Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10266| Назва: | Система для моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній мережі |
| Автори: | ГРЕСЬКО, Світлана СИТНИК, Артем |
| Ключові слова: | WIREGUARD VPN;МОНІТОРИНГ ТРАФІКУ;ЖУРНАЛЮВАННЯ АКТИВНОСТІ;АНАЛІЗ ЗАГРОЗ;БЛОКУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ;ВЕБ-ПОРТАЛ АДМІНІСТРАТОРА;АВТОРИЗАЦІЯ;КЕРУВАННЯ VPN-КЛІЄНТАМИ;НОТИФІКАЦІЇ;MONGODB;REST API;ПРОКСІЮВАННЯ ЗАПИТІВ |
| Дата публікації: | 2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є створення програмної системи для забезпечення безпечної роботи користувачів у корпоративній мережі шляхом використання VPN-технологій, моніторингу мережевого трафіку та виявлення потенційно небезпечної активності. Загальний обсяг роботи становить 97 сторінок. У роботі представлено 10 рисунків. Для підготовки роботи використано 25 літературних джерел. Головним завданням роботи є реалізація серверного програмного забезпечення, яке дозволяє контролювати VPN-підключення користувачів, вести журнали мережевої активності, аналізувати події безпеки та виконувати автоматичне реагування у випадку виявлення загроз інформаційній безпеці. Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та інструментальних засобів; розробка системи для моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній мережі та захисту її. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10266 |
| Розташовується у зібраннях: | 123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| 1_ТИТУЛКА_Ситник_Друк-merged.pdf Restricted Access | 3.18 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Система для моніторингу та захисту
мережевих підключень у корпоративній мережі»
ЧДТУ.262212.011 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 – «Комп’ютерна інженерія»
за освітньою програмою – «Комп’ютерні системи
та мережі»
СИТНИК Артем Валерійович
Керівник
старший викладач
Світлана ГРЕСЬКО
Рецензент
завідувачка кафедри інформаційних,
мультимедійних технологій та дизайну
Черкаського державного бізнес-коледжу,
к.т.н., доцент
Марія ЗАХАРОВА
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент _________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ____________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«16» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Ситнику Артему Валерійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Система для моніторингу та захисту мережевих підключень у
корпоративній мережі
Керівник роботи: старший викладач Гресько Світлана Олексіївна
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
WireGuard VPN, моніторинг трафіку, журналювання активності, аналіз загроз, блокування
користувачів, веб-портал адміністратора, авторизація, керування VPN-клієнтами, нотифікації,
MongoDB, REST API, проксіювання запитів.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз предметної області та постановка задачі
2. Вибір технологій та інструментальних засобів
3. Розробка системи для моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній
мережі
4. Захист системи для моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній
мережі
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
Додаток А Специфікація
Додаток Б Текст програми
Додаток В Інструкція користувача
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Збір матеріалу 16.03 – 22.03 виконано
2 Обробка матеріалу 23.03 – 30.03 виконано
3 Обґрунтування актуальності виконання тематики 31.03 - 02.04 виконано
розробки
4 Оцінка стану проблеми, виокремлення задач розробки, виконано
постановка задачі дослідження 03.04 – 11.04
5 Викладення сутності і результатів розробки 12.04 - 22.04 виконано
6 Практичне застосування результатів розробки 23.04 - 27.04 виконано
7 Оформлення результатів в пояснювальну записку 28.04 - 02.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 15.05 - 20.05 виконано
Студент ___________________________ Артем СИТНИК
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Світлана ГРЕСЬКО
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього
ступеня «бакалавр» є створення програмної системи для забезпечення
безпечної роботи користувачів у корпоративній мережі шляхом використання
VPN-технологій, моніторингу мережевого трафіку та виявлення потенційно
небезпечної активності.
Загальний обсяг роботи становить 97 сторінок. У роботі представлено
10 рисунків. Для підготовки роботи використано 25 літературних джерел.
Головним завданням роботи є реалізація серверного програмного
забезпечення, яке дозволяє контролювати VPN-підключення користувачів,
вести журнали мережевої активності, аналізувати події безпеки та виконувати
автоматичне реагування у випадку виявлення загроз інформаційній безпеці.
Стислий опис розділів кваліфікаційної роботи бакалавра складається з
аналізу предметної області та постановки задачі; вибору технологій та
інструментальних засобів; розробка системи для моніторингу та захисту
мережевих підключень у корпоративній мережі та захисту її.
Ключові слова: WIREGUARD VPN, МОНІТОРИНГ ТРАФІКУ,
ЖУРНАЛЮВАННЯ АКТИВНОСТІ, АНАЛІЗ ЗАГРОЗ, БЛОКУВАННЯ
КОРИСТУВАЧІВ, ВЕБ-ПОРТАЛ АДМІНІСТРАТОРА, АВТОРИЗАЦІЯ,
КЕРУВАННЯ VPN-КЛІЄНТАМИ, НОТИФІКАЦІЇ, MONGODB, REST API,
ПРОКСІЮВАННЯ ЗАПИТІВ
ANOTATION
The purpose of this qualification work for the degree of Bachelor is to create
a software system to ensure the safe operation of users in a corporate network by
using VPN technologies, monitoring network traffic and detecting potentially
dangerous activity.
The total volume of the work is 97 pages. The work presents 10 figures.
25 literary sources were used to prepare the work.
The main task of the work is the implementation of server software that allows
you to control VPN connections of users, keep logs of network activity, analyze
security events and perform automatic response in case of detection of threats to
information security.
A brief description of the sections of the bachelor's qualification work consists
of an analysis of the subject area and statement of the task; selection of technologies
and tools; development of a system for monitoring and protecting network
connections in a corporate network and its protection.
Key words: WIREGUARD VPN, TRAFFIC MONITORING, ACTIVITY
LOGGING, THREAT ANALYSIS, USER BLOCKING, ADMIN WEB PORTAL,
AUTHORIZATION, VPN CLIENT MANAGEMENT, NOTIFICATIONS,
MONGODB, REST API, REQUEST PROXYING
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..4
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ…….…..8
1.1 Аналіз існуючих платформ………………………...………….…….....8
1.2 Постановка задачі………...………………………………………...…19
1.3 Висновок до розділу…… ………………………………….…………23
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ………......24
2.1 Огляд існуючих технологій……………………………….………….24
2.2 Обґрунтування вибору…..………………………………………...….29
2.3 Висновок до розділу ……………………………………….…………36
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА ЗАХИСТУ
МЕРЕЖЕВИХ ПІДКЛЮЧЕНЬ У КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ ……..…37
3.1 Структура системи……………...…………………...………..…........37
3.2 Опис функцій системи...……………………………………………...42
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою……………………….........50
3.4 Оцінка ефективності………………………………………………….55
3.5 Висновки до розділу………………………………………………….58
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА ЗАХИСТУ МЕРЕЖЕВИХ
ПІДКЛЮЧЕНЬ У КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ …………..…..…………60
4.1 Огляд існуючих рішень …………………..………….………………60
4.2 Реалізація захисту даних користувачів……………………….….….68
4.3 Висновки до розділу…………..…………………………….…….….72
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...74
ЧДТУ.262212.011 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РозрКобив Ситник А.В. Система для моніторингу Літ. Лист Листів
Керівник Гресько С.О. та захисту мережевих 2 97
Рецеанзент Захарова М.В. підключень у корпоративній
Н.Контроль Гресько С.О. мережі Кафедра ІБ та КІ
Затвфердив Лавданський А.О. Пояснювальна записка гр. КМ-2205
е
д
р
а
К
К
-
0
6
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62212-01 Система для моніторингу та захисту мережевих
підключень у корпоративній мережі
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...……….96
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 3
ВСТУП
Актуальність теми. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та
поширення віддаленого доступу до корпоративних ресурсів призводять до
зростання вимог щодо забезпечення безпеки мережевої інфраструктури.
Використання VPN-з’єднань стало одним із основних способів організації
захищеного доступу працівників до внутрішніх сервісів підприємств, однак
разом із перевагами віддаленої взаємодії збільшується кількість ризиків,
пов’язаних із несанкціонованим доступом, витоком даних та шкідливою
мережевою активністю.
У сучасних корпоративних мережах стандартних механізмів VPN-
захисту часто недостатньо для повноцінного контролю дій користувачів після
встановлення захищеного з’єднання. Значна частина існуючих рішень
орієнтована переважно на шифрування трафіку, але не забезпечує детального
аналізу мережевої активності, автоматичного виявлення підозрілих дій та
оперативного реагування на потенційні загрози.
Особливої актуальності набуває питання централізованого моніторингу
мережевих підключень у корпоративному середовищі, де порушення безпеки
одного користувача може вплинути на стабільність роботи всієї
інфраструктури. Несанкціоновані дії, використання заборонених ресурсів,
генерація аномального мережевого трафіку або спроби внутрішнього
сканування мережі можуть призвести до компрометації службових даних та
порушення функціонування інформаційних систем підприємства.
Необхідність створення систем, здатних поєднувати функції VPN-
сервера, моніторингу мережевого трафіку та автоматичного аналізу подій
безпеки, обумовлена потребою у підвищенні рівня контролю за діяльністю
користувачів у корпоративній мережі. Реалізація механізмів автоматичного
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 4
виявлення підозрілої активності дозволяє своєчасно реагувати на потенційні
інциденти та зменшувати навантаження на адміністратора системи.
Додатково актуальність теми визначається необхідністю ведення
журналів мережевої активності та створення централізованої системи
керування VPN-користувачами. Наявність детальної інформації про дії
клієнтів у мережі спрощує аналіз інцидентів безпеки, дозволяє контролювати
використання корпоративних ресурсів та забезпечує можливість швидкого
реагування у випадку виникнення загроз.
Розробка системи є актуальним напрямом у сфері інформаційної
безпеки, оскільки дозволяє підвищити рівень захисту мережевої
інфраструктури, автоматизувати процеси контролю мережевої активності та
забезпечити безпечну роботу користувачів у корпоративному середовищі.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка системи для моніторингу та
захисту мережевих підключень у корпоративній мережі, яка забезпечує
безпечне VPN-з’єднання користувачів, аналіз мережевої активності, ведення
журналів подій, виявлення підозрілих дій та автоматичне реагування на
потенційні загрози інформаційній безпеці.
Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити такі задачі:
1. проаналізувати існуючі VPN та системи моніторингу мережі;
2. розробити архітектуру системи;
3. реалізувати VPN-сервер на базі WireGuard;
4. створити систему моніторингу та журналювання трафіку;
5. реалізувати аналіз підозрілої активності;
6. створити механізм автоматичного блокування користувачів;
7. розробити адміністративний веб-портал;
8. реалізувати збереження даних у MongoDB;
9. провести тестування та оцінку ефективності системи.
Книга Computer Networking: A Top-Down Approach авторів James F.
Kurose та Keith W. Ross є однією з найвідоміших праць у сфері комп’ютерних
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 5
мереж та мережевої безпеки. У книзі детально розглядаються принципи
роботи мережевих протоколів, VPN-технології, маршрутизація трафіку,
механізми захисту мережевих підключень, моніторинг мережевої активності
та способи виявлення загроз у корпоративних мережах. Окрему увагу
приділено питанням безпеки мережевої інфраструктури, шифруванню даних,
контролю доступу та аналізу мережевого трафіку, що безпосередньо пов’язано
з тематикою розробленої системи моніторингу та захисту мережевих
підключень.
Одержані в кваліфікаційній роботі результати мають практичне
значення та полягають у розробці прототипу системи контролю доступу до
приміщень, який може бути впроваджений в офісах, навчальних закладах і на
малих підприємствах. Система забезпечує ідентифікацію користувачів за
допомогою RFID-технології та автоматичне керування доступом, а також
реалізує облік полягає у розробці системи для моніторингу та захисту
мережевих підключень у корпоративній мережі. Система забезпечує безпечне
VPN-з’єднання, контроль мережевої активності користувачів, журналювання
подій та автоматичне виявлення підозрілої активності.
Розроблене програмне забезпечення може використовуватись для
підвищення рівня інформаційної безпеки корпоративних мереж,
централізованого керування VPN-користувачами та автоматизації процесів
моніторингу мережевого трафіку.
Кваліфікаційна робота складається з 4-х розділів, в яких подається
інформація про:
1. обрану предметну область дослідження та про постановку задачі;
2. огляд існуючих технологій за допомогою яких можна реалізувати
подібну систему та обґрунтування вибору тієї чи іншої технології;
3. реалізацію системи: відображення структури, опис функцій кожної
частини, технічні вимоги, а також практична оцінка ефективності
роботи;
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 6
4. розробку захисту інформації для системи.
Використана література під час написання кваліфікаційної роботи
досить добре розкриває основні методики та підходи для розробки подібних
систем.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 7
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
1.1 Аналіз існуючих платформ
Корпоративна мережа являє собою комплекс апаратних та програмних
засобів, об’єднаних у єдину інформаційну інфраструктуру для забезпечення
взаємодії працівників, серверів, баз даних, внутрішніх сервісів та мережевих
ресурсів підприємства. Основним призначенням корпоративних мереж є
централізація обробки інформації, спрощення обміну даними між
підрозділами організації та забезпечення стабільного доступу користувачів до
внутрішніх інформаційних систем.
Сучасні корпоративні мережі охоплюють не лише локальні офісні
середовища, але й віддалені підключення співробітників через мережу
Інтернет, хмарні сервіси, VPN-з’єднання та інтеграцію із зовнішніми
інформаційними платформами. У результаті цього корпоративна мережа стає
складною багаторівневою системою, у межах якої одночасно обробляється
значний обсяг службової та конфіденційної інформації.
Особливістю корпоративних мереж є високий рівень взаємозалежності
між усіма компонентами інфраструктури. Робочі станції користувачів,
файлові сервери, системи електронного документообігу, корпоративні бази
даних та мережеві сервіси функціонують як єдине середовище. Порушення
роботи одного з елементів мережі може вплинути на доступність інших
сервісів та призвести до збоїв у роботі підприємства.
Корпоративні мережі часто містять критично важливі дані, серед яких
фінансова документація, внутрішня службова інформація, персональні дані
працівників, результати комерційної діяльності та технічна документація.
Через це мережеве середовище організації стає потенційною ціллю для
кіберзлочинців, шкідливого програмного забезпечення та несанкціонованого
доступу.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 8
Важливою характеристикою корпоративних мереж є велика кількість
користувачів із різними рівнями доступу до інформаційних ресурсів.
Працівники підприємства можуть мати доступ лише до окремих внутрішніх
сервісів, тоді як адміністратори отримують розширені можливості керування
системою. Неправильне налаштування прав доступу або компрометація
облікового запису користувача може створити загрозу для всієї мережевої
інфраструктури.
Розвиток технологій віддаленої роботи значно змінив принципи
функціонування корпоративних мереж. Велика кількість працівників отримує
доступ до внутрішніх ресурсів компанії через мережу Інтернет за допомогою
VPN-з’єднань. Такий підхід підвищує гнучкість роботи підприємства, однак
одночасно збільшує кількість потенційних точок входу для атак на
інформаційну систему.
Однією з головних причин необхідності захисту корпоративних мереж
є ризик витоку конфіденційної інформації. Несанкціонований доступ до
внутрішніх ресурсів підприємства може призвести до компрометації
службових документів, фінансових даних або персональної інформації.
Наслідком подібних інцидентів можуть стати фінансові втрати, порушення
роботи підприємства та репутаційні ризики.
Суттєву загрозу для корпоративних мереж становить шкідливе
програмне забезпечення. Комп’ютерні віруси, програми-вимагачі, трояни та
інші типи шкідливого коду можуть поширюватися мережею та впливати на
роботу серверів і робочих станцій. У випадку недостатнього рівня захисту
навіть один заражений пристрій може стати причиною компрометації значної
частини корпоративної інфраструктури [1].
Окрему небезпеку становлять внутрішні загрози, пов’язані з діяльністю
користувачів мережі. Помилки працівників, використання ненадійних паролів,
підключення до небезпечних ресурсів або навмисне порушення правил
інформаційної безпеки можуть створювати серйозні ризики для стабільної
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 9
роботи системи. Через це контроль мережевої активності користувачів є
важливою складовою захисту корпоративної мережі.
У сучасних умовах значна частина атак спрямована не лише на
безпосереднє отримання доступу до серверів, але й на аналіз поведінки
користувачів у мережі. Зловмисники можуть використовувати
компрометовані облікові записи працівників для виконання дій від імені
легітимного користувача. Саме тому звичайної авторизації недостатньо для
забезпечення належного рівня безпеки.
Для ефективного захисту корпоративної мережі необхідно забезпечити
комплексний підхід до інформаційної безпеки. До таких заходів належить
використання захищених VPN-з’єднань, систем контролю доступу,
моніторингу мережевого трафіку, журналювання подій та автоматичного
аналізу підозрілої активності.
Важливу роль у забезпеченні безпеки корпоративних мереж відіграє
моніторинг мережевого трафіку. Аналіз мережевої активності дозволяє
своєчасно виявляти аномальну поведінку користувачів, спроби сканування
мережі, генерацію великої кількості запитів або доступ до небезпечних
ресурсів. Наявність системи моніторингу значно підвищує рівень контролю
над станом мережевої інфраструктури [2].
Журналювання мережевих подій також є важливим елементом захисту
корпоративної мережі. Збереження інформації про підключення користувачів,
виконані мережеві запити та спрацювання правил безпеки дозволяє
аналізувати інциденти, проводити аудит активності та виявляти джерела
потенційних загроз.
Значну роль у сучасних системах безпеки відіграють механізми
автоматичного реагування на загрози. У випадку виявлення підозрілої
активності система може автоматично обмежити доступ користувача до
мережі, заблокувати VPN-підключення або повідомити адміністратора про
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 10
потенційний інцидент. Автоматизація процесів реагування дозволяє суттєво
скоротити час між виявленням загрози та виконанням захисних дій.
Необхідність захисту корпоративних мереж також пов’язана із
забезпеченням безперервності роботи підприємства. Порушення
функціонування серверів або мережевих сервісів може призвести до простою
інформаційних систем, втрати доступу до даних та зупинки бізнес-процесів.
Надійна система мережевого захисту дозволяє зменшити ризик виникнення
подібних ситуацій.
У сучасних корпоративних середовищах питання мережевої безпеки
стало невід’ємною частиною функціонування інформаційної інфраструктури.
Збільшення кількості кіберзагроз, поширення віддаленої роботи та зростання
обсягів мережевого трафіку вимагають використання сучасних засобів
моніторингу та захисту мережевих підключень.
Корпоративні мережі є складними інформаційними системами, які
потребують постійного контролю та захисту від зовнішніх і внутрішніх загроз.
Використання сучасних механізмів VPN-захисту, моніторингу мережевої
активності та автоматичного аналізу подій безпеки дозволяє забезпечити
стабільну роботу корпоративної інфраструктури та зменшити ризик
компрометації інформаційних ресурсів підприємства [3].
У сфері інформаційної безпеки існує велика кількість програмних
рішень, призначених для моніторингу мережевої активності, аналізу трафіку
та захисту корпоративних мереж від несанкціонованого доступу. Подібні
системи використовуються для контролю мережевих підключень, виявлення
підозрілої активності та забезпечення стабільної роботи корпоративної
інфраструктури.
Одним із найвідоміших рішень у сфері моніторингу мережевої безпеки
є Wireshark. Дана система використовується для аналізу мережевого трафіку
та дозволяє переглядати мережеві пакети у режимі реального часу. Wireshark
підтримує велику кількість мережевих протоколів та надає можливість
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 11
детального аналізу структури мережевих пакетів, інтерфейс Wireshark
зображено на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 – Інтерфейс Wireshark
Основною перевагою системи є широкий функціонал для аналізу
мережевої активності, однак програмне забезпечення орієнтоване переважно
на ручний аналіз трафіку та не забезпечує автоматичного реагування на
загрози [4].
Ще одним популярним рішенням є Snort, яке використовується як
система виявлення мережевих атак. Програмне забезпечення аналізує
мережевий трафік відповідно до набору правил та дозволяє виявляти підозрілу
активність у мережі, інтерфейс Snort зображено на рисунку 1.2.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 12
Рисунок 1.2 – Інтерфейс Snort
Snort підтримує механізм створення власних правил аналізу безпеки та
може використовуватись для контролю мережевого середовища
корпоративних систем [5]. Недоліком системи є складність налаштування та
необхідність глибоких знань мережевих технологій для ефективного
використання.
Для централізованого моніторингу корпоративної інфраструктури часто
використовується Zabbix. Дана система дозволяє виконувати моніторинг
серверів, мережевого обладнання та службових сервісів у режимі реального
часу [6]. Zabbix підтримує систему сповіщень, збір статистики та автоматичне
формування повідомлень про проблеми у мережевій інфраструктурі,
інтерфейс зображено на рисунку 1.3.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 13
Рисунок 1.3 – Інтерфейс Zabbix
Незважаючи на широкий функціонал моніторингу, система не
спеціалізується на аналізі VPN-трафіку та автоматичному блокуванні
підозрілих користувачів.
У сфері захисту мережевих підключень також активно
використовуються VPN-рішення, серед яких одним із найпоширеніших є
OpenVPN. Система забезпечує створення захищених VPN-з’єднань між
клієнтами та сервером, однак у базовій конфігурації не містить механізмів
аналізу мережевої активності або моніторингу дій користувачів. Для реалізації
додаткових функцій безпеки необхідне використання сторонніх засобів
моніторингу та журналювання.
Сучасною альтернативою OpenVPN є WireGuard, який відзначається
високою продуктивністю, простотою конфігурації та використанням сучасних
криптографічних алгоритмів. WireGuard забезпечує захищену передачу даних
через VPN-тунель та активно використовується у корпоративних мережах для
організації віддаленого доступу [7]. Проте сам по собі WireGuard не реалізує
функції моніторингу мережевого трафіку або автоматичного аналізу
підозрілої активності.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 14
Для збору та аналізу журналів подій у корпоративних мережах
використовуються SIEM-системи, однією з яких є Splunk. Дане програмне
забезпечення дозволяє централізовано збирати журнали подій із різних
джерел, аналізувати інформацію про мережеву активність та формувати
сповіщення про потенційні загрози. Перевагою Splunk є потужні засоби
аналізу даних, однак система потребує значних обчислювальних ресурсів та
складного налаштування.
Ще одним відомим рішенням у сфері моніторингу безпеки є Wazuh.
Система забезпечує збір журналів активності, контроль цілісності файлів,
аналіз подій безпеки та виявлення загроз у корпоративній мережі. Wazuh
підтримує інтеграцію із різними сервісами моніторингу та може
використовуватись для побудови комплексної системи контролю безпеки
інтерфейс зображено на рисунку 1.4.
Рисунок 1.4 – Інтерфейс Wazuh
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 15
Разом із тим програмне забезпечення орієнтоване переважно на аналіз
системних подій, а не на створення VPN-сервісів із функціями моніторингу
трафіку [8].
Аналіз існуючих рішень показує, що більшість систем спеціалізується
лише на окремих аспектах інформаційної безпеки. Одні програмні продукти
забезпечують VPN-з’єднання, інші виконують аналіз мережевого трафіку або
моніторинг серверної інфраструктури. Комплексні системи, які поєднують
функції VPN-сервера, моніторингу мережевої активності, журналювання
подій та автоматичного реагування на загрози, зустрічаються значно рідше.
Саме тому розробка системи для моніторингу та захисту мережевих
підключень, яка об’єднує функції VPN-сервера, аналізу трафіку, контролю
користувачів та автоматичного блокування підозрілої активності, є
актуальною та доцільною. Використання сучасних технологій дозволяє
створити програмне забезпечення, здатне забезпечити високий рівень безпеки
корпоративної мережі та централізований контроль мережевих підключень.
У сучасних корпоративних мережах питання безпечного доступу до
внутрішніх ресурсів підприємства є одним із ключових аспектів
інформаційної безпеки. Значна кількість працівників використовує віддалений
формат роботи, підключається до корпоративних сервісів через мережу
Інтернет та взаємодіє із внутрішніми інформаційними системами за межами
локальної мережі компанії. У таких умовах виникає необхідність створення
захищеного каналу зв’язку між користувачем та корпоративною
інфраструктурою. Саме для цього використовуються VPN-сервери.
VPN – Virtual Private Network - являє собою технологію створення
захищеної приватної мережі поверх публічної мережі Інтернет. Основним
призначенням VPN є шифрування мережевого трафіку та забезпечення
безпечної передачі даних між клієнтом та сервером [9]. Після встановлення
VPN-з’єднання користувач отримує доступ до корпоративних ресурсів так,
ніби його пристрій фізично знаходиться у локальній мережі підприємства.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 16
VPN-сервер виступає центральним елементом такої системи. Саме через
нього проходить увесь мережевий трафік користувачів, які підключаються до
корпоративної мережі. Сервер виконує автентифікацію клієнтів, створює
захищений тунель передачі даних та контролює доступ користувачів до
внутрішніх ресурсів організації.
Однією з головних причин використання VPN у корпоративному
середовищі є необхідність захисту службової інформації від перехоплення.
Під час передачі даних через відкриту мережу Інтернет існує ризик
перехоплення мережевого трафіку сторонніми особами. Використання VPN
дозволяє зашифрувати інформацію та зробити її недоступною для перегляду
або модифікації під час передачі [10].
Особливого значення VPN набуває у випадках використання публічних
мереж Wi-Fi. Працівники компаній можуть підключатись до корпоративних
ресурсів із домашніх мереж, готелів, кафе або інших місць із невідомим рівнем
безпеки. У таких умовах ризик перехоплення мережевих даних суттєво
зростає. VPN-з’єднання дозволяє забезпечити безпечний доступ до
корпоративної мережі навіть при використанні ненадійних каналів зв’язку.
У корпоративних мережах VPN виконує не лише функцію шифрування
трафіку, але й забезпечує централізований контроль доступу до внутрішніх
сервісів. Доступ до корпоративних ресурсів повинен надаватись виключно
через VPN-сервер. Такий підхід дозволяє обмежити прямий доступ до
внутрішніх систем компанії з мережі Інтернет та зменшити ризик
несанкціонованого підключення.
Якщо внутрішні сервіси підприємства доступні напряму через Інтернет,
вони стають потенційною ціллю для автоматизованих атак, сканування мережі
або спроб підбору облікових даних. Використання VPN дозволяє приховати
внутрішню інфраструктуру підприємства від зовнішніх користувачів та
забезпечити доступ лише авторизованим клієнтам.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 17
VPN-сервер також дозволяє реалізувати механізм ідентифікації
користувачів. Кожен клієнт отримує окрему конфігурацію підключення та
набір криптографічних ключів. Завдяки цьому адміністратор може
контролювати активність кожного користувача, обмежувати доступ до
окремих ресурсів або блокувати підключення у випадку виявлення підозрілої
активності.
У сучасних корпоративних мережах VPN-сервери часто інтегруються із
системами моніторингу мережевого трафіку та журналювання подій. Оскільки
весь трафік користувачів проходить через VPN-сервер, система отримує
можливість аналізувати мережеву активність клієнтів, виявляти аномальну
поведінку та контролювати використання корпоративних ресурсів [11].
Ще однією перевагою використання VPN є централізоване керування
політиками безпеки. Адміністратор може визначати правила доступу до
корпоративної мережі, дозволені IP-адреси, маршрутизацію трафіку та
механізми автентифікації користувачів. Це забезпечує більш високий рівень
контролю над мережею підприємства.
Особливо актуальним використання VPN стало після поширення
віддаленого формату роботи. Працівники отримують можливість безпечно
працювати із корпоративними ресурсами незалежно від свого фізичного
місцезнаходження [12]. Водночас підприємство зберігає контроль над
доступом до внутрішньої інфраструктури та мережевою активністю
користувачів.
У сучасних умовах VPN-сервер фактично стає обов’язковим елементом
корпоративної мережі. Він забезпечує захищений доступ до внутрішніх
сервісів, дозволяє приховати мережеву інфраструктуру від зовнішнього
середовища та створює основу для реалізації механізмів моніторингу й
контролю мережевої активності.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 18
1.2 Постановка задачі
У межах кваліфікаційної роботи необхідно розробити систему для
моніторингу та захисту мережевих підключень, яка буде працювати як VPN-
сервер та забезпечуватиме захищений доступ користувачів до корпоративної
мережі. Основним призначенням системи є створення безпечного мережевого
середовища для передачі даних між клієнтами та внутрішньою
інфраструктурою підприємства через мережу Інтернет.
Система повинна реалізовувати функції VPN-сервера на базі протоколу
WireGuard та забезпечувати створення захищеного тунелю для передачі
мережевого трафіку. Після підключення користувача до VPN-сервера весь
мережевий трафік клієнта повинен проходити через серверну частину
системи. Такий підхід дозволить забезпечити централізований контроль
мережевих підключень та створити єдину точку аналізу мережевої активності
користувачів.
У процесі роботи система повинна приймати VPN-підключення клієнтів,
виконувати автентифікацію користувачів за допомогою криптографічних
ключів та надавати доступ до корпоративних ресурсів лише авторизованим
користувачам. Для кожного клієнта необхідно реалізувати окрему VPN-
конфігурацію та механізм централізованого керування VPN-підключеннями.
Окрім забезпечення захищеного VPN-з’єднання, система повинна
виконувати функцію моніторингу мережевого трафіку. Усі запити
користувачів, які проходять через VPN-сервер, необхідно аналізувати та
записувати до журналів активності. Система повинна фіксувати інформацію
про IP-адреси клієнтів, адреси ресурсів, типи мережевих запитів, часові мітки
та інші параметри мережевої активності.
Необхідно реалізувати механізм аналізу підозрілої активності
користувачів на основі набору правил безпеки, які задаються адміністратором
системи. У випадку виявлення аномальної поведінки або потенційно
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 19
небезпечних дій система повинна автоматично створювати повідомлення для
адміністратора та записувати інформацію про інцидент до журналу подій.
Також необхідно реалізувати механізм автоматичного реагування на
загрози. У випадку спрацювання критичного правила безпеки система
повинна мати можливість автоматично відключити користувача від VPN-
сервера або заблокувати його доступ до корпоративної мережі без
необхідності ручного втручання адміністратора.
Для взаємодії із системою необхідно розробити адміністративний веб-
портал, через який адміністратор зможе переглядати мережеву активність
користувачів, керувати VPN-клієнтами, створювати правила безпеки та
контролювати стан системи у режимі реального часу.
Система повинна отримувати та обробляти інформацію про всі
підключення до VPN-сервера, оскільки саме ці дані є основою для подальшого
моніторингу мережевої активності користувачів. Кожне підключення клієнта
до VPN повинно фіксуватись серверною частиною системи та зберігатись у
журналі подій. Це дозволить адміністратору бачити, хто саме підключався до
корпоративної мережі, у який час було встановлено з’єднання, з якої IP-адреси
виконувалось підключення та який статус має поточний сеанс.
Під час встановлення VPN-з’єднання система повинна визначати
користувача, який виконує підключення, його внутрішню VPN-адресу,
зовнішню IP-адресу, час початку сеансу та параметри з’єднання. У випадку
завершення роботи клієнта система повинна також фіксувати час
відключення, тривалість сеансу та обсяг переданих даних [12]. Такі відомості
дозволяють сформувати повну історію роботи користувача у корпоративній
мережі.
Отримання інформації про VPN-підключення має важливе значення для
контролю доступу до внутрішніх ресурсів підприємства. Якщо адміністратор
бачить у системі невідоме або нетипове підключення, він може швидко
перевірити його джерело та прийняти рішення щодо подальших дій.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 20
Наприклад, підключення з незвичної IP-адреси або у неробочий час може
розглядатись як потенційно підозріла активність та потребувати додаткової
перевірки.
У системі необхідно передбачити збереження історії всіх VPN-сеансів
у базі даних. Це дасть можливість виконувати пошук та фільтрацію
підключень за користувачем, IP-адресою, датою, статусом або тривалістю
сеансу. Такий функціонал є важливим для аналізу інцидентів безпеки,
оскільки дозволяє відновити послідовність дій користувача та визначити
джерело потенційної загрози.
Інформація про активні VPN-підключення повинна відображатись в
адміністративному веб-порталі. Адміністратор повинен мати можливість у
режимі реального часу переглядати список користувачів, які підключені до
VPN-сервера, контролювати їх стан та за необхідності вручну припиняти
підключення. Це забезпечує централізований контроль над доступом до
корпоративної мережі та дозволяє швидко реагувати на небезпечні ситуації.
Окрім звичайного перегляду підключень, система повинна використовувати
отримані дані для аналізу безпеки. Наприклад, якщо один користувач виконує
багато повторних підключень за короткий проміжок часу, система може
створити нотифікацію для адміністратора. Також підозрілою може бути
ситуація, коли користувач підключається з різних IP-адрес протягом
короткого часу або використовує нетипові параметри з’єднання.
Таким чином, збір інформації про всі підключення до VPN-сервера є
необхідною функцією системи, оскільки він забезпечує прозорість роботи
корпоративної мережі, дозволяє контролювати доступ користувачів,
формувати журнали активності та виявляти потенційно небезпечну поведінку.
Реалізація цього механізму створює основу для подальшого моніторингу,
аналізу трафіку та автоматичного реагування на загрози [13].
Система повинна мати механізм правил безпеки, відповідно до яких
буде виконуватись аналіз мережевої активності користувачів та реагування на
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 21
потенційно небезпечні дії. Такі правила мають задаватися адміністратором
через адміністративний веб-портал і використовуватись системою під час
обробки VPN-підключень, мережевих запитів та журналів активності.
Кожне правило повинно містити умову перевірки, рівень небезпеки та
дію, яку необхідно виконати у випадку його спрацювання. Наприклад, система
може реагувати на надмірну кількість запитів за короткий проміжок часу,
спроби доступу до заборонених ресурсів, підключення з невідомої IP-адреси,
незвичний час активності користувача або повторні підключення до VPN-
сервера.
У випадку виявлення підозрілої активності система повинна
автоматично створювати нотифікацію для адміністратора та записувати
інформацію про подію до журналу. Якщо активність має критичний рівень
небезпеки, система повинна мати можливість автоматично відключити
користувача від VPN-сервера або заблокувати його доступ до корпоративної
мережі.
Наявність системи правил дозволяє адаптувати механізми захисту до
потреб конкретної корпоративної мережі. Адміністратор може змінювати,
додавати або вимикати правила залежно від політики безпеки підприємства та
характеру мережевої активності користувачів.
Система повинна мати адміністративний веб-портал, через який
адміністратор зможе виконувати керування основними функціями системи та
контролювати стан корпоративної мережі. Веб-портал повинен забезпечувати
централізований доступ до налаштувань VPN-сервера, журналів активності,
правил безпеки та інформації про користувачів.
Через адміністративний портал адміністратор повинен мати можливість
створювати, редагувати та видаляти VPN-клієнтів, генерувати конфігурації
підключення та контролювати статус користувачів у системі. Також необхідно
реалізувати механізм керування доступами, який дозволить обмежувати або
блокувати доступ окремих користувачів до корпоративної мережі.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 22
Система повинна надавати можливість налаштування правил безпеки
через веб-інтерфейс. Адміністратор повинен мати змогу створювати правила
аналізу мережевої активності, визначати рівень небезпеки подій та задавати
дії, які система повинна виконувати у випадку спрацювання правила.
Наприклад, система може створювати нотифікацію, записувати подію до
журналу або автоматично блокувати користувача.
Окрім цього, веб-портал повинен забезпечувати перегляд журналів
активності, інформації про VPN-підключення та списку зафіксованих
інцидентів безпеки. Це дозволить адміністратору у режимі реального часу
контролювати мережеву активність користувачів та оперативно реагувати на
потенційні загрози.
1.3 Висновки до розділу
У даному розділі було проведено аналіз корпоративних мереж,
особливостей їх функціонування та основних загроз інформаційній безпеці.
Було розглянуто існуючі системи моніторингу мережевої активності та VPN-
рішення, визначено їх переваги та недоліки.
У результаті аналізу встановлено необхідність розробки системи, яка
поєднуватиме функції VPN-сервера, моніторингу мережевого трафіку,
журналювання подій та автоматичного реагування на підозрілу активність.
Також було сформовано основні задачі кваліфікаційної роботи та визначено
вимоги до функціоналу майбутньої системи.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 23
2 ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Огляд існуючих технологій
Для організації захищеного віддаленого доступу до корпоративної
мережі використовуються VPN-протоколи, які забезпечують створення
зашифрованого каналу передачі даних між клієнтом та сервером. VPN-
протокол визначає спосіб встановлення з’єднання, механізми автентифікації
користувачів, алгоритми шифрування та принципи передачі мережевого
трафіку через захищений тунель.
Серед найбільш поширених VPN-протоколів, які використовуються для
побудови VPN-сервісів, можна виділити WireGuard, OpenVPN та
IKEv2/IPSec. Кожен із цих протоколів має власні особливості, переваги та
недоліки, що впливають на їх використання у корпоративних мережах.
Одним із сучасних VPN-протоколів є WireGuard. Даний протокол був
створений як легке та високопродуктивне рішення для організації захищених
VPN-з’єднань. WireGuard використовує сучасні криптографічні алгоритми,
серед яких ChaCha20 для шифрування даних, Poly1305 для перевірки
цілісності повідомлень та Curve25519 для обміну криптографічними ключами
[14]. Схему проходження мережевого трафіку через захищений VPN-
тунель зображено на рисунку 2.1.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 24
Рисунок 2.1 – Схема проходження мережевого трафіку через захищений
VPN-тунель
Особливістю WireGuard є проста архітектура та невеликий обсяг
програмного коду у порівнянні з іншими VPN-рішеннями. Це дозволяє
зменшити кількість потенційних вразливостей та спростити аудит безпеки
протоколу. WireGuard забезпечує високу швидкість передачі даних та низький
рівень затримок, що робить його ефективним рішенням для сучасних
корпоративних мереж.
Ще однією перевагою WireGuard є простота конфігурації. Для створення
VPN-з’єднання використовується пара криптографічних ключів, а
налаштування клієнтів та сервера виконується через конфігураційні файли
[15]. Завдяки цьому адміністрування VPN-сервера стає простішим у
порівнянні з більш складними VPN-протоколами.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 25
Популярним рішенням у сфері VPN є OpenVPN. Даний протокол
використовується протягом багатьох років та підтримується більшістю
операційних систем і мережевого обладнання. OpenVPN працює поверх
протоколів TCP або UDP та використовує бібліотеку OpenSSL для реалізації
криптографічного захисту. Схема тунелю OpenVPN зобржено на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 – Схема тунелю OpenVPN
Основною перевагою OpenVPN є гнучкість налаштування та широкий
набір підтримуваних механізмів автентифікації й шифрування. Протокол
підтримує використання сертифікатів, логіна та пароля, а також інтеграцію із
зовнішніми системами авторизації.
Разом із тим OpenVPN має складнішу архітектуру та потребує більшої
кількості системних ресурсів. Через значний обсяг програмного коду та
складність конфігурації налаштування OpenVPN-сервера може вимагати
більше часу та досвіду у сфері мережевої безпеки. Крім цього, продуктивність
OpenVPN у деяких випадках поступається сучасним VPN-протоколам,
зокрема WireGuard [16].
Ще одним поширеним VPN-рішенням є IKEv2/IPSec. Протокол IKEv2 -
Internet Key Exchange version 2 - використовується разом із IPSec для
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 26
створення захищених VPN-з’єднань. IPSec відповідає за шифрування
мережевого трафіку, а IKEv2 забезпечує встановлення та підтримку VPN-
сеансу.
Однією з головних переваг IKEv2/IPSec є висока стабільність з’єднання
та швидке відновлення VPN-сеансу у випадку втрати мережевого
підключення. Саме через це протокол часто використовується на мобільних
пристроях, де можливі часті зміни мережевого середовища між Wi-Fi та
мобільним Інтернетом, схема роботи VPN-протоколу IKEv2/IPSec зображено
на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 – Схема роботи VPN-протоколу IKEv2/IPSec
IKEv2/IPSec підтримує використання сучасних алгоритмів шифрування
та забезпечує високий рівень захисту даних. Протокол підтримується
більшістю сучасних операційних систем без необхідності встановлення
додаткового програмного забезпечення.
Недоліком IKEv2/IPSec є складність конфігурації та залежність від
IPSec-інфраструктури. Налаштування сертифікатів, політик безпеки та
криптографічних параметрів може бути складним для адміністрування у
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 27
великих корпоративних мережах [16]. Крім цього, деякі мережеві екрани або
NAT-пристрої можуть створювати проблеми під час роботи IPSec-з’єднань.
Порівняння існуючих VPN-протоколів показує, що кожне рішення має
власну сферу застосування. OpenVPN забезпечує високу гнучкість та
сумісність із різними платформами, IKEv2/IPSec відзначається стабільністю
роботи та підтримкою мобільних пристроїв, а WireGuard поєднує сучасні
механізми криптографічного захисту, високу продуктивність та простоту
конфігурації.
Для розробки системи моніторингу та захисту мережевих підключень
доцільно використати саме WireGuard. Використання даного протоколу
дозволяє забезпечити швидке та захищене VPN-з’єднання, зменшити
навантаження на сервер та спростити процес адміністрування VPN-
клієнтів [17]. Окрім цього, сучасна архітектура WireGuard добре підходить
для інтеграції із системами моніторингу мережевої активності та
централізованого контролю VPN-підключень.
Для розробки системи моніторингу та захисту мережевих підключень
можуть бути використані сучасні серверні мови програмування, які
підтримують створення високонавантажених мережевих застосунків та
роботу із мережевими сервісами. Серед найбільш доцільних рішень можна
виділити Java, Kotlin та C#.
Мова програмування Java є одним із найпоширеніших рішень для
створення серверного програмного забезпечення. Вона забезпечує високу
стабільність роботи, підтримує багатопотокову обробку даних та має велику
кількість бібліотек для реалізації мережевих сервісів, систем безпеки та REST
API. Додатковою перевагою Java є підтримка фреймворку Spring Boot, який
дозволяє спростити розробку серверної частини системи.
Kotlin є сучасною мовою програмування для JVM-платформи, яка
повністю сумісна з Java та може використовуватись разом із Java-
бібліотеками. Kotlin має компактніший синтаксис, підтримує сучасні підходи
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 28
до розробки та дозволяє зменшити кількість службового коду [18]. Завдяки
сумісності із Java-платформою Kotlin також може використовуватись для
створення серверних застосунків на базі Spring Boot.
Ще одним можливим рішенням є C#, яка використовується разом із
платформою .NET для створення серверних систем та мережевих сервісів.
Мова підтримує багатопотоковість, асинхронну обробку запитів та засоби
побудови REST API. Використання ASP.NET дозволяє створювати
продуктивні серверні застосунки для роботи із мережевими підключеннями
та системами моніторингу [19].
Для реалізації даної системи доцільно обрати саме Java, оскільки вона
забезпечує стабільну роботу серверного програмного забезпечення, має
широкий набір бібліотек для реалізації мережевої взаємодії та добре підходить
для інтеграції із MongoDB, WireGuard та веб-порталом адміністратора.
2.2 Обґрунтування вибору
Під час розробки системи моніторингу та захисту мережевих
підключень у корпоративній мережі особливу увагу необхідно приділити
вибору програмних технологій та засобів реалізації системи. Від правильності
вибору технологічного стеку залежить не лише стабільність роботи
програмного забезпечення, але і рівень безпеки, продуктивність системи,
швидкість обробки мережевого трафіку, а також можливість масштабування
системи у майбутньому. Оскільки система повинна виконувати функції VPN-
сервера, здійснювати аналіз та проксіювання мережевого трафіку, вести
журнал активності користувачів та реагувати на підозрілі дії, для її створення
необхідно використовувати сучасні технології, здатні працювати із високими
навантаженнями та великою кількістю одночасних мережевих підключень.
Основою системи буде VPN-з’єднання, реалізоване за допомогою
протоколу WireGuard. Даний протокол є одним із найбільш сучасних рішень
у сфері створення захищених мережевих тунелів. Використання WireGuard є
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 29
доцільним через його високу швидкість роботи, просту конфігурацію та
використання сучасних криптографічних алгоритмів. На відміну від
застарілих VPN-протоколів, таких як PPTP або L2TP, WireGuard забезпечує
значно вищий рівень захисту мережевого трафіку та має менший обсяг
програмного коду [20]. Невелика кількість коду позитивно впливає на безпеку
системи, оскільки зменшується ймовірність виникнення помилок та
вразливостей.
Протокол WireGuard використовує сучасні криптографічні алгоритми,
серед яких ChaCha20 для шифрування даних, Poly1305 для автентифікації
повідомлень, Curve25519 для обміну ключами та BLAKE2s для хешування.
Завдяки цьому забезпечується високий рівень захисту інформації під час
передачі даних між клієнтом та сервером. Для корпоративної мережі це є
особливо важливим, оскільки система повинна гарантувати захист службового
трафіку та запобігати можливості перехоплення конфіденційних даних
сторонніми особами.
Ще однією перевагою WireGuard є його висока продуктивність.
Протокол працює поверх UDP та використовує ефективний механізм обробки
мережевих пакетів. Це дозволяє мінімізувати затримки передачі даних та
зменшити навантаження на сервер. Оскільки система повинна одночасно
підтримувати VPN-з’єднання та здійснювати аналіз трафіку клієнтів, висока
швидкість роботи VPN-протоколу є необхідною умовою стабільної роботи
всієї системи.
WireGuard також відзначається простотою налаштування та
адміністрування. Для підключення клієнтів використовуються пари
криптографічних ключів, а конфігурація системи виконується за допомогою
невеликих конфігураційних файлів [21]. Це значно спрощує процес додавання
нових користувачів та керування VPN-інфраструктурою. У межах
корпоративної мережі адміністратор системи зможе швидко створювати нові
VPN-конфігурації для працівників та контролювати активні підключення.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 30
Для розробки серверного програмного забезпечення доцільно
використати мову програмування Java. Дана мова широко застосовується при
створенні корпоративних інформаційних систем, серверних платформ та
мережевих сервісів. Однією з основних причин вибору Java є її стабільність та
надійність при роботі із високими навантаженнями. Серверна частина системи
повинна постійно обробляти мережеві запити, аналізувати трафік, записувати
журнали подій та реагувати на підозрілу активність. Java добре підходить для
реалізації таких задач завдяки високій продуктивності та ефективному
управлінню пам’яттю.
Важливою перевагою Java є кросплатформеність. Завдяки
використанню JVM серверне програмне забезпечення може працювати на
різних операційних системах без необхідності зміни програмного коду. Це
дозволяє розгортати систему як на Linux-серверах, так і на Windows-системах.
Для корпоративних мереж така універсальність є важливою, оскільки різні
організації можуть використовувати різну серверну інфраструктуру.
Java також забезпечує високий рівень безпеки. У серверному
програмному забезпеченні важливо мінімізувати ризик помилок, пов’язаних
із доступом до пам’яті або некоректною обробкою даних. Завдяки
автоматичному управлінню пам’яттю та механізму збирача сміття Java
дозволяє уникати великої кількості помилок, характерних для мов нижчого
рівня. Це особливо важливо для системи, яка працює із мережевими
підключеннями та обробляє конфіденційну інформацію користувачів.
Для створення серверної логіки системи доцільно використати
фреймворк Spring Boot. Даний фреймворк значно спрощує розробку серверних
застосунків на Java та дозволяє швидко створити масштабовану архітектуру
системи. Spring Boot містить готові механізми для роботи з HTTP-запитами,
авторизацією, взаємодією з базою даних та багатопотоковою обробкою даних.
Завдяки цьому можна зосередитись безпосередньо на реалізації функціоналу
системи моніторингу та захисту мережі.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 31
Spring Boot також підтримує створення REST API, яке буде
використовуватись для взаємодії між серверною частиною та
адміністративною панеллю системи. Через API адміністратор зможе
переглядати журнали активності користувачів, змінювати правила безпеки,
переглядати системні сповіщення та керувати VPN-клієнтами. Використання
REST API дозволяє зробити архітектуру системи більш гнучкою та спрощує
інтеграцію з іншими сервісами у майбутньому
Для зберігання журналів мережевої активності, системних налаштувань
та інформації про користувачів доцільно використати систему керування
базами даних MongoDB. Використання саме нереляційної бази даних є
виправданим через специфіку даних, які будуть зберігатись у системі.
Журнали мережевих подій можуть містити велику кількість різнорідної
інформації, серед якої IP-адреси, часові мітки, адреси ресурсів, типи запитів,
параметри підключень та результати аналізу активності користувача.
Структура таких даних може змінюватись залежно від типу мережевого
трафіку або нових функцій системи.
MongoDB дозволяє зберігати інформацію у форматі документів BSON,
що забезпечує гнучкість структури даних та спрощує модифікацію схеми бази
даних у процесі розвитку системи. На відміну від реляційних баз даних,
MongoDB не потребує жорстко визначеної структури таблиць, що є особливо
корисним при роботі із журналами подій та великими обсягами
неструктурованих даних.
Ще однією перевагою MongoDB є висока швидкість запису даних.
Оскільки система повинна постійно записувати мережеву активність
користувачів у журнали, база даних повинна забезпечувати швидку обробку
великої кількості операцій запису. MongoDB добре підходить для таких задач
завдяки оптимізації роботи із документно-орієнтованими структурами даних.
Крім журналів активності, MongoDB може використовуватись для
зберігання правил безпеки, налаштувань VPN-клієнтів та інформації про
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 32
автоматичні сценарії реагування на підозрілу активність. Наприклад, система
може містити набір правил, які визначають аномальну поведінку користувача.
У випадку перевищення допустимої кількості запитів або спроб доступу до
заборонених ресурсів система створюватиме повідомлення для адміністратора
або автоматично відключатиме клієнта від VPN.
Для реалізації механізму аналізу мережевої активності доцільно
використати багатопотокову обробку даних засобами Java. Оскільки система
повинна одночасно працювати з великою кількістю мережевих підключень,
важливо забезпечити паралельне виконання задач. Використання
ExecutorService та інших засобів багатопотоковості Java дозволяє ефективно
розподіляти навантаження між потоками та забезпечувати стабільну роботу
системи при великій кількості клієнтів.
Для взаємодії серверної частини із MongoDB доцільно використати
Spring Data MongoDB. Даний модуль забезпечує зручну роботу з документами
MongoDB через Java-об’єкти та спрощує реалізацію запитів до бази даних. Це
дозволяє зменшити кількість низькорівневого коду та прискорює розробку
серверної логіки системи.
Адміністративну панель системи доцільно реалізувати як веб-
застосунок. Для створення клієнтської частини можна використати React.
Дана бібліотека дозволяє створювати сучасні інтерактивні інтерфейси та
забезпечує швидке оновлення інформації без перезавантаження сторінки.
Через адміністративну панель адміністратор системи зможе переглядати
список активних VPN-клієнтів, аналізувати журнали мережевої активності,
створювати правила безпеки та отримувати повідомлення про підозрілі дії
користувачів.
Для реалізації авторизації користувачів у системі доцільно використати
JWT-токени. Використання JSON Web Token дозволяє безпечно передавати
інформацію про автентифікацію між клієнтом та сервером без необхідності
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 33
постійного зберігання сесій на сервері. Такий підхід добре підходить для веб-
застосунків та REST API.
Для оперативної передачі системних повідомлень адміністративній
панелі доцільно використати WebSocket. Дана технологія забезпечує постійне
двостороннє з’єднання між сервером та клієнтським застосунком. Завдяки
цьому адміністратор зможе отримувати повідомлення про підозрілу
активність у режимі реального часу без необхідності оновлення сторінки.
Оскільки система працюватиме із великою кількістю мережевих даних
та повинна забезпечувати високу стабільність роботи, доцільно
використовувати контейнеризацію за допомогою Docker. Контейнери
дозволяють ізолювати окремі компоненти системи та спрощують процес
розгортання програмного забезпечення. Наприклад, VPN-сервер, серверна
частина, база даних MongoDB та веб-інтерфейс можуть працювати у окремих
контейнерах. Це значно спрощує адміністрування системи та дозволяє швидко
переносити її між різними серверами.
Для автоматизації запуску декількох контейнерів можна використати
Docker Compose. Даний інструмент дозволяє описати конфігурацію всієї
системи в одному файлі та автоматично запускати всі необхідні сервіси. Це
спрощує процес тестування та розгортання системи у корпоративному
середовищі.
Таким чином, обраний набір технологій дозволяє створити сучасну
систему моніторингу та захисту мережевих підключень, яка забезпечуватиме
безпечне VPN-з’єднання, збір та аналіз мережевої активності користувачів,
автоматичне реагування на підозрілі дії та зручне адміністрування системи.
Використання WireGuard, Java, Spring Boot та MongoDB забезпечує
необхідний рівень продуктивності, безпеки та масштабованості, що є
важливим для корпоративних інформаційних систем.
Для забезпечення взаємодії адміністратора із системою доцільно
розробити окремий веб-портал адміністрування. Даний портал дозволить
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 34
здійснювати централізоване керування VPN-користувачами, переглядати
журнали мережевої активності, аналізувати підозрілі дії клієнтів та керувати
правилами безпеки системи. Наявність окремого адміністративного
інтерфейсу значно спрощує процес моніторингу корпоративної мережі та
дозволяє оперативно реагувати на потенційні загрози.
Для реалізації серверної частини адміністративного порталу доцільно
використати мову програмування Java та фреймворк Spring Boot.
Використання Java дозволяє забезпечити стабільну роботу веб-порталу навіть
при великій кількості одночасних запитів від адміністраторів системи. Крім
цього, Java добре інтегрується із серверною частиною основної системи, що
спрощує взаємодію між компонентами програмного забезпечення та дозволяє
реалізувати єдину систему авторизації та доступу до даних.
Інтерфейс веб-порталу доцільно реалізувати за допомогою HTML та
CSS. Мова HTML буде використовуватись для створення структури сторінок,
форм авторизації, таблиць журналів активності та елементів керування
системою. Використання CSS дозволить створити зручний та зрозумілий
інтерфейс адміністратора, адаптувати дизайн під різні типи пристроїв та
забезпечити комфортну роботу із системою протягом тривалого часу.
Через веб-портал адміністратор матиме можливість переглядати список
активних VPN-клієнтів, контролювати час підключення користувачів,
аналізувати історію мережевих запитів та отримувати повідомлення про
підозрілу активність у корпоративній мережі. Також портал дозволятиме
створювати та редагувати правила безпеки, на основі яких система
виконуватиме автоматичний аналіз поведінки користувачів. У випадку
виявлення небезпечної активності адміністратор зможе вручну відключити
користувача від VPN або заблокувати його доступ до системи.
Використання веб-порталу є доцільним також через можливість
централізованого доступу до системи з будь-якого пристрою, який має браузер
та відповідний рівень авторизації. Це дозволяє адміністратору здійснювати
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 35
контроль стану корпоративної мережі без необхідності встановлення
додаткового програмного забезпечення на робочу станцію.
2.3 Висновки до розділу
У даному розділі було проведено аналіз VPN-протоколів та технологій,
які можуть бути використані для розробки системи моніторингу та захисту
мережевих підключень. Було розглянуто протоколи WireGuard, OpenVPN та
IKEv2/IPSec, а також мови програмування Java, Kotlin і C#.
У результаті аналізу для реалізації системи було обрано WireGuard, Java,
Spring Boot та MongoDB, оскільки дані технології забезпечують високу
продуктивність, безпечну роботу із мережевими підключеннями та зручне
адміністрування системи. Також визначено доцільність використання веб-
порталу адміністратора для керування VPN-клієнтами та моніторингу
мережевої активності.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 36
3 РОЗРОБКА СИСТЕМИ ДЛЯМОНІТОРИНГУ ТА ЗАХИСТУ
МЕРЕЖЕВИХ ПІДКЛЮЧЕНЬ У КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ
3.1 Структура системи
У процесі виконання роботи було розроблено систему моніторингу та
захисту мережевих підключень у корпоративній мережі, основним
призначенням якої є забезпечення безпечного VPN-з’єднання між клієнтами
та сервером, аналіз мережевого трафіку користувачів, ведення журналів
активності та автоматичне реагування на підозрілі дії у мережі. Під час
розробки програмного забезпечення система була побудована за модульним
принципом, що дозволило розділити функціональність на окремі незалежні
компоненти. Такий підхід значно спростив процес реалізації системи, її
тестування та подальшу підтримку.
Розроблена система складається з декількох основних модулів, кожен з
яких виконує окремий набір функцій та взаємодіє з іншими компонентами
через внутрішні механізми обміну даними. Основними модулями системи є
модуль VPN-з’єднання, модуль аналізу мережевого трафіку, модуль
журналювання подій, модуль аналізу безпеки, модуль автоматичного
реагування, модуль роботи з базою даних та модуль адміністративного веб-
порталу.
Основою всієї системи став модуль VPN-з’єднання, реалізований на базі
протоколу WireGuard. Даний модуль було розроблено для створення
захищеного каналу передачі даних між клієнтом та сервером. Після
підключення користувача до VPN-сервера весь його мережевий трафік
проходить через серверну частину системи, що дозволяє виконувати його
подальший аналіз та моніторинг. Структура розробленої системи зображено
на рисунку 3.1.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 37
Рисунок 3.1 – Структура розробленої системи
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 38
Під час розробки модуля VPN-з’єднання було реалізовано механізм
генерації конфігурацій WireGuard для кожного користувача системи. Кожен
VPN-клієнт отримує власний набір криптографічних ключів та окрему
конфігурацію підключення. Завдяки цьому забезпечується ідентифікація
користувачів та контроль доступу до корпоративної мережі. Серверна частина
системи перевіряє автентичність клієнта під час встановлення з’єднання та
створює захищений тунель для передачі даних.
У процесі розробки також було реалізовано механізм централізованого
керування VPN-клієнтами. Через адміністративний портал адміністратор
може створювати нові конфігурації WireGuard, змінювати параметри
підключення, тимчасово блокувати користувачів або повністю видаляти їх
доступ до системи. Це дозволило реалізувати гнучке керування
підключеннями у корпоративному середовищі.
Після встановлення VPN-з’єднання мережевий трафік передається до
модуля аналізу мережевого трафіку. Даний модуль було реалізовано як
окремий компонент серверної частини системи мовою програмування Java.
Основним завданням модуля є перехоплення та аналіз мережевих запитів
користувачів у режимі реального часу.
Під час розробки модуля було реалізовано механізм обробки HTTP та
HTTPS-запитів, які проходять через VPN-сервер. Система аналізує IP-адреси,
адреси веб-ресурсів, типи мережевих запитів, часові мітки та іншу інформацію
про активність користувача. Отримані дані використовуються для формування
журналів активності та подальшого аналізу поведінки клієнтів.
Особливу увагу під час розробки було приділено продуктивності модуля
аналізу трафіку. Оскільки система повинна працювати з великою кількістю
одночасних мережевих підключень, у серверній частині було реалізовано
багатопотокову обробку даних. Це дозволило забезпечити стабільну роботу
системи навіть при високому навантаженні на VPN-сервер.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 39
Для збереження інформації про активність користувачів у системі було
створено модуль журналювання подій. Даний компонент відповідає за запис
мережевих подій, системних повідомлень та результатів перевірки правил
безпеки. Під час роботи системи всі події автоматично передаються до модуля
журналювання, де відбувається їх обробка та збереження у базі даних
MongoDB.
У процесі реалізації модуля журналювання було створено структуру
зберігання інформації про мережеву активність користувачів. До журналів
записуються IP-адреси клієнтів, адреси відвіданих ресурсів, час підключення
до VPN, типи мережевих запитів, результати перевірки правил безпеки та
інформація про автоматичні дії системи.
Однією з причин використання MongoDB стало те, що структура
журналів може змінюватись залежно від типу мережевого трафіку або нових
функцій системи. Використання документно-орієнтованої бази даних
дозволило реалізувати гнучке збереження інформації без необхідності
постійної зміни структури таблиць, як це характерно для реляційних баз
даних.
Наступним компонентом системи став модуль аналізу безпеки. Даний
модуль було розроблено для автоматичного виявлення підозрілої активності
у корпоративній мережі. Під час роботи системи модуль аналізує інформацію,
отриману від модуля моніторингу трафіку, та перевіряє її відповідно до
встановлених правил безпеки.
У процесі розробки було реалізовано механізм створення правил
безпеки, які задаються адміністратором системи через веб-портал. Наприклад,
система може визначати підозрілу активність у випадку надмірної кількості
мережевих запитів за короткий проміжок часу, спроб доступу до заборонених
ресурсів або використання невідомих мережевих протоколів.
Після виявлення потенційної загрози модуль аналізу безпеки формує
системне повідомлення та передає його до модуля сповіщень. Крім цього,
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 40
інформація про спрацювання правила безпеки автоматично записується до
журналів активності користувача.
У межах системи також було реалізовано модуль автоматичного
реагування на загрози. Даний компонент забезпечує автоматичне виконання
дій у випадку виявлення небезпечної активності. Під час розробки було
реалізовано механізм автоматичного блокування користувача, якщо система
виявляє критичне порушення правил безпеки.
Наприклад, у випадку спроб масового сканування мережі або генерації
великої кількості підозрілих запитів система може автоматично відключити
користувача від VPN-сервера. Це дозволяє оперативно реагувати на
потенційні загрози без необхідності ручного втручання адміністратора.
Для взаємодії адміністратора із системою було розроблено окремий веб-
портал адміністрування. Даний портал реалізовано з використанням Java,
HTML та CSS. Серверна частина веб-порталу працює на базі Spring Boot та
взаємодіє з іншими компонентами системи через REST API.
Під час розробки веб-порталу було реалізовано інтерфейс авторизації
адміністратора, сторінку перегляду активних VPN-клієнтів, модуль перегляду
журналів активності та систему керування правилами безпеки. Адміністратор
отримує можливість переглядати інформацію про активність користувачів у
режимі реального часу та оперативно реагувати на підозрілі дії.
Для створення інтерфейсу веб-порталу використовувались HTML та
CSS. HTML застосовувався для створення структури сторінок та елементів
керування системою, а CSS використовувався для оформлення інтерфейсу та
адаптації дизайну під різні розміри екранів. Під час розробки особливу увагу
було приділено простоті використання системи та зручності роботи
адміністратора з журналами подій.
У межах веб-порталу також було реалізовано систему сповіщень. Після
виявлення підозрілої активності адміністратор отримує повідомлення про
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 41
інцидент безпеки через інтерфейс порталу. Для цього у системі було
реалізовано механізм передачі повідомлень у режимі реального часу.
Окремим компонентом системи став модуль авторизації та
автентифікації. Даний модуль було створено для контролю доступу до
адміністративного порталу та захисту системи від несанкціонованого доступу.
Під час розробки використовувались JWT-токени, які дозволяють безпечно
передавати інформацію про авторизацію між клієнтом та сервером.
Для забезпечення стабільної роботи системи під час розробки також
було реалізовано модуль роботи з базою даних MongoDB. Даний компонент
відповідає за збереження журналів активності, інформації про VPN-клієнтів,
системних налаштувань та правил безпеки. У серверній частині системи було
використано Spring Data MongoDB, що дозволило спростити взаємодію між
Java-застосунком та базою даних.
У процесі тестування системи було перевірено роботу всіх основних
модулів та їх взаємодію між собою. Тестування показало, що система здатна
стабільно працювати при великій кількості мережевих підключень та
забезпечує оперативне виявлення підозрілої активності у корпоративній
мережі.
У результаті виконання кваліфікаційної роботи було розроблено
повноцінну систему моніторингу та захисту мережевих підключень,
побудовану за модульним принципом. Використання окремих
функціональних компонентів дозволило реалізувати гнучку архітектуру
системи, забезпечити високу продуктивність обробки мережевого трафіку та
створити зручний інструмент для контролю безпеки корпоративної мережі
3.2 Опис функцій системи
У результаті виконання роботи було розроблено систему моніторингу
та захисту мережевих підключень у корпоративній мережі, яка забезпечує
контроль VPN-з’єднань, аналіз мережевого трафіку користувачів, ведення
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 42
журналів активності та автоматичне реагування на підозрілі дії у мережі.
Основною особливістю системи є те, що вона не лише виконує функцію VPN-
сервера, але й здійснює постійний моніторинг мережевої активності клієнтів,
що дозволяє підвищити рівень безпеки корпоративної інфраструктури
Для забезпечення безпечного доступу до адміністративного веб-порталу
у системі було реалізовано механізм автентифікації адміністратора за
допомогою логіна та пароля. Перед отриманням доступу до функцій системи
адміністратор повинен пройти процедуру авторизації, ввівши власні облікові
дані у форму входу. Вхід в систему зображено на рисунку 3.2.
Рисунок 3.2 – Вхід в систему
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 43
Після введення логіна та пароля серверна частина системи виконує
перевірку достовірності облікових даних та визначає рівень доступу
користувача. У випадку успішної автентифікації адміністратор отримує
доступ до веб-порталу та можливість працювати із функціями моніторингу
мережевої активності, журналами подій, VPN-користувачами та правилами
безпеки.
Використання авторизації за допомогою логіна та пароля дозволяє
обмежити доступ до системи стороннім особам та забезпечити контроль над
адміністративними функціями програмного забезпечення. Крім цього, у
системі передбачено збереження інформації про спроби входу, що дозволяє
фіксувати неуспішні спроби авторизації та виявляти потенційно підозрілу
активність.
Розроблена система містить набір функцій, які забезпечують повноцінне
керування VPN-користувачами, аналіз мережевої активності та автоматизацію
процесів реагування на потенційні загрози. Усі функції системи взаємодіють
між собою та працюють як єдиний програмний комплекс.
Однією з основних функцій системи є забезпечення захищеного VPN-
з’єднання між клієнтом та сервером. Для реалізації даної функції
використовується протокол WireGuard, який створює зашифрований тунель
для передачі даних через мережу. Після підключення користувача до VPN-
сервера весь його мережевий трафік проходить через серверну частину
системи, що дозволяє виконувати подальший моніторинг та аналіз активності
клієнта.
Функція VPN-з’єднання забезпечує захист даних користувача від
перехоплення або модифікації сторонніми особами. У процесі роботи система
виконує автентифікацію клієнта за допомогою криптографічних ключів та
перевіряє його права доступу до корпоративної мережі. Для кожного
користувача формується окрема конфігурація WireGuard, що дозволяє
здійснювати індивідуальний контроль VPN-підключень.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 44
Система також підтримує функцію централізованого керування VPN-
користувачами. Адміністратор через веб-портал може створювати нових
користувачів, генерувати конфігураційні файли підключення, блокувати
доступ окремих клієнтів або повністю видаляти їх із системи. Завдяки цьому
забезпечується контроль доступу до корпоративної мережі та зменшується
ризик несанкціонованого використання VPN-сервера. Робота з VPN клієнтами
зображено на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Робота з VPN клієнтами
Наступною важливою функцією системи є аналіз мережевого трафіку
користувачів. Після проходження трафіку через VPN-сервер система
автоматично виконує його перевірку та збирає інформацію про мережеву
активність клієнтів. Під час аналізу система отримує дані про IP-адреси,
адреси веб-ресурсів, часові мітки, типи запитів, використані мережеві
протоколи та іншу службову інформацію.
Функція моніторингу трафіку працює у режимі реального часу, що
дозволяє миттєво реагувати на підозрілу активність. У процесі роботи система
постійно обробляє мережеві запити та передає отримані дані до модуля
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 45
журналювання подій. Це дозволяє створити повну історію активності кожного
користувача у корпоративній мережі.
Важливою функцією системи є ведення журналів активності
користувачів. Усі мережеві події автоматично записуються до бази даних
MongoDB. До журналів потрапляє інформація про час підключення
користувача до VPN, IP-адресу клієнта, адреси відвіданих ресурсів, обсяг
переданих даних та результати перевірки правил безпеки.
Функція журналювання дозволяє адміністратору переглядати історію
активності користувачів та аналізувати їх поведінку у мережі. Наприклад,
адміністратор може переглянути список веб-ресурсів, які відвідував
конкретний користувач, визначити час його активності або проаналізувати
частоту мережевих запитів.
Розроблена система також підтримує функцію пошуку та фільтрації
журналів активності. Через адміністративний веб-портал адміністратор може
виконувати пошук інформації за IP-адресою, ім’ям користувача, часовим
проміжком або типом події. Це значно спрощує процес аналізу мережевої
активності та дозволяє швидко знаходити необхідну інформацію у великому
обсязі журналів.
Однією з ключових функцій системи є автоматичний аналіз підозрілої
активності користувачів. У процесі роботи система постійно перевіряє
мережеві запити відповідно до набору правил безпеки, які були налаштовані
адміністратором. Якщо поведінка користувача відповідає ознакам потенційної
загрози, система автоматично створює повідомлення про інцидент безпеки.
Система нотифікації системи зображено на рисунку 3.4.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 46
Рисунок 3.4 – Система нотифікації системи
Функція аналізу безпеки дозволяє виявляти спроби сканування мережі,
генерацію великої кількості мережевих запитів, підключення до заборонених
ресурсів або іншу аномальну активність. Усі правила безпеки можуть
змінюватись адміністратором залежно від потреб корпоративної мережі.
Під час розробки системи було реалізовано механізм створення власних
правил безпеки. Адміністратор через веб-портал може задавати умови, за яких
система повинна вважати активність користувача підозрілою. Наприклад,
можна налаштувати правило, яке реагуватиме на перевищення допустимої
кількості запитів за певний проміжок часу або на спробу доступу до
визначених IP-адрес.
Важливою функцією системи є автоматичне реагування на загрози. У
випадку виявлення критичної підозрілої активності система може самостійно
виконати блокування користувача або обмежити його доступ до мережі. Дана
функція дозволяє оперативно реагувати на інциденти безпеки без необхідності
ручного втручання адміністратора.
Після спрацювання правила безпеки система може автоматично
відключити користувача від VPN-сервера, заблокувати його конфігурацію
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 47
WireGuard або тимчасово заборонити повторне підключення. Усі виконані дії
записуються до журналів активності та відображаються в адміністративному
веб-порталі.
Окремою функцією системи є формування системних повідомлень та
сповіщень. У випадку виявлення підозрілої активності адміністратор отримує
відповідне повідомлення через веб-портал. Система автоматично повідомляє
про блокування користувача, спрацювання правил безпеки або інші важливі
події.
Функція сповіщень працює у режимі реального часу. Це дозволяє
адміністратору миттєво отримувати інформацію про інциденти безпеки та
оперативно реагувати на загрози у корпоративній мережі. Для передачі
повідомлень використовується постійне з’єднання між сервером та веб-
порталом.
Для взаємодії адміністратора із системою було реалізовано функцію
веб-адміністрування. У межах системи створено окремий веб-портал, через
який адміністратор отримує доступ до всіх основних можливостей
програмного забезпечення. Веб-портал дозволяє виконувати моніторинг
активності користувачів, перегляд журналів подій, створення правил безпеки
та керування VPN-клієнтами.
Через веб-портал адміністратор може переглядати список активних
VPN-підключень та контролювати стан користувачів у системі. Для кожного
клієнта відображається інформація про IP-адресу, час підключення, обсяг
переданих даних та поточний статус з’єднання.
Функція керування VPN-користувачами дозволяє створювати нові
облікові записи, генерувати конфігураційні файли WireGuard та керувати
правами доступу до корпоративної мережі. У випадку необхідності
адміністратор може вручну відключити користувача або тимчасово
заблокувати його доступ до системи.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 48
У веб-порталі також реалізовано функцію керування правилами безпеки.
Адміністратор може створювати нові правила, змінювати існуючі параметри
перевірки активності або видаляти непотрібні умови моніторингу. Усі зміни
автоматично застосовуються до системи без необхідності її перезапуску.
Важливою функцією системи є автентифікація та авторизація
адміністратора. Для доступу до веб-порталу користувач повинен пройти
процедуру входу до системи. Після успішної автентифікації сервер створює
JWT-токен, який використовується для подальшої перевірки прав доступу.
Функція авторизації дозволяє обмежити доступ до окремих
можливостей системи залежно від ролі користувача. Наприклад, один
адміністратор може мати повний доступ до налаштувань системи, тоді як
інший матиме лише можливість перегляду журналів активності.ʼ
Розроблена система також підтримує функцію централізованого
зберігання даних. Уся інформація про мережеву активність, користувачів,
правила безпеки та системні налаштування зберігається у базі даних
MongoDB. Використання документно-орієнтованої бази даних дозволило
реалізувати гнучке збереження журналів активності та забезпечити високу
швидкість обробки даних.
Функція збереження даних дозволяє виконувати швидкий пошук
інформації у журналах подій та формувати статистику використання
корпоративної мережі. Адміністратор може отримувати інформацію про
найбільш активних користувачів, кількість підключень до VPN або частоту
спрацювання правил безпеки.
У процесі розробки також було реалізовано функцію масштабування
системи. Архітектура програмного забезпечення дозволяє додавати нові
модулі та розширювати функціональність без необхідності повної зміни
структури системи. Наприклад, у майбутньому можна додати інтеграцію із
зовнішніми системами кібербезпеки або реалізувати підтримку додаткових
методів аналізу мережевого трафіку.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 49
Окремою функцією системи є забезпечення стабільності роботи при
великій кількості мережевих підключень. Для цього у серверній частині було
реалізовано багатопотокову обробку даних, що дозволяє одночасно
працювати з великою кількістю VPN-клієнтів без значного зниження
продуктивності.
Таким чином, у результаті виконання кваліфікаційної роботи було
створено систему, яка поєднує функції VPN-сервера, системи моніторингу
мережевої активності та засобу автоматичного реагування на загрози.
Реалізований набір функцій дозволяє забезпечити контроль мережевих
підключень у корпоративному середовищі, підвищити рівень інформаційної
безпеки та спростити роботу адміністратора мережі.
3.3 Технічні вимоги для роботи з системою
Розроблена система моніторингу та захисту мережевих підключень у
корпоративній мережі призначена для роботи у середовищі, де необхідно
забезпечити безпечне VPN-з’єднання користувачів, контроль мережевої
активності та оперативне реагування на потенційні загрози інформаційній
безпеці. Оскільки система виконує функції VPN-сервера, аналізатора
мережевого трафіку, системи журналювання та адміністративного веб-
порталу, для її стабільної роботи необхідно дотримуватись певних технічних
вимог до серверного обладнання, програмного забезпечення та мережевої
інфраструктури.
Основною частиною системи є серверне програмне забезпечення, яке
обробляє VPN-підключення, виконує аналіз мережевого трафіку та забезпечує
роботу адміністративного порталу. У процесі роботи система постійно
приймає мережеві запити від VPN-клієнтів, виконує їх перевірку відповідно
до правил безпеки та записує інформацію до бази даних. Через це серверне
обладнання повинно забезпечувати достатній рівень продуктивності для
стабільної роботи усіх компонентів системи.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 50
Для роботи серверної частини рекомендується використовувати
процесор із підтримкою багатопотокової обробки даних. Мінімальною
вимогою є наявність чотирьох логічних ядер із тактовою частотою не менше
2.5 ГГц. Використання багатоядерного процесора є необхідним через те, що
система одночасно виконує обробку VPN-з’єднань, аналіз мережевого
трафіку, роботу веб-порталу та взаємодію із базою даних MongoDB. При
використанні великої кількості VPN-клієнтів навантаження на процесор може
суттєво збільшуватись, тому для корпоративного середовища рекомендується
використовувати серверні процесори Intel Xeon або AMD EPYC.
Для стабільної роботи системи також необхідно забезпечити достатній
обсяг оперативної пам’яті. Мінімально рекомендований обсяг оперативної
пам’яті складає 8 ГБ. У випадку великої кількості одночасних VPN-
підключень або високої інтенсивності мережевого трафіку рекомендується
використовувати 16 ГБ оперативної пам’яті або більше. Значний обсяг
оперативної пам’яті необхідний для роботи Java Virtual Machine, кешування
даних та обробки журналів мережевої активності у режимі реального часу.
Окрему увагу необхідно приділити вимогам до дискової підсистеми.
Система постійно записує інформацію про мережеві події, підключення
користувачів та результати перевірки правил безпеки. Через це обсяг журналів
активності може швидко збільшуватись, особливо у великих корпоративних
мережах. Для забезпечення стабільної роботи системи рекомендується
використовувати SSD-накопичувачі обсягом не менше 256 ГБ. Використання
SSD дозволяє значно прискорити запис та читання журналів активності у базі
даних MongoDB.
У випадку використання системи у корпоративному середовищі з
великою кількістю користувачів рекомендується використовувати RAID-
масиви для підвищення надійності зберігання інформації. Оскільки журнали
мережевої активності можуть містити важливі дані для аналізу інцидентів
безпеки, втрата інформації через пошкодження накопичувача є небажаною.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 51
Для роботи системи необхідне стабільне мережеве підключення. VPN-
сервер повинен мати постійну IP-адресу та відкритий UDP-порт для роботи
протоколу WireGuard. Швидкість мережевого з’єднання повинна відповідати
кількості VPN-клієнтів та обсягу мережевого трафіку, який проходить через
систему. Для невеликих корпоративних мереж достатньо каналу зі швидкістю
100 Мбіт/с, однак у випадку великої кількості користувачів рекомендується
використовувати гігабітне мережеве підключення.
Оскільки система виконує функцію моніторингу та аналізу мережевого
трафіку, сервер повинен мати можливість безперервної роботи протягом
тривалого часу. Для цього рекомендується використовувати джерело
безперебійного живлення, яке забезпечить захист від раптового відключення
електроенергії. Некоректне завершення роботи сервера може призвести до
пошкодження журналів активності або втрати частини інформації про
мережеві події.
Для функціонування серверної частини системи необхідна операційна
система з підтримкою WireGuard та Java Virtual Machine. Найбільш доцільним
варіантом є використання Linux-дистрибутивів, оскільки вони забезпечують
високу стабільність роботи серверного програмного забезпечення та мають
вбудовану підтримку необхідних мережевих компонентів.
Під час розробки системи тестування проводилось на Ubuntu Server.
Даний дистрибутив забезпечує просту інтеграцію із WireGuard, MongoDB та
Java-застосунками. Крім Ubuntu Server система також може працювати на
Debian, CentOS або інших Linux-системах із підтримкою Docker та Java
Runtime Environment.
Для запуску серверної частини необхідно встановити Java Development
Kit версії 17 або новішої. Серверне програмне забезпечення було реалізовано
мовою Java із використанням Spring Boot, тому на сервері повинна бути
встановлена Java Virtual Machine. Використання сучасної версії Java
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 52
забезпечує кращу продуктивність, стабільність роботи та підтримку
актуальних механізмів безпеки.
Оскільки система використовує базу даних MongoDB, на сервері також
повинна бути встановлена відповідна версія MongoDB Server. База даних
використовується для збереження журналів активності, налаштувань системи,
інформації про VPN-користувачів та правил безпеки. Для забезпечення
стабільної роботи рекомендується використовувати MongoDB Community
Edition останньої стабільної версії.
Для роботи адміністративного веб-порталу необхідний сучасний веб-
браузер із підтримкою HTML5 та CSS3. Система тестувалась у Google Chrome,
Mozilla Firefox та Microsoft Edge. Веб-портал не потребує встановлення
додаткового програмного забезпечення на комп’ютері адміністратора та
працює через браузер.
Мінімальна роздільна здатність екрана для комфортної роботи з
адміністративним порталом складає 1366x768 пікселів. Для повноцінного
перегляду журналів активності та таблиць мережевих подій рекомендується
використовувати монітори з роздільною здатністю Full HD або вище.
Для забезпечення безпеки системи необхідно використовувати HTTPS-
з’єднання для доступу до адміністративного веб-порталу. Це дозволяє
захистити облікові дані адміністратора від перехоплення під час передачі
через мережу. Для реалізації захищеного з’єднання сервер повинен мати SSL-
сертифікат.
У процесі роботи система виконує автентифікацію адміністратора за
допомогою логіна та пароля. Через це до паролів користувачів повинні
застосовуватись вимоги щодо складності. Рекомендується використовувати
паролі довжиною не менше восьми символів із використанням великих та
малих літер, цифр та спеціальних символів.
Для стабільної роботи системи необхідно забезпечити правильне
налаштування міжмережевого екрана. Сервер повинен дозволяти вхідні
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 53
підключення до порту WireGuard та HTTPS-порту адміністративного веб-
порталу. Усі інші порти рекомендується обмежити або закрити для
зовнішнього доступу.
Оскільки система виконує аналіз мережевого трафіку у режимі
реального часу, важливо забезпечити мінімальні затримки між VPN-клієнтами
та сервером. Для цього рекомендується розміщувати сервер у дата-центрі або
корпоративній мережі з якісним мережевим обладнанням та стабільним
каналом зв’язку.
Для забезпечення резервного копіювання даних рекомендується
налаштувати регулярне створення резервних копій бази даних MongoDB.
Оскільки система зберігає журнали активності та інформацію про інциденти
безпеки, втрата даних може ускладнити аналіз мережевих подій та
розслідування потенційних атак.
Під час експлуатації системи рекомендується регулярно оновлювати
операційну систему, WireGuard, MongoDB та Java Runtime Environment.
Використання актуальних версій програмного забезпечення дозволяє
зменшити ризик використання відомих вразливостей та підвищує загальний
рівень безпеки системи.
Для спрощення розгортання системи було реалізовано підтримку
Docker-контейнерів. Це дозволяє запускати серверну частину, MongoDB та
адміністративний портал у ізольованому середовищі. Використання Docker
спрощує перенесення системи між різними серверами та дозволяє швидко
відновити її роботу у випадку збою.
Таким чином, для стабільної та безпечної роботи системи моніторингу
та захисту мережевих підключень необхідно забезпечити відповідний рівень
апаратних та програмних ресурсів, правильне налаштування мережевої
інфраструктури та використання сучасного серверного програмного
забезпечення. Дотримання технічних вимог дозволяє забезпечити ефективну
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 54
роботу VPN-сервера, своєчасний аналіз мережевої активності та надійний
захист корпоративної мережі від потенційних загроз.
3.4 Оцінка ефективності
Після завершення розробки системи моніторингу та захисту мережевих
підключень було проведено оцінку ефективності роботи програмного
забезпечення у середовищі корпоративної мережі. Основною метою
оцінювання стало визначення рівня продуктивності системи, стабільності
роботи при одночасному підключенні декількох користувачів, швидкості
обробки мережевого трафіку, ефективності виявлення підозрілої активності
та зручності адміністрування.
У процесі тестування система була розгорнута на сервері під керуванням
операційної системи Ubuntu Server із встановленими компонентами
WireGuard, MongoDB та Java Runtime Environment. Для оцінки ефективності
використовувались декілька VPN-клієнтів, які створювали одночасні мережеві
підключення та генерували мережевий трафік різного типу. Під час тестування
виконувалась передача файлів, відкриття веб-ресурсів, генерація великої
кількості HTTP-запитів та моделювання підозрілої активності.
Одним із основних критеріїв оцінювання стала стабільність роботи
VPN-з’єднання. У результаті тестування було встановлено, що використання
протоколу WireGuard забезпечує стабільне та швидке підключення
користувачів до корпоративної мережі. Під час роботи система підтримувала
одночасне підключення декількох клієнтів без критичного зниження
швидкості передачі даних. Навіть при збільшенні кількості активних
користувачів VPN-сервер продовжував стабільно обробляти мережеві запити
та підтримувати захищений канал зв’язку.
У процесі тестування також було оцінено вплив системи моніторингу на
швидкість передачі мережевого трафіку. Оскільки весь трафік користувачів
проходить через серверну частину системи та додатково аналізується, важливо
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 55
було визначити рівень затримок під час обробки мережевих пакетів.
Результати тестування показали, що використання багатопотокової обробки
даних та сучасного VPN-протоколу дозволяє мінімізувати затримки навіть
при виконанні аналізу мережевої активності у режимі реального часу.
Під час передачі звичайного веб-трафіку система практично не
створювала помітного зниження швидкості роботи мережі. Це пояснюється
тим, що аналіз мережевих запитів виконується оптимізовано та не потребує
складної обробки кожного пакета даних. Використання Java для серверної
частини дозволило забезпечити стабільну роботу навіть при великій кількості
одночасних операцій.
Окрему увагу було приділено ефективності системи журналювання
подій. Під час тестування система безперервно записувала інформацію про
мережеву активність користувачів до бази даних MongoDB. Навіть при
значному потоці мережевих запитів система стабільно зберігала журнали
подій без втрати інформації або помилок запису.
Використання MongoDB позитивно вплинуло на швидкість обробки
журналів активності. Завдяки документно-орієнтованій структурі база даних
швидко виконувала запис великої кількості мережевих подій та дозволяла
оперативно виконувати пошук інформації через адміністративний веб-портал.
Під час тестування адміністратор міг швидко знаходити інформацію про
користувачів, переглядати історію активності та аналізувати спрацювання
правил безпеки.
Важливим критерієм оцінювання стала ефективність механізму
виявлення підозрілої активності. Для перевірки роботи системи було
змодельовано декілька типових загроз, серед яких генерація великої кількості
HTTP-запитів за короткий проміжок часу, спроби підключення до
заборонених ресурсів та створення нетипового мережевого навантаження.
Результати тестування показали, що система успішно виявляє підозрілу
активність відповідно до встановлених правил безпеки. Після перевищення
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 56
допустимих параметрів система автоматично формувала повідомлення про
інцидент та передавала його до адміністративного веб-порталу. У випадках,
коли правило безпеки було налаштоване на автоматичне реагування, система
виконувала блокування користувача та припиняла його VPN-підключення.
Перевагою реалізованого механізму безпеки стало те, що адміністратор
має можливість самостійно задавати правила аналізу мережевої активності.
Це дозволяє адаптувати систему до потреб конкретної корпоративної мережі
та змінювати рівень контролю залежно від політики безпеки організації.
У процесі тестування також було оцінено швидкість реагування системи
на потенційні загрози. Від моменту виявлення підозрілої активності до
створення системного повідомлення проходило мінімум часу, що дозволяло
адміністратору оперативно отримувати інформацію про інциденти безпеки.
Автоматичне блокування користувача виконувалось практично миттєво після
спрацювання відповідного правила.
Окремо було проведено оцінювання ефективності адміністративного
веб-порталу. Під час тестування перевірялась швидкість завантаження
сторінок, зручність перегляду журналів активності та простота керування
VPN-користувачами. Результати показали, що веб-портал забезпечує швидкий
доступ до основних функцій системи та дозволяє адміністратору комфортно
працювати із великою кількістю журналів подій.
Позитивним результатом стало те, що система не потребує встановлення
додаткового програмного забезпечення на комп’ютері адміністратора. Усі
функції доступні через веб-браузер, що спрощує адміністрування та дозволяє
контролювати систему з різних пристроїв.
Під час оцінювання також враховувалась можливість масштабування
системи. Завдяки модульній архітектурі програмне забезпечення може бути
розширене шляхом додавання нових компонентів без необхідності повної
зміни структури системи. Наприклад, у майбутньому можлива інтеграція з
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 57
зовнішніми системами кібербезпеки, додавання нових методів аналізу
мережевого трафіку або підтримка декількох VPN-серверів.
Важливою перевагою розробленої системи стала автоматизація процесів
моніторингу та реагування на загрози. У традиційних корпоративних мережах
адміністратор часто змушений вручну аналізувати журнали активності та
самостійно виявляти підозрілі дії користувачів. У розробленій системі значна
частина цих процесів виконується автоматично, що дозволяє зменшити
навантаження на адміністратора та прискорити реагування на потенційні
загрози.
Також було оцінено рівень зручності керування системою. Завдяки
централізованому веб-порталу адміністратор може виконувати всі основні
операції в одному інтерфейсі. Це спрощує процес контролю мережевої
активності та дозволяє швидко отримувати доступ до необхідної інформації.
У результаті проведеного тестування було встановлено, що розроблена
система забезпечує стабільну роботу VPN-з’єднань, ефективний моніторинг
мережевої активності та оперативне виявлення потенційних загроз у
корпоративній мережі. Використання WireGuard, Java та MongoDB дозволило
створити програмне забезпечення, яке поєднує високу продуктивність,
стабільність та можливість масштабування.
Таким чином, оцінка ефективності показала, що розроблена система
успішно виконує поставлені задачі моніторингу та захисту мережевих
підключень. Система дозволяє забезпечити контроль VPN-користувачів,
своєчасне виявлення підозрілої активності та автоматизацію процесів
реагування на інциденти безпеки, що підвищує загальний рівень захисту
корпоративної мережі.
3.5 Висновки до розділу
У даному розділі було описано процес розробки системи моніторингу
та захисту мережевих підключень у корпоративній мережі, її структуру,
основні модулі та реалізований функціонал. Було розроблено систему, яка
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 58
поєднує функції VPN-сервера, моніторингу мережевого трафіку,
журналювання подій та автоматичного реагування на підозрілу активність.
У результаті розробки реалізовано модульну архітектуру системи,
механізм VPN-підключення на базі WireGuard, систему аналізу мережевого
трафіку, журналювання подій, правила безпеки та адміністративний веб-
портал для керування користувачами і моніторингу активності.
Проведене тестування та оцінка ефективності показали, що система
стабільно працює при одночасному підключенні декількох користувачів,
забезпечує своєчасне виявлення підозрілої активності та дозволяє
автоматизувати процес реагування на потенційні загрози у корпоративній
мережі.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 59
4 ЗАХИСТ СИСТЕМИ ДЛЯМОНІТОРИНГУ ТА ЗАХИСТУ
МЕРЕЖЕВИХ ПІДКЛЮЧЕНЬ У КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ
4.1Огляд існуючих рішень
У сучасних корпоративних мережах питання захисту інформації є одним
із найважливіших аспектів функціонування інформаційної інфраструктури
підприємства. Значна частина службових даних передається через мережу
Інтернет, що створює ризики перехоплення трафіку, несанкціонованого
доступу до інформації та компрометації внутрішніх ресурсів організації.
Особливо актуальною дана проблема стала після поширення віддаленого
формату роботи, коли працівники підприємств отримують доступ до
корпоративних систем із домашніх мереж або публічних точок доступу до
Інтернету.
Для забезпечення захисту інформації у корпоративних мережах активно
використовуються VPN-системи. VPN - Virtual Private Network - дозволяє
створити захищений канал зв’язку між клієнтом та сервером поверх публічної
мережі Інтернет. У результаті цього передача даних відбувається через
зашифрований тунель, який захищає інформацію від перехоплення та аналізу
сторонніми особами.
Основною функцією VPN є забезпечення конфіденційності мережевого
трафіку. Під час роботи без VPN мережеві дані можуть передаватись через
відкриті канали зв’язку, що створює ризик їх перехоплення. Наприклад, у
випадку використання незахищених Wi-Fi-мереж зловмисник може отримати
доступ до мережевого трафіку користувача та переглядати передані дані. VPN-
система усуває цю проблему шляхом шифрування інформації перед її
передачею через мережу Інтернет [23].
У процесі встановлення VPN-з’єднання між клієнтом та сервером
створюється захищений тунель, через який проходить увесь мережевий трафік
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 60
користувача. Передача даних у такому тунелі виконується у зашифрованому
вигляді, а розшифрування інформації можливе лише на стороні VPN-сервера
або авторизованого клієнта. Це дозволяє захистити службову інформацію від
перегляду або модифікації під час передачі.
Для забезпечення високого рівня захисту VPN-системи використовують
сучасні криптографічні алгоритми. У випадку WireGuard застосовуються
алгоритми ChaCha20, Poly1305 та Curve25519. Використання сучасних
механізмів шифрування дозволяє забезпечити надійний захист даних навіть у
випадку передачі інформації через ненадійні мережі.
Важливим елементом захисту інформації є автентифікація користувачів.
VPN-система повинна перевіряти достовірність клієнта перед наданням
доступу до корпоративної мережі. Для цього можуть використовуватись
криптографічні ключі, логін і пароль або сертифікати безпеки. У розробленій
системі автентифікація користувачів виконується за допомогою
криптографічних ключів WireGuard, що дозволяє значно зменшити ризик
несанкціонованого доступу до VPN-сервера.
Однією з переваг використання VPN є приховування внутрішньої
мережевої інфраструктури підприємства. Внутрішні сервери та корпоративні
ресурси не мають бути доступними напряму через мережу Інтернет. Доступ
до них повинен виконуватись лише після встановлення VPN-з’єднання та
проходження процедури автентифікації [24]. Такий підхід дозволяє зменшити
кількість потенційних точок входу для атак на корпоративну мережу.
VPN-системи також дозволяють реалізувати централізований контроль
доступу до інформаційних ресурсів. Адміністратор може визначати список
користувачів, які мають право доступу до корпоративної мережі, блокувати
окремих клієнтів або обмежувати їх права доступу. У випадку компрометації
облікового запису або виявлення підозрілої активності доступ користувача до
VPN може бути оперативно припинений.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 61
Важливу роль у забезпеченні захисту інформації відіграє моніторинг
мережевої активності користувачів. Оскільки увесь трафік проходить через
VPN-сервер, система отримує можливість аналізувати мережеві запити,
контролювати активність клієнтів та виявляти потенційно небезпечні дії.
Наприклад, система може визначати спроби доступу до заборонених ресурсів,
генерацію великої кількості запитів або іншу аномальну поведінку
користувача.
Для підвищення рівня безпеки у VPN-системах використовується
механізм журналювання подій. Інформація про VPN-підключення, мережеву
активність та спрацювання правил безпеки записується до журналів системи.
Це дозволяє проводити аналіз інцидентів безпеки, відновлювати послідовність
дій користувачів та виявляти джерела потенційних загроз.
Суттєвою перевагою сучасних VPN-систем є можливість автоматичного
реагування на підозрілу активність. У випадку виявлення критичних
порушень правил безпеки система може автоматично відключити користувача
від VPN-сервера або заблокувати його конфігурацію підключення. Це
дозволяє мінімізувати час реагування на потенційні загрози та зменшити
ризик компрометації корпоративної мережі.
Незважаючи на високий рівень захисту, VPN-системи також потребують
правильного налаштування та адміністрування. Використання слабких
паролів, застарілих алгоритмів шифрування або помилок конфігурації може
призвести до появи вразливостей у системі безпеки. Через це важливо
регулярно оновлювати VPN-сервер, використовувати сучасні криптографічні
алгоритми та контролювати активність користувачів у мережі.
Окрему увагу необхідно приділяти захисту адміністративного веб-
порталу VPN-системи. Доступ до панелі керування повинен виконуватись
виключно через HTTPS-з’єднання із використанням механізмів автентифікації
та авторизації. У розробленій системі для цього використовуються JWT-
токени та перевірка логіна і пароля адміністратора.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 62
Для забезпечення стабільної роботи та захисту інформації також
важливо використовувати резервне копіювання журналів активності та
системних налаштувань. У випадку збою сервера або пошкодження бази
даних резервні копії дозволяють відновити інформацію про мережеву
активність користувачів та налаштування системи безпеки.
Під час роботи із системою моніторингу та захисту мережевих
підключень особливу увагу необхідно приділяти захисту доступу до
адміністративного функціоналу та внутрішніх даних системи. Оскільки
програмне забезпечення забезпечує керування VPN-користувачами,
журналами активності, правилами безпеки та мережевими підключеннями,
несанкціонований доступ до системи може створити серйозну загрозу для
корпоративної мережі. Саме тому у системі реалізовано механізми авторизації
та автентифікації користувачів.
Перед отриманням доступу до адміністративного веб-порталу
користувач повинен пройти процедуру автентифікації. Для цього у системі
використовується авторизація за допомогою логіна та пароля. Адміністратор
вводить облікові дані у форму входу, після чого серверна частина системи
виконує перевірку правильності введеної інформації.
Під час перевірки облікових даних система виконує порівняння логіна
та пароля із записами, що зберігаються у базі даних. Паролі користувачів не
повинні зберігатись у відкритому вигляді. Для підвищення рівня безпеки
використовується механізм хешування паролів, який дозволяє зберігати у базі
даних лише криптографічний хеш замість реального значення пароля. Це
зменшує ризик компрометації облікових записів у випадку несанкціонованого
доступу до бази даних.
Після успішної автентифікації сервер створює JWT-токен - JSON Web
Token - який використовується для подальшої перевірки прав доступу
користувача. Токен передається між клієнтом та сервером під час виконання
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 63
запитів до адміністративного веб-порталу та дозволяє підтвердити, що
користувач уже пройшов процедуру входу до системи.
Використання JWT-токенів дозволяє уникнути необхідності постійного
зберігання сесій користувачів на сервері та спрощує реалізацію механізму
авторизації у веб-застосунках. Кожен токен містить інформацію про
користувача, його роль у системі та термін дії авторизації. У випадку
завершення часу дії токена користувач повинен повторно пройти процедуру
входу до системи.
Для забезпечення додаткового рівня захисту у системі реалізовано
перевірку прав доступу користувача до окремих функцій веб-порталу.
Наприклад, адміністратор із повними правами доступу може створювати VPN-
користувачів, змінювати правила безпеки та блокувати клієнтів, тоді як
користувач із обмеженими правами може лише переглядати журнали
активності.
Окрему увагу під час реалізації системи було приділено захисту від
несанкціонованих спроб входу. Усі спроби авторизації записуються до
журналу подій. У випадку багаторазового введення неправильного пароля
система може тимчасово заблокувати користувача або створити повідомлення
про підозрілу активність для адміністратора.
Для захисту облікових даних під час передачі через мережу
адміністративний веб-портал повинен працювати через HTTPS-з’єднання.
Використання HTTPS забезпечує шифрування даних між браузером
користувача та сервером, що дозволяє захистити логіни, паролі та JWT-токени
від перехоплення [25].
Важливим елементом захисту системи є контроль активних сесій
користувачів. У випадку виявлення підозрілої активності адміністратор може
примусово завершити активну сесію користувача або заблокувати його доступ
до системи. Це дозволяє оперативно реагувати на потенційні загрози
інформаційній безпеці.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 64
Для забезпечення надійності авторизації рекомендується
використовувати складні паролі, які містять великі та малі літери, цифри та
спеціальні символи. Використання простих паролів значно підвищує ризик
підбору облікових даних сторонніми особами.
Оскільки система працює із журналами мережевої активності та
конфіденційною інформацією про користувачів, механізми авторизації та
автентифікації є важливою складовою загальної системи безпеки. Їх
використання дозволяє обмежити доступ до адміністративного функціоналу,
забезпечити контроль дій користувачів та зменшити ризик несанкціонованого
доступу до корпоративної мережі.
Серверні додатки є одним із ключових компонентів системи
моніторингу та захисту мережевих підключень, оскільки саме вони виконують
обробку VPN-з’єднань, аналіз мережевого трафіку, взаємодію із базою даних
та роботу адміністративного веб-порталу. Через це захист серверної частини
системи має важливе значення для забезпечення стабільної та безпечної
роботи всієї корпоративної інфраструктури.
Однією з основних вимог до серверних додатків є обмеження
несанкціонованого доступу до серверного середовища. Сервер, на якому
працює система, повинен бути доступний лише авторизованим користувачам
та адміністраторам мережі. Для цього необхідно використовувати механізми
автентифікації, контроль прав доступу та обмеження мережевих підключень
до серверних служб.
Важливим елементом захисту є використання захищених мережевих
протоколів під час взаємодії між компонентами системи. Передача даних між
адміністративним веб-порталом та серверною частиною повинна
виконуватись через HTTPS-з’єднання із використанням SSL/TLS-
сертифікатів. Це дозволяє зашифрувати інформацію, яка передається
мережею, та захистити її від перехоплення сторонніми особами.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 65
Серверні додатки також повинні забезпечувати захист від
несанкціонованого виконання запитів. Для цього у системі реалізується
механізм авторизації користувачів за допомогою JWT-токенів. Кожен запит
до серверного API перевіряється на наявність дійсного токена авторизації. У
випадку відсутності токена або завершення терміну його дії система блокує
доступ до серверного функціоналу.
Особливу увагу необхідно приділяти захисту серверного API від
некоректних або шкідливих запитів. Усі вхідні дані повинні проходити
перевірку перед їх обробкою серверною частиною. Це дозволяє зменшити
ризик SQL-інʼєкцій, передачі некоректних параметрів або спроб виконання
шкідливого коду через серверний застосунок.
Для захисту серверних додатків також важливо використовувати
механізми розмежування прав доступу. Користувачі системи повинні мати
доступ лише до тих функцій, які необхідні для виконання їх задач. Наприклад,
адміністратор із обмеженими правами може лише переглядати журнали
активності, тоді як головний адміністратор отримує доступ до зміни правил
безпеки та керування VPN-користувачами.
У процесі роботи серверні додатки взаємодіють із базою даних
MongoDB, де зберігаються журнали активності, інформація про VPN-
користувачів та системні налаштування. Для захисту даних необхідно
обмежити прямий доступ до бази даних із зовнішньої мережі. MongoDB
повинна бути доступною лише для серверної частини системи через
внутрішню мережеву взаємодію.
Важливим елементом захисту є журналювання серверних подій. Усі
спроби авторизації, помилки роботи системи, підключення користувачів та
спрацювання правил безпеки повинні записуватись до журналів. Це дозволяє
виконувати аналіз інцидентів безпеки та виявляти потенційно небезпечну
активність у серверному середовищі.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 66
Для підвищення рівня безпеки серверних додатків необхідно регулярно
оновлювати програмне забезпечення. Використання застарілих версій Java,
Spring Boot, MongoDB або інших компонентів може призвести до появи
відомих вразливостей у системі. Регулярне встановлення оновлень дозволяє
зменшити ризик використання таких вразливостей зловмисниками.
Серверна частина системи повинна бути захищена від перевантаження
та великої кількості одночасних запитів. Для цього можуть використовуватись
механізми обмеження кількості запитів від одного клієнта, багатопотокова
обробка даних та контроль мережевої активності. Це дозволяє зменшити ризик
атак типу DoS або DDoS, які спрямовані на порушення стабільної роботи
серверного програмного забезпечення.
Для забезпечення додаткового рівня ізоляції серверні компоненти
системи можуть запускатись у Docker-контейнерах. Контейнеризація дозволяє
ізолювати окремі сервіси один від одного та зменшити ризик компрометації
всієї системи у випадку виникнення проблем із одним із компонентів.
Окрему увагу необхідно приділити резервному копіюванню серверних даних.
Регулярне створення резервних копій бази даних та конфігурацій системи
дозволяє відновити працездатність серверного програмного забезпечення у
випадку збою або пошкодження даних.
Таким чином, захист інформації при роботі з серверними додатками
базується на використанні механізмів авторизації, шифрування мережевого
трафіку, перевірки вхідних даних, контролю прав доступу та журналювання
подій. Реалізація цих механізмів дозволяє забезпечити стабільну та безпечну
роботу серверної частини системи моніторингу та захисту мережевих
підключень у корпоративній мережі.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 67
4.2 Реалізація захисту користувачів
Одним із головних завдань під час розробки системи моніторингу та
захисту мережевих підключень було забезпечення безпеки користувачів
корпоративної мережі та захист переданих даних від несанкціонованого
доступу. Оскільки система працює як VPN-сервер та обробляє мережевий
трафік користувачів, особливу увагу було приділено реалізації механізмів
захисту інформації, автентифікації користувачів, контролю доступу та захисту
адміністративного веб-порталу.
У процесі розробки системи було реалізовано декілька рівнів захисту,
які забезпечують безпечну роботу користувачів у корпоративній мережі.
Основою захисту є використання VPN-протоколу WireGuard, який забезпечує
шифрування мережевого трафіку між клієнтом та сервером. Після
встановлення VPN-з’єднання всі дані передаються через захищений тунель,
що унеможливлює перехоплення інформації сторонніми особами.
Однією з основних переваг використання WireGuard стало застосування
сучасних криптографічних алгоритмів. Для шифрування трафіку
використовується алгоритм ChaCha20, який забезпечує високий рівень
захисту даних та стабільну продуктивність навіть при великому навантаженні.
Для перевірки цілісності повідомлень використовується Poly1305, а для
обміну криптографічними ключами - Curve25519. Використання сучасних
алгоритмів дозволяє мінімізувати ризик компрометації даних під час передачі
через мережу.
У процесі реалізації системи було відмовлено від використання
застарілих VPN-протоколів, оскільки вони можуть містити вразливості або
забезпечувати нижчий рівень безпеки. Використання WireGuard дозволило
створити більш захищене середовище для роботи користувачів корпоративної
мережі.
Для кожного користувача у системі створюється окрема конфігурація
VPN-підключення. Під час генерації конфігурації система автоматично
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 68
створює пару криптографічних ключів, які використовуються для
автентифікації клієнта та шифрування трафіку. Завдяки цьому навіть у
випадку компрометації одного VPN-клієнта інші користувачі системи
залишаються захищеними.
Важливою частиною захисту користувачів стала реалізація механізму
автентифікації VPN-клієнтів. Сервер WireGuard приймає підключення лише
від клієнтів, які мають дійсний криптографічний ключ та зареєстровані у
системі. Це дозволяє запобігти несанкціонованому доступу до корпоративної
мережі та обмежити підключення невідомих пристроїв.
Під час розробки системи також було реалізовано механізм контролю
активних VPN-підключень. Адміністратор через веб-портал може переглядати
список активних користувачів, їх IP-адреси, час підключення та обсяг
переданих даних. У випадку виявлення підозрілої активності адміністратор
має можливість вручну відключити користувача від VPN-сервера або
тимчасово заблокувати його доступ.
Окрему увагу було приділено захисту облікових записів адміністратора
системи. Для доступу до адміністративного веб-порталу реалізовано механізм
автентифікації за допомогою логіна та пароля. Перед отриманням доступу до
функцій системи адміністратор повинен пройти перевірку облікових даних.
Після успішної авторизації сервер створює JWT-токен, який використовується
для подальшої перевірки прав доступу.
JWT-токени дозволяють уникнути постійного збереження сесій на
сервері та забезпечують безпечну передачу інформації про авторизацію між
клієнтом та серверною частиною системи. У випадку завершення терміну дії
токена адміністратор повинен повторно пройти процедуру авторизації.
Для захисту паролів адміністраторів у системі було реалізовано
механізм хешування. Паролі користувачів не зберігаються у відкритому
вигляді у базі даних MongoDB. Перед збереженням пароль проходить
процедуру хешування за допомогою криптографічного алгоритму. Це
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 69
дозволяє захистити облікові дані навіть у випадку несанкціонованого доступу
до бази даних.
Додатково було реалізовано механізм перевірки складності паролів.
Система вимагає використання паролів достатньої довжини із використанням
великих та малих літер, цифр та спеціальних символів. Такий підхід зменшує
ризик підбору паролів шляхом автоматизованих атак.
У процесі розробки було реалізовано захист адміністративного веб-
порталу від несанкціонованого доступу. Для цього використовується HTTPS-
з’єднання, яке забезпечує шифрування даних між браузером адміністратора
та сервером. Використання HTTPS дозволяє запобігти перехопленню логіна,
пароля або інших службових даних під час передачі через мережу.
Окремою складовою захисту стала реалізація системи журналювання
дій користувачів та адміністраторів. Усі спроби входу до системи, створення
VPN-клієнтів, зміна правил безпеки та блокування користувачів автоматично
записуються до журналів подій. Це дозволяє контролювати активність
адміністраторів та аналізувати потенційні інциденти безпеки.
Система також забезпечує захист користувачів шляхом постійного
моніторингу мережевої активності. Усі мережеві запити проходять через
модуль аналізу трафіку, який перевіряє активність клієнтів відповідно до
встановлених правил безпеки. У випадку виявлення аномальної поведінки
система автоматично створює повідомлення про інцидент.
Під час реалізації механізму аналізу безпеки було створено набір правил,
які дозволяють визначати потенційно небезпечну активність. Наприклад,
система може виявляти надмірну кількість мережевих запитів за короткий
проміжок часу, спроби доступу до заборонених ресурсів або використання
невідомих мережевих протоколів.
У випадку виявлення критичної загрози система автоматично активує
механізм блокування користувача. Реалізований модуль автоматичного
реагування дозволяє припинити VPN-підключення користувача без
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 70
необхідності ручного втручання адміністратора. Це особливо важливо у
випадках, коли загроза потребує негайного реагування.
Після блокування користувача система автоматично створює запис у
журналі подій та формує повідомлення для адміністратора. У повідомленні
міститься інформація про тип загрози, IP-адресу користувача, час
спрацювання правила безпеки та причину блокування.
Для захисту системи від автоматизованих атак було реалізовано
обмеження кількості невдалих спроб авторизації. У випадку багаторазового
введення неправильного логіна або пароля система може тимчасово
заблокувати доступ до облікового запису або IP-адреси користувача.
У процесі розробки також було реалізовано механізм розмежування
прав доступу. Система підтримує декілька рівнів доступу для адміністраторів.
Наприклад, один користувач може мати повний доступ до налаштувань
системи, тоді як інший матиме лише можливість перегляду журналів
активності без права зміни параметрів безпеки.
Для захисту інформації у базі даних MongoDB було реалізовано
обмеження доступу до серверної частини системи. Підключення до бази даних
дозволяється лише серверному застосунку Java, а прямий доступ сторонніх
користувачів до MongoDB обмежується засобами міжмережевого екрана та
налаштуваннями автентифікації.
Під час реалізації системи було також враховано питання резервного
копіювання даних. Журнали мережевої активності та налаштування системи
можуть містити важливу інформацію для аналізу інцидентів безпеки. Через це
рекомендується регулярно створювати резервні копії бази даних MongoDB
для запобігання втраті інформації.
Для забезпечення стабільної роботи системи та мінімізації ризику
виникнення вразливостей у процесі розробки використовувались актуальні
версії програмного забезпечення та бібліотек. Оновлення компонентів
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 71
системи дозволяє своєчасно усувати відомі помилки безпеки та підтримувати
належний рівень захисту корпоративної мережі.
Окрему увагу було приділено захисту мережевої інфраструктури
сервера. На сервері налаштовано міжмережевий екран, який дозволяє лише
необхідні мережеві підключення для роботи WireGuard та адміністративного
веб-порталу. Усі інші порти закриті або обмежені для зовнішнього доступу.
Для спрощення розгортання та ізоляції компонентів системи
використовуються Docker-контейнери. Це дозволяє ізолювати серверну
частину, MongoDB та веб-портал один від одного та зменшує ризик
компрометації всієї системи у випадку виникнення вразливості в одному з
компонентів.
У результаті реалізації механізмів захисту користувачів було створено
систему, яка забезпечує безпечне VPN-з’єднання, контроль доступу до
корпоративної мережі, моніторинг мережевої активності та автоматичне
реагування на потенційні загрози. Використання сучасних криптографічних
алгоритмів, багаторівневої автентифікації та системи аналізу безпеки
дозволило забезпечити високий рівень захисту користувачів та їх даних.
Таким чином, реалізовані механізми захисту дозволяють мінімізувати
ризик несанкціонованого доступу до корпоративної мережі, забезпечують
конфіденційність переданих даних та підвищують загальний рівень
інформаційної безпеки системи.
4.3 Висновки до розділу
У даному розділі було розглянуто основні механізми захисту інформації
у системі моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній
мережі. Було проаналізовано особливості використання VPN-технологій для
забезпечення безпечного доступу до корпоративних ресурсів, а також описано
механізми автентифікації, авторизації та контролю доступу користувачів.
У процесі реалізації системи було використано VPN-протокол
WireGuard, сучасні криптографічні алгоритми, JWT-авторизацію, HTTPS-
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 72
з’єднання та механізми журналювання подій. Також реалізовано систему
моніторингу мережевої активності, автоматичне реагування на підозрілі дії
користувачів та механізми блокування потенційно небезпечних підключень.
Реалізовані засоби захисту дозволили забезпечити конфіденційність
переданих даних, централізований контроль доступу до корпоративної мережі
та підвищити загальний рівень інформаційної безпеки системи.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 73
ВИСНОВКИ
У процесі виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було розроблено
систему для моніторингу та захисту мережевих підключень у корпоративній
мережі, яка поєднує функції VPN-сервера, аналізу мережевої активності,
журналювання подій та автоматичного реагування на підозрілі дії
користувачів.
Під час виконання роботи було проведено аналіз особливостей
корпоративних мереж, існуючих систем моніторингу та VPN-протоколів. У
результаті аналізу для реалізації системи було обрано протокол WireGuard,
мову програмування Java, фреймворк Spring Boot та базу даних MongoDB.
Використання даних технологій дозволило забезпечити високу
продуктивність, стабільність роботи та безпечну передачу даних у
корпоративній мережі.
У межах кваліфікаційної роботи було реалізовано модульну архітектуру
системи, адміністративний веб-портал, механізм автентифікації користувачів,
систему правил безпеки, модуль аналізу мережевого трафіку та механізм
автоматичного блокування підозрілих VPN-підключень. Система дозволяє
централізовано контролювати мережеву активність користувачів, переглядати
журнали подій та оперативно реагувати на потенційні загрози інформаційній
безпеці.
Окрему увагу було приділено реалізації механізмів захисту інформації.
У системі використовується шифрування мережевого трафіку, JWT-
авторизація, HTTPS-з’єднання, журналювання дій користувачів та контроль
доступу до серверних ресурсів. Це дозволило забезпечити конфіденційність
переданих даних та підвищити рівень захисту корпоративної мережі.
У результаті виконання кваліфікаційної роботи бакалавра було створено
програмне рішення, яке забезпечує безпечний доступ до корпоративної мережі
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 74
через VPN, моніторинг мережевої активності та автоматизацію процесів
реагування на інциденти безпеки. Розроблена система може бути використана
як основа для побудови сучасної інфраструктури захисту корпоративних
мереж та надалі розширюватись додатковими механізмами аналізу й
контролю інформаційної безпеки.
Лист
ЧДТУ.262212.011 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 75
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Система для моніторингу та захисту мережевих підключень у
корпоративній мережі
Специфікація
482.ЧДТУ.62212-01
Листів 2
Розробник ______________ Артем СИТНИК
Керівник ______________ Світлана ГРЕСЬКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62212-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62212-01 12 01 Текст програми
482.ЧДТУ.62212-01 34 01 Інструкція користувача
ДОДАТОК Б
Система для моніторингу та захисту мережевих підключень у
корпоративній мережі
Текст програми
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
Листів 11
Розробник: _____________ Артем СИТНИК
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.ActivityLogRequest;
import com.example.networksecurity.dto.ActivityLogResponse;
import com.example.networksecurity.model.ThreatLevel;
import com.example.networksecurity.service.ActivityLogService;
import jakarta.validation.Valid;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.format.annotation.DateTimeFormat;
import org.springframework.http.HttpStatus;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
import org.springframework.web.bind.annotation.GetMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PathVariable;
import org.springframework.web.bind.annotation.PostMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestParam;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
import java.time.Instant;
import java.util.List;
@RestController
@RequestMapping("/api/activity-logs")
@RequiredArgsConstructor
public class ActivityLogController {
private final ActivityLogService activityLogService;
@PostMapping
public ResponseEntity<ActivityLogResponse> create(@Valid @RequestBody
ActivityLogRequest request) {
return
ResponseEntity.status(HttpStatus.CREATED).body(activityLogService.create(request));
}
@GetMapping
public ResponseEntity<List<ActivityLogResponse>> findAll(
@RequestParam(required = false) String username,
@RequestParam(required = false) String ipAddress,
@RequestParam(required = false) ThreatLevel threatLevel,
3
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
@RequestParam(required = false) @DateTimeFormat(iso =
DateTimeFormat.ISO.DATE_TIME) Instant from,
@RequestParam(required = false) @DateTimeFormat(iso =
DateTimeFormat.ISO.DATE_TIME) Instant to
) {
return ResponseEntity.ok(activityLogService.findAll(username, ipAddress, threatLevel,
from, to));
}
@GetMapping("/{id}")
public ResponseEntity<ActivityLogResponse> findById(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(activityLogService.findById(id));
}
}
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.LoginRequest;
import com.example.networksecurity.dto.LoginResponse;
import com.example.networksecurity.service.AuthService;
import jakarta.validation.Valid;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
import org.springframework.web.bind.annotation.PostMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
@RestController
@RequestMapping("/api/auth")
@RequiredArgsConstructor
public class AuthController {
private final AuthService authService;
@PostMapping("/login")
public ResponseEntity<LoginResponse> login(@Valid @RequestBody LoginRequest
request) {
return ResponseEntity.ok(authService.login(request));
}
}
4
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.NotificationResponse;
import com.example.networksecurity.dto.NotificationRequest;
import com.example.networksecurity.service.NotificationService;
import jakarta.validation.Valid;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.http.HttpStatus;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
import org.springframework.web.bind.annotation.GetMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PathVariable;
import org.springframework.web.bind.annotation.PostMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PutMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
import java.util.List;
@RestController
@RequestMapping("/api/notifications")
@RequiredArgsConstructor
public class NotificationController {
private final NotificationService notificationService;
@PostMapping
public ResponseEntity<NotificationResponse> create(@Valid @RequestBody
NotificationRequest request) {
return
ResponseEntity.status(HttpStatus.CREATED).body(notificationService.create(request));
}
@GetMapping
public ResponseEntity<List<NotificationResponse>> findAll() {
return ResponseEntity.ok(notificationService.findAll());
}
@GetMapping("/unread")
public ResponseEntity<List<NotificationResponse>> findUnread() {
5
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
return ResponseEntity.ok(notificationService.findUnread());
}
@PutMapping("/{id}/read")
public ResponseEntity<NotificationResponse> markAsRead(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(notificationService.markAsRead(id));
}
}
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.SecurityRuleRequest;
import com.example.networksecurity.dto.SecurityRuleResponse;
import com.example.networksecurity.service.SecurityRuleService;
import jakarta.validation.Valid;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.http.HttpStatus;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
import org.springframework.web.bind.annotation.DeleteMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.GetMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PathVariable;
import org.springframework.web.bind.annotation.PostMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PutMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
import java.util.List;
@RestController
@RequestMapping("/api/security-rules")
@RequiredArgsConstructor
public class SecurityRuleController {
private final SecurityRuleService securityRuleService;
@PostMapping
public ResponseEntity<SecurityRuleResponse> create(@Valid @RequestBody
SecurityRuleRequest request) {
return
ResponseEntity.status(HttpStatus.CREATED).body(securityRuleService.create(request));
6
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
}
@GetMapping
public ResponseEntity<List<SecurityRuleResponse>> findAll() {
return ResponseEntity.ok(securityRuleService.findAll());
}
@GetMapping("/{id}")
public ResponseEntity<SecurityRuleResponse> findById(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(securityRuleService.findById(id));
}
@PutMapping("/{id}")
public ResponseEntity<SecurityRuleResponse> update(@PathVariable String id, @Valid
@RequestBody SecurityRuleRequest request) {
return ResponseEntity.ok(securityRuleService.update(id, request));
}
@DeleteMapping("/{id}")
public ResponseEntity<Void> delete(@PathVariable String id) {
securityRuleService.delete(id);
return ResponseEntity.noContent().build();
}
@PutMapping("/{id}/enable")
public ResponseEntity<SecurityRuleResponse> enable(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(securityRuleService.enable(id));
}
@PutMapping("/{id}/disable")
public ResponseEntity<SecurityRuleResponse> disable(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(securityRuleService.disable(id));
}
}
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.StatisticsResponse;
import com.example.networksecurity.service.StatisticsService;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
7
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
import org.springframework.web.bind.annotation.GetMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
@RestController
@RequestMapping("/api/statistics")
@RequiredArgsConstructor
public class StatisticsController {
private final StatisticsService statisticsService;
@GetMapping
public ResponseEntity<StatisticsResponse> getStatistics() {
return ResponseEntity.ok(statisticsService.getStatistics());
}
}
package com.example.networksecurity.controller;
import com.example.networksecurity.dto.VpnClientRequest;
import com.example.networksecurity.dto.VpnClientResponse;
import com.example.networksecurity.service.VpnClientService;
import jakarta.validation.Valid;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.http.HttpStatus;
import org.springframework.http.ResponseEntity;
import org.springframework.web.bind.annotation.DeleteMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.GetMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PathVariable;
import org.springframework.web.bind.annotation.PostMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.PutMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RestController;
import java.util.List;
@RestController
@RequestMapping("/api/vpn-clients")
@RequiredArgsConstructor
public class VpnClientController {
8
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
private final VpnClientService vpnClientService;
@PostMapping
public ResponseEntity<VpnClientResponse> create(@Valid @RequestBody
VpnClientRequest request) {
return
ResponseEntity.status(HttpStatus.CREATED).body(vpnClientService.create(request));
}
@GetMapping
public ResponseEntity<List<VpnClientResponse>> findAll() {
return ResponseEntity.ok(vpnClientService.findAll());
}
@GetMapping("/{id}")
public ResponseEntity<VpnClientResponse> findById(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(vpnClientService.findById(id));
}
@PutMapping("/{id}/block")
public ResponseEntity<VpnClientResponse> block(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(vpnClientService.block(id));
}
@PutMapping("/{id}/unblock")
public ResponseEntity<VpnClientResponse> unblock(@PathVariable String id) {
return ResponseEntity.ok(vpnClientService.unblock(id));
}
@DeleteMapping("/{id}")
public ResponseEntity<Void> delete(@PathVariable String id) {
vpnClientService.delete(id);
return ResponseEntity.noContent().build();
}
}
package com.example.networksecurity.service;
import com.example.networksecurity.dto.SecurityRuleRequest;
import com.example.networksecurity.dto.SecurityRuleResponse;
9
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
import com.example.networksecurity.exception.NotFoundException;
import com.example.networksecurity.model.SecurityRule;
import com.example.networksecurity.repository.SecurityRuleRepository;
import lombok.RequiredArgsConstructor;
import org.springframework.stereotype.Service;
import java.time.Instant;
import java.util.List;
@Service
@RequiredArgsConstructor
public class SecurityRuleService {
private final SecurityRuleRepository securityRuleRepository;
public SecurityRuleResponse create(SecurityRuleRequest request) {
Instant now = Instant.now();
SecurityRule rule = SecurityRule.builder()
.name(request.getName())
.description(request.getDescription())
.checkType(request.getCheckType())
.threatLevel(request.getThreatLevel())
.action(request.getAction())
.active(request.isActive())
.createdAt(now)
.updatedAt(now)
.build();
return toResponse(securityRuleRepository.save(rule));
}
public List<SecurityRuleResponse> findAll() {
return securityRuleRepository.findAll().stream().map(this::toResponse).toList();
}
public SecurityRuleResponse findById(String id) {
return toResponse(getEntity(id));
}
public SecurityRuleResponse update(String id, SecurityRuleRequest request) {
SecurityRule rule = getEntity(id);
rule.setName(request.getName());
10
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
rule.setDescription(request.getDescription());
rule.setCheckType(request.getCheckType());
rule.setThreatLevel(request.getThreatLevel());
rule.setAction(request.getAction());
rule.setActive(request.isActive());
rule.setUpdatedAt(Instant.now());
return toResponse(securityRuleRepository.save(rule));
}
public void delete(String id) {
if (!securityRuleRepository.existsById(id)) {
throw new NotFoundException("Правило безпеки не знайдено");
}
securityRuleRepository.deleteById(id);
}
public SecurityRuleResponse enable(String id) {
SecurityRule rule = getEntity(id);
rule.setActive(true);
rule.setUpdatedAt(Instant.now());
return toResponse(securityRuleRepository.save(rule));
}
public SecurityRuleResponse disable(String id) {
SecurityRule rule = getEntity(id);
rule.setActive(false);
rule.setUpdatedAt(Instant.now());
return toResponse(securityRuleRepository.save(rule));
}
private SecurityRule getEntity(String id) {
return securityRuleRepository.findById(id)
.orElseThrow(() -> new NotFoundException("Правило безпеки не знайдено"));
}
private SecurityRuleResponse toResponse(SecurityRule rule) {
return SecurityRuleResponse.builder()
.id(rule.getId())
.name(rule.getName())
.description(rule.getDescription())
.checkType(rule.getCheckType())
11
482.ЧДТУ.62212-01 12 01
.threatLevel(rule.getThreatLevel())
.action(rule.getAction())
.active(rule.isActive())
.createdAt(rule.getCreatedAt())
.updatedAt(rule.getUpdatedAt())
.build();
}
}
ДОДАТОК В
Система для моніторингу та захисту мережевих підключень у
корпоративній мережі
Інструкція користувача
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
Листів 7
Розробник: _____________ Артем СИТНИК
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
Розроблена система моніторингу та захисту мережевих підключень
призначена для забезпечення безпечного VPN-з’єднання користувачів
корпоративної мережі, контролю мережевої активності та оперативного
реагування на потенційні загрози інформаційній безпеці. Для взаємодії із
системою використовується адміністративний веб-портал, через який
адміністратор отримує доступ до функцій моніторингу, журналів активності,
правил безпеки та керування VPN-користувачами.
Перед початком роботи із системою необхідно переконатись, що
серверна частина програмного забезпечення успішно запущена, WireGuard
VPN Server працює коректно, а база даних MongoDB доступна для обробки
запитів. Після запуску всіх компонентів адміністратор може перейти до веб-
порталу системи через браузер.
Для доступу до адміністративного веб-порталу необхідно відкрити
браузер та перейти за адресою сервера. Після завантаження сторінки
користувач побачить форму авторизації. Для входу до системи потрібно
ввести логін та пароль адміністратора. Після введення облікових даних
система виконує перевірку інформації та у випадку успішної автентифікації
надає доступ до функцій адміністрування.
У випадку введення неправильного логіна або пароля система
відобразить повідомлення про помилку авторизації. Якщо кількість невдалих
спроб входу перевищує допустиме значення, система може тимчасово
заблокувати можливість повторної авторизації з метою захисту від
автоматизованого підбору паролів.
Після успішного входу до системи адміністратор потрапляє на головний
екран веб-порталу. У лівій частині інтерфейсу розташоване навігаційне меню,
яке містить основні розділи системи. Через меню адміністратор може перейти
до сторінки VPN-клієнтів, журналу активності, правил безпеки, нотифікацій
та системних налаштувань.
3
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
Однією з основних функцій системи є керування VPN-користувачами.
Для перегляду списку користувачів необхідно перейти до розділу "VPN-
клієнти". На даній сторінці відображається список усіх зареєстрованих VPN-
користувачів, їх IP-адреси, статус підключення та час останньої активності.
Для створення нового VPN-користувача адміністратор повинен
натиснути кнопку створення нового клієнта. Після цього відкривається форма
введення інформації про користувача. У формі необхідно вказати ім’я
користувача, опис або службову інформацію та підтвердити створення VPN-
конфігурації.
Після створення користувача система автоматично генерує
конфігурацію WireGuard та створює пару криптографічних ключів для
захищеного VPN-підключення. Згенерований конфігураційний файл може
бути завантажений адміністратором та переданий користувачу для
подальшого використання у WireGuard-клієнті.
У випадку необхідності адміністратор може змінити статус VPN-
користувача. Для цього у списку користувачів доступні функції блокування,
повторної активації або видалення клієнта із системи. Після блокування
користувача система автоматично припиняє його VPN-підключення та
забороняє повторний доступ до корпоративної мережі.
Для перегляду мережевої активності користувачів необхідно перейти до
розділу "Журнал активності". Даний розділ містить інформацію про всі події,
які були зафіксовані системою під час роботи VPN-користувачів. У журналі
відображаються IP-адреси клієнтів, адреси веб-ресурсів, типи мережевих
запитів, час активності та результати перевірки правил безпеки.
Для зручності роботи з великою кількістю журналів у системі
реалізовано механізм пошуку та фільтрації даних. Адміністратор може
виконувати пошук за ім’ям користувача, IP-адресою, типом події або часовим
4
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
проміжком. Це дозволяє швидко знаходити необхідну інформацію та
аналізувати конкретні інциденти безпеки.
Під час перегляду журналу активності адміністратор може відкрити
детальну інформацію про будь-яку подію. У вікні детального перегляду
відображається повний опис мережевого запиту, час його виконання, рівень
небезпеки та інформація про реакцію системи.
Окремим важливим розділом веб-порталу є сторінка нотифікацій. У
даному розділі відображаються повідомлення про підозрілу активність
користувачів, спрацювання правил безпеки та автоматичні дії системи.
Нотифікації дозволяють адміністратору оперативно реагувати на потенційні
загрози інформаційній безпеці корпоративної мережі.
На сторінці нотифікацій відображається список зафіксованих подій із
зазначенням часу, користувача, IP-адреси, типу інциденту та рівня небезпеки.
Для кожної події система автоматично формує короткий опис та відображає
поточний статус обробки інциденту.
У випадку виявлення критичної активності система може автоматично
заблокувати користувача. Інформація про блокування також відображається
у розділі нотифікацій. Адміністратор може переглянути причину блокування
та за необхідності повторно активувати користувача.
Для керування механізмами безпеки використовується розділ "Правила
безпеки". У даному розділі адміністратор може створювати нові правила
перевірки мережевої активності, змінювати існуючі параметри або видаляти
непотрібні правила.
Під час створення нового правила адміністратор задає умови, за яких
система повинна вважати активність користувача підозрілою. Наприклад,
можна вказати максимальну кількість мережевих запитів за певний проміжок
5
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
часу, список заборонених IP-адрес або перелік небезпечних мережевих
протоколів.
Крім цього, адміністратор може визначити тип реакції системи після
спрацювання правила безпеки. Система підтримує створення звичайного
повідомлення, запис події до журналу або автоматичне блокування
користувача.
У процесі роботи система постійно аналізує мережевий трафік
відповідно до встановлених правил безпеки. Якщо активність користувача
відповідає ознакам потенційної загрози, система автоматично створює
повідомлення та виконує відповідну дію.
Для перегляду статистики використання системи адміністратор може
використовувати інформаційні блоки веб-порталу. На головних сторінках
системи відображається кількість активних VPN-користувачів, кількість
зафіксованих подій, число заблокованих клієнтів та інша службова
інформація.
У системі також реалізовано функцію перегляду активних VPN-з’єднань
у режимі реального часу. Адміністратор може бачити поточний статус
підключення користувачів, час активності та обсяг переданих даних. Це
дозволяє контролювати навантаження на сервер та оперативно виявляти
підозрілу активність.
Для завершення роботи із системою адміністратор може використати
функцію виходу із облікового запису. Після завершення сеансу
авторизаційний токен автоматично видаляється, що запобігає можливості
несанкціонованого доступу до веб-порталу з боку сторонніх осіб.
Під час експлуатації системи рекомендується регулярно перевіряти
журнали активності та список нотифікацій. Це дозволяє своєчасно виявляти
6
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
потенційні загрози інформаційній безпеці та контролювати активність VPN-
користувачів.
Для забезпечення стабільної роботи системи адміністратор повинен
періодично перевіряти доступність серверної частини, стан VPN-сервера
WireGuard та роботу бази даних MongoDB. У випадку виникнення помилок
система автоматично створює службові повідомлення, які відображаються у
журналі подій.
Під час роботи із системою рекомендується використовувати сучасний
веб-браузер із підтримкою HTML5 та CSS3. Для коректного відображення
інтерфейсу тестування проводилось у Google Chrome та Mozilla Firefox.
У процесі використання системи адміністратор також повинен
дотримуватись правил інформаційної безпеки. Не рекомендується передавати
облікові дані стороннім особам або використовувати прості паролі для
авторизації у веб-порталі. Для підвищення рівня безпеки рекомендується
регулярно змінювати пароль адміністратора.
У випадку необхідності оновлення системи рекомендується створювати
резервні копії бази даних MongoDB. Це дозволяє запобігти втраті журналів
активності та службової інформації у випадку помилки або пошкодження
даних.
Оскільки система побудована за модульним принципом, адміністратор
може розширювати її функціональність шляхом додавання нових правил
безпеки або оновлення окремих компонентів без повної зупинки роботи
сервера.
У результаті використання розробленої системи адміністратор отримує
централізований інструмент для контролю VPN-підключень, моніторингу
мережевої активності та оперативного реагування на інциденти безпеки.
7
482.ЧДТУ.62212-01 34 01
Інтерфейс веб-порталу дозволяє швидко отримувати доступ до необхідної
інформації та ефективно керувати корпоративною мережею.
Таким чином, інструкція користувача описує основні принципи роботи
із системою, порядок авторизації, керування VPN-користувачами, перегляд
журналів активності, налаштування правил безпеки та використання
механізмів моніторингу мережевої активності. Реалізований набір функцій
дозволяє забезпечити зручне адміністрування системи та підвищити рівень
захисту корпоративної мережі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гнатюк С. О., Жуков І. А. Основи кібербезпеки та захисту інформації. -
Київ : Видавництво НАУ, 2021. - 340 с.
2. Бондаренко М. І., Коваленко А. С. Комп’ютерні мережі та
телекомунікації. - Харків : ХНУРЕ, 2019. - 410 с.
3. Руденко В. Д., Петренко І. О. Основи мережевої безпеки. - Львів : Новий
Світ-2000, 2021. - 296 с.
4. Шевченко О. В., Гнатюк С. О. Захист інформації в комп’ютерних
системах. - Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2022. - 384 с.
5. Мельник П. М., Іванченко Р. Л. Технології VPN у корпоративних
мережах. - Одеса : Астропринт, 2021. - 248 с.
6. Ковальчук А. В., Марченко Д. С. Інформаційна безпека корпоративних
систем. - Київ : Каравела, 2020. - 367 с.
7. Сидоренко Т. В., Лисенко М. Ю. Проєктування серверних застосунків. -
Дніпро : Середняк Т. К., 2022. - 315 с.
8. Гуменюк І. П., Яценко О. А. Системи моніторингу комп’ютерних мереж.
- Харків : ФОП Панов А. М., 2021. - 289 с.
9. Ткаченко В. М., Романюк П. І. Захист мережевої інфраструктури
підприємства. - Київ : Центр учбової літератури, 2023. - 331 с.
10.Климчук Н. С., Бондар В. О. Серверні технології та веб-системи. -
Львів : Магнолія 2006, 2020. - 278 с.
11.Finkenzeller K. RFID Handbook: Fundamentals and Applications in
Contactless Smart Cards, Radio Frequency Identification and Near-Field
Communication. - Wiley, 2019. - 482 p.
12.Donenfeld J. WireGuard: Next Generation Kernel Network Tunnel. - Network
Security Journal, 2020. - 18 p.
Арк.
ЧДТУ.262212.011 ПЗ 96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
13.Kozierok C. The TCP/IP Guide. - No Starch Press, 2018. - 1610 p.
14.Stallings W. Network Security Essentials: Applications and Standards. -
Pearson Education, 2021. - 768 p.
15.Kurose J., Ross K. Computer Networking: A Top-Down Approach. - Pearson,
2021. - 864 p.
16.Nygard M. Release It!: Design and Deploy Production-Ready Software. -
Pragmatic Bookshelf, 2018. - 376 p.
17.Bloch J. Effective Java. - Addison-Wesley Professional, 2019. - 416 p.
18.Walls C. Spring Boot in Action. - Manning Publications, 2018. - 264 p.
19.Banker K. MongoDB in Action. - Manning Publications, 2019. - 408 p.
20.Turnbull J. The Docker Book: Containerization is the New Virtualization. -
James Turnbull, 2020. - 362 p.
21.Anderson R. Security Engineering: A Guide to Building Dependable
Distributed Systems. - Wiley, 2020. - 1232 p.
22.Singh B., Sharma N. Cyber Security and Network Defense. - CRC Press, 2021.
- 510 p.
23.Kim D., Solomon M. Fundamentals of Information Systems Security. - Jones
& Bartlett Learning, 2020. - 650 p.
24.Chacon S., Straub B. Pro Git. - Apress, 2019. - 458 p.
25.Rescorla E. SSL and TLS: Designing and Building Secure Systems. - Addison-
Wesley Professional, 2018. - 336 p.
Арк.
ЧДТУ.262212.011 ПЗ 97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата