Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10290| Назва: | Автоматизована система радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці |
| Автори: | Топтун, Анна Володимирівна Калінін, Єгор Костянтинович |
| Ключові слова: | Автоматизована система керування;Технологічний режим;Мікроконтролер |
| Дата публікації: | 8-чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота присвячена створенню автоматизованої системи радіаційного контролю матеріалів, які переміщуються у технологічному потоці. Основна ідея полягає в тому, щоб контроль якості здійснювався без зупинки виробничої лінії: матеріал проходить через зону вимірювання, джерело випромінювання діє на нього, детектор фіксує змінений сигнал, а електронна система оброблення визначає, чи відповідає матеріал заданим параметрам. Актуальність роботи зумовлена тим, що сучасне виробництво дедалі частіше працює у безперервному або малозупинному режимі, де затримка контролю, ручна перевірка або відбір проб знижують продуктивність і не дозволяють оперативно реагувати на відхилення. Радіаційний контроль є доцільним для таких умов, оскільки він дозволяє безконтактно та неруйнівно оцінювати товщину, густину, однорідність, наявність внутрішніх дефектів, включень або неоднорідностей у матеріалах. У першому розділі роботи обґрунтовано належність розроблюваної системи до засобів неруйнівного радіаційного контролю. Показано, що патентний та інформаційний пошук доцільно виконувати за напрямами, пов’язаними з дослідженням матеріалів із використанням хвильового або корпускулярного випромінювання, вимірюванням іонізуючого випромінювання, визначенням товщини та густини матеріалів, а також із автоматизованим обробленням вимірювальних сигналів. У роботі розглянуто основні методи радіаційного контролю матеріалів: метод проходження випромінювання крізь матеріал, метод зворотного розсіювання, радіографічний метод і томографічний контроль. Для потокового контролю найбільш придатним визначено підхід, за якого джерело випромінювання і детектор розташовуються по різні боки від матеріалу, а зміна інтенсивності сигналу після проходження крізь матеріал використовується для оцінювання його параметрів. Конструктивна особливість запропонованої системи полягає в інтеграції вимірювальної, керувальної, інформаційної та захисної частин в єдину автоматизовану систему. Вимірювальна частина забезпечує реєстрацію сигналу від детектора, керувальна частина порівнює його із заданими межами, інформаційна частина відображає стан системи та матеріалу, а виконавчі механізми можуть подавати сигнал, зупиняти лінію, маркувати дефектну ділянку або вилучати непридатний матеріал із потоку. У розрахунково-конструкторській частині роботи розроблено структурну та електричну принципову схеми системи. Структурна схема охоплює джерело випромінювання, контрольну зону, детектор, блок підсилення та оброблення сигналу, мікроконтролерний або керувальний блок, індикатор, сигналізацію та виконавчі пристрої. Електрична принципова схема забезпечує технічну реалізацію оброблення сигналу, живлення, комутації, стабілізації напруги та керування основними вузлами пристрою. У роботі виконано розрахунок основних елементів схеми. Зокрема, розраховано витрати потужності на транзисторах пристрою контролю, параметри стабілізатора постійної напруги мікроконтролера та блок живлення пристрою керування. Ці розрахунки підтверджують можливість практичної реалізації електронної частини системи та забезпечують її стабільну роботу в заданих умовах експлуатації. У технологічному розділі розглянуто процес виготовлення друкованих плат, автоматизацію їх виготовлення, технологію монтажу елементів на плату, а також контроль і ремонт виробів із поверхневим монтажем. Практична реалізація передбачає підготовку друкованої плати автоматизованої системи радіаційного контролю, правильне компонування електронних елементів, контроль якості паяних з’єднань і можливість подальшого ремонту або заміни несправних компонентів. У розділі охорони праці проаналізовано небезпечні та шкідливі фактори, які можуть виникати під час роботи в приміщенні проєктного відділу та під час експлуатації електронного обладнання. Основну увагу приділено електробезпеці, радіаційній безпеці, організації робочого місця, режиму праці за комп’ютером, мікроклімату та забезпеченню нормативних параметрів виробничого середовища. Встановлено, що всі фактори, крім температури повітря в теплий період року, відповідають нормативним значенням, тому запропоновано модернізацію системи кондиціонування. Практичні результати роботи відрізняються від найближчих аналогів тим, що система орієнтована саме на контроль матеріалів у технологічному потоці без зупинки виробництва, а не на вибірковий лабораторний або ручний контроль. У конструктивному плані вона поєднує джерело випромінювання, детектор, блок оброблення, індикацію, сигналізацію й виконавчі механізми; у технологічному плані передбачає виготовлення електронного вузла на друкованій платі; у соціо-екологічному плані зменшує контакт персоналу з небезпечними зонами та кількість зіпсованих зразків; в економічному плані скорочує час виявлення браку, зменшує простої виробничої лінії та підвищує стабільність якості продукції. У результаті виконання кваліфікаційної роботи було розроблено автоматизовану систему радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці, яка дозволяє здійснювати безперервний неруйнівний контроль, підвищити достовірність оцінювання якості матеріалів, оперативно виявляти відхилення, зменшити вплив людського фактора, підвищити безпеку персоналу та створити умови для своєчасного прийняття керувальних рішень у виробничому процесі. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10290 |
| Розташовується у зібраннях: | 151 Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології (Робототехнічні системи та автоматизація) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Калінін.pdf Restricted Access | КРБ Калінін Є.К. 2026 | 5.8 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
YEPKACbKHMI EPKABHHÝ TEXHOJJOTIYHMÝY HIBEPCHTET
DAKYJIbTET EJIEKTPOHHMX TEXHOJIOTIH,
ABTOTPAHCIOPTY TA MALIMHOEYIYBAHHA
KAOEPA TIPHJIAJIOEYIYBAHHA, MEXATPOHIKMT A
KOMII'IOTEPH30BAHHX TEXHOJIOTIM
lonyueHO IO 3axHCTY
B.o. 3aBuyBaya Kaenpu IIMKT
MakcHM BOHIAPEHKO
« Oo» 2026 p.
IIOACHIOBAJIbHA3 AIIMCKA
10 KBAJIIOIKAIIŽHOỈP OEOTM 5AKAJIABPA
Ha TeMy «ABTOMaTH30 BaHa cHCTeMa paniauiŇHOro KOHTPOJTHO
MaTepiaIiB y TexHONOriYHOMy nOTOUi»
BuKoHaB: 3706yBay OCBİTHBOrOo piBHA
«õakanaBp» 4K ypcy, Ipyıu PC-23
cInejaIbHOCTİ: 151 – ABTOMATH3auis Ta KOMITIO
TePHO-İHTerpoBaHi TeXHOJIOrÜi
oCBİTHEOÏ nporpaMu: poooTOTexHİYHİ CHCTeMH Ta
aBTOMaTH3auig
Erop KAJIIHIH
KepisHnK AHHaT OIITYH
PeueH3eHT BiKTop AHTOHIOK
KBanihikauiğna poboTa 6akanaspa micTHTb pe3yIbTaTH BIaCHHX 3106)TKİB aBTOPa.
BuKopuCTaHHA ineň, pesyIbTaTIB I TeKCTIB 1HWHX aBToPIB MaroTb IOCHINaHHA Ha BiIIOBİJHe
NKepeno
nianHc
Yepkach-2026
epkacbkIniİ NepkaInİ TeXHOJ1orinnÄy ribepcHreT
DakybTeT CeKipouix TexHOJIOTİii, asTOTPancnopry Ta MauiHHOÓyIYBaHHA
Kaqpcipa npuoynyvanıs, MexaTpoiKH Ta KOMI'1OTepM3OBaMX TexXOJ1Oriň
OcniTHiii piuens: 6akUaBp
CneuiubHiCTH: 151 - AnTOMaTWBais Ta KOM'OTepHo-inTerpoBaHi TeXHOJIOriï
OciTMA porpaMa: Poo0TOTCXHii cucTCMI Ta aBTOMaTH3auia
«3ATBEPI)KVIO»
B.o. 3aBilyBa4a Kapeıpu IIMKT
MakcHM BOHIAPEHKO
o6 2026 p.
3ABIAHHA
HA KBAJIIOIKALuŽHY POBOTY EAKAJIABPA
Kaniuina Ceopa KocmanmnuHoBUHa
(upiveuuie, isı'a, no 6aTbKOni)
1. TeMa po6OTH: AemoMamusoBAHa CUCmeMa padiayiùHoZ0 KOHMpOMO
Mamepianie y mexHONOZiHOMY nomoui
KepiBHMK poboTH Tonmyn AHHa BonoduMupiena, à-p hinocopii
(npi3BLe, iM'a, no õaTb KOBİ, Hay KOBuŇ CTYiiHb, BYCHe 3BaHHA)
3aTBeplKEHI HaKa3OM 3akJIaIy BHỊoï oCBiTH BİJ " 13" KBİTHA 2026 poKy No 94/03-03.
2. CrpoK nonaHHA 31oőyBaneM oCBİTH KPE Ha kağeapy:"08 4epBHA 2026 poKy
3. BuxinHi AaHİ N0 poőoTH: KuenenHA GiÒ Mepenci 3MİHHO20 CmpyMy (50+0,5) Ty 3 nOMiHANbHOIO
uapy2o10 380 B +0%; Qua nidguụeHHA MOYHocmi npunaÒ Mac 9 Oianasonis GUMipioGannA: 0,E
1000 MK36/200: npucmpiù npu3nayeHuŭ dIA pobomu y 3aKpumux cmayionapuux npumiueHHAX
npu meMnepamypi omoyYIO4020 cepedosuųa G MeCax Giò +25 do +45 °C; cepedHiù mepMİH
CAYHCÕu - He MeHuie S pokis; GipozioHicmb be36iðMOBHOÏ pobomu npucmpoO 3a 45 muc.20ÒuH -
0,99: 3axucm 6i0 ypaICEHHA enekmpuYHUM CmpyMOM n0 KIacy III: 2abapuMHi po3Mipu
115 x40 x80 MM; cmyninb 3AXUCmy Kopnycy- IP44
4. 3MicT po3paxyHKOBO-NOACHIOBAIbHOÏ 3aiHCKH (neperik nnTaHb, AKİ noTpiðHo pospoouTH):
Bcmyn. OorpyumyGaHHA Heo0xiOHOCmi npoeKmyGaHHA Ha 0CHOGİ KpunmU4Ho20 aHaIiBy icHyoux
ananozic. AHani3 mexniyHo20 34GÒaHHA, Po3poóKA CmpyKMypHoi CxeMU, Po3pooka eneKmpuYHOi
npuuyunosoï CxeMU. Po3pasynOK 0cHOGHUX enemenmis cxeMu. Texnonoai4Huù po3Òin, PozÒin
OxopoHL npayi. BucnoGKu. CnucOK GUKOPucmanux d MCepen. ModamKu.
5. IlepeiK IpaiyHOro MaTepiaty (3 TOHHM 3a3HaYEHHAM O6OB'A3KOBX KPecneHL)
PC23.22336. 001 3B lHmeppeủc aGm0.Mamu3o6aHoi cucmeMu paoiayiùno0 KOHMpoNo.
KpecnenHA 342a1bH020 6UenAOy. PC23.22336.001 El AGmoxamu306ana cucmeMa paðiaụino20
KOHmpolIO. CxeMa enekmpu4na cnpyknypıIa. PC23.22336.001 E3 AGmoMamu308AHa cucmeMa
paoiayiùno0 KOHmpoIO. CxeMa eneKmpuYHa npuHyunoGa. PC23.22336. 00l.01 Ilnama
OpyKoGana aGmoMAmU06AHOl cUcmeMu paoiauiùnozo KOmponIo PC23.22336.001 CKI
EneKmpona CXeMA aGmoMamu308aHoi cucmeMu paiaųiiHo20 KOHmponiO. CKnadaNbHe
KpecneIA
6. Koncyt,Tautit poyinin poőoTH
IlinnC, MaTa
Poin Tlpi3Bue, iHiujaUIH Ta nocaJıa
3aBIlaHHA 3aBlaHHA
KOHCyJlbTaWTa BHIaB npuňHAB
KocexKİN O.C.,
Oxopon ipaui cmapuuuùc uKIadau kapedpu 2eo0e3ii,
3eMNeyCmpoio, 6yòicebnux KoncmpyKyiŭ
ma bezneKu CummcoiAnbIOCni
HopxOKoHTpoMb Tonmyn A. B., o-p pinocopi,
Kaheòpa IIMKT
7. Mara BHNayi 3aBıaHHA: * 14" KBİTHA 2026 pOKy
KAJIEHIAPHHÍ IIMAH
KpaäHiŭ cTpOK
No BHKOHaHHA
3/1 HasBa erariB KBanihirauižnoï poőoTH eTanis po60TH, TIpuM.
nata / MİCAU
Orugn JIiTepaTypHHX 1KePen 10 icHyIO4HM aHaIoraM 12.24 BHK
2 IlareHTHHÝN OUYK 01.26 BHK
Po3poőka crpyKTypHoi cxeMH 01.26 BHK
Pospooxa npuuunOBOŤ eNeKTPHTHOi CXeMH 01 - 03.26 BHK
PospaxyHOK OCHOBHHX By3J1iB IipHCTPOrO 03.26 BHK
6 TexHONOriHuůp 031iJI 04 - 05.26 BHK
7 OxopoHa npaui 04 –05.26 BHK
BHcHOBKH, AOlaTKH 05.26 BHK
OhopMIeHHA KpecneHb 03 -05.26 BHK
3no6yBay ocBiTH Cop KAIIHIH
KepiBHHK pofotH Anna TOIITVH
ЗМІСТ
стор.
Вcтуп ………………………………………………………………………… 6
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі критичного
аналізу літературних джерел ……………...……………...…..……….... 8
1.1 Автоматизація контролю матеріалів у технологічному потоці ……1 2
1.2. Методи радіаційного контролю матеріалів …………………………1 8
2 Обґрунтування технічного завдання ………………………..….………...2. 7
3 Розробка структурної схеми …………….………………..…………….…3 3
4 Розробка електричної принципової схеми ……………………….………3 4
5 Розрахунок основних елементів схеми……………..…………………….3 8
5.1. Розрахунок витрат потужності на транзисторах пристрою
контролю …………………………………………………………..…3 8
5.2. Розрахунок стабілізатора постійної напруги мікроконтролера …. 39
5.3. Розрахунок блоку живлення пристрою керування ……………….. 42
6 Технологічний розділ …………………………………………………….. 49
6.1. Технологія виготовлення друкованих плат …………………….…. 49
6.2. Автоматизація виготовлення друкованих плат …………………… 52
6.3. Технологія монтажу елементів на плату ……………………………5 6
6.4. Особливості контролю та ремонту виробів з поверхневим
монтажем …………………………………………………….……… 61
7 Охорона праці ……………………………………………………………..6 5
7.1. Аналіз небезпек і шкідливостей, що виникають в приміщенні
проєктного відділу підприємства ……………………………………6 5
7.2. Розрахунок системи кондиціонування повітря в приміщенні
відділу ………........................................................................................ 70
РС23.22336.001 ПЗ
Змн Лист № докум. Підпис Дата
Розроб Калінін Є.К. Літ. Арк. Аркушів
Перевір Топтун А.В. 4 101
Т. контр. Топтун А.В. Пояснювальна
Н. Контр. Топтун А.В. записка ЧДТУ, РС-23
Затв. Бондаренко М.О.
стор.
Висновки ……………………………………………………………………..7 5
Список використаних джерел ………………………………………….….. 77
Додатки ………………………………………………………………….….. 81
Додаток А Перелік нормативних документів
Додаток Б Відомість технічного проекту
Додаток В Специфікація і перелік елементів електричної схеми
Додаток Г Комплект документів на технологічний процес складання
друкованої плати
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Вступ
Сучасне промислове виробництво дедалі частіше базується на
безперервних або малозупинних технологічних потоках, у яких матеріали
переміщуються між окремими операціями, проходять проміжний контроль,
сортування, оброблення та остаточну перевірку якості. За таких умов
важливого значення набуває не лише продуктивність обладнання, а й
можливість швидко, безпечно та достовірно визначати стан матеріалу без
зупинки всього виробничого процесу.
Одним із ефективних напрямів такого контролю є радіаційний контроль
матеріалів, який ґрунтується на використанні проникної здатності іонізуючого
випромінювання. За допомогою такого підходу можна оцінювати товщину,
густину, однорідність, наявність внутрішніх дефектів, забруднень,
неоднорідностей або включень у матеріалах, які переміщуються в
технологічному потоці. Радіаційні методи особливо корисні тоді, коли
звичайний візуальний контроль або контактні вимірювання є недостатніми,
повільними чи небезпечними для персоналу [1, 2].
Радіаційний контроль може застосовуватися у металургії,
машинобудуванні, хімічній промисловості, будівельній галузі, енергетиці,
переробній промисловості, виробництві сипких матеріалів, контролі якості
зварних з’єднань, труб, листових матеріалів, композитів і багатошарових
виробів. У таких випадках випромінювання проходить крізь матеріал або
взаємодіє з ним, а спеціальний приймач фіксує зміну інтенсивності сигналу.
За цією зміною можна зробити висновок про властивості контрольованого
об’єкта [4–6].
Отже, актуальність теми кваліфікаційної роботи визначається потребою
промисловості в надійному, швидкому, безпечному та відтворюваному
контролі матеріалів безпосередньо під час їх переміщення у виробничому
потоці. Такий контроль має поєднувати фізичні можливості радіаційних
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
методів із перевагами автоматизованого керування, цифрового оброблення
сигналів і накопичення результатів вимірювань.
Тому, розроблення та застосування автоматизованої системи
радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці є питанням
актуальним, що дозволить підвищити оперативність виявлення відхилень,
зменшити вплив людського фактора, забезпечити безперервний контроль
якості матеріалів, підвищити безпеку персоналу та створити умови для
своєчасного прийняття керувальних рішень у виробничому процесі, і
вирішенню якого присвячена дана кваліфікаційна робота.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1. Обґрунтування необхідності проектування
на основі критичного аналізу літературних джерел
У результаті підготовки до патентного пошуку аналогів за темою
кваліфікаційної роботи встановлено, що розроблювана автоматизована
система радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці належить
до технічних рішень, пов’язаних із неруйнівним контролем, вимірюванням
параметрів матеріалів, реєстрацією іонізуючого випромінювання та
автоматизованим обробленням вимірювальних сигналів.
Патентний пошук доцільно здійснювати за такими основними
рубриками Міжнародної патентної класифікації:
G – Фізика
G01 – Вимірювання; випробування
G01N – Дослідження або аналіз матеріалів шляхом визначення їхніх
хімічних або фізичних властивостей
G01N 23/00 – Дослідження або аналіз матеріалів із використанням
хвильового або корпускулярного випромінювання, зокрема рентгенівського,
гамма- або нейтронного випромінювання
G01N 23/02 – Дослідження або аналіз матеріалів шляхом проходження
випромінювання крізь матеріал
Зазначені рубрики є основними для пошуку технічних рішень, у яких
властивості матеріалу визначаються за зміною інтенсивності випромінювання
після його проходження через об’єкт контролю. Саме такий принцип є
найбільш характерним для систем контролю матеріалів у технологічному
потоці, де матеріал безперервно переміщується через зону вимірювання, а
приймач випромінювання фіксує змінений сигнал.
Додатково патентний пошук доцільно виконувати за рубрикою:
G01T – Вимірювання ядерного або рентгенівського випромінювання
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
G01T 1/00 – Вимірювання рентгенівського, гамма-, корпускулярного або
космічного випромінювання
Ця рубрика є важливою для аналізу рішень, пов’язаних із датчиками,
детекторами, вимірювальними каналами, блоками реєстрації та оброблення
сигналів іонізуючого випромінювання. Для розроблюваної системи вона є
актуальною, оскільки первинний вимірювальний сигнал формується саме
внаслідок реєстрації випромінювання після його взаємодії з матеріалом.
Для технічних рішень, у яких основним результатом є визначення
геометричних або фізичних параметрів матеріалу, доцільно також
враховувати рубрику:
G01B – Вимірювання довжини, товщини або подібних лінійних величин
G01B 15/00 – Вимірювальні пристрої, що характеризуються
використанням хвильового або корпускулярного випромінювання
G01B 15/02 – Вимірювання товщини з використанням такого
випромінювання
Ця класифікаційна група є корисною у випадках, коли система
радіаційного контролю застосовується для визначення товщини листових,
рулонних, сипких або шаруватих матеріалів без зупинки технологічного
процесу.
Вивчення літературних джерел доцільно виконувати за такими
напрямами УДК:
62 – Інженерна справа. Техніка в цілому
620 – Випробування матеріалів. Товарознавство
620.179 – Неруйнівні методи випробування матеріалів. Дефектоскопія
620.179.1 – Методи неруйнівного контролю та дефектоскопії
620.179.15 – Радіаційні та радіографічні методи неруйнівного контролю
Коди УДК цієї групи відповідають загальній тематиці роботи, оскільки
радіаційний контроль матеріалів належить до неруйнівних методів
випробування. Його основною перевагою є можливість отримання інформації
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
про стан матеріалу без його пошкодження, розбирання або зупинки
виробничого процесу.
З урахуванням вимірювальної частини системи також доцільно
використовувати такі напрями УДК:
681 – Точна механіка. Автоматичне керування. Обчислювальна техніка.
Вимірювальна техніка
681.5 – Автоматичне керування та регулювання
681.586 – Датчики та вимірювальні перетворювачі
681.586.8 – Радіоактивні та іонізаційні датчики
Ці рубрики пов’язані з апаратною частиною розроблюваної системи,
зокрема з вибором датчика, побудовою вимірювального каналу,
перетворенням сигналу та передаванням інформації до блока оброблення.
У результаті аналізу літературних джерел встановлено, що сучасні
системи контролю матеріалів у виробничих умовах повинні забезпечувати не
лише вимірювання окремого параметра, а й безперервне спостереження за
станом матеріалу в реальному часі. Для технологічного потоку це означає, що
контроль має виконуватися під час руху матеріалу, без його вилучення з лінії,
без ручного втручання оператора та без порушення ритму виробництва.
Критичний аналіз наявних технічних рішень показує, що традиційні
способи контролю часто мають обмеження за швидкодією, стабільністю
результатів і можливістю автоматичного прийняття рішення. У випадку
ручного контролю значний вплив має людський фактор, а у випадку
лабораторного контролю виникає потреба у відборі проб, транспортуванні
зразків і затримці отримання результату. Такі підходи не завжди придатні для
сучасного виробництва, де важливо одразу виявляти відхилення в параметрах
матеріалу.
Радіаційні методи контролю мають перевагу завдяки здатності
випромінювання проходити крізь матеріал і змінювати свою інтенсивність
залежно від його товщини, густини, складу або наявності внутрішніх
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
неоднорідностей. Це дозволяє здійснювати безконтактний і неруйнівний
контроль матеріалів, що рухаються в потоці, зокрема стрічок, листів, труб,
сипких матеріалів, покриттів, заготовок або готових виробів.
Водночас використання радіаційного методу потребує автоматизації
процесу вимірювання. Це пов’язано з необхідністю одночасного контролю
джерела випромінювання, детектора, швидкості руху матеріалу, рівня
сигналу, фону, стану захисних блокувань і результатів оброблення даних.
Тому проєктування системи має передбачати поєднання вимірювального,
керувального, інформаційного та захисного контурів.
Особливий інтерес під час аналізу джерел викликають автоматизовані
системи, у яких джерело випромінювання і детектор розміщені по різні боки
від матеріалу. У такій системі випромінювання проходить крізь матеріал, а
детектор реєструє його залишкову інтенсивність. Якщо параметри матеріалу
змінюються, змінюється і вихідний сигнал детектора. Після оброблення цей
сигнал може використовуватися для оцінювання якості матеріалу або для
формування керувальної дії.
Узагальнена логіка роботи такої системи полягає в тому, що матеріал
рухається через контрольну зону, джерело випромінювання діє на матеріал,
детектор фіксує змінений сигнал, блок оброблення порівнює його із заданими
межами, а керувальна частина формує рішення про відповідність матеріалу
встановленим вимогам. У разі відхилення система може подати сигнал
оператору, зупинити транспортер, промаркувати ділянку матеріалу або подати
команду на вилучення бракованого фрагмента.
На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що існуючі
підходи до контролю матеріалів у технологічному потоці потребують
подальшого вдосконалення в напрямі підвищення швидкодії, автоматизації
оброблення сигналів, зменшення впливу оператора, забезпечення радіаційної
безпеки та інтеграції контролю безпосередньо у виробничий процес.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Отже, необхідність проєктування автоматизованої системи радіаційного
контролю матеріалів у технологічному потоці зумовлена потребою
промисловості в безперервному, безконтактному, неруйнівному та
оперативному контролі якості матеріалів. Розроблення такої системи
дозволить підвищити достовірність контролю, скоротити час виявлення
дефектів або відхилень, зменшити вплив людського фактора, підвищити
безпеку персоналу та забезпечити своєчасне прийняття керувальних рішень у
виробничому процесі.
1.1. Автоматизація контролю матеріалів у технологічному потоці
Автоматизація контролю матеріалів у технологічному потоці передбачає
створення такої системи, яка здатна самостійно виконувати вимірювання,
обробляти отримані дані, порівнювати їх із допустимими межами та
формувати рішення щодо стану матеріалу. При цьому оператор виконує
переважно функції налаштування, спостереження, підтвердження режимів
роботи та технічного обслуговування.
Технологічний потік – це послідовне переміщення матеріалу або виробів
через окремі стадії виробництва. У такому потоці матеріал може рухатися
стрічковим транспортером, роликовою лінією, трубопроводом, жолобом,
конвеєром або іншим транспортним пристроєм. Контроль має виконуватися
так, щоб не порушувати ритм роботи виробництва.
Автоматизований контроль у потоці особливо важливий тоді, коли
матеріал надходить безперервно або великими партіями. У таких умовах
вибіркова перевірка не завжди дає повну інформацію про якість усієї
продукції, рис.1.1. Автоматизована система дозволяє перейти від
періодичного контролю до безперервного спостереження за станом матеріалу.
Основною перевагою автоматизації є здатність системи працювати за
єдиним алгоритмом. Це означає, що кожний об’єкт або ділянка матеріалу
перевіряється за однаковими правилами, з однаковими порогами та однаковою
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
логікою прийняття рішення. Такий підхід підвищує об’єктивність контролю та
спрощує аналіз результатів [3, 4].
Рисунок 1.1 – Принцип автоматизованого контролю матеріалу в потоці
У випадку радіаційного контролю автоматизація має враховувати
особливості взаємодії випромінювання з матеріалом. Залежно від товщини,
густини, складу або наявності дефектів змінюється кількість випромінювання,
яке проходить крізь матеріал або розсіюється ним. Детектор фіксує цю зміну,
а система оброблення перетворює її на числовий показник.
У загальному вигляді автоматизована система контролю складається з
вимірювальної частини, керувальної частини, інформаційної частини та
виконавчих механізмів. Вимірювальна частина отримує дані від детекторів.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Керувальна частина порівнює їх із заданими межами. Інформаційна частина
відображає результати оператору. Виконавчі механізми можуть подавати
сигнал, зупиняти лінію, маркувати матеріал або відводити непридатну
продукцію.
Для матеріалів, що рухаються у потоці, важливо правильно організувати
зону контролю. Вона має бути розміщена так, щоб матеріал проходив через неї
стабільно, без різких зміщень і коливань. Якщо положення матеріалу
змінюється, це може призводити до помилок вимірювання. Тому часто до
системи додають напрямні, стабілізатори положення, датчики наявності
матеріалу та датчики швидкості руху.
Система автоматизації повинна враховувати швидкість руху матеріалу.
Якщо матеріал рухається швидко, то час вимірювання зменшується, а система
повинна швидше приймати рішення. Якщо матеріал рухається повільно,
можна виконати більш точне усереднення сигналу. Тому швидкість потоку є
одним із важливих параметрів під час проєктування такої системи.
Таблиця 1.1 – Основні складові автоматизованої системи контролю
матеріалів
Складова системи Основне призначення
Джерело Створює контрольний потік випромінювання
випромінювання
Матеріал у потоці Об’єкт, стан якого потрібно визначити
Детектор Приймає випромінювання після взаємодії з
матеріалом
Блок оброблення Перетворює сигнал у зручну для аналізу форму
сигналу
Керувальний пристрій Порівнює результат із допустимими межами
Пристрій відображення Показує оператору стан системи та матеріалу
Виконавчий механізм Реалізує дію: сигнал, зупинка, сортування,
маркування
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Важливою функцією автоматизованої системи є попереднє оброблення
сигналу. Сигнал від детектора може містити випадкові коливання, пов’язані з
природою випромінювання, електричними завадами або нерівномірністю
руху матеріалу. Тому система має виконувати фільтрацію, усереднення,
компенсацію фону та перевірку достовірності отриманого результату [8, 9].
Автоматизований контроль не обмежується тільки вимірюванням
одного параметра. У реальних умовах система може одночасно аналізувати
інтенсивність випромінювання, швидкість руху матеріалу, положення об’єкта,
стан захисту, температуру електронних блоків, стабільність живлення та
справність детектора. Це дозволяє відрізнити реальне відхилення
властивостей матеріалу від технічної несправності системи.
Рішення про стан матеріалу може прийматися за пороговим принципом,
рис.1.2. Якщо сигнал перебуває в допустимих межах, матеріал вважається
придатним. Якщо сигнал виходить за встановлені межі, система формує
попередження або команду на вилучення матеріалу. Для складніших випадків
може застосовуватися кілька рівнів оцінювання: придатний, умовно
придатний, підозрілий, непридатний.
Рисунок 1.2 – Спрощена діаграма прийняття рішення системою
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для забезпечення стабільної роботи важливо виконати калібрування
системи. Калібрування полягає у встановленні відповідності між сигналом
детектора та реальною фізичною характеристикою матеріалу. Наприклад,
сигнал може бути пов’язаний із товщиною, густиною або наявністю
внутрішньої неоднорідності. Без калібрування результати контролю можуть
бути неточними або непридатними для практичного використання.
У технологічному потоці автоматизована система повинна мати режими
запуску, робочого контролю, перевірки працездатності, аварійного зупинення
та обслуговування, табл.1.2. У режимі запуску перевіряється готовність
джерела, детектора, захисту та лінії транспортування. У робочому режимі
виконується безперервний контроль. У режимі обслуговування персонал може
перевіряти окремі вузли без запуску повного технологічного процесу.
Таблиця 1.2 – Типові режими роботи системи
Режим Призначення Основні дії
Підготовка Перевірка готовності Контроль живлення, зв’язку,
системи захисту
Калібрування Налаштування за Встановлення нульового та
еталонними зразками робочого рівнів
Робочий режим Безперервний контроль Вимірювання, оброблення,
матеріалу порівняння
Попередження Реакція на відхилення Сигнал оператору, запис
події
Аварійний Захист персоналу й Зупинка лінії, блокування
режим обладнання джерела
Обслуговування Перевірка вузлів системи Тестування детекторів і
виконавчих механізмів
Автоматизація контролю матеріалів повинна бути пов’язана з
питаннями безпеки. Оскільки радіаційний контроль передбачає використання
джерела іонізуючого випромінювання або випромінювального пристрою,
система має містити захисні екрани, блокування доступу, аварійне вимкнення,
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
світлову та звукову сигналізацію. Вимоги до безпечного використання
промислових радіаційних вимірювачів і джерел випромінювання детально
розглядаються в міжнародних рекомендаціях [5].
У системі має бути передбачено, що джерело випромінювання не може
працювати при відкритому захисному кожусі, відсутності матеріалу в зоні
контролю або несправності детектора. Такі блокування запобігають
випадковому опроміненню персоналу та неправильній роботі системи.
Важливим елементом автоматизованої системи є операторський екран.
На ньому доцільно відображати поточне значення сигналу, стан матеріалу,
швидкість потоку, стан джерела, стан детектора, повідомлення про
несправності та результати останніх вимірювань. Оператор повинен швидко
бачити, чи працює система нормально, чи потребує втручання.
Для промислового застосування система повинна бути стійкою до умов
виробництва. Це означає, що її вузли мають працювати при наявності пилу,
вібрацій, електричних завад, коливань температури та можливих механічних
впливів. Тому датчики, кабелі, блоки живлення та корпуси повинні мати
достатній рівень захисту й надійності.
Ще однією важливою функцією є архівування результатів.
Автоматизована система може зберігати дані про кожну партію матеріалу, час
контролю, значення сигналу, рішення системи та стан обладнання. Це створює
основу для аналізу якості продукції, контролю стабільності виробництва та
підготовки звітів.
Автоматизований контроль може бути інтегрований із загальною
системою керування виробництвом. Наприклад, якщо система виявила
відхилення, вона може не тільки подати сигнал оператору, а й передати дані
до виробничої бази, змінити режим роботи лінії або запустити додаткову
перевірку. Такі підходи відповідають сучасному розвитку цифрового
виробництва [14, 15].
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
На етапі проєктування автоматизованої системи необхідно визначити,
які саме параметри матеріалу мають контролюватися, яка точність потрібна,
якою є швидкість потоку, які допустимі межі сигналу, які дії система повинна
виконувати при відхиленні та які вимоги з безпеки потрібно забезпечити. Без
такого аналізу система може бути або надто складною, або недостатньо
ефективною.
У практичному сенсі автоматизована система радіаційного контролю
матеріалів у технологічному потоці повинна поєднувати три основні
властивості: надійність вимірювання, безпечність роботи та здатність швидко
реагувати на зміну параметрів матеріалу. Саме поєднання цих властивостей
робить її корисною для сучасного виробництва.
Отже, автоматизація контролю матеріалів у технологічному потоці є
важливим напрямом підвищення якості, безпеки та керованості виробничих
процесів. Вона дозволяє виконувати контроль без зупинки лінії, зменшує
вплив людського фактора, забезпечує своєчасне виявлення дефектів і створює
інформаційну основу для подальшого аналізу виробництва.
1.2. Методи радіаційного контролю матеріалів
Методи радіаційного контролю матеріалів ґрунтуються на взаємодії
іонізуючого випромінювання з речовиною. Коли випромінювання проходить
крізь матеріал або відбивається від нього, його інтенсивність, енергія або
напрям можуть змінюватися. Ці зміни фіксуються детектором і
використовуються для оцінювання властивостей матеріалу.
Найбільш поширеними видами випромінювання, які застосовують для
контролю, є рентгенівське, гамма-, бета- та нейтронне випромінювання. Вибір
конкретного виду залежить від товщини матеріалу, його густини, хімічного
складу, необхідної глибини контролю, вимог до безпеки та умов виробництва,
табл.1.3 [5–7].
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Рентгенівське та гамма-випромінювання мають високу проникну
здатність, тому їх застосовують для контролю внутрішньої структури
матеріалів, виявлення тріщин, порожнин, включень, неоднорідностей і
дефектів зварних з’єднань. Такі методи широко використовуються в
неруйнівному контролі, промисловій радіографії та томографії [6, 13].
Таблиця 1.3 – Порівняння основних видів випромінювання для
контролю матеріалів
Вид Проникна Типові об’єкти Особливість
випромінювання здатність контролю застосування
Метали, зварні Добре підходить для
Середня
Рентгенівське з’єднання, візуалізації внутрішніх
або висока
вироби дефектів
Може
Товсті вироби,
Гамма- використовуватися у
Висока щільні
випромінювання промислових
матеріали
вимірювачах
Тонкі шари,
Бета- Доцільне для контролю
Невелика плівки,
випромінювання малої товщини
покриття
Матеріали з Дає інформацію,
Залежить
Нейтронне легкими недоступну для
від складу
елементами фотонних методів
Бета-випромінювання має меншу проникну здатність, тому його
доцільно застосовувати для контролю тонких шарів, плівок, покриттів або
поверхневих характеристик матеріалу. У технологічних потоках бета-методи
можуть використовуватися для вимірювання товщини тонких стрічок, паперу,
полімерних плівок або металевої фольги.
Нейтронне випромінювання відрізняється від рентгенівського та гамма-
випромінювання особливостями взаємодії з речовиною. Воно може бути
корисним для контролю матеріалів, які містять легкі елементи, зокрема
водень, а також для задач, де інші види випромінювання не дають достатньої
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
інформації. Сучасні підходи до нейтронного детектування розглядаються в
спеціалізованих технічних виданнях [7].
Одним із найпростіших за принципом є метод проходження
випромінювання крізь матеріал, рис.1.3. Джерело розміщують з одного боку
матеріалу, а детектор – з іншого. Якщо матеріал стає товщим або густішим, до
детектора потрапляє менше випромінювання. За величиною зменшення
сигналу можна оцінити товщину або густину матеріалу.
Рисунок 1.3 – Метод проходження випромінювання крізь матеріал
Метод проходження є зручним для потокового контролю, оскільки
матеріал може рухатися між джерелом і детектором без зупинки. Такий підхід
застосовується для контролю листових матеріалів, стрічок, труб, сипких
середовищ, рідин у трубопроводах та інших об’єктів, де важливо отримувати
безперервну інформацію.
Другим важливим методом є метод розсіювання. У цьому випадку
детектор реєструє не те випромінювання, яке пройшло крізь матеріал, а те, яке
було розсіяне внаслідок взаємодії з речовиною. Такий метод може бути
корисним тоді, коли неможливо встановити детектор з протилежного боку
матеріалу.
Метод зворотного розсіювання, рис.1.4 може застосовуватися для
контролю покриттів, поверхневих шарів, щільності матеріалу або виявлення
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
неоднорідностей поблизу поверхні. Його перевагою є можливість розміщення
джерела й детектора з одного боку об’єкта. Це зручно для контролю
великогабаритних виробів або матеріалів, доступ до яких обмежений.
Рисунок 1.4 – Метод зворотного розсіювання
Радіографічний метод полягає в отриманні зображення внутрішньої
структури виробу. Випромінювання проходить крізь матеріал і потрапляє на
приймач, який формує зображення. Ділянки з різною товщиною, густиною або
дефектами послаблюють випромінювання по-різному, тому на зображенні
утворюється контраст.
У традиційному варіанті для реєстрації використовували плівку, однак у
сучасних системах дедалі частіше застосовують цифрові приймачі. Цифрова
реєстрація дає змогу швидше отримувати результат, обробляти зображення,
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
зберігати його в електронному вигляді та застосовувати автоматичний аналіз
[6, 10, 12].
Комп’ютерна томографія є розвитком радіографічного методу. Вона
дозволяє отримати не лише плоске зображення, а просторову інформацію про
внутрішню будову об’єкта. Для цього об’єкт просвічують з різних напрямів, а
комп’ютер відновлює його внутрішню структуру. Такий підхід є складнішим,
але дає значно більше інформації про матеріал, табл.1.4 [6].
Таблиця 1.4 – Порівняння радіографії та томографії
Ознака Радіографія Томографія
Результат Плоске зображення Просторова модель
внутрішньої структури
Складність Менша Вища
обладнання
Швидкість Вища Нижча
Інформативність Достатня для багатьох Вища для складних об’єктів
дефектів
Застосування в Можливе Обмежене або спеціалізоване
потоці
Основна перевага Простота й швидкість Детальна інформація про
об’єкт
Для контролю матеріалів у технологічному потоці найчастіше важлива
не повна внутрішня картина, а швидке виявлення відхилення від норми. Тому
потокові системи часто працюють за принципом вимірювання інтенсивності
сигналу або порівняння поточного значення з еталонним. Це дозволяє швидко
приймати рішення щодо якості матеріалу.
Важливе значення має вибір детектора. Детектор повинен бути
достатньо чутливим, швидкодійним і стабільним. У сучасних системах
застосовують газорозрядні, сцинтиляційні та напівпровідникові детектори.
Кожен тип має свої переваги та обмеження. Сучасні матеріали й конструкції
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
детекторів активно розвиваються, зокрема для реєстрації рентгенівського,
гамма- та нейтронного випромінювання, табл.1.5 [9–12].
Газорозрядні детектори прості за будовою й можуть застосовуватися для
реєстрації наявності випромінювання або контролю рівня радіаційного фону.
Їх перевагами є відносна простота, надійність і зрозумілий принцип роботи.
Таблиця 1.5 – Основні типи детекторів для радіаційного контролю
Доцільне
Тип детектора Переваги Обмеження
застосування
Обмежена Контроль
Простота,
Газорозрядний точність наявності
надійність
аналізу випромінювання
Потребує
Потоковий
Висока оптичного
Сцинтиляційний контроль, гамма-
чутливість перетворення
вимірювання
сигналу
Висока
Вища Точні
точність і
Напівпровідниковий складність і вимірювання,
роздільна
вартість цифрові системи
здатність
Цифровий Потребує Радіографія,
Формування
зображувальний складної томографія,
зображення
приймач обробки даних контроль дефектів
Однак для точного спектрального аналізу або високошвидкісного
контролю вони не завжди є оптимальними.
Сцинтиляційні детектори працюють за принципом перетворення енергії
випромінювання у світлові спалахи. Далі ці спалахи перетворюються на
електричний сигнал. Такі детектори можуть мати високу чутливість і
використовуються в багатьох вимірювальних системах, зокрема для гамма-
контролю та реєстрації слабких сигналів [9, 10].
Напівпровідникові детектори мають високу роздільну здатність і
можуть забезпечувати точніше вимірювання енергії випромінювання. Вони
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
широко розвиваються в сучасних системах реєстрації, зокрема на основі нових
матеріалів і спеціалізованих сенсорних структур [10–12].
Для потокового контролю матеріалів важливо, щоб метод був не лише
інформативним, а й придатним до автоматизації. Система має працювати з
повторюваними умовами, мати стабільне розміщення джерела й детектора,
можливість швидкої обробки сигналу та просту логіку прийняття рішення.
Саме тому методи проходження та розсіювання часто є найбільш придатними
для безперервного контролю, рис.2.5.
Рисунок 2.5 – Порівняльна діаграма придатності методів для потокового
контролю
Під час вибору методу радіаційного контролю необхідно враховувати
фізичні властивості матеріалу. Для товстих і щільних виробів потрібне
випромінювання з високою проникною здатністю. Для тонких матеріалів або
покриттів достатньо менш проникного випромінювання. Для матеріалів із
різним хімічним складом можуть застосовуватися методи, які враховують
особливості поглинання або розсіювання.
Важливим завданням є також забезпечення радіаційної безпеки. Усі
методи, що використовують іонізуюче випромінювання, мають
застосовуватися з урахуванням захисних екранів, блокувань,
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
попереджувальної сигналізації, контролю доступу та регламентів
експлуатації. Безпечне використання промислових радіаційних вимірювачів є
окремим напрямом, який регламентується міжнародними рекомендаціями [5].
У технологічному потоці метод контролю повинен бути стійким до
зміни зовнішніх умов. На результат можуть впливати пил, вібрації, зміна
положення матеріалу, коливання швидкості потоку, фонове випромінювання,
нестабільність живлення та електромагнітні завади. Тому система повинна
мати засоби компенсації або виявлення таких впливів. Підвищення
достовірності контролю здійснюється через застосовувати еталонні зразки.
Вони використовуються під час налаштування системи та періодичної
перевірки її працездатності. Порівняння сигналу від еталона з очікуваним
значенням дозволяє оцінити правильність роботи системи.
Методи радіаційного контролю також можуть поєднуватися з іншими
методами. Наприклад, радіаційний контроль може доповнюватися ваговим,
оптичним, ультразвуковим або тепловим контролем. Такий комбінований
підхід дає змогу підвищити достовірність результатів, особливо якщо матеріал
має складну структуру або неоднорідний склад.
Для автоматизованої системи важливо, щоб результат контролю був
поданий у простій для прийняття рішення формі. Це може бути числове
значення, графік зміни сигналу, сигнал «норма / відхилення», карта дефектів
або повідомлення оператору.
Перевагою радіаційних методів є можливість контролю внутрішнього
стану матеріалу без руйнування. Водночас їх застосування потребує
відповідального підходу до безпеки, правильного вибору джерела, детектора,
геометрії контролю та алгоритму оброблення сигналу. Саме тому радіаційний
контроль доцільно реалізовувати у вигляді автоматизованої системи, де
більшість перевірок і захисних дій виконується технічними засобами.
Отже, методи радіаційного контролю матеріалів є ефективною основою
для створення системи безперервного контролю в технологічному потоці.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Найбільш придатними для автоматизації є методи, які дають швидкий
вимірювальний сигнал і дозволяють безпосередньо пов’язати його з
параметрами матеріалу. Вибір конкретного методу залежить від властивостей
матеріалу, швидкості потоку, потрібної точності, вимог безпеки та умов
промислового застосування.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. Обґрунтування технічного завдання
Радіаційний контроль матеріалів у технологічному потоці є одним із
ефективних способів безперервного неруйнівного контролю якості продукції
без зупинки виробничої лінії. Такий контроль дозволяє визначати товщину,
густину, однорідність, наявність внутрішніх дефектів, включень або відхилень
у структурі матеріалу без руйнування виробу та без безпосереднього контакту
з ним. Це особливо важливо для виробництв, де матеріал переміщується
конвеєром, стрічкою, трубопроводом або іншим транспортним механізмом, а
контроль має виконуватися безперервно й оперативно.
Необхідність розроблення автоматизованої системи радіаційного
контролю зумовлена тим, що ручні або періодичні методи перевірки не завжди
забезпечують потрібну швидкість, об’єктивність і повторюваність результатів.
У технологічному потоці матеріал може змінювати свої параметри дуже
швидко, тому оператор не завжди здатний своєчасно виявити відхилення.
Автоматизована система, на відміну від ручного контролю, забезпечує
постійне спостереження за матеріалом, швидке оброблення сигналів,
порівняння результатів із допустимими межами та формування керувальних
дій у разі виявлення дефекту або відхилення.
Принцип роботи системи радіаційного контролю ґрунтується на
вимірюванні зміни інтенсивності випромінювання після його взаємодії з
матеріалом. Джерело випромінювання формує контрольний потік, який
проходить крізь матеріал або розсіюється ним, після чого приймається
детектором. Якщо товщина, густина або структура матеріалу змінюються,
змінюється й сигнал, що надходить до вимірювального блока. Після
оброблення цього сигналу система визначає, чи відповідає матеріал заданим
вимогам.
У межах технічного завдання розроблювана система повинна
забезпечувати контроль матеріалів без їх пошкодження, що є принциповою
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
вимогою для промислового застосування. Неруйнівний характер контролю
дозволяє перевіряти готову продукцію, напівфабрикати або матеріали без
порушення їхньої цілісності та без необхідності вилучення з технологічного
потоку. Це зменшує втрати сировини, скорочує час перевірки та підвищує
загальну ефективність виробничого процесу.
Система має бути придатною для роботи в реальних виробничих
умовах, зокрема за наявності вібрацій, пилу, коливань температури,
електромагнітних завад і змін швидкості руху матеріалу. Тому до неї
висуваються вимоги щодо стійкості, надійності, стабільності показань і
захисту основних вузлів. Особливу увагу необхідно приділити правильному
розміщенню джерела випромінювання, детектора, захисних екранів і
механізмів блокування доступу до небезпечної зони.
Автоматизована система радіаційного контролю повинна містити такі
основні функціональні частини: джерело випромінювання, зону проходження
матеріалу, детектор, блок підсилення та оброблення сигналу, керувальний
блок, пристрій відображення інформації, засоби сигналізації та виконавчі
механізми. Керувальний блок має приймати сигнал від детектора, виконувати
його оброблення, порівнювати результат із заданими пороговими значеннями
та формувати рішення щодо подальшого руху матеріалу в технологічному
потоці.
У разі нормального стану матеріалу система повинна продовжувати
роботу без втручання оператора. Якщо ж виявлено відхилення від заданих
параметрів, система має сформувати світловий або звуковий сигнал,
відобразити повідомлення на індикаторі чи екрані, а за потреби – подати
команду на зупинку транспортного механізму, маркування дефектної ділянки
або вилучення матеріалу з потоку. Така логіка роботи дозволяє не лише
фіксувати дефекти, а й оперативно впливати на виробничий процес.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.1 – Основні функції автоматизованої системи радіаційного
контролю
Функція системи Призначення
Формування контрольного Забезпечення взаємодії випромінювання з
випромінювання матеріалом
Приймання сигналу Реєстрація випромінювання після
детектором проходження або розсіювання
Оброблення сигналу Перетворення виміряного сигналу в
контрольований параметр
Порівняння з допустимими Визначення відповідності матеріалу
межами заданим вимогам
Відображення результатів Інформування оператора про стан
матеріалу та системи
Аварійне блокування Захист персоналу й обладнання у
небезпечних режимах
Архівування даних Збереження результатів контролю для
подальшого аналізу
Важливою вимогою до системи є достатня точність вимірювання. Для
технологічного контролю матеріалів система повинна надійно розрізняти
допустимий і недопустимий стан контрольованого об’єкта. Межі вимірювання
мають обиратися залежно від типу матеріалу, його товщини, густини,
швидкості руху та необхідної чутливості контролю. Для забезпечення точності
необхідно передбачити калібрування системи за еталонними зразками, а також
періодичну перевірку стабільності вимірювального каналу.
Система повинна мати простий і зрозумілий інтерфейс для оператора.
На екрані або індикаторі доцільно відображати поточний стан системи,
значення вимірюваного параметра, режим роботи, повідомлення про
перевищення допустимих меж, стан джерела випромінювання, детектора,
захисних блокувань і виконавчих механізмів. Це дозволить оператору швидко
оцінити ситуацію та прийняти рішення у разі виникнення нестандартної
ситуації.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для підвищення зручності експлуатації система має працювати
переважно в автоматичному режимі. Після початкового налаштування
оператор повинен задавати лише основні параметри контролю: тип матеріалу,
допустимі межі сигналу, режим роботи та умови реагування на відхилення. Усі
подальші операції – вимірювання, оброблення, порівняння, сигналізація та
запис результатів – мають виконуватися автоматично.
Особливу увагу необхідно приділити вимогам безпеки. Оскільки
система використовує іонізуюче випромінювання, вона повинна мати
конструктивний захист від випадкового опромінення персоналу. До таких
засобів належать захисний кожух, екрани, блокування відкривання робочої
зони, аварійне вимкнення, сигналізація про ввімкнення джерела
випромінювання та заборона роботи системи у разі несправності захисних
елементів. Вмикання джерела випромінювання має бути можливим лише за
умови закритої та справної захисної зони.
Електрична частина системи повинна забезпечувати безпечне
живлення вимірювальних і керувальних вузлів. У разі використання
промислової мережі змінного струму необхідно передбачити захист від
перевантажень, коротких замикань, перепадів напруги та помилкового
підключення. Низьковольтні кола керування, індикації та оброблення сигналів
мають бути електрично захищені й відокремлені від силових кіл.
Система повинна бути достатньо компактною для встановлення
безпосередньо біля технологічної лінії або вбудовування у виробниче
обладнання. Габаритні розміри мають визначатися з урахуванням розміщення
джерела випромінювання, детектора, захисного кожуха, електронного блока
та елементів керування. Компактність системи є важливою, оскільки у
виробничих умовах простір біля технологічного обладнання часто обмежений.
Надійність роботи є однією з ключових вимог до системи. Вона
повинна працювати протягом тривалого часу без відмов, оскільки її зупинка
може призвести до порушення контролю якості продукції або зупинки
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
технологічної лінії. Для підвищення надійності необхідно використовувати
перевірені електронні компоненти, захищені з’єднання, стабільні джерела
живлення, а також передбачити самоконтроль основних вузлів системи.
Таблиця 2.2 – Основні технічні вимоги до системи
Параметр або вимога Рекомендоване значення або характеристика
Призначення системи Безперервний радіаційний контроль матеріалів у
технологічному потоці
Характер контролю Неруйнівний, безконтактний або
малоконтактний
Режим роботи Автоматичний із можливістю ручного
налаштування
Живлення Від промислової мережі змінного струму з
використанням захищених низьковольтних кіл
керування
Умови експлуатації Закриті виробничі приміщення
Температура Орієнтовно від +25 до +45 °С
навколишнього
середовища
Термін служби Не менше 5 років
Надійність роботи Висока ймовірність безвідмовної роботи
протягом тривалого часу експлуатації
Ступінь захисту корпусу Не нижче IP44 для захисту від пилу та бризок
Засоби безпеки Екрани, блокування, аварійне вимкнення,
сигналізація
Відображення Індикатор або екран із числовими та
результатів службовими повідомленнями
У технічному завданні також доцільно передбачити можливість
архівування результатів контролю. Збереження даних про вимірювання, час
перевірки, стан матеріалу, повідомлення про несправності та дії системи
дозволить аналізувати якість продукції, виявляти повторювані дефекти та
контролювати стабільність технологічного процесу. Це особливо важливо для
виробництв, де потрібне документальне підтвердження якості продукції.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Отже, технічне завдання на розроблення автоматизованої системи
радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці має враховувати
не лише вимірювальні характеристики, а й вимоги до безпеки, надійності,
простоти експлуатації, стабільності роботи, захисту персоналу, зручності
відображення інформації та інтеграції з технологічним обладнанням. Такий
підхід дозволить створити систему, придатну для практичного застосування у
виробничих умовах, де контроль матеріалів має виконуватися швидко,
безпечно та без зупинки технологічного процесу.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3. Розробка структурної схеми
На рисунку 3.1 представлена функціональна блок-схема
автоматизованої системи радіаційного контролю матеріалів у технологічному
потоці.
220В 50Гц
Блок
Буфер Мікроконтролер Індикатор
живлення
Вимірювальний Операційний Блок живлення
іонізаційного Ì 1
блок підсилювач випромінювача
Рисунок 3.1 - Блок-схема автоматизованої системи радіаційного контролю
матеріалів у технологічному потоці
Розроблюваний пристрій складається з таких блоків та вузлів. Блок
живлення іонізаційного випромінювача А6 – призначений для перетворення
мережевої змінної напруги 220 В у постійну стабілізовану напругу +5000 В.
Основу схеми складає мікроконтролер А3, який призначений для
перетворення та оброблення вхідного сигналу виміряної в вимірювальному
блоці А2, підсиленому операційним підсилювачем А4 та накопиченому в
буфері А1, і, далі – вивід виміряного значення (в мкЗв) на індикаторі А5, а у
випадку досягнення граничного значення, яке прописується у вигляді
константи в пам‘яті мікроконтролера, - створення команди управління блоком
комутації навантаження, який вмикає двигун, який приводить в дію механізм
скидування небезпечного вантажу та увімкнення попереджувального сигналу.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4. Розробка електричної принципової схеми
Електрична принципова схема автоматизованої системи радіаційного
контролю матеріалів у технологічному потоці показана на рисунку 4.1.
С1 DD2
R5 HG1
5 3 8 9
PB0 PB3 SK
6 2
PB1 PB4
7 1
PB2 PB5 R6
10 8 4
INT0 VCC DI
4
GND
5 Т1
HK
С2 2 VD9
Vss
R10
R4 "Уст.0" FU1
SB1 R11
C6
DD1.1
13 1 12
R13
DD1.2
11 1 10
R2
R12 VD8
R18
DD1.3 С3
+ VD3
9 1 8
С7
VD1 C4 C8
+
DD1.4
+
5 1 6
U1
DD1.5 R14
3 1 4
R8
DA2
3 2 VT1
out in
GND +5 В
1
DD1.6 М1
R1 R3
1 1 2
2 + +
- 7 C9 C10 C11 U2
1
VD4 VD7 6
DA1 R16
5
VD2 VD5 3
+ 4
8
C5
+
VT2
R9
BD1 R7 "0" R15 R17
іонізуюче VD6
випромінeння
Рисунок 4.1 – Електрична принципова схема автоматизованої системи
радіаційного контролю матеріалів у технологічному потоці
Працює він таким чином. Сигнал збуджуючої напруги прямокутної
форми з виводу PB1 мікроконтролера DD2 типу ATtiny15L через три нижніх
по схемі буферних елементи DD1 поступає на вимірювальну частину схеми.
При зміні іонізаційного фону змінюється пропускний опір датчика BD1.
При паузи у вимірюванні, струм в BD1 наростає до значення, визначуваного
номіналом резистора R1, а під час вимірюванні рівня іонізації – струм,
створюваний Е.Р.С. самоіндукції через VD4 і R3 також поступає на вхід DA2.
При постійній напрузі живлення і частоті сигналу напруга на виході ОП
прямо пропорційна вимірюваної індуктивності. Але це справедливо тільки за
умови, що струм в котушці повністю наростає до максимального значення
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
220В; 50Гц
протягом половини періоду збуджуючої напруги і набути нульового значення
протягом іншої половини. Ці умови забезпечуються відповідним вибором
номіналів R1...R3 і частоти збуджуючої напруги.
Напруга, пропорційна виміряному значенню з виходу ОП через фільтр
R2-C2 подається на вбудований 10-ти розрядний АЦП мікроконтролера DD2.
Конденсатор C1 є фільтром внутрішнього джерела опорної напруги АЦП. Три
верхніх по схемі елементи DD1, а також VD1, VD3, C4, C3 використовуються
для отримання напруги 5 В, необхідного для роботи ОП. Результат
вимірювання відображається на 10-розрядному 7-сегментному РКІ HG1 типу
KO-4B.
Для підвищення точності прилад має 9 діапазонів вимірювання. Частота
збуджуючої напруги на першому діапазоні дорівнює 800 кГц. На такій частоті
вимірюється іонізуючий фон порядку 0,1 мкЗв/год. На кожному подальшому
діапазоні частота знижується в 4 рази, відповідно в стільки ж раз
розширюється межа вимірювання. На 9 діапазоні частота рівна 12 Гц, що
забезпечує вимірювання фону до ~1000 мкЗв/год. Потрібний діапазон
вибирається автоматично, причому після включення живлення вимірювання
починається з 9 діапазону. В процесі перемикання номер діапазону
відображається на індикаторі, що дозволяє визначити, на якій частоті
проводиться вимірювання. Після вибору потрібного діапазону результат
вимірювання в мкВ перетвориться в мікроконтролері в значення мкЗв/год і
виводиться на індикатор. Для зручності прочитування десяті долі мкЗв/год
відокремлюються порожнім знакомісцем, а результат округляється до 3
значущих цифр. Світлодіод VD8 червоного кольору світіння використовується
як стабілітрон на 1,5 В для живлення індикатора. Кнопка SB1 служить для
програмної корекції нуля, що компенсує індуктивність клем. Резистор R12
призначений для швидкого розряду C11 і C10 при виключенні живлення. Без
нього повторне включення, що забезпечує коректну роботу індикатора
можливо не раніше, чим через 10 сек, що також незручно в експлуатації.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для управління інерційним навантаженням часто застосовуються
регулятори тиристорів потужності, що працюють за принципом подачі на
навантаження декількох напівперіодів мережевої напруги з подальшою
паузою. Перевагою таких регуляторів є те, що моменти комутації тиристорів
співпадають з моментами переходу мережевої напруги через нуль, тому рівень
радіоперешкод різко знижений. Крім того, такий регулятор, на відміну від
регулятора з фазовим управлінням, не містить аналогових порогових
елементів, що збільшує стабільність роботи і спрощує настройку. Оскільки
комутація навантаження відбувається тільки в моменти переходу мережевої
напруги через нуль, мінімальна порція енергії, що поступає в навантаження,
дорівнює енергії, споживаним навантаженням за один напівперіод.
Сигнал з порту INT0 поступає на ключ, виконаний на транзисторах VT1
і VT2, який служить для управління світлодіодами оптотиристорів. Коли
активний сигнал RESET мікроконтролера, на порту присутній рівень логічної
одиниці. Тому як активний рівень вибраний нуль. Для комутації навантаження
використовуються два оптотиристора U1-U2, включені зустрічно-паралельно.
Світлодіоди оптотиристорів сполучні послідовно. Струм світлодіодів
задається резистором R18 і дорівнює приблизно 100 мА.
Всі деталі вимірника змонтовані на односторонній друкованій платі
розміром 110x38 мм. Індикатор HG1 і кнопка установки нуля SB1
встановлюються з боку монтажу і виводяться на лицьову панель. Довжина
проводів до вхідних клем не повинна перевищувати 2...3 см. Діоди VD2,
VD4...VD6 - високочастотна з малим падінням напруги - Д311, Д18, Д20.
Підстроєчні резистори R3, R7, R9 малогабаритні типу СП3-19. Заміна R3 на
дротяний резистор небажана, оскільки приведе до зниження точності
вимірювань. DA1 140УД1208 можна замінити на якій-небудь інший ОП, що
має ланцюг установки нуля і здатний працювати від ±5 В. Номінал ємкостей
C4, C7 зменшувати не слід. DD1 можна замінити на будь-яку КМОП
мікросхему серії 1561, 1554, 74HC, 74AC, що містить 6 інверторів, наприклад
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
74HC14. Застосування ТТЛ серії 155, 555, 1533 і інших не рекомендується.
Мікроконтролер ATtiny15L фірми ATMEL аналога не має. При роботі з
мережевою напругою клас оптотиристорів повинен бути не нижче 6.
Транзистор VT1 - будь-який малопотужний p-n-p. Транзистор VT2 можна
замінити на КТ815, КТ817 з будь-якою буквою. Резистор R14 - МЛТ-0,5.
При програмуванні мікроконтролера всі FUSE біти слід залишити за
умовчанням: BODLEVEL=0, BODEN=1, SPIEN=0, RSTDISBL=1,
CKSEL1...0=00. Калібрувальний байт потрібно записати в молодший байт
програми за адресою $000F. Це забезпечить точну установку тактової частоти
1,6 МГц і, відповідно частоти збуджуючої напруги для вимірювальної схеми
на першому діапазоні 800 кГц. У екземплярі ATtiny15L калібрувальний байт
рівний $8B. Для наладки необхідно підібрати декілька зразків з відомою
товщиною покриття в діапазоні вимірювання приладу, що мають мінімальний
допуск за номіналом.
Наладку починають з установки нуля DA1, контролюючи напругу на
його виході за допомогою тестера або мультиметра. Слід виставити цю
напругу в межах 0...+5 мВ резистором R9. Движок резистора R7 повинен бути
в середньому положенні. Після корекції нуля на вхід підключається зразкова
котушка і резистором R3 виставляються необхідні показники. Ціна поділки
молодшого розряду 0,1 мкВ, що відповідає 0,1 мкЗв/год. При цьому слід
звернути увагу, щоб опір R3 був не менше 800 Ом, інакше слід зменшити
номінал R1. Якщо R3 виходить більше 1 кОм, R1 треба збільшити. Тобто R1 і
R3 повинні бути близькі за номіналом. Така настройка забезпечує мінімальну
погрішність вимірювання.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
5. Розрахунок основних елементів електричної схеми
5.1. Розрахунок витрат потужності на транзисторах пристрою
контролю
Оскільки чутливість та точність роботи пристрою залежить від теплових
витрат, які прилягають на тепло, що виділилося на транзисторі, а робота даних
елементів безпосередньо пов‘язана з температурою його корпусу, проведемо
розрахунок максимальних витрат потужності на транзисторі КТ3107В з метою
визначення доцільності його використання в нашій схемі.
З таблиці характеристик транзистора КТ3107В маємо: вихідна ємність
переходу колектор-емітер CКЕ = 7 пФ; зовнішній опір між колектором та
емітером транзистора RКЕнас = 0,12 Ом (при максимально допустимій
температурі корпуса 100 С).
Розрахунок проводимо при максимальній допустимій напрузі живлення
UКБ0 max = 30 В.
Знаходимо витрати потужності при відкритому транзисторі 23:
CÊÅ U2
ÊÁ0max fãð
Pâ³ä = ,
2
де fгр =200 МГц – гранична частота коефіцієнту передачі струму.
7 10−12 302 2 108
Pâ³ä = = 2,1 Вт.
2
Знаходимо витрати потужності при закритому транзисторі 24:
(UÊÁ0max + UÊÝR max ) Iê fãð tçàêð
P ,
çàêð =
6
де UКЭRmax = 20 В - максимально допустима напруга „колектор-емітер” при
струмі бази, що дорівнює нулю;
Ік = 0,1 А – максимально допустимий струм колектора,
tзакр = 10 нс – час закриття транзистора.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
(30 + 20) 0,1 2 108 10−8
P = =1,67 Вт.
çàêð
6
Визначимо витрати потужності на його опорі „колектор-емітер” при
відкритому транзисторі 24:
R 2
P = ÊÅí àñ Iê n
,
R
3
де n = 0,5 - коефіцієнт передачі.
0,12 0,12 0,5
PR = = 0,0002 Вт.
3
Загальні витрати потужності на транзисторі КТ3107В знаходимо за
формулою:
Рзаг = Рвід + Рзакр + РR;
Рзаг = 2,1 + 1,67 + 0,0002 = 3,7702 Вт.
Максимальна потужність транзистора складає:
P = UÊÁ0max Iê ;
P = 30 0,1= 3 Вт.
Тоді, кількість електричної потужності транзистора, що йде на теплові
витрати складає:
P − P
k =100% çàã ;
P
3 − 3,7702
k =100% = 25,7 %.
3
що є задовільним для транзисторів КТ3107В (30%). Таким чином,
використання транзисторів КТ3107В є доцільним в нашій схемі.
5.2 Розрахунок стабілізатора постійної напруги мікроконтролера
Для отримання більш стабільної постійної напруги на навантаженні при
зміні споживаного струму блоку прийому керуючого сигналу до його виходу
підключають стабілізатор, який виконаний по схемі, наведеній на рисунку 5.1.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Uвих
R1
VT1
Uвх VD1
Рисунок 5.1 – Електрична схема розрахунку стабілізатора
В такому пристрої працюють стабілітрон VD1 і регулюючий транзистор
VT1. Розрахунок дозволить вибрати всі елементи стабілізатора, виходячи із
заданої вихідної напруги Uн і максимального струму навантаження Iн.
Розрахунок стабілізатора ведуть в наступному порядку.
1. Визначаємо необхідну для роботи стабілізатора вхідну напругу (Uвх)
при заданій вихідній (Uвих = 9 В):
Uâõ = Uâèõ + Uêå ,
де Uке = 3 В – мінімальна напруга між колектором і емітером транзистора,
узята з розрахунку на використовування як кремнієвих, так і германієвих
транзисторів.
Uâõ = 9 + 3 = 12 В.
2. Розраховуємо максимально розсіювану транзистором потужність:
Pmax = 1,3 Iâèõ (Uâõ − Uâèõ ) ,
де Iвих = 2 А – сила струму на виході джерела живлення.
Pmax = 1,3 2 (12 − 9) = 7,8 Вт.
3. Вибираємо як регулюючий транзистор – транзистор КТ972А. Його
гранично допустима розсіювана потужність РKmax = 8 Вт, що більше значення
Рmax = 7,8 Вт, гранично допустима напруга між емітером і колектором
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Uке = 15 В – більше Uвх = 12 В, а максимально допустимий струм колектора
IKmax = 4 А - більше Iвих = 2 А.
4. Визначаємо максимальний струм бази регулюючого транзистора:
I
I âèõ
Ámax = ,
h21E min
де h21Еmin = 750 - мінімальний коефіцієнт передачі струму вибраного
транзистора.
2
IÁmax = = 0,0026 А.
750
5. Підбираємо відповідний стабілітрон – 7805. Його напруга стабілізації
Uст = 9,1 В, що практично дорівнює вихідній напрузі стабілізатора, а значення
максимального струму стабілізації Iст = 5 мА перевищує максимальний струм
бази IБmax = 2,6 мА.
6. Підраховуємо опір резистора R9:
U − U
R9 = âõ ñò ,
IÁmax + Iñò
де Uст = 9,1 В - напруга стабілізації стабілітрона;
IБmax = 2,6 мА - максимальний струм бази транзистора;
Iст = 5 мА - струм стабілізації для даного стабілітрона.
12 − 9,1
R9 = = 381,57 Ом,
0,0026 + 0,005
приймаємо опір R1 = 400 Ом.
7. Визначаємо потужність розсіяння резистора R9:
(U 2
P = âõ − Uñò)
R9 ,
R9
де R1 = 400 Ом – опір шунтуючого резистора.
(12 − 9,1)2
PR9 = = 0,021 Вт.
400
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таким чином, за результатами проведених розрахунків визначено струм
стабілізації Iст = 5 мА та потужність розсіяння резистора (R1 = 400 Ом) РR9 =
21 мВт, і обрано стабілітрон 7805 та регулюючий транзистор КТ972А.
В приведених розрахунках не вводимо поправку на зміну мережної
напруги, а також деякі інші уточнення, ускладнюючі розрахунки. Остаточне
коректування стабілізатора проводиться при його включенні, змінюючи
вхідну напругу на 10% і точніше підбираючи резистор R1 по найбільшій
стабільності вихідної напруги при максимальному струмі навантаження, що є
задовільним для мікроконтролерів.
5.3. Розрахунок блоку живлення пристрою керування
Вхідні дані для максимального струму споживання схеми дорівнює
I = 0,2 А. Схема має максимальне живлення +25 В; вольт-часова
характеристика блоку живлення представлена на рисунку 5.2. Цим умовам
задовольняє стабілізатор напруги 7805. Технічні характеристики блоку
живлення наступні:
- напруга на виході з понижуючого трансформатору Uвх = 30 В;
- стабілізуєма напруга Uвих = 25 0,25 В;
- спад напруги в блоці живлення Uспад = 1,75 В
Рисунок 5.2 - Вольт-часова характеристика блоку живлення
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
1. Знаходимо характерні часові точки роботи блоку живлення. Так, на
інтервалі t2–t3 напруга на конденсаторі змінюється за законом:
Uc ( t) = Uâõ sin t .
Оскільки напруга в точці t2 відрізняється від Uвх на Uспад = 1,75 В, тоді
за останньою формулою можна знайти t2 і t3:
U − U
arcsin âõ ñï àä
t = Uâõ ;
2
2 f
30 −1,75
arcsin
30
t = = 2,2 мс;
2
2 3,14 50
U 30
arcsin t3
arcsin
U
30
t = âõ
3 = = 5 мс.
2 f 2 3,14 50
2. Знаходимо час розряду конденсатора (t1–t2):
T T
t = + − ( t − t ) ,
1,2 3 2
4 4
де Т = 1/f = 1/50 = 0,02 с – період одного імпульсу.
0,02 0,02
t1,2 = + − (0,005 − 0,0022) = 7,2 мс.
4 4
3. Проводимо розрахунок ємності Сф1 [24]. На інтервалі t1–t2 напруга на
конденсаторі змінюється за законом:
U
U ( t) = âõ − I t
,
c
Cô1
або
U U
âõ âõ − I t1,2
− =1,
Cô1 Cô1
звідки
Cô1= I t1,2 ;
Cô1= 0,2 7,2 10−3 =1,44 10−3
Ф.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Остаточно приймаємо конденсатор Сф1 номіналом К10-17-180мкФ-50В [24].
Підготовка бібліотеки елементної бази схеми керування пристроєм для
програми P-CAD. Підготовка бібліотеки елементної бази є важливим етапом
розроблення електричної принципової схеми пристрою, оскільки саме від
правильності створення умовних графічних позначень компонентів залежить
подальша коректність побудови схеми, формування з’єднань, створення
друкованої плати та підготовка конструкторської документації. У
програмному середовищі P-CAD для створення бібліотечних елементів
використовується редактор P-CAD Symbol Editor, який дає змогу формувати
графічні символи електронних компонентів, задавати їхні виводи, позиційні
позначення, атрибути та точки прив’язки.
Після запуску редактора P-CAD Symbol Editor насамперед виконується
налаштування параметрів робочого середовища. Для цього використовується
команда Options / Configure, за допомогою якої встановлюється система
одиниць вимірювання в міліметрах і задається формат робочого поля. Для
побудови символів елементів схеми доцільно використовувати формат А4, що
забезпечує зручне розміщення графічних об’єктів у межах робочого поля
розміром приблизно 280 × 210 мм.
Наступним етапом є налаштування координатної сітки, яка забезпечує
точність розміщення виводів, ліній, текстових позначень і контурів умовного
графічного позначення. Для цього виконується команда Options / Grids, після
чого відкривається діалогове вікно для формування списку робочих сіток. У
полі Grid Spacing задається крок сітки, наприклад 5 мм, після чого
натискається кнопка Add для додавання цього значення до списку. У разі
потреби можна додати кілька варіантів кроку сітки, що дозволяє надалі
швидко перемикатися між ними під час побудови елемента.
Для забезпечення однакового стилю виконання графічних символів
налаштовуються параметри ліній. У полі Width встановлюється значення Thin,
що відповідає тонкій лінії завтовшки 0,254 мм за замовчуванням, а в полі Style
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
обирається тип лінії Solid, тобто суцільна лінія. За необхідності користувач
може задати нестандартну товщину лінії, активувавши параметр User і ввівши
потрібне числове значення. Перемикання товщини лінії під час побудови
символу може виконуватися безпосередньо через рядок стану редактора.
Важливим етапом налаштування графічного редактора є вибір кольорів
для окремих частин майбутнього символу. Після виконання команди Options /
Display у вкладці Colors в області Item Colors задаються кольори для контактів,
ліній, полігонів, текстових написів і відкритих виводів. Таке налаштування
підвищує зручність роботи з графічними елементами та полегшує візуальний
контроль правильності побудови символу.
Крім того, у вкладці Miscellaneous можна вибрати стиль курсора.
Залежно від зручності роботи користувача можуть застосовуватися такі
варіанти: стрілка, мале перехрестя або велике перехрестя на весь екран. Для
точного розміщення виводів і графічних об’єктів доцільно використовувати
перехрестя, оскільки воно дає змогу краще контролювати координати
розміщення елементів на робочому полі.
Після налаштування робочого середовища виконується безпосереднє
створення умовного графічного позначення елемента. Однією з основних
операцій є створення виводів символу. Для цього використовується команда
Place / Pin, після чого відкривається діалогове вікно налаштування параметрів
контакту. У полі Length встановлюється нормальна довжина виводу, що
забезпечує стандартне відображення контакту на схемі.
У полі Outside Edge визначається тип зовнішнього закінчення контакту.
Наприклад, для інверсного виходу може бути обране значення Dot, що
відповідає зображенню кружка інверсії. У полі Default Pin Des задається
початкове позиційне позначення першого виводу, наприклад число 1. В
області Display активізуються параметри Pin Des і Pin Name, що дозволяє
відображати на схемі номер контакту та його ім’я.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для автоматичного збільшення номера кожного наступного контакту
вмикається параметр Increment Pin Des. Це спрощує процес створення
багатовивідних елементів, оскільки після розміщення кожного контакту його
номер автоматично збільшується на одиницю. У полі Text Style для написів
Pin Name і Pin Des обирається стиль тексту DEFAULTTTF, що забезпечує
єдине графічне оформлення позначень.
Після налаштування параметрів виводу курсор переміщується в точку
робочого поля, де має бути розміщений відповідний контакт символу.
Натисканням лівої кнопки миші контакт встановлюється на робочому полі.
Якщо необхідно змінити його орієнтацію, використовується клавіша R, яка
виконує поворот контакту. Після встановлення потрібного положення кнопка
миші відпускається, і вивід фіксується в обраному місці.
Для створення вхідних контактів процедура повторюється. У
діалоговому вікні налаштування контакту в полі Outside Edge можна вибрати
значення None, якщо кружок інверсії для даного контакту не потрібен. У полі
Default Pin Des задається наступний номер виводу, наприклад 2. Після цього
контакт розміщується у відповідній точці символу з урахуванням його
графічної структури та логіки підключення.
У разі необхідності впорядкування номерів виводів застосовується
команда Utils / Renumber. Вона відкриває діалогове вікно перенумерації
контактів, у якому можна задати початковий номер і крок зміни нумерації. У
полі Starting Pin Number встановлюється стартовий номер контакту, а в полі
Increment Value — величина приросту нумерації. Найчастіше для послідовної
нумерації виводів використовується значення 1.
Після створення виводів виконується побудова графічного зображення
символу. Для цього використовуються інструменти побудови ліній, тексту та
інших графічних елементів. Якщо потрібно додати текстове позначення
всередині контуру символу, застосовується команда Place / Text. Після
встановлення курсора у потрібній точці відкривається діалогове вікно, у полі
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Text якого вводиться необхідний символ або напис. Наприклад, для логічного
елемента може бути введено символ &.
Під час розміщення тексту встановлюється вирівнювання напису за
вертикаллю та горизонталлю. У списку стилів тексту обирається стиль
DEFAULTTTF. Це забезпечує однакове оформлення текстових написів у
межах усієї бібліотеки елементів. Правильне розміщення тексту всередині
символу підвищує читабельність схеми та спрощує подальшу роботу з нею.
Наступним важливим етапом є встановлення точки прив’язки символу.
Для цього виконується команда Place / Ref Point. Точка прив’язки визначає
базову координату компонента, за якою він буде розміщуватися на
електричній схемі. Зазвичай її доцільно встановлювати в точці першого
контакту або в іншому характерному місці символу. Після встановлення точки
прив’язки на зображенні з’являється спеціальна позначка у вигляді
прямокутника з діагоналями.
Після формування графічної частини символу необхідно задати його
атрибути. Для цього використовується команда Place / Attribute. У діалоговому
вікні в області Attribute Category обирається категорія Component, оскільки
атрибути задаються саме для компонента. В області Name вибирається атрибут
Refdes, який відповідає позиційному позначенню елемента на схемі.
Для атрибуту позиційного позначення задається стиль тексту Default
TTF і встановлюється відповідне вирівнювання. Напис розміщується у верхній
частині символу або в іншому зручному місці, де він не перекриває виводи та
основні графічні елементи. Після розміщення атрибут можна виділити й
перемістити в потрібну точку, забезпечивши зручність сприйняття умовного
графічного позначення.
Після завершення побудови символу може бути задане ім’я контакту.
Для цього відповідний контакт виділяється, після чого через контекстне меню
відкривається вікно Properties. У ньому активізується параметр Pin Name, а в
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
полі Default Pin Name вводиться потрібне ім’я контакту. Це дає змогу не лише
пронумерувати виводи, а й позначити їх функціональне призначення.
Результатом виконаних дій є створене умовне графічне позначення
компонента, яке може бути використане у складі бібліотеки елементної бази
для побудови схеми керування пристроєм.
Завершальним етапом є перевірка правильності створення символу.
Для цього виконується команда Utils / Validate. Програма аналізує створений
символ і перевіряє коректність його побудови, наявність точки прив’язки,
правильність виводів і атрибутів. У разі відсутності помилок редактор видає
повідомлення про правильність кодування символу компонента.
Таким чином, підготовка бібліотеки елементної бази в редакторі P-
CAD Symbol Editor передбачає послідовне налаштування робочого
середовища, створення виводів, побудову графічного зображення символу,
задання точки прив’язки, розміщення атрибутів, введення імен контактів і
перевірку коректності створеного компонента. Виконання цих операцій
забезпечує формування якісної бібліотеки елементів, необхідної для
подальшого розроблення електричної принципової схеми та друкованої плати
пристрою керування.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
6 Технологічний розділ
6.1.Технологія виготовлення друкованих плат
Друкована плата є основою більшості сучасних електронних виробів,
оскільки вона забезпечує механічне закріплення елементів схеми та
електричне з’єднання між ними. Від якості виготовлення плати залежать
надійність пристрою, стабільність його роботи, ремонтопридатність, стійкість
до нагрівання, вібрацій, вологи та інших зовнішніх впливів. Тому технологія
виготовлення друкованих плат є важливою складовою виробництва
електронної апаратури [21, 22].
Основою друкованої плати є діелектричний матеріал, на поверхні якого
формується провідниковий рисунок. Найчастіше такий рисунок виготовляють
із мідної фольги. Провідники, контактні площадки та перехідні отвори
утворюють електричні кола, що з’єднують окремі елементи пристрою
відповідно до електричної схеми. Залежно від складності виробу плати можуть
бути односторонніми, двосторонніми або багатошаровими, рис.6.1 [23].
Рисунок 6.1 - Узагальнена послідовність виготовлення друкованої плати
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
Першим етапом виготовлення є підготовка заготовки. Вона включає
вибір матеріалу основи, різання заготовки до потрібного розміру, очищення
поверхні, видалення забруднень і підготовку до подальшого нанесення
рисунка. Якість очищення має велике значення, оскільки залишки жиру, пилу
або окислів можуть призвести до поганого зчеплення захисного шару чи
провідникового покриття.
Наступним етапом є перенесення рисунка майбутніх провідників на
поверхню плати. Для цього застосовують фотохімічний або інший
технологічний спосіб формування захисного шару. Захисний шар закриває ті
ділянки міді, які мають залишитися після травлення, а відкриті ділянки
видаляються хімічним способом. Такий підхід є поширеним під час
виготовлення плат невеликої та середньої складності [22].
Після формування рисунка виконується травлення міді. У процесі
травлення з поверхні плати видаляється зайва мідь, а потрібні провідники
залишаються захищеними. Якість травлення визначає точність ширини
провідників, відстань між ними та стабільність електричних параметрів плати.
Надмірне або нерівномірне травлення може призвести до звуження
провідників, обривів або коротких замикань.
Для двосторонніх і багатошарових плат важливим етапом є свердління
та металізація отворів. Отвори потрібні для встановлення елементів або для
з’єднання провідників на різних шарах плати. Металізація отворів забезпечує
електричний контакт між шарами. Від якості цього етапу залежить надійність
плати, особливо в пристроях, що працюють при змінних температурах або
механічних навантаженнях [21, 23].
Після формування провідникового рисунка на плату наносять захисну
маску. Вона захищає провідники від окиснення, забруднення та випадкового
замикання під час монтажу елементів. Відкритими залишаються лише
контактні площадки, на які надалі наноситься припій або інше фінішне
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
покриття. Захисна маска також полегшує монтаж і знижує ймовірність
утворення перемичок між сусідніми контактами.
Фінішне покриття контактних площадок застосовують для покращення
паяння та захисту міді від окиснення. Залежно від вимог до виробу можуть
використовуватися різні покриття, зокрема олов’яні, срібні, нікелево-золоті
або інші технологічні варіанти. Вибір покриття залежить від вартості, строку
зберігання плати, вимог до надійності з’єднань і умов експлуатації.
Завершальними етапами є нанесення маркування, електричний
контроль, візуальна перевірка та механічна обробка плати. Маркування
допомагає правильно встановити елементи, визначити полярність, номери
позицій і контрольні точки. Електричний контроль дозволяє виявити обриви
та короткі замикання ще до монтажу елементів, що зменшує ризик
виготовлення бракованого вузла, табл.6.1, 6.2 [21].
Таблиця 6.1 – Основні етапи виготовлення друкованих плат
Етап Призначення Можливі дефекти
Підготовка Отримання чистої та Забруднення, нерівність,
основи рівної заготовки пошкодження поверхні
Формування Створення майбутніх Зміщення рисунка, розмиті
рисунка провідників контури
Перетравлення,
Травлення Видалення зайвої міді
недотравлення, обриви
Створення монтажних і
Свердління Зміщення отворів, задирки
перехідних отворів
Металізація Поганий контакт, розрив
З’єднання шарів плати
отворів металізації
Відшарування, закриття
Захисна маска Захист провідників
контактної площадки
Електричний Невиявлені обриви або
Перевірка провідності
контроль замикання
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 6.2 - Порівняння основних типів друкованих плат
Тип
Особливість Переваги Обмеження
плати
Одно- Провідники розміщені Обмежена
Проста й дешева
стороння з одного боку складність схеми
Дво- Провідники з двох Більша щільність Потрібна
стороння боків з’єднань металізація отворів
Складне та
Багато- Має кілька внутрішніх Висока щільність
дорожче
шарова шарів і компактність
виготовлення
Вищі вимоги до
Виконується на
Гнучка Може згинатися матеріалів і
гнучкій основі
монтажу
Отже, технологія виготовлення друкованих плат є багатостадійним
процесом, у якому кожний етап впливає на якість кінцевого виробу. Для
забезпечення надійної роботи електронного пристрою необхідно
дотримуватися технологічних режимів, контролювати геометричні параметри
провідників, якість отворів, стан захисної маски та електричну цілісність
з’єднань.
6.2 Автоматизація виготовлення друкованих плат
Автоматизація виготовлення друкованих плат спрямована на
підвищення точності, продуктивності та повторюваності технологічних
операцій. У ручному або напівавтоматичному виробництві якість значною
мірою залежить від досвіду працівника, стабільності виконання операцій і
своєчасності контролю. Автоматизоване обладнання дозволяє зменшити ці
ризики та забезпечити більш сталі результати [24].
На етапі проєктування автоматизація починається з використання
програмних засобів для створення електричної схеми, розміщення елементів і
трасування провідників. Такі засоби дають змогу перевіряти відстані між
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
провідниками, розміри контактних площадок, наявність помилок з’єднання та
відповідність плати технологічним можливостям виробництва. Це зменшує
кількість помилок ще до початку фізичного виготовлення плати.
У виробництві автоматизація застосовується під час різання заготовок,
свердління отворів, нанесення фоторезисту, експонування рисунка, травлення,
нанесення маски, металізації отворів, маркування та електричного контролю.
Кожна з цих операцій може виконуватися на спеціалізованому обладнанні, яке
працює за заданою програмою та забезпечує однакове повторення
технологічних дій, табл.6.3.
Таблиця 6.3 – Операції виготовлення плат, які доцільно автоматизувати
Операція Причина автоматизації Очікуваний результат
Перевірка помилок ще до
Проєктування Менше переробок
виготовлення
Потреба у високій Точне розміщення
Свердління
точності отворів
Потреба в точному
Експонування Чіткі контури провідників
перенесенні рисунка
Стабільна ширина
Травлення Вплив часу й температури
провідників
Металізація Вплив складу розчинів Надійні перехідні отвори
Оптичний Велика кількість дрібних Швидке виявлення
контроль елементів дефектів
Електричний Підтвердження
Пошук обривів і замикань
контроль працездатності плати
Особливо важливою є автоматизація свердління. Сучасні друковані
плати можуть містити сотні або тисячі отворів різного діаметра. Ручне
свердління таких отворів є повільним і неточним. Верстати з програмним
керуванням забезпечують високу точність розміщення отворів, зменшують
ризик зміщення та дають змогу працювати з малими діаметрами.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Автоматизоване експонування рисунка провідників дозволяє підвищити
точність перенесення топології плати, табл.6.4. Замість ручного суміщення
шаблонів можуть застосовуватися системи оптичного позиціювання. Це
особливо важливо для двосторонніх і багатошарових плат, де зміщення шарів
може призвести до порушення контактів або неправильного з’єднання
провідників [21].
Таблиця 6.4 – Переваги автоматизованого виготовлення порівняно з
ручним
Ознака Ручне виконання Автоматизоване виконання
Залежить від
Точність Вища та стабільніша
виконавця
Продуктивність Обмежена Вища
Повторюваність Нестабільна Стабільна
Контроль якості Часто вибірковий Може бути суцільним
Менші при серійному
Витрати часу Значні
виробництві
Імовірність
Вища Нижча
помилок
Автоматизація хімічних процесів полягає у підтриманні температури,
концентрації розчинів, часу оброблення, швидкості переміщення заготовок і
режимів промивання. Такі параметри мають безпосередній вплив на якість
травлення, металізації та нанесення покриттів. Автоматизоване керування
зменшує ймовірність випадкових відхилень і підвищує стабільність
виробництва [22].
Важливим напрямом є автоматизований контроль якості. Він може
включати оптичне сканування поверхні плати, перевірку ширини провідників,
контроль відстаней між ними, пошук розривів, надлишкової міді, подряпин,
зміщення отворів і дефектів маски. Автоматична перевірка дає змогу швидко
виявляти помилки й не допускати переходу бракованих плат на етапи.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Автоматизація виготовлення друкованих плат також пов’язана з
цифровим зберіганням технологічної інформації. Для кожної плати можуть
зберігатися файли проєкту, параметри свердління, режими оброблення,
результати контролю та відомості про партію. Це дає змогу простежити
історію виготовлення й швидко знайти причину можливого дефекту, рис.6.2.
Рисунок 6.2 - Місце автоматизації у виробництві друкованих плат
Значення автоматизації зростає зі збільшенням щільності монтажу. Чим
меншими є елементи, тоншими провідники та ближчими відстані між ними,
тим важче забезпечити якість без точного обладнання. Саме тому сучасне
виробництво електроніки поєднує автоматизоване проєктування, програмне
керування обладнанням і системний контроль якості [21, 25].
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Водночас автоматизація не усуває потреби у технологічній підготовці
виробництва. Необхідно правильно вибрати матеріали, визначити допустимі
розміри провідників, врахувати теплові навантаження, умови монтажу, клас
виробу й вимоги до контролю. Помилка на етапі проєктування може бути
відтворена автоматизованим обладнанням у всій партії плат.
Отже, автоматизація виготовлення друкованих плат забезпечує вищу
точність, кращу повторюваність, швидший контроль і менший вплив
людського фактора. Для сучасного виробництва електроніки вона є не лише
засобом підвищення продуктивності, а й необхідною умовою стабільної якості
виробів.
6.3. Технологія монтажу елементів на плату
Монтаж елементів на друковану плату є одним із ключових етапів
виготовлення електронного виробу, рис.6.3. Саме під час монтажу окремі
електронні компоненти з’єднуються з провідниковим рисунком плати й
утворюють функціональний електронний вузол. Якість монтажу
безпосередньо впливає на електричні параметри, надійність,
ремонтопридатність і строк служби пристрою [25, 26].
Існують два основні підходи до монтажу елементів: монтаж в отвори та
поверхневий монтаж. У першому випадку виводи елементів проходять крізь
отвори в платі й припаюються з протилежного боку. У другому випадку
елементи встановлюються безпосередньо на контактні площадки поверхні
плати. Поверхневий монтаж сьогодні є найбільш поширеним у серійному
виробництві компактної електроніки [24].
Перед початком монтажу плата повинна пройти підготовку. Вона має
бути чистою, сухою, без пошкоджень захисної маски, окиснення контактних
площадок, подряпин і забруднень. За необхідності виконується вхідний
контроль плати та елементів. Особливу увагу приділяють правильності
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
маркування, орієнтації полярних компонентів і відповідності номіналів
документації.
Рисунок 6.3 – Узагальнена схема монтажу елементів на друковану плату
Під час поверхневого монтажу одним із перших етапів є нанесення
паяльної пасти на контактні площадки. Паяльна паста містить
дрібнодисперсний припій і флюс. Вона наноситься через трафарет, отвори
якого відповідають контактним площадкам плати. Якість нанесення пасти має
велике значення, оскільки надмірна її кількість може спричинити перемички,
а недостатня – поганий контакт.
Після нанесення пасти виконується встановлення елементів. У
серійному виробництві це робиться автоматичними установниками, які беруть
компоненти зі стрічок, лотків або касет і розміщують їх на платі з високою
точністю. У дрібносерійному або навчальному виробництві частину операцій
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
можуть виконувати вручну з використанням пінцета, мікроскопа та паяльної
станції.
Після встановлення елементів плата проходить процес оплавлення
припою. Під час нагрівання паяльна паста плавиться, утворюючи електричне
та механічне з’єднання між контактною площадкою та виводом компонента.
Температурний режим має бути підібраний так, щоб припій якісно
розплавився, але елементи та плата не були пошкоджені перегріванням [28].
Процес нагрівання зазвичай складається з кількох зон: попереднього
прогрівання, витримки, оплавлення та охолодження. Попереднє прогрівання
зменшує термічний удар, витримка активує флюс, зона оплавлення забезпечує
плавлення припою, а охолодження формує остаточну структуру з’єднання.
Порушення температурного профілю може спричинити дефекти паяння,
табл.6.5.
Таблиця 6.5 – Основні етапи поверхневого монтажу
Етап Призначення Можливі порушення
Забезпечення чистої
Підготовка плати Забруднення, окиснення
поверхні
Формування припою на Надлишок або нестача
Нанесення пасти
площадках пасти
Встановлення Зміщення, неправильна
Розміщення компонентів
елементів орієнтація
Утворення паяних Непропай, перемички,
Оплавлення
з’єднань перегрів
Формування стабільного Тріщини, внутрішні
Охолодження
з’єднання напруження
Пропуск прихованих
Контроль Виявлення дефектів
дефектів
Монтаж в отвори застосовується для елементів, які мають більші
габарити, потребують підвищеної механічної міцності або не мають зручного
варіанта для поверхневого монтажу. До таких елементів можуть належати
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
роз’єми, великі конденсатори, трансформатори, реле, запобіжники та силові
компоненти. Після встановлення в отвори їх виводи припаюються вручну або
за допомогою групового паяння.
У багатьох виробах застосовується змішаний монтаж, коли на одній
платі одночасно є елементи поверхневого монтажу та елементи з виводами. У
такому випадку важливо правильно визначити послідовність операцій.
Найчастіше спочатку монтують елементи поверхневого монтажу, а потім
встановлюють великі або вивідні компоненти.
Для якісного монтажу важливими є форма контактних площадок,
кількість припою, чистота поверхні, правильна орієнтація елементів і
відповідність температурного режиму. Якщо один із цих факторів порушено,
можуть виникати дефекти: непропай, коротке замикання, зсув елемента,
підняття одного краю компонента, тріщини в паяному з’єднанні або
відшарування площадки, табл.6.6.
Таблиця 6.6 – Типові дефекти монтажу та їх причини
Дефект Можлива причина Наслідок
Недостатня кількість
Непропай припою або слабке Нестабільний контакт
нагрівання
Надлишок пасти або мала
Перемичка Коротке замикання
відстань між виводами
Зміщення Неточне встановлення або
Порушення контакту
елемента рух під час оплавлення
Підняття краю
Нерівномірне нагрівання Обрив з’єднання
елемента
Завищена температура або Пошкодження плати чи
Перегрів
час нагрівання елемента
Відшарування Надмірний механічний або Втрата
площадки тепловий вплив ремонтопридатності
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Після завершення паяння виконується контроль змонтованої плати.
Найпростішим є візуальний огляд, під час якого перевіряють правильність
встановлення елементів, наявність припою, відсутність перемичок, обривів,
перекосів і забруднень. Для малих елементів застосовують збільшувальні
прилади або мікроскопи.
Для серійного виробництва важливим є автоматичний оптичний
контроль. Такий контроль дозволяє швидко перевіряти розміщення
компонентів, полярність, маркування, кількість припою, форму з’єднань і
наявність видимих дефектів. Водночас деякі приховані дефекти, наприклад під
корпусами з кульковими виводами, потребують рентгенівського контролю.
Окремим етапом може бути очищення плати від залишків флюсу. У
деяких технологіях застосовують матеріали, які не потребують обов’язкового
очищення, однак у відповідальних виробах залишки флюсу можуть
погіршувати електричні властивості та спричиняти корозію. Тому рішення
щодо очищення залежить від типу флюсу, вимог до виробу та умов
експлуатації.
Для захисту змонтованої плати від вологи, пилу, агресивних середовищ
і механічних впливів може наноситися захисне покриття. Таке покриття
особливо важливе для виробів, які працюють у складних умовах. Проте перед
нанесенням захисту необхідно переконатися, що плата повністю працездатна,
оскільки ремонт після покриття буде складнішим.
Якість монтажу оцінюють за прийнятими критеріями. У промисловій
практиці широко використовують вимоги до прийнятності електронних
вузлів, де описано типові ознаки якісного та неякісного монтажу, допустимі
відхилення, особливості паяних з’єднань і вимоги до різних класів виробів [25,
26].
Отже, технологія монтажу елементів на плату включає підготовку плати,
нанесення паяльного матеріалу, встановлення компонентів, паяння,
охолодження, контроль і, за потреби, очищення та захист. Найбільш
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
відповідальними є етапи нанесення пасти, точного встановлення елементів і
дотримання температурного режиму, оскільки саме вони найбільше
впливають на якість електронного вузла.
6.4.Особливості контролю та ремонту виробів з поверхневим
монтажем
Вироби з поверхневим монтажем мають високу щільність розміщення
елементів, малі контактні площадки та невеликі відстані між провідниками. Це
дозволяє створювати компактні електронні пристрої, але водночас ускладнює
контроль і ремонт. Навіть незначний дефект паяння або зміщення компонента
може призвести до нестабільної роботи всього виробу [24, 25].
Контроль таких виробів починається з візуального огляду, табл.6.7.
Таблиця 6.7 – Методи контролю виробів з поверхневим монтажем
Метод контролю Що виявляє Переваги Обмеження
Очевидні
Простий і Залежить від
Візуальний огляд дефекти
доступний оператора
монтажу
Огляд під Дрібні дефекти Придатний для
Потребує часу
збільшенням паяння малих елементів
Автоматичний Зміщення, Не бачить
Швидкий і
оптичний відсутність, прихованих
повторюваний
контроль перемички з’єднань
Приховані Потребує
Рентгенівський Висока
дефекти під спеціального
контроль інформативність
корпусами обладнання
Обриви,
Не завжди
Електричне замикання, Перевіряє
показує місце
тестування несправність працездатність
дефекту
вузла
Перевіряють правильність встановлення елементів, відповідність
маркування, полярність, якість паяних з’єднань, наявність перемичок,
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
сторонніх частинок, тріщин і пошкоджень плати. Для дрібних елементів огляд
виконують із використанням збільшення, оскільки неозброєним оком багато
дефектів виявити неможливо.
Для більшої надійності застосовують автоматичний оптичний контроль.
Він дає змогу швидко перевіряти велику кількість плат і виявляти типові
зовнішні дефекти: відсутність елемента, неправильне положення, розворот,
зміщення, нестачу припою або перемички. Перевагою такого контролю є
швидкість і повторюваність перевірки.
Однак не всі дефекти видно на поверхні. Компоненти з виводами під
корпусом можуть мати приховані паяні з’єднання. Для їх перевірки
використовують рентгенівський контроль, який дозволяє побачити внутрішні
зони паяння, порожнини, короткі замикання, тріщини або недостатню
кількість припою. Такий контроль особливо важливий для відповідальних
електронних виробів, рис.6.4.
Рисунок 6.4 – Основні етапи контролю та ремонту виробу з поверхневим
монтажем
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Ремонт виробів з поверхневим монтажем потребує обережності,
оскільки контактні площадки та провідники можуть легко пошкоджуватися
під час нагрівання або механічного впливу. Перед ремонтом необхідно
визначити тип дефекту, можливість заміни елемента, стан плати та
допустимість повторного нагрівання. Для цього використовують вимоги та
рекомендації з ремонту електронних вузлів, табл.6.8 [7].
Таблиця 6.8 – Типові ремонтні операції
Операція Призначення Ризики
Демонтаж Видалення несправного Перегрів, відрив
елемента компонента площадки
Очищення Підготовка до нового Пошкодження маски або
площадок паяння провідника
Покращення змочування Забруднення при
Нанесення флюсу
припоєм надлишку
Встановлення Повернення Зміщення або
елемента працездатності вузла неправильна орієнтація
Повторне паяння Відновлення контакту Перемички, непропай
Контроль після Пропуск прихованого
Підтвердження якості
ремонту дефекту
Основними операціями ремонту є демонтаж несправного компонента,
очищення контактних площадок, нанесення нового припою або флюсу,
встановлення справного елемента та повторне паяння. Після ремонту
обов’язково виконують контроль якості з’єднань і перевірку працездатності
виробу. Якщо контактна площадка пошкоджена, ремонт стає складнішим і
може потребувати відновлення провідника або встановлення перемички.
Особливістю ремонту є необхідність локального нагрівання. Якщо
нагріти занадто велику ділянку, можуть зміститися сусідні елементи або
пошкодитися плата. Якщо нагрівання недостатнє, припій не розплавиться
належним чином, і з’єднання буде ненадійним. Тому під час ремонту важливо
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
використовувати відповідний інструмент, контролювати температуру й час
нагрівання.
Після ремонту виріб не можна одразу вважати справним лише за
зовнішнім виглядом. Потрібно виконати електричну перевірку, а для
відповідальних виробів – функціональне тестування в робочому режимі. Якщо
ремонт стосувався елементів живлення, керування або високочастотних
ланцюгів, бажано додатково перевірити стабільність роботи пристрою під
навантаженням.
Отже, контроль і ремонт виробів з поверхневим монтажем потребують
високої точності, акуратності та дотримання технологічних вимог. Якісний
контроль дозволяє своєчасно виявити дефекти, а правильно виконаний ремонт
– відновити працездатність виробу без зниження його надійності.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
7 Охорона праці
7.1. Аналіз небезпек та шкідливостей, які виникають у приміщенні
проєктного відділу підприємства
В даній роботі розробляється автоматизована система радіаційного
контролю матеріалів. Подібні роботи проводяться працівниками проектного
відділу підприємства. При проведенні таких робіт необхідно опрацювати
значну кількість теоретичного матеріалу та провести необхідні розрахунки.
Тому необхідно проаналізувати всі параметри виробничого середовища, які
можуть впливати на здоров'я та працездатність робітника відділу.
За рівнем фізичного навантаження роботу працівника відділу необхідно
віднести до категорії - Іа, тобто робота, яка виконується сидячі та не потребує
фізичного навантаження.
Проектування проводиться в приміщенні, яке має наступні геометричні
розміри: довжина - 5 м, ширина - 5,5 м, висота стелі - 2,5 м. Відповідно площа
всього приміщення складає 27,5 м2, а об'єм становить 68,75 м3. Тому на одного
працюючого припадає 17,8 м2, що відповідає вимогам ДБН В.2.2.28-2010,
відповідно до яких площа, яка припадає на одне робоче місце, яке обладнане
комп’ютером, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм - не меншим ніж 20 м3.
Фактором, що визначає сприятливі умови праці, є раціональне
освітлення робочої зони і робочих місць. Коли правильно розраховано і
підібрано освітлення виробничих приміщень, очі працюючого протягом
тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети і знаряддя
праці. Такі умови освітлення сприяють зниженню виробничого травматизму і
професійного захворювання очей.
Погане освітлення виробничої зони може призвести до погіршення
якості виконуваних робіт, що, у свою чергу, призводить до зниження безпеки
праці. Погане освітлення виробничих територій може стати причиною
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
багатьох важких і смертельних випадків, таких, як наїзд самохідних засобів
механізації, що рухаються.
Природне освітлення має велике гігієнічне значення, що виявляється в
значній тонізуючій дії на організм людини внаслідок того, що організм
людини мільйони років пристосовувався до такого освітлення. Тривала
відсутність природного (сонячного) світла гнітюче діє на психіку людини.
Санітарні норми передбачають обов'язкове безпосереднє природне освітлення
виробничих, адміністративних, підсобних і побутових приміщень.
Природне освітлення не використовується у виняткових випадках
(використовується електричне штучне освітлення), наприклад, у приміщеннях
де обслуговуючий персонал перебуває короткочасно і де не проводяться
спостереження за виробничим процесом: у складах, що розташовуються в
підвалах та інших.
Погане освітлення робочих місць є однією з причин низької
продуктивності праці. При недостатньому освітленні очі працюючого
напружені, при цьому складно відрізнити оброблювані предмети, знижується
темп роботи, погіршується загальний стан організму людини.
Приміщення обладнане вісьмома світильниками денного світла типу
ЛСП 02-2х58-002, які розташовані симетрично та рівновіддалено від стін.
Відповідно до ДБН В.2.5-28-2018 для даного типу зорової праці необхідна
величина штучного загального освітлення складає 450 лк. Фактичне значення
даного параметра становить 440-460 Лк. Отже, рівень штучного освітлення на
робочому місці є достатнім.
Важливе значення має мікроклімат робочого приміщення, так як він
безпосередньо впливає на здоров'я та самопочуття працівника. До
мікрокліматичних параметрів можна віднести такі параметри, як температура,
відносна вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні. Згідно з ДСН
3.3.6.042-99 «Повітря робочої зони», що регламентує параметри мікроклімату
виробничих приміщень, нормативні параметри мікроклімату наступні:
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Температура повітря: в холодний період року - 22-24 °С (допустима - 21-
25 °С); в теплий період року - 23-25 °С (допустима - 22-28 °С).
Вологість повітря: в холодний період року – 40-60 %; в теплий період
року – 40-60%.
Швидкість руху повітря: в холодний період року - 0,1 м/с (допустима -
не більша ніж 0,1 м/с); в теплий період року - 0,1 м/с (допустима - 0,1-0,2 м/с).
Фактичні значення параметрів мікроклімату становлять:
Температура повітря: в холодний період року – 23-24 °С; в теплий період
року – 29-32 °С.
Вологість повітря: в холодний період року – 45-47 %; в теплий період
року – 50-55 %.
Швидкість руху повітря: в холодний період року - 0,1 м/с; в теплий
період року - 0,12 м/с.
З наведених даних видно, що параметри мікроклімату відповідають
нормативним значенням параметрів, окрім температури в теплий період року,
яка є вищим за нормативне значення, отже, необхідно провести модернізацію
системи кондиціонування у даному приміщенні.
Шум також є одним з важливих факторів виробничого середовища, який
може негативно впливає на робітника. Шум може послаблювати увагу,
посилювати розвиток втоми, сповільнює реакцію людини на небезпеку.
Внаслідок цього знижується працездатність та підвищується ймовірність
нещасних випадків.
В даному приміщенні головним джерелом шуму є вентилятори
охолодження основних блоків системного блоку. Шум, який видає системний
блок не перевищує нормативне значення еквівалентного рівня шуму, яке
згідно вимог ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми рівнів шуму на робочих
місцях» становить 50 дБА.
Коли людина потрапляє в зону випромінювання, енергія
електромагнітного поля (ЕМП) частково поглинається тілом людини. Під дією
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
полів у тканинах виникають струми, що супроводжуються тепловим ефектом.
Електромагнітні поля при тривалому впливі можуть викликати підвищену
стомлюваність, дратівливість, головний біль чи сонливість, порушення сну,
зниження кров'яного тиску, зміну температури тіла та інше, пов'язаних з
розладом центральної нервової і серцево-судинної систем. ЕМП, особливо
сантиметрового і міліметрового діапазонів, викликають також зміни в крові,
помутніння кришталика (катаракта), погіршення нюху, а в окремих випадках
- трофічні явища: випадіння волосся, ламкість нігтів. Головним джерелом
електромагнітного випромінювання в приміщенні є монітор та системний
блок. Величина напруженості електромагнітного випромінювання на
робочому місці повністю відповідають вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
В даному приміщенні використовується електропроводка прихованого
типу, яка виконана мідним дротом 3*2.5 мм2 і прокладена в спеціальних
каналах. Таке виконання проводки запобігає виникненню та поширенню
пожежі внаслідок можливого короткого замкнення в проводці, та можливому
ураженню працівника струмом. Обладнання, а саме системні блоки та
монітори, встановлені в офісі, живляться від мережі напругою 220В і
споживають потужність менше ніж 3000 Вт. Оскільки комп'ютер має
металевий корпус, то згідно ДСТУ Б В.2.5-82:2016 в приміщенні передбачена
магістраль захисного заземлення типу TN-S, яка забезпечує захист людини від
ураження електричним струмом.
За категорією пожежонебезпеки згідно ДСТУ Б В.1.1-36:2016, дане
приміщення відноситься до типу В (тверді горючі та важкогорючі речовини і
матеріали). Приміщення відноситься до ІІ ступеню вогнестійкості згідно з
ДБН В.1.1.7–2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва». Стіни
приміщення виготовлені з цегли, оштукатурені та покриті водоемульсійними
шпалерами. Стеля виготовлена методом перекриття приміщення залізобетон-
ними плитами, а підлога з кахельної плитки. Приміщення оснащено системою
автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Пожежна автоматика будинків і споруд». Також в приміщенні знаходяться
два переносних вуглекислотних вогнегасника ВВК-3,5, які використовуються
для гасіння загорянь різних матеріалів і речовин, горіння або яких може йти
тільки при доступі повітря, електроустановок під напругою доходить до 1000
В, що відповідає нормативним вимогам, згідно яких на кожні 20 кв. м площі
приміщення повинно припадати два вогнегасника, маса кожного не повинна
перевищувати 20 кг.
Для забезпечення проведення швидкої та організованої евакуації
персоналу на випадок виникнення пожежі в будівлі передбачений план
евакуації, розміщений на стіні з вільним доступом до нього (ДБН В.1.1.7-
2016).
На працездатність дослідника окрім зовнішніх факторів виробничого
середовища також впливає безпосередня організація робочого місця. В даному
приміщенні робочі столи мають наступні розміри: висота - 720 мм, глибина -
800 мм, ширина - 1500 мм. Відповідно стілець має такі розміри: висота - 400-
500 мм, ширина - 400 мм. Відстань від екрана до ока складає 800 мм при
розмірі екрану по діагоналі 22", а клавіатура розміщена на поверхні столу на
відстані 200 мм від працюючого. Конструкція робочого місця робітника
забезпечує підтримання оптимальної робочої пози працюючого. Отже
організація робочого місця повністю задовольняє ергономічним вимогам
ДСТУ 8604:2015.
З працівниками проводяться вступний та первинний інструктаж з питань
охорони праці та техніки безпеки складений відповідно НПАОП 0.00-4.12-05,
враховуючи ДСТУ Б В.2.5-82:2016 та ПУЕ-17.
Важливим фактором для підвищення продуктивності праці та
запобіганню виснаження організму являється правильна організація режиму
праці. Отже, при організації праці, яка пов'язана з роботою за комп'ютером та
іншими приладами, для збереження здоров'я працюючого, запобігання
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
виникненню професійних захворювань та підтримки працездатності на
належному рівні обов'язково передбачаються перерви для відпочинку.
Отже, після проведення детального аналізу приміщення та
безпосередньо робочого місця можна зробити висновок, що всі фактори
виробничого середовища, окрім температури повітря в приміщенні в теплий
період року, відповідають своїм нормативним значенням. Тому необхідно
провести модернізацію системи кондиціонування, щоб забезпечити
відповідність фактичних значень параметрів нормативним значенням.
7.2 Розрахунок системи кондиціонування повітря в приміщенні
відділу
Кондиціонування повітря – створення і підтримка параметрів
повітряного середовища (температури, відносної вологості, складу, швидкості
руху і тиску повітря), найсприятливіших для роботи персоналу, обладнання і
приладів. У більш вузькому значенні під кондиціонуванням повітря розуміють
відведення зайвого тепла (теплонадлишків) з приміщень, з метою
забезпечення теплового комфорту.
Рисунок 7.1 – Функціональна схема роботи кондиціонера
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Загалом системи кондиціонування повітря умовно діляться на дві групи:
системи житлового та громадського кондиціонування, та системи
промислового кондиціонування. Системи житлового та громадського
кондиціонування мають на меті створити умови для теплового комфорту та
високої працездатності для людей.
Потужність (потужність охолодження) є основною характеристикою
будь-якого кондиціонера. Орієнтовний розрахунок потужності охолодження
Q (кВт) проводиться за загальноприйнятою методикою.
Визначаємо загальну кількість надлишкового тепла в приміщенні - Qзаг:
1. Кількість надлишкового тепла Q1 приміщення в залежності від його
об'єму, розраховується по формулі:
Q1 =S x h x q, (7.1)
де S- площа приміщення, м2, h - висота приміщення, м, q - коефіцієнт, що
дорівнює: 30 - якщо сонце не потрапляє в приміщенні, 35 - середнє значення,
40 - якщо вікна розташовані на сонячній стороні.
Q1 = 27,5 x 2,5 x 40 = 2750 Вт
2. Підраховуємо надлишкове тепло Q2 від оргтехніки, що знаходиться в
приміщенні: в середньому приймаємо 300 Вт на 1 комп'ютер, або приблизно
30% від сумарної потужності споживання усього обладнання.
Q2 = 300х4 = 1200 Вт
3. Надлишкове тепло Q3 від людей, що знаходяться в приміщенні:
1 людина – 100 Вт (для офісних приміщень), 100-300 Вт (для приміщень,
де люди займаються фізичною працею).
Q3 = 100х4 = 400 Вт
Qзаг = Q1 + Q2 + Q3 = 4350 Вт (7.2)
Рекомендований діапазон потужності Qrange (від -5% до +15%
розрахункової потужності Q):
4,1 кВт < Qrange < 4.9 кВт
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
З метою створення комфортних умов праці було обрано кондиціонер
фірми HITACHI модель: FTXG-E з такими характеристиками:
Рисунок 7.2 – Зовнішній вигляд кондиціонера (спліт – системи) HITACHI
FTXG-E
Технологічні характеристики кондиціонера:
- Холодопродуктивність: 4,5 (0,9-4,9) кВт;
- Теплопродуктивність: 5,2 (0,9-5,8) кВт;
- Споживана потужність (охолодження): 950 (155-1290) Вт;
- Споживання енергії (обігрів): 1200 (115-1450) Вт;
- Енергоефективність (EER): 4,21;
- Енергоефективність (COP): 4,62;
- Рівень шуму при охолодженні СБ (вис/ср/низ sleep): 38/32/32/22 дБ (А);
- Рівень шуму при обігріві СБ (вис/ср/низ/sleep): 39/33/20/20 дБ (А);
- Витрата повітря (охолодження): 7,5 м3/хв.;
- Витрата повітря (обігрів): 9 м3/хв.;
- Діапазон робочих температур при охолодженні: від -10 до +43;
- Діапазон робочих температур при обігріві: від -15 до +21;
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- Хладагент: R410A;
- Габарити внутрішнього блоку (ВxШxГ): 280х780х210 мм;
- Габарити зовнішнього блоку (ВxШxГ): 505х700х258 мм;
- Вага внутрішнього блоку: 7,5 кг;
- Вага зовнішнього блоку: 27 кг.
Кондиціонер цієї моделі має такі новітні функції:
- Intelligent Eye;
- 3-D Flow;
- очищення повітря за допомогою фотокаталітичного фільтру, рис. 7.3.
Рисунок 7.3 - Схема роботи фільтра кондиціонера HITACHI FTXG-E
Дана модель кондиціонера дозволить витрачати менше енергії завдяки
програмованому таймеру і особливому елементу - вбудованому датчику руху.
Він реагує на присутність людей у кімнаті та автоматично переводить
кондиціонер в режим енергозбереження, коли в приміщенні нікого немає.
Спеціальний пристрій відводить в бік потік повітря, щоб він не був
спрямований на присутніх: у режимі охолодження жалюзі приймуть
горизонтальне положення, а в режимі нагріву - вертикальне. Це гарантує
максимальний комфорт при роботі кондиціонера - насамперед відсутність
протягів.
В кондиціонер вбудовано таймер, який встановлюється для включення
режиму нагріву або охолодження в будь-який час за тиждень або щодня. В
системі кондиціонування встановлений титано-апатитовий фотокаталітичний
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
фільтр. Для швидкого забезпечення комфортних умов використовують
інверторне управління.
Рисунок 7.4 – Схема розміщення системи кондиціонування в
приміщенні відділу
Інверторне управління дозволяє досягти бажаної температури набагато
швидше, ніж звичайні кондиціонери, тому що в момент включення
кондиціонер активізує режим підвищеної потужності (більше номінальної).
При наближенні до заставленій температурі потужність поступово знижується
до тих пір, поки не досягне рівно такого рівня, щоб вистачило для підтримки
необхідного рівня комфорту. Велику частину часу працює на потужності,
близькою до мінімальної. Як тільки інверторний кондиціонер досягає заданої
температури, він точно виставляє необхідну продуктивність, щоб виключити
коливання температури і створити максимальний комфорт у приміщенні.
На підставі проведеного аналізу санітарно-гігієнічних умов праці
техніки безпеки та протипожежної безпеки і заходів з охорони праці можна
зробити висновок, що в цілому приміщення відповідає нормативним вимогам
і нормам щодо санітарно-гігієнічних параметрів, техніки безпеки, пожежної
безпеки. Для досягнення комфортних умов праці у літній і зимовий періоди
був проведений розрахунок і обрано модель кондиціонера HITACHI FTXG-E.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Висновки
1. У результаті аналізу сучасних методів контролю матеріалів у
технологічному потоці встановлено, що традиційні способи перевірки не
завжди забезпечують достатню оперативність, безперервність і достовірність
отримання інформації про стан матеріалу без зупинки виробничого процесу.
Особливої актуальності набуває застосування радіаційних методів контролю,
які дозволяють здійснювати неруйнівну перевірку матеріалів, виявляти
неоднорідності, дефекти, відхилення густини або товщини без
безпосереднього контакту з об’єктом контролю.
2. На основі пошуку та аналізу інформаційних джерел обґрунтовано
доцільність розроблення автоматизованої системи радіаційного контролю
матеріалів у технологічному потоці. Особливістю такої системи є можливість
безперервного контролю матеріалу під час його переміщення виробничою
лінією, реєстрації зміненого сигналу детектором, автоматичного оброблення
результатів вимірювання та формування рішення щодо відповідності
матеріалу заданим параметрам якості. Це дозволяє підвищити оперативність
контролю, зменшити вплив людського фактора та своєчасно виявляти
відхилення у виробничому процесі.
3. Розроблено структурну схему автоматизованої системи радіаційного
контролю матеріалів у технологічному потоці, яка включає джерело
випромінювання, зону проходження матеріалу, детектор, блок оброблення
сигналу, керувальний пристрій, засоби індикації та виконавчі елементи.
Запропонована структура забезпечує взаємодію вимірювальної, керувальної
та інформаційної частин системи, що є необхідним для організації
безперервного контролю матеріалів у потоці.
4. Виконано розрахунок основних елементів і вузлів автоматизованої
системи радіаційного контролю, зокрема вимірювального каналу, блоку
оброблення сигналів, стабілізованого джерела живлення, керувального
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
модуля та елементів індикації. Проведені розрахунки підтверджують
можливість технічної реалізації системи та її використання для реєстрації,
оброблення й аналізу сигналів, що надходять від детектора під час
проходження матеріалу через зону контролю.
5. Розроблено технологічний процес виготовлення друкованої плати
пристрою керування та оброблення сигналів автоматизованої системи
радіаційного контролю матеріалів. Також підготовлено складальні креслення
основної схеми пристрою, що створює передумови для практичного
виготовлення, монтажу, налагодження та подальшого випробування
розробленої системи.
6. Проаналізовано небезпечні та шкідливі фактори, які можуть виникати
під час експлуатації автоматизованої системи радіаційного контролю
матеріалів у технологічному потоці. Основну увагу приділено питанням
радіаційної та електричної безпеки, захисту персоналу, правильній організації
зони контролю, використанню блокувань, сигналізації та засобів обмеження
доступу до джерела випромінювання.
Отже, у кваліфікаційній роботі вирішено завдання розроблення
автоматизованої системи радіаційного контролю матеріалів у технологічному
потоці, що дозволяє забезпечити безперервний неруйнівний контроль,
підвищити достовірність оцінювання якості матеріалів, скоротити час
виявлення відхилень, зменшити участь оператора в небезпечній зоні та
підвищити ефективність керування виробничим процесом.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список використаної літератури
До вступу та розділу 1
1. Бондар, Б. М., & Новаківський, Є. В. (2023). Радіаційна безпека і
дозиметричний контроль: Навчальний посібник для виконання практичних
робіт. КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL: https://ela.kpi.ua/handle/
123456789/54149
2. Писаренко, Л. Д., & Михайлов, С. Р. (2020). Електронні системи
контролю якості та діагностики. КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL:
https://ela.kpi.ua/items/f72efc05-716c-43c6-b071-cf452938c85a
3. Шевченко, В. В., & Тимчик, Г. С. (2023). Основи автоматизації
технологічних процесів: Конспект лекцій. КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL:
https://ela.kpi.ua/items/8eb64fd7-df97-4296-acc2-e62f1bbc4ea4
4. Хорольський, В. П., & Коренець, Ю. М. (2022). Автоматизація
виробничих процесів: Підручник. ДонНУЕТ. URL: https://elibrary.
donnuet.edu.ua/2815/
5. International Atomic Energy Agency. (2020). Radiation Safety in the Use of
Nuclear Gauges (IAEA Safety Standards Series No. SSG-58). IAEA. URL:
https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/P1881_web.pdf
6. International Atomic Energy Agency. (2020). An Introduction to Practical
Industrial Tomography Techniques for Non-Destructive Testing (IAEA-TECDOC-
1931). IAEA. URL: https://www-pub.iaea.org/MTCD/Publications/PDF/TE-
1931_web.pdf
7. International Atomic Energy Agency. (2020). Modern Neutron Detection
(IAEA-TECDOC-1935). IAEA. URL: https://www-pub.iaea.org/MTCD/
Publications/PDF/TE-1935_web.pdf
8. Aswal, D. K. (Ed.). (2024). Handbook on Radiation Environment, Volume 2:
Dose Measurements. Springer Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-97-
2799-5
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
9. Patra, R. N. (Ed.). (2023). Advanced Radiation Detector and Instrumentation
in Nuclear and Particle Physics: Proceedings of RAPID 2021. Springer Cham.
https://doi.org/10.1007/978-3-031-19268-5
10. Iniewski, K. (Ed.). (2021). Advanced Materials for Radiation Detection.
Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-76461-6
11. Zhang, Y., Guo, H., Zhang, J., Qian, C., & Liu, Y. (2025). Wide Band-Gap
Semiconductor Nuclear Radiation Detector. Springer Singapore.
https://doi.org/10.1007/978-981-96-0340-4
12. Arai, Y., & Kurachi, I. (2022). Radiation Imaging Detectors Using SOI
Technology. Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-02033-9
13. Mandayam, S., & Sagar, S. P. (Eds.). (2022). Advances in Non Destructive
Evaluation: Proceedings of NDE 2020. Springer Singapore.
https://doi.org/10.1007/978-981-16-9093-8
14. Yurish, S. Y. (Ed.). (2024). Smart Manufacturing & Automation Control
Systems for Industry 4.0/5.0. MDPI Books. https://doi.org/10.3390/books978-3-
7258-1872-3
15. Yurish, S. Y. (Ed.). (2024). Automation Control Systems & Process Control
for Industry 4.0. MDPI Books. https://doi.org/10.3390/books978-3-7258-1870-9
До розділу 5
16. Будіщев, М. С. (2001). Електротехніка, електроніка та
мікропроцесорна техніка: Підручник. Афіша. URL: https://librarygo.lpnu.ua/
?elbook=elektrotehnika-elektronika-ta-mikroproczesorna-tehnika
17. Буняк, А. (2001). Електроніка та мікросхемотехніка: Навчальний
посібник. Київ; Тернопіль. URL: https://opac.kntu.kr.ua/bib/8105
18. Колонтаєвський, Ю. П., & Сосков, А. Г. (2003). Промислова
електроніка та мікросхемотехніка: Теорія і практикум / за ред. А. Г. Соскова.
Каравела. URL: https://opac.kntu.kr.ua/bib/6289
19. Стахів, П. Г., Коруд, В. І., Гамола, О. Є., та ін. (2007). Основи
електроніки з елементами мікроелектроніки: Навчальний посібник. Магнолія
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2006. URL: https://elc.library.ontu.edu.ua/library-w/DocumentDescription?docid
=OdOAH.BibRecord.50304
До розділу 6
20. Coombs, C. F., Jr., & Holden, H. (Eds.). (2016). Printed circuits handbook
(7th ed.). McGraw-Hill Education. URL: https://www.mheducation.com/highered/
mhp/product/printed-circuits-handbook-seventh-edition.html
21. Яцюк, Л. А., Косогін, О. В., Ущаповський, Д. Ю., Лінючева, О. В., &
Фатєєв, Ю. Ф. (2018). Технологія нанесення неметалевих покриттів та
виробництво плат друкованого монтажу. КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL:
https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/e4f801f7-f2f0-4191-bfc3-
17b40bd3e19e/content
22. Євсіна, Н. О., & Дудник, А. В. (2022). Конструювання та технологія
виробництва систем телекомунікацій: Конспект лекцій. НТУ «ХПІ». URL:
https://repository.kpi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/22b81594-f793-4b2d-
bae0-71da5f0f0c1b/content
23. Піддубний, В. О. (2021). Елементна база радіоелектронної апаратури.
КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/41346
/1/EBRA_1.pdf
24. IPC. (2020). IPC-A-610H: Acceptability of electronic assemblies. IPC —
Association Connecting Electronics Industries. URL: https://webstore.ansi.org/
preview-pages/ipc/preview_ipc-a-610h.pdf
25. IPC. (2020). IPC J-STD-001H: Requirements for soldered electrical and
electronic assemblies. IPC — Association Connecting Electronics Industries. URL:
https://webstore.ansi.org/preview-pages/ipc/preview_ipc-j-std-001h.pdf
26. IPC. (2017). IPC-7711C/7721C: Rework, modification and repair of
electronic assemblies. IPC — Association Connecting Electronics Industries. URL:
https://www.electronics.org/TOC/IPC-TOC-7711-21C.pdf
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
27. Nguyen, J. (2020). Lead-free surface mount technology. In Lead-free
soldering: Process development and reliability (chapter 1). Wiley.
https://doi.org/10.1002/9781119482093.ch1
До розділу 7
28. Пістун, І. П. (1999). Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.
Університетська книга. URL: https://socrates.vsau.org/b04213/html/cards/
getfile.php/13142.pdf
29. Атаманчук, П. С., Мендерецький, В. В., Панчук, О. П., & Чорна, О. Г.
(2009). Інтегрований курс безпеки життєдіяльності: Теоретичні основи:
Навчальний посібник. Буйницький О. А. URL: https://studies.in.ua/bjd-
atamachuk/1104-spisok-rekomendovanoyi-lteraturi.html
30. Атаманчук, П. С., Мендерецький, В. В., Панчук, О. П., & Чорна, О. Г.
(2010). Безпека життєдіяльності та охорона праці: Практичний курс:
Навчальний посібник. Думка. URL: https://izmail.maup.com.ua/assets/files/1-
silabus-bzhd-pravo.pdf
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А
Лістинг керуючої програми мікропроцесора схеми керування.
/*****************************************************
This program was produced by the
CodeWizardAVR V2.03.9 Standard
Automatic Program Generator
© Copyright 1998-2008 Pavel Haiduc, HP InfoTech s.r.l.
http://www.hpinfotech.com
Project :
Version :
Date : 06.06.2010
Author : Sniper
Company : Home
Comments:
Chip type : ATmega16
Program type : Application
AVR Core Clock frequency: 1,000000 MHz
Memory model : Small
External RAM size : 0
Data Stack size : 256
*****************************************************/
#include <mega16.h>
// Alphanumeric LCD Module functions
#asm
.equ __lcd_port=0x1B ;PORTA
#endasm
#include <lcd.h>
#include <Delay.h>
// Declare your global variables here
void main(void)
{
unsigned char number[] =
{
0x8c, //1
0x94, //2
0x9c, //3
0xA4, //4
0xac, //5
0xb4, //6
0xbc, //7
0xc4, //8
0xcc //9
};
unsigned char count = 0;
// Declare your local variables here
// Input/Output Ports initialization
// Port A initialization
// Func7=In Func6=In Func5=In Func4=In Func3=In Func2=In Func1=In Func0=In
// State7=T State6=T State5=T State4=T State3=T State2=T State1=T State0=T
PORTA=0x00;
DDRA=0x00;
// Port B initialization
// Func7=In Func6=In Func5=In Func4=In Func3=In Func2=Out Func1=Out Func0=Out
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
// State7=T State6=T State5=T State4=T State3=T State2=0 State1=0 State0=0
PORTB=0x00;
DDRB=0x07;
// Port C initialization
// Func7=Out Func6=Out Func5=Out Func4=Out Func3=Out Func2=Out Func1=Out Func0=Out
// State7=0 State6=0 State5=0 State4=0 State3=0 State2=0 State1=0 State0=0
PORTC=0x00;
DDRC=0xFF;
// Port D initialization
// Func7=In Func6=In Func5=In Func4=In Func3=In Func2=In Func1=In Func0=In
// State7=T State6=T State5=T State4=T State3=T State2=T State1=T State0=T
PORTD=0x00;
DDRD=0x00;
// Timer/Counter 0 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer 0 Stopped
// Mode: Normal top=FFh
// OC0 output: Disconnected
TCCR0=0x00;
TCNT0=0x00;
OCR0=0x00;
// Timer/Counter 1 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer 1 Stopped
// Mode: Normal top=FFFFh
// OC1A output: Discon.
// OC1B output: Discon.
// Noise Canceler: Off
// Input Capture on Falling Edge
// Timer 1 Overflow Interrupt: Off
// Input Capture Interrupt: Off
// Compare A Match Interrupt: Off
// Compare B Match Interrupt: Off
TCCR1A=0x00;
TCCR1B=0x00;
TCNT1H=0x00;
TCNT1L=0x00;
ICR1H=0x00;
ICR1L=0x00;
OCR1AH=0x00;
OCR1AL=0x00;
OCR1BH=0x00;
OCR1BL=0x00;
// Timer/Counter 2 initialization
// Clock source: System Clock
// Clock value: Timer 2 Stopped
// Mode: Normal top=FFh
// OC2 output: Disconnected
ASSR=0x00;
TCCR2=0x00;
TCNT2=0x00;
OCR2=0x00;
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
// External Interrupt(s) initialization
// INT0: Off
// INT1: Off
// INT2: Off
MCUCR=0x00;
MCUCSR=0x00;
// Timer(s)/Counter(s) Interrupt(s) initialization
TIMSK=0x00;
// Analog Comparator initialization
// Analog Comparator: Off
// Analog Comparator Input Capture by Timer/Counter 1: Off
ACSR=0x80;
SFIOR=0x00;
// LCD module initialization
lcd_init(16);
while (1)
{
// Place your code here
while (PIND.3>=0)
{
if (PIND.2==0)
{
lcd_clear();
lcd_gotoxy(4,0);
lcd_putsf("Jde Zluv");
delay_ms(300);
PORTB.2=1;
PORTC.2=1;
}
else
{
PORTB.2=0;
PORTC.2=0;
while (PINB.4==1)
{
if (PIND.1==1)
{
if (PIND.0==1)
{
if (PINB.3==1)
{
PORTC.0=1;
PORTC.1=0;
lcd_clear();
lcd_gotoxy(3,0);
lcd_putsf("Gotovnist'");
delay_ms(300);
PORTB.0=0;
PORTB.1=0;
}
else
{
PORTC.0=1;
PORTC.1=0;
PORTC.2=0;
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
lcd_clear();
lcd_gotoxy(5,0);
lcd_putsf("Robota");
delay_ms (300);
PORTB.0=1;
delay_ms (500);
PORTB.1=1;
PORTB.2=0;
while(PIND.2==0)
{ if (PIND.3==0)
{ PORTC.0=0;
PORTC.1=0;
PORTB.0=0;
delay_ms (400);
PORTB.1=0;
delay_ms (400);
PORTB.2=1;
PORTC.2=1;
lcd_clear();
lcd_gotoxy(3,0);
lcd_putsf("Povnuj Bak");
delay_ms (400);
if(PIND.3==1)
{ PORTC = 0xff;
DDRC = 0xff;
PORTC |= (1<<0);
DDRC |= (1<<0);
PORTC = number[count];
count++;
if (count == 9)
count = 0; } } } } }
else
{ PORTC.0=0;
PORTC.1=1;
PORTB.0=0;
PORTB.1=0;
lcd_clear();
lcd_gotoxy(3,0);
lcd_putsf("Nemae Vodu");
delay_ms (400); } }
if (PIND.1==0)
{ PORTC.0=0;
PORTC.1=1;
PORTB.0=0;
PORTB.1=0;
lcd_clear();
lcd_gotoxy(0,0);
lcd_putsf("Nedostatnij Tusk");
delay_ms (400); } }
if (PINB.4==0)
{ PORTC.0=0;
PORTC.1=1;
PORTB.0=0;
PORTB.1=0;
lcd_clear();
lcd_gotoxy(3,0);
lcd_putsf("Vse OFF");
delay_ms (400); } } } } }
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Б
Перелік нормативних документів
Нормативні документи для оформлення текстової частини роботи
ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання.
ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання.
Загальні положення та правила складання.
ДСТУ 3582:2013. Інформація та документація. Бібліографічний опис.
Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги
та правила.
ДСТУ 1.5:2015. Національна стандартизація. Правила розроблення,
викладання та оформлення нормативних документів.
Нормативні документи для технічної документації та керування
документами
ДСТУ EN 82045-1:2022. Управління документами. Частина 1. Принципи та
методи.
ДСТУ EN ISO 7200:2005. Розроблення технічної документації. Графи у
штампах та основних написах.
IEC/IEEE 82079-1:2019. Підготовка інформації для користування продукцією.
Частина 1. Принципи та загальні вимоги.
Нормативні документи для оформлення технічних креслеників
ISO 128-1:2020. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 1. Вступ та основні вимоги.
ISO 128-2:2022. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 2. Основні правила виконання ліній.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
85
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ISO 128-3:2020. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 3. Види, розрізи та перерізи.
ДСТУ ISO 128-24:2018. Кресленики технічні. Загальні принципи подання.
Частина 24. Лінії на машинобудівних креслениках.
ДСТУ EN ISO 5457:2022. Документація технічна на вироби. Кресленики.
Розміри та формати.
ДСТУ ISO 5455:2005. Кресленики технічні. Масштаби.
ДСТУ EN ISO 3098-6:2022. Документація технічна на вироби. Шрифти.
Частина 6. Кирилична абетка.
ДСТУ ISO 3098-5:2007. Документація технічна на вироби. Шрифти. Частина
5. Написання латинської абетки, цифр і знаків засобами
автоматизованого проєктування.
Нормативні документи для нанесення розмірів, допусків і геометричних
характеристик
ISO 129-1:2018. Документація технічна на вироби. Подання розмірів і
допусків. Частина 1. Загальні принципи.
ISO 129-1:2018/Amd 1:2020. Документація технічна на вироби. Подання
розмірів і допусків. Частина 1. Загальні принципи. Зміна 1.
ДСТУ EN ISO 8015:2018. Технічні вимоги до геометричних характеристик
продукції. Основні принципи, поняття та правила.
ДСТУ EN ISO 1101:2018. Технічні вимоги до геометричних характеристик
продукції. Геометричне встановлення допусків. Допуски форми,
орієнтації, розташування та биття.
ISO 5459:2024. Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції.
Геометричне встановлення допусків. Бази та системи баз.
ISO 2768-1:1989. Загальні допуски. Частина 1. Допуски на лінійні та кутові
розміри без індивідуального зазначення допусків.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
86
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Нормативні документи для електричних схем, електротехнічної
документації та позначень
ДСТУ EN 61082-1:2022. Підготовка документів, що використовують в
електротехнологіях. Частина 1. Правила.
ДСТУ IEC 60617:2018. Графічні символи для схем.
ДСТУ EN IEC 81346-1:2022. Промислові системи, установки, обладнання та
промислова продукція. Принципи структурування та посилання на
позначення. Частина 1. Основні правила.
ДСТУ EN 60445:2022. Основні положення та правила безпеки щодо
інтерфейсу людина — машина, маркування та позначення. Позначання
виводів обладнання та кінців провідників.
Нормативні документи для електрообладнання, автоматизації та
програмованих контролерів
ДСТУ EN 60204-1:2019. Безпечність машин. Електричне устатковання машин.
Частина 1. Загальні вимоги.
ДСТУ EN 61131-3:2022. Програмовані контролери. Частина 3. Мови
програмування.
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
87
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дуб л.
Взам.
Підп.
Інв. № Підпис Зм. Арк № докум. Підпис Підпис
Дата Т.Л.
213321231
ЧДТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Головний технолог
Узгоджено:
Анна ТОПТУН
Топтун А.В. (підпис)
(підпис)
_____________________________(дата)
_________________________(дата)
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
на виготовлення друкованої плати
РС23.22336.001 ТП
Процес впроваджено у виробництво
_______________________________( )
(підпис)
Єгор КАЛІНІН _______________________________( )
(підпис) (підпис)
_______________________________( )
(підпис)
______________________________(дата) _______________________________( )
(підпис)
_______________________________( )
(підпис)
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Калінін Є. 0117012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Топтун А.
Н. КОНТР. Топтун А.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I ТоС N t
А 01 005 Підготовка поверхні фольги та отворів ИОТ43 18-25 0.5
02 фотохімічним методом 6017100001
03 2017012345
04 2517100001
05 3017100001
Б 06 Устаткування підготовки поверхні
07 ДП Billeo
08
А 09 010 Хімічне омедніння отворів ИОТ44 50-60 2-5
B 10 Автооператорна лінія для хімічного омедніння 6077100002
11 “Module – R” 2017012345
12 2517100002
13 3017100002
14
А 15 015 Гальванічне омедніння ИОТ45
16 6017100003
Б 17 Автооператорна лінія для гальванічного омедніння 2017012345 20
18 “Module-R” 2517100003
19
20
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Калінін Є. 0117012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Топтун А.
Н. КОНТР. Топтун А.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I T оC N t
А 01 030 Нанесення фоторезисту ИОТ48 80-110 10-15
02 6017100006
03 2017012345
04 2517100006
05 3017100006
06
Б 07 Ламінатор двохсторонній А-250 фірма “Dynachem Corporation”
08
А 09 035 Експонування ИОТ49 18-25 1-5
10 6017100007
11 2017012345
12 2517100007
13
Б 14 Установка експонування “Du Pont”
15
А 16 040 Проявлення ИОТ 51 10-18 0.5-2
17 6017100008
Б 18 Конвейєрна установка струменевого типу для появлення 2017012345
19 фоторезисту “Processor-C” 30117100008
20
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Калінін Є. 017012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Топтун А.
Н. КОНТР. Топтун А.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I Tо C N t
А 01 045 Нанесення захисного шару ИОТ52 10-20 1-2
02 6017100009
03 2017012345
04 2517100009
05 3017100009
06
Б 07 Гальванічна лінія
08
А 09 050 Видалення фоторезисту ИОТ53 90 0.5-1
10 6017100010
11 2017012345
12 2517100010
13 3017100010
14
Б 15 Конвейєрна установка фоторезисту “Stripping”.
16 Дистилятор для реєстрації розчинів “C -100”
17
Додаток Г
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Д
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
100
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
РС23.22336.001 ПЗ
101
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата