Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10282| Назва: | Проект організації складського процесу на підприємстві готельноресторанного господарства |
| Автори: | Бишовець, Лариса Григорівна Музика, Карина Павлівна |
| Ключові слова: | СКЛАДСЬКИЙ ПРОЦЕС;ТОВАРНОМАТЕРІАЛЬНІ ЗАПАСИ;ТОВАРОПОТОКИ;ВАНТАЖООБІГ |
| Дата публікації: | чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 82 найменувань, додатків. Дані викладені на 80 сторінках, містять 11 рисунків, 22 таблиці, 11 додатків. Об'єктом дослідження є складський процес в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац». Предмет дослідження – теоретичні, організаційні та практичні засади організації складського процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац». Мета дослідження – розробка проекту організації складського процесу на підприємстві готельно-ресторанного господарства. У ході проведеного дослідження розглянуто сутність, функції та значення складського господарства для підприємства сфери гостинності. Надано характеристику системи переробки товаропотоків на складах підприємства, проаналізовано основні нормативні документи, що забезпечують якісну організацію логістичних процесів складу. Визначено основні показники ефективності організації складського процесу на підприємстві готельноресторанного господарства. Представлено організаційно-економічну характеристику та аналіз фінансової діяльності готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац». Визначено особливості організації та проаналізовано ефективність організації складського процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац». На основі дослідження представлено розробку проекту організації складського процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац». Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практичній діяльності підприємств сфери гостинності України. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10282 |
| Розташовується у зібраннях: | 241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Музика.pdf Restricted Access | 1.96 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
_____________ Лариса ЧЕПУРДА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Проект організації складського процесу на підприємстві готельно-
ресторанного господарства»
Виконала студентка 4 курсу групи ГРС-28
спеціальності 241
«Готельно-ресторанна справа»
Карина МУЗИКА
Керівник: Лариса БИШОВЕЦЬ
Рецензент: Олена МОЦНА
Черкаси, 2026
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри _____ Лариса ЧЕПУРДА
«17» березня 2026 року
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
МУЗИКИ Карини Павлівни
1.Тема роботи: «Проект організації складського процесу на підприємстві
готельно-ресторанного господарства».
Керівник роботи: Лариса БИШОВЕЦЬ, старший викладач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи.
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
«17» березня 2026 року № 59/03–03
2. Строк подання студентом роботи: 01 червня 2026 року
3. Вихідні дані до роботи: аналітичні та статистичні дані про діяльність та
економічний стан готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац», тощо.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити): вступ (актуальність, предмет та об’єкт дослідження, методологія
дослідження та джерела інформації), розділ 1 «Теоретико-методологічні основи
організації складського процесу на підприємствах готельно-ресторанного
господарства», розділ 2 «Практичні аспекти дослідження організації складського
процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац»», розділ 3
«Розробка проекту організації складського процесу в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац»», висновки, список використаних джерел, додатки.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів): аналітичні таблиці, рисунки, схеми.
6. Консультанти розділів роботи
Підпис, дата
Прізвище, ініціали та посада
Розділ
консультанта Завдання Завдання
видав прийняв
Розділ 1 Лариса БИШОВЕЦЬ, старший викладач
Розділ 2 Лариса БИШОВЕЦЬ, старший викладач
Розділ 3 Лариса БИШОВЕЦЬ, старший викладач
7. Дата видачі завдання: «17» березня 2026 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Назва етапів кваліфікаційної Строк виконання
№ Примітка
роботи етапів роботи
1 Затвердження плану
березень виконано
кваліфікаційної роботи
2 Складання плану березень виконано
3 Підготовка 1 розділу квітень виконано
4 Підготовка 2 розділу квітень виконано
5 Підготовка 3 розділу травень виконано
6 Робота над формуванням виконано
травень
висновків
7 Оформлення та рецензування травень виконано
8 Попередній захист червень виконано
9 Захист кваліфікаційної роботи червень виконано
Студентка _________________ Карина МУЗИКА
(підпис) (ім’я, прізвище)
Керівник
кваліфікаційної роботи _____________ Лариса БИШОВЕЦЬ
(підпис) (ім’я, прізвище)
1
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків,
списку використаних джерел із 82 найменувань, додатків. Дані викладені на 80
сторінках, містять 11 рисунків, 22 таблиці, 11 додатків.
Об'єктом дослідження є складський процес в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац». Предмет дослідження – теоретичні, організаційні
та практичні засади організації складського процесу в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац».
Мета дослідження – розробка проекту організації складського процесу на
підприємстві готельно-ресторанного господарства.
У ході проведеного дослідження розглянуто сутність, функції та значення
складського господарства для підприємства сфери гостинності. Надано
характеристику системи переробки товаропотоків на складах підприємства,
проаналізовано основні нормативні документи, що забезпечують якісну
організацію логістичних процесів складу. Визначено основні показники
ефективності організації складського процесу на підприємстві готельно-
ресторанного господарства.
Представлено організаційно-економічну характеристику та аналіз
фінансової діяльності готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац».
Визначено особливості організації та проаналізовано ефективність організації
складського процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац».
На основі дослідження представлено розробку проекту організації
складського процесу в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац».
Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у
практичній діяльності підприємств сфери гостинності України.
2
КЛЮЧОВІ СЛОВА: СКЛАДСЬКИЙ ПРОЦЕС, ТОВАРНО-
МАТЕРІАЛЬНІ ЗАПАСИ, ТОВАРОПОТОКИ, ВАНТАЖООБІГ.
3
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………...………………………… 6
Розділ 1 Теоретико-методологічні основи організації складського процесу
на підприємствах готельно-ресторанного господарства ……………...…….... 8
1.1 Сутність, функції та значення складського господарства для
8
підприємства сфери гостинності ……………………………………….……...
1.2 Методи оцінки організації системи переробки товаропотоків на складі
17
підприємства сфери гостинності ……………………………………...………...
1.3 Методологія аналізу ефективності організації складського процесу на
28
підприємстві готельно-ресторанного господарства …………………...……....
Розділ 2 Практичні аспекти дослідження організації складського процесу в
готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац» ……………………...…. 36
2.1 Організаційно-економічна характеристика готельно-ресторанного
комплексу «Черкаси Палац» ………………………………………………........ 36
2.2 Оцінка організації складського процесу в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац» ……………………………………………………. 49
2.3 Аналіз ефективності організації складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі «Черкаси Палац» …………….……………………... 56
Розділ 3 Розробка проекту організації складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі «Черкаси Палац» …………………………………… 60
Висновки…………………………………………………………………………. 84
Список використаних джерел….……………………………………………….. 86
Додатки…………………………………………………………………………… 94
4
ВСТУП
Підприємства готельно-ресторанного бізнесу відіграють ключову роль у
сфері обслуговування туристів, забезпечуючи їх комфортним проживанням і
необхідними побутовими послугами. Основними умовами її ефективного
функціонування є максимальне задоволення потреб споживачів, високий рівень
комфорту, задоволення найвибагливіших побутових, господарських і
культурних запитів гостей. З часом вимоги до рівня цих послуг зростають.
У сучасних умовах розвитку сфери готельно-ресторанного господарства
особливої актуальності набуває підвищення ефективності організації
внутрішніх виробничо-господарських процесів. Одним із ключових елементів
забезпечення безперебійної діяльності підприємства є раціонально
організований складський процес, який впливає на якість обслуговування,
рівень витрат та конкурентоспроможність закладу.
Складське господарство відіграє важливу роль у забезпеченні збереження
товарно-матеріальних цінностей, дотримання умов їх зберігання, а також
своєчасного постачання сировини та продукції у виробничі підрозділи. В
умовах зростання вимог до якості продукції та оптимізації витрат особливого
значення набуває вдосконалення організації складських процесів із
використанням сучасних підходів та технологій управління товарно-
матеріальними запасами.
Актуальність теми зумовлена необхідністю розробки ефективних рішень
щодо організації складського процесу на підприємствах готельно-ресторанного
господарства, що сприятиме підвищенню ефективності їх діяльності, зниженню
втрат та раціональному використанню ресурсів.
Об’єктом дослідження є складський процес в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац». Предмет дослідження – теоретичні, організаційні
та практичні засади організації складського процесу в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац».
5
Метою кваліфікаційної роботи є розробка проекту організації складського
процесу на підприємстві готельно-ресторанного господарства.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
дослідити сутність, функції та значення складського господарства для
підприємства сфери гостинності;
розглянути методи оцінки організації системи переробки товаропотоків
на складі підприємства сфери гостинності;
обґрунтувати методологічні підходи до аналізу ефективності
організації складського процесу на підприємствах готельно-ресторанного
господарства;
визначити організаційно-економічну характеристику готельно-
ресторанного комплексу «Черкаси Палац»;
проаналізувати організацію складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі «Черкаси Палац»;
надати оцінку ефективності організації складського процесу в
готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац»;
розробити проект організації складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі «Черкаси Палац».
Основними методами дослідження кваліфікаційної роботи є методи
аналізу і синтезу, порівняння, систематизації, узагальнення.
Теоретичну і методологічну основу виконаного дослідження склали
наукові та практичні праці відомих вітчизняних вчених у сфері логістики,
складського господарства, управління матеріальними потоками та організації
діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства, а саме
Баладіної І. [28], Башоти Н. В. [30], Гут Л., Гнатишиної Н. [36],
Бондар С. В. [32], Балацької Н. Ю [29], Кащук К. М. [47], Коваль Н. М. [48],
Круковської О. В. [52], Нісфоян С., Сисоліної Н. [58], Смирнова І. [64],
Тимчук С. В. [65], Чепурди Л. М. [67].
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами,
висновків, списку використаної літератури та додатків.
6
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
СКЛАДСЬКОГО ПРОЦЕСУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНО-
РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА
1.1 Сутність, функції та значення складського господарства для
підприємств сфери гостинності
Складське господарство є важливою складовою системи матеріально-
технічного забезпечення (МТЗ) підприємств сфери гостинності, яка гарантує
безперервність виробничо-обслуговуючих процесів та ефективне використання
матеріальних ресурсів. У сучасних умовах функціонування готельно-
ресторанного бізнесу організація складського процесу відіграє ключову роль у
формуванні якості послуг, рівня витрат і конкурентоспроможності підприємств.
Під складським господарством розуміють сукупність матеріально-
технічних засобів, приміщень, обладнання та організаційних заходів,
спрямованих на приймання, зберігання, облік і відпуск товарно-матеріальних
цінностей (ТМЦ), які забезпечують надання основних послуг підприємством
готельно-ресторанного господарства – послуг проживання та харчування. Його
ефективне функціонування забезпечує належні умови зберігання матеріалів,
сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що є особливо важливим для
виробничого підрозділу підприємства, де значна частина продукції має
обмежений термін придатності [34].
Завдання складського господарства будь-якого підприємства готельно-
ресторанного бізнесу – це збереження запасів сировини і матеріалів, готової
продукції. Воно відіграє важливу роль в процесі руху матеріальних цінностей,
сировини, матеріалів, інструментів, обладнання, запчастин, спецодягу і інших
виробів, а також готової продукції, напівфабрикатів, відходів виробництва.
Функції, які виконує складське господарство:
прийом матеріальних цінностей з їх кількісною і якісною перевіркою,
7
включаючи перевірку тари і упаковки, облік і оформлення документів,
створення необхідних умов для зберігання вантажів, розвантаження,
перетарювання, переміщення і розміщення на складах;
підготовка і випуск продукції виробництва, відправка її за межі
підприємства;
підготовка складських приміщень і площадок, внутрішньо складське
переміщення вантажів з метою більш раціонального використання площ
складів;
приймання готової продукції від виробничих підрозділів за кількістю,
асортиментом і сортами, оформлення відповідної документації, розміщення
продукції на складах із забезпеченням її збереження, а також підготовка до
відвантаження споживачам.;
відвантаження продукції споживачам відповідно до номенклатури,
асортименту, якості та кількості з оформленням необхідної документації;
розробка заходів для забезпечення ефективної роботи [35].
Для здійснення процесу виробництва якісного готельного продукту
важливу роль відіграє матеріально-технічне забезпечення засобу розміщення.
Основні фонди готельного господарства складають головний зміст його
матеріально-технічної бази (МТБ). Проте, поняття матеріально-технічної бази
значно ширше, ніж основні фонди, оскільки готельне господарство
користується частиною засобів праці й обладнання інших галузей
господарювання. До матеріально-технічної бази належить також господарський
інвентар, малоцінні предмети й такі, що швидко спрацьовуються, які
застосовуються у виробничо-експлуатаційному процесі як засоби праці, але
враховуються у складі обігових фондів [41].
Матеріально-технічне забезпечення підприємств готельно-ресторанного
господарства базується на добре організованій і структурованій інфраструктурі.
Ефективна організація МТЗ сприяє безперебійному функціонуванню
підприємства, раціональному використанню ресурсів та дотриманню
встановлених стандартів якості. У свою чергу, недоліки в системі матеріально-
8
технічного забезпечення можуть призводити до перебоїв у роботі, втрат
продукції та зниження рівня обслуговування гостей.
Метою матеріально-технічного забезпечення є закупівля готельно-
ресторанним підприємством необхідних товарів для забезпечення основних і
додаткових послуг. Для цього необхідні товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) –
матеріальні цінності, що очікують виробничого або особистого споживання.
Товарно-матеріальними запасами є засоби виробництва, що знаходяться
на складах готельно-ресторанного підприємства, але ще не використані у
процесі виробництва готельних послуг. Організація таких товарно-
матеріальних запасів дозволяє забезпечувати відправку матеріалів у відділи і на
робочі місця відповідно до вимог технологічного процесу та процесу
обслуговування гостей готелю [60].
Товарно-матеріальні ресурси у складському господарстві враховуються в
натуральних, умовно-натуральних і вартісних одиницях. До них належать
предмети праці, що поступили в підрозділи готельно-ресторанного
підприємства різної категорії, але ще не використані і не піддані переробці.
Поділ товарно-матеріальних запасів на види подано на рисунку 1.1.
Товарно-матеріальні
запаси
Підготовчі Гарантійні
Поточні (виробничі, (страхові) Перехідні
технологічні)
Рисунок 1.1 – Класифікація товарно-матеріальних запасів
Поточні товарно-матеріальні запаси забезпечують безперервність процесу
надання послуг між двома постачаннями, а також організацій торгівлі та
відвідувачів (ці товарно-матеріальні запаси становлять основну частину
виробничих і товарних матеріальних запасів. їх обсяг постійно змінюється).
9
Підготовчі (буферні, технологічні) товарно-матеріальні запаси
виділяються з основних виробничих запасів у випадках, коли потрібна їх
додаткова обробка чи підготовка перед використанням для надання готельних
послуг. Вони формуються, зокрема, у ситуаціях, коли необхідно забезпечити
підготовку матеріальних ресурсів для обслуговування великої кількості
відвідувачів готелю.
Гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси призначені для
безперервного постачання в непередбачених обставинах (наприклад, затримки
постачань у дорозі) і, на відміну від поточних, гарантійні товарно-матеріальні
запаси постійні (за нормальних умов роботи ці товарно-матеріальні запаси
недоторканні).
Перехідні товарно-матеріальні запаси – залишки матеріальних ресурсів на
кінець звітного періоду (призначаються для забезпечення безперервності
виробництва і споживання в звітному і наступному за звітним періодах до
чергового постачання).
Складська діяльність – це планові і систематично реалізовані заходи
підприємств щодо зберігання і сортування матеріальних запасів за умов
забезпечення встановлених вимог до їх якості і кількості [53].
Основні задачі складської діяльності полягають в прийомці, зберіганні
матеріальних запасів, їх підготовці до виробничого споживання, відвантаженні
готової продукції споживачам, дотриманні норм запасів та контролі за
витраченням матеріалів. Ефективність логістичної системи підприємства в
значній мірі залежить від того, наскільки оптимально організоване складське
господарство.
Основним елементом складської діяльності є склад.
Склади – це будівлі, споруди і різноманітні приміщення, призначені для
приймання, розміщення і зберігання товарів, що поступили на них, їх обробки,
за необхідності, та видачі.
Потреба у спеціально обладнаних місцях для зберігання товарно-
матеріальних запасів присутня на всіх етапах потоку матеріалів. Цим
10
пояснюється велика кількість різноманітних видів складів.
Площі складів мають широкий діапазон: від невеликих приміщень до
складів-гігантів.
Розрізняються склади і за висотою укладання вантажів. У одних вантаж
зберігається не вище за людський зріст, в інших необхідні спеціальні пристрої
здатні підняти і точно укласти вантаж в осередок на висоті 24 м і більше.
Склади можуть мати різні конструкції: розмішуватися в окремих
приміщеннях (закриті), мати тільки дах або дах і одну, дві або три стіни
(напівзакриті). Деякі вантажі зберігаються взагалі поза приміщеннями на
спеціально обладнаних майданчиках, у так званих відкритих складах.
На складі можуть встановлюватися та підтримуватися спеціальні умови,
такі як температура чи рівень вологості.
Розрізняються склади і за ступенем механізації складських операцій:
немеханізовані; комплексно-механізовані; автоматизовані; автоматичні.
Залежно від обсягу асортименту товарно-матеріальних запасів, що
зберігаються виділяють:
спеціалізовані склади;
склади зі змішаним або універсальним асортиментом [37].
Обсяг робіт, які виконуються на різних складах, є приблизно однаковим.
Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують такі
схожі функції:
тимчасове розміщення і зберігання товарно-матеріальних запасів;
перетворення матеріальних потоків;
забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.
Завдання складу полягає в забезпеченні належних умов для прийомки,
обробки, зберігання та відвантаження матеріальних запасів за умов дотримання
визначених вимог до їх кількості та якості.
Господарські та підсобні приміщення підприємства готельно-
ресторанного господарства призначені для збереження засобів матеріального
забезпечення служб та інших структурних підрозділів готелю. До групи
11
приміщень цієї категорії також належать приміщення для зберігання білизни,
інвентарю, меблів, продовольчої сировини та напівфабрикатів, спеціалізованого
устаткування, приміщення завскладом, пральня. У планувальній організації
готельного засобу господарські й підсобні приміщення розташовані в
цокольному поверсі або на першому поверсі, на житлових поверхах найчастіше
є приміщення для зберігання білизни й інвентарю.
Складське господарство підприємства готельно-ресторанного
господарства складається з різних складів і комор, перелік і площі яких
визначаються відповідно до ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» та
ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади
ресторанного господарства)»:
матеріально-технічні склади;
склад видаткових матеріалів;
склад меблів;
склади технічних служб (електротехнічної, сантехнічної, КВП і А,
засобів зв'язку тощо);
склад білизни;
склад лакофарбових матеріалів;
склад пиломатеріалів;
охолоджувальні камери;
комори для нешвидкопсувних продуктів [19, 20];
Умовно склади на підприємстві готельно-ресторанного господарства
підрозділяються на матеріальні, виробничі, просувальні і торгові та ін.
Матеріальні або постачальницькі склади призначені для зберігання товарно-
матеріальних ресурсів, що поступають ззовні. У виробничих складах
зберігаються сировина та напівфабрикати власного виробництва ресторанного
господарства підприємства, інструменти, запасні частини для устаткування.
Торгові склади призначені для зберігання створених комплексних готельних
послуг і відходів виробництва. Інші склади використовуються для зберігання
резервного устаткування і для інших потреб [49].
12
Кількість, місткість і спеціалізація складів утворюють структуру
складського господарства підприємства готельно-ресторанного господарства.
Оснащення складських приміщень залежить від типу і потужності
підприємства, нормативів товарних запасів.
Обладнання складів має забезпечити:
повну кількісну і якісну схоронність матеріальних цінностей;
належний режим зберігання;
раціональну організацію виконання складських операцій;
нормальні умови праці.
Зазвичай склади оснащуються стелажами та підтоварниками, які
розміщуються так, щоб ефективно використовувати їх площу та об’єм.
Матеріали зберігаються в стандартній тарі, яка зручно розміщується на
стелажах і легко перевозиться за допомогою транспортерів і
штабелеукладальників. Як правило, на складах виконується великий обсяг
вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних
цінностей. Склади також повинні бути оснащені ваговимірювальним,
підіймально-транспортним і холодильним обладнанням [37, 40].
Організація складського процесу на підприємствах готельно-
ресторанного господарства в Україні регламентується комплексом нормативно-
правових актів, що забезпечують безпеку, якість продукції, правила зберігання
та облік матеріальних цінностей. До них відносяться наступні.
Закони України:
«Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових
продуктів» – базовий закон, що визначає вимоги до зберігання сировини та
харчових продуктів [6];
«Про захист прав споживачів» – регулює питання якості товарів, що
реалізуються [4];
«Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові
продукти…» – регулює процедури перевірок складів [7];
«Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
13
населення» [9].
Підзаконні нормативно-правові акти:
Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства
(затверджені наказом Мінекономіки № 219 від 24.07.2002 р.) – визначають
вимоги до організації складського господарства, приймання, зберігання та
реалізації продукції власного виробництва [24];
Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного
обслуговування населення (Постанова КМУ № 108);
Правила продажу продовольчих товарів (Наказ Міністерства зовнішніх
економічних зв'язків № 237):
Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження
Правил пожежної безпеки в Україні» № 1417 від 31.12.2014 [22].
Технічні та санітарні норми:
ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі» – державні будівельні
норми, що регулюють площу, планування та технічне оснащення
господарських складів готелів[19];
ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування» –
державні будівельні норми, що регулюють площу, планування, технічне
оснащення та санітарні вимоги до складів для підприємств харчування [20];
ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства.
Класифікація» [17];
ДСТУ 3862-99 «Ресторанне господарство. Терміни та
визначення» [10];.
СанПіН (Санітарні правила та норми) – вимоги до умов, термінів
зберігання продуктів, товарного сусідства та температурного режиму;
ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи управління
безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому
ланцюгу» [14];
ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні
вимоги» [18].
14
Внутрішні документи підприємства:
інструкції з пожежної безпеки;
посадові інструкції складських працівників (комірника, завідувача
складу);
технологічні карти на готову продукцію.
Ці акти забезпечують дотримання принципів НАССР (HACCP) – системи
аналізу небезпечних чинників, яка є обов'язковою для підприємств готельно-
ресторанного господарства в Україні [21].
В умовах роботи складу товари розглядаються з позицій забезпечення
дотримання визначених вимог до якості товарів на етапах прийомки, зберігання
і до моменту відвантаження (видачі). Якість товарів являє собою сукупність
властивостей і показників, які обумовлюють задоволення різноманітних потреб
у відповідності із призначенням конкретних товарів.
До найбільш важливих властивостей та показників, які мають прийматися
до уваги при проєктуванні складів, особливо виробничих, відносять надійність і
безпечність товарів.
Надійність характеризується збереженістю товарів. Збереженість
складованих товарів – здатність підтримувати вихідні кількісні і якісні
характеристики без значних втрат на протязі певного часу – обумовлена їх
конструкцією, будовою, складом, властивостями, наявністю захисту від
негативних зовнішніх впливів, залежить від умов і термінів зберігання [48].
При організації зберігання матеріальних запасів на складах велика увага
приділяється їх безпечності. Безпечність складських запасів визначається як їх
стан, при якому ризик для життя, здоров’я людини та цілісності майна
обмежений допустимим рівнем.
Особливістю складського господарства у сфері гостинності є необхідність
дотримання санітарно-гігієнічних вимог, температурних режимів та умов
зберігання різних груп товарів та матеріалів. Раціональна організація
складських процесів дозволяє мінімізувати втрати продукції, уникнути
псування товарів і забезпечити своєчасне постачання необхідних ресурсів у
15
підрозділи підприємства: виробничі, обслуговуючі, житлові, інженерно-
технічні та ін.
Таким чином, організація складів, їх технічне оснащення і розміщення
мають важливе значення для роботи і економіки готельно-ресторанного
підприємства. Організація складського господарства впливає на пропускну
спроможність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, якість і
безпечність сировини та матеріалів, на величину внутрішньо-готельних
транспортних витрат.
1.2 Методи оцінки організації системи переробки товаропотоків на складі
підприємства сфери гостинності
Основна концепція організації складської системи передусім повинна
бути економічно виправданою. Економічний успіх можливий, якщо планування
і реалізація складської системи розглядаються з точки зору інтересів готельно-
ресторанного підприємства і є лише частиною загальної концепції складу, а
рентабельність складу, зрештою, основним критерієм обраної загальної
концепції.
Система складування орієнтована на ефективне розміщення вантажів у
межах складу та їх раціональне управління. Розробляючи таку систему,
необхідно враховувати взаємодію і залежність між зовнішніми потоками
(прибуття вантажу на склад і його відправлення) та внутрішніми операціями
всередині складу. При цьому важливо звертати увагу на пов’язані фактори, такі
як параметри самого складу, застосовувані технічні засоби, специфіку
зберіганих вантажів тощо [59].
Складські приміщення повинні розміщуватися компактно, мати зручний
зв'язок з виробничими цехами. Завантажувальні майданчики розміщують з боку
господарського двору, забезпечуючи зручний під'їзд транспорту.
Склад і площі складських приміщень для різних типів підприємств
ресторанного господарства встановлюються за Будівельними нормами і
16
правилами проєктування цих підприємств залежно від їх типу і потужності [19].
Завантажувальні майданчики розміщують з боку господарського двору,
забезпечуючи зручний під’їзд транспорту.
Кожен склад опрацьовує щонайменше три типи матеріальних потоків:
вхідний, вихідний та внутрішній.
Наявність вхідного потоку означає необхідність розвантаження
транспорту, перевірки кількості та якості прибулого вантажу. Вихідний потік
обумовлює необхідність навантаження на транспорт або відпуск на
виробництво, внутрішній – необхідність переміщення вантажу всередині
складу.
Загалом процес складських операцій включає таку послідовність дій:
розвантаження транспорту;
приймання товарів;
розміщення на зберігання;
відпустка товарів з місць зберігання;
внутрішньо-складське переміщення вантажів.
Основні операцій, що здійснюються на складах:
приймання матеріалів;
розміщення;
зберігання;
підготовка до виробничого споживання;
відправка виробничим і іншим ділянкам готельно-ресторанного
підприємства;
облік матеріальних цінностей.
Асортимент складських запасів готельно-ресторанного підприємства
підрозділяють на виробничий і торговий.
Виробничий асортимент формується підприємством шляхом отримання
від постачальників сировини, матеріалів, комплектації і т. ін. та наступним їх
переведенням у готову продукцію.
Торговий асортимент – це великий набір товарів різних виробників, які
17
відрізняються функціонально, за конструкцією, розміром, формою і т. ін.
Формування складських запасів, насамперед, має виходити із такого
показника, як широта охоплення товарів, що входять в асортимент. А це
залежить від переліку основних та допоміжних послуг, що надаються
підприємством готельно-ресторанного господарства.
Кількісні характеристики товару виражають їх зовнішню визначеність:
величина, маса, об'єм. Кількісні характеристики товару визначаються товарною
одиницею і її сукупністю – товарною партією [54].
Товарна одиниця – це одиничний товар, а також пакувальна одиниця,
товарна маса в яких характеризується монолітністю і цілісністю, а також
певними для конкретного виду чи найменування споживчими
характеристиками.
Товарна партія – сукупність одиничних екземплярів товарів і \ чи
комплексних пакувальних одиниць (вони складаються із окремих виробів,
розміщених в одній упаковці) одного виду і найменування, об'єднаних за
певною ознакою.
Усі наявні в готельно-ресторанному бізнесі товарно-матеріальні ресурси
визначаються як сукупні. Вони включають матеріали (в т. ч. сировину та
напівфабрикати), меблі, устаткування, паливо, а також запасні частини для
ремонту засобів виробництва та багато ін.
В умовах жорсткої конкуренції, економічної нестабільності та
обмеженості фінансових ресурсів раціональне й ефективне управління товарно-
матеріальними запасами набуває особливої важливості. Це є ключовим
фактором для збереження належного рівня конкурентоспроможності
підприємств індустрії гостинності. Важливість цього управління проявляється
як у забезпеченні безперебійної діяльності за ринкових умов, адже значна
частина господарських операцій пов’язана саме з рухом товарно-матеріальних
потоків, так і у досягненні стратегічних цілей. Зокрема, ефективне управління
дозволяє звільняти фінансові ресурси для впровадження сучасних технологій і
розширення спектра готельних послуг у майбутньому.
18
Відповідно до досліджень у вітчизняних готелях останні роки має місце
щорічне зростання витрат, пов'язаних з використанням різних матеріалів і
товарів для надання основних і додаткових послуг.
Одним з найбільш відповідальних завдань матеріально-технічного
забезпечення готелю є визначення потреби в матеріальних ресурсах на
майбутній плановий період, яка входить до плану матеріально-технічного
постачання [59]. Його доцільно формувати у вигляді таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – План матеріально-технічного постачання готелю
Підлягає
заготівлі на
Сума, тис. грн
плановий
період
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Цей план враховує загальну потребу в матеріалах, необхідних для
функціонування готелю, включаючи утворення товарно-матеріальних запасів, а
також джерела покриття потреби в матеріалах.
Сучасні готельно-ресторанні комплекси, окрім базових послуг
розміщення та харчування, повинні також забезпечувати ресторани, бари,
буфети та інші заклади підприємства сировиною, напівфабрикатами,
виробничим і торговельним обладнанням, а також необхідним інвентарем.
Розрізняють такі методи нормування матеріальних ресурсів:
розрахунково-аналітичний, звітно-статистичний і дослідний [50].
Для забезпечення нормальної роботи підприємства готельно-
ресторанного господарства повинні мати в наявності матеріальні ресурси не
Перелік матеріалів та устаткування
Одиниця. виміру
Очікуваний залишок на початок
планового періоду
Потреби в плановому періоді
Планові товарно-матеріальні запаси
у плановому періоді на кінець року
Всього
У т.ч. щоквартально
Джерело постачання
Ціна
Всього
У т.ч. щоквартально
19
тільки в кількості, необхідній для повсякденних потреб господарської
діяльності, але і володіти їх певним запасом. У зв’язку з цим у плані
матеріального постачання поряд із розрахунками поточних потреб
матеріальних ресурсів враховують також розмір необхідних запасів і залишків
на початок і кінець запланованого періоду.
Запас матеріалів, що знаходяться в готелі, складається з трьох частин:
поточний запас, який забезпечує безперебійне постачання готелю
необхідними матеріалами в період між черговими поставками;
гарантійний (страховий) запас, що створюється у готелі на випадок
порушення нормальних термінів постачання;
підготовчий резерв, який формується для періоду розвантаження
матеріалів, проведення кількісної та якісної перевірки, а також підготовки до
подальшого використання.
Норма запасу – це встановлена мінімальна кількість матеріальних
ресурсів, яка необхідна для забезпечення безперебійного функціонування
процесів матеріально-технічного забезпечення на підприємстві. Важливою
особливістю таких норм є змінність їх основної та поточної складових. У
зв'язку з цим виділяють максимальні, мінімальні та середні нормативи запасів.
Максимальними норми запасів стають тоді, коли поточна частина запасу
досягає найбільшого значення. Ці норми визначаються шляхом додавання
максимального поточного запасу до підготовчого та страхового запасів.
Мінімальні запаси досягаються, коли поточний запас повністю вичерпано. У
цьому випадку їхній розмір складається із підготовчого і страхового запасів.
Середні норми запасів використовуються в планах матеріально-технічного
постачання і називаються перехідними запасами. Знаходять їх підсумовуванням
половини максимального поточного запасу, а також підготовчого і страхового
запасів, взятих у повному обсязі.
При нормуванні виробничих товарно-матеріальних запасів спочатку
визначаються норми виробничих товарно-матеріальних запасів в днях, а потім в
натуральному і грошовому еквівалентах.
20
Норма товарно-матеріальних запасів за днями встановлюється на основі
таких даних:
знаходження матеріалів в дорозі (транспортні товарно-матеріальні
запаси Нтр);
приймання, розвантаження, складування і аналіз якості матеріалів, що
поступають (підготовчі товарно-матеріальні запаси Нп);
технологічна підготовка матеріалів до виробництва (технологічні
товарно-матеріальні запаси Нт);
перебування матеріалів на складі (поточні товарно-матеріальні запаси
Нпот);
резерв на випадок перебоїв в постачанні і збільшення обсягу надання
готельних послуг (страхові або гарантійні товарно-матеріальні запаси Нс).
Загальна норма виробничих товарно-матеріальних запасів за видами
матеріальних ресурсів за днями визначається підсумовуванням вказаних видів
товарно-матеріальних запасів:
Ндн = Нтр+Нп+Нт+Нпот+Нс (1.1)
Норматив виробничих товарно-матеріальних запасів у натуральному
вираженні за кожним видом матеріальних ресурсів визначається за формулою:
Ннат = Ндн х Вдн (1.2)
Ннат визначає добуток нормативу за днями (Ндн) та їх одноденні витрати
(Вдн).
Норматив в грошовому виразі (Нгр), тобто норматив власних обігових
коштів на напівфабрикати, основні матеріали, визначається добутком вартості
одноденної витрати основних матеріалів і напівфабрикатів (См) на норматив за
днями:
21
Нгр = Ндн х См (1.3)
Вартість одноденної витрати (См) визначається шляхом множення
середньоденної витрати в натуральному виразі на ціну матеріальних ресурсів,
включаючи заготівельні витрати і вартість відходів (Ц) за плановими нормами.
См = Ннат х Вдн х Ц (1.4)
Норма поточних товарно-матеріальних запасів (Нпот) приймається рівній
половині середнього інтервалу між двома черговими постачаннями.
Норма страхових товарно-матеріальних запасів (Нс) встановлюється в
30 % від норми поточних товарно-матеріальних запасів.
Нс = Нпот х 30 % (1.5)
На підприємствах готельно-ресторанного господарства, де особливо
важливо забезпечити безперебійну роботу, встановлюється незнижуваний
гарантійний товарно-матеріальний запас у необхідних розмірах.
Норма підготовчих товарно-матеріальних запасів (Нп) визначається з
урахуванням конкретного виду готельних послуг і включає час на прийом,
розвантаження, оформлення документів і підготовку до подальшого
використання напівфабрикатів, матеріалів і комплектуючих.
Нп = Чпідг х Мс (1.6)
де Чпідг – визначається періодом часу підготовки матеріалів до
виробничого споживання; Мс – середньодобові потреби в матеріалах.
Величина Чпідг включає також час на розвантаження, сортування і
приймання матеріалів.
У багатьох підприємствах створюються ще і сезонні товарно-матеріальні
22
запаси. Розмір сезонних товарно-матеріальних запасів визначається залежно від
періоду часу, на який повинні бути створені товарно-матеріальні запаси, і
середньодобового споживання матеріалів в період сезону [41].
У системі організації постачання товарно-матеріальних ресурсів
підприємства готельно-ресторанного господарства важливе місце відводиться
підсистемі закупівлі, що включає: вибір та оформлення угод з
постачальниками; умови оплати за поставлені товари; аналіз відповідності ціни
та якості матеріальних ресурсів.
Аналіз і відбір постачальників здійснюється службою матеріально-
технічного забезпечення.
Господарські зв'язки між постачальниками та готелями можуть бути
прямими і опосередкованими (непрямими), тривалими і короткостроковими.
Важливими етапами в закупівлі підприємства готельно-ресторанного
господарства є специфікація ресурсів і укладення господарських договорів
щодо постачання товарно-матеріальних ресурсів.
У договорах між постачальником та закладом готельного господарства
вказуються найменування товарно-матеріальних ресурсів, кількість,
асортимент, комплектність, якість і сортність із зазначенням стандартів і
технічних умов, вимоги до упаковки і тари, терміни постачання, загальний
термін дії договору, ціна товарно-матеріальних ресурсів, їх загальна вартість,
умови оплати, передбачається відповідальність сторін за дотримання умов
договорів постачання [33].
Існують два варіанти організації завезення матеріальних ресурсів:
самовивезення і централізована доставка [27].
Для забезпечення безперебійного постачання належної якості усіх видів
матеріальних ресурсів у структурі готелю передбачають відділ матеріально-
технічного постачання (ВМТП), який тісно взаємодіє зі складським
господарством.
Цілеспрямовані і економні витрати матеріальних ресурсів перебувають
під постійним контролем служби постачання і періодично перевіряється
23
шляхом ревізії матеріального обліку. За результатами перевірки вживаються
конкретні заходи з усунення виявлених недоліків. Робота ВМТП прямо або
побічно впливає на рівень основних техніко-економічних показників
підприємства.
Створення сучасних систем управління закупівлею, співпраця
підприємства готельно-ресторанного господарства із постачальниками товарів є
запорукою забезпечення безперебійності складського процесу і, як наслідок,
дає можливість підвищити його рентабельність і конкурентоздатність.
При постановці завдання вибору оптимального асортименту початкових
напівфабрикатів і матеріалів для виробництва певних видів готельних послуг
можна орієнтуватись на такі, зазвичай, відомі дані:
планований обсяг готельних послуг у встановленому асортименті;
види (номенклатури) і асортимент початкових напівфабрикатів і
матеріалів, які можуть бути використані при виробленні певних видів
готельних послуг;
умови замінності одних видів напівфабрикатів і матеріалів іншими
(співвідношення замінності);
норми витрати кожного виду початкових напівфабрикатів і матеріалів
на одиницю певного виду готельних послуг;
граничні кількості тих або інших видів початкових напівфабрикатів і
матеріалів, на отримання яких може орієнтуватися готельний бізнес.
Для раціональної організації складського процесу склад поділяють на
зони (ділянки), які мають своє призначення. Перелічимо основні операції, які
виконуються на виділених ділянках складу [43].
Ділянка розвантаження:
механізоване розвантаження з транспортних засобів;
ручне розвантаження з транспортних засобів.
Приймальна експедиція (розміщується в окремому приміщенні складу):
приймання прибулої в неробочий час продукції за кількістю місць і її
короткочасне зберігання до передачі в основний склад. Вантажі в приймальну
24
експедицію надходять з ділянки розвантаження.
Ділянка приймання (розміщується в основному приміщенні складу):
приймання товарно-матеріальних ресурсів за кількістю та якістю. Вантажі на
ділянку приймання можуть надходити з ділянки розвантаження і з приймальної
експедиції.
На рисунку 1.2 подано схему встановлення градації якості товарів під час
приймання на склад.
Оцінка якості товарів
Результат оцінки
Встановлення відповідності Встановлення невідповідності
Встановлення градації якості
Стандартний товар Нестандартний товар Відходи
Сорти Ліквідний товар Неліквідний
товар
Природні
Умовно придатний товар
Товарні Товар
непридатний
до
Придатний для
використання
використання за
(небезпечний)
призначенням
Класи товарів за призначенням
Рисунок 1.2 – Схема встановлення градації якості товарів
Ділянка зберігання (головна частина основного приміщення складу):
розміщення вантажу для зберігання;
відбір вантажу з місць зберігання.
Ділянка комплектування (розмішується в основному приміщенні складу):
25
формування вантажних одиниць, що містять підібраний відповідно до
замовлень асортимент напівфабрикатів.
Основу технології складського процесу становить раціональна побудова,
чітке і послідовне виконання складських операцій, постійне вдосконалення
організації праці та технологічних рішень, ефективне використання
підіймально-транспортного і технологічного обладнання.
Правильно організований технологічний процес роботи готельно-
ресторанного бізнесу повинен забезпечити:
чітке і своєчасне проведення кількісного та якісного приймання товарів
та сировини;
ефективне використання засобів механізації навантажувально-
розвантажувальних і транспортно-складських робіт;
раціональне складування товарно-матеріальних ресурсів, що забезпечує
максимальне використання складських обсягів і площ, а також їх зберігання;
виконання вимог щодо раціональної організації роботи залу дегустації
чи відділу випробувань, складських операцій щодо відбірки товарно-
матеріальних ресурсів із місць зберігання, комплектування і підготовки до
обробки;
чітку роботу експедиції і організацію централізованої доставки TMP;
послідовне і ритмічне виконання складських операцій, що сприяє
планомірному завантаженню працівників складу, і створення сприятливих умов
праці [67].
Зв'язаність складського процесу із зовнішнім середовищем досягається
вирішенням різних завдань, значна частина яких пов'язана з обробкою
матеріальних потоків на постах розвантаження і приймання товарно-
матеріальних ресурсів.
В умовах роботи підприємств готельно-ресторанного господарства
впровадження єдиних транспортно-складських процесів є особливо
актуальним, оскільки дозволяє забезпечити безперебійне постачання сировини,
зменшити втрати продукції та підвищити загальний рівень організації
26
виробничої діяльності, що є істотним резервом підвищення ефективності
функціонування складських систем.
Чітка організація складського процесу неможлива без якісного
документообігу та встановленої матеріальної відповідальності працівників
складу. Перелік та призначення складських документів подано в Додатку А.
Отже, системна організація переробки товаропотоків на складі
підприємства готельно-ресторанного господарства є важливою умовою його
безперебійного функціонування, підвищення рентабельності і
конкурентоздатності. Комплексний підхід до оцінювання сприяє оптимізації
логістичних процесів, скороченню витрат, підвищенню швидкості
обслуговування та забезпеченню належної якості зберігання товарів.
1.3 Методологія аналізу ефективності організації складського процесу на
підприємстві готельно-ресторанного господарства
Логістичний процес на складі можна розглядати як управління
складськими операціями, пов’язаними із вантажопереробкою (операційне
управління), і координацію суміжних служб, які певною мірою забезпечують
ефективне функціонування складу [52].
До основних операцій логістичного процесу, які протікають на складі,
слід віднести:
забезпечення потреб у запасах;
контроль за постачанням;
розвантаження і приймання вантажів;
внутрішньо-складське транспортування і перевалка вантажів;
складування і зберігання вантажів;
комплектація замовлень;
транспортування і експедиціонування замовлень;
збір і доставка порожніх товароносіїв (тари, контейнерів тощо);
контроль за виконанням замовлень;
27
інформаційне обслуговування складу;
забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).
Тому системний підхід до оцінювання ефективності організації
складського процесу передбачає розгляд складського господарства як цілісної
системи, що включає вхідні потоки, операційні процеси, ресурсне та
інформаційне забезпечення, управлінські функції, вихідні результати та вплив
зовнішнього середовища. Характеристику складових системного підходу до
оцінювання ефективності організації складського господарства подано в
таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Основні елементи системного підходу до оцінки
ефективності функціонування складського господарства
Складова системи Характеристика
Вхідні параметри системи Постачання, обсяги товаропотоків, асортимент
продукції, якість сировини
Складські процеси (операційна Приймання, розміщення, зберігання, внутрішнє
підсистема) переміщення, відпуск товарів
Ресурсне забезпечення Персонал, складські приміщення, обладнання,
інформаційні системи
Організаційно-управлінська Планування, контроль, облік, управління запасами
підсистема
Інформаційне забезпечення Облік товарів, автоматизація, документообіг, системи
управління запасами
Вихідні результати системи Рівень обслуговування, швидкість обробки замовлень,
якість продукції
Показники ефективності Витрати, втрати, оборотність запасів, використання
площ, продуктивність праці
Зовнішнє середовище Постачальники, споживачі, ринкові умови, нормативні
вимоги
Надійність і економічність роботи складу залежить від того, наскільки
правильно визначено кількість постів для виконання навантажувально-
розвантажувальних робіт. Збільшення цієї кількості спричиняє зростання
будівельних і експлуатаційних витрат, скорочення – збільшує чергу
транспорту, що очікує на обслуговування, тобто збільшує потребу в площі для
паркування і маневрування.
При побудові складської системи і розрахунку її параметрів вирішальну
28
роль відводять правильному і обґрунтованому вибору критеріїв оптимізації.
Ефективність логістичного управління характеризується трьома показниками:
величиною очікуваного корисного ефекту, імовірністю його досягнення і
витратами ресурсів на досягнення цього ефекту [42].
У більшості випадків основним критерієм ефективності логістичних
систем є мінімум сукупних логістичних затрат.
Характеристика показників ефективності логістичного процесу на складі
підприємства готельно-ресторанного господарства подано в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Показники ефективності логістичного процесу на складі
Ключові
Показники ефективності і результативності
чинники
Якість Забезпечення виконання замовлення точно у вказаний термін.
складського Повнота задоволення замовлення.
сервісу і Точність параметрів замовлення.
задоволення Кількість повернень замовлень, відсутність запасів.
потреб Помилки при виконанні замовлення.
споживачів Випадки крадіжок, втрат, псування
Швидкість і кількість оборотів запасів.
Використання оборотного капіталу.
Використання Середній рівень запасів на складі.
інвестицій Повернення на інвестиції в основні фонди.
Вкладання інвестицій в складську інфраструктуру.
Вкладання інвестицій в технологічне обладнання
Витрати на управління складськими запасами.
Витрати на внутрішньо-складське транспортування.
Логістичні
Витрати, пов’язані із якістю продукції і сервісу.
витрати
Витрати на складську вантажопереробку і зберігання.
Витрати пов’язані з процедурами замовлення
Час складових циклу замовлення.
Час поповнення запасів.
Час обробки замовлень споживачів.
Час логістичних
Час доставки замовлення.
циклів
Час підготовки і комплектації замовлення.
Час циклу закупки товарів.
Час циклу підготовки звітів
Кількість опрацьованих замовлень за одиницю часу.
Вантажні відправлення на одиницю складських потужностей і
вантажомісткість транспортних засобів.
Використання складського простору.
Продуктивність
Кількість операцій по вантажопереробці на годину.
Загальні логістичні витрати на одиницю інвестованого в складські
запаси капіталу.
Загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу
29
Більшість показників ефективності, поданих у таблиці 1.3 можуть бути
виражені в кількісній формі, що має велике значення для підвищення
достовірності контролю логістичного процесу на складі і прийняття правильних
управлінських рішень (таблиця 1.4). Подана у таблиці система показників може
бути доповнена також й іншими критеріями і показниками ефективності в
залежності від цілей аналізу, синтезу або управління складськими системами.
Таблиця 1.4 – Кількісні показники ефективності складського процесу
Показник Формула Характеристика показника
Оборотність запасів Оз = Т / Сз Характеризує швидкість використання
запасів; Т – обсяг товарообігу, Сз – середній
запас
Рівень складських Рв = В / Т × 100 % Відображає частку витрат на складське
витрат обслуговування; В – витрати, Т –товарообіг
Коефіцієнт Кп = Sвик / Sзаг Показує ефективність використання
використання площ складської площі; Sвик – зайнята площа, Sзаг
– загальна площа
Рівень втрат Рвт =Вт / Т ×100 % Характеризує втрати від псування або
продукції списання; Вт – втрати, Т – товарооборот
Продуктивність Пп = Т / Ч Визначає обсяг оброблених товарів на одного
праці працівника; Ч – чисельність персоналу
Швидкість обробки Ш = t / n Середній час обробки одного замовлення; t –
замовлень загальний час, n – кількість замовлень
Рівень запасів Рз = Сз / Т × 100 % Відображає забезпеченість запасами та їх
оптимальність
Оцінка ефективності організації складського процесу відбувається за
наступними групами техніко-економічних показників:
показники інтенсивності роботи складів;
показники ефективності використання площі складу;
показники механізації складських робіт;
показники автоматизації системи обліку.
Показники інтенсивності роботи складів включають складський
товарообіг і вантажообіг, а також показники оборотності матеріалів на складі.
Складський товарообіг є показником, що відображає обсяг реалізованої
продукції за визначений період часу (місяць, квартал, рік) із складів готельно-
ресторанного підприємства.
30
Складський вантажообіг, своєю чергою, є натуральним показником, який
відображає масштаби роботи складів. Його розраховують за кількістю
матеріалів, відпущених або відправлених протягом певного періоду (так званий
односторонній вантажообіг).
Вантажопотік – кількість вантажів, що проходять через ділянку в
одиницю часу.
Вантажопереробка – кількість перевантажень по ходу переміщення
вантажу. Відношення вантажопереробки до вантажообігу складу
характеризується коефіцієнтом переробки, який може бути більшим за
вантажопотік у 2–5 разів. Зменшення коефіцієнта вантажопереробки свідчить
про вдосконалення технологій обробки вантажів, а також про запровадження
комплексної механізації та автоматизації на складі.
Коефіцієнт оборотності матеріалів – це відношення річного (піврічного,
квартального) обороту матеріалів до середнього залишку його на складі за той
же період.
Останнім часом логістичний аудит стає дедалі важливішим інструментом
для оцінки ефективності постачання та управління матеріально-технічним
забезпеченням у цілому. Логістичний аудит – це неупереджена оцінка всіх
напрямів логістики підприємства, включаючи взаємовідносини з
постачальниками і клієнтами, планування, процедури, документообіг,
логістичну інфраструктуру, контроль якості і відповідності витрат на логістику,
що проводиться незалежною стороною [44].
Нині в багатьох країнах світу використовується методологія логістичного
аудиту, розроблена американською компанією Logistics Field Audit (LFA).
Логістичний аудит за технологією LFA є одним із найефективніших
управлінських інструментів, широко впроваджених провідними світовими
компаніями. Цей підхід сприяє значному зменшенню відстані між отриманням
об'єктивної оцінки логістичної функції компанії, розробкою відповідних
рекомендацій та впровадженням інновацій. Досягнення цієї мети
забезпечується завдяки залученню логістів-аудиторів безпосередньо до процесу
31
реальних операцій.
Структура дослідження будується на основних принципах LFA:
чітка відповідність стратегії логістичного управління глобальним
стратегіями підприємства;
локалізація логістичних витрат;
визначення і постійний облік логістичних показників [52].
Значна кількість розглянутих підходів до оцінки ефективності організації
складського процесу на підприємстві готельно-ресторанного господарства
зводиться до оцінювання результату від витрат на організацію роботи складів.
Прагнення управляти ефективністю та оптимізувати витрати вимагає
системного підходу до визначення та зниження витрат на організацію
складського процесу. Коротка характеристика основних витрат, що виникають
при організації складського процесу на підприємстві готельно-ресторанного
господарства, наведена в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 – Характеристика витрат на організацію складського процесу
Група витрат Сутність витрат
Витрати на утримання Оренда або амортизація приміщень, витрати на
складських приміщень освітлення, опалення, водопостачання, ремонт
Витрати на оплату праці Заробітна плата працівників складу, нарахування на
персоналу зарплату, премії
Витрати на обладнання та Придбання, обслуговування та ремонт стелажів,
інвентар холодильного обладнання, візків, ваг
Транспортно-складські витрати Витрати на переміщення товарів, навантажувально-
розвантажувальні роботи
Витрати на зберігання товарів Забезпечення необхідних умов зберігання (температура,
вологість), спеціальні режими
Втрати від псування та Втрати через закінчення терміну придатності,
списання пошкодження, усушка
Адміністративні витрати Облік, управління складом, документообіг, програмне
забезпечення
Витрати на безпеку та Охорона, протипожежні заходи, дезінфекція,
санітарію дотримання санітарних норм
Для побудови ефективної системи організації складського процесу
підприємства застосовують різні сучасні методології управління та логістики.
Їх використання дозволяє оптимізувати рух матеріальних потоків, скоротити
32
витрати, підвищити швидкість обробки товарів і забезпечити належний рівень
обслуговування.
Система Just in Time (JIT, точно і вчасно) є особливо ефективною для
підприємств ресторанного господарства та готельно-ресторанних комплексів.
Вона передбачає постачання товарів, сировини або матеріалів саме в той
момент, коли вони потрібні у виробництві чи реалізації. Основною метою є
мінімізація складських запасів та скорочення витрат на їх зберігання.
Перевагами JIT є зменшення надлишкових запасів, підвищення оборотності
товарів і зниження ризику псування продукції [80].
Lean Logistics (бережлива логістика) спрямована на усунення всіх видів
втрат у складському процесі: зайвих переміщень, надмірних запасів, простоїв,
дублювання операцій та неефективного використання ресурсів. Використання
Lean дозволяє підвищити продуктивність праці, скоротити витрати та
покращити якість логістичного обслуговування [80].
Принцип FIFO (First In – First Out) означає, що товари, які першими
надійшли на склад, повинні першими вибувати зі складу. Ця методологія
широко застосовується при зберіганні харчових продуктів, напоїв та інших
товарів з обмеженим терміном придатності. Її використання допомагає
уникнути псування продукції, втрат від прострочення та забезпечує дотримання
санітарно-гігієнічних вимог [79].
Метод ABC-аналізу базується на класифікації товарів за рівнем їх
важливості та впливу на товарообіг підприємства.
WMS (Warehouse Management System) – це сучасна інформаційна система
управління складом, яка автоматизує складські операції: приймання товарів, їх
розміщення, облік, контроль залишків, комплектування замовлень та
інвентаризацію. Впровадження WMS сприяє підвищенню точності обліку,
зменшенню помилок персоналу та оптимізації роботи складу [81].
Cross-Docking (крос-докінг) – методологія передбачає мінімальне або
повне виключення зберігання товарів на складі. Продукція після надходження
одразу сортується та відправляється споживачам або у виробництво. Це
33
дозволяє значно скоротити витрати на складське зберігання, прискорити
логістичні процеси та підвищити швидкість доставки.
Kanban – це метод поліпшення робочого процесу. Він базується на
візуальному контролі руху матеріальних потоків та запасів. За допомогою
карток або електронних сигналів система показує необхідність поповнення
запасів чи виконання певних операцій. Kanban дозволяє уникати
перевантаження складу та забезпечує безперервність логістичних процесів.
Модель SADT (Structured Analysis and Design Technique – методологія
структурованого аналізу і конструювання) – це ієрархічно організована
сукупність діаграм, що складаються, в свою чергу, із блоків. Кожен блок також
ділиться на частини, з яких власне і складається діаграма. Таким чином, тут має
місце детальна структуризація усіх елементів і зв'язків системи управління, на
основі якої проводиться детальний аналіз [82].
Моделювання управлінських процесів дозволяє забезпечити:
ємність і виразність, здатність уявити в графічному вигляді величезну
кількість комерційних, виробничих та інших операцій для будь-якого рівня
деталізації;
простоту і доступність, яка забезпечує точне і зрозуміле зображення і
сприяє узгодженості дій при її використанні;
зручність взаємодії між системними аналітиками, розробниками і
користувачами завдяки простоті вивчення і використання ієрархічної
деталізації.
Отже, використання сучасних методів оцінки дозволяє визначити рівень
раціональності організації складських операцій, виявити недоліки в управлінні
матеріальними потоками та оцінити ефективність використання складських
ресурсів.
34
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
СКЛАДСЬКОГО ПРОЦЕСУ В ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ КОМПЛЕКСІ
«ЧЕРКАСИ ПАЛАЦ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика готельно-ресторанного
комплексу «Черкаси Палац»
У всьому розвиненому, інноваційному світі ресторанний бізнес є одним із
найпоширеніших видів малого бізнесу, тому заклади та підприємства ведуть
між собою постійну боротьбу за сегментацію ринку. Важливим питанням для
керівництва ЗРГ є пошук нових та утримання постійних споживачів їхньої
продукції та послуг. Це спонукає ЗРГ бути особливими, оригінальними,
інноваційними. Лідером туристичного сервісу Черкащини є готельно-
ресторанний комплекс «Черкаси Палац» [73].
Готельно-ресторанний комплекс (ГРК) «Черкаси Палац» знаходиться у
м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 145. Готельно-ресторанний комплекс
«Черкаси Палац» розташований в 5 хвилинах від ділового та культурного
центра міста (Додаток Б). Готель пропонує високий рівень обслуговування і
різноманітні послуги гостям, має чотири зірки, є одним з кращих готельних
комплексів України (Додаток В).
ГРК «Черкаси Палац» має конкурентів які надають подібні послуги [70,
71, 72]. Основні конкуренти ГРК «Черкаси Палац» представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Конкуренти готелю «Черкаси Палац»
Ціна за
Кількість Кількість
Назва готелю номер, Місце розташування
номерів *
грн. від
Черкаси Палац 65 **** 1390 м. Черкаси, вул.Фрунзе 145
Оптіма 79 *** 1390 м. Черкаси, вул. Лазарєва 6
м. Черкаси, вул. вулиця Верхня
Дніпро 73 **** 1400
Горова, 13
Селена 42 **** 4690 с. Свидівок, вул. Дахнівська 21
35
Проведене нами оцінювання головних конкурентів «Черкаси Палац»
відображено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 Оцінювання конкурентів ГРК «Черкаси Палац» за
критеріями (мах 10 балів)
Черкаси
№ Критерій Оптіма Селена Дніпро
Палац
1 Інтер’єр закладу 10 10 10 10
2 Зручність розташування 10 10 9 9
Наявність та стан озелененої прилеглої
3 10 10 10 9
території
4 Зовнішній вигляд працівників 10 10 10 10
Культура спілкування та повнота надання
5 9 9 9 9
інформації працівниками
6 Додаткові послуги, що пропонуються 8 8 10 8
Використання інноваційних технологій в
7 8 7 10 8
організації обслуговування гостей
8 Наявність і наповнення інтернет-сторінки 9 10 10 9
9 Якість рекламних засобів 9 9 10 9
10 Популярність серед населення 10 10 10 9
Сума балів разом 93 93 98 90
З таблиці 2.2 бачимо, що основним конкурентом готельно-ресторанного
комплексу «Черкаси Палац» можна вважати готель «Оптіма». ГРК «Черкаси
Палац» з метою підвищення конкурентоспроможності застосовує стратегію
підвищення якості своїх послуг.
Архітектура готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
гармонує із наявними ландшафтним дизайном. Наявна велика вивіска, що
виділяється своєю оригінальністю, зручна транспортна розв’язка, можливість
зручного сполучення із центром міста й автобусними зупинками, вільні
території для облаштування під’їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних
автобусів, автомобілів.
Тип планування будівель ГРК «Черкаси Палац» компактний.
ГРК «Черкаси Палац» має шість поверхів, на яких і розташований
номерний фонд готелю із 65 комфортабельних номерів, що дозволяють
розмістити одночасно до 200 гостей, ресторан та конференц-зали. Номери
готелю відповідають сучасним вимогам: це і відповідна площа номерів, і
36
сучасне обладнання, і спокійний не обтяжуючий інтер’єр. Світлі стіни,
килимове покриття, зручний м’який диван із двома кріслами та кавовий столик,
комод, шафа, два невеличкі столики з унікальними світильниками, міні-бар із
великим безкоштовним асортиментом – все це створює чудову атмосферу і
комфорт для гостя. Декор у європейському інтер’єрі мінімальний і
монохромний. У кожному номері наявні живі квіти. Штори та покривала з
льону або бавовни пастельних тонів, з чіткими фактурами (Додаток Г).
Деталі інтер'єру, європейські стандарти і витриманий стиль дозволять як
відпочити, так і попрацювати в комфортних умовах навіть найвибагливіших
гостей. Усі номери виконані в сучасному дизайні та оснащені телевізором,
телефоном, феном, сейфом, міні-баром, необхідними засобами гігієни,
рушниками тощо (Додаток Г).
У готелі центральна система кондиціонування та вентиляційна система,
надійна протипожежна система сповіщення. Для зручності гостей готель
працює цілодобово. Передбачений ранній заїзд та пізній виїзд за додаткову
плату.
Гості готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац» мають
можливість замовити послугу по груповому або індивідуальному трансферу з
аеропорту Бориспіль чи Жуляни до готелю або в аеропорт Бориспіль чи
Жуляни з готелю по прайсу перевізника.
Безкоштовно можна скористатися послугами виклику таксі, послугою
«Пробудка», у вільному доступі кімната для прасування. На кожному поверсі
готелю відведене окреме приміщення (балкон) для паління. Безкоштовно
надається безпечна парковка з відео наглядом (попереднє резервування місця
не потрібне) та вільний доступ до Wi-Fi. Передбачено розміщення гостей зі
своїми домашніми улюбленцями.
Організаційна структура готельно-ресторанного комплексу сформована у
відповідності з призначенням готелю, його місцезнаходженням, категорії
споживачів, форми власності та інших факторів.
Усі приміщення готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
37
можна розділити на чотири основні групи: житлові, адміністративні,
обслуговуючі, підсобні. До першої групи відносяться номери всіх категорій і
безпосередньо пов'язані з ними побутові приміщення. До другої групи –
вестибюль і прилеглі до нього приміщення та комунікації, контора дирекції і
інші адміністративні приміщення. До третьої групи входять: приміщення
загального призначення і загального користування (конференц-зал, вітальні),
приміщення підприємств, які надають послуги (ресторан). До четвертої групи
відносяться: господарські і складські приміщення (білизняні і пральні, кладові,
склади, машинні відділення, бойлерна та ін.). Адміністративні, житлові
приміщення і приміщення загального призначення знаходяться в різних рівнях і
однакових об'ємах. Проживаючий на поверсі не бачить роботу обслуговуючого
персоналу, а тільки користувється результатами цієї роботи.
Готельно-ресторанний комплекс «Черкаси Палац» має централізований
тип планування. Цей тип є найбільш розповсюдженим серед міських готельних
засобів розміщення. При такому плануванні усі функціональні приміщення
знаходяться в одній споруді.
Вхід до готелю «Черкаси Палац» знаходиться під укриттям (для захисту
від опадів) та здійснюється через скляні автоматичні двері. Знайомство з
готелем гості починають з вестибюлю. Вестибюль готелю «Черкаси Палац» є
просторим та добре освітленим. У вестибюлі знаходиться ліфт, а також можна
піднятися сходами на інші поверхи (Додаток Д).
На першому поверсі по ліву сторону знаходиться вхід до ресторану ГРК
«Черкаси Палац» (Додаток Ж). Ресторан пропонує гостям смачні сніданки у
форматі «шведський стіл» зі свіжою домашньою випічкою та ароматною кавою
з самого ранку. В обідній час ресторан запрошує на різноманітні комплексні
обіди, а ввечері – на вечері. Меню ресторану представляє українську та
європейську кухню у сучасній інтерпретації. На території ресторану
розташований лобі бар, який ідеально підходить для проведення ділових
зустрічей. Тут можна насолодитися ранковою кавою, легкою закускою в
обідній час, післяобіднім чаєм або келихом шампанського ввечері. Атмосфера
38
ресторану сповнена тепла, гостинності та вишуканості.
По правій стороні у вестибюлі знаходиться стійка рецепції, яка оснащена
комп’ютерами, телефонним зв’язком, касовими апаратами (Додаток К). Для
комфортного відпочинку передбачений затишний хол, літня тераса з видом на
Бузковий Сад, салон краси з різними косметичними послугами, масажний
кабінет, тренажерний зал. Літня тераса є «родзинкою» закладу. Це ідеальне
місце на відкритому повітрі для проведення різноманітних заходів: бенкетів,
фуршетів, торжеств, тематичних конференцій.
Рівень комфорту для гостей характеризується правильною
функціональною організацією приміщень вестибюльної групи і оцінюється
такими умовами:
взаємним розміщенням вертикальних комунікацій і входу;
взаємним розміщенням основних зон вестибюлю і входу в готель;
функціональним зв'язком між зонами і приміщеннями вестибюльної
групи, що має виключати перетинання людських потоків [62].
До складу вестибюльної групи приміщень входять гардероб, туалетні
кімнати, камера схову, кімната для охорони та ліфти. Характеристику цих
приміщень подано в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Характеристика приміщень вестибюльної групи «Черкаси
Палац»
Назва Характеристика
Гардероб Оснащений вішалками для одягу, підставками для взуття,
дзеркалом, телефоном, який підключений до внутрішньої мережі
Камера схову Відсутністю вікон, наявністю броньованих дверей, сигналізацією,
стелажами для багажу, сейфів
Кімната для охорони Розташована непомітно для гостей. Кімната є прохідною, а для
збереження зброї існує сейф
Ліфти У відповідності до норми 1 ліфт на 50 місць, інтервал чекання має
складати не більше 40 секунд. Вантажопідйомність – не менше 6
чоловік.
Туалетні кімнати Мінімальна кількість туалетних кімнат які обладнані двома
унітазами, трьома умивальниками, двома пісуарами-в чоловічому
туалеті; трьома унітазами, трьома умивальниками, одним біде в
жіночому туалеті. Поряд з цим в наявності є дзеркала та
одноразові засоби користування
39
Необхідним компонентом у функціональній структурі вестибюлю є зона
відпочинку (очікування), яка забезпечує короткотермінове перебування гостей
до поселення, від’їзду або під час проживання. Тут відбуваються зустрічі
гостей і відвідувачів готелю. Зона обладнана м'якими меблями, журнальним
столиком, рекламними матеріалами готелю.
Основною частиною готелю є група житлових приміщень (номерів), а
також безпосередньо зв’язані з ними допоміжні і службові приміщення. До
допоміжних приміщень житлової групи готелю відносяться коридори,
поверхові холи і вітальні.
Готель «Черкаси Палац» пропонує комфортабельні номери, оснащені
телевізором, телефоном, феном, сейфом, міні-баром, необхідними засобами
гігієни, рушниками, капцями, тощо. Є однокімнатні «Стандарти», двокімнатні
номери «Напівлюкси».
Для більш вибагливих гостей є розкішні номери, розташовані на
мансардному поверсі готелю. Це номери «Люкс» та «Апартаменти» [76].
Характеристика готельних номерів наведена в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Характеристика номерів готелю «Черкаси Палац»
Вартість
Кількість Площа
Тип номеру Забезпеченість ліжками проживання,
номерів номеру, м²
грн/добу
1 2 3 4 5
2 окремо стоячі ліжка або
«Стандарт» 32 21 1390
1 двоспальне
Стандарт для
гостей з
1 23 1 двоспальне 1390
обмеженими
можливостями
«Стандарт VIP» 2 36 1 двоспальне 1820
2 окремо стоячі ліжка або
«Напівлюкс» 25 46 1 двоспальне та 1590
розкладний диван
1 двоспальне, розкладний
«Люкс» 2 66 2050
диван
1 двоспальне, розкладний
«Апартаменти» 2 67 2800
диван
«Апартаменти 1 двоспальне, розкладний
1 89,2 3600
VIP» диван
40
Номери оснащені плазмовими телевізорами, санвузлами з елітною
сантехнікою та джакузі. У цих номерах доступний більш різноманітніший вибір
засобів гігієни, інших наборів, що вкрай необхідні у подорожах. Номери
категорії «Люкс» та «Апартаменти» вражають своїм простором, мансардні
вікна додають затишку. На території готелю діє бездротовий інтернет.
Також у готелі «Черкаси Палац» передбачені елементи для забезпечення
комфортного проживання людей з обмеженими можливостями. Під час тривоги
у готелі функціонує укриття для перебування персоналу та гостей.
Реєстрація заїзду в готель розпочинається о 14:00 та триває до 00:00
годин. А реєстраціє виїзду розпочинається о 08:00 і триває до 12:00 години.
До послуг гостей є багатофункціональні конференц-зали, які
розраховані на аудиторію від 40 до 100 осіб (Додаток Л). Конференц-
послуги, які пропонуються відвідувачам:
оренда великої зали (100 гостей);
оренда малої зали (40 гостей);
організація харчування для учасників конференції (кава-паузи,
бізнес-обіди, вечері, фуршети та банкети);
забезпечення учасників конференції комфортним проживанням;
фото та відео-зйомка заходу;
забезпечення учасників конференції канцелярськими товарами;
трансфер для учасників конференції;
організація культурної та розважальної програми;
кейтеринг (виїзне обслуговування) [75].
Велика та мала зала надають такі послуги: Free Wi-Fi, фліпчарт,
мультимедіапроектор, кондиціонування, радіомікрофон. Тут можна замовити
організацію бізнес-ланчів та кава-брейків.
Усі технологічні процеси з надання послуг у ГРК «Черкаси Палац»
поділяють на основні, допоміжні і обслуговуючі.
Основний технологічний процес відповідає основній функції
досліджуваного виробництва: готельне-ресторанний комплекс надає послуги
41
проживання та харчування. Поверхи, на яких проживають гості, є простором і
центром структури, що забезпечує основний технологічний процес.
Допоміжні технологічні процеси забезпечують умови, необхідні для
здійснення основних процесів: контроль за технологічним і естетичним станом
устаткування і помешкань, їхнє обслуговування і ремонт.
Обслуговуючі технологічні процеси пов’язані з експлуатацією
устаткування і приміщень (прибирання, чищення), збереження і переміщення
сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Вони здійснюються в
ГРК «Черкаси Палац» складськими, транспортними, інженерно-технічними
службами. До обслуговуючих процесів належать також соціальні послуги,
надані працівникам на даному підприємстві.
Допоміжні і обслуговуючі технологічні процеси можуть бути виконані
іншими спеціалізованими підприємствами, для яких ці процеси є основними.
Спеціалізація веде до зниження затратності підприємства, до підвищення якості
обслуговування [78].
Однак, у готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац» допоміжні
та обслуговуючі процеси здійснюються власними службами (є власна пральня,
служба покоївок, служба харчування, інженерно-технічна служба, туристично-
інформаційна агенція та ін).
Організаційно-управлінська структура готелю, яка характеризується
розподілом цілей і завдань управління діяльністю підприємством, є лінійно-
функціональною. Готель «Черкаси Палац» є товариством з обмеженою
відповідальністю (Додаток Б). Управління готелем здійснює директор – Петро
Миколайович Байбарза. На підприємстві існує демократичний стиль
управління, всі рішення обговорюються колективом, але приймає їх та несе
відповідальність лише керівник. Підприємство має відзнаки у професійній
діяльності (Додаток М).
Організаційна структура готелю «Черкаси Палац» зображена на
рисунку 2.1.
42
Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління ГРК «Черкаси Палац»
Працівники готельно-ресторанного комплексу підрозділяються на:
персонал управління;
виробничо-обслуговуючий персонал.
Готельно-ресторанний комплекс «Черкаси Палац» у своїй виробничій
діяльності керується основними положеннями, що регулюють організацію
праці. До таких законів належить «Кодекс законів про працю України», Закон
України «Про зайнятість населення», Закон України «Про охорону праці».
Охорона праці на підприємстві регламентується більш ніж 60
нормативними актами. Згідно чинного законодавства основним Законом
України, який визначає основні положення щодо охорони праці у
готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац» є Конституція України [1].
Штатний розпис готельно-ресторанного підприємства включає в себе
перелік посад та кількість працівників, які необхідні для ефективного
функціонування бізнесу. Штатним розписом ГРК «Черкаси Палац»
43
передбачено 18 працівників, з яких 4 особи керівного персоналу (таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 – Штатний розпис ГРК «Черкаси Палац»
№ Кількість
Посада
з/п робітників
1. Директор 1
2. Бухгалтер 1
3. Менеджер 1
4. Зва. виробництвом 1
5. Адміністратор 2
6. Покоївка 6
7. Головний інженер 1
8. Електрик/сантехнік 1
9. Офіціант 2
10. Бармен 2
11. Кухар 4
12. Прибиральниця 1
13. Посудомийниця 1
Разом: 24
Кожен працівник при оформленні на роботу ознайомлюється з посадовою
інструкцією, яка визначає конкретні завдання, обов'язки, кваліфікаційні вимоги,
права та відповідальність працівника.
Співпраця та взаємодія усіх працівників підприємства допомагає
забезпечити позитивний досвід перебування для кожного гостя ГРК «Черкаси
Палац».
Також керівництво ГРК «Черкаси Палац» у своїй управлінській
діяльності використовує моніторинг відгуків (як особистих, так і опублікованих
на сайті), що дозволяє оперативно виявляти недоліки в обслуговуванні,
оцінювати рівень задоволеності гостей та своєчасно впроваджувати заходи
щодо підвищення якості послуг і вдосконалення роботи структурних
підрозділів комплексу [73].
Для здійснення господарської діяльності ГРК «Черкаси Палац»
розпоряджається певними ресурсами, які належать до його власності та
підконтрольні підприємству. Усе, що записано на балансі підприємства,
становить його активи. Активи включають усі матеріальні та нематеріальні
об’єкти, які мають вартість і можуть бути конвертовані у грошовий
44
еквівалент.
Основні види активів включають:
матеріальні активи – це фізичні об'єкти, такі як будівлі, обладнання,
транспортні засоби, запаси тощо.
нематеріальні активи – це нефізичні об’єкти, які мають вартість, такі
як патенти, ліцензії, технології, бренди тощо.
фінансові активи – це фінансові інструменти, такі як грошові кошти
на рахунках, цінні папери, акції, облігації, депозити тощо.
Аналіз фінансово-економічної діяльності готельно-ресторанного
підприємства вивчає вплив управлінських, технічних та економічних процесів
на економічні результати діяльності підприємства, дає можливість зробити
оцінку ефективності і раціональності використання сировинних, трудових,
фінансових та інших ресурсів підприємства, виявити резерви виробництва,
підготувати аналітичну базу щодо прийнятих управлінських рішень. Аналіз
виходить з наявною в підприємстві плановою, звітною та іншою
документацією.
Фінансовий аналіз – це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану
підприємства на основі даних «Балансу» та «Звітності про фінансові
результати», які містять основні фінансові показники готельно-ресторанного
підприємства. При цьому використовують системи абсолютних і відносних
показників, традиційних методів аналізу.
Методика фінансового аналізу полягає у порівнянні отриманих
коефіцієнтів з нормативами та у динаміці [46].
Головний бухгалтер підпорядковується керівнику підприємства і несе
відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського
обліку та своєчасне представлення повної і достовірної бухгалтерської
інформації.
Основні фінансові показники господарської діяльності готельно-
ресторанного комплексу «Черкаси Палац» у період з 2023 року по 2025 рік
представлені у таблиці 2.6.
45
Таблиця 2.6 – Основні показники фінансово-господарської діяльності
ГРК «Черкаси Палац»
Абсолютне
Динаміка, %
відхилення
Показник 2023 2024 2025
№ 2023– 2024– 2023– 2024–
2025 2025 2025 2025
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Дохід (виручка) 3500 4200 4800 1300 600 37.14 14.29
1 від реалізація
продукції
Податок на 583.33 700 800 216.67 100 37.14 14.29
2
додану вартість
Чистий дохід 2916.67 3500 4000 1083.33 500 37.14 14.29
3 виручка) (тис.
грн.)
Собівартість 2000 2400 2700 700 300 35.00 12.50
4
реалізованої)
Чисельність 20 22 24 4 2 20.00 9.09
5 працівників,
(осіб)
Продуктивність 145.83 159.09 166.67 20.83 7.58 14.29 4.76
6
праці
7 Основні фонди 1500 1600 1700 200 100 13.33 6.25
8 Фондовіддача, % 1.94 2.19 2.35 0.41 0.16 21.13 7.31
9 Фондоємність, % 0.52 0.46 0.43 -0.09 -0.03 -17.31 -6.52
Власні джерела, 200 250 300 100 50 50.00 20.00
10
(тис. грн.)
Залучені кошти, 1300 1350 1400 100 50 7.69 3.70
11
(тис. грн.)
Прибуток від 150 200 250 100 50 66.67 25.00
12 реалізації, (тис.
грн..)
Податок на 27 36 45 18 9 66.67 25.00
13
прибуток, 18%
14 Чистий прибуток 123 164 205 82 41 66.67 25.00
15 Рентабельність, % 4.23 4.69 5.13 0.9 0.44 21.28 9.38
Таблиця з основними показниками фінансово-господарської діяльності
«Черкаси Палац» за 2023–2025 роки містить важливі дані для аналізу
ефективності роботи підприємства.
У 2022 році через початок повномасштабного військового вторгнення в
Україну готельно-ресторанний бізнес, як і багато інших секторів економіки,
46
зіткнувся зі значними труднощами. Це відобразилося і на діяльності ГРК
«Черкаси Палац».
Аналіз першого показника таблиці дає уявлення про загальну суму
коштів, отриманих від надання готельно-ресторанних послуг. Фінансові
показники ГРК «Черкаси Палац» за 2023–2025 роки свідчать про стійке
зростання та позитивну динаміку. Вже з 2023 року підприємство адаптувалося
до нових реалій: покращення логістичних ланцюгів, стабілізація попиту серед
місцевого населення та часткове відновлення соціально-економічної активності
сприяли зростанню виручки з 3500 тис. грн. у 2023 році до 4800 тис. грн. у
2025 році. Можна спостерігати, що доходи підприємства несуттєво
збільшувалися у проміжку з 2024 до 2025 рр, можливою причиною могла стати
політична ситуація усередині країни. Дохід від реалізації за 2023–2025 роки зріс
на 37,14 %, що свідчить про ефективну маркетингову політику та підвищення
попиту (збільшення ділових та туристичних подорожей).
Збільшення доходу супроводжувалося пропорційним зростанням
податкових зобов’язань та чистого доходу, що є прямим свідченням зростання
обсягів реалізації та повернення споживчого попиту.
Собівартість продукції зросла – з 2000 тис. грн у 2023 році до 2700 тис.
грн у 2025 році. Зростання витрат зумовлене інфляційними процесами,
перебоями у ланцюгах постачання, подорожчанням сировини та енергоресурсів
у період війни. Однак зростання собівартості відбувається повільніше, ніж
зростання доходу, що може вказувати на підвищення внутрішньої ефективності
підприємства та збільшення його прибутковості.
Упродовж 2023–2025 років чисельність працівників підвищилася з 20 до
24 осіб, що стало відповіддю на поступово зростаючий попит і розширення
обсягів діяльності. Паралельно з цим покращувалася продуктивність праці – з
145,83 тис. грн на одного працівника у 2023 році до 166,67 тис. грн у 2025 році,
що свідчить про зростання ефективності персоналу в умовах відновлення.
Зниження фондоємності свідчить про раціональніше використання
основних фондів, тоді як оптимальне співвідношення між власними та
47
залученими коштами відображає обґрунтоване управління капіталом.
Позитивні зміни також простежуються у структурі капіталу. Власні
джерела фінансування зросли з 200 тис. грн у 2023 році до 300 тис. грн у 2025
році, що демонструє посилення фінансової самостійності та стабільності
підприємства. Залучені кошти також мають тенденцію до зростання, що
свідчить про відновлення довіри до підприємства з боку інвесторів і кредиторів.
Чистий прибуток підприємства зріс на 66,67 %, чому сприяли підвищення
обсягів продажів і ефективна оптимізація витрат.
Рентабельність підприємства покращилась з 4,23 % до 5,13 %, а
підвищення продуктивності праці й фондовіддачі підтверджує раціональне
використання ресурсів. Це свідчить про поступове відновлення бізнесу після
економічного спаду, викликаного війною.
Загалом, підприємство демонструє стабільний фінансовий стан і
потенціал для подальшого розвитку та інвестування. Такі результати
підтверджують стійкість бізнес-моделі підприємства та обґрунтованість
стратегічних рішень, спрямованих на збереження стабільності в умовах
зовнішніх викликів.
2.2 Оцінка організації складського процесу в готельно-ресторанному
комплексі «Черкаси Палац»
У сучасних умовах функціонування готельно-ресторанних комплексів
особливого значення набуває раціональна організація постачання, зберігання,
обліку та використання матеріальних ресурсів, адже від цього залежить
стабільність роботи всіх структурних підрозділів підприємства.
Складське господарство ГРК «Черкаси Палац» є важливою складовою
системи матеріально-технічного забезпечення підприємства та забезпечує
безперервність виробничо-торговельного процесу.
Основним завданням складського господарства є приймання,
короткострокове або довгострокове зберігання, облік та відпуск товарно-
48
матеріальних цінностей для забезпечення стабільної роботи всіх структурних
підрозділів готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац», основними з
яких є служба номерного фонду та ресторанне господарство.
До матеріальних ресурсів підприємства належать продовольча сировина,
напівфабрикати, напої, допоміжні матеріали, господарські товари, мийні та
дезінфекційні засоби, меблі, посуд, постільна та столова білизна, пакувальні
матеріали, тара та ін. Важливо правильно організувати рух цих товарів.
Постачання матеріальних ресурсів у ГРК «Черкаси Палац» здійснюється
через господарські зв'язки. Господарські зв'язки являють собою сукупність
економічних, організаційних і правових взаємин, що виникають між
постачальниками і споживачами матеріальних ресурсів [77].
Структура матеріально-технічного забезпечення ГРК «Черкаси Палац»»
зображена на рисунку 2.2.
СИСТЕМА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГРК «ЧЕРКАСИ ПАЛАЦ»
Товарні групи
Будівельні Текстиль, засоби та Індивідуальні засоби
матеріали, інвентар для гігієни, засоби для
комплектуючі прибирання оснащення номерів
Товарні склади
Склад товару Склад товару Склад товару
групи А групи Б групи В
Рисунок 2.2 – Структура системи МТЗ ГРК «Черкаси Палац»
У структурі управління готелю ГРК «Черкаси Палац» виконання
обов’язків із матеріально-технічного забезпечення покладено на менеджера
служби постачання. Він тісно співпрацює з менеджером прийому і розміщення,
який на основі оперативної інформації, що надходить від старших покоївок та
Менеджери служби
постачання та служби
прийому і розміщення
Зав. виробництвом ресторану
Адміністратор ресторану
Головний інженер
49
головного інженера, складає план постачання різними видами ресурсів.
Завідуючий виробництвом та адміністратор ресторану здійснюють замовлення
продовольчої сировини, посуду, столової білизни відповідно до визначених
потреб.
Як видно із рисунку 2.2, на підприємстві система матеріально-технічного
забезпечення організована за змішаною ознакою.
Так менеджер служби прийому і розміщення займається збором
оперативної інформації, плануванням і організацією постачання товарів для
номерного форнду. Старші покоївки та головний інженер відповідають за
управління розподілом матеріально-технічних ресурсів із спеціалізованих
складів і здійснюють контроль за їх раціональним використанням.
При визначенні потреб ГРК «Черкаси Палац» у матеріальних ресурсах
відповідальними особами враховується виробнича програма ресторану
Усі види робіт з матеріально-технічного забезпечення координує керівник
закладу, менеджер з постачання, а також завідувач складу. Допомагають їм
працівники бухгалтерії, менеджер з маркетингу. Перелік сировини та
матеріалів, які зберігаються на складах ГРК «Черкаси Палац» для забезпечення
безперебійної роботи підприємства, наведено в Додатку Н.
ГРК «Черкаси Палац» працює з кількома надійними постачальниками, які
обиралися за такими критеріями:
надійність і репутація на ринку;
якість продукції, підтверджена сертифікатами;
стабільність постачань і дотримання термінів;
конкурентоспроможні ціни;
гнучкість у вирішенні проблемних ситуацій.
Технологічний цикл руху товарів включає в себе усі процеси, пов'язані з
отриманням, зберіганням, підготовкою, приготуванням, обслуговуванням та
утилізацією товарів і сировини.
Склади займають важливе місце у циклі товароруху на підприємстві
готельно-ресторанного господарства.
50
Складське господарство ГРК «Черкаси Палац» включає комплекс
спеціалізованих приміщень, обладнання та організаційних заходів,
спрямованих на забезпечення належних умов зберігання продукції відповідно
до санітарно-гігієнічних вимог і технологічних норм.
Організація складських приміщень в ГРК «Черкаси Палац» здійснюється
з урахуванням вимог щодо раціонального руху товарних потоків та дотримання
принципів товарного сусідства [59, ].
Склади ГРК «Черкаси Палац» можна поділити на дві групи: продовольчі
та господарські.
Для безперебійного забезпечення виробництва продовольчою сировиною
та напівфабрикатами на складі ГРК «Черкаси Палац» організовано спеціально
обладнані приміщення для зберігання різних видів продуктів:
сухий склад, який використовується для зберігання сухих продуктів
(борошно, цукор, спеції, консерви, напої тощо);
дві холодильні камери, які призначені для зберігання швидкопсувних
продуктів (овочі, фрукти, молочні продукти, м'ясо, риба);
морозильна камера, що використовуються для зберігання заморожених
продуктів (м'ясо, риба, напівфабрикати).
Кожен товар розміщується відповідно до його категорії та умов
зберігання, з урахуванням термінів придатності. Температурний режим
контролюється в холодильних та морозильних камерах з використанням
автоматизованих систем моніторингу. У сухих складах встановлені гігрометри
для контролю рівня вологості, що запобігає псуванню продуктів, вони не мають
доступу денного світла. У складах забезпечено належну вентиляцію для
збереження якості продуктів.
На складі використовують такі способи зберігання і укладання сировини і
продуктів: стелажний, штабельний, ящиковий, насипний. Розташування
продукції на стелажах і підтоварниках у транспортній або складській тарі
забезпечує вільний доступ до товарів, контроль термінів придатності та
дотримання санітарних норм відповідно до вимог НАССР – міжнародно
51
визнаної системи управління, яка гарантує безпечність харчових продуктів
шляхом аналізу та контролю небезпечних факторів (біологічних, хімічних та
фізичних) на всіх етапах виробництва: від постачання сировини до готової
продукції.
У складі господарських товарів зберігаються мийні та дезінфекційні
засоби, господарський інвентар, запас меблів, запас кухонного та столового
посуду та інвентарю та інші непродовольчі товари.
У приміщенні білизняної комори зберігається чиста постільна білизна,
рушники, скатертини, серветки та текстильні вироби.
На складі є окрема комора для зберігання тари, контейнерів, коробок,
упаковки та допоміжних матеріалів.
Склад має зону, де здійснюється процес приймання товарів, який включає
перевірку кількості, якості, термінів придатності та супровідної документації
(накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур). Цю роботу
виконують матеріально-відповідальні особи – завідуючий складом, комірник, з
якими оформлений договір у встановленій формі про повну матеріальну
відповідальність.
При прийманні товарів використовують вагове обладнанням (товарні
ваги), підіймально-транспортні засоби, контейнери та складський інвентар.
Основні складові процесу приймання всіх товарів:
ознайомлення з транспортними і супровідними документами і
перевірка правильності їх оформлення;
перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним
супровідних документів;
перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;
перевірка маси брутто;
розкривання тари;
перевірка якості товарів;
документальне оформлення результатів приймання.
Після приймання продукція розміщується у відповідних зонах зберігання
52
згідно з установленими умовами. Доставляють продукцію до місця зберігання
вантажники, використовуючи при цьому візки, засоби малої механізації,
спеціальне транспортне устаткування.
Для контролю руху запасів на підприємстві ведеться складський облік,
який здійснюється як у паперовій, так і в електронній формі.
У ГРК «Черкаси Палац» складський облік організовують за видами
об’єктів, що зберігаються, за місцями зберігання та за кількістю матеріальних
цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється
номенклатурний номер, що повторюється у всіх первинних документах.
Комірник щоденно записує до складської книги всі операції надходження
і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи за порядком з початку року чи
кварталу.
Відпуск продукції у виробничі цехи та інші підрозділи підприємства
здійснюється за накладною-вимогою від завідувача виробництва та заявками
від інших структурних підрозділів готельно-ресторанного комплексу.
Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних
цінностей покладається на матеріально-відповідальних осіб, з якими при
призначенні на посаду укладається письмовий договір про повну індивідуальну
матеріальну відповідальність. Відповідно до договорів про повну матеріальну
відповідальність завідувач складом у встановлені строки складає товарний звіт.
У визначені керівником та головним бухгалтером терміни матеріально-
відповідальні особи подають до бухгалтерії всі прибуткові та видаткові
документи разом з товарними звітами. Перед складанням товарного звіту всі
прибуткові і видаткові документи перевіряють та групують за видами операцій
(надходження та вибуття). Дані про надходження і вибуття товарів
відображають відповідно в прибутковій та видатковій частині товарного звіту в
хронологічній послідовності.
Товарний звіт складається на основі первинних документів, що
підтверджують надходження та вибуття товарів. У товарному звіті
відображаються всі операції, пов'язані з рухом товарів, і тому в ньому також
53
вказують дані за актами уцінок, актами нестач, актами повернення товарів та
іншими первинними документами щодо зміни облікової вартості товарів.
Також в товарному звіті вказують залишки товарів і тари на початок та на
кінець звітного періоду.
До товарного звіту додаються всі первинні документи, запис про їх
кількість вказується за підписом матеріально-відповідальної особи. Товарні
звіти в бухгалтерії піддають ретельній перевірці. Бухгалтерія контролює
своєчасність, правильність оформлення прийому і відпуску товарів.
Перевірені звіти матеріально-відповідальних осіб та додані до них
документи є підставою для відображення руху товарів і тари на рахунках
бухгалтерського обліку.
Для оформлення операцій по надходженню і вибуттю запасів призначено
ряд типових форм документів, затверджених законодавчо. Отримання запасів,
що придбані за готівку (підзвітними особами) оформляється на основі Акту
закупівлі.
Для контролю запасів та ефективного управління зберіганням товарів
проводиться регулярна інвентаризація (регулярні перевірки запасів для
виявлення можливих розбіжностей та забезпечення актуальності даних), що
дозволяє відслідковувати залишки та планувати закупівлі.
Для дотримання санітарних норм та забезпечення безпеки харчових
продуктів у зонах зберігання на складі ГРК «Черкаси Палац» проводять
санітарну обробку з використанням безпечних для продуктів засобів, проводять
планові заходи дезінсекції та дератизації.
Отже, оцінка організації складського процесу в ГРК «Черкаси Палац»
показала, що складське господарство підприємства забезпечує належні умови
для приймання, зберігання та відпуску товарно-матеріальних цінностей
відповідно до потреб виробництва та обслуговування гостей.
На підприємстві організовано основні складські приміщення,
дотримуються вимоги щодо товарного сусідства, температурних режимів і
санітарно-гігієнічних норм.
54
2.3 Аналіз ефективності організації складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі «Черкаси Палац»
Від рівня організації складського господарства залежить своєчасність
постачання сировини й товарів, якість зберігання продукції, мінімізація втрат та
ефективність використання матеріальних ресурсів підприємства.
Раціональна організація складського господарства забезпечує
безперебійне постачання виробництва необхідною сировиною та матеріалами,
знижує рівень втрат і витрат на зберігання, сприяє підвищенню якості
обслуговування споживачів та загальної ефективності діяльності готельно-
ресторанного комплексу.
Водночас недостатній рівень організації складського процесу може
призводити до порушення умов зберігання продукції, виникнення надлишкових
запасів, збільшення витрат та погіршення фінансових результатів підприємства.
У ГРК «Черкаси Палац» приділяють велику увагу організації складського
процесу. Для зручності та ефективності зберігання товарів застосовуються
наступні принципи:
маркування товарів (кожен продукт має етикетку з датою надходження,
терміном придатності та іншою необхідною інформацією);
складування товарів (продукти зберігають в ящиках, контейнерах, на
підтоварниках, на стелажах);
продовольча продукція розміщується за товарними групами з
урахуванням умов зберігання, товарного сусідства, температурного режиму та
вологості (регулярний контроль температури із фіксацією в часі);
ротація товарів (регулярна перевірка та оборот продуктів для
забезпечення їх свіжості та відповідності стандартам якості);
забезпечення санітарно-гігієнічних умов зберігання (регулярне
прибирання складських приміщень, дезінфекція обладнання та контроль за
відсутністю шкідників);
раціональне використання складської площі (оптимальне розміщення
55
товарів з урахуванням частоти їх використання та забезпечення вільного
доступу до продукції);
автоматизація обліку товарів (використання електронних систем
контролю залишків, штрих-кодування та програм управління складом);
контроль термінів придатності продукції (своєчасне виявлення товарів
із наближеним завершенням терміну зберігання та недопущення реалізації
простроченої продукції);
дотримання правил пожежної безпеки та охорони праці (наявність
протипожежного інвентарю, вентиляції, належного освітлення та безпечних
умов праці персоналу);
обмеження доступу сторонніх осіб до складських приміщень для
забезпечення збереження матеріальних цінностей та контролю за рухом
товарів.
Для підтримання високих стандартів якості у ГРК «Черкаси Палац»
впроваджено системні інспекції керівництва (внутрішні перевірки стану
зберігання продуктів, дотримання температурних та санітарних норм
відповідно до вимог НАССР), вибірковий контроль (перевірка якості та умов
зберігання окремих товарів), ведення журналів, де фіксуються результати
перевірок та інспекцій.
Важливе значення у функціонуванні складського господарства має
матеріально-технічне оснащення. Використання сучасного обладнання
дозволяє підвищити ефективність складських операцій, скоротити втрати
продукції та оптимізувати використання складських площ.
У ГРК «Черкаси Палац» окремі операції здійснюється вантажниками
вручну, що робить процес приймання та розміщення товарів трудомістким і
фінансово затратним.
Ефективність функціонування складського господарства значною мірою
залежить від організації обліку товарно-матеріальних цінностей. Автоматизація
складських процесів сприяє підвищенню точності обліку, скороченню часу на
проведення операцій та зменшенню ризику помилок.
56
У ГРК «Черкаси Палац» складський облік здійснюється кількісно-
сумовим методом, сутність якого полягає в паралельному веденні регістрів
кількісно-сумової й кількісно-ґатункової форм у бухгалтерії та на складі. Облік
ведеться як у паперовому, так і в електронному вигляді. Це дещо сповільнює
процес приймання товарів. Усі операції, пов’язані зі складськими запасами,
відображаються у відповідних документах:
прибуткових накладних;
видаткових накладних;
актах списання;
облікових картках товарів;
журналах обліку;
інвентаризаційних відомостях [41].
Документи забезпечують контроль руху матеріальних цінностей та є
підставою для бухгалтерського обліку.
Ефективна організація зберігання товарів для виробництва забезпечує
високу якість продуктів та безперебійне постачання необхідних інгредієнтів для
приготування страв, що є важливим фактором успішної роботи як ресторану,
так і всього підприємства.
Ефективність технологічного циклу товароруху у ГРК «Черкаси Палац» є
на достатньо високому рівні, враховуючи бажання власників та персоналу
підтримувати високий рівень обслуговування. Оцінку ефективності
технологічного циклу товароруху у ГРК «Черкаси Палац» представлено в
таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 – Оцінка ефективності товароруху на складі ГРК «Черкаси
Палац
Оцінка за 100- Питома вага
Показник
бальною системою показника, %
1 2 3
Швидкість приймання товарів 88 15
Раціональність розміщення товарів на
86 15
складі
57
Продовження таблиці 2.7
1 2 3
Дотримання умов зберігання продукції 95 20
Ефективність складського обліку 86 15
Швидкість відпуску товарів у виробництво 89 10
Рівень автоматизації складських процесів 80 10
Дотримання ротації товарів 82 10
Санітарний стан складських приміщень 96 5
Разом — 100
Примітка. Значення фактору визначалися експертних шляхом за 100 бальною
шкалою.
Аналіз таблиці 2.8 свідчить, що система товароруху на складі ГРК
«Черкаси Палац» забезпечує ефективне функціонування складського
господарства підприємства. Саме тому при 100-бальній оцінці кожного з етапів
та суміжних з ними, заклад отримує високі оцінки. Найвищі оцінки отримали
показники санітарного стану складських приміщень (96 балів) та дотримання
умов зберігання продукції (95 балів), що свідчить про належне виконання
санітарно-гігієнічних вимог, контроль температурного режиму та забезпечення
якості продовольчої сировини і товарів.
Достатньо високими є також показники швидкості відпуску товарів у
виробництво (89 балів) та швидкості приймання товарів (88 балів). Це свідчить
про зручність розташування товарів та належну координацію роботи
складського персоналу. Проте, показник раціональності розміщення товарів на
складі (86 балів) вказує на певні недоліки у вирішенні питання зонування
складу. Разом з тим, дещо нижчою є і оцінка рівня автоматизації складських
процесів (80 балів) та ротації товарів (82 бали). Це свідчить про часткове
використання сучасних програмних засобів обліку та контролю залишків та
руху товарів, а також про недостатній рівень цифровізації окремих операцій.
ГРК «Черкаси Палац» віддає перевагу надійним партнерам, які
забезпечують стабільну якість та своєчасну доставку продукції.
Отже, результати оцінювання підтверджують, що складський процес на
складі ГРК «Черкаси Палац» організований ефективно та відповідає основним
вимогам до організації сучасного складського господарства.
58
Розділ 3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ОРГАНІЗАЦІЇ СКЛАДСЬКОГО ПРОЦЕСУ В
ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОМУ КОМПЛЕКСІ «ЧЕРКАСИ ПАЛАЦ»
Навіть за умов ефективної організації діяльності, існує необхідність у
постійному удосконаленні складського процесу, що обумовлено розвитком
сучасних логістичних технологій та необхідністю оптимізації використання
матеріальних і трудових ресурсів. Пропозиції та рекомендації щодо підвищення
ефективності організації складського процесу в ГРК «Черкаси Палац» подані у
вигляді таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Пропозиції та рекомендації щодо покращення ефективності
складського процесу в ГРК «Черкаси Палац»:
Пропозиція щодо
№ удосконалення Обґрунтування пропозиції
складського процесу
1. Оптимізація графіків Сприятиме уникненню перевантаження складу,
постачання продукції забезпеченню ритмічності поставок та зниженню витрат на
зберігання запасів.
2. Автоматизація Доцільним є впровадження більш сучасних
складського обліку автоматизованих систем управління складом, що дозволить
підвищити точність обліку, скоротити час виконання
операцій та мінімізувати ризик помилок персоналу,
забезпечить оперативний контроль залишків товарів
3. Раціональне зонування Дозволить мінімізувати перехресні потоки, зменшити ризик
помилок і пошкодження товарів, простору забезпечить
покращення санітарно-гігієнічних умов зберігання продукції
та підвищення продуктивності праці складського персоналу
4. Впровадження принципу Забезпечить раціональне використання товарних запасів та
FIFO (First In, First Out) зменшить кількість списань через закінчення терміну
при зберіганні продукції придатності
5. Оснащення складу Сприятиме скороченню фізичних навантажень на персонал,
сучасним вантажно- прискоренню складських процесів та підвищенню
розвантажувальним продуктивності праці
обладнанням
6. Посилення заходів Сприятиме зниженню ризику виробничого травматизму,
безпеки на складі пошкодження товарно-матеріальних цінностей, виникнення
аварійних ситуацій, дозволить покращити контроль за
збереженням продукції, мінімізувати матеріальні втрати
7. Підвищення кваліфікації Дозволить покращити організацію праці, підвищити рівень
складського персоналу професійних навичок працівників та ефективність
виконання складських операцій
59
З урахуванням запропонованих напрямів удосконалення, нами було
розроблено проєкт організації складського процесу на прикладі готельно-
ресторанного комплексу «Черкаси Палац».
Цей проєкт зосереджений на обґрунтуванні вибору оптимальної
складської системи, регламентації процесів на складі, розробці алгоритму
організації переробки товаропотоків, вдосконаленні системи зберігання
матеріальних цінностей, підвищенні ефективності управління матеріальними
потоками та оптимізації використання ресурсів.
Реалізація запропонованих заходів дозволить підвищити продуктивність
складських операцій, мінімізувати втрати продукції та покращити загальний
рівень логістичного забезпечення підприємства.
Багатоваріантність складських систем підприємств готельно-
ресторанного господарств із врахуванням різноманітних технологічних рішень і
постійно змінюваних умов зовнішнього середовища, до якого повинна
адаптуватися система у процесі експлуатації, створює значні складності при
проєктуванні складського процесу готелю. При цьому визначальною вимогою
до проєктованого складу є забезпечення ефективного процесу
вантажопереробки, який складає частину матеріального потоку логістичної
системи готелю.
Мета створення і функціонування будь-якого складу полягає у тому, щоб
прийняти вантажопотік із транспорту з одним параметром, переробити і видати
його внутрішньому замовнику з іншими параметрами, виконуючи це із
найменшими витратами.
Концепція складської діяльності вимагає комплексного підходу до
управління системою розподільних каналів, через які здійснюється
надходження вантажів на склад підприємства, їх внутрішня переробка та
реалізація внутрішньому споживачеві.
У загальному вигляді послідовність дій при розробці і виборі оптимальної
складської системи на підприємстві готельно-ресторанного господарства
представлена на рисунку 3.1.
60
Визна чення місця складу у Мета проєкту складської Визначення взаємозв’язку із
логістичній системі системи транспортними засобами
підприємства підприємства
Вибір комплексного завдання
при розробці системи
складування
Попередній вибір напрямів
технічного оснащення складу
Об меження:
Чи існують
- технічні; Ні
у готелю достатні фінансові
- технологічні;
ресурси?
- економічні
Так
Визначення елементів кожної
підсистеми складування
Відповідність
обраному напряму складської Ні
діяльності технічного
оснащення
Так
Створення комбінацій Основні критерії
елементів системи складування відбору:
- коефіцієнт корисно
використовуваної
Обмеження: Попередній відбір площі складу;
- технічні; конкурентоспроможного - коефіцієнт корисно
- те хнологічні; варіанту використовуваного
- економічні
об’єму складу;
- приведені витрати на
зберігання товару
Техніко-економічна
Ні оцінка кожного
конкурентоспроможного
варіанту
Так
Вибір оптимального варіанту
системи складування
Рисунок 3.1 – Алгоритм вибору оптимальної складської системи для ГРК
Алгоритм вибору складської системи, представлений на рисунку 3.1, для
готельно-ресторанного комплексу, відображає послідовність прийняття
61
управлінських рішень щодо організації складського господарства.
Запропонований алгоритм дозволяє врахувати особливості діяльності
підприємства, обсяги товаропотоків, умови зберігання продукції та рівень
технічного забезпечення складу.
Необхідність визначення регламентації складського процесу в готельно-
ресторанному комплексі обумовлена потребою забезпечення безперебійного
постачання структурних підрозділів підприємства необхідними товарно-
матеріальними цінностями, раціонального використання складських площ та
підвищення ефективності управління матеріальними потоками.
Чітка регламентація складських операцій дозволяє впорядкувати процеси
приймання, зберігання, обліку та відпуску продукції, мінімізувати втрати й
ризики псування товарів, а також забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних
і безпекових вимог. Крім того, регламентування складського процесу сприяє
підвищенню продуктивності праці персоналу, оптимізації витрат підприємства
та покращенню загального рівня логістичного забезпечення готельно-
ресторанного комплексу (рисунок 3.2).
Забезпеч Прийма Зберіган Внутріш Облік і Безпека Оцінка
ення ння ня ній контрол складу ефектив
товарами товарів товарів товарорух ь ності
х
Графіки Перевір Зонуван Перемі Автомат Охорона Аналіз
робот и, ка вхід. ня, щення, изація праці, витрат,
розподіл докумен товарне комплек обліку, пожежн оборотн
обов’язк тації, сусідств тування, інвентар а ості
ів, якості, о, темп. вантажн изація, безпека, товарів,
внутріш к-сті, режим, о- контрол сан.- продукт
ній оформле терміни розванта ь гігієн. ивності
контрол ння придатн жув. залишкі Контрол праці,
ь докумен ості, роботи, в, втрат ь, рівня
тів, принцип маршру і відеоспо втрат
маркува FIFO ти списань стережен
ння ня
Рисунок 3.2 – Регламентація складського процесу в ГРК
62
На схемі, представленій на рисунку 3.2, зображено комплекс
взаємопов’язаних елементів, які включають організаційне забезпечення,
процеси приймання, зберігання, внутрішнього товарообігу, обліку, контролю та
заходів щодо забезпечення безпеки складської діяльності.
Нами розроблений детальний алгоритм процесу організація переробки
товаропотоків на складі (рисунок 3.3).
Організація1. пПеорсетарчоабнкния зтаопвасаармоип соктлоакдуів на складі
2. Контроль за поставками на склад
3. Розвантаження і приймання вантажів на складі
4. Внутрішньо-складське транспортування і перевалка
вантажів
5. Складування і зберігання вантажів
6. Комплектація внутрішнього замовлення.
Формування партії відправки і завантаження
7. Транспортування і експедиція замовлень
8. Збір і доставка порожніх товароносіїв
9. Контроль за виконанням замовлень
10. Інформаційне обслуговування складу
11. Забезпечення обслуговування споживачів
(надання послуг)
Рисунок 3.3 – Алгоритм процесу організації переробки товаропотоків на складі
Особливе значення у структурі регламентації має організація постачання,
приймання та зберігання продукції, адже саме ці етапи безпосередньо
Відділ закупівель
Служби маркетингу і
обслуговування гостей
63
впливають на збереження якості товарів, дотримання санітарно-гігієнічних
вимог та мінімізацію втрат.
Слід зазначити, що найважливішим обов'язком відділу постачання є
розробка плану матеріально-технічного забезпечення готельно-ресторанного
підприємства. План матеріально-технічного забезпечення готельного
підприємства є його матеріальним балансом, в якому зведені всі розрахунки
потреби в матеріальних ресурсах, необхідних для забезпечення виробничого
процесу (витратна частина), наявність залишків на планований період, а також
визначені джерела постачання (прибуткова частина).
Першочерговим при розробці проєкту організації складського процесу в
ГРК «Черкаси Палац» є визначення потреби у матеріальних ресурсах.
Основні показники плану матеріально-технічного забезпечення, а також
зв'язок між ними можна відобразити наступним рівнянням [34]:
Р + Знор = Ооч + Е +В, (3.1)
де Р – потреби в матеріальних ресурсах;
Знор – запаси нормовані;
Ооч – залишки очікувані, тобто фактичні запаси, які існують в готелі на
якийсь певний період;
Е – економія;
В – план ввезення.
У лівій частині рівняння відображається загальна потреба в матеріальних
ресурсах, у правій його частині – джерела покриття цієї потреби.
Процес розробки плану МТЗ для ГРК включає наступні етапи:
розрахунок потреби в матеріальних ресурсах на виробничі
експлуатаційні потреби;
виходячи з існуючих потреб розраховуються норми запасів ресурсів,
необхідних для безперебійного функціонування готельного підприємства та
ресторану;
64
визначаються джерела покриття потреби в матеріальних ресурсах,
розробляється план завезення матеріалів від постачальників.
Після визначення потенційних постачальників, потрібно провести їх
оцінку за шкалою від 1 до 5 балів (рисунок 3.4). Договір постачання є основним
документом, що визначає права й обов'язки сторін (додаток П).
Номер
постачальника
Перелік первинних характеристик (показників) постачальників
1 2 3 4
1 2 3 …
1. Якість товарів / комплектації
1.1. Виконання вимог технічних умов та стандартів до товару
постачальника
1.2. Дотримання вимог технічних умов і стандартів щодо фасування,
тари, пакування та маркування
1.3. Виконання додаткових вимог замовника
1.4. Стабільність якості товару постачальника
1.5. Наявність у постачальника сертифікованої системи якості
2. Економічні показники
2.1. Ціна і цінова політика
2.2 Географічне положення (включаючи витрати на транспорт і митні
послуги)
2.3. Вид поставки (1 бал – передоплата, 2 бали – оплата по факту, 3 бали
– кредитна лінія)
3. Рівень організації поставок та сервісне забезпечення
3.1. Своєчасність поставок
3.2. Терміни та система формування замовлення
3.3. Готовність до зміни термінів та обсягів поставок
3.4. Заміна бракованого товару
3.5. Оперативність реакції на претензії
4. Перспективність та лояльність постачальника
4.1. Готовність до тривалої співпраці по договорам з гарантією якості
4.2. Готовність до підвищення якості товару
Постачальник № 1 _____________________ Оцінка __________ %
Постачальник № 2 _____________________ Оцінка __________ %
Постачальник № 3 _____________________ Оцінка __________ %
Постачальник … _____________________ Оцінка __________ %
Сертифіковані постачальники №
__________________________________________________________________
Рекомендовані закупки у постачальників:
____________________________________________________________
Менеджер по закупкам Головний інженер готелю
___________________ __________________
«_____» ____________ 200__р. «_____» ____________ 200__р.
Рисунок 3.4 – Бланк бального оцінювання постачальників
65
Основними логістичними принципами стосовно переробки вантажів на
складі готелю необхідно вважати:
планування – розділення складу на основні робочі зони і визначення
послідовності проходження вантажу через такі зони;
раціональність – планування руху матеріального потоку при
скороченні числа операцій до мінімально необхідної величини і ліквідація
зворотних вантажопотоків;
системний підхід – розробка схеми проходження вантажів через склад
повинна бути пов’язана із особливостями вхідних і вихідних потоків із
врахуванням всіх характеристик;
ефективність використання складських потужностей – зберігання
товарів на складі повинно забезпечувати максимальне використання площі
складу і його висоти;
оптимальний рівень технічної оснащеності – вибір технічної
оснащеності повинен бути продиктований особливостями самого складу,
переробленого вантажу і економічною доцільністю;
універсалізація устаткування – застосовуване підіймально-транспортне
устаткування повинно виконувати різні технологічні операції [35].
Високий рівень організації прийому товарів забезпечується за рахунок
ретельного контролю якості, перевірки документів та оформлення актів
прийому. Впровадження сучасних систем документації допомагає звести до
мінімуму ризики, пов’язані з невідповідностями у кількості та якості продукції.
Невеликі недоліки все ж можуть траплятися, але переважно через людський
фактор або вплив зовнішніх обставин.
Пропускна спроможність навантажувально-розвантажувальної зони
залежить не тільки від числа постів, але і від вантажопідйомності транспорту,
що під'їжджає.
Поєднання ділянок надходження і відпуску дозволяє:
зменшити площу, необхідну для здійснення відповідних операцій;
скоротити розкрадання;
66
полегшити контроль операцій розвантаження і вантаження - операцій з
високою інтенсивністю матеріальних, транспортних і людських потоків;
підвищити ступінь використання устаткування за рахунок
зосередження в одному місці всього обсягу навантажувально-
розвантажувальних робіт, гнучкіше використовувати персонал складу.
Основним недоліком поєднання ділянок приймання і відпускання
вантажів є поява так званих зустрічних вантажних потоків зі всіма труднощами,
які випливають звідси, у тому числі і з можливою плутаниною між товарно-
матеріальними ресурсами, що одержуються і відправляються.
Організація в одному місці приймання і відправки буде істотно
ускладнена, якщо тип і розміри транспорту, що прибуває і відправляється зі
складу, різні. Полегшити організацію суміщеної ділянки може роз'єднання за
часом операцій надходження і відправки, складання відповідного графіку.
Порядок приймання товарно-матеріальних ресурсів регламентується
нормативними актами держави, а також умовами договору-постачання.
Відповідно, усі процедури приймання мають бути чітко сплановані із
визначенням матеріально відповідальних осіб.
Методичний підхід до проєктування складських приміщень повинен бути
єдиним незалежно від його розмірів (великих чи малих), способів зберігання (у
штабелях чи на стелажах), технічної оснащеності (механізований чи
автоматизований).
Методика проєктування складу у цілому зводиться до розробки
технології вантажопереробки і системи складування, у результаті чого
визначаються типи і характеристики складського устаткування і параметри
самого складу. При цьому можливі численні варіанти проєктних рішень [43].
При проєктуванні складських зон особливе значення має розробка
технологічної частини, яка пов’язує організацію технологічного процесу із
просторовим поділом складської площі на робочі зони (склади).
На етапі процесу переробки товаропотоків на складі готельно-
ресторанного підприємства розробляються такі питання:
67
послідовність виконуваних операцій вантажопереробки, починаючи з
моменту розвантаження до його розміщення у зоні основного зберігання, із
вказівкою необхідного устаткування і допоміжних засобів;
організація складування товару на зберігання із врахуванням видів
складування та використовуваного технологічного і підіймально-транспортного
устаткування;
організація внутрішньо складських переміщень між суміжними
складськими зонами по ходу переробки вантажу;
організація відбору товару, комплектація замовлення і партії відправки
із врахуванням вибраної системи комісіювання;
організація транспортування і тимчасового накопичення, зовнішніх
товароносіїв і складської тари;
система матеріальної відповідальності складських працівників за
збереженість вантажів.
При розробці технології вантажопереробки використовують транспортно-
технологічні схеми складського процесу. У технологічних картах наводиться
порядок виконання робіт, способи їх виконання і застосовуване устаткування.
До основних вихідних даних відносять наступні параметри:
річний вантажопотік вантажу, який надійшов на склад;
загальний термін зберігання запасів вантажу;
загальне число n найменувань вантажів, які одночасно зберігаються на
складі;
число товарних груп, груп подібних вантажів у номенклатурі;
ширина, довжина і висота одиниці вантажу (типового представника) і
кожної групи вантажу;
маса вантажу (типового представника) і кожної товарної групи;
число днів роботи складу та інші параметри.
У якості основних розрахункових параметрів виділяють:
довжину і ширину складу;
68
корисну висоту складської будівлі;
площу складу;
корисний об’єм складу;
ширина прольотів;
довжину завантажувально-розвантажувального фронту;
кількість основних машин і механізмів на складі;
загальні витрати по складу тощо.
У готельно-ресторанних підприємствах склади розміщують на першому
поверсі, висота – 3–6 м. Таке обмеження зумовлене особливостями
підіймально-транспортної техніки, що використовується на складі. Висота
складу, а також площа зон зберігання залежать від необхідної місткості складу,
оборотності вантажів, технології вантажопереробки, характеристики і
конструктивних особливостей підйомно-транспортного устаткування,
призначеного для обслуговування складу, від типів стелажів, висоти складської
вантажної одиниці [49].
Форма і основі розміри складу у плані визначаються із врахуванням
взаємного компонування його технологічних зон і необхідних розмірів фронтів
розвантаження і завантаження вантажів.
Ефективне зберігання продукції досягається завдяки належному
зонуванню складів, дотриманню температурних режимів та регулярному
контролю за станом запасів.
Завданням проєктування складських зон є визначення його параметрів,
які забезпечують раціональне виконання відповідного процесу (чи операції)
при мінімальних витратах на одиницю продукції.
При цьому необхідно враховувати техніко-економічне обґрунтування
технологічних і об’ємно-планувальних рішень, які приймаються.
Більшість параметрів складських зон одночасно є параметрами всього
складу, що робить їх особливо значимими. Необхідно також враховувати
взаємозв’язок складських зон при забезпеченні процесу вантажопереробки.
Взаємний вплив зон виражається у передачі моделі вантажопотоку з
69
однієї складської зони у іншу (рисунок 3.5).
Зона основного зберігання
Зона прийомки Зона комплектації
Завантажувально-розвантажувальна рампа
Т овар Внутрішні Відходи
замовлення
Рисунок 3.5 – Схема планування складу при односторонньому розміщенні
завантажувально-розвантажувального фронту
Схему руху вантажопотоків за окремими операціями показано на
рисунку 3.6.
Вхідний вантажопотік
Зона розвантаження
Приймальна експедиція
Ділянка приймання
Зона зберігання і відбору
Ділянка комплектування
Відправна експедиція
Зона навантаження
Вихідний вантажопотік
Рисунок 3.6 – Схема руху вантажопотоку на складі ГРК
Підсобні
приміщення
Допоміжні
приміщення
70
Величина сумарного вантажопотоку на складі залежить від того, яким
маршрутом проходить вантаж на складі, та які з ним будуть виконуватися
операції. Маршрут потоку визначається значеннями факторів, що впливають на
процес вантажопереробки на складі (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 – Фактори обсягу вантажопереробки на складі
Позначення
Найменування фактору
фактору
Частка вантажів, що поставляються на склад у позаробочий час і
А
проходять через приймальну експедицію 1
Частка вантажів, що проходять через ділянку приймання складу А2
Частка вантажів, що підлягають комплектуванню на складі А3
Частка вантажів, що надходять у зону навантаження з відправної
А
експедиції 4
Частка вантажів, що надійшли на склад і потребують ручного
А
розвантаження з укладанням на підтоварники 5
Частка вантажів, що завантажуються на транспортні засоби при
А
відпусканні зі складу вручну 6
Кратність обробки вантажів у зоні зберігання (разів) А7
Вантажопотік на складі визначають як обсяг товарно-матеріальних
цінностей, що переміщується через склад за певний проміжок часу (доба,
місяць, рік). Цей показник характеризує інтенсивність роботи складського
господарства.
Величина сумарного вантажопотоку на складі визначається як сума
величин вантажопотоків, згрупованих за ознакою складської операції, що
виконується на складі з вантажем:
Σ всп рр мр рн мн пр пе ве зз
Р = Р + Р + Р + Р + Р + Р + Р + Р + Р , (3.1)
всп
де Р – вантажопотік у процесі внутрішньо складського переміщення
рн рр
вантажів; Р – вантажопотік при ручному навантажені вантажу Р –
мн
вантажопотік при ручному розвантажені вантажу; Р – вантажопотік при
мр
механізованому навантаженні вантажу; Р – вантажопотік при механізованому
пр
розвантажені вантажу; Р – вантаж, що підлягає ручному перебиранню при
71
пе
комплектуванні замовлення; Р – вантажопотік, що надходить через
ве
приймальну експедицію; Р – вантажопотік, що надходить через відправну
зз
експедицію; Р – вантажопотік, що надходить через зону зберігання.
Вантажопотоки визначаються за формулою, що враховує вантажопотік
складу за певний період часу (G) та конкретний фактор обсягу
вантажопереробки (%):
Р= Gх /100, (3.2)
Загальна вартість вантажопереробки на складі визначається за формулою:
Σ всп всп е пе ве пкр пр кр зз пр
С = С × Р + С × (Р + Р ) + С × (Р + Р ) + (С × Р ) +
ррн рр рн ррн рр рн мрн мр мн
+ С × (Р + Р ) + С × (Р + Р ) + С × (Р + Р ), (3.3)
де С – питома вартість відповідних робіт, грн./т.
На підставі вище викладених положень, визначимо сумарний
вантажопотік для складу ГРК за умови, що загальний вантажообіг складу
дорівнює 100 т/рік.
Вихідні умови для розрахунку наведено у таблицях 3.3 і 3.4.
Таблиця 3.3 – Фактори, які впливають на величину вантажопотоку на
складі ГРК
Значення
Найменування фактору
фактору*, %
Частка вантажів, що поставляються на склад у позаробочий час і проходять
20
через приймальну експедицію
Частка вантажів, що проходять через ділянку приймання складу 25
Частка вантажів, що підлягають комплектуванню на складі 80
Частка вантажів, що надходять у зону навантаження з відправної експедиції 30
Частка вантажів, що надійшли на склад і потребують ручного
40
розвантаження з укладанням на піддони
Частка вантажів, що завантажуються на транспортні засоби при відпусканні
30
зі складу вручну
Кратність обробки вантажів у зоні зберігання (разів) 2,0
72
Примітка. Значення фактору визначалися експертних шляхом за 100
бальною шкалою.
Таблиця 3.4 – Питома вартість робіт з вантажопотоками на складі ГРК
Питома вартість робіт з
Найменування фактору
потоком, грн./т
Внутршньо-складське переміщення вантажів 80,0
Операції в експедиціях 120,0
Операції з вантажем у процесі приймання і комплектування 200,0
Операції в зоні зберігання 100,0
Ручне розвантаження і завантаження 150,0
Механізоване розвантаження і завантаження 40,0
Розрахунки величин сумарного вантажопотоку на складі і сумарної
вартості вантажопереробки на складі подано у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Розрахунок величин сумарного вантажопотоку і сумарної
вартості вантажопереробки на складі готелю
Питома
Вартість
Значення Величина вартість
робіт з
Назва групи потоку Показник фактору потоку, т / робіт з
потоком
(А), % рік потоком,
грн. / рік
грн. / т
1 2 3 4 5 6
1. Вантажопотік при
внутрішньо всп
Р – 355,00 80,00 28400,00
складському
переміщенні
2. Вантажопотік при
рр
ручному Р 40 40,00 150,00 6000,00
розвантаженні
3. Вантажопотік при
мр
механізованому Р 60 60,00 40,00 2400,00
розвантаженні
4. Вантажопотік при рн
Р 30 30,00 150,00 4500,00
ручному навантаженні
5. Вантажопотік при
мн
механізованому Р 70 70,00 40,00 2800,00
навантаженні
6. Вантажопотік, що
підлягає ручному пр
Р 25 25,0 200,00 5000,00
перебиранню при
прийманні товарів
73
Продовження таблиці 3.5
1 2 3 4 5 6
7. Вантажопотік, що
підлягає ручному
кр
перебиранню при Р 80 80,00 200,00 1600,00
комплектуванні
замовлень
8. Вантажопотік, що
е
проходить через Р 50 50,00 120,00 6000,00
експедицію
9. Вантажопотік, що
зз
проходить через зону Р 200 2000,00 100,00 20000,00
зберігання
Сумарний Σ
Р – 2710,00 – 76700,00
вантажопотік на складі
Таким чином, можна зробити висновок, що при загальному вантажообігу
складу готелю в 100 т / рік сумарний вантажопотік на складі становить
2710 т/рік, а сумарна вартість вантажопереробки на складі дорівнює
76700,00 грн./рік.
Раціональне зонування складу та оптимізація маршрутів руху товарів
сприяють зменшенню часу обробки вантажів і підвищенню оперативності
роботи складу.
Важливою складовою складського процесу є автоматизація обліку
складських запасів, проведення інвентаризації та контроль товарних залишків,
що забезпечують оперативність управлінських рішень і підвищують точність
облікових операцій [55]. Сучасні підприємства використовують спеціалізовані
програми автоматизації обліку, які дозволяють:
контролювати рух товарів у реальному часі;
вести електронний документообіг;
формувати звітність;
контролювати залишки та терміни придатності;
оптимізувати закупівлі та витрати.
Впровадження автоматизованих систем обліку та управління запасами
(Inventory Management Systems, IMS) дозволить значно спростити процес
оформлення документації при прийомі товарів. Такі системи автоматично
74
генерують акти прийому, звіряють їх з замовленнями та накладними, що
дозволяє уникнути паперової тяганини та зменшити ризик помилок. Крім того,
інтеграція таких систем з системами управління постачанням (Supply Chain
Management Systems) забезпечує безперервний потік інформації між різними
підрозділами ресторану та постачальниками.
Оперативний облік і аналітика – це найбільш важливі складові складської
діяльності на будь-якому підприємстві.
Серед основних видів аналізу і обліку складських запасів виділяють АВС-
аналіз, який базується на правилі Парето «20/80». Він виходить з того, що на
20 % найменувань товарів, як правило, приходиться 80 % коштів від обороту, а
на 80 % найменувань товарів, що залишилися, – 20 % від всього обороту.
Виходячи із такого міркування для мінімізації кількості переміщень вантажів
на складі виділяють «гарячі» зони для 20 % асортименту із найбільшим
попитом, які розташовані вздовж проходів і у найближчому доступі від зони
комплектації, а весь інший асортимент розміщується у «холодній» зоні складу,
там, де доступ до товару ускладнений чи потребує більше вантажних
переміщень до зони комплектації [46].
Важливо те, що цей метод є емпіричним. Конкретна пропорція може бути
дещо іншою: не 20/80, а, наприклад, 10/90 чи 33/67. Головне – правило Парето
вказує саме на значне відхилення від пропорції 50/50 у різних системах, а не на
конкретну величину відхилення. На підставі такого підходу розроблено АВС-
аналіз – ранжування складських запасів.
У рейтинговому списку виділяють три групи – А, В і С, які відрізняються
за своєю значимістю і внеску у оборот чи прибуток підприємства:
товари А – найбільш важливі товари, які приносять перші 50 %
результату;
товари В – «середні» за важливістю, які приносять ще 30 % результату;
товари С – «проблемні» товари, які приносять останні 20 % результату.
У якості орієнтиру можуть бути використані поєднання груп, що
представлені у таблиці 3.6 і на рисунку 3.7.
75
Єдиних рекомендацій для всіх типів товарів не існує, у кожному
напрямку складаються свої оптимальні поєднання, що дають найкращі
практичні результати.
Таблиця 3.6 – Поєднання пропорцій при АВС-аналізу
Група А Група В Група С
50 30 20
45 30 25
60 25 15
55 25 20
60 20 20
70 10 20
Ча стка продукції, %
100
20 С
В
30
50
А
0
10 – 15 10 – 15 70 – 80 100 Позиції
асортименту, %
Рисунок 3.7 – Загальна схема побудови кривої АВС-аналізу
Впровадження принципів FIFO та FEFO, а також систематичний контроль
термінів зберігання дозволяють мінімізувати списання та підвищити
ефективність використання товарних запасів на складах.
Оснащення складу сучасним підіймально-розвантажувальним
обладнанням дозволить скоротити фізичні навантажень на персонал,
прискорити виконання робіт, підвищити якість складування та продуктивність
праці. До малої засобів малої механізації, що використовується на складі,
відносяться:
76
ручні гідравлічні візки (рокли);
платформні та двоколісні візки;
штабелери;
пересувні стелажі;
підйомні столи та підйомники;
транспортувальні візки для тари й продукції;
вагове обладнання;
вантажні контейнери та тара;
засоби для пакування й маркування продукції.
До обслуговування вантажопідйомних механізмів допускаються тільки
особи, які пройшли спеціальне навчання та склали відповідний екзамен і
отримали про це відповідні посвідчення.
Проєктування складського процесу передбачає розробку комплексу
заходів щодо безпечного виконання усіх видів робіт на складі. До них
відносять:
сурове дотримання вимог і правил, норм і інструкцій з техніки безпеки,
промислової санітарії і пожежної безпеки;
організація і проведення інструктажу і навчання безпечним методам
роботи персоналу складу;
розслідування нещасних випадків і аварій на складах, розробка і
виконання заходів по їх попередженню в подальшому;
забезпечення виконання обов’язкових розпоряджень органів нагляду по
техніці безпеки, промисловій санітарії і пожежній охороні.
До заходів організаційно-інженерного характеру відносять:
встановлення запобіжних пристроїв (загорожі, аварійні гальмові
пристрої, автоматичний захист і блокування, запобіжні клапани, мембрани та
інші спеціальні технічні засоби);
застосування сигнальних кольорів і знаків безпеки.
У таблиці 3.7 представлено перелік сигнальних кольорів, що
77
застосовуються у складських приміщеннях з метою забезпечення безпеки праці,
покращення орієнтації персоналу та підвищення ефективності організації
складського процесу.
Таблиця 3.7 – Сигнальні кольори, що застосовуються на складах
Колір Інформативність кольору Приклад застосування
Червоний «стоп», «заборона», Кнопки для аварійної зупинки складських
«очевидна небезпека» механізмів.
Засоби пожежогасіння
Жовтий «увага», «попередження Фарбування ємностей з небезпечними і
про можливу небезпеку» шкідливими речовинами.
Будівельні конструкції, що являють небезпеку.
Рухомі частини складських механізмів
Зелений «безпечність», «дозвіл», Фарбування устроїв і засобів безпеки –
«шлях вільний» аварійні виходи, зони безпеки, пункти першої
допомоги, місця зберігання рятувальних
індивідуальних засобів
Синій «інформація» Позначаються вказівні знаки і елементи
виробничо-технічної інформації
Габарити проїздів, проходів і робочих місць позначаються смугою
(суцільною чи переривною) жовтого чи білого кольору на підлозі чи
шляховому покритті.
Посилення заходів безпеки на складі допоможе знизити ризик
виробничих травм, пошкодження матеріальних цінностей та виникнення
аварійних ситуацій. Запровадження систем відеоспостереження,
протипожежного захисту, якісного освітлення та суворе дотримання правил
охорони праці створюють безпечні умови роботи для співробітників.
Підвищення кваліфікації складського персоналу необхідне для
ефективної організації складського процесу в ГРК. Воно може здійснюватися за
допомогою комплексу організаційних, практичних і навчальних методів,
спрямованих на вдосконалення професійних знань, навичок та ефективності
виконання складських операцій. Основними такими методами є:
проведення внутрішніх інструктажів та навчань з організації
складського процесу;
організація тренінгів з питань логістики, складського обліку та
78
управління товарними запасами;
стажування працівників на сучасних підприємствах сфери HoReCa;
підвищення цифрової компетентності персоналу щодо використання
автоматизованих систем складського обліку;
проведення практичних занять із застосування складського обладнання
та засобів малої механізації;
участь у професійних семінарах, вебінарах і курсах підвищення
кваліфікації;
впровадження системи наставництва для нових працівників;
мотивація працівників до професійного розвитку через систему
матеріального та нематеріального стимулювання.
Застосування зазначених методів сприятиме підвищенню професійного
рівня працівників складу, зменшенню кількості помилок у роботі, покращенню
організації складського процесу та підвищенню загальної ефективності
діяльності готельно-ресторанного комплексу.
Раціональна організація складського процесу передбачає не лише
забезпечення безперебійного функціонування підприємства, але й постійний
пошук шляхів зниження витрат та підвищення ефективності використання
ресурсів.
Характеристику витрат та очікуваний ефект від їх оптимізації наведено в
таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 – Характеристика витрат та очікуваний ефект від їх
оптимізації
Група витрат Основні проблеми Напрями оптимізації Очікуваний ефект
1 2 3 4
Витрати на Високі Оптимізація планування Зниження витрат на
утримання енерговитрати, складу, енергозберігаючі комунальні послуги,
приміщень неефективне технології ефективніше
використання площ використання площ
Оплата праці Низька Раціональний розподіл Підвищення
персоналу продуктивність, обов’язків, продуктивності
дублювання функцій автоматизація процесів праці, зменшення
витрат на персонал
79
Продовження таблиці 3.8
1 2 3 4
Витрати на Зношеність, Модернізація Зменшення витрат
обладнання неефективне обладнання, на ремонт,
використання впровадження підвищення
багатофункціональних ефективності роботи
засобів
Транспортно- Зайві переміщення Оптимізація маршрутів, Скорочення часу
складські товарів зонування складу обробки, зниження
витрати витрат
Витрати на Порушення умов Контроль температури, Зменшення псування
зберігання зберігання впровадження систем продукції
моніторингу
Втрати Прострочення, Використання Зниження списань і
продукції псування FIFO/FEFO, контроль втрат
термінів
Адміністративні Ручний облік, Впровадження Підвищення
витрати помилки автоматизованих систем точності та
обліку швидкості обліку
Витрати на Недостатній контроль Встановлення систем Зменшення ризиків
безпеку відеонагляду, втрат і крадіжок
автоматизація контролю
Значну частку витрат становлять витрати на утримання складських
приміщень, зокрема енерговитрати та витрати на обслуговування площ. У
цьому контексті доцільним є впровадження енергозберігаючих технологій, а
також оптимізація планування складу з метою більш ефективного використання
наявних площ. Це дозволяє зменшити витрати на комунальні послуги та
підвищити рівень завантаженості складських зон.
Витрати на оплату праці персоналу можуть бути оптимізовані шляхом
раціонального розподілу функціональних обов’язків, усунення дублювання
операцій та впровадження елементів автоматизації складських процесів. Це
сприятиме підвищенню продуктивності праці та скороченню витрат часу на
виконання основних операцій.
Окремої уваги потребують витрати, пов’язані з експлуатацією
складського обладнання. Модернізація технічної бази та впровадження
сучасного багатофункціонального обладнання дозволяють зменшити витрати
на ремонт і обслуговування, а також підвищити ефективність виконання
складських операцій.
80
Значно прискорити процес прийому товарів та зменшити ймовірність
помилок, пов'язаних з людським фактором, допоможе використання при
прийманні товарів сканерів, що дозволяє швидко перевірити відповідність
товарів замовленням.
Суттєвий вплив на загальний рівень витрат мають втрати продукції
внаслідок псування або закінчення терміну придатності.
Приблизні витрати на реалізацію проєкту представлені в таблиці 3.9.
Таблиця 3.9 – Витрати на реалізацію проєкту організації складського
процесу в ГРК «Черкаси Палац»
Вартість за одиницю, Загальна вартість,
Стаття витрат Кількість
грн грн
Придбання стелажного 5 шт 8000 40000
обладнання
Придбання електронних 3 шт 1500 4500
термометрів
Придбання сканера 2 шт 8000 16000
Засоби малої механізації 2 шт 12000 24000
Система автоматизації обліку 1 компл. 80000 80000
Навчання персоналу 4 особи 2500 10000
Монтаж та організація зонування – – 12000
Застосування сигнальних – – 5000
кольорів
Разом: 191500
Очікувані результати від впровадження проєкту, а саме, скорочення
витрат на зберігання та обробку товарів, підвищення продуктивності праці й
товарообігу складу, зменшення втрат продукції подані в таблиці 3.10.
Таблиця 3.10 – Очікуваний ефект від впровадження проєкту організації
складського процесу в ГРК «Черкаси Палац»
Після
Показник До впровадження Відхилення
впровадження
Витрати на зберігання, грн/міс 45000 38000 –7000
Втрати продукції, грн/міс 12000 7000 –5000
Час обробки товарів, год 10 7 –3
Продуктивність праці, % 100 120 +20
Товарообіг складу, грн 100000 115000 +15000
81
Нами було визначено основні напрями вдосконалення організації
складського процесу, серед яких особливу увагу приділено раціональному
зонуванню складських приміщень, автоматизації складського обліку,
оптимізації внутрішнього товароруху, впровадженню принципів FIFO та FEFO,
а також посиленню контролю за дотриманням умов зберігання продукції.
Запропоновані заходи дозволяють скоротити час виконання складських
операцій, мінімізувати втрати продукції внаслідок псування або неправильного
зберігання та підвищити ефективність використання складських площ.
Важливим елементом проєкту стало формування системи регламентації
складського процесу, яка охоплює організаційне забезпечення, порядок
приймання та зберігання товарів, систему обліку й контролю складських
запасів, а також заходи безпеки та охорони праці. Розроблена структурно-
логічна схема регламентації дозволяє систематизувати діяльність складського
господарства, забезпечити чіткий розподіл функціональних обов’язків
персоналу та підвищити рівень координації між структурними підрозділами
підприємства.
Крім того, у розділі обґрунтовано необхідність підвищення рівня безпеки
складських операцій та професійної підготовки персоналу. Встановлено, що
впровадження сучасних методів навчання працівників, дотримання вимог
охорони праці, пожежної безпеки та санітарно-гігієнічного контролю
сприятиме зниженню ризику виробничого травматизму, покращенню умов
праці та підвищенню продуктивності роботи складського персоналу.
Реалізація запропонованого проєкту організації складського процесу
сприятиме підвищенню ефективності складської логістики, раціональному
використанню ресурсів підприємства та покращенню загального рівня
функціонування готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац».
Таким чином, запропонований проєкт організації складського процесу є
економічно доцільним та забезпечує підвищення ефективності усієї системи
складського господарства в готельно-ресторанному комплексі «Черкаси
Палац».
82
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичний аналіз та розроблено
проєкт організації складських процесів на прикладі готельно-ресторанного
комплексу «Черкаси Палац». Актуальність дослідження зумовлена потребою
підвищення ефективності організації складського господарства на
підприємствах сфери гостинності, особливо в умовах посилення конкуренції,
зростання вимог до рівня обслуговування та необхідності оптимального
використання матеріальних ресурсів.
У першому розділі кваліфікаційної роботи узагальнено теоретичні засади
організації складського процесу, висвітлено основні аспекти складського
господарства, його функціональні завдання, ключові принципи організації, а
також розглянуто специфіку діяльності в умовах готельно-ресторанних
комплексів. Розкрито методологічні аспекти організації переробки
товаропотоків та їх обліку на складах готельних господарств. Проведено аналіз
сучасних підходів до управління складськими операціями, організації
товароруху, систем зберігання продукції та логістичного забезпечення
діяльності підприємств. З'ясовано, що ефективне планування і управління
складськими процесами є критично важливою умовою для стабільної роботи
підприємства та гарантії високої якості наданих послуг.
У другому розділі проведено аналіз організації складського процесу в
готельно-ресторанному комплексі «Черкаси Палац». Надано організаційно-
економічну характеристику підприємства. Проведено аналіз показників
фінансово-господарської діяльності закладу за останні три роки. Досліджено
особливості приймання, зберігання, обліку та переміщення товарно-
матеріальних цінностей на складі. Оцінено ефективність організації складської
діяльності в ГРК «Черкаси Палац».
У цілому можна сказати, що готельно-ресторанний комплекс «Черкаси
Палац» має належний рівень організації складського господарства та
83
забезпечує безперебійне функціонування основних виробничих і
обслуговуючих процесів підприємства. Разом із тим, результати проведеного
дослідження свідчать про наявність певних проблеми та недоліки, серед яких
недостатній рівень автоматизації облікових процесів, нераціональне
використання складських площ, потреба в удосконаленні зонування приміщень,
а також необхідність підвищення рівня безпеки та професійної підготовки
персоналу.
У третьому розділі представлено проєкт організації складських процесів
на прикладі готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац». У ньому
запропоновано низку заходів, спрямованих на оптимізацію діяльності складу.
Зокрема, приділено увагу удосконаленню зонування приміщень, автоматизації
обліку товарів, впровадженню методик FIFO та FEFO, покращенню
внутрішнього товарообігу, використанню засобів малої механізації, посиленню
безпеки під час складських операцій, а також розвитку професійної компетенції
працівників. Крім того, доведено необхідність регламентації складських
процесів та представлено структурно-логічну схему їх організації.
У дослідженні обґрунтовано, що впровадження запропонованих заходів
сприятиме підвищенню ефективності використання складських площ,
зменшенню часу на виконання операцій, мінімізації втрат продукції, зростанню
продуктивності праці персоналу та вдосконаленню управління товарними
запасами. Економічні розрахунки підтвердили доцільність реалізації проєкту, а
також можливість досягнення позитивного економічного результату завдяки
оптимізації складської логістики.
Отже, поставлена мета кваліфікаційної роботи досягнута, а визначені
завдання виконані у повному обсязі. Результати дослідження можуть стати
корисними для практичної діяльності підприємств сфери готельно-
ресторанного бізнесу.
84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України : офіц. текст. Київ : КМ, 2013. 96 с.
2. Про туризм : Закон України (324/95-ВР) // Відомості ВР України,
1995. – № 31. С. 24 (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 222-VIII (222-
19) від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 23, с. 158).
3. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-
підприємців : Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV // Відомості
Верховної Ради (ВВР) України. 2003. № 31–32. 263 с.
4. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII.
5. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон
України від 1 червня 2000 року № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР)
України. 2000. № 36. 299 с.
6. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових
продуктів : Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР. Чинний, поточна
редакція від 07.11.2025. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-
%D0%B2%D1%80#Text
7. Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові
продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я тварин та
благополуччя тварин : Закон України від 18.05.2017 № 2042-VIII.
8. Про якість та безпеку харчування і продовольчої сировини : Закон
України від 26.10.2005 р. 2809-IV. Відомості Верховної Ради України. 2005.
№ 50. Ст. 533.
9. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення : Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ.
10. ДСТУ 3862:99. Ресторанне господарство. Терміни та визначення
[Чинний від 01.10.1999]. Вид. офіц. Київ, 1999. 26 с.
11. ДСТУ 4268:2003. Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні
вимоги. [Чинний від 2003-12-23]. Вид. офіц. Київ. : Держспоживстандарт
85
України, 2004. 10 с.
12. ДСТУ 4269:2003. Послуги туристичні. Класифікація готелів. [Чинний
від 2003-12-23]. Вид. офіц. Київ.: Держспоживстандарт України, 2004. 13 с.
13. ДСТУ 4527:2006. Послуги туристичні. Засоби розміщування. Терміни
та визначення: [Чинний від 2006-02-28]. Вид. офіц. Київ. : Держспоживстандарт
України, 2006. 24 с.
14. ДСТУ ISO 22000:2019 (ISO 22000:2018, IDT) «Системи управління
безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-якої організації в харчовому
ланцюгу» [Чинний від 2019-12-01]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019.
37 с.
15. ДСТУ ISO 22483:2022 Туризм та пов’язані з ним послуги. Готелі.
Вимоги до послуг (ISO 22483:2020, IDT).
16. ДСТУ ISО 9004:2018. Управління якістю. Якість організації.
Настанови щодо досягнення сталого успіху. На заміну (ДСТУ ISО 9004-2-96).
17. ДСТУ 4281:2004. Заклади ресторанного господарства. Класифікація
[Чинний від 2004-07-01]. Вид. офіц. Київ, 2004. 18 с.
18. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні
вимоги» [Чинний від 2017-06-01]. Вид. офіц. Київ : Міністерство регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 2017,
35 с.
19. ДБН В.2.2-20-2008. Будинки і споруди. Готелі. [Чинний від 2008-07-
23]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіонбуд України, 2008. 18 с.
20. ДБН В.2.2-25:2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування.
[Чинний від 2008-07-23]. Вид. офіц. Київ : Мінрегіонбуд України, 2008. 18 с.
21. Наказ Мінагрополітики України № 590 від 01.10.2012 «Вимоги щодо
розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур,
заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів
(НАССР)» URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1704-12.%20-
%20%D0%BF.%201.1#Text
22. Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження
86
Правил пожежної безпеки в Україні» №1417 від 31.12.2014. Документ z0252-15,
чинний, поточна редакція від 14.08.2024.
23. Правила користування готелями та надання готельних послуг в
Україні : затв. наказом Держкомітету України по житлово-комунальному
господарству та Держкому України по туризму. № 77/44. від 10.09.96.
24. Правила роботи закладів громадського харчування : наказ
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від
24.07.2002 № 219.
25. Про затвердження Рекомендованих норм технічного оснащення
закладів громадського харчування : наказ Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України від 03.01.2003 № 2.
26. Архіпов В. В. Організація обслуговування в закладах ресторанного
господарства : навч. посіб. 3-тє вид. Київ : Центр учбової літератури, 2024.
342 с.
27. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства : навч. посіб. 3-
тє вид. Київ : Центр учбової літератури, 2024. 280 с.
28. Баландіна І. С. Економіко-технологічне проєктування об’єктів
готельно-ресторанного господарства. Вчені записки ТНУ імені В. І.
Вернадського. Серія: Економіка і управління. том 33 (72). № 3, 2022. С. 14–18.
29. Балацька Н. Ю., Калєнік К. В., Скриннік В. І. Тенденції розвитку та
стратегічного управління підприємствами готельно-ресторанного бізнесу.
Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2022. Випуск 13. С. 62‒71.
30. Башота Н. В. Тенденції розвитку підприємств готельного
господарства України. Науково-виробничий журнал Держава та регіони.Серія
: Економіка та підприємництво. 2018. № 3. С. 66–71.
31. Беляк А. О. Вплив тенденцій цифровізації на розвиток суб’єктів
господарської діяльності сфери гостинності. Електронне наук. фах. видання з
економ. наук «Modern Economics». 2022. №35. С. 23–28. URL:
https://modecon.mnau.edu.ua/issue/35-2022/beliak.pdf (дата звернення: 11.05.2026)
32. Бондар С. В. Формування стратегії цифровізації суб’єкта готельного
87
бізнесу. Економіка та суспільство. 2024. Вип.60. С. 22–30.
33. Власова Н. О., Краснокутська Н. С, Круглова О. А., Мілаш І. В.
Економіка ресторанного господарства : навч. посіб. Харків : «Світ книг», 2021.
390 с.
34. Галасюк С. С., Нездоймінов С. Г. Організація готельного
господарства : навч.-практ. посіб., 2-ге вид., доопрац. і доповн. Київ :
Видавництво Ліра-К, 2024. 166 с.
35. Головко О. М., Кампов О. М., Махлинець Н. С. Організація
готельного господарства : навчальний посібник. Київ : Кондор-Видавництво,
2024. 410 с.
36. Гут Л., Гнатишина Н. Інформаційне забезпечення аналізу операційної
діяльності підприємств ресторанного бізнесу. Вісник Чернівецького
торговельно-економічного інституту. Економічні науки. 2023. 4(92). С. 123–
137. DOI: http://doi.org/10.34025/2310-8185-2023-4.92.09.
37. Гуць В. С., Коваль О. А., Русавська В. А. Технологічне устаткування
готелів, готельних комплексів : підручник. Київ : Вид-во Ліра-К, 2019. 568 с.
38. Давидова О. А. Інноваційне управління розвитком підприємств
готельно ресторанного господарства : методологія, теорія і практика. Харків:
Вид-во Іванченка І.С., 2018. 448 с.
39. Джинджоян В. В., Сазонець О. М., Лисенко О. В., Гессен А. Є.
Корпоративна соціальна відповідальність в індустрії гостинності : навч. посіб.
Київ : Видавництво «Каравела», 2025. 244 с.
40. Доценко В. Ф., Губеня В. О. Устаткування закладів ресторанного
господарства: підручник. Київ : Кондор, 2020. 636 с.
41. Економіка готельно-ресторанного господарства : навч. посіб.
Александрова С. А., Оболенцева Л. В., Світлична В. Ю. ; Харків. нац. ун-т
міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2022.
142 с.
42. Економіка та бізнес-інновації : підручник за ред. д.е.н., проф.
Мельника Л. Г., д.е.н., проф. Карінцевої О. І. Суми : Університетська книга,
88
2023. 702 с.
43. Завальний О .В., Апатенко Т. М., Краснокутська Ю. В. Проєктування
об’єктів готельно-ресторанного господарства : білінгв. навч. посіб. Харків. нац.
ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова,
2021. 226 с.
44. Завідна Л. Д. Концепція управління стратегічним розвитком
підприємства готельного господарства. Економічний простір. 2020. №153.
С. 51–55.
45. Калугіна І. М., Салавеліс А. Д., Фесенко О. О., Лисюк В. М.
Проектування закладів ресторанного господарства : навч. посіб. Одеса : Освіта
України, 2019. C. 242–250. URL: https://card-file.ontu.edu.
ua/handle/123456789/10867
46. Камушков О. С., Ткач В. О., Язіна В. А. Стратегічні перспективи
розвитку готельно-ресторанного господарства України в умовах світової кризи.
Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2020.
№4(2). С. 349-352.
47. Кащук К. М., Мосійчук І. В., Саух І. В. Сучасні технології управління
в готельно-ресторанному бізнесі: практики та інновації. Бізнесінформ.
Економіка. Інноваційні процеси. 2023. №6. С.94–99. URL: https://www.business-
inform.net/export_pdf/business-inform-2023-6_0-pages93_99.pdf (дата звернення:
11.05.2026)
48. Коваль М. Н. Сучасні підходи до вирішення питань відповідності
проектування та контенту готелів нормативним вимогам. Вісник ЛТЕУ. Teхнічні
науки. № 20 (2018). С. 107–112.
49. Ковешніков О. В., Матвієнко А. Т., Разметова О. Г. Організація
готельно-ресторанного господарства : навчальний посібник. Київ :
Видавництво Ліра-К, 2020. 564 с.
50. Козубова Н. В., Мальська М. П., Пандяк І. Г. Готельний бізнес: теорія
і практика: підручник. 2 видання, перероб. та доп. Київ : Центр учбової
літератури, 2020. 472 с.
89
51. Кравчук О. П. Дослідження сучасних тенденцій цифровізації бізнесу в
україні. Економіка бізнесу : виклики діджиталізації та стратегії розвитку: зб. тез
доп. студ. наук.-практ. конф. Тернопіль. 2021. С. 51–53. URL:
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/ТЕЗИ_друк.pdf (дата звернення: 11.05.2026)
52. Круковська О. В. Особливості та перспективи розвитку логістичного
сервісу у ресторанному бізнесі готельно-ресторанного господарства.
Інвестиції: практика та досвід. Економічна наука. 2023. С. 90–95.
53. Мальська М. П., Пандяк І. Г. Готельний бізнес: теорія та практика :
пдручник. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 472 с.
54. Мацибора В. І., Збарський В. К., Мацибора Т. В. Економіка
підприємства : навч.посіб. 3-те вид. перероблене. Київ : Каравела, 2023. 320 с.
55. Милько І., Нагорнова О., Ожема С. Заходи підвищення ефективності
управління розвитком готельно-ресторанного комплексу. Scientific journal
«Modeling the development of the economic systems», 2021. С. 19–24 URL:
https://library.khmnu.edu.ua/old/pdf/mng/2021/mdes_2021_2_5.pdf
56. Мостова Л. М., Новікова О. В., Ракленко І. М. Організація
обслуговування в ресторанному господарстві : підручник. Харків : Світ Книг,
2021. 657 с.
57. Нечаюк Л. І., Нечаюк Н. О. Готельно-ресторанний бізнес:
менеджмент. Київ : Центр навчальної літератури, 2020. 372 с.
58. Нісфоян С., Сисоліна Н. Мінімізація ризиків в системі логістичного
менеджменту готельно-ресторанних бізнес-процесів. Таврійський науковий
вісник. Серія: Економіка, 2026 (27), 141–149. https://doi.org/10.32782/2708-
0366/2026.27.16
59. Павленкова П. П., Тележенко Л. М., Біленька І. Р., Дзюба Н. А.
Технологічне проектування підприємств ресторанного господарства : навч.
посіб. [для вищих навчальних закладів]. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 312 с.
60. Підприємництво та основи бізнесу. Практикум : навч. посіб. [Біляк Т.
О., Бірюченко С. Ю., Бужимська К. О. та ін.]; під заг. ред. Остапчук Т. П.
Житомир : Житомирська політехніка, 2023. 280 с.
90
61. Полінкевич О. Інформаційно-комунікативні та логістичні технології
організації обслуговування клієнтів готелю. Ресторанний і готельний
консалтинг. Інновації. 2023. № 6(2). С. 150–170.
62. Сазонець І. Л., Джинджоян В. В., Яковлєва-Мельник Н. Г., Седлецька
О. В. Маркетинг готельного та ресторанного бізнесу : навчальний посібник.
Київ : Видавництво «Каравела», 2025. 274 с.
63. Сенишин О. С., Кривешко О. В. Маркетинг : навч. посібник. Львів :
Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. 347 с.
64. Смирнов І. Логістика постачання в готельному бізнесі: сутність,
структура, основні показники. Вісник Львівського університету. Серія
географічна. 2013. Випуск 42. С. 317–325.
65. Тимчук С. В., Нещадим Л. М., Поворознюк І. М. Ефективність
ланцюга постачання в готельно-ресторанній галузі: оптимізація товарознавчих
процесів та вплив на стратегії управління. Економіка та суспільство. 2024.
Вип. 59. С. 56–60.
66. Цвілий С. М., Кукліна Т. С., Зайцева В. М. Маркетинг в готельно-
ресторанному господарстві : навчальний посібник. Запоріжжя : НУ «Запорізька
політехніка», 2023. 260 с.
67. Чепурда Л. М., Таньков К. М., Куракін О. Б. Організація готельного
господарства : навчальний посібник. Черкаси: ЧДТУ, 2016. 427 с.
68. Юдіна О. І. Концептуальні основи формування стратегії управління
сталим економічним розвитком підприємств готельно-ресторанної сфери.
Ефективна економіка. 2021. № 11. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2021_11_7 (дата звернення: 17.04.2026).
69. Яцун Л. М., Новікова О. В., Льовшина О. П., Ткаченко О. П.
Менеджмент готельно-ресторанного господарства : навчальний посібник.
Харків : Світ книги, 2021. 486 с.
70. Готель «Дніпро». URL: https://hoteldnipro.com.ua/ (дата звернення:
12.05.2026).
71. Готель «Оптіма Черкаси». URL:
91
https://optimahotels.com.ua/uk/hotels/cherkasy/ (дата звернення: 12.05.2026).
72. Готельно-ресторанний комплекс «SELENA Family Resort». URL:
https://hotelselena.info/ (дата звернення: 12.05.2026).
73. Готельно-ресторанний комплекс «Черкаси Палац», офіційний сайт.
URL: https://cherkasypalace.com/#zeropopup (дата звернення: 12.05.2026).
74. Діагностика публічних електронних закупівель готельних та
ресторанних послуг на основі ризик-підходу. URL:
http://www.economy.in.ua/pdf/1_2019/10.pdf (дата звернення: 05.05.2026).
75. Конференц-сервіс готелю «Черкаси Палац». URL:
https://cherkasypalace.com/conference_ua (дата звернення: 12.05.2026).
76. Номери готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац». URL:
https://cherkasypalace.com/nomery_ua (дата звернення: 12.05.2026).
77. Організація продовольчого і матеріально-технічного постачання в
готельному комплексі. URL: http://referat-ok.com.ua/work/organizacija-
prodovolchogo-i-materia-2/ (дата звернення: 15.05.2026).
78. Основні служби готельного підприємства, їх функції та склад. URL:
https://studfile.net/preview/5128284/page:4/ (дата звернення: 10.05.2026).
79. Усе, що вам потрібно знати про FIFO (First-In, First-Out) у логістиці.
URL: https://logos3pl.com/uk/blog/everything-you-need-to-know-about-fifo-first-in-
first-out-in-logistics/ (дата звернення: 03.05.2026).
80. Just-in-Time (JIT) та Lean логістика на глобальному ринку. URL:
https://dalethgroup.com/just-in-time-jit-ta-lean-lohistyka-na-hlobalnomu-rynku/
(дата звернення: 03.05.2026).
81. Що таке система управління складом (WMS)? URL:
https://www.sap.com/ukraine/resources/what-is-a-warehouse-management-system-
wms (дата звернення: 03.05.2026).
82. Що являє собою модель SADT. URL:
https://fect.vuia.cx.ua/articles/shho-javljae-soboju-model-sadt.html (дата звернення:
03.05.2026).
92
ДОДАТКИ
93
Додаток А
Таблиця А.1 – Перелік документів, які використовуються при прийманні
товарів (паперовий облік)
№
Документ Призначення документа
з/п
1. Журнал обліку Реєстрація супровідних документів постачальників і
вантажів, що транспортних організацій і контроль їхнього
надійшли на склад оприбуткування на складі підприємства
2. Книга реєстрації
видачі рахунків-
фактур
А кт про встановлені Застосовується для оформлення прийомки товарно-
3. розбіжності за матеріальних цінностей, які мають кількісні розбіжності з
кількістю при даними супровідних документів постачальника
прийомці товару
А кт прийомки товару Застосовується при оформленні прийомки товарно-
4. за якістю матеріальних цінностей, які мають розбіжності з даними
супровідних документів постачальника
5. Картка обліку Ведеться товарознавцем підприємства для контролю
виконання договорів надходження товарів від постачальників за договорами і
разовими угодами
Зв іт про рух товарів і Складається завідувачем складом у двох екземплярах. 1-й –
6. тари по складу із прикладеними первинними документами представляється
в бухгалтерію; 2-й – з розпискою бухгалтерії про прийняття
звіту і прикладених до нього документів залишається в
завідувача складом
7. Книга обліку Ведеться товарознавцем-бракером на підставі рахунків-
розбракування товарів фактур і актів приймання за якістю з метою контролю
результатів розбраковування
8. Звіт про отримання Складається щодня й служить для контролю за одержанням
вантажу вантажу зі станції з/д і доставкою цього вантажу на склад
експедитором
9. Журнал обліку Ведеться зав. експедицією для обліку вантажів, що
вантажів, що надходять від постачальників і транспортних організацій
надходять у через експедиційний склад
експедицію
П рибуткова накладна Складається матеріально-відповідальною особою при
10. надходженні на підприємство цінностей у випадках, які
передбачені інструкціями з обліку окремих операцій.
А кт на оприходування Застосовується для оформлення приймання товарів, що
11. товарів, які надійшли надійшли до одержання рахунку-фактури постачальника
без рахунку
постачальника
94
Таблиця А.2 – Документи, які використовуються при розміщені товарів
на зберігання
№
Документ Призначення документа
з/п
1. Ярлик складський Виписується завідувачем складом підприємства на кожне
найменування та сорт товарів, що надійшли, у даній партії
К нига реєстрації Застосовується для реєстрації номенклатурних номерів на
2. номенклатурних товари, що надходять на склади
номерів на товари
3. Картка кількісно- Застосовується для ведення аналітичного обліку в складах
сумарного обліку з різноманітними асортиментами товарів
Т оварна книга Ведеться матеріально відповідальною особою для обліку
4. товарно-матеріальних цінностей. На кожне найменування
товару в книзі відкривається окремий рахунок
Таблиця А.3 – Документи, які використовуються при продажу і відпуску
товарів зі складу підприємства
№ Документ Призначення документа
1 2 3
1. Замовлення-заявка Складається покупцем і коригується товарознавцем-
реалізатором з урахуванням наявності товарів на складі
Д оговір поставки Укладається між підприємством і покупцями.
2. Призначений для встановлення розмірів, термінів та умов
продажу, відпуску і доставки товарів
Ж урнал реєстрації Ведеться товарознавцем-реалізатором на підставі
3. замовлень покупців замовлень покупців, які надійшли як при особистому
відборі товарів, так і отриманих по засобам зв'язку
К артка незадоволеного Ведеться товарознавцем-реалізатором на підставі
4. попиту замовлень покупців і служить для обліку незадоволеного
попиту, а також для контролю виконання незадоволених
замовлень
Зв едений відбірковий Складається товарознавцем-реалізатором на підставі
5. лист на комплексний замовлень покупців для комплексного відбору товарів на
відбір складі для групи покупців
6. Рахунок-фактура Виписується на товари, які фактично відібрані для
покупців
7. Пакувальний ярлик Виписується в тих випадках, коли відбірка і упакування
товарів виконується на складі без участі представника
покупця
8. Журнал передачі Ведеться завідувачем складом на підставі рахунків фактур
товарів із складу в для контролю передачі товарів в експедицію
експедицію
Ж урнал обліку товарів Ведеться в експедиції підприємства, служить для
і рахунків-фактур, контролю відправлення товарів покупцям і поверненням
9. прийнятих в підписаних покупцями рахунків фактур
експедицію із складу
для їх відправки
покупцям
95
Т оварно-транспортна Виписується у чотирьох екземплярах (якщо платником є
на кладна вантажоотримувач). У тому числі.
1-й: служить підставою для розрахунків із
10. автотранспортною організацією і є додатком до рахунку
на оплату за перевезення матеріальних цінностей.
2-й служить підставою для обліку роботи автотранспорту і
залишається при дорожньому листкові.
3-й при товарному звіті відправника вантажу здається в
бухгалтерію.
4-й направляється вантажоотримувачу
11. Пропуск на виїзд із
території підприємства
За явка на Документ для забезпечення своєчасної доставки товарів
12. автотранспортні покупцям. Складається завідувачем експедиційним
перевезення складом, підписується заступником директора
підприємства
Ж урнал обліку Ведеться в експедиції підприємства. Призначений для
13. використання обліку автомобільного транспорту, що надходить за
автотранспорту заявкою, і контролю за його знаходженням на маршруті
14. Картка обліку Ведеться експедицією підприємства для обліку руху
інвентарної тари інвентарної тари
К нига реєстрації Видається особі, що здійснює централізовану доставку і
до кументів, які здані кільцеве завезення товарів
15. особою, здійснюючою
централізовану
доставку і кільцеве
завезення товарів
16 Картка обліку
виконання договорів
відвантаження
96
Додаток Б
Зовнішній вигляд готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
Рисунок Б.1 – Фасад готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
97
Додаток В
Документ про присвоєння категорії
Рисунок В.1 – Свідоцтво про встановлення категорії «чотири зірки» готелю
98
Додаток Г
Номерний фонд ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок Г.1 – Внутрішній інтер’єр номерного фонду ГРК «Черкаси Палац»
5
Додаток Д
Вестибюль ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок Д.1 – Хол готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
5
Додаток Ж
Ресторан ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок Ж.1 – Інтер’єр ресторану готельно-ресторанного комплексу «Черкаси
Палац»
5
Додаток К
Вестибюль ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок К.1 – Рецепція готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
6
Додаток Л
Конференц-зал ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок Л.1 – Інтер’єр конференц-залу готельно-ресторанного комплексу
«Черкаси Палац»
7
Додаток М
Стійка рецепції ГРК «Черкаси Палац»
Рисунок М.1 – Відзнака готельно-ресторанного комплексу «Черкаси Палац»
8
Додаток Н
Таблиця Н.1 – Перелік товарно-матеріальних запасів, які зберігаються на
складі ГРК «Черкаси Палац»
Одиниці
Найменування товарів вимірювання,
кг/шт
Продовольчі товари
Овочі та фрукти в асортименті кг
Борошно пшеничне кг
Вершки кг
Горіхи волоські кг
Горошок зелений консервований, 420 г шт
Желатин кг
Квасоля кг
Кефір кг
Риба кг
Крупи в асортименті кг
Кури кг
Приправи в асортименті кг
Майонез кг
Маргарин кг
Масло вершкове кг
Мед натуральний кг
Молоко кг
Овочі квашені в асортименті кг
Олія кг
Оселедець кг
Оцет 3 % кг
Зелень кг
Печінка яловича кг
Повидло кг
Рафінадна пудра кг
Родзинки кг
Свинина кг
Сир кисломолочний кг
Сир твердий кг
Сметана кг
Томатне пюре кг
Цукор кг
Яйця шт
Яловичина, телятина кг
Непродовольчі товари
Столи шт
Стільці шт
Скатертини шт
Серветки шт
Посуд столовий шт
Дезінфікуючі та миючі засоби шт
9
Додаток П
Зразок договору постачання
ДОГОВІР ПОСТАЧАННЯ №____
(Довгостроковий)
м. _____________ “____” ____________ 20__ року
______________________ в особі ___________________, який діє на підставі
___________________________ (надалі - Постачальник), з однієї сторони та
______________________ в особі ___________________, який діє на підставі
___________________________ (надалі - Покупець), з другої сторони, уклали цей Договір
про наступне:
1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. Постачальник зобов’язується постачати (передавати у власність Покупця) Товар,
визначений в п.2.1. цього Договору для використання його у підприємницькій діяльності, а
Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.
2. ВІДОМОСТІ ПРО ТОВАР
2.1. Предметом поставки є ___________________________________________ (надалі -
Товар).
2.2. Товар постачається в такому обсязі та кількості:
2.2.1. Товар, вказаний в п. 2.1 цього Договору, поставляється Покупцю партіями.
2.2.2. Кожна партія товару визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування
товару, кількість товару, яка повинна постачатися в конкретній партії, асортимент та
номенклатура за видами, типами, розмірами та інші додаткові характеристики.
2.3. Товар упаковується відповідно до вимог стандартів та технічних умов для
забезпечення збереження товару при транспортуванні і зберіганні.
2.4. Постачальник зобов’язаний забезпечити Товар упаковкою, необхідною для перевезення
товару.
3. УМОВИ ПОСТАЧАННЯ
3.1. Партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією, повинна бути поставлена
Покупцю не пізніше ________ першого місяця відповідного періоду постачання.
3.2. Право власності на Товар виникає у Покупця момент оплати відповідної партії
Товару.
3.4. Товар постачається за адресою: ____________________________________________ .
4. ЦІНА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
4.1. Вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається
в специфікації.
4.2. Оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом перерахунку коштів
на розрахунковий рахунок Постачальника протягом ____________ днів з моменту поставки
відповідної партії товару.
5. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
5.1. Обов’язки Постачальника:
5.1.1. Постачати Покупцеві товар, згідно умов цього Договору.
5.1.2. Попереджувати Покупця про всі права третіх осіб на товар, що постачається.
5.1.3. У випадку, якщо Покупець відмовляється від прийняття товару, який не відповідає за
якістю стандартам зазначеним в п. 2.3, розпорядитися товарами у десятиденний строк (для
товарів, що швидко псуються протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення від
Покупця).
5.1.4. У разі поставки некомплектних виробів, на вимогу Покупця доукомплектувати їх у
____ денний строк після одержання вимоги або замінити товар комплектними виробами у
той же строк.
10
5.2. Обов'язки Покупця:
5.2.1. Прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право
відмови від договору.
5.2.2. Оплатити товар згідно з умовами визначеними у цьому Договорі та в специфікації.
5.3. Права Постачальника:
5.3.1. Вимагати від Покупця прийняття товару, що відповідає умовам визначеним в цьому
Договорі та в специфікації.
5.3.2. Припинити постачання відповідної партії товару, якщо Покупець не повністю сплатив
вартість попередньої партії товару.
5.4. Права Покупця:
5.4.1. Вимагати від Постачальника постачання товару, відповідно до умов цього Договору.
5.4.2. У разі поставки товару більш низької якості, ніж вимагається стандартами,
відмовитися від прийняття та оплати товару, а у випадку, коли товар уже оплачений,
вимагати повернення сплаченої суми.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
6.1. У випадку порушення своїх зобов’язань за цим Договором Сторони несуть
відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням
зобов’язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням
умов, визначених змістом зобов’язання.
6.2. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов’язань за цим Договором,
якщо воно відбулося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що
вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання відповідного зобов’язання.
6.3. Жодна із Сторін не несе відповідальності за невиконання чи неналежне виконання
своїх зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання чи неналежне виконання
зумовлені дією обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини). Сторона, для якої
склались форс-мажорні обставини, зобов'язана терміново, у 5-ти денний строк, повідомити у
письмовій формі іншу Сторону.
6.4. Якщо якість товару не відповідає умовам зазначеним в п. 2.2.1 Постачальник сплачує
Покупцю штраф у розмірі 50 % від вартості неякісного товару, а також безоплатно усуває
недоліки в ____ денний строк з моменту отримання обґрунтованої претензії від Покупця.
6.5. За порушення строків поставки товару Постачальник сплачує штраф у розмірі ___ грн.
за кожен день прострочення поставки.
6.6. За необґрунтовану відмову оплатити товар Покупець виплачує пеню у розмірі ___ %
від суми відповідної оплати (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на
момент прострочення), за кожний день прострочення, до моменту повного виконання
Покупцем свого зобов’язання по оплаті.
6.7. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань, що
випливають з цього Договору винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в
розмірі ____ відсотків від ціни товару зазначений в специфікації до цього Договору.
7. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ
7.1. Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до
____________ .
7.2. У випадку, якщо жодна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або
змінити договір за 30 днів до його закінчення, Даний Договір вважається продовженим на
строк _________________________.
8. ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ ТА ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ
8.1. Умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою Сторін. В такому
випадку зміни до цього Договору оформляються Додатковою угодою.
8.2. Дострокове розірвання цього Договору можливе тільки за згодою Сторін, якщо інше
не встановлено цим Договором або законодавством.
8.3. Усі спори, що пов’язані з цим Договором вирішуються шляхом переговорів між
сторонами. Якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в
11
судовому порядку.
8.4. Даний Договір укладено у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із
сторін.
8.5. У випадках, не передбачених даним Договором, сторони керуються нормами чинного
законодавства.
8.6. Після підписання цього Договору усі попередні переговори за ним, листування,
попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що стосуються цього Договору,
втрачають юридичну силу.
8.7. Додатки до Договору э його невід’ємною частиною.
РЕКВІЗИТИ СТОРІН:
Продавець Покупець