Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10299| Title: | Пристрій автоматизованого керування НВЧ-генератором у портативній системі сублімації рослинних продуктів |
| Authors: | Гальченко, Володимир Якович Литвиненко, Сергій Сергійович |
| Keywords: | автоматизоване керування;НВЧ-генератор;сублімація;портативна система |
| Issue Date: | 8-Jun-2026 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота присвячена розробленню пристрою автоматизованого керування НВЧ-генератором, який використовується у портативній системі сублімації рослинних продуктів. Основна ідея роботи полягає в тому, щоб забезпечити не ручне, а контрольоване автоматизоване подавання НВЧ-енергії до продукту під час сушіння, коли важливо не допустити перегрівання сировини, руйнування її структури або погіршення якості готової продукції. У роботі показано, що сублімаційне сушіння є ефективним способом зневоднення ягід, фруктів, овочів, зелені та лікарської рослинної сировини, оскільки вода видаляється з попередньо замороженого продукту шляхом переходу льоду безпосередньо в пару. Такий процес дозволяє краще зберегти форму, колір, аромат, пористу структуру, біологічно активні речовини та здатність продукту до швидкого відновлення після регідратації. Водночас класична сублімація є тривалою, енергоємною і технологічно складною. Вона потребує контролю температури продукту, тиску в камері, тривалості сушіння, режиму підведення енергії та захисту від перегрівання. Тому в роботі обґрунтовано доцільність застосування НВЧ-нагрівання як способу інтенсифікації процесу, оскільки надвисокочастотне електромагнітне поле забезпечує об’ємне підведення енергії до продукту. Особливістю запропонованого підходу є те, що НВЧ-генератор не працює у простому режимі «увімкнено/вимкнено», а повинен керуватися за заданою логікою з урахуванням стану продукту та умов процесу. Пристрій має забезпечувати дозоване подавання потужності, контроль температури, захист від теплового перевантаження, блокування небезпечних режимів, індикацію стану та можливість повторення технологічних режимів для різних видів рослинної сировини. У структурному плані пристрій складається з блока живлення НВЧ-випромінювача, блока випрямлення і стабілізації напруги, блока синхронізації, мікроконтролерного модуля, інтерфейсного блока, дисплея, контактних датчиків, виконавчого пристрою та НВЧ-випромінювача. Така структура дозволяє приймати сигнали від датчиків, аналізувати стан системи, відображати інформацію оператору та формувати керувальні дії для НВЧ-генератора. У розрахунково-конструкторській частині роботи розроблено електричну принципову схему пристрою автоматизованого керування. Виконані розрахунки охоплюють стабілізацію великої напруги з використанням низьковольтних кремнієвих стабілітронів, розрахунок радіаторів охолодження силових елементів блоку живлення та розрахунок елементів кварцового генератора. Це дало змогу обґрунтувати працездатність електронної частини пристрою, стабільність формування керувальних сигналів і надійність роботи силових вузлів. У технологічному розділі розглянуто виготовлення друкованих плат електричних схем, автоматизацію формування компонентів на платі, а також методи діагностування й заміни компонентів. Запропоновані технологічні рішення охоплюють підготовку друкованої плати, монтаж електронних компонентів, контроль якості паяних з’єднань, перевірку працездатності електронного вузла та ремонтопридатність пристрою. У розділі охорони праці проаналізовано небезпечні та шкідливі фактори, що можуть виникати під час роботи в проєктно-технічній лабораторії та під час експлуатації електронного обладнання. Основну увагу приділено електробезпеці, тепловим впливам, умовам мікроклімату, організації робочого місця, безпечному використанню технічних засобів та модернізації системи водяного опалення лабораторії. Практичні результати роботи відрізняються від найближчих аналогів тим, що пристрій орієнтований саме на портативну систему сублімації, де важливими є компактність, безпека, повторюваність режимів і контроль НВЧ-потужності. У конструктивному плані він поєднує мікроконтролерне керування, індикацію, датчики, силовий виконавчий вузол і захисні блокування; у технологічному плані передбачає виготовлення електронного вузла на друкованій платі; у соціо-екологічному плані сприяє збереженню якості рослинної продукції та зменшенню втрат сировини; в економічному плані може скоротити тривалість сушіння, знизити енерговитрати та підвищити стабільність отримання готового продукту. У результаті виконання кваліфікаційної роботи розроблено пристрій автоматизованого керування НВЧ-генератором, який забезпечує стабільне та безпечне керування режимами роботи портативної системи сублімації рослинних продуктів, дозоване підведення НВЧ-енергії, зменшення ризику перегрівання сировини, підвищення повторюваності технологічних режимів і створення основи для подальшого вдосконалення малогабаритних систем сублімаційного сушіння. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10299 |
| Appears in Collections: | 174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Робототехнічні системи та автоматизація) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Литвиненко.pdf Restricted Access | КРБ Литвиненко С.С. 2026 | 5.62 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
YEPKACLKHM EPKABHMiT EXHOJIOTIYHMýV HIBEPCHTET
DAKYJILTET EJIEKTPOHHMX TEXHOJIOTIý,
ABTOTPAHCIOPTY TA MAIMHOEYIyBAHHA
KAGEJPA IIPHJIAJIOEYJIYBAHHA, MEXATPOHIKM TA
KOMII'OTEPW3OBAHMX TEXHOJIOTIM
lonyueHO I0 3axMCTY
B.o.3aBiny Bava kaɖıenpn TIMKT
MakcuM BOHIAPEHKO
O6 2026 p.
1OACHIOBAJIbHA3 AIIHCKA
AO KBAJIIOIKALIŽHOĨP OBOTH BAKAJIABPA
Ha TeMy «llpucTpiň aBTOMaTH30 BaHoro kepy BaHHA HB4-reHepaTopoMy
nopratHBHiň CHCTeMi cy6niMauiï pocIHHHHX NponykTiB»
BuKOHaB: 3106yBa4 OCBİTHLOro piBHA
«õakanaBp» 4 Kypcy, rpyu 3PCA-25cK3
cneuianbHOCTİ: 174– ABTOMaTM3aLĻis, KOMII'O
TepHo-iHTerpoaHi TexHONorii Ta poốoToTeXHİka
OCBİTHbOï iporpaMH: poooTOTeXHİYHỈ CHCTeMH Ta
aBTOMaTH3aLiA
Cepriă JIMTBVHEHKO
KepiBHMK BonogHMHP TAJIbYEHKO
PeueH3eHT Tpuropiň THM4MK
KBanigikauižna po6oTa 6akanaepa MicTHTb pesynbTaTn BMaCHHX 3106yTKİB aBTOpa.
BuKopuCTaHHA İneň, pesyIbTaTiB İ TeKCTİB iHWHX aBTopİB MaOT5 NOCHNaHHA Ha BinnoBiIHe
1Kepeno_lnk
niknnc
lepkacu - 2026
lepkacoKItİlJ epkmudt TexIO0Ti0li yuisepcHTer
baryer cCKIpoms texIO0iH, NTOIpanCnopry ta Mamoóyny vamıs
Kapepa npunwooyy namn, MCxaTponikII Ta KOMII"'o1epirnonanx TexIIOJIorii
Ocninin pinens: óakUtanp
(ncnianbuiCTL: 174 -AmtoMatnais, KOMIT' OTepito-iTerponani TexItO1ofiï ta pobotorexIIİKa
0cniHA uporpaMa: PoóotorexniViC ncICMII Ta aWlOMaTHuttia
«3ATBEPJKYIO»
B.o. 3aBiny yuva kapcnpu IIMKT
MakcuM BOHJIAPEHKO
2026 p.
3ABIAHHSA
HA KBAJI|OIKALŽHY POBOTY EAKAJIABPA
JlumeunenKa Cepzin Cepeiio6uua
(npiuue, iM'a, noG aTLKoni)
1. Tema poóoTH: IIpucnpiŭ aemoMamtu3OGAHOZ0 KepyEAHHA HBYenepamopom
ynopmamuGniŭ cICmeMi cyoniMayiïpocnuHHX npodyxnmie
KepiBHK poõoTH TanbuenKO BonoouMup lkoeu4, O-p mexn. Hayk, npopecop
(upiBuue, in'a, no őarLKoDİ, aykoBui cryiL, BYeine 3nanua)
3aTBepaKeni HaKasoM 3akJaly BHLIoi oCBİTH Bin " 13" KBiTHA_ 2026 poxy Ne 94/03-03.
2.C rpOK nonaHHa 3uo6yBaueM ocBİTH KP5 Ha kadeupy: “08" yepBHA_ 2026 pOKy
3. BuxinHi gani n0 poõoTH: KuenenNA Gİð MepeNci3 MİHNO20 CmpyMy (S0+0,5) Ty 3 1OMinanbHO10
napyeo1o 220 B t/0%; npucmpiiü noGuneH Mamu mepMinui 3aXuCm Gi) mennoG020
nepesanmaNceHA; npucmpiù npu3LaYEnuŭ Ona pooomu y 3AKPumux Cmauionapiuux npuLMiuuennar
npu memnepamypi omoyyio4020 cepedoGuua G MeNCAX Gið +5 do +55 °C: cepeduiù mepmiu
cVcóu- He Meue 5 poKiG; Gipoaidnicmb be36iOMOGHOÏ poốomu npucmpoio 3a 30 muc. 20òun -
0.95: 3axucm Gið ypaNCeHHA eneKmpiu4HUM CmpyMOM no KIacy II: aốapunmui po3MipU
200x200 x 300 MM.;C Mninb 3aXucmy Kopnycy - IP44
4. 3MicT pospaxyHKOBO-N0ACHIOBaJTbHoŤ 3anucKH (neperiK nHTaHb, AKİ nOTpiőHo po3poóuTH):
Bcmyn. O6pyHmyganua Heo6xiðnocmi npoeKMyGannH Ha 0CHOGİ KpumuHNo20 AMaui3y icHyIo4Ux
manozie. Ananis mexniyno20 346OaUA, Po3pooxa cmpyknypuoi cxeMu. Po3poőxa eneKmpuYHoi
npuuuuno8oÏ CxeMu, Po3paxynOK ocHOGHUX eNeMenmis cxeMU. TexHO102İ4Muù posdin. Po3oin
oxOpouu npaui. BucHOGKU. CuCOK GUKOpucmanux OIcepen. lodamku.
5. IlepeniK rpaqiYHOro MaTepiaıy (3 TOHHM 3aBHaYCHHAM OỐOB'A3KOBEX KPECneHL)
3PCA25.23497.001 3B lnmeppeùc npucmporo asmoMamus0canoz0 KepycaMs. KpecnennA
3a2anbllo20 GuZNHÒy. 3PCA25.23497.001 El IIpucmpiù aGmOMan 30Gano20 KepyeaHA, CxeMa
eneKmpuNA cmpyKmypua. 3PCA25,23497.001 E3 IIpucmpiů aGmOMamus0Gano20 KepygaHLA.
Cxena eneKmpu4UA npunyunosa. 3PCA25.23497.001.01 Ilnama opykoGaHa npucmpotO
aGmOMamu3OGAN020 KepyGAIIA, 3PCA25.23497.00 CKI EueKmpouua cxeva npucmpoo
aGnoMamu30Gan020 KepyGaIA. CkIadanble KpecnenA
Tliuinc, JlaTa
IIpinue, iniiam la n0canu
KoneyMLbraura DIIJaB ipuiuaB
KocesKİn 0.C.
cmapuù eUKNUda" Kaɖedpu evdeli,
Oropon npani jeMicyCmpoo, 6y)iebnux KONCmPyKin
mu Oe31CKU JHCunmmc)isbnoCmi
Tomyn A. B. d-p qpiocoqpit.
HopuokoNTpot, Kapeopa lIMKT
7. Jlara BHIaMİ 3abnanug:" 14" KBITHA 2026 poKy
KAJIEHJIAPHIIÏ IJIAH
Kpaňniň cTpOK
No BHKOHaHHA
3/n Ha3sa erariB KBaihikauišHoï poőoTH erarris po60TH, IlpuM.
nara / MICALĻL
Ornan JIİTepaTypHHX Kepen no iCHyIO4HM aHanoraM 01.26 BHK
2 IlareHTHHĂ nOUyK 01.26 BHK
Pospoőka crpyKTypHoi CXeMH 01.26 BHK
4 Po3poőKa IipHHIHIOBOİ eneKTpHYHOiC xeMH 01 - 03.26 BHK
Po3paxyHOK OCHOBHHX BY3niB IpHCTPOIO 03.26 BHK
6 TexHoNOrivHuň p031iI 04 - 05.26 BHK
7 OxopoHa npaui 04 -05.26 BHK
8 BHCHOBKH, IONaTKH 05.26 BHK
OqhopMıeHHA KpecIeHb 03 -05.26 BHK
3n06yBay ocBiTH Cepeiü JIHTBHHEHKO
KepiBHHK po6otH BonoòuMup TAJIBYEHKO
ЗМІСТ
стор.
Вcтуп ………………………………………………………………………… 6
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі критичного
аналізу літературних джерел ……………...……………...…..………..... 8
1.1. Основні відомості про процес сублімації рослинних продуктів ….1 2
1.2. Особливості керування генераторами НВЧ ……………………….. 19
2 Обґрунтування технічного завдання ………………………..….………...2..7
3 Розробка структурної схеми …………….………………..…………….…3 3
4 Розробка електричної принципової схеми……………………….……….3 4
5 Розрахунок основних елементів електричної схеми ..……………………3.8
5.1. Стабілізація великої напруги за допомогою низьковольтних
кремнієвих стабілітронів ………………………………..………… 38
5.2. Розрахунок радіаторів охолодження силових елементів блоку
живлення ………………………………………………………….… 40
5.3. Розрахунок елементів кварцового генератора ………………….…. 43
6 Технологічний розділ …………………………………………………….. 45
6.1. Технологія виготовлення друкованих плат електричних схем .…. 45
6.2. Автоматизація процесу формування на друкованій платі
компонентів електричних схем ………………………………………4 9
6.3. Методи і засоби діагностування та заміни компонентів
електричних схем ……………………………………………….…… 53
7 Охорона праці ……………………………………………………………60.
7.1. Аналіз небезпек та шкідливостей, що впливають на дослідника
при роботі в проєктно-технічній лабораторії …………………………6 0
7.2. Модернізація системи водяного опалення лабораторії ……………6..6
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
Змн Лист № докум. Підпис Дата
Розроб Литвиненко С.С. Літ. Арк. Аркушів
Перевір Гальченко В.Я. 4 99
Пояснювальна
Т. контр. Гальченко В.Я.
Н. Контр. Топтун А.В. записка ЧДТУ, ЗРСА-25ск3
Затв. Бондаренко М.О.
стор.
Висновки ……………………………………………………………………..7 6
Список використаних джерел ………………………………………….….. 78
Додатки ………………………………………………………………….….. 82
Додаток А. Перелік нормативних документів ..............................................8 2
Додаток Б. Комплект документів на технологічний процес складання
друкованої плати .............................................................................................8. 5
Додаток В. Відомість технічного проекту ....................................................8. 9
Додаток Г. Специфікація і перелік елементів електричної схеми ............. 90
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
5
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Вступ
Сублімаційне сушіння є одним із найбільш якісних способів
зневоднення рослинної сировини, оскільки дозволяє видаляти вологу з
попередньо замороженого продукту шляхом переходу льоду безпосередньо в
пару за умов зниженого тиску. Такий спосіб оброблення дає змогу зберегти
форму, колір, аромат, пористу структуру, біологічно активні речовини та
здатність продукту до швидкого відновлення після регідратації [1–3]. Для
рослинних продуктів, зокрема ягід, фруктів, овочів, зелені та лікарської
рослинної сировини, це має особливе значення, оскільки традиційне теплове
сушіння часто супроводжується потемнінням, втратою вітамінів, зниженням
антиоксидантної активності та погіршенням органолептичних властивостей.
Водночас класичний процес сублімації є тривалим, енергоємним і
технологічно складним. Він потребує попереднього заморожування,
підтримання вакууму, контрольованого підведення теплоти, відведення
водяної пари, стабілізації температури продукту та запобігання перегріванню
або руйнуванню структури сировини. Особливо актуальною є проблема
керованого підведення енергії, оскільки надмірна або нерівномірна теплова дія
може призвести до локального перегрівання, часткового плавлення льоду,
погіршення структури висушеного продукту та зниження його якості [3, 4].
Одним із перспективних напрямів інтенсифікації процесу сублімації є
використання енергії надвисокочастотного електромагнітного поля. НВЧ-
нагрівання дозволяє підводити енергію безпосередньо до об’єму продукту, що
може скоротити тривалість сушіння, підвищити енергоефективність процесу
та покращити рівномірність видалення вологи за умови правильного
керування потужністю генератора [5, 7, 9]. Проте ефективність такого способу
значною мірою залежить від узгодження режимів НВЧ-дії з температурою
продукту, рівнем вакууму, вологістю, масою завантаження, геометрією
камери та станом процесу сушіння.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
6
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Портативні системи сублімації рослинних продуктів мають бути
компактними, енергоощадними, безпечними та зручними в експлуатації. У
таких системах особливого значення набуває автоматизоване керування НВЧ-
генератором, яке повинно забезпечувати дозовану подачу потужності,
контроль температури, захист від перегрівання, блокування роботи за
відсутності вакууму або при відкритій камері, а також адаптацію режиму до
поточного стану продукту. Без такого керування навіть ефективний НВЧ-
генератор може працювати нестабільно, створювати нерівномірне нагрівання
або погіршувати якість готової продукції [6, 8, 10].
Тому, розроблення та застосування пристрою автоматизованого
керування НВЧ-генератором у портативній системі сублімації рослинних
продуктів є завданням актуальним, що дозволить забезпечити стабільне та
безпечне підведення енергії до продукту, скоротити тривалість сушіння,
підвищити якість готової продукції, зменшити вплив людського фактору,
запобігти перегріванню сировини й аварійним режимам роботи обладнання і
вирішенню якого присвячена дана кваліфікаційна робота.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
7
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
1. Обґрунтування необхідності проектування
на основі критичного аналізу літературних джерел
У результаті попереднього аналізу тематики бакалаврської роботи
встановлено, що портативна система сублімації рослинних продуктів
належить до складних електротехнологічних і тепломасообмінних систем,
робота яких базується на поєднанні процесів заморожування, вакуумування,
сублімаційного видалення вологи, підведення енергії до продукту та
автоматичного контролю параметрів сушіння. Особливістю такої системи є те,
що процес зневоднення рослинної сировини відбувається без переходу льоду
в рідку фазу, що дозволяє краще зберегти форму, структуру, колір, аромат і
біологічно активні речовини продукту.
Сублімаційне сушіння рослинних продуктів широко застосовується для
оброблення ягід, фруктів, овочів, зелені, лікарської рослинної сировини та
інших продуктів, чутливих до високих температур. На відміну від
традиційного теплового сушіння, сублімація забезпечує вищу якість готової
продукції, однак потребує точного підтримання температури, тиску,
тривалості процесу та режиму підведення енергії. Саме тому для портативних
установок особливо важливим є розроблення пристрою автоматизованого
керування, який забезпечує стабільну, безпечну та повторювану роботу НВЧ-
генератора.
З огляду на специфіку теми патентний та інформаційний пошук
доцільно здійснювати не лише за напрямами загального сушіння харчових
продуктів, а й за напрямами, пов’язаними з вакуумним сушінням,
сублімаційними установками, НВЧ-нагріванням, мікрохвильовими
генераторами, автоматизованим керуванням технологічними процесами та
захисними системами електротехнологічного обладнання. Для пошуку
аналогів можуть бути використані класи Міжнародної патентної класифікації,
що охоплюють консервування харчових продуктів, сушильне обладнання,
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
сушіння у вакуумі, нагрівання електромагнітним полем і системи
автоматичного керування.
До таких напрямів можна віднести: A23B 7/02 – консервування фруктів
або овочів шляхом зневоднення; A23L 3/40 – консервування харчових
продуктів сушінням; F26B – сушіння твердих матеріалів або предметів; F26B
5/06 – сушіння із застосуванням зниженого тиску, зокрема у вакуумі; F26B
3/347 – сушіння із застосуванням електромагнітної енергії, зокрема
мікрохвильового випромінювання; H05B 6/64 – пристрої для нагрівання за
допомогою мікрохвиль; H05B 6/68 – керування або регулювання
мікрохвильового нагрівального обладнання; G05B – системи керування або
регулювання технологічними процесами. Такий підхід дозволяє охопити як
технологічну частину процесу сублімації, так і апаратно-програмні засоби
керування НВЧ-генератором.
Вивчення літературних джерел доцільно виконувати за напрямами УДК,
пов’язаними з харчовими технологіями, сушінням, електротермічною
обробкою, мікрохвильовою технікою, автоматикою та електронними
системами керування. Тематика роботи може бути віднесена до таких
узагальнених напрямів: 664.8/.9 – консервування та перероблення харчових
продуктів; 664.854 – сушіння плодів, овочів та рослинної сировини; 66.047 –
сушіння як технологічний процес; 621.365 – електротермічні установки;
621.372.8 – техніка надвисоких частот; 621.3 – електротехніка та електроніка;
681.5 – автоматичне керування, регулювання та автоматизація технологічних
процесів. Такий вибір напрямів дозволяє коректно розглядати як технологічні
основи сублімаційного сушіння, так і електронну частину пристрою
автоматизованого керування НВЧ-генератором.
Аналіз літературних джерел показує, що якість сублімаційного сушіння
рослинної сировини значною мірою залежить від стабільності підтримання
основних параметрів процесу: температури продукту, тиску у вакуумній
камері, тривалості сушіння, швидкості видалення вологи, потужності
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
підведення енергії та рівномірності нагрівання. Відхилення хоча б одного з
цих параметрів може призвести до часткового плавлення льоду, руйнування
пористої структури продукту, втрати кольору, зниження вмісту біологічно
активних речовин, погіршення смаку або збільшення енерговитрат.
Особливо важливим є питання керування НВЧ-генератором, оскільки
надвисокочастотне електромагнітне поле забезпечує об’ємне підведення
енергії до продукту. З одного боку, це дозволяє інтенсифікувати процес
сублімації та скоротити тривалість сушіння. З іншого боку, за відсутності
автоматичного керування НВЧ-потужністю можливе локальне перегрівання,
нерівномірне видалення вологи, виникнення температурних градієнтів і
погіршення якості готової продукції. Тому НВЧ-генератор у такій системі не
повинен працювати лише в режимі простого ручного вмикання та вимикання.
Критичний аналіз відомих технічних рішень свідчить, що значна
частина малогабаритних або лабораторних сушильних установок має
обмежений рівень автоматизації. У багатьох випадках оператор самостійно
встановлює тривалість сушіння, контролює температуру, спостерігає за
станом камери та вручну змінює режим роботи нагрівального елемента або
НВЧ-генератора. Такий підхід підвищує вплив людського фактору, ускладнює
повторення оптимальних режимів, знижує точність керування та може
створювати ризики перегрівання продукту або аварійної роботи обладнання.
Особливо важливою проблемою є відсутність узгодженого керування
між НВЧ-генератором, вакуумною камерою, температурними датчиками,
системою охолодження та захисними блокуваннями. Наприклад, подача НВЧ-
потужності за недостатнього вакууму може порушити умови сублімації та
спричинити небажане нагрівання продукту. Аналогічно, робота генератора
при відкритій або негерметичній камері є небезпечною для оператора, а робота
без належного охолодження може призвести до пошкодження силових
елементів пристрою.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Сучасний пристрій автоматизованого керування НВЧ-генератором
повинен забезпечувати не лише запуск і зупинку генератора, а й контроль
температури продукту, тиску у камері, часу сушіння, стану дверцят,
справності охолодження, аварійних сигналів і режимів подавання потужності.
Така система має виконувати порівняння фактичних параметрів із
допустимими значеннями, формувати керувальні сигнали, блокувати
небезпечні режими та забезпечувати зрозуміле інформування оператора про
стан процесу.
До основних елементів пристрою автоматизованого керування НВЧ-
генератором у портативній системі сублімації рослинних продуктів належать
мікроконтролер або керувальний модуль, датчики температури, датчик або
реле контролю вакууму, блок керування силовим ключем, вузол вмикання
НВЧ-генератора, система індикації, блок сигналізації, захисні блокування,
елементи живлення та пристрої охолодження. Важливою складовою є
програмний алгоритм, який визначає послідовність запуску, режим
імпульсного керування потужністю, умови аварійного вимкнення та
завершення циклу сушіння.
Застосування автоматизованого керування дає змогу підвищити
стабільність процесу сублімації, забезпечити дозоване підведення НВЧ-
енергії, зменшити ризик перегрівання продукту, скоротити тривалість
сушіння, підвищити повторюваність технологічних режимів і знизити вплив
людського фактору. Крім того, автоматизація дозволяє реалізувати різні
програми сушіння для окремих видів рослинної сировини, зокрема ягід,
фруктів, овочів, зелені або лікарських рослин.
Практична необхідність такого пристрою зумовлена тим, що портативна
система сублімації має обмежений об’єм камери, обмежену потужність і
підвищені вимоги до компактності, безпеки та енергоефективності. У таких
умовах некероване або грубо регульоване підведення НВЧ-енергії може бути
неефективним і небезпечним. Тому доцільним є використання імпульсного
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
або програмного керування НВЧ-потужністю з урахуванням температури
продукту, тиску у камері та поточного етапу сушіння.
Отже, необхідність проєктування пристрою автоматизованого
керування НВЧ-генератором у портативній системі сублімації рослинних
продуктів зумовлена потребою підвищення якості, безпеки,
енергоефективності та повторюваності процесу сублімаційного сушіння.
Проведений аналіз літературних джерел і можливих технічних аналогів
показує, що актуальним завданням є створення пристрою, здатного
забезпечувати контроль температури, вакууму, часу сушіння та стану
захисних блокувань, керувати режимом подавання НВЧ-потужності,
запобігати перегріванню продукту й аварійним режимам роботи обладнання,
а також забезпечувати зручну взаємодію оператора з портативною системою
сублімації. Саме це обґрунтовує доцільність розроблення такого пристрою в
межах даної бакалаврської роботи.
1.1. Основні відомості про процес сублімації рослинних продуктів
Сублімація – це фізичний процес переходу речовини з твердого стану
безпосередньо в газоподібний, минаючи рідку фазу. У технології сушіння
харчових продуктів цей процес реалізується шляхом попереднього
заморожування вологи в продукті та подальшого видалення льоду у вакуумі.
Саме завдяки відсутності рідкої фази сублімаційне сушіння забезпечує краще
збереження форми, структури й цінних компонентів рослинної сировини
порівняно з багатьма традиційними способами сушіння [1, 2].
Рослинні продукти мають складну капілярно-пористу структуру, значну
кількість вологи, органічних кислот, цукрів, пектинових речовин, пігментів,
ароматичних сполук і біологічно активних компонентів. Під час звичайного
нагрівання такі компоненти можуть руйнуватися, окиснюватися або
втрачатися разом із вологою. Сублімаційне сушіння дозволяє зменшити ці
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
втрати, оскільки основні стадії процесу проходять при низьких температурах
[2, 3].
Процес сублімації рослинної сировини зазвичай складається з трьох
основних етапів, рис.1.1: заморожування, первинного сушіння та вторинного
сушіння. Під час заморожування вода у продукті переходить у лід. Під час
первинного сушіння основна частина льоду видаляється шляхом сублімації.
Під час вторинного сушіння видаляється залишкова зв’язана волога, що
дозволяє отримати продукт із низькою вологістю та підвищеною стійкістю під
час зберігання [1, 3].
Рисунок 1.1 – Основні етапи сублімаційного сушіння рослинних
продуктів
На стадії підготовки рослинну сировину очищують, сортують,
подрібнюють або нарізають. Для ягід, овочів, зелені та фруктів важливо
забезпечити однаковий розмір частинок або шматочків, оскільки від цього
залежить рівномірність заморожування та подальшого видалення вологи.
Нерівномірна товщина шару може призвести до того, що одна частина
продукту вже буде висушеною, а інша ще міститиме надлишкову вологу,
табл.1.1.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Заморожування є критично важливою стадією процесу. Швидкість
заморожування впливає на розмір кристалів льоду, а отже – на пористість і
механічну міцність висушеного продукту. Швидке заморожування зазвичай
формує дрібні кристали, які краще зберігають клітинну структуру, тоді як
повільне заморожування може спричиняти утворення великих кристалів льоду
й пошкодження тканин рослинної сировини [3].
Первинне сушіння відбувається за умов зниженого тиску, коли лід
переходить у пару без плавлення. Для цього продукту необхідно підводити
теплоту, але так, щоб температура не перевищила критичні значення. Якщо
теплоти недостатньо, процес буде дуже тривалим. Якщо теплоти надто багато,
можливе часткове плавлення льоду, руйнування пористої структури або
погіршення зовнішнього вигляду продукту [1, 4].
Вторинне сушіння спрямоване на видалення залишкової зв’язаної
вологи, яка не переходить у пару так само легко, як вільний лід. На цій стадії
температура може бути дещо вищою, але її необхідно обмежувати з
урахуванням чутливості біологічно активних речовин. Для рослинних
продуктів важливо не лише досягти низької вологості, а й зберегти смак, запах,
колір і поживну цінність [2, 4].
Таблиця 1.1 – Характеристика основних стадій сублімаційного сушіння
Основні параметри
Стадія Фізична сутність Можливі ризики
контролю
Підготовка Формування Нерівномірне
Розмір, маса, чистота
сировини рівномірної партії сушіння
Температура, швидкість Пошкодження
Заморожування Перехід води в лід
заморожування структури
Первинне Тиск, температура, Плавлення,
Сублімація льоду
сушіння потужність нагрівання тривалий процес
Вторинне Видалення Температура, час, Пересушування або
сушіння зв’язаної вологи залишкова вологість перегрів
Захист від вологи Герметичність, Повторне
Пакування
й кисню бар’єрність матеріалу зволоження
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Перевагою сублімаційного сушіння є отримання продукту з високою
пористістю. Така структура забезпечує швидке відновлення продукту при
додаванні води. Це особливо важливо для ягід, овочевих сумішей, супових
наборів, трав’яної сировини, спецій та продуктів швидкого приготування.
Іншою важливою перевагою є зменшення усадки. Під час традиційного
сушіння поверхня продукту може ущільнюватися, деформуватися або
тріскатися. При сублімації лід видаляється з уже сформованої твердої
структури, тому форма продукту зберігається краще. Це підвищує товарний
вигляд готової продукції.
Проте сублімаційне сушіння має і суттєві недоліки. Найважливішими з
них є висока тривалість процесу, значні витрати енергії, складність
обладнання та необхідність точного керування параметрами. Саме тому
сучасні дослідження спрямовані на інтенсифікацію процесу, зниження
енерговитрат і підвищення керованості сушіння [1, 9].
Для портативної системи сублімації особливо важливо поєднати якість
процесу з компактністю обладнання. На відміну від великих промислових
сушарок, портативна установка має обмежений об’єм камери, меншу
потужність, спрощену вакуумну систему та обмежені можливості
теплопередачі. Тому керування енергетичним режимом у такій системі є
одним із ключових завдань.
НВЧ-нагрівання може бути ефективним способом підведення енергії під
час сублімації, оскільки електромагнітне поле взаємодіє з полярними
молекулами й забезпечує об’ємне нагрівання матеріалу. На відміну від
контактного нагрівання через полицю або стінку, НВЧ-енергія може
проникати в продукт, що потенційно скорочує час сушіння, рис.1.2 [5, 7].
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 1.2 – Порівняння традиційного та НВЧ-підведення енергії під
час сушіння
У той же час НВЧ-нагрівання потребує обережного застосування,
табл.1.2. Рослинна сировина має неоднорідний склад, різну вологість, різну
діелектричну проникність і змінні властивості під час сушіння. Через це
можуть виникати локальні зони перегрівання, нерівномірне видалення вологи
або зміна структури продукту. Тому НВЧ-генератор у портативній системі
сублімації не повинен працювати тільки в режимі простого вмикання та
вимикання.
Таблиця 1.2 – Типові параметри, які доцільно контролювати в
портативній системі сублімації
Параметр Для чого контролюється Приклад дії системи
Температура
Запобігання перегріванню Зменшення потужності НВЧ
продукту
Тиск у камері Забезпечення умов сублімації Заборона запуску генератора
Час сушіння Дотримання програми процесу Перехід між етапами
Імпульсне або плавне
Потужність НВЧ Дозоване підведення енергії
керування
Стан дверцят камери Безпека оператора Блокування генератора
Захист електроніки й
Температура вузлів Увімкнення охолодження
генератора
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Раціональна система керування повинна враховувати температуру
продукту, тиск у камері, тривалість процесу, обрану програму сушіння,
потужність НВЧ-генератора та стан захисних блокувань. Якщо температура
зростає занадто швидко, система має зменшити потужність або тимчасово
вимкнути НВЧ-генератор. Якщо тиск у камері не відповідає умовам
сублімації, запуск генератора має бути заблокований.
Сублімаційне сушіння рослинних продуктів також залежить від
початкової вологості. Чим вища вологість сировини, тим більше льоду
необхідно видалити, а отже, тим довшим буде процес. Для ягід і соковитих
фруктів це питання є особливо актуальним. Попередня підготовка, нарізання,
бланшування, осмотична обробка або інші прийоми можуть змінювати
швидкість сушіння й якість готового продукту [2, 4].
Якість сублімованих рослинних продуктів оцінюють за кількома
показниками: залишкова вологість, активність води, колір, аромат, крихкість,
пористість, здатність до регідратації, збереження вітамінів і біоактивних
речовин. Для портативної установки важливо не лише висушити продукт, а й
забезпечити повторюваність цих показників від циклу до циклу.
Одним із ключових показників є активність води, яка характеризує
доступність вологи для мікробіологічних і хімічних процесів. Якщо продукт
недостатньо висушений, він може швидко псуватися. Якщо продукт
пересушений або перегрітий, може погіршитися його структура, смак і
здатність до відновлення. Тому система керування повинна підтримувати
баланс між достатнім видаленням вологи та збереженням якості.
У портативних системах важливо передбачити декілька програм
сушіння для різних видів сировини. Наприклад, зелень, ягоди, яблука, морква,
гриби або лікарські рослини мають різні властивості й потребують різних
режимів. Для кожної програми можуть задаватися тривалість етапів,
допустима температура, імпульсний режим НВЧ-потужності та умови
завершення процесу, рис.1.3.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 1.3 – Логіка вибору режиму сублімації для рослинної сировини
Важливою особливістю сублімації є те, що процес не можна оцінювати
лише за часом. Однакова тривалість сушіння для різних продуктів може давати
різний результат. Тому доцільно використовувати зворотний зв’язок за
температурою, тиском, масою продукту або непрямими ознаками
інтенсивності видалення вологи.
З погляду автоматизації, сублімаційна установка є об’єктом з
повільними тепломасообмінними процесами та швидкою електронною
частиною. НВЧ-генератор може змінювати потужність досить швидко, але
продукт реагує на підведення енергії з певним запізненням. Це потрібно
враховувати при виборі алгоритму керування, щоб уникнути коливань
температури або частих перемикань генератора.
Отже, процес сублімації рослинних продуктів є ефективним, але
складним технологічним процесом, який потребує точного контролю
температури, тиску, потужності підведення енергії та тривалості сушіння.
Використання НВЧ-генератора у портативній системі може підвищити
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
інтенсивність процесу, але лише за умови автоматизованого та безпечного
керування його роботою.
1.2. Особливості керування генераторами НВЧ
Генератор НВЧ є основним джерелом електромагнітної енергії у
системах мікрохвильового нагрівання. У харчових технологіях найчастіше
використовують НВЧ-поле з частотою 2,45 ГГц, оскільки така частота широко
застосовується в побутових і промислових мікрохвильових пристроях. У
портативній системі сублімації НВЧ-генератор призначений для керованого
підведення енергії до замороженого або частково висушеного рослинного
продукту [5, 6].
Найпоширенішим джерелом НВЧ-енергії у простих і відносно
недорогих установках є магнетрон. Магнетрон перетворює електричну
енергію високовольтного живлення в електромагнітні коливання надвисокої
частоти. Він має високу вихідну потужність, достатню ефективність і
порівняно невисоку вартість, але потребує надійного живлення, охолодження,
захисту та узгодження з навантаженням [6, 10].
Керування НВЧ-генератором у технологічній установці не повинно
зводитися лише до подачі живлення на магнетрон, рис.1.4. Необхідно
контролювати дозу підведеної енергії, тривалість імпульсів, паузи між ними,
температуру продукту, стан вакуумної камери, роботу охолодження та
наявність захисних умов. Це особливо важливо для сублімації, де перегрівання
продукту може призвести до втрати якості.
Основним параметром керування є потужність НВЧ-випромінювання. У
простих системах її регулюють циклічним увімкненням і вимкненням
генератора: наприклад, генератор працює кілька секунд, після чого
вимикається на паузу. Середня потужність у такому випадку залежить від
співвідношення часу роботи та паузи. Такий спосіб простий, але не завжди
забезпечує плавність теплового впливу.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 1.4 – Узагальнена структура керування НВЧ-генератором
Більш досконалим є імпульсне керування, коли мікроконтролер задає
тривалість імпульсів НВЧ-потужності відповідно до температури продукту
або етапу сушіння, табл.1.3. На початку процесу, коли в продукті багато льоду,
можна подавати більшу потужність. На пізніших етапах, коли вологи менше,
потужність потрібно зменшувати, щоб уникнути перегрівання сухих ділянок.
Таблиця 1.3 – Основні способи керування НВЧ-генератором
Спосіб керування Сутність Переваги Обмеження
Генератор працює
Просте
за фіксованою Простота реалізації Низька гнучкість
вмикання/вимикання
програмою
Кращий контроль Можливі
Зміна тривалості
Імпульсне керування середньої температурні
імпульсів і пауз
потужності коливання
Потужність
Керування за залежить від Захист від Потрібні точні
температурою температури перегрівання датчики
продукту
Потрібне
Керування за Режим залежить Придатне для різних
налаштування
програмою сушіння від етапу процесу продуктів
програм
Режим змінюється Вища якість і Складніший
Адаптивне керування
за станом продукту повторюваність алгоритм
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Особливістю НВЧ-нагрівання є залежність поглинання енергії від
властивостей продукту. На початку сушіння продукт має вищу вологість, тому
здатність поглинати НВЧ-енергію може бути більшою. У процесі
висушування вологість зменшується, діелектричні властивості змінюються, і
режим нагрівання також повинен змінюватися [5, 8].
У рослинних продуктах волога розподілена нерівномірно. Наприклад,
шкірка ягід, м’якоть фруктів, волокниста структура овочів або листова
структура зелені мають різну здатність до поглинання енергії. Тому при
некерованій роботі НВЧ-генератора можуть виникати локальні перегріті зони.
Для зменшення такого ризику доцільно застосовувати імпульсний режим,
перемішування, обертання піддона або багатоточковий контроль температури.
Керування генератором має обов’язково враховувати стан вакуумної
системи, рис.1.5.
Рисунок 1.5 – Логіка автоматичного керування НВЧ-потужністю за
температурою продукту
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
НВЧ-нагрівання в сублімаційній камері має сенс лише тоді, коли
створені умови для сублімації льоду. Якщо тиск занадто високий, процес може
перейти до небажаного нагрівання з плавленням вологи. Тому система
повинна блокувати генератор, якщо вакуум не досяг заданого рівня.
Не менш важливим є контроль температури продукту. Для цього можуть
використовуватися контактні датчики температури, інфрачервоні датчики або
непрямі методи оцінювання теплового стану. У портативній системі доцільно
застосовувати прості й надійні датчики, які забезпечують достатню точність
без ускладнення конструкції.
Система керування повинна мати блок захисту від роботи з відкритою
камерою. НВЧ-випромінювання є небезпечним при неконтрольованому
виході за межі робочого об’єму, тому генератор має вмикатися тільки за умови
закритої камери, справного блокування дверцят, наявності корпусного
екранування та справного заземлення. Ця вимога є однією з основних для
безпечної експлуатації пристрою [10, 11].
Важливим вузлом є силовий комутаційний елемент, який вмикає або
вимикає живлення НВЧ-генератора. Залежно від схеми це може бути
електромагнітне реле, симісторний вузол, твердотільне реле або інший
силовий ключ. Під час вибору такого елемента потрібно враховувати напругу,
струм, частоту перемикань, тепловиділення, електричну ізоляцію та вимоги до
безпеки.
Для магнетронного НВЧ-генератора важливим є охолодження. Під час
роботи магнетрон і високовольтний блок живлення виділяють значну кількість
теплоти. Якщо охолодження недостатнє, можливе перегрівання, скорочення
ресурсу або аварійне вимкнення. Тому система керування повинна
контролювати роботу вентилятора або іншого охолоджувального пристрою,
табл.1.4.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
22
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 1.4 – Контрольовані параметри НВЧ-генератора та дії системи
Контрольований
Призначення контролю Дія системи
параметр
Зменшення або вимкнення
Температура продукту Захист від перегрівання
потужності
Тиск у камері Перевірка умов сублімації Блокування запуску
Стан дверцят Захист оператора Заборона роботи генератора
Температура Увімкнення охолодження або
Захист джерела НВЧ
магнетрона зупинка
Дотримання програми
Час роботи Перехід між етапами
сушіння
Запобігання небезпечному
Аварійний сигнал Повне вимкнення системи
режиму
Для портативної системи бажано, щоб пристрій керування мав декілька
режимів роботи. Наприклад, ручний режим може використовуватися для
налагодження, напівавтоматичний – для вибору готової програми сушіння, а
автоматичний – для повного циклу з контролем температури та часу. Такий
підхід робить систему зручнішою для оператора.
Мікроконтролер у системі керування виконує функцію центрального
блока. Він приймає сигнали від датчиків, обробляє їх, порівнює з допустимими
межами, керує силовим ключем генератора, відображає інформацію на
індикаторі та формує аварійні повідомлення. Крім того, він може зберігати
параметри режимів для різних видів рослинної сировини.
Окрему увагу слід приділити інтерфейсу користувача. Оператор
повинен бачити поточний режим роботи, температуру, час процесу, стан
вакууму, рівень потужності та повідомлення про помилки. Якщо інтерфейс
буде складним або незрозумілим, це збільшить ризик неправильного
використання установки, рис.1.6.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 1.6 – Приклад імпульсного режиму керування середньою НВЧ-
потужністю
Під час керування НВЧ-генератором важливо уникати частих коротких
перемикань. Надмірно часте вмикання та вимикання може погіршувати ресурс
силових елементів і створювати нестабільність теплового режиму. Тому
алгоритм має передбачати мінімальний час імпульсу, мінімальну паузу та
плавну зміну середньої потужності.
Середня потужність залежить від співвідношення tвкл / (tвкл + tпауза)
Для підвищення якості керування доцільно використовувати програмні
обмеження. Наприклад, система може не дозволяти встановити надто велику
потужність для тонкого шару зелені або надто довгий час оброблення для
дрібних ягід. Такі обмеження зменшують імовірність помилок оператора.
Керування НВЧ-генератором також повинно враховувати
електромагнітну сумісність. Високовольтні та НВЧ-вузли можуть створювати
завади для мікроконтролера, датчиків і цифрового інтерфейсу. Тому необхідно
передбачити екранування, фільтрацію живлення, правильне заземлення,
розділення силових і сигнальних ланцюгів та захист входів контролера [10, 12]
З практичного погляду пристрій автоматизованого керування повинен
мати декілька обов’язкових функцій, табл.1.5: запуск і зупинка генератора,
вибір програми сушіння, контроль температури, контроль вакууму, аварійне
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
вимкнення, індикація стану, захист від відкритої камери, контроль
охолодження та сигналізація про завершення процесу.
Таблиця 1.5 – Основні функції пристрою автоматизованого керування
НВЧ-генератором
Функція Призначення Практичний результат
Запуск за умовами Перевірка камери, вакууму, Безпечна робота
безпеки охолодження
Регулювання Дозоване підведення енергії Запобігання
потужності перегріванню
Контроль температури Оцінювання стану продукту Збереження якості
Програмний таймер Керування тривалістю етапів Повторюваність циклу
Аварійне вимкнення Захист обладнання й оператора Зниження ризику аварій
Індикація режиму Інформування користувача Зручність експлуатації
Збереження Повторення режимів сушіння Стабільність
налаштувань результатів
Алгоритм роботи пристрою може бути побудований за послідовною
логікою. Спочатку система перевіряє стан камери, наявність вакууму,
справність датчиків і охолодження. Потім оператор обирає програму сушіння.
Після запуску мікроконтролер керує НВЧ-генератором відповідно до заданого
профілю, контролює температуру продукту та виконує корекцію режиму.
Якщо під час роботи виникає відхилення, система повинна переходити
у безпечний режим. Наприклад, при перевищенні температури продукту
генератор вимикається до зниження температури. При втраті вакууму процес
зупиняється. При відкритті камери або відмові датчика НВЧ-генератор має
бути негайно заблокований.
Особливістю портативного виконання є обмежена потужність і
компактність конструкції. Тому система керування повинна бути не лише
функціональною, а й простою, надійною та енергоефективною. Доцільно
використовувати мікроконтролер, невелику панель індикації, декілька
датчиків і силовий комутаційний вузол із запасом за струмом і напругою.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
У перспективі пристрій може бути доповнений функціями адаптивного
керування. Наприклад, система може змінювати НВЧ-потужність залежно від
швидкості зростання температури або прогнозованого завершення етапу
сушіння. Це дозволить краще враховувати різні види рослинної сировини та
підвищити якість готового продукту.
Отже, керування НВЧ-генератором у портативній системі сублімації
рослинних продуктів має забезпечувати не лише подачу електромагнітної
енергії, а й повний контроль безпеки, температурного режиму, вакууму,
тривалості процесу та стану обладнання. Автоматизований пристрій
керування є ключовим елементом такої системи, оскільки саме він забезпечує
узгоджену роботу генератора, вакуумної камери, датчиків, захистів і
операторського інтерфейсу.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
2. Обґрунтування технічного завдання
Пристрій автоматизованого керування НВЧ-генератором у портативній
системі сублімації рослинних продуктів призначений для забезпечення
стабільного, безпечного та повторюваного режиму підведення
надвисокочастотної енергії до продукту під час процесу сублімаційного
сушіння. Така система може застосовуватися для оброблення ягід, фруктів,
овочів, зелені, лікарської рослинної сировини та інших продуктів, які
потребують делікатного зневоднення зі збереженням структури, кольору,
аромату та біологічно активних речовин.
Необхідність розроблення такого пристрою зумовлена тим, що процес
сублімації рослинної сировини є складним тепломасообмінним процесом,
який потребує узгодженого керування температурою продукту, тиском у
камері, тривалістю сушіння та потужністю НВЧ-генератора. За ручного або
недостатньо автоматизованого керування існує ризик перегрівання продукту,
нерівномірного видалення вологи, порушення структури висушеної сировини,
збільшення енерговитрат та зниження якості готової продукції.
Основним призначенням мікроконтролерного пристрою керування
НВЧ-генератором є забезпечення оптимальних режимів роботи портативної
камери сублімації шляхом дозованого та контрольованого підведення НВЧ-
енергії до рослинного продукту. У процесі сушіння така енергія сприяє
інтенсифікації видалення вологи з попередньо замороженої сировини,
переважно шляхом переходу льоду в пару за умов зниженого тиску. При цьому
пристрій керування має не лише вмикати або вимикати НВЧ-генератор, а й
забезпечувати контроль безпечності та стабільності всього технологічного
процесу.
Технічне завдання повинно передбачати, що розроблюваний пристрій
працюватиме у складі портативної системи сублімації рослинних продуктів,
яка використовується у закритих стаціонарних приміщеннях. Таке обладнання
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
може застосовуватися в лабораторіях, навчально-дослідних підрозділах,
малих виробничих цехах або дослідних ділянках, де необхідно отримувати
невеликі партії сублімованої рослинної продукції з контрольованими якісними
показниками.
Пристрій керування повинен забезпечувати задану послідовність роботи
НВЧ-генератора відповідно до етапів технологічного процесу. На початкових
етапах сушіння, коли у продукті міститься значна кількість замороженої
вологи, допускається інтенсивніше підведення енергії. На подальших етапах,
коли кількість вологи зменшується, потужність НВЧ-дії необхідно
обмежувати, щоб запобігти локальному перегріванню продукту,
пересушуванню або пошкодженню структури рослинної сировини.
У межах технічного завдання доцільно передбачити мікроконтролерну
побудову пристрою керування. Мікроконтролер має виконувати функції
центрального керувального блока: приймати сигнали від датчиків
температури та захисних елементів, аналізувати поточний стан системи,
формувати сигнали керування силовим комутаційним вузлом НВЧ-
генератора, реалізовувати часові режими роботи, забезпечувати індикацію
стану пристрою та аварійне вимкнення у разі виникнення небезпечних
ситуацій.
Живлення пристрою необхідно передбачити від мережі змінного струму
частотою (50±0,5) Гц з номінальною напругою 220 В ±10%. Такий параметр
живлення відповідає типовим умовам експлуатації побутового, лабораторного
та малогабаритного технологічного обладнання. Для електронних вузлів
керування, датчиків, індикації та логічних елементів доцільно передбачити
понижені стабілізовані напруги живлення, що підвищує надійність роботи
електронної частини та рівень електробезпеки.
Однією з обов’язкових вимог до пристрою є наявність термічного
захисту від теплового перевантаження. Такий захист необхідний як для
збереження працездатності НВЧ-генератора, так і для запобігання
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
перегріванню електронних вузлів керування та продукту в камері сублімації.
У разі перевищення допустимої температури система повинна автоматично
зменшувати потужність, тимчасово вимикати генератор або переводити
пристрій у безпечний режим із подаванням відповідного сигналу оператору.
Пристрій повинен бути призначений для роботи у закритих
стаціонарних приміщеннях за температури навколишнього середовища в
межах від +5 до +55 °С. Такий діапазон температур дозволяє використовувати
систему в умовах лабораторій, дослідних приміщень і невеликих виробничих
цехів. При цьому конструкція пристрою має забезпечувати стабільну роботу
електронних компонентів, силових елементів, індикаторів та захисних вузлів
у межах заданих температурних умов.
Середній термін служби пристрою повинен становити не менше 5 років.
Ця вимога зумовлює необхідність використання надійної елементної бази,
достатнього запасу за напругою та струмом силових елементів, ефективного
тепловідведення, захисту від перевантажень і правильного компонування
електронних вузлів. Надійність пристрою також залежить від стабільності
живлення, якості монтажу, захисту від пилу та дотримання умов експлуатації.
Вірогідність безвідмовної роботи пристрою за 30 тисяч годин повинна
становити 0,95. Для виконання цієї вимоги необхідно передбачити
раціональну схему живлення, надійні комутаційні елементи, захист від
перегрівання, короткого замикання, перевантаження та помилкових режимів
роботи. Також важливо мінімізувати кількість механічних контактів, які часто
є джерелом відмов у системах автоматизованого керування.
Захист від ураження електричним струмом має відповідати класу ІІ. Це
означає, що конструкція пристрою повинна забезпечувати підвищений рівень
електробезпеки, зокрема за рахунок подвійної або посиленої ізоляції
струмопровідних частин, правильного розділення силових і керувальних кіл,
захисту користувача від випадкового дотику до небезпечних елементів та
дотримання вимог безпечної експлуатації електронного обладнання.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Габаритні розміри пристрою повинні становити 200×200×300 мм, що
відповідає вимогам портативності та можливості розміщення пристрою у
складі малогабаритної системи сублімації. Компактність конструкції є
важливою умовою для використання обладнання у невеликих лабораторних
або виробничих приміщеннях. Водночас корпус повинен мати достатній
внутрішній простір для розміщення плати керування, силових елементів,
елементів індикації, захисту та тепловідведення.
Ступінь захисту корпусу пристрою має відповідати IP44. Це означає, що
корпус повинен забезпечувати захист від потрапляння твердих частинок
розміром понад 1 мм і від бризок води з різних напрямків. Такий рівень
захисту є доцільним для обладнання, що працює у приміщеннях, де можуть
бути пил, волога, залишки рослинної сировини або технологічні забруднення.
Пристрій повинен забезпечувати контроль основних параметрів роботи
НВЧ-генератора та камери сублімації. До таких параметрів належать
температура продукту або робочої зони, стан НВЧ-генератора, режим
подавання потужності, тривалість циклу, наявність теплового
перевантаження, стан захисних блокувань, а також готовність системи до
роботи. Отримані сигнали мають надходити до керувального блока, де вони
аналізуються та використовуються для формування команд на НВЧ-генератор.
До виконавчих елементів пристрою слід віднести силовий комутаційний
вузол керування НВЧ-генератором, елементи індикації, звукову або світлову
сигналізацію, вузол аварійного вимкнення та систему термічного захисту.
Пристрій повинен не лише вмикати й вимикати НВЧ-генератор, а й
забезпечувати його роботу в безпечних межах, не допускаючи перегрівання,
тривалої неконтрольованої роботи або запуску за наявності аварійних умов.
Особливу увагу в технічному завданні необхідно приділити алгоритму
керування НВЧ-потужністю. Для портативної системи сублімації доцільним є
використання імпульсного або програмного режиму керування, за якого
середня потужність визначається співвідношенням часу вмикання та паузи.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Такий підхід дозволяє дозовано підводити енергію до продукту, зменшувати
ризик локального перегрівання та адаптувати процес сушіння до різних видів
рослинної сировини.
Важливою вимогою є наявність зручного інтерфейсу для оператора. На
панелі керування або індикаторі доцільно відображати поточний режим
роботи, стан НВЧ-генератора, час процесу, наявність перегрівання, аварійні
повідомлення та готовність пристрою до запуску. Оператор повинен мати
можливість запускати та зупиняти процес, обирати режим роботи,
контролювати перебіг сушіння та швидко реагувати на повідомлення системи.
Пристрій повинен мати захист від теплового перевантаження,
аварійного режиму роботи НВЧ-генератора, несправності силового
комутаційного вузла, перегрівання електронних компонентів і некоректного
запуску. Також доцільно передбачити аварійне вимкнення, яке забезпечує
швидке припинення роботи генератора незалежно від поточного режиму.
Доцільним є передбачення можливості повторення заданих режимів
сушіння. Для цього пристрій може мати декілька програм або режимів роботи,
що відрізняються тривалістю вмикання НВЧ-генератора, паузами, загальним
часом процесу та температурними обмеженнями. Це дозволить
використовувати систему для різних типів рослинної сировини та підвищить
повторюваність результатів.
За конструктивним виконанням пристрій повинен бути придатним для
експлуатації у складі портативної системи сублімації. Електронні та силові
елементи необхідно розміщувати у захищеному корпусі з урахуванням
зручності монтажу, технічного обслуговування, тепловідведення та
безпечного доступу до елементів керування. Силові та сигнальні кола
доцільно розділити, щоб зменшити вплив електромагнітних завад від НВЧ-
генератора на мікроконтролерну частину пристрою.
Отже, технічне завдання на розроблення пристрою автоматизованого
керування НВЧ-генератором у портативній системі сублімації рослинних
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
продуктів враховує функціональне призначення пристрою, вимоги до
живлення, температурних умов експлуатації, термічного захисту, надійності,
електробезпеки, габаритів, ступеня захисту корпусу, режимів керування та
зручності роботи оператора. Виконання цих вимог дозволить створити
пристрій, який забезпечить стабільне та безпечне керування НВЧ-
генератором, підвищить якість процесу сублімації, зменшить ризик
перегрівання рослинної сировини, забезпечить повторюваність режимів
сушіння та підвищить надійність роботи портативної системи.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
3. Розробка структурної схеми
На рисунку 3.1 представлена функціональна блок-схема пристрою
автоматизованого керування НВЧ-генератором у портативній системі
сублімації рослинних продуктів.
Інтерфейс
Блок
НВЧ-випромінювач Мікроконтролер
синхронизації
Блок випрямлення
220В 50Гц Блок живлення
та стабілізації
НВЧ-випромінювача
напруги
Рисунок 3.1 - Блок-схема пристрою автоматизованого керування
НВЧ-генератором
Розроблюваний пристрій складається з таких блоків та вузлів.
Блок живлення НВЧ-випромінювача – призначений для перетворення
мережевої змінної напруги 220 В у напругу живлення НВЧ-випромінювача та
постійну стабілізовану напругу в блоці випрямлення та стабілізації напруги,
яка синхронізується в блоці синхронізації з напругою та частотою роботи
мікроконтролеру.
Головним елементом схеми є мікроконтролер фірми Panasonic.
Команди управління поступають на мікроконтролер за допомогою
зовнішнього інтерфейсу, а інформація про стан та режими процесу сушіння
виводяться на дисплей блоку інтерфейсу.
Послідовність команд з мікроконтролеру (в залежності від керуючої
програми та стану контактних датчиків) поступає через мікроконтролер на
виконавчий пристрій – НВЧ-випромінювач, основне призначення якого –
створення мікрохвиль надвисокої частоти, які є основним інструментом
сушіння.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
4. Розробка електричної принципової схеми
Електрична принципова схема пристрою управління НВЧ-генератором
камери інтенсивної сушки показана на рисунку 4.1.
R3
R1
DD2 DD3
R2 R16 16 12
CPU
8 17
IN1
11 +
C8 13
220В; 50Гц T1 1
VREF С12
63 14 10
AVCC 27
RES
VT2 64
VCC
VD2 R5 C9 16
C1 + C5 +
3 2 C13
C3 R6 IN6
VD6 26 1
CNSS
32 25 9
P30 R38
VSS
2 8 3
IN7
6
IN3
4
C4 + R7 VD7 C10
VD8 7
36 62 6 5
VD3 VP P20
VT3 61
P21
40 58 VD11
R18 P18 P24
R8 59 57
P23 P25
L1 56
P26
55 C11
VD4 VT4 P27
R32-R37 VD12
R17
8 S1
60
P22
R19 VD10
R27
7 9 7
IN2 IN0
R4 R20 R24
R21
VT1 R9 R28
30 34 6
XCIN R3
R25
R29
VD9 5
12 35
R2
P45
R22
R30
4 36 4
R1
IN5
L2 L3 R23 11
P48
DD1 9 R31
R10-R15 37 11
R0
11 6 19
P36
12 5 20
P35
L4-L7 10 9 3 2 1
15 1 24
P31
13 4 21 17
P40
P34
16
14 3 22 P41
P33 15
P42
10 7 16 14
P37 P43
T2 8 2 23 13
P44
P32
HG1
С6 +2,5 В
46 19 1
P10 G1
5
XIN 45 15
P11 G2
44 12 23
P12 G3
ZQ1 R26 43 9
P13 G4
С7 42 7
P14 G5
10 41 5
XOUT P15 G6
VD5 47 10
P07 H
VD1 C2
54 20
P00 A
53 16
P01 B
52 17
P02 C
51 18
P03 D
50 14
P04 E
49 13
P05 F
VL1 45 11
P06 G
39 8
P17 I
Рисунок 4.1 - Електрична принципова схема пристрою
управління НВЧ-генератором камери інтенсивної сушки
Схема початкової установки C9, призначена для попереднього скидання
в 0 елементів пам'яті ОЗП мікросхеми DD3 і установки всіх наявних в схемі
тригерів, лічильників і тому подібне в початковий стан при подачі напруги на
блок управління.
У момент включення пристрою в мережу, конденсатор С9 розряджений,
тому напруга на нім дорівнює 0 і на вхід RESET мікропроцесора йде сигнал
скидання. Через короткий проміжок часу конденсатор заряджатиме через опір
R16 до напруги живлення, сигнал скидання на вході зникне і схема буде готова
до подальшої роботи.
Щоб включити магнетрон, потрібно подати напругу 220-230 В на
первинну обмотку високовольтного трансформатора. Це відбуватиметься за
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
допомогою керуючих котушок L4-L7. Розглянемо умови, при яких
встановлюється необхідний стан котушок.
Включення магнетрона відбувається при установці таймера на заданий
час. При цьому на керуючих котушкам L4-L7 виникає напруга. В результаті
включається магнетрон, а на трансформатор Т2 подається напруга.
Резистор R8 служить для зниження пускового струму і працює лише
декілька мілісекунд в процесі кожного включення, до тих пір, поки не виникне
необхідний рівень струму на дроселі L1, напруга подається одночасно з
початком проходження струму через резистор. Необхідність опору викликана
тим, що в початковий момент, високовольтний конденсатор C3 розряджений і
в позитивний напівперіод, коли на діод поданий прямий зсув, вторинна
обмотка трансформатора виявляється замкнутою накоротко. В результаті, при
включенні магнетрона, відбувається різкий кидок струму. Опір дозволяє
обмежити пусковий струм на якийсь час, протягом якого конденсатор
поступово заряджає до номінального значення і пристрій плавно входить в
робочий режим.
Іноді сигнал скидання формується не тільки при включенні живлення,
але і при його знятті, для чого служить вузол на елементах VT1-R4-R9-L2-L3.
Дана схема проводить загальне скидання тоді коли з якої-небудь причини
напруга живлення на мікропроцесорі DD2 перевищить допустиме.
Генератор тактових імпульсів, як правило, знаходиться усередині
мікропроцесора, за винятком джерела опорної частоти, за яке
використовується кварцовий резонатор ZQ1 підключений до входів XIN і
XOUT.
Схема контролю живлення проводить загальне скидання
мікропроцесора, в тому випадку, якщо живляча напруга на нім перевищує
допустимий рівень.
Напруга стабілізації на стабілітроні VD9 трохи менше напруги
живлення, тому в звичайному режимі падіння напруги на резисторах R10-R15
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
і відповідно на котушках складає долі вольта. Струм на останніх відсутній, але
знаходиться на межі включення. Приріст напруги вище номінального
повністю падає на резисторах R10-R15, тому навіть відносно невелике
збільшення напруги живлення, що свідчить про неполадки в схемі стабілізації,
приводить до швидкого відмикання транзистора і формування сигналу
скидання.
Підключення клавіатури управління здійснюється в мультиплексному
режимі.
На лінії сканування від мікропроцесора по черзі поступають короткі
імпульси, синхронно зміщені щодо один одного за часом. При натисненні
однієї з кнопок послідовність імпульсів, що проходять по підключеній до неї
лінії сканування, поступає на відповідну нею лінію відгуку і повертається
назад в мікропроцесор, на один з його входів. Номер входу, по якому
повернулися імпульси, і час їх прибуття дозволяють мікропроцесору
однозначно визначити, яка з кнопок в даний момент натиснута. Оскільки
підключення клавіатури багато в чому аналогічно розглянутому раніше
підключенню знакосинтезуючих індикаторів, то в обох випадках можна
використовувати одні і ті ж лінії сканування. Резистори R27-R31 фіксують
стан логічного 0, якщо жодна з кнопок на даній лінії відгуку не натиснута. У
даному випадку активним є низький рівень напруги, тому резистори
підключені до шини живлення -5 В.
Джерела живлення для ланцюгів блоку управління, як правило, мають
декілька вихідної напруги.
У ланцюзі
-5 В створюється схемою подвоєння на стабілітроні VD6 і конденсаторі
індикатора HG1 використовується напруга +2,5 В.
Анодна напруга С3, робота якого аналогічна роботі силового блоку
живлення.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Стрибок напруги на вході трансформатора призводить до різкого
зниження опору діода захисту VD5 і, як наслідок, до вирівнювання напруги.
Оскільки при цьому через варистор протікає великий струм, то тривала дія
підвищеної напруги приводить до його перегорання. При виході діода захисту
з ладу заміну йому можна не шукати, досить випаяти його останки з плати і
зачистити обвуглені місця.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
5. Розрахунок основних елементів електричної схеми
5.1. Стабілізація великої напруги за допомогою низьковольтних
кремнієвих стабілітронів
Використовуючи низьковольтний кремнієвий стабілітрон як джерело
опорної напруги, можна розробити стабілізоване високовольтне джерело
живлення, рисунок 5.1.
VT2
R5
R6
VD6
R7 VD7
VT3
Рисунок 5.1 – Розрахункова схема стабілізованого високовольтного джерела
живлення
Вихідна напруга такого джерела живлення регулюється в межах 5…25
В, при цьому коефіцієнт стабілізації складає 0,5%. Будемо застосовувати
вказану схему, оскільки вона є доцільною в нашому випадку - коли відсутні
позитивна і негативна живлячі напруги, необхідна для операційних
підсилювачів.
Кремнієві стабілітрони VD6, VD7 формують опорну напругу. Струм
стабілітронів обирається відповідно до заданих температурного коефіцієнту і
максимального вихідного струму. Завдяки використанню транзистора VT2
резистори R5 і R6 можуть бути високоомнимі і малопотужними, внаслідок
чого зменшується шунтування вихідної напруги. У разі підключення цих
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
резисторів безпосередньо до бази транзистора VT2 погіршується коефіцієнт
стабілізації схеми і вихідний опір змінюється в широких межах, що
пояснюється низьким вхідним опором транзистора VT1.
Вихідну напругу стабілізатора знаходимо так:
R + R
U0 = (UVD1 + UÁ−Å + U ) 5 6
Ç−² ,
R5
де UVD1 = 0,24 В – опорна напруга;
UБ-Е = 0,23 В – напруга переходу «база-емітер» транзистору VT1;
UЗ-І=0,35В– напруга переходу «затвор-істок» польового транзистору VT2;
R5, R6 – шунтуючі опори вихідної напруги; R5 = 3,9 кОм; R6 = 10 кОм.
3,9 +10
U = (0,24 + 0,23 + 0,35) = 3 В.
0
3,9
Коефіцієнт посилення транзистора VT1 при розімкненій петлі
зворотного зв'язку за довідником дорівнює А = 67 дБ і залежить від крутизни
польового транзистора і від опору навантаження. Коефіцієнт зворотного
зв'язку в схемі регулятора дорівнює:
R
= 5 ,
R5 + R6
де R6 = 2,5R5, тоді:
R
= 5 = 0,3.
R5 + 2,5 R5
Коефіцієнт посилення по напрузі при замкнутій петлі зворотного зв'язку
визначається наступним виразом:
A U
A 0
VC = ,
1− A U0
де А = 67 дБ - коефіцієнт посилення транзистора VT1 при розімкненій петлі
зворотного зв'язку;
U0 = 3 В – вихідна напруга;
= 0,3 – коефіцієнт зворотного зв'язку в схемі регулятора.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
67 3
AVC = = −3,4 .
1− 67 3 0,3
Тоді коефіцієнт посилення із замкнутою петлею зворотного зв'язку
запишеться у вигляді:
AVf = A + AVC ;
AVf = 67 − 3,4 = 63,6 дБ.
Таке значення коефіцієнту посилення із замкнутою петлею зворотного
зв'язку є цілком задовільним для нашої схеми стабілізації.
Таким чином, в результатах проведених розрахунків було розроблено
стабілізоване високовольтне джерело живлення на основі низьковольтного
кремнієвого стабілітрона КС156А. Встановлено, що значення коефіцієнту
посилення із замкнутою петлею зворотного зв'язку є цілком задовільним для
нашої схеми стабілізації і становить 63,6 дБ.
5.2. Розрахунок радіаторів охолодження силових елементів блоку
живлення
Розрахунок радіаторів проводимо виходячи з умови охолодження
силових елементів імпульсного блоку живлення, який знаходиться в
герметичному корпусі за умов природного охолодження.
Величина резистора R4 розраховується із співвідношення:
U
R4 = 3 ,
(I
max − Ip )
де Imax = 24 А - максимальний допустимий імпульсний струм колектора
транзистора VT1; Iр' = 5 А - приведений до напруги запалення Uз = 40 В
максимальний розрядний струм; = 0,75 – ККД стабілітрона КС144Е.
40
R4 = = 2,8 Ом.
0,75 (24 − 5)
Струм, споживаний перетворювачем, розраховується по формулі:
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
P
Ií = í ,
U3
де Рн = 150 Вт - потужність імпульсу лазерного діоду.
150
I = = 5 А.
í
40 0,75
Потужність, що виділяється на резисторі R4, визначається виразом:
PR4 = Ic R4 j ,
де Ic = Iн' = 5 А - струм розряду конденсатора С2; j = 5,77 - коефіцієнт
заповнення імпульсів (для стабілітронів).
PR4 = 5 2,8 5,77 = 80,78 Вт.
Визначальними параметрами для розрахунку є питомі потужності
розсіювання приладу в цілому (qк) і в нагрітій зоні (qз) відповідно:
P P
q = 0 ; q = 0
ê 3 ,
Sê S3
де P0 – потужність, що розсіюється (за [9]: P0 = 80,78 Вт); Sк – площа
поверхні блоку, SK = 3,4 дм2; S3 – умовна величина поверхні нагрітої зони,
S3 = 1,6 дм2
80,78 80,78
q = = 23,75 Вт/дм3;
ê q3 = = 50,48 Вт/дм3.
3,4 1,6
У загальному випадку, коефіцієнт перегріву корпусу герметичного
блоку, що працює в нормальних кліматичних умовах, щодо навколишнього
середовища визначається залежністю:
V1 = 0,1472.qк – 0,2962.10-3.q2 . -6. 3
к + 0,3127 10 q к;
V1 = 0,1472.23,75 – 0,2962.10-3.23,752 + 0,3127.10-6.23,753 = 3,33,
Коефіцієнт перегріву нагрітої зони визначається аналогічною
залежністю:
V = 0,139.q – 0,1223.10-3.q2
2 3 3 + 0,698.10-6.q3
3;
V2 = 0,139.50,48 – 0,1223.10-3.50,482 + 0,698.10-6.50,483
= 7,71.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Зміна атмосферного тиску зовні корпуса впливає на перегрів корпуса
блоку щодо температури навколишнього повітря, а усередині корпуса – на
перегрів нагрітої зони щодо температури корпуса блоку. Виходячи з цього,
коефіцієнт перегріву нагрітої зони, у загальному випадку, визначається так:
V = V .
3 1 Kн1 + (V2 – V ).
1 Kн2 ,
де перший доданок є коефіцієнт перегріву корпуса:
Vк = V .
1 Kн1;
Коефіцієнт Кн1 визначається тиском повітря зовні блоку:
1
Kí 1 = 0,82 + ;
0,925 + 4,6 H 10−5
1
Кн2 залежить від тиску середовища усередині блоку:
1
Kí 2 = 0,8 + ;
1,25 + 3,8 H 10−6
2
де Н1=Н2= 0,1 МПа – атмосферний тиск, відповідно, зовні та всередині блоку.
1
K ;
í 1 = 0,82 + =1
0,925 + 4,6 105 10−5
1
K = 0,8 + = 0,998 .
í 2
1,25 + 3,8 105 10−6
Таким чином,
Vк = 3,33.1 = 3,33;
V . .
3 = 3,33 1 + (7,71 – 3,33) 0,998 = 7,7.
По отриманим даним визначаємо:
- перегрів повітря в приладі:
VВ = 0,5.(V1 + V3);
VВ = 0,5.(3,33 + 7,71) = 5,52;
- середня температура повітря в приладі:
ТВ = VВ + ТС,
де ТС = 22 С – максимально допустима температура навколишнього
середовища в приміщенні;
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
ТВ = 5,52 + 22 = 27,52 ºС;
- температуру корпусу приладу:
Тк = V1 + ТС;
Тк = 3,33 + 22 = 25,33 ºС;
- температуру нагрітої зони радіаторів:
Т3 = V3 + ТС;
Т3 = 7,7 + 22 = 29,7 ºС < Тmax.експ = 80 ºС.
Таким чином, як видно з вищенаведених розрахунків, застосування
лише радіаторів (без примусового охолодження) дозволяє підтримувати
необхідний тепловий режим роботи приладу навіть в умовах максимально
допустимої температури його експлуатації.
5.3. Розрахунок елементів кварцового генератора
Кварцовий генератор сконструйований для паралельного режиму
роботи кварцового резонатора, рисунок 5.2. Для правильної роботи
кварцового генератора потрібні навантажувальні конденсатори. Значення
навантажувальних конденсаторів залежать від навантажувальної ємності
резонатора CL, обумовленою документацією на резонатор.
C1
OUT1
ZQ1
C2
OUT2
Рисунок 5.2 – Схема підключення кварцового резонатора
Загальна ємність конденсаторів підключених між виводами кварцового
генератора повинна бути рівною навантажувальній ємності резонатора, і
визначається за формулою:
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
25 I
CL 0 ,
U0
де І0 = 5 мА – струм на п‘єзогенераторі;
U0 = 5 В – напруга живлення п‘єзогенератора.
25 5
CL = 25 мкФ.
5
Паразитна ємність визначається ємністю виводів резонатора і ємністю
друкованого монтажу. Звичайно загальне значення паразитної ємності
дорівнює Спар = 3…5 пФ. Схема підключення кварцового резонатора й
навантажувальних конденсаторів показана на рисунку 5.2.
1
CL = + C
1 1 ïàð .
+
C1 C2
Приймемо C1 рівним C2, тоді отримаємо:
C1 = C2 = 2 (CL − Cïàð ),
C1 = C2 = 2 (25− 5) = 40 пФ.
Вибираємо найближчу ємність з ряду номінальних ємкостей і
вибираємо конденсатори С1 і С2 К10-17-25В-44пФ±10%.
Таким чином, в результаті проведених розрахунків було розраховано
навантажувальну ємність кварцового генератора п‘єзоелектричного
випромінювача, та підібрано компенсуючі конденсатори С1 і С2: К10-17-25В-
44пФ±10%. При необхідності підстроювання робочої частоти кварцового
генератора паралельно C2 може бути підключений конденсатор, що
підстроюється.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
6. Технологічний розділ
6.1. Технологія виготовлення друкованих плат електричних схем
Друкована плата є конструктивною основою більшості сучасних
електронних пристроїв, оскільки забезпечує механічне закріплення
компонентів електричної схеми та електричне з’єднання між ними. Вона
замінює велику кількість окремих провідників системою мідних доріжок,
контактних площадок, перехідних отворів і монтажних зон, які формуються
на діелектричній основі. Якість виготовлення друкованої плати безпосередньо
впливає на надійність, ремонтопридатність, електробезпеку та стабільність
роботи електронного виробу [17, 18].
Залежно від конструкції розрізняють односторонні, двосторонні та
багатошарові друковані плати. Односторонні плати мають провідниковий
рисунок лише з одного боку та використовуються переважно для простих
електричних схем. Двосторонні плати мають провідники з обох боків основи
та електричний зв’язок між шарами через металізовані отвори. Багатошарові
плати містять декілька внутрішніх провідникових шарів і застосовуються у
складних електронних пристроях, де потрібна висока щільність монтажу,
зменшення габаритів і покращення електромагнітної сумісності [17].
Основним матеріалом для виготовлення друкованих плат є фольгований
діелектрик, найчастіше склотекстоліт типу FR-4 з мідною фольгою, рис.6.1.
Діелектрична основа забезпечує механічну міцність і електричну
ізоляцію, а мідна фольга використовується для формування провідникового
рисунка. Для спеціальних умов експлуатації можуть застосовуватися
матеріали з підвищеною термостійкістю, гнучкі полімерні основи, алюмінієві
основи для тепловідведення або високочастотні матеріали з малими
діелектричними втратами [17, 18].
Технологія виготовлення друкованої плати починається з підготовки
конструкторської документації, табл.6.1.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 6.1 – Узагальнена послідовність виготовлення друкованої плати
Таблиця 6.1 – Основні етапи виготовлення друкованих плат
Етап Призначення Можливі дефекти
Підготовка Очищення та знежирення Погана адгезія
заготовки поверхні фоторезисту
Перенесення рисунка Зміщення або розмиття
Експонування
провідників зображення
Обриви, звуження
Травлення Видалення зайвої міді
доріжок, перемички
Формування монтажних і Задирки, зміщення,
Свердління
перехідних отворів пошкодження основи
Металізація Неповна металізація,
З’єднання шарів плати
отворів нестабільний контакт
Неповне покриття,
Паяльна маска Захист провідників
зміщення вікон
Електричний Перевірка провідності та Виявлення обривів і
контроль ізоляції коротких замикань
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
На цьому етапі розробляють електричну принципову схему, виконують
трасування провідників, визначають розміри плати, розміщення компонентів,
діаметри отворів, ширину доріжок, зазори, контактні площадки та
технологічні параметри виробу. Важливо, щоб проєкт плати відповідав
електричним, механічним і технологічним вимогам, оскільки помилки на етапі
проєктування можуть призвести до складності виготовлення або подальшого
монтажу.
На виробничому етапі заготовку з фольгованого діелектрика очищують,
знежирюють і готують до формування провідникового рисунка. Поверхня міді
має бути чистою, без оксидних плівок, забруднень і механічних пошкоджень.
Якість підготовки поверхні визначає рівномірність нанесення фоторезисту,
точність перенесення зображення та стабільність процесу травлення [18].
Одним із найпоширеніших способів формування провідникового
рисунка є фотолітографічний метод. На мідну поверхню наносять
світлочутливий шар, після чого через фотошаблон або за допомогою прямого
експонування формують зображення майбутніх провідників. Після
проявлення на платі залишаються захищені ділянки, які не повинні бути
видалені під час травлення. Цей метод забезпечує достатньо високу точність і
придатний для виготовлення плат із дрібними елементами рисунка [18].
Після проявлення фоторезисту виконується травлення – видалення
зайвої міді з незахищених ділянок поверхні. У результаті на платі залишаються
лише потрібні провідникові доріжки та контактні площадки. На якість
травлення впливають концентрація розчину, температура, тривалість процесу,
рівномірність перемішування та стан захисного шару. Недостатнє травлення
може залишити паразитні перемички між провідниками, а надмірне –
зменшити ширину доріжок або пошкодити контактні площадки.
Для двосторонніх і багатошарових плат важливою операцією є
свердління та металізація отворів. Отвори використовуються для
встановлення вивідних компонентів, механічного кріплення та електричного
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
з’єднання провідникових шарів. Металізація стінок отворів забезпечує
надійний електричний контакт між шарами плати. Якість цієї операції є
критичною, оскільки дефекти металізації можуть спричинити нестабільний
контакт або повну відмову виробу [17, 18].
Після формування провідникового рисунка на плату наносять захисну
паяльну маску. Вона ізолює провідники, захищає мідь від окиснення, зменшує
ризик коротких замикань і полегшує процес паяння. Відкритими залишаються
лише контактні площадки, на які згодом встановлюють і паяють компоненти.
Також на плату може наноситися маркування, яке містить позиційні
позначення елементів, полярність, номери роз’ємів, контрольні точки та іншу
допоміжну інформацію.
Фінішне покриття контактних площадок виконується для захисту міді та
забезпечення якісного паяння. Залежно від вимог можуть застосовуватися
гаряче лудіння, хімічне нікель-золото, органічне захисне покриття або інші
варіанти. Вибір покриття залежить від складності плати, виду монтажу, умов
експлуатації, терміну зберігання та економічних вимог, табл.6.2 [17].
Таблиця 6.2 – Порівняння основних типів друкованих плат
Тип плати Особливості Переваги Обмеження
Низька
Провідники з Простота, низька
Одностороння щільність
одного боку вартість
монтажу
Більше Потрібна
Провідники з
Двостороння можливостей металізація
двох боків
трасування отворів
Декілька Висока щільність, Складніше
Багатошарова
внутрішніх шарів компактність виготовлення
Гнучка полімерна Можливість
Гнучка Вища вартість
основа згинання
Металізована Основа з добрим Придатна для Обмеження за
основа тепловідведенням потужних вузлів трасуванням
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Завершальним етапом є контроль якості виготовленої плати.
Перевіряють відповідність геометричних розмірів, ширину доріжок, зазори,
якість отворів, відсутність обривів і коротких замикань, якість паяльної маски
та маркування. Для складних плат застосовують електричний контроль,
оптичну перевірку, вимірювання опору ізоляції та перевірку цілісності
провідникових ланцюгів [21, 22].
Отже, технологія виготовлення друкованих плат є багатостадійним
процесом, який поєднує конструкторське проєктування, хімічні, механічні,
фотолітографічні та контрольні операції. Для електричних схем
автоматизованих пристроїв важливо забезпечити точність провідникового
рисунка, надійність контактних з’єднань, якісну ізоляцію та відповідність
плати умовам подальшого монтажу компонентів.
6.2. Автоматизація процесу формування на друкованій платі
компонентів електричних схем
Формування електричної схеми на друкованій платі включає
встановлення електронних компонентів, формування паяних з’єднань,
контроль якості монтажу та підготовку виробу до подальшого налагодження.
У сучасному виробництві ці операції дедалі частіше виконуються
автоматизовано, оскільки ручний монтаж не завжди забезпечує необхідну
швидкість, повторюваність і точність, особливо при використанні компонентів
малого розміру, рис.6.2 [19, 21].
Найбільш поширеною технологією формування електронних вузлів є
поверхневий монтаж. Його сутність полягає в тому, що компоненти
встановлюються безпосередньо на контактні площадки друкованої плати без
виводів, які проходять крізь отвори. Такі компоненти мають малі розміри, що
дозволяє зменшити габарити виробу, підвищити щільність монтажу та
автоматизувати більшість операцій складання [19].
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 6.2 – Узагальнена схема автоматизованого формування
компонентів на друкованій платі
Автоматизація монтажу починається з підготовки даних для
виробництва. З проєктної системи отримують файли розміщення компонентів,
координати монтажних позицій, орієнтацію елементів, перелік компонентів і
дані для виготовлення трафарету. Ця інформація використовується для
програмування автоматів нанесення паяльної пасти, установлення
компонентів і подальшого контролю.
Першою технологічною операцією є нанесення паяльної пасти на
контактні площадки, табл.6.3.
Для цього використовується трафарет, через отвори якого паста
наноситься лише в потрібні місця плати. Точність цієї операції є дуже
важливою, оскільки надлишок пасти може спричинити перемички між
виводами, а її нестача – погане паяне з’єднання або відкритий контакт [19, 21].
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 6.3 – Основні операції автоматизованого монтажу компонентів
Операція Обладнання Призначення
Нанесення паяльної Формування дозованого
Трафаретний принтер
пасти шару пасти
Установлення Автомат поверхневого Точне позиціювання
компонентів монтажу елементів
Формування паяних
Паяння Піч оплавлення
з’єднань
Виявлення монтажних
Оптичний контроль AOI-система
дефектів
Електричне Перевірка працездатності
Тестер або стенд
тестування схеми
Маркування Принтер або лазер Ідентифікація виробу
Після нанесення паяльної пасти компоненти встановлюються на плату за
допомогою автоматів поверхневого монтажу. Такі автомати захоплюють
компоненти з подавачів, орієнтують їх і встановлюють на відповідні контактні
площадки. Координатна точність, правильність орієнтації та стабільність подавання
компонентів визначають якість монтажу та кількість можливих дефектів [17, 19].
Під час автоматизованого встановлення компонентів важливо
враховувати їхню полярність, геометричні розміри, крок виводів, масу та
чутливість до температури. Особливої уваги потребують мікросхеми в
корпусах із малим кроком виводів, світлодіоди, електролітичні конденсатори,
діоди та інші полярні елементи. Помилка орієнтації може призвести до
непрацездатності всього електронного вузла [20].
Після встановлення компонентів плата проходить процес паяння. У
технології поверхневого монтажу найчастіше застосовується паяння
оплавленням. Плата з нанесеною пастою та встановленими компонентами
проходить через піч, де температура змінюється за певним профілем. Паяльна
паста плавиться, змочує контактні площадки та виводи компонентів, після
чого при охолодженні утворює паяні з’єднання [19, 21].
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Температурний профіль паяння має велике значення. Якщо нагрівання
недостатнє, паста може не розплавитися повністю, що призведе до слабких
контактів. Якщо температура занадто висока або час нагрівання надмірний,
можуть пошкодитися компоненти, плата або паяльна маска. Тому
автоматизовані печі мають декілька температурних зон, які дозволяють
поступово нагрівати, витримувати, оплавляти та охолоджувати плату.
Після паяння виконується автоматичний оптичний контроль. Система
оптичного контролю порівнює реальне зображення плати з еталонною
моделлю та виявляє відсутні, зміщені, неправильно орієнтовані або погано
припаяні компоненти. Такий контроль дозволяє швидко знаходити дефекти ще
до функціонального тестування виробу, табл.6.4 [21, 22].
Таблиця 6.4 – Типові дефекти автоматизованого монтажу та причини їх
виникнення
Дефект Можлива причина Наслідок
Зміщення Неточне позиціювання або
Нестабільний контакт
компонента надлишок пасти
Перемичка
Надлишок паяльної пасти Коротке замикання
припою
Відсутній Помилка подавача або
Непрацездатність схеми
компонент програми
Неправильна Відмова або пошкодження
Помилка орієнтації
полярність вузла
Підвищений перехідний
Холодне паяння Недостатня температура
опір
Перегрів Надмірний температурний Руйнування або деградація
компонента профіль елемента
Автоматизація процесу формування електричних схем на друкованій платі
забезпечує високу повторюваність операцій. Для серійного виробництва це особливо
важливо, оскільки одна й та сама плата повинна виготовлятися з однаковою якістю у
великій кількості. Автоматизовані лінії зменшують вплив людського фактора,
скорочують час складання та підвищують загальну продуктивність.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Водночас автоматизація не усуває необхідності технологічного
контролю. Навпаки, вона потребує точного налаштування обладнання,
контролю паяльної пасти, регулярної перевірки подавачів компонентів,
правильного вибору температурного профілю та перевірки якості паяних
з’єднань. Навіть незначні відхилення в налаштуваннях можуть спричинити
серійне повторення дефектів [21, 22].
Отже, автоматизація процесу формування на друкованій платі
компонентів електричних схем дозволяє підвищити точність, швидкість і
повторюваність монтажу. Для якісного результату необхідно забезпечити
правильну підготовку виробничих даних, точне нанесення паяльної пасти,
коректне встановлення компонентів, контрольований температурний режим
паяння та обов’язковий післямонтажний контроль.
6.3. Методи і засоби діагностування та заміни компонентів
електричних схем
Діагностування електричних схем є важливим етапом виготовлення,
налагодження, експлуатації та ремонту електронних пристроїв. Його основна мета
полягає у виявленні дефектів, визначенні їх причин, перевірці працездатності
компонентів і прийнятті рішення щодо ремонту або заміни несправних елементів.
Для друкованих плат діагностування має особливе значення, оскільки дефект
може бути пов’язаний не лише з компонентом, а й із провідником, паяним
з’єднанням, контактною площадкою або перехідним отвором [20, 23].
Першим і найпростішим методом є візуальний контроль. Він дозволяє
виявити механічні пошкодження плати, потемніння, сліди перегрівання,
тріщини, відсутні компоненти, неправильну полярність, погане змочування
припоєм, перемички, залишки флюсу або пошкодження корпусів елементів.
Візуальний контроль виконується неозброєним оком, за допомогою лупи,
мікроскопа або цифрової камери [21, 22].
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Для серійного виробництва та складних плат застосовують
автоматичний оптичний контроль. Така система аналізує зображення плати та
порівнює його з еталонними даними. Вона може виявляти відхилення
розміщення компонентів, неправильну орієнтацію, недостатню кількість
припою, перемички та інші дефекти. Перевагою методу є висока швидкість і
повторюваність перевірки [21].
Наступним методом є електричний контроль за допомогою мультиметра.
Ним перевіряють наявність коротких замикань, обривів, опір окремих елементів,
справність діодів, цілісність провідників, напруги живлення та стан контактів.
Такий метод простий і доступний, але потребує розуміння електричної схеми та
правильного вибору контрольних точок [23, 24].
Для діагностування активних компонентів і сигналів у динамічному
режимі застосовують осцилограф, рис.6.3.
Рисунок 6.3 – Послідовність діагностування та заміни компонента
електричної схеми
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Він дозволяє спостерігати форму сигналу, амплітуду, частоту,
тривалість імпульсів, наявність шумів, спотворень або збоїв. Осцилограф
особливо корисний під час перевірки генераторів, мікроконтролерних схем,
імпульсних блоків живлення, цифрових інтерфейсів і керувальних сигналів.
У складних електронних пристроях важливим методом є функціональне
тестування. Воно передбачає перевірку роботи плати в умовах, близьких до
реальної експлуатації. На плату подається живлення, вхідні сигнали або
команди, після чого оцінюється реакція схеми. Такий метод дозволяє виявити
дефекти, які не завжди помітні під час візуального або статичного
електричного контролю, табл.6.5 [23].
Таблиця 6.5 – Основні методи діагностування електричних схем
Метод Що дозволяє виявити Засоби
Механічні дефекти,
Візуальний контроль Лупа, мікроскоп
перегрів, погане паяння
Оптичний автоматичний Зміщення, відсутність,
AOI-система
контроль неправильну орієнтацію
Обриви, короткі замикання, Мультиметр,
Електричні вимірювання
неправильні номінали тестер
Спотворення сигналів, збої,
Осцилографування Осцилограф
шуми
Функціональне Порушення роботи вузла в Стенд, джерело
тестування реальному режимі живлення
Тепловий контроль Перегрівання компонентів Тепловізор
Внутрішньосхемне
Дефекти окремих ланцюгів ICT-тестер
тестування
Для плат із великою кількістю компонентів застосовують
внутрішньосхемне тестування. Його суть полягає у перевірці окремих
електричних ланцюгів і компонентів без повного демонтажу плати. Для цього
використовують спеціальні тестери, контактні пристрої або контрольні
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
площадки. Метод дозволяє швидко перевірити правильність монтажу,
номінали елементів і стан електричних з’єднань.
Окрему групу становлять теплові методи діагностування. За допомогою
тепловізора або інфрачервоного датчика можна виявити компоненти, які
перегріваються під час роботи. Перегрівання може свідчити про коротке
замикання, неправильний режим роботи, перевантаження, пошкодження
компонента або помилку в схемі. Такий метод особливо корисний для блоків
живлення, силових ключів, стабілізаторів і потужних резисторів.
Після виявлення несправного компонента необхідно оцінити
доцільність його заміни. Враховують вартість компонента, складність
демонтажу, стан контактних площадок, доступність запасної деталі, ризик
пошкодження сусідніх елементів і економічну доцільність ремонту. У деяких
випадках заміна окремого компонента є виправданою, а в інших — доцільніше
замінити весь електронний модуль.
Демонтаж компонентів поверхневого монтажу потребує акуратності,
оскільки контактні площадки на друкованій платі можуть легко пошкодитися.
Для демонтажу використовують паяльник із тонким жалом, термоповітряну
станцію, інфрачервону паяльну станцію, пінцет, флюс, демонтажну стрічку та
спеціальні насадки. Вибір інструменту залежить від типу корпусу компонента,
кількості виводів і теплової чутливості плати [19, 21].
Під час заміни вивідних компонентів спочатку видаляють припій із
монтажних отворів за допомогою відсмоктувача або мідної демонтажної
стрічки. Після цього елемент обережно виймають, а отвори очищують. Якщо
отвори мають металізацію, потрібно уникати надмірного механічного зусилля
та перегрівання, щоб не пошкодити внутрішні електричні з’єднання.
Під час заміни SMD-компонентів важливо не перегріти сусідні елементи
та не зрушити їх із місця. Для дрібних резисторів і конденсаторів часто
використовують паяльник із двома жалами або термоповітря. Для мікросхем
із великою кількістю виводів застосовують термоповітряні або інфрачервоні
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
станції, а також спеціальні трафарети для відновлення кулькових виводів у
корпусах BGA [21, 22].
Після демонтажу несправного компонента контактні площадки
очищують від залишків припою та флюсу. За потреби відновлюють
пошкоджені площадки або доріжки. Поверхня має бути чистою, рівною та
придатною для повторного паяння. Недостатнє очищення може призвести до
поганого змочування припоєм або нестабільного контакту.
Перед встановленням нового компонента необхідно перевірити його
тип, номінал, полярність, корпус і відповідність електричній схемі. Особливо
уважно слід встановлювати діоди, електролітичні конденсатори,
стабілізатори, транзистори, мікросхеми та роз’єми. Неправильне встановлення
може призвести не лише до непрацездатності, а й до пошкодження інших
вузлів схеми [20].
Паяння нового компонента має виконуватися з дотриманням
температурного режиму, тривалості нагрівання та кількості припою. Якісне
паяне з’єднання повинно мати достатнє змочування, правильну форму,
відсутність тріщин, пор, перемичок і надлишку флюсу. Вимоги до
прийнятності паяних з’єднань доцільно узгоджувати з критеріями,
прийнятими у сучасній практиці складання електронних виробів [21, 22].
Після заміни компонента обов’язково виконується повторний контроль,
табл.6.6.
Спочатку проводять візуальний огляд місця ремонту, потім перевіряють
електричні з’єднання, відсутність коротких замикань і правильність номіналів.
Після цього пристрій підключають до живлення через обмеження струму або
лабораторне джерело живлення та перевіряють його функціонування.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Таблиця 6.6 – Засоби для заміни компонентів електричних схем
Засіб Призначення Особливості використання
Локальне паяння та Потрібний правильний
Паяльник
демонтаж вибір жала
Термоповітряна Демонтаж і монтаж Потребує контролю
станція SMD-компонентів температури й потоку
Робота зі складними
Інфрачервона станція Менший механічний вплив
корпусами
Видалення залишків Потрібне застосування
Демонтажна стрічка
припою флюсу
Покращення Після роботи залишки
Флюс
змочування треба очищати
Контроль дрібних Необхідний для щільного
Мікроскоп
виводів монтажу
Лабораторне джерело Безпечний запуск Бажано використовувати
живлення після ремонту обмеження струму
Для підвищення якості ремонту важливо вести облік виявлених
несправностей. У ремонтній документації доцільно зазначати тип дефекту,
місце його виявлення, причину, замінений компонент, дату ремонту та
результат повторного контролю. Такий підхід дозволяє аналізувати типові
відмови й удосконалювати конструкцію або технологію виготовлення виробу.
Особливу увагу слід приділяти електростатичному захисту. Багато
сучасних мікросхем, транзисторів і датчиків можуть пошкоджуватися
статичною електрикою. Тому під час діагностування та заміни компонентів
доцільно використовувати антистатичний браслет, заземлений робочий
килимок, антистатичне пакування та інструменти, придатні для роботи з
чутливими компонентами [20, 21].
Під час ремонту електричних схем не можна обмежуватися лише
заміною компонента без встановлення причини його виходу з ладу.
Наприклад, згорілий стабілізатор може бути наслідком короткого замикання в
навантаженні, а перегрітий резистор – ознакою перевантаження або
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
неправильної роботи іншого вузла. Тому після виявлення дефектного
компонента необхідно перевірити пов’язані з ним ланцюги.
Отже, діагностування та заміна компонентів електричних схем є
комплексним процесом, який включає візуальний, електричний,
функціональний і тепловий контроль, визначення причини несправності,
акуратний демонтаж, підготовку контактних площадок, монтаж нового
елемента та повторне випробування. Якісне виконання цих операцій
забезпечує працездатність, надійність і ремонтопридатність електронного
пристрою.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
7. Охорона праці
7.1 Аналіз небезпек та шкідливостей, що впливають на дослідника
при роботі в проєктно-технічній лабораторії
В даній роботі проводиться розробка пристрою автоматизованого
керування. При проведенні таких робіт доводиться опрацьовувати значну
кількість теоретичного матеріалу, розробляти необхідну документацію та
проводити необхідні розрахунки. Виконання цих робіт можливе лише при
застосуванні комп’ютерної техніки. Результати, які отримані під час
досліджень даної тематики теж підлягають подальшій обробці програмним
забезпеченням за допомогою комп’ютерної техніки. Тому виникає потреба в
забезпеченні безпечної та продуктивної організації праці дослідника при
роботі за комп’ютером.
За рівнем фізичного навантаження таку роботу необхідно віднести до
категорії І а, тобто робота яка виконується сидячі та не потребує фізичного
навантаження.
Роботи з проектування проводяться в приміщенні, яке має наступні
геометричні розміри: довжина – 12 м, ширина – 5,5 м, висота стелі – 3,5 м.
Відповідно площа всього приміщення складає 66 м2, а об’єм становить 231 м3.
Тому на одного працюючого припадає 13,2 м2, що відповідає вимогам ДБН
В.2.2.28-2010 та НПАОП 0.00-7.15-18, відповідно до яких площа, яка припадає
на одне робоче місце, яке обладнане ПК, повинна складати не менше 6 м2, а
об’єм - не меншим ніж 20 м3.
Серед багатьох чинників зовнішнього середовища, що впливають на
організм людини під час праці, світло займає одне з перших місць. Світло має
властивість впливати не лише на органи зору, а й на діяльність організму в
цілому, тому при діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від
напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. При поганому
освітленні у людини перенапружуються органи зору, що призводить до
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
швидкого втомлення. А це в свою чергу може призвести до помилкових дій
під час роботи і навіть до нещасного випадку.
Робоче приміщення згідно з нормами проектування ДБН В.2.5-28-2018
«Природне та штучне освітлення» має природне та штучне освітлення.
Природне освітлення приміщення здійснюється через п’ять вікон, які
зорієнтовані на захід. Розміри кожного вікна складають 1,23 м. Робоче місце
розташоване таким чином, що усі вікна знаходяться перед робочим місцем
працюючого. За рахунок цього забезпечене мінімальне потрапляння прямих
сонячних промінів на екран монітора, які б спричиняли би відбиття світла від
екрану. При цьому у полі зору працюючого забезпечується оптимальне
співвідношення яскравості робочих та навколишніх поверхонь.
Під час роботи працівник в більшості випадків працює з даними, які
виводяться програмним забезпеченням (з розрахунками на екрані монітора).
Тобто найменшим об’єктом розрізнення виступає “крапка” на екрані монітора
(в текстових редакторах та математичних прикладних програмах це текст
чорного кольору на білому фоні). Найменший об’єкт розрізнення – 0,25 мм,
що відповідає дуже високому ступеню точності зорової праці. Розряд зорової
праці – II, підрозряд – Г. Контраст об’єкту розрізнення з фоном - великий. Для
даного типу зорової праці нормативне значення КПО згідно норм освітлення
ДБН В.2.5-28-2018 дорівнює 1,8%. Робоче місце розташовано на відстані 2 м
від вікна і в цій точці значення КПО складає 30-32%, що задовольняє нормам.
Тому рівень природного освітлення можна вважати достатнім.
Для темного часу доби в приміщенні передбачене штучне освітлення.
Штучне освітлення також передбачається у всіх виробничих та побутових
приміщеннях, якщо недостатньо природного світла. При організації штучного
освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової
роботи і одночасно враховувати економічні показники. При штучному
освітленні нормується величина освітленості в люксах (Лк), яка вибирається в
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
залежності від характеристик зорової праці з урахуванням найменшого
розміру об'єкта розрізнення, фону, контрасту об'єкта розрізнення з фоном.
Приміщення обладнане дванадцятьма світильниками денного світла
типу ЛСП02-2х58-001, які розташовані симетрично та рівновіддалено від стін.
Відповідно до ДБН В.2.5-28-2018 для даного типу зорової праці необхідна
величина штучного загального освітлення складає 400 лк. Фактичне значення
даного параметра становить 420-440 Лк. Отже, рівень штучного освітлення на
робочому місці є достатнім.
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність
здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у робочих приміщеннях, під
яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що
впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови
визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху
повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності
теплового (інфрачервоного) опромінення.
Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов
значні, однак не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що
знаходиться у стані спокою, прийнято вважати 30-31 °С при відносній
вологості 85% чи 40 °С при відносній вологості 30%. При виконанні фізичної
роботи ця межа значно нижча.
Отже, для нормального теплового самопочуття людини важливо, щоб
температура, відносна вологість і швидкість руху повітря знаходились у
певному співвідношенні.
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Повітря робочої зони», що регламентує
параметри мікроклімату виробничих приміщень, нормативні значення
основних факторів мікроклімату наступні:
1. Температура повітря: в холодний період року – 22 - 24 °С (допустима – 21 -
25 °С); в теплий період року – 23 - 25 °С (допустима – 22 - 28 °С).
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
2. Вологість повітря: в холодний період року – 40 - 60 %; в теплий період року
– 40 - 60 %.
3. Швидкість руху повітря: в холодний період року – 0,1 м/с (допустима – не
більша ніж 0,1 м/с); в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1-0,2 м/с).
Фактичні значення параметрів мікроклімату становлять:
1. Температура повітря: в холодний період року – 16-17 °С; в теплий період
року – 23-24 °С.
2. Вологість повітря: в холодний період року – 45-47 %; в теплий період року
– 50-52 %.
3. Швидкість руху повітря: в холодний період року – 0,1 м/с; в теплий період
року – 0,15 м/с.
З наведених даних видно, що фактичне значення вологості повітря та
швидкості руху повітря відповідають нормативним значенням параметрів.
Значення температури повітря в холодний період року є нижчим за
нормативне значення, отже, необхідно провести модернізацію системи
опалення у даному приміщенні.
Шум також являється одним з важливих факторів виробничого
середовища, який може негативно впливати на працівника. Шум може
послаблювати увагу, посилювати розвиток втоми, сповільнює реакцію
людини на небезпеку. Внаслідок цього знижується працездатність та
підвищується ймовірність нещасних випадків.
В даному приміщенні головним джерелом шуму є вентилятор
охолодження джерела живлення системного блоку. Шум, який видає
системний блок не перевищує нормативне значення еквівалентного рівня
шуму, яке згідно вимог ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми рівнів шуму на
робочих місцях» становить 50дБА.
Головним джерелом електромагнітного випромінювання в приміщенні є
монітор та системний блок. Рівні електромагнітного випромінювання на
робочому місці повністю відповідають вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
В даному приміщенні використовується електромережа змінного струму
з електропроводкою прихованого типу, яка виконана мідним дротом ВВГнг
3*2.5 мм2. Таке виконання проводки запобігає виникненню та поширенню
пожежі внаслідок можливого короткого замкнення в проводці, та можливому
ураженню працівника струмом. Обладнання, а саме системні блоки та
монітори, встановлене в кабінеті, живиться напругою 220 -240 В і споживає
потужність менше ніж 2500 Вт. Оскільки ПК та має металевий корпус, то
згідно ДСТУ Б В.2.5-82:2016 в приміщенні передбачена магістраль захисного
заземлення, яка забезпечує захист людини від ураження електричним
струмом.
За категорією пожежонебезпеки згідно ДСТУ Б В.1.1-36:2016, дане
приміщення відноситься до типу В (тверді горючі та важкогорючі речовини і
матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з киснем повітря або
одне з одним лише горіти). Стіни приміщення виготовлені з цегли,
оштукатурені та пофарбовані водоемульсійною фарбою. Стеля виготовлена
методом перекриття приміщення залізобетонними плитами, а підлога з
кахельної плитки. Всі матеріали застосовані для будівництва приміщення
повністю дозволені для оздоблення приміщень органами державного
санітарно-епідеміологічного нагляду.
Приміщення оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації
відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014. Також в приміщенні знаходиться три
переносних вуглекислотних вогнегасника ВВК-5, які використовуються для
гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та
матеріалів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, що
відповідає «Правилам експлуатації та типовим нормам належності
вогнегасників», згідно якого на кожні 20 кв. м площі приміщення повинно
припадати два вогнегасника, маса кожного не повинна перевищувати 20 кг.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Для забезпечення проведення швидкої та організованої евакуації
персоналу на випадок виникнення пожежі в будівлі передбачений план
евакуації, розміщений на стіні з вільним доступом до нього.
На працездатність дослідника окрім зовнішніх факторів виробничого
середовища також впливає безпосередня організація робочого місця. Отже,
робочий стіл має такі розміри: висота – 710 мм, ширина – 510 мм, довжина –
1100 мм. Відповідно стілець має такі розміри: висота – 400 мм, ширина – 400
мм. Відстань від екрана до ока складає 700 мм при розмірі екрану по діагоналі
22", а клавіатура розміщена на поверхні столу на відстані 200 мм від
працюючого. Отже, організація робочого місця повністю задовольняє
ергономічним вимогам ДСТУ 8604:2015.
Також проведений вступний та первинний інструктаж з питань охорони
праці та інструктаж з техніки електробезпеки складений враховуючи ДСТУ Б
В.1.1-36:2016
Важливим фактором для підвищення продуктивності праці та
запобіганню виснаження організму являється правильна організація її режиму.
Отже при організації праці, яка пов’язана з роботою за комп’ютером та
іншими приладами, для збереження здоров’я працюючого, запобігання
виникненню професійних захворювань та підтримки працездатності на
належному рівні повинні бути передбаченні перерви для відпочинку.
Установа за свої кошти організовує проведення попереднього (при
прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи
небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному відборі,
а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року,
відповідно «Положення про медичний огляд працівників певних категорій»
НАОП 0.03-4.02-94 та Наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007.
З усіма працівниками перед допуском до роботи проводять вступний та
первинний інструктажі згідно типового положення про навчання з питань
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-05). Допуск до роботи відбувається після
проведення перевірки знань із вступного та первинного інструктажів.
Перевірка здійснюється згідно затвердженого переліку запитань.
Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться з усіма
працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову)
незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади.
Первинний інструктаж проводиться з працівниками та студентами на
робочому місці до початку роботи. Запис про проведення вступного
інструктажу робиться у спеціальному журналі.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма
працівниками та студентами: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз у
квартал, на інших роботах - 1 раз на півріччя.
Отже, після проведення детального аналізу приміщення та
безпосередньо робочого місця можна зробити висновок, що всі фактори
виробничого середовища, окрім температури приміщення в холодний період
року, відповідають своїм нормативним значенням. Тому необхідно провести
модернізацію системи централізованого водяного опалення, щоб забезпечити
відповідність значення температури повітря в холодний період року
нормативному значенням цього параметра, а саме на рівні 20-22 °С.
7.2. Модернізація системи водяного опалення лабораторії
Системи опалення являють собою комплекс елементів, необхідних для
нагрівання приміщень в холодний період року. До основних елементів
системи опалення належать: джерела тепла, теплопроводи та нагрівальні
прилади. Теплоносіями можуть бути нагріта вода, пара чи повітря. Системи
опалення повинні компенсувати втрати тепла через зовнішні будівельні
конструкції та підігрівати холодне повітря, яке надходить ззовні через вікна,
двері, ворота та ін. Для підприємств та організацій проектується, як правило,
центральна водяна система опалення низького тиску або система повітряного
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
опалення. При проектуванні системи опалення необхідно визначити категорію
вибухопожежної небезпеки виробництва; внутрішню температуру повітря в
приміщенні, залежно від категорії роботи (легка, середньої важкості, важка);
розрахункову зовнішню температуру повітря для даного кліматичного району;
орієнтовні втрати тепла будинком; тепловиділення від людей,
електродвигунів, нагрітих поверхонь котлів, сушильних установок,
світильників, та іншого обладнання; необхідну систему опалення, вид
теплоносія, тип опалювальних приладів; кількість тепла на опалення
приміщень; поверхню нагрівальних приладів; кількість елементів секцій в
одному нагрівальному приладі, загальну кількість секцій; годинні витрати
води (повітря) на опалення; необхідну поверхню нагріву.
Основною метою системи опалення є створення комфортної
температури у приміщенні, де перебуває та працює людина. Система опалення
повинна підтримувати температуру повітря в приміщенні на рівні від 20 до
22°C . В залежності від того який теплоносій використовується в опалювальній
системі, вона може поділятися на декілька типів: водяна, парова, низького
тиску, високого тиску. Водяна та парова системи опалення в залежності від
тиску пари чи температури води можуть бути низького тиску (тиск пари до 70
кПа чи температура води до 100 °С), та високого тиску (тиск пари більше 70
кПа чи температура води понад 100 °С).
Найчастіше використовується водяне опалення низького тиску, яке має
ряд переваг в порівнянні з паровим опаленням та відповідає основним
санітарно-гігієнічним вимогам. До основних переваг цієї системи можна
віднести рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого
регулювання температури води; підтримання відносної вологості повітря в
приміщенні на відповідному рівні; виключення можливості опіків від
нагрівальних приладів; високий рівень пожежної безпеки. Основний недолік
системи водяного опалення – можливість її замерзання при аварійному
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
відключенні в зимовий період, а також повільне нагрівання великих
приміщень після тривалої перерви в опаленні.
Парове опалення має низку санітарно-гігієнічних недоліків, тому
застосовується рідко. Зокрема, внаслідок перегрівання повітря знижується
його відносна вологість, а органічний пил, що осідає на нагрівальних
приладах, підгоряє і створює запах гару. Окрім того, існує небезпека пожеж та
опіків. Враховуючи вищевказані недоліки не допускається застосування
парового опалення в пожежонебезпечних приміщеннях та приміщеннях зі
значним виділенням пилу.
До опалювальних приладів висувають ряд вимог, за якими їх кла-
сифікують, аналізують ступінь досконалості та проводять порівняння.
Опалювальні прилади повинні мати за можливістю більш низьку
температуру корпуса для забезпечення непригорання пилу та неможливості
опіків при доторканні до корпусу, зменшення нейтралізації нестійких іонів з
негативним зарядом, зниження швидкості руху повітря і відповідно швидкості
руху пиловидних частинок; мати найменшу площу для зменшення
відкладання пилу; мати вільний доступ для видалення пилу з корпуса та з
огороджуючих конструкцій за ним.
Опалювальні прилади повинні мати найменші приведені витрати на
виготовлення, монтаж та експлуатацію. Найменшу витрату металу, найменшу
питому вартість, віднесену до 1 м2 площі поверхні або до 1 кВт теплового
потоку.
Зовнішній вигляд (форма, розміри, фарбування) опалювальних приладів
повинен відповідати інтер'єру приміщення, а їх об'єм, віднесений до одиниці
теплового потоку, бути якнайменшим.
Повинна забезпечуватись максимальна механізація робіт при
виробництві та монтажу опалювальних приладів. Опалювальні прилади
повинні мати достатню механічну міцність.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Опалювальні прилади повинні пропорційно реагувати на автоматичну
керованість їх тепловіддачею; забезпечувати пріоритет теплоти у приміщенні;
бути довговічними, температуростійкими. Опалювальні прилади повинні
забезпечити найбільшу щільність питомого теплового потоку, віднесену на
одиницю площі. Опалювальні прилади можуть мати додаткове обладнання
для задоволення потреб споживача – дзеркала, вішалки, зволожувачі повітря
тощо.
За переважним видом тепловіддачі всі опалювальні прилади розділяють
на три групи, а саме: радіаційні, що передають випромінюванням не менше
50% сумарного теплового потоку (до них відносять сталеві бетонні
опалювальні панелі та випромінювачі); конвентивно-радіаційні, що передають
конвекцією від 50% до 75% сумарного теплового потоку (в цю групу
включають секційні та панельні радіатори, підлогові та стінові опалювальні
панелі, гладкотрубні опалювальні прилади); конвективні, передають
конвекцією понад 75% загального теплового потоку (до цієї групи відносять
конвектори та ребристі труби).
За матеріалом опалювальні прилади розділяють на металеві (чавунні,
сталеві, алюмінієві, мідні тощо), біметалеві (сталево-алюмінієві, мідно-
алюмінієві), неметалеві (керамічні, пластмасово-бетонні) та комбіновані
(металево-керамічні, металево-бетонні тощо).
Чавунні секційні батареї – теплові прилади, які відносяться до застарілих
систем опалення. Мають малу поверхню віддачі тепла й низьку
теплопровідність металу, роблять нагрівання в основному випромінюванням і
близько 20% тепла передають повітрю конвекцією. Рух теплоносія в системі
відбувається гравітаційним шляхом, що сильно сповільнює передачу тепла.
Для збільшення конвекційної віддачі тепла чавунними радіаторами, їх
рекомендують розміщати тільки під вікнами, щоб холодне повітря, що
опускається з поверхні скла, примусово проходило через радіатор.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Панельні сталеві батареї являють собою дві сталеві пластини, між якими
циркулює теплоносій. Пластини мають товщину 1,2 мм, з'єднані між собою
точковим електрозварюванням, містять виштампувані канали, по яких
протікає вода. Панель розмірами за звичайний чавунний радіатор має товщину
30 мм, але вдвічі меншу тепловіддачу. Для підвищення теплової потужності
ставлять паралельно дві, навіть три панелі. При двох або трьох панелях
радіатор передає тепло випромінюванням тільки зовнішніми площинами, тому
до всіх внутрішніх площин радіатор приварюють ряди П-подібних пластин,
які значно збільшують поверхню тепловіддачі, тобто внутрішні площини
працюють як конвектор. Основний недолік такий же, як й в алюмінієвих
радіаторах – прискорена корозія.
Алюмінієві секційні батареї, більш досконала конструкція, у якій
застосований матеріал з великим коефіцієнтом теплопередачі у вигляді
алюмінієвого сплаву. Секції алюмінієвого радіатора мають глибину всього 80-
110 мм. Алюмінієві секційні радіатори більше половини тепла віддають
випромінюванням, іншу половину – конвекцією. Деякі типи алюмінієвих
радіаторів можуть мати сильно розвинену поверхню у вигляді додаткових
тонких ребер, розміщених усередині секції, при цьому зростає площа
нагрівання однієї секції. Теплова потужність однієї секції декларується
виготовлювачами до 180 ватів. Завдяки зменшеному обсягу води в секціях
алюмінієві радіатори добре піддаються регулюванню за допомогою
термозапірних клапанів і термочуттєвих головок. Теплорегулюючі елементи,
якими необхідно постачати всі алюмінієві радіатори, дозволяють обмежувати
протік гарячої води через радіатор при досягненні заданої температури в
кімнаті. Основний і самий великий недолік – схильність до електрохімічної
корозії. Біметалічні секційні радіатори, найбільш досконала конструкція, що
дозволяє використати всі переваги алюмінієвих радіаторів, уникаючи їхніх
недоліків. Біметалічний радіатор складається з міцного й стійкого до
електрохімічної корозії сталевого трубопровідного каркаса, зовнішні ребра
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
виконані з високоякісного алюмінієвого сплаву методом лиття під високим
тиском. При цьому утвориться монолітне з'єднання, що виключає можливість
контакту алюмінію з водою, а значить і корозії. Ці радіатори не вимагають
спеціальної підготовки води (очищення, зниження кислотності, лужності), на
відміну від алюмінієвих радіаторів. Радіатори мають корпус без гострих кутів,
температура на поверхні в 2 рази нижче, ніж усередині, що дозволяє навіть по
дуже строгих нормах застосовувати їх у дитячих і лікувальних установах. При
роботі радіатор створює ефект повітряного теплового вентилятора й дуже
добре перемішує шари повітря в приміщенні.
В приміщенні застосовується схема периметральної двотрубної
тупикової вітки системи опалення з рухом теплоносія в середині системи за
схемою «зверху-донизу». Кількість тепла, що втрачається будівельною
конструкцією QK залежить від різниці температур, величини їх значень, площі
та виду матеріалу та може бути підрахована для плоских поверхонь за
формулою:
Q = k F (t − t )
K k вн зовн (7.1)
QK = 0,97 42 (22 − (−20)) =1711 ккал/год
де k – коефіцієнт теплопередачі конструкції огорожі (стін), k=0,97 ккал/год;
Fк – поверхня огороджувальної конструкції, Fк =105 м2; tвн – розрахункова
температура повітря в приміщенні, t = 22 °C; tзовн – розрахункова температура
зовнішнього повітря (приймається за кліматичними даними для даного міста),
t = -20 °C.
Відносні витрати води розраховуються за формулою:
7,98 (t −10)
q =
T L
прил (7.2)
85+ 50
7,98 (( − 22) −10)
q = 2 291,27
= = 0,39
(85− 50) 21,3 746,8 ккал/год
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
де t – різниця температур між середньою температурою теплоносія в
нагрівальному приладі та температурою в приміщенні, °С; Tприл – перепад
температур теплоносія в нагрівальному приладі, °С; L – кількість води, що
подається зверху донизу, L=21,3 кг/м2 год.
Температурний перепад в даній системі складає 50-85 °C.
Значення е. к. м. можна порахувати за формулою:
q = 7,98 (t −10) ,
е.к.м. (7.3)
85 + 50
qе.к.м. = 7,98 (t −10) = 7,98 (( − 22) −10) 0,89 = 252
2 ккал/год
де α– поправочний коефіцієнт, що залежить від відносної витрати води, який
дорівнює =0,89.
Необхідну поверхню приладів Fприл можна визначити за формулою:
Qк 1711
Fприл. = = = 6,8м2 .
qе.к.м. 252
Серед широкого різноманіття радіаторів обираємо сталеві панельні
радіатори. Панельні сталеві радіатори є спеціальними опалювальними
приладами, які володіють середнім ступенем теплопровідності, в порівнянні з
агрегатами, виготовленими з інших матеріалів.
Виробляються ці пристрої з дуже якісної сталі, яку попередньо
захищають спеціальними засобами від корозії. Такі радіатори можуть мати
ребра або виготовлятися без них. Застосовуються такі прилади в закритих і
автономних опалювальних системах, в яких наголошується знижений вміст
кисню в теплоносії.
Панельні сталеві радіатори мають досить просту конструкцію. Перший
шар - це штамповані сталеві листи. Вони мають невелику товщину, є досить
міцними, стійкі до корозії навіть у разі зіткнення з рідиною. У цих листах
проробляються невеликі канали, по яких і циркулює теплоносій.
Далі йде обрешітка, яка призначена для збільшення віддачі тепла. Ці
панелі мають певний рельєф у вигляді літери «П». Самий останній шар
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
представлений декоративними панелями, які облагороджують зовнішній
вигляд агрегату.
Усередині радіатора присутня теплоносій, який циркулює по каналах,
з'єднаним між собою. Слід сказати, що теплоносій подано у відносно малій
кількості. Такий принцип роботи дозволяє швидко нагріти приміщення.
Панельні сталеві радіатори володіють такими перевагами:
1. Привабливий зовнішній вигляд. Сучасні дизайнери пропонують масу
рішень, які допоможуть органічно вписати ці прилади в інтер'єр.
2. Високий ступінь тепловіддачі. Справа в тому, що сталь відмінно
проводить тепло.
3. Цілісність. Після покупки пристрою його не слід додатково збирати.
Він вже повністю готовий до установки.
4. Економічність. Справа в тому, що радіатор не вимагає великої
кількості теплоносія, тому нагрівається значно швидше інших апаратів. Крім
того, прилад оснащений терморегулятором.
5. Невелика вага. Завдяки цьому стіни, система опалення не відчувають
дуже велике навантаження.
6. Доступність.
7. Велике розмаїття.
Обираємо радіатор HI-THERM 500x1100 . Оскільки висота радіатора
становить 0,5 м, довжина 1,1 м, глибина – 0,063 м визначимо площу поверхні
радіатора:
fе.к.м.=2·0,51,1 + 2·0,0631,1 + 2·0,5·0,063 = 1,3016 м² (7.4)
Необхідна кількість радіаторів визначається за формулою:
Fприл
n = ,
f
е.к.м. (7.5)
6,8
n = = 5,22
1,3016
де fе.к.м - площа поверхні одного радіатора.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Рисунок 7.1 – Сталевий панельний радіатор HI-THERM 500x1100
Рисунок 7.2 – Поперечний розріз сталевого панельного радіатора
HI-THERM 500x1100
Отже, в даному приміщенні необхідно встановити 6 сталевих панельних
радіаторів HI-THERM 500x1100.
Сталеві радіатори від компанії Hi-Therm - це якісні панельні радіатори з
профільованою передньою панеллю. Модель тип 11 має розмір 50 x 110 x 6.3
см з тепловою потужністю 1199 Вт, має нижнє підключення до системи
опалення.
Опалювальні сталеві панельні радіатори призначені для монтажу в
закритих опалювальних системах центрального опалення будівель з робочим
тиском до 1.0 МПа, в яких в якості теплонесучої рідини застосовується вода
або водяні розчини, максимально допустима робоча температура до 110 ° С.
Опалювальні радіатори Hi-Therm призначені для однотрубних і двотрубних
опалювальних систем з примусовою або природною (на основі різниці
питомих ваг працює циркуляції). Невеликий вміст води в радіатори Hi-Therm
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
дозволяє опалювальній системі гнучко реагувати на потребу тепла в
навколишньому середовищі і дає можливість ефективної терморегуляції.
Панель радіатора Hi-Therm виготовлена з двох штампованих сталевих
листів, зварених по периметру роликовим швом, а в місцях з'єднання
штампованих елементів - точковим зварюванням. Сталевий лист
холоднокатаний, з низьким вмістом вуглецю.
Всі поверхні радіаторів знежирені і покриті фосфатом заліза. Після
попередньої обробки наносять катафорезний лак. Останній лицьовий шар -
епоксіполіефірний лак у вигляді порошку з кольоровим відтінком білого (RAL
9010). Така обробка радіатора забезпечує антикорозійну і механічну стійкість,
гігієнічну нешкідливість.
Всі панельні радіатори від Hi-Therm з задньої сторони оснащені двома
верхніми і двома нижніми кріпленнями. Радіатори, довжина яких становить
1800 мм і більше, оснащені трьома кріпленнями.
Технічні характеристики панельних радіаторів Hi-Therm:
- приєднувальна різьба G 1/2 "(внутрішня);
- робочий тиск - 1.0 МПа;
- випробувальний надлишковий тиск - 1.3 МПа;
- максимальна допустима робоча температура - <110 ° С;
- товщина листа панелі - 1.1 мм;
- товщина листа додаткової поверхні - 0.5 мм;
- осьова відстань вертикальних штампованих елементів - 33.33 мм;
- маса – 14,85 кг;
- теплова потужність при температурі носія 90 °С – 1199 Вт;
- габаритні розміри – 500х1100хх63;
- грунт - катафорезний лак;
- верхнє покриття - білий лак RAL 9010.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підп. Дата
Висновки
1. У результаті виконання кваліфікаційної роботи проведено пошук та
аналіз інформаційних джерел щодо процесу сублімаційного сушіння
рослинних продуктів, особливостей використання НВЧ-нагрівання, принципів
роботи НВЧ-генераторів та вимог до їх автоматизованого керування.
Встановлено, що портативна система сублімації потребує стабільного,
дозованого та безпечного підведення НВЧ-енергії до продукту, оскільки
некероване нагрівання може спричинити локальний перегрів сировини,
нерівномірне видалення вологи, погіршення якості готової продукції та
виникнення аварійних режимів. Тому розроблення пристрою
автоматизованого керування НВЧ-генератором у портативній системі
сублімації рослинних продуктів є актуальним технічним завданням.
2. Обґрунтовано технічне завдання на розроблення пристрою
автоматизованого керування НВЧ-генератором. Визначено основні вимоги до
пристрою: живлення від мережі змінного струму частотою 50±0,5 Гц з
номінальною напругою 220 В ±10%, наявність термічного захисту від
теплового перевантаження, робота у закритих стаціонарних приміщеннях за
температури від +5 до +55 °С, середній термін служби не менше 5 років,
вірогідність безвідмовної роботи 0,95 за 30 тис. годин, клас захисту від
ураження електричним струмом ІІ, габаритні розміри 200×200×300 мм та
ступінь захисту корпусу IP44.
3. Розроблено структурну схему пристрою автоматизованого керування
НВЧ-генератором, яка включає блок живлення НВЧ-випромінювача, блок
випрямлення та стабілізації напруги, блок синхронізації, мікроконтролерний
модуль, блок інтерфейсу, дисплей, контактні датчики, виконавчий пристрій і
НВЧ-випромінювач. Запропонована структура забезпечує приймання команд
керування, контроль стану системи, відображення режимів процесу сушіння
та формування керувальних сигналів для НВЧ-генератора відповідно до
заданої програми й стану контрольованих параметрів.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
4. Розроблено електричну принципову схему пристрою управління НВЧ-
генератором камери інтенсивної сушки та виконано розрахунок основних
елементів і вузлів схеми. Зокрема, розглянуто стабілізацію великої напруги за
допомогою низьковольтних кремнієвих стабілітронів, виконано розрахунок
радіаторів охолодження силових елементів блоку живлення та розрахунок
елементів кварцового генератора. Це дозволило обґрунтувати працездатність
електронної частини пристрою, забезпечити стабільність формування
керувальних сигналів і підвищити надійність роботи силових елементів.
5. У технологічному розділі розглянуто технологію виготовлення
друкованих плат електричних схем, автоматизацію процесу формування на
друкованій платі компонентів електричних схем, а також методи і засоби
діагностування та заміни компонентів. Визначено основні етапи виготовлення
друкованої плати, монтажу електронних компонентів, контролю якості паяних
з’єднань, перевірки працездатності та ремонту електронного вузла. Підготовлено
технологічні рішення, необхідні для практичного виготовлення електронної
частини пристрою автоматизованого керування НВЧ-генератором.
6. У розділі охорони праці проаналізовано небезпечні та шкідливі
фактори, що можуть впливати на дослідника під час роботи в проєктно-
технічній лабораторії та під час експлуатації електронного обладнання.
Розглянуто питання електробезпеки, теплових впливів, організації робочого
місця, умов мікроклімату та безпечної експлуатації технічних засобів. Також
запропоновано модернізацію системи водяного опалення лабораторії, що
спрямовано на покращення умов праці та забезпечення нормативних
параметрів виробничого середовища.
Отримані результати підтверджують, що запропонований пристрій
автоматизованого керування НВЧ-генератором дозволяє підвищити стабільність,
безпечність і повторюваність процесу сублімаційного сушіння рослинних
продуктів, забезпечити дозоване підведення НВЧ-енергії, зменшити ризик
перегрівання сировини, скоротити вплив людського фактора та створити основу
для подальшого вдосконалення портативної системи сублімації.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список використаної літератури
До вступу та розділу 1
1. Prosapio, V., & Lopez-Quiroga, E. (Eds.). (2021). Freeze-Drying Technology
in Foods. MDPI. https://doi.org/10.3390/books978-3-0365-0069-0
2. Bhatta, S., Stevanovic Janezic, T., & Ratti, C. (2020). Freeze-drying of plant-
based foods. Foods, 9(1), 87. https://doi.org/10.3390/foods9010087
3. Nowak, D., & Jakubczyk, E. (2020). The freeze-drying of foods—The
characteristic of the process course and the effect of its parameters on the physical
properties of food materials. Foods, 9(10), 1488.
https://doi.org/10.3390/foods9101488
4. Шутюк, В. В. (2024). Технології сушіння: навчальний посібник.
Національний університет харчових технологій. URL:
https://dspace.nuft.edu.ua/items/682e0184-c170-4680-afa1-9e56ef8b6757
5. Pratap Singh, A., Erdogdu, F., Wang, S., & Ramaswamy, H. S. (Eds.). (2024).
Microwave Processing of Foods: Challenges, Advances and Prospects: Microwaves
and Food. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-51613-9
6. Zhang, J., & Luan, D. (2024). Microwave ovens: Domestic and industrial. In
A. Pratap Singh, F. Erdogdu, S. Wang, & H. S. Ramaswamy (Eds.), Microwave
Processing of Foods: Challenges, Advances and Prospects: Microwaves and Food
(pp. 17–33). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-51613-9_2
7. Pratap-Singh, A., Karmakar, P., & Mandal, R. (2024). Microwave-vacuum
dehydration in food processing. In A. Pratap Singh, F. Erdogdu, S. Wang, & H. S.
Ramaswamy (Eds.), Microwave Processing of Foods: Challenges, Advances and
Prospects: Microwaves and Food (pp. 387–410). Springer.
https://doi.org/10.1007/978-3-031-51613-9_20
8. Pratap-Singh, A., & Ahmed, W. (2024). Effect of microwaves on food quality
parameters. In A. Pratap Singh, F. Erdogdu, S. Wang, & H. S. Ramaswamy (Eds.),
Microwave Processing of Foods: Challenges, Advances and Prospects: Microwaves
and Food (pp. 133–150). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-51613-9_7
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
9. González-Cavieres, L., Jara-Quijada, E., Pérez-Won, M., Tabilo-Munizaga,
G., & Lemus-Mondaca, R. (2021). Advances in vacuum microwave drying systems
for food products. Trends in Food Science & Technology, 116, 626–638.
https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.08.005
10. Pozar, D. M. (2024). Microwave Engineering (5th ed.). Wiley. URL:
https://books.google.com/books/about/Microwave_Engineering_5e.html?id=Ngkp
0AEACAAJ
11. Steer, M. (2019). Microwave and RF Design (3rd ed.). NC State University.
https://doi.org/10.5149/9781469656915_Steer
12. Sobot, R. (2021). Wireless Communication Electronics: Introduction to RF
Circuits and Design Techniques (2nd ed.). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-
030-48630-3
До розділу 5
13. Будіщев, М. С. (2001). Електротехніка, електроніка та
мікропроцесорна техніка: Підручник. Афіша. URL: https://librarygo.lpnu.ua/
?elbook=elektrotehnika-elektronika-ta-mikroproczesorna-tehnika
14. Буняк, А. (2001). Електроніка та мікросхемотехніка: Навчальний
посібник. Київ; Тернопіль. URL: https://opac.kntu.kr.ua/bib/8105
15. Колонтаєвський, Ю. П., & Сосков, А. Г. (2003). Промислова
електроніка та мікросхемотехніка: Теорія і практикум / за ред. А. Г. Соскова.
Каравела. URL: https://opac.kntu.kr.ua/bib/6289
16. Стахів, П. Г., Коруд, В. І., Гамола, О. Є., та ін. (2007). Основи
електроніки з елементами мікроелектроніки: Навчальний посібник. Магнолія
2006. URL: https://elc.library.ontu.edu.ua/library-w/DocumentDescription?docid
=OdOAH.BibRecord.50304
До розділу 6
17. Coombs, C. F., Jr., & Holden, H. (2016). Printed Circuits Handbook (7th
ed.). McGraw-Hill Education. URL: https://www.mheducation.com/highered/mhp/
product/printed-circuits-handbook-seventh-edition.html
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
18. Яцюк, Л. А., Косогін, О. В., Ущаповський, Д. Ю., Лінючева, О. В., &
Фатєєв, Ю. Ф. (2018). Технологія нанесення неметалевих покриттів та
виробництво плат друкованого монтажу: підручник. КПІ ім. Ігоря
Сікорського, Вид-во «Політехніка». URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/
bitstreams/e4f801f7-f2f0-4191-bfc3-17b40bd3e19e/content
19. Крилик, Л. В., & Селецька, О. О. (2017). Монтаж радіоелектронних
приладів. Спеціальна технологія: навчальний посібник. ВНТУ. URL:
https://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/IRVC/2021/Krilik_2017_75.pdf
20. Піддубний, В. О., & Товкач, І. О. (2021). Елементна база
радіоелектронної апаратури. Пасивні радіокомпоненти: навчальний посібник.
КПІ ім. Ігоря Сікорського. URL: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/41346/1/
EBRA_1.pdf
21. IPC. (2024). IPC J-STD-001J: Requirements for Soldered Electrical and
Electronic Assemblies. IPC. URL: https://www.dinmedia.de/en/standard/ipc-j-std-
001j/380272355
22. IPC. (2024). IPC-A-610J: Acceptability of Electronic Assemblies. IPC.
URL: https://www.dinmedia.de/en/standard/ipc-a-610j/380272345
23. Каганюк, О. К., Поліщук, М. М., Здолбіцька, Н. В., & Бортник, К. Я.
(2020). Комп’ютерна електроніка: навчальний посібник. Луцький НТУ. URL:
https://lib.lntu.edu.ua/sites/default/files/2021-01/КЕ_%20Посібник%20%281%29.pdf
24. Petkov, N., & Krastev, K. (2024). Printed circuit board and printed circuit
board assembly methods for testing and visual inspection: A review. Applied
Sciences. URL: https://www.researchgate.net/publication/382776542_Printed
_circuit_board_and_printed_circuit_board_assembly_methods_for_testing_and_vi
sual_inspection_a_review
До розділу 7
25. Пістун, І. П. (1999). Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник.
Університетська книга. URL: https://socrates.vsau.org/b04213/html/cards/
getfile.php/13142.pdf
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
26. Атаманчук, П. С., Мендерецький, В. В., Панчук, О. П., & Чорна, О. Г.
(2009). Інтегрований курс безпеки життєдіяльності: Теоретичні основи:
Навчальний посібник. Буйницький О. А. URL: https://studies.in.ua/bjd-
atamachuk/1104-spisok-rekomendovanoyi-lteraturi.html
27. Атаманчук, П. С., Мендерецький, В. В., Панчук, О. П., & Чорна, О. Г.
(2010). Безпека життєдіяльності та охорона праці: Практичний курс:
Навчальний посібник. Думка. URL: https://izmail.maup.com.ua/assets/files/1-
silabus-bzhd-pravo.pdf
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДОДАТКИ
Додаток А
Перелік нормативних документів
Нормативні документи для оформлення текстової частини роботи
ДСТУ 3008:2015. Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки.
Структура та правила оформлювання.
ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання.
Загальні положення та правила складання.
ДСТУ 3582:2013. Інформація та документація. Бібліографічний опис.
Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги
та правила.
ДСТУ 1.5:2015. Національна стандартизація. Правила розроблення,
викладання та оформлення нормативних документів.
Нормативні документи для технічної документації та керування
документами
ДСТУ EN 82045-1:2022. Управління документами. Частина 1. Принципи та
методи.
ДСТУ EN ISO 7200:2005. Розроблення технічної документації. Графи у
штампах та основних написах.
IEC/IEEE 82079-1:2019. Підготовка інформації для користування продукцією.
Частина 1. Принципи та загальні вимоги.
Нормативні документи для оформлення технічних креслеників
ISO 128-1:2020. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 1. Вступ та основні вимоги.
ISO 128-2:2022. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 2. Основні правила виконання ліній.
ISO 128-3:2020. Документація технічна на вироби. Загальні принципи
подання. Частина 3. Види, розрізи та перерізи.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
82
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДСТУ ISO 128-24:2018. Кресленики технічні. Загальні принципи подання.
Частина 24. Лінії на машинобудівних креслениках.
ДСТУ EN ISO 5457:2022. Документація технічна на вироби. Кресленики.
Розміри та формати.
ДСТУ ISO 5455:2005. Кресленики технічні. Масштаби.
ДСТУ EN ISO 3098-6:2022. Документація технічна на вироби. Шрифти.
Частина 6. Кирилична абетка.
ДСТУ ISO 3098-5:2007. Документація технічна на вироби. Шрифти. Частина
5. Написання латинської абетки, цифр і знаків засобами
автоматизованого проєктування.
Нормативні документи для нанесення розмірів, допусків і геометричних
характеристик
ISO 129-1:2018. Документація технічна на вироби. Подання розмірів і
допусків. Частина 1. Загальні принципи.
ISO 129-1:2018/Amd 1:2020. Документація технічна на вироби. Подання
розмірів і допусків. Частина 1. Загальні принципи. Зміна 1.
ДСТУ EN ISO 8015:2018. Технічні вимоги до геометричних характеристик
продукції. Основні принципи, поняття та правила.
ДСТУ EN ISO 1101:2018. Технічні вимоги до геометричних характеристик
продукції. Геометричне встановлення допусків. Допуски форми,
орієнтації, розташування та биття.
ISO 5459:2024. Технічні вимоги до геометричних характеристик продукції.
Геометричне встановлення допусків. Бази та системи баз.
ISO 2768-1:1989. Загальні допуски. Частина 1. Допуски на лінійні та кутові
розміри без індивідуального зазначення допусків.
Нормативні документи для електричних схем, електротехнічної
документації та позначень
ДСТУ EN 61082-1:2022. Підготовка документів, що використовують в
електротехнологіях. Частина 1. Правила.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
83
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
ДСТУ IEC 60617:2018. Графічні символи для схем.
ДСТУ EN IEC 81346-1:2022. Промислові системи, установки, обладнання та
промислова продукція. Принципи структурування та посилання на
позначення. Частина 1. Основні правила.
ДСТУ EN 60445:2022. Основні положення та правила безпеки щодо
інтерфейсу людина — машина, маркування та позначення. Позначання
виводів обладнання та кінців провідників.
Нормативні документи для електрообладнання, автоматизації та
програмованих контролерів
ДСТУ EN 60204-1:2019. Безпечність машин. Електричне устатковання машин.
Частина 1. Загальні вимоги.
ДСТУ EN 61131-3:2022. Програмовані контролери. Частина 3. Мови
програмування.
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
84
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дуб л.
Взам.
Підп.
Інв. № Підпис Зм. Арк № докум. Підпис Підпис
Дата Т.Л.
213321231
ЧДТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Головний технолог
Узгоджено:
Володимир Гальченко
Володимир Гальченко (підпис)
(підпис)
_____________________________(дата)
_________________________(дата)
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
на виготовлення друкованої плати
и
ЗРСА25.23497.001 ТП
Процес впроваджено у виробництво
_______________________________( )
(підпис)
Сергій Литвиненко _______________________________( )
(підпис) (підпис)
_______________________________( )
(підпис)
______________________________(дата) _______________________________( )
(підпис)
_______________________________( )
(підпис)
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Литвиненко С. 0117012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Гальченко В.
Н. КОНТР. Гальченко В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I ТоС N t
А 01 005 Підготовка поверхні фольги та отворів ИОТ43 18 -25 0.5
02 фотохімічним методом 6017100001
03 2017012345
04 2517100001
05 3017100001
Б 06 Устаткування підготовки поверхні
07 ДП Billeo
08
А 09 010 Хімічне омедніння отворів ИОТ44 50 -60 2-5
B 10 Автооператорна лінія для хімічного омедніння 6077100002
11 “Module – R” 2017012345
12 2517100002
13 3017100002
14
А 15 015 Гальванічне омедніння ИОТ45
16 6017100003
Б 17 Автооператорна лінія для гальванічного омедніння 2017012345 20
18 “Module-R” 2517100003
19
20
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Литвиненко С. 0117012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Гальченко В.
Н. КОНТР. Гальченко В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I T оC N t
А 01 030 Нанесення фоторезисту ИОТ48 80-110 10-15
02 6017100006
03 2017012345
04 2517100006
05 3017100006
06
Б 07 Ламінатор двохсторонній А-250 фірма “Dynachem Corporation”
08
А 09 035 Експонування ИОТ49 18 -25 1-5
10 6017100007
11 2017012345
12 2517100007
13
Б 14 Установка експонування “Du Pont”
15
А 16 040 Проявлення ИОТ 51 10-18 0.5-2
17 6017100008
Б 18 Конвейєрна установка струменевого типу для появлення 2017012345
19 фоторезисту “Processor-C” 30117100008
20
ДУБЛ. ГОСТ 3.1404-86 ФОРМА 3 САПР
ВЗАМ.
ОРИГ.
РОЗРОБ. Литвиненко С. 017012345 1017112345
ПЕРЕВІРИВ Гальченко В.
Н. КОНТР. Гальченко В.
НАЙМЕНУВАННЯ ОПЕРАЦІЇ МАТЕРІАЛ ТВЕРДІСТЬ ЕВ МД ПРОФІЛЬ ТА РОЗМІРИ М3 КОІД
З ПОПЕРЕДНЬОЇ ОПЕРАЦІЇ
ОБЛАДНАННЯ, ПРИСТРІЙ ЧПК ПОЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТО ТВ Т П. З. Т ШТ. ЗОР
1А240-6
Р ПІ D/B L T I Tо C N t
А 01 045 Нанесення захисного шару ИОТ52 10-20 1-2
02 6017100009
03 2017012345
04 2517100009
05 3017100009
06
Б 07 Гальванічна лінія
08
А 09 050 Видалення фоторезисту ИОТ53 90 0.5-1
10 6017100010
11 2017012345
12 2517100010
13 3017100010
14
Б 15 Конвейєрна установка фоторезисту “Stripping”.
16 Дистилятор для реєстрації розчинів “C -100”
17
Додаток Г
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
89
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Додаток Д
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
90
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
91
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
92
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
93
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
94
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
97
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
98
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Арк.
ЗРСА25.23497.001 ПЗ
99
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата