароля.
Після завершення процедури автентифікації система виконує
авторизацію користувача, тобто визначає дозволений рівень доступу до
ресурсів і функцій платформи. Завдяки цьому різні категорії користувачів
можуть мати різні права доступу. Наприклад, звичайний користувач отримує
можливість переглядати показники мікроклімату, тоді як адміністратор має
доступ до зміни налаштувань системи, керування пристроями та журналами
подій.
Для безпечної передачі даних між клієнтською та серверною частинами
системи доцільно використовувати захищені мережеві протоколи, зокрема
HTTPS із підтримкою TLS-шифрування. Це дозволяє запобігти перехопленню
облікових даних та іншої службової інформації під час передавання через
мережу.
Серверна частина повинна контролювати тривалість активного сеансу,
автоматично завершувати авторизацію при тривалій бездіяльності та
підтримувати механізми виявлення підозрілої активності. Подібні заходи
зменшують ризик несанкціонованого доступу до системи у випадку втрати
пристрою або компрометації користувацького акаунта.
Саме серверна частина відповідає за приймання запитів, збереження
даних, формування аналітичних результатів і керування взаємодією між усіма
компонентами системи. У зв’язку з цим серверне середовище потребує
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 62
реалізації комплексних механізмів захисту, спрямованих на забезпечення
конфіденційності, цілісності та доступності інформації.
Однією з основних загроз для серверних застосунків є несанкціонований
доступ до внутрішніх ресурсів системи. Для мінімізації таких ризиків
необхідно використовувати розмежування прав доступу, за якого кожен
користувач або програмний модуль отримує лише ті дозволи, які необхідні
для виконання його функцій. Це дозволяє обмежити можливість зміни
критичних
Серверні додатки повинні використовувати захищені протоколи
передачі даних, зокрема HTTPS або TLS, що забезпечують криптографічний
захист інформаційного обміну між сервером, IoT-пристроями та клієнтськими
інтерфейсами [19]. Використання шифрування унеможливлює перехоплення
або модифікацію даних під час їх передавання мережею.
Для забезпечення стабільної роботи серверної інфраструктури
необхідно реалізовувати механізми захисту від мережевих атак. До таких
заходів належать обмеження кількості запитів від одного клієнта,
використання міжмережевих екранів, фільтрація підозрілого трафіку та
контроль аномальної активності. Це дозволяє зменшити ризик
перевантаження сервера або спроб несанкціонованого втручання в роботу
системи.
Під час роботи серверного програмного забезпечення важливе значення
має безпечна обробка вхідних даних. Інформація, що надходить від
користувачів або IoT-пристроїв, повинна проходити перевірку на коректність
та відповідність допустимому формату. Такий підхід дозволяє запобігти SQL-
ін’єкціям, виконанню шкідливого коду та іншим видам атак, спрямованих на
порушення роботи серверного застосунку [20].
Для підвищення рівня надійності серверної частини також
застосовуються механізми резервного копіювання даних та журналювання
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 63
подій. Створення резервних копій дозволяє відновити інформацію у випадку
технічних збоїв або пошкодження бази даних, а системні журнали
забезпечують можливість аналізу дій користувачів та виявлення підозрілої
активності.
Не менш важливим є регулярне оновлення серверного програмного
забезпечення та використовуваних бібліотек. Оновлення дозволяють усувати
відомі вразливості безпеки та підтримувати актуальний рівень захисту
системи від сучасних кіберзагроз.
4.2 Реалізація захисту користувачів
Під час розробки системи оцінки мікроклімату приміщення з
використанням IoT-технологій особлива увага приділялась питанням
інформаційної безпеки та захисту даних користувачів. Оскільки система
передбачає наявність веб-інтерфейсу, механізму авторизації, передачу даних
мережею та збереження інформації у базі даних, необхідно було реалізувати
комплекс заходів, спрямованих на запобігання несанкціонованому доступу,
витоку інформації та порушенню цілісності даних.
Важливість реалізації захисту пояснюється тим, що навіть системи
моніторингу мікроклімату можуть містити конфіденційну інформацію про
користувача або особливості використання приміщення. Історія вимірювань,
дані про режим роботи системи, інформація про підключені пристрої та
облікові записи користувачів повинні бути захищені від стороннього
втручання. Крім того, система використовує мережеву взаємодію між
мікроконтролером, сервером, базою даних та AI-сервісами, що створює
додаткові ризики кібербезпеки.
Одним із основних механізмів захисту є реалізація системи
автентифікації користувачів. Для доступу до функціоналу веб-інтерфейсу
користувач повинен пройти процедуру входу через сторінку login. Під час
авторизації користувач вводить логін та пароль, після чого серверна частина
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 64
виконує перевірку коректності облікових даних. Лише після успішної
перевірки користувач отримує доступ до системи та можливість переглядати
показники мікроклімату, історію вимірювань та аналітичні звіти.
Для реалізації серверної частини використовується Ruby та фреймворк
Ruby on Rails, які мають вбудовані механізми забезпечення безпеки веб-
застосунків. Однією з ключових особливостей є підтримка захищеної роботи
із сесіями користувачів, що дозволяє контролювати доступ до ресурсів
системи після проходження авторизації [21].
Паролі користувачів не зберігаються у відкритому вигляді. Для
забезпечення захисту облікових даних використовується механізм хешування
паролів. Перед записом у базу даних пароль проходить криптографічне
перетворення за допомогою спеціального алгоритму хешування. У результаті
навіть у випадку несанкціонованого доступу до бази даних зловмисник не
отримує реальних паролів користувачів. Під час повторної авторизації
введений пароль також проходить процедуру хешування, після чого система
порівнює отриманий результат із збереженим значенням у базі даних.
Для збереження інформації використовується MongoDB. Доступ до бази
даних обмежується лише серверною частиною системи. Прямий доступ
користувачів або зовнішніх пристроїв до MongoDB не передбачений. Це
дозволяє зменшити ризик несанкціонованого перегляду або модифікації
даних. Крім того, база даних налаштована таким чином, щоб приймати
підключення лише з визначених мережевих адрес, що додатково підвищує
рівень захисту.
Окрему увагу приділено захисту мережевої взаємодії між компонентами
системи. Передача даних між веб-клієнтом та сервером здійснюється із
використанням захищеного протоколу HTTPS. Це дозволяє шифрувати
інформацію під час передачі мережею та запобігати її перехопленню
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 65
сторонніми особами [22]. Використання HTTPS особливо важливе під час
передачі логінів, паролів та сесійних токенів користувача.
Для передачі телеметричних даних між мікроконтролером ESP32 та
сервером використовується протокол MQTT. MQTT-брокер Mosquitto
налаштований таким чином, щоб обмежити можливість підключення
невідомих пристроїв. Для підключення до брокера можуть використовуватись
облікові дані або спеціальні ключі доступу, що дозволяє запобігти надсиланню
фальшивих повідомлень у систему.
Також реалізовано механізм перевірки структури отриманих пакетів
даних. Після надходження інформації від ESP32 серверна частина перевіряє
коректність структури повідомлення, типи даних та наявність усіх необхідних
параметрів. Якщо пакет містить помилки або підозрілі значення, система
автоматично відхиляє його та записує інформацію про інцидент до журналу
подій. Такий підхід дозволяє зменшити ризик атак через надсилання
пошкоджених або модифікованих пакетів.
Важливим елементом захисту є реалізація механізму авторизації
доступу до окремих функцій системи. Після входу користувач отримує доступ
лише до тих ресурсів, які дозволені його роллю або рівнем доступу.
Наприклад, неавторизований користувач не може отримати доступ до
сторінок перегляду історії вимірювань або AI-звітів. При спробі переходу на
захищені сторінки система автоматично перенаправляє користувача на
сторінку login.
Для забезпечення захисту від автоматизованих атак також реалізовано
базові механізми контролю сесій користувача. Сесії мають обмежений час дії,
після завершення якого користувач повинен повторно пройти авторизацію.
Це дозволяє зменшити ризик несанкціонованого використання системи у
випадку, якщо користувач залишив відкриту сесію на спільному пристрої.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 66
Окрему увагу приділено захисту від типових веб-загроз. Фреймворк
Ruby on Rails автоматично забезпечує захист від багатьох поширених атак,
серед яких CSRF (Cross-Site Request Forgery), XSS (Cross-Site Scripting) та
SQL/NoSQL-ін’єкції [23]. Це дозволяє зменшити ризик виконання шкідливого
коду або несанкціонованої зміни даних через веб-інтерфейс.
Захист від XSS-атак реалізується шляхом автоматичного екранування
небезпечних символів під час відображення даних у браузері. Завдяки цьому
користувач не може вставити у систему шкідливий JavaScript-код, який міг би
бути виконаний іншими користувачами. Це особливо важливо для веб-
застосунків, які працюють із введеними користувачем даними.
Для захисту від ін’єкцій система використовує механізми валідації та
фільтрації вхідних даних. Усі параметри, які надходять від користувача або
зовнішніх пристроїв, перевіряються на відповідність очікуваному формату
перед передачею до бази даних або використанням у серверній логіці. Такий
підхід дозволяє уникнути виконання небезпечних запитів або маніпуляцій зі
структурою бази даних.
Важливим елементом забезпечення безпеки є журналювання подій
системи. Серверна частина зберігає інформацію про спроби входу, помилки
авторизації, збої передачі даних, втрату з’єднання та інші технічні інциденти.
Аналіз таких журналів дозволяє своєчасно виявляти підозрілу активність або
потенційні спроби несанкціонованого доступу.
Для підвищення надійності збереження інформації реалізовано
механізми резервного копіювання бази даних. Резервні копії дозволяють
відновити працездатність системи у випадку технічних збоїв, пошкодження
даних або помилок програмного забезпечення. Це є важливим елементом
захисту не лише від зовнішніх атак, але й від випадкової втрати інформації.
Окремо слід відзначити захист взаємодії із AI-сервісами OpenAI. Під
час надсилання запитів до AI-модуля система передає лише необхідні
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 67
параметри мікроклімату та технічну інформацію, не включаючи
конфіденційні персональні дані користувача. Це дозволяє мінімізувати ризик
витоку особистої інформації під час використання зовнішніх API-сервісів.
Важливим фактором безпеки є також фізичний захист апаратної частини
системи. Мікроконтролер та сенсори повинні бути встановлені у
недоступному для сторонніх осіб місці, що зменшує ризик несанкціонованого
втручання у роботу пристрою або фізичного пошкодження обладнання.
Додатково можуть використовуватись захисні корпуси для електронних
компонентів.
З точки зору користувача реалізовані механізми захисту забезпечують
безпечну роботу із системою без необхідності спеціальних знань у сфері
кібербезпеки. Всі процеси автентифікації, перевірки доступу, шифрування та
контролю безпеки виконуються автоматично на рівні серверної
інфраструктури та програмного забезпечення.
Таким чином, у розробленій системі реалізовано комплексний підхід до
захисту користувачів та їхніх даних. Використання механізмів авторизації,
хешування паролів, захищеної передачі даних, контролю доступу, перевірки
вхідної інформації та журналювання подій дозволяє забезпечити високий
рівень інформаційної безпеки. Реалізовані засоби захисту зменшують ризики
несанкціонованого доступу, витоку даних та порушення стабільності роботи
системи, що є важливою складовою сучасних IoT-рішень.
4.3 Висновки до розділу
У розділі було розглянуто питання захисту розробленої системи оцінки
мікроклімату приміщення з використанням IoT-технологій. Проаналізовано
основні загрози для мікроконтролерної, серверної та користувацької частин
системи, а також визначено ключові підходи до забезпечення інформаційної
безпеки на кожному рівні.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 68
Описано механізми захисту даних під час передачі, зокрема
використання HTTPS, TLS та захищених MQTT-з’єднань, а також методи
автентифікації пристроїв і користувачів, хешування паролів, контроль доступу
та перевірку цілісності даних. Окрему увагу приділено захисту серверної
інфраструктури, бази даних, AI-взаємодії та фізичної безпеки апаратних
компонентів.
Реалізовані заходи забезпечують конфіденційність, цілісність і
доступність інформації, зменшують ризики несанкціонованого доступу та
підвищують загальну надійність системи. Отримані результати
підтверджують, що розроблена IoT-система є захищеною та придатною для
безпечної експлуатації в реальних умовах.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 69
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі було розроблено систему оцінки мікроклімату
приміщення з використанням IoT-технологій, яка забезпечує повний цикл
роботи з даними — від збору показників із сенсорів до формування
аналітичних висновків і рекомендацій для користувача. У першому розділі
проєктування було визначено принципи побудови системи, її архітектуру та
основні функціональні компоненти. У другому розділі реалізовано програмно-
апаратну частину рішення, включно з мікроконтролером, сенсорами,
серверною обробкою, базою даних і веб-інтерфейсом. У третьому розділі
детально описано структуру системи, її функції, технічні вимоги та проведено
оцінку ефективності, яка підтвердила стабільність роботи, точність
вимірювань і практичну доцільність використання. У четвертому розділі
розглянуто питання захисту інформації та користувачів, реалізовано
механізми автентифікації, шифрування, контролю доступу та безпеки даних
на всіх рівнях системи.
Отримані результати свідчать, що розроблена система є функціонально
завершеним IoT-рішенням, яке поєднує апаратний моніторинг, мережеву
передачу даних, серверну обробку та інтелектуальний аналіз. Вона забезпечує
надійний контроль параметрів мікроклімату, оперативне реагування на
відхилення та формування практичних рекомендацій щодо покращення умов
у приміщенні. Додатково система характеризується достатнім рівнем безпеки,
масштабованістю та можливістю подальшого розвитку.
Поставлені у роботі завдання виконано повністю, а мета досягнута.
Розроблене рішення може бути використане для практичного моніторингу
мікроклімату в житлових, офісних та інших типах приміщень, а також як
основа для подальших досліджень та вдосконалення IoT-систем.
Лист
ЧДТУ.262207.007 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 70
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій
Специфікація
482.ЧДТУ.62207-01
Листів 2
Розробник ______________ Владислав ОРЄХОВ
Керівник ______________ Світлана ГРЕСЬКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62207-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62207-01 12 01 Текст програми
482.ЧДТУ.62207-01 34 01 Інструкція користувача
ДОДАТОК Б
Система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій
Текст програми
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
Листів 14
Розробник: _____________ Владислав ОРЄХОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
# config/routes.rb
Rails.application.routes.draw do
get "/health", to: "health#show"
namespace :api do
namespace :v1 do
post "/auth/register", to: "auth#register"
post "/auth/login", to: "auth#login"
post "/auth/logout", to: "auth#logout"
post "/auth/refresh", to: "auth#refresh"
get "/auth/me", to: "auth#me"
# ── Sensor Readings (ESP32 data ingestion + retrieval) ────────────────────
resources :sensor_readings, only: %i[index show create] do
collection do
get :current # GET /sensor_readings/current → latest reading per device
get :historical # GET /sensor_readings/historical?device_id=&from=&to=&limit=
get :statistics # GET /sensor_readings/statistics?device_id=&period=24h
get :devices # GET /sensor_readings/devices → list of known device IDs
end
end
# ── HTTP ingestion endpoint for ESP32 (no user auth – uses device API key)
post "/ingest", to: "sensor_readings#ingest"
resources :reports, only: %i[index show create destroy] do
member do
get :download # GET /reports/:id/download → binary PDF
end
collection do
post :generate # POST /reports/generate → async report creation
end
end
namespace :ai do
post "/analyze", to: "analysis#analyze" # Analyze current conditions
get "/recommendations",to: "analysis#recommendations" # Latest recommendations
get "/recommendations/:id", to: "analysis#show" # Specific recommendation
post "/chat", to: "analysis#chat" # Free-form microclimate Q&A
end
resources :devices, only: %i[index show create update destroy] do
member do
post :reset_api_key # Regenerate device API key
get :status # Online/offline status
end
end
3
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
get "/dashboard", to: "dashboard#index"
end
end
require "sidekiq/web"
mount Sidekiq::Web => "/sidekiq" # Secured via Rack::Auth in initializer
end
# app/models/user.rb
#
# Represents a system user who can log in, view sensor data, generate reports,
# and manage devices.
#
class User
include Mongoid::Document
include Mongoid::Timestamps
field :name, type: String
field :email, type: String
field :password_digest, type: String
field :role, type: String, default: "viewer" # viewer | admin
field :active, type: Boolean, default: true
field :last_login_at, type: Time
field :refresh_token, type: String # Hashed refresh token
index({ email: 1 }, unique: true, name: "users_email_unique_idx")
index({ role: 1 })
index({ active: 1 })
has_many :reports, dependent: :destroy
has_secure_password
VALID_EMAIL_REGEX = /\A[\w+\-.]+@[a-z\d\-.]+\.[a-z]+\z/i
validates :name, presence: true,
length: { minimum: 2, maximum: 100 }
validates :email, presence: true,
uniqueness: { case_sensitive: false },
format: { with: VALID_EMAIL_REGEX }
validates :password, length: { minimum: 8, maximum: 128 },
allow_nil: true # nil on updates that don't change pw
4
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
validates :role, inclusion: { in: %w[viewer admin] }
before_validation :normalize_email
scope :active, -> { where(active: true) }
scope :admins, -> { where(role: "admin") }
scope :viewers, -> { where(role: "viewer") }
def admin?
role == "admin"
end
def record_login!
update!(last_login_at: Time.current)
end
# Store a hashed version of the refresh token for security
def store_refresh_token!(raw_token)
update!(refresh_token: BCrypt::Password.create(raw_token))
end
def valid_refresh_token?(raw_token)
return false if refresh_token.blank?
BCrypt::Password.new(refresh_token).is_password?(raw_token)
end
def revoke_refresh_token!
update!(refresh_token: nil)
end
# Redact sensitive info in JSON output
def as_json(options = {})
super(options.merge(except: %w[password_digest refresh_token]))
end
private
def normalize_email
self.email = email.to_s.downcase.strip
end
end
class Device
include Mongoid::Document
include Mongoid::Timestamps
field :name, type: String # Friendly name, e.g. "Living Room"
field :device_id, type: String # Unique identifier (ESP32 chip ID)
5
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
field :api_key, type: String # Shared secret for HTTP ingestion
field :location, type: String # Physical location description
field :firmware_version, type: String # ESP32 firmware version
field :active, type: Boolean, default: true
field :last_seen_at, type: Time # Timestamp of last data submission
field :mqtt_topic, type: String # MQTT topic this device publishes to
field :metadata, type: Hash, default: {} # Arbitrary extra info
index({ device_id: 1 }, unique: true, name: "devices_device_id_unique_idx")
index({ api_key: 1 }, unique: true, name: "devices_api_key_unique_idx")
index({ active: 1 })
index({ last_seen_at: -1 })
has_many :sensor_readings, foreign_key: :device_id, primary_key: :device_id
validates :name, presence: true, length: { minimum: 1, maximum: 100 }
validates :device_id, presence: true, uniqueness: true,
format: { with: /\A[a-zA-Z0-9_\-]+\z/,
message: "only alphanumeric, hyphens, underscores" }
validates :api_key, presence: true, uniqueness: true
before_validation :generate_api_key, on: :create
before_validation :set_mqtt_topic, on: :create
scope :active, -> { where(active: true) }
scope :online, -> { where(:last_seen_at.gt => 5.minutes.ago) }
scope :offline, -> { where(:last_seen_at.lte => 5.minutes.ago).or(where(last_seen_at: nil)) }
def online?
last_seen_at.present? && last_seen_at > 5.minutes.ago
end
def status
online? ? "online" : "offline"
end
def regenerate_api_key!
update!(api_key: SecureRandom.hex(32))
end
def touch_last_seen!
update_attribute(:last_seen_at, Time.current)
end
private
def generate_api_key
6
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
self.api_key ||= SecureRandom.hex(32)
end
def set_mqtt_topic
self.mqtt_topic ||= "sensors/#{device_id}/data"
end
end
class SensorReading
include Mongoid::Document
include Mongoid::Timestamps
field :device_id, type: String # Source ESP32 device identifier
field :recorded_at, type: Time # Timestamp from the device (or server)
# Indoor environment
field :temperature, type: Float # °C – indoor temperature
field :humidity, type: Float # % – relative humidity
field :pressure, type: Float # hPa – atmospheric pressure
# Outdoor reference
field :outdoor_temperature, type: Float # °C – outdoor temp (API or sensor)
field :outdoor_humidity, type: Float # % – outdoor humidity (optional)
# Derived/calculated
field :heat_index, type: Float # °C – feels-like (Rothfusz formula)
field :dew_point, type: Float # °C – dew point temperature
field :absolute_humidity, type: Float # g/m³ – absolute humidity
# Signal & metadata
field :rssi, type: Integer # dBm – WiFi signal strength
field :battery_voltage, type: Float # V – battery level (if applicable)
field :raw_payload, type: Hash, default: {} # Original JSON from device
# Source of data ingestion
field :source, type: String, default: "http" # http | mqtt
# Alert flags (set after validation)
field :alerts, type: Array, default: []
index({ device_id: 1, recorded_at: -1 }, name: "device_time_compound_idx")
index({ recorded_at: -1 }, name: "recorded_at_desc_idx")
index({ device_id: 1 }, name: "device_id_idx")
index({ temperature: 1 })
index({ humidity: 1 })
7
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
validates :device_id, presence: true
validates :recorded_at, presence: true
validates :temperature,
numericality: { greater_than_or_equal_to: -50.0, less_than_or_equal_to: 100.0 },
allow_nil: true
validates :humidity,
numericality: { greater_than_or_equal_to: 0.0, less_than_or_equal_to: 100.0 },
allow_nil: true
validates :pressure,
numericality: { greater_than_or_equal_to: 870.0, less_than_or_equal_to: 1085.0 },
allow_nil: true
validates :outdoor_temperature,
numericality: { greater_than_or_equal_to: -60.0, less_than_or_equal_to: 60.0 },
allow_nil: true
validates :source, inclusion: { in: %w[http mqtt] }
before_validation :set_recorded_at
after_validation :calculate_derived_metrics
after_save :evaluate_alerts
scope :for_device, ->(id) { where(device_id: id) }
scope :in_range, ->(from, to) { where(:recorded_at.gte => from, :recorded_at.lte => to) }
scope :recent, ->(n = 100) { order(recorded_at: :desc).limit(n) }
scope :last_hours, ->(h) { where(:recorded_at.gte => h.hours.ago) }
scope :last_days, ->(d) { where(:recorded_at.gte => d.days.ago) }
scope :with_alerts, { where(:alerts.ne => []) }
# Comfort index: weighted score 0-100 based on temp/humidity
def comfort_index
return nil unless temperature && humidity
# ISO 7730 / ASHRAE 55 simplified comfort zone
temp_score = case temperature
when 20.0..24.0 then 100
when 18.0...20.0, 24.0...26.0 then 80
when 16.0...18.0, 26.0...28.0 then 60
when 14.0...16.0, 28.0...30.0 then 40
else 20
end
hum_score = case humidity
when 40.0..60.0 then 100
8
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
when 30.0...40.0, 60.0...70.0 then 80
when 20.0...30.0, 70.0...80.0 then 60
else 40
end
((temp_score * 0.6) + (hum_score * 0.4)).round
end
# Check if reading is within comfortable range
def comfortable?
(comfort_index || 0) >= 70
end
private
def set_recorded_at
self.recorded_at ||= Time.current
end
def calculate_derived_metrics
calculate_heat_index if temperature && humidity
calculate_dew_point if temperature && humidity
calculate_abs_humidity if temperature && humidity
end
def calculate_heat_index
t = temperature
rh = humidity
self.heat_index = (
-8.78469475556 +
1.61139411 * t +
2.33854883889 * rh +
-0.14611605 * t * rh +
-0.012308094 * t**2 +
-0.016424828 * rh**2 +
0.002211732 * t**2 * rh +
0.00072546 * t * rh**2 +
-0.000003582 * t**2 * rh**2
).round(2)
rescue StandardError
nil
end
def calculate_dew_point
t = temperature
rh = humidity
a = 17.625
b = 243.04
9
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
alpha = Math.log(rh / 100.0) + (a * t) / (b + t)
self.dew_point = ((b * alpha) / (a - alpha)).round(2)
rescue StandardError
nil
end
def calculate_abs_humidity
t = temperature
rh = humidity
# Tetens formula
e_s = 6.112 * Math.exp((17.67 * t) / (t + 243.5))
e = rh * e_s / 100.0
# Absolute humidity in g/m³
self.absolute_humidity = ((2165.0 * e) / (273.15 + t)).round(3)
rescue StandardError
nil
end
def evaluate_alerts
new_alerts = []
new_alerts << "HIGH_TEMPERATURE" if temperature && temperature > 30.0
new_alerts << "LOW_TEMPERATURE" if temperature && temperature < 16.0
new_alerts << "HIGH_HUMIDITY" if humidity && humidity > 80.0
new_alerts << "LOW_HUMIDITY" if humidity && humidity < 20.0
new_alerts << "HIGH_PRESSURE" if pressure && pressure > 1040.0
new_alerts << "LOW_PRESSURE" if pressure && pressure < 970.0
update_attribute(:alerts, new_alerts) if new_alerts != alerts
end
end
class Report
include Mongoid::Document
include Mongoid::Timestamps
field :title, type: String
field :report_type, type: String # daily | weekly | monthly | custom | ai
field :device_id, type: String # nil means all devices
field :period_from, type: Time
field :period_to, type: Time
field :status, type: String, default: "pending" # pending|generating|ready|failed
field :file_path, type: String # Server-side PDF path
field :file_size, type: Integer # Bytes
field :summary, type: Hash, default: {} # Statistics summary JSON
field :error_message, type: String # If status == failed
field :generated_at, type: Time
field :expires_at, type: Time # When to auto-delete
10
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
belongs_to :user, optional: true
index({ user_id: 1, created_at: -1 })
index({ status: 1 })
index({ report_type: 1 })
index({ device_id: 1 })
index({ expires_at: 1 }, expire_after_seconds: 0) # TTL index
validates :title, presence: true, length: { maximum: 255 }
validates :report_type, inclusion: { in: %w[daily weekly monthly custom ai] }
validates :status, inclusion: { in: %w[pending generating ready failed] }
validates :period_from, presence: true
validates :period_to, presence: true
validate :period_to_after_period_from
before_save :set_expiry
scope :ready, -> { where(status: "ready") }
scope :pending, -> { where(status: "pending") }
scope :failed, -> { where(status: "failed") }
scope :for_device, ->(id) { where(device_id: id) }
scope :recent, ->(n = 20) { order(created_at: :desc).limit(n) }
def ready?
status == "ready"
end
def pending?
status == "pending"
end
def failed?
status == "failed"
end
def generating?
status == "generating"
end
def duration_days
return nil unless period_from && period_to
((period_to - period_from) / 1.day).round(1)
end
def mark_generating!
update!(status: "generating")
end
11
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
def mark_ready!(path, size)
update!(
status: "ready",
file_path: path,
file_size: size,
generated_at: Time.current
)
end
def mark_failed!(message)
update!(status: "failed", error_message: message)
end
private
def period_to_after_period_from
return unless period_from && period_to
errors.add(:period_to, "must be after period_from") if period_to <= period_from
end
def set_expiry
retention = ENV.fetch("REPORTS_RETENTION_DAYS", "90").to_i.days
self.expires_at ||= Time.current + retention
end
end
class AiRecommendation
include Mongoid::Document
include Mongoid::Timestamps
field :device_id, type: String # Device analyzed (nil = all)
field :analysis_type, type: String # conditions | trend | comparison | chat
field :conditions_snapshot, type: Hash # Sensor data used for analysis
field :prompt_summary, type: String # What was asked
field :analysis, type: String # AI narrative analysis
field :recommendations, type: Array # Array of recommendation strings
field :severity, type: String # info | warning | critical
field :tokens_used, type: Integer
field :model_used, type: String
field :context_period, type: Hash # { from:, to: } if trend analysis
belongs_to :user, optional: true
index({ device_id: 1, created_at: -1 })
index({ analysis_type: 1 })
index({ severity: 1 })
index({ created_at: -1 })
validates :analysis_type, inclusion: { in: %w[conditions trend comparison chat] }
12
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
validates :severity, inclusion: { in: %w[info warning critical] }, allow_nil: true
validates :analysis, presence: true
scope :for_device, ->(id) { where(device_id: id) }
scope :critical, { where(severity: "critical") }
scope :warnings, { where(severity: "warning") }
scope :recent, ->(n = 10) { order(created_at: :desc).limit(n) }
scope :conditions, { where(analysis_type: "conditions") }
scope :trends, { where(analysis_type: "trend") }
end
class ApplicationController < ActionController::API
include ActionController::HttpAuthentication::Token::ControllerMethods
rescue_from Mongoid::Errors::DocumentNotFound, with: :not_found
rescue_from ActionController::ParameterMissing, with: :bad_request
rescue_from JWT::DecodeError, with: :unauthorized
rescue_from JWT::ExpiredSignature, with: :token_expired
rescue_from StandardError, with: :internal_error
# Enforce JWT authentication – call this before action in any protected controller
def authenticate_user!
@current_user = decode_jwt_token
render_unauthorized("Authentication required") unless @current_user
end
# Enforce admin role
def require_admin!
authenticate_user!
render_forbidden("Admin access required") unless @current_user&.admin?
end
# Authenticate device via API key (for ESP32 HTTP ingestion)
def authenticate_device!
api_key = request.headers["X-Device-Api-Key"] ||
request.headers["Authorization"]&.gsub(/\ABearer\s/i, "")
@current_device = Device.where(api_key: api_key, active: true).first
render_unauthorized("Invalid device API key") unless @current_device
end
attr_reader :current_user, :current_device
private
def decode_jwt_token
token = bearer_token
return nil unless token
13
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
payload = JwtService.decode(token)
return nil unless payload
User.where(id: payload["user_id"], active: true).first
rescue JWT::ExpiredSignature
nil
rescue JWT::DecodeError
nil
end
def bearer_token
request.headers["Authorization"]&.split(" ")&.last
end
def render_success(data, status: :ok, meta: {})
render json: { success: true, data: data, meta: meta }, status: status
end
def render_created(data)
render_success(data, status: :created)
end
def render_error(message, status:, errors: nil)
body = { success: false, error: message }
body[:errors] = errors if errors.present?
render json: body, status: status
end
def render_unauthorized(msg = "Unauthorized")
render_error(msg, status: :unauthorized)
end
def render_forbidden(msg = "Forbidden")
render_error(msg, status: :forbidden)
end
def render_not_found(msg = "Resource not found")
render_error(msg, status: :not_found)
end
def render_unprocessable(errors)
render_error("Validation failed", status: :unprocessable_entity, errors: errors)
end
def not_found(exception)
render_not_found(exception.message)
end
14
482.ЧДТУ.62207-01 12 01
def bad_request(exception)
render_error(exception.message, status: :bad_request)
end
def token_expired
render_error("Token has expired", status: :unauthorized)
end
def unauthorized
render_unauthorized
end
def internal_error(exception)
Rails.logger.error("[InternalError] #{exception.class}: #{exception.message}")
Rails.logger.error(exception.backtrace.first(10).join("\n"))
render_error("Internal server error", status: :internal_server_error)
end
def pagination_meta(collection)
{
current_page: collection.current_page,
total_pages: collection.total_pages,
total_count: collection.total_count,
per_page: collection.limit_value
}
rescue StandardError
{}
end
end
ДОДАТОК В
Система оцінки мікроклімату приміщення з використанням
IoT-технологій
Інструкція користувача
482.ЧДТУ.62207-01 34 01
Листів 5
Розробник: __________ Владислав ОРЄХОВ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62207-01 34 01
Розроблена система оцінки мікроклімату приміщення призначена для
автоматичного моніторингу параметрів навколишнього середовища, їх аналізу
та формування рекомендацій щодо покращення умов перебування у
приміщенні. Система функціонує на основі IoT-технологій та використовує
мікроконтролер ESP32 для збору даних із сенсорів температури, вологості,
атмосферного тиску та зовнішньої температури. Отримані дані передаються
на серверну частину, де виконуються їх обробка, збереження та аналітична
оцінка за допомогою AI-сервісів OpenAI. Взаємодія користувача із системою
здійснюється через веб-інтерфейс, який дозволяє переглядати поточний стан
мікроклімату, історію вимірювань та рекомендації системи.
Перед початком використання необхідно переконатися у правильному
підключенні всіх компонентів системи та наявності стабільного живлення.
Мікроконтролер ESP32 повинен бути підключений до сенсорів та мати доступ
до Wi-Fi мережі, через яку здійснюється передача даних на сервер. Після
подачі живлення система автоматично запускає процес ініціалізації, перевіряє
підключення датчиків та встановлює мережеве з’єднання. Якщо всі
компоненти працюють коректно, мікроконтролер починає періодично
зчитувати показники сенсорів та передавати їх на сервер для подальшого
аналізу.
Для доступу до функціоналу системи користувач повинен пройти
авторизацію через сторінку login. Після відкриття веб-інтерфейсу у браузері
користувач вводить свій логін та пароль. Серверна частина перевіряє
правильність введених даних та у випадку успішної авторизації надає доступ
до системи. Якщо логін або пароль введено неправильно, система повідомляє
про помилку та пропонує повторити спробу входу. Такий механізм забезпечує
захист даних та обмежує доступ до інформації лише для авторизованих
користувачів.
3
482.ЧДТУ.62207-01 34 01
Після входу користувач потрапляє на головну сторінку системи, де
відображаються основні параметри мікроклімату приміщення. У центральній
частині інтерфейсу відображаються поточні значення температури, вологості,
атмосферного тиску та зовнішньої температури. Дані оновлюються
автоматично після надходження нової інформації від сенсорів, що дозволяє
користувачу спостерігати зміни мікроклімату у режимі реального часу. Також
на головній сторінці може відображатися стан підключення системи та час
останнього оновлення даних.
Система автоматично аналізує отримані показники та визначає їх
відповідність комфортним умовам перебування людини у приміщенні. Якщо
певні параметри виходять за межі рекомендованих значень, інтерфейс може
відображати попередження або візуально виділяти проблемні показники. Це
дозволяє користувачу швидко оцінити ситуацію та звернути увагу на можливі
проблеми із мікрокліматом.
Однією з важливих функцій системи є перегляд історії вимірювань.
Користувач має можливість перейти до відповідного розділу веб-інтерфейсу
та обрати часовий проміжок, за який необхідно переглянути архівні дані. Після
цього система завантажує інформацію з бази даних MongoDB та відображає її
у вигляді таблиць або графіків. Це дозволяє аналізувати зміни температури,
вологості або атмосферного тиску протягом дня, тижня чи більш тривалого
періоду часу.
Перегляд історії вимірювань є важливим для оцінки стабільності
мікроклімату та виявлення закономірностей зміни параметрів. Наприклад,
користувач може визначити періоди підвищеної вологості, оцінити вплив
погодних умов на температуру у приміщенні або перевірити ефективність
роботи вентиляції та опалення. Наявність архівних даних також дозволяє
порівнювати стан мікроклімату до та після внесення певних змін у
приміщенні.
4
482.ЧДТУ.62207-01 34 01
Система підтримує автоматичний AI-аналіз отриманих даних. Для цього
користувач може перейти до розділу аналітики, де відображаються
сформовані звіти щодо стану мікроклімату. Після обробки інформації система
формує текстовий висновок, у якому оцінюється рівень комфорту середовища,
виявляються можливі проблеми та надаються рекомендації щодо покращення
умов у приміщенні. Аналіз здійснюється із використанням AI-сервісів OpenAI,
що дозволяє отримувати більш змістовні та зрозумілі висновки у порівнянні
зі звичайним відображенням числових показників.
На основі результатів аналізу система автоматично формує рекомендації
для користувача. Якщо рівень вологості є надто високим, система може
рекомендувати провітрювання приміщення або використання осушувача
повітря. У випадку недостатньої вологості можуть формуватися рекомендації
щодо використання зволожувача. Якщо температура виходить за межі
комфортного діапазону, система пропонує регулювання опалення або
вентиляції. Такі рекомендації дозволяють користувачу швидко реагувати на
зміни мікроклімату та підтримувати комфортні умови перебування у
приміщенні.
Окрему увагу в системі приділено візуалізації даних. Користувач може
переглядати графіки зміни температури, вологості та інших параметрів за різні
часові проміжки. Графічне відображення інформації дозволяє швидше
оцінювати тенденції зміни мікроклімату та виявляти періоди нестабільності.
Наприклад, користувач може побачити, у який час доби температура
найбільше змінюється або коли рівень вологості перевищує рекомендовані
межі.
Веб-інтерфейс системи адаптований для використання як на
персональних комп’ютерах, так і на мобільних пристроях. Це дозволяє
користувачу отримувати доступ до інформації незалежно від місця
5
482.ЧДТУ.62207-01 34 01
перебування. Для роботи із системою достатньо сучасного браузера та доступу
до мережі інтернет або локальної мережі, в якій працює серверна частина.
У випадку виникнення помилок або втрати зв’язку між компонентами
система автоматично намагається відновити підключення. Якщо
мікроконтролер тимчасово втрачає доступ до Wi-Fi, після відновлення мережі
він повторно підключається та продовжує передачу даних. Аналогічно
серверна частина контролює стабільність роботи MQTT-брокера Mosquitto та
інших компонентів системи.
Для завершення роботи із системою користувач може виконати вихід із
облікового запису через відповідну функцію веб-інтерфейсу. Після
завершення сесії доступ до інформації системи буде заблокований до
повторної авторизації. Це дозволяє забезпечити додатковий рівень захисту
даних, особливо у випадку використання системи на спільних або публічних
пристроях.
Таким чином, розроблена система забезпечує зручний та зрозумілий
механізм взаємодії користувача із функціями моніторингу мікроклімату.
Автоматичний збір та аналіз даних, формування рекомендацій, перегляд
історії вимірювань та адаптивний веб-інтерфейс дозволяють ефективно
контролювати стан середовища у приміщенні та своєчасно реагувати на зміни
параметрів мікроклімату.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ткаченко В. П. Інтернет речей: принципи побудови та застосування
кіберфізичних систем. — Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. — 284 с.
2. Морзе Н. В. Інформаційні системи та технології в освіті. — Київ :
Видавництво «Київський університет», 2019. — 256 с.
3. Глибовець М. М., Олецький О. В. Системи штучного інтелекту. — Київ :
Видавничий дім «КМ Академія», 2021. — 360 с.
4. Ковальчук В. П. Основи Інтернету речей. — Львів : ЛНУ імені Івана
Франка, 2020. — 198 с.
5. Ситник В. Ф. Інформаційні системи та технології. — Київ : КНЕУ, 2018.
— 420 с.
6. Ткаченко О. М. Вбудовані системи та мікроконтролери. — Харків :
ХНУРЕ, 2021. — 275 с.
7. Петров С. М. Програмування мікроконтролерів. — Київ : ВПЦ
«Політехніка», 2019. — 310 с.
8. Іваненко І. В. Основи IoT-технологій. — Київ : Наукова думка, 2022. —
240 с.
9. Шевченко А. В. Бази даних та інформаційні системи. — Київ : КПІ ім.
Ігоря Сікорського, 2020. — 332 с.
10.Кравченко П. М. Інформаційна безпека систем. — Київ : Видавництво
«Ліра-К», 2021. — 288 с.
11.Atzori L., Iera A., Morabito G. The Internet of Things: A survey // Computer
Networks. — 2010. — Vol. 54(15). — P. 2787–2805.
12.Ashton K. That “Internet of Things” Thing // RFID Journal. — 2009. — 22 p.
Арк.
ЧДТУ.262207.007 ПЗ 92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
13.Gubbi J., Buyya R., Marusic S., Palaniswami M. Internet of Things (IoT): A
vision, architectural elements, and future directions // Future Generation
Computer Systems. — 2013. — Vol. 29(7). — P. 1645–1660.
14.Baccarelli E. et al. Fog Computing and Its Role in the Internet of Things // IEEE
Communications Magazine. — 2017. — Vol. 55(2). — P. 22–23.
15.Khan R., Khan S. U. Big data analytics in IoT systems // Journal of Cloud
Computing. — 2015. — Vol. 4. — P. 1–15.
16.Tanenbaum A. S., Wetherall D. J. Computer Networks. — Boston : Pearson,
2021. — 960 p.
17.Hwang K., Dongarra J., Fox G. Distributed and Cloud Computing. —
Amsterdam : Morgan Kaufmann, 2012. — 672 p.
18.Stallings W. Cryptography and Network Security. — Boston : Pearson, 2017.
— 784 p.
19.Burns B. Designing Distributed Systems. — O’Reilly Media, 2018. — 302 p.
20.Newman S. Building Microservices. — O’Reilly Media, 2021. — 620 p.
21.Morley K. IoT Security: Issues and Solutions // IEEE Security & Privacy. —
2018. — Vol. 16(5). — P. 60–65.
22.Singh D., Tripathi G. IoT architecture and security challenges // International
Journal of Computer Applications. — 2019. — Vol. 182(4). — P. 1–7.
23.Espressif Systems. ESP32 Technical Reference Manual. — Shanghai:
Espressif, 2023. — 450 p.
Арк.
ЧДТУ.262207.007 ПЗ 93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата