Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10302
Title: Автоматичне діагностування технічного стану автомобіля на основі аналізу даних бортової системи
Authors: Гальченко, Володимир Якович
Пономаренко, Ярослав Романович
Keywords: автоматичне діагностування;бортова система;верифікація параметрів;інформаційно-вимірювальний пристрій
Issue Date: 8-Jun-2026
Abstract: Кваліфікаційна робота присвячена розробленню інформаційно-вимірювального пристрою для автоматичного діагностування технічного стану автомобіля на основі аналізу даних бортової системи OBD-II. Основна ідея полягає в тому, що дані, отримані через OBD-II, не завжди слід вважати повністю достовірними, оскільки вони вже пройшли оброблення електронним блоком керування автомобіля. Тому для підвищення точності діагностичного висновку запропоновано порівнювати OBD-II параметри з незалежними зовнішніми контрольними сигналами. У роботі показано, що сучасний автомобіль є складною мехатронною системою, у якій механічні, електричні, електронні та інформаційні підсистеми працюють взаємопов’язано. Особливо важливим об’єктом діагностування є двигун внутрішнього згоряння, робота якого залежить від температури охолоджувальної рідини, тиску у впускному колекторі, положення дросельної заслінки, частоти обертання колінчастого вала та інших параметрів. Саме тому для контролю обрано параметри ECT, MAP, TPS і RPM. Особливість запропонованого підходу полягає в реалізації OBD/EXT верифікації. Для кожного контрольованого параметра формується пара значень: одне значення надходить із бортової діагностичної системи OBD-II, а інше — із зовнішнього контрольного каналу. Після цього пристрій обчислює відхилення між цими значеннями та визначає, чи перебуває воно в допустимих межах. Якщо всі параметри відповідають нормі, система формує стан OK; якщо хоча б один параметр має недопустиме відхилення, формується стан ERR. Структурно пристрій побудовано на базі мікроконтролера ATmega328P, який виконує зчитування сигналів, оброблення даних, порівняння OBD-II та зовнішніх параметрів, керування індикацією та формування станів OK/ERR. Для аналогових параметрів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT використовуються контрольні сигнали 0–5 В, які надходять на входи аналого-цифрового перетворювача мікроконтролера. Для параметра RPM_EXT передбачено окремий імпульсний канал, оскільки частота обертання визначається за частотою імпульсів, а не за рівнем постійної напруги. У принциповій електричній схемі передбачено вузли приймання аналогових сигналів, канал узгодження імпульсного сигналу RPM, мікроконтролерний блок, LCD-дисплей 16×2, світлодіодну індикацію OK/ERR і вузол живлення. Живлення пристрою здійснюється від бортової мережі автомобіля 12 В із формуванням стабілізованої напруги 5 В для електронних вузлів. Такий підхід забезпечує сумісність пристрою з автомобільною електричною системою та можливість його використання в умовах діагностування транспортного засобу. У розрахунковій частині виконано розрахунок аналогових вимірювальних каналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT, які працюють у діапазоні 0–5 В. Також розраховано канал RPM_EXT і вузол узгодження імпульсного сигналу, що дозволяє перетворювати сигнали від датчика HALL/VR у форму, придатну для оброблення мікроконтролером. Окремо розглянуто вузол живлення, допустимі відхилення OBD-II параметрів і логіку формування станів OK/ERR. Для перевірки працездатності пристрою в роботі виконано схемотехнічне моделювання в середовищі Proteus. Моделювання дозволило перевірити роботу пристрою в режимах відповідності та невідповідності параметрів, оцінити реакцію системи на зміну зовнішніх контрольних сигналів, підтвердити правильність логіки порівняння OBD/EXT і формування індикації OK/ERR. Це підвищує обґрунтованість запропонованого схемотехнічного рішення до етапу виготовлення фізичного зразка. У технологічній частині розглянуто виготовлення та складання друкованої плати пристрою. Як матеріал плати передбачено фольгований склотекстоліт FR-4 товщиною 1,6 мм, що є поширеним і технологічно доцільним матеріалом для електронних пристроїв такого типу. Розглянуто питання компонування елементів, виготовлення друкованого вузла, підготовки складального креслення, креслення друкованої плати та топології провідників. У спеціальній частині також досліджено соціальний ефект OBD/EXT верифікації у процесі діагностування автомобіля. Практична цінність запропонованого пристрою полягає в тому, що він може зменшити ризик помилкового діагностичного висновку, підвищити довіру до результатів перевірки, скоротити час пошуку несправності та допомогти відрізнити реальну несправність двигуна від похибки датчика, з’єднання або програмної обробки даних електронним блоком керування. У розділі охорони праці проаналізовано умови виготовлення та налагодження інформаційно-вимірювального пристрою. Основну увагу приділено небезпечним і шкідливим факторам, які можуть виникати під час роботи з електронними компонентами, паяльним обладнанням, вимірювальними приладами, джерелами живлення та комп’ютерним моделюванням. Запропоновано заходи з охорони праці на дільниці виготовлення та налагодження електронних пристроїв. Практичні результати роботи відрізняються від найближчих аналогів тим, що звичайні OBD-II сканери переважно лише зчитують дані з бортової системи автомобіля, тоді як запропонований пристрій додатково виконує незалежну перевірку достовірності цих даних за зовнішніми контрольними сигналами. У конструктивному плані це поєднання OBD-II аналізу, зовнішніх аналогових і імпульсних каналів, мікроконтролерного порівняння та індикації OK/ERR; у технологічному плані — реалізація на доступній елементній базі з друкованою платою FR-4; у соціо-екологічному плані — підвищення якості діагностування, зменшення необґрунтованої заміни справних вузлів і зниження експлуатаційних ризиків; в економічному плані — скорочення часу діагностики, зменшення витрат на помилковий ремонт і підвищення ефективності технічного обслуговування автомобілів.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10302
Appears in Collections:152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка (Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Пономаренко.pdf
  Restricted Access
КРБ Пономаренко Я.Р. 20266.74 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
YEPKACLKHŇ IEPKABHMṁ TEXHOJIOTT4HMÝV HIBEPCHTET 
OAKYJIbTET EJIEKTPOHHMX TEXHOJIOTTM, ABTOTPAHCIIOPTY TA 
MAIMHOEYIYBAHHA 
KAOEJPA IIPHJIAIOEYIy BAHHA, MEXATPOHIKM TA KOMITIOTEPM3OBAHMX TEXHOJIOTIM 
lonyueHO 10 3aXHCTy 
B.o, 3apiny Ba4a kahenpu IlMKT 
tMaKCHM BOHJAPEHKO 
« SO) 2026 poKy 
IIOACHIOBAJILHA3 AIIHCKA 
A0 KBAJIIOIKAIIŽHOÏ POBOTM BAKAJIABPA 
Ha TeMy: 
«ABTOMaTHYHe AiarHocTyBaHHA TeXHİYHOTO craHy aBrOMO6inA Ha OCHOBÍ aHani3y 1a 
HHX ŐopTOBOÏ CHCTeMM» 
BukOHaB 3106yBa4 oCBİTH 4 Kypcy, rpynn M-24 
cneujanbHOCTİ: 152 «MeTponoria Ta iH)opMa 
niÄHO-BHMipIOBaNbHa TexXHİKa» 
OCBİTHA nporpaMa: MeTponoria Ta inhopMa 
nižHO-BHMipIOBaNbHa TeXHİKa 
IlOHOMapeHKO ApocnaB POMaHOBH4 
KepiBHHK BononuMHP TAJ6YEHKO 
PeueHseHT IpHropiň TMM4MK 
KBarihiKaišHa po60Ta őakanaspa MicTHTb pe3yIBTaTH BJlaCHHX 3/n00yTKİB asropa. 
BuKopHCTaHHA ineň, pe3yIbTaTiB İT eKCTIB lHIIHX aBTOpiB MaIoTb Il0CHNaHHA Ha BiNN0 
BiMHe IKepeJIO. 
(niņnHc) 
Yepkacu - 2026 
YEPKACLKHM IEPKABHMM TEXHOJlOTT4HMÝ yHIBEPCMTET 
(nonne HaiMeHyBaHHA DHLIOTo HaBuanbHOrO 3aKJany ) 
akynbTeT eNeKTPOHHHX TeXHOJNoriű, aBTOTPaHCiopTy Ta MauiMHooyJIV BaHHH 
Kadenp npuiaIoóyIyBaHHA, MexaTpOHIKH Ta kOMIT IOTepM3OBaHMX TeXHOJoriă 
OcBiTHba0 -KBaniqiKauiňHHÄ piBeHb 6akasiabp 
CneuiabHİCTL 152 ««MeTponoria Ta iH)opMaųIÄHO-BHMİDIOBaJbHa TeXHİKa» 
OcBiTHA nporpama «MeTpo1oria Ta iH)opMauiMHO-BHMipIOBaIbHa TeXHiKa» 
3ATBEPIKYIO 
B.o 2ABinyB ava Kapenpu IMKT 
17 MaKCHM BOHIAPEHKO 
« Bo) 2026 poKy 
3ABIAHHA 
HA KBAJIIOIKALIŠHY POBOTy BAKAJIABPA 
IlOHOMapeHKa ApocnaBa POMaHOBH4a 
(npi3BHle, im'a, no őaTbKOBi) 
1. TeMa poboTH ABTOMaTHYHe niarHocTYBaHHA TeXHİYHOro cTaHy aBTOMOO1JIA Ha 0cHOBI 
aHanisy naHHX ŐopTOBOï CHCTeMH 
KepiBHMK poboTH npocecop kadenpH IIpHIAIOoyıyBaHHA, MexaTpOHİKM Ta KOMIT' IOTepu 
3OBaHHX TeXHOIOriŇ, I-p TeXH. Hayk, Iipoecop Tanb4eHKO BonoIHMHp AKOBHY 
(npiseuuje, in'a, no 6aTbKOBİ, HayKoBnăC TYniHb, BYeHe 3BaHHA) 
3aTBePIKEHI HakazoM BHIOTO HaB4aJTBHOTO 3akJNany Bin"13" KBİTHA 2026 poky No 94/03-03 
2. CTpoK IIO1aHHA 3106yBaYeM po60TH: 5 yepBHA 2026 p. 
3. BuxiņHig aHi ņo poooTH IH¢opMauiğHO-BHMipIOBaNbHHĂ NpHeTpiň JIA BePH)ikauiï napaMeTpiB 
IBHTYHa, 0TPHMaHHX Yepes OBD-I kaHaT; KOHTpOJIbOBai napaMeTPH ECT, MAP, TPS, RPM: 30BHİ 
IIHİ KOHTPOJIBHİ CHTHaIH ECT EXT, MAP EXT, TPS EXT0-S B, RPM EXT iMIYJbCHHňC HrHan BiI 
narHKa HALLVR; MiKpoKOHTPONEep ATmega328P: >xHBIEHHA Bi] ŐopTOBOi Mepexi 12 B i3 hopmy 
BaHHM HanpyrH 5 B; iHIHKaLis LCD 16x2 Ta CBİTIOnioNe OK/ERR: cepenoBHle MoneaHHA 
Proteus: MarepiaI INaTH hoJILTOBaHHň CKIOTeKCTOJIİiT FR-4 TOBUIMHOKo 1.6 MM. 
4. 3MicT po3paxyHKOBO-IOACHIOBAIbHOİ 3ariHCKH (nepeik nuTaHb, AKİ noTpi6HO pozpo 
6uTH) 1 06rpyHTyBaHHA HeooxiIHOCTi pozpoőKH iH)OPMaiiÄHO-BHMipIOBaJIBHOrO npHCTPOIO JUIA Be 
pHikaiï OBD-II napameTpİB IBHryHa. 2 06rpyHTyBaHHA TexHİYHOTO 3aBıaHHA. 3 Po3poõka cTpy KTV 
pHoÏ Ta IpHHIHIOBOŤ eNEKTPHYHOi cxeM İH)oPMauiMHO-BHMİipioBaNbHOro npHCTPO1O, 4 Po3paxyHKOBA 
yacTHHa Ta MOIeJIKOBAHHA POboTH IPHCTPOIO, 5 CneuiaIBHa yacCTHHa. 5.1 TexHonoriyHi oconHBOCTİ 
BHrOTOBJIEHHA Ta CKianaHHA ApYKOBAHOÏ IJIaTH IDHCTpOIO, S5.2 locIİIKEHHA COuiaJIbHOrO eeKTy 
OBD/EXT BepHikauiï y nponeci iarHocTYBaHHA aBTOMOőina. 5,3 OxopOHa npaui iI 4ac BHTOTOB 
jeHHA Ta HanaroIKEHHA İH)opMajňHO-BHMİpIOBaJIbIIOrO IpHCTPOIO. 
5. IlepeiK rpaiYHOrO MaTepiary (3T OYHHM 3a3HaYEHHAM 000B`A3KO BHX KpecneHb) 
IHÒopMaujšHO-BHMipIOBaNbHHŮ IPHCTpiň III BepHhikauiï OBD-II napaMeTpiB _ĮBMry Ha. CxeMa eieK 
TPHYHa CTpYKTYpHa (A3). CxeMa eJreKTPH4Ha ipHHILHNOBa. (A3).py kOBaHHĂ BV30JI. CKlalalbHe Kpe 
cJIEHHA. (A3). ILnara Apy KOBaHa. KpecneHHA PyKOBaHOÏ IJaTH. (A3). TonO1Oria npoBİJHHKİB (A3). 
6. KoHcyNLTaHTH Po3niniB po6oTH 
linnnc, JlaTa 
Po3nin IIpi3BuIe, iniuian Ta nocana koHCyJlbTaHTa 3aB1aHHI 3aBlaHHA 
BHIaB ipnňHaB 
KoxeMAKİH C.C., crapuunň BHKJJANaM Kapexpu 
Oxopona npaui reonezi, 3eMIeycTPOIO, 6yIİBeIbHHX KOHCTPYK 
uižT a 6e3neKH KHTTeAİAIbHOCTİ 
CouianbHHÄ 
posain, TansyeHKO B.A., I-p TeXH. Hayk, npoþecop 
TeXHONOriyHHĂ Kahexpu IIMKT 
posnin 
HopMonisauišHHÄ THYKOB B.B., A-p TexH. HayK, IOueHT Ka)enpi 
KOHTPOJTL IIMKT 
7. Mara BHNaYi 3aBīaHHA: « 2026 poKy 
KAJIEHIAPHMÝ IJIAH 
No CTpOK BHKOHaHHA 
Hassa eranis KBaniɖþikanižnoi poốoTH Tlpum. 
3/I eranis po6oTH 
1 Ornan niTeparypHux IKepeJI Ta icHyIOHX aHaIOTIB 02.2026 BHK. 
2 IlarerTHO-inþopMauiÄHnŽ nOyK 02.2026 BHK, 
3 06rpyHTYBaHHA TeXHİYHOrO 3aB1aHHA 02.2026 BHK. 
4 Po3poőKac TpyKTypHoi cxeMH IIpHCTpOO 03.2026 BHK. 
5 Po3poőKa npuHIHnOBOi eIeKTPAYHoi CxeMH 03.2026 BHK, 
6 Po3paxyHOK BHMIprOBaJIBHHX KaHaIİB İB y31a KHBJIEHHA 03-04.2026 BIHK. 
CxeMOTexHİYHe MONeJTHOBaHHA poooTH NpHCTpOID B Proteus 04.2026 BHK. 
Po3rJIAI TeXHONori4HHX 0Co6JIHBOCTeň BHrOTOBJIEHHA Ta 
8 04.2026 BHK. 
CKJIanaHHA IPy KOBaHoïI IaTH 
a Pospoőka pozıiny OxopOHH npai 04-05.2026 BHK 
10 OopMIeHHA KpecNeHb, IOMaTKİB İ NOACHIOBaNBHO 3anHCKH 05.2026 BHK. 
3106yBa4 oCBiTH ApocnaB IIOHOMAPEHKO 
Kepisnuk po6or BononuMHp TAJIbYEHKO 
Зміст 
Стор. 
Вступ ..............................................................................................................5 
1 Обґрунтування необхідності розробки інформаційно-вимірювального 
пристрою для верифікації OBD-II параметрів .........................................................6 
1.1 Сучасний автомобіль як об’єкт технічного діагностування ..................6 
1.2 Бортова діагностика OBD-II як джерело діагностичної інформації .....7 
1.3 Контрольовані параметри та датчики, що формують OBD-II дані .......9 
1.4 Метрологічні обмеження використання OBD-II параметрів ................10 
1.5 Аналіз засобів діагностування та патентний огляд ...............................12 
2 Обґрунтування технічного завдання .........................................................15 
2.1 Постановка задачі розробки пристрою ..................................................15 
2.2 Основні технічні вимоги до пристрою ...................................................16 
2.3 Вибір контрольованих параметрів ECT, MAP, TPS і RPM ....................17 
3 Розробка структурної та принципової схем пристрою .............................19 
3.1 Структурна схема та принцип дії пристрою ..........................................19 
3.2 Принципова електрична схема та вибір елементної бази .....................21 
4 Розрахункова частина та моделювання роботи пристрою .......................25 
4.1 Розрахунок каналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT..........................25 
4.2 Розрахунок каналу RPM_EXT і вузла узгодження RPM .......................30 
4.3 Розрахунок вузла живлення пристрою ...................................................36 
4.4 Обґрунтування допустимих відхилень OBD-II-параметрів ..................41 
4.5 Алгоритм формування станів OK/ERR ..................................................43 
4.6 Результати схемотехнічного моделювання пристрою в Proteus ............47 
4.7 Метрологічна оцінка результатів розрахунку та моделювання .............52 
5 Спеціальна частина ....................................................................................55 
5.1 Технологія виготовлення та складання друкованої плати .....................55 
 
М24.026.22340.001 ПЗ 
Зм. Літ.  № докум. Підп. Дата 
 Розроб. Пономаренко Я.Р  Літ. Аркуш Аркушів 
 
 Перев. Автоматичне діагностування техніч-
Гальченко В.Я 3 99 
ного стану автомобіля на основі  
  аналізу даних бортової системи  
 Н. Контр. Тичков В.В Пояснювальна записка ЧДТУ 
 Затв.  
 
5.2 Дослідження соціального ефекту OBD/EXT верифікації у процесі 
діагностування автомобіля .......................................................................................60 
5.3 Охорона праці під час виготовлення та налагодження інформаційно-
вимірювального пристрою .......................................................................................65 
5.3.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів ..........................................65 
5.3.2 Розробка заходів з охорони праці на дільниці виготовлення та 
налагодження електронних пристроїв .....................................................................71 
Висновок ........................................................................................................81 
Список використаних джерел .......................................................................83 
Додаток А Відомість технічного проєкту.....................................................86 
Додаток Б Перелік елементів до схеми електричної принципової .............87 
Додаток В Специфікація друкованого вузла ................................................88 
Додаток Г Презентація доповіді ...................................................................89 
 
  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 4 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Вступ 
 
Сучасний автомобіль є складною мехатронною системою, у якій інформація 
про технічний стан двигуна формується електронними системами керування. Од-
ним із головних джерел таких даних є бортова діагностика OBD-II, яка дає змогу 
отримувати діагностичні коди несправностей і поточні параметри роботи двигуна. 
Проте ці значення не завжди є прямими результатами вимірювання, оскільки пере-
даються після обробки, фільтрації та масштабування сигналів датчиків електрон-
ним блоком керування [1–4, 5–8]. 
На достовірність OBD-II параметрів впливають похибки датчиків, стан еле-
ктричних з’єднань, температурний дрейф, затримка оновлення PID-параметрів, за-
вади в сигнальних колах та алгоритми ЕБУ. Тому для підвищення обґрунтованості 
діагностичного висновку доцільно не лише зчитувати параметри через OBD-II, а й 
порівнювати їх із незалежними зовнішніми контрольними сигналами. Для оціню-
вання роботи двигуна обрано параметри ECT, MAP, TPS і RPM, які характеризують 
тепловий стан, навантаження, положення дросельної заслінки та частоту обертання 
колінчастого вала [5–8, 11–13]. 
Метою кваліфікаційної роботи є розробка інформаційно-вимірювального при-
строю для контролю достовірності OBD-II параметрів двигуна шляхом їх порівняння 
із зовнішніми контрольними сигналами ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. 
Для досягнення поставленої мети необхідно проаналізувати OBD-II як дже-
рело діагностичної інформації, визначити його метрологічні обмеження, обґрунту-
вати вибір параметрів ECT, MAP, TPS і RPM, розробити структурну та принципову 
електричну схеми пристрою, виконати розрахунок вимірювальних каналів, вузла 
живлення й алгоритму OK/ERR, перевірити роботу пристрою в Proteus, а також ро-
зглянути технологічні особливості виготовлення плати, соціальний ефект застосу-
вання пристрою та заходи з охорони праці [17]. 
Об’єктом дослідження є верифікація OBD-II параметрів двигуна. Предме-
том дослідження є інформаційно-вимірювальний пристрій для їх порівняння із зо-
внішніми контрольними сигналами ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 5 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
1 Обґрунтування необхідності розробки інформаційно-вимірювального 
пристрою для верифікації OBD-II параметрів 
 
1.1 Сучасний автомобіль як об’єкт технічного діагностування 
 
Сучасний автомобіль є складною мехатронною системою, у якій механічні, 
електричні, електронні та інформаційні підсистеми працюють у взаємозв’язку. 
Його технічний стан визначається не лише справністю механічних вузлів, а й коре-
ктністю роботи датчиків, електронного блока керування, виконавчих механізмів та 
діагностичних каналів зв’язку [5, 7, 8]. 
Особливе значення має діагностування двигуна внутрішнього згоряння, 
оскільки його робота залежить від багатьох взаємопов’язаних параметрів. Елект-
ронний блок керування отримує сигнали про температуру охолоджувальної рідини, 
тиск у впускному колекторі, положення дросельної заслінки, частоту обертання ко-
лінчастого вала та інші величини. На основі цих сигналів формуються керувальні 
дії для систем упорскування палива, запалювання, електронної дросельної заслі-
нки, охолодження та інших виконавчих елементів [5, 6, 8]. 
Одним із основних джерел інформації про роботу сучасного автомобіля є 
система бортової діагностики OBD-II. Вона дає змогу отримувати діагностичні 
коди несправностей, поточні параметри роботи двигуна, дані стоп-кадру та інфор-
мацію про готовність окремих моніторів. Проте параметри, які передаються через 
OBD-II, не завжди є прямими результатами вимірювання фізичних величин, оскі-
льки вони формуються електронним блоком керування після приймання, обробки, 
фільтрації та масштабування сигналів датчиків [1–4]. 
 
Рисунок 1.1 – Узагальнена схема формування OBD-II параметра 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 6 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
З рисунка 1.1 видно, що користувач діагностичного сканера отримує не без-
посередньо фізичну величину, а параметр, уже сформований внутрішньою елект-
ронною системою автомобіля. На його достовірність можуть впливати похибки пе-
рвинного датчика, стан електричних з’єднань, роздільна здатність аналого-цифро-
вого перетворення, частота оновлення даних і алгоритми обробки в ЕБУ [5, 7, 8]. 
Тому для якісного діагностування недостатньо лише зчитати коди несправ-
ностей або переглянути окремі OBD-II параметри. Необхідно оцінювати їх досто-
вірність і відповідність незалежним контрольним сигналам. У межах цієї роботи 
основну увагу приділено параметрам ECT, MAP, TPS і RPM, оскільки вони безпо-
середньо характеризують тепловий стан, навантаження, положення дросельної за-
слінки та швидкісний режим роботи двигуна. 
Отже, сучасний автомобіль доцільно розглядати як складний об’єкт техніч-
ного діагностування, у якому точність висновку залежить не лише від наявності 
OBD-II даних, а й від їхньої достовірності. Це обґрунтовує необхідність розробки 
інформаційно-вимірювального пристрою, здатного порівнювати OBD-II параметри 
з незалежними зовнішніми контрольними сигналами. 
 
1.2 Бортова діагностика OBD-II як джерело діагностичної інформації 
 
Бортова діагностика OBD-II є стандартизованою системою контролю техні-
чного стану автомобіля, яка забезпечує виявлення, збереження та передавання діа-
гностичної інформації про роботу двигуна, систем живлення, запалювання, нейтра-
лізації відпрацьованих газів та інших електронних підсистем [1–4]. 
Принцип роботи OBD-II ґрунтується на взаємодії датчиків, електронного 
блока керування та зовнішнього діагностичного пристрою. Датчики перетворюють 
фізичні величини в електричні сигнали, ЕБУ обробляє ці сигнали, порівнює їх із 
допустимими межами та за потреби формує діагностичні коди несправностей. Че-
рез діагностичний інтерфейс ця інформація передається на сканер, адаптер або ін-
ший пристрій [1, 2, 4]. 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 7 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Таблиця 1.1 – Основні види діагностичної інформації OBD-II 
Вид  
Сутність Діагностичне значення Обмеження 
інформації 
Вказують на систему або  Не завжди визначають 
Діагностичні коди  
DTC електричне коло, у якому ЕБУ конкретну несправну  
несправностей 
виявив відхилення деталь 
Поточні значення  Дають змогу аналізувати  
PID Є обробленими  
параметрів роботи  режим роботи двигуна в  
параметри значеннями ЕБУ 
автомобіля реальному часі 
Значення параметрів 
Freeze Допомагає відновити умови Фіксує лише окремий 
у момент фіксації  
Frame появи помилки момент роботи системи 
несправності 
Стан внутрішніх  Дозволяють оцінити, чи завер- Не замінюють  
Монітори 
самоперевірок  шені діагностичні процедури перевірку фактичних 
готовності 
окремих систем ЕБУ сигналів датчиків 
 
Найбільше практичне значення для поглибленого діагностування мають по-
точні PID-параметри. До них належать частота обертання колінчастого вала, темпе-
ратура охолоджувальної рідини, абсолютний тиск у впускному колекторі, поло-
ження дросельної заслінки, швидкість автомобіля, паливні корекції та інші вели-
чини. На відміну від DTC, які лише вказують на виявлене відхилення, PID-параметри 
дають змогу оцінювати поведінку системи в конкретному режимі роботи [2, 4, 5]. 
Для цієї роботи найбільший інтерес становлять параметри ECT, MAP, TPS і 
RPM. Температура охолоджувальної рідини ECT характеризує тепловий стан дви-
гуна, MAP пов’язаний із навантаженням і станом впускного тракту, TPS відображає 
положення дросельної заслінки, а RPM характеризує швидкісний режим роботи 
двигуна. Ці параметри є діагностично інформативними та можуть бути порівняні з 
незалежними зовнішніми контрольними сигналами [5–8]. 
Разом з тим OBD-II не є незалежним вимірювальним приладом. Значення, 
які передаються через цей інтерфейс, уже сформовані електронним блоком керу-
вання після аналого-цифрового перетворення, фільтрації, масштабування та про-
грамної обробки. Якщо датчик, електричне коло або алгоритм обробки мають по-
хибку, це впливає і на значення, яке відображається через OBD-II [5, 7, 8]. 
Отже, OBD-II є важливим джерелом діагностичної інформації, але його дані 
потребують критичного аналізу. Для підвищення достовірності діагностування 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 8 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
доцільно порівнювати OBD-II параметри з незалежними зовнішніми контрольними 
сигналами, що й покладено в основу розроблюваного інформаційно-вимірюваль-
ного пристрою. 
 
1.3 Контрольовані параметри та датчики, що формують OBD-II дані 
 
Поточні параметри OBD-II дають змогу оцінювати роботу двигуна не лише за 
фактом появи діагностичних кодів несправностей, а й за фактичними значеннями па-
раметрів у певному режимі роботи. У межах цієї роботи основну увагу зосереджено на 
параметрах ECT, MAP, TPS і RPM, оскільки вони характеризують основні режими ро-
боти двигуна та можуть бути перевірені незалежними зовнішніми каналами [2, 4–8]. 
Параметр ECT характеризує тепловий стан двигуна, MAP пов’язаний із наван-
таженням і станом впускної системи, TPS відображає положення дросельної заслінки, 
а RPM визначає частоту обертання колінчастого вала. Ці параметри є інформативними 
для діагностування, оскільки впливають на роботу системи паливоподачі, запалю-
вання, холостого ходу, охолодження та керування навантаженням двигуна [5, 6, 8]. 
 
Таблиця 1.2 – Контрольовані параметри та відповідні джерела сигналів 
Тип зовнішнього 
Пара- Фізична вели- Основне джерело  
контрольного  Діагностичне значення 
метр чина сигналу 
сигналу 
Оцінювання теплового 
Температура Датчик температури 
Аналоговий  стану двигуна та  
ECT охолоджувальної охолоджувальної  
сигнал 0–5 В роботи системи  
рідини рідини 
охолодження 
Абсолютний Оцінювання наванта-
Аналоговий  
MAP тиск у впуск- MAP-сенсор ження двигуна та стану 
сигнал 0–5 В 
ному колекторі впускної системи 
Оцінювання режиму 
Положення дро- Датчик положення Аналоговий  керування подачею по-
TPS 
сельної заслінки дросельної заслінки сигнал 0–5 В вітря та перехідних 
процесів 
Датчик положення 
Контроль швидкісного 
Частота  колінчастого вала, Імпульсний  
режиму, синхронізації 
RPM обертання колін- датчик Холла або сигнал DIG/HALL 
та стабільності роботи 
частого вала тахометричний  або AC/VR 
двигуна 
вихід 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 9 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Автомобільні датчики є первинними джерелами формування зазначених па-
раметрів. Вони перетворюють фізичні величини в електричні сигнали, які надхо-
дять до електронного блока керування. Далі ці сигнали проходять аналого-цифрове 
перетворення, фільтрацію, масштабування та програмну обробку. Тому значення, 
яке передається через OBD-II, залежить не тільки від фактичної фізичної величини, 
а й від стану датчика, електричного кола, вхідних каскадів ЕБУ та алгоритмів обро-
бки [5, 6, 8, 12, 13]. 
Для розроблюваного пристрою важливо, що параметри ECT, MAP і TPS мо-
жуть бути представлені у вигляді аналогових сигналів у діапазоні 0–5 В і подані на 
входи АЦП мікроконтролера. Для RPM потрібен окремий імпульсний канал, оскі-
льки частота обертання визначається не за рівнем напруги, а за частотою імпульсів. 
Саме тому в структурі пристрою передбачено зовнішні канали ECT_EXT, 
MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. 
Отже, вибір параметрів ECT, MAP, TPS і RPM є обґрунтованим, оскільки 
вони характеризують різні сторони роботи двигуна, доступні через OBD-II канал і 
можуть бути перевірені за допомогою незалежних зовнішніх сигналів. Це створює 
основу для подальшої метрологічної оцінки достовірності OBD-II даних. 
 
1.4 Метрологічні обмеження використання OBD-II параметрів 
 
Використання OBD-II параметрів значно спрощує технічне діагностування ав-
томобіля, оскільки дає змогу отримувати дані про роботу двигуна без розбирання аг-
регатів і підключення великої кількості окремих вимірювальних приладів. Однак з ме-
трологічного погляду ці дані не можна розглядати як абсолютно точне відображення 
фізичних процесів. Значення, яке передається через OBD-II, формується внаслідок по-
слідовного перетворення: фізична величина сприймається датчиком, перетворюється в 
електричний сигнал, надходить до ЕБУ, проходить аналого-цифрове перетворення, фі-
льтрацію, масштабування та передавання через діагностичний протокол [1, 2, 4, 11, 12]. 
Основними джерелами обмеження точності є похибка первинного датчика, 
дискретність аналого-цифрового перетворення, температурний дрейф, старіння 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 10 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
сенсора, стан проводки та роз’ємів, а також алгоритмічна обробка сигналів у елект-
ронному блоці керування. Частина цих факторів може не призводити до появи діагно-
стичного коду несправності, якщо сигнал залишається в допустимому для ЕБУ діапа-
зоні, але водночас уже не повністю відповідає фактичному стану об’єкта [5, 8, 12, 13]. 
Окремим обмеженням є частота оновлення PID-параметрів. OBD-II сканер або 
адаптер не отримує всі значення безперервно, а послідовно надсилає запити до елект-
ронного блока керування. Якщо одночасно зчитується кілька параметрів, швидкість 
оновлення кожного з них зменшується. Це особливо важливо для швидкозмінних ве-
личин, зокрема RPM, оскільки значення частоти обертання через OBD-II може надхо-
дити із затримкою порівняно з незалежним імпульсним сигналом [2, 4, 7]. 
 
Таблиця 1.3 – Основні джерела метрологічних обмежень OBD-II параметрів 
Джерело  Значення для розроблю-
Сутність проблеми Можливий вплив 
обмеження ваного пристрою 
Відхилення характерис- Некоректне  Потребує порівняння з  
Похибка  
тики датчика від номіна- значення фізичної незалежним  
датчика 
льної величини контрольним сигналом 
Перетворення аналого- Похибка кванту- Необхідно враховувати  
Дискретність 
вого сигналу в цифровий вання та втрата  роздільну здатність  
АЦП 
код малих змін вимірювального каналу 
Зміна параметрів датчика Зміщення показань 
Температурний Особливо важливо для 
й електроніки під дією у різних  
дрейф ECT, MAP і TPS 
температури режимах роботи 
Систематична  Може бути виявлено че-
Старіння  Поступова деградація чу-
похибка без появи рез OBD/EXT порів-
сенсора тливого елемента 
DTC няння 
Інерційність ви- Запізнення реакції дат- Неточність у  Потребує вибору  
мірювання чика на зміну величини перехідних режимах допустимих відхилень 
Приховування  Пояснює різницю між 
Фільтрація в Усереднення або згла-
короткочасних  OBD-значенням і  
ЕБУ джування сигналу 
відхилень зовнішнім сигналом 
Обмежена швидкість пе- Затримка або  
Низька частота Найбільш суттєво для 
редавання OBD-II  пропуск швидких 
оновлення PID RPM 
даних змін 
Нестабільність або Потребує контролю  
Стан проводки й Окиснення контактів, по-
спотворення  фактичного сигналу на  
роз’ємів ганий контакт, завади 
сигналу зовнішньому вході 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 11 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Наведені обмеження не означають, що OBD-II дані непридатні для діагнос-
тування. Навпаки, вони є важливим і зручним джерелом інформації. Проте ці дані 
потрібно оцінювати критично, оскільки користувач отримує не безпосередньо фі-
зичну величину, а результат вимірювання, обробки та передавання інформації через 
електронну систему автомобіля [11, 12]. 
Для параметрів ECT, MAP і TPS незалежна перевірка може виконуватися че-
рез аналогові канали ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT. Для параметра RPM доцільно 
використовувати окремий імпульсний канал RPM_EXT, який визначає частоту обер-
тання шляхом підрахунку імпульсів. Такий підхід дозволяє оцінювати не лише наяв-
ність OBD-II даних, а й їхню відповідність зовнішнім контрольним сигналам. 
Отже, головне метрологічне обмеження OBD-II полягає в тому, що цей інте-
рфейс передає вже оброблені параметри, сформовані електронним блоком керу-
вання. Це обґрунтовує необхідність розробки пристрою, який приймає OBD-II дані 
та виконує їх незалежну верифікацію за каналами ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT 
і RPM_EXT. 
 
1.5 Аналіз засобів діагностування та патентний огляд 
 
Існуючі засоби автомобільного діагностування можна поділити на кілька 
груп: OBD-II адаптери, професійні діагностичні сканери, дата-логери, автомобільні 
осцилографи, телематичні пристрої та спеціалізовані системи аналізу технічного 
стану автомобіля. Для цієї роботи важливо оцінити не лише можливість зчитування 
OBD-II параметрів, а й здатність засобу перевіряти достовірність цих параметрів 
незалежним вимірювальним каналом [5, 7, 8]. 
OBD-II адаптери та професійні сканери забезпечують доступ до діагности-
чних кодів несправностей, PID-параметрів, даних стоп-кадру та сервісних функцій. 
Дата-логери дають змогу записувати зміну параметрів у часі, а осцилографи дозво-
ляють безпосередньо досліджувати електричні сигнали датчиків. Проте більшість 
таких засобів або працює лише з даними, сформованими ЕБУ, або потребує ручного 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 12 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
аналізу сигналів і не виконує автоматичного порівняння OBD-II параметрів із неза-
лежними зовнішніми контрольними значеннями [1–4, 7, 8]. 
Патентно-інформаційний огляд показує, що значна частина технічних рішень 
у сфері автомобільної діагностики спрямована на зчитування, передавання, аналіз або 
перевірку діагностичних даних автомобіля. Окремі рішення використовують аналіз 
комунікацій між електронними блоками керування або перевірку OBD-відповідності 
сигналів, однак здебільшого не вирішують задачу локальної OBD/EXT верифікації 
параметрів ECT, MAP, TPS і RPM шляхом їх порівняння з незалежними зовнішніми 
каналами [9, 10]. 
Для узагальнення порівняння існуючих засобів діагностування з розроблю-
ваним пристроєм наведено таблицю 1.4. 
 
Таблиця 1.4 – Порівняння існуючих засобів діагностування з розроблюваним 
пристроєм 
Засіб або техні-
Основне призначення Переваги Обмеження 
чне рішення 
Зчитування DTC і  Не перевіряє достовір-
Доступність, простота,  
OBD-II адаптер стандартних  ність OBD-II даних  
низька вартість 
PID-параметрів незалежним каналом 
Розширена  
Професійний  Доступ до багатьох Переважно працює з 
діагностика  
діагностичний блоків, активні тести, даними, сформованими 
електронних систем  
сканер сервісні процедури ЕБУ 
автомобіля 
Запис параметрів у Дає змогу аналізувати  Фіксує вже сформовані 
Дата-логер 
часі динаміку параметрів OBD-II дані 
Дозволяє бачити форму Потребує ручного  
Автомобільний Пряме дослідження  
сигналу та короткочасні аналізу, не порівнює  
осцилограф сигналів датчиків 
відхилення автоматично з OBD-II 
Придатний для автопа- Орієнтований на пере-
Телематичний Віддалений моніто-
рків і статистичного  давання даних, а не на 
пристрій ринг автомобіля 
контролю локальну верифікацію 
Патентні та інте- Дистанційна діагнос- Можливість комплекс- Не завжди мають  
лектуальні сис- тика, аналіз даних,  ного аналізу параметрів незалежні  
теми аналізу прогнозування стану автомобіля вимірювальні канали 
Порівняння OBD-II Незалежна верифікація 
Потребує підключення 
Розроблюваний параметрів із зовніш- ECT, MAP, TPS і RPM;  
зовнішніх  
пристрій німи контрольними  формування станів 
контрольних сигналів 
сигналами OK/ERR 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 13 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
З таблиці 1.4 видно, що існуючі засоби ефективно вирішують задачі зчиту-
вання, відображення, запису або передавання OBD-II даних. Однак вони здебіль-
шого не виконують автоматичного порівняння OBD-II параметрів із незалежними 
зовнішніми сигналами в складі одного компактного пристрою. 
Розроблюваний інформаційно-вимірювальний пристрій відрізняється тим, 
що поєднує OBD-II/UART канал із зовнішніми контрольними каналами ECT_EXT, 
MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. Для параметрів ECT, MAP і TPS використову-
ються аналогові канали, а для параметра RPM передбачено окремий імпульсний 
вхід, здатний працювати з цифровим сигналом DIG/HALL або змінним сигналом 
AC/VR після відповідного узгодження. 
Отже, на відміну від звичайного OBD-II сканера, розроблюваний пристрій 
не обмежується відображенням параметрів, які передав електронний блок керу-
вання. Він виконує їх незалежну верифікацію, визначає відхилення між OBD-зна-
ченнями та зовнішніми контрольними сигналами і формує результат у вигляді стану 
OK або ERR. 
У першому розділі розглянуто сучасний автомобіль як об’єкт технічного ді-
агностування та показано, що OBD-II є важливим джерелом діагностичної інфор-
мації. Водночас встановлено, що OBD-II параметри не є прямими результатами ви-
мірювання фізичних величин, оскільки формуються електронним блоком керу-
вання після обробки сигналів датчиків. 
Для подальшої розробки обґрунтовано вибір параметрів ECT, MAP, TPS і 
RPM, які характеризують тепловий стан двигуна, навантаження, положення дросе-
льної заслінки та частоту обертання колінчастого вала. Аналіз існуючих засобів діа-
гностування показав, що більшість із них орієнтована на зчитування, запис або пере-
давання діагностичних даних, але не забезпечує автоматичної OBD/EXT верифікації. 
Це обґрунтовує необхідність розробки інформаційно-вимірювального пристрою для 
порівняння OBD_ECT, OBD_MAP, OBD_TPS і OBD_RPM з відповідними зовніш-
німи контрольними сигналами ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 14 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
2 Обґрунтування технічного завдання 
 
2.1 Постановка задачі розробки пристрою 
 
Проведений у першому розділі аналіз показав, що OBD-II є важливим дже-
релом діагностичної інформації про роботу двигуна автомобіля. Водночас дані, 
отримані через цей інтерфейс, не завжди можна розглядати як безпосередні резуль-
тати прямих вимірювань, оскільки вони формуються електронним блоком керу-
вання після обробки сигналів датчиків, аналого-цифрового перетворення, фільтра-
ції, масштабування та передавання через діагностичний протокол [1–4]. 
Задача розробки полягає у створенні інформаційно-вимірювального при-
строю, який забезпечує порівняння OBD-II параметрів двигуна з незалежними зов-
нішніми контрольними сигналами. У межах роботи контролюються чотири пара-
метри: температура охолоджувальної рідини ECT, абсолютний тиск у впускному 
колекторі MAP, положення дросельної заслінки TPS та частота обертання колінча-
стого вала RPM [5–8]. 
Для реалізації поставленої задачі пристрій повинен приймати два типи вхі-
дної інформації: параметри, отримані через OBD-II/UART канал, та зовнішні конт-
рольні сигнали ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. Аналогові сигнали 
ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT подаються на входи АЦП мікроконтролера, а 
RPM_EXT обробляється як імпульсний сигнал із підрахунком частоти. 
Результатом роботи пристрою є визначення відповідності між OBD-II пара-
метрами та зовнішніми контрольними значеннями. Якщо відхилення за всіма пара-
метрами не перевищують допустимих меж, формується стан OK. Якщо хоча б один 
параметр виходить за встановлені межі, формується стан ERR. Результат перевірки 
має відображатися на LCD-дисплеї та дублюватися світлодіодною індикацією. 
Отже, технічна задача полягає у розробці мікроконтролерного інформа-
ційно-вимірювального пристрою, який приймає OBD-II параметри, зчитує зовнішні 
контрольні сигнали, виконує їх порівняння та формує висновок про достовірність 
діагностичних даних. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 15 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
2.2 Основні технічні вимоги до пристрою 
 
Інформаційно-вимірювальний пристрій для верифікації OBD-II параметрів 
двигуна повинен забезпечувати приймання діагностичних даних, зчитування неза-
лежних зовнішніх контрольних сигналів, порівняння відповідних параметрів і фо-
рмування результату перевірки. Основні технічні вимоги до пристрою наведено в 
таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 – Основні технічні вимоги до інформаційно-вимірювального 
пристрою 
Функціональний 
Призначення Прийняте технічне рішення 
вузол або вимога 
UART-інтерфейс; у моделі Proteus Virtual 
Канал приймання Отримання параметрів 
Terminal; у реальному виконанні OBD-
OBD-II даних ECT, MAP, TPS і RPM 
II/UART або ELM327-сумісний модуль 
Зовнішні аналогові Незалежна перевірка ECT, Аналогові входи мікроконтролера для си-
канали MAP і TPS гналів 0–5 В 
Незалежне визначення ча- Імпульсний вхід із вузлом узгодження 
Канал RPM_EXT 
стоти обертання RPM INPUT CONDITIONER 
Перетворення сигналів 
Вузол узгодження 
DIG/HALL або AC/VR у Компараторний вузол на LM393 
RPM 
логічні імпульси 
Центральний еле- Приймання, обробка та Мікроконтролер ATmega328P із АЦП, 
мент пристрою порівняння сигналів UART і входом зовнішнього переривання 
Визначення відповідності Обчислення абсолютних відхилень і фор-
Алгоритм перевірки 
OBD/EXT параметрів мування станів OK/ERR 
Відображення числових LCD-дисплей 16×2 та світлодіоди 
Індикація результатів 
значень і загального стану OK/ERR 
Вхід 12 В, понижувальний стабілізатор 5 
Робота від автомобільної 
Живлення В, базовий захист від помилкового підк-
бортової мережі 
лючення 
Зменшення впливу завад і 
Захист і фільтрація RC-фільтри, струмообмежувальні резис-
ризику пошкодження вхо-
входів тори та захисні елементи 
дів 
Перевірка працездатності 
Моделювання Схемотехнічне моделювання в Proteus 
схеми та алгоритму 
 
Як центральний елемент пристрою доцільно використати мікроконтролер 
ATmega328P, оскільки він має вбудований 10-бітний АЦП, UART-інтерфейс, цифрові 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 16 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
входи/виходи та можливість роботи із зовнішнім перериванням для підрахунку імпу-
льсів RPM_EXT [14]. Для формування логічних імпульсів у RPM-каналі використо-
вується компаратор LM393 [15], а для живлення електронних вузлів від бортової ме-
режі автомобіля передбачається понижувальний перетворювач напруги [16]. 
Пристрій повинен виконувати порівняння відповідних пар параметрів: 
OBD_ECT з ECT_EXT, OBD_MAP з MAP_EXT, OBD_TPS з TPS_EXT і OBD_RPM 
з RPM_EXT. Для кожної пари визначається абсолютне відхилення. Якщо всі відхи-
лення перебувають у допустимих межах, формується стан OK. Якщо хоча б одне 
відхилення перевищує встановлену межу, формується стан ERR. 
Отже, основні технічні вимоги до пристрою полягають у забезпеченні прий-
мання OBD-II параметрів, незалежного зчитування зовнішніх контрольних сигна-
лів, порівняння параметрів OBD/EXT, формування станів OK/ERR, відображення 
результатів і сумісності з автомобільною системою живлення. 
 
2.3 Вибір контрольованих параметрів ECT, MAP, TPS і RPM 
 
Вибір контрольованих параметрів виконано з урахуванням їх діагностичної 
інформативності, доступності через OBD-II канал, можливості незалежної переві-
рки та придатності до схемотехнічного моделювання. У межах роботи обрано чо-
тири параметри: ECT, MAP, TPS і RPM. Вони характеризують тепловий стан дви-
гуна, навантаження, положення органу керування подачею повітря та частоту обе-
ртання колінчастого вала [5–8]. 
Параметри ECT, MAP і TPS можуть бути представлені зовнішніми аналого-
вими сигналами в діапазоні 0–5 В. Це дає змогу подавати їх на входи аналого-циф-
рового перетворювача мікроконтролера та порівнювати з відповідними OBD-II зна-
ченнями. Параметр RPM має імпульсну природу, тому для його незалежної переві-
рки використовується окремий частотний канал RPM_EXT. 
Обрані параметри також є зручними для моделювання в Proteus. Значення 
ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT можуть формуватися потенціометрами як анало-
гові сигнали, а RPM_EXT — генератором імпульсів або синусоїдальним джерелом 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 17 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
із подальшим перетворенням у логічний сигнал [17]. Це дозволяє перевірити ро-
боту пристрою в режимах відповідності та невідповідності OBD-II параметрів зов-
нішнім контрольним значенням. 
Отже, вибір параметрів ECT, MAP, TPS і RPM є обґрунтованим, оскільки 
вони мають високу діагностичну цінність, доступні через OBD-II канал, можуть 
бути представлені зовнішніми контрольними сигналами та охоплюють як анало-
гові, так і імпульсні вимірювальні канали. Саме ці параметри приймаються як ос-
нова для подальшої розробки структурної схеми, принципової схеми, алгоритму по-
рівняння OBD/EXT і моделювання роботи пристрою. 
Таким чином, у другому розділі сформульовано задачу розробки інформа-
ційно-вимірювального пристрою, визначено його основні технічні вимоги та обґру-
нтовано вибір параметрів ECT, MAP, TPS і RPM. Сформульовані положення є ос-
новою для подальшої розробки структурної та принципової схеми пристрою. 
  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 18 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
3 Розробка структурної та принципової схем пристрою 
 
3.1 Структурна схема та принцип дії пристрою 
 
Розроблюваний інформаційно-вимірювальний пристрій призначений для пе-
ревірки достовірності OBD-II параметрів двигуна шляхом їх порівняння з незалеж-
ними зовнішніми контрольними сигналами. На відміну від звичайного діагностич-
ного сканера, який лише відображає дані електронного блока керування, запропоно-
ваний пристрій виконує додаткову верифікацію параметрів ECT, MAP, TPS і RPM. 
Структурну схему інформаційно-вимірювального пристрою наведено на ри-
сунку 3.1.  
 
Рисунок 3.1 – Структурна схема інформаційно-вимірювального пристрою 
 
До складу пристрою входять блок живлення, канал приймання OBD-
II/UART даних, мікроконтролерний блок, зовнішні аналогові канали ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT, вузол узгодження RPM INPUT CONDITIONER, LCD-дисп-
лей та світлодіодна індикація станів OK/ERR. Основні функціональні блоки при-
строю наведено в таблиці 3.1. 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 19 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Таблиця 3.1 – Основні функціональні блоки інформаційно-вимірювального 
пристрою 
Функціональний блок Призначення 
Формує стабілізовану напругу 5 В для живлення електронних 
Блок живлення 12 В/5 В 
вузлів пристрою 
Приймає параметри OBD_ECT, OBD_MAP, OBD_TPS і 
Канал OBD-II/UART 
OBD_RPM 
Зчитує сигнали, виконує обчислення відхилень і формує стани 
Мікроконтролерний блок 
OK/ERR 
Аналогові канали ECT_EXT, Забезпечують незалежне зчитування зовнішніх контрольних 
MAP_EXT, TPS_EXT сигналів 0–5 В 
Вузол RPM INPUT Узгоджує сигнали DIG/HALL або AC/VR і формує логічні ім-
CONDITIONER пульси RPM_EXT 
Відображає значення параметрів OBD/EXT і загальний стан 
LCD-дисплей 
перевірки 
Світлодіодна індикація Дублює результат перевірки у вигляді станів OK або ERR 
 
Центральним елементом пристрою є мікроконтролер ATmega328P. Він 
приймає дані через UART-канал, зчитує зовнішні аналогові сигнали, виконує підра-
хунок імпульсів RPM_EXT, порівнює значення OBD/EXT і формує результат пере-
вірки. Використання мікроконтролера дозволяє об’єднати функції приймання, ви-
мірювання, обробки даних і керування індикацією в одному електронному вузлі. 
Принцип дії пристрою полягає у паралельному отриманні двох груп даних. 
Перша група це параметри, які надходять через OBD-II/UART канал. Друга група 
це зовнішні контрольні значення ECT_EXT, MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT. Мі-
кроконтролер порівнює відповідні пари параметрів: OBD_ECT з ECT_EXT, 
OBD_MAP з MAP_EXT, OBD_TPS з TPS_EXT та OBD_RPM з RPM_EXT. 
Якщо відхилення за всіма контрольованими параметрами перебувають у допу-
стимих межах, пристрій формує стан OK. Якщо хоча б один параметр має переви-
щення допустимого відхилення, формується стан ERR. Результат перевірки відобража-
ється на LCD-дисплеї та дублюється світлодіодною індикацією. Детальний алгоритм 
формування станів OK/ERR і розрахунок допустимих відхилень наведено в розділі 4. 
Таким чином, структурна схема пристрою забезпечує приймання OBD-II па-
раметрів, зчитування незалежних зовнішніх сигналів, узгодження імпульсного 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 20 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
RPM-каналу, порівняння параметрів OBD/EXT та формування результату перевірки 
у вигляді станів OK або ERR. 
 
3.2 Принципова електрична схема та вибір елементної бази 
 
Принципова електрична схема інформаційно-вимірювального пристрою ро-
зроблена на основі структурної схеми та забезпечує реалізацію основних функцій: 
приймання OBD-II параметрів, зчитування зовнішніх контрольних сигналів, узго-
дження імпульсного RPM-сигналу, обробку даних мікроконтролером та індикацію 
результату перевірки. Загальний вигляд принципової електричної схеми наведено 
на рисунку 3.2. Перелік елементів до схеми електричної принципової наведено в 
додатку Б. 
 
 
Рисунок 3.2 – Принципова електрична схема інформаційно-вимірювального 
пристрою 
 
Основні елементи принципової схеми та їх функціональне призначення наве-
дено в таблиці 3.2. 
 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 21 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Таблиця 3.2 – Основні елементи принципової схеми інформаційно-вимірю-
вального пристрою 
Елемент або вузол Призначення в схемі Обґрунтування вибору 
Приймання UART-даних, зчиту- Має вбудований 10-бітний 
вання аналогових каналів, підраху- АЦП, UART, цифрові 
ATmega328P 
нок імпульсів RPM_EXT, форму- входи/виходи та вхід зовніш-
вання станів OK/ERR нього переривання 
Дозволяє передавати дані від 
Приймання OBD-II параметрів 
UART-канал OBD-II/UART адаптера або 
ECT, MAP, TPS і RPM 
Virtual Terminal у Proteus 
Аналогові входи 
Зчитування зовнішніх контрольних Придатні для подавання на 
ECT_EXT, MAP_EXT, 
сигналів 0–5 В входи АЦП мікроконтролера 
TPS_EXT 
Підвищують стабільність ре-
RC-фільтри аналогових Зменшення впливу високочастот-
зультатів аналого-цифрового 
каналів них завад 
перетворення 
Формує логічні імпульси рі-
Узгодження сигналів RPM 
LM393 вня 0–5 В для подавання на 
DIG/HALL і AC/VR 
вхід мікроконтролера 
Забезпечує роботу з цифро-
Вузол RPM INPUT Перетворення вхідного RPM-сиг-
вим сигналом DIG/HALL і 
CONDITIONER налу в логічний імпульсний сигнал 
змінним сигналом AC/VR 
Зменшує теплові втрати порі-
Понижувальний DC- Формування стабілізованої напруги 
вняно з лінійним стабілізато-
DC перетворювач 5 В від бортової мережі 12 В 
ром 
Відображення параметрів Забезпечує числову індикацію 
LCD-дисплей 16×2 
OBD/EXT і стану OK/ERR результатів перевірки 
Дублюють загальний стан 
Швидке візуальне відображення ре-
Світлодіоди OK/ERR пристрою без аналізу число-
зультату перевірки 
вих значень 
Підключення живлення, OBD-
Спрощують складання, пере-
Роз’єми зовнішніх сиг- II/UART, ECT_EXT, MAP_EXT, 
вірку та підключення при-
налів TPS_EXT, RPM DIG/HALL і RPM 
строю 
AC/VR 
 
Основою принципової схеми є мікроконтролер ATmega328P. Він виконує 
приймання OBD-II даних через UART, зчитування сигналів ECT_EXT, MAP_EXT і 
TPS_EXT через аналогові входи, підрахунок імпульсів RPM_EXT, порівняння па-
раметрів OBD/EXT та керування індикацією. Його вибір обґрунтований наявністю 
вбудованого АЦП, апаратного UART-інтерфейсу та входу зовнішнього перери-
вання, необхідного для обробки імпульсного RPM-каналу [14]. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 22 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Канал приймання OBD-II параметрів реалізовано через UART-інтерфейс. У 
реальному виконанні він може бути підключений до OBD-II/UART адаптера або 
ELM327-сумісного модуля, а під час моделювання в Proteus імітується за допомо-
гою Virtual Terminal. Через цей канал до мікроконтролера передаються параметри у 
текстовому форматі, наприклад: ECT=72;MAP=64;TPS=42;RPM=1500 [1–4, 17]. 
Зовнішні контрольні канали ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT підключені до 
аналогових входів мікроконтролера. У моделі вони формуються потенціометрами, 
які імітують сигнали датчиків у діапазоні 0–5 В. Для зменшення впливу завад перед 
входами АЦП застосовано RC-фільтри та струмообмежувальні резистори. Деталь-
ний розрахунок аналогових каналів наведено в розділі 4. 
Особливістю принципової схеми є вузол RPM INPUT CONDITIONER. Його 
застосування зумовлене тим, що сигнал частоти обертання колінчастого вала може 
мати різну форму залежно від типу джерела. У пристрої передбачено два режими 
роботи RPM-входу: DIG/HALL для цифрового прямокутного сигналу та AC/VR для 
змінного сигналу індуктивного датчика. Для формування логічних імпульсів вико-
ристано двоканальний компаратор LM393 [15]. 
Після вузла RPM INPUT CONDITIONER сигнал перетворюється у прямоку-
тні імпульси рівня 0–5 В і подається на вхід зовнішнього переривання мікроконт-
ролера. Завдяки цьому один і той самий програмний алгоритм може використову-
ватися для підрахунку RPM_EXT незалежно від типу первинного сигналу. 
Живлення пристрою передбачено від бортової мережі автомобіля напругою 
12 В. Для формування робочої напруги 5 В використано понижувальний DC-DC 
перетворювач. Такий варіант є доцільним, оскільки зменшує теплові втрати та під-
вищує енергоефективність порівняно з лінійним стабілізатором [16]. 
Для відображення результатів роботи використано символьний LCD-дисп-
лей 16×2 та два світлодіоди. На дисплей виводяться значення контрольованих па-
раметрів у форматі OBD/EXT та загальний стан перевірки. Зелений світлодіод від-
повідає стану OK, а червоний стану ERR. Підключення зовнішніх сигналів викону-
ється через окремі роз’єми для живлення, OBD-II/UART каналу, аналогових входів 
і RPM-каналів. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 23 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Конструктивне виконання інформаційно-вимірювального пристрою наве-
дено на рисунку 3.3. На складальному кресленні показано розміщення LCD-дисп-
лея, світлодіодів OK/ERR, кнопки RESET, роз’ємів зовнішніх сигналів і друкова-
ного вузла в корпусі пристрою. Специфікацію інформаційно-вимірювального при-
строю наведено в додатку В. 
 
Рисунок 3.3 – Конструктивне виконання інформаційно-вимірювального при-
строю 
 
Таким чином, принципова електрична схема забезпечує апаратну реалізацію 
функцій, сформульованих у технічному завданні: приймання OBD-II параметрів, 
незалежне зчитування зовнішніх сигналів, узгодження RPM-каналу, порівняння па-
раметрів OBD/EXT та відображення станів OK/ERR. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 24 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
4 Розрахункова частина та моделювання роботи пристрою 
 
4.1 Розрахунок каналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT 
 
У розробленому інформаційно-вимірювальному пристрої канали ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT використовуються для формування незалежних контрольних 
значень, з якими порівнюються відповідні параметри, отримані через OBD-II канал. 
Канал ECT_EXT відповідає температурі охолоджувальної рідини, MAP_EXT абсолю-
тному тиску у впускному колекторі, TPS_EXT положенню дросельної заслінки [5–8]. 
У моделі Proteus зазначені сигнали формуються потенціометрами, підклю-
ченими між шиною живлення VCC = 5 В і загальним проводом GND. Із середнього 
виводу кожного потенціометра знімається напруга в діапазоні 0–5 В. У реальному 
виконанні пристрою замість потенціометрів передбачається підключення зовніш-
ніх датчиків або імітаторів датчиків через відповідні роз’єми ECT SENSOR, MAP 
SENSOR і TPS SENSOR. 
Аналогові сигнали подаються на входи АЦП мікроконтролера ATmega328P: 
ECT_EXT на PC0/ADC0, MAP_EXT на PC1/ADC1, TPS_EXT на PC2/ADC2. Перед 
входами АЦП встановлено RC-фільтри нижніх частот на резисторах R4, R5, R6 но-
міналом 4,7 кОм і конденсаторах C8, C9, C10 ємністю 100 нФ. Ці елементи змен-
шують вплив високочастотних завад і додатково обмежують струм у разі помилко-
вого підвищення вхідної напруги [12–15]. 
Постійна часу RC-фільтра визначається за формулою: 
                                                             τ = R ⋅ C                                                       (4.1) 
де R - опір послідовного резистора, Ом; 
     C - ємність конденсатора, Ф. 
Підставляємо прийняті значення: 
τ = 4,7 ⋅ 103 ⋅ 100 ⋅ 10−9 = 0,00047 с = 0,47 мс 
 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 25 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Гранична частота RC-фільтра визначається за формулою: 
1
���� = (4.2) 
2������
Після підстановки значень отримаємо: 
1
              ���� = = 338,6 Гц.  
2�� ⋅ 4,7 ⋅ 103 ⋅ 100 ⋅ 10−9
Отримана гранична частота становить 338,6 Гц. Для каналів ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT цього достатньо, оскільки зазначені параметри не потребу-
ють передавання високочастотних складових. Час встановлення сигналу оціню-
ється як приблизно 5τ: 
��вст = 5τ = 5 ⋅ 0,47 = 2,35 мс 
Отже, RC-фільтр не обмежує швидкодію аналогових каналів, але підвищує 
стабільність показань АЦП. 
N 10
max = 2 − 1 = 1023 
Мікроконтролер ATmega328P має 10-бітний АЦП, тому цифровий код пере-
творення може набувати значень від 0 до 1023. Опорна напруга приймається рівною 
напрузі живлення мікроконтролера: 
��ref = 5  
Крок квантування за напругою визначається за формулою: 
��������
                                                                   ∆�� =                                                              (4.3) 
��������
Підставляємо числові значення: 
5
ΔU = = 0,00489 В = 4,89 мВ 
1023
Похибка квантування ідеального АЦП приймається рівною половині моло-
дшого розряду: 
��
                                                                       δ�� = ±                                                           (4.4) 
2
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 26 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
4,89
δU = ± = ±2,45 мВ 
2
Отже, при опорній напрузі 5 В один відлік АЦП відповідає приблизно 4,89 
мВ, а похибка квантування становить ±2,45 мВ. 
Для перетворення цифрового коду у фізичні величини прийнято такі діапазони: 
ECT_EXT: 0...120 °C; 
MAP_EXT: 20...120 кПа; 
TPS_EXT: 0...100 %. 
Перетворення виконується за лінійними залежностями. Для каналу 
ECT_EXT температура визначається за формулою: 
��ECT
                                                               ��ECT = ⋅ 120                                                     (4.5) 
1023
де ��ECT- цифровий код АЦП каналу ECT_EXT. 
Крок перетворення для каналу ECT_EXT становить: 
120
ΔTECT = = 0,117 °C/відлік 
1023
Похибка квантування за температурою: 
0,117
δTECT = ± = ±0,059 °C 
2
Для каналу MAP_EXT тиск визначається з урахуванням нижньої межі діа-
пазону 20 кПа: 
��������
�������� = 20 + ∙ (120 − 20) (4.6) 
1023
Крок перетворення для каналу MAP_EXT: 
120 − 20 100
ΔPMAP = = = 0,098 кПа/відлік 
1023 1023
Похибка квантування за тиском: 
0,098
δPMAP = ± = ±0,049 кПа 
2
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 27 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Для каналу TPS_EXT положення дросельної заслінки визначається за формулою: 
NTPS
                                                             αTPS = ⋅ 100                                                       (4.7) 
1023
Крок перетворення для каналу TPS_EXT: 
100
ΔαTPS = = 0,098 %/відлік 
1023
Похибка квантування за положенням дросельної заслінки: 
0,098
δαTPS = ± = ±0,049% 
2
Результати розрахунку роздільної здатності аналогових каналів наведено в 
таблиці 4.1. 
 
Таблиця 4.1 – Роздільна здатність аналогових вимірювальних каналів 
Канал Діапазон перетворення Крок перетворення Похибка квантування 
ECT_EXT 0...120 °C 0,117 °C/відлік ±0,059 °C 
MAP_EXT 20...120 кПа 0,098 кПа/відлік ±0,049 кПа 
TPS_EXT 0...100 % 0,098 %/відлік ±0,049 % 
 
Із таблиці 4.1 видно, що похибка квантування аналогових каналів є значно 
меншою за прийняті допустимі відхилення: 5 °C для ECT, 10 кПа для MAP і 5 % 
для TPS. Отже, розрядність АЦП не є обмежувальним фактором для задачі 
OBD/EXT верифікації. 
Для перевірки відповідності розрахункової моделі розглянуто контрольний 
режим, який використовується під час моделювання: 
��ECT = 72 °C; ��MAP = 64 кПа; ��TPS = 42% 
Для каналу ECT_EXT вхідна напруга та код АЦП визначаються за формулами: 
��������
�������� = ∙ �������� (4.8) 
120
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 28 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
72
�������� = ∙ 5 = 3,00 В 
120
��������
�������� = ∙ 1023 (4.9) 
��������
3,00
�������� = ∙ 1023 = 613,8 ≈ 614 
5
Для каналу MAP_EXT: 
�������� − 20
�������� = ∙ �� (4.10) 
120 − 20 ������
64 − 20
�������� = ∙ 5 = 2,20 В 
100
Код АЦП: 
2,20
NMAP = ⋅ 1023 = 450,1 ≈ 450 
5
Для каналу TPS_EXT: 
αTPS
                                                               ��TPS = ⋅ ��ref                                                    (4.11) 
100
42
��TPS = ⋅ 5 = 2,10 В 
100
Код АЦП: 
2,10
��TPS = ⋅ 1023 = 429,7 ≈ 430 
5
У контрольному режимі отримано такі значення: для ECT_EXT 3,00 В і код 
АЦП приблизно 614; для MAP_EXT 2,20 В і код приблизно 450; для TPS_EXT 2,10 
В і код приблизно 430. Усі сигнали розміщені в робочому діапазоні АЦП і мають 
запас як у бік зменшення, так і в бік збільшення. 
Окремо оцінено захист аналогових входів у разі випадкової подачі підвище-
ної напруги. Оскільки пристрій орієнтований на використання в автомобільній си-
стемі, на зовнішніх роз’ємах можливе помилкове потрапляння напруги 12 В. Пос-
лідовний резистор 4,7 кОм обмежує струм через захисний діод мікроконтролера: 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 29 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
��in − ��CC − ����
                                                          ���� =                                                    (4.12) 
��
де ��in- випадково подана вхідна напруга, В; 
     ��CC- напруга живлення мікроконтролера, В; 
     ����- пряме падіння напруги на захисному діоді, В; 
      ��- опір послідовного резистора, Ом. 
Для ��in = 12В; ��CC = 5В; ���� = 0,7В та �� = 4,7кОм: 
12 − 5 − 0,7
���� = = 0,00134 А = 1,34 мА 
4700
Розрахований струм становить приблизно 1,34 мА. Це підтверджує, що пос-
лідовні резистори виконують не тільки функцію елементів RC-фільтра, а й функцію 
струмообмеження. У реальному виконанні такий захист доцільно доповнювати зо-
внішніми захисними елементами з урахуванням імпульсних завад у бортовій ме-
режі автомобіля. 
Таким чином, аналогові вимірювальні канали ECT_EXT, MAP_EXT і 
TPS_EXT відповідають задачі верифікації OBD-II параметрів. За опорної напруги 
5 В 10-бітний АЦП забезпечує крок 4,89 мВ, що відповідає 0,117 °C для ECT_EXT, 
0,098 кПа для MAP_EXT і 0,098 % для TPS_EXT. Отримані похибки квантування є 
суттєво меншими за встановлені допустимі відхилення, а RC-фільтри з парамет-
рами 4,7 кОм і 100 нФ забезпечують фільтрацію завад без помітного погіршення 
швидкодії каналів. 
 
4.2 Розрахунок каналу RPM_EXT і вузла узгодження RPM 
 
Канал RPM_EXT призначений для незалежного визначення частоти обертання 
колінчастого вала двигуна. На відміну від аналогових каналів ECT_EXT, MAP_EXT і 
TPS_EXT, він є імпульсним, тому його робота ґрунтується не на вимірюванні рівня 
напруги, а на формуванні та підрахунку імпульсів за заданий інтервал часу [5–8]. 
Канал RPM_EXT може працювати у двох режимах: DIG/HALL і AC/VR. Ре-
жим DIG/HALL призначений для прямокутного імпульсного сигналу від датчика 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 30 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Холла, цифрового датчика або тахометричного виходу. Режим AC/VR використову-
ється для змінного сигналу індуктивного датчика положення колінчастого вала. В 
обох випадках сигнал проходить через вузол RPM INPUT CONDITIONER і перет-
ворюється у прямокутні логічні імпульси рівня 0–5 В, придатні для подавання на 
вхід мікроконтролера [13–15]. 
Формування логічного сигналу виконується на компараторі LM393. У ре-
жимі DIG/HALL компаратор U3:B узгоджує рівні прямокутного сигналу з логікою 
мікроконтролера. У режимі AC/VR синусоїдальний сигнал проходить через вхід-
ний RC-ланцюг, зміщується відносно опорної напруги VREF = 2,5 В і подається на 
компаратор U3:A. Вибір активного режиму здійснюється перемикачем SW1, вихід 
якого підключений до входу PD2/INT0 мікроконтролера ATmega328P [14, 15]. 
Опорна напруга VREF потрібна для коректного перетворення змінного сиг-
налу AC/VR у прямокутні імпульси. Оскільки індуктивний датчик формує сигнал 
із додатною та від’ємною півхвилею, його необхідно змістити в середину діапазону 
живлення 0–5 В. Для цього використовується резистивний дільник на резисторах 
R8 і R9 однакового номіналу: 
��9
                                                            ��VREF = ��CC ⋅                                               (4.13) 
��8 + ��9
де ��VREF опорна напруга, В; 
     ��CC напруга живлення схеми, В; 
     ��8, ��9 опори резисторів дільника, Ом. 
Для схеми прийнято ��CC = 5 В; ��8 = 10 кОм;  ��9 = 10 кОм. 
10
��VREF = 5 ⋅ = 2,5 В 
10 + 10
Отже, дільник формує опорну напругу 2,5 В, тобто половину напруги живлення. 
Це дозволяє розмістити змінний сигнал AC/VR у робочому діапазоні компаратора. 
Струм через резистивний дільник визначається за формулою: 
��CC
��div = (4.14) 
��8 + ��9
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 31 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
5
��div = = 0,00025 А = 0,25 мА 
10 ⋅ 103 + 10 ⋅ 103
Потужність, що розсіюється на одному резисторі дільника, становить: 
���� = ��2
div ⋅ �� (4.15) 
���� = (0,00025)2 ⋅ 10 ⋅ 103 = 0,000625 Вт = 0,625 мВт 
Отримана потужність 0,625 мВт є дуже малою, тому для дільника достатньо 
стандартних малопотужних резисторів. Для фільтрації опорної напруги VREF ви-
користовується конденсатор C11 ємністю 100 нФ. Еквівалентний опір дільника для 
змінної складової визначається як паралельне з’єднання R8 і R9: 
��8 ⋅ ��9
��eq = (4.16) 
��8 + ��9
10 ⋅ 10
��eq = = 5 кОм 
10 + 10
Постійна часу фільтрації опорної напруги: 
τVREF = ��eq ⋅ ��11 (4.17) 
τ 3 −9
VREF = 5 ⋅ 10 ⋅ 100 ⋅ 10 = 0,0005 с = 0,5 мс 
Гранична частота фільтра VREF: 
1
��VREF = (4.18) 
2π��eq��11
1
��VREF = = 318,3 Гц 
2π ⋅ 5 ⋅ 103 ⋅ 100 ⋅ 10−9
Отже, конденсатор C11 зменшує високочастотні завади в колі опорної напруги 
та стабілізує поріг перемикання компаратора. 
У режимі AC/VR у моделі Proteus використовується синусоїдальне джерело 
VSINE з амплітудою 2 В і частотою 25 Гц. Вхідний сигнал можна подати у вигляді [17]: 
��VR(��) = �� ⋅ sin(2π����) (4.19) 
де �� амплітуда сигналу, В; 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 32 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
     �� частота сигналу, Гц. 
Для прийнятих параметрів: 
��VR(��) = 2 ⋅ sin(2π ⋅ 25��) (4.20) 
Після проходження через розділовий конденсатор C12 та зміщення відносно 
VREF сигнал на вході компаратора має вигляд: 
��AC_SIG(��) = ��VREF + �� ⋅ sin(2������) (4.21) 
��AC_SIG(��) = 2,5 + 2 ⋅ si n(2�� ⋅ 25��) (4.22) 
Мінімальне та максимальне значення зміщеного сигналу становлять: 
�������� = ��VREF − �� (4.23) 
�������� = 2,5 − 2 = 0,5 В 
�������� = ��VREF + �� (4.24) 
�������� = 2,5 + 2 = 4,5 В 
Після зміщення синусоїдальний сигнал змінюється в межах від 0,5 В до 4,5 
В. Це не виходить за межі живлення 0–5 В і є придатним для подавання на вхід 
компаратора LM393. Компаратор перемикає вихідний стан у моменти, коли сигнал 
AC_SIG перетинає рівень VREF, унаслідок чого синусоїдальний сигнал перетворю-
ється у прямокутні імпульси [15]. 
Розділовий конденсатор C12 і резистор R12 утворюють вхідний RC-ланцюг 
для змінного сигналу AC/VR. За прийнятих значень R12 = 100 кОм і C12 = 1 мкФ 
постійна часу становить: 
τAC = ��12 ⋅ ��12 (4.25) 
τ 3 −6
AC = 100 ⋅ 10 ⋅ 1 ⋅ 10 = 0,1 с 
Гранична частота цього ланцюга: 
1
��AC = (4.26) 
2π��12��12
1
��AC = = 1,59 Гц 
2π ⋅ 100 ⋅ 103 ⋅ 1 ⋅ 10−6
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 33 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Оскільки частота тестового сигналу AC/VR становить 25 Гц, вона значно 
перевищує граничну частоту 1,59 Гц. Отже, змінна складова проходить на вхід ком-
паратора без суттєвого послаблення, а постійна складова відсікається розділовим 
конденсатором. 
Період вхідного сигналу RPM_EXT визначається за формулою: 
1
�� = (4.27) 
��
Для частоти 25 Гц: 
1
�� = = 0,04 с = 40 мс 
25
Це означає, що на вході PD2/INT0 мікроконтролера після вузла RPM INPUT 
CONDITIONER формується один імпульсний період тривалістю 40 мс. 
Для визначення частоти обертання двигуна використовується підрахунок кі-
лькості імпульсів за фіксований час вимірювання. У загальному вигляді частота 
обертання визначається за формулою [11, 12]: 
60 ⋅ ��imp
�� = (4.28) 
�� ⋅ ����
де �� частота обертання, об/хв; 
     ��imp кількість підрахованих імпульсів за час вимірювання; 
     �� кількість імпульсів, що відповідає одному оберту; 
     ���� час вимірювання, с. 
У моделі прийнято, що один імпульс відповідає одному оберту, тобто z = 1. 
За частоти сигналу 25 Гц і часу вимірювання 1 с кількість імпульсів становить: 
��imp = �� ⋅ ���� (4.29) 
��imp = 25 ⋅ 1 = 25 
Тоді частота обертання дорівнює: 
60 ⋅ 25
�� = = 1500 об/хв 
1 ⋅ 1
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 34 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Отже, тестовий сигнал частотою 25 Гц відповідає частоті обертання 1500 
об/хв і використовується в моделюванні як контрольний режим для порівняння 
OBD_RPM та RPM_EXT. 
Дискретність визначення частоти обертання залежить від часу вимірювання 
та кількості імпульсів на один оберт. Мінімальна зміна кількості імпульсів дорівнює 
одному імпульсу, тому крок вимірювання частоти обертання визначається за форму-
лою: 
60
�� = (4.30) 
�� ⋅ ����
Для �� = 1 та ���� = 1с: 
60
Δ�� = = 60 об/хв 
1 ⋅ 1
Отже, при підрахунку імпульсів протягом 1 с дискретність відображення ча-
стоти обертання становить 60 об/хв.  
Похибку квантування підрахунку можна оцінити як половину одного кроку: 
��
δ�� = ± (4.31) 
2
60
δ�� = ± = ±30 об/хв 
2
При часі вимірювання 1 с дискретність відображення частоти обертання стано-
вить 60 об/хв, а похибка квантування підрахунку ±30 об/хв. Це менше за прийнятий 
допустимий поріг відхилення для каналу RPM, який становить 100 об/хв, тому дискре-
тність підрахунку не заважає використовувати RPM_EXT для верифікації OBD_RPM. 
Основні розрахункові параметри каналу RPM_EXT наведено в таблиці 4.2. 
 
Таблиця 4.2 – Розрахункові параметри каналу RPM_EXT 
Параметр Позначення Значення 
Напруга живлення вузла ��CC 5 В 
Опорна напруга компаратора ��VREF 2,5 В 
 
Частота тестового сигналу �� 25 Гц 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 35 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Продовження таблиці 4.2 
Параметр Позначення Значення 
Період тестового сигналу �� 40 мс 
 
Кількість імпульсів за 1 с ��imp 25 
Кількість імпульсів на один оберт �� 1 
Розрахована частота обертання �� 1500 об/хв 
Дискретність вимірювання ∆�� 60 об/хв 
Похибка квантування підрахунку δ�� ±30 об/хв 
 
У режимі DIG/HALL канал працює з уже сформованим прямокутним сигна-
лом. Якщо на вхід подається сигнал частотою 25 Гц, після компаратора U3:B і пе-
ремикача SW1 на вхід PD2/INT0 надходять імпульси тієї самої частоти. Мікрокон-
тролер підраховує 25 імпульсів за 1 с і визначає частоту обертання 1500 об/хв. 
У режимі AC/VR синусоїдальний сигнал спочатку зміщується відносно 
VREF = 2,5 В, після чого компаратор U3:A перетворює його у прямокутні імпульси. 
Після перемикача SW1 сигнал також надходить на PD2/INT0. Таким чином, незале-
жно від типу первинного RPM-сигналу мікроконтролер отримує однаковий за логі-
кою імпульсний сигнал RPM_IN [14, 15]. 
Отже, виконаний розрахунок підтверджує працездатність каналу RPM_EXT 
та вузла RPM INPUT CONDITIONER. Резистивний дільник R8–R9 формує опорну 
напругу 2,5 В, вхідний RC-ланцюг R12–C12 пропускає тестовий сигнал 25 Гц без 
суттєвого послаблення, а компаратор LM393 перетворює DIG/HALL або AC/VR си-
гнал у логічні імпульси рівня 0–5 В. При частоті вхідного сигналу 25 Гц розрахо-
вана частота обертання становить 1500 об/хв, а похибка квантування підрахунку 
±30 об/хв є меншою за допустиме відхилення 100 об/хв. Це дозволяє використову-
вати канал RPM_EXT для верифікації параметра OBD_RPM. 
 
4.3 Розрахунок вузла живлення пристрою 
 
Вузол живлення призначений для перетворення напруги бортової мережі ав-
томобіля у стабілізовану напругу 5 В, необхідну для роботи електронних компонентів 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 36 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
пристрою. Від шини 5 В живляться мікроконтролер ATmega328P, компаратор LM393, 
LCD-дисплей, світлодіодна індикація, аналогові канали та допоміжні кола [14–16]. 
Для формування стабілізованої напруги використано понижувальний імпу-
льсний перетворювач LM2595-5.0. Такий варіант є доцільним, оскільки різниця між 
вхідною напругою 12 В і робочою напругою 5 В є суттєвою. У разі застосування 
лінійного стабілізатора надлишкова потужність розсіювалася б у вигляді тепла, що 
погіршувало б тепловий режим пристрою [16]. 
Вхідне коло живлення містить роз’єм J1 для подавання напруги +12 В, захи-
сні елементи, вхідні фільтрувальні конденсатори, понижувальний перетворювач, 
дросель L1, діод Шотткі та вихідні конденсатори. Така структура забезпечує отри-
мання стабілізованої напруги 5 В для електронної частини пристрою. 
Для оцінки навантаження на вузол живлення визначено орієнтовний струм 
споживання основних елементів. Розрахунок виконано із запасом, оскільки окремі 
вузли можуть працювати в різних режимах. Орієнтовний струм споживання наве-
дено в таблиці 4.3. 
 
Таблиця 4.3 – Орієнтовний струм споживання основних вузлів пристрою 
Орієнтовний 
Вузол або елемент Кількість Примітка 
струм, мА 
Робота при тактовій час-
Мікроконтролер ATmega328P 1 15 
тоті 16 МГц 
Вузол узгодження RPM-
Компаратор LM393 1 1 
сигналу 
З урахуванням підсвічу-
LCD-дисплей 16×2 1 25 
вання 
1 активний У нормальному режимі 
Світлодіодна індикація OK/ERR 10 
світлодіод активний один світлодіод 
Аналогові канали ECT_EXT, Потенціометри або вхі-
3 2 
MAP_EXT, TPS_EXT дні кола датчиків 
Резистивні дільники, підтягувальні Кола RESET, VREF та 
— 3 
резистори та допоміжні кола інші допоміжні елементи 
Резерв на зовнішній OBD-II/UART Для підвищення надійно-
— 30 
модуль і запас по навантаженню сті розрахунку 
Разом — 86 — 
 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 37 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Отримане значення сумарного струму споживання становить: 
��Σ = 86 мА 
Для забезпечення запасу за струмом приймаємо коефіцієнт запасу: 
��з = 1,3 
Тоді розрахунковий струм навантаження шини 5 В становить: 
��5�� = ��Σ ⋅ ��з (4.32) 
��5�� = 86 ⋅ 1,3 = 111,8 мА≈0,12 А 
Потужність, яку споживає навантаження від шини 5 В, визначається: 
�������� = �������� ⋅ ��5�� (4.33) 
де ��������  вихідна напруга стабілізатора, В; 
     ��5�� струм навантаження по шині 5 В, А. 
Для �������� = 5 В, ��5�� = 0,12 А: 
�������� = 5 ⋅ 0,12 = 0,60 Вт 
Отже, електронна частина пристрою споживає від стабілізованої шини 5 В 
приблизно 0,60 Вт. 
Для оцінки роботи імпульсного перетворювача приймаємо орієнтовний кое-
фіцієнт корисної дії: 
�� = 0,80 
Вхідна потужність, яку споживає DC-DC перетворювач від бортової мережі, 
визначається за формулою: 
��������
������ = (4.34) 
��
Після підстановки: 
0,60
������ = = 0,75 Вт 
0,80
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 38 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Вхідний струм від бортової мережі 12 В визначається за формулою: 
������
������ = (4.35) 
������
де ������ вхідна напруга живлення, В. 
Для ������ = 12 В: 
0,75
������ = = 0,0625 А 
12
Отже, струм, який пристрій споживає від бортової мережі автомобіля, ста-
новить приблизно: 
������ ≈ 63 мА 
Втрати потужності в імпульсному перетворювачі визначаються як різниця 
між вхідною та вихідною потужністю: 
���������� = ������ − �������� (4.36) 
���������� = 0,75 − 0,60 = 0,15 Вт 
Отримане значення втрат становить 0,15 Вт, тому вузол живлення на основі ім-
пульсного понижувального перетворювача не потребує значного тепловідведення за 
прийнятого навантаження. 
Для порівняння оцінимо втрати у випадку використання лінійного стабілізатора 
типу 7805. Потужність втрат на лінійному стабілізаторі визначається за формулою: 
����������_������ = (������ − ��������) ⋅ ��5�� (4.37) 
Для ������ = 12 В, �������� = 5 В, ��5�� = 0,12 А: 
����������_������ = (12 − 5) ⋅ 0,12 = 0,84 Вт 
Коефіцієнт корисної дії лінійного стабілізатора можна оцінити за співвідно-
шенням: 
��������
�������� = ⋅ 100 
������
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 39 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
5
�������� = ⋅ 100% = 41,7%. 
12
Порівняння показує, що при використанні лінійного стабілізатора втрати по-
тужності становили б приблизно 0,84 Вт, тоді як для імпульсного DC-DC перетво-
рювача втрати становлять близько 0,15 Вт. Отже, імпульсний перетворювач забез-
печує кращий тепловий режим пристрою. 
 
Таблиця 4.4 – Порівняння варіантів стабілізації напруги 
Параметр Імпульсний перетворювач LM2595-5.0 Лінійний стабілізатор 7805 
Вхідна напруга 12 В 12 В 
Вихідна напруга 5 В 5 В 
Струм навантаження 0,12 А 0,12 А 
Вихідна потужність 0,60 Вт 0,60 Вт 
Орієнтовний ККД 80 % 41,7 % 
Потужність втрат 0,15 Вт 0,84 Вт 
Тепловий режим Сприятливий Гірший через більші втрати 
 
З таблиці 4.4 видно, що застосування імпульсного понижувального перетво-
рювача є технічно обґрунтованим: він забезпечує стабілізовану напругу 5 В при 
менших теплових втратах і меншому навантаженні на джерело живлення. 
Окремо розглянуто струм світлодіодної індикації. У схемі для обмеження 
струму світлодіодів використовуються резистори номіналом 330 Ом. Струм через 
світлодіод оцінюється за формулою: 
������ − ����
�������� = (4.38) 
��
де ������  напруга живлення, В; 
     ���� пряме падіння напруги на світлодіоді, В; 
     �� опір струмообмежувального резистора, Ом. 
Для ������ = 5 В, ���� = 2 В, �� = 330 Ом: 
5 − 2
�������� = = 0,0091 А = 9,1 мА 
330
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 40 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Отже, струм одного активного світлодіода становить приблизно 9–10 мА. Це 
значення є допустимим для індикації станів OK/ERR і не створює значного додат-
кового навантаження на шину живлення 5 В. 
Для підвищення стабільності живлення в схемі застосовуються фільтрува-
льні конденсатори. Вхідні конденсатори згладжують короткочасні провали та імпу-
льсні завади на вході перетворювача, вихідні конденсатори зменшують пульсації 
напруги 5 В, а конденсатори 100 нФ біля мікроконтролера та компаратора викону-
ють локальне високочастотне шунтування [14–16]. 
Таким чином, виконаний розрахунок підтверджує працездатність вузла жи-
влення. Розрахунковий струм навантаження шини 5 В з урахуванням запасу стано-
вить приблизно 0,12 А, вихідна потужність близько 0,60 Вт, а струм споживання від 
бортової мережі 12 В близько 63 мА. Порівняння з лінійним стабілізатором показує, 
що DC-DC перетворювач має менші теплові втрати, тому є доцільним для живлення 
пристрою від автомобільної бортової мережі. 
 
4.4 Обґрунтування допустимих відхилень OBD-II-параметрів 
 
Після розрахунку зовнішніх вимірювальних каналів необхідно встановити 
допустимі межі відхилення між параметрами, отриманими через OBD-II канал, і 
значеннями зовнішніх контрольних каналів. Ці межі використовуються в алгоритмі 
пристрою для формування станів OK або ERR. Якщо різниця між OBD-параметром 
і відповідним зовнішнім значенням не перевищує допустимого відхилення, пара-
метр вважається достовірним. Якщо різниця перевищує допустиму межу, пристрій 
формує стан ERR [11, 12]. 
У межах роботи контроль виконується для чотирьох параметрів: температури 
охолоджувальної рідини ECT, абсолютного тиску у впускному колекторі MAP, поло-
ження дросельної заслінки TPS та частоти обертання колінчастого вала RPM [5–8]. 
Для кожного параметра визначається абсолютне відхилення між значенням, 
отриманим через OBD-II канал, і значенням зовнішнього контрольного каналу: 
ΔECT = |������OBD − ������EXT| (4.39) 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 41 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Для абсолютного тиску у впускному колекторі: 
ΔMAP = |������OBD − ������EXT| (4.40) 
Для положення дросельної заслінки: 
ΔTPS = |������OBD − ������EXT| (4.41) 
Для частоти обертання колінчастого вала: 
ΔRPM = |������OBD − ������EXT| (4.42) 
Загальна умова достовірності для кожного параметра має вигляд: 
Δ�� ≤ Δ��доп (4.43) 
де Δ��- фактичне відхилення між OBD-значенням і зовнішнім контрольним значен-
ням; 
     Δ��доп- допустиме відхилення для відповідного параметра. 
Під час вибору допустимих відхилень враховано результати розрахунків, ви-
конаних у пунктах 4.1 і 4.2. Для аналогових каналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT 
похибка квантування становить відповідно ±0,059 °C, ±0,049 кПа та ±0,049 %, тобто 
є значно меншою за прийняті межі порівняння OBD/EXT. Для каналу RPM_EXT при 
частоті тестового сигналу 25 Гц і часі вимірювання 1 с дискретність підрахунку ста-
новить 60 об/хв, а похибка квантування ±30 об/хв. Тому допустиме відхилення для 
RPM має бути більшим за цю величину, щоб уникнути помилкового формування 
стану ERR через дискретність імпульсного вимірювання [11, 12, 14]. 
З урахуванням отриманих результатів для алгоритму верифікації прийнято 
допустимі відхилення, наведені в таблиці 4.5. 
 
Таблиця 4.5 – Допустимі відхилення для верифікації OBD-II параметрів 
Порівнювані  
Призначення допуску 
значення 
Урахування інерційності температурного каналу, дис-
ECT ������OBDі ������EXT 5 °C 
кретності та затримки OBD-даних 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 42 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
Параметр 
Допустиме  
відхилення 
 
Продовження таблиці 4.5 
Порівнювані  
Призначення допуску 
значення 
Урахування швидших змін тиску, фільтрації та можли-
MAP ������OBD і ������EXT 10 кПа 
вого запізнення OBD-значення 
Урахування перехідних режимів, дискретності та мож-
TPS ������OBD і ������EXT 5 % 
ливої затримки відображення положення дроселя 
100 Урахування дискретності імпульсного підрахунку та 
RPM ������OBD і ������EXT 
об/хв коливань частоти обертання 
 
Для всіх контрольованих параметрів система умов достовірності має вигляд: 
Δ ≤ 5∘
ECT C; ΔMAP ≤ 10 кПа; ΔTPS ≤ 5 % ; ΔRPM ≤ 100 об/хв 
Загальний стан OK формується лише тоді, коли всі зазначені умови викону-
ються одночасно. Якщо хоча б одна з умов не виконується, пристрій формує стан 
ERR. Такий принцип дозволяє виявляти недостовірність окремого діагностичного 
параметра без усереднення відхилень за різними каналами. 
Таким чином, прийняті допустимі відхилення 5 °C для ECT, 10 кПа для MAP, 
5 % для TPS і 100 об/хв для RPM узгоджені з результатами розрахунків вимірюва-
льних каналів. Для аналогових каналів похибка квантування є значно меншою за 
встановлені допуски, а для RPM-каналу допустиме відхилення перевищує похибку 
імпульсного підрахунку. Отже, обрані межі є достатніми для формування станів OK 
та ERR у моделі інформаційно-вимірювального пристрою. 
 
4.5 Алгоритм формування станів OK/ERR 
 
Після розрахунку вимірювальних каналів і вибору допустимих відхилень не-
обхідно описати алгоритм, за яким інформаційно-вимірювальний пристрій формує пі-
дсумковий стан достовірності OBD-II параметрів. Основна задача алгоритму полягає 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 43 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
Параметр 
Допустиме  
відхилення 
 
у порівнянні значень, отриманих через OBD-II канал, із незалежними зовнішніми ко-
нтрольними значеннями та формуванні одного з двох станів: OK або ERR [11, 12]. 
Стан OK означає, що всі контрольовані параметри перебувають у межах 
установлених допустимих відхилень. Стан ERR формується тоді, коли хоча б один 
із параметрів має перевищення допустимої межі. Така логіка є доцільною, оскільки 
недостовірність навіть одного параметра може призвести до неправильного діагно-
стичного висновку. 
У розробленому пристрої контролюються чотири параметри: ECT, MAP, 
TPS і RPM. Першою групою вхідних даних є OBD-II параметри, які в моделі Proteus 
надходять до мікроконтролера ATmega328P через UART у вигляді текстового рядка, 
наприклад [14, 17]: 
������ = 72;  ������ = 64;  ������ = 42;  ������ = 1500 
Після приймання рядка програма мікроконтролера виконує його розбір і ви-
діляє окремі значення: 
������OBD;  ������OBD;  ������OBD;  ������OBD 
Другою групою вхідних даних є зовнішні контрольні параметри. Значення 
ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT зчитуються через аналогові входи PC0/ADC0, 
PC1/ADC1 і PC2/ADC2, а значення RPM_EXT визначається шляхом підрахунку ім-
пульсів на вході PD2/INT0 після вузла RPM INPUT CONDITIONER [14, 15]. 
Після отримання всіх OBD-II та зовнішніх контрольних значень мікроконт-
ролер обчислює абсолютні відхилення: 
ΔECT = |������OBD − ������EXT| 
Для абсолютного тиску у впускному колекторі: 
ΔMAP = |������OBD − ������EXT| 
Для положення дросельної заслінки: 
ΔTPS = |������OBD − ������EXT| 
Для частоти обертання колінчастого вала: 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 44 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
ΔRPM = |������OBD − ������EXT| 
Далі кожне відхилення порівнюється з відповідною допустимою межею, об-
ґрунтованою в пункті 4.4:  
�������� ≤ 5°��;  �������� ≤ 10 кПа;  �������� ≤ 5%;  �������� ≤ 100 об/хв. 
Для кожного параметра формується логічна ознака достовірності: 
�������� = (�������� ≤ 5); �������� = (�������� ≤ 10); 
�������� = ( �������� ≤ 5 ); �������� = ( �������� ≤ 100 ) 
Підсумковий стан OK формується лише за одночасного виконання всіх чо-
тирьох умов: 
OK = ��ECT ∧ ��MAP ∧ ��TPS ∧ ��RPM 
де символ ∧ означає логічну операцію “І”. 
Якщо хоча б один із каналів має перевищення допустимого відхилення, за-
гальний стан пристрою переходить у ERR: 
������ = ���� 
Або в розгорнутому вигляді: 
������ = (ΔECT > 5) ∨ (ΔMAP > 10) ∨ (ΔTPS > 5) ∨ (ΔRPM > 100) 
де символ ∨ означає логічну операцію “АБО”. 
Загальну послідовність роботи алгоритму можна подати такими етапами: 
1. Подача живлення на пристрій.  
2. Ініціалізація UART, LCD-дисплея, АЦП, входу зовнішнього перери-
вання PD2/INT0 та виходів світлодіодної індикації.  
3. Приймання рядка OBD-II параметрів через UART.  
4. Розбір рядка та виділення значень ECT_OBD, MAP_OBD, TPS_OBD і 
RPM_OBD.  
5. Зчитування аналогових сигналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT через 
АЦП.  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 45 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
6. Формування та підрахунок імпульсів RPM_EXT.  
7. Обчислення відхилень між OBD-II параметрами та зовнішніми контро-
льними значеннями.  
8. Порівняння відхилень із допустимими межами.  
9. Формування стану OK або ERR.  
10. Виведення результату на LCD-дисплей і керування світлодіодною інди-
кацією.  
Алгоритм формування станів OK і ERR доцільно подати у вигляді блок-
схеми. На початку блок-схеми розміщується етап ініціалізації пристрою. Далі пока-
зується приймання OBD-II параметрів через UART і зчитування зовнішніх контро-
льних каналів. Після цього виконується розрахунок абсолютних відхилень і переві-
рка умов допустимості для ECT, MAP, TPS і RPM. Якщо всі умови виконуються, 
алгоритм переходить до стану OK. Якщо хоча б одна умова не виконується, форму-
ється стан ERR. 
 
Рисунок 4.1 - Блок-схема алгоритму формування станів OK/ERR 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 46 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Якщо змінна OK має істинне значення, мікроконтролер активує зелений сві-
тлодіод і вимикає червоний. Якщо змінна OK має хибне значення, активується чер-
воний світлодіод, а зелений вимикається. Одночасно на LCD-дисплей виводяться 
числові значення параметрів і текстовий стан OK або ERR [14]. 
Таким чином, алгоритм формування станів OK/ERR забезпечує незалежну 
перевірку кожного контрольованого параметра та формує загальний результат за 
принципом “усі параметри мають бути в нормі”. Це дозволяє виявляти невідповід-
ність між OBD-II даними та зовнішніми контрольними сигналами без усереднення 
відхилень за різними каналами. 
 
4.6 Результати схемотехнічного моделювання пристрою в Proteus 
 
Для перевірки працездатності розробленого інформаційно-вимірювального 
пристрою виконано схемотехнічне моделювання в середовищі Proteus. Метою мо-
делювання була перевірка приймання OBD-II параметрів через UART-канал, зчиту-
вання зовнішніх сигналів ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT, формування імпульс-
ного сигналу RPM_EXT у режимах DIG/HALL та AC/VR, а також коректності фо-
рмування станів OK і ERR [17]. 
У моделі Proteus канал OBD-II реалізовано за допомогою Virtual Terminal, 
який імітує передавання даних від OBD-II/UART адаптера. Через цей канал до мік-
роконтролера ATmega328P передаються значення ECT_OBD, MAP_OBD, 
TPS_OBD і RPM_OBD у текстовому форматі. Зовнішні аналогові значення 
ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT формуються потенціометрами, підключеними до 
аналогових входів мікроконтролера. Канал RPM_EXT перевірявся у двох режимах: 
DIG/HALL та AC/VR [14, 17]. 
Під час моделювання перевірялися такі режими роботи пристрою: 
1. аналогові параметри ECT, MAP і TPS у режимах OK та ERR;  
2. канал RPM_EXT у режимі DIG/HALL при станах OK та ERR;  
3. канал RPM_EXT у режимі AC/VR при станах OK та ERR;  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 47 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
4. осцилограма перетворення синусоїдального AC/VR-сигналу у прямо-
кутні імпульси після компаратора LM393. 
У першій групі режимів перевірялася робота аналогових каналів ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT. Для стану OK через Virtual Terminal було передано значення 
ECT_OBD = 72 °C, MAP_OBD = 64 кПа, TPS_OBD = 42 %, а зовнішні канали були 
налаштовані на такі самі значення: ECT_EXT = 72 °C, MAP_EXT = 64 кПа, 
TPS_EXT = 42 %. Оскільки відхилення за всіма параметрами не перевищують до-
пустимих меж, пристрій формує стан OK. Для перевірки стану ERR було передано 
ECT_OBD = 82 °C, MAP_OBD = 67 кПа, TPS_OBD = 55 % при зовнішніх значеннях 
ECT_EXT = 72 °C, MAP_EXT = 64 кПа, TPS_EXT = 42 %. У цьому випадку пара-
метри ECT і TPS перевищують установлені межі, тому пристрій формує стан ERR. 
Результати моделювання аналогових каналів наведено на рисунку 4.2. 
 
а)  
б)  
Рисунок 4.2 – Результати моделювання аналогових каналів ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT: а) режим OK; б) режим ERR 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 48 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
У другій групі режимів перевірявся канал RPM_EXT у режимі DIG/HALL. 
На вхід RPM DIG/HALL подавався прямокутний імпульсний сигнал частотою 25 
Гц, що за прийнятої умови одного імпульсу на один оберт відповідає значенню 
RPM_EXT = 1500 об/хв. При передаванні через OBD-II емулятор значення 
RPM_OBD = 1500 об/хв пристрій формує стан OK, оскільки відхилення не переви-
щує допустиму межу 100 об/хв. Для перевірки стану ERR зовнішній сигнал зали-
шався незмінним, а через Virtual Terminal було передано RPM_OBD = 1800 об/хв. 
У цьому випадку відхилення перевищує допустиму межу, тому пристрій формує 
стан ERR. Результати моделювання каналу RPM_EXT у режимі DIG/HALL наве-
дено на рисунку 4.3 [14, 15, 17]. 
 
а)  
б)  
Рисунок 4.3 – Результати моделювання каналу RPM_EXT у режимі 
DIG/HALL: а) стан OK; б) стан ERR 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 49 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
У третій групі режимів перевірялася робота RPM-каналу в режимі AC/VR. 
У моделі джерело VSINE імітує змінний сигнал індуктивного датчика положення 
колінчастого вала з амплітудою 2 В і частотою 25 Гц. Після зміщення відносно 
VREF = 2,5 В сигнал перебуває в межах 0,5–4,5 В і подається на компаратор LM393. 
Компаратор перетворює синусоїдальний сигнал у прямокутні імпульси рівня 0–5 В, 
які через перемикач SW1 надходять на вхід PD2/INT0 мікроконтролера [14, 15, 17]. 
При частоті вхідного сигналу 25 Гц мікроконтролер визначає RPM_EXT = 
1500 об/хв. Якщо через OBD-II канал також передано RPM_OBD = 1500 об/хв, при-
стрій формує стан OK, оскільки відхилення між OBD_RPM і RPM_EXT не переви-
щує допустиму межу 100 об/хв. Для перевірки режиму ERR зовнішній сигнал 
AC/VR залишався незмінним і відповідав значенню RPM_EXT = 1500 об/хв, однак 
через OBD-II канал було передано значення RPM_OBD = 1800 об/хв. У цьому випа-
дку відхилення перевищує допустиму межу, тому пристрій формує стан ERR. Ре-
зультати моделювання каналу RPM_EXT у режимі AC/VR наведено на рисунку 4.4. 
 
а)   
б)  
Рисунок 4.4 – Результати моделювання каналу RPM_EXT у режимі AC/VR: 
а) стан OK; б) стан ERR 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 50 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Для додаткового підтвердження роботи AC/VR-вузла використано осцилог-
раф Proteus. На осцилограмі порівнювалися зміщений синусоїдальний сигнал 
AC_SIG на вході компаратора U3:A та прямокутний сигнал на його виході. У моме-
нти перетину сигналом рівня VREF компаратор змінює вихідний стан, унаслідок 
чого формується імпульсний сигнал, придатний для подавання на цифровий вхід мі-
кроконтролера. Осцилограма роботи вузла AC/VR наведена на рисунку 4.5 [15, 17]. 
 
 
Рисунок 4.5 – Осцилограма перетворення AC/VR-сигналу у прямокутні ім-
пульси 
 
Загальні результати перевірки режимів моделювання наведено в таблиці 4.6. 
 
Таблиця 4.6 – Результати перевірки режимів роботи пристрою в Proteus 
Вхідні /OBD-зна-
Режим моделювання Зовнішнє значення Результат 
чення 
ECT, MAP, TPS у режимі OK 72 °C; 64 кПа; 42 % 72 °C; 64 кПа; 42 % OK 
ECT, MAP, TPS у режимі ERR 82 °C; 67 кПа; 55 % 72 °C; 64 кПа; 42 % ERR 
RPM DIG/HALL у режимі OK 1500 об/хв 1500 об/хв OK 
RPM DIG/HALL у режимі ERR 1800 об/хв 1500 об/хв ERR 
RPM AC/VR у режимі OK 1500 об/хв 1500 об/хв OK 
RPM AC/VR у режимі ERR 1800 об/хв 1500 об/хв ERR 
прямокутні імпульси коректне  
AC/VR осцилограма синусоїда 25 Гц 
після LM393 формування 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 51 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Проведене моделювання підтвердило, що пристрій правильно приймає 
OBD-II параметри, зчитує зовнішні контрольні значення, обчислює відхилення та 
формує підсумковий стан OK або ERR. У режимі збігу параметрів активується зе-
лений світлодіод і відображається стан OK, а в разі перевищення допустимого від-
хилення активується червоний світлодіод і відображається стан ERR. 
Таким чином, результати моделювання в Proteus підтвердили правильність 
розробленої електричної моделі, розрахунків вимірювальних каналів і алгоритму 
формування станів OK/ERR. Пристрій забезпечує порівняння OBD-II параметрів із 
незалежними зовнішніми сигналами та дозволяє виявляти недостовірні діагности-
чні дані за перевищенням установлених допустимих відхилень. 
 
4.7 Метрологічна оцінка результатів розрахунку та моделювання 
 
Після виконання розрахунків вимірювальних каналів, вузла живлення, алго-
ритму порівняння параметрів і схемотехнічного моделювання доцільно узагаль-
нити отримані результати. Основною задачею розробленого інформаційно-вимірю-
вального пристрою є не абсолютне вимірювання параметрів двигуна з лаборатор-
ною точністю, а порівняння OBD-II значень із незалежними зовнішніми контроль-
ними сигналами та виявлення перевищення допустимих відхилень [11, 12]. 
У результаті розрахунків встановлено, що аналогові канали ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT можуть бути реалізовані на основі 10-бітного АЦП мікроко-
нтролера ATmega328P. За опорної напруги 5 В крок квантування становить приб-
лизно 4,89 мВ, а похибка квантування близько ±2,45 мВ. Після перетворення у фі-
зичні величини це відповідає похибці ±0,059 °C для ECT_EXT, ±0,049 кПа для 
MAP_EXT та ±0,049 % для TPS_EXT [14]. 
Прийняті допустимі відхилення для цих параметрів становлять 5 °C, 10 кПа 
та 5 % відповідно. Отже, похибка квантування АЦП є значно меншою за встановлені 
межі верифікації і не є основним обмежувальним фактором для роботи пристрою. 
Для каналу RPM_EXT встановлено, що тестовий сигнал частотою 25 Гц при 
одному імпульсі на один оберт відповідає частоті обертання 1500 об/хв. При часі 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 52 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
вимірювання 1 с дискретність визначення частоти обертання становить 60 об/хв, а 
похибка квантування підрахунку ±30 об/хв. Це менше за прийняте допустиме від-
хилення 100 об/хв, тому імпульсний канал може використовуватися для верифікації 
OBD_RPM. 
Результати моделювання в Proteus підтвердили працездатність схеми та ал-
горитму формування станів OK/ERR. У режимах збігу OBD-II параметрів із зовні-
шніми контрольними значеннями пристрій формував стан OK, а в режимах переви-
щення допустимих відхилень стан ERR. Також підтверджено працездатність RPM-
каналу в режимах DIG/HALL та AC/VR, що свідчить про універсальність вузла 
RPM INPUT CONDITIONER [15, 17]. 
Для узагальнення основних результатів розрахунку та моделювання наве-
дено таблицю 4.7. 
 
Таблиця 4.7 – Узагальнені результати розрахунку та моделювання пристрою 
Канал або Розрахункова ха- Отримане Прийняте допус-
Висновок 
вузол рактеристика значення тиме відхилення 
Похибка кванту- Достатній запас точ-
ECT_EXT ±0,059 °C 5 °C 
вання ності 
Похибка кванту- Достатній запас точ-
MAP_EXT ±0,049 кПа 10 кПа 
вання ності 
Похибка кванту- Достатній запас точ-
TPS_EXT ±0,049 % 5 % 
вання ності 
Похибка кванту- Достатній запас точ-
RPM_EXT ±30 об/хв 100 об/хв 
вання підрахунку ності 
Розрахунковий 
Живлення Забезпечується DC-
струм  0,12 А — 
5 В DC перетворювачем 
навантаження 
Вузол  Струм одного сві- Прийнятний для 
9–10 мА — 
індикації тлодіода OK/ERR індикації 
 
Із таблиці 4.7 видно, що розрахункові похибки вимірювальних каналів є сут-
тєво меншими за прийняті допустимі відхилення. Це підтверджує достатній запас 
за роздільною здатністю для виконання задачі верифікації OBD-II параметрів. При 
цьому в реальному автомобілі на результат також можуть впливати похибки 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 53 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
первинних датчиків, стан електричних з’єднань, завади бортової мережі, затримки 
OBD-II обміну та фільтрація сигналів в електронному блоці керування [11–13]. 
Таким чином, виконані розрахунки та результати схемотехнічного моделю-
вання підтверджують працездатність розробленого інформаційно-вимірювального 
пристрою. Аналогові канали забезпечують достатню роздільну здатність для конт-
ролю ECT, MAP і TPS, імпульсний канал RPM_EXT дозволяє незалежно визначати 
частоту обертання колінчастого вала, вузол живлення формує стабілізовану напругу 
5 В, а алгоритм OK/ERR забезпечує наочну оцінку достовірності OBD-II парамет-
рів. Отримані результати є підставою для переходу до конструктивно-технологічної 
частини. 
 
  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 54 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
5 Спеціальна частина 
 
5.1 Технологія виготовлення та складання друкованої плати 
 
Розроблений інформаційно-вимірювальний пристрій для верифікації OBD-
II параметрів двигуна є електронним мікроконтролерним засобом, основні функці-
ональні вузли якого реалізуються на друкованій платі. До складу пристрою входять 
мікроконтролер ATmega328P, вузол живлення, коло тактування, коло скидання, ана-
логові входи ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT, імпульсний вхід RPM_EXT, вузол 
RPM INPUT CONDITIONER, UART-канал, LCD-дисплей та світлодіодна індикація 
станів OK/ERR [14–16]. 
Друкована плата є конструктивною та електричною основою пристрою. 
Вона забезпечує механічне закріплення компонентів, електричне з’єднання між 
ними, підведення живлення, підключення зовнішніх сигналів і формування компа-
ктного електронного вузла. Використання друкованої плати порівняно з навісним 
монтажем підвищує надійність пристрою, зменшує кількість помилок підключення 
та спрощує подальше налагодження [18, 19]. 
Конструктивне виконання інформаційно-вимірювального пристрою наве-
дено на рисунку 3.3. У цьому підрозділі основну увагу приділено друкованому ву-
злу, топології друкованої плати та технологічній послідовності її виготовлення. 
Специфікацію інформаційно-вимірювального пристрою наведено в додатку В. 
Основою електронної частини пристрою є друкований вузол. Його склада-
льне креслення наведено на рисунку 5.1. На кресленні показано розміщення осно-
вних компонентів на платі, зокрема мікроконтролера, вузла живлення, елементів 
каналу RPM_EXT, роз’ємів, елементів індикації та допоміжних компонентів. Скла-
дальне креслення друкованого вузла наведено на рисунку 5.1, а специфікацію дру-
кованого вузла подано в додатку Г. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 55 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
 
Рисунок 5.1 – Складальне креслення друкованого вузла 
 
Топологію провідників друкованої плати наведено на рисунку 5.2. Вона ві-
дображає трасування електричних з’єднань між елементами, розміщення контакт-
них майданчиків, провідників і монтажних отворів. Аналіз топології дає змогу оці-
нити правильність компонування функціональних вузлів, розподіл сигнальних і си-
лових ліній, а також реалізацію друкованого монтажу. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 56 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
 
 
Рисунок 5.2 – Топологія друкованої плати інформаційно-вимірювального 
пристрою 
 
Для виготовлення друкованої плати доцільно використовувати фольгований 
склотекстоліт FR-4 товщиною 1,6 мм. Цей матеріал має достатню механічну міц-
ність, електроізоляційні властивості, термостійкість і широко застосовується для 
виготовлення плат електронних пристроїв. Оскільки пристрій працює з низьково-
льтними колами живлення 5 В і 12 В та інформаційними сигналами малої потужно-
сті, застосування плати на основі FR-4 є технічно обґрунтованим [18, 19]. 
Під час компонування плати необхідно враховувати функціональне призна-
чення вузлів. Мікроконтролер доцільно розташовувати в центральній частині 
плати, оскільки до нього підключається більшість елементів схеми. Кварцовий ре-
зонатор, конденсатори кола тактування та локальні фільтрувальні конденсатори по-
трібно розміщувати якомога ближче до відповідних виводів мікроконтролера. 
Вузол живлення бажано розташовувати поблизу вхідного роз’єму +12 В, щоб зме-
ншити довжину провідників із підвищеним струмовим навантаженням [14, 16, 18]. 
Аналогові входи ECT_EXT, MAP_EXT і TPS_EXT слід трасувати з мініма-
льною довжиною сигнальних доріжок від роз’ємів до входів мікроконтролера. Такі 
доріжки не доцільно прокладати поруч із лініями тактування, імпульсними 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 57 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
сигналами або доріжками живлення, де можливі різкі зміни струму. Імпульсний ка-
нал RPM_EXT потребує окремої уваги, оскільки правильність підрахунку частоти 
обертання залежить від чіткості фронтів сигналу після вузла RPM INPUT 
CONDITIONER [15, 18, 19]. 
Провідники живлення VCC і GND доцільно виконувати ширшими, ніж зви-
чайні сигнальні доріжки. Загальний провід повинен мати мінімальний опір і не 
утворювати довгих вузьких ділянок, які можуть спричинити паразитні падіння на-
пруги. За можливості слід застосовувати полігон загального проводу, що покращує 
електричну стабільність плати та зменшує рівень завад [18, 19]. 
Основні етапи виготовлення та складання друкованої плати доцільно подати 
у вигляді узагальненої послідовності робіт. Це дозволяє показати порядок підгото-
вки плати, монтажу компонентів, паяння, контролю та функціональної перевірки 
без оформлення окремої технологічної карти. Узагальнену послідовність виготов-
лення та складання друкованої плати наведено в таблиці 5.1. 
 
Таблиця 5.1 – Узагальнена послідовність виготовлення та складання друко-
ваної плати 
Етап Зміст робіт Контроль якості 
Підготовка за- Обрізання заготовки з FR-4, очищення мід- Відсутність забруднень, окис-
готовки ної фольги лів і жирових слідів 
Формування  
Перенесення топології друкованих провід- Чіткість доріжок і контактних 
рисунка  
ників на фольгу майданчиків 
провідників 
Відсутність розривів, корот-
Травлення Видалення зайвої міді з поверхні заготовки ких замикань і недотравлених 
ділянок 
Відповідність діаметрів отво-
Свердління Виконання монтажних і кріпильних отворів 
рів таблиці отворів 
Очищення та  Очищення плати після свердління, підгото- Рівномірне змочування конта-
лудіння вка контактних майданчиків до паяння ктних майданчиків 
Правильність номіналів, поля-
Монтаж ком- Встановлення елементів відповідно до скла-
рності й орієнтації компонен-
понентів дального креслення та переліку елементів 
тів 
Формування електричних з’єднань між ви-
Відсутність непропаїв, тріщин 
Паяння водами елементів і контактними майданчи-
і перемичок між провідниками 
ками 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 58 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Продовження таблиці 5.1 
Етап Зміст робіт Контроль якості 
Візуальний  Перевірка якості монтажу, стану дорі- Відсутність механічних пошко-
контроль жок, роз’ємів і паяних з’єднань джень і забруднень 
Електрична Контроль VCC/GND, напруги 5 В, ціліс- Відсутність короткого замикання, 
перевірка ності основних з’єднань стабільна напруга живлення 
Функціона- Перевірка UART, LCD, аналогових вхо- Коректна реакція пристрою на ре-
льна перевірка дів, RPM_EXT і станів OK/ERR жими перевірки 
 
Монтаж компонентів виконується відповідно до складального креслення 
друкованого вузла, принципової електричної схеми та переліку елементів. Спочатку 
доцільно встановлювати елементи малої висоти: резистори, діоди, дрібні конденса-
тори та перемички. Після цього встановлюються мікросхеми або панельки під них, 
кварцовий резонатор, дросель, роз’єми, кнопка RESET, світлодіоди та інші елеме-
нти більшої висоти. Така послідовність спрощує монтаж і зменшує ймовірність ме-
ханічного пошкодження вже встановлених компонентів [18, 19]. 
Після завершення монтажу виконується візуальний та електричний конт-
роль. Перевіряють правильність встановлення елементів, відповідність номіналів, 
орієнтацію полярних компонентів, якість паяних з’єднань, відсутність коротких за-
микань, механічних пошкоджень і забруднень. Особливу увагу слід приділяти мік-
роконтролеру, компаратору, роз’ємам зовнішніх сигналів, колу живлення та лініям 
UART, оскільки помилки в цих місцях можуть призвести до некоректної роботи 
пристрою [14, 15, 18, 19]. 
Після електричної перевірки виконується програмування мікроконтролера та 
функціональне налагодження пристрою. Перевіряють ініціалізацію LCD-дисплея, 
роботу UART-каналу, реакцію на зміну аналогових сигналів ECT_EXT, MAP_EXT і 
TPS_EXT, підрахунок імпульсів RPM_EXT та перемикання світлодіодів OK/ERR. 
Для перевірки можуть використовуватися режими, аналогічні режимам моделю-
вання в Proteus: режим відповідності OBD-II параметрів зовнішнім контрольним 
значенням і режим навмисного перевищення допустимого відхилення [14, 17, 18]. 
Після завершення електричної та функціональної перевірки друкований 
вузол встановлюється в корпус пристрою. Корпус повинен забезпечувати 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 59 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
механічний захист плати, зручність доступу до роз’ємів, видимість LCD-дисплея та 
світлодіодної індикації. На передній панелі доцільно розмістити LCD-дисплей, сві-
тлодіоди OK/ERR і кнопку RESET, а на боковій або задній стороні роз’єми жив-
лення, OBD-II/UART каналу та зовнішніх контрольних входів. 
Таким чином, технологічні особливості виготовлення та складання друкова-
ної плати полягають у правильному виборі матеріалу плати, раціональному розмі-
щенні елементів, дотриманні вимог до трасування аналогових, цифрових і імпуль-
сних ланцюгів, якісному виконанні паяння, електричному контролі та функціона-
льному налагодженні після складання.  
 
5.2 Дослідження соціального ефекту OBD/EXT верифікації у процесі ді-
агностування автомобіля 
 
Соціальний ефект розробленого інформаційно-вимірювального пристрою 
доцільно оцінювати через вплив на процес прийняття діагностичного та ремонт-
ного рішення. У сервісній практиці помилкова або непідтверджена інтерпретація 
OBD-II параметра може призвести до зайвої заміни справного датчика, повторної 
діагностики, збільшення витрат власника автомобіля та втрати часу. Тому важливим 
є не тільки швидке отримання параметрів через OBD-II, а й перевірка їх достовір-
ності перед прийняттям подальшого рішення. 
У цьому підрозділі виконано розрахунково-сценарне порівняння трьох під-
ходів до діагностування параметрів ECT, MAP, TPS і RPM: 
1. діагностування тільки за допомогою OBD-II сканера;  
2. OBD-II діагностування з ручною перевіркою сигналів мультиметром 
або осцилографом;  
3. OBD-II діагностування з використанням розробленого пристрою для 
OBD/EXT верифікації.  
Прийняті часові значення не є нормативами часу СТО, оскільки фактична 
тривалість діагностування залежить від конструкції автомобіля, доступу до датчи-
ків, наявності електричної схеми, досвіду фахівця та умов виконання робіт. У роботі 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 60 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
вони використовуються як розрахункова оцінка для порівняння трьох сценаріїв в 
однакових умовах. 
 
 
Рисунок 5.3 – Розрахункова оцінка часу діагностування за складом операцій 
 
За рисунком 5.3 видно, що звичайне OBD-II зчитування є найшвидшим сце-
нарієм, оскільки не потребує підключення до зовнішніх контрольних каналів. Од-
нак у цьому випадку параметри ECT, MAP, TPS і RPM залишаються без незалеж-
ного підтвердження. 
Ручна перевірка потребує найбільшого часу, оскільки для кожного параме-
тра необхідно окремо визначити контрольні точки, підключити вимірювальний 
прилад, зняти значення та порівняти їх із даними OBD-II. При використанні розро-
бленого пристрою етап підключення також залишається, однак подальше порів-
няння OBD/EXT виконується структуровано, а результат формується у вигляді 
стану OK або ERR. Тому пристрій не є швидшим за простий OBD-II сканер, але 
скорочує час порівняно з повною ручною перевіркою чотирьох параметрів. 
У прийнятому середньому сценарії час ручної перевірки становить ��руч =
36 хв, а час перевірки з використанням розробленого пристрою ��пр = 22 хв. 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 61 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Абсолютна економія часу визначається за формулою: 
Δ�� = ��руч − ��пр (5.1) 
Δ�� = 36 − 22 = 14 хв 
Відносна економія часу становить: 
∆t
Et = ∙ 100 (5.2) 
tруч
14
Et = ∙ 100% = 38.9% ≈ 39% 
36
Отже, у середньому сценарії використання розробленого пристрою скорочує 
час підтверджувальної перевірки на 14 хв, тобто приблизно на 39 % порівняно з 
ручною перевіркою. 
 
Рисунок 5.4 – Формування соціального ефекту від застосування OBD/EXT ве-
рифікації 
 
Соціальний ефект розробленого пристрою формується через зменшення неви-
значеності під час прийняття діагностичного рішення. Якщо використовується тільки 
OBD-II сканер, фахівець отримує швидкий доступ до параметрів, однак рішення прий-
мається за даними, сформованими електронним блоком керування. OBD/EXT верифі-
кація дає змогу порівняти параметри ECT, MAP, TPS і RPM із зовнішніми контроль-
ними сигналами. У разі стану OK відповідний канал не розглядається як першочергова 
причина несправності, а у разі стану ERR виникає підстава для перевірки датчика, 
роз’єму, проводки або впливу завад. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 62 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Отже, пристрій не замінює повну діагностику, але підвищує обґрунтованість ре-
монтного рішення та зменшує ризик повторної діагностики, зайвих замін і втрат часу. 
 
Таблиця 5.2 – Порівняння методів діагностування за соціально-технічними 
показниками 
Тільки OBD-II + ручна пере- OBD-II + розроблений 
Показник 
OBD-II вірка пристрій 
Загальний час діагностування, 
8 36 22 
хв 
Кількість контрольованих пара-
4 4 4 
метрів 
Параметри, для яких передба-
0 із 4 4 із 4 4 із 4 
чено незалежну перевірку 
Охоплення незалежною переві-
0 % 100 % 100 % 
ркою 
Параметри без незалежного 
4 із 4 0 із 4 0 із 4 
підтвердження 
Ризик прийняття рішення лише 
високий низький низький 
за OBD-II даними 
значення виміряне значення значення OBD/EXT і 
Формат результату 
PID або форма сигналу стан OK/ERR 
 
За таблицею 5.2 видно, що звичайний OBD-II сканер забезпечує найменший 
час отримання параметрів, однак не дає їх незалежного підтвердження. Ручна пе-
ревірка мультиметром або осцилографом є найбільш повною, але потребує більше 
часу та ручної інтерпретації сигналів. Розроблений пристрій займає проміжне по-
ложення: він не є швидшим за звичайне OBD-II зчитування, але забезпечує незале-
жну перевірку параметрів ECT, MAP, TPS і RPM та формує результат у вигляді 
стану OK або ERR. 
 
Таблиця 5.3 – Варіанти оцінки часу залежно від складності доступу до датчиків 
Умови доступу до конт- OBD-II + ручна OBD-II + розроблений Економія 
рольних точок перевірка, хв пристрій, хв часу 
Сприятливий доступ 30 20 10 хв 
Середній доступ 36 22 14 хв 
Ускладнений доступ 45 28 17 хв 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 63 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Таблиця 5.3 показує, що часовий ефект залежить від складності доступу до 
контрольних точок. За сприятливих умов різниця між ручною перевіркою та вико-
ристанням пристрою є меншою. За ускладненого доступу перевага пристрою зрос-
тає, оскільки частина операцій порівняння OBD/EXT виконується автоматизовано, 
а результат одразу подається у вигляді стану OK або ERR. 
Накопичений ефект економії часу при багаторазовому використанні при-
строю можна оцінити за формулою: 
��Σ = Δ�� ⋅ �� (5.3) 
де ��Σ сумарна економія часу, хв; 
     Δ�� економія часу за одну перевірку, хв; 
    �� кількість виконаних перевірок. 
Для середнього сценарію, де Δ�� = 14хв, при 10 перевірках: 
��Σ = 14 ⋅ 10 = 140 хв 
при 40 перевірках: 
��Σ = 14 ⋅ 40 = 560 хв 
 
 
Рисунок 5.5 – Накопичений ефект економії часу при використанні розробле-
ного пристрою. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 64 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Рисунок 5.5 показує, що навіть помірна економія часу під час однієї переві-
рки має практичне значення при регулярному використанні пристрою. У серед-
ньому сценарії одна перевірка скорочує час на 14 хв, тому при 10 перевірках сума-
рна економія становить 140 хв, а при 40 перевірках 560 хв. 
Таким чином, проведене розрахунково-сценарне порівняння показує, що ро-
зроблений пристрій не є найшвидшим способом діагностування порівняно зі зви-
чайним OBD-II сканером, однак забезпечує незалежне підтвердження параметрів 
ECT, MAP, TPS і RPM. Порівняно з ручною перевіркою мультиметром або осцило-
графом використання пристрою скорочує час підтверджувальної перевірки з 36 до 
22 хв у середньому сценарії, тобто приблизно на 14 хв або 39 %. Соціальний ефект 
полягає у зменшенні кількості рішень, прийнятих лише за одним джерелом даних, 
підвищенні обґрунтованості ремонтного рішення, зниженні ризику повторної діаг-
ностики, необґрунтованої заміни справних елементів і зайвих витрат часу власника 
автомобіля. 
 
5.3 Охорона праці під час виготовлення та налагодження інформаційно-
вимірювального пристрою 
 
5.3.1 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів 
 
Охорона праці є обов’язковою складовою організації робіт під час розроб-
лення, виготовлення та налагодження електронних пристроїв. У межах даної квалі-
фікаційної роботи розробляється інформаційно-вимірювальний пристрій для вери-
фікації OBD-II параметрів двигуна. Його виготовлення передбачає виконання робіт 
із проєктування електричної схеми, виготовлення друкованої плати, монтажу елек-
тронних компонентів, паяння, електричної перевірки, програмування мікроконтро-
лера та функціонального налагодження. 
Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади охорони 
праці визначаються Законом України «Про охорону праці», відповідно до якого ро-
ботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці безпечні та 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 65 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
нешкідливі умови праці. Вимоги до навчання, інструктажів і перевірки знань пра-
цівників встановлюються НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок 
проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».  
Об’єктом аналізу приймається навчально-виробнича лабораторія підприєм-
ства, що спеціалізується на розробленні, виготовленні та налагодженні електронних 
пристроїв для автомобільної діагностики. У такому приміщенні виконуються ро-
боти з розроблення електричних схем, моделювання, виготовлення друкованих 
плат, монтажу радіоелементів, паяння, перевірки електричних кіл, програмування 
мікроконтролерів та перевірки працездатності готових пристроїв. 
Для аналізу приймається приміщення лабораторії площею 24 м2 та висотою 
ℎ = 3 м, у якому організовано одне робоче місце монтажника-налагоджувальника 
електронних пристроїв. Об’єм приміщення становить 72 м3: 
На одного працівника припадає 24 м² площі та 72 м³ об’єму приміщення, 
саме тому параметри приміщення відповідають нормативним вимогам щодо площі 
та об’єму приміщення на одного працюючого. Такі параметри забезпечують мож-
ливість розміщення робочого столу, паяльної станції, лабораторного блока жив-
лення, персонального комп’ютера, вимірювальних приладів, витяжного пристрою, 
місцевого освітлення, ручного інструменту та допоміжного обладнання. Робоче мі-
сце організоване так, що працівник має безпечний доступ до електрообладнання, 
органів керування, вимірювальних приладів, розеток, засобів вентиляції та первин-
них засобів пожежогасіння. 
До основного обладнання робочого місця належать персональний 
комп’ютер або ноутбук, паяльна станція, лабораторний блок живлення, мультиметр, 
осцилограф, програматор мікроконтролера, витяжний пристрій для видалення па-
рів флюсу, місцевий світильник, антистатичний килимок, підставка для паяльника, 
тримач друкованої плати, пінцети, бокорізи, викрутки, свердла та контейнери для 
відходів. Частина обладнання працює від мережі змінного струму напругою 230 В, 
тому одним із найбільш суттєвих небезпечних факторів є небезпека ураження пра-
цівника електричним струмом. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 66 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Аналіз умов праці виконується з урахуванням ГН 3.3.5-8.6.6.1-2014 «Гігіє-
нічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів ви-
робничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». За характе-
ром виконуваних робіт праця монтажника-налагоджувальника електронних при-
строїв належить переважно до легкої фізичної праці, однак супроводжується підви-
щеним зоровим, нервово-емоційним і статичним навантаженням. Роботи викону-
ються здебільшого сидячи, пов’язані з точними рухами кистей рук, контролем дрі-
бних елементів, паянням, вимірюваннями та аналізом показів приладів. 
Для забезпечення нормальних умов зорової роботи на дільниці використо-
вується загальне рівномірне штучне освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-
28:2018 «Природне і штучне освітлення». У зоні паяння, контролю друкованої 
плати, перевірки маркування компонентів і роботи з вимірювальними приладами 
передбачене підвищене освітлення робочої поверхні. Для точних монтажних опе-
рацій застосовуються місцеві світильники або збільшувальні лампи без сліпучої дії. 
Робоче місце монтажника-налагоджувальника організоване з урахуванням 
ергономічних вимог. Робочий стіл має достатню площу для розміщення друкованої 
плати, паяльної станції, інструменту, вимірювальних приладів і технічної докумен-
тації. Найчастіше використовувані інструменти розміщені в зоні легкої досяжності. 
Для зниження статичного навантаження на м’язи спини, шиї та кистей рук під час 
тривалої роботи передбачаються короткі регламентовані перерви. 
Параметри мікроклімату в приміщенні відповідають вимогам ДСН 
3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». У лаборато-
рії підтримуються температура, відносна вологість і швидкість руху повітря в ме-
жах, які забезпечують нормальну працездатність працівника. Для зменшення теп-
лового впливу від паяльної станції, персонального комп’ютера, блока живлення та 
освітлення використовується вентиляція приміщення. 
Шум на дільниці створюється витяжним вентилятором, міні-дрилем, венти-
ляторами блоків живлення та персонального комп’ютера. Для зниження його 
впливу обладнання підтримується у справному технічному стані, а операції сверд-
ління або механічної обробки плати виконуються окремо від точних операцій 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 67 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
паяння та контролю. Нормування шуму здійснюється відповідно до ДСН 3.3.6.037-
99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». 
На дільниці передбачені заходи пожежної безпеки: у зоні паяння не допус-
кається накопичення паперу, серветок, пакувальних матеріалів, обрізків провідни-
ків, залишків флюсу та інших горючих матеріалів. Паяльна станція використову-
ється під наглядом, а флюси та спиртові очищувачі зберігаються у закритій тарі на 
відстані від джерел тепла. Організація пожежної безпеки відповідає Правилам по-
жежної безпеки в Україні. 
На робочому місці розміщується первинний засіб пожежогасіння, придат-
ний для гасіння електрообладнання під напругою, наприклад вуглекислотний або 
порошковий вогнегасник. Місце розташування вогнегасника є доступним і позна-
чається відповідним знаком. Працівник знає порядок відключення живлення робо-
чого місця, місце розташування вогнегасника та порядок дій у разі пожежі. 
Відходи припою, флюсів, мийних речовин, обрізки провідників, несправні 
електронні компоненти та забруднені серветки збираються окремо. Їх подальше збе-
рігання та передавання на утилізацію здійснюється відповідно до Закону України 
«Про управління відходами». Злив хімічних речовин, травильних розчинів або забру-
днених мийних засобів у побутову каналізацію без нейтралізації не допускається. 
Основними небезпечними і шкідливими факторами на дільниці є ураження 
електричним струмом, термічні опіки під час паяння, вплив парів флюсу та мийних 
речовин, механічне травмування під час обробки друкованої плати, зорове перена-
пруження, статичне навантаження, шум від допоміжного обладнання, несприятливі 
параметри мікроклімату, пожежна небезпека, утворення виробничих відходів і ри-
зик пошкодження електронних компонентів електростатичними розрядами.  
Узагальнений аналіз цих факторів наведено в таблиці 5.4. 
 
 
 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 68 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Таблиця 5.4 – Аналіз небезпечних і шкідливих факторів на дільниці вигото-
влення та налагодження електронних пристроїв 
Небезпеч-
ний або шкі- Джерело  Можливий вплив Нормативний  Необхідний напрям 
дливий фак- виникнення на працівника документ захисту 
тор 
Паяльна станція, ла- Захисне заземлення, 
Ураження Електротравма, Закон України «Про 
бораторний блок автоматичне вимк-
електрич- опіки, порушення охорону праці», 
живлення, ПК, ос- нення живлення, 
ним стру- роботи серця, по- НПАОП 40.1-1.21-
цилограф, розеткова ПЗВ, справна ізоля-
мом жежна небезпека 98, ДСТУ 7237:2011 
мережа 230 В ція 
Жало паяльника, ро- Підставка для паяль-
Опіки пальців, Закон України «Про 
Термічний зплавлений припій, ника, термостійка пі-
кистей рук, пе- охорону праці», 
вплив нагріті виводи ком- дкладка, пінцети, ор-
редпліччя ДСТУ 7239:2011 
понентів ганізація зони паяння 
Подразнення 
Загальнообмінна вен-
Пари флюсу Паяння, очищення очей і дихальних ДБН В.2.5-67:2013, 
тиляція, місцеве відс-
та мийних плати ізопропіловим шляхів, головний Гігієнічна  
моктування, закрита 
речовин спиртом, флюси біль, алергічні класифікація праці 
тара для речовин 
реакції 
Порізи, уколи, 
Свердління плати, 
травмування очей ДСТУ 7239:2011, Гі- Справний інстру-
Механічне обрізання виводів, 
частинками ме- гієнічна класифіка- мент, фіксація плати, 
травмування бокорізи, свердла, 
талу або скло- ція праці захисні окуляри 
ручний інструмент 
текстоліту 
Свердління та  Подразнення ДСТУ 7239:2011, Гі- Локальне видалення 
Пил скло-
обробка друкованої шкіри, очей, ор- гієнічна класифіка- пилу, очищення робо-
текстоліту 
плати ганів дихання ція праці чої поверхні, ЗІЗ 
Монтаж дрібних Загальне та місцеве 
Зорова втома, по-
елементів, контроль освітлення, збільшу-
Зорове пере- милки монтажу, 
пайки, читання  ДБН В.2.5-28:2018 вальна лампа, раціо-
напруження зниження праце-
маркування  нальне розміщення 
здатності 
компонентів світильника 
Статичне Ергономічна органі-
Тривала робота си- Втома м’язів 
наванта- зація робочого місця, 
дячи, точні рухи ки- спини, шиї, кис- Гігієнічна класифі-
ження та на- перерви, правильне 
стей рук, робота з тей, зниження кація праці 
пруженість розміщення облад-
ПК уваги 
праці нання 
Витяжний вентиля- Справний стан обла-
Втомлюваність, 
тор, міні-дриль, вен- днання, обмеження 
Шум зниження конце- ДСН 3.3.6.037-99  
тилятори блоків жи- роботи шумних опе-
нтрації 
влення, ПК рацій 
Тепловиділення від Вентиляція, підтри-
Несприятли- Перегрівання, 
паяльної станції, мання температури, 
вий мікрок- зниження праце- ДСН 3.3.6.042-99  
ПК, блока жив- вологості та повітро-
лімат здатності, втома 
лення, освітлення обміну 
Первинні засоби по-
Паяльна станція, Займання, по-
жежогасіння, справна 
електрообладнання, жежа, пошко-
Пожежна Правила пожежної електромережа, від-
флюси, спиртові дження облад-
небезпека безпеки в Україні  сутність горючих ма-
очищувачі, папір, нання, травму-
теріалів біля паяль-
ізоляційні матеріали вання працівника 
ника 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 69 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Продовження таблиці 5.4 
Небезпеч-
ний або Джерело  Можливий вплив на Нормативний  Необхідний на-
шкідливий виникнення працівника документ прям захисту 
фактор 
технологічні вимоги до 
Синтетичний одяг, Пошкодження мікро- Антистатичний 
Електрос- складання електронних 
сухе повітря, ро- контролера, компара- килимок, брас-
татичні пристроїв, технічна до-
бота з мікросхе- тора, LCD-модуля, лет, антистати-
розряди кументація на елементну 
мами приховані дефекти чна тара 
базу  
Роздільне зби-
Обрізки виводів, Забруднення робочої 
рання, закрита 
Виробничі припій, флюси, зони, хімічний Закон України «Про уп-
тара, переда-
відходи серветки, неспра- вплив, екологічні ри- равління відходами» 
вання на утиліза-
вні компоненти зики 
цію 
 
За результатами аналізу, наведеного в таблиці 5.4, встановлено, що на діль-
ниці виготовлення та налагодження електронних пристроїв діє комплекс небезпеч-
них і шкідливих факторів. Вони пов’язані з використанням електрообладнання, ви-
конанням паяльних робіт, механічною обробкою друкованої плати, застосуванням 
флюсів і мийних речовин, виконанням точних зорових операцій та утворенням ви-
робничих відходів. 
Найбільш критичним фактором для працівника є небезпека ураження елект-
ричним струмом. Такий вибір обґрунтовується тим, що під час виготовлення та на-
лагодження інформаційно-вимірювального пристрою використовується кілька еле-
ктроприймачів, які живляться від мережі змінного струму напругою 230 В. До них 
належать паяльна станція, лабораторний блок живлення, персональний комп’ютер, 
осцилограф, витяжний вентилятор, місцевий світильник і зарядні пристрої. 
Незважаючи на те, що розроблюваний пристрій працює від низької напруги 
5 В і 12 В, небезпека виникає саме на робочому місці його виготовлення та налаго-
дження. Пошкодження ізоляції мережевого кабелю, відсутність захисного провід-
ника PE, використання несправного подовжувача, перевантаження розеткової групи 
або поява напруги на металевому корпусі обладнання можуть призвести до ура-
ження працівника електричним струмом. 
Вимоги до захисту працівника від ураження електричним струмом визнача-
ються ДСТУ 7237:2011 «Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 70 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
захисту». Безпечна експлуатація електроустановок споживачів регламентується 
НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок спожива-
чів». Ці документи доцільно використати як основні нормативні джерела для обґру-
нтування заходів електробезпеки в наступному підрозділі. 
Отже, у підрозділі 5.3.2 необхідно розробити заходи з охорони праці з осно-
вним акцентом на електробезпеку робочого місця монтажника-налагоджувальника. 
Як технічне обґрунтування одного із захисних рішень доцільно виконати розраху-
нок вибору автоматичного вимикача та пристрою захисного вимкнення для групо-
вої лінії електрообладнання робочого місця. 
 
5.3.2 Розробка заходів з охорони праці на дільниці виготовлення та на-
лагодження електронних пристроїв 
 
Розробка заходів з охорони праці на дільниці виготовлення та налагодження 
електронних пристроїв повинна бути спрямована на усунення або зменшення 
впливу небезпечних і шкідливих факторів, визначених у підрозділі 5.3.1. Основну 
увагу доцільно приділити електробезпеці, оскільки на робочому місці монтажника-
налагоджувальника одночасно використовується декілька електроприймачів, що 
живляться від мережі змінного струму напругою 230 В. 
Основними заходами електробезпеки для робочого місця є справна ізоляція 
струмопровідних частин, захисне заземлення, використання розеток із захисним ко-
нтактом PE, автоматичний захист від перевантаження та короткого замикання, а та-
кож застосування пристрою захисного вимкнення. 
Основним технічним заходом зниження небезпеки ураження електричним 
струмом приймається живлення робочого місця через окрему групову лінію з авто-
матичним вимикачем і пристроєм захисного вимкнення. Автоматичний вимикач за-
безпечує захист лінії від перевантаження та короткого замикання, а пристрій захи-
сного вимкнення забезпечує додатковий захист працівника при появі струму витоку 
або напруги на металевих корпусах електрообладнання. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 71 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Застосування окремої захищеної групової лінії є більш безпечним порівняно 
з підключенням обладнання через випадкові подовжувачі або розгалужувачі. Така лі-
нія дає можливість контролювати сумарне навантаження, зменшити ризик переван-
таження розеткової групи, забезпечити наявність захисного провідника PE та швидко 
вимкнути живлення у разі аварійної ситуації. Це особливо важливо для лабораторії, 
де одночасно можуть працювати паяльна станція, лабораторний блок живлення, пе-
рсональний комп’ютер, осцилограф, витяжний вентилятор і місцевий світильник. 
Працівники, які виконують монтаж, паяння та налагодження електронних 
пристроїв, повинні проходити навчання, інструктажі та перевірку знань з питань 
охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок 
проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» [22]. Це є необхід-
ною умовою допуску до роботи з електрообладнанням, паяльною станцією, лабо-
раторним блоком живлення, вимірювальними приладами, ручним інструментом і 
хімічними речовинами. 
Для технічного обґрунтування прийнятого рішення виконаємо розрахунок 
електричного навантаження робочого місця та вибір параметрів захисних апаратів. 
На робочому місці передбачається використання паяльної станції, лабораторного 
блока живлення, персонального комп’ютера, осцилографа, витяжного вентилятора 
та місцевого світильника. Орієнтовну потужність електрообладнання наведено в 
таблиці 5.5. 
 
Таблиця 5.5 – Орієнтовна потужність електрообладнання робочого місця 
Кількість, Потужність одного при- Сумарна потуж-
Електрообладнання 
шт. строю, Вт ність, Вт 
Паяльна станція 1 75 75 
Лабораторний блок живлення 1 150 150 
Персональний комп’ютер або 
1 150 150 
ноутбук 
Осцилограф 1 80 80 
Витяжний вентилятор 1 40 40 
Місцевий світильник 1 20 20 
Разом — — 515 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 72 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Розрахунковий струм групової лінії визначається за формулою: 
��Σ
���� = (5.3) 
��
де ���� розрахунковий струм групової лінії, А; 
     ��Σ сумарна потужність електрообладнання, Вт; 
     �� напруга однофазної мережі, В. 
Для однофазної мережі напругою �� = 230 В: 
515
���� = = 2,24 А 
230
Отримане значення струму є невеликим, однак під час організації робочого 
місця необхідно передбачити запас за навантаженням і можливість короткочасного 
підключення додаткового малопотужного обладнання. Тому для групової лінії 
приймається автоматичний вимикач з номінальним струмом: 
��авт = 10 А 
Для групової лінії робочого місця приймається автоматичний вимикач IEK 
ВА47-29 1P C10. 
 
Таблиця 5.6 – Технічні характеристики автоматичного вимикача IEK ВА47-
29 1P C10 
Параметр Значення 
Модель IEK ВА47-29 1P C10 
Кількість полюсів 1 
Номінальний струм 10 А 
Характеристика спрацювання C 
Вимикальна здатність 4,5 кА 
Тип монтажу DIN-рейка 
Призначення захист від перевантаження та короткого замикання 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 73 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
 
Рисунок 5.6 – Автоматичний вимикач IEK ВА47-29 1P C10 
 
Умова відповідності номінального струму автоматичного вимикача розраху-
нковому струму лінії має вигляд: 
��авт > ���� (5.4) 
Після підстановки: 
10 А > 2,24 А 
Умова виконується. Отже, автоматичний вимикач номіналом 10 А має доста-
тній запас за струмом для живлення робочого місця. Він забезпечує захист групової 
лінії від перевантаження та короткого замикання. При цьому номінал автоматич-
ного вимикача повинен відповідати допустимому струму кабелю, який використо-
вується для живлення робочого місця. 
Для живлення робочого місця приймається мідний кабель ВВГнг-LS 3×2,5 
мм² із захисним провідником PE. Наявність третього провідника необхідна для підк-
лючення захисного контакту розеток і металевих корпусів електрообладнання до за-
хисного провідника. Згідно з ПУЕ, для трижильного кабелю з мідними жилами пе-
рерізом 2,5 мм² допустимий тривалий струм становить 25 А [33]. Оскільки розраху-
нковий струм групової лінії становить 2,24 А, а номінальний струм автоматичного 
вимикача прийнято 10 А, кабель має достатній запас за струмовим навантаженням. 
Для додаткового захисту працівника від ураження електричним струмом 
приймається пристрій захисного вимкнення з номінальним струмом 16 А та номі-
нальним диференційним струмом спрацювання: 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 74 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
��Δ�� = 30 мА = 0,03 А 
Значення 30 мА є типовим для додаткового захисту людини від ураження 
електричним струмом у разі дотику до струмопровідних частин або появи струму 
витоку на корпусі електрообладнання. Пристрій захисного вимкнення не замінює 
захисне заземлення та автоматичний вимикач, а застосовується разом із ними як 
додатковий захисний елемент відповідно до вимог ДСТУ 7237:2011 та НПАОП 
40.1-1.21-98. 
Для додаткового захисту працівника від ураження електричним струмом 
приймається пристрій захисного вимкнення з номінальним струмом 16 А та номі-
нальним диференційним струмом спрацювання 30 мА. Обрано модель ПЗВ IEK 
ВД1-63 2Р 16А 30мА.  
 
Таблиця 5.7 – Технічні характеристики ПЗВ IEK ВД1-63 2Р 16А 30мА 
Параметр Значення 
Модель IEK ВД1-63 2Р 16А 30мА 
Кількість полюсів 2 (фаза + нуль) 
Номінальний струм 16 А 
Струм витоку (диференційний) 30 мА 
Тип характеристики АС 
 
 
Рисунок 5.7 – Пристрій захисного вимкнення IEK ВД1-63 2Р 16А 30мА 
 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 75 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Перевіримо умову обмеження напруги дотику. Для нормальних умов прий-
мається допустима напруга дотику з ДСТУ Б В.2.5-82:2016: 
��доп = 50 В  
Допустиме значення опору захисного кола за умовою обмеження напруги 
дотику можна оцінити за формулою: 
��доп
��доп = (5.5) 
����
де ��доп допустимий опір кола захисту, Ом; 
     ��доп допустима напруга дотику, В; 
     ��Δ�� номінальний диференційний струм спрацювання ПЗВ, А. 
Після підстановки числових значень: 
50
��доп = = 1666,7 Ом 
0,03
Отримане значення показує, що при використанні ПЗВ із диференційним 
струмом 30 мА навіть відносно великий опір захисного кола забезпечує вимкнення 
живлення до досягнення небезпечної напруги дотику. У реальних електроустанов-
ках опір захисного провідника PE та контактних з’єднань повинен бути значно мен-
шим, тому застосування ПЗВ 16 А / 30 мА є технічно доцільним для робочого місця 
монтажника-налагоджувальника. 
Додатково перевіримо відповідність номінального струму ПЗВ робочому 
струму групової лінії. Номінальний струм пристрою захисного вимкнення прийма-
ється: 
��ПЗВ = 16 А 
Умова пропускної здатності ПЗВ за робочим струмом має вигляд: 
��ПЗВ > ���� (5.6) 
Після підстановки: 
16 А > 2,34 А 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 76 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Умова виконується. Отже, ПЗВ з номінальним струмом 16 А може викорис-
товуватися для захисту групової лінії робочого місця. 
Для перевірки запасу за струмом автоматичного вимикача визначимо коефі-
цієнт завантаження групової лінії: 
����
��зав = (5.7) 
��авт
де ��зав коефіцієнт завантаження групової лінії; 
      ���� розрахунковий струм групової лінії, А; 
      ��авт номінальний струм автоматичного вимикача, А. 
Для ��авт = 10 А: 
2,24
��зав = = 0,224 
10
У відсотках це становить: 
��зав = 0,224 ⋅ 100 = 22,4%. 
Отже, групова лінія в нормальному режимі завантажена приблизно на 22,4 
% від номіналу автоматичного вимикача. Це забезпечує достатній запас за струмом 
і дозволяє короткочасно підключати додаткове малопотужне обладнання, напри-
клад зарядний пристрій програматора, додатковий мультиметр або настільну лампу. 
За результатами розрахунку для робочого місця монтажника-налагоджува-
льника електронних пристроїв приймається така схема електрозахисту: однофазна 
групова лінія 230 В, мідний кабель ВВГнг-LS 3 × 2,5 мм2із захисним провідником 
PE, автоматичний вимикач 10 А, пристрій захисного вимкнення 16 А / 30 мА, розе-
тки із захисним контактом PE та підключення металевих корпусів обладнання до 
захисного провідника. 
 
Таблиця 5.8 – Прийняті параметри електрозахисту робочого місця 
Розрахункове або 
Параметр Висновок 
прийняте значення 
Сумарна потужність електрооб- Відповідає малопотужному лабо-
515 Вт 
ладнання раторному робочому місцю 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 77 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Продовження таблиці 5.8 
Розрахункове або 
Параметр Висновок 
прийняте значення 
Розрахунковий струм групової Не перевищує допустиме наванта-
2,24 А 
лінії ження 
Кабель групової лінії ВВГнг-LS 3 × 2,5 мм2 Має захисний провідник PE 
Автоматичний вимикач  Забезпечує захист від переванта-
10 А 
IEK ВА47- 29 1P C10 ження та короткого замикання 
Пристрій захисного вимкнення Забезпечує додатковий захист від 
16 А / 30 мА 
IEK ВД1-63 2Р 16А 30мА ураження струмом 
Допустимий опір за умовою Умова захисного вимкнення вико-
1666,7 Ом 
��доп = 50 В нується 
Коефіцієнт завантаження лінії 0,224 Є запас за струмом 
 
Крім розрахунково обґрунтованого електрозахисту, на дільниці необхідно 
передбачити додаткові організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та протипоже-
жні заходи. Перед початком роботи працівник повинен перевірити стан робочого 
місця, цілісність мережевих кабелів, справність вилок і розеток, наявність захис-
ного контакту PE, справність паяльної станції, лабораторного блока живлення, ви-
тяжного пристрою, місцевого освітлення та вимірювальних приладів. Викорис-
тання обладнання з пошкодженим корпусом, тріщинами ізоляції, перегріванням або 
запахом горілої ізоляції не допускається. 
Практична реалізація електрозахисту повинна включати регулярний конт-
роль справності захисних засобів. Необхідно періодично перевіряти працездатність 
пристрою захисного вимкнення кнопкою «Test», контролювати стан розеток, вилок, 
кабелів живлення, заземлювальних контактів і корпусів обладнання. У разі спрацю-
вання ПЗВ забороняється повторно вмикати живлення без виявлення причини відк-
лючення, оскільки це може призвести до повторного виникнення аварійної ситуації. 
Під час налагодження інформаційно-вимірювального пристрою всі первинні 
перевірки потрібно виконувати від лабораторного блока живлення з обмеженням 
струму. Перед першим подаванням живлення на плату необхідно перевірити відсу-
тність короткого замикання між шинами живлення, правильність полярності елек-
тролітичних конденсаторів, правильність встановлення мікросхем і відсутність 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 78 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
перемичок припою між сусідніми доріжками. Напругу живлення на пристрій слід 
подавати поступово, контролюючи струм споживання. 
Під час роботи з низьковольтними колами 5 В і 12 В небезпека ураження 
людини електричним струмом є незначною, однак залишається ризик пошкодження 
плати, перегрівання провідників, виходу з ладу мікроконтролера або займання при 
короткому замиканні. Тому навіть низьковольтні джерела живлення повинні мати 
обмеження струму, захист від короткого замикання та справні вихідні клеми. Забо-
роняється виконувати підключення або перепідключення зовнішніх сигналів при 
поданому живленні, якщо це не передбачено методикою налагодження. 
Для безпечного виконання паяльних робіт паяльна станція повинна встано-
влюватися на стійкій поверхні та використовуватися тільки зі штатною підставкою 
для паяльника. Робоча зона паяння повинна бути обладнана негорючою термостій-
кою підкладкою. Паяльник не можна класти безпосередньо на стіл, папір, тканину, 
пластикові корпуси або інші горючі матеріали. Після завершення роботи паяльна 
станція повинна бути вимкнена, а її жало залишене для охолодження в підставці. 
Для зниження впливу парів флюсу дільниця повинна бути обладнана загаль-
нообмінною припливно-витяжною вентиляцією. У зоні паяння доцільно передба-
чити місцеве відсмоктування продуктів паяння відповідно до вимог ДБН В.2.5-
67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Витяжний пристрій слід роз-
ташовувати так, щоб потік повітря відводив дим від зони дихання працівника, але 
не охолоджував надмірно жало паяльника і місце пайки. 
Після роботи з флюсом, ізопропіловим спиртом або іншими мийними речо-
винами ємності необхідно закривати та зберігати на відстані від джерел тепла. Не 
допускається залишати серветки, змочені спиртовими очищувачами, поряд із пая-
льною станцією або іншими нагрітими елементами. При очищенні друкованої 
плати необхідно уникати потрапляння мийних речовин на шкіру, в очі та на відкриті 
електричні контакти під напругою. 
Для запобігання механічному травмуванню операції свердління, обрізання 
виводів, обробки країв друкованої плати та очищення плати повинні виконуватися 
з використанням справного інструменту. Плату під час свердління необхідно 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 79 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
надійно закріплювати. Забороняється утримувати плату руками безпосередньо біля 
свердла. Під час обрізання виводів компонентів доцільно використовувати захисні 
окуляри, оскільки короткі металеві частинки можуть відлітати в бік обличчя. 
Працівник дільниці повинен бути забезпечений засобами індивідуального 
захисту відповідно до характеру виконуваних робіт. Вимоги до засобів індивідуа-
льного захисту визначаються ДСТУ 7239:2011 «Засоби індивідуального захисту. За-
гальні вимоги та класифікація». Для робіт із паяння, обрізання виводів, очищення 
плати та механічної обробки склотекстоліту доцільно використовувати захисні оку-
ляри, рукавички, спецодяг, а за потреби засоби захисту органів дихання. 
Для захисту від електростатичних розрядів робоче місце слід обладнати анти-
статичним килимком, антистатичним браслетом, заземленою робочою поверхнею та 
антистатичними пакетами для зберігання мікросхем. Мікроконтролер ATmega328P, 
компаратор LM393, LCD-модуль та інші електронні компоненти доцільно зберігати в 
антистатичній тарі до моменту встановлення на плату. Працівник повинен уникати 
дотику до виводів мікросхем без попереднього зняття статичного заряду.  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 80 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Висновки 
 
У кваліфікаційній роботі розроблено інформаційно-вимірювальний прист-
рій для підвищення достовірності діагностування технічного стану автомобіля 
шляхом порівняння OBD-II параметрів двигуна із зовнішніми контрольними сигна-
лами. Пристрій забезпечує приймання параметрів OBD_ECT, OBD_MAP, 
OBD_TPS і OBD_RPM, зчитування відповідних зовнішніх сигналів ECT_EXT, 
MAP_EXT, TPS_EXT і RPM_EXT та формування результату перевірки у вигляді 
станів OK або ERR. 
У першому розділі розглянуто сучасний автомобіль як об’єкт технічного ді-
агностування та проаналізовано OBD-II як джерело діагностичної інформації. 
Встановлено, що OBD-II параметри не завжди є прямими результатами вимірю-
вання, оскільки формуються електронним блоком керування після обробки сигна-
лів датчиків. Обґрунтовано вибір параметрів ECT, MAP, TPS і RPM, які характери-
зують тепловий стан двигуна, навантаження, положення дросельної заслінки та ча-
стоту обертання колінчастого вала. 
У другому розділі сформульовано задачу розробки пристрою та визначено 
його основні технічні вимоги. Передбачено приймання OBD-II параметрів через 
UART-канал, зчитування зовнішніх аналогових і імпульсного сигналів, порівняння 
пар параметрів OBD/EXT та індикацію результату перевірки. Як центральний еле-
мент пристрою обрано мікроконтролер ATmega328P. 
У третьому розділі розроблено структурну та принципову електричну схеми 
пристрою. До його складу входять канал OBD-II/UART, мікроконтролерний блок, ана-
логові контрольні канали, вузол узгодження RPM INPUT CONDITIONER, блок жив-
лення, LCD-дисплей і світлодіодна індикація. У схемі використано компаратор LM393, 
DC-DC перетворювач, RC-фільтри та елементи підключення зовнішніх сигналів. 
У четвертому розділі виконано розрахунок аналогових каналів ECT_EXT, 
MAP_EXT і TPS_EXT, імпульсного каналу RPM_EXT, вузла живлення та допусти-
мих відхилень для верифікації OBD-II параметрів. Встановлено, що 10-бітний АЦП 
мікроконтролера забезпечує достатню роздільну здатність для контролю ECT, MAP 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 81 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
і TPS, а похибка підрахунку RPM є меншою за прийнятий допустимий поріг. Роз-
роблено алгоритм, за яким стан OK формується лише тоді, коли всі контрольовані 
параметри перебувають у допустимих межах; у разі перевищення хоча б одного до-
пуску формується стан ERR. Схемотехнічне моделювання в Proteus підтвердило 
працездатність електричної схеми, алгоритму порівняння та RPM-каналу в режи-
мах DIG/HALL і AC/VR. 
У п’ятому розділі розглянуто технологічні особливості виготовлення та 
складання друкованої плати пристрою. Обґрунтовано використання фольгованого 
склотекстоліту FR-4 товщиною 1,6 мм, наведено вимоги до компонування елемен-
тів, трасування, монтажу, паяння та контролю плати. Також досліджено соціальний 
ефект OBD/EXT верифікації, який полягає у підвищенні обґрунтованості ремонт-
ного рішення, зменшенні ризику повторної діагностики та скороченні часу підтве-
рджувальної перевірки. 
У підрозділі з охорони праці проаналізовано небезпечні та шкідливі фактори 
на дільниці виготовлення й налагодження електронних пристроїв. Основним небе-
зпечним фактором визначено ризик ураження електричним струмом під час роботи 
з обладнанням, що живиться від мережі 230 В. Виконано розрахунок електричного 
навантаження робочого місця та обґрунтовано вибір автоматичного вимикача 10 А, 
пристрою захисного вимкнення 16 А / 30 мА і кабелю ВВГнг-LS 3×2,5 мм² із захи-
сним провідником PE. 
Таким чином, у кваліфікаційній роботі обґрунтовано необхідність незалежної 
верифікації OBD-II параметрів, розроблено структурну та принципову електричну 
схеми пристрою, виконано розрахунок його основних вимірювальних каналів, роз-
роблено алгоритм формування станів OK/ERR і підтверджено працездатність при-
строю в Proteus. Отримані результати підтверджують технічну доцільність розробле-
ного інформаційно-вимірювального пристрою для перевірки достовірності OBD-II 
параметрів двигуна та підвищення обґрунтованості діагностування автомобіля. 
  
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 82 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
Список використаних джерел  
 
1. Road vehicles – Communication between vehicle and external equipment for 
emissions-related diagnostics – Part 1: General information and use case definition: ISO 
15031-1:2010. Geneva: International Organization for Standardization, 2010. 22 p.  
2. E/E Diagnostic Test Modes : SAE J1979_202505. Warrendale : SAE Inter-
national, 2025. 
3. Diagnostic Trouble Code Definitions : SAE J2012_202509. Warrendale : 
SAE International, 2025. 
4. J1979-DA, Digital Annex of E/E Diagnostic Test Modes : SAE 
J1979DA_202510. Warrendale : SAE International, 2025. 
5. Automotive Handbook / Robert Bosch GmbH. 11th ed. Hoboken : John 
Wiley & Sons, 2022. 2048 p. 
6. Denton T., Pells H. Automobile Mechanical and Electrical Systems. 3rd ed. 
London ; New York : Routledge, 2023. 420 p. 
7. Michailidis E. T., Panagiotopoulou A., Papadakis A. A Review of OBD-II-
Based Machine Learning Applications for Sustainable, Efficient, Secure, and Safe Vehi-
cle Driving. Sensors. 2025. Vol. 25, № 13. Article 4057. DOI: 10.3390/s25134057. 
8. Christoforidis C., Barkas D. E., Christakis I., Rimpas D. O.B.D-2 sensor di-
agnostics for monitoring vehicle engine load. World Journal of Advanced Research and 
Reviews. 2025. Vol. 26, № 1. P. 234–246. DOI: 10.30574/wjarr.2025.26.1.1060. 
9. Method and system of vehicle diagnostics based on known communication 
architecture of the vehicle : пат. US20230419743A1 США. Заявл. 23.06.2022 ; опубл. 
28.12.2023. URL: https://patents.google.com/patent/US20230419743A1/en. 
10. Method for determining OBD compliance of an output signal : пат. 
US20250112971A1 США. Заявл. 23.01.2023 ; опубл. 03.04.2025. URL: 
https://patents.google.com/patent/US20250112971A1/en. 
11. Guide to the expression of uncertainty in measurement – Part 1: Introduction 
: ISO/IEC Guide 98-1:2024. Geneva : International Organization for Standardization, 
2024. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 83 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
12. IEEE Standard for Terminology and Test Methods for Analog-to-Digital 
Converters : IEEE Std 1241-2023. New York : IEEE, 2023. 
13. Koch A. W. Measurement and Sensor Systems : A Comprehensive Guide to 
Principles, Practical Issues and Applications. Cham : Springer, 2023. 240 p. 
14. Microchip Technology Inc. ATmega328P : 8-bit AVR Microcontroller with 
32K Bytes In-System Programmable Flash: Datasheet. URL: https://ww1.micro-
chip.com/downloads/en/DeviceDoc/Atmel-7810-Automotive-Microcontrollers-AT-
mega328P_Datasheet.pdf. 
15. Texas Instruments. LM393B, LM2903B, LM193, LM293, LM393 and 
LM2903 Dual Comparators : Datasheet. URL: https://www.ti.com/lit/ds/sym-
link/lm393.pdf.  
16. Onsemi. LM2595 : Step-Down Switching Regulator, 1.0 A : datasheet. Rev. 
4. 2023. URL: https://www.onsemi.com/download/data-sheet/pdf/lm2595-d.pdf. 
17. Proteus Design Suite 9.1 : PCB Design and Circuit Simulator Software / 
Labcenter Electronics. URL: https://www.labcenter.com/proteus9/. 
18. Generic Standard on Printed Board Design : IPC-2221C-2023. Bannockburn 
: IPC, 2023. 
19. Requirements for Soldered Electrical and Electronic Assemblies : IPC J-
STD-001J-2024. Bannockburn : IPC, 2024. 
Аркуш 
М24.026,22340.001 ПЗ 84 
Зм. Арк. № докум. Підп. Дата 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ
Додаток А Відомість технічного проєкту 
Додаток Б Перелік елементів до схеми електричної принципової 
Додаток В Специфікація друкованого вузла 
Додаток Г Презентація доповіді