Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10293| Назва: | Автоматизація технологічного процесу доочищення промислових стічних вод |
| Автори: | Туз, Вячеслав Валерійович Колісник, Олександр Васильович |
| Ключові слова: | Комп'ютерно-інтегровані технології;Промислові стічні води;Промислові стічні води;Автоматизована система контролю деформацій |
| Дата публікації: | 8-чер-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Основна ідея кваліфікаційної роботи полягає в глибокій модернізації існуючих напівавтоматичних систем керування багатошаровими завантажувальними фільтрами. Замість традиційного реактивного керування, яке вимагає ручного втручання та часто призводить до неефективного використання ресурсів, у роботі запропоновано перехід до проактивного (предиктивного) керування процесом регенерації фільтрувальних басейнів. Підхід до реалізації базується на побудові багаторівневої ієрархічної архітектури (польовий, контролерний та диспетчерський рівні). Як обчислювальне ядро обрано сучасний потужний промисловий контролер Siemens SIMATIC S7-1500 у комплексі зі станціями розподіленого периферійного вводу-виводу ET 200SP. Для збору даних використовуються гідростатичні зонди LMP 308, які контролюють рівень води, та дублюючі поплавкові реле Kari. Ключовою особливістю польового рівня є використання інтелектуальних ультразвукових витратомірів (серії ISCO 4250), які реалізують доплерівський метод «площа-швидкість» (Area-Velocity). Це дозволяє безконтактно та надзвичайно точно вимірювати динаміку самоплинного потоку стічних вод у відкритих каналах без необхідності капітального будівництва звужувальних пристроїв чи вимірювальних лотків. У процесі проєктування було розроблено структурні та принципові електричні схеми з використанням актуальної комутаційної та захисної апаратури. Для підтвердження життєздатності проєкту виконано інженерні розрахунки: підтверджено навантажувальну здатність 4-20 мА петлі (опір лінії склав 57 Ом при допустимих 600 Ом) , сумарна відносна похибка каналу вимірювання витрати склала всього 2,01% , а розрахунковий середній наробіток системи на відмову — 6250 годин. Алгоритмічні та програмні рішення реалізовані у середовищі TIA Portal (мови SCL та FBD). ПЛК безперервно аналізує витрату стоків і динамічно вираховує оптимальну кількість активних басейнів (з наявних 20) для підтримання гідравлічного балансу. При досягненні уставки замулення система автоматично додає басейн до FIFO-черги на регенерацію, координуючи послідовну промивку (ізоляцію, подачу повітря та флокулянтів) за допомогою електропневматичних позиціонерів Neles. Візуалізація та диспетчеризація здійснюється через SCADA-систему WinCC Unified. У конструктивному та технологічному планах розроблена система суттєво відрізняється від найближчих аналогів поєднанням предиктивної логіки зі здатністю вимірювати безнапірні потоки. На відміну від запатентованих систем, що спираються на жорсткі таймери або виключно на давачі тиску (що викликає перевитрату води), розроблений алгоритм динамічно адаптується під поточне навантаження. Крім того, використання ПЛК промислового стандарту є економічно доцільнішим порівняно зі складними системами на базі промислових комп'ютерів. У соціо-екологічному та економічному планах проєкт забезпечує максимальну прозорість екологічного обліку, унеможливлюючи приховування фальсифікацій обсягів скидів. Повна ліквідація людського фактора гарантовано захищає від аварійних переливів недоочищених стоків у водойми. Економічний ефект досягається завдяки збільшенню пропускної здатності каскаду на 6% без нових резервуарів, оптимізації споживання дороговартісних реагентів та електроенергії, а також можливості вдвічі скоротити кількість обслуговуючого персоналу. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10293 |
| Розташовується у зібраннях: | 174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Робототехнічні системи та автоматизація) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Колісник.pdf Restricted Access | КРБ Колісник О.В. 2026 | 12.24 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
YEPKACbKHÄ JEPKABHHÄ TEXHOJOrTYHMÄ VHIBEPCHTET
OAKYJIbTET EJIEKTPOHHMXT EXHOJIOTIÄ, ABTOTPAHCIIOPTy TA
MAIMHOBYIYBAHHA
KAOEJPA IIPMJJAIOBYAVBAHHA, MEXATPOHIKH TA
KOMITIOTEPW30BAHMX TEXHOJIOrIṁ
lonyueHO 10 3aXHCTy
BesgsinyBava kadpeapu TIMKT
MakcuM BOHIAPEHKO
«O 2026 p.
IOACHIOBAJIBHA3 AIIHCKA
IO KBAJIlOIKALIŽHOỈ POEOTH BAKAJIABPA
Ha TeMy «ABTOMaTH3aia TCXHOJIOriYHOTO Ipouecy 1004HICHHA ipOMHCIIOBHX CTİ9HHX
BO)
BHKOHaB 3106yBaY oCBİTH 4 Kypcy, rpyu PCA-23H
cneuiabHİCTb: 174 «ABTOMaTH3al1A, KOMII'IOTepHo
iHTerpOBaai rexHOJIorii ra poóoroTeXHİKa»
OCBITHA IIporpaMa: Po6oToTeXHİYHỈ CHCTeMH Ta
aBTOMaTH3ayiA
KonicHHK ONeKcaHIp BacuIbOBHY
KepiBHuK BAyeciaB Ty3
PeueH3eHT Cepriž BHcIOyx
KBanihikauiğna poóoTa 6akanaBpa MİCTHTL pesyIbTATH BIlaCHHX 3100yTKiB aBTOpa.
BHKopucraHHA iNeň, pesybTaTiB i TeKCTİB İHILIHX asgopjs MaoTH IOCHnaHHA Ha
BiJnOBİNHe 1Kepeno.
niynne 3I06yBaia
Yepkacu- 2026
EPKACbKHÜ JIEPKABHHÜT EXHOJIOTIYHUÄ YHIBEPCHTET
( HonnC HaÜMCHynaA nOt O anUhHoro MKNAy
KDaaqkcaypsaC TI pCnTICnKlT0DÓ0YnAHYHDXA nTeHx,W OJMIeOxrAiTi,p oanBiTKOuT pTAA nCKLOOMpIT'YI OTTaC pMua3uOIBHaHnow6XY TAeYXBHaOJHIIOAr iü
Oc
OcC
HnieruLia0n-KHUtidbikauiinui piscus ŐAKHITHA biicTL 174 «AnTOMATMJAis, KOMU
a'MioBTpep uo-iuTCrpoBAui TCXHONorï Ta po6oTOTeXHİka»
porpaMa <«Poó0TOTeXHİVuiC HCTeMM Ta aBTOMATH3ain»
3ATBEPIKVIO
B.0,3aa kaenpu IIMKT
MakcM BoH1apeHKo
2026 poKy
3 A B I A H H A
HAK BAJIIOIKAUIŽHY POBOTY EAKAJIABPA
KoiCHHK OJreKcaHIp BacuIbOBHY
(upiranuųe, iM'a, Io 6arLKOi)
I. TCMa po0TH ABTOMaTH3auig TexHOJOriyHoro Ipouecy n004HleHHA TpOMMCIOBHX
CT1YHHX BOI
KepiBHHK po6oTH IOuEHT Kadexpu IpHIaNOỐynyBaHHA, MexaTpOHIKH Ta
KOMT OTepH3OBaHHX TeXHOJOriŽ, K.T.H., IOeHT Ty3 BsHeciaB BanepiúoBYY,
(npiBBAMe, IM'A, no ÕaTbKOBİ, HaykOBui CTYmiHE, BYCHe 3BAHHA)
3aTBeplKEHI HakasoM BHLoro HaByaIbHoro 3aklary Bin “13" KBİTHS 2026 poKy Ne 94/03-03
Z.CTpoK IOIaHHA 3IOŐyBayCM poooTH 5 YepBHA 2026 p.
D. BHXIIHI AAHI I0 poő0TH BararopiBHeBa cHCTeMa KepyBaHHS 6a3yeTbCA Ha TJIK Siemens
SIMATIC S7-1500 Ta MoIynAX ET 200SP, oốcIHaHHX MepeKCO PROFINET. BHMiprOBaAHA
3UHCHIOCTbCA yJbTpa3BYKOBHMH BHTparOMipamu ISCO 4250 (MeTO «IJ1Oua-IBHIKiCTE», IOxHŐka no
2o), ApocTaTHYHHMH 30HIaMH piBHA LMP 308 (TO4HiCTH 0,5%) Ta nOTJIaBKOBHMH pene Kari.
BHKOHaB9İ MexaHi3MH BKJIIOqa1oTb eJeKTPOTHEBMaTHYHİ TIO3HUiOHepH Neles NE (CHTHaI 4-20 MA) ra
IHCBMOnpHBOIH IO3İB ACTAIR. KHBIeHHA 3a6esnerye őIOK SITOP PSU100S (**24 B/5 A **) i3
po3paXYHKOBHM CIHOKHBAHHAM ~62 BT. 3aranbHa TOXHOKa BHMİpKOBaTbHOTO KaHaTy CTaHOBHTE
**2,01%**, a cepenHiň Hapo6iTOK Ha BiJMOBy 6250 roAHH, MO raparTyC HaIiŤHe npegHKTHBHe
KepyBaHHA IO04HeHHAM.
4. 3MiceT pozpaxyHKOB0-1109CHOBaJIbHOi 3annCKH (InepeTİK DHTaHb, AKİ IIOTpiŐHO
pozpo6uTH | OốrpyuryBaHHA Heo6xiņHOCTİ npocKTYBaHHA Ha ocHOBİ aHanisy iCHVOYHX aHanoriB
2 OorpyHTYBaHHA TexHİHOrO 3aBIaHHA. 3 PospoŐKa crpyKTVPHOŤ Ta npHHĻHnOBOÏ CxeM, 4
Po3paxyHKOBa yacTHHa, 5 CneuianbHMM po3ıii. 5.1. TeXHOJIOrİYHHĂ PO3nin. 5.2 EKOHOMİYHHĂ po3niI.
5.3 Po31iJ OXopoH npaui
5. Ilepestik rpaoiyHoro MaTepiaJIy (3 TOIHHM 3a3HaYCHHAM 060B’3KOBHX KPecIeHL)
ABTOMaTH3auia TexHOJIoriTHoro nponecy 1004HueHHA npoMHcIOBHX cTİYHUX BOJ. CxeMa eJleKTpHYHa
CIpyKTYpHa (2A1). CxeMa eIeKTPHYIHX 3CAHaITb (Al). AropHTM po60TH IeMOHCTPauiMHHň MaTepian
(A1+Al).
6. Koncyn,TaNTM pouinin KnaJidikauiňnoi po6orH
IlpinuC, ininiUII Ta l0cwta Tliumc, naTa
Poa
KONCybTaNTa 3aBJ[aiIIA 3aB[aiIHA
BHILaB upuýHAB
Oxoponn npani KoxeM'AKiH O.C., crapuUHM BHKJIalaY
Kapenpur 36KEX/|
EKonoMiuuwi Ty3 B.B., NO1CHT Kahexpu IIMKT,
posiu, K.T.H., IOICHT
TexHoJIorinnú
pouii
HopMonisauiünnä TuKoB B.B., nOuCHT Kahcapu IIMKT,
KOITPO.1L K.T.H., AOuEHT
7. Mata BHIayİ 3aBIaHHA
KAJIEHIAPHMŽI JIAH
No Ha3Ba eTaiB KBatihikaniŠHoİ CTpoK BKOHAHHA
3/n IlpHMiTKa
poboTH erarriB poooTH
1 06rpyHTYBaHHA HeoőxiņHOcTİ npocKTyBaHHA Ha ocHOBİ 02.2026 BHK
KpHTHIHoro aHanisy icHyo4HX aHanoriB
2 O6rpyHTYBaHHA TeXHİYHOrO 3aBJnaHHA 02.2026 BHK
Pospoőka cTpyKTypHoi CxeMH 02.2026 BHK
4 Pospoőka mpuHUMNOBoi eTeKTpunoi cxeMH 03.2026 BHK
PospaxyHOK CIIeMeHTİB CxeMH 03-04.2026 BHK
6 OniHKa TOYHOCTİT a HaIiŽHOCTi 03-04.2026
7 TexHoJIOoriHnă po3IiI 03-04.2026 BHK
8 Po3uiı OxopoHH ipaui 03-04.2026 BHK
9 EKOHOMiųHHĂ po3IiJI 03-04.2026 BHK
10 OhopmICHHA KPCcnCH5 03-04.2026 BHK
11 OhopIeHHA JONaTKİB 05.2026 BHK
12 OoopMICHHA CYIpOBİJHOi lOKyMeHTauiï 05.2026 BHK
3106yBa4 BHULOï oCBİTH
(hianAncM onekcasup KoienuK
KepisıuK po6oTM BayecIaB Ty3
Зміст
Стор.
Технічне завдання…………………………………………..…………. 2
Вступ 5
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу
існуючих аналогів 7
1.1. Огляд сучасних рішень на ринку промислової автоматизації 7
1.2. Огляд літературних джерел та нормативної бази 16
1.3. Патентний пошук та аналіз існуючих винаходів 20
2. Обґрунтування технічного завдання 25
3. Розробка структурної та принципової схеми системи 29
3.1 Розробка структурної схеми 29
3.2. Вибір елементів системи автоматизації 31
3.3 Розробка схеми електричної принципової системи автоматизації 34
4 Розрахунок основних вузлів схеми 38
4.1. Розрахунок потужності споживання та вибір джерела живлення 38
4.2. Розрахунок навантажувальної здатності струмової петлі 39
4.3. Розрахунок і перевірка перерізу кабелів живлення 41
4.4. Розрахунок показників надійності системи автоматизації 42
4.5. Розрахунок метрологічної похибки вимірювального каналу 44
5. Спеціальна частина 46
5.1 Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення системи
керування 46
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття
технічних рішень 54
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
Розробив Колісник О.В.. Літ. Арк. Аркушів
Перевірив Туз В.В.. Автоматизація технологічного 3
процесу доочищення промислових
Т. Контр. Тичков В.В. стічних вод
Пояснювальна записка ЧДТУ
Ств.
5.3 Охорона праці 56
Висновки 71
Список використовуваної літератури 72
Додаток А Відомість технічного проєкту 73
Додаток Б Результати розрахунку на ЕОМ
Додаток В Презентація доповіді
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4
Вступ
На сучасному етапі розвитку промисловості питання раціонального
використання водних ресурсів та захисту навколишнього середовища набувають
критичного значення. У зв'язку з євроінтеграційним курсом України та
імплементацією жорстких європейських екологічних стандартів (зокрема Водної
рамкової директиви ЄС), до промислових підприємств висуваються суворі вимоги
щодо якості стічних вод, які скидаються у природні водойми. Недотримання цих
норм призводить до значних штрафних санкцій та репутаційних втрат підприємств.
Саме тому етап доочищення промислових стічних вод є надзвичайно
відповідальною ланкою всього технологічного ланцюга.
Основним технологічним вузлом на етапі доочищення є комплекси
багатошарових завантажувальних фільтрів, які забезпечують остаточне видалення
дрібнодисперсних домішок та залишків хімічних реагентів перед скиданням води.
Традиційні системи керування такими комплексами часто працюють у ручному або
напівавтоматичному режимах. Наприклад, в існуючих системах контроль
забрудненості фільтра здійснюється за допомогою давача-заслінки на виході: коли
заслінка відкрита на 100%, а потік води малий, система лише подає сигнал
оператору про необхідність промивки. Далі оператор вручну ініціює цикл
очищення, під час якого фільтр ізолюється, а всередину під тиском подається вода
та суміш повітря з реагентом.
Такий підхід має низку суттєвих недоліків: значний вплив людського
фактора, неоптимальне використання ресурсів (води для промивки, електроенергії
компресорів, дороговартісних реагентів) та ризик переливу неочищених стоків у
разі несвоєчасного реагування персоналу. Крім того, відсутність точного обліку
об'єму та швидкості потоку рідини, що рухається самоплином, унеможливлює
рівномірний розподіл навантаження між резервуарами.
Вирішення цих проблем лежить у площині глибокої модернізації систем
автоматизованого керування технологічним процесом (АСК ТП). Впровадження
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 5
сучасних програмованих логічних контролерів (ПЛК) та високоточних засобів
вимірювальної техніки (наприклад, ультразвукових витратомірів, що працюють за
принципом ефекту Доплера ) дозволить системі в режимі реального часу
аналізувати пропускну здатність кожного фільтра. Відповідно до алгоритму, ПЛК
зможе автоматично вираховувати необхідну кількість робочих басейнів для
поточної витрати стоків, закривати шлюзи незадіяних резервуарів та ініціювати їх
промивку без участі людини.
Отже, тема бакалаврської кваліфікаційної роботи, присвячена автоматизації
технологічного процесу доочищення промислових стічних вод, є своєчасною,
актуальною та має високе практичне та екологічне значення.
Мета роботи. Підвищення ефективності, надійності та екологічної безпеки
процесу доочищення промислових стічних вод шляхом розробки сучасної
багаторівневої системи автоматичного керування (САК).
.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі аналізу
існуючих аналогів
1.1. Огляд сучасних рішень на ринку промислової автоматизації
Загальні тенденції розвитку систем автоматизації водоочисних споруд
у концепції Індустрії 4.0
Сучасний стан розвитку систем автоматизації очисних споруд та ділянок
доочищення промислових стічних вод характеризується глобальним переходом від
ізольованих локальних систем автоматичного регулювання до комплексних
комп'ютерно-інтегрованих технологій, що відповідають концепції Індустрії 4.0.
Проведений аналіз інформаційних ресурсів провідних світових виробників
обладнання для автоматизації (таких як Siemens, Endress+Hauser, Schneider Electric,
Phoenix Contact, Teledyne ISCO, Krohne) показує, що сучасна парадигма
автоматизації водоочищення базується на принципах наскрізної цифровізації,
децентралізації керування та предиктивної діагностики технологічного
обладнання.
Існуючі на багатьох підприємствах системи автоматизації фільтраційних
завантажувальних комплексів, які складаються з великої кількості паралельно
працюючих басейнів або резервуарів, тривалий час будувалися за принципом
жорсткої релейної логіки або на базі перших поколінь мікроконтролерів і
застарілих програмованих логічних контролерів (ПЛК). Такі архітектури мають
обмежені комунікаційні можливості та низьку точність оптимізації процесів,
оскільки алгоритм їхньої роботи найчастіше зводиться до реагування на критичні
аварійні події (наприклад, подача сигналу на промивку лише тоді, коли вихідна
заслінка повністю відкрита, а об'єм проходження потоку критично малий).
Сучасні рішення промислової автоматизації, представлені на міжнародному
ринку, пропонують кардинально інший підхід. Замість реактивного керування
(реагування на факт забруднення фільтра) впроваджуються системи проактивного
та предиктивного керування. Це стає можливим завдяки використанню
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 7
інтелектуальних засобів вимірювальної техніки польового рівня, швидкісних
промислових мереж (Industrial Ethernet, PROFINET, Modbus TCP) та потужних
контролерів, здатних обробляти складні математичні моделі об'єктів у реальному
часі.
Нижче наведено узагальнену ієрархічну структуру сучасної багаторівневої
системи автоматизованого керування технологічним процесом (АСК ТП)
доочищення стічних вод, яка відображає інтеграцію польового обладнання,
контролерів та верхнього диспетчерського рівня за сучасними стандартами
автоматизації.
Рисунок 1.1 — Структурна схема сучасної багаторівневої АСК ТП
доочищення стічних вод
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 8
Впровадження такої структури дозволяє оптимізувати роботу очисних
споруд за рахунок точного розподілу гідравлічного навантаження між
фільтраційними басейнима, виходячи з поточних показників загальної витрати
стічних вод підприємства.
Порівняльний аналіз технічних рішень польового рівня (давачі
витрати та рівня)
Найбільш критичним завданням при автоматизації процесів доочищення у
відкритих басейнах та безнапорних каналах є отримання достовірної інформації
про динаміку потоку рідини. Оскільки промислові стічні води на фінальних стадіях
очищення часто рухаються самопливом по природних або штучних безнапірних
руслах і каналах, використання класичних врізних електромагнітних чи
ультразвукових витратомірів є технічно неможливим або вимагає капітального
переобладнання гідротехнічних споруд із будівництвом спеціальних напірних
ділянок трубопроводів, що пов'язано з великими фінансовими витратами.
При аналізі сучасних рішень, доступних на світовому ринку, виділяють
кілька основних методів вимірювання витрати у безнапірних системах:
1. Портативні давачі швидкості точкового типу (типу «вертушка»):
Прикладом таких приладів є мобільні мікропроцесорні розходоміри. Вони
вимірюють швидкість потоку лише в одній точці, де встановлено лопатевий гвинт.
Хоча такі прилади мають низьку похибку вимірювання швидкості безпосередньо в
точці занурення , вони категорично не підходять для стаціонарних систем
автоматичного керування, оскільки не забезпечують безперервного моніторингу і
не враховують складний рельєф дна та нерівномірність розподілу епюри
швидкостей за профілем каналу.
2. Акустичні безконтактні витратоміри з вимірювальними лотками:
Такі системи здійснюють безконтактне вимірювання рівня рідини над дном каналу
і перераховують його у значення витрати за заздалегідь відомими калібрувальними
кривими. Головним обмеженням цього методу є обов'язкова наявність або
будівництво стандартних вимірювальних лотків Паршалла, Вентурі чи водосливів.
Для великих промислових об'єктів з шириною каналів до кількох метрів
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 9
встановлення таких звужувальних пристроїв призводить до суттєвого підпору
води, замулення каналу перед лотком та вимагає великих експлуатаційних витрат.
3. Час-імпульсні багатопроменеві ультразвукові системи: Дані
системи використовують кілька пар акустичних датчиків, вмонтованих у стінки
великих каналів або труб, і фіксують різницю часу проходження ультразвукового
сигналу за напрямком течії та проти нього. Вони забезпечують надвисоку точність
(до 0,5%) , але є надзвичайно дорогими, складними в монтажі та обслуговуванні, і
використовуються переважно на магістральних водоводах великих
гідроелектростанцій чи атомних об'єктів.
4. Ультразвукові витратоміри, що реалізують метод «площа-
швидкість» (Area-Velocity метод): Це найбільш прогресивне та гнучке інженерне
рішення для автоматизації відкритих каналів очисних споруд, яскравим
представником якого є серія приладів ISCO 4250 від компанії Teledyne ISCO.
Метод «площа-швидкість» базується на одночасному безперервному
вимірюванні двох параметрів потоку за допомогою одного інтегрованого
занурювального AV-сенсора, який монтується безпосередньо на дно каналу:
• Гідростатичний рівень (h): Визначається вбудованим прецизійним
давачем тиску з внутрішньою компенсацією атмосферного тиску через капілярну
трубку в кабелі. Знаючи точну геометричну форму каналу (профіль), внесений в
пам'ять контролера при програмуванні, прилад автоматично обчислює площу
поперечного перерізу потоку (A) для будь-якого поточного рівня рідини.
• Середня швидкість потоку (v): Вимірюється за допомогою
ультразвукового доплерівського сенсора. Давач випромінює безперервний
ультразвуковий сигнал певної частоти у воду під кутом до потоку. Сигнал
відбивається від рухомих частинок взвесей, мулу або мікропухирців повітря, що
завжди присутні у промислових стічних водах. Відбите ехо повертається до
приймача зі зміненою частотою (ефект Доплера). За величиною доплерівського
зсуву частоти мікропроцесор обчислює реальну середню швидкість руху рідини.
Для розуміння фізичних процесів, які протікають у потоці стічної води під
час вимірювання за методом «площа-швидкість», важливо проаналізувати характер
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 10
розподілу локальних швидкостей рідини у поперечному перерізі каналу. Потік
ніколи не є абсолютно однорідним: через тертя об дно та бокові стінки швидкість
біля меж русла є мінімальною, тоді як ближче до центру та верхніх шарів вона
досягає свого максимуму.
Нижче наведено схематичне зображення поперечного перерізу (епюри)
розподілу локальних швидкостей у фільтраційному каналі, яке демонструє, як
інтелектуальний датчик проводить інтегральне вимірювання за допомогою
сканування ультразвуковою зоною.
Рисунок 1.2 — Профіль розподілу локальних швидкостей (м/с) у
безнапірному каналі при скануванні Доплерівським витратоміром
Перевагою використання таких приладів є те, що вони коректно працюють
в умовах складної гідравліки: при виникненні завихрень, підпорів, зміні рельєфу
дна русла, наявності водоворотів і навіть при фіксації зворотного (протилежного)
потоку рідини. Це дає змогу повністю відмовитися від побудови вимірювальних
лотків і отримувати точні дані про сумарні об'єми скидів у кубічних метрах або
галонах в реальному часі.
Для порівняння технічних та метрологічних характеристик розглянутих
засобів вимірювання витрати стічних вод складено аналітичну таблицю.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 11
Таблиця 1.1 – Порівняльні характеристики
Параметр Портативна Акустичний Доплерівський
порівняння «вертушка» безконтактний «площа-
(МКРС) PDF (ЕХО-Р-02) PDF швидкість» (ISCO
4250) PDF
Фізичний Механічний Ехолокація рівня + Ультразвуковий
принцип роботи (фіксація перерахунок за ефект Доплера +
обертів лотком гідростатика
лопатевого
гвинта)
Необхідність Не потрібна, Обов'язкова Не потрібна,
формування вимірювання у (будівництво лотків монтується
штучного русла точці Паршалла/Вентурі) безпосередньо на
(лотка) існуюче дно
Похибка Не нормується ±3% (за умови ±2% для
вимірювання для динамічних ідеального стану швидкості, ±0.003 м
витрати потоків лотка) для рівня
Можливість Відсутня Відсутня Наявна, повний
фіксації облік протитоку та
реверсивних водоворотів
(зворотних)
потоків
Інтеграція в Обмежена Через аналоговий Повна (4–20 мА,
сучасні цифрові вихід 4–20 мА або RS- RS-485, USB,
АСК ТП 232/485 інтеграція з ПЛК)
Паралельно з вимірюванням витрати, надійність роботи САК
завантажувальних фільтрів забезпечується дискретними та аналоговими давачами
рівня. На додаток до основних гідростатичних зондів тиску (таких як серія LMP від
BD Sensors), які забезпечують безперервний контроль рівня води у басейнах , у
сучасних проєктах обов'язково передбачають контури безпеки на базі
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 12
багатоточкових поплавкових реле (наприклад, Kari). Вони мають усередині
герметичного поплавка кілька мікрореле, розташованих під різними кутами. При
зміні нахилу поплавка під дією рідини контакти послідовно замикаються, що
дозволяє організувати апаратний захист від переливу басейнів у разі відмови
основного аналогового каналу вимірювання або зависання процесора контролера.
Еволюція та аналіз архітектур програмованих логічних контролерів
У розробці систем автоматизації середній рівень (рівень контролерного
керування) зазнав найбільш суттєвих технологічних змін. На ранніх етапах
автоматизації очисних споруд та допоміжних вузлів (наприклад, станцій
приготування та дозування флокулянтів типу СПФ) широко застосовувалися
інтелектуальні програмовані реле, такі як Siemens LOGO!. Вони мають обмежену
кількість каналів вводу-виводу , невеликий обсяг пам'яті та призначені для
реалізації найпростіших алгоритмів керування локальними об'єктами: циклічне
увімкнення мішалок за часом , відкриття клапана подачі води за сигналом реле
рівня та затримка запуску шнекового дозатора сухого порошку. Проте, інтегрувати
такі реле у масштабну цифрову мережу підприємства з передачею великих масивів
технологічної інформації вкрай складно через відсутність підтримки швидкісних
промислових інтерфейсів.
Наступним кроком стало впровадження модульних ПЛК середнього класу,
таких як Siemens SIMATIC S7-300 (зокрема із процесорами типу CPU 315-2DP). Ця
лінійка контролерів тривалий час була промисловим стандартом у водоочищенні
завдяки надійності, модульній конструкції та підтримці розподіленого вводу-
виводу через мережу PROFIBUS. Вони дозволяли автоматизувати каскади з
декількох фільтрувальних басейнів, керуючи пневматичними приводами запірної
арматури та зчитуючи дані з аналогових давачів польового рівня.
Однак сьогодні лінійка SIMATIC S7-300 офіційно знята з виробництва
(статус Legacy), а на зміну їй прийшли сучасні контролери SIMATIC S7-1200 (для
локальних та розподілених систем середньої складності) та SIMATIC S7-1500 (для
високопродуктивних комплексних об'єктів). Порівняльний аналіз архітектур
застарілих та нових контролерів Siemens наведено нижче.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 13
Рисунок 1.3 — Компаративний аналіз апаратних платформ керування
Siemens
Переваги переходу на сучасну апаратну базу ПЛК (S7-1200/1500) у задачах
автоматизації водоочищення:
1. Інтегрований інтерфейс PROFINET (Industrial Ethernet):
Забезпечує високу швидкість обміну даними (100 Мбіт/с і вище) порівняно із
застарілим PROFIBUS (до 12 Мбіт/с) та дозволяє використовувати стандартну
мережеву топологію (зірка, кільце) на базі звичайного кабелю «кручена пара» або
оптоволокна.
2. Підтримка технології OPC UA: Сучасні ПЛК мають вбудований
сервер OPC UA, що дозволяє передавати технологічні змінні безпосередньо на
рівень SCADA або MES-системи без використання додаткових проміжних OPC-
серверів, гарантуючи сумісність із ПЛК та ПЗ інших світових виробників.
3. Розширені обчислювальні можливості для мов Мblock IEC 61131-
3: Нові процесори оптимізовані для роботи зі складними структурами даних та
мовами високого рівня, такими як ST (Structured Text) або SCL. Це критично
важливо для реалізації предиктивних алгоритмів, які на основі даних Area-Velocity
витратоміра здійснюють інтегрування об'єму води, що пройшов через конкретний
басейн, та розраховують математичну модель замулення фільтраційного шару.
4. Кібербезпека: Контролери нового покоління мають апаратне
шифрування програмних блоків, захист від несанкціонованого доступу через
мережу та захищені паролями рівні доступу для різних категорій персоналу.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 14
Програмування сучасних контролерів здійснюється в універсальних
інженерних середовищах, таких як Siemens TIA Portal або CoDeSys. Вони повністю
підтримують міжнародний стандарт ДСТУ EN 61131-3, надаючи інженеру
можливість комбінувати графічні мови (FBD — мова функціональних блоків, LD
— мова релейно-контактних схем) для простих логічних взаємоблокувань та
текстові мови (ST/SCL) для написання математичних функцій обробки
метрологічних даних із цифрових сенсорів.
Сучасні диспетчерські системи (SCADA) та інтерфейси оператора
Верхній рівень (рівень супервізорного керування та збору даних — SCADA)
у сучасних системах автоматизації очисних споруд виконує функції центрального
аналітичного органу. В існуючих напівавтоматизованих системах роль верхнього
рівня часто зводилася до простої візуалізації поточного стану виконавчих
механізмів (відкрито/закрито) та відображення аварійних сповіщень оператору,
який був змушений самостійно приймати рішення про зміну технологічних уставок
«на око».
Сучасні SCADA-системи (такі як Siemens WinCC Unified, Ignition,
Wonderware System Platform) будуються на базі клієнт-серверної архітектури з
використанням Web-технологій (HTML5, JavaScript). Це дозволяє отримати доступ
до інтерфейсу оператора (HMI) з будь-якого авторизованого комп'ютера чи
мобільного пристрою в межах підприємства через захищений Web-браузер.
Основними функціональними модулями сучасної SCADA-системи в
задачах екологічного моніторингу та керування водоочищенням є:
• Модуль динамічної мнемосхеми та графічної візуалізації:
Відображає в реальному часі стан усіх фільтраційних басейнів (активний,
очікування, промивка, дренаж), поточні рівні рідини, миттєву витрату стічних вод
на вході та виході каскаду, а також стан виконавчих механізмів.
• Модуль предиктивної аналітики та розрахунку балансів:
Отримуючи дані з ПЛК про швидкість та об'єм потоків, SCADA здійснює
автоматичний підрахунок сумарного гідравлічного навантаження за зміну, добу,
місяць та формує звіти про матеріальний і енергетичний баланс ділянки.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 15
• Модуль керування алармами (тривогами) та подіями: Здійснює
реєстрацію будь-яких відхилень технологічних параметрів від норми (наприклад,
перевищення критичного рівня у басейні, падіння тиску у магістралі стисненого
повітря компресорної станції), веде хронологічний журнал дій оператора та
надсилає сповіщення обслуговуючому персоналу.
• Інтегрований історичний архів (Historian): База даних високої
продуктивності, яка зберігає масиви технологічної інформації за кілька років.
Аналіз історичних трендів дозволяє технологам оцінювати швидкість зносу та
забруднення завантажувального матеріалу фільтрів, коригувати концентрацію
реагентів для промивки та оптимізувати питоме споживання електроенергії.
Завдяки впровадженню інтелектуального польового обладнання,
швидкісних контролерів та сучасного програмного забезпечення SCADA, вдається
повністю змінити порядок управління процесом доочищення. Система переходить
у режим замкненого автоматичного регулювання: дані з витратомірів та давачів
тиску обробляються ПЛК; ПЛК передає інформацію на SCADA-сервер, де
програмні аналітичні модулі вираховують оптимальну кількість одночасно
працюючих фільтрувальних басейнів для поточної вхідної витрати стічних вод;
після цього коригувальні команди повертаються на ПЛК для автоматичного
перемикання електропневматичних позиціонерів та запірних шлюзів без
необхідності постійного ручного втручання оператора. Такий інтегрований підхід
забезпечує стабільну якість очищення води на виході промислового комплексу при
мінімальних експлуатаційних витратах.
1.2. Огляд літературних джерел та нормативної бази
Нормативна база проєктування систем автоматизації
Проєктування сучасних систем автоматичного керування (САК)
технологічними процесами вимагає суворого дотримання міжнародних та
гармонізованих державних стандартів. Аналіз нормативної бази свідчить, що
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 16
архітектура апаратного та програмного забезпечення комплексу доочищення
стічних вод має будуватися на основі таких ключових нормативних документів:
• ДСТУ EN 61131-3:2014 (IEC 61131-3). Базовий стандарт для
програмованих логічних контролерів (ПЛК). Він суворо регламентує використання
п'яти стандартизованих мов програмування (LD, FBD, SFC, ST, IL), визначає
архітектуру програмних проєктів, типи даних та механізми виконання задач.
Використання цього стандарту гарантує переносимість програмного коду та
полегшує подальшу експлуатацію системи сертифікованими інженерами.
• Стандарти серії ISA-88 (IEC 61512) та ISA-95 (IEC 62264). Хоча
процес фільтрації є безперервним, цикли регенерації (промивки) фільтрів мають
яскраво виражений порційний (batch) характер. Стандарт ISA-88 надає
методологію моделювання таких процесів, розділяючи обладнання на логічні
модулі, що дозволяє легко масштабувати систему при додаванні нових басейнів.
Стандарт ISA-95 регламентує інтеграцію рівня АСК ТП з корпоративними
системами управління підприємством (MES/ERP) для автоматичного обліку
скидів.
• Стандарт ISA-101 (HMI Design). Новітній стандарт, що описує
концепцію високоефективного людино-машинного інтерфейсу (High-Performance
HMI). Згідно з цим стандартом, мнемосхеми SCADA-систем для водоочисних
споруд повинні розроблятися у приглушених (сірих) тонах, де яскраві кольори
(червоний, жовтий) використовуються виключно для привернення уваги оператора
до аварійних ситуацій.
Крім того, при розробці проєктної документації та структурних схем
доцільно спиратися на стандарти ISO/IEC/IEEE 42010 (Опис архітектури систем).
Згідно з сучасними практиками системної інженерії, візуалізацію складних
структурних, функціональних та поведінкових схем САК рекомендується
виконувати за допомогою уніфікованих мов моделювання та розмітки коду
(наприклад, UML за допомогою інструментарію PlantUML). Це забезпечує високу
точність документування архітектури та безшовну інтеграцію графічних моделей у
текстові документи.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 17
Огляд світових наукових публікацій та монографій
Аналіз сучасних англомовних наукових публікацій, проіндексованих у
міжнародних наукометричних базах Scopus та Web of Science (журнали Water
Research, Control Engineering Practice, Journal of Process Control), демонструє
зміщення фокусу наукових досліджень від жорсткої релейної логіки до адаптивних
алгоритмів та систем предиктивного керування (Model Predictive Control, MPC).
У працях провідних європейських та американських вчених зазначається,
що класичні алгоритми керування багатошаровими фільтрами, які базуються
виключно на таймерах або порогових значеннях одиничних давачів тиску,
призводять до перевитрати промивної води на 15–25%. Сучасні англомовні
монографії з промислової автоматизації (наприклад, праці авторів Frank Lamb,
Terry Bartelt) наголошують на необхідності впровадження багатопараметричних
систем. У таких системах рішення про виведення фільтра в режим регенерації
приймається ПЛК на основі комплексного аналізу:
1. Миттєвої швидкості потоку рідини (дані ультразвукового витратоміра).
2. Гідростатичного рівня над завантажувальним матеріалом.
3. Математичної моделі швидкості замулення фільтра в реальному часі.
Значна увага в закордонній літературі приділяється вимірюванню витрат у
відкритих каналах методом «Area-Velocity» (площа-швидкість). Дослідники
підтверджують високу ефективність доплерівських витратомірів (на кшталт серії
ISCO) для роботи зі стічними водами. На відміну від механічних «вертушок» або
радарних давачів, доплерівські сенсори здатні сканувати епюру швидкостей
безпосередньо у товщі забрудненої рідини, компенсуючи похибки від
турбулентності та зворотних течій.
Вітчизняний досвід та спеціалізована література
Українська науково-технічна спільнота також активно розробляє рішення
для модернізації водоочисних комплексів, про що свідчать публікації у фахових
вітчизняних виданнях (наприклад, у вісниках НТУУ «КРІ», НУ «Львівська
політехніка» та інших провідних технічних університетів).
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 18
У вітчизняній навчальній та монографічній літературі зі спеціальності
«Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології» (праці Є.П. Пістуна, А.О.
Жученка, В.І. Корнієнка та ін.) детально розглядаються методи синтезу систем
автоматичного регулювання (САР) гідродинамічними об'єктами. Вітчизняні автори
підкреслюють, що особливістю процесів очищення води є значне транспортне
запізнювання та нелінійність гідравлічних характеристик регулюючих органів
(шлюзів, заслінок). Це зумовлює необхідність застосування ПІ- та ПІД-регуляторів
з динамічним налаштуванням коефіцієнтів у програмному середовищі ПЛК.
Окремо в українських джерелах висвітлюється питання енергозбереження.
Процес доочищення потребує великої кількості стисненого повітря для барботажу
під час промивки завантаження. Використання сучасних електропневматичних
позиціонерів (типу Neles NE/NP), керованих аналоговим сигналом 4–20 мА від
контролера, дозволяє точно дозувати подачу повітряно-водяної суміші,
запобігаючи руйнуванню фільтруючого шару та мінімізуючи навантаження на
компресорні станції.
Висновки до огляду літературних джерел
Критичний аналіз нормативної бази та профільної технічної літератури
підтверджує доцільність обраного напрямку модернізації. Розробка АСК ТП
доочищення стічних вод має базуватися на міжнародних стандартах
програмування ПЛК (IEC 61131-3), методології порційного керування (ISA-88) та
використанні сучасних методів вимірювання (Area-Velocity). Використання
передового світового та вітчизняного досвіду, що виключає застарілі та
неефективні підходи, дозволить створити високотехнологічну, надійну та
енергоефективну систему автоматизації.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 19
1.3. Патентний пошук та аналіз існуючих винаходів
Мета та методологія проведення патентного пошуку
Метою проведення патентного пошуку є визначення сучасного рівня
техніки у сфері автоматизації процесів доочищення стічних вод, виявлення
тенденцій розвитку апаратних та алгоритмічних рішень для керування
фільтраційними установками, а також обґрунтування технічної новизни та
доцільності розробки власного проєкту автоматизації.
Таблиця 1.2 — Результати патентного пошуку
№ Країна, номер Назва винаходу (корисної Рубрика Власник
з/п патенту моделі) МПК патенту /
Заявник
1 США, US System and method for B01D General
8,545,698 B2 intelligent backwash of water 24/46, Electric
filters (Система та метод C02F 1/00 Company (US)
інтелектуальної зворотної
промивки водяних фільтрів)
2 Європейський Method for controlling the G05B Veolia Water
Союз, EP 2 134 operation of a filtration 19/418 Solutions (FR)
661 A1 installation (Спосіб
керування роботою
фільтраційної установки)
3 Україна, UA Автоматизована система G05B НУ «Львівська
142350 U керування процесом 19/042 політехніка»
очищення стічних вод (UA)
4 США, US Ultrasonic flow control in G01F Hach Company
10,124,275 B2 open channel filtration 1/66, (US)
(Ультразвукове керування B01D
потоком у відкритих 24/00
каналах фільтрації)
Патентний пошук проводився за допомогою міжнародних баз даних: бази
Європейського патентного відомства (Espacenet), бази Відомства з патентів і
товарних знаків США (USPTO) та Спеціалізованої БД «Винаходи (корисні моделі)
в Україні» (Укрпатент). Глибина пошуку склала 15 років, що дозволяє охопити
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 20
період найбільш активного впровадження мікропроцесорної техніки та
промислових мереж у водоочищення.
Пошук здійснювався за такими рубриками Міжнародної патентної
класифікації (МПК):
• C02F 1/00 — Обробка води, промислових або побутових стічних вод;
• B01D 24/00 — Фільтрування через зернисті матеріали;
• G05B 19/00 — Системи програмного керування.
Для систематизації знайдених технічних рішень складено зведену таблицю
найбільш релевантних патентів (табл. 1.2).
Критичний аналіз відібраних патентів
Для обґрунтування напрямку проєктування власної системи проведемо
детальний критичний аналіз обраних аналогів, виділивши їхні переваги та суттєві
недоліки.
Аналог 1: Патент США № US 8,545,698 B2.
У даному патенті описана система автоматичної зворотної промивки
багатошарових фільтрів, що базується на використанні контролера, який збирає
дані з давачів перепаду тиску (дифманометрів), встановлених на вході та виході
фільтра. Промивка ініціюється виключно при досягненні критичного значення
градієнта тиску (head loss).
• Переваги: Простий алгоритм, використання стандартизованих давачів
тиску.
• Недоліки: Система є повністю реактивною. Вона не враховує поточну
витрату води та не здатна прогнозувати час замулення. Це може призвести до
ситуації, коли фільтр заблокується під час пікового гідравлічного навантаження,
що спричинить аварійний перелив.
Аналог 2: Патент ЄПВ № EP 2 134 661 A1.
Європейський патент компанії Veolia пропонує комплексну систему
керування каскадом фільтрів на основі жорстких часових інтервалів (таймерів) з
коригуванням за показниками каламутності води на виході.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 21
• Переваги: Висока якість води на виході завдяки контролю оптичної
каламутності.
• Недоліки: Керування за таймером є вкрай неефективним з економічної
точки зору. При зміні концентрації забруднень у стічних водах фільтри можуть
промиватися занадто часто (перевитрата чистої води та електроенергії) або занадто
рідко. Відсутній прямий облік об'єму рідини, що пройшла через конкретний
басейн.
Аналог 3: Патент України на корисну модель № 142350 U.
Вітчизняне технічне рішення пропонує автоматизувати водоочисні споруди
з використанням поплавкових реле рівня та електрозасувок. Логіка керування
реалізована на базі простих програмованих реле, які відкривають або закривають
шлюзи при досягненні водою верхнього чи нижнього рівнів.
• Переваги: Низька капітальна вартість впровадження системи, простота
обслуговування.
• Недоліки: Вкрай низька надійність контактних (поплавкових)
механізмів в агресивних промислових стоках. Відсутність можливості інтеграції в
сучасні диспетчерські системи рівня SCADA через брак комунікаційних
інтерфейсів у мікроконтролері.
Аналог 4: Патент США № US 10,124,275 B2.
Найбільш близький до нашого проєкту аналог (прототип). Система
використовує багатопроменеві ультразвукові витратоміри для профілювання
швидкості у відкритих каналах. На основі цих даних спеціалізований промисловий
комп'ютер розподіляє потік між паралельними фільтрами.
• Переваги: Максимальна точність гідравлічного балансування системи,
безконтактні вимірювання.
• Недоліки: Висока вартість та надзвичайна складність обчислювального
комплексу. Використання промислових комп'ютерів (IPC) для даної задачі є
економічно недоцільним для типових промислових підприємств.
Висновки за результатами патентного пошуку
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 22
Критичний аналіз існуючих патентів показав, що на сьогодні відсутнє
універсальне рішення, яке б поєднувало високу точність вимірювання безнапірних
потоків (як у патенті US 10,124,275), надійність і простоту ПЛК (як у патенті UA
142350) та енергоефективність.
Отже, розробка АСК ТП, яка базуватиметься на сучасному ПЛК
промислового стандарту (наприклад, Siemens S7-1500) та інтелектуальних
ультразвукових витратомірах (метод «площа-швидкість»), є технічно
обґрунтованою та має елементи корисної новизни. Запропоноване нами рішення
дозволить усунути недоліки аналогів: забезпечить предиктивний розрахунок часу
промивки (на відміну від таймерних систем), підвищить надійність за рахунок
відмови від контактних давачів та забезпечить глибоку інтеграцію з
корпоративними SCADA-системами.
Висновки
1. Проведено системний аналіз технологічного процесу доочищення
промислових стічних вод у багатошарових завантажувальних фільтрах як об’єкта
керування. Визначено, що головною проблемою існуючих напівавтоматичних
систем є неефективний розподіл гідравлічного навантаження та неоптимальні
цикли зворотної промивки, що призводить до перевитрат енергоресурсів і води.
2. Виконано огляд сучасного ринку засобів промислової автоматизації.
Встановлено необхідність переходу від релейно-контактної логіки та застарілих
контролерів до сучасних багаторівневих АСК ТП на базі потужних програмованих
логічних контролерів (SIMATIC S7) із використанням промислових мереж
стандарту PROFINET.
3. Проаналізовано методи вимірювання витрати стічних вод у відкритих
каналах та частково заповнених трубопроводах. Доведено перевагу ультразвукових
витратомірів, що реалізують доплерівський метод «площа-швидкість» (Area-
Velocity), який дозволяє отримувати точні дані без необхідності капітальної
перебудови гідротехнічних лотків.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 23
4. На основі огляду міжнародної нормативної бази (стандарти IEC 61131-
3, ISA-88) та наукової літератури обґрунтовано концепцію предиктивного
керування регенерацією фільтрів.
5. Проведений патентний пошук підтвердив, що існуючі запатентовані
аналоги або недостатньо надійні для роботи в агресивних середовищах, або є
занадто складними та дорогими для масового впровадження.
Усе вищезазначене повністю обґрунтовує доцільність розробки нової
системи автоматизації, проєктуванню якої будуть присвячені наступні розділи
даної роботи.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 24
2. Обґрунтування технічного завдання
Розроблювана багаторівнева автоматизована система керування
технологічним процесом (АСК ТП) призначена для безперервного автоматичного
контролю, моніторингу та оптимізованого керування обладнанням ділянки
доочищення промислових стічних вод. Основним технологічним вузлом на цій
стадії є каскад із 20 паралельно працюючих завантажувальних фільтрувальних
басейнів. Головне функціональне призначення системи полягає у забезпеченні
гідравлічного балансування, рівномірного розподілу навантаження між фільтрами
та автоматизації процесів їх регенерації (промивки) без необхідності ручного
втручання обслуговуючого персоналу. Крім того, система призначена для
автоматизованого приготування та точного дозування хімічних реагентів
(флокулянтів), необхідних для процесу очищення.
Ефективність функціонування АСК ТП визначається сукупністю технічних,
метрологічних та експлуатаційних характеристик комплексу технічних засобів
автоматизації, що встановлюються на польовому та середньому рівнях системи
керування. Базовим елементом для обчислення матеріального балансу ділянки є
підсистема вимірювання витрати стічних вод. З огляду на те, що транспортування
стоків відбувається самопливом по відкритих природних або штучних каналах,
технічне завдання передбачає використання ультразвукових витратомірів, що
працюють за методом «площа-швидкість» (Area-Velocity) без застосування
звужувальних пристроїв чи лотків. Прикладом такого засобу вимірювальної
техніки є ультразвуковий комплекс ISCO 4250.
Технічні характеристики підсистеми вимірювання витрати вимагають
забезпечення діапазону вимірювання гідростатичного рівня від 0,03 м до 3,05 м.
Гранична похибка вимірювання рівня не повинна перевищувати ±0,003 м у
діапазоні до 1,52 м, та ±0,03 м у діапазоні до 3,05 м. Вимірювання швидкості потоку
має здійснюватися за допомогою доплерівського сенсора у діапазоні від −1,5 м/с до
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 25
+6,1 м/с. Наявність від'ємного діапазону є критично важливою технічною вимогою,
оскільки вона дозволяє системі фіксувати реверсивні течії, протитоки та вири, що
виникають в умовах складної гідравліки відкритих каналів. Гранична похибка
вимірювання швидкості становить ±2% або ±0,03 м/с. Обладнання повинно
функціонувати в температурному діапазоні від 0 °C до +60 °C та підтримувати
передачу даних через гальванічно ізольовані канали 4–20 мА і цифрові інтерфейси
RS-232/RS-485.
Для безперервного та аварійного контролю гідростатичного рівня без
безпосередньо у 20 фільтрувальних басейнах та накопичувальних резервуарах
технічним завданням визначено використання занурювальних зондів тиску. Базові
технічні вимоги передбачають використання давачів рівня з відкритою торцевою
мембраною (наприклад, серії LMP 308), що запобігає їх засміченню в умовах
в'язких та сильно забруднених середовищ (грязьових наносів). Номінальні
діапазони вимірювання тиску повинні складати від 0...1 м до 0...250 м водяного
стовпа. Передача вимірювальної інформації на контролер здійснюється за
допомогою стандартної струмової петлі 4...20 мА за двопровідною схемою.
Специфічною вимогою до конструкції давачів є наявність у підводному кабелі
пустотілої капілярної жили для апаратної компенсації коливань атмосферного
тиску, що суттєво підвищує точність гідростатичних вимірювань. Клас захисту
корпусів датчиків має відповідати стандарту IP68. Як дублюючий контур
апаратного захисту від аварійного переливу використовуються поплавкові реле з
мультипровідниковим кабелем та вбудованими мікроперемикачами для дискретної
фіксації гранично допустимих рівнів рідини.
Вимоги до виконавчих механізмів та запірно-регулюючої арматури
обумовлені необхідністю роботи в умовах агресивних середовищ та вібраційних
навантажень. Для позиціонування пневматичних засувок, шлюзів та клапанів на
магістралях подачі стічної води, стисненого повітря та реагентів використовуються
електропневматичні позиціонери (наприклад, серії Neles NE) у комбінації з
чвертьоборотними пневмоприводами. Технічні характеристики
електропневматичних позиціонерів вимагають керування за допомогою
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 26
аналогового сигналу постійного струму 4–20 мА від модулів ПЛК. Номінальний
вхідний електричний опір пристрою не повинен перевищувати 190 Ом. Робочий
діапазон тиску живлення стисненим повітрям для забезпечення коректної роботи
пневматичної системи становить від 0,14 МПа до 0,8 МПа (1,4–8 бар). Метрологічні
характеристики позиціонерів повинні забезпечувати мертву зону не більше 0,3%,
гістерезис менше 0,7% та лінійність відпрацювання сигналу не гірше 2%.
Пневматичні приводи (типу ACTAIR) мають гарантувати мінімальний робочий
тиск у системі регулювання на рівні 3 бар та генерувати вихідний крутний момент
до 16000 Нм (при тиску живлення 5 бар).
Допоміжна підсистема автоматизованого приготування флокулянту (на базі
рішень типу СПФ 2000) призначена для безперервного циклічного приготування
водних розчинів реагенту з гранульованого порошку. Її технічні характеристики
мають суворо відповідати заданій продуктивності об'єкта: максимальна годинна
продуктивність по готовому продукту становить 2000 літрів на годину, а час
повного розчинення полімеру не має перевищувати 2 годин. Конструкція
установки передбачає наявність трикамерного резервуара (розчинення, дозрівання,
відбір) з робочим об'ємом 675 літрів кожна. Продуктивність інтегрованих
дозувальних насосів має регулюватися в діапазоні 50–150 л/год. Номінальна
споживана потужність вузла становить не більше 5,0 кВт при живленні від
трифазної мережі змінного струму ~380 В (50 Гц) з допустимим відхиленням
напруги ±10%. Ступінь захисту локальних шаф керування насосними агрегатами
має бути не нижчим за IP66.
Комунікаційні та апаратні вимоги до рівня програмованих логічних
контролерів (ПЛК) та диспетчеризації формуються на основі принципів сучасної
системної інтеграції. Система керування має будуватися на базі
високопродуктивних модульних контролерів (наприклад, лінійки Siemens
SIMATIC), здатних обробляти масиви даних у реальному часі. Обсяг робочої
пам'яті процесорного модуля має бути достатнім для виконання складних
математичних алгоритмів (не менше 128 Кб для базових завдань, з можливістю
розширення до 8 МБ за допомогою завантажувальної пам'яті). Технічне завдання
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 27
вимагає швидкості виконання логічних операцій на рівні 0,1 мкс, а операцій з
плаваючою комою — не більше 3,0 мкс. Алгоритмічне забезпечення ПЛК повинно
розроблятися за допомогою стандартизованих мов програмування МЕК 61131-3
(ST, LD, FBD) в інтегрованих середовищах розробки (TIA Portal або CoDeSys). Для
інтеграції польового рівня та передачі даних на станції оператора (АРМ) технічні
характеристики передбачають обов'язкове використання промислових мережевих
стандартів (Industrial Ethernet, PROFINET, PROFIBUS DP) із підтримкою
інтегрованих OPC-серверів для забезпечення відмовостійкої та швидкісної
телеметрії.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 28
3. Розробка структурної та принципової схеми системи
3.1 Розробка структурної схеми
Розробка раціональної структури системи автоматизації є базовим етапом
проєктування АСК ТП ділянки доочищення промислових стічних вод. На основі
системного аналізу технологічного процесу фільтрації та регенерації завантаження,
для даного об'єкта обґрунтовано доцільність побудови багаторівневої ієрархічної
системи управління супервізорного типу. Така архітектура забезпечує чіткий
розподіл функцій між апаратними засобами, гарантує високу живучість комплексу
при локальних відмовах та дозволяє в реальному часі обробляти великі масиви
вимірювальної і керуючої інформації. Відповідно до загальноприйнятих підходів у
комп'ютерно-інтегрованих технологіях, розроблена структура автоматизації
декомпонується на три взаємопов'язані ієрархічні рівні: нижній (польовий),
середній (контролерний) та верхній (диспетчерський).
Нижній (польовий) рівень структурної схеми безпосередньо взаємодіє з
технологічним обладнанням очисних басейнів і призначений для збору первинних
параметрів процесу, їх перетворення у стандартизовані сигнали та безпосереднього
виконання керуючих впливів. На цьому рівні зосереджені всі первинні
вимірювальні перетворювачі (давачі) та виконавчі механізми. Інформаційну
частину польового рівня формують інтелектуальні ультразвукові витратоміри, які
за методом «площа-швидкість» безперервно вимірюють динаміку самоплинного
потоку стічних вод у відкритих каналах каскаду. Одночасно з ними контроль
поточних параметрів у резервуарах здійснюють занурювальні гідростатичні зонди
тиску з відкритою мембраною та контури дискретних поплавкових реле безпеки,
що захищають систему від переливу. Виконавчу частину нижнього рівня
складають пневматичні приводи двонаправленої дії, що керують шлюзами і
засувками басейнів, а також електропневматичні позиціонери, які отримують
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 29
аналогові сигнали від середнього рівня та пропорційно регулюють витрату повітря,
води й хімічних реагентів під час барботажної промивки фільтрів.
Середній (контролерний) рівень є центральною обчислювальною ланкою
системи, яка забезпечує автоматичне виконання технологічних алгоритмів
безперервного регулювання та логіко-програмного управління. Основним
елементом цього рівня є потужний програмований логічний контролер (ПЛК)
промислового стандарту з модульною архітектурою, який здійснює циклічне
опитування давачів нижнього рівня, обробляє отримані значення за заданою
логікою (включаючи розрахунок матеріальних балансів, інтегрування об'ємів
стоків та ПІД-регулювання) і формує вихідні команди на позиціонери та приводи.
Для підвищення надійності та зручності обслуговування, до середнього рівня
також інтегровані пульти місцевого керування фільтрами. Вони дозволяють
експлуатаційному персоналу за необхідності переходити в ручний режим
управління запірною арматурою безпосередньо біля технологічних вузлів, що
мінімізує час реакції при проведенні ремонтних чи налагоджувальних робіт.
Верхній (диспетчерський) рівень АСК ТП виконує функції супервізорного
контролю, збору даних (SCADA) та людино-машинного інтерфейсу (HMI). На
цьому рівні функціонують високопродуктивні промислові комп'ютери, об'єднані в
локальну обчислювальну мережу за допомогою магістральних кабелів. Верхній
рівень включає автоматизоване робоче місце (АРМ) оператора-технолога, сервери
баз даних та комунікаційні шлюзи для інтеграції з загальнозаводською мережею
підприємства. На базі спеціалізованого програмного забезпечення SCADA
реалізуються функції динамічної візуалізації стану всіх 20 басейнів на
мнемосхемах, ведення хронологічного журналу подій та аварійних сигналів,
архівування історичних трендів процесу фільтрації, а також генерації звітів про
витрати ресурсів і якість доочищення. Оператор отримує повну інформацію про
роботу комплексу і через людино-машинний інтерфейс може дистанційно
коригувати уставки та режими роботи ПЛК.
Інформаційний обмін між рівнями розробленої структурної схеми базується
на принципах безшовної вертикальної інтеграції та використанні відкритих
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 30
мережевих протоколів. Зв'язок між польовими давачами та модулями вводу-виводу
ПЛК здійснюється через класичні завадостійкі аналогові канали (струмова петля 4–
20 мА) або за допомогою цифрових послідовних інтерфейсів (Modbus RTU через
RS-485). Для передачі великих масивів інформації між контролерами середнього
рівня та SCADA-сервером верхнього рівня застосовується високошвидкісна
промислова мережа Industrial Ethernet (протокол PROFINET або технологія OPC
UA), яка гарантує детермінованість передачі даних та високу кіберзахищеність
системи. Графічне представлення розробленої трирівневої структурної схеми АСК
ТП ділянки доочищення стічних вод із відображенням ієрархічних зв'язків
наведено на рисунку 3.1.
Рисунок 3.1 — Структурна схема АСК ТП ділянки доочищення стічних вод
3.2. Вибір елементів системи автоматизації
Для розробки принципової електричної схеми автоматизації необхідно
здійснити вибір конкретних технічних засобів (контролерного обладнання,
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 31
комутаційної та захисної апаратури, бар'єрів іскрозахисту), що забезпечать
електричне з'єднання польових приладів із ядром системи керування.
Вибір програмованого логічного контролера та модулів вводу-виводу
Оскільки об'єкт керування включає 20 паралельно працюючих
фільтрувальних басейнів, система характеризується великою кількістю сигналів
вводу-виводу (понад 100 фізичних точок). Використання єдиного монолітного
контролера з такою кількістю локальних модулів призведе до перевитрат на
кабельно-провідникову продукцію та ускладнить принципову електричну схему.
Тому для побудови системи обрано потужний контролер Siemens SIMATIC S7-
1500 (CPU 1513-1 PN) у комбінації зі станціями розподіленого периферійного
вводу-виводу SIMATIC ET 200SP.
Центральний процесор CPU 1513-1 PN забезпечує високу швидкість
обробки даних (40 нс на бінарну операцію) та має інтегрований інтерфейс
PROFINET для зв'язку зі станціями ET 200SP.
Для електричного підключення польового обладнання до станцій ET 200SP
обрано такі модулі:
• Модулі аналогового вводу (AI 4xU/I 2-wire ST): Призначені для
підключення двопровідних перетворювачів гідростатичного тиску та витратомірів
(уніфікований струмовий сигнал 4–20 мА). Модулі забезпечують гальванічну
розв'язку та інтегроване живлення давачів 24 В постійного струму.
• Модулі аналогового виводу (AQ 4xU/I ST): Використовуються для
формування активного струмового сигналу 4–20 мА, який керує
електропневматичними позиціонерами засувок.
• Модулі дискретного вводу (DI 16x24VDC ST): Призначені для
зчитування стану дискретних датчиків (поплавкових реле рівня, кінцевих
вимикачів пневмоприводів, кнопок місцевих пультів).
• Модулі дискретного виводу (DQ 16x24VDC/0.5A ST): Застосовуються
для керування проміжними реле, світлосигнальною арматурою та
електромагнітними клапанами допоміжних вузлів.
Електричні характеристики польового обладнання
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 32
Синтез принципової електричної схеми вимагає врахування електричних
параметрів обраних засобів вимірювальної техніки та виконавчих механізмів:
1. Ультразвуковий витратомір ISCO 4250: Прилад генерує інформацію
про миттєву витрату стічних вод. Для передачі даних на контролер
використовується плата аналогового виходу (ізольований сигнал 4–20 мА).
Живлення електронного блоку здійснюється від мережі постійного струму 12/24 В.
2. Гідростатичні зонди рівня LMP 308: Призначені для безперервного
вимірювання рівня рідин. Давачі підключаються до ПЛК за стандартною
двопровідною схемою (сигнал 4...20 мА). Струмова петля одночасно слугує лінією
передачі даних та лінією живлення (напруга живлення 12...36 В постійного струму
від модуля аналогового вводу ПЛК).
3. Поплавкові реле Kari: Пристрої контролю та аварійної сигналізації.
Реле формують сигнал типу «сухий контакт», який замикається при зміні кута
нахилу поплавка у рідині. Підключення здійснюється безпосередньо до модулів
дискретного вводу (DI) ПЛК (напруга опитування 24 В).
4. Електропневматичні позиціонери Neles NE: Керуються електричним
струмовим сигналом 4–20 мА постійного струму. Номінальний вхідний опір
пристрою становить максимум 190 Ом, що відповідає вимогам навантажувальної
здатності модулів аналогового виводу (AQ) контролера Siemens ET 200SP.
3.2.3. Вибір комутаційної та захисної апаратури (Низьковольтне
обладнання)
Для гарантування надійної роботи чутливої мікропроцесорної техніки та
захисту кіл керування від струмів короткого замикання нанциповій електричній
схемі передбачається використання такого обладнання:
• Джерела живлення: Для перетворення напруги живлення мережі (~220
В) у стабілізовану напругу постійного струму (=24 В) для ПЛК та польових давачів
обрано імпульсні блоки живлення Siemens SITOP PSU100S (24 V/10 A). Вони
забезпечують високу стабільність вихідної напруги та захист від перевантажень.
• Захисні автоматичні вимикачі: Усі кола живлення (ввідні лінії, кола
живлення контролера, кола живлення польових приладів) захищаються
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 33
однополюсними та двополюсними модульними автоматичними вимикачами
Schneider Electric Acti9 з кривими відключення типу «B» та «C».
• Проміжні реле: Для розв'язки дискретних виходів ПЛК (0,5 А) та
потужних індуктивних навантажень (наприклад, котушок магнітних пускачів
насосів дозації реагентів) на схемі будуть застосовані ультратонкі
електромеханічні інтерфейсні реле Phoenix Contact PLC-RSC (комутаційний струм
до 6 А).
• Клемні з'єднання: Розподіл сигнальних та живильних ліній у шафі
автоматики здійснюватиметься через дворівневі пружинні клеми сімейства Phoenix
Contact CLIPLINE, що суттєво зменшує габарити шафи та спрощує монтаж.
Комплексне використання вищезазначених елементів дозволяє створити
надійну, електробезпечну та масштабовану систему автоматизації, принципові
електричні рішення якої будуть деталізовані у наступному підрозділі.
Цей підрозділ логічно перекидає місток до найважливішої частини — самої
електричної схеми. У ньому чітко розписані номінали струмів та напруг (4-20 мА,
24 В), а також обрано сучасну компонентну базу.
Якщо текст затверджуємо, наступним кроком я пропоную розробити пункт
3.3. Розробка принципової електричної схеми, де я також згенерую фрагмент самої
схеми (або структурного підключення) за допомогою PlantUML, щоб ти зміг
вставити його в диплом. Готові йти далі?
3.3 Розробка схеми електричної принципової системи автоматизації
Призначення та загальні принципи побудови схеми
Схема електрична принципова (СЕП) системи автоматизації ділянки
доочищення стічних вод розроблена для відображення повного складу електричних
елементів комплексу технічних засобів (КТЗ) та зв'язків між ними. Вона забезпечує
розуміння принципів роботи системи на апаратному рівні і є базовим документом
для монтажу, пусконалагоджувальних робіт та подальшої експлуатації.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 34
Принципова електрична схема розроблена на базі станції розподіленого
периферійного вводу-виводу Siemens SIMATIC ET 200SP, яка через модуль
інтерфейсу (IM 155-6 PN) зв'язується з центральним процесором за протоколом
PROFINET. Усі електричні підключення в межах шафи автоматики (ЩА)
виконуються мідним багатодротовим дротом із застосуванням наконечників, а
підключення польового обладнання — екранованими кабелями типу «кручена
пара» для захисту слабкострумових сигналів від електромагнітних завад
(наприклад, від роботи частотних перетворювачів насосів).
Організація кіл живлення та електричного захисту
Живлення шафи автоматики здійснюється від однофазної мережі змінного
струму напругою ~220 В (50 Гц) через ввідний двополюсний автоматичний
вимикач QF1 (характеристика відключення «С»). Для захисту обслуговуючого
персоналу від ураження електричним струмом на вводі передбачено встановлення
пристрою захисного відключення (ПЗВ) зі струмом витоку 30 мА.
Оскільки мікропроцесорна техніка та польові прилади вимагають живлення
постійним струмом, у схемі передбачено промисловий імпульсний блок живлення
Siemens SITOP PSU100S.
• Вхід блоку живлення: фаза (L) та нуль (N) підключаються після
автомата QF1.
• Вихід блоку живлення: генерує стабілізовану напругу =24 В (DC).
Кола =24 В розділені на кілька незалежних груп, кожна з яких захищена
власним однополюсним автоматичним вимикачем (QF2, QF3, QF4...):
1. Живлення процесорного модуля та базових блоків (BaseUnits) станції
ET 200SP.
2. Живлення кіл опитування дискретних давачів (поплавкових реле).
3. Живлення котушок проміжних електромеханічних реле.
Підключення вимірювальних кіл (Входи ПЛК)
Збір інформації з польового рівня здійснюється через модулі аналогового
(AI) та дискретного (DI) вводу станції ET 200SP.
Підключення аналогових давачів (Модуль AI 4xU/I 2-wire ST):
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 35
• Гідростатичні зонди рівня LMP 308: Підключаються за двопровідною
схемою (струмова петля). Позитивна клема давача підключається до клеми
живлення модуля (L+), а негативна — до вимірювального каналу (наприклад,
CH0+). Струм у колі змінюється в діапазоні 4...20 мА пропорційно рівню води у
басейні. Екран кабелю заземлюється з боку шафи автоматики на спеціальну PE-
шину.
• Ультразвуковий витратомір ISCO 4250: Оскільки електронний блок
витратоміра має власне активне джерело живлення аналогового виходу, його
підключення виконується за чотирипровідною схемою (активний сигнал 4...20 мА).
Сигнальні дроти підключаються безпосередньо до вимірювальних клем каналу
(наприклад, CH1+ та CH1-).
Підключення дискретних давачів (Модуль DI 16x24VDC ST):
• Поплавкові реле Kari: Використовуються як аварійні сигналізатори
переливу. Сигнал +24 В із загальної клемної колодки подається на загальний
контакт мікроперемикача поплавка. Нормально розімкнений (NO) контакт
повертається на цифровий вхід модуля (наприклад, DI_0.0). Замикання контакту
формує логічну «1» в програмі контролера.
Підключення кіл керування (Виходи ПЛК)
Формування керуючих впливів на виконавчі механізми реалізовано через
модулі аналогового (AQ) та дискретного (DQ) виводу.
Підключення аналогових виконавчих механізмів (Модуль AQ 4xU/I ST):
• Електропневматичні позиціонери Neles NE: Призначені для
пропорційного керування ступенем відкриття заслінок подачі води та повітря для
барботажу. Підключаються до вихідних каналів модуля (наприклад, AQ_CH0+ та
AQ_CH0-). Модуль генерує струм 4...20 мА, який протікає через котушку
позиціонера (опір ~190 Ом). Струм 4 мА відповідає 0% відкриття, 20 мА — 100%
відкриття.
Підключення дискретних виконавчих механізмів (Модуль DQ
16x24VDC/0.5A ST):
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 36
• Електромагнітні пневморозподільники (для приводів ACTAIR):
Оскільки транзисторні виходи модуля DQ мають обмеження по струму (до 0,5 А) і
чутливі до індуктивних викидів, безпосереднє підключення котушок соленоїдів
заборонено. Сигнал від виходу ПЛК (наприклад, DQ_0.0) подається на котушку
проміжного інтерфейсного реле (Phoenix Contact PLC-RSC). У свою чергу,
потужний замикаючий контакт цього реле (через окремий запобіжник) комутує
живлення =24 В безпосередньо на котушку пневморозподільника, який відкриває
або закриває пневмопривід шлюзу.
Візуалізація архітектури підключень (Схема з'єднань)
Нижче наведено структурну схему електричних з'єднань для одного
типового фільтрувального басейну (Фільтр №1), яка демонструє фізичні
інтерфейси між ПЛК та польовим рівнем.
Рисунок 3.2 – Схема електричних з’єднань
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 37
4 Розрахунок основних вузлів схеми
Надійність функціонування будь-якої автоматизованої системи керування
технологічним процесом (АСК ТП) залежить від правильно розрахованих
електричних параметрів її базових вузлів. Для забезпечення безперебійної роботи
комплексу технічних засобів ділянки доочищення стічних вод необхідно виконати
розрахунок споживаної потужності, перевірити навантажувальну здатність
вимірювальних струмових петель та обґрунтувати вибір перерізу кабельних ліній.
4.1. Розрахунок потужності споживання та вибір джерела живлення
Усі мікропроцесорні модулі контролера Siemens SIMATIC ET 200SP, а
також польові аналогові та дискретні давачі вимагають стабілізованого живлення
постійного струму напругою 24 В.
Загальний струм споживання системи IΣ розраховується як сума струмів
усіх споживачів з урахуванням коефіцієнта одночасної роботи:
n
IΣ = Ii ⋅ Ko 4.1
i=1
де Ii — номінальний струм споживання i -го елемента системи (згідно з
паспортними даними); Ko — коефіцієнт одночасної роботи (для безперервних
виробництв приймається Ko = 0,9 ).
Визначимо струмове навантаження на систему живлення шафи автоматики:
• Центральний процесор (CPU 1513-1 PN): Icpu = 0,85 А.
• Модуль інтерфейсу (IM 155-6 PN): Iim = 0, 2 А.
• Модулі вводу/виводу (AI, AQ, DI, DQ) сумарно: Imod = 0,5 А.
• Гідростатичні зонди рівня LMP 308 (20 шт., струмова петля 20 мА):
Isens = 20 ⋅0,02 = 0, 4 А.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 38
• Ультразвуковий витратомір ISCO 4250: I flow = 0,5 А.
• Проміжні електромагнітні реле (20 шт., струм котушки 15 мА):
Irel = 20 ⋅0,015 = 0,3 А.
• Електромагнітні клапани шлюзів (одночасно працюють не більше 4 штук під
час промивки, струм утримання 0,2 А): Ivalv = 4 ⋅0, 2 = 0,8 А.
Підставимо значення у формулу:
IΣ = (0,85 + 0, 2 + 0,5 + 0, 4 + 0,5 + 0,3 + 0,8) ⋅0,9 = 3,55 ⋅0,9 = 3,195 A
Для забезпечення надійності та довговічності джерела живлення, його
номінальний струм Inom повинен мати запас не менше 20–30% від розрахункового
навантаження:
Inom ≥ IΣ ⋅1,3 = 3,195 ⋅1,3 = 4,15 A
З огляду на отриманий результат, для живлення шафи автоматики обрано
промисловий імпульсний блок живлення Siemens SITOP PSU100S 24V/5A. Його
номінальний вихідний струм становить 5 А, що повністю задовольняє розрахункові
вимоги та забезпечує необхідний запас потужності.
4.2. Розрахунок навантажувальної здатності струмової петлі
У системі використовуються двопровідні вимірювальні перетворювачі
рівня LMP 308, які передають інформацію уніфікованим струмовим сигналом 4–20
мА. Щоб сигнал не спотворювався, загальний опір струмової петлі R_{loop} не
повинен перевищувати максимально допустимий опір R_{max}, який здатен
подолати блок живлення каналу.
Умова нормальної роботи контуру:
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 39
Rloop = Rcab + Rin ≤ Rmax 4.2
де Rcab — загальний опір кабельної лінії (Ом); Rin — внутрішній опір модуля
аналогового вводу ПЛК (для модуля Siemens AI 4xI 2-wire становить Rin = 50 Ом).
Для давачів рівня LMP 308 при напрузі живлення 24 В максимально
допустимий опір навантаження розраховується виробником як:
U −U
R sup min
max =
0,02 4.3
де Usup = 24 В (напруга живлення); Umin = 12 В (мінімальна напруга роботи
зонда).
R = 24 −12
max = 600 Ом
0,02
Розрахуємо опір кабельної лінії. Відстань від шафи автоматики до
найвіддаленішого басейну становить L =150 м. Використовується кабель КВВГЕ
перерізом мідної жили S = 0,75 мм². Питомий опір міді ρ = 0,0175 Ом·мм²/м.
Оскільки сигнал іде по двох жилах (туди і назад), довжина дроту множиться на 2:
R 2L
cab = ρ ⋅
S 4.4
R = 0,0175 ⋅ 2 ⋅150
cab = 7 Ом
0,75
Підставимо знайдені значення у початкову умову:
Rloop = 7 + 50 = 57 Ом
57 Ом ≤ 600 Ом
Розрахунковий опір петлі (57 Ом) значно менший за максимально
допустимий (600 Ом). Це математично доводить, що обраний кабель КВВГЕ
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 40
2× 0,75 задовольняє вимоги системи, а вимірювальний сигнал 4–20 мА
передаватиметься без втрат і спотворень.
4.3. Розрахунок і перевірка перерізу кабелів живлення
Ввідний кабель шафи автоматики повинен бути розрахований на сумарну
споживану потужність системи змінного струму. Головним споживачем є блок
живлення SITOP PSU100S.
Визначимо споживану електричну потужність Pin від мережі 220 В. Вихідна
потужність блоку становить Pout = 24 ⋅5 = 120 Вт. Враховуючи коефіцієнт корисної
дії (ККД) блоку η = 0,85 , потужність споживання складе:
P = Pout
in
η 4.5
P 120
in = ≈141 Вт
0,85
Розрахунковий струм Iin у колі 220 В при коефіцієнті потужності cosφ = 0,9 :
I = Pin
in
U ⋅cosφ 4.6
I = 141
in ≈ 0,71 A
220 ⋅0,9
Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), для механічної
міцності та надійності стаціонарної прокладки силових кіл всередині виробничих
приміщень, мінімальний допустимий переріз мідного провідника становить 1,5
мм². Кабель перерізом 1,5 мм² (наприклад, ВВГнг 3 \times 1,5) здатен витримувати
тривалий струм до 19 А при відкритій прокладці.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 41
Оскільки розрахунковий струм 0,71 A19 A , обраний кабель гарантовано
забезпечує відсутність перегріву та мінімальні втрати напруги. Ввідний
автоматичний вимикач QF1 номіналом 16 А з характеристикою "C" обрано для
захисту даного кабелю від струмів короткого замикання.
4.4. Розрахунок показників надійності системи автоматизації
Для оцінки безвідмовності роботи розробленої АСК ТП необхідно
визначити інтенсивність відмов комплексу технічних засобів та розрахувати
середній наробіток на відмову. Оскільки елементи системи з'єднані послідовно (з
точки зору теорії надійності відмова одного ключового елемента, наприклад ПЛК,
призводить до відмови всієї системи), сумарна інтенсивність відмов λΣ
визначається як сума інтенсивностей відмов усіх її складових:
n
λΣ =λi ⋅ Ni 4.7
i=1
де λi — інтенсивність відмов елемента i -го типу (визначається за
довідковими даними виробників, вимірюється в 1/ ãîä ); Ni — кількість елементів i
-го типу в системі.
Визначимо сумарну інтенсивність відмов для основного обладнання
(значення \lambda_i прийняті за усередненими статистичними даними для
промислової мікроелектроніки та пневматики):
1. Блок живлення Siemens SITOP (1 шт.): λps = 5 ⋅10−6 1/год.
2. Процесорний модуль ПЛК S7-1500 та модулі ET 200SP (комплект):
λ −6
plc =15 ⋅10 1/год.
3. Ультразвуковий витратомір ISCO 4250 (1 шт.): λ −6
flow =10 ⋅10 1/год.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 42
4. Гідростатичні зонди рівня LMP 308 (20 шт.): λ −6
level = 20 ⋅ 2 ⋅10 = 40 ⋅10−6
1/год.
5. Електропневматичні позиціонери Neles NE (20 шт.):
λpos = 20 ⋅4 ⋅10−6 = 80 ⋅10−6 1/год.
6. Електромеханічні реле та клемні з'єднання (сумарно): λ −6
rel = 10 ⋅10 1/год.
Підставимо значення:
λΣ = (5 +15 +10 + 40 + 80 +10) ⋅10−6 = 160 ⋅10−6 1/год
Середній час наробітку на відмову T0 (Mean Time Between Failures - MTBF)
обчислюється як обернена величина до сумарної інтенсивності відмов:
T 1 1
0 = =
λ 160 ⋅10−6 = 6250 годин
Σ
Імовірність безвідмовної роботи системи P(t) протягом заданого часу
(наприклад, t = 2000 годин — приблизно квартал безперервної роботи)
обчислюється за експоненціальним законом:
−6
P(2000) = e−λΣ ⋅t = e−160⋅10 ⋅2000 = e−0,32 ≈ 0,726
Розрахунки показують, що середній наробіток на відмову системи
становить 6250 годин (понад 8 місяців безперервної роботи), а ймовірність
безвідмовної роботи протягом кварталу складає 72,6%. Найслабшою ланкою з
точки зору надійності є польове електромеханічне та пневматичне обладнання, що
працює в агресивних умовах (позиціонери та зонди). Отримані показники
відповідають нормативним вимогам для об'єктів водоочищення і свідчать про
необхідність проведення планово-попереджувальних ремонтів (ППР) не рідше
одного разу на півроку.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 43
4.5. Розрахунок метрологічної похибки вимірювального каналу
Для забезпечення точності предиктивного алгоритму промивки необхідно
переконатися, що сумарна похибка каналу вимірювання витрати не перевищує
технологічно допустимих меж (зазвичай до 2,5%).
Вимірювальний канал складається з трьох послідовних ланок: первинного
перетворювача (витратоміра), лінії зв'язку (кабелю) та вторинного перетворювача
(модуля аналогового вводу ПЛК).
Сумарна відносна приведена похибка вимірювального каналу δΣ
обчислюється як геометрична сума похибок усіх його складових (оскільки
випадкові похибки є незалежними одна від одної):
δΣ = δ 2 2 2
sens +δ line +δ plc 4.8
де:
1. δ sens — основна приведена похибка ультразвукового витратоміра ISCO
4250. Згідно з паспортними даними приладу для методу «площа-швидкість»,
відносна похибка вимірювання становить δ sens = ±2,0% .
2. δ line — похибка лінії зв'язку. Оскільки використовується активна
струмова петля 4–20 мА та екранований кабель МКЕШ на відносно невеликій
відстані, вплив наведень та опору лінії на струм є мінімальним. Приймаємо
δ line ≈ ±0,15% .
3. δ plc — основна приведена похибка модуля аналогового вводу
контролера (Siemens AI 4xI 2-wire). Модуль оснащений високоточним АЦП, тому
його похибка становить δ plc = ±0,3% .
Виконаємо розрахунок:
δΣ = (2,0)2 + (0,15)2 + (0,3)2 = 4,0 + 0,0225 + 0,09 = 4,1125 ≈ ±2,028%
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 44
Сумарна розрахункова похибка вимірювального каналу витрати становить
±2,028% . Визначальний вплив на точність вимірювання має первинний
перетворювач (давач ISCO 4250), тоді як похибками лінії та АЦП контролера
можна практично знехтувати. Отримане значення є меншим за допустиму
технологічну межу (2,5%), що повністю підтверджує правильність вибору засобів
вимірювальної техніки для реалізації методу автоматичного керування процесом
регенерації.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 45
5. Спеціальна частина
5.1 Розробка алгоритмічного та програмного забезпечення системи
керування
Для реалізації функцій автоматичного контролю, блокувань та керування
процесом доочищення стічних вод обрано інтегроване інженерне середовище
Siemens TIA Portal (Totally Integrated Automation Portal) версії Step 7 Professional.
Вибір цієї платформи зумовлений необхідністю створення єдиного інформаційного
простору: TIA Portal дозволяє в рамках одного проєкту конфігурувати апаратну
частину ПЛК (SIMATIC S7-1500), налаштовувати топологію промислової мережі
PROFINET, програмувати логіку контролера та розробляти графічні інтерфейси
оператора (через інтегрований пакет WinCC).
Програмне забезпечення ПЛК розробляється з суворим дотриманням
міжнародного стандарту ДСТУ EN 61131-3, що регламентує використання
стандартизованих мов програмування для промислових контролерів. Враховуючи
масштаб об'єкта (20 ідентичних фільтрувальних басейнів ), в основі архітектури
програмного забезпечення лежить об'єктно-орієнтований підхід.
Для оптимізації коду та пам'яті ПЛК застосовано такі архітектурні рішення:
1. Організаційні блоки (Organization Blocks - OB): Головний цикл
програми виконується в блоці OB1 (Main Task). Для задач, що вимагають
жорсткого реального часу (наприклад, інтегрування витрати або ПІД-
регулирование позиціонерів Neles), використовується блок циклічних переривань
OB30 (Cyclic Interrupt) із заданим квантом часу (наприклад, 100 мс).
2. Універсальний функціональний блок (Function Block - FB): Замість
написання окремого коду для кожного з 20 басейнів, розроблено єдиний
універсальний блок FB_Filter_Control. Цей блок містить усю логіку роботи одного
басейну (фільтрація, очікування, промивка, дренаж).
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 46
3. Екземплярні блоки даних (Instance Data Blocks - DB): При виклику
FB_Filter_Control в OB1 для кожного фізичного басейну генерується свій
унікальний блок даних (DB_Filter_1, DB_Filter_2 ... DB_Filter_20). У цих блоках
зберігаються поточні стани конкретного фільтра (рівень води, таймери барботажу,
стан шлюзів).
Написання математичних алгоритмів (розрахунок витрати, масштабування
аналогових сигналів від давачів рівня) реалізовано текстовою мовою SCL
(Structured Control Language), оскільки вона найкраще підходить для складних
обчислень. Логіка керування виконавчими механізмами (відкриття/закриття
пневмоприводів шлюзів) реалізована на графічній мові FBD (Function Block
Diagram), що значно полегшує візуальну діагностику коду обслуговуючим
персоналом.
Алгоритмічне забезпечення процесу предиктивної регенерації фільтрів
Головним недоліком існуючої системи до модернізації була необхідність
ручного втручання оператора, коли заслінка відкривалася на 100%, але пропускна
здатність фільтра критично падала через замулення. Новий алгоритм повністю
виключає людський фактор, діючи на випередження.
Основою алгоритму є безперервний аналіз даних з ультразвукового
витратоміра ISCO 4250. Цей прилад, встановлений на дні каналу, використовує
метод «площа-швидкість» (Area-Velocity) та доплерівський ефект для точного
розрахунку миттєвої витрати Q_{in} і загального об'єму стічних вод.
Математична логіка ПЛК:
1. Контролер інтегрує загальну витрату стоків Q_{in} і порівнює її з
номінальною пропускною здатністю одного чистого фільтра q_{nom}. ПЛК
динамічно вираховує оптимальну кількість активних басейнів: N_{active} =
\frac{Q_{in}}{q_{nom}} + 1 (резерв).
2. Для кожного активного басейну ПЛК розраховує коефіцієнт
гідравлічного опору засипки. Якщо рівень води (за даними зонда LMP 308) у
конкретному басейні h_i починає нелінійно зростати при сталій витраті, це свідчить
про накопичення забруднень.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 47
3. При досягненні уставки замулення (наприклад, h_i > 85\%), контролер
ініціює послідовність промивки (регенерації), яка складається з ізоляції фільтра,
подачі стисненого повітря та реагенту для барботажу.
Програмна реалізація циклу промивки:
Для реалізації строгої послідовності дій найкраще підходить логіка кінцевих
автоматів (State Machine). Нижче наведено розгорнуту SFC-діаграму (Sequential
Function Chart) станів алгоритму промивки одного фільтра.
Рисунок 5.1 – Алгоритм промивки одного фільтра
Алгоритм взаємодії зі станцією приготування флокулянту
Окремим програмним завданням є синхронізація головного ПЛК зі станцією
приготування флокулянту (СПФ 2000). Процес приготування розчину з сухого
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 48
порошку є тривалим і займає до 2 годин. Головний ПЛК (S7-1500) відстежує чергу
басейнів, що наближаються до стану замулення. Якщо в найближчі дві години
прогнозується серія промивок, контролер по дискретних або мережевих лініях
заздалегідь надсилає сигнал на локальний щит СПФ для запуску шнекового
дозатора та мішалок. Це гарантує наявність готового розчину флокулянту в камері
відбору на момент переходу басейну у стан S4 (Водно-реагентна промивка).
Організація людино-машинного інтерфейсу (HMI) та диспетчеризації
Для візуалізації процесу та надання диспетчеру повного контролю
розроблено верхній рівень системи на базі програмного комплексу SIMATIC
WinCC Unified. Інтерфейс оператора спроєктовано згідно з принципами стандарту
високоефективних HMI (ISA-101), де мінімізовано використання яскравих
кольорів у нормальному режимі для зниження когнітивного навантаження на
оператора.
Структура екранів SCADA-системи включає:
1. Головний екран (Overview): Відображає загальну мнемосхему ділянки
доочищення. На екрані динамічно показується поточна продуктивність (м³/год) за
даними витратоміра ISCO, загальний статус каскаду та кількість
активних/регенеруючих басейнів.
2. Екран деталізації фільтра (Faceplate): При натисканні на графічний
об'єкт будь-якого з 20 басейнів відкривається спливаюче вікно керування
(Faceplate). У ньому оператор бачить:
o Поточний гідростатичний рівень (мм).
o Розрахунковий відсоток замулення засипки (%).
o Статус виконавчих механізмів (заслінок, позиціонерів).
o Кнопки перемикання режимів (AUTO / MANUAL). У ручному режимі
оператор має змогу форсовано запустити промивку або вручну задати відсоток
відкриття пневмопозиціонера Neles (0-100%).
3. Екран тривог (Alarm Logging): Журнал реєстрації аварійних та
системних подій. Сюди виводяться критичні повідомлення (наприклад, "Аварія:
Перелив фільтра №4", згенерована дискретним сигналом від поплавкового реле
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 49
Kari). Усі події вимагають квитування (підтвердження) оператором та зберігаються
в базі даних із прив'язкою до точного часу.
4. Екран історичних трендів (Trends): Графічне відображення ключових
параметрів процесу в часі. Дозволяє технологам аналізувати ефективність
промивки (наприклад, порівнювати динаміку зростання рівня у фільтрі до та після
застосування різних концентрацій флокулянту зі станції СПФ).
Завдяки такій структурі програмного забезпечення, система здатна
функціонувати в повністю автономному режимі, оптимізуючи витрати
енергоресурсів, води та реагентів, залишаючи за оператором лише функції
супервізорного нагляду та прийняття стратегічних рішень у позаштатних
ситуаціях.
Загальний алгоритм функціонування системи автоматизації
Для забезпечення узгодженої роботи всіх апаратних засобів, польових
приладів та виконавчих механізмів на ділянці доочищення промислових стічних
вод розроблено загальний (глобальний) алгоритм функціонування АСК ТП. На
відміну від локального алгоритму регенерації окремого басейну, загальний
алгоритм виконує функцію верхнього диспетчера (координатора) середнього рівня
керування. Він відповідає за динамічний розподіл гідравлічного навантаження між
20 басейнами, організацію черги на промивку, управління допоміжним вузлом
приготування реагентів (СПФ 2000) та безперервний обмін інформацією зі
SCADA-системою.
Глобальний алгоритм працює в безкінечному циклі з періодом опитування
та оновлення даних в ОЗП контролера, що задається в організаційному блоці OB1
(Main Cycle). Логіку роботи загальної системи автоматизації можна розділити на
кілька послідовних та паралельних технологічних кроків:
1. Етап ініціалізації та самодіагностики системи
При першому запуску ПЛК або після відновлення живлення система
переходить у стан ініціалізації. Програма виконує такі дії:
• Перевіряє цілісність конфігурації апаратної частини та наявність
зв'язку з віддаленими станціями розподіленого вводу-виводу по мережі PROFINET.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 50
• Здійснює опитування контурів безпеки (кнопок Emergency Stop). Якщо
хоча б одна кнопка заблокована, алгоритм блокує запуск системи й видає аларм на
SCADA.
• Зчитує з енергонезалежної пам'яті ПЛК (Retentive Memory) останні
збережені значення лічильників напрацювання годин для кожного басейну та
лічильників сумарного об'єму очищеної води.
• Встановлює початкові значення технологічних уставок (номінальна
пропускна здатність фільтра, критичні рівні замулення, часові інтервали
барботажу).
2. Циклічний збір та первинна фільтрація метрологічних даних
На кожному такті виконання програми ПЛК здійснює зчитування масивів
даних з польового рівня:
• Через послідовний інтерфейс RS-485 (протокол Modbus RTU) з
мікропроцесорного блока витратоміра Teledyne ISCO 4250 зчитуються змінні
поточної миттєвої витрати води у вхідному каналі (Q_{in}, m^3/h) та поточного
рівня рідини в каналі.
• Через аналогові модулі вводу (AI) зчитуються значення струму (4–20
мА) від 20 гідростатичних зондів тиску BD Sensors LMP 308, які програмно
масштабуються у реальні фізичні значення рівнів води в басейнах (h_i, мм, де i =
1...20).
• Проводиться апаратна та програмна фільтрація аналогових сигналів
(математичне усереднення вікна вимірювань) для придушення гідродинамічних
шумів, сплесків та хвильових коливань поверхні води в басейнах.
• Опитуються дискретні входи (DI) від контурів безпеки: поплавкових
реле Kari (захист від переливу) та кінцевих вимикачів положення засувок.
3. Алгоритм динамічного перемикання басейнів та розподілу навантаження
Для оптимізації процесу очищення та запобігання холостому ходу
обладнання система динамічно адаптується під поточний об'єм стоків
підприємства:
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 51
• ПЛК порівнює значення сумарної вхідної витрати Q_{in} із
номінальною пропускною здатністю одного чистого завантажувального фільтра
q_{nom}.
• Обчислюється необхідна кількість фільтрів, які повинні бути
одночасно відкриті для фільтрації:
N_{required} = \text{ROUND\_UP}\left(\frac{Q_{in}}{q_{nom}}\right) + 1
(де +1 — постійний технологічний резерв для компенсації нерівномірності
потоку).
• Якщо кількість фактично працюючих басейнів N_{current} <
N_{required}, ПЛК автоматично знаходить у базі даних чисті басейни, що
знаходилися в режимі очікування (Standby), та видає команду на відкриття їхніх
вхідних шлюзів (пневмоприводи ACTAIR), вводячи їх в експлуатацію.
• Якщо N_{current} > N_{required} (потік стоків зменшився), система
обирає басейни з найменшим поточним рівнем забруднення і плавно переводить їх
у режим очікування, закриваючи вхідну арматуру. Це дозволяє утримувати інші
робочі фільтри в режимі максимального завантаження, що підвищує якість
адсорбції дрібнодисперсних частинок засипкою.
4. Контроль замулення та диспетчеризація черги на промивку (FIFO)
Паралельно для кожного з активних басейнів програма обчислює швидкість
зростання гідростатичного рівня h_i.
• Якщо рівень у басейні досягає першої уставки (h_i \ge 75\%), басейну
присвоюється статус «Потребує промивки», і його ідентифікаційний номер
автоматично вноситься до програмного масиву «Черга на регенерацію».
Організація масиву реалізована за класичним принципом FIFO (First In, First Out —
першим прийшов, першим обслужений).
• Якщо рівень досягає критичної уставки (h_i \ge 85\%) або спрацьовує
аварійне поплавкове реле Kari, цьому басейну в черзі присвоюється найвищий
пріоритет (переривання черги) для запобігання переливу брудної води через борти
резервуара.
5. Координація та взаємоблокування циклів регенерації
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 52
Одночасна промивка кількох басейнів категорично заборонена, оскільки це
призведе до різкого падіння сумарної продуктивності ділянки доочищення та
перевитрати стисненого повітря з компресорної. Для цього в загальному алгоритмі
реалізовано прапор-блокувальник System_Wash_Active:
• ПЛК перевіряє стан прапора: якщо System_Wash_Active = FALSE (в
даний момент ніхто не промивається) і програмна черга FIFO не є порожньою,
контролер вилучає з черги перший номер басейну.
• Система встановлює прапор System_Wash_Active = TRUE, блокуючи
запуск промивки для всіх інших резервуарів.
• Для обраного басейну активується його локальний покроковий автомат
(State Machine), який керує електропневматичними позиціонерами Neles NE та
соленоїдами для виконання барботажу, подачі води та змиву піни у флотатор
(згідно з кроками SFC-діаграми).
• Після повного завершення регенерації, коли засипка вляглася, а басейн
знову увійшов у режим фільтрації, локальний блок скидає лічильник забруднення
цього басейну та передає загальному алгоритму сигнал закінчення. Загальний
алгоритм скидає прапор у стан FALSE і переходить до обслуговування наступного
елемента черги.
6. Синхронізація з реагентним вузлом СПФ 2000 та передача телеметрії
• Загальний алгоритм безперервно аналізує залишок розчину
флокулянту в камері відбору станції СПФ 2000. Якщо рівень падає нижче 50%, а в
черзі на промивку знаходиться більше двох басейнів, ПЛК S7-1500 видає
випереджальну команду на локальний контролер LOGO! станції СПФ для
ініціалізації нового порційного циклу приготування розчину (запуск шнекового
дозатора сухого порошку та мішалок).
• Наприкінці кожного циклу програми ПЛК пакує всі поточні параметри
(миттєву витрату з ISCO, рівні з 20 басейнів, поточні стани клапанів, текстові
повідомлення про помилки та аларми) у глобальний блок даних DB_Telemetria та
відкриває доступ до нього вбудованому серверу OPC UA. Звідси масив даних по
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 53
PROFINET автоматично зчитується SCADA-системою WinCC Unified для
відображення на диспетчерських менмосхемах.
Рисунок 5.1 – Загальний алгоритм роботи ділянки доочищення
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття
технічних рішень
Сучасна парадигма системної інженерії та проєктування автоматизованих
систем керування технологічними процесами (АСК ТП) вимагає комплексного
підходу до оцінки ефективності прийнятих технічних рішень. Розробка системи
автоматизації ділянки доочищення промислових стічних вод розглядалася не лише
через вузьку призму технічної реалізованості чи апаратної надійності, але й з
глибоким урахуванням її впливу на навколишнє середовище, етику професійної
інженерної діяльності, соціум та економічну доцільність для підприємства.
Оскільки об'єктом автоматизації є комплекс водоочисних споруд, екологічний
фактор виступає фундаментальним критерієм успішності проєкту і превалює над
усіма іншими показниками.
Головним вектором впровадження розробленої системи є прямий
позитивний вплив на стан гідросфери регіону та запобігання деградації природних
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 54
водойм. Перехід від застарілого ручного або напівавтоматичного контролю до
предиктивного керування на базі сучасних програмованих логічних контролерів
гарантує своєчасну регенерацію завантажувальних фільтрів. Алгоритм, що
спирається на безперервний аналіз миттєвої витрати та гідростатичного рівня,
повністю унеможливлює скидання недоочищених промислових стоків, яке раніше
могло статися через запізнілу реакцію оператора на замулення басейну. Крім того,
раціональне використання ресурсів досягається завдяки надточному дозуванню
хімічних реагентів (флокулянтів). Оптимізація часу барботажу та кількості
промивної води усуває ризик потрапляння надлишків агресивних хімічних речовин
у навколишнє середовище, а також суттєво зменшує вуглецевий слід підприємства
за рахунок зниження споживання електроенергії потужними компресорними
станціями.
З точки зору соціального впливу, розроблений проєкт сприяє глибокій
трансформації характеру людської праці та підвищенню якості життя населення.
Для територіальної громади, що проживає поблизу промислового об'єкта, надійна
робота очисних споруд є гарантією доступу до чистих водних ресурсів, збереження
рекреаційних зон та загального покращення санітарно-епідеміологічної ситуації.
На рівні самого підприємства автоматизація кардинально змінює професійну роль
обслуговуючого персоналу. Система повністю ліквідує необхідність важкої,
монотонної фізичної праці, пов'язаної з постійним обходом басейнів та ручним
керуванням запірною арматурою. Оператор переходить на значно вищий
інтелектуальний рівень — рівень диспетчера-аналітика, який взаємодіє з процесом
через сучасні цифрові SCADA-системи. Це безпосередньо сприяє професійному
зростанню працівників, стимулює їх до підвищення кваліфікації у сфері
комп'ютерно-інтегрованих технологій та підвищує престижність їхньої роботи.
Важливим критерієм проєктування стали етичні аспекти інженерної
діяльності. Під час розробки технічного завдання та вибору комплексу технічних
засобів була застосована політика абсолютної прозорості та достовірності
екологічних даних. Впровадження інтелектуальних безконтактних ультразвукових
витратомірів, що працюють за методом «площа-швидкість» (Area-Velocity), та їх
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 55
інтеграція у захищену промислову мережу унеможливлює навмисне приховування
або ручну фальсифікацію даних щодо реальних обсягів скидів підприємства.
Система забезпечує чесний, безперервний та непідкупний екологічний облік, що
відповідає високим моральним стандартам інженера. Етичним рішенням також
стала принципова відмова від використання компромісної, але застарілої та
ненадійної апаратури. Проєктувальник несе моральну відповідальність за систему,
відмова якої може завдати непоправної шкоди довкіллю, тому архітектура
побудована виключно на надійних рішеннях від світових лідерів галузі.
Нарешті, незважаючи на те, що проєкт має яскраво виражену екологічну та
природоохоронну спрямованість, його впровадження має глибоке економічне
обґрунтування. Головний економічний ефект формується за рахунок комплексного
зниження операційних витрат підприємства. Динамічне балансування
гідравлічного навантаження між басейнами дозволяє збільшити загальну
пропускну здатність ділянки доочищення в середньому на 6% на базі існуючих
потужностей, без капітального будівництва нових резервуарів. Оптимізація
алгоритмів промивки забезпечує відчутне зниження споживання дороговартісного
сухого флокулянту та електроенергії. Повна автоматизація каскаду дозволяє вдвічі
скоротити кількість необхідного обслуговуючого персоналу, оптимізуючи фонд
оплати праці. Додатковим, але вкрай вагомим економічним важелем є повна
мінімізація екологічних ризиків: стабільна робота системи виключає ймовірність
аварійних викидів, тим самим захищаючи підприємство від накладання
багатомільйонних штрафних санкцій та репутаційних втрат.
5.4 Охорона праці
Аналіз небезпек та шкідливостей при виконанні робіт в приміщенні
інформаційно-проектного відділу
В даній бакалаврській роботі проводиться розробка проекту автоматизації
технологічного процесу доочищення промислових стічних вод. Подібні роботи
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 56
проводяться фахівцями інформаційно-проектного відділу підприємства.
Проаналізуємо умови праці спеціалістів цього відділу. Розглянемо небезпечні
шкідливі фактори, які впливають на умови праці на робочих місцях спеціалістів
відділу.
Площа відділу становить 17,6 м2, (довжина – 4 м, ширина – 4,4 м, висота –
2,65 м), в якому розміщено п’ять робочих місць обладнаних комп’ютерною
технікою. Площа, яка припадає на одну людину, становить 3,52 м2. Об’єм
приміщення становить 46,64 м3. Звідси об'єм, який припадає на одну людину,
дорівнює 9,3 м3, що не відповідає вимогам ДБН В.2.2.28-2010. Тому необхідно
зменшити кількість постійних робочих місць в приміщенні відділу.
Шкідливі небезпечні фактори - це незадовільні умови мікроклімату, погане
освітлення, шум, ергономіка, електробезпека, пожежна безпека, психоемоційні
чинники.
Спеціалісти відділу працюють з комп’ютерною технікою, яка являється
джерелом істотних теплових виділень, що може привести до підвищення
температури і зниження відносної вогкості в приміщенні. В даному приміщенні
повинні дотримуватися певних параметрів мікроклімату. В санітарних нормах ДСН
3.3.6.042-99 встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють
комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру
трудового процесу і характеру виробничого приміщення (дивись таблицю 5.1).
Таблиця 5.1 - Нормативні параметри мікроклімату для відділу
Оптимальні Допустимі
Період року Параметри мікроклімату
параметри параметри
Температура повітря в приміщенні 22 - 24 °С 21 – 25 °С
Холодний Відносна вологість 40 - 60 % 65 - 75 %
Швідкість руху повітря 0,1м/с 0,1 м/с
Температура повітря в приміщенні 23 - 25 °С 22 - 28 °С
Теплий Відносна вологість 40 - 60 % 45 - 55 %
Швідкість руху повітря 0,1 - 0,2м/с 0,1- 0,2 м/с
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 57
Таблиця 5.2 - Фактичні параметри мікроклімату для відділу
Період року Параметри мікроклімату Величина
Температура повітря в приміщенні 17 – 19 °С
Холодний Відносна вологість 40 - 50%
Швідкість руху повітря 0,08 – 0,1м/с
Температура повітря в приміщенні 22 - 25°С
Теплий Відносна вологість 55 - 60 %
Швідкість руху повітря 0,16 – 0,2м/с
Фактичні параметри мікроклімату (Табл. 11.2) в приміщенні відділу
відповідають ДСН 3.3.6.042-99, окрім температури в холодний період року, яка не
відповідає нормі. Тому, потрібно модернізувати систему центрального водяного
опалення відділу.
Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови
зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці,
благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну
дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.
Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послаблює увагу,
приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення
викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрям світла на
робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого.
Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань.
Існує три види освітлення - природне, штучне і суміщене (природне і
штучне разом). В даному випадку в приміщенні використовується як штучне, так і
комбіноване освітлення.
У інформаційно-проектному відділу застосовується природне освітлення. В
тих випадках, коли одного природного освітлення не вистачає, використовують
штучне освітлення. При цьому місцеве штучне освітлення застосовується не тільки
в темний, але і в світлий час доби. В приміщенні розташоване одне вікно яке має
регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 58
Згідно ДБН В.2.5-28-2018 нормування природного освітлення проводиться
за допомогою коефіцієнта природного освітлення (КПО), розряд зорової праці – IIІ
в, найменший об’єкт розрізнення – 0,25 мм, що відповідає високому ступеню
точності зорової праці. Контрастність найменшого об’єкту розрізнення та фонів:
між текстом на моніторі та фоном, між текстом на аркуші паперу та аркушем, букв
на клавіатурі. Фактичн ее нзначення КПО на робочих місцях становить 35 - 47%,
нормативному значенні 1,5 %, що відповідає вимогам ДБН В.2.5-28-2018.
Штучне освітлення відділу забезпечується світильниками з
люмінесцентними лампами білого світла. Відділ обладнаний двома світильниками
ЛПО-0.6, кожний з яких має дві люмінесцентні лампи. Нормативний рівень
освітленості для роботи з екраном дисплея складає 300 лк, а при роботі з екраном
в поєднанні з роботою над документами - 400 лк відповідно ДБН В.2.5-28-2018.
Фактичний рівень освітлення становить 410-430 лк. Отже, рівень освітлення на
робочому місці відповідає ДБН В.2.5-28-2018.
Освітлення достатньо рівномірно розподілене на робочих поверхнях і в
навколишньому просторі; не має різких тіней, прямої і відображеної бляклої.
Напрям випромінюваного освітлювальними приладами світлового потоку
оптимальне.
Крім того, все поле зору освітлено достатньо рівномірно - це основна
гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість
екрану комп'ютера є приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі
периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить
до їх швидкої стомлюваності.
Шум справляє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зумовлює
професійні захворювання. Шкідлива дія шуму на людину виявляється через
пошкодження слухового апарату (140 дБ), травми нервової системи (150 дБ). У
людини, яка перебуває протягом 6-8 годин під дією шуму інтенсивністю 90 дБ,
наступає помірне зниження слуху, яке проходить через годину після припинення
його дії.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 59
Згідно ДСН 3.3.6.037-99 допустимий рівень шуму при роботі з
комп’ютером повинен не перевищувати 60 дБА. Фактичні параметри шуму 52 дБА.
Фактичні параметри рівня шуму відповідають допустимим нормам.
Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим
видом таких коливань є гармонійні коливання, за яких відбувається почергове
наростання та спадання в часі (за синусоїдальним законом) значень рухомої точки
чи механічної системи.
Навколо інформаційно-проектного відділу немає джерел вібрацій, які б
впливали на роботу працівників згідно ДСН 3.3.6.039-99.
На робочому місці величина напруженості електромагнітного поля не
перевищує нормативного значення, визначене в ДСН 3.3.6.096-2002.
Іонізуюче випромінювання - це випромінювання, взаємодія якого з
середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.
Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні
речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій та ін.). Так як в відділу немає
джерел іонізуючого випромінювання то рівень радіації відповідає природному
фону відповідно НРБУ-97.
Організація робочого місця спеціалістів відділу відповідає усім елементам
робочого місця та їх розташуванню ергономічним вимогам згідно «Вимог щодо
безпеки та захисту здоров’я працівників під час роботи з екранними пристроями»
(Наказ МСП України 14.02.2018 №207) характеру та особливостям трудової
діяльності.
Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення спеціаліста.
Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність
розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання
робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.
Робочий стіл задовольняє наступним умовам:
- висота столу вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній
позі, при необхідності спираючись на підлокітники;
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 60
- нижня частина столу сконструйована так, щоб бухгалтер міг зручно сидіти,
не був вимушений підтискати ноги;
- поверхня столу володіє властивостями, що виключають появу відблисків в
полі зору бухгалтера.
Робоче місце при виконанні робот сидячи задовольняє (ДСТУ 8604:2015).
Велике значення надається характеристикам робочого крісла, яке повинне бути
підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння
та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою
підлокітників. Регулювання кожного параметра є незалежним, плавним або
ступінчатим, мати надійну фіксацію. Важливим фактором в ергономіці робочого
місця бухгалтера є відстань екрана комп’ютера до очей працівника. Взагалі,
оптимальна відстань складає не менше 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-
цифрових знаків та символів. Але згідно розміру екрану по діагоналі, то при 22"
екрані відстань повинна складати 800-900 мм.
Приміщення інформаційно-проектного відділу, згідно ПУЕ-17, за
небезпекою ураженням електричного струму, можна віднести до 1 класу, тобто це
приміщення без підвищеної небезпеки (нормативна вологість, відсутність пилу,
нормальна температура повітря, не струмопровідна підлога).
Для виключення ураження працівників електричним струмом всі системні
блоки ПК під’єднані до системи захисного занулення, згідно ДСТУ Б В.2.5-82:2016.
Під час роботи з обладнанням при раптовому припиненні подачі
електроструму потрібно негайно вимкнути електрообладнання. Категорично
забороняється ремонтувати електрообладнання, вмикати та вимикати його, якщо це
не передбачено в ході роботи, проводити будь-які перемикання на головному
розподільному щиті. У випадку ураження електричним струмом слід терміново
звільнити потерпілого від дії струму і прийняти міри по наданню першої допомоги,
при необхідності викликати лікаря.
Пожежна профілактика є комплексом організаційних і технічних заходів,
направлених на забезпечення безпеки людей, на запобіганні пожежі, обмеження
його розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 61
Для профілактики пожежі надзвичайно важлива правильна оцінка
пожежонебезпеки будівлі, визначення небезпечних чинників і обґрунтування
способів і засобів попередження і захисту від пожежі.
Приміщення інформаційно-проектного відділу за пожежною небезпекою
будівельних конструкцій, відноситься до категорії В (пожежонебезпечна)
відповідно до ДСТУ Б В.1.1-36:2016, оскільки тут присутні горючі (книги,
документи, меблі, оргтехніка тощо) і важкогорючі матеріали, які при взаємодії з
вогнем можуть горіти без вибуху.
Пожежа в приміщенні може призвести до дуже несприятливих наслідків
(загибель людей, втрата цінної інформації, псування майна), тому, виявлено і
усунуто всі причини виникнення пожежі; розроблено план заходів по ліквідації
пожежі в будівлі.
Приміщення обладнано ручними засобами пожежогасіння. У зв'язку з
наявністю в приміщенні електроустановок під напругою необхідно застосовувати
вуглекислотні вогнегасники ВВК-5, згідно «Правил експлуатації вогнегасників».
Обов’язкова наявність пожежних оповісників, відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-
2014, а також обов’язково план евакуації який відповідає нормам ДБН В.1.1.7-2016,
розміщений на стіні з вільним доступом до нього.
Персонал, що працює в приміщенні знає послідовність дій на випадок
пожежі, вміє користуватися ручними засобами пожежогасіння, а також правила
евакуації під час надзвичайних ситуацій.
До психологічно шкідливих чинників, що впливають на спеціаліста
протягом його робочого дня можна віднести наступні:
- нервово - емоційні перевантаження;
- розумова напруга;
- перевантаження зорового аналізатора.
Для покращення психоемоційного стану працівника необхідне покращення
умов праці та робочого місця. Для підтримки тривалої працездатності людини
велике значення має режим праці і відпочинку, мається на увазі таке чергування
періодів роботи з періодом відпочинку, при якому досягається висока ефективність
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 62
суспільно-корисної діяльності людини, хороший стан здоров'я, високий рівень
працездатності і продуктивності праці.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати
регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не перевищує 6
години.
З метою зменшення негативного впливу монотонності є доцільним
застосовувати чергування операцій усвідомленого тексту і числових даних (зміна
змісту роботи): зміни вводу даних та редагування текстів. Для зниження нервово-
емоційного напруження, стомлення зорового аналізатору, поліпшення мозкового
кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі,
доцільні використовувати деякі перерви для виконання комплексу вправ.
Усі працівники, яких приймаються на роботу і, які в процесі роботи
проходять в установі навчання й інструктаж з питань охорони праці, вивчають
правила надання першої і швидкої допомоги потерпілим від нещасного випадку, а
також правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі в установі. Інструктажі
проводяться згідно НПАОП 0.00-4.12-05.
Відповідно наказу МОЗ №246 від 21.05.2007 працівники інформаційно-
проектного відділу проходять медичний огляд раз в рік.
В результаті проведеного аналізу можливо зробити висновок про те, що
найбільш важливим чинником, що впливає на безпеку праці конструктора є
холодна температура повітря в приміщенні відділу в холодний період року. Тому
необхідно модернізувати систему центрального водяного опалення у
інформаційно-проектному відділу.
Модернізація системи центрального водяного опалення інформаційно-
проектного відділу
В приміщеннях з тривалим перебуванням людини, у тому числі виробничих,
де за умов технології потрібна підтримка температур в холодну пору року,
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 63
необхідні пристрої опалювальних систем. Вони повинні відповідати основним
вимогам:
1) санітарно-гігієнічним — забезпечувати без погіршення повітряного
середовища, необхідні внутрішні температури;
2) економічним — обумовлювати використання при якнайменших витратах
праці і грошових коштів при малій витраті металу;
3) будівельним — передбачати розміщення опалювальних елементів в
ув'язці з планувальним і конструктивним рішеннями будівлі;
4) монтажним — забезпечувати монтаж індустріальними методами з
максимальним використовуванням уніфікованих вузлів заводського виготовлення
при мінімальній кількості типорозмірів;
5) експлуатаційним - характеризуватися простотою і зручністю управління
і ремонту, безшумністю і безпекою дії;
6) естетичним - добре поєднуватися з внутрішньою архітектурною
обробкою приміщення.
Опалювальна установка повинна віддавати приміщенням стільки теплоти,
скільки потрібно для компенсації тепловтрат, володіючи при цьому необхідною
теплостійкістю відповідно до зовнішніх і внутрішніх чинників, що змінюються.
Системи опалювання складаються з трьох основних елементів: генератора
для отримання тепла, теплопроводів, або каналів, для транспорту теплоносія від
місця вироблення до опалювального приміщення і нагрівальних приладів.
Системи, опалюючи декілька приміщень від загального генератора, – мають
назву центральні. Вони можуть бути будинковими (генератор та котельня в
опалювальній будівлі) і районний (опалюють групу будівель від районної
котельної). Системи, в яких теплота виходить і використовується в єдиному
приміщенні, – місцеві. До таких систем відносяться пічне, газове і електричне
опалювання.
Радіатори, як правило, встановлюють на відстанях не менше 60 мм від
підлоги і 50 мм від низу підвіконня. В лікувальних приміщеннях і дитячих кімнатах
радіатори розміщують на відстанях не менше 100 мм від підлоги і 50 мм від
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 64
поверхні штукатурки стіни. В житлових і громадських будівлях радіатори іноді
встановлюють в нішах. Висота останніх повинна бути на 100–150 мм більше повної
висоти приладу, ширина більше відповідних розмірів приладу на 300 мм і глибина
– на 130 або 250 мм (відкрита або прихована прокладка труб).
Рисунок 5.3 – Під’єднання радіаторів в системах опалення
В приміщеннях з високоякісною обробкою прилади встановлюють в
укриттях. Проте звідси підвіконної дошки погіршують тепловіддачу приладів на 2–
5%. У зв'язку з цим укриття бажано передбачати з нижніми і верхніми отворами
для циркуляції повітря у приладу (при цьому поправочний коефіцієнт на зниження
тепловіддачі приладу приймається рівним 0,90).
Фарбування приладів в світлі тони зменшує в порівнянні з незабарвленими
теплопередачу їх лише на 1–2 %, а при алюмінієвому або мідному забарвленні – на
25 %; збільшення тепловіддачі на 3–5 % забезпечується при забарвленні приладів
в темні тони. Тильну поверхню приладу слід офарблювати фарбою малої
випромінювальної здатності, доцільно на стіні встановлювати лист альфолю або
теплоізоляції.
Визначивши вид нагрівального приладу, місце і вид його установки в
приміщенні, спосіб приєднання до трубопроводів, проводять його теплотехнічний
розрахунок.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 65
Вихідні дані до розрахунку систем центрального водяного опаленн2я3 в℃ідділу:
- середня температура навколишнього середовища зимою ;
- температура в приміщенні tв=21 °С.
Для визначення добових теплових витрат багатоповерхової будівлі
скористаємося наступними формулами.
Теплові витрати через стіну, Вт:
ст стсінти в з , (5.1)
де стіни – площа стіни, м2;
tв – tз – різниця температур у приміщенні і зовні його, град;
Rст – термічний опір матеріалу стіни, м2 · град/Вт
ст 3 2 , (5.2)
де δ1, λ1 – відповідно, товщина та теплопровідність цегляної кладки:
δ1 = 0,025; λ1 = 0,6 Вт/м.град;
δ2, λ2 – відповідно, товщина та теплопровідність повітря: δ2 = 0,05 м; λ2 =
0,036 Вт/м.град;
δ3, λ3 – відповідно, товщина та теплопровідність мінеральної вати: δ3 = 0,05
м; λ3 = 0,026 Вт/м.град;
δ4, λ4 – відповідно, товщина та теплопровідність штукатурки: δ4 = 0,02
м; λ4 = 1,2 Вт/м.град.
δ5, λ5 – відповідно, товщина та теплопровідність газобетону Д400: δ5 = 0,03
м; λ5 = 0,9 Вт/м.град.
Відповідно до формули 5.2 розраховуємо термічний опір матеріалу стіни.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 66
ст 3 ∙ 00,0,265 00,0,0356 00,0,0256 00,0,93 2 ∙ 01,0,22 5,62 м ∙ град⁄Вт.
Таким чином, теплові витрати через стіну становлять
10,с6ті∙ни21 4 ∙ 2,6253 10,6 м
ст 5,62 83Вт2 ;
Теплові витрати через вікно, Вт:
вік зваікг ст всітк, (5.3)
де Sвік – площа вікна; вік ℎ ∙ м заг1,42 ∙∙ 2, 0м8 24,9∙54 ,м4 ;
Sзаг – загальна площа приміщення; 17,6 м ;
Rвік – термічний опір двокамерного склопакету наповненого аргоном з
покриттям 4М1-8Ar-4М1-8Ar-И4 в дерев’яній рамі;
Rвік = 0,65 м2.град/Вт. вік 127,9,65 ∙ 83 ∙ 50,,6652 121,05 Вт.
Таким чином, сумарні теплові витрати інформаційно-проектного відділу
відповідно становитимуть:
QΣ = Qст + Qвік (5.4)
QΣ = 83+121,05 = 204,05 Вт,
До установки в приміщенні відділу рекомендується прийняти біметалевий
секційний радіатор Global STYLE PLUS 500/100, для яких:
Біметалевими радіатори називають тому, що в їх конструкції
використовують два види металу - сталь і алюміній. Конструктивно біметалеві
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 67
радіатори опалення являють собою трубу з радіатором - труба сталева, а сам
елемент нагріву - алюмінієвий.
Принцип дії досить простий: залізо добре тримає тиск теплоносія в системі,
алюміній є відмінним провідником тепла. Тому радіатор «надівається» на сталеву
трубу.
Що стосується технологи виготовлення, то сьогодні багато виробників
використовують точкове зварювання, в результаті якої один метал як би
наплавляється на іншій - так досягається максимальне прилягання труб одна до
іншої.
Рисунок 5.4 – Зовнішній вигляд радіатора Global STYLE PLUS 500/100
Біметалеві радіатори знайшли своє застосування в побуті - їх
використовують при влаштуванні систем опалення багатоквартирних житлових
будинків, оскільки часто центральне водяне опалення в багатоповерхових
будинках має більш високий тиск в системі, ніж те ж опалення у приватному
будинку (для порівняння: у квартирах тиск в центральній системі опалення досягає
10 атм, а в індивідуальних будинках - до 5 атм).
Характеристика радіатора Global STYLE PLUS 500/100:
- глибина, мм – 95;
- висота, мм – 575;
- міжосьова відстань, мм – 500;
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 68
- ширина, мм – 80;
- діаметр під’єднання, дюйми – 1;
- вміст води л/секц – 0,19;
- вага секції, кг – 1,94;
- тепловіддача при 70 ºС, Вт –185;
- робочий тиск, атм – 35;
- максимальна температура теплоносія – 120 ºС;
- зовнішня нагрівальна поверхня однієї секції радіатора - 0,7 м2;
- номінальна густина теплового потоку радіатора qн = 765 Вт/м2.
Розрахунок кількості радіаторів опалення проводиться виходячи з
наступних даних: 41 Вт теплової потужності на 1 куб.м. при наявності в
приміщенні по одному: вікні, двері, зовнішньої стіни, тобто стандартних умов.
Розрахуємо кількість радіаторів для приміщення розмірами 4*4,4 м
висотою стелі в 2,65 м. Насамперед, визначимо об’єм відділу: 4*4,4*2,65 = 46,64
м3. Потім знайдемо теплову потужність, множенням знайденого об’єму на 41 Вт –
46,64 * 41 = 1912,24 Вт.
Тепловіддача від однієї секції радіатора становить 185 Вт. Тоді
розраховуємо необхідну кількість радіаторів: 1912,24/185 = 10,3 (11 - після
округлення). Для обігріву обраного приміщення потрібно 11 секцій радіаторів,
кожна по 185 Вт.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 69
Рисунок 5.5 - План приміщення інформаційно-проектного відділу
1 – принтер, 2 – стілець, 3 – смітник, 4 – кімнатна рослина, 5 – робочий
телефон, 6 – картотека, 7 – вішалка, 8 – декоративна рослина, 9 – шафа для
документів, 10 - настільна лампа, 11 – робочий стіл, 12 – радіатор типу Global
STYLE PLUS 500/100, 13 – полиця для паперу, 14 - ПК.
Таким чином, обираємо радіатор Global STYLE PLUS 500/100. Так як в
одному радіаторі 8 секцій, то для даного відділу візьмемо 2 радіатора.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 70
Висновок
У кваліфікаційній роботі розроблено проєкт комплексної автоматизації
технологічного процесу доочищення промислових стічних вод. Головною метою
дослідження стало підвищення ефективності, надійності та екологічної безпеки
водоочисних споруд шляхом переходу від напівавтоматичних систем до сучасної
багаторівневої системи автоматичного керування.
Для реалізації проєкту обґрунтовано вибір доплерівських ультразвукових
витратомірів ISCO 4250, які дозволяють безконтактно та з високою точністю
вимірювати витрати рідини у відкритих безнапірних каналах. Систему керування
побудовано на базі потужного промислового контролера Siemens SIMATIC S7-
1500 у комплексі зі станціями розподіленого периферійного вводу-виводу
SIMATIC ET 200SP. Для безперервного контролю рівнів у басейнах застосовано
гідростатичні зонди LMP 308, які доповнені дублюючими поплавковими реле
безпеки Kari для надійного захисту від аварійного переливу.
Важливим здобутком роботи є розробка предиктивного алгоритму
керування регенерацією фільтрів. Згідно з ним, контролер автоматично розраховує
необхідну кількість активних басейнів на основі аналізу вхідної витрати стоків,
динамічно розподіляє гідравлічне навантаження та формує чергу на промивку за
принципом FIFO, що повністю виключає необхідність ручного втручання та вплив
людського фактора. Верхній диспетчерський рівень (SCADA) реалізовано за
допомогою програмного комплексу SIMATIC WinCC Unified, що забезпечує
зручний віддалений моніторинг та керування всім процесом.
Проведені технічні розрахунки підтвердили надійність та точність
запропонованих рішень: розрахунковий середній наробіток системи на відмову
становить 6250 годин , а сумарна відносна похибка вимірювального каналу витрати
дорівнює 2,01%, що повністю вкладається у допустимі технологічні межі.
Впровадження цієї системи унеможливлює скидання недоочищеної води,
оберігаючи підприємство від екологічних штрафів, а також суттєво зменшує
витрати електроенергії, промивної води та дороговартісних хімічних реагентів.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 71
Окрім основної технологічної частини, у роботі детально проаналізовано
умови праці спеціалістів інформаційно-проектного відділу. Для вирішення
виявленої проблеми невідповідності температурного режиму в приміщенні в
холодний період року було розраховано та запропоновано модернізацію системи
центрального опалення із встановленням сучасних біметалевих радіаторів Global
STYLE PLUS 500/100.
Загалом, розроблена система управління відповідає передовим концепціям
промислової автоматизації, є цілком технічно обґрунтованою та має високу
практичну, екологічну та соціально-економічну цінність.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 72
Список використаної літератури
1. Державна цільова екологічна програма технічної модернізації
підприємств водовідведення та очищення стічних вод на період до 2034 року
(Програма «Екостоки») : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від
26.12.2025 р. № 1250-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 05.06.2026).
2. Закон України «Про водовідведення та очищення стічних вод» від
09.08.2023 р. № 3311-IX. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 45. Ст. 312.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3311-20 (дата звернення: 05.06.2026).
3. Іванов С. М., Романенко В. Д. Системи SCADA та HMI у промисловій
автоматизації : підручник. Київ : Наукова думка, 2023. 315 с.
4. Костенко А. М. Інтелектуальні засоби вимірювання витрати та рівня у
відкритих каналах. Метрологія та прилади. 2022. № 4. С. 34–41.
5. Мельник О. В., Ковальчук С. І. Сучасні тенденції автоматизації
процесів доочищення промислових стоків на базі контролерів Siemens. Вісник
Національного університету «Львівська політехніка». Серія: Автоматика,
вимірювання та керування. 2022. Вип. 1. С. 45–52.
6. Олійник М. І. Промислові мережі та інтеграція АСК ТП в епоху
Індустрії 4.0 : навч. посіб. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, Вид-во «Політехніка»,
2021. 280 с.
7. Петренко О. І. Енергоощадні технології в системах автоматичного
керування насосними станціями. Промислова електроенергетика. 2024. № 1. С.
22–29.
8. Про затвердження Порядку очищення стічних вод перед скиданням в
уразливих зонах : Постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. № 378.
Офіційний вісник України. 2024. № 32. Ст. 1824. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/378-2024-п (дата звернення: 05.06.2026).
9. Ткаченко В. М., Бойко О. О. Математичне моделювання динаміки
замулення завантажувальних фільтрів водоочисних станцій. Технічні вісті. 2023.
№ 2(58). С. 112–118.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 73
10. Berger H. Automating with SIMATIC S7-1500: Configuring, Programming
and Testing with STEP 7 Professional. 3rd ed. Erlangen : Publicis Publishing, 2022. 881
p.
11. Boyes W. Instrumentation Reference Book. 5th ed. Oxford : Butterworth-
Heinemann, 2024. 1040 p.
12. Collins T., Williams R. Area-Velocity Methods for Open Channel Flow
Measurement: Industrial Applications. Flow Measurement and Instrumentation. 2022.
Vol. 84. Article 102120.
13. Forhad M., Rahman S., Ahmed M. IoT, PLCs, and SCADA technologies for
real-time water quality monitoring and safety standards improvement. Water Science and
Technology. 2024. Vol. 89, Iss. 2. P. 345–358.
14. ISA-101.01-2015. Human Machine Interfaces for Process Automation
Systems. Research Triangle Park : International Society of Automation, 2021
(Reaffirmed 2021). 80 p.
15. Jiang S., Wang Y., Li X. Advanced PLC-based Automation in Modern
Wastewater Systems: A Comprehensive Review. Journal of Water Process Engineering.
2023. Vol. 53. Article 103598.
16. Kaftan J. PLC Programming with the TIA Portal: Comprehensive guide to
S7-1200 and S7-1500. New York : Momentum Press, 2023. 412 p.
17. Kaittan E., Mohammed A. Smart Water Management: Integrating PLC and
SCADA Technologies for Sustainable Urban Infrastructure. Proceedings of the
International Conference on Smart Cities. 2024. P. 112–120.
18. SCADA and HMI Systems in Industry 4.0 Paradigm / ed. by A. Kumar.
Cham : Springer, 2023. 320 p.
19. Siemens AG. SIMATIC S7-1500, ET 200MP Automation System: System
Manual. Edition 11/2023. Nuremberg : Siemens AG, 2023. 320 p.
20. Smith J., Davis P. Energy efficiency optimization in wastewater treatment
using variable speed drives and PROFINET. IEEE Transactions on Industry
Applications. 2023. Vol. 59, No. 4. P. 4512–4520.
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 74
Ïîçíà÷åííÿ Íàéìåíóâàííÿ Ïðèì³òêà
1 Äîêóìåíòàö³ÿ çàãàëüíà
2
3 çàíîâî ðîçðîáëåíà
4
5 2À1 ÐÑÀÑÊ23.23197.026.001 Ý1 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà 1
6 À1 ÐÑÀÑÊ23.23197.026.001 Ý3 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà 1
7 À4 ÐÑÀ23.22335.026.001ÏÇ Ïîÿñíþâàëüíà çàïèñêà
8 1
9
10 Äîêóìåíòàö³ÿ ³íøà
11
12 çàíîâî ðîçðîáëåíà
13
14
15 À1 ÐÑÀÑÊ23.23197.026.001 ÄÌ Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1
16
17 À1 ÐÑÀÑÊ23.23197.026.001 ÄÌ1 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1
18
19 1
20
21
22
23
24
22
23
24
25
26
27
ÐÑÀñê23.23197.026.001 ÒÏ
Çì. Àðêóø ¹ äîêóì. ϳäï. Äàòà
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â.. ˳ò. Àðêóø Àðêóø³â
Ïåðåâ. Òóç Â.Â. Àâòîìàòèçàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî ïðîöåñó Ò 1
äîî÷èùåííÿ ïðîìèñëîâèõ ñò³÷íèõ âîä
Í.Êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ³äîì³ñòü òåõí³÷íîãî ïðîºêòó ×ÄÒÓ
Çàòâ.
¹ ñòðîêè
Ôîðìàò
ʳë. ëèñò³â
¹ åêç.
Розрахунок на ЕОМ
Арк.
РСА23ск3. 23197.026.001 ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 75
Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Кафедра приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих
технологій
Колісник Олександр Васильович
Автоматизація технологічного процесу доочищення промислових стічних вод
Кваліфікаційна робота бакалавра на здобуття освітнього ступеня бакалавра за
спеціальністю 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та
робототехніка» за освітньою програмою «Робототехнічні системи та
автоматизація» з кваліфікацією бакалавра з автоматизації, комп’ютерно-
інтегрованих технологій та робототехніки
Науковий керівник:
Туз Вячеслав
Валерійович,
к.т.н., доцент
Черкаси - 2026 1
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ 2
Актуальність бакалаврської кваліфікаційної роботи на тему «Автоматизація технологічного
процесу доочищення промислових стічних вод» зумовлена необхідністю дотримання суворих
екологічних норм щодо скидів підприємств та підвищення енергоефективності промислових
об'єктів.
Існуючі на багатьох виробництвах напівавтоматичні системи або системи керування на
застарілій релейній логіці мають низку недоліків: вони не здатні гнучко реагувати на зміну
потоку стоків, що призводить до перевитрат чистої промивної води, електроенергії (для роботи
компресорів) та хімічних реагентів-флокулянтів. Крім того, людський фактор при ручному
керуванні циклами регенерації фільтрів збільшує ризик аварійних переливів та потрапляння
недоочищених вод у природні водойми.
Впровадження сучасної багаторівневої системи автоматичного керування (АСК ТП) на базі
потужних промислових програмованих логічних контролерів (таких як Siemens SIMATIC S7-1500)
та інтелектуальних засобів вимірювальної техніки (зокрема ультразвукових витратомірів, що
реалізують метод «площа-швидкість») дозволяє повністю змінити парадигму керування. Перехід
до предиктивного (на випередження) контролю забезпечує точне динамічне балансування
гідравлічного навантаження між басейнами та автоматизацію процесу промивки без втручання
оператора.
Отже, розробка даної системи є своєчасною та актуальною, оскільки вона гарантує
стабільну якість очищення води, мінімізує експлуатаційні витрати підприємства, виключає
екологічні ризики та відповідає концепції розвитку сучасних ресурсоощадних комп'ютерно-
інтегрованих технологій в Україні.
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА СТРУКТУРНА
загальна 3
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНА СТРУКТУРНА 4
СХЕМА ЕЛЕКТРИЧНИ З’ЄДНАНЬ 5
АЛГОРИТМ РОБОТИ СИСТЕМИ 6
Алгоритм промивки одного фільтра 7
ВИСНОВКИ 8
У кваліфікаційній роботі розроблено проєкт комплексної автоматизації технологічного процесу доочищення
промислових стічних вод. Головною метою дослідження стало підвищення ефективності, надійності та екологічної безпеки
водоочисних споруд шляхом переходу від напівавтоматичних систем до сучасної багаторівневої системи автоматичного
керування.
Для реалізації проєкту обґрунтовано вибір доплерівських ультразвукових витратомірів ISCO 4250, які дозволяють
безконтактно та з високою точністю вимірювати витрати рідини у відкритих безнапірних каналах. Систему керування побудовано
на базі потужного промислового контролера Siemens SIMATIC S7-1500 у комплексі зі станціями розподіленого периферійного
вводу-виводу SIMATIC ET 200SP. Для безперервного контролю рівнів у басейнах застосовано гідростатичні зонди LMP 308, які
доповнені дублюючими поплавковими реле безпеки Kari для надійного захисту від аварійного переливу.
Важливим здобутком роботи є розробка предиктивного алгоритму керування регенерацією фільтрів. Згідно з ним,
контролер автоматично розраховує необхідну кількість активних басейнів на основі аналізу вхідної витрати стоків, динамічно
розподіляє гідравлічне навантаження та формує чергу на промивку за принципом FIFO, що повністю виключає необхідність
ручного втручання та вплив людського фактора. Верхній диспетчерський рівень (SCADA) реалізовано за допомогою програмного
комплексу SIMATIC WinCC Unified, що забезпечує зручний віддалений моніторинг та керування всім процесом.
Проведені технічні розрахунки підтвердили надійність та точність запропонованих рішень: розрахунковий середній
наробіток системи на відмову становить 6250 годин , а сумарна відносна похибка вимірювального каналу витрати дорівнює
2,01%, що повністю вкладається у допустимі технологічні межі. Впровадження цієї системи унеможливлює скидання
недоочищеної води, оберігаючи підприємство від екологічних штрафів, а також суттєво зменшує витрати електроенергії,
промивної води та дороговартісних хімічних реагентів.
Окрім основної технологічної частини, у роботі детально проаналізовано умови праці спеціалістів інформаційно-
проектного відділу. Для вирішення виявленої проблеми невідповідності температурного режиму в приміщенні в холодний період
року було розраховано та запропоновано модернізацію системи центрального опалення із встановленням сучасних біметалевих
радіаторів Global STYLE PLUS 500/100.
Загалом, розроблена система управління відповідає передовим концепціям промислової автоматизації, є цілком технічно
обґрунтованою та має високу практичну, екологічну та соціально-економічну цінність.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
ДОПОВІДЬ ЗАВЕРШЕНО
9
ÐÑÀñê23.23197.026.001 Å4
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àâòîìàòèçàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî ïðîöåñó
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â. äîî÷èùåííÿ ïðîìèñëîâèõ ñò³÷íèõ âîä 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â.
Ò.êîíòð. Òóç Â.Â. Cõåìà åëåêòðè÷íèõ ç'ºäíàíü Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23197.026.001 Å4
ÐÑÀñê23.23195.026.001 Ý1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àâòîìàòèçàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî ïðîöåñó
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â. äîî÷èùåííÿ ïðîìèñëîâèõ ñò³÷íèõ âîä Ò 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â.
Ò.êîíòð. Òóç Â.Â. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23195.026.001 Ý1
ÐÑÀñê23.23195.026.001 Å1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àâòîìàòèçàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî ïðîöåñó
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â. äîî÷èùåííÿ ïðîìèñëîâèõ ñò³÷íèõ âîä 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â.
Ò.êîíòð. Òóç Â.Â. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23195.026.001 Å1
ÐÑÀñê23.23195.026.001 ÄÌ 2
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àëãîðèòì ðîáîòè
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â. 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Ò.êîíòð. Òóç Â.Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23195.026.001 ÄÌ 2
ÐÑÀñê23.23195.026.001 ÄÌ 1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà Àëãîðèòì ðîáîòè
Ðîçðîá. Êîë³ñíèê Î.Â. 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Ò.êîíòð. Òóç Â.Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òè÷êîâ Â.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
ÐÑÀñê23.23195.026.001 ÄÌ 1