Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10268
Назва: Бездротова мережа захищених інформаційних сенсорів
Автори: СКУЦЬКИЙ, Артем
УЛЬЯНЕНКО, Денис
Ключові слова: СЕНСОРНА МЕРЕЖА;МІКРОКОНТРОЛЕР;ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ;433 МГЦ;КРИПТОЗАХИСТ;RC4;MODBUS
Дата публікації: 2026
Короткий огляд (реферат): Проєктування модернізованої мережі захищених інформаційних сенсорів, що поєднує в собі автономність, завадостійкість та низьку вартість реалізації, є актуальною науково-прикладною задачею, вирішення якої має важливе значення для розвитку вітчизняних вбудованих систем та систем автоматизації. Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є модернізація та програмно-апаратна реалізація багатофунк- ціональної бездротової сенсорної мережі, що забезпечує стабільну передачу даних від автономних вузлів, криптографічний захист інформації та високу енергонезалежність. Загальний обсяг роботи становить 64 сторінки. У роботі 15 рисунків, 3 та- блиці. Для виконання роботи використано 20 літературних джерел. Основні завданнями кваліфікаційної роботи є: 1. Провести системний аналіз архітектурних особливостей побудови БСМ та порівняти стандарти бездротового зв’язку за критеріями проникної здатності та енергоспоживання. 2. Обґрунтувати топологію бездротової сенсорної мережі для забезпечення балансу між надійністю та швидкістю передачі даних. 3. Спроектувати електричні схеми сенсора та центрального модуля з інтерфейсом MODBUS для інтеграції мережі у верхньо-рівневі обчислювальні системи. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці завершеного апаратно-програмного комплексу автономних захищених сенсорів, що забезпе- чує тривалу енергонезалежність вузлів. Завдяки модульній архітектурі, створена система може бути ефективно впроваджена для віддаленого моніторингу проми- слових об’єктів, автоматизації систем «розумного будинку», а також для збору даних у прецизійному землеробстві та екології. Реалізована підтримка протоколу MODBUS та використання відкритих стандартів дозволяє інтегрувати мережу у вище-стоячі обчислювальні системи.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10268
Розташовується у зібраннях:123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
РОБОТА_Ульяненко_ДРУК-merged.pdf
  Restricted Access
2.24 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Бездротова мережа захищених
інформаційних сенсорів»
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальності 123 Комп’ютерна інженерія
за освітньою програмою – «Комп’ютерні
системи та мережі»
Денис УЛЬЯНЕНКО
Керівник
PhD, ст. викладач
Артем СКУЦЬКИЙ
Рецензент
к.т.н., доцент кафедри КІ та ІТ, ЧДБК
Сергій БУРМІСТРОВ
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ______Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
Форма № Н-9.01
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент ________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«12» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра здобувачу
Ульяненку Денису Юрійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Бездротова мережа захищених інформаційних сенсорів
Керівник роботи: PhD., ст.викладач Скуцький Артем Борисович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
1. Струм споживання в активному режимі: 27 мА
2. Струм споживання в пасивному режимі: 64 мкА
3. Вихідна потужність сигналу 10 мВт
4. Частота роботи радіопередавача 433,92 МГц
5. Межі регулювання швидкості передачі 100-2000 біт/с. Тип кодування - манчестерський
6. Тип шифрування RC4. Довжина пакетів 11 байт.
7. Швидкість роботи послідовного інтерфейсу 115200 біт/с.
8. Діапазон номерів радіо-сенсорів 0…7.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Патентний пошук та огляд наявних рішень
2. Розробка структури мережі
3. Розробка схемних рішень
Висновки
Додатки
Список використаних джерел
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
1. Специфікація
2. Текст програми
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Термін
з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Інформаційно-технічний пошук та огляд літератури 12.03 – 24.03 виконано
2 Обробка матеріалу 25.03 – 30.03 виконано
3 Патентний пошук та огляд наявних рішень 31.03 – 10.04 виконано
4 Розробка структури мережі 11.04 – 31.04 виконано
5 Розробка схемних рішень 01.05 – 15.05 виконано
6 Оформлення пояснювальної записки 16.05 – 20.05 виконано
7 Оформлення графічного матеріалу 21.05 – 22.05 виконано
8 Подання роботи на відгук та рецензування 23.05 – 25.05 виконано
Здобувач ___________________________ Денис УЛЬЯНЕНКО
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Артем СКУЦЬКИЙ
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Проєктування модернізованої мережі захищених інформаційних сенсорів,
що поєднує в собі автономність, завадостійкість та низьку вартість реалізації, є
актуальною науково-прикладною задачею, вирішення якої має важливе значення
для розвитку вітчизняних вбудованих систем та систем автоматизації.
Метою виконання даної кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього
ступеня «бакалавр» є модернізація та програмно-апаратна реалізація багатофунк-
ціональної бездротової сенсорної мережі, що забезпечує стабільну передачу даних
від автономних вузлів, криптографічний захист інформації та високу
енергонезалежність.
Загальний обсяг роботи становить 64 сторінки. У роботі 15 рисунків, 3 та-
блиці. Для виконання роботи використано 20 літературних джерел.
Основні завданнями кваліфікаційної роботи є:
1. Провести системний аналіз архітектурних особливостей побудови БСМ
та порівняти стандарти бездротового зв’язку за критеріями проникної здатності
та енергоспоживання.
2. Обґрунтувати топологію бездротової сенсорної мережі для забезпечення
балансу між надійністю та швидкістю передачі даних.
3. Спроектувати електричні схеми сенсора та центрального модуля з
інтерфейсом MODBUS для інтеграції мережі у верхньо-рівневі обчислювальні
системи.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці завершеного
апаратно-програмного комплексу автономних захищених сенсорів, що забезпе-
чує тривалу енергонезалежність вузлів. Завдяки модульній архітектурі, створена
система може бути ефективно впроваджена для віддаленого моніторингу проми-
слових об’єктів, автоматизації систем «розумного будинку», а також для збору
даних у прецизійному землеробстві та екології. Реалізована підтримка протоколу
MODBUS та використання відкритих стандартів дозволяє інтегрувати мережу у
вище-стоячі обчислювальні системи.
Ключові слова: СЕНСОРНА МЕРЕЖА, МІКРОКОНТРОЛЕР,
ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, 433 МГЦ, КРИПТОЗАХИСТ, RC4, MODBUS.
ABSTRACT
The design of a modernized network of secure information sensors that combines
autonomy, interference resistance, and low implementation cost is a relevant scientific
and applied task, the solution of which is important for the development of domestic
embedded systems and automation systems.
The purpose of this bachelor’s qualification work is the modernization and hard-
ware-software implementation of a multifunctional wireless sensor network that ensures
stable data transmission from autonomous nodes, cryptographic protection of informa-
tion, and high energy independence.
The total volume of the work is 64 pages. The paper contains 15 figures and 3 ta-
bles. A total of 20 literary sources were used to complete the work.
The main tasks of the qualification work are:
1. To conduct a system analysis of the architectural features of wireless sensor
network construction and compare wireless communication standards according to pen-
etration capability and power consumption criteria.
2. To substantiate the topology of a wireless sensor network to ensure a balance
between reliability and data transmission speed.
3. To design the electrical circuits of the sensor and the central module with a
MODBUS interface for integrating the network into higher-level computing systems.
The practical significance of the obtained results lies in the development of a com-
plete hardware-software complex of autonomous secure sensors that ensures long-term
energy independence of the nodes. Thanks to its modular architecture, the created sys-
tem can be effectively implemented for remote monitoring of industrial facilities, au-
tomation of smart home systems, as well as for data collection in precision agriculture
and ecology. The implemented support of the MODBUS protocol and the use of open
standards make it possible to integrate the network into higher-level computing systems.
Key words: SENSOR NETWORK, MICROCONTROLLER, ENERGY
EFFICIENCY, 433 MHZ, CRYPTOGRAPHIC PROTECTION, RC4, MODBUS.
ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................................3
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД НАЯВНИХ РІШЕНЬ..................................... 6
1.1 Класи автономності систем в різних галузях...............................................7
1.2 Системи ІоТ як автономні системи.............................................................14
1.3 Підсистема збору інформації .......................................................................15
1.4 Порівняльний аналіз бездротових стандартів передачі даних..................18
1.5 Типова будова вузла бездротової сенсорної мережі..................................19
2 РОЗРОБКА СТРУКТУРИ МЕРЕЖІ.........................................................................22
2.1 Структурна організація бездротової сенсорної мереж..............................22
2.2 Вибір топології безпровідної сенсорної мережі.........................................30
2.3 Параметри безпровідної сенсорної мережі.................................................31
3 РОЗРОБКА СХЕМНИХ РІШЕНЬ.............................................................................35
3.1 Розробка принципової схеми радіосенсора................................................35
3.2 Розробка принципової схеми центрального модуля..................................42
ВИСНОВКИ...................................................................................................................53
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...........................................55
ДОДАТКИ:
А – 482.ЧДТУ.62407-01 Бездротова мережа захищених інформаційних сенсорів
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................................63
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Ульяненко Бездротова мережа Літ. Арк. Акрушів
Перевір. ДС.кЮуц. ький захищених 2 64
Реценз. БВАу.Брм. істров інформаційних
Н. Контр. СГр.Вес. ько С.О. сенсорів Кафедра ІБКІ, гр. КМ-2205
Затверд. Лавданський Пояснювальна записка
А.О.
ВСТУП
Сучасний етап розвитку глобального інформаційного суспільства
характеризується тотальною цифровизацією та стрімким впровадженням концепції
Інтернету речей (IoT), де базовим інструментарієм для взаємодії цифрового та
фізичного світів виступають бездротові сенсорні мережі (БСМ). БСМ
розглядаються як складні розподілені обчислювальні системи, що складаються з
великої кількості автономних вузлів, які інтегрують у собі функції прецизійного
зондування, локальної обробки сигналів та бездротового зв’язку. І хоча БСМ
можуть бути частиною системи ІоТ, вони також можуть бути автономними і
закритими для доступу із зовні.
На сьогодні технології БСМ є фактично єдиним ефективним рішенням для
реалізації масштабних систем моніторингу та контролю в умовах, де критичними
факторами є тривалість автономної роботи датчиків та відсутність стаціонарної
інфо-комунікаційної інфраструктури. Завдяки феноменальним успіхам у галузі
великих інтегральних схем (ВІС) та мікро-електромеханічних систем (MEMS),
стало можливим створення мініатюрних, недорогих та енергоефективних
обчислювальних пристроїв, здатних до самоорганізації в інтелектуальні мережеві
структури [1-2].
Широке впровадження сенсорних мереж обумовлене рядом їх унікальних
архітектурних та експлуатаційних переваг:
 Висока адаптивність та гнучкість розгортання. Можливість інсталяції вузлів
у важкодоступних зонах (всередині промислових агрегатів, на складних
ландшафтах), куди прокладання кабельних ліній є технічно неможливим або
економічно недоцільним.
 Живучість та самовідновлення. Комірчаста (mesh) або деревоподібна
топологія мережі забезпечує високу надійність; у разі деградації окремих
вузлів через вичерпання енергії або фізичне пошкодження, система
автоматично перебудовує маршрути передачі даних через сусідні елементи.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 3
 Масштабованість. Архітектура БСМ дозволяє динамічно змінювати кількість
пристроїв у мережі без необхідності перепроектування всієї системи.
 Енергонезалежність. Впровадження стратегій динамічного управління
живленням (DPM) та використання спеціалізованих мікроконтролерів
(наприклад, серії AVR або MSP430) дозволяє вузлам функціонувати від
автономних джерел.
Використання недорогих бездротових пристроїв на базі мікроконтролерів
відкриває нові горизонти для впровадження систем контролю в таких галузях:
1. Промисловість – заміна кабельних трас у системах АСУ ТП, моніторинг
вібрації та температури виконавчих механізмів для виявлення відмов на
ранніх стадіях.
2. Цивільна інфраструктура – безперервний контроль стану мостів, тунелів та
трубопроводів, де датчики фіксують мікроструктурні зміни в режимі
реального часу.
3. Безпека та захист – контроль доступу до об’єктів, периметральна охорона та
відстеження переміщення персоналу чи вантажів.
4. Прецизійне землеробство та екологія – збір просторових даних про вологість
ґрунту, стан рослинного покриву та хімічний склад атмосфери для підтримки
прийняття управлінських рішень.
Незважаючи на значний прогрес, проєктування БСМ залишається складною
інженерною задачею, що потребує знаходження компромісу між обчислювальною
потужністю вузла, стабільністю радіозв’язку та обмеженим енергетичним
бюджетом. Окрім того, відкрита природа бездротового каналу потребує
впровадження легковагових, але стійких механізмів захисту інформації, щоб
гарантувати конфіденційність даних у розподіленому середовищі [2, 3].
Таким чином, проєктування модернізованої мережі захищених
інформаційних сенсорів, що поєднує в собі автономність, завадостійкість та низьку
вартість реалізації, є актуальною науково-прикладною задачею, вирішення якої
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 4
має важливе значення для розвитку вітчизняних вбудованих систем та систем
промислової автоматизації.
Метою кваліфікаційної роботи є модернізація та програмно-апаратна
реалізація розподіленої бездротової сенсорної мережі для систем автономного
моніторингу, що забезпечує енергоефективність вузлів, завадостійкість та
криптографічний захист інформаційних потоків.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі задачі:
1. Провести системний аналіз архітектурних особливостей побудови БСМ
та порівняти стандарти бездротового зв’язку за критеріями проникної здатності та
енергоспоживання.
2. Обґрунтувати топологію бездротової сенсорної мережі для забезпечення
балансу між надійністю та швидкістю передачі даних.
3. Спроектувати електричні схеми сенсора та центрального модуля з
інтерфейсом MODBUS для інтеграції мережі у верхньо-рівневі обчислювальні
системи.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці завершеного
апаратно-програмного комплексу автономних захищених сенсорів, що забезпечує
тривалу енергонезалежність вузлів. Завдяки модульній архітектурі, створена
система може бути ефективно впроваджена для віддаленого моніторингу
промислових об’єктів, автоматизації систем «розумного будинку», а також для
збору даних у прецизійному землеробстві та екології. Реалізована підтримка
протоколу MODBUS та використання відкритих стандартів дозволяє інтегрувати
мережу у вище-стоячі обчислювальні системи.
Робота містить 62 сторінок основного тексту, 3 таблиці та 15 рисунків.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
1 ПАТЕНТНИЙ ПОШУК ТА ОГЛЯД НАЯВНИХ РІШЕНЬ
Насправді, автоматизовані системи різного ступеня автономності є
складовою частиною майбутніх розробок і планів розвитку багатьох галузей
діяльності. В [6] наведені різні галузеві норми і стандарти, а також дається
характеристика функціональних можливостей і вимог до методів, процесів та
інструментів для розробки відповідного програмного забезпечення.
Наскільки технічна система повинна і наскільки може бути автономною? На
сьогоднішній день, здається, що не існує меж для реалізації все більш і більш
досконалих автономних систем. Людство стоїть на порозі впровадження на ринок
технологій, які самостійно вибудовують складні відносини навколишнього світу
на підставі наданих даних, автоматичної ідентифікації об’єктів та інформації з
сенсорів різного рівня. Все це використовується, щоб отримати точне цифрове
представлення дійсності для реалізації поставленої задачі. Вводяться системи,
здатні здійснювати аналіз можливого подальшого розвитку подій навколишньої
дійсності, який виходить далеко за межі людських аналітичних здібностей.
Реалізуються системи, які самостійно планують та реалізують завдання, не
вимагаючи при цьому ніякої підтримки зі сторони. Ці системи наділяються
когнітивними здібностями людини, релевантними в контексті поставленої задачі,
які дозволяють їм працювати повністю автономно [1, 3-5].
Стратегії у сфері високих технологій показують безліч можливостей
застосування автономних систем. Серед них вказуються всі види Smart Systems,
такі як Smart Mobility, Smart Health, Smart Production, Smart Energy, інтелект яких
реалізується на основі перерахованих вище можливостей. Вони здатні в реальному
часі створювати цифрову картину світу, обробляючи дані з безлічі джерел
інформації, і організовувати спільну роботу мільйонів підсистем таким чином, щоб
забезпечити успішне виконання поставлених цілей, таких, наприклад, як
оптимізація використання ресурсів. Вигода від цього може бути застосована у
багатьох сферах суспільного життя: охорони здоров’я і транспорту,
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
енергоспоживання, продуктивності і якості продуктів, попередження стихійних
лих і зіткнень різних транспортних засобів. Philips, наприклад, при використанні
спеціальних датчиків для післяопераційного спостереження пацієнтів очікує
скорочення післяопераційних зупинок серця на 86%, а через «розумне»
відстеження критичних параметрів здоров’я в амбулаторному лікуванні,
скорочення його вартості на 34%.
Системи автоматизованого управління існують вже досить багато років.
Автоматизація дозволяє ефективно використовувати техніку без необхідності
ручного втручання. Типові задачі автоматизованого управління і налаштування
обладнання представляються у вигляді ланцюгів управління, для яких
створюються математичні моделі і які реалізуються у вигляді електронних
приладів і програмного забезпечення [2,7].
Сучасний розвиток кібер-фізичних систем виходить далеко за ці межі.
Об’єднання IT з вбудованими системами управління і динамічну взаємодію один з
одним забезпечують спільну роботу через гетерогенні інтерфейси даних. Розробки
такого роду проводяться в багатьох областях застосування технічних систем. Хоча
їх прикладні сценарії відрізняються, у сфері програмного забезпечення можуть
бути виявлені загальні проблеми та наведено узагальнені методи їх вирішення.
Особливий інтерес при цьому викликає застосування систем, які самі навчаються.
З ними потенційні можливості автономії здаються безмежними, тому що
з’являється можливість розпізнавати спочатку невідомі, які впливають на роботу
системи, артефакти навколишнього світу і вивчати динамічні моделі, що
відносяться до них. Таким чином, відкриваються нові, раніше не передбачувані
можливості застосування техніки [2, 3, 6].
1.1 Класи автономності систем в різних галузях
Найвідомішим прикладом є автономні транспортні засоби в автомобільній
промисловості. Багато виробників оголосили про випуск на ринок відповідних
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
автомобілів в наступні 3-4 роки. Однак, наявні вже на сьогоднішній день,
допоміжні системи дозволяють реалізувати дивовижні речі. Незважаючи на це,
шлях від частково автоматизованого керування (деякі виробники говорять в цьому
випадку про «пілотоване» водіння) до повністю автономного ще дуже далеко. При
частково автоматизованому (відповідає 2-му рівню автоматизації по SAE) головна
відповідальність лежить на людині, і вона зобов’язана мати можливість самостійно
втручатися в процес в найкоротші терміни. Крім цього, можливість застосування
таких систем обмежена суворо нормованим навколишнім оточенням (наприклад,
їзда по автотрасі). На рівні високо автоматизованого керування (рівень
автоматизації 3 по SAE) водію дозволяється приділяти свою увагу іншим речам,
тобто програмне забезпечення гарантує повну безпеку водіння або, в разі
виникнення якоїсь помилки, переводить систему в безпечний стан, наприклад,
зупинивши транспортний засіб на узбіччі. Повністю автоматизовані автомобілі
(рівень автоматизації 4 по SAE), які справляються зі своїм завданням без допомоги
водія, представляють вищу ступінь автономності, при цьому їм не потрібно ніяких
вказівок щодо швидкості руху або особливостей навколишнього середовища.
Істотний вплив на розвиток цієї галузі має, в першу чергу, не бажання
звичайних людей передати управління своїм автомобілем в інші руки, а потреби
нових транспортних компаній у відповідних послугах, які відкривають нові
сегменти ринку або пропонують більш ефективний і швидкий громадський
транспорт всередині населених пунктів. У вантажних перевезеннях автоматизація
дозволяє розвантажити водія, який зможе присвятити вільний час іншим завданням
і буде, таким чином, продуктивніше працювати.
У залізничному і, в особливості, в підземному транспорті деякі процеси вже
автоматизовані. Тут діє спрощена модель, так як система працює на гомогенному
ландшафті, де відсутній перетин транспортних маршрутів і багато шляхів
ізольовані один від одного. З іншого боку, до цього додається вище розташована
система управління і координації процесів, із-за чого Міжнародний Союз
Громадського Транспорту (UITP) включив в свою класифікацію систему
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
спостереження та контролю. Система автоматизованих поїздів містить такі три
компоненти: забезпечення безпеки, управління потягами і спостереження за
поїздами. Безпека контролюється за допомогою дотримання дистанції між
поїздами, а також управління їх швидкістю. Управління забезпечує рух поїзда
згідно з розкладом і регулює, наприклад, відкриття та закриття дверей вагонів.
Спостереження за поїздами контролює, у свою чергу, всі маршрути і всю
інфраструктуру і передає відповідну інформацію в центр управління [2, 5-7].
Така система може бути найбільш просто реалізована в метро на підставі
однорідності транспортних засобів та ізольованості інфраструктури. Однак,
відповідні концепти можуть бути перенесені і в інші галузі залізничного
транспорту, аж до великих сортувальних станцій. При цьому все ж виникають
проблеми при спостереженні і контролі за рухом міжнародного транспорту або
через складнощі навколишнього середовища, як наприклад, рух приміських поїздів
на вокзалах різного типу. Двигуном, що крокує вперед автоматизації залізничного
транспорту, є висока економічна вигода пропонованих рішень, що досягається,
наприклад, економією енергії при узгоджених процесах прискорення і гальмування
в одній транспортній мережі.
У повітряному транспорті автоматизоване управління польотами
застосовується вже давно. Для безпілотників, які застосовуються в основному у
військових цілях, був підвищений рівень автономності в частині самостійного
планування завдань і управління місіями. Десять рівнів автономності ALFUS
(Autonomy Levels for Unmanned Systems) використовують при цьому три проекції
для характеристики здібностей системи: незалежність від людського втручання,
складність завдань і складність навколишнього оточення. Разом вони
характеризують здібності автономної роботи. При пошуку технологічних рішень
для вищого ступеня автономності додаються також такі теми, як поведінка в групі,
адаптивна комунікація між апаратами і самонавчання, які, поки що, не торкнулися
інших згаданих вище класифікацій [4, 7-8].
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
У виробництві автоматизовані процеси є стандартними з введенням в 80-х
роках програмованих логічних контролерів (ПЛК). Такі процеси, однак, володіють
малою гнучкістю і орієнтовані на масове виробництво. Індивідуалізоване
виробництво або, зумовлені ринком, зміни у продуктовому портфоліо призводять
до дорогої переналагодження виробничих ліній і переоснащення обладнанням. У
процесі розвитку цифрових технологій і на основі концепції Індустрії 4.0
індивідуалізоване виробництво прагне досягти такого ж рівня ефективності і
якості, як при масовому виробництві. При цьому воно повинно автоматично
пристосовуватися до мінливих умов і нових виробничих цілей. Дослідне
товариство Фрауенхофер пропонує 5 еволюційних щаблів, що супроводжують цей
розвиток. В першу чергу, потрібно забезпечити збір та обробку виробничих даних.
Це буде бути основою для допоміжних систем, які надають допомогу в роботі і при
прийнятті рішень. На третій стадії об’єднання виробничих етапів в єдину мережу
обміну даними та їх інтеграція один з одним забезпечують необхідні умови для
оптимізації усієї системи в цілому. Для підвищення еластичності виробництва на
четвертій стадії від системи потрібні здатності до трансформації і реконфігурації.
І на останньому п’ятому рівні виробнича система повинна вміти саму себе
організовувати. На сьогоднішній день виробничі системи влаштувалися на рівнях
з першого (збирання виробничих даних) третій (виробництво, об’єднане мережею
загальних даних, як наприклад, при виробництві автомобілів). Щоб перейти на
наступну стадію, потрібно, як правило, повна реструктуризація всієї виробничої
архітектури, що, відповідно, вимагає великих витрат [3, 10].
Рівні автономності всіх перерахованих областей застосування наведені у
таблиці 1.1, при цьому зроблена спроба представити схожі ступені автономності з
різних доменів на одному рівні.
На основі наведених прикладів можна розпізнати багато спільного в
класифікаціях за рівнями і цілям автономності.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 10
Таблиця 1.1 - Зведені відомості про рівні автономності
Рівень
автоно Автотранспорт Залізничний
транспорт Авіація Виробництво
мності
0 Немає Збір і обробка
автоматизації «Їде як бачить» даних
1 Допоміжні Допоміжні
системи системи
Автоматизовані
2 Часткова системи безпеки Обмежене Робота в єдиній
автоматизація за наявності управління мережі та
машиніста інтеграція
Автоматизовані
3 Умовна системи безпеки Діагностика стану Децентралізація
автоматизація та експлуатації , адаптація і
при наявності в реальному часі трансформація
машиніста
Пристосованість
4 Висока Безпілотна до помилок,
автоматизація експлуатація поломок і змін
умов польоту
Повна Безпілотна
5 автоматизація експлуатація без Самовільна зміна Самоорганізація
(автономність) контролю з боку маршруту і автономність
людини
Автономна
6 поведінка у групі
при будь-яких
зовнішніх умовах
Узагальнена класифікація, яка б успішно об’єднала воєдино різні аспекти,
була розроблена і опублікована SafeTRANS в рамках технічного планування
реалізації високоавтоматизованих систем. У ній істотні аспекти автоматизації
розділені на чотири класи:
1. Функціональні автоматизовані системи можуть автономно виконувати
обмежені, чітко сформульовані завдання, як наприклад, автоматична
парковка, приземлення або повністю автоматизоване виробництво певного
продукту. Ці системи не можуть навчатися в процесі експлуатації; кооперація
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
з іншими системами обмежена лише обміном контекстної інформації, тобто
відсутня будь-яка спільна робота.
2. Системи, орієнтовані на виконання місій, можуть вирішувати незаплановану
послідовність знайомих і здійсненних завдань незалежно від наявної
ситуації. Це може бути, наприклад, автономна їзда на машині по трасі або
робота однієї лінії метро. При реалізації цього можуть грати роль різні
критерії оптимізації, як наприклад, мінімізація часу або ресурсних витрат.
Розрахунки для планування та оптимізації виробляються системою
динамічно в момент виконання завдання. Ці системи також не можуть
навчатися в процесі роботи; кооперація з іншими системами обмежена
обміном інформації про контексті задачі і про самій системі.
3. Коллаборативними системами є такі системи як роботи, групи з
транспортних засобів або літальних дронів, які рухаються в певному порядку
або кооперуються один з одним щоб уникнути зіткнень. В цілях виконання
своєї місії, такі системи в стані взаємодіяти з іншими системами і людьми, а
також динамічно погоджувати один з одним свої сприйняття, інтерпретацію,
цілі, плани і дії. Ці системи обмінюються зі своїми партнерами релевантною
інформацією, але, все ж, не є учнями.
4. Самодостатні (аутопоезичні) системи – це системи, які в змозі самостійно
розвивати свої сприйняття, інтерпретацію, дії і здібності спільної роботи, а
також обмінюватися з іншими системами (включаючи відтворення вивченого
поведінки). Ці системи демонструють таким чином людиноподібна
поведінку і, на сьогоднішній день, все ще не реалізовані на практиці.
Здатність до безконтрольного навчання є основною характеристикою цього
класу систем [1, 5, 9].
Істотним елементом представленої класифікації є здатність до навчання у
аутопоезичних систем. На сьогоднішній день кібер-фізичні системи не можуть
бути наділені такою здатністю, так як не існує відповідних нормативних вимог, що
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
забезпечують їх впевнену та безпечну роботу, тому що неможливо довести
передбачуваність і надійність системи після її самовільної зміни. Недавні
технологічні прориви в області Deep Learning та високі результати при
розпізнаванні зображень і виявленні закономірностей показують, все-таки, що
розробки в цьому напрямку і можливості машинного навчання розвиваються дуже
швидким темпом. Однак, на цьому шляху все ще є безліч перешкод і потрібні
додаткові дослідження: нейронні мережі можуть розвивати себе також в
непередбаченому напрямку або витягувати закономірності з даних, які не повинні
були б бути розпізнані. Актуальні дослідження показують, наприклад, що процес
автоматичного навчання вивчає також етично небажані історичні дані, такі як
статеві уподобання або расистську поведінку. Таким чином, необхідно
здійснювати відповідний контроль за етичним і правовим нормам. Саме тому
нейронні мережі на сьогоднішній день не можуть бути змінені після проходження
фази навчання. Однак, через велику кількість вхідних даних і складності нейронних
мереж, проблема невизначеності їх поведінки все ще залишається.
В особливості, в азіатському регіоні роль автономних систем все більше
розглядається з позиції їх впливу на людину. Вони повинні допомагати людям,
спрощуючи їх роботу. Людина при цьому все ж є елементом управління (human-in-
the-loop), так що можна говорити в цьому випадку про кооперативний інтелект.
Прикладом цьому може служити взаємодія людини і робота при спільному
виконанні якогось завдання. Такі самодостатні системи майбутнього здійснюють
передачу досвіду між машинами і людьми та пристосовують свою поведінку. В цей
же час з’являється можливість для рішення етичних питань. Поведінка машин у
відношенні людини є областю досліджень машинної етики. Однак, навіть більш
прості автономні системи вимагають інтерфейсу до людини. Відповідні інтерфейси
зобов’язані зрозуміло інформувати, надавати в розпорядження різні служби та
інформацію і, в ідеалі, враховувати індивідуальну поведінку людини в різних
ситуаціях [10].
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
Складність процесів навколишнього світу робить нездійсненним завдання
проведення багатьох випробувань, необхідних для допущення автономної системи
до експлуатації. Виходячи з цього, рекомендується реалізувати додаткову систему
постійного спостереження за системою і навчати її на підставі даних, отриманих в
результаті випробувань в реальних умовах. Схема нижче, показує такий процес
навчання на мета-рівні, при якому система випробовується в реальних умовах, і
дані спостережень після незалежної оцінки стають базисом для процесу навчання.
Рисунок 1.2 – Схема процесу навчання на мета-рівні
1.2 Системи ІоТ як автономні системи
Сучасний етап розвитку обчислювальної техніки та інфокомунікацій
характеризується стрімким впровадженням концепції Інтернету речей (IoT), де
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
базовим інструментарієм для збору первинної інформації виступають бездротові
сенсорні мережі (БСМ). БСМ розглядаються як специфічний клас розподілених
обчислювальних систем, що інтегровані безпосередньо у фізичне середовище для
моніторингу та управління складними процесами. Кожен вузол такої мережі є
автономною вбудованою системою, яка поєднує в собі функції прецизійного
зондування, цифрової обробки сигналів та бездротового зв’язку.
На відміну від традиційних комп'ютерних мереж, де пріоритетом є пропускна
здатність, проектування БСМ вимагає вирішення ряду унікальних архітектурних
викликів. Критичним обмеженням виступає енергоефективність, оскільки сенсорні
вузли зазвичай працюють від автономних джерел живлення з обмеженим ресурсом,
заміна яких у важкодоступних зонах є технічно неможливою. Це зумовлює перехід
до використання сучасних енергоефективних стандартів передачі даних, зокрема
IEEE 802.15.4, що є основою для технології Zigbee, яка забезпечує надійну
комірчасту (mesh) топологію та вбудовані механізми безпеки.
Еволюція БСМ пройшла шлях від ранніх проектів розподілених систем 1970-
х років до концепції «розумного пилу» (Smart Dust). Такий прогрес став можливим
завдяки мініатюризації обчислювальних засобів, успіхам у галузі великих
інтегральних схем (ВІС) та мікроелектромеханічних систем (MEMS), що дозволило
інтегрувати потужні мікроконтролери та трансивери в обмежені габарити вузла. У
сучасній комп’ютерній інженерії БСМ розглядаються як гетерогенні структури, де
дані проходять децентралізовану обробку та агрегацію безпосередньо всередині
мережі перед передачею на шлюз [5, 10].
1.3 Підсистема збору інформації
Підсистема збору інформації є критичним інтерфейсом між безперервним
фізичним світом та дискретним обчислювальним середовищем сенсорного вузла.
Вона складається з первинних сенсорів, схем формування сигналу та аналого-
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
цифрового перетворювача (АЦП), який перетворює аналогову напругу в цифрові
коди для подальшої обробки мікроконтролером.
Процес функціонування АЦП базується на двох фундаментальних етапах:
дискретизації за часом та квантуванні за амплітудою.
Роздільна здатність АЦП визначає кількість дискретних рівнів, якими можна
представити вхідний сигнал. Якщо АЦП має розрядність M біт, він може
відобразити 2M різних значень. Математично роздільна здатність у вольтах на один
інтервал (крок квантування ) розраховується за формулою:
.
де:
Q – крок квантування (роздільна здатність у вольтах);
Epp – повний діапазон аналогової напруги;
M – розрядність АЦП у бітах.
Так, для 10-бітного АЦП мікроконтролера ATmega8, що часто
використовується у базових вузлах, при опорній напрузі 5 В крок квантування
складатиме приблизно 4,88 мВ. Важливо враховувати, що на практиці інтервали
між значеннями можуть бути неоднорідними: найбільш значимі та найменш
значимі біти можуть змінюватися як функції від 1,5Q та 0.5Q відповідно.
Відповідно до класичної теорії цифрової обробки сигналів (теорема
Котельникова-Шеннона), для точного відновлення сигналу частота дискретизації
має принаймні вдвічі перевищувати максимальну частоту спектра сигналу . Проте
в умовах бездротових сенсорних мереж, де вузли працюють у зашумленому
середовищі, дотримання лише частоти Найквіста часто виявляється недостатнім
через виникнення спотворень при відтворенні.
Саме тому часто застосовується передискретизація. Це процес вибірки
сигналу з частотою, яка значно перевищує мінімально необхідну за теоремою
Котельникова. Цей метод використовується для підвищення ефективної
розрядності АЦП та покращення відношення сигнал/шум (SNR) [2, 11].
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
Основні переваги передискретизації:
1. Зменшення шуму квантування: Енергія шуму розподіляється по ширшій
смузі частот, що дозволяє відфільтрувати значну її частину цифровими
методами.
2. Підвищення завадостійкості: Використання великої кількості відліків
(наприклад, 8 відліків на один біт інформації) дозволяє застосовувати
кореляційні методи декодування, що критично для дешевих трансиверів,
таких як модулі 433 МГц або ранні версії IEEE 802.15.4.
3. Цифрова фільтрація: Висока частота дискретизації дозволяє реалізувати
складні алгоритми фільтрації (наприклад, видалення наведень мережі 50 Гц)
програмним шляхом без використання громіздких аналогових компонентів.
Похибка дискретизації визначається як різниця між миттєвим аналоговим
значенням сигналу та його квантованим еквівалентом у цифровій послідовності.
Ця похибка моделюється як випадкова величина з певною функцією густини
ймовірності.
У реальних системах на точність впливають такі чинники:
 Тепловий шум та наведення. Можуть викликати флуктуації сигналу, що
призводять до невірного визначення рівня квантування.
 Адитивний білий гаусівський шум. Рівномірно спотворює амплітуду по
всьому робочому спектру.
 Перехресні завади. При використанні багатоканальних АЦП виникають
перешкоди між сусідніми аналоговими лініями, що зменшує динамічний
діапазон системи.
Для мінімізації цих ефектів у сучасних архітектурах вузлів використовуються
високорозрядні (12-бітні та вище) АЦП із вбудованими механізмами динамічного
масштабування напруги, що дозволяє адаптувати точність вимірювань до поточних
потреб програми та стану заряду батареї.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
1.4 Порівняльний аналіз бездротових стандартів передачі даних
При проєктуванні автономних сенсорних мереж критичним етапом є вибір
частотного діапазону та стеку протоколів зв’язку. У сучасних системах ІоТ
найпоширенішими є рішення на базі діапазону 2,4 ГГц (Wi-Fi, Zigbee, Bluetooth) та
субгігагерцового діапазону для малопотужних пристроїв 433 МГц. Вибір на
користь частоти 433,92 МГц може бути обумовленим балансом між дальністю
зв’язку, проникною здатністю та складністю програмної реалізації на 8-бітних
архітектурах.
Для обґрунтування архітектурних рішень проведено порівняння технологій
за ключовими параметрами (таблиця 1.2).
Таблиця 1.2 – Порівняльна характеристика бездротових технологій
Характеристика Модулі 433 МГц Zigbee (IEEE Bluetooth (IEEE
(TX433/RX433) 802.15.4) 802.15.1)
Робоча частота 433 МГц 868/915 МГц, 2,4
ГГц 2,4 ГГц
Швидкість даних 0,1 – 2 кбіт/с до 250 кбіт/с до 1 Мбіт/с
Топологія мережі радіальна сітка, зірка, p2p зірка
Метод захисту програмний (RC4) апаратний (AES- FHSS,
128) аутентифікація
Кодування/Модуляція манчестерське DSSS / QPSK FHSS
Енергоефективність висока висока середня
З точки зору фізики поширення радіохвиль, використання нижчих частот має
ряд суттєвих переваг для вбудованих систем:
1. Висока проникна здатність. Радіохвилі діапазону 433 МГц значно краще
долають фізичні перешкоди (цегляні стіни, металоконструкції), ніж сигнали
з частотою 2,4 ГГц. Усередині будівель впевнений прийом зберігається в
межах кількох поверхів по вертикалі.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
2. Дальність зв'язку. Загасання сигналу у вільному просторі менше на нижчих
частотах. Це дозволяє проектованій системі досягати значної дальності при
мінімальній вихідній потужності передавача 10 мВт.
3. Енергоефективність. Використання простих RF-модулів дозволяє
мікроконтролеру повністю контролювати радіотракт. Завдяки оптимізації
тривалості робочого циклу та режиму глибокого сну, час автономної роботи
вузла може становити до 500 днів.
Вибір діапазону 433 МГц дозволяє реалізувати гнучкий та захищений
протокол передачі даних без накладних витрат, властивих складним стекам
(наприклад, Wi-Fi): манчестерське кодування, програмний криптозахист,
застосовувати методи передискретизації для підвищення завадостійкості [3, 12-
14].
1.5 Типова будова вузла бездротової сенсорної мережі
Бездротовий сенсорний вузол є фундаментальною одиницею БСМ, яка
виконує функції прецизійного вимірювання, збереження, обробки та передачі
даних по радіоканалу. Такі вузли розглядаються як вбудована система з жорсткими
обмеженнями щодо обчислювальних ресурсів та енергоспоживання [15].
Типова архітектура сенсорного вузла включає чотири обов'язкові
підсистеми: збору інформації, обробки даних, бездротового зв’язку та підсистему
живлення (рисунок 1.2).
Опис функціональних блоків такий:
1. Мікроконтролер – центральний елемент схеми, що здійснює програмне
керування всіма вузлами.
2. Підсистема збору даних – складається з первинного сенсора та аналого-
цифрового перетворювача.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 19
3. Модуль радіопередавача (трансивер) – забезпечує під’єднання вузла до
мережі. Робота модуля вимагає наявності джерела опорної частоти для
стабілізації несучої.
4. Блок пам'яті – включає внутрішню flash-пам'ять для коду програми та
RAM/EEPROM для тимчасового зберігання результатів вимірювань і
налаштувань протоколу.
Рисунок 1.4 – Типова функціональна схема вузла БСМ
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
5. Автономне джерело живлення – забезпечує енергією всі модулі системи.
Оскільки час життя вузла критично залежить від ресурсу батареї, архітектура
передбачає можливість вимкнення живлення невикористовуваних блоків.
6. USB-інтерфейс (інтерфейс програмування): Служить для початкового
налаштування мікроконтролера, оновлення програмного забезпечення та
діагностики вузла.
Залежно від специфіки прикладної задачі (наприклад, екологічний
моніторинг або промислова автоматика), типова схема може бути розширена
допоміжними компонентами:
 Система визначення місцезнаходження (GPS/LPS): для прив'язки зібраних
даних до координат об'єкта.
 Мобілізатор: пристрій для фізичного переміщення вузла в просторі
(актуально для роботизованих систем).
 Джерело опорної напруги: необхідне для підвищення прецизійності
вимірювань вбудованим АЦП.
Проектування вузла згідно з типовою схемою має відповідати ряду
інженерних вимог:
 Мініатюризація: використання ВІС та MEMS-технологій для зменшення ваги
та габаритів.
 Енергонезалежність: впровадження алгоритмів динамічного управління
живленням, що дозволяють вузлу довго працювати без заміни батарей.
 Відмовостійкість: здатність вузла до самодіагностики та відновлення зв'язку
у разі виникнення завад у радіоканалі.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
2 РОЗРОБКА СТРУКТУРИ МЕРЕЖІ
З інженерної точки зору датчик або сенсор – це пристрій, призначений для
отримання інформації про певний фізичний процес чи явище та перетворення її на
електричні сигнали, придатні для подальшої обробки, вимірювання й аналізу. Така
інформація може стосуватися температури, тиску, освітленості, звуку, руху,
положення, потоку, вологості, випромінювання та багатьох інших параметрів, які
піддаються вимірюванню.
Сенсорна мережа являє собою систему, що об’єднує датчики, обчислювальні
модулі та засоби зв’язку для фіксації, спостереження й реагування на певні події
або процеси. Об’єктами контролю можуть бути фізичні явища, промислові
процеси, біологічні системи чи ІТ-інфраструктура, а користувачами таких мереж
– побутові, державні, цивільні, військові або промислові структури. Сенсорні
мережі застосовують у дистанційному моніторингу, медичній телеметрії, системах
спостереження, контролю та збору даних. Хоча багато з цих рішень інтегруються
в концепцію інтернету речей, вони також можуть функціонувати як окремі
автономні системи [13, 16].
2.1 Структурна організація бездротової сенсорної мереж
Типова сенсорна мережа складається з датчиків, контролера (центральний
хаб) і системи зв'язку. Якщо система зв'язку в сенсорній мережі реалізована з
використанням безпровідного протоколу, то ці мережі називаються безпровідними
сенсорними мережами або просто БСМ.
За словами інженерів і дослідників, безпровідні сенсорні мережі як єдине
ціле є важливою технологією для двадцять першого століття. Останні розробки в
області MEMS-сенсорів (мікро-електромеханічна система) і безпровідному зв'язку
дозволили створити дешеві, малопотужні, мініатюрні і інтелектуальні датчики, які
можуть бути розгорнуті в широкому просторі і можуть бути пов'язані через
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
безпровідні канали зв'язку і Інтернет для різних цивільних і військових
застосувань. Загальна структурна схема БСН показана на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Безпровідна сенсорна мережа
Безпровідна сенсорна мережа складається з сенсорних вузлів, які розгорнуті
з високою щільністю і часто у великих кількостях і підтримують розпізнавання,
обробку даних, вбудовані обчислення і зв'язок.
Останні розробки в області інженерії, зв'язку і мереж привели до появи нових
конструкцій датчиків, інформаційних технологій і безпровідних систем. Такі
сучасні датчики можуть бути використані в якості моста між фізичним і цифровим
світом. Датчики використовуються у багатьох пристроях, галузях промисловості,
машинах і довкіллі та допомагають уникнути збоїв в роботі інфраструктури, аварій.
Вони використовуються для збереження природних ресурсів, збереження дикої
природи, підвищення продуктивності, забезпечення безпеки тощо.
Типова безпровідна сенсорна мережа може бути розділена на два типи
елементів: сенсорний вузол і мережева архітектура.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
Незважаючи на назву, сенсорний вузол складається не лише з сенсорного
компонента, але і з інших важливих функціональних блоків, таких як блок обробки
даних, зв'язку і зберігання. Завдяки усім цим функціям, компонентам і
удосконаленням вузол датчика відповідає за збір даних фізичного світу, аналіз
мережі, кореляцію даних і об'єднання даних іншого датчика з власними даними.
У випадках, коли численна група сенсорів інтегрується у великий за площею
простір для проведення колективного моніторингу навколишнього середовища,
архітектурне об'єднання цих компонентів у єдину мережу набуває першочергового
значення. Кожен автономний пристрій у складі БСМ виконує функції не лише
безпосереднього зондування, а й активної мережевої взаємодії, підтримуючи
бездротові канали зв'язку як із суміжними вузлами, так і з центральним шлюзом
або базовою станцією (рисунок 2.2). Така багаторівнева комунікація дозволяє
окремим елементам системи не лише поширювати власні дані, а й ретранслювати,
аналізувати та синтезувати відомості, отримані від інших учасників мережі, для
їхньої подальшої віддаленої обробки [17-18].
Рисунок 2.2 – Типова мережева архітектура БСМ
У загальній ієрархії БСМ базова станція виконує роль інтелектуального
граничного вузла, що забезпечує спряження специфічних протоколів сенсорної
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
мережі з глобальними мережевими структурами через Інтернет. Отримані масиви
даних проходять етап попередньої агрегації, верифікації та фільтрації
безпосередньо на шлюзі, після чого актуалізована телеметрична інформація
передається кінцевому користувачу для подальшої візуалізації та аналізу.
Мережева топологія, за якої кожен віддалений сенсор підтримує
безпосередній сеанс зв’язку з центральним вузлом, визначається як одно-ланкова
архітектура. Незважаючи на технічну можливість реалізації радіоканалу на значних
відстанях, такий підхід супроводжується експоненціальним зростанням
енергетичних витрат на трансляцію сигналу згідно із законом зворотних квадратів.
У контексті комп'ютерної інженерії це вважається критичним недоліком, оскільки
енергія, що витрачається на підтримку бездротового зв’язку в таких конфігураціях,
суттєво перевищує енергоємність процесів локальної обробки та збору інформації.
Рисунок 2.3 – Одно-ланкова архітектура
У випадках, коли територія моніторингу значно перевищує радіус дії
одиничного радіопередавача сенсорного вузла, або коли необхідно забезпечити
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
екстремальну енергоефективність, застосовується багатоланкова (багато-
стрибкова) архітектура. В такій конфігурації замість прямої лінії зв'язку між
віддаленим сенсором і базовою станцією інформаційні пакети ретранслюються
через один або декілька проміжних вузлів, які виконують роль транзитних точок
(рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 – Багатоланкова архітектура
Функціональні переваги такої архітектури можна виділити такі:
1. Розширення площі покриття. Багатоланкові мережі здатні охоплювати великі
географічні райони та важкодоступні зони, де пряма видимість із базовою
станцією відсутня через архітектурні чи ландшафтні перешкоди.
2. Агрегація даних на проміжних вузлах. Коли вузол служить транзитною
точкою для кількох маршрутів, він отримує можливість проводити
попередню обробку та синтез отриманих пакетів. Це дозволяє ліквідувати
надмірну (дублюючу) інформацію та стиснути дані перед відправкою на
шлюз, що додатково економить енергоресурс мережі.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
3. Масштабованість та відмовостійкість. Архітектура дозволяє динамічно
додавати нові вузли, а у разі виходу з ладу окремих елементів — автоматично
перебудовувати маршрути через сусідніх учасників мережі (механізм
самоорганізації).
Альтернативним підходом до організації багатоланкової взаємодії є плоска
архітектура, за якої всі сенсорні вузли в мережі наділені ідентичними
функціональними можливостями та відіграють однакову роль у процесах
маршрутизації та обробки інформації. У такій конфігурації відсутній жорсткий
поділ на ієрархічні рівні, що спрощує логіку розгортання мережі, особливо в
умовах випадкового розташування вузлів (ad hoc).
Принцип функціонування. В архітектурі плоскої мережі базова станція
ініціює запит шляхом широкомовної трансляції команди або «зацікавленості»
(interest) до всіх доступних сенсорних пристроїв. Кожен окремий вузол аналізує
отриманий пакет; якщо локальні дані вузла відповідають критеріям запиту, він
формує відповідь. Передача сформованого інформаційного пакета назад до базової
станції здійснюється через ланцюжок рівноправних сусідніх вузлів, які виконують
роль ретрансляторів на багато-стрибковому шляху (рисунок 2.5).
Рисунок 2.5 – Архітектура плоскої мережі
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
Ключові особливості:
1. Маршрутизація, орієнтована на дані. Оскільки в плоских мережах
кількість вузлів може бути значною, ідентифікація конкретного
пристрою часто є менш важливою, ніж тип інформації, яку він генерує.
Протоколи такої архітектури фокусуються на розповсюдженні даних на
основі атрибутів (температура, вологість, освітленість), а не глобальних
адрес.
2. Децентралізована координація. Усі рішення про подальшу
переадресацію пакетів приймаються вузлами локально, ґрунтуючись на
інформації про безпосередніх сусідів. Це підвищує живучість мережі:
вихід з ладу будь-якого вузла не призводить до краху всієї структури,
оскільки сусідні вузли можуть динамічно перебудувати маршрут.
3. Енергетичний баланс. Хоча всі вузли архітектурно рівні, ті пристрої, що
розташовані ближче до базової станції, зазвичай відчувають більше
навантаження, оскільки ретранслюють трафік від віддалених сегментів
мережі. Це вимагає впровадження спеціальних алгоритмів, що
враховують залишковий заряд батареї при виборі наступного стрибка.
Ієрархічна архітектура (рисунок 2.6) є найбільш технологічно досконалим
методом організації великих БСМ, де автономні вузли групуються у територіальні
або логічні об’єднання – кластери. На відміну від плоскої структури, тут
впроваджується чіткий поділ функціональних ролей, що дозволяє підвищити
масштабованість системи та оптимізувати використання енергетичних ресурсів.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
Рисунок 2.6 – Архітектура ієрархічної мережі
У такій мережі виділяють два типи пристроїв:
1. Члени кластера – звичайні сенсорні вузли з обмеженими ресурсами,
головним завданням яких є зондування фізичних параметрів та їх передача
на короткі відстані до свого локального координатора.
2. Голови кластерів – виділені вузли (часто з більшим енергетичним бюджетом
або потужнішим обчислювальним ядром), які координують роботу своєї
групи, збирають дані від усіх членів кластера та здійснюють їх ретрансляцію
до базової станції.
Функціональні переваги для комп'ютерної інженерії:
 Локальна агрегація даних. Голови кластерів виконують попередню цифрову
обробку отриманих масивів інформації (фільтрацію, усунення надмірності,
стиснення). Оскільки дані від сусідніх сенсорів часто корелюють між собою,
їх об'єднання перед відправкою на шлюз дозволяє критично зменшити
кількість передач у радіоефірі.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
 Зменшення колізій. Завдяки поділу мережі на сегменти, конкуренція за
доступ до середовища (MAC-рівень) відбувається лише всередині кластера,
що знижує імовірність зіткнень пакетів і полегшує реалізацію режимів
глибокого сну для сенсорів.
 Балансування навантаження. Протоколи ієрархічної маршрутизації
(наприклад, LEACH) дозволяють динамічно переобирати голови кластерів,
рівномірно розподіляючи енергетичне навантаження між усіма вузлами
мережі.
Методи зв'язку із центром. Як показано на рисунку 2.6, взаємодія з базовою
станцією (кореневим вузлом) може бути реалізована двома способами:
 Прямий зв'язок. Кожна голова кластера транслює агреговані дані
безпосередньо на шлюз.
 Багатоланковий зв'язок. Голови кластерів ретранслюють дані один через
одного, утворюючи ієрархічне дерево, що є найбільш ефективним для
покриття великих територій.
2.2 Вибір топології безпровідної сенсорної мережі
Вибір топології є фундаментальним етапом проєктування БСМ, оскільки
саме архітектура зв’язків визначає стратегію енергоспоживання, складність
програмного забезпечення мікроконтролерів та загальну живучість розподіленої
системи. У контексті комп'ютерної інженерії топологія розглядається не лише як
геометричне розташування вузлів, а й як логічна схема управління доступом до
середовища (MAC-рівень) та алгоритмів маршрутизації пакетів даних.
Для розроблюваної системи модернізованих сенсорів обрано одно-ланкову
радіальну топологію (зірка). Це рішення базується на комплексному інженерному
розрахунку параметрів системи:
1. Обмеженість апаратних ресурсів: Використання мікроконтролера ATmega8
(8 КБ Flash, 1 КБ SRAM) робить недоцільним впровадження складних стеків
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
багато-стрибкової маршрутизації, таких як Zigbee Mesh, оскільки це
призвело б до надмірних накладних витрат обчислювальних ресурсів.
2. Специфіка частотного діапазону 433 МГц: На відміну від зашумленого
діапазону 2,4 ГГц, субгігагерцові хвилі мають високу проникну здатність
крізь стіни та менше загасання у вільному просторі згідно із законом
зворотних квадратів:
3. У практичних умовах це забезпечує впевнений прийом на відстані 100–200
метрів, що повністю покриває потреби моніторингу рухомих об’єктів у
межах одного поверху або невеликої території без потреби у ретрансляторах.
4. Енергетична автономність. Радіальна топологія дозволяє реалізувати
максимально агресивну стратегію енергозбереження. Оскільки вузлу не
потрібно постійно прослуховувати ефір для ретрансляції чужих пакетів, він
може перебувати у режимі глибокого сну понад 99% часу, споживаючи лише
мінімум.
5. Складність протоколу. Заплановано реалізувати компактний пакет
довжиною 11 байт із криптозахистом RC4 для прямої передачі «вузол-
центр». Відсутність багатоланкових переходів мінімізує імовірність колізій
та спрощує алгоритм кореляційної обробки преамбул у центральному
модулі [2, 9].
2.3 Параметри безпровідної сенсорної мережі
БСМ фізично складається з деякого числа радіо-сенсорів з автономним
живленням з підключеними до них зовнішніми датчиками і одного центрального
модуля, що приймає сигнали та керує. Радіо-сенсори періодично висилають пакети
даних які приймаються центральним модулем (ЦМ). Центральний модуль може
видавати сигнали, що керують, на зовнішні виконавчі пристрої відповідно до
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31
сигналів від радіо-сенсорів або передавати накопичену з радіо-сенсорів
інформацію по дротяному послідовному інтерфейсу за запитом на інші пристрої
або комп'ютер.
Таке рішення часто потрібне для зчитування інформації з поряд
розташованих, але рухливих об'єктів – причепів, машин, поплавців, контейнерів,
конвеєрів, датчиків температури, пацієнтів на поверсі лікувального корпусу і таких
об’єктів в межах 100...200 м можна перелічувати безліч. З іншого боку ця система
може бути застосована для множинного доступу з різних точок до одного
виконавчого пристрою, наприклад електричного замка або вимикача освітлення.
Радіо-сенсор доцільно побудувати на основі мікроконтролера ATMEGA8 і
модуля передавача TX433N для мінімізації енергоспоживання. До радіо-сенсора
може бути підключена локальна дротяна мережа датчиків з інтерфейсом 1-Wire.
Шина 1-Wire може об'єднувати безліч датчиків, утворюючи мережу. Програма
радіо-сенсора у момент його включення здатна ідентифікувати усі 1-Wire пристрої
підключені в цю шину.
У загальному випадку для 1-Wire шини розроблена велика кількість
різноманітних приладів тих, що включають: аналого-цифрові перетворювачі,
цифрові потенціометри, годинник реального часу, різні типи пам'яті і відомі під
маркою iButton® електронні ключі.
Радіо-сенсор здатний також вимірювати і передавати значення напруги зі
вбудованих аналогових входів. Аналогові входи розраховані на діапазон вхідної
напруги 0...10 В і вхідний опір не менше 10 кОм. Аналогові входи мають роздільну
здатність 10 біт і можуть використовуватися для підключення датчиків з
аналоговими і цифровими виходами по напрузі. Для забезпечення точності виміру
радіо-сенсор забезпечений функцією калібрування аналогових входів.
Для універсальності додатків радіо-сенсори виконані так, що можуть
живитися від зовнішнього джерела напруги або від автономного джерела напругою
3.6...5 В з дуже малим споживанням енергії.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32
Радіо-сенсори зчитують інформацію з температурних датчиків і аналогових
входів протягом короткого періоду через певні проміжки часу, усю решту часу
знаходячись у вимкненому стані з метою економії енергії автономного джерела
напруги. Час виходу з вимкненого стану визначається роботою внутрішнього
сторожового таймера мікроконтролера радіо-сенсора.
Оскільки в радіомережі може працювати одночасно декілька передавачів, то
в уникнення конфліктів пов'язаних з одночасною синхронною передачею пакетів
різними радіо-сенсорами застосований спосіб випадкового генерування тривалості
пауз між періодами активності в радіо-сенсорах. Для цього в радіо-сенсорах
застосовується програмний генератор випадкових чисел (ГСЧ). Різний час
включення радіо-сенсорів забезпечує досить хорошу рандомізацію ГСЧ, але для
посилення рандомізації застосований спосіб формування початкової комбінації
ГСЧ на основі унікального коду першого виявленого датчика в мережі 1-Wire.
Для співіснування мережі радіо-сенсорів поблизу інших аналогічних мереж
(наприклад у багатоквартирному будинку) реалізовано кодування передаваннях
пакетів на основі 4-х байтного ключа за допомогою криптоалгоритму RC4.
Приймач однієї радіомережі, не знаючи ключа, не може випадково або навмисно
прийняти і розшифрувати пакети, що видаються радіо-сенсорами іншої мережі.
Цілісність пакетів передавача контролюється за допомогою контрольної
суми, а для зменшення вірогідності неправдивого прийому пакетів застосовано
спеціальне кодування преамбули пакету.
Радіо-сенсори в мережі ідентифікуються по своїх номерах, які передаються
в кожному пакеті. Номер задається на платі радіо-сенсора. У мережі може бути до
8-ми радіо-сенсорів.
Для миттєвої активізації у відповідь на деякі події радіо-сенсори забезпечені
двома цифровими вхідними лініями. При спаді сигналу на якій або з цифрових
ліній нижче 1.5 В радіо-сенсори входять в робочий стан і відразу ж починають
передачу сигналу з інформацією про стан цих ліній. Центральний модуль у
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
відповідь на прийняте повідомлення без затримок здатний дати відповідний сигнал
зовнішньому виконавчому пристрою.
У радіо-сенсора ряд параметрів може бути змінений з комп'ютера або іншого
пристрою через вбудований послідовний інтерфейс. Параметри можна змінити
тимчасово тільки в ОЗП мікроконтролера радіо-сенсора до наступного включення
або зробити нові параметри постійними зі збереженням їх в EEPROM
мікроконтролера.
При редагуванні параметрів застосовується простий протокол командного
рядка, який підтримується усіма програмами для PC типу HyperTerminal.
При включенні радіо-сенсора програма мікроконтролера перевіряє цілісність
даних в EEPROM за допомогою механізму контрольної суми і у разі збою повертає
параметри в стан за умовчанням.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
3 РОЗРОБКА СХЕМНИХ РІШЕНЬ
3.1 Розробка принципової схеми радіосенсора
Основним елементом, або базовою обчислювальною одиницею проєктованої
бездротової сенсорної мережі, є автономний радіосенсор. Цей вузол являє собою
спеціалізовану вбудовану систему, що інтегрує підсистеми збору даних, цифрової
обробки та бездротової комунікації. При розробці принципової схеми основну
увагу було приділено забезпеченню високої енергоефективності, завадостійкості
та надійності функціонування у відкритому частотному діапазоні.
В даній роботі пропонується мережа із 8-ми сенсорів, базова схема побудови
яких буде розроблена в цьому розділі та зображена на рисунку 3.1.
При невеликій зміні програмного керування мережу можна легко розширити.
Проєктований радіосенсор має забезпечувати збір телеметричної інформації
з цифрових та аналогових датчиків з наступною передачею пакетів у діапазоні 433
МГц. Згідно з технічним завданням, вузол характеризується параметрами,
наведеними в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Технічні характеристики автономного радіосенсора
Параметр Значення
1. Напруга живлення номінальна +5 В.
2. Струм споживання в активному режимі 27 мА.
3. Струм споживання в пасивному режимі 64 мкА.
4. Вихідна потужність радіопередавача 10 мВт.
5. Частота роботи радіопередавача 433.92 МГц.
6. Межі регулювання швидкості передачі 100...2000 біт/с.
7. Тип кодування при передачі радіо-пакетів манчестерський.
8. Довжина пакетів 11 байт.
9. Довжина преамбули 2 байти.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
Параметр Значення
10. Максимальна кількість пристроїв на шині 1-Wire 4.
11. Кількість аналогових входів 6.
12. Діапазон напруги на аналогових входах 0…10 В.
13. Вхідний опір аналогових входів 10 кОм.
14. Швидкість роботи послідовного інтерфейсу 115200 біт/с.
15. Формат даних послідовного інтерфейсу 8,N,1.
16. Діапазон номерів радіо-сенсорів 0…7.
Обчислювальне ядро. Використано мікроконтролер ATmega8, що працює на
тактовій частоті 16 МГц (ZQ1). Вибір даного МК зумовлений наявністю 8 КБ Flash-
пам'яті, розвиненою периферією (10-бітний АЦП) та гнучкими режимами
енергозбереження, що критично для автономності. Програмування МК
здійснюється через внутрішньо-схемний інтерфейс (роз'єм X8/X2).
Рисунок 3.2 – Електрична принципова схема радіосенсора
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
Підсистема зв'язку реалізована на базі інтегрованого модуля передавача
TX433N. Модуль підключений до мікроконтролера через однопровідну лінію
передачі даних. Використання частоти 433,92 МГц забезпечує високу проникну
здатність сигналу. Для захисту даних на програмному рівні буде впроваджено
алгоритм RC4 із 4-байтним ключем.
Цифрова шина 1-Wire дозволяє підключати до 4-х прецизійних датчиків
температури DS18B20 (DD2...DDn), які використані в даному проєкті. Кожен
датчик має унікальний 64-бітний ідентифікатор, що дозволяє будувати локальні
дротові мікромережі.
Контакти 23...28 мікроконтролера задіяні для знімання напруги в діапазоні
0...10 В. Для узгодження рівнів та захисту входів використані резистивні дільники
та обмежувальні стабілітрони P4SMA6.8A.
Кнопки SB1, SB2 служать для ініціалізації цифрових подій.
Кнопками/перемичками SB3-SB5 задається апаратний ідентифікатор (номер)
сенсора в мережі (діапазон 0...7), що необхідно для адресації в топології «зірка».
Світлодіод HL1 (VD4) виконує роль індикатора активності: він спалахує під
час трансляції пакетів та блимає в режимі конфігурування параметрів через
термінал.
Для діагностики та зміни робочих параметрів у RAM або EEPROM
передбачено підключення до ПК через роз'єм X1/X3 (інтерфейс RS232/UART) зі
швидкістю 115200 біт/с.
Для синхронізації мікроконтролера необхідно використати кварцову
стабілізацію частоти. Для цього в якості кварцового резонатора ZQ1 застосуємо
резонатор типу HC49 16 МГц. Початкові дані про кварцовий резонатор:
– коефіцієнт, який характеризує якість кварцу Ом;
– еквівалентні ємності кварцового резонатора: пФ;
– ємнісний коефіцієнт ;
– частота тактового генератора =16 МГц.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
Ємність С3 доцільно обрати за рекомендаціями, наданими виробником
мікросхеми і використати конденсатори X7R 1812 16В 100 нФ±10%.
В якості передавача частоти досить поширеного діапазону 433 МГц
застосуємо інтегрований модуль TX433 з наступними характеристиками:
Тим модуля передавач.
Напруга живлення 3-12 В.
Струм споживання 3 мА.
Робоча частота 433,92 МГц.
Потужність передавача 25 мВт.
Криптоалгоритм RC4.
Він підключається одно-провідною шиною до мікроконтролера керування та
має один антенний вихід.
Одним із елементів радіо-сенсора є датчики температури. Це досить
поширена і часто вимірювана фізична величина. Для вимірювання температури
повітря зазвичай застосовують прості датчики температури. Але для покращення
характеристик приладів промислового та напів-промислового призначення
доцільно використати датчики, які мають відповідну точність вимірювання,
цифрові виходи передачі та захист з’єднувальної лінії.
Більшість датчиків температури мають однопровідну послідовну шину
передачі даних, а тому потребують використання тільки одного виводу
мікроконтролера. На схемі показано підключення датчиків по шині 1-wire.
В якості датчиків застосуємо DS18B20, який має наступні параметри:
Тип інтерфейсу 1-Wire.
Унікальний код 64 біт.
Напруга живлення 3,0...5,5 В.
Діапазон вимірювання -55 ... +125 °C.
Похибка вимірювання 0,5°C.
Роздільна здатність перетворення 9 … 12 біт.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
Час вимірювання 750 мс.
Програмування сигналу тривоги Так.
У кожної мікросхеми DS18B20 є унікальний серійний 64-розрядний код, що
дозволяє декільком датчикам підключатися на одну лінію зв'язку. Тобто через один
порт можна обмінюватися даними з декількома датчиками, розподіленими на
значній відстані. Режим украй зручний для використання в системах екологічного
контролю, моніторингу температури в будівлях, вузлах устаткування з подальшої
передачею даних вимірювань по радіоканалу.
На рисунку 3.2 блок-схема датчика DS18B20. 64-бітовий ПЗП (ROM) зберігає
унікальний серійний код пристрою. Оперативна пам'ять містить:
 значення виміряної температури (2 байти);
 порогові значення спрацьовування тривожного сигналу (Th, Tl);
 регістр конфігурації (1 байт).
Рисунок 3.3 – Блок-схема DS18B20
Через регістр конфігурації можна встановити роздільну здатність
перетворення термодатчика. Вона може бути задана 9, 10, 11 або 12 біт. Регістр
конфігурації і пороги тривожного сигналу містяться в незалежній пам'яті
(EEPROM).
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
У мікросхемі для обміну даними використовує спеціалізований протокол 1-
Wire корпорації Dallas. Для лінії зв'язку потрібно слабкий підтягуючий резистор
оскільки усі пристрої фізично підключені до однієї загальної шини і
використовують вихід з трьома станами або вихід типу відкритий стік.
Кожен пристрій 1-Wire має унікальний серійний 64-розрядний код,
записаний у ПЗП на етапі виробництва. Цей код дозволяє мікроконтролеру (Master)
ідентифікувати та звертатися до конкретного датчика, навіть якщо на одній лінії їх
підключено декілька.
Основна функція DS18B20 – перетворення температури датчика в цифровий
код. Розрядність перетворення задається 9, 10, 11 або 12 біт. Це відповідає
роздільній здатності - 0,5 (1/2) °C, 0,25 (1/4) °C, 0,125 (1/8) °C і 0,0625 (1/16) °C. При
включенні живлення, стан регістра конфігурації встановлюється на роздільну
здатність 12 біт.
Струмо-обмежуючий резистор R4 розраховується наступним чином:
кОм.
Потужність резистора R4: мВт.
Застосуємо резистор Р1-12-0.065 10 кОм±5%.
Тоді блокуючий конденсатор С1:
нФ.
Застосовано конденсатор для С1 – X7R-(0402) 16В 330 нФ±10%.
Струмо-обмежуючий резистор R6 розраховується наступним чином:
кОм.
Потужність резистора R6: мВт.
Застосуємо резистор Р1-12-0.065 3,3 кОм±5%.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
Для обмеження напруги на вході застосуємо стабілітрони P4SMA6.8A з
параметрами:
Потужність 400 Вт.
Максимальний вхідний струм 10 А.
Стабілізована вихідна напруга +5.8 В.
Для енергозбереження мікроконтролер радіо-сенсора використовує
можливість виходу з вимкненого стану по сигналу від сторожового таймера (WDT).
Після подання живлення мікроконтролер виконавши початкові ініціалізації і
відправивши перші пакети з даними входить в режим енергозбереження. У цьому
режимі припиняється робота кварцового генератора і зупиняється синхронізація
внутрішнього процесора і периферії, але продовжує працювати внутрішній RC
генератор WDT. Генератор WDT споживає деякий струм, який є домінуючим
струмом в споживанні радіо-сенсора у виключеному стані.
Через деякий час WDT видає сигнал, який включає кварцовий генератор і
активізує процесор. Для виходу генератора в стабілізований режим схемою
мікроконтролера створюється затримка близько 5 мс. В цей час струм споживання
радіо-сенсора значно збільшиться.
Найчастіше радіо-сенсор повинен знаходиться у виключеному режимі
набагато довше ніж період надходження сигналів активізації від WDT. Для цього
в програмі ведеться лічильник включень, після досягнення певного значення, якого
програма ініціює робочий цикл радіо-сенсора, в іншому випадку програма відразу
ж переводить мікроконтролер назад в режим енергозбереження. Контрольне
значення лічильника перераховується програмою по певному алгоритму після
кожного робочого циклу.
Тривалість робочого циклу радіо-сенсора, протягом якого він прочитує
інформацію з температурних датчиків, аналогових входів і посилає радіо-пакети в
основному залежить від кількості і швидкості передачі радіо-пакетів. Увесь радіо-
пакет має довжину 104 біта. Для кожного температурного датчика посилається
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
окремий пакет, також окремий пакет посилається з інформацією про аналогові
входи.
Установкою робочих параметрів можна збільшити швидкість передачі
пакетів і зменшити їх кількість. Але збільшувати швидкість вище 1000 біт/с не
рекомендується із-за можливого погіршення якості зв'язку.
Вклад температурних датчиків DS18S20 в струм споживання у вимкненому
стані складає не більше 2 мкА, а в активному режимі не більше 2 мА протягом
незначного проміжку часу робочого циклу.
Модуль передавача у вимкненому стані практично не вносить ніякого
впливу, а в режимі передачі споживає 5.8 мА при напрузі живлення 3…5 В
відповідно.
Спираючись на представлені дані можна легко вичислити необхідну ємність
елемента живлення для автономної роботи радіо-сенсора заданий час.
Так наприклад, при напрузі живлення 3.6 В і активізації радіо-сенсора кожні
30 с. на 0.215 с. ємності літієвої батареї розміру AA буде досить для безперервної
роботи радіо-сенсора протягом 555-ти днів.
Ще ліпші енергетичні параметри може дати зниження частоти кварцового
резонатора до 4 МГц. Зниження частоти нижче 4 МГц не приведе до істотної
економії споживання оскільки тут вже домінуватиме струм радіо-передавача.
3.2 Розробка принципової схеми центрального модуля
Центральний модуль побудований на основі мікроконтролера ATMEGA8 і
модуля приймача RX433. Його завдання – безперервно вести прийом пакетів, що
поступають по ефіру від віддалених радіо-сенсорів, розміщення інформаційного
змісту з них у своїй внутрішній пам'яті і за запитом від зовнішніх пристроїв видачу
накопиченої інформації по послідовному інтерфейсу. Фактично цей модуль є
центральним хабом в системі побудови Інтернету речей. За потреби його можна
обладнати мережною картою для з’єднання зі всесвітньою павутиною.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
У разі надходження пакетів з інформацією про стан цифрових входів радіо-
сенсорів центральний модуль негайно перемикає стан своїх 2-х відповідних
цифрових виходів.
Центральний модуль забезпечений алфавітно-цифровим РК-індикатором.
Він використовується для налагодження роботи, відображення службової
інформації тощо.
Як і радіо-сенсор центральний модуль дозволяє модифікувати деякі свої
робочі параметри через послідовний інтерфейс з комп'ютера. Робочі параметри
також мають значення за умовчанням і відновлювані у разі збоїв у внутрішній
пам'яті EEPROM мікроконтролера. Схема електрична принципова даного модуля
зображена на рисунку 3.3. А технічні характеристики виходячи із загальних
технічних характеристик системи показані в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики центрального модуля
Параметр Значення
Напруга живлення 5 В.
Струм споживання 25 мА.
Частота роботи радіоприймача 433,92 МГц.
Межі регулювання швидкості передачі 100...2000 біт/с.
Довжина пакетів 11 байт.
Довжина преамбули 2 байти.
Максимальна кількість підключених радіо-сенсорів 4.
Швидкість роботи послідовного інтерфейсу 115200 біт/с.
Формат даних послідовного інтерфейсу 8, n, 1.
Центральний приймач побудовано на основі приймального модуля RX433.
Сам модуль RX433 є радіоприймачем, який побудовано по 2-х транзисторній
надрегенеративній схемі з компаратором на основі операційного підсилювача
LM358. Чутливість модуля рівна - 106 dBm, це дорівнює 1 мкВ при антені опором
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
50 Ом. Смуга захоплення сигналу дорівнює 1 МГц. Задекларовано стабільну
швидкість передачі 10 кбіт/c.
Широка смуга захоплення і робота на частоті сигналу широко
використовуваної різними системами охорони і телекерування призводить до того,
що на виході приймального модуля постійно є присутнім цифровий сигнал, що
безперервно змінюється.
Рисунок 3.5 – Схема електрична принципова центрального модуля
Мікроконтролер DD1 виконує завдання аналізу цифрового сигналу з
приймального модуля, виявлення в ньому радіо-пакетів від радіо-сенсорів,
декодування радіо-пакетів і збереження інформації з них у внутрішній пам'яті.
У разі приходу радіо-пакетів з інформацією від цифрових входів радіо-
сенсорів мікроконтролер перемикає стан ключів VT2, VT3 у випадку якщо в радіо-
пакеті виставлений в одиницю біт першого і другого входів відповідно.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
Світлодіод HL3 запалюється у момент прийому і обробки прийнятого радіо-
пакету.
До роз'єму X5 підключаються зовнішній пристрій через інтерфейс RS232 для
знімання даних з центрального приймача по протоколу MODBUS в режимі ASCII.
Також до нього може підключатися комп'ютер для налаштування робочих
параметрів.
Мікроконтролер центрального приймача так само як і мікроконтролер радіо-
сенсора програмується на платі через роз'єм X3.
Оскільки в даному модулі використано аналогічний мікроконтролер, що і в
радіо-сенсорах, то структурна схема мікроконтролера буде аналогічна.
Для синхронізації мікроконтролера необхідно використати кварцову
стабілізацію частоти. Для цього в якості кварцового резонатора ZQ1 застосуємо
резонатор типу HC49 16 МГц. Початкові дані про кварцовий резонатор:
– коефіцієнт, який характеризує якість кварцу Ом;
– еквівалентні ємності кварцового резонатора: пФ;
– ємнісний коефіцієнт ;
– частота тактового генератора =16 МГц.
Ємності С2, С3 обираються виходячи з умови 10 - 68 пФ при частоті 16 МГц.
Застосуємо конденсатори 18 пФ – X7R 1402 16В 18 пФ±10%.
В якості радіо-сенсора застосуємо модуль RX433 з параметрами:
Напруга живлення 5 В.
Струм споживання 4,5 мА.
Частота передачі 300-434 МГц.
Чутливість -108 дБм.
Ширина каналу 500 кГц.
Еквівалентна ширина завади 5 кГц.
Базова швидкість передачі 3 кбайт/с.
Час налаштування 5 мс.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
Даний приймач підключається для передачі цифрових даних на
мікроконтролер по одно-провідній лінії.
В якості дисплею застосуємо РК індикатор PC0802LRS з параметрами:
Напруга живлення 5 В.
Струм споживання 2,5 мА.
Розрядність 8 біт.
Кількість символів 2х8.
Напруга зміщення драйверів 0-13 В.
Вхідна напруга низького рівня 0,8 В.
Вхідна напруга високого рівня 2,2 В.
Вихідна напруга високого рівня 2,4 В.
Вихідна напруга низького рівня 0,4 В.
Рисунок 3.6 – Функціональна схема РК панелі
Для налагоджувального опору R7 застосуємо резистор СП3-19 10 кОм±5%.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
Транзистори VT3-VT4 повинні забезпечити необхідні напругу та струм при
передачі даних. Підсилювач буде працювати в імпульсному режимі, тому доцільно
застосувати транзисторні ключі, що можуть забезпечити як підсилення струму так
і підсилення напруги.
Для отримання значень параметрів елементів достатньо розрахувати лише
один підсилювач – інші будуть повністю аналогічні.
Вихідні дані до розрахунку:
Напруга живлення, 5 В.
Робоча частота, . 50 кГц.
Вхідна напруга підсилювача, +3,3 В.
Тип транзистора 2N7002
Напруга стік-витік, 60 В.
Струм стоку, 0,1 А.
Напруга заслін-витік, 20 В.
Вхідний опір, 10 МОм.
Крутизна характеристики 80 мСм.
Максимальна частота, 1 МГц.
Імпульсний струм навантаження, 1 А.
Прохідна ємність, СП 5 пФ.
Порядок розрахунку:
Опір навантаження транзисторного каскаду:
Ом.
Розрахунок потрібного струму стоку:
мА.
Розрахунок потрібної напруги затвору:
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47
В.
Розрахунок опору в колі затвору:
Ом.
Розрахунок потужності резистора:
Вт.
Для забезпечення заданого опору використаємо резистори Р1-12-0,125
1 кОм±5%.
Центральний модуль взаємодіє із зовнішніми пристроями за скороченою
версією протоколу MODBUS в якості підпорядкованого пристрою в режимі ASCII.
Протокол MODBUS канального рівня широко відомий в середовищі
розробників систем промислової автоматизації і підтримується великою кількістю
різних пристроїв. Він дуже простий в реалізації і добре регламентований, а тому
логічно було б використати його в якості протоколу передачі даних з можливістю
інтеграції центрального модулю в існуючі системи.
При нормальній роботі центрального модулю по послідовному інтерфейсу
обробляються пакети MODBUS, у разі надходження символу ESC
(шістнадцятиричне число 0x1B), наприклад, з програми HyperTerminal,
центральний модуль переходить в режим редагування параметрів. Вихід з режиму
також по приходу символу ESC. Центральний модуль обробляє тільки одну
функцію протоколу - 03 (читання 2-х байтових регістрів).
При запиті даних з центрального модулю зовнішній пристрій повинен
використати функцію 3 протоколу MODBUS. За допомогою цієї функції пристрій
може прочитати вміст 3-х масивів: масиву ідентифікаторів температурних датчиків
DS18S20, масиву значень температури з температурних датчиків, масиву станів
аналогових входів з радіо-сенсорів.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
Інтерпретація полів блоку даних при запиті виконання функції 3 зовнішнім
пристроєм показана на рисунку 3.5.
Рисунок 3.7 – Структура пакету по протоколу MODBUS в режимі ASCII
Рисунок 3.8 – Інтерпретація полів блоку даних функції 3
Перші два символи кодують тип даних, тобто елемент якого з 3-х масивів
вимагається прочитати. Символи 3-ої і 4-ої задає 1-й і 2-й індекси двовимірного
масиву з даними. 1-й індекс задає номер радіо-сенсора, 2-й, - номер температурного
датчика або номер аналогового входу. Індексація розпочинається з нуля.
Прийнято наступне кодування поля типу даних:
1 – ідентифікатори температурних датчиків;
2 – значення температури з температурних датчиків;
3 – значення з аналогових входів (АЦП) віддалених датчиків.
Поле «кількість зчитаних регістрів» повинне мати значення 1 при читанні
температури і значень АЦП оскільки вони виражаються 2-байтними величинами і
значення 3 при читанні ідентифікаторів, оскільки вони складаються з 6-и байт.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
Температура представляється в оригінальному форматі, в такому, в якому
вона передається температурними датчиками з молодшим байтом попереду.
Значення АЦП представляються також у форматі з молодшим байтом
попереду.
Ідентифікатори представлені 6-ма байтами замість 8-и, які зазвичай
видаються 1-Wire пристроями. Відкидаються коди сімейства пристроїв і
контрольна сума.
Приклад команди запиту читання зовнішнім пристроями значення 1-го
аналогового входу 0-го радіо-сенсора: 010303000001B8.
Проаналізувавши розроблений пристрій з каналами передачі недоліком
дешевизни технології модулів передавача і приймача (TX433N, RX433) є сильна
зашумленість сигналу, що приймається. В якості модифікації, щоб зменшити вплив
завад, рекомендовано таку структуру протоколу.
Структура радіо-протоколу базується на декількох основних ідеях:
– пакетна передача з фіксованою довжиною.
– виявлення пакетів і синхронізація на основі кодованої преамбули.
– манчестерське кодування інформаційних бітів.
– додаткова вибірка.
– точно відома швидкість передачі даних.
Фіксована довжина пакетів і відома швидкість передачі спрощують
структуру декодера і підвищують імовірність декодування даних.
Манчестерське кодування видаляє з сигналу постійну складову, що покращує
роботу компаратора приймального модуля. При такому кодуванні одиниця
представляється спадом сигналу, а нуль – фронтом. Спад або підйом розташовані
по середині інтервалу передачі біта, а на початку інтервалу здійснюється
перемикання рівня сигналу так щоб через половину біта можна було виконати спад
або фронт.
Кодована преамбула дозволяє синхронізувати прийом і підвищує імовірність
виявлення пакетів даних спотворених перешкодами одночасно знижуючи
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
імовірність неправдивого виявлення пакетів при їх відсутності в умовах
безперервного шумового потоку. Преамбула використовує NRZ кодування і
передається з удвічі більшою швидкістю чим інформаційні біти. Вона спеціально
обчислена на основі ряду критеріїв один з яких – це мінімальні побічні максимуми
автокореляційної функції, а інший – це мінімальний максимум крос-кореляції на
усій безлічі можливих двійкових кодів з манчестерським кодуванням. Обчислення
для 16-бітової преамбули легко виконати прямим перебором.
Додаткова вибірка означає, що декодер прийме відліки з набагато більшою
частотою чим передаються біти інформації. Це дозволяє застосувати кореляційні
методи при декодуванні бітів, таким чином підвищуючи завадостійку прийому
(рисунок 3.7).
Рисунок 3.9 – Принцип дії декодера радіо-протоколу
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
На початковому етапі в мікроконтролері безперервно виконується процедура
кореляції вхідного потоку відліків з 64-бітовим шаблоном преамбули. Для
двійкового сигналу це сума значень бітів що вийшли після побітної операції
складання по модулю 2 поточні буфери вхідних відліків і бітів шаблону.
У момент коли значення кореляції досягає деякої контрольної межі
мікроконтролер приймає рішення про початок прийому бітів даних і запускає
процедуру кореляції з шаблоном біта рівного 1. В якості прив'язки для відліку
бітових інтервалів береться точка максимуму на кореляційній функції преамбули
після того, як вона перевищила контрольну межу. У кінці кожного бітового
інтервалу, через кожні 8-м відліків мікроконтролер приймає рішення про значення
прийнятого біта. Кореляція більше 3-х означає прийом одиниці, в зворотному
випадку - нуля.
Як видно при прийомі біта можливе спотворення значень до 3-х відліків з 8-
і без виникнення помилки. Відносна доля спотворених значень відліків при
прийомі преамбулі має бути менша, оскільки вона служить ще і джерелом
синхронізації. У зв'язку з цим виправдано вибирати граничне значення
детектування преамбули на 5-6 одиниць менше значення її піку автокореляції тобто
в даному випадку 58-59.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки виконаної кваліфікаційної роботи, можна зробити
наступні висновки: на основі аналізу і класифікації автономних систем збору
даних, керування та спостереження та ґрунтовного патентного пошуку з
виокремленням основного аналогу проєктованої системи та на основі технічного
завдання було розроблено сучасну, високотехнологічну, енергоефективну
бездротову сенсорну мережу збору даних із застосуванням цифрової обробки
сигналів на основі криптозахищених радіо-сенсорів на основі потокового шифру
RC4.
Така мережа на даний час дуже буде затребувана як в промислових
масштабах – побудова розподілених систем віддаленого моніторингу і керування
технологічними процесами, кліматом тощо, так і для реалізації в якості систем
особистого комфорту – систем розумного будинку, інтернету речей.
Для побудови такої мережі було проаналізовано топології можливої
реалізації та обрано одно-ланкову топологію типу зірка.
В основу побудови радіо-сенсорів та центрального модуля лягло
використання в якості основного електронного керуючого вузла мікроконтролера
типу Atmega8, який задовольнив усі вимоги по швидкодії і функціональності.
Іншою важливою особливістю роботи є застосування модулів низького
енергоспоживання для роботи в радіо-сенсорах та проведена оптимізація по
енерго-заощадженню за допомогою оптимізації часу передачі, що збільшує
тривалість їх автономної роботи до 500 днів, що більше ніж час запланованого
технічного обслуговування.
Головний керуючий вузол та всі блоки пов’язані з обробкою сигналів як в
радіо-сенсорі так і центральному модулі заходяться в мікроконтролері, який
синхронізовано внутрішніми генератором з кварцовою стабілізацією частоти. Для
налагодження центрального модуля та виводу необхідних параметрів у ньому
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
використано 2-х рядковий РК індикатор. Передбачена сигналізація передачі даних
за допомогою світлодіодів.
В якості протоколу передачі даних використано MODBUS, який досить вдало
застосовується для невеликих сенсорних мереж і надає сумісність розробленої
мережі з іншими.
В роботі розроблено електричні принципові схеми радіо-сенсора та
центрального модуля, розраховано параметри елементів.
В цілому всі поставлені завдання по розробці бездротової сенсорної мережі
використанням багатофункціональних радіо-сенсорів виконані, теоретичні
питання розкриті у вигляді аналізу методів побудови цифрових сенсорних мереж,
розраховані основні вузли, проведено моделювання математичних алгоритмів.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АЦП – аналого-цифровий перетворювач;
БСМ – бездротова сенсорна мережа;
ВІС – велика інтегральна схема;
ГСЧ – генератор випадкових чисел;
ЕОМ – електронна обчислювальна машина;
ЗП – запам’ятовуючий пристрій;
МК – мікроконтролер;
ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій;
ПЗ – програмне забезпечення;
ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій;
ЦМ – центральний модуль (шлюз);
ЦСП – цифровий сигнальний процесор.
Арк.
ЧДТУ.262407.013 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55
ДОДАТОК А
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
__________________
«___» ____________ 2026 року
Бездротова мережа захищених інформаційних сенсорів
Специфікація
482.ЧДТУ.62407-01
Листів 2
Розробник _____________ Денис УЛЬЯНЕНКО
Керівник _____________ Артем СКУЦЬКИЙ
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.62407-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ.62407-01 12 01 Текст програми
ДОДАТОК Б
Бездротова мережа захищених інформаційних сенсорів
Текст програми
482.ЧДТУ.62407-01 12 01
Листів 5
Розробник _____________ Денис УЛЬЯНЕНКО
Черкаси 2026
2
482.ЧДТУ.56203-01 12 01
Програма для контролера радіосенсора
#include <avr/io.h>
#include <util/delay.h>
#ifndef F_CPU
//define cpu clock speed if not defined
#define F_CPU 8000000
#endif
//set desired baud rate
#define BAUDRATE 1200
//calculate UBRR value
#define UBRRVAL ((F_CPU/(BAUDRATE*16UL))-1)
//define receive parameters
#define SYNC 0XAA // synchro signal
#define RADDR 0x44
#define LEDON 0x11 //switch led on command
#define LEDOFF 0x22 //switch led off command
void USART_Init(void)
{
//Set baud rate
UBRRL=(uint8_t)UBRRVAL; //low byte
UBRRH=(UBRRVAL>>8); //high byte
//Set data frame format: asynchronous mode,no parity, 1 stop bit, 8 bit size
UCSRC=(1<<URSEL)|(0<<UMSEL)|(0<<UPM1)|(0<<UPM0)|
(0<<USBS)|(0<<UCSZ2)|(1<<UCSZ1)|(1<<UCSZ0);
//Enable Transmitter and Receiver and Interrupt on receive complete
UCSRB=(1<<TXEN);
}
void USART_vSendByte(uint8_t u8Data)
{
// Wait if a byte is being transmitted
while((UCSRA&(1<<UDRE)) == 0);
// Transmit data
UDR = u8Data;
}
void Send_Packet(uint8_t addr, uint8_t cmd)
{
USART_vSendByte(SYNC);//send synchro byte
USART_vSendByte(addr);//send receiver address
USART_vSendByte(cmd);//send increment command
USART_vSendByte((addr+cmd));//send checksum
}
void delayms(uint8_t t)//delay in ms
{
uint8_t i;
for(i=0;i<t;i++)
_delay_ms(1);
}
int main(void)
void Send_Packet(uint8_t addr, uint8_t cmd)
{
USART_vSendByte(SYNC);//send synchro byte
USART_vSendByte(addr);//send receiver address
3
482.ЧДТУ.56203-01 12 01
USART_vSendByte(cmd);//send increment command
USART_vSendByte((addr+cmd));//send checksum
}
void delayms(uint8_t t)//delay in ms
{
uint8_t i;
for(i=0;i<t;i++)
_delay_ms(1);
}
int main(void)
Програма для контролера центрального модуля
#include <avr/io.h>
#include <avr/interrupt.h>
#include <util/delay.h>
#ifndef F_CPU
//define cpu clock speed if not defined
#define F_CPU 4000000
#endif
//set desired baud rate
#define BAUDRATE 1200
//calculate UBRR value
#define UBRRVAL ((F_CPU/(BAUDRATE*16UL))-1)
//define receive parameters
#define SYNC 0XAA// synchro signal
#define RADDR 0x44
#define LEDON 0x11//LED on command
#define LEDOFF 0x22//LED off command
void USART_Init(void)
{
//Set baud rate
UBRRL=(uint8_t)UBRRVAL; //low byte
UBRRH=(UBRRVAL>>8); //high byte
//Set data frame format: asynchronous mode,no parity, 1 stop bit, 8 bit size
UCSRC=(1<<URSEL)|(0<<UMSEL)|(0<<UPM1)|(0<<UPM0)|
(0<<USBS)|(0<<UCSZ2)|(1<<UCSZ1)|(1<<UCSZ0);
//Enable Transmitter and Receiver and Interrupt on receive complete
UCSRB=(1<<RXEN)|(1<<RXCIE);//|(1<<TXEN);
//enable global interrupts
}
uint8_t USART_vReceiveByte(void)
{
// Wait until a byte has been received
while((UCSRA&(1<<RXC)) == 0);
// Return received data
return UDR;
}
ISR(USART_RXC_vect)
{
//define variables
4
482.ЧДТУ.56203-01 12 01
uint8_t raddress, data, chk;//transmitter address
//receive destination address
raddress=USART_vReceiveByte();
//receive data
data=USART_vReceiveByte();
//receive checksum
chk=USART_vReceiveByte();
//compare received checksum with calculated
if(chk==(raddress+data))//if match perform operations
{
//if transmitter address match
if(raddress==RADDR)
{
if(data==LEDON)
{
PORTC&=~(1<<0);//LED ON
}
else if(data==LEDOFF)
{
PORTC|=(1<<0);//LED OFF
}
}
}
else
}
void Main_Init(void)
{
PORTC|=(1<<0);//LED OFF
DDRC=0X001;//define port C pin 0 as output;
//enable global interrupts
sei();
}
int main(void)
{
Main_Init();
USART_Init();
while(1)
{
}
//nothing here interrupts are working
return 0;
} }
void Main_Init(void)
{
PORTC|=(1<<0);//LED OFF
DDRC=0X001;//define port C pin 0 as output;
//enable global interrupts
sei();
}
int main(void)
{
Main_Init();
USART_Init();
5
482.ЧДТУ.56203-01 12 01
while(1)
{
}
//nothing here interrupts are working
return 0;
}
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Основи побудови безпроводових сенсорних мереж [Електронний ресурс]:
навч. посіб. для здобувачів ступеня бакалавра за освіт. програмою «Інженерія
та програмування інфокомунікацій» спец. 172 / КПІ ім. Ігоря Сікорського;
уклад.: С. О. Кравчук та ін. К.: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2024. 313 с.
2. Кравчук С.О. Теорія систем мобільних інфокомунікацій. Системна
архітектура: навч. посіб. для здобувачів ступеня бакалавра за спец. 172
«Телекомунікації та радіотехніка» / С.О. Кравчук. Київ: КПІ ім. Ігоря
Сікорського, 2023. 683 с.
3. Dargie W. Fundamentals of wireless sensor networks: theory and practice / W.
Dargie, C. Poellabauer. Chichester: Wiley, 2010. 311 p.
4. Яковлев Ю.С., Тимашов А.А. Средства сбора и предварительной обработки
данных с использованием ПЛИС для технологических компьютерных систем
и сетей // Математичні машини і системи. 2017. № 1. С. 28–36.
5. Бритов А., Макеенок О., Сотников О., Хлебников С. Построение
высокоскоростных сетевых систем сбора данных и управления на основе
ПЛИС фирмы Xilinx // Chip News Украина. 2006. № 3 (53), квітень. С. 8–10.
6. Cisco Systems. What is a wireless sensor network? URL:
https://www.cisco.com/site/us/en/learn/topics/networking/what-is-a-wireless-
sensor-network.html. Дата звернення: 10.05.2026.
7. Романов В. О., Палагін О. В., Галєлюка І. Б., Вороненко О. В. Безпровідна
сенсорна мережа для прецизійного землеробства та екологічного моніторингу
// Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2014. № 13. С. 53–63.
8. Zhu Q. IoT gateway: Bridging wireless sensor networks into internet of things //
2010 IEEE/IFIP International Conference on Embedded and Ubiquitous Computing.
2010. P. 347–352.
9. Машталір В. Концептуальні підходи застосування бездротових сенсорних
мереж арміями передових країн світу / В. Машталір, О. Жук, Л. Міненко, С.
Арк.
ЧДТУ.262203.003 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63
Артюх // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2023.
Вип. 47, № 2. С. 96–112.
10.Qi H., Gao N., Zhang Y. Design of Intelligent Power Supply Unit Based on Zigbee
Technology // Proceedings of the International Conference on Computational and
Information Sciences (ICCIS). Atlantis Press, 2013. P. 1392–1395.
11.ATmega8: 8-bit AVR Microcontroller with 8K Bytes In-System Programmable
Flash: datasheet. Rev. 2486Z. Atmel Corporation, 2013. 308 p.
12.Безрук В. М. Вибір алгоритму самоорганізації бездротової сенсорної мережі
методом аналізу ієрархій / В. М. Безрук, В. О. Власова, Ю. В. Скорик, Ю. М.
Колтун, А. І. Костромицький // Вісник Національного університету "Львівська
політехніка". Радіоелектроніка та телекомунікації. 2016. Вип.22, № 1. С.179-
184.
13.Tossa F. Wireless Sensor Network Deployment: Architecture, Objectives, and
Methodologies / F. Tossa, Y. Faga, W. Abdou, E. C. Ezin, P. Gouton // Sensors.
2025. Vol. 25, iss. 11. Art. 3442.
14.Разживін О. Моделювання та удосконалення сенсорної мережі системи обліку
споживання енергетичних ресурсів у мікрорайоні / О. Разживін, А. Люта, О.
Марков, Д. Картамишев, В. Мирошниченко, М. Ільїнський // Технічні науки
та технології. 2023. № 1 (31). С. 138–145.
15.Wireless Sensor Networks: digital notes / Malla Reddy College of Engineering and
Technology (MRCET). Hyderabad: Department of Computer Science and
Engineering. 2024. 144 p.
16.Tian H. Enhancing the effectiveness of wireless sensor networks through consensus
estimation and universal coverage / H. Tian // Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Art.
24930.
17.Trigka M. Wireless Sensor Networks: From Fundamentals and Applications to
Innovations and Future Trends / M. Trigka, E. Dritsas // IEEE Access. 2025. Vol.
13. P. 78589–78610.
18.ДСТУ 3008-2015. Державний стандарт України. Документація. Звіти у сфері
науки і техніки. Структура і правила оформлення. К: УкрНДНЦ, 2016. 26 с.
Арк.
ЧДТУ.262203.003 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64