Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10327
Назва: Автоматизована система збору експлуатаційних даних вантажного автомобіля
Автори: Чичужко, Марина Володимирівна
Макаров, Ілья Ігорович
Ключові слова: експлуатаційні данні вантажного автомобіля;автоматизована система;програмне забезпечення
Дата публікації: чер-2026
Короткий огляд (реферат): Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка автоматизованої системи збору інформації з датчиків, встановлюваних на борту автомобіля для аналізу оптимального режиму роботи двигуна і руху автомобіля та контролю інших важливих факторів під час експлуатації ТЗ. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі задачі:  проаналізовано сучасні системи моніторингу транспортних засобів;  визначено перелік контрольованих експлуатаційних параметрів;  розроблено структуру автоматизованої системи збору даних;  обґрунтовано вибір апаратних та програмних засобів;  реалізовано алгоритми збору та обробки інформації. Об'єкт дослідження - процес експлуатації вантажного автомобіля, що супроводжується отриманням, передачею та аналізом параметрів його роботи в реальних умовах використання. Предмет дослідження - автоматизована система збору експлуатаційних даних вантажного автомобіля. В даній кваліфікаційній роботі бакалавра розроблена автоматизована система збору інформації з датчиків, встановлюваних на борту автомобіля для аналізу оптимального режиму роботи двигуна і руху автомобіля та контролю інших важливих факторів під час експлуатації. В результаті аналізу попередніх систем було створено структурну схему і обрано компоненти системи. Вона розроблена на базі мікропроцесору компанії ATMEL – AT90CAN128, GSM/GPS модулів, Bluetooth, SD модуля, датчиків температури повітря контейнера, рівня палива, відкриття/закриття вантажного відсіку, контролю мотогодин, навантаження на вісі, системних датчиків, що встановлююсь в транспортний засіб за замовчуванням. Обмін даними в системі відбувається з використанням шини I2C та інтерфейсів UART, SPI, CAN.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/10327
Розташовується у зібраннях:174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка (Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані системи та компоненти)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Б_151_2026_Макаров.pdf
  Restricted Access
919.09 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ 
КАФЕДРА РОБОТОТЕХНІКИ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ 
КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
освітнього ступеня «бакалавр» 
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА ЗБОРУ 
на тему: ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ДАНИХ ВАНТАЖНОГО 
АВТОМОБІЛЯ 
 
Виконав здобувач вищої освіти 4 курсу, 
 групи АКІТ-2209 
 151 Автоматизація та 
комп'ютерно-інтегровані 
технології 
 освітня програма «Автоматизація 
та комп'ютерно-інтегровані 
системи та компоненти» 
 Ілья МАКАРОВ 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Керівник Марина ЧИЧУЖКО 
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
Рецензент  
 (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
  
Захист дозволяю:   
зав. кафедри, д.т.н., професор   Валентина ЛУКАШЕНКО 
 (підпис)  (ім’я та ПРІЗВИЩЕ) 
 
Черкаси 2026 
  
1 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП ............................................................................................................... 5 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ............................................ 8 
Актуальність теми ........................................................................................................................... 8 
Мета і завдання дослідження ......................................................................................................... 9 
1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ 
ЗАВДАНЬ ........................................................................................................ 10 
2. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ АНАЛОГІВ ТА РІШЕНЬ ................................. 11 
2.1 Teltonika FM4200 ...................................................................................... 13 
2.2 Ruptela FM ECO3 ..................................................................................... 17 
2.3 BI 864 TREK v.2 ........................................................................................ 20 
2.4 Пристрій збору даних УСД-01 ВТ ........................................................ 22 
2.5 Реєстратор FAS ......................................................................................... 25 
3. СТРУКТУРНА СХЕМА ........................................................................... 28 
3.1 Обґрунтування вузлів структурної схеми .......................................... 29 
3.1.1 Мікроконтролер AT90CAN128 ........................................................................................ 29 
3.1.2 Датчик температури повітря контейнера ADT7320 .................................................... 38 
3.1.3 Датчик рівня палива Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L ........................................ 40 
3.1.4 Датчик відкриття вантажного відсіку ........................................................................... 44 
3.1.5 Датчик контролю мотогодин ........................................................................................... 45 
3.1.6 Датчик навантаження на вісі DDE-08 ............................................................................ 47 
3.1.7 GSM / GPS модуль Cinterion XT65 .................................................................................. 48 
3.1.8 Bluetooth модуль BTM-222 ................................................................................................ 51 
3.1.9 Модуль SD CARD MOD .................................................................................................... 53 
ВИСНОВКИ .................................................................................................... 56 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 58 
 
  
2 
 
 
 
СПИСОК СКОРОЧЕНИХ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 
1-Wire Двонаправлена шина зв'язку 
Bluetooth Технологія бездротового зв'язку 
CAN Локальна мережа контролерів 
EEPROM Електрично очищуваний перепрограмовуваний постійний 
запам’ятовуючий пристрій 
Flash Різновид напівпровідникової технології електрично 
перепрограмовуваної пам'яті 
FMS Система контролю витрати палива 
GPRS Загальний сервіс пакетної радіопередачі 
GPS Система глобального позиціонування 
GSM Глобальна система мобільного зв'язку 
I2C Послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем 
LED Світлодіод 
RAM Статична оперативна пам'ять з довільним доступом 
RS-232 Стандарт передачі даних, фізичний рівень для асинхронного 
інтерфейса 
RS-485 Стандарт передачі даних, фізичний рівень для асинхронного 
інтерфейса 
SMS Служба коротких повідомлень 
SRAM Напівпровідникова статична оперативна пам'ять з довільним 
доступом 
TCP / IP Протокол керування передачею / міжмережевий протокол 
TPMS Система контролю тиску і температури в шинах автомобіля 
UART Універсальний асинхроний приймач/передавач 
UDP / IP Протокол дейтаграм користувача 
USB Універсальна послідовна шина 
3 
 
АЦП Аналого-цифровий перетворювач 
ІВС Інформаційно-вимірювальна система 
ІД Інтелектуальний датчик. 
ПЗВ Пристрій захисного вимикання 
ПК Персональний комп’ютер. 
СЗД Система збору даних. 
ТЗ Транспортний засіб 
ЦАП Цифро-аналоговий перетворювач 
ШІМ Широтно-імпульсна модуляція 
 
  
4 
 
ВСТУП 
 
Автомобільний транспорт відіграє ключову роль у забезпеченні 
функціонування економіки, логістичних процесів та міжрегіональних 
перевезень. Особливе значення у транспортній інфраструктурі мають 
вантажні автомобілі, ефективність роботи яких безпосередньо впливає на 
швидкість доставки вантажів, собівартість перевезень та рівень 
експлуатаційних витрат підприємств. У сучасних умовах зростання вимог 
до надійності транспорту, економічності використання пального та безпеки 
руху актуальним стає застосування цифрових технологій для контролю 
технічного стану транспортних засобів. 
Під час експлуатації вантажного автомобіля формується значний 
обсяг інформації, що характеризує режими роботи його основних систем і 
агрегатів. До таких параметрів належать швидкість руху, навантаження 
двигуна, витрата палива, температурні режими, пробіг, параметри роботи 
електронних систем керування та інші показники. Традиційні підходи до 
контролю технічного стану, які базуються переважно на періодичному 
технічному обслуговуванні або ручному обліку даних, не забезпечують 
своєчасного виявлення несправностей і не дозволяють повною мірою 
використовувати можливості сучасних інформаційних технологій. 
Розвиток мікроконтролерної техніки, телематичних систем, 
бездротових засобів зв’язку та концепції Інтернету речей створює 
передумови для впровадження автоматизованих систем збору 
експлуатаційних даних транспортних засобів. Такі системи забезпечують 
безперервний моніторинг параметрів роботи автомобіля, оперативну 
передачу інформації, аналітичну обробку отриманих даних і формування 
рекомендацій щодо технічного обслуговування та експлуатації. Це 
дозволяє зменшити ризик аварійних відмов, підвищити ресурс агрегатів і 
оптимізувати використання автопарку. 
5 
 
 
Особливої актуальності питання автоматизованого моніторингу 
набуває в умовах цифрової трансформації транспортної галузі, розвитку 
інтелектуальних транспортних систем та зростання вимог до екологічності 
перевезень. Використання систем збору експлуатаційних даних сприяє 
впровадженню прогнозного технічного обслуговування, підвищенню 
ефективності логістичних процесів та зменшенню експлуатаційних витрат 
підприємств автомобільного транспорту. 
Таким чином, розробка автоматизованої системи збору 
експлуатаційних даних вантажного автомобіля є важливим науково-
практичним завданням, спрямованим на підвищення ефективності 
експлуатації транспортних засобів шляхом використання сучасних 
інформаційних технологій. 
Системи моніторингу автотранспорту в даний час широко 
використовуються в транспортних компаніях, в сфері служби доставки, 
автодорожніх служб, пасажирських перевезень, у будівельних організаціях 
та інших підприємствах. 
Широке використання систем збору та обробки даних для 
вирішення як прикладних, так і наукових завдань, застосування в цій 
системі концепцій, які знаходяться на передовому розвитку науки і техніки 
дозволяє продовжити дослідження в цьому напрямку, так як воно і надалі 
розвиватиметься й удосконалюватиметься. 
Актуальність даної проблеми полягає в тому, що використання 
систем збору даних в вантажних автомобілях – ефективний спосіб 
вирішення транспортних проблем, таких як збір важливої інформації з 
датчиків та бортового комп’ютера, яка відображатиме технічний стан 
вузлів автомобіля, нецільове використання транспортного засобу, зливання 
палива, низьку продуктивність праці та багатьох інших. 
6 
 
Використовуючи дану систему можна досягти значного скорочення 
фінансових витрат завдяки повному контролю стану найважливіших вузлів 
автомобіля в процесі його використання. 
Багатофункціональні бортові комп'ютери й складні електронні 
комплекси такі як системи збору даних, значно полегшують експлуатацію 
сучасних вантажних автомобілів, дозволяють швидко виконувати 
налаштування агрегатів і своєчасно отримувати інформацію про стан 
вузлів. Використання електроніки робить автомобілі більш надійними і 
зручними і одночасно ускладнює проведення ремонту 
Система збору даних опитує датчики, встановлені в різних системах 
на борту автомобіля. Більшість цих датчиків можна застосовувати і на 
серійних автомобілях. Інформація з системи доступна для зчитування за 
допомогою  карти пам’яті, модуль якої є частиною системи. Потім 
інформація вже обробляється на комп’ютері зі спеціалізованим 
програмним забезпеченням. Таким чином можна визначити з найвищою 
достовірністю технічний стан автомобіля, діагностувати всі проблеми, а 
також отримати інформацію стосовно того, чи дотримувався водій в деякий 
визначений час поставлених перед ним вимог, вказівок та правил 
дорожнього руху.  
7 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 
 
Актуальність теми 
 
Сучасний розвиток транспортної галузі характеризується активним 
впровадженням цифрових технологій, спрямованих на підвищення 
ефективності експлуатації транспортних засобів, зниження витрат на 
обслуговування та забезпечення безпеки перевезень. Вантажні автомобілі 
є ключовим елементом логістичних систем, тому контроль їх технічного 
стану та режимів роботи набуває особливого значення. 
У процесі експлуатації вантажного транспорту формується значний 
обсяг технічної інформації: параметри роботи двигуна, витрата палива, 
навантаження на агрегати, стиль керування водія, пробіг, температурні 
режими та інші показники. Традиційні методи збору таких даних часто 
базуються на періодичній діагностиці або ручному обліку, що не дозволяє 
оперативно реагувати на зміну технічного стану автомобіля та призводить 
до збільшення експлуатаційних витрат. 
Використання автоматизованих систем збору експлуатаційних 
даних дає можливість здійснювати безперервний моніторинг параметрів 
роботи транспортного засобу в реальному часі, своєчасно виявляти 
несправності, прогнозувати технічне обслуговування та оптимізувати 
використання автопарку. Особливо актуальним це питання є в умовах 
зростання вартості пального, підвищених вимог до екологічності 
транспорту та необхідності підвищення конкурентоспроможності 
логістичних підприємств. 
Таким чином, розробка автоматизованої системи збору 
експлуатаційних даних вантажного автомобіля є актуальним інженерним 
завданням, що спрямоване на підвищення надійності транспортних засобів, 
8 
 
зменшення витрат на їх утримання та впровадження сучасних цифрових 
технологій у сферу автомобільного транспорту. 
 
Мета і завдання дослідження 
 
Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є розробка 
автоматизованої системи збору інформації з датчиків, встановлюваних на 
борту автомобіля для аналізу оптимального режиму роботи двигуна і руху 
автомобіля та контролю інших важливих факторів під час експлуатації ТЗ. 
 
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі: 
− проаналізувати сучасні системи моніторингу транспортних 
засобів;  
− визначити перелік контрольованих експлуатаційних 
параметрів;  
− розробити структуру автоматизованої системи збору даних;  
− обґрунтувати вибір апаратних та програмних засобів;  
− реалізувати алгоритми збору та обробки інформації. 
 
Об'єкт дослідження - об’єктом дослідження є процес експлуатації 
вантажного автомобіля, що супроводжується отриманням, передачею та 
аналізом параметрів його роботи в реальних умовах використання. 
 
Предмет дослідження - автоматизована система збору 
експлуатаційних даних вантажного автомобіля. 
 
Методи дослідження. Метод системного аналізу, метод 
моделювання, метод структурного та функціонального синтезу апаратно-
програмного комплексу, метод програмної реалізації.  
9 
 
1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ 
ЗАВДАНЬ 
 
Основною задачею кваліфікаційної роботи бакалавра є аналіз 
існуючих аналогів та розробка системи, що призначена для збору даних 
вантажного автомобіля. Виведення даних системи може здійснюватися 
різними способами: за допомогою модуля пам’яті, Bluetooth модуля чи 
GSM/GPS модуля. Система має можливість модифікації, шляхом 
додавання додаткових модулів та датчиків. 
Метою даного дослідження є створення автоматизованої системи 
збору інформації з датчиків, встановлюваних на борту автомобіля для 
аналізу оптимального режиму роботи двигуна і руху автомобіля та 
контролю інших важливих факторів під час експлуатації ТЗ. Дана система 
дозволяє діагностувати електронні модулі, виконувати перевірку 
електричних ланцюгів, та виконувати програмування нових блоків 
управління під задану конфігурацію автомобіля та здійснювати інші задачі. 
Ключовими елементами системи є мікроконтролер та датчики. 
Основні характеристики системи, що розробляється: 
- збір GPS і I / O даних з датчиків та бортового комп’ютера; 
- спостереження в режимі реального часу; 
- інтелектуальний алгоритм збору даних; 
- повністю налаштовувана система; 
- робота з GSM / GPS, Bluetooth, SD; 
- можливість підключення додаткових датчиків; 
- модульна конструкція; 
- простота управління та використання; 
- висока точність даних системи; 
- додаткові функції; 
- універсальність системи. 
10 
 
 
2. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ АНАЛОГІВ ТА РІШЕНЬ 
 
Одним з найважливіших джерел отримання інформації служать 
систематизовані дані про їх експлуатацію. Система збору даних про 
технічні і економічні характеристики, що вивчаються в процесі 
експлуатації автомобілів, їх відповідності паспортних значень істотно 
доповнює інформацію про їх якість. Аналіз цих даних дозволяє виявити 
ненадійні, неякісні місця у виробі, поява яких пов’язано не тільки з 
конструктивними особливостями машин, але і з технологією і організацією 
їх виробництва, контролю, випробувань, а також експлуатацією. Наявність 
таких даних дозволяє планувати і забезпечувати задані значення 
показників споживчих властивостей, техніко-економічних характеристик, 
у тому числі надійності, довговічності, ремонтопридатності обладнання 
при його виробництві, модернізації та використанні. 
Система збору даних – комплекс засобів, призначений для роботи 
спільно з персональним комп'ютером, або спеціалізованою комп’ютерною 
системою і здійснює автоматизований збір інформації про значення 
фізичних параметрів в заданих точках об'єкта дослідження з аналогових та 
/ або цифрових джерел сигналу, а також первинну обробку, накопичення і 
передачу даних. 
Спільно з персональною спеціалізованою комп’ютерною системою, 
оснащеною спеціалізованим програмним забезпеченням, система збору 
даних утворює інформаційно-вимірювальну систему. ІВС - це 
багатоканальний вимірювальний прилад з широкими можливостями 
обробки і аналізу даних. На основі ІВС можуть бути побудовані різні 
автоматизовані системи управління, серед яких: інформаційно-логічні 
11 
 
комплекси, інформаційно-обчислювальні комплекси, інформаційно-
діагностичні комплекси та інформаційно-контролюючі системи. 
Компоненти системи збору даних включають в себе: 
• Датчики, які перетворять фізичні параметри в електричні 
сигнали. 
• Пристрій формування сигналу схеми для перетворення 
сигналів датчиків у формі, які можуть бути перетворені в 
цифрові значення. 
• Аналого-цифрові перетворювачі, які перетворюють сигнали 
датчиків в цифрові значення. 
За способом сполучення з комп'ютером системи збору даних 
поділяють: 
• СЗД на основі вбудованих плат збору даних зі стандартним 
системним інтерфейсом 
• СЗД на основі модулів збору даних з зовнішнім інтерфейсом 
(RS-232, RS-485, USB). 
• СЗД, виконані у вигляді крейта (магістрально-модульні СЗД - 
КАМАК, VXI). 
• Групи цифрових вимірювальних приладів або 
інтелектуальних датчиків. Для їх організації застосовуються 
інтерфейси: GPIB (IEEE-488), 1-wire, CAN, HART. 
За способом отримання інформації СЗД поділяються на: 
• скануючі 
• мультиплексні 
• паралельні 
• мультипліковані 
Останній тип СЗД практично не використовується в силу своєї 
виключно низької швидкодії. Єдине достоїнство СЗД цього типу - відносна 
12 
 
простота - повністю нівелюється сучасними технологіями виготовлення 
інтегральних схем. 
Скануючий принцип побудови СЗД використовується там, де треба 
виміряти поле розподілу параметрів: тепловізор, апарат УЗД, томограф для 
отримання первинної інформації використовують саме СЗД скануючого 
типу. 
Паралельними системами збору даних слід вважати СЗД на основі 
так званих інтелектуальних датчиків. Кожен ІД є по суті одноканальна СЗД 
із спеціалізованим інтерфейсом.  
Мультиплексна СЗД має на кожен вимірювальний канал 
індивідуальні засоби аналогової обробки сигналу і загальний для всіх 
каналів блок аналого-цифрового перетворення. Найбільше поширення в 
даний час мають саме мультиплексні системи збору даних. 
Типова система збору даних є мультиплексною і містить в собі такі 
вузли: датчики, аналоговий комутатор, вимірювальний підсилювач, 
аналого-цифровий перетворювач, контролер збору даних, модуль 
інтерфейсу. Також СЗД часто оснащуються цифровими лініями введення-
виведення і цифро-аналоговим перетворювачем (ЦАП). 
 
2.1 Teltonika FM4200 
 
Teltonika FM4200 - це багатофункціональний пристрій з GPS 
приймачем, що відстежує місце розташування і стан датчиків 
контрольованого об'єкта та пересилає дані засобами GSM мереж. 
Крім живлення від бортової мережі об'єкту можлива установка 
акумуляторної батареї зі спеціальним контролером заряду, а також 
використання зовнішньої резервної батареї, що дозволяє пристрою 
13 
 
працювати до 48 годин в штатному режимі (при постійній передачі даних 
по GPRS каналах). 
Teltonika FM4200 може передавати різну інформацію з віддалених 
об'єктів - температурний режим, заряд акумулятора, витрати пального, 
контроль відкривання дверей і т.д. 
У разі втрати зв'язку Teltonika FM4200 може зберігати до 7500 
записів, і після відновлення зв'язку пристрій передасть дані за допомогою 
GPRS. Таким чином ви не втратите координати руху транспортного засобу 
та інші параметри, що Вам необхідні. 
Корпус пристрою досить міцний і зручний для установки. Пристрій 
Teltonika FM4200 зображений на рисунку 2.1. 
 
 
Рис. 2.1  Пристрій Teltonika FM4200 
Основні характеристики: 
Прилад підтримує наступні види зв'язку: 
• GPRS class 10 (до 85,6 kbps) 
• SMS (text / data) 
• Двохдіапазонний GSM приймачопередавач - 900 MHz / 1800 
MHz 
14 
 
• Низьке енергоспоживання в сплячому режимі (менше 6 мА, 
12 Вольт) 
• Внутрішня (або зовнішня) акумуляторна батарея з контролем 
заряду (до 48 годин) 
• 4 цифрових входи, 4 цифрових виходи і 4 аналогових виходи 
(10 Вольт і 30 Вольт, дозвіл 10 Біт), які можуть бути 
використані для виконання завдань на віддалених об'єктах - 
спостереження за рівнем палива в баку, температурою, станом 
двигуна або контроль відкриття дверей вантажного 
автомобіля і т.д. 
• У пристрій інтегрований 1-Wire ® I/O протокол для виміру 
температури або ідентифікації ключа 
• CAN інтерфейс для FMS інтерфейсу вантажних машин, який 
дозволяє отримувати дані безпосередньо з бортового 
комп'ютера автомобіля. 
• RS-232 порт для комутації з різними зовнішніми датчиками 
або пристроями Voice function 
• 2 LED індикатора: "Status" and "Navigate" 
Функціональність: 
• Збір даних з GPS і I / O, 1-Wire, CAN 
• Можливість підключення зовнішніх датчиків 
• Запис маршруту в он-лайн режимі 
• Інтелектуальний алгоритм збору даних (в залежності від 
часу і відстані) 
• Передача отриманих даних за допомогою GPRS (TCP / IP 
і UDP / IP протоколи) або SMS 
• Інтелектуальний алгоритм GPRS з'єднання і підтримки 
сесій (збереження GPRS трафіку) 
15 
 
• Гнучка конфігурація передачі даних в роумінгових 
мережах (залежить від заданого списку GSM провайдерів) 
• Відстеження подій по I / O і відправка їх за допомогою 
GPRS або SMS 
• Запланована відправка SMS при досягненні заданих 
координат (24 координати) 
• Можливість завдання географічних зон (круглих або 
квадратних) 
• Режим збереження електроенергії акумулятора 
транспорту 
• Вбудований акселерометр 
• OTA (оновлення програми за допомогою GPRS) 
• Спостереження за внутрішніми процесами в реальному 
часі 
Також є можливість задання списку номерів, з яких дозволено 
управління. 
  
16 
 
2.2 Ruptela FM ECO3 
 
Ruptela FM ECO3 – багатофункціональний GSM / GPS трекер 
литовського виробника призначений для визначення точного місця 
розташування об'єкта, в якому він встановлений, передачі встановлених 
координат та інших параметрів на сервер моніторингу за допомогою GSM 
мережі. Пристрій Ruptela FM ECO3 зображений на рисунку 2.2. 
 
 
Рис. 2.2  Пристрій Ruptela FM ECO3 
 
Пристрій Ruptela FMECO3 має 2 аналогових і 4 цифрових входи, а 
так само 2 цифрових виходи, що дозволяє підключати до нього різні 
периферійні датчики (датчик рівня палива, датчик тиску на вісь, 
температурні датчики і так далі). 
Вбудований акумулятор на 800мАч дозволяє пристрою 
довгостроково працювати при знеструмленні. 
Використання сучасної елементної бази дозволяє даному пристрою 
отримувати координати з мінімальними похибками, зменшуючи 
17 
 
енергоспоживання в порівнянні з аналогами, алгоритми стиснення трафіку 
оптимізують витрати на GSM Оператора. 
Даний пристрій працює спільно з GPS-навігаторами Garmin (мають 
FMI-інтерфейс). Дане рішення дозволяє реалізувати двосторонній обмін 
текстовими повідомленнями з водієм, а так само будувати маршрути і 
відзначати потрібні місця на карті за допомогою системи супутникового 
моніторингу. 
Протокол передачі даних трекера відкритий, пристрій інтегровано в 
більшу частину систем моніторингу, в тому числі систему моніторингу 
Freetrack. Якісна інтеграція пристрою дозволяє управляти пристроєм з 
системи моніторингу, оновлювати конфігурацію і прошивку через GPRS 
з'єднання. 
Технічні характеристики: 
GSM 
• Чотирьохчастотний GSM - 900 MHz / 1800 MHz; 850 MHz / 
1900 MHz. 
• GPRS клас 10 (до 85,6 kbps) 
• SMS (текст / дані) 
Інтерфейс 
• 4 цифрових входи, 2 цифрових виходи, 2 аналогових входи, 
які можуть бути використані для виконання завдань на 
віддалених об'єктах - спостереження за рівнем палива в баку, 
температурою, станом двигуна або контроль відкриття дверей 
вантажного автомобіля і т.д. 
• У пристрій інтегрований 1-Wire ® I / O протокол для виміру 
температури або ідентифікації ключа 
• CAN інтерфейс для FMS інтерфейсу вантажних машин, який 
дозволяє отримувати дані безпосередньо з бортового 
комп'ютера автомобіля. 
18 
 
• 2 RS-232 порти для комутації з різними зовнішніми 
датчиками або пристроями Voice function, Garmin 
• 2 LED індикатора: "Status" and "Navigate" 
• У комплект входять GPS антена, кольоровий I / O кабель і 
кабель для отримання даних. 
Функціональність: 
• Збір GPS і I / O даних 
• Спостереження в режимі реального часу 
• Інтелектуальний алгоритм збору даних (час, відстань, зміна 
кута і події) 
• Передача зібраних даних за допомогою GPRS (TCP / IP і UDP 
/ IP протоколи) 
• Гнучкий алгоритм GPRS з'єднання (економія GPRS трафіку) 
• Робота в роумінгових мережах (список бажаних GSM 
операторів) 
• Відстеження подій I / O і передача їх за допомогою GPRS або 
SMS 
• Режим СМС: 1 СМС - 24 Координати 
• 5 зон «geofence» (прямокутник або коло) 
• Режим очікування (енергозберігаючий режим) 
• Вбудований акселерометр 
• Оновлення програми за допомогою GPRS 
• Оновлення конфігураційного файлу за допомогою GPRS 
• Спостереження за внутрішніми процесами в реальному часі 
• OTA (оновлення прошивок допомогою GPRS) 
• Невеликий, надійний і практичний корпус 
Також є можливість задання списку номерів, з яких дозволено 
управління. 
19 
 
2.3 BI 864 TREK v.2 
BI 864 TREK v.2 - застосовується для вирішення завдань навігації, 
дистанційного управління, та контролю стану транспортних засобів або 
інших віддалених об'єктів. А також має можливість підключення 
додаткових датчиків. Пристрій BI 864 TREK v.2 зображений на рисунку 
2.3. 
 
Рис. 2.3 Пристрій BI 864 TREK v.2 
 
BI 864 TREK v.2 має вбудований акумулятор, що дозволяє йому 
працювати автономно до 8 годин, в нормальному режимі передачі даних. 
У разі втрати зв'язку радіотермінал може зберігати до 65 000 
записів, і як тільки з'єднання буде встановлено, передасть накопичені дані 
по GPRS. 
Корпус терміналу виконаний у виконанні IP 54 з 
високотемпературного матеріалу посиленого скловолокном - ПЛАСТИК 
(PA6).  
 
Технічні характеристики: 
20 
 
Прилад підтримує наступні види зв'язку: 
• GPRS class 10 (до 85,6 kbps); 
• SMS (text / data); 
• Двохдіапазонний GSM приймачопередавач - 900 MHz / 1800 
MHz 
• 2 SIM карти 
• Вбудований акумулятор 1000мА (1800мА - опціонально) 
• BI 864 TREK v.2 включає в себе: 
• 4 цифрових входи, 2 цифрових виходи, 2 аналогових входи, 
які можуть бути використані для виконання завдань на 
віддалених об'єктах - спостереження за рівнем палива в баку, 
температурою, станом двигуна або контроль відкриття дверей 
вантажного автомобіля і т.д. 
• RS-232 порт для комутації з різними зовнішніми датчиками 
або пристроями Voice function 
• 3 LED індикатора: "Power", "Status" and "GPS" 
• У комплект входять GPS антена, кольоровий I / O кабель і 
кабель для отримання даних. 
 
Функціональність: 
• Незалежна пам'ять на 65000 записів 
• Можливість підключення зовнішніх датчиків 
• Запис маршруту в он-лайн режимі 
• Інтелектуальний алгоритм збору даних (в залежності від часу 
і відстані) 
• Передача отриманих даних за допомогою GPRS (TCP / IP і 
UDP / IP протоколи) або SMS 
21 
 
• Інтелектуальний алгоритм GPRS з'єднання і підтримки сесій 
(збереження GPRS трафіку) 
• Гнучка конфігурація передачі даних в роумінгових мережах 
(залежить від заданого списку GSM провайдерів) 
• Відстеження подій по I / O і відправка їх за допомогою GPRS 
або SMS 
• Можливість завдання географічних зон (круглих або 
квадратних) 
• Режим збереження електроенергії акумулятора транспорту 
• Цифровий одометр 
• Вбудований акселерометр 
• OTA (оновлення програми за допомогою GPRS) 
• Спостереження за внутрішніми процесами в реальному часі 
• Габаритні розміри: 120х100х45 
Також є можливість завдання списку номерів, з яких дозволено 
управління. 
 
2.4 Пристрій збору даних УСД-01 ВТ 
 
УСД-01 ВТ - спеціальна пропозиція для користувачів, які 
потребують відкладений епізодичний контроль свого транспорту і 
прагнуть спростити експлуатацію комплексу. 
Недорогий і простий в експлуатації прилад без далекого зв'язку 
добре підходить для автогосподарств, зацікавлених в контролі пробігу і 
витрати палива, точності дотримання графіків і швидкісних режимів руху, 
виявленні несанкціонованого зливу палива. 
Якщо перед вами не стоїть завдання перенаправлення транспорту в 
русі, організації дій по прибутті в контрольні точки, але необхідно 
22 
 
мінімізувати витрати на експлуатацію системи моніторингу, то вам 
потрібен УСД-01 ВТ, що зображений на рисунку 2.4. 
 
 
 
Рис. 2.4  Пристрій УСД-01 ВТ 
Автономний модуль УСД-01 BT зберігає отримані дані у 
вбудованій енергонезалежній пам'яті для подальшої передачі на комп'ютер 
через бездротовий інтерфейс. Всі налаштування приладу, зміни версії 
вбудованого програмного забезпечення також завантажуються у прилад 
через бездротовий інтерфейс. 
Для впевненого обміну даними з автомобілем відстань від нього до 
зчитувального пристрою не повинна перевищувати 100 метрів в зоні 
прямої видимості. 
Призначення 
• післярейсовий контроль маршрутів і графіків проходження 
транспортних засобів; 
• збір телеметричної інформації. 
Короткий опис 
23 
 
• запис маршрутів руху ТЗ у внутрішню енергонезалежну 
пам'ять; 
• задання до 128 маршрутних точок дозволяє спростити 
процедуру обробки даних; 
• підключення до 5 інформаційних датчиків (в базовій поставці 
до 2) і запис їх стану в енергонезалежну пам'ять; 
Короткі технічні характеристики пристрою представлені в таблиці 
2.1, а умови для експлуатації – в таблиці 2.2. 
 
Таблиця 2.1  
Короткі технічні характеристики пристрою УСД-01 BT 
максимальна кількість входів для три логічних і два аналогових (в 
підключення датчиків базовому варіанті один 
аналоговий, один логічний) 
система визначення координат GPS NAVSTAR (США) 
інтерфейс обміну даними  Bluetooth класу 1 
напруга живлення виробу 10,8 ... 30 В постійного струму 
обсяг енергонезалежної пам'яті 2/4 Мбайт (до 65 000 записів на 2 
Мбайта 
24 
 
не більше 60 мA 
струм споживаний виробом від 
 
джерела живлення 12 В 
габаритні розміри 95 х 63 х 27 мм 
 
 
Таблиця 2.2  
Умови для експлуатації пристрою УСД-01 BT 
Температура навколишнього 
-10 ... +55 oС 
повітря  
Відносна вологість повітря 80 ± 15% 
Атмосферний тиск від 84 до 106 кПа. 
 
2.5 Реєстратор FAS   
 
Призначення реєстратора FAS   полягає в зборі, обробці, зберіганні 
та видачі інформації про роботу транспортного засобу, на який він 
встановлений. Реєстратор FAS   підтримує функції прийому інформації з 
супутників двох систем -   і GPS, здійснюючи, таким чином,   / GPS 
моніторинг транспорту. 
Функціональність реєстратора, зображеного на рисунку 2.5, 
спрямована на збір таких даних: 
• Рівень палива; 
• Географічні координати (широта, довгота); 
• Швидкість руху; 
25 
 
• Увімкнення / вимикання запалювання; 
• Напрямок руху (курс); 
• Частота обертів двигуна; 
• Значення напруги бортової мережі; 
• Висота над рівнем моря. 
•  
 
 
Рис. 2.5  Реєстратор FAS   
Характеристики реєстратора: 
• Контроль місця розташування транспорту і параметрів руху в 
реальному часі за допомогою навігаційного модуля GPS або   
/ GPS; 
• Навігаційний модуль має резервне джерело живлення, що 
дозволяє зберігати інформацію про стан супутників під час 
короткочасних відключень живлення; 
• Збір даних з датчиків і навігаційних модулів з регульованим 
періодом від 15 до 240 сек; 
• Вбудована енергонезалежна пам'ять на 4 Мб дозволяє 
зберігати до 80000 записів; 
26 
 
• У випадку роботи поза зоною покриття GSM - довготривале 
накопичення даних з наступним зчитуванням по провідному 
інтерфейсу RS-485; 
• Діапазон напруг живлення від 10 до 32В, вбудований модуль 
захисту від стрибків напруги - до 90В; 
• Вбудоване регульоване вторинне джерело живлення для 
живлення датчиків LLS і додаткових пристроїв; 
• Наявність режимів енергозбереження; 
• Можливість тривалої експлуатації при температурах від -40 ° 
С до +60 ° С; 
• Реєстратор підтримує підключення до 4-х датчиків рівня 
палива LLS, встановлених в одному або декількох баках; 
• Контроль стану і параметрів зовнішніх пристроїв, механізмів 
і датчиків за допомогою універсального входу, 
підтримуючого підключення дискретних, аналогових і 
імпульсних сигналів; 
• Інтерфейс 1-wire для підключення зовнішніх ключів-
ідентифікаторів iButton; 
• Інтерфейс RS-485 для підключення зовнішніх пристроїв і 
датчиків; 
• Можливість віддаленого оновлення вбудованого програмного 
забезпечення через GPRS. 
 
  
27 
 
3. СТРУКТУРНА СХЕМА 
 
Підхід до вибору блоків, з яких складається структурна схема 
автоматизованої системи збору експлуатаційних даних вантажного 
автомобіля здійснювався на основі сучасних, модернізованих та 
ефективних мікроелектронних компонентів. Структурна схема 
автоматизованої системи збору експлуатаційних даних вантажного 
автомобіля збору даних показана на рисунку 3.1. 
 
Датчик температури Мікроконтролер
повітря контейнера GSM / GPS 
модуль
Датчик тиску палива
Датчик відкриття Bluetooth модуль
вантажного відсіку
Датчик контролю 
мотогодин Модуль
Датчики навантаження SD / TF
на вісі
Інші датчики Блок живлення
 
 
Рис. 3.1  Структурна схема системи збору даних 
 
Опис вузлів схеми: 
Датчик температури повітря контейнера – призначений для 
вимірювання температури повітря в контейнері/ вантажному відсіку 
транспортного засобу. 
28 
 
Датчик рівня палива – призначений для виміру рівня або обсягу 
палива транспортного засобу. 
Датчик відкриття вантажного відсіку – призначений для реєстрації 
дати та часу відкриття вантажного відсіку транспортного засобу. 
Датчик контролю мотогодин – призначений для контролю часу 
роботи двигуна транспортного засобу. 
Датчики навантаження на вісі – призначені для контролю 
навантаження на вісі і ваги вантажу в складі систем ТЗ. 
Інші датчики – призначені для збору іншої інформації. 
Мікроконтролер – виконує обробку та передачу даних між різними 
вузлами системи.  
GSM / GPS модуль – призначений для визначення географічних 
координат, а також передачі даних системи. 
Bluetooth модуль – призначений для забезпечення з’єднання 
системи з зовнішнім пристроєм за допомогою бездротового зв’язку. 
Модуль SD / TF – призначений для роботи з картами пам’яті. 
Живлення – живлення системи. 
 
3.1 Обґрунтування вузлів структурної схеми  
 
3.1.1 Мікроконтролер AT90CAN128 
 
8 бітний AVR мікроконтролер з 128 КБ внутрішньосистемною 
програмованою Flash пам’яттю і CAN контролером. Мікроконтролер 
AT90CAN128 зображено на рисунку 3.2, а основні параметри приведені в 
таблиці 3.1. 
 
  
29 
 
Таблиця 3.1  
Основні параметри мікроконтролера AT90CAN128 
Назва параметру Значення 
ЦПУ: Ядро AVR 
ЦПУ: MIPS 16 
ЦПУ: F, МГц від 0 до 16 
Пам'ять: Flash, КБ 128 
Пам'ять: RAM, КБ 4 
Пам'ять: EEPROM, КБ 4 
I / O (макс.), шт. 53 
Таймери: 8-біт, шт. 2 
Таймери: 16-біт, шт. 2 
Таймери: Каналів ШІМ, шт. 8 
Таймери: RTC Так 
Інтерфейси: UART, шт. 2 
Інтерфейси: SPI, шт. 1 
Інтерфейси: I2C, шт. 1 
Інтерфейси: CAN, шт. 1 
Аналогові входи: Розрядів АЦП, біт 10 
Аналогові входи: Каналів АЦП, шт. 8 
Аналогові входи: Швидкодія АЦП, kSPS 15 
30 
 
Аналогові входи: Аналоговий компаратор, шт. 1 
VCC, В від 2.7 до 5.5 
ICC, мА 30 
TA, °C від -40 до 125 
Корпус QFN-64 TQFP-64 
 
AT90CAN128 - низькоспоживаючий 8-бітний КМОП 
мікроконтролер з AVR RISC архітектурою. Виконуючи команди за один 
цикл, AT90CAN128 досягає продуктивності 1 MIPS при частоті задаючого 
генератора 1 МГц, що дозволяє розробнику оптимізувати відношення 
споживання до продуктивності. 
AVR ядро об’єднує багату систему команд і 32 робочих регістра 
загального призначення. Усі 32 регістра безпосередньо пов'язані з 
арифметико-логічним пристроєм (АЛП), що дозволяє отримати доступ до 
двох незалежних регістрів при виконанні однієї команди. У результаті ця 
архітектура дозволяє забезпечити в десятки разів більшу продуктивність, 
ніж стандартна CISC архітектура. 
31 
 
 
 
Рис. 3.2  Мікроконтролер AT90CAN128 
 
AT90CAN128 має такі характеристики: 128 КБ 
внутрішньосистемної програмованої Flash пам'ять програми, 4 КБ 
EEPROM пам'ять даних, 4 КБ SRAM (статична ОЗУ), 53 лінії введення-
виведення загального застосування, 32 робочих регістра загального 
призначення, CAN контролер, годинник реального часу, чотири гнучких 
32 
 
таймера/лічильника зі схемою порівняння і генератором сигналу з ШІМ, 2 
USART, байт-орієнтований послідовний 2-провідний інтерфейс, 8 
канальний АЦП, програмований сторожовий таймер з вбудованим 
генератором, SPI порт, JTAG порт з підтримкою внутрішньосистемного 
налагодження і п'ять програмно ініціалізуємих режимів зниженого 
споживання. 
У режимі Idle зупиняється ядро, а SRAM, таймери/лічильники, 
SPI/CAN порт і система переривань продовжують функціонувати. У 
режимі Power-down вміст регістрів зберігається, але зупиняється задаючий 
генератор і відключаються всі внутрішні функції мікропроцесора до того 
моменту, поки не відбудеться переривання або апаратне скидання. У 
режимі Power-save асинхронні таймери продовжують функціонувати, 
дозволяючи відраховувати тимчасові інтервали в той час, коли 
мікропроцесор знаходиться в режимі сну. У режимі ADC Noise Reduction 
зупиняється обчислювальне ядро і всі модулі введення-виведення, за 
винятком асинхронного таймера і самого АЦП, що дозволяє мінімізувати 
шуми протягом виконання аналого-цифрового перетворення. У режимі 
Standby задаючий генератор працює, в той час як інша частина приладу не 
діє. Це дозволяє швидко зберегти можливість швидкого запуску приладів 
при одночасному зниженні споживання. 
Прилад виготовлений на основі високощільної енергонезалежної 
технології виготовлення пам'яті компанії Atmel. Вбудована ISP Flash 
дозволяє перепрограмувати пам'ять програми в системі через послідовний 
SPI інтерфейс програмою-завантажувачем, виконуваної в AVR ядрі, або 
звичайним програматором енергонезалежної пам’яті. Програма-
завантажувач здатна завантажити дані по будь-якому інтерфейсу, 
наявному у мікроконтролера. Програма в завантажувальному секторі 
продовжує виконуватися навіть при завантаженні області пам’яті 
прикладної програми, забезпечуючи реальний режим “зчитування при 
33 
 
записі”. Об'єднавши 8-бітове RISK ядро і самопрограмуючийся усередині 
системи Flash пам'яттю корпорація Atmel зробила прилад AT90CAN128 
потужним мікроконтролером, що забезпечує велику гнучкість і цінову 
ефективність широкому колу керуючих пристроїв. 
AT90CAN128 підтримується різними програмними засобами та 
інтегрованими засобами розробки, такими як компілятори C, 
макроасемблери, програмні відлагоджувачі/симулятори, 
внутрішньосхемні емулятори та ознайомчі набори. 
Структурна схема мікроконтролера AT90CAN128 зображена на 
рисунку 3.3. 
34 
 
 
 
Рис. 3.3 Структурна схема мікроконтролера AT90CAN128 
  
35 
 
Характеристики: 
• Високоякісний низькоспоживаючий 8-бітний AVR 
мікроконтролер 
• Передова RISC архітектура 
– 133 команди, більшість яких виконується за один тактовий 
цикл 
– 32 8-бітних робочих регістра загального призначення 
– повністю статична архітектура 
– продуктивність до 16 MIPS при тактовій частоті 16 МГц 
– вбудований двоцикловий множник 
• Енергонезалежна пам'ять програм і даних 
– 128 КБ внутрішньосистемної програмованої Flash пам'яті 
програми, здатної витримати 10 000 циклів запису / 
стирання 
– допоміжна секція завантажувальної програми з 
незалежним бітом захисту 
– обираємий розмір завантажувальної пам'яті: 1, 2, 4 або 8 
КБ 
– внутрішньосистемне програмування вбудованої 
програмою-завантажувачем через UART або CAN 
– реальна функція зчитування при програмуванні 
– 4 КБ EEPROM, здатної витримати 100 000 циклів запису / 
стирання 
– 4 КБ вбудованої SRAM пам'яті (статичне ОЗУ) 
– Можливість роботи з зовнішньою пам'яттю об'ємом до 64 
КБ 
– Програмована захист від зчитування 
• JTAG (IEEE 1149.1 сумісний) інтерфейс 
36 
 
– Можливості граничного сканування відповідно до 
стандарту JTAG 
– Програмування бітів захисту Flash і EEPROM 
– Підтримка вбудованого налагодження 
• CAN 2.0A і 2.0B контролер 
– 15 повних повідомлень об'єктів з роздільними мітками і 
масками 
– Режими передачі, прийому, автоматичного відповіді і 
прийому кадрів 
– Максимальна швидкість передачі 1 Мбіт/с при робочій 
частоті 1 МГц 
• Характеристики периферії 
– Програмований сторожовий таймер з вбудованим 
генератором 
– 8-бітний синхронний таймер/лічильник 0 
– 10-розрядний попередній дільник 
– зовнішній лічильник подій 
– вихід порівняння або 8-бітного ШІМ сигналу 
– 8-бітний синхронний таймер/лічильник 2 
– 10-розрядний попередній дільник 
– зовнішній лічильник подій 
– вихід порівняння або 8-бітного ШІМ сигналу 
– 32 кГц генератор для виконання функцій годинника 
реального часу 
– Два 16-бітних синхронних таймера/лічильника 1 і 3 
– 10-розрядний дільник 
– вхід захоплення з подавлювачем шумів 
– зовнішній лічильник подій 
– три виходи порівняння або 16-бітного сигналу з ШІМ 
37 
 
– вихід модулятора порівняння 
– 8 канальний 10 бітний SAR АЦП 
– 8 несиметричних каналів 
– 7 диференціальних каналів 
– 2 диференціальних каналу з програмованим коефіцієнтом 
підсилення 1, 10 або 100 
– Вбудований аналоговий компаратор 
– Байт-орієнтований послідовний 2-провідний інтерфейс 
– Подвійний програмований послідовний USART 
– Ведучий / ведений SPI інтерфейс 
 
3.1.2 Датчик температури повітря контейнера ADT7320 
 
Датчик температури повітря контейнера – призначений для 
вимірювання температури повітря в контейнері/ вантажному відсіку 
транспортного засобу. ADT7320 
ADT7320 - це високоточний цифровий датчик температури, який 
забезпечує революційні показники в широкому промисловому діапазоні 
температур і випускається в корпусі LFCSP з габаритами 4 мм × 4 мм. Він 
містить внутрішнє джерело опорної напруги на забороненій зоні, датчик 
температури і 16-розрядний аналого-цифровий перетворювач (АЦП), 
комбінація яких дозволяє вимірювати і оцифровувати показання 
температури з роздільною здатністю до 0,0078°C. За замовчуванням  АЦП 
встановлюється рівним 13 біт (0,0625°C) і може бути змінено користувачем 
шляхом програмування через послідовний інтерфейс. 
ADT7320 гарантовано працює з напругою живлення в діапазоні від 
2,7 В до 5,5 В. При роботі від напруги живлення 3,3 В середній споживаний 
струм становить 210 мкА. ADT7320 має режим відключення, в якому 
напруга живлення відключається від внутрішніх схем і споживаний струм 
38 
 
зменшується до 2,0 мкА при 3,3 В. Номінальний робочий температурний 
діапазон ADT7320 становить від -40°C до +150°C. 
Ключові особливості продукту: 
• Простота застосування, не вимагає користувальницького 
калібрування або корекції. 
• Мала споживана потужність. 
• Чудові показники довготривалої стабільності і надійності. 
• Мала похибка дозволяє застосовувати компонент в 
промислових, вимірювальних і медичних системах. 
• Випускається в 16-вивідному корпусі LFCSP з габаритами 4 
мм × 4 мм, задовольняє вимогам директиви RoHS. 
• Сумісний з SPI інтерфейсом 
Області застосування 
• Заміщення резистивних температурних датчиків і 
термисторов 
• Компенсація холодного спаю термопар 
• Медичне обладнання 
• Промислові системи управління і контрольно-випробувальна 
апаратура 
• Транспортування та зберігання харчових продуктів 
• Контроль умов навколишнього середовища, системи 
опалення, вентиляції та кондиціонування повітря 
• Управління робочою температурою лазерних діодів 
На рисунку 3.4 зображена функціональна блок-схема датчика 
ADT7320. 
39 
 
 
 
Рис. 3.4  Функціональна блок-схема датчика ADT7320 
 
 
3.1.3 Датчик рівня палива Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L 
 
Датчики рівня палива Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L 
призначений для високоточного вимірювання рівня або обсягу палива на 
автотранспорті, залізничному транспорті, складах паливо мастильних 
матеріалів в складі систем контролю витрати палива, систем обліку палива. 
Датчик Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L зображений на рисунку 
3.5. 
40 
 
 
 
Рис. 3.5 Датчик рівня палива Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L 
 
Інтерфейс зв'язку з системою збору даних датчика Вектор-Тa10w - 
аналоговий вихід по напрузі в діапазоні від 0,5 до 4,5 В або від 2,5 до 10 В. 
Діапазон вихідної напруги встановлюється при налаштуванні. 
Перевагою даного датчика є те, що вихідна напруга діапазону 2,5 - 
10 В залишається в межах діапазону, навіть при зниженні напруги 
живлення нижче рівня - 10 Вольт. У результаті цього датчик не спотворює 
графіки рівня палива, навіть при зниженій напрузі живлення. 
Після проведення калібрування, напруга на аналоговому виході 
лінійно змінюється залежно від рівня палива. 
Після проведення тарування, напруга на аналоговому виході 
лінійно змінюється залежно від обсягу палива. 
У разі замикання вимірювальної трубки, перевищення (зниження) 
частоти або зупинки роботи вимірювального генератора, на аналоговому 
виході формується відповідна напруга помилки. 
Основне призначення 1-Wire 
41 
 
• підключення датчика до комп'ютера для налаштування, 
калібрування та тарування; 
• підключення до датчика дисплея для відображення обсягу 
палива в літрах; 
• підключення до датчика додаткових датчиків рівня палива 
для обчислення сумарного обсягу палива декількох ємностей. 
Інтерфейс 1-Wire також може використовуватися для передачі 
результатів вимірювання рівня, об'єму, температури палива на зовнішній 
пристрій. 
 
Призначення аналогового виходу 
Передача результатів вимірювання рівня або обсягу палива на 
зовнішній пристрій. 
Технічні характеристики датчика наведені в таблиці 3.2. 
 
Таблиця 3.2  
Характеристики датчика Centronix ДУТ Вектор-Тa10w-700-L 
  
Параметр Значення 
Споживана потужність, Вт не більше 0,6  
Період виміру, сек. 1 
42 
 
Діапазон часу фільтрації результатів вимірювання, 
2 ... 255 
сек. 
Додаткова приведена похибка вимірювання, 
викликана зміною температури в робочому не більше 1 
діапазоні, % 
Відносна приведена похибка вимірювання, % не більше - ± 0,1 
Граничний діапазон температур, ° C - 55 ... +85 
 
Підключення датчика до комп'ютера здійснюється одним з 
перетворювачів інтерфейсів, які поставляються виробником: USB/RS-
232/1-Wire або USB/RS-485/1-Wire. Також можуть бути використані інші 
перетворювачі. 
Конструкція 
Виріб виконано в міцному алюмінієвому корпусі. Корпус 
виконаний у вигляді стандартного (SAE 5) болтового фланця, що дозволяє 
встановлювати пристрої як до штатного отвору датчика рівня палива, так і 
в спеціальний отвір в баку. 
Електронна схема пристроїв залита компаундом. Це забезпечує 
безвідмовну роботу навіть в екстремальних умовах експлуатації. Ступінь 
захисту від впливу навколишнього середовища IP67 по ГОСТ 14254-96. 
При використанні датчика в якості “суматора” з підключенням 
додаткових датчиків до “ведучого”, рівень напруги на аналоговому виході 
“ведучого” датчика лінійно змінюється залежно від сумарного обсягу 
палива в усіх ємностях. 
43 
 
Вихідні довжини 
Вихідною довжиною датчика є довжина його вимірювальної 
трубки, яка призначена для занурення в вимірюване паливо. 
Перелік стандартних довжин: 300, 700, 1000, 2000 мм. 
 
3.1.4 Датчик відкриття вантажного відсіку 
 
Застосовується для контролю відкриття / закриття дверей, 
вантажного відсіку і т.д. Індуктивний безконтактний датчик, активного 
типу. Клас A. Для монтажу в отвір. Висока повторюваність дистанції 
спрацьовування. Спрацьовує про сталі, алюмінію, міді, бронзи і т.д.. 
Характеристики датчика відкриття вантажного відсіку наведені в 
таблиці 3.3, а його зовнішній вигляд – на рисунку 3.6. 
 
Таблиця 3.3  
Характеристики датчика відкриття вантажного відсіку 
  
Параметр Значення 
Напруга живлення, В 5 … 36 
Частота спрацьовування постійного струму, Гц 500 
Частота спрацьовування змінного струму, Гц 25 
Дистанція спрацьовування, мм 3 
Повторюваність, % 3 
 
44 
 
 
 
Рис. 3.6  Датчик відкриття вантажного відсіку 
 
3.1.5 Датчик контролю мотогодин 
 
Датчик контролю мотогодин, зображений на рисунку 3.7, 
застосовується в системах збору та обробки даних для підрахунку точного 
часу роботи двигуна. Робота двигуна визначається з аналізу амплітудно-
частотної характеристики вібрації, що виникає при роботі двигуна. Датчик 
напрацювання не можна обдурити. 
Датчик напрацювання простий в установці, не вимагає 
налаштування, надійний і має низьку вартість. Датчик напрацювання 
необхідний там, де списання пального на роботу техніки виробляється за 
відпрацьованими напрацювання. Це дорожня техніка, екскаватори, 
бульдозери і т.д. 
45 
 
Характеристика датчика контролю мотогодин наведена в таблиці 
3.4. 
 
 
 
Рис. 3.7  Датчик контролю мотогодин 
 
Таблиця 3.4  
Характеристики датчика контролю мотогодин 
  
Параметр Значення 
Напруга живлення блоку, В від 9 до 36 
Можливість подачі "плюса" на вхід терміналу так 
Можливість подачі "мінуса" на вхід терміналу так 
Гальванічна розв'язка сигнального і бортового ланцюгів Повна 
46 
 
Максимальний комутований струм у сигнальному 
50 
ланцюгу, mA 
Максимально споживаний струм датчиком, mA 10 
 
3.1.6 Датчик навантаження на вісі DDE-08 
 
Датчики навантаження на вісі призначені для контролю 
навантаження на осі і ваги вантажу в складі систем контролю 
автотранспорту. Контроль навантаження на вісі дозволяє уникнути 
штрафів за перевищення обмеження навантаження і в той же час 
забезпечити повне завантаження машини. Датчики навантаження на вісі 
спроектовані спеціально для автомобільного застосування. Середній 
термін служби - не менше 10 років, 18000 мотогодин або 1000000 
кілометрів пробігу автомобіля. Датчики навантаження на вісі DDE-08 
застосовується на машинах, обладнаних пневмопідвіскою. Датчик може 
бути встановлений замість заглушки в системі пневмопідвіски. 
 
 
Рис. 3.8  Датчик навантаження на вісі DDE-08 
47 
 
 
Таблиця 3.5  
Характеристики датчику навантаження на вісі DDE-08 
  
Параметр Значення 
Напруга живлення, В 8-32 
Тиск на вході датчика, МПа 0-0,8 
Маса, г 150 
Похибка, % не більше 2,5 
Різьблення М16х1,5 
Температурний діапазон, ° С -40 - 80  
Вихідний сигнал аналоговий 
 
3.1.7 GSM / GPS модуль Cinterion XT65 
 
GSM / GPRS Class12 чотирьохдіапазонний модуль з підтримкою 
GPS (16 каналів), що забезпечує одночасно високу чутливість і точність 
прийому GPS-сигналу і обмін даними в режимі пакетної передачі GPRS. 
 
48 
 
 
 
Рис. 3.9 GSM-GPS модуль Cinterion XT65 
 
GSM / GPS-модуль Cinterion XT65 - перший бездротовий модуль, 
що поєднує в собі GPS і GSM-технології. XT65, що зображено на рисунку 
3.9, призначений для використання у вантажоперевезеннях, на транспорті 
служб екстреної допомоги і швидкого реагування, на спецтехніці та 
будівництві, а також для захисту людей і транспортних засобів. XT65 
підтримує стандарт передачі даних GPRS, дозволяючи тим самим 
отримувати дані постійно в режимі он-лайн. Точність позиціонування 
досягається завдяки вбудованому 16-канальному приймачу GPS з 
підтримкою AGPS і DGPS. Повна інтеграція GPS-технології в GSM-модуль 
мінімізує витрати на придбання компонентів, а підтримка відкритої 
платформи Java™ і багатство стандартизованих інтерфейсів забезпечують 
мінімальні витрати при промисловій розробці. Завдяки компактності 
Cinterion XT65 та підтримки RIL-драйвера Windows Mobile™ відмінно 
підходить для застосування в системах контролю рухомих об'єктів. 
49 
 
Технічні характеристики GSM / GPS-модуля Cinterion XT65 
наведені в таблиці 3.6. 
 
Таблиця 3.6 
Характеристики GSM / GPS-модуля Cinterion XT65 
  
Параметр Значення 
Частотний діапазон, МГц GSM 850/900/1800/1900 
Передача даних 
GPRS клас 12 (multi-slot) 
GSM реліз 99 
Через стандартні Hayes 3GPP TS 27.007 
Управління and 27.005 і розширені AT команди TCP / 
IP стек, доступний через AT команди 
2 окремих U.FL-R-SMT 50 Ом роз'єми 
для GPS і GSM антени, 2 окремі 
майданчики для підпайкі GPS і GSM 
антени, системний роз'єм 80-голковий, 
джерело живлення, аудіо: 2 x аналоговий, 
Інтерфейси 
1 x цифровий, 1 x послідовний інтерфейс, 
(ITU-T V.24 протокол), USB 2.0, 
інтерфейс SIM карти 3 В, 1,8 В, шина I ² 
C і SPI, 2x analog in (ADC), 1x analog out 
(PWM), multiple GPIOs 
50 
 
Живлення, В 3,2 ... 4,5 
Температурний діапазон, ° С -30 ... 75 
Габаритні розміри, мм 34 x 59 x 3,5 
Вага, г 10 
16-канальний, L1 1575,42 МГц 
Специфікація для GPS-
приймача 
Точність позиціонування 2,5 м CEP; 5,0 м SEP 
Точність DGPS 2,0 м CEP; 3,0 м SEP 
Чутливість приймача (з 
-158 
активною антеною), дБ 
 
3.1.8 Bluetooth модуль BTM-222 
Модуль BTM-222 призначений для заміни кабельного з’єднання 
між двома пристроями, пов'язаними з послідовним асинхронним 
інтерфейсом (UART). Він дозволяє організувати передачу даних по 
51 
 
бездротовій технології Bluetooth на відстань до 100 метрів (залежно від 
підключеної антени).  
Модуль BTM-222 (рисунок 3.10) випускається в двох варіантах: 
Master і Slave. Обидва варіанти відрізняються один від одного типом 
вбудованого програмного забезпечення. 
 
 
Рис. 3.10 Bluetooth модуль BTM-222 
 
Модуль гранично простий у використанні. Всі необхідні 
налаштування завантажуються в нього при виробництві. У кінцевого 
користувача відсутня можливість, що-небудь у цих налаштуваннях 
порушити. 
Модуль BTM-222 жорстко налаштований на обмін даними через 
інтерфейс UART з певною швидкістю. Ця швидкість заздалегідь 
обумовлюється з виробником, задається при виробництві модуля і 
повідомляється кінцевому користувачеві. 
 
52 
 
Основні характеристики модуля: 
• Class 1 Bluetooth V2.0 + EDR 
• Вихідна потужність передавача: до +18 дБм 
• Чутливість приймача: -88 дБм 
• Створення бездротового каналу, прозорого для програми 
• Безпечне надійне підключення 
• Незалежність від операційної системи 
• Послідовний інтерфейс, що підтримує швидкості від 2400 біт 
/ с до 3686,4 Кбіт / с 
• Максимальна швидкість передачі даних по радіоканалу до 
2178,1 Кбіт / сек. 
• Апаратний контроль потоку 
• Живлення: 3.3В 
• Середнє енергоспоживання: 114 мА 
• Габаритні розміри: 28,0 x 15 х 2,2 мм 
• Температурний діапазон: від -40 ° С до +85 ° С 
 
3.1.9 Модуль SD CARD MOD 
 
Модуль “SD CARD MOD”, призначений для підключення карт 
пам'яті стандарту SD і TF (micro SD) за допомогою SPI інтерфейсу до будь-
якого пристрою на мікроконтролері (AVR, PIC, ARM, модулі ARDUINO і 
т.п.). Модуль вже містить весь необхідний набір обв’язки, і має можливість 
підключення як до 5 В плат, так і до плат з рівнями сигналів 3-3,3 В. Вибір 
рівня сигналів здійснюється джамперами CS_TF, CS_SD, MOSI, SCK на 
платі модуля (замкнутий стан відповідає 5 В налаштуванню.) Також є 
можливість визначення наявності картки у слоті (сигнал CDSD для слота 
SD карти, і сигнал TFCD для microSD карти). 
53 
 
Живлення модуля, зображеного на рисунку 3.11, може 
здійснюватися як від 5 В, так і від 3,3 В. 
 
 
 
Рис. 3.11 Модуль SD CARD MOD 
 
Особливості: 
• Стандартний слот для SD карт з можливістю визначення 
наявності картки пам'яті в слоті 
• Зручний слот для microSD карт пам'яті з виштовхуючим 
механізмом і визначення наявності картки пам'яті в слоті 
• Підключення карти пам'яті за допомогою SPI інтерфейсу 
• Влаштований регулятор 3,3 В напруги 
• Можливість роботи з 3,3 В - 5В рівнями керуючих сигналів.  
54 
 
• Високоякісна друкована плата з маркуванням кожного 
компонента і назвами сигналів 
• Всі сигнали і висновки харчування виведені на роз’єм EXT1 
• Розміри 31х36 мм   
55 
 
ВИСНОВКИ 
 
Основною задачею кваліфікаційної роботи бакалавра був аналіз 
існуючих аналогів та розробка автоматизованої системи збору даних 
вантажного автомобіля.  
Підтвердженням актуальності теми є те, що використання систем 
збору даних в вантажних автомобілях – ефективний спосіб вирішення 
транспортних проблем, таких як збір важливої інформації з датчиків та 
бортового комп’ютера, яка відображатиме технічний стан вузлів 
автомобіля, дані про нецільове використання транспортного засобу, 
зливання палива, низьку продуктивність праці та багатьох інших. 
Для розбору принципу роботи систем збору даних транспортних 
засобів було розглянуто 5 аналогів – багатофункціональні пристрої з GPS 
приймачем Teltonika FM4200, Ruptela FM ECO3, навігаційний пристрій з 
можливістю дистанційного управління BI 864 TREK v.2, пристрій збору 
даних УСД-01 ВТ та реєстратор FAS  . 
В ході їх порівняння було зрозуміло принципи їх роботи та основні 
призначення.  
Пристрій Teltonika FM4200 призначений для збору даних з системи, 
відслідковування пройденого маршруту та передачі цієї інформації за 
допомогою GPRS. Ruptela FM ECO3 створений для визначення координат 
транспортного засобу та їх передачі по каналу GPRS або за допомогою 
SMS. BI 864 TREK v.2 - застосовується для вирішення завдань навігації, 
дистанційного управління, та контролю стану транспортних засобів або 
інших віддалених об'єктів. А також має можливість підключення 
додаткових датчиків. Пристрій УСД-01 ВТ використовується для після 
рейсового контролю маршрутів і графіків проходження транспортних 
засобів, а також збору телеметричної інформації. Реєстратор FAS   
призначений для збору, обробки, зберіганні та видачі інформації про 
56 
 
роботу транспортного засобу, на який він встановлений. Він здійснює    / 
GPS моніторинг транспорту. Також пристрій збирає дані про рівень палива, 
географічні координати, швидкість та напрямок руху, увімкнення / 
вимикання запалювання, частоту обертів двигуна, значення напруги 
бортової мережі та висоту над рівнем моря. 
Системи мають чітко виражені спільні риси, але все ж відрізняються 
призначенням, і, відповідно, функціональністю. 
В результаті аналізу попередніх систем було створено структурну 
схему і обрано компоненти системи. Вона розроблена на базі 
мікропроцесору компанії ATMEL – AT90CAN128, GSM / GPS модулів, 
Bluetooth, SD модуля, датчиків температури повітря контейнера, рівня 
палива, відкриття / закриття вантажного відсіку, контролю мотогодин, 
навантаження на вісі, системних датчиків, що встановлююсь в 
транспортний засіб за замовчуванням. Обмін даними в системі 
відбувається з використанням шини I2C та інтерфейсів UART, SPI, CAN. 
Як результат, розроблена система має можливість виконувати збір 
GPS і I / O даних з датчиків та бортового комп’ютера, спостереження в 
режимі реального часу, застосовувати інтелектуальний алгоритм збору 
даних. Система є повністю налаштовуванню, має можливість роботи з 
GSM / GPS, Bluetooth, SD, має модульну конструкцію, можливість 
підключення додаткових датчиків. Дані системи є високоточними.  
  
57 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. ISO 11898-1:2015. Road vehicles — Controller area network (CAN) 
— Part 1: Data link layer and physical signalling. — Geneva : 
International Organization for Standardization, 2015. — 63 p. 
2. SAE J1939 Standards Collection. Recommended Practice for a Serial 
Control and Communications Vehicle Network. — Warrendale : 
SAE International, 2022. — 120 p. 
3. Robert Bosch GmbH. CAN Specification Version 2.0. — Stuttgart : 
Bosch, 1991. — 95 p. 
4. Varga B. Automotive Embedded Systems Handbook. — Boca Raton 
: CRC Press, 2018. — 742 p. 
5. Reza N. Automotive Telemetry and Fleet Management Systems. — 
London : Elsevier, 2021. — 356 p. 
6. Mahalik N. P. Sensor Networks and Configuration: Fundamentals, 
Techniques, Platforms, and Experiments. — Berlin : Springer, 2019. 
— 412 p. 
7. Lee E. A., Seshia S. A. Introduction to Embedded Systems: A Cyber-
Physical Systems Approach. — Cambridge : MIT Press, 2017. — 
562 p. 
8. Wolf W. Computers as Components: Principles of Embedded 
Computing System Design. — 3rd ed. — Burlington : Morgan 
Kaufmann, 2012. — 512 p. 
9. Monk S. Programming Arduino: Getting Started with Sketches. — 
New York : McGraw-Hill Education, 2016. — 177 p. 
10. Margolis M. Arduino Cookbook. — 3rd ed. — Sebastopol : O’Reilly 
Media, 2020. — 720 p. 
11. Banks A., Gupta R. MQTT Version 3.1.1. OASIS Standard. — 
OASIS Open, 2014. — 81 p. 
58 
 
12. Vermesan O., Friess P. Internet of Things — From Research and 
Innovation to Market Deployment. — Aalborg : River Publishers, 
2014. — 386 p. 
13. Minoli D. Building the Internet of Things with IPv6 and MIPv6. — 
Hoboken : Wiley, 2013. — 336 p. 
14. Stone R., Ball J. Automotive Engineering Fundamentals. — 
Warrendale : SAE International, 2019. — 410 p. 
15. Gilles T. Automotive Service: Inspection, Maintenance, Repair. — 
6th ed. — Boston : Cengage Learning, 2017. — 1328 p. 
16. National Instruments. Data Acquisition Handbook. — Austin : NI, 
2018. — 450 p. 
17. European Commission. Intelligent Transport Systems Directive 
2010/40/EU. — Brussels : European Union, 2010. — 15 p. 
18. ДСТУ ISO 26262-1:2018. Дорожні транспортні засоби. 
Функціональна безпека. — Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2018. — 52 
с. 
19. ДСТУ 3649:2010. Колісні транспортні засоби. Вимоги безпеки 
до технічного стану. — Київ : Держспоживстандарт України, 
2010. — 31 с. 
20. Heaton J. Artificial Intelligence for IoT Cookbook. — Birmingham : 
Packt Publishing, 2019. — 410 p. 
21. Кравченко О. П., Литвиненко В. В. Інтелектуальні транспортні 
системи як основа цифровізації автомобільного транспорту // 
Вісник Національного транспортного університету. — Київ, 
2022. — № 3 (53). — С. 45–52. 
22. Мельник О. І., Гуменюк І. В. Методи дистанційного 
моніторингу технічного стану транспортних засобів // 
Автошляховик України. — Київ, 2021. — № 4. — С. 18–24. 
59 
 
23. Пономаренко В. С., Шевченко А. О. Використання 
телематичних систем у керуванні автотранспортними 
підприємствами // Системні технології. — Дніпро, 2020. — № 2 
(127). — С. 112–118. 
24. Кузьменко А. М., Бондаренко Д. В. Аналіз сучасних засобів 
збору експлуатаційних параметрів автомобілів // Автомобіль і 
електроніка. Сучасні технології. — Харків : ХНАДУ, 2023. — № 
23. — С. 34–40. 
25. Шаповалов О. В., Ковальчук Ю. М. Застосування IoT-технологій 
у транспортних системах // Інформаційні технології та 
комп’ютерна інженерія. — Вінниця, 2022. — № 2. — С. 67–74. 
26. Ткаченко В. П., Савченко Р. О. Автоматизовані системи 
діагностування транспортних засобів у реальному часі // Вісник 
машинобудування та транспорту. — Вінниця, 2021. — № 1 (13). 
— С. 97–104. 
27. Бойко С. В., Дяченко О. Г. Аналіз CAN-мережі сучасного 
автомобіля та можливості зчитування діагностичних даних // 
Електротехніка і електромеханіка. — Харків, 2020. — № 6. — С. 
56–62. 
28. Гаврилюк М. В., Остапчук Є. М. Інформаційні системи 
моніторингу рухомих об’єктів на основі GPS-технологій // 
Комп’ютерні системи та мережі. — Львів, 2023. — № 982. — С. 
120–127. 
29. Бурлака В. В., Петренко І. С. Побудова систем збору даних для 
мобільних технічних об’єктів // Наукові нотатки Луцького НТУ. 
— Луцьк, 2021. — № 72. — С. 15–21. 
30. Черненко О. Ю., Руденко М. А. Підвищення ефективності 
експлуатації автопарку засобами цифрового моніторингу // 
Transport Development. — Одеса, 2022. — № 2 (11). — С. 55–63. 
60