Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10269
Title: Захищена корпоративна мережа ПП «КабельЕлектроТехніка»
Authors: ЛАВДАНСЬКИЙ, Артем
ФЕДОРЕНКО, Богдан
Keywords: ЗАХИЩЕНА КОРПОРАТИВНА МЕРЕЖА;ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА;СЕГМЕНТАЦІЯ МЕРЕЖІ;МІЖМЕРЕЖЕВИЙ ЕКРАН;ВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ;SIEM;VPN;РОЛЬОВИЙ ДОСТУП;КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЯ
Issue Date: 2026
Abstract: Метою кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня «бакалавр» є підвищення рівня захищеності корпоративної мережі ПП «КабельЕлектроТехніка» шляхом проєктування та програмної реалізації багаторівневої системи захисту на основі засобів з відкритим кодом. Загальний обсяг роботи становить 107 сторінок. У роботі 21 рисунок, 26 таблиць, 22 формули. Для виконання роботи використано 45 літературних джерел. Основними завданнями кваліфікаційної роботи є аналіз інформаційних потоків та активів підприємства, побудова моделі загроз і оцінювання ризиків, сегментація мережі, реалізація міжмережевого екрана, системи виявлення вторгнень і VPN з розмежуванням за ролями, розгортання служби каталогу, автентифікації та централізованого моніторингу подій безпеки, тестування захищеності й розроблення документації. Стислий опис розділів: у першому розділі проаналізовано предметну область і засоби захисту; у другому – досліджено об’єкт проєктування, активи, загрози та ризики; у третьому – виконано математичне обґрунтування проєктних рішень; у четвертому – реалізовано контейнеризований стенд (VyOS/nftables, Suricata, WireGuard, Samba AD, FreeRADIUS, Wazuh) і проведено тестування; у п’ятому – розроблено схеми, інструкції та регламент реагування на інциденти.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10269
Appears in Collections:123 Комп’ютерна інженерія (Комп'ютерні системи та мережі)

Files in This Item:
Файл Опис РозмірФормат 
РОБОТА_Федоренко_ДРУК-merged.pdf
  Restricted Access
3.33 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА КОМП’ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Захищена корпоративна мережа
ПП«КабельЕлектроТехніка»»
ЧДТУ.262213.014 ПЗ
Виконав: студент 4 курсу, групи КМ-2205
спеціальність 123 – «Комп’ютерна інженерія»
за освітньою програмою – «Комп’ютерні
системи та мережі»
Богдан ФЕДОРЕНКО
Керівник
к.т.н., доцент
Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Рецензент
к.т.н., старший викладач кафедри інформаційних
технологій Черкаського Національного
університету ім. Б.Хмельницького
Тетяна СТАБЕЦЬКА
«ЗАХИСТ ДОЗВОЛЯЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент_____Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
Черкаси 2026 року
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет: інформаційних технологій і систем
Кафедра: інформаційної безпеки та комп’ютерної інженерії
Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр
Спеціальність 123 – Комп’ютерна інженерія
Освітня програма Комп’ютерні системи та мережі
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри ІБ та КІ
к.т.н., доцент __________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
«16» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу бакалавра студенту
Федоренку Богдану Віталійовичу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи: Захищена корпоративна мережа ПП «КабельЕлектроТехніка»
Керівник роботи: к.т.н., доцент Лавданський Артем Олександрович
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «12» березня 2026 р. № 56/03-03
2. Строк подання студентом роботи:
3. Вихідні дані до роботи:
1. Проаналізувати інформаційну інфраструктуру ПП «КабельЕлектроТехніка»;
2. Розробити захищену мережу;
3. Налаштувати сегментацію мережі;
4. Налаштування VPN-доступу.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз предметної області та постановка задачі
2. Аналіз об’єкта проектування та формування вимог
3. Обгрунтування проектних рішень
4. Проектування та реалізація захищеної корпоративної мережі
5. Розробка конструкторської та експлуатаційної документації
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів):
1. Налаштування системи за допомогою docker-compose.yml
6. Консультанти розділів роботи:
Розділ Прізвище, ініціали Підпис, дата
консультанта завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання: 16 березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Термін
№ з/п Назва етапів роботи виконання Примітка
етапів роботи
1 Збір матеріалу 17.03 – 25.03 виконано
2 Обробка матеріалу 26.03 – 07.04 виконано
3 Аналіз предметної області та постановка задачі 08.04 – 14.04 виконано
4 Аналіз об'єкта проєктування та формування
вимог 15.04 – 16.04 виконано
5 Математичне обґрунтування проектних рішень 17.04 – 30.04 виконано
6 Проектування та реалізація корпоративної 01.05 виконано
захищеної мережі
7 Оформлення пояснювальної записки 02.05 – 04.05 виконано
8 Оформлення графічного матеріалу 05.05 виконано
9 Попередній захист роботи (передзахист) 06.05 виконано
10 Подання роботи на відгук та рецензування 13.05 виконано
Студент ___________________________ Богдан ФЕДОРЕНКО
(підпис)
Керівник роботи ___________________________ Артем ЛАВДАНСЬКИЙ
(підпис)
АНОТАЦІЯ
Метою кваліфікаційної роботи на здобуття освітнього ступеня
«бакалавр» є підвищення рівня захищеності корпоративної мережі ПП
«КабельЕлектроТехніка» шляхом проєктування та програмної реалізації
багаторівневої системи захисту на основі засобів з відкритим кодом.
Загальний обсяг роботи становить 107 сторінок. У роботі 21 рисунок,
26 таблиць, 22 формули. Для виконання роботи використано 45 літературних
джерел.
Основними завданнями кваліфікаційної роботи є аналіз інформаційних
потоків та активів підприємства, побудова моделі загроз і оцінювання ризиків,
сегментація мережі, реалізація міжмережевого екрана, системи виявлення
вторгнень і VPN з розмежуванням за ролями, розгортання служби каталогу,
автентифікації та централізованого моніторингу подій безпеки, тестування
захищеності й розроблення документації.
Стислий опис розділів: у першому розділі проаналізовано предметну
область і засоби захисту; у другому – досліджено об’єкт проєктування, активи,
загрози та ризики; у третьому – виконано математичне обґрунтування
проєктних рішень; у четвертому – реалізовано контейнеризований стенд
(VyOS/nftables, Suricata, WireGuard, Samba AD, FreeRADIUS, Wazuh) і
проведено тестування; у п’ятому – розроблено схеми, інструкції та регламент
реагування на інциденти.
Ключові слова: ЗАХИЩЕНА КОРПОРАТИВНА МЕРЕЖА,
ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА, СЕГМЕНТАЦІЯ МЕРЕЖІ, МІЖМЕРЕЖЕВИЙ
ЕКРАН, ВИЯВЛЕННЯ ВТОРГНЕНЬ, SIEM, VPN, РОЛЬОВИЙ ДОСТУП,
КОНТЕЙНЕРИЗАЦІЯ.
ABSTRACT
The aim of this bachelor’s qualification work is to improve the security of the
corporate network of the Private Enterprise “KabelElektroTekhnika” through the
design and software implementation of a multi-layered protection system based on
open-source tools.
The total volume of the work is 107 pages. It contains 21 figures, 26 tables,
and 22 formulas. A total of 45 references were used.
The main objectives of the qualification work are the analysis of the
enterprise’s information flows and assets, the construction of a threat model and risk
assessment, network segmentation, the implementation of a firewall, an intrusion
detection system, and a role-based VPN, the deployment of a directory service,
authentication, and centralised security event monitoring, security testing, and the
development of the documentation.
Brief description of the chapters: the first chapter analyses the subject area
and the protection tools; the second examines the design object, its assets, threats,
and risks; the third presents the mathematical substantiation of the design decisions;
the fourth implements a containerised testbed (VyOS/nftables, Suricata, WireGuard,
Samba AD, FreeRADIUS, Wazuh) and performs security testing; the fifth develops
the diagrams, instructions, and the incident response procedure.
Keywords: SECURE CORPORATE NETWORK, INFORMATION
SECURITY, NETWORK SEGMENTATION, FIREWALL, INTRUSION
DETECTION, SIEM, VPN, ROLE-BASED ACCESS, CONTAINERISATION.
ЗМІСТ
ВСТУП..................................................................................................................4
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ..............8
1.1 Характеристика ПП «КабельЕлектроТехніка» та аналіз його
інформаційних потоків .............................................................................8
1.2 Огляд архітектур корпоративних мереж та сучасних загроз
інформаційній безпеці ............................................................................ 12
1.3 Аналіз нормативної бази та засобів захисту інформації з відкритим
кодом........................................................................................................ 17
1.4 Огляд технологій контейнеризації для побудови мережевих
стендів ...................................................................................................... 22
1.5 Постановка задачі дослідження.......................................................26
2 АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВИМОГ.....31
2.1 Організаційна структура підприємства та класифікація
інформаційних активів............................................................................31
2.2 Побудова моделі загроз та моделі порушника...............................35
2.3 Оцінювання ризиків інформаційної безпеки..................................38
2.4 Формування вимог до захищеної корпоративної мережі..............40
2.5 Визначення критеріїв оцінювання якості проектних рішень........43
3 МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ.............. 46
3.1 Розрахунок інформаційного навантаження та пропускної
спроможності мережі..............................................................................46
3.2 Сегментація мережі та розподіл адресного простору методом
VLSM........................................................................................................48
3.3 Розрахунок параметрів надійності та коефіцієнта готовності
мережі.......................................................................................................50
3.4 Обґрунтування параметрів криптографічного захисту VPN-
каналів ......................................................................................................52
3.5 Оцінювання впливу засобів захисту на продуктивність мережі ..54
ЧДТУ.262213.014 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
РКоазробив Федоренко Б. Захищена корпоративна Літ. Лист Листів
Кфереівник Лавданський А. мережа ПП 2 107
Рдерцензент Стабецька Т. «КабельЕлектроТехніка»
Н.Контроль Гресько С.О. Кафедра ІБ та КІ
а К Пояснювальна записка
ЗКатвердив Лавданський А. гр. КМ-2205
-
06
4 ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХИЩЕНОЇ КОРПОРАТИВНОЇ
МЕРЕЖІ..............................................................................................................56
4.1 Розробка топології мережі та розгортання стенду засобами
Docker.......................................................................................................56
4.2 Налаштування маршрутизатора-файрвола VyOS та системи
виявлення вторгнень Suricata.................................................................59
4.3 Захист веб-сервера інтернет-магазину та організація віддаленого
доступу через WireGuard VPN...............................................................61
4.4 Розгортання служби каталогу, RADIUS-сервера та системи
централізованого моніторингу Wazuh .................................................. 63
4.5 Тестування захищеності мережі та аналіз результатів..................66
5 РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ
ДОКУМЕНТАЦІЇ..............................................................................................69
5.1 Структурна та функціональна схеми захищеної корпоративної
мережі.......................................................................................................69
5.2 Схема потоків трафіку та правил міжмережевого екранування...72
5.3 Інструкція з розгортання стенду та керівництво адміністратора.75
5.4 Регламент реагування на інциденти інформаційної безпеки........78
ВИСНОВКИ.......................................................................................................82
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...............................85
ДОДАТКИ:
А – Налаштування системи за допомогою docker-compose.yml
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................... 102
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 3
ВСТУП
Актуальність теми зумовлена тим, що корпоративні мережі малих і
середніх торгових підприємств одночасно обслуговують публічні вебсервіси,
внутрішні облікові системи, файлові ресурси, робочі місця працівників,
віддалений доступ і засоби адміністрування. За таких умов недостатньо
обмежитися встановленням одного периметрового фаєрвола, оскільки
компрометація вебсервера, робочої станції або облікового запису може
створити маршрут до внутрішніх ресурсів підприємства. Для зниження такого
ризику потрібна багаторівнева архітектура захисту, у якій поєднано
сегментацію, політику заборони за замовчуванням, рольове розмежування
доступу, виявлення атак і централізований моніторинг подій безпеки.
ПП «КабельЕлектроТехніка» розглядається у роботі як підприємство з
типовими для торгової організації інформаційними потоками: доступ покупців
до інтернет-магазину, робота менеджерів з клієнтськими замовленнями, облік
товарних залишків, взаємодія бухгалтерії з обліковою базою, спільне
використання файлів, адміністрування серверів і підключення віддалених
користувачів. Така модель є показовою для дослідження, тому що в ній
поєднуються відкриті сервіси DMZ та внутрішні сегменти з різним рівнем
критичності.
Практична значимість роботи полягає у тому, що запропоновану
архітектуру можна відтворити без дорогого спеціалізованого обладнання.
Рішення побудоване на технологіях з відкритим кодом і реалізоване у вигляді
Docker-стенду, який включає маршрутизатор-фаєрвол, IDS, SIEM, VPN,
службу каталогу, RADIUS, файловий сервер, облікову БД, інтернет-магазин і
робочі станції різних ролей. Це дає змогу не тільки описати захищену мережу
теоретично, а й перевірити її роботу через контрольні сценарії доступу,
сканування, фіксацію подій і аналіз журналів.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 4
Рівень опрацювання теми у сучасній практиці є достатньо високим у
частині окремих технологій: сегментації мереж, міжмережевого екранування,
IDS/IPS, SIEM, VPN і рольового доступу. Водночас для малого та середнього
бізнесу проблема часто полягає не у відсутності окремих засобів захисту, а у
відсутності цілісної, узгодженої та економічно доступної архітектури. Тому
робота спрямована на інтеграцію цих засобів в одну відтворювану модель,
придатну для навчального стенду і для подальшої адаптації до реальної
інфраструктури підприємства.
Об’єктом дослідження є процес забезпечення інформаційної безпеки
корпоративної мережі торгового підприємства ПП «КабельЕлектроТехніка».
Предметом дослідження є методи та засоби побудови захищеної
корпоративної мережі, що поєднує сегментацію, міжмережеве екранування,
виявлення вторгнень, централізований моніторинг подій безпеки та
розмежування доступу на основі ролей.
Метою роботи є підвищення рівня захищеності корпоративної мережі
торгового підприємства шляхом проєктування та програмної реалізації
багаторівневої системи захисту на основі технологій з відкритим кодом, а
також експериментального підтвердження її ефективності.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
 проаналізувати предметну область, інформаційні потоки підприємства,
сучасні архітектури корпоративних мереж і актуальні загрози
інформаційній безпеці;
 виконати класифікацію інформаційних активів, сформувати модель
загроз і модель порушника для корпоративної мережі підприємства;
 оцінити ризики інформаційної безпеки та сформувати функціональні й
технічні вимоги до захищеної мережі;
 обґрунтувати сегментацію мережі, розподіл адресного простору,
параметри VPN-захисту, надійності та продуктивності;
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 5
 розробити топологію захищеної корпоративної мережі та реалізувати
стенд засобами Docker Compose;
 налаштувати маршрутизатор-фаєрвол із політикою заборони за
замовчуванням, NAT/DNAT, антиспуфінгом і контролем
міжсегментного трафіку;
 розгорнути Suricata IDS, WireGuard VPN, Samba AD-DC, FreeRADIUS і
Wazuh SIEM для контролю, автентифікації та моніторингу подій;
 провести тестування доступу за ролями, перевірити реакцію системи на
сканування, спроби несанкціонованого доступу та події автентифікації;
 розробити конструкторську й експлуатаційну документацію, зокрема
схеми, інструкцію адміністратора і регламент реагування на інциденти.
Для досягнення поставленої мети в роботі використано методи
системного аналізу, моделювання, класифікації, порівняння, розрахункового
обґрунтування, імітаційного експерименту та аналізу журналів безпеки.
Системний підхід застосовано для розгляду мережі як сукупності
взаємопов’язаних підсистем: периметра, DMZ, внутрішніх VLAN-сегментів,
серверної зони, MGMT-сегмента, VPN-доступу, IDS і SIEM. Моделювання
використано для побудови Docker-стенду, а експериментальний метод – для
перевірки правил доступу, мережевого сканування, роботи Suricata та фіксації
подій у Wazuh.
Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні підходу до побудови
захищеної корпоративної мережі торгового підприємства малого та
середнього бізнесу на основі поєднання сегментації, політики найменших
привілеїв, централізованого моніторингу й кореляції подій з тактикамиMITRE
ATT&CK. На відміну від спрощених периметрових моделей, у роботі
контроль доступу реалізовано не тільки на межі Інтернету, а й між
внутрішніми сегментами, що знижує ризик горизонтального переміщення
після компрометації окремого вузла.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 6
Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні
відтворюваного стенду захищеної корпоративної мережі, який може
використовуватися для демонстрації, тестування, навчання та подальшої
адаптації до інфраструктури підприємств з подібними бізнес-процесами.
Результати роботи мають прикладну цінність для адміністраторів мереж,
фахівців з кібербезпеки та студентів спеціальності 123 «Комп’ютерна
інженерія».
Пояснювальна записка складається зі вступу, п’яти розділів, висновків,
переліку скорочень та умовних позначень, списку використаних джерел і
додатків. У першому розділі проаналізовано предметну область і засоби
захисту. У другому розділі досліджено об’єкт проєктування, активи, загрози,
ризики та вимоги. У третьому розділі виконано математичне обґрунтування
проєктних рішень. У четвертому розділі описано реалізацію стенду і
результати тестування. У п’ятому розділі розроблено конструкторську та
експлуатаційну документацію.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 7
1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ТА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
1.1 Характеристика ПП «КабельЕлектроТехніка» та аналіз його
інформаційних потоків
ПП «КабельЕлектроТехніка» розглядається у кваліфікаційній роботі як
торгове підприємство, діяльність якого пов’язана з реалізацією
електротехнічної продукції для побутового та промислового використання. За
відкритими даними офіційного сайту підприємство має публічний вебресурс
з каталогом товарів, контактними каналами, адресою у м. Черкаси та графіком
роботи [1]. Для теми роботи важливо не стільки відтворити повну внутрішню
структуру конкретної організації, скільки побудувати обґрунтовану модель
корпоративної мережі торгового підприємства, у якій поєднуються офісні
робочі місця, серверні служби, інтернет-магазин, складські операції,
бухгалтерський контур та віддалений доступ працівників.
Торгове підприємство такого типу має змішаний інформаційний контур.
Частина взаємодій є публічною: клієнт переглядає каталог, шукає товар,
відкриває сторінку позиції, формує кошик, залишає контактні дані або
звертається до менеджера. Інша частина належить до внутрішніх процесів:
ведення обліку товарних залишків, робота з клієнтськими замовленнями,
обмін документами між відділами, доступ до бухгалтерських даних,
адміністрування серверів і контроль подій безпеки. Саме на перетині цих
потоків виникає основна інженерна проблема: публічний сервіс повинен бути
доступним з Інтернету, але цей доступ не має створювати прямого маршруту
до внутрішніх ресурсів підприємства.
Предметна область роботи включає не лише комутацію та
маршрутизацію пакетів, а й організаційно-технічний контекст: хто
користується мережею, які дані передаються, які сервіси є критичними та які
обмеження доступу мають бути встановлені. Для ПП «КабельЕлектроТехніка»
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 8
доцільно виділити такі функціональні групи користувачів: адміністратор,
менеджер з продажів, бухгалтер, працівник складу, гостьовий користувач і
віддалений працівник через VPN. Такий поділ потрібний не для формального
опису штатного розпису, а для побудови правил доступу, бо однакова фізична
мережа без ролей не забезпечує достатньої керованості доступу.
До основних інформаційних активів підприємства належать база
товарів, облікові записи працівників, дані замовлень, фінансово-бухгалтерські
дані, службові документи, журнали подій, конфігурації мережевих засобів
захисту, криптографічні ключі VPN, резервні копії та налаштування
вебсервера. У роботі ці активи мають різний рівень критичності. Наприклад,
каталог товарів повинен бути доступним широкому колу користувачів, тоді як
база обліку, службові файлові ресурси і журнали безпеки повинні бути
доступні тільки визначеним ролям. Такий підхід відповідає загальній логіці
захисту інформації: не всі дані однаково чутливі, тому універсальна політика
доступу для всіх сегментів є недоцільною [2; 3].
Публічний інформаційний потік формується навколо інтернет-магазину.
У межах лабораторного стенду цей потік моделюється як HTTPS-запит від
клієнта з зовнішньої мережі до сервісу, розміщеного у DMZ. Запит проходить
через периметровий маршрутизатор-міжмережевий екран, далі перевіряється
засобами виявлення вторгнень і потрапляє до edge-proxy, який завершує TLS-
з’єднання та передає запит до вебкомпонента магазину. Такий маршрут є
типовим для веборієнтованих сервісів малого та середнього бізнесу: зовнішній
користувач має отримати доступ лише до опублікованої вебслужби, а не до
всієї внутрішньої інфраструктури.
Внутрішній офісний потік виникає між робочими станціями менеджерів,
файловим сервером, службою каталогу, сервером облікової системи та
системою моніторингу. Менеджер з продажів повинен мати доступ до
клієнтських матеріалів, файлових ресурсів відділу продажів та інтернет-
магазину, але не повинен отримувати прямий доступ до бухгалтерської бази.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 9
Бухгалтер, навпаки, потребує доступу до облікової БД і фінансових
документів, але не потребує адміністративного доступу до SIEM або
мережевого периметра. Працівник складу може мати право читання окремих
даних щодо залишків, але не повний доступ до фінансових операцій. Таке
розмежування у практичній частині відображається через RBAC-матрицю та
правила міжмережевого екранування.
Складський інформаційний потік має прикладний характер. Він
пов’язаний з обліком товарів, перевіркою залишків, формуванням внутрішніх
заявок, обміном файлами та взаємодією з обліковою системою. З погляду
кібербезпеки складський сегмент не можна вважати низькоризиковим лише
тому, що він не є публічним. Компрометація робочого місця складу може стати
проміжною точкою для горизонтального переміщення до серверного сегмента.
Тому для складу доцільно виділяти окрему мережеву зону з мінімально
необхідними маршрутами до серверів.
Бухгалтерський потік є найбільш чутливим серед внутрішніх потоків.
Він охоплює операції з фінансовими документами, реквізитами контрагентів,
обліковими даними, внутрішніми звітами і, за потреби, персональними
даними працівників або клієнтів. Законодавство України визначає правові
засади захисту інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та
інформаційно-комунікаційних системах, а також встановлює вимоги до
обробки персональних даних [3; 4]. Для роботи це означає, що сегмент
бухгалтерії має бути захищений не тільки від зовнішнього доступу, а й від
надмірного доступу з інших внутрішніх зон.
Адміністративний потік охоплює керування мережевими правилами,
журналами, агентами моніторингу, користувачами, політиками доступу і
службами автентифікації. У типовій помилковій архітектурі такі сервіси часто
перебувають у спільній серверній мережі з прикладними сервісами. Для
захищеної мережі це небажано, бо компрометація вебсервера або робочої
станції може дати зловмиснику маршрут до системи моніторингу чи
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 10
адміністративної панелі. Саме тому в проєкті передбачено окремий MGMT-
сегмент, який містить Wazuh SIEM, індексатор, dashboard і допоміжні засоби
спостереження.
Окремої уваги потребує віддалений доступ. Для малого та середнього
бізнесу дистанційна робота, виїзна робота менеджерів або тимчасовий доступ
адміністратора є практично виправданими, однак VPN не повинен
перетворюватися на повний доступ до всієї корпоративної мережі. У роботі
доцільно застосовувати не модель “підключився до VPN – бачиш усе”, а
модель “підключився до VPN – отримав лише маршрути, дозволені роллю”.
Це відповідає принципу найменших привілеїв і загальній логіці Zero Trust, де
внутрішня мережа не вважається автоматично довіреною [8].
Інформаційні потоки ПП «КабельЕлектроТехніка» можна
класифікувати за трьома ознаками: напрямом руху, рівнем критичності та
джерелом довіри. За напрямом вони поділяються на зовнішні, внутрішні,
міжсегментні та адміністративні. За критичністю – на публічні, службові,
критичні та журнальні. За джерелом довіри – на потоки від невідомого
зовнішнього користувача, потоки від автентифікованого працівника, потоки
між сервісами і потоки адміністратора. Така класифікація потрібна для
подальшого формування правил: один і той самий порт або протокол може
бути дозволений у одному напрямі та заборонений в іншому.
Під час аналізу потоків важливо враховувати, що сучасна корпоративна
мережа не захищається одним технічним засобом. Міжмережевий екран
блокує недозволені з’єднання, але не завжди розпізнає зміст атаки всередині
дозволеного протоколу. IDS/IPS виявляє підозрілі сигнатури і поведінку, але
не замінює політику доступу. SIEM збирає та корелює події, але має
отримувати журнали з різних шарів. VPN шифрує канал, але сам собою не
гарантує коректного розмежування прав. Тому інформаційні потоки слід
розглядати як основу для побудови багаторівневого захисту, а не як просту
схему маршрутизації.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 11
Для подальшого проєктування у роботі приймається модель мережі з
такими зонами: WAN, DMZ, SERVERS, MGMT, LAN-OFFICE, LAN-
ACCOUNT, LAN-WAREHOUSE, GUEST і VPN-клієнти. WAN моделює
зовнішню мережу та потенційного зловмисника. DMZ використовується для
публічних сервісів. SERVERS містить внутрішні сервери підприємства.
MGMT ізолює засоби моніторингу та адміністрування. LAN-OFFICE, LAN-
ACCOUNT і LAN-WAREHOUSE відображають робочі зони підприємства.
GUEST призначена для гостьового доступу без маршруту до внутрішніх
ресурсів. Такий поділ формує технічну основу для принципу “заборонено все,
що прямо не дозволено”.
Отже, предметна область ПП «КабельЕлектроТехніка» є показовою для
проєктування захищеної корпоративної мережі. Вона має публічний вебсервіс,
внутрішні ролі з різними правами, критичні бухгалтерські ресурси, потребу у
віддаленому доступі та необхідність централізованого моніторингу. Саме така
комбінація робить просту плоску мережу неприйнятною і обґрунтовує перехід
до сегментованої архітектури з контролем периметра, міжсегментного
трафіку, автентифікації, журналювання і реагування на інциденти.
1.2 Огляд архітектур корпоративних мереж та сучасних загроз
інформаційній безпеці
Корпоративна мережа торгового підприємства має забезпечувати
одночасно доступність сервісів, керованість інформаційних потоків і стійкість
до типових кіберзагроз. Для невеликого підприємства спокуса побудувати
просту мережу з одним маршрутизатором, одним адресним простором і
спільним доступом до серверів є зрозумілою з погляду вартості. Проте така
архітектура створює слабку точку: після компрометації будь-якого вузла
зловмисник отримує можливість досліджувати всю внутрішню мережу без
суттєвих бар’єрів. Тому сучасна архітектура корпоративної мережі повинна
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 12
базуватися на сегментації, контрольованому периметрі, журналюванні та
перевірці кожного міжзонального потоку.
Класична периметрова модель мережі виходила з припущення, що
зовнішня мережа є недовіреною, а внутрішня – відносно довіреною. У такій
моделі основний акцент робився на міжмережевому екрані між Інтернетом і
локальною мережею. Для сучасного малого та середнього бізнесу цього
недостатньо. Фішинг, викрадення облікових даних, зараження робочої станції,
помилкова публікація сервісу або слабкий пароль VPN можуть перенести
загрозу всередину локальної мережі без прямого злому периметра. Тому
внутрішні сегменти повинні перевіряти один одного так само дисципліновано,
як і зовнішні підключення.
NIST Cybersecurity Framework 2.0 пропонує розглядати управління
кіберризиками через функції Govern, Identify, Protect, Detect, Respond і Recover
[7]. Для цієї роботи така структура корисна як методична рамка. Функція
Identify проявляється в класифікації активів і потоків. Protect відповідає
сегментації, VPN, фаєрволу, автентифікації та налаштуванню вебзахисту.
Detect реалізується через Suricata і Wazuh. Respond відображається у
регламенті реагування на інциденти, а Recover – у вимогах до резервування
конфігурацій і відновлення стенду. Тобто запропонована мережа не є набором
окремих утиліт, а має бути пов’язана з повним циклом кіберзахисту.
Одним із базових архітектурних принципів є сегментація. Її призначення
полягає у зменшенні поверхні атаки та обмеженні наслідків компрометації
окремого вузла. Для ПП «КабельЕлектроТехніка» сегментація має практичну
логіку: інтернет-магазин розміщується у DMZ, бухгалтерський контур
виноситься в окрему зону, складські робочі місця не мають адміністративного
доступу, гостьова мережа не бачить внутрішніх ресурсів, а засоби моніторингу
відокремлюються у MGMT. Таке рішення не ускладнює бізнес-процеси, якщо
правила побудовані від інформаційних потоків, але суттєво ускладнює
горизонтальне переміщення зловмисника.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 13
Зона DMZ використовується для сервісів, які мають бути доступні
ззовні. У цій роботі це насамперед вебмагазин і edge-proxy. Розміщення
публічного сервісу безпосередньо у внутрішній серверній мережі було б
помилкою, бо атаки на вебдодаток потенційно відкривали б маршрут до
файлів, баз обліку і служб каталогів. Натомість DMZ обмежує можливий
вплив: зовнішній користувач отримує доступ тільки до опублікованих портів,
а зв’язки з внутрішніми зонами або відсутні, або суворо визначені правилами.
Для периметрового захисту ключовим засобом є міжмережевий екран.
NIST SP 800-41 Rev. 1 визначає фаєрволи як засоби контролю мережевого
трафіку між мережами або хостами з різним рівнем безпеки та наголошує на
необхідності правил для IP-адрес, портів, протоколів і напрямів обміну [9]. У
межах цієї роботи фаєрвол не повинен бути лише NAT-шлюзом. Він має
реалізувати політику заборони за замовчуванням, DNAT для публічних
сервісів, SNAT для вихідного трафіку, міжзональні правила і журналювання
блокувань.
Zero Trust Architecture, описана у NIST SP 800-207, не зводиться до
одного продукту або однієї технології [8]. Її практичний зміст для цієї роботи
полягає у відмові від автоматичної довіри до вузла лише через його належність
до внутрішньої мережі. Якщо працівник бухгалтерії підключений з LAN-
ACCOUNT або через VPN, це ще не означає, що він повинен мати доступ до
MGMT. Якщо менеджер успішно пройшов автентифікацію, це не означає
право прямого доступу до БД . Кожний доступ має відповідати ролі, сегменту,
сервісу та технічному правилу.
Сучасна загроза для торгового підприємства часто починається не з
експлуатації складної вразливості, а з простіших дій: підбір пароля,
використання викраденого облікового запису, сканування відкритих портів,
спроби SQL-ін’єкції, фішинг, завантаження шкідливого файлу або
помилковий доступ до службового інтерфейсу. ENISA Threat Landscape 2024
показує, що серед актуальних загроз зберігають значення атаки на
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 14
доступність, програми-вимагачі, загрози даним, соціальна інженерія і
компрометація облікових записів [11]. Для малого бізнесу небезпека
посилюється тим, що штатного SOC зазвичай немає, а контроль подій часто
фрагментарний.
Для веборієнтованого магазину окремим джерелом ризику є вебдодаток.
OWASP Top 10 використовується як узагальнена модель найкритичніших
ризиків вебзастосунків: порушення контролю доступу, криптографічні
помилки, ін’єкції, небезпечна конфігурація, вразливі компоненти, помилки
автентифікації та журналювання [15]. У контексті ПП
«КабельЕлектроТехніка» це означає, що захист не обмежується мережевим
NAT. Потрібні TLS, безпечні заголовки HTTP, ізоляція вебсервісу у DMZ,
журналювання запитів і контроль підозрілих подій.
MITRE ATT&CK доцільно використовувати як мову опису поведінки
порушника, а не як заміну технічному тестуванню [12]. Наприклад, техніка
T1110 Brute Force описує систематичні спроби вгадування пароля або
перевірки облікових даних [14]. Техніка T1078 Valid Accounts описує
використання легітимних облікових записів для доступу, закріплення або
обходу захисту [13]. Для стенду ці техніки є практично релевантними, бо
Wazuh фіксує невдалі SSH-автентифікації, події PAM, спроби входу та
корелює їх з тактиками MITRE ATT&CK.
Типовий зовнішній сценарій атаки починається зі сканування.
Зловмисник визначає відкриті порти, перевіряє HTTP/HTTPS, шукає службові
інтерфейси, намагається виявити версії сервісів і конфігураційні помилки. У
плоскій мережі такий етап може швидко перейти до дослідження внутрішніх
адрес, якщо периметр неправильно транслює або маршрутизує трафік. У
сегментованій архітектурі WAN має бачити тільки ті сервіси, які прямо
опубліковані. Усі інші спроби повинні завершуватися блокуванням,
логуванням і, за потреби, подією IDS/SIEM.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 15
Внутрішній сценарій атаки часто небезпечніший за зовнішній.
Працівник або скомпрометована робоча станція може мати легітимну IP-
адресу, доступ до частини сервісів і можливість виконувати команди у межах
своєї зони. Якщо немає ізоляції між LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT і LAN-
WAREHOUSE, атака переходить до горизонтального переміщення.
Сегментація не усуває всі ризики, але змушує порушника долати додаткові
бар’єри, а кожна спроба переходу до забороненої зони стає подією для
журналювання та аналізу.
Окремо слід виділити загрозу надмірних прав. Для малого підприємства
зручним здається видати працівникам широкий доступ “щоб не заважати
роботі”. Проте такий підхід суперечить принципу найменших привілеїв. Якщо
менеджер може відкривати бухгалтерську БД, а гостьовий користувач має
маршрути до серверів, то кіберінцидент стає не технічною випадковістю, а
наслідком неправильної архітектури доступу. Тому RBAC-матриця у цій
роботі є не додатковою ілюстрацією, а основою для перетворення бізнес-ролей
на мережеві правила.
Ще одна актуальна загроза – слабка спостережуваність. Навіть
правильно налаштований фаєрвол не дає повної картини, якщо його журнали
не збираються централізовано. Так само події SSH, sudo, PAM, вебсервера,
IDS і VPN окремо мають обмежену цінність, якщо адміністратор не бачить
зв’язок між ними. SIEM-рівень потрібний для кореляції: одна невдала
автентифікація може бути помилкою користувача, але серія невдалих спроб з
різних вузлів і подальший успішний вхід уже може свідчити про атаку на
облікові дані.
Для оцінювання загроз і ризиків доцільно використовувати підхід NIST
SP 800-30 Rev. 1, який розглядає ризик через зв’язок активів, загроз,
вразливостей, імовірності та впливу [10]. У межах цієї роботи це дозволяє
перейти від загального переліку загроз до конкретних проєктних рішень. Якщо
високий вплив має компрометація бухгалтерської БД, то потрібна ізоляція
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 16
LAN-ACCOUNT і контроль доступу до PostgreSQL. Якщо високою є
ймовірність сканування з WAN, то потрібні DROP-правила, IDS і
журналювання. Якщо критичними є облікові записи, то потрібні AD/Kerberos,
RADIUS, VPN-ролі та моніторинг автентифікацій.
Для ПП «КабельЕлектроТехніка» найбільш обґрунтованою є
багаторівнева архітектура. Її рівнями є: периметр з політикою default drop,
DMZ для публічних сервісів, внутрішня сегментація, рольовий доступ, VPN з
обмеженими маршрутами, IDS/IPS для мережевого контролю, SIEM для
централізованого моніторингу та конструкторська документація для
супроводу. Такий підхід не є надмірним для малого бізнесу, якщо реалізується
на відкритих програмних засобах і контейнеризованому стенді, бо дозволяє
перевірити архітектуру до можливого промислового впровадження.
1.3 Аналіз нормативної бази та засобів захисту інформації з
відкритим кодом
Нормативна база роботи складається з двох рівнів. Перший рівень –
чинні правові акти України, які визначають загальні вимоги до інформації,
персональних даних, кібербезпеки та захисту інформації в інформаційно-
комунікаційних системах. Другий рівень – міжнародні рекомендації та
технічні стандарти, які не завжди є обов’язковими для приватного торгового
підприємства, але дають перевірену інженерну логіку для проєктування
мережі, оцінювання ризиків, побудови контролів і реагування на інциденти.
Поєднання цих рівнів дозволяє уникнути поверхневого підходу, коли рішення
описується лише як набір програм.
Закон України “Про інформацію” визначає загальні правові основи
інформаційних відносин, включаючи створення, збирання, одержання,
зберігання, використання, поширення та захист інформації [2]. Для
кваліфікаційної роботи це важливо тому, що корпоративна мережа
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 17
розглядається не як суто технічна конструкція, а як середовище обігу
інформації. Через неї проходять комерційні дані, службова переписка,
інформація про замовлення, файли підприємства і події безпеки. Отже, мережа
повинна забезпечувати не тільки передачу пакетів, а й контроль доступу до
інформаційних ресурсів.
Закон України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних
системах” встановлює відносини у сфері захисту інформації в інформаційних,
електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах [3].
Його положення дають підставу розглядати мережу, сервери, служби
автентифікації, вебсервіс, журнали та засоби моніторингу як взаємопов’язану
систему, у якій захист має бути організований на рівні власника або володільця
системи. Для проєкту це означає, що захист не можна обмежити тільки
паролями користувачів або HTTPS. Потрібні організаційно-технічні заходи:
сегментація, контроль доступу, журналювання, виявлення порушень і
регламент реагування.
Закон України “Про захист персональних даних” є релевантним у тій
частині, де інтернет-магазин або внутрішні системи можуть обробляти
контактні дані клієнтів, дані працівників або контрагентів [4]. У роботі не
ставиться завдання юридичного аудиту підприємства, однак технічне рішення
має враховувати базову вимогу: персональні дані не повинні бути доступні
невизначеному колу користувачів, а доступ до них має бути обмежений
службовою потребою. Звідси випливає потреба у розділенні ролей, обмеженні
доступу до баз даних і захисті каналів передавання.
Закон України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України”
визначає правові й організаційні основи кібербезпеки, цілі та принципи
державної політики, а також участь підприємств, установ, організацій та
громадян у цій сфері [5]. Для приватного підприємства цей закон є рамковим,
але він підкреслює, що кібербезпека не є лише питанням державних органів.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 18
Бізнес, який використовує інформаційні системи, повинен враховувати ризики
кіберпростору, організовувати захист ресурсів і бути готовим до інцидентів.
Стратегія кібербезпеки України, введена в дію Указом Президента
України № 447/2021, орієнтує державну політику на стійкість, взаємодію,
розвиток спроможностей і захист цифрового середовища [6]. У дипломній
роботі цей документ використовується як загальна рамка актуальності, а не як
безпосередня інструкція з налаштування фаєрвола. Його значення полягає в
тому, що проєкт захищеної корпоративної мережі розглядається в ширшому
контексті кіберстійкості бізнесу, а не як локальна адміністративна задача.
Міжнародні рекомендації NIST, ENISA і CIS доповнюють національну
нормативну базу практичними технічними орієнтирами [16]. NIST CSF 2.0
допомагає зв’язати технічні компоненти з функціями управління ризиками
[7]. NIST SP 800-207 обґрунтовує відмову від автоматичної довіри до
внутрішньої мережі [8]. NIST SP 800-41 Rev. 1 дає логіку побудови політик
фаєрвола [9]. NIST SP 800-30 Rev. 1 використовується для подальшого
оцінювання ризиків [10]. ENISA Threat Landscape 2024 допомагає
обґрунтувати актуальність загроз, пов’язаних з доступністю, даними,
програмами-вимагачами, соціальною інженерією та компрометацією
облікових записів [11].
Для побудови практичного рішення обрано засоби з відкритим кодом.
Такий вибір має не лише економічну, а й методичну перевагу. По-перше, їх
можна розгорнути в лабораторному стенді без придбання ліцензій. По-друге,
конфігурації можна показати у роботі як відтворюваний результат. По-третє,
відкриті інструменти мають повну технічну документацію і дозволяють
пояснити, як саме реалізовано контроль. Для бакалаврської роботи це
важливо, бо потрібно продемонструвати не придбання готового продукту, а
інженерне проєктування та налаштування.
На рівні маршрутизації та міжмережевого екранування у проєкті
використовується VyOS і nftables. VyOS базується на Linux і використовує
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 19
Netfilter/nftables для оброблення пакетних потоків на різних етапах
проходження трафіку [17]. Для роботи це дозволяє реалізувати зони, правила
accept/drop, NAT, DNAT для публічних сервісів і SNAT для вихідних
підключень. Документація VyOS щодо NAT44 підкреслює, що NAT
конфігурується через правила, які оцінюються у визначеному порядку [18].
Це принципово для стенду, бо помилка в порядку правил може змінити
поведінку всієї мережі.
nftables обрано як сучасний механізм пакетної фільтрації Linux.
Офіційний опис проєкту Netfilter зазначає, що nftables замінює попередні
інструменти iptables/ip6tables/arp/ebtables та використовує наявні підсистеми
Netfilter, включаючи хуки, conntrack, NAT, логування і взаємодію з
користувацьким простором [19]. Для дипломної роботи це дає можливість
реалізувати контроль трафіку не як абстрактну схему, а як набір
перевірюваних правил із лічильниками пакетів і журналюванням блокувань.
Для виявлення вторгнень використовується Suricata. Документація
Suricata визначає її як високопродуктивний Network IDS, IPS і Network Security
Monitoring engine з відкритим кодом [20]. У проєкті Suricata потрібна для
аналізу мережевих подій, виявлення сканувань, підозрілих запитів і
формування подій у форматі eve.json. Важливо, що IDS не замінює фаєрвол.
Фаєрвол ухвалює рішення про дозволені та заборонені з’єднання, а IDS
аналізує поведінку та зміст дозволених або спостережуваних потоків. Саме
поєднання цих рівнів створює практичну цінність.
Для централізованого моніторингу обрано Wazuh. Офіційна
документація визначає Wazuh як безкоштовну платформу з відкритим кодом,
що поєднує можливості XDR і SIEM, а також захищає робочі навантаження у
локальних, віртуалізованих, контейнеризованих і хмарних середовищах [21].
Для проєкту Wazuh виконує роль центру збирання подій: SSH/PAM, sudo,
системні журнали, події агентів, події Suricata, сигнали за правилами та
класифікацію MITRE ATT&CK. Наявність dashboard і Discover дає змогу
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 20
показати результат тестування не тільки в терміналі, а й у зручному
середовищі аналізу.
Окремою перевагою є можливість інтеграції Suricata з Wazuh.
Документація Wazuh прямо описує сценарій інтеграції Network IDS Suricata
для підсилення виявлення загроз через моніторинг та аналіз мережевого
трафіку [22]. Це відповідає структурі практичного стенду: Suricata генерує
мережеві події, Wazuh приймає й корелює їх, а адміністратор отримує
централізоване представлення інцидентів. У тексті роботи це дозволяє
обґрунтувати зв’язок між IDS/IPS-рівнем і SIEM-рівнем, а не описувати їх
ізольовано.
Для захищеного віддаленого доступу використовується WireGuard. У
технічному документі WireGuard описано як захищений мережевий тунель
третього рівня, реалізований як віртуальний мережевий інтерфейс Linux, що
орієнтований на безпечність, продуктивність і простоту використання [23]. У
контексті ПП «КабельЕлектроТехніка» WireGuard дає змогу створити окремі
VPN-профілі для ролей і зіставити allowed IPs з доступними ресурсами. Це
краще відповідає задачі дипломної роботи, ніж умовна схема “VPN для всіх”.
Служба каталогу у стенді моделюється через Samba AD. Документація
Samba описує налаштування Samba як Active Directory Domain Controller для
створення нового AD-лісу [27]. Для роботи це потрібно, щоб не зводити
автентифікацію до локальних паролів окремих контейнерів. Централізована
ідентифікація користувачів, групи, Kerberos/LDAP-логіка і зв’язок з ролями
дозволяють обґрунтувати RBAC на прикладному і мережевому рівнях. Це
також робить модель ближчою до реальної корпоративної інфраструктури.
Вибір відкритих засобів має і певні обмеження. Вони вимагають
грамотної конфігурації, оновлення, контролю журналів і розуміння мережевої
моделі. Неправильний ruleset nftables, помилковий NAT, зайві маршрути
Docker, невірно підключений агент Wazuh або некоректні сигнатури Suricata
можуть створити хибне відчуття захисту. Тому у роботі важливо не тільки
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 21
перелічити інструменти, а й показати перевірку їхньої роботи: запущені
контейнери, мережі Docker, лічильники DROP, події Wazuh, спрацювання
MITRE ATT&CK, перевірку TLS-заголовків і RBAC-тести.
Отже, нормативна й технологічна база роботи є достатньою для
розроблення захищеної корпоративної мережі. Українські правові акти
обґрунтовують потребу в захисті інформації, персональних даних і
кіберпростору. Міжнародні документи NIST, ENISA, MITRE, OWASP і CIS
дають методичну основу для ризиків, загроз і контролів. Відкриті програмні
засоби VyOS, nftables, Suricata, Wazuh, WireGuard, Docker і Samba AD
забезпечують практичну реалізацію без прив’язки до дорогих комерційних
продуктів.
1.4 Огляд технологій контейнеризації для побудови мережевих
стендів
Практична частина кваліфікаційної роботи виконується у вигляді
лабораторного мережевого стенду. Для цієї задачі контейнеризація є
доцільнішою за повністю фізичне розгортання, бо дозволяє відтворити багато
вузлів на одному хості: маршрутизатор-фаєрвол, IDS, SIEM, вебсервер, бази
даних, службу каталогу, файловий сервер, VPN, робочі станції та допоміжні
сервіси. У реальному підприємстві ці компоненти можуть бути розміщені на
окремих фізичних або віртуальних машинах, однак для дослідження важливо
перевірити логіку взаємодії, правила доступу, маршрутизацію і реакцію
систем безпеки.
Docker забезпечує ізоляцію процесів, файлових систем і мережевих
просторів імен, що дає змогу запускати окремі сервіси як контейнери. Для
мережевого стенду особливо важлива не тільки ізоляція процесів, а й
можливість створення окремих bridge-мереж. Документація Docker зазначає,
що контейнери у користувацьких bridge-мережах можуть взаємодіяти між
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 22
собою, тоді як ізоляція між різними мережами залежить від підключень і
опублікованих портів [24; 26]. Це відповідає задачі моделювання VLAN-
подібних зон у межах одного хоста.
Docker Compose використовується для декларативного опису
багатоконтейнерного середовища. У документації Docker Compose зазначено,
що Compose автоматично обробляє мережеву взаємодію сервісів, дозволяє
визначати власні мережі та забезпечує виявлення контейнерів за іменами [25].
Для дипломної роботи це важливо, бо стенд повинен бути відтворюваним: не
набір ручних запусків контейнерів, а єдина команда розгортання, після якої
створюються необхідні сервіси, мережі, томи і маршрути. Така
відтворюваність підвищує цінність практичного результату.
Контейнеризований стенд у роботі моделює мережу з кількома зонами:
DMZ, SERVERS, MGMT, LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT, LAN-
WAREHOUSE, GUEST і WAN. Кожна зона представлена окремою Docker
bridge-мережею, а маршрутизація між ними здійснюється через контейнер
фаєрвола. Це важливе проєктне рішення: ізоляція не повинна залежати лише
від того, що контейнери розміщені у різних bridge-мережах. Уся міжзональна
взаємодія має проходити через керовану точку контролю, де працюють
nftables-правила, NAT і журналювання.
Перевага контейнерної моделі полягає у швидкості експериментування.
Якщо потрібно змінити правило доступу для менеджера, перевірити
блокування TCP/5432, протестувати DNAT на DMZ або змінити інтеграцію
Suricata з Wazuh, це можна зробити без перебудови фізичної мережі.
Контейнери легко перезапускаються, логи зберігаються у томах, а
конфігурації можна винести у bind-mounts. Завдяки цьому дипломна робота
отримує не тільки опис архітектури, а й перевірюваний інженерний артефакт.
Для мережевих досліджень контейнеризація має ще одну перевагу: вона
дозволяє моделювати атаки у контрольованому середовищі. Наприклад,
можна створити вузол kali-attacker у WAN, виконати nmap-сканування
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 23
внутрішніх адрес, спробувати доступ до забороненої БД, ініціювати невдалі
SSH-автентифікації або перевірити реакцію IDS. Такі сценарії не порушують
роботу реального підприємства і не створюють юридичних чи
експлуатаційних ризиків. Водночас вони дають матеріал для розділу
тестування: команди, журнали, лічильники пакетів, Wazuh alerts і MITRE-
класифікацію.
Однак контейнерний стенд не є повним еквівалентом фізичної мережі.
У ньому спрощено моделюється комутаційний рівень, відсутні реальні
апаратні затримки, фізичні порти, PoE, Wi-Fi-радіосередовище, промислові
комутатори, апаратні ASIC і окремі відмови кабельної інфраструктури. Тому
у роботі необхідно прямо зазначити обмеження: стенд призначений для
перевірки логіки сегментації, маршрутизації, правил доступу, журналювання
та реагування, але не для точного вимірювання продуктивності промислового
обладнання. Така чесна постановка підвищує якість дослідження.
Для безпеки контейнерного стенду важливо контролювати опубліковані
порти. Якщо сервіс випадково опубліковано на 0.0.0.0 хоста, він може стати
доступним поза межами очікуваної моделі. Тому публікувати потрібно лише
ті порти, які справді потрібні для перевірки: наприклад, HTTPS edge-proxy,
WireGuard UDP-порт, Wazuh dashboard для адміністратора або інші службові
порти в контрольованому режимі. Усі внутрішні сервіси, зокрема БД, AD,
SMB і RADIUS, не повинні бути доступні безпосередньо з WAN.
Окрема увага приділяється постійним томам. Для Wazuh, баз даних,
файлового сервера, Prometheus/Grafana, VPN і вебмагазину дані не мають
зникати після перезапуску контейнера. Тому у стенді використовуються
persistent volumes і bind-mounts для конфігурацій. У дипломній роботі це слід
описувати як елемент експлуатаційної готовності: система має
відновлюватися після перезапуску, зберігати журнали, конфігурації правил і
тестові дані. Інакше результати тестування були б нестабільними і важко
повторюваними.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 24
Контейнеризація також полегшує створення документації. Для
адміністратора можна описати послідовність дій: підготовка Docker Host,
запуск deploy-скрипта, перевірка контейнерів, перевірка мереж, запуск health-
check, запуск RBAC-тестів, перевірка Wazuh, перегляд Suricata eve.json і
зупинка стенду. Така інструкція безпосередньо відповідає конструкторській
складовій кваліфікаційної роботи, бо студент демонструє не лише теоретичне
знання, а й оформлення рішення для подальшого використання.
Для побудови стенду доцільно використовувати принцип
“інфраструктура як код”. Усі суттєві параметри – сервіси, мережі, томи, змінні
середовища, порти, конфігурації фаєрвола, правила Suricata, налаштування
Wazuh і VPN-профілі – мають бути збережені у файлах проєкту. Це дозволяє
повторити розгортання на іншому хості, перевірити зміни через порівняння
конфігурацій і включити ключові фрагменти у додатки. Для дипломної роботи
це важливо, бо практичний результат перестає бути “налаштовано на моєму
комп’ютері” і стає відтворюваним проєктним рішенням.
З позиції мережевої безпеки контейнерний стенд дає можливість
показати різницю між доступністю сервісу і дозволом на доступ. Наприклад,
контейнер PostgreSQL може бути запущений і працездатний, але фаєрвол має
заборонити TCP/5432 для менеджера. Wazuh dashboard може працювати, але
бути доступним тільки з MGMT. Вебмагазин може бути доступний з WAN
через TLS, але не відкривати прямий доступ до shop-db. Така логіка добре
демонструє, що захищена мережа – це не відсутність сервісів, а
контрольований доступ до них.
Для виявлення подій контейнеризація не повинна приховувати
мережеву активність. Suricata має отримувати трафік на потрібних
інтерфейсах або бачити копії потоків, а Wazuh має отримувати журнали з
агентів і сервісів. У стенді це реалізується через відповідні мережеві
підключення, bind-mounts журналів і налаштування інтеграцій. Документація
Wazuh щодо інтеграції Suricata підтверджує можливість такого поєднання в
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 25
сценаріях proof of concept [22]. У роботі це стане основою для пояснення, чому
IDS-події з’являються у SIEM і як адміністратор аналізує інциденти.
Побудова стенду на Docker не скасовує потреби у математичному та
проєктному обґрунтуванні. Навпаки, контейнеризація дає контрольоване
середовище для перевірки розрахованої адресації, VLSM, маршрутів, ролей і
правил. Розділ 3 роботи має показати, чому обрано саме такі підмережі та
правила доступу, а розділ 4 – як ці рішення реалізовані в Docker, VyOS,
nftables, Wazuh, Suricata і WireGuard. Тільки так практична реалізація буде
пов’язана з теоретичним і проєктним обґрунтуванням.
Отже, контейнеризація є раціональною технологічною основою для цієї
кваліфікаційної роботи. Вона дозволяє розгорнути багатосегментну
корпоративну мережу на одному Docker Host, відтворити взаємодію 20
контейнеризованого компонента, перевірити політики доступу, змоделювати
типові атаки і зібрати доказові матеріали для тестування. Її обмеження не
нівелюють результат, якщо у роботі чітко зазначено, що стенд є лабораторною
моделлю захищеної корпоративної мережі, призначеною для перевірки
архітектури, правил і засобів моніторингу перед можливим промисловим
впровадженням.
1.5 Постановка задачі дослідження
Проведений у попередніх підрозділах аналіз предметної області,
сучасних архітектур корпоративних мереж, актуальних загроз інформаційній
безпеці та наявних програмних засобів захисту дозволяє сформулювати
наукове та прикладне завдання кваліфікаційної роботи.
Об'єктом дослідження є процес забезпечення інформаційної безпеки
корпоративної мережі торгового підприємства ПП «КабельЕлектроТехніка».
Предметом дослідження є методи та засоби побудови захищеної
корпоративної мережі, що поєднує сегментацію, міжмережеве екранування,
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 26
виявлення вторгнень, централізований моніторинг подій безпеки та
розмежування доступу на основі ролей.
Метою роботи є підвищення рівня захищеності корпоративної мережі
торгового підприємства шляхом проектування та програмної реалізації
багаторівневої системи захисту на основі технологій з відкритим кодом, а
також експериментальне підтвердження її ефективності.
Вибір торгового підприємства як об'єкта дослідження зумовлений тим,
що ПП «КабельЕлектроТехніка» має типову для малого та середнього бізнесу
інфраструктуру: офіс із відділами продажів, бухгалтерії та складу, власний
інтернет-магазин для роздрібної та оптової торгівлі електротехнічною
продукцією, а також потребу у віддаленому доступі співробітників. Така
інфраструктура поєднує публічні сервіси, що доступні з мережі Інтернет, та
внутрішні ресурси з різним рівнем критичності, що робить її показовим
прикладом для відпрацювання комплексних рішень із захисту інформації.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
 проаналізувати організаційну структуру, бізнес-процеси та
інформаційні потоки підприємства, виконати класифікацію
інформаційних активів за рівнем критичності;
 побудувати модель загроз та модель порушника, виконати оцінювання
ризиків інформаційної безпеки для визначення пріоритетних напрямів
захисту;
 сформувати функціональні та технічні вимоги до захищеної
корпоративної мережі та визначити критерії оцінювання якості
проектних рішень;
 виконати сегментацію мережі на ізольовані зони відповідно до рівня
довіри та розрахувати розподіл адресного простору;
 спроектувати та програмно реалізувати маршрутизатор-міжмережевий
екран із політикою заборони за замовчуванням, трансляцією адрес та
розмежуванням трафіку між сегментами;
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 27
 розгорнути систему виявлення та запобігання вторгненням з набором
правил, адаптованих до специфіки торгового підприємства;
 забезпечити захист веб-сервера інтернет-магазину та організувати
захищений віддалений доступ співробітників на основі віртуальної
приватної мережі з розмежуванням за ролями;
 розгорнути службу каталогу, сервер автентифікації та систему
централізованого збирання і кореляції подій безпеки (SIEM);
 провести експериментальне тестування захищеності мережі шляхом
моделювання типових атак та проаналізувати реакцію засобів захисту;
 розробити конструкторську та експлуатаційну документацію, зокрема
регламент реагування на інциденти інформаційної безпеки.
Методи дослідження
Для вирішення поставлених задач у роботі використано такі
загальнонаукові та спеціальні методи (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Методи дослідження
Група методів Застосування в дослідженні
Аналіз і синтез Аналіз бізнес-процесів підприємства, класифікація
інформаційних активів, синтез цілісної архітектури
захищеної мережі
Системний Розгляд мережі як сукупності взаємопов'язаних підсистем
підхід (периметр, сегментація, виявлення вторгнень, моніторинг,
кінцеві вузли)
Моделювання Побудова моделі загроз, моделі порушника та імітаційної
моделі мережі засобами контейнеризації
Експеримент Контрольоване тестування захищеності шляхом
проведення атак та фіксації реакції засобів захисту
Порівняння Зіставлення програмних засобів захисту з відкритим кодом
та обґрунтування вибору компонентів
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 28
Обмеження та припущення
Практична реалізація системи захисту виконується у вигляді
лабораторного стенду на основі технології контейнеризації, що дозволяє точно
відтворити поведінку компонентів реальної корпоративної мережі без потреби
у дорогому апаратному забезпеченні. Усі програмні засоби захисту, що
застосовуються в роботі, належать до категорії вільного та відкритого
програмного забезпечення, що відповідає вимогам використання
загальнодоступних джерел та забезпечує можливість відтворення результатів.
Криптографічні сертифікати, що застосовуються у стенді, є самопідписаними,
що є прийнятним для лабораторних умов; для промислового впровадження
передбачається використання сертифікатів довіреного центру сертифікації.
Наукова новизна одержаних результатів
Наукова новизна роботи полягає в удосконаленні підходу до побудови
захищеної корпоративної мережі підприємства малого та середнього бізнесу,
що, на відміну від типових рішень, які покладаються переважно на засоби
захисту периметра, ґрунтується на принципі ешелонованої оборони із
застосуванням виключно програмних засобів з відкритим кодом. Зокрема:
 дістала подальшого розвитку модель сегментації корпоративної мережі,
у якій ізоляцію сегментів забезпечено не на рівні мережевих драйверів,
а виключно правилами міжмережевого екрана на виділеному рівні
маршрутизації, що відповідає сучасним промисловим практикам та
забезпечує можливість аудиту всього міжсегментного трафіку засобами
системи моніторингу;
 удосконалено методику розмежування віддаленого доступу
співробітників, у якій права доступу прив'язано до ролі користувача та
реалізовано на рівні криптографічного тунелю за принципом
найменших привілеїв, що зменшує поверхню атаки у разі компрометації
облікових даних окремого співробітника;
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 29
 запропоновано набір правил кореляції подій безпеки, адаптований до
специфіки торгового підприємства та узгоджений з матрицею тактик і
технік MITRE ATT&CK, що підвищує точність виявлення
цілеспрямованих атак порівняно зі стандартними наборами правил.
Практичне значення одержаних результатів
Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблену архітектуру,
конфігурації засобів захисту та регламент реагування на інциденти може бути
безпосередньо застосовано для побудови або модернізації системи захисту
реальних підприємств малого та середнього бізнесу. Використання виключно
вільного та відкритого програмного забезпечення робить запропоноване
рішення економічно доступним для підприємств з обмеженим бюджетом на
інформаційну безпеку. Реалізований лабораторний стенд може
використовуватися як навчально-методичний матеріал для підготовки
фахівців зі спеціальності 123 «Комп'ютерна інженерія», а також як основа для
подальших досліджень у сфері захисту корпоративних мереж.
Очікувані результати
Результатом роботи має стати спроектована та програмно реалізована
багаторівнева система захисту корпоративної мережі торгового підприємства,
що забезпечує ізоляцію сегментів за рівнем довіри, контроль міжсегментного
трафіку, виявлення та реєстрацію спроб вторгнення, централізований
моніторинг подій безпеки та розмежування доступу співробітників відповідно
до їхніх ролей. Ефективність запропонованих рішень підтверджується
експериментально шляхом моделювання атак та аналізу реакції засобів
захисту, а практична цінність полягає у можливості застосування розробленої
архітектури та конфігурацій для реальних підприємств малого та середнього
бізнесу.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 30
2 АНАЛІЗ ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВИМОГ
У цьому розділі уточнюється об’єкт проєктування, визначаються
інформаційні активи підприємства, формується модель загроз і модель
порушника, виконується якісне оцінювання ризиків та встановлюються
вимоги до захищеної корпоративної мережі. Аналіз виконується не для
абстрактної мережі, а для прикладної моделі торгового підприємства ПП
«КабельЕлектроТехніка», яке має публічний інтернет-магазин, внутрішні
робочі зони, бухгалтерський контур, складські операції, серверні ресурси та
потребу в керованому віддаленому доступі.
2.1 Організаційна структура підприємства та класифікація
інформаційних активів
ПП «КабельЕлектроТехніка» розглядається як торгове підприємство,
що реалізує електротехнічну продукцію через веборієнтований канал
продажів і внутрішню операційну інфраструктуру. Публічна частина бізнес-
процесу представлена інтернет-магазином із каталогом, картками товарів,
цінами, залишками, контактною інформацією та механізмом додавання товару
до кошика [1]. Наявність такого сервісу означає, що корпоративна мережа
повинна одночасно забезпечувати доступність вебресурсу для покупців і
ізоляцію внутрішніх сервісів від зовнішнього трафіку.
Фрагмент сторінки товару інтернет-магазину наведено на рисунку 2.1.
Він підтверджує, що публічний сервіс працює не як умовна заглушка, а як
прикладний вебресурс із товарними позиціями, артикулами, ціною, залишком
і елементами оформлення замовлення. Для моделі безпеки це важливо, бо
вебресурс має бути доступний з Інтернету, але його компрометація не повинна
відкривати прямий шлях до бухгалтерської бази, служби каталогу, файлового
сервера або засобів моніторингу.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 31
Рисунок 2.1 – Сторінка товару інтернет-магазину
ПП «КабельЕлектроТехніка»
Для проєктування захищеної мережі організаційна структура
підприємства подана через функціональні ролі, які відображають типові
робочі групи торгової компанії. У межах стенду виділено адміністратора,
менеджера з продажів, бухгалтера, працівника складу та гостьового
користувача. Така модель не претендує на відтворення повної кадрової
структури підприємства, але достатньо точно відображає різницю між
адміністративним, комерційним, бухгалтерським, складським і гостьовим
доступом.
Адміністратор відповідає за обслуговування серверів, мережевих
правил, журналів, SIEM, VPN і служб автентифікації. Менеджер з продажів
працює з інтернет-магазином, клієнтськими зверненнями, товарними
залишками та файловими матеріалами відділу продажів. Бухгалтер має
працювати з обліковою базою і власною файловою зоною, але не повинен
адмініструвати моніторинг або мережевий периметр. Працівник складу
потребує доступу до складських папок і обмеженого читання облікових даних,
але не повного доступу до фінансових операцій. Гостьовий користувач
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 32
повинен мати лише доступ до Інтернету за портами 80/443 без доступу до
внутрішніх підмереж.
Таблиця 2.1 – Функціональні ролі та межі доступу
Основні зони
Роль Типові дії Обмеження безпеки
доступу
Адміністратор MGMT, SERVERS, Керування Компрометація цієї ролі
DMZ, усі службові стендом, перевірка має максимальний
сегменти журналів, зміна вплив, тому доступ
правил, супровід повинен бути
сервісів персоніфікованим і
контрольованим
Менеджер з LAN-OFFICE, Оброблення Не повинен мати
продажів вебмагазин, замовлень, доступу до БД і MGMT
файлові ресурси комунікація з
sales клієнтами, робота з
комерційними
файлами
Бухгалтер LAN-ACCOUNT, Облік, фінансові Доступ до вебмагазину
БД , SMB документи, робота може бути обмежений,
accounting з бухгалтерськими MGMT недоступний
файлами
Склад LAN- Перевірка Права до БД мають бути
WAREHOUSE, залишків, складські обмежені режимом
SMB warehouse, операції, робота з читання
читання окремих накладними
даних
Гість GUEST, WAN Доступ до Внутрішні підмережі та
80/443 Інтернету з файлові ресурси
ізольованої мережі недоступні
З позиції інформаційної безпеки активом є не лише сервер або робоча
станція, а будь-який елемент, втрата конфіденційності, цілісності або
доступності якого створює шкоду для підприємства. Для
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 33
ПП «КабельЕлектроТехніка» критичними є: облікові записи працівників,
вебмагазин, база даних обліку, файлові папки, служба каталогу, VPN-доступ,
журнали подій, правила фаєрвола та конфігурації засобів захисту. Така
класифікація узгоджується з функцією Identify у NIST CSF 2.0, де керування
ризиками починається з розуміння активів, бізнес-середовища та
залежностей [7].
Таблиця 2.2 – Класифікація інформаційних активів
Актив Зона Критичність Причина захисту
Інтернет-магазин DMZ Висока Доступність і цілісність каталогу,
цін, замовлень; захист від вебатак
База даних / SERVERS Критична Фінансові й облікові дані; доступ
PostgreSQL лише для дозволених ролей
Служба каталогу SERVERS Критична Автентифікація, групи,
AD/Kerberos централізовані облікові записи
Файловий сервер SERVERS Висока Розмежування папок sales,
SMB accounting, warehouse
Wazuh SIEM MGMT Критична Журнали, кореляція подій,
сповіщення, аналіз інцидентів
WireGuard VPN DMZ Висока Захищений віддалений доступ із
role-based обмеженнями
Робочі станції LAN-OFFICE, Середня / Джерело легітимних дій і
LAN- висока потенційна точка компрометації
ACCOUNT,
LAN-
WAREHOUSE
Гостьова мережа GUEST Низька Ізольований доступ до Інтернету
без доступу до LAN
Правила nftables vyos-fw Критична Контроль трафіку між усіма
зонами, DNAT/SNAT, політика
default drop
Журнали Suricata, MGMT / IDS Висока Доказова база для виявлення атак і
syslog, Wazuh післяінцидентного аналізу
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 34
Логічна сегментація об’єкта проєктування наведена на рисунку 2.2.
Центральним елементом є маршрутизатор-фаєрвол vyos-fw з політикою
default drop. Усі потоки між зонами проходять через контрольований рівень
маршрутизації, що дає змогу не покладатися на “довіру до внутрішньої
мережі”, а перевіряти доступ за джерелом, призначенням, портом, протоколом
і роллю.
Рисунок 2.2 – Логічна сегментація об’єкта проєктування
2.2 Побудова моделі загроз та моделі порушника
Модель загроз побудовано з урахуванням того, що підприємство має
публічний вебресурс і внутрішні сервіси різної критичності. Основна помилка,
якої потрібно уникнути, полягає в перенесенні вебсервісу, бухгалтерської
бази, файлового сервера і системи моніторингу в одну довірену площину. У
такому випадку успішна атака на вебдодаток або робочу станцію швидко
перетворюється на атаку на всю корпоративну інфраструктуру.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 35
Для опису поведінки порушника використовується матриця MITRE
ATT&CK, оскільки вона дозволяє прив’язати технічні події до тактик і технік
атак [12]. Для цієї роботи найбільш релевантними є техніки T1110 Brute Force,
T1078 Valid Accounts, T1190 Exploit Public-Facing Application, а також дії,
пов’язані зі скануванням, lateral movement і доступом до облікових даних
[13; 14]. Для вебчастини додатково враховуються ризики OWASP Top 10:
порушення контролю доступу, ін’єкції, небезпечна конфігурація, недостатній
захист автентифікації та помилки криптографічного захисту [15].
У межах роботи розглядаються чотири типи порушника. Перший тип –
зовнішній зловмисник з Інтернету, який не має легітимного доступу і виконує
сканування, перевірку відкритих портів, підбір паролів або спроби атаки на
вебдодаток. Другий тип – віддалений користувач із викраденим VPN-
профілем або паролем, який намагається розширити доступ за межі своєї ролі.
Третій тип – внутрішній працівник із надмірними або помилково наданими
правами. Четвертий тип – скомпрометована робоча станція, з якої зловмисник
намагається рухатися до серверної або адміністративної зони.
Модель порушника не передбачає фізичного доступу до серверної
кімнати, апаратного втручання у комутатори або складних атак на
криптографічні алгоритми. Таке обмеження є прийнятним для бакалаврської
роботи, оскільки практична частина зосереджена на мережевому захисті,
сегментації, VPN, IDS/IPS, SIEM і рольовому доступі. При цьому сценарії атак
залишаються реалістичними: nmap-сканування, спроби доступу до
заборонених портів, підбір пароля SSH, доступ до БД неавторизованою
роллю, перевірка ізоляції guest-сегмента та контроль подій у Wazuh.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 36
Таблиця 2.3 – Основні загрози для об’єкта проєктування
Зв’язок із Основний захід
Загроза Ціль Сценарій
MITRE/OWASP захисту
Зовнішнє WAN, Виявлення Discovery / Зменшення доступної
сканування DMZ відкритих портів, Reconnaissance поверхні, DNAT лише
nmap, спроба для потрібних портів,
інвентаризації журналювання
сервісів
Атака на shop-web, SQLi, XSS, T1190, OWASP TLS-термінація,
вебмагазин edge-proxy помилки Top 10 security headers, IDS-
контролю правила, ізоляція DMZ
доступу,
небезпечні HTTP-
заголовки
Підбір SSH, VPN, Багаторазові T1110 Обмеження доступу,
пароля AD невдалі спроби Wazuh alert, кореляція
автентифікації за IP і користувачем
Використа AD, VPN, Доступ через T1078 RBAC, мінімальні
ння SMB, легітимні облікові привілеї, аудит входів
дійсного дані поза
акаунта дозволеною
роллю
Несанкціон SERVERS Звернення з LAN- Privilege misuse nftables drop,
ований OFFICE або логування, тест RBAC
доступ до GUEST до
БД TCP/5432
Lateral LAN- Перехід із робочої Lateral Сегментація, default
movement сегменти станції до Movement drop, доступ лише за
серверів або службовою потребою
інших VLAN
Обхід MGMT, Видалення Defense Evasion Централізований збір
моніторинг Wazuh журналів, спроба подій, обмеження
у приховати сліди доступу до MGMT
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 37
Окремо слід врахувати, що внутрішні загрози не обмежуються
навмисними діями працівників. Частина інцидентів виникає через помилки
конфігурації: зайво відкритий порт, неправильний DNAT, надмірна група
доступу, відсутність логування або некоректне підключення агента Wazuh.
Тому модель захисту має перевіряти не лише “атаки”, а й помилки
адміністрування. Це відповідає практиці CIS Controls, де інвентаризація,
контроль конфігурацій, обмеження доступу та журналювання розглядаються
як базові захисні заходи [16].
2.3 Оцінювання ризиків інформаційної безпеки
Оцінювання ризиків у роботі виконується якісно за підходом,
узгодженим із NIST SP 800-30 Rev. 1, де ризик розглядається через
взаємозв’язок загрози, вразливості, імовірності реалізації та впливу на
актив [10]. Для практичного використання в межах кваліфікаційної роботи
застосовано шкалу від 1 до 5: імовірність P та вплив I оцінюються експертно,
після чого інтегральний ризик визначається як R = P × I. Значення 1–5
розглядаються як низький ризик, 6–10 – як середній, 12–25 – як високий.
Обрана шкала не замінює промислову методику аудиту, але достатня
для порівняння загроз у межах проєктування. Її перевага полягає в прозорості:
можна прямо показати, чому атака на бухгалтерську базу або компрометація
адміністративного акаунта має вищий пріоритет, ніж короткочасна
недоступність гостьового Wi-Fi. Таке ранжування потрібне для формування
вимог у підрозділі 2.4.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 38
Таблиця 2.4 – Якісне оцінювання ризиків інформаційної безпеки
Код Ризик P I R Рівень Запланований контроль
R1 Компрометація 4 4 16 Високий DMZ, edge-proxy, security
вебмагазину через headers, Suricata, Wazuh
вебвразливість
R2 Сканування внутрішніх 3 4 12 Високий DNAT лише 443 до DMZ,
сервісів із WAN default drop, IDS-сповіщення
R3 Підбір пароля до SSH або 4 4 16 Високий Обмеження джерел, Wazuh
служб автентифікації rule, аналіз T1110
R4 Використання дійсного 3 5 15 Високий RBAC, мінімальні привілеї,
акаунта поза службовою аудит входів T1078
потребою
R5 Доступ менеджера до БД 3 5 15 Високий Заборона TCP/5432 для
LAN-OFFICE, логування
drop
R6 Lateral movement між 3 4 12 Високий Ізоляція LAN-OFFICE, LAN-
LAN-сегментами ACCOUNT, LAN-
WAREHOUSE
R7 Доступ guest-користувача 3 4 12 Високий Доступ лише WAN 80/443,
до внутрішніх ресурсів заборона до RFC1918-зон
стенду
R8 Недоступність SIEM або 2 5 10 Середній Persistent volumes, ізоляція
втрата журналів MGMT, контроль agents
R9 Помилка у правилах 3 5 15 Високий Перевірка ruleset, тестові
фаєрвола або NAT сценарії, лічильники nftables
R10 Втрати даних БД або 2 5 10 Середній Persistent volumes, резервне
файлових ресурсів після копіювання, контроль стану
перезапуску контейнерів
Результати таблиці 2.4 показують, що найбільшу увагу потрібно
приділити публічному вебсервісу, обліковим записам, БД , міжсегментному
трафіку та правильності правил фаєрвола. Саме ці елементи створюють
найбільший ризик для підприємства. Наприклад, інтернет-магазин повинен
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 39
бути доступним для покупця, але його доступність не повинна
перетворюватися на транзитний канал до внутрішньої серверної мережі. Так
само бухгалтерська база має бути доступна бухгалтерам і окремим службовим
процесам, але не менеджерам, guest-користувачам або випадковим
вузлам DMZ.
Для зменшення ризику R4 використовується рольова модель доступу, а
не тільки парольна автентифікація. Це принципово, бо викрадений пароль
менеджера не має давати доступ до бухгалтерської БД або Wazuh. Для
зменшення R6 і R7 потрібна не декларативна, а технічно перевірена
сегментація: кожен заборонений маршрут повинен бути заблокований
правилами nftables і підтверджений тестом. Для R8 та R10 важлива не тільки
безпека, а й експлуатаційна стійкість: журнали, БД і конфігурації мають
зберігатися після перезапуску контейнерів.
2.4 Формування вимог до захищеної корпоративної мережі
Вимоги до захищеної корпоративної мережі формуються на основі
активів, моделі загроз і ризиків. Вони мають бути перевірними, тобто кожну
вимогу потрібно підтвердити конфігурацією, тестом, журналом або
результатом моніторингу. Загальна архітектурна ідея полягає у створенні
багаторівневої системи захисту: периметр, DMZ, внутрішня сегментація,
рольовий доступ, VPN, IDS/IPS, SIEM і документація для адміністратора.
Базовою мережевою вимогою є політика заборони за замовчуванням.
Усі міжсегментні потоки мають бути заборонені, якщо для них немає явно
описаного правила. Такий підхід відповідає практичній інтерпретації Zero
Trust: належність вузла до внутрішньої мережі сама по собі не є підставою для
довіри [8]. У межах стенду це означає, що LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT,
LAN-WAREHOUSE, SERVERS, DMZ, MGMT і GUEST не обмінюються
трафіком довільно, а проходять через контрольований vyos-fw.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 40
Таблиця 2.5 – Функціональні вимоги до захищеної мережі
Код Вимога Зміст Підтвердження
FR-1 Сегментація Поділ на WAN, DMZ, SERVERS, docker network ls,
мережі MGMT, LAN-OFFICE, LAN- схема адресації,
ACCOUNT, LAN-WAREHOUSE, routes
GUEST і VPN-клієнтів
FR-2 Default drop Заборона всього трафіку, який не nft list ruleset, drop
має explicit accept-правила counters
FR-3 Публікація Доступ з Інтернету лише до curl HTTPS, DNAT
вебмагазину HTTPS edge-proxy і потрібних 443, HTTP security
DMZ-сервісів headers
FR-4 Захист БД Доступ до TCP/5432 тільки для RBAC-тест, drop для
дозволених ролей і службових manager/guest
вузлів
FR-5 Рольовий доступ Права admin, manager, accountant, матриця доступів,
warehouse і guest не test-rbac.sh
перетинаються понад службову
потребу
FR-6 VPN-доступ Віддалений доступ через wg show, правила fw
WireGuard з окремими allowed IPs для 10.100.0.0/24
і правилами доступу за роллю
FR-7 IDS/IPS Аналіз мережевих подій Suricata eve.json, Wazuh alerts,
та передавання подій у Wazuh rule groups
FR-8 SIEM-моніторинг Централізований збір подій Wazuh Discover,
автентифікації, фаєрвола, IDS, MITRE ATT&CK
системних служб dashboard
FR-9 Ізоляція MGMT Wazuh, Grafana та службові перевірка портів і
інтерфейси недоступні з правил доступу
користувацьких сегментів
FR-10 Відновлюваність Сервіси розгортаються docker compose ps,
стенду повторювано, дані критичних volumes,
сервісів зберігаються у томах deploy/health-check
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 41
Окрім функціональних вимог, потрібні технічні вимоги до реалізації.
Стенд має запускатися на Docker Host, використовувати окремі bridge-мережі,
мати фіксовану адресацію, постійні томи для даних і конфігурацій,
централізований запуск сервісів та набір тестових скриптів. Такий підхід
важливий для відтворюваності: викладач або адміністратор повинен мати
можливість повторити розгортання і перевірити результати без ручного
складання кожного компонента.
Таблиця 2.6 – Технічні вимоги до реалізації стенду
Код Група вимог Зміст
TR-1 Контейнеризація Усі ключові сервіси мають бути описані в docker-compose
та запускатися узгоджено
TR-2 Адресація Кожна зона повинна мати окрему підмережу з
фіксованими адресами критичних вузлів
TR-3 Фаєрвол Маршрутизація і фільтрація мають виконуватися через
vyos-fw / nftables
TR-4 Моніторинг Wazuh manager, indexer і dashboard мають отримувати
події від агентів і IDS
TR-5 Вебзахист edge-proxy має виконувати TLS-термінацію та
встановлювати базові security headers
TR-6 Автентифікація У стенді мають бути змодельовані AD/Kerberos, RADIUS
і рольові групи
TR-7 Документування Повинні бути описані команди розгортання, перевірки,
тестування та демонтажу стенду
Вимоги безпеки мають бути узгоджені з принципом найменших
привілеїв. Це означає, що доступ надається не за зручністю, а за
функціональною потребою. Наприклад, менеджер має працювати з
продажами, але не з бухгалтерською БД. Працівник складу може читати
окремі облікові дані про залишки, але не змінювати фінансову інформацію.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 42
Гість не повинен бачити жодної внутрішньої адреси. Адміністратор має
повний технічний доступ, але його дії повинні журналюватися.
Для вебсервісу вимоги включають доступність через HTTPS,
встановлення захисних HTTP-заголовків, обмеження фреймування,
обмеження MIME-sniffing, політику Referrer-Policy, HSTS і контроль cookies.
Ці заходи не замінюють повноцінний аудит коду, але зменшують типові
ризики небезпечної конфігурації, які входять до OWASP Top 10 [15]. У
практичному стенді вони перевіряються через відповідь edge-proxy на HTTPS-
запит.
2.5 Визначення критеріїв оцінювання якості проектних рішень
Критерії оцінювання потрібні для того, щоб практична частина роботи
не зводилася до твердження “система працює”. Для кожного суттєвого
рішення потрібно визначити, за якою ознакою воно буде визнане успішним.
У цій роботі критерії поділено на п’ять груп: безпека, функціональна
працездатність, спостережуваність, відтворюваність і відповідність ролям.
Таблиця 2.7 – Критерії оцінювання якості проєктних рішень
Група критерію Очікуваний результат Спосіб перевірки
Безпека З WAN доступні лише nmap/curl показують доступність
периметра дозволені сервіси DMZ тільки потрібних портів; решта
блокується
Міжсегментна Користувацькі LAN не заборонені сценарії мають статус drop і
ізоляція мають довільного доступу фіксуються лічильниками nftables
до SERVERS/MGMT
RBAC Кожна роль має лише ті test-rbac.sh повертає PASS для
права, які визначені дозволених і заборонених сценаріїв
матрицею доступу
Захист БД TCP/5432 доступний лише manager і guest не підключаються;
дозволеним ролям accountant/admin мають дозволений
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 43
доступ
VPN WireGuard створює wg show показує peers і allowed IPs;
тунель, але не скасовує правила fw обмежують маршрути
role-based обмеження
Виявлення атак Brute force, сканування і Wazuh Discover, MITRE ATT&CK
підозрілі події dashboard, rule.id і rule.level
потрапляють у Wazuh
Вебзахист edge-proxy повертає curl -kI показує 200 OK, HSTS, CSP, X-
HTTPS і базові security Frame-Options, HttpOnly/SameSite
headers
Відтворюваність Стенд розгортається docker compose ps, health-check, опис
стандартними командами команд у документації
без ручного складання
сервісів
Стійкість даних Критичні дані не наявність persistent volumes для Wazuh,
зникають після БД, VPN, Grafana, Suricata
перезапуску контейнерів
Документованість Адміністратор може наявні регламенти, схеми потоків,
виконати запуск, правила і сценарії реагування
перевірку і реагування за
інструкцією
Найважливішим критерієм є не кількість встановлених засобів захисту,
а узгодженість їхньої роботи. Фаєрвол має блокувати те, що заборонено
матрицею доступу. Suricata має бачити мережеві події там, де вони виникають.
Wazuh має отримувати події з достатньою деталізацією, щоб пов’язати їх із
правилом, джерелом, роллю або технікою MITRE ATT&CK. VPN має
надавати захищений канал, але не повний доступ до всієї мережі. Вебмагазин
має бути доступним покупцю, але не повинен бути мостом до внутрішніх
систем.
Для приймання результатів у розділі 4 доцільно використовувати
сценарний підхід. Сценарій А перевіряє дозволений трафік покупця до
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 44
інтернет-магазину через HTTPS. Сценарій Б перевіряє заборону доступу
менеджера до БД . Сценарій В перевіряє реакцію на зовнішнє сканування.
Додатково перевіряються VPN-підключення, Wazuh alerts, Suricata events, стан
контейнерів і мереж Docker. Такий підхід дає не лише опис архітектури, а й
експериментальне підтвердження її працездатності.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 45
3 МАТЕМАТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
Математичне обґрунтування потрібне для перевірки того, що
запропонована захищена мережа не є лише набором окремих сервісів, а має
узгоджені параметри пропускної спроможності, адресації, надійності, VPN-
доступу та продуктивності засобів захисту. У цьому розділі розрахунки
виконано для моделі корпоративної мережі ПП «КабельЕлектроТехніка», яка
містить публічну DMZ-зону інтернет-магазину, внутрішні сегменти офісу,
бухгалтерії та складу, серверну зону, сегмент керування, гостьову мережу та
пул віддалених VPN-користувачів.
Розрахунки мають проєктний характер. Вони не підміняють
експериментального тестування, яке виконується у розділі 4, але задають
кількісні межі для прийняття технічних рішень. Для розрахунків використано
принципи мережевого планування, політики міжмережевого екранування,
оцінювання ризиків та побудови тунельного доступу, що узгоджується з
підходами NIST до фаєрволів, ризиків і Zero Trust [8–10], а також з
документацією Docker та WireGuard [23–26].
3.1 Розрахунок інформаційного навантаження та пропускної
спроможності мережі
Інформаційне навантаження розраховано за групами трафіку, а не за
окремими пакетами, оскільки у межах дипломного проєкту важливо
визначити, чи вистачає обраної архітектури для типових бізнес-сценаріїв. Для
ПП «КабельЕлектроТехніка» найбільш істотними потоками є доступ покупців
до інтернет-магазину, робота менеджерів із внутрішніми сервісами, доступ
бухгалтерії до БД і файлового сервера, складські операції, гостьовий інтернет-
доступ, передавання журналів до Wazuh і копія трафіку, яку аналізує Suricata.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 46
Розрахункова інтенсивність потоку для кожної групи визначається як
добуток кількості активних вузлів, середньої інтенсивності одного вузла,
коефіцієнта активності та пікового коефіцієнта:
Bᵢ = Nᵢ · bᵢ · qᵢ · kᵢ (3.1)
де Bᵢ – розрахункове навантаження i-го потоку, Мбіт/с;
Nᵢ – кількість вузлів або одночасних сесій;
bᵢ – середня інтенсивність одного вузла, Мбіт/с;
qᵢ – коефіцієнт активності; kᵢ – коефіцієнт пікового навантаження.
Таблиця 3.1 – Розрахунок групового інформаційного навантаження
Потік Nᵢ bᵢ ᵢ ᵢ Bᵢ,
q k
Мбіт/с
Покупці → інтернет-магазин 25 0,40 0,60 2,50 15,00
LAN-OFFICE → SMB/AD/Web 12 0,50 0,50 2,00 6,00
LAN-ACCOUNT → /SMB/AD 4 1,20 0,70 2,00 6,72
LAN-WAREHOUSE → SMB//AD 5 0,60 0,70 2,00 4,20
GUEST →WAN 25 0,30 0,50 1,80 6,75
Системні журнали →Wazuh 20 0,10 0,50 3,00 3,00
Копія контрольованого трафіку → Suricata 1 10,00 1,00 1,00 10,00
Сумарне навантаження визначається додаванням групових потоків:
BΣ = Σ Bᵢ = 51,67 Мбіт/с. (3.2)
Для проєктування мережі потрібно враховувати резерв, оскільки
реальний трафік має нерівномірний характер. У роботі прийнято коефіцієнт
резервування kрез = 1,3, що дає запас для короткочасних піків, службового
трафіку, повторних передавань і накладних витрат засобів захисту:
Bпотр = BΣ · kрез = 51,67 · 1,3 = 67,17 Мбіт/с (3.3)
Якщо для зовнішнього каналу прийняти проєктну пропускну
спроможність C WAN = 100 Мбіт/с, то резерв каналу визначається за
формулою:
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 47
R = (C − Bпотр) / C · 100 % (3.4)
R WAN = (100 − 67,17) / 100 · 100 % = 32,83 % (3.5)
Отриманий резерв показує, що WAN-канал на 100 Мбіт/с є достатнім
для базових сценаріїв роботи інтернет-магазину, віддалених користувачів і
службового моніторингу. Для внутрішніх сегментів доцільно приймати 1
Гбіт/с як цільову пропускну спроможність комутованої мережі. У такому разі
внутрішній резерв становить понад 90 %, тому вузьким місцем у нормальному
режимі є не локальна комутація, а зовнішній канал, edge-proxy, фаєрвол і
обробка подій безпеки.
Розрахунок не вимагає публікації зайвих сервісів. Для зовнішнього
користувача достатньо доступності HTTP/HTTPS у DMZ. Сервіси БД , SMB,
LDAP/Kerberos, RADIUS, Wazuh і керування мають залишатися всередині
сегментів з контрольованими правилами фільтрації. Такий підхід зменшує
поверхню атаки та відповідає логіці фаєрвол-політики, за якої правила
визначаються адресою джерела, адресою призначення, портом, протоколом і
напрямом трафіку [9].
3.2 Сегментація мережі та розподіл адресного простору методом
VLSM
Адресний простір корпоративної мережі поділяється відповідно до
функціональних зон і рівнів довіри. Для приватних сегментів використано
простір 10.0.0.0/16, а для демонстраційного WAN – документаційний діапазон
203.0.113.0/24. Метод VLSM дає змогу визначити мінімально достатню маску
підмережі для кожної зони з урахуванням кількості вузлів і резерву на
розширення.
Кількість бітів вузлової частини підмережі визначається так:
h = ⌈log₂(N + 2)⌉ (3.6)
де h – кількість бітів вузлової частини;
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 48
N – потрібна кількість адрес вузлів; додавання двох адрес враховує
адресу мережі та broadcast-адресу.
Префікс підмережі визначається за формулою:
P = 32 – h. (3.7)
Кількість доступних вузлових адрес для IPv4-підмережі обчислюється
формулою:
H = 2ʰ − 2. (3.8)
Таблиця 3.2 – Мінімально достатні VLSM-підмережі та адреси,
використані у стенді
Мінімальний
Зона N h H Підмережа стенду
префікс
GUEST 50 6 /26 62 10.0.80.0/24
LAN-OFFICE 20 5 /27 30 10.0.20.0/24
VPN-клієнти 20 5 /27 30 10.100.0.0/24
DMZ 12 4 /28 14 10.0.10.0/24
SERVERS 12 4 /28 14 10.0.50.0/24
12 4 /28 14 10.0.40.0/24
LAN-WAREHOUSE
LAN-ACCOUNT 10 4 /28 14 10.0.30.0/24
MGMT 10 4 /28 14 10.0.99.0/24
WAN 6 3 /29 6 203.0.113.0/24
Таблиця 3.2 показує різницю між мінімально достатнім VLSM-
розподілом і фактичною схемою стенду. У реальній виробничій мережі для
малих зон достатньо /28 або /27. У лабораторному Docker-стенді використано
/24 для кожного сегмента, оскільки це спрощує маршрутизацію, правила
фаєрвола, читабельність схем і перевірку доступу. Такий підхід не порушує
принцип сегментації, бо ізоляція забезпечується не розміром підмережі, а
маршрутизацією через vyos-fw і політикою default drop.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 49
Рисунок 3.1 – Розрахункова схема розподілу адресного простору методом
VLSM
З практичного погляду адресний план має бути не лише економним, а й
контрольованим. Для адміністратора важливо швидко визначати зону за
адресою вузла. У прийнятій схемі це забезпечується простим правилом:
10.0.10.0/24 відповідає DMZ, 10.0.20.0/24 – офісу продажів, 10.0.30.0/24 –
бухгалтерії, 10.0.40.0/24 – складу, 10.0.50.0/24 – серверній зоні, 10.0.80.0/24 –
гостьовому сегменту, 10.0.99.0/24 – сегменту керування, 10.100.0.0/24 – VPN-
клієнтам. Така адресація спрощує створення правил nftables і аналіз журналів
у Wazuh.
3.3 Розрахунок параметрів надійності та коефіцієнта готовності
мережі
Для захищеної мережі важливо оцінювати не лише пропускну
спроможність, а й готовність сервісів. У межах роботи розглянуто логічну
доступність критичних компонентів стенду: Docker Host, маршрутизатор-
фаєрвол, edge-proxy, вебсервіс інтернет-магазину, БД магазину та засоби
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 50
моніторингу. Розрахунок має оцінювальний характер і використовується для
визначення вузлів, які в реальному впровадженні потребували б резервування.
Коефіцієнт готовності окремого компонента визначається через
середній час між відмовами та середній час відновлення:
Aᵢ = MTBFᵢ / (MTBFᵢ + MTTRᵢ) (3.9)
де Aᵢ – коефіцієнт готовності i-го компонента;
MTBFᵢ – середній час безвідмовної роботи;
MTTRᵢ – середній час відновлення.
Таблиця 3.3 – Розрахункові параметри готовності компонентів стенду
Компонент MTBF, год MTTR, год Aᵢ
Docker Host 3000 1,0 0,999667
vyos-fw / nftables 3000 0,5 0,999833
edge-proxy 2500 0,5 0,999800
shop-web / shop-app 2500 0,5 0,999800
shop-db 2500 1,0 0,999600
Wazuh manager/indexer/dashboard 2000 1,0 0,999500
Для послідовного ланцюга компонентів загальна готовність
визначається як добуток коефіцієнтів готовності елементів, через які
проходить критичний сервіс:
Aсист = Π Aᵢ (3.10)
Для доступу покупця до інтернет-магазину критичний ланцюг включає
Docker Host, vyos-fw, edge-proxy, shop-web/shop-app і shop-db. Тоді:
Aмагаз = 0,999667 · 0,999833 · 0,999800 · 0,999800 · 0,999600 =
(3.11)
0,998701
Очікувана тривалість недоступності за рік визначається так:
Dрік = (1 − Aсист) · 8760 (3.12)
Dрік = (1 − 0,998701) · 8760 = 11,38 год/рік (3.13)
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 51
Отримане значення не є гарантією доступності реальної мережі, але
показує слабке місце нерезервованого стенду: усі сервіси залежать від одного
Docker Host. Для дипломного стенду це допустимо, оскільки мета полягає у
відтворенні захисної архітектури та тестуванні правил. Для промислового
впровадження потрібні резервне копіювання конфігурацій, окреме зберігання
даних, моніторинг стану сервісів і, за можливості, дублювання критичних
компонентів edge-proxy, БД та вузла моніторингу.
З погляду кібербезпеки моніторинг не входить до шляху обслуговування
покупця, але впливає на здатність виявити інцидент. Якщо Wazuh
недоступний, вебмагазин може продовжувати працювати, однак адміністратор
втрачає централізовану картину подій. Тому доступність SIEM слід оцінювати
окремо від доступності бізнес-сервісу.
3.4 Обґрунтування параметрів криптографічного захисту VPN-
каналів
Віддалений доступ у проєкті реалізується через WireGuard. Такий вибір
обґрунтований компактною архітектурою, використанням сучасних
криптографічних примітивів і простою моделлю peer-to-peer з фіксованими
ключами. WireGuard використовує протокол NoiseIK, Curve25519 для обміну
ключами, ChaCha20-Poly1305 для автентифікованого шифрування, BLAKE2s
та HKDF для допоміжних криптографічних операцій [23].
Кількість VPN-клієнтів визначається кількістю адрес у пулі. Для
мінімального пулу на 20 користувачів за формулами (3.6)–(3.8) достатньо
префікса /27:
h = ⌈log₂(20 + 2)⌉ = 5, P = 32 − 5 = /27 (3.14)
H VPN = 2⁵ − 2 = 30 адрес (3.15)
У лабораторному стенді використано більший пул 10.100.0.0/24, що
спрощує виділення окремих адрес для ролей admin, manager, accountant і
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 52
warehouse. Безпека при цьому визначається не розміром пулу, а прив’язкою
AllowedIPs до конкретного peer та правилами фаєрвола, які не дозволяють
VPN-користувачу отримати доступ до всіх внутрішніх сегментів.
Для оцінювання накладних витрат тунелю враховано, що зовнішній
пакет містить IPv4-заголовок, UDP-заголовок і заголовок WireGuard.
Практичний MTU тунелю визначається так:
MTU VPN = MTU Eth − (OIP + OUDP + OWG) (3.16)
MTU VPN = 1500 − (20 + 8 + 32) = 1440 байт (3.17)
На практиці для WireGuard часто задають MTU 1420 байт, щоб
зменшити ризик фрагментації у випадку додаткових мережевих заголовків.
Ефективність корисного навантаження для такого значення становить:
ηVPN = 1420 / 1500 = 0,947 (3.18)
Орієнтовні накладні витрати VPN становлять близько 5,3 %. Для
проєктного навантаження це не є критичним: навіть якщо частина
адміністративного і службового трафіку проходить черезWireGuard, основний
WAN-резерв залишається достатнім. Набагато важливішим є обмеження
маршрутів і ролей: VPN не повинен перетворюватися на “повний міст” у
корпоративну мережу.
Таблиця 3.4 – Розрахунково прийняті параметри VPN-доступу
Показник Значення Обґрунтування
Порт WireGuard UDP/51820 Точка приймання VPN-підключень
Пул стенду 10.100.0.0/24 Адреси віддалених користувачів і тестових peer
Мінімальний пул /27 Достатньо для 20 користувачів і резерву до 30
адрес
MTU 1420–1440 байт Уникнення фрагментації та врахування
заголовків тунелю
AllowedIPs /32 для Точна прив’язка адреси до користувача або ролі
окремого peer
Контроль доступу nftables/VyOS VPN-адреса не надає автоматичного доступу до
всіх зон
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 53
3.5 Оцінювання впливу засобів захисту на продуктивність мережі
Засоби захисту підвищують контрольованість мережі, але створюють
додаткове навантаження. Фаєрвол виконує фільтрацію та NAT, edge-proxy
завершує TLS і додає захисні HTTP-заголовки, Suricata аналізує трафік за
правилами, Wazuh приймає та індексує події. Тому потрібно перевірити, чи не
стають ці компоненти вузьким місцем для розрахункового навантаження.
Ефективна пропускна спроможність з урахуванням накладних витрат
визначається як добуток номінальної спроможності та коефіцієнтів
ефективності окремих рівнів захисту:
Cеф = Cном · ηFW · ηIDS · ηPROXY · ηVPN (3.19)
Для консервативної оцінки прийнято: ηFW = 0,98, ηIDS = 0,90, ηPROXY
= 0,95, ηVPN = 0,947. Для WAN-каналу 100 Мбіт/с отримаємо:
Cеф = 100 · 0,98 · 0,90 · 0,95 · 0,947 = 79,35 Мбіт/с (3.20)
Порівняємо ефективну спроможність із потрібним навантаженням
Bпотр = 67,17 Мбіт/с:
Rеф = (Cеф − Bпотр) / Cеф · 100 % (3.21)
Rеф = (79,35 − 67,17) / 79,35 · 100 % = 15,35 % (3.22)
Навіть за консервативної оцінки залишається близько 15 % резерву.
Цього достатньо для лабораторного стенду та типового малого підприємства,
якщо не виконуються масові резервні копії у робочий час і не публікуються
зайві сервіси. Якщо реальне навантаження інтернет-магазину суттєво зросте,
першими кандидатами для оптимізації будуть edge-proxy, база даних
магазину, індексація Wazuh і правила Suricata.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 54
Таблиця 3.5 – Вплив засобів захисту на продуктивність і способи
контролю
Компонент Джерело накладних витрат Вплив Спосіб зменшення впливу
Фаєрвол / Фільтрація, DNAT/SNAT, Низький Правила мають бути конкретними,
NAT лічильники drop без надмірних універсальних allow
edge-proxy TLS-термінація, HTTP security Середній Використовувати кешування
headers статичних ресурсів і коректні
TLS-параметри
Suricata Перевірка трафіку за Середній Вмикати релевантні правила,
сигнатурами відсікати шум і дублікати
Wazuh Приймання, нормалізація та Середній Фільтрувати технічний шум,
індексація подій зберігати важливі поля для
MITRE-кореляції
WireGuard Шифрування і маршрутизація Низький Використовувати /32 AllowedIPs і
VPN не створювати повний доступ до
LAN
Docker Ізоляція контейнерних Низький Залишати маршрутизацію між
bridge- сегментів зонами через vyos-fw
мережі
Отримані розрахунки підтверджують, що запропонована архітектура не
повинна перевантажувати мережу за умови типового навантаження ПП
«КабельЕлектроТехніка». Головна технічна вимога полягає не у
максимальному збільшенні пропускної спроможності, а у збереженні
контрольованого шляху трафіку: WAN і VPN не повинні напряму обходити
фаєрвол, DMZ не повинна мати довільного маршруту до внутрішніх систем,
а події безпеки мають надходити в SIEM із достатнім контекстом.
Практична перевірка продуктивності й коректності правил виконується
у розділі 4 через запуск контейнерів, перевірку стану мереж, тестування
RBAC, аналіз лічильників nftables, подій Suricata та Wazuh. Розрахунки цього
розділу задають числову основу для таких тестів і пояснюють, чому обрані
підмережі, VPN-пул, пропускна спроможність і набір засобів захисту є
достатніми для демонстраційного стенду.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 55
4 ПРОЕКТУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХИЩЕНОЇ
КОРПОРАТИВНОЇ МЕРЕЖІ
Практична частина роботи реалізована у вигляді контейнеризованого
стенду, який відтворює основні сегменти корпоративної мережі ПП
«КабельЕлектроТехніка»: WAN, DMZ, серверну зону, офіс продажів,
бухгалтерію, склад, гостьову мережу, сегмент керування та пул віддалених
VPN-користувачів. Такий формат дає змогу перевірити правила
маршрутизації, фільтрації, рольового доступу, виявлення вторгнень і
централізованого моніторингу без використання окремого апаратного
маршрутизатора, фізичного комутатора та виділених серверів для кожного
сервісу.
Реалізація виконана за принципом “інфраструктура як код”: мережі,
контейнери, конфігурації, сценарії тестування та документація зберігаються
у структурованому каталозі проєкту. Це забезпечує повторюваність
експериментів, можливість швидкого відновлення стенду та контроль змін у
конфігураціях. Для розгортання використано Docker Compose, а для імітації
маршрутизатора-фаєрвола, IDS, SIEM, VPN, служби каталогу, RADIUS,
вебмагазину та робочих станцій застосовано окремі контейнери.
4.1 Розробка топології мережі та розгортання стенду засобами
Docker
Топологія стенду побудована навколо центрального маршрутизатора-
фаєрвола vyos-fw. Усі міжсегментні потоки проходять через цей вузол, тому
саме на ньому реалізовано DNAT, SNAT, фільтрацію між зонами,
журналювання блокувань і правила політики заборони за замовчуванням.
Архітектуру розгортання стенду наведено на рисунку 4.1.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 56
Рисунок 4.1 – Архітектура розгортання контейнеризованого стенду
Фактичний склад стенду становить 20 сервісів Docker Compose.
Перевірку кількості сервісів виконано командою docker compose config --
services, а стан контейнерів підтверджено командою docker compose ps -a. У
розгортанні присутні мережеві компоненти, серверні служби, вебмагазин,
SIEM-підсистема, IDS-сенсор, VPN-сервер, робочі станції та окремий
атакувальний контейнер для контрольованих перевірок.
Таблиця 4.1 – Функціональне призначення основних сервісів стенду
№ Контейнер або група Сервіс Призначення
1 kabelteh-fw vyos-fw маршрутизація, NAT, фільтрація,
журналювання
2 kabelteh-edge edge-proxy TLS-термінація і проксіювання до
вебмагазину
3 kabelteh-ids suricata-ids мережеве виявлення атак і формування
eve.json
4 kabelteh-wazuh- Wazuh приймання, індексація та візуалізація
manager/indexer/dashboard подій безпеки
5 kabelteh-ad-dc samba-ad-dc служба каталогу AD/Kerberos
6 kabelteh-radius freeradius автентифікація та контроль доступу
7 kabelteh-fileserver samba- спільні файлові ресурси SMB
fileserver
8 kabelteh--db postgres- імітація критичної БД
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 57
9 kabelteh-shop-* nginx, PHP- інтернет-магазин у DMZ та службові
FPM, компоненти
PostgreSQL,
Redis, Postfix
10 kabelteh-ws-* і workstation, робочі станції ролей і вузол тестування
kabelteh-attacker attacker атак
Рисунок 4.2 – Перевірка стану контейнерів командою docker compose ps -a
Для ізоляції середовищ використано окремі bridge-мережі Docker. Вони
відповідають логічним зонам проєкту: DMZ, LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT,
LAN-WAREHOUSE, SERVERS, MGMT, GUEST, WAN. Окремість Docker-
мереж не замінює політику безпеки, але дає технічну основу для моделювання
VLAN-сегментів. Остаточне розмежування виконується на рівні фаєрвола, що
дає змогу перевіряти саме міжзональні правила, а не лише факт відсутності
спільної L2-мережі.
Таблиця 4.2 – Логічні сегменти стенду
Сегмент Адресний простір Призначення
WAN 203.0.113.0/24 зовнішній сегмент для покупців і атакувального вузла
DMZ 10.0.10.0/24 edge-proxy, вебмагазин, VPN та IDS-компоненти
LAN-OFFICE 10.0.20.0/24 робочі місця менеджерів продажів
LAN- 10.0.30.0/24 робочі місця бухгалтерії
ACCOUNT
LAN- 10.0.40.0/24 робоче місце складу
WAREHOUSE
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 58
SERVERS 10.0.50.0/24 AD-DC, файловий сервер, БД , RADIUS
MGMT 10.0.99.0/24 Wazuh, індексатор, dashboard, службове керування
GUEST 10.0.80.0/24 ізольований гостьовий доступ
4.2 Налаштування маршрутизатора-файрвола VyOS та системи
виявлення вторгнень Suricata
Маршрутизатор-фаєрвол реалізовано контейнером kabelteh-fw. Його
основна роль полягає у централізації всіх міжсегментних рішень: пакет може
перейти з однієї зони до іншої лише за наявності явного правила. Базовою
політикою для вхідного та транзитного трафіку є drop. Це означає, що новий
потік не пропускається за замовчуванням, а адміністратор відкриває лише ті
напрями, які потрібні для бізнес-процесів підприємства.
У правилах nftables використано окремі ланцюги для input, forward, NAT
і службового захисту. Для зменшення ризику підміни джерела додано
antispoof-правило, яке блокує приватні адреси, що надходять із зовнішнього
інтерфейсу. Також реалізовано лімітування ICMP, блокування небажаного
SSH із журналюванням, базовий захист від SYN flood і окремий журнал для
заборонених транзитних пакетів. Такий підхід відповідає функціональній ролі
фаєрвола як засобу контролю трафіку між мережами з різним рівнем
довіри [9], [17], [19].
Рисунок 4.3 – Фрагмент правил nftables із політикою drop та журналюванням
блокувань
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 59
Таблиця 4.3 – Основні групи правил фаєрвола
Група правил Напрям Зміст правила
default drop input, forward усі нові потоки блокуються без явного правила
established, input, forward дозволяються відповіді для вже встановлених
related з’єднань
antispoof WAN блокуються приватні адреси, що з’являються
на зовнішньому інтерфейсі
DNAT 443/80 WAN→ DMZ публічний доступ спрямовується лише до edge-
proxy та вебмагазину
SMB, LAN/VPN → доступ відкривається вибірково за роллю і
LDAP/Kerberos, SERVERS сегментом
MGMT MGMT→ адміністративний доступ не відкривається для
внутрішні користувацьких VLAN
вузли
DROP + LOG заборонені подія потрапляє до журналів для подальшого
напрями аналізу
Suricata розгорнута як мережевий IDS-сенсор. Вона аналізує трафік на
контрольованих інтерфейсах і формує події у форматі eve.json. У стенді
використано власні правила з префіксом [KABELTEH], які фіксують
порушення політик сегментації, TCP SYN scan, Nmap OS-fingerprinting та
інтенсивне ICMP-сканування. У режимі стенду Suricata працює насамперед як
IDS: вона фіксує подію, додає сигнатуру, категорію, IP-адреси, порти й
severity, а блокування небажаного трафіку виконується фаєрволом.
Рисунок 4.4 – Підрахунок сигнатур Suricata у журналі eve.json
Перевірка журналу Suricata показала наявність чотирьох груп подій: 12
спрацювань порушення політики виходу LAN-WAREHOUSE за межі
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 60
дозволених зон, 3 спрацювання TCP SYN scan, 3 спрацювання Nmap OS-
fingerprinting і 1 спрацювання ICMP-сканування. Ці результати свідчать, що
IDS-рівень не дублює фаєрвол, а надає контекст для подальшого аналізу: що
саме відбулося, який тип поведінки зафіксовано і які вузли брали участь у
події [20].
4.3 Захист веб-сервера інтернет-магазину та організація віддаленого
доступу через WireGuard VPN
Публічний вебсервіс підприємства розміщено у DMZ. Зовнішній клієнт
не звертається безпосередньо до внутрішньої БД або службового контейнера,
а потрапляє на edge-proxy. Edge-proxy завершує TLS, приймає HTTP/HTTPS-
запит і передає його до вебкомпонентів магазину. Така схема зменшує
поверхню атаки, бо в WAN публікуються лише очікувані порти, а внутрішні
сервіси залишаються недоступними безпосередньо.
Перевірка HTTPS-відповіді виконана командою curl -kI
https://localhost:8443/. Відповідь HTTP/1.1 200 OK підтверджує доступність
вебмагазину через захищений канал, а набір заголовків демонструє базову
hardening-конфігурацію: Secure та HttpOnly cookie, SameSite=Strict, HSTS, X-
Frame-Options, X-Content-Type-Options, Referrer-Policy, Permissions-Policy,
Cross-Origin-Opener-Policy і Cross-Origin-Resource-Policy. Для вебдодатків
такі параметри є важливими, оскільки зменшують ризики clickjacking, MIME-
sniffing, небажаного доступу до браузерних API та витоку контексту
переходів [15].
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 61
Рисунок 4.5 – Перевірка HTTPS-відповіді та захисних HTTP-заголовків edge-
proxy
Функціональність вебмагазину підтверджено через сторінки каталогу і
картки товару. На рівні стенду інтернет-магазин відтворює типові для
підприємства операції: перегляд категорій, пошук товарів, перегляд залишків,
додавання до кошика та оформлення замовлення. Саме тому вебсервіс
розглядається як бізнес-актив, а не як демонстраційна HTML-сторінка.
Рисунок 4.6 – Сторінка товару вебмагазину у DMZ-сегменті
Віддалений доступ реалізовано через WireGuard. У контейнері kabelteh-
vpn піднято інтерфейс wg0 із портом 51820/UDP. Для кожного VPN-peer
виділено окрему адресу з пулу 10.100.0.0/24. Доступ користувача не
визначається лише фактом успішного підключення до тунелю: AllowedIPs
задають адресу peer, а фаєрвол визначає, до яких внутрішніх ресурсів цей peer
може звертатися. У результаті VPN не перетворюється на загальний міст до
всієї корпоративної мережі, а використовується як контрольований канал
відповідно до ролі користувача [23].
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 62
Рисунок 4.7 – Стан WireGuard-інтерфейсу та перелік VPN-peer
4.4 Розгортання служби каталогу, RADIUS-сервера та системи
централізованого моніторингу Wazuh
Для імітації корпоративної автентифікації використано Samba AD-DC.
Служба каталогу створює доменну основу для облікових записів і груп, а
також дає змогу пов’язати бізнес-ролі з технічними правами доступу. У стенді
окремо виділено ролі manager, accountant, warehouse, admin і guest. Вони
використовуються у RBAC-матриці та у сценаріях тестування доступу до
SMB, LDAP, вебмагазину, БД , WAN і MGMT.
FreeRADIUS розгорнуто як додатковий компонент автентифікації, який
може використовуватися для контролю мережевого або VPN-доступу. У
межах дипломного стенду його роль полягає у демонстрації того, що
авторизація користувача не повинна бути прив’язана лише до IP-адреси або
сегмента. Коректна модель має враховувати обліковий запис, групу, сегмент
підключення та цільовий сервіс.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 63
SIEM-рівень реалізовано на базі Wazuh. До складу підсистеми входять
Wazuh manager, Wazuh indexer і Wazuh dashboard. Менеджер приймає події,
застосовує правила, додає рівень критичності, групи правил і кореляцію з
MITRE ATT&CK. Індексатор забезпечує пошук і збереження подій, а
dashboard використовується для аналізу через Discover, Threat Hunting і MITRE
ATT&CK Dashboard [21], [22].
Рисунок 4.8 – MITRE ATT&CK Dashboard у Wazuh для подій стенду
У Wazuh зафіксовано події, пов’язані з техніками T1110 Brute Force і
T1078 Valid Accounts. Це важливо для практичної оцінки стенду, оскільки
перевіряється не лише факт надходження журналу, а й семантичне збагачення
події. Wazuh додає до запису rule.id, rule.level, rule.description, rule.mitre.id,
rule.mitre.tactic і rule.mitre.technique. За рахунок цього адміністратор бачить не
тільки рядок системного журналу, а й його зв’язок з типовою технікою
атаки [12]–[14].
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 64
Рисунок 4.9 – Табличне подання подій автентифікації у Wazuh
Окремо перевірено інтеграцію Suricata з Wazuh. Фільтр
rule.groups:suricata показав чотири події IDS у вибраному часовому діапазоні.
У кожному записі доступні поля data.event_type: alert, data.alert.signature,
data.alert.category, data.alert.severity, data.src_ip, data.dest_ip, data.src_port і
data.dest_port. Отже, IDS-події не залишаються локальним файлом eve.json, а
стають частиною централізованого журналу безпеки.
Рисунок 4.10 – Події Suricata у Wazuh Discover за фільтром
rule.groups:suricata
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 65
4.5 Тестування захищеності мережі та аналіз результатів
Тестування виконувалося не як формальна перевірка запуску
контейнерів, а як набір сценаріїв, що відповідають моделі загроз: зовнішнє
сканування, перевірка публічних портів, спроби порушити рольовий доступ,
реєстрація IDS-подій, фіксація подій автентифікації та контроль
журналювання фаєрвола. Для цього використано окремий контейнер kabelteh-
attacker і набір скриптів у каталозі scripts та tests.
Першим тестом була перевірка рольового доступу. Скрипт test-rbac.sh
послідовно перевіряє, чи відповідають фактичні мережеві дозволи RBAC-
матриці. Для менеджера дозволено SMB, LDAP і HTTPS до магазину, але
заблоковано доступ до БД . Для бухгалтера дозволено доступ до БД , SMB і
LDAP, але закрито доступ до DMZ-магазину. Для складу дозволено SMB,
LDAP і читання складського ресурсу , але закрито DMZ і WAN-магазин. У
результаті отримано PASS=13, FAIL=0.
Рисунок 4.11 – Результат автоматизованого тесту RBAC-доступів
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 66
Другим сценарієм було зовнішнє сканування з атакувального
контейнера. Команда nmap -sS -Pn -T4 203.0.113.10 показала, що на
публічному вузлі відкриті лише 80/tcp і 443/tcp. Це відповідає проєктній
вимозі: зWANмають бути доступні тільки HTTP/HTTPS-сервіси вебмагазину,
а внутрішні бази даних, SMB, LDAP/Kerberos, RADIUS, Wazuh і службові
інтерфейси не повинні бути видимими із зовнішньої мережі.
Рисунок 4.12 – Результат SYN-сканування публічного вузла з attacker-
контейнера
Третім сценарієм була перевірка реакції IDS на сканування. Suricata
зафіксувала TCP SYN scan і Nmap OS-fingerprinting. У Wazuh ці події
відображаються як alert із сигнатурою, категорією Attempted Information Leak
та джерелом 10.0.10.10 або 203.0.113.20 залежно від сценарію. У полі
data.alert.action в окремих записах може бути значення allowed, тому цей
результат не слід трактувати як блокування Suricata. Коректна інтерпретація
така: Suricata виявила ознаки розвідки й передала їх до Wazuh, а блокування
небажаних напрямів забезпечується nftables.
Таблиця 4.4 – Підсумок практичних перевірок захищеності стенду
№ Сценарій Засіб перевірки Отриманий результат Статус
1 Запуск docker compose контейнери у стані Up, критичні сервіси виконано
стенду ps -a healthy
2 Кількість docker compose 20 сервісів виконано
сервісів config --services
3 Сегментація docker network ls окремі мережі DMZ, LAN, SERVERS, виконано
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 67
MGMT, GUEST, WAN
4 RBAC scripts/test-rbac.sh PASS=13, FAIL=0 виконано
5 Сканування nmap -sS -Pn -T4 відкрито лише 80/tcp і 443/tcp виконано
WAN
6 IDS grep по eve.json зафіксовано політичні порушення, SYN виконано
scan, OS-fingerprinting, ICMP scan
7 SIEM Wazuh Discover події Suricata та автентифікації доступні виконано
для аналізу
8 VPN wg show інтерфейс wg0 активний, peer мають виконано
власні AllowedIPs
Результати тестування підтверджують працездатність багаторівневої
архітектури. Фаєрвол обмежує міжзональні потоки і не дозволяє
користувацьким сегментам отримувати надлишковий доступ. Вебмагазин
доступний із WAN тільки через очікувані порти й отримує базову
конфігурацію захисних HTTP-заголовків. WireGuard забезпечує технічний
канал віддаленого доступу, але права користувача контролюються не самим
фактом підключення, а комбінацією AllowedIPs і правил фаєрвола. Suricata
виявляє ознаки сканування та порушення політик, а Wazuh централізує події і
пов’язує частину з них із MITRE ATT&CK.
Наявні обмеження стенду також потрібно врахувати. По-перше,
середовище контейнеризоване, тому воно не відтворює всі особливості
апаратного комутатора, продуктивності фізичних інтерфейсів і промислової
відмовостійкості. По-друге, частина подій робочих станцій у
демонстраційному середовищі надходить до Wazuh через централізований
manager і тестові сценарії, тому для промислового впровадження потрібно
повноцінно підключити агентів на кінцевих вузлах. По-третє, сертифікати у
стенді є лабораторними, а для реальної експлуатації вебмагазину потрібно
застосувати сертифікати довіреного центру та налаштувати регулярне
оновлення.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 68
5 РОЗРОБКА КОНСТРУКТОРСЬКОЇ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ
ДОКУМЕНТАЦІЇ
Конструкторська та експлуатаційна документація потрібна для того,
щоб розроблена захищена мережа не залишалася разовим лабораторним
запуском. Документація фіксує склад стенду, схеми взаємодії компонентів,
правила трафіку, порядок розгортання, контрольні перевірки, адміністративні
операції та дії при інцидентах. Для ПП «КабельЕлектроТехніка» це особливо
важливо, оскільки мережа поєднує публічний інтернет-магазин, внутрішні
сервіси, бухгалтерську БД, файлові ресурси, віддалених користувачів і
систему моніторингу.
5.1 Структурна та функціональна схеми захищеної корпоративної
мережі
Структурна схема захищеної мережі визначає, які сегменти існують у
системі, між якими вузлами проходить трафік і де розміщується головний
контрольний вузол. У розробленій архітектурі таким вузлом є vyos-fw з
nftables, який виконує роль маршрутизатора, фаєрвола, NAT/DNAT-вузла і
точки контролю міжсегментного трафіку. Логічна топологія наведена на
рисунку 5.1.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 69
Рисунок 5.1 – Логічна топологія захищеної корпоративної мережі
Логічна топологія відображає вісім основних зон: WAN, DMZ,
SERVERS, MGMT, LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT, LAN-WAREHOUSE,
GUEST і окремий пул VPN-клієнтів. Зони відрізняються рівнем довіри. До
критичних належать WAN, SERVERS і MGMT, оскільки помилка в їхніх
правилах може безпосередньо вплинути на публічний доступ, внутрішні
сервіси або засоби керування. DMZ і LAN-ACCOUNT мають підвищений
рівень контролю через вебмагазин і бухгалтерську БД. Гостьова мережа
ізольована, тому не повинна мати доступу до внутрішніх сервісів.
Функціональна схема відрізняється від логічної тим, що показує не лише
IP-зони, а й роль кожного сегмента в роботі підприємства. Для цього
використано фізичну топологію, подану на рисунку 5.2. Вона пов’язує
технічні сегменти із приміщеннями й групами користувачів: серверною
кімнатою, офісом продажів, бухгалтерією, складом, торговим залом і
віддаленими користувачами.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 70
Рисунок 5.2 – Фізична топологія мережі підприємства
Таблиця 5.1 – Функціональне призначення сегментів мережі
Сегмент Основні вузли або Функціональне призначення
користувачі
WAN Покупці, зовнішні вузли, Доступ лише до публічних
attacker-контейнер HTTP/HTTPS-сервісів у DMZ
DMZ edge-proxy, shop-web, shop- Відокремлення публічних сервісів від
app, shop-db, VPN, IDS внутрішніх ресурсів
SERVERS AD-DC, файловий сервер, БД , Надання внутрішніх сервісів
RADIUS працівникам за ролями
MGMT Wazuh manager, indexer, Централізований моніторинг, аналіз і
dashboard, Grafana/Prometheus керування
LAN-OFFICE Робочі місця менеджерів Продажі, доступ до SMB, LDAP і
вебмагазину
LAN- Робочі місця бухгалтерії Доступ до БД , SMB і доменної
ACCOUNT автентифікації
LAN- Робоче місце складу Доступ до складських ресурсів і
WAREHOUSE обмеженої інформації
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 71
Продовження таблиці 5.1
GUEST Гостьовий Wi-Fi Ізольований доступ до Інтернету без доступу до
LAN
VPN Віддалені працівники Рольовий доступ через WireGuard і правила
фаєрвола
Функціональна схема підтверджує, що мережа не є плоскою. Кожна
група користувачів працює у своєму сегменті, а доступ до серверів залежить
від ролі. Це відповідає принципу найменших привілеїв: користувач отримує
тільки ті мережеві можливості, які потрібні для виконання його службових
обов’язків [8], [16].
5.2 Схема потоків трафіку та правил міжмережевого екранування
Документація потоків трафіку фіксує, які напрями вважаються
штатними, які мають блокуватися і які події повинні реєструватися засобами
моніторингу. Для цієї роботи ключовими є три сценарії: дозволений доступ
покупця до інтернет-магазину, заблокована спроба менеджера відкрити БД і
фіксація зовнішнього сканування. Відповідна схема наведена на рисунку 5.3.
Рисунок 5.3 – Схема потоків трафіку та контрольних сценаріїв
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 72
Сценарій А відображає штатний трафік: покупець надсилає HTTPS-
запит, фаєрвол виконує DNAT 443 у DMZ, Suricata контролює потік, edge-
proxy завершує TLS, після чого запит передається до shop-web. Такий потік
має бути дозволений, оскільки він забезпечує основний бізнес-процес
інтернет-магазину. Сценарій Б показує заборонений трафік: менеджер із LAN-
OFFICE намагається відкрити TCP/5432 до БД . Правило фаєрвола повинно
заблокувати цей трафік і сформувати запис для Wazuh. Сценарій В моделює
зовнішню розвідку: nmap-сканування має бути зафіксоване Suricata й передане
до SIEM.
Таблиця 5.2 – Документування основних потоків трафіку
Сценарій Напрям Порт або Зміст потоку Очікуване
протокол рішення
A WAN→ DMZ 443/tcp Покупець відкриває accept +
інтернет-магазин DNAT +
IDS-
контроль
B LAN-OFFICE → 5432/tcp Менеджер намагається drop + log
SERVERS відкрити БД
C WAN→ DMZ TCP SYN Зовнішня розвідка доступ
/ nmap публічного вузла тільки до
80/443,
подія IDS у
Wazuh
D LAN-ACCOUNT → 5432/tcp Бухгалтерія працює з accept за
SERVERS БД роллю
E LAN-WAREHOUSE → 445/tcp, Склад працює з accept за
SERVERS 389/tcp файловим ресурсом і роллю
доменом
F GUEST → any Гість намагається drop
LAN/SERVERS/MGMT звернутися до
внутрішніх ресурсів
G VPN → обмежено Віддалений працівник accept/drop
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 73
SERVERS/DMZ роллю підключається через залежно від
WireGuard ролі
Для документування доступів використовується RBAC-матриця,
наведена на рисунку 5.4. Вона є експлуатаційним орієнтиром для
адміністратора: перед додаванням нового правила фаєрвола або VPN-доступу
необхідно перевірити, чи відповідає правило ролі користувача. Якщо доступу
немає у матриці, він не повинен відкриватися без окремого обґрунтування.
Рисунок 5.4 – Матриця рольового доступу до ресурсів
Таблиця 5.3 – Експлуатаційне трактування RBAC-матриці
Роль Дозволені напрями Обмеження
admin Повний адміністративний Доступ дозволяється тільки через
доступ керований канал і журналюється
manager Інтернет-магазин, AD, SMB, Доступ до БД і MGMT
WAN заборонений
accountant AD, SMB, БД з правами R/W, Доступ до DMZ-магазину і MGMT
WAN заборонений
warehouse AD, SMB, БД тільки для Доступ до WAN-магазину і MGMT
складського читання заборонений
guest Тільки 80/443 до Інтернету Доступ до AD, SMB, БД , MGMT і
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 74
файлових папок заборонений
Усі зміни правил мають проходити через однакову процедуру:
визначення ролі, перевірка бізнес-потреби, перевірка цільового сегмента,
додавання вузького правила, запуск тесту, перегляд логів nftables, Suricata і
Wazuh. Це зменшує ризик ситуації, коли для вирішення локальної задачі
відкривається надмірний доступ до критичного сегмента.
5.3 Інструкція з розгортання стенду та керівництво адміністратора
Розгортання стенду виконується з каталогу проєкту kabelteh-secure-
network. Структура каталогу є частиною експлуатаційної документації,
оскільки саме вона показує, де зберігаються конфігурації, схеми, скрипти,
тести, вебконтент і текстові інструкції. Фактична структура проєкту наведена
на рисунку 5.5.
Рисунок 5.5 – Структура каталогу проєкту kabelteh-secure-network
Таблиця 5.4 – Призначення основних каталогів і файлів проєкту
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 75
Елемент Призначення
configs Конфігурації FreeRADIUS, nginx, Samba AD, Suricata, VyOS, Wazuh,
WireGuard і робочих станцій
diagrams Вихідні файли схем і PNG-версії рисунків
docs PROJECT-SUMMARY, admin-guide, incident-response, security-test-
report, vpn-user-guide та інші службові матеріали
networks Опис мережевого дизайну та адресації
scripts Скрипти розгортання, генерації сертифікатів, перевірки стану,
RBAC, VPN, Suricata і Wazuh
shop-content PHP-сторінки, ресурси й адміністративна частина інтернет-магазину
tests Сценарії recon, port scanning, web attacks, brute force, DoS, lateral
movement і data exfiltration
docker- Єдина точка опису сервісів, мереж, томів і залежностей стенду
compose.yml
Типова процедура розгортання складається з послідовних дій. Спочатку
адміністратор готує Docker Host на базі Debian 12 або сумісного Linux-
середовища, встановлює Docker Engine і Docker Compose, після чого копіює
каталог проєкту. Далі створюється робочий файл .env на основі .env.example і
генеруються сертифікати для TLS та Wazuh. Після цього виконується повний
запуск стенду скриптом scripts/deploy.sh.
Таблиця 5.5 – Послідовність розгортання і первинної перевірки стенду
№ Етап Команда або результат
1 Підготовка Docker Engine, Docker Compose, доступ до каталогу проєкту
середовища
2 Налаштування створити .env на основі .env.example
параметрів
3 Генерація сертифікатів scripts/generate-certs.sh і scripts/generate-wazuh-certs.sh
4 Запуск стенду bash scripts/deploy.sh
5 Перевірка контейнерів docker compose ps -a та scripts/health-check.sh
6 Перевірка мереж scripts/network-info.sh або docker network ls
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 76
7 Перевірка вебмагазину scripts/shop-test.sh і curl -kI https://localhost:8443/
8 Перевірка RBAC scripts/test-rbac.sh
9 Перевірка IDS/SIEM scripts/suricata-test-alerts.sh і scripts/wazuh-test-events.sh
10 Зупинка стенду bash scripts/teardown.sh
Керівництво адміністратора повинно відокремлювати щоденні операції
від рідкісних змін конфігурації. До щоденних операцій належать перевірка
стану контейнерів, Wazuh-подій, лічильників drop у фаєрволі, журналу
eve.json і доступності HTTPS. До змін конфігурації належать додавання VPN-
користувача, зміна правила фаєрвола, оновлення правил Suricata, зміна RBAC-
матриці або перегенерація сертифікатів. Будь-яка така зміна має
завершуватися тестом і записом у журналі змін.
Таблиця 5.6 – Основні адміністративні операції
Операція Засіб виконання Періодичність
Перевірка стану docker compose ps -a; scripts/health-check.sh щоденно або після
контейнерів змін
Контроль правил nft list ruleset; перегляд counter drop після зміни правил і
фаєрвола під час інциденту
Контроль IDS tail /var/log/suricata/eve.json; scripts/suricata- щоденно або після
stats.sh тестів
Контроль SIEM Wazuh Discover, Threat Hunting, MITRE щоденно
ATT&CK Dashboard
Додавання VPN- scripts/vpn-add-user.sh; scripts/vpn-list-users.sh за заявкою
користувача адміністратора
Відкликання scripts/vpn-revoke-user.sh при звільненні або
VPN-користувача компрометації
Перевірка RBAC scripts/test-rbac.sh після змін у
правилах або ролях
Оновлення оновити docs/admin-guide.md, docs/security- після кожної
документації test-report.md суттєвої зміни
Окремо потрібно контролювати постійні томи Docker, оскільки саме
вони зберігають стан критичних сервісів. До них належать дані Wazuh
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 77
manager, Wazuh indexer, AD-DC, файлового сервера, БД , БД магазину,
RADIUS, VPN, Suricata logs, Prometheus і Grafana. Для лабораторного стенду
достатньо регулярного копіювання цих томів перед зміною конфігурації. Для
промислового впровадження потрібен окремий регламент резервного
копіювання, перевірка відновлення і зберігання копій поза основним хостом.
5.4 Регламент реагування на інциденти інформаційної безпеки
Регламент реагування визначає, які дії виконує адміністратор після
виявлення підозрілої події. Для розробленої мережі джерелами виявлення є
Wazuh, Suricata, логи фаєрвола, результати health-check і звернення
користувачів. Логіка реагування повинна бути прив’язана до рівнів захисту,
показаних на рисунку 5.6.
Рисунок 5.6 – Рівні захисту та результати тестування стенду
Перший рівень реагування стосується периметра: зайві публічні порти,
підозрілі SYN-потоки, спроби сканування або надмірні підключення до edge-
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 78
proxy. Другий рівень стосується сегментації: спроба перейти між зонами без
дозволу, звернення менеджера до БД , доступ гостя до внутрішніх ресурсів.
Третій рівень охоплює IDS/IPS: Suricata фіксує сигнатуру й передає подію до
Wazuh. Четвертий рівень охоплює SIEM: Wazuh групує події, додає MITRE
ATT&CK-контекст і дає адміністратору матеріал для аналізу. П’ятий і шостий
рівні стосуються кінцевих вузлів та ідентичності: цілісність файлів,
автентифікація, Kerberos, RADIUS і VPN-доступ.
Таблиця 5.7 – Класифікація інцидентів для стенду
Рівень Ознака Приклад Перша дія
Низький Одинична подія без один невдалий логін, зафіксувати,
підтвердження атаки одиничний deny у спостерігати
фаєрволі
Середній Повторювана підозріла кілька brute force-подій, перевірити джерело,
активність повторне сканування обмежити доступ,
зберегти логи
Високий Порушення сегментації manager → , guest → заблокувати напрям,
або спроба доступу до LAN, підозрілий VPN- відкликати доступ,
критичного сервісу peer перевірити Wazuh і
nftables
Критичний Ознаки компрометації масовий brute force, ізолювати вузол,
або вплив на бізнес- доступ до MGMT, зупинити
сервіс недоступність магазину скомпрометований
сервіс, розпочати
відновлення
Процедура реагування складається з п’яти етапів. На етапі виявлення
адміністратор фіксує джерело події: Wazuh alert, Suricata alert, nftables log або
звернення користувача. На етапі аналізу визначаються IP-адреси, порти, роль
користувача, сегмент, rule.id, rule.level, rule.groups, signature і часовий
діапазон. На етапі стримування блокується конкретний напрям або peer, але
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 79
не вимикається весь стенд без потреби. На етапі усунення причини
перевіряються правила, облікові записи, VPN-ключі, вебконфігурація і
журнали. На етапі відновлення запускаються контрольні тести: health-check,
test-rbac.sh, suricata-test-alerts.sh, wazuh-test-events.sh.
Таблиця 5.8 – Послідовність реагування на інцидент
Етап Дія Засіб або артефакт
1. Виявлення Зафіксувати час, джерело і тип Wazuh Discover, eve.json,
події nftables log
2. Аналіз Визначити IP, порт, сегмент, Wazuh fields, grep по eve.json,
роль, rule.id, signature, MITRE- nft list ruleset
техніку
3. Стримування Обмежити конкретний nftables rule, vpn-revoke-
напрям, VPN-peer або сервіс user.sh, тимчасове блокування
IP
4. Усунення Виправити надмірне правило, оновлення configs/vyos,
причини змінити ключі, закрити зайвий configs/wireguard, configs/nginx
порт
5. Відновлення Перезапустити сервіс і health-check.sh, test-rbac.sh,
виконати контрольні тести wazuh-test-events.sh
6. Оновити документацію, тест і docs/incident-response.md,
Післяінцидентний правило моніторингу security-test-report.md
аналіз
Для кожного інциденту доцільно заповнювати коротку картку. Вона не
повинна дублювати весь журнал Wazuh, але має містити мінімум даних для
перевірки: номер інциденту, час, джерело, ціль, роль користувача, правило
або сигнатуру, рішення фаєрвола, дії адміністратора і результат повторного
тесту. Такий формат дозволяє швидко відрізнити реальну проблему від
навчального тесту.
Таблиця 5.9 – Шаблон картки інциденту
Поле Опис
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 80
Поле картки Зміст
ID інциденту Наприклад, INC-2026-05-28-001
Час виявлення Дата й час за Wazuh або журналом контейнера
Джерело IP, контейнер, сегмент, VPN-peer або користувач
Ціль Сервіс, порт, сегмент або контейнер
Тип події Brute Force, Valid Accounts, TCP SYN scan, policy violation, deny rule
Джерело Wazuh alert, Suricata eve.json, nftables log, результат test-rbac.sh
підтвердження
Вжиті дії Блокування напряму, відкликання peer, зміна правила, перезапуск сервісу
Результат Повторний тест, відсутність нових alert або очікуваний deny
перевірки
Потрібна зміна Так/ні, які файли docs або configs оновлено
документації
Регламент не повинен перетворюватися на формальність. Його
практична цінність полягає в тому, що адміністратор діє за однаковою логікою
для різних класів подій. Якщо подія стосується сканування, перевіряються
Suricata й Wazuh. Якщо подія стосується ролі користувача, перевіряється
RBAC-матриця і test-rbac.sh. Якщо подія стосується доступу з WAN,
перевіряються DNAT, відкриті порти й лічильники фаєрвола. Якщо подія
стосується VPN, перевіряються wg show, AllowedIPs і журнал змін VPN-
користувачів.
На основі наданих схем описано логічну й фізичну топологію,
функціональне призначення сегментів, сценарії потоків трафіку, правила
міжмережевого екранування та рольову модель доступу.
Сформовано інструкцію з розгортання стенду, описано структуру
каталогу проєкту, основні скрипти, адміністративні операції та порядок
перевірки працездатності. Окремо визначено підхід до контролю постійних
томів, журналів, Wazuh-подій, Suricata-подій, правил фаєрвола і VPN-
користувачів. Це забезпечує відтворюваність практичного рішення та спрощує
його підтримку.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 81
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі вирішено прикладне завдання з проєктування
та реалізації захищеної корпоративної мережі ПП «КабельЕлектроТехніка».
Результатом роботи стала багаторівнева архітектура, у якій поєднано
сегментацію мережі, міжмережеве екранування, захист публічного вебсервісу,
контроль віддаленого доступу, службу каталогу, RADIUS, IDS і
централізований моніторинг подій безпеки. Практична частина виконана у
вигляді Docker-стенду, що дає змогу відтворити ключові компоненти
корпоративної мережі без використання окремого апаратного комплексу.
У першому розділі проаналізовано предметну область торгового
підприємства, визначено основні інформаційні потоки та обґрунтовано
потребу в ешелонованому захисті. Встановлено, що для інфраструктури з
інтернет-магазином, бухгалтерською БД, файловими ресурсами, складськими
операціями та віддаленим доступом недостатньо плоскої мережі або одного
периметрового фаєрвола. Захищена архітектура має враховувати різні рівні
довіри, критичність активів і роль користувача в бізнес-процесах.
У другому розділі виконано аналіз об’єкта проєктування. Виділено
основні групи користувачів, інформаційні активи, критичні сервіси та
мережеві сегменти. Побудовано модель загроз і модель порушника, а також
сформовано ризики для вебсервісу, серверної зони, бухгалтерського контуру,
VPN-доступу, робочих станцій і MGMT-сегмента. На основі цього визначено
функціональні та технічні вимоги до системи захисту: ізоляція сегментів,
політика заборони за замовчуванням, контроль публікації сервісів, рольовий
доступ, журналювання, виявлення атак і централізований аналіз подій.
У третьому розділі виконано математичне обґрунтування проєктних
рішень. Розраховано інформаційне навантаження і пропускну спроможність
мережі, обґрунтовано розподіл адресного простору методом VLSM, оцінено
параметри надійності, готовності та впливу засобів захисту на продуктивність.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 82
Розрахунки підтвердили, що прийнята сегментація має резерв адресного
простору, а використання фаєрвола, IDS, VPN і SIEM не суперечить вимогам
до продуктивності лабораторного стенду.
У четвертому розділі реалізовано технічне рішення. Розгорнуто стенд
на базі Docker Compose із 20 сервісами, серед яких VyOS/nftables, Suricata,
Wazuh manager, Wazuh indexer, Wazuh dashboard, WireGuard VPN, Samba AD-
DC, FreeRADIUS, файловий сервер, вебкомпоненти інтернет-магазину, БД
магазину, БД і робочі станції різних ролей. Для мережі створено окремі
сегменти WAN, DMZ, SERVERS, MGMT, LAN-OFFICE, LAN-ACCOUNT,
LAN-WAREHOUSE, GUEST і VPN-пул.
Налаштування VyOS/nftables реалізовано за принципом заборони за
замовчуванням. Дозволені тільки ті потоки, які відповідають ролям і бізнес-
процесам підприємства. Перевірка RBAC-політики показала коректну роботу
доступів для менеджера, бухгалтера і працівника складу: дозволені сервіси
відкривалися, а недозволені напрями блокувалися. Результат тесту становив
PASS=13, FAIL=0, що підтверджує узгодженість правил із матрицею доступу.
Suricata використана як IDS-сенсор для виявлення підозрілих мережевих
подій. Під час тестування зафіксовано спрацювання на TCP SYN scan, Nmap
OS-fingerprinting, ICMP-сканування та порушення політики міжсегментного
доступу. Події Suricata передавалися до Wazuh, де відображалися у пошуку та
аналітичних панелях. Це підтвердило працездатність зв’язки IDS і SIEM, а
також можливість подальшого аналізу подій за тактиками й техніками MITRE
ATT&CK.
Захист публічного інтернет-магазину реалізовано через DMZ та edge-
proxy з TLS-термінацією. Перевірка HTTPS-відповіді підтвердила доступність
сервісу та наявність захисних HTTP-заголовків, зокрема HSTS, X-Frame-
Options, X-Content-Type-Options, Referrer-Policy, Permissions-Policy і
SameSite/HttpOnly/Secure для cookie. Віддалений доступ реалізовано через
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 83
WireGuard VPN з окремими peer-адресами та подальшим контролем доступу
на рівні фаєрвола.
У п’ятому розділі розроблено конструкторську та експлуатаційну
документацію. Описано логічну й фізичну топології, схему потоків трафіку,
правила міжмережевого екранування, RBAC-матрицю, структуру каталогу
проєкту, порядок розгортання стенду, основні адміністративні операції та
регламент реагування на інциденти. Документація дає змогу повторно
розгорнути стенд, перевірити його працездатність і підтримувати
контрольовану зміну конфігурацій.
Отже, мету роботи досягнуто. Запропонована захищена корпоративна
мережа забезпечує ізоляцію критичних сегментів, контроль міжсегментного
трафіку, безпечну публікацію вебсервісу, розмежування доступу за ролями,
захищений VPN-доступ, виявлення ознак атак і централізований моніторинг
подій. Рішення є економічно доступним, відтворюваним і придатним для
подальшого розвитку, зокрема для підключення повноцінної агентської
моделі моніторингу робочих станцій, автоматизації резервного копіювання та
розширення набору правил реагування на інциденти.
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 84
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ACL список контролю доступу, що визначає дозволені та заборонені
дії для користувачів або мережевих потоків
AD Active Directory, служба каталогу для централізованого
керування обліковими записами
AD-DC контролер домену Active Directory
CIDR безкласова адресація IP-мереж із зазначенням довжини префікса
DHCP протокол автоматичного призначення IP-адрес і мережевих
параметрів
DMZ демілітаризована зона для розміщення публічних сервісів
DNAT трансляція адреси призначення для публікації внутрішнього
сервісу
DNS система доменних імен
IDS система виявлення вторгнень
IP мережевий протокол адресації вузлів
LDAP протокол доступу до служби каталогу
MGMT адміністративний сегмент керування та моніторингу
NAT трансляція мережевих адрес
nftables підсистема Linux для фільтрації пакетів і реалізації правил
фаєрвола
RADIUS протокол централізованої автентифікації, авторизації та обліку
доступу
RBAC рольова модель керування доступом
SIEM система централізованого збирання, кореляції та аналізу подій
безпеки
SMB протокол доступу до файлових ресурсів у мережі
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 85
ДОДАТОК А
Налаштування системи за допомогою docker-compose.yml
# =======================================================================
# Docker Compose – оркестрація компонентів захищеної корпоративної мережі
# ПП «КабельЕлектроТехніка»
#
# Формат Compose v2 (поле version не використовується – застаріле).
# Цей файл описує лише мережеву топологію стенду. Реальні сервіси
# будуть додані на подальших етапах проєкту.
#
# Зауваження щодо імен містків (driver_opts):
# Linux IFNAMSIZ обмежує імена мережевих інтерфейсів 15 символами.
# Тому імена містків задано в короткій формі (br-office замість
# br-lan-office), хоча імена самих Docker-мереж залишаються повними
# (lan-office, lan-account, lan-warehouse).
# =======================================================================
networks:
# ---------------------------------------------------------------------
# WAN – імітація мережі інтернет-провайдера
# Рівень довіри: low. Не internal – виконує роль "Інтернету" для DMZ
# та шлюзу. IPv6 вимкнено для зменшення поверхні атаки на лабораторії.
# ---------------------------------------------------------------------
wan:
name: kabelteh_wan
driver: bridge
enable_ipv6: false
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-wan
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 203.0.113.0/24
# Gateway навмисно зміщений на .254 – Docker host bridge
# отримує цю адресу. Адреса .1 (справжній шлюз сегмента)
# залишається вільною для контейнера kabelteh-fw.
gateway: 203.0.113.254
labels:
segment.purpose: "Імітація мережі інтернет-провайдера"
segment.trust_level: "low"
segment.vlan_id: "100"
# ---------------------------------------------------------------------
# DMZ – демілітаризована зона з публічними сервісами
# Рівень довіри: medium. Не internal – приймає трафік з WAN через
# міжмережевий екран VyOS. Тут розміщується інтернет-магазин та
# зворотний проксі Nginx.
# ---------------------------------------------------------------------
dmz:
name: kabelteh_dmz
driver: bridge
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-dmz
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.10.0/24
gateway: 10.0.10.254
labels:
segment.purpose: "Демілітаризована зона – публічні веб-сервіси"
segment.trust_level: "medium"
segment.vlan_id: "10"
# ---------------------------------------------------------------------
# LAN-OFFICE – робочі місця менеджерів продажів (8 – 12 ПК)
# Рівень довіри: medium. Internal – вихід назовні лише через
# маршрутизатор VyOS з фільтрацією.
# ---------------------------------------------------------------------
lan-office:
name: kabelteh_lan-office
driver: bridge
# internal: true прибрано – Docker блокує форвардинг між internal-
# bridge'ами на host-level iptables (досить до того, як пакет
# дійде до namespace vyos-fw). Ізоляція забезпечується виключно
# nftables-правилами vyos-fw, що еквівалентно production-підходу.
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-office
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.20.0/24
gateway: 10.0.20.254
labels:
segment.purpose: "Робочі місця менеджерів з продажу"
segment.trust_level: "medium"
segment.vlan_id: "20"
# ---------------------------------------------------------------------
# LAN-ACCOUNT – робочі місця бухгалтерії (3 – 4 ПК)
# Рівень довіри: high. Internal, посилений контроль доступу,
# обмежений вихід в Інтернет за white-list, обов'язкове журналювання.
# ---------------------------------------------------------------------
lan-account:
name: kabelteh_lan-account
driver: bridge
# internal: true прибрано – Docker блокує форвардинг між internal-
# bridge'ами на host-level iptables (досить до того, як пакет
# дійде до namespace vyos-fw). Ізоляція забезпечується виключно
# nftables-правилами vyos-fw, що еквівалентно production-підходу.
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-account
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.30.0/24
gateway: 10.0.30.254
labels:
segment.purpose: "Робочі місця бухгалтерії – підвищений захист"
segment.trust_level: "high"
segment.vlan_id: "30"
# ---------------------------------------------------------------------
# LAN-WAREHOUSE – термінали обліку складу (4 – 5 пристроїв)
# Рівень довіри: medium. Internal, дозволено звертатися лише до
# серверного сегмента (БД, файлове сховище).
# ---------------------------------------------------------------------
lan-warehouse:
name: kabelteh_lan-warehouse
driver: bridge
# internal: true прибрано – Docker блокує форвардинг між internal-
# bridge'ами на host-level iptables (досить до того, як пакет
# дійде до namespace vyos-fw). Ізоляція забезпечується виключно
# nftables-правилами vyos-fw, що еквівалентно production-підходу.
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-warehouse
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.40.0/24
gateway: 10.0.40.254
labels:
segment.purpose: "Термінали обліку складу"
segment.trust_level: "medium"
segment.vlan_id: "40"
# ---------------------------------------------------------------------
# SERVERS – серверна інфраструктура
# Рівень довіри: high. Internal. AD DC, файловий сервер, БД, RADIUS.
# ---------------------------------------------------------------------
servers:
name: kabelteh_servers
driver: bridge
# internal: true прибрано – Docker блокує форвардинг між internal-
# bridge'ами на host-level iptables (досить до того, як пакет
# дійде до namespace vyos-fw). Ізоляція забезпечується виключно
# nftables-правилами vyos-fw, що еквівалентно production-підходу.
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-servers
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.50.0/24
gateway: 10.0.50.254
labels:
segment.purpose: "Серверна інфраструктура – AD, файли, БД, RADIUS"
segment.trust_level: "high"
segment.vlan_id: "50"
# ---------------------------------------------------------------------
# MGMT – out-of-band-керування та SIEM
# Рівень довіри: critical. Internal. SIEM Wazuh, Prometheus, Grafana,
# Suricata. Доступ лише через VPN WireGuard з посиленою автентифікацією.
# ---------------------------------------------------------------------
mgmt:
name: kabelteh_mgmt
driver: bridge
# internal: true прибрано – Docker блокує форвардинг між internal-
# bridge'ами на host-level iptables (досить до того, як пакет
# дійде до namespace vyos-fw). Ізоляція забезпечується виключно
# nftables-правилами vyos-fw, що еквівалентно production-підходу.
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-mgmt
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.99.0/24
gateway: 10.0.99.254
labels:
segment.purpose: "Керування мережею та централізований моніторинг
(SIEM)"
segment.trust_level: "critical"
segment.vlan_id: "99"
# ---------------------------------------------------------------------
# GUEST – гостьова Wi-Fi-мережа для клієнтів торгової точки
# Рівень довіри: low. Не internal (потрібен вихід в Інтернет), але
# повністю ізольована від корпоративних сегментів правилами VyOS.
# ---------------------------------------------------------------------
guest:
name: kabelteh_guest
driver: bridge
driver_opts:
com.docker.network.bridge.name: br-guest
ipam:
driver: default
config:
- subnet: 10.0.80.0/24
gateway: 10.0.80.254
labels:
segment.purpose: "Гостьова Wi-Fi-мережа для клієнтів магазину"
segment.trust_level: "low"
segment.vlan_id: "80"
# =======================================================================
# Services
# =======================================================================
services:
# ---------------------------------------------------------------------
# Маршрутизатор та міжмережевий екран
#
# Реалізує функціональність VyOS 1.5 у нашому стенді на базі
# Debian + nftables + dnsmasq + openssh + rsyslog. Офіційного
# Docker-образу VyOS у відкритих реєстрах немає, тому образ збирається
# локально з configs/vyos/Dockerfile. Деталі – у configs/vyos/README.md.
# ---------------------------------------------------------------------
vyos-fw:
build:
context: ./configs/vyos
dockerfile: Dockerfile
image: kabelteh/firewall:1.0
container_name: kabelteh-fw
hostname: fw-gateway
privileged: true
cap_add:
- NET_ADMIN
- SYS_ADMIN
restart: unless-stopped
sysctls:
net.ipv4.ip_forward: "1"
net.ipv4.conf.all.rp_filter: "0"
volumes:
# Конфігураційні файли (read-only) – аналог VyOS config.boot
- ./configs/vyos/nftables.conf:/etc/nftables.conf:ro
- ./configs/vyos/dnsmasq.conf:/etc/dnsmasq.conf:ro
- ./configs/vyos/sshd_config:/etc/ssh/sshd_config:ro
- ./configs/vyos/rsyslog-firewall.conf:/etc/rsyslog.d/50-
kabelteh.conf:ro
# Персистентні дані (DHCP-leases, ключі sshd-host тощо)
- vyos-data:/var/lib/kabelteh-fw
networks:
# Підключення до всіх 8 мереж з фіксованою адресою .1 (шлюз).
# Імена eth0..ethN всередині контейнера будуть перейменовані
# entrypoint-скриптом у стабільні ifx_<zone>.
wan:
ipv4_address: 203.0.113.1
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.1
lan-office:
ipv4_address: 10.0.20.1
lan-account:
ipv4_address: 10.0.30.1
lan-warehouse:
ipv4_address: 10.0.40.1
servers:
ipv4_address: 10.0.50.1
mgmt:
ipv4_address: 10.0.99.1
guest:
ipv4_address: 10.0.80.1
labels:
role: "firewall"
trust_level: "critical"
healthcheck:
# Здоровий, коли таблиця nftables завантажена і всі 8 інтерфейсів
готові
test: ["CMD-SHELL", "nft list table inet kabelteh >/dev/null 2>&1 &&
[ $$(ip -br -4 addr show | grep -c '^ifx_') -ge 8 ]"]
interval: 10s
timeout: 5s
retries: 6
start_period: 20s
# ---------------------------------------------------------------------
# Suricata IDS/IPS
#
# Ділить network namespace з kabelteh-fw – бачить весь трафік на всіх
# 8 сегментних інтерфейсах (ifx_wan, ifx_dmz, ifx_office, ifx_account,
# ifx_warehouse, ifx_servers, ifx_mgmt, ifx_guest).
#
# Логи у форматі JSON (eve.json) – підготовлено для пересилання у
# Wazuh на наступному етапі.
# ---------------------------------------------------------------------
suricata-ids:
image: jasonish/suricata:latest
container_name: kabelteh-ids
# hostname не задаємо – network_mode: service:vyos-fw успадковує hostname
файрвола.
# У завданні передбачався окремий hostname ids-suricata, але Docker
забороняє
# поєднувати hostname з shared network namespace.
cap_add:
- NET_ADMIN
- SYS_NICE
- NET_RAW
network_mode: "service:vyos-fw"
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
restart: unless-stopped
volumes:
- ./configs/suricata/suricata.yaml:/etc/suricata/suricata.yaml:ro
- ./configs/suricata/threshold.config:/etc/suricata/threshold.config:ro
- ./configs/suricata/rules:/var/lib/suricata/rules:ro
- suricata-logs:/var/log/suricata
# Слухаємо одразу 8 інтерфейсів файрвола (через спільний namespace)
command: >
suricata
-c /etc/suricata/suricata.yaml
--af-packet=ifx_wan
--af-packet=ifx_dmz
--af-packet=ifx_office
--af-packet=ifx_account
--af-packet=ifx_warehouse
--af-packet=ifx_servers
--af-packet=ifx_mgmt
--af-packet=ifx_guest
-v
labels:
role: "ids-ips"
trust_level: "critical"
# IDS/IPS Suricata
# Буде додано на наступних етапах
# ---------------------------------------------------------------------
# Wazuh SIEM (Indexer + Manager + Dashboard) у сегменті MGMT
#
# Wazuh Indexer (OpenSearch) – зберігання подій, IP 10.0.99.5
# Wazuh Manager (HIDS engine) – обробка, кореляція, IP 10.0.99.10
# Wazuh Dashboard (Web UI) – візуалізація, IP 10.0.99.11
# ---------------------------------------------------------------------
wazuh-indexer:
image: wazuh/wazuh-indexer:4.9.0
container_name: kabelteh-wazuh-indexer
hostname: wazuh-indexer
restart: unless-stopped
networks:
mgmt:
ipv4_address: 10.0.99.5
environment:
cluster.name: wazuh-cluster
node.name: wazuh-indexer-1
discovery.type: single-node
bootstrap.memory_lock: "true"
OPENSEARCH_JAVA_OPTS: "-Xms1g -Xmx1g"
ulimits:
memlock: { soft: -1, hard: -1 }
nofile: { soft: 65536, hard: 65536 }
volumes:
- wazuh-indexer-data:/var/lib/wazuh-indexer
- ./configs/wazuh/indexer/opensearch.yml:/usr/share/wazuh-
indexer/opensearch.yml
- ./configs/wazuh/indexer/certs:/usr/share/wazuh-indexer/certs:ro
healthcheck:
test: ["CMD-SHELL", "curl -sk -u admin:admin
https://localhost:9200/_cluster/health | grep -qE
'\"status\":\"(green|yellow)\"'"]
interval: 20s
timeout: 10s
retries: 30
start_period: 90s
labels:
role: "siem-storage"
segment: "mgmt"
trust_level: "critical"
wazuh-manager:
image: wazuh/wazuh-manager:4.9.0
container_name: kabelteh-wazuh-manager
hostname: wazuh-manager
restart: unless-stopped
networks:
mgmt:
ipv4_address: 10.0.99.10
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.50
environment:
INDEXER_URL: "https://10.0.99.5:9200"
INDEXER_USERNAME: admin
INDEXER_PASSWORD: ${WAZUH_INDEXER_PASSWORD:-admin}
FILEBEAT_SSL_VERIFICATION_MODE: full
SSL_CERTIFICATE_AUTHORITIES: /etc/ssl/root-ca.pem
SSL_CERTIFICATE: /etc/ssl/filebeat.pem
SSL_KEY: /etc/ssl/filebeat.key
API_USERNAME: wazuh-wui
API_PASSWORD: ${WAZUH_API_PASSWORD:-Wazuh.Admin!Strong2026}
volumes:
- wazuh-manager-config:/var/ossec/etc
- wazuh-manager-logs:/var/ossec/logs
- wazuh-manager-queue:/var/ossec/queue
- wazuh-manager-multigroups:/var/ossec/var/multigroups
- wazuh-manager-integrations:/var/ossec/integrations
- wazuh-manager-active-response:/var/ossec/active-response/bin
- wazuh-manager-agentless:/var/ossec/agentless
- wazuh-manager-wodles:/var/ossec/wodles
- filebeat-etc:/etc/filebeat
- filebeat-var:/var/lib/filebeat
- suricata-logs:/var/log/suricata:ro
- ./configs/wazuh/manager/ossec.conf:/wazuh-config-mount/etc/ossec.conf
- ./configs/wazuh/manager/local_decoder.xml:/wazuh-config-
mount/etc/decoders/local_decoder.xml
- ./configs/wazuh/manager/local_rules.xml:/wazuh-config-
mount/etc/rules/local_rules.xml
- ./configs/wazuh/manager/certs:/etc/ssl:ro
depends_on:
wazuh-indexer:
condition: service_healthy
labels:
role: "siem-manager"
segment: "mgmt"
trust_level: "critical"
wazuh-dashboard:
image: wazuh/wazuh-dashboard:4.9.0
container_name: kabelteh-wazuh-dashboard
hostname: wazuh-dashboard
restart: unless-stopped
networks:
mgmt:
ipv4_address: 10.0.99.11
environment:
INDEXER_USERNAME: admin
INDEXER_PASSWORD: ${WAZUH_INDEXER_PASSWORD:-admin}
WAZUH_API_URL: "https://10.0.99.10"
DASHBOARD_USERNAME: kibanaserver
DASHBOARD_PASSWORD: ${WAZUH_DASHBOARD_PASSWORD:-kibanaserver}
API_USERNAME: wazuh-wui
API_PASSWORD: ${WAZUH_API_PASSWORD:-Wazuh.Admin!Strong2026}
volumes:
- ./configs/wazuh/dashboard/opensearch_dashboards.yml:/usr/share/wazuh-
dashboard/config/opensearch_dashboards.yml
- ./configs/wazuh/dashboard/wazuh.yml:/usr/share/wazuh-
dashboard/data/wazuh/config/wazuh.yml:ro
- ./configs/wazuh/dashboard/certs:/usr/share/wazuh-dashboard/certs:ro
depends_on:
wazuh-indexer:
condition: service_healthy
wazuh-manager:
condition: service_started
labels:
role: "siem-dashboard"
segment: "mgmt"
trust_level: "high"
# ---------------------------------------------------------------------
# Edge-proxy – доступ з браузера хост-системи через "Інтернет"
#
# Browser → localhost:8443 → kabelteh-edge → 203.0.113.10:443 →
# vyos-fw DNAT → 10.0.10.10:443. Це симулює запит з реальної мережі
# WAN, тому Suricata моніторить його на ifx_wan, а файрвол застосовує
# правила forward (from_wan → DMZ:80,443).
# ---------------------------------------------------------------------
edge-proxy:
image: nginx:1.27-alpine
container_name: kabelteh-edge
hostname: edge-proxy
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
wan:
ipv4_address: 203.0.113.50
# Edge-proxy також у MGMT для прямого доступу до Wazuh Dashboard
# (повз vyos-fw – дашборд адміністративний, доступ з браузера хоста)
mgmt:
ipv4_address: 10.0.99.50
ports:
- "8080:80/tcp"
- "8443:443/tcp"
- "5601:5601/tcp" # Wazuh Dashboard
volumes:
- ./configs/nginx/edge-proxy.conf:/etc/nginx/nginx.conf:ro
- ./configs/nginx/edge-route.sh:/docker-entrypoint.d/05-add-dnat-
route.sh:ro
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "edge-proxy"
segment: "wan"
trust_level: "low"
# ---------------------------------------------------------------------
# Інтернет-магазин у DMZ
# Архітектура: Nginx (10.0.10.10) → PHP-FPM (10.0.10.15) → PostgreSQL
# (10.0.10.16) + Redis (10.0.10.17). Поштовий шлюз – 10.0.10.11.
#
# ПРИМІТКА щодо маршрутизації: контейнери DMZ за замовчуванням мають
# default GW = 10.0.10.254 (Docker host bridge). Внутрішня взаємодія
# відбувається в межах /24, тому це не критично. Вхідний трафік від
# атакерів через DNAT приходить через ifx_dmz файрвола – його бачить
# Suricata. У production DMZ→Інтернет мав би проходити через vyos-fw.
# ---------------------------------------------------------------------
# ----- БД магазину (PostgreSQL) -----
shop-db:
image: postgres:16-alpine
container_name: kabelteh-shop-db
hostname: shop-db
restart: unless-stopped
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.16
environment:
POSTGRES_DB: opencart
POSTGRES_USER: opencart_app
POSTGRES_PASSWORD: ${SHOP_DB_PASSWORD:-changeme_in_env}
POSTGRES_INITDB_ARGS: "--encoding=UTF-8 --lc-collate=C --lc-ctype=C"
volumes:
- shop-db-data:/var/lib/postgresql/data
- ./configs/nginx/init-db.sql:/docker-entrypoint-initdb.d/01-
init.sql:ro
healthcheck:
test: ["CMD-SHELL", "pg_isready -U opencart_app -d opencart"]
interval: 10s
timeout: 5s
retries: 10
start_period: 30s
labels:
role: "database"
segment: "dmz"
trust_level: "medium"
# ----- Redis для сесій і кешу -----
shop-cache:
image: redis:7-alpine
container_name: kabelteh-shop-cache
hostname: shop-cache
restart: unless-stopped
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.17
command:
- redis-server
- --requirepass
- ${REDIS_PASSWORD:-redis_changeme}
- --maxmemory
- 256mb
- --maxmemory-policy
- allkeys-lru
- --save
- ""
volumes:
- shop-cache-data:/data
healthcheck:
test: ["CMD-SHELL", "redis-cli --no-auth-warning -a $${REDIS_PASSWORD:-
redis_changeme} ping | grep -q PONG"]
interval: 10s
timeout: 3s
retries: 5
labels:
role: "cache"
segment: "dmz"
trust_level: "medium"
# ----- Поштовий релей -----
shop-mailrelay:
image: boky/postfix:latest
container_name: kabelteh-mailrelay
hostname: mailrelay
restart: unless-stopped
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.11
environment:
ALLOWED_SENDER_DOMAINS: "kabelteh.local"
HOSTNAME: "mailrelay.kabelteh.local"
labels:
role: "mail-relay"
segment: "dmz"
trust_level: "medium"
# ----- PHP-FPM (бекенд магазину) -----
shop-app:
image: php:8.2-fpm-alpine
container_name: kabelteh-shop-app
hostname: shop-app
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.15
depends_on:
shop-db:
condition: service_healthy
shop-cache:
condition: service_started
environment:
DB_HOST: 10.0.10.16
DB_NAME: opencart
DB_USER: opencart_app
DB_PASSWORD: ${SHOP_DB_PASSWORD:-changeme_in_env}
REDIS_HOST: 10.0.10.17
REDIS_PASSWORD: ${REDIS_PASSWORD:-redis_changeme}
volumes:
