Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10303
Назва: Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності електророзподільчого обладнання
Автори: Туз, Вячеслав Валерійович
Шакін, Павло Дмитрович
Ключові слова: інформаційно-вимірювальна система;віброактивність;потоки коливальної енергії;електродинамічна взаємодія
Дата публікації: 8-чер-2026
Короткий огляд (реферат): Головна ідея кваліфікаційної роботи полягає у принциповій зміні парадигми діагностування промислових електророзподільних шаф (ЕРШ). Замість пасивної реєстрації вторинних ознак зносу, таких як кінематична вібрація зовнішнього корпусу, запропоновано вимірювати та оцінювати безпосередню віброактивність струмопровідних елементів на основі розрахунку потоків коливальної енергії (ПКЕ). Це дозволяє виявляти первинні вогнища деградації обладнання безпосередньо у місцях їх виникнення. Для реалізації цього підходу автором спроєктовано багаторівневу ієрархічну інформаційно-вимірювальну систему. Польовий рівень побудований на використанні високоточних промислових п'єзоелектричних акселерометрів стандарту IEPE, встановлених в зонах найбільшої електродинамічної взаємодії струмопровідних шин. Контролерний рівень збору даних базується на високопродуктивному програмованому логічному контролері Omron CJ2M з 16-бітними модулями АЦП, який підтримує математичні операції для швидкого розрахунку спектральної щільності ПКЕ. У роботі здійснено глибокий розрахунок основних вузлів схеми та фізичних процесів. Математично доведено, що через малу реальну площу дотику в болтових контактних з'єднаннях виникає величезна концентрація зусиль, внаслідок чого контакт випромінює в конструкцію коливальну потужність, яка більше ніж у 5 разів перевищує випромінювання від суцільної шини. Це розрахунково обґрунтувало необхідність розташування датчиків поблизу контактів. Унікальним технологічним рішенням стала розробка програмного модуля (Add-in плагіна) для САПР Autodesk Inventor з використанням відкритого API. Оскільки провідники в реальному обладнанні мають складну 3D-форму, розроблений алгоритм автоматично виконує кусково-лінійну апроксимацію просторових сплайнів, перетворюючи їх на розрахункову систему прямолінійних відрізків. Це забезпечує розрахункове ядро системи точними геометричними даними для обчислення електродинамічних взаємодій у реальному часі. У конструктивному та технологічному планах результати роботи суттєво перевершують найближчі комерційні аналоги (від Siemens, ABB, Schneider Electric) та існуючі запатентовані рішення. Більшість систем на ринку фіксують вібрацію корпусу або акустичний шум, стикаючись з проблемою спотворення сигналів через резонанси металоконструкцій та промислові завади. Розроблена ж система усуває ці недоліки, поєднуючи фізичні вимірювання датчиків з математичною еталонною моделлю 3D-провідників, що дозволяє селективно оцінювати стан об'єкта. В економічному плані впровадження такої системи забезпечує підприємствам перехід до стратегії предиктивного (прогнозованого) обслуговування. Це дозволяє виявляти дефекти на ранніх стадіях (до виникнення аварій), усуваючи багатомільйонні збитки від простою виробничих ліній та екстрених ремонтів, а також суттєво продовжуючи термін служби обладнання. У соціо-екологічному вимірі проєкт є дієвим інструментом запобігання техногенним катастрофам. Своєчасне виявлення послаблених контактів унеможливлює їхнє перегрівання та займання, що захищає атмосферу від викидів токсичних діоксинів та фуранів від горіння ізоляції. Подовження експлуатації мідних деталей знижує потребу у їхньому видобутку, зменшуючи загальний вуглецевий слід металургії. Крім того, в рамках охорони праці автором спроєктовано систему звукопоглинання виробничого приміщення (з використанням панелей Heradesign Superfine), яка знижує виробничий шум до безпечних норм, захищаючи здоров'я працівників підприємства.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10303
Розташовується у зібраннях:152 Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка (Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Шакін.pdf
  Restricted Access
КРБ Шакін П.Д. 20267.18 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
yEPKACbKHÄJ IEPKABHMṁ TEXHOJIOTTYHHý YHIBEPCHTET 
AKYJIbTET EJIEKTPOHHHX TEXHOJIOTI4, ABTOTPAHCIJOPTy TA 
MAIMHOBYJIYBAHHA 
KAOEJPA TIPHJIAJIOBY|YBAHHSA, MEXATPOHIKM TA 
KOMII'IOTEPH3OBAHMX TEXHOJIOrIM 
lonyuueHO 10 3axHCTy 
BeasiyB aya kaenpu IIMKT 
MaKcHM BOHIAPEHKO 
2026 p. 
IIOACHOBAJIbHA3 AIIHCKA 
IO KBAJIIOIKALĮIMHOÏP OEOTH EAKAJIABPA 
Ha TeMy «lHGopMauiÄHO-BHMipKOBaTBHA CHCTeMa KOHTpoiKo napaMerpiB 
BiópoaKTHBHOCTİ eNCKTpOPO3ITO,1iNL4OTO o6namaHHA) 
BuKOHaB 3106yBaq OCBİTH 4 Kypcy, rpynn M-24 
cnetiansuicTE: 152 «Merponoris Ta i¢opuauišH 
BHMipIOBalbHİ TeXHOJOrii» 
OCBITHA IIporpaMa: IHHopMauiÄHO-BHMip:OBanBHa 
TeXHIKa 
IllakiH IlaBJo MHTPOBHH 
KepiBHHK BayeciaB TY3 
PeneH3eHT Tpuropiň THM4HK 
KBanihikKauiÄHa po6oTa őakaiaBpa MiCTHTb pe3ybTaTH BJlaCHHX 3106yTKİB aBTopa. 
BAKopACTraHHA inei, pesybTariB i TeKCTİB İHUMX MarOTb IIOCHJIaHHA Hà 
BİNOBİIHe IKepeio. 
iņtHc 3n06y Baya 
Yepkacu-2026 
EPKACbKHÜJ EPKABHHi TEXHOJIOTIYHMÄY HIBEPCHTET 
(n onNC naiiMcny naus nmmoro aBvaLHOTO JKJlay ) 
DakyNBTCT eiCKTponnnx TeXHOJOrii, arTOTpancuopry Ta MaIHNO6YLYBaHIA 
Kaheipa upuuo6YYBAMMH, MCXATponiku Ta KOMII'1OTepw3OBAuux TexHOJOriÄ 
OcBiTHb0-KBaihikauiunip ibeHb ŐaKaJaDp 
CneuiaIBHİCTb 152 «Mepo.10TiH TA İuhopManiino-BHMİPIOBAJbHİ TexIHOJIOTiË> 
OcBiTHa iporpama «ludopManiúNO-BHMİpIOBAJIbHA TEXuiKa» 
3ATBEPKYIO 
B.o. 3aeimyava kapenpu IIMKT 
MakcHM bOHiapeHKo 
2026 poKy 
3 A BAA H HA 
HA KBAJIIOIKAILIŽHY POBOTy BAKAJIABPA 
IllakiHa IlaBJıa lMHTpOBH4a 
(upisDHIIe, ix'a, no 6atukOBi) 
Tema pooTH IH¢opMauiŽHO-BHMİpIOBaJIbHa CHCTeMa KOHTP0JIHO IlapameTpIB 
BIőpoakKTHBHOCTi eJIeKTPopo3noIJIB4Oro 
o6J1anHaHHA 
KepiBHHK poőoTH IOeHT KaheipH IIpHJIaIOỐyIyBaHHA, MexaTpOHiKH Ta 
KOMII' KOTepH3OBaHHX TeXHOJIOriĂ, K.T.H., 10IEHT Ty3 BayecIaB BaepiňOBHY 
(n pi3BHnỊe, iM'A, no 6aTLKOBİ, Hay KOBHŇ CTyiHb, BeHe 3BaHHA) 
3aTBepIDKEHİ HakasoM BHUIOro HaB4aJIbHOrO 3akJlaIy BỊI "13 KBİTHA 2026 poky No 94/03-03 
2. CTpOK IOJaHHA3 I06yBayeM poooTH 5 YepBHA 2026 p. 
3. BuxiIHİ NaHİ Io poőoTH Oổ`eKT KOHTpOTIO – npoMHciOBa eneKTPop03no1iNbHa uuada (EPI), 
KOHTpOTbOBaHHỷ napaMeTP - nOTOKH KOTHBATBHO1 eHeprii (|1KE) BIJ CTpy MOIHpoBiJHHx eneMeHTIB. 
Po3paXxyHKOBa aMIUTYla cTpyMY KopoTKOTo 3aMHKaHHA 10 000 A; yacCTOTa npoMHCIOBOİ Menexi 
50 Tu. IlapameTpH CIIE: N0BKHHa 1 M, eKBIBaleHTHHŇ IlaMeT) 0,02 M, MİDKOCHOBa BinCTaHb 0.1 M: 
MaTepian - MiJb (HTOMHĂ akycTHYHHĂ oip 3,310' Kr/(MC). Po3paxyHKOBHĂ PİBeHb BİŐpoaKTHBHOCTi 
CViJbHOrO npOBIIHHKa 122.85 n5: KOHTaKTHOTO 3'EIHaHHA – 130,25 1b. TlepBHHHI IepeTBOPIOBayi – 
npoMHCIOBİ n'€30eNeKTPHYHÍ aKceIepOMeTPH CTaHīapry lEPE (HyTIHBİcTH 100 MB/g. niara3OH +10 g). 
IJIK Omron CJ2M-CPU33; MONYIb AIIT Omron CJ1W-AD041-V1 (16 6iT, 4aCTOTa 1HCKpeTH3auii 
4000 u Ha kaHal, noxHOKa KBaHTYBaHHA He 61JIbWe +1,52-10% g). Ilepenava naHHX - Modbus 
TCPPROFINET. IHTerpauig 3 CAITP Autodesk Inventor yepes API. Poo04HĂ nianasoH TeMINepaTyp 
vcepenHHỈ Hadu: 0.. +60 °C; BOJJOricTB 10 95 % õe3 KOHIEHCaTy; noxHOKa ALĮII He 6iJbUe 1 %; 
KHBIEHHA ~220 B, 50 u. 
4. 3MicCT po3paxyHKOB0-101CHOBAJIbHOÏ 3anHCKH (1epenik HTAHb, AKİ IOTpiőHo 
po3pooHTH 1 06rpyHTy BaHHA Heo0xiIHOCTI IpoeKTY BAHHA npunaniB AIA NOCIİIKEHHA AKİCHHX Ta 
KİJbKİCHHX XapakTepHcTHK npHponHOi BOIH. 2 OórpyHTYBaHHA TeXHİYHOro 3aBlaHHA. 3 Po3po6Ka 
CTPYKTYPHOi Ta InpMHUHnOBOİ CxeM. 4 Po3paxyHKOBA 4acTHHa. 5 CneIjaJbHHÄ po3Ain. 5.1. 
TexHonoriyHHĂp 03An. 5.3 EkOHOMi4HHÄ PO31iJI. 5.3 Po3nin oxopoHH Ipaui 
5. IlepeiK rpaçiHOro MaTepiany (3 TOHHHM 3asnaveHHAM 060B'3KOBHX KpecIeHs) 
IH)opMauiÄHO-BHMipIOBAJIbHa CHCTeMa KOHTPOTIO NapameTpiB BIOpoaKTHBHOCTİ eneKTpoposnoninb4oro 
o61aņHaHHA. CxeMa eieKTpHYHa CTPyKTYPHa (A1). Cxema eJjeKTPHYHa npHHIHInOBa (A1). 
leMOHCTpauiŠHHĂ MaTepian (A1+A). IIpezeHTauis 1on0BİJi (A1). 
6. Koncyb TaNTH pO3Aiis KBaidikauinoi po6orn 
TliMc, naTa 
Posnin Ipi3BnIc, iiiaUIM Ta 10cana 3aB)1aHHA 3aBJlaHHA 
KOHCYJILTaHTa BHIaB ipašHAB 
Oxoponn npaui KoxeM'aKin O.C., crapiuinů BHKJIaJlaY 
Kaɖeapu IB5KEX] 
EkonoMinni Ty3 B.B., 1OUCHT Kahenpu TIMKT, 
posi., K.T.H., IOueHT 
TeAHO.Iori4Hni 
postiı 
HopMoaisauiñuný THYKOB B.B., NOLeHT Kaþenpu IIMKT, 
KOHTDOJ1b K.T.H., IOUEHT 
7. laTa BHJa4i 3aBnaHHA 
KAJIEHJAPHMĂI JJAH 
No Ha3Ba eTariB KBanihikaųiÄHOi Crpok BKOHAHHA 
3/n poõoTH eranis poốoTH 
OorpyHTYBaHHA HeoőxiņHOCTỈ IpoEKTyBaHHA Ha oCHOBI 02.2026 BHK 
KpHTHYHOrO aHaI3y 1CHYKOYHX aHaIOriB 
2 0ốrpyHTYBaHHA TeXHIYHOrO 3aBnaHHI 02.2026 BHK 
3 Pospoőka cTpyKTYpHOi CxeMH 02.2026 BHK 
4 Po3poőKan pHHHInOBOÏ eneKTPHYHOỈ CXeMH 03.2026 BHK 
Po3paxyHOK eJIeMeHTIB CXeMH 03-04.2026 BHK 
6 OuiHKa TOYHOCTİT a HaniňHOCTİ 03-04.2026 
7 TexHONOriYHHĂ po3JUI 03-04.2026 BHK 
Po3nii oxopOHH Ipaui 03-04.2026 BHK 
EKOHOMİYHHĂ po3IUI 03-04.2026 BHK 
10 OhopMIeHHA KPeCIOHb 03-04.2026 BHK 
11 OhopmJeHHA MONATKİB 05.2026 BHK 
12 OhopmueHHAC YIpOBiIHOÏ IOKy MeHTaLii 05.2026 BHK 
3n06yBa4 BHIIoï oCBİTH IlaBJo WAKIH 
KepiBHHK po6oTH BayecnaB TY3 
Зміст 
 
Стор. 
Технічне завдання…………………………………………..…………. 2 
Вступ  5 
1 Обґрунтування необхідності проєктування на основі аналізу  
існуючих аналогів  7 
1.1  Огляд Інтернет 7 
1.2. Огляд літературних джерел щодо методів аналізу та  
вимірювання віброактивності електротехнічного обладнання  12 
1.3. Патентний пошук та аналіз рівня техніки  17 
2 Обґрунтування технічного завдання 21 
3 Розробка структурної та принципової схеми системи 24 
3.1. Розробка структурної схеми інформаційно-вимірювальної  
системи  24 
3.2. Розробка схеми електричної принципової вимірювального  
тракту  26 
4 Розрахунок основних вузлів схеми 30 
4.1. Розрахункова оцінка віброактивності суцільних  
струмопровідних елементів  30 
4.2. Математична модель оцінки віброактивності контактних  
з'єднань  32 
4.3. Алгоритм просторового розрахунку зусиль на основі  
тривимірної моделі  35 
4.4. Розрахункове обґрунтування параметрів вимірювального  
тракту  39 
  
  
 М24.22341.026.001 ПЗ  
Зм. Арк.  № докум. Підпис Дата  
 Розробив Шакін П.Д. Інформаційно-вимірювальна система Літ. Арк.       Аркушів 
 Перевірив Туз В.В. контролю параметрів 3 
віброактивності 
 Т. Контр. Тичков В.В. електророзподільчого обладнання 
 Пояснювальна записка ЧДТУ 
 Ств.
 
5 Спеціальна частина 43 
5.1. Технологічний процес програмної реалізації математичних  
моделей віброактивності  43 
5.2. Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття  
технічних рішень  47 
5.3 Охорона праці  49 
Висновки 63 
Список використовуваної літератури 64 
Додаток А Відомість технічного проєкту 66 
Додаток Б Результати розрахунку на ЕОМ  
Додаток В Презентація доповіді  
Додаток Г Тези доповіді студентської науково-практичної  
конференції «ДНІ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ – 2026  
 
  
  
  
  
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 4 
 
Вступ 
 
 
Сучасний розвиток промислової автоматизації, енергетики та комп’ютерно-
інтегрованих комплексів супроводжується безперервним підвищенням 
потужності, щільності компонування та вимог до надійності електротехнічного 
обладнання. Електророзподільні шафи (ЕРШ) є критично важливими вузлами 
систем промислового електропостачання, які забезпечують прийом, розподіл та 
перенаправлення електричної енергії до кінцевих споживачів та виконавчих 
механізмів. Сучасні промислові ЕРШ надзвичайно насичені кабельними трасами та 
шинними збірками, відмінними рисами яких є висока щільність просторового 
розміщення провідників і значні струмові навантаження на струмопровідні 
елементи (СПЕ).  
Відповідно до закону Ампера, під час протікання потужних струмів по 
провідниках, які складають систему СПЕ всередині ЕРШ, виникає інтенсивна 
електродинамічна взаємодія. Електродинамічні сили, що утворюються в результаті 
цієї взаємодії, є розподіленими за довжиною СПЕ і динамічно змінюються в часі. 
Вони стають першопричиною появи змінних механічних деформацій у 
конструктивних елементах і корпусі ЕРШ. Ці деформації через наявні механічні 
зв'язки поширюються по всій конструкції шафи та передаються у приєднані 
суміжні вузли, викликаючи тривалу механічну вібрацію як у самих ЕРШ, так і в 
зовнішніх з'єднаннях.  
Тривалий вібраційний вплив призводить до поступового втомного 
руйнування металоконструкцій, критичного послаблення болтових контактних 
з'єднань, деградації діелектричної міцності ізоляції та, як наслідок, до виникнення 
раптових аварійних ситуацій чи пожеж. Традиційні методи технічної діагностики, 
що базуються виключно на періодичному вимірюванні локальних кінематичних 
характеристик вібрації (вібропереміщення чи віброшвидкості) у дискретних точках 
зовнішнього корпусу, виявляються невиправдано громіздкими, ускладненими і не 
дозволяють оперативно локалізувати внутрішнє вогнище дефекту. Це зумовлено 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 5 
 
тим, що безпосередня вібрація корпусу є лише зовнішнім проявом іншої, більш 
фундаментальної властивості функціонування обладнання — його 
віброактивності.  
Віброактивність визначається як здатність об'єкта та елементів, що його 
складають, викликати вібрацію всередині себе та в навколишньому 
конструкційному середовищі. Як первинні джерела вібрації слід розглядати малі 
просторові області в околі точок прикладання сил, де відбуваються 
електромеханічні процеси формування пружних хвиль, які переносять по 
конструкції коливальну енергію. Об'єктивною фізичною мірою здатності цих 
джерел викликати вібрацію виступають потоки коливальної енергії (ПКЕ).  
У зв'язку з цим виникає гостра науково-технічна потреба в розробці та 
впровадженні спеціалізованих інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), здатних 
здійснювати безперервний автоматизований контроль, спектральний аналіз та 
оцінку параметрів віброактивності безпосередньо в процесі реальної експлуатації 
обладнання під навантаженням. Створення таких систем, що інтегрують сучасні 
первинні вимірювальні перетворювачі, цифрові модулі збору даних (DAQ) та 
алгоритми інтелектуального аналізу ПКЕ, дозволить реалізувати концепцію 
безперервного моніторингу технічного стану, суттєво підвищити надійність 
промислового електрообладнання та забезпечити його електромеханічну 
сумісність. Це зумовлює актуальність теми кваліфікаційної роботи.  
Мета дослідження — розробка та обґрунтування структури, апаратного та 
програмно-алгоритмічного забезпечення інформаційно-вимірювальної системи 
контролю параметрів віброактивності електророзподільчого обладнання на основі 
вимірювання та оцінки потоків коливальної енергії для підвищення точності 
локалізації внутрішніх джерел вібрації та загальної експлуатаційної надійності.  
 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 6 
 
1 Обґрунтування необхідності проектування на основі аналізу  
існуючих  аналогів  
 
 
1.1 Огляд Інтернет 
 
Сучасні тенденції розвитку світової енергетики та промислової 
автоматизації, що базуються на концепції Індустрії 4.0 та індустріального 
Інтернету речей (IIoT), вимагають переходу від стратегії планово-
попереджувальних ремонтів (Preventive Maintenance) до предиктивного 
обслуговування (Predictive Maintenance) електротехнічних комплексів. 
Електророзподільні шафи (ЕРШ) є критично важливими вузлами інфраструктури, 
вихід з ладу яких призводить до масштабних фінансових втрат, зупинки 
технологічних процесів та потенційних техногенних аварій. 
Аналіз глобального ринку рішень для моніторингу електророзподільного 
обладнання демонструє, що провідні західні приладобудівні концерни — такі як 
Siemens (рішення AssetGuard), ABB (платформа ABB Ability), Schneider Electric 
(архітектура EcoStruxure) та Eaton — активно впроваджують інтелектуальні 
системи безперервного онлайн-моніторингу (Intelligent Switchgear Monitoring 
Systems). Головною метою таких систем є виявлення дефектів на ранніх стадіях їх 
зародження, зокрема: деградації контактних з'єднань, ослаблення болтових 
кріплень шинних збірок, зносу механізмів приводів автоматичних вимикачів та 
виникнення часткових розрядів. 
Незважаючи на різноманітність комерційних назв, переважна більшість 
існуючих інформаційно-вимірювальних систем моніторингу ЕРШ використовує 
схожу класичну архітектуру, яка базується на зборі та аналізі кінематичних 
параметрів механічних коливань (віброприскорення, віброшвидкості або 
вібропереміщення) зовнішніх конструкцій обладнання. 
Класична інформаційно-вимірювальна система контролю стану ЕРШ 
структурно складається з трьох основних ієрархічних рівнів: польового (первинні 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 7 
 
вимірювальні перетворювачі), контролерного (модулі збору та обробки даних) та 
диспетчерського (сервери баз даних та людино-машинний інтерфейс). Розглянемо 
детально застосовувані технології на кожному з етапів вимірювального тракту. 
Первинні вимірювальні перетворювачі (Vibration Sensors) 
В якості сенсорів на польовому рівні існуючі західні аналоги 
використовують декілька основних типів датчиків: 
1. П'єзоелектричні акселерометри стандарту IEPE (Integrated Electronics 
Piezo-Electric). Це найбільш поширений тип датчиків у промисловому 
вібромоніторингу (наприклад, моделі виробництва Wilcoxon Sensing Technologies 
або PCB Piezotronics). Вони генерують електричний заряд пропорційно до 
прискорення деформації п'єзокристала. Їхньою перевагою є широкий частотний 
діапазон (зазвичай від 0.5 Гц до 10–15 кГц) та висока надійність. Однак, їх 
встановлення вимагає жорсткого механічного контакту з об'єктом (за допомогою 
шпильок, епоксидного клею або магнітних тримачів), що ускладнено всередині 
високовольтних відсіків ЕРШ через вимоги до електричної ізоляції. 
2. MEMS-акселерометри (Micro-Electro-Mechanical Systems). З розвитком 
мікроелектроніки компанії, такі як Analog Devices та STMicroelectronics, випустили 
на ринок прецизійні тривісні MEMS-датчики вібрації. Вони відрізняються 
компактністю, наднизьким енергоспоживанням та можливістю інтеграції 
безпосередньо в бездротові вимірювальні вузли (Wireless Sensor Networks - WSN). 
Сучасні рішення, наприклад, бездротові датчики Eaton, використовують MEMS-
акселерометри у поєднанні з протоколами ZigBee, WirelessHART або Bluetooth Low 
Energy (BLE). Головним недоліком MEMS є вищий рівень власного теплового 
шуму та обмежений високочастотний діапазон порівняно з п'єзоелектричними 
аналогами. 
3. Оптичні та лазерні віброметри. Застосовуються у 
вузькоспеціалізованих системах, де необхідна повна гальванічна розв'язка 
(наприклад, моніторинг струмоведучих шин під напругою). Датчики на основі 
волоконних решіток Брегга (FBG - Fiber Bragg Grating) дозволяють вимірювати 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 8 
 
вібрацію без електроживлення в точці вимірювання. Проте висока вартість 
оптоелектронних інтеррогаторів обмежує їх масове застосування в типових ЕРШ. 
Модулі збору даних (Data Acquisition - DAQ) та Edge Computing 
Сигнали від вібродатчиків надходять до локальних модулів вводу-виводу. 
У сучасних аналогах чітко простежується тенденція до використання технологій 
периферійних обчислень (Edge Computing). Замість передачі сирого масиву 
аналогових даних на верхній рівень, мікроконтролери локальних DAQ-модулів 
(наприклад, на базі архітектури ARM Cortex-M4/M7 з вбудованими DSP-
інструкціями) самостійно виконують: 
• Антиалайзингову фільтрацію (Anti-aliasing filtering); 
• Аналого-цифрове перетворення (АЦП) з високою розрядністю (16-24 
біт) та частотою дискретизації; 
• Віконні функції (Ханна, Хеммінга, Блекмана-Харріса) для зменшення 
ефекту розтікання спектра; 
• Швидке перетворення Фур'є (FFT) для переходу з часової в частотну 
область; 
• Розрахунок інтегральних параметрів (RMS віброшвидкості, пік-
фактор, ексцес). 
Мережеві протоколи та інтеграція 
Для передачі обчислених параметрів до систем SCADA аналоги 
використовують стандартизовані промислові протоколи. Для підстанцій та великих 
розподільчих пристроїв безальтернативним стандартом є IEC 61850, який 
забезпечує інтероперабельність обладнання різних виробників. На рівні цехових 
ЕРШ широко застосовуються протоколи Modbus TCP, PROFINET, EtherNet/IP, а 
для передачі даних у хмарні середовища діагностики (наприклад, Siemens 
MindSphere) — протоколи MQTT або OPC UA. 
Незважаючи на високий рівень апаратного забезпечення, детальний 
технічний аналіз типових комерційних рішень виявляє їхню фундаментальну 
методологічну хибу стосовно діагностування саме електророзподільних шаф. Ця 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 9 
 
хиба полягає у топології розміщення первинних перетворювачів та виборі 
вимірюваної фізичної величини. 
В існуючих системах вібродатчики монтуються на зовнішніх елементах 
корпусу ЕРШ, опорних конструкціях ізоляторів або дверцятах відсіків. Водночас, 
згідно з дослідженнями, первинне вогнище віброакустичного збудження 
знаходиться глибоко всередині конструкції — у локальних просторових областях 
електродинамічної взаємодії щільно розташованих провідників (струмопровідних 
елементів — СПЕ) та їх контактних з'єднань. 
Значні струмові навантаження викликають розподілені по довжині 
провідників електродинамічні сили, що діють локально в точках їх прикладання. 
Оскільки сили змінні в часі, вони викликають механічні деформації. Передача цих 
деформацій від внутрішнього СПЕ до корпусу ЕРШ, де встановлено датчик, 
здійснюється за допомогою пружних хвиль. 
У процесі поширення до точки вимірювання (корпусу), пружна хвиля 
стикається з численними конструкційними бар'єрами, які призводять до: 
1. Імпедансних неузгодженостей (Acoustic Impedance Mismatch): 
Переходи між різними матеріалами (мідна шина → композитний ізолятор → 
сталевий корпус) викликають багаторазове відбиття та заломлення пружних хвиль. 
На кожній межі розділу середовищ значна частина коливальної енергії 
відбивається назад. 
2. Конструкційного демпфування: Зварні шви, болтові та заклепочні 
з'єднання каркаса шафи діють як механічні фільтри низьких частот (Low-pass 
filters), які поглинають високочастотні гармоніки вібросигналу та нелінійно 
послаблюють його амплітуду шляхом перетворення механічної енергії в теплову за 
рахунок мікротертя. 
3. Резонансних спотворень спектра: Корпус ЕРШ, будучи тонкостінною 
листовою конструкцією, має власну складну сітку низькочастотних механічних 
резонансів. Під впливом збудження корпус діє як резонатор, підсилюючи частоти, 
що збігаються з його власними, і послаблюючи інформативні частоти, що 
генеруються електродинамічними силами в провідниках. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 10 
 
У результаті, класична інформаційно-вимірювальна система фіксує на 
корпусі інтегральну реакцію конструкції, фазовий і амплітудний спектр якої 
кардинально спотворений порівняно з первинним джерелом збудження. 
Ще одним критичним недоліком поверхневого вібромоніторингу є низьке 
відношення корисного сигналу до шуму (Signal-to-Noise Ratio — SNR) в умовах 
реального промислового підприємства. На корпус ЕРШ передається не лише 
вібрація від внутрішніх шин, але й макросейсмічний фон від сусіднього 
працюючого обладнання: компресорів, насосних агрегатів, мостових кранів та 
систем примусової вентиляції приміщення. 
Виділити з цієї суміші сигналів слабкий інформативний патерн, наприклад, 
від початкового ослаблення одного з десятків болтових контактів всередині ЕРШ, 
за допомогою класичного аналізу віброшвидкості практично неможливо. Крім 
того, наявні системи не здатні розв'язати обернену задачу — здійснити точну 
просторову локалізацію дефекту. Високий рівень вібрації на верхній панелі шафи 
не обов'язково означає проблему в найближчому до датчика вузлі, оскільки 
вібрація може поширюватися через жорсткі ребра каркаса з іншого кінця шафи. 
Спроби математично описати та компенсувати всі механічні зв'язки ЕРШ 
для зворотного розрахунку сил усередині шафи (використовуючи методи 
скінченних елементів — FEM, наприклад у середовищах Ansys або SolidWorks 
Simulation) виявляються невиправдано громіздкими. Такі моделі неможливо 
реалізувати в режимі реального часу на базі промислових мікроконтролерів через 
величезні вимоги до обчислювальних ресурсів. Більше того, як встановлено в 
дослідженнях, вібрація ЕРШ є лише зовнішнім проявом іншої, фундаментальної 
властивості функціонування — її віброактивності. 
Критичний аналіз існуючих комерційних рішень та теоретичних підходів 
доводить, що для побудови ефективної ІВС контролю стану електророзподільного 
обладнання необхідно принципово змінити вимірювальну парадигму. Замість 
пасивної реєстрації кінематичних наслідків (вібрації корпусу), розроблювана 
інформаційно-вимірювальна система повинна базуватися на вимірюванні, 
розрахунку та оцінці безпосередньої віброактивності струмопровідних елементів. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 11 
 
Як об'єктивну фізичну міру, інваріантну до нелінійних властивостей 
конструкції ЕРШ, необхідно використовувати потоки коливальної енергії (ПКЕ), 
які випромінюються внутрішніми джерелами. Розрахунок функції спектральної 
щільності цих величин дозволить системі отримувати розгорнуту та математично 
точну картину стану без впливу зовнішніх структурних завад. Це вимагає 
створення спеціалізованої багаторівневої ІВС, яка об'єднає фізичні вимірювання за 
допомогою адаптивних сенсорних мереж з алгоритмічним ядром математичного 
перетворення геометричних конфігурацій (СТЕ користувача в СТЕ системи) та 
обчислення електродинамічних взаємодій у реальному часі. Саме вирішенню цієї 
актуальної задачі присвячена подальша розробка в рамках даної кваліфікаційної 
роботи. 
 
Рисунок 1.1 – Загальна концепція сучасної розумної ЕРШ (Smart Switchgear) 
 
 
1.2. Огляд літературних джерел щодо методів аналізу та вимірювання 
віброактивності електротехнічного обладнання 
 
Теоретичний аналіз механічних процесів у потужному 
електророзподільному обладнанні традиційно базується на класичних законах 
електродинаміки та теорії пружності. Основним першоджерелом механічних 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 12 
 
напружень у струмопроводящих комплексах є магнітне поле, що генерується 
робочими струмами промислової частоти. Згідно з фундаментальним законом 
Ампера, при протіканні електричного струму по паралельних або просторово 
зближених провідниках, які складають систему струмопровідних елементів (СПЕ) 
в електророзподільних шафах (ЕРШ), виникає безперервна електродинамічна 
взаємодія. На струми, що протікають по кожному конкретному провіднику, діють 
магнітні поля від струмів, що протікають по інших суміжних провідниках даної 
системи. 
У науково-технічній літературі тривалий час розроблялися методи 
розрахунку та аналізу вібрацій, що виникають внаслідок цієї взаємодії. Історично 
перші спроби здійснення розрахунку віброакустичних характеристик подібних 
систем базувалися на детермінованому визначенні розподілених по всьому 
конструктивному об'єму системи електродинамічних сил. Після знаходження 
просторового розподілу сил математичний опис зводився до розгляду механічних 
коливань, викликаних цими силами безпосередньо у тілі СПЕ. При цьому 
провідники моделювалися як класичні тонкі стрижні з різними крайовими умовами 
закріплення (жорстке защемлення, шарнірне спирання тощо). 
Проте, як свідчить аналіз джерел, практичне застосування таких моделей 
для реальних промислових об'єктів має суттєві обмеження: 
• По-перше, значна кількість просторово розгалужених СПЕ в сучасних 
високонасичених ЕРШ та ускладненість геометричних шляхів протікання робочих 
струмів визначають надзвичайно складну, просторово неоднорідну систему 
розподілу сил, що викликають загальну вібрацію об'єкта. 
• По-друге, стрижневі моделі не враховують взаємний вплив 
конструкційних елементів шафи, приєднаних кабельних ліній та динамічну зміну 
параметрів середовища. 
З позицій інформаційно-вимірювальних технологій, спроба побудувати 
діагностичну систему на базі таких класичних моделей вимагає вимірювання 
струмів, просторових координат та параметрів закріплення в кожній точці, що 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 13 
 
робить вимірювальний тракт надзвичайно громіздким та практично нереалізовним 
в умовах промислової експлуатації під навантаженням. 
Сучасний розвиток прикладної механіки та теорії коливань вніс суттєві 
корективи у розуміння фізики поширення віброакустичних збуджень. У 
літературних джерелах детально доведено, що дія електродинамічних сил, 
викликаних взаємодією струмів, завжди є суворо локальною, тобто вона 
здійснюється безпосередньо в точках та областях їхнього фізичного прикладання. 
При цьому безпосередня передача механічних деформацій, які виникають у цих 
локальних точках, по всьому об'єму СПЕ та пов'язаних з ними механічних зв'язках 
розглянутої системи здійснюється не миттєво, а за допомогою пружних хвиль. Ці 
хвилі формуються в малому околі кожної окремої точки прикладання згаданих сил. 
Наявність хвильових процесів у твердих тілах конструкції ЕРШ призводить 
до суттєвого ускладнення математичного аналізу. В таких умовах класичний аналіз 
процесів трансформації, перенесення та передачі енергії збуджуваних коливань, а 
також аналіз перехідних віброакустичних процесів стає невиправдано громіздким 
та ускладненим, якщо використовувати традиційні динамічні та кінематичні змінні 
стану (такі як локальне зміщення, швидкість або прискорення). Хвильова картина 
характеризується явищами інтерференції, дифракції та відбиття хвиль на межах 
конструкційних матеріалів, що призводить до виникнення зон просторового 
згасання та областей локальних резонансів, які деформують первинний 
інформативний сигнал. 
Для інформаційно-вимірювальних систем контроль кінематичних змінних у 
дискретних точках стає неефективним, оскільки виміряна акселерометром 
віброшвидкість на корпусі відображає не реальний стан внутрішнього джерела 
збудження (наприклад, дефектного контакту чи перевантаженої шини), а 
випадковий результат накладання багатьох пружних хвиль у точці вимірювання. 
Це зумовлює необхідність пошуку нових, інтегральних інформативних ознак, які б 
описували хвильове поле не через локальні координати, а через енергетичні 
інваріанти. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 14 
 
Науково-теоретичне обґрунтування розділення понять «вібрація» та 
«віброактивність» 
Важливим кроком у розвитку теорії технічної діагностики 
електротехнічного обладнання стало сформульоване в науковій літературі 
положення про необхідність чіткого розділення фундаментальних понять 
«вібрація» та «віброактивність». Традиційні підходи опису вібраційних процесів в 
ЕРШ з метою зниження загального рівня коливань не мали значного успіху саме 
через змішування цих категорій. Вібрація конструкції є лише зовнішнім, 
вторинним проявом іншої, більш глибокої властивості функціонування обладнання 
— його внутрішньої віброактивності. 
Згідно з визначенням, під віброактивністю ЕРШ та елементів, що її 
складають, слід розуміти їх безпосередню здатність викликати та генерувати 
механічну вібрацію як усередині самого об'єкта, так і в навколишньому 
конструкційному середовищі та приєднаних механічних зв'язках. Саме 
віброактивність як первинна властивість найбільшою мірою визначає кінцеву 
якість функціонування ЕРШ за наявності потужних віброакустичних полів і 
безпосередньо впливає на інтегральні показники експлуатаційної надійності та 
безвідмовності всього електрообладнання. 
В якості об'єктивної фізичної міри здатності зазначених внутрішніх джерел 
викликати вібрацію у розглянутому конструктивному середовищі (тобто як міри 
їхньої віброактивності) доцільно розглядати потоки коливальної енергії (ПКЕ). 
ПКЕ випромінюються внутрішніми для ЕРШ джерелами (малими просторовими 
областями в околі точок прикладання сил, де відбуваються електромеханічні 
процеси формування пружних хвиль) і поширюються по конструкції. 
З фізичної точки зору, введення ПКЕ безпосередньо пов'язане з уявленнями 
про формування цілісного віброакустичного поля в конструкції під дією як заданої 
структури первинних джерел (електродинамічних сил у провідниках), так і 
пов'язаної з ними топології вторинних джерел (елементів корпусу, ребер 
жорсткості). Хвильова енергія, що переноситься ПКЕ, є скалярною інтегральною 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 15 
 
величиною, яка підпорядковується закону збереження енергії, що робить її 
ідеальним інформаційним параметром для контролю в ІВС. 
Додатковим фактором, що підтверджує ефективність використання ПКЕ, є 
те, що вібрація, яка виникає при електродинамічній взаємодії провідників зі 
струмом, суттєво залежить від фізико-механічних властивостей матеріалу 
провідника (мідь, алюміній, сталь, срібло). При розрахунках та вимірюваннях ПКЕ 
необхідно враховувати питомий акустичний опір матеріалу та реальні значення 
вхідного механічного опору провідників, що дозволяє відмовитися від 
спрощувальних припущень про одиничність опору конструкції та суттєво 
підвищити точність контролю параметрів. 
Аналіз розвитку інформаційних систем контролю та оцінки 
віброакустичних полів 
Впровадження енергетичних критеріїв оцінки (ПКЕ та функцій їх 
спектральної щільності) у практику технічного діагностування дозволяє по-новому 
поставити питання про архітектуру та принципи організації самого процесу 
інструментального контролю. Це дає можливість суттєво спростити для 
розробників та обслуговуючого персоналу багатопараметричну оцінку стану 
внутрішніх джерел віброактивності, пов'язаних з електродинамічними процесами в 
ЕРШ. 
Організація такого процесу вимагає створення спеціалізованих систем 
автоматизованої оцінки віброактивності (САОВ), які інтегруються в загальну 
структуру інформаційно-вимірювальних комплексів та систем автоматизованого 
проектування (САПР). Будь-яка сучасна САОВ електромеханічного об'єкта є 
складною інформаційною системою, призначеною для вирішення задач оцінки та 
моніторингу віброактивності при різних варіантах конструктивного виконання. 
Відповідно до системного підходу, базовими елементами такої 
інформаційної системи є: 
• математичні та фізичні моделі процесів, що визначають 
віброактивність об'єкта; 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 16 
 
• програмно-апаратні засоби відтворення та обчислення моделей в 
реальному часі; 
• засоби інформаційного та мережевого взаємозв'язку гетерогенних 
моделей; 
• спеціалізовані програмні модулі оцінки кожного окремо взятого 
елемента конструкції об'єкта. 
Функціональний та алгоритмічний склад таких систем контролю 
визначається їх морфологічною, функціональною та інформаційною структурами. 
При цьому оцінка параметрів віброактивності здійснюється за допомогою 
внутрішніх цифрових алгоритмів обробки спектральних складових. Знання функції 
спектральної щільності ПКЕ дає можливість отримувати розгорнуту та точну 
спектральну картину віброактивності ЕРШ в будь-якій заданій смузі частот, що є 
критично важливим для побудови селективних каналів вимірювання 
інформаційно-вимірювальних систем контролю. 
Таким чином, проведений аналіз літературних джерел підтверджує, що 
створення ІВС контролю параметрів віброактивності ЕРШ на основі вимірювання 
та обробки ПКЕ є актуальним науково-інженерним завданням, яке базується на 
сучасних уявленнях про хвильову динаміку, енергетичні інваріанти 
віброакустичних полів та системні принципи побудови інформаційних комплексів. 
 
 
1.3. Патентний пошук та аналіз рівня техніки 
 
Для обґрунтування наукової новизни, визначення сучасного рівня техніки 
та підтвердження доцільності розробки інформаційно-вимірювальної системи 
(ІВС) контролю параметрів віброактивності було проведено патентний пошук. 
Метою пошуку є аналіз існуючих запатентованих методів, пристроїв та систем, що 
застосовуються для технічної діагностики та моніторингу стану 
електророзподільного обладнання. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 17 
 
Пошук здійснювався у провідних міжнародних наукометричних та 
патентних базах даних, зокрема: 
• USPTO (Відомство з патентів та товарних знаків США); 
• EPO (Європейське патентне відомство, база Espacenet); 
• WIPO (Всесвітня організація інтелектуальної власності, база 
PATENTSCOPE). 
Для забезпечення максимальної релевантності результатів, пошук 
виконувався за такими класами Міжнародної патентної класифікації (МПК): 
• G01H 11/00 — Вимірювання механічних коливань або ультразвукових, 
звукових чи інфразвукових хвиль шляхом виявлення змін електричних або 
магнітних властивостей. 
• G01R 31/327 — Тестування комутаційних апаратів (наприклад, 
автоматичних вимикачів, реле). 
• H02B 3/00 — Апаратура, спеціально пристосована для виробництва, 
складання або технічного обслуговування розподільних пристроїв. 
 
Аналіз відібраних патентних документів 
За результатами пошуку було відібрано низку патентів, які найбільш 
близько стосуються теми розроблюваної ІВС. Нижче наведено їхній критичний 
аналіз з точки зору інформаційно-вимірювальних технологій. 
1. Патент WO2024133895A1 (WIPO): Method for monitoring an operating 
condition of a component of a high voltage device 
У цьому патенті описується метод моніторингу стану компонентів 
високовольтного обладнання з використанням масиву бездротових сенсорів. Суть 
винаходу полягає у встановленні акселерометрів на різних частинах корпусу 
пристрою для збору кінематичних вібраційних сигналів. Інновацією є те, що 
первинна обробка (data reduction) та фільтрація вібросигналу здійснюється 
безпосередньо на мікроконтролері датчика (Edge Computing), після чого стиснуті 
дані передаються на центральний сервер для оцінки "стану здоров'я" (health 
assessment) обладнання. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 18 
 
• Недолік для нашої задачі: Система орієнтована на фіксацію загального 
механічного зносу рухомих частин та не враховує специфіку електродинамічної 
взаємодії нерухомих струмопровідних елементів (СПЕ). Вимірювання 
кінематичних характеристик на корпусі не дозволяє здійснити пряму оцінку 
потоків коливальної енергії всередині шафи.  
2. Патент EP3621096A1 (EPO): Gas monitoring system and partial discharge 
detection for switchgears 
Цей європейський патент пропонує гібридну вимірювальну систему, 
призначену переважно для комплектних розподільних пристроїв з елегазовою 
ізоляцією (КРПЕ). Система комбінує датчики тиску ізоляційного газу та УВЧ-
антени (ультрависокочастотні) для виявлення електромагнітних імпульсів від 
часткових розрядів у місцях погіршення ізоляції. 
• Недолік для нашої задачі: Хоча система ефективно виявляє електричні 
дефекти ізоляції, вона абсолютно не призначена для контролю механічної 
віброактивності струмопровідних шин. Дефекти, пов'язані з ослабленням болтових 
з'єднань або резонансними явищами в СТЕ, залишаються поза зоною чутливості 
даної ІВС. 
3. Патент US20060025897A1 (USPTO): Sensor assemblies for equipment 
monitoring 
У патенті США розглядається сенсорна збірка для моніторингу 
промислового обладнання, яка включає магнітно-імпедансні зонди та температурні 
перетворювачі. Пристрій встановлюється безпосередньо на кабельні лінії та шини 
для контролю температури нагріву та сили протікаючого струму. 
• Недолік для нашої задачі: Система обмежується лише тепловим та 
струмовим контролем. У ній відсутній алгоритм обчислення електродинамічних 
сил, що діють на провідник, і не передбачено аналізу механічних деформацій, які 
передаються по конструкції ЕРШ та викликають механічну вібрацію.  
4. Патент US10451662B2 (USPTO): Switchgear monitoring system using 
distributed acoustic sensing 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 19 
 
Винахід описує використання волоконно-оптичних кабелів, прокладених 
всередині розподільної шафи, як розподілених акустичних сенсорів (Distributed 
Acoustic Sensing - DAS). Зміни в акустичному полі шафи викликають зміну 
показника заломлення в оптичному волокні, що фіксується лазерним 
інтеррогатором. 
• Недолік для нашої задачі: Система є надзвичайно дороговартісною. 
Крім того, вона фіксує загальне акустичне поле у повітряному середовищі шафи, 
але не здатна оцінити віброактивність безпосередньо в твердотільних 
струмопровідних елементах та їх контактних з'єднаннях, де рівні вібрації є суттєво 
вищими.  
Висновки до розділу  
1. Проведений аналіз існуючих комерційних рішень та патентних 
документів показав, що сучасні системи технічного діагностування ЕРШ 
здебільшого фіксують вторинні прояви зносу (загальну вібрацію корпусу або 
акустичний шум). Серед знайдених матеріалів повністю відсутні системи, які б 
здійснювали безперервний вимір та розрахункову оцінку вібрації, пов'язаної 
виключно з електродинамічною взаємодією струмопровідних елементів (СТЕ).  
2. Жоден з існуючих патентів не використовує потоки коливальної енергії 
(ПКЕ) як цільовий інформативний параметр для побудови вимірювальних каналів, 
хоча саме ПКЕ є об'єктивною мірою віброактивності внутрішніх джерел.  
3. Жодна з проаналізованих інформаційно-вимірювальних систем не має 
вбудованих алгоритмів автоматичного перетворення складних геометричних 
параметрів просторових провідників користувача (САПР-моделей) у розрахункові 
масиви даних прямолінійних відрізків для обчислення електродинамічних зусиль у 
режимі реального часу.  
4. Таким чином, розробка спеціалізованої ІВС, що поєднує вимірювання 
віброакустичних сигналів з математичною моделлю оцінки віброактивності 
взаємодіючих елементів СТЕ, володіє високим рівнем наукової та практичної 
новизни, є патентоспроможною та доцільною для подальшого проєктування.  
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 20 
 
2. Обґрунтування технічного завдання 
 
 
Проєктована інформаційно-вимірювальна система (ІВС) призначена для 
безперервного автоматизованого контролю, вимірювання та спектрального аналізу 
параметрів віброактивності струмопровідних елементів (СПЕ) у складі 
промислових електророзподільних шаф (ЕРШ). 
Головною метою створення системи є вирішення задачі оцінки 
віброактивності вказаного об'єкта під час його реальної експлуатації під струмовим 
навантаженням. В основу оцінки покладено фізично вимірювані критерії — потоки 
коливальної енергії (ПКЕ), які випромінюються внутрішніми джерелами. 
Використання ІВС дозволить своєчасно виявляти деградацію болтових контактних 
з'єднань, контролювати рівні електродинамічної взаємодії провідників та 
запобігати аварійним ситуаціям.  
Відповідно до принципів модульного проєктування складних систем, 
розроблювана ІВС повинна мати чітку ієрархічну багаторівневу структуру:  
1. Нижній (польовий) рівень: Повинен містити первинні вимірювальні 
перетворювачі (високоточні промислові акселерометри), встановлені в зонах 
найбільшої електродинамічної взаємодії провідників зі струмом (зокрема, поблизу 
контактних з'єднань). 
2. Середній (контролерний) рівень: Повинен забезпечувати збір 
аналогових сигналів, їхнє високошвидкісне аналого-цифрове перетворення (АЦП), 
попередню цифрову фільтрацію та спектральний аналіз. На цьому рівні 
відбувається розрахунок інтегральних значень ПКЕ на основі закладених 
математичних моделей. 
3. Верхній (диспетчерський) рівень: Повинен реалізовувати людино-
машинний інтерфейс (HMI), візуалізацію спектральної картини віброактивності, 
ведення баз даних та взаємодію з користувачем. 
Для опису архітектури багаторівневої системи автоматизації, визначення 
інтерфейсів між ПЛК, модулями вводу-виводу та верхнім рівнем, на етапі робочого 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 21 
 
проєктування має використовуватися уніфікована мова моделювання (зокрема, 
скрипти PlantUML для діаграм розгортання та послідовностей). Передача даних 
між рівнями повинна здійснюватися через надійні промислові мережі (наприклад, 
Modbus TCP або PROFINET). 
Вимоги до апаратного забезпечення вимірювального тракту 
Враховуючи високий рівень електромагнітних завад всередині ЕРШ, до 
апаратного забезпечення висуваються жорсткі вимоги: 
• Первинні перетворювачі: Повинні мати широку смугу пропускання та 
високу стійкість до магнітних полів промислової частоти (50 Гц) і її гармонік. 
• Модулі збору даних (DAQ): Для забезпечення надійної обробки 
сигналів у режимі реального часу необхідно використовувати промислові 
програмовані логічні контролери (ПЛК) або спеціалізовані вимірювальні шасі 
відомих світових виробників (наприклад, обладнання лінійок Omron, Siemens або 
аналогічних високопродуктивних систем). Контролер повинен підтримувати 
математичні функції з рухомою комою для розрахунку спектральної щільності 
ПКЕ. 
• Схемотехнічне проєктування: Розробка електричних принципових, 
структурних схем та топології друкованих плат (для узгоджувальних підсилювачів 
або інтерфейсних модулів) повинна виконуватися у сучасних середовищах 
автоматизованого проєктування електроніки (зокрема, Altium Designer). 
• Уся конструкторська документація, включаючи переліки елементів, 
має бути оформлена у суворій відповідності до чинних вимог Єдиної системи 
конструкторської документації (ЄСКД). 
Вимоги до програмного забезпечення та алгоритмів 
Програмний комплекс ІВС повинен складатися з мікропрограмного 
забезпечення (прошивки ПЛК) та програмного забезпечення верхнього рівня. 
Згідно з системними вимогами до подібних комплексів, програмне забезпечення 
верхнього рівня має виконувати такі функції:  
1. Отримання конструктивних та струмових параметрів системи 
струмопровідних елементів від користувача (СПЕ користувача).  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 22 
 
2. Здійснення кусково-лінійної апроксимації кривих — автоматичне 
перетворення гладких просторових 3D-моделей провідників (СПЕ користувача) у 
розрахункову систему прямолінійних відрізків (СПЕ системи).  
3. Синхронізація еталонної розрахункової моделі електродинамічної 
взаємодії з реальними фізичними даними, що надходять від вимірювальних каналів 
ПЛК. 
4. Візуальна демонстрація результатів вимірювання та розрахунку 
користувачеві.  
Вимоги до умов експлуатації та метрологічних характеристик 
Система повинна стабільно функціонувати в умовах промислового цеху: 
• Робочий діапазон температур для вимірювальних модулів усередині 
шафи: від 0° C  до +60° C . 
• Відносна вологість повітря: до 95% без утворення конденсату. 
• Похибка аналого-цифрового перетворення вимірювальних каналів не 
повинна перевищувати 1% . 
• Динамічний діапазон вимірювального тракту повинен забезпечувати 
реєстрацію як мінімальних фонових ПКЕ (від нормальної роботи), так і пікових 
сплесків енергії в момент коротких замикань або перехідних процесів. 
 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 23 
 
3. Розробка структурної та принципової схеми системи 
 
 
3.1. Розробка структурної схеми інформаційно-вимірювальної системи 
 
Згідно з вимогами до сучасних інформаційно-вимірювальних технологій та 
принципами системного підходу, побудова комплексів контролю віброактивності 
вимагає дотримання модульного принципу проєктування. Це дозволяє 
розширювати систему, розробляти нові інформаційні зв'язки для взаємодії із 
суміжними промисловими мережами, а також оперативно уточнювати наявні 
математичні моделі без повної перебудови апаратної частини. 
Розроблювана інформаційно-вимірювальна система (ІВС) контролю 
параметрів віброактивності електророзподільної шафи (ЕРШ) має багаторівневу 
ієрархічну структуру, яка структурно розділяється на три основні функціональні 
рівні: польовий (рівень первинних перетворювачів), контролерний (рівень збору та 
первинної обробки даних) та диспетчерський (рівень обчислювального ядра та 
людино-машинного інтерфейсу). 
1. Рівень первинних перетворювачів (Польовий рівень) 
Нижній рівень системи фізично розташовується безпосередньо в 
конструктивному об'ємі ЕРШ. Його завдання — синхронне перетворення 
неелектричних та електричних фізичних величин в аналогові електричні сигнали. 
До складу цього рівня входять: 
• Блок вимірювання вібрації: набір високочастотних 
промислових акселерометрів, які фіксують первинні механічні деформації 
конструкції в зонах кріплення струмопровідних елементів (СПЕ). 
• Блок вимірювання струму: прецизійні трансформатори струму 
або датчики Холла. Їхня наявність є критично важливою для ІВС, оскільки 
віброактивність безпосередньо залежить від протікаючого робочого струму, 
який визначає масштаб електродинамічних зусиль. 
2. Рівень збору та первинної обробки (Контролерний рівень) 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 24 
 
Цей рівень реалізується на базі промислового модульного контролера 
(Programmable Logic Controller — PLC) або DAQ-шасі. Аналогові сигнали від 
польового рівня надходять на прецизійні модулі аналого-цифрового перетворення 
(АЦП). Вбудоване мікропрограмне забезпечення контролера (Edge Computing) 
виконує: 
• Антиалайзингову фільтрацію та оцифрування сигналів. 
• Синхронізацію фаз струмів та віброприскорень. 
• Формування цифрових пакетів даних для передачі на верхній 
рівень за допомогою стандартних промислових протоколів (наприклад, 
PROFINET або Modbus TCP). 
3. Рівень візуалізації та прийняття рішень (Верхній рівень — 
Аналітичне ядро) 
Верхній рівень реалізується на базі промислового сервера або 
автоматизованого робочого місця (АРМ) оператора. Саме на цьому рівні 
розгортається програмний комплекс, архітектура якого базується на концепції 
САОВ (системи автоматизованої оцінки віброактивності). 
Відповідно до структурної організації обчислювального процесу, програмне 
забезпечення верхнього рівня включає наступні функціональні вузли: 
• Інтерфейс користувача (User Interface): Призначений для 
візуальної взаємодії системи з оператором. Виконує функції отримання 
конструктивних параметрів СПЕ від користувача (геометричні параметри, 
форми провідників у САПР) та демонстрації кінцевих результатів розрахунку 
спектральної картини ПКЕ. 
• Модуль «Перетворювач 1»: Буферний програмний вузол, що 
виконує операції з автоматичного перетворення вхідних даних від 
користувача (гладкі просторові криві СПЕ) на масиви даних кусково-лінійної 
апроксимації (прямі відрізки), необхідні для роботи математичних 
алгоритмів системи. 
• Підсистема «Розрахунок» (Обчислювальне ядро): Головний 
аналітичний модуль ІВС, який на основі отриманих цифрових даних з 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 25 
 
контролерного рівня та геометричної інформації від «Перетворювача 1» 
виконує складні математичні обчислення: розрахунок електродинамічної 
взаємодії, оцінку локальних потоків коливальної енергії (ПКЕ) та 
інтегральних критеріїв віброактивності. 
• Модуль «Перетворювач 2»: Буферний модуль, необхідний для 
форматування обчислених складних математичних масивів даних від 
підсистеми «Розрахунок» у вигляд, зручний і зрозумілий для графічної 
демонстрації користувачеві. 
Генерація, управління інформаційними потоками та взаємозв'язками між 
описаними рівнями відображені на структурній схемі системи. 
 
Рисунок 3.1 – Схема електрична структурна  
 
 
3.2. Розробка схеми електричної принципової вимірювального тракту 
 
Обґрунтування вибору елементної бази 
Схема електрична принципова (Е3) інформаційно-вимірювальної системи 
(ІВС) розробляється для забезпечення безперервного збору даних про кінематичні 
параметри вібрації та струмові навантаження струмопровідних елементів (СПЕ). 
Для забезпечення високої надійності в умовах впливу електромагнітних завад 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 26 
 
промислової частоти, апаратна частина будується на базі стандартизованих 
промислових компонентів. 
В якості обчислювального ядра системи (контролерного рівня) обрано 
програмований логічний контролер (ПЛК) серії Omron CJ2M. Вибір даного ПЛК 
обґрунтовується його високою продуктивністю, підтримкою математичних 
операцій з рухомою комою (що критично важливо для розрахунку спектральної 
щільності потоків коливальної енергії) та наявністю інтерфейсів для прямої 
інтеграції у промислові мережі верхнього рівня (EtherNet/IP, PROFINET, Modbus 
TCP). 
До складу апаратного комплексу входять: 
1. Процесорний модуль: Omron CJ2M-CPU33. 
2. Блок живлення ПЛК: Omron CJ1W-PA202 (вхідна напруга 220В AC, 
вихідна 5В DC для шини контролера). 
3. Модуль аналогового вводу: Omron CJ1W-AD041-V1. Це 
високошвидкісний 4-канальний модуль АЦП (розрядність 13-16 біт), який 
забезпечує перетворення уніфікованих струмових сигналів (4...20 мА) або сигналів 
напруги (0...10 В). 
4. Первинні перетворювачі вібрації (B1, B2): Промислові п'єзоелектричні 
акселерометри стандарту IEPE (Integrated Electronics Piezo-Electric). Оскільки 
акселерометри IEPE вимагають живлення постійним струмом (2-20 мА), для їх 
узгодження з ПЛК використовуються спеціалізовані нормувальні перетворювачі 
сигналу (U1, U2), які трансформують заряд/напругу датчика в стандартний 
струмовий сигнал 4...20 мА (наприклад, перетворювачі серії Wilcoxon або 
аналогічні). 
5. Датчики струму (TA1, TA2): Вимірювальні трансформатори струму 
шинного типу з вбудованими перетворювачами діючого значення (RMS) в 
уніфікований вихідний сигнал 4...20 мА. 
6. Загальне джерело живлення датчиків (G1): Імпульсний блок живлення 
24В DC (наприклад, серії Omron S8VK-G), що забезпечує живлення струмових 
петель та нормувальних перетворювачів. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 27 
 
Опис електричних зв'язків та принципу роботи схеми 
Електрична принципова схема будується за радіальною топологією 
підключення вимірювальних каналів (струмові петлі). 
Живлення системи здійснюється від однофазної мережі змінного струму 
~220В, 50Гц, яка через автоматичний вимикач (QF1) подається на первинні 
обмотки блоку живлення ПЛК (CJ1W-PA202) та системного блоку живлення 24В 
(G1). Для захисту від імпульсних перенапруг паралельно вводу живлення 
встановлюється обмежувач перенапруг. 
Канали вимірювання вібрації: 
Двопровідна лінія від п'єзоелектричних акселерометрів B1 та B2 
екранованим кабелем (типу "кручена пара" з мідним екраном) підключається до 
входів нормувальних перетворювачів U1 та U2 відповідно. Перетворювачі 
генерують струм збудження для живлення вбудованої електроніки датчиків. 
Виходи перетворювачів U1 та U2 формують аналоговий сигнал 4...20 мА, 
пропорційний віброприскоренню, який подається на клеми V1+ / I1+ та V2+ / I2+ 
аналогового модуля CJ1W-AD041-V1. Екрани кабелів заземлюються виключно з 
одного боку (у шафі автоматики) для уникнення утворення паразитних контурів 
заземлення (Ground loops), які можуть внести завади в корисний сигнал. 
Канали вимірювання струму: 
Сигнали від вимірювальних трансформаторів струму TA1, встановлених на 
струмопровідних шинах (СПЕ) розподільної шафи, підключаються за класичною 
двопровідною схемою (струмова петля з живленням від лінії) до каналів 3 та 4 
аналогового модуля (клеми V3+ / I3+, V4+ / I4+). 
Загальний мінус струмових петель від перетворювачів об'єднується на 
спеціалізованих клемних колодках (наприклад, типу Phoenix Contact) і 
підключається до клеми COM аналогового модуля та клеми -V джерела живлення 
G1. 
Оцифровані модулем вводу дані передаються по внутрішній шині на 
процесор CJ2M, де за допомогою вбудованих алгоритмів відбувається їх програмна 
фільтрація, перетворення Фур'є (FFT) та обчислення потоків коливальної енергії 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 28 
 
(ПКЕ) згідно з математичними моделями. Зв'язок процесора з верхнім рівнем (АРМ 
диспетчера) здійснюється через вбудований порт Ethernet (роз'єм RJ45) по 
протоколу Modbus TCP. 
 
Рисунок 3.2 – Схема електрична принципова  
 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 29 
 
4 Розрахунок основних вузлів схеми 
 
 
4.1. Розрахункова оцінка віброактивності суцільних струмопровідних 
елементів 
 
Для правильного вибору динамічного діапазону вимірювальних каналів 
системи (датчиків вібрації та АЦП) необхідно визначити максимальні значення 
фізичних величин, що будуть фіксуватися під час роботи електророзподільної 
шафи (ЕРШ). Основою для такого розрахунку є математична модель первинних 
джерел віброактивності. 
Розглянемо систему з двох паралельних суцільних мідних провідників 
(шин) A  та B . Для проведення чисельного розрахунку найгіршого режиму (режиму 
короткого замикання) задамо такі вихідні параметри: 
• l =1 m  — довжина ділянки провідників, що взаємодіють; 
• d = 0.02 m  — еквівалентний діаметр поперечного перерізу провідника; 
• a = 0.1 m  — відстань між осями провідників; 
• Im =10000 A  — амплітудне значення струму короткого замикання; 
• μ = 4π ⋅10−7
0  H/m  — магнітна стала; 
• Zcu = 3.3 ⋅107  kg/(m2 ⋅s)  — питомий акустичний опір міді; 
• W0 = 10−12  W  — пороговий рівень коливальної потужності. 
Крок 1. Розрахунок максимальної електродинамічної сили 
Якщо по провідниках протікають гармонійні струми i(t) = Im sin(ωt) , то на них 
діє електродинамічна сила взаємодії. Амплітудне значення цієї сили Fem , що діє на 
провідник A  з боку провідника B , визначається формулою: 
 
μ ⋅ l ⋅ I 2
F = 0 m
em  4.1  
4 ⋅π ⋅ a
 
Підставляємо числові значення для розрахунку: 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 30 
 
F = 4π ⋅10−7 ⋅1⋅ (10000)2
= 10−7 ⋅108
em =100 N  
4 ⋅π ⋅0.1 0.1
Крок 2. Розрахунок середньоквадратичного тиску на переріз 
провідника 
Згідно з математичною моделлю, електродинамічна сила розподіляється по 
поперечному перерізу провідника S . Спочатку визначимо площу перерізу: 
 
S = π ⋅d 2
 4.2  
4
 
Розрахунок площі: 
S = 3.1415 ⋅ (0.02)2
= 3.1415 ⋅10−4  m2  
4
Середньоквадратичне значення змінного тиску Prms , що викликає 
формування пружних хвиль у матеріалі, визначається загальним виразом: 
 
2
P = 2 ⋅ μ0 ⋅ l ⋅ Im
rms  4.3  
π 2 ⋅ a ⋅ d 2
 
Розрахунок тиску: 
1.414 ⋅ (4π ⋅10−7
P = ) ⋅1⋅ (10000)2
= 1.414 ⋅12.56 ⋅10−7 ⋅108
rms 3.14152 ⋅0.1⋅ (0.02)2 ≈ 450450 Pa  
9.869 ⋅0.1⋅0.0004
Крок 3. Розрахунок випромінюваної коливальної потужності Здатність 
джерела викликати вібрацію оцінюється через потік коливальної енергії 
(віброактивність). Потужність W , що випромінюється у вигляді пружних хвиль у 
провідник з акустичним опором Zcu , розраховується за формулою: 
 
W = P2
rms ⋅ S  
Z 4.4  
cu
 
Розрахунок потужності: 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 31 
 
W = (450450)2 ⋅ (3.1415 ⋅10−4 ) = 2.029 ⋅1011 ⋅3.1415 ⋅10−4
≈ 6.37 ⋅107
≈1.93 W  
3.3 ⋅107 3.3 ⋅107 3.3 ⋅107
Крок 4. Визначення рівня віброактивності (в децибелах) Для узгодження 
з вимірювальною апаратурою та спектрального аналізу абсолютне значення 
потужності переводиться у логарифмічну шкалу відносно порогового рівня. Рівень 
вібрації за потужністю Lw  визначається формулою: 
 
 
Lw =10 ⋅ lg W
   4.5  
W0 
 
Розрахунок рівня віброактивності: 
L =10 ⋅ lg  1.93  = 10 ⋅ lg(1.93 ⋅1012
w  −12  ) =10 ⋅ (12 + lg(1.93)) = 10 ⋅ (12 + 0.285) = 122.85 dB 
10 
Проміжний висновок до розрахунку: 
Розраховане значення Lw =122.85 dB  характеризує дуже високий рівень 
віброактивності, спричинений струмами короткого замикання в ідеальному 
суцільному провіднику. Програмне забезпечення розроблюваної інформаційно-
вимірювальної системи (САОВ) використовуватиме ці базові формули для 
автоматичного обчислення еталонних спектрів. Будь-які відхилення реальних 
виміряних сигналів від цих теоретичних значень (особливо у бік збільшення) 
свідчитимуть про наявність дефектів у конструкції, зокрема у контактних 
з'єднаннях. 
 
 
4.2. Математична модель оцінки віброактивності контактних з'єднань 
 
Система струмопровідних елементів у складі електророзподільних шаф 
(ЕРШ) містить не лише однорідні провідники, але й болтові контактні з'єднання. 
Незважаючи на те, що через них протікають ті ж самі струми, фізика формування 
віброакустичних полів у цих вузлах суттєво відрізняється. Реальна площа 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 32 
 
електричного та механічного дотику в контакті є набагато меншою за геометричну 
площу поперечного перерізу шини, що призводить до значної концентрації зусиль 
і різкого зростання віброактивності. 
Для розрахунку віброактивності контактного з'єднання (мідь-мідь) 
використаємо параметри струму з попереднього пункту та введемо додаткові 
вихідні дані, характерні для болтових з'єднань: 
• Fem =100 N  — амплітудне електродинамічне зусилля (розраховане у п. 
4.1); 
F
• F em
rms = = 70.7 N  — середньоквадратичне (діюче) значення 
2
електродинамічної сили; 
• F0 =1000 N  — статичне зусилля початкового підтискання болтового 
контакту; 
• σ = 70 ⋅106
T  Pa  — межа плинності матеріалу провідника (міді); 
• Z = 3.3 ⋅107
c  kg/(m2 ⋅s)  — питомий акустичний опір контактної області; 
• W0 = 10−12  W  — пороговий рівень потужності. 
Крок 1. Розрахунок реальної площі контактного з'єднання 
При статичному навантаженні (затягуванні болта) реальна площа контакту 
Ac  визначається відношенням нормальної сили підтискання до межі плинності 
більш м'якого з контактуючих металів. 
Формула для розрахунку: 
 
Ac = F0  
σ 4.6  
T
 
Розрахунок: 
A = 1000
c ≈1.428 ⋅10−5  m2  
70 ⋅106
Для порівняння: геометрична площа суцільного провідника з п. 4.1 
становила 3.14 ⋅10−4  m2 , тобто реальна площа контакту майже у 22 рази менша). 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 33 
 
Крок 2. Розрахунок динамічного тиску в контактній зоні 
Електродинамічна сила, що виникає при протіканні струму короткого 
замикання, розподіляється саме по цій малій реальній площі контакту, створюючи 
динамічний тиск Pc . 
Формула для розрахунку: 
 
P = Frms
c  
A 4.7  
c
 
Розрахунок: 
Pc = 70.7 ≈ 4.95 ⋅106  Pa  
1.428 ⋅10−5
(Тиск у контакті на порядок перевищує тиск у суцільному провіднику, що 
робить його потужним генератором пружних хвиль). 
Крок 3. Розрахунок коливальної потужності, що випромінюється 
контактом 
Коливальна потужність Wc , яка надходить з контактної області в 
конструкцію ЕРШ, прямо пропорційна квадрату тиску та площі контакту, і 
обернено пропорційна акустичному опору середовища. 
Формула для розрахунку: 
 
P2
W = c ⋅ Ac
c  
Z 4.8  
c
 
Розрахунок: 
6 2 −5 13 −5 8
Wc = (4.95 ⋅10 ) ⋅ (1.428 ⋅10 ) = 2.45 ⋅10 ⋅1.428 ⋅10 = 3.498 ⋅10 ≈10.6 W  
3.3 ⋅107 3.3⋅107 3.3 ⋅107
Крок 4. Визначення рівня віброактивності контактного з'єднання 
Формула для розрахунку логарифмічного рівня Lwc : 

L Wc 
wc = 10 ⋅ lg    4.9  
W0 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 34 
 
Розрахунок: 
Lwc = 10 ⋅ lg  10.6 
 −12  =10 ⋅ lg(10.6 ⋅1012 ) = 10 ⋅ (12 + lg(10.6)) = 10 ⋅ (12 +1.025) = 130.25 dB 
10 
Проміжний висновок до розрахунку: 
Розрахунки математично доводять, що рівень віброактивності в 
контактному з'єднанні (130.25 dB) суттєво перевищує рівень віброактивності на 
суцільній ділянці провідника (122.85 dB, розраховано у п. 4.1). Різниця майже у 
7.4 dB  означає, що контакт випромінює у конструкцію шафи коливальну 
потужність, яка у понад 5 разів більша за потужність від ідеальної шини. Крім того, 
при ослабленні болтового з'єднання (зменшенні F0 ) площа контакту Ac  буде 
зменшуватись, що призведе до нелінійного зростання динамічного тиску Pc  і, 
відповідно, стрімкого збільшення ПКЕ (потоку коливальної енергії). 
Саме тому первинні датчики вібрації розроблюваної інформаційно-
вимірювальної системи необхідно встановлювати в безпосередній близькості до 
болтових контактів, оскільки вони є головними локальними вогнищами деградації 
електрообладнання. 
 
 
4.3. Алгоритм просторового розрахунку зусиль на основі тривимірної 
моделі 
 
Для організації користувацького інтерфейсу та взаємодії із САПР 
(наприклад, Autodesk Inventor) використовується модуль «Перетворювач 1». Цей 
програмний модуль автоматично перетворює гладкі просторові криві 
струмопровідних елементів (СТЕ користувача) у розрахункову систему 
прямолінійних відрізків — поліліній (СТЕ системи).  
Після апроксимації розрахункове ядро САОВ повинне автоматично 
обчислити електродинамічні зусилля для довільно орієнтованих у тривимірному 
просторі відрізків. Для демонстрації роботи цього алгоритму виконаємо векторний 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 35 
 
розрахунок взаємодії двох СТЕ на основі їх просторових координат у глобальній 
системі Oxyz.  
Вихідні дані для розрахунку алгоритму: 
• Відрізок 1 (провідник A): координати початку M1(0,0,0) , координати 
кінця M 2 (0,1,0) . 
• Відрізок 2 (провідник B): координати початку N1(0.1,0,0) , координати 
кінця N2 (0.1,1,0) . 
• (Усі координати задані у метрах). 
Крок 1. Розрахунок довжини прямолінійних відрізків Алгоритм 
обчислює геометричну довжину L_i кожного апроксимованого відрізка. Формула 
для розрахунку: 
 
Li = (x 2 2 2
i2 − xi1) + (yi2 − yi1) + (zi2 − zi1)  4.10  
 
Розрахунок для Відрізка 1 та Відрізка 2: 
 
L1 = (0 − 0)2 + (1− 0)2 + (0 − 0)2 =1 m  
 
L2 = (0.1− 0.1)2 + (1− 0)2 + (0 − 0)2 =1 m  
 
Крок 2. Обчислення напрямних косинусів (одиничних векторів струму) 
Напрямок протікання струму описується одиничним вектором ui , координати 
якого є напрямними косинусами cosαi , cos βi , cosγ i . Формули для розрахунку:  
 
cosα = xi2 − xi1 , cos β = yi2 − yi1 , cosγ = zi2 − zi1
i i i  
L L L 4.11  
i i i
 
Розрахунок для Відрізка 1: 
cosα 0 − 0
1 = = 0, cos β 1− 0
1 = = 1, cosγ1 = 0 − 0 = 0  
1 1 1
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 36 
 
u1 = (0,1,0)  
Розрахунок для Відрізка 2: 
cosα = 0.1− 0.1
2 = 0, cos β = 1− 0 =1, cosγ = 0 − 0 = 0  
1 2 1 2 1
u2 = (0,1,0)  
 
Крок 3. Визначення радіус-вектора відстані між елементами 
Для закону Ампера алгоритм знаходить вектор відстані \vec{r}_{12} між 
центрами інерції відрізків C_1 та C_2. 
Координати центрів: 
 
x = xi1 + xi2 , y = yi1 + yi2 , z = zi1 + zi2
ci 2 ci  
2 ci 2 4.12  
 
Формула радіус-вектора: 
 
  
r12 = (xc2 − xc1) ⋅ i + (yc2 − yc1) ⋅ j + (zc2 − zc1) ⋅ k  4.13  
 
Розрахунок: 
C1 = (0,0.5,0), C2 = (0.1,0.5,0)  
 
r
  
12 = (0.1− 0) ⋅ i + (0.5 − 0.5) ⋅ j + (0 − 0) ⋅k = (0.1,0,0)  
 
Крок 4. Векторне обчислення напрямку просторової електродинамічної 
сили Згідно з векторною формою закону Ампера, просторовий напрямок сили dF12, 
що діє на перший провідник, визначається подвійним векторним добутком 
одиничних векторів та радіус-вектора. Формула напрямку сили (без скалярних 
коефіцієнтів магнітної проникності та струму):  
 
nF = [u1 ×[u2 × r12 ]]  4.14  
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 37 
 
Розрахунок внутрішнього векторного добутку: 
  
[u2 × r12 ] = (0,1,0)× (0.1,0,0) = (0 ⋅0 − 0 ⋅0) ⋅ i − (0 ⋅0 − 0 ⋅0.1) ⋅ j + (0 ⋅0 −1⋅0.1) ⋅ k = (0,0, −0.1)  
Розрахунок зовнішнього векторного добутку: 

nF = [u1 × (0,0, −0.1)] = (0,1,0)× (0,0, −0.1) = (−0.1,0,0) = −0.1⋅ i  
(Результат показує, що для двох паралельних провідників, по яких струм 
тече в одному напрямку, сила діє строго по осі X зі знаком мінус — тобто 
провідник A  притягується до провідника B . Алгоритм автоматично і 
безпомилково визначає цей напрямок у 3D-просторі). 
Крок 5. Трансформація координат сили у локальну систему провідника 
Для обчислення деформацій стрижня алгоритм проектує знайдені глобальні 
компоненти сили Fx , Fy , Fz  на локальну систему координат x'O'y'z', вісь y' якої 
збігається з віссю самого провідника. Формули перетворення матрицею напрямних 
косинусів:  
fx′ = Fx ⋅cos(x, x′) + Fy ⋅cos(y, x′) + Fz ⋅cos(z, x′)  4.15  
 
f y′ = Fx ⋅cos(x, y′) + Fy ⋅cos(y, y′) + Fz ⋅cos(z, y′)  4.16  
 
fz′ = Fx ⋅cos(x, z′) + Fy ⋅cos(y, z′) + Fz ⋅cos(z, z′)  4.17  
 
Оскільки у нашому прикладі глобальна вісь y  збігається з локальною віссю 
y' провідника 1, матриця перетворення є одиничною, а вся розрахована сила 
прикладатиметься як поперечне згинальне навантаження fx′  на стрижень, що 
повністю відповідає реальній фізиці процесів в ЕРШ. 
Проміжний висновок до розрахунку: Запропонований алгоритм доводить 
свою працездатність: математичні матричні операції дозволяють автоматизувати 
розрахунок просторових взаємодій для струмопровідних елементів будь-якої 
конфігурації. Отримані значення fx′ , f y′ , fz′  використовуються далі для обчислення 
швидкості зміщення перерізу u(tm , t)  та інтегрального потоку коливальної енергії Π
.  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 38 
 
4.4. Розрахункове обґрунтування параметрів вимірювального тракту 
 
Для забезпечення достовірності оцінки віброактивності розрахункове ядро 
системи повинно отримувати від апаратної частини (контролера Omron та аналого-
цифрового перетворювача) максимально точні дані. Використовуючи розраховані 
у попередніх пунктах електродинамічні зусилля, обґрунтуємо вибір параметрів 
первинних перетворювачів (акселерометрів) та модулів вводу-виводу. 
Крок 1. Розрахунок вихідної напруги первинного перетворювача 
вібрації 
Електродинамічне зусилля Fem =100 N , діючи на конструкцію шини з 
ефективною масою meff  (наприклад, meff = 2 kg ), викликає пікове віброприскорення 
amax . Відповідно до другого закону Ньютона a = Fem
max = 50 m/s2  (приблизно 5g, де 
meff
1g = 9.81 m/s2 ). 
Для вимірювання обирається промисловий акселерометр стандарту IEPE з 
номінальною чутливістю Sa =100 mV/g . Максимальна амплітуда вихідної напруги 
датчика Vout  розраховується за формулою: 
 
Vout = amax ⋅ Sa  4.18  
 
Розрахунок: 
Vout = 5 ⋅100 = 500 mV = 0.5 V  
 
Крок 2. Розрахунок коефіцієнта перетворення струмової петлі 
Оскільки для передачі сигналу в умовах електромагнітних завад ЕРШ 
використовується струмова петля 4...20 mA , нормувальний перетворювач повинен 
трансформувати напругу акселерометра у струм. Для вимірювання знакозмінної 
вібрації нульовому прискоренню(0g) відповідає струм зміщення Ioffset =12 mA  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 39 
 
Якщо обрано робочий діапазон перетворювача ±10g  (для забезпечення 
двократного запасу по перевантаженню), коефіцієнт перетворення струму Ki  
визначається формулою: 
 
K = Imax − Imin
i  
2 ⋅a 4.19  
nom
 
Розрахунок коефіцієнта: 
K 20 − 4 16
i = = = 0.8 mA/g  
2 ⋅10 20
Миттєве значення струму в лінії Iline  при максимальному очікуваному 
прискоренні amax = 5g  визначається формулою: 
Iline = Ioffset ± (amax ⋅ Ki )  4.20  
 
Розрахунок меж струму: 
 
Iline =12 ± (5 ⋅0.8) =12 ± 4 mA  [8 mA...16 mA]  
 
(Цей діапазон ідеально вписується в лінійну ділянку вимірювального модуля 
ПЛК). 
 
Крок 3. Розрахунок кроку квантування та абсолютної похибки АЦП 
Для оцифрування сигналу використовується модуль аналогового вводу 
Omron CJ1W-AD041-V1 із розрядністю N =16 bit . 
Крок квантування по струму qI  для повного діапазону ΔI =16 mA  ( 4...20 mA ) 
визначається формулою:  
 
q = ΔI
I  
2N −1 4.21  
 
Розрахунок: 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 40 
 
q 16
I = ≈ 2.441⋅10−4  mA = 0.244 μA  
65535
Еквівалентний крок квантування у фізичних одиницях віброприскорення qa  
визначається формулою: 
 
q qI
a =  
K 4.22  
i
 
Розрахунок: 
q = 2.441⋅10−4
a ≈ 3.05 ⋅10−4 g ≈ 0.003 m/s2  
0.8
Абсолютна похибка квантування АЦП Δadc  дорівнює половині кроку 
квантування: 
 
Δ qa
adc = ±  
2 4.23  
 
Розрахунок: 
Δ = ± 3.05 ⋅10−4
adc ≈ ±1.52 ⋅10−4 g  
2
 
(Така висока роздільна здатність гарантує фіксацію навіть найменших 
відхилень ПКЕ, що виникають на ранніх стадіях деградації контактних з'єднань). 
 
Крок 4. Розрахунок мінімальної частоти дискретизації 
Електродинамічні зусилля Fem , що генеруються змінним струмом 
промислової частоти f0 = 50 Hz , мають основну гармоніку подвійної частоти (100 Hz
) та спектр вищих гармонік, пов'язаних із нелінійністю контактів. Для достовірного 
спектрального аналізу (FFT) приймемо верхню граничну частоту спектра 
fmax =1000 Hz . 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 41 
 
Згідно з теоремою Котельникова-Шеннона, мінімальна частота 
дискретизації АЦП fs  повинна задовольняти умову: 
 
fs ≥ 2 ⋅ fmax  4.24  
 
Розрахунок: 
fs ≥ 2 ⋅1000 = 2000 Hz  
 
(Для забезпечення антиалайзингу та високої точності розрахунку 
енергетичних спектрів, у налаштуваннях ПЛК Omron частота дискретизації 
обирається із запасом: fs = 4000 Hz  на кожен вимірювальний канал). 
Висновки  
1. Проведено теоретичний розрахунок максимальних електродинамічних 
зусиль (100 N ), середньоквадратичного тиску ( 4.5 ⋅105  Pa ) та рівнів віброактивності 
для суцільних ділянок струмопровідних елементів (122.85 dB). 
2. Математично доведено, що зменшення реальної площі дотику в 
контактних з'єднаннях призводить до локальної концентрації зусиль і стрімкого 
зростання випромінюваної коливальної потужності (130.25 \text{ dB}), що 
обґрунтовує необхідність встановлення датчиків вібрації безпосередньо в зонах 
болтових з'єднань шинних збірок. 
3. Розроблено та перевірено алгоритм просторового розрахунку зусиль 
для 3D-апроксимованих моделей (модуль «Перетворювач 1»), який довів здатність 
системи автоматично обчислювати вектори сил у будь-якій системі координат. 
4. Виконано розрахункове обґрунтування параметрів вимірювального 
тракту. Доведено, що використання 16-бітного АЦП та частоти дискретизації 
4000 Hz  забезпечує необхідну точність (похибка квантування не перевищує 
±1.52 ⋅10−4 g ) для розрахунку спектральної щільності потоків коливальної енергії. 
 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 42 
 
5. Спеціальна частина 
 
 
5.1. Технологічний процес програмної реалізації математичних моделей 
віброактивності 
 
Для того, щоб розроблені математичні моделі та алгоритми розрахунку 
віброактивності могли функціонувати в режимі реального часу, необхідно 
розробити спеціалізоване програмне забезпечення верхнього рівня — підсистему 
«Розрахунок» (аналітичне ядро) та її користувацький інтерфейс. 
Структурна організація процесу оцінки Відповідно до принципів 
модульного проєктування складних систем, процес оцінки віброактивності 
організовується на базі закритого розрахункового ядра, навколо якого будується 
система буферних перетворювачів. Така структура дозволяє розширювати 
інформаційно-вимірювальну систему (ІВС), розробляючи нові інформаційні 
зв'язки для взаємодії із САПР, а також уточнюючи наявні математичні моделі 
розрахунку. Організація цього процесу представлена на структурній схемі 
(рисунок 5.1).  
 
Рисунок 5.1 — Структурна схема системи автоматизованої оцінки 
віброактивності 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 43 
 
Підсистема «Розрахунок» є ядром системи, що виконує основні математичні 
функції. Для її взаємодії з користувачем передбачено модуль «Перетворювач 1», 
який трансформує просторову геометрію провідників у розрахунковий масив, та 
«Перетворювач 2», що форматує результати для візуалізації.  
 
Вибір платформи та засобів API для інтерфейсу користувача 
Враховуючи, що струмопровідні елементи (СТЕ) у реальних ЕРШ мають складну 
просторову конфігурацію, ручне введення їх координат у текстові файли є 
неможливим для промислової ІВС. Тому для організації користувацького 
інтерфейсу було обрано систему автоматизованого проєктування Autodesk 
Inventor, яка містить модуль Cable&Harness для трасування кабелів.  
Доступ до математичного ядра Inventor здійснюється через відкритий 
прикладний програмний інтерфейс (API). Способи доступу до API Inventor 
представлені на рисунку 5.2.  
 
Рисунок 5.2 — Способи доступу до API Autodesk Inventor 
 
Аналіз методів доступу показує, що автономні додатки (Standalone EXE) та 
серверні рішення (Apprentice Server) працюють в окремих процесах і не дозволяють 
пряму взаємодію з активним вікном користувача . Використання макросів VBA має 
обмеження щодо створення складних інтерфейсів . Тому технологічною основою 
для модуля «Перетворювач 1» було обрано технологію Add-ins (плагінів). Плагін 
запускається разом із середовищем розробки, має доступ до активної 3D-моделі 
користувача та дозволяє динамічно зчитувати координати безпосередньо з екрана.  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 44 
 
Технологічний алгоритм просторової апроксимації (Перетворювач 1) 
Головна технологічна проблема полягає в тому, що модуль Cable&Harness будує 
СТЕ у вигляді гладких просторових сплайнів, тоді як математична модель 
електродинамічної взаємодії вимагає розбиття системи на прямолінійні відрізки. 
Розв'язання цієї проблеми в програмному модулі зводиться до задачі кусково-
лінійної апроксимації 3D-кривої.  
Алгоритм використовує вбудовану в API Inventor функцію GetStrokes, яка 
обчислює координати точок, що належать вихідній кривій і є рівновіддаленими 
одна від одної. Відстань між розрахунковими точками динамічно регулюється 
параметром tolerance. Отримані координати, з'єднані прямими лініями, утворюють 
полілінію, яка є розрахунковою моделлю СТЕ для нашої ІВС.  
Технологічний процес апроксимації наочно продемонстровано на рисунках 
5.3 – 5.5. На рисунку 5.3 зображено вихідну просторову криву провідника 
користувача. 
 
 
Рисунок 5.3 — Вихідна 3D-модель просторового провідника в середовищі 
САПР 
 
Змінюючи параметр tolerance у виклику функції GetStrokes, розроблений 
плагін змінює густину розбиття провідника. На рисунках 5.4 та 5.5 представлено 
результати роботи алгоритму перетворення з різними значеннями допуску. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 45 
 
 
 
Рисунок 5.4 — Результат програмної апроксимації провідника (збільшений 
крок розбиття) 
 
 
Рисунок 5.5 — Результат програмної апроксимації провідника (зменшений 
крок розбиття)  
 
Розроблений алгоритм (модуль «Перетворювач 1») успішно вирішує 
завдання підготовки даних. Зменшення параметра tolerance дозволяє точніше 
огинати складні геометричні радіуси провідників, що безпосередньо підвищує 
точність розрахунку електродинамічних зусиль у підсистемі «Розрахунок», але 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 46 
 
вимагає більшої обчислювальної потужності від контролера ІВС. Запропонований 
технологічний алгоритм (Створення моделі →  Виклик плагіна апроксимації →  
Формування полілінії) забезпечує повну автоматизацію роботи розроблюваної 
системи контролю віброактивності .  
 
 
5.2 Соціально-економічні та етико-екологічні аспекти прийняття 
технічних рішень 
 
Впровадження розробленої інформаційно-вимірювальної системи (ІВС) 
контролю параметрів віброактивності електророзподільних шаф (ЕРШ) має 
глибокий соціально-економічний та етико-екологічний вплив, який виходить за 
межі суто технічної задачі вимірювання механічних коливань. Сучасна парадигма 
інженерного проєктування вимагає комплексного підходу, де кожне технічне 
рішення оцінюється з точки зору його користі для суспільства, економічної 
доцільності, відповідальності розробника та впливу на навколишнє середовище. 
З соціально-економічної точки зору, розроблена система автоматизованої 
оцінки віброактивності (САОВ) забезпечує перехід промислових підприємств від 
застарілої стратегії планово-попереджувальних ремонтів до сучасної концепції 
предиктивного (прогнозованого) обслуговування. Електророзподільні шафи 
насичені кабельними трасами та шинами зі значними струмовими 
навантаженнями, вихід з ладу яких призводить до зупинки цілих виробничих ліній. 
Традиційні методи діагностики часто не дозволяють виявити початкові стадії 
деградації контактних з'єднань. Використання ж розробленої математичної моделі, 
яка з високою точністю розраховує потоки коливальної енергії безпосередньо в 
зонах контакту струмопровідних елементів, дозволяє локалізувати потенційний 
дефект ще до того, як він призведе до аварії. Економічний ефект від впровадження 
такої ІВС формується за рахунок запобігання багатомільйонним збиткам від 
простоїв обладнання, скорочення витрат на екстрені ремонтні роботи та суттєвого 
подовження загального життєвого циклу дороговартісного електротехнічного 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 47 
 
обладнання. Соціальний аспект економічної ефективності полягає у забезпеченні 
безперебійної роботи критичної інфраструктури (лікарень, систем водопостачання, 
транспортних вузлів), яка живиться від даних ЕРШ, що безпосередньо впливає на 
якість та безпеку життя населення. 
Етичний аспект розробки та експлуатації інформаційно-вимірювальних 
систем покладає високу професійну відповідальність на фахівців у галузі 
метрології та вимірювальної техніки. Інженер-розробник несе моральну 
відповідальність за достовірність вимірювальної інформації, оскільки на її основі 
приймаються критичні рішення щодо експлуатації обладнання. Розроблена 
система усуває «людський фактор» під час аналізу віброактивності, 
використовуючи автоматизований алгоритм перетворення просторових координат 
з САПР у точні розрахункові відрізки. Проте етичним обов'язком розробника 
залишається забезпечення цілісності даних (Data Integrity) — неможливості 
фальсифікації результатів вимірювання чи штучного заниження показників 
віброактивності для формального проходження сертифікації обладнання. Крім 
того, створення зрозумілого користувацького інтерфейсу, розробленого на базі API 
Autodesk Inventor, є проявом інженерної етики, оскільки це знижує когнітивне 
навантаження на оператора та мінімізує ймовірність помилок під час введення 
геометричних і струмових параметрів. 
В екологічному контексті розроблена ІВС відіграє роль превентивного 
інструменту захисту довкілля. Як було доведено математичними розрахунками, 
електродинамічна взаємодія провідників зі струмом викликає найвищу 
віброактивність саме у контактних з'єднаннях, що супроводжується підвищенням 
їхнього перехідного опору. Тривала інтенсивна вібрація призводить до ослаблення 
болтових з'єднань, критичного перегріву та, як наслідок, до загоряння ізоляційних 
матеріалів. Пожежі в електророзподільних шафах супроводжуються викидом у 
атмосферу високотоксичних сполук (діоксинів, фуранів, продуктів горіння 
полівінілхлориду та компаундів). Завдяки своєчасному виявленню аномальних 
потоків коливальної енергії, система генерує тривожні сповіщення, дозволяючи 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 48 
 
знеструмити обладнання до моменту виникнення пожежі, тим самим запобігаючи 
хімічному забрудненню повітря та робочих приміщень. 
Крім того, опосередкований екологічний ефект полягає в раціональному 
використанні природних ресурсів. Подовження терміну безперебійної експлуатації 
мідних та алюмінієвих шинних збірок завдяки точному вібромоніторингу зменшує 
потребу у виробництві нових компонентів. Це, у свою чергу, знижує екологічне 
навантаження від видобутку кольорових металів та зменшує загальний вуглецевий 
слід (Carbon Footprint), пов'язаний із металургійною промисловістю та утилізацією 
відпрацьованого електротехнічного обладнання. Таким чином, розроблена 
інформаційно-вимірювальна система є не лише технічно досконалим, але й 
соціально відповідальним та екологічно безпечним рішенням, що повністю 
відповідає принципам сталого розвитку. 
 
 
5.3 Охорона праці  
 
Аналіз небезпек та шкідливостей, що виникають при роботі на 
модельній дільниці 
В даній роботі проводиться розробка проекту інформаційно-вимірювальної 
системи контролю параметрів віброактивності електророзподільчого обладнання. 
Підприємство де розробляється і реалізується проєкт являє собою велике складне 
підприємство. Однією з найшкідливіших дільниць підприємства є модельна 
дільниці цеху пластиків, тому розглянемо умови праці робітників цієї дільниці.  
На роботу в цеху приймаються особи, яким виповнилось 18 років і які мають 
відповідну освіту, пройшли медичний огляд та не мають протипоказань. 
До роботи допускаються працівники які: 
- пройшли вступний інструктаж з охорони праці; 
- пройшли навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємстві; 
- пройшли інструктаж з першої медичної допомоги потерпілим від 
нещасних випадків; 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 49 
 
- пройшли первинний інструктаж на робочому місці; 
- пройшли навчання та перевірку знань з електробезпеки; 
- пройшли інструктаж щодо розпорядку дня; 
- затвердили проходження інструктажів підписами у відповідних журналах. 
Важливе значення мають фактори мікроклімату в робочому приміщенні, 
оскільки вони безпосередньо впливають на здоров’я та самопочуття працівників. 
Згідно з ДСН 3.3.6.042-99 нормативні значення основних факторів мікроклімату 
наступні: 
1. Температури повітря: 
− в теплий період року – 23 - 25 °С (допустима – 20 - 28 °С). ; 
− в холодний період року – 22 - 24 °С  (допустима – 21 - 25 °С). 
2. Вологість повітря: 
− в теплий період року – 40 - 60 %; 
− в холодний період року – 40 - 60 %. 
3. Швидкість руху повітря: 
− в теплий період року – 0,1 м/с (допустима – 0,1 - 0,2 м/с) ; 
− в холодний період року –  0,1 м/с (допустима –  менше 0,1 м/с) . 
Фактичні значення даних параметрів становлять відповідно:  
1. Температури повітря: 
– в теплий період року – 22 - 24 °С ; 
– в холодний період року –20 - 22  °С . 
2. Вологість повітря: 
− в теплий період року – 45 - 50 %; 
− в холодний період року – 52 - 56 %. 
3. Швидкість руху повітря: 
− в теплий період року – 0,1 м/с; 
− в холодний період року – 0,05 м/с. 
Фактичні параметри мікроклімату модельної дільниці повністю 
відповідають нормативним вимогам згідно ДСН 3.3.6.042-99.  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 50 
 
Проект електроосвітлення цеху розроблений згідно ПУЕ-17, ДБН В.2.5-28-
2006 та технологічного і будівельного завдань. Проектом передбачено два види 
загального освітлення: робоче та аварійне, яке використовується і для евакуації 
персоналу. Напруга мережі освітлення 230 В. Встановлена потужність: робочого 
освітлення - 17,9 кВт, аварійного освітлення - 3,7 кВт. 
В якості джерела світла, в основному, прийняті світильники з 
люмінесцентними лампами, частково світлодіодні. Типи світильників вибрані з 
врахуванням умов оточуючого середовища. В виробничих приміщеннях категорії 
«А» класу В-Іа передбачаються люмінесцентні вибухобезпечні світильники типу 
Н4Т4Л-2х80. Світильники в виробничих приміщеннях встановлюються на 
монтажному профілі, в службово - побутових приміщеннях - на стелі та стінах. 
Силова розподільча мережа виконується гнучкими кабелями з мідними 
жилами КПГН, КГН до кранів в приміщеннях класу В–Іа. Кабелями ВВГнг в 
коробах і стальних водогазовідвідних трубах до витяжних вентиляторів, кабелями 
АВВГ в коробах, відкрито під скобку, частково в стальних водогазопровідних 
трубах в підготовці підлоги в інших приміщеннях. 
Всі металеві неструмоведучі частини електрообладнання підлягають 
заземленню шляхом приєднання до (в приміщеннях класу В–Іа до окремого 
захисного нульового проводу) внутрішнього контуру заземлення, який служить 
одночасно і контуром захисту від статичної електрики. 
Внутрішній контур заземлення виконується по периметру приміщення ст. 
25х4 на висоті 20 см від підлоги і приєднується не менше ніж у двох місцях до 
фундаментного заземлення. Всі електроспоживачі мають заземлення відповідно 
ДСТУ Б В.2.5-36:2016, що гарантує безпечну роботу на дільниці. До внутрішнього 
заземлення приєднуються також металеві частини технологічних трубопроводів та 
обладнання, вентиляції, металеві вентиляційні короби. 
Рівень шуму на робочих місцях, який виникає під час роботи обладнання 
дільниці і систем вентиляції перевищує гранично допустимий рівень згідно ДСН 
3.3.6.037-99 і становить 82-86 дБА. Тому для зниження рівня шуму на модельній 
дільниці рекомендується влаштувати систему звукопоглинання. Рівні вібрації від 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 51 
 
обладнання відповідають ДСН 3.3.6.037-99. Джерела інфразвуку та ультразвуку в 
приміщеннях відсутні.  
В повітря робочої зони виробничих приміщень надходять шкідливі 
речовини, що виділяються в процесі формування пластикових виробів їх 
полімерізації, при шліфовці виробів, при виготовленні моделей. Їх ГДК у повітрі 
робочої зони прийняті у відповідності з ДСТУ-Н Б А.3.2-1:2007. 
На модельній дільниці проведена перевірка сумарної концентрації 
шкідливих речовин однонаправленої дії ізофталевої кислоти і пилу штучних 
мінеральних волокон склоподібної структури (алергени): 0,02/0,2 + 1,46/2,0 = 0,87 
≤  1, що відповідає ДСТУ-Н Б А.3.2-1:2007. 
Основні шкідливі речовини, що виділяються в повітря робочої зони і їх ГДК 
на модельній дільниці: 
- гіпериз – 1,0 мг/м3; 
- стирол – 10,0 мг/м3; 
- розчинники (ацетон, ксилол, сольвент, уайт – спірит, бутилацетат, 
етанол) – 50,0 – 1000,0 мг/м3; 
-  силікатомісткий пил – 6,0 мг/м3; 
- пил штучних волокон скло образної структури (аерозоль) – 2,0 мг/м3. 
Для того, щоб уникнути нещасних випадків на підприємстві передбачено: 
- автоматичне вмикання резервних і витяжних вентиляційних систем, що 
обслуговують приміщення, в яких виникає до вибухонебезпечна концентрація 
стиролу; 
- дистанційне керування робочим пожежним насосом у разі виникнення 
пожежі та автоматичне ввімкнення резервного пожежного насосу при відмові 
робочого насосу; 
- автоматичне відкривання зсувки з електроприводом на обвідній лінії 
одномірного вузла у разі виникнення пожежі; 
- автоматичне відключення всіх вентиляційних систем у разі виникнення 
пожежі. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 52 
 
Оскільки в нічний час не виключна можливість перевищення концентрацій 
парів стиролу до 50% передбачається встановлення сигналізаторів 
вибухонебезпечних концентрацій Щит-2-16 (4 шт.) для контролю повітряного 
середовища в приміщенні. 
Для контролю ГДК парів стиролу в повітрі робочої зони на початку і на 
протязі робочої зміни передбачається переносний газоаналізатор типу ЗОНД-1. 
Проект пожежної сигналізації розроблений згідно вимогам ДБН В.2.5-56-
2014. Проектом передбачено встановлення в кімнаті керівника приладу 
приймально – контрольного пожежного ППС-3М на 10 променів. 
Електроживлення приладу пожежної сигналізації здійснюється по першій 
категорії надійності електропостачання: основне, 230 В - від двох секцій ВРП; 
резервне, 24В – від двох вбудованих акумуляторів по 12В. 
Оповіщення про пожежу передбачається мовне і звукове. 
Мовне оповіщення передбачається через абонентські гучномовці і звукові 
колонки з місцевого радіовузла, а також через ручний мегафон «Баланс-2». 
Звукове оповіщення здійснюється автоматично світлозвуковим 
оповісником по сигналу приладу пожежної сигналізації. 
Водопостачання цеху по виготовленню пластика здійснюється від існуючої 
внутрішньо площадкової водопровідної мережі. 
Згідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. 
Основні положення проектування» та ДБН В.2.5-64-2012 сумарні витрати води 
складають: на внутрішнє пожежогасіння - 10,0 л/сек., а на зовнішнє пожежогасіння 
- 15,0 л/сек. 
Зовнішнє пожежогасіння здійснюється від існуючих пожежних гідрантів, 
розташованих на відстані 6-50 м від цеху в колодязях СВКГ-1, СВКГ-2, СВКГ-3. 
Внутрішнє пожежогасіння здійснюється від протипожежного водопроводу 
пожежними кранами 65 мм з розрахунку в два струменя по 5,0 л/сек. Для 
підвищення тиску в системі протипожежного водопроводу передбачені насоси 
типу СР-60-20. Розміщення пожежних кранів забезпечує гасіння кожного 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 53 
 
приміщення двома струменями при довжині пожежного рукава 20 м та висоті 
компактного струменя 12 м при діаметрі сприску – 16 мм. 
Крім того, в якості протипожежних заходів, в пожежних шафах передбачені 
порошкові вогнегасники (Правила експлуатації вогнегасників), а на будівельному 
майданчику влаштовується протипожежний щит з необхідним інвентарем. 
Склад одного пожежного щита: 
- ящик з піском – 1шт.; 
- вогнегасники порошкові ВП-10А – 3 шт.; 
- покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу – 1 шт.; 
- бочка з водою – 1шт.; 
- крюки – 3шт.; лопати – 2 шт.; ломи – 2 шт.; сокири – 2 шт. 
Працівники забезпечуються спецодягом з типовими галузевими нормами, а 
саме: 
- костюм бавовняно – паперовий, засоби захисту рук і ніг типу ПС, засоби 
захисту очей, засоби захисту органів дихання, респіратор фільтруючий 
газопиловий без примусової подачі повітря за ДСТУ ГОСТ 12.4.041:2006 «Засоби 
індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги»; 
- розкрійник склотканин, складальник виробів, готувальник матриць - 
костюм бавовняно – паперовий, засоби захисту ніг і рук. 
Частини одежі, що найчастіше можуть забруднюватись поліефірною 
смолою, гелькоутом, необхідно захищати фартухами, нарукавниками разового 
користування з плівкових матеріалів. 
Якщо в процесі роботи можливе забруднення рук пилом скловолокон, 
сировиною, працівники користуються захисними пастами типу «біологічні 
печатки». 
Для осіб, що мають контакт зі скломатеріалами або працюють на операціях 
з пилоутворенням, передбачене приміщення для обезпилювання робочого одягу, 
обладнане побутовими пилососами. 
В результаті проведеного аналізу можна зробити висновок, що майже усі 
параметри відповідають нормативним вимогам і на модельній дільниці цеху 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 54 
 
створені всі умови для збереження життя та здоров’я працівників, окрім 
підвищеного рівня шуму при роботі обладнання. Тому рекомендовано в 
приміщенні ділянки змонтувати систему звукопоглинання, зокрема підвісну 
стелю та розмістити звукопоглинальні матеріали на стінах приміщення. 
 
Розробка системи звукопоглинання в приміщені модельної дільниці 
Рівень шуму у виробничому приміщенні залежить не лише від прямого, але 
й відбитого звуку. Тому, якщо в цеху неможливо знизити енергію прямого звуку, 
то необхідно зменшити енергію звукових хвиль, які відбиваються від внутрішніх 
поверхонь приміщення. Для цього проводять акустичне оброблення всіх або 
частини стін та стелі приміщень шумних виробництв за допомогою 
звукопоглинального облицювання та (або) підвішують до стелі штучні 
звукопоглинувачі. Процес поглинання звуку відбувається при переході коливної 
енергії частинок повітря в теплоту внаслідок втрат на тертя в порах 
звукопоглинального матеріалу. Тому для ефективного звукопоглинання матеріал 
повинен мати пористу структуру, причому необхідно щоб пори були відкриті зі 
сторони звукової хвилі і мали якнайбільше з'єднань між собою. Штучні 
звукопоглиначі найдоцільніше розміщувати в зонах, де концентруються звукові 
хвилі, що відбиваються від внутрішніх поверхонь приміщення.  
Розрахунок системи звукопоглинання проводимо за стандартною 
методикою. Визначаємо об’єм приміщення: 
V=21·12·4,5 = 1134 м3 
Визначаємо постійну приміщення в м2 на середньогеометричній частоті 
1000Гц – В1000:  
                                           В1000 = V/20 = 1134/20 = 56,7                          (5.1) 
Визначаємо постійну приміщення В в октавних смугах частот (таблиця 
5.1). 
                                                Bi = B1000 ⋅ μ i                                      (5.2) 
 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 55 
 
Таблиця 5.1 - Постійна приміщення В в октавних смугах частот 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
Ві 28,35 28,35 31,185 39,69 56,7 90,72 170,1 340,2 
 
Для заданого виду робіт знаходимо нормативні значення рівнів звукового 
тиску Lнорм.і (ДБН В.1.1-31:2013, ДСН 3.3.6.037-99 (таблиця 5.2): 
Визначаємо необхідний рівень зниження рівня звукового тиску в кожній 
октавній смузі (таблиця 5.3): 
 
                                        Lпотр.і = Lфакт.і – Lнорм.                                            (5.3) 
 
Таблиця 5.2 - Нормативні значення рівнів звукового тиску 
Октавні смуги 
середньогеомет- 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
ричних  частот, Гц 
Фактичні рівні 
звукового тиску, 85 85 85 82 78 72 65 49 
дБ 
Допустимі рівні 
звукового тиску. 95 87 82 78 75 73 71 69 
дБ 
 
Таблиця 5.3 - Необхідний рівень зниження звукового тиску в кожній 
октавній смузі 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
Lпотр.і - - 3 4 3 - - - 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 56 
 
В залежності від частотного спектра необхідного зниження рівня звукового 
тиску вибираємо звукопоглинальний матеріал з відповідним ревербераційним 
коефіцієнтом звукопоглинання αобл  для облицювання стін та стелі.  
Для застосування в системі звукопоглинання пропонується використати 
звукопоглинальні плити Heradesign Superfine, оскільки він має найвищий 
коефіцієнт звукопоглинання по частотах 250-1000 Гц. 
Heradesign Superfine - акустичні плити з деревних волокон, пов'язаних 
магнезитом. Унікальна технологія виробництва одношарових плит Heradesign 
Superfine належить європейській компанії Heradesign, виробничі потужності якої 
розташовані в Австрії. 
Плити Heradesign Superfine дають широкі можливості для створення 
оптимального акустичного комфорту в приміщеннях різного функціонального 
призначення. Панелі можуть монтуватися різними способами як на стіни, так і на 
стелю. 
До складу звукопоглинаючих панелей Heradesign Superfine входять тільки 
екологічно безпечні матеріали - натуральні деревні волокна розміром 1-2 мм, і 
магнезитова суміш, що дозволяє з'єднати окремі волокна в плиту. Просте 
поєднання цих матеріалів забезпечує прекрасні акустичні властивості і чудові 
результати експлуатації плит Heradesign. Плити поставляються вже прогрунтовані 
і повністю готовими до установки. Можлива попередня забарвлення згідно 
класифікатора RAL. 
Переваги плит Heradesign Superfine: 
- екологічні і безпечні завдяки натуральній сировині; 
- надійні, довговічні і міцні; 
- цікавий зовнішній вигляд і простір для використання в дизайні приміщень 
завдяки можливості забарвити плити в будь-який колір з палітри RAL; 
- плити є вогнестійкими і пожежобезпечними; 
- точність виробництва плит (можливі відхилення в розмірах - не більше 1 
мм); 
- максимальна усадка змонтованих плит - не більше 1 мм; 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 57 
 
- високий коефіцієнт звукопоглинання - aw = 0,95. 
 
Рисунок 5.1 – Зовнішній вигляд звукопоглинальних  
панелей Heradesign Superfine 
 
 
Рисунок 5.2 – Ревербераційні коефіцієнти звукопоглинальних 
панелей Heradesign Superfine 
 
Таблиця 5.4 - Розміри і технічні характеристики звукопоглинальних 
панелей Heradesign Superfine 
Номінальний розмір, 600 х 600 625 х 625 
мм 1200 х 600 1250 х 625 
Товщина, мм 15 25 35 
Вага, кг/кв.м 7,8 11,3 15 
Стандартні кольори білий  бежевий 
Коефіцієнт звукопоглинання до 0,95  
Пожежобезпека Г1, В1, Д1, Т1 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 58 
 
 
Визначаємо величину звукопоглинання звукопоглинальними 
конструкціями (таблиця 5.4): 
 
                                                           ΔAi = α обл.і ⋅ Sобл.і                                    (5.4) 
 
Таблиця 5.4 - Величина звукопоглинання звукопоглинальними 
конструкціями 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
ΔAi  196,56 171,36 231,84 226,8 226,8 201,6 231,84 246,96 
 
Визначаємо величину відношення Ві/Sогр (таблиця 5.5): 
Таблиця 5.5 - Величина відношення Ві/Sогр 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
Ві/Sогр 0,035 0,035 0,038 0,049 0,07 0,113 0,21 0,42 
 
Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання до устрою 
звукопоглинального облицювання (таблиця 5.6): 
 
B / S
                                           α i = i огр                                                (5.5) 
Bi / Sогр + 1
 
Таблиця 5.6 - Середній коефіцієнт звукопоглинання до устрою         
звукопоглинального облицювання 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
α i  0,034 0,034 0,037 0,047 0,066 0,101 0,175 0,298 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 59 
 
Визначаємо величину звукопоглинання конструкцій, що відгороджують 
приміщення А1 (м2), на яких немає звукопоглинального облицювання (таблиця 
5.7): 
 
                                  A1−i = α i ⋅ ( Sогр − Sобл )                                              (5.6) 
 
Таблиця 5.7 - Величина звукопоглинання конструкцій, що відгороджують 
приміщення А1(м2), на яких немає звукопоглинального облицювання 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
A1−i  18,76 18,76 20,57 25,91 36,29 55,85 96,16 163,6 
 
Визначаємо середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення із 
звукопоглинальною конструкцією (таблиця 5.8): 
                                                     α A1−i + ΔAi
1−i =                                (5.7) 
Sогр
 
Таблиця 5.8 - Середній коефіцієнт звукопоглинання приміщення зі 
звукопоглинальною конструкцією 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
α1−i  0,27 0,24 0,31 0,31 0,33 0,32 0,41 0,51 
 
 
Визначаємо постійну приміщення В1 (таблиця 5.9): 
 
A + ΔA
                                                                 B 1−i i
1−i =
α                                      5.8) 
1 − 1−i
 
 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 60 
 
Таблиця 5.9 - Постійна приміщення В1 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
B1−i  294,5 249,3 368,5 369,2 391,7 379,4 555,5 842,5 
 
Визначаємо величину відношення В1і/Sогр (таблиця 5.10): 
 
Таблиця 5.10 - Величина відношення В1і/Sогр 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
В1і/Sогр 0,36 0,31 0,46 0,46 0,49 0,47 0,69 1,05 
 
Визначаємо Ψ і Ψ1 коефіцієнти, відповідно до та після влаштування 
звукопоглинаючих конструкцій (5.11): 
Таблиця 5.11 - Коефіцієнти, відповідно до та після пристрою 
звукопоглинаючих конструкцій 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
Ψ  1,02 1,02 1,01 1 0,98 0,9 0,82 0,7 
Ψ1 0,73 0,77 0,68 0,68 0,67 0,67 0,6 0,49 
 
Визначаємо величину максимального зниження рівня звукового тиску ΔL  
(дБ) при застосуванні звукопоглинальних конструкцій в розрахунковій точці, що 
розташована в зоні відбитого звуку за формулою 5.9 (таблиця 5.12): 
B ⋅ Ψ
                                     ΔL = 10 ⋅ lg( 1−i i
i )
B ⋅ Ψ                                             (5.9) 
i 1−i
 
Таблиця 5.12 - Величина максимального зниження рівня звукового тиску 
ΔL  (дБ) при застосуванні звукопоглинальних конструкцій в розрахунковій точці, 
що розташована в зоні відбитого звуку 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
ΔLi  11,6 10,6 12,4 11,3 10,0 7,5 6,5 5,5 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 61 
 
 
За допомогою звукопоглинаючого матеріалу Heradesign Superfine знизився 
шум в октавних смугах 1000, 2000 та 4000 Гц. Дані цих розрахунків наведені в 
таблиці 5.13 та зображені на рисунку 5.3. 
 
Таблиця 5.13 - Значення рівнів шуму в октавних смугах до (Lфак) та після 
встановлення системи звукопоглинання (Lрозр);  Lнорм – вимоги ДСН 3.3.6.037-99. 
Частота, Гц 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 
Lфакт 85 85 85 82 78 72 65 49 
Lнорм 95 87 82 78 75 73 71 69 
Lрозр 73,4 74,4 72,5 70,6 67,9 64,5 58,5 43,5 
 
L, дБ 100
90
80
70
60
50
40
30
20
10
0
63 125 250 500 1000 2000 4000 8000
f, Гц
Lфакт Lнорм Lрозр  
Рисунок 5.3 - Рівні звукового тиску на модельній дільниці до (Lфак) та після 
встановлення системи звукопоглинання (Lрозр);  Lнорм – нормативний рівень 
звукового тиску відповідно ДСН 3.3.6.037-99 
 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 62 
 
Висновки 
 
На основі проведеного дослідження та розробки інформаційно-
вимірювальної системи контролю параметрів віброактивності 
електророзподільчого обладнання можна зробити висновок про успішне вирішення 
поставленої інженерної задачі. У роботі теоретично обґрунтовано та математично 
доведено, що вимірювання віброактивності безпосередньо у внутрішніх джерелах 
— струмопровідних елементах та їх контактних з'єднаннях — за допомогою оцінки 
потоків коливальної енергії є значно ефективнішим за традиційний контроль 
загальної вібрації зовнішнього корпусу. Для практичної реалізації цього підходу 
було спроєктовано багаторівневу апаратно-програмну архітектуру з 
використанням надійної промислової елементної бази, зокрема контролерів Omron, 
високоточних п'єзоелектричних акселерометрів стандарту IEPE та 16-бітних 
модулів АЦП. Важливим досягненням проєкту є розробка спеціалізованого 
програмного забезпечення для інтеграції із САПР Autodesk Inventor через API. Цей 
модуль автоматизує процес трансформації складних просторових 3D-моделей 
провідників у розрахункові математичні масиви для обчислення 
електродинамічних зусиль у режимі реального часу.  
Впровадження розробленої системи дозволяє промисловим підприємствам 
перейти до стратегії предиктивного обслуговування, що суттєво знижує економічні 
ризики від простоїв, запобігає аварійним ситуаціям та пожежам, забезпечуючи 
високий рівень надійності обладнання. Додатково в межах спеціальної частини 
роботи було комплексно вирішено питання охорони праці на підприємстві. 
Зокрема, на основі аналізу умов праці було розраховано та спроєктовано ефективну 
систему звукопоглинання з використанням акустичних панелей Heradesign 
Superfine для модельної дільниці. Це дозволило розрахунково знизити підвищений 
рівень шуму від обладнання до безпечних нормативних значень і гарантувати 
комфортні умови для персоналу. У підсумку, створений комплекс органічно 
поєднує інноваційні методи технічної діагностики, глибоке математичне 
моделювання, сучасні програмні рішення та дотримання вимог безпеки, являючи 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 63 
 
собою повністю завершений, соціально відповідальний та екологічно доцільний 
інженерний проєкт.  
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 64 
 
Список використаної літератури 
 
 
1. Manoj K., Pinto R., Gidd T. Switchgear Condition Assessment and Lifecycle 
Management: Standards, Failure Statistics, Condition Assessment, Partial Discharge 
Analysis, Maintenance Approaches, and Future Trends. IEEE Electrical Insulation 
Magazine. 2021. Vol. 37, No. 3. P. 28–41. DOI: 10.1109/MEI.2021.9399912. 
2. Müller P., Schmidt J., Wagner K. Vibration-based extraction of switching 
times for circuit breaker monitoring using machine learning. IET Conference Publication. 
2023. P. 1–6. DOI: 10.1049/icp.2023.10267669. 
3. Kaczmarek M., Nowak P. Examination of Electrodynamic Forces in High 
Voltage Disconnector Related to the Short-Circuit Current Using the Digital Twin 
Technology. IEEE Access. 2024. Vol. 12. P. 1–15. DOI: 
10.1109/ACCESS.2024.3808396. 
4. Ali M., Alshaqsi S., Abbasi T. Vibration, Fatigue, and Sensor 
Trustworthiness: Challenges and Solutions for Modern Process Plant Monitoring. 
International Journal of Prognostics and Health Management. 2025. Vol. 16, Iss. 1. P. 
12–29.  
5. Rochette B., Feller T., Martin H. Explainable artificial intelligence modeling 
of internal arc in a medium voltage switchgear based on different CFD simulations. 
Energies. 2024. Vol. 17, No. 8. P. 5477–5491. 
6. Arias J., Perez L. Fault Identification and Predictive Maintenance 
Techniques for High-Voltage Equipment: A Review and Recent Advances. Smart Grid 
and Renewable Energy. 2024. Vol. 15, No. 3. P. 45–67. 
7. Johansson A., Eriksson T. Method for monitoring an operating condition of 
a component of a high voltage device : Patent WO2024133895A1 WIPO, Int. Cl. G01H 
11/00. Declared 15.12.2022 ; Published 04.07.2024. 
8. Smith D. R., Jones A. B. Sensor fusion predictive maintenance patents 2025: 
A decade of technological evolution. Journal of Industrial Analytics. 2025. Vol. 8, No. 2. 
P. 112–125. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 65 
 
9. IEC 60865-1:2011/AMD1:2022. Short-circuit currents - Calculation of 
effects - Part 1: Definitions and calculation methods. Geneva : International 
Electrotechnical Commission, 2022. 85 p. 
10. IEC 61439-1:2020. Low-voltage switchgear and controlgear assemblies - 
Part 1: General rules. Geneva : International Electrotechnical Commission, 2020. 150 p. 
11. O'Connor P., Kleyner A. Practical Reliability Engineering. 6th ed. Hoboken 
: Wiley, 2022. 544 p. 
12. Chen Y., Wang X., Liu Z. Machine condition monitoring and fault diagnosis 
based on vibration signals: A comprehensive review. Mechanical Systems and Signal 
Processing. 2023. Vol. 185. P. 109780. 
13. Weber C., Becker H. Dynamic analysis of busbar systems under short-circuit 
conditions using Finite Element Method. Electric Power Systems Research. 2021. Vol. 
192. P. 106950. 
14. Lee J., Ni J., Djurdjanovic D. Intelligent prognostics tools and e-
maintenance. Computers in Industry. 2021. Vol. 125. P. 103362. 
15. Gupta A., Sharma S. Internet of Things (IoT) driven condition monitoring of 
electrical switchgear. IEEE Transactions on Industrial Informatics. 2022. Vol. 18, No. 5. 
P. 3401–3410. 
16. ISO 10816-1:1995/Amd 1:2009. Mechanical vibration — Evaluation of 
machine vibration by measurements on non-rotating parts — Part 1: General guidelines. 
Geneva : International Organization for Standardization, 2022. 24 p. 
17. Takahashi K., Tanaka M. Real-time evaluation of electrodynamic forces in 
medium voltage switchgear using edge computing. IEEE Transactions on Power 
Delivery. 2023. Vol. 38, No. 4. P. 2314–2323. 
18. Nguyen H., Tran T. Predictive maintenance framework for smart grids using 
wireless sensor networks and machine learning. Sensors. 2022. Vol. 22, No. 11. P. 4156. 
19. Patel R., Desai M. A review of partial discharge detection and vibration 
analysis in power transformers and switchgears. High Voltage. 2021. Vol. 6, No. 2. P. 
175–188. 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 66 
 
20. Andersson L., Bergström K. Distributed acoustic sensing for structural 
health monitoring of electrical distribution cabinets. Structural Health Monitoring. 2024. 
Vol. 23, No. 1. P. 88–102. 
21. Silva M., Costa P. Dynamic simulation of busbar deflections in low-voltage 
switchgear. Electric Power Applications. 2023. Vol. 17, No. 6. P. 1021–1035. 
22. Rossi A., Bianchi L. IoT-based sensor fusion for vibration analysis in 
electrical substations. IEEE Internet of Things Journal. 2024. Vol. 11, No. 2. P. 1540–
1552. 
23. Fernandez C., Gomez J. Analysis of thermal and mechanical stress on 
electrical contacts under short-circuit conditions. Applied Thermal Engineering. 2022. 
Vol. 201. P. 117765. 
24. Kim D., Park S. Edge-computing architecture for real-time condition 
monitoring of industrial switchgears. Journal of Manufacturing Systems. 2025. Vol. 78. 
P. 312–325. 
25. IEEE Std C37.20.2-2022. IEEE Standard for Metal-Clad Switchgear. New 
York : IEEE, 2022. 128 p. 
  
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 67 
Ïîçíà÷åííÿ Íàéìåíóâàííÿ  Ïðèì³òêà 
1   Äîêóìåíòàö³ÿ çàãàëüíà    
2       
3   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
4       
5 À1 Ì24. 22341.026.001 Ý1 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà 1   
6 À1 Ì24. 22341.026.001 Ý3 Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà 1   
7 À4 Ì24. 22341.026.001ÏÇ Ïîÿñíþâàëüíà çàïèñêà    
8 À1 Ì24. 22341.026.001 ÄÌ Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1   
9       
10   Äîêóìåíòàö³ÿ ³íøà    
11       
12   çàíîâî ðîçðîáëåíà    
13       
14       
15 À1 Ì24. 22341.026.001 ÄÌ1 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë 1    
16 À1 Ì24. 22341.026.001 ÄÌ2 Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë    
17    1   
18       
19    1   
20       
21       
22       
23       
24       
22       
23       
24      
25       
26       
27       
     
     Ì24. 22341.026.001 ÒÏ 
Çì. Àðêóø ¹ äîêóì. ϳäï. Äàòà 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä.   ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà ˳ò. Àðêóø Àðêóø³â 
Ïåðåâ. Òóç Â.Â.    Ò   1 
êîíòðîëþ ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ 
    
Í.Êîíòð. Òîïòóí À.Â.   åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ 
Çàòâ.    ³äîì³ñòü òåõí³÷íîãî ïðîºêòó ×ÄÒÓ  
 
¹ ñòðîêè 
Ôîðìàò 
ʳë. ëèñò³â 
¹ åêç. 
 
Розрахунок на ЕОМ  
 
 
 
Арк. 
М24. 22341.026.001 ПЗ 
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата 68 
Ì24. 22341.026.001 ÄÌ 
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà   ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä. ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22341.026.001 ÄÌ 
Ì24. 22341.026.001 ÄÌ2 
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà  ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä. ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22341.026.001 ÄÌ2 
Ì24. 22341.026.001 Å3
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä. ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ  1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ïðèíöèïîâà
Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22341.026.001 Å3
Ì24. 22341.026.001 Ý1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä. ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ  Ò 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Ñõåìà åëåêòðè÷íà ñòðóêòóðíà
Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22341.026.001 Ý1
Ì24.2 2341 .026.001 ÄÌ1
˳ò. Âàãà Ìàñøòàá
Çì. Àðê. ¹ äîêóì. ϳäïèñ Äàòà   ²íôîðìàö³éíî-âèì³ðþâàëüíà ñèñòåìà êîíòðîëþ 
Ðîçðîá. Øàê³í Ï.Ä. ïàðàìåòð³â â³áðîàêòèâíîñò³ åëåêòðîðîçïîä³ëü÷îãî îáëàäíàííÿ 1:1
Ïåðåâ. Òóç Â.Â
Ò.êîíòð. Äåìîíñòðàö³éíèé ìàòåð³àë
Òóç Â. Àðê. Àðêóø³â 1
Ç.íà÷.â³ä.
Í.êîíòð. Òîïòóí À.Â. ×ÄÒÓ
Çàòâ.
Êîï³þâàâ Ôîðìàò A1
²íâ. ¹ îð. ϳäï. è äàòà Çàì. ³íâ. ¹ ²íâ. ¹ äóáë. ϳäï. è äàòà Äîâ³äêîâèé ¹ Ïåðâèííå çàñòîñóâàííÿ
Ì24. 22341.026.001 Å1
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра приладобудування, мехатроніки та комп’ютеризованих технологій
Інформаційно-вимірювальна система Виконав
Шакін Павло Дмитрович
група М-24
контролю параметрів віброактивності Керівник
к.т.н., доц. Туз В.В.
електророзподільчого обладнання
Рецензент
д.т.н., проф. Тимчик Г.С.
Кваліфікаційна робота бакалавра
Черкаси · 2026
Актуальність та мета
ПРОБЛЕМА МЕТА РОБОТИ
Електророзподільні шафи (ЕРШ) — критично важливі вузли 
промислового електропостачання. Електродинамічна взаємодія Розробка ІВС контролю параметрів віброактивності 
провідників зі струмом викликає інтенсивну вібрацію, що електророзподільчого обладнання на основі 
призводить до втомного руйнування металоконструкцій, вимірювання та оцінки потоків коливальної енергії 
послаблення болтових з’єднань та аварій. (ПКЕ).
НЕДОЛІК ІСНУЮЧИХ СИСТЕМ
ОСНОВНА ІДЕЯ
Класичні системи реєструють лише вібрацію корпусу —
вторинний прояв, спотворений конструкційним демпфуванням та Замість пасивної реєстрації вібрації корпусу — вимірювання 
резонансами. Внутрішнє джерело дефекту локалізувати первинного енергетичного інваріанту: потоків коливальної 
неможливо. енергії в самих струмопровідних елементах та їх контактних 
з’єднаннях.
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 2 / 8
Аналіз існуючих рішень
Siemens ABB Schneider Eaton
AssetGuard Ability EcoStruxure Wireless WSN
СПІЛЬНИЙ НЕДОЛІК
Усі вимірюють кінематичні параметри (вібропереміщення, віброшвидкість) на зовнішньому корпусі — і не дозволяють здійснити точну 
просторову локалізацію внутрішнього дефекту.
ПАТЕНТНИЙ ПОШУК
USPTO · EPO · WIPO   МПК G01H 11/00, G01R 31/327, H02B 3/00
Жоден з проаналізованих патентів не використовує потоки коливальної енергії як інформативний параметр і не має алгоритму автоматичного 
перетворення САПР-моделей провідників у розрахункові масиви для оцінки електродинамічних зусиль.
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 3 / 8
Структура інформаційно-вимірювальної системи
1 2 3
Польовий рівень Контролерний рівень Диспетчерський рівень
Первинні перетворювачі Edge computing на ПЛК САОВ + HMI
П’єзоелектричні акселерометри IEPE у Антиалайзингова фільтрація · 16-біт АЦП · Інтерфейс користувача · обчислювальне 
зонах контактних з’єднань · FFT · обчислення інтегральних значень ПКЕ ядро «Розрахунок» · Перетворювачі 1/2 
трансформатори струму / датчики Холла в реальному часі для зв’язку з САПР та візуалізації
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 4 / 8
Апаратна реалізація та елементна база
ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ТРАКТ ОБРАНА ЕЛЕМЕНТНА БАЗА
ПЛК Omron CJ2M-CPU33
підтримує операції з рухомою комою для розрахунку 
СПЕ Акселерометр Нормув. АЦП ПЛК Omron АРМ
ЕРШ IEPE перетворювач CJ1W-AD041 CJ2M-CPU33 Диспетчера ПКЕ в реальному часі
100 мВ/g 4…20 мА 16 біт FFT, ПКЕ Modbus TCP
Блок живлення CJ1W-PA202
Аналоговий вхід CJ1W-AD041-V1, 16 біт
Чутливість акселерометра 100 мВ/g Частота дискретизації 4000 Гц
Імпульсний 24 В DC Omron S8VK-G
Діапазон вимірювань ±10 g Похибка квантування ≤ 1,52·10⁻⁴ g Інтерфейс Ethernet, RJ45, Modbus TCP
16 біт Modbus TCP / 
Розрядність АЦП Протоколи зв’язку
PROFINET
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 5 / 8
Розрахункові результати віброактивності
СУЦІЛЬНИЙ ПРОВІДНИК БОЛТОВЕ КОНТАКТНЕ З’ЄДНАННЯ
122,85 дБ 130,25 дБ
за струму 10 000 А, мідна шина 1 м · ⌀ 0,02 м реальна площа дотику у 22 рази менша за переріз шини
Сила Fₑₘ 100 Сила Fₑₘ ≈ 5×
Тиск Pᵣₘₛ 450 кПа Тиск Pᵣₘₛ 4,95 МПа
Контактне з’єднання випромінює у ≈ 5 разів більшу коливальну потужність → датчики необхідно встановлювати безпосередньо в зонах болтових 
з’єднань
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 6 / 8
Програмна реалізація: від 3D-моделі до спектра
Як інженер працює із системою — 4 кроки автоматичного перетворення геометрії шин у спектральну картину віброактивності
КРОК 1 КРОК 2 КРОК 3 КРОК 4
3D-модель в Inventor Виклик плагіна Кусково-лінійна Розрахунок ПКЕ та 
апроксимація візуалізація
Інженер креслить шини та Add-in запускається з меню Гладкі 3D-криві перетворюються За координатами відрізків ядро 
контактні з’єднання у САПР Inventor, через відкритий API на ламані відрізки. Параметр векторно рахує 
Autodesk Inventor як просторові звертається до активної моделі tolerance керує густиною — електродинамічні сили та 
криві (сплайни) через модуль та зчитує координати кривих більше точок = вища точність спектральну щільність ПКЕ. 
Cable & Harness. функцією GetStrokes. розрахунку. Результат — спектральна 
картина для оператора.
Результат: повністю автоматизований ланцюг від 3D-креслення інженера до спектра ПКЕ — без ручного введення координат у текстові файли
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 7 / 8
Висновки
01 02
Обґрунтовано нову вимірювальну парадигму Розроблено багаторівневу архітектуру ІВС
контроль безпосередньо віброактивності СПЕ через потоки коливальної польовий · контролерний · диспетчерський рівні на базі ПЛК Omron CJ2M, 
енергії замість пасивної реєстрації вібрації корпусу. акселерометрів IEPE та 16-бітного АЦП.
03 04
Створено програмний модуль для САПР Inventor Вирішено питання охорони праці
автоматичне перетворення 3D-моделей провідників у розрахункові розраховано систему звукопоглинання на панелях Heradesign Superfine —
поліленії для оцінки електродинамічних зусиль. рівень шуму знижено до нормативу ДСН 3.3.6.037-99.
Дякую за увагу! · Готовий відповісти на запитання
Інформаційно-вимірювальна система контролю параметрів віброактивності ЕРШ 8 / 8
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
ЗБІРНИК ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ 
СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВО-
ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ЧДТУ 
21–23 квітня 2026 року 
м. Черкаси 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2026 
 1 
УДК 001.891(063) Затверджено як електронне видання 
З-41 рішенням Оргкомітету конференції 
 
О Р Г К О М І Т Е Т 
Голова: Григор О. О., ректор ЧДТУ; 
Фауре Е. В., проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків ЧДТУ – 
заступник голови оргкомітету; 
Єгорова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету технологій, будівництва 
та раціонального природокористування  заступник голови оргкомітету; 
Захарова О. В., помічниця з наукової роботи декана факультету економіки та управління  
заступник голови оргкомітету; 
Тичков В. В., помічник з наукової роботи декана факультету електронних технологій, 
автотранспорту та машинобудування  заступник голови оргкомітету; 
Усик Л. М., помічниця з наукової роботи декана факультету гуманітарних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Зубко І. А., помічник з наукової роботи декана факультету інформаційних технологій – 
заступник голови оргкомітету; 
Литвин О. В., начальник редакційно-видавничого відділу; 
Мельник І. В., провідний інженер відділу проєктів і програм. 
Відповідальний за випуск І. В. Мельник 
Адреса університету: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460. 
 
 
 Збірник тез доповідей студентської науково-практичної конференції 
З-41 ЧДТУ: 21–23 квіт. 2026 р. м. Черкаси [Електронний ресурс] / [упоряд. : 
Єгорова О. В., Захарова О. В., Тичков В. В. та ін.] ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2026. – 323 с. 
 
Пропоновані публікації відображають розмаїту тематику студентської науки ЧДТУ, 
свідчать про актуальність освітніх програм і реальні перспективи застосування набутих 
здобувачами освіти знань і навичок. У полі зору авторів – перспективні дослідження з цифрової 
трансформації, інноваційні продукти, технології і матеріали, на основі яких запропоновано 
власні розробки. Продовжується всебічне осмислення молоддю феномена сучасної російсько-
української війни, зокрема її безпекового та екологічного аспектів. Значна кількість розробок 
здобувачів вищої освіти зорієнтована на вирішення регіональних проблем в руслі Регіональної 
програми «Вчись, живи, працюй на Черкащині!». 
Для широкого кола читачів. 
 
Тексти у збірнику опубліковані на основі матеріалів, наданих авторами, які несуть повну 
відповідальність за зміст своїх публікацій, точність і коректність посилань, дотримання засад академічної 
доброчесності. Збережено стилістику оригіналів. Висловлені думки не обов’язково збігаються з позицією 
організаторів конференції. 
 
2 
 
З М І С Т 
 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
І СИСТЕМ ................................................................................................................... 4 
ФАКУЛЬТЕТ ГУМАНІТАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ .............................................. 42 
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ............................................... 83 
ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ, БУДІВНИЦТВА 
ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ .................................... 110 
ФАКУЛЬТЕТ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ, 
АВТОТРАНСПОРТУ ТА МАШИНОБУДУВАННЯ .......................................... 215 
 3 
INFORMATION AND MEASUREMENT SYSTEM FOR CONTROL 
OF VIBRATION ACTIVITY PARAMETERS 
OF ELECTRICAL DISTRIBUTION EQUIPMENT 
Shakin P.D. (Student FETAM), 
Tuz V.V., Candidate of Technical Science, Associate Professorr 
Cherkasy State Technological University 
 
The report addresses the problem of assessing vibration activity arising from the 
electrodynamic interaction of current-carrying elements (CCEs) within power 
distribution cabinets (PDCs). The aim of the work is to develop theoretical and applied 
foundations for creating automated vibration activity assessment systems (AVAS) that 
enable computer modeling and analysis of vibrational processes at the early design 
stage. An architecture is proposed for the future AVAS for CCEs in PDCs, which 
includes specialized functional units for processing information flows and calculating 
vibrational energy flows. The research methodology is based on using Autodesk 
Inventor CAD tools, enabling the creation of software modules to extend the standard 
functionality of the system for specific vibration analysis tasks. An algorithm has been 
developed for the automated conversion of user-defined current-carrying element 
parameters into internal system models. The developed software ensures interaction 
between the engineering description of the structure and the computational core of the 
system, allowing for the identification of zones with increased vibration activity 
according to specified criteria. The composition of key information links has been 
established, and user interface requirements have been formulated in accordance with 
the principles of open systems architecture. The work is of significant importance for 
improving the design quality of low-voltage complete equipment (switchgear 
assemblies), ensuring a reduction in noise levels and mechanical stresses within the 
structures. The created software complex can serve as a basis for the further 
development of intelligent decision support systems for the layout of power distribution 
devices. 
 
 
ENERGY-SAVING COMPUTER-INTEGRATED CONTROL SYSTEM 
FOR INDIVIDUAL HEATING UNITS 
Nesterenko D.V. (Student FETAM), 
Tuz V.V., Candidate of Technical Science, Associate Professor 
Cherkasy State Technological University 
 
The report examines the development of an automated heat energy consumption 
control system based on an individual heat substation (IHS) for an administrative 
building. The primary goal of implementing this complex is the optimization of energy 
resource consumption through weather-compensated control and operation mode 
programming. A control system structure is proposed, the main computational core of 
 294