Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10324| Title: | Комбінований генератор сигналів |
| Authors: | Чичужко, Марина Володимирівна Бокза, Артем Дмитрович |
| Keywords: | генератор сигналів;шумовий сигнал;вимірювальна техніка |
| Issue Date: | Jun-2026 |
| Abstract: | Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розроблення комбінованого генератора сигналів на основі сучасної елементної бази з можливістю формування сигналів різної форми та параметрів, а також забезпечення програмного керування їх характеристиками для використання під час дослідження, налагодження та тестування електронних пристроїв. Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі: • Проведено аналіз існуючих генераторів сигналів та визначено їх функціональні можливості, переваги і недоліки. • Виконано вибір елементної бази для реалізації пристрою. • Розроблено структурну, функціональну та принципову схеми комбінованого генератора сигналів. Об'єкт дослідження - процес формування електричних сигналів різної форми та параметрів у мікроконтролерних електронних пристроях. Предмет дослідження - комбінований генератор сигналів. Під час розробки пристрою були враховані всі вимоги технічного завдання, підібрані найкращі з технічної сторони та недорогі деталі. Вирішальними чинниками при проектуванні таких пристроїв є зручність практичної експлуатації та новий набір якісних характеристик: вища швидкодія; точність; нові функціональні можливості; актуальність використання. Використання генератора імпульсів дасть змогу готовити фахівців з поглибленими знаннями в області автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10324 |
| Appears in Collections: | 174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Б_151_2026_Бокза.pdf Restricted Access | 1.69 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
освітнього ступеня «бакалавр»
на тему: КОМБІНОВАНИЙ ГЕНЕРАТОР СИГНАЛІВ
Виконав здобувач вищої освіти 4 курсу,
групи АКІТ-2209
151 Автоматизація та
комп'ютерно-інтегровані
технології
освітня програма «Автоматизація
та комп'ютерно-інтегровані
системи та компоненти»
Артем БОКЗА
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник Марина ЧИЧУЖКО
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Рецензент
(ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Захист дозволяю:
зав. кафедри, д.т.н., професор Валентина ЛУКАШЕНКО
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Черкаси 2026
ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .................................. 3
ВСТУП ......................................................................................................................... 4
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ...................................................... 8
Актуальність теми ..................................................................................................... 8
Мета і завдання дослідження ................................................................................... 9
1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ СХЕМНИХ РІШЕНЬ ТА ВИБІР
ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ ............................................................................................. 11
2. РОЗРОБКА ГЕНЕРАТОРА ІМПУЛЬСІВ ...................................................... 19
2.1 РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ ГЕНЕРАТОРА
ІМПУЛЬСІВ ............................................................................................................. 19
3. РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ ГЕНЕРАТОРА
ІМПУЛЬСІВ ............................................................................................................. 21
3.1. Розрахунок транзисторного автогенератора .............................................. 21
3.2 Розрахунок коливальної системи автогенератора ..................................... 26
3.3. Розрахунок елементів ланцюгів живлення ................................................. 29
3.4. Розробка схеми керування параметрами імпульсів .................................. 33
3.5. Розробка схеми шумового генератора та формувачів спектру ............... 39
3.6. Розробка аналогового суматора .................................................................... 47
3.7. Розробка джерела живлення .......................................................................... 50
ВИСНОВКИ .............................................................................................................. 53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 54
Додаток А .................................................................................................................. 58
Додаток Б ................................................................................................................... 59
2
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АГ – Автогенератор.
АС – Аналоговий суматор.
ВР – Вимірювач рівня.
ВП – Вихідний підсилювач.
ГБШ – Генератор білого шуму.
ГІ – Генератор імпульсів.
ДЧ – Дільник частоти.
ПВЧ – Підсилювач високої частоти.
СК – Схема керування.
ФВЧ – Фільтр високих частот.
ФІ – Формувач імпульсів.
ФНЧ – Фільтр низьких частот.
ФРШ – Формувач рожевого шуму.
ФФШ – Формувач фіолетового шуму.
DDS – Прямий цифровий синтез
3
ВСТУП
Темою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка генератора
імпульсів з додатковим каналом шумової напруги.
Вимірювальні генератори різних типів та призначень знайшли
широке застосування у науці, на виробництві та в організаціях сервісного
обслуговування електронної апаратури. Генератори імпульсів
застосовуються для налагодження цифрових вузлів та пристроїв, для
перевірки і регулювання відеопідсилювачів, для тестування різноманітної
електронної апаратури та ін.
Специфічною рисою розробленого виробу є поєднання кількох
функцій у одному приладі. Зазвичай, генератори імпульсів, шумові
генератори та вимірювачі середньоквадратичних значень напруги
проектувались та випускались промисловістю як окремі вироби.
Використання сучасної елементної бази та відмова від деяких
функцій, що дуже рідко використовуються, дали можливість об’єднати
кілька приладів у єдиному виробі.
З економічної точки зору це дозволило обмежитись виготовленням
тільки одного корпусу з одним, загальним для всіх вузлів, джерелом
живлення. Спрощення схеми генератора імпульсів відбулося за рахунок
вибору найбільш вживаних параметрів імпульсів (позитивна полярність,
постійна амплітуда).
Наявність сучасних цифрових вимірювачів частоти та тривалості
імпульсів дозволила відмовитись від складних у виготовленні, які
займають багато місця та мають додаткові власні похибки шкал.
Тематика роботи пов’язана з пошуком нових рішень у проблемах
підвищення надійності роботи систем отримання, обробки та передавання
інформації в умовах наявності шумових завад. Генератори шуму являють
собою сукупності вузлів і пристроїв, що забезпечують отримання
шумової напруги (струму або потужності) на навантаженні генератора.
4
Генератори шуму знаходять настільки ж різноманітне застосування в
лабораторній і заводській практиці, як і генератори гармонійних та
імпульсних сигналів. Цьому сприяє цілий ряд цінних якостей, якими вони
володіють.
Спектральний склад шумових коливань на виході генераторів шуму,
як правило, рівномірний в дуже широкій смузі частот. Шумові генератори
перекривають діапазон від вельми низьких частот до найвищих
радіочастот (порядку 300 ГГц), вживаних в даний час. Найважливішою
особливістю білого шуму є те, що його значення, взяті в два як завгодно
близьких моментів часу, будуть некорельованими. Внаслідок цього білий
шум ще називають абсолютно випадковим або дельта-корельованим
шумом.
Білий шум – це крайня ідеалізація шумових функцій. На практиці
він нездійсненний, тому що його середня потужність дорівнює
нескінченності.
Генератори шуму надійні в роботі, прості по конструкції, мають
стабільність, що задовольняє вимогам практики. Вони універсальні в тому
відношенні, що дозволяють у ряді застосувань за допомогою порівняно
простих засобів перетворювати шуми з одним законом розподілу
миттєвих значень у шуми з іншими законами розподілу останніх або
перетворювати флуктуаційні сигнали з одним спектральним складом у
шумові коливання з іншим частотним спектром. Найбільше застосування
генератори шуму знаходять у вимірювальних пристроях, в якості джерел,
відтворюють шуми, які спостерігаються в реальних схемах і системах.
Прикладами таких вимірювальних пристроїв можуть бути численні
генератори шуму, призначені для вимірювання коефіцієнта шуму
приймачів і граничної чутливості підсилюючих пристроїв, завадостійкості
систем автоматичного регулювання та телеуправління, граничної
дальності радіолокаційних станцій і радіонавігаційних систем.
5
Генератори шуму використовуються також як каліброваних джерел
потужності, застосовуваних при вимірах інтенсивності інших шумів, або
регулярних коливань, наприклад, шумів позаземного походження
(у радіоастрономії), атмосферних перешкод та ін.
У радіозв’язку генератори шуму застосовуються для вимірювання
перехресних перешкод. У багатоканальної телефонії повний сигнал на
виході модулятора дуже схожий на шум, що займає ту ж смугу частот,
тому виявилося можливим замінити кілька сотень джерел звуку одним
широкосмуговим джерелом шуму. Шум, в якому виключені складові
спектра частот перевіряється, подається на лінію зв’язку, а на
випробувальному каналі прослуховується і вимірюється напруга
перешкоди. Подібні вимірювання проводять в дротового зв’язку і у
радіозв’язку, особливо на радіорелейних лініях. Такі вимірювання
дозволили встановити допустимі рівні перехресних перешкод.
У цехової практиці на радіозаводах генератори шуму
використовуються для контролю діючої смуги пропускання різних
радіопристроїв і фільтрів, безпосереднього вимірювання коефіцієнта
шуму в процесі налагодження і випуску підсилювачів на лампах або
транзисторах, так як коефіцієнтом шуму визначається гранична
чутливість приладу. Коефіцієнт шуму від одного зразка приладу до
іншого може змінюватися досить помітним чином. Крім того, генератори
шуму застосовуються при розбракуванню транзисторів, оскільки
коефіцієнт шуму напівпровідникового елементу безпосередньо
пов’язаний з надійністю його роботи.
Для розширення функціональних можливостей приладу, окрім
генерації білого шуму, передбачена можливість здійснення додаткових
спектральних перетворень шумового сигналу. Необхідні спектральні
перетворення здійснюються за допомогою відповідних частотних
фільтрів. Для отримання “рожевого” шуму використовується фільтр
6
низьких частот (ФНЧ), що виділяє низькочастотну ділянку спектру
шумового сигналу і обмежує високочастотну частину спектру. Для
отримання “фіолетового” шуму використовується фільтр високих
частот (ФВЧ), що виділяє високочастотну ділянку спектру шумового
сигналу і обмежує низькочастотну частину спектру.
7
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми
Сучасний розвиток електронних пристроїв, мікропроцесорної
техніки та систем автоматизації супроводжується постійним
ускладненням електронних схем і підвищенням вимог до методів їх
дослідження, тестування та налагодження. Одним із базових інструментів
під час розроблення та перевірки електронної апаратури є генератор
сигналів, який забезпечує формування електричних коливань заданих
параметрів.
У практиці інженерної діяльності часто виникає необхідність
використання сигналів різної форми, амплітуди та частоти. Застосування
окремих спеціалізованих генераторів для кожного типу сигналу
призводить до збільшення вартості обладнання, ускладнення експлуатації
та зниження мобільності вимірювальних комплексів. Тому актуальним
напрямом є створення універсальних пристроїв, здатних поєднувати
функції кількох генераторів в одному технічному рішенні.
Розвиток сучасної елементної бази, цифрових методів синтезу
сигналів і мікроконтролерних платформ дозволяє реалізовувати
комбіновані генератори сигналів із програмним керуванням параметрами,
високою стабільністю характеристик та розширеними функціональними
можливостями. Використання таких пристроїв забезпечує підвищення
точності експериментальних досліджень, спрощення процесу
налаштування електронних систем і розширення можливостей навчальних
лабораторій.
Особливого значення набуває створення компактних і доступних за
вартістю генераторів сигналів, які можуть застосовуватися як у науково-
8
дослідній діяльності, так і в освітньому процесі підготовки фахівців з
електроніки та комп’ютерної інженерії.
Отже, розроблення комбінованого генератора сигналів є актуальним
інженерним завданням, спрямованим на створення універсального
технічного засобу формування сигналів із широким діапазоном
параметрів, що відповідає сучасним тенденціям розвитку електронних та
вбудованих систем.
Мета і завдання дослідження
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розроблення
комбінованого генератора сигналів на основі сучасної елементної бази з
можливістю формування сигналів різної форми та параметрів, а також
забезпечення програмного керування їх характеристиками для
використання під час дослідження, налагодження та тестування
електронних пристроїв.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
• Провести аналіз існуючих генераторів сигналів та
визначити їх функціональні можливості, переваги і недоліки.
• Виконати вибір елементної бази для реалізації
пристрою.
• Розробити структурну, функціональну та принципову
схеми комбінованого генератора сигналів.
Об'єкт дослідження - є процес формування електричних сигналів
різної форми та параметрів у мікроконтролерних електронних пристроях.
Предмет дослідження - комбінований генератор сигналів.
9
Методи дослідження. метод системного аналізу, метод
моделювання, метод структурного та функціонального синтезу апаратно-
програмного комплексу, метод програмної реалізації.
10
1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ СХЕМНИХ РІШЕНЬ ТА
ВИБІР ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ
Генератори сигналів є базовими пристроями електронної техніки,
призначеними для формування електричних коливань із заданими
параметрами частоти, амплітуди та форми сигналу. Вони широко
застосовуються під час налагодження електронної апаратури, тестування
вимірювальних систем, дослідження радіоелектронних пристроїв та
навчальних лабораторних робіт.
Сучасні вимоги до вимірювальної техніки зумовлюють необхідність
створення універсальних пристроїв, здатних генерувати декілька типів
сигналів одночасно. Саме тому значного поширення набули комбіновані
генератори сигналів, які поєднують можливості аналогових та цифрових
методів формування коливань.
Аналогові генератори сигналів
Найпростішими є генератори, побудовані на основі аналогових
автоколивальних схем. Принцип їх роботи базується на позитивному
зворотному зв’язку та використанні частотозадавальних елементів.
До найпоширеніших належать:
• RC-генератори;
• LC-генератори;
• генератори на операційних підсилювачах;
• генератори на транзисторних каскадах.
RC-генератори застосовуються переважно у низькочастотному
діапазоні. Вони відзначаються простотою реалізації, однак мають
обмежену стабільність частоти. LC-схеми забезпечують кращі частотні
характеристики, проте потребують індуктивних елементів, що збільшує
габарити пристрою.
11
Основними недоліками аналогових генераторів є:
− залежність параметрів сигналу від температури;
− складність точного налаштування;
− обмежена можливість зміни форми сигналу.
Попри це, аналогові рішення залишаються актуальними завдяки
високій швидкодії та мінімальним затримкам формування сигналів.
Цифрові генератори сигналів
Розвиток мікроелектроніки привів до широкого використання
цифрових методів синтезу сигналів. Найбільш поширеним є метод
прямого цифрового синтезу (DDS), що ґрунтується на числовому
формуванні сигналу із подальшим цифро-аналоговим перетворенням.
Типова структура цифрового генератора включає:
• мікроконтролер або спеціалізований DDS-чип;
• фазовий акумулятор;
• таблицю значень сигналу;
• цифро-аналоговий перетворювач;
• вихідний фільтр.
Переваги цифрових генераторів:
1. висока стабільність частоти;
2. точне програмне керування;
3. можливість формування складних сигналів;
4. швидке перемикання режимів роботи.
Недоліком є поява квантувальних похибок та необхідність
застосування додаткових фільтрів для згладжування сигналу.
Комбіновані генератори сигналів
Комбінований генератор поєднує переваги аналогових і цифрових
12
методів генерації. У таких пристроях цифрова частина забезпечує
точність та гнучкість налаштувань, а аналогові каскади виконують
функції підсилення, фільтрації та узгодження сигналу з навантаженням.
Типова структурна схема комбінованого генератора містить:
• мікроконтролер керування;
• цифровий модуль синтезу сигналу;
• аналоговий формувач;
• підсилювальний каскад;
• блок керування параметрами;
• інтерфейс користувача.
Комбіновані рішення дозволяють отримувати:
− синусоїдальні сигнали;
− прямокутні імпульси;
− трикутні коливання;
− пилкоподібні та модульовані сигнали.
Завдяки програмному керуванню можлива реалізація автоматичного
сканування частоти, генерації тестових послідовностей та зміни
параметрів у реальному часі.
Використання мікроконтролерів у генераторах
Сучасні комбіновані генератори часто будуються на базі
мікроконтролерів, що дозволяє:
зменшити кількість апаратних компонентів;
реалізувати цифрову обробку сигналів;
створити зручний користувацький інтерфейс;
забезпечити інтеграцію з ПК або вимірювальними системами.
Мікроконтролер виконує функції керування частотою, амплітудою,
вибору форми сигналу та синхронізації режимів роботи генератора.
13
Аналіз сучасних схемних підходів показує, що: аналогові
генератори характеризуються простотою та швидкодією; цифрові
генератори забезпечують високу точність; комбіновані генератори
поєднують універсальність і функціональність.
Саме комбінована архітектура дозволяє створити компактний
пристрій із широким діапазоном частот та можливістю програмного
керування параметрами сигналу.
Проведений огляд існуючих схемних рішень показує тенденцію
переходу від класичних аналогових генераторів до гібридних систем, що
використовують мікроконтролерне керування та цифровий синтез
сигналів. Комбінований генератор сигналів є перспективним напрямом
розвитку вимірювальної техніки, оскільки забезпечує високу точність,
універсальність та розширені функціональні можливості.
Сучасні існуючі прилади промислового виробництва, що мають
вузьку спеціалізацію, можуть мати більш широкий частотний діапазон,
більш широкий діапазон амплітуд вихідних сигналів, можливість роботи з
негативною полярністю вихідних імпульсів.
Але мікросхеми з негативною полярністю живлення та сигналів
(емітерно-зв’язана логіка – ЕЗЛ) вже давно не використовуються у
новітніх розробках.
Тематика науково-дослідних робіт, що плануються на кафедрі СКС
також не потребує обладнання гігагерцового діапазона.
Для практичної роботи використовуються найбільш поширені
сімейства логічних мікросхем та мікроконтролерів з напругою живлення
і, відповідно, рівнем логічної одиниці +5 В. Тому розроблений прилад
може поступатися у деяких можливостях існуючому серійному
обладнанню.
З іншого боку, при розробці даного приладу вдалось уникнути
такого недоліку серійного генератора Г5-54, як наявність можливості
14
некоректної установки часових параметрів, що призводить до повного
порушення його роботи.
Схеми імпульсних генераторів мають декілька основних різновидів:
− імпульсні автогенератори, часові параметри яких задаються RC-
ланцюгами;
− автогенератори дискретної сітки частот з кварцовими
резонаторами з необхідною кількістю цифрових дільників частоти;
− генератори імпульсів з задаючим генератором, частота якого
визначається параметрами LC-контура, формувачем прямокутних
імпульсів та дільниками частоти.
Автогенератори з RC-ланцюгами мають прості схеми та
розрахунки, але дуже низьку стабільність часових параметрів, що
обмежує можливість їх застосування у вимірювальній апаратурі.
Генератори з кварцовими резонаторами характеризуються високою
стабільністю частоти, але не мають можливості плавної зміни частоти для
повного перекриття заданого частотного діапазону. Автогенератори,
частота яких визначається коливальним LC-контуром, по стабільності
частоти займають проміжне місце між кварцовими генераторами та
автогенераторами з RC-ланцюгами.
За умови можливості контролю частоти зовнішнім цифровим
частотоміром, вибір задаючого генератору з LC-контуром є цілком
виправданим для переважної більшості практичних застосувань.
Формувачі тривалості імпульсів, виконані по типовим схемам очікуючих
мультивібраторів з часовими параметрами, що визначаються RC-
ланцюгами, як і RC-автогенератори, мають низьку стабільність часових
параметрів.
Тому для проектованого приладу був вибраний цифровий метод
формування тривалості імпульсів, що забезпечує встановлення 16 рівнів
коефіцієнта заповнення імпульсів. Прийняте рішення дозволило уникнути
15
можливості некоректної установки часових параметрів.
У якості напівпровідникових джерел шуму, зазвичай, застосовують
стабілітрони, або опорні діоди, в режимі лавинного пробою або спеціальні
лавинні діоди.
Спектр шуму таких генераторів в діапазоні до 30-40 Мгц має
нерівномірність ± 1,5 дБ.
Швидкість спадання щільності енергетичного спектру за верхньою
межею діапазону частот – приблизно 6 дБ на октаву.
Це вказує на те, що обмеження спектру зверху визначається
ємністю діода, що шунтує опір навантаження.
Лавинні діоди розрізняються по напрузі пробою на діоди з
напругою пробою менше і більше 25 В. Це розділення діодів засновано на
різній залежності шуму на виході від струму діода. Крім того, абсолютний
рівень шуму у лавинних діодів з напругою пробою більше 25 в приблизно
на 10-15 дБ більше, ніж у діодів з напругою пробою менше 25 В, і вони
більш широкосмугові. Температурний коефіцієнт відносної шумової
температури приблизно дорівнює 0,04 дБ на градус Цельсія (за умови
збереження сталості струму через перехід).
Загальний недолік напівпровідникових діодів – джерел шуму – це
відсутність взаємозамінності. Щоб задовольнити цій вимозі, діоди
необхідно індивідуально підбирати по шумовій напрузі і оптимальному
струму переходу.
Перевагами напівпровідникових діодів є:
− мале споживання;
− великий строк роботи;
− мала вага;
− малий розмір.
16
У діапазоні до декількох тисяч мегагерц краще застосовувати
напівпровідникові діоди в тунельному і лавинному режимах замість
шумових діодів і газорозрядних трубок.
Кремнієвий транзистор типу n-р-n, у якого база вільна, а виводи
емітера і колектора використовуються. як електроди діода, може
працювати також у лавинному режимі, при цьому виходить досить
однорідний і суцільної енергетичний спектр шуму в діапазоні до сотень
мегагерц. Залежність рівня шуму від струму через перехід ще більш
нерівномірна, ніж у лавинних діодів. Тому в якості джерела шумової
напруги було обрано стабілітрон, підібраний по максимальному
вихідному сигналу.
Для даного приладу був обраний стабілітрон типу Д813, який при
струмі 40 мкА забезпечив середню подвійну амплітуду шумової напруги
близько 100 мВ при опорі навантаження 56 кОм.
Існує багато схем вимірювань середньоквадратичної напруги
довільної форми. Для цього використовують спеціальні транзисторні
схеми з термісторами та болометрами, фотометричні схеми, де
застосовують лампи розжарювання. Всі ці схеми порівняно складні,
містять багато компонентів. Недоліком подібних схем є необхідність
періодичної перевірки та калі бровки у зв’язку з великим розбродом
характеристик сенсорних елементів та нестабільністю їх у часі. Тому, для
контролю рівня шумової напруги, було обрано спеціалізовану інтегральну
схему AD736 з рівнем похибки вимірювання не більше 0,3 %.
Спектральні перетворення шумового сигналу, зазвичай,
здійснюються за допомогою відповідних частотних фільтрів. Оскільки у
технічному завданні не указана необхідна крутизна спаду амплітудно-
частотної характеристики, то обираємо типові схеми активних RC-
фільтрів на операційних підсилювачах.
Для джерела живлення обрана типова схема двополярного
17
стабілізатора не має принципових особливостей. У зв’язку з обмеженими
габаритами корпусу приладу, у схемі джерела живлення застосовані два
малогабаритні трансформатори замість одного великого силового
трансформатора.
18
2. РОЗРОБКА ГЕНЕРАТОРА ІМПУЛЬСІВ
2.1 Розробка структурної схеми генератора імпульсів
Крім задаючого транзисторного LC-генератора. Тракт генератора
імпульсів повинен містити підсилювач сигналу автогенератора, формувач
прямокутних імпульсів та двійковий дільник частоти. Крім цих вузлів для
формування імпульсів з заданими параметрами необхідні додаткові
буферні вихідні підсилювачі.
Прийнявши діапазон частот автогенератора fмин…fмакс=
1…2 МГц, знаходимо кількість каскадів ділення частоти. При мінімальній
частоті імпульсів fмин = 16 Гц, загальний необхідний коефіцієнт ділення
складе:
N = 1000000/16 = 125000.
При N = 125000 необхідно застосувати 16-розрядний двійковий
лічильник. Для забезпечення можливості встановлення необхідних
параметрів, тракт генератора імпульсів потрібен також містити схему
керування.
Тракт шумового генератора, згідно з [1], повинен складатися з
генератора шумів, підсилювача, вимірювача середньоквадратичної
шумової напруги та аналогового суматора.
Для перетворення спектрального складу шумової напруги схема
шумового тракту повинна бути доповнена відповідними частотними
фільтрами.
Джерело живлення повинно забезпечувати усі функціональні вузли
приладу необхідними напругами.
Розроблена електрична структурна схема приладу
19
показана на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Структурна схема генератора імпульсів
20
3. РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ ГЕНЕРАТОРА
ІМПУЛЬСІВ
3.1. Розрахунок транзисторного автогенератора
Розрахунок автогенератора проводимо у відповідності з
літературою [2].
Вихідні дані:
− частота генерації – fг = 1...2 МГц;
− амплітуда напруги на навантаженні – Uн = 1 В;
− опір навантаження – Rн = 500 Ом;
− ємність навантаження – Сн = 10 пФ.
Розрахунок режиму роботи приладу
1. Вибір транзистора:
Потужність в навантаженні:
Оцінимо активну потужність, що віддається транзистором Р ~,
задаючись ККД контуру :
Для забезпечення підвищеної частоти АГ вибираємо схему Клаппа
21
(рисунок 3.1) і транзистор КТ326 з наступними параметрами:
− тип провідності – n-p-n;
− гранична частота – fT = 450...900 МГц;
− крутизна лінії граничного режиму – Sгр = 0.03 А/В;
− коефіцієнт посилення по струму в схемі з загальним емітером на
низьких частотах (~ 1 кГц) – β0 = 60;
− напруга запирання – Eб0 = 0.6 В;
− ємність колектора – Cк = 6 пФ;
− опір бази – rб = 60 Ом.
−
Рис. 3.1. Схема електрична принципова транзисторного генератора
Гранично допустимі параметри транзистора КТ326:
− максимально допустима зворотна напруга на колекторі:
22
Uк. доп = 15 В.
− максимально допустима зворотна напруга між емітером і базою:
UЕ-Б доп = 4 В.
− максимально допустимий струм колектора: Ік доп. = 0.05 А.
− максимально допустима потужність, що розсіюється
колектором:
P к доп. = 0.25 Вт.
Виходячи з співвідношень:
Iк.м < (0.2...0.4) Ік доп., (3.1)
(3.2)
задамося значеннями амплітуди струму колектора [2]:
Ік м. ≈ 0.4 Ік доп. = 0.4 ∙ 50 = 20 мА
і величиною кута відсічення Θ = 90, якому відповідають коефіцієнти
розкладання імпульсу струму α0 = 0.32, α1 = 0.5.
Для обраного режиму визначимо крутизну S0 і граничну частоту fs
транзистора КТ326.
Відповідно до [1]:
,
де – низькочастотне значення коефіцієнта посилення по струму в схемі
23
з загальним емітером .
Фазовий кут середньої крутизни:
2. Постійна складова Iк0 і перша гармоніка Iк1 колекторного
струму:
Iк0 = α0 = 0.32 = 0,32 ∙ 5=6,4 мА.
Iк1 = α1 ∙ iк.м = 0.5 ∙ 20 = 10 мА.
3. Амплітуда напруги на колекторі:
4.
5. Напруга колекторного живлення Ек:
Для цього визначимо залишкову напругу на колекторі Uо.гр в
граничному режимі і відповідний коефіцієнт ξгр:
24
Приймаємо:
,
що відповідає Ек = Uк/ξ = 1/0.2 = 5 В.
6. Еквівалентний опір колекторної навантаження:
7. Потужність, що підводиться Р0 і розсіюється на колекторі Рк:
8.
9. К.к.д. по колекторному ланцюгу :
10. Амплітуда напруги збудження на базі:
11. Напруга зсуву на базі:
25
12. Коефіцієнт зворотного зв’язку:
13. Опір в ланцюзі емітера:
14. Напруга джерела колекторного живлення з урахуванням
наявності опору R э:
15.
3.2 Розрахунок коливальної системи автогенератора
1. Переймаючись добротністю ненавантаженого контуру Qх = 200
при к.к.д. контуру ηk = 0.2, знаходимо добротність навантаженого
контуру Qн:
2. Еквівалентний опір контуру в точках підключення колекторного
ланцюга:
3. Для середньої частоти діапазону, переймаючись хвильовим
опором контуру ρ ср = 150 Ом, визначаємо його повну ємність С0.ср і
26
індуктивність котушки Lк ср.:
де – середня кутова частота коливань.
Індуктивність котушки на мінімальній частоті генератора
знаходимо зі співвідношення:
Необхідний коефіцієнт перекриття:
27
Типовий ферроваріометр (змінна котушка індуктивності з
феритовою серцевиною) забезпечує коефіцієнт перекриття :
що дозволяє забезпечити запас по перекриттю заданого діапазону
частот.
4. Коефіцієнт включення контуру в колекторний ланцюг:
5.
6. Ємності контурних конденсаторів:
;
;
У якості ємності С3 використовуємо два паралельно з’єднаних
конденсатори С3 та С4 зі стандартними номіналами
680 пФ та 39 пФ.
28
3.3. Розрахунок елементів ланцюгів живлення
1. Опір дільника зміщення в ланцюзі бази знаходимо зі
співвідношення:
= (4…6) 390 = 1560… 2340 Ом
де
Приймається Rд = 2 кОм.
Тоді величини R1 і R2 знаходимо із співвідношень:
Вибираємо найближчий стандартний номінал R2 = 3.9 кОм.
2. Ємність конденсатора Сэ знаходимо зі співвідношення:
3.
Вибираємо стандартний номінал:
29
Сэ = 33∙ Ф = 33 нФ.
4. Індуктивність блокувального дроселя:
Вибираємо стандартний номінал Lбл = 680 мкГн.
Розрахована схема транзисторного генератора показана на
рисунку 3.2.
Рис. 3.2. Схема електрична принципова транзисторного автогенератора
30
3.4. Розробка формувача імпульсів
Вихідні дані:
Вхідний сигнал:
− частота f = 1…2 МГц;
− амплітуда Um = 1 В при опорі навантаження Rн = 1 кОм;
− форма вхідного сигналу – синусоїда.
Вихідний сигнал – прямокутні імпульси позитивної полярності з
амплітудою Um = 5…6 В і тривалістю фронту та спаду не більше 20 нс.
Для формувача імпульсів обираємо схему з двома каскадами:
− перший каскад повинен підсилити амплітуду сигналу
автогенератора до 5…6 В;
− другий каскад – сформувати позитивні прямокутні імпульси з
заданими параметрами.
Для схеми формувача обираємо мікросхему AD817AN (операційний
підсилювач).
Ширина смуги частот при одиничному підсиленні – 50 МГц.
Напруга однополярного живлення +5 В.
Напруга двополярного живлення – від +5 В до +15 В.
Вихідний струм до 50 мА.
Обираємо стандартну схему інвертуючого підсилювача.
Для отримання необхідної амплітуди сигналу 5 В на вході цифрової
мікросхеми 74HC14, каскад на мікросхемі AD817AN повинен забезпечити
коефіцієнт підсилення:
К = Uвих/Uвх = 5/1 = 5.
Прийняв значення R1 = 1 кОм , що відповідає розрахунковому
значенню опору навантаження транзисторного автогенератора, зі
31
співвідношення К = R2/R1 знаходимо необхідну величину опору
зворотного зв’язку R2:
R2 = K R1 = 5 1 = 5к Ом.
Обираємо найближчий стандартний номінал R2 = 5,1 кОм.
Результат моделювання схеми формувача показано на рисунках 3.3-
3.4
Рис. 3.3. Схема формувача прямокутних імпульсів
32
Рис. 3.4. Робота формувача прямокутних імпульсів
3.5. Розробка схеми керування параметрами імпульсів
При розробці цифрових вузлів використовувалась довідкова
література [3] та довідкова інформація про сучасну елементну базу з
джерел Інтернету. Для виконання вимог завдання на проектування її з
урахуванням результатів розробки структурної схеми, двійковий дільник
частоти повинен мати 16 розрядів та забезпечувати роботу при частоті
вхідного сигналу до 2 МГц.
Для практичної реалізації схеми дільника частоти вибираємо
мікросхему 4-розрядного двійкового лічильника 74HC393.
16-розрядна мікросхема була реалізована шляхом послідовного
включення чотирьох мікросхем 74HC393 у режимі ділення частоти.
Робота двійкового дільника показана на рисунках 3.5-3.6.
33
Рис. 3.5. Двійковий 16-розрядний дільник частоти на
мікросхемах 74HC393N
Рис. 3.6. Робота двійкового дільника частоти
34
Керування частотою імпульсів реалізується за рахунок комутації
виходів двійкового лічильника. Для перекриття заданого частотного
діапазону 16 Гц…32 кГц необхідно здійснювати комутацію останніх
12 розрядів двійкового лічильника. Схема, що забезпечує керування
частотними діапазонами, реалізована на генераторі одиночних
імпульсів (74HC00), реверсивному двійковому лічильнику (74HC193) та
16-канальному мультиплексорові (CD4067) [4].
Індикація ввімкненого діапазону здійснюється за допомогою
дешифратора 74HC154 та 12 світлодіодів.
Робота комутатора частотних діапазонів показана на рисунку 3.8.
Рис. 3.8. Робота схеми комутації при виборі 3 сусідніх діапазонов
Для керування коефіцієнтом заповнення імпульсів розроблено вузол
35
на базі дешифратора 74 HC154, який має 16 виходів з активним інверсним
станом. Наявність логічного “0” на одному з 16 виходів визначається 4-
розрядним двійковим кодом на його входах. Схема формувача
коефіцієнта заповнення показана на рисунку 3.9, а її робота на
рисунку 3.10, рисунку 3.11 та рисунку 3.12.
Рис. 3.9. Формувач коефіцієнта заповнення імпульсів
36
Рис. 3.10. Робота формувача коефіцієнта заповнення при мінімальній
тривалості імпульсів (замкнено ключ А)
Рис. 3.11. Робота формувача коефіцієнта заповнення при середній
тривалості імпульсів (замкнено ключ J)
37
Рис. 3.12. Робота формувача коефіцієнта заповнення при максимальній
тривалості імпульсів (замкнено ключ С)
При наявності коду “0000” на виходах лічильника U1A на самому
верхньому виводі дешифратора U2 з’являється рівень логічного нуля,
який переводить тригер U3A у стан логічної одиниці. Лічильник U1A
змінює стани на своїх виходах, при цьому логічний нуль на виходах
дешифратора зміщується на 1 позицію після приходу кожного імпульсу
на вхід U1A. В залежності від того, який з ключів A…N встановлено у
замкнутий стан,тригер U3A раніше, чи пізніше перейде в стан логічного
нуля, сформувавши таким чином задану тривалість імпульсу на своєму
виході.
При зміні частотного діапазону необхідно одночасно комутувати
входи дешифратора до виходів інших лічильників. Для цього схема
керування має бути доповнена чотирма 16-канальними
38
мультиплексорами CD4067 [4], керування якими також здійснюється від
лічильника одиночних імпульсів.
Для забезпечення можливості роботи генератора імпульсів на
низькоомному навантаженні, сформовані імпульси подаються на
потужний буферний вихідний каскад (мікросхема 74AC32). При
паралельному ввімкненні виходів всіх 6 логічних елементів каскад може
забезпечувати вихідний струм до 150 мА.
3.6. Розробка схеми шумового генератора та формувачів спектру
Вихідні дані:
− амплітуда сигналу на виході шумового генератора на
діоді Д813 – U1 = 25 мВ;
− амплітуда сигналу на вході суматора – U2 = 2,5 В;
− смуга частот шумового генератора без фільтрації –
fмакс > 1 МГц;
− смуга частот “рожевого шуму” – fcреза = 1 кГц;
− смуга частот “фіолетового шуму” – fсреза = 10 кГц,
fмакс > 1 МГц.
Для схем шумового тракту обираємо мікросхеми ADA4891-4
(4 операційних підсилювача в одному корпусі). Ці підсилювачі мають
польові транзисторі на вході і частоту одиничного
підсилення f1 = 1,05 ГГц, що забезпечує можливість реалізації схем з
необхідними параметрами.
Для забезпечення високого вхідного опору перший каскад виконано
по схемі повторювача напруги, а інші 2 каскади забезпечують підсилення
шумового сигналу до необхідного рівня.
З урахуванням втрат сигналу першому каскаді, коефіцієнти
підсилення двох інших каскадів вибрані з необхідним запасом (К = 15).
39
Індивідуальний коефіцієнт підсилення кожного каскаду визначався
за формулою:
K = R2/R1,
де R2 – опор зворотного зв’язку;
R1 – опор на інвертуючому вході підсилювального каскаду.
Загальний коефіцієнт передавання сигналу:
Kзаг = К1 ∙ К2 ∙ К3,
де К1, К2, К3 – коефіцієнти передавання сигналу окремих,
послідовно ввімкнених каскадів.
Моделювання схеми (рис. 3.13) показало відповідність параметрів
підсилювача вихідним даним.
Рис. 3.13. Результати моделювання підсилювача шумового сигналу
40
Для реалізації формувача “рожевого” шуму з обмеженням спектру
до частоти зрізу fз = 1 кГц, обираємо схему активного фільтру низьких
частот на операційному підсилювачі.
У зв’язку з тим, що крутизну спаду амплітудно-частотної
характеристики (АЧХ) не задано, обрано схему ФНЧ другого порядку з
апроксимацією АЧХ по Баттерворту [4].
Розрахункова схема ФНЧ другого порядку показана на
рисунку 3.14.
Рис. 3.14. Розрахункова схема ФНЧ
Прийнявши R1 = R2 = R, C1 = C2 = C = 10 нФ та користуючись
співвідношенням:
Fз = 1/2∏RC,
знаходимо:
R = 1/2∏FЗC = 1/2∙3,14∙1000∙0,1∙10 ≈ 15900 Ом,
приймаємо
41
R1 = R2 = 16 кОм.
Прийнявши R1 = Ra = 16 кОм, знаходимо
Rв = (2-α) Ra,
де α = 1,414 – коефіцієнт для реалізації АЧХ по Баттерворту:
Rв = (2 – 1,414) 16 ≈ 10 кОм.
Коефіцієнт передавання в смузі пропускання:
К = 1 + Rв/Ra = 1 + 10/16 ≈ 1,6.
Результати моделювання розрахованого вузла показані на
рисунку 3.15 та рисунку 3.16.
42
Рис. 3.15. Моделювання ФНЧ
Рівень сигналу в смузі пропускання становить 4,2 дБ.
43
Рис. 3.16. Результати моделювання ФНЧ
На частоті зрізу Fз = 1 кГц завал АЧХ становить – 3 дБ.
Для реалізації формувача “фіолетового” шуму з обмеженням
спектру низьких частот до частоти зрізу fз = 10 кГц, обираємо схему
активного фільтру високих частот на операційному підсилювачі.
Розрахункова схема ФВЧ другого порядку показана на
рисунку 3.17.
44
Рис. 3.17. Розрахункова схема ФВЧ
Прийнявши R1 = R2 = R, C1 = C2 = C = 10 нФ та користуючись
співвідношенням:
Fз = 1/2∏RC,
знаходимо:
R = 1/2∏FЗC = 1/2∙3,14∙1000∙0,1∙10 ≈ 1590 Ом,
приймаємо
R1 = R2 = 1,6 кОм.
Прийнявши R1 = Ra = 1,6 кОм,
знаходимо
Rв = (2-α) Ra,
де α = 1,414. коефіцієнт для реалізації АЧХ по Баттерворту:
Rв = (2-1,414) 1,6 ≈1 кОм.
Коефіцієнт передавання в смузі пропускання:
45
К = 1 + Rв/Ra = 1 + 1/1,6 ≈ 1,6.
Результати моделювання розрахованого вузла показані на
рисунку 3.18 та рисунку 3.19.
Рис. 3.18. Моделювання ФВЧ
Рівень сигналу в смузі пропускання становить 4,2 дБ.
46
Рис. 3.19. Результати моделювання ФВЧ
При завалі АЧХ на -3 дБ частота зрізу
становить Fз = 9,74 кГц ≈ 10 кГц.
3.7. Розробка аналогового суматора
Вихідні дані:
− кількість входів – 2;
47
− вхід1 – для імпульсних сигналів позитивної полярності з
амплітудою 5 В і частотою до 32 кГц;
− вхід2 – для шумових сигналів з середньоквадратичною
напругою 2 В та піковими вибросами до 6 В;
− смуга частот від 0 Гц до частоти Fмакс ≥ 1 МГц;
− полярність вихідних імпульсних сигналів – позитивна.
Обираємо стандартну схему інвертуючого суматора.
Для забезпечення заданого частотного діапазону та заданої вихідної
напруги обираємо мікросхему AD812AN, що містить два операційних
підсилювача з частотою одиничного підсилення 175 МГц та
максимальною напругою живлення +15 В.
Перший операційний підсилювач мікросхеми AD812AN
використовуємо для реалізації аналогового суматора, другий
підсилювач – в якості інвертора для забезпечення позитивної полярності
вихідних імпульсних сигналів.
При моделюванні роботи аналогового суматора замість шумового
сигналу використовувалися коливання трикутної форми з виходу
функціонального генератора. Частота цих коливань досягала 1 МГц при
максимальній амплітуді до 6 В.
З рисунку 3.20 та рисунку 3.21 видно, що частотний та динамічний
діапазони аналогового суматора повністю відповідають поставленим
вимогам.
48
Рис. 3.20. Робота аналогового суматора при частоті трикутних
коливань 100 кГц та амплітуді 6 В
Рис. 3.21. Робота аналогового суматора при частоті трикутних
коливань 1 МГц та амплітуді 6 В
49
3.8. Розробка джерела живлення
Вихідні дані:
− первинне джерело живлення – мережа 220 В, 50 Гц;
− напруги живлення вузлів приладу: +12 В,+7,5 В, +5 В.
Джерело живлення проектованого приладу виконано по традиційній
схемі на базі стандартних лінійних регульованих стабілізаторів напруги.
У схемі джерела живлення використані два малогабаритних
трансформатра з напругою вторинних обмоток 15 В. Мікросхеми LM317
(з позитивною полярністю вихідної напруги) та LM337 (з негативною
полярністю вихідної напруги) забезпечують струм навантаження 1,5 А
при можливості встановлення вихідної напруги в межах 1,2…37 В.
Для всіх стабілізаторів вибрана рекомендована фірмою-
розробником схема з захисними діодами для напруги позитивної
полярністі (рисунок 3.22) та негативної полярністі (рисунок 3.23).
Рис. 3.22. Схема стабілізатора для напруги позитивної полярності
50
Рис. 3.23. Схема стабілізатора для напруги негативної полярністі
Розрахунок цих схем проводиться за формулою:
Vout = 1,25V (1 + R2/R1).
Величину опору R1 находимо із співводношення:
R1 = R2 (U – 1,25)/1,25.
Для напруги 12 В:
R1 = 240 (12 – 1,25)/1,25 = 2064 Ом.
Приймаємо у якості R1 два послідовно з’єднаних резистора, –
постійний з опором 1,8 кОм та підстроювальний з опором 470 Ом.
Для напруги 7,5 В:
R1 = 240 (7,5 – 1,25)/1,25 = 1200 Ом.
Приймаємо у якості R1 два послідовно з’єднаних резистора, –
постійний з опором 1,0 кОм та підстроювальний з опором 470 Ом.
Для напруги 5 В:
51
R1 = 240 (5 – 1,25)/1,25 = 720 Ом.
Приймаємо у якості R1 два послідовно з’єднаних резистора, –
постійний з опором 620 Ом та підстроювальний з опором 220 Ом.
Баластні опори для обмеження струму через світлодіоди знаходимо
із співвідношення:
Rб = (U – Uпр)/I,
де U – контрольована напруга;
Uпр – пряме падіння напруги на світлодіоді;
I – вибрана величина струму через світлодіод.
Струм світло діода, зазвичай, обирають в межах 5…10 мА. Пряме
падіння напруги для світлодіодів червоного кольору становить 1,5…1,6 В,
для жовтих та зелених світлодіодів дорівнює 1,8…2,0 В.
Якщо струм виражати у міліамперах, то величина Rб буде отримана
у кілоомах.
Величина Rб для контролю напруг +12 В та -12 В:
Rб = (12 – 2)/10 = 1 кОм.
52
ВИСНОВКИ
В даній кваліфікаційній роботі бакалавра запропонований та
описаний генератор сигналів, який відповідає всім вимогам поставленого
завдання.
У результаті роботи над розробкою пристрою були виконані
наступні інженерні рішення:
− проведено аналіз існуючих генераторів сигналів;
− розроблена структурна схема пристрою;
− розроблена принципова схема пристрою.
Під час розробки пристрою були враховані всі вимоги технічного
завдання, підібрані найкращі з технічної сторони та недорогі деталі.
Вирішальними чинниками при проектуванні таких пристроїв є
зручність практичної експлуатації та новий набір якісних характеристик:
− вища швидкодія;
− точність;
− нові функціональні можливості;
− актуальність використання.
Використання генератора імпульсів дасть змогу готовити фахівців з
поглибленими знаннями в області автоматизації та комп’ютерно-
інтегрованих технологій.
53
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Banzi M. Getting Started with Arduino. — Sebastopol : O’Reilly Media,
2015. — 264 p.
2. Monk S. Programming Arduino: Getting Started with Sketches. — New
York : McGraw-Hill Education, 2016. — 192 p.
3. Margolis M. Arduino Cookbook. — 3rd ed. — Sebastopol : O’Reilly
Media, 2020. — 796 p.
4. Wilmshurst T. Designing Embedded Systems with PIC Microcontrollers.
— Oxford : Newnes, 2010. — 688 p.
5. Ibrahim D. Advanced PIC Microcontroller Projects in C. — Oxford :
Newnes, 2011. — 576 p.
6. Barrett S., Pack D. Microcontroller Programming and Interfacing. —
Morgan & Claypool Publishers, 2012. — 159 p.
7. Axelson J. Embedded Systems Design. — Lakeview Research, 2015. —
560 p.
8. Bolton W. Instrumentation and Control Systems. — Oxford : Newnes,
2015. — 688 p.
9. Horowitz P., Hill W. The Art of Electronics. — 3rd ed. — Cambridge :
Cambridge University Press, 2015. — 1220 p.
10. Franco S. Design with Operational Amplifiers and Analog Integrated
Circuits. — New York : McGraw-Hill Education, 2015. — 672 p.
11. Sedra A., Smith K. Microelectronic Circuits. — 7th ed. — Oxford :
Oxford University Press, 2015. — 1420 p.
12. Lyons R. Understanding Digital Signal Processing. — Boston : Pearson
Education, 2011. — 992 p.
13. Texas Instruments. Signal Generator Fundamentals Application Report.
— Dallas : Texas Instruments, 2018. — 32 p.
54
14. Analog Devices. DDS Fundamentals and Applications. — Norwood :
Analog Devices Inc., 2019. — 40 p.
15. STMicroelectronics. STM32 Microcontroller Reference Manual. —
Geneva : STMicroelectronics, 2021. — 2100 p.
16. Microchip Technology Inc. PIC Microcontroller Datasheet and
Developer Guide. — Chandler : Microchip Technology, 2020. — 950 p.
17. Осолінський О. Р., Кочан В. В., Биковий П. Є. Мікроконтролерні
системи збору та обробки даних // Вісник Хмельницького
національного університету. — 2019. — № 2. — С. 115–120.
18. Кушнір В. М., Лисенко О. В. Вбудовані мікропроцесорні системи
керування : навч. посіб. — Львів : Видавництво Львівської
політехніки, 2018. — 256 с.
19. Мельник А. О. Архітектура комп’ютерів та систем : підручник. —
Київ : Видавнича група BHV, 2016. — 384 с.
20. Гладун В. П., Гуменюк І. В. Основи цифрової електроніки : навч.
посіб. — Тернопіль : ТНТУ, 2020. — 240 с. Тетерич Н.М.
Генераторы шума и измерение шумовых характеристик. Изд. 2-е,
переработ. и доп., М., «Энергия», 1968.
21. C. Hall, R. Page. – Издательство Springer, 2006. – 445 c.
22. Багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних базових
компонентів бездротових пристроїв прийомо-передачі /В. М.
Лукашенко, Т. Ю. Уткіна, М. В. Чичужко, В. А. Лукашенко, Т. Л.
Шевченко, М. А. Дяченко // Efektivní nástrojemoderníchvěd – 2013 :
materiály IX Mezinárodní vědecko-praktická konference : (27 dubna –
05 května 2013 roku, Praha). – Praha: “Education and Science”, 2013. –
Díl. 41. – C. 11–15.
23. Багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних спеціалізованих
пристроїв виявлення перешкод на основі теорії неповної подібності
/ В. М. Лукашенко, Т. Ю. Уткіна, М. В. Чичужко, В. А. Лукашенко,
55
М. А. Дяченко, Т. Л. Шевченко // Ключови въпроси в съвременната
наука – 2013 : матеріали IX Международна научна практична
конференция : (17 – 25 април 2013, София, Болгария). – София :
«Бял ГРАД-БГ» ООД, 2013. – Т. 34. – C. 14–19.
24. Лукашенко А. Г. Фізична науково-технічна модель дослідження
мікроконтролерів / А. Г. Лукашенко, М. В. Чичужко, В. М.
Лукашенко // Вісник НТУУ “КПІ”. Серія приладобудування. – 2014.
– № 47. – С. 137-144.
25. Лукашенко В. М. Метод розширення функціональних можливостей
сучасних мікроконтролерів / В. М. Лукашенко, М. В. Чичужко, Д.
А. Лукашенко // Вісник Хмельницького національного
університету. Серія: технічні науки. – Хмельницький : ХНУ, 2013. –
№ 6. – С. 186–189.
26. Методологія удосконалення моделі одно кристального
мікроконтролера / А. Г. Лукашенко, К. С. Рудаков, Р. Є. Юпин, Д.
А. Лукашенко // Восточно-Европейский журнал передовых
технологий. – 2011. – № 5/9 (53). – С. 51–54.
27. Основи конструктивно-технологічної побудови спеціалізованих
комп’ютерів:навч. посібник / В. М. Лукашенко, К. С. Рудаков, М. В.
Чичужко, К. В. Колесніков. – Черкаси : ЧДТУ, 2014. – 187 с.
28. Оцінка впливу формування сигналу керування на базі таблично-
адитивних методу та моделі / А. Г. Лукашенко, В. М. Лукашенко, Я.
В. Корпань, Д. А. Лукашенко // Тр. VIIІ Міжнар. НТК «Контроль і
управління в складних системах» (КУСС-2005). – Вінниця:
«УНІВЕРСУМ–Вінниця», 2005. – С. 62.
29. Чичужко М. В. Методика вдосконалення мікроконтролерів / В. А.
Лукашенко, І. А. Зубко, В. М. Лукашенко // Вісник Черкаського
державного технологічного університету. Серія: технічні науки. –
Черкаси : ЧДТУ, 2014. – № 3. – С. 57–63.
56
30. Швидкодіючий метод візуалізації вибору сучасних
мікроконтролерів / А. Г. Лукашенко, К. С. Рудаков, Р. Є. Юпин, Д.
А. Лукашенко // Восточно-Европейский журнал передових
технологий. – 2011. – № 4/9 (52). – C. 63–65.
57
Додаток А
Структурна схема генератора імпульсів
58
Додаток Б
Схема електрична принципова генератора сигналів
59
60