- ./shop-content:/var/www/html
- ./configs/nginx/php-fpm.conf:/usr/local/etc/php-fpm.d/zz-
kabelteh.conf:ro
- ./configs/nginx/php.ini:/usr/local/etc/php/conf.d/zz-kabelteh.ini:ro
# Встановлюємо потрібні розширення PHP та налаштовуємо маршрути.
# Маршрут 10.0.0.0/8 через vyos-fw потрібен, щоб зворотні пакети
# до LAN-OFFICE/SERVERS/MGMT/etc проходили через файрвол (інакше
# відповіді йдуть через Docker host bridge .254 і губляться –
# asymmetric routing). Підмережа 10.0.10.0/24 (DMZ) залишається
# на eth0 (directly connected).
command: >
sh -c "
apk add --no-cache postgresql-dev icu-dev libzip-dev oniguruma-dev
iproute2 &&
docker-php-ext-install pdo pdo_pgsql opcache &&
ip route add 10.0.0.0/8 via 10.0.10.1 2>/dev/null || true &&
ip route add 203.0.113.0/24 via 10.0.10.1 2>/dev/null || true &&
ip route del 10.0.10.0/24 via 10.0.10.1 2>/dev/null || true &&
exec php-fpm
"
healthcheck:
test: ["CMD-SHELL", "php-fpm -t 2>&1 | grep -q 'test is successful'"]
interval: 30s
timeout: 10s
retries: 3
start_period: 60s
labels:
role: "web-backend"
segment: "dmz"
trust_level: "medium"
# ----- Веб-сервер Nginx -----
shop-web:
image: nginx:1.27-alpine
container_name: kabelteh-shop-web
hostname: shop-web
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.10
depends_on:
shop-app:
condition: service_started
volumes:
- ./shop-content:/usr/share/nginx/html:ro
- ./configs/nginx/nginx.conf:/etc/nginx/nginx.conf:ro
- ./configs/nginx/shop.conf:/etc/nginx/conf.d/default.conf:ro
- ./configs/nginx/security-headers.conf:/etc/nginx/snippets/security-
headers.conf:ro
- ./configs/nginx/ssl:/etc/nginx/ssl:ro
# Init-script виконується nginx-entrypoint до старту nginx
- ./configs/nginx/01-route-private-nets.sh:/docker-entrypoint.d/01-
route-private-nets.sh:ro
- shop-logs:/var/log/nginx
healthcheck:
# Явно 127.0.0.1 – BusyBox wget намагається IPv6 (::1), а nginx
# слухає лише IPv4. Через це healthcheck постійно фейлив.
test: ["CMD", "wget", "--quiet", "--tries=1", "--spider",
"http://127.0.0.1/health"]
interval: 30s
timeout: 5s
retries: 3
start_period: 15s
labels:
role: "web-frontend"
segment: "dmz"
trust_level: "medium"
# Зворотний проксі Nginx (окремо від магазину) – буде на наступних етапах
# для додаткових сервісів (Grafana, Wazuh Dashboard)
# ---------------------------------------------------------------------
# WireGuard VPN-сервер для віддаленого доступу співробітників
#
# Розміщений у DMZ (10.0.10.20). Зовнішня точка входу –
# 203.0.113.10:51820/udp через DNAT у vyos-fw. Decrypted трафік
# від 10.100.0.0/24 маршрутизується через файрвол, де nftables
# застосовує правила ролей (chain from_vpn).
# ---------------------------------------------------------------------
wireguard-vpn:
image: linuxserver/wireguard:latest
container_name: kabelteh-vpn
hostname: vpn-server
restart: unless-stopped
cap_add:
- NET_ADMIN
- SYS_MODULE
networks:
dmz:
ipv4_address: 10.0.10.20
sysctls:
net.ipv4.conf.all.src_valid_mark: "1"
net.ipv4.ip_forward: "1"
environment:
PUID: "1000"
PGID: "1000"
TZ: Europe/Kyiv
SERVERURL: "203.0.113.10"
SERVERPORT: "51820"
# linuxserver/wireguard приймає лише alphanumeric (без підкреслень).
# Префікс іменування: adm – admin, acc – accountant, mgr – manager, wh
– warehouse.
PEERS: "admin,accNatalia,mgrOleksii,mgrIryna,whPetro"
PEERDNS: "10.0.10.1"
INTERNAL_SUBNET: "10.100.0.0"
ALLOWEDIPS: "10.0.0.0/8, 10.100.0.0/24"
LOG_CONFS: "true"
volumes:
- ./configs/wireguard/config:/config
- ./configs/wireguard/wg-init.sh:/custom-services.d/wg-init.sh:ro
- ./configs/wireguard/route-init.sh:/custom-cont-init.d/01-route.sh:ro
- /lib/modules:/lib/modules:ro
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "vpn-server"
segment: "dmz"
trust_level: "high"
# ---------------------------------------------------------------------
# SERVERS-сегмент: AD, файли, БД , RADIUS
# ---------------------------------------------------------------------
samba-ad-dc:
image: nowsci/samba-domain:latest
container_name: kabelteh-ad-dc
hostname: dc01
restart: unless-stopped
cap_add:
- NET_ADMIN
- SYS_ADMIN
networks:
servers:
ipv4_address: 10.0.50.10
environment:
DOMAIN: KABELTEH.LOCAL
DOMAINPASS: ${AD_ADMIN_PASSWORD:-AdminP@ssw0rd2026}
DNSFORWARDER: 1.1.1.1
HOSTIP: 10.0.50.10
JOIN: "false"
INSECURELDAP: "false"
MULTISITE: "false"
NOCOMPLEXITY: "false"
volumes:
- samba-ad-data:/var/lib/samba
- samba-ad-etc:/etc/samba/external
- ./configs/samba-ad/init-users.sh:/etc/samba/init-users.sh:ro
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "domain-controller"
segment: "servers"
trust_level: "critical"
samba-fileserver:
image: dperson/samba:latest
container_name: kabelteh-fileserver
hostname: fileserver
restart: unless-stopped
networks:
servers:
ipv4_address: 10.0.50.11
command: >
-p
-u "manager;ManagerO.P@ss123;1001;Менеджер з продажу"
-u "accountant;AccNatalia.P@ss123;1002;Бухгалтер"
-u "warehouse;WarePetro.P@ss123;1003;Складовий"
-u "admin;AdminIT.P@ss123;1000;Адміністратор"
-s "office;/share/office;yes;no;no;manager,admin;manager,admin"
-s
"accounting;/share/accounting;yes;no;no;accountant,admin;accountant,admin"
-s
"warehouse;/share/warehouse;yes;no;no;warehouse,admin;warehouse,admin"
-s
"common;/share/common;yes;no;no;manager,accountant,warehouse,admin;admin"
volumes:
- fileserver-data:/share
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "file-server"
segment: "servers"
trust_level: "high"
postgres-:
image: postgres:16-alpine
container_name: kabelteh--db
hostname: db-
restart: unless-stopped
networks:
servers:
ipv4_address: 10.0.50.12
environment:
POSTGRES_DB: enterprise_db
POSTGRES_USER: accountant_app
POSTGRES_PASSWORD: ${DB__PASSWORD:-Acc0untDbP@ss2026}
volumes:
- db--data:/var/lib/postgresql/data
- ./configs/samba-ad/init--db.sql:/docker-entrypoint-initdb.d/01-
init.sql:ro
healthcheck:
test: ["CMD-SHELL", "pg_isready -U accountant_app -d enterprise_db"]
interval: 10s
timeout: 5s
retries: 10
start_period: 30s
labels:
role: "accounting-db"
segment: "servers"
trust_level: "critical"
freeradius:
image: freeradius/freeradius-server:latest
container_name: kabelteh-radius
hostname: radius
restart: unless-stopped
networks:
servers:
ipv4_address: 10.0.50.20
volumes:
# Mount у тимчасові шляхи – далі копіюємо у /etc/freeradius з chmod
# (FreeRADIUS відмовляється стартувати з 0644-файлами – security check)
- ./configs/freeradius/clients.conf:/tmp/clients.conf:ro
- ./configs/freeradius/users:/tmp/users:ro
entrypoint: ["/bin/sh", "-c"]
command:
- |
cp /tmp/clients.conf /etc/freeradius/clients.conf
cp /tmp/users /etc/freeradius/mods-config/files/authorize
chmod 0640 /etc/freeradius/clients.conf /etc/freeradius/mods-
config/files/authorize
chown root:freerad /etc/freeradius/clients.conf /etc/freeradius/mods-
config/files/authorize 2>/dev/null || true
exec freeradius -f
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "radius-aaa"
segment: "servers"
trust_level: "high"
# ---------------------------------------------------------------------
# Робочі станції – по одній у кожному LAN-сегменті
# ---------------------------------------------------------------------
workstation-office:
build:
context: ./configs/workstations
dockerfile: Dockerfile
image: kabelteh/workstation:latest
container_name: kabelteh-ws-office
hostname: ws-office-01
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
lan-office:
ipv4_address: 10.0.20.50
environment:
WS_ROLE: manager
WS_OWNER: manager.oleksii
WS_GATEWAY: 10.0.20.1
WS_DNS: 10.0.50.10
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
labels:
role: "workstation"
segment: "lan-office"
workstation-accountant:
image: kabelteh/workstation:latest
container_name: kabelteh-ws-accountant
hostname: ws-account-01
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
lan-account:
ipv4_address: 10.0.30.50
environment:
WS_ROLE: accountant
WS_OWNER: accountant.natalia
WS_GATEWAY: 10.0.30.1
WS_DNS: 10.0.50.10
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
workstation-office:
condition: service_started
labels:
role: "workstation"
segment: "lan-account"
trust_level: "critical"
workstation-warehouse:
image: kabelteh/workstation:latest
container_name: kabelteh-ws-warehouse
hostname: ws-warehouse-01
restart: unless-stopped
cap_add: [NET_ADMIN]
networks:
lan-warehouse:
ipv4_address: 10.0.40.50
environment:
WS_ROLE: warehouse
WS_OWNER: warehouse.petro
WS_GATEWAY: 10.0.40.1
WS_DNS: 10.0.50.10
depends_on:
vyos-fw:
condition: service_healthy
workstation-office:
condition: service_started
labels:
role: "terminal"
segment: "lan-warehouse"
# Інтернет-магазин OpenCart
# Буде додано на наступних етапах
# Моніторинг Prometheus + Grafana
# Буде додано на наступних етапах
# ---------------------------------------------------------------------
# Атакувальна станція (Етап 10 – penetration testing)
# Власний debian-based образ з pen-test інструментами
# ---------------------------------------------------------------------
attacker:
build:
context: ./configs/attacker
dockerfile: Dockerfile
image: kabelteh/attacker:1.0
container_name: kabelteh-attacker
hostname: attacker
restart: "no"
cap_add: [NET_ADMIN, NET_RAW]
networks:
wan:
ipv4_address: 203.0.113.20
volumes:
- ./tests:/tests
- ./tests/results:/results
labels:
role: "attacker"
purpose: "penetration-testing"
# =======================================================================
# Volumes – іменовані постійні томи
# =======================================================================
volumes:
vyos-data:
driver: local
labels:
role: "firewall-state"
suricata-logs:
driver: local
labels:
role: "ids-logs"
shop-logs:
driver: local
labels:
role: "shop-web-logs"
shop-db-data:
driver: local
labels:
role: "shop-db"
shop-cache-data:
driver: local
labels:
role: "shop-cache"
wazuh-indexer-data: { driver: local, labels: { role: siem-
storage } }
wazuh-manager-config: { driver: local, labels: { role: siem-
config } }
wazuh-manager-logs: { driver: local, labels: { role: siem-
logs } }
wazuh-manager-queue: { driver: local, labels: { role: siem-
queue } }
wazuh-manager-multigroups: { driver: local, labels: { role: siem-
multigroups } }
wazuh-manager-integrations: { driver: local, labels: { role: siem-
integrations } }
wazuh-manager-active-response: { driver: local, labels: { role: siem-
active-response } }
wazuh-manager-agentless: { driver: local, labels: { role: siem-
agentless } }
wazuh-manager-wodles: { driver: local, labels: { role: siem-
wodles } }
filebeat-etc: { driver: local, labels: { role: siem-
filebeat-etc } }
filebeat-var: { driver: local, labels: { role: siem-
filebeat-var } }
samba-ad-data: { driver: local, labels: { role: ad-data } }
samba-ad-etc: { driver: local, labels: { role: ad-
config } }
fileserver-data: { driver: local, labels: { role:
fileserver } }
db--data: { driver: local, labels: { role: db- } }
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. КабельЕлектроТехніка : офіційний сайт. URL: https://kabelteh.com.ua/
(дата звернення: 28.05.2026).
2. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII // База даних
«Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (дата звернення: 28.05.2026).
3. Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах : Закон
України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // База даних «Законодавство
України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80 (дата
звернення: 28.05.2026).
4. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 № 2297-
VI // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 (дата звернення:
28.05.2026).
5. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України
від 05.10.2017 № 2163-VIII // База даних «Законодавство України» /
Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-
19 (дата звернення: 28.05.2026).
6. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 травня
2021 року «Про Стратегію кібербезпеки України» : Указ Президента
України від 26.08.2021 № 447/2021. URL:
https://www.president.gov.ua/documents/4472021-40013 (дата звернення:
28.05.2026).
7. National Institute of Standards and Technology. The NIST Cybersecurity
Framework (CSF) 2.0. Gaithersburg : NIST, 2024. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/CSWP/NIST.CSWP.29.pdf (дата
звернення: 28.05.2026).
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 102
8. Rose S., Borchert O., Mitchell S., Connelly S. Zero Trust Architecture : NIST
Special Publication 800-207. Gaithersburg : NIST, 2020. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.800-207.pdf
(дата звернення: 28.05.2026).
9. Scarfone K., Hoffman P. Guidelines on Firewalls and Firewall Policy : NIST
Special Publication 800-41, Revision 1. Gaithersburg : NIST, 2009. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800-
41r1.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
10.Joint Task Force Transformation Initiative. Guide for Conducting Risk
Assessments : NIST Special Publication 800-30, Revision 1. Gaithersburg :
NIST, 2012. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800-
30r1.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
11.European Union Agency for Cybersecurity. ENISA Threat Landscape 2024.
Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2024. URL:
https://www.enisa.europa.eu/sites/default/files/2024-
11/ENISA%20Threat%20Landscape%202024_0.pdf (дата звернення:
28.05.2026).
12.MITRE ATT&CK. Enterprise Techniques. URL:
https://attack.mitre.org/techniques/enterprise/ (дата звернення: 28.05.2026).
13.MITRE ATT&CK. Valid Accounts, Technique T1078. URL:
https://attack.mitre.org/techniques/T1078/ (дата звернення: 28.05.2026).
14.MITRE ATT&CK. Brute Force, Technique T1110. URL:
https://attack.mitre.org/techniques/T1110/ (дата звернення: 28.05.2026).
15.OWASP Foundation. OWASP Top Ten Web Application Security Risks.
URL: https://owasp.org/www-project-top-ten/ (дата звернення: 28.05.2026).
16.Center for Internet Security. CIS Critical Security Controls Version 8.1. URL:
https://www.cisecurity.org/controls/v8-1 (дата звернення: 28.05.2026).
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 103
17.VyOS Networks. Firewall : VyOS 1.5.x Documentation. URL:
https://docs.vyos.io/en/1.5/configuration/firewall/index.html (дата
звернення: 28.05.2026).
18.VyOS Networks. NAT44 : VyOS 1.5.x Documentation. URL:
https://docs.vyos.io/en/1.5/configuration/nat/nat44.html (дата звернення:
28.05.2026).
19.Netfilter Project. The netfilter.org nftables project. URL:
https://www.netfilter.org/projects/nftables/index.html (дата звернення:
28.05.2026).
20.Open Information Security Foundation. What is Suricata : Suricata 8.0.4
Documentation. URL: https://docs.suricata.io/en/suricata-8.0.4/what-is-
suricata.html (дата звернення: 28.05.2026).
21.Wazuh, Inc. Getting started with Wazuh : Wazuh Documentation. URL:
https://documentation.wazuh.com/current/getting-started/index.html (дата
звернення: 28.05.2026).
22.Wazuh, Inc. Network IDS integration : Wazuh Proof of Concept Guide. URL:
https://documentation.wazuh.com/current/proof-of-concept-guide/integrate-
network-ids-suricata.html (дата звернення: 28.05.2026).
23.Donenfeld J. A. WireGuard: Next Generation Kernel Network Tunnel. 2020.
URL: https://www.wireguard.com/papers/wireguard.pdf (дата звернення:
28.05.2026).
24.Docker Inc. Networking overview : Docker Documentation. URL:
https://docs.docker.com/engine/network/ (дата звернення: 28.05.2026).
25.Docker Inc. Networking in Compose : Docker Documentation. URL:
https://docs.docker.com/compose/how-tos/networking/ (дата звернення:
28.05.2026).
26.Docker Inc. Bridge network driver : Docker Documentation. URL:
https://docs.docker.com/engine/network/drivers/bridge/ (дата звернення:
28.05.2026).
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 104
27.Samba Team. Setting up Samba as an Active Directory Domain Controller :
SambaWiki. URL:
https://wiki.samba.org/index.php/Setting_up_Samba_as_an_Active_Director
y_Domain_Controller (дата звернення: 28.05.2026).
28.Chandramouli R. Guide to a Secure Enterprise Network Landscape : NIST
Special Publication 800-215. Gaithersburg : NIST, 2022. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.800-215.pdf
(дата звернення: 28.05.2026).
29.Joint Task Force. Security and Privacy Controls for Information Systems and
Organizations : NIST Special Publication 800-53, Revision 5. Gaithersburg :
NIST, 2020. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.800-53r5.pdf
(дата звернення: 28.05.2026).
30.Nelson A., Rekhi S., Souppaya M., Scarfone K. Incident Response
Recommendations and Considerations for Cybersecurity Risk Management:
A CSF 2.0 Community Profile : NIST Special Publication 800-61, Revision
3. Gaithersburg : NIST, 2025. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.800-61r3.pdf
(дата звернення: 28.05.2026).
31.Kent K., Souppaya M. Guide to Computer Security Log Management : NIST
Special Publication 800-92. Gaithersburg : NIST, 2006. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800-
92.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
32.Scarfone K., Mell P. Guide to Intrusion Detection and Prevention Systems
(IDPS) : NIST Special Publication 800-94. Gaithersburg : NIST, 2007. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/Legacy/SP/nistspecialpublication800-
94.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
33.Barker E., Dang Q., Frankel S., Scarfone K., Wouters P. Guide to IPsec
VPNs : NIST Special Publication 800-77, Revision 1. Gaithersburg : NIST,
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 105
2020. URL:
https://nvlpubs.nist.gov/nistpubs/SpecialPublications/NIST.SP.800-77r1.pdf
(дата звернення: 28.05.2026).
34.European Union Agency for Cybersecurity. Cybersecurity for SMEs:
Challenges and Recommendations. Luxembourg : Publications Office of the
European Union, 2021. URL:
https://www.enisa.europa.eu/sites/default/files/publications/ENISA%20Repo
rt%20-%20Cybersecurity%20for%20SMES%20Challenges%20and%20Rec
ommendations.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
35.European Union Agency for Cybersecurity. Cybersecurity Guide for SMEs:
12 Steps to Securing Your Business. Luxembourg : Publications Office of the
European Union, 2021. URL:
https://www.enisa.europa.eu/sites/default/files/publications/ENISA%20Cybe
rsecurity%20guide%20for%20SMEs-online-single_page.pdf (дата
звернення: 28.05.2026).
36.European Union Agency for Cybersecurity. Threat Landscape for Supply
Chain Attacks. Luxembourg : Publications Office of the European Union,
2021. URL:
https://www.enisa.europa.eu/sites/default/files/publications/ENISA%20Thre
at%20Landscape%20for%20Supply%20Chain%20Attacks.pdf (дата
звернення: 28.05.2026).
37.European Union Agency for Cybersecurity. Good Practices for Supply Chain
Cybersecurity. Luxembourg : Publications Office of the European Union,
2023. URL:
https://www.enisa.europa.eu/sites/default/files/publications/Good%20Practic
es%20for%20Supply%20Chain%20Cybersecurity.pdf (дата звернення:
28.05.2026).
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 106
38.OWASP Foundation. OWASP API Security Top 10 – 2023. URL:
https://owasp.org/API-Security/editions/2023/en/0x00-header/ (дата
звернення: 28.05.2026).
39.OWASP Foundation. Content Security Policy Cheat Sheet : OWASP Cheat
Sheet Series. URL:
https://cheatsheetseries.owasp.org/cheatsheets/Content_Security_Policy_Ch
eat_Sheet.html (дата звернення: 28.05.2026).
40.OWASP Foundation. Logging Cheat Sheet : OWASP Cheat Sheet Series.
URL:
https://cheatsheetseries.owasp.org/cheatsheets/Logging_Cheat_Sheet.html
(дата звернення: 28.05.2026).
41.Open Information Security Foundation. Rules Format : Suricata 8.0.4
Documentation. URL: https://docs.suricata.io/en/suricata-
8.0.4/rules/intro.html (дата звернення: 28.05.2026).
42.Open Information Security Foundation. Eve JSON Output : Suricata 8.0.4
Documentation. URL: https://docs.suricata.io/en/suricata-
8.0.4/output/eve/eve-json-output.html (дата звернення: 28.05.2026).
43.Wazuh, Inc. MITRE ATT&CK framework : Wazuh Documentation. URL:
https://documentation.wazuh.com/current/user-manual/ruleset/mitre.html
(дата звернення: 28.05.2026).
44.Wazuh, Inc. Rules Syntax : Wazuh Documentation. URL:
https://documentation.wazuh.com/current/user-manual/ruleset/ruleset-xml-
syntax/rules.html (дата звернення: 28.05.2026).
45.Dowling B., Paterson K. G. A Cryptographic Analysis of the WireGuard
Protocol. 2018. URL: https://www.wireguard.com/papers/dowling-paterson-
computational-2018.pdf (дата звернення: 28.05.2026).
Лист
ЧДТУ.262213.014 ПЗ т
Зм. Лист № докум. Підпис Дата 